ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

26 грудня 1997 року. 10 година.

 

Засідання веде Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Добрий  день,  шановні  депутати  та  інші   учасники засідання, шановні радіослухачі!

 

     Депутатів я прошу підготуватися до реєстрації.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 308 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Депутати підготували  запити.  Білас  Іван  Григорович  -  до Президента  стосовно  необ'єктивності  перевірки  та несвоєчасного реагування  на  депутатський  запит  щодо   забезпечення   безпеки польотів,  регулювання діяльності та підвищення міжнародної довіри до цивільної авіації України.

 

     У контексті всіх вам відомих подій - це  питання  важливе.  Я ставлю  на  голосування  пропозицію  про  підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 204.

 

     Підтримується. Я  ставлю  на   голосування   пропозицію   про направлення цього запиту..

 

     "За" - 183.

 

     Карасик Владлен Михайлович звертається до Президента стосовно ситуації  в  буряково-цукровому   виробництві   та   заходів   для недопущення подальшого поглиблення його кризового стану.

 

     Я гадаю,  що міг би кожен депутат підписати цей запит. Ставлю на голосування пропозицію про підтримку змісту цього запиту.

 

     "За" - 185.

 

     Підтримується зміст.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     Не підтримується.

 

     Пилипенко Микола   Васильович   звертається   до   Президента стосовно житлово-комунальної ситуації,  яка склалася у військовому містечку-220 міста Джанкоя.

 

     Я переконливо  прошу  підтримати  цей запит.  Це безпосередня компетенція Верховного Головнокомандуючого.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про підтримку  змісту  цього запиту.

 

     "За" - 185.

 

     Підтримується зміст.  Ставлю  на  голосування  пропозицію про направлення цього запиту  Президенту.  Ще  раз  підкреслюю  -  про житловокомунальну  ситуацію  у військовому містечку міста Джанкоя. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 190.

 

     Я до Миколи Васильовича Пилипенка  звертаюся.  Ви  підготуйте просто  звернення  до  Президента з цього приводу.  Хай це буде не запит, а звернення. Він відреагує на нього.

 

     Група депутатів  (Хомич,  Ярошинський,  Хмара,   Матковський) звертається   до   Президента  стосовно  нецільового  використання Рівненською облдержадміністрацією коштів чорнобильського фонду.

 

     Питання знайоме,  воно піднімалося депутатом Кірімовим кілька разів по Київській області.

 

     Ставлю на    голосування    зміст   цього   запиту.   Вікторе Михайловичу, підтримайте, будь ласка!

 

     "За" - 188.

 

     Підтримується зміст.  Ставлю на  голосування  пропозицію  про направлення  цього  запиту  Президенту.  Будь ласка.  Мова йде про нецільове використання коштів чорнобильського фонду.

 

     "За" - 195.

 

     Не підтримується.

 

     Усі ці чотири  запити  разом  ставлю  на  голосування.  Може, приймете  рішення.  Будь  ласка.  Голосуються  всі  чотири  запити Президенту  щодо  їх  направлення.  Тут  якраз   праві,   ліві   й центристи...

 

     "За" - 218.

 

     Просять депутати Соболєв і Павловський ще раз проголосувати.

 

     Ставлю ще раз на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Тодоров Євген  Семенович звертається до Голови Верховної Ради стосовно   вирішення   питань   обслуговування    зовнішнього    і внутрішнього   боргу,   цільового  використання  резервного  фонду Кабінету Міністрів на здійснення природоохоронних заходів;

 

     Ярошинський Богдан Харитонович - до Прем'єр-міністра стосовно ситуації,   що   склалася  у  відкритому  акціонерному  товаристві "Красноармійськшахтобуд" Донецької області,  та створення урядової комісії для перевірки його діяльності;

 

     Лінчак Михайло  Степанович  -  до  Прем'єр-міністра  стосовно погашення заборгованості з виплати  заробітної  плати  працівникам бюджетної сфери Володарського, тетіївського та Сквирського районів Київської області;

 

     група народних  депутатів  (Білоус,  Лупаков,  Єрмак)  -   до Прем'єр-міністра стосовно упередженого висвітлення роботи Х з'їзду Спілки офіцерів на каналі УТ-1.

 

     Ну, хіба тільки до цього упереджено? Так що тут зрозуміло. Це ви нарешті теж помітили.

 

     Осташ Ігор    Іванович    -   до   Прем'єрміністра   стосовно фінансування  виплати  заробітної   плати   працівникам   культури Стрийського   району   та   заслуженому  ансамблю  пісні  й  танцю "Верховина", колектив якого оголосив передстрайковий стан;

 

     Чапюк Ростислав Степанович  -  до  Прем'єр-міністра  стосовно надання   фінансової   допомоги  Рожищенському  району  Волинської області для ліквідації наслідків стихійного лиха.

 

     Відповідь надійшла від  Кабінету  Міністрів  про  те,  що  11 мільйонів  виділено,  але  вони  виділені на Волинську область,  а адміністрація області повинна розподіляти відповідно до  наслідків цього лиха.

 

     Гошовська Валентина Андріївна звертається до Прем'єр-міністра стосовно заборгованості перед державним геологічним  підприємством "бакаліяпромгеофізика".

 

     Жумикін Альберт  Петрович  -  два  запити до Прем'єр-міністра України у  зв'язку  з  невдоволенням  відповідями  на  депутатські запити  стосовно  постанови  Кабінету  Міністрів  про  заходи щодо впорядкування підприємницької діяльності,  пов'язаної з брухтом та відходами  чорних  і  кольорових  металів,  та  з приводу практики експорту списаних кораблів без розбирання їх на брухт;

 

     Райковський Броніслав  Станіславович  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно ситуації з погашенням заборгованості за виконані роботи    підприємствами    Держкомгеології    для     підприємств Держнафтогазпрому;

 

     Жулинський Микола   Григорович  -  до  виконуючого  обов'язки голови  Фонду  держмайна  стосовно  ситуації,  що   склалася   при проведенні    приватизації    підприємств   "Волиньобленерго"   та Волиньагробуд";

 

     Вітренко Наталія  Михайлівна  -  до   виконуючого   обов'язки Генерального   прокурора  у  зв'язку  з  невдоволенням  відповіддю Генеральної прокуратури на звернення стосовно перевірки законності дій посадових осіб акціонерного товариства "Мелітопольпродмаш";

 

     Данча Михайло    Дмитрович   -   до   виконуючого   обов'язки Генерального прокурора України стосовно зловживань посадових  осіб Закарпатської обласної держадмінстрації при розподілі бюджетних та позабюджетних коштів;

 

     група депутатів (Омельченко,  Єрмак,  Петренко, Кулаков) - до виконуючого  обов'язки  Генерального  прокурора України (повторний запит)  про  надання  інформації  стосовно   стану   розслідування кримінальних  справ щодо фінансової діяльності громадського центру сприяння Президенту України при фонді "Нове покоління", створеного колишнім Президентом України;

 

     Хмара Степан  Ілліч - до міністра юстиції і Голови Верховного Суду  стосовно  результатів  перевірки  Мінюстом  України   фактів зловживань у Київському міському суді;

 

     група депутатів  (Омельчук та інші - усього сім чоловік) - до міністра  юстиції  стосовно  зволікання  Рівненським   управлінням юстиції   з   реєстрацією   обласної  організації  Всеукраїнського об'єднання ветеранів;

 

     Сінченко Сергій Григорович - до голови Служби безпеки України у зв'язку з тим, що немає відповіді на депутатські звернення від 3 і 4 вересня цього року;

 

     Грабар Микола Федорович - до Голови Верховного Суду України у зв'язку  з  тим,  що  немає  відповіді на звернення щодо цивільної справи   за   позовом:   Чейпеш   С.І.   -   до    Виноградівської райдержадміністрації Закарпатської області.

 

     Ці запити  оформлені  відповідно  до  вимог законодавства.  Я ставлю на голосування пропозицію  про  їх  направлення  адресатам. Будь ласка.

 

     "за" - 206. Прийнято.

 

     ------------

 

     Я оголошую,   що   за   рішенням  зборів  депутатської  групи "Реформи" цю групу  перейменовано  в  депутатську  групу  "Вперед, Україно!" Беремо до відома цю інформацію (Шум у залі).

 

     Я прошу,  не  примушуйте мене коментувати ваші відповіді.  Не треба нічого робити.  Прийняли рішення, будь ласка, значить, тепер "Вперед, Україно!". Все.

 

     --------------

 

 

 

     У нас  залишилося  трохи  часу  для оголошення інформації від депутатів.  будь ласка,  запишіться,  хто хотів би  висловитися  з цього приводу.

 

     Депутат Жулинський. Будь ласка.

 

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності  (луцький  виборчий  округ, Волинська  область).  "конституційний  центр".  Сьогодні,  шановні народні депутати,  ми будемо розглядати проект Закону України  про внесення   змін   до   Закону   України   про   державну  програму приватизації. І я знову хочу звернутися до цієї проблеми, оскільки у    Волинській    області    розпочали   голодування   диспетчери електромереж.

 

     Здавалося б,  треба говорити тільки про приватизацію у  сфері енергетики,  але  такі  самі  проблеми  є і в приватизації в інших сферах.

 

     Мова йде ось про що.  Свого часу я вже говорив про те,  що до списків приватизації N 3 та 3-а не включено диспетчерів обленерго, але включено інші категорії.  Безперечно,  це згідно  з  прийнятим законом,   проте   це   є   порушенням  того  принципу  соціальної справедливості в приватизації, про який ми не можемо не говорити.

 

     До речі,  є звернення Фонду державного майна України  від  27 жовтня 1997 року до міністра енергетики України,  в якому сказано, що з метою  забезпечення  єдиного  підходу  до  питання  включення окремих  категорій керівників (старші майстри,  начальники змін та інші)  у  списки  N  3  і  3-а  та  уникнення   порушень   чинного законодавства і соціальної напруги на підприємствах при пільговому продажі акцій,  просимо за погодженням із Фондом державного  майна України надати конкретні методичні рекомендації головам правлінь з указаного питання,  також дати  доручення  одному  із  заступників міністра енергетики України.

 

     I що виходить?  Виходить, що на місцях, безперечно, керівники діють,  повторюю, у межах чинного законодавства, але не враховують рекомендації Фонду державного майна. Зокрема, не включені у списки N 3 і 3-а диспетчери. Чому? Мені здається, що є певна домовленість між   керівниками   обленерго,   деякими   іншими  керівниками,  з Міністерством  енергетики  про  те,   щоб   провести   якнайшвидше приватизацію  і  зігнорувати  інтереси людей,  які відповідають за енергопостачання. Хто ж, як не диспетчери, найголовніші люди у цій сфері?

 

     Я хотів  би  ще  раз  звернути  увагу  на те.  Ми повинні тут навести лад.  Тому  що  диспетчери  Волині  вже  голодують.  А  ця проблема є не тільки на Волині, але й в інших областях.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дем'ян.

 

     ДЕМ'ЯН Г.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський  виборчий  округ,  Львівська область).    Організація   українських   націоналістівбандерівців. Шановні панове депутати,  брати і сестри  українці!  18  листопада Голова  Верховної Ради Олександр Мороз усупереч вимогам Регламенту та морально-національної етики українців, коментуючи виступ голови проводу  ОУН  і  Конгресу  українських  націоналістів  пані  Слави Стецько,  уже  вкотре  розкрив  свої  непатріотичні   переконання. Фактично оправдуючи продовження ганебної законодавчої і юридичної, політичної,  моральної  і  матеріальної  дискримінації   учасників націоналістичного  повстанського  руху  40-60-х  років,  мільйонів їхніх дітей та онуків,  дозволив собі заявити,  що ОУН  ніколи  не буде  загальноукраїнським  явищем.  I,  як  це в нього трапляється часто,  знову виявив дивовижну  необізнаність  з  історією  або  ж свідомо  вдався  до  чергової  комуносоціалістичної дезінформації. Адже тепер навіть людям із незакінченою  середньою  освітою  добре відомо,  що основи ідеології українського націоналізму беруть свій початок із духовної спадщини  Iвана  Мазепи,  Григорія  Сковороди, Тараса  Шевченка,  Миколи  Міхновського,  Бориса Грінченка,  Iвана Нечуя-Левицького,  Дмитра Донцова,  сягають історії русів і навіть літопису  руського "Повісті минулих років",  козацьких літописів і багатющого українського фольклору.

 

     Така яскрава особистість,  як Симон Петлюра, також походив із Полтавщини.  Лише  в  Одеській,  Херсонській  і  Дніпропетровській областях на початку 40-х років підтвердили своє членство та заново вступили  до  ОУН  Степана  Бандери понад 4500 патріотів,  і то за умови, що гітлерівці за це вішали і розстрілювали.

 

     Наддніпрянська і Східна Україна дала до ОУН і  УПА  прекрасні кадри  офіцерів  і  політвиховників.  Найвищим державно-політичним керманичем  усього  повстанського  руху  ОУН  і  УПА,  президентом Української  головної  визвольної  ради  14  липня  1944  року був обраний уродженець  містечка  Шишаки  Полтавської  області  Кирило Осьмак.

 

     Тисячі мешканців  з усіх,  без винятку,  областей України,  у тому числі і з Криму,  Кубані й Донщини,  північної  Слобожанщини, Берестейщини   та  інших  автохтонних  наших  земель,  боролися  і загинули в героїчних лавах ОУН і УПА.  I цього не може  заперечити жодна чесна людина, як і те, що в нашому парламенті потрібні курси ліквідації національно-історичної неписьменності.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Оскільки ви  мене  зачепили  і  образили  мою гідність, я відповім вам трошки пізніше.

 

     Депутат Iлясевич. Будь ласка.

 

     ІЛЯСЕВИЧ Я.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Яворівський виборчий округ, Львівська область). Шановний Олександре Олександровичу! Прошу передати слово депутату Білоусу - голові Спілки офіцерів України.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України,  виборче  об'єднання  "Вперед, Україно!"  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Депутатський  запит,  який   сьогодні   оголосив   головуючий   на засіданні,  це  є  заява  Спілки  офіцерів  України про упереджене висвітлення роботи Х з'їзду.

 

     13 грудня в Києві відбувся Х з'їзд Спілки  офіцерів  України, який розглянув соціально-економічне становище в суспільстві, факти порушень прав людини серед військових, завдання на наступні вибори до  Верховної  Ради  України.  У  роботі  з'їзду  взяли участь 232 делегати та 30 гостей.  Серед них були: заступник Голови Верховної Ради  України Віктор Мусіяка,  голова Комітету з питань боротьби з організованою  злочинністю  і   корупцією   Григорій   Омельченко, заступник голови СБУ Олександр Скіпальський, народні депутати Iван Білас, Анатолій Єрмак, Ємець, Кожин, Лупаков, Стецько, генерали та офіцери Збройних Сил України.

 

     Делегати з'їзду  рішуче  засудили постійну затримку у виплаті заробітної плати,  пенсій, непідготовлене скорочення Збройних Сил, у результаті якого постраждають тисячі людей у погонах.

 

     Спілка офіцерів  України на виборах до Верховної Ради України буде  підтримувати  кандидатів  від   виборчих   блоків   "Вперед, Україно!" та "Національний фронт".

 

     Під час проведення з'їзду по державному каналу УТ-1 у випуску новин було передано упереджену необ'єктивну інформацію про  з'їзд, свідомо  перекручено  зміст  та  атмосферу  з'їзду.  В секретаріат з'їзду надходять телеграми, в яких люди обурюються діями посадових осіб,  які  готували  випуск  новин.  У  суспільстві цей телеканал знають як такий,  що сіє розбрат, дезінформує громадськість. У той час як значно погіршується життя людей, їх переконують, що успішно проходять реформи.

 

     Яскравим прикладом такої позиції засобів  масової  інформації була пропаганда діяльності трастових компаній, реклама закордонної продукції  низької  якості,  від  чого  постраждали  сотні   тисяч громадян  України.  Але  ніхто не поніс належної відповідальності. Однак ми віримо, що за все доведеться відповідати.

 

     Спілка офіцерів   України   висловлює   свою    стурбованість намаганням   владних   структур   загострити   і  без  того  тяжку соціально-економічну  ситуацію   шляхом   використання   державних засобів масової інформації і вимагає від міністра інформації члена Народнодемократичної партії Зіновія Кулика проведення об'єктивного розслідування  факту  упередженої подачі матеріалів з'їзду по УТ-1 та  вжиття  заходів  для  недопущення   упередженості   в   роботі тележурналістів УТ-1.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Аксененко. Будь ласка.

 

     АКСЕНЕНКО С.І.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та   засобів масової   інформації   (Лутугинський   виборчий  округ,  Луганська область).  Фракция  "Коммунисты   Украины".   Уважаемые   народные депутаты!  Вчера Президент на встрече с журналистами заявил о том, что он видит две возможности роспуска будущего парламента.  Первое

-  "за  поданням"  в  Конституционный  Суд  народных депутатов.  И второе, как он выразился, вернее, как нам передали по каналу УТ-1, если  парламент повернет курс на 180 градусов,  то он,  Президент, как гарант Конституции будет вынужден распустить такой парламент.

 

     Здесь особенно цинично звучит -  гарант  Конституции,  потому что по Конституции он таких прав не имеет. И явно здесь звучит то, что если народ изберет (а он будет избирать) не тот курс,  который проводит Президент, то на этот народ обращать внимание не будут.

 

     Мне кажется,  что  уже  только  за  одно это высказывание как глава государства он заслужил того,  чтобы мы поставили вопрос  об импичменте Президента.

 

     Предыдущий выступающий  говорил  о  том,  как  необ ективно в средствах массовой  информации  подаются  все  политические  силы, которые не принадлежат к НДП,  об единенной СДПУ, Аграрной партии. Поэтому нам надо проголосовать и  сформировать  "Громадську  раду" для  общественного  телевидения.  Все группы и партии,  кроме НДП, предложили своих представителей.  Вчера Национальный совет Украины по  телевидению  и  радиовещанию  не  выдал лицензию общественному телевидению, потому что мы не сформировали "Громадську раду".

 

     Александр Александрович,  я  прошу  поставить   этот   вопрос сегодня на голосование. Это займет три минуты. Документы на руках.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку  регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Вперед,  Україно!".  Шановний  Голово  Верховної  Ради!   Шановні народні   депутати!   За  проханням  виборців  змушений  поставити проблему  збирання  і   перереалізації   кольорового   і   чорного металолому.

 

     Навколо кожного підприємства відкрито десятки пунктів прийому металолому,  куди  здається  зовсім   безконтрольно   технологічне оснащення,  вартість  якого  в  тисячі  разів  перевищує  вартість металу,  мідно-кабельна продукція,  що часто призводить до зупинки виробництва.  Вирізаються  електронні  блоки  з обладнання,  якому взагалі ціну важко визначити.

 

     Навіть органи  внутрішніх  справ  просять  допомоги,  бо  вже знімають   мідні   прокладки  на  залізничних  стрілках,  що  може спричинити серйозні аварії з людськими жертвами.

 

     Кабінет Міністрів готує якісь зміни  до  законодавчих  актів, вони обговорюються,  але робота ця щось ведеться занадто мляво,  і тому, я думаю, потрібне наше з вами активне втручання.

 

     Ще одна  давня  проблема.  І  Кабінет  Міністрів,   із   слів представників органів виконавчої влади, і ми з вами обіцяємо давно вже своїм людям,  що скоро до нас надійде  на  обговорення  проект нового пенсійного закону,  який враховуватиме стаж роботи та умови праці людей.  Чомусь і ця робота також занадто мляво  ведеться.  Я вважаю,  що,  очевидно,  завдання  якраз цього скликання Верховної Ради - дати людям цей закон, який так давно очікують.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий  округ,  м.  Київ).   Депутатське   об'єднання   "Вперед, Україно!"  Шановні колеги!  Шановні виборці!  Ми вступаємо у смугу подій,  коли недаремно даються  нагороди  Конституційному  Суду  - ордени  Ярослава  Мудрого,  даються генеральські звання на погони, даються  звання  заслужених   юристів   і   кожного   нагороджують персональним "ОпельОмегою".

 

     Ці рішення   Конституційний   Суд  повністю  відпрацьовує.  Я звертаю увагу на прес-реліз служби  Конституційного  Суду  України від  25  грудня,  коли  Конституційний  Суд  розглядав  справу  за конституційним   поданням   народних   депутатів   України    щодо відповідності Конституції України розпоряджень Президента України. Витяг із резолютивної частини:  "Визнати таким,  що не  відповідає Конституції України (тобто є неконституційним),  положення частини першої пункту Положення про обласну,  Київську та  Севастопольську міські державні адміністрації". В той же час приймається рішення - це рішення Конституційного Суду не поширюється на  правовідносини, що виникли внаслідок дії розпоряджень Президента України.

 

     Як це  називається?  Це  що  -  плюралізм в одній голові?  То медичний термін цього - шизофренія!

 

     Даруйте, шановні колеги,  якщо так,  то нам залишається стати перед  вибором:  або  ми  як  народні депутати внесемо подання про зміну закону і зміну в Конституції назви "Конституційний  Суд"  на назву "Президентський Суд", або для того щоб Конституційний Суд не підігрував  політичній  волі  й  політичним  рішенням   Президента України, поміняти Президента України.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.С.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань законності  і   правопорядку   (Ровеньківський   виборчий   округ, Луганська   область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Александрович! Я хотел бы сказать о том, что наш Президент часто в своих   выступлениях  говорит,  что  в  тех  коллективах,  которые нормально работают,  проблем нет,  в том  числе  и  по  заработной плате.

 

     Хочу привести пример. 25 декабря 1997 года   коллектив   участка   N3   шахты    имени    Вахрушева государственной холдинговой компании "Ровенькиантрацит" (начальник участка  Виктор  Разиков,   бригадир   Виктор   Кузнецов)   выдали миллионную  тонну угля с начала года,  в том числе 454 тысячи тонн дополнительно к  плану.  И  в  целом  государственная  холдинговая компания  "Ровенькиантрацит"  выполнила  10  ноября  текущего года годовую программу и добывает сверхпланово уголь, отгружая более 15 процентов энергетического угля электростанциям Украины.

 

     Однако шахтеры  Ровеньков,  в  том числе и этот замечательный коллектив участка,  более четырех месяцев не  получают  заработную плату. До такого абсурда вообще уже дошли...

 

     Кабинет Министров    27    августа   текущего   года   принял постановление  N  929,  которым  обязал  всех  потребителей   угля рассчитаться  за  полученный  уголь.  Однако  и  на  сегодня  долг по-прежнему остается.

 

     Кстати, должен  сказать,  что   14   ноября   текущего   года правительство  телеграммой сообщило всем руководителям холдинговых компаний  о  том,  что  Кабинет  Министров   изыскал   возможность производить оплату за отгруженный уголь на второй день.

 

     Холдинговая компания       "Ровенькиантрацит"       выполнила установленное задание.  Однако на сегодня за отгруженный уголь  ей должны более 7 миллионов облтопы и за отгруженный в сентябре уголь в госресурсы - 4 миллиона гривень. А всего Министерство энергетики задолжало  37  миллионов  гривень,  облтопы  -  около 30 миллионов гривень.

 

     И хотя  этим  постановлением  Кабинет  Министров  обязал  все облтопы  оплатить  долги  за  полученный  уголь,  то,  к  примеру, Херсонская   облгосадминистрация,   которая   на   день   принятия постановления  должна была 5 миллионов,  на сегодня имеет долг уже 11 миллионов гривень.

 

     В то   же   время   Кабинет   Министров   должен   Херсонской облгосадминистрации на оплату угля 8 миллионов дотации.  Вот такая получается вертикаль управления...

 

     Если бы  наш  Премьер-министр  следил  за  выполнением  своих постановлений,  я  считаю,  что  шахтеры  получали  бы  вовремя  и заработную плату, и с ними бы рассчитывались.

 

     Я передал обращение Президенту 25 ноября текущего года. И вот получил ответ: "У відповідь на ваше звернення  до  Президента  України  Кучми  Л.Д.  щодо  сприяння  у погашенні    заборгованості    державній    холдинговій   компанії "Ровенькиантрацит"    за    відвантажене    вугілля     споживачам повідомляємо, що Адміністрацією Президента України дано відповідне доручення  Кабінету  Міністрів  України".  Подписал  Гайдуцкий   - заместитель главы Администрации.  Вот как решается! Вот это ответ! Это еще  раз  говорит  о  том,  что  такое  структура,  что  такое вертикаль и так далее.

 

     Это безответственное отношение к своему народу, в том числе и к шахтерам!

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  До речі,  Адміністрація Президента  не  має права давати доручення Кабінету Міністрів. Це уточнення.

 

     Я прошу   уваги.   Всі   зауваження,  виголошені  депутатами, беруться до уваги.

 

     Щодо сказаного  Миколою  Григоровичем  Жулинським,   було   б правильно   оформити   це   запитом.   Ідеться   про  приватизацію енергосистем,  цей крок суперечить чинному законодавству.  Ми дали доручення  Рахунковій палаті перевірити діяльність Фонду держмайна у цій частині.

 

     Хочу сказати,  що у  рішенні  Конституційного  Суду,  про  що сказав  Юрій  Оробець,  є посягання на ці права Рахункової палати, тобто щоб вона не втручалася навіть у перевірку цих операцій.  Але думаю, що ми виправимо закон таким чином, щоб і Конституційний Суд був задоволений своїм рішенням,  але щоб і Рахункова палата робила те,  що передбачено Конституцією. Вона буде це робити, як би цього кому не хотілося.

 

     У своєму  повідомленні  Григорій  Васильович   Дем'ян   якось необережно образив мене.  Не треба цього робити. Те, що ОУН ніколи не була всеукраїнською організацією,  знають не тільки ті, хто має середню освіту,  це знають усі, навіть діти. Тому я просив би, щоб ви на це зважали.

 

     Далі. Якщо ви їхній  прихильник  і  ОУН  пов'язуєте  з  ім'ям Бандери,  то ви хоч Мельника не ображайте.  Це теж наша історія. І якщо ви хочете справедливості, то чому ж ви вчора голосували проти виділення  бюджетних  коштів  для  державної  комісії  по вивченню діяльності ОУН-УПА. Чому ви боїтесь об'єктивності? (Шум у залі). Я ж бачив, ви агітували і голосували проти (Шум у залі).

 

     Тому я  прошу,  давайте цю тему не порушувати.  Якщо ви маєте політичні уподобання,  тримайте їх при собі і говоріть  тільки  за себе.

 

     Стосовно з'їзду   СОУ.  Надійшов  запит,  і,  думаю,  Кабінет Міністрів розбереться.

 

     Щодо пропозиції  депутата  Аксененка.  Якщо  буде  пропозиція комітету,  ми  внесемо  це  питання  до порядку денного.  Так його ставити на голосування просто не можна.

 

     Стосовно пенсійного     законодавства     говорив     депутат Пономаренко.  Що  я  хочу  зауважити?  Наше пенсійне законодавство врегульовує всі питання, пов'язані з диференціацією пенсій залежно від   стажу  роботи.  Але  ці  норми  знищені  декретами  Кабінету Міністрів стосовно статей 19 і 64  цього  закону.  І  тепер  треба робити  кроки  не  стільки у відновленні законодавства,  скільки у створенні пенсійного  фонду,  який  буде  здатний  забезпечити  цю диференціацію. Але треба, щоб і ви, і насамперед люди це знали. Ви будете в округах зустрічатися з  виборцями,  пояснюйте  суть  цієї проблеми.

 

     Стосовно пропозицій   депутатів   Оробця   і   Кочерги.  Вони зрозумілі, і, гадаю, тут не треба приймати ніяких рішень.

 

     У порядку денному є питання,  розгляд  яких  передбачений  за скороченою   процедурою.   Я  хочу  цю  процедуру  погодити  вашим голосуванням. Підтримайте, будь ласка. Голосуємо.

 

     "За" - 180. Прийнято.

