Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 57

Опубліковано 18. 12. 1990

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 18 грудня 1990 року. 10 година ранку.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися, шановні народні депутати!

Запрошую всіх народних депутатів до залу, будемо проводити поіменну реєстрацію перед початком ранкового засідання.

Прошу підготувати систему "Рада".

Прошу реєструватися.

Зареєстровано 531 плюс 1: народний депутат Гетьман забув свою картку, зараз він її буде мати. Ось вона вже є, значить - 332.

Ще один забув, 333.

Шановні народні депутати! Я розумію, що, дійсно, забувають картки, це буває. Я знаю про те. Але прошу тих, хто забув, щоб більше не забували, тому що доведеться голосувати, і депутат не братиме участі в голосуванні.

Як у нас з Земельним кодексом, можемо продовжувати? Прошу.

Анатолію Григоровичу Чепурний.

Ми зупинилися на статті 5. Звертаюся з великим проханням до депутатів: проект складний, давайте будемо уважно слухати і аргументами відводити або підтверджувати свою пропозицію, тому що при такому шумі в залі дуже важко працювати.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.

Уважаемые депутаты! Вчера по поручению Председателя Верховного Совета мы собрались в Комиссии по вопросам агропромышленного комплекса после окончания заседания Совета. Сначала все комиссии собрались, а потом выделили представителей и работали по Земельному кодексу.

Я хочу констатировать: комиссии пришли к выводу, что противоречий между Кодексом о земле и Законом о местных Советах и местном самоуправлении в принципе не существовало. Чтобы окончательно эти вопросы решить, мы конкретно подошли к каждой статье и к каждому уровню Советов - сельских, поселковых, районных, городских и областных - до Верховного Совета.

Все замечания, высказанные комиссиями, были рассмотрены. Мы пришли к согласию, и Комиссия по вопросам законодательства и законности, Комиссия по вопросам деятельности Советов народных депутатов, развития местного самоуправления снимают свои замечания. Я буду представлять вам данный проект.

Мы не проголосовали за статью 5: "Правомочність Рад народних депутатів щодо розпорядження землею".

Согласительная комиссия предлагает следующую редакцию, окончательную: "Розпоряджаються землею Ради народних депутатів усіх

рівнів у межах своєї компетенції". Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Можна голосувати?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. І далі вже ця схема по всіх статтях пішла? Так, Анатолію Григоровичу? По всіх статтях?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, схема ця йде по всіх статтях.

ГОЛОВА. "За" - 247. Прийнято рішення.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Дальше. Все комиссии согласились статью 8 оставить в редакции, которая предложена Комиссией по вопросам агропромышленного комплекса, то есть правая колонка полностью. Это - "Оренда землі".

Статью 7 мы проголосовали. Статья 8 - "Оренда землі". Прошу проголосовать. В правой колонке то, что предлагает комиссия.

ГОЛОВА. Тобто те, що комісія пропонує, - в останній колонці. Стаття 8... Усі бачать? Тут були пропозиції, вони відхилені. Наполягає хто-небудь на своїй пропозиції?

Не наполягає. Можемо голосувати статтю 8.

Ставлю на голосування.

Читати треба? Давайте я, може, швиденько зачитаю? Не треба?

Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м.Київ/. Леоніде Макаровичу! Я думаю, що ми повинні все-таки працювати більш інтелектуально. Якщо відхиляється та чи інша пропозиція, той, хто доповідає, повинен чітко сказати, з яких мотивів вона відхиляється. І щодо компетенції. Знову ж таки треба сказати, де та компетенція, в яких статтях вона зафіксована, в якій формі. Щоб це була інформація. А то так: відхилено - і все. Ну так і що, що відхилено?

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я ставлю питання так: хто наполягає на тому, щоб те, що відхилено, включити? Якщо хтось наполягає, тоді ми обговорюємо. Якщо депутат не наполягає, - то для чого?

ЗАЄЦЬ І.О. Голова повинен сказати про мотиви цього відхилення. У вас так працювала сесія і перша, і друга. Говориться: відхиляється з таких-то мотивів.

ГОЛОВА. Це ж наполягає або вносить один депутат, а не вся Рада. Депутат не наполягає на тому, щоб його формулювання включали. Для чого його м'яти, вибачте на слові, тут, щоб ви слухали, чого відхиляється. Вам це цікаво? Запитайте в того народного депутата, який це вносив.

Третій мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товарищи! Я только хочу сказать, если кто-то возмущается... то есть вторая часть, второй абзац: "Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів". Викреслено слова: "районні в місті", "а також..." І далі йде абзац так: "Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів". А далі за текстом повністю ця стаття.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, товариші. Я просив без шуму. Це ж треба вникати в проблему. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Ми, справді, у статті 5 записали, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів різних рівнів. Але ж треба звернути увагу на те, що спочатку ми заморозили... /нерозбірливо/... у статті 8, де записано: "Для ведення селянського /фермерського/ господарства земля надається в оренду районною, місъкою Радою народних депутатів". А мало бути записано, що надається в оренду сільською, селищною, районною і міською Радами. Тобто ми не маємо права ізолювати від розпорядження землею сільську Раду. Для сільської Ради ми залишаємо тільки ті землі, які в межах села, а не землі сільськогосподарського користування. Думаю, що на це треба звернути особливу увагу. Але ми знову залишили селянина без захисту, без права або залишили йому право тільки в межах села, де він може розпоряджатися землею

сільськогосподарського призначення і колгоспною, а також іншою, яка є на території сільської Ради. Дякую.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я відповідаю на це запитання.

У статтях 19 і 32 конкретно перелічено, чим займається сільська, селищна, міська, районна Ради. 3 тих повноважень, що були закладені у статті 19 для районної Ради, все передано сільській Раді, за винятком одного питання, і на цьому всі комісії дійшли згоди: районній Раді залишити тільки право передачі землі, тобто для ведення селянського, фермерського господарства. Земля надається в оренду районною, міською Радами народних депутатів, все інше передано сільським, селищним Радам. У 19 статті це пояснюється.

ГОЛОВА. Ось я читаю статтю 19: "Сільські, селищні, районні у місті та міські Ради народних депутатів надають земельні ділянки із земель відповідних населених пунктів. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель запасу; із земель лісового і водного фонду..." І так далі, все це перераховано тут.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші, ми ще дійдемо до статті 19. Я ще раз повторюю, що ми взяли за основу вчорашньої нашої роботи положення Закону про місцеве самоврядування, чотири статті, що стосуються землі. Це статті 5, 25, 36 і 37.

Після того, як статтю 5 схвалили повністю, як узгодили питання про статті 19 і 32 про надання і вилучення землі, з чим усі погодилися, ми повернулися до статті 8 про оренду і подали в такій редакції, як вона пропонується.

З такою редакцією погодилися комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування; з питань агропромислового комплексу; у правах людини.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я вже бачу, що тут починається інша ситуація. Ми домовлялись, хто вносив пропозицію і наполягає на тому, щоб її обговорити, тоді мову вестимемо. Якщо ж ви будете вносити інші пропозиції з тексту на слух, ми їх брати просто не будемо. Про це ми домовились уже раз і назавжди. Раптом знову виникає те ж саме питання. Я думав, що депутати розуміють це, але виходить інакше. Я повинен весь час нагадувати про це.

Ви подавали запитання, депутате Салій? Ні? Тоді ставлю на голосування статтю 8.

"За" - 223, не прийнята. Не голосували 73 народних депутати. Шановні народні депутати! Я ще раз ставлю перед вами запитання: хто вносив пропозиції, а їх комісія відхилила, і він наполягає на тому, щоб їх включити? Є такі чи немає? Немає таких?

Дискусію навколо цієї статті тих, хто не вносив пропозицій, ми не будемо відкривати - це ж друге читання. Я зрозуміло викладаю? Зрозуміло. Іване Миколайовичу, для вас це зрозуміло? Ні. Окремо будемо мати розмову з вами, тільки не від мікрофона. Якщо ви не вносили пропозицій, то я дискутувати не буду. Ви вносили? Не треба пояснювати. Поіменне? Давайте поіменне.

Хто за те, щоб проголосувати поіменно? Включаємо. Прийнято. Ставиться стаття 8, на поіменне голосування.

Ті, хто не має карток, нехай скажуть свою точку зору. "За" - 236. Хто не має карток, як голосували? Скільки у нас таких, що не мають, прошу підняти руку, щоб було ясно. Гаразд. Дев'ята стаття.

ЧЕПУРНИЙ. А.Г. Стаття 9 - "Компетенція сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин". Надійшла пропозиція від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села. Пропозиція відхилена.

ГОЛОВА. Ми домовилися: хто наполягає на тому, щоб включити його пропозицію або обговорити, може взяти слово. Другий мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. 3 9-ї статті і далі починається вживання терміну "землеволоділець". У законах про підприємство та про підприємництво такого поняття немає. Введення терміну "землеволоділець" є суто випадковим і, я сказав би, бюрократичним. Ми цим самим ставимо у несприятливі умови селянина, тому що в законодавстві про землю з'являється ще якась категорія власника-землеволодільця. В промисловості робітник є власником засобів виробництва продукції. А тут він чомусь володільцем виявився. В українській мові такого слова немає. Питання це не підлягає голосуванню. Тут є така пропозиція... 3відки ви знаєте, що не було? Ви її не давали, тому стримуйтесь від таких реплік.

Отже, Леоніде Макаровичу, я дуже прошу на це звернути увагу. Я вважаю, що в усіх випадках у статті 9 і далі - слово "землеволоділець" необхідно замінити на слово "землевласник". Він є власником землі все своє життя, бо має право передавати її у спадок, а не "володільцем". Такого поняття в українській мові немає.

ГОЛОВА. Ми ж проголосували за те, що у нас немає поняття "власність на землю", тож немає і власника землі. Що ж ми вносимо?

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Це не заважає тому, щоб селянина також наділити всіма тими правами, що і промисловця, що і робітника. Якщо це власність - це не приватна гласність, а він є власником. Це термін не чисто український - "землеволоділець". Він не фігурує в українській літературі, його вигадали юристи на зразок російського слова "землевладелец".

ГОЛОВА. Я хочу запитати когось із юристів: хто може сказати щодо термінології. Це юридична термінологія.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Уважаемые депутаты! Этот вопрос обсуждался два с половиной - три часа на уровне ученыхпрофессоров, академиков. Остановились на этом слове.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Ми,

справді, дуже довго обговорювали це слово. Я перерив усі словники і хочу сказати ось що. Є слово "землевладар". Але ви розумієте прекрасно, що стосується це поняття всіх категорій людей, які володіють землею. Якщо його вживати стосовно того господаря, який володіє 6 "сотками" землі, то воно якось смішно виглядає. Є слово "володіння" і похідне від нього - таке, яке у нас наведено в проекті закону. Може бути. Нічого тут немає дивного.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Хто є з юристів, який може дати тлумачення цьому слову? Третій мікрофон.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Слова "землевласник" і "землеволоділець" означають різні речі. "Землевласник" - це людина, яка має землю на правах власності. "Землеволоділець" - це людина, яка також володіє землею. Але власність складається з трьох елементів: володіти, розпоряджатися, керувати, використовувати. Отже, необхідно нам застосувати термін "землевласник". Воно буде відповідати тому, що ми застосовуємо до промисловості та інших галузей нашого життя.

ГОЛОВА. Шановні товариші, ми ж статтею першою, бачте, відхилили власність громадян на землю. Вона є власністю всього народу. Депутате Шишкін, другий мікрофон.

ШИШКІН В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты!

Я не совсем, может, владею украинской терминологией. Но в переводе на русский это значит - "землевладелец". "Землевласник"

- это "землесобственник". Собственником на землю у нас является народ или государство. Не может им быть здесь Совет. А если - "землевладелец", если говорит по-русски, это тот, кому дана земля во владение, в пользование. Значит, если речь идет о Советах, то термин этот здесь правильный. Ну, может быть, перевод на украинский несколько не так звучит, я затрудняюсь ответить.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів /Подільський виборчий округ, м. Київ/. У мене щодо процедури півтори хвилини. Наші намагання виключити з розгляду райони в місті в кожному законі викликають великі суперечності. Ми тільки-що з вами проголосували в статті 5: "розпоряджаються землею Ради народних депутатів всіх рівнів". Як тільки дійшли до оренди, то тепер уже районні всі рівні. Це всі Ради, ми не анулювали районні Ради в містах і, напевно, це не скоро станеться. Але не в усіх містах, не в усіх районах зразу. У статті 8 ми виключили районні в місті Ради. На сьогодні землею володіє місто, але воно в наш недемократичний час узгоджує з районними Радами. Після прийняття нашого закону незрозуміле, чи будуть хоч узгоджувати із районними Радами виділення землі. Я протестую проти повного виключення з розгляду і визначення прав в усіх законах районних Рад в містах! І просив би всі комісії на це зважити. Більше того - я все-таки вважаю, що рано чи пізно ми повернемось і переголосуємо базові

рівні. Допущена помилка. На кожному законі ми переконаємось, що закон про самоврядування доведеться зняти з розгляду, бо базовий рівень надуманий штучно. Кожному рівню треба надати свої права. І я збираю...

ГОЛОВА. Скільки можна, Іване Миколайовичу?

САЛІЙ І.М. Дуже довго. Ми прийняли рішення, що місто і сьогодні, і на майбутнє буде передавати свої повноваження щодо землі у районні Ради для вирішення на місцях, але залишити так, як сформульовано в статті...

ГОЛОВА. Займіть, будь ласка, всі свої місця. Я ще раз повторюю, ми знову порушуємо домовленості, які ми з вами виробили. Знову вносяться пропозиції, які тут не позначені. Я спеціально вчора дав можливість комісіям попрацювати, а тепер виходять до мікрофона і вносять зовсім нові пропозиції, які ми маємо тут обговорювати. Так неможливо. Ми ніякого закону не приймемо. Я ставлю на голосування. Яка це у нас вже стаття?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Дев'ята.

