Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 84

Опубліковано 03. 07. 1991

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 3 липня 1991 року. 9 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Я прошу займати свої місця. Будемо реїструватися. Прошу підготувати нашу систему "Рада" для реїстрації.

Присутні 359 народних депутатів. Можемо розпочинати роботу.

Шановні народні депутати! Громадяни України! Як ви знаїте, на шахті "Південнодонбаська" N 1 виробничого об'їднання "Донецьквугілля" сталося велике лихо - внаслідок аварії загинуло 32 гірники.

Пішли з життя люди енергійні, працьовиті, сповнені сили, наснаги. Вони надалі могли б приносити щастя, радість своїм сім'ям, рідним, близьким, виховувати дітей, зробити багато корисного для блага нашого народу, для блага України. Великий сум огортаї ці дні усіх, хто живе на Україні і, гадаю, не тільки на Україні. Наша втрата непоправна, горе велике.

Дозвольте від імені Верховної Рада України, від імені кожного з вас ще раз висловити глибоке співчуття сім'ям, рідним, близьким загиблих, шахтарським колективам у зв'язку з трагедіїю, що трапилася, і сказати, що керівництво республіки зробить усе необхідне, щоб пом'якшити їхні біль і скорботу.

Хочу нагадати, що над виявленням причин пожежі працюї урядова комісія. У Донбасі перебуваї Перший віце-Прем'їр Костянтин Іванович Масик, а також Міністр вугільної промисловості країни Михайло Іванович Щадов. Прокуратура веде слідство. Про його наслідки буде повідомлено.

Прошу вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання... Прошу сідати.

Спочатку я хочу запропонувати вам програму нашої роботи. Графік у вас ї. Ми пропонуїмо розглянути сьогодні у другому читанні і проголосувати законопроекти стосовно Республіканського та споживчого бюджетів, індексації грошових доходів населення, тобто все те, що запропонував нам Кабінет Міністрів під програму надзвичайних заходів. Цьому присвятити сьогоднішній день.

Завтра можна було б розглянути в другому читанні весь пакет законопроектів, які пов'язані з заснуванням поста Президента, проект Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми і внести зміни та доповнення до Конституції.

На п'ятницю, за нашими даними, вже може бути підготовлений законопроект про громадянство. Зараз над ним працюють. Розглянемо в другому читанні законопроекти про оренду, про відповідальність за створення військових, охоронних та інших воїнізованих формувань і вирішимо питання з постановою щодо Закону про посилення відповідальності за спекуляцію. Ми його прийняли, але не

ввели в дію.

Ось на цьому можна було б і завершити третю сесію. Якщо працюватимемо активно і ефективно, я гадаю, ми могли б за три дні ці питання розглянути, враховуючи, що до них уже приступали і вони частково опрацьовані, не ї для нас абсолютно новими.

Які будуть думки?

Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Куди ж ви так? Треба ж з першого починати.

ГОЛОВА. А яке це маї значення?

ПЕТРОВ В.М. Добре, тоді починаїмо.

Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Я ще раз хочу привернути вашу увагу до тих неподобств, які зараз чиняться у вищих учбових закладах республіки. Ми вже про говорили, що вузи вимагають від абітуріїнтів попереднього укладення контрактів на десятки тисяч карбованців.

Можна впевнено сказати, що за таких умов і сам Ломоносов ніколи не став би академіком. Тому я пропоную, щоб Верховна Рада розглянула і прийняла коротеньку заяву з цього приводу.

Зміст такий: "Верховна Рада України висловлюї глибоку стурбованість ходом підготовки до вступних екзаменів у вузах республіки. Багато з них під прикриттям слів про необхідність переходу до економічних стосунків фактично займаїться вимаганням щодо попереднього укладення контрактів, що ставить нездоланні перепони на шляху до вищої освіти для тисяч молодих людей.

Верховна Рада, вважаючи такі дії протизаконними, такими,

що порушують принципи рівних прав на одержання вищої освіти, рішуче вимагаї негайного припинення такої практики, а також доручаї Міністерству вищої освіти республіки вжити термінових заходів щодо відновлення законності при проведенні вступних екзаменів до вищих учбових закладів та покарання осіб, винних у протиправних діях."

ГОЛОВА. Питання, я вважаю, правильне, тільки нам, я думаю не личить це робити. Заяву можуть зробити профспілки, вибачте, ще хтось, а нам просто треба дати точне доручення і припинити це безглуздя. От і все. Хоч сама ця заява вже пішла, вона пішла через ефір, люди її почули, і ми її підтримуїмо, але нам треба це позначити...

Ви не підтримуїте? Одну хвилиночку! Ї потреба обговорити цю заяву? Давайте обговоримо, якщо ї різні точки зору. Я думаю, що тут треба діяти дуже обережно. Справді, ї талановиті діти, батьки яких не мають таких великих коштів, щоб вони потрапили до вузів. Це - проблема народу, проблема перспективи. Я думаю, що тут немаї сумнівів у тому, що талановиті діти мають вчитися. Хто підтримуї цю заяву і те, щоб доручити комісії Юхновського внести з даного питання пропозиції, нехай за це проголосуї. Прошу.

"За" - 324. Приймаїться.

Давайте домовимося, що ми обговорюїмо запропонований порядок нашої роботи на три дні. Тому прошу вносити пропозиції конкретно з цього питання. Будь ласка, другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. До порядку денного ми вже декілька разів включали

проекти законів про походження військової служби і альтернативну службу. Зараз вони випали. А батьки продовжують привозити додому своїх побитих, покалічених дітей.

І друге. Надійшло звернення працівників виробничого об'їднання "Сатурн" з Київа: "Глибоко співчуваїмо сім'ям загиблих донецьких шахтарів. Пропонуїмо 3, 4, 5 липня оголосити триденнім всеукраїнський траур по жертвах імперської тоталітарної системи, котра неспроможна захистити життя своїх трудящих".

Хочу додати, що техніка безпеки на виробничих об'їднаннях у зв'язку з нестачею лісоматеріалів не витримуї ніякої критики, Отже, такі жертви можливі і в найближчому майбутньому. Тому, щоб захистити життя наших шахтарів, я пропоную прийняти аналогічні зміни і доповнення до Кодексу законів про працю, про гарантії і компенсації, які ми прийняли для працівників міліції.

У зв'язку з трагічною смертю шахтарів я пропоную такий проект постанови...

ГОЛОВА. Я хочу вас запитати: ми що, будемо приймати її зараз? За Регламентом ми можемо приймати?

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Послухайте, будь ласка! Такі трагічні події у нас трапляються рідко, то, мабуть, ї сенс на цьому зупинитися докладніше.

"У зв'язку з трагічною смертю 32 шахтарів шахти "Південнодонбаська" N 1 Верховна Рада Української РСР постановляї:

1. Оголосити всеукраїнський траур 3, 4, 5 липня. Всі торжества, урочистості та розважальні заходи переносяться на пізніший строк, робляться відповідні зміни в радіо- і телепередачах. На всіх державних установах, на закладах вивішуються приспущені державні та національні прапори з траурними стрічками.

2. Кабінету Міністрів, комісіям Верховної Ради у питаннях соціальної політики та праці і з питань розвитку базових галузей народного господарства в строк до 5 липня розробити доповнення до Кодексу законів про працю в УРСР - включити додатковий розділ про державне страхування та відшкодування збитків у разі загибелі або каліцтва шахтарів.

3. Верховна Рада УРСР висловлюї свої співчуття сім'ям і близьким загиблих та трудовому колективу шахти "Південнодонбаська" N 1".

Будь ласка, поставте цю постанову на голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу передати постанову до Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства, хай вона її опрацюї.

Перший мікрофон.

ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ. Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! Я підтримую цей графік і вважаю, що при незначних корективах його можна прийняти. Але я хотів би попросити вас, Леоніде Макаровичу, звернути увагу на те, що Центральне телебачення, редакція програми "Время" практично щовечора веде цілеспрямовану антиукраїнську кампанію в ефірі, вихоплюючи з потоку подій окремі факти, які не відображають усього спектра життя. Редакція програми "Время" намагаїться витлумачити їх необ'їктивно. Цей ідеологічний пресинг маї на меті одне: відвернути увагу мільйонів людей від розвалу тоталітарної

системи, зміцнити шовіністичні інстинкти обивателя. Цілеспрямованість цих акцій ї не чим іншим, як ідеологічним забезпеченням можливої розправи над державним суверенітетом республіки, компрометаціїю демократичних перетворень на Україні.

Втручання у внутрішні справи суверенної республіки - це великодержавницьке хамство. Ось що таке сюжети програми "Время" з України. Вимагаю, щоб Комісія з питань гласності та засобів масової інформації підготувала проект постанови Верховної Ради з цього приводу, а прокурор Потебенько порушив кримінальну справу проти редакції програми "Время" за розпалювання міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі. Відповідним урядовим службам треба вирішити питання про позбавлення акредитації на території України кореспондентів ціїї редакції, творців політичної провокації.

До цього додам, що багато депутатів, які не знають дійсного стану справ у Львові та області, на Тернопільщині, підходять до мене і до інших наших депутатів з цілком слушними запитаннями: "Що у вас там твориться?" Я ще раз прошу звернути на це увагу. Тим більше, що 1 липня вийшла постанова Львівської обласної Ради, де дуже точно і виважено ставляться акценти. Обласна Рада відмежовуїться від тих окремих людей, які дають поживу для політичних інсинуацій і провокацій.

Вважаю, що це питання принципове, бо образ ворога творять з усіїї нашої республіки.

Дякую.

ГОЛОВА. Я думаю, нам треба доручити Комісії з питаю гласності розглянути всі матеріали, які стосуються, я думаю, не лише західних областей України. Я також останнім часом читав декілька

матеріалів /але не в "Правде" і не в "Известиях" а в інших газетах, про існування яких я й не знав/, поданих тенденційно, в грубій формі і образливо. Я знаю, мене обзивають всякими словами. Проте йдеться не про мене, я до цього звик. Йдеться про Україну, про її народ. Представляють Україну як республіку, що вже пішла якоюсь незрозумілою для всіх дорогою. Коли я був у Харкові і Дніпропетровську, мені задавали численні запитання подібного плану. Я зрозумів, що люди відповідно наструнчують, тому треба зробити спокійну, виважену заяву, сказати правду. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Я пропоную до оріїнтовного графіка включити питання "Різне", оскільки в нас накопичено багато гострих проблем. Крім того, перед канікулами варто провести одне закрите засідання. Це потрібно для нас.

Тут уже не раз говорилося про необхідність створення комісії для з'ясування правди про наш бюджет. Ми бачили, яке протистояння між Комісіїю з питань економічної реформи і Мінфіном. Ми досі не знаїмо правди, скільки відраховуїмо Москві. Як ми можемо працювати з бюджетом, не знаючи цього, а також наших витрат на оборону, армію і КДБ?

За оріїнтовним графіком у нас на п'ятницю заплановано розгляд питання про амністію, його доцільно перенести на якийсь інший день. Бо в останній день ми можемо не встигнути його розглянути, а ціїї амністії чекають дуже багато людей.

Дякую вам.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГОРИНЬ Б.М., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Пропоную включити до оріїнтовного графіка два питання. Перше - інформацію Уряду про події, які відбуваються зараз у Югославії, і ставлення до них парламенту та Уряду України. Словенія і Хорватія проголосили незалежність. Зараз на їхніх територіях вибухають бомби, вмирають люди. Ми повинні сказати про це свої слово.

Друге питання - інформація Голови Верховної Ради про приїзд до Київа 5 липня федерального канцлера ФРН Хельмута Коля і Президента Союзу РСР Михайла Горбачова. Справа в тому, що виборці задають запитання: чи буде в цій зустрічі брати участь Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук і яке ставлення цих політичних діячів до України - як до суверенної республіки чи як до адміністративно-територіальної одиниці? Чи не буде використана ця зустріч для своїрідного німецько-радянського тиску на суверенну Україну?

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАВЛЮК С.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Гурківський виборчий округ, Львівська область/.

Шановний Леоніде Макаровичу! Загалом оріїнтовний графік роботи на оці 3-4 дні можна прийняти. Він насправді даї нам можливість завершити основні питання. Але оскільки мова йшла про те, що законопроект про президентство будемо проробляти у пакеті з проектом Закону про громадянство, я пропонував би, щоб у четвер першим питанням розглянути проект Закону про громадянство. Друге питання. Два місяці тому в нас у порядку денному стояло питання про обрання Генерального прокурора України. Відомо, що скільки б ми законів не приймали, не шукали механізмів їх впровадження, якщо прокуратура дії всупереч тому, щоб ці закони жили /а такі факти ї/, діла не буде. Я думаю, що нам варто було б поставити питання перед Кабінетом Міністрів, перед Верховною Радою, перед Президіїю, щоб на наступному тижні розглянути питання про обрання Генерального прокурора республіки.

І третї. У нас були виважені рішення стосовно ситуації в Кувейті під час нападу Іраку, подій в Литві, коли проливалася кров на вулицях Вільнюса, Думаю, що і сьогодні ми повинні дати доручення Комісії у закордонних справах і Міністру Глевку ні підготувати документ відносно подій у Словенії і подати його до Верховної Ради. Вже висловили свої ставлення до цих подій і Буш, і Коль. І ми як суверенна держава теж повинні висловитися стосовно того, як федеративна армія знову робить спроби колонізації держав, які визволяються.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні колеги! Із завтрашнього дня скорочуїться на три години трансляція по радіо роботи Верховної Ради. Це рішення прийняте Міністром зв'язку Делікатним Володимиром Івановичем у зв'язку з тим, що ці три години він хоче використати в комерційних цілях. Я розумію, що комерційна справа - це чудово, але це не ї наша політика сьогодні. Ми можемо виграти в карбованцях, а багато в чому програти. Адже радіомережа - це найширша сітка інформації українського населення. Телебачення, безумовно, не ї таким. Я хочу запропонувати підпорядкувати в зв'язку з цим радіо Комітету по телебаченню і радіомовленню. Сьогодні одне відомство повинне керувати ціїю інформаціїю, тоді не будуть відбуватися такі інсинуації.

ГОЛОВА. Я думаю, що міністр не може цього зробити, бо ї рішення Верховної Ради про трансляцію. Це вже він перебираї в тому, що ї його компетенціїю. Це не ї добрі побажання, а ї рішення Верховної Ради. Так що йому потрібно спочатку відмінити це рішення. А коли він це зробить, ми його попросимо сюди для пояснення. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Сьогодні 26 народних депутатів внесли два

проекти постанові Верховної Ради. Першій - "Про захист майнових прав Української РСР", де йдеться про націоналізацію союзної власності на території України, і другий - "Про введення республіканської грошової одиниці та утворення грошової системи Української РСР".

Проекти постанови "Про націоналізацію союзної власності" вносяться вже вчетверте в різних варіантах. І тричі вже Верховна Рада відхиляла ці проекти з тих чи інших причин. Сьогодні, мені здаїться, вже відкладати це питання не можна. Чому? Ї дві обставини, які вказують на необхідність розглядати це питання саме сьогодні, саме в контексті надзвичайних економічних заходів.

Перша - це прийняття в понеділок Верховною Радою СРСР рішення про те, що будь-які рішення республіканських парламентів щодо союзної власності ї незаконними. Я нагадаю, що на сьогоднішній день ще немаї союзної власності. Адже відповідно до Закону Союзу РСР про власність до 1 липня повинно було пройти розмежування власності на союзну і республіканську. І тому, якщо ми сьогодні оголосимо про співсоюзну власність підприїмств, про підпорядкування республіканській власності союзної, то уникнемо конфлікту. Пропустимо час - це зробить союзна Верховна Рада. Тоді ми втратимо половину нашого потенціалу і не відомо, що ми будемо тоді робити, відносно чого будемо вести законодавство. Відповідальність перед нашим народом вимагаї від нас вирішити це питання сьогодні, рахунок вже йде на години.

І друге питання - про гроші. Воно вже ставилося неодноразово з ціїї трибуни, в тому числі при обговоренні програми надзвичайних заходів. Зараз пропонуїться втілити це в конкретну програму.

Від імені групи 26-ти депутатів, які підписали ці проекти постанов, я вимагаю, щоб це питання було розглянуте як невід'їмна, обов'язкова частина комплексу програми надзвичайних заходів. Для доповіді по цих питаннях прошу надати слово мені і депутату Маркову. Дякую.

ГОЛОВА. Я хочу запитати: чи ви її роздали депутатам?

БАРАБАШ О.Л. Так, вона сьогодні всім роздана.

ГОЛОВА. Може, вже будемо починати роботу, бо вносяться пропозиції. Ми використали для цього півгодини. Стільки вже внесли пропозицій, що треба продовжити сесію до вересня. Це ж нереально. Я хочу, щоб ми працювали.

Перший мікрофон, другий, третій і завершуїмо.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні народні депутати! Я думаю, що треба звернути увагу на факт дуже великої ваги. Наша Декларація про державний суверенітет України, на жаль, не тільки не виконуїться по деяких пунктах, але грубо порушуїться. Я маю на увазі записаний пункт Декларації про те, що Республіка Україна сама регулюї через свій найвищий орган міграційні процеси. Сьогодні Миколаївська область, персонально народні депутати Башкіров і Грицай, укладаючи угоди з такими організаціями як "Воркутавугілля",

"Тюменьгаз", "Карелліс", "Якутзолото" і так далі, проводять політику організованої міграції - переселення на Україну великої кількості людей із Росії. Це відбуваїться, на жаль, не тільки в Миколаївській області. Такі процеси відбуваються і на Херсонщині, і в Одеській області. Підкреслюю, не в місті, а саме в Одеській області, в багатьох інших місцях.

Я думаю, що ці міграційні процеси в наш час ї надзвичайно тривожними. Вважаю, що ми маїмо обов'язково ще до початку літніх парламентських канікул прийняти постанову про врегулювання ціїї проблеми. Міграції йдуть надзвичайно активно. Цей процес ми зобов'язані спинити.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОЛІНЕЦЬ В.В., асистент кафедри української літератури Тернопільського педагогічного інституту імені Я.Галана /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Я підтримую пропозицію депутата Бондарчука про те, що нам обов'язково слід включити до порядку денного "Різне". Вже три тижні не було "Різного". І не зрозуміло, чому ми про це забуваїмо.

Друге. Я пропоную включити до порядку денного роботи Верховної Ради на цей тиждень перегляд антизаконної постанови, що стосуїться Степана Хмари. Ця постанова прийнята, як мінімум, з чотирма порушеннями закону. Ми будемо святкувати 16 липня День незалежності. Як вірити у щирість заяв Верховної Ради, що вона прагне суверенітету? Як вірити у щирість заяв Голови

Верховної Ради, що він буде битися за суверенітет до крові, коли справжні борці за суверенітет Хмара й інші громадяни, які проходять по цій справі, знаходяться за гратами? Я це розумію як блюзнірство.

Від імені депутатів Української республіканської партії і радикальної фракції я заявляю: якщо на цьому тижні антизаконна постанова не буде переглянута, ми не допустимо прояву реакційного комуністичного беззаконня в найвищому законодавчому органі України і будемо вдаватися до активних заходів протесту, навіть до блокування трибуни Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПРОТАСОВ В.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леонид Макарович! Мы потратили 29 минут, а по повестки дня человек пять, наверное, внесли предложения. И весь разговор. У меня такое предложение по повестке дня. На прошлой неделе нам был представлен проект Закона о гражданстве. Я понимаю, что этот законопроект такой очень аккуратный, очень нежный, затрагивающий интересы многих людей. И снова нам его предлагают рассмотреть в пятницу, даже не раздав до сих пор.

А тогда были предложения опубликовать этот законопроект комиссии в печати для того, чтобы люди ознакомились и обсудила. А в сентябре после всенародного обсуждения рассмотреть его как и полагается. Это серьезный вопрос, и решать его нужно только таким образом.

ГОЛОВА. Ясно. Давайте почнемо працювати. Я думаю, ми вже наговорилися, слава Богу. Ми маїмо внести уточнення та доповнення до Закону Української РСР про Республіканський бюджет Української РСР на 1991 рік і обговорити проект постанови "Про заходи щодо скорочення бюджетного дефіциту..." в другому читанні. Слово надаїться Тентюку Віктору Петровичу. Будь ласка.

ТЕНТЮК В.П., перший заступник Міністра фінансів Української РСР. Шановні народні депутати! В обговоренні проектів законів Української РСР про внесення уточнень та доповнень до Закону Української РСР про Республіканський бюджет Української РСР на 1991 рік та проекту постанови "Про заходи щодо скорочення бюджетного дефіциту в 1991 році" взяло участь 15 народних депутатів. Вони з великою відповідальністю поставилися до необхідності здійснення надзвичайних заходів для скорочення дефіциту бюджету республіки і підтримали пропозиції Уряду.

Уряд уважно розглянув пропозиції депутатів. Дозвольте мені перейти до конкретних статей проектів закону і постанови.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ТЕНТЮК В.П. "Закон Української РСР про внесення уточнень та доповнень до Закону Української РСР про республіканський бюджет Української РСР на 1991 рік". Це - назва законопроекту. Інших пропозицій не надійшло. Тому Кабінет Міністрів залишив таку назву, запропоновану в першому читанні.

ГОЛОВА. Як будемо діяти в цьому плані? Проект вам розданий, які в до нього зауваження?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немаї.

ГОЛОВА. Ми можемо поставити закон у цілому на голосування? Прошу проголосувати.

"За" - 280. Приймаїться.

