Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 48

Опубліковано 12. 05. 1991

ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української Р С Р. 12 травня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Запрошую всіх народних депутатів на реєстрацію.

Займайте, будь ласка, місця. Прошу підготувати нашу систему для реєстрації. На табло - 315. Нагадую, було 321, зараз - 315. Таким чином, шести депутатів уже немає на сесії. Один з них іде. Повторюємо реєстрацію? Але давайте зробимо так, щоб це було востаннє. Перереєструємось. 317, на дві особи нас збільшилося. Так, другий мікрофон. Що у вас?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/ Я хочу повідомити, що народний депутат Степан Хмара звільнений з-під арешту. У

зв'язку з цим Народна рада дякує і Президії Верховної Ради, і Верховному Суду за звільнення Степана Хмари. Я закликаю депутатів Народної ради приступити до роботи у Верховній Раді.

ГОЛОВА. Знаєте, один філософ казав, що бути спокійним завжди важче, ніж голосувати. Оце дійсно правда. До всього потрібно ставитися спокійно. Все, що робиться, відбувається за законами логіки і філософії. Правда, не всім це підходить, але нічого не вдієш, життя в життя.

Я прошу уваги. Переходимо до наступного питання. Це питання переноситься з понеділка. Воно йшло тут другим питанням на завтра про проекти законів УРСР; про систему оподаткування; про податки з підприємств, об'єднань і організацій; про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян і осіб без громадянства.

Тут уже записалися для виступу 35 народних депутатів, Я попрощу нашу систему потім висвітлити на табло прізвища тих, хто записався.

Перший записаний депутат Романюк. Львівська область. У порядку обговорення.

Другий мікрофон.

ШИШКІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Я по порядку обсуждения этих трех проектов.

Может быть, целесообразно обсудить каждый в отдельности? Это слишком сложные законы. Вы знаете, какое значение имеет Закон о системе налогообложения. Это один из наших основных законов после законов о собственности и предпринимательской деятельности. Если в течение 5 минут каждый выступающий будет делать анализ трех законов, это, наверное, кроме мешанины ни к чему толковому не приведет. Думаю, целесообразнее все-таки обсудить проекты в отдельности, отведя по 2 часа на каждый.

ГОЛОВА. Давайте чітко з'ясуємо це питання. Доповідь була спільною і співдоповідь також спільною. Я так розумію, що ті народні депутати, які записувалися на виступи, мали на увазі усі ці три проблеми. Але я думаю, що хтось наголосить на одному, хтось на іншому. Ми можемо відвести все засідання /дві години/ для обговорення. Буде ще потреба - то й додамо. Давайте обговорювати так: хто на чому буде акцентувати з урахуванням того, що і доповідь, і співдоповідь були спільними. Згода?

Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Леоніде Макаровичу! О 14.30 у кінозалі засідали аграрники. Вони теж обговорювали ці три закони, які зараз будуть розглядатися. І аграрники доручили голові комісії зробити з цього приводу заяву.

ГОЛОВА. Дякую, я знаю. Товариш Чепурний тільки що повідомив про це. Ви будете робити заяву перед обговоренням? Може, назвемо це не заявою, а виступом? Давайте трохи зменшимо кількість

цих заяв, я вас благаю. Виступ? Будь ласка. Зараз ось по процедурі, а потім вадам слово вам.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова колгоспу "Зоря" Борівського району /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты, уважаемый Леонид Макарович! В перерыве состоялось заседание аграрной группы, на котором рассматривались вопросы о налогообложении, все три закона в одном пакете. Мне поручено выступить от имени аграрников.

На сегодняшний день крестьянство подошло к той черте, когда терпение его может исчерпаться. В чем дело? Я объясню ситуацию.

В результате продолжения строительства, выплаты компенсаций, в результате повышения цен дефицит колхозов составляет более 14 миллиардов рублей. Этот вопрос рассматривался в течение последних полутора месяцев в Совете и в конце концов было принято решение о том, что компенсация по увеличения расходов будет возмещена за счет республиканских и местных бюджетов. Это где-то семи миллиардов рублей, немножко меньше Изыскание остальной суммы - 8,2 миллиарда - должно было определиться подписанием президентом Горбачевым 8 мая закона или указа о компенсации или дотации до закупочных цен на сельскохозяйственную продукцию сельскохозяйственным предприятиям, в том числе на Украине, в сумме 8,2 миллиарда рублей. Нам сегодня стало известно о том, что Премьер-министр Павлов отказался визировать эту дотацтию на увеличение закупочных цен на продукцию сельского хозяйства. Дотация же нужна для того, чтобы труженики сельского хозяйства могли дальше работать хотя бы в том режиме, в котором трудились в прошлом году.

Кроме этого, сегодня со счетов каждого колхоза и совхоза идет изъятие денег в бюджет. Если в прошлом году эти отчисления составляли 3 миллиарда 836 миллионов, то в этом году они составят 7 миллиардов 650 миллионов, то есть почти в два раза больше /это за счет прибыли сельского хозяйства/.

Я хочу сказать, что в этих 14 миллиардах не учтено повышение цен на технику, которая сегодня стоит дороже в два, три, пять и десять раз, чем в прошлом году.

Мы не видим выхода из сложившегося положения и считаем, что такое решение вопросов приведет колхозы Украины к банкротству в полном смысле этого слова. Это чисто политическое решение. Сами колхозники не захотели развалить колхозы, то есть разойтись и взять землю в собственные руки, а их оставили без средств к существованию, без заработной платы. Все аграрники считают, что вследствие таких решений колхозы будут задавлены экономически.

От имени аграрной группы, которая сегодня насчитывает более 100 человек, обращаюсь ко всем депутатам Верховного Совета Украины с тем, чтобы все три закона, касающиеся налогообложения, не принимать до того времени, пока не решится вопрос о стабилизации экономического состояния колхозов, совхозов и всех перерабатывающих агропромышленных предприятий. Спасибо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон, прошу.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська області/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановний Іване Степановичу! Я прошу вас, аби ви ніколи не

переривали виступ депутата на півслові, незважаючи на те, чи він помиляється, чи говорить щось не те. Наші виборці повинні чути все, що ми говоримо. А інколи виникають такі перекручення, такі пересуди, що важко докупи звести. Відведено три хвилина на виступ від мікрофона, хай людина висловиться. А то йдеш інколи, ніби опльований, і такі коментарі починаються - сам не віриш, що міг таке сказати. Це - перше.

Друге. Я вважаю, що протягом цієї сесії треба разом а Радою Міністрів прийняти рішення щодо цін. Народ через місяць вибухне, він доведений до відчаю. Не може дитяче платтячко коштувати в п'ять разів дорожче, ніж коштувало дотепер. Потрібно щось робити,

Ця гнила варена ковбаса повертається назад на м'ясокомбінати, бо люди не мають грошей, щоб купувати її по таких цінах. Я не знаю, що Павлов думав з цього приводу, працював він колись у колгоспі чи на заводі, але не може людина робити таку диверсію, як він це зробив з цінами.

Неможливо далі так жити. Селяни починають тепер годувати худобу тільки для себе.

Я прошу вас обговорити це питання протягом сесії і вжиті заходів щодо зниження цін.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Шановний Степане Григоровичу! Я абсолютно згоден з вами, що не треба переривати депутата. Це не є проявом високої культури. Але що повинен робити головуючий, коли раптом депутат починав порушувати інші питання. Ми тут про оподаткування говоримо, а він просидів до обіду на балконі, а потім приходить і виступав зовсім з іншого приводу. /Шум у залі/.

Може, ви порадите, що робити у цій ситуації? Не ображайтеся на мене, будь ласка. Я вас щиро поважаю як людину творчу і кажу це щиро і відверто. Проте є якийсь порядок. Давайте ми його будемо дотримуватися.

Тепер стосовно цін. Зараз Уряду подано проект документа, підготовлений аграрною групою. Зокрема, товариш Ткаченко проінформував, що буде внесено зміни щодо цін на варену та інші ковбаси. Поступово вирішуватимуться ці питання. А поки що давайте будемо виконувати те, що запланували. Бо інакше вся робота зупиниться, адже в кожного досить багато інформації, усіх ми не переслухаємо.

Перший мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Оскільки ми зараз будемо розглядати один із найбільш, вибачте на слові, кровожерливих законів, то я попросив би Леоніда Макаровича продумати доцільність такої постанови, яка б відмінила ті союзні закони, що стосуються оподаткування та інших питань, котрі сьогодні розглядатимуться. Бо якщо ми цього не зробимо, то втрачає сенс наша сьогоднішня робота. Адже зараз діють союзні закони. Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Може ви більш конкретно сформулюєте свою пропозицію, щоб можна було звернутися до Уряду. Тому що незрозуміло, про які закони йдеться.

Перший мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/ Леоніде Макаровичу! Я маю на увазі оті знамениті 5 процентів, 26 процентів і таке інше, тобто систему оподаткування. Наші товариші з Міністерства фінансів добре знають, про що я веду мову.

ГОЛОВА. Шановні фінансисти, ви вислухали депутата, підготуйте відповідну інформацію. Відносно 5 процентів можу сказати, що дещо вже зроблено, зокрема на відміну цього податку витрачено 4 мільярди карбованців.

Другий мікрофон, прошу.

ЯКОВИШИН Л.Г. Група постановила поставити на голосування питання щодо того, щоб зняти ці три закони з обговорення. Так ви вирішили, аграрники, чи не так? Так.

Отже, всі три закони знімаються з обговорення, поки не буде вирішено питання вирівнювання цін між промисловою і сільськогосподарською продукцією. Ця компенсація становить 8,2 мільярда карбованців. Бо якщо ми ці закони приймемо, то будемо і далі капелюх скидати перед нашим шановним Президентом. Ми, аграрники, проти цього. Прошу поставити це питання на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Аграрники, заспокойтеся, прошу. Зараз вирішимо всі питання, не треба так хвилюватися. Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Леонід Макарович трохи помилився. Ми тільки-но домовилися з аграрниками про те, що всі статті закону розглянемо, щоб він був підготовлений, а в цілому не голосуватимемо, доки не буде вирішено питання компенсації.

ГОЛОВА. Мова йде про те, що ми розглядаємо законопроект у першому читанні. І не треба змішувати праведне з грішним.

