Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 40

Опубліковано 21. 11. 1990

ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 21 листопада 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу зайняти місця, будемо реєструватися. Ви там розбирайтесь між собою, а до президії не звертайтесь. Що у вас там діється біля мікрофонів, я не знаю.

Прошу зайняти місця, запрошую всіх депутатів у зал, буде поіменна реєстрація перед початком вечірнього засідання з контролем увечері.

Товариші, я скористаюсь моментом, поки депутати будуть заходити в зал. До мене звернулися два депутати: я вранці називав депутата Рапія, який не був на засіданні, а депутат Бандурко подає записку /прошу вибачення - Бондаренко/ про те, що вони були в залі і сиділи разом, а машина не спрацювала. Я з власного досвіду можу сказати, а Іван Степанович може підтвердити, що були такі випадки, коли ми мали тут картки, натискали, а там нічого

не спрацювало. То в даному випадку Бондаренко підтверджує, що Рапій був. І ще одне. Депутат Грищенко був відсутній на засіданні сесії з поважних причин. Він виконував доручення голови комісії Матвієнка. Прошу всіх шановних народних депутатів зайняти місця, проводимо поіменну реєстрацію. Прошу натиснути кнопку "за". Зареєстровано в залі 347 депутатів. Вранці, як ви пам'ятаєте, було 363.

Секретаріат нам подасть список, куди поділися ті депутати, які були вранці, а зараз відсутні. Ввечері ми ще раз повторимо реєстрацію, скільки залишиться депутатів на 18 годину. Запам'ятаємо цифру 347.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Просите повторити реєстрацію? Повторимо ще раз. Будь ласка.

Так, зареєстровано в залі 354, немає 9 тих, що були вранці.

Тепер відносно постанови про проект Закону Української РСР про ціноутворення. Постанова у вас є? Є зауваження до постанови, тому що більшість депутатів вносила пропозиції саше такі, які запропоновані в проекті постанови. Можна ставити на голосування? Хто за те, щоб взяти проект постанови за основу в першому читанні і доручити комісіям доопрацювати його у десятиденний строк?

Прошу проголосувати.

"За" - 265. Рішення прийняте.

Тепер у нас на порядку денному питання про проект Закону про регулювання відносин у галузі праці при переході республіки до ринкової економіки. Хто у нас доповідач?

Товариш Франдюк Іван Васильович, перший заступник Міністра праці. Міністра немає, він у відрядженні.

ФРАНДЮК І.В., перший заступник Міністра праці. Шановні депутати! Шановний Голово! Для виконання доручення Верховної Ради республіки Уряд вносить на розгляд другої сесії проекти трьох першочергових законодавчих актів про працю. Це пов'язані між собою проекти законів: Про регулювання відносин у галузі праці при переході на ринкову економіку, Про зайнятість населення в Українській РСР, а також проект постанови Верховної Ради "Про соціальний захист громадян Української РСР при переході на ринкові відносини". Головна мета цих актів - відрегулювати відносини в галузі праці в зв'язку з переходом на ринкову економіку, захистити інтереси громадян у сфері зайнятості, створити ефективну систему соціально-економічних гарантій щодо захисту рівня життя населення.

Першим на ваш розгляд вноситься законопроект про регулювання відносин у галузі праці при переході республіки на ринкову економіку.

Необхідність - прийняття цього закону обумовлена вимогами перехідного періоду до ринкової економіки, формуванням ринку праці, змінами форми господарювання і відносин власності, що потребує посилення захисту найманих працівників, і повинно знайти своє відбиття в законодавстві про працю.

Очевидно, що назріла необхідність у прийнятті взагалі нового Кодексу законів про працю Української РСР. Але зробити це зараз неможливо, тому що правове регулювання праці значною мірою залежить від прийняття в республіці базових законів про власність, підприємство, підприємництво, оренду. Крім того, для розробки проекту нового Кодексу, за нашими підрахунками, потрібно прийняти ще близько двадцяти інших законодавчих актів, зокрема про порядок укладення колективних договорів, вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів, про робочий час і час відпочинку, про державні гарантії в галузі оплати праці, про відпустки та інші.

Тому при підготовці цього проекту ми виходили з того, що зараз необхідно внести тільки ті доповнення і зміни до діючого Кодексу законів, які вкрай необхідні для регулювання відносин в галузі праці на перехідний період до ринкової економіки проекті закону в певній мірі враховані також основні положення, що випливають із Декларації про державний суверенітет України і Закону про економічну самостійність Української РСР. Так, пропонується внести в Кодекс нову статтю 81, що визначає пріоритет міжнародних договорів і угод в галузі праці, в яких бере участь Українська РСР, над нормами національного права. Водночас пропонується внести деякі зміни до Кодексу з метою приведення його у відповідності з ратифікованими Українською РСР конвенціями Міжнародної Організації Праці. Зокрема, у відповідності з ратифікованою УРСР Конвенцією N 52 пропонується нова редакція статті 79 стосовно можливості поділу відпустки на частини на більш сприятливих для працівників умовах. Відповідно до статті 4

Закону про економічну самостійність Української РСР, про відносини власності в республіці пропонується нова редакція статті 3 Кодексу, в якій визначається, що особливості праці членів колгоспів та інших кооперативів, членів орендних підприємств регулюються законодавством, що стосується цих організацій, а також те, що законодавство про працю не поширюється на осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

Відповідно до статті 9 цього Закону вводиться така правова норма, як про зайнятість населення, відповідно до якої держава гарантує працевлаштування осіб, котрі припинили трудові відносини на передбачених законом підставах, у разі неможливості самостійно знайти роботу. Але основна група доповнень і змін пов'язана з вимогами перехідного періоду до ринкових відносин.

По-перше, це стосується питань, пов'язаних з порядком укладення і розторгнення трудових договорів. В доповнення до існуючих форм їх укладення передбачається запровадити контрактну форму.

Контракт - це особлива форма трудового договору, в якому. строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розторгнення договору, в тому числі достроково, обумовлюються угодою сторін.

Укладення трудових договорів на контрактній основі, як свідчить світовий досвід, сприяє підвищенню продуктивності праці, дає змогу справедливо відрегулювати співвідношення результатів праці і доходів працівника, дає більшу свободу сторонам трудового договору для визначення умов праці. Надається також право сторонам самим визначати термін дії строкового трудового договору, не обмежується його дія трьома роками, як це є зараз.

З метою підвищення мобільності ринку праці пропонується зменшити строк попередження працівником власника або уповноваженого ним органу про звільнення за власним бажанням з двох місяців до двох тижнів. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен звільнити працівника за власним бажанням з поважних причин у той строк, про який він просить.

Проектом Закону передбачається зменшити кількість підстав звільнення з ініціативи адміністрації з 8 до 3.

Тепер такими підставами пропонується вважати лише:

- зміни в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізацію, перепрофілювання, ліквідацію підприємства установи, організації;

- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі за відсутності винних дій з його боку;

- винні дії працівника у трудовому колективі.

Зменшення кількості підстав звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу сприятиме як захисту інтересів працівника, так і інтересів підприємства.

Інтереси працівника більш повно захищатимуться виключенням таких підстав звільнення, як досягнення пенсійного віку, хвороби понад чотири місяці. Крім того, об'єднання пунктів 3, 4, 7, 8 в одну підставу - винна поведінка в трудовому колективі захищатиме інтереси працівника, який позбавляється ярлика прогульника, п'яниці, злодія, зафіксованого в трудовій книжці.

На цьому наполягають і профспілки. І ми вважали за можливе підтримати цю пропозицію.

Інтереси підприємства захищатиме відсутність ознаки "систематичності" при невиконанні службових обов'язків з необхідністю обов'язкового застосування до звільнення інших

заходів впливу.

У той же час існує небезпека того, що введення такої підстави звільнення працівника з ініціативи власника як винна поведінка в трудовому колективі дасть власнику необмежені можливості для довільного тлумачення цієї підстави, а отже і до необгрунтованого звільнення працівників. Щоб виключити таку можливість, передбачається, що перелік винних дій працівника встановлюється в правилах внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами з урахуванням особливостей того чи іншого підприємства, установи, організації.

Тобто без згоди трудового колективу власник не може сам встановлювати перелік винних дій. Крім того, звільнення на цих підставах допускається тільки за згодою профспілкового комітету. Передбачається розширити норми, спрямовані на забезпечення соціального захисту працівників, які вивільнюються з підприємств з ініціативи власника. Розмір вихідної допомоги при звільненнях за обставинами, незалежними від працівників, збільшується я двотижневого до середньомісячного заробітку. Це дозволяє створити додаткові гарантії забезпечення матеріального рівня життя звільнених працівників до їх працевлаштування на новому місці. Особливі гарантії пропонується надати вивільнюваним працівникам у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Таким працівникам на час пошуку роботи, але не більше 3 місяців, пропонується виплачувати середньомісячну заробітну плату.

Істотні зміни передбачається внести в главу VІІ - Заробітна плата. Це стосується статей 94 - 97.

Найважливішою у цих змінах є норма про те, що гарантована державою мінімальна заробітна плата обов'язкова для підприємств всіх форм власності на території республіки. Вона являє собою мінімальні зобов'язання власника, які дають йому право на використання найманої праці. Важлива норма й та, яка стосується системи, форми і розмірів оплати праці підприємства, що визначаються самостійно в колективних договорах на підставі встановлених у республіці тарифних коефіцієнтів. За ними визначають мінімальні розміри оплати праці працівників відповідної кваліфікації. Такий підхід стимулює працівників до професійного росту, забезпечує їм мінімальні гарантії оплати праці відповідно до кваліфікації. Він був підтриманий установчим з'їздом незалежних профспілок України. Однак його, на нашу думку, доцільно зберегти тільки на перехідний період до ринкових відносин з тим, щоб забезпечити соціальний захист найманих працівників в оплаті праці згідно з їхньою кваліфікацією, не допустити значного перерозподілу коштів на оплату праці на користь керівних працівників і службовців, як це мало місце у нас при запровадженні нових тарифних ставок і окладів. У ринкових відносинах державна тарифна система повинна бути ліквідована.

В умовах підвищення відповідальності власника підприємства за кінцеві результати праці передбачається розширити його права з питань застосування заходів заохочення за успіхи в роботі та стягнень за порушення трудової дисципліни, які будуть визначатися правилами внутрішнього трудового розпорядку. При цьому передбачається, що для працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення, а за порушення трудової дисципліни може бути застосований лише один із двох видів стягнення - догана або звільнення.

Скорочення кількості видів стягнень з 5 до 2 сприятиме зміцненню трудової дисципліни. Крім того, виключення пункту про право адміністрації на переведення працівника за порушення трудової дисципліни на нижчеоплачувану роботу строком на 3 місяці або на нижчу посаду на той же строк відповідає вимогам Конвенцій МОП N 29 і N 105 про заборону застосування примусової праці.

Підприємствам надається також самостійність у встановленні додаткових, порівняно з чинним законодавством, трудових і соціально-побутових пільг за рахунок власних коштів. Вирішення цих питань повинно обумовлюватися колективними договорами.

Проектом Закону по новому регулюється питання повноваження трудового колективу, його зборів у сфері праці. Ці норми викладено відповідно до проекту Закону УРСР про підприємство. Виходячи з того, що цим проектом передбачається передати власнику право самому вирішувати питання про найм, призначення чи вибори керівника підприємства, а останньому - право призначати і звільняти інших керівників, пропонується виключити з чинного Кодексу норму, яка регулювала б порядок виборів керівників.

Вважаємо, що прийняття законопроекту сприятиме оновленню законодавства про працю, що має особливо важливе значення для забезпечення успішного переходу до ринкової економіки.