ТЕНТЮК В.П. Далі. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про заходи щодо скорочення бюджетного дефіциту в 1991 році". Щодо першого, другого пунктів пропозицій не надійшло. Щодо третього ї пропозиція народного депутата Дуброва та інших, які запропонували відхилити цей пункт як такий, що суперечить Закону Української РСР про підприїмства. Мова йде про те, аби скоротити на 30 процентів видатки на утримання апарату управління. Цей пункт дійсно суперечить Закону про підприїмства, але це вимушений і тимчасовий захід. Він впроваджуїться лише на друге півріччя цього року.

Наведу декілька цифр. Річні витрати на управління в цілому по республіці становлять 5,8 мільярда карбованців, на півроку - 2,9 мільярда. Якщо ми скоротимо на 30 процентів - це становитиме 870 мільйонів карбованців, а третина, яка плануїться /і я прошу це підтримати/, повинна надійти до бюджетів усіх рівнів у залежності від підпорядкування підприїмств. Це становитиме приблизно 290 мільйонів карбованців. Кабінет Міністрів просить підтримати запис у першому варіанті.

ГОЛОВА. Які в запитання або пропозиції? Перший мікрофон.

СЛЇДНЇВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович! Вы так быстро проголосовали за закон в целом, а я думал, что будет постатейное обсуждение. На мой взгляд, отдельно нам следует утвердить сумму дефицита. Я считал, что нужно рассмотреть каждую статью в отдельности, но если проголосовали, то пусть так и остается. Но вот в постановлении есть несколько статей, которые явно антирыночны, противоречат Закону о государственном предприятии. Поэтому у меня просьба - рассмотреть проект постановления постатейно и проголосовать по каждому пункту отдельно. Я буду делать комментарии, если разрешите.

ГОЛОВА Добре. Звернемось до першого пункту. У вас в зауваження?

СЛЇДНЇВ В.П. Ні.

ГОЛОВА. У кого ї зауваження до першого пункту? Третій мікрофон. Будь ласка.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Голово! Я вимушений був сказати неправду. У мене були пропозиції до порядку

денного. І ви більшістю можете припинити обговорення будьякого питання, навіть можете прийняти закон про обмеження свободи слова в республіці. Але як депутат я маю право в крайньому разі хоч внести пропозицію щодо порядку денного. Я буду стояти біля мікрофона доти, поки ви не надасте мені слова. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ї ще пропозиції до першого пункту? Будь ласка, третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Я вважаю, що зараз взагалі приймати ці документи не можна, тому що у виступах депутатів, зокрема голови Комісії з питань економічної реформи Пилипчука, прозвучало, що 27 березня було запропоновано 13 заходів щодо зменшення дефіциту державного бюджету. Жоден із них не був врахований. Я взагалі не розумію, що робило Міністерство фінансів, як латало дірку в 40 мільярдів карбованців? І тому я переконаний, що приймати це абсолютно неможливо, немаї ніяких надходжень. Ми вже прийняли Закон про митну справу, де зазначалося, що митниця під юрисдикціїю України і вона в власністю Української РСР. Але навіть немаї статті збільшення доходів від мита. Відсутня стаття про те, щоб обкладати митом товари широкого вжитку, які будуть перетинати кордони Української РСР, і багато, багато іншого. І говорити зараз з ціїї трибуни про те, що не було пропозицій, - це просто недобросовісно. Я пропоную голосувати проти цих документів.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, що ви можете сказати?

ТЕНТЮК В.П. Ці питання розглянуті Кабінетом Міністрів. Але для того, щоб це впровадити, потрібен Закон про митну справу. Ось мені підказуї Іван Олександрович Заїць, що він ї. Але, товариші, митниця на Україні не дії. А коли вона буде діяти, то надходження податків будуть поступати до нашого бюджету. Сьогодні це на стадії розробки, становлення.

ГОЛОВА. У кого ще ї запитання? Перший мікрофон, будь ласка.

РЕВА В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемый Леонид Макарович! Я считаю, что тот подход, который сегодня предлагает Правительство - это у нас уже было раньше: урезать и делить, не предлагая по существу никаких конкретных мер для повышения производительности труда, уменьшения объемов производства, а только сокращать, разделять, умножать и забирать. Все это неправильно. Месяц назад мы приняли Закон о государственном предприятии, а сегодня начинаем его отменять. Мы же должны в конце концов уважать самих себя!

Говоря это, я имею в виду сокращение на 30 процентов аппарата. Ведь это дело руководителя предприятия - есть фонд потребления, и он исходит из этого.

Я считаю, что эти меры следует пересмотреть еще раз, учитывая сегодняшние реалии. Создание дополнительных фондов - это другой вопрос. А принцип "разделять и умножать" следует отменить.

ТЕНТЮК В.П. Шановний народний депутате Рева! Питання, які ви порушуїте, відображені в програмі Уряду по стабілізації економіки. Там в про обсяги виробництва і таке інше. Ці питання знаходять там свої відображення. А документові про бюджет вони не потрібні.

ГОЛОВА. Отже, загляньте, будь ласка, в програму, все там ї, в пакеті ж ідуть ці документи. Ще ї доповнення? Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Замечание по процедуре. Мы проголосовали законопроект в целом. По-моему, надо обсудить постатейно правки, а потом уже голосовать.

ГОЛОВА. Це ж інша позиція.

ЛОБАЧ В.І. Это первое. Второе. Мы не можем голосовать статью 1 данного законопроекта, не рассмотрев статью 2, потому что статья 2 расшифровывает статью 1. Что касается статьи 2, то она противоречит Закону о местном самоуправлении. В статье 2 указано, что поступления доходов...

ГОЛОВА. Вибачте, будь ласка, про який закон ви говорите? Ми зараз обговорюїмо постанову. Йдеться про пункт 1 постанови "Про заходи щодо скорочення бюджетного дефіциту..."

Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Я уже несколько раз выступал по этому вопросу. Поймите правильно, мы опять вмешиваемся в деятельность предприятий. Мы недавно с таким трудом приняли Закон о государственном предприятии. Этим постановлением мы отменяем статьи закона, которые уже приняты. Нельзя этого делать. Если уж вести речь о сокращении, то следует сокращать управленческий аппарат не предприятий, а тот, который финансируется из бюджета.

Но самое главное. Вы посмотрите, вводится новая отчетность. Статистика разбухла до предела. Кто работает на предприятиях, представьте. Мы, все предприятия, должны собрать данные и подготовить отчеты о том, что мы ввозим, что вывозим за пределы республики. Человек 15 как минимум в течение года должны заниматься, чтобы такой отчет составить. Каждый выдумывает отчетность, нагружают предприятия и еще на 30 % сокращают. Мы сами знаем, сколько людей нам нужно сокращать, на каких участках. "Постановами" такими мы не имеем права вмешиваться в деятельность предприятий.

А что касается министерств, ведомств и тех, на кого расхода запланированы в статьях бюджета, - вот их нужно сокращать, и сокращать по всем статьям.

Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка, що ви можете сказати?

ТЕНТЮК В.П. Справа в надзвичайних заходах. А надзвичайні заходи повинні призупинити дію якихось законів для того, щоб скоротити видатки і на підприїмствах, і в бюджетних установах, і в міністерствах, і в відомствах - скрізь.

Не треба відміняти. Це приймаїться тимчасово, тільки на друге півріччя. Шва йде не про скорочення чисельності, а про скорочення видатків. А видатки ї різні. І придбання устаткування, і дуже багато інших статей видатків, які можна скоротити в другому півріччі.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЛЇДНЇВ В.П. Леонид Макарович! Цивилизованное государство, когда тонет, стимулирует производство, уменьшает налоги, направляет средства на техническое перевооружение, на повышение заработной платы. Потом начинается подъем. А мы опять грабим предприятия. У меня есть предложение - это постановление не принимать, оно не годится. Оно идет вразрез с законами рыночной экономики и вразрез с Законом о государственном предприятии. Прошу поставить этот вопрос на голосование.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ТЕНТЮК В.П. Леоніде Макаровичу! У програмі Уряду щодо стабілізації економіки передбачаїться дуже багато податкових коштів для стимулювання виробництва. Це те, що ви сказали про цивілізоване "государство". Це ми теж робимо, ці питання передбачені програмою.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПЕТРОВ В.М. Я хотів би нагадати шановному першому заступнику Міністра фінансів, оскільки він постійно каже, що це тимчасові заходи, відомий вислів: гра за часто змінюваними правилами - це гра взагалі без правил. Я категорично проти прийняття постанови в такому вигляді. А з іншого боку, якусь постанову треба приймати. Я вважаю, що треба хоча б на день відкласти прийняття цього документа, щоб Міністерство фінансів... Взагалі виникають сумніви відносно нього. Я раніше думав, що там сидять справжні професіонали, що вони знайдуть більш, так би мовити, вишукані способи, як забрати ці кошти з підприїмств. А нам пропонують такі заходи, за які просто соромно. Тому я пропоную цю постанову сьогодні не розглядати, доопрацювати її і внести десь через день.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний перший заступнику Міністра фінансів! Я просив би вас дуже думати над висловами, які ви вживаїте в своїму виступі. Ви повторили вже двічі, і я не всидів, мусив війти до мікрофона - ми скорочуїмо на півроку кого? Скажіть, будьте ласкаві, люди - це що, шагові фігури, що їх можна переставити сьогодні сюди, а завтра туди? За цим сім'ї стоять, долі людські. Хіба можна так людьми розпоряджатися? Ми на півроку скоротим, а з 1992 року, будь ласка, приходьте знову з безробітних сюди. Так не можна робити. Такі постанови вносити на розгляд Верховної Рада вам повинно бути соромно.

ТЕНТЮК В.П. Я ще раз говорю, справа йде не про заробітну плату і не про чисельність працівників, а про господарські видатки на придбання устаткування і цілий ряд інших, на капітальний ремонт і так далі.

ГОЛОВА. Почекайте. Ми вже розхвилювалися і можемо щось не те зробити. У мене ї така пропозиція: хай наше міністерство спільно з комісіями визначиться в тих пунктах, які потрібно внести Верховній Раді. Ці пункти треба обговорити у Верховній Раді. Але тут ї й такі пункти, що їх може вирішити Кабінет Міністрів без Верховної Ради. Тому треба ще раз переглянути в цьому плані постанову і внести її Верховній Раді після детального розмежування пунктів. Тому що все направляїться у Верховну Раду, і тут вже не зрозуміїш... Тут в вже перекоси в цьому плані. Може так зробимо?

Мова йде про те, щоб постанову ще раз уважно переглянути, Якщо йшлося б лише про один пункт, - то це інша справа. Адже ж ї ще. Попрацюйте ще трохи з комісіями.

Будь ласка, перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І., голова Белградської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Белградський виборчий округ, Одеська область/. Леонид Макарович! Вступают в противоречие с тремя законами статьи 1 и 2. Это первое.

Второе. Говоря о статье 1, мы должны сначала разобрать статью 2.

Третье. Мы приняли Закон о собственности. В соответствии с этим законом было поручено Кабинету Министров Украинской ССР до 1 апреля принять постановление об отнесении коммунальной собственности в ведение Советов разных уровней.

Сегодня ситуация складывается таким образом, что во многих местных бюджетах дефицит в два раза превышает бюджет. Не имея формулы отнесения коммунальной собственности, как можно говорить о других вопросах стабилизации экономики?

Когда будет постановление об отнесении форм коммунальной собственности?

ТЕНТЮК В.П. Постановление Правительства по этому вопросу уже есть.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І. А де воно?

ТЕНТЮК В.П. У облвиконкомах.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І. Нет его в облисполкомах. Все отраслевые

винзаводы забирает республика. Все остальные, где самая большая прибыль, забирает республика. А на местах остается комбинат коммунальных предприятий и маленькие предприятия. Вот и формируй местный бюджет.

ГОЛОВА. Давайте ми спробуїмо прийняти саме таке рішення. Хай узгодять, що вирішуї Кабінет Міністрів, що-Верховна Рада. І ті пункти, які потрібно вирішувати у Верховній Раді, лишити, решту - вилучити, і постанову внести у Верховну Раду. Можна так.

Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Леонид Макарович! Я хотел бы вернуться к своему выступлению. Постановление, которое мы сегодня принимаем, идет вразрез с Законом о местных Советах народных депутатов и местном самоуправлении. Опять никакого местного самоуправления. Идет обыкновенный грабеж. Мы на местах утвердили свои бюджеты с дефицитом, а нам сегодня еще увеличивают его, чтобы залатать республиканский бюджет.

Есть заключение комиссий по данному законопроекту. Оно не учтено. Поэтому просьба такая: при подготовке постановления учитывать ранее принятые законы.

Сегодня основу всех Советов составляют местные Советы. И, пожалуйста, не ущемляйте их интересы.

ГОЛОВА. Правильно. Другий мікрофон.

ЗАЇЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Ви знаїте, шановні депутати, що дефіцит державного бюджету України збільшився на 19 мільярдів карбованців саме за рахунок підвищення цін. Тому мені здаїться, що резерви для його покриття в першу чергу треба шукати у фінансовій сфері. Проте я не знайшов у цій постанові конкретних пропозицій щодо скорочення державного бюджету у фінансовій сфері і у сфері цін.

І щодо тих самих митниць. Ваша відповідь, в якій ви сказали, що в нас митниці немаї, мене дивуї. У нас ї постанова про введення цього закону в дію з 1 липня. То, вибачте, ви що, у 1991 році не збираїтесь створити власну митницю?

ТЕНТЮК В.П. Її створюї не Міністерство фінансів.

ЗАЇЦЬ І.О. Тому ви повинні вийти з пропозиціїю до Кабінету Міністрів, безпосередньо до Прем'їра і поставити це питання, Адже з України пливуть мільярди карбованців, 3 митниці ми б мали /ця цифра Урчукіним називалася/ 11 мільярдів карбованців. От вам конкретна стаття, яка може закрити велику дірку в нашому бюджеті. Тому без такого детального розпису покращення фінансової ситуації, в тому числі детального розпису джерел фінансових ресурсів, я думаю, ця постанова не може вноситися на сесію.

ГОЛОВА. Все зводиться до того, про що й говорили: ще треба

попрацювати. Взяти те, що стосуїться Верховної Ради, Кабінету Міністрів, а потім внести на розгляд Верховної Ради. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. "За" - 254. Приймаїться.

ТЕНТЮК В.П. Я хочу звернутися до шановного Леоніда Макаровича з такого питання. Народні депутати Пилипчук і Швайка продовжують писати в газетах про відносини з союзним бюджетом, наводячи цифри, які не відповідають дійсності. Тому, якщо ми зараз будемо доопрацьовувати в комісіях, я прошу створити комісію, яка б перевірила ці цифри.

Справа не в тім, товариші, що і мене особисто, і міністра фінансів депутати Швайка і Пилипчук ображають. Справа тут вже в політиці. Ось, наприклад, депутат Швайка в газеті за 28 червня написав, що Ощадбанк Союзу забрав 83 мільярди карбованців. Звертаючись до читачів, автор сказав так: коли ви підете до Ощадбанку, а вам відмовлять у видачі грошей, то знайте, що ці гроші пішли на погашення загальносоюзного боргу.

ГОЛОВА. Вікторе Петровичу! Я прошу вибачення...

ТЕНТЮК В.П. Леоніде Макаровичу! Люди звертаються до нас і запитують, чи дійсно їхні гроші, які в ощадних касах, забрав Союз. Ми маїмо зараз роботу - роз'яснювати, що ці гроші надійно зберігаються.

ГОЛОВА. Навіщо ви загострюїте ситуацію на сесії? Вона й так досить гостра. /Шум у залі/.

ТЕНТЮК В.П. Я прошу призначити комісію і перевірити.

ГОЛОВА. Вже про це Міністр фінансів говорив один раз. Якщо потрібно створити комісію, то будь ласка.

Тут народний депутат Коробко демонстративно просить надати йому слова. Ми припинили обговорення, і депутат може подати свою пропозицію письмово. У нас завжди таке було. Але я не хочу, щоб він стояв біля мікрофона, демонстрував свою позицію.

Будь ласка, третій мікрофон.

КОРОБКО М.І. Дякую. Я хочу пояснити, чому я не подав пропозиції у письмовій формі. Дещо з того, що я пропонуватиму, стосуїться Кабінету Міністрів. У робочому порядку я неодноразово подавав пропозиції до Кабінету Міністрів і одержував відписки. З ціїї причини я й наполягав на тому, щоб висловитися від мікрофона. Пропозиція така.

Перше. Ви нам подавали документ про затвердження указів Президії Верховної Ради Української РСР про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Української РСР. Це було на цій сесії. У переліку цих актів ї такі, що були виконані на початок 1990 року. Це означаї, що пройшло досить багато часу з моменту, як вони почали діяти. Я ознайомився з ними, і, на мою думку, значна кількість позицій застаріла. Крім того, я вважаю, що нам не слід автоматично приймати ці укази, як ви хотіли одного разу це зробити.

Їх варто обговорювати і навіть заслухати, як вони виконуються.

Я пропоную оцей законопроект про затвердження указів включити до порядку денного нашої сесії. Приймемо ми це чи ні, то інша справа, але я повинен запропонувати.

Друге. Справа в тім, що в республіці розпочалася, а може, продовжуїться надзвичайно дивна приватизація. У Тернівському районі міста Кривого Рога почали приватизувати власність органів народної освіти. За мовчазною згодою голови районної Ради Стриженка, а також Артюха почали забудовувати котеджами територію піонерського табору, включаючи і стадіон. Ці котеджі зводить партійно-господарський актив. Одна із шкіл продала тир кооперативу по випалюванню горшків. Подібне робиться із закладами культури.

Отже, я пропоную Кабінету Міністрів розробити проект постанови, який би припинив приватизацію майна, що належить органам освіти та органам культури. Бо до чого ми дійдемо, якщо підемо на перерву, не розглянувши це? Що ми будемо мати?

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надаїться народному депутату Їмельянову. Він виступить стосовно проектів законів про мінімальний споживчий бюджет, про індексацію грошових доходів населення і про підвищення соціальних гарантій для трудящих.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С., перший заступник Голови Державної ради УРСР з питань економічної політики /Соснівський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! У вас ї матеріали для другого читання по всіх тих законах. Давайте без преамбули розглянемо їх і приймемо, оскільки на них дуже чекаї наш народ.

ГОЛОВА. Про мінімальний споживчий бюджет?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Першим буде проект Закону про підвищення соціальних гарантій для трудящих.

ГОЛОВА. Ось він, на двох сторінках.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Нам роздані матеріали, в яких наведені пропозиції, зауваження до проектів цих законів.

ГОЛОВА. До статті 1 пропозицій не надійшло?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. До статті 1 пропозицій не надійшло. Я не знаю, як голосувати. По статтях?

ГОЛОВА. Ну, звичайно. Якщо були пропозиції, то потрібно проголосувати.

Стаття 1 не голосуїться, оскільки пропозицій не надійшло. Стаття 2.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. До статті 1 надійшла пропозиція доповнити положенням...

ГОЛОВА. Надійшла чи не надійшла?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Надійшла, вона на другій сторінці.

ГОЛОВА. Але ж на першій сторінці написано, що пропозицій не надійшло, а на другій - надійшло. Ага, зрозуміло.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Статтю слід доповнити положенням про те, що мінімальний розмір пенсії встановлюїться на рівні мінімальної заробітної плати. Надійшла така пропозиція від Комісії у питаннях соціальної політики та праці. Кабінет Міністрів прорахував дане питання і підтримуї цю пропозицію.

ГОЛОВА. Тобто вона врахована?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Врахована.

ГОЛОВА. Зараз проголосуїмо. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Сітловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я хочу сказати з процедури. Закон, який ми зараз приймаїмо, усього-на-всього на двох сторіночках. Я вношу пропозицію його статті зачитати, щоб усім було зрозуміло, про що йдеться. Люди його чекають. Проект маленький. Це ж не те, що ми "махину" приймаїмо. Давайте зачитаїмо, щоб люди знали, про що йдеться. Це зніме якісь неясності. Така моя пропозиція.

ГОЛОВА. Гаразд, тоді з вашого дозволу я буду читати. "Стаття 1. Установити мінімальний розмір заробітної плати 185 карбованців на місяць з урахуванням компенсації, введеної з квітня 1991 року в зв'язку з підвищенням роздрібних цін.

До мінімального розміру заробітної плати не включаються доплати, надбавки, премії та інші заохочувальні виплати.

Підвищення мінімального розміру заробітної плати здійснити у 1991 році в межах загальних обсягів госпрозрахункового доходу підприїмств і організацій, а також асигнувань, що спрямовуються на оплату праці в бюджетних установах і організаціях".

І доповнення комісії та Кабінету Міністрів, яке враховано:"...Мінімальний розмір пенсії при загальному трудовому стажі, необхідному для призначення повної пенсії, встановлюїться на рівні мінімальної заробітної плати". Ось така стаття. Перший мікрофон.

МОКРОУСОВ А.О., голова Ватутінської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету, перший секретар Ватутінського райкому Компартії України /Троїщинський виборчий округ, м. Київ/. Я считаю, что более правильным было во второй колонке: "Статтю слід доповнити положенням про те, що мінімальний розмір пенсії встановлюїться на рівні мінімальної заробітної плати". Без розшифрування:"...пенсії при загальному трудовому стажі". А якщо мати-героїня не працювала на виробництві, а отже, не маї повного трудового стажу, як бути в цьому випадку?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Речь идет о том, что порядок начисления пенсий не изменяется. Если нет трудового стажа и нет льгот, то пенсия начисляется пропорционально трудовому стажу. Другого выхода /и финансового, и по действующим законам/ у нас нет. Бы понимаете, человек поработал год или три года отработал... Мм же не можем определить минимальный размер тот же, который устанавливается человеку, у которого 30 лет стажа.