Я підтримую аграрників у тій площині, що потрібно рішуче поставити питання про наведення порядку щодо компенсації. Це одне питання. Тепер стосовно трьох законів. Ми маємо обговорити їх у першому читанні, а коли голосуватимемо в другому читанні по статтях, то внесемо відповідні доповнення і зміни. Але ж це зовсім не означає, що загалом не потрібно нічого приймати. Але ми домовилися з вами, що кожен закон, який ми приймаємо сьогодні, є додатком, доповненням, розвитком того шляху, що ми з вами обрали. І щоб жити в суверенній Україні, треба мати пакет законів. Без цих законів нічого не буде. Якщо ми відмовимося від цього, то раптом завтра промисловці скажуть, що їм те не потрібно, а інші - теж... То, може, ми скажемо, що взагалі вже нічого не треба робити? Варто розрізняти ці речі. Я так зрозумів, скажімо, Анатолія Григоровича Чепурного. І ось підтвердив це Олександр Олександрович Мороз. Я думаю, що ми можемо приступати до роботи, чи не так?

У вас пропозиція з цього питання?

Третій мікрофон.

ШЕПА В.В., директор Закарпатського науково-дослідного інституту агропромислового виробництва /Берегівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Мені здається, що наші Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів трохи відстали від життя. В якому розумінні?

Коли ще існували Міністерство радгоспів і Міністерство сільського господарства, це були два органи, це було одне. Зараз ми всі - в Агропромі, в облагропромі. І я вважаю, що сьогоднішнє обговорення питання про оподаткування колгоспів і радгоспів йде у різнобій. Платежі до бюджетів різні, це призводить до антагонізму. Гадаю, що сьогодні мав ставитися питання про оподаткування платежів в однаковій формі як для колгоспів, так і для радгоспів. Цим розмежуванням ми створюємо складні речі і сьогодні, і на перспективу. І тому думається, що це варто врахувати.

ГОЛОВА. Я хочу запитати вас: ви записалися на виступ? Ця ваша пропозиція - хороша, але ж треба виступити і внести її. Я тільки одне прошу вас - іти за списком. А пропозиція ваша - прекрасна, я поділяю цю точку зору.

Так, я надаю слово депутату Ромашку. Після нього виступатиме депутат Касьяненко, Херсонська область.

РОМАШОК В.С., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Шановне товариство, колеги! Сказати правду, ми - бідні і безпорадні не лише тому, що не знаємо, як позбутися планової економіки,

яка стала нашою братською могилою, як вийти на вільне підприємництво, особливо в сільському господарстві. Бідні ми ще й тому, що обкладаємо себе з ніг до голови податками. І не дивно, що проти патрульованої економіки і закручування гайок через парткоми на підприємствах, проти рекетової податкової політики збунтувалися директори, які відкрито виступили проти номенклатури, критикуючи фінансову реформу Прем'єр-міністра Павлова, яка орієнтується на старі відомчі структури. Отже, податки, які ми захоплюємо ще з горезвісних часів сталінських фінагентів, що обдирали нас до ниточки, нині мають отримати справедливу парламентську оцінку, обгрунтовані розміри для того, щоб вони не стали фатальним гальмом ринкової економіки.

В Росії, наприклад, усім підприємствам, які переходять під юрисдикцію республіки, знижуються податки до 30 відсотків, надаються зовнішньоекономічна і валютна незалежність, а також право шукати партнерів і розпоряджатися своєю продукцією.

Коли ми справді хочемо перейти до ринкової економіки, яка неможлива без опори на малий бізнес, тобто на дрібне підприємництво, треба серйозно подумати про нинішню систему оподаткування, яка у такому вигляді, в якому представлена у сьогоднішньому проекті, може задушити все - і приватну власність, і кооперативний рух, і оренду, і взагалі всяке підприємництво, що дає нам останній шанс вийти з економічної кризи. Чим скоріше поруч з промисловими динозаврами з'являться численні дрібні підприємства, збудники і каталізатори товаровиробничого процесу, тим швидше наповниться живим ритмом пульс нашої економіки.

У США, наприклад, при наявності великих транснаціональних корпорацій близько 50 відсотків валового продукту виробляють

фірми чисельністю до 20 чоловік. Японія добилася економічного-процвітання через розвиток дрібного підприємництва, яке там оголошено державною політикою.

Малому бізнесу потрібна підтримка держави, потрібні пільгові кредити. А ми обкладаємо його податками! Йому потрібна увага місцевої влади. Власне кажучи, владі і належить вирощувати свого майбутнього податкоплатника. Насправді зараз виконкоми намагаються обдерти до нитки дрібні підприємства, кооперативи, орендарів, які ще не встигли звестися на ноги.

Визначається величезна плата за виробничі площі, за реєстрацію статуту, навіть за клаптик землі.

Наприклад, Стрийський будинок працівників освіти, не одержуючи від держави відповідні кошти на утримання великих хорових колективів, на різноманітну культурно-освітню роботу, організував серед населення регіону для покриття цих витрат любительське об'єднання майстрів-надомників, які виробляють деталі дерев'яної різьби і продають їх місцевому комбінату.

У грудні минулого року з'явилася новоспечена податкова інспекція, яка нарахувала такі податки, що закладу культури треба просто закриватися. В аналогічному стані кооператив "Художник" інші малі підприємства.

Судіть самі. Якщо сплатити 35 відсотків податку, 37 відсотків соцстраху, 12 відсотків податку з обороту, 5 відсотків "президентських", то коштів не залишається не тільки на соціально-культурний розвиток підприємства, але й на звичайну заробітну плату виробникам.

З іншого боку, виконкоми на місцях просто змушені займатися

кабальною податковою політикою. Адже, забезпечивши за рахунок місцевого бюджету підвищення зарплати вчителям, медикам, харчування дітей у школах тощо, вони зараз не спроможні здійснити будівництво доріг, лікарень, шкіл, інших об'єктів соціально-культурного призначення. Поле діяльності Рад може перетворитися на мертву зону.

Ще гірше становище на селі. Хоч офіційних документів про підвищення податків ми не приймали, за вказівками республіканських фінансових органів через обласні і районні підрозділи доведені нові розміри податків. Відрахування на соціальне страхування від фонду зарплати планується збільшити в колгоспах з 2,4 відсотка до 37. Земельний податок, який раніше входив до загального ресурсника і становив 3 карбованці від одного гектара угідь, зараз становить 42-45 карбованців.

Крім того, вводиться податок від прибутку - півтора відсотка. За довготривалі кредити - 10 відсотків замість нинішніх 2 відсотків. Є й інші податки. Я закінчую. Якщо ми нині розумно не розберемося у нашій республіці з системою оподаткування, то ні про яку ринкову економіку не може бути й мови. Ми залишимося не лише без товарів народного споживання, але й без хліба насущного. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Касьяненку, Херсонська область. Після нього виступатиме депутат Веретенніков, Дніпропетровська область.

КАСЬЯНЕНКО А.І., другий секретар Херсонського обкому Компартії України /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемые Леонид Макарович, Иван Степанович! Уважаемая сессия! В предложенном нам доработанном законопроекте о налогах о предприятии, объединений и организаций /а именно этому законопроекту я хотел бы посвятить свое пятиминутное выступление/ в какой-то степени устранены многие серьезные недостатки, которые были в первоначальном варианте проекта. Однако есть серьезнейшие сомнения в целесообразности принятия в таком виде данного закона.

Прежде всего, я хотел бы самым принципиальным образом поддержать требования группы аграрников и прошу, чтобы это было отражено в стенограмме.

Далее. Скажу несколько слов о повторяющихся в законопроектах серьезных недостатках далеко не идеального уже действующего аналогичного союзного закона.

В первую очередь, это введение налогообложения на превышение предприятием затрат на оплату труда по сравнению с базовым периодом. Здесь дело не только в двойном налогообложении заработной платы, а в том, что установление ограничения на рост заработной платы, фактически вызываемое таким положением, в результате означает следующее.

Первое. Резкое снижение эффективности производства из-за отсутствия стимулов к повышению производительности и интенсивности труда.

Второе. Укрепление позиций теневой экономики - то, о чем мы очень часто говорим, - успешно использующей недостатки нашего хозяйственного механизма.

И, наконец, третье. Сводится на нет политика социальной

защиты трудящихся. Актуальность этого вопроса в условиях рыночной экономики, наверное, не надо здесь раскрывать.

Это - во-первых.

А, во-вторых, непонятно, почему авторы законопроекта не хотят включать себестоимость, материальную помощь, оплату дополнительных отпусков, в том числе женщинам, которые воспитывают детей, надбавки к пенсиям, одноразовую помощь ветеранам и так далее?

Воли эти выплаты не будут включаться в себестоимость, значит, они будут производиться из прибыли, подлежащей налогообложению, то есть будут невыгодны предприятиям, а значит, не будут решаться важнейшие социальные проблемы, которые само государство из-за бедности бюджета по-настоящему решать не может.

Здесь, вы знаете, хочется задать вопрос: почему мы постоянно так и стремимся связать по рукам и ногам трудовые коллективы в отношении использования заработанных ими же средств?

Когда произошло повышение цен, я проанализировал деятельность хлопчатобумажного комбината, который находится у меня в округе, и Камышинского хлопчатобумажного комбината Волгоградской области. В течение 15 лет не было такого года, чтобы коллектив нашего комбината не выполнял план по основным показателям. Но что происходит? В прошлом году, например, материальное обеспечение работника Камышинокого комбината было на 50 рублей выше нашего. Когда пришел период компенсаций и роста цен, на Камышинском комбинате выплатили работающим сразу по 230 рублей, а мы - по 60, в следующем месяце на Камышинском комбинате

- 130 рублей, а мы - 65. Постоянную доплату они установили в 110 рублей. Как видно, в таких законах и заложен ответ на тот вопрос, который я поставил.

Теперь о видах налогов. Убежден, что нет никакой необходимости

во введении налога на прирост средств, направляемых на потребление. Это тем более не понятно, если авторы законопроекта предлагают по отдельным целевым ставкам в увеличенном размере облагать прибыль, идущую на потребление.

Далее. Наверное, можно было бы согласиться с предлагаемыми принципами налогообложения, ставящими размер суммы, взимаемой из прибыли, в зависимость от направления ее использования. Однако размеры общих и целевых ставок налога доказывают, что это "нестандартное" приложение к нашему закону - очередная попытка получения сиюминутной выгоды, стремление побольше забрать у предприятия. По другому понимать нельзя.

