ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  12  л ю т о г о  1998  р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації.  Поки ви готуєтеся,  я  поінформую  вас.  Щойно відбулася нарада керівників фракцій,  і вони погодилися з тим,  щоб у порядок денний на завтра внести  питання  про  комітети Верховної Ради.  Ми маємо визначити кількість і  назви  комітетів,  передбачивши  зокрема  комітети  з питань науки і освіти,  з питань культури і спорту та інші.  Тобто комітети об'єднуються,  і загальна їх кількість має бути не  більш як 16.  Ви ще маєте час порадитися. Тим більше, що багатьох із нас це менше стосується,  очевидно.  Треба створити механізм,  який би дав  змогу,  з одного боку,  швидко сформувати структури Верховної Ради наступного скликання,  а з другого (що основне на  сьогодні), треба   підготувати   положення,   яким   передбачити   відповідні структурні зміни, і працевлаштувати людей, які вивільняються.

 

     I друге  питання,  пов'язане  із  представленням  Президентом кандидатур   на  посади  голови  Фонду  держмайна  і  Генерального прокурора.  Погоджено,  щоб  завтра  провести  голосування.  Немає заперечень?   Приймається.   Керівники   фракцій   підтримали   ці пропозиції.

 

     Прошу депутатів зареєструватися.

 

     Зареєструвалися 297  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Ми маємо  розглянути питання про додаткові джерела наповнення бюджету.  Мова йде про внесення змін та доповнень  до  Закону  про ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  спирт етиловий та алкогольні напої.  Але до цього  нам  треба  проголосувати  проект постанови стосовно Криму.

 

     Слово має  депутат  Кармазін.  Будь ласка.  Закінчимо розгляд питання про звернення Верховної Ради Криму.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ,  Одеська   область).   Уважаемые   народные   депутаты!   Я сознательно  буду  выступать  на  русском языке,  потому что потом будут изучать стенограмму,  рано или поздно придется еще оценивать ситуацию.

 

     В который раз события в Крыму определяют политическую погоду, отношения между центром и автономией, между законом и беззаконием.

 

     Мы с  вами  уже  дали  правовую  оценку  указу  Президента  и обратились к Президенту 5 февраля,  чтобы он отменил пункт 1 указа как таковой,  который противоречит Конституции  Украины  и  Закону Украины о ратификации Европейской хартии о местном самоуправлении.

 

     6 февраля  я  внес проект постановления,  он у вас есть.  При печатании там допущены две ошибки,  я позже о них скажу,  их  надо будет исправить.

 

     Что в   ответ?   В   ответ  околоправовые  рассуждения  главы Администрации  Президента,  в  которых  Верховная   Рада   Украины обвиняется  во  всех  смертных грехах.  И заметьте,  безнаказанные рассуждения. А может, поощряемые?..

 

     Всему парламенту Украины на УТ-1 не  предоставляется  столько времени,   как   начальнику   канцелярии  Президента.  Именно  это наталкивает на такие рассуждения.

 

     Сегодня рассматривается обращение Верховной  Рады  Автономной Республики  Крым  к Верховной Раде Украины - парламенту.  Имеет ли право орган  представительской  власти  Крыма  обратиться  к  нам? Конечно,  имеет.  В  этом  зале  чаще  стоял  вопрос  о  том,  что Конституции Украины не соответствуют те или иные нормативные  акты автономии.  Мы  находили  очень  непростые  ответы на эти вопросы, добивались выполнения  законов.  Зачастую  действенно  и  слаженно согласовывали  вопросы  и  с  Президентом,  и  с премьерминистрами Марчуком и Лазаренко, и с бывшим вице-премьером Дурдинцом, который долгое  время  в  правительстве  курировал Крым и много сделал для стабильности в этом регионе.

 

     В чем суть конфликта? В разном понимании Конституции или в ее игнорировании?  Ссылаясь  на  часть  вторую  статьи  6 Конституции Украины,  обязывающей все органы законодательной, исполнительной и судебной  власти  осуществлять  свои  полномочия  в  установленных настоящей  Конституцией  пределах  и  в  соответствии  с  законами Украины,  и на статью 7 Конституции, которая гласит, что в Украине признается и гарантируется местное самоуправление,  я отвечаю -  в игнорировании.

 

     Итак, о чем сообщают депутаты Верховной Рады Крыма,  депутаты Ялтинского горсовета в своих обращениях к  нам,  к  Президенту,  в Совет  Европы?  О том,  что действия Президента Украины по изданию указа,  пунктом 1 которого  Марченко  Владимир  Иванович  назначен исполняющим  обязанности ялтинского городского головы на период до избрания  городского  головы  в  установленном  законом   порядке, выходят  за  пределы прав и полномочий Президента,  определенных в статье 106 Конституции Украины.  А действия  по  выполнению  этого указа  с  участием представителей правоохранительных органов имеют признаки мер чрезвычайного положения без введения такового.

 

     Во время пребывания в Крыму к нам обращались люди, называвшие примеры конкретных грубейших нарушений. Все эти данные у нас есть. Я хотел бы проанализировать ялтинские  события  с  правовой  точки зрения.  В  соответствии  с  пунктом  1 статьи 79 Закона о местном самоуправлении, полномочия ялтинского городского головы прекращены 1  октября  1997  года  досрочным  решением Ялтинского горсовета в связи с личным заявлением головы.

 

     На основании пункта 6 статьи 46,  пункта 3 статьи 50 Закона о местном   самоуправлении   в   Украине  работу  городского  совета обеспечивает  секретарь  совета,  а  согласно  статье  53   работу исполнительных  органов обеспечивает заместитель городского головы по вопросам деятельности исполнительных органов совета.

 

     И тут я прошу обратить внимание  на  распоряжение  городского головы,  изданное незадолго до ухода с должности. Это распоряжение N99  от  26  сентября  1997   года   о   временном   делегировании обязанностей  ялтинского городского головы на период отсутствия по любым причинам (в связи  с  болезнью,  отпуском,  командировкой  и прочее).   В   полном  обеме  они  были  возложены  на  секретаря Ялтинского горсовета.

 

     Законно ли это распоряжение? В Конституции Украины, в законах не   предусмотрен  такой  институт,  как  исполняющий  обязанности городского головы,  ибо он получает свои полномочия  в  результате избрания   его   территориальной  громадой  на  основе  всеобщего, равного,  прямого избирательного права путем  тайного  голосования (пункт  2 статьи 12 Закона о местном самоуправлении).  В статье 59 этого закона городскому голове дается право издавать распоряжения, но  только  в  пределах своих полномочий.  Очевидно,  что в данном случае это распоряжение выходит за пределы  полномочий  городского головы.

 

     Как признаются незаконными акты? В соответствии со статьей 59 Закона о местном самоуправлении,  акты органов и  должностных  лиц местного  самоуправления  в связи с их несоответствием Конституции или законам Украины признаются  незаконными  в  судебном  порядке. Прокуратура  Ялты  не реагировала,  и только 10 февраля,  через 10 дней после начала  конфликта,  исполняющий  обязанности  прокурора Ялты   Катанаев   выносит   протест  на  это  распоряжение.  Кому? Исполняющему обязанности городского головы Марченко,  назначенному самим Президентом.

 

     Что это значит? Что в прокуратуре законов не читают.

 

     Издавался указ  "у зв'язку з необхідністю вжиття невідкладних заходів  щодо  стабілізації,  відновлення  керованості   місцевими органами    влади,    посилення    боротьби   зі   злочинністю..." Обективности  ради  надо  сказать,   чем   это   кончилось.   Вот распоряжение  исполняющего обязанности городского головы Марченко. А вы сами посудите:  оно законно или нет.  Распоряжение начальнику финансового управления о том, чтобы закрыть счета местного бюджета в одном банке,  а  открыть  в  другом.  То  есть  все  счета,  все имущество территориальной громады взято под контроль. Противоречит это Европейской хартии?  Противоречит.  Что  делается  дальше?  По телевидению все время нагнетается информация,  что в Ялте страшная преступность.   Я   взял   официальную   справку   о    количестве зарегистрированных   преступлений   по   всем  районам  Автономной Республики Крым.  И что вы думаете?  Ялта по  уровню  преступности находится  на  17  месте  в  Крыму.  Здесь  на  10 тысяч населения совершается 105,3 преступления, а по линии розыска вообще 76,7. По сравнению  с  Феодоссией,  где  показатели  соответственно 190,9 и 163,8,  в Ялте уровень преступности в 2 и в 2,5 раза ниже. Вот что происходит.   То  есть  то,  что  нам  говорят,  не  соответствует действительности.

 

     Что касается  социально-экономической  ситуации,  то  и   тут данные  тоже  не  соответствуют  действительности.  Вот сведения о задолженности по заработной плате учреждениям социально-культурной сферы  в  Крыму  по  состоянию  на 5 февраля.  Я подсчитал.  Самая большая задолженность в Кировском и Красногвардейском районах -  7 месяцев, в Ленинском - 5,8, в Керчи - более 4 месяцев.

 

     По Ялте эта задолженность составляет 3,9 месяца. То есть, наверное, корень зла там в другом.

 

     Обективности ради надо отметить,  что в деятельности органов местного   самоуправления   было   много  нарушений,  но  их  надо исправлять  и  действовать  в  соответствии  с   законом.   Сейчас прокуратура   опротестовала  около  50  незаконных  решений.  Дела переданы в суд.  Есть факт возбуждения уголовного дела, свидетелем по которому проходит секретарь местного совета.

 

     Теперь обращаю  ваше  внимание  на  предложенный  мною проект постановления,  который я прошу вас принять.  Обращаю внимание  на то,  что в пункте 1 была допущена техническая ошибка.  Надо, чтобы было записано так:  "Звернути увагу  Кабінету  Міністрів  України, Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим,  Ради Міністрів..." и далее по тексту.  И допущена ошибка в пункте 4,  где в конце нужно дополнить  "на  території  Автономної  Республіки  Крим та у місті Ялті".

 

     Я считаю,  что наши действия должны быть правильно восприняты в   Крыму.   Мы   должны  предусмотреть  все  международноправовые последствия такого нигилизма Президента по  отношению  к  местному самоуправлению,  и  нужно  обязательно  дать  поручения комитетам, которые указаны в проекте постановления.  Позицию  Верховной  Рады Украины  надо обязательно разяснить,  потому что иначе нас просто попросят из Совета Европы только на том основании, что у нас таким образом, незаконно, наводится конституционный порядок.

 

     Спасибо.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні колеги,  у вас є проект постанови (Шум у залі).  Одну хвилинку,  що ж тут обговорювати?  Вам поговорити, так... Все одно трансляції немає, ніхто вас не почує, а тут вас усі знають!

 

     Шановні колеги! Я прошу прийняти внесений проект постанови за основу. Будь ласка, голосуємо за основу.

 

     "За" - 160.

 

     Ніна Іванівна Карпачова  не  встигла.  Голосуємо  за  основу, потім я надам вам слово, якщо у вас є поправка.

 

     "За" - 168.

 

     Гаразд, відведемо   п'ять-шість   хвилин.   Питання   ж  усім зрозуміле!

 

     Будь ласка, депутате Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Друзі!  Якщо  брати  за  основу  цей  проект постанови, і ми зібралися для того, щоб приймати рішення для залу, то нам треба розійтися по домівках! А якщо ми серйозно розглядаємо рішення, то майте на увазі, що Крим - це українська територія. Пан Кармазін добре все  пояснив,  тільки  висновки  зробив,  на  жаль, абсолютно  недержавні.  Звертатися  до міжнародної громадськості з приводу неправильних дій Президента Кучми,  до якого я в опозиції, це ж абсурд!  Пояснювати свою опозиційність до Президента України, звертаючись до світової громадськості?..