Проект розглядався в Комісії Верховної Ради з питань соціальної політики та праці, а також у Комісії у питаннях законодавства і законності. За результатами розгляду внесені значні доповнення, визнано також доцільним включити до нього велику групу змін, які були внесені Урядом раніше в проекті Закону про внесення змін і доповнень в деякі законодавчі акти УРСР з питань, що стосуються жінок, сім'ї і дитинства.

Цю пропозицію ми просимо прийняти, адже з введенням і внесенням до Конституції Української РСР статті про верховенство законів республіки склалася ситуація, що у нас діють менш сприятливі для жінок і молоді норми, ніж встановлені союзним законодавством.

Дякую за увагу.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, будуть запитання чи зразу перейдемо до обговорення? Ні, є співдоповідь. Наполягаєте на запитаннях? Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/ Шановний доповідачу! Позвольте вам процитировать статью 9 второй абзац: "Підприємство може материально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх, учбових і спортивних закладів, організацій громадського харчування" и так далее.

Как-то расплывчато здесь в законе: "может". А кому-то , предприятие скажет, что не может. Я предлагаю /как вы на это посмотрите?/,чтобы записать туда "зобов'язане", то есть действительно конкретно указать. Врач лечит трудящихся, воспитатель детского сада воспитывает детей рабочих этого предприятия. А мы здесь - "может". Я думаю, что в законе нужно написать конкретно. Потому что опять может остаться это "может", и разделим опять людей, которые непосредственно связаны с процессом трудового коллектива.

ФРАНДЮК І.В. Спасибо, я отвечаю. На мой взгляд, обязательную форму закладывать не следует. Если у предприятия нет соответствующих средств, как же оно будет "зобов'язане", если оно может стать банкротом в условиях рыночной экономики. Поэтому обязательную форму, я бы считал, не следует закладывать.

Есть деньги - можем уплатить, нет - так чем же будем платить?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ШИШКІН В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. У меня такой вопрос: предусматриваете ли ви в этих изменениях, которые предложены нам, положение, которое было бы связано с индексацией заработной платы? Вы, наверное, понимаете, о чем идет речь: в условиях роста цен и так далее.

И второй вопрос: предусматриваете ли расширение возможности судебной защити трудовых прав граждан? Имеется в виду перечень номер один и два закона, увольнение и наложение нового дисциплинарного взыскания согласно уставу о дисциплине.

ФРАНДЮК І.В. Первый вопрос - в отношении индексаций. Я в начале своего доклада говорил о том, что мы внесем /Правительство внесет по крайней мере на эту сессию/ проект законодательного акта о социальной защите населения. Там будет вопрос об индексации или, может быть, о компенсации. Дело в том, как мы пойдем. Мы сегодня подготовили соответствующий проект, он будет рассматриваться Советом Министров. Но до сегодняшнего дня мы обсуждали Закон о ценообразовании. Если у нас будет разовое повышение цен -это компенсация, если будет у нас... /нерозбірливо/... свободные цены - это индексация. Поэтому мы пока в этом проекте не предусматривали специально, потому что мы вернемся с вами буквально через месяц к решению этого вопроса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ФРАНДЮК І.В. И второй вопрос по судебной защите. Если бы вы смотрели сравнительную таблицу... /нерозбірливо/,.там предусматривается комиссией отменить список 1 и 2 тех должностей... /нерозбірливо/"защищаете я только в порядке подчиненности. Конечно, сегодня это надо безусловно отменять, и мы пришли к этому вывощу в принципе однозначно с комиссией. Но до второго чтения мы должны уточнить отдельные позиции в отношении некоторых категорий работников. Но если имеются в виду выборные работники /списки их, они там есть, выбрасывать, наверное, не надо/, суд не может их защищать. Работников, которые утверждаются Верховным Советом, сессиями областных Советов, суд тоже не вправе защищать. Вот с этих позиций нам требуется до второго чтения уточнить, и потом мы внесем точную редакцию этого пункта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Васильовичу, прохання до вас: відповіді давати короткі, тому що людей багато біля мікрофонів. Третій мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор виробничого молочного комбінату "Придніпровський", м.Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ, Днтпропетровська область/. У меня вопрос к вам по статьям 184, 185, 186 /то, что касается льгот женщинам/. Так вот, рынок предполагает безработицу, это естественно. А нельзя ли вот в этих льготах предусмотреть /чтобы сбуферить, чтобы меньше этот пик безработицы был/ 6-часовый рабочий день для женщин? Этим мы уменьшим безработицу, и будет возможность воспитывать детей. Одновременно к этому же: не 35 рублей, а 70, как минимум,платить в течение трех лет. Пожалуйста, для женщин.

ФРАНДЮК І.В. Ну, что я вам могу сказать по этому вопросу? Конечно,можно было бы решить вопрос так, как вы говорили. Можно пойти, когда у нас будет избыток рабочей силы, на досрочный выход на пенсию, можно пойти на ряд других льгот. По надо решать эти вопросы, взвешивая возможности республики. Будет рассматриваться бюджет. Тут многие выступали по потребительской корзинке. Вопрос сложный, будем с вами рассматривать, какие возможности у нас будут. Ведь если 36- часовую рабочую неделю сделать и зарплату соответственно снизить - это не проблема. Но нам надо, наверное, сохранить зарплату этим работникам. А раз так - надо подсчитать наши возможности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний доповідачу. Я вважаю, що надзвичайно сирий цей ваш проект закону. І ось чому. Майже в кожній статті є суттєві недоробки, причому в бік навіть погіршення .

В статті 2 частини першої викинуто кількість і якість роботи.

Далі. В статті 3 зрівняно кооперативи, бо там читаю, що кооперативи і колгоспи - це одне і те ж. Це далеко... це, може, тут однаково, а я думаю, що колгоспників ображає те зрівняння. Чому? Кооперативи визначають ціни, які хочуть, на свою продукцію, а колгоспам це обмежено. Дякую. Бажано, щоб ви уточнили...

ФРАНДЮК І.В. Що?

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Щоб ви свою думку з цього питання уточнили.

ФРАНДЮК І.Б. А ви подивіться проект і таблицю. Там під цифрою 3 стоїть урядовий проект, а під цифрою 4 - від комісії. У першому проекті є особливості праці членів колгоспів та інших кооперативів, що більше , мабуть...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це вже дискусія. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., власний кореспондент газети "Правда України" по Волинській і Ровенській областях /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Чи не здається вам, що назва сама: "Кодекс законів про працю" -не відповідає суті і характеру цього закону? Це одне. І друге, по статті 2 : чому всі обов'язки щодо працевлаштування і створення умов знову перекладаються на плечі держави? Адже в умовах.., Коли ми говоримо про приватну власність, очевидно, і будуть працювати робітники на таких підприємствах. Чому на них не покладається відповідальність за створення умов для працівників?

ФРАНДЮК І.В. Я думаю, что тут нет никакого вопроса. Кодекс распространяется на предприятия всех форм подчиненности, на работников наемного труда. И об этом сказано соответствующим образом. А второй вопрос, вернее первый...

БОНДАРЧУК А.І. Чи не здається, що сама назва: "Кодекс законів про працю" - не відповідає змісту і структурі оцього самого Кодексу, чи не краще його назвати "Законодавство про працю"?

ФРАНДЮК І.В. Отвечаю на этот вопрос. Комиссии, наверное, скажут сейчас в своем докладе о том, что надо изменить название Закона. Тот заголовок, который вы давали .../нерозбірливо /... сказал в докладе, что мы рассчитывали внести только крайне необходимые изменения в связи с переходом к рыночной экономике. Потом появилась необходимость включить весь блок связанных.. ./нерозбірливо/... так как этот проект лежит уже несколько месяцев и нет ему хода. В связи с

этим название изменится , наверное, именно так, как вы говорите. Что касается изменения на "Закон про працю" - нет такого закона нигде в мире. Одного закона о труде. Есть десятки законов, которые регулируют локальные блоки, отдельные вопросы, о чем я говорил; заработную плату, отпуска, пенсии и так далее, трудовые конфликты. И сводятся они в Кодекс законов. Потому, что один закон по всем вопросам просто невозможно принять. Я вам сказал, что нам надо принять двадцать законодательных актов республики. Двадцать как минимум, для того, чтобы отрегулировать трудовые отношения... /нерозбірливо/..приняв республиканское законодательство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комїсії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Ринок праці - дещо незвичне для нашого суспільства поняття. Але що поробиш? Ми йдемо що ринку, то треба визнати, що трудові ресурси також товар. У мене до вас таке запитання. У попередні роки багато людей виїздило на різні роботи із своєї місцевості і там працювали за трудовими договорами. На кілька днів, на кілька тижнів, на кілька місяців. Є люди, що мають таких договорів десятки т до сотні. І от у моєму виборчому окрузі таких багато людей, їм не зараховують ці роботу в трудовий стаж при оформленні пенсії. Як тут бути? Чи можна це якось узаконити?

ФРАНДЮК І.В. Я не знаю,какие здесь возникают сложности. Период работы по договору, заключенному на определенный срок, по-моему, включается в трудовой стаж. Если в этом есть какие-то трудности, давайте в рабочем порядке рассмотрим. Включается в трудовой стаж любая работа по договору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуцнівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/, Я хотел бы, чтобы вы дали разъяснение по третьей статье, где написано: "Регулювання праці деяких категорій працівників. Особливості праці членів колгоспів та інших кооперативів, членів орендних підприємств визначаються законодавством Української РСР". "А також регулюється їх статусами",-хочу, чтобы дополнили.

Почему слово "статусы" убрали? Потому. что есть примерный устав и есть статус. Я понимаю, что можете сказать, Иван Степанович, что в украинском законе, ну, когда дело имеешь с прокурором,там берется пример... /нерозбірливо/...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це запитання чи пропозиція?

ПАНАСЮК Ф.Т.... потому, что я на комиссии задавал этот вопрос. И второе: 79 статья, где сказано об отпусках, там есть слова "як виняток". Там в слово, що може ділитися на дві частини. Але в нас є шахтарі, там ясно сказано, що там ділиться

після... /нерозбірливо/..на дві частини, "Як виняток" треба прибрати, а ділити так, як сказано, - на дві частини, бо це пов'язано з умовами праці. Будь ласка, поясніть.

ФРАНДЮК І.В. По первому вопросу. Отсутствие в новой редакции посылки на статус колхоза и совхоза, в принципе, не ухудшает, а улучшает положение дел, потому что мы отсылаем ко всему законодательству. Есть же Закон о кооперативах, есть законы о других формах собственности. Поэтому ссылка в данном законодательстве более широкая.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про статутні вимоги до цих кооперативів й інших.

ПАНАСЮК Ф.Т. Да, да, представляется в новой форме.

ФРАНДЮК І.В. Что касается второй части, то есть вашего вопроса по статье 79." Допускається лише як виняток, - це захищає трудові права працівника, щоб його не примусили, з одного боку..." Я не знаю, если у нас есть в практике какие-то сложности. Мы меняем не эти слова " як виняток " , оно и было. А то, что у нас раньше было предусмотрено в 79 статье, что отпуск можно разрывать на несколько частей, но каждая часть должна быгь не менее 7 дней и 15, а сейчас снимаем. Если трудящемуся, работнику требуется 3 дня, 2 дня, 1 день, то он вправе получить в счет своего отпуска, разорвав его на 5, 7, даже 10 частей.

Но одна часть должна быть не меньше количества тех дней, которые указаны - "семи днів для дорослих і п'ятнадцяти днів для осіб, молодших вісімнадцяти років".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Васильовичу, від першого мікрофона задавали запитання.

ПАНАСЮК Ф.Т. Иван Васильевич, я задавал вам вопрос, вы туда смотрите, но объясняете не по этому вопросу. Дайте ответ - можно убрать "як виняток" или нельзя? Скажите и все. Вопрос закончился.

Вы минут десять рассказываете и - ничего конкретного.