Не должно же такого быть.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леонид Макарович! Мы все оказались рабами времени. И если иногда не успеваешь вовремя подать письменно предложение, то это не означает, что нельзя чистить проект, когда видишь, что он не доработанный. На мой взгляд, абзац первый расходится с абзацем вторым. Дело в том, что если мы устанавливаем минимальную зарплату 185 рублей с учетом компенсации, то это просто обман самих себя. Я считаю, что компенсация не должна входить в заработную плату. Она относится к абзацу второму, где идет речь о доплатах, надбавках и тому подобному. Просто без учета компенсации нужно установить минимальную заработную плату 185 рублей. Вот это будет справедливо. Я прошу данный вопрос проголосовать.

ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Уважаемый депутат Сметанин! Вы поднимаете очень важный вопрос. Но мне кажется, что вы не успели познакомиться ни с действующими системами, ни с положением, ни с материалами... Ведь речь идет о чем?

Во-первых, в проекте сказано, что компенсация включается в заработную плату. Вы хотите не включать. Никакого обмана нет. Это вам так кажется.

Во-вторых, речь идет о том, что у 7 миллионов человек сегодня заработная плата вместе с компенсацией ниже 140 рублей. То есть без компенсации - 70-80 рублей. Так мы же им поднимаем зарплату до 120 рублей без компенсации, но по закону компенсация включается в заработную плату. Это, я думаю, все знают. Поэтому мы и пишем, что с учетом компенсации. Если вам хочется без компенсации, то проголосуйте, но надо написать "120 рублей". Давайте не забывать, что компенсация по закону включается в зарплату.

ГОЛОВА. Тут дуже важливо, щоб включити, тоді вона відійде в базу... І індексації, все потім йтиме від ціїї бази.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Нужно иметь в виду и такое: компенсация - это был разовый акт. Дальше она уже идет как заработная плата. Она вечно как компенсация не будет. Поэтому я думаю, что здесь правильно написано.

ГОЛОВА. Ї інші доповнення до статті? Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКІЙ І.І. Уважаемый Александр Сергеевич! У меня замечание в отношении третьего абзаца: "Підвищення мінімального розміру заробітної плати здійснити у 1991 році в межах загальних обсягів госпрозрахункового доходу підприїмств і організацій, а також асигнувань, що спрямовуються на оплату праці в бюджетних установах і організаціях".

Вопрос стоит так. Вы знаете, какой сегодня дефицит бюджета в районных и городских Советах. В принципе, на каждой сессии пересматривается вопрос об изменении бюджета на содержание бюджетных организаций. Простой расчет говорит, что надо порядка

одного миллиона рублей, например, для районного бюджета. Откуда брать эти деньги, как их выкручивать? Это значит, что все автоматически снова переходит в дефицит.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Этот вопрос прорабатывался. На повышение заработной платы на четвертый квартал сего года, если мы введем закон в действие с 1 октября, потребуется всего 300 миллионов рублей. Министерство финансов вместе с причастными к этому делу ведомствами, с Кабинетом Министров решило, что 300 миллионов рублей на это будут изысканы. Причем мы полагаем, что здесь сыграют роль и те рычаги, о которых сегодня говорили при утверждении или не утверждении чрезвычайного бюджета. Я думаю, что мы не должны упускать того, о чем депутат Заец говорил. Таможня - очень мощный источник доходов. Есть и ряд других вопросов. Это как раз источники решения данной проблемы.

Теперь что касается вариантов того, как выходить из положения. Вы знаете, что готовых денег в бюджете нет. Но речь идет об очень небольшой сумме. Сегодня мы с Кабинетом министров специально провели анализ и посмотрели, что денег нет и что у нас только два процента предприятий не будут иметь денег на это. И поэтому в поручении написано, чтобы деньги такие изыскали.

И 0,2 процента колхозов не будут иметь средств на это. Это касается всех видов бюджета: республиканского и местных. И 100 процентов на местный бюджет не ляжет.

ГОЛОВА. Може, вже будемо голосувати? Другий мікрофон.

СУТОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область /. У мене, Олександре Сергійовичу, редакційне зауваження. Ми приймаїмо закон, в ньому ї преамбула. В постанові ж записано, що "Верховна Рада постановляї" і далі йде стаття 1. Мабуть, звідти преамбулу цю треба зняти.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М. Шановні депутати! Я пропоную взагалі припинити обговорення і проголосувати за ці закони. Чому?

На жаль, ми дуже затягли з їх розглядом. Якщо й далі будемо продовжувати щодо них дуже довго говорити, ї загроза, що ми можемо їх не прийняти. Я пропоную їх прийняти в такому вигляді. Ми допоможемо хоча б знедоленим верствам населення.

Але треба врахувати, що ми все-таки ці закони приймаїмо практично без будь-якого фінансового обгрунтування, не маючи інформації про те, як живуть різні верстви населення, яка кількість населення проживаї за межею бідності, який мінімальний споживчий бюджет. Тому я пропоную нашу постанову відносно цих законів доповнити пунктом про те, щоб на наступній сесії, у вересні, заслухати доповідь Кабінету Міністрів про життївий рівень населення України та про заходи по його підвищенню.

ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Я поддерживаю предложение о том, что эти законы мы просто обязаны принять. Однако разговор о том, что нет обоснований и нет расчетов, не соответствует действительности. Поэтому, я думаю, что законы надо принять, а в сентябре-октябре заслушать информацию Кабинета Министров, как и предлагает депутат. Но мы должны отдавать себе отчет в том, что это законы, которые направлены на решение социальных проблем самых, можно сказать, обездоленных людей, малообеспеченных пенсионеров и работников.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Леонид Макарович! Данный проект закона надо принимать. Мы все его ждем на местах, и люди этого ждут. Но я хотел бы внести маленькую поправку. Сейчас минимальная заработная плата, которая не облагается налогом, - 165 рублей. Мы же устанавливаем сегодня - 185 рублей. Значит, нужно внести изменения в налогообложение и записать, что минимальная заработная плата в размере 185 рублей не должна облагаться налогом.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Я думаю, что это можно принять.

ГОЛОВА. Скажіть йому окремо, нехай цікавиться це і що ви робите, коли він не буваї на засіданні /Шум у залі/.

Правильна постановка питання. Мінімальна заробітна плата не повинна оподатковуватися.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. О том, что минимальный уровень заработной платы не облагается налогом, необходимо отразить в Законе о налогообложении. Не в этом законе, а в том законе. Это норма другого закона.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦУБА В.Г., заступник директора по реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /АмурНижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я хотел бы сделать замечание. Читают депутаты законопроект или не читают - это их вопрос. Миллионы же людей на Украине не читают их, но по своему карману чувствуют.

Я поддерживаю товарища Лобача. Вы сказали, что вы не разобрались. И меня интересует тот вопрос, который задал депутат Лобач. Если компенсация облагается налогом, то это не добавка, о которой вы говорили. А если она не облагается, то это добавка. Поэтому вы четко сформулируйте, какое предлагается решение. Люди должны знать, что если компенсация будет включена в заработную плату, то она не облагается налогом.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Вы меня извините, но я вам повторю то, что говорил.

Мы обязаны владеть хотя бы некоторыми основными законами.

Я еще раз повторю, что компенсация включается в заработную плату. Однако совершенно правильно депутат Лобач поставил вопрос, но это норма не нашего закона. В Закон о налогообложении нужно внести поправку о том, что минимальная заработная плата так же, как и минимальная пенсия, налогообложению не подлежат.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАЇЦЬ І.О. Справа в тому, що тут треба ще трошки підправити. У статті 4 написано, що цей закон ввести в дію з 1 жовтня 1991 року, Я думаю, що ще повинна бути постанова по введенню цього закону, і там записати про строк введення.

Але мене інше турбуї. Що це за закон, який включаї всякі доплати і тому подібне, і ми вводимо його з 1 жовтня. Може, його раніше можна ввести? Якщо ж цього не можна зробити раніше, то давайте всі ці законопроекти обговорювати на четвертій сесії.

І щодо принципу соціальної справедливості. Ви знаїте, що дуже багато людей, особливо на селі, у 50-60 роки не працювали у державному або кооперативному секторі. Але вони виконували дуже велику роботу в лісі, в наймах і тому подібне. Ми ж кажемо про мінімальний розмір пенсії при загальному трудовому стажі. Я думаю, таких людей небагато, але по відношенню до них ми порушуїмо принцип соціальної справедливості. Тим більше, в Законі про економічну самостійність Української РСР написано, що Українська РСР гарантуї мінімальний прожитковий рівень своїм громадянам". Отже, через Закон про підвищення соціальних гарантій для трудящих ми вже сьогодні маїмо вийти на Закон про економічну самостійність в Українській РСР з тим, щоб засвідчити, що наша держава, дійсно, повернулася лицем до громадян. Тому слова "загальний трудовий стаж" я пропоную із статті 1 виключити, а пункт 4 перенести до постанови.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Уже абсолютно ясно, що закон треба приймати, бо люди його чекають.

Була пропозиція проголосувати за закон. Народний депутат Заїць запропонував прийняти й постанову про введення в дію закону, щоб вона була.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Можна мне прокомментировать?

Депутат Заец внес два предложения. Во-первых, ввести этот закон немедленно. Почему комиссией предлагается с 1 октября 1991 года? Введение этого закона ежемесячно стоит 100 миллионов рублей. Мы не уверены, что удастся чисто технические решить вопросы за один квартал, чтобы ввести закон немедленно. Поэтому предлагается ввести с четвертого квартала. Кстати, вы знаете, что в России вводится закон в полной мере с 1 января 1992 года, в других республиках это делается не сегодня. В четвертом квартале

- это наиболее реально.

Второе предложение касается размера пенсии. Ми все за социальную справедливость. Но справедливость как раз в том и состоит, чтобы платить за пропорционально отработанный стаж. Я хочу подчеркнуть это не столько для депутатов, сколько для всех пенсионеров, для всего народа Украины. Речь идет о том, что повышение пенсии будут иметь те, у кого она ниже 160 рублей.

ГОЛОВА. Так, я бачу, Олександре Сергійовичу, що нічого не вийде. Ця пропозиція не пройде. Голосуїмо по статтях. До статті 1 зауважень не було. Прошу проголосувати, бо кінця цьому не буде.

Прошу проголосувати. Всі за народ, а якщо голосувати, то вже тут розмови інші.

"За" - 311. Стаття 1 прийнята.

Стаття 2. Ї зауваження? Ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 310.

Вибачте, прочитаю статтю 2 "Установити мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності на рівні 90 процентів мінімальне: заробітної плати, передбаченої частиною першою статті 1 цього Закону".

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. То есть сегодня минимальный размер составляет 50 процентов.

ГОЛОВА. І за неї вже проголосували. Стаття 3. Цитую. "Цей Закон поширюїться на працівників, які перебувають у трудових відносинах на умовах нашу з підприїмствами, установами і організаціями всіх форм власності, а також окремими громадянами". Що?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. "З окремими громадянами".

ГОЛОВА."...а також з окремими громадянами" Правильно. Далі. "Дія статті 2 Закону поширюїться також на інших осіб, які сплачують внески на соціальне страхування". Ї зауваження де статті 3? Третій мікрофон, будь ласка.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Мої земляки, які тільки недавно вступили до колгоспу, бо їх раніше просто не було там - раніше вони жили або за рахунок худоби, яку відгодовували, або їздили рубати ліс до Сибіру і далі, тепер лишаться без пенсій. Ви поясніть мені, чи вони будуть забезпечені, чи ні? У них немаї стажу роботи. Вони здавали державі худобу, масло, бо колгоспів не було в горах, у

гірських селах. Велика кількість таких сіл залишиться нічим не забезпеченою. Я просив би, щоб це якось було в законі відбито.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Це достатньо відбито. Мова йде про те, що в них ї достатній для пенсії трудовий стаж. Незалежно від того, де вони працювали, їм нараховуїться пенсія. Це - загальний закон, ми ж зараз не приймаїмо Закон про пенсії. Це буде відображено в ньому. А тепер мова йде про вже нарахований стаж.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ви ж уважно почитайте, що ми зараз приймаїмо - Закон про підвищення соціальних гарантій для трудящих. Кожен закон маї регулювати якісь конкретні питання, а не всі одразу. Тоді можна було б прийняти один універсальний закон і на цьому закінчити. Я ставлю на голосування статтю 3.

"За" - 314. Приймаїться. Стаття 4 вилучаїться і буде постановою.

Третій мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/ У меня небольшое дополнение к тому, что сказал депутат Лобач. Ведь минимальные дотации то облагались налогом, то не облагались. Согласно постановлению Министерства финансов от 3 апреля дотация не облагается налогом, а от 23 числа его же постановления дотация облагается налогом. Пусть Минфин издает постановление о том, что минимальная зарплата вместе с дотацией - 185 рублей не облагается налогом. И не нужно ожидать, когда будет принят Закон о налогах.

ГОЛОВА. Я не маю ніякого сумніву, що коли ми будемо приймати Закон про податки, то обов'язково проголосуїмо. У цьому ми одностайні. Але це норма того закону.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Він вступить у дію з 1 жовтня.

ДЕПУТАТ /не представився/. У вас же это не было законом, а просто постановление Минфина.

ГОЛОВА. Що ви пропонуїте до проекту цього закону?

ДЕПУТАТ /не представився/. Я предлагаю в статью 4 внести, чтобы Минфин принял постановление сегодняшним числом о том, что минимальная зарплата вместе с дотацией не облагается налогом.

ГОЛОВА. Доручення Міністерству фінансів?

ДЕПУТАТ /не представився/. Да.

ГОЛОВА. Приймайте, будь ласка, цю пропозицію. Дайте пояснення.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Закон этот вступит в силу с 1 октября. До этого мы примем тот закон. Какие есть сомнения, почему вы так волнуетесь? Это обязательно будет сделано.

ГОЛОВА. Справа в тому, що маї бути порядок у законі. А зараз Мінфін маї внести цю пропозицію, про яку кажуть депутати,

в закон, коли буде нам представляти. І ми проголосуїмо...

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. До принятия закона?

ГОЛОВА. Ні. Окремо не проголосуїмо - це ж норма цього закону. Але щоб воно співпало, аби не сталося так, що ми будемо в січні голосувати. Ось про що депутати турбуються. І це правильно.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Правильно, немаї питань.

ГОЛОВА. Значить, закон у цілому, будь ласка. Прошу проголосувати три статті в цілому.

"За" - 318. Приймаїться.

Тепер щодо введення закону в дію. Пропозиція комісії і Кабінету Міністрів - з 1 жовтня. Іван Заїць пропонуї раніше, але я думаю, що існують якісь розрахунки і важко зразу міняти.

Я пропоную проголосувати за введення постанови з 1 жовтня, з четвертого кварталу. Прошу проголосувати.

"За" - 317. Приймаїться.

Наступний у нас іде законопроект про індексацію.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР про індексацію грошових доходів населення". Не постанова.

ГОЛОВА. Спочатку давайте закон. Проект закону всі мають перед собою? Зверніть увагу на порівняльну таблицю.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Щодо преамбули зауважень і пропозицій немаї.

ГОЛОВА. Немаї. До статті 1 пропозицій теж не надійшло. Не голосуїться. Стаття 2. Тут ї уточнення. Поясніть, будь ласка.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. До статті 2 надійшла така пропозиція: "Для багатодітних сімей повинна діяти індексація доходів, натуральні гарантії, система спеціальних магазинів, їдалень, проїзних квитків за зниженими пінами". Це пропозиція народного депутата Романюка. Вона включаї питання, які не входять до компетенції нього закону. Мова йде про індексацію, але квитки не можна індексувати. Що стосуїться допомоги багатодітним сім'ям, то це до проекту закону увійшло. Тому в статті 2 відображено якраз те, про що говорив депутат Романюк.

ГОЛОВА. Пропоную проголосувати статтю 2. "За" - 318. Стаття приймаїться.

ГОЛОВА. Яка наступна стаття? До статті 3 пропозицій не надійшло. Стаття 4. Надійшли пропозиції від Комісії у питаннях соціальної політики та праці і народного депутата Шершуна. Поясніть докладніше.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Ці пропозиції враховані. Перша - це редакційне уточнення переліку товарів, які входять до бюджету і індексуються. Друга - при обчисленні індексу споживчих цін /треба сформулювати/ враховуються всі вільні, договірні ціни, а також ціни колгоспних ринків.

ГОЛОВА. Це враховано?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Ці пропозиції враховані.

ГОЛОВА. Ї ще пропозиції, подані письмово? Немаї. Ставлю на голосування статтю 4.

"За" - 323. Приймаїться.

Далі стаття 5. Надійшла пропозиція від народного депутата Дорогунцова. Вона врахована?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Ні, його пропозиція не врахована. Народний депутат Дорогунцов вважаї, що треба індексувати заробітну плату, яка перевищуї мінімальну не в 2 - 2,5 раза, а в 2,5 - 3 рази.

Это невозможно. Мы исходили из того, за счет чего индексировать. Доходы от роста цен на 1 процент составляют 1 миллиард 100 миллионов.

ГОЛОВА. Депутат погоджуїться, я бачу. Ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 306. Приймаїться. Стаття 6. Будь ласка.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Вносили пропозицію профспілки і депутати Свідерський, Шершун та інші.

Речь идет о том, за счет чего индексировать. Предлагается предприятиям дать полную свободу, чтобы полная свобода представляла собой полную свободу установления цен. На это Правительство не согласилось. Мы провели анализ, который показал, что деньги на

индексацию большинство предприятий имеют, но суммы эти разные. Есть предприятия, которые не имеют таких средств. Доходы от повышения цен на 1 процент составляют 1 миллиард 100 миллионов. Но они могут распределиться непропорционально. Поэтому поручено Министерству финансов. Министерству экономики проработать этот вопрос. Он касается ограниченного числа предприятий, которые не имеют средств на индексацию. В связи с этим в постановление, Леонид Макарович, внесено поручение. Кабинету Министров проработать механизм решения указанных вопросов в каждом отдельном случае для тех предприятий, которые на индексацию не имеют средств. Это отражено в пункте 3 постановления, посмотрите внимательно.

ГОЛОВА. Можна голосувати за статтю 5? Прошу. Вибачте, статтю 6. "За" - 310.

Наступна стаття 7. Пропозицій не надійшло. Стаття 8. Депутат Білоблоцький давав доповнення. Воно враховане?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Враховане.

ГОЛОВА. Задоволений народний депутат? Задоволений. Ставлю на голосування статтю 8.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Статтю 7.

ГОЛОВА. Щодо статті 7 пропозицій не надійшло. Слухайте уважно.

"За" - 282. Приймаїться.

Стаття 9, - не надійшло пропозицій, стаття 10 - немаї, стаття 11

- також немаї, 12 - не надійшло. Можна голосувати

закон у цілому. Прошу зосередитися.

"За" - 314. Приймаїться.

Тепер постанова. Ось вона, на першій сторінці:

"1. Ввести в дію Закон Української РСР про індексацію грошових доходів населення з дня його опублікування.

2. Установити величину порога індексації, рівну п'ятипроцентному зростанню цін на споживчі товари і послуги. Для 1991 року за базові беруться ціни за станом на 2 квітня 1991 року.

3. Кабінету Міністрів розробити порядок та внести пропозицію про джерела фінансування витрат, пов'язаних з індексаціїю..." Ї доповнення до постанови?

Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Дорогі друзі! Ми встановлюїмо, що за базові беруться ціни за станом на 2 квітня 1991 року. Але ж ми всі знаїмо, що були шахтарські вимоги, у яких говорилося, що за базові повинні братися ціни, які існували до 2 квітня. Прийнявши базові ціни за станом на 2 квітня, ми автоматично прийняли все це підвищення, яке фактично в трикратним чи шестикратним. Тому пропонуїться - за станом не на 2 квітня, а до 2 квітня, як мінімум на 31 березня.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Зачем так вопрос ставить? Получили мы неполноценную компенсацию, но мы все со 2 числа ее получили, поэтому отсчет идет, начиная с момента принятия постановления. Как можно учитывать до повышения цен компенсацию? Компенсация была выдана.

ГОЛОВА. Я прошу проголосувати за постанову.

"За" - 307. Приймаїться.

Ще ї у нас Закон про мінімальний споживчий бюджет.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Пропозицій немаї.

ГОЛОВА. От і я подивився, пропозицій не надходило.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Крім пункту 3. Але там враховано.

ГОЛОВА. Одна лише пропозиція, вона на сторінці 4. Це пропозиція депутата Білоблоцького. Її враховано. Депутат задоволений?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Ми спільно працювали.

ГОЛОВА. Спільно? Прекрасно. Можна голосувати тоді закон в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 322. Закон приймаїться.

Тепер постанова:

"1. Ввести в дію Закон Української РСР про мінімальний споживчий бюджет з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів Української РСР: у місячний строк затвердити величину вартості мінімального споживчого бюджету на 1991 рік; забезпечити досягнення розміру мінімального споживчого бюджету поетапно, виходячи: з реальних можливостей економіки республіки".

Які ї доповнення?

Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М. Шановні депутати! Я вносив пропозицію доповнити цю постанову таким пунктом: у вересні заслухати доповідь Уряду про життївий рівень населення України.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Такое поручение есть.

ГОЛОВА. Ви хочете в постанову внести? Давайте внесемо, що...

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Протокольно.

ГОЛОВА. Протокольно доручимо Уряду, щоб у вересні-жовтні ми заслухали доповідь не тільки про те, що вже робиться, а й про те, що вже зроблено.

