ЗАСІДАННЯ П'ЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  5  л ю т о г о  1998  р о к у.

10 г о д и н а 5 х в и л и н.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання,  члени Кабінету Міністрів,  шановні радіослухачі!  Наше засідання розпочинається трошки пізніше у зв'язку з тим, що зранку проводиться  таємне  голосування  по  виборах  членів  Центральної виборчої комісії. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться реєстрація.

 

     Зареєструвалося 324 народних депутати.  Це разом із Мусіякою, який зараз підійде. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Про депутатські запити.

 

     До Президента  України  звертається  з  депутатським  запитом Олексій Пилипович Чернявський з приводу державної підтримки  селян Сумщини.  Він пише про те,  що тут 90 господарств збиткові...  Ну, власне,  майже та сама картина,  що в цілому в Україні. І тому він просить  переглянути  передвиборну  програму  і вжити невідкладних заходів  для  допомоги  селянам.   І   додає   з   цього   приводу лист-звернення відповідного змісту.

 

     Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 200. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту.

 

     "За" - 203.

 

     Хвилинку! Користуючись  нагодою,  прошу  тих,  хто ще не взяв участі в голосуванні (там десятка голосів  депутатів  не  вистачає для  того,  щоб воно було визнано таким,  що відбулося),  підіть і проголосуйте зараз.  ЦВК повинна бути сформована остаточно.  У нас тільки  що  проводилася  нарада,  на якій було близько 30 чоловік. Будь ласка, проголосуйте.

 

     Степанов Михайло  Володимирович  звертається  до   Президента України стосовно вжиття заходів щодо нормалізації виплати пенсій у Луганській області.  Ця заява не потребує  коментарів.  Ставлю  на голосування пропозицію про підтримку змісту.

 

     "За" - 185. Підтримується.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 190.

 

     Теж не  вистачає  голосів,  депутати,  очевидно,  не   хочуть турбувати  Президента.  Я  просив  би попрацювати ще із фракціями, переконати  депутатів  у  тому,  що  ці  запити  треба  направити. Зрештою,  можна  направити звернення,  вони мають ту ж силу,  що й запити.

 

     Товт Михайло  Михайлович  звертається   до   Прем'єр-міністра стосовно   ситуації,  що  склалася  з  виплатою  заробітної  плати працівникам    Закарпатського     обласного     радіотелевізійного передавального  центру.  До  речі,  така  ситуація склалася в усіх регіонах.  Я просив би,  щоб Кабінет Міністрів звернув увагу на це питання. Особливо заборгували державні радіотелекомпанії.

 

     Діхтяренко Григорій  Юхимович звертається до Прем'єр-міністра України  стосовно  невиплат  щомісячної  грошової  компенсації  на продукти  харчування  громадянам,  які відповідно до законодавства віднесені  до  першої-третьої  категорій  постраждалих   внаслідок Чорнобильської  катастрофи.  Зокрема,  в Золотоніському районі 562 громадяни не одержують компенсацію з вересня минулого року.

 

     Семенюк Валентина Петрівна звертається до Прем'єр-міністра  у зв'язку  з  неодержанням  відповіді на звернення Комітету з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  щодо  надання  тексту  кредитної  угоди між урядом України і Світовим  банком  про  створення  фонду  передекспортних гарантій  і  щодо  заборгованості з виплатою пенсій у Ружинському, Попільнянському,  Андрушівському   районах   і   місті   Бердичеві Житомирської області.

 

     Лавриненко Микола  Федорович  звертається до Прем'єр-міністра України  з  приводу  зволікання  з  погашенням  заборгованості  по заробітній  платі  вчителям  у  місті Середина-Буда і Ямпільському районі Сумської області.

 

     Ткаченко Володимир      Анатолійович      звертається      до Прем'єр-міністра України у зв'язку із заборгованістю по заробітній платі та інших виплатах військовослужбовцям Охтирського гарнізону.

 

     Майборода Сергій Федотович  звертається  до  Прем'єр-міністра України   стосовно   перегляду   графіка   відключення  споживачів електроенергії від енергосистеми для мешканців  Жовтневого  району Миколаївської області.

 

     Круцик Роман   Миколайович  звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно порушень  чинного  законодавства  при  проведенні приватизації Прикарпатобленерго (Івано-Франківська область). У нас із Волині була делегація з такого ж питання приблизно з  такими  ж аргументами.

 

     Юхимчук Анатолій  Петрович  звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно вирішення  на  загальнодержавному  рівні  проблем фінансових      розрахунків     та     забезпечення     діяльності автотранспортного господарства в регіонах України.

 

     Матковський Олег Богданович звертається  до  Прем'єр-міністра України   стосовно  вирішення  питання  про  відведення  земельної ділянки  під  розробку  фосфоритного  родовища  у  Здолбунівському районі Рівненської області.

 

     Червоній Василь   Михайлович   і   Мовчан   Павло  Михайлович звертаються  до  Прем'єрміністра  України  стосовно  розпорядження голови  Рівненського  міськвиконкому  про  зміни в роботі міського пасажирського   електротранспорту,    яке    суперечить    чинному законодавству,  оскільки ним ліквідовано пільговий проїзд для всіх категорій громадян.  Тільки не голова  міськвиконкому,  а  міський голова підписав це розпорядження.

 

     Чумак Микола   Васильович   звертається  до  Прем'єр-міністра України стосовно ситуації з виплатою заробітної плати  працівникам закладів   охорони   здоров'я   Бахмацького  району  Чернігівської області.

 

     Група депутатів (Омельчук,  Матковський,  Хомич, Ярошинський, Ковтунець)   звертаються  до  виконуючого  обов'язки  Генерального прокурора  України  стосовно  фактів  зловживань  на   Дубенському м'ясокомбінаті Рівненської області.

 

     Донченко Юрій  Григорович  звертається  до голови Центральної виборчої комісії щодо реагування на факти  порушень  законодавства про вибори у Сватівському районі Луганської області.

 

     Райковський Броніслав  Станіславович  звертається до міністра оборони у зв'язку з невиконанням  міністерством  зобов'язань  щодо виплати  компенсацій громадянам за знесені будинки при спорудженні житла для військовослужбовців в місті Чугуєві Харківської області.

 

     Карнаух Микола Васильович  звертається  до  міністра  оборони України  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю  на  депутатське звернення стосовно зловживань з боку посадових  осіб  Полтавського гарнізону.

 

     Юхновський Ігор Рафаїлович має два запити: один - до міністра охорони  здоров'я   стосовно   дострокового   звільнення   ректора Львівського  медичного  університету  і  другий - до голови Служби безпеки України стосовно  прискорення  розслідування  справи  щодо викрадення  географічних  атласів  із  Львівської бібліотеки імені Стефаника.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення  запитів адресатам.  Вони підготовлені відповідно до вимог Регламенту.  Іде голосування.

 

     "За" - 197. Рішення прийнято.

 

     У нас ще є трохи часу для зауважень, звернень, заяв тощо. Хто хотів би це зробити, запишіться.

 

     Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань правової політики і  судово-правової  реформи  (Глухівський виборчий  округ,  Сумська  область).  Фракция  Социалистической  и Селянской партий.  Александр  Александрович!  На  прошлой  неделе, общаясь со своими избирателями,  я получил много обращений в адрес Верховного Совета,  Президента и других  властных  структур.  Люди обижаются   на  то,  что  на  местах  законы,  касающиеся  статуса ветеранов,  пенсионеров,  многодетных  матерей,  не   выполняются, пособия не выплачиваются.  Люди доведены до отчаяния. Прежде всего те,  кто не может обойтись  без  медицинской  помощи,  -  инвалиды Великой  Отечественной  войны,  у  которых открыты раны,  а они не могут приобрести бинтов, других перевязочных материалов, лекарств, то есть их нынешняя власть фактически толкает на самоубийство.

 

     Кроме этих  несчастных,  обиженных  ветеранов  есть  и другая категория - это дети,  особенно дети из многодетных семей, которые вообще не получают пособий, даже мизерных.

 

     Кроме того,   появились   случаи  отключения  электроэнергии. Например,  СерединоБудский суд должен 7 гривень,  и ему  отключают электроэнергию,  в  результате  чего  в  суде  не могут отпечатать приговор.

 

     Много и других  негативных  фактов.  Скажем,  люди  не  могут попасть  из  села в больницу,  потому что автобусы ходят только по определенным  дням,  а  проездные  билеты   в   них   продают   по коммерческим ценам.

 

     Я полагаю,  что нам необходимо на День правительства включить и эти вопросы,  вопросы социальной защиты людей,  потому  что  чем ближе к выборам, тем больше, оказывается, донимает людей нищета.

 

     Наша фракция уже делала заявление по этому поводу,  а сегодня выражает протест  против  такого  отношения  со  стороны  властных структур,  которые больше заботятся сегодня о выборах, чем о самих гражданах,  хотя прикрываются лозунгами  защиты  народа.  Обратите внимание   хотя  бы  на  лозунги  Народно-демократической  партии, Аграрной партии Украины и других партий.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яковенко.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька  область).  Фракция  коммунистов.  Я   вынужден   сегодня говорить  в  очередной  раз о судьбе нашей молодежи.  К сожалению, реформаторы подготовили для образования гильотину. Они делают все, чтобы пустить школу под топор, и он уже занесен.

 

     Передо мной   официальная  справка  Министерства  образования Украины.  На сегодняшний день не работают 255  общеобразовательных школ,  из них: 81 - в Крыму, 129 - в Тернопольской области, 39 - в Херсонской,  4 - в Черниговской,  2 - в Кировоградской.  Вне  школ находятся более 100 тысяч учащихся. Причина общеизвестна, педагоги отказываются выходить на работу из-за  ежемесячных  задолженностей по заработной плате.

 

     В среднем по Украине она составляет от 3 до 10 месяцев, общая задолженность  местных  бюджетов  -   331   миллион   гривень.   А исполнительная власть молчит.  Молчит и гарант Конституции, молчат средства массовой информации,  которые не смеют  перечить  власти. Крылатое   изречение   "Как  бы  чего  не  вышло"  наиболее  точно характеризует средства массовой информации.

 

     Что ж,  больному  обществу  -   больные   средства   массовой информации.   И   как  бы  верноподданнические  средства  массовой информации ни скрывали,  ни приукрашивали ситуацию  с  хронической задолженностью  по заработной плате,  какие бы титанические усилия ни  предпринимало   правительство   Пустовойтенко   по   погашению задолженности по заработной плате, - факты налицо.

 

     Сегодня у  Верховного  Совета стоят шахтеры.  В очередной раз вынуждены они прийти,  потому что умирают от голода.  К сожалению, их требования только экономические.

 

     Я обращаюсь   к  избирателям,  обращаюсь  ко  всем  шахтерам. Уважаемые товарищи,  ситуация не изменится до тех пор,  пока мы не уберем  тех  реформаторов,  которые делают реформы по указке из-за бугра.  У нас есть единственный нормальный,  конституционный  путь решения проблемы - через выборы 29 марта.

 

     В стране   делается  все  возможное,  чтобы  сорвать  выборы. Заявление о том,  что необходимо ввести чрезвычайное  положение  в стране,  и  дешевое  заявление  по  телевидению  сегодня  о  якобы каком-то покушении на Президента и его челядь -  это  в  очередной раз  раскрутка,  нагнетание  обстановки.  Сегодня  пытаются винить коммунистов в том,  что они  якобы  призывают  к  перевороту.  Это вранье чистейшей воды!  Делается попытка просто-напросто, нагнетая ситуацию,  ввести вот  то  чрезвычайное  положение,  о  котором  я неоднократно  говорил в своем округе,  потому что власть потерпела полное фиаско, режим провалился.

 

     Поэтому единственный  выход   у   нас   с   вами,   уважаемые избиратели, - выйти на площади, выйти на выборы 29 числа.

 

     Заканчивая выступление,  я  хотел бы сказать:  если бы каждый режим,  приходящий на время к власти в Украине, имел свой герб, то в  геральдику  Кучмы можно было бы вплести гроб и невинную детскую слезу.  А гимном Леонида Даниловича мог бы стать  голос  миллионов голодных, нищих людей, которые коротают свой век на воде, хлебе да картошке.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Таранов...

 

     Депутат Єгудін. Будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Прошу передати слово Чечетову!

 

     ГОЛОВА. Ні, ні, одну хвилиночку! Я вже оголосив Єгудіна.

 

     Будь ласка.

 

     ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної   Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим). Уважаемые сограждане, уважаемые избиратели!  4 февраля в средствах массовой информации - по  программе  УТ-1  прозвучало  обвинение  в мой адрес.  От имени стачкомов города Ялты меня обвинили в том, что, выступая 3 февраля на   сессии   Верховной   Рады,  я  заявил,  что  по  подписанному трехстороннему соглашению учителя  и  врачи  готовы  приступить  к работе,  и назвали это брехней.  Действительно, это - брехня. Хочу заявить и подтвердить стенограммой заседания:  ничего подобного  я не   говорил!   Кому-то   очень   хочется   выдать   желаемое   за действительное.

 

     Не хочу плохо думать о людях,  подписавших эту фальшивку,  не могу  предявить  претензии  к  УТ-1 - они с завидным пониманием и усердием озвучили то, что им поручили озвучить. Считаю, что борьба по  методу  "любые  средства хороши" не красит людей,  которые так поступают.

 

     Несколько слов о том,  что сегодня происходит в Ялте.  В Ялте продолжается беспредел,  который был затеян 3 февраля, и конца ему не видно.  Пока не видно,  да.  Потому что органы,  которые должны исполнять,   указывают,   как   исполнять.   Заблокированы   счета исполкома,   финансовые   органы   подчинены   назначенному    так называемому мэру города.

 

     Я считаю,  что  если  мы  сегодня не отреагируем,  не сделаем соответствующее заявление Верховной Рады,  то  будем  причастны  к тому беспределу, который творится.

 

     Большое спасибо.

 

     Если возможно, одну минуту депутату Осташу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осташ. Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,   секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Стрийський  виборчий  округ, Львівська область).  Об'єднання "Вперед, Україно!" Шановні народні депутати,  наближається святкування 550-річчя заснування Дашави  - селища газовиків у Стрийському районі.  Кожен українець знає слово "Дашава",  воно  пов'язане  в  нас  з  голубим  вогником.   Дашава обігрівала домівки фактично всієї України. Створено організаційний комітет на чолі з головою селищної ради,  до якого увійшли  відомі дашавчани,  представники Стрийської районної адміністрації, багато цікавих людей.

 

     Історично Дашава  і  далі  залишається  професійним   центром газовиків,  геологів,  буровиків.  Тому  я  звертаюся  до Кабінету Міністрів,  Укргазпрому,  Державного комітету  по  геології,  усіх заінтересованих  міністерств і відомств із закликом взяти посильну участь у підготовці та проведенні цього свята,  піднести  його  на всеукраїнський    рівень.    Листи    відповідним   відомствам   і міністерствам уже надіслано.  Я  сподіваюся,  що  день  заснування Дашави стане ще одним яскравим святом у календарі України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чумак.

 

     ЧУМАК М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги!  Кожного  дня пленарної роботи ми звертаємося до гаранта Конституції,  до уряду, наголошуючи на дедалі зростаючій напрузі в суспільстві у зв'язку з порушенням  Конституції  України  -  невиплатою заробітної плати і пенсій.  Ось і  на  цьому  тижні  до  мене  звернулися  працівники закладів  охорони  здоров'я Бахмацького району,  яким не виплачено зарплату за півроку і більше.

 

     У зв'язку з цим я звертаюся до шановного Президента, до уряду з  проханням  вжити  заходів  щодо  виплати  зарплати  працівникам бюджетної  сфери  не  тільки  Бахмацького  району,   а   й   усієї Чернігівської області.

 

     Решту часу  прошу  передати  Олійнику Борису Іллічу для заяви від фракції комуністів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Дякую. Я говоритиму не тільки від фракції, а й, думаю, від усіх.

 

     Кілька місяців  тому  в цій самій залі я намагався привернути увагу високодостойного товариства до подій  довкола  Іраку.  Це  я робив уже вп'яте з часів "Бурі в пустелі". Говорив, що "гуманісти" з Пентагону не зупиняться  ні  перед  чим  і  ні  перед  ким,  аби здійснити  свій задум.  Навіть пропонував прийняти заяву Верховної Ради,  в якій закликати  багдадський  режим  і  США  цивілізовано, політичним  шляхом  розв'язати  цей  зловісний  вузол.  Адже то не конфлікт між ООН та Іраком,  як твердять США і Українське радіо, а конфронтація між Вашінгтоном та Багдадом.

 

     На жаль,  мій  голос прозвучав,  як пісня одинокого пастуха в преріях нашої демократії.

 

     Нині, коли з години на годину,  як обіцяють "гуманісти", вони ладні завдати тяжкого удару по Багдаду, коли вже лунають натяки на нуклеарну зброю,  хотілось би знати,  яких заходів  уживають  наші владні  структури,  аби  відвернути  тотальну  загрозу  удару  під гуманним приводом  покарати  Саддама  Хусейна.  Та  не  Хусейн  їм потрібен!  Цю проблему вони вирішили б за кілька годин.  Ні,  вони хочуть довести, хто нині править світом.

 

     Шановні колеги,  ми  маємо   справу   з   наддержавою,   яка, користуючись  безкарністю,  просто  пустилася берега.  І якщо ми з боягузливою,  загумінковою психологією хочемо пересидіти в  кущах, то це не до лиця цивілізованій суверенній державі.

 

     Вони не зупиняться ні перед чим, аби випробувати нові системи зброї.  Як  правило,   ці   "гуманісти"   звикли   відпрацьовувати експерименти  на  живому  матеріалі.  А й справді,  якщо в палацах Хусейна дійсно  міститься  біологічна  чи  хімічна  зброя,  то  що станеться,  коли її буде розсіяно після особливо тяжкого удару?  Я закликаю всі структури влади,  а найперше - Верховну Раду долучити свій   голос  до  заклику  світового  співтовариства  зробити  все можливе,  аби не допустити воєнного конфлікту, який може перерости в трагедію усього людства.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Борисе  Іллічу,  ви  як  голова  комітету можете і на засіданні комітету розглянути це питання.  Запропонуйте проект  чи звернення, чи клопотання, чи заяви з цього приводу. Я думаю, що це було б правомірно.