 

     ------------

 

     У мене до вас буде одне прохання.  У нас передбачений розгляд за  скороченою  процедурою  проекту Закону про визнання такою,  що втратила чинність,  частини третьої статті 67 Кодексу законів  про працю України.  Це стосовно того, що вихідним оголошується робочий день, який іде після свята, котре припало на вихідний день.

 

     Є з цього приводу подання  Кабінету  Міністрів,  і,  справді, треба  було  б  підтримати цю пропозицію.  Я просив би включити це питання першим.

 

     Хто від комітету  доповідатиме?  Іван  Сергійович  Чиж.  Будь ласка.

 

     Іване Сергійовичу,  негоже  доповідати  питання  з місця.  На трибуну йдіть, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область).  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги  народні  депутати!  Кабінет  Міністрів 16 грудня 1997 року подав такий проект закону.  Комітет, розглянувши його, вирішив, що остаточне  рішення щодо визнання частини третьої статті 67 Кодексу законів про  працю  такою,  що  втратила  чинність,  має  ухвалити Верховна  Рада.  Тому  що  це  справді певною мірою порушує баланс робочих і неробочих днів.

 

     Крім того,  на думку багатьох депутатів це  більш  політичне, ніж, скажімо, суто юридичне рішення.

 

     Думаю, що ми могли б цілком підтримати його,  але додати своє побажання Кабінету Міністрів, уряду і Президенту забезпечити людей роботою і в робочі дні, а не тільки у святкові й вихідні.

 

     Тому сьогодні  доповідати  в  принципі  немає про що.  Гадаю, Верховна  Рада  може  визначитися,  хоча   втрати   робочі,   коли безробітних  на  сьогодні,  за  неофіційними  даними,  близько  10 мільйонів громадян,  страшні, і вони не обчислюються лише втратами у ці вихідні дні.

 

     Крім того, проект подано дещо із запізненням, оскільки ми вже напередодні вихідних днів і це треба було  вирішувати  раніше.  До того   ж   є   роз'яснення  Кабінету  Міністрів  для  підприємств, організацій,  установ,  що  вони  можуть  регулювати  ці  процеси, переносити вихідні дні,  виходячи із ситуації,  яка складається на конкретному виробництві, що в принципі й робиться.

 

     Так що рішення - за Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Я гадаю,  немає запитань до Івана Сергійовича. Ставлю на  голосування такий проект закону:  "Визнати такою,  що втратила чинність,  частину третю  статті  67  Кодексу  законів  про  працю України. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування".

 

     Тобто йдеться про те, що скасовується така норма: "У випадку, коли  святковий  або  неробочий  день  (стаття  73)  збігається  з вихідним  днем,  вихідний  день  переноситься  на  наступний після святкового або неробочого".

 

     Справа в тому,  що законом  переносити  дні  не  годиться.  Є календар, і буває, що коли свято припало на вихідний день - одного року не повезло,  а на  другий  рік  припаде  на  робочий,  але  в принципі  повезло всім,  бо свято ж не відміняється.  Робочий день теж  не  можна  відміняти.  Такого  змісту   пропозиція   Кабінету Міністрів, комітет не заперечує, я також прошу підтримати.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Я ще  наведу  приклад,  поки  зайдуть  до залу депутати,  які виходили каву пити.

 

     У Швейцарії винесено на  референдум  питання  про  скорочення робочого  тижня  на  одну  годину,  і  референдум  не  погодився з пропозицією Кабінету Міністрів,  тому що люди дбають  про  бюджет, про доходи і таке інше.  Я думаю,  що і в нас буде такий час,  але поки що треба ці недоречності усунути  із  законодавства.  Ще  раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін до Закону  України  про  патентування  деяких  видів  підприємницької діяльності. Доопрацьований проект доповідає Шитря Олексій Іванович

- заступник голови Державної податкової адміністрації.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації України.  Шановний Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься доопрацьований проект Закону України  про внесення  змін  і  доповнень  до  Закону  України про патентування деяких  видів  підприємницької  діяльності.  Це  один  із  базових законопроектів  для формування дохідної частини державного бюджету 1998 року.

 

     Насамперед хочу   сказати   декілька   слів   про    наслідки впровадження  Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності,  прийнятого 23 березня 1996 року. Ідея запровадження в Україні  такого  презумптивного  законодавчого  акта виникла тоді, коли всі зрозуміли,  що не в змозі стягувати податки в тих  сферах підприємницької   діяльності,   де  наявні  об'єктивні  умови  для ухилення  від  оподаткування  шляхом  приховування  доходів.   Це, зокрема,   роздрібна  торгівля,  де  розрахунки  між  продавцем  і покупцем здійснюються за готівку,  торгівля іноземною  валютою,  а також послуги у сфері грального бізнесу.

 

     Запровадження торгових   патентів   дало  змогу  залучити  до бюджету 113,4 мільйона гривень.  І на  даний  час  оподатковуються близько 103,3 тисячі суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     Як показав   аналіз   діяльності   суб'єктів  підприємницької діяльності,  понад 26 відсотків з них не  звітують  про  отримання прибутку.  А  після  запровадження  патентування  ними  за дев'ять місяців сплачено до бюджету більше 20 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  хочу зауважити,  що плата за торговий  патент  не посилює податкового тиску, оскільки на суму, сплачену за придбання патенту,  зменшується податок на прибуток,  який нараховується  за фінансовими результатами суб'єкта підприємницької діяльності.

 

     Встановлений розмір   плати   за  торговий  патент  є  досить помірним.  І суб'єкт підприємницької  діяльності,  який  придбаває торговий патент, не несе суттєвих фінансових втрат.

 

     До того  ж,  передбачений  законом  розмір  плати за торговий патент коригується органом місцевого самоврядування.  І в багатьох випадках  ця  плата  встановлюється в значно менших розмірах,  ніж очікувалося при розробці закону.

 

     Аналіз наслідків впровадження цього закону виявив,  що окремі норми  потребують  уточнення  і  змін.  У  зв'язку з цим Кабінетом Міністрів України підготовлено законопроект про  внесення  змін  і доповнень  до Закону про патентування деяких видів підприємницької діяльності, який і пропонується вашій увазі.

 

     Зазначеним проектом  передбачено  поширити  дію  Закону   про торгововиробничу діяльність на громадське харчування, дрібнооптову та оптову торгівлю за готівкові кошти.

 

     Щодо громадського харчування,  то маються на увазі ресторани, кафе,  закусочні,  бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти,  які на даний час  не  підпадають  під  норму  про патентування.

 

     Проведені перевірки окремих таких об'єктів показали, що в цій сфері денна виручка становить понад 200 гривень. Розрахункові дані показують,  що  оподаткування  цієї  сфери  за  рік може додатково принести у бюджет 54 мільйони гривень.

 

     Пропонується також залучити до участі  у  формуванні  доходів бюджету  суб'єктів  підприємницької діяльності,  які діють у сфері надання  побутових  послуг,  зокрема  ремонт  побутової   техніки, автомобілів,  перукарні,  ательє  з пошиття та ремонту одягу тощо. Розрахунки  показують,  що   запровадження   такої   норми   дасть можливість залучити до бюджету близько 47 мільйонів гривень.

 

     У проекті   закону   враховані   зауваження   депутатів   про встановлення  нижньої  межі  вартості  торгового   патенту.   Так, вартість  торгового патенту на календарний місяць встановлюється у місті Києві і в  обласних  центрах  від  80  до  320  гривень.  На території  міста  Севастополя  та міст обласного підпорядкування і районних центрів - від  40  до  60  гривень.  На  території  інших населених пунктів - від 20 до 80 гривень.

 

     Крім того, при встановленні вартості торгового патенту органи місцевого самоврядування  повинні  враховувати  місце  знаходження такого   пункту  продажу  товарів  та  асортимент  цієї,  скажімо, торгової точки.  Це  дасть  можливість  справедливо  встановлювати розмір плати за торговий патент.

 

     У зазначеному  проекті пропонується також скасувати вимогу до площі торговельного залу магазину не менш ніж 20 квадратних метрів як    критерій   для   придбання   торгового   патенту   суб'єктом підприємницької діяльності.

 

     Ми зважили на те, що великі торговельні підприємства здають в оренду  свої  площі.  Я  можу  навести приклади по наших провідних торгових підприємствах,  коли на їхній  площі  проводять  торгівлю 100, 200 і більше суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     З метою  спрощення  придбання  торгового  патенту  на  виїзну торгівлю пропонується у патенті не передбачати певних  показників, наприклад,  марку транспортного засобу,  номерний знак тощо.  Такі пропозиції надходили під час обговорення проекту ще в жовтні.

 

     Також для  проведення  суб'єктом  підприємницької  діяльності короткотермінового   продажу,   скажімо,  виставок  продажу  тощо, вводиться короткотерміновий патент на  термін  від  одного  до  15 днів.  Вартість короткотермінового патенту становить 20 гривень за один день такої діяльності.

 

     У чинному законодавстві була передбачена норма, згідно з якою суб'єкт  підприємницької  діяльності  для  роздрібної  торгівлі за встановленим законом переліком товарів  національного  виробництва придбавав   безплатний   торговельний   патент.   Таких  суб'єктів нараховується близько 100 тисяч,  і замість безплатного  торгового патенту пропонується запровадити пільговий патент.  Плата за такий патент становитиме 20 гривень  на  рік.  Тобто  це  лише  вартість виготовлення такого патенту і обслуговування його,  тому що всі ми знаємо,  що він виготовляється на захищеному папері, а це потребує витрачання коштів.

 

     З метою  поліпшення  забезпечення населення життєво важливими товарами,  пропонується розширити  перелік  товарів,  на  торгівлю якими  незалежно  від країни їх походження передбачається пільгове патентування.  Це  предмети  догляду,  перев'язувальні  матеріали, різні  медичні прилади,  насіння овочевих,  баштанових,  квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі.

 

     Отримання пільгового патенту передбачається також для пунктів громадського    харчування    на   підприємствах,   в   установах, організаціях,  закладах освіти,  якщо вони перебувають на  балансі цих підприємств.

 

     З метою  спрощення  порядку  обліку  і звітності за придбання торгових патентів запропоновано нарахований до сплати  податок  на прибуток   від   загальної   діяльності  суб'єкта  підприємницької діяльності чи структурно відокремленого підрозділу  зменшувати  на розмір плати за торговий патент.

 

     Шановні народні  депутати!  Запропонований вашій увазі проект закону  може  стати  одним  із  реальних  заходів   залучення   до оподаткування   тих   суб'єктів  підприємницької  діяльності,  при оподаткуванні яких є труднощі у здійсненні контролю за  одержаними доходами.

 

     У цілому,  за  прогнозними розрахунками,  внесення цих змін і доповнень дасть можливість додатково мобілізувати в дохід  бюджету протягом 1998 року понад 190 мільйонів гривень.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи  є ще запитання до Олексія Івановича?  Запишіться, будь ласка.  Це доопрацьовані зміни до документа,  оскільки ми вже їх обговорювали,  я прошу трохи коротше розглядати.  Десять хвилин на запитання.

 

     Депутат Кужель. Будь ласка.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський виборчий округ,  Запорізька область). Я вам скажу свое мнение  и  мнение  тех людей,  которые занимаются малым бизнесом и стояли под Верховным Советом, на кого направлен этот закон.

 

     Было собрание у  вице-премьера,  на  котором  решили  вводить патентование  в  виде  одного  налога.  Есть задание вице-премьера Тигипко доработать этот закон.  Значит,  мы  рассматриваем  проект закона, который уже решено переделывать.

 

     А теперь вопрос к вам лично. Есть обращение к вам в налоговую службу по поводу ситуации в Запорожье.  Мэр принял решение, что за патент может устанавливаться разная плата. Ну, например, за патент на продажу мороженого можно установить плату 10 гривень, а те, кто торгуют  кожей,  могут  платить  за  патент 1000 гривень.  В вашем письме,  которое вы отправили в Запорожье,  говорится о  том,  что стоимость  патента должна быть одинаковой на всей территории.  Я с этим не согласна.  Какие ваши аргументы?  Хотелось бы еще  раз  их услышать.

 

     ШИТРЯ О.І.  Дякую  за  запитання.  Я  хочу  нагадати,  що  ми сьогодні розглядаємо зміни до трошки іншого закону.  А питання  по Запоріжжю   стосувалося  патентування  і  податку  на  промисел  з фізичних осіб.

 

     Так, згідно  з   чинним   законодавством   органи   місцевого самоврядування можуть встановлювати такі норми.

 

     Я хотів  би навести приклади,  що є дуже велика розбіжність у розмірах плати  за  такі  патенти.  І  там,  де,  скажімо,  органи самоврядування  втратили почуття міри,  виникають подібні питання. Тому ми узагальнили ці дані і  направили  всім  органам  місцевого самоврядування з тим, щоб вони подивилися і врегулювали. Щоб плата за патент не відрізнялася в сотню разів, скажімо, у Запоріжжі і на Волині.  Якщо це, наприклад, торговельна діяльність, то й плата за патент повинна бути приблизно рівна.

 

     ГОЛОВА. Трохи  коротше  пояснюйте.  Депутат  Пилипчук.   Будь ласка.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села  (Центральний  виборчий  округ,  Івано-Франківська область).  Шановний доповідачу,  я не знаю,  чи це  ваша  особиста позиція,  але ви,  мабуть,  розумієте,  що якщо ми будуємо правову державу,  то мають бути однакові правила гри незалежно від того, у якій  адміністрації  це  вирішується.  Ми  породжуємо проблему,  з наслідками якої будемо боротися.  Це те,  про що говорила  Кужель. Чому не встановити єдиний патент і єдину плату за нього? Інакше це дозволяє,  по-перше,  зловживати,  а  по-друге,   мати   на   тому необгрунтовані доходи тим, хто зловживає. Це перше запитання.

 

     Друге запитання. У нас на сьогодні 5,6 мільйона незареєстрованих безробітних, які не йдуть до влади і не просять допомоги по безробіттю,  вони виживають самі за рахунок неорганізованого бізнесу.

 

     Одна з можливих форм організації - встановити єдиний  податок або  невелику  плату за патент,  максимально 50 гривень,  і ніяких інших  поборів.  Тоді  люди  не  звертатимуться  за  допомогою  по безробіттю і не вимагатимуть додаткових коштів з бюджету. А те, що пропонується зараз, - це посилення тиску, не вирішення проблеми, а подальша руйнація економіки.

 

     ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

 

     ШИТРЯ О.І. Спасибі. Хочу нагадати, що навіть у чинному законі передбачено,  що якщо громадянин сплачує ринковий  збір  і  торгує тим,  про що ви кажете,  на ринку, то він не придбаває патент і до нього ніяких  претензій  немає.  Крім  того,  якщо  громадянин  не зареєстрований як підприємець, він не сплачує прибуткового податку із своїх доходів.  Це питання значною мірою, я вважаю, на сьогодні врегульовано.

 

     ГОЛОВА. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.  Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановний пане доповідачу! До мене зверталися мої виборці з таким запитанням.  Скажімо,  якісь люди проводять підприємницьку діяльність у певному районі,  куди й  сплачують  податки.  А  вони хочуть  працювати в іншому районі.  Проте районні адміністрації не дають їм ніяких патентів, вони фактично блокують будь-яку роботу в цьому районі, виходячи з міркувань, що їм не надходять податки. Це стримує розвиток конкуренції,  дає можливість  районним  державним адміністраціям проводити певну протекціоністську політику у своєму районі.  Це велике неподобство. Мені здається, що треба саме в цей закон  внести  якісь  певні  норми  для обмеження волюнтаристських рішень.

 

     ШИТРЯ О.І.  Спасибі. Дуже слушне запитання. Я хочу зауважити, що  в  запропонованих  змінах  це передбачено.  Це стосується,  як правило,  виїзної торгівлі, бо якщо це, наприклад, будівництво, то там інший порядок.

 

     Тому ми  записали,  що на виїзну торгівлю не потрібно ніякого дозволу місцевих органів влади,  і патент придбавається за  місцем реєстрації, він дійсний на всій території України.

 

     Такі зміни якраз запропоновані, можете подивитися.

 

 

 

     ГОЛОВА. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,  чи  аналізували  ви систему патентування в нотаріатах?  Адже сьогодні ніхто  практично не  займається  питаннями  ціноутворення,  ніхто  не  контролює цю сферу.  І надходження,  які нині мають  нотаріати  від  реєстрації підприємств,  підприємницької діяльності,  засвідчення відповідних документів,  надто великі.  Чи аналізувалася  безпосередньо  перед внесенням   цього   законопроекту   така   діяльність  відповідної організації?

 

     Дякую.

 

     ШИТРЯ О.І.  Дякую.  Я   мушу   нагадати,   що   оподаткування нотаріатів  у нас здійснюється зовсім за іншим законодавством,  де передбачено,  що державне мито повинно  надходити  до  бюджету.  І законопроект  про  нотаріат  ми  з  вами нещодавно розглядали тут. Стосовно державних нотаріатів питань немає, тому що вони, з одного боку, вносять плату, з другого, - їх видатки фінансує держава.

 

     Що ж стосується приватних нотаріатів,  то ви знаєте,  скільки тут  було  дискусій,  на   жаль,   це   питання   залишилося   не- врегульованим.  Проте  питання  стосовно приватних нотаріатів,  до речі,  не має відношення до цього  законопроекту,  але,  звичайно, потребує  того,  щоб  до нього повернутися,  Кабінет Міністрів має подати свої пропозиції.  Нині  в  Комітеті  з  питань  фінансів  і банківської  діяльності  теж готуються пропозиції,  і я думаю,  що найближчим часом вони будуть запропоновані народним депутатам.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Самофалов.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Дзержинський виборчий округ,  Донецька область). У меня вопрос такого порядка. То, что сегодня этот закон дает  в  бюджет 54 миллиона,  - это нормально и хорошо.  Но как он отличается  от   законодательства   именно   в   плане   суб ектов предпринимательской деятельности?

 

     Приведу конкретный   пример.   Ко  мне  в  округе  обращаются пенсионеры,  которые занимаются торговлей на  улице.  Они  говорят так:  ныне пенсия 47 гривень,  наторговали еще 30 гривень. Все это суммируется и выходит, что субсидия им не положена. Учитывалось ли это в законопроекте или нет? Это первое.

 

     И второе. Бывший врач, учитель вынуждены сегодня торговать на улице детскими товарами.  Об ем такой торговли  составляет  тысячу гривень  в месяц.  Улучшит ли этот закон их материальное положение или нет? Вот вы делали такие расчеты?

 

     Спасибо.

 

     ШИТРЯ О.І.  Я почну  з  другого  запитання.  Якщо  громадянин просто реалізатор і займається постійною торгівлею, то в нього два вибори можуть бути.

 

     З одного   боку   він   може   зареєструватися   як   суб'єкт підприємницької діяльності без створення, так би мовити, юридичної особи.  І  виходячи  з  декларації  про  доходи,  яку  він   подає щоквартально,  сплачує  податки  згідно з Декретом про прибутковий податок з громадян.  І  маю  сказати,  що  такі  громадяни  в  нас платять, по суті, копійки.

 

     З другого  боку,  якщо  він має постійне місце,  лоток і таке інше,  що  регулює  саме  цей  закон,  тоді  він  чи  сплачуватиме прибутковий податок, чи візьме патент.

 

     А розміри   ви  бачите.  Вони  дають  можливість  установити, скажімо,  у місті Києві від 80 до 320 гривень. Тобто діапазон дуже великий - і це можна врегулювати.

 

     Уся біда  в  тому,  що деякі органи самоврядування встановили максимум,  а деякі - мінімум, тобто підхід необгрунтований. Тому й з'являються оці скарги і виникає ще багато питань.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Слово має  Чапюк  Ростислав  Степанович  від  комітету (Шум у залі).

 

     Добре. Іван  Петрович  Симоненко  є  автором  альтернативного проекту,  щоправда,  він  не встиг його вчасно подати,  тому зараз виступає просто як ініціатор. Прошу.

 

     СИМОНЕНКО І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Новозаводський   виборчий   округ,   Чернігівська область).  Нет, Александр Александрович, я своевременно подал. Так вышло,  что Кабинет Министров успел за  два  дня  и  на  заседании комитета рассмотреть, и сюда внести. Когда я увидел тот беспредел, который предлагает Кабинет Министров,  мне пришлось срочно вносить свой проект.  Вчера он был зарегистрирован,  и его надо полноценно рассматривать. Поэтому прошу предоставить мне 20 минут.

 

     ГОЛОВА. Іване Петровичу, ще раз до вас звертаюся: я керуюся в цьому  випадку  Регламентом...  Тільки що ви сказали мені одне,  а зараз говорите зовсім інше...

 

     СИМОНЕНКО І.П. Я в 7 минут уложусь.

 

     ГОЛОВА. 5 хвилин. Будь ласка.

 

     СИМОНЕНКО І.П.  Партия "Русскоукраинский союз", которая уже 7 месяцев  из-за беспредела в государстве не зарегистрирована.  И не регистрируется (Шум у залі). Я без идеологии...

 

     Так получилось,  что рассматриваемый вопрос в  очередной  раз вносится   в   наш  зал.  И  законопроект,  предложенный  сегодня, абсолютно не изменен и не доработан.

 

     Очень кратко  о  сути  моего  альтернативного  законопроекта. Напоминаю,  что  я  предлагаю  патентовать  так,  как ныне и есть, только те сферы предпринимательской деятельности,  где идет работа с  наличными деньгами.  Кабинет Министров предлагает патентовать и оптовую торговлю.  То есть предприятия платят за лицензию,  платят налоги  согласно  действующему законодательству.  А здесь вводится еще и продразверстка.  Это нонсенс, это просто отрицание налоговой системы  в  стране!  Я  просил бы не делать из налоговой системы в Украине посмешище. Это первое.

 

     Второе. В  альтернативном   законопроекте   предлагается   не патентовать:    "Укркоопспілку",   торгововиробничі   підприємства робітничого постачання,  "Укрнасінняовоч", "Військторг" та аптечні кіоски",  а  также  не  распространять  действие  патентования  на систему  розничной  торговли  в  сельской  местности.   Не   стоит додавливать  специализированные  сферы  торговли!  Потерь  от них, поверьте,  больше,  чем сиюминутного эффекта.  То есть вот  те  54 миллиона,  о  которых  говорят,  туда надо доплачивать,  чтобы они были, а не исчезли!

 

     Ведь нельзя   сегодня   назвать   предпринимателями   врачей, учителей,  которые вынуждены торговать. Я называю их просто "среда мелкой    деловой    активности".    Их    нельзя    назвать    ни предпринимателями,  ни бизнесменами...  Нельзя додавливать то, что есть!

 

     Я вынужден и обязан  остановиться  особо  на  фундаментальном обогащении  законопроекта  Кабинета  Министров  термином "льготный патент".

 

     Сегодня в  действующем  законе  есть  положение  о   патенте, выдаваемом бесплатно, за торговлю хлебом, молоком, домашней птицей и тому подобное.  Наш кабминовский чиновник не  ел  и  не  спал  и придумал,  чтобы теперь платить и за это. Теперь он не бесплатный, а переименован в льготный.  Сколько полтора года тому  назад  было поломано  копий  по поводу бесплатного патента,  чтобы у нас могли продавать продукты "із своїх  подвір'їв".  А  теперь  предлагается ввести  этот  побор  сверх  существующих,  в том числе и рыночных, сборов.

 

     Кстати, я напомню,  что тогда Заец и Терехин завалили  то,  о чем  я  говорил,  и поддержали кабминовский законопроект.  Это те, которые должны были болеть душой за бизнес,  а они его задушили. Я предлагаю  сохранить  понятие  бесплатного права на патент.  Более того,  предлагаю внести изменения в закон, что бесплатное право не надо  патентовать.  Пусть  проверяющие  выучат  закон,  чем  можно торговать без патента,  это будет проще и удобнее,  чем бегать  по чинушам  за  бумажкой,  чтобы  продать  три литра молока "зі свого подвір'я".  Не  надо   с   патентованием   совмещать   и   функцию лицензирования. Эти проблемы достаточно четко регламентирует Закон о предпринимательстве.  И то, что мы два дня тому назад вместо 114 видов  деятельности  лицензирования  приняли  35,  это  правильно, поверьте.  Подкомитет по предпринимательству три  года  боролся  с Кабинетом Министров, чтобы сделать то, что мы сделали три дня тому назад.  Зачем  же  Кабинет  Министров   дополнительно   предлагает налоговую нагрузку на людей?

 

     Еще одно.  И  полтора  года  тому назад,  и сейчас я выступаю против неразумного подхода - навязывания срока действия патента 12 месяцев.  Это  не  имеет  ничего  общего с сезонной торговлей и не учитывает динамизм среды мелкой деловой активности.  Конечно,  при более  гибкой  системе  сроков больше работы нашему бюрократу.  Он хочет и попроще,  и чтобы все время давить предпринимателя.  Пусть сам  предприниматель  определяет  срок  действия  патента  - когда считает нужным, прекращает или приостанавливает его действие.

 

     Можно упомянуть и  другие  нюансы,  которые  принимать  никак нельзя.  Поэтому  я  убедительно  прошу  поддержать альтернативный законопроект.  Он   нормальный,   поверьте.   Он   учитывает   все особенности  предпринимательской  деятельности,  в  том  числе мой личный опыт общения со средой мелкой деловой активности, поскольку бизнесом  это  назвать  нельзя.  Зачем нам финансово душить тех же сапожников,  радиомастеров?  Да  им   доплачивать   надо   за   их героические подвиги и зарабатывание копеек.

 

     Я предлагаю  повторно,  вместо  проекта  Кабинета  Министров, взять  за  основу  мой  более  мягкий  вариант.  Я  также   считаю обязательным  учесть  предложение  депутата Шеховцова (вы помните, голосовали за  то,  чтобы  принять  и  учесть  то,  что  предложил Шеховцов), которое Кабинет Министров не учел. Его надо обязательно учесть и доработать.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  запитання  до  Івана  Петровича?  Будь  ласка, запишіться  на запитання.  Прошу,  буквально 5 хвилин з інформації щодо особливостей, відмінностей.

 

     Депутат Кужель.

 

     КУЖЕЛЬ О.В. Скажите, пожалуйста, согласны ли вы с концепцией, что для малого и среднего бизнеса необходим один налог - оплата за патент,  а не налоги,  которые они платят - прибыль,  начисление и так  далее?  В  случае,  когда  малый бизнес осуществит накопление средств,  он сам уйдет с базара.  А все те нормы,  которые  вводит Кабинет Министров - установление кассовых аппаратов - эти законы в виде патента  усугубляют  экономическую  ситуацию  в  стране,  где сегодня имеется 7 миллионов предпринимателей.

 

     СИМОНЕНКО І.П.  Я  абсолютно  с  этим  согласен,  но  вы ведь знаете, с этим не согласны сегодня Кабинет Министров, существующая система власти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Радченко.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний Іване Петровичу!  Для упорядкування торгівлі патент вкрай необхідний.  Як би ви поставилися до  такої  пропозиції:  для  тих суб'єктів  господарювання,  які займаються торгівлею лише товарами вітчизняного виробництва, видавати патенти безплатно. І саме в цей спосіб  ви  зможете стимулювати суб'єкта господарювання в торгівлі вітчизняними товарами  і  допомагати  своєму  виробнику  виробляти товари. Тому що сьогодні немає проблеми з виробництвом товару, а є проблема з тим, як його реалізувати.

 

     СИМОНЕНКО І.П.  Я абсолютно с  этим  согласен  и  только  что подтвердил  ваши  слова.  Но  Кабинет Министров вместо бесплатного патента хочет выдавать льготный, то есть за него тоже брать плату. А  ныне  действующее  законодательство  позволяет без приобретения патента реализовывать  то,  что  выращено  "на  своїх  подвір'ях", производить,   скажем,   розничную   торговлю   газетами,   другой периодикой и так далее.  А Кабинет  Министров  хочет  забрать  это право. Этого нам нельзя допустить.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорошевський.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності  депутатів  (Феодосійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка  Крим).  Фракция   коммунистов.   Ваши   альтернативные предложения  имеют определенную ценность.  Но у меня вопрос такого порядка:  скажите,  пожалуйста,  прорабатывался ли вопрос  о  том, чтобы,  скажем,  из  законопроектов  вашего  и  Кабинета Министров учесть все рациональное и подготовить один хороший документ?  Были ли такие попытки и есть ли возможность это сделать?