ФРАНДЮК І.В. Я вам это на комиссии говорил неоднократно. Опять задаєте вопрос. Статус есть у колхоза, а у совхоэа нет статуса. Значит, он должен регулироваться колхозным статусом, принятым ІV съездом колхозников. Значит, нужно внести и ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Васильовичу, врахуйте і дайте відповідь. Другий мікрофон.

МОСТИСЬКИй А.Б., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий о круг, Волинська область/. Шановний доповідачу ! У запропонованих змінах і доповненнях до Кодексу законів про працю є багато положень, які допускають.../нерозбірливо/. Конкретно, стаття 24:" Може бути викладений як в усній, так і у письмовій формі" замінюється словами: "Укладається, як правило, в письмовій формі". У яких випадках діє "як правило"?

Стаття 38: "При розірванні трудового договору з поважних причин власник або уповноважений"... - далі за текстом. Чи не вважаєте за потрібне розшифрувати, які це є поважні причини?

ФРАНДЮК І.В. В статье 24 есть слова "как правило". Тобто, може "як в усній, так і в письмовій формі". Посмотрите правки, которые внесены в сопоставительные таблицы. А второй вопрос по какой статье?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ А.Б. Стаття 38: "З поважних причин". Можливо, треба розшифрувати ці поважні причини?

ФРАНДЮК І.В. Вони розшифровані. У законі їх не розшифруєш. Вони розшифровані у коментарях...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Васильовичу, ваш час вичерпаний, дякую. Слово для співдоповіді надається голові постійної комісії депутату Білоблоцькому Миколі Петровичу. Записуватися на виступ через Секретаріат.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область /. Шановні народні депутати! Насамперед повинен сказати про те, що у ході обговорення проекту, запропонованого Радою Міністрів УРСР, на комісіях відзначалося, що правомірним буде

розгляд не проекту Закону про регулювання відносин у галузі праці, а змін та доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР у зв'язку з переходом економіки республіки на ринкові відносини. Зрозуміло, що у перспективі нам не обійтися без нового Кодексу законів про працю, оскільки ринок передбачав відповідно і нову культуру трудових відносин. Але завтрашня захищеність людини в реалізації права на працю - це функції сьогоднішнього законодавства. Тому це питання, яке виникало, будемо вважати, що воно зняте . При обговоренні даного законопроекту, на нашу думку, необхідно виходити, по-перше, з того, наскільки запропоновані зміни, доповнення, поправки відкривають можливість переходу від існуючої зрівнялівки, яка сьогодні є у розподілі, до тісного взаємозв'язку доходів з результатами праці, доповнюють механізм соціального захисту трудящих. По-друге, як у цих доповненнях передбачається розширення прав підприємств і організацій незалежно від форм власності в регулюванні трудових відносин з працівником. Адже у Кодексі про працю фокусується складна палітра інтересів: загальнонародних, колективних, соціальних груп і прошарків, особистих. І по-третє. У своїй оцінці даного документа важливо виходити з того, які ним створюються можливості для підвищення продуктивності праці та ефективності суспільного виробництва.

Хотів би відзначити, що Комісія у питаннях соціальної політики та праці декілька разів розглядала внесений законопроект. Радилися ми з ученими, юристамиміжнародниками, профспілковими працівниками, господарськими керівниками. У деталях пророблений він на засіданнях Комісії у питаннях законодавства і законності.

Заради справедливості повинен сказати, що члени комісії і фахівці, які залучалися до цієї роботи, ретельно до цього поставилися і внесли багато слушних пропозицій.

Тепер декілька слів щодо нашої позиції з цього приводу. В цілому Кодекс законів про працю Української РСР складається більше ніж з 260 статей, для зміни яких потрібно досить багато часу.

За експертними оцінками Мінпраці УРСР, для того, щоб підготувати новий його варіант, необхідна прийняти або вдосконалити 21 законопроект. Вам роздано проект закону, де змінюється 40 статей регулювання трудових відносин діючого Кодексу законів про працю. Коли одна і друга комісії розглянули урядовий законопроект, а також висловлені зауваження і пропозиції народних депутатів, то прийшли до висновку про необхідність розробки уже в першому читанні порівняльної таблиці, яку вам роздано.

Додатково до поданого Урядом проекту внесено зміни і доповнення, крім преамбули по 32 статтях, загалом зараз пропонуються зміни по 72 статтях, їх зміст значною мірою.../нерозбірливо/..з принципами Декларації про державний суверенітет України, Закону про економічну самостійність республіки та положеннями інших законів, які вже прийняті Верховною Радою республіки.

Перша група доповнень саме і стосується змін, які необхідно внести до Кодексу в зв'язку з Декларацією про державний суверенітет України і новою редакцією статті 71 Конституції Української РСР.

Існуюча редакція статей 4, 6 Кодексу передбачає, що праця робітників і службовців в республіці регулюється в першу чергу законодавством Союзу РСР, а вже потім - нашим українським законодавством. У проекті вноситься пропозиція встановити, що законодавство Союзу РСР про працю діє в республіці в тій частині, яка не суперечить законодавству республіки, що практично визначає пріоритет республіканського законодавства над загальносоюзним.

Безпосередньо з Декларації випливає необхідність внесення до Кодексу окремої статті, що гарантує рівність трудових прав громадян Української РСР, незалежно від походження, соціального і майнового стану, мови, релігійних переконань та інших обставин.

Пов'язані з цим і доповнення до статей 22, 25 Кодексу законів про працю, згідно з якими забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомостей про партійну, національну приналежність, походження тощо. Пропонується суттєво змінити преамбулу самого Кодексу.

Друга група змін і доповнень пов'язана з прийняттям Закону Української РСР про економічну самостійність Української РСР і переходом республіки до ринкової економіки. Це і нова стаття 2.2.1 та нова редакція статті 3, які визначають сферу ції законодавства про працю Української РСР в умовах різноманітності форм власності. . Проект передбачає, що законодавство про працю Української РСР поширює свою дію на всіх працівників, які укладають трудові договори з підприємствами, організаціями, установами.

Відносно особливостей праці членів кооперативів, про що сьогодні ставилося запитання працівників орендних підприємств, працівників спільних підприємств. Проект визначає, що вони регулюються законодавством Української РСР, яке стосується цих організацій, їх положеннями і статутами.

Третя група змін в основному стосується питання організації виконання трудового договору, забезпечення зайнятості населення, нормування та оплати праці, трудової дисципліни. Зокрема, схвальний відгук, на нашу думку, знайде запропонована до закону стаття 9. Тут ставили запитання, яке стосується права підприємств, установ та організацій по наданню додаткових, порівняно з трудовим законодавством, соціально-побутових пільг. На щабель вище піднімуться соціальні гарантії для тих працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами організації виробництва та праці, і зокрема реорганізації та перепрофілювання. У таких випадках вивільненим працівникам передбачається виплачувати середньомісячну заробітну плату протягом трьох місяців замість двох.

Мушу сказати, що неоднозначною була думка членів комісії при обговоренні 33 статті про право розривати трудовий договір з ініціативи працівника в частині, що стосується строків. Пропозиції були різними, але все ж дійшли згоди, що з метою підвищення мобільності ринку праці варто зменшити строк попередження працівником власника або уповноваженого ним органу про своє бажання щодо звільнення до двох тижнів замість двох місяців. Хотів би наголосити на тому, що зміни, пропоновані комісіями, суттєво відрізняються від проекту Ради Міністрів Української РСР своїм підходом до підстав розриву трудового договору з ініціативи власника підприємства або уповноваженого ним органу. Рада Міністрів, про що доповідав товариш Франчук, пропонує обмежитись лише трьома підставами для цього. Причому серед них є така надто загальна, як винні дії працівника у трудовому колективі. Вважаємо, що це дає власнику необмежені Можливості для довільного тлумачення цієї підстави, отже, і до необгрунтованого звільнення працівника. На засіданнях комісій ми переконалися, що до прийняття нового Кодексу треба залишити в

силі діючу редакцію статей 40 і 41 кодексу, які перераховують чітко визначені підстави для розриву трудового договору.

Ми за поновлення необгрунтовано ліквідованого положення про попередню згоду профспілкового комітету на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, що також значно підвищує рівень гарантії трудових прав працівника за рахунок посилення охоронної функції профспілок. Очевидно, треба сказати про те, що на засіданнях комісій ми поки що не дійшли згоди щодо пункту 1. В результаті голосування більшість депутатів Комісії у питаннях соціальної політики та праці висловилися за збереження того, що трудовий договір може бути розірваний з ініціативи адміністрації при досягненні працівником пенсійного віку, при наявності права на повну пенсію по старості.

Комісія у питаннях законодавства і законності цю позицію відхиляє, і ви бачите в порівняльній таблиці, що пункт 1.1 пропонується виключити як такий, що, на їх думку, має дискримінаційний характер.

У проекті вводиться соціальне важлива правова норма державного гарантування працевлаштування осіб, які припинили трудові відносини з передбачених законом підстав, у разі неможливості самостійно знайти роботу.

Хотів би звернути вашу увагу й на те, що у відповідності з Законом про економічну самостійність республіки у статті 95 на всій території республіки вводиться соціальна гарантія мінімального рівня оплати праці усіх категорій працівників незалежно від форм власності. Цей рівень повинен базуватися на обчисленні мінімального споживчого бюджету в умовах ринку. Більш широкі гарантії в оплаті праці порівняно з чинним Кодексом відкриває у проекті нова редакція статті 97, де говориться, що підвищені розміри тарифних ставок і окладів понад мінімальні розміри встановлюються самостійно підприємством.

Четверта група змін і доповнень спрямована на усунення багатьох положень чинного законодавства про працю, у першу чергу при розгляді трудових: спорів. Комі сітей пропонується повна ліквідація розгляду трудових спорів вищими в порядку підлеглості органами. Маються на увазі якраз списки, які ви знаєте, 1 і 2, що, безумовно, в законодавстві, як воно сьогодні існує, обмежує судовий захист трудових прав інших громадян.

Нарешті, окрема група змін і доповнень, а це більше десяти статей, стосується питань підвищення рівня охорони трудових прав жінок і неповнолітніх працівників.

Звичайно, ці питання краще було б вирішити в комплексному законі, що вже підготовлений Радою Міністрів і переданий на розгляд у Верховну Раду. Однак тут є один принциповий момент. Запропоновані зміни вже внесені до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю. Але вони ще не внесені до Кодексу республіки. Якщо ми приймемо статтю в редакції проекту, де встановлюється пріоритет республіканського законодавства над загальносоюзним, то норми Основ, які регулюють це положення, просто - напросто не зможуть існувати в межах республіки.

Сподіваюсь, вищесказане дає можливість зробити висновок, що запропоновані зміни і доповнення у проекті вигідно відрізняються від чинного Кодексу, вони мають більш конкретний, демократичний характер.

В той же час ми розуміємо, що на даному етапі не все вдалося врахувати у цьому документі. Так, Комісія у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства вважає, що графу про працю жінок варто було б доповнити статтею про ,те, що для жінок, які мають дітей до 14 років, слід встановити неповний робочий день або неповний

робочий тиждень, якщо менша тривалість робочого тижня не передбачена іншими законодавчими актами. Хотів би сказати, що, по суті, це і пропонується в статті 56. На їхню ж думку з 1 січня 1991 року для жінок, які працюють в сільській місцевості, необхідно встановити тривалість щорічної основної відпустки не менше 28 календарних днів. Треба розглянути цю пропозицію.

Внесли свої пропозиції щодо винесеного на сьогоднішнє обговорення проекту закону і окремі депутати. Зокрема, народний депутат Шепа Василь Васильович зауважує, що у законі не знайшли відображення питання про ринок праці. Справді, це так. Але ж річ в тому, що наступний закон, який ми будемо приймати, - це Закон про зайнятість населення. Тому там ці питання і знайдуть своє відображення. Народний депутат Сальніченко вважає, що оскільки діючий Кодекс законів про працю суперечить принципам і законодавчим актам, які регулюють виробничогосподарську діяльність в умовах ринку, запропонований проект закону, як доповнення і зміни до діючого закону, також неправомірний. З цього приводу Віталій Михайлович пропонує розробити і внести на розгляд Верховної Ради закон, який би регламентував соціальну захищеність громадян в умовах ринку.