 

     А тим часом є кілька моментів,  які стосуються функціонування всіх систем, пов'язаних з виборами.

 

     Учора по телебаченню була інформація голови Центрвиборчкому з приводу того,  щоб обмежити трансляцію,  тому  що  це  впливає  на виборчу кампанію. Я думаю, що Михайло Михайлович був тут не зовсім коректним,  бо мова йде про  дотримання  закону,  який  передбачає гласність у роботі Верховної Ради. Тут немає ніяких сумнівів. Тому я просив би просто утримуватися від таких слів,  інакше ми почнемо говорити, а кого показують по телевізору, а хто там агітацію веде, як висвітлюють,  цього не потрібно  робити.  Ми  ведемо  мову  про нинішню Верховну Раду.

 

     Ми давали  доручення  з приводу ситуації в Ялті - підготувати проект листа  Верховної  Ради  до  Президента.  Цей  документ  вам роздано на руки. Також давалося доручення з'ясувати обставини щодо "Правды Украины". Є рішення арбітражного суду.

 

     Депутат Єльяшкевич  просить  слова  з  цього  приводу.   Одна хвилина. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Дніпровський  виборчий округ,  Херсонська область).  Партия "Громада". Уважаемые коллеги! Уважаемые  граждане  Украины!  Для  сведения  всех  физических   и юридических  лиц я зачитаю текст решения Высшего арбитражного суда Украины (судьи  Любинской):  "Заборонити  Міністерству  інформації України та іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії щодо виконання наказу Міністерства  інформації  України  N  7  від 28.01.98  року  до розгляду справи по суті Вищим арбітражним судом України".

 

     Это решение  принято  по  иску  коллективного  предприятия  - редакции  газеты  "Правда  Украины"  к  ответчику  -  Министерству информации Украины.

 

     Таким образом,  не действует  на  сегодняшний  момент  приказ Министерства   информации,   который  приостановил  выпуск  газеты "Правда Украины".  И я прошу всех физических и юридических лиц  не выполнять     те    приказы,    которые    нарушают    действующее законодательство  Украины  в  соответствии  с   решением   Высшего арбитражного суда Украины.

 

     Ну, а  что  касается  судьбы министра информации Кулика,  то, думаю,  мы ждем ответа Президента Украины  после  соответствующего решения Верховной Рады.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Тепер    щодо   змісту   звернення   до   Президента, підготовленого  Комітетом   з   питань   державного   будівництва, діяльності   рад   і   самоврядування.   Я  думаю,  немає  потреби обговорювати його.

 

     Ставлю на  голосування   за   основу   цей   документ,   який підготовлено за дорученням Верховної Ради.

 

     "За"- 181.

 

     Одну хвилиночку!  Це  можна  і  поіменно проголосувати.  Люди просто не зорієнтувалися,  про що йдеться.  Учора ми проголосували доручення  комітету  підготувати  коректного  листа до Президента. Мені здається, його таким і зроблено.

 

     Слово на одну хвилину надається депутату Стешенку.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Дякую. Шановний головуючий,  шановні колеги народні депутати!  Прикро, що з'явився на світ такий документ.  Прикро,  що в указі Президента України  в пункті  1  порушено  певні  норми чинної Конституції.  Прикро,  що всупереч вимогам статті 7 Конституції України допущено втручання в діяльність органів місцевого самоврядування.

 

     Ми все  вчора на засіданні комітету підготували,  розглянули, затвердили зміст звернення.  І я прошу його підтримати і з  самого початку поставити крапку на безпрецедентних випадках,  коли органи державної  виконавчої  влади  втручаються  в  діяльність   органів місцевого самоврядування.

 

     Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  я  пропоную  ще  раз проголосувати.  На підтримку слів Олександра Миколайовича Стешенка. Йде голосування.

 

     "За" - 220.

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Поіменно! Поіменно!

 

     ГОЛОВА. Ну, я прошу, можна і поіменно. Але навіщо поіменно?

 

     Ставлю на голосування ще раз.  Будь ласка.  За основу!  Я  не оголосив, що за основу. Будь ласка.

 

     "За" - 244. Прийнято.

 

     Якісь доповнення будуть?

 

     У цілому   ставлю   на   голосування.   Будь  ласка,  зніміть голосування, я не зрозумів.

 

     Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський   виборчий   округ,   Сумська   область).    Александр Александрович,   уважаемые   депутаты!   Я  полностью  поддерживаю обращение, голосовал "за" и буду голосовать в целом "за". И считаю в    принципе    недопустимым   влияние   Президента   и   органов исполнительной власти на работу органов  местного  самоуправления, когда это противоречит законам.

 

     Александр Александрович,  я предлагаю добавить:  просить (или потребовать)  Президента,  чтобы  он  своим   указом   разграничил полномочия   председателей   местных   администраций  и  областных советов,   потому   что   происходящая    предвыборная    кампания свидетельствует  о  том,  что они напрямую управляют избирательным процессом,  и то, что сегодня происходит в Ялте, завтра может быть спровоцировано по всей Украине.

 

     Давайте добавим:   просить  (или  обязать)  Президента  своим указом  все-таки  освободить  тех   председателей   администраций, полномочия которых не разграничены.

 

     ГОЛОВА. Я підтримую по суті те, що говорить депутат Марченко. Але справа в тому, що в Ялті немає адміністрації. Тому я просив би вас  підготувати  проект,  який  ви  вважаєте за потрібне,  і тоді будемо розглядати.

 

     Депутат Мовчан з цього ж питання. Будь ласка.

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Фракція Народного руху України.   Шановний   Олександре   Олександровичу!  Я  просив  би, враховуючи ту криміногенну ситуацію,  яка  склалася  не  тільки  в цьому  місті,  а  й на всьому південному березі Криму,  записати в цьому зверненні про необхідність втручання  силових  структур,  чи судових структур, чи прокуратури, з тим щоб навести порядок. Як це робити?

 

     Я розумію так, що Президент змушений був реагувати на виклик, який має місце в Криму. Це неконституційний крок, і я підтримую це звернення.  Безперечно,  порушення  Конституції  має   бути   нами зафіксовано.  Але  нам  відповідно треба реагувати:  по-перше,  на заяву, яка була, і на всі ті дії, які мали місце вчора у Верховній Раді Криму, і, по-друге, на той криміналітет і на ту ситуацію, яка склалася в Ялті.

 

     ГОЛОВА. Спасибі (Шум у залі).  Одну хвилиночку, не піднімайте більше рук.

 

     Шановні колеги, можна розглядати і питання, яке порушив Павло Михайлович...  (Шум у залі).  Одну хвилиночку! Сядьте, будь ласка. Мова йде ось про що. Якщо потрібно відрегулювати питання посилення відповідальності посадових осіб органів місцевого  самоврядування, давайте  готувати  проект  відповідного  закону.  Це  може зробити суб'єкт права законодавчої ініціативи - чи то  Кабінет  Міністрів, чи  Президент.  Але те питання можна розглядати окремо.  А зараз я прошу підтримати проект у цілому.

 

     Ставлю на голосування проект звернення в цілому.

 

     "За" - 241.

 

     У "Голосі  України"  пропонують  опублікувати.   Запишіть   у Секретаріаті цю пропозицію для редакції.

 

     Багато депутатів,  зокрема Бобриньов, до мене також підходили луганчани,  донеччани,  харків'яни, звертаються з приводу того, що передвиборні  документи  -  листівки  тощо  друкуються  і  в їхніх регіонах виключно українською мовою.  Вони просять,  щоб  з  метою кращого  ознайомлення виборців з цими документами вони друкувалися також і російською мовою. Гадаю, Центрвиборчком може розглянути це питання і визначитися так, щоб це, по-перше, відповідало закону, а по-друге, щоб було зручно для виборців (Шум у залі).

 

     Депутат Оробець просить 30 секунд для  з'ясування  конкретної ситуації. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.Київ).  "Вперед, Україно!" Шановні колеги! Хочу звернути  вашу  увагу  на  те,  що  нині,   напередодні   виборів, відбувається  особливо  сильна  земельна вакханалія в місті Києві. Київська міська держадміністрація,  наче перед смертю,  судорожно, незаконно  вихоплює  земельні  ділянки.  Мало  того,  вона вилучає газету "Ми", де публікується інформація про незаконну діяльність у сфері земельних відносин.

 

     Останній факт.  Мінською  райдержадміністрацією  дозволяється товариству "Сервіс" влаштування тимчасової  відкритої  автостоянки на  площі  Фрунзе  біля  школи N 14 (тут комп'ютерний центр),  яку збудував батько Грушевського.  Є спеціальний указ  Президента  про відновлення   цієї   будівлі.   Але   що  для  чиновників  пам'ять Грушевського?  Що їм указ  Президента?  Ми  з  народним  депутатом Бондаренком   готуємо  звернення  до  прокуратури  про  припинення самовільного захоплення ділянки навколо цієї історичної будівлі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Ми використали час,  відведений  для  заяв, пропозицій тощо.

 

     ------------

 

     Розглядається питання про Закон про внесення змін і доповнень до Закону України про телебачення і радіомовлення  з  пропозиціями Президента. На трибуну запрошується Аксененко Сергій Іванович.

 

     Доповідайте, будь ласка.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  народні депутати!  21  листопада  1997 року Верховна Рада України прийняла Закон про внесення  змін  до  Закону  України  про  телебачення  і радіомовлення.     Закон     стосується    захисту    вітчизняного телерадіовиробника,     а     також     регламентує     діяльність телерадіоорганізацій під час передвиборної кампанії.

 

     Президент України  надіслав  свої зауваження до деяких статей прийнятого  Верховною  Радою  закону.  Так,  він  не  погодився  з доповненням  до  статті  7,  де  йдеться  про  те,  що  рекламу на загальнонаціональних каналах мовлення можна замовити лише на  весь канал, а не на його частку.

 

     Наш комітет не погодився із зауваженнями Президента, оскільки тепер, коли на загальнонаціональних каналах хвилина реклами коштує

1-5  тисяч  доларів (в еквіваленті),  місцеві телерадіокомпанії не можуть конкурувати з  чотирма  загальнонаціональними  каналами.  І коли, крім своєї реклами на всю Україну, ті забирають ще й місцеву рекламу,  то  всі  телерадіоорганізації  -  у  Луганську,  Львові, Донецьку,  Одесі,  Ужгороді  і  так далі залишаються без коштів на існування.  Якщо ми не введемо в дію цю статтю,  то залишимося без місцевого та регіонального телерадіомовлення.

 

     Аналіз пропозицій  Президента (їх роздано народним депутатам) свідчить,  що фахівці,  які консультували Президента України  щодо цієї  норми,  просто  не  зрозуміли  зміст статті.  Те,  чого вони побоюються  у  своїх  зауваженнях,  із  змісту  статті  зовсім  не випливає. Ми пропонуємо відхилити цю пропозицію Президента.

 

     Ми пропонуємо  також  відхилити його пропозицію про вилучення статті,  якою забороняється особам без громадянства  та  іноземцям займати    керівні   посади   у   телерадіоорганізаціях   України. Інформаційний суверенітет України  і  так  перебуває  під  великою загрозою,  і  ми  не  можемо  собі дозволити,  щоб посол іноземної держави втручався в розподіл каналів столичного мовлення,  а  один із  чотирьох  загальнонаціональних  каналів  телемовлення очолював іноземець.  До речі,  згідно з Конституцією іноземці  користуються тими  ж  правами,  що  й громадяни України,  за винятком обмежень, встановлених Конституцією і законами України. І ми пропонуємо таке обмеження ввести. Немає ж іноземців-генералів в українській армії! Чому    ж    вони    командують    нашими     телекомпаніями     і загальнонаціональними каналами?

 

     Ще більш небезпечно,  коли в наші політичні події,  такі,  як виборча кампанія, втручаються іноземні телерадіоорганізації або ті телерадіоорганізації,  які  фінансуються  іноземним  капіталом.  З огляду на це ми пропонуємо підтвердити прийняту нами заборону цієї практики,  щоб не повторилася ситуація президентських виборів 1994 року.

 

     А того, що вона повториться, не приховують і керівники Росії. Тому  наш Президент,  отримавши обіцянку Єльцина підтримувати його на цих виборах,  як і на виборах 1994 року, власне, не має бажання усунути  можливість  передвиборної  агітації на іноземних каналах. Але якщо  така  практика  буде,  то  ми  остаточно  втратимо  свій суверенітет.

 

     Комітет також наполягає на доповненні до статті 28,  згідно з яким час  на  загальнонаціональних  каналах  надається  політичним партіям   і   блокам  лише  за  квотами  й  обсягом  фінансування, встановленими Центрвиборчкомом. Бо сьогодні для політичної реклами деяких партій загальнонаціональні канали закриті навіть за 7 тисяч доларів  (в  еквіваленті)  за  хвилину,  тоді   як   інші   партії допускаються,  причому  в  найкращий  час.  Деяким  партіям зовсім заборонено  доступ  до  ефіру.  Усі  чотири   загальнонаціональних телеканали  перебувають  під  контролем  Адміністрації Президента. Перший є державним і очолює його людина Президента. Другий - "1+1" контролює  радник  Президента  України  (передача  "Післямова"  за найменшу  критику  Президента  залишила  цей   канал).   Керівники третього  каналу  числяться  у  списку  пропрезидентської  партії. Керівництво четвертого було змінено Національною  радою  з  питань телебачення   і  радіомовлення  та  Фондом  держмайна  напередодні виборів на догоду Президенту.

 

     У зв'язку з цим наш комітет наполягає  на  тому,  щоб  доступ політичних  партій  до  загальнонаціональних каналів контролювався Центрвиборчкомом.

 

     Ми звертаємося до  народних  депутатів  України  з  проханням підтвердити  конституційною  більшістю  прийнятий  Верховною Радою закон. Але зараз людей в залі не вистачить...

 

     ГОЛОВА. У  нас  є  подання  Президента   з   цього   приводу. Відповідно  до  нього  міністру  інформації  доручено представляти пропозиції Президента. Але, наскільки мені відомо, міністр хворіє. Так?   Тому   доповідатиме   його   заступник  Межинський  Валерій Володимирович.

 

     Будь ласка.

 

     А потім поставите запитання до обох доповідачів.

 

     МЕЖИНСЬКИЙ В.В.,  виконуючий  обов'язки   голови   Державного комітету телебачення і радіомовлення України.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні депутати! Пропозиції Президента до Закону України   про   внесення   змін   до   Закону  про  телебачення  і радіомовлення стосуються в основному чотирьох  положень,  про  які зараз і йшлося в доповіді.

 

     Перше. Законом   передбачається  доповнити  статтю  7  Закону України про телебачення і радіомовлення нормою,  згідно з якою  не допускається      трансляція      рекламної      продукції      на загальнонаціональних або  транскордонних  каналах  мовлення,  якщо реклама  такої продукції замовлена для розповсюдження на місцевому або регіональному рівні.  Президент  вважає,  що  введення  такого доповнення  завдасть  суттєвої шкоди товаровиробнику,  що працює в регіонах,  оскільки   фактично   блокує   можливість   одночасного здійснення   реклами   товарів   на   місцевих,   регіональних  та загальнонаціональних, транскордонних каналах.

 

     Крім того,  зазначена норма закону адресована (це вже питання суто редакційне) передавальним засобам.  Усе ж таки, мабуть, треба записати, що телерадіоорганізаціям, а не передавальним засобам, бо це,  так би мовити,  те саме, що верстату дати завдання. Повторюю, це редакційна поправка.

 

     Що стосується другого доповнення, де йдеться про заборону для осіб   без  громадянства  та  іноземців  займати  посади  керівних працівників у телерадіоорганізаціях України,  то  введення  такого обмеження суперечить частині третій статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів  або  внесенні  змін  до чинних  законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  Із доповненням не можна погодитися також з  огляду на    передбачену   законом   можливість   створення   в   Україні телерадіоорганізації з іноземними інвестиціями (стаття  13  Закону про телебачення і радіомовлення).

 

     Слід також зазначити, що прийняття такої норми навряд чи буде позитивно  сприйнято  Європейською  телерадіомовною   спілкою   та відповідними структурами Ради Європи, в яких представлена Україна. У зв'язку з викладеним пропонується виключити це положення.

 

     Третє. Статтею 5 закону,  що надійшов на підпис Президентові, передбачено  доповнити  статтю 28 Закону України про телебачення і радіомовлення,  зокрема  частиною  п'ятою,  відповідно   до   якої забороняється   громадянам   України,   об'єднанням   громадян  та політичним партіям використовувати  для  проведення  передвиборної агітації,  агітації під час підготовки або проведення референдумів зарубіжні телерадіоорганізації або їх філіали і  представництва  в Україні,  а також телерадіоорганізації України за участю іноземних інвесторів.

 

     На нашу думку,  цим порушено статтю 34  Конституції  України, яка  гарантує право кожного на свободу слова,  на вільне вираження своїх поглядів і переконань,  а також  встановлює,  що  кожен  має право  вільно  поширювати  інформацію у будь-який спосіб і на свій вибір.

 

     Нещодавно прийнятий  Закон  України   про   вибори   народних депутатів  України  визначає  свободу  агітації  однією з основних засад виборчого процесу.  При вирішенні  цього  питання  необхідно також  врахувати,  що,  наприклад,  серед п'яти фактично працюючих телевізійних  каналів  загальнодержавної  сфери  мовлення   чотири використовуються телерадіоорганізаціями, у статутному фонді яких є іноземні  інвестиції.   Таким   чином,   виключається   можливість активного  використання  цих  найбільш  потужних  засобів  масової інформації політичними партіями, блоками.

 

     І останнє.  Статтею 5 закону,  що розглядається,  передбачено доповнити статтю 28 Закону України про телебачення і радіомовлення частиною восьмою,  якою  встановлено,  що  загальнонаціональні  та регіональні   канали   телерадіомовлення  надаються  представникам політичних партій та кандидатам у  депутати  лише  за  квотами  та обсягом   фінансування,  що  встановлюються  Центральною  виборчою комісією.

 

     Таке доповнення  не  узгоджується  з  низкою  статей   Закону України  про  вибори народних депутатів,  який відносить вирішення питань щодо встановлення порядку надання ефірного часу  кандидатам у  депутати  до  повноважень  окружних  виборчих  комісій (частина четверта статті 34). Водночас закон не передбачає щодо недержавних засобів  масової  інформації  ні  встановлення  квот,  ні  обсягів фінансування.