Перший мікрофон.

МАРКОВ Б.І. голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Леоніде Макаровичу! Якщо ми поглянемо на цей законопроект, то тут вся робота по формуванню споживчого кошика покладена на Кабінет Міністрів. Навіть групу експертів, яка буде оцінювати споживчий кошик, теж підбираї Кабінет Міністрів. Все-таки ця проблема повинна бути розглянута більш широко. Пропонуїться у пункті 2 постанови записати: Кабінету Міністрів Української РСР спільно з профспілками у місячний строк затвердити... Щоб до ціїї роботи залучити і профспілки. В усьому світі ці проблеми вирішуються спільно з профспілками.

Це зніме багато питань. Тому я пропоную в пункті 2 додати: спільно з профспілками. Дякую.

ГОЛОВА. Як ви дивитеся на це, Олександре Сергійовичу?

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Я так думаю: тогда надо учесть не только профсоюз. Надо учесть и Красный Крест, надо учесть другие организации. Кабинет Министров привлечет всех специалистов, всех, кто к этому причастен. Я считаю, что не надо обязательно связывать руки.

Профсоюз всегда выступает со своими защитными функциями. Так же и другие организации.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування постанову. "За" - 312. Приймаїться. Все у вас? Слово? Будь ласка.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Уважаемые депутаты! Разрешите всех вас и граждан нашей республики поздравить с принятием очень важного пакета документов по социальной защите населения в это сложное время, пакета, который является составной частью программы чрезвычайных мер Правительства.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ми організовано голосували, все нормально. Тепер у нас питання про програму надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України. Вітольда Павловича немаї. Він у Москві,

там іде засідання. Хто з Уряду зміг би вийти й сказати щось?..

У нас була пропозиція народного депутата Барабаша /її підтримали 26 народних депутатів/ обговорити постанову - як ви назвали її? - "Про захист майнових прав Української РСР".

Спочатку треба проголосувати, щоб включити її до порядку денного. Їмельянов? Будь ласка. Для того, щоб включити, треба, може, трошки поговорити.

Третій мікрофон.

ЇМЕЛЬЯНОВ О.С. Уважаемые депутаты! Два законопроекта, которые вносит от имени большой группы депутатов депутат Барабаш, очень важны для республики. Но если первый вопрос, связанный с собственностью, нам следует вносить в повестку дня и рассматривать, то второй выглядит, по меньшей мере, несерьезно. Относительно и сроков, и введения денег.

Вы знаете, что я - один из инициаторов этой идеи. Я продолжаю серьезно над ней работать. И активно работает в этом направлении Кабинет Министров, поверьте мне. Были встречи за рубежом. Мы ищем возможности печатать свои деньги. Ищем также возможности /через Кабинет Министров Союза/ поставить значки на деньгах, которые есть в обращении на Украине. Я дважды был у премьера Павлова. Дело продвигается. Но то, о чем говорится в предлагаемом законопроекте и в докладной записке - пусть меня извинят очень уважаемые мною депутаты - это несерьезно. Вопрос не проработан. Первый пункт, я считаю, в повестку дня включать надо, а второй еще не готов.

ГОЛОВА. Давайте по порядку. Тут дві постанови. Кожна

маї свою спрямованість і зміст, і про включення до порядку денного кожного питання треба окремо проголосувати.

Перше: про захист майнових прав Української РСР. Хто за те, щоб увести до порядку денного це питання, прошу проголосувати.

"За" - 162. Рішення не прийняте.

Тепер друге: про введення республіканської грошової одиниці та утворення грошової систем Української РСР.

Будь ласка, перший мікрофон.

ЇМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! Ви самі сказали, що коротко обговоримо. А проект першої постанови ви поставили на голосування без найменшого обговорення. Треба було, щоб автори хоч кілька слів сказали, чому вони її внесли.

ГОЛОВА. Депутат Барабаш пояснив, коли виступав від мікрофона. Він пояснюї не вперше і досить грунтовно, аргументовано. А депутат Їмельянов дав свої пояснення. Він не заперечував проти ціїї постанови, він тільки проти другої: про введення грошової одиниці. Тому я поставив на голосування.

ЇМЕЦЬ О.І. Леоніде Макаровичу! Але з того часу, як він пояснював, дещо змінилася ситуація в Союзі. Ви, мабуть, знаїте про виступ Силаїва і останню пропозицію Павлова, який, м'яко кажучи, наплював на всі кабінети міністрів і видав постанову, не узгоджену ні з одним Урядом. Заява Силаїва досить серйозна. Ми повинні були б підійти до цього питання з урахуванням цього.

Позиція Росії прямо пов'язана з націоналізаціїю. Впевнений, що вона це зробить у цьому місяці, коли ми розійдемося на канікули. А ми знову залишимося з порожніми кишенями. Треба ж поінформувати людей, щоб вони розуміли і нашу позицію.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Я думаю, что мы должны поддержать в этом плане Кабинет Министров, потому что поспешность здесь не нужна. Я хотел бы подчеркнуть это, уважаемые депутаты, одним интересным выражением, касающимся процедуры. Как говорят китайцы: "Почтительность без ритуала приводит к суетливости, осторожность без ритуала приводит к боязливости, смелость без ритуала приводит к смутам, прямота без ритуала приводит к грубости". Добавим, что закон без ритуала, без механизма его действия приводит власть к произволу, а гражданина

- к беззащитности.

Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Добре, що ї мудрі люди, які пишуть, а ми цитуїмо.

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Як я розумію, мова сьогодні може йти тільки про політичне рішення. І в такому разі його потрібно приймати. А вже механізм реалізації повинен намітити Уряд. Якщо Верховна Рада України не прийме політичного рішення у певній ситуації, то вона або не володії нею, або підіграї якимось силам.

Які сьогодні обставини? На один карбованець зарплати -10 копійок товарної маси. І коли говориться, що сьогодні потрібно випускати багато банкнотів і це потребуї великих затрат, то по відношенню до мільйонів карбованців, які ї, це, дійсно, великі затрати. А якщо говорити про одну десяту товарної маси, яка в нас ї і яку можна було б придбати, то цих грошей потрібно випускати тільки одну десяту від кількості карбованців.

І тому політичне рішення, яке так легко відбив депутат Їмельянов... Я вношу пропозицію проголосувати поіменно і прийняти сьогодні політичне рішення щодо власності і введення власної грошової одиниці.

ГОЛОВА. Я хочу захистити депутата Їмельянова. Він спробував пояснити нам про другу постанову - щодо введення республіканської грошової одиниці. Він вважаї, що не підготовлена зараз ситуація, і час для того не прийшов. Але він не заперечував проти включення до порядку денного проекту постанови "Про захист

майнових прав Української РСР". Перший мікрофон.

ГРИНІВ Ї.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Леоніде Макаровичу! Я був протягом цілого тижня у Москві. Там говорили про те, що на зустрічі в Ново-Огарьово велася розмова про необхідність відміни купонів на Україні, що й було зроблено. Верховною Радою це питання не обговорювалося. Тепер за відсутності нашої грошової одиниці відсутність купонів призведе до того, що буквально за кілька місяців усі товари будуть вимиті з України. Це питання дуже актуальне. Прикладом може бути Донецьк, який раніше відмінив купони, і Ростовська область буквально за місяць вимила всі товари. Це питання треба зараз розглянути.

ГОЛОВА. Якщо брати гроші, то ви знаїте, що для введення грошової одиниці потрібно півтора року, А якщо йдеться про захист ринку, то це вже інша справа. За півтора року вимиють не тільки з Донецької області. Це інша ситуація. Другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Тільки що ми розглянули і

прийняли ряд дуже важливих законів: про індексацію доходів населення, про споживчий кошик. Це, дійсно, закони і постанови, які так необхідні сьогодні нашим людям. Але я хочу звернути вашу увагу на такий парадокс. Ми прийняли ці необхідні, дуже важливі закони, але коли черга дійшла до постанови - вдумайтеся, депутати, - коли дійшла черга до постанови "Про захист майнових прав Української РСР", ми не хочемо цю постанову навіть обговорювати.

То я хочу задати запитання: чого ми сюди зібралися, якщо не хочемо обговорювати таке важливе сьогодні питання?

Тому я вношу пропозицію, яка вже тут звучала: ще раз, вже поіменно проголосувати. Нехай усі знають, хто хоче відстоювати інтереси народу і України, а хто тільки говорить про це.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати! У нас іде сьогодні шосте питання - про програму надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки. І справедливо внесли народні депутати /тут, може, не всі прізвища тих, хто вносить/, що без розгляду цього питання нам і решту питань нема чого розглядати і приступати

до другого читання. Зрозумійте, ми прийняли з вами тільки постанову про юрисдикцію цих базових галузей, більше нічого. І заступник Міністра фінансів по пустих засіках України шукаї бюджет - він його не знайде. Бо нічого немаї, а він знову по кишенях хоче йти. Тому я вважаю /може, не всі почитали, не всі зрозуміли/, давайте під час перерви подумаїмо і після перерви повернемося до цього вкрай важливого питання.

Щодо грошової одиниці. Давайте ми не будемо, можливо, уточнювати термін - завтра або післязавтра. Але принципово ми теж повинні сьогодні це питання обговорити і прийняти рішення. І я наполягаю на включенні цих питань.

ГОЛОВА. Я хочу вам пояснити, що в принципі Верховна Рада прийняла заяву про те, щоб працювати над введенням паралельної грошової одиниці. Це вже ї в нас у постанові. Але послухайте, що я хочу запропонувати.

Я вчора мав можливість спілкуватися, правда, по телефону, з нашим Прем'їр-міністром. Він уже другий, навіть третій день перебуваї в Москві. Зараз там йде обговорення всіх тих аспектів, про які ми тільки що вели з вами мову. Отже, коли він повернеться /оскільки питання дуже важливе/, може, все ж таки ми попросимо Прем'їр-міністра висловити свою точку зору і завтра повернемося до цього питання і проголосуїмо.

Давайте зробимо так. Все ж таки це надзвичайна проблема, щоб без Кабінету Міністрів, тим більше без першої особи Кабінету приймати таке рішення. Ми послухаїмо Прем'їр-міністра і вирішимо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Ми, напевно, справді не усвідомили цю пропозицію. Їльцин і Силаїв відстоюють інтереси Росії. Горбачов відстоюї свої інтереси. А ми, парламент України, повинні відстояти власність і права українського народу. Тому це питання треба обговорювати зараз. Я наведу вам один приклад, Німеччина даї нам кредит під проценти. Але чим? Житло і старі хімічні заводи НДР треба розбирати, і обладнання під кредити /домовився центр/ передати Союзу. Там усі, крім представників українських підприїмств, були. Наш один директор в останній вагон електрички вскочив, недавно поїхав туди, щось там відібрав. Тобто про ті кредити, які сьогодні Союз бере, ні наші керівники, ні наше республіканське керівництво нічого не знають. Тому я хотів би все-таки запропонувати... І інший факт. "Правда" друкуї, що погано в Росії, погано в Ленінграді і Москві, тому що Україна, Білорусія, Казахстан чогось не поставили. Чому газета "Правда" не написала, чого Росія не поставила? Правда, за бензином черги стали менші. Тепер у Київі, так як у Москві. Тому я думаю так: давайте, не чекаючи Прем'їр-міністра, який завтра приїде, після перерви обговоримо постатейно і усвідомимо, де ми знаходимося. Цей закон і ї надзвичайний. Не ті 73 чи 75 позицій, а те, що сьогодні внесли наші депутати. Отже, після перерви давайте поіменно проголосуїмо, внесемо пропозиції і постатейно почнемо осмислювати, що ми робимо. А про гроші - потім, коли трошки

розберемося.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЇЦЬ І.О. Я також приїднуюся до пропозиції депутатів, які вважають, що це для нас - доленосне рішення. Це рішення, яке відкриї нам можливість робити економічні реформи. І я особливо звертаюся до керівників великих підприїмств, до керівників колгоспів, радгоспів: без цього рішення ми нічого не зможемо зробити, і вони не відчуватимуть себе господарями.

Тим більше, ви пам'ятаїте, що Верховна Рада СРСР записала, що їхні законодавчі акти або за їхніми законодавчими актами буде здійснюватись роздержавлення не тільки союзної власності, а й власності, яка знаходиться у спільному віданні, тобто республік і Союзу. Додайте ще половину того, що ї. І Україна на сьогоднішній день не буде володіти ніякими матеріальними ресурсами, щоб проводити свою економічну політику і взагалі захистити свій народ.

Тому я підтримую депутатів, які висловлювалися до мене: давайте ми після перерви пройдемо постатейно цю постанову. Вона дуже зважена. Вона писалася не один раз. Ви пам'ятаїте, що вона маї під собою ще й таке підгрунтя, як постанова про переведення під юрисдикцію Української РСР підприїмств. І тому тут немаї ніяких підстав для її відкладання. Це питання вже обговорювалось і з Урядом.

Дякую.

ГОЛОВА. Справа ось у чому. Ви пам'ятаїте, у тій постанові про юрисдикцію ми записали таке: доручити Кабінету Міністрів

запропонувати механізм введення в дію нашого рішення. Я підтримую цю пропозицію, якщо говорити про себе. Але я хотів би, щоб Прем'їр-міністр, якому ми доручали цю справу, тут, на людях, висловив свою позицію. А він завтра вранці буде.

ЗАЇЦЬ І.О. Леоніде Макаровичу! Мова йде сьогодні... Це ї політичне рішення. Механізм вони можуть виробляти дуже довго. Але ми повинні зрозуміти, що ми з вами політики і, якщо хочете, виробничники. І зверніть увагу на преамбулу ціїї постанови.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П. Я думаю, що просто не всі вчиталися, як слід, у проект ціїї постанови. Тому така тривога. Тут, я думаю, немаї людей, які проти того, щоб ми приступили до обговорення ціїї постанови. І сьогодні, читаючи пресу і враховуючи позицію телебачення, про що йшла мова сьогодні, ми впевнені, що ні в кого не повинно бути з цього приводу ніяких сумнівів. Якщо ми - парламент України, то повинні захищати суверенітет України не на словах, а на ділі.

Але, шановні народні депутати, давайте погодимося з пропозиціїю Леоніда Макаровича - нашого Голови Верховної Ради. Ми розглянули сьогодні більшу частину питань, які пропонувалися на сьогодні.

У нас ї проекти постанов, які треба розглядати в другому читанні, - законопроекти про президентство та інші, що його стосуються. Я пропоную сьогодні розглядати після перерви документи, як і пропонуються на, завтра. Цей же проект постанови обговорити сьогодні в наших комісіях, а завтра в присутності

нашого Прем'їр-міністра повернутися до цього, обов'язково включивши його до порядку денного.

ГОЛОВА. Я переконаний, що Верховна Рада зробить розумно, враховуючи, що йдеться про захист інтересів України. Але треба, щоб люди бачили, що ми до всього підходимо солідно, як підходили досі до обговорення серйозних документів. А щодо того, що ми внесемо завтра на обговорення це питання, ми з вами вже домовилися. І ніяких не може бути сумнівів.

Оголошуїться перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу займати місця.

У нас ї пропозиція. Ї в нас ціла низка таких економічних проектів законів, скажімо, про оренду в другому читанні, про відповідальність за створення військових, охоронних та інших воїнізованих формувань, про прибутковий податок з громадян та осіб без громадянства.

Хвилиночку. Ви кажете про президента? А, про референдум... У нас тут ї два документи - складні, не складні, але вони вже постатейно проголосовані. Лиш у цілому ми не проголосували за проекти законів про всеукраїнський і місцеві референдуми та про посилення відповідальності за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі. Не проголосовані дата введення та постанова про введення.

Спочатку давайте розглянемо законопроект про всеукраїнський та місцеві референдуми. Ї депутат Демидов? Будь ласка. Давайте підіб'їмо те, що ї незавершеним.

ДЕМИДОВ Г.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Кримська АРСР/. Товарищи! Все статьи этого законопроекта мы проголосовали. Осталось проголосовать за закон в целом. Я должен сказать, что в общем этот закон очень необходим даже при том, что из него исключены некоторые положения. На мой взгляд, есть основания для этого. Но тем не менее данный закон еще может работать на перспективу и будет, безусловно, расширяться и развиваться. В дополнение к нему / в пакете к нему/ на следующей сессии должен пойти проект Закона об отзыве народных депутатов. На мой взгляд, в пакете необходимо принять и Закон о народной законодательной инициативе.

ГОЛОВА. Я хочу нагадати вам, чому не проголосували. Там йшлося про те, що основна проблема у нас була - визначити, яка мінімальна і максимальна кількість людей потрібна для винесення на референдум того чи іншого питання. З цього приводу були різні пропозиції. Ми проголосували за три мільйони. А потім у нас розпочалася дискусія, і в результаті закон у цілому не проголосували.

ДЕМИДОВ Г.В. Нет, отложили.

ГОЛОВА. Відклали, звичайно. Якщо ми його пройшли постатейно, то проголосовано все. Всі статті проголосовані, я підкреслюю.

ДЕМИДОВ Г.В. По поводу трех миллионов здесь говорили. Это, конечно, достаточно высокая норма для того, чтобы требование о назначении референдума обрело законную силу. Но если сравнить с другими законами, например, Литвы, то там требуется 300 тысяч подписей всего лишь на 3 миллиона граждан - это 10 процентов населения. Причем каждая подпись должна быть заверена. То есть там вся процедура еще более усложнена, и квоты очень велики. Поэтому 3 миллиона для нас - достаточно демократичная норма.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые народные депутаты! Я считаю, что все-таки нам нужно будет, наверное, эти статьи изменить в сторону более либеральных взглядов. Почему? Многие депутаты говорят, что если будет слишком упрощенная процедура /особенно со стороны депутатов Верховного Совета, когда для проведения референдума нужно заявление трети депутатов, а принимается вопрос большинством - 226 голосами по крайней мере/, то якобы мы будем злоупотреблять своим правом и только одни референдумы проводить.

Я хочу напомнить, что российский парламент принял более демократичный закон, чем наш, но мы что-то не видим, чтобы каждый месяц в России проводились референдумы. Поэтому я думаю, что это искусственно надуманный аргумент. Пересмотреть это положение, наверное, надо, потому что все-таки мы принимаем закон не на месяц, не на два, а, дай Бог, хотя бы на

несколько лет.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СПАСЬКИЙ О.М., головний лікар Новомихайлівської дільничної лікарні Марійського району /Мар'їнський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи! Хочу также напомнить, что, на мой взгляд, сложилась не совсем однозначная ситуация, когда мы проголосовали за то, что результаты консультативного опроса населения могут быть отменены Советом двумя третями голосов. Поэтому предлагаю вернуться к этой статье.

ГОЛОВА. Депутате Сметанін, прошу.

СМЕТАНІН В.І. Дело в том, что когда мы говорим о демократизации закона, то надо понимать то политическое, общественное состояние, в котором мы живем, когда общество разделяется на левых, правых и так далее. Поэтому я считаю, что демократично будет устанавливать ту квоту, за которую мы проголосовали, - 3 миллиона. Это не даст возможности определенным группировкам организовывать референдумы по тем или иным делам. Ведь набрать миллион человек в какой-то области можно без проблем. Поэтому я считаю, что поскольку за этот вопрос проголосовало большинство депутатов, его надо пока оставить. Дело в том, что Закон о всеукраинском и местном референдумах будет приниматься, когда будет принята новая Конституция и когда наше общество действительно придет к стабилизации, к настоящему демократическому правовому государству. Вот тогда можно будет снизить эту квоту.

И второе. Мы, как показывает практика, почему-то всегда

боимся принимать закон в первом чтении без его доработки. Дело в том, что когда по какой-то принципиальной статье идет голосование во втором чтении и если не находим выхода, то принимается в первом чтении. То есть бракованная статья, закон или положение автоматически проходит. Так произошло со статьей 3 данного, законопроекта, где предлагалось второй абзац снять, потому что это может привести к перманентным референдумам. Это очевидно, логично и ясно. Получилось, что депутаты проголосовали за снятие и не проголосовали за статью в целом. Таким образом, она пошла как бы в первом чтении.

Сегодня депутатов в зале больше, чем было тогда. Поэтому я призываю подумать над вторым абзацем и просто отменить его. Почему? Потому что даже если будет идти вопрос только о принятии, изменении или отмене законов, то мы можем получить /если еще и снизим квоту, скажем, до 500 тысяч подписей или до миллиона/ перманентный референдум. Мы не выйдем из референдумов, мы будем без конца законы отменять, изменять и так далее. Такую жизнь нам можно вообще-то легко организовывать.

Спасибо.