Примеры? Пожалуйста. В то время, когда даже союзное законодательство установило предельную ставку налога на прибыль на уровне 35 процентов, с помощью нехитрых математических расчетов авторы нашего законопроекта рассчитывают забирать у предприятий до 49 процентов прибыли. Неужели мы так и не хотим понять, что нельзя в очередной раз, выражаясь аллегорией, резать курицу, несущую золотые яйца? Поэтому предлагаю размеры целевых ставок пересмотреть и установить:

на уровне 30 процентов - для прибыли, идущей на цели потребления коллектива предприятия;

на уровне 25 процентов - для прибыли, идущей на другие цели;

прибыль, направляемая на производственные цели и на строительство объектов социально-культурного и бытового назначения, целевыми ставками не облагать, в том числе и прибыль, подученную сверх предельного уровня рентабельности.

Это позволит сделать еще один шаг к налоговой системе, принятой в развитых странах. С одной стороны - переместить

основную часть налогов на тех, кто больше потребляет, а о другой -повысить предпринимательскую активность.

Последнее важно еще и потому, что при наличии более льготных условий и в других союзных республиках, и в других странах нас неминуемо ожидает утечка предпринимательских мозгов.

Я свои предложения на четырех листах изложил для комиссии. Предлагаю закон не принимать, а серьезнейшим образом его переработать. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Веретеннікову. За ним виступатиме депутат Руденко, Ровенська область.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор колективного акціонерного підприємства молочного комбінату "Придніпровський", м. Дніпропетровськ / Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровськ а область/. Уважаемые коллеги! Сегодня, когда Украина намерена перейти на рыночные отношения, когда в стране инфляция, а центральное Правительство латает дыру в бюджете печатанием новых денег, налоговая система должна обеспечить льготы всем предприятиям, работающим, прежде всего, на потребительский рынок, производящим товары для населения. Это позволит сдержать инфляционные процессы, укрепить бюджет, уйти от самоедства нашей экономики, когда не покупатель определяет опрос на товары, а монопольные предприятия, которые, не имея конкуренции, могут поднятием цен, а не количеством и качеством товаров, укрепить свое финансовое состояние. Принципы налогообложения должны быть едины.

Первое - обязательность налогообложения для всех юридических

лиц.

Второе - равенство налогообложения для всех форм собственности внутри одного вида деятельности.

Третье - система налогообложения должна стимулировать развитие движения товара в стране.

Вместе с тем в проект нового закона уже заложена структура сдерживания рыночных отношений. Закон, товарищи, сторожит старую бюрократическую систему перераспределения.

В разделе V определены налоги на дивиденды по акциям: 40 процентов при их выплате, 10 процентов от суммы, направленной на развитие предприятий. То есть еще не начав приватизацию, акционирование собственности, мы закладываем в налог удавку, способную удавить рынок. Вместе с тем, чтобы стимулировать рост производства, обновление основных фондов и внедрение новых прогрессивных технологий, в чем сегодня нуждаются все предприятия, закон делает невыгодным внедрение научнотехнического прогресса. А поэтому в планах 1991 года у нас заложен срок обновления основных фондов -33 года.

Поэтому вношу такие предложения.

Первое. Дивиденды, направленные на потребление, облагать налогом не более 13 процентов, как это делается на заработную плату. Это одно и то же.

Второе. Дивиденды, которые направлены на развитие предприятий, общим налогом не облагаются. Это будет стимулировать людей вкладывать свои деньги в развитие предприятий.

Выгода не только в развитии производства, но и в стабилизации денежного обращения. Из-за увеличенной массы денег безудержно растут цены на все товары.

Мы придумываем искусственно, как связать деньги, заморозить вклады на сберкнижках, меняем 50 и 100-рублевые купюры, поистине

ищем сами себе проблемы. А деньги должны вкладываться в производство - только этот круговорот может наполнить наши прилавки товарами.

В разделе "Инвестиции" закон стимулирует переход собственности в руки иностранцев, а не поощряет при этом направление госкапитала сюда, на Украину.

В статье 2, пункт 2, предусмотрено снижение балансовой прибыли на сумму расходов на оплату труда. В то же время предприятиям металлургической, угольной и химической промышленности делается исключение. Почему только этим отраслям? У нас перерабатывающая промышленность, как и угольная, на дотации. А все другие отрасли разве не охвачены кризисом? Каждый тянет одеяло на себя, в том числе и разработчики данного проекта закона.

В связи с грабительским повышением цен предприятиям снижены ставки налогов с 45 до 35 процентов, то есть на 10 процентов. Что касается перерабатывающих предприятий Госагропрома, то здесь снижение произошло с 25 до 20, то есть на 5 процентов. Почему? Такая политика уже привела к развалу пищевой индустрии. Это каждый из нас ощущает на своем кухонном столе. Без развития пищевой промышленности никогда не решится вопрос развития животноводства и других отраслей сельского хозяйства.

Я уже говорил и повторяю снова: наш общий продовольственный воз с двумя тягами на разных скоростях не потянет. Итоги прошлого года и первого квартала 1991 года говорят, что в областях вырезают скот, особенно крупный рогатый и молочное стадо. Это подтверждение тому, что животноводство и его переработка невыгодны. Однако эти отрасли снова ставили на дотацию бюджета, что и приведет к новому росту цен в будущем.

Поэтому прошу проголосовать за снижение налогов с переработчиков до 25 процентов, как это определено в целом по промышленности. Налогообложение, как и цены, должно стимулировать, а не разорять производителей.

Всякая экономическая система только "тогда действует, когда она имеет возможность самонастраиваться, саморегулироваться, как живая природа. У нас же, если взять прибыль предприятия за 100 процентов, а потом выплатить все налоги - на развитие дорог, стабилизационные фонды, соцстрах и так далее, то оказывается, что в бюджет надо выплачивать не 100 процентов прибыли, а 120 - 130 процентов. Это же абсурд. Ситуация в аграрном секторе - наглядное тому подтверждение, и я полностью поддерживаю аграрников.

Что касается зарплаты, то она по этому закону облагается налогом вообще пять раз. Сначала на прибыль, потом соцстрах, налог на повышение рентабельности, на прирост фондов потребления, наконец, подоходный налог. Я уже не говорю о пенсионном проценте, о "президентских" пяти процентах и так далее. Вообще сплошная обдираловка и людей, и предприятий как промышленности, так и села. Поэтому предлагаю проект закона направить на серьезную переработку.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Руденку. За ним виступатиме депутат Голобородько.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконавчого комітету Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/.

Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Окремі народні депутати часто в цьому залі заявляють, що Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування і Закон про бюджетну систему не діють, що основні їх положення неправильні, що саме ці закони винні у дефіциті бюджету.

Я задаю таке запитанням якби цих законів не було, то що, у нас бюджет був би кращий? Звичайно, відповідь одна - ні.

Хочу заявити, що не ці закони винні у тому, що немає коштів, а винна наша теперішня економіка. Причина ще й у тому, що ми до цього часу не розглядали пакету законопроектів про податки. І тому при всіх недоліках, які мають ці проекти, я все-таки пропоную прийняти їх у першому читанні, внести конкретні пропозиції, доопрацювати, і щоб ми до кінця травня все ж ці закони прийняли.

У проекті Закону про систему оподаткування статтю 12 я пропоную /і це збігається з думками аграрників/ назвати "Податок на фонд оплати праці колгоспників і робітників радгоспів". Пункт 4 цієї статті викласти в такій редакції: "Суми податку зараховуються до бюджетів місцевих Рад народних депутатів базового рівня", як це й передбачено Законом про місцеві Ради народних депутатів. Відповідні зміни необхідно внести і до статті 13 "Прибутковий податок з громадян", статті 14 "Плата за природні ресурси", статті 15 "Плата за землю", статті 17 "Плата за забруднення навколишнього середовища" і статті 18 "Державне мито".

У статті 6 пункт 1 пропоную викласти в такій редакції: "Платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання, установи, організації /крім колгоспів, радгоспів, сільських кооперативів по виробництву сільськогосподарської продукції, селянських і фермерських господарств, національного банку України/" і далі за текстом.

А після крапки - "Колгоспи, радгоспи, сільські кооперативи по виробництву сільськогосподарської продукції, селянські і фермерські господарства повинні сплачувати лише плату за землю". А пункт 1 статті 15 викласти в такій редакції: "Плату за землю сплачують колгоспи, радгоспи, підприємства, об'єднання, організації та громадяни" і далі за текстом. Пункт 1 постанови Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Закону Української РСР про систему оподаткування викласти в такій редакції: "Ввести в дію Закон Української РСР про систему оподаткування з 1 липня 1991 року". Це дасть змогу хоча б деякою мірою поліпшити стан республіканських і місцевих бюджетів.

У проекті Закону про прибутковий податок з громадян Української РСР я пропоную вилучити з тексту підпункт "в" статті 4. Чому доходи громадян, які виконують у сільській місцевості сільськогосподарські та будівельні роботи тимчасово або сезонно, повинні звільнятися від оподаткування прибутковим податком? Адже це ставить у нерівні умови постійних працівників із сезонними і тимчасовими.

Пункт 1 статті 4 про повне звільнення від оподаткування пропоную доповнити підпунктом "одинокі матері, які мають двох і більше дітей віком до 16 років". Вони повинні звільнятися від прибуткового податку повністю. У цей перелік треба включити вдів або вдівців, які мають двох і більше дітей до 16 років і не одержують пенсії у зв'язку із втратою годувальника; одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і обох батьків, які виховують двох або більше інвалідів з дитинства, що проживають з ними разом і потребують постійного догляду.

І в пункті 2 статті 4 я вважаю за необхідне уточнити, що сума прибуткового податку знижується для робітників, службовців і прирівнених до них щодо оподаткування громадян, які мають на утриманні трьох і більше осіб, не на ЗО, а на 50 процентів щодо доходів, одержуваних з основного місця роботи. І пункт "е" - для громадян, які займаються індивідуальною трудовою і підприємницькою діяльністю, у тому числі членів трудових, фермерських і селянських господарств, які мають на утриманні трьох і більше осіб, - не на ЗО, а на 50 процентів щодо доходів від цієї діяльності.

Шановні народні депутати! Нині розповсюджується багато чуток про те, що все в особистому підсобному господарстві селян буде оподатковуватися худоба, птиця, сади і так далі. Ці чутки хтось розпускав спеціально, аби ще більше дестабілізувати обстановку в республіці. Тому я хочу зачитати витяг із статті 3, пункт "н" проекту Закону УРСР про прибутковий податок з громадян, де вказано, що не підлягають оподаткуванню доходи громадян від реалізації продукції особистого підсобного сільського господарства, в тому числі від вирощування за договорами з підприємствами, установами й організаціями молодняка худоби та птиці. Дякую за увагу.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Шершуну. За ним виступатиме Макеєнко.