 

     Оце основні зауваження.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Запитання є до обох доповідачів.  Я прошу записатися і викладати запитання дуже коротко.

 

     Опублікуйте список.

 

     Депутат Худомака. Будь ласка.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Я звертаюсь до представника  Міністерства  інформації.  Будь  ласка, конкретно   назвіть,   де   ж   усе-таки   в  нашому  телепросторі представлений вітчизняний виробник телепродукції. I чому ми бачимо дуже   мало  фільмів  виробництва  України?  Де  пропаганда  нашої національної культури? Чому іде американізація, європеїзація? Я не знаю, як це ще назвати. Iде просто зомбування населення.

 

     Ви дивіться... Ось учора, позавчора, щодня на сон грядущий що нам показують, що це за продукція? Iде розтлівання нації. Де показ тисяч  наших підприємств,  які простоюють?  Чому весь час нам щось інше демонструють, чого ми можемо добитися в такому разі?

 

     Ви буваєте на засіданнях бюджетного  комітету  і  знаєте,  що чотири  з  п'яти  державних  телекомпаній все-таки отримують якісь кошти з нашого бюджету. Чому ж вони рекламують чужу продукцію?

 

     Дякую.

 

     МЕЖИНСЬКИЙ В.В. Дякую за запитання. Воно не зовсім стосується цього  закону,  але  відповім.  Коли  ми  розглядали  на засіданні бюджетного комітету питання  фінансування  системи  Держтелерадіо, то,   ви   це   добре   пам'ятаєте,  ті  цифри,  які  були  подані Держтелерадіо, було зменшено в два і в три рази.

 

     А потім,  коли було віддруковано Закон про Державний  бюджет, ми побачили,  що там є кілька помилок, і звернулися до профільного комітету з проханням розглянути наші  пропозиції.  Наприклад,  там уже немає статті про Держтелерадіо, точніше це питання викладено в абсолютно новій редакції.

 

     А звідси,  я вам скажу,  і наповнення.  Якщо ми минулого року змогли  правдами  і  неправдами  закінчити роботу тільки над одним серіалом,  який  був  непогано  сприйнятий  у  країні,  то   тепер фінансування  системи  Держтелерадіо  здійснюється  не  в  повному обсязі навіть на заробітну плату.

 

     Ми можемо виробляти продукцію,  для цього у нас  є  і  творчі колективи,  зокрема чудова студія "Телефільм",  яка тепер простоює (це наша біда і біль наш щоденний). Надійшло нам кілька пропозицій робити  фільми  з  історії  України,  серіали.  Але  ми  не можемо запустити їх у виробництво.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька  область).  Дякую.  Я  хотів   би   продовжити запитання до заступника міністра інформації.

 

     Перше. Чи не могли б ви пояснити,  чому жодна країна світу (і розвинуті,  і  навіть  латиноамериканські  країни)   не   дозволяє інвестицій у засоби масової інформації, а ми з цього почали?

 

     Зі мною був такий випадок. До мене підійшов молодий журналіст і каже:  "Я хотів би організувати серію передач з  вами".  Я  йому запропонував три теми:  економіка, наука і технологія України. Він через тиждень прийшов і каже:  "Усі  ці  три  теми  заборонені  на телебаченні  України".  Я  питаю:  "А закон?!" Він каже:  "Закон - законом,  а от  хазяїн  іноземний  не  дозволить.  Вам  пропонують програму "Табу".

 

     Поясніть, коли  ж  будуть  наші,  українські  засоби  масової інформації?

 

     МЕЖИНСЬКИЙ В.В.  Згідно  із   Законом   про   телебачення   і радіомовлення  дозволяється до 30 відсотків зарубіжних інвестицій. Це норма закону, і тому... (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  заспокоїтися!  Шановні  депутати   й   інші учасники   засідання,  питання  використання  телерадіопростору  - болюче питання,  але це предмет іншого закону.  Зараз  розглядаємо питання  про  пропозиції  Президента  України  до  прийнятого нами Закону  про  внесення   змін   до   Закону   про   телебачення   і радіомовлення.  Тому просив би ставити запитання в контексті цього питання.

 

     Депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. У меня вопрос такого плана.  По Конституции практически вся власть сконцентрирована  у  Президента,   Президент   является   гарантом конституционных прав наших граждан. Это с одной стороны.

 

     А с другой стороны, он налагает вето на принятый нами закон и фактически,  через  статью  8,  разрешает  иностранцам  влиять  на предвыборную  кампанию.  Наша партия говорит о том,  что бедой для Украины   являются   рецепты   Международного   валютного   фонда. Иностранцы,   которые   инвестировали   наши   средства   массовой информации,  будут делать все, чтобы скрыть вот эту чуму, вот этот фашизм двадцатого века в Украине, и не пустят нашу партию, которая хочет показать корни происходящей трагедии,  в  средства  массовой информации.

 

     Поэтому я считаю,  что необходимо отклонить вето и поддержать предложение  комитета,  чтобы  иностранцы   не   влияли   на   ход избирательной кампании в нашей старне.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Яблонський.

 

     ЯБЛОНСЬКИЙ В.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Кам'янецьПодільський виборчий округ,  Хмельницька область). Я підтримую своїх колег. На жаль,  ми  не  вперше  обговорюємо  ці  питання,  а  ситуація   на українському  телебаченні все гірша,  гірша і гірша.  Її зовсім не можна порівняти із ситуацією  на  російському  телебаченні,  де  і висококваліфіковані  диктори,  де  і  сценарій  продуманий,  де  і державна  програма  відчувається.  А  у  нас  телеефір   настільки забруднений, що там ні своєї культури, ні своєї традиції, ні своєї мови,  ні своєї програми - абсолютно нічого немає, що зміцнювало б державність,  культуру,  мобілізувало  б  людей  на  щось  сильне, могутнє,  на якесь будівництво.  I тому якщо ми в нашому законі не усунемо  тих  хиб,  якщо  ми  і  далі  будемо  миритися з тим,  що відбувається на нашому телебаченні,  то тоді взагалі ми  нічого  в житті не зробимо.

 

     ГОЛОВА. Добре.    Будемо   визначатися,   обговорюючи   кожну пропозицію, чи одразу вирішимо питання в цілому? За традицією, яка в  нас  склалася,  ми  спочатку  голосуємо закон у цілому,  і якщо вистачає голосів для того,  щоб підтвердити попередню редакцію, то не  розглядаємо  окремо  пропозиції Президента.  А якщо голосів не вистачає,  то тоді треба розглянути кожну  пропозицію  і  прийняти щодо неї рішення.

 

     Ось така схема пропонується. Немає заперечень? Немає.

 

     У вас на руках є проект комітету, який...

 

     АКСЕНЕНКО С.І. Олександре Олександровичу!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Комітет запропонував проголосувати в цілому і подолати вето.  Якщо цього не станеться,  то в нас є проект, де ми частково погоджуємося з пропозиціями Президента.

 

     Але я  дуже  просив  би  народних  депутатів України подолати вето,  оскільки ті зміни до закону,  проти яких виступав  керівник Держтелерадіо,  представляючи пропозиції Президента, не суперечать Конституції.  Наводився  аргумент,   що,   забороняючи   іноземцям керувати,  ми  звужуємо  їх  права.  А  якщо  ми приймемо програму інформаційного суверенітету  України  чи,  скажімо,  документ  про захист  надр?  Що,  після  прийняття  Конституції ми вже не можемо приймати такого, оскільки звужуємо чиїсь права?

 

     Тут усе  зрозуміло.  Якщо  іноземці  по   наших   телеканалах втручаються  в наші вибори,  то це питання передусім політичне.  І тому  Верховна  Рада  повинна  подолати  це   вето   і   захистити інформаційний суверенітет від іноземного впливу.

 

     І я  пропоную  поставити  на голосування в цілому.  А там уже можна по пунктах розглянути.

 

     ГОЛОВА. Чому    ви    відразу,    як    кажуть    російською, "предвосхищаете результат"?  А може, якраз і підтвердять попередню редакцію.  Йдеться про те,  що не можна звужувати прав, визначених раніше.  Тут виявляється ніби турбота про іноземців,  а про те, що звужуються права громадян України,  ми ніби й не згадуємо. Вважаю, що треба приймати рішення по суті.

 

     На голосування   ставиться   проект  документа,  зміст  якого зводиться  до  підтвердження  попередньої  редакції   Закону   про внесення   змін   до   Закону  про  телебачення  і  радіомовлення, запропонованої народними депутатами - членами  Комітету  Верховної Ради  України  законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації,  тобто  того  документа,  який  було  прийнято раніше.  Усім зрозуміло?  Наполягають на поіменному голосуванні. Я вважаю, що можна проголосувати непоіменно. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування, визначайтеся.

 

     "За" - 236.

 

     Була пропозиція голосувати поіменно.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про поіменне голосування.

 

     "За" - 179.

 

     Ще раз ставлю на голосування проект рішення про підтвердження попередньої  редакції  Закону  про  внесення  змін  до  Закону про телебачення і радіомовлення.

 

     "За" - 225.

 

     Будь ласка, опублікуйте по фракціях.

 

     Комуністи - 68 із 69; "Конституційний центр" - 5 із 23; СПУ і селяни  -  32  із  33;  фракція  Партії  регіонального відродження України - 14 із 17;  "Єдність" - 19 із 21; "Вперед, Україно!" - 17 із  22;  фракція  Аграрної  партії - 8 із 12;  "Соціально-ринковий вибір" - 12 із 18;  фракція Руху - 7 із 15; "Незалежні" - 15 із 16 і позафракційні - 28 із 37 (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!   Та   які  тут  мотиви?  Треба  йти  далі  за процедурою,  яка пропонується знову ж таки комітетом, - розглядати окремі...

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Олександре Олександровичу, на цей випадок наш комітет  розробив  варіант  проекту   закону,   де   ми   частково погоджуємося  з  пропозиціями  Президента.  Цей  проект  депутатам роздано у вигляді  порівняльної  таблиці.  Зокрема,  статтю  7  ми викладаємо  в  новій редакції з урахуванням пропозицій Президента, тому що раніше була така редакція,  яку неправильно  зрозуміли.  У новій  редакції  стаття  не  заважатиме нашому товаровиробнику,  а тільки дасть можливість працювати телерадіоорганізаціям.

 

     У статті 8 і доповненнях до статті 28  комісія  теж  частково врахувала пропозиції Президента...

 

     ГОЛОВА. Сергію Івановичу,  будемо розглядати постатейно.  Усе відразу не розповідайте.

 

     Я хочу звернути вашу увагу на механізм дії цього  закону.  Ми не  гарантовані  від  того,  що,  направивши  цей  закон на підпис Президенту,  через два тижні не одержимо нових пропозицій і  можна буде ввести цей закон у дію вже після виборів.  Можливо, це й мали на меті автори, які готували ті зауваження.

 

     Тому я не буду знову агітувати вас за те,  щоб подолати вето, прошу  тільки  дуже зважено підійти до пропозицій комітету,  тобто підтримати їх. Тут нема чого особливо дискутувати.

 

     Є пропозиція в цілому проголосувати те,  що у правій колонці, як пропонує комітет. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Рішення прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Депутат Яковенко просить слова. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Я хотел бы,  чтобы Сергей Иванович Аксененко как председатель  подкомитета Комитета  законодательного  обеспечения  свободы  слова  и средств массовой  информации  растолковал  такой  момент.  Я  думаю,   это касается всех абсолютно.

 

     Многие из  вас готовят отчеты для средств массовой информации о своей деятельности за прошедший период.  Одновременно многие  из вас  уже зарегистрированы как кандидаты в депутаты по мажоритарным округам.  Возникает ситуация,  когда средства массовой  информации блокируют  отчеты,  требуя за них оплату.  Мотивируют они это тем, что  полномочия  депутатов  заканчиваются  после  того,  как   они зарегистрировались кандидатами в депутаты по мажоритарному округу.

 

     Сергей Иванович,  растолкуйте тем "большим специалистам", что они нарушают два закона:  Закон о  выборах  народных  депутатов  и Закон о статусе народных депутатов. Нужно, чтобы это все услышали, особенно местные газеты. Очень вас прошу.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.  Вы абсолютно правильно говорите.  Есть "Закон про   порядок   висвітлення  діяльності  органів  державної  влади України". Им предусматривается обязательное освещение деятельности народных депутатов.  Бесплатное до тех пор,  пока народный депутат остается народным  депутатом,  то  есть  до  того,  как  следующая Верховная Рада вступит в свои права.  Ответственность за нарушение закона предусмотрена в самом же законе.

 

     ГОЛОВА. За такої ситуації депутат має право і, на мій погляд, зобов'язаний  звернутися  до судових органів з приводу притягнення до відповідальності порушників закону.  Це встановлено  і  Законом про  порядок  висвітлення  діяльності  органів державної влади,  і Законом про  статус  народного  депутата,  й  іншими  нормативними актами. Тому це не викликає ні в кого ніяких заперечень.

 

     Коли йдеться  про звіт депутата,  то це має бути опубліковано всіма засобами масової інформації,  як і передбачено законом. А то починають  на  місці  диригувати,  або,  бачте,  керівник районної адміністрації не хоче,  щоб його конкурент надав якусь  інформацію про свою діяльність.

 

     Сідайте, будь ласка. Дякую.

 

     ----------------

 

     Слухається проект Закону про Державну програму приватизації.

 

     Запрошується на   трибуну  Володимир  Тимофійович  Лановий  - виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.,  виконуючий обов'язки голови  Фонду  державного майна  України  (Русанівський  виборчий  округ,  м.Київ).  Шановні народні депутати!  Шановний Голово!  Відповідно  до  законодавства України,  зокрема  статті  4  Закону  про  приватизацію державного майна,  проект  Державної  програми  приватизації  на   1998   рік розроблено  Фондом  державного  майна,  розглянуто і доопрацьовано Кабінетом  Міністрів  України  та  подано  на  розгляд  Президенту України і Верховній Раді України.

 

     Президент України  своїм  указом затвердив цю програму і вніс її  для  затвердження  Верховною  Радою  України.   Відтоді   вона опрацьовувалася в комітетах Верховної Ради.

 

     Державна програма   приватизації   на   1998  рік  структурно складається  з  таких   основних   розділів:   передприватизаційна підготовка    підприємств;   способи   та   порядок   приватизації підприємств за їх основними групами  (основний  розділ);  завдання щодо  обсягів  приватизації  на  1998  рік  і фінансові результати виконання програми; післяприватизаційна політика держави.

 

     Така структура   програми,   на   наш   погляд,   дає   змогу конкретизувати    та    реалізувати   практично   загальні   норми законодавства  з  приватизації,  які  містяться  в  інших   чинних законах.   За   своїм   змістом   державна   програма  вводить  до законодавства такі норми, які є новітніми.

 

     Пропонується звільнити від оподаткування  платежі  за  майно, яке  приватизується,  інвестиції в підприємства,  які є виконанням умов  купівлі-продажу  майна  в  процесі  приватизації,  а   також звільнити  від  сплати  митних  платежів  операції  з  імпорту  та експорту капіталу,  якщо  вони  виконуються  відповідно  до  актів приватизації або купівлі майна й інвестицій під час приватизації.

 

     Програма містить ще такі нові положення: встановлює порядок закріплення в державній власності пакетів акцій підприємств,   які  мають  монопольне  становище  на  ринку.  Таке закріплення може бути зумовлене й інтересами національної безпеки. Передбачається  закріплення  в  державній власності на такого типу підприємствах 25 відсотків акцій плюс один голос,  чи,  в  окремих випадках, 50 відсотків акцій плюс один голос.

 

     У програмі  виписано умови реструктуризації підприємств перед приватизацією.  Це  умови,  пов'язані  з  подоланням  монопольного становища   окремих   підприємств  на  ринку,  з  банкрутством  чи неплатоспроможністю  окремих  підприємств,   з   реструктуризацією штучних об'єднань підприємств.

 

     До нових  норм  також  належить  порядок приватизації окремих груп об'єктів.  І не тільки класичних вже для всіх  нас  -  малих, середніх   і   великих   підприємств   змішаної  форми  власності, незавершеного будівництва,  а й таких специфічних груп об'єктів (а потреба їх виділення є об'єктивною),  як підприємства-банкрути, що повинні приватизуватися за окремими  схемами;  заклади  соціальної сфери,  що виділяються з підприємств промисловості й інших галузей економіки;  науково-дослідні  підприємства  із   власним   режимом приватизації;  готелі й туристичні комплекси (вони не віднесені ні до жодної групи,  і,  на наш погляд,  мусять  мати  власний  режим приватизації);   підприємства   Чорнобильської   зони,  які  мають приватизуватися не на конкурсних засадах за максимальними  цінами, а членами трудових колективів, і, нарешті, фінансові підприємства.

 

     Досі ми   не   мали  законодавчих  норм  режиму  контролю  за приватизацією  фінансових  підприємств,  хоча  така   приватизація відбувалася,  до  того ж за невизначених обставин і не на користь, звичайно,  принципам  відкритості,   достовірності   та   рівності учасників приватизації такого сектора економіки.

 

     У державній  програмі  приватизації виписано конкретні методи приватизації об'єктів за визначеними групами,  у тому числі  тими, які  я назвав.  Усього ви знайдете в програмі вісім основних видів продажу  майна,  у  тому  числі  й  пільговий  продаж  працівникам підприємств;  продаж  акцій  громадянам України та посередникам за приватизаційні папери і компенсаційні сертифікати через  аукціони; продаж  за  кошти  фізичним  та  юридичним  особам  на спеціальних аукціонах пакетів акцій за гроші;  продаж через  систему  біржової торгівлі;  продаж  через  офіційну торговельну позабіржову фондову систему;  продаж  пакетів  акцій  за  кошти   на   аукціонах,   що здійснюються  Фондом держмайна та його регіональними відділеннями; продаж пакетів акцій за комерційними і некомерційними  конкурсами; продаж пакетів акцій на відкритих торгах.

 

     До таких   змістових   норм  програми  треба  також  віднести регулювання відносин щодо захисту прав акціонерів після здійснення процесу  приватизації,  а  також захисту прав держави як акціонера змішаних структур. До таких норм ми відносимо і державну підтримку приватизованих  підприємств,  управління  відкритими  акціонерними товариствами з державною часткою власності після завершення  плану розміщення акцій. Відповідні норми викладено в програмі.