 

     СИМОНЕНКО І.П. Михаил Владимирович, проголосуйте за то, чтобы об единить оба законопроекта, и мы все сделаем как положено.

 

     Вы же знаете,  у нас сегодня остановлены заводы и фабрики,  я не  буду говорить почему,  потому что Зайца это раздражает,  он не любит слышать,  что все остановлено,  что нет  ни  промышленности, ничего, а люди еще как-то выживают.

 

     Так поддержите   то,   о   чем   мы   говорим!   Ведь,   Иван Александрович,  левые,  прошлый раз проголосовали за то,  о чем  я говорил.  На заседании комитета левые поддерживали,  а те, которые денно и нощно должны думать  об  этом  несчастном  предпринимателе (язык   не   поворачивается  его  предпринимателем  назвать),  его додавливают!

 

     Я говорю вам,  отбросьте идеологию,  давайте  проголосуем  за нормальный и здравый подход к людям, которые еще не умерли! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Іване Олександровичу і Іване Петровичу,  не сваріться між собою! (Шум у залі).

 

     Ви його  запитуєте,  він відповідає,  а виходить,  ніби ви не говорите. Мовчіть, він вас не зачіпатиме!

 

     Депутат Байрак... Немає його.

 

     Депутате Лупаков, будь ласка.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий  округ, Чернівецька область).  Спілка офіцерів  України.  Дякую.  Шановний доповідачу!   У   сфері   контррозвідки  і  дезінформації  є  таке твердження,  щоб зробити дезінформацію,  треба надати 95 відсотків доброї інформації і хоча б два - дези.

 

     Так ось щодо цього питання.  Ви подали хороший проект, і тут, дійсно, слухаючи вас, серце кров'ю обливається.

 

     Але скажіть будь ласка:  чому ви в цьому  проекті  пропонуєте пільги  для ресторанів,  кафе,  закусочних,  барів,  площа яких не перевищує 20 метрів?  Як  на  20  метрах  можна  збудувати  бар  і ресторан? Це ж зрозуміло, що будуть зловживання. Це перше.

 

     І друге:  пропонуються пільги для періодичних видань, засобів масової інформації незалежно від країн походження.

 

     У нас в Україні сьогодні вже майже немає нічого з українських видань - у нас тільки "інші країни походження".

 

     Так за кого ж ви піклуєтесь,  шановний колего? За тих бабусь, учителів,  лікарів,  які не мають за що жити,  чи за "інші  країни походження"?

 

     Дякую.

 

     СИМОНЕНКО І.П. Спасибо. Хороший вопрос.

 

     Относительно общественного   питания   и  торговли  в  стенах об ектов общественного питания.  Бездарность Кабинета Министров за последние три года привела к тому,  что нужно вводить патентование и в этой сфере бытовых услуг, в том числе и общественного питания. Поэтому  вы  говорите  неверно.  Я  за то,  чтобы это патентовать, единственное - не нужно  вводить  патент,  где  площадь  более  20 квадратных метров,  потому что там есть кассовые аппараты,  и есть возможность налоговой инспекции  производить  проверку  счетов.  А патентование,  вы  вспомните,  -  это для розничной торговли,  для упорядочивания  той  сферы  налички,   которую   проконтролировать нельзя. Если вводить всеобщий патент во всем государстве - средний налог,  то это -  продразверстка,  ликвидация  налоговой  системы. Тогда   давайте  налоговой  администрации  не  увеличивать  на  60 процентов средства в бюджете на следующий год.

 

     Давайте тогда сократим штат налоговой  администрации,  введем всеобщую продразверстку и еще комиссаров пошлем с шашками, которые будут отнимать у людей то,  что они на улицах за сигареты ввели, и тогда  будет  в стране все нормально,  тогда это будет,  наверное, демократия.

 

     По-видимому, нельзя с Лупаковым согласиться в этом вопросе. И я прошу все-таки поддержать мое предложение.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Іване Петровичу. Сідайте, будь ласка.

 

     У нас записалося кілька чоловік на виступи.  Я прошу відвести на це 10 хвилин.  Прошу проголосувати регламент на обговорення  10 хвилин.  А  після голосування висловить думку від комітету Михайло Васильович Чечетов.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 157.

 

     Вирішено питання.

 

     Депутате Чечетов, будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые народные депутаты!  Я не хочу использовать  такие  жесткие  политические  и идеологические формулировки, которые приводил Иван Петрович.

 

     А теперь  по  сути.  Законопроект,  представленный  Кабинетом Министров,  преследует две  цели.  С  одной  стороны,  упорядочить предпринимательскую деятельность,  а с другой - за счет частичного уменьшения размеров теневого сектора экономики пополнить  доходную часть  бюджета.  Здесь  называлась сумма пополнения доходной части бюджета - она составляет порядка 200 миллионов гривень.

 

     Вчера, во время обсуждения расходной части бюджета все знали, на  что  расходовать  средства,  а где их взять - предложений было очень мало.

 

     И теперь конкретно процедурный вопрос.  Небольшой  экскурс  в прошлое. Вы помните, что были представлены законопроекты Кабинетом Министров и народным депутатом Шеховцовым.  Мы обсуждали  эти  два законопроекта,  и  тогда  был  принят в первом чтении законопроект народного  депутата  Шеховцова.  После  этого   с   учетом   наших предложений  Кабинет  Министров еще раз доработал и представил уже доработанный вариант данного законопроекта.

 

     Кроме того был разработан и  представлен  народным  депутатом Симоненко Иваном Петровичем еще один альтернативный законопроект.

 

     Наш комитет рассмотрел проект Шеховцова, который был принят в первом чтении,  рассмотрел  представленный  сегодня  законопроект, который  разработан  Кабинетом  Министров,  и  законопроект  Ивана Петровича  Симоненко.  Комитет  принял   такое   решение.   Данные законопроекты  касаются  одной  сферы,  есть  в  них положительные моменты, особенно переплетаются законопроекты Шеховцова и Кабинета Министров.  Поэтому комитет после длительного рассмотрения, многих споров  принял  решение  принять  в  первом  чтении   законопроект Кабинета   Министров,   а  далее  поручить  Комитету  по  вопросам экономической политики  при  доработке  законопроекта  ко  второму чтению  максимально  учесть политические моменты (я повторяю:  там очень  много  положений  переплетаются  и   дорабатывают   вариант Шеховцова), содержащиеся в законопроекте Шеховцова.

 

     И в  последнем  варианте Ивана Петровича тоже есть позитивные моменты,  которые можно было бы учесть. И таким образом ко второму чтению   можно  представить  действительно  емкий,  аккумулирующий документ,  который бы способствовал, с одной стороны, упорядочению предпринимательской деятельности, а с другой - преследовал бы цель сократить теневой сектор экономики,  и  за  счет  этого  пополнить доходную часть государственного бюджета на 1998 год.

 

     Поэтому я  предлагаю  и  еще раз прошу принять законопроект в первом  чтении  и  поручить  Комитету  по  вопросам  экономической политики максимально учесть вариант депутата Шеховцова, частично - вариант Ивана Петровича Симоненко и представить на  второе  чтение приблизительно 13 января доработанный вариант.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  В  обговоренні  бере участь Олексій Дмитрович Шеховцов, Донецька область. Я прошу уваги!

 

     За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський  виборчий  округ,  Донецька  область). Уважаемые коллеги!  Я напомню,  что в первом чтении  законопроект, который  вносил  я,  был  принят  21  октября.  Прошло  более двух месяцев. И поскольку мой проект не препятствовал дальнейшей работе Кабинета  Министров,  можно было бы его вносить отдельно на второе чтение.  Кстати,  и Кабинет Министров,  и депутат Симоненко  могли присутствовать   на   втором   чтении   со  своими  сравнительными таблицами.  И мы бы голосовали их  предложения  в  виде  отдельных поправок.   Таким   образом,   я   в  целом  поддерживаю  позицию, высказанную депутатом Чечетовым:  несмотря на заметные различия  в подходах  ситуация  такова,  что  можно  все  это  решить во время второго чтения,  приняв за основу как первый проект, так и второй. Но я поднялся на трибуну для того,  чтобы поддержать все-таки свой проект.  Я после принятия в первом  чтении  подал  Верховной  Раде (распространен  18 ноября) проект о внесении изменений в налоговое законодательство Украины  в  связи  с  принятием,  если  он  будет окончательно принят, моего закона.

 

     Но я  знаю,  что  правительство будет категорически возражать против  моего  варианта,  хотя  он  не  разрушает   всей   системы патентования,    а   только   допускает   возможность   проведения эксперимента  отдельными   органами   самоуправления.   Хотел   бы поддержать  свой  законопроект  с целью как бы профилактики против позиции правительства.

 

     Правительство говорит,  что мы и  так  Законом  о  налоге  на физические  лица предусмотрим фиксированный налог.  Я подчеркиваю, на  физические  лица,  суб екты  предпринимательства.  А  Закон  о патентовании в первую очередь работает для юридических лиц.  И вот мой вариант предполагал проведение  эксперимента  для  юридических лиц, причем для ограниченного количества предприятий - пока только небольших. Например, крупных универмагов мы не касаемся.

 

     После принятия в первом чтении Регурецкий назвал  мой  проект шагом  в  каменный  век.  Вот  то,  что  мы  сделали в этом году с налоговой системой,  когда  мы  принимали  закон  ночью,  а  утром вводили   его,  когда  бухгалтера  от  разрыва  сердца  умирали  в налоговой администрации,  потому что  надо  было  сдать  отчет  20 ноября,  а 18-го господин Азаров издал постановление об инструкции по этому отчету,  и только 21-го утром его доводили по радио,  - и называется каменным веком.  То, что я предлагаю, это действительно является    прорывом    в    цивилизованных    отношениях    между предпринимателем    и    государством.    Предпринимателю   дается возможность выбора:  либо  он  остается  в  действующей  налоговой системе,  ведет  всю  эту  сложную  бухгалтерию  и  платит всю эту огромную совокупность  налогов,  в  том  числе  и  дань  налоговым проверяющим, либо выкупает у государства право спокойно, без дани, беспошлинно торговать. Вот суть моего проекта. И поэтому я на всех стадиях буду пытаться убедить вас в том,  что стоит попробовать. В этом есть огромный потенциал, в том числе получения дополнительных доходов  для  бюджета,  когда  эти  доходы пойдут в бюджет,  минуя карманы всех взаимодателей.

 

     Но я еще раз подчеркиваю, это такой мой интегрированный вывод

-  все  противоречия  между  тремя  проектами нужно рассмотреть во втором чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Депутат Єльяшкевич.  Його немає. Тоді депутат Анісімов, прошу.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів   (Заводський   виборчий   округ,   Запорізька  область). Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые   члены   правительства! Уважаемый Александр Александрович!  Я выступал по проекту Закона о внесении изменений и дополнений к Закону о  патентовании,  который мы  рассматривали  в  этом  зале.  Я  тогда поддержал законопроект нашего коллеги Шеховцова,  который был принят в первом чтении. Я и сегодня остаюсь на своей позиции.

 

     Я хочу  поставить  несколько  вопросов  и  попытаться  с вами вместе  ответить  на  них.  Неслучайно  перед  этим  депутат  Чиж, представляющий   Комитет  по  вопросам  социальной  политики,  нам напомнил,  что сегодня безработица  в  Украине  с  учетом  скрытой достигает порядка 10 процентов.  Мировая практика свидетельствует, что десятипроцентная и свыше безработица -  это  практически  крах государства.

 

     Так я  задаю  себе вопрос:  если этот закон будет принят,  то прибавит он хоть одно рабочее место или уйдут  еще  с  этого,  так называемого сегодня нецивилизованного,  рынка люди,  и мы увеличим безработицу? Я думаю, что вероятнее второе.

 

     Коль идет сегодня разговор о бытовом обслуживании,  то скажу, что  с  принятием данного закона это будет дополнительная нагрузка на человека, пользующегося такими услугами.

 

     Вот мы снова вспомнили  об  общественном  питании,  а  его-то практически   уже   не   стало.   Ведь   столовые  все  закрыты  и перепрофилированы.  Если остались их единицы в городах с милионным населением,  то мы и здесь попытаемся додавить и уничтожить руками Верховной Рады.  И сейчас нам надо будет определяться и  принимать решение.

 

     И еще  такой  вопрос.  Та  структура,  которая  когда-то была государственной  торговлей,  сегодня  перешла  в   сферу   частной торговли. Четко ведется бухгалтерский учет, ведется учет получения доходов,  платятся все налоги:  это и прибыль,  это и  НДС  и  все остальные.   И   мы   практически,  как  сказал  здесь  предыдущий выступающий,  мой  коллега,  добавляем  дополнительный   налог   и усиливаем налоговый пресс.

 

     Я не верю в названную цифру 200 миллионов, которые мы получим в  государственный  бюджет.  Помните,   как   было   с   введением дополнительного сбора таможенных пошлин на ввоз автомобилей? Когда через три месяца посмотрели,  то оказалось,  что  когда  ввозилась тысяча,  то  после этого стали завозить три-четыре,  а все пошло в обход.

 

     Поэтому я все-таки остаюсь на позиции,  которую высказал  мой коллега  Шеховцов.  Давайте  доведем  его  законопроект до второго чтения. А проект Кабинета Министров, рассматриваемый сегодня, я не поддерживаю.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степенко... Немає.

 

     Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В. Народний рух України.

 

     Шановний Голово!  Шановні  народні  депутати!  Закон,  проект якого  ми  сьогодні  розглядаємо,   надзвичайно   важливий.   Нині кількість   дрібних   торговців,   які   займаються  дрібнооптовою торгівлею, зростає, це фактично стало масовим явищем в Україні. Ця торгівля  йде  в  будь-якому  підземному  переході  в місті Києві. Скрізь будь-які вільні місця,  що десь є,  зараз  опанували  люди, яких доля викинула з підприємств і заводів, які нині стоять, таким чином не сподіваючись на державу, заробляючи собі на кусень хліба.

 

     Я хочу сказати,  що ми сьогодні повинні дуже зважено  підійти до цього закону. Йде трансляція, і я впевнений, що тисячі громадян слухають, що ми приймемо зараз у нашому залі.

 

     Тепер конкретно щодо цього проекту.  Якщо його почитати, то в принципі він містить багато позитивного.

 

     Я зовсім  не  згоден  з  паном  Анісімовим,  що  в  разі його прийняття зросте податковий тиск на частину громадян.  Річ у тому, що  люди,  про  яких  мовиться тут,  просто не платять нині ніяких податків,  крім ринкового збору.  І,  як додає Іван  Олександрович Заєць, рекету.

 

     Але є інші питання в цьому аспекті: а що робитимуть люди, які нині заробляють невеликі гроші,  ледве зводять  кінці  з  кінцями, якщо їх зараз оподаткувати? Знайти роботу на підприємствах вони не зможуть,  бо підприємства стоять, а якщо їх почне ганяти міліція у підземних  переходах,  вони фактично стоятимуть або біля Верховної Ради,  або біля Кабінету Міністрів (і правильно  робитимуть),  або вдадуться до інших актів непокори.

 

     Що ж робити за цієї тяжкої ситуації?

 

     А треба,    шановні,    комплексно    розв'язувати   проблему забезпечення робочими місцями в Україні.  І починати треба,  як це не  парадоксально,  із  зменшення  податкового  тиску,  зменшити в два-три  рази  податковий  тиск!   Це   дасть   можливість   нашим підприємствам виробляти конкурентоспроможну продукцію. І сигарети, які нині завозяться контрабандою  в  нашу  державу,  вироблятимуть наші   підприємства,   і  спиртне,  яке  зараз  завозиться,  також вироблятиметься на наших підприємствах,  і ширвжиток,  яким  зараз торгують на всіх ринках,  вироблятиметься нашими підприємствами. І оподатковуватиметься це на наших підприємствах,  які цю  продукцію виготовляють,  і  вона  буде  конкурентоспроможною.  Тому  перша і необхідна умова - це зменшення податкового тиску.

 

     Друга необхідна  умова  -  наведення  порядку  в   митних   і податкових  органах.  Якщо наші митні служби залишатимуться такими як зараз,  тобто є фактично друшляком,  через який можна завезти і вивезти,  давши  хабар,  що  хочеш і куди хочеш,  то товари тієї ж Польщі,  Туреччини чи Китаю будуть завжди дешевші за наші, тому що вони  там  звільняються  від  податку  на додану вартість,  а наші вітчизняні  товари  оподатковуються  90  відсотками   податку   на прибуток.

 

     Наші податкові   органи,   треба   віддати  їм  належне,  вже більш-менш навчилися працювати в цьому плані,  вони вже стоять  із довбнею біля того бичка, який ще не народився.

 

     Третя умова  - інтенсивна приватизація приміщень і магазинів, які є.  Ми повинні створити всі умови для обладнання цивілізованих магазинів  на  перших поверхах у містах і селищах,  щоб люди,  які нині мерзнуть у тих холодних  приміщеннях,  могли  не  за  шаленні гроші,  а  дешево  купити  ці приміщення і обладнати свої маленькі магазинчики.  Я ще раз  хочу  наголосити  на  тому,  що  має  бути комплексна  програма  розвитку міст.  І ще кілька слів.  У виступі пана Симоненка було ображено  пана  Зайця,  а  в  його  особі  всю фракцію   Народного   руху  України  з  приводу  того,  що  ми  не підтримуємо підприємців. Це неправда. Ми виступаємо за те, щоб усі підприємці були соціально захищеними.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, сідайте. Я просив би... (Шум у залі).

 

     ФЕДОРИН Я.М.  Ми  за  відхилення  цього  законопроекту  і  за розроблення комплексної програми...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я прошу всіх висловлюватися по суті. Оскільки Іван Заєць попросив мене, щоб я сказав про те, що він не голосував проти того проекту,  який раніше вносився, і проти патентування не виступав,  то  я  доводжу це до вашого відома.  Оскільки і депутат Федорин це теж повторив, то вважаємо, що сатисфакція відбулася.

 

     Слово має депутат  Кужель,  вона  остання  записалася.  Прошу лаконічніше виступати. Регламент 3 хвилини.

 

     КУЖЕЛЬ О.В.   Уважаемый  Александр  Александрович!  Уважаемые народные депутаты!

 

     Я хочу обратиться к истории этого вопроса.  Вы  помните,  кто был автором идеи патентования? Виктор Михайлович Пинзеник.

 

     Почему возник  этот  вопрос?  Когда провели исследование,  то выяснилось, что все торговцы на рынках не платят налог на прибыль, поскольку  очень  трудно  учесть  реализацию,  то есть нужно почти около каждого поставить либо кассовый аппарат,  либо контролера. И разумная идея патентования была превращена через проведенный закон в одиозную идею. Во что она превратилась?

 

     Патентования стали требовать после  принятия  закона  даже  у предприятий,   которые  имеют  юридический  счет,  имеют  кассовые аппараты.  В конечном итоге постановление,  согласно которому все, кто торгует на рынке,  должны иметь кассовый аппарат, вызвало бурю протеста у людей, которые пришли к Верховному Совету.

 

     Причина протеста  состояла  и  в  той  же  политике,  которую проводил  Виктор  Михайлович  Пинзеник,  будучи  вицепремьером  по вопросам экономики.

 

     Ныне зарегистрировано 7 миллионов граждан,  которые вынуждены из-за остановки предприятий заниматься этой деятельностью. И какой бы мы закон сегодня ни приняли, они не уйдут оттуда.

 

     Вице-премьер-министр Тигипко провел три  совещания  вместе  с предпринимателями.   Стыдно  было  слушать  замминистра  торговли, который сказал:  "Как  это  нельзя  установить  кассовый  аппарат? Давайте   каждому   поставим   металлическую   будку".  Вы  можете представить себе страну из  металлических  будок?  И  это  решение замминистра торговли!..

 

     Правильно обращаются  предприниматели  в  Верховный  Совет  и просят нас:  "Разработайте закон, защитите нас от рэкета, мы будем платить налог. Сделайте так, как сделали когда-то таксистам. Дайте нам один налог в виде патента". Ведь все нормальные люди понимают, что  никто  не  получает  удовольствия  от торговли на рынке.  Как только будет определенный капитал у кого-то, он сам уйдет, откроет маленькое предприятие, будет заниматься другим видом деятельности. Ведь стоят  люди  только  из-за  того,  что  не  имеют  средств  к существованию.

 

     И мы  должны  им  быть  благодарны хотя бы за то,  что они не стоят в очереди за субсидиями и  не  говорят  о  том,  что  им  не выплачена зарплата,  задолженость по которой из бюджета составляет 5 миллиардов.

 

     Дано поручение  вице-премьерминистра   Тигипко   председателю Комитета  по  малому  бизнесу  Юрию  Ивановичу Еханурову и создана рабочая группа для разработки проекта закона,  который отражал  бы понятие поддержки государством малого и среднего бизнеса.

 

     Здесь почему-то    докладывала   налоговая   инспекция   этот законопроект,  хотя должен был представлять Юрий  Иванович,  а  не выступать   на  всех  семинарах  и  конференциях,  которые  сейчас проводятся по защите малого и среднего бизнеса.

 

     Вместе с предпринимателями мы изучали все законопроекты. Есть законопроект,  подготовленный  Ищенко с Бакаем,  есть законопроект Шеховцова и законопроект  Симоненко.  Каждый  из  них  сегодня  не отражает той идеи, с которой обращаются предприниматели.

 

     Я предлагаю  такой  проект постановления:  "Доручити Кабінету Міністрів у двотижневий термін до початку наступної  сесії  подати розроблений  проект  Закону  щодо захисту малого бізнесу,  в якому запровадити єдиний податок у вигляді патенту".

 

     ГОЛОВА. Дякую (Шум у залі).

 

     Миколо Яновичу, ви можете зробити заключне слово від авторів? Замість  Олексія Івановича заключне слово надається Азарову Миколі Яновичу. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Иной раз послушаешь своих коллег,  и создается впечатление,  что больше всех за наш народ и за тех людей, которые вынуждены торговать на улицах,  переживает Александра Владимировна Кужель (Шум у залі).

 

     Александра Владимировна, прошу меня извинить, но мы, народные депутаты,  перживаем за тех людей,  которые  из-за  таких  условий жизни вынуждены торговать на улицах. Поэтому законопроект, который два месяца тому назад  возвращен  на  доработку,  дорабатывался  с учетом  мнений  тех  самых организаций,  о которых вы,  Александра Владимировна, говорите.

 

     В чем суть этого законопроекта?  Прежде  всего,  установление как раз того, о чем вы и говорите, Александра Владимировна.

 

     То есть    фиксированная    плата    за    занятие   торговой деятельностью.  Эта фиксированная плата определяется  патентом.  А сумма патента изменяется.  Я назву цифры. От 20 до 80 гривень - на территории "інших населених пунктів", то есть не областных центров и не Киева.  И в Киеве,  областных центрах - от 80 до 320 гривень. То  есть  формализовано  установление  платы  за  конкретный   вид деятельности.  Кроме  этой  платы  за  патент никаких других видов налогов и сборов,  о которых  вы  так  энергично  говорили,  никто платить не будет.

 

     Более того,  требование массовых торговцев, которые говорят о том,   что   невозможно   в   мороз   работать   и   устанавливать контрольно-кассовые  аппараты  на рынке,  также учитывается в этом законопроекте.

 

     Казалось бы,  что  еще  сюда  включить?   Однако,   уважаемые народные  депутаты,  в этом законе формализуется понятие торговли, то есть вводятся понятия "лоток",  "магазин",  "павильйон"  и  так далее.  Нужно формализовать эти понятия? Конечно, нужно. Если мы в законе не формализуем,  значит,  будет возможность  для  различных злоупотреблений.

 

     Следующий момент.  Надо,  наконец,  двигаться дальше, то есть принимать  изменения  к  Закону  о  патентовании  некоторых  видов предпринимательской деятельности.

 

     Каким образом?  Нужно  принять  законопроект в первом чтении, учесть   все   замечания,   которые    прозвучали,    отрабатывать компромиссный вариант и вносить его на второе чтение.  Нельзя, как два месяца тому назад,  возвращать его на доработку...  Что в  нем дорабатывать?  Ведь никто не возражает против этой концепции,  так что же дорабатывать?  Может быть,  какие-то кардинальные изменения внести в этот законопроект? Но я их не слышал. Все, кто вносил эти изменения,  видимо,  невнимательно прочитали его,  ибо то, что они предлагали, в законопроекте учтено.

 

     Поэтому я вас прошу,  коллеги,  поддерживать законопроект.  К тому же это пусть небольшой, но источник доходов бюджета.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

 

     Микола Янович у своєму виступі некоректно висловився стосовно Олександри  Володимирівни  Кужель.  Так  не можна робити.  Я прошу вибачення у неї. Вона саме говорила про діло, про своє бачення. Не треба було її звинувачувати. Я думаю, що це береться до уваги.

 

     Шановні депутати,  відбулось обговорення. Мені здається, воно ще  раз  продемонструвало,  що  всі,  хто  брав  участь  у  ньому, турбуються  насамперед  про те,  щоб навести порядок у системі між суб'єктами малого бізнесу (чи ділового середовища,  як  каже  Іван Симоненко)  та  державою  і  створити  нормальні  умови  для наших громадян,  щоб вони користувалися послугами тих,  хто чи за  своїм вибором, чи через обставини змушені займатися торговою діяльністю.

 

     Тому нам   потрібно   визначитися,  яким  шляхом  іти.  Зміст дискусії підтверджує,  що сьогодні в цьому  відношенні  в  Україні дуже багато негараздів. І справді існує загроза перетворення наших міст,  зокрема і районних,  обласних центрів,  на  якесь  потокове господарство, що робить їх непривабливими, як для самих мешканців, так і для тих, хто їх відвідує.

 

     І Іван Симоненко,  і Шеховцов,  і  Микола  Янович  Азаров,  і Олексій  Іванович  говорили  про  те,  що  нам  треба впорядкувати найперше оптову торгівлю товарами, які йдуть на наш ринок.

 

     У зв'язку з цим  я  хотів  би  зіслатися  на  досвід  Москви, Мінська.   Зокрема,  у  Москві  кожен  район  має  оптовий  ринок, обладнаний усім необхідним,  що знімає питання про природу товару, про розрахунки з бюджетом тощо.

 

     Треба зробити це й у нас у Києві, в усіх містах.

 

     А щодо  патентів я вважаю,  що всі,  хто тут виступав,  мають рацію в тому відношенні,  що треба максимально  спростити  систему реєстрації,   видачі  патентів.  Але  при  цьому  я  хотів  би  ще запропонувати спростити люфт,  для того щоб не  чиновник  визначав долю  патенту,  його  розмір.  Інакше це зумовлюватиме корупцію на місцевому рівні.  Треба все-таки,  щоб це регулював закон, а не ще хтось  окремо.  Хоча  я  розумію,  що  тут  є певні межі можливого визначення у законі.

 

     Є у нас  три  варіанти.  Я  пропоную  урядовий  проект,  який пропонується  Комітетом з питань економічної політики,  прийняти в першому читанні з тим,  щоб до другого читання врахувати  в  ньому всі  позиції,  які  пропонують  Іван  Петрович Симоненко і Олексій Дмитрович Шеховцов.

 

     Другий варіант полягає в тому,  щоб узяти  за  основу  проект Симоненка,   відобразивши   в  порівняльній  таблиці  всі  позиції урядового проекту і проекту Шеховцова.

 

     Є третій варіант.  У нас прийнято в  першому  читанні  проект Шеховцова.   Ми  при  доопрацюванні  його  до  другого  читання  в порівняльній  таблиці  повинні  відобразити  пропозиції   Кабінету Міністрів і депутата Симоненка.

 

     Таким чином, є три варіанти.

 

     Слово від  комітету  має  депутат  Чечетов.  Будь  ласка.  30 секунд.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В. Партия регионального возрождения Украины.

