ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 25 г р у д н я 1997 р о к у. 16 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     Зареєструвалися 330  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим. Продовжуємо роботу.

 

     Ігоре Олександровичу, будь ласка, на трибуну.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів  України.  Загальна  сума  по розділу 16 проголосована.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Розділ 16.

 

     Депутат Даниленко від комітету. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область). Дякую, Олександре Миколайовичу. Ігоре Олександровичу. На сторінці  8  є  рядок  "Повернення  бюджетних позичок,  наданих на закупівлю..." і далі за текстом.  Видатки на це  -  590  мільйонів гривень.  Ми  домовлялися,  і  Сергій  Леонідович  не  проти,  щоб записати тут:  "у тому числі на лізинг  -  290  мільйонів".  Таким чином ми підтримаємо і заводи, і село. Лізинг вітчизняної техніки. Це перше.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Приймається. Тобто після цифри 590 записати: "у тому числі лізинг - 290 мільйонів".

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Це треба проголосувати, напевно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка. Спробуємо створювати систему машиннотракторних станцій для обслуговування.

 

     "За" - 208.

 

     Депутате Камінський,   ви   великий   знаток   у   сільському господарстві. Голосуйте, а потім я надам вам слово.

 

     Ще раз ставлю на голосування.  І комітет, і Кабінет Міністрів підтримують.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Прошу підтримати,  ідеться про виділення в тому числі 290 мільйонів на сільськогосподарську техніку через лізинг.

 

     "За" - 257.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято. Дякую.

 

     Анатолію Степановичу, будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую, Олександре Миколайовичу. Хочу звернути увагу депутатів на рядок "Земельні ресурси".  Я не випадково вчора порушував це питання і сьогодні знову хочу наголосити на такому.

 

     Шановний Ігоре  Олександровичу!  У  нас  до  цього  часу   не завершено оцінку вартості землі. За розрахунками, які ми подавали, це дасть додатково 550 мільйонів у дохідну частину бюджету. Хоча б 5  мільйонів треба додати до видатків по рядку "Земельні ресурси". А разом із тим зобов'яжемо Кабінет Міністрів,  щоб вони провели цю роботу протягом 1998 року, матимемо ці додаткові 500 мільйонів.

 

     І ще   одне.  У  минулому  році  на  відновлення  садвинпрому виділялося 30 мільйонів гривень. Сьогодні пропонується виділити 26 мільйонів.  Я хотів би,  щоб ми із 171 мільйона, що передбачено на сільськогосподарське  виробництво,  4   мільйони   перекинули   на відновлення  садвинпрому,  щоб  було 30 мільйонів.  Оце й усе.  По суті, не виходячи за параметри того, що ми проголосували.

 

     Ігоре Олександровичу, ви зрозуміли?

 

     МІТЮКОВ І.О. Поясніть іще раз другу пропозицію. З якої статті ми знімаємо і куди переносимо?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Коли ми вчора голосували за 10 відсотків,  то залишилося ще десь 60 мільйонів. Я пропоную  взяти  з них 5 мільйонів і додати на фінансування роботи земельного комітету.  Ми  проведемо  оціночну  роботу  і  матимемо додаткових  500  мільйонів  гривень  у  дохідній частині.  Ви мене зрозуміли?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  запитую  вас  про  другу  позицію,   де   ви пропонуєте в межах видатків одне зменшити, а друге збільшити.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Ну, якщо ви мене запитуєте...

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилину.  Давайте  проголосуємо  одну  позицію. Депутат  Даниленко  пропонує  всередині   розділу   перекинути   5 мільйонів. Немає заперечень? Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Не підтримується. Катерино Тимофіївно Ващук, ви просили слова з цього приводу.

 

     ВАЩУК К.Т.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Шановні колеги!  Це дуже  важлива  стаття,  і залишився резерв (у першому розділі). 5 мільйонів - це не такі вже великі кошти.  А ми досі  не  знаємо,  яка  наша  земля.  Вона  не оцінена, не впорядкована. Земельні комітети практично не працюють.

 

     Якщо хтось  боїться,  що  це  піде на якісь такі потреби,  що землю хтось хоче зробити товаром,  - це не так.  У землі має  бути вартість,  яка  має  лягати  на  амортизаційні відрахування.  І ми мусимо знати, яка в нас земля.

 

     Тож треба тих 5 мільйонів гривень відшукати. Таке національне багатство не описане і не впорядковане.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Якщо  всередині  розділу  можна зробити такий перерахунок, то записуємо, а з першого розділу там немає коштів.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 196.

 

     Не підтримується. Залишається попередня редакція. У цілому ми проголосували.

 

     Тігіпко Сергій Леонідович. Будь ласка.

 

     ТІГІПКО С.Л.,    віце-прем'єр-міністр   України.   Олександре Олександровичу!  Шановні депутати!  Ми розглядали  це  питання  на засіданні Кабінету Міністрів.  У містах дуже багато землі,  яка не ввійшла в реєстр.  За неї практично ніхто не платить.  Ці гроші не надійдуть  до  центрального  бюджету,  вони  надійдуть до місцевих бюджетів. Але це реальні кошти, які можна залучити.

 

     Їм потрібно,  за підрахунками,  близько 20 мільйонів гривень. Якщо буде навіть 5 мільйонів,  то вони хоча б частково зроблять цю переоцінку.  І організації почнуть платити в містах за землю. Тому пропоную підтримати. Нічого іншого за цим не криється.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Можна ставити ще раз за голосування? Тобто в межах видатків по цьому  розділу.  Будь  ласка,  голосуйте,  хто вважає за потрібне.

 

     "За" - 207. Не підтримується.

 

     Більше до цього не повертаємося (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку.  Анатолію Степановичу, цю роботу можна і треба зробити.  І тут передбачено 14 мільйонів.  Якщо є бажання (я бачу, Леонід  Якович  готовий взятися за цю роботу),  то за 14 мільйонів зробіть її.  І буде все гаразд.  А то ми вже протягом шести  років щороку виділяємо на це кошти, а інвентаризації землі досі немає.

 

     Про що   мова?..   Анатолію   Степановичу,   я  ж  ставлю  на голосування.  Але це - за  рахунок  або  сільгоспвиробництва,  або водного  чи  лісового  господарства.  Не  можна  цього  робити,  і правильно, що люди не підтримують.

 

     Данча Михайло Дмитрович. Будь ласка.

 

     ДАНЧА М.Д.,  член   Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський сільський виборчий  округ,  Закарпатська   область).   Спасибі.   Олександре Олександровичу,  поки  ви  з  Олександром  Миколайовичем  мінялися місцем головуючого,  була  пропозиція  в  межах  статті  додати  4 мільйони  гривень  для  розвитку  багаторічних насаджень,  садів і виноградників.

 

     ГОЛОВА. Слушна пропозиція.  Я вважаю,  що це цілком необхідна норма,  інакше  ми  втратимо  садівництво  й виноградарство (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О. За рахунок чого? Ми додаємо 3 мільйони...

 

     ГОЛОВА. У межах видатків  цього  розділу  (Шум  у  залі).  Не вигукуйте  з  місця.  Запитайте  кримських депутатів,  херсонських депутатів - вони вам скажуть,  треба чи не треба (Шум у залі). Усе це завжди фінансувалося з державного бюджету.

 

     Ставлю пропозицію  на голосування.  Підтримайте,  будь ласка, Павло Сергійович просить підтримати і депутати з півдня  Донецької області також.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Розділ проголосований  у  цілому,  а в його межах ми уточнили окремі позиції (Шум у залі).

 

     Депутат Масенко. Будь ласка.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Шановні Олександре Олександровичу й Ігоре Олександровичу!  Шановні колеги депутати! Я хотів би з'ясувати таке.

 

     На лісове господарство  виділено  70  мільйонів  гривень.  Ми письмово  зверталися  до  вас,  Ігоре  Олександровичу,  і  ви мені відповіли,  що врахуєте пропозицію перерозподілити - дати все-таки Мінагропрому  більше  коштів  на ведення лісового господарства.  В Мінагропромі припадає 1,9 гривні на гектар лісу,  а там - більше 9 гривень! Справедливості ж немає!

 

     Близько 17  мільйонів  треба  дати  Мінагропрому.  Ви  ж  усі погоджувалися з цим - і комітет,  і міністерство,  а тепер це ніде не враховано. Подивіться, це ж у межах установлених видатків.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми розглянемо це питання і на завтра підготуємо рішення - закріпити відповідне фінансування в межах  70  мільйонів за Державним комітетом лісового господарства і Мінагропромом.

 

     ГОЛОВА. Пустовойтовський Володимир Семенович. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий  обов'язки голови Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ,  Харківська  область).  Уважаемые  коллеги!  Этот вопрос мы рассматривали на заседании комитета.  Игорь Александрович,  вашему заместителю  Антоньеву  было  поручено  пересмотреть  этот вопрос. Может быть,  уже пересмотрели? Если нет, надо доработать в рабочем порядке.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми доопрацюємо в робочому порядку.  У мене поки що немає інформації про роботу, яку провів заступник.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?  Я знаю,  що коли  доопрацюють,  то цифра  завжди  загубиться.  Тому треба або зараз записати,  або не записувати.  Якщо записуємо,  то 5 мільйонів гривень, так? У межах асигнувань  на  лісове господарство передбачити на ліси нелісового фонду додатково 5 мільйонів гривень.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це витрати в  основному  на  утримання  лісових смуг.  А  в Державному комітеті лісового господарства зовсім інший спектр витрат, тому там повинно бути більше грошей.

 

     ГОЛОВА. Та  ні,  йдеться   про   ліси   сільськогосподарських підприємств  на  Волині,  у Прикарпатті,  у Львівській області,  а особливо в Житомирській області  та  на  Київщині,  хоча,  правда, більшість цих лісів зараз у чорнобильській зоні.

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування  пропозицію  про  те,  щоб передбачити  5  мільйонів  гривень  у  межах  загальної  суми   70 мільйонів.

 

     "За" - 200. Не підтримується.

 

     Я прошу комітет продумати це.  Оскільки була така пропозиція, можна внести корективи до останньої редакції.

 

     "Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика".   Усього  -  283  мільйони  гривень.  Немає  про  що говорити.

 

     Череп Валерій Іванович. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.,   міністр   транспорту   України   (Білопільський виборчий округ,  Сумська область). Дякую. Шановні колеги! Я просив би сприймати мене не  як  міністра  транспорту,  який  лобує  свою галузь, а як вашого колегу.

 

     На залізницю припадає 10 відсотків основних фондів країни.  А в проекті бюджету жодної копійки не  передбачено  на  фінансування Укрзалізниці, хоча вона на 96 відсотків є державною.

 

     Розрахунки такі:   на  відшкодування  збиткових  пасажирських перевезень з бюджету має  виділятися  320  мільйонів  гривень,  на поповнення  матеріальної  бази  -  500 мільйонів.  У кожній країні світу,  зокрема  в  Німеччині,  де  федеральний  транспорт  працює нормально,  на  поповнення парку залізничного транспорту виділяють 200 мільйонів марок.

 

     Якщо ми сьогодні не передбачимо ні копійки,  це ляже  тягарем на плечі людей, бо підвищаться ціни на квитки і так далі.

 

     Я просив би хоча б 10 відсотків - близько 80 мільйонів - передбачити на фінансування Укрзалізниці.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Валерію Івановичу,  ви  помилилися.  У  Німеччині  це обраховується мільярдами, а не мільйонами.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Я мало назвав, так. Запитують, де взяти гроші. На сторінці 3 є розділ "Доходи від операцій з капіталом". Надходження по  статті  "Відшкодування  витрат  Державного  бюджету України за відпущені і неоплачені  в  минулих  роках  матеріальні  ресурси  з державного   матеріального   резерву"  передбачені  в  обсязі  896 мільйонів гривень.  Я думаю,  буде нормально,  якщо ця цифра  буде трошки більша і ми підтримаємо залізницю.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Івановичу,  цю  цифру вже двічі обраховано і використано.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Справді,  треба поповнити кошти  для  підтримки державної  української залізниці.  Ви знаєте,  в якому зараз стані пасажирський і вантажний рухомий склад.  Але ресурси  можуть  бути виділені  тільки  за  рахунок  того,  що ми вже визначили:  або за рахунок приватизації  того  додатку,  або  за  рахунок  плюсу  від інноваційного  фонду,  який  ми  віднесли  на збільшення коштів на погашення заборгованості із заробітної плати.

 

     Якщо ви підтримаєте  таке  рішення,  то,  гадаю,  хоча  б  20 мільйонів можна було б записати за рахунок цих коштів.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 182. Не вистачає голосів.

 

     Я хочу сказати,  що тут є додаток, де ці агреговані показники вже  розписані  за  відомствами,   за   розпорядниками   кредитних ресурсів.  Там,  до  речі,  Укрзалізниця теж передбачена.  Причому сума, якщо не помиляюся, понад 130 мільйонів.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це на поточні витрати.

 

     ГОЛОВА. Позиція  852,  так?  Тут  усього  135  мільйонів.   В основному це стосується охорони здоров'я (Шум у залі).

 

     Є інші думки?  Запишіться,  хто хоче висловитися. Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Депутат Чивюк.

 

     ЧИВЮК М.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Новобузький виборчий  округ,  Миколаївська  область).  Дякую.  Ми  розглядаємо питання,  пов'язане з транспортом. Дуже багато людей звертаються з приводу підвищення тарифів на пасажирські перевезення.  І я  хотів би з'ясувати: якщо нові тарифи вже введені, то чи враховані вони в цій частині бюджету?

 

     Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Я  назвав  цифру.  Для  компенсації  пасажирських перевезень,  за  нашими розрахунками,  потрібно виділити з бюджету 320 мільйонів гривень.  Це з урахуванням того, що Укрзалізниця три дні тому підняла тарифи. Ясна річ, якщо ми сьогодні не допоможемо, то доведеться піднімати їх знову.  Але це  за  рахунок  людини.  Я просив би виділити хоча б частину з цих 320 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ткаченко.

 

     ТКАЧЕНКО В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Охтирський  виборчий округ,  Сумська область). Я сам часто буваю пасажиром залізничного транспорту,  тому маю змогу ізсередини бачити цю проблему. До того ж у моїй сім'ї теж є залізничники.  Я знаю,  які в них оклади, яке проводиться скорочення.  Люди, які звертаються до мене, вже цілком серйозно запитують,  чи правда,  що буде розібрано одну з тих двох колій,  які прокладено між Харковом  і  Сумами?  Навіть  такі  вже виникають запитання.

 

     Тому я звертаюся до колег,  щоб підтримали й проголосували за виділення тих коштів,  які пропонував Валерій Іванович Череп. Якщо ми сьогодні цього не зробимо, то завтра вже може бути пізно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пудрик - остання пропозиція.

 

     ПУДРИК В.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством   (МакіївськийЧервоногвардійський   виборчий  округ, Донецька  область).  Дело  в  том,  что  деньги,  которые  Валерий Иванович    предлагает   взять   из   инновационного   фонда,   мы распределили,  проголосовав за то,  чтобы направить их на  выплату задолженности   по  зарплате  медицинским  работникам,  работникам образования и науки.  Как же мы можем теперь забрать  эти  деньги? Тогда нужно те статьи переголосовывать.

 

     ГОЛОВА. Ми  проголосували  за  передачу  цих коштів бюджетній сфері в цілому.  Адже не виплачувалася зарплата і офіцерам.  Тобто цих грошей нема.

 

     Одначе була пропозиція.  Ще раз ставлю її на голосування. Але Валерій Іванович як  досвідчений  бюджетник  -  ви  вже  років  17 депутат,  отже, багато разів розглядали бюджет - ви знаєте, що під час другого читання треба  пропонувати  конкретно,  звідки  взяти, куди записати.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Олександре Олександровичу,  я пропоную конкретно. Ви ж бачите,  ми просимо всього 10 відсотків.  І ми добре  знаємо, скільки  б  ми  тут  не  виступали,  завтра залізничники піднімуть тарифи на перевезення  вантажів.  Залізниця  ж  не  зупиниться.  А пасажирські  перевезення ми з вами зобов'язані дотувати за рахунок бюджету. Із 320 мільйонів ми просимо всього 80 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка.

 

     "За" - 147. Не приймається.

 

     Степанов Петро Степанович. Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий    округ,    Луганська   область).   Спасибо,   Александр Александрович.  Уважаемые народные депутаты! Я поддерживаю Валерия Ивановича  и  хочу  добавить,  что  в настоящее время производство вагонов,  дизель-поездов, тепловозов сосредоточено на предприятиях Украины.  В  общей сложности рабочих мест примерно полмиллиона.  В этом задействованы все промышленные  центры:  Харьков,  Запорожье, Днепропетровск, Кременчуг и другие.

 

     Хочу еще     подчеркнуть,     что     нельзя    импортировать железнодорожную технику.  Наши  заводы  в  Кременчуге,  Стаханове, Луганске,  Днепропетровске  стоят,  а  мы покупаем тысячи вагонов, другую железнодорожную технику.

 

     Поэтому я предлагаю выделить хотя бы 30 миллионов  (я  скажу, откуда взять,  Александр Александрович) на приобретение подвижного железнодорожного состава.

 

     Посмотрите раздел  18.  Здесь  есть  такая   статья   затрат: "Діяльність, пов'язана з формуванням загальноекономічної політики, контролем за виробництвом".  На нее выделяется  40  миллионов  850 тысяч  гривень.  Давайте  бесплатно  сформируем  общеэкономическую политику.  Ее Верховный Совет обязан формировать.  Зачем  выделять для  этого  40  с  лишним  миллионов?  Давайте  возьмем  отсюда 20 миллионов.

 

     Далее. В разделе 22 есть "Державний матеріальний резерв". Это

- 124 миллиона 655 тысяч гривень.

 

     Материальный резерв  растет  при падении производства.  Может быть,  не  надо  столько  средств.  Давайте  оттуда   возьмем   40 миллионов.

 

     Можно еще  подумать.  Учесть  предложения  Михаила Антоновича Павловского и Владимира Семеновича Пустовойтовского,  создать фонд и железную дорогу как приоритетную отрасль тоже туда включить.

 

     Я прошу это проголосовать. Это первое.

 

     И второе.   Игорь   Александрович,   вчера,   когда   я  внес предложение по закупке трамваев и троллейбусов, то есть подвижного состава  городского транспорта,  вы сказали,  что когда подойдем к этому разделу, рассмотрим этот вопрос.

 

     Я предлагаю  для   приобретения   трамваев   и   троллейбусов отечественного   производства   выделить   30   миллионов,   чтобы поддержать заводы Украины.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Відповідно до проекту видатків зведеного бюджету всі витрати,  пов'язані з міським електротранспортом, фінансуються з місцевих бюджетів. На це передбачено 168 мільйонів гривень.

 

     Найближчими днями  ми  розглядатимемо   проект   Закону   про ратифікацію  кредитної  угоди  між  Чехією  і Україною.  Є реальна можливість,  ратифікувавши цю угоду,  отримати відповідний  кредит під   постачання   трамваїв,   які  будуть  збиратися  і  частково виготовлятися в Україні.

 

     Думаю, що таким чином  ми  можемо  вирішити  цю  проблему.  У державному бюджеті кошти на це не передбачені.

 

     ГОЛОВА. Петро  Степанович  Степанов  і Валерій Іванович Череп пропонують схему,  яка,  власне,  міністерством не відкидається. З коштів,  отриманих  від  приватизації,  передбачити  30  мільйонів гривень на оновлення локомотивного  і  вагонного  парку  залізниці (тоді  б залізничники профінансували вітчизняні підприємства) і 30 мільйонів - на створення вітчизняного трамвайного виробництва.  Це можна  реалізувати  через  субвенції  чи якось іще...  Тобто треба передбачити всього 60 мільйонів гривень.

 

     Але це за умови,  якщо ми зможемо гарантувати надходження від приватизації.  Бо  в  минулому  році  ми записали 500 мільйонів на компенсацію господарствам витрат на розвиток соціальної  сфери  на селі, а надійшло всього трохи більше 50 мільйонів. Це при тому, що реалізовано основних фондів на 4 мільярди гривень.

 

     А тепер ми записали межу можливого -  80  відсотків.  Якщо  є потреба,  можемо  написати,  що  90  відсотків  цих  коштів іде на народне господарство.

 

     ЧЕРЕП В.І. Олександре Олександровичу, це прийнятний механізм. Я  просив  би підтримати пропозицію про виділення хоча б цієї суми на поповнення локомотивного парку і рухомого складу.