 

     Ми пропонуємо    запровадити   режим   повсюдного   створення інститутів спостережних  рад  за  участю  держави.  Керівники  цих спостережних  рад призначаються державою на всіх об'єктах змішаної власності з державною часткою майна.  За  окремих  випадків  після приватизації  уряд  може визначити такі об'єкти,  на яких невеликі частки майна можуть  передаватися  в  управління  на  конкурентних засадах.

 

     Іншою характеристикою   є   те,   що  програма  1998  року  є перехідною від сертифікатної  до  суто  грошової  приватизації.  З огляду на це у програмі пропонується завершити масові сертифікатні аукціони  з   продажу   майна   за   приватизаційні   майнові   та компенсаційні  сертифікати  лише в першому півріччі 1998 року.  За той самий  термін,  як  ви  знаєте,  громадяни  матимуть  змогу  й отримати  приватизаційні  сертифікати,  якщо їм не вдалося зробити цього раніше.

 

     Право на  отримання  компенсаційних  сертифікатів  уряд  нині призупинив.

 

     У другій  половині  року  відбуватимуться здебільшого грошові види  продажу,  відкритий  обіг   приватизаційних   паперів   буде припинено.  На  другу  половину  року  залишається тільки пільгова купівля членами трудових колективів  акцій  своїх  підприємств  за їхні власні сертифікати або інші приватизаційні папери.

 

     Основними завданнями  програми  є  приватизація  середніх  та великих підприємств - не менше 933 об'єктів, приватизація об'єктів незавершеного  будівництва - 400,  приватизація державного майна в об'єктах змішаної власності - 300.

 

     Надходження грошових коштів  від  приватизації  дадуть  змогу внести до бюджету 1 мільярд 40 мільйонів гривень. За нормативом 80 відсотків   усіх   надходжень   від   продажу   державного   майна направлятимуться до бюджету.

 

     З огляду на такі положення і структуру програми, вважаємо, що за своїм змістом,  архітектонікою,  принциповими нормами  й  метою вона  відповідає  чинному  законодавству  та  суспільним потребам, пов'язаним із подальшим реформуванням економіки України.

 

     Просимо розглянути цю програму,  внести доповнення і зміни (я не думаю, що вона вже остаточна) та прийняти у визначений термін.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Перед  розглядом  питання  по суті дозвольте звернути увагу на  деякі  юридичні  особливості  процедури.  Відповідно  до "Перехідних   положень"   Конституції   Президент  видає  укази  з економічних питань,  не врегульованих законодавством.  На сьогодні порядок   приватизації  в  Україні  відрегульований  законами  про приватизацію,  а також  Державною  програмою,  котру  ми  прийняли минулого року, в якій визначили, що вона діє як закон до прийняття наступної програми приватизації.  Тому розглядати ми можемо тільки подання  Президента  як суб'єкта права законодавчої ініціативи.  А указ як регулюючий чи  нормативний  документ,  на  підставі  якого здійснюється  приватизація,  ми  не  розглядаємо й не виявляємо до нього  ставлення,  оскільки  цей  указ  прямо  виходить  за   межі "Перехідних   положень"   Конституції.   Пропоную  розглядати  цей документ як  проект  закону.  Хоча,  звичайно,  виникають  питання стосовно того, чому основоположні закони з приватизації змінюються Державною програмою приватизації.  Якщо є потреба вносити зміни до законів,   то   треба  це  робити.  В  усякому  разі  ми  сьогодні розглядаємо питання,  врегульоване законодавством.  Проте воно має власну специфіку, оскільки йдеться про особливості приватизації на певний період.  От у такому контексті,  як на  мене,  ми  й  маємо розглядати це питання.

 

     Чи є запитання до Володимира Тимофійовича? Прошу записатися.

 

     Депутате Моцпан, будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий округ,  Донецька область).  Прошу передать слово депутату Панасовскому.

 

     ГОЛОВА. Прошу.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  директор Вуглегірської ДРЕС (Артемівський виборчий   округ,   Донецька   область).  Владимир  Тимофеевич,  я подчеркиваю ключевую роль приватизации в  стабилизации  не  только энергетики, которую я представляю, но и экономики страны в целом.

 

     Всем известно,  что  есть  интерес  зарубежных  инвесторов  к энергетической  отрасли  Украины,  они  готовы  вкладывать  в  нее финансовые ресурсы.

 

     Но из  ваших  уст звучит предложение о замене инвестиционного конкурса в планах размещения акций компаний на  продажу  акций  на условиях  коммерческого  конкурса  через  фондовую  биржу и центры сертификатных аукционов без  инвестиционных  обязательств,  что  в корне    меняет    принципы   обеспечения   отрасли   необходимыми инвестиционными ресурсами.

 

     Действительно, с учетом недооценки энергетического потенциала Украины  продажа дешевых акций стратегически важных и потенциально перспективных  обектов  позволит  решить   сиюминутную   проблему наполнения     средствами    государственного    целевого    фонда приватизации.  Но в то же время государство должно будет взять  на себя  обязательства по финансированию вывода отрасли из кризисного состояния,  что,  с учетом  существующей  экономической  ситуации, является нереальным.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Запитання.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.  Вопрос: почему? И второй, и третий вопросы еще будут. Без комментариев.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Дякую.  Відповідно до ваших побажань та позиції Міністерства  енергетики  генеруючі  компанії  приватизуватимуться саме за  інвестиційними  конкурсами  на  максимізацію  вкладень  у розвиток та реконструкцію наших станцій.

 

     Стосовно передавальних   систем   енергетики,  то  вони  нині приватизуються на комерційних конкурсах.  І обов'язковими умовами, які  розроблені  спільно  з Міністерством енергетики,  є погашення кредиторської  заборгованості  підприємств  у  визначених   сумах, погашення  заборгованості  в заробітній платі (майже скрізь є така заборгованість),  технічне вдосконалення об'єктів.  Тобто в деяких випадках  у  півторадва рази збільшуємо ціну таких пакетів.  Це не скрізь дає  позитивні  результати.  Перші  конкурси  показали,  що стосовно деяких об'єктів є пропозиції,  є конкурсанти,  а стосовно деяких ціна виявилася завищеною і, на жаль, доводиться переглядати умови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олегу Григоровичу, прошу стисліше ставити запитання.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.   Я  не  удовлетворен  ответом.  Вы  должны учесть,  что продажа акций без инвестиционных обязательств не дает ни по обему, ни по целевой направленности никаких преимуществ. Мы просто проиграем 80 процентов.

 

     Интересен еще один вопрос.  Почему  в  конкурсе  особая  роль отведена  зарубежным  аудиторским  фирмам,  а не отечественным?  И какая  роль  в  вашей  программе   приватизации   отведена   банку Фест-Бостон?

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  К  сожалению,  вы неправильно поинформированы о состоянии дел.  По всем энергетическим  обектам,  которые  сейчас приватизируются,  предусмотрены  инвестиционные обязательства.  Вы просто не владеете информацией.

 

     Что касается аудиторских фирм,  то участники этого  процесса, который    состоит    в   продаже   обектов   с   инвестиционными обязательствами,  должны пройти аудит в международных фирмах. Не в наших  аудиторских  фирмах,  а  в  международных.  Так  принято  в положении, утвержденном Антимонопольным комитетом, Государственной комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку, Фондом госимущества и Министерством юстиции.

 

     Относительно отдельных иностранных  банков,  в  том  числе  и Фест-Бостон,   то  все  они  являются  участниками  на  конкурсных условиях.  Никому и никогда,  пока я занимаю данную должность,  не будет предоставлено приоритетных условий.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую. Фракція Соціалістичної та Селянської партій України.  Шановний доповідачу!  Ми  тут  слухали доповідь   Рахункової   палати  Верховної  Ради  щодо  результатів приватизації,  і хотілося  б  уточнити  ефективність  попереднього етапу  приватизації  з  використанням  приватизаційних  паперів та компенсаційних сертифікатів.

 

     Гадаю, аби визначити ефективність даного етапу  приватизації, треба,   насамперед,   підвести   її   підсумки.  Що  ж  дала  нам приватизація?  Підбиваються підсумки чи  ні?  Скільки,  наприклад, створено  нових  робочих місць,  якщо вони взагалі створені?  Лише після цього можна розпочинати грошову приватизацію, бо перший етап ми нібито вже повинні завершити.

 

     Скажіть, будь ласка, підбито підсумки чи ні?

 

     Дякую.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Це є об'єктом пильної уваги Фонду держмайна. Ми аналізуємо,  як відбувається процес  приватизації,  в  тому  числі окремих об'єктів та галузей загалом.

 

     До речі, дозвольте звернути вашу увагу на таку недосконалість нашої приватизації: ми не зважаємо на галузеву структуру об'єктів, які   приватизуються.  Аналіз  показав,  що  відстає  приватизація машинобудівного  комплексу  практично  в  усіх   його   складових: приладобудування,     радіобудування,    машинобудування,    важке машинобудування,  автомобілебудування і так  далі.  І  це  не  дає підстав   для   випереджального   інвестування   в  машинобудівний комплекс.

 

     Випереджальним чином   ми   на    сьогодні    розвиваємо    і реструктуризуємо сировинні галузі. А це гальмує розвиток економіки і в найближчі роки може призвести до деформації її  структури,  що спричинить   низькі   заробітні   плати,   високу  енергомісткість виробництва  та  гальмування  розвитку  таких  сфер,   як   наука, культура,  освіта,  тобто  тих,  що  формуються за рахунок чистого прибутку держави. Це перша частина відповіді.

 

     Друга частина відповіді.  На жаль,  сертифікатна приватизація проводилася   форсовано   і   всі  ці  роки  грошова  приватизація перебувала на  другому  плані.  Тому  не  створювалися  умови  для фінансування держави і конкретних інвестицій у підприємства. Цього року, сподіваюся, ми подолаємо такі недоліки.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Моісеєнко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Владимир Тимофеевич, в течение января месяца я  провел  много  массовых  мероприятий.   Например   митинги   на двенадцати крупнейших рынках города Макеевки (Центральном рынке, в микрорайоне "Зеленый" и других).  В  них  приняли  участие  тысячи людей,   которые  не  поддерживают  вашу  программу  приватизации, которые выброшены этой программой  на  улицу.  Ко  мне  обращались десятки  людей  с требованиями восстановить государственные рычаги управления экономикой, восстановить работоспособность предприятий, в первую очередь угольной и легкой промышленности. Подходили люди, имеющие  три-четыре  образования,  молодые   интересные   женщины, которые  вынуждены в субботу и воскресенье торговать на рынках при пятнадцати  градусах  мороза,   вместо   того   чтобы   заниматься воспитанием детей!

 

     Не кажется  ли вам,  что ваша программа приватизации является преступной по отношению к народу,  а то,  что вы,  не имея доверия Верховного  Совета,  в  течение  уже  долгого  времени  исполняете обязанности,   по   прихоти   Президента,    председателя    Фонда госимущества и вносите эту программу,  против которой выступает не только старшее и работоспособное население,  но даже и те, на кого вы делаете ставку - рыночники и "челноки", аморальным?

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.   Преступность   или   непреступность  отдельных законодательных актов - это наша с вами компетенция и  компетенция соответствующих  органов,  в том числе судебной власти.  А эпитеты хороши, но они должны быть взвешенны.

 

     Я уверен,  что эта программа является залогом конструктивного продвижения  экономики  Украины к выходу из кризиса,  стабилизации работы предприятий,  их структурной, организационной трансформации с  учетом требований новых реалий.  Нельзя не видеть новых реалий, новых условий продажи,  без которых наши предприятия могут  только номинально  считаться  предприятиями.  На самом деле они ничего не предпринимают. Нужны капиталовложения в наши предприятия, и только переход  к  частной  собственности  позволяет привлечь кредитные и инвестиционные ресурсы,  выпускать новые акции.  Вот в этом  смысл перехода.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутате Альошин, будь ласка.

 

     АЛЬОШИН В.Б.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Індустріальний виборчий  округ, Кіровоградська область).  Фракція Народного руху України. Шановний Володимире   Тимофійовичу!    Наскільки    пропонована    програма приватизації  на  1998 рік матиме вплив на підвищення ефективності управління державною часткою в статутних фондах підприємств?  Якщо цей вплив справді зростатиме, то, мабуть, варто підтримати.

 

     І ще одне запитання.  Чим керувався уряд,  продовживши термін на право отримання приватизаційних сертифікатів та скасувавши таке право для компенсаційних сертифікатів?

 

     Дякую.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т. Це дуже важливі питання. На жаль, усі ми бачимо, що управління змішаним сектором економіки,  який охоплює  сьогодні близько   4   тисяч   підприємств,  недостатнє.  Тобто  відбувався еклектичний перерозподіл прав управління між різними  інститутами, між   різними   рівнями.  Зокрема  в  деяких  випадках  передавали управління  пакетами  акцій  місцевим  органам  влади,  у   деяких випадках - міністерствам,  в інших випадках - окремим фізичним або юридичним особам.  До того ж не було й  визначених  механізмів.  В окремих   випадках   виникали   спостережні   ради.   Але   статус спостережних рад,  їх склад, кадрові пропозиції та наповнення мало відповідають інтересам держави.

 

     Тобто завдання  полягає  в  тому,  щоб  навести інституційний порядок.  Що і як у змішаних формах підприємств захищає та або  та особа,  ті чи ті члени спостережної ради?  Ми пропонуємо визначити два підходи,  два принципи,  зокрема  обов'язковість  спостережної ради,  підконтрольність її правління, щоквартальний звіт правління про  фінансові  й  інші  результати  та  право  спостережної  ради скликати   збори   акціонерів  для  зміни  керівництва,  статутів, стратегії діяльності підприємства.  Інший механізм -  це  механізм передачі  невеликих  пакетів  акцій  окремим  особам (фізичним або юридичним) відповідно до норм,  встановлених Верховною  Радою:  на конкурентних  засадах  50-  відсотковий  депозит  і  після рішення Кабінету Міністрів про доцільність передачі окремих підприємств  у таке управління.

 

     Ми проти того, що відбувалося досі, коли поєднувалося в одних руках (голови правління чи директора)  право  управління  пакетами акцій  і  право  виконання  функцій  з господарської та фінансової діяльності підприємства.  Ми за  розподіл  влади  такого  типу.  Я думаю,   що  це  велике  завдання,  котре  всі  ми  разом  повинні здійснювати на різних рівнях і обома гілками влади.

 

     Щодо компенсаційних сертифікатів, то це питання не до мене. Я не  член  уряду  і  не  вносив  таких  пропозицій.  Ми пропонували паралельний обіг приватизаційних і компенсаційних сертифікатів. До того ж вважаю,  що компенсаційні сертифікати розвантажують бюджет, а уряд же повинен дбати про збалансованість  бюджету.  Це  рішення прийняте без урахування думки Фонду держмайна.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Є  ще одне питання,  теж процедурне, Володимире   Тимофійовичу.   Ми   повинні   розглядати    програму приватизації за місяць до прийняття бюджету.  Бюджет уже прийнято, а ми тепер тільки розглядаємо саму програму.  Правда, в бюджеті ми передбачили  понад  мільярд  виручки  від приватизації на покриття дефіциту бюджету.  Але ми  ухвалили  й  програму  приватизації  на минулий рік. Як вона виконана, що надійшло до бюджету?

 

     І крім того,  що,  на мій погляд,  найважливіше, які ви маєте характеристики,  цифровий   матеріал   про   ефективність   роботи приватизованих підприємств порівняно з неприватизованими?

 

     Будь ласка.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Державна програма приватизації на 1998 рік була подана Кабінетом Міністрів 9 грудня 1997 року - це,  звичайно,  не за   місяць   до  прийняття  бюджету.  Але  все-таки  ми  прагнули дотриматися терміну.

 

     Розробити раніше  було  дуже  складно,   оскільки   ми   мали узагальнити  наслідки виконання програми 1997 року за регіонами та окремими об'єктами. Отож ми діяли за скрутних часових умов.

 

     Нова програма тепер прив'язана пооб'єктно до  кожної  галузі, регіону,  міста. Визначено відповідальність за її виконання. Тобто ми подаємо конкретну, розписану пооб'єктно і за методами програму.

 

     Щодо виконання  програми  минулого   року.   За   фінансовими показниками виконання бюджетних зобов'язань виглядає так:  внесено до бюджету 180 мільйонів гривень доходів від приватизації. До того ж  якщо  в  першій половині року грошові надходження були лише від малих об'єктів приватизації,  тобто  вони  надходили  до  обласних бюджетів,  то  в  другій  половині  року після прийняття державної програми приватизації і бюджету на 1997 рік почалися  відрахування до державного бюджету України.

 

     Планова цифра  в  500 мільйонів гривень надходжень до бюджету була,  звичайно,  нереальною.  Я вам нагадаю,  що вона прийнята  з голосу  у  Верховній  Раді  і не підкріплювалася розрахунками щодо можливості продажу великих державних підприємств за  дуже  стислий термін з конкретними фінансовими результатами.

 

     Тепер про    ефективність    діяльності    приватизованих   і неприватизованих підприємств.

 

     ГОЛОВА. Це  ви  відповіли  тільки  стосовно   надходжень   до бюджету,  а  які  загалом  ставилися завдання в програмі і як вони реалізовані?

 

     ЛАНОВИЙ В.Т. Програма приватизації 1997 року  з  окремих груп малих об'єктів перевиконана в два рази. По середніх і великих об'єктах з  1400  підприємств  приватизовано приблизно  920.  Тобто в повному обсязі програму роздержавлення не виконано.  Мушу зауважити до цього,  що час виконання програми був трохи менший, ніж дванадцять місяців.