 

     Подивіться на пункти,  які тут  пропонуються.  Все  це  можна вирішити,  прийнявши один пункт:  "Провести вибори міського голови відповідно до законів  України".  Щоб  рада  вибрала  там  голову. Робити  отаке  кричуще  звернення і протиставляти одну гілку влади другій у Криму... Ви що, не знаєте, що Крим є болячкою України? Ви думаєте,  що  так  ви вирішите питання в той час,  як не враховані пропозиції, які вносилися раніше? Ви не смійтеся, адже це відверта спроба   використання   там   анархічних  настроїв,  це  свідчення абсолютної неспроможності Президента.  Таке було.  Проте цей вузол проблем може бути використаний антидержавними силами.

 

     Ми повинні прийняти тільки один пункт: зберегти самоврядування в місті  Ялті,  дати  можливість  провести вибори на законній основі.  Всі ж інші пункти слід викреслити,  бо ми законодавчо не врегулювали проблеми боротьби з антиукраїнськими елементами,  які є в Криму і у всій Україні, ми не дали можливості правоохоронним органам діяти відповідно до наших законів.  А ми  ж пропонували  прийняти законодавство про антиукраїнську діяльність. Звинувачувати в  цьому  кожного,  хто  є  представником  кримської влади, - це ж абсурд!

 

     Ми повинні  бути  розумні.  I тому я пропоную прийняти тільки пункт,  про  який  я  сказав,  тобто,  зберігаючи  самоврядування, провести  нормально  вибори  в  Ялті,  і  відмовитися  від  заяв і постанов,  якими б вони опозиційними не здавалися. Це зовсім не те місце,  де  варто  проявляти опозиційність.  Тут потрібні розумна, виважена  політична  воля  й  усвідомлення  того,  що  Крим  -  це територія України,  де ми допустилися раніше багатьох помилок,  не врахувавши того,  що Крим мусив мати статус щонайбільше автономної області.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. За ним

- депутат Коген, і на цьому завершуємо.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты! Уважаемый  Александр  Николаевич!  Я  хотел  бы  призвать  вас  не упрощать положение дел в  Крыму  и  в  Ялте  в  частности.  Прошло несколько  дней,  как  мы  приехали  из Крыма,  побывав там в пяти городах.  Обстановка в Крыму  обостряется.  Но  теми  методами,  о которых говорит Ярошинский, проблему Крыма не решить.

 

     Проблема Крыма  имеет  несколько  аспектов.  Главный  из  них состоит в том, что общая экономическая ситуация в Украине (кризис, крах  государства)  порождает  не  только  в Крыму,  а и на других территориях социальный протест. В этом плане крымчан можно понять.

 

     Поэтому нам   в   Верховном   Совете   не   надо   заниматься второстепенными вопросами,  а рассмотреть предложение о проведении закрытого заседания  Верховного  Совета  вместе  с  Президентом  и правительством,  где,  уважаемые  депутаты,  подвести  итог  нашей работы и порекомендовать следующему составу Верховного Совета, что следует исправить в принятых нами решениях.

 

     Второй аспект.  Что  бы  вы  ни  говорили,  а  проблемы Крыма сегодня  в  значительной  мере  порождены  принятием   Конституции Украины.  Вы смотрите,  статья 143 определяет принцип формирования бюджета. Бюджет формируется из средств государственного бюджета. И теперь  Крым  становится  заложником того,  как центральные органы власти будут делить этот бюджет. Ялта тому пример.

 

     Третий аспект  (и  мы   об   этом   неоднократно   говорили): Конституция  Украины  нарушает  главный  принцип  демократического государства - принцип децентрализации власти.  Да,  я считаю, Крым должен  быть автономной республикой со всеми атрибутами автономной республики, ему надо предоставить право самостоятельно формировать свой бюджет и распоряжаться им,  а не проводить ту конфискационную политику,  которую проводит сегодня Верховный Совет,  Президент  и правительство.

 

     Проблемы Крыма    порождены   еще   и   подчиненностью   всех правоохранительных  органов  Президенту  Украины.  Не   будут   ни прокуратура,  ни  суды  защищать  законные решения,  в том числе и крымских  органов  власти,  потому  что  все  суды  и  прокуратура назначаются   Президентом   Украины.   Поэтому  назначение  сверху исполняющим обязанности мэра  моего  однофамильца  -  Марченко  мы осуждаем.  Мэра  необходимо,  как  и  положено  в  демократическом государстве,  избирать.  И выборы  должны  обеспечивать  гражданам такую возможность.

 

     Уважаемые депутаты!  Предлагаю принять кардинальное решение - изменить  Конституцию.  Тогда  мы  решим  самые  больные  проблемы системы  власти,  и  этим  дадим возможность развиваться не только Крыму как территории, но и другим регионам Украины.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коген.

 

     КОГЕН Ю.Б., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (Бахчисарайський  виборчий  округ,  Автономна  Республіка   Крим). Уважаемые  коллеги!  Я депутат от Автономной Республики Крым,  и я полностью поддерживаю тот проект постановления,  который  вносится нашим   товарищем   Кармазиным.  Я  удовлетворен  тем  обективным докладом,  который  сделал  коллега  Степанюк.  Хотя,   откровенно говоря,  в том, что сейчас происходит в Крыму, наверное, есть вина и Степанюка,  потому что он был представителем Президента и  очень активно   добивался,   чтобы   все  правоохранительные  органы  не подчинялись нашему правительству, нашему парламенту.

 

     Что бы  я  хотел  добавить?  Дорогие  коллеги!  Поймите  меня правильно:  речь идет просто о бедственном экономическом положении людей.  Поверьте,  я  был  свидетелем,  когда  12-летняя   девочка копалась в мусорной урне.  У нее были глаза голодного зверька.  До чего же мы доходим? А теперь мы спрашиваем: что же всколыхнуло это бедственное  положение  в Крыму?  Приезд Пустовойтенко.  Все стало ясно,  когда кинулись на эту Ялту...  В  Красногвардейском  районе задолженность по зарплате учителям -семь месяцев; в Бахчисарайском районе, откуда я сам, учителя вообще забыли, что такое зарплата, в крайнем  случае  им  выдают  заработную  плату  гнилой  мукой  или засоренной крупой. Это же безобразие! Народ находится в тяжелейшем положении.

 

     Времени у меня уже нет, но я вам должен высказать свое мнение по данному вопросу.  Нами совершено очень много и  политических  и чисто   экономических   ошибок.  И  напрасно  улыбаются  некоторые националисты,  считающие,  что Крым - это болячка,  как высказался Ярошинский.  Если  это болячка Украины,  то избавьтесь от нее.  Вы этого не хотите,  тогда,  будьте  добры,  лечите  эту  болячку.  А сделать это можно, мне кажется, чисто экономическим путем. Каким?

 

     Прежде всего  в  обязательном  порядке  сделать одноканальную систему. В обязательном порядке! Днепропетровская область вышла на одноканальную  систему  - Крым подавно должен выйти.  И поправится положение.  Надо установить определенный норматив,  который  будет отчисляться в централизованный бюджет. Крым справится с этим, если вышестоящий  исполнительный   орган   не   будет   вмешиваться   и предоставлять  в  массовом порядке льготы предприятиям.  Более 600 санаториев и домов отдыха имеют различные льготы.  В  моем  районе расположено  16  различных  пансионатов  -  и ни один не платит за землю,  потому что им  предоставили  льготы.  А  мы  хотим,  чтобы пополнялся  районный  бюджет,  и  делаем  руководителей  районного совета заложниками:  вокруг исполкома ходят люди,  митингуют,  а в принципе никто ни на что не имеет права.

 

     Я бы хотел,  чтобы вопрос о Крыме решался более серьезно. Мне не понравилось,  что Александр Александрович не хотел, чтобы здесь долго выступали. А вопрос ведь очень серь зный. Будет сильный Крым

- всем нам будет удобно там отдыхать.  Это будет гордость Украины, мы  будем  лечить  там  людей.  И,  наверное,  всем  же  приятно в благоприятной обстановке отдохнуть,  чтобы и семьи,  и  дети  ваши отдохнули.  Я  просил  бы  вас  поддержать  проект  постановления, который здесь представил депутат Кармазин.

 

     Спасибо.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Обговорення відбулося.  Гадаю,  ні в кого не  виникає сумніву,  що приймати таку постанову треба. До нас звернулися наші колеги з Верховної Ради Криму.  Туди  виїжджала  група  депутатів. Вони   проаналізували   все  ще  й  на  місці.  Кримські  депутати погодилися з необхідністю такого способу реагування.  Та це має ще й  загальнополітичне значення.  Всі прекрасно розуміють,  що можна по-різному оцінювати дії уряду, Президента тощо. Але є елементарні норми,  які  не  можна порушувати:  йдеться про призначення голови представницького органу - голови міста указом,  чого допускати  не можна.  Вже тільки заради цього треба приймати таку постанову, щоб усі розуміли:  Конституцію треба поважати.  А то в нас  так  -  ви зверніть  увагу,  -  тільки  прийняли  закон і одразу ж усі зверху донизу починають коментувати:  поганий закон,  не такий закон, тим самим пояснюючи, чому його не хочуть виконувати. А йдеться ось про що:  закон який нами прийнятий,  мусить бути законом.  І в  даному разі  я  вважаю  позицію  авторів  цього  проекту постанови цілком обгрунтованою.  Ставлю на голосування проект за основу. Прошу його підтримати.

 

     "За" - 197.

 

     Ще раз  ставлю  проект на голосування.  Богдане Харитоновичу! Підтримайте, будь ласка, своїм авторитетом - ви ж гарно виступили. Будь ласка.  Тим паче,  що болячок в України кругом вистачає. Будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 229.

 

     У цілому можна голосувати?  Доповнення депутата  Єльяшкевича. Будь ласка, говоріть.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область). В первом пункте проекта постановления я предлагаю после слов:  "Звернути  увагу"  добавить:  "Президента України" - и далее по тексту.

 

     Почему? Потому  что  мы  не  только  видим  неконституционные действия самого Президента,  но и приходится слышать  высказывания работников   Администрации  Президента  с  непонятным  юридическим статусом,  в том числе главы Администрации  Президента  Кушнарева, который дает себе право давать юридические оценки.

 

     Если мы будем дальше терпеть положение, когда государственное телевидение  предоставляет  слово  известным   юристам,   например Бурчаку и подобным коллегам, и они говорят о том, что если нельзя, но очень хочется,  тогда Президент может нарушать Конституцию,  то мы  придем  к тому,  что никакого правового государства в принципе построить не сможем.

 

     Предлагаю обязательно добавить  слова  "Президента  України", потому что Президент Украины по Конституции является ее гарантом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Я прошу підтримати це доповнення.

 

     У цілому  з  цим  доповненням  голосувати можна?  Голосуємо в цілому з доповненням. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Депутат Павловський просить ще раз проголосувати.  Ставлю  на голосування проект у цілому з доповненням депутата Єльяшкевича.

 

     "За" - 219.

 

     Я знаю,  що  система  не спрацювала,  а тому ще раз ставлю на голосування проект у цілому з цим доповненням.  Євгене  Петровичу! Підтримайте, будь ласка. Йде голосування.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     -----------------

 

     На трибуну запрошується Василь Петрович Цушко. Будьте уважні, бо документ дуже важливий.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська   область).   Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемый президиум!  Сегодня вам роздан законопроект о внесении изменений к Закону Украины о ставках акцизного сбора и ввозных пошлин на спирт этиловый и алкогольные напитки.

 

     В чем  суть  этого  законопроекта?  В  позиции  22.08 10 были записаны полуфабрикаты, которые не облагались акцизным сбором. Что произошло?  Народ у нас предприимчивый. На нескольких предприятиях алкогольные напитки переименовали,  получили  на  них  технические условия и выпускают под видом настоев и настоек.  На самом же деле это алкогольные напитки крепостью  40  градусов,  но  за  них  они платят акцизный сбор 0,2 экю за литр 100-процентного спирта.

 

     Кабмин предлагает,  чтобы  перекрыть  эту  лазейку,  повысить ставку сбора до 3 экю.

 

     Предложено внести изменения и в статью 4, а также дополнить закон статьей 5.  Это дополнение вызвано тем, что в 1997 году  в  Украине  сложились  плохие  погодные  условия, урожай  винограда  был низким,  и теперь нет коньячного спирта для производства  коньяка  на  наших  заводах.  Поэтому   предлагается разрешить  ввозить  беспошлинно  коньячный  спирт до 1 января 2000 года. Вот, в принципе, суть этого проекта.