 

     ГОЛОВА. Але я ще раз повторюю, що це можливо тільки за однієї умови:   якщо   90   відсотків  від  реалізації  державного  майна використовується на народне господарство, на соціальні потреби. Бо якщо  20  відсотків,  тобто  п'яту  частину,  то тоді це не зовсім логічно.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  якщо приватизується підприємство,  особливо  те,  яке не працює,  треба залишити якусь частину  коштів  від  приватизації,  щоб  надати  йому  кредит  на поповнення  обігових  коштів.  У  нас було 50 відсотків,  тепер ми зменшили...

 

     ГОЛОВА. Це теж правильно.

 

     Тігіпко Сергій Леонідович. Що ви скажете з цього приводу?

 

     ТІГІПКО С.Л.  Шановний  Олександре  Олександровичу!   Шановні депутати!  Я знаю,  що приватизація об'єктів залізниці заборонена. Але Укрзалізниця має багато своїх  заводів,  які  забезпечують  не лише її потреби, а й потреби інших галузей.

 

     Я пропоную   передбачити  на  1998  рік  приватизацію  деяких заводів Укрзалізниці і кошти,  отримані  від  того,  направити  на поповнення оцього парку.

 

     ГОЛОВА. То  давайте  продамо  залізницю,  та  й  буде  все  в порядку.  Не можна цього робити, Сергію Леонідовичу. Ми ж включили ці  об'єкти  до  переліку тих,  що не підлягають приватизації.  Це означає змінювати закон.  Згадайте,  скільки років  в  Англії  цим займалися   і   як   плавно  проходили  ці  процеси.  У  Німеччині акціонування проводили десять років.  Так там же ринкова економіка існувала віками.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Олександре  Олександровичу,  я  вас  підтримую  і підтверджую, що 96 відсотків власності Укрзалізниці є державною, і Верховна Рада заборонила приватизацію цих об'єктів.

 

     ГОЛОВА. З вашої подачі теж. Так? І правильно зробила.

 

     Отже, ідеться  про  те,  що треба знайти 30 мільйонів гривень для оновлення локомотивного і вагонного парку і 30 мільйонів -  на розвиток вітчизняного виробництва трамваїв, тролейбусів. Для цього пропонується  використати  частину  коштів,  які   надходять   від приватизації.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 164.

 

     Не підтримується,   бо  депутати  бачать,  що  немає  джерела покриття. Я не знаю, як іще переконувати.

 

     Що пропонує Ігор Олександрович? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, давайте розділимо ці два питання.  Перше,  що стосується Укрзалізниці, треба вирішувати за рахунок коштів від приватизації,  які ми поки що не розподілили по всіх напрямах.

 

     А щодо  трамваїв  і  міського  транспорту я вважаю,  що треба вирішувати  за  рахунок  місцевих  бюджетів  (там   записано   168 мільйонів  гривень)  і  залучення  небюджетних кредитних ресурсів. Така реальна можливість є.  У  Дніпропетровську  можна  налагодити виробництво українського трамваю спільно з Чехією.  Чехи дають для цього гроші, чому б цим не скористатися?

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію   про   те,   щоб передбачити   30   мільйонів  гривень  із  коштів,  одержаних  від приватизації,  на  розвиток  залізничного  транспорту  на   основі власного виробництва. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Депутат  Кулаков  не  встиг проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 235. Приймається.

 

     ЧЕРЕП В.I. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Щодо розділу "Транспорт" більше немає зауважень?

 

     Депутат Єрмак. За ним - депутат Жеребецький.

 

     ЄРМАК А.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією (Пологівський виборчий  округ,  Запорізька  область).  Блок  "Вперед,  Україно!" Шановні колеги, я прошу звернути увагу на зв'язок. У нас, особливо в сільських районах,  не телефонізовані будинки інвалідів  Великої Вітчизняної війни. I це треба виправляти.

 

     Якщо ми  додамо саме цей пункт - про завершення телефонізації будинків хоча б інвалідів Великої Вітчизняної війни,  то для цього потрібно 2 мільйони гривень. Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

     МIТЮКОВ I.О. Прошу надати слово Станіславу Альбіновичу.

 

     ГОЛОВА. Станіславе Альбіновичу, будь ласка, ваша пропозиція.

 

     ТIГIПКО С.А.  З 6 мільйонів, передбачених на зв'язок, понад 5 мільйонів  відводиться  на  фельдзв'язок,  спецзв'язок  і  об'єкти спеціального  призначення.  Практично  все  вже  скорочено  (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Звідки? Ще раз слово депутату Єрмаку.

 

     ЄРМАК А.В. Ці кошти можна було б знайти, оскільки йдеться про учасників бойових дій, які постраждали, захищаючи державу.

 

     Сьогодні Збройні  Сили  розтягуються,  розпродаються.  Я можу навести дуже багато прикладів, коли такі люди, як Гриншпон чи інші знімають   літаки   та   техніку   прямо  з  бойового  чергування, розбазарюють її,  а від цього ні Збройні Сили не мають, ні ті, хто захищає державу.

 

     Я прошу   підтримати   окремим   рядком   мою   пропозицію  і передбачити кошти для забезпечення телефонним  зв'язком  інвалідів Великої  Вітчизняної  війни.  Хоча б наступного року розв'язати цю проблему, щоб люди могли додзвонитися в лікарню, викликати "швидку допомогу".

 

     ГОЛОВА. Анатолію Васильовичу,  ви це правильно говорите,  але ми не можемо записати тут:  "за  рахунок  Гриншпона".  Ми  шукаємо джерела покриття видатків.  Тим часом є конкретні посадові особи в структурах влади,  які  мають  рахунки  за  кордоном.  Нехай  вони переводять їх сюди. А якщо не переводять, то нехай їм допоможуть у цьому прокуратура,  правоохоронні органи і  наш  комітет.  А  якщо цього мало, то їх самих відвезти (ми для цього виділимо спеціальні місця  і  навіть  профінансуємо).  I  тоді  не  буде  проблеми  із фінансуванням видатків бюджету.

 

     А то  ми  організовуємо  операції  "чисті руки",  а все це на поверхні лежить. Це ж усе зрозуміло. I в інформації, яка подається і в прокуратуру, і сюди, у сесійний зал, яка подається Президенту, написано прізвища тих, хто і які рахунки має за кордоном.

 

     А ми шукаємо кошти на розвиток  зв'язку  і  хочемо  взяти  їх невідомо  з чого.  Ось зараз і шановний Дмитро Андрійович,  голова Держкомітету зв'язку,  теж проситиме допомоги.  Треба там забирати гроші, бо там лежать мільярди, і не гривень, а доларів.

 

     Будь ласка,   Дмитре  Андрійовичу,  що  ви  з  цього  приводу скажете?

 

     ХУДОЛIЙ Д.А.,  голова Державного  комітету  зв'язку  України. Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановні депутати!  Передусім хочу сказати,  що зв'язок,  як ви помітили,  практично не  просить жодної копійки допомоги на розвиток.  Iдеться про те,  що згідно з чинним законодавством нам треба утримувати спеціальні  об'єкти,  у тому  числі фельдзв'язок і спецзв'язок,  які фактично забезпечують безпеку держави. Є і навчальні заклади.

 

     З іншого  боку,  ми  плануємо  в  наступному  році   вишукати можливості    здійснювати    відповідні    заходи    за    рахунок телекомунікацій.  Питання найближчими  днями  розглядатиметься  на засіданні Кабінету Міністрів.  Це дасть близько 1 мільярда гривень у державний бюджет.  I сьогодні ми просимо якісь копійки для того, щоб утримувати ті вкрай необхідні об'єкти,  про які я сказав. Дуже прошу вас підтримати, бо це стосується безпеки держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дмитре  Андрійовичу,  ви  ставили  це   питання   при розгляді проекту бюджету на засіданні Кабінету Міністрів?

 

     ХУДОЛIЙ Д.А. Так.

 

     ГОЛОВА. I що?

 

     ХУДОЛIЙ Д.А. Підтримується.

 

     ГОЛОВА. А  звідки  видно,  що  підтримується?  Не  записано ж нічого.

 

     Сергію Леонідовичу, будь ласка, дайте відповідь.

 

     ТIГIПКО С.Л. Щодо телефонізації окремо питання не стояло.

 

     ГОЛОВА. Тоді розберіться,  будь ласка. Депутат Єрмак і голова комітету    правильно    порушують    питання.   Треба   розвивати телефонізацію, і якщо є змога, треба виділяти кошти на ці потреби.

 

     Сергію Леонідовичу, яка ваша думка з цього приводу?

 

     ТІГІПКО С.Л.  Ми ще не розглядали це в Кабінеті Міністрів,  я висловлю   власну   думку.   Якщо  ми  почнемо  приватизацію  цієї інвестиційно привабливої галузі,  то буде стільки грошей,  що всім ветеранам,  інвалідам  можна буде поставити по два телефони.  Якщо провести її розумно.

 

     ХУДОЛІЙ Д.А. Я хочу додати, що найближчими днями на засіданні Кабінету  Міністрів розглядатиметься питання про структурні зміни. Це - перший етап.  Але для цього треба буде внести зміни до деяких чинних  законів,  прийняти  ряд  нових.  Про це буде розмова 29-го числа на засіданні Кабінету Міністрів, у тому числі й про розвиток телекомунікацій у цілому - мобільні телефони...  На жаль, сьогодні

- це тільки для багатих.

 

     ГОЛОВА. Давайте почекаємо  пропозицій  Кабінету  Міністрів  з цього приводу. І якщо в результаті змін, які будуть запропоновані, з'являться ресурси, ми вирішимо ці питання.

 

     Депутате Жеребецький, будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область).  Дякую.  У мене запитання  до  Валерія Івановича.  На  фінансування головної медичної служби Укрзалізниці Міністерства  транспорту  України  (позиція  852)   виділено   135 мільйонів 360 тисяч гривень. Це відомча служба - відомчі лікарні і так далі.  Я пробував одного із своїх виборців влаштувати  в  таку лікарню.   Мені  у  здороввідділі  пояснили,  що  це  не  в  їхній компетенції, туди людей, так би мовити, з вулиці не беруть. Хочете

- лікуйтеся за гроші.

 

     Якщо це  відомча  лікарня,  то чому платники податків України повинні  її  фінансувати?  А  лікують  там  тільки  залізничників. Поясніть, будь ласка.

 

     Далі. Позиція   853.   На   фінансування  відділу  навчальних закладів Укрзалізниці передбачено 36 мільйонів 116 тисяч  гривень, а  на  фінансування  Київського  університету - 32 мільйони.  Фонд заробітної  плати  в  Київському  державному  університеті,  де  є професура,   академіки  (це  наше  національне  багатство),  -  10 мільйонів, а в навчальних закладах Укрзалізниці - 15 мільйонів 500 тисяч. Чому така різниця? Чому залізниця є фактично монополістом у державі?  У понеділок ви  підвищили  ціни  на  квитки,  нікого  не запитуючи.   І  наче  так  і  треба.  Натомість  фінансувати  свої навчальні заклади і медичну службу пропонуєте всім громадянам.

 

     Коли ми розглядали питання,  де  знайти  гроші  на  оновлення рухомого  складу,  у  мене була пропозиція скоротити ці дві статті видатків і додати гроші туди. На жаль, мені не вдалося виступити.

 

     Я б хотів почути роз'яснення з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Череп Валерій Іванович. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Пане Жеребецький,  по-перше,  сума, передбачена в проекті бюджету на фінансування закладів освіти й охорони здоров'я Укрзалізниці,  становить 32 відсотки  потреби.  По-друге,  те,  що кажете - що лікарні залізниці обслуговують тільки залізничників, - не зовсім так. Наприклад, лікарня N 1 міста Києва обслуговує п'ять районів міста Києва і до Черкас.

 

     І ще  одне.  Ви  повинні  знати,  що  всі відомчі заклади - і навчальні, і медичні - фінансуються за рахунок державного бюджету. Тому   забирати  ті  копійки,  що  виділені  на  охорону  здоров'я залізничників, я вам не рекомендував би.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу уваги! Давайте звернемо увагу на цю обставину і будемо сприймати все це як належне.

 

     Мова йде  про  державну  організацію.  Євгене  Петровичу,  ви порівняли з університетом.  Тут же йдеться про десятки залізничних технікумів, інститути тощо.

 

     У розділі 17 просто записаний агрегований показник,  а там ці кошти розписані за розпорядниками кредитів.

 

     Якщо порівняти бюджетне забезпечення на  охорону  здоров'я  в Укрзалізниці,  то  воно  буде  таке саме,  як і в розділі "Охорона здоров'я".  У  середньому  витрати  однакові,  але   вони   просто віднесені  до  відання  структури,  на  балансі  якої  знаходяться лікарні,  інститути,  технікуми й фельдшерські пункти.  От у  чому справа.  Тут  немає  ніякого  крену.  Ми  можемо  зняти  їх з того балансу,  передати в систему охорони здоров'я, а водночас передати й ці бюджетні витрати. І в результаті залишиться те саме.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Крім того, на кожному вокзалі є медичні пункти, які теж треба фінансувати.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Так,  і  в  цих  медичних   пунктах,   до   речі, обслуговуються не тільки залізничники.  Це по-перше. По-друге, щоб усі знали,  від Укрзалізниці  і  транспортників  державний  бюджет отримує  1 мільярд 100 мільйонів гривень.  А загальна сума доходів бюджету - 20 мільярдів. А ви копійки рахуєте.

 

     ГОЛОВА. Усе. Цю тему закрили.

 

     Депутат Штепа. Будь ласка.

 

     ШТЕПА Н.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  соціальної політики та праці (Сімферопольський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Прошу передать слово депутату Зачесову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЗАЧОСОВ В.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Нахімовський виборчий округ, м. Севастополь). Уважаемые депутаты! Севастополь   -   единственный   город   в   Украине,   где   есть внутригородской   морской   транспорт.   Сейчас   сложилась  такая ситуация.  Госадминистрация  Севастополя  внесла   предложение   о выделении    дотаций    Севастополю    на    содержание   морского внутригородского  транспорта  -  на  портофлот,  но  этой  дотации Севастополю   не   выделили.   И  нет  такой  статьи  расходов  по Министерству транспорта.  Я бы очень  просил  учесть  это  и  дать Министерству  транспорта  эти  5  миллионов  гривень,  выделив  их отдельной строкой.

 

     Источники. Севастополь  арендуется  Черноморским  флотом:   и земля,  и постройки. За счет этой аренды и компенсировать катерные пассажирские перевозки в городе Севастополе.

 

     ГОЛОВА. Це запитання до Ігоря Олександровича.

 

     МІТЮКОВ І.О. Проблема справді актуальна. Та, на жаль, джерело фінансування  визначено  неточно.  Плата  за оренду землі повністю врахована в угоді, балансується виконанням українських зобов'язань по відношенню до Росії,  і нам ці кошти фактично не надходять. Але ці  потенційні  надходження  враховані  при  розрахунках   бюджету Севастополя.  Відповідні  розрахунки проведені разом з фінансовими органами Севастополя, коли ми робили план регулювання.

 

     Тому, на жаль,  за рахунок цього  кошти  не  можна  виділити. Треба шукати джерело надходжень,  щоб можна було збільшити видатки по розділу "Транспорт".

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Я прошу вас усе-таки врахувати, що ми  розглядаємо  проект  бюджету  в  другому читанні і пропозиції, котрі  висловлюються  зараз,  -  це  тема  першого  читання,  коли комітету,  уряду,  відомствам  можна  сісти і провести відповідний розрахунок...

 

     Зараз же   змінювати   цифри   без   будь-яких    економічних розрахунків ми не маємо права (Шум у залі). Зачекайте хвилинку.

 

     Депутат Єрмак,  оскільки  йдеться про конкретні видатки і він не може їх обгрунтувати як належить,  бо це  в  принципі  не  його функція,  наполягає на тому, щоб ми в прикінцевих положеннях цього закону записали зобов'язання Кабінету Міністрів протягом 1998 року вирішити  питання  про  забезпечення телефонним зв'язком інвалідів Великої Вітчизняної війни.

 

     Я думаю,  що це можна записати, не передбачаючи окрему цифру. А  коли  реалізується той механізм,  про який говорив віце-прем'єр Тігіпко, тоді на це з'являться кошти.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У сільській місцевості!

 

     ГОЛОВА. У тому числі в сільській місцевості.

 

     Ставлю на  голосування  пункт,   який   піде   в   прикінцеві положення. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Депутат Ковтунець. Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська  область).  Дякую. Демократична партія України.  Шановні колеги!  Учора ви підтримали пропозицію Комітету з  питань  бюджету  щодо  фінансування  науки, зокрема  національної  програми  інформатизації.  Але  національна програма інформатизації - це не  тільки  наука,  це  значно  ширше поняття,  але,  зверніть увагу,  в розділі 17 на інформатику немає жодних видатків.

 

     Тому я   пропоную    видатки    на    національну    програму інформатизації   записати   тут  окремим  рядком.  Сума  визначена Кабінетом Міністрів у його поданні, і до другого читання Комітет з питань  науки  та народної освіти цю суму - 27 мільйонів гривень - ще раз підтвердив. Це перше.

 

     Друге. Із того,  що  ми  вчора  проголосували,  випливає,  що інформатика  фінансуватиметься за рахунок наукових досліджень.  Це не зовсім коректно.

 

     Я хочу наголосити на тому,  що  проекти  інформатизації,  які пропонується  реалізувати,  по-перше,  дадуть  значну  економію  в державному управлінні  загалом.  По-друге,  там  закладена  значна підтримка  нашої  освіти  і  науки.  А  по-третє,  якщо ми почнемо фінансування такої  національної  програми,  то  зможемо  залучити інвестиційні кошти,  у тому числі з-за кордону,  у значно більшому обсязі. Інвестиційні вкладення обчислюватимуться сотнями мільйонів гривень. А для того держава повинна ініціювати цей процес зараз.

 

     Отже, моя  перша  пропозиція  -  проголосувати  за видатки на національну програму інформатизації, виділивши їх окремим рядком.

 

     Друга пропозиція - за рахунок скорочення видатків на державне управління  виділити  на  національну  програму  інформатизації 27 мільйонів гривень.  А ті 46 мільйонів,  за які було  проголосовано вчора, - 46 залишити на наукові дослідження.

 

     Прошу поставити на голосування ці дві пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  вважаю,  що  вишукати додатково 27 мільйонів практично неможливо.  Можна проголосувати за те,  щоб  із  тих  46 мільйонів,  які  ми  вчора  додали  на фундаментальні дослідження, перекинути частину на інформатизацію,  але не 27 мільйонів,  а  15 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Тобто  пропозиція  така,  будьте  уважні.  Із  тих 46 мільйонів  гривень,  які  ми  додали   вчора   на   фундаментальні дослідження,  виділити 15 мільйонів на розвиток інформатизації. Це не змінює бюджетних позицій.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Будь ласка,  зосередьтеся.  Я поясню ще раз. Сума видатків на науку  не  змінюється,  просто  вони  диференціюються.  Учора було додатково виділено 46 мільйонів на розвиток науки,  у  тому  числі для  закладів  науки.  З  них  15  мільйонів  гривень пропонується передбачити на розвиток інформатики.

 

     Ще раз ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Депутат Сторіжко.

 

     СТОРІЖКО В.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Шосткинський виборчий округ, Сумська область).  Шановні колеги!  Оці 30 мільйонів гривень,  які залишилися,  повинні піти на фундаментальні дослідження,  тобто на Національну академію і  галузеві  академії,  щоб  не  було  більше ніяких змін.

 

     ГОЛОВА. Фундаментальні  дослідження для Національної академії проголосовані вчора.  Якщо  їм  потрібно  буде  на  інші  галузеві академії залучати кошти, то на договірних умовах нехай це роблять.

 

     Депутате Угаров, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый  Александр  Александрович!   Прошу   обратить внимание на позицию 700. Если депутат Жеребецкий поднимал вопрос о государственной структуре,  коей  является  "Укрзалізниця",  то  в позиции  700  речь  идет  о  частной структуре.  Здесь должно быть написано:  "Приватна акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот". Это  беспрецедентный случай,  когда частная компания финансируется из бюджета.  Если здесь идет речь о больницах, которыми пользуются все,  то  что  значит в частную компанию влить 6 миллионов гривень бюджетных денег? Сколько она из этого еще сможет извлечь?! Поэтому я  считаю,  что  эта  строчка  должна быть отсюда исключена.  Если компания содержит все эти больницы,  то по итогам года она  должна представить точные расчеты, и ей будет возвращена вся эта сумма. А еще лучше провести реструктуризацию. Ведь это 6 миллионов гривень, которых не хватает нашему бюджету! Их, в частности, можно отдать и нашим судам, которые находятся в очень тяжелом положении.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я розумію стурбованість народних депутатів. Коли я  тільки-но  знайомився з держбюджетом,  у мене виникло таке саме запитання.  Якщо ми зараз вилучимо цю позицію - це означає,  що ми скоротимо  на цю суму видатки по розділу "Охорона здоров'я".  Тому що історично склалося,  що колишня державна структура,  яка  потім акціонувалася,   так   само  утримує  відповідну  медичну  мережу, включаючи і медичні пункти в річкових портах, і таке інше.