 

     Уважаемый Александр  Александрович!  Уважаемые  коллеги!   Мы рассматриваем  с точки зрения технологии подготовки законопроекта, максимально  согласованного,  действительно  емкого,   отражающего интересы    государства    и    учитывающего    интересы    мелких предпринимателей.  И с  точки  зрения  технологической  подготовки законопроекта лучше было бы,  если бы в основу,  в канву, все-таки положить законопроект,  который представлен Кабинетом Министров, а затем  максимально  учесть позиции и Шеховцова,  и Симоненко.  Это наиболее идеальный вариант,  наиболее приемлемый  с  точки  зрения технологии подготовки документа ко второму чтению.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Але  при  тому  не  треба  втрачати  проект,  який ми прийняли в першому читанні,  - Шеховцова. Одну хвилинку! Я взагалі здивований,  треба  стежити  за  процедурою.  Якщо  ми  прийняли в першому читанні проект, котрий готував наш колега, то треба було б терміново  готувати  його  до  другого  читання з урахуванням всіх доповнень.  Це не було зроблено.  Тому в даному  випадку  я  роблю зауваження  Комітету  з  питань  економічної  політики  -  це його прерогатива.  А щодо програми  підтримки  підприємництва,  про  що говорили Олександра Володимирівна і інші депутати, то це теж треба зробити.  Але це окреме питання.  Гадаю,  ми можемо прийняти  таку постанову про його підготовку.

 

     Одну хвилину!..  Тому  я  в  порядку  надходження  ставлю  на голосування ці пропозиції.

 

     Перша пропозиція:  прийняти в першому  читанні  проект,  який доповідався  від  Кабінету  Міністрів,  доопрацювати  і до другого читання  підготувати  порівняльну  таблицю,  де  відобразити   всі пропозиції,  що містяться в проекті Симоненка і проекті Шеховцова, прийнятому в першому читанні.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Друга пропозиція:  прийняти в першому читанні проект депутата Симоненка.  У  порівняльній таблиці до другого читання відобразити всі пропозиції,  що є в проектах  Кабінету  Міністрів  і  депутата Шеховцова.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 137.

 

     Третя пропозиція:  взяти  до  відома  варіанти,  які сьогодні доповідалися,  доручити Комітету з питань економічної політики  до другого  читання проекту депутата Шеховцова,  прийнятого в першому читанні,  врахувати всі пропозиції Кабінету Міністрів  і  депутата Симоненка.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 261. Рішення прийнято.

 

     Хочу звернути  увагу  на таку обставину.  Верховна Рада після розгляду проекту Шеховцова прийняла постанову про те,  що  Кабінет Міністрів  у  тижневий  термін  зобов'язаний  подати пропозиції до цього проекту. У мене склалося таке враження, що Кабінет Міністрів не   займався   цією   проблемою,  доручивши  її  лише  податковій адміністрації.  Кабінет  Міністрів  потім  підготував  паралельний документ,  який  вийшов  альтернативним,  у  результаті  чого було згаяно час.

 

     Тому в  мене  прохання  максимально  прискорити  роботу  щодо підготовки  законопроекту  до  другого  читання.  І якщо ви готові будете доповісти на наступний вівторок,  то ми  його  включимо  до порядку  денного.  Якщо не вдасться цього зробити,  то - на перший пленарний тиждень у січні.

 

     Будь ласка, депутат Носов з процедури щодо цього.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні депутати!  Я хотів би вам сказати, що не треба обмежуватися тільки цими  проектами,  інші  депутати  теж  можуть подати свої.  Я хочу підкреслити, що у складі Верховної Ради є 34 підприємцідепутати. І де   їх   тільки  дідьки  носять...  Тому  просив  би  підприємців зважувати, коли вони висувають своїх кандидатів. Адже не Шеховцов, і не Симоненко,  які не є підприємцями, повинні писати ці проекти, а ті депутати-підприємці - 34 чоловіка.  От хай вони  і  трудяться над цим. Бо вони розумні тут як виставляти пікети, а коли документ складати, то, вибачте за вислів, - "хвіст піджимають". Хай вносять свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Я вважаю,  що пропозиція депутата Носова дуже слушна. Вона  стосується,  звичайно,  передвиборної  кампанії.  Хай   люди придивляються  до  кандидатів.  Тим  більше,  що  за  законом і за Конституцією   тепер   депутат   не   матиме    права    займатися підприємницькою діяльністю.  А щодо недоторканності,  інших деяких речей, то ми ще подивимося, можливо, внесемо певні корективи.

 

     Отже, рішення прийнято.  Я просив би,  одначе, підготувати до другого  читання це питання на вівторок,  оскільки воно стосується дохідної частини бюджету.

 

     Будь ласка, усі пропозиції проголосовано.

 

     А щодо підготовки  програми  підтримки  підприємництва,  будь ласка,   давайте   проголосуємо   доручення   Комітету   з  питань економічної політики. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 210.

 

     Разом з Кабінетом  Міністрів,  мається  на  увазі.  Передусім Кабінет  Міністрів має готувати програму підтримки підприємництва, я це говорив під час голосування.

 

     Пропозиція про те,  щоб  Кабінету  Міністрів  разом  з  нашим комітетом   підготувати   терміново   проект   програми  підтримки підприємництва в Україні.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Доповідається питання - проект Закону про  внесення  змін  до Закону  про  державну  програму  приватизації.  Ще  є три хвилини. Доповідає депутат Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).   Уважаемый   Председатель!  Уважаемые  коллеги!  Вашему вниманию предлагается проект Закона Украины про внесення  змін  до Закону  України  про державну програму приватизації.  Я хочу столь много сказать по данному вопросу и в связи с  этим,  что  даже  не знаю, с чего начать... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я не почув. Будь ласка, ще раз скажіть.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Многое надо сказать,  и хорошо, если бы это было изложено в какой-то целостной связанной конструкции, без перерыва.

 

     Ну, так как времени  не  осталось,  я  прошу  после  перерыва продолжить обсуждение этого вопроса.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на півгодини.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги! Будь ласка, заходьте до залу.

 

     Особливість питання,  яке ми розглядатимемо,  в тому, що воно тісно переплітається з проектом Закону про Національний  пенсійний фонд,  який  повинен  створюватися  у  процесі приватизації майна. Проект підготовлено за рішенням Верховної Ради після розгляду двох попередніх  законопроектів.  Один із них навіть прийнято Верховною Радою і ухвалено відповідне доручення депутату Квятковському.

 

     Тому пропоную  об'єднати  розгляд  цих  двох  законопроектів, оскільки   з   механізму  приватизації  на  1998  рік  випливатиме фінансова підстава для формування названого фонду.

 

     Прошу вашої згоди на те,  щоб  після  розгляду  питання,  яке представляє депутат Угаров, надати слово депутату Квятковському на виконання нашої попередньої  постанови  про  внесення  на  розгляд Верховної  Ради цього питання.  Немає заперечень?  Якщо немає,  то прошу проголосувати дану пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 146. Прийнято.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Сразу же позвольте уточнить один момент. Так как вопрос  о  Пенсионном  фонде,  который  будет  докладывать депутат Квятковский,  в полном об еме не касается тех вопросов,  которые я буду докладывать, то предлагаю позиции поданного им законопроекта, касающиеся вопросов  приватизации,  сразу  же  включить  в  проект Государственной программы приватизации и проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Тоді під час обговорення вашого документа надамо слово депутату Квятковському, а потім проголосуємо.

 

     Будь ласка, доповідайте.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые   коллеги!   Уважаемый   Председатель! Вопрос,  который  мы сегодня рассматриваем,  очень сложный,  как и все, что связано с приватизацией. К сожалению, в последнее время к этому   процессу   наблюдается  негативное  отношение.  Касательно замечаний    научноэкспертного    управления,    что     программа разрабатывается  и  подается  на рассмотрение Верховного Совета не депутатами,  а Фондом госимущества,  то позвольте  напомнить,  что нами  было принято постановление о том,  чтобы Фонд госимущества в трехдневный срок подал в Верховный Совет Государственную программу приватизации  на  1998  год.  К  сожалению,  это  постановление не выполнено,  оно проигнорировано в буквальном смысле  этого  слова. Почему  я  так  говорю?  Потому что есть информация,  что пограмма приватизации уже готова и находится  на  согласовании  в  Кабинете Министров и Администрации Президента,  а не в Верховном Совете.  В связи с этим не может не вызывать удивление трактовка Министерства юстиции,  которое  почему-то  взяло  на  себя  функции  чуть ли не Конституционного Суда и отмечает,  что постановление, в котором мы запретили  фонду  подписывать договоры купли-продажи,  не является легитимным.

 

     Напомню, что Фонд госимущества подчинен Верховному Совету,  а значит,  все  решения  Верховного  Совета в отношении подчиненного органа являются легитимными,  и даже более того  -  обязательными. Удивляет  также  и заявление исполняющего обязанности председателя Фонда госимущества Ланового о том,  что  действует  закон,  проект которого  внесен  Президентом,  о  международных торгах (тендере). Хотя  мы  в  соответствии  с   Конституцией   отклонили   поданный Президентом   законопроект  по  этому  вопросу.  Поэтому  все  эти суждения не могут,  по меньшей мере,  не удивлять, ведь в принципе над ними работают тоже юристы.  Наверное, наша область права стала делиться  не  только  по  классическим  критериям,  но  еще  и  по личностным критериям - кем это произносится.

 

     Поданная вам программа,  естественно,  нуждается в доработке. Это ответ на замечания тех,  кто будет  говорить,  что  ее  нельзя принимать  в  целом.  Я  с  вами  абсолютно  согласен:  в целом ее принимать нельзя.

 

     Более того,  все   предложения   к   программе   приватизации предлагаю   голосовать   с   учетом   замечаний  научноэкспертного управления Секретариата Верховного Совета  Украины  с  тем,  чтобы избежать дальнейших несуразиц и проволочек.

 

     Поданный законопроект во многом повторяет документ 1997 года, который,  кстати,  также  вносился  Фондом  госимущества.  Поэтому данная практика не является чем-то новым.

 

     Обращаю ваше внимание на некоторые моменты.  В первую очередь это распределение денежных средств.  Как вы помните,  при принятии бюджета  мы  определились,  что  80  процентов  денежных  средств, поступающих от приватизации  во  внебюджетный  фонд  приватизации, зачисляются в государственный бюджет.  Но так как это решение было принято буквально вчера,  то все цифры в этом проекте нуждаются  в уточнении ко второму чтению.

 

     Далее. Программа достаточно тесно связана с бюджетом. В каком плане?  Бюджетом поставлена  очень  высокая  планка  по  получению средств от приватизации.

 

     Если следовать   традиционными   путями,  по  которым  сейчас развивается приватизация,  то,  к сожалению,  мы данное задание не выполним.  Поэтому  предлагается  рассмотреть  некоторые позиции с тем,  чтобы  найти  возможность  хотя  бы  частичного   возмещения задолженности  по  всем  социальным  выплатам,  заработной плате и пенсиям.  Тогда,  возможно, мы получим запланированные средства от приватизации. Еще раз говорю о том, что проект документа абсолютно открытый,  прозрачный,  его  необходимо  обсуждать,   критиковать, высказывать свои замечания.

 

     Новым является  следующий  момент.  Неоднократно  в этом зале говорилось о неэффективности управления государственным имуществом со   стороны   Фонда   государственного   имущества.  Неоднократно говорилось и о том,  что  у  Кабинета  Министров  нет  возможности активно  влиять  на  эти процессы,  а все-таки Кабинет Министров и Верховный Совет  -  это  две  наиболее  работоспособные,  наиболее сильные  структуры у нас в стране.  Поэтому есть предложение,  и я прошу вас внимательно его выслушать  и  обсудить,  чтобы  в  части управления   государственным   имуществом   Фонд  государственного имущества был подчинен Кабинету Министров.  Это  даст  возможность оперативнее  решать  вопросы  управления.  Речь  идет  о получении дивидендов с тех государственных пакетов акций,  которые находятся в управлении,  о более эффективном влиянии на выбор уполномоченных лиц по управлению государственными пакетами акций, более серьезном спросе с государственных структур за управление. А то у нас сейчас получается, что управляет вроде бы фонд, а предприятия находятся в ведении   министерств.  С  кого  спрашивать  за  негативные  итоги управления?  Если спрашивать с фонда,  то мы,  к сожалению,  имеем негативный опыт.

 

     Далее. Серьезно уменьшены об емы, в частности по группе Г, по сравнению с прошлым годом.  Это свидетельствует о  том,  что  надо более  взвешенно подходить к процессу приватизации,  отказаться от вала - продавать быстрее,  лишь бы продать и выполнить  намеченные об емы,   -  а  перейти  к  конкретной,  точечной  приватизации  с достижением максимального эффекта.

 

     Уточнены задания  по  разделу  приватизации.  Введен   пункт, который  гласит,  что  "для  забезпечення  контролю за здійсненням державної програми,  додержанням законодавства" Фонд  госимущества разрабатывает  свои  нормативные  акты  в тесном сотрудничестве со специальной контрольной комиссией с тем,  чтобы  у  нас  потом  не возникали  вопросы,  почему  нелегитимен тот или иной документ,  и Министерство юстиции  не  высказывало  замечаний,  не  относящихся напрямую к ведению этого министерства.

 

     Уже сейчас   поступает  много  предложений  от  депутатов  по совершенствованию программы приватизации.  Они, естественно, будут рассмотрены,   как  внимательно  и  детально  рассматриваются  все замечания   и   предложения,   которые   подаются   депутатами   к аналогичного рода документам.

 

     Сейчас я готов ответить на имеющиеся вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання?  Запишіться.  Якщо  я не помиляюся,  ми втретє розглядаємо це питання, так?

 

     УГАРОВ Г.Ю. На 1998 год это первое рассмотрение.

 

     ГОЛОВА. То ми перелік розглядали?

 

     УГАРОВ Г.Ю. Да, то был перечень.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутате Гошовська.  Здається, вона була першою записана.

 

     ГОШОВСЬКА В.А., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Балаклійський виборчий округ, Харківська область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу.  Шановний  Геннадію Юрійовичу,  ваші тези і міркування,  звичайно, позитивні. Але мене цікавлять принципи і пріоритети приватизації.

 

     Ви декларуєте поміркованість у проведенні приватизації.  Який механізм цієї поміркованості?

 

     Далі. Ви порушуєте важливе питання:  забезпечення економічної ефективності   від   продажу   майна   як   для   підприємств,  що приватизуються, так і для держави. Чи на те є відповідний механізм і  запобіжні заходи?  Чи,  можливо,  продовжуватиметься під гарним законом  така  приватизація,  яка  нині  здійснюється,   тобто   - деіндустріалізація,  скорочення кількості робочих місць і знищення власної економіки?

 

     Чи є у вас якісь розрахунки,  що після приватизації,  яку  ви пропонуєте, зростатимуть виробництво й економіка?

 

     Дякую.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо за вопрос.  Если депутатов не устраивают какие-то положения в  предложенной  программе,  давайте  будем  их обсуждать,  изменять и принимать.  Проект,  который перед вами, не догма, а рабочий документ, с которым надо работь.

 

     Относительно умеренности и всего,  что с этим связано.  Я уже сказал,  что есть предложение отказаться от вала в приватизации. В заданиях на 1997 год предусматривалась приватизация по группе  "Г"

-  порядка  1400 об ектов.  Эта цифра не выполнена даже на десятую часть.  На следующий год задание уменьшено.  Давайте определяться. Если  сочтем нужным,  то эта цифра может быть еще более уменьшена, чтобы  достичь  максимально  взвешенного  и  реального  подхода  к процессам приватизации.

 

     По поводу эффективности данных процессов, то мировой практике известны случаи,  когда предприятие приобреталось для того,  чтобы его  закрыть  в  целях  создания  конкурентной среды.  Но подобные действия являются нарушением законодательства.

 

     А сокращение  рабочих  мест  и  ущемление  социальных   прав, которые  должны  обязательно  соблюдаться в процессе приватизации, законом  о  приватизации   запрещаются.   Если   подобное   где-то происходит,  то  здесь  дело  не  в  законах,  а  вина  конкретных руководителей, собственников.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Валентина Андріївна задоволена відповіддю.

 

     Депутате Донченко, прошу.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ, Луганська область). Спасибо, Александр Александрович. Прошу передать слово моему товарищу по партии Кириченко.

 

     ГОЛОВА. Миколо Олексійовичу, будь ласка.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська область).  Дякую.  Шановний Геннадію Юрійовичу! Скільки підприємств за цією програмою приватизуватиметься  в  Україні?  Чи входять сюди підприємства енергетичного комплексу?

 

     Дуже гостро   ставиться   нині   питання   щодо  приватизації "Укртелекому". Як із цим питанням?

 

     I останнє. Яка доля компенсаційних сертифікатів? Адже за нині чинним законодавством термін їхньої дії - до 31 грудня 1997 року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Микола   Олексійович   помилився  -  йдеться  не  про програму, а про закон.

 

     КИРИЧЕНКО М.О. Так, про закон!

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Что касается вопроса о численности  предприятий, которые  будут приватизироваться.  Для групп "Б",  "В",  "Г" - 933 об екта.  Но,  уважаемые коллеги,  и на нынешний  год  задание  по приватизации  об ектов  групп "Б",  "В",  "Г" не выполнено.  И,  к сожалению,  не выполнено по  суб ективным,  а  не  по  об ективным причинам.  Для того чтобы выполнять задачи по приватизации,  надо, как минимум, не мешать данной работе.

 

     По поводу   об ектов,   которые   вы   называете.    Это    - энергокомпании и все,  что с ними связано.  Их судьба определяется законом как предприятий,  не подлежащих  приватизации.  И  если  я правильно излагаю хронологию, то эти предприятия и сейчас в списке предприятий, запрещенных к приватизации.

 

     Относительно "Укртелекома".  Эта  отрасль  сейчас   даже   не рассматривается.  Говорить  можно  о  чем  угодно,  но,  например, приватизация "Бритиштелекома" дала доход в 14 миллиардов  долларов (эта   цифра   абсолютно  достоверная)!  Конечно,  "Укртелеком"  и "Бритиштелеком" - несопоставимы,  но в данном законопроекте речь о приватизации   "Укртелекома"  не  идет.  К  тому  же  в  законе  о приватизации  сказано,   что   запрещена   приватизация   "галузей зв'язку". Поэтому "Укртелекома" здесь нет (Шум у залi).

 

     По компенсационным   сертификатам.  Действие  компенсационных сертификатов  заканчивается  в  нынешнем  году.  Что  дальше?  Как неоднократно  подчеркивалось  в Верховном Совете,  не парламент их принимал и,  в принципе,  не Верховному Совету регламентировать их дальнейшую  судьбу.  Хотя к этому вопросу можно вернуться,  если в том будет необходимость.

 

     ГОЛОВА. Біда в тому, що в одному з попередніх законів, мабуть років  два  тому,  з  подачі  депутата  Пинзеника,  як я пам'ятаю, промайнула  така   юридична   категорія:   компенсаційні   майнові сертифікати.   Коли   брати  весь  економічний  механізм  та  суть приватизації,  то це якийсь квазідокумент,  він не має  і  не  мав юридичної сили ні тоді,  ні тепер.  Точніше, він має юридичну силу для тих, хто ввійшов у правовідносини, але утискає права громадян. Одначе оскільки така категорія вже існує як юридична,  то ми маємо відобразити в даному документі наявність тих сертифікатів. А люди, яких це стосується, повинні зрозуміти, що ними користуватися треба дуже обережно. Геннадій Юрійович пояснив, у чому їх різниця.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Разрешите еще уточнить касательно компенсационных сертификатов.  Сейчас  очень  многие имеют накопленный в абсолютно законном порядке запас  компенсационных  сертификатов,  проводятся многочисленные    аукционы   и   торги   с   приватизационными   и компенсационными сертификатами, поэтому их выдачу мы прекращаем 31 декабря этого года.  Но это финансовый инструмент,  с которым люди работали год,  два или три года тому  назад,  когда  был  накоплен какой-то капитал.  Может сложиться ситуация,  аналогичная той, что была  с  денежными  вкладами:  люди  поверили,  вложили  деньги  в Сбербанк, а потом все прекратилось и кто-то сказал: "Извините, так получилось".  Мне бы очень не хотелось, чтобы повторилась подобная ситуация с компенсационными сертификатами. Поэтому предлагается их действие,  без выдачи новых,  продлить на  1998  год,  чтобы  всех поставить   в   равные   условия.   Но   это  порождает  еще  одно обстоятельство.

 

     У нас в  бюджете  записана  прямотаки  астрономическая  сумма поступлений  от  приватизации  -  порядка  1,5  миллиарда гривень. Компенсационные   и   имущественные    сертификаты    ограничивают возможность  получения  этих  денег,  поскольку  продажа  об ектов осуществляется  и  за  деньги,  и  за   приватизационные,   и   за компенсационные  сертификаты.  Поэтому надо стремиться к тенденции сужения рынка...

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та народної освіти (ГорлівськийКалінінський виборчий округ, Донецька область).  Уважаемый докладчик! Стоит с вами согласиться, что  на  сегодня  взаимоотношения между Верховным Советом и Фондом госимущества - ненормальные, даже противоречащие закону.

 

     Скажите, определено  ли  в  проекте   закона   наказание   за нарушение  Фондом госимущества законодательства - продажу об ектов приватизации по заниженным ценам,  несвоевременность  расчетов  за приобретение  или  продажу  тех  или  иных предприятий,  нарушение порядка использования средств в процессе приватизации?

 

     И еще один вопрос.  Скажите,  охватывает ли этот законопроект газои  нефтепроводы,  соответствующие  предприятия и хранилища?  В настоящее  время,  как  вы  знаете,  они  уже  стали  акционерными обществами,  хотя входят в список предприятий, которые не подлежат приватизации.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо. К сожалению, мы принимаем только закон, и  это  не  уголовный  закон,  который  заставит  тех или иных лиц ответить по существу.

 

     Верховный Совет сделал все для того,  чтобы  вернуть  процесс приватизации  в  правовое  русло  с  тем,  чтобы руководители этих процессов  были  полностью  облечены  доверием  и  Президента,   и парламента.  Верховный Совет принял и постановления,  и законы,  и частные,  если можно так сказать,  определения в виде  интервью... Мне  остается  только  сожалеть,  что это не выполняется и не дает должного результата.  Если дела и далее пойдут таким  образом,  то логичным  будет  обращение в Генеральную прокуратуру с требованием привлечения к уголовной ответственности  за  превышение  служебных полномочий  тех  или  иных  лиц.  Ведь  не выполняются законы,  не выполняются постановления.  Это,  к сожалению,  все,  что  я  могу сказать.

 

     Касательно приватизации     нефтегазового     комплекса     и трубопроводов.  Трубопроводы у нас  запрещены  к  приватизации  по Закону о большой приватизации (статья 5,  раздел ІІ).  Об единение "Укрнафта"  также  попало  в  список   об ектов,   запрещенных   к приватизации.  Но вы абсолютно правильно говорите, что наблюдается такой процесс.  Вот свежая "Инвестиционная  газета".  Я  с  вашего разрешения   процитирую:   "19   грудня  Об'єднання  захисту  прав акціонерів звернулося до Президента України з  проханням  накласти вето   на   Закон   про  перелік  підприємств,  що  не  підлягають приватизації".  Мотивация какая?  Что  в  этот  перечень  включена "Укрнафта", "глибина приватизації якої становить 38,77 відсотка".

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Сідайте,  будь ласка, Геннадію Юрійовичу. Перед  обговоренням  цього  питання  привертаю   вашу   увагу   до обставини,  на  котру  зіслався  Геннадій Юрійович.  Вона потребує вашої ретельної уваги.

 

     Ми прийняли постанову,  за  якою  протягом  трьох  днів  Фонд державного  майна  зобов'язувався внести на розгляд Верховної Ради проект Закону про Державну програму приватизації на 1998 рік. Фонд не  виконав  доручення Верховної Ради,  тобто діє в даному випадку незаконно.  Чому так відбувається,  теж зрозуміло,  бо  в  державі здійснюється спроба вдатися до приватизації поза законом.  І ми ці спроби спостерігали тут,  розглядаючи деякі акти,  котрі вносилися на  розвиток указів Президента і актів Кабінету Міністрів.  І такі пропозиції відхилялися,  оскільки, ще раз повторюю, вони порушують Конституцію та законодавство України.

 

     Отож, беручи  все  це  до  уваги,  закликаю вас узяти активну участь в обговоренні документа.  Документ потрібен, з одного боку. А  з  другого,  маємо  звернутися  до тих суб'єктів правовідносин, котрі хочуть в незаконних межах  реалізувати  свої  намагання.  Це можна зробити один раз,  але все одно відповідальність наставатиме за законом,  і вона буде  кримінальною.  Я  мав  попередити  всіх, оскільки справедливість все одно буде відновлена, і всі ці процеси відбуватимуться лише  на  основі  Конституції  та  закону.  Іншого варіанта немає.  Якщо прибирається до рук майно не за законом,  то це називається правовою мовою "грабунком" з усіма наслідками, що з того випливають.  Прошу звернути на це увагу. Тому прошу всіх, хто братиме участь в обговоренні, зважити на таку обставину.

 

     Тепер стосовно того, що я казав на початку. Проект Закону про Національний пенсійний фонд,  підготовлений депутатом Квятковським за дорученням Верховної Ради,  треба теж розглядати паралельно  із цим  документом,  оскільки  там  визначено  джерела  для створення фонду,  а передбачаються вони за  рахунок  використання  механізму приватизації. Пропоную внести його до порядку денного.

 

     Ставлю на голосування таку пропозицію. Це дуже важливо.

 

     "За" - 185.

 

     Ще раз ставлю на голосування,  будь ласка.  Нагадую: потрібно 226 голосів (це не процедура). Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Прошу проголосувати ще раз на прохання депутатів.

 

     "За" - 224.

 

     Депутати Поживанов і Парасунько просять  проголосувати.  Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Вибачте, порушиться логіка розгляду документа.  Якщо так,  то ми мусимо знімати проект з розгляду.  А це принципово неправильно. Бо  цей  проект  закону  слід розглянути до прийняття бюджету.  На пропозицію депутата Даниленка ще раз ставлю на  голосування.  Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Я розумію,  що,  можливо,  окремі несвідомі депутати,  які не усвідомили суті справи,  не  голосують.  Але  я  знаю,  що  кілька депутатів  хочуть,  щоб  не  розглядалося дане питання.  Я не хочу поіменного голосування. Ще раз прошу визначитися голосуванням щодо цього. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Пропоную обмінятися  думками  з  даного приводу.  Будь ласка, запишіться.

 

     Депутате Головко, прошу.

 

     ГОЛОВКО А.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Волочиський виборчий округ,  Хмельницька  область). Прошу передати слово Івану Сергійовичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Анатолію Федоровичу. Шановні колеги, я дуже прошу всіх з увагою поставитися  до  пропозиції  Голови  Верховної Ради.  Йдеться  про  введення  в законне конституційне русло даних процесів.

 

     Крім того,  оскільки  внесенням  цього  питання   ми   можемо розв'язувати   низку   серйозних  проблем,  пов'язаних  із  нашими виборцями-пенсіонерами,  ветеранами,  то  варто  таке  обов'язково зробити.

 

     Зрозуміло, що якась частина,  можливо,  не зрозуміла, а якась частина  не  хоче   законного   розв'язання   питань,   комплексно пов'язаних  з  тим,  що  ми  маємо від процесів приватизації та що маємо в соціальній сфері.  Але  то  тільки  частина  депутатів,  і незначна.

 

     Тому я   прошу,   Олександре   Олександровичу,  поставити  на голосування в поіменному режимі,  коли ще  одне  голосування  буде нерезультативним.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Здесь  можно спорить "за" или "против".  Но вы помните,  как мы тяжело преодолевали вето Президента на пенсионное законодательство.  Все время натыкались на одно: Кабинет Министров спрашивал, где взять источник пополнения пенсионного фонда?