Ми це питання обговорювали на комісії і дійшли висновку, що, як справедливо зауважив шановний депутат, ряд положень діючого кодексу в умовах переходу до ринку справді суперечить нормальному регулюванню... /нерозбірливо/... правових відносин, то їх потрібно усунути.

Шановні народні депутати! Прийняття змін і доповнень до Кодексу законів про працю Української РСР дасть можливість створити матеріальну і моральну зацікавленість людей у кінцевих результатах праці на цьому перехідному етапі. Вони сприятимуть підвищенню

ефективності виробництва і переходу економіки республіки на ринкові відносини. Що ж стосується розробки нового Кодексу законів про працю Української РСР, то комісія поціляє думку Ради Міністрів і вважає за доцільне здійснити її після прийняття в республіці законів про власність, землю, підприємство, оренду, зайнятість, соціальний захист населення і так далі.

А сьогодні я хотів би звернутися до народних депутатів, до присутніх тут юристів, керівників господарств з розумінням поставитися до запропонованого варіанту і від імені нашої комісії, Комісії у питаннях законодавства і законності, просити підтримати у першому читанні представлений проект закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Перший мікрофон.

МЕЛЬНИК Б.П., заступник голови комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Тарутинський виборчий округ, Одеська область/. Николай Петрович, у меня такой вопрос к вам. На каком оснований люди, занимающиеся индивидуальной трудовой деятельностью, не защищаются законом в то время, когда мы на каждом шагу говорим о необходимости социальной защиты людей. С другой стороны мы знаем, что в условиях рыночных отношений количество таких людей неизмеримо возрастет.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Доповнення таке зроблено, і я хотів би дати пояснення. Закон чи Кодекс про працю перш за все захищає людей, які уклали колективний договір чи то з підприємством, чи з власниками і т.д. Закон захищає того, хто уклав договір. І ми

вносимо про це статтю, що індивідуальна праця не підлягає кодексу. ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ВАСІН Є.М., начальник Полтавського тепловозоремонтного заводу /Ленінський виборчий округ, Полтавська область/. У меня к вам вопрос. Статья 45, часть первая. Посмотрите, пожалуйста. Здесь написано, что руководитель предприятия может быть уволен, если он не выполняет обязанности за коллективным договором.

В настоящее время коллективный договор подписывает два лица: руководитель предприятия и председатель профкома трудового коллектива. Оба несут ответственность за его исполнение. Но профсоюзный комитет с точки зрения законодательства никакой ответственности не несет в подготовке данного работника к выполнению этого коллективного договора.

Как вы считаете - необходимо ли эту статью расширить в данном направлении?

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Спасибо. По этой статье действительно в комиссиях были разные мнения. Как и сегодня есть противоречия в Законе о предприятии.

Мы за основу взяли Закон о предприятии. Руководитель там может и назначаться, и избираться. Это вы знаете. Исходя из этого противоречия, у нас не обозначено четкое изложение этой статьи.

С принятием нашего Закона о предприятии, имеется ввиду республиканского, думаю, что можно будет во втором чтении сделать уточнение в формулировке этой статьи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ШЕПА В.В., директор Закарпатського науково - дослідного інституту агропромислового виробництва /Берегівський виборчий округ, Закарпатська область/. Я дуже вдячний, що ви врахували частину моїх пропозицій до статті 49 . Де записано, що зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше як на 3 місяці з дня звільнення з урахуванням виплати вихідної допомоги. Я пропонував до цієї статті внести: "зберігається середня оплата праці на три місяці, ще на три місяці - 75 процентів і ще на 3 місяці - 50 процентів, якщо на біржі праці не запропонували роботу за кваліфікацією". Йдеться про кваліфікацію.

Друге. Вказано три місяці, а виявляється тільки ява, бо за один місяць одержує вихідну допомогу, значить не три, а два.

Я наполягаю залишити цю статтю в моїй редакції, тому що йдеться про перекваліфікацію людей, а вони не можуть залишитися без хліба. А якщо це батько, в якого 3-5 дітей? Я наполягаю на відповіді, ви мені частково відповіли. Але чому все ж таки не знайшло відображення питання про ринок праці при переході на ринкову економіку? Дуже дякую.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я відповім коротко. Це питання дуже ретельно обговорювалося в комісії, в нашій Комісії соціальної політики та праці, і ми прийшли до висновку незважаючи на те, що спеціалісти від профспілок справді захищали цю позицію. Ми все ж таки прийняли колективне рішення так, як воно записане в статті 49.3 . Якщо ви наполягаєте на своєму, ще раз будемо виносити це питання і розглядати. Я хотів би, щоб депутати знали, що дехто просто хоче бути, відверто скажу, таким лібералом. Якщо взяти три місяці та ще три місяці по 70 процентів, та ще три місяці по 50 процентів, то годі можна півтора року не працювати і забути взагалі свою професію. Але я наголошую, що питання в плані соціального захисту дуже важливо. І ми ще раз повернемося до нього. Але трактування цієї статті, як ви сьогодні чули, було вирішено колективно.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник голови виконкому Київської обласної Ради народних депутатів - начальник головного плановоекономічного управління /Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська область/. Миколо Петровичу, тут про індивідуальну трудову діяльність задавали запитання, а я хочу трошки інакше запитати в цьому ж контексті. Зараз створюється багато малих підприємств, їх тисячі і багато приватних підприємств буде. Щороку вони будуть також розорятися. Як будуть

Законом чи Кодексом законів про працю гарантуватися права працівників такої категорії? У нас нічого не передбачено. А з республіканськими профспілками ці зміни погоджені чи ні? Щоб не було у нас конфлікту з профспілками, якщо ми зараз навіть будемо проголовувати.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Спасибі. Я депутатам доповів про те, що кожна стаття дуже важлива і вона стосується, відверто скажу, життя і соціального захисту людей. Ми радилися з фахівцями і по праці, і юристами, і спеціалістами від профспілок. Справді, були такі питання, в яких ми згоди не знаходили. Але ж вони були присутні при обговоренні всіх цих питань.

Стосовно того питання, як бути з підприємствами. Перш за все треба керуватися Законом про економічну самостійність підприємств. Гадаю, що тут додати нічого не можу. Може, юристи щось можуть сказати, але я вважаю, що треба керуватися тільки тим законом. До кодексу ми нічого не можемо додати, але питання ваше на розгляд візьмемо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/.

Миколо Петровичу, стаття 49, частина 3. Так часто трапляється, що коли підприємство звільняє працівників, воно не має змоги виплатити оцю компенсацію. Як ви ставитесь до того, щоб записати про те, що компенсація сплачується за рахунок підприємства чи міністерства? Щоб працівник не мав не лише моральних, а й фінансових збитків.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Пільги, компенсації вивільненим працівникам. Я зараз вам остаточно не .можу назвати , це стаття 35 чи 97. Там сказано про то, що пільги виплачуються і за рахунок держави, і за рахунок підприємства, і за власний рахунок, тобто страховий фонд.

Статтю я назвати зараз не можу, якщо спеціалісти мені допоможуть, то треба зробити посилання на ту статтю. Якраз ми внесли зміни, у нас було тільки державне страхування, а зараз вноситься три види: державне, підприємства і особисте.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., заступник начальника учбового відділу Сімферопольського військового об'єднаного училища /Київський виборчий округ, Кримська область/. Скажите, пожалуйста, мне кажется, что после того, как наша республика перейдет на рыночную экономику, то самыми незащищенными будут инвалиды. Предусматривается ли - а я здесь не нашел ничего, может, не успел перевести полностью - какая-то защита инвалидов?

Потому что они первыми будут увольняться.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Что касается социальной защиты инвалидов - это прежде всего. Закон о пенсиях и Закон о социальной защищенности населения. Эти вопросы туда войдут как отдельные составные части. Что касается КЗОТа. Действительно, статьи, которая предусматривала бы регулирование трудовых отношений инвалидов, здесь отдельно не было и сейчас нет.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Но дело в том, что у нас, будем говорить так, инвалиды третьей группы - это работающая группа. Поэтому они первыми и пострадают.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Думаю, повторяю, что это вопрос о пенсиях, о занятости населения. И третий вопрос - это о социальной защите населения. Это то, что там надо оговаривать. Такой не было отдельной статьи. Это нормативное положение на этот счет есть.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. Или вы меня не поймете, или я не так объясняю. Ведь есть защита права на труд. И инвалид, как равноправный гражданин своего общества, имеет право на труд. Значит, его надо и защитить.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я тогда, вы извините, пожалуйста, у вас спрашиваю: такая статья была в этом КЗОТе? Мы же не утверждаем новый КЗОТ, мы же только изменения вносим, а такого изменения никто не предлагал. Ни с позиции одной комиссии, ни с позиции другой. Если вы поставили вопрос, мы рассмотрим и уважительно отнесемся к этому предложению. Это же не КЗОТа касается. Я думаю, депутаты понимают этот вопрос.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І., заступник голови профкому металургійного комбінату імені Ілліча, м.Маріуполь /Маріупольський -Іллічівський виборчий округ, Донецька область/.

Николай Петрович! Сейчас много времени мы уделяем занятости населения, тем не менее в 40 статье мы вбираем один пример, касающийся работы людей, достигших пенсионного возраста. Ведь мы сами себе ставим вилку. Я думаю, что как бы там ни было, но эта статья должна остаться, несмотря на предложения Комиссии по законодательству и законности. И следующее, в 45 статье /увольнение по инициативе профсоюза/ ставится вопрос о том, что право на увольнение за невыполнение трудового договора должны давать районные комитеты профсоюзов. У нас на предприятии профсоюзная организация - 35 тысяч человек, мы имеем права райкома. Не кажется ли вам, что право на увольнение должны давать не профсоюзные комитеты, которые заключают договор с этой администрацией, то есть профсоюзный комитет, имеющий права райкома? Потому что мы скажемся в такой ситуации, когда вынуждены будем опять обращаться в областной комитет профсоюзов, ибо в нашей структуре не предусмотрены райкомы профсоюзов и численность профсоюзной организации 35 тысяч человек.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Ясен вопрос. За второе предложение спасибо, будем рассматривать, будем делать уточнения. Что касается первого предложения. Вы видите, мы и 2, и 3 колонку подали, статья 40.1.1. И в одной редакции и во второй мнения разошлись. Одна комиссия за одно предложение, другая за другое. Думаю, что будем все подавать

на рассмотрение депутатов. Как вы примете, так и будем оставлять.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОКІН Б.І., ректор Вінницького політехнічного інституту /Ленінський виборчий округ, Вінницька область/. Скажіть, будь ласка, чому комісія погодилася з пропозицією Ради Міністрів щодо статті 252 - ліквідувати всі повноваження Ради трудового колективу? Адже це крок від демократичного самоврядування до зміцнення командно-адміністративної системи.

БІЛОБЛОЦЬКИй М.П. Исходя из закона о предприятиях. Из союзного. Когда разработаем свой закон, тогда мы учтем то предложение.

МОКІН Б.І. Ви вважаєте, що це демократично?

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я просто вважаю, що на сьогоднішній день е, існує закон союзний. Нашого республіканського немає, тому я не в тому плані, щоб заперечити вам...

МОКІН Б.І. А як же Декларація про суверенітет? Дякую.