 

     Якщо вирішувати це  питання,  то  треба  насамперед  приймати рішення   про   підпорядкування   медичних   установ   і  закладів "Укррічфлоту" Міністерству охорони здоров'я.  І тоді  це  не  буде пов'язано   із   зменшенням   фінансування   по  розділу  "Охорона здоров'я"...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  Ігоре  Олександровичу.  Це   розумна пропозиція,  але  тоді  треба  брати  на  баланс  усі  витрати  на утримання цієї сфери. А ми їх не потягнемо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  тому-то  й  річ,  що  реально   "Укррічфлот" витрачає  трохи більше коштів,  ніж це передбачається.  Це питання треба окремо розглянути і прийняти рішення.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жеребецький.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Шановний Голово! Шановні колеги депутати! Я вчора  власне  щодо  цієї позиції 700,  про яку справедливо сказав депутат Угаров,  запитав у депутата  Славова,  який  є  директором цього  акціонерного  товариства,  чому  воно  одержує  6 мільйонів гривень із держбюджету.  Виявилося,  що вони на 60 чи 70 відсотків дофінансовують утримання цих лікарень,  які є загальнодоступні для всіх громадян.  Тобто громадяни,  які мешкають на  цій  території, можуть ними користуватися.

 

     Коли ішлося   про   "Укрзалізницю",   то,   шановний  Валерію Івановичу, я казав правду. Прошу мені таких зауважень не робити...

 

     ГОЛОВА. Він більше не буде, Євгене Петровичу.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Наприклад,  у Львові  "Укрзалізниця"  лікує тільки   залізничників,   а   фінансує  її  бюджет.  Якщо  вам  не подобається, то передайте це Міністерству охорони здоров'я - і все буде нормально.  А так фінансується невелика кількість людей,  але за рахунок бюджету. Оце несправедливо.

 

     ГОЛОВА. Спокійно,  будь ласка! Ми з'ясували, що 6 мільйонів - це,  по  суті,  заробітна  плата  лікарів.  А  утримання лікарень, придбання матеріалів,  фармації тощо - це є витрати річфлоту. Якщо ми забираємо все це на баланс,  то повинні всі ці витрати покласти на охорону здоров'я.  Тому давайте не будемо  зараз  робити  такий крок і порушувати це питання.

 

     Давайте тільки в позиції 700 напишемо: "На заробітну плату медперсоналу". Так? (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування:  "На  заробітну  плату  медперсоналу". Підтримайте,  будь ласка.  Це нормально, заробітна плата становить там більше 40 відсотків.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми ж не знаємо повністю розрахунків...

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 203.

 

     Ще раз   ставлю   на   голосування:   "На   заробітну   плату медперсоналу" (Шум у залі). Це не вас стосується (Шум у залі).

 

     ЧЕРЕП В.І.  Олександре  Олександровичу,  ви кажете,  що це не стосується Міністерства транспорту. Але подумайте, це і харчування хворих, і медикаменти, а не тільки заробітна плата лікарям...

 

     ГОЛОВА. Ви   помиляєтеся.   Ідеться  про  те,  що  більше  60 відсотків видатків на утримання  цієї  галузі  у  річковому  флоті лягає на собівартість акціонерної компанії.  Тому якщо ми говоримо про доплату,  то можемо справді на утримання держави брати  оплату праці лікарів, медичного персоналу тощо, а медикаменти, харчування тощо бере на себе той,  хто утримує на балансі цю галузь. Я думаю, що це цілком справедливо.

 

     Я прошу,   давайте  не  будемо  тут  сперечатися,  а  Валерій Іванович більше не братиме без дозволу слова.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Депутате Азаров, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые народные депутаты!  Если вы помните,  мы уже третий раз  обсуждаем расходы  по  "Укрречфлоту".  И  на  заседании  бюджетного комитета детально  разбирали  его  расходы  по  больницам,   медпунктам   и установили, что предусмотренные в государственном бюджете средства покрывают  расходы  поликлиник  и  медпунктов   только   в   части выполнения общегражданских функций. Ни одной гривни свыше там нет. Я не могу понять,  зачем мы  в  третий  раз  возвращаемся  к  этой позиции?

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  залишити  так,  як записано.  Ніхто не заперечує? Добре.

 

     Депутат Чиж. За ним - депутат Юрковський.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька  область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу,  що  я дочекався слова.

 

     Шановні колеги,  я пропоную взагалі проголосувати розділ 17 і трошки обмежити час,  визначивши на кожну позицію дві  години,  як домовлялися.

 

     Але є один принциповий момент,  на мою думку.  Мені здається, що товариш Пустовойтовський - виконуючий обов'язки голови комітету повинен  коментувати  деякі  принципові позиції,  зокрема стосовно охорони здоров'я в конкретній галузі.  Ми  вже  пройшли,  скажімо, освіту,  вищу  школу,  а  Національний медичний університет,  який фінансувався і в 1996,  і в 1997 роках, випав. Навчальних закладів такої  самої  категорії,  як Національний університет імені Тараса Шевченка,  Національний  аграрний  університет,  Києво-Могилянська академія, теж немає. Як тут бути? Треба повертатися до цього.

 

     А там  треба  4,5  мільйона  на  зарплату  і  10 мільйонів на гуртожиток,  який Кабінет Міністрів відібрав і не повертає. Тому я пропоную проголосувати розділ 17 у запропонованому вигляді.

 

     І ще   одне.   Я   хотів   би   попросити   Пустовойтовського поінформувати нас ось з якого приводу.

 

     Ідеться про  мільярд,  який  передбачається  на   компенсацію заощаджень. Там передбачено 200 мільйонів. І, до речі, не погашено 200 мільйонів цього року.  Отже, вже не мільярд треба, а принаймні один мільярд 100 мільйонів.

 

     Поки не дійшли до розділу 25, давайте думати, де взяти гроші. Бо тут ми роздамо, а там не матимемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропонується розділ 17 голосувати в цілому.

 

     Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка. А до інших повернемося.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Одну хвилинку!   А  тепер  пропозиція  стосовно  видатків  на утримання вузів з національним статусом. Є положення про ці вузи.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу!  У  додатку  це  є: позиція  854  -  "Київський  університет  імені  Тараса Шевченка", позиція 861 - "Національний аграрний університет" і позиція 862  - Національний університет "КиєвоМогилянська академія".

 

     ГОЛОВА. А Національний медичний університет?

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  нас  ще  багато  є  вузів,  які  мають назву національний. Але вони не виведені із підпорядкування Міністерства освіти, та й немає доцільності виводити їх з підпорядкування. Тому вони  виділяються  окремим  рядком  при  визначенні   фінансування Міністерства освіти.

 

     ГОЛОВА. Отже,  у розділі, де йдеться про фінансування освіти, передбачити в тому  числі  4  мільйони  на  Національний  медичний університет   чи   охорону   здоров'я,  якщо  він  підпорядкований Міністерству охорони здоров'я.

 

     Немає заперечень?  Ставлю на голосування без зміни  загальної позиції. Будь ласка.

 

     "За" - 180. Поки що не підтримується.

 

     Я думаю,  що ми дамо доручення міністерству,  щоб вони це все передбачили в себе.  А стосовно повернення коштів за гуртожиток (є звернення  депутатів  з  приводу  того,  що  гуртожиток  медичного університету забраний для податкової адміністрації  міста  Києва), то,  мабуть,  треба  відразу  в бюджеті передбачити повернення цих коштів за рахунок або загального бюджету, або коштів, передбачених на утримання адміністрації.  Іншого виходу в нас просто немає. Але це пізніше, ми до того дійдемо (Шум у залі).

 

     Розділ 18 "Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю". Тут  космічна програма,  програма досліджень використання ресурсів Азово-Чорноморського басейну.

 

     Депутат Юрковський просив з цього приводу слово. Будь ласка.

 

     ЮРКОВСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ,  м.Севастополь).  Я хотел высказаться как  раз  по разделу  17,  Александр  Александрович.  Дело в том,  что получить слово у вас очень тяжело.  Есть депутаты,  которым  вы  много  раз предоставляете слово, а некоторым не предоставляете...

 

     Так вот, я буду отстаивать позицию, о которой говорил депутат Зачесов,  поскольку  проблема  портфлота  в  Севастополе  осталась нерешенной.  И  разговор о том,  что это перейдет в местный бюджет финансирования, несерьезный!

 

     Поэтому я считаю, что можно было бы с 238 миллионов,  выделенных  в  разделе  17  на дорожное хозяйство, снять 5 миллионов и решить эту проблему для Севастополя!

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  ваша  пропозиція  за  ідеєю  правильна,   але суперечить  Закону про шляхове будівництво.  Якщо її приймати,  то одразу треба змінювати закон.  А нормою бюджетного  закону  ми  не маємо права змінювати Закон про шляхове будівництво. Ви розумієте? У законі ж передбачено спеціальні  джерела  покриття  видатків  на шляхове будівництво.

 

     А щодо   Севастополя   (Ігор   Олександрович   правильно  тут аргументував),  то угодою між  Україною  і  Росією,  зокрема  щодо Чорноморського флоту,  передбачено механізми взаємозаліків, у тому числі використання розрахунків через місцевий  бюджет  Севастополя на видатки, зокрема й на таке будівництво (Шум у залі). Я розумію, але ніхто не виконує! То інша річ...

 

     Отже, які пропозиції до розділу 18?  (Шум у залі). Ні, тільки пропозиції! Базові комісії, вносьте, будь ласка.

 

     Микола Васильович Пилипенко. Прошу.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Джанкойський  виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Александр Александрович, я хочу выразить вам благодарность за то, что вы хоть и на второй день, но все-таки предоставили мне слово...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В. ... Кому-то вы десять раз на день даете, а мне

- вот только...

 

     Мое предложение касается  раздела  17.  Там  есть  строка  об авиации, где предусмотрено несчастных 6 миллионов гривень... Мы то выделяем,  но этим же самым  подрываем,  можно  сказать,  наиболее престижную  в  Украине  отрасль промышленности - авиастроительную, ту,  которая нам,  образно говоря,  через  годдругой  должна  дать золотые яйца.  А мы ее гробим. Сегодня 38 процентов мирового парка самолетов составляют АНы именно новой конструкции. Напомню, что 80 процентов продукции АНТК имени Антонова идет на экспорт.

 

     Мы сегодня  здесь плачемся,  что не можем найти средств ни на пенсии,   ни   на   дотации    сельскому    хозяйству,    угольной промышленности.  Мы говорим, что плохо снабжается наша армия новой техникой...  И в то же время мы не сочли нужным выделить  средства на  закупку  одного  АН-70  для  Министерства  обороны.  А выделив несчастные 70 миллионов на закупку АН-70,  мы решили бы в какой-то степени проблему по военно-транспортной авиации.  Ведь,  например, ЯК-76 - это самолет не украинского производства.

 

     В западной Европе лишь разрабатывается  аналогичный  самолет, он еще только в чертежах,  а наш уже летает. И есть на него заявки в той же Западной Европе.  Иран ведет переговоры,  чтобы  наладить свое   производство  нашего  АН-140.  Мы  же  сами  не  можем  его производить.  Я уже по этому вопросу говорил, что через 5-7 лет от экспорта  (высокорентабельного  экспорта!)  этих самолетов Украина сможет иметь ежегодно прибыли  600-700  миллионов,  подчеркиваю  - только  прибыли.  Так  почему  мы  сегодня не закладываем ни одной гривни в эту позицию?  Поэтому прошу вернуться  к  этому  вопросу, хотя бы решая его через затраты на воздушный транспорт...

 

     ГОЛОВА. Миколо Васильовичу, одну хвилину!

 

     МІТЮКОВ І.О. Ця позиція у нас є... (Шум у залі).

 

     ПИЛИПЕНКО М.В. Я подавал предложения в бюджетный комитет, они вами подписаны. Я предлагаю изыскать на это средства через расходы на   Комитет   по   разведке,   Национальное  бюро  расследований, хозяйственное управление  Кабинета  Министров,  управление  делами Верховной Рады,  Администрацию Президента, Минфин. Я нашел эти 134 миллиона гривень.  Почему мои предложения бюджетным  комитетом  не рассмотрены,  я  не  знаю.  Но если мы сегодня не заложим в бюджет средства на эту отрасль, то мы вообще ее потеряем.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Одну хвилину! До цього, про що говорить зараз Микола Васильович і що,  безумовно, підтримав би зараз Іван Заєць, ми повернемося,  коли пройдемо решту розділів.  А  зараз  поки  що розглядається  розділ  18  "Інші послуги,  пов'язані з економічною діяльністю".

 

     Якщо немає зауважень до цього  розділу,  то  ставлю  його  на голосування (Шум у залі).

 

     "За" - 188.

 

     Депутат Магда.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Олександре Олександровичу,  була моя і депутата Панасовського поправка 143:  на фінансування енергетичної програми виділити 58 мільйонів гривень,  крім того на фінансування програми  науково-дослідних  робіт  у   сумі   5   мільйонів   для забезпечення зниження енергетичної залежності України.

 

     Гадаю, навіть  у  межах  цих  140 мільйонів потрібно все-таки записати  хоча  б  мільйонів  5  для   фінансування   енергетичної програми.  Погляньте,  в  енергетичній  програмі  декілька позицій записано,  що виділяється з  бюджету,  решта  -  суто  за  рахунок тарифів.

 

     Тому вважаю, що серед 140 мільйонів потрібно передбачити хоча б 5 мільйонів на незалежність нашої енергетики.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло всім?

 

     Ігоре Олександровичу, прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати,  я  вважаю,  що  цю позицію   міняти   зараз   не   варто.  Ми  збільшили  видатки  на фундаментальні дослідження,  на інноваційний фонд,  де передбачено фінансування  наукових розробок.  Можна передбачити ці 5 мільйонів по першій чи по другій позиції.

 

     Розділ 18 вже збалансований, його треба вже голосувати.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, будь ласка.

 

     Депутат Худомака.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Дякую,   Олександре   Олександровичу, дякую,  шановні  колеги.  Як  казали  давні,  "диявол  криється  в дрібницях". Тому я пропоную в цьому рядку розділу 18: "Діяльність, пов'язана    з   формуванням   загальної   економічної   політики, управлінням у галузі стандартизації,  гідрометеорології,  геодезії та  контролем  за виробництвом" визначити,  що поряд з формуванням економічної  політики   входить   в   управління   стандартизації, гідрометеорології,  геодезії та в контроль за виробництвом.  Треба конкретно це розписати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень.  Звичайно, треба розписати. А як це зробити, зараз скаже депутат Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ, м.Київ). Народний рух України.

 

     Я пропоную    розписати   термін   "проекти   багатоцільового розвитку" і в ці  проекти  обов'язково  додати  проблему  розвитку авіаційної  промисловості,  підготовки  до випуску літаків АН-70 і АН-140.  І для того щоб  підготувати  ці  літаки,  треба  лише  40 мільйонів  гривень.  Ми ж закладали кошти у розділі "Промисловість та енергетика",  де є рядок про конверсію та розвиток  підприємств оборонного  та  машинобудівного  комплексів.  На пропозицію деяких депутатів потім ми зняли там 16 мільйонів,  у результаті  повністю позбавивши   цю   галузь   фінансування.   Якщо   ми  сьогодні  не фінансуватимемо випуск літаків АН-140 і АН-70, то це зроблять наші конкуренти.  Але  тоді інтелектуальна власність,  яка розроблена в Україні, використовуватиметься за кордоном. Тому обов'язково треба у  цей  проект  додати  хоча  б  оті 16 мільйонів гривень,  які ми "вкрали" при  голосуванні  розділу  14,  рядок  про  конверсію  та розвиток  підприємств  оборонного  та  машинобудівного комплексів. Адже літакобудування - високотехнологічна  галузь  і  для  України вона є дуже важливою.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Дуже  переконливо.  Я пропоную вчинити так. Зважмо на сказане депутатом Зайцем і  на  те,  що  говорив  Микола Васильович Пилипенко. Ігоре Олександровичу, простежте також.

 

     На проекти   цільового   розвитку   передбачено   всього  124 мільйони,  а розписано - 100 мільйонів. Залишається - 24 мільйони. Давайте ми з цих коштів запишемо...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  у додатку (сторінка 8) повністю  розписаний  розділ  18  "Інші  послуги,  пов'язані  з економічною діяльністю".

 

     ГОЛОВА. Назвіть, будь ласка, позицію.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це на восьмій сторінці додатку - видатки.

 

     ГОЛОВА. Який там розділ?

 

     МІТЮКОВ І.О. Вісімнадцятий.

 

     ГОЛОВА. Та не просто розділ 18, ось код кожної позиції.

 

     МІТЮКОВ І.О.  За головними розпорядниками є ще додаток і там, на восьмій сторінці, повністю розписано ці всі 124 мільйони і крім того  те,  про  що питав народний депутат Пилипенко:  "Діяльність, пов'язана   з   формуванням   загальної   економічної    політики, управлінням у галузі стандартизації..."

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Тут  передбачено видатки на "Проекти багатоцільового розвитку",  фінансування космічної програми, тобто повторено  цифру  124  мільйони.  Але  тут  ще  є  фінансування на функціонування станції "Академік Вернадський",  державної програми "Гідрографія",  енергозберігаючих  заходів,  про  які говорив Іван Іванович. На енергозберігаючі заходи тут - 1 мільйон 800 тисяч, на фінансування спецінформацій - 1 мільйон 200 тисяч і так далі. Тому тут ні з чого писати. Але виділяти кошти на авіабудування треба.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  давайте повернемося до  цього  питання.  Ви пам'ятаєте,  коли ми обговорювали в цілому розділ "Промисловість",  то говорили про те,  що на конверсію й на підтримку  металургійної промисловості коштів не вистачає.  Тому я пропоную повернутися до цього після того,  як пройдемо всі позиції в  цілому  і  буде  якийсь  ресурс,  тоді  ми направимо це саме на фінансування цих галузей - конверсії, металургії, машинобудування.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло, що треба обов'язково ці кошти передбачити. Зачекайте!  Звичайно  ж,  що так.  Гадаю,  обов'язково в цю галузь потрібно  вкладати  кошти,  адже  це  ліквідне   виробництво,   це прибуткове виробництво. Ми можемо це зробити в межах цих видатків, але нема більше  звідки  знімати.  Тому  ми  повернемося  до  тієї позиції,  а  зараз  розділ  18  ставлю  на голосування.  Ну зараз, зачекайте...

 

     Є можливість покриття?  Є,  каже депутат Пилипчук.  Зараз він назве цифру.

 

     "За" - 188. Не прийнято.

 

     Будь ласка,   депутате  Пилипчук.  Після  цього  поставлю  на голосування.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).     Олександре     Олександровичу,    щоб    ефективніше використовувати  конверсійні   кошти,   їх   треба   надавати   не підрядникам,  а  замовникам.  Наприклад,  якщо  ми  хочемо зробити комбайн,  то замовнику - сільському господарству  -  треба  давати кошти.  Інакше кошти просто будуть знеособлені.  Отже, конверсійні кошти - тільки замовнику.

 

     ГОЛОВА. Так, правильно. Отже, розділ 18 в цілому голосується. Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 225. Не прийнято.

 

     Ще раз ставлю.

 

     Закарпатська депутація, голосуйте!

 

     "За" - 260. Прийнято.

 

     Розділ 19   "Заходи,   пов'язані   з   ліквідацією  наслідків Чорнобильської катастрофи та  соціальним  захистом  населення".  Я прошу не чіпати цих видатків. Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Є пропозиція  в  цьому розділі розшифрувати до копійки тільки рядок "Інші цільові програми" - 115 мільйонів  гривень.  Вони  тут зроблені,  ми їх проголосували, а ось тут вони розписані. Дивіться уважно, сторінка 8 другого додатка. Але вони не розписані там.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Вони  не  розписані,  але  є  офіційно  поданий кошторис Міністерства фінансів.

 

     ГОЛОВА. Володимир Михайлович Яценко має слово. Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська  область).  Олександре Олександровичу,  немає проблем, усе розпишемо постатейно.

 

     ГОЛОВА. До копійки!

 

     ЯЦЕНКО В.М. Так.