ШЕРШУН М.Х., генеральний директор Ровенського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Ровноліс" /Костопільський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний головуючий, шановні депутати! Так сталося, що централізований розподіл ресурсів і принцип безплатності природних багатств, які діяли в країні протягом багатьох років, призвели до того, що лісове господарство є, мабуть, єдиною галуззю матеріального виробництва, яка фінансується за рахунок державного бюджету, а її трудівники відокремлені від результатів своєї праці.

Наведу красномовний приклад. Сьогодні лісовий доход по Мінлісгоспу складає приблизно 46 мільйонів карбованців на рік, а з бюджету витрачається на лісове господарство в межах 180 мільйонів карбованців.

Скажіть - якби в золотодобувній промисловості склалося щось подібне, то такий стан інакше, як безглуздям, ніхто ж не назвав би. А ліс сьогодні - те ж саме золото. Принаймні ті держави, які мають ліс, - одні з найбагатших, бо це одна з найприбутковіших галузей у світі.

Хочу ще раз звернути увагу на те, що діюча система фінансування витрат за рахунок коштів державного бюджету в умовах його дефіциту не дозволяє підвищити ефективність ведення всього комплексу лісового господарства та й збільшити заробітну плату його працівникам до рівня, який гарантував би їх соціальну захищеність в умовах ринкових відносин. Адже за рівнем заробітної плати галузь уже тепер перебуває на останньому місці серед інших галузей народного господарства країни.

Виходячи із сказаного, пропоную пункт 4 статті 16 проекту Закону про систему оподаткування записати в такій редакції: "Лісовий доход зараховується до лісового бюджету". Тобто доход, який формується від плати за деревину, що відпускається на пні, а також за побічні користування, направляти на фінансування лісового господарства. Це дозволить при наступному певному перегляді лісових такс добитися самоокупності лісового господарства.

Зрозумійте мене правильно, лісівники не прагнуть цим добитися для себе якихось особливих, додаткових пільг, а вважають, що Україна цілком може забезпечити фінансування розвитку лісового господарства за рахунок коштів лісового доходу і повинна це робити.

Якщо ця пропозиція буде прийнята, ми, нарешті, дамо працівникам лісу справжній господарський механізм, який буде спрямований на підвищення ефективності використання дефіцитних лісосировинних ресурсів, звільнимо бюджет республіки від фінансування лісового господарства, про що я згадував вище, а працівників, які зв'язали свою долю з лісом, позбавимо ролі випрошувачів коштів для благородної справи - вирощування лісу.

За таких умов ми вправі будемо спитати Мінлісгосп республіки за вирішення всього комплексу проблем, пов'язаних з розвитком лісового господарства і його трудових колективів. А надії на те, що в умовах ринкової економіки справа вирощування лісу зможе успішно функціонувати за рахунок дотацій з державного бюджету, утопічні.

Хочу наголосити, що лісогосподарські підприємства прибалтійських республік ще минулого року покінчили з фінансуванням лісового господарства саме таким чином, як я пропоную. І це хороший живий приклад, який підтверджує, що мої пропозиції грунтуються на реальній основі. Тому, сподіваючись на ваше проникливе ставлення до проблем трудових колективів лісового господарства республіки, підтримую своїх колег щодо прийняття цих важливих проектів законів після доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Макеєнку.

За ним виступатиме депутат Сацький.

МАКЕЄНКО В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Бориспільський виборчий округ, Київська область/. Уважаемые коллеги! Комиссия по делам молодежи рассмотрела эти законопроекты и вносит свои предложения.

Остановлюсь на проекте Закона о налогах с предприятий, объединений и организаций.

Понятно, что сегодня экономика в критической ситуации. Уменьшаются объемы производства, растут цены, растет дефицит, накапливаются острые социальные вопросы. Нужно отметить, что в документе видны нестандартные подходы, в частности, говорится о налогообложении предприятий в зависимости от того, куда они направляют прибыль, от использования прибыли. Это стимулирует затраты на производственные инвестиции, это имеет очень большое значение, в условиях снижения заинтересованности производителей в повышении эффективности производства.

Увеличена система льгот для стимулирования затрат предприятий на приоритетных направлениях - научнотехнических, новых технологий, природоохранных мероприятий и ликвидации последствий чернобыльской аварии.

Предлагается расширить систему льгот для предприятий, которые производят товары народного потребления.

Сегодня очень остра проблема занятости, проблема подготовки и переподготовки кадров в условиях перехода к рынку. Затраты на повышение квалификации кадров предполагается использовать из прибыли предприятий.

Очень сложно рассматривать этот законопроект. Ведь, с одной стороны, сегодня мы здесь все вместе принимаем очень хорошие законы, которые нужно финансировать, под которые нужно иметь средства. И, с другой стороны, мы хотим, чтобы предприятия могли нормально работать, развиваться и производить товары. Необходимо в этой ситуации найти что-то среднее, которое могло бы удовлетворить и одну, и другую стороны. Очень сложно также рассматривать данный законопроект с позиции "молодежь и налоги". Сегодня существует молодежное предпринимательство, и ни в ноем случае нельзя его "загонять" в теневую экономику. Надо дать возможность молодежи зарабатывать. Пусть это будет или кредитирование, или льготное налогообложение. Уже сегодня мы имеем случаи безработицы среди молодежи, а завтра она еще увеличится.

Госкомитет по делам молодежи, физкультуры и спорта рассматривал эти законопроекты и внес свои предложения. К сожалению, многие из них не учтены. Еще раз просим вернуться к этим проблемам, принимал во внимание, что некоторые положения не

способствуют развитию физкультуры и спорта, массовой физкультуры среди населения, и в первую очередь среди детей и молодежи. Это статья 6, где говорится о налогах с предприятий, организаций, средства которых направляются на развитие культуры, физкультуры и спорта. Сегодняшняя ситуация в этой отрасли ведет к банкротству спортивно-культурных предприятий, к увеличению цен на билеты.

Очень важное место в развитии молодежи имеет и Украинская республиканская система "Спутник". При существующем порядке налогообложении без соответствующей поддержки на государственном уровне о развитии молодежного туризма не может быть и речи.

Несколько слов хочу сказать о налогах на экспорт товаров, которые не дотируются. Это, в частности, и товары для молодежи. Сегодняшние ставки налогов на экспорт никак не стимулируют выпуск госпродукции.

Не буду останавливаться на цифрах, они страшные, но особенно это касается товаров народного потребления, которых у нас сегодня нет. Непонятно, какой рынок мы защищаем от ввоза товаров.

К сожалению, очень мало времени, и поэтому свои предложения мы передаем в комиссию.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Маркову. Потім виступатиме депутат Лисенко.

МАРКОВ Б.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий

округ, Херсонська область/. Шановні колеги! Запропонований проект Закону про податки з підприємств, об'єднань і організацій так відрізняється від потрібного нам сьогодні, ж електричний стілець від м'якого крісла. І я пропоную зараз зосередитися на ньому, тому що саме від цього закону залежатиме, чи будуть гроші у держави для тих чи інших витрат, чи будуть кошти для того, щоб виплатити заробітну плату своїм працівникам.

Я думаю, що прийняття даного закону не дасть ні першого, ні другого. Чому? Тому що по своїй суті це Закон про штрафи та покарання за хорошу роботу. В ньому неправильно визначено об'єкти і суб'єкти оподаткування, види податків, одиниці і норми оподаткування, податкові пільги.

Головним об'єктом оподаткування за цим законопроектом є прибуток. Це велика помилка. При капіталізмі можна оподатковувати прибуток, бо розділені власник майна і виконавець. А в нас цього розподілу немає, держава не може проконтролювати прибутки того чи іншого підприємства. Оподатковуючи прибуток, ми матимемо нестабільні надходження коштів у бюджет, матимемо несправедливість, тому що незрозуміле, чому при виготовленні однакової продукції одні підприємства звільняються від оподаткування, бо у них велика собівартість, а інші платять. Чим вища в них рентабельність, чим краще вони господарюють, тим більше їх будуть утискувати, забираючи податок з прибутку.

Крім того, цей податок стимулює витратну економіку. Адже коли одне підприємство виготовило продукцію на мільйон карбованців, а інше також на мільйон, але в одного собівартість

дорівнює 500 тисячам, а у другого - мільйону, то саме те підприємство, котре не дає прибутку, звільняється від сплати податку.

Зростання ресурсної ємкості внутрішнього національного продукту на 1 процент призведе до зменшення випуску товарів народного споживання на 3 проценти, національного доходу - на 2 проценти, викличе зростання цін на 9 процентів і скорочення робочих місць на 150 тисяч одиниць. Ось що стоїть за податком на прибуток.

Закон націлює колективи збільшувати витрати, відправляти напівфабрикати в різні кінці країни і навіть за її межі. Повертаючи їх потім назад, підприємства нарощуватимуть собівартість.

У статті 5 та багатьох інших статтях законопроекту грубо і цинічно порушується рівність усіх форм власності та видів діяльності, зафіксована в інших наших законах. Мають місце одинадцять розбіжностей в оподаткуванні, викликані тільки тим, що мова йде про різні форми власності або різні види діяльності. Такого не повинно бути. Адже це приводитиме до порушення ринкових сил і до збочень у виконанні цього закону.

Пільги теж надаються в залежності від правосуб'єктивності власника. Укоопспілці наприклад, та іншим подібним організаціям, які можна було б обкласти штрафами, надаються пільги. Крім того, надання пільг взагалі означає тільки одне - можливість тим, хто їх має, підняти ціну на сировину, котру вони отримують, і, відповідно, можливість обкрадати ті підприємства, які пільг не мають.

Тепер відносно пільг для підприємств, розташованих у зоні радіаційного забруднення. Я розумію, там важко працювати, але замість того, щоб надавати гроші для соціального захисту

населення, закон передбачає пільги при сплаті податку, що стимулюватиме будівництво підприємств у зоні радіаційного забруднення. Такого не повинно бути.

Далі. Вже говорилося, що згідно з законопроектом заробітна плата оподатковуватиметься 5 разів. Люди борються з подвійним оподаткуванням, а нам треба боротися з цим п'ятикратним оподаткуванням. І боротися дуже різко, а не так, як дехто пропонує, просто зменшувати проценти. Ні, треба змінити саму систему оподаткування підприємств, обмеження рентабельності, бо це абсурд.