ГОЛОВА. Дев'ята стаття. /Шум у залі/.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Від кого? Поправка Борзих.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, я прошу вимкнути мікрофон. Ви вносили і не проголосували? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Анатолію Григоровичу! Я всетаки уточнити хочу. Сільська Рада надає земельні ділянки громадянам для ведення селянсько-фермерського господарства чи дає пропозиції до районної Ради? Пропозиції і надавати - це різні речі. А ми вчора домовлялися, що надає сільська Рада.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товарищи! Я вам сейчас зачитаю новую редакцию. Вам сейчас должны положить. Сейчас кончают размножать новую редакцию статьи 19.

ГОЛОВА. Зачитайте.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 19: "Надання земельних ділянок Радами народних депутатів". Нова редакція: "Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки для усіх потреб із земель сільських, селищних населених пунктів, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення, сільськогосподарського використання, ведення особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва і традиційних народних промислів". Це - нова редакція.

Далі: "Районні, а також міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу; із земель

лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 79 і 81 цього Кодексу; для ведення селянського /фермерського/ господарства.

Обласні Ради народних депутатів надають земельні ділянки: із земель усіх категорій за межами населених пунктів для будівництва шляхів, ліній електропередачі і зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд; у всіх інших випадках, крім передбачених у частинах першій, другій і четвертій цієї статті. Верховна Рада Української РСР надає земельні ділянки за межами населених пунктів у випадках, коли для вилучення цих земель встановлено особливий порядок /стаття 34 цього Кодексу/".

Тепер відповідь на ваше запитання. Вам незрозуміле трактування пунктів першого і другого. Ми змінили пункт перший таким чином, що районна Рада не має права віддавати землю в оренду... /нерозбірливо/. Тому цей пункт так і залишили. Ми віддали сільській Раді все те, що було в районній Раді, за винятком передачі в оренду. Так ми дійшли згоди. Бо якщо віддати все в оренду і виділення землі для фермерського господарства, то виникнуть великі труднощі для утворення нових фермерських і сільських господарств. Там широко процвітатиме власність. Але лише за згодою сільської Ради і трудового колективу, який був землеволодільцем. Я прошу голосувати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я вважаю, що часу було достатньо для того, щоб внести пропозиції. Давайте не будемо відходити від процедури. Ті депутати, які зараз вносять пропозиції, зволікають прийняття цього закону. Якщо ми кожному, хто в залі чхне, будемо казати:

"Будь здоровий!", - ми закону не приймемо. Тому не треба, депутате Голубець та інші, розпочинати дискусію. Ви своєчасно пропозиції не вносили, а сьогодні просто марнуєте час.

ГОЛОВА. Все, ставлю на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Голосуємо статтю.

ШУМ У ЗАЛІ.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп" /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я по процедуре. Какое вы имеете право спрашивать у меня то, чего я не делал?

ГОЛОВА. Займіть своє місце.

ТАБУРЯНСКИЙ Л.І. Дайте мне, пожалуйста, слово. Какое вы имеете право лишать меня слова? Почему одним даете, а другим нет? Что это такое?

ГОЛОВА. Займіть своє місце, будь ласка.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Сессии не будет до тех пор, пока я не получу слово.

ГОЛОВА. Ну, це вже цікаво! Це вже цікаво ви ставите питання.

ТАБУРЯНСЬКІЙ Л.І. Зачем вы это делаете? Какая разница между Морозом и Табурянским? Почему одному даете слово, а другому нет?

ГОЛОВА. Я уже надав слово всім, хто хотів виступити.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. По процедуре, вы понимаете?

ГОЛОВА. Товаришу Табурянський, я до вас ставлюся з великою повагою, але ви займіть своє місце, потім будемо говорити.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Почему одним сразу, а другим "потім"? Какая разница между нами?

ГОЛОВА. Ви не кричіть, голосом ви ж не візьмете нічого. Розумієте?

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Сессия начнется после того, когда я выступлю.

ГОЛОВА. Ви так вважаєте?

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Да, так и будет.

ГОЛОВА. Так, я нікому більше слова надавати не буду. Нікому слова більше надавати не буду з тих, хто не вносив пропозицій. Це перше.

Друге. Академік Голубець вносив пропозицію, тому він і виступав. Там записано, подивіться уважно. Депутатам, яких тут немає, я слова надавати не буду, тому що ми так, справді, закону не приймемо. Всі могли внести пропозиції. Всі мали для цього можливість. Учора ще надали додатково годину роботи, тепер все починається спочатку. Якщо не вносив пропозицію, то він наполягає відносно процедури, а потім щодо порядку голосування. І це ж свідомо затягується прийняття закону. Я ж бачу, до чого все це ведеться. Це ж не вперше у нас така ситуація. Тому, якщо не вносили пропозицій, нікому винятку не буде. Я підкреслюю це. Значить, шановні товариші, якщо ще раз виникне питання щодо процедури, давайте зробимо так: беріть мікрофони і говоріть скільки завгодно відносно процедури, а ми будемо сидіти та слухати ваші процедури. Домовилися?

Так, стосовно процедури всім надаю слово. Будь ласка, перший мікрофон, другий, третій. Говоріть!

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леоніде Макаровичу! Вчора, коли ми доручали комісіям доопрацювати Земельний кодекс, то сказали, що всі , хто не входить до складу цих комісій, мають право залишитися в залі і всі питання з'ясувати. І таке з'ясування тривало до пів на першу ночі.

У кого які були зауваження і доповнення, все з'ясували і порозумілися. Чого Табурянський не залишився і не вирішив ті питання, які у нього виникли. Треба сказати, що частина членів комісій також була відсутня. А сьогодні у них виникають питання, і цим вони гальмують сесію. Тому у мене пропозиція. Є статті, ставте їх на голосування, бо місяць ми обговорюємо Земельный кодекс.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати, кілька хвилин вашої уваги. Давайте заспокоїмося, бо так не можна працювати. Я думаю, що підтримають всі депутати, в кого які є пропозиції. Давайте, нарешті, згадаємо про культуру. Якщо кожен з нас буде бігати до Голови Верховної Ради з'ясовувати стосунки, то що ж це буде? Шановні депутати! Давайте врешті-решт, щоб було якесь взаєморозуміння. Так не годиться. Я вважаю, ще це просто неповага до посади і до Леоніда Макаровича. Це перше питання.

Друге. Я підтримую думку, то ніхто не має права зараз вносити пропозиції. Комісії працювали, і щоб більш злагоджено працювати, підтримую попередніх товаришів.

Леоніде Макаровичу! Ми поіменно проголосували всі статті і прошу працювати.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. По процедуре. Уважаемый товарищ Председатель! Я убедительно прошу вас еще раз не делать различия по партийной принадлежности между депутатами. Успокойтесь, уважаемые коллеги, я же все равно договорю, а вам придется дослушать.

Уважаемый Леонид Макарович! Еще раз прошу, пожалуйста, не делайте различия между депутатами по партийной принадлежности. Это первое.

Второе. У меня действительно был вопрос по процедуре. Мне непонятно, почему мы должны голосовать за тот пункт, который явно уже обречен. Почему? Я не крестьянин, но я сегодня имею дело с крестьянами. Вы лишаете сельский Совет права на землю. Район не утверждает. Этого делать категорически нельзя. Надо вернуться и проголосовать за то, чтобы дать право сельским Советам выделять землю в пользование. В полное пользование с правом передачи.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Пропозиції такої не було.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте ми зважимо на ситуацію. Проект, я повторюю, складний. І треба уважно слідкувати. А зауваження народного депутата Табурянського, особливо його ультиматуми, які межують вже не тільки з відсутністю будь-якої культури, а просто людського ставлення, я відхиляю.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно, правильно.

ГОЛОВА. Була пропозиція голосувати все поіменно, всі статті. Давайте ми за це проголосуємо. Прийнято. Голосуються поіменно всі статті. Повторюю, схема така, як і раніше, - називається стаття. Чи є хто з тих, які внесли письмову пропозицію до комісії, а вона відхилена, і чи наполягає депутат на обговоренні? Обговорюємо, з'ясовуємо. На слух ніяких пропозицій не приймаємо, тому що це закон. Голосується стаття 9.

Прошу голосувати. Голосування всіх статей ,нагадую, поіменне.

"За" - 235. Рішення прийняте.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 10. "Компетенція селищних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин".

Надійшли пропозиції від депутата Борзих, від депутата Руденка. По статті 10 - тільки від двох. Від депутата Борзих - доповнити пункт 2:"... із земель держзапасу." Це - не треба, це визначено в статті 19.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу, я вже і до вас звертаюсь як до доповідача. Я запитую конкретно: хто з тих, чия пропозиція відхилена, наполягає на тому, щоб цю пропозицію обговорити? Є такі? Немає.

Ну, це редакція. Давайте для різних редакційних виправлень - якщо це слово, якщо це не зміст, - посадимо групу редакторів /ми вже домовилися, у нас така група працює/, і вони потім відредагують текст закону.

Хто наполягає, я підкреслюю... Я бачу, що депутат Борзих завалить нам сьогодні Земельний кодекс. Третій мікрофон.

БОРЗИХ О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Поправка не до пункту 2, а до пункту 11, де знову записано:"...подання до районної або міської Ради народних депутатів пропозицій про надання земель громадянам для ведення селянського /фермерського/ господарства." В межах своєї компетенції селищна Рада має право сама давати. А "із земель держзапасу", або "земель за межами селища" - доповнити цими двома словами.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я відповів і прочитав статтю 19. І ми - всі комісії - дійшли згоди: районні, міські, а також Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, надають земельні ділянки за межами населених пунктів із земель запасу, із земель лісового і водного фонду для ведення селянського і фермерського господарства. Решту перенесли до сільської Ради. З цим усі комісії погодилися. Тому ця редакція залишається.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Это ваше личное мнение, а комиссии пришли к другому мнению.

ГОЛОВА. Кожна стаття має своє завдання. Ставлю на голосування статтю 10.

"За" - 242. Будь ласка, далі. Стаття 11.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 11 - "Компетенція міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин".

Надійшло одне зауваження від Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

ГОЛОВА. Відхилили. Комісія наполягає? Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Я хочу обгрунтувати цю пропозицію. У зв'язку з тим, що цінність земель у місті залежить не тільки від родючості, а й від стану міської інфраструктури /дороги, розташування і так далі/, я вважаю неправильним позбавляти міську Раду можливості встановлювати плату за землю. Краще за неї цього ніхто не знає. Я розумію, що ця пропозиція може не пройти. Тоді слід доповнити статтю 14 про обласну Раду: встановлення плати за землю за поданням міської Ради. Щоб ми не виключили вплив міської Ради на вартість.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Оце доповнення: між пунктами 3 і 4 - уважно слухайте - доповнити словами"...встановлення розмірів плати за землю" і далі за текстом. Комісія наполягає на голосуванні. Ставлю це доповнення на голосування в цілому. Прошу голосувати.

"За" - 202. Не пройшло доповнення.

Можна ставити статтю 11 на голосування в цілому? Ставлю на голосування в цілому. Прошу голосувати.

"За" - 243. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 12 - "Компетенція районних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин". Надійшли пропозиції...

ГОЛОВА. Хвилиночку, я тут скажу. Було дві пропозиції: від комісій у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування і з питань відродження та соціального розвитку села.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Вони зняли свої пропозиції.

ГОЛОВА. Далі. Від народного депутата Шкарбана - відхилено. Народний депутат Шкарбан наполягає? Ні. Від народного депутата Руденка - теж відхилено. Депутат наполягає? Ні.

Можна ставити статтю 12 на голосування? Ставлю на голосування статтю 12.

"За" - 256. Рішення прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 13 - "Компетенція районних у місті Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин". За пропозицією Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування комісія цю статтю знімає. Стаття виключена.

ГОЛОВА. Є потреба проголосувати?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. За виключення статті 13 прошу голосувати. Хто за те, щоб виключити статтю 13, прошу голосувати.

Не виключається стаття. Залишається, я так розумію?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Вони не голосували, 94 чоловік не голосували.

ГОЛОВА. Що, не зрозуміли, за що голосуємо?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Отже, стаття 13. "Компетенція районних у місті Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин". Наша комісія запропонувала виключити цю статтю у зв'язку із прийняттям Закону про місцеве самоврядування. І комісія пішла на це, виключила.

ГОЛОВА. Але ж у першому читанні вона була, і ми маємо проголосувати за те, щоб її із Земельного кодексу вилучити. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб виключити?

Виключити статтю. Далі. Стаття 14.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 14. "Компетенція обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносив". Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села надійшла пропозиція, яку наша комісія відхилила. Більше пропозицій не було.

ГОЛОВА. Більше пропозицій не надійшло? Отже, була одна пропозиція Комісії з питань відродження і соціального розвитку села, вона її зняла. Інших, письмових пропозицій не надійшло? Немає? Немає.

Ставлю на голосування. "За" - 249, стаття прийнята. Стаття 15, будь ласка.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 15. Пропозиція від депутата Шепи і від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування. Після вчорашнього засідання вносяться зміни в цю статтю, до першого пункту: "До відання Української РСР в особі вищих органів державної влади і управління у галузі регулювання земельних відносин належить". Тобто включено тільки слова "в особі вищих органів державної влади і управління". Інші дві поправки відхилено.

ГОЛОВА. Зрозумілий зміст тих змін, які внесла комісія вчора і погодила це? Інших пропозиції не надійшло? Я можу поставити на голосування статтю 15? Прошу проголосувати.

"За" - 232, прийняте рішення.

Будь ласка, стаття 16.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 16. "Спеціальні органи в галузі використання і охорони земель". Комісії вчора в остаточну редакцію внесли деякі поправки, я дуже прошу послухати: "Спеціальними органами державного управління у галузі використання і охорони земель є Державний комітет по земельних ресурсах і його органи на місцях".