 

     ГОЛОВА. Це перевірено, і комітет підтверджує (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  Володимире Семеновичу,  що ви  скажете  з  цього приводу?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Детальной   расшифровки  в  последнем приложении нет.  Есть в предыдущем, там по позициям расписано (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Зараз подивимося.

 

     Слово має Яценко Володимир Михайлович.

 

     ЯЦЕНКО В.М. Олександре Олександровичу, Ігоре Олександровичу і Михайле Антоновичу!  У  державному  бюджеті  жодного  року  це  не розписувалося.  Вимоги Комітету з питань Чорнобильської катастрофи були однозначні:  розписати все  до  деталей.  Ніколи  уряд  такої пропозиції  не  подавав.  Є  такі розрахунки Мінчорнобиля України, сьогодні Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.

 

     Якщо ви ставите таке питання,  то це підтримка позиції нашого комітету - всі розрахунки виписати. Я цілком за.

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилинку!   Володимире   Семеновичу,   є   ці розрахунки? Тоді як ви дивитеся на те, щоб цю цифру законсервували доти, доки не буде розписана конкретна витрата.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є повний розпис,  я зараз просто не можу знайти цього аркуша. Є повністю розписана сума, яка виходить із кошторису (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Те, що десь записано на папері чи навіть в офіційному документі міністерства, до Закону про бюджет ніякого відношення не має. Воно має бути розписано до останнього мільйона, до, по-моєму, 0,1 відсотка. Так?

 

     МІТЮКОВ І.О. Так, завтра вранці ми подамо.

 

     ГОЛОВА. І в тому числі на  газифікацію...  Петре  Кузьмовичу, будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.,    заступник    міністра   фінансів   України (Старовижівський  виборчий  округ,  Волинська  область).  Шановний Олександре  Олександровичу,  шановні  народні  депутати,  шановний депутате Заєць!  Ми з вами тут приймали бюджетну  класифікацію,  в якій чітко записано: видатки і норми. І те, що зараз приймаємо, ми не можемо розписати.  Якщо ми хочемо розписати інші видатки  і  по кожній  статті,  які  тут  є,  потрібно буде ще 10 томів.  Якщо ми державні люди... (шум у залі). Я вам ще раз кажу: є закон, який ви прийняли.  І  ви  запитуєте міністра,  який розписав видатки,  які прийнято в законі...

 

     ГОЛОВА. А де Валерій Михайлович Кальченко?.. Одну хвилиночку! Ми сперечаємося про використання одного, півтора, трьох мільйонів, а тут записується 115 мільйонів на інші  цільові  програми,  і  ми сумніваємося  в  тому,  що  треба  розписувати?  А  за Законом про бюджетну систему до мільйона розписується...

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, зауваження правильне. Ми завтра на ранок це зробимо.

 

     ГОЛОВА. Тому    є   пропозиція   вважати,   що   ця   позиція законсервована.  І якщо не буде підтвердження,  то ми знімемо її і перенесемо на інші видатки.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Знімати не треба, треба перерозподілити в межах розділу 19.

 

     ГОЛОВА. Правильно.   Розділ   20    "Охорона    навколишнього природного середовища".  Тут всього-на-всього 69 мільйонів,  цифра невелика.

 

     Депутате Павловський, будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановні народні депутати, я хочу привернути вашу увагу до того, що поводження з радіоактивними відходами - це дуже важлива галузь.  У нас  8  тисяч  800 підприємств напрацьовують радіоактивні відходи. Сховищ - 30,  вони всі в аварійному стані.  І для того щоб не мати другого  Чорнобиля,  розпорошеного  по  всій  Україні,  я пропоную додати  тут  цільовим  призначенням  5  мільйонів   на   виробниче об'єднання  "Родон" - єдине,  яке займається цією проблемою.  Коли будете розписувати оті гроші,  то треба передбачити 5 мільйонів на виробниче об'єднання "Родон" для того, щоб уникнути небезпеки, яка загрожує Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. В якій позиції?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це сторінка 9 додатку, де розшифровується більш детально ця позиція...

 

     ГОЛОВА. Тобто без порушення суми...

 

     МІТЮКОВ І.О. На "Родон" уже заплановано 3 мільйони 100 тисяч.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування розділ 20 із зауваженням депутата Павловського.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Розділ 21 "Запобігання надзвичайним ситуаціям,  ліквідація їх та наслідків стихійного лиха" - 71 мільйон. Немає зауважень?

 

     Депутат Пудрик.

 

     ПУДРИК В.Ю.  Мы  подавали  в  бюджетную  комиссию за подписью 60-ти  депутатов  предложение,  чтобы  добавить  сюда  хотя  бы  8 миллионов, поскольку создается Ассоциация авиационного спасения.

 

     Получилось так,  что  10  миллионов  добавили в чернобыльский фонд, а сюда эти деньги не пришли. Вот и выходит, что министерство эту  службу создать просто не может.  Поэтому я предлагаю внести в этот перечень вот ту сумму,  которую мы освобождаем - если  у  нас 129  миллионов  распишутся  в  пределах всего раздела,  как сказал Александр Александрович,  то перенести сюда 8 миллионов из раздела 19.

 

     ГОЛОВА. Ні, ми не маємо права переносити, бо то фонд цільовий (Шум у залі).  Якщо ви вважаєте за необхідне,  то там, де записано "Війська  цивільної оборони" (а цей підрозділ повинен входити в цю систему),  передбачити в тому числі,  скажімо, 7, 4 чи 6 мільйонів для такого підрозділу.  І все.  Але це така пропозиція,  яку треба окремо визначити (Шум у залі).  Одну хвилину!  Будь ласка, Михайле Васильовичу, сядьте.

 

     Депутат Довганчин щодо розділу 21. Будь ласка.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.,  секретар  Контрольної комісії Верховної Ради України  з  питань  приватизації  (Кельменецький  виборчий  округ, Чернівецька область).  Фракція Соціалістичної та Селянської партій України.  Дякую.  Шановний  Олександре   Олександровичу!   Шановні колеги!  Ви знаєте, що в Чернівцях є проблема зсуву. Минулого року були  заплановані  кошти  на  ліквідацію  наслідків   зсуву,   але Міністерство  фінансів,  уряд  умудрилися  ці  гроші  перерахувати Чернівецькій області в  сумі  дотацій,  а  не  цільових  коштів  з резервного фонду Кабінету Міністрів. А на цей рік для Чернівецької області на ці цілі асигнувань зовсім не заплановано.

 

     Тому я пропоную  у  цьому  році  оцих  3,7  мільйона  гривень передбачити на ліквідацію наслідків зсуву в Чернівцях з резервного фонду Кабінету Міністрів.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це інша стаття.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  це інша стаття.  Ми це проголосуємо  під час розгляду резервного фонду.

 

     Я вважаю,  що  до розділу 21 нічого ні дописати,  ні зняти не можна, бо тут усього 71 мільйон.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я звертаю вашу увагу,  що на авіаційні роботи з пошуку та рятування виділено 6 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мулява.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФранківська  область).  Шановні  колеги,  у  колишньому Союзі воєнізовані  служби  з  активного  впливу  на  гідрометеорологічні процеси  в  Україні були одними з найкращих.  І вже декілька років жодної копійки не виділяється на  ці  служби,  а  між  тим  втрати величезні.

 

     Складається ситуація,  коли  ми  втрачаємо  десятки  і  сотні мільйонів.  Щоб  ці  служби  сьогодні  знову  запрацювали,   треба всьогона-всього  5  мільйонів,  тоді  б надзвичайні ситуації,  які складаються  внаслідок  несприятливих  гідрометеорологічних  умов, могли бути регульованими.

 

     Сусіди наши,  молдавани,  зовсім маленька держава, 3 мільйони доларів виділяють на цю службу.

 

     Ми така величезна держава,  і  втрачаємо  могутній  науковий, технічний і виробничий потенціал.

 

     Прохання виділити кошти окремим рядочком там, де попередження та  ліквідація  надзвичайних  ситуацій,  на   воєнізовані   служби регулювання впливу на гідрометеорологічні процеси (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги...  Михайле  Васильовичу,  Володимире Яковичу, я прошу уваги!

 

     Шановні колеги,  ще раз прошу вас:  не переводьте обговорення цього питання в дискусію першого читання.  Зараз у кожного виникає безліч ідей,  куди б можна було  вкласти  гроші.  І  всі  ці  ідеї геніальні,  безперечно,  але  справа  в  тому,  що це тема першого читання.

 

     Якщо ви пропонуєте, куди додати, то пропонуйте, звідки зняти. Таких пропозицій немає,  тому я на голосування це не ставлю, бо не маю права цього робити.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська  область).  Народний  рух України. Щодо цієї позиції у нас далі є розшифровка, куди ці кошти спрямовуються.  Якщо ви уважно подивитеся, то побачите, що позиції визначені правильні.  Але я хотів би зараз поставити запитання.  У нас  є  декілька  постанов  Кабінету   Міністрів,   прийнятих   за дорученням  чи  на пропозицію Комітету з надзвичайних ситуацій при уряді,  який очолює Василь Васильович Дурдинець,  шкода,  що  його зараз  тут  немає.  Серед  них  є  ці пропозиції,  але нема однієї позиції - постанови Кабміну на 10 років щодо ліквідації  наслідків нафтовидобутку   в   найстарішому   в   Європі  нафтородовищі.  Ми використовували декілька років кошти з резервного  фонду  Кабміну. Одного  разу  там  навіть  стався  трагічний  випадок,  коли цілий будинок злетів у повітря...  Невже потрібно  тільки  з  резервного фонду  брати для того,  щоб ліквідовувати те,  що сталося,  коли є урядова програма,  розписана по міністерствах по кожній позиції? І нею передбачені зовсім невеликі асигнування. Але якщо їх не робити зараз,  то через рік треба буде в 10 разів більше. Я хотів би, щоб усі   постанови  Кабміну  щодо  ліквідації  надзвичайних  ситуацій обов'язково передбачалися в цьому  розділі.  Я  просив  би,  Ігоре Олександровичу, щоб це було зараз включено.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, я не маю що сказати. Ми говоримо про те,  що  пропозиції  треба  вносити  збалансовані. Зараз  мені  пропонують збільшити видатки.  Я не можу врахувати ці пропозиції.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   думаю,   Олександр   Олександрович   чітко  і зрозуміло сказав: пропонуйте, звідки зняти...

 

     Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Об'єднана  фракція  Соціалістичної  та   Селянської партій. Дякую, Олександре Миколайовичу.

 

     Шановний пане  міністре!  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Пане Мулява,  ви казали,  що то було за Союзу, а зараз же - вільна Україна.

 

     Я пропоную до розділу,  який регулює запобігання надзвичайним ситуаціям,  їх ліквідацію,  на що передбачається 17 мільйонів  190 тисяч   гривень,   записати   мінімум  67  мільйонів,  додавши  50 мільйонів,  знявши їх із 300 мільйонів,  передбачених у резервному фонді.  Це буде правильно.  Залишиться в резервному фонді Кабінету Міністрів 250 мільйонів - менше управління справами  пускатиме  на будівництво свого житла. Але наслідки треба ліквідовувати по суті.

 

     Наведу приклад   по   моєму   округу,   Деражнянський   район Хмельницької  області,  де  було  значне  підтоплення.  Спільно  з обласною державною адміністрацією ми півтора року домагалися,  щоб люди,  які дійсно постраждали,  втратили житло, отримали хоча б ті копійки.  У Богданівці й досі будинок культури стоїть з розваленим снігом дахом.  Ці кошти має бути передбачено в цьому розділі. Тому пропоную  проголосувати вилучити 50 мільйонів з резервного фонду і додати в цей розділ.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли трапляється біда  і  бракує  коштів  по  цій статті,  то  Кабінет  Міністрів приймає відповідне рішення і кошти виділяються з резервного фонду.  Гадаю, це всім відомо. Тому немає потреби  враховувати  вашу  пропозицію.  Резерв  і створюється для того,  щоб його використовувати дійсно в екстремальних умовах  при дійсно непередбачених надзвичайних ситуаціях.  Я не думаю,  що 300 мільйонів для  держави  з  понад  50-мільйонним  населенням  -  це величезний  резерв.  Це  мізер.  Тому  я вважаю,  що недоцільно це робити.

 

     Я ставлю на голосування розділ 21 в цілому  в  редакції,  яка подана   комітетом   і  Кабінетом  Міністрів.  Будь  ласка,  прошу підтримати.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     Розділ 22 "Поповнення державних запасів  і  резервів".  Можна ставити  на  голосування?  Я ставлю на голосування.  Одну хвилину, зніміть!

 

     Слово надається  міністру   вугільної   промисловості.   Якщо хочемо,  щоб  світло було над головою і тепло в хатах,  то давайте прислухаємося.

 

     Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.,   міністр    вугільної    промисловості    України (Селидівський   виборчий   округ,   Донецька  область).  Уважаемые коллеги!  Еще раз  прошу  меня  внимательно  выслушать.  Я  сейчас выступлю  не как министр угольной промышленности и не как народный депутат.  Я просто хочу,  чтобы все мы поняли ту ситуацию, которая сложилась сегодня в Украине. Может, я несколько повторюсь.

 

     У нас на электростанциях, как я уже вам говорил, осталось 1,6 миллиона тонн угля.  В предыдущие годы обычно в это  время  у  нас было минимум 4 миллиона тонн угля. Вот в эти декабрьские морозы мы вынуждены были сжигать ежесуточно  по  120-130  тысяч  тонн  угля. Сегодня  максимальное  поступление  угля энергетического,  которое могут  обеспечить  шахтеры,  -  75-80  тысяч  тонн  в  сутки.  Это максимум.  Мы за две недели практически сработаем под емные запасы для электростанций.  Сегодня это все вам должен  говорить  министр энергетики или первый вице-премьер-министр. У нас резервов топлива буквально с половины января на  электростанциях  не  останется.  Я имею в виду не только уголь, но и мазут, и газ.

 

     Если мы оставим себя без материальных резервов, мы даже права лишим правительство решать эти вопросы сегодня.  Вот я вам  скажу, на Трипольской электростанции сегодня на трое суток топлива, всего на трое суток. И это станция, которая питает город Киев.

 

     Так вот,  буквально   3   января   Премьерминистр   пригласит Митюкова,  Германчука,  Янко, Шеберстова, чтобы решать вопрос, где взять деньги и как закупить и завезти топливо  на  электростанции. Будем оперативно решать этот вопрос.

 

     Вот посмотрите: в бюджете этого года стояла цифра 2 миллиарда 750 миллионов. Сегодня мы оставляем вот эту сумму.

 

     Я не понимаю, к чему мы идем и как так можно? Надо изыскивать сейчас  средства  для приобретения топлива на электростанции.  И я вас прошу это сделать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     Я прошу не шуміти!

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати, багато правди в словах міністра,  народного  депутата  Янка.  Для  того  щоб  це  питання вирішити,  ми виділили рядок,  який називається:  "Накопичення або приріст  матеріальних цінностей,  матеріального резерву".  Його не було раніше.  Ми там записали поки що 100 мільйонів гривень, маючи на увазі, що всі ці кошти найближчого місяця будуть використані на придбання вугілля,  нафтопродуктів або завезення нафти  для  того, щоб отримати мазут на зимовий час.

 

     Я розумію,  що  цих коштів не вистачає.  Але більше в балансі бюджету немає.  Ми домовилися про те, що робитимемо окрему статтю, в якій визначимо надходження від матеріального резерву, повернення боргів.  І тоді наявність цього рядка в бюджеті  дасть  нам  змогу спрямувати  кошти.  На  жаль,  цей  варіант  складний,  але  єдино можливий.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довганчин.

 

     ДОВГАНЧИН Г.В.  Дякую.   Олександр   Миколайович,   коли   ми розглядали розділ 16 про сільське господарство,  то домовилися, що до державного  матеріального  резерву  буде  закладено  1  мільярд карбованців  для  закупівлі продуктів сільського господарства.  Ми тут бачимо лише 124 мільйони. Що тепер будемо робити?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми не про це домовлялися. Ви не зовсім правильно зрозуміли.   Ми   домовлялися  про  те,  що  бюджетні  кошти,  які заплановані в першому кварталі на придбання продуктів  харчування, будуть  сконцентровані.  Але  це  не  буде бюджетним фінансуванням матеріального резерву. Це буде фінансовий ресурс.

 

     Я не підтримую цієї пропозиції,  але змушений вам пояснювати, що  ми  концентруємо  ці  ресурси,  видаємо навесні для того,  щоб провести весняно-польові роботи.  Таке рішення ви прийняли. Але це не має відношення до бюджетного фінансування, поповнення державних запасів і резервів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Те рішення,  яке Ігор Олександрович пояснює, і за яке ми проголосували, - йому копійка ціна, щоб ви знали. На кошти, що розподілено  по  галузевих  міністерствах  уже  договори  давно укладено.  І  кошти не повернуться у сільське господарство.  Там є свої постачальники,  там не живуть одним днем.  Тут є міністр, він добре знає.

 

     Це проголосовано так,  лише б проголосувати. Ви не зрозуміли, за що ви проголосували.  А до пропозиції,  яку  я  вносив,  ми  ще повернемося, та тільки буде пізно.

 

     Будь ласка,  я  просив  би  надати  слово  депутату Ямковому. Гадаю, ми просто гаємо час на цих 120 мільйонах.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюди треба знайти те,  про що говорив  міністр  і депутат  Янко,  хоча б 200-300 мільйонів.  Тільки подумати,  де їх знайти.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  У мене така проста пропозиція.  На  сторінці  4 вгорі  є рядок "Надходження до Фонду розвитку паливноенергетичного комплексу" - 254 мільйони гривень.  Давайте запишемо  у  видаткову частину   на   держрезерв   ці   254   мільйони:   для   закупівлі паливно-енергетичних ресурсів. Так?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Не  можна  так  робити.  Ми  виписали  повністю дохідну  частину,  сформулювали  суму  доходів.  Ділимо  цю  суму, плануємо видатки.

 

     А після цього нам пропонують повернутися до першого  кроку  і прив'язати те,  що ми вже поділили,  до якоїсь статті видатків. Не можна так робити!  (Шум у залі).  Бюджет  зводиться  в  цілому,  і ніколи  доходи за видатками не повинні закріплятися.  Тому що якщо ми так зробимо, то фактично ліквідуємо Міністерство фінансів. Адже кожен знатиме, що по цьому доходу (наприклад, Чорнобильський фонд, Інноваційний фонд) є такі-то видатки.  А коли взяти всі  фонди  та всі заліки,  виявляється, що у Міністерства фінансів для того, щоб фінансувати  першочергові  витрати,  є  лише  40  відсотків   усіх надходжень до державного бюджету!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Германчук.   Я   прошу  уваги!  Давайте послухаємо колишнього міністра.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Шановні народні депутати! Шановний Олександре Миколайовичу!  Міністр говорить прописну істину,  яка дійсно у нас закладена в бюджеті.  Уперше ми погодилися,  що  не  треба  робити монстра,  якого  ми  виплекали  (ми  всі тут приймали рішення) - 1 мільярд 400 мільйонів боргу,  який  утворили,  коли  забезпечували себе  енергоносіями,  уявляючи,  що  держрезерв  -  якась бездонна бочка,  з  якої  можна  безкінечно  черпати!  За  все   доводиться розплачуватися.  І  те,  що сьогодні запропоновано,  щоб не було в нашому бюджеті по доходах і по витратах  держрезерву,  -  це  дуже розумно. У жодній країні світу такого нема!

 

     Олександре Миколайовичу,  я розумію,  що міністр погодився на те,  що ми проголосували: щоб через свої міністерства, відомства в межах   тих   витрат,  які  визначені  в  кошторисі,  закуповувати продукцію   сільського   господарства,    розраховуватися    через Держрезерв  за  армію...  Але  ж  не можемо - немає у нас сьогодні такого мішка!  Мінфін і Держрезерв - це не кредитні установи. Ви ж прийняли Закон про державний резерв, яким це забороняється робити. Чому ми повертаємося до цього? Давайте голосувати розділ у цілому!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Гадаю, ми марно час гаємо

-  за  те,  що наробили біди три роки тому,  ліквідувавши державне замовлення і державні контракти, ми, Петре Кузьмичу, щоб ви знали, сьогодні   тільки   виправдовуємося.  Виправдовуємося  за  те,  що наробили з антидержавних позицій!

 

     Ми сьогодні, як кажуть, хочемо звести бюджет, а тепер нема що зводити. Я просив би проголосувати розділ 22 статті 7. Ми сюди вже нічого не додамо. Прошу голосувати.