 

     Это не  значит,  что  если  мы   сейчас   нажмем   кнопки   и проголосуем,   то  все  состоится.  Но  данный  вопрос  необходимо рассматривать.  И нужно искать нетрадиционные источники пополнения пенсионного  фонда.  Ведь  демографическая  ситуация  сложилась  в Украине таким образом,  что 14 миллионов пенсионеров,  а только  9 миллионов  реально  работает  в сфере производства из 25 миллионов трудоспособных - такова нагрузка на  товаропроизводителя.  Поэтому действующее  пенсионное  законодательство сегодня не удовлетворяет ни общество, ни человека, который ждет пенсию.

 

     Следовательно, вопрос необходимо рассматривать.

 

     ГОЛОВА. Всі пропозиції однозначні.  Через те ще раз ставлю на голосування   внесення   додатково   цього  питання  паралельно  з розглядом основного. Будь ласка. Ви якраз повинні підтримувати.

 

     "За" - 202.

 

     Депутате Попеску, будь ласка.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (Глибоцький виборчий  округ,  Чернівецька область). Дякую. Прошу передати слово депутату Пєхоті.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Московський виборчий  округ,  Харківська область).  Олександре Олександровичу,  я виступаю теж за внесення. Але водночас стосовно першого питання є дуже  багато  неузгоджень, насамперед  щодо  розподілу  коштів  цього  фонду.  Тому нам треба обговорити  і  поставити  це  як  мету  в  процесі   доопрацювання пропонованого проекту.

 

     ГОЛОВА. Про те і йдеться. Депутате Моцпан, прошу.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской  партий  Украины.  Уважаемый  Александр   Александрович, уважаемые коллеги!  Здесь не может быть сомнений. Этот вопрос надо вносить в повестку дня.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку. Шановні колеги! Ідеться про те, що сьогодні приватизується  майно,  створене  на  кошти  попередніх поколінь - нинішніх пенсіонерів.  Тому цю процедуру треба використати  й  для задоволення   їхніх   претензій   на  майно.  Ми  повинні  проект, підготовлений за рішенням Верховної Ради,  зараз внести до порядку денного,  оскільки  після  реалізації Закону про Державну програму приватизації на 1998 рік треба визначити межі  співвідношення  цих двох законів.

 

     Ми розглянемо так, як пропонував депутат Пєхота: спочатку цей проект закону, а потім інший законопроект.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  внесення  до  порядку денного даного питання.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Я не хочу поіменно ставити.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Будь ласка, обговорюємо.

 

     Депутат Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.   Фракция  Социалистической  и  Селянской  партий Украины.  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые коллеги! Я поддерживаю  нашего  председательствующего,  уважаемого Александра Александровича Мороза в том, что Закон о Государственной программе приватизации  на  1998 год надо принимать.  Я согласен с тем,  что только законным образом должна осуществляться приватизация в нашем государстве.  Но вместе с тем,  уважаемый Александр Александрович, логика событий в процессе приватизации государственного  имущества за  последние  7  лет,  начиная  с  принятия  предыдущим Верховным Советом Закона о приватизации государственного  имущества  в  1992 году и те последствия,  которые на сегодня мы имеем в экономике (а последствия - это массовая нищета людей), заставляют меня говорить несколько иначе по данному вопросу.

 

     Уважаемые коллеги! Все мы были свидетелями принятия во втором чтении Государственного бюджета на 1998 год.  И справедливо сказал один депутат: мы делим миллионы, а разграбили миллиарды. Так оно и есть.  Приватизация,  проводимая в нашей стране,  -  это  также  в известной   степени  ограбление  населения,  тех  же  пенсионеров. Приведу конкретный пример.  На Трипольской тепловой электростанции 64  руководящих  работника  согласно действующему законодательству выкупили (не украли!) 18,5 миллиона акций по 300 тысяч на  каждого номинальной  стоимостью 25 копеек за акцию.  Каждым было уплочено, надо  полагать,  где-то  по  75  тысяч  гривень.  Сразу  же,   это оперативная   информация,   акции  были  перепроданы  коммерческим структурам по 3 гривни 50 копеек.  Такова на  сегодня  цена  акции энергетических  компаний,  иногда  она поднимается до 5-6 гривень. Таким образом каждый из участников этой аферы,  иначе я не могу ее назвать,  получил  чистый  доход  975  тысяч  гривень.  Вся страна строила тепловые,  атомные и гидроэлектростанции,  а теперь кто-то это приватизирует.

 

     Поэтому нельзя  не  согласиться  с  предположениями  депутата Игоря Васильевича Квятковского о том,  кто положил  глаз  на  наши энергетические   компании   как   основу   нашей   национальной  и экономической независимости,  это - иностранные инвесторы.  В  том числе  и пенсионные фонды Соединенных Штатов Америки.  Вот на кого будут работать теперь  наши  энергетические  мощности.  Вы  хорошо знаете,  что  приватизация  в  Венгрии,  которая  всеми ставится в пример в бывшем постсоветском мире,  в конечном итоге  закончилась захватом  западными  инвесторами  энергетических компаний в первую очередь.  Все остальное не работает. Точно такая же ситуация может быть и у нас. Им ведь не нужна сильная экономика Украины, им нужна только наша земля.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Демократична  партія  України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Учора під час тривалого обговорення проекту Державного бюджету  на  1998 рік   виникало  це  проблемне  питання  -  про  Державну  програму приватизації,  про те,  куди зникають кошти від  приватизації.  Це серйозне питання,  яке не розв'язується нормально, оскільки й досі ми політично не визначилися щодо форм господарювання:  одні  -  за багатоукладну  економіку,  інші  - проти;  одні - за приватизацію, інші - за націоналізацію;  одні - за незалежну Україну,  інші - за Союз.  Найболючіша проблема - ділити державне майно, нажите тяжкою роботою  кількох  поколінь  працелюбних   людей,   які   трудилися здебільшого на ентузіазмі, за-півдарма, не заробили нічого собі на старість, про "чорний день".

 

     Верховна Рада  встановила,  що  80   відсотків   коштів   від приватизації  надходять  до  державного  бюджету.  Це справедливо. Треба лише уточнити:  на які соціальні програми спрямовуватимуться ці кошти.  Переконаний, вони мають бути використані насамперед для виплати пенсій та соціальних допомог людям похилого віку, тим, які протягом   десятиліть   трудилися   в  матеріальній  сфері,  тобто створювали державне майно.  У цьому майні життя літніх людей, їхні гроші,  ніде  в  іншому  місці  вони  не  лежать  - ні на банкових рахунках в Україні,  ні на банкових рахунках поза Україною,  ні  в пенсійному фонді.

 

     Отож чи в цьому законі, чи в іншому, чи в бюджеті, який ми ще не ухвалили,  треба передбачити,  як,  через який механізм основна частина     грошей     від     приватизації    державного    майна спрямовуватиметься на гідне  життя  в  старості  державним  людям, скажемо так про них - наших пенсіонерів.

 

     Що стосується  "последствий",  про  які  говорив  тут депутат Моцпан,  то  дозвольте   зацитувати   з   історичного   документа: "Необхідність  дати  простір  ринковим  відносинам  диктується  не чиїмись суб'єктивними бажаннями.  До цього  підводить  об'єктивний хід  розвитку  нашого  минулого  і  сучасного,  який  свідчить про неспроможність   системи   командно-розпорядчих   відносин,    яка базується  на  тотальному  одержавленні  власності".  Це матеріали жовтневого пленуму ЦК КПРС 1990 року.  Але не хотіли цього зробити і  не  зробили  досі.  Тому  забарився  перехід  від  тієї системи економіки до нової.  I винні в цьому ті, що тут найбільше говорять про  інтереси  трудящих,  але  мають  за спеціальність жити на цих інтересах. Схаменіться.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Я прошу розглядати питання по суті.

 

     Депутате Вітренко, будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.  Поважне  панство! Верховна Рада 13 скликання продовжує розгляд процесу приватизації, який  започаткований  в  Україні з 1991 року і в тому самому руслі триває.  Запропонована Державна програма приватизації на 1998  рік нічим  не  відрізняється  від  програми  1997  року  і має на меті продовжити  той  самий  розпродаж  майна.   Держава-банкрут,   яка розкрутила тільки фінансові спекуляції,  а руйнує своє матеріальне виробництво,  нині ще може жевріти тільки  за  рахунок  розпродажу підприємств.   Ось   чому   політичні   сили,  котрі  приватизацію підтримали, здійснюють її і від того мають дивіденди. Ці політичні сили  можуть  і  сьогодні  проголосувати  за  пропоновану Державну програму приватизації.

 

     Зрозуміло, що депутати -  члени  Прогресивної  соціалістичної партії підтримувати такий курс і таку програму не будуть.

 

     Особисто я отримую дуже багато листів з приводу приватизації. Ось один із них з Полтавщини про  приватизацію  системи  обленерго Полтавської   області.   Цитую  (російською  мовою):  "Руководство предприятия поделило акции по  трем  спискам:  первые  два  -  это работники   предприятия,   пенсионеры,   а  в  третий  (повышенной секретности)  вошло  руководство.  Дележ  акций  происходит   так: работникам  и  пенсионерам  на один ваучер выдают по 200 акций,  а жирующему руководству - по 5 тысяч акций". Це типовий приклад.

 

     А тепер пан Гетьман  із  паном  Квятковським  пропонують  нам зіграти  ще в одну гру - в Національний пенсійний фонд,  внаслідок чого пенсіонери нібито отримуватимуть пенсію через гру  акцій.  Не отримуватимуть! А пан Пустовойтенко ще інше запропонував (ми вчора в комітеті розглядали):  виплачувати заборгованість  у  заробітній платі  за рахунок коштів від приватизації.  Тобто зацікавити самих трударів,  щоб вони власними руками кинули на приватизацію свої  ж підприємства. Їм сьогодні дадуть маленьку кістку, а завтра не буде ні підприємств, ні їхніх робочих місць. Треба розуміти, що світова конкуренція - жахлива.

 

     I ті,  що  скуповують  підприємства,  їх  просто технологічно знищуватимуть,  аби не було робочих місць,  не було вдосталь нових розвинених технологій у нашій державі.

 

     Ось чому я переконана:  треба радикально змінювати економічну політику  держави.   Зокрема   не   приймати   Державну   програму приватизації,  а приймати Закон про трудові колективи і,  навпаки, давати людям змогу контролювати свої підприємства та  процеси,  що відбуваються   в   них.   Цей   законопроект  вам  роздано,  і  ми проголосували ухвалу розглядати його в листопаді 1997 року.

 

     ГОЛОВА. Виступає депутат Пєхота,  Комітет з  питань  бюджету. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Партія  регіонального  відродження.  Я вийшов на трибуну не тому, що боюся приватизації, як дехто боїться програми. Адже  якщо  не  мати  програми і цілісного плану розв'язання даної проблеми,  то ми заженемо її в глухий кут  і  матимемо  ще  більші втрати.

 

     Проте я  не  погоджуюся  з автором законопроекту,  що в такій програмі  не  зацікавлені  регіони,  що   навіть   програми,   які здійснювалися   за   рахунок   приватизації  в  регіонах,  за  цим документом зводяться нанівець.

 

     До того ж як голова підкомітету  Комітету  з  питань  бюджету повинен  сказати  про  певну неузгодженість у процесі використання коштів  від  приватизації.  В  одному  випадку  (підпункт   2.9.3) сказано,  що до державного бюджету надходить 99,5 відсотка.  Вчора ми проголосували за 80 відсотків,  а в розділі  2  частини  IV  ці кошти розподіляються в такій пропорції: 50 відсотків до державного бюджету  на  фінансування  соціальних  програм,   а   підприємству залишається  48 (це від приватизації об'єктів соціальної сфери,  і аналогічно за іншими  програмами  приватизації).  Соціальну  сферу нині фінансувати з державного бюджету дуже важко,  і ми знаємо, як це робиться.  Тому вважаємо,  що такі програми треба наблизити  до регіонів. Активно декларується підвищення ефективності виробництва через   програму   приватизації.   Розуміємо,   що   це    порожнє декларування.  Поки що приватизація, на жаль, у жодному регіоні не засвідчила,  що результатом її стало зростання  виробництва.  Тому потрібно  програму  поставити  з  голови на ноги,  наблизити її до регіонів. Тоді буде більше користі.

 

     Наведу приклади з двох регіонів.  Вам  усім  відомо,  шановні депутати,  коли  сталася  аварія  в  Харкові  на  насосній станції Деканівських очисних споруд,  то  не  з  державних  коштів,  а  за рахунок  приватизації  на  ліквідацію аварії було виділено понад 5 мільйонів.

 

     В аналогічній ситуації і район навколо Павлового, де я вивчав становище  за завданням Верховної Ради.  I там теж біда:  берегову смугу поглинув Дніпро.  На виконання робіт із ліквідації наслідків стихії  бракує  грошей.  Очевидно,  підприємства,  які  здійснюють приватизацію в Запоріжжі,  могли  б  частину  коштів  виділити  на підтримку  жителів,  котрі опинилися в біді.  Тоді б,  напевне,  і зацікавленість регіонів була б більша.

 

     Пропоную під час доопрацювання цього проекту зробити  більший наголос на регіональні програми,  з допомогою яких можна підвищити ефективність виробництва.  З центру ні соціальних,  ні економічних проблем не розв'язати.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате   Степенко,  прошу.  За  ним  -  депутат Швидкий.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Шановні  колеги!  Шановні друзі!  Я не перший раз виступаю з питання приватизації і дивуюся, невже і ми  тут,  і  в  Кабінеті  Міністрів,  і  в  президентських структурах   такі   безтолкові,   що  не  розуміємо  одного:  якщо підприємству (чи це державне підприємство,  чи  приватизоване)  не дати  можливості  нормально працювати,  воно не зможе вижити в цих жахливих умовах і давати користь нашій державі.

 

     Давайте проаналізуємо,   як   працюють   підприємства   після приватизації  -  краще  чи  гірше?  Декілька  разів вносимо зміни, доповнення.  А навіщо?  Для того, щоб показати, нібито проводиться якась робота, ідуть якісь реформи.

 

     Усе це дурниця,  усе це неправда.  Так,  є підприємства,  які потрібно приватизувати.  Як відомо, гуртове - чортове. Та ми й для підприємств,  які  впливають  на розвиток всієї економіки України, які  аж  ніяк  не  можна  приватизовувати,  стараємося   підшукати ефективного господаря. Його не буде.

 

     Тому я  пропоную,  Олександре Миколайовичу,  дати протокольне доручення і ще раз заслухати інформацію Антимонопольного комітету. Для того щоб приватизоване підприємство працювало (вдумайтеся,  що я кажу!),  треба близько 800 різних  дозволів,  різних  погоджень. Спробуйте   щось   зареєструвати.  І  в  основному  це  стосується військових заводів.

 

     Ми говоримо  про  вітчизняне  виробництво  запасних   частин, техніки.  Як  голова  Спілки  вітчизняних  виробників  (члени цієї спілки  люди  дуже  розумні,  мудрі,   на   них   іще   тримаються підприємства) офіційно кажу, що цього не буде, поки ми законодавчо не закріпимо,  що заводи,  які переходять на  випуск  нового  виду продукції чи техніки,  обов'язково повинні мати пільги. Якщо їх не буде, ніяке підприємство працювати не зможе.

 

     Далі. Конкретне питання щодо переробки  сільськогосподарської сировини.  Уже  навіть  оця  трибуна  зрозуміла,  що  коли  загине сільське господарство,  загинуть і  переробники.  І  оті  увертюри навколо переробних підприємств - віддати 51 відсоток,  52 відсотки акцій...  Це не спрацювало і не спрацює,  якщо  цим  підприємствам також не дати можливості нормально працювати.

 

     Я подавав  запит  щодо  цукрового  виробництва.  Це  ж  треба додуматися,  щоб у жовтні брати за переробку цукрового  буряка  40 відсотків!   Будуть  розвиватися  цукрові  заводи?  Не  будуть!  У наступному році,  я гарантую,  половина їх не працюватиме.  Тому я хотів би, щоб таке доручення було.

 

     І останнє.    Олександре   Миколайовичу,   давайте   все-таки поставимо  питання  так,  як  закон  про  вибори,  і  в  комплексі розглянемо ситуацію в агропромисловому комплексі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий. За ним - депутат Кожушко.

 

     ШВИДКИЙ П.Є.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань ядерної політики і ядерної  безпеки  (Жовківський  виборчий округ,   Львівська  область).  Шановні  колеги  народні  депутати! Шановний пане  головуючий!  Усі  промовці  мають  рацію.  Справді, будь-яка   реформа,   де   б   вона  не  проводилася,  особливо  в господарстві,  призводить до погіршення.  Давайте  з  того  будемо виходити.

 

     Запитаймо себе,  чи  потрібна нам була та реформа?  У нас був закритий простір,  де була дешева сировина,  дешеві енергоносії  і препогана  технологія,  яка  давала нам можливість за рахунок отої дешевої сировини,  дешевої робочої  сили  і  всіх  інших  факторів виробляти  продукцію,  ціна  якої  більш-менш відповідала світовим цінам.

 

     Що ми маємо тепер,  після того як,  так би  мовити,  відкрили свої  кордони?  Ми вийшли на світовий простір.  Ціни на сировину й енергоносії відповідають світовим. А технологія відстала. До речі, така проблема не тільки в нас. Ми були в Німеччині - там так само: технологія препогана (у Німеччині!), великі концерни, які там були створені,  наприклад,  хімічні,  не можуть конкурувати на світових ринках.  І через те - хочемо ми  того,  чи  не  хочемо  -  реформи потрібні.

 

     Наступне. Приватизація  -  це  панацея від усіх тих бід?  Ні. Приватизація  -  це  півсправи.  Треба,  щоб  з'явився  нормальний менеджмент. Давайте будемо з того починати.

 

     Наприклад, німці  чітко  усвідомили,  що  найкраще  працює те підприємство,  яке має до 250 працюючих.  Воно кероване, мобільне, його  можна  реорганізовувати.  Скажімо,  східні німці,  маючи оті великі  підприємства,  намагаються  створювати   такі   структурні підрозділи,  щоб  хоч частина їх працювала нормально,  якщо не все підприємство.  І це їм вдається.  У нас так не робиться,  бо в нас приватизація, план і тому подібне.

 

     Я вважаю,  що треба нормально проводити приватизацію, якщо ми називаємо це приватизацією.  Скажімо, акціонерне товариство - це ж не приватизація, а фактично інша форма управління підприємством.

 

     І ще одне. Чи може держава бути добрим власником? Ні, шановні колеги.  Держава  може  дуже  добре  захищати  соціальні  гарантії громадян,  тому що вона має всі важелі, має законодавчу базу і так далі.  І держава  є  поганим  власником.  Ми  прийняли  Закон  про підприємства,    але   він   не   дає   можливості   притягти   до відповідальності керівництво.  Коли в нас був покараний  керівник, який,  скажімо, гробить підприємство? Треба шукати якийсь вихід із цього.

 

     Хочу сказати,  що програма потрібна, але в даному разі вона є декларативною. Якщо вже її приймати, то в першому читанні, а потім конкретизувати  з  урахуванням  зауважень  і  тоді  вже   приймати нормальний документ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви правильно зазначили,  що потрібна нова система управління.

 

     Будь ласка, депутате Кожушко. За ним - депутат Кармазін.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Я  просил  бы председательствующего соблюдать Регламент. Из-за  того,  что  мы  голосуем  один  вопрос  по  15-20  раз,   у избирателей складывается отрицательное мнение о нас.

 

     Теперь по   существу   этого   вопроса.   На   первой  стадии приватизации мы имели такие же законы. Недостатком было отсутствие экономического  обоснования.  Я  не  раз  выступал  здесь по этому поводу. Что будет иметь государство вследствие принятия закона? Мы говорим,  что  надо  приватизировать  об екты группы А,  группы Б, группы Г и так далее. Что это даст экономике? Где расчеты?

 

     Для чего  мы  проводим  приватизацию?  Всем  известно  -  для эффективного   использования   мощностей  и  так  далее.  Практика показала, что эффективного использования нет.

 

     Теперь другая   сторона.   Вместо    того    чтобы    сделать экономический  анализ,  что  это  дает  и что это будет стоить для страны,  мы просто вносим проект закона на рассмотрение  и  хотим, чтобы  он  был  принят  на  основании  голословных заверений в его эффективности. Давайте будем последовательными в своей работе.

 

     Мы приняли постановление о  приостановлении  приватизации  до того  времени,  пока  не  будет  назначен новый руководитель Фонда государственного имущества. Приватизация идет.

 

     Вопреки законам о трубопроводном транспорте,  энергетике идет приватизация этих об ектов.

 

     Скажите, мы,  депутаты  Верховного  Совета,  должны выполнять свое обязательство?  Мы дали месяц на то, чтобы проанализировать и доложить здесь,  что у нас делается.  Комиссия работает? Работает. Месяц прошел - результатов нет.

 

     Естественно, оба  закона  имеют  определенную  ценность,   но все-таки  должно быть экономическое обоснование,  что это даст для страны,  для  каждого  гражданина.  После  этого  я  буду  решать, голосовать  или  нет.  Иначе это позволит власти,  которая привела народ к  обнищанию,  дальше  действовать  так  же.  Есть  закон  о приватизации.   Поэтому,   нажимая   кнопки,   думайте,  какое  вы принимаете решение.

 

     Итак, предложение.  К  проектам  обоих  законов  должно  быть представлено  экономическое обоснование - что это даст для страны, для   каждого   гражданина   Украины.   После   этого   можно   их рассматривать.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Слово  надається Кармазіну Юрію Анатолійовичу.  Потім виступить Анатолій Степанович Даниленко  від аграрників, і на цьому завершимо, бо повторюємо одне й те ж.

 

     Будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати!  На жаль,  ми запізнилися з прийняттям цього закону.  У статті 4 Закону  України про приватизацію державного майна було чітко записано, що Верховна Рада України  щороку  не  пізніш  як  за  місяць  до  затвердження Державного  бюджету,  але  до  початку наступного бюджетного року, повинна затверджувати державну програму приватизації на  наступний рік.

 

     І сьогодні  нам  треба  як ніколи поспішати,  щоб до третього читання проекту бюджету закласти ті основи,  які можуть бути якось узгоджені з ним. А взагалі, повторюю, ми вже запізнюємося. Це не з вини колеги Угарова, я це добре розумію.

 

     Чим докорінно відрізняється цей проект програми від  програми на  1997  рік,  яку  ми затверджували влітку?  На мій погляд,  тут певною мірою є спроба знову наступити на граблі,  уже вдруге,  але для нашого народу то буде болючіше.

 

     Так, у  пункті  3.1  розділу  3  частинами восьмою і дев'ятою передбачається,  що стратегічно важливі підприємства за переліком, що   затверджується   Кабінетом   Міністрів   України,   а   також науково-дослідні   інститути,    науководослідні    та    проектні організації,  автотранспортні підприємства, що мають мобілізаційні резерви,  підлягають приватизації і входять до  групи  Г.  На  мій погляд,  включення цих об'єктів до групи Г є дуже небезпечним.  До речі,  у попередній програмі цього не  було.  Ми,  мабуть,  хочемо зробити собі гірше.

 

     Шановні народні  депутати!  Життя  показує,  що наша заборона приватизації окремих об'єктів є просто фікцією.  Зокрема, я маю на увазі   майно   державного   підприємства   "Чорноморське  морське пароплавство",  з приводу якого ми  не  ставили  запитання:  що  ж відбувається? Так от що ж відбулося.

 

     Виконавча влада  робила все для того,  щоб розбазарювати флот України.  Нам ледь удалося попередити загрозу  банкрутства  ЧМП  у червні  1997  року (ось чому я проти того,  щоб Кабінету Міністрів надавалися  повноваження,  про  які  тут  говорилося).   Унаслідок цілеспрямованих   дій   колишнього   міністра  транспорту  України Данькевича,  його заступника Золотоверха,  погоджених  з  радником Президента  України  Рижовим,  створювалася  величезна  мережа так званих  офшорних  компаній.  Це  робилося  на  порушення   чинного законодавства  України  (тут  я  звертаюся  до  Комісії  з  питань приватизації) та протизаконними способами під гаслами  недопущення арешту суден ЧМП в іноземних портах та зменшення оподаткування ДСК ЧМП.   Справжнім   призначенням   цих   офшорних   компаній   було відсторонення державного підприємства від управління, експлуатації закріплених суден і перехоплення управління  державним  фінансовим джерелом,  вивезення  його за кордон і позбавлення контролю з боку держави.  Змінювалася форма власності,  а Фонд державного майна  в переважній  більшості  випадків не був поінформований про передачу суден,  які перебувають у державній власності,  сам  відсторонився від здійснення контролю, як і Генеральна прокуратура України - від нагляду за дотриманням чинного законодавства. Навіть незважаючи на нагадування  комісії,  Генеральна  прокуратура не вжила адекватних заходів.

 

     Унаслідок цього закріплені за ДСК  ЧМП  судна  були  передані офшорним   компаніям,   що   є  прямим  відчуженням  суден  і  від пароплавства, і від держави, хоча все це й прикривалося фальшивими посиланнями  на  те,  що  ці  компанії  ніби-то  на  сто відсотків належать Україні.

 

     І от  у  цій  програмі  йдеться  про  продаж  акцій  офшорним компаніям   за   сертифікати.   На  жаль,  справжні  власники  цих сертифікатів у більшості випадків перебувають за  межами  України. Іноземні  громадяни  мають змогу заставляти майно,  яке ще недавно було нашим, і отримувати гроші.

 

     Фактично держава  Україна  під  приводом  захисту   державної власності  втягнута в кримінальні комбінації,  що вже призвело,  і не- безпідставно,  до публічних звинувачень держави у співучасті в цих комбінаціях з метою ухилитися від сплати реальних боргів, хоча в багатьох випадках борги штучно роздуті.

 

     Я наведу приклад переходу власності,  щоб ви  зрозуміли,  яку небезпеку  містить  у собі і ця програма,  якщо ми не приділимо їй достатньо  уваги.  Це  перехід  власності  на   теплохід   "Дмитро Шостакович",  на  якому  ще недавно в Одеській області відбувалася зустріч трьох президентів.  Він  був  переданий  компанії  "Бейкер Невігейшн  Корпорейшн",  яка  у  свою чергу оформила гарантію на 6 мільйонів 750 доларів США на користь ЧМП в рахунок ніби-то наявної заборгованості перед швейцарською фірмою "Планмарин".  Ця гарантія була підтверджена заставою судна.

 

     Після вимоги кредитора терміново сплатити суму,  зазначену  в гарантії,  він заявив про права на цю офшорну компанію.  І 8 липня компанія "Планмарин" стала власником  компанії  "Бейкер  Невігейшн Корпорейшн", а отже, і формально належного їй, а фактично Україні, теплоходу  "Дмитро  Шостакович".   Призначила   нових   директорів компанії.

 

     Звісно, ми   вимагали,  щоб  Генеральна  прокуратура  України терміново подала позов  в  інтересах  нашої  держави,  довела,  що теплохід  протизаконно,  без  дозволу Фонду держмайна,  перейшов у власність компанії "Бейкер Невігейшн Корпорейшн".  Визнання  цього факту зняло б й інші проблеми.

 

     Тому, шановні   народні  депутати,  надавати  право  Кабінету Міністрів України впливати на діяльність Фонду державного майна  я вважаю  абсолютно  безпідставним  і  неможливим  у даній ситуації. Впливати на цю ситуацію може тільки Верховна Рада.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Даниленко Анатолій Степанович,  голова  комітету. За  ним  - депутат Кузнєцов.  І завершуємо.  Ми вже два регламенти використали.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).   Спасибі.  Шановний  Олександре  Миколайовичу!  Шановні колеги!  Яку мету ми ставили,  коли починали приватизацію? Яким ми хотіли  бачити  життя  людей  і скільки хотіли створити додаткових робочих місць?  Ми хотіли посіяти добру надію  на  краще  життя  в кожній сім'ї.