ГОЛОВА. Тобто додаються слова: "спеціальними органами державного управління". Хто вносив пропозиції? Ніхто не наполягає? Ви вносили? Де, я не бачу.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Пропонується спеціальним органом Держкомприрода, а не Держкомітет по земельних ресурсах.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! За короткий термін своєї роботи ми вже створили більше десяти різних комітетів. Кожен, хто тут виступає, паплюжить адміністративно-командну систему, органи чисельні, які були раніше. Але коли доходить справа до того чи іншого питання, ми створюємо все нові й нові комітети. Ось у мене тут є перелік їх усіх. Це більше десятка комітетів. І створення їх триває.

Я думаю, що згодом у нас буде півсотні найрізноманітніших комітетів. А тим часом у нас у системі органів державного управління є Держкомприроди, на який покладено завдання раціонального використання і охорони всіх природних ресурсів: води, надр, повітря, землі тощо. Якщо вже нам дуже хочеться створити якийсь орган у земельній галузі, - а, до речі, мені підказують, що зараз в органи по землеустрою на всіх рівнях, - то давайте створимо такай орган, або тимчасовий - на період проведення земельної реформи,- і відповідно його назвемо: Державний комітет з питань земельної реформи. Або ж інші, які можемо назвати органами по впорядкуванню або землеустрою. А навіщо нам Державний комітет по земельних ресурсах, якщо у нас є Держкомприроди?

Тому від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування ми просимо внести зміни до статті 16 проекту Земельного кодексу.

ГОЛОВА. Які зміни?

ДОРОГУНЦОВ С.І. Які? Зняти оцю назву - Державний комітет по земельних ресурсах.

ГОЛОВА. Тоді що залишається?

ДОРОГУНЦОВ С.І. А залишити так. Або взагалі зняти, або назвати його Державним комітетом з питань земельної реформи, якщо вже так дуже хочеться.

Такі два варіанти. А органи землеустрою у нас на місцях є, від району до республіки.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я двома словами відповім. Для того, щоб провести земельну реформу, особливо коли ми надали права сільській Раді, потрібно більше десяти тисяч землевпорядників направити на село. І вони комусь повинні бути підпорядковані. Потрібен Держкомітет, товариші, якщо ми хочемо земельну реформу провести в строк, обов'язково.

ГОЛОВА. Подавали пропозицію? Перший мікрофон.

БИЧКОВ В.В., перший заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів, голова ради Херсонського обласного агропромислового комітету /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Леонид Макарович! У нас в республике создана структура, и было постановление Совета Министров, создано управление, которое возглавляет Москаленко, созданы сегодня органы при исполкомах и райисполкомах. Только они должны выполнять другие функции и не надо создавать новый Государственный комитет.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Прошу уваги, товариші! Питання настільки серйозне, що я думаю, варто затратити десять хвилин на дискусію, щоб ми прийняли кодекс, і земельна реформа проводилася. Анатолій Григорович правильно ставить питання і внесено правильне доповнення. Давайте подивимося, хто сьогодні схоче віддавати землю з колгоспів, хто схоче віддавати землю з радгоспів, який буде створено механізм земельної реформи? Селищна Рада, районна Рада, ми знаємо, наприклад, як вони ставляться до всіх цих питань. Давайте, товариші, до цього питання підійдемо з усією відповідальністю. Без механізму, без створення комітету по земельній реформі, який буде справді відповідати і разом з Радами народних депутатів проводити земельну реформу, не можна. Я з великою шаною ставлюся до товаришів-депутатів, які виступали. Але давайте зважено приймемо рішення. Якщо ми сьогодні не приймемо рішення про створення Державного комітету по земельній реформі,

то земельна реформа залишиться на папері в цьому законі. Я прошу підтримати пропозицію комісії. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Шановне товариство, без Державного комітету з питань земельної реформи обійтися не можна. Але ж це не має бути орган, який буде вести питання охорони земель і земельних ресурсів. Це є функція Верховної Ради чи когось іншого, ми ще не маємо такої структури управління, структури Уряду. До цього питання повернемося. Тому, щоб врахувати пропозиції Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування, я пропоную залишити в такій редакції: є Державний комітет з питань земельної реформи /а не земельних ресурсів/ і його органи та Держкомприроди УРСР на місцях. А де був природоохоронний орган, який відповідає за охорону земель і раціональне використання?..

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я вам хочу тільки сказати, що ми найближчим часом будемо розглядати бюджет України і ви подивитесь, що витрати на управлінський апарат збільшуються десь на 45 процентів. Ви подивитеся і задасте кожен собі запитання: чи Верховна Рада створювалася для того, щоб творити нові органи, чи скорочувати, які є, і творити ті, які потрібно? Тут кожен пропонує: як тільки щось створюється, негайно створити орган і апарат. Уже нема де в Києві ні сісти, ні телефона поставити. Оце буде наслідок нашої з вами роботи. Я просто хочу вам про це нагадати, щоб потім не було запитань: чого було 300 мільйонів, скажімо, витрат, а стало - 600. Щоб не було таких запитань в цьому залі. Сергій Іванович Дорогунцов правильно поставив питання: чи потрібно нам на кожну реформу, на кожну організаційну роботу створювати

управлінський орган?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Це не управлінський, це чисто робочий орган.

ГОЛОВА. Ну, робочий. Але ж йому треба платити зарплату. Перший мікрофон. Депутат Пилипчук.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Ровенська область/. Шановні колеги! Я хотів би, щоб ви згадали, що ми приймали з вами Концепцію переходу до ринку і відповідну Програму. Там було записано, що для роздержавлення власності у промисловості та інших видах, окрім сільського господарства , створюється фонд державного майна, а у сільському господарстві для того, щоб провести цю роботу, створюється Комітет по земельній реформі. Без цього комітету, звичайно, земельної реформи не буде. Ми повинні роздержавити землю на рівні: яка земля є державною власністю, яка земля є власністю обласних Рад, місцевих Рад. Це ми повинні зробити. Ми повинні оцінку землі зробити... /нерозбірливо/... або кадастрову. У нас є такі фахівці, є такі землевпорядні комісії, є комісії на всіх рівнях. Ці комісії в нашій Програмі пропонувалось перетворити у комітети земельної реформи, які б проводили цю роботу, а в складі існуючих Рад і виконкомів без збільшення штату виділити групи людей, які будуть займатися питаннями земельної реформи. Комісії землевпорядні повинні дати оцінку. Без оцінки землі це - неможливо. Я просив би підтримати те, що закладено в проекті.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування те, що пропонує комісія, а потім те, що пропонували народні депутати. Голосуємо в такій редакції, яка пропонується комісіями: "Спеціальними органами в галузі використання і охорони земель є Державний комітет по земельних ресурсах і його органи на місцях".

Прошу голосувати, а потім будемо голосувати за доповнення.

"За" - ... Не пройшло рішення. Сергій Іванович Дорогунцов вносив пропозицію - не треба покладати на спеціальний орган. Цю функцію покласти на Держкомприроду і на ті органи, що зараз існують на місцях. Прошу проголосувати цю пропозицію - не створювати спеціальних органів, а покласти розв'язання всіх проблем, пов'язаних з використанням земельних ресурсів і таке інше, на ті органи, які існують на місцях.

Прошу це проголосувати.

"За" - 245. Прийнято. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 17. "Участь громадян, громадських організацій та їх об'єднань, трудових колективів і органів територіального громадського самоврядування у здійсненні заходів щодо використання та охорони земель". Надійшло дві пропозиції. Частково врахована одна, друга відхилена.

ГОЛОВА. Чи наполягають комісії і народні депутати? Можна голосувати статтю 17? Прошу проголосувати. Прийнято. "За" - 262. До статті 18 зауважень не надійшло. Ставлю її на голосування.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття називається - "Підстави надання земель".

ГОЛОВА. "За" - 252. Стаття 19 вже в тій редакції, яку вам тільки що роздали?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Роздали редакцію 19 статті. До цієї статті увійшли зауваження всіх комісій.

ГОЛОВА. Хто наполягає на тому?.. Чого не врахували? Не врахували вашої? Ви подавали? Одну хвилиночку. Ви вносили пропозицію? Другий мікрофон.

МЕЛЬНИК М.Є., голова колгоспу імені Леніна Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати, Леоніде Макаровичу! Я вчора вносив пропозиції, і тут зі мною багато погодилося, і в статті 19 старої редакції, і ось у новій редакції буквально те ж саме викладено, тільки по-іншому.

Я вважаю, якщо ми приймемо таку статтю - це буде удар по місцевих Радах. Місцеві Ради тільки у межах своєї компетенції, матимуть право ділити землю лише у межах села. А от землі, які знаходяться у фермерських господарствах, у колективному господарстві - вони на них не мають ніякого права. Ми говоримо про пріоритетність соціального розвитку села і тут же рубаємо цей пріоритетний розвиток села цією статтею. Тому я пропоную у такій редакції викласти: "Сільські Ради народних депутатів надають земельні ділянки із земель сільських населених пунктів, а також із земель, розташованих на їх території колективних і фермерських господарств".

ГОЛОВА. Зрозуміло.

МЕЛЬНИК М.Є. А тут немає оцих фермерських, колективних...

ГОЛОВА. Все зрозуміло. Тільки що товариш Чепурний зачитував оцей... /Шум у залі/.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші депутати! Ми вчора прохали всіх залишитися, в тому числі персонально товариша Мельника, щоб уточнити редакцію цієї статті. У нього часу не вистачило. Сьогодні знову вносить те, що вчора. Всі комісії прийняли рішення

- рекомендувати вам затвердити статтю 19 у новій редакції.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу? Подивіться, чи люди, які стоять і наполягають, вносили пропозиції чи ні. Я ж не знаю.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Не вносив Мельник пропозиції.

ГОЛОВА. Ну, ось стоїть біля другого мікрофона... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ви вносили?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Мельник пропозицію в комісію не вносив.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. Депутат Заєць наполягає, що він вносив.

ЗАЄЦЬ І.О. Я підтримую депутата Мельника, подати в такій редакції яку він запропонував, тому що "а також за їх межами" не визначає, де ті межі, - чи це межі присадибної ділянки, чи це межі, наприклад, тих ділянок, які є у полі. Тобто ми чітко повинні означити, що на території сільських Рад, мається на увазі і на території населеного пункту, і тих земель, які входять до цього колгоспу, до цієї селищної Ради, селищна Рада повинна розпоряджатися цією землею, і нема чого тут вигадувати. В іншому випадку ми позбавимо права самих людей, які проживають у селі, використовувати землю так, як цього вимагають інтереси цього села та інтереси України. Я підтримую пропозицію депутата Мельника.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я відповідаю на це запитання. Просто депутат Заєць може неуважно прочитав нову редакцію. Тут є одна фраза - "сільськогосподарського використання". А тільки районна Рада із земель запасу розподіляє, із земель лісового фонду відповідно до статей 79, 81. І я вам пояснював, що для ведення селянсько-фермерського господарства.

ГОЛОВА. То давайте так ми поставимо питання. Проголосуємо за пропозицію. Я ж не можу на слух голосувати. Якщо будуть якісь конкретні доповнення... Їх вносили. Якщо не вносили, тоді давайте відкладемо цю статтю і передамо в комісію. Я ж не можу так проводити голосування.

Депутат Чепурний доповідає, послухайте уважно. Займіть свої місця, будь ласка. Не треба вигукувати. Зараз... Ну, то треба виправити помилку. Де пропущено, в якому місці?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, районні, міські. Правильно, я вам прочитав.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші, я зачитував. Якщо там виправлення немає... Я не бачив розмноженого тексту. Від руки виправлення: "районні, а також міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, надасть земельні ділянки за межами населених пунктів".

ГОЛОВА. Тут же написано: районні або міські ради.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Після "районні" стоять "міські".

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу, ви ж подивіться, про що тут ідеться. Не про те. "Районні, а також міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони". А якщо немає районів?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу, прочитайте, як буде тепер.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ще раз читаю про райони. "Районні, а також міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони... /це міські Ради/ ...надають земельні ділянки за межами населених пунктів". Є міста без районів, а є міста з районами. Ті й інші міста мають право надавати землю за межами свого міста.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Помилка? Другий мікрофон.

СУГОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. У місті треба виділити ділянку для забудови. Яким чином міська Рада виділяє ділянку для забудови? Де це написано? Тут взагалі загубили місто.

У місті запасу земель немає, земель лісового фонду немає. Де написано, що місто, міська Рада мають право надати ділянку для забудови?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так ви одразу хочете і те, і друге. Міська рада має право надати ділянку для забудови в межах міста. Товариші, треба прочитати проект постанови Верховної Ради. Там визначено, до якого числа встановити межі сіл, міст, районів і так далі.

ГОЛОС І3 ЗАЛУ. /Не чути/.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Як немає? Я ще раз повторюю, є ця стаття, шановні депутати.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу, ви щось з'ясували чи ні?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я зараз скажу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші, при передруку трапилася помилка. Дякую, що підказали.

Значить, перед районними буде "міська Рада народних депутатів надає землі в межах міста". Зрозуміло, так? У редакції "районні, а також міські Ради" буде написано "міська Рада народних депутатів надає землю в межах міста".

ГОЛОВА. Тепер доповнення зрозуміло всім, ставлю на голосування.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Прочитати статтю? Давайте ще раз прочитаю.

ГОЛОВА. Прочитайте.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 19. "Надання земельних ділянок Радами народних депутатів". "Сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки для усіх потреб із земель сільських, селищних населених пунктів, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення, сільськогосподарського використання, ведення особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва і традиційних народних промислів.

Міська Рада народних депутатів надає землі в межах міста. Районні, а також міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, надають земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу; із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 79 і 81 цього Кодексу; для ведення селянського /фермерського/ господарства.