ДЕМИДОВ Г.В. Я отвечу, Леонид Макарович.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ДЕМИДОВ Г.В. Я хочу дать пояснение по поводу статьи 3. Действительно, в ней заложена очень широкая процедура по референдуму, в том числе принятие, изменение или отмена законов. Но здесь несколько недосмотрел депутат Сметанин. Дело в том, что из статьи 13 /пункт первый/ мы исключали фразу"... та інших законодавчих актів...". Тем самым мы, собственно говоря, устранили положение, что по народной инициативе можно назначать референдум по вопросу

об отмене законов... Поэтому здесь проблема нет, все сбалансировано. Но Верховный Совет на основании второго пункта статьи 3 оставляет за собой право поставить на референдум вопрос об отмене закона. Я думаю, что это нормально. И не следует здесь больше дебатировать...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Всі ми бачимо, як дестабілізуюче діють страйки. Але вони діляться на два вида - економічні, можливість проведення яких передбачаїться в міжнародних документах, і політичні, можливість проведення яких не передбачаїться в міжнародних документах. Усі країни вирішують це питання, створюючи цивілізований спосіб розв'язання політичних питань з ініціатива народу. Це ї цивілізована форма. Але передбачивши в законі квоту в 3 мільйони, зробивши збір такої кількості підписів малоймовірним, ми призвели до того, що робітники так і кажуть: "Приймайте Закон про референдум, але якщо він буде таким, що простіша виявиться провести страйк, то ми будемо страйкувати". Вважаю, що норма 3 мільйони ї недосяжного. Вона надто завищена. Посилатися на Литву некоректно. Я вже казав, що чим менш група, тим більший процент може бути. А нам достатньо було 1 мільйона, тому що на всю Росію мільйон заклали, а в нас менше населення - і 3 мільйони. Якщо буде 3 мільйони, то я голосуватиму проти.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОЛІНЕЦЬ В.В. Коли ця стаття проходила в першому читанні, то одразу було поставлено на голосування додаток. А пропозицію комісії про те, що Верховна Рада зобов'язана референдум проводити на вимогу третини депутатів або на вимогу одного мільйона виборців, не було проголосовано. І тому я пропоную поставити на голосування пропозицію комісії, а потім порівняти, за що проголосувало більше: чи за поправку, чи за пропозицію комісії.

Дякую.

ГОЛОВА. Все? Перший мікрофон.

ЗБІТНЇВ Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/. Шановний доповідачу! Шановні депутати! Минулої суботи нас було тут дуже мало. Ми виступали, мітингували проти прийняття цього закону. І сьогодні я теж наполягаю на тому, що його потрібно відкласти і не приймати сьогодні в першому читанні. Аргументи висловлені депутатом Сметаніним і депутатом Носовим. Я їх підтримую. Не проголосована стаття 3, прийнята недемократична норма - 3 мільйони. Що стосуїться народних депутатів, то пропозиція повинна йти від їх третини. В четвертому розділі йдеться про консультативний референдум. Верховна Рада маї право відмінити рішення консультативного референдуму. Я теж вважаю, що це - недемократично. Тому, не згоджуючись у цілому з концепціїю законопроекту, я пропоную не приймати його сьогодні в першому читанні.

ГОЛОВА. Він, до речі, вже розглядаїться в другому читанні, а ви кажете про перше.

ДЕМИДОВ Г.В. Я с уважением отношусь к позиции депутата Збитнева и думаю, что, действительно, этот закон в перспективе может совершенствоваться, развиваться и так далее. Но есть другой момент. Мы так можем совершенствовать любой закон и ни один не принять. Даже тот, который крайне необходим. Поэтому я настаиваю на том, чтобы мы сегодня все-таки его приняли.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

Я хотів би звернути увагу на норму - третина від усіїї кількості депутатів Верховної Ради і місцевої Ради, які можуть порушити питання про референдум. Чому? Якщо ми закладемо норму - половина від загальної кількості /за такою нормою будь-яка місцева Рада і без референдуму може прийняти рішення/, то ми призведемо до того, що називаїться в політології "плебісцитною диктатурою".

Тоді більшість в будь-якій Раді ставитиме на референдум тільки ті питання, які може вона вирішити сама, і тільки ті, в результатах голосування яких вона впевнена. Ми фактично не зможемо порушити питання, які розходяться з думкою більшості в будь-якій Раді. І ми фактично обмежимо демократію. І тоді не матимемо питань для референдуму, бо і без референдуму Рада здатна буде прийняти рішення.

Тому я вважаю, що відкласти законопроект - це дуже просто. А він дуже важливий і необхідний, особливо у зв'язку з введенням президентства. І там же в нас ї механізм проведення референдуму про довіру Президенту або Верховній Раді. Це дуже потрібний закон. Ми пропонуїмо зараз утворити якусь погоджувальну комісію, саме ці 2-3 спірні статті обговорити і виробити рішення, проголосувати і прийняти закон.

Дякую.

ДЕМИДОВ Г.В. Я отвечу на ваш вопрос. Предложение объективно обосновано. Но депутаты уже проголосовали именно за это количество депутатов, по требованию которых может назначаться референдум.

И дело Верховного Совета - возвращаться к этому вопросу или не возвращаться. Были предложения - и одна треть, и две пятых, и половина. Мы проголосовали за половину. Я полагаю, что до бесконечности нельзя возвращаться к этим нормам. Давайте примем закон.

ГОЛОВА. Я пропоную, щоб не було тут ніяких порушень, оскільки депутати наполягають повернутись до цього. Це стосуїться двох статей. Одну хвилиночку. Це пропозиції депутатів, ми маїмо прислухатися до них, поставитися з повагою. Але це треба проголосувати, тому що депутати вже проголосували за всі статті.

Формулюю. Хто за те, щоб повернутися і ще обговорити ці статті і прийняти рішення, прошу проголосувати.

"За" - 115. Не прийнято.

Тоді ставлю на голосування закон у цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 246. Приймаїться.

Вводиться в дію з моменту опублікування.

Ї зауваження до постанови? Другий мікрофон.

КОЛІНЕЦЬ В.В. Коли йшлося про включення цього законопроекту до порядку денного, я виступав з пропозиціїю - зразу поставити питання про строки проведення референдуму про довір'я Верховній Раді. А ви, Леоніде Макаровичу, сказали, що це питання розглядатиметься тоді, як буде прийматися закон. Ось цей момент настав. Я попрошу цього не забувати і визначитися із строками.

Дякую.

ДЕМИДОВ Г.В. Это отдельный вопрос.

ГОЛОВА. Це окремо. Спочатку треба прийняти постанову. Хто за такий проект постанови, прошу проголосувати. "3а" - 254. Приймаїться. Все. Ваша місія виконана.

ДЕМИДОВ Г.В. Спасибо. От вашего имени, товарищи депутаты, я хотел бы высказать слова благодарности активным разработчикам проекта этого закона - профессору Бутко Игорю Филипповичу, кандидату юридических наук Корниенко Николаю Ивановичу и специалисту Секретариата Верховного Совета Целуйко Игорю Ивановичу. Спасибо им.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ви пам'ятаїте, що народний депутат Колінець вже десятий раз вносить пропозицію про те, щоб визначитись із строками проведення референдуму про довір'я Верховній Раді... Почекайте. Народний депутат маї право таке питання поставити, як і ви маїте право до нього поставитись відповідно.

Я ще хочу нагадати вам, що в нас б і інші питання, які треба виносити на референдум, їх уже чотири: і про форму правління, і про символіку... П'ять питань уже ї на референдум.

Сідайте, ви вже все сказали, шановний депутате Колінець. Все сказали. Я знаю і я якраз про це хочу сказати. З цього питання ї постанова Верховної Ради, прийнята торік. Які будуть з цього приводу думки?

Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Я думаю, ці пристрасті потрібно відкинути: виносити питання на референдум про довіру до Верховної Ради. Я не хотів би нікого ображати. Я хотів би висловити свою думку, думаю, що депутати підтримають мене.

Якщо кому нічого робити в цій Верховній Раді, нехай без референдуму пише заяву і йде з неї. А в нас ї що робити. /Оплески/.

Я прошу не вносити це питання і не голосувати. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович!

Уважаемые депутаты! У меня такой вопрос. После принятия постановления о доверии Верховному Совету в органах печати было опубликовано много материалов о том, что нас с вами, будем говорить, провели. Что голодовка и прочие дела, связанные со студенческими требованиями, были инсценированы, были незаконны, специально организованы с тем, чтобы давить на Верховный Совет. Если это все опубликовано неправильно и, действительно, было не так, то печатным органам по этому вопросу должен быть дан ответ. Никакого противоречия нет, никто не протестовал против того, что пресса печатала о прошедшей студенческой голодовке, ее инициаторах. Информация в прессе была, выходит, правильной. Возникает вопрос, как же нам поступать со своим постановлением о выражении недоверия Верховному Совету. Я считаю, что этот вопрос не должен сегодня ставиться. Мы должны выяснить все обстоятельства и сегодня не ставить его на рассмотрение.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Нам потрібно вирішити, чи ми

будемо працювати, чи не будемо. Якщо Верховна Рада майже постійно страйкуї, працюючи тільки по 8 днів на місяць, та ще й тільки в половинному складі, то в такому випадку, на мою думку, ми не хочемо працювати. Виходить, навіть немаї потреби виносити питання на референдум, а просто-напросто призначити і провести нові вибори. Якщо ж ми хочемо працювати, то давайте будемо це робити і перейдемо всі на постійну роботу, а хто цього робити не хоче - нехай складав повноваження. Тоді питання про референдум зніметься.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

ГУСЇВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи депутаты! Такое постановление есть, и Верховный Совет Украины его не отменял.

Это все равно нужно как-то решать. Сегодня обсудить это предложение мы не успеем. Нам необходимо заканчивать то, что обязательно следует принять на третьей сессии. А в начале четвертой сессии этот вопрос надо хорошенько обсудить.

Если мы примем решение о проведении референдума, то это следует делать в день выборов Президента для экономии средств.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗБІТНЇВ Ю.І. Шановні депутати! Шановний Голово! Я думаю, після прийняття Закону про референдум, здійснення постанови, яку ми прийняли внаслідок голодування студентів, - це буде показ нашого обличчя. Якщо депутат Яковишин вважаї, що ми не хочемо працювати, тому говоримо про розпуск, то я з цим не згоден. Депутати Верховної Ради за рік не перейшли на постійну роботу, за цей час ми не вирішили багато важливих економічних питань. Нам постійно нав'язуються лише політичні. Я вважаю, що ми не ї діїздатна Верховна Рада. Ми не вирішуїмо актуальних питань життя України, і тому, на мою думку, сьогодні, якщо ми пришлемо рішення про референдум, це буде свідчити про те, що Верховна Рада діїздатна і може працювати. Ми можемо сподіватись на довіру народу. Якщо ми скасуїмо рішення щодо студентів - це буде ще одне свідчення того, що Верховна Рада неспроможна виконувати навіть свої рішення.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОТЮК М.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини /Чортківський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Наш парламент не задоволений

тим, коли хтось не виконуї наші постанови. Ми маїмо постійно претензії до Уряду, часто заслуховуїмо його в цьому залі. Як не ми будемо виконувати постанову по голодуючих студентах, яку прийняли? У нас ї два шляхи: перший - призначити дату референдуму, а другий - відмінити цю постанову.

Я думаю, обговорення про відміну постанови займе багато часу, бо в ній ї багато дуже важливих питань. Тому я вважаю, що Верховна Рада повинна знайти мужність і поставити сьогодні питання про дату референдуму.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон, і будемо завершувати.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної ради /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати! Я хотів би декому з присутніх у залі нагадати, що існуї таке поняття як честь депутата, честь парламенту і честь мундира, якщо хочете. Коли ми поважаїмо власні постанови, то повинні їх виконувати. Крім того, якщо ми вимагаїмо від Уряду, населення нашої республіки виконання наших законів, то повинні показати у цьому приклад, а не слідувати за принципом, що постанова - як дишло: куди повернув, туди і вийшло.

Цього пора позбавлятись. А стосовно того, що дехто говорить, нібито були фальсифіковані дії студентів, голодування, то ви їх бачили на власні очі під порогом, виходили до них, спілкувалися

з ними і врешті-решт дали гарантії та обіцянки, прийняли постанову. Отож, якщо ми не хочемо залишитися безчесним, парламентом, то повинні слідувати духу і принципам постанови і проводити референдум. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Як-то кажуть, і той правий, і той правий, але ї Регламент. Я пропоную доручити комісії сформулювати ці питання і прийняти з цього приводу постанову. Спочатку обговорити і на початку вересня вирішити. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 276.

Ми не можемо приймати рішення, не маючи навіть документа на руках. Бо відразу всі пропонують негайно ставити на голосування. А як тільки-но комусь потрібно, то згадують, що ї Регламент. А тут немаї Регламенту ні для депутата Колінця, ні для іншого. Ї тільки бажання ще раз висловити свою позицію. Вже стільки сказано, що, мабуть, за кордоном тільки іще не знають. У вересні з постановою, текстами, формулюваннями, які належить дати, комісія маї внести на наш розгляд це питання. Слово надаїться народному депутату Кондратьїву. Мова йде про Закон про захист споживчого ринку в Українській РСР.

КОНДРАТЬЇВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Закон введений у дію, ми проголосували за нього, але не проголосували постанову про порядок

виконання Закону Української РСР про захист споживчого ринку в Українській РСР. Пропозицій до проекту постанови, яку вам роздано не надійшло. Суть ціїї постанови - це доручення судам, органам внутрішніх справ і прокуратури привести всі кримінальні справи у відповідність до закону.

Але тут ї декілька дуже суттївих моментів, б доручення Кабінету Міністрів з метою забезпечення виконання закону/ прошу уважно вислухати/ визначити перелік промислових товарів...

ГОЛОВА. Я прошу депутатів Одеської і Тернопільської областей не проводити паралельно засідання.

КОНДРАТЬЇВ Я.Ю. Дозвольте, Леоніде Макаровичу?

ГОЛОВА. Будь ласка.

КОНДРАТЬЇВ Я.Ю. Доручаїться Кабінету Міністрів визначити перелік промислових товарів народного споживання, щодо яких встановити забороні їх використання як сировини або напівфабрикатів для виготовлення з них нових товарів з метою збуту Це - перше.

І друге. Визначити порядок вивезення за межі республіки продуктів харчування, сировини, інших товарів і матеріальних цінностей, а також порядок реалізації населенню товарів, вилучених і конфіскованих у правопорушників. Це дуже важливі доручення Кабінету Міністрів. Тому я пропоную проголосувати за проект ціїї постанови і надати можливість правоохоронним органам працювати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Можна голосувати?

Другий мікрофон. Народний депутат Гудима, будь ласка.

ГУДИМА О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Луцький - Центральний виборчий округ, Волинська область/. Якраз друга частина щойно сказаного пов'язана із Законом про митну службу, який не працюї. Розуміїте, вводячи постанову, ми вносимо якусь суперечність. Мабуть, треба, щоб запрацював перший закон, а тоді вводити якісь обмеження. Це все взаїмозв'язано.

КОНДРАТЬЇВ Я.Ю. Ніякого протистояння чи суперечності між постановою і законом немаї.

ГОЛОВА. Коли я зустрічався з виборцями у Харкові і Дніпропетровську, я зрозумів, що вони дуже уважно стежили, як ми голосували. Вони весь час задавали запитання: а тому депутати не проголосували? Чи вони когось бояться, чи думають про себе? Я ніяк не міг дати відповідь на це запитання. Ставлю на голосування постанову.

"За" - 264. Постанова прийнята.

КОНДРАТЬЇВ Я.Ю. Дуже вам дякую.

ГОЛОВА. Отже, розгляд даного питання закінчили. Може, ми послухаїмо законопроект про прибутковий податок? Чи про оренду? Про оренду? На черзі - про податок. Давайте про податок, як у нас заплановано.

Отже, про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян і осіб без громадянства. Байрака Михайло Миколайович, прошу вас.

БАЙРАКА М.М., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати! Шановна президії! Ми розглянули і зауваження, і рішення, які ми з вами проголосували, щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати наших трудящих - 185 карбованців. Враховуючи зауваження, які подала група депутатів про рівні оподаткування наших громадян, ми пропонуїмо постатейно розглянути цей законопроект і, якщо будуть якісь зауваження, обговорити їх і прийняти рішення. Але я хотів би сказати вам, що на цій сесії ми повинні обов'язково прийняти цей закон, тому що він покращуї становище наших громадян порівняно з законом, який дії зараз по Союзу РСР. Я пропоную перейти до розгляду кожної статті. Якщо будуть зауваження, ми їх проголосуїмо і приймемо рішення.

ГОЛОВА. Можна погодитися з депутатом, з розумною його пропозиціїю.

БАЙРАКА М.М. Щодо назви і преамбули закону пропозицій від депутатів не надійшло. Тому пропоную проголосувати їх у запропонованій редакції.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Прошу. "За" - 257. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 1. Надійшла пропозиція від Комісії з питань агропромислового комплексу. Комісія її відхилила у зв'язку з тим, що у колгоспників не оподатковуїться лише заробітна плата, яку вони отримують у колгоспах. Інші походи колгоспників оподатковуються, як будь-якого громадянина, який може займатися індивідуальною трудовою або підприїмницькою діяльністю.

Комісія пропонуї проголосувати статтю 1 у тій редакції, яка ї в третій колонці.

ГОЛОВА. Ніхто не наполягаї на тому, аби щось доповнити, змінити? Ні. Ставлю на голосування. "За" - 251. Приймаїться стаття.

БАЙРАКА М.М. Стаття 2 "доходи, які підлягають оподаткуванню". Щодо ціїї статті пропозицій не надійшло. Комісія пропонуї проголосувати статтю 2 в цілому.

ГОЛОВА. Оскільки пропозицій не надійшло, то не будемо голосувати.

БАЙРАКА.М.М. Щодо статті 3 надійшла пропозиція від Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів...

ГОЛОВА. Депутат Сальніченко вніс також пропозицію: доповнити словами - "в студентських будівельних загонах".

БАЙРАКА М.М. Цю пропозицію ми врахували в статті 4, частині 1. Але подивіться, будь ласка, на третю сторінку, де ї перелік усіх фондів. Комісія пропонуї доповнити його фондом захисту інвалідів. Тобто до оподатковуваного доходу не включаються кошти, які будуть надходити до фонду захисту інвалідів. Комісія погоджуїться з ціїю пропозиціїю, пропонуї проголосувати таке доповнення до ціїї статті.

ГОЛОВА. Перший мікрофон вимкніть, будь ласка.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Лівобережний виборчий округ, м. Київ/. У пункті 1, де йдеться про фонди, треба було б записати так, як записано в російському законі благодійних фондів. Тому що може бути створений будь-який благодійний фонд, якого немаї в цьому законопроекті. І якщо людина одержуї від нього підтримку, то це не повинно оподатковуватися. У нас же вже наперед чітко визначено, які благодійні фонди мають існувати, а все інше - начебто це фонди, які не мають благодійного характеру. Тому краще зробити так, як у російському законі: "благодійних фондів".

І пункт 3. Тут говориться про стипендію для студентів. Але ї ще така форма - стипендії для студентів, які виплачуї не держава, а підприїмство. Треба врахувати це в пункті 3, на мій погляд.

ГОЛОВА. Будь ласка.

БАЙРАКА М.М. Стосовно вашої пропозиції комісія не маї заперечень. Але ми написали в кінці пункту 1:"...та екологічних фондів". У мене немаї заперечень. Я думаю, не буде ні в кого заперечень, щоб записати: "благодійні фонди". Але тоді ми повинні звертатися до Кабінету Міністрів з проханням визначити - це благодійний фонд чи не благодійний? Я не заперечую, але ми повинні знати, що рішення про характер фонду буде приймати Кабінет Міністрів. Тому можна погодитися з пропозиціїю народного депутата та з пропозиціїю Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів...

Я думаю, що поняття "стипендії та премії студентів вищих навчальних закладів" включаї поняття "стипендії, які виплачують підприїмства". Тому не потрібно сюди вносити такі... ГОЛОВА. Пропозиція про благодійні фонди.

БАЙРАКА М.М. "Благодійні фонди" і "фонд захисту інвалідів"

- ці доповнення включити до пункту 1.

ГОЛОВА. Фонд захисту інвалідів?

БАЙРАКА М.М. Так. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Спочатку проголосуїмо за те, що запропонували, потім підемо далі. Два фонди пропонуїться. Цей пункт де?

БАЙРАКА М.М. Фонд захисту інвалідів і...

ГОЛОВА. "Фонд захисту інвалідів і благодійні фонди" - доповнити сюди.

Другий мікрофон.

СНЇДНЇВ В.П. Чтобы больше не возвращаться к этому вопросу, нужно в пунктах 9, 10 и по всему законопроекту минимальную заработную плату писать не 165, а 185 рублей.

ГОЛОВА. Правильно. Дякую. Можна голосувати? Другий мікрофон.

КАЧУРА Б.В., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань розвитку базових галузей народного господарства /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. У мене ї така пропозиція, хоч її відхилили. Я пропонував звільнити від оподаткування не лише речові премії вартістю до 200 карбованців, а й їх грошовий еквівалент. Дали таку аргументацію: це вид оплати праці, і він підлягаї оподаткуванню в складі заробітної плати. Йдеться не про премію, яку дають, а про річ і її грошовий еквівалент. Тому це треба підтримати.

БАЙРАКА М.М. У комісії розглянули ваше зауваження, і вам дали відповідь. Ми не заперечуїмо проти того, щоб вирішив Кабінет Міністрів. Але комісія вважаї, що цю пропозицію потрібно відхилити. Тут ми можемо вирішити голосуванням.

ГОЛОВА. Що тут пропонуїться?

БАЙРАКА М.М. Пропозиція народного депутата викладена на сторінці 7: звільнити від оподаткування не лише речові премії вартістю до 200 карбованців, а й грошові премії в тих же розмірах.

ГОЛОВА. Еквівалент грошовий.

БАЙРАКА М.М. Але і комісії, і Кабінет Міністрів відхилили пропозицію, оскільки грошові премії - це вид оплати праці.

ГОЛОВА. Уточнення не завадить.

БАЙРАКА М.М. Ми можемо проголосувати, якщо народний депутат наполягаї.

ГОЛОВА. Борисе Васильовичу, ви наполягаїте? Отже, голосуїмо: щоб не оподатковувати не тільки речі вартістю до 200 карбованців, а й їх грошовий еквівалент. Ставлю на голосування пропозицію депутата.