 

     Щодо ефективності   діяльності   різних   груп   підприємств. Приватизація малих  об'єктів  показала,  що  такі  об'єкти  почали працювати  набагато  ефективніше,  зі  значно  більшим  обігом  та прибутковістю.  Щодо великих і середніх підприємств,  то, на жаль, по  багатьох об'єктах приватизацію не завершено.  І те,  що чотири тисячі   об'єктів   змішаної   форми   власності   перебувають   у напівприватизованому    стані,   з   нерозміщеними   пакетами,   з невизначеними механізмами управління та фінансування, не дає змоги залучити  ринкові  фінансові  ресурси для їх підтримки.  Конкретні показники є, хоча зараз я їх не маю. Зазначу, що в окремих галузях ми  маємо  кращу  ситуацію  з приватизованими підприємствами,  а в інших  -  з  неприватизованими.  Мушу  наголосити,  що  результати приватизації   не   можна  отримати  на  другий  місяць  після  її завершення. Процес зміни управління - то процес зміни й фінансових відносин,  відносин  власності  на підприємстві,  використання тих фінансових ресурсів,  які будуть залучені у нові підприємства,  та виходу на нові ринки збуту.  Тобто потрібно близько одного,  двох, трьох років для різних підприємств.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово надається Геннадію Юрійовичу Угарову. Прошу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый президиум! Уважаемые коллеги! Мы неоднократно рассматривали   проект   Закона   о   Государственной    программе приватизации  на  1998  год,  но  это  был законопроект,  поданный раньше.  Сегодня  мы  рассматриваем   законопроект,   предложенный Президентом Украины.

 

     Владимир Тимофеевич подробно рассказал об этом проекте.  Я же обращаю ваше внимание только на  один  факт,  касающийся  проблемы приватизации  обектов  незавершенного строительства.  По неполным данным,  таких обектов  на  Украине  десятки  тысяч.  Они  стоят, постепенно   приходя  в  негодность,  снижается  их  имущественная стоимость, теряется экономическая стоимость.

 

     В программе  уделяется  должное  внимание   таким   обектам, поэтому  принятие  программы  поможет  развязать проблему обектов незавершенного строительства.  Они должны быть приватизированы как можно  быстрее,  чтобы,  продав одни из них,  на вырученные деньги завершить строительство других,  так необходимых  тому  или  иному городу, той или иной территориальной общине.

 

     Это только  один  из аспектов программы приватизации,  приняв которую,   мы   позитивно   решим   проблему   и    незавершенного строительства, и поступления денег в местные бюджеты.

 

     Вы знаете,  что есть замечания научноэкспертного управления к данному законопроекту.  Мы сочли возможным  согласиться  со  всеми этими  замечаниями и внести законопроект на утверждение Верховного Совета.  Комитет  предлагает  принять  Государственную   программу приватизации, если не в целом, то хотя бы в первом чтении с учетом замечаний научноэкспертного управления. Документы вам розданы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, запишіться.

 

     Депутате Ричагов, будь ласка.

 

     РИЧАГОВ Г.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів масової  інформації  (Татарбунарський  виборчий   округ,   Одеська область).  Уважаемый  докладчик!  По моему мнению,  приватизация в Украине из механизма,  который должен был  улучшить  экономическую ситуацию, превратилась в систему ограбления народа, его отчуждения от собственности,  на которую он имел право и которую ему обещали. Отдаете ли вы себе отчет,  что вы, народные депутаты - члены этого комитета,  несете полную персональную ответственность за  то,  что отнимаете у народа собственность?  И суд народа в свое время будет достаточно суров.

 

     Не считаете ли вы  возможным  вместо  программы  приватизации рассмотреть  сегодня программу реприватизации и начать уже сегодня думать о том, как компенсировать украденное у народа?

 

     Спасибо.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Я   полностью   поддерживаю   вашу   мысль    о необходимости     рассмотрения     закона     о     национализации (реприватизации),  о его важности.  Почему слово  "реприватизации" здесь   в   скобках?   Потому   что   термин  "реприватизация"  не используется в Конституции и нам уже было сделано  соответствующее замечание в предложениях Президента.

 

     Что касается   ответственности,   то,  считаю,  все  депутаты Верховного    Совета    несут    ответственность    за    принятые законодательные акты, так как они за них голосовали.

 

     Задача перед   нами   единственная   и  большая  -  принятием соответствующих  законопроектов  ввести  процесс  приватизации   в правовое русло.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська  область).  Дякую. Демократична партія України. Шановний доповідачу! У мене запитання стосовно приватизації об'єктів соціальної сфери.  Вимоги, записані в  пункті 69,  на мою думку,  мають декларативний характер,  немає жодних підстав вимагати їх  виконання,  як  немає  і  способів  їх реалізації.  Зокрема,  ми  перебуваємо напередодні дуже неприємних подій,  пов'язаних  із  приватизацією  гуртожитків.   Ці   об'єкти належать до соціальної сфери, але все одно приватизуються, тож без житла можуть залишитися сотні тисяч  наших  громадян,  які  іншого житла не мають.

 

     Чи не  передбачаєте ви внесення змін до законодавства з метою захисту інтересів цих людей?

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Я  с  вами   абсолютно   согласен.   Предложение нормальное,  никаких возражений против него нет. Давайте учтем его при доработке программы во втором чтении.  Вплоть до запрета  этих процессов.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пшенична, будь ласка.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим).  Скажите,  пожалуйста,  Геннадий Юрьевич,  а как данная  программа  будет   соответствовать   программе   конверсии существующих  предприятий?  Имеются  в  виду предприятия,  которые работали на оборонную промышленность,  а  в  их  числе  и  обекты незавершенного      строительства.      Как     все-таки     будут корреспондироваться эти две программы?

 

     Спасибо.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Я думаю, эти программы будут корреспондироваться, не  будут  противоречить  одна  другой.  Если предприятие военного назначения находится в ведомстве  Министерства  обороны,  то  есть особый  порядок отношения к этим предприятиям.  Мы еще в программе 1997   года   записали,   что   они    могут    приватизироваться, корпоратизироваться   с   сохранением   51   процента   акций   за государством.  Потому  что  очень  много   военных   заводов   так называемого двойного назначения.

 

     Если будет что-то противоречить программе конверсии,  которая запрещает те или  иные  процессы,  то,  конечно,  приоритет  будет отдаваться программе конверсии.

 

     ГОЛОВА. Депутате Терещук, прошу.

 

     ТЕРЕЩУК В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Маріупольський-Приморський виборчий  округ, Донецька   область).  Спасибо,  Александр  Александрович.  Фракция коммунистов,  Всеукраинский союз рабочих. Александр Александрович, почему   при   рассмотрении   этого   вопроса  мы  не  заслушиваем Контрольную  комиссию  по  вопросам   приватизации?   Ведь   очень существенный момент был бы внесен в рассмотрение данного вопроса и в результаты голосования.

 

     И два  вопроса  к  вам,  Геннадий  Юрьевич.  Первый.  Как  вы обясните,  что  в  1990 году нерентабельных предприятий была одна десятая,  в 1995, когда развернулась приватизация, - одна пятая, а сейчас, когда она идет полным ходом, - одна вторая?

 

     И второй.  Каковой будет судьба приватизации, если 29 марта в Верховный Совет придут рабочие, крестьяне, трудовая интеллигенция, коммунисты  и  будут  определять  политику  в  отношении всех этих вопросов?  Тем более что отвечать-то будет и руководство комитета, который поддерживал и продвигал такие документы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Стосовно   першого   запитання  я  мушу  сказати,  що пропозиції від Контрольної комісії з питань приватизації  з  цього приводу  не надходили,  хоча це питання внесене до порядку денного завчасно.  В понеділок на нараді  також  ця  ініціатива  ніким  не проявлялася.  Якби вона була,  я б,  звичайно, підтримав. Це можна було б зробити.

 

     Будь ласка, Геннадію Юрійовичу.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Что касается последнего вашего замечания,  будто комитет поддерживал и продвигал... Комитет работает в соответствии с планом законодательной работы,  утвержденным Верховным  Советом. Давайте мы из этого плана исключим законопроекты о приватизации, и комитет не будет заниматься ними.

 

     С приходом в Верховный Совет ваших товарищей  по  борьбе,  по классу, они вправе принять решения, которые сочтут нужными, вплоть до отмены ранее принятых решений.

 

     По поводу самого главного - рентабельности.  Не  приватизация стала основным виновником процессов, которые происходят в Украине: падение рентабельности,  уровня производства, разрыв экономических связей и так далее.  Эти процессы начались до того,  как Верховный Совет рассмотрел и принял первые законы о приватизации.

 

     ГОЛОВА. Депутате Магда, будь ласка.

 

     МАГДА І.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область).  У мене запитання на продовження  того, що запитував депутат Панасовський.

 

     Ясно, що енергетика приватизуватиметься під інвестиції. Але ж крім енергетики є хімія,  металургія...  І якщо  ми  80  відсотків грошей заберемо до бюджету,  то фактично проїмо такі підприємства. Як ви до цього ставитеся?

 

     І ще  одне.  Багато  людей  не   використали   свої   майнові сертифікати,  а чекали на приватизацію великих підприємств.  Тепер відповідно до указу,  як бачите,  вони можуть бути  відлучені  від великої  приватизації,  а  мала їм нічого не дала.  То це ми знову ошукали людей? Як по-вашому?

 

     УГАРОВ Г.Ю. По поводу инвестиций. Я абсолютно согласен с тем, чтобы были инвестиционные проекты, инвестиционные планы - но планы разумные!  Сумма инвестиций,  к примеру,  в один миллиард долларов кажется  просто  смешной.  Сумма  инвестиций  в 500 миллионов - не менее смешная.  Более реальная цифра - скажем,  миллион  долларов, десять  миллионов долларов.  Об этих цифрах уже можно думать,  и с заявителями можно о чем-то говорить.  А тех,  кто строит воздушные замки, не понимаю.

 

     Что касается  80  процентов  поступлений в бюджет.  Верховный Совет принял эту норму, хотя в моем проекте программы приватизации предлагалась  несколько  другая  схема:  мы должны приватизировать небольшое  количество  предприятий  (порядка  10-15),   но   четко отдавать себе отчет, что деньги от приватизации данных предприятий идут целиком в бюджет.  А все остальные  рассматривать  с  планом, постепенно,  выбирая  проекты с большими инвестициями,  потому что вопрос наполнения бюджета мы не обойдем никак.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Після півгодинної перерви  обговоримо  цей  документ.  Першим виступить  від  Контрольної  комісії з питань приватизації депутат Довганчин.  А  далі  продовжимо  обговорення,  як  і   передбачено Регламентом.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, на місця, продовжуємо засідання.

 

     Григорій Васильович   Довганчин  від  Контрольної  комісії  з питань приватизації запрошується на трибуну. Будь ласка.

 

     Пропоную відвести  на   обговорення   півгодини,   враховуючи сьогоднішній   порядок   денний.  Немає  заперечень?  Ставлю  таку пропозицію на голосування.

 

     "За" - 121. Прийнято.

 

     Будь ласка.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар Контрольної комісії Верховної  Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!   Контрольна  комісія  з  питань  приватизації  вважає  за доцільне прийняти Державну програму  приватизації.  Програму,  яку вніс Президент,  ми уважно розглянули.  На нашу думку,  підходи до проведення приватизації у нас поки що не змінилися,  вона так само здійснюється в темпі перегонів. Узагалі з такими темпами проводити приватизацію згубно,  і  ми  бачимо  відповідні  результати.  Якщо результати малої приватизації є як позитивні,  так і негативні, то у сфері великої приватизації дуже багато наламано дров, і далі так її здійснювати не можна.

 

     Виконуючий обов'язки голови Фонду держмайна доповідав нам, що минулого року перевиконано завдання з приватизації.  Добре  це  чи погано?   На  нашу  думку,  такі  темпи  перевиконання  завдань  з приватизації нічого доброго не дають.  Кожен об'єкт має бути добре вивчений,  підготовлений до приватизації. Мають бути враховані всі соціальні  наслідки,  і  головне  -  мусимо  вивчити   доцільність приватизації:   чи   надасть  вона  змогу  підвищити  ефективність виробництва,  мотивацію до праці, прискорити структурну перебудову з  метою  отримання  кращого  економічного  ефекту.  Але  є  як є. Програму ми зобов'язані прийняти.

 

     У комісії розглянули,  крім даної  програми,  також  висновки науково-експертного  управління.  Ми цілковито з ними погоджуємося і, крім того, маємо свої зауваження. На жаль, вони вам не роздані, але  основні  з  них  я  скажу.  Решту  пропоную  розглянути після прийняття програми в першому читанні.

 

     З метою  узгодження   головних   цілей   Державної   програми приватизації   на  1998  рік  із  чинним  законодавством,  зокрема частиною першою статті 2 Закону про приватизацію державного майна, пропонується у пункті 2 проекту програми додати перші два абзаци у такій редакції:  "Підвищення ефективності виробництва та мотивації до  праці"  та  "Прискорення  структурної  перебудови  і  розвитку економіки". Нам не потрібна приватизація заради приватизації, вона має виконувати конкретні завдання.

 

     Абзацом третім і четвертим пункту 10 надається дозвіл органам приватизації залучати незалежних консультантів  та  експертів  для розроблення  та  експертизи  проектів  реорганізації  підприємств. Пропонуємо наприкінці третього абзацу додати норму про  можливість оскарження в судовому порядку висновків консультантів і експертів, що сприятиме підвищенню якості та обгрунтованості їхніх розробок і експертиз. Гадаю, не треба пояснювати цю тезу, усе зрозуміло.

 

     У пункті  23  проекту  програми вжито не узвичаєний у чинному законодавстві термін "реструктуризація підприємств".  Пропонується замінити  його  на  використовуваний  у  Законі про підприємства в Україні термін "реорганізація підприємств".

 

     Відповідно до   частини   третьої   статті   7   Закону   про приватизацію   державного   майна   державні  органи  приватизації продають майно державної власності,  включаючи акції,  що належать державі   у   майні   господарських  товариств.  На  цій  підставі науково-експертне управління пропонує з абзацу першого  пункту  37 вилучити   слова  "в  тому  числі  за  участю  уповноважених  ними юридичних осіб". На цій самій підставі Контрольна комісія з питань приватизації  пропонує  з  абзацу  сьомого  даного пункту вилучити слова:  "а  також  посередниками  за  договорами-дорученнями,  які укладаються з Фондом державного майна".

 

     Ще одне  важливе  зауваження.  Законом  України  про  місцеве самоврядування в Україні встановлюється,  що доцільність,  порядок та   умови   відчуження   об'єктів   права  комунальної  власності визначаються відповідною радою.  А  в  програмі  написано,  що  це роблять державні адміністрації.  Тому дані слова треба замінити на "органи місцевого самоврядування".

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Григорію  Васильовичу,   у   письмовому вигляді передайте пропозиції вашої комісії. Дякую.

 

     Депутате Вітренко,  будь ласка.  За нею - депутат Семенюк від комітету.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.  Поважне  панство! Дозвольте запропонувати  вам  рішення  з  цього  питання.  На  мій погляд,  єдиним  правильним  рішенням буде відхилити запропоновану Державну  програму  приватизації  на   1998   рік.   Як   варіант, запропонований   паном  Кучмою,  так  і  варіант,  внесений  паном Угаровим.

 

     Треба відкласти розв'язання проблеми приватизації об'єктів  у 1998  році  на  період  після  виборів в Україні,  після прийняття Закону  про  оцінку  майна  та  після  тотальної  перевірки   всіх приватизованих  об'єктів.  Якщо ми побачимо,  що це ефективно,  це працює на користь народу України,  на її економіку,  то можна буде подумати про подальшу приватизацію.

 

     Тепер стосовно суті запропонованої програми. Закономірним, на жаль,  результатом таких реформ є  розпродаж  майна  і  землі,  бо держава стала банкрутом.  Про це я кажу з 1991 року.  Ви знаєте, є такий відомий  у  світі  Інститут  Шіллера,  який  бореться  проти Міжнародного валютного фонду. Провідні фахівці названого інституту приїжджали в Україну, зустрічалися з депутатами нашого парламенту. У  червні  1995 року керівник цього інституту,  всесвітньо відомий вчений,  зустрічався з Олександром  Морозом  і  пояснював  спікеру парламенту,  що програма реформ, підготовлена Міжнародним валютним фондом, обов'язково доруйнує економіку України, через приватизацію перекачає все до рук спритних ділків і залишить людей без роботи.

 

     І ось  тепер,  довівши  Україну  до  цілковитого  краху,  пан Президент,  перевищуючи свої повноваження,  пропонує нам  програму приватизації   (звертаю   вашу  увагу!)  973  середніх  і  великих підприємств.  За якою  ж  оцінкою  вони  приватизуватимуться?  Пан Лановий  так  нічого суттєвого й не сказав щодо приватизації,  яка була до цього.  Де  ті  кошти?  Куди  поділися?  За  якою  оцінкою провадитиметься   реалізація?   Оцінка   вартості  майна  об'єктів приватизації здійснюватиметься за  методикою  Кабінету  Міністрів, тобто за балансовою вартістю.

 

     Тому й  заплановано  продати  1300 об'єктів і отримати лише 1 мільярд 300 мільйонів гривень (а звідси 1 мільярд 40  мільйонів  - до бюджету).  До бюджету ці гроші ніколи не надійдуть, вони будуть розкрадені дорогою.  Але  штучно  занижена  оцінка  майна  діятиме тільки на користь іноземних і вітчизняних кримінальних елементів.

 

     Тому, народні  депутати  України,  пам'ятаймо,  що  ми з вами народні, і захистімо наш народ від ще одного етапу пограбування.

 

     ГОЛОВА. Слово має  депутат  Семенюк  від  Комітету  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села. За нею - депутат Свято від фракції.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська    область).    Шановні   колеги   народні   депутати! Проаналізувавши ретельно  проекти  програми  приватизації,  подані депутатом  Угаровим  і Президентом України,  можна помітити цікаву тенденцію:  із  державної  монополії  ми  переходимо  на  приватну монополію.

 

     Якщо до    1992    року   державна   монополія   регулювалася відповідними законодавчими  актами  уряду,  законами,  то  нинішня приватна  монополія,  яка нарощується,  практично ніким і нічим не регулюється.  Є в нашій законодавчій  базі  лише  один  закон  про недопущення  недобросовісної конкуренції.  Це доказ того,  що ми й далі виконуємо так звану програму демонополізації,  яка фактично є руйнівною  в  нашій державі.  Антимонопольний комітет своїми діями призвів до того,  що великі підприємства,  які  мали  корпоративні права,  перед транснаціональними корпораціями стали немічними й не можуть конкурувати,  не маючи відповідних правил гри та  не  маючи належного досвіду.  Водночас наші підприємства втратили ще й ринки збуту продукції.  Тепер не має  значення,  чи  вони  державні,  чи приватні: сталося руйнування економіки через втрату ринків збуту.