 

     На мою  думку,  розглядаючи сьогодні документ,  підготовлений нашим колегою Угаровим,  ми поспішаємо,  тобто  хочемо  прискорити процес  приватизації.  До  законодавчої  бази,  яку  створювала ще Верховна Рада  дванадцятого  скликання,  нам  треба  було  вносити зміни.  Ми це зробили,  і слава Богу.  Зокрема,  внесли зміни щодо оренди з правом викупу до Закону  про  оренду.  Згадайте,  скільки державних  підприємств  було  викуплено через оренду із заниженням вартості основних фондів.

 

     Сьогодні є   намагання   об'єднати   майновий   і   земельний сертифікати. Міністерство юстиції, на жаль, наполягає на цьому. На мою думку, Верховна Рада ні в якому разі не повинна допустити, щоб приватизація землі здійснювалася такими ж галопуючими темпами,  як це було з майновими сертифікатами,  які люди продавали на базарах, у людних місцях.

 

     Від імені  своїх  колег народних депутатів,  які обговорювали цей законопроект, хочу наголосити, що його норми треба пов'язувати із   Законом   про  особливості  приватизації  в  агропромисловому комплексі.  Приватизувавши відповідно до закону,  який  я  згадав, цукрові заводи,  інші підприємства агропромислового комплексу, ми, по суті,  маємо тепер  різке  зменшення  виробництва  і  переробки сільськогосподарської продукції.

 

     Виходячи з того,  що я сказав, пропоную ще раз повернутися до цього законопроекту пізніше,  коли буде належно  обгрунтовано,  що матимуть від цього регіони,  райони і,  врешті-решт, безпосередньо люди, які там живуть і працюють.

 

     На мою думку,  такі плачевні наслідки приватизації  ми  маємо тому,   що   надзвичайно  послаблений  контроль  з  боку  Кабінету Міністрів (мій колега Кармазін наголошував на цьому).  Водночас ми повинні  посилити  контроль  з  боку  Верховної Ради і,  звичайно, конкретну відповідальність.

 

     Приватизація повинна здійснюватися не заради приватизації,  а заради  того,  щоб  у  нас  запрацювали  сільське  господарство  й промисловість.  Ми  маємо   змінити   концептуальні   підходи   до приватизації,  її ідеологію.  Та,  на жаль, ми галопуючими темпами рухаємося в тому ж напрямі, який до добра не приведе.

 

     Тому я пропоную проект закону,  який сьогодні  розглядається, доопрацювати.  Бо  від  того,  який  ми  приймемо  сьогодні закон, залежить,  яким  шляхом  підемо  в  1998  році.  Що  ми  мали  від приватизації  в  1997?  Ми  заклали  в  бюджет ці кошти,  які мали отримати,   сподівалися,   що    вони    підуть    на    підтримку агропромислового    комплексу,    на    відшкодування    понесених господарствами  затрат   на   будівництво   об'єктів   соціального призначення. А в результаті держава і люди нічого не отримали.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузнєцов. За ним - депутат Москаленко.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету (Краматорський виборчий  округ,  Донецька область).   Уважаемые   депутаты!   Уважаемые   граждане  Украины! Уважаемый председательствующий!  Сегодня  -  один  из  центральных моментов существования нашей экономики: мы рассматриваем программу разбазаривания общенародного добра!

 

     Я хочу вам напомнить некоторые эпизоды из того, что случалось в нашей стране (и не только в нашей) после того,  как утрачивалась власть над собственностью. Вы прекрасно помните, что в 1992 году и нашу  родную  Украину,  и  Россию,  и  другие  страны СНГ охватили безудержные процессы инфляции.  Никто не говорил о том, как на это повлияла приватизация.

 

     Напомню вам    простую    истину.    Реальная   покупательная способность и стабильность рубля при советской  власти  не  только обеспечивалась золотым запасом страны,  запасами валюты,  товарной массой,  которая  бросалась   в   обращение,   но   прежде   всего гарантировалась  общенародной  собственностью.  И  как  только  мы приватизировали 50 процентов этой общенародной  собственности  (во многих  странах,  например  в  России,  даже больше),  обвал новых кредитных платежных  средств,  которые  называются  сертификатами, ваучерами и так далее, привел к тому, что цены буквально взлетели. И за все это заплатил наш народ.

 

     Вы прекрасно знаете,  что сейчас творится с  так  называемыми мелкими   вкладчиками.   Мы   втянули   в   процессы  приватизации пенсионеров, домохозяек, рабочий класс, крестьянство. И чем же это закончилось? На предприятиях, которые приватизированы, этих мелких вкладчиков  -  пенсионеров,  рабочих,  крестьян  не   слушают   на собраниях акционеров,  их туда даже не приглашают. Народ вымирает, и акции,  которые  эти  люди  должны  были  получить  в  обмен  на сертификаты, и денежные средства переплывают в руки жиреющей новой буржуазии.  Идет неприкрытый  грабеж  народа.  Наша  партия  резко выступает против продолжения приватизационных процессов.

 

     Недавно на семинаре мы беседовали с представителями Германии, и я задал им такой вопрос:  "А во сколько же обошлась приватизация в  Восточной  Германии?"  Долго мы не могли получить ответ на этот вопрос,  в  конце  концов  специалисты  сказали:  "Мы  вложили   в приватизацию в ГДР уже 250 миллиардов марок, и конца не видно".

 

     Тогда я им задал очередной вопрос: "Если вы,  немцы,  вложили 250 миллиардов  марок,  то  сколько  же Украине  при нашей разболтанности,  бесхозяйственности,  воровстве нужно  вложить  денег  в  приватизацию,  чтобы  получить  хотя  бы копейку?".  Они сразу все закричали:  "У вас есть время, вы можете продолжать эти процессы.  У нас же времени нет".  Да,  время - это единственное,  что  у  нас  осталось,  что  еще  не украли,  а все остальное уже расхищено.

 

     Поэтому я еще раз хочу сказать: мы выступаем против программы приватизации,  мы  стоим  за  национализацию того,  что расхищено, разворовано  и  продолжает  разворовываться.   Проект   закона   о национализации до сих пор болтается в Верховном Совете и все никак не вносится в этот зал, чтобы мы за него проголосовали.

 

     Я предлагаю не принимать эту программу приватизации и перейти к планомерному регулированию нашей экономики.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Іванович Москаленко. Будь ласка.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з   питань   бюджету   (П'ятихатський   виборчий   округ, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Шановні виборці! Я хочу відразу сказати, що група "Єдність", яку я представляю, у принципі не  проти приватизації.  Однак нас турбує те,  що концепція,  якою керується Фонд державного майна при  проведенні  приватизації,  не дає чогось позитивного ні державі, ні народу.

 

     У проекті   бюджету  закладено  кошти  від  приватизації.  Ми розуміємо,  що держава має повертати борги,  які накопичилися. Але ми  не  можемо  погодитися з тим,  щоб приватизувалися стратегічні об'єкти.  Уже  дійшло  то   того,   що   включили   сюди   Східний гірничо-збагачувальний  комбінат,  який  видобуває  уранову  руду. Можливо,  пізніше це й треба робити, але не сьогодні. Не можна йти на цей крок тільки тому, що немає грошей на заробітну платню.

 

     Цей проект  ставить  на  порядок  денний  принципове питання, пов'язане   із   спроможністю   наших   національних    інвесторів конкурувати  з  іноземними  при  купівлі-продажу пакетів акцій при приватизації на конкурсних засадах. Хочу звернути особливу увагу і на   відповідальність   інвесторів,   які   будуть   залучені   до приватизації.  Чинне  законодавство  про  приватизацію  встановлює національний режим для іноземних інвесторів, які мають рівні права з національними інвесторами.  Проте всі  ми  добре  розуміємо,  що потенційні  можливості  національних  та іноземних інвесторів щодо придбання об'єктів приватизації на конкурсних засадах  нерівні,  в національних  інвесторів потенціал нижчий,  і це може призвести до усунення їх від приватизації взагалі.

 

     Враховуючи, що  найближчим  часом  будуть   приватизовуватися стратегічно важливі об'єкти, про що я вже сказав, не виключено, що права  на  них  дістануться   в   більшості   випадків   іноземним інвесторам.   Це  не  відповідає  інтересам  національної  безпеки України,  яка може перетворитися в ринок дешевої робочої сили,  що обслуговуватиме інтереси інших держав.

 

     Негативний досвід  цього  є в Росії,  що свідчить не лише про можливість виникнення такої ситуації, а й про її неминучість. Якщо негайно не встановити пріоритети для національних інвесторів, то в разі такого перебігу подій наслідки приватизації будуть згубними і для народу, і для держави.

 

     Виходячи саме   з   цього,   наша   група   підготувала   ряд законопроектів.  Зокрема,  вам  уже  роздано  проект  Закону   про внесення  змін  до  Закону  про Державну програму приватизації,  а також  проект  Закону  про  зупинення  приватизації  та  тимчасову заборону відчуження окремих видів державного майна.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні колеги!  Ми всебічно обговорили поданий проект закону.  Усі промовці сходяться на тому,  що  треба вже подивитися,  що ми наробили,  і зробити відповідні висновки. А зробивши висновки,  ми зможемо відповідно  відобразити  все  це  в законодавчому акті, який сьогодні розглядаємо.

 

     Є дві   пропозиції.   Перша   -   направити  законопроект  на доопрацювання. Друга - прийняти його в першому читанні.

 

     Пропозиція про  прийняття  законопроекту  в  першому  читанні надійшла першою. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 91.

 

     Ставлю на     голосування    пропозицію    про    направлення законопроекту на доопрацювання. Будь ласка.

 

     "За" - 169.

 

     Не голосує 101 народний  депутат,  а  проти  майже  немає.  Я просив  би  переголосувати  другу  пропозицію  -  про  направлення законопроекту на доопрацювання. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю пропозицію на голосування. Депутате Яблонський, голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 244.

 

     Спасибі, прийнято.

 

     -------------

 

     Розглядається проект   Закону   України   про  Верховну  Раду Автономної Республіки Крим (друге читання).  Доповідач - Стретович Володимир Миколайович, голова комітету.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий  округ,  Вінницька  область).  Депутатська група "Вперед, Україно!".  Шановні колеги! 19 грудня цього року Комітету з питань правової  політики  після слухання в першому читанні було доручено підготувати проект Закону про Верховну Раду Автономної  Республіки Крим до другого читання.

 

     На двох  засіданнях  комітету  разом  з  народними депутатами України  -  представниками  Автономної  Республіки  Крим  ретельно розглянуто  62  поправки,  внесені  до  цього проекту закону після першого читання.  Комітет пропонує  ухвалити  цей  законопроект  в остаточній редакції в режимі другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. До назви закону і до статті 1 "Основні засади" є зауваження?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. До статей 1, 2, 3 поправок не надійшло.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ставлю на голосування  назву  закону  і  три перші статті. Будь ласка.

 

     "За" - 171.

 

     Я просив  би  активніше голосувати.  Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 217.

 

     Будь ласка, ще раз голосуємо.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Стаття 4 "Проведення виборів". Є зауваження?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. До цієї статті надійшло п'ять поправок. Одна з них  врахована,  решту  відхилено.  Дискусія  розгорнулася навколо того,  хто  з  депутатського  корпусу  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим повинен працювати на постійній основі.

 

     Комітет залишив  норму  про  те,  що  Голова  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим,  його перший заступник і заступник,  а також  голови  постійних комісій Верховної Ради автономії працюють на постійній основі. Сьогодні це 14 осіб.

 

     Було зауваження депутата Єгудіна стосовно того, що за статтею 109  Конституції  Автономної  Республіки  Крим (ухваленій у квітні 1996 року,  до прийняття Конституції  України)  частина  депутатів Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим працює на професійній основі.  Комітет вважає,  що 14 депутатів - це і є та частина, яка може працювати на професійній основі.

 

     Я просив би проголосувати статтю 4 в цілому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єгудін. Будь ласка. Поправка до статті 4.

 

     ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної  Ради  України  з  питань  агропромислового   комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Коллега Стретович по поводу  моей  поправки  (в связи с тем,  что здесь исключены слова "частина депутатів") заметил,  что статья  109  Конституции  Крыма сегодня,  так сказать, условна. Это не так, статья 109 Конституции Крыма действует, поэтому я прошу оставить так, как было записано в тексте,  принятом в первом чтении:  "частина депутатів". А сколько это депутатов - пусть определяют депутаты в Крыму.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я прокоментую. Шановні колеги! Ми залишили ту саму норму,  яку проголосували в першому читанні. За сьогоднішніми підрахунками,  14 депутатів Верховної Ради автономії  працюють  на постійній основі. Решта збирається сесійно, один раз у квартал.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на голосування поправку депутата Єгудіна. Будь ласка.

 

     "За" - 140. Не набирає голосів.

 

     Депутат Мірошниченко?  Я не бачу поправок до  статті  4.  Ну, будь ласка.

 

     МІРОШНИЧЕНКО Ю.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ростовський виборчий  округ, Автономна  Республіка Крим).  Уважаемые коллеги!  Вы только что не поддержали поправку депутата Егудина.  Моя поправка компромиссная. Как правило, в комитетах основную работу выполняют их председатели и секретари.  Поэтому давайте включим  и  секретарей  комитетов  в число  тех,  кто  работает  на  постоянной основе,  чтобы потом не получалось,  что председатель комитета заболел и комиссия не может эффективно работать.

 

     Прошу учесть мою поправку.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні колеги! Комітет відхилив цю поправку. Справді,  головне навантаження в роботі постійних  комісій  несуть голови.  Але  ж  у  Верховній  Раді  автономії буде кваліфікований апарат,  який належним  чином  організовуватиме  роботу.  Секретар тільки   візуватиме   документи,  що  надходитимуть  до  засідання комісії.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

 

 

     ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні цієї поправки?  Депутат Мірошниченко  пропонує  частину  другу  статті  4 викласти в такій редакції:  "Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, його перший   заступник  і  заступники,  голови  та  секретарі  комісій Верховної  Ради  Автономної  Республіки   Крим   здійснюють   свої повноваження  на  постійній  основі".  Ставлю  на  голосування  цю пропозицію.

 

     "За" - 132.

 

     Можна ставити на голосування статтю 4 в редакції комітету?

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка. Прошу підтримати.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     Стаття 5 "Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим".

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.    Олександре     Олександровичу,     маленьке зауваження.  Комітет  погодився  з  усіма внесеними зауваженнями і пропонує викласти статтю в редакції,  поданій  у  правій  колонці. Прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     До статей  6  і  7 зауважень не було.  Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Приймаються.

 

     До статті 8 враховано переважну  більшість  зауважень.  Можна голосувати статтю 8?

 

     Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Приймається.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Олександре   Олександровичу,  одне  технічне зауваження щодо позиції 87.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні колеги,  ми  це  побачили,  коли  вже роздали документи в залі.  Повноваження, викладені в пункті 33, до відання Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим  не  належать. Тобто  "затвердження  договорів,  укладених  від  імені Автономної Республіки Крим у межах її повноважень".  Я беру вину на себе,  ми недогледіли.  Це прерогатива виконавчої влади, там затверджують ці договори.  І чи варто Верховній Раді їх затверджувати,  коли  вони здійснені від імені Ради міністрів?

 

     Учора комітет на прохання депутата Зайця вилучив цей пункт. Я хотів  би,  щоб  ми  його  проголосували  окремо,  якщо  хтось  із депутатів наполягає.

 

     ГОЛОВА. Прошу  ще  раз проголосувати цю статтю без пункту 33. Будь ласка.

 

     "За" - 180.

 

     Не підтримується.  Отже,  залишається редакція, проголосована до цього (Шум у залі).

 

     Будь ласка, не заважайте. Ще раз ставлю на голосування статтю без пункту 33. Підтримайте, будь ласка, це нормально.

 

     "За" - 203.

 

     ГОЛОВА. Валентина Петрівна Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Шановний Олександре Олександровичу! Прошу ще раз поставити статтю на голосування, тому що не спрацювала карточка.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю статтю 8 на голосування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. І  комітет,  і  всі,  хто  готував  цей законопроект, працювали серйозно. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Депутат Заєць. До якої статті?

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у  закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ,  м.  Київ). До статті 8. Шановні народні депутати! Стаття 8 визначає повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим. І в тій редакції,  яку ми прийняли в першому  читанні,  і  навіть  в остаточній  редакції,  запропонованій  комітетом,  ці повноваження заходять у суперечність із Конституцією України.

 

     Це можна говорити і про пункт 18,  і про пункти 25,  26,  27. Тому я вважаю, що треба проголосувати пункти 1-17, до яких не було зауважень. А починаючи з пункту 18, розглядати кожен пункт окремо, бо там є досить серйозні невідповідності.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.     Я    хочу    прокоментувати,    Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ми вважаємо,  що пункт  18,  де  йдеться  про утворення Президії,  постійних і тимчасових комісій Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  обрання голів постійних та тимчасових комісій,  не суперечить Конституції України,  оскільки в її статті 138 сказано, що законами України Автономній Республіці Крим можуть бути  делеговані  також  інші  повноваження.  І  ці повноваження в законі можна делегувати.  Те  саме  стосується  і  пункту  24  про створення  і  ліквідацію  за  пропозицією  Голови  Ради  міністрів Автономної  Республіки   Крим   міністерств   і   республіканських комітетів у межах коштів,  передбачених бюджетом,  і пункту 25 про звільнення  з  посади  на  підставі  і  в  порядку,  передбаченому Конституцією України,  Конституцією автономії,  заступників Голови Ради міністрів і так далі.  Ми обговорювали  це  під  час  першого читання. Ця норма проголосована (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся,   будь   ласка,   депутате   Заєць.  Не втручайтеся  в  процедуру.  Я  вам  надав  слово   відповідно   до Регламенту, ви свою позицію висловили.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Зайця. Будь ласка.

 

     "За" - 92.

 

     Іван Олександрович   Заєць   одержав   слово,  висловив  свою пропозицію до статті 8. Вона не підтримана. Зауваження 19?..

 

     Ставлю на голосування пропозицію 19 депутата Зайця про вилучення пункту 10 із статті 8.

 

     Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Це   пункт   про   надання  права  утворення позабюджетних, цільових коштів...

 

     "За" - 110.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується.

 

     Ставлю на голосування поправку 23 депутата Зайця:  слова  "та керуючого справами" вилучити (Шум у залі).

 

     Зараз поясните. Я хочу вас підтримати, а ви не розумієте.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Комітет  не  дійшов згоди.  Можна підтримати, можна залишити.

 

     "За" - 121.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується.

 

     Будь ласка, депутате Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Шановні депутати! Я пропоную в пункті 20 статті 8 вилучити  слова "та керуючого справами",  бо вважаю,  що це тільки плодить надмірну бюрократію.  У Конституції України,  вирішуючи це питання щодо Верховної Ради України,  ми записали,  що в нас усіма цими справами займається керівник Секретаріату.  Отже, треба й тут обмежитися  посадою  керівника  Секретаріату і не плодити надмірну адміністрацію.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я підтримував цю  пропозицію,  але  більшість членів комітету з нею не погодилася,  і тому тут записано такі дві посадові особи.  Я вважаю,  що в складі Секретаріату успішно  може працювати  господарське  управління.  Поправка слушна,  а депутати нехай визначаються голосуванням.

 

     ГОЛОВА. Ви висловлюйте позицію комісії.  Свою позицію я  можу висловити, оскільки я є суб'єктом розгляду питання.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Комітет не підтримав.

 

     ГОЛОВА. Прошу  підтримати  пропозицію  депутата Зайця.  Треба привести  у  відповідність  структуру   апарату   Верховної   Ради автономії із структурою апарату Верховної Ради України.  Це було б логічно.

 

     Ставлю на голосування поправку 23.  Прошу її  підтримати,  це було б логічно.

 

     "За" - 208.

 

     Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Залишається попереднє формулювання.

 

     Поправка 25. Депутате Заєць, будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Поправка 25 стосується пункту 22 статті 8. Ідеться про те, кого призначає Верховна Рада Криму за поданням Голови Ради міністрів автономії, тобто про призначення на посади. Тут фактично виписаний склад Кабінету міністрів Автономної Республіки  Крим,  і відповідно до цього пункту він формуватиметься з міністрів,  голів республіканських комітетів та інших членів Кабінету міністрів.

 

     Якщо таким  чином  формувати  Кабінет  міністрів   Автономної Республіки  Крим,  то  це  буде  таке  собі добре товариство,  яке складатиметься з 30 чи 40 осіб.  Я  вважаю,  що  цю  статтю  треба вилучити.  У  нас  буде  закон  про  Кабінет  міністрів Автономної Республіки Крим, і в цьому законі ми повинні чітко написати, що до складу  Кабінету  міністрів  Автономної  Республіки  Крим  входять міністри та інші члени.  Або, якщо не хочемо там цього записувати, давайте звідси вилучимо голів республіканських комітетів.  Це буде еластична формула, щоб не народжувати цього монстра.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Шановні  колеги!  Справедливості  ради   хочу сказати  радіослухачам  і поправити Івана Олександровича:  у Криму нема  Кабінету  міністрів.  Згідно  з  Конституцією  там  є   Рада міністрів.

 

     Пропозиція знову-таки   слушна,   але  в  комітеті  більшість депутатів її  не  підтримала,  оскільки  сьогодні  республіканські комітети у складі Ради міністрів автономії є. Наприклад, комітет з прав повернення депортованих народів і їх облаштування.

 

     Звичайно, Іван Олександрович  розглядає  цю  норму  в  іншому ракурсі  -  як визначення складу Ради міністрів автономії.  Але це буде врегульовано окремим законом про Раду міністрів.  Тому  варто було б підтримати його поправку.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  знайти  компромісне рішення,  яке б не визначало категорії для членів Ради міністрів чи для членів уряду, а  записати  так:  "Призначення  за поданням Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим членів Ради міністрів" і все.

 

     А якщо там будуть голови комітетів, то це вже визначатиметься іншим  законом.  Ми  тут повноваження Верховної Ради Криму ставимо вище,  ніж  Верховної  Ради  України.  Однак  це  в  межах   їхніх автономних повноважень.

 

     Ставлю цю компромісну пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 251. Приймається.

 

     Є пропозиція пункт 25 привести у відповідність із пунктом 22. Поправка 24 депутата Єгудіна. Будь ласка.

 

     ЄГУДІН В.І.  Уважаемые  коллеги!  Я  уже  обращался  к  вам с трибуны и прошу еще раз  понять  меня  и  тех  товарищей,  которые проработали в Крыму и знают его особенности.

 

     Мы ставили  вопрос  о  том,  чтобы  на уровне местных советов кандидатуры  руководителей  силовых  структур  согласовывались   с председателями  местных  советов.  Почему  же  мы лишаем Верховный Совет Крыма права согласовывать?  Мы ведь не говорим о том,  чтобы назначать.  Согласовывать  в  Верховном  Совете  Крыма кандидатуру человека,  который будет направлен на работу в Крым  и  с  которым Верховный   Совет   и  его  депутаты  будут  работать.  И  это  не противоречит сегодня законам Украины.

 

     ГОЛОВА. Треба сказати,  що ця норма в нашому законодавстві не зовсім коректна. Але вона діє. Місцеве самоврядування не може бути вищим від організації влади в автономії,  тому давайте підтримаємо пропозицію депутата Єгудіна щодо погодження.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Ні,   Олександре   Олександровичу.  У  нашій Конституції,  наприклад,  написано стосовно прокуратури,  що це  - централізований,  а  не  єдиний  державний орган.  І ніхто не може цього зробити. Так само, як і суд.

 

     У червні 1994 року ми в цьому  залі  ухвалили  доповнення  до законів  про  міліцію  і  СБУ,  де  чітко написано,  хто призначає працівників органів внутрішніх справ у Криму. Давайте приймемо цей закон,  а  тоді  почистимо  те  законодавство.  Бо  ми  входимо  в суперечність:  у Законі про міліцію визначатиметься одне, у Законі про Верховну Раду автономії - друге.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Миколайовичу,  подивіться  на  пропозицію депутата Єгудіна.  Він говорить про  силові  структури,  а  суд  і прокуратура не належать до них.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Це правоохоронні органи.

 

     ГОЛОВА. Правоохоронні.  А  які  ж вони силові?  Вони без сили сьогодні.

 

     Я хочу,  щоб тут  було  записано  відповідно  до  Закону  про місцеве самоврядування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Тоді це треба перенести на третє читання.

 

     ГОЛОВА. Та  не  на  третє  читання.  Записати так:  "Редакцію привести у відповідність до Закону про місцеве самоврядування".

 

     Депутат Жир. Будь ласка.

 

     ЖИР О.О.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з  питань законності    і   правопорядку   (Марганецький   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  Дякую,   Олександре   Олександровичу. Шановні  колеги!  Питання щодо призначення.  У даному разі йдеться про начальника міліції.  Цю норму визначено Законом про міліцію. І давайте  не  втручатися  сьогодні іншими законами в порядок,  який визначено.

 

     ГОЛОВА. А що записано?

 

     ЖИР О.О.  Кандидатура на цю посаду призначатиметься міністром внутрішніх справ, Олександре Олександровичу. Закон діє.

 

     ГОЛОВА. Ну  і  слава  Богу,  що  діє.  Інакше  кожен керівник адміністрації на обласному рівні міняв би собі начальника міліції, щоб цей начальник робив так, як той хоче.

 

     Добре, ідемо  далі.  Оскільки  пропозиція депутата Єгудіна не була подана в належній формі, щоб її можна було проголосувати, він зважить на цю обставину.

 

     Пункт 25  депутат  Заєць  пропонує вилучити.  Я пропонував би привести його у відповідність із пунктом 22.  Норми про звільнення з   посади  і  про  призначення  мають  бути  дзеркальними.  Немає заперечень?

 

     Депутат Заєць. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Тут,  у  пункті  25,  шановні  депутати,  взагалі неправильно сформульовано. Мова йде фактично про те, що звільнення з  посади  (вдумайтеся!)   заступників   Голови   Ради   міністрів Автономної  Республіки Крим,  міністрів,  голів комітетів та інших членів уряду здійснює Верховна Рада  Автономної  Республіки  Крим. Тобто  закладається  така  норма,  що  голова уряду не зможе зняти заступника міністра.  Це  зовсім  непродуктивна  формула.  Тому  й виникали  і виникатимуть суперечності між урядом і Верховною радою Автономної Республіки Крим.

 

     Треба цей пункт просто вилучити і  обмежитися  тим,  що  є  в пункті 22.

 

     ГОЛОВА. Голосується пропозиція депутата Зайця.

 

     "За" - 136.

 

     Ставиться на  голосування  текст у правій колонці,  бо більше немає зауважень до цієї статті...

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.    Олександре    Олександровичу,    редакційно давайте...

 

     ГОЛОВА. Редакційно?  Записуємо  відразу:  пункт 22 привести у відповідність з пунктом 25.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так. І з пунктом 23.

 

     ГОЛОВА. У цілому стаття голосується. Будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І без пункту 27, він суперечить Конституції.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку! То не ваша пропозиція, а депутата Стешенка. Він не наполягає. Іде голосування.

 

     "За" - 180.

 

     Будь ласка,  ще  поправка  28  депутата  Зайця.  Її  частково враховано, але він не погоджується.

 

     Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Моя поправка 28 стосується пункту 27 статті 8,  у якому  записано,  що  Верховна  Рада  Автономної  Республіки  Крим призупиняє  дію  постанов і розпоряджень Ради міністрів Автономної Республіки  Крим.  Комітет  додав:  "з  одночасним  зверненням  до Президента України на предмет їх скасування". Адже якщо звернутися до Конституції України,  то в пункті  16  статті  106  записано  в імперативній  формі,  що  Президент  України  скасовує  акти  Ради міністрів Автономної Республіки Крим.  І якщо ми  залишимо  в  цій редакції пункт 27,  то створимо грунт для великих суперечностей, і не тільки між урядом і Верховною Радою Автономної Республіки Крим, а  й  між  урядом  та  Верховною  Радою автономії і Президентом та Верховною Радою україни.