Верховна Рада Української РСР надає земельні ділянки за межами населених пунктів у випадках, коли для вилучення цих земель встановлено особливий порядок /стаття 34 цього Кодексу/". Все.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Тоді прошу, забирайте цю статтю і йдіть на комісію. Стаття 20.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Вже другий день не можемо ми розглянути це питання. Я не розумію: або ви працюєте погано, або просто не хочете приймати

цього закону. Я не буду більше задавати запитань. Все! Шановні товариші! Може, ми взагалі припинимо обговорення цього Кодексу і залишимо розгляд його аж на весну?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Сідайте на місце.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Уважаемые депутаты! Мы принимаем сегодня закон. Это основа нашей дальнейшей жизни - земля.

ГОЛОВА. Подивіться, що робиться. До пів на першу ночі люди сиділи і прагнули щось зробити - ніхто не прийшов. Тепер усе починається спочатку. Сьогодні на Президії вже йшла мова про те, що слід, мабуть, припинити пряму трансляцію. Тому що у нас є народні депутати, які після виступу біля мікрофона відчиняють двері і виходять. Вже квиток у кишені, сів - і поїхав додому. Але він засвідчив свою позицію біля мікрофона, щоб знали його виборці. Це великою мірою для того і робиться. Знаєте, просто соромно перед людьми. Так же не можна. Хто хотів - той прийшов, вніс пропозиції, обговорив їх.

Але тут хочуть бути більш святими, ніж пала римський. Так же не буває. Що робитимемо? Припиняти?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Третій мікрофон, і на цьому припинимо.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Леоніде Макаровичу! Вчора ми сиділи довго - погоджувальна комісія. І ми врахували всі пропозиції. Якщо взяти конкретно сільські, селищні Ради народних депутатів - тільки якби уважно прочитати - вони наділені величезними повноваженнями.

Тепер щодо другого абзацу цього тексту:"...міські Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони ... "У нас є такі міські Ради обласного підпорядкування, які мають в адміністративному підпорядкуванні райони, мають земельні запаси, - тут просто і зрозуміло. І погоджувальна комісія просить: якщо нам довірили вчора, то, будь ласка, прислухайтеся до нашої думки і проголосуйте.

ГОЛОВА. Ви доведіть це народному депутату Мельнику, а не мені. Я це розумію, і вже кілька разів підкреслював: якщо є комісія, то потрібно їй довіряти. Але у нас є депутати, які не поважають цієї комісії. Сьогодні їм пояснювали, і з Мельником також говорили.

Давайте домовимося: або ми довірятимемо погоджувальній комісії, яку вчора створили, або припинимо роботу з кодексом.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші! Що пропонує депутат Мельник? Ми у статті 8 сказали, що районна Рада передає в оренду землю для ведення фермерського господарства. Проголосували за це. Тепер депутат Мельник ставить питання про перенесення "для ведення селянського

/фермерського/ господарства" у перший пункт. Якщо ми проголосуємо, тоді ж це буде протирічити статті 8. Не можна так.

ГОЛОВА. Що у вас, з процедури? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу! Я думаю, що нам потрібно працювати. Просто деякі народні депутати сьогодні не організовані...

Стаття 19 в основному відпрацьована. Комісії, дійсно, працювали довго, погодили все. Тут тільки редакційна правка. Голова комісії прочитав статтю із редакційною правкою.

Але сорок сім депутатів останнього разу не голосували. Ми поіменно голосуємо, дайте на табло, будь ласка, списки цих депутатів для виборців.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу зайняти свої місця.

Шановні депутати, народний депутат Заєць пропонує по частинах іти. Чого ж по частинах? Тут же ясно все, стаття в цілому читається.

Третій мікрофон, з мотивів голосування.

МОРОЗ О.О. Кілька слів буквально. Шановні депутати!

Те, що пропонують товариш Мельник і товариш Заєць, - розумні пропозиції. Але якщо питанням виділення землі для фермерського, селянського господарства займатиметься сільська Рада, то ніколи не буде того селянського господарства. І щоб відкрити шлях для

створення цього господарства, треба надати право вирішувати це питання районним Радам, піднятися вище над тими складностями, які є у населеному пункті.

Я прошу підтримати цю пропозицію і проголосувати в редакції, яку запропонувала комісія.

ГОЛОВА. Прошу всіх зайняти свої місця.

Невже мені доведеться поставити на голосування, щоб всі депутати, які стоять біля мікрофонів, зайняли свої місця?

Всьому є край. Я звертаюся: сядьте, займіть своє місце - ви стоїте. Що, голосувати, щоб ви зайняли своє місце?

В редакції, яку запропонувала комісія, читав голова комісії. Читав з доповненнями. Ставиться на голосування. "За" - 273.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 20 - "Надання земельної ділянки, яка перебуває у володінні або користуванні, іншому землеволодільцеві або землекористувачеві".

Пропозицію від Комісії з питань агропромислового комплексу враховано. Прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування статтю 20? Прошу проголосувати.

"За" - 285.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 21 - "Переважне надання земель для потреб сільського господарства".

Поправка, що надійшла від депутата Борзих, відхилена. Якщо, наприклад, екологічний стан не дозволить використовувати землі для сільськогосподарського виробництва, то ми не зможемо надавати їх для інших цілей. Він написав "тільки", ми - "насамперед".

ГОЛОВА. Народний депутат Борзих не наполягає? Ставлю статтю 21 на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Хвилиночку. Не розумію, в чому справа. А кого ви представляєте? Пресу?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я прошу Секретаріат подивитися... Там уже люди обідають у нас.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Такої преси нам тут не потрібно, яка приходить сюди обідати. Тому я прошу вас, розберіться і з'ясуйте, хто давав доручення і хто кого представляє.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Яка стаття в нас?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 20 - "Надання земельної ділянки".

ГОЛОВА. Двадцять перша.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Двадцять перша - "Переважне надання земель для потреб сільського господарства". Я пояснив, чому депутат Борзих свою поправку зняв. Пропоную голосувати за цю статтю в редакції комісії.

ГОЛОВА. За статтю 21 голосуємо. Депутат Борзих свою пропозицію зняв.

"За" - 259. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 22 - "Надання земель для несільськогосподарських потреб". Пропозиції депутата Борзих, комісії у питаннях екології та раціонального природокористування та у

справах молоді частково враховано.

Пропоную проголосувати за статтю в редакції, запропонованій комісією.

ГОЛОВА. Подавали пропозицію? Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Шановні народні депутати! Я прошу звернути вашу увагу, і вас, Анатолію Григоровичу, що в цій статті на сторінці 22, першу частину ми вирішили відредагувати: "Надання для вказаних цілей земельних ділянок із земель лісового фонду провадиться переважно за рахунок". А далі не так, як написано "не вкритих лісом площ", а "нелісових площ", бо до "не вкритих лісом площ" відносяться площі з лісовими культурами, які не зімкнулися. Тому тут треба записати не "не вкритих", а "нелісових площ". Це є і рілля, і галявини, і луки, в першу чергу їх треба видавати, ми про це домовилися. Я хотів би, щоб це було записано у статті.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Вчора на засіданні комісії ми це питання обговорювали, і спеціалісти у справі лісу залишили цю редакцію, тобто "лісового фонду проводиться переважно за рахунок не вкритих лісом площ".

ГОЛОВА. Тобто, відхилили це.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Нелісових площ", або "не вкритих лісом" - це одне й те ж, тільки вчені говорять, що це не так. Он лісівники сидять, нехай піднімуться і скажуть, як правильно буде, так і запишемо.

ГОЛОВА. У нас тут є і консультанти, скажімо, Герасименко Ельвіра Георгіївна. Вона може сказати, будь ласка. Перший мікрофон.

ГЕРАСИМЕНКО Е.Г., завідуюча сектором відділу у питаннях законодавства і правопорядку Секретаріату Верховної Ради Української РСР. Шановні товариші депутати, ця пропозиція Михайла Андрійовича Голубця вчора нами розглядалась. Ми вважаємо, що та редакція, яку він запропонував, більш доречна, з ним можна погодитись. Ми погодились, Анатолію Григоровичу.

ГОЛОВА. Так чого ж не вписали? Так треба ж хоч сказати, що писали в такій редакції, а то кажуть, що відхилили. дуже погано працювали, я бачу. Вибачте, просто неможливо. Один одне каже, інший - інше. Через те так довго і проект у нас іде. Так врахували пропозицію депутата Голубця? Виявляється, врахували. Ще хто наполягає на тому, щоб пропозиції врахували? Голосуємо за статтю в цілому з поправкою, врахованою комісією, яку дав академік Голубець.

"За" - 250. Стаття 23.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 23 - "Виникнення права володіння або права користування земельною ділянкою". Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Голосуємо цю статтю. Ви подавали письмово? Я ставлю вам конкретне запитання: ви подавали письмово? На слух брати не будемо, подайте в комісію.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Не було в стенограмі.

ГОЛОВА. Голова комісії каже, що не подавали. Ставлю на голосування статтю 23. Вона залишається без змін, можна було б і не голосувати.

"За" - 233. Стаття 24.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 24 - "Документи, що посвідчують право володіння і право постійного користування землею". Надійшли пропозиції від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села, від депутата Печерова. Пропозиції відхилені. Більше не надійшло поправок.

ГОЛОВА. Депутат Печеров і Комісія з питань відродження та соціального розвитку села наполягають на тому, щоб їхні поправки врахувати? Не наполягають? Можна голосувати?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я тільки прошу вислухати зауваження, товариші депутати: "селищними, районними" прошу залишити, а "районними в місті" - викреслити.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Ставлю на голосування. "За" - 282, прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 25 - "Порядок оформлення тимчасового користування землею". Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села надійшли дві пропозиції. Ми відхилили їх.

ГОЛОВА. Комісія погодилась з вашою редакцією? Погодилась. Можна ставити на голосування 25 статтю? Ставлю на голосування. "За" - 266, прийнято рішення.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 26 - "Порядок використання земельних ділянок для розвідувальних робіт". Усі зауваження, які були подані, відхилені, ніхто не наполягав на розгляданні цих зауважень.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Ставлю на голосування статтю 26. "За" - 273. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 27 - "Обов'язки підприємств, установ та організацій, що проводять розвідувальні роботи". Остання редакція.

ГОЛОВА. Враховані зауваження? Ніхто не наполягає? Можна голосувати? Ставлю на голосування. "За" - 273. Прийнято. Стаття 28.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 28 - "Припинення права володіння і права користування землею". Надійшло від депутата Панасюка зауваження - відхилено. Від Комісії у питаннях екології - відхилено і від Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку

місцевого самоврядування - враховано. Останній абзац вноситься в такій редакції: "Припинення права володіння і права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-8 частини першої і частиною третьою цієї статті, проводиться сільськими, селищними і міськими Радами народних депутатів."

ГОЛОВА. Це такий останній абзац. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. У п'ятницю ввечері наша комісія доопрацювала Закон про власність. Там є стаття 51 - "Захист прав володіння земельною ділянкою". Згідно з останньою редакцією, яку наша комісія разом з Міністерством юстиції прийняла, право припинення права володіння усупереч волі володільця може бути здійснене тільки в судовому порядку. Не володілець повинен подавати до суду, а Рада повинна виходити з позовом до суду, щоб припинити право володіння. Це дуже принципове питання. Я розумію, що наша комісія подала пропозицію дуже пізно. І ми передали її в Комісію з питань агропромислового комплексу. Але і сама комісія, оскільки вона працювала тільки на минулому тижні, пізно прийшла до цього рішення - вже ввечері в п'ятницю. Але це дуже принципове питання всього цього Кодексу. Припинення права володіння і вилучення земельних ділянок має

бути тільки в судовому порядку. І це єдине право захисту, яке нам залишилося від прав власності. Я думаю, що статтю 26, а також статтю 32 про право вилучення треба кардинально переробити у зв'язку я цією редакцією статті в Законі про власність. Тому я прошу зараз відкласти. Ми відклали там деякі інші статті. Відкласти статті 28 і 32, попрацювати разом з юристами-цивілістами, Міністерством юстиції з тим, щоб встановити тільки судовий порядок вилучення і припинення права володіння земельною ділянкою.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я відповім на це запитання. В статтях 91, 92 - спори вирішуються через суд, тільки через суд, в тому числі і про вилучення ділянки. Тому ми не включили вашу пропозицію до цієї редакції.

ГОЛОВА. Йдеться про реальний розподіл влади.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Якщо суперечок немає між тим, хто вилучає і в кого вилучають, то для чого суд потрібний? Сільська Рада виконує свою волю. Якщо ніхто із сторін не хоче виконувати рішення сільської, селищної або іншої Ради, тоді буде вирішувати суд. Товариші, тут була висловлена пропозиція, що не зємлеволоділець повинен подавати до суду. Дійсно, так у проекті і записано. Якщо я, землеволоділець, маю повне право на землю, а сільська, районна або яка інша Рада починає вилучати у мене землю, і я не даю згоди, то не я подаю до суду на сільську Раду, а сільська Рада подає на мене до суду, якщо я відмовляю дати згоду їй. Так написано в нашому проекті.

ГОЛОВА. Шановні депутати, послухайте статтю 32 /Я прочитаю два останні абзаци/, вона вам роздана: "Відмова землеволодільця дати згоду на вилучення земель для державних і громадських потреб може бути оскаржена в судовому порядку. При незгоді землеволодільця або землекористувача з рішенням Ради народних депутатів про вилучення земельної ділянки це рішення може бути оскаржене в судовому порядку".

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Це доповнення було вчора відпрацьоване на засіданні всіх комісій, яким було доручено доопрацювати проект.

ГОЛОВА. Давайте ми будемо голосувати те, щоб воно відповідало порядку, законності і розподілу влади - законодавчої, виконавчої і судової.

У Комісії у питаннях законодавств і законності, яка брала участь у доопрацюванні, немає заперечень проти цього? Немає.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Вчора на засіданні від Комісії у питаннях законодавства і законності присутнім був товариш Шишкін, зауважень від нього не надійшло.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯХЕЄВА Т.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Деснянський виборчий округ, Чернігівська область/. Ми зараз обговорюємо статті Земельного кодексу і забуваємо про те, що ми повинні узгоджувати їх із Законом про власність, особливо з тими статтями, по яких не було заперечень з боку депутатів.