 

     Нам конче    потрібно   проаналізувати   виконання   програми приватизації 1997 року. Коли ми докладно розглянули її в комітеті, то   побачили,   що   Закон   про   особливості   приватизації   в агропромисловому комплексі практично не виконується з  вини,  я  б сказала,  Фонду державного майна. Майже рік наш комітет листувався з фондом та Генеральною прокуратурою,  щоб Фонд  державного  майна виконав вимоги,  закладені в Законі про особливості приватизації в агропромисловому комплексі,  зокрема,  щодо передачі  контрольного пакета   акцій   товаровиробникам.   Адже  підприємства  переробки будувалися для  обслуговування  відповідного  регіону  і  трудових колективів, що виробляють сировину для цих підприємств.

 

     Довелося неодноразово звертатися до Генерального прокурора, і лише після третього звернення Генеральна прокуратура опротестувала рішення  Фонду  державного майна щодо передачі контрольного пакета акцій.  Але і  після  того  як  було  введено  в  дію  відповідний документ,  Фонд  державного  майна  робить  усе  для того,  щоб не передавати контрольний  пакет  акцій  товаровиробникам,  тобто  51 відсоток,   як   вимагає  Закон  про  особливості  приватизації  в агропромисловому комплексі.

 

     Тому комітет  вважає,  що  потрібно  спочатку  проаналізувати виконання  програми приватизації 1997 року (вона ще не виконана) і тоді рухатися далі.

 

     Сьогодні пан Лановий казав про  потребу  залучення  іноземних аудиторів  для  оцінки  наших підприємств.  Складається дуже дивна ситуація:  ніби в нас немає своїх кваліфікованих фахівців,  які  б могли цю роботу виконати.

 

     До речі,  можна послатися на досвід Казахстану. Там здійснено аудиторські     перевірки     своїми     силами,     зокрема     і контрольно-ревізійним управлінням (це те, що я пропонувала ще 1994 року).  За  моїми  даними,  перевірка  того  або   того   великого підприємства коштує 200 тисяч доларів.  Чи не зайві то гроші,  які нам доведеться платити? Чи є в нас відповідні робочі місця?

 

     Залучаючи іноземного  аудитора,  ми  не  даємо  змоги   нашим державним органам і аудиторським фірмам виконувати таку роботу.

 

     Водночас, здійснюючи аудиторські перевірки, іноземні аудитори матимуть доступ  до  інформації,  яка  стосується  того  або  того підприємства, на шкоду нашим інтересам.

 

     І ще  одна  важлива деталь.  Видається за потрібне,  щоб наша Рахункова палата перевірила роботу  Антимонопольного  комітету  та Фонду  державного  майна  щодо виконання двох законодавчих актів - програми демонополізації і програми приватизації 1997  року.  Адже це  два  органи,  які відповідають за те,  що відбулося в Україні: після знищення великих  державних  підприємств  і  передачі  їх  у приватну  власність,  вони  фактично стали немічні і не працюють у повному обсязі.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Свято,   будь   ласка.   Підготуватися депутатові Степенку.

 

     СВЯТО В.П.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  ядерної  політики  та  ядерної  безпеки  (Чемеровецький виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую.  Група "Незалежні". Шановні колеги  депутати,  шановні  громадяни  України!  У  народі кажуть:  "Кінчаймо,  тату,  торгувати, бо нічим уже здачі давати". Отак і ми доторгувалися.

 

     В Україні здійснюється злочинна  політика  на  проїдання.  Ми вкотре вже порушуємо питання приватизації об'єктів права державної власності.

 

     А я хочу поставити питання в іншій площині: якщо 80 відсотків надходжень до бюджету - на проїдання, то чи 20 відсотків вистачить для того, щоб розв'язувати питання оживлення виробництва як основи соціального захисту?

 

     І ще одне. Ми вже приватизували понад 50 відсотків,  або в гривнях - на суму від 180 до 300 мільярдів. А до  державної  казни,  до бюджету надійшло аж 550 мільйонів.  То я хочу  запитати:  де  ж  поділося  99,7  відсотка?  Що,  розікрали, розтягнули?  То, можливо, перші питання, які треба поставити, - це оцінка  об'єктів  приватизації  на  засадах   реальної   вартості, індексація  коштів  від приватизованих об'єктів і повернення боргу власниками  приватизованих  об'єктів  -  отієї  різниці,  яка   не врахована  у зв'язку з інфляцією,  тобто ще 99 відсотків.  Це дуже велика сума.

 

     Коли ми говоримо за приватизацію,  то повинні  пам'ятати  про симетричність  законів  природи,  а  не  їх  вентельність  з метою відстоювання   корпоративних   інтересів.   У   нас   здійснюється приватизація,  але немає протилежного - націоналізації.  То, може, перед тим як ставити питання про приватизацію, треба було прийняти закон про націоналізацію, щоб мати ефективного виробника? Якщо він погано господарює,  якщо підприємство  банкрутує,  треба,  мабуть, змінити власника, націоналізувати підприємство?

 

     Ще одне  питання  -  пошук  ефективного  приватного власника. Тестом на ефективного приватного власника є довготермінова оренда. Кожен покаже,  чи вартий він бути власником,  чи, можливо, у нього треба забрати підприємство, націоналізувати.

 

     Ми бідкаємося за державний бюджет:  21 мільярд гривень  -  це гірший він чи кращий?  Незрівнянно гірший від бюджету 1997 року. Я вносив законодавчі пропозиції щодо індексації коштів пограбованого народу  України  в 1992-1994 роках і повернення цих коштів державі фізичними та юридичними особами до 1 січня 1999  року,  повернення державою боргу громадянам України до 1 січня 2000 року.  Це великі кошти.  Якщо навіть по  мінімуму  їх  проіндексувати,  то  це  180 мільярдів.  Це  ще  й  обігові кошти в розмірі їх дефіциту,  а він тепер становить понад 30 мільярдів гривень.  От  вам  близько  300 мільярдів гривень, або 15 річних бюджетів.

 

     Як казав Остап Бендер, я вам підношу на тарілочці з блакитною кайомочкою:  беріть,  шановні члени уряду!  Чому не хочете  брати? Якщо  не зрозумілий механізм реалізації - я допоможу й розкажу.  А тому цей проект Закону про Державну програму приватизації, причому грошової,  поки  що  не  можна  приймати.  Це  буде черговий обман народу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марченко. Будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые депутаты!  Мне кажется, что моя восьмилетняя депутатская деятельность - это постоянная борьба с приватизацией, которая была навязана нашему обществу. Еще в Верховном Совете прошлого созыва я предупреждал,  что она приведет к разрушению экономики  Украины  и распродаже имущества за бесценок.  Но не прислушались.  Думаю, уже все люди в Украине дали характеристику этой приватизации. Сегодня, предлагая  эту программу приватизации,  нас толкают к тому,  чтобы продолжить  преступный  курс  экономических  реформ.  Поэтому  мы, безусловно, не будем голосовать за нее.

 

     К народным  депутатам массово обращаются трудовые коллективны из разных регионов с просьбой спасти предприятия от  приватизации. Сегодня  были  представители  из Умани,  они по нашей рекомендации обратятся в Генпрокуратуру.  Обращалась группа летчиков с просьбой защитить     от    распродажи,    от    приватизации    уникальный самолет-разведчик  АН-30,  который  необходим  государству.  Можно привести много таких примеров.

 

     Лановой не  сказал,  какова  же  эффективность этой программы приватизации.  Да  он  и  не  мог  ничего  сказать,   потому   что предложенное   никак   не   связано   с  повышением  эффективности экономики.

 

     Я хочу остановиться не на содержании  этой  программы,  а  на процедуре   ее   внесения.   Леонид   Кучма   издал  два  указа  о приватизации.  Эти  указы  и  эта  программа  идут  не   в   русле законодательного решения вопросов перераспределения собственности, а в русле того,  чтобы связать указы Президента и предложенную нам программу.

 

     Согласно Конституции  Президент не имеет права издавать указы по вопросам приватизации.  Однако, ссылаясь на пункт 4 "Переходных положений",  по-своему трактуя его,  он издал эти указы.  А теперь вдогонку вносит программу приватизации.  Я хочу обратить внимание, что   в  рамках  этой  процедуры  никакую  программу  приватизации принимать  нельзя.   Президент   превысил   свои   конституционные полномочия. Это первое.

 

     И второе.  То,  что  мы  рассматриваем мелкие вопросы,  в том числе и эту программу приватизации,  свидетельствует  о  том,  что надо   кардинально   изменить   деятельность   Верховного  Совета. Вспомните,  на  закрытом  заседании  Верховного  Совета,   которое состоялось  23  декабря,  Украина признана банкротом.  Так давайте оставшееся пленарное время используем не для ратификации  договора о  защите  летучих  мышей,  а  для  того,  чтобы  коренным образом изменить   происходящее   в   государстве.   Наша    Прогрессивная социалистическая  партия считает,  что надо рассмотреть вопросы об импичменте Президента,  устранении Александра Мороза  с  должности Председателя  Верховного  Совета  и немедленного изменения на этих условиях происходящего.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Шановний головуючий! Шановні колеги!  Я  підтримую  Володимира Романовича в тому,  що нам треба докорінно перебудувати свою роботу.  Учора  ми  розглядали  проект Закону  про  політичні  партії.  Пропонували  ввести  його  в  дію пізніше,  бо, мовляв, він впливає на вибори. Я пожартував: давайте приймемо  рішення,  щоб  ввести до початку весняно-польових робіт. Тоді і посіємо,  і зберемо  урожай,  бо  це  надзвичайно  важливий закон...

 

     Звичайно, усі питання,  які розглядає Верховна Рада, важливі. Але я вважаю,  що ми займаємося не тим,  чим потрібно займатися. Я виступаю від Спілки вітчизняних товаровиробників і скажу вам таке. От зібрались мудрі керівники великих підприємств і кажуть: "Василю Iвановичу,  невже  ви  не  розумієте,  що  сьогодні  потрібно  для підприємства?"  Для  підприємства  сьогодні  потрібно,  щоб   була особиста   зацікавленість   того,   хто  на  ньому  працює.  А  ви послухайте,  що сьогодні кажуть...  Я нікого не хочу  критикувати. Начебто  й  люди  мудрі  -  і  Володимир  Тимофійович,  і Геннадій Юрійович, і розбираються. Та ви вдумайтеся в таке: імпорт, експорт звільнити  від  оподаткування.  Мається  на  увазі  те,  що  й  ми пропонували:  якщо підприємство переходить на новий вид  продукції чи  створюється  спільне  підприємство,  то  йому треба дати якісь пільги.

 

     А що дає приватизація?  Ми віддали людям (буду  говорити  про те,  у  чому розбираюся) земельні паї.  Ходять із земельними паями попід призьбою.  Ні виорано,  ні подоєно, бо вже немає кого доїти. Держава всю відповідальність із себе зняла й каже: "А ми ж вам паї роздали земельні. Так які претензії? Хазяйнуйте, господарюйте".

 

     Та якщо будь-який власник - чи це фермер, чи це колгосп - рік не може отримати грошей за здану продукцію,  як же це господарство може функціонувати?  I оця вся  приватизація,  повірте,  абсолютно нічого не дасть.

 

     Я тут уже не перший раз із цього питання виступаю.  Я ні разу не голосував  за  приватизацію.  Я  говорю:  давайте  в  комплексі розглянемо.  Давайте  дамо  можливість  підприємству працювати,  а потім захоче народ - нехай приватизує.

 

     Що це за програма державна - тисяча підприємств? Хто цей план склав?  Кому  це  потрібно?  Навіщо  ми  самі  себе  обдурюємо?  I говорять:  "Розкрадають усе,  то вже давайте приватизуємо, поки не розікрали".  По-перше,  уже розікрали те, що можна, а по-друге, ще щось ворушиться там.

 

     Я бачив десятки підприємств,  які були  приватизовані  і  які потім були розібрані по цеглині, по болтику. У центрі Києва стоять три п'ятиповерхові корпуси хімічного підприємства,  яке було шість років тому побудоване. Унікальне обладнання його розібрали, а йому ціни немає.  Доки ми не  поставимо  справу  так,  щоб  зацікавився власник,  а власник - це робітники підприємства, доти підприємство не буде нормально функціонувати й ми нічого  не  зробимо.  Це  вже кожному повинно бути зрозуміло.  А якщо комусь незрозуміло,  то ця людина просто не винувата, на неї не треба сердитися.

 

     I ще  одне.   От,   дивіться,   деякі   пройдисвіти   кажуть: лікеро-горілчані   заводи   треба  ще  приватизувати.  Це  справа, звичайно, потрібна... Ну, хто приватизував самогонні апарати, - це трохи не туди. Тож якщо ми й це приватизуємо...

 

     Кажуть, контрольний пакет акцій м'ясокомбінату,  молокозаводу тощо має бути в селян чи в товаровиробників.  А що  він  дав,  цей контрольний  пакет?  Ми  загнали в глухий кут село,  потім цукрові заводи 40 відсотків узяли за переробку цукру.  Усім же  зрозуміло, що так не можна працювати.

 

     Тому я  вважаю,  що  нам  потрібно  в комплексі розглянути це питання,  відкинувши всі інші,  і хоч щось  зробити  для  власного виробника,  щоб  наша  совість була чистою перед тими,  хто прийде після нас,  і щоб ми людям могли подивитися у вічі й сказати: оце, що   ми   зробили,   дало   хоч   трішечки   кисню  цьому  бідному багатостраждальному власнику - товаровиробнику.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Моцпан Анатолій Федорович. Будь ласка.

 

     МОЦПАН А.Ф. Уважаемый Виктор Лаврентиевич! Уважаемые коллеги! Нет  сомнения в том,  что украинский народ стал социальной жертвой преступной политики экономических реформ, основным звеном которых, как известно, стала приватизация государственной собственности.

 

     Доверчивый народ  поверил  в сказку циничных политиков о том, что  он  станет   собственником,   разбогатеет,   будет   получать дивиденды, обменяв ваучеры на акции приватизированных предприятий.

 

     Разбогатело 3  процента  населения - в основном представители председательскодиректорского корпуса,  государственные  чиновники, банкиры,  коммерсантыспекулянты. А остальным 97 процентам остается влачить жалкое существование в беспросветной нищете и обеспечивать выполнение  плана Запада,  а именно:  вымирать,  чтобы численность населения Украины в ближайшие 10-15 лет сократилась как минимум на 30 миллионов человек.

 

     Я не хочу обманывать ни себя, ни своих избирателей, а поэтому убежден,  что для спасения  народа  и  государства  в  сложившейся ситуации необходимо немедленно:

 

     Первое. Прекратить  приватизацию  (а  по  существу  - грабеж) государственной собственности,  служившей  до  1990  года  основой государственных  гарантий  важнейших  социально-экономических прав граждан  на  труд,   своевременную   выплату   заработной   платы, бесплатное образование и медицинскую помощь, обеспеченную старость и тому подобное.

 

     Второе. Национализировать,  то есть вернуть в государственную собственность, основные отрасли экономики, коммерческие банки.

 

     Третье. Ввести  монополию  государства  на  внешнюю торговлю, алкогольные   напитки   и   табачные   изделия,   горюче-смазочные материалы.

 

     Четвертое. Установить доходы Президента,  народных депутатов, членов правительства на  уровне  средних  доходов  рабочих  высшей квалификации в промышленности,  поставив доходы высших должностных лиц  в  государстве  под   общественный,   народный   контроль   с привлечением    к    ответственности    виновных    в    нарушении законодательства о доходах  высших  должностных  лиц  (если  будет принято).

 

     Таким образом,  только установление подлинно Советской власти (и не надо себя,  уважаемые избиратели  и  депутаты,  обманывать), социалистических   начал  в  экономике,  государственного  заказа, планирования,  хозрасчета,  жесткого контроля за ценами, зарплатой является,  по моему глубокому убеждению, условием выживания народа и  государства.   В   противном   случае   -   нищета   и   гибель многомиллионных    масс.   Сохранение   ориентации   на   рыночную капиталистическую экономику завершит процес превращения Украины  в колонию Запада, а народа - в рабов.

 

     Поэтому, уважаемые  избиратели,  сделайте правильный выбор 29 марта этого года.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  час для обговорення  закінчився, але  право  на  виступ  мають  представники  депутатських  груп  і фракцій, комітетів. Тому я пропоную продовжити обговорення.

 

     Ставлю на   голосування   цю    пропозицію    надати    слово представникам депутатських груп і фракцій.

 

     "За" - 83. Прийнято.

 

     Депутат Ковтунець. Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.  Демократична партія України.  Шановні колеги! Ми поставлені в ситуацію,  коли  змушені  прийняти  цей  проект  у першому  читанні,  щоб  мати  змогу  внести  необхідні кардинальні поправки  з  метою  захисту  національних  економічних   інтересів України і її громадян,  бо варіант програми, який пропонується нам сьогодні, завдасть Україні значної шкоди.

 

     Я підтримую приватизацію  як  основний  механізм  економічної реформи,  але не можу не сказати,  що за останні роки допущено ряд перекручень, зміщень у політиці приватизації.

 

     Хочу наголосити на такому. Ми, по суті, ще не завершили малої приватизації,  а  вже  взялися  за  приватизацію великих державних підприємств,  підприємств-монополістів.  У районах,  в українській глибинці,  вже  ліквідовані  органи  приватизації.  Але  ж  значна частина дрібних підприємств,  торгових точок,  точок  громадського харчування  не приватизовані,  і доля їх досі не вирішена.  Тому в розділі,  де йдеться про приватизацію об'єктів  групи  А,  про  це треба  записати окремо,  бо так залишати їх не можна,  вони просто будуть розкрадені.

 

     Слід згадати про  таку  структуру,  як  споживча  кооперація, статус  якої  сьогодні  не визначений.  Де-факто ми мали б визнати об'єкти  споживчої  кооперації  державною  власністю  й   провести приватизацію  в  інтересах  їх  працівників.  Я  розумію,  що це - складне політичне рішення і наша влада на нього не зважиться. Тоді треба   привести   юридичний   статус   споживчої   кооперації   у відповідність із чинним законодавством.