БІЛОБЛОЦЬКЙЙ М.П. Товариші, не треба мене діймати питаннями про суверенітет. Я доповів вам чесно, 260 статей на наступний рік. Ми будемо складати новий кодекс, тому немає потреби, якщо в статті написано Союзу РСР чи адміністрації, через це взяти і поміняти всі статті. Я вам сказав, як е. Ми користувалися 252 статтею закону про підприємства. Будь ласка.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський - виборчий округ, Черкаська область/. Миколо Петровичу! У статті 179 відображена моя пропозиція, яку я вносив у цьому залі неодноразово, про надання після декретної відпустки жінкам села до 2 років оплачуваної відпустки. Що ви про це думаєте? Чи можливо сьогодні це затвердити?

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Пропозиції ці розглядалися, всі розглядалися. Радилися із спеціалістами, бажання таке у всіх е, але треба зважувати на матеріальні підстави, які на сьогоднішній день є. Якщо ви наполягаєте на своїй пропозиції - будемо ще раз розглядати. Я так можу відповісти. Бо на себе я не можу взяти таку відповідальність. Пропозиція справді дуже хороша, але хто буде оплачувати? Одне господарство може, друге не може. Закласти як пропозицію, я думаю, можна.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/.

Уважаемый Николай Петрович! Скажите, пожалуйста, обсуждался ли с Правительством срок введения этого закона? Если "да", то когда же будет нам известно об установлений прожиточного минимума?

И следующий вопрос. Не входит ли в протизоречие с Законом

о социалистическом предприятии этот пункт: "Підвищені розміри тарифних ставок і окладів понад мінімальні розміри встановлюються самостійно підприємством, установою і організацією у межах наявних коштів на оплату праці". Тут должна быть поставлена точка и дальше все выбросить. Дальше идет:"..не порушуючи визначених державою тарифною сіткою співвідношень в оплаті праці працівників різної кваліфікації". То есть мы с одной стороны поставим права предприятии, а с другой стороны, после запятой, их ликвидируем. Как этот вопрос пониматъ?

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Рада Міністрів це не вирішує, це вирішуємо ми з вами на сесії. Це тільки представлені зміни до проекту в першому читанні. Якщо ми доопрацюємо цей варіант, представимо в другому читанні і коли сесія вирішить це питання, я думаю, що цей закон буде затверджений.

Що стосується другого запитання. Справді, там ще треба подивитися редакцію цього питання. Хоча багато було таких, прямо скажемо, суперечливих думок навколо того варіанту, який сьогодні е. Є й інший варіант від Комісії законодавства і законності, яка вважає, що не треба враховувати коефіцієнти, тобто тарифних ставок. Ми прийшли поки що до цього висновку,але будемо враховувати і вашу думку.

ГОЛОВА. Так, дякую, Миколо Петровичу. Час уже вичерпаний. Що за дискусія?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, ви відповіли на запитання від першого мікрофона? Пропозиція? Давайте пропозицію.

МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ, Київська область/.

Шановний Миколо Петровичу! У статтях 176, 177, 178, 179 сказано багато про пільги для жінок. Це дуже приємно і схвально, і я думаю, що з цього приводу вони нас підтримають. І ще мені здається, що ми завоюємо більшу шану як чоловіки і як депутати Верховної Ради, коли ми тут запишемо у частині першій про те, що жінкам надамо пільги частково оплачуваною відпусткою до досягнення дитиною не 1,5 року, а 2 років за рахунок державного соціального страхування. Я думаю, що це не тільки стосується матеріальної сторони, а це й стосується якраз виховання підростаючого покоління. Це думка київської делегації. Дякую.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я тільки можу сказати, що будемо розглядати це питання. Побажання треба ще трошки поєднувати з можливостями матеріальними.

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Петровичу, будь ласка, сідайте.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Будь ласка, перший мікрофон.

Не заважайте мені, я ж нічого не чую і не бачу.

БОГАТИРЬОВА Р.В., заступник головного лікаря Краматорської центральної міської лікарні /Краматорський виборчий округ, Донецька область/.

Я хочу внести такое предложение, не критикуя вот этого изложения 179 статьи из../нерозбірливо /...второй части. Первое. Для того, чтобы определить срок дородового и послеродового отпуска женщинам в случае нормального течения беременности и родов и в случае осложненного течения беременности - взять анализ заболеваемости женской и детской на Украине, взять анализ материнской смертности и в основу вот этого анализа положить то, что сегодня Украина объявлена зоной экологического бедствия. Цифры эти называть не буду, если нужны данные, можете их взять у меня.

Предлагаю дородовый и послеродовый отпуск предоставлять в количестве 70 дней до родов, 70 дней после родов и в случае патологии родов послеродовый отпуск увеличить еще на 12 дней.

И для того, чтобы мы сегодня все таки вернули мать в семью, нужно экономически обосновать, почему мы до трех лет разрешаем женщине находиться в отпуске, который не будет оплачиваться. Что экономически более выгодно: чтобы болели дети и вырастало нездоровое поколение в будущем или чтобы уменьшить количество детских садов, в которых на одного воспитателя приходится по 30 и 40 детей и высокая заболеваемость?.. Или, просчитав, что это экономически выгодно для предприятия и для здоровья детей, для благополучия семьи, дать оплачиваемый отпуск для женщины при воспитание ребенка до 3 лет? Вот такие предложения мои.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Я хотел только сказать, что комиссии отнесутся с полной любовью и уважением как к предложениям, так и к женщинам. Мы взяли за основу прежде всего Основы законодательства союзные по этим статьям и взяли на себя инициативу /я вам высказал это в вступлении/ прежде всего ускорить действие этих Основ законодательства по республике, поскольку тот закон, что предложен Советом Министров, мы не знаем, когда будет рассматриваться.

ГОЛОВА. Миколо Петровичу, дякую вам, за уточнення. Будь ласка, ще.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Маленьке уточнення. До всього того, що сказав Микола Петрович, і для того, щоб уникнути непорозумінь під час обговорення, я прошу звернути увагу ось на що. В проекті Закону про зайнятість описані всі процедури щодо безробіття і щодо грошової допомоги. Він вам розданий, цей проект.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Ми домовлятися сьогодні з вами, що буде час для "Різного". Вже давно надходять прохання, записки. Ми вже давно цього не робили, не надавали такої можливості... Думаю, вже не варто розпочинати обговорення, до 17.30 лишилось десь хвилин 13.

Але я просив би вас спочатку вирішити деякі питання.

Вноситься пропозиція про те /отут ціла група народних депутатів пропонує/, щоб орієнтовний розпорядок сесії давати наприкінці тижня. Не в понеділок. Сьогодні Президія розглянула це питання, вас інформую, і завтра ви одержите розпорядок на наступний тиждень.

Друге. Товариші нагадують, що, справді, ми маємо працювати в

округах наступний тиждень. У нас склалася така ситуація: ви пам'ятаєте, що на початку цього місяця в нас були жовтневі свята, і ми не працювали цілий тиждень. Але це не виключає необхідності виконання графіка. В мене є таке прохання, не знаю, чи погодитеся ви чи ні. Ми розглянули вже десь 4 проекти законів. Ось ще один у нас на вечірньому засіданні. Але ми вже не встигаємо розглянути проект Закону про державну податкову службу Української РСР і про фінансово - бюджетну систему в Українській РСР.

Звичайно, ми завтра, може, щось і зробимо в цьому напрямі, але... / нерозбірливо/...що ми будемо працювати, як запланували до обіду. То, може, ми з урахуванням ситуації все ж таки попрацювати б на наступному тижні?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА.

Як вже за графіком... Вівторок, друга половина дня - розпочинаємо; середа й четвер. Щоб, може, щось прийняти, а то в нас все комісії...

Я звертаюсь до вас з проханням, щоб ви поміркували. Мине можемо зараз приступити до розробки бюджету і плану, тому що ми не прийняли однієї важливої позиції щодо Закону про місцеве самоврядування. Нам потрібно обов'язково це вирішити... на яких рівнях ми зупинимося. Ще раз зважте, щоб ми на тому тижні це зробили.

Тепер ще одне. Нам відомо - ось Володимир Борисович увесь час спілкується з Російською Федерацією, - що там завтра мають намір ратифікувати договір, який ми підписали у Києві з Борисом Миколайовичем Єльциним. Звичайно, було б добре, щоб ми це зробили в один день. Невеличка доповідь Володимира Борисовича, обговорення... В нас усі документи розроблені, все роздано. Але для цього нам потрібно прийняти таку постанову. Включити до порядку денного другої сесії Верховної Ради Української РСР питання про ратифікацію Договору між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою і розглянути дане питання на ранковому засіданні Верховної Ради УРСР 22 листопада 1990 року.

І друге. Доручити постійним комісіям Верховної Ради Української РСР розглянути Договір між Українською Радянською Соціалістичною Республікою та Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою і подати висновки Верховній Раді УРСР. Такий проект треба для того, щоб включити до порядку денного. Немає заперечень? Давайте проголосуємо? Прошу проголосувати. "За"

- 321. Рішення прийняте.

Тепер. Тут записалися у нас сьогодні на "Різне" /я хочу вам оголосити список, але ще не весь/ уже 10 чоловік: Лук'яненко, Нагулко, Потебенько, Новицький, Павлов, Карпекко, Мовчак, Звягільський, Рябченко... Тобто вже ми почнемо так, як записано, і будемо йти далі. Це те, що подали в Секретаріат. Ми будемо йти по порядку.

В Секретаріаті цілий список, тут 100 чоловік, я назвав тільки тих, які у мене першими записані.

Ми витрачаємо час, і знову та ж сама ситуація. Я назвав список, який мені подали, дотримуймося його.

Займіть свої місця, я не можу з вами говорити нормальною мовою. Слово надається Лук'яненку, народному депутату, за ним виступатиме депутат Нагулко.

Регламент - до трьох хвилин.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/ . Шановні депутати! Ми в останній час є свідками надзвичайно гострого переходу в контратаку адміністративно-командної системи. Я думаю, що ця частина нашого суспільства не задоволена тими змінами, які тепер відбуваються на Україні, і вирішила зробити реванш. Зрозуміло, чому вона хоче це зробити. Усунення статті 6 з Конституції Української РСР, деполітизація правоохоронних органів, право, засновувати газети, деякий доступ до інших засобів масової інформації загрожує старій частині партократії втратою . влади, тому що розширення засобів масової інформації дає можливість правді виходити наверх і виявляти суть тієї системи, яка існувала у нас дуже довгий час.

Арешт Степана Хмари, як і Демидася та інших людей, якраз є тією больовою точкою, яка виявляє центр опору старої адміністративної-командної системи.

7 числа відбулася подія, яку інакше, як провокацією, ми назвати не можемо. Вона була спрямована на те, щоб загострити обстановку на Україні до краю, а пізніше, можливо, вдатися до якихось цілком примусових засобів.

Я дістаю надзвичайно багато листів, телеграм, звернень з різних областей України, де люди підтримують діяльність Народної

ради і гостро засуджують ту частину Верховної Ради, яка ухвалила постанову про санкцію щодо Хмари.

Я учора дістав 121 телеграму, і листів дуже багато. Сьогодні надходять ті самі телеграми і листи. Я дістаю списки величезні з підписами людей, які протестують проти арешту Хмари, Демидася та інших людей. Ці люди розцінюють арешт Хмари, Демидася й інших як початок наступу на демократичні сили, як спробу повернути сталінський режим. Я не маю часу вам читати багато, але я хотів би поділитися лише кількома заявами і телеграмами.

Ось: "Останнім часом партократичні депутати парламенту України явно намагаються реставрувати сталінську терористичну імперію. Ми вимагаємо припинити злочинний фарс навколо депутата Хмари. Друге: розпустити парламент України і провести вибори на багатопартійній основі".