 

     "За" - 225. Не прийнято.

 

     Прошу ще раз проголосувати.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     МІТЮКОВ І.О. Право на фінансування є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прийнято.  Розділ 23  "Обслуговування  державного боргу". Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Розділ  щодо  обслуговування  державного  боргу складається з двох частин.  В  цілому  видатки  тут  становлять  2 мільярди 885 мільйонів 220 тисяч гривень.  З них на обслуговування внутрішнього державного боргу припадає 2 мільярди 66 мільйонів 820 тисяч, з них сплата доходу за облігаціями 2 мільярди 64 мільйони і комісії 1 мільйон.

 

     Обслуговування зовнішнього   державного   боргу.   На   нього припадає  818  мільйонів  400  тисяч  гривень,  які складаються із погашення процентів за наданими Україні кредитами,  сплату  доходу по облігаціях зовнішньої позики,  які вже випущено.  Це наші прямі зобов'язання,  які  підраховуються,  виходячи  з  коштів,  які  ми позичили.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Ігоря Олександровича?  Є,  будь ласка, давайте запишемося.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ні, це доходи, а ми зараз говоримо про видатки. А  сплата  зобов'язань  по  зовнішніх  і  внутрішніх  позиках,  що поєднуються в цьому розділі, є святий обов'язок кожної держави.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ващук Катерина Тимофіївна.

 

     ВАЩУК К.Т.  Я б хотіла уточнити.  Шановний міністре фінансів! Ми  прагнемо мати краще розписану структуру погашення внутрішнього боргу. Ви даєте одним рядком, а він набагато ширший.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прошу розгорнути сторінку 10 додатку, де повністю розписано все це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кармазін, після нього - депутат Мельник.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Прошу передать слово депутату Кириченко.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ця цифра визначена, і вона не може бути меншою.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановний Олександре Миколайовичу,  шановний Ігоре Олександровичу, шановні колеги! Що стосується обслуговування державного  боргу,  то  в  нас  згідно  із Законом про компенсацію заощаджень визначено,  що компенсацію держава бере  на  внутрішній борг.

 

     Подивіться розділ  25,  де  на  погашення  заборгованості  за знеціненими грошовими заощадженнями громадян передбачено лише  200 мільйонів.

 

     Пропоную цей   рядок  перенести  до  розділу  "Обслуговування державного боргу" і зробити перерозподіл.

 

     Адже 13 листопада нинішнього року  (Олександре  Миколайовичу, ви головували) Верховна Рада ухвалила, що ця сума має становити не менше ніж 1 мільярд гривень.  Ми знаємо,  як нинішнього року з цих 200 мільйонів виділяли тим,  кому за 80 років, по 47 гривень. Якщо ми 1998 року не хочемо виконувати  цей  закон,  то  повинні  прямо сказати.

 

     Тому я  пропоную  перенести  до  розділу 23 і записати тут не менше 1 мільярда.

 

     Звідки взяти?  Ігоре Олександровичу,  подивіться, будь ласка, на  свій  розпис:  обслуговування  внутрішнього державного боргу - звідси треба 600 мільйонів забрати  на  компенсацію,  а  також  із розділу  обслуговування зовнішнього державного боргу теж треба 200 мільйонів забрати,  і разом із цими 200,  що є в розділі 15,  буде якраз 1 мільярд, як ми й проголосували.

 

     Тепер таке  запитання  до  вас:  чи  увійшла в обслуговування державного боргу сума невиплачених заробітних плат бюджетникам?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Повторюю  (я  вже  давав  пояснення),  що   цим розділом  відображаються наші видатки за борговими зобов'язаннями, які  оформлені  державою  за  відповідними  угодами  або  випуском відповідних документів - тобто облігацій.

 

     Якщо йдеться про відшкодування витрат від знецінення вкладів, то це зовсім  інший  розділ  і  ми  його  розглядатимемо  пізніше. Зменшувати  видатки  за  даним  розділом  не можна,  оскільки це - зобов'язання держави,  які вона повинна  виконувати  за  будь-яких обставин.  Один  зрив  виконання таких зобов'язань цілком припиняє надходження фінансових ресурсів до країни. Не тільки до України, а й до будь-якої іншої - Америки, Гаїті, Росії. Це позиція, котра не може бути зменшена,  бо то зобов'язання,  які ми повинні виконати, щоб  вийти зі скрутної фінансової ситуації,  в якій опинилася наша країна.

 

     Ми можемо далі обговорювати й  шукати  можливості  збільшення суми  в  розділі,  про який казав народний депутат Кириченко,  але даний розділ треба приймати так, як тут подано.

 

     МЕЛЬНИК П.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Котовський виборчий округ, Одеська область). Можна говорити?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кириченко порушив питання про мільярд.  Я прошу  вибачення,  депутате  Мельник,  одну  хвилинку.  Ми справді голосували закон,  щоб  передбачити  в  бюджеті  на  1998  рік  на компенсацію  заощаджень  1  мільярд.  Але  звідки взяти кошти - не розглядали. Гадаю, до даного питання треба повернутися, оскільки в бюджеті закладено лише 200 мільйонів.

 

     Будь ласка, депутате Мельник.

 

     МЕЛЬНИК П.Я. Дуже багато забрали часу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надамо вам час.

 

     МЕЛЬНИК П.Я.  Я перепрошую,  але мені незрозуміло,  наскільки вказана сума відповідає нашій заборгованості. Учора така сума була дещо інакшою. Є цілий ряд проблем. Треба, щоб сума розділу 23 була розділена на внутрішній і зовнішній борги. Вона явно не збігається з цифрою 2 885 220.

 

     Тепер інше  питання.  А як розуміти ось такий момент:  у 1992 році наше господарство продало акції за гроші  людей,  які  купили внутрішньогосподарські акції (воно дещо не стосується розділу 25). А як тепер розраховуватись?  Податкова адміністрація знову братиме гроші за ці акції? Тепер нам що, доведеться платити податки чи як? Поясніть, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання. Прошу відкрити сторінку 10 видатків.  Там  чітко розписано розділ обслуговування внутрішнього боргу  і   обслуговування   зовнішнього   боргу.   Ці   цифри   не кореспондуються,  не  повинні кореспондуватися зі статтею бюджету, де йдеться про нові надходження. Це погашення наших старих боргів, їх обслуговування.  Тому там зовсім інша пропорція.  Ви бачите, що ми повинні на внутрішньому ринку віддавати більше грошей  і  менше на  зовнішньому.  Через  те  пропонується  позичати на зовнішньому більше,  а на внутрішньому менше,  бо на  зовнішньому  дешевше.  Я знову повторюю: це сума, яка не підлягає зміні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Ващук, прошу.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Мене  зацікавив рядок про обслуговування внутрішнього державного боргу.  Чи в сумі внутрішнього державного боргу враховані кошти за неоплачене зерно, здане за державним замовленням? Той борг з року в рік зростає. Але це  ж  було  державне  замовлення.  Є господарства,  яким цей борг кілька років не погашається,  а до того ж і не індексується.  Отож невідомо, чи це тут записано.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Відповідаю, Катерино Тимофіївно. Справді, маємо складні відносини між державним бюджетом і  АПК  з  цієї  позиції. Борг  є  і  з  боку  державного  бюджету,  також  є заборгованість господарств.  І то чималі суми.  Ми це передбачаємо в  розділі  16 "Фінансування   бюджетних   установ   агропромислового  комплексу. Повернення    бюджетних    позичок,    наданих    на     закупівлю сільськогосподарської  продукції..."  Плануємо  видатки в сумі 590 мільйонів,  де передбачається також і використання цих коштів  для розрахунків  з  боргами  за  державним  замовленням.  Вони  всі на сьогодні враховані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ураховано,  але  то  мізер.  Борг  становить  2,1 мільярда,  а  повернено десь четверту частину.  Будь ласка,  Іване Олександровичу Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.   Шановний    пане    міністре!    Природно,    що обслуговування   зовнішнього   боргу   відбувається   за  угодами, облігаціями і так далі. Я знаю, що це обслуговування відбувається, зокрема,  за угодами, які було укладено 28 травня 1997 року. Що це за угоди? Боюся, що це угоди щодо Чорноморського флоту. Тобто там, де нам повинні були платити живі гроші, то ще й ми, мабуть, будемо винні за те,  що утримуємо Чорноморський флот.  Чи, може, це якісь інші  угоди?  Кількома  словами розшифруйте нам,  за якими угодами обслуговується зовнішній борг?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Стосовно угоди щодо Чорноморського флоту.  Сума зобов'язань,  яку  маємо  на  сьогодні,  цілком  реструктуризована відповідно до пропорційної сплати з  боку  Росії  за  користування інфраструктурою.   Ця  сума  становить  1  мільярд  765  мільйонів гривень. Це те, що ми повинні були платити Росії. Тепер за рахунок цієї  угоди  ми даний борг списуємо і отримуємо нульові витрати на фінансування. Відсотків за названою угодою не передбачено.

 

     Є реструктуризована   заборгованість   за    спожитий    газ. Відповідно   до   цієї  угоди  ми  маємо  сплачувати  відсотки  за реструктуризацію.  Це 180 мільйонів гривень.  Ми  також  випустили облігації  зовнішньодержавної  позики на 104 мільйони.  Маємо борг перед Туркменистаном -  700  мільйонів  (реструктуризований  -  67 мільйонів  гривень).  Борги перед Світовим банком реконструкції та розвитку,  Європейським Союзом,  Японією - усе  це  враховано.  Це стаття, яку не можна не голосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще два запитання, і голосуватимемо.

 

     Депутат Бобриньов.

 

     БОБРИНЬОВ О.В., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський   виборчий   округ, м.Севастополь).  Уважаемый  Игорь  Александрович!  Если внутренний долг составляет всего 2 миллиарда, то зачем мы выпускаем облигации на 11 миллиардов? Это первое.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прекрасный вопрос. Сейчас я на него отвечу, и вы зададите второй вопрос.

 

     Випускаємо тому,  що за внутрішнім боргом обслуговуються лише відсотки.  А  загальна  сума кредиту підлягає перекредитуванню для того,  щоб її розтягти на довший  період,  зменшивши  таким  чином навантаження.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.  Тогда у меня такое предложение. Все облигации куплены  в  основном  нашими  патриотами  Украины:   коммерческими банками.  Даже  Национальный  банк купил облигаций на 2 миллиарда. Они,  патриоты,  под 100 процентов купили,  так пусть  на  2  года растянут  этот  долг - будет 50 процентов.  Тогда 1 миллиард можно сократить и взять на  компенсацию  вкладов  населения.  Это  будет вполне нормальное явление.

 

     Сейчас давайте   спросим   каждого,  кто  покупал  облигации, согласен ли он с этим.  Я  думаю,  перед  лицом  избирателей,  все скажут, что согласны. И все будет хорошо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  збирали представників комерційних банків не один раз.  Коли тільки постали ці проблеми на зовнішніх фінансових ринках,  ми  буквально  в  жовтні  провели  перші зустрічі.  Банки запевняли,  що  зроблять   усе   належним   чином,   отже,   маємо порозуміння.

 

     Але зовсім  не  всі,  на жаль,  можуть дотримати свого слова. Треба пам'ятати,  що в банки вкладено кошти  наших  підприємств  і наших  громадян.  Якщо вони заморожені в облігаціях,  то не можуть бути повернуті їхнім власникам, а є певний термін зберігання. Сенс є  у  ваших  пропозиціях,  але  то  вже  конкретна робота з кожним кредитором,  а не норма закону. Якщо ми таке внесемо до закону, то так побіжать з ринку, що нікого не втримаємо.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Отже, ми визначилися стосовно диференціації позицій з обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргу.  Пояснення  Ігор Олександрович з цього приводу дав, воно в додатку передбачено.

 

     Додаток є частиною закону, тому прошу проголосувати розділ 23 у цілому. Це одна з позицій, яка має бути саме такою, якою є.

 

     "За" - 181.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 201.

 

     Прошу проголосувати. Група "Єдність", голосуйте.

 

     "За" - 210.

 

     Будь ласка, Миколо Олексійовичу.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановний Ігоре Олександровичу!

 

     Ідеться про   останню   цифру  розділу  25  статті  7  -  200 мільйонів. Усі погоджуються з тим, що її треба збільшити. Але якщо ми  всі  попередні  цифри  проголосуємо,  а  потім дійдемо до цієї цифри,  то  Ігор  Олександрович  скаже:  так  ми  вже  всі   цифри проголосували,  звідки  ж  брати  кошти?!  Якщо ми братимемо їх із обслуговування   державного   боргу,   то   цю    позицію    треба проголосувати.  Тоді подивімося розділ 24 "Державні цільові фонди" чи той самий розділ 25 "Видатки,  не віднесені до основних  груп". Звідкись треба взяти!

 

     Але! Було  наше  рішення (228 голосів),  була моя пропозиція: передбачити  не  менше  1  мільярда  на  виплату  компенсацій   за заощадженнями   громадян.   Шановні   колеги,   прошу  підтримати. Врегулюймо якось це питання!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати!  Коли  ми  освячуватимемо,  так  би мовити,  статтями 2 чи 3 випуск цінних паперів,  облігацій, тоді є всі підстави  поставити  завдання  Кабінетові  Міністрів  у  такий спосіб.  Якщо  випускаються  такі  облігації  і  на  певних умовах надаються добрі кредити для банків, то на виручені кошти 1 мільярд записуйте на компенсацію заощаджень громадянам.  І тоді,  я думаю, уряду ніде подітися.  А якщо ви хочете мати підтримку парламенту в цьому,  то давайте витрати на соціальну сферу. Адже за облігаціями стоїть майно,  надбане людьми,  які сьогодні, доживши до 80 років, можуть  розраховувати  на  47 гривень повернення того,  за рахунок чого це майно надбане.  Якщо випускаємо  цінні  папери,  то,  будь ласка,  з того фонду 1 мільярд надати ощадним банкам на повернення заощаджень. Тобто реалізувати через ощадні банки.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми зараз говоримо про видаткову частину бюджету, а  нас  підштовхують  обговорювати  дохідну.  Це ніяк не пов'язані речі.  Ми обговорюємо розділ  23  видатковий.  Коли  перейдемо  до позиції,  пов'язаної  з  відшкодуванням  знецінених вкладів,  тоді обговоримо.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  гадаю,  що вже і  депутати,  і радіослухачі,  і  телеглядачі  дійшли  висновку,  що  ми  з  вами, принаймні вдвох,  добре розібралися в бюджеті 1998 року.  І цифра, що  тут  написана  (2  мільярди  885  мільйонів  220 тисяч) цілком базується на обігу цінних паперів. Чи не так?

 

     МІТЮКОВ І.О. Не тільки на обігу цінних паперів.

 

     ГОЛОВА. А ще на чому?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є  угоди  з  Росією  і  Японією,  борг  з  газу Туркменистану та Росії,  є кредити Світового банку,  Європейського Союзу  і  обов'язково  облігації.  Внутрішній   борг   сформований здебільшого  за  рахунок  облігацій.  І відсотки,  які на сьогодні становлять 2 мільярди 66 мільйонів, треба сплачувати.

 

     ГОЛОВА. Тобто якщо ми голосуємо щодо цінних паперів у статтях 2  і  3,  тоді  обов'язково  передбачаємо  1  мільярд  гривень  на погашення.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре   Олександровичу,   це   зовсім   не пов'язані речі.  Ми говоримо про розділ 23 з обслуговування старих боргів, а в статті 2 ідеться про нові запозичення - це зовсім інші речі.

 

     ГОЛОВА. Старі  борги  сформувалися здебільшого минулого року, ви це знаєте.  І найбільші видатки треба робити для покриття втрат саме минулого року, а там маємо зростання приблизно на 3 мільярди. Так? Так.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Всі  суми  з  обслуговування  зовнішніх  боргів сформовано  за  останні  5  років.  Немає  жодного зв'язку між цим розділом і статтею 2.

 

     ГОЛОВА. Тоді  запишемо   тут:   зокрема   зовнішнього   боргу стільки-то і внутрішнього стільки. І побачимо, яка сума.

 

     МІТЮКОВ І.О. На сторінці 10 (видатки) повністю розписано ці 2 мільярди 885 мільйонів. Такі видатки є невід'ємною частиною. Ми це обговорили (Шум у залі).

 

     Втретє вже говориться,  шановний народний депутате Кириченко: з цієї статті знімати не можна.

 

     ГОЛОВА. Та ніхто не каже, щоб знімати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Він же пропонує 500 мільйонів перекинути.

 

     ГОЛОВА. Дійдемо до того розділу,  а поки що проголосуємо цей. Так?

 

     Депутату Азарову слово, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми зараз голосуємо розділ 23.

 

     ГОЛОВА. Зачекайте.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные депутаты!  Вопрос чрезвычайно важный. Подчеркиваю, что мы каждый год на нем спотыкались. Я вношу компромиссное предложение. Долги государства как внутренние, так и внешние - дело святое.  Не будет доверия к государству, если мы не будем возвращать в полном об еме внутренние и внешние долги (шум у залі).

 

     Прошу внимания! Поэтому цифру в этой статье надо сохранить, а в "Прикінцевих положеннях" можно  обязать  правительство  провести реструктуризацию   внутренних   обязательств.   В  зависимости  от результатов    переговоров    по    реструктуризации    внутренних обязательств высвободятся средства.  И тогда можна направить их на компенсацию населению.

 

     ГОЛОВА. Тоді проголосуймо відразу таку норму для "Прикінцевих положень".

 

     Одну хвилинку,  цю  норму  треба зафіксувати обов'язково,  бо скільки б ми не виділили,  там сума погашення така значна,  що  це завжди буде правильно записано.

 

     Прошу проголосувати  пропозицію  депутата  Азарова.  Це не до даного розділу,  а  до  "Прикінцевих  положень".  Голосуйте,  будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 220.

 

     Ще раз ставлю на голосування на прохання депутатів Германчука і Єльяшкевича. Будь ласка.

 

     "За" - 224.

 

     У Олександра Миколайовича  не  діє  пульт.  Подивіться,  будь ласка,  у  чому  річ.  Це правда,  я не вигадую.  Ще раз ставлю на голосування.

 

     Голосується пропозиція  депутата  Азарова  про  доручення  та реструктуризацію   боргів,  щоб  вивільнені  кошти  спрямувати  на ліквідацію заборгованості перед громадянами.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Депутат Єльяшкевич має зауваження до розділу 23. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемые коллеги,  я прошу успокоиться. Только у меня есть  расшифровка  внешнего  долга,  которую   удалось   взять   у Макацарии.  Расшифровки  внутреннего  нет.  Цифры по задолженности очень интересные.  Мы еще не утвердили,  какие долги будем брать в 1998  году,  а  здесь  уже  104,5  миллиона  гривень направлено на погашение облигаций внешнего займа 1998 года. Хотя мы еще добро на это  не давали.  А ведь это взаимосвязанные вещи.  Мы не знаем,  у кого будем брать займ,  на каких условиях,  еще не  разобрались  с внешним долгом, а тут уже предусмотрено погашение по новому долгу, который появится в 1998 году.

 

     Кроме того,  до сих пор правительство не выполнило  поручение Верховной  Рады  предоставить нам все цифры по погашению внешней и внутренней задолженности.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.    Плануючи    погашення    і     обслуговування заборгованості,  ми  повинні виходити з того,  що за запозичення в 1998 році маємо віддавати відповідні відсотки.  Якщо ми запозичимо на  2-3  роки  в  1998  році  якусь  суму,  то муситимемо сплатити відсотки в 1998 році  за  користування  цими  грошима.  За  нашими прогнозними розрахунками вони становитимуть 104 мільйони.  Якщо ми їх не виплатимо, то не зможемо й запозичати. Це ж елементарні речі (Шум у залі).

 

     Ви ж не даєте нам дозволу на здійснення розрахунків.  Хоча це право  Міністерства  фінансів  і  кожного  фахівця.   Ми   зробили відповідні   розрахунки,   якщо   ви   затверджуєте   такі  обсяги запозичень, то це працюватиме, якщо ні - тоді знімемо це і взагалі не буде запозичень.

 

     Шановний народний  депутате  Єльяшкевич,  ви  ж  добре на цих питаннях розумієтеся.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  ті,  які ставлять запитання, а це  всі  депутати,  розуміються  на  цих  питаннях.  Навіщо ви так говорите?  Що ви можете краще запропонувати,  крім  того,  що  вже запропонували? Навіщо ви так повертаєте дискусію?