Я хочу по 27 статті підтримати пропозицію Комісії з питань відродження та соціального розвитку села про відшкодування землеволодільцям, землекористувачам в повному обсязі збитків, включаючи не отримані прибутки. Саме це положення про відшкодування збитків закладене і в Закон про власність. Я вважаю, що для того, щоб ми приймали узгоджені закони, треба нам не відхиляти цю пропозицію Комісії з питань відродження і соціального розвитку села, а її підтримати. Тоді у нас буде узгодження між двома законами.

ГОЛОВА. Давайте ми проголосуємо статтю 28, а потім - зміни, доповнення. Якщо у нас не вийде, то нехай комісія попрацює. Двадцять сьома чи двадцять восьма?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Уважаемые депутаты, это по двадцать седьмой статье.

ГОЛОВА. Депутате Яхеєва, ми ж проголосували.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. У статті 27 це передбачено. Чому комісія зняла свою пропозицію? Тому, що це передбачено в статті 90. Ми дійдемо до статті 90, там все буде написано.

ГОЛОВА. Ми ж за 27 статтю проголосували.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Проголосували, так!

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, що у нас сталося після цієї тижневої перерви? Щось відбулося надзвичайне. Не слідкує ніхто. Проголосували статтю, потім виходить народний депутат і пропонує доповнення.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я прошу статтю 28 поставити на голосування.

ГОЛОВА. Двадцять восьма стаття ставиться на голосування. Прошу голосувати. "За" - 241. Прийнято. Стаття 29.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 29 - "Перехід права володіння і права користування земельною ділянкою при переході права власності на будівлю і споруду або при передачі будівель і споруд". Зауважень не надійшло. Прохання проголосувати за редакцію статті.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Прошу голосувати. "За"

- 254. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 30 - "Порядок володіння земельними ділянками громадянами, яким жилий будинок і господарські будівлі належать на праві спільної власності". По цій статті зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Не будемо голосувати. Ми її голосували в першому читанні. Не надійшло зауважень. 31 стаття.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. 31 стаття - "Збереження права володіння і права користування земельною ділянкою у разі зруйнування жилого будинку, господарських будівель". Пропозиція Комісії з питань відродження та соціального розвитку села надійшла, але після роз'яснення вони зняли пропозицію. Прошу проголосувати за таку редакцію.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування 31 статтю. "За" - 262. Прийнято. Стаття 32.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 32 викладена в новій редакції повністю. У вас вона є. Вчора вона погоджена в усіх комісіях. Проголосували одноголосно. Прохання проголосувати за статтю в новій редакції.

ГОЛОВА. Є якісь зауваження? Хто подавав, зауваження не враховані?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Не враховані. Підкреслюю, не враховані ваші пропозиції. Правка редакційна. Будь ласка, третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. На другій сторінці другий абзац: "Відмова землеволодільця дати згоду на вилучення земель для державних і громадських потреб може бути... /замість слова "оскаржена"/...

"вирішена в судовому порядку". А третій абзац зняти, і все. Тоді ми захищаємо людину. Землеволоділець відмовляється, Рада подає в суд. Вирішують в судовому порядку.

ГОЛОВА. Не "оскаржена", а "вирішена".

ШУМ У ЗАЛІ.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, "вирішена".

ГОЛОВА. Є тут спеціалісти, які можуть щось сказати? Можна погодитися?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Можна. Значить, змінюємо слово "оскаржена" на "вирішена".

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ну, я вважаю, що логічно було б спочатку оскаржити, а потім вирішувати.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу!

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ну, будь ласка, голосуйте. Прошу пробачення.

ГОЛОВА. І тоді останній абзац вилучається. Ставлю на голосування з цією зміною. Прошу проголосувати. "За" - 282.

Одну хвилиночку, депутат Поровський хоче з мотивів голосування.

Будь ласка, другий мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.Л., заступник голови, голова координаційної ради Народного руху України /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я звертаюся до більшості і до нашого Голови з пропозицією. Якщо ми й справді хочемо злагоди в парламенті і з повагою ставимося один до одного і до думки опозиції, то, напевне, годилося б головуючому перед голосуванням по розділу запитати, чи є в опозиції якась думка з даного питання. Тому що в нас складається враження, що узурпується тільки з одного боку, з боку партійної більшості, право виступати. Виступав Салій з цілою заявою, виступає Мороз... Думка опозиції при голосуванні може бути і не врахована, але нехай вона буде проголошена. Пропоную...

ГОЛОВА. По-перше, шановний народний депутате Поровський, коли ми вносимо на обговорення, то враховуємо пропозиції всіх народних депутатів. Не розподіляємо їх: чи вони відносяться до опозиції, чи не до опозиції. Якщо ваша думка не врахована, ви її можете відстоювати. Якщо врахована, то голосуємо за все разом. Якщо ви хочете, щоб я щоразу окремо ставив питання відносно думки опозиції, то тоді треба вже поіншому організувати нашу роботу. Допрацюємо до перерви, після перерви внесемо пропозицію і, може, щось змінимо в цьому плані. Але щоразу я не буду цього робити. Третій мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Я хочу сказати, що в погоджувальній комісії працювали такі депутати як Шишкін, я, Колінець, Воробйов. Це - представники опозиції.

ГОЛОВА. Ну ось, будь ласка. Окремо, може, я буду запитувати думку депутата Поровського? Окремо щоразу? Давайте наступну статтю.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 33 - "Недопустимість вилучення особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико-культурними об'єктами, що особливо охороняються".

Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села пропозиція врахована, від народного депутата Чернявського - врахувати в проекті положення про відшкодування втрат, від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування

- частково врахована. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 33? Анатолію Григоровичу, депутат Печеров каже, що він вносив пропозицію, а ви її не врахували.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. До цієї статті Печеров не вносив пропозиції.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Хто вносив пропозицію? Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вважав, що ми все погодили. Вчора про все домовилися. "Дослідні поля" вилучити зі сторінки 34 і перенести на сторінку 33. Більш надійно їх захистити. І тут ми досягли згоди. Я не розумію, чому сьогодні вже не вносимо.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. То до чого тут 33 сторінка?

ПЕЧЕРОВ А.В. Стаття 33. "Дослідні поля" включаються в 33 і вилучаються з 34, щоб ніхто не зазіхав на ці надзвичайно цінні землі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Леоніде Макаровичу, це питання ми вирішили поставити на голосування сесії. Депутате Печеров, ми ж домовилися, що ви вийдете і скажете біля мікрофона, а сесія проголосує - залишати чи не залишати "дослідні поля".

ГОЛОВА. Шановні депутати, ви з цього питання? Тоді зараз вирішимо. Не треба повторювати. Товаришу Печеров, подивіться, тут у статті 34 є поля науково-дослідних установ і навчальних закладів. Він вносить пропозицію, щоб оце положення перенести в статтю 33 і тільки. Але тут, я бачу, виникли настільки серйозні неузгодження, що винесли це питання на сесію. Тому я ставлю на голосування пропозицію товариша Печерова, голови комісії, щоб це положення, яке він щойно зачитав, перенести із статті 34 в статтю 33. Прошу за це проголосувати.

"За" - 240. Рішення прийняте. Тоді стаття 33 ставиться на голосування з цим доповненням. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Крім того, що ми врахували зауваження депутата Печерова, є ще й недоречність. Ми про неї вчора домовилися з Анатолієм Григоровичем. Не може бути в тексті "а також земель заповідників, національних, дендрологічних, ботанічних садів і меморіальних парків..." Ми не маємо національних садів, тому ми домовилися, що там буде: "національних парків, дендрологічних, ботанічних садів..." Крім цього, у першій частині статті серед грунтів, які ми згадували, немає таких високопродуктивних грунтів, як глибокі буроземні в Карпатах і сірого підзолистого в лісостепу.

Ми про це також домовилися. Тому їх треба включити. Або не перераховуємо типи грунтів взагалі, або даємо всі високопродуктивні. Тому я пропоную: нехай залишається перелік і внести "глибокі буроземні, сірі і темно-сірі підзолисті грунти". Змінити редакцію і врахувати те, що пропонував депутат Печеров.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Анатолію Григоровичу, була така пропозиція?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Пропозиція від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування була внести: "ботанічних садів та інших територій". Потім у розмові з депутатом Голубцем була така пропозиція, але письмово вона не надходила.

ГОЛОВА. Ну, це ж справді недоречність, бо в нас немає національних садів.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Є пропозиція погодитися з депутатом Голубцем.

ГОЛОВА. Внести пропозицію Голубця, але треба за неї проголосувати. Давайте проголосуємо. Вона слушна.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Тільки грунти потім перелічіть, будь ласка. За грунти розмови не було.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування із доповненням. "За" - 238. Рішення прийняте.

Тепер статтю 33 з доповненням народних депутатів Печерова і Голубця ставлю на голосування в цілому. "За" - 270. Стаття прийнята.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу займати місця. Запрошую до залу народних депутатів, які ще не встигли зайти. Перерва закінчилася.

Прошу реєструватися. Можемо продовжувати роботу. Будь ласка, депутате Чепурний.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 34 - "Особливий порядок вилучення земель для державних і громадських потреб".

Надійшли зауваження: від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села - пропозицію знято; від народного депутата Печерова - перенесли у статтю 33. Щодо пропозиції від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування: Рада Міністрів не може розпоряджатися землею, нею розпоряджається

Верховна Рада, значить, і в редакцію статті 34 - остаточну редакцію, так, де в дужках: "частини третя і четверта" - після слова "частини", у зв'язку з тим, що ми .../нерозбірливо/... статтю 32, дописати: "частини друга, третя і четверта". "Дослідних полів" - виключити. Прошу проголосували за статтю 34.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати за статтю 34.

"За" - 235. Прийнято. Стаття 35.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 35 - "Порядок погодження питань, пов'язаних з вилученням земель".

Пропозиції народних депутатів Руденка, Борзих, Шепи і від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування частково враховані, частково не враховані. Прошу в такій редакції, статтю 35 проголосувати.

ГОЛОВА. Чи наполягають народні депутати, які вносили пропозиції, на їх обговоренні? Не наполягають. Можна голосувати статтю 35? Ставлю на голосування.

"3а" - 255. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 36 - "Платність землеволодіння і землекористування".

До цієї статті надійшли пропозиції: від народного депутата Списа - відхилені, подвійної плати не може бути; від народного депутата Борзих - відхилена, натуральна форма непередбачена у нас ніде, а плата.../не чути/...; від народного депутата Руденка - відхилена; від народного депутата Мельника - відхилена.

ГОЛОВА. Наполягають народні депутати на своїх пропозиціях? Не наполягають. Голосуємо за статтю 36. "За" - 252. Підтримано.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 37 - "Розміри орендної плати за землю".

Від народного депутата Печерова надійшла пропозиція. Комісія не погодилася, і депутат Печеров доповідатиме. Пропозиція від народного депутата Руденка відхилена.

ГОЛОВА. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села також внесла.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Можу пояснити: те, що Печеров запропонував, - це не норма Кодексу.

ГОЛОВА. Народний депутат Печеров буде давати пояснення? Знімається.

Можна голосувати за статтю 37? Ставлю на голосування.

"За" - 260. Стаття прийнята.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 38 - "Використання платежів за землю".

Надійшли пропозиції від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села, але комісія їх знімає. Більше пропозицій не було. Прошу проголосувати за статтю 38.

ГОЛОВА. Хто знімає? Комісія знімає? Але там черга. Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ми вчора розглядали. Я не знаю, з яких причин виключена пропозиція, яка вносилася від комісії. Вчора ми про все домовилися.

Ми наполягаємо, щоб другу частину цієї статті виключити. Перша частина визначає куди надходять платежі за землю - в бюджет. А на що їх використовувати - це справа бюджету і кожної Ради, куди надходять ці гроші. Якщо ми регулюватимемо й ці функції цим законом, ми далеко зайдемо.

ГОЛОВА. Ви зрозуміли пропозицію? Другий абзац статті 38, який регламентує використання платежів за землю, сюди не включати, виключити його. До цього ж? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Здесь еще одно дополнение. В статье 13 Закона о местном самоуправлении записано, что земельный налог используется_ /нерозбірливо/... туда, куда направляется. Расхождение между вторым абзацом и Законом о местном самоуправлении. Поэтому надо абзац исключить.

ГОЛОВА. Всі за це?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Тут редакцію уважно прочитайте. Я не заперечую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Якщо ми знімаємо другий абзац - "Платежі за землю..." - тоді зміни потребує назва статті: не "Використання платежів за землю", а "Надходження платежів за землю". Ми "використання" зняли, то й назва статті поміняється.

ГОЛОВА. Саму назву? "Використання платежів ..." Треба змінити назву статті, правильно. "Надходження платежів за землю"

- і все. Зрозуміло? Так?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Комісія не заперечує.

ГОЛОВА. Ставимо на голосування пропозицію вилучити другий абзац цієї статті як недоречний в цьому проекті, оскільки регламентує розподіл. Хто "за" - прошу проголосувати.

Вже питають, за що голосувати? Я вже тричі повторюю. Є в нас з окремою думкою депутати, які вже навіть аплодують.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Рекомендують. Була стаття...

ГОЛОВА. Залишається у старій редакції.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Використання платежів за землю". Пропонується: "Надходження платежів за землю". Був перший абзац: "Платежі за землю надходять у бюджети відповідної сільської, селищної, міської

Ради народних депутатів, у межах якої знаходиться земельна ділянка". Це - зрозуміло.

Платежі за землю, - другий абзац, - згідно з законодавством Української РСР /яке ми будемо далі приймати/ можуть частково /не обов'язково - а частково/ централізуватися у бюджеті районної, обласної Ради народних депутатів, бюджеті Української РСР".

ГОЛОВА. Народний депутат Печеров - голова комісії - каже, що в нас є цілий ряд законів, у тому числі про фінанси і про інше, які це регламентують. Ну, чого ми хочемо в одному законі, в одному кодексі /вже він такий, що його читатимуть місяцями/ все звести докупи? В нас аграрники мають свою позицію, промисловці - свою, інша група - свою, і кожен хотів би мати один закон, і не можемо проголосувати за раціональність.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Комісія повністю згодна з пропозицією Печерова

- другий абзац зняти.