Шановні депутати, ви можете не дати мені слова, ви можете не дати слова іншим депутатам, але Україні вже не можна затиснути рота, Україна не задоволена і вона не дасть себе знову загнуздати! Розумно було б з точки зору законодавців йти назустріч вимогам народу, а не відгороджуватися від нього і не робити тих спроб, які зробили 6 листопада і потім. Я думаю, що демократію не зупинити, і не треба опиратися цьому процесові. Ці тисячі і тисячі заяв, і демонстрацій, і підписів, і телеграм говорять, що український народ у величезній кількості піднявся на боротьбу за свої права. Він бачить істину, і не можна чинити проти.

ГОЛОВА. Я хочу попросити, щоб тут не було ніяких натяків. Ніхто вам, шановний депутате Лук'яненко, рота не закривав

слова не забороняв. Ви вичерпали свій регламент і взяли ще одну хвилину поза регламентом, і не треба спекулювати на цьому.

Слово надається... Я вже надав слово Нагулку. За ним виступатиме Потобенько.

НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Голово, шановні колеги-депутати! Я хочу сьогодні зупинитись на тому, що в екологічному плані Україна не має ніякого покращення. Що стосується Хмельницької атомної станції, то вона продовжує будуватись, незважаючи на те, що прийнято мораторій на 5 років. Де стосується 2, 3 блоків і 4 блоку. Йдуть такі дані з місць. Незважаючи на те, що ми прийняли Декларацію про державний суверенітет України, Міністерство оборони СРСР продовжує свої дії на території України як і до прийняття Декларації. Я хочу конкретно сьогодні в декількох словах сказати про об"єкт"431" який будується на території районів Кіровоградської, Черкаської областей. Хай не дивуються депутати від цих областей, тому що мені доручено цей документ довести до вашого відома від імені Республіканської ЕКОради. У районі села Капітонівки -Шполянський лісовий масив, Черкаська область, Кіровоградська область і Шполянський лісовий масив, Черкаська область - Міністерство оборони СРСР будує об'єкт "431" як арсенал боєприпасів артилерійсько - стрілецької зброї. Завершення будівництва передбачається у 1994 році, а введення в дію першої черги - в 1991 році. Проект будівництва розроблений "Військпроектом" міста Воронежа

та погоджений з рядом відомств. Будівництво об'єкта викликає тривогу громадськості цього регіону. Була створена спеціальна робоча група, яка займалась розслідуванням побудови цього об'єкта, але командування будівництва об'єкта від контакту з членами робочої групи ухилилось, що не сприяє стабілізації ситуації в регіоні, викликає всілякі домисли і тлумачення. За розпорядженням Черкаського облвиконкому будівельні роботи і вирубка лісу були припинені, але невідомо, як питання буде вирішуватись надалі.

В процесі будівництва знищено 250 з 820 гектарів твердолистяних порід дерев. Ліс вирубаний для прокладання автомобільних та залізничних доріг, для свердловин, артезіанських колодязів і під площадки 40 на 60 метрів кількістю 110 одиниць.

На території будівництва зведена трансформаторна підстанція на 3200 кіловольт. Невідомо, з якою метою і як вона може обслуговувати всього - навсього склад боєприпасів артилерійської та стрілецької зброї. Виходячи із зазначеного вище складається враження, що даний об'єкт є не тільки складом для зберігання звичайної артилерійської та стрілецької зброї, а й іншим якимось об'єктом, про що ми сьогодні не знаємо.

Будівництво об'єкта суперечить Декларації про державний суверенітет, тому сьогодні стоїть питання, щоб наша сесія чи Президія прийняла рішення стосовно цього питання.

І друге хочу сказати. Вношу пропозицію...

ГОЛОВА. Значить, я буду виключати мікрофони. Домовились, давайте виконувати.

НАГУЛКО Т.Д. Зовсім інше питання. Це я вношу пропозицію про скасування професійних свят, які ми не маємо сьогодні жодних моральних прав святкувати. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається товаришу Потебеньку. За ним виступатиме Новицький.

ПОТЕБЕНЬКО М.О., Прокурор Української РСР /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Председатель Верховного Совета! Сегодня распространено в этом зале обращение группы депутатов, членов Народной рады, которое подписали Поровский, Скорик, Горохивский, Ребрик, Деркач, Кендзер, Куземко и некоторые другие. В нем сообщается о системе правонарушений, допущенных мной в бытность прокурором Херсонской области и Прокурором республики. Поскольку народные депутаты с этим обращением ознакомлены, оно роздано всем /вот оно, это обращение/, то я не буду останавливаться на его содержании. Если вы дадите мне слово для заявления, я полностью его изложу.

ГОЛОВА. Не треба. Давайте за Регламентом.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Поэтому я хочу сказать, что это чистейшей воды клевета, которую я категорически отметаю. Все эти факты были, кстати, вами распространены здесь, в зале, вначале, когда шел вопрос о тех венках колючей проволоки. Поэтому я Генеральному

прокурору Союза СССР направил эти материалы и потребовал привлечь виновных к уголовной ответственности. /Оплески/. К сожалению, когда приехал сюда представитель прокуратуры Союза, проверил, товарищ Шовкошитный, который распространил эту клевету, лично не явился даже по его вызову. Сегодня же вы вновь повторяете эту клевету. И полностью все-таки подтвердилось то, что факты, которые вами распространяются, являются клеветническими, не подтвержденными. Решения, которые принимались мной по делам, являются обоснованными. Вы называете некоего гражданина Русанова. К сожалению, то есть к вашему разочарованию, мы рискнули, направили его в суд, и суд его оправдал. Так зачем же тогда меня обвинять в этих вопросах? Я хочу другое сказать, что это задуманная акция, которая вызвана арестом Хмары и других представителей. Это подтверждается тем, что товарищ Юхновский, председатель, кстати, Народной рады, члены которой подписали это заявление, обратился перец тем, как распространили листовки, чтобы вместе со следователем представил сегодня комиссия, которую он возглавляет, информацию о ходе расследования дела. Я категорически отказался и сказал, что это нарушение следственной тайны, и не та комиссия нас закладывала. Поэтому я еще раз говорю, я прошу Народную раду, лично товарища Юхновского не оказывать давления на следствие. Я прошу представителей, которые представляют эту Народную раду, не оказывать нажим на меня и прекратить дискредитировать. Я прошу Комиссию мандатную и по вопросам депутатской этики эти вопросы проверить. Я представлю полностью материалы, я готов нести ответственность. Но если с сегодняшнего дня не прекратят это давление, я оставляю за собой право поставить вопрос о судебной ответственности этих депутатов. У меня все.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Новицькому.

Я просив би народних депутатів не засвідчувати свою високу культуру перед народом, який уже так стомився від нашої толерантності і благає нас зважити на це. Слово надається Новицькому, за ним виступатиме Іваничук.

НОВИЦЬКИИ Є.А., другий секретар Івано-Франківського обкому Компартії України /Рожнятівський виборчий округ, ІваноФранківська область/. По-перше, я думаю, погано, що сьогодні немає нікого з керівництва Уряду при обговоренні таких важливих питань, як сьогодні, про що вже говорилося неодноразово.

ГОЛОВА. Вони пішли з "Різного", а до цього були. Досить на цей Уряд котити бочку, вже й так він ледве дихає.

НОВИЦЬКИЙ Є.А. Це замість вступу, а тепер питання, шановні депутати. У свій час невідомо з чиєї подачі, по чиїй ініціативі було прийнято рішення про поділ областей на категорії. Згідно з цим поділом і цим рішенням сьогодні в республіці існують такі групи областей: 1 група - позакатегорійні області, 2 група - області першої категорії і 3 група - області другої категорії. Це весь західний регіон, за винятком Львівської області.

Згідно з цим поділом встановлюються і посадові оклади для управлінського апарату, формуються штати, кількісний склад, знову ж таки, апарату управління, формуються фонди і матеріальне

забезпечення областей. Я вважаю, що даний поділ областей на категорії неправильний у принципі. Як би ми не хотіли, але це сприймається людьми як поділ людей на категорії. Хоч ми розуміємо, що велика різниця, скажімо, між Донецькою областю і Івано-Франківською.

Так сформувалися в нашій республіці області престижні і непрестижні, головні і другорядні. І за такого підходу дуже часто у центральних органах, республіканських органах вирішується їх доля, коли мова йде пре розвиток даних областей, про формування ринкових фондів, про матеріальне забезпечення. Я це відчув на своєму досвіді за час багаторічної роботи в Івано-Франківській області.

Тому мені здається, що наш Уряд, будучи суверенним у своїх діях, не залежним ні від кого, сьогодні повинен розглянути це питання і ліквідувати поділ областей на категорії. Питання це я порушував неодноразово, але - глухо, а зараз його потрібно і можна вирішити. Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Іваничуку. За ним виступатиме депутат Павлов.

ІВАНИЧУК Р.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури і духовного відродження /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово, шановні депутати! Я не мав можливості зачитати дві телеграми з місцевих Рад Дрогобича і Трускавця, може, з запізненням читаю сьогодні.

Ви, мабуть, знайомі із статтею у "Молоді України" за 20 листопада "Таємниці катівні". Ця моторошна стаття розповідає про розкопки на території Дрогобицького педінституту останків жертв НКВС. На нинішній день їх розкопано 540, закатованих у страшний спосіб людей. Голова Дрогобицької міської Ради депутат Глубіш надіслав телеграму на моє ім'я, Гориня і Леоніда Кравчука. "З 24 серпня 1990 року в Дрогобичі ведуться розкопки останків жертв НКВС, МДБ. На території колишньої катівні цього відомства в центрі міста вже виявлено останки близько трьохсот чоловік, нині 540. Громадськість Дрогобича вимагає терміново запросити представників міжнародних організацій для встановлення фактів катувань і вбивств невинних людей катами з НКВС. Через відсутність такої комісії мешканці міста не дозволяють здійснити перезахоронення останків. За дорученням громадськості Дрогобича... /нерозбірливо/". Друга телеграма з Трускавця: "4 листопада 1990 року журналіст Українського телебачення Володимир Душейко... /нерозбірливо/... під час передачі, в якій брав участь Голова Верховної Ради Української РСР Леонід Кравчук, зачитав листи з міста Трускавця. Листи анонімні. Жителі курорту, назвавшись вихідцями із східних областей України, скаржилися на те, що проти них ведеться масована кампанія залякування і погроз, щоб в такий спосіб змусити їх виїхати з Галичини, а також вийти а КПРС. Причому вказувалося на міські органи державної влади як на ініціаторів цієї акції, бо, мовляв, туди після виборів прийшли деструктивні націоналістичні сили.

Категорично стверджуючи, що ці анонімні сигнали повністю безпідставні, президія Трускавецької міської Ради народних депутатів подав до відома, що із 65 депутатів міської Ради від демократичного блоку 10 народилися у східних областях України і в РРФСР. А з 52 службовців міськвиконкому 9 працівників так само звідти. Президія вважає за необхідне нагадати про неодноразові за останні два роки спроби певної державної структури... /нерозбірливо/... і безпеку КПРС розпалити на Львівщині міжетнічні... /нерозбірливо/... ворожнечу, щоб задушити демократичні процеси в Галичині. Міська Рада Трускавця ухвалила вимагати від Українського телебачення офіційного вибачення на одній із своїх вечірніх передач перед Трускавецькою міською Радою народних депутатів за тенденційну, анонімну і фальшиву інформацію з міста, яка загрожує громадському спокою на курорті і підриває авторитет законного органу державної влади міста". Дякую.

ГОЛОВА.. Слово надається народному депутату Павлову. За ним виступатиме депутат Звягілъський.

ПАВЛОВ В.О., головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова /Вузівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты, уважаемые избиратели! Лечебная сеть республики, население испытывают острый дефицит в обеспечении лекарственными препаратами. Дане с учетом импорта лекарственными препаратами мы обеспечены на 70 процентов, а отечественного производства - всего на 40. Предприятия, выпускающие лекарства на территории республики, все дореволюционной постройки.

За последние 20 лет не построено ни одного предприятия, выпускающего лекарственные препараты, не введено ни одной сколько-нибудь значительной мощности для их выпуска.