 

     тому я вважаю,  що пункту 27 статті 8 в принципі  не  повинно бути.  Це  слід  привести у відповідність з Конституцією.  І треба зважати на оту практику,  яка постійно мала місце  в  Криму,  коли йшли  ці  суперечки.  Прийме сьогодні якесь рішення Рада міністрів Автономної  Республіки  Крим,  а  Верховна  Рада  не   погодиться, зупинить  його дію,  хоча воно в інтересах України.  І починається свистопляска.  Треба діяти згідно з Конституцією України.  Тому  я пропоную пункт 27 вилучити.

 

     СТРЕТОВИЧ О.М.  Дякую,  Іване Олександровичу, я поясню трошки для депутатів і для слухачів.  Дійсно,  у статті  137  Конституції України записано,  що з мотивів невідповідності нормативноправових актів Верховної ради  автономії  Конституції  та  законам  України Президент  може  зупинити дію цих нормативних актів і звернутися з приводу їх скасування до Конституційного Суду, я маю на увазі щодо їх конституційності.

 

     Що стосується  постанов  Ради  міністрів як органу виконавчої влади,  то Президент має право скасувати їх.  Але ми, дебатуючи це питання в комітеті,  зійшлися на тому, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим стоїть  ближче  до  Ради  міністрів  і  оперативно реагує  у  випадку,  якщо  такі  постанови  і  розпорядження  Ради міністрів Криму з'являються.  Тому тут і записано  так,  що  право скасування  залишається  за  Президентом,  а  Верховна рада у тому випадку, коли помічає, що вони не відповідають Конституції України чи   Конституції   автономії,  має  право  призупинити  їх  дію  і звернутися до Президента з тим,  щоб він  остаточно  скасував.  Це робиться з тією метою, щоб не витрачати час на цей процес, тому що він  може  затягнутися,  а  постанова  діятиме.  Можуть,  зрештою, прийняти постанову раптово,  вона за два дні буде виконана, і далі не буде вже що робити.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Іване  Олександровичу,  ви  вже  скористалися своїм   часом.  До  речі,  свистопляска  -  не  українське  слово, придумайте замінник якийсь.

 

     А потім,  будь ласка,  давайте зважимо на таку обставину.  Не можемо ми забивати голову Президентові України тоді,  коли питання вирішується  на  місці.  Наприклад,  вони  прийняли  рішення  щодо неконституційності  чи  призупинення дії якоїсь постанови.  І якщо уряд на місці розглянув і зважив на це,  то не треба вплутувати  в цю справу Президента.  А якщо уряд не погоджується, то тоді тільки ця норма набирає законної сили. До речі, Президент за Конституцією може і сам вирішити питання,  без верховної ради автономії.  Таким чином,  посягань на права Президента України немає,  а владнати це на місці можна.

 

     Але депутат Заєць має право наполягати на своїй пропозиції. Я прошу визначитися шляхом  голосування  (Шум  у  залі).  Так,  так, безперечно. Іде голосування пропозиції депутата Зайця.

 

     "За" - 102.

 

     Я дуже  прошу  підтримати статтю 8 у запропонованій комітетом редакції з тими зауваженнями,  які треба врахувати,  серед  них  і редакційного характеру.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.    За    винятком    пункту   33,   Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Так,  так,  за винятком пункту 33.  Іде  голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тридцять другого.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так, так, у правій колонці пункту 32.

 

     ГОЛОВА. Так, так. Іде голосування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Прошу підтримати.

 

 

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Стаття 9  "Конституція  Автономної  Республіки  Крим  і  акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим".

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Я трошки поясню, Олександре Олександровичу. У Конституції   України   говориться  про  нормативно-правові  акти. Нормативноправовими актами вважаються тільки ті акти,  які містять у  собі  норми  права і приписи щодо поведінки кола осіб,  на яких воно поширюється. Разом з тим Верховна Рада автономії видаватиме й інші  акти,  які  будуть правовими,  але не нормативними,  а саме: постанови індивідуального характеру,  наприклад,  про  призначення міністра   чи   про   призначення  Голови  Ради  міністрів  (після погодження з Президентом).

 

     Тому тут  і  записано,  що   у   формі   рішень   приймаються нормативноправові  акти,  а  у  формі  постанов приймаються акти з організаційних,  персональних  та  інших   питань,   тобто   чітко регламентовано процедуру прийняття актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень. Голосується стаття 9. Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Стаття 10 "Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим". Відхилено пропозицію депутата Безсмертного до цієї статті.  Він не наполягає. А депутат Заєць наполягає на поправці 49.

 

     Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Народний рух України.  Я наполягаю на  тому,  щоб слова  "Голова  Верховної Ради є вищою посадовою особою Автономної Республіки Крим і представляє Автономну Республіку Крим" вилучити. І  вилучити от з яких мотивів.  У нас є місцеве самоврядування.  У нас є виконавча влада,  у нас є представництво Президента в Криму, у нас є органи єдиної системи судів, у нас є органи єдиної системи прокуратури в Криму.  І  Голова,  який  виконує  фактично  функцію спікера у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, в принципі не може  бути  вищою  посадовою  особою.  Це  суперечить  не   тільки Конституції України,  а й взагалі здоровому глузду.  Я вважаю,  що така норма не узгоджується ні з Конституцією  України,  ні  з  тим поділом влади,  який фіксується на місцевому рівні, і насамперед з існуванням органів місцевого самоврядування.  Це стаття, яка потім буде  породжувати  певні  повноваження,  які  так  само треба буде враховувати.

 

     ГОЛОВА. Ви поясніть,  будь ласка,  що там є  ще  й  Автономна Республіка Крим, і є представницький орган.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Якщо  ми  послідовні  у  своїх діях,  шановні колеги, і погодилися на Конституцію Автономної Республіки Крим, то треба  наповнювати  цю  автономію  певним  змістом.  І ми змушені, хочемо ми того чи не хочемо,  певну частину повноважень,  функцій, дій делегувати безпосередньо автономії.

 

     У правій   колонці  записано,  що  Голова  Верховної  Ради  є головною посадовою  особою.  Не  вищою,  а  головною.  Чому?  Мені розповідав  колишній  представник Президента в Криму пан Степанюк, що коли приїздив до Криму Прем'єр-міністр, чи Президент, чи Голова Верховної Ради України, то Голова Ради міністрів, Голова Верховної Ради сварилися між собою, хто перший повинен подати руку. Оскільки право  повинно  поширюватися  на  всі  відносини,  які  існують  в державі,  а також  щоб  примирити  посадових  осіб  автономії,  ми вирішили застосувати цю формулу.  Але я ще раз кажу, що це рішення комітету вноситься на розгляд залу.  Можемо  виключити,  але  тоді триватиме непорозуміння, не знатимуть, хто ж старший в автономії.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу уваги!  За етикетом першим подає руку гість, він визначає,  кому саме.  Але коли мова йде  про  представницький орган і про автономію, то треба дати такі повноваження.

 

     Але депутат  Заєць  має право наполягати на поправці депутата Безсмертного,  який погодився з тим,  що не треба  її  відстоювати (Шум у залі). Це поправка і депутата Зайця? Правильно, я просто не помітив.

 

     Ставлю на голосування поправку 48.

 

     "За" - 125.

 

     Щодо інших поправок є бажаючі висловитися? Немає. Тому ставлю на голосування...

 

     Депутат Заєць просить слова. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Є ще моя поправка під номером 49. Я пропоную пункт 3  про  затвердження  штатного  розпису  апарату  Верховної   Ради Автономної Республіки Крим вилучити.  Адже ми з вами проголосували статтю 8,  де чітко сказано,  що і  штатний  розпис,  і  структуру апарату затверджує Верховна Рада.  Мова може йти лише про те,  хто поставить підпис.  Підпис поставить Голова як на рішенні Верховної Ради.

 

     Отже, якщо  ми  не  вилучимо  цей пункт,  то він суперечитиме пункту 20  статті  8  (сторінка  9).  Подивіться,  будь  ласка,  і переконаєтеся в тому, що я говорю правду.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.   Шановні  колеги,  саме  підпис  на  штатному розписі,  який буде затверджуватися відповідно до пункту 20 статті 8. Це ми і мали на увазі, коли виписували повноваження Голови.

 

     ГОЛОВА. Тоді   є  пропозиція  записати  так:  "затверджує  за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим штатний  розпис апарату в межах кошторису..." і так далі.

 

     Ставлю на    голосування.   Підтримайте,   будь   ласка,   цю пропозицію. Іде голосування.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Додати слова "за рішенням Верховної Ради".

 

     ГОЛОВА. До речі, це повністю відповідатиме тому, як це робить Верховна Рада України. Іде голосування.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Більше немає зауважень?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Статтю 10 в цілому...

 

     ГОЛОВА. У цілому статтю 10 ставлю на голосування. Прошу.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Стаття 11.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Поправки враховано, можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Можна? Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Стаття 12  "Президія  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим".

 

     Депутату Зайцю надається слово, його поправка 56.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Моя  поправка  зводиться  до  того,  щоб  взагалі вилучити   цю  статтю.  У  Верховній  Раді  України  немає  ніякої Президії, у нас це питання буде врегульовано Регламентом, згідно з яким діятиме консультативний орган,  бо рано чи пізно ми перейдемо до оформлення правовими засобами правлячої більшості і опозиційної меншості.  Недоцільно  створювати  Президію  і  у  Верховній  Раді Автономної Республіки Крим.  Слід  обмежитися  створенням  якихось консультативних  органів,  як  це  передбачено  для Верховної Ради України.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Зайця ставиться  на  голосування. Будь ласка.

 

     Комітет не  підтримує,  оскільки фактично така інституція там є.

 

     "За" - 101.

 

     А посилання на Верховну Раду України тут недоречне.  Так,  ми записали  це  в  Конституції,  але  потім,  через  день,  ті,  хто наполягав на цій позиції,  прибігли і почали говорити, що не треба було цього записувати, треба, щоб була Президія. А в Регламенті не можна записати більше,  ніж записано в  Конституції.  Так  що  для керівництва Верховної Ради наступного скликання будуть проблеми.

 

     Стаття 12 голосується. Прошу проголосувати.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Статті 12 і 13,  Олександре Олександровичу, я пропоную разом.  Ми у статті 13... Ну, те саме, повноваження. Якщо сказали  "а",  проголосували за Президію Верховної Ради,  то треба виписувати повноваження, Іване Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Статті 12 і 13 голосуються. Прошу.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     До статті 14 є зауваження? Можна голосувати? Можна.

 

     До статей 15 і 16 також не було зауважень.

 

     Голосуються статті 14, 15 і 16. Прошу підтримати.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Проект закону в цілому голосується.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Ні, Олександре Олександровичу, є ще прикінцеві положення.  Їх  тут  два.  У  першому  записано про те,  що статус депутата  Верховної   Ради   Автономної   Республіки   Крим   буде регулюватися  відповідним  законом України,  а до його прийняття і введення в дію - чинним нормативноправовим  актом  Верховної  Ради автономії про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     І останнє. Поправка 62. Комітет учора детально обговорював цю пропозицію.  І  ми  просимо  Верховну  Раду доповнити законопроект п'ятьмашістьма  статтями  про  вибори  депутатів  Верховної   Ради Автономної  Республіки Крим.  Таким чином ми здійснимо кодифікацію цього акта,  усі будуть користуватися одним актом, і не треба буде повторювати  в  законі  про вибори,  проект якого розглядатиметься відразу після цього проекту,  норми  Закону  про  вибори  народних депутатів України. На нашу думку, так було б доцільніше.

 

     ГОЛОВА. Є  у  мене  така  пропозиція.  Зараз  ми проголосуємо прикінцеві положення, і як тільки приймемо рішення щодо закону про вибори,  яке нас задовольнятиме, і побачимо, що в ньому, крім 6 чи 12 статей,  все інше  є  повторенням  чинного  Закону  про  вибори народних депутатів України, тоді включимо їх до цього закону.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Так. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. А  тому я ставлю на голосування прикінцеві положення. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 253.

 

     Тепер я просив би про таку умовність. Проголосувати в цілому, але  з  правом  переголосування,  якщо ми приймемо такий закон про вибори, що можна буде вмонтувати його сюди. Можна так?

 

     Ставлю на голосування в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Дякую.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Дякую,  шановні  колеги,  і  нагадую,  що  на сьогоднішній   день  Конституція  Автономної  Республіки  Крим  до комітету, до Верховної Ради не надійшла.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  у вас права  є,  скористайтеся  ними  як голова комітету.

 

     -------------

 

     А зараз   Олександр  Миколайович  Стешенко  доповідатиме  про проект Закону  про  вибори  депутатів  Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим.

 

     Я просив  би  одразу визначитися стосовно відповідності,  про яку  говорив  депутат  Стретович.  Може,  розглянемо  ці   статті, підтримаємо  їх,  тим  більше якщо це відповідає Закону про вибори народних депутатів України, і включимо до Закону про Верховну Раду Автономної Республіки Крим?  Але треба спочатку прийняти Закон про вибори депутатів Верховної Ради автономії. Так?

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий  округ,  Луганська   область).   Олександре Олександровичу,  шановні  колеги!  Взагалі-то  у  мене є конкретні пропозиції,  які розкривають зміст і випливають із статті 4 Закону про  Верховну  Раду  Автономної  Республіки Крим.  Але наш комітет пішов іншим шляхом - відповідно до доручення доопрацювавши  проект Закону  про  вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Тому тепер треба розглядати його постатейно.

 

     ГОЛОВА. Усе-таки я  пропонував  би  таку  процедуру,  шановні колеги:   розглянути   спочатку,  це  наше  право,  норми,  які  є специфічними для Автономної Республіки Крим.  І якщо інші норми не будуть  суперечити  нормам  чинного  Закону  про  вибори  народних депутатів України,  то  тоді  ми  можемо  в  цілому  проголосувати законопроект,  а  після того включити специфічні норми в Закон про Верховну Раду і тим самим зняти всі питання.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Олександре   Олександровичу,    тоді    треба роздрукувати мої пропозиції. Ті пропозиції, які я вніс.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Знімається.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Вони  ж  повністю відповідали структурі,  а ви тепер змінили структуру закону.

 

     ГОЛОВА. Я знімаю свою пропозицію.  Будь ласка,  ідемо так, як ви пропонуєте, постатейно.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. До назви, преамбули, статті 1 немає зауважень.

 

     До статті 2?  Теж немає.  До статті 3? Немає. До статей 4 і 5 не було.

 

     Я ставлю  на  голосування  назву,  преамбулу  і  статті   1-5 включно, тобто перший розділ у цілому.

 

     "За" - 175.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  Не зрозуміли? Назва, преамбула і статті 1- 5, тобто розділ перший у цілому голосується.

 

     "За" - 208.

 

     Я не  розумію,  у  чому  річ.  Іде  голосування.  Голосується пропозиція, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. "За" голосуємо.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. До статті 6 зауваження враховано.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Так, враховано.

 

     ГОЛОВА. Стаття 7. Це технологія, не викликало заперечень.

 

     Поправка 17, говорить депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим). Уважаемые депутаты, я прошу проголосовать статью 7 в редакции, которая была принята нами в  первом  чтении.  В части первой этой статьи было записано,  что одномандатные   избирательные   округа   создаются    "с    учетом административнотерриториального    устройства    Крыма".    Теперь появилось дополнение Александра Николаевича Стешенко -  "с  учетом компактности проживания национальных меньшинств". Мы предлагаем не голосовать за это дополнение. Об ясню почему.

 

     Во-первых, уже  потому,  что   это   практически   невозможно выполнить.  Во-вторых,  сегодня в законодательстве нет определения термина "національна меншина".  В  свое  время,  когда  мы  решали крымские вопросы, то подразумевали под этим только депортированных татар.  Сегодня "національні меншини" - это и греки,  и татары,  и русские.  Поэтому  самое разумное - создание одномандатных округов только с учетом административно-территориального устройства.

 

     Следующее. Статья 24 Конституции гласит,  что не должно  быть никаких  привилегий в части предоставления прав гражданам Украины, в том числе Крыма, поскольку мы тоже граждане Украины.

 

     Поэтому я просила бы,  уважаемые депутаты, поддержать текст в левой  колонке,  то  есть редакцию статьи 7,  которая была принята нами в первом чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я  дам  пояснення  з  цього  приводу.  Я  хочу привернути   увагу  всіх  до  поправки  15,  яка  була  підтримана комітетом.  Поправка 16,  яку вніс Роман Петрович Безсмертний,  не була проголосована, голоси фактично розділилися.

 

     Щоб довго про це все не говорити,  хочу тільки нагадати, що у нас діє Закон про національні меншини в Україні, у статті 14 якого чітко  викладено:  національні  громадські  об'єднання мають право висувати своїх кандидатів у депутати на виборах органів  державної влади  відповідно  до  Конституції  України,  законів  про  вибори народних депутатів  України  і  депутатів  місцевих  рад  народних депутатів.

 

     Окрім цього  закону  у  нас є Декларація прав національностей України,  у статті  1  якої  записано:  "Представники  народів  та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів,  займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях".

 

     Саме тому  ці  дві  поправки...  Нагадаю,  що  в тому проекті закону,  який вносив Президент України,  мова йшла про національні округи, але ту ідею зал не підтримав.

 

     Норма, яка тут запропонована, уже застосовувалася в Криму при проведенні виборів депутатів місцевих рад.  Зміст її полягає ось у чому.  Уявіть собі декілька адміністративнотериторіальних одиниць, які входять до складу округу.  В одній з них  переважає  населення певної національності. І для того щоб реалізувати це право... Коли ми зараз утворюємо виборчі округи,  то можна пошматувати  будь-як. Так  ось,  ця  норма  (поправки  15 і 16) полягає в тому,  що оцей осередок зберігається,  а до  нього  прирізають.  Не  розрізається округ,  в  якому має місце кількісна перевага мешканців за певними національними ознаками. Ось про що йде мова.

 

     Тому я просив би спокійно до цього поставитися  і  підтримати редакцію комітету.

 

     ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Макарівський  виборчий округ,  Київська область). Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги!  Я  звертаюся насамперед  до  Наталії Петрівни.  Хочу сказати,  що запропонована Олександром Миколайовичем норма абсолютно не може бути в  принципі застосована  на  практиці,  але  вона  хоч  якось  дає  нам  змогу зберегти,  так би мовити, обличчя перед міжнародною конвенцією про права  корінних народів.  Конвенція вимагає від нас представництва корінних народів у представницьких  органах,  у  тому  числі  й  у Верховній Раді Автономної Республіки Крим.

 

     Прошу вас  зважити  на  цю  аргументацію і підтримати позицію комітету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція депутата Штепи ставиться  на  голосування. Вона не наполягає? (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ставлю  на голосування поправку...  Номер який? 16?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Це поправка 15,  але  її  треба  голосувати  в пакеті з поправкою 16, яка розкриває механізм реалізації.

 

     ГОЛОВА. Поправка 15 голосується.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. "За" - 122. Не підтримується.

 

     Поправка 16 ставиться на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Є прохання підтримати поправку 16.

 

     "За" - 127.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 7 з урахуванням того, що ці поправки не враховані,  а отже,  залишено редакцію,  прийняту в першому читанні.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Голосувати   в   такій   редакції  не  можна. Зрозуміло, що ми будемо повторно розглядати.

 

     ГОЛОВА. Повторно - так повторно. А зараз прошу голосувати.

 

     "За" - 155.

 

     Шановні колеги,  тут такий нюанс. Ми можемо підтримати або не підтримати цей варіант,  але ж треба прийняти закон зараз. Якщо це суперечитиме, скажімо, Конституції або міжнародним правовим актам, до яких приєдналася Україна, то Президент може накласти вето, і ми тоді ще раз розглянемо це питання. Є й інший шлях - перенесення на третє  читання  цього  пункту  абощо.  Але  ми зараз знаходимося в такому часовому режимі, що потрібно голосувати. Чи так, чи інакше, але голосувати.

 

     Тому я  спочатку  поставлю  на  голосування  текст  у  правій колонці - статтю 7 у цілому у варіанті комітету з поправками 15  і 16, які ми окремо не підтримали. Іде голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Є прохання проголосувати "за".

 

     "За" - 159.

 

     ГОЛОВА. Теж  не  підтримується.  Тоді  я  ще  раз  ставлю  на голосування статтю 7 без поправок 15 і 16.  Нам треба визначитися. Якщо буде потреба, то окремо ще раз розглянемо.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  я  хочу при цьому тільки зауважити, що в розділі ХІ "Прикінцеві положення" записано: "Строки проведення всіх передвиборних заходів по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  розпочинаються  з  дня опублікування  цього  закону".  Ми  повинні дійти зараз абсолютної згоди,  з розумінням поставитися  до  того,  що  може  бути,  якщо зірвуться вибори в автономії.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Тому  я  ставлю  в  цілому  статтю  7  на голосування в редакції, що в правій колонці, але без поправок 15 і 16, оскільки вони не одержали підтримки.

 

     Прошу підтримати,  тому що нам треба мати цілісний закон. Іде голосування.

 

     "За"- 207.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Якщо ми за це не проголосуємо,  то я буду змушений  поставити на  голосування  пропозицію  про віднесення на третє читання цього пункту.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     Ставлю на голосування  пропозицію  про  віднесення  на  третє читання цього пункту. Але ще раз хочу сказати, що...

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Він  цілком  зрозумілий.  Від комітету я прошу поставити на голосування і підтримати, щоб ми рухалися далі.

 

     ГОЛОВА. На   третє   читання.   Ставлю   цю   пропозицію   на голосування.   Ви   уважніше   мене   слухайте,  раз  довірили  за Регламентом.

 

     "За" - 188.

 

     Не підтримується.

 

     Я ще раз ставлю на голосування  редакцію  від  комітету,  яка міститься  в правій колонці.  Нам у будь-якому разі треба прийняти той чи інший варіант. Прошу голосувати.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прохання підтримати.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину!  Будь ласка, шановні колеги, послухайте ще раз такі міркування.

 

     Положення, яке   записано   в   правій   колонці,  відповідає міжнародним договорам України і Закону  про  національні  меншини. Реалізувати  його  всупереч  адміністративнотериторіальному устрою практично неможливо. Тобто тут загроз ніяких немає, норма загальна дотримується,  а  реалізація  його  виходить  із адміністративного устрою.

 

     Ще раз слово надається депутатові Штепі. Будь ласка.

 

 

 

     ШТЕПА Н.П.  Во-первых,  я никак не могу  согласиться  с  16-й поправкой.

 

     Теперь относительно того,  чтобы учесть интересы национальных меньшинств.  В статье 3,  которую мы проголосовали,  записано, что "здійснення  громадянами  України права обирати і бути обраними... не залежить від їх раси,  кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження..."

 

     Далее. Законом  предусмотрена  пропорциональная  мажоритарная система.  На сегодня в Крыму нет  ни  одной  политической  партии, которая   не   включит   в  состав  своих  списков  представителей депортированных народов. Иначе представители этих партий просто не будут избраны в парламент.  Например,  Коммунистическая партия,  в списках которой сегодня уже есть и представители  крымских  татар. Это первое.

 

     Второе. Сегодня   в   связи   с  вопросом  о  том,  создавать национальные округа в Крыму или не создавать,  уже внесен раскол в сам меджлис. Поэтому нужно создавать национальные округа именно по тому принципу, как предлагается.

 

     Третье. Сегодня крымскотатарское  движение  уже  не  является единым   целостным   движением.  Оно  раскололось  на  две  части. Значительная часть крымских  татар  выступает  ныне  на  принципах интернационализма,  за  равные отношения и равное право избирать и быть избранными.

 

     Относительно мажоритарных    округов.     Проектом     закона предусматривается  выдвижение  кандидатов  в  депутаты в Верховный Совет Крыма от коллективов предприятий,  об единений граждан.  Тем самым   будет   реализовано   право   и  меджлиса,  и  коллективов предприятий и организаций,  и отдельных граждан на самовыдвижение. Таким образом право быть избранным - и крымским татарам, и грекам, и армянам,  и  русским  -  всем  меньшинствам  -  будет  полностью реализовано.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину!  Депутат  має  право обгрунтувати свою позицію.  Я ще раз ставлю норму,  яку пропонує комітет і з якою не погоджується депутат Штепа, на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Я прошу підтримати.

 

     "За" - 139.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  ставлю  на  голосування редакцію в правій колонці  без  поправок  15  й  16  і  дуже  прошу  підтримати   цю пропозицію. Ми ставимо в рівні громадянські права всіх, хто живе в Україні!  І  реалізувати  своє  право  обирати  і  бути   обраними національні  меншини  можуть  або  через систему адміністративного устрою,  або через політичні партії.  Ставлю на голосування. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Шановні колеги!   Я  знаю,  що  були  різні  тлумачення,  але мовиться ось про що.  Якщо ми у такому важливому регіоні, як Крим, закладемо  прецедент,  то  завтра  він  виникне  в інших регіонах! Мається на увазі Закарпаття, Прикарпаття, Донбас та інші регіони.

 

     Тому, будьте ласкаві,  зараз проголосуйте  принципову  норму. Якщо  вона відрізнятиметься від міжнародних конвенцій,  підписаних Верховною Радою, Президент внесе зауваження і ми окремо розглянемо це питання. Але не блокуйте прийняття закону!

 

     Я ставлю  на  голосування  ще  раз  редакцію  статті у правій колонці без 15 і  16  пунктів.  Іде  голосування.  Прошу  вас:  не блокуйте прийняття закону!

 

     СТЕШЕНКО О.М. Я мовчу, як кажуть...

 

     "За" - 223.

 

     ГОЛОВА. Іще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     Олександре Миколайовичу, проголосуйте, не блокуйте закону.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Давайте проголосуємо "за".

 

     "За" - 225.

 

     ГОЛОВА. Я  ще раз хочу сказати,  що ми обмежені в часі.  Час, який ми записали  на  вибори,  зобов'язує  нас  проголосувати  цей проект закону сьогодні.  Тому я ще раз наполягаю на голосуванні, в мене немає іншого виходу. Наталіє Михайлівно, ну голосуйте ж, будь ласка. Виборці ж і за вас голосуватимуть. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Олександре   Олександровичу,   є   схема  від комітету. До чого тут колізії всередині меджлісу? Я прошу редакцію в правій колонці,  запропоновану комітетом,  підтримати і рухатися далі.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ще раз редакцію  від  комітету, що міститься в правій колонці.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

 

 

     "За" - 167.

 

     ГОЛОВА. Не  підтримується.  Я  ще  раз  наполегливо вас прошу проголосувати редакцію в правій колонці без поправок 15 і 16.  Нам не  можна  не  прийняти  сьогодні  закону.  Тому  я  ставлю  це на голосування ще раз.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Я розумію, які тут були сумніви. Але ми мусимо визначитися.

 

     Стаття 8 не викликала заперечень.  Стаття 9  -  також.  Прошу проголосувати статті 8 і 9.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     "За" - 234.

 

     ГОЛОВА. Можна і десяту голосувати? Немає зауважень?

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Редакцію   в   правій   колонці   є  прохання підтримати.

 

     ГОЛОВА. Голосуються статті 10 і 11,  до яких  також  не  було зауважень.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Статті 12 і 13.  Так само зауважень немає.  І до статті 14 не було. Ставлю на голосування статті 12-14. Прошу голосувати.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Є прохання підтримати.

 

     "За" - 235.

 

     ГОЛОВА. Статті 15, 16, 17, 18. До них зауважень не було.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Там мої поправки, прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ви  вносили  там   суто   редакційні...   Ставлю   на голосування ці статті.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ви не маєте права агітувати, прошу цього не робити.

 

     "За" - 237.

 

     Стаття 19   "Випадки  особливого  порядку  складання  списків виборців" і стаття 20.  Не було зауважень.  Ні, до статті 20 були. Ставлю на голосування статтю 19. Будь ласка.

 

     "За" - 235.

 

     Стаття 20. Які зауваження, поправки?

 

     Депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.,   секретар   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Центральний виборчий округ,  Кіровоградська область). Фракція комуністів.  Запропонована редакція цієї статті суперечить концепції  Закону  України  про вибори народних депутатів України. Тому в такій редакції її голосувати не можна (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  тут враховано  поправку  29  депутата Стешенка. Ставлю її на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Вона була підтримана в комітеті рішенням. Тому я прошу проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, прошу проголосувати.