У тексті закону не визначено точно кількості податків, які встановлюватимуть Верховна Рада, Уряд, місцеві Ради, що призведе до негативних результатів. Буде вигідно давати гроші тільки в торгівлю та інші галузі з високою мобілізаційною активністю, а не тим підприємствам, які вироблятимуть товари народного споживання та іншу необхідну продукцію.

Оподаткування доходів по цінних паперах змусить населення тримати гроші в ощадних банках і закриє двері інвестиціям у виробничу сферу для створення акціонерних товариств.

Крім того, законопроект посилається на шість неіснуючих нормативних актів, і тому цей закон не є законом прямої дії, а він повинен бути саме таким. Я пропоную закон відхилити, оподатковувати суми реалізованої продукції так само, як це передбачено в інших випадках.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Лисенку. Потім виступатиме депутат Усатенко.

ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно" імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область/. Уважаемые товарищи! Учитывая удручающий процент износа основных производственных фондов в базовых отраслях промышленности, понимая экстренную необходимость реконструкции действующих предприятий, то есть, осознавая, что инвестиции, капитальное строительство -это залог завтрашних успехов, полностью согласен с предложением о льготном налогообложении прибыли, направляемой на производственные нужды и инвестиции, погашение долгосрочных ссуд банков и выплату процентов по ссудам банков, формирование собственных оборотных средств, проведение других производственных затрат, а также на строительство жилья, объектов охраны здоровья, народного образования, культуры и спорта, детских дошкольных учреждений. Это явный сдвиг к лучшему в самой политике налогообложения.

Однако, учитывая, что закон разрабатывался достаточно долго, за это время резко возросли цены, а значит, изменились и существующие ставки налога, наверное, необходимо и нам в комиссии пересмотреть порядок налогообложения.

Я не могу не согласиться с депутатом Касьяненко, который предложил эти ставки снизить на 10 процентов, то есть не облагать налогом прибыль, направляемую на капитальные вложения; соответственно до 30 процентов снизить по целевым ставкам налог на прибыль, направляемую на потребление, и до 25 процентов - налог

на прибыль, которая используется для других целей.

Теперь относительно пункта 3 статьи 4, в котором идет речь о налогообложении при превышении предельного уровня рентабельности. Здесь может быть два момента.

Первое. Не использовать этот пункт для предприятий, работающих по фиксированным, прейскурантным ценам, а применять его только для тех предприятий, которые могут этими ценами манипулировать.

Второе. Для создания противозатратного механизма, чтобы предприятие не было заинтересовано путем повышения уровня материальных затрат сбивать уровень рентабельности и таким образом уходить от этой оплаты, перейти на исчисление рентабельности не к себестоимости, а к основным производственным фондам и оборотным средствам. Это более объективные показатели, и мы в конце концов ввели бы на предприятиях противозатратный механизм.

По пункту 3 статьи 6. Я считаю, надо убрать весь перечень льготных фондов, оставив их направленность и общую сумму прибыли, перечисляемой на эти цели. Иначе, как, например, быть с предприятиями добровольных обществ? Мы же не можем все перечислить в законопроекте. В законе должен быть заложен принцип.

Наибольшие возражения вызывает раздел V "Налог на прирост средств, направляемых на потребление". Здесь смешано в кучу все - и фонд оплаты труда, относимый на себестоимость, и выплаты из прибыли, остающейся в распоряжении предприятий. Кстати, это дело самого предприятия, как и предусматривается в Законе о предприятии, который мы с вами приняли. Поэтому я во многом согласен с мнением депутата Веретенникова по поводу того, что целевое налогообложение той прибыли, которую мы направляем на потребление -

это дело предприятия. Что же касается средств, относимых на себестоимость продукции, то нужно оставить действующий порядок образования фонда - в зависимости от объема продукции там целесообразно применять любые средства, чтобы не было искусственного завышения материальных затрат.

И еще один вопрос, касающийся статьи 37, пункта 4 - относительно налоговой инспекции. Статья звучит так: "У разі приховування /заниження/ прибутку /доходу/ чи приховування інших об'єктів оподаткування з платників у доход бюджету стягується вся сума прихованого /заниженого/ прибутку /доходу/ або сума податку за інший прихований /необчислений/ об'єкт оподаткування і штраф у двократному розмірі цієї ж суми." Я пропоную після слів "у разі" вставити тільки одне слово "навмисного", і це речення звучатиме так: "У разі навмисного приховування..." Це викликано тим /я закінчую/, що можуть бути певні розбіжності в підходах працівників податкової інспекції і працівників підприємств, тим більше що останні ще керуються іншими нормативними актами. Я прошу це зауваження прийняти до відома.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату СРСР Усиченку. Після нього виступатиме депутат Попик.

УСИЧЕНКО І.Г., народний депутат СРСР. Шановні депутати, шановний Іване Степановичу! Дозвольте на кілька хвилин привернути вашу увагу, щоб проінформувати вас про те катастрофічне становище, в якому спинився український Червоний Хрест, з котрим пов'язують свої останні надії найбільш незахищені верстви населення, знедолені люди похилого віку.

Майже 6 мільйонів карбованців не вистачав сьогодні Товариству на утримання 4 тисяч сестер милосердя, які щорічно подають допомогу вдома більш як 115 тисячам самотніх хворих людей похилого віку. П'ята частина з них - інваліди війни, ті, хто потребує значно більшої уваги. Однак за умив ринкової економіки ми не тільки не можемо задовольнити всіх бажаючих, але й змушені терміново скорочувати штати служби милосердя Товариства. Єдина надія - на державні дотації, принаймні у межах забезпечення медико-соціальною допомогою хоча б тих 200 тисяч людей похилого віку, які вже просто неспроможні обійтися без сторонньої допомоги.

Ніколи ще за 73 роки свого існування наше Товариство не зверталося за допомогою до держави. Хоча в більшості цивілізованих країн світу ця відома найстаріша міжнародна гуманістична організація додатково фінансується за рахунок державних коштів і благодійних фондів.

Варто лише згадати про те, як у 30-ті роки за рахунок коштів Червоного Хреста України здійснювали свою роботу 119 медичних, 206 профілактичних і дитячих установ, четверта частина всіх. протитуберкульозних диспансерів республіки, 36 санаторіїв, десятки їдалень. Товариство побудувало 800 лазень і громадських пралень У селах було відкрито майже 300 фельдшерсько-акушерських пунктів, організовано 400 аптек і магазинів санітарії та гігієни.

Мали ми колись і свою валюту, бо Товариство здійснювало в широких масштабах міжнародну діяльність, маючи свої представництва у Німеччині, Англії, Франції, США і Японії. Завдяки активній виробничій діяльності Товариство спрямовувало значні

кошти для виконання своїх статутних завдань. Однак постановою Ради Народних Комісарів СРСР від 3 грудня 1938 року за номером 1283 виробничо-господарську діяльність товариства Червоного Хреста було припинено, і все його майно як у країні, так і за кордоном безкоштовно вилучено і передано до системи військової і цивільної охорони здоров'я.

Таким чином, сьогодні українському Червоному Хресту доводиться, по суті, заново створювати матеріальну базу для розвитку і вдосконалення своєї гуманної діяльності. Йдеться в першу чергу про подання конкретної медико-соціальної і побутової допомоги самотнім хворим похилого віку та інвалідам, дітям-сиротам та багатодітним родинам.

Так, лише за останні 5 років Товариство виплатило 6 мільйонів карбованців потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, на 2 мільйони карбованців було закуплено медичного обладнання для лікувально-профілактичних установ, 250 тисяч карбованців одержали багатодітні родини, інваліди та діти-сироти із районів українського Полісся, воїни-афганці.

Однак, на жаль, останнім часом зростає тенденція зменшення добровільних членських внесків, пожертвувань державних і громадських організацій і установ. Це змусило товариство Червоного Хреста республіки розпочати власну господарську діяльність. Проте відповідно до недавно прийнятого Закону СРСР про податки з підприємств, об'єднань і організацій з 19 січня 1991 року підприємства Червоного Хреста крім відрахувань зобов'язані сплачувати у бюджет податок з прибутку в розмірі 35 відсотків. Така податкова політика призводить, по-перше, до виходу цих підприємств з системи Товариства, по-друге, до збитковості і

втрати у зв'язку з цим статутного капіталу, внесеного Товариством. І по-третє, оскільки наші підприємства і організації якоюсь мірою є ще й базою для працевлаштування інвалідів, пенсіонерів та інших осіб з обмеженою здатністю до праці, ці найменш захищені люди першими залишаться без роботи та засобів існування. Ми також будемо змушені істотно скоротити свої асигнування не тільки на утримання служби милосердя, а й на матеріальну допомогу інвалідам, вдовам військовослужбовців, одиноким малозабезпеченим пенсіонерам, на створення благодійних їдалень.

Враховуючи все це, прошу вас, розглядаючи проект Закону Української РСР про податки з підприємств, об'єднань і організацій, внести до нього відповідні зміни, які б дали змогу звільнити наші госпрозрахункові підприємства, організації і об'єднання від сплати податків. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Попику. Після нього виступатиме депутат Спис.

ПОПИК І.В., голова колгоспу імені Петровського Тростянецького району /Тростянецький виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Сьогодні на весь зріст постало питання про те, як нам зберегти від банкрутства і повного господарського розвалу ті господарські структури /а я маю на увазі колгоспи/, які ще могли б хоч на теперішньому рівні підтримати обсяги виробництва і якось задовольнити потреби населення в продовольстві.

Адже справа з виробництвом сільськогосподарської продукції і готового продовольства може вже найближчим часом погіршитись катастрофічне. Фермерські та орендні господарства досі не мають необхідних, рівних з колгоспами та радгоспами, обсягів продукції. Немає ніякої втіхи в тому, що у законопроекті, який ми обговорюємо, пропонується встановити зовсім символічний процент податку з чистого прибутку - десь півтора процента. Фінансовий пріоритет колгоспів такий, що лише окремі господарства залишаться на плаву. Більша частина зовсім не матиме прибутків, навіть для сплати отого символічного податку, і не зможе надалі здійснювати технічно-технологічне оновлення виробництва. Найвідчутнішого удару по економіці і фінансах колгоспів буде завдано внаслідок величезного дисбалансу, який складається у цінах, між виплатою грошових компенсацій людям і тотальним підвищенням роздрібних цін. Здійснюючи таке, союзний Уряд весь тягар виплат поклав на підприємства. Ці фактори надалі, вже в поточному році, зіграють дійсно підривну роль щодо фінансування колгоспів. Якщо років три-чотири тому ще можна було вести якусь мову про досягнення паритету цін в аграрному секторі, бо розрив у цінах був не таким великим, то сьогодні, коли на сільськогосподарську продукцію ціни фіксовані, а на промислову вважаються вільними, розрив між ними збільшився не на відсотка, а в рази. Питання про ціновий паритет для аграрної сфери стало справді кричущим.