 

     В рабочую  группу  по  подготовке   этого   проекта   входили представители    Госпищепрома,   Госсадвинпрома,   Государственной налоговой    администрации    парфюмерной     промышленности     и Минпромполитики.   Все   их   предложения   учтены.  Поэтому  есть предложение - проголосовать за данный проект закона.

 

     ГОЛОВА. У кого є запитання до Василя Петровича?

 

     Депутат Моцпан. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик!  Извините,  что вопрос не по данному законопроекту,  но обясните,  пожалуйста,  какую же все-таки  мы  ошибку  допустили, проголосовав за известный проект,  предложенный правительством, об отмене лицензирования производства определенного вида  алкогольных напитков? Вы поняли мой вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ЦУШКО В.П.  Уважаемый коллега Моцпан!  Мы отменили 23 декабря (к сожалению,  это была техническая  ошибка,  а  зал  не  заметил) лицензирование реализации алкогольных напитков и табачных изделий. На  этом,  по  подсчетам  специалистов  нашего  комитета,  местные бюджеты потеряют 120 миллионов гривень,  но самое интересное,  что мы возвращаемся к ситуации 1995 года,  когда не действовал Закон о государственном регулировании.  Я считаю, что мы допустили ошибку, и если вы поддержите следующий законопроект, то мы ее исправим.

 

     ГОЛОВА. Данча Михайло Дмитрович. Будь ласка.

 

     ДАНЧА М.Д.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський сільський виборчий   округ,   Закарпатська   область).   Спасибі.   Шановний доповідачу,  конкретне запитання: який буде встановлено збір в екю на виготовлення перекуреного спирту із яблук, слив?

 

     ЦУШКО В.П. Три екю.

 

     ДАНЧА М.Д. Несправедливо, не можу це підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ні, це ж з одного літра чистого спирту...

 

     ЦУШКО В.П. На 1 літр 100-процентного спирту - 3 екю.

 

     ГОЛОВА. А там у пропорції буде - чим більше  розбавляєш,  тим менше платиш. Немає заперечень? Є потреба ще обговорювати?

 

     Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування (Оржицький виборчий округ, Полтавська область). Яка гранична межа міцності?

 

     ЦУШКО В.П. Мы ввели эту норму в пятницу. Нижний предел - 1, 2 процента алкоголя, верхний - не ограничивается.

 

     ГОЛОВА. Михайле Антоновичу, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую, Олександре Олександровичу. Я хочу також подякувати  робочій  групі  за  те,  що  врахували  мою пропозицію  і на спирт коньячний для власного виробника встановили нульову ставку.  Але  ми  ще  домовлялися,  що  буде  стаття,  яка поставить перепону фальсифікаторам.

 

     ГОЛОВА. Вона в наступному документі.

 

     ЦУШКО В.П. Михаил Антонович, в связи с тем что мы ввели закон от 23 декабря,  мы не можем сейчас делать такую  поправку,  потому что  тогда  тот закон нарушается.  Если мы примем законопроект,  о котором я говорил коллеге Моцпану, тогда можно вводить эту статью.

 

     ГОЛОВА. Більше немає запитань, усе зрозуміло. Хто бажає взяти участь в обговоренні? Немає.

 

     Ставлю на голосування цей законопроект. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз проводиться голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 239.

 

     ЦУШКО В.П. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     -------------

 

     Наступний документ, будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.   Уважаемые  коллеги!  В  следующем  законопроекте предлагается  уточнение  к  Закону   "про   державне   регулювання виробництва  і  торгівлі  спиртом етиловим,  коньячним і плодовим, алкогольними  напоями  та  тютюновими  виробами".  Мы  в  сентябре приняли  изменения  к  этому закону,  но они не работают,  поэтому предлагаем  их  уточнить:  "Тимчасово,  до  1  січня  2000   року, звільнити вітчизняні підприємства-виробники шампанського і коньяку від сплати за  спеціальні  дозволи  (ліцензії)  на  право  імпорту шампанських  і  коньячних виноматеріалів,  спирту коньячного,  які ввозяться  для  виробництва  шампанського  і  коньяку  на  власних виробничих потужностях".

 

     Я уже говорил,  что лучше завозить сырье, чтобы работало наше производство.  Вот суть этих предложений. Это логичное продолжение того, что мы только что проголосовали.

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Я   ставлю  на  голосування  цю пропозицію. Прошу її підтримати.

 

     "За" - 225.

 

     Будь ласка, хто ще не проголосував? Ставлю на голосування.

 

     Проти ж ніхто не голосує, зверніть увагу.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     ЦУШКО В.П. Спасибо.

 

     И следующее предложение о внесении изменений к Закону Украины о  предпринимательстве.  Это  статья  4,  редакцию  которой мы,  я считаю,  ошибочно изменили 23 декабря.  Об этом спрашивал  коллега Моцпан.  Предлагается  в  статье  4  Закона  о предпринимательстве "абзаци восьмий та дев'ятий викласти в такій редакції:

 

     виготовлення пива,  а  також   виготовлення   та   реалізація алкогольних напоїв, спирту етилового, коньячного і плодового;

 

     виготовлення та реалізація тютюнових виробів".

 

     То есть и изготовление, и реализация подлежат лицензированию. В противном  случае  будут  потери  местных  бюджетов  и  начнется беспредел,  который был до 1995 года. Ну, бывают и у нас ошибки. Я считаю,  что  эту  норму  нужно  восстановить.  Рабочая  группа  и бюджетный  комитет  это  предложение  поддержали.  И  после этого, Михаил Антонович, можно записывать и вашу поправку.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.  Будь ласка,  підтримайте.  Ці гроші  не надходять до бюджету,  але й не залишаються в того,  хто продає, майте на увазі, а потрапляють в інші кишені, то нехай вони поділяться з державою.

 

     Іде голосування,   будь   ласка.  Дніпропетровські  депутати, голосуйте.

 

     "За" - 244.

 

     Спасибі.

 

     ЦУШКО В.П.  Если можно,  поставьте  на  голосование  поправку Михаила Антоновича.

 

     ГОЛОВА. Яка поправка?

 

     ЦУШКО В.П. Она состоит в том, чтобы в Закон о государственном регулировании производства и торговли спиртом этиловым,  коньячным и  плодовым,  алкогольными  напитками и табачными изделиями ввести норму (мы уже можем это сделать),  что за  торговлю  фальсификатом торговая точка лишается лицензии на право торговли. Чтобы тот, кто берет на продажу фальсификат,  знал  это  наперед.  Поэтому  прошу проголосовать. Есть уголовная ответственность за это, но чтобы его лишали и лицензии, чтобы он терял деньги.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Правильна   пропозиція.   Ставлю   її   на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 225.

 

     Чіткіше сформулюйте, будь ласка, ще раз.

 

     ЦУШКО В.П.  Еще  раз  повторяю,  в  Закон  о  государственном регулировании ввести статью,  что в случае торговли  фальсификатом предприниматель,   который   имеет   лицензию  на  право  торговли алкогольными  напитками  и  табачными  изделиями,  лишается   этой лицензии.  То  есть  он  при  получении  товара  у оптовика должен проверять соответствующий документ (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  заспокойтеся. Ми можемо проголосувати зміст, але треба все це юридично точно виписати.

 

     Депутат Лавринович має слово. Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! По суті це дуже слушна пропозиція.  Але ж  ви  подумайте,  про  що зараз ідеться.  Ми маємо виписати юридичну норму, яка б працювала, якщо фальсифікат,  як ви висловилися (хоча я не знаю, наскільки це відповідає    термінології,    яка    в    даному    випадку   має застосовуватися),  закуповується тим,  хто веде торгівлю.  У  тому документі буде все нормально.  Хто ж напише, що це фальсифікат? Це вже виявляється під час перевірок.  Особа, яка цей продукт купила, і  поняття не мала,  що вона купила,  а ви вже хочете позбавити її ліцензії.  Так що подумайте,  кого ви  хочете  карати.  Того,  хто зробив підробку,  хто зробив нечесний крок,  продавши продукт,  чи того, хто вже потім його використовує як свій товар.

 

     Перш ніж голосувати  такі  норми,  я  прошу,  треба  ретельно вивчити,  подивитися  інші  нормативні  акти,  щоб  не  створювати проблем у законодавстві.

 

     ЦУШКО В.П.  Уважаемые коллеги!  Я еще раз  повторяю,  мы  эту норму  не  готовили  в принципе,  потому что законом от 23 декабря вообще была отменена эта лицензия.  Мы сейчас ввели лицензию и для реализации.  Вы  правы,  надо рассмотреть эту поправку в следующий раз,  чтобы юристы дали свое заключение.  Я поддержал то,  что  со слов предложил Михаил Антонович. Но я не готов сейчас сказать, как юридически точно выписать.

 

     ГОЛОВА. Тут,  мені  здається,  можна  було  б  записати,   що торгівля  несертифікованою  продукцією  може  бути  підставою  для позбавлення ліцензії.  Тобто  треба  з'ясувати,  як  ця  продукція потрапила  на  реалізацію,  бо тут можуть бути різні шляхи.  Може, просто випадково це трапилося, а можливо, злісно - великі партії і таке інше.

 

     Тобто торгівля   несертифікованою   продукцією  за  такими-то кодами може бути підставою для позбавлення ліцензії на  такий  вид діяльності.

 

     Ставлю це на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 239.

 

     Є пропозиція  дати  доручення  нашому  юридичному  управлінню чітко виписати цю норму.  Роз'яснюю ще  раз.  Якщо  виявиться,  що продається  несертифікована  продукція,  тоді  контролюючий  орган (податкова адміністрація чи якийсь інший) може вирішувати  питання про позбавлення ліцензії того,  хто здійснює такий вид діяльності, відповідно до чинного законодавства.  Зрозуміло? Бо є Кримінальний кодекс, є багато інших законів.

 

     ЦУШКО В.П.   Просьба  проголосовать  законопроект  во  втором чтении.  Это формальность,  но это необходимо. Ну, нет же вопросов ни у кого.

 

     ГОЛОВА. Усі  ці  норми?  Так вони всі відразу голосувалися як поправки до законів...

 

     ЦУШКО В.П. Тогда нет вопросов.

 

     ГОЛОВА. Не ускладнюйте, будь ласка. Сідайте.

 

     ---------------

 

     Розглядається питання  про  Державну  програму  приватизації. Доопрацьований   проект.   На   трибуні  депутат  Угаров.  Коротко проаналізуйте суть: чому треба приймати цю програму.

 

     Група "Єдність", будь ласка, затримайтеся на місці. Без вас у залі зразу пусто.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый президиум! Уважаемые коллеги! Вашему вниманию представляется   доработанный   комитетом  проект  Государственной программы приватизации на 1998  год.  Суть  изменений  изложена  в письме  Комитета  по  вопросам экономической политики и управления народным хозяйством,  прилагаемом к  проекту  программы.  Документ этот   серьезно   доработан   с  учетом  замечаний  и  предложений депутатов.   Исключены   нормы,   которые    регулируют    вопросы приватизации  земельных участков.  Эти вопросы уже урегулированы и нет  никакой  необходимости  их  еще  раз  повторять  в  программе приватизации.   Исключены   сроки,   ограничивающие  использование гражданами Украины приватизационных  документов  (тоже  достаточно важная    норма).   Исключены   нормы,   которые   предусматривают приватизацию различного рода финансовых учреждений и  организаций, в  том  числе  такой  небезызвестной  организации,  как Госинвест, которой в управление передано очень много государственных  пакетов акций.

 

     Исключены нормы,   которые   меняют   действующую   норму   о подчинении Фонда госимущества Верховному Совету Украины,  а  также ряд других норм. Сразу же хочу оговориться, что, например, задание по приватизации обектов незавершенного строительства предлагается уменьшить  до  400  обектов,  потому  что  цифра 4203 обекта,  к сожалению,  является  завышенной,  она  включает  в  себя  обекты коммунального  имущества и ряд других.  А 400 обектов - это чисто государственные  обекты.  На  них   и   должна   распространяться программа приватизации.