 

     Ще одне   зауваження   стосується    приватизації    об'єктів соціальної сфери. Сьогодні величезна кількість гуртожитків, у тому числі гуртожитків для малосімейних, приватизуються, і сотні тисяч, а  можливо,  мільйони людей можуть опинитися без даху над головою. Керівники  підприємств,  які   дефакто   стають   власниками   цих соціальних   об'єктів,   не   церемоняться  зі  своїми  вчорашніми працівниками.  Я  вважаю,   що   треба   заборонити   приватизацію гуртожитків, а в окремих випадках, коли йдеться про гуртожитки для малосімейних,  - дати право людям приватизувати  свої  кімнати  як повноцінне житло. Ми зобов'язані захистити їхні інтереси.

 

     Наступне. Про  нематеріальні  активи згадується лише в пункті 73, де мова йде про приватизацію науково-дослідних установ. Але на промислових підприємствах не менша частка нематеріальних активів у вигляді  винаходів,  патентів.  До  цього  часу,   незважаючи   на звернення  громадськості,  на пропозиції депутатів,  це питання не врегульовано.  Ми повинні окремим рядком записати про  те,  що  до складу  майна шляхом експертної оцінки включаються і нематеріальні активи промислових підприємств.

 

     І нарешті про, здавалося б, добрий крок - 5 відсотків статутного фонду згідно з пунктом 38 додатково на пільгових умовах продати  керівникам  підприємств. Думаю,  треба виставити певні умови,  які не дозволять спекулювати оцими п'ятьма відсотками.  Минулого року при приватизації обласних енергопостачальних  компаній  окремі  керівники  за рахунок оцих 5 відсотків,  переступаючи через  усі  норми  й  правила,  нажилися, заробили незаконні гроші,  що викликало серйозне обурення трудових колективів.

 

     Я пропоную прийняти в першому читанні і серйозно доопрацювати цей проект закону.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Оголошений Чиж Іван Сергійович. Йому надається слово. А потім будемо радитися (Шум  у  залі).  Віктор  Лаврентійович  не врахував  того,  що було визначено загальний час розгляду питання. Коли визначається час,  то немає потреби  вирішувати  питання  про продовження обговорення. Коли ж ми розглядатимемо інші питання?

 

     Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область).  Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Давайте подивимося на два боки медалі - фактологічний і юридичний.

 

     Яка мета приватизації,  для чого вона  починалася?  Це  можна побачити   і   в  проекті  закону,  який  сьогодні  обговорюється: збільшення обсягів інвестицій, погашення фінансової заборгованості перед  кредиторами і з виплати зарплати,  збільшення надходжень до державного бюджету, створення нових робочих місць і так далі.

 

     Що дала  попередня  приватизація?  Цілком   логічно   звучало сьогодні  це  запитання  до  виконуючого  обов'язки  голови  Фонду державного майна.

 

     Візьмімо дві галузі,  де найперше розпочалася приватизація  і які сьогодні фактично знищені,  - легку і харчову промисловості. У легкій промисловості виробляється приблизно  7,  у  харчовій  -  8 відсотків  того,  що  вироблялося  в 1990 році,  коли вони не були приватизовані.

 

     Сьогодні вироби легкої промисловості становлять 2 відсотки  у валовому  виробництві всієї промислової продукції в Україні,  тоді як повинні становити не менше 50-60 відсотків.  Це ж найліквідніша галузь, високооборотна. Сьогодні на душу населення виробляється за рік 0,25 черевика. Загинули цілі підгалузі - взуттєве виробництво, трикотажне й так далі.

 

     Я вже не кажу про харчову промисловість.  Один аргумент - чий харч ми їмо.  У мене виникає запитання:  для чого взагалі потрібна була приватизація? Що вона дає?

 

     Ми підійшли  до  великої  приватизації.  Члени  нашої фракції цілком переконані,  що  чим  більші  успіхи  в  приватизації,  тим більший розвал в економіці. Фондом державного майна передбачається приватизація 127  стратегічних  об'єктів,  із  них  92  об'єкти  - особливого стратегічного значення.  Ми що, хочемо зробити те саме, що з легкою і харчовою промисловостями?  Може, пан Лановий і хоче, а  наша фракція аж ніяк,  бо це означає знищити Україну.  І це для всіх цілком зрозуміло.

 

     Це щодо мети приватизації. А що ж вона дала? Скільки створено нових  робочих  місць?  Чому  керівник  Фонду  державного майна не починає з демонстрації того, що дала приватизація, не говорить, як усе  добре?  Якщо  створено  нові  робочі місця,  до бюджету йдуть надходження,  запрацювала економіка, то зрозуміло, що треба й далі приватизувати,  бо  це  підносить економіку.  Є це?  Немає!  Маємо натомість речі абсолютно протилежні.

 

     Ще є  кілька  дуже  серйозних  моментів,   які   ми   повинні враховувати.  У бюджеті передбачено 1 мільярд 40 мільйонів гривень надходжень   від   приватизації.   Запитання:   а   входить   сюди заборгованість за минулі роки чи не входить?  Адже в 1997 році від приватизації надійшло тільки 22 відсотки коштів, які передбачалося отримати. А скільки не надійшло в попередні роки і де вони осіли?

 

     Для чого  затівалася  ця  приватизація?  Виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна  нічого  не  зробив  для  того,  щоб встановити розміри сум,  які не надійшли до державного бюджету від приватизації майна,  від здачі в оренду,  дивідендів  на  державну частку   майна   в   акціонерних  товариствах,  яких  на  сьогодні нараховується понад 6,5 тисячі.  13 січня цього року він  підписав своє розпорядження з численними додатками до переліку об'єктів, що будуть приватизуватися,  серед яких 127 особливо важливих об'єктів груп  Б,В  і Г (із них 92 об'єкти стратегічні,  про що я говорив). Тільки за номінальною  вартістю  це  становить  80,1  процента  до загальної  кількості  підприємств.  Це,  мовляв,  забезпечить  100 процентів  надходжень  до  державного  бюджету.  Тобто   під   ніж приватизації  йдуть стратегічні об'єкти,  які становлять фундамент економіки.

 

     Закінчуючи, я  пропоную,  у   постанові   про   доопрацювання Державної  програми  приватизації обов'язково дати доручення Фонду державного майна до 20-25 лютого уточнити  розмір  надходжень  від приватизації до позабюджетного державного фонду приватизації та до державного бюджету й подати комітетам Верховної  Ради,  Рахунковій палаті відповідні розрахунки з усіма обгрунтуваннями.  Тільки тоді можна ухвалити об'єктивне, виважене рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Враховуючи   нашу   попередню   домовленість,   прошу припинити обговорення (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування. Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 123. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Володимире Тимофійовичу   Лановий,   ви   маєте   слово.  Він відмовляється виступати.

 

     Відбулося обговорення питання.  Воно звелося,  в принципі, до того,   чи  треба  продовжувати  приватизацію,  чи  ні,  чи  треба розібратися  в  механізмі  і  в  змісті  того,   що   пропонується документами,  внесеними  Президентом.  Як  Голова Верховної Ради я зобов'язаний підбити підсумки обговорення (Шум у залі).

 

     Прошу депутата Зайця не заважати вести засідання.

 

     Є кілька варіантів.  Прийняти в першому читанні цей документ, оскільки   так  пропонує  суб'єкт  права  законодавчої  ініціативи Президент.  Є й інші пропозиції: відхилити цей документ, перенести на повторне перше читання.  Казали,  що стане краще,  якщо усунути Голову Верховної Ради з посади. Таке теж прозвучало.

 

     Хочу сказати, що це питання ставилося в 1994 році шість разів,  і за останні періоди тричі. Учора я ставив на голосування пропозицію про включення його до  порядку  денного, вона не одержала підтримки.  Однак це не стосується законопроекту, що обговорюється.

 

     Враховуючи, що ми передбачили залучити до бюджету, зокрема на погашення  заборгованості  з  виплати заробітної плати та на деякі інвестиційні проекти 1 мільярд 40  мільйонів  гривень,  які  можна отримати  від приватизації,  то треба було б,  очевидно,  прийняти законопроект у першому читанні.  Це  дасть  змогу  з'ясувавши  всі обставини,   про   які   говорили  депутати,  розробити  механізм, визначити   перелік   об'єктів,   які   можуть   бути    ефективно приватизовані  з  віддачею  до  бюджету,  для  підтримки  власного виробництва і для залучення інвестицій  під  ці  об'єкти,  бо  всі добре   розуміють,   що   в   державі   коштів   для  інвестування господарських  об'єктів  немає  і   найближчим   часом   вони   не з'являться.

 

     Виходячи з цього, ставлю проект закону, внесений Президентом, на голосування в першому читанні. Будь ласка.

 

     "За" - 117.

 

     Не підтримується ця пропозиція.

 

     Тоді пропозиція  направити  на  доопрацювання  з  урахуванням проведеного обговорення. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 191.

 

     Ставлю ще  раз  на голосування цю пропозицію - доопрацювати з урахуванням проведеного обговорення.

 

     "За" - 209.

 

     Які є ще думки? Запишіться. Опублікуйте, будь ласка, список.

 

     Депутат Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Ленінградський виборчий округ,  м.  Київ).  Я хотів  би  передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Партия  "Громада".  Уважаемые коллеги!  Хочу обратить ваше внимание на то,  что 21 января Президент издал указ, и  в  соответствии  с  "Переходными  положениями" Конституции указ вступает в силу,  если на протяжении 30  календарных  дней  с  дня подачи  законопроекта  Верховная Рада Украины или не примет закон, или не  отклонит  законопроект  большинством  от  конституционного состава.  Поэтому  мы  должны сейчас принять решение об отклонении законопроекта,  чтобы этот указ не вступил  в  силу.  В  противном случае  приватизация пойдет по пути,  намеченному,  я думаю,  не в кабинетах наших руководителей.

 

     ГОЛОВА. Я  можу  поставити  на  голосування  цю   пропозицію, оскільки вона конкретна і стосується вирішення питання.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   депутата  Єльяшкевича: відхилити цей проект і доручити Фонду держмайна підготувати проект програми  приватизації  на  1998  рік з урахуванням сьогоднішнього обговорення для повторного розгляду  Верховною  Радою.  Так?  Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.   Дякую.   Олександре   Олександровичу,  чи  ми проголосуємо,  чи не проголосуємо,  нічого  не  зміниться.  Ніякої користі від цієї програми приватизації не буде. Це доведено. Жоден промовець не сказав, що це потрібна справа.

 

     Треба розглянути  в  комплексі  питання.  Створити  нормальні виробничі умови, а потім уже приватизувати, як захоче виробник.

 

     І ще  одне.  Олександре  Олександровичу,  ми  - депутати двох скликань  Верховної  Ради  -  зверталися  до  вас  в  усній  формі (звернемося і з депутатським запитом) з приводу того,  щоб за час, що залишився,  ми розглянули конкретні економічні питання, зокрема про  єдиний  податок  на землю.  Ви знаєте,  що всі партії у своїх програмах написали це.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Василю Івановичу,  це,  до речі, конкретне економічне питання. Конкретнішого навряд чи можна знайти.

 

     Депутат Попеску.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Глибоцький виборчий округ,  Чернівецька область).  Фракція  Партії  регіонального   відродження   України, позапартійний.  Шановні колеги! Ми вже проголосували - 223 голоси. Можливо,  доцільно визначити конкретну дату,  до якої повинен бути доопрацьований цей законопроект (скажімо,  до 1 березня),  і знову поставити на голосування?  Думаю,  три голоси знайдеться  в  цьому залі.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Угаров  від  комітету.  Він  мав  право  на заключне слово.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые   коллеги!   Программа   приватизации рассматривалась  в  этом  зале не один раз.  Внесенный мною проект Закона о Государственной программе приватизации не  был  поддержан Верховным Советом,  он, так сказать, ушел на доработку. То есть он существует в законодательном поле, он дорабатывается.

 

     Данный законопроект  предлагается   отклонить   безо   всякой доработки.  Мы должны принять программу приватизации - это сказано в законе.  Поэтому я предлагаю отправить проект  на  доработку  по итогам обсуждения. Это будет и эффективно, и результативно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Глухівський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань науки та  народної  освіти  (Золочівський  виборчий  округ, Львівська область). Прошу передати слово депутату Федорину.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту,    і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.Київ).  Фракція Народного руху України. Шановні колеги! З цієї трибуни сьогодні багато говорилося про те,  яка погана приватизація. Просили назвати хоч один приклад хорошої приватизації.  Називаю:  Київський пивзавод "Оболонь".  Це підприємство працює чудово. Мабуть, кожен із нас користувався його продукцією.  Думаю,  таких підприємств є десятки, сотні в Україні. Так що біда не в приватизації,  а в тому,  що інколи її здійснюють неправильно.

 

     Я підтримую в цілому проект закону,  який ми розглядаємо.  Та враховуючи, що в ньому є певні недоробки, пропоную відправити його на доопрацювання.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз поставлю на голосування всі пропозиції,  які прозвучали.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   депутата   Федорина  - відправити на доопрацювання.

 

     "За" - 211.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію   депутата   Єльяшкевича відхилити   внесений   проект   Закону   про   Державну   програму приватизації на 1998 рік і доручити Фонду держмайна разом із нашим комітетом   доопрацювати   його   з   урахуванням   сьогоднішнього обговорення і проекту Державної програми приватизації на 1998 рік, який  уже  розглянули  в  комітеті,  і внести на розгляд Верховної Ради. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Лановий Володимир Тимофійович. Будь ласка.

 

     ЛАНОВИЙ В.Т.  Указ був виданий 21 січня.  Але це  був  період канікул між сесіями. Тому треба рахувати 30 днів з моменту початку сесії, тобто з 3 лютого по 4 чи по 5 березня. Я хочу сказати, що в нас є час на доопрацювання саме цього проекту в комітеті. Прошу на це зважити.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  я  поясню.  Якщо  ми  наполягаємо  на доопрацюванні,  то ми в роботі тримаємо цей документ.  Тут є певні юридичні колізії,  про що говорив і депутат Єльяшкевич,  і  я  від самого  початку.  Указ Президента з цього приводу був недоцільний. Президент  як  суб'єкт  права  законодавчої  ініціативи  вніс  цей документ,  він невідкладно розглядається.  Ми пішли назустріч, і я вважаю, що зробили правильно.

 

     А щодо  указу,  то  він  стосується   питань,   врегульованих законодавством,  бо сьогодні діє закон,  вірніше Державна програма приватизації у формі закону. Ця програма діє до прийняття нової.

 

     Ми можемо просто відправити цей проект на доопрацювання -  це один  варіант.  А  другий  варіант  (щоб не виникало потім колізії стосовно указу) - відхилити й направити на доопрацювання.  От такі два варіанти.

 

     Ще раз    ставлю   на   голосування   пропозицію   Володимира Тимофійовича Ланового - направити на доопрацювання до кінця лютого і внести потім на розгляд Верховної Ради.

 

     "За" - 223.

 

     Пропозиція депутатів Єльяшкевича і Попеску - відхилити проект і внести його на розгляд  Верховної  Ради  після  доопрацювання  з урахуванням   проведеної   в  комітеті  роботи  і  обговорення  на пленарному засіданні. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 186. Не підтримується.

 

     За Регламентом  неприйняття   позитивного   рішення   означає відхилення проекту (Шум у залі). А що ви можете ще запропонувати?

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування пропозицію про направлення на доопрацювання проекту,  оскільки за результатами голосування  вона набирає більше голосів.

 

     "За" - 232.

 

     Рішення про відправлення на доопрацювання прийнято.

 

     Від Комітету  з  питань бюджету прохання два проекти законів, що стосуються державної податкової  служби,  розглянути  після  16 години.   Вони  саме  доопрацьовують  усі  пропозиції.  Тож  зараз розглянемо  інші  питання,  а  до  законопроектів,  що  стосуються податкової служби, повернемося після 16 години.

 

     Немає заперечень? Немає.

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  про політичні партії.  Це третє читання.  Лавринович  Олександр  Володимирович   запрошується   на трибуну.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська область).  Народний рух України.  Шановні колеги!  Шановний пане Голово!  Ми з вами  вчора зробили  першу  спробу  розглянути в третьому читанні законопроект про політичні партії в Україні й зупинилися на першій  же  статті, яка не була проголосована нами в другому читанні, - статті 5. Тому все,  що стосується загальної частини і доповнень, які надійшли до Комітету  з  питань  правової політики при підготовці документа до третього читання, я вже, з вашого дозволу, не коментуватиму.

 

     Не буду  ще  раз  наголошувати  на  очевидних  речах  -   про необхідність унормування діяльності політичних партій в державі та про необхідність створення відповідно  до  статті  36  Конституції механізму  реального  народовладдя  в  Україні,  участі громадян у формуванні політичної  влади  держави,  що  можливо  тільки  через політичні партії.  Так само як і політичний контроль за діяльністю органів   державної   влади   можливий   тільки   через   механізм функціонування  політичних  партій.  Тому  я  дуже  просив  би вас розглянути зараз статті,  які ще не прийнято,  щоб мати можливість ухвалити  в  цілому  закон,  який вкрай необхідний і який має бути нами прийнятий відповідно до вимог Конституції України.

 

     Прошу перейти до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Верховна Рада доручила комітету і фракціям розглянути питання про те,  щоб зберегти в правій колонці пропозицію комітету щодо права припинення  діяльності  партій  у  судовому  порядку  з одночасним  введенням всього закону з червня 1998 року.  Тобто дві норми. Зрозуміло?

 

     Євген Васильович Мармазов. Що ви з цього приводу скажете?

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Олександрійський виборчий округ,  Кіровоградська  область).  Александр   Александрович!   Мы сегодня  внимательно  обсуждали это на заседании фракции.  Фракция стоит на старых позициях: запрещать партии должен только Верховный Суд.  Если  нужно дать обяснение,  мы можем дать его.  И мы будем отстаивать свою позицию.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Зрештою,   я   можу   погодитися   з   такою пропозицією.  Але  при  цьому  все-таки  хочу  нагадати,  що через неконституційність цієї позиції під удар ставиться закон, оскільки обмежуються права об'єднань громадян, коли мова йде про можливості обов'язкового оскарження судових рішень. Окрім того, всі політичні партії  в  Україні  будуть  урізані  у  своїх правах,  оскільки не зможуть ні в апеляційному порядку,  ні в  касаційному  оскаржувати судове рішення.

 

     Та якщо  тільки  в  цьому  проблема  з прийняттям закону,  ми можемо на це піти,  - якщо гарант Конституції не буде заперечувати такого  своєрідного  підходу  до  самоприниження  прав  політичних партій і якщо в Конституційному Суді не буде ініціюватися  розгляд цієї норми як неконституційної.