 

     Будь ласка, депутате Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ, Кіровоградська область). Дякую. Ігоре Олександровичу, прошу відверто відповісти:  держава наша банкрут чи ні?  Ви сказали,  що 100  відсотків державного боргу - це для держав,  що розвиваються, критична межа.  Якщо врахувати 132 мільярди гривень заборгованості перед  вкладниками  плюс 10 мільярдів зовнішнього боргу,  плюс усі інші борги,  - то ми  вже  вісім  разів  банкрути.  Я  вважаю,  що "невозможно  об ять  необ ятное",  а  ми зараз намагаємося оцими 2 мільярдами 885 мільйонами перекрити всі наші  десятикратні  борги, визнаючи одне і не визнаючи іншого. Наче граємося в економіку.

 

     Є державний  внутрішній  борг,  є зовнішній борг.  Вони чітко визначені.  Ми хочемо, щоб нас у світовому співтоваристві прийняли як нормальну державу.  Але ж ми нічого не можемо.  Чи я помиляюся? Поясніть, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви  помиляєтесь,  оскільки  борг,  зафіксований відповідним   законом   про  відшкодування  знецінених  заощаджень громадян,  і ви всі це  прекрасно  розумієте,  виплатити  фактично неможливо.

 

     Беріть приклад з Росії,  де прийнято виважене рішення і де на бюджет  узято  рівно  стільки,  скільки  можна  платити.  І   люди впевнені,  що вони отримають ці кошти. А ми пообіцяли 1,5 валового внутрішнього продукту і говоримо, що країна в нас банкрут.

 

     Для того щоб сказати банкрут чи не банкрут,  треба взяти наші офіційно  оформлені  боргові  зобов'язання,  які  становитимуть на кінець  наступного  року  37   відсотків   валового   внутрішнього продукту.  Але  це  не  на  рік,  а  на  весь  період дії боргових зобов'язань. Немає тут у нас такої небезпеки. Небезпека в тому, що на  1998  рік припадає пік погашення заборгованості за внутрішніми короткотерміновими запозиченнями.  Обсяг цих погашень становить 40 відсотків доходу бюджету. Для того щоб пережити цей рік, нам треба відновити довіру кредиторів до нас,  перекредитувати цей  борг  на триваліший період і спокійно його обслуговувати, як це роблять усі країни. У нас, я ще раз повторюю, обсяг внутрішнього і зовнішнього боргів порівняно з усіма нашими країнами-сусідами найнижчий. Тобто є можливість розв'язати проблему. Так, цього року склалася кризова ситуація,  і  вийти  з неї можна лише прийнявши реальний бюджет за вашої підтримки.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, ще раз прошу перевести дискусію з політичної площини в економічну.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Олександре   Олександровичу,  не  я  почав  цю дискусію.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  у Росії так само,  як і в нас, указом  Президента визнано,  що держава повинна повернути борги за заощадженнями  громадян.  І  на  бюджет   беруться   тільки   суми обслуговування  на певні періоди.  Так само,  як і в нас.  Тому за приклад брати нічого, у нас у цій сфері закони однакові.

 

     Вносилася пропозиція депутата Єльяшкевича.  Вона зводиться до того, що розділ 23 варто виписати за видами боргу.

 

     Ще раз ставлю на голосування таку пропозицію.  І, будь ласка, визначайтеся.

 

     "За" - 175.

 

     Я не можу більше переконувати.  Йдеться ось про що. Ми можемо голосувати  10  разів  проти  цього,  але  від  того сума боргу не зменшується й умови його обслуговування не змінюються.

 

     Треба голосувати це як факт. От і все.

 

     Ще раз ставлю на  голосування  за  умови,  що  ми  з  додатку переносимо сюди диференціацію боргу.

 

     "За" - 196.

 

     Будь ласка,  депутате Пилипенко.  І депутат Лавринович. Він у списку перший. Прошу вибачити.

 

     ПИЛИПЕНКО М.В.  Игорь Александрович, скажите, пожалуйста, под какой  процент коммерческие банки дают кредиты правительству?  Или под какой процент облигации?

 

     МІТЮКОВ І.О. Еволюція відсоткової ставки цього року має такий вигляд:  приблизно  від  50-45  відсотків  на  початку  року до 20 відсотків у серпні.  Потім повне припинення. Тепер запозичаємо під 45-50  відсотків  річних (Шум у залі).  Тому на внутрішньому ринку запозичати не варто.

 

     Треба запозичати на зовнішньому ринку,  де ці кредити дешеві. Ціна кредиту завжди є предметом торгу.  Чим більше ми запозичаємо, тим більше треба  платити.  Зменшуємо  суму  запозичання  -  менше платимо.

 

     ГОЛОВА. Запитання  на  першому  читанні.  Ця  позиція під час першого читання  була.  З'ясували.  Створили  спеціальну  комісію, Рахунковій палаті дали доручення,  до прокуратури звернулися.  Але борг такий є, його треба визнавати.

 

     Ставлю на голосування ще раз.

 

     "За" - 195.

 

     Депутате Кармазін, прошу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Дякую,   Олександре    Олександровичу.    Моя пропозиція  така.  Треба взагалі змінити підхід уряду й Президента до цього.  Не ми з вами  зобов'язувалися  і  не  ми  затверджували законом  оці  драконівські відсотки.  Чому маємо ставити на коліна наш народ!?

 

     Повинні ризикувати  ті,  хто  купував  облігації.  Наш  народ ризикував,  коли  купив  облігації  1990  року.  Не  виплатили.  А виплачувати  майже  три  мільярди,  на   мій   погляд,   абсолютно аморально.  І  варто  розібратися  саме  з  платою  за облігаціями державних позик.

 

     Пропоную не гаяти часу, відкласти, хай нам розпишуть усе. Хай ризикують капіталісти,  які купували наші внутрішні позики.  Кожен має ризикувати, коли вкладає гроші.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я думаю, що після такого виступу вже завтра уряд платитиме  ще  більше.  Я  вам це гарантую!  Оскільки такі заяви у Верховній Раді відсахнуть усіх інвесторів.  І  ми  не  3  мільярди зекономимо, а зобов'язані будемо...

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  одну хвилину!  Уряд,  до речі, нічого не платитиме.  В тому-то й  трагедія,  що  сплачує  платник податків.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я кажу "ми", бо відношу себе теж до народу.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  6  червня  нинішнього  року  депутат Шеховцов у проекті постанови перед  розглядом  проекту  державного бюджету   все   те,  що  сьогодні  відбувається,  один  до  одного передбачив! Навіть не помилився в цифрах!

 

     Надаю слово депутату Лавриновичу,  бо  він  оголошений.  Будь ласка. Потім - депутат Шеховцов. Подивимося ці пропозиції.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України. Шановні колеги, це дуже складне питання  -  ми  вже  не  один  день  його  обговорюємо.  І звичайно,  є  зв'язок  між статтею 2 і цією позицією.  Безперечно, обслуговувати борги Україна повинна обов'язково!  Ми мусимо  стати державою, в якій кожен громадянин точно знатиме, що держава більше над ним не збиткуватиметься, що всі зобов'язання, які вона на себе бере,   виконуватиме.  Зокрема,  сплачуватиме  заробітну  плату  і пенсії,  але й сплачуватиме гроші за цінними  паперами,  які  вона випускає.  Людина віддає свої гроші,  розуміючи, що вона допомагає державі!

 

     Через те ми повинні проголосувати  цифри,  які  є,  і  надалі законами  визначити правила гри на ринку цінних паперів в Україні, щоб далі не будувати фінансові піраміди.

 

     Адже ми не можемо поставити  під  сумнів  нашу  державу,  яка дотримується своїх зобов'язань. Я прошу підтримати дану позицію.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шеховцов говорить. Будь ласка. Прошу уваги!

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Новокраматорський виборчий округ,  Донецька  область).  Я тоже  поддерживаю  эту  позицию  и  призываю  вас голосовать "за". Сейчас  выскажу  ряд  непопулярных  вещей.  Во-первых,   то,   что происходит на финансовом рынке, для депутатов не тайна: уже год им бесплатно  раздается  солидная  газета   "Деловая   неделя",   где регулярно  приводятся  итоги торгов на рынке облигаций внутреннего государственного займа, в том числе приводяться процентные ставки. Вы  все  эту  информацию получали.  В мае-июне аналитический отдел Секретариата Верховного Совета  подготовил  докладную  записку,  в которой  предупреждал о грозящей катастрофе.  А депутат Шеховцов с трибуны Верховного Совета действительно озвучил  при  рассмотрении проекта   Бюджетной   резолюции.   Но  Верховный  Совет  поддержал Бюджетную резолюцию без категорических оценок, в отличие от оценок ситуации на финансовом рынке депутатом Шеховцовым.

 

     Сегодня речь идет о 2 миллиардах 800 миллионах гривень по уже сделанным долгам.  И от того,  что это  кому-то  не  нравится  или нравится,  прошлого  не  изменишь.  Ситуацию можно было изменить в начале года и об этом должен был предупредить  бюджетный  комитет, но  он  этого не сделал.  Нынешнюю трагическую ситуацию можно было предотвратить в июне,  когда мы рассматривали одновременно (вот  в чем  была  прелесть)  бюджет на этот год,  заложив в него огромные заимствования  на  внутреннем  рынке,  и   оценивали   перспективу бюджетной  политики на будущий год.  Поэтому сейчас я призываю вас хотя бы не наделать новых ошибок.

 

     Я взял слово,  когда  услышал,  что  Александр  Александрович предлагает   еще  брать  кредиты  для  выплаты  долгов  вкладчикам сбербанка.  Но ведь брать в долг,  это все знают, есть смысл не на котлеты,  а на станки. Вложить средства в станки, получить большую прибыль,  вернуть  долг  с  процентами,  да  еще  и  себе   что-то останется.  А брать,  чтобы платить на проедание...  Кто бы как ни относился  к  трагедии  пенсионеров,  потерявших  вклады,  но  это все-таки деньги,  которые не принесут прибыли, мы только погрязнем в еще больших долгах.  Нельзя этого делать,  категорически нельзя! Наоборот   надо   думать,  как  сократить  заимствования  за  счет увеличения доходов бюджета и за счет жесточайшей экономии на всем, на чем можно.

 

     ГОЛОВА. Олексію  Дмитровичу,  я  мав  на  увазі ту суму,  яка записана у статтях 2 та 3.  А в даному разі йдеться про розділ 23. Ще раз ставлю його на голосування.

 

     "За" - 201.

 

     Шановні колеги!  Ще  раз  настійно прошу,  якщо ми навіть усі голосуватимемо проти, борг все одно залишиться.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Останній раз ставлю на голосування.

 

     Оголосіть, будь ласка, для мудреців, хай зайдуть сюди.

 

     "За" - 211.

 

     Які ще можут бути мотиви?

 

     Будь ласка,  я надаю слово фахівцям у даній  галузі.  Депутат Квятковський. За ним - Віктор Іванович Суслов.

 

     КВЯТКОВСЬКИЙ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Староміський виборчий округ,  Вінницька область).  Шановні народні депутати!  Я категорично проти будь-яких боргів.  Але дозвольте нагадати, як із цієї  трибуни  черговий  Прем'єр-міністр  казав,  що  немає ніяких боргів за газ.  А їх переклали на внутрішній борг, який наполовину накопичили  нерезиденти.  На  жаль,  я  не  зміг  спитати  під час закритого засідання,  чому уряд  допустив  скупівлю  нерезидентами облігацій внутрішньої позики.

 

     Я підтримую    і    Ігоря    Олександровича,   й   Олександра Олександровича в тому,  що  ми  повинні  прийняти  цей  борг,  але зобов'язати  уряд  найближчим  часом  подати на наш розгляд проект закону про облігації внутрішнього  боргу,  щоб  більше  такого  не було.

 

     Якщо ми   зараз  підтримуватимемо  те,  що  пропонує  депутат Кармазін та інші,  то справді опинимося  в  такій  ситуації,  коли муситимемо сплачувати за цей борг набагато більше.

 

     Я вас дуже прошу (ви всі знаєте, як я люблю іноземців, але це вимушений крок) проголосувати і зобов'язати уряд найближчим  часом внести відповідний законопроект.

 

     ГОЛОВА. Віктор Іванович Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І., міністр економіки України (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Речь идет о долгах,  которые уже сделаны,  к сожалению. Необходимо разделить две проблемы.  Во-первых,  отказаться в следующем году от политики наращивания  долгов,  это  относится  к  предмету статей 2,  3,  4 проекта Закона о  Государственном  бюджете.  Во-вторых,  там,  где долги сделаны,  и в следующем году наступает время платежа по этим долгам, мы не можем отказаться от таких платежей.

 

     Поэтому нам  придется  данную  норму  принять  и   специально рассмотреть  меры,  которые  воспрепятствовали бы проведению такой политики в дальнейшем.  Прошу поддержать раздел 23 хотя бы потому, что у нас нет другого выхода.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування розділ 23.

 

     "За" - 225.

 

     Шановні колеги!  Я  ще  один  аргумент  використаю.  Якщо  ми голосуємо   проти,   не   визнаючи    зобов'язання    держави    з обслуговування,  зокрема,  зовнішнього боргу, то тоді спрацьовують міжнародні угоди,  і ми платитимемо нашим державним майном. А воно так само,  як і Чорноморське пароплавство сьогодні,  продається за безцінь. Ми не маємо права цього записувати.

 

     Тому ще раз  ставлю  на  голосування  дану  пропозицію.  Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Відразу відповідаю на запитання: чому ми не голосували окремо зовнішній і внутрішній борг?  Уся трагедія ситуації в тому, що наш внутрішній  борг  є більш ніж на половину боргом зовнішнім.  Тепер його розписати - дуже складна річ.  Тому як проголосовано,  так  і запишемо.

 

     Депутате Азаров,   будь   ласка.   Те,   що   сказав  депутат Квятковський, буде виконано.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Тут народный депутат Шеховцов  (я  по  мотивам,  Александр  Александрович) сказал,  что Бюджетный комитет при рассмотрении бюджета на 1997  год  якобы  не говорил  об  этом.  Легко убедиться в противоположном - достаточно взять  стенограмму.  Именно  после  этого  правительство   наконец пересмотрело  свое  отношение  к  ставкам по облигациям внутренних займов и процентная ставка с 50 процентов дошла до 20.

 

     Я говорю для господина Шеховцова, который, может быть, в зале не  был,  что  это  произошло  после  доклада Комитета по вопросам бюджета и после рассмотрения в Верховной Раде, о чем знает министр финансов.

 

     ГОЛОВА. Дякую. По-перше, депутат Шеховцов ніколи не пропускає засідань (це я кажу для виборців). А по-друге, він серйозно працює над  документами,  і  проект  постанови  закону  від  6  червня  - свідчення того.  Це сталося через те,  що  зменшилися  ставки  (ви правильно кажете).

 

     Розділ 24  "Державні  цільові  фонди  (за  винятком фонду для здійснення заходів щодо  ліквідації  Чорнобильської  катастрофи)". Фонди  соціального  страхування,  сприяння  зайнятості  населення, інноваційний тощо.

 

     Зі змінами,  які вже проголосовані щодо інноваційного  фонду, прошу проголосувати в цілому.  Голосуйте, будь ласка. Ще раз кажу, це агреговані показники. Тут не можна так розписувати.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Розділ 25 "Видатки,  не віднесені  до  основних  груп".  Сюди входять  резервний фонд,  бюджетні позички,  проведення виборів та референдумів,  дотації регіональним бюджетам...  Пропоную у  фразі "проведення   виборів   та   референдумів"   словосполучення   "та референдумів"   вилучити:   закон   не    передбачає    проведення референдумів у 1998 році.  Немає заперечень? Ставлю на голосування дану пропозицію. Не розділ, а пропозицію. Голосуйте, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це бюджетна класифікація, а не...

 

     ГОЛОВА. Я знаю, що це таке.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Які зауваження? Будь ласка, слово від комітету.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги!  Если рассматривать этот  раздел детально,  то по резервному фонду Кабинета Министров, как вы знаете,  было предусмотрено 450 миллинов.  Сокращено на 150 миллионов.  Из  них  100  миллинов  ушло  на  пополнение  резервов топлива, 50 миллинов - на сельское хозяйство.

 

     "Бюджетні позички" - это возврат тех "позичок",  которые были раньше. Они идут минусом расходов.

 

     Дальше. "Проведення виборів та референдумів". Ну, референдумы мы из яли.  Вы знаете,  что на выборы  смета  предусматривала  350 миллионов, назначается - 255.

 

     Я думаю, что сегодняшнее решение по Закону о выборах народных депутатов  Украины  несколько  уменьшит  затраты  по  этой  статье расходов.

 

     Дальше. Дотации  по  бюджету  Автономной  Республике  Крым  и другим предусмотрены на основе плана регулирования.

 

     "Видатки на покриття заборгованості,  що виникли у  попередні роки"  -  76  миллионов  996,2  тысячи.  Это  на  задолженности по заработной плате  (мы  уже  переголосовали  этот  пункт)  -  здесь большой об ем.

 

     Таким образом...

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Прошу  уваги,  бо  не чути,  що каже промовець.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. "Видатки на погашення заборгованості по знецінених  грошових  заощадженнях  громадян..."  - 200 миллионов. Конечно,  надо было бы миллиард.  Но вы  видите,  насколько  тощий бюджет, что пока неоткуда взять.

 

     Таким образом,  все эти цифры детально взвешены.  Я предлагаю проголосовать этот раздел, но в Законе о порядке введения Закона о Государственном   бюджете   мы   еще  должны  будем  предусмотреть отдельные увеличения расчетов по "заощадженнях громадян".

 

     ГОЛОВА. Остання  позиція.   Ми   проголосували   рекомендацію депутатів Азарова і Єльяшкевича.

 

     Джерела з'являються,  але вони поки що не визначені в обсязі, і їх треба розглядати окремо.

 

     Але є ще одне невелике джерело:  треба зробити  підрахунки  і проголосувати, якщо ви підтримуватимете.

 

     А поки  що  йдеться  про  загальну  позицію,  розділ  25,  де записано 3,2 мільярда гривень. Можна голосувати чи ні? Запишіться, будь ласка. Висвітліть список.

 

     Депутате Лупаков, прошу.

 

     ЛУПАКОВ Є.О.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і   державної   безпеки   (Вижницький   виборчий   округ, Чернівецька область). Дякую. Нарешті й мені випало слово.

 

     ГОЛОВА. Як узяли, то й випало.

 

     ЛУПАКОВ Є.О. Та за який день! Спілка офіцерів України.

 

     Мене запитували  виборці:  чому  в  першому  варіанті проекту бюджету було на вибори 50 мільйонів,  у другому - 55, а в третьому вже 255.  Я вже багатьох запитував,  ніхто не знає, чому так різко збільшилося.

 

     І друге.  Кажуть,  що ніде взяти гроші.  Мушу ще раз нагадати тим,  хто не знає,  де взяти гроші. Виступав депутат Юрковський із Севастополя і казав,  що 50  мільйонів  -  проблема.  Там  справді проблема  з  катерами.  Я  звертався  до  Фонду  державного майна, Міністерства фінансів,  і мені всі відповіли,  що  розрахунків  за надання в оренду Росії півУкраїни ніхто не робив.  А ці розрахунки зробив російський "Онексімбанк".  За попередніми розрахунками 1995 року  -  оренда  становила  4  мільярди  щорічно,  за розрахунками "Онексімбанку" - 800 мільйонів (у 5  разів  менше).  Ось  де  наші резерви.  Оці гроші треба покласти в наш бюджет. Тоді ми виплатимо і зарплати, і повернемо все інше.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Одну хвилиночку! Пропозиція цікава, звичайно. Але  це  станеться тоді,  як буде змінено договір,  інші підписані угоди.  Тобто ми  ставимо  перед  собою  нерозв'язне  на  сьогодні завдання.  Говорити можна,  але не під час розгляду цього питання. Коли буде зустріч з виборцями,  поясните їм,  як це робити (Шум  у залі). Стосовно 255 мільйонів, закладених на проведення виборів, - це той мінімум,  який можна записати. За розрахунками потрібно 300 з  лишком  мільйонів.  Щодо місцевих виборів,  то фінансування має здійснюватися не лише з місцевих, а й з центрального бюджету!

 

     У зв'язку з цим слово має Олександр Миколайович Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область).  Дякую. Шановний Олександре   Олександровичу!  Шановні  колеги!  Справді,  ситуація склалася непроста.  І взагалі стосовно  кріпосного  права  органів місцевого  самоврядування,  закріпленого у статтях 9 та 1О,  ми ще поговоримо.

 

     Але зараз  привертаю   вашу   увагу   до   репліки   депутата Поживанова, і теж вимагаю пояснень (Шум у залі).