ГОЛОВА. Он там аплодують, там же є своя позиція. Бачте, вони вважають, що це - найсправедливіше.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Печеров свою позицію пояснив. Я вам слова не давав. Якщо з мотивів голосування... Ви не вносили ніяких пропозицій, чому ви йдете до мікрофона?

Отже, поправка не пройшла. Голосується в редакції, яка є. Будь ласка.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Прошу голосувати. У тій редакції, яка є. Не пройшла ні та, ні інша.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Залишається у тій редакції, яка була у першому читанні. Далі.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Вистачить, не можна. Є порядок, яким визначається, що коли не проходить ніяка поправка, залишається редакція, що була у першому читанні.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Стаття 39.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 39 - " Пільги по справлянню плати за землю". Надійшли пропозиції від комісій у питаннях екології та раціонального природокористування, з питань молоді, з питань відродження та соціального розвитку села, у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування, від народного депутата УРСР Руденка. Всі пропозиції розглянуті.

Частина відхилена, більшість врахована. Є одна зміна в редакції статті, прошу дозволити зачитати її повністю.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Пільги по справлянню плати за землю. Від плати за землю звільняються: заповідники, національні і дендрологічні парки, ботанічні сади; заказники /крім мисливських/, дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю /крім радгоспів-технікумів та учбових господарств, вищих учбових закладів/; заклади культури, освіти, фізкультури і спорту, охорони здоров'я, соціального забезпечення, а також навчально-виховні заклади, незалежно від їх підпорядкування", а далі - по тексту.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Заклади культури, освіти, фізкультури та спорту". Комісія погодилася. "Пільги по справлянню плати за землю...

ГОЛОВА. "По справлянню плати" - що це "справляти сплату"? Таке слово є?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Це українське слово - справляння.

ГОЛОВА. Справляти весілля, справляти плату. Пільги по оплаті?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Давайте "по оплаті" - не заперечую зовсім.

ГОЛОВА. Викреслили, вже немає його. Можна голосувати? Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Шановні депутати! Я хотів би привернути вашу увагу до досить важливого питання. У другому читанні /я пропозицію подавав, Анатолій Григорович підтвердить/ ми всетаки повернулись і прийняли пропозицію Ради Міністрів, що навчальні заклади сільськогосподарського профілю, які мають землю, звільняються від податку за землю. Чому? Подивіться, що сьогодні являють собою наші навчальні заклади, вищі і середні? Я думаю, більшість депутатів чудово розуміє. І ті прибутки, які є, йдуть і на розширення матеріально-технічної бази і на інше. Ви знаете, що радгоспи-технікуми створені тільки в 1961 році на базі розвалених господарств. Я прошу таки, щоб підтримали і проголосували в другому читанні за пропозицію Ради Міністрів.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ми розглядали дуже уважно цю пропозицію. Це депутат Бойко подав пропозицію зняти частини 1,2,3,4,5. Ми вирішили, що, крім радгоспів-технікумів, всі пільги повинні залишитись. За його пропозицію треба проголосувати.

ГОЛОВА. Отже, ви вирішили залишити так, як тут записано?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, як записано.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я дуже просив би в цей 4-й абзац дописати доповнення Комісії у справах молоді, одним словом: "освіти, фізкультури, спорту і туризму". Ми маємо цілу мережу дуже важливих для відпочинку, для розвитку масового туризму закладів, але вони не входитимуть у перелік тих об'єктів, які не будуть обкладатися відповідним податком і сплатою за оренду землі. Це ж невелике доповнення, розумієте, можна на слух прийняти. Але воно конче потрібне, треба було б обов'язково включити і прийняти. Я дуже прошу депутатів підтримати цю пропозицію і проголосувати за неї.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Комісія цього питання не розглядала, бо не було пропозиції. Рада вирішити це питання може, будь ласка.

ГОЛОВА. А як голова комісії вважає?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Не має заперечень.

ГОЛОВА. Отже, можна "заклади культури, освіти, фізкультури і спорту, туризму, охорони здоров'я, соціального забезпечення, а також навчально-виховні" і так далі. Так? Що, не зрозуміли пропозиції? Я не розумію, чому голова комісії підтримує цю пропозицію. Спорт, туризм - невже незрозуміло? Це ж не формулювання, яке на слух не сприймеш, добавляється одне слово, товариші. Ви ж уже уважно ставтесь до цього. Перший мікрофон.

БОЙКО І.В., голова Чернівецької міської Ради народних депутатів /Першотравневий виборчий округ.

Чернівецька область/. У другій колонці є моя пропозиція стосовно того, щоб вилучити абзаци 1,2,3,4 і 5. Я вважаю, що всі повинні платити за землю. Аргументи мої такі. У нас у Чернівцях є університет, що має кілька десятків гектарів землі. Торік посіяли пшеницю, влітку студенти були на канікулах, навіть не зібрали ту пшеницю. А ми сьогодні хочемо їм установити пільги - не платити за землю.

Я вважаю і наполягаю проголосувати за те, щоб пункти 1,2,3,4,5 вилучити. Тим більше, в останньому реченні цієї статті сказано, що обласні, Київська і Севастопольська міська Рада народних депутатів можуть встановлювати пільги по справлянню плати.

Якщо обласна Рада врахує, що університету /чи якомусь закладу культури/ треба дати пільги, вона прийме рішення, і не треба нам це вирішувати. Тому я пропоную проголосувати за мою пропозицію.

ГОЛОВА. Шановні товариші, Бойко, народний депутат від Чернівців, пропонує: враховуючи те, що обласні, Київська, Севастопольська міські Ради можуть встановлювати пільги по оплаті /знову це "справляння по оплаті"/ за землю, то початок статті 39, де йде перелік, вилучити. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

"За" - 228, пройшла пропозиція.

Ще є які доповнення? Немає більше? У вас що? Перший мікрофон.

ПАУЛЬ В.Й., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Харцизький виборчий

округ, Донецька область/. Я категорически возражаю против исключения 5 пункта и хочу аргументировать это.

ГОЛОВА. Проголосували вже.

ПАУЛЬ В.Й. Вы не дали высказаться до конца и сразу голосовали. Сегодня мы поставим под удар физкультуру и спорт нашей Украины. Мы сорвем просто-напросто подготовку нашей молодежи. Это все-таки оздоровительный процесс, и никак нельзя без этого обойтись. Я прошу пересмотреть 5 пункт и не допустить...

ГОЛОВА. Переголосовувати ми, звичайно, не будемо. Вже ж переголосували. Треба було раніше вийти до мікрофона. Шановні товариші! Послухайте уважно. Комісія у справах молоді наполягає, незважаючи на те, що ми проголосували /вони не встигли, зважаючи на ситуацію, доповісти/, щоб число тих...

Я маю право говорити, Анатолію Сергійовичу? Ви не даєте мені можливості говорити. Коли у нас буде та культура, щоб я кожного не закликав?.. Коли ви дасте мені можливість говорити, коли ви навчитесь? Так, ви мовчите, вже після того, як я вам зробив зауваження.

Наполягає комісія на тому, щоб у число тих організацій або органів, або товариств, які мають пільги у платі за землю, віднести спорт. Зрозуміло?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Тобто, четвертий... / нерозбірливо/... залишити в силі?

ГОЛОВА. Комісія просить, щоб в числі тих, хто мав пільги, були спортивні організації.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Заклади фізкультури та спорту.

ГОЛОВА. Заклади фізкультури та спорту. Зрозуміло? Комісія наполягає, щоб ще раз проголосувати за це. Ми проголосували вже за те, що воно виключається. А вони наполягають на тому, щоб переголосувати і включити. Я ставлю на голосування. Все. Закінчили з цією статтею. Проголосували, все, закінчили. Заступник Голови Верховної Ради бажає сказати кілька слів закличних.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради Української РСР. Товарищи, мы - политический орган, и давайте очень аккуратно подходить к тому, что мы принимаем в политической атмосфере. Мы сейчас лишили государственной приоритетности важнейшую сферу деятельности нашего государства - обучение, физкультуру и спорт. Я понимаю, что областные Советы могут, если они этого захотят, дать соответствующие приоритеты. Но это - областные Советы. А ведь те сферы деятельности, о которых идет речь - это государственные сферы деятельности, и мы голосованием сейчас лишили их приоритетных прав. Мы должны очень аккуратно к этому подходить... Я принципиально считаю - дело Верховного Совета обеспечить приоритетность образования, культуры, социального обеспечения, а мы все это исключили из приоритетности.

Я предлагаю еще раз обсудить этот абзац, то, что мы исключили.

ГОЛОВА. Займіть, будь ласка, свої місця. Шановні товариші! Сьогодні я просто встану і піду з цієї сесії або припиню роботу

сесії. Так же неможливо працювати! Якщо ви не хочете працювати, то ви заявіть про це офіційно. Буде все зрозуміло. Чи можливо так, щоб через раз ми переголосовували статті? Я прошу зайняти свої місця. Я не буду вести сесію доти, поки ви не сядете на свої місця.

Анатолію Григоровичу, що ви пропонуєте зараз? Проголосували ж уже, не пройшли. Все, наступна, сорокова стаття.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 40 - "Права землеволодільців". Надійшла пропозиція від народного депутата Борзих. Вона відхилена, бо це є в статті 90. І від народного депутата Печерова пропозиція - в пункті другому виключити слова "доходи від її реалізації" - частково відхилена, частково прийнято. І Пропозиція Комісії з питань екології та раціонального природокористування - відхилена, бо це враховано в статті 50. Комісія просить проголосувати запропоновану редакцію статті 40.

ГОЛОВА. Будь ласка, третій мікрофон.

БОРЗИХ О.І. Пункт 6: "у разі вилучення землі або добровільної відмови від земельної ділянки одержувати компенсацію за підвищення родючості землі". Я задаю запитання, від кого? І прошу внести додаток такий:"... від правонаступника земельної ділянки або від органу, що вилучив землю". Уточнити тут, бо не зрозуміло, від кого він одержить. Оце моя пропозиція, прошу проголосувати.

ГОЛОВА. До якого пункту? Ще раз скажіть, будь ласка.

БОРЗИХ О.І. Пункт шостий.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Шостий пункт можна й залишити.

ГОЛОВА. В разі вилучення...

БОРЗИХ О.І. У разі вилучення землі надається компенсація за підвищення родючості цієї землі. Від кого отримає він компенсацію?

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте? Читайте.

БОРЗИХ О.І. Я уточнюю - додати після слів "родючості землі": "від правонаступника земельної ділянки або від органу, що вилучив землю".

ГОЛОВА. Зрозуміло? Приймається таке доповнення. Редакція просто змінюється. Ще є які доповнення? Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. У мене пропозиція щодо суті. Внесена пропозиція

- виключити "і доходи від її реалізації". Чому? Якщо ми залишимо всю норму, тоді втрачає будь-яку силу Закон про оподаткування. Це означає зовсім звільнити підприємства від внесення доходів в бюджет. Це не відповідає законам, які ми раніше прийняли, включаючи Закон про пріоритетний розвиток села, де встановлено, що потрібно сплатити в місцевий бюджет.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу!

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я прошу уважно послухати пункт 2: "Землеволодільці мають право... власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації? Як це

- я виробляю продукцію, реалізую і не маю права на доходи від цієї продукції? Від чого ж тоді я буду доходи мати? Від реалізації своєї продукції. За землю і за доход ми будемо платити податки згідно з Законом про податки. Тому ми відхилили цю пропозицію.

ГОЛОВА. Можна ставити пропозицію в цілому... Прошу проголосувати з доповненнями, які внесли. "За" - 252. Рішення прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 41 - "Обов'язки землеволодільців". Зауважень не надходило, прошу проголосувати за статтю.

ГОЛОВА. Не треба голосувати. Вона залишається, якщо не було зауважень. Тут є пропозиція. Написано - відхилити.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ні, ні, то до попередньої статті. То на іншій сторінці до статті 40.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. До статті 40.

ГОЛОВА. До статті 41 не надходило?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. До статті 41 не надходило зауважень.

ГОЛОВА. Стаття 42.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. На цю сторінку помилково перенесено зауваження до статті 40.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу, статтю 42 прошу читати.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Статтю 42 уже проголосували - "Права землекористувачів". Надійшла пропозиція від Комісії у питаннях діяльності Рад народних Депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Пропозицію відхилили. Пропозиція народного депутата Руденка відхилена. Всі ці питання вже відпрацьовані. Від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування пропозиція відхилена.

ГОЛОВА. Не наполягають?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу проголосувати. Стаття 42. "За" - 251. Прийнято. Стаття 43.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 43 - "Обов'язки землекористувачів". Надійшла пропозиція від народного депутата Бойка. Відхилили її. Він пропонує вилучити пункт 3, бо будувати можна тільки на землях, які надані у володіння". На всіх землях можна будувати. Будь ласка.

ГОЛОВА. Народний депутат Бойко не наполягає? Наполягає? Перший мікрофон.

БОЙКО І.В. Тут вкралася помилка. Мої зауваження до статті 42, а не до статті 43, пункту 3. Декілька слів щодо аргументації своєї пропозиції.

ГОЛОВА. Ну ми ж статтю 42 проголосували.

БОЙКО І.В. Ні, ні. Я вже не хочу повертатися до голосування, але так трапилося, що хочу дещо пояснити.

ГОЛОВА. Депутате Бойко, я вам ставлю конкретне запитання. Ви хочете виступити? Скажіть, яка мета вашого виступу?

БОЙКО І.В. Все, я знімаю.

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 43? Прошу голосувати. "За" - 256. Статтю прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 44 - "Захист прав землеволодільців і землекористувачів".

Надійшла пропозиція від депутата Борзих: передостанній абзац доповнити словами"... та діяльності, яка завдає шкоди природі". Ми відхилили, бо це порушення законодавства.