 

     Предложено усилить нормы,  касающиеся контроля за выполнением программы  приватизации,  в  частности,  со  стороны   специальной Контрольной  комисии  Верховного  Совета  и Счетной палаты.  Также учтены все замечания научно-экспертного управления,  которые  были высказаны к данному проекту программы.

 

     Поэтому я предлагаю сейчас принять программу в целом,  потому что времени у нас,  к сожалению,  уже очень мало.  Это обективная причина.   Документ   должен   действовать.  В  доработанном  виде программа   будет   более    четко    регламентировать    процессы приватизации.

 

     Есть предложение  депутата  Магды  об  отнесении  диспетчеров энергообединений к  категории  лиц,  имеющих  право  на  льготное получение  акций.  Это предложение было согласовано.  Просто чисто технически оно не было учтено в этом документе.  Комитет не  имеет возражений против этого. Речь идет о достаточно узком круге людей. Частично этот вопрос уже решается.

 

     ГОЛОВА. Чи є ще якісь запитання?

 

     Геннадію Григоровичу!  Ну,  без вас же і без вашої фракції це питання  не  вирішиться.  Будь  ласка,  побудьте  на  місці.  І  я звертаюся до всіх депутатів.  Ви що,  всі  в  Києві  передвиборною кампанією займаєтеся?  Всі фракції, всі групи, всі політичні блоки й усі інші? Не вистачить же Києва для всіх.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     Депутат Коломойцев.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  фінансів  і банківської діяльності (Ленінський виборчий   округ,   Луганська   область).    Депутатская    группа "Конституционный центр".  Как вы считаете, в чем основной аргумент ваших оппонентов сейчас?  Что является препятствием  для  принятия этого решения?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Чтобы ответить, надо прочитать буквально лекцию, в двух словах этого не скажешь.

 

     ГОЛОВА. А ви в двох скажіть. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю. В двух словах сказать? Не хотят...

 

     ГОЛОВА. Депутат Круцик.

 

     КРУЦИК Р.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Рогатинський виборчий округ,  ІваноФранківська область).  "Національний фронт". Шановний  доповідачу,  це добре,  що комітет не проти включення до цього списку диспетчерів. Але повірте, мені доводилося мати багато клопотів  з  акціями Бурштинської ДРЕС,  де керівництво станції не хотіло включати багато категорій людей. І я вважаю, що ми сьогодні мали б чітко виписати цю норму,  бо вони є керівниками. Добре було б, щоб ця поправка була в законі.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Абсолютно верно. Против этого вашего предложения (я уже сказал) комитет не возражает.  Но,  к сожалению,  сложилась ситуация,  когда,  например,  в  Харьковской  области  диспетчеров включили,  а  в  других  областях  -  нет.  В  Западэнерго  они не включены. Получается так: хочу включаю, хочу нет...

 

     Если это станет нормой закона, то с этой категорией людей, на плечах  которых  держится  оперативное  управление энергетическими процессами, все проблемы будут решены.

 

     ГОЛОВА. Депутат Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Геннадий  Юрьевич!  Я  вообще-то  шире ставил   вопрос...   Предложение   мое   сводится   вот   к  чему. Инженерно-технический работник,  который проработал более 10  лет, уже   внес   какой-то  вклад  в  развитие  предприятия.  Александр Александрович,  вы помните,  когда мы собирались у вас, то решили, что  это  всетаки  как-то  трудовой  коллектив сплотит.  Это одно. Второе.  Не  включены  в  число  лиц,  имеющих   право   льготного приобретения акций,  люди, которые, допустим, очень долго работали на той же электростанции,  а потом были повышены в  должности  или перешли на какую-то выборную работу и ушли из коллектива. Интересы этих людей тоже надо учесть.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемый  Иван  Иванович!  Уважаемые  депутаты! Выступая по этому вопросу еще несколько лет назад,  я говорил, что если льгота предоставляется большинству населения или  коллектива, то   это  уже  не  льгота,  а  норма!  Льгота  имеет  ограниченное применение.

 

     Вы говорите об ИТР,  проработавших более десяти лет. А почему в  таком  случае  не поставить вопрос о рабочих,  которые работают более  десяти  лет?  А  сколько  работников  вспомогательных,   не основных профессий, без которых основное производство остановилось бы? Поэтому я и говорю о льготе!

 

     Мы сознаем,  что труд диспетчеров  -  это  колоссальный  труд (всех  диспетчеров  -  и авиадиспетчеров,  и железнодорожных,  и в электроэнергетике).  Это люди,  которые управляют  всеми  текущими процессами.  Пусть это не крупные руководители, может быть, это не начальники главков, но от их умения и работы зависит очень многое. В этом случае комитет принял позитивное решение. Норма же, которую предлагаете вы, уже выходит за рамки льгот.

 

     ГОЛОВА. Ще є запитання?

 

     Слово надається депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Партия "Громада". Уважаемый Геннадий Юрьевич! Уважаемые  коллеги!  Я  считаю,  что  будет  не  совсем  серь  зно принимать в целом  документ,  который  роздан  народным  депутатам Украины практически сегодня,  тем более что есть серьезные вопросы по этому документу.  Возьмем,  например,  особенности приватизации гостиниц,  которые приватизируются как обекты малой приватизации. Видимо,  кто-то  хочет  за  малые  деньги  приватизировать   такие обекты.   Или  норма  об  обязательном  согласовании  кандидатуры руководителя  наблюдательного  совета   с   Премьерминистром   или вице-премьер-министром Украины,  если в акционерном обществе более 50  процентов  государственной  собственности.  Тогда  руководство исполнительной   власти   только   тем  и  будет  заниматься,  что согласовывать кандидатуры руководителей наблюдательного совета.  А если учесть перегрузку исполнительной власти футбольными и другими проблемами,  то мне просто жаль нашу исполнительную  власть.  Есть еще много и других моментов.

 

     Поэтому я  бы просил все-таки вернуться к моему предложению о том,   чтобы   юридически   оформить   отклонение    законопроекта Президента.  Это дало бы нам возможность легче вздохнуть,  так как указ Президента о программе приватизации на 1998 год не вошел бы в действие.

 

     Я хочу  напомнить  все коллегам,  что программа приватизации, которая принята в прошлом году,  действует до  принятия  закона  о программе  приватизации  на 1998 год.  Поэтому отклонением данного законопроекта мы приватизацию не останавливаем,  мы  останавливаем ту   приватизацию,   которая   может   осуществляться   по  схеме, разработанной в исполнительной власти.  А эта схема,  к сожалению, далеко  не  всегда учитывает интересы и всей Украины и абсолютного большинства граждан, которые проживают в Украине.

 

     Поэтому, Геннадий Юрьевич,  я обращаюсь к вам  и  просил  бы, чтобы мы работали по следующей процедуре. То есть чтобы мы сегодня приняли документ в первом чтении. Действительно, проделана большая работа,  и надо отдать вам должное,  программа стала лучше.  Но мы должны сегодня и отклонить законопроект  Президента,  сделать  это юридически   правильно,   в  точном  соответствии  с  "Переходными положениями" Конституции Украины. В противном случае через 30 дней после  издания  такой  указ  Президента  вступает в силу,  и тогда приватизация пойдет не по законам, а по указу Президента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мулява.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська область). Передайте, будь ласка, слово депутатові Круцику.

 

     ГОЛОВА. Він не хоче виступати.

 

     Будь ласка. Депутат Терець.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної  політики  та   праці   (Токмацький   виборчий   округ, Запорізька область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановний Геннадію Юрійовичу!  У пункті 29  програми  записано,  що  порядок приватизації    майна   підприємств   агропромислового   комплексу визначається   положеннями   Закону   України   про    особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі,  вказується,  які положення даної програми поширюються на ці підприємства.

 

     У мене конкретне запитання. У листопаді 1997 року  Кабінет  Міністрів  прийняв  постанову  про прискорення приватизації   в   переробній   промисловості,   згідно   з   якою приватизації    підлягають    446    підприємств   зернопереробної промисловості,  з них 100 повинні були приватизуватись  до  нового 1998 року, а 146 - у першому і 200 - у другому кварталі 1998 року.

 

     Чому в    цій    програмі    не    згадуються    підприємства зернопереробної промисловості України?

 

     ГОЛОВА. Я представляю вам  першого  заступника  голови  Фонду держмайна  Олександра  Миколайовича  Бондаря,  який  зараз виконує обов'язки керівника цього фонду  у  зв'язку  з  відпусткою  іншого виконуючого  обов'язки  голови фонду.  Але це справжній виконуючий обов'язки,  а тому я надаю йому слово. Будь ласка, відповідайте на запитання.

 

     БОНДАР О.М.,  перший  заступник голови Фонду державного майна України.  Шановні депутати!  Проект Закону  України  про  Державну програму  приватизації  не  дублює  чинні  закони.  У  розділі про особливості приватизації майна в АПК ми свідомо не розписували  її механізм.  Є  окремий  закон  про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Терець не зрозумів. Будь ласка.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.  То був не закон, а постанова Кабінету Міністрів, ще  раз  нагадую,  за  номером  1218.  I  я  вважаю,  що переробна промисловість,  яка має для нашої країни  дуже  важливе  значення, повинна бути в цій програмі приватизації.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Я можу сказати тільки одне.  Усі норми,  які вже регулюються іншими законами,  ми не в змозі  описати  в  Державній програмі  приватизації,  бо  вона  має  певну  структуру  і  певні обмеження.

 

     ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу,  справді,  тут  дуже  багато відсилкових норм.  Подивіться уважно:  є,  наприклад,  стаття, яка відсилає до статті 5,  а та своєю чергою відсилає  до  статті  24. Треба   бути  дуже  досвідченим  юристом,  щоб  користуватися  цим документом.  Треба виписувати все як слід,  а то це все  одно,  що Біблією або нашим Регламентом користуватися.

 

     Депутате Кендзьор, будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я-П.М.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Сокальський  виборчий округ,  Львівська  область).  Шановний  Олександре Олександровичу! Шановний Геннадію Юрійовичу!  Прошу  все-таки  звернути  увагу  на пропозицію  Iвана  Iвановича  Магди і доповнити нею документ.  I з системи Львівенерго,  і з різних областей  надходить  дуже  багато листів,   в   яких   висловлюються   невдоволення,   стурбованість інженернотехнічних  працівників  з  приводу  саме  такої   системи приватизації  в енергетичній галузі.  Якби ми передбачили пільгову приватизацію для диспетчерів, для інженерно-технічних працівників, то, гадаю, вони були б нам безмежно вдячні.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   И  мы  в  свою  очередь  были  бы  им  безмерно благодарны за то,  что они благодарны нам.  Но проблема в том, что программа  принимается на один год - 1998 год.  Если энергосистемы начнут  приватизироваться,  то  норма  будет  распространяться  на диспетчеров  всех  энергосистем.  А  если  мы начнем рассматривать норму касательно ИТР,  стаж работы которых на  данном  предприятии превышает 10 лет,  то это уже норма не на один год, а, я думаю, на два,  три,  а то и больше лет.  То есть, фактически, это уже норма основного,  базового закона.  А программа приватизации принимается только на один год.  И с этих,  чисто юридических  причин,  данная норма  не совсем правильная,  чтобы вписывать ее в Государственную программу приватизации.

 

     Поэтому давайте вносить  изменения  в  Закон  о  приватизации государственного имущества.

 

     ГОЛОВА. Час  вичерпано.  Є потреба обговорювати дане питання? Перш ніж  приймати  рішення,  дозвольте  дещо  сказати  з  мотивів голосування. Ви бачите, що комітет, готуючи проект на основі наших зауважень,  вніс чимало змін. Отже, якщо ми не приймаємо документ, то  ці  зміни  не  враховуються,  і  може  діяти  указ  Президента відповідно до "Прикінцевих положень".  Я  не  хотів  би,  щоб  так сталося.  Але,  з другого боку,  якщо ми не згодні з тим, щоб указ цей діяв,  тоді  повинні  прийняти  рішення  про  відхилення  цієї програми.   У   будь-якому   разі  нам  треба  сьогодні  вийти  на результативне голосування.  Така особливість  нашої  сьогоднішньої ситуації.