Ціна на придбання обладнання зросли, як мінімум, утричі, а на окремі види обладнання, на переробку продукції - у десять, двадцять разів. Чи хоч якийсь державний орган республіки чи Союзу стежить за цією вакханалією цін, чи докладає хоч якихось зусиль для загальмування їх нестримного зростання? Я розумію, що монопольне

виробництво засобів виробництва для сільського господарства дав можливість промисловим підприємствам будь-яку безгосподарність покривати за рахунок підвищення цін, уривати хто, що і як може. Проте, як кажуть, більш-менш розумна межа в цьому мав бути.

Аналіз свідчить про те, що в колгоспах а невеликим рівнем оплати праці великі частки відрахувань до фонду оплати. Лише компенсаційні доплати вплинуть на фінансове становище та поглинуть всю суму чистого доходу. До всього сума компенсацій впливав на суму відрахувань до пенсійного фонду, бо він обчислюється від загальної суми фонду оплати праці і компенсацій.

Щодо виплат стабілізаційного фонду. Хто дасть гарантію, що хоч якась частина з цього буде спланована в зворотному напрямі - для потреб колгоспу? Я ще розумію, коли б такий фонд був створений у межах колгоспного сектору, коли б він перебудовувався на задоволення нагальних потреб колгоспів.

Тому вношу такі пропозиції.

Перше. Домогтися, щоб компенсаційні виплати в колгоспах і радгоспах виплачувалися з державного бюджету за рахунок коштів, одержаних від підвищення цін.

Друге. Звільнити колгоспи від податку до стабілізаційного фонду.

Третє. Скасувати порядок, за яким розмір відрахувань до пенсійного фонду залежить від суми компенсацій та заробітної плати, залишивши залежність лише від зарплати.

Четверте. Пропоную цей закон не приймати, поки не буде проведена компенсація цін на сільськогосподарську продукцію.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Спису. За ним виступатиме депутат Савчук.

СПИС М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань гласності та засобів масової інформації /Ялтинський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемый председательствующий, уважаемые депутаты! Я полагаю, что обсуждаемый проект Закона о подоходном налоге с граждан УССР, иностранных граждан и лиц без гражданства с дополнениями и изменениями необходимо в первом чтении принять за основу.

При этом хотел бы высказать свои суждения и обратить ваше внимание на один весьма важный вопрос: на необходимость расширения прав местных Советов народных депутатов в регулировании налоговых ставок в соответствии с Законом о местных Советах народных депутатов и местном самоуправлении. Необходимость диктуется прежде всего тем, что, во-первых, одной из основных целей налоговых доходов граждан является концентрация средств для решения задач социального и экономического развития территорий, на которых проживает население, что и предполагает, собственно, законодательное закрепление за местными Советами определенных прав в регулировании налоговых ставок.

Во-вторых, очень важно учесть, что налоги должны решать отнюдь не только задачи формирования бюджета, а и создавать благоприятную обстановку для экономического роста, повышения реальных доходов населения. И в этих условиях роль местных Советов должна заключаться в формировании системы методов финансового воздействия.

В-третьих, следует учитывать, что возникает необходимость освоения новых сфер, развития новых видов деятельности. Как показывает практика, для развития той или иной деятельности одной отмены запретов недостаточно, необходимы специальные меры по экономическому стимулированию.

Сделать это при такой довольно сложной и громоздкой системе налогообложения во многих случаях будет практически невозможно, если законодательно не будет закреплено право местных Советов при освобождении или снижении ставок налогов учитывать конкретные местные условия, в которых осуществляется облагаемая налогом деятельность.

То есть речь идет о том, чтобы в пункте 4 статьи 4 проекта Закона о подоходном налоге с граждан УССР, иностранных граждан и лиц без гражданства внести дополнение и изложить текст следующим образом: "Исполнительные комитеты областных, районных, городских, районных в городах, сельских и поселковых Советов народных депутатов имеют право с учетом материального положения и конкретных местных условий освобождать отдельных плательщиков от налогообложения подоходным налогом, а также снижать для отдельных плательщиков размеры налога". Это позволит более полно учесть специфику и особенности всех регионов республики.

Пример. В статье 19 проекта предусматривается налогообложение доходов, получаемых от сдачи в найм квартир и комнат. Ясно, что в условиях дефицита гостиничных мест этот вид деятельности получил довольно широкое распространение во всех городах республики.

Однако масштабы и характер этого вида деятельности в промышленных и курортных городах резко отличаются. В курортных городах этот вид налога составляет до 95 процентов общей суммы местных

налогов.

Но действующие, да и сейчас предлагаемые таблицы начисления налогов на доходы не стимулируют жителей курортов заниматься этим делом.

На практике получается так, что часть населения, получив доход в сумме необлагаемого минимума, прекращает сдавать свои квартиры отдыхающим, другая скрывает свои доходы, и большая часть налогов не поступает в местный бюджет.

Многолетний опыт свидетельствует о том, что эта проблема может быть положительно разрешена лишь в случае, если налогообложение будет построено так, чтобы, с одной стороны, оно стимулировало в условиях неудовлетворенного спроса на организованный отдых предоставление квартир для размещения отдыхающих, увеличивало доходы населения /а по результатам социологического обследования только, скажем, в Ялте 83 процента семей имеют доход на одного члена семьи не более 125 рублей/ и, с другой стороны, делало бы экономически невыгодным сокрытие дохода /скрывается сегодня где-то две трети/. Увеличилось бы поступление от налогов в бюджет.

Это возможно сделать, если будет принято вышеизложенное дополнение, то есть дано право местным Советам снижать для отдельных или групп плательщиков размеры налога с учетом не только материального положения, но и конкретных местных условий.

Это только один пример. В каждом регионе есть свои особенности, своя специфика, и это нельзя не учитывать.

И не надо бояться, что местные Советы неверно распорядятся этим правом. Поскольку налоги с доходов граждан поступают в местный

бюджет, то вряд ли кто примет решение в ущерб своим интересам. Зато появляется возможность учесть местные особенности и сделать налоги более эффективным инструментом мобилизации средств в бюджет. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Осадчуку. За ним виступатиме депутат Звягільський.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Глумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я виступаю за дорученням Комісії з питань культури та духовного відродження. Але насамперед я депутат, що представляє інтереси сільських виборців. Я хочу підтримати законопроект про податки з підприємств, об'єднань і організацій, ті його позиції, що стосуються пом'якшення різних форм оподаткування агропромислового комплексу. Підтримую також сьогоднішню заяву аграрників.

Аналіз ситуації, в якій опинилися, наприклад, господарства Горденківського і Тлумацького районів Івано-Франківської області, показує, що колгоспи і радгоспи нині ведуть і надалі змушені будуть вести свою господарську діяльність під фінансовим пресом, в умовах такої державної політики, яка гальмує розвиток сільськогосподарського виробництва, веде до подальшого зубожіння сучасного села.

У моєму розпорядженні документи, аналітичні матеріали з пропозиціями районних Рад народних депутатів. Ситуація справді критична.

Якщо теперішня державна політика в ціноутворенні і оподаткуванні господарств агропромислового комплексу докорінно не зміниться, то в українському селі вже ближчим часом почнеться велика біда. Розрахунки показують, що в господарствах округу передбачається фінансовий крах. Переважну більшість колгоспів і радгоспів навіть при найкращому врожаї до кінця поточного року чекає повне банкрутство. Що робити?

Зважаючи на крайню безвихідність, необхідно:

перше - зберегти відрахування на соцстрах у розмірах колгоспам - 2,5 процента, радгоспам - 4,5 процента /на рівні минулорічних/;

друге - відрахування у пенсійний фонд проводити на рівні 10 процентів від суми фонду заробітної плати;

третє - відрахування податку в стабілізаційний фонд з господарств аграрного сектору відмінити у зв'язку з тим, що безробіття в цій галузі не передбачається. Зрештою, чому село має платити безробітним у місті? А також тому відмінити, що цей фонд є головним гальмом у підвищенні заробітної штати для працівників сільського господарства, оскільки він нараховується з фонду заробітної плати;

четверте - компенсаційні виплати трудівникам села припинити за рахунок господарства, а проводити їх за рахунок бюджету. Це саме стосується товариства Червоного Хреста і творчих спілок.

Комісія з питань культури та духовного відродження вважає, що пакет законів про оподаткування повинен закласти новий підхід, принципово нову, відмінну від існуючої, концепцію фінансування культури і мистецтва. Зокрема, одержані закладами культури і мистецтва прибутки від творчої і господарської діяльності не

повинні відраховуватися до бюджету шляхом оподаткування, а концентруватися в спеціальних республіканському і місцевих фондах розвитку культури, залишатися у розпорядженні самих культосвітніх установ, організацій і підприємств. Закон повинен стимулювати господарські організації до створення умов для розвитку культури, поширення з цією метою благодійництва і меценатства.

У законопроекті така лінія витримується непослідовно. Ще в першому розділі - "Податок на прибуток" - потребує суттєвого доповнення пункт 2 статті 1, який міг би бути таким: "Прибуток підприємств, об'єднань і організацій, що діють у сфері культури, зараховується до республіканського та місцевих фондів розвитку культури і мистецтва в межах, визначених спеціальним положенням про цей фонд". Зарахування такого прибутку до місцевих фондів мало б, звичайно, неабияке значення для забутої Богом і людьми культури села.

В умовах паперового голоду, значного підвищення витрат книжкових видавництв на поліграфію конче потрібно у статті 6 доповнити пункт 2 одним важливим для відродження культури положенням. Мова іде про те, що зменшується на 50 процентів оподаткування за загальною ставкою суми прибутку видавництв, редакцій журналів і газет, поліграфічних підприємств і торговельних організацій, одержаної від випуску, поліграфічного виконання і збуту видань, які виходять українською мовою та мовами національних меншостей, що не мають державних утворень за межами України. Така податкова політика сприяла б розвитку різних національних культур на Україні і в міжнаціональному мирові республіки.