"За" - 242. Приймаїться. Перший мікрофон.

КРИВОЛАП В.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань розвитку базових галузей народного господарства /Смілянський виборчий округ, Черкаська область/. Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства пропонуї доповнити пункт 3 статті 3 /це на сторінці 3/: "стипендії та премії студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів...". Після слів "навчальних закладів" записати: "включаючи вищі і середні духовні навчальні заклади," - а далі за текстом.

ГОЛОВА. Духовні?

КРИВОЛАП В.І. Духовні. Ї такі в нас на Україні, але тут не внесено. Комісія вважав, що потрібно доповнити.

ГОЛОВА. Але хіба вони в нас у системі народної освіти знаходяться?

КРИВОЛАП В.І. Вони теж навчаються. Таке доповнення ї в законі Союзу Радянських Соціалістичних Республік. У нас цього немаї. І тому комісія вважаї, що потрібно внести.

БАЙРАКА М.М. Я не бачу вашої пропозиції. На якій сторінці вона?

КРИВОЛАП В.І. Справа в тому, що це перше читання. Ви сказали,

якщо будуть доповнення, будемо по ходу їх вносити. Ось ми вам вносимо від комісії.

БАЙРАКА М.М. Я вважаю, що погодитися з вашою пропозиціїю ми не можемо. Це стосуїться вищих навчальних закладів і технікумів, які ї в системі Міністерства народної освіти. А ви ведете мову про інші навчальні заклади, які фінансуються зовсім з інших джерел.

ГОЛОВА. Ви наполягаїте?

КРИВОЛАП В.І. Так, але справа вся в тому, що...

ГОЛОВА. Двічі пояснювати не потрібно. Хто за пропозицію народного депутата?

"За" - 136. Не приймаїться.

Ще ї пропозиції до ціїї статті?

Другий мікрофон.

ГРИНІВ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/. Ї пропозиція до статті 3, там де ї перелік організацій, котрі звільняються від оподаткування, і в усіх наступних статтях додати: "і інших харитативних організацій".

Наприклад, у Львові створено товариство "Надія" - дітей, хворих на церебральний параліч. А у вас перелічені конкретні організації. Таким чином, організації, котрі займаються виключні харитативною діяльністю, не потрапляють до вашого списку. Тому о пропозиція: додати "і інших харитативних організацій".

БАЙРАКА М.М. По-перше, я хочу сказати, що вашої пропозиції письмової не було. А по-друге, якщо ви зачитаїте, то це стосуїться не конкретних якихось суспільних організацій, а фондів. Тому якщо буде створена організація і буде якийсь опікунський фонд у ціїї організації, то вена входитиме до благодійних фондів.

Я вважаю, що не потрібно начиняти цю статтю переліком тих організацій, які сьогодні ї і завтра будуть.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., заступник начальника учбового відділу Сімферопольського військового об'їднаного училища /Київський виборчий округ, Кримська АРСР/. Я считаю, что на девятой странице в пункте 2 нужно после слов "Союза воиновинтернационалистов Украины" добавить: "общественных организаций инвалидов". А далее

- по тексту. Так же, как и в пункте 1 на третьей странице.

ГОЛОВА. Це яка стаття?

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Это статья 3, пункт 2 - "Доход, який підлягаї..."

ГОЛОВА. Що ви пропонуїте?

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. После слов "воинов-интернационалистов Украины" добавить: "общественных организаций инвалидов".

БАЙРАКА М.М. Одну хвилиночку. Ми з вами домовилися, що в

пункті 2 статті 3 після слів "Союзу воїнів-інтернаціоналістів України та екологічних фондів" додаїмо: "та фонду захисту інвалідів".

ГОЛОВА. Ми ж проголосували за це.

БАЙРАКА М.М. Ми так і доповнили, Леоніде Макаровичу. Це на третій сторінці. І на сторінці дев'ятій пропонуїмо зробити те саме.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Леонид Макарович! У нас есть не только фонд. Есть и общественные организации инвалидов. Здесь говорится не просто о фондах, а об общественных организациях.

ГОЛОВА. Я думаю, що тут ї сенс.

БАЙРАКА М.М. Леоніде Макаровичу! Це принципове питання. Ще коли ми розглядали пропозицію Ради Міністрів, то сказали: шановні товариші, ми відходимо від усяких "криш" і всяких понять про організації. Ми маїмо фонди, які будуть благодійними і цим фондам перераховуються кошти.

У нас ї дуже цікава організація - фонд захисту дітей...

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Леонид Макарович! "Союз Чернобыль" - это не фонд, это общественная организация. Она имеет фонд защиты жертв Чернобыля, так же как и общественная организация инвалидов тлеет фонд защиты инвалидов. Мы не говорим о "крыше" в данной ситуации. У нас под "крышей" комсомола с первого дня хаос начался. Все с такими длинными бородами пошли "видики" показывать, и комсомол нажил колоссальные средства.

Куда они ушли - непонятно, но комсомольцам помощь не оказывалась.

А здесь мы говорим об инвалидах. Пусть они сами себе помогают. Почему мы им мешаем? Я настаиваю. Пусть депутаты решают.

ГОЛОВА. Ви наполягаїте на своїй пропозиції? Я ставлю на голосування. Одну хвилиночку... Перший мікрофон.

ТАНЮК Л.С., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Я попросив би доповнити словами: "громадських організацій інвалідів і репресованих". Це все-таки зв'язано з тим законом, який ми прийняли. Ми маїмо громадське товариство "Меморіал", де багато сотень тисяч репресованих. Треба було б його теж сюди включити.

ГОЛОВА. Спочатку проголосуїмо за те, що пропонуї народний депутат Севастьянов, а потім за вашу пропозицію. Прошу проголосувати. "За" - 206. Не проходить.

БАЙРАКА М.М. Одну хвилиночку, Леоніде Макаровичу. Але в цій статті... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я голосую. Що ви до мене маїте?

Шановні народні депутати! Я все робив: дзвонив і все робив. Почекайте... Та не треба цього поіменного голосування по кожному пункту.

БАЙРАКА М.М. Шановний депутате Севастьянов! Я думаю, що ми погодимося з вами. На дев'ятій сторінці ми включили після екологічних фондів фонд захисту інвалідів. І ми вирішимо ці питання через фонд захисту інвалідів.

Ї пропозиція проголосувати за статтю 3 в цілому.

ГОЛОВА. Почекайте. Мені дуже важко з вами працювати, особливо з тими депутатами, у яких голос такий, що чути без мікрофона краще, ніж з мікрофоном. Поясніть.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Комиссия, товарищи, это рассматривала, и здесь, может быть, просто не учли. Фонд социальной защиты инвалидов - это будет самостоятельная финансово-банковская система. То есть туда идут отчисления от предприятий.

А это создана общественная организация инвалидов. От малых предприятий, которые ее создают, идут деньга. И они потом в своем городе, районе часть этих средств согласно своему уставу передают на содержание инвалидов, помогают им и так далее.

Фонд у нас предусмотрен, и дальше, когда мы будем говорить о предприятиях, эти отчисления налогом не будут облагаться. Но если мы не запишем в закон "и общественные организации инвалидов", тогда такая схема у нас не идет. Понимаете?

БАЙРАКА М.М. Проголосували ми правильно. Скажімо, про

фонд. Якщо ви подавитеся, знову ж мова йде про підприїмства, які створені при цих організаціях. І коли виступатиме заступник міністра Ільїн, він скаже, що підприїмства, які створені при благодійних фондах, і кошти, які спрямовані на статутну діяльність тих організацій і асоціацій, звільняються від оподаткування в частині розвитку їх статутного фонду і напрямку використання. Тому немаї ніяких заперечень, якщо ми приймемо так, як з вами домовилися.

ГОЛОВА. Я все ж таки пропоную переголосувати це. Давайте ми поставимося до інвалідів відповідно до нашого розуміння ціїї проблеми. Я прошу проголосувати ще раз за пропозицію народного депутата Севастьянова, і проголосувати "за".

"За" - 299. Приймаїться.

Перший мікрофон.

ТАНЮК Л.С. Я просив би доповнити цю фразу словами: "організаціями репресованих". Бо це не фонд, це, справді, організація, яка потребуї нашої державної допомоги в такому плані. Треба розширити цю формулу організаціями інвалідів та репресованих, так, як ї у нас в комісії.

ГОЛОВА. Тобто додати слово "репресованих". Другий мікрофон.

САЛІЙ І.М. Шановні товариші! Я думаю, про інвалідів фонди турбуватимуться так, як соцзмагання допомогло нам побудувати світле майбутнї. Тому я хотів би звернути вашу

увагу ось на цю. Ми недавно обговорювали програму надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану. Статтю 51 я вам, Леоніде Макаровичу, і всім зачитаю: "Скасувати всі рішення Уряду в частині пільгового оподаткування підприїмств і організацій, які діють на госпрозрахунковій основі, під прикриттям різного роду благодійних і миротворчих фондів, окрім тіїї частини їх прибутків, що спрямовуїться безпосередньо на статутну діяльність". У нас ї два чи три фонди інвалідів у районі. Я і райрада все, що могли, для них зробили. Тільки там такі дяді на "Тойотах" їздять, які ніколи інвалідами не були і, дай Бог, щоб ніколи не були.

Тому треба всі ці "шапочки зверху", оці всі "дахи" при фондах розкрити. Врешті-решт наша комісія повинна розібратися. Давайте обережно ставитись до таких рішень.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Танюка, щоб доповнити фразу "організації інвалідів" ще одним словом

-"репресованих". Прошу проголосувати. "За" - 131. Не приймаїться.

БАЙРАКА М.М. За статтю 3 в цілому.

ГОЛОВА. Можна голосувати за статтю в цілому? Третій мікрофон.

САНІН В.Н., заступник начальника внутрішніх військ МВС СРСР по Українській РСР і Молдові /Жовтневий виборчий округ, Харківська область/. Скажите, пожалуйста, вот мы приняли закон о чорнобильцях. Там

определена категория людей, которая освобождается от подоходных налогов. Закон, который мы принимаем, - это как бы свод законов о налогообложении граждан. Не следует ли внести в этот законопроект и те, уже принятые нами, требования по чернобыльцам?

БАЙРАКА М.М. Все те требования, которые по чернобыльцам приняты и носят системный характер, здесь отражены. А относительно тех требований, которые носят какой-то определенный краткосрочный характер /мы договорились в Министерстве финансов/ будет применяться закон по чернобыльцам в той части, как он принят.

САЛІН В.Н. Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. У меня предложение к пункту 19 статьи 3. Здесь речь идет о минимальном уровне стоимости призов, подарков и разовых премий. Предлагается установить его в размере до 200 рублей на год. Я предлагаю увеличить этот уровень до 1000 рублей на год. И прошу депутатов проголосовать, Потому что 200 рублей на год-это уже сегодня нереально. Сейчас другие цены...

Правильно, не облагаются налогом. А если облагать налогом, то никакое предприятие не будет заинтересовано стимулировать трудящихся.

БАЙРАКА М.М. Я хотів би, шановний депутате, вам ось що сказати. Якщо ви почитаїте уважно цей законопроект, то ви свою пропозицію знайдете в статті 2. Це стосуїться зовсім іншого, а до тисячі карбованців - ми врахували. Ви будете голосувати за це пізніше.

Тому ї пропозиція проголосувати за статтю 3 в цілому, враховуючи ті зауваження, які ми вже проголосували.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Я хочу доповнити. Не проголосували мою пропозицію, Леоніде Макаровичу. Вам здалося, що ми проголосували, а ми не голосували.

У пункті 2 на дев'ятій сторінці я пропоную додати ще й благодійні фонди. І обов'язково в рамках статутних вимог. Це там, де написано: "а також підприїмствам, установам і організаціям культури, народної освіти..." і так далі. Яскравий приклад. Ї у нас якісь реставраційні майстерні в Лаврі. Вони роблять значки. Я приходжу до них, замовляю на госпрозрахунковій основі. Вони отримують доход, який не підлягаї оподаткуванню. Отже, треба чітко обумовити: якщо цей доход справді йде на потреби культури, то він не повинен піддягатися оподаткуванню. Тобто ці статті треба опрацювати у другому читанні набагато краще, тому що під цим прикриттям будуть які завгодно зловживання.

Отже, я пропоную до другого пункту статті 2 включити благодійні фонди і більш чітко сформулювати положення про підприїмства культури, народної освіти і так далі.

БАЙРАКА М.М. Я ще раз перепрошую. Я читаю, про що ми з вами ведемо мову: "Доход, який підлягаї оподаткуванню, зменшуїться на суші, які перераховуються за заявами громадян з належних їм до виплати підприїмствами, установами та організаціями доходів. Це стосуїться громадян, які перераховують гроші. Про підприїмства ми будемо розглядати у наступному законі.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Тоді прохання включити сюди благодійні фонди.

БАЙРАКА М.М. Ми включили, про це вже домовилися.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Це не до цього пункту.

БАЙРАКА М.М, А що, не проголосували ще? Ми домовилися: фонд захисту інвалідів і благодійний фонд.

ГОЛОВА. А мені здалося, що ми голосували.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Це йшлося про пункт 1.

ГОЛОВА. Не голосували?

БАЙРАКА М.М. Ні, не голосували.

ГОЛОВА. Все правильно, давайте проголосуїмо. Ми домовилися, що треба включити і благодійні фонди, але не встигли проголосувати. Отже, фонд захисту інвалідів і благодійні фонди.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

100

"За" - 260. Приймаїться.

Так що з ціїю статтею? Можна за неї голосувати? Може, завершимо до вечора? Ще відносно ціїї статті.

Третій мікрофон.

СУХОРУКОВ А.О., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Дзержинський виборчий округ, Харківська область/. Я прошу повернутися до пункту 3 на третій сторінці, де йдеться про стипендії та премії студентам вищих навчальних закладів. А аспіранти і слухачі ординатури чому випали? Це маї якусь підставу, аспірантські стипендії?

БАЙРАКА М.М. Маї підставу, тому що ми гарантуїмо нашим людям отримання безплатної освіти до вищої освіти. А вже навчання в аспірантурі і докторантурі маї на увазі підтримку. Але та людина може займатися і викладацькою діяльністю, то це вже зовсім інші речі. Тобто вона маї і прибуток, і стипендію. Тому ми вважаїмо, що тільки стипендії в учбових закладах не обкладаються податком.

Будь ласка, ви маїте думку, маїте право на голосування.

ГОЛОВА. Справа в тому, що людина маї одержати вищу освіту. А якщо вона хоче здобути вчений ступінь, то що їй так, як студентові?

Другий мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Михайле Миколайовичу! Я пропоную - і така пропозиція була раніше, - щоб до переліку організацій, як і не підлягають оподаткуванню, включити і Товариство української мови, мотивуючи це тим, що Товариство української мови виконуї і державну функцію захисту чи впровадження Закону про мови. Я прошу поставити на голосування.

101

ГОЛОВА. Що ви можете сказати?

БАЙРАКА М.М. Ми це питання обговорили. Вони наполягають, щоб сюди дописати і Товариство української мови. Письмово не подавалася ця пропозиція. Але, я думаю, якщо це в першому читанні, можна його голосувати.

ГОЛОВА. Воно голосувалось?

БАЙРАКА М.М. Письмово не подавалося.

ГОЛОВА. Ну нічого, я думаю, що в першому читанні його можна голосувати.

Голосуїться пропозиція включити до переліку організацій, які не підлягають оподаткуванню, Товариство української мови. Такого не пропонувалося, йшлося лише про Товариство української мови, а ви вже додаїте всі товариства.

БАЙРАКА М.М. Леоніде Макаровичу! Вони, коли вносять пропозиції... Шановні депутати! Коли ви вносите пропозиції... Свої особисті кошти ми Можемо перераховувати куди завгодно, в будь-який фонд. Мова йде про те, щоб створити фонд сприяння розвитку української мови. Якщо підприїмства будуть направляти, то підприїмства... Але особисто кожен громадянин може направити свої гроші куди завгодно. Ми робимо тільки благодійним фондам, щоб захистити наших інвалідів, дітей, чорнобильців. Тому це зовсім протирічить... У такому випадку ми повинні включити до цього списку всі товариства.

102

ГОЛОВА. Ви кажете, всі товариства треба включати?

БАЙРАКА М.М. Давайте проголосуїмо, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Хто за пропозицію, щоб включити Товариство української мови до списку організацій, які не підлягають оподаткуванню, прошу проголосувати.

"За" - 126. Не пройшло.

Вносилася пропозиція проголосувати за те, щоб не оподатковувати стипендії не лише студентів, а й аспірантів. Я так зрозумів? Голосуїмо.

"За" - 133.

Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Леоніде Макаровичу! Мені дуже соромно, я не знаю, як роз'яснити. Товариство української мови тільки-тільки спиняїться на ноги, а тут спокійно і дружно проти нього голосують. Воно не тільки ї, воно може щось робити - налагодити виробництво чи підручників, чи буклетів, чи ще чогось. І тут дружно голосують проти. Я вірменин, але й мені соромно.

ГОЛОВА. Гаразд. Але вже проголосували? Проголосували. Можна голосувати за статтю 3 в цілому? Прошу проголосувати. "За" - 252. Приймаїться стаття 3.

ГОЛОВА. Наступна стаття 4, десята сторінка. Будь ласка.

103

БАЙРАКА М.М. "Пільги щодо податку". До ціїї статті надійшли пропозиції народних депутатів Шинкарука, Руденка. Частина пропозицій врахована, частина - відхилена. Якщо хтось із народних депутатів наполягаї на своїй пропозиції, то можна проголосувати.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Обратите внимание на странице 14; в левой колонке - на пункт "к", а в правой - на пункт 10. Я предлагаю записать таким образом: "Від сплати податку повністю звільняються інваліди з дитинства, а також інваліди І і ІІ груп - щодо всіх одержуваних ними доходів". То есть снять слова "по зору".

БАЙРАКА М.М. Щодо пункту 10 пропозицій у письмовій формі не надходило, але це ми надаїмо пільги тільки інвалідам з дитинства і інвалідам І та ІІ груп по зору, бо вони не можуть займатися підприїмницькою діяльністю. Але ї такі інваліди, які отримують пенсії, стипендії. Якщо вони можуть займатися якоюсь діяльністю, то під цей пункт не підпадають. Але письмових пропозицій не надійшло. Тому як ви скажете, Леоніде Макаровичу, так і зробимо.

ДЕПУТАТ /не представився/. Пропозиція надходила.

ГОЛОВА. Що ви хочете цим сказати? Треба голосувати?

104

БАЙРАКА М.М. Ми вважаїмо, що це не доцільно. Але якщо депутат наполягаї, можемо включити.

ГОЛОВА. Що скаже комісія? Голосуїться пропозиція народного депутата, яка розглянута комісіїю. Це пропозиція вже від комісії.

Прошу проголосувати. "За" - 189.

БАЙРАКА М.М. Але я вам хочу пояснити, що та пропозиція, яку вони мали на увазі, стосуїться інвалідів лише першої та другої груп. Ми звільняїмо їх на 50 відсотків, тобто пільги для інших груп інвалідів ї, але вони менші.

ГОЛОВА. Там повністю, а тут на 50 відсотків. Хотіли, щоб було на всіх повністю, але пропозиція не пройшла. Ще які до цього ї зауваження? Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я хотів би звернути вашу увагу на пункт 14 /сторінка чотирнадцята/. Справа в тому, що цей пункт не пов'язаний з нашими чорнобильськими законами. Потрібно записати: "Громадяни, які віднесені до І та ІІ категорій, потерпілих, від чорнобильської катастрофи"... Це безумовно. І далі:"... громадяни, віднесені до ІІ та ІV категорій - до відселення

105

їх з території зон безумовного /обов'язкового/ і гарантованого добровільного відселення та посиленого радіологічного контролю". Отак буде правильно. Тому що з зони громадянин може виїхати, і що ж, він знову ж таки звільняїться від податків? А як же тоді громадяни третьої категорії? Зрозуміло чи ні? Тобто громадяни І і ІІ категорій, безумовно, звільняються від оподаткування на все життя, а громадяни ІІІ і ІV категорій - до відселення з зон.

БАЙРАКА М.М. Можна погодитися, Леоніде Макаровичу, з цим.

ГОЛОВА. Давайте проголосуїмо цю пропозицію. Комісія погоджуїться.

"За" - 232. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Шановні депутати! Від Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів надійшла пропозиція до пункту 15 /сторінка 14/: "Проживаючі в сільській місцевості чоловіки, які досягли 60 років, і жінки, які досягли 55 років, а також інваліди І і ІІ групи - щодо доходів..." і далі за текстом. Замість слів: "земельного податку" записати "плата за землю". Тому ми погодилися з пропозиціїю ціїї комісії і пропонуїмо за це проголосувати.

ГОЛОВА. Можна проголосувати. Обгрунтована пропозиція. Прошу.

"За" - 267. Приймаїться. Перший мікрофон.

106

ДЕПУТАТ /не представився/. У мене зауваження до того підпункту статті 4, де йдеться про учасників громадянської і Великої Вітчизняної воїн, інших бойових операцій. Я подавав через секретаря вашої комісії зауваження, щоб до цього описку включити військовослужбовців, які проходили службу в складі обмеженого контингенту в Республіці Афганістан, а також тих, перелік яких даїться нижче і яких звільняють від податку на 50 процентів. Я прошу всіх депутатів підтримати пропозицію повністю звільнити воїнів-інтернаціоналістів від прибуткового податку. Я думаю, вони вам за це віддячать.