 

     Будь ласка, депутате Рябченко.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України  з  питань  приватизації   (Вузівський   виборчий   округ, Дніпропетровська   область).   Уважаемые   депутаты!  Я  полностью поддерживаю Александра  Александровича  в  том,  что  лучше  всего сегодня  принять  эту  программу приватизации с теми исключениями, которые предложил  Комитет  по  вопросам  экономической  политики. Исключено все, что нужно было исключить, все, что вело к нарушению законности.  Если вы считаете, что еще что-то необходимо исключить из программы приватизации, вносите предложения, мы их прямо сейчас с голоса проголосуем.  Но сегодня мы обязаны принять окончательное решение.

 

     Вы знаете,   какая   сложная   ситуация  складывается  вокруг приватизации.  Вплоть до того, что принимаются поручения на уровне правительства  никаких  материалов  по  приватизации  Запорожского ферросплавного завода Верховному Совету Украины не  предоставлять. Поэтому   мы   обязательно   должны   сосредоточиться   и  принять положительное решение.  В крайнем случае - отклонить,  но помнить, что   нормы  указа  Президента  создают  полностью  бесконтрольную приватизацию.  Орган приватизации  не  подчиняется  парламенту,  и вообще в стране не будет органа власти, который сможет повлиять на ход приватизации.  Только раз в год фонд будет отчитываться  перед Кабинетом Министров, перед парламентом.

 

     Окончательное решение  прошу вас принять обязательно сегодня. Все технологические проблемы по приватизации и мы можем решить,  и следующий   парламент.  Но  в  целом  принять  решение  на  уровне политического,  чтобы приватизация осуществлялась так, как требуют законы  Украины,  то есть принять предложение Комитета по вопросам экономической политики, мы должны прямо сейчас.

 

     Я только что был на совещании в УСПП,  посвященном  программе приватизации.  Так  они просили вам передать,  чтобы вы поддержали предложение  Комитета  по  вопросам   экономической   политики   и Контрольной комисии.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Магда.

 

     МАГДА I.I.  Шановні депутати!  Шановний Голово! Я вже говорив сьогодні про те,  що,  справді,  треба було б внести  до  програми норму про інженерно-технічний персонал. Але оскільки так ставиться питання,  що треба сьогодні прийняти законопроект у  цілому  (і  я вважаю,  що це правильно), то дане питання можна потім розв'язати, внісши  доповнення  до  закону.  Iдеться  про   загалом   невелику кількість людей,  до того ж це стосуватиметься не лише енергетики, а майже всіх галузей промисловості.  Це люди,  яких призначили  на вищі  посади  або  яких обрано депутатами.  Вони втратили право на пільгові акції.  Їх небагато.  Тому я хотів би, щоб їх включили до списку.

 

     А в цілому документ треба прийняти сьогодні.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутате Марченко, прошу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Хочу обратить ваше внимание на процедурный вопрос - рассмотрение программы приватизации.  Ведь она не просто вносится в Верховный Совет Кабинетом Министров,  а в соответствии  с  пунктом  4  "Переходных  положений"   Конституции Президентом  Украины  после  того,  как  он издал указ по вопросам приватизации.

 

     По Конституции мы обязаны либо принять законопроект,  который внес Президент,  либо его отклонить. А всякие доработки комитета и Верховного Совета в целом изменяют содержание  документа,  который внес   Президент.   Следовательно,   принимать   его   в  порядке, предложенном  Александром  Александровичем,  депутатами,   которые выступали   от  Контрольной  комиссии  по  вопросам  приватизации, значит,  подменить  саму  сущность  процедуры   внесения   данного законопроекта.

 

     Еще раз подчеркну, что указ Президента незаконный. Незаконный потому,  что по  Конституции  процессы  приватизации  определяются законами,  и уже существует программа приватизации. Президент взял на   себя   полномочия    законодательного    органа    и    через неконституционные  полномочия начал изменять процедуру и законы по приватизации.  Это  недопустимо.  И   мы   должны   не   допустить вмешательства Президента в процедуру приватизации. Это - первое.

 

     И второе.   Под  таким  прессингом,  что  либо  мы  принимаем предложенный  законопроект,  внесенный   комитетом,   либо   будут действовать указы, вопрос не совсем точно и неполно ставится.

 

     Я вношу    предложение   отклонить   программу   приватизации Президента -  ту,  первоначальную,  которую  мы  рассматривали  до работы  комитетов  и Верховного Совета в целом.  Это будет как раз правовое   решение   данного   вопроса.   А   дальнейшие   вопросы приватизации   рассматривать   исключительно   в   конституционном правовом русле.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати, закінчилося обговорення. Я хотів би привернути вашу увагу ось до чого.  Володимир Романович має рацію, але частково,  бо ми користуємося принципом аналогії,  адже не раз приймали закони,  які змінювали текст, запропонований Президентом, і вони працювали.  У "Перехідних положеннях" Конституції написано, що  "такий  указ  Президента України вступає в дію,  якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів  міжсесійного  періоду)  Верховна Рада не прийме закон або не відхилить поданий законопроект..." Тут не сказано,  що  закон  має бути  буквально  в  тому самому вигляді,  який подає Президент,  а закон із цього приводу. Бо мотивація про видання указів передбачає укази з питань,  не врегульованих законодавством. А оскільки закон уже видано, то він і регулює певну частину правового поля України.

 

     І тому маємо альтернативу:  або приймаємо проект зі  змінами, внесеними внаслідок його обговорення в сесійному залі (враховуючи, до  речі,   й   пропозицію   депутата   Магди),   або   відхиляємо запропонований проект.

 

     Оскільки, за  Регламентом,  спочатку  розглядається  варіант, який передбачає зняття з розгляду питання або відхилення його, я й хочу в такій послідовності поставити на голосування.

 

     Перед тим  просить  слова  депутат Угаров.  Будь ласка,  одна хвилина.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  Считаю необходимым  обратить ваше внимание на ряд моментов, о которых уже было сказано.

 

     Что касается процедуры,  имеющей такую особенность - поданный Президентом  законопроект.  Президент  подал   Верховному   Совету законопроект. Он был принят в работу. Над ним работал наш комитет, и теперь он вносится на рассмотрение Верховного Совета.

 

     Предложение, поданное   Президентом   первый    раз,    имело 100-процентную  юридическую  силу.  Сейчас  я  боюсь,  как бы наше решение не вызвало  очередную  юридическую  коллизию  между  двумя юридическими   управлениями.  Ведь  фактически  это  законопроект, отработанный Верховным Советом. Это первое.

 

     И второе.  Уважаемый Александр Сергеевич Ельяшкевич предложил очень  много  поправок  и  дополнений,  которые  не  были поданы в комитет,  а розданы прямо в зале.  Если без них  нельзя  принимать программу  (а  программу мы обязаны принять по закону),  то,  хоть комитет и предложил принять  программу  в  целом,  я  как  депутат предлагаю отправить рассматриваемый нами законопроект на доработку с учетом предложений депутата  Ельяшкевича.  Это  будет  в  высшей степени корректно, потому что мы тогда рассмотрим все.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ми визначилися щодо процедури.  Ставлю на голосування пропозицію про відхилення цієї програми. Будь ласка (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!  Президент вніс документ, яким супроводжується його   указ.  Ставлю  на  голосування  спочатку  проект  постанови Верховної Ради  про  відхилення  даного  законопроекту,  внесеного Президентом (Шум у залі).

 

     Надаю слово депутатові Єльяшкевичу. За ним - депутат Носов.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Дело в том,  что сегодня роздан  мой  проект  "Постанови  Верховної  Ради України   про   відхилення  законопроекту  про  Державну  програму приватизації на  1998  рік",  где  предложено  отклонить  поданный Президентом Украины законопроект.

 

     Мы уже   рассматривали   этот   законопроект,  и  он  не  был поддержан.  То,  что сегодня предлагает  депутат  Угаров,  это  не законопроект Президента.  Мы должны сначала проголосовать,  может, мы примем закон,  хотя я считаю,  что он не совершенен.  Например, пунктом  104 Кабинету Министров предоставляются ужаснейшие права - передавать государственное имущество в управление даже  физическим лицам.

 

     То есть мы должны сначала попытаться принять проект закона на эту тему,  если же мы его не примем,  то тогда  должны  юридически оформить   отклонение  законопроекта  Президента,  что  мы  уже  в принципе  сделали,  но  необходимо  это  подтвердить  в   порядке, предусмотренном "Переходными положениями" Конституции.

 

     В первую  очередь мы должны принять решение по законопроекту, внесенному депутатом Угаровым и комитетом,  а затем уже перейти  к рассмотрению моего проекта постановления.

 

     ГОЛОВА. Ви   все   правильно   кажете,   можна   і   в  такій послідовності,  але спочатку треба визначитися  стосовно  проекту, внесеного Президентом.

 

     Якраз ви  і  вносите  проект  постанови.  "Відхилити  поданий Президентом   України   законопроект   про    Державну    програму приватизації на 1998 рік як такий, що не відповідає вимогам пункту 4 "Перехідних положень" Конституції, статті 13 Конституції України та чинним законам України".

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 179. Не прийнято.

 

     Тоді ставлю  на голосування пропозицію про підтримку проекту, внесеного комітетом, із зауваженням депутата Магди.

 

     "За" - 172.

 

     Майже та сама кількість голосів.  Але я ще раз  нагадую  вам, шановні  депутати.  Ми повинні прийняти те або те рішення,  інакше указ діятиме,  хоча  він  і  неконституційний.  Проте  ви  ж  чули висловлювання    представників   владних   структур,   виконуючого обов'язки голови Фонду держмайна,  Прем'єр-міністра та інших. Тому треба  щось  остаточно  вирішувати.  Пропоную ще раз проголосувати проект постанови, внесений депутатом Єльяшкевичем, зважаючи на те, що у нас уже діє програма приватизації.

 

     Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 185.

 

     Тепер ще   раз   ставлю   на   голосування  проект  програми, враховуючи те,  що ми в бюджеті передбачили надходження коштів від приватизації.  На  перших  двох  сторінках  виписано всі враховані зауваження. Голосується такий варіант. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Ще раз голосуємо.  Це вводить процес приватизації  в  законне русло  і  позбавляє  права  вирішувати  питання  так,  як пропонує Президент. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  проект  постанови   депутата Єльяшкевича.  І нагадую, що на сьогодні діє програма приватизації, яка є чинною до прийняття нової програми.  Тобто ми  не  зупиняємо процес  приватизації,  ніхто  не може нас у цьому звинуватити,  ми лише перешкоджаємо неконституційному вирішенню даного питання.

 

     Голосуємо, будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз прошу проголосувати.

 

     "За" - 213.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.  Шановні депутати!  Звертаюся до  вас  від  імені Фонду  держмайна  України.  Ми дуже багато часу витратили разом із Контрольною комісією,  разом із депутатом Угаровим, доопрацьовуючи проект,  який  ви  розглядали  минулого  разу.  Якщо зараз не буде прийнято проект,  внесений комітетом, то діятиме програма минулого року.  Хіба вона краща за цю?  Там багатьох аспектів не враховано. Наприклад, кошти, які мають надходити до бюджету. Ви затвердили цю суму.  Програмою минулого року не передбачається надходження таких коштів.  Тож  прошу  вас  зважено  підійти  до  цього  питання   і проголосувати проект,  внесений депутатом Угаровим.  Там ураховано всі ваші пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз  ставлю  на  голосування   проект,   внесений депутатом  Угаровим,  з  урахуванням  зауважень депутатів,  у тому числі депутата Магди. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 203.

 

     Скільки коштів треба вилучати  з  бюджету?  Один  мільярд  40 мільйонів? Один мільярд 20 мільйонів.