 

     "За" - 143.

 

     Поправка не підтримується,  тому залишається редакція,  що  в лівій колонці.  Стаття 20 в цілому ставиться на голосування.  Будь ласка, прошу підтримати.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет же не підтримав у такому вигляді.

 

     ГОЛОВА. Комітет комітетом,  а це думка усієї Верховної  Ради, вона вища.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Мовиться  про відповідність Закону про вибори Автономної Республіки  Крим  загальнодержавному. Прошу голосувати.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Статті 21 і 22 можна голосувати?  Яка поправка у вас, Наталіє Петрівно? Назвіть номер поправки.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Ні, ви поправку скажіть.

 

     ГОЛОВА. Наталіє Петрівно,  який номер вашої поправки? Я зараз надам вам слово. Поправка 34. Слово надається депутату Штепі. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.  Уважаемые   депутаты!   Александр   Александрович говорит,  что  статья  22 полностью принята на заседании комитета. Кстати,  здесь нет моей поправки.  Я предлагала  вообще  исключить выдвижение от трудовых коллективов. Но поскольку этот механизм был отработан,  я согласилась и сняла свою поправку.  И  на  заседании комитета  мы  договорились,  что  Александр Александрович поставит здесь на голосование цифру численности  трудовых  коллективов,  от которых  выдвигается кандидат:  300 человек или 150,  или 100.  Он сегодня этого не делает. А статью 22 без учета этих цифр принимать нельзя.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дійсно,  домовленість така була. Вибачте, це я пропустив.  Прошу ці три числа поставити  окремо  на  голосування, визначитися, а потім рухатися далі.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  ми у першому читанні прийняли проект Закону про внесення змін до Закону про вибори народних депутатів України, де  ці  цифри  названі,  то  я  прошу  їх  і  в цьому законі також передбачити.  З урахуванням цього доповнення  прошу  проголосувати статті 21-22 в цілому.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Стаття 23. Немає зауважень. Тут технологія розписується.

 

     Стаття 24. Була одна поправка, яка врахована.

 

     До статті 25 не було зауважень.

 

     Ставлю статті 23-25 на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Вони в правій колонці, прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Iде    голосування,    Анатолію   Федоровичу.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 224.

 

     Анатолію Федоровичу  і  Валентино  Петрівно,  не  відвертайте уваги, іде голосування. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Стаття 26  "Вибуття  кандидата  в  депутати  з  балотування". Поправка депутата Штепи. Будь ласка, Наталіє Петрівно.

 

     ШТЕПА Н.П.  Пункт 2 статьи  26  нужно  принимать  в  редакции первого чтения,  поскольку мы приняли идеологию закона о том,  что депутат может выдвигаться и в одномандатном округе,  и по спискам. Поэтому ее надо привести в соответствие...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Тут ми змушені привести у відповідність із проголосованою  раніше  статтею,  щоб  не  було   суперечностей... Олександр Миколайович розуміє,  що інакше бути не може.  Статті 26 (із цим уточненням) - 35,  до яких немає зауважень,  ставляться на голосування... По статтю 35 включно. Будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Я ще  раз  ставлю  на  голосування статті 26-35 з урахуванням необхідності  приведення  у   відповідність   із   проголосованою, здається, статтею 22.

 

     СТЕШЕНКО О.М. За ті, що в правій колонці.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Статті 36  по 39 включно без змін ставляться на голосування в редакції комітету.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Я прошу до статті 40 доголосувати  поправку  депутата  Штепи: "Голосування  проводиться  тільки у день виборів",  щоб привести у відповідність із чинним законом про вибори.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати цю поправку і проголосувати за редакцію, що міститься у правій колонці.

 

 

 

     ГОЛОВА. Тоді статті 40,  41 і 42,  до яких не було зауважень, ставляться на голосування.

 

     Прошу проголосувати з урахуванням  поправки  депутата  Штепи, яка підтримується головою комітету.

 

     "За" - 230.

 

     До статті  44 не було суттєвих зауважень,  не визначився щодо однієї позиції комітет.

 

     Стаття 43... Проголосувати статтю 43...

 

     До статтей 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50 і 51 не було зауважень. Отже, до розділу Х...

 

     СТЕШЕНКО О.М. До сторінки 60 включно...

 

     ГОЛОВА. Усі  статті  розділу  Х  ставляться на голосування... (Шум у залi).

 

     Можна розділ Х голосувати?.. До "Прикінцевих положень", так?

 

     СТЕШЕНКО О.М. Олександре Олександровичу, одну хвилинку...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Тут є одна пропозиція.  На засіданні  комітету пропонувалося  декілька  підходів.  Перший  підхід - узагалі зняти будь-який бар'єр,  а потім  врахувати,  як  у  Законі  про  вибори депутатів  місцевих рад,  таке:  хто набрав менше 2 відсотків,  не враховувати під час перерозподілу.  I другий - підвищити бар'єр до 5 відсотків.

 

     Домінувала думка   взагалі  в  цьому  разі  не  встановлювати будь-який бар'єр,  а враховувати 2 відсотки,  як  для  виборів  до місцевих рад. Прошу цю модель підтримати.

 

     ГОЛОВА. А як ви дивитеся на те,  щоб привести у відповідність із Законом  про  вибори  народних  депутатів  України?  Адже  одна технологія має бути, так?

 

     Тому давайте спочатку з цього приводу визначимося: у цій  частині  забезпечити  відповідність  виборчого  закону   на території Криму Закону про вибори до Верховної Ради Криму.

 

     Коментуйте, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.    Шановні    колеги,    намагання   прирівняти представницький орган автономії до законодавчого органу  -  це  не просте  питання.  Узагалі  повноваження  Верховної Ради Автономної Республіки Крим чітко виписані у статті 137  Конституції:  приймає акти  нормативного  характеру  і  в основному вирішує господарські питання.

 

     Виходячи з цього ми йшли саме таким шляхом.  Бо  там  стільки політики  - і які межі заповідної зони,  і наскільки глибоко треба копати,  щоб дістати води...  Це,  справді,  політика,  але які її межі?  (Шум у залi).  А в законодавчому органі політика політичних партій   реалізується   в   законодавчих   актах.   Ось   у   чому відмінність...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Будь ласка,  Олександре Миколайовичу,  не розпочинаймо дискусію  з  цього  приводу.  Якщо  ми  запроваджуємо пропорційний чи змішаний принцип, то ми не повинні його зводити до профанації через різні речі.

 

     Якщо ми цей принцип вибрали,  то добре знаємо, що економіка - або сконцентрована політика, або навпаки. Тому це категорії парні.

 

     Давайте будемо  голосувати  принцип  відповідності закону про вибори в Криму закону про  вибори  в  Україні.  Підтримайте,  будь ласка. У нас уніфіковане право має бути.

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз ставлю на голосування. І прошу проголосувати.

 

     "За" - 214.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Надайте слово Роману Петровичу Безсмертному.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Є велика відмінність між законом про вибори депутатів  до Верховної Ради України і цим законом.  Справа в тому, що суб'єктом виборчого процесу згідно з цим законом  ми  не  могли  не  визнати трудові колективи,  громадські організації,  об'єднання виборців і так  далі,  тому  що  це  представницький  орган.  Якщо  ми  зараз визначимо  бар'єр  4 відсотки,  це не дасть можливості ні трудовим колективам,  ні громадським організаціям,  ні об'єднанням виборців провести  жодну  людину  в  цей  представницький орган.  До того ж концепція цього закону відповідає Конституції України.

 

     Тому треба або встановлювати номінальну цифру,  скажімо,  1-2 відсотки,  або взагалі цей бар'єр вилучати. Чому? Бо за таких умов виходить,  що ми закладаємо  певну  суперечність  між  політичними структурами  і громадськими організаціями,  які діють на території Автономної Республіки Крим.  Тому просив би вас підтримати рішення комітету про встановлення двовідсоткового бар'єра.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину,  шановні колеги!  Правильно каже Роман Петрович,  але ми ж прийняли ще закон про вибори до місцевих  рад, де в містах передбачається змішана система.  Виходить,  що у місті Сімферополі треба...

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Та ні,  Олександре Олександровичу,  саме там і започаткований двовідсотковий бар'єр - те,  про що я казав. Ось де уніфікація.

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте робити так...

 

     СТЕШЕНКО О.М. Я з самого початку про це доповідав.

 

     ГОЛОВА. Тоді ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Тоді відсотки такі,  як у нашому загальному законі. Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка...

 

     СТЕШЕНКО О.М. Не можна голосувати...

 

     ГОЛОВА. Можна голосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 186.

 

     Теж не підтримується.

 

     Відповідність має бути,  безперечно,  але певного рівня. Якщо для виборів до Верховної Ради України,  зважаючи на 30  політичних організацій,  що  претендують,  мають  підготовлений  електрорат і проводять  відповідну  політичну  розкрутку,  ставимо   бар'єр   4 відсотки,  до  обласних  рад,  міських  рад  Києва  і  Севастополя обираємо принцип 2 відсотки,  то треба, очевидно, і на цьому рівні забезпечити таку саму пропорцію. Ще раз ставлю на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прохання підтримати.

 

     "За" - 208.

 

     ГОЛОВА. Є  ще  компромісний  варіант - 3 відсотки.  Ставлю на голосування.  Давайте проголосуємо 3 відсотки,  оскільки це  і  не обласний центр, і не республіка, а автономія.

 

     "За" - 189.

 

     Я ще   раз   наполягаю  на  2  відсотках,  які  найближчі  до пропорції.  Ідеться про державний рівень і регіональний рівень.  Я прошу підтримати, ніхто не втрачає на цьому (Шум у залі).

 

     Ви ж хочете, щоб працював закон, підтримайте.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Ставлю на  голосування  всі  статті  розділу  ХІ  "Прикінцеві положення" (Шум  у  залі).  Який  номер  вашої  поправки,  Наталіє Петрівно?

 

     ШТЕПА Н.П.   Есть   часть   поправок  Александра  Николаевича относительно заполнения бюллетеня для голосования.

 

     ГОЛОВА. Я пам'ятаю.

 

     ШТЕПА Н.П.  На заседании комитета мы так и  не  определились, включать  ли  в  бюллетень графу "не підтримую жодної з політичних партій".  Мы предлагаем эту строчку не включать  в  бюллетень,  то есть привести в соответствие с украинским законом.

 

     ГОЛОВА. Я прошу не голосувати зараз ні одного,  ні другого. А голосувати  за   приведення   у   відповідність   із   механізмом, передбаченим у Законі про вибори народних депутатів України. Після розгляду цього проекту ми проголосуємо зміни до Закону про  вибори народних депутатів України. Там питання ці врегульовані.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  А  тоді  подивимося,  як  реалізується принцип народовладдя. Я доповім.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, прошу голосувати питання про приведення у відповідність. І прошу не розмовляти під час голосування.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування.   Принцип   відповідності голосується.

 

     "За" - 219.

 

     Депутат Шеховцов просить проголосувати ще  раз.  Будь  ласка, ставлю  на  голосування  ще  раз.  Я  прошу,  Катерино Тимофіївно, голосуйте.  Євгене Васильовичу,  голосуйте.  Принцип відповідності голосується.

 

     "За" - 228.

 

     Голосуються всі    непроголосовані    статті    включно    до "Прикінцевих положень".

 

     До "Прикінцевих положень" включно.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     "Прикінцеві положення". Чи є зауваження?

 

     Наталіє Петрівно, будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.  Я не называю номер поправок,  все они изложены  в проекте.  Они состоят в следующем. Вопервых, была договоренность в комитете,  это Александр Николаевич подтвердит, что в "Прикінцевих положеннях"  в  связи  со  сложившейся  ситуацией  мы  обязательно определяем, что выборы проводятся в последнюю неделю марта.

 

     Во-вторых, поскольку закон будет введен  в  действие  поздно, значит, все сроки должны быть сокращены.

 

     И еще.  Я  вносила  преложение:  если так сложатся об ективно обстоятельства,  что   закон   будет   поздно   принят,   подписан Президентом, тогда провести выборы в Автономной Республике Крым на условиях внеочередных.

 

     ГОЛОВА. У "Прикінцевих положеннях" треба написати точно, а не висловлювати  різні побажання.  Сама суть пропозиції зрозуміла.  Я можу поставити на голосування формулу.

 

     Олександре Миколайовичу, вам слово.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ми  своєю  постановою  призначили  вибори   до представницьких органів. Зверніть увагу на "Прикінцеві положення", пункт 2:  "Строки проведення всіх передвиборних заходів по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим розпочинаються з дня опублікування  цього  закону".  Це  уніфікована  форма,  яка відповідає на це запитання.

 

     ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Будь ласка, "Прикінцеві положення" голосуються...

 

     То Конституція визначає. Від цієї дати не можна відступати.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз нагадую, дату виборів визначено Конституцією. Тому тут немає  суперечності  щодо дати.  А зараз ставляться на голосування "Прикінцеві  положення"  -   закон   вводиться   в   дію   з   дня опублікування. Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Ставиться на голосування проект закону в цілому.

 

     "За" - 224.

 

     Кримчани! Голосуйте "за". Прошу голосувати.

 

     "За" - 218.

 

     Євген Васильович не встиг проголосувати. Він голосує "за". Ще раз  ставлю  на  голосування.  Це  не  поіменне  голосування,   не наполягайте. У цілому проект закону голосується.

 

     "За" - 223.

 

     Які є  міркування?  Катерино  Тимофіївно,  ви  просите слова? Слово надається депутатові Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область). Шановні колеги! Ми проголосували практично всі статті  проекту  закону.  Сьогодні  -  такий добрий день,  давайте зробимо свято  для  наших  колег-кримчан  і  проголосуємо  його  в цілому.

 

     Я знаю, що "Мадера" і "Масандра" готові сказати "ура"!

 

     ГОЛОВА. Іде  голосування,  будь  ласка.  Підтримайте Катерину Тимофіївну і комітет.

 

     "За" - 212.

 

     Я не розумію тоді.  Поіменно ці  закони  не  голосуються,  ви пам'ятаєте  чому.  А  заради  цікавості  можна проголосувати.  Але блокувати розгляд цього закону просто нерозумно.

 

     Тому я ще раз звертаюся до тих, хто не голосує: голосуйте як завгодно, але голосуйте.

 

     Ставиться на голосування ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     -------------

 

     Тепер я прошу уваги!  Одну хвилину,  Олександре Миколайовичу, залишайтеся на трибуні.

 

     Ми щойно голосували, що якщо нові норми входять до Закону про вибори  народних  депутатів  України,  то їх можна об'єднати.  Але можна і окремо випустити.

 

     Проте ми  в  цьому  законі  проголосували  одну   норму   про приведення  його  у  відповідність  до  Закону про вибори народних депутатів  України  зі  змінами,  які  внесла  Центральна  виборча комісія.

 

     Я змушений вам доповісти, що комітет, розглядаючи це питання, порушив Регламент і вніс  на  розгляд  Верховної  Ради  не  текст, проголосований  у  першому читанні,  а текст чинного закону і свої зміни до нього,  які він вважає за доцільне розглянути  в  другому читанні.

 

     Тому у    нас   залишається   єдиний   вихід.   Оскільки   до законопроекту,  прийнятого  в  першому   читанні,   зауважень   не надійшло,  проголосувати його в другому читанні і внесені зміни, а ті зміни,  які пропонує комітет,  додатково розглянути як зміни до Закону  про  вибори народних депутатів України (Шум у залі).  Я ще раз  наполягаю:  оскільки  комітет  не  вносить  змін   до   цього законопроекту, проголосувати його в цілому в другому читанні, а ті пропозиції,  які надійшли і  запропоновані  комітетом,  розглянути додатково як зміни до Закону про вибори народних депутатів. Іншого шляху немає, інакше порушується Регламент.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я не знаю,  звідки ви взяли такі відомості.  А тепер послухайте,  що я скажу.  Справді,  до комітету надійшло 129 пропозицій.  Останні пропозиції надходили 23 грудня о 18 годині  і пізніше. Із 129 пропозицій 41 пропозиція розглянута, проголосована і подана в правій колонці. На останньому засіданні через брак часу досягнуто  домовленості внести їх всі до порівняльної таблиці.  До того ж  вперше,  коли  ми  голосували,  ця  робота  (і  є  рішення комітету)  проводилася  відповідно  до  вашого доручення як Голови Верховної Ради України (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Спокійно. Щоб я не був голослівним...

 

     СТЕШЕНКО О.М. Не треба розповідати, я...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Олександре Миколайовичу, я цитую вас: а тепер   послухайте,   що   я  скажу.  Візьмемо  будь-яку  позицію, наприклад,  пункт  18  статті  11,   ліва   колонка.   У   тексті, проголосованому   в   першому   читанні,   написано:   "встановлює результати виборів"  -  і  далі  за  текстом.  Ви  пишете:  "видає тимчасове посвідчення..." і так далі, тобто так, як було в першому варіанті,  а має бути записано так,  як  проголосовано  в  першому читанні.

 

     Депутат Мішура.

 

     МІШУРА В.Д.  Фракція комуністів.  Олександре Миколайовичу, ви були на останньому засіданні  Тимчасової  спеціальної  комісії  по розробці  і доопрацюванню закону про вибори і знаєте,  що комісія, виконуючи  доручення  Верховної  Ради,   підготувала   порівняльну таблицю і передала її вам.  Зняла з себе повноваження, хоч не мала цього  робити.  І  після  цього  цю   порівняльну   таблицю,   яку підготувала  тимчасова  комісія,  ви  чи  хтось  інший нашпигували іншими пропозиціями,  які до нашої комісії не надходили.  Це  і  є порушенням  Регламенту.  Якщо  ви хочете вносити якісь нові норми, то,  будь ласка,  робіть нову порівняльну таблицю.  А  так  робити негарно!

 

     СТЕШЕНКО О.М. Знаєте, мене до моралі закликати не треба, бо у мене поки що з цим усе гаразд. Це поперше.

 

     А по-друге,  ті пропозиції,  які були  викладені,  готувалися саме  працівниками  секретаріату  комітету,  який  я очолюю,  і не відхилені жодним народним депутатом.  До того ж було доручення (ще раз  підкреслюю!) Голови Верховної Ради.  Стосовно частини з них є рішення комітету,  в чому ви можете переконатися, інші пропозиції, які надходили,  викладені. Регламентна норма вимагає: ліву колонку зберегти,  як є,  подати пропозиції,  стосовно яких не  визначився комітет - приймати чи не приймати, і без формулювання подати праву колонку, що я й зробив як голова, подав на розгляд Верховної Ради. Отже, вибачте (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Спокійно!..  Вадиме Петровичу, ви вже тут?  Я більше нікому не надаю слова... Я ж вас маю за свого, тому і надаю вам слово!..

 

     Регламент передбачає   при   розгляді   змін  чинного  закону подавати в лівій  колонці  текст  чинного  закону,  далі  -  текст прийнятих  змін  у  першому читанні,  потім - поправки,  а затим - текст, який пропонує комітет. Якщо комітет пропонує свої поправки, які  не відповідають проголосованому тексту в першому читанні,  це його  право,  але  тоді  в  колонці  має   бути   поданий   текст, проголосований  у  першому читанні.  У нас такого документа немає. Тому  можна  сказати,  що  ви  дотримуєтеся  Регламенту  частково, подаючи  в лівій колонці текст існуючий (ніхто заперечень не має), але має бути посилання на текст, проголосований у першому читанні.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ви розумієте,  мені треба підготуватися, взяти матеріали...  Надайте депутату Носову слово,  він пояснить,  що ми зробили.

 

     ГОЛОВА. Та навіщо Носов, коли ви доповідаєте?..

 

     У мене є процедурна пропозиція...  Одну хвилинку,  Олександре Миколайовичу! Шановні депутати, не галасуйте, будь ласка, з місця. Я конкретніше скажу,  пропозиція така:  29 числа згідно  з  чинним законом має реалізовуватися право трудових колективів на висунення кандидатів  у  депутати.  Таким   чином,   ми   сьогодні   повинні проголосувати ті зміни, які регламентують технологію висунення від трудового колективу.

 

     Тому я просив би,  якщо ваша згода є на це,  розглянути  один оцей пункт, а решту відповідно до Регламенту розглянути у вівторок після  розгляду  питання  про  бюджет.  Прошу  проголосувати  таку процедуру.

 

     "За" - 153. Приймається.

 

     Тому, Олександре  Миколайовичу,  дайте роз'яснення щодо цього одного  пункту.  І  ми  матимемо  короткий   закон   про   вибори, правильніше,   уточнення...   Одну  хвилинку,  тільки  один  пункт проголосуємо, а решту розглянемо у вівторок.

 

     Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я не готовий доповідати один пункт,  я готовий доповідати всю таблицю (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Тоді сідайте на місце.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Голова  комітету не готовий доповідати,  але у вас на руках є пропозиції,  проголосовані в першому читанні.  Тому просив би підтримати у другому читанні пункти,  які стосуються технології висування від трудових колективів.  Це проголосовано,  ще раз кажу (Шум у залі).  Прошу не кричати з місця!  Подивіться,  будь ласка, пункти 3 і 4 статті 22 закону щодо порядку висунення кандидатів  у депутати  в  одномандатних виборчих округах і трудових колективах. Проголосовано у першому читанні.  На перший погляд текст складний, але,  поперше,  він  повністю відповідає Конституції,  а по-друге, знімає  тлумачення  щодо  порядку  реалізації  права  і   трудових колективів,  і  зборів  громадян.  До  речі,  спрощує  процедуру і зменшує роботу для тих, хто збирає списки, тощо.

 

     До цієї  статті  надійшли  зауваження  від  депутатів  Штепи, Шевченка. З деяких комітет визначився, з деяких - ні (Шум у залі). Ще раз  підкреслюю,  у  порівняльній  таблиці  зауважень  депутата Марченка немає. Я роблю зауваження депутатові Марченку. Ми з ним у нормальних стосунках,  але не в таких, щоб він звертався до мене у той спосіб, як він це собі дозволяє.

 

     Будь ласка, ще раз пояснюю, до статті 22 є поправки. 32-а поправка   депутатів   Штепи,   Дроботова,   Зачосова,   так? Подивіться, будь ласка, це сторінка 23, так? (Шум у залі).

 

     Погляньте, поправка Штепи, Дроботова... (Шум у залі).

 

     Секретаріат, у чому річ, чому різні тексти? (Шум у залі).

 

     Це, однак, не дає вам права висловлюватися в такий спосіб, як ви це робите. Мені просто поклали інший документ! я прошу!

 

     Слово надається депутатові Марченку з приводу статті 22.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Роменський   виборчий   округ,   Сумська   область).    Александр Александрович,  я  прошу  вас все-таки извиниться.  Вы сделали мне замечание не по существу,  грубости с  моей  стороны  не  было.  Я просто  отстаивал  свое  право как народного депутата на поправку, которую внес.

 

     ГОЛОВА. Я пояснюю ще раз.  Ви  маєте  право  обстоювати  свою поправку, але при цьому потрібно поводитися коректно.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Не надо об яснять. Суть поправки...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

 

     Я відповідаю  на  вашу  претензію.  Ви маєте право обстоювати свої права в межах Регламенту,  не  допускаючи  грубощів.  Робіть, будь ласка, це.

 

     Прошу.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые  народные  депутаты!  Мы с депутатом Витренко в соответствии с Регламентом внесли поправки к закону,  и они  выписаны  в  сравнительной таблице,  как это сделал и депутат Носов; и поправки к поправкам, которые внес Александр Мороз. И вот в  данном  случае речь идет о нашей поправке к поправкам,  которые внес Александр Мороз,  касается она статьи  22,  где  говорится  о трудовых коллективах.  Почему мы внесли эту поправку?  Посмотрите, пожалуйста,   что   закладывается   в    предложении    Александра Александровича:  "Збори виборців мають право в строки, передбачені цим законом, висунути одного кандидата в депутати в одномандатному виборчому  окрузі,  якщо  в  них  беруть  участь  не  менше як 300 громадян України, які мають право голосу".

 

     Далее в тексте поправки  это  говорится  таким  образом,  что трудовые коллективы связаны с территориями. А вот если связать это с  территориями,  то  такое   обоснование   исключает   выдвижение трудовыми  коллективами  предприятий  работников,  которые живут в разных округах. Более того, этой поправкой не определена процедура выдвижения,  на  чем мы настаиваем.  Суть нашей поправки (это 32-я поправка) заключается в том,  что право выдвижения кандидата имеют на  конференциях  или собраниях трудовых коллективов (об единенных собраниях или конференциях трудовых коллективов). Мы устанавливаем норму - 200 человек.

 

     То есть  если  трудовой  коллектив  имеет  200 работающих или несколько трудовых коллективов об единятся,  они  могут  выдвинуть одного кандидата в депутаты. Более того, для того чтобы директорат или руководство или собственник при открытом голосовании не  давил на решение трудового коллектива, чтобы он руководителя предприятия выдвинул  кандидатом  в  депутаты,  мы  вносим,  на  наш   взгляд, важнейшую  процедуру,  которая записана таким образом:  "Прийняття рішення про висування кандидата в  депутати  проводиться  виключно таємним голосуванням".

 

     Это отличительная  особенность  нашей поправки по сравнению с поправкой депутата Мороза,  поэтому я предлагаю поддержать  именно нашу поправку. А сборы вообще отменить.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги! Я пояснюю: тут немає поправок депутата Мороза,  тут є поправки,  проголосовані в першому читанні Верховною Радою. Це суттєво...

 

     Вадиме Миколайовичу,  будь ласка,  не сперечайтеся, я по суті пояснюю,  ви не чули.  У цьому матеріалі немає  поправок  депутата Мороза,  тут є поправки, проголосовані в першому читанні Верховною Радою. А це принципово інша категорія поправки.

 

     Далі. У цих поправках не передбачено те,  на що він послався, це не від трудового колективу, а від виборців. А в пункті 4 статті 22   визначена   технологія   висунення    кандидатів    трудовими колективами, як передбачено - зборами громадян.

 

     Причому, зверніть  увагу,  автоматично  ця  норма  передбачає зменшення збору підписів до 300 - і від  зборів  громадян,  і  від трудового колективу.  До речі, і для самовисунення теж передбачено 300 підписів тими поправками,  які вже  проголосовані.  Тому  якщо чинний закон передбачатиме півтори тисячі підписів, то він охоплює і пропозицію щодо 300, тобто тут порушень не буде.

 

     На мою  думку,  зараз  можна  було   б   визначитися   шляхом голосування щодо цієї пропозиції. Але оскільки, ще раз підкреслюю, комітет не підготував до розгляду на сесії Верховної Ради документ так,  як вимагається Регламентом, я наполягаю, щоб до вівторка він підготував усі норми,  в тому числі щодо цієї статті,  де  були  б наведені  тексти,  проголосовані  в  першому читанні,  і додаткові зауваження депутатів,  які надійшли пізніше. І потім розглянемо їх у цілому.  Але висунення, яке передбачене законом про вибори, з 29 числа може вже здійснюватися (шум у залі).

 

     Та ні,  причому тут Конституційний Суд,  ідеться  про  закон, який діє...

 

     Я просто рекомендував би трудовим колективам,  розглядаючи ці питання,  виходити  з  процедури,  яка  діяла  під  час  висунення кандидатів  у Президенти чи при висуненні кандидатів у депутати до Верховної Ради попереднього скликання.  Якщо ця процедура буде,  я думаю,  що  ми у вівторок у змінах до закону передбачимо такі самі норми і  тим  самим  підтвердиться  рішення  трудових  колективів. Іншого механізму немає (Шум у залі).  Я пояснюю ще раз:  тому,  що комітет не підготував текст так, як це передбачено Регламентом...

 

     Тому я прошу перенести розгляд цього питання  на  30  грудня. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 182. Прийнято.

 

     Перенесення розгляду  питання,  яке не розглянуто попередньо, передбачено Регламентом.

 

     Я всім бажаю успіхів і нагадую,  що 30 грудня о  10  ранку  - пленарне засідання.

 

     До побачення.