 

     ГОЛОВА. Олександре Володимировичу!  Евгене Васильовичу! Як би ви подивилися на те,  щоб  цю  статтю  записати  так:  "Діяльність політичної  партії  може  бути  заборонена  в  судовому порядку за обов'язковим остаточним рішенням Верховного Суду України".  Або  - після остаточного розгляду у Верховному Суді України.

 

     Тобто справа  про припинення діяльності кожної партії по всіх інстанціях може пройти, але все-таки остаточне рішення ухвалюється тільки Верховним Судом.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Олександре  Олександровичу,  це буде відступ від  процесуальних  норм.  Для  такого   рішення   потрібно,   щоб обов'язково  було звернення:  або апеляція,  або касаційна скарга. Зрештою,  це питання вирішено статтею 37 Конституції, і, якщо є ще один варіант, ми можемо взагалі вилучити це положення із закону.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію депутата Мармазова, з якою погодився Олександр Володимирович. Ну, погодився відносно.

 

     "За" - 215.

 

     Ставлю на  голосування  попередню   пропозицію   -   залишити редакцію,   яку   пропонує   комітет,  з  одночасним  голосуванням прикінцевого положення - про введення  цього  закону  в  дію  з  1 червня 1998 року.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  До речі,  в тексті записано: з 1 червня 1998 року. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 171.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Олександре Олександровичу,  тоді я  пропоную взагалі вилучити це положення.  Це питання врегульоване статтею 37 Конституції,  а норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8). Тому в даному випадку застосовуватиметься конституційна норма.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка.  Ставлю  на  голосування  пропозицію про вилучення цієї норми, оскільки вона не набрала потрібної кількості голосів.

 

     "За" - 188. Не підтримується.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Незалежно  від  цього  норми Конституції все одно ніхто не скасує, тобто ними можна користуватися.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мармазов. Будь ласка. Це його пропозиція.

 

     МАРМАЗОВ Є.В. Уважаемый докладчик сказал, что, мол, это будет нарушением прав обединений граждан.

 

     Хочу напомнить,  что в Законе об обединениях граждан (статья 32)  определено,  что  деятельность  партии  запрещается  решением Конституционного  Суда.  Но  в Законе о Конституционном Суде такие полномочия Конституционного Суда не предусмотрены.

 

     Если Конституционный   Суд   этим   не   занимается,    тогда напрашивается  логический вывод:  этим должен заниматься Верховный Суд.  Из чего мы исходим? Если будет решать районный или городской суд, это значит, что один человек будет принимать решение.

 

     А в  Верховном  Суде  работают  люди высокой квалификации.  К Верховному  Суду  у  нас  нет  никаких   претензий,   поэтому   мы настаиваем, чтобы этот вопрос рассматривал именно Верховный Суд.

 

     Кроме того,   в  мире  есть  такие  примеры.  Скажем,  в  ФРГ Коммунистическая партия запрещалась Конституционным Судом, а никак не районным или городским судом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Запишіться,  будь ласка,  хто ще хоче висловитися.

 

     Олександре Володимировичу, вам слово.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Євгене Васильовичу!  Справа в тому, що коли приймався Закон про об'єднання громадян, у нас було зовсім інше  конституційне  становище.  Коли  ми   приймали   Конституцію України,   то  не  передбачили  в  ній  подібних  повноважень  для Конституційного Суду,  оскільки  це  єдиний  орган  конституційної юрисдикції, який займається виключно суперечностями, закладеними в законах чи в інших  нормативних  актах,  і  ухвалює  рішення  щодо відповідності цих законів Конституції України.

 

     Щодо вашого посилання на те, що в судах першої інстанції одна особа приймає рішення. Але ж коли Верховний Суд розглядає справу в першій   інстанції  (відповідно  до  Закону  про  вибори  народних депутатів України,  ухваленого в 1993 році,  уже були прецеденти), то  рішення  також  приймає  один  суддя.  З  іншого боку,  якщо є звернення до Верховного Суду щодо оскарження  рішення,  прийнятого судом першої інстанції, то розгляд Верховним Судом цього звернення є  обов'язковим.  Тому  в  даному  випадку  розширюється  право  і громадянина,  і  об'єднання  громадян  на  оскарження неправильних рішень.

 

     Я хотів би,  щоб ми  звернули  на  це  увагу.  У  Конституції України   право   громадян   на   оскарження   судових   рішень  є гарантованим, а тут ми хочемо його забрати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Безсмертний Роман Петрович. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Макарівський виборчий  округ,  Київська  область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! Я не знаю, які ще аргументи треба наводити на підтвердження норм,  поданих у проекті Закону про політичні партії.

 

     Спробую дати   відповідь   на  окремі  питання,  які  виникли останнім часом.  Лише в тих країнах,  де роль Конституційного Суду виконує  Верховний Суд,  він приймає остаточне рішення.  Але треба мати на увазі,  що його функції аналогічні, тобто вони зведені. Це перше.

 

     Друге. У  нас  є  Закон про об'єднання громадян,  де частково виписано процедуру прийняття  подібних  рішень,  і  ми  просто  не можемо вводити в закон,  проект якого зараз розглядаємо, норми, що не відповідають чинному законодавству,  а тим  більше  Конституції України.

 

     Тому прошу   підтримати   пропозицію,   яку  репрезентує  нам Олександр Володимирович.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Вікторе Лаврентійовичу,  прошу передати  слово народному   депутату   України   Марченку  Володимиру  Романовичу, депутату двох скликань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Володимир Романович Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Василий   Иванович,   спасибо.   Прогрессивная социалистическая   партия   Украины.   Я  хочу  обратить  внимание депутатов на принципы формирования судебной власти  в  Украине  и, исходя  из  этого,  пояснить,  почему мы настаиваем на том,  чтобы политические партии запрещались только Конституционным  Судом  или Верховным Судом.

 

     Статья 106,   пункт   23,  Конституции  Украины  гласит,  что Президент Украины "утворює суди у  визначеному  законом  порядку". Статья  128  Конституции  Украины:  "Перше  призначення  на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України".

 

     То есть   вся   судебная   власть   связана  с  деятельностью Президента. И независимо от того, какая политическая окраска будет у  Президента  (или,  скажем,  в  зависимости от этого),  он может использовать суд для расправы над оппозицией - то ли над левой, то ли  над  правой  - над какой угодно,  если запрещение деятельности политической партии будет зависеть  от  решения  одного  человека, коим сегодня является судья.

 

     Поэтому, я   думаю,   будет  правильным  (и  просил  бы  всех депутатов,  которые определились политически)  голосовать  за  то, чтобы  партию  можно было запретить решением либо Конституционного Суда,   либо   Верховного   Суда.   Это   будет   нормой    защиты демократических принципов в политически структурированном обществе (что и вы отстаиваете), а не расправы над оппозицией.

 

     Еще раз подчеркну: это предложение связано только с принципом формирования судебной власти.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую, Володимире Романовичу. Я погоджуюсь із вами:  нам необхідно приймати норми, які б максимально гарантували існування      політичної      структури     і     унеможливлювали адміністративно-волюнтаристське втручання в її діяльність.

 

     Ви правильно посилаєтесь на норми Конституції, де йдеться про порядок  утворення  судів.  Мова йде про суд як інституцію.  Тобто виросло,  скажімо,  нове місто чи селище,  і там  створюється  суд першої  інстанції.  Для  того  щоб  суд  був  утворений,  потрібно приймати відповідне рішення.  У законі виписано,  як це  робиться. Сказано,  що  Президент  приймає  рішення,  що  там має бути суд у принципі.  Перше призначення - на п'ять років - також здійснюється Президентом.  Пожиттєво судді призначаються на посаду тут, у цьому залі. На випадок ухвали некваліфікованого чи неправильного рішення закладено  право на його оскарження.  Воно переглядається обласним судом чи, якщо й там не врегульовується, Верховним Судом.

 

     Зрештою, ще раз хочу вам сказати,  якщо  є  бажання  обмежити права    політичних   партій,   давайте   їх   обмежимо.   Давайте проголосуємо,  що тільки Верховний Суд ухвалює  єдине  -  перше  й остаточне  - рішення.  Хоч це неправильно з правового погляду.  Та якщо на цьому  наполягають,  будь  ласка,  давайте  приймемо  таке рішення, оскільки ця позиція не є найпринциповішою і найважливішою в цьому законі.

 

     Що це суперечить конституційному підходу - я  вже  говорив  і відповідні  аргументи  виклав.  Але ми повинні рухатися вперед і в принципі дати можливість політичним партіям діяти  в  унормованому просторі.   У   нас  повинен  бути  закон,  який  регламентуватиме діяльність політичних партій в Україні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Шановні  колеги!  Я  думаю,  ми   вже достатньо  обмінялися  думками  і  треба  цей закон вводити в дію. Залишилося тільки визначитись щодо способу  припинення  діяльності партій.

 

     Володимире Романовичу,  те,  що  ви  говорили,  не суперечить тому,  що остаточний висновок робить Верховний Суд. Правильно? То, можливо,  варто так і записати, що остаточне рішення щодо заборони діяльності партій приймає Верховний Суд України?

 

     Якщо вас не влаштовує рішення суду першої інстанції,  скажімо Київського  міського  суду,  ви  можете  оскаржити  це  рішення до Верховного Суду.  Така формула,  якщо  вона  вас  влаштовує,  може вписатися в ту, що визначена Конституцією.

 

     Але я  вважаю,  що  запропоноване комітетом цілком відповідає вимогам Конституції і враховує все те,  що говорить і Мармазов,  і Марченко.  У  законопроекті  немає  ніякої  дискримінації,  ніяких підводних  каменів,  які   перешкоджатимуть   діяльності   партії, даватимуть змогу заборонити її без урахування інтересів партії.

 

     Депутат Бондаренко. Будь ласка.

 

     БОНДАРЕНКО В.Д.   Об'єднання   "Вперед,   Україно!".  Шановні колеги,   звернімо   увагу   на   те,    що    всі    партії    із загальнонаціональним  статусом  реєструються в столиці України - у Києві.  Тому розмова про те,  що якийсь районний суддя в  далекому закутку  прийматиме  якесь  рішення,  очевидно,  не  має під собою ніяких підстав.  Є в Києві  міський  суд,  який  розглядає  справи депутатські,  і є практика цього розгляду.  Більшість депутатських справ,  які було розглянуто,  потім  оскаржувались  до  Верховного Суду.  Жодного рішення не було прийнято з порушенням процесуальних правил, які на сьогодні склались.

 

     Тому мені здається цілком логічним вважати в  нашому  випадку Київський  міський  суд  судом  першої  інстанції,  рішення  якої, безумовно, можуть бути оскаржені до Верховного Суду. Верховний Суд може повернути справу на повторний розгляд у суд першої інстанції, тобто в Київський міський суд і таке інше. Усе це в нас склалося в процесі практичної роботи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Самофалов - і все. Давайте закінчувати.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський  виборчий  округ,  Донецька область).  Партия  регионального  возрождения  Украины.  Уважаемые коллеги!  Закон, проект которого предлагается нам сегодня, выписан в  соответствии  с Конституцией Украины.  Должны быть равные права для всех организаций.  Скажите,  пожалуйста,  почему партию должен запрещать  Верховный  Суд,  а  профсоюзные  организации - районные суды?  Это  ненормальное  явление,  тем  более  что  у  нас   есть процессуальная возможность: не согласен с решением районного суда, пожалуйста,  обращайся  в  областной,  городской,  Верховный  Суд. Окончательное решение принимает Верховный Суд.

 

     Возможно, будет   ситуация,   когда   партия   согласится   с окончательным рассмотрением в районном  суде.  Почему  обязательно надо решать вопрос в Верховном Суде?

 

     И последнее.  Учитывая,  что  Конституция Украины - это закон прямого  действия,  надо  согласиться  с   предложением   депутата Лавриновича  и  исключить  эту  статью.  Тогда  все проблемы будут сняты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Ставлю на  голосування  запропоновану норму:  судом  першої інстанції при розгляді справ,  пов'язаних із забороною діяльності партії, є Київський міський суд.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.   Шановні   колеги,   прошу   підтримати   цю пропозицію.  Ми  вже  маємо  аналогію  в Цивільному процесуальному кодексі щодо повноважень народних депутатів України.  Ця процедура вже   довела   свою  дієвість.  Давайте  підтримаємо  цю  норму  й розглядатимемо далі статті закону.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 170.

 

     Депутат Донченко. Будь ласка.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые коллеги! Я хочу высказаться по    поводу    предложений    Евгения    Васильевича   Мармазова. Действительно,  это должно быть  решение  Верховного  Суда  и  вот почему. Мы идем на выборы. 30 политических партий зарегистрированы в партийном  списке.  Из  них  три  партии  поддерживают  нынешнюю власть:  Народно-демократическая партия,  Аграрная партия и Партия трудящихся.  Все остальные практически  находятся  в  оппозиции  к режиму.

 

     И вот  такая  картина.  Районный  суд  запрещает деятельность политической  партии.  Пока  вы  обратитесь  с  заявлением,   пока пройдете  все  инстанции  - выборы закончатся.  Вас оправдают,  но избирательная  кампания,  ради  чего,  собственно,  и  создавалась партия,  уже прошла.  Вот почему нельзя допускать принятие решений на   районном   уровне.   А   в   Верховном   Суде   действительно квалифицированные  судьи,  которые никогда не допустят беззакония, по крайней мере, сведут до минимума эту возможность.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Григоровичу,  ваш аргумент відпадає, тому що ми  пропонуємо  ввести  в дію цей закон з 1 червня,  після виборів (Шум  у  залi).  А  что  касается  следующих  выборов,  то   тогда посмотрим. В процессуальном законе необходимо установить механизм, чтобы эти вопросы рассматривались, скажем, в трехпятидневный срок.

 

     Депутат Мармазов.  Будь ласка.  Він тут це заварив,  нехай ще скаже - і все.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.   Виктор   Лаврентиевич!   Какое   может   быть обжалование в этом правовом беспределе,  который сейчас творится в Украине?  Мы через это уже прошли. Нашу партию запретили шесть лет тому назад.  Запретили антиконституционно,  не  какой-то  народный суд,  а пять-шесть человек,  которые сидели здесь в Президиуме. Мы семь лет обжалуем, и никто не реагирует, даже Конституционный Суд. Наше  заявление по этому поводу вторым поступило в Конституционный Суд.

 

     Первой испытает  на  себе  это  обжалование  Коммунистическая партия  Украины.  Пусть только Верховный Суд решает судьбу партии, тем более партии со всеукраинским статусом.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановний Євгене Васильовичу! У нас в Україні немає партій з регіональним статусом, є тільки загальноукраїнські. Це перше.

 

     Друге. Ваш приклад некоректний.  Ви сказали,  що Комуністична партія  була заборонена указом Президії Верховної Ради України.  Я не хочу вам нагадувати (ви знаєте  склад  Президії,  який  приймав рішення), що вона була заборонена якраз самими членами Компартії.

 

     Що стосується  Конституційного  Суду,  то  він  діє  в межах, визначених Конституцією і Законом про Конституційний Суд. Сьогодні Комуністична партія України існує, вона діє на законних підставах. I ми повинні створити нормативні умови для  максимально  можливого захисту  політичних  партій,  які  не  порушують вимог Конституції України і не здійснюють діяльність,  що забороняється  статтею  37 Основного Закону держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю   на  голосування  фактично  конституційну норму,  яка встановлює, що заборона партій здійснюється в судовому порядку. Зачитайте, Олександре Володимировичу, як вона звучить.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Вона звучить так: "Діяльність політичної  партії  може  бути  заборонена   лише   за рішенням суду".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. "Лише за рішенням суду". Норма конституційна, дає партії повне право захисту.  Ми не можемо приймати неконституційні норми, не штовхайте нас, будь ласка, на такі кроки.

 

     Я вас прошу,  давайте зараз проголосуємо цю норму й норму про введення цього закону в дію з 1  червня  1998  року.  Будь  ласка, ставлю на голосування.

 

     Вибори відбуватимуться за списками партій,  блоків партій,  і треба дати правові підстави для їх нормального функціонування.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні  колеги!  Прошу  підтримати.  Ми  не повинні  дивитися  на беззаконня,  яке може творитися.  Ми повинні творити норми для громадян України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати.

 

     "За" - 131.

 

     Була пропозиція Олександра Володимировича цю  статтю  взагалі вилучити  і  тільки  проголосувати  за  введення  закону в дію з 1 червня. Так?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Залишається тільки стаття 37 Конституції, яка регулює цю проблему.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  за  введення  закону  в  дію  з 1 червня треба голосувати?

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Це в тексті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування  пропозицію  про  вилучення цієї статті. Будь ласка.

 

     "За" - 137.

 

     Питання знімається.

 

     -----------

 

     Від Лічильної  комісії про результати виборів Центрвиборчкому доповідає депутат Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Шановні колеги! Дозвольте оголосити протокол N2 засідання Лічильної комісії Верховної Ради України про підсумки таємного голосування про призначення членів  Центральної  виборчої комісії.

 

     "До бюлетеня  для таємного голосування про призначення членів Центральної   виборчої   комісії   було   включено    кандидатури: Ваховського Володимира Костянтиновича і Сєдих Віктора Федоровича.

 

     На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила:

 

     Загальна кількість народних депутатів України, обраних на час проведення сесії, - 414.

 

     Кількість народних   депутатів   України,  повноваження  яких визнані Верховною Радою України, - 414.

 

     Кількість народних депутатів України,  які одержали  бюлетені для таємного голосування, - 298.

 

     Кількість народних  депутатів  України,  які  взяли  участь у голосуванні, - 281.

 

     Результати голосування:

 

     Ваховський Володимир Костянтинович: кількість голосів, поданих за кандидата, - 194, проти кандидата - 87;

 

     Сєдих Віктор Федорович: за - 185, проти - 96.

 

     Відповідно до  пункту 21 частини першої статті 85 Конституції України  та  глав  3.7,  5.2  Регламенту  Верховної  Ради  України Лічильна комісія вирішила: вважати не обраними членами Центральної виборчої комісії України Ваховського Володимира Костянтиновича  та Сєдих Віктора Федоровича".

 

     Підписи всіх членів Лічильної комісії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Оголошується перерва до 16 години.