Принципова ідея /я закінчую/ пропозиції Комісії з питань культури і духовного відродження така. На культурі не можна заробляти, але культура, оточена увагою держави, може і повинна працювати на зміцнення духовного здоров'я суспільства, на розбудову міцної суверенної держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Звягільському, Донецька область. За ним виступатиме Шаповал.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., директор шахти імені О.Ф.Засядька виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый председательствующий, уважаемые народные депутаты! В пункте 1 статьи 4 установлена общая ставка налога на прибыль, а дальше речь идет о налоге не на прибыль, а на операции, совершаемые за счет прибыли.

Предлагается прибыль облагать дважды. Один раз - при образовании и повторно - при использовании. Это не одно и то же. Четкая формулировка необходима. Мы свидетели того, как "президентский" налог с продаж превратился в налог на покупки. В результате на потребительском рынке он с людей снимается.

Следующий момент - ставки с налогов на прибыль. Понижение общей ставки по сравнению с союзной - 25 против 35 процентов - чисто внешнее. Из-за налога на операции за счет прибыли взимаемая часть составит от 32 процентов - если остающаяся прибыль используется на производстве, до 46 процентов - если средства направить на потребление и социальные нужды. Ставки налога следует пересмотреть и уменьшить. Я за прогрессивное налогообложение сверх прибыли, но не в той форме, как это предлагается. При

незначительном превышении граничного уровня рентабельности лучше работающее предприятие сможет использовать для своих нужд меньше прибыли, остающейся в распоряжении производителя, чем хуже работающее. Парадокс. Повышение ставок должно быть ступенчатым. Это во-первых.

Во-вторых, повышенные ставки должны применяться лишь в той части прибыли, которая образует сверхрентабельность. Хотел бы привлечь ваше внимание, уважаемые народные депутаты, к следующему:

повышенный размер налога касается только сверхприбыли от необоснованного роста цен, не сопровождающегося улучшением потребительских свойств товаров. Сверхприбыль же, полученная от снижения издержек без ухудшения качества, следует облагать по обычным ставкам. А если при этом производитель снижает цены, его необходимо поощрять понижением ставок налога. В конце концов, главной целью производителей должно стать снижение цен, увеличение массы прибыли за счет расширения объемов производства, завоевания рынка, как это имеет место во всем цивилизованном мире.

О налоге на прирост средств, направляемых на потребление. Раздел V законопроекта. Очевидно, что это санкции за превышение темпов роста средств потребления над темпами роста производства. Первое названо своим именем, а второе спрятано под суммой средств потребления и прибыли, В проекте почему-то речь идет лишь о той части прибыли, которая остается в распоряжении предприятия.

Предлагаю называть вещи своими именами: рост производства измерять темпами роста всей вновь созданной собственности. А вообще это издержки нашей экономики. В нормальных условиях тот, кто потребляет больше, чем производит, разоряется. Нам

предстоит еще выработать механизм отчисления в бюджет от прибыли в условиях выплаты компенсации трудящимся в связи с ростом цен. Уже в мае эти компенсации растворятся в тарифных ставках и окладах. На последние будут начисляться премии, отчисления в страховые фонды. На какую величину уменьшать отчисления в бюджет, - неясно. И что уменьшать, если сама базовая величина отчисления тоже теряется. Неужели потребуется двойная бухгалтерия? Вопросов много, но решать их надо.

Спасибо за внимание.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шаповалу. Потім виступатиме депутат Ходоровський.

ШАГОВАЯ В.Н., голова Черкаської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Чигиринський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Важко у всій повноті визначити значимість пакету законодавчих актів про оподаткування. Вони без перебільшення є тим фундаментом, на якому базується економіка. Тому представлені документи, на мою думку, повинні охоплювати широкий спектр проблем, відповідати потребам не тільки сьогоднішнього, а й завтрашнього дня.

Звичайно, кожен із виступаючих сьогодні народних депутатів в основному говорив про ту галузь народного господарства, в якій він працює. Я як член Комісії з питань агропромислового комплексу також хочу підтримати виступ голови комісії депутата Чепурного. Голосуючи за пакет документів по оподаткуванню, ми, насамперед, повинні бачити економіку тієї чи іншої галузі.

Так от, якщо брати до уваги економіку сільськогосподарської галузі, аграрно-промислового комплексу, то можна визначити такі чотири фактори.

Перший фактор. Якісний рівень нашої роботи. Треба сьогодні визнати, що в сфері сільського господарства ми працюємо погано.

Другий фактор. Податки, що їх сплачує працівник сільського господарства незалежно від того, чи мається на увазі, колгосп, радгосп, промислове чи сільськогосподарське підприємство, фермер чи селянське господарство.

Третій фактор. Ціни на сільськогосподарську продукцію і комплектуючі для сільськогосподарського виробництва. Вже говорилося про нееквівалентність цін на сільськогосподарську продукцію, яка реалізується в державі, на матеріально-технічні ресурси для колгоспного і радгоспного виробництва. Це стосується і процентів на кредити.

Так от, на перший погляд, законопроект можна приймати за основу, але якщо розглядати його, зважаючи на реалії аграрнопромислового виробництва, то, наприклад, у Черкаській області з 35 процентів рентабельності господарства перейдуть на 9 процентів, а 7 процентів взагалі будуть збитковими.

Я не можу сьогодні не сказати про свої враження від Італії і Югославії, де я днями перебував у відрядженні. Там мені довелося бачити фермерські господарства.

Хто з вас був в Італії, то, я гадаю, теж звернув на це увагу. З десяти фермерських господарств у дев'ятьох забиті вікна, дахи розвалюються. Для того щоб розпочати фермерську діяльність, треба мати не менше мільйона карбованців. Тому фермери кооперуються, концентрують сільськогосподарське виробництво у фірми, асоціації, особливо це має місце у центральній частині Італії, на півдні.

Мені довелося побувати в найбільшій фірмі, яку очолює дуже мудра людина, справжній аграрник. У них майже 20 тисяч гектарів землі, фермерські господарства скооперовані. Це і виробництво кормів, і переробка сільськогосподарської продукції, і відгодівля тварин, і реалізація. Італійські аграрники, які знають склад сільськогосподарського виробництва на Україні, були дуже здивовані, що ми розвалюємо наші колгоспи і радгоспи. А я з повною відповідальністю заявляю, що коли ми приймемо систему оподаткування без оцих трьох факторів, які я називав /а один з них підписав Прем'єр-міністр Павлов/ то ми розвалимо колгоспи і радгоспи за один рік і потім уже не піднімемо.

Тому у мене є такі пропозиції, товариші. Насамперед від імені аграрників - звернутися до Прем'єр-міністра Павлова щодо компенсації різниці цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Адже обдирають колгоспи промислові підприємства не лише України, а й усього Радянського Союзу. Необхідно зберегти колгоспи. Я ще раз переконався: основа основ не в тому, хто володіє основними засобами виробництва, а в тому, хто розпоряджається результатами своєї роботи, про що ми тут ведемо розмову. І біда в тому /я закінчую/, що у нас все закінчується напівфабрикатами.. Якщо це цукровий завод, то розфасовка по 50 кілограмів цукру. Я їм прямо сказав: якби ми зуміли розфасувати цукор по 10 грамів, то нашим самогонщикам набридло б розривати пакети для того, щоб вигнати літр самогону.

Ми повинні зберегти колгоспне, радгоспне виробництво і створити всі можливості для розвитку сільськогосподарського виробництва.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ходоровському. Потім виступатиме депутат Ситник.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.Л., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Після такого емоційного виступу я хотів би сказати ось що. Не треба нам перетворювати суть слова "податки" у якесь страховисько, котре викликає тільки негативні емоції. Адже податок у будь-якій державі, у будь-якому суспільстві є нормальним явищем, і треба до цього більш спокійно ставитися, не так негативно. І, головне, слід готувати весь народ України до цих податків. Я як голова комісії хочу наголосити на тому, що до цього комплекту трьох документів варто внести такі пропозиції, що спрямовані на захист сім'ї, жінки і дітей.

Конкретно вношу пропозицію, щоб при доопрацюванні цих законопроектів доповнити їх такою статтею, яка б передбачала, що податки з сімей, де є багато дітей чи де є на утриманні багато інвалідів або людей похилого віку, бралися не з кожного, хто працює, а з середньодушового щомісячного доходу сім'ї.

Я хотів би, щоб ви сприйняли це як пропозицію. Я ще раз наголошую на тому, що податки масть братися з середньодушового доходу сім'ї. Я не хочу розгортати цю тему. Якщо зараз хтось у сім'ї отримує два чи три мінімальних оклади, а троє чи четверо членів сім'ї є на утриманні цієї людини, то з такого робітника чи службовця беруть на "повну катушку", а потім держава подає всілякі допомоги і пільги тим членам сім'ї, які

потребують цього, Так навіщо державі вести цю подвійну бухгалтерію, коли це можна передбачити таким механізмом, який я пропоную?

Далі. Я вважаю, що державна політика щодо оподаткування тих підприємств і установ, які мають справу з виробництвом продуктів дитячого харчування і товарів легкої промисловості для дітей, мав чітко контролюватися, що держава повинна створити механізм найбільшого сприяння діяльності таких підприємств. Адже ті закони про податки ніяк не сприяють роботі підприємств по випуску дитячого харчування і товарів дитячого вжитку.

Ще одна пропозиція. Пропоную звільнити від податків ті підприємства і установи, які мають у своєму колективі багатодітних чи одиноких жінок. Знову ж таки потрібен надійний механізм, який би усунув подвійну бухгалтерію.

Ще є таке міркування. Згідно з законом СРСР від 1 січня цього року встановлюються податки з підприємств, у тому числі і з тих громадських організацій, які входять до різних фондів. У даному випадку цей союзний Документ передбачає зняття 35 процентів. Я вважаю, що така ставка з податку є досить високою. Скажімо, на Україні в центр, вірніше, фонд милосердя і здоров'я, а в ньому є різні центри, зокрема, центр сприяння сім'ї і дитинству. Якби ці ставки з податку були меншими, то, напевно, ефективність діяльності цих громадських організацій і підприємств, які їм підпорядковані, була б значно більшою і був би більшим захист дитячого населення і в цілому сім'ї.

Гадаю, що ці законопроекти треба доопрацювати і потім затвердити в першому читанні.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ситнику. Після нього виступатиме депутат Макар, Львівська область.

СИТНИК В.П., перший заступник Голови Державного агропромислового комітету Української РСР /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/.