 

     На вибори до законодавчого органу кошторис становив за нашими розрахунками,  десь  приблизно  350  мільйонів.  Слава  Богу,   що Центрвиборчком скоротив видатки,  але залишається 305 мільйонів на організацію виборів депутатів місцевих рад та сільських,  селищних і міських голів. Прошу шановного міністра та Володимира Семеновича пояснити - де ці кошти закладено в проекті бюджету  на  1998  рік? Конкретно. Це дуже важливо!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Коли ми починали складати проект бюджету,  а це триває декілька місяців,  Закону про вибори народних депутатів  ще не  було.  Тому  ми  не  могли повністю це врахувати (Шум у залі). Прошу мене не перебивати.

 

     Коли було прийнято закон,  ми провели розрахунки і вивели, що вибори коштуватимуть справді 350 мільйонів. Але знайшли можливість скоротити суму до 250  мільйонів,  ураховуючи,  що  Центрвиборчком стає постійним органом.

 

     Водночас видатки  на  проведення  виборів  до  Верховної Ради паралельно створюватимуть належну матеріальну базу для  проведення місцевих   виборів.   Вони   будуть   направлені  на  забезпечення інфраструктури  місцевих  виборів.  Решта  має   фінансуватися   з місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Це  питання з'ясували.  Депутат Кравчук від аграрного комітету.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Коли розглядатимете  місцеві  бюджети,  там  це треба передбачити. І все.

 

     КРАВЧУК В.І.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Білоцерківський  виборчий  округ, Київська  область).  Олександре  Олександровичу,   ми   завершуємо розгляд  видаткової  частини,  але  моя  пропозиція про збільшення видатків на конверсію на 16 мільйонів не врахована.  Тому я  прошу під  час доопрацювання збільшити видатки з 74 до 90 мільйонів.  Бо що таке 74 мільйони на таке міністерство?  Це ж і літакобудування, і суднобудування, і танкобудування, і все інше.

 

     МІТЮКОВ І.О. Спочатку забрав собі 36 мільйонів...

 

     ГОЛОВА. То звідки взяти 16 мільйонів?

 

     КРАВЧУК В.І.  Тепер уже треба, можливо, забирати з резервного фонду.

 

     ГОЛОВА. Пропонується зменшити на 16 мільйонів резервний  фонд і  додати їх у частину машинобудування на літакобудування.  Ставлю дану пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 140. Не прийнято.

 

     Ще які пропозиції? Будь ласка, депутате Шибко.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  науки  та  народної  освіти (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Александр Александрович!  Вчера, когда голосовали   раздел   "Образование",   возникла   коллизия  с  587 миллионами гривень,  которые отнесли на раздел 25.  Но здесь их не прибавили   и   никак   не   обозначили.  Надо  их  зафиксировать, естественно изменив общую сумму.

 

     И, коль уж мы превратились в  большую  бухгалтерию,  то  надо распределить:  сколько  на образование из той суммы,  которая была вчера нами проголосована,  выделяется, сколько на науку, культуру, здравоохранение.

 

     ГОЛОВА. Скільки на Збройні Сили.

 

     ШИБКО В.Я. Нет, этого не было.

 

     ГОЛОВА. У всій бюджетній сфері там написано.

 

     У нас  приблизно 811 мільйонів боргу бюджетникам у заробітній платі. Із них близько 300 мільйонів - зарплата офіцерів.

 

     Тому все це треба враховувати, у нас консолідований бюджет.

 

     ШИБКО В.Я. Александр Александрович, мы же вчера проголосовали касательно только четырех сфер.

 

     ГОЛОВА. Я казав: на всю бюджетну сферу. Так?

 

     ШИБКО В.Я.  Нет.  У  меня есть стенограмма,  я могу ее сейчас зачитать.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Ми знайшли два джерела коштів   для   погашення   заборгованості,   коли   говорили   про інноваційний фонд. Справді, йшлося про ці чотири сфери. Але потім, додавши приватизацію, ми ухвалили стосовно всієї бюджетної сфери.

 

     ГОЛОВА. Я знаю,  я пам'ятаю. Будь ласка, ми ще повернемося до цієї теми. Я прошу, сідайте на місце.

 

     Я пропоную все-таки  проголосувати  розділ  25  "Видатки,  не віднесені до основних груп" у сумі 3,2 мільярда.

 

     "За" - 144.

 

     Є пропозиція проголосувати з урахуванням змін, проголосованих раніше.  Бо ми тут дещо вилучали,  дещо  додавали,  у  тому  числі стосовно покриття заборгованостей, резервного фонду тощо. Стосовно дотацій ще не голосували.

 

     Слово має  Володимир  Семенович  Пустовойтовський  -   голова бюджетного комітету. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Уважаемые  коллеги!  Мы  уже  приняли решение направить на погашение задолженности по зарплате  средства от  приватизации  госимущества  и  от  инновационного  фонда тоже. Поэтому есть такое предложение:  принять раздел 25 с учетом  ранее принятых нами решений,  а бюджетный комитет вместе с Министерством финансов   рассчитает   это,   чтобы   нам   не   пришлось   потом переголосовывать.

 

     ГОЛОВА. I  є  ще  одне  доручення бюджетному комітету.  Треба погашення  заборгованості  із   зарплати   для   бюджетної   сфери трансформувати   у  видатки  місцевим  бюджетам,  оскільки  звідти здійснюється  фінансування.  I  щоб  не  вийшло  так,  що  ми   на державному  рівні  записали  для  суб'єктів,  котрі фінансуються з державного бюджету,  а заборгованість утворена на місцевому рівні. Потім  треба  буде  ще доплачувати за рахунок місцевих коштів.  Це доручення також дається.

 

     Ставлю на  голосування  ще  раз  цей  розділ  з   урахуванням проголосованих  раніше  пропозицій  і  доручення комітету стосовно трансформування коштів до місцевих бюджетів. Будь ласка.

 

     "За" - 173.

 

     Аграрний комітет не голосував, тому й немає результату. Слово має депутат Даниленко. Будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре Олександровичу, по-перше, я дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі й вам.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  По-друге,  я пропоную,  наш колега  Володимир Семенович також говорив про те,  щоб там, де рядок "Резервний фонд Кабінету Міністрів України",  записати:  у тому числі 50 мільйонів на запасні частини вітчизняного виробництва.

 

     Шановний Володимире Семеновичу і народні депутати!  Шкода, що зараз відсутній Тігіпко Сергій Леонідович, проте я вас поінформую. У Кабінеті Міністрів підготовлено проект постанови про направлення 100 мільйонів гривень на закупівлю запасних частин для АПК. Але ми прийняли  Закон  про  резервний  фонд Кабінету Міністрів,  за яким кожна стаття має голосуватися безпосередньо у Верховній Раді. Тому я  вношу  пропозицію  від імені Комітету з питань агропромислового комплексу,  щоб у рядку "Резервний фонд Кабінету Міністрів України

-  300 мільйонів гривень" дописати:  у тому числі 100 мільйонів на придбання запасних частин і обладнання  вітчизняного  виробництва. Проект  постанови  Кабінету  Міністрів  уже  підготовлений.  Я мав розмову з Тігіпком Сергієм Леонідовичем, і він на предмет цього не заперечував.

 

     МIТЮКОВ I.О. Ми робимо навпаки. Щодо резервного фонду Кабінет Міністрів  приймає  рішення  і  погоджує  з  Верховною  Радою.  Ви пропонуєте,  щоб  Верховна  Рада  прийняла  рішення  і  погодила з Кабінетом   Міністрів.   Я   не    вважаю    це    за    доцільне. Віце-прем'єрміністр  дав слово,  що буде прийнята постанова.  Коли вона буде, ми з вами погодимо і тоді будемо виконувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  стосовно використання  резервного  фонду Кабінету  Міністрів  відповідь нам дасть прокуратура.  Доручення з цього приводу вже зроблено.

 

     А зараз є потреба проголосувати розділ 25 статті   7   у  цілому.  Ставлю  на  голосування.  Будь  ласка, підтримайте.  З урахуванням проголосованих пропозицій і  доручення бюджетному комітету. Голосуємо.

 

     "За" - 193.

 

     Депутат Чумак. Він перший у списку.

 

     ЧУМАК М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Олександре Олександровичу,  я сьогодні вже цілий день руку тримаю. Я дуже вам вдячний за те, що ви нарешті мені надали слово.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     ЧУМАК М.В.   Сьогодні   під  час  розгляду  питання  депутати захищали різні галузі нашої економіки.  Проте ми забули про просту людину. Заробітна плата, пенсії, компенсації остарбайтерам, гроші, які вкрали,  - це треба відносити на державний бюджет, бо їх ніхто не поверне. Тому в мене є така пропозиція. Ті внутрішні борги, які є в нашій державі по облігаціях,  реструктуризувати.  Людям же  не платяться проценти,  значить,  треба щось робити. А оті 2 мільярди на погашення  внутрішнього  боргу  треба  направити  на  погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій і таке інше.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Це дещо інша тема.  Миколо Васильовичу,  ми проголосували цю позицію раніше.

 

     А стосовно остарбайтерів  є  інформація  Кабінету  Міністрів, вона вам роздана.  З одного боку, ми не маємо права і немає ніяких підстав відносити цю позицію на бюджет.  А з другого боку,  уряд і Національний  банк гарантують - усе буде повернуто до копійки.  До того ж,  поданий  графік  і  вказані  обсяги.  Так  що  ви  можете поінформувати виборців, що це буде виконано.

 

     Депутат Бобриньов. Будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.  Игорь  Александрович,  я  хочу  обратить ваше внимание вот на что.  Предусмотрено 200 миллионов  на  компенсацию обесценившихся    сбережений    и    плюс   на   выкуп   облигаций Государственного целевого займа 1990 года. А входят ли в эту цифру долги  по этому году?  Ведь было предусмотрено тоже 200 миллионов. Сколько осталось не выплачено в этом году?  Или это будет в другой статье указано? Потому что в этом году не все же выплачено.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, не входить. Ви знаєте, що державний бюджет у 1997 році буде виконано по доходах приблизно на 70 відсотків, тому в  нас  не  було  можливості розрахуватися.  Ми почали це робити з четвертого кварталу,  як ви знаєте.  Профінансували ми на сьогодні лише 30 мільйонів,  це все,  що ми змогли направити на ці виплати. 170 мільйонів залишилося непогашеними.

 

     Джерела поки що  немає.  Головна  турбота  уряду  нині  -  це виплатити зарплату за грудень повністю,  щоб люди отримали до свят заробітну плату,  пенсію,  стипендію.  І на це йдуть практично всі кошти.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, ми проголосували з самого початку, що не будемо розглядати проект  бюджету,  якщо  не  будуть  повернені борги  із  заробітної  плати  і  не  будуть  визначені статті щодо заощаджень громадян.  Тому,  хочемо ми чи не хочемо, менше ніж 370 мільйонів у цьому рядку, де написано "заощадження громадян", ми не можемо передбачити.  І що б ви не говорили,  Ігоре Олександровичу, що б уряд не говорив,  - у нас немає іншого виходу.  Ви знаєте, що це гра з вогнем.  Ми на цей рік поманили: аж 48 гривень пообіцяли. А  тепер  немає  грошей  -  відклали.  І  знову переносимо ту саму іграшку на майбутнє.  Це,  знаєте,  як поперед дишла оберемок сіна причепити і поганяти, щоб худоба тягла.

 

     Так не  можна робити.  І тому цю цифру ми повинні обов'язково записати.  Мова йде про  виконання  і  нинішніх  зобов'язань  щодо виплати цих компенсацій.

 

     I потім ми,  коли приймали бюджет 1997 року,  передбачили, що виплати здійснюються пропорційно  до  надходжень  у  бюджет.  Якщо доходи виконані на 70 відсотків,  то це означає,  що 210 мільйонів мало бути виплачено! Я не буду далі продовжувати цю тему.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Закон-то  було  прийнято   у   середині   року. Положення було розроблено...

 

     ГОЛОВА. Закон  був  прийнятий у середині року з вини Кабінету Міністрів і тих, хто хотів зробити податкову революцію.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я не шукаю,  хто винний.  Якщо  б  у  нас  була можливість спочатку року це робити, була б більша сума.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  видатки  з  бюджету  здійснювалися і до того.  Я не хотів повертатися до цієї теми,  але якщо ми  говоримо про використання бюджету,  то я назву цифри,  які свідчать,  як ми ретельно  добиваємося  співвідношення  між  дохідною  і  витратною частинами.  Я  по пам'яті скажу.  Записали ми видатки на утримання влади.  Що маємо на кінець року?  Загалом 70  відсотків  виконання бюджету.  Адміністрацію  Президента профінансовано на 93 відсотки, уряд - на 78 чи 76 відсотків,  Верховну Раду - на 66 відсотків і з 12 грудня ні копійки немає.  І це все вважається,  знаєте,  нібито нормальним.

 

     МІТЮКОВ І.О.  На  сьогодні  цілий  ряд   державних   установ, міністерств   і  відомств  уже  по  два-три  місяці  не  отримують заробітної плати. Така сама ситуація.

 

     ГОЛОВА. Я вам назвав суб'єкти,  які  записані  в  законі  про бюджет.  Тому давайте так, 370 мільйонів мусить бути записано поза всяким сумнівом.  Я ставлю на  голосування  цю  позицію.  І  зараз шукатимемо разом із вами джерела покриття цих видатків.  Я підкажу де. Іде голосування.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     У цілому розділ з цією поправкою і з уточненнями, що робилися раніше, ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 215.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 217.

 

     Полтавчани, голосуйте,  будь ласка! Бо й це не пройде! Хіба ж можна без вас?

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Стаття 8:  "Установити розподіл видатків  Державного  бюджету України на 1998 рік у розрізі головних розпорядників коштів згідно з додатком".  Ми мусимо голосувати цю статтю  з  урахуванням  усіх прийнятих  змін.  Тому  я  хочу,  щоб ви на це зважили.  Це окрема додаткова робота для комітету. А потім ми ще повернемося до деяких агрегатних показників і визначимо, у чому ця різниця полягає.

 

     МІТЮКОВ І.О.  З усіма змінами,  які були проголосовані за два дні роботи.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 8.

 

     "За" - 241.

 

     Статтю прийнято.  Але  з цього приводу було багато конкретних пропозицій про економію бюджетних коштів і на витрачання їх на  ті структури,  які  викликають  сумнів  стосовно  чи  то законодавчої основи їх існування,  чи то обсягів бюджетного забезпечення,  чи з інших причин.

 

     Тому я  прошу  бюджетний  комітет  врахувати  зауваження щодо скорочення видатків, які ми проголосували, та письмові зауваження, які  надходили  після першого читання,  і все це подати на розгляд Верховної Ради.

 

     Стосовно статей 9,  10 і 11 я прошу вашої згоди на таке. Мова йде  про  те,  що  бюджети регіонів бездефіцитні.  Якщо ми зараз з позиції кожного регіону розпочнемо  обговорення,  то  ми  його  не закінчимо до нових віників. Тому в мене є пропозиція: статті 9, 10 і 11 голосувати  в  пакеті.  Інакше  ми  ніколи  не  закінчимо  цю дискусію.  Я переконливо прошу, підтримайте, не вносьте пропозицій (Шум у залі).

 

     Будь ласка, депутат Ващук говорить. І потім депутат Брит.

 

     ВАЩУК К.Т. Шановні колеги депутати! Я звертаюся до вас ось із якого   питання.   Ми  маємо  підтримати  те,  що  каже  Олександр Олександрович,  бо справді,  інакше ми бюджет ніколи не  приймемо. Але має бути витримана одна умова: в міру того, як надходять кошти до бюджету,  рівно погашаються борги по областях. Я розумію, що на фоні  Вінницької області Волинська має вигляд,  так би мовити,  не такий гордий,  але 96 відсотків - погашення боргів Вінницькій і 70 відсотків  -  Волинській  області.  Чим наші пенсіонери,  учителі, лікарі завинили,  що вони ще не отримали зарплату  за  вересень  і жовтень?  І так само по інших областях.  Ми не хочемо вперед,  але хай буде всім одночасно,  тоді вся Україна буде однакова.  Це буде справедливо.  А не так,  що є кращі і гірші депутати, губернатори, ще хтось там. Оце моє прохання.

 

     ГОЛОВА. А я думаю,  чому це сьогодні по УТН в обідню  перерву Вінницьку область показують, як там усе гарно перед Новим роком: і адміністрація добре працює,  і благодійництво,  і все інше.  А це, виявляється,  за рахунок такого використання бюджетних коштів!  То так можна бути добрим, ви знаєте! (Шум у залі).

 

     Усе зрозуміло,  давайте не будемо  переводити  в  таке  русло дискусію.

 

     Депутат Брит говорить, будь ласка.

 

     БРИТ В.П.,  секретар Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Приазовський  виборчий  округ,  Запорізька область).  Фракція  Соціалістичної та Селянської партій.  Шановний Олександре Олександровичу!  У статті 9 визначено,  що до  місцевих бюджетів    зараховуються   надходження   збору   за   забруднення навколишнього природного середовища  і  відрахувань  та  збору  на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування.

 

     Якщо так буде записано,  то це дуже  неправильно.  Цей  абзац треба розділити на два, тобто виділити окремо надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища.  Бо якщо в Законі про Державний бюджет буде записано саме таким чином, то так буде і в структурі місцевого бюджету.  Усе  буде  на  одному  рахунку,  і ніякої  гарантії  немає,  що на охорону природи виділятимуться хоч якісь кошти.

 

     ГОЛОВА. Власне,  це не  збільшення  видатків,  це  просто  їх розведення з метою використання.

 

     Тому ставлю   на   голосування   пропозицію  депутата  Брита, підтримайте,  будь  ласка.  Комітет  її   врахує   без   будь-яких труднощів.

 

     "За" - 186.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Це не передбачає додаткових витрат. Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 218.

 

     Ще раз ставлю на  голосування  за  пропозицією  закарпатських депутатів.  Будь ласка. Це і їх, до речі, стосується, і луганчан - підтоплення відбуваються і в Запорізькій, і в Луганській областях. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 248. Прийнято.

 

     Наступні три    принципові    статті   стосуються   місцевого самоврядування. Я надаю слово депутату Поживанову. Потім - депутат Стешенко. Будь ласка.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Маріупольський-Жовтневий   виборчий   округ,  Донецька  область). Уважаемые  народные  депутаты!  Для  того  чтобы  сделать   первый маленькый  шажочек  к  исполнению статей 142 и 143 Конституции,  в статье 9 я предлагаю перед абзацом, который начинается словами "До прийняття  законів",  записать  следующий  текст:  "До  сільських, селищних та міських бюджетів зараховуються прибутковий  податок  з громадян  і  податок  на прибуток підприємств.  У разі перевищення доходів  бюджетів  місцевого  самоврядування  над  видатками   для виконання власних та делегованих повноважень різниця зараховується до районних та областних бюджетів  для  перерозподілу  між  іншими бюджетами  місцевого самоврядування згідно із Законом про бюджетну систему України.

 

     Это будет первый шажочек.  Мы, во всяком случае, будем знать, что  только из этих поступлений формируется местный бюджет.  И уже не будут каждый год  менять.  А  то  нашему  городу  в  1995  году оставляли налог на прибыль,  в 1996 году - НДС и акцизный сбор,  в 1997 году - подоходный налог.  И так каждый год меняют.  Мы хотим, чтобы  были четко определены поступления для бюджетов всех городов и районов, независимо от того, является ли губернатор лидером НДП, а мэр города - членом "Громады",  как в Виннице. А остальной текст не меняется,  и можно проголосовать,  как Александр  Александрович предлагал, статьи 9, 10 и 11 вместе.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Пропозиція  дуже  цікава і її треба підтримати. Мова йде про перевищення доходів від певних податків і про стимул для місцевої влади сприяти цьому.

 

     Тому я  прошу  проголосувати  цю  пропозицію,  вона не руйнує статтю 9.  Я розумію,  що це певною мірою втручання  в  Закон  про оподаткування прибутку підприємств.  Але ми кілька разів допускали певні некоректності.  Я вважаю, що такий підхід виправданий (Шум у залі).

 

     Депутат Стешенко. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні колеги! Те, що запропонував зараз народний депутат Поживанов, - це мінімум,  на який ми можемо погодитися,  щоб рухатися вперед.  Але зверніть,  будь ласка,  увагу,  я звертаюся до урядовців і до всіх народних депутатів,  на останню частину цієї статті.  Її не просто вилучити,  її треба вирубати сокирою:  "До прийняття законів,  які визначатимуть  порядок  формування  бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відповідно до Конституції України  і  Закону  України  про місцеве самоврядування в Україні, вони формуються в порядку, встановленому законами про податкову та бюджетну систему".