Вместе с тем в сентябре в адрес Госплана республики пришло письмо от Министерства медицинской промышленности, в котором говорится о том, что Госплан СССР снимает ассигнования на Украину по капитальному строительству в объеме 115 миллионов рублей, а также, что самое главное, не предусматривает выделение 210 миллионов инвалютных рублей для закупки сырья, материалов, оборудования, крайне необходимых для выпуска лекарственных препаратов.

Таким образом, уже с 1 января из-за необеспеченности сырьем и материалами производство лекарственных препаратов сократится на 112 жизненно необходимых номенклатур, практически все номенклатуры антибиотиков, анальгетиков, значительная часть сердечно-сосудистых препаратов и других, всего на 590 миллионов рублей.

Я обращаюсь к сессии, к депутатам с просьбой оформить парламентский запрос Правительству о принимаемых мерах по комплексному обеспечению населения лекарственными препаратами. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Звягільському. За ним виступатиме Карпенко.

ЗВЯГІЛЬСІКИЙ Ю.Л., директор шахти імені О.Ф.Засядька виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель, уважаемые народные депутаты!

В связи с Указом Президента СССР об особом порядке использования валютных ресурсов в 1991 году считаю необходимым заявить

следующее. Этот порядок резко снижает заинтересованность предприятий во внешнеэкономической деятельности. Угольщикам из каждых ста единиц валюты остается только девять, что на 40 процентов меньше нынешних валютных отчислений. Продажа остальной валюты даже по коммерческому курсу потерь не компенсирует. Центр, как и раньше, стремится отобрать как можно больше сегодня, забывая, что завтра при таком порядке отбирать будет не у кого и нечего.

Какой здравомыслящий предприниматель станет искать партнеров, налаживать связи, повышать качество, чтобы результатом воспользовался кто-то другой?! Указ в духе командно-административной системы, когда выход на внешний рывок зависел от власти или ее чиновников. К сожалению, прошлые долги надо погашать, но не таким путем. Даже в соответствии с Законом СССР о предприятии оно не несет ответственности по обязательствам государства. Вообще не ясно, как с помощью этого Указа будет достигнута цель. Удовлетворение первоочередных потребностей экономики и нужд населения отсрочит выход Украины на широкие международные связи. Пора понять, что внешнеэкономическая деятельностъ - это один из путей повышения благосостояния народа, а не только источник дохода Минфина. Предлагаю заявить о несогласии Верховного Совета Украины с Указом, как носящим антирыночный характер и противоречащим Закону об экономической самостоятельности Украины. Прошу поставить это предложение на голосование. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Карпенку, за ним виступатиме Рябченко. Одну хвилинку. Ми після обговорення поставимо на голосування вашу пропозицію.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/.

Шановні колеги! Вчора ми прийняли поправки до Тимчасового регламенту. Суть їх зводиться до того, що відтепер, всупереч здоровому глузду, конституційному запису і нашому Регламенту, будь-яке рішення буде прийматися простою більшістю голосів. Тобто вимога, щоб було дві третини депутатів, відмітається. Я не буду зараз доводити, наскільки це антиконституційна, антидемократична поправка, але у нас прийнята безпрецедентним і антидемократичним рухом. На час голосування не було достатньої кількості депутатів, було 293. Ми вчора намагалися Леоніду Макаровичу, нашому Голові, довести це, але довести цього не вдалося. Тому дозвольте, нехай Леонід Макарович доведе сам.

Я повертаюсь до нашої стенограми, до відомого випадку, коли обирали прем'єра претендентом був товариш Булянда. Тоді Леонід Макарович дуже мудро сказав, я цитую:"...я хотів би сказати, щоб не звинувачували один одного в тому, що хтось голосує, а хтось - ні. Це право кожного депутата. Це - Верховна Рада, і ми повинні прагнути до справедливості. Не треба звинувачувати опозицію в тому, що вона не голосує. Вона про це заявила офіційно, з цієї трибуни. Вона цього не приховує. Навіщо ж її звинувачувати в тому, чого вона на приховує?" І далі: "Вчора комісія пропонувала навіть доповнити Регламент. Але я думаю, якщо б сесія Верховної Ради так вчинила, то вона, мабуть, уперше в історії зробила б спробу надати законові зворотньої сили . Це перше. І друге - приладнати Тимчасовій регламент до конкретної ситуації, а якщо точніше - до .

кандидата... То це була б загалом вже надзвичайна ситуація, після якої, я не знаю, чи було б довір'я народу до такої сесії, до такого рішення. Давайте ж не будемо пропонувати речей, які ставлять нас у становище не тільки складне, а просто смішне".

І остання цитата: "Але, оскільки знову може виникнути питання, то я б хотів, щоб ми чітко все ж таки визначили, що вибори відбудуться, якщо бюлетені візьмуть більше 300 народних депутатів". Тобто на момент голосування. Отепер, Леоніде Макаровичу, я на цьому закінчую. Поправки, які вчора оголошені прийнятими, не є дійсними. Порушення Тимчасового регламенту ви довели самі, своїми словами. Дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я в кінці дам чітку відповідь на це запитання. Я вчора робив, але товариш Карпенко слухав одним вухом. Я йому це все розповім на два вуха.

Слово надається товаришу Рябченку. За ним виступатиме Мовчан.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Уважаемые народные депутаты! 3 августа... Успокойтесь, дорогие коллеги! 3 августа 1990 года после того, как первой сессией Верховного Совета Украины не было принято постановление о переводе города Кривого Рога на централизованное обеспечение материально-техническими ресурсами, по предложению президиума исполкома Днепропетровского областного Совета народных депутатов и поддержанного Президиумом Верховного Совета Украины

группа народных депутатов Кривого Рога обратилась к народным депутатам Украины поддержать это постановление и собрало подписи 256 народных депутатов УССР. Они согласились перевести город Кривой Рог на централизованное обеспечение. Наличие 256 подписей народных депутатов Украины позволяет считать постановление принятым.

Разрешите, уважаемые народные депутаты, от имени горняков, металлургов, цементников, молодежи и студенчества, тружеников Кривого Рога и депутации Днепропетровской области передать большое спасибо всем народным депутатам Украины за понимание горечи и бедственного состояния дважды орденоносного Кривбасса и желания хоть чем-то помочь им.

Просил бы Правительство Украины и соответствующие комиссии Верховного Совета при рассмотрении вопроса о налогообложении предусмотреть льготные налогообложения городу, чем предоставить возможность незамедлительно поправлять экологическую обстановку и хоть как-то компенсировать жизнь людям в этом особо сложном, но крайне нужном для нашего народа Украины городе и регионе.

И второе. Что касается выступлений уважаемых народных депутатов. Все сегодня товарищи получают очень много телеграмм и обращений, причем разных. Уважаемые народные депутаты, мы должны договориться об одном. Народный депутат - это прежде всего гражданин. Народный депутат перед законом должен быть равен со всеми остальными гражданами, если мы хотим построить правовое государство. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мовчану. За ним виступатиме Колінець.

МОВЧАН П.М., письменник, Секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово, шановні народні депутати! Випадає нам роль бути такими опонентами в політичних наших дебатах і я бачу дуже вмілу режисуру. Коли йдеться обговорення важливих законів, то я дивуюся, як за списком і за тими текстами, які заготовлені заздалегідь і невідомо ким відредаговані, відбувається зачитання і постають перед нами абсолютно невідомі люди, які просиділи десь по півроку і вони раптом виявляють таку активність у таких основоположних законах. Нам же з режисури відводиться роль опозиції. Такої собі, яка дбав тільки про політичне реноме.

І тут я хочу звернутися до нашого Голови. Леоніде Макаровичу, не треба тут виявляти свою ідеологію та ідеологічну свою обізнаність. Ви довгий час там працювали, але зараз ви - Голова Верховної Ради, ваш обов'язок - усіх об'єднувати, не піддаватися на інспірації. І коли ви виходите двічі, вчора і сьогодні, до тих самих людей, відносно яких прийшла телеграма, де сказано, що вони одержують по 20 карбованців. ...З яких фондів? І про те, що це, наприклад, з Балаклави прийшло, виплачується на добу 20 карбованців, зберігається заробітна плата, делегацією від Бериславського району Херсонської області. І так само від того самого Чернігова благословенного, де 14 автобусів приїхало, які розташовані, до речі, у гуртожитках і казармах військових училищ. На час цього політичного маневру виселили курсантів. А тим часом, Леоніде Макаровичу, відбуваються страшні речі в нашій республіці. З Хмарою

ця історія для того, щоб відволікати нашу народну увагу від демократичних депутатів, залишаючи нам роль статистів, тому, що нам пропонує Уряд якісь глиняні закони, глиняні пропозиції, непропрацьовані. Де наші комісії? Чому вони без дії? Чому це все знову обернено на ідеологію? А тим часом я одержав ще одну телеграму. В ній ідеться про те, що 1 січня 1991 року приблизно 40 заводів суднобудівного міністерства СРСР об'єднує міжнародний концерн: 51 відсоток - наша сторона, 49 - корейський мультимільярдер. ../нерозбірливо/. Цей концерн зводитимуть суднобудівні заводи Миколаєва /завод імені 61 комунара/, Херсона, Керчі та інші. Рішення підписано нібито Рижковим, воно можливе із нашої мовчазної згоди, Тому моя пропозиція: негайно перейти до обговорення Закону про націоналізацію всесоюзного майна, поки нас до кінця не розграбували. І те, що ви робите,- це злочин перед народом.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Колінцю. За ним виступатиме депутат Яковишин. А це вже кінець, ну, ми Яковишину надамо одну хвилину-він просить.

КОЛІНЕЦЬ В.В., викладач кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні народні депутати! Вчора Народна рада зробила заяву протесту з приводу прийняття незаконної санкції на арешт Хмари. Відповіді ми до цього часу не отримали. У зв'язку з тим, що немає забезпечення тут найелементарніших прав меншості, тобто немає

захисту, ми, група депутатів від радикальної фракції - Чорновіл, Бойко, Свідерський, Колінець заявляємо, що ми не маємо морального права перебувати в цьому залі, де права меншості абсолютно не захищені.

Мотивую заяву.

Ми констатуємо, що комуністична більшість нашого парламенту вчинила акт безпрецедентного беззаконня, давши санкцію на арешт невинної людини, жорстоко розправившись з тим, хто виконав високий громадянський обов'язок, заступився за кривджену жінку і зробив все для того, щоб затримати хулігана і провокатора.

Ця акція, вчинена над народним депутатом Хмарою, в розправою комуністів над своїм ідейним противником, заступником голови республіканської партії, і здійснена в дусі розправи сталіністів над своїми ідейними противниками.

Ми впевнені, що парламент, який вчинив цю акцію по відношенню до людини, до правозахисника, який за свої погляди відбув багато років ув'язнення, цей парламент нездатний прийняти гуманних потрібних законів.

Розправившись з Хмарою, ви, депутати-комуністи, заманіфестували свою готовність розправитися будь з ким з Народної ради, бо жодного механізму захисту прав меншості у Верховній Раді немає. А вчорашнє рішення сесії про можливості проведення голосування без наявності кворуму повністю розв'язує руки більшості і позбавляє меншість можливості не допустити прийняття антинародної постанови. Хто ваша наступна жертва, депутати-комуністи?

Підписавши вирок Хмарі, ви хотіли винести вирок демократії, яка тільки стає на ноги, але тим самим ви підписали вирок собі, і народ його невдовзі здійснить, як це здійснив народ Чехословаччини, Польщі, Угорщини. Ви - честь і совість епохи, як ви себе називаєте, і доки ви не переглянете цього ганебного щодо Хмари рішення, доки не будуть забезпечені найелементарніші права парламентської меншості, наші моральні засади і повага до принципів діяльності демократичних парламентів світу не дозволять нам перебувати у цьому оскверненому реакційним беззаконням залі.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, товаришу Яковишин, і будемо завершувати.