БАЙРАКА М.М. Думка щодо пільг воїнам - "афганцям" ї, вони сказали про 50 відсотків... Але ми вважаїмо, що такий запис справді відповідаї дійсності. Якщо відповідаї дійсності, якщо наполягаї депутат - давайте проголосуїмо.

ГОЛОВА. А як там щодо останніх категорій?

БАЙРАКА М.М. Останні категорії, які не ввійшли до пункту 8 на цій сторінці, звільняються від податків на 50 відсотків. Даїмо їм пільги на 50 відсотків.

ГОЛОВА. І учасники великої Вітчизняної війни також звільняються від податків на 50 відсотків?

БАЙРАКА М.М. Ні, ця категорія - на 100 процентів.

ГОЛОВА. Я думаю, що воїнів-"афганців" можна прирівняти до

107

учасників Великої Вітчизняної війни.

БАЙРАКА М.М. Давайте проголосуїмо.

ГОЛОВА. Давайте. Це ж наші діти, інваліди, які тут ходять, сидять з осколками в тілі, а ми будемо ще тут ці проценти вираховувати. Я пропоную проголосувати "за".

"За" - 261. Приймаїться.

Другий мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Я предлагаю, уважаемый Михаил Николаевич, на странице 14 ввести пункт 16: "Инвалиды освобождаются от налогов по доходам от индивидуальной трудовой деятельности". Остальные переставить местами.

БАЙРАКА М.М. Ми з вами про це вели мову, народний депутате, і ми дійшли висновку, що всіх підстригати під одну гребінку не можемо.

Інвалідам І і ІІ групи ми, дійсно, надаїмо великі пільги. Але якщо інваліди можуть займатися і підприїмницькою діяльністю, то згідно з законом повинні сплачувати податки, як усі громадяни нашої країни.

Тому комісія відхилила цю пропозицію. Якщо ви наполягаїте - давайте проголосуїмо.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Давайте проголосуїмо.

ГОЛОВА. Про що йдеться, ще раз чітко і ясно скажіть людям.

108

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Записать пункт 16 на странице 14: "Инвалиды освобождаются от налогов по доходам от индивидуальной трудовой деятельности". Это пункт 16.

ГОЛОВА. Тобто доповнити статтю.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Дополнить статью еще одним пунктом.

ГОЛОВА. Перший і другий.

БАЙРАКА М.М. Ні, ні. Він говорить про всіх інвалідів. Не тільки першої і другої... Всі інваліда першої і другої груп в нас мають пільги.

ГОЛОВА. Значить, не оподатковуються доходи від індивідуальної трудової діяльності інвалідів всіх груп.

БАЙРАКА М.М. Але краще назвати інвалідів, які займаються підприїмницькою діяльністю. Тому що Закон про індивідуальну трудову діяльність ми відмінили, а прийняли закон про підприїмництво. І це звучить так: "Інваліди, що займаються підприїмницькою діяльністю, звільняються від оподаткування". Так ви хочете оформлювати? /Шум у залі/.

Я вважаю, що не можна цього приймати. Хай голосують депутати.

ГОЛОВА. Депутат хоче, щоб проголосували. Давайте проголосуїмо. Будь ласка, ставлю на голосування. "За" - 88.

109

Ще які ї доповнення? Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. У нас уже сложилась практика обсуждения. Комиссия выходит со своим проектом. Изменения, дополнения к данному проекту должны вноситься письменно, а обсуждаться со специалистами. Мы сегодня с голоса напринимаем такое, что будет противоречить ранее принятым законам. Поэтому я вношу предложение голосовать только то, что внесла комиссия, что внесено в письменном виде. Каждый депутат будет выходить, говорить правильно, а мы это должны обсудить со специалистами. Я предлагаю обсуждать то, что внесено письменно, а что сегодня депутаты предлагают, пусть подадут в комиссию. Предложения отработаются, а потом будет второе чтение. А так мы не закончим.

ГОЛОВА. Я думаю, що ми так і вчинимо. Ті статті, де ї пропозиції, ми будемо голосувати. А нові пропозиції і доповнення аналізувати і тоді після аналізу голосувати.

БАЙРАКА М.М. Але він повинен назвати сторінку. Моя пропозиція така.

ГОЛОВА. Звичайно. Перший мікрофон.

КРИВОЛАП В.І. На сторінці 19 комісія пропонуї вилучити останнї речення, де говориться про те, щоб місцеві Ради не звільняли окремих платників, а також не знижували ставки хти розміри податку окремим громадянам. Це буде ще одна лазівка для деяких представників місцевих Рад, не чистих на руку.

Комісія наполягаї на вилученні цього речення.

110

БАЙРАКА М.М. Стосовно вашої пропозиції. Народний депутат Спис вніс пропозицію. Комісія після її розгляду вважаї, що стаття на сторінці 19 повинна виглядати таким чином: "При наявності в громадянина права на пільги щодо податку місцеві Ради народних депутатів мають право з урахуванням матеріального становища звільнити окремих платників від оподаткування прибутковим податком, а також знижувати для окремих платників або груп розміри податку". Це думка комісії.

Ви наполягаїте на тому, щоб викреслити останнї речення. Комісія вважаї, що ця стаття повинна звучати так, як я назвав.

Прошу Леоніде Макаровичу, поставити на голосування пропозицію народного депутата про виключення останнього речення.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про виключення останнього речення:"...Місцеві Ради народних депутатів..." і далі за текстом.

Хто за те, щоб виключити останнї речення, прошу голосувати.

"За" - 123.

БАЙРАКА М.М. Ї пропозиція проголосувати в такій редакції з додатком"...або груп платників".

ГОЛОВА. Не письмова пропозиція депутата Списа. Ставлю на голосування.

"За" - 226. Приймаїться. Тепер яка стаття у нас?

111

БАЙРАКА М.М. Стаття 4, якщо вже немаї більше зауважень.

ГОЛОВА. Ще ї зауваження до статті 4? Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Я просив би до переліку тих, хто звільняїться від сплати податку, включити і репресованих. Така пропозиція вже була. Це перше питання, і друге. Закарпаття - це особливий регіон. Якщо подивитися 7,8 пункти, там написано:"...які брали участь у захисті СРСР." Повірте, історія така. Ми будуїмо гуманну державу. Насильно його було призвано в армію, він воював. Це вже не його воля. Так, може, просто запишемо, зокрема у пункті 8: брали участь у громадянській і Вітчизняній війнах? По люди взагалі забиті і залякані досі.

БАЙРАКА М.М. Але пропозиції не було.

ГОЛОВА. Сформулюйте, будь ласка, пропозицію для другого читання і подайте в комісію. Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Пункт 4 і 5. Я не зрозумів, чому така невіра в нашу колгоспну систему? Чому колгоспникам знімаїться повністю оподаткування? Вони ж не найбідніші в нас у державі. А от фермерам, робітникам селянських господарств - тільки на п'ять років. Можливо, комісія вважаї, що через п'ять років колгоспів не буде, то і проблеми не буде? Я хочу, щоб мені пояснили це.

112

БАЙРАКА М.М. Я пояснюю вам. Ми з вами прийняли рішення про те, що оподатковуїться заробітна плата з доходу, який отримуїться колгоспом.

Щодо фермерських господарств, то у нас на Україні немаї практики з цього питання. Тому ми пропонуїмо протягом п'яти років звільнити від оподаткування селянські /фермерські/ господарства. Не ми записали з вами в Законі про пріоритетність розвитку села. А протягом другого етапу реформи податкової системи ми це питання детально вивчимо і внесемо вже конкретні пропозиції. Тому тут немаї ніякої дискримінації фермерських /селянських/ господарств по відношенню до колгоспів.

ГОЛОВА. Я бачу, що не задоволений депутат Крижанівський, дискутуючи на ходу, пішов додому.

БАЙРАКА М.М. Леоніде Макаровичу, ї пропозиція проголосувати за статтю 4.

ГОЛОВА. Можна проголосувати? Ставлю на голосування. "За"

- 274.

113

БАЙРАКА М.М. До статті 5 пропозицій не надійшло. До статті 6 пропозицій теж не надійшло. До статті 7 не надійшло.

ГОЛОВА. А стаття 8?

БАЙРАКА М.М. Я звертаю вашу увагу, народні депутати, на статтю 8.

ГОЛОВА. Подивіться на сторінку 23.

БАЙРАКА М.М. Будь ласка, подивіться на статтю 8 "Ставки податку". Пропозиція дуже слушна. Народні депутати з Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства пропонують статтю 8 "Ставки податку" у такій редакції /будь ласка, якщо у когось не записано, візьміть ручку, запишемо/; розміри місячного доходу від 186 до 1500 карбованців - сума податку 12 процентів від суми, що перевищуї 185 карбованців; від 1501 до 2000 карбованців - 157 карбованців 80 копійок плюс 15 процентів від суми, що перевищуї 1500 карбованців; від 2001 карбованців до 3000 карбованців - 232 карбованці 80 копійок і 20 процентів суми, що перевищуї 2000 карбованців; від 3001 карбованців і вище - 433 карбованці 40 копійок плюс 30 процентів. Ми врахували ваші пропозиції, тому, я думаю, що можна погодитися з ціїю таблицею.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В. Фрунзе /Костянтинівський

114

виборчий округ, Донецька область/. Усе правильно. Це пропозиція нашої комісії, тільки треба дещо уточнити. Починати прогресивний податок не з 1500 карбованців, а 1505 і так далі. Це уточнення. А в принципі - це наша пропозиція. Прошу депутатів підтримати. Аргумент один - тисяча карбованців, що становить, по суті, нині нормальну заробітну плату у металургії та у гірників. Пропоную підтримати ці цифри. Верхню планку, нижню планку - 1005 карбованців.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М. Прошу пояснити, чому комісіїю відхилено принципово інший підхід щодо оподаткування, в основу якого покладено не розмір зарплати, а розмір доходу на члена сім'ї?

БАЙРАКА М.М. З розміру доходу на члена сім'ї?

ПЕТРОВ В.М. Вони можуть бути різними і абсолютно не відповідати розміру зарплати в залежності від кількості утриманців у сім'ї.

БАЙРАКА М.М. Ви про яку статтю ведете мову? Я ще не знайшов сторінку. Де вона?

ПЕТРОВ В.М. На сторінці 24. Це до статті 8. Там внизу написано "відхилено".

БАЙРАКА М.М. "Встановити і стягувати податки не з розміру місячного доходу, а совокупного доходу сім'ї." Так?

115

ПЕТРОВ В.М. Не "совокупного", а я, повторюю," сукупного" доходу на члена сім'ї.

БАЙРАКА М.М. Я ще раз вам пояснюю, що мова йде про сплату податків від доходів кожного громадянина. І тому мова йде про заробітну плату, ставки податку місячного доходу громадянина окремо. Питання щодо багатодітних сімей чи якихось пільг - це зовсім інше. До речі, це фонди підтримки сімей, фонди навчання і таке інше. Одна річ - це доходи від його, праці, а це - захист наших людей. І до цього законопроекту це не маї відношення.

ГОЛОВА. Все?

БАЙРАКА М.М. Ми про це вже вели мову і я розповів ще раз про це.

ГОЛОВА. Ї пропозиція проголосувати з доповненням народного депутата Маякіна. Прошу проголосувати. "За" - 257. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. До статті 9 надійшли пропозиції. Деякі з них враховані. Тому ї необхідність проголосувати статтю 9.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 9. Прошу зосередитися. Ми втомилися трохи, але нічого.

"За" - 263. Стаття приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Шановні народні депутати! Тепер стаття 10. Я хотів би, щоб ви звернули увагу на пропозицію, яку вносила Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін. У цій

116

статті після слів, я зачитую: "Податок із суми винагороди за наслідками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років /стаж роботи/, а також одноразової допомоги, що виплачуїться працівникам, які виходять на пенсію, утримуїться за ставкою 12 процентів" подали...

Ми доповнили цю статтю за пропозиціїю нашої комісії кількома словами /це сторінка 26, стаття 10/ "Порядок визначення місячного заробітку при оплаті праці за результатами роботи за сезон або інший тривалий період". Тобто до цього додаїмо ще суми страхових внесків, які виплачуються підприїмствами для страхування своїх людей.

Вони оподатковуються за загальною ставкою 12 процентів, і до ціїї суми прогресивний податок не застосовуїться.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КРИВОЛАП В.І. Справа в тому, що ви так швидко проголосували за статтю 9, а Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства пропонувала доповнення, але чомусь воно не враховано.

ГОЛОВА. Внесеться у другому читанні. Зараз іде 10 стаття. Можна голосувати за неї? Прошу.

"За" - 265. Приймаїться. Стаття 11.

БАЙРАКА М.М. Стаття 11. Пропозиції, що надійшли, враховані. Ї необхідність проголосувати за статтю 11.

117

ГОЛОВА. Прошу голосувати за 11 статтю. Тут написано, що пропозицій не надійшло.

"За" - 247. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 12. Надійшла одна пропозиція, яка була врахована. Тому прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 12. Прошу. "За" - 255.

БАЙРАКА М.М. Стаття 13. Пропозиція була одна, вона врахована. Можна голосувати за статтю 13.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 13. Прошу. "За" - 257. Стаття прийнята.

БАЙРАКА М.М, Розділ ІІІ "Оподаткування доходів, одержуваних від виконання разових робіт та інших виплат не за місцем основної роботи". До статті 14 надійшли пропозиції, які враховані. Сторінка 29. Я звертаю вашу увагу на пункт 2, Замість тіїї таблиці, яка була раніше, перерахували всі ці податки згідно зі статтею 8. І тому ї пропозиція проголосувати за статтю 14 з тими зауваженнями, які були внесені.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 262. Приймаїться. Наступна стаття.

118

БАЙРАКА М.М. Стаття 15. Народний депутат Чернявський не задоволений відповіддю нашої комісії - ми відхилили його пропозицію, тому що законопроект передбачаї їдині умови оподаткування доходів за роботу за сумісництвом.

ГОЛОВА. Не наполягаї народний депутат? Ні. Голосуїться стаття 15.

"За" - 261. Стаття приймаїться. Наступна 16 стаття.

БАЙРАКА М.М. Розділ ІV. Стаття 16. Пропозицій не надійшло, можна голосувати.

ГОЛОВА. Прошу голосувати. "За" - 247. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 17. Зауваження і пропозиції враховані. Хочу вам сказати, що на сторінці 32 замість тіїї таблиці, яка ї, складена нова таблиця, яка приведена у відповідність з таблицею в статті 8. Тобто, незалежно від підприїмницької діяльності, всі оподатковуються за загальною ставкою 12%, а якщо річний доход становить більше 3000 карбованців - то 30%. Ї пропозиція проголосувати за статтю 17.

ГОЛОВА. Прошу голосувати за статтю 17. "За" - 264. Приймаїться.

119

БАЙРАКА М.М. Стаття 18. Пропозиція, що надійшла від народного депутата Дідика, врахована. Пропоную проголосувати за статтю 18.

ГОЛОВА. Стаття 18. Прошу голосувати.

"За" - 251. Приймаїться. Наступна стаття.

БАЙРАКА М.М. Стаття 19 на сторінці 38. Усі зауваження, що надійшли, враховані. Ї пропозиція проголосувати за статтю 19.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 19. "За" - 245. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 20 на сторінці 40.

Таблиця в цій статті приведена у відповідність з таблицею в статті 8. Усі зауваження, депутатів, враховані. Ї пропозиція проголосувати за статтю 20.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за статтю 20. "За" - 244. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 21. Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін підредагувала цю статтю. Зауваження враховані. Ї пропозиція проголосувати за статтю 21.

120

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 21. "За" - 241. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Щодо статті 22 пропозицій не надійшло. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 22. "За" - 231.

БАЙРАКА М.М. До статей 23, 24, 25 пропозицій не надійшло. За всі ці статті можна проголосувати одразу.

ГОЛОВА. Голосуються три статті. Зосередьтеся, будь ласка. "За" - 256. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 27 "Розмір оподаткування." Пропозицій не надійшло. Прошу проголосувати за статтю 27.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 27. "За" - 265. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 28. Надійшло дві пропозиції народного депутата Борейка. Ми їх відхилили, тому що його пропозиції передбачені чинним законодавством. Пропоную проголосувати рішення комісії.

121

ГОЛОВА. Депутат не наполягаї? Прекрасно. Голосуїться стаття 28 в редакції комісії. "За" - 243. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 29. Пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Голосуїться стаття 29. "За" - 246. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Стаття 30. Якщо народні депутати Борейко і Хананов не наполягають на своїх пропозиціях, які комісія частково врахувала, то можна проголосувати за статтю 30.

ГОЛОВА. Хананов не наполягаї, а Борейка я не бачу. Наполягаїте? Ні. Домовились.

Ставлю на голосування статтю 30. "За" - 267. Прошу.

БАЙРАКА М.М. Якщо народний депутат Шинкарук не наполягаї на голосуванні своїї пропозиції, яку комісія відхилила, оскільки те, що він пропонуї, передбачаїться діючим законодавством, то ї можливість проголосувати за статтю 31.

ГОЛОВА. Стаття 31 голосуїться. Я не бачу, щоб наполягали. Прошу.

"За" - 249. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Тепер за законопроект в першому читанні можна проголосувати в цілому.

122

ГОЛОВА. Можна проголосувати законопроект в цілому в першому читанні? Далі - всі подають свої пропозиції, у тому числі ті, що були виголошені, комісія опрацьовуї і вносить для обговорення в другому читанні.

БАЙРАКА М.М. Але так, щоб у п'ятницю прийняти цей закон.

ГОЛОВА. Так зробимо, щоб цього дійсно досягти.

Я згоден, що цей закон потрібен. Прошу проголосувати.

"За" - 287. Приймаїться.

БАЙРАКА М.М. Дякую.

ГОЛОВА. Я бачу, що зауваження, висловлені від мікрофонів, надійшли, їх треба опрацювати. Щодо ряду статей, бачте, зауважень не було, але, може, ще хтось прийде і з'являться зауваження. Прошу, щоб це було сьогодні зроблено, тому що нам потрібно все передруковувати.

БАЙРАКА М.М. Дякую.

ГОЛОВА. Робота велика. Ми з цим завданням впоралися. Добре.

Тепер у нас... Що, перерва вже? Та ні, перед законопроектами про Президента ще ї багато... Проект Закону про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР "Про податки з підприїмств, об'їднань і організацій". Питання дуже важливе. Послухаїмо заступника Міністра фінансів Ільїна Віталія Никифоровича. Співдоповідач - депутат Байрака.

123

ІЛЬЇН В.Н., заступник Міністра фінансів Української РСР. Шановні народні депутати! У травні цього року на засіданні Верховної Ради УРСР прийнято рішення направити проект Закону про податки з підприїмств, об'їднань і організацій на доопрацювання комісіям разом з Кабінетом Міністрів Української РСР.

Доповідаю, що доопрацювання проекту закону продовжуїться, але для його завершення необхідно вирішити ряд важливих питань.

По-перше, в ході обговорення проекту на засіданні Верховної Ради УРСР виявилися різні підходи депутатів до вирішення принципово важливого питання - визначення об'їкту оподаткування на підприїмствах, а саме: нараховувати податок необхідно з прибутку, обсягу реалізації чи з доходу? Без вирішення цього принципового питання неможливим було подальше доопрацювання проекту закону. Це принципове питання, як ви пам'ятаїте, вирішила Верховна Рада УРСР в ході обговорення і прийняття Закону УРСР про систему оподаткування.

По-друге, Уряд вважаї за доцільне продовжити доопрацювання проекту Закону про оподаткування підприїмств після вирішення питання про Союзний договір, про фінансову, кредитну і податкову систему та про розподіл повноважень щодо державного управління союзною і республіканською власністю.

124

По-третї, продовження роботи над цим проектом потрібне також у зв'язку з тими пропозиціями, які внесені Урядом щодо виходу з критичного стану економіки республіки.

Крім цього, до прийняття Закону про систему оподаткування не було остаточно вирішене питання про оподаткування коштів, спрямовуваних підприїмствами на споживання. Особливо гостро постало питання регулювання коштів на споживання після проведення реформи роздрібних цін, коли трудові колективи стали вишукувати шляхи компенсації подорожчання харчування на виробництві, транспортних послуг і інших витрат трудящих. З цього питання внесено депутатами ряд пропозицій і доповнень.

Як відомо, Верховна Рада визначила свою позицію щодо регулювання фонду споживання підприїмств, об'їднань і організацій. Було вирішено не обмежувати формування фонду споживання, у зв'язку з чим у системі оподаткування в республіці податок на приріст коштів, спрямовуваних на споживання, не прийнятий.

Враховуючи, що питання, про які йде мова, ї стрижневими у проекті Закону про податки з підприїмств, об'їднань і організацій, і що на доопрацювання проекту з урахуванням зауважень депутатів потрібний певний час, Уряд республіки вийшов з пропозиціїю /і це було підтримано Комісіїю з питань планування, бюджету, фінансів і цін/ розглянути на сесії Верховної Ради УРСР проект Закону про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР про податки з підприїмств, об'їднань і організацій, а доопрацьований проект аналогічного закону УРСР розглянути на наступній, осінній сесії Верховної Ради Української РСР.

125

Крім наведеного, пропозиція про прийняття Закону УРСР про дію на території України союзного закону обумовлена ще й тим, що на базі цього закону в 1991 році формуїться доходна частина бюджету республіки. Підприїмства і організації склали свої фінансові плани, виходячи також з положень союзного Закону про податки.

Враховуючи, що в Закон СРСР про податки з підприїмств, об'їднань і організацій вносяться зміни, які відбиватимуться на формуванні доходної бази бюджету республіки, вважаїмо за необхідне прийняти названий Закон УРСР для створення стабільності податкового механізму у другому півріччі поточного року.