ГОЛОВА. Не наполягаєте? Народний депутат Борзих не наполягає. Прошу проголосувати статтю.

Сто депутатів не голосувало.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я хочу запитати, чому така ситуація? Ви проти чи не голосували? Стаття 44. Тут немає пропозиції Барабаша. До статті 44, Анатолію Григоровичу, ви мали пропозиції Барабаша?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ми не мали пропозиції Барабаша.

ГОЛОВА. Якщо не було, то не було. То де ж ця пропозиція? Голова Комісії стоїть на трибуні. Не можемо ми, шановний товаришу Барабаш, на слух сприймати, якщо комісія не розглядала. Я ще раз повторюю. Якщо ваша пропозиція йде текстуально і ви даєте зауваження, які треба редагувати, то ми не можемо на сесії на слух приймати такі важливі документи.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 26 проголосована.

ГОЛОВА. Ми проголосували за неї. Нічого ми не відкладали. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. У погодженому проекті Закону про власність є така сама стаття "Захист прав землеволодільців і землекористувачів". І тому я вважаю, що текст статті Закону про власність і Земельного кодексу мають бути ідентичні. І я пропоную текст цієї статті "Захист прав землеволодільців і землекористувачів" сформулювати тоді, коли ми в другому читанні приймемо Закон про власність. І така пропозиція була подана в комісію.

ГОЛОВА. Товаришу Барабаш, я вам задаю конкретне запитання. У нас Закон про власність прийнятий? Я задаю вам конкретне запитання. Ви можете сказати, так чи ні?

БАРАБАШ О.Л. Він же стоїть вище, ніж Земельний кодекс, бо він регулює поняття власності в усіх сферах, в тому числі і в земельних. Це системний закон.

ГОЛОВА. Я ж вам сказав, що Закон про власність не прийнято, а ви весь час посилаєтесь на закон, який буде прийматися.

БАРАБАШ О.Л. Його треба було приймати раніше, ніж Земельний кодекс.

ГОЛОВА. Займіть своє місце. Я вас прошу, будьте послідовним і логічним. Ну де ви таке бачили, щоб посилалися на закон, який ще буде прийматися? А ви на нього посилаєтеся, як на прийнятий, і ми мусимо це узгоджувати.

Я ставлю на голосування статтю 44. Прошу проголосувати.

Прийнято. Наступна стаття.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 45 - "Відновлення порушених прав землеволодільців і землекористувачів". Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Наступна стаття.

Якщо не надійшло зауважень, то ми не голосуємо. Залишається в тій редакції, яка проголосована.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 46 - "Запобігання негативним впливам на сільськогосподарські, лісові та інші угіддя, розташовані за межами наданих у володіння і користування земельних ділянок".

Зауважень не надійшло.

Стаття 47. Гарантії на землеволодіння і землекористування". Пропозицію від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села враховано і прийнято. Пропозицію від народного депутата Руденка - відхилено.

ГОЛОВА. Народний депутат Руденко не наполягає?

Не наполягає. Можна голосувати. Голосуємо статтю 47.

"За" - 269. Статтю прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 48 - "Надання земель сільськогосподарського призначення".

Надійшли пропозиції від Комісії з питань екології та раціонального природокористування. Пропозиції відхилені.

Більше пропозицій не надійшло. З Комісією з питань відродження та соціального розвитку села ми це питання погодили.

ГОЛОВА. Наполягають комісії?

Не наполягають. Статтю 48 ставлю на голосування.

"За" - 250. Статтю прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 49 - "Виключення із сільськогосподарського обороту земель, що зазнали радіоактивного і хімічного забруднення".

Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Стаття 50.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 50 - "Зміна меж і розмірів землеволодінь і землекористування".

Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Стаття 51.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 51 - "Землі громадян, які ведуть селянське /фермерське/ господарство".

Пропозицію від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування ми відхилили. Вчора це питання з'ясовано. Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села - з'ясовано питання. Пропозиція Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування відхилена. Від народного депутата Борзих - відхилена, від народного депутата Поличка - відхилена.

ГОЛОВА. Наполягають народні депутати Борзих і Поличко? Не наполягають. Ставлю на голосування статтю.

"За" - 247. Прийнято.

Тут є і така пропозиція, давайте обговоримо. Якщо, скажімо, пропозиції відхилено, депутати не наполягають і редакція статті не зазнала ніяких змін після першого читання, то, може, не будемо голосувати? Давайте не будемо голосувати. Стаття 52.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 52 - "Порядок надання земель для ведення селянського /фермерського/ господарства".

Від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування... Вчора цю пропозицію узгодили.

ГОЛОВА. Зміна відбулася у статті?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Змін у статті немає.

ГОЛОВА. Значить, лишається така, яка була в першому читанні. Хвилиночку. За процедурою не обов'язково голосувати.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Голосуємо.

ГОЛОВА. Не обов'язково. Тому що змін редакційних і суттєвих не відбулося в статті. Вона вже проголосована в першому читанні. Стаття 53.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Розміри земельних ділянок селянських /фермерських/ господарств".

Від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування... Ми вчора цю статтю повністю...

ГОЛОВА. Ні, я бачу, вона має деякі зміни. Скажімо: "Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське господарство, поділу не підлягають", - це попередній варіант, а в новому - "Земельні ділянки громадян, які ведуть селянське /фермерське/"...

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ну, фермерське - тільки слово.

ГОЛОВА. Все-таки зміна відбулася?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, редакційна: "фермерське" ми включили скрізь.

ГОЛОВА. Ніхто не наполягає? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. В Одесской области есть фермерский союз. Я встречался с этими людьми, и мы обсуждали этот проект. Они просили меня высказать такое предложение. Они говорят, что выращивают зерновые...

ГОЛОВА. Ви пропозицію подавали?

ДЕПУТАТ. Да, тут есть это предложение.

Они говорят, что для человека, который выращивает зерновые, 50 гектаров - мало. Это же касается и выращивания свеклы. Поэтому я предлагаю еще раз проголосовать за предложение, которое здесь имеется. Я его зачитываю: після слів"... земельні ділянки" продовжити в такій редакції:"...граничні розміри яких встановлюються обласною, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів". Прошу поставити це на голосування.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші! Ця пропозиція розглядалася комісією. Чому ми відхилили її? Якщо ми тільки віддамо фермеру ту монокультуру, що тоді будемо мати в себе? Якщо він сьогодні сіятиме озиму пшеницю, завтра - озиму пшеницю, післязавтра - ячмінь, то ми нічого не матимемо. Потрібний якийсь сівооборот чисто з агротехнічних міркувань.

Если выращивать свеклу, 50 гектаров для одного человека - это.. /нерозбірливо/... только при новой технологии на 50 гектарах одному человеку можно вырастить, когда будут гербициды, техника и все остальное. Поэтому мы установили 50 гектаров, и я прошу проголосовать именно за 50 и 100 гектаров, - за то, что изложено в статье.

ГОЛОВА. Народний депутат наполягає на тому, щоб голосувати в тій редакції:"...граничні розміри яких встановлюються обласною, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів".

Я ставлю на голосування.

Не проходить. Більше немає?

Можна голосувати за статтю 53? Тут деякі редакційні зміни. Будь ласка, ставлю на голосування.

"За" - 233. Прийнято. Стаття 54.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 54 "Передача права володіння земельною ділянкою або надання її в користування".

Від народного депутата Старіченка надійшла пропозиція: статті 53, 54, 55, 56, 57, 58, 60, 61 переробити з урахуванням приватної власності. Ми таку власність відхилили. Тому ця пропозиція не підтримана.

Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села - питання погоджено.

Від депутата Руденка: після слів:"...має право на одержання" доповнити словами "від покупця повної компенсації". Відхилено.

Більше пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Ніхто не наполягає? Ставлю на голосування статтю 54.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Не потрібно ставити.

ГОЛОВА. Тут є деякі зміни, я бачу, редакційні: "фермерські".

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Фермерські" скрізь введено.

ГОЛОВА. Не голосував 101 народний депутат. Невже не встигаємо голосувати? Що, не встигаєте голосувати?

Шановні товариші, повторюю: ставиться на голосування стаття 54. Вона перед вами, ось редакція цієї статті. Голосуємо.

"За" - 290. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 55 - "Право громадян, які ведуть селянське /фермерське/ господарство, на компенсацію".

Надійшло від народного депутата Руденка... Прошу вибачення в депутатів, пропозиція Руденка до статті 55 відхилена.

ГОЛОВА. Змін у статті немає ніяких?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, немає ніякої зміни.

ГОЛОВА. Стаття 56.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Успадкування права володіння земельною ділянкою, наданою для ведення селянського /фермерського/ господарства".

Пропозицій не надійшло. З Комісією з питань відродження та соціального розвитку села погоджено.

ГОЛОВА. Тут, я бачу, деякі зміни.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Єдине тільки, редакційне: "фермерського".

ГОЛОВА. Ні, ви читайте. Було написано: "Переважне право успадкування", а тут - "При цьому перевага в успадкуванні..." Зміни ж відбулися в редакції. Далі - теж поміняли, Анатолію Григоровичу, я розумію, що прийнято. Якщо стаття не зазнала ніяких змін - не голосуємо. Але я бачу, що вона змінена, значить, потрібно голосувати. Ставлю на голосування. Голосується стаття 56.

"За" - 270, прийнято. Стаття 57.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 57 - "Земельні ділянки громадян для ведення особистого підсобного господарства". Від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування пропозиція щодо ведення особистого підсобного господарства прийнята і подається у пропонованій редакції. Це ще не віддруковано, одне тільки слово - "районної" - викреслено: "Для ведення особистого підсобного господарства громадянам Української РСР за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 2 гектарів". Все.

ГОЛОВА. Врахували?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Врахували пропозицію.

ГОЛОВА. Ставлю її на голосування. Стаття 57. "За" - 278, прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 58 - "Земельні ділянки для ведення садівництва".

Пропозиції, які надійшли від народного депутата Печерова, від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування не прийняті. Від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування поправки прийняті. Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села - відхилено. Пропозиція народного депутата Петренка про те, що розмір ділянок не повинен перевищувати 0,12 гектара, теж відхилена.

По цій статті немає більше зауважень, і пропонується така редакція першого абзацу : "Для ведення колективного садівництва кооперативам громадян Української РСР за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу".

ГОЛОВА. Наполягаєте? Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Тут Печеров наполягає.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я наполягаю виключити слова "дачного будівництва". Нам достатньо того, що ми надаємо землю для колективного садівництва, і там зводять триповерхові будинки. Надавати землю

12 "соток" для того, щоб будували котеджі, корти, парки, басейни, мені здається, ми що до цього не дійшли. Це майбутнє, і давайте зараз збережемо будівельні матеріали для будівництва тих, хто живе в таких умовах, що вже не можна навіть існувати.

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте все ж таки?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Те ж, що і пропонували. Перша стаття цього Кодексу, другий абзац: "Кожен громадянин Української РСР має право на земельну ділянку". Має право. Чи це буде в кооперативі, чи дача, чи що завгодно. Ми відхилили цю пропозицію.

ГОЛОВА. Я хочу тільки сказати шановному депутату Печерову, що якщо він подивиться статтю 6, подивіться, будь ласка, статтю 6, там є про дачне будівництво. Всі республіки Радянського Союзу таке прийняли, а ви вже тепер пропонуєте ультрареволюційні форми. Я ставлю на голосування статтю в цілому.

"За" - 240, прийнято. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 59. Статтю пропонується виключити відповідно до змісту статті 6 у новій редакції.

ГОЛОВА. Виключити?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб виключити статтю 59, прошу проголосувати.

"За" - 226, прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 60 - "Земельні ділянки для традиційних народних промислів". Зауваження від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування враховано повністю. Зауваження таке: викреслити після "селищних" слово "районних". Ми пропонуємо викреслити.

ГОЛОВА. Дивіться, будь ласка, уважно на текст. Пропонується в тексті "Для заняття традиційними народними промислами громадянам Української РСР за рішенням сільських, селищних, районних" викреслити слово "районних", а далі йде "міських Рад народних депутатів" - і за текстом. Можна голосувати? Ставлю на голосування.

"За" - 243. Прийнята стаття.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 61 - "Земельні ділянки для городництва, сінокосіння і випасу худоби". Від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування, зауваження враховані. Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села - відхилені. Від депутата Печерова - відхилені. Пропонується така редакція першого абзацу: "Кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної", а "районної" - пропоную опустити, а далі "міської Ради народних депутатів надаються земельні ділянки для колективного городництва".

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Шановні народні депутати, я бачу, ви стомилися, але я прошу уваги. Це ж тут не написано, а голова комісії тільки пропонує зараз. То він так читає, як воно в нас

написано, оце ж біда наша така. Отже, "Кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної" /що викреслюємо - районної" викреслюємо?/ далі - "міської Ради народних депутатів надаються земельні ділянки для колективного городництва". Зрозуміло?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ви ж не дочитали до кінця.

ГОЛОВА. Поясніть йому, будь ласка. Я вже не можу депутату Мельнику пояснити, ви поясніть.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Товариші, сільська Рада не має права, тобто має право тільки погодити один пункт - це передача землі сільському господарству або фермерському господарству. Все інше вирішує тільки районна Рада - і в межах села, і поза межами села

- на землях в колгоспах, радгоспах, на всіх землях, крім водних, або лісових земель.

ГОЛОВА. Товаришу Мельник, я вас благаю, або ви станьте сюди...

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Я дуже прошу депутата Мельника зустрітися на п'ять хвилин з ... /нерозбірливо/... там в кулуарах і переговорити.

ГОЛОВА. Хто ще наполягає на якійсь редакції? Немає. Таким чином, "Кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів надаються земельні ділянки для колективного городництва". В такій редакції іде. І в четвертому абзаці також викреслити "селищними, районними", - а далі за текстом.