Я тут маю один запит, хочу дати відповідь на цей запит, тому що він стосується також голосування, того питання, яке піднімав товариш Карпенко.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровецького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Не одну хвилинку, а дві, тому що заява від трьох тисяч. За дорученням близько трьох тисяч військовослужбовців, які перебувають у виборчому окрузі N 444. Я вам хочу зачитати їхню заяву.

"Уважаемые народные депутаты Украины, представители различных партий, общественных объединений, мировоззрений и убеждений! Наше заявление связано с той неординарной обстановкой, которая создалась в последнее время вокруг работы Верховного Совета республики. Наряду с другими избирателями, телеграммы и обращения которых зачитываются народными депутатами, считаем своим долгом,

чтобы и наш голос прозвучал в центре государственной власти Украины, власти, которую мы дали вам в руки весной этого года.

Нам не нужен другой парламент Украины, нам нужно, чтобы вы начали продуктивно работать. Отбросив ненужные нам споры и скандалы.

Как ваши избиратели заявляем: мы вам верим, но требуем действенных результатов. В то же время мы просим вас проявить решительность в наведении порядка и дисциплины в республике. Мы считаем, что в настоящее время, когда административнокомандные методы хозяйствования не работают, а рыночные еще не наступили, смена товарища Масола с поста Председателя Совета Министров и замена его каким-либо другим лицом существующего положения с товарами народного потребления не изменит , а только еще больше обострит политическую ситуацию. Поэтому мы выступаем против кадровой чехарды и призываем всех народных депутатов к созданию как для себя, так и для других рабочей обстановки. Мы прекрасно осознаем и на себе ощущаем тяжелые последствия перехода власти к Советам всех уровней. А поэтому призываем вас быстрее решать экономические вопросы, для решительного и динамического перехода Украины к рыночной экономике. В это время в обществе должна быть консолидация, каждый должен заниматься своим целом: вы - принимать законы, мы - охранять отечество, студенты - учиться. В связи с последним заявлением о том, что наряду с признанием гражданской активности студентов мы не одобряем выбранные ими методы решения вопросов, не относящихся ни к учебе, ни к их компетенции. Какой бы тяжелой ни сложилась обстановка в стране, мир -самое ценное наше достояние. Считаю нужным заявить, что вопросы защиты Родины необходимо решать взвешенно и трезво. А растаскивать Вооруженные Силы по национальным квартирам нецелесообразно.

Пока мы живем в едином государстве, защита его - дело всенародное. Для решения вопроса позволим пожелать Верховному Совету больше политической культуры, этики, добропорядочности, последовательности в своей деятельности. С уважением - 596 военнослужащих."

ГОЛОВА. Шановні товариші, час уже вичерпаний, але тут є три запитання до мене. Я мушу дати відповідь, тому що вони стосуються зараз усіх нас разом узятих. Перший запит від Народної ради, який піддає сумніву законність наших рішень, перш за все щодо Хмари. А товариш Карпенко тут виступив щодо законності рішення по вчорашньому доповненню Регламенту.

Я хочу відповісти, тому що з цього приводу йде дуже серйозна спекуляція і на вулиці, і в кулуарах, і в коридорах. Все тлумачиться так, як комусь хочеться. Я щиро вдячний народному депутату Карпенку, що він так процитував мене ще раз на цій сесії і більше нічого не додав від себе. Мабуть, не було чого. Це перше.

Друге. Маючи великий досвід роботи в ідеологічному відділі, ми вчили товариша Карпенка брати питання в комплексі і конкретно /оплески/, а потім прив'язувати його до конкретної ситуації. До речі, так вчить філософія.

Тепер я хочу нагадати про той випадок, коли обирали нашого прем'єра, призначили Булянду. Відбулося голосування. Він одержав 258 голосів, але при підрахуванні бюлетенів не виявилося 300, і тоді почалися дебати. Лічильна комісія каже, що повинно бути 300 обов'язково, інші кажуть, що треба брати ситуацію, яка була в залі, тобто в даному випадку розійшовся зал, і голосування проходило за межами залу.

Повторюю - це питання принципове. В залі було на той час, коли потрібно було голосувати, більше 300 депутатів. І ви пам'ятаєте, що навіть Олександр Павлович Коцюба наголошував на тому, що, мовляв, оскільки в залі 300 депутатів, то це є підставою для того, щоб рахувати і те, що відбувається за межами залу. Я заперечив, сказав: а коли б ми, скажімо, не реєструвалися в залі, а прийшли голосувати вранці, то тоді б це було так? Потрібно рахувати бюлетені і оскільки цього не було, то я сказав: давайте ми, переголосовуючи кандидатуру Булянди /я ще раз підкреслюю, не заново голосуючи, а переголосовуючи/, все ж таки поставимо питання, щоб було вже 300 і не було ніяких питань. Конкретно для тієї ситуації, що стосувалась Булянди, це перше. І друге, щоб зняти будь-які інші можливі інсинуації.

Коли хтось вніс пропозицію /а була така, що, мовляв, давайте внесемо до Регламенту зміни/, я сказав, що це було б просто непристойно, коли б ми вносили зміну під конкретну людину. Але я зовсім не заперечив цим внесення змін до Регламенту взагалі.

Тепер давайте повернемося до ситуації, коли йде голосування в цьому залі. Якщо немає 300 депутатів, я взагалі питання на голосування не ставлю, а прошу зареєструватися. І якщо 300 немає, я весь час повторюю, що сесія не може працювати, і питання знімається не тільки з голосування, а сесія закривається. Так завжди було, товаришу Карпенко. Одну хвилинку, я прошу уваги.

Коли ми поставили питання про голосування; щодо народного депутата Хмари, в залі був, на табло, 301 народний депутат. У процесі голосування могли дійсно висмикнути картки - і на цьому вирішується питання.

Я нікого не перебивав і нікому не заважав, але у вас, шановні

представники інтелігенції, дуже мало інтелігентності /оплески/. А то ви мене весь час поправляєте. Коли ви виступаєте, я когось перебивав? Тільки коли порушуєте Регламент. Але у вас не вистачає навіть цього терпіння, просто сором.

Друге. Коли вчора голосувалось питання про доповнення до Регламенту, на початку голосування на табло була цифра 307. Народні депутати бачили і підходили, засвідчували, і я взяв довідку від комісії, від Секретаріату. То я тепер ставлю запитання вам, товаришу Карпенко, і всім, хто хоче на цьому набути капітал: було тут порушення чи ні? Оце моя вам відповідь. Я прошу, коли ви вже виступаєте з такої трибуни, брати питання в цілому, і не треба спекулювати, треба доводити фактами, аргументами, а не просто робити порожні заяви. Вони не роблять честі, тим більше людині з таким досвідом роботи, редакторові газети, і всім іншим. Я все сказав.

Оголошується перерва до 10 години ранку.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

СІРМАН В.В., народний депутат СРСР.

ЗВЕРНЕННЯ представників трудящих Вінницької області до Верховної Ради Української РСР.

"Події останнього часу, ситуація, що склалася в республіці, змусили нас, виконавців волі трудових колективів Вінниччини, висловити свою позицію, своє ставлення до того, що діється на Україні.

Виборці занепокоєні зростаючою нестабільністю, посиленням міжнаціональних і релігійних чвар. Люди стомилися від психологічного тиску, правопорушень, насильства і жорстокості, спекуляції і безладдя, їх душі повняться зневірою, розгубленістю і розпачем.

Нас турбують заклики до соціального реваншу, акцій громадянської непокори, перехід до прямих актів залякування чесних людей, комуністів. Особливо гнітюче враження на нас справили матеріали та рішення других Всеукраїнських зборів Народного руху України, відеозаписи, показані по телебаченню 12 листопада 1990 року. Рух та його складові політичні організації по суті стали на шлях конфронтації, антикомунізму, блокування перебудови, тягнуть країну до безодні.

Іменем народу сьогодні спекулюють найрізноманітніші, нерідко протилежні сили, Від його імені найчастіше виступають ті, хто захопився і живе мітинговою ейфорією, не знає думки трудових колективів, а висловлює думку постійної, незначної частини учасників мітингів.

Тому ми, сотні представників трудових колективів Вінницької області, вирішили сьогодні довести до відома народних депутатів України свою позицію.

Ми звертаємось до народних депутатів республіки:

Використовуйте весь свій досвід, авторитет і повноваження для стабілізації обстановки, наведення в республіці порядку. Люди чекають від вас правди і дій. Правди про те, що чекає просту людину завтра, і цій, щоб це "завтра" було найменш болючим. А для цього потрібно застосувати ту владу, яку дали вам в руки виборці.

Нас дуже хвилює фактичний параліч законодавчої владика разом з нею виконавчої і судової, розгубленість, нерішучість, непослідовність дій багатьох посадових осіб.

Ми закликаємо депутатів до конструктивної роботи і вимагаємо через засоби масової інформації повідомляти виборцям позицію обранців під час голосування з найважливіших проблем життя республіки.

Ми звертаємось до народних депутатів Української РСР: не втягуйте себе в міжпартійні суперечки та чвари, пам'ятайте про свої передвиборні обіцянки та накази виборців, думайте про долю України, плідно працюйте над вирішенням першочергових питань республіки.

Ми схвалюємо звернення депутатської більшості Верховної Ради УРСР до громадян України, підтримуємо вимоги представників Одеської, Миколаївської, Херсонської областей до народних депутатів республіки.

Разом з тим ми звертаємось до депутатської більшості з вимогою рішуче протистояти екстремістським, націоналістичним силам. Висловлюйте свою позицію не тільки голосуванням, але й публічно. Трудящі вас розуміють і підтримують.

Яка б не була конфронтація на ваших засіданнях, не піддавайтесь тиску з боку депутатів-сепаратистів, вимагайте від авторів програм перебудови нашого життя надійних гарантій від соціальних вибухів, розпаду держави.

Враховуючи те, що йде відкрита політична боротьба, в яку втягується все більше і більше людей, закликаємо депутатську більшість до відкритих парламентських дій. Проявляйте наступальність, твердо відстоюйте загальнолюдські цінності.

Ми висловлюємо свою солідарність з усіма здоровими силами західних областей України і звертаємось до Верховної Ради УРСР, правоохоронних органів рішуче припинити антигуманні, антикомуністичні дії екстремістів, посилити вимогливість по забезпеченню конституційних гарантій громадян.

Ми підтримуємо рішення Верховної Ради УРСР про надання згоди на притягнення народного депутата Хмари С.І. до кримінальної відповідальності та арешту.

Закликаємо усіх народних депутатів від Вінницької області до конструктивної, творчої роботи в парламенті в ім'я народів України, в ім'я побудови справді незалежної і суверенної України в складі оновленої союзної федерації.

Ми не підтримуємо тих народних депутатів Української РСР від нашої області, які не беруть участі в голосуванні і не висловлюють своєї позиції з тих чи інших питань.

Тому виборці вимагають, щоб народні депутати найближчим часом прибули в свої виборчі округи і прозвітували про свою роботу і позицію, яку вони зайняли в парламенті.

Ми розуміємо, що це ультиматум, але маємо право вимагати від парламенту, всіх його членів і особливо своїх обранців чесно і добросовісно виконувати покладені на них обов'язки, наполегливо проводити в життя, в реальні закони волю народу, накази виборців, а не керуватися особистими амбіціями і політичними іграми, блокуючи прийняття життєво важливих рішень, ведучи парламент до кризи.

Ми, представники трудових колективів Вінниччини, закликаємо всіх громадян України в цей складний час проявляти народну мудрість, тільність. Спільними зусиллями будемо кріпити єдність, громадянську злагоду в кожному місті і селі, разом будувати суверенну Українську соціалістичну державу."

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 40

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