 

     Будь ласка,  ще  раз  ставлю  на голосування проект постанови депутата Єльяшкевича. Ми маємо остаточно вирішити це питання. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 195.

 

     Я нічого  не  розумію.  Шановні колеги!  Я ще раз поставлю на голосування, але ж ви голосуйте, а не обговорюйте проблему. Ще раз ставлю на голосування проект постанови депутата Єльяшкевича.  Будь ласка. Тут усе чітко виписано.

 

     "За" - 190.

 

     Прошу мені  вибачити,  але  я  мушу   йти   на   зустріч   із представниками  грузинської  делегації.  Олександре  Миколайовичу, будь ласка.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ставлю  на  голосування проект, внесений від комітету Угаровим.  Якщо  ми  його  не  приймемо,  то повинні  будемо  повертатися  до  бюджету і знову вишукувати понад мільярд гривень.  Тому прошу підтримати  (Шум  у  залі).  Так,  із доповненням депутата Магди. Голосуємо. Прошу активніше!

 

     "За" - 196.

 

     Слово надається депутату Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Партия   "Громада".  Уважаемые  коллеги!  К сожалению, не все читали программу приватизации, за которую сейчас так ратует Геннадий Юрьевич.

 

     Если мы  сейчас в целом примем этот документ,  то предоставим право управлять государственным  имуществом  физическим  лицам  по решению Кабинета Министров, использовать те обекты, на которые мы давали льготы, например, в связи с проведением сезда Европейского банка  реконструкции  и  развития,  сразу  же  для приватизации по совершенно низким ценам и так далее.  В этой программе есть  масса серьезных упущений.

 

     Поэтому я   прошу   принять  единственно  правильное  сегодня решение:  в соответствии с  Конституцией  отклонить  законопроект, внесенный Президентом.  Это не означает, что этим мы останавливаем приватизацию.  Действует программа приватизации на 1997 год (Шум у залi).  Не  надо рассказывать сказки,  - я обращаюсь к руководству Фонда госимущества,  - что будут  потери  в  бюджете.  Если  будет принята эта программа, то потери для бюджета будут огромные.

 

     Поэтому, уважаемые  коллеги,  чтобы  приватизация проходила в законном русле,  необходимо отклонить  законопроект  Президента  в соответствии с "Переходными положениями" Конституции. А затем, как я уже  предлагал,  в  первом  чтении  надо  принять  законопроект, который  внесен депутатом Угаровым.  За неделю внесем предложения, доработаем его и примем окончательно. Сейчас нас побуждают принять документ целиком, а ответственность ляжет на Верховную Раду.

 

     Я еще   раз   прошу:  внимательно  прочтите  пункты,  которые касаются управления  государственной  собственностью,  внимательно прочтите   пункты,   которые  касаются  особенностей  приватизации отдельных обектов...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Рябченко.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Уважаемые депутаты!  Я прошу, давайте проведем рейтинговое   голосование.   Документ,   который  наберет  большее количество голосов,  и примем.  Все должно быть чисто  по  закону. Итог  будет  один и тот же,  и если мы сегодня отклоним программу, предложенную Президентом,  а  через  две  недели  примем  в  целом программу приватизации с изменениями,  и если мы сегодня примем ее в целом,  но с купюрами,  которые предложены Комитетом по вопросам экономической  политики,  -  указ не будет действовать.  Разницы - технической,  идеологической - для приватизации никакой. Это будет правильно. Лишь бы торжествовал закон, принятый парламентом.

 

     Я предлагаю    провести    рейтинговое   голосование.   Какое предложение наберет больше голосов,  его и  примем  226  голосами. Ведь все равно все будет урегулировано законом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Але спочатку потрібно, мабуть, відхилити законопроект,  внесений  Президентом.   А   потім   перейдемо   до рейтингового голосування.

 

     Я просив    би    підтримати    пропозицію   про   відхилення законопроекту, внесеного Президентом.

 

     "За" - 213.

 

     Голосуємо ще раз.  Депутат Терьохін не встиг. Ви не голосуєте і Хмарі не даєте. Прошу ще раз.

 

     "За" - 226.

 

     Спасибі.

 

     А тепер ставлю на рейтингове голосування проект від комітету, внесений депутатом Угаровим. Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Голосуємо пропозицію депутата Єльяшкевича.

 

     "За" - 159.

 

     Ставиться на голосування проект, внесений депутатом Угаровим, з поправками Магди та інших депутатів. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 232.

 

     Спасибі.

 

     _______________________

 

     Слухається питання    про    проект    Закону   України   про трансплантацію (пересадку)  органів  і  тканин  людині.  Доповідає Сердюк Андрій Михайлович, міністр охорони здоров'я.

 

     СЕРДЮК А.М.,   міністр  охорони  здоров'я  України.  Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  народні  депутати!   Жодне   з досягнень   сучасної   медицини  не  є  настільки  ефективним,  як трансплантація органів людини.  Успіхи медиків у трансплантації  в людський  організм  не лише окремих органів,  а й систем органів з неживого тіла, в якому штучно підтримується життя, можна порівняти лише  з  проривом  у  космос.  Упродовж  останніх 30 років завдяки трансплантації вдалося врятувати життя десяткам  тисяч  людей.  За даними  Міжнародного товариства обміну органами,  у світі очікують пересадки нирки 500 тисяч,  пересадки серця - 300 тисяч, печінки - 200 тисяч осіб.

 

     Не говоритиму більше про весь світ,  скажу ще тільки про нашу сусідку.  В Польщі вже  виконано  понад  4  тисячі  трансплантацій нирки,  350 - серця, 40 - печінки, 34 - підшлункової залози та 130

- кісткового  мозку.  В  більшості  країн  світу  фінансування  на трансплантацію органів і тканин державне.  У Сполучених Штатах для цього щорічно витрачають близько 3 мільярдів доларів,  у Німеччині

-  відповідно  мільярд  марок,  у  Польщі - 0,4 відсотка бюджетних коштів.

 

     Iсторія клінічної трансплантології розпочалася в Україні,  де в   1933   році   професор   Вороний   уперше   в  світі  здійснив трансплантацію   нирки.   Сьогодні   ж   в   Україні   проводиться трансплантація нирки лише 10 відсоткам хворих,  які її потребують. Не  проводиться   трансплантація   серця,   підшлункової   залози, проведено  лише  4  пересадки  печінки.  Направлення цих хворих на лікування за кордон спричиняє значні витрати.  Досить сказати,  що вартість  трансплантації печінки становить приблизно 200-300 тисяч доларів.  Тривале безперспективне підтримуюче лікування  хворих  з хронічною  нирковою  недостатністю  за  допомогою  апарату штучної нирки обходиться державі в 30 тисяч гривень щорічно,  але  не  дає ефекту.    У    такому   випадку   найбільш   ефективна   все-таки трансплантація.

 

     У нашій  країні  чекають  пересадки  нирки  понад  2   тисячі чоловік,  пересадки  серця  - понад тисячу,  печінки - близько 1,5 тисячі чоловік. Крім цього, в Україні зареєстровано мільйон хворих на  цукровий  діабет,  з  яких  30 тисяч потребують трансплантації культури  Вклітин.  До  8  тисяч   хворих   потребують   пересадки підшлункової  залози  разом  з  ниркою.  Вартість такої операції - 150-200 тисяч доларів.  Одна  пересадка  культури  Вклітин  коштує 10-12  тисяч  доларів.  Велика потреба в трансплантації кісткового мозку:  щорічно потрібно понад 600 пересадок кісткового мозку.  Ви розумієте  це  з  огляду  на  нашу  біду,  на  нашу  чорнобильську трагедію.

 

     Жодна країна,  на жаль,  не задовольняє потреб у цій  життєво важливій медичній допомозі. Тим більше не задовольняє своїх потреб Україна, де щорічно робиться близько 100 трансплантацій нирки. Усе це   зумовлює  нагальну  необхідність  створення  етичних  норм  і відповідного   юридичного   законодавчого   регулювання    процесу трансплантації.

 

     Через брак   закону,   що  регулює  взаємовідносини  у  сфері трансплантації,  не  має  можливості  створити  в  Україні   єдину державну   систему   заготівлі,   консервування,   довгострокового зберігання органів,  тканин і клітин.  Лікарі  змушені  відмовляти пацієнтам, яким життєво необхідна трансплантація.

 

     Законодавче впровадження  трансплантації  органів,  тканин  і клітин дасть  змогу  значно  підвищити  рівень  медичної  допомоги населенню держави.

 

     Запропонований на ваш розгляд законопроект установлює порядок проведення пересадки органів і тканин,  гарантує права донорів  та реципієнтів,  визначає статус медичних працівників, які здійснюють трансплантації.

 

     Завдяки закону  буде  створено  єдину  державну  систему,  що включатиме   всі  етапи  забезпечення  трансплантації:  процедуру; критерії та вимоги до донора та  реципієнта;  організацію  забору, транспортування,  зберігання і типування органів, тканин і клітин; принципи  здійснення  трансплантації;  створення  центрального  та регіональних  банків органів і тканин;  облік розподілу донорських органів  та  селекції  пар  "донор  -  реципієнт";   відповідність трансплантації   в   Україні   міжнародним   стандартам;   правове обгрунтування трансплантації.

 

     При опрацюванні  даного   проекту   закону   було   враховано рекомендації  44  сесії  ВООЗ,  де  сформульовано основні принципи трансплантації  людських  органів.  Це  дасть  змогу   забезпечити організаційний,  етично припустимий порядок регулювання, отримання і трансплантації людських органів з лікувальною метою.

 

     У проекті закону  України  передбачено  норму,  яка  виключає можливість трансплантації донорських органів від живої людини,  за винятком генетичних родичів (батько,  мати,  брат, сестра, дядько, тітка, дитина, внук, дід, баба) за умови їх згоди.

 

     Водночас передбачено   заборону  трансплантації  органів  від живого  донора,  який  не  є  генетичним  родичем  реципієнта.  Це повністю  виправдано  з  юридичної  і  соціальної  точок зору,  бо перешкоджає можливості нелегальної комерції.

 

     Шановні народні  депутати!  Трансплантація  в  усіх   країнах постійно перебуває в полі зору політиків і громадськості,  лікарів і пацієнтів. Предметом широкої дискусії є питання про право людини на  своє  тіло  після смерті і як складова цієї проблеми - питання про її право на вилучений орган.

 

     На думку  медичної  громадськості,  юристів,  спеціалістів  у галузі  етики,  кожна  людина особисто має вирішувати питання щодо вилучення свого органу після  смерті.  У  проекті  закону  України (стаття 12 "Умови та порядок вилучення трансплантатів у померлих") пропонується,  як і в більшості країн Європи,  принцип без  згоди. Тобто   вилучення   органу  або  тканини  може  бути  проведено  в померлого, якщо за його життя не було заперечення про використання його  органів  для  трансплантації  після  смерті.  Такий  підхід, виходячи з  рекомендацій  міжнародної  медичної  спільноти,  більш адекватний і ефективний.

 

     В умовах  постійного дефіциту донорських органів відчувається гостра потреба мати особливі етичні права, закріплені законодавчо. Це  право хворого на єдиний доступ до трансплантаційної програми і право на отримання донорського органа,  що гарантує від  будь-яких зловживань  у  цій  сфері.  Передбачено  також  юридичні  гарантії рівності  в  доступі  до  трансплантату,  що  виключає  можливість зловживань.

 

     Контингент потенційних      реципієнтів      формується     в автоматизованому  банку  даних  у  вигляді  листа  очікування   на регіональному,   національному  і  міжнаціональному  рівнях  через координаційні центри.  Існуючий порядок і правила  діяльності  цих організацій  не  дають  змоги  лікарю-трансплантологу  використати донорський орган на користь конкретної особи замість передачі його до  єдиного  фонду  реципієнтів  для централізованого розподілу за листом очікування або обміну  між  центрами  трансплантації.  Таку міжнародну норму включено і до нашого проекту закону.

 

     У разі   прийняття  закону  українські  координаційні  центри будуть включені до Євротранспланту.