Шановні депутати! Комісія з питань агропромислового комплексу неодноразово і самостійно, і разом з Комісією з питань відродження та соціального розвитку села розглядали запропоновані сьогодні проекти законів. Хочу сказати, що дивитися на ці проекти однозначно - важкувато хоч би тому, що зараз дуже важко говорити предметно про податок без визначення прибутку. І в той же час це питання не можна вирішити доти, поки не буде розв'язане питання компенсаційних факторів для сільського господарства.

З одного боку, прийнявши ці закони, ми створюємо однакові умови для господарювання всіх колгоспів і радгоспів, а з іншого - ставимо у скрутне становище збиткові і низькорентабельні господарства, які до цього часу податків не платили. Становище державних господарств ускладнюється і тим, що тепер республіканські органи не можуть централізувати якісь кошти і подавати допомогу тим, хто цього потребує. Тому зараз, як ніколи, гостро стоїть питання про негайне створення фонду стабілізації економіки. Вирішенню умов господарювання якоюсь мірою могло б сприяти і введення орендних платежів на землю. Наша комісія подала зауваження до проектів. Більшість із них враховано, але частину з них упущено. Є серед них і такі, що, на кою думку, треба врахувати.

По-перше, це оподаткування тих підприємств і організацій, які обслуговують сільське господарство. Справа в тому, що сьогодні ці підприємства не сплачують податки, і якщо ми їх зараз, як передбачається в законі, прирівняємо до підприємств, то вони будуть платити 25 відсотків з прибутків. Кожен розуміє, що всі ці суми будуть перекладені на господарства.

Наша пропозиція - встановити платежі для обслуговуючих сільське господарство підприємств і організацій на рівні колгоспів і радгоспів. Тим більше, що відповідно до існуючої класифікації ці організації відносяться до сільськогосподарських.

Друге зауваження стосується оподаткування підсобних підприємств колгоспів і радгоспів, йдеться про підсобні цехи, які виробляють непродовольчі товари з немісцевої сировини і мають рентабельність понад 25 відсотків. Справа в тому, що в частині господарств, особливо західних областей республіки, такі цехи є єдиним джерелом прибутку, а основне виробництво нічого їм не дає. І нерідко це - єдине джерело для існування. Якщо ми заберемо у них ці прибутки, господарства просто не зможуть існувати. Наше прохання - податок з обороту на непродовольчі товари, які виробляються в колгоспах, зараз не встановлювати. Це становить буквально 40-45 мільйонів карбованців у масштабах республіки, але для окремих господарств - це питання життя. Було б також доцільно привести у відповідність оподаткування будівельних і сільськогосподарських кооперативів щодо цін, які встановлюються для колгоспів, радгоспів і будівельних організацій агропромислового комплексу.

Ми кілька разів поверталися до питання про оподаткування заробітної плати в колгоспах і дійшли висновку: все-таки залишити той порядок, який існує сьогодні. Адже в іншому випадку це призведе до зниження заробітної плати колгоспників.

Сьогодні депутати-аграрники вносять пропозицію: такий же порядок поширити і на радгоспи.

У цілому ми вважаємо, що з урахуванням тих зауважень, які висловлені, даний законопроект можна було б у першому читанні прийняти.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Макару, Львівська область. Після нього виступатиме Дудченко, Одеська область.

МАКАР.І.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати, шановний Голово! Я цілком поділяю думку депутата Маркова і спробую сказати те, що ще не було сказано.

Перше. Я думаю, що час переходити в оподаткуванні від цифр у карбованцях до таких показників, як середня зарплата, чи мінімальна зарплата, чи мінімальний прожитковий мінімум,

Зараз інфляція йде настільки швидкими темпами, що те, що сьогодні ми ще вважаємо достатнім, завтра вже буде малим.

Друге. Я вважаю, що даний проект Закону про систему оподаткування є, м'яко кажучи, недосконалий. Якщо говорити про функції

системи оподаткування, то, крім такої чисто фіскальної ролі /зтягувати певні кошти для функціонування державних органів/, вона має ще й такі функції: функцію соціальної справедливості, функцію екологічного регулювання, функцію забезпечення проти безробіття, функцію демографічного регулювання, функцію захисту від зовнішнього впливу, функцію перекваліфікації кадрів і ряд інших дрібних функцій /функція наведення порядку, функція збереження непоновлюваної сировини, функція перспективної політики/.

Якщо зупинитися на функції перспективної політики, то даний проект Закону про оподаткування, на мою думку, взагалі такої перспективної політики не веде. На жаль, ми не хочемо вчитися на чужих помилках. Гляньмо, що робиться зараз у Польщі. Нам не уникнути ринку, і ми до нього прийдемо. Але треба вчитися для того, щоб уникнути тих негативних наслідків, до яких зараз прийшла Польща. Тому треба закладати основи здорової економіки, в тому числі й податкової системи. Треба починати вже зараз. Я вважаю, що дану податкову систему приймати за основу не можна. Крім названих, є ще одна негативна річ, зокрема пільги для іноземних громадян, для підприємств із спільним капіталом. Як на мою думку, такі пільги приведуть до перекачування наших коштів в іноземні кишені, кишені іноземних громадян, що вже досі робиться. І ми фактично станемо, образно кажучи, найманими робітниками іноземних громадян.

У цьому законопроекті досить-таки помітним є лобістський підхід до оподаткування, тобто хто більше собі витягне, хто доб'ється

більших пільг для тієї комісії чи для того населення які він представляв. То в принципі є неможливо. Молодь тягне ковдру на себе, а АПК /до якого і я належу/ тягне ковдру на себе і так далі. Того допустити не можна. Економіка в кінці кінців повинна відповідати якимось розумним міркам. Я заговорився, вибачте.

І останнє. Пропоную віддати законопроект на доопрацювання. Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дудченку. За ним виступатиме депутат Волощук. Він просить одну хвилину.

ДУДЧЕНКО В.І., голова ради федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые товарищи! Если мы хотим, чтобы закон работал, то, на мой взгляд, мы должны сегодня найти точки гармоничного сочетания по меньшей мере двух его функций. Первое -делать налоги мощным стимулом развития нашей экономики и второе - создать средствами налогового инструмента материальные предпосылки для нормального социального и аграрного обеспечения нашей республики"

С первого взгляда на проект видно, что вторая функция чрезмерно подчинена первой. Позвольте высказать целый ряд замечаний.

Первое. Статья 4 предлагает целевую ставку 40 процентов, которыми облагается прибыль, направляемая на выплату вознаграждений, премий материальной помощи, оплату жилья, дополнительных отпусков и других выплат членам трудового коллектива.

Скажу сразу, что в профсоюзных организациях и в трудовых коллективах эту норму встретили негативно. Я предлагаю сократить эту норму вдвое, до 20 процентов, и ввести ее на 1991 год постановлением Верховного Совета как временную меру.

Еще одна сфера, рассматриваемая законом, о которой просто умолчать сегодня нельзя. Здесь товарищи уже говорили на эту тему, но я хочу еще сказать. Это сфера культуры, физкультуры и спорта.

В свое время профсоюзы взяли на себя ряд чисто государственных функций, в том числе и функцию культурнопросветительной работы. Ежегодно профсоюзы на эти цели расходуют около 300-400 миллионов рублей. В этом году, когда нет централизованных средств для оплаты, у нас сложилась крайне тяжелая обстановка. Только в прошедшем году прекратили существование почти 160 домов культуры, ряд клубов юных техников и пионерских лагерей.

Проект устанавливает общую ставку налога для культпросветучреждений наравне с производственными коллективами. К чему это приводит? А приводит это к тому, что сегодня уже во многих учреждениях культуры, спорта нечем платить заработную плату, не говоря уже о компенсациях вследствие повышения цен.

Думаю, мы поступим благоразумно, если дадим возможность этим учреждениям хотя бы выжить своими силами.

Поэтому я предлагаю статью 27 после слов "для цілей оподаткування із одержаної виручки враховуються матеріальні затрати, пов'язані з одержанням цього доходу" дополнить словами: "а також частина виручки, яка спрямовується на проведення масової, культурно-виховної та фізкультурно-оздоровчої роботи серед населення на безплатній основі в культурно-спортивних установах,

підприємствах, а також у тих організаціях, які знаходяться на профспілковому бюджеті".

Кстати, новое законодательство Российской Федерации вовсе освобождает от налогов прибыль культурно-просветительных учреждений.

И последние два вопроса - о фонде социального страхования УССР и о санаторно-курортных учреждениях.

Фонд социального страхования создан недавно, он не освобожден у нас, как пенсионный фонд, от налогов. А вот по курортным учреждениям я хотел бы сказать следующее. Система санаторно-курортных учреждений профсоюзов постоянно находится на финансовой дотации за счет бюджета социального страхования.

В связи с ростом оптовых и розничных цен, обязательных платежей естественно возрастает и цена путевок.

Со второго полугодия текущего года расчетная стоимость путевки на санаторно-курортное лечение возрастет в 4,1 раза. Поэтому я предлагаю: пункт 1 статьи 6 "Звільняються від сплати податку" дополнить следующими подпунктами: "Санаторнокурортні установи, будинки та пансіонати відпочинку, санаторіїпрофілакторії, туристичні організації профспілок" и второй "Фонд соціального страхування Української РСР, а також його організації і підприємства щодо прибутку, який спрямовується до фонду та здійснення соціального страхування в республіці". Спасибо.

ГОЛОВА. Слово народному депутату Волощуку. Він просить дві хвилини, щоб внести пропозицію.

ВОЛОЩУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних

депутатів, голова виконавчого комітету, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні депутати! У нашій республіці є багато кооперативів, у яких працюють десятки тисяч ветеранів війни і праці з малими пенсіями. Союзний закон про податки, який прийнятий 14 червня 1990 року, звільняє від сплати податків ці ветеранські кооперативи. В проекті нашого закону ці кооперативи пільг не мають. Це приведе до того, що позбавимо значну кількість пенсіонерів, ветеранів мати додаткові прибутки для прожиткового мінімуму. Я пропоную у статті 6, абзац 6, де перераховуються організації, які звільняються від оплати податку, додати слова "кооперативи ветеранів війни і праці".

ГОЛОВА. Правильно. Тут і "афганці" просили, щоб їх врахували. Вони також створюють зараз відповідні кооперативи.

Я думаю, що в нас є всі підстави оголосити перерву. Але я хочу домовитися з вами щодо завтрашнього дня. Може, десь годину відведемо для обговорення. Там подивимось, як воно піде. А зараз оголошується перерва до 10 години тринадцятого травня.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 48

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