Можна так? Голосуємо за статтю 61? Ставлю на голосування. "За" - 255. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 62 - "Землі колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій". Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Не надійшло також зауважень до статті 63.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 63 - "Розміщення об'єктів внутрігосподарського будівництва колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, установ і організацій". Зауважень не надійшло.

Стаття 64 - "Землі сільськогосподарських кооперативів". Зауваження від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування враховано. Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села - відхилено. Питання узгодили.

ГОЛОВА. Прошу хвилиночку уваги. Є якісь зміни?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Є зміни.

ГОЛОВА. Читайте.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Кооперативам, що створюються на базі підрозділів сільськогосподарських підприємств /крім дослідних господарств/ і виходять з них, за рішенням сільської, селищної" /а "районної" - вилучити/, далі - "міської Ради народних депутатів" . І потім за текстом.

ГОЛОВА. Тобто текст наводиться без однієї Ради.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Все узгоджується із статтями 19 і 32.

ГОЛОВА. Більше не надійшло. Можна голосувати? Ставлю на голосування статтю 64. "За" - 255. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 65 - "Землі міст". Пропозиція народного депутата Руденка відхилена. Більше пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Змін немає в самій статті? Немає.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 66 - "Землі селищ міського типу". Пропозиція від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування: "Межі мають встановлюватися Радою на два рівні вище". Відхилили.

ГОЛОВА. Зміни є в статті? Немає змін.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 67 - "Землі сільських населених пунктів". Пропозиція від Комісії з питань екології та раціонального природокористування: "Межі мають встановлюватися Радою на два рівні вище". Пропозиція - відхилена.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Чи вами Мельник керує вже, чи хто?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Прошу вибачення.

ГОЛОВА. Він тільки що вибачався, але я бачу, що це він так робить для того, щоб я звернув на нього увагу. То я можу звернути увагу, врешті-решт. Це просто несерйозно, депутате Мельник. Ви ж серйозна людина! До статті 67, повторюю, змін ніяких не внесено. Як було, так і залишається, йдемо далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 68 - "Земельні ділянки житлових, житлово-будівельних, гаражно-будівельних і дачно-будівельних кооперативів". Пропозиція від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів врахована. Редакція статті така: "Кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської /"районної" - викреслюється/ Рад народних депутатів" - і далі за текстом.

ГОЛОВА. Тобто вноситься у відповідності із статтею 19. Але оскільки вносилися зміни, статтю потрібно проголосувати. Голосується 68 стаття. "За" - 267. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 69 - "Земельні ділянки для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва". Надійшли пропозиції від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села, від народного депутата Петренка, від Комісії у справах молоді. Деякі враховані, узгоджені із статтею 19. Слово "районні" - викреслили.

ГОЛОВА. Тобто внесено відповідні зміни.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, внесені зміни.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 69. Вона узгоджується з статтею 19. Прошу проголосувати. "За" - 245. Прийнята.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 70 - "Землі промисловості". Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села надійшла пропозиція, яка врахована в розділі 4. Більше пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Ставлю статтю на голосування. "За" - 241. Прийнята.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 71 - "Землі транспорту, зв'язку та іншого призначення". Зауважень не надійшло.

Стаття 72 - "Землі для потреб оборони".

Пропозиція від Комісії у справах молоді відхилена. Пропозиція від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування передбачена частиною 2 цієї статті.

ГОЛОВА. Не наполягають? Є зміни в статті? Немає.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 73 - "Надання підприємствам, установам і організаціям промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та інших галузей народного господарства земель для сільськогосподарських цілей".

Все враховано, ця стаття залишається. Пропозиція від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, місцевого самоврядування відхилена.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 73. "За" - 235. Прийнята.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 74 "Землі природоохоронного призначення". Пропозиція від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села відхилена. Пропозиція від Комісії з питань екології та раціонального природокористування - "паркипам'ятки садово-паркового мистецтва" - прийнята. Більше пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Тут є зміни.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, є зміни.

ГОЛОВА. До земель природоохоронного призначення належать землі заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків. Далі доповнення:"...парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників /за винятком мисливських/, заповідних урочищ, пам'яток природи". Це таке доповнення.

Решта залишається без змін. Ось з таким доповненням ставиться на голосування. Прошу проголосувати. Воно у вас є у тексті.

"За" - 249. Прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 75 - "Землі оздоровчого призначення". Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 76 - "Землі рекреаційного призначення". Пропозиція народного депутата Петренка відхилена, бо в статті 4 є те, що він пропонує. Пропозиції від народного депутата Поличка, від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування відхилені.

ГОЛОВА. Зміни є в тексті?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Немає.

ГОЛОВА. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 77 - "Землі історико-культурного призначення". Пропозиції від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села та від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування відхилені. Змін у статті немає.

Стаття 78 - "Склад земель лісового фонду". Від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування надійшла пропозиція, більше не було. Це буде вирішено законодавством.

ГОЛОВА. Зміни є в статті?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Немає. Стаття 79 - "Використання земель лісового фонду". Відхилені пропозиції від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування, від народного депутата УРСР Поличка, від народного депутата Півня. Стаття цю можливість дає, те що, що пропонується.

ГОЛОВА. Значить, зміни є?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Немає.

ГОЛОВА. Залишається. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 80 - "Склад земель водного фонду". Пропозиції від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села, Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування відхилені. Змін немає.

ГОЛОВА. Не наполягають? Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 81 - "Користування землями водного фонду". Пропозицію від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування - виключити останній абзац. Відхилили.

ГОЛОВА. Змін немає в статті? Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Немає. Стаття 82 - "Склад земель запасу". Зауважень не надійшло. 83 стаття - "Призначення земель запасу". Відхилена пропозиція Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

ГОЛОВА. Викреслили "районних". Тут тільки одне слово викреслюється.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Від народного депутата Поличка пропозиція: "Землі запасу мають перебувати у віданні районних Рад народних

депутатів /всіх рівнів Рад/". Прийнято.

ГОЛОВА. Голосується стаття 83. Прошу проголосувати. "За" - 235. Прийнята.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Наступна стаття 84 - "Цілі і завдання охорони земель".

Від народного депутата Печерова пропозиція після слова "економічних" доповнити словом "агротехнічних". Пропозиція відхилена. Більше пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Не наполягають?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВА. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 85 - "Організація раціонального використання земель".

Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Далі.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 86 - "Зміст і порядок охорони земель". Надійшла пропозиція від Печерова - слово "відновлення" замінити на "збереження". Прийнято цю пропозицію.

І пропозиція від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування - останній абзац зняти. Пропозицію відхилено.

100

ГОЛОВА. Стаття 86 ставиться на голосування.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Є редакційна поправка. В останньому абзаці на 64 сторінці перед словом "консервацію" додати слово "тимчасову".

ШУМ У ЗАЛІ.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Потім можна за статтю проголосувати.

ГОЛОВА. Так, ставиться на голосування стаття 86 з доповненнями.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Знову не голосувало 90 чоловік. Ну я, бачте, коли вчора не голосували, то я розумів, що це був понеділок. І я ставився до цього відповідно. Але чого сьогодні не голосують, то я вже не можу зрозуміти.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ну, ще ж 11 хвилин до перерви!

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 86. Добавляється слово, повторюю. Замість слова "відновлення" робимо заміну на слово "збереження" а в останньому абзаці перед словом "консервацію" додаємо слово "тимчасову". Стаття ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 278. Статтю прийнято.

101

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 87 - "Умови розміщення нових і реконструйованих об'єктів, будівель і споруд та впровадження нових технологій".

Спочатку не надійшло зауважень, потім від Михайла Андрійовича Голубця надійшло зауваження, що слова"...що негативно впливають на стан земель" - вилучити. Комісія погодилася з цим.

Пропонуємо слова"...що негативно впливають на стан земель" вилучити.

ГОЛОВА. Так, проголосуємо за це. Прошу проголосувати. Вилучаються слова"...що негативно впливають на стан земель".

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ну, нові технології не можна передбачити, щоб вони негативно впливали на цю справу.

ГОЛОВА. "За" - 251. Рішення прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 86 - "Порядок розміщення об'єктів, що впливають на стан земель".

Зауважень не надійшло.

Стаття 89 - "Завдання і зміст економічного стимулювання раціонального використання і охорони земель".

Від депутата Печерова пропозиція: абзац 4 вилучити. Пропозицію відхилено. Пропозицію від Комісії з питань екології та раціонального природокористування відхилено. Більше пропозицій щодо цієї статті не надійшло.

ГОЛОВА. Зміни в редакції є? Немає. Наступна стаття.

102

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 90 - "Умови і розміри відшкодування збитків".

Від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села була пропозиція. Вона відхилена. Від народного депутата Печерова пропозиція - вилучити абзац 2. Вона також відхилена. Змін у статті немає.

ГОЛОВА. Який ви абзац відхилили?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Абзац 2. Пропонував депутат Печеров - вилучити абзац 2.

ГОЛОВА. Прочитайте його.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. "При обчисленні обсягу збитків враховуються проведені витрати на поліпшення якості землі за час володіння і користування земельними ділянками, а також упущена вигода".

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Цей абзац комісія залишила.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Леоніде Макаровичу, я ж не включаю. Якщо я буду включати, то я забезпечу цю роботу. Я ставлю питання про те, щоб проголосувати за вилучення абзацу 2. В такій редакції не можна голосувати за цей абзац. Чому? Можна зробити великі

103

витрати, а в цілому поліпшення не досягти і навіть не забезпечити елементарного відтворення родючості. Ми таким нечітким тлумаченням цього пункту введемо людей у постійні чвари. Тому я вносив пропозицію раніше і зараз наполягаю, що за підвищення родючості землі потрібно заплатити. В такій редакції можна погодитися.

ГОЛОВА. Так що, погодитися?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Чому комісія відхилила цю пропозицію? Ми так гадаємо і постаралися депутату Печерову довести, що на кожну ділянку, якою, володітиме землеволоділець, обов'язково буде виданий паспорт на якість цієї ділянки, на якість землі.

ГОЛОВА. Я хочу запитати, одну хвилинку. Народний депутат Печеров пропонує викласти цей абзац в якійсь іншій редакції. Що це означає?

Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я говорив, що можна його викласти в іншій редакції, як компромісне рішення. Сплатити витрати, які привели до поліпшення якості. А в цілому перший абзац дозволяє зробити це. Тому я вважаю, що воно зайве.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Це настільки нереально, що важко врахувати.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Андрію Васильовичу, наполягаєте на голосуванні?

104

ГОЛОВА. Я так і не зрозумів депутата Печерова - чи він пропонує вилучити, чи дає нову редакцію? Якщо вилучити, це - одна справа, якщо нова редакція, то це - інша справа.

Я так розумію, що будемо голосувати за те, що тут записано.

Вилучити.

Хто за те, щоб вилучити останній абзац, прошу проголосувати.

"За" - 164. Рішення не прийняте.

Голосується стаття 90 в цілому.

"За" - 238. Статтю прийнято.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 91 - "Порядок відшкодування збитків". Пропозиція від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села відхилена. Пропозиція народного депутата Ківшика врахована. Пропозиція народного депутата Печерова вилучити слово у дужках -відхилена. Від Комісії у справах молоді пропозиція вилучити останній абзац відхилена.

ГОЛОВА. Не наполягає ніхто?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Зачитати останній абзац?

ГОЛОВА. Зміни в статті є?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Так, вони враховані.

ГОЛОВА. Голосується стаття 91. Прошу проголосувати. "За" - 251. Рішення прийняте. Стаття 92.

105

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 92- "Відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва".

Зауважень не надійшло.

Стаття 93 - "Розміри і порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню".

Пропозицію депутата Печерова виключити з абзацу 3 слова"...що звільняються від їх відшкодування" відхилили. Від Комісії у справах молоді пропозицію виключити останній абзац відхилено. Більше пропозицій не було.

ГОЛОВА. Не наполягають? Змін у редакції статті не було?

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Ні, не було.

Стаття 94 - "Використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва".

Пропозиція від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села доповнити словами: "а також моніторинг земель", - відхилена, немає відношення до цих коштів. Від народного депутата Печерова: після слів "використовувати" доповнити "виключно",

-пропозиція прийнята. Від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування пропозиція відхилена.

ГОЛОВА. Значить, одне слово додано: "виключно".

Трохи змінилася редакція. Прошу проголосувати за статтю 94.

"За" - 254. Прийнято.

106

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Стаття 95 - "Завдання державного контролю за використанням і охороною земель". Зауважень не надійшло. Стаття 96 - "0ргани, які здійснюють державний контроль за використанням і охороною земель". Від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування пропозиція надійшла, частково врахована.

ГОЛОВА. Ось тут позначено:"...та іншими, уповноваженими на те державними органами". Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. У нас є стаття, про яку ми нечітко сказали сьогодні: стаття 16. У зв'язку з тим, що ми зараз розглядаємо статтю 96, статтю 16 треба зовсім виключити /у ній ми говорили про органи якісь/, а тут додати, як і пропонувалося. Я ще вношу пропозицію додати Держагропром, тому що це державна структура, Держкомприроди, Мінлісгосп і Ради народних депутатів - це ті органи, які здійснюють контроль від імені держави.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Пропозиція слушна. Треба відредагувати статтю.

ГОЛОВА. Почекайте, ми за статтю 16 проголосували. Тут наука пропонує нам... "спеціальними органами державного управління."

Анатолію Григоровичу, тут пропонується замість "уповноваженими на те державними органами" інша редакція: "спеціально уповноваженими органами". Тобто тими, які будуть. То це й буде вже внесено для того, щоб...

107 ЧЕПУРНИЙ А.Г. "Державним комітетом УРСР по земельних ресурсах" ... викреслити, а додати "та іншими спеціально уповноваженими"...

ГОЛОВА."...на те органами".

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Зрозуміло. Редакція така: "Державний контроль завикористанням і охороною земель здійснюється Радами народних депутатів та іншими спеціально уповноваженими на те державними органами". ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу проголосувати.

"За" - 227.

Прийнято.

Оголошується перерва до 16 години. 108

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 57

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