 

     Шановні народні  депутати!  Прийняття  закону,   що   регулює трансплантацію  органів  та  тканин,  є  своєчасним  і актуальним. Передусім це пов'язано з необхідністю всебічного захисту інтересів донорів  та  реципієнтів,  забезпечення гуманних методів впливу на людський організм у випадках, коли використані інші медичні засоби та  методи для підтримання життя і поліпшення здоров'я людини не є ефективними.

 

     Проект підготовлено провідними вченими України за  участю  як медиків,  так  і  фахівців  у  галузі права.  При його остаточному доопрацюванні  було  враховано  рішення   44   сесії   Всесвітньої організації  охорони  здоров'я,  пропозиції  Комітету  з етики при Європарламенті,  використано  норми  законів   Австрії,   Бельгії, Франції,  Швеції,  Великобританії.  У проекті закону враховано всі пропозиції та зауваження  Міністерства  фінансів  та  Міністерства юстиції.  До  проекту  закону  свого  часу  було  багато зауважень науково-експертного управління  Верховної  Ради,  майже  всі  вони враховані.  У  разі  прийняття  Верховною Радою України Закону про трансплантацію (пересадку) органів і тканин людині у стислі строки Міністерство  охорони  здоров'я  і Академія медичних наук вирішать питання щодо створення двох  державних  центрів  трансплантації  - Українського  науково-дослідного  центру трансплантації органів на базі Інституту клінічної та експериментальної хірургії  (Інституту Шалімова,  як  його завше називають у народі) та Державного центру трансплантації органів на базі Запорізької  обласної  лікарні,  де плідно  працює професор Ніконенко,  а також цільового фінансування центру за рахунок держбюджету та  коштів  Академії  медичних  наук України.

 

     До речі,   на  фінансування  двох  центрів  нам  досить  буде приблизно  8  мільйонів  гривень  на  рік.  Це  з  урахуванням   і додаткової  закупівлі найсучаснішого обладнання.  Я вже казав,  ми витрачаємо набагато більше коштів на те,  щоб тримати на  "штучній нирці" хворих.

 

     Через два-три  тижні  розпочинає  роботу  найсучасніший центр пересадки кісткового мозку в Республіканській дитячій  лікарні.  З огляду  на  наші  чорнобильські  проблеми  для  нас це надзвичайно важливо.

 

     Прийняття цього  закону  не  потребує  додаткових  витрат   з державного   бюджету,  проте  дасть  можливість  поліпшити  рівень медичної допомоги за рахунок раціональнішого використання  наявних коштів,  суттєво  зменшити  витрати  на  лікування  і реабілітацію громадян.

 

     Шановні народні депутати! Трансплантація органів вже давно не є  сенсаційним  явищем.  Як  метод  вона  широко  застосовується в лікуванні хворих,  а для багатьох із них  -  це  єдина  можливість продовжити життя.

 

     Тричі після  моїх  виступів  на  Дні  уряду  ви голосували за відповідні рішення, в тому числі і за необхідність прийняття цього закону.  Прошу підтримати нас,  медиків,  і наших пацієнтів, ваших виборців.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  запитання  до  Андрія   Михайловича?   Давайте відведемо  п'ять  хвилин.  Міністр  охорони  здоров'я не так часто буває на трибуні. Він із задоволенням дасть відповідь.

 

     Будь ласка,  запишіться  на  запитання,  а  обговорювати   не будемо, зважаючи на обмаль часу.

 

     Депутат Кочерга. За ним - депутат Яблонський.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  екологічної  політики  (Довгинцівський  виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний пане міністре! Скажіть, будь ласка,  цей закон  передбачає  механізм  перепродажу  органів іншим країнам чи ні?

 

     СЕРДЮК А.М.  Ні,  він  абсолютно  виключає  будь-який  продаж органів.  Я наголошував,  що з  іншими  країнами  ми  можемо  лише обмінюватися органами.  Наприклад, сьогодні нам потрібна нирка, їм потрібне щось інше.  Ми можемо обмінюватись  органами,  але  ні  в якому разі не за рахунок якихось оплат.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський. Будь ласка.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановний пане міністре!  Я цілком згідний  з  вами,  що  закон  конче  потрібний.  Ви  досить детально охарактеризували законопроект,  проте мене цікавить, чому не використана Європейська конвенція з біоетики?  Там  є  розділи, особливо розділи 6, 7, які стосуються безпосередньо трансплантації органів і  тканин.  До  того  ж  працівники  Міністерства  охорони здоров'я  професор  Шкіряк  і  Нижник брали участь у розробці цієї конвенції  від  Кабінету  Міністрів,  я  -  один  із   співавторів конвенції  від  Верховної  Ради.  Питання  щодо  заборони  продажу органів,  якому  в  конвенції  присвячено  два  розділи,  у  цьому законопроекті випущене.  Отже, під час доопрацювання законопроекту ці розділи,  які є в конвенції, бажано включити, вони досить чітко виписані.

 

     СЕРДЮК А.М.  Шановні  народні  депутати!  Ми  враховували це. По-перше,  у  статті  8,  де  йдеться  про  фінансування   служби, зазначено,  що  держава  забезпечує  цільове бюджетне фінансування служби трансплантації (пересадки).  Отже,  ніякої торгівлі не може бути, це справа держави.

 

     По-друге, в  статтях,  де  йдеться про юридичний і соціальний захист, усе це враховано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Індустріальний  виборчий  округ,  Харківська область).  Уважаемый  Андрей  Михайлович!  Я  хотел  бы  заострить внимание на вопросе о донорах костного мозга. Дело в том, что я не понаслышке,  а точно знаю о том,  что прав у донора костного мозга гораздо меньше, чем прав у донора крови, хотя операция эта намного сложнее.

 

     Я полагаю,  что одно дело - брать поджелудочную железу, почку или сердце у мертвого,  другое дело - когда живой  человек  отдает часть себя, причем часть тканей.

 

     Каким образом это учтено в законопроекте?  Не считаете ли вы, что надо в отдельной статье или  разделе  учесть  именно  доноров, которые отдают часть себя, будучи живыми?

 

     СЕРДЮК А.М. Дякую за це запитання, воно справді слушне.

 

     Але, шановні   народні  депутати,  в  "Загальних  положеннях" визначено,  що трансплантат - це орган,  тканини,  клітини,  інший анатомічний  матеріал,  який  використовується для трансплантації. Просто не розшифровується, що це кістковий мозок.

 

     Тобто всі права,  визначені цим  законом,  поширюються  і  на донора,   який  віддає  при  житті,  як  ви  справедливо  сказали, кістковий мозок.

 

     Я вже сказав у доповіді,  що через два тижні  ми  відкриваємо для  дітей  перший  в  Україні центр з пересадки кісткового мозку. Другий центр (для чорнобильців) має бути відкритий в  Українському центрі  радіаційної  медицини,  на жаль,  трошки пізніше,  бо дуже дорого коштує це обладнання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єгудін.

 

     ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної   Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних    ресурсів     та     соціального     розвитку     села (Красногвардійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим). Прошу передать слово депутату Носову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановний доповідачу!  Ви  знаєте,  що  нині  світ  стурбований   можливістю клонування людей з метою створення запасних частин, так би мовити.

 

     Скажіть, будь  ласка,  як цей закон дотикається до етичного і правового боку проблеми клонування?

 

     СЕРДЮК А.М.  Шановний народний депутате, ми також стурбовані, тому   й  висловили  думку  медичної  громадськості,  Міністерства охорони  здоров'я  в  листі  до   Президента   стосовно   заборони клонування людини на території України.

 

     Думаю, ми будемо дотримуватися цього постулату.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Костицький.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Залізничний виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Шановний Андрію Михайловичу,  я підтримую вашу пропозицію про  необхідність прийняття  такого  закону і вважаю,  що з юридичного погляду він є цілком  правомірним.  Скажіть,  будь  ласка,   чи   немає   ніяких застережень з медичного погляду?  Це перше.  І друге.  Чи гарантує наша медична технологія,  що не  буде  відторгнення  органів,  які будуть використовуватися?

 

     СЕРДЮК А.М.   Шановний  Василю  Васильовичу,  запитання  дуже слушне.  Я знову  повертаюся  до  своєї  доповіді.  Я  сказав,  що незабаром  ми  відкриваємо  лише  два  центри,  бо  більше,  як ви справедливо зауважили,  у нас не вистачить ні сил,  ні коштів  для того, щоб чітко контролювати всі етапи трансплантації.

 

     У подальшому, я думаю, цю галузь будемо розвивати.

 

     головуючий. Дякую, Андрію Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

 

     Гадаю, ніхто не проти, щоб прийняти цей законопроект.

 

     Ставлю на   голосування   проект  Закону  про  трансплантацію (пересадку) органів і тканин людині.

 

     "За" - 195.

 

     Депутат Єльяшкевич не встиг проголосувати.  Ставлю ще раз  на голосування.

 

     "За" - 208.

 

     Депутате Панасовський,   ви   заважаєте  голосувати  Анатолію Федоровичу... Будьте уважні. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 209.

 

     Ще є  зауваження?  (Шум  у  залі).   Просять   проголосувати. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 193.

 

     Депутат Уланов просить слова. Будь ласка.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський  виборчий округ,  Луганська область).  Я хотел министру задать вопрос, но не получилось...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, задавайте.

 

     УЛАНОВ В.М.  Скажите,  пожалуйста,  гарантирует  ли   сегодня государство Украина безопасность граждан? Мне кажется, что если мы примем этот закон, то при той криминализации нашего общества может быть вот такой конвейер: убивают, извлекают, продают - и делают на этом бизнес! Извините, я очень опасаюсь...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  ж  обговорювали  всі   ці   питання.   Андрій Михайлович   відповідав,  що  буде  діяти  правове  поле,  і  буде відповідальність людей, звичайно.

 

     СЕРДЮК А.М. Я міг би відповісти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СЕРДЮК А.М.  У нас є багато  законів,  щодо  яких  теж  можна ставити  запитання:  чи  гарантує?  Але я вам відповім інакше.  На сьогодні ми без закону робимо 100 пересадок нирки за рік.  Лікарі, які це роблять, рятуючи життя людей, стоять під мечем прокуратури, бо  не  мають  права  цього  робити.  Ми  просимо   прийняти   цей законопроект,  щоб  допомогти  тим  тисячам,  які  чекають  на  ці операції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Терьохін, ви найактивніший депутат, на зустрічах з виборцями я вас завжди в приклад ставлю.

 

     Ставлю на голосування законопроект. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 216.

 

     Моцпан Анатолій   Федорович   сам   не   голосує  і  депутату Панасовському заважає.  Будь ласка,  голосуйте.  Ще раз ставлю  на голосування.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую.

 

     СЕРДЮК А.М. Дуже дякую вам від медиків і ваших виборців.

 

     ___________________________

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зважаючи на те, що два заступники міністра вже тривалий час чекають,  я просив би швидко  розглянути три  законопроекти про ратифікацію і проголосувати.  У нас є ще 15 хвилин.

 

     Розглядається проект Закону про ратифікацію  Меморандуму  між Кабінетом  Міністрів  України,  що діє через Національне агентство України з реконструкції та розвитку,  та Міністерством міжнародної торгівлі і промисловості Японії.

 

     Доповідає Медолиз   Микола   Миколайович,   заступник  голови Національного агентства України з реконструкції та розвитку.

 

     Будь ласка.

 

     МЕДОЛИЗ М.М.,  заступник   голови   Національного   агентства України   з   реконструкції   та   розвитку.   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні  народні депутати!  Відповідно  до  вимог  Конституції  України  та  Закону України про міжнародні договори на ваш розгляд внесено два проекти законів  України  про ратифікацію двох меморандумів,  підписаних з Міністерством  міжнародної  торгівлі  і  промисловості  Японії   і Експортно-імпортним банком Японії.