 

     Не буду зараз говорити про статті 142 і 143 Конституції.  Урядовці весь час були присутні,  брали участь у роботі тимчасової спеціальної комісії,  запевняли і нічого в цьому напрямі не зробили.  Але в частині  другій  статті  8  Конституції записано:  "Конституція України має найвищу юридичну силу.  Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі  Конституції України  і повинні відповідати їй".  Тобто є всі підставі говорити про неконституційність  цього  положення.  Тому  треба  підтримати пропозицію Поживанова, вилучити цю останню частину, а потім внести деякі корективи до статті 10,  бо обласного бюджету взагалі немає. Як може обласний бюджет включатися до консолідованого бюджету? Я б хотів, щоб мені пояснили...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ви зачепили питання про Конституцію і, звертаючись  до  представників Кабінету Міністрів,  завважили,  що вони були тут присутні.  Якраз навіть депутатів - членів  Кабінету Міністрів  тоді  не  було,  бо їх забрали звідси,  щоб вони були в іншому місці.  Але ж  це  не  означає,  що  Конституцію  не  треба виконувати.  Треба виконувати!  Бо якби дотримувалися Конституції, то не було б  і  постанови  Кабінету  Міністрів,  яка  регламентує обсяги  бюджетів  обласних  рад,  і  багато інших моментів.  Цього робити не можна. Це порушення Конституції.

 

     Але в  даному  разі  мова  йде  про  стимулювання  діяльності місцевих   органів  влади  у  виробничій  сфері.  Тому,  я  думаю, пропозицію депутата Поживанова ми  мусимо  підтримати.  А  депутат Лавринович  висловить свою думку з цього приводу як розробник цієї позиції проекту закону.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.   Як   людина,   яка працювала  над  цими конституційними нормами,  хочу вас попросити, щоб ми все-таки шанобливо ставилися до нашого Основного Закону. Ми розглядаємо  статтю  9  проекту  бюджету.  Вона  є концептуальною. Статті 10 і 11 потім можемо голосувати разом.  Це навіть правильно буде зробити.

 

     Під час  прийняття  бюджету  1997  року  ми  це  голосували у зв'язку  з  тим,  що  минуло  тільки   півроку   після   прийняття Конституції і ще триває транзитний період. Тепер транзитний період закінчився. Тому я підтримую тут Олександра Миколайовича Стешенка. Останнього  абзацу в статті 9 не повинно бути,  оскільки це просто буде  зневага  парламенту  України  і  кожного  депутата  зокрема. Останній  абзац  треба  вилучити  безумовно.  Не  може  Закон  про Державний бюджет зупиняти дію  статті  Конституції.  Це  аномальне явище.

 

     Але водночас  хочу  сказати,  що  те,  що  запропонував зараз Поживанов,  також суперечить Закону про місцеве самоврядування. Ми можемо  проголосувати  нормальну,  чисту  позицію,  а саме:  слова "Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва і Севастополя" замінити  двома  словами  "місцевого  самоврядування"  і записати: "Установити,  що до бюджетів місцевого самоврядування у 1998  році зараховуються".   І   буде   стаття,   яка   точно   відповідатиме Конституції,  Закону про місцеве самоврядування і не  суперечитиме законам про бюджетну систему і про податкову систему.

 

     Прошу поставити на голосування саме такий варіант.

 

     ГОЛОВА. Ще  виступить  Володимир Семенович від комітету,  і я буду ставити на голосування.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги! Это очень интересное предложение,  но  ото  требует тщательной доработки.  Мы разделили государственный бюджет,  и уже все вроде бы обеспечено. Но если мы оставим в городах все налоги,  о которых идет речь,  а города сами себе будут устанавливать об ем расходов,  то у нас не будет  денег на  дотационные  районы.  И  мы  все  села  оставим  без  денег на бюджетную сферу. Это будет самый настоящий взрыв.

 

     Я прошу выслушать по этому поводу нашего опытного  бюджетника Станислава Альбиновича Буковинского.  Думаю,  что по этому вопросу надо  посоветоваться  со  специалистами  в  областях.   Мы   можем сотворить такую беду, которую будет трудно потом ликвидировать.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дійсно, це питання дуже болюче й актуальне. Якщо виходити з того що в містах концентрується  на  сьогодні  основний виробничий  потенціал,  то  ми  створюємо  ситуацію,  коли обласні бюджети не зможуть виконувати свою регулюючу функцію. А ви знаєте, що в кожній області є різні райони,  різний перерозподіл,  і ми ще збільшимо різницю між працюючими і непрацюючими регіонами,  а  там також є школи, є лікарні.

 

     Що робити?  Треба  терміново  приймати  закон  про  бюджетний процес і  бюджетну  систему,  де  врегулювати  правовідносини  між бюджетами  органів  місцевого самоврядування,  обласним бюджетом і державним бюджетом,  розподіливши їхні  права.  Прийняти  зараз  з голосу цю пропозицію,  не зробивши обрахунків,  досить небезпечно. Тому що в кожній області обласний бюджет фактично виконує  головну перерозподільчу   функцію,   як  отримуючи  дотацію  з  державного бюджету,  так і перерозподіляючи кошти, щоб витримати в середньому рівень бюджетного забезпечення по районах.

 

     Зараз ми   цю  систему  повністю  ламаємо,  концентруємо  всі надходження,  бо ці два податки фактично становлять більше ніж  80 відсотків  доходів у місцевих бюджетах.  І ми можемо породити дуже нерівномірну ситуацію з бюджетним забезпеченням.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  ви  правильно  все   сказали. Тільки не сказали, що це порушує Конституцію. Як ти викрутишся від того факту? Ну, що робити?

 

     МІТЮКОВ І.О. Між бюджетом і Конституцією повинен бути ще один закон про бюджетну систему і бюджетний процес. У нас його немає. У ньому має бути виписаний механізм реалізації.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  Ігоре  Олександровичу.  Завтра  40 депутатів напишуть заяву в Конституційний Суд (Шум у залі).

 

     Депутат Білоус каже, що вже подали. І, турбуючись про державу й   про   Конституцію,    Конституційний    Суд    визнає    закон неконституційним.   Так,   як,   скажімо,  прийняли  рішення  щодо Рахункової  палати.  Щоб,  бачте,  не  втручалися  туди,  куди  не хотілося б, щоб втручалися, то ці статті нібито й недійсні.

 

     Я не  буду  далі  коментувати,  щоб  не  думали,  що  я проти Конституційного Суду,  але я вважаю,  що очікували,  що таке  буде рішення через певні обставини.  Та я думаю, що то поправне діло. Я думаю, виправимо закон так, як треба. І буде перевірятися все одно дохідна  частина.  Як  же  можна перевіряти видаткову частину,  не аналізуючи дохідної?

 

     Станіславе Альбіновичу, що ви скажете з цього приводу?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.,  заступник міністра фінансів України.  Те, що  сказав  міністр,  відповідає ситуації,  яка склалася.  Якраз у "Перехідних  положеннях"   Закону   про   місцеве   самоврядування передбачається,  що поки немає законів,  які регулюють ці питання, користуватися  законами  про  податкову  і  бюджетну  систему.  Це зафіксовано  в законі,  Олександре Олександровичу,  а законопроект про  бюджетну  систему  і  бюджетний  процес  доопрацьовується   в Комітеті з питань бюджету. Саме в цьому законі вирішуватимуться ці питання. Є робоча група у складі депутатів, учених, фахівців, вони доопрацьовують цей законопроект.

 

     ГОЛОВА. Ще 30 секунд депутату Поживанову для аргументації,  і будемо ставити на голосування.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.  Уважаемые народные  депутаты!  Все  правильно говорится,   я  это  все  понимаю  и  предлагаю  пункт  следующего содержания:  "У  разі  перевищення  доходів   бюджетів   місцевого самоврядування  над  видатками на виконання власних та делегованих повноважень різниця зараховується до районних та обласних бюджетів для  перерозподілу  між  іншими  бюджетами  згідно  із Законом про бюджетну систему України".

 

     Я знаю,  что по городу Мариуполю, допустим, достаточно будет, чтобы  по  50  процентов того и того налога оставалось.  Остальные средства пойдут в областной  бюджет  для  перераспределения  между другими городами и районами.  Это соответствует Закону о бюджетной системе. Поэтому я предлагаю проголосовать такой пункт.

 

     МІТЮКОВ І.О. Но вы же бюджеты сами себе утверждаете.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.  В  рамках  полномочий,  не   более.   А   эти полномочия   расписаны:   заработная   плата   учителей,   врачей, жилищно-коммунальное    хозяйство,     автомобильные     перевозки внутригородские,   капитальное   строительство  (ну,  капитального строительства у нас уже давно нет, об этом мы и забыли), оплата за газ,  все  социальные  выплаты.  Ведь  финансирование  по статье 9 полностью лежит на городских,  сельских и поселковых  бюджетах.  А это  вся  социальная защита,  все выплаты,  льготы ветеранам и так далее.

 

     ГОЛОВА. Ви говорите вже більше 30 секунд.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О. Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Була пропозиція  депутатів  Поживанова,  Лавриновича, Стешенка, її аргументували інші депутати, були контраргументи, але пропозиція названа, її можна підтримати. Я ставлю на голосування.

 

     "За" - 194.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 174.

 

     Шановні колеги!  Я прошу  проголосувати  доручення  комітету: запропонувати механізм реалізації цієї ідеї. У чому справа? Справа в тому,  що  реалізувати  цю  ідею  на  рівні  державного  бюджету практично неможливо, бо перевиконання бюджету навряд чи буде, а по окремих регіонах,  очевидно,  можна, не порушуючи розрахунків, які тут наведені,  бо вже й дохідна частина, і субвенції збалансовані. Будь ласка,  проголосуймо доручення комітету, нехай він запропонує механізм вирішення цієї проблеми.  Ставлю на голосування ще раз цю пропозицію.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Оскільки це  проголосовано,  то  я  надаю  депутату  Стешенку слово,  тому що він виявив невідповідність... Ви відмовляєтеся? Не відмовляється.  Будь  ласка,  говоріть.  Це   стосовно   тих   255 мільйонів...

 

     СТЕШЕНКО О.М.   Олександре   Олександровичу!  Дозвольте  мені декілька слів сказати щодо щойно прийнятого нами рішення.  Шановні колеги!   Оця  норма,  яку  запропонував  зараз  народний  депутат Поживанов,  була нормою Закону про місцеве  самоврядування.  І  за пропозицією Мінфіну, Станіславе Альбіновичу, вона тоді була знята.

 

     Далі. Тут посилаються на норми законів про податки та збори і про бюджетну систему.  Та вибачте мені,  у  пункті  1  "Перехідних положень" Конституції говориться: "Закони та інші нормативні акти, прийняті до  набуття  чинності  цією  Конституцією,  є  чинними  у частині, що не суперечить Конституції України".

 

     Тут немає предмета для будь-якого погодження.  Ми обов'язково приймемо.  Справа в тому,  що  не  всі  розуміють,  що  таке  нині обласний   та   районний  бюджети.  А  модель  Поживанова  слушна. Трансфертність обласного та районного  бюджету  реалізується  саме через запропоновану норму,  і не треба виділяти кошти з державного бюджету.

 

     А якщо  так,  то  я  до  цього  додаю:  будь   ласка,   дайте розрахунковий  мінімальний  бюджет  місцевого  самоврядування,  як цього вимагає стаття 1 закону.  Де він,  чого ви  його  не  подали сюди?

 

     Тепер щодо   репліки  Ігоря  Олександровича  про  те,  як  ми проводитимемо місцеві вибори.  Шановні колеги,  відкрийте сторінку 10   проекту  зведеного  бюджету  на  1998  рік.  Продубльовано  в державному  бюджеті  255  мільйонів  на  проведення   виборів   до законодавчого органу.  А в тій графі,  де місцеві бюджети,  стоїть прочерк.  Хто буде реалізувати і як тим паче?  Давайте подивимось, які  будуть  надходження  в першому кварталі 1998 року до дохідної частини місцевих бюджетів.  Ось і відповідь на питання  щодо  всіх виборів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Iгоре  Олександровичу,  щоб  не  вступати в дискусію,  вона не потрібна,  я ще  раз  поставлю  на  голосування статтю  9,  де  замість  останньої частини вкажемо,  що витрати ці здійснюються на основі Конституції та законів України.  I ми таким чином врахуємо і Закон про місцеве самоврядування, і інші норми. Я не думаю, що проти Конституції уряд буде виступати.

 

     МIТЮКОВ I.О. Підтримується.

 

     ГОЛОВА. Це перше.  I друге.  Ми  255  мільйонів  записали  на вибори.  Чи ми запишемо їх до місцевих бюджетів, чи в центральному бюджеті - все одно механізм використання цих коштів однаковий:  на одних  і тих самих людей одні й ті самі витрати,  крім,  певно що, поліграфічних. Так, очевидно, потребуватимуться дещо інші витрати. Але ж ми їх фінансуємо з державного бюджету.

 

     Тому я  прошу  проголосувати  статтю  9 з пропозицією,  яку я тільки що висловив,  а разом із нею статті  10  і  11.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз  голосуємо  з  поправкою,  яку  я назвав і яку вносили депутати Лавринович, Пустовойтовський і Поживанов. Будь ласка.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Микола Янович Азаров говорить. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я так понимаю, что у Станислава   Альбиновича,   кроме   нервного   смеха,  ничего  это голосование не вызвало,  потому  что  по  факту  выполнить  норму, которую мы проголосовали, практически невозможно. Есть один только закон,  который регулирует то, что мы сейчас голосовали, это Закон о   бюджетной   системе.   Все   остальное,  к  сожалению,  просто невыполнимо.

 

     Но я взял  слово  не  для  того,  чтобы  это  констатировать, Александр Александрович.  Я напомню, что мы в дискуссии говорили о том, что сумму превышения акцизных сборов можно оставить в местных бюджетах,  дабы  была  заинтересованность на местах в производстве подакцизных товаров.

 

     ГОЛОВА. А це додаткова розумна  пропозиція  до  статті  9.  Я прошу  її  теж  проголосувати.  Ставлю  на  голосування  додаткову пропозицію Миколи Яновича Азарова.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Я нагадую:  ми говорили, що в місцевих бюджетах залишається 50 відсотків суми перевищення акцизних зборів.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо. Підтримайте. Це правильна пропозиція.

 

     "За" - 268. Прийнято.

 

     Стаття 12  про  надання права Головному управлінню Державного казначейства,  іншим органам стосовно погашення заборгованості  за взаємними міжбюджетними розрахунками.  Заперечень немає. Ставлю на голосування статтю 12.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ця стаття балансується тим,  що  трансфертність місцевих бюджетів захищено.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 13  встановлює  рентну  плату за природний газ.  Немає заперечень?  Зроблені розрахунки з цього приводу.  А не можна це в гривню перевести?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ні,  це податкові надходження. Ми повинні норму визначити,  і ми її суттєво понизили для того,  щоб підтримати  цю галузь.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Стаття 14  -  плата  за  транзит газу.  Встановлено тариф.  У дохідній частині, якщо підрахувати елементарно, то виходить...

 

     МIТЮКОВ I.О.  У дохідній частині  ми  зафіксували  відповідну суму...

 

     ГОЛОВА. Станіславе  Альбіновичу,  плата за транзит газу - яка сума в дохідній частині зафіксована?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Плата за транзит - 927 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Майже мільярд.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ми  знизили  ставку  за  транзит для того,  щоб підтримати транспортну галузь,  залишили їй більше коштів, тому що система  вже  практично зруйнована,  і на відтворення,  на ремонти треба зараз виділити додаткові кошти.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 14. Будь ласка.

 

     "За" - 242. Прийнято.

 

     Стаття 15   голосувалася   позавчора,   коли   ми  розглядали відповідні проекти законів.  Я ставлю її на  голосування  ще  раз. Будь ласка.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Депутат Мармазов. Будь ласка.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,   член   Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з  СНД  (Олександрійський  виборчий округ,  Кіровоградська  область).  Игорь Александрович,  ответьте, пожалуйста,  почему мы за транзит газа берем плату,  а за  транзит аммиака не берем?

 

     ГОЛОВА. Учора ми проголосували це.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Проголосували  і  готуємо  відповідні  проекти законів. Ви вчора проголосували доручення щодо їх підготовки. Поки що немає такого закону.

 

     ГОЛОВА. Так, учора проголосовано.

 

     Стаття 16 про земельний податок.  Тут було багато пропозицій. Говорить депутат Черенков. Будь ласка.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (Біловодський виборчий округ, Луганська область).  Уважаемые коллеги!  Статья 7 Закона о системе налогообложения   категорически   запрещает  устанавливать  ставки налога в законе о бюджете.  В Законе о Государственном бюджете  на 1997  год по предложению Пинзеника (а на заседании нашего комитета этот вопрос рассматривался) было определено, что увеличение ставки земельного  налога  равно  прогнозированному  уровню инфляции.  На самом деле инфляция меньше,  и это увеличение нереально. Хозяйства не  в  состоянии  платить  такой налог.  Мало того,  они вправе не платить его.

 

     Поэтому за статью 16 я  предлагаю  не  голосовать,  а  ставку налога определить соответствующим законом,  предварительно обсудив в зале.

 

     Изначально мы с вами договаривались,  что эти средства должны возвращаться хозяйствам на увеличение плодородия земли. За текущий год мы приняли два закона: увеличили налог на землю и ввели НДС на продажу  продукции  предприятиями АПК в счет госконтракта,  усилив тем самым налоговый пресс на предприятия АПК.

 

     Поэтому я убедительно  прошу  коллег  не  голосовать  за  эту статью, принять соответствующий закон, а после этого проголосовать отдельно с учетом того,  что вчера говорили,  что по  этой  статье возможны дополнительные доходы в размере 600 миллионов.

 

     Я считаю,  что  нужно  уменьшить  эту  ставку  и  привести  в соответствие...

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Станіславе Альбіновичу, будь ласка.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Шановні народні  депутати,  ця  стаття  не передбачає  ніякого  збільшення  ставок плати за землю.  Ми просто пропонуємо порядок,  який діяв у 1997 році, застосовувати і в 1998 році. Iндексація не передбачається, вона практично нульова.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  у  статті  6  про доходи державного бюджету доходи від податку на землю не визначені, можна просто вилучити цю статтю із закону про бюджет.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ці  ж  доходи  формують  дохідну  базу місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Або врахувати, що це стосується місцевих бюджетів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Цей податок уже обрахований у базі.  Крім того, практично може так статися, якщо ви не приймете рішення щодо зміни Закону про оподаткування прибутку підприємств,  що це буде  єдиний стабільний податок,  який надходитиме в місцеві бюджети щомісячно, а не поквартально.  Не можна вилучати цю статтю.  Ми не  збільшимо рівень цього податку.  До того ж,  сільськогосподарські виробники, виробники рибної продукції та громадяни мають пільгу: не щомісячне нарахування податку, а поквартальне. Це виробництва, де є цикл.

 

     ГОЛОВА. Володимир Семенович Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Уважаемие    коллеги!    В    законе действительно  не  сказано,  что   можно   индексировать.   Но   в постановлении   о   введении   закона   в  действие  сказано,  что правительство должно проводить  индексацию.  Вот  правительство  и предлагает,  учитывая,  что в этом году инфляция была меньше , чем планировалось,  оставить ставку этого налога  на  том  же  уровне, который зафиксирован в законе на 1997 год.

 

     Если мы   исключим  эту  статью,  то  лишим  местные  бюджеты доходов. Поэтому я предлагаю, пока будет оценена стоимость земли и будет   закон   действовать   в   полном   режиме,  как  положено, пролонгировать на 1998  год  действие  пункта  4  Постановления  о введении в действие Закона о Государственном бюджете на 1997 год.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Мова  йде  фактично  про символічну плату - 2-3 гривні за гектар землі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Треба записати в статті 16, очевидно,  так:  "Встановити,  що  в  1998 році застосовуються ставки земельного  податку  відповідно  до  Закону  про  плату  за землю".

 

     Депутат Даниленко говорить від профільного комітету.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Спасибі, шановний Олександре Олександровичу. Я не можу погодитись із шановним Станіславом Альбіновичем і шановним Володимиром Семеновичем,  які сказали, що ставки плати за землю на 1998 рік встановлюються з урахуванням Закону про плату  за  землю. Ні!  У  1997 році ми порушили Закон про плату за землю,  відкинули його і взяли абстрактну цифру,  перемноживши  1  на  81.  І  далі, Станіславе Альбіновичу,  застосовується ця норма, ви, на жаль, про це не сказали народним