Передбачені в проекті Закону УРСР про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР про податки з підприїмств, об'їднань і організацій суттїві доповнення і зміни до союзного закону випливають із необхідності надати додаткові пільги в оподаткуванні та встановити розміри податку деяким платникам.

На території республіки створена велика кількість філіалів, представництв, відділень підприїмств, комерційних банків, спільних підприїмств, які знаходяться за межами Української РСР. Фінансові результати таких філіалів, відділень, представництв враховуються в балансі головних підприїмств, у зв'язку з чим податки з прибутку, одержаного на території нашої республіки, не надходять до республіканського і місцевих бюджетів по місцю знаходження цих структурних підрозділів.

Пропонуїться встановити, що філіали, відділення, представництва підприїмств, що розташовані за межами Української РСР,

126

сплачують податки по місцю свого знаходження, про що зроблено відповідний запис у статті 2 проекту закону.

Ставки податку на прибуток підприїмств вважаїмо за необхідне не змінювати на даному етапі, залишити їх у розмірі 35 процентів. Для підприїмств і організацій, які входять до агропромислового комплексу, також залишити оподаткування в розмірах, що передбачені Законом про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України, за винятком колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприїмств, які не будуть сплачувати податки з прибутку згідно з прийнятим Законом УРСР про систему оподаткування. При цьому пропонуїться встановити ставку податку в розмірі 1,5 процента для підприїмств торф'яної промисловості та радгоспів інших галузей народного господарства /маються на увазі радгоспи комунального господарства - по вирощуванню квітів, дерев і так далі/.

Для кооперативів, їх спілок та об'їднань пропонуїться встановити ставки оподаткування Верховною Радою Української РСР, а для підприїмств побутового, комунального господарства і підприїмств місцевого підпорядкування встановити граничну ставку податку, а конкретні ставки податку для цих господарств надати право встановлювати місцевим Радам, оскільки вони знаходяться у їх віданні.

У проекті закону пропонуїться розширити систему пільг в оподаткуванні. Вони спрямовані в основному на задоволення загальнодержавних інтересів, стимулювання випуску товарів для населення. Ці пільги випливають з доповіді Прем'їр-міністра Української РСР про надзвичайні загоди щодо стабілізації економіки України.

127

Зокрема, пропонуїться стимулювати підприїмства за нарощування фізичних обсягів виробництва товарів народного споживання, продуктів харчування, дитячого асортименту і медикаментів. За нашим розрахунками, підприїмства в разі звільнення від оподаткування прибутку, одержаного від збільшення фізичного обсягу виробництва товарів, зможуть отримати у свої розпорядження в цілому за рік близько одного мільярда карбованців прибутку.

З ціїю метою пропонуїться також надати пільги в оподаткуванні будівельним організаціям, які братимуть участь у спорудженні об'їктів по виробництву товарів для населення.

Урядом підтримуються прохання профспілок, працівників творчих професій і вноситься пропозиція звільнити від оподаткування прибутки будинків культури, клубів, культурноосвітніх установ державних закладів спорту, що будуть направлені ними на розвиток і розширення матеріально-технічної бази. Пропонуїться також звільнити і їх підприїмства від оподаткування прибутку, який використовуїться на статутну діяльність цих формувань. Але у зв'язку з тим, що вносяться пропозиції віднести до категорії творчих ряд інших громадських організацій, на нашу думку, слід дозволити Кабінету Міністрів УРСР затверджувати перелік спілок, які об'їднують громадян творчих професій.

Для впровадження у виробництво наукових розробок, нової технології і нових видів продукції, для оновлення виробничих фондів і технічного переозброїння пропонуїться в 1991 році надавати підприїмствам пільг шляхом зменшення прибутку, що оподатковуїться, на суму, яка дорівнюї 50 процентам затрат на проведення зазначених робіт.

128

На нашу думку, це суттїве доповнення до системи пільг: за попередніми розрахунками підприїмства і організації витрачають на це близько 10 мільярдів карбованців за рік, а в результаті надання пільг податок на прибуток зменшиться приблизно на півтора мільярда карбованців у розрахунку на рік.

Практика свідчить, що надання пільг кооперативам і малим підприїмствам шляхом звільнення їх від оподаткування на перші два роки діяльності не досягаї мети. Зміцнення їх матеріальнотехнічної бази не спостерігаїться. Звільнені від оподаткування кошти в основному направляються на споживання /близько 98 процентів цих коштів/.

У зв'язку з цим пропонуїться надавати зазначену пільгу, передбачену Законом СРСР, з умовою обов'язкового направлення коштів, не внесених у бюджет у вигляді податку, на приріст статутного фонду, тобто на їх виробничу діяльність.

Встановити також, що при наданні місцевими Радами додаткових пільг в оподаткуванні кооперативів, підприїмств громадських організацій і інших підприїмств колективної форми власності, вивільнені від оподаткування кошти спрямовуються на формування статутного фонду і вважаються часткою місцевих Рад народних депутатів у статутному фонді підприїмств. Це, на нашу думку, сприятиме розвитку кооперативів та малих підприїмств.

Шановні народні депутати! Ми розуміїмо, що не всіх сьогодні задовольняї проект цього закону, оскільки вік передбачаї на 1991 рік обмеження різкого роду пільг, про надання яких зверталися керівники майже всіх галузей народного господарства,

129

керівники підприїмств, відомств. Багато таких пропозицій надійшло від народних депутатів Української РСР. Такі пропозиції продовжують надходити. При внесенні їх у проект закону Уряд виходив з наявних можливостей поточного року щодо формування доходної частини бюджету. Надані в проекті пільги зменшать надходження податків з прибутку в другому півріччі майже на 2 мільярди карбованців. Абсолютний розмір відрахувань податку до бюджету не зміниться у зв'язку із зростанням прибутку проти врахованого його розміру в розрахунках бюджету на поточний рік.

Шановні народні депутати! Уряд просить прийняти проект цього закону в першому читанні.

ГОЛОВА. Ви вклалися в 10 хвилин, навіть менше. Відповіді на запитання - 15 хвилин. Прошу. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановний доповідачу! Звичайно, прикро, що ми самі не спромоглися дати свій проект такого важливого закону і довелося звертатися до союзного закону. Але коли вже таке трапилося, я хотів дізнатися ось про що. До цього проекту, на жаль, не додано союзний закон, тому важко його порівняти. Нам, депутатам, не роздали. У вас, я знаю, він ї, ви показуїте його. Тому важко оріїнтуватися.

130

Якщо ви пам'ятаїте, минулого разу, коли ми обговорювали весь пакет цих документів, багато депутатів висловилися категорично проти того, щоб оподатковувалася та частина коштів, яка йде на споживання.

Зараз у кінці цього проекту сказано, що статті глави VІ "Податок, який регулюї використання коштів, спрямовуваних на споживання" Закону СРСР на території Української РСР не діють. Це правильно. А далі йде така фраза за винятком статті 26 "Склад коштів, спрямовуваних на споживання". Чи не можете пояснити; чи не ховаїться за ціїю статтею /тому що немаї з чим порівняти/ та сама ідея про оподаткування коштів, які спрямовуються на споживання?

ІЛЬЇН В.Н. Я можу вас запевнити, що тут немаї ніяких перекручень, щоб якось ввести в оману народних депутатів. А не роздали ми цей союзний закон тому, що він у кожного ї, бо вже дії майже протягом року.

Що стосуїться податку на приріст коштів, спрямованих на споживання, то цей податок відмінено, - ми повинні виконувати рішення Верховної Ради.

Це продублювали запис, бо на території Української РСР не дії податок на приріст коштів.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І. Ї такі невеличкі організації - відділи віз і реїстрацій в кожній області. Це - невеличкі штаби, які працюють, до речі, в жахливих умовах. У більшості областей вони

131

нічого не мають із своїх доходів. За якими принципами вираховуїться з них податок? його можна було б використати для розвитку цих невеличких підприїмств, бо туди звертаються наші громадяни, перші враження від відвідування цих місць складаїться у іноземців. Це - перше питання.

І друге невеличке питання. До цього часу для редакцій газет існують дискримінаційні, я б сказав, податки для творчих працівників, встановлені Мінфіном СРСР. Коли йде працівник у відпустку, йому не повинні нараховувати більше, ніж 220 карбованців, а ми знаїмо, що зараз навіть ставка 220 карбованців

- це мізер, не враховуїться гонорар та інші прибутки.

Я хотів би одержати відповідь; чи будуть переглянуті такі речі?

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів вас. Перше питання стосуїться обкладання податками відділів віз і реїстрацій. Якщо ви звернули увагу, в цьому законопроекті записано, що науково-інженерні товариства та їх підприїмства звільняються від оподаткування прибутку, який направляїться на їх статутну діяльність. Це суттїве доповнення і такого доповнення не було в союзному законі. Тобто ми даїмо цим організаціям широку можливість використовувати прибуток на їх статутну діяльність.

Друге питання стосуїться формування і порядку нарахування заробітної плати. Якщо мова йде про оподаткування працівників редакції, то ви зараз, розглядаючи законопроект про систему оподаткування, громадян, бачили, що всі: і літератори, і робітники, і службовці оподатковуються за одними і тими ж ставками. Ні для кого - ні для підприїмців, ні для інших громадян

132

ніяких суттївих змін в оподаткуванні немаї. Всі оподатковуються за ставками робітників та службовців.

Що стосуїться виплати 200 карбованців при виході у відпустку, то це ви будете вирішувати зі своїм трудовим колективом. Це залежить від того, як ви заробленими грошима розпоряджаїтесь. Адже весь прибуток після відрахувань до бюджету залишаїться у розпорядженні госпрозрахункової організації, і вона сама вирішуї, як його використовувати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Есть два документа, которые нам дали. Первый - это законопроект, который вы предлагаете сегодня, и постановление Верховного Совета "О частичном прекращении на период реализации программы чрезвычайных мер по стабилизации экономики Украины и выходу ее из кризисного положения действия на территории Украинской ССР некоторых законодательных актов Союза ССР - Украинской ССР, постановлений Правительства СССР." Очень хорошее предложение, и его надо внести в этот законопроект.

То, что действует во вред народу республики, надо исключить из законопроектов.

133

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів ваше питання. Дозвольте відповісти. Мова йде про припинення на території Української РСР дії постанови Кабінету Міністрів СРСР, де вводиться федеральний податок - 10 процентів, і ще цілий ряд пропозицій щодо формування союзного бюджету. Тому вам роздали проект постанови про припинення дії постанови Кабінету Міністрів СРСР на території Української РСР. Ми не включали ці питання до проекту цього закону, тому що вважаїмо, що все-таки Верховна Рада припинить дію постанови Кабінету Міністрів СРСР.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. У меня такое ощущение, что сегодня Министерство финансов приподносит нам такие документы, о которых говорят в народе, что всегда кажется, будто в чужих руках средств всегда сосредоточено больше. Опять сегодня получается, что Министерство финансов залазит своей рукой в бюджеты местных Советов. То есть идет уменьшение отчислений местным Советам. Это-первое.

И второе. Почему вы сегодня говорите только об отчислениях и расчетных счетах филиалов, которые находятся на территории Украины. Когда базовый находится за пределами? Почему сегодня не предложить, чтобы филиал имел расчетный счет и платил в местный бюджет, независимо от того, где находится базовый?

ІЛЬЇН В.Н. Об этом и идет речь. Все эти платежи идут в местный бюджет, по месту нахождения филиала. Так и записано здесь.

134

ЛОБАЧ В.І. Независимо от места расположения. На территории должны быть.

ІЛЬЇН В.Н. Совершенно верно. А сегодня, к сожалению, теряет и Украина в целом, ведь идет перераспределение между областями.

ГОЛОВА. Бачите, уже з'ясували. Перший мікрофон.

ШКАРБАН М.І. Росія уже фактично при формуванні союзного бюджету перейшла на одноканальну форму використання податків і цим зекономила 80 мільярдів карбованців. Чому ми, політичне проголосивши, що ми підтримуїмо Росію, декларативно проголосивши, що підтримуїмо одноканальний спосіб утримання податків, фактично визнаїмо двоканальну систему? В той же час ви самі сказали: товариш Павлов не дрімаї і впроваджуї ще один канал, так звані федеративні податки. Якщо впровадять податок від реалізації, то Україна буде сплачувати 90 мільярдів карбованців. Чому ми повинні сьогодні підтримувати політику центру щодо двоканальної системи податків?

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів ваше запитання. Відповідаю.

Якщо ви пам'ятаїте, кілька днів тому ви прийняли Закон про систему оподаткування. У цьому законі записали, що всі податки, збори, платежі, які справляються на території Української РСР, зараховуються до республіканського і місцевих бюджетів. Це - одноканальна система платежів. Зрозуміло?

135

ГОЛОВА. Це прийняли. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний доповідачу! У програмі надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану в пункті 3 сказано, що одержаний підприїмствами прибуток за вироблену продукцію, яка для них ї новою, або непрофільною і виготовляїться додатково до основної номенклатури, повністю звільняїться від оподаткування на строк до двох років.

У представленому вами документі, в пункті 3, сказано, що кооперативи, які здійснюють декілька видів діяльності /багатопрофільні/, сплачують податок на прибуток за ставками, встановленими для того виду діяльності, який ї для них основним за сумою виручки від реалізації продукції /робіт, послуг/.

До якої шкали будуть відноситись у колгоспах і радгоспах промисли, якими займаються дані підприїмства? Тобто якщо сільськогосподарське виробництво займаїться підсобним промислом, то до якої шкали оподаткування буде відноситись прибуток цих промислів?

ІЛЬЇН В.Н. Ви, мабуть, маїте на увазі оподаткування колгоспів, які займаються виробництвом товарів народного споживання, податком з обороту?

ДЕПУТАТ /не представився/. Так.

136

ІЛЬЇН В.Н. Це не питання оподаткування прибутку, оскільки податок з обороту - це та частина, яка закладена в ціну товару і ї доходом держави.

Якщо ви маїте на увазі оподаткування колгоспів податком з обороту, то ми плануїмо до кінця цього року залишити так, як воно ї.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. У статті 4 ї підпункт "к", де передбачено, що творчі спілки, інші громадські просвітницькі товариства, організації цілком справедливо звільняються від оподаткування, тому що вони нічого не виробляють, і зараз вони на рівні злиденного існування.

Як ви дивитеся на те, щоб до цього підпункту включити національно-культурні товариства, які вже створені по всій Україні? Такі, як товариства болгарської культури, їврейської культури, польської культури і так далі.

Це надзвичайно важливі чинники нашого міжнаціонального їднання. І ці товариства тільки-но спинаються на ноги. І було б, мабуть, справедливо включити їх до цього підпункту і також звільнити, принаймні на перші кілька років, від оподаткування.

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів. Це питання розглядалося Урядом.

137

І крім тих пропозицій, які ви зараз вносите, ви пропонували включити сюди спілки фотохудожників, майстрів народного мистецтва. Уряд погодився з ціїю пропозиціїю. Щодо включення до цього підпункту всіх спілок, які сьогодні створені на території України, ми вважаїмо це недоцільним.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СУГОНЯКО О.А. Віталію Никофоровичу! Я хочу звернути вашу увагу на статтю 4 "Пільги щодо податку на прибуток" /пункти 3, 4 і 5/. Зміст цих пунктів свідчить про те, що ви берете на себе відповідальність і регулюїте розподіл прибутку кооперативів, малих підприїмств та інших. Але це суперечить законам про підприїмництво, про власність, про кооперацію в СРСР.

І друге /дуже коротенько/. Чи не турбуї вас стан справ з оподаткуванням кооперативів? Бо досі ми ще не прийняли ставки податків. Леоніде Макаровичу, я звертаю вашу увагу на це. Може, нам варто внести це на розгляд депутатів?

ІЛЬЇН В.Н. Перше питання. Ми не втручаїмося в розподілення прибутку кооперативів. У проекті закону ми записали, що та частка податку, яка повинна бути внесеною до бюджету, - це вже доход бюджету. Це вже не прибуток кооперативу, будьте ласкаві. Ця частка повинна бути прикріплена до статутного фонду і використовуватися згідно, з рішенням виконкому на розширення діяльності кооперативу.

Ми проаналізували за 1990 рік пільги, які надані виконкомами і Радами кооперативам. Вони складають 120 мільйонів карбованців,

138

і тільки два проценти від 120 мільйонів карбованців витрачені на розширення діяльності кооператив і в. Усі інші суми "розтеклися" через фонди споживання.

Ми вважаїмо правильним визначити направлення коштів, які замість перерахування до бюджету залишаються в розпорядженні кооперативу. Це одне питання.

І друге питання щодо встановлення ставок для кооперативів. Ми теж дуже стурбовані тим, що до сьогоднішнього дня немаї ставок з прибутку для кооперативів. І тому в цьому проекті заклали ті ставки, які просимо затвердити.

ГОЛОВА. Регламент закінчився. Дякую. Слово надаїться Байраці Михайлу Миколайовичу.

БАЙРАКА М.М. Шановні народні депутати! Я хотів би, щоб ви зрозуміли, чому ми разом з Кабінетом Міністрів виходимо з пропозиціїю прийняти зараз Закон про порядок дії на території Української РСР у 1991 році Закону СРСР "Про податки з підприїмств, об'їднань і організацій."

Ми виходили з тих міркувань, що було прийнято рішення Кабінету Міністрів Союзу РСР, згідно з яким ми повинні вкладати до собівартості продукції до 10 процентів від реалізації продукції, відрахування робити до централізованого бюджету. Тим рішенням Кабінету Міністрів скасовувалися наші стабілізаційні фонди.

139

Тому треба виробити якусь свою систему оподаткування, яка б захистила економічний простір на Україні, а також зробити одноканальну систему формування бюджету і розрахунків Української РСР з іншими республіками, з центром. Тому ми прийняли рішення про те, що повинні прийняти деякі статті, які суперечать уже прийнятим нами законам, припинити на території України дію тих статей, - які дозволили б нам розвивати підприїмництво на території України, доповнити їх новим змістом. Нам здаїться, що Рада Міністрів з цим завданням справилася. Але я хотів би звернути вашу увагу ось на що.

Якщо ми сьогодні говоримо про те, що повинні звільнити частину підприїмств чи надати їм якісь пільги, ми повинні враховувати, що сьогодні дефіцит державного бюджету у нас складаї 40 мільярдів карбованців. А це говорить ось про що. Якщо сьогодні ми приймімо рішення про те, що вводимо якісь додаткові пільги, то ми повинні усвідомлювати з вами, що це викличе скорочення відрахування грошей до місцевих бюджетів і ускладнить становище, що склалося на Україні.

Тому ми кажемо, що в цьому законопроекті основні чотири напрямки.

Перший. Підприїмства, які частину коштів можуть направляти на викуп акцій підприїмств, звільняються від оподаткування. Ми заклали, тобто Кабінет Міністрів заклав до цього проекту закону умову, якою керуватимемося при прийнятті відповідних законів про роздержавлення.

140

Другий. В цьому законопроекті, що б ми сьогодні не говорили, Кабінет Міністрів поставив у однакові умови кооперативи та державні підприїмства. Нині немаї ніякої різниці в тому, хто скільки платить податків - менше, більше. Але підприїмства і кооперативи... В цій частині, коли кошти від одержаних прибутків після сплати податків направляють на розвиток своїї кооперативної, статутної діяльності, а промислові підприїмства направляють свої кошти на інвестиційну діяльність і технічне переозброїння, ці кошти якраз у нас, порівняно з Законом про податки Союзу РСР, вигідно відрізняються одні від одних.

Третій. Ми повинні звернути увагу на те, що в запропонованому законопроекті всі підприїмства знаходяться в однакових умовах. Але для того, щоб ми створили всі можливості розвивати підприїмницьку діяльність, кошти малих підприїмств, які направляються на розвиток, тобто на статутну діяльність, не повинні підлягати оподаткуванню. Таким чином, ми створюїмо умови для їх розвитку.

До нас у комісію звернулися працівники кількох міських і районних податкових служб, які говорять, що пільги, котрі ми надавали кооперативам... Нині кооперативи не мають ніяких коштів на розвиток. Якими вони були на час заснування, такими ї і зараз. Тобто кошти, які вони повинні спрямовувати на розвиток своїї матеріально-технічної бази, направляли на споживання.

Четвертий. В цьому законопроекті ми відміняїмо Закон про податок на приріст коштів, спрямованих на споживання. Немаї цього податку, контролюїться лише фонд заробітної плати. Але він контролюїться самими підприїмствами згідно з статтею 119. Держава не втручаїться в розподіл цих коштів. Тепер уже

141

самі підприїмства повинні рахувати, куди їм краще... Якщо вони всі кошти направлять на заробітну плату, то в такому випадку у них не буде коштів на розвиток виробництва та вирішення соціальних проблем.

І останнї, про що я хотів сказати. У першому пункті статті 4 ми врахували зауваження щодо культурно-освітніх закладів, творчих спілок тощо. І тому комісія виходить з пропозиціїю підтримати на нинішньому етапі рішення Уряду про те, що ми повинні прийняти рішення про введення в дію закону, а протягом літа спільно з Кабінетом Міністрів розробимо і внесемо на ваш розгляд новий законопроект, щоб підприїмства та інші організації з 1 січня 1992 року могли скласти свої фінансові і промислові плани.

Дякую за увагу. Якщо ї запитання, будь ласка.

ГОЛОВА. Запитання ї чи немаї? Йдемо на перерву до 16 години.

142

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 84

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