 

     Шановні народні депутати!  Основна необхідність укладення цих документів полягає насамперед у тому, що це дасть можливість через загальносвітові   механізми  фінансування  забезпечити  реалізацію проектів   в   Україні   за   максимальною   участю    українських товаровиробників,  а саме тих пріоритетних проектів, які дозволять значно   підвищити   якість   української   продукції,   підвищити можливості  її  експорту,  створити  імпортозамінні  виробництва і таким чином забезпечити сприяння українському виробництву.

 

     Я хотів  би  навести  кілька  прикладів  тих  проектів,   які передбачаються   для   реалізації   із   застосуванням  фінансових механізмів, що запроваджуються цими меморандумами.

 

     Насамперед це    проекти,    пов'язані    з    реконструкцією нафтопереробного  комплексу  "Галичина",  які за рахунок залучення фінансових інструментів на  термін  5  років  дозволять  збільшити щорічний  дохід  цього  підприємства з 20 мільйонів доларів до 100 мільйонів доларів.  Відповідно і надходження до державного бюджету будуть  збільшені в 3,5 раза.  Відмінністю цього проекту є те,  що понад 40 мільйонів доларів загальної вартості проекту, тобто до 40 відсотків,  буде  використано  для  виробництва  товарів,  робіт і послуг українськими підприємствами.

 

     У рамках   зазначених   меморандумів    також    пропонується реалізація    проекту    реконструкції    спільного   підприємства "Укртатнафта" (це Кременчуцький нафтопереробний завод),  що  дасть можливість  збільшити  чистий  дохід  цього  підприємства  на 36,5 мільйона доларів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо   Миколайовичу,   одну   хвилиночку.    Ці документи  у  депутатів  є.  Є  запитання  до Миколи Миколайовича? Немає.  Тоді прошу проголосувати.  Підтримайте, будь ласка. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 175.

 

     Шановні депутати,   я   прошу,  зосередьтеся.  Ще  10  хвилин попрацюймо активно. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 211.

 

     медолиз м.м.   Шановні   народні    депутати!    Застосування фінансових   механізмів,   які  передбачені  меморандумами,  дасть можливість  українським  підприємствам  використовувати  фінансові ресурси  за вартістю 2,1 відсотка річних.  Це найдешевші ресурси в світі.  Я вас дуже прошу:  у нас є можливість  реально  підтримати нашого виробника.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Дякую.

 

     МЕДОЛИЗ М.М. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. I   проект   Закону   України   про   ратифікацію Меморандуму  між  Кабінетом  Міністрів  України,  що   діє   через Національне  агентство  України  з  реконструкції та розвитку,  та Експортно-імпортним банком Японії  як  урядовою  установою  Японії щодо надання Україні кредитів і гарантій.

 

     Ставлю на голосування.

 

     МЕДОЛИЗ М.М. Це взаємодоповнюючі документи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 209.

 

     Депутат Бондаренко  не встиг проголосувати.  Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 220.

 

     Ростиславе Степановичу, голосуйте. Ніно Іванівно, голосуйте.

 

     "За" - 221.

 

     Іване Леонтійовичу Рудик, будь ласка, голосуйте! Ви заважаєте Яблонському  голосувати.  На  прохання депутата Яблонського ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую.

 

     МЕДОЛИЗ М.М. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Миколайовичу,  дякую. Сідайте, будь ласка. І  останній  документ  -  проект  Закону  України  про ратифікацію Протоколу  між  Кабінетом  Міністрів  України  та  урядом  Чеської Республіки  про надання кредитів для фінансування експорту товарів та послуг із Чеської Республіки в Україну.  Ми його обговорили,  а голосування перенесли. Я прошу, підтримайте.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 217.

 

     Василь Васильович Регурецький тоді доповідав. Усі пропозиції, які  вносилися,  враховані  Міністерством  фінансів.   Ставлю   на голосування.

 

     "За" - 218.

 

     Є запитання до Регурецького?

 

     Депутат Жеребецький. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Червоноградський  виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Василю Васильовичу, минулого разу  ми  не  голосували  через  абсолютно  чіткі  причини.  Це  є протокол,  згідно  з  яким  150 чи 120 мільйонів доларів (я не маю документа) надається  уряду.  А  далі  він  сам  вирішуватиме,  що завозити.

 

     Ми казали,  що  йдеться про поліграфічне обладнання.  Але 100 відсотків наших  друкарень  приватизовані.  Чому  держава  повинна надавати їм гарантії?  Отже, якщо є конкретна угода, наприклад, на завезення запчастин для трамваїв,  будь  ласка,  ми  підпишемо.  А огулом  підписувати  150  мільйонів,  щоб  ви  на  власний  розсуд розподіляли товарний кредит,  коли невідомо,  що в нас  у  державі робиться,  не  можна.  Я  закликаю за це не голосувати.  Подавайте окремі угоди.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні народні депутати, пропозиції, внесені під час попереднього обговорення цього законопроекту, враховані Міністерством фінансів. Ми   ж   і   пропонуємо,   що   використання  зазначеного  кредиту вирішуватиметься окремими постановами  Верховної  Ради.  Протокол, який пропонується ратифікувати,  визначає тільки загальні умови, а конкретна  сума,  конкретна  програма,  конкретна   угода   будуть додатково затверджуватися Верховною Радою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це рамкова угода,  давайте ратифікуємо. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Кочерга не встиг. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 214.

 

     Депутат Масол просить  підтримати.  Будь  ласка,  підтримайте Віталія Андрійовича.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати!  У протоколі не обумовлені  суми  кредитів,  вони  окремими   кредитними   угодами визначатимуться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо!

 

     "За" - 224.

 

     Одну хвилиночку, я не встиг проголосувати.

 

     "За" - 223.

 

     Василь Васильович  чітко сказав,  що кожен проект буде окремо розглядатися. Голосуємо.

 

     "За" - 221.

 

     Василю Васильовичу!  Дайте  пояснення  ще   раз   з   приводу запитання депутата Жеребецького.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні депутати,  зверніть,  будь ласка,  увагу на проект закону:  перше -  Протокол  між  Кабінетом Міністрів   України  та  урядом  Чеської  Республіки  про  надання кредитів для фінансування -  ратифікувати;  друге  -  використання цього  кредиту  вирішується  окремими  постановами  Верховної Ради України.

 

     Уже готова для підписання угода про виробництво трамваїв.  За цією    програмою    передбачається    на    нашому   підприємстві "Татра-Південь" випустити 162 трамвайних вагони.  Товарний  кредит надається   саме   як   поставка   комплектуючих  для  виробництва трамвайних вагонів.  Відповідна  угода  буде  затверджена  окремою постановою  Верховної  Ради про гарантії,  які надаватиме уряд для фінансування цієї програми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на   голосування.   Депутате   Донченко, голосуйте.

 

     "За" - 200.

 

     Депутат Жеребецький. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Олександре Миколайовичу,  я перепрошую,  ви порушуєте Регламент. Я хочу висловитися з мотивів. Шановний Василю Васильовичу,  шановні  колеги!  Я  нагадаю  про  аферу з польським кредитом:  спочатку  ратифікували  угоду  про  готівковий   кредит незв'язаний,  а  тоді  -  на  50  мільйонів зв'язаний.  Я хочу вам нагадати про аферу з "Тойотами" - ми досі не  знаємо,  що  з  цими грошима  робиться.  Тендер  не  був проведений і таке інше.  Знову починається обман, якісь спекуляції.

 

     Підприємства у нас стоять,  все руйнується... Чому тролейбуси не замовляють у Львові,  чому трамваї не виготовляють у Луганську? Чому  уряду  обов'язково  треба  ратифікувати  цей  протокол?  Щоб отримати 150 мільйонів доларів,  а потім розпоряджатися на власний розсуд?

 

     Я ще  раз  кажу:  Верховна  Рада  ще  тривалий  час  не  буде сформована,  засідання почнуться у травні.  Я підозрюю, що уряд за цей час натворить!

 

     Тому закликаю вас за це не голосувати, нехай угоди про кожний кредит   вносять  окремо,  тоді  будемо  ратифікувати.  Якщо  вони наберуть поліграфічне обладнання  для  акціонерних  товариств,  то чому держава за це повинна платити? Майте розум, не робіть цього!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати,  я  ще раз хочу звернути вашу увагу на те,  що ратифікується протокол,  який  лише обумовлює надання товарного кредиту чеською стороною, жодної цифри і жодної угоди за цим протоколом немає.

 

     У проекті закону передбачено,  що якщо між  Укрексімбанком  і Зовнішньоекономічним   банком  Чеської  Республіки  буде  укладена угода,  то вона в цифровому вираженні з абсолютно повною програмою буде  ратифікована Верховною Радою окремо.  Тому я запевняю,  що в цьому випадку не пройде ні один кредит, у тому числі для закупівлі поліграфічного обладнання.

 

     На сьогодні   передбачається   три  напрями  розроблення  цих програм - виробництво трамваїв на нашому  спільному  підприємстві, частина  обладнання  для  атомної станції і частина обладнання для реконструкції  цукрових  заводів.  Це  перші  три  програми,   які пропонуються чеською стороною.

 

     Є інші   напрацьовані   програми,  які  в  подальшому  будуть пропонуватися для розгляду  чеській  стороні  нашими  замовниками, отримувачами цих кредитів. І кожна з цих програм буде ратифікована Верховною Радою окремо.  Тому я  прошу  вас  підтримати  загальний протокол   про  проведення  цих  товарних  кредитів.  Будь  ласка, підтримайте цю пропозицію.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримайте, будь ласка. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 167.

 

     Миколо Миколайовичу, будь ласка.

 

     МЕДОЛИЗ М.М.  Шановні  народні  депутати!  У   рамках   цього протоколу  більша  його  частина  передбачена  на  вирішення  дуже важливого питання - безпеки атомних електростанцій. Я хочу навести приклад, як він буде використовуватись.

 

     В Україні є підприємство "Хартрон",  яке виробляє автоматичні системи управління.  Механічне обладнання  виробляється  в  Чехії. Поєднання  цих  двох  частин дає можливість профінансувати проект. Обладнання такого класу виробляється тільки в Росії.  І  ми  маємо альтернативу: або купити за готівку з попередньою оплатою в Росії, або   за   рахунок   поєднання   фінансування   дати    можливість електростанціям використовувати це обладнання п'ять років.

 

     Підтримайте цей проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А може,  перенесемо голосування на завтра? Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 189.

 

     Проголосуємо завтра зранку. Сідайте, будь ласка.

 

     __________________________

 

     Шановні колеги!  Депутат  Терьохін  від  Комітету  з   питань фінансів просить надати йому одну хвилину з приводу змін до деяких законів.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні друзі! У зв'язку з тим що ми прийняли зміни,  які  стосуються  пенсійного  забезпечення,  чорнобильських законів,  під оподаткування потрапили такі речі,  як  допомога  на поховання,  компенсаційні виплати шахтарям,  допомога на лікування тощо.  Це треба звільнити  від  оподаткування,  і  ми  підготували законопроект щодо цього, який вам розданий.

 

     Далі. Коли  ми  голосували  про  сплату  фіксованого  податку громадянами, то, на жаль, була проголосована норма, яка захищає не тих   громадян,  які  працюють  на  ринках,  а  захищає,  скажімо, приватних аудиторів, приватних нотаріусів і таке інше. Наш комітет опрацював   усі   ці  неузгодженості.  Ми  не  можемо  затримувати направлення цього закону Президентові,  тому дуже просили б  зараз проголосувати   ці  зміни.  Це  пропозиція  і  Комітету  з  питань соціальної політики та праці.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 200.

 

     Голосуємо ще раз. Підтримайте.

 

     "За" - 202.

 

     Не голосують 19 чоловік.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні депутати!  Вже нараховані  податки  на допомогу  на поховання тощо.  Як можна оподатковувати людину,  яка померла?..  Дуже  прошу  всіх  підтримати.  І  Комітет  з   питань соціальної політики та праці теж просить підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.

 

     "За" - 212.

 

     Анатолію Федоровичу, голосуйте. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 210.

 

     Переносимо голосування на завтра зранку. Немає заперечень?

 

     Дякую. На все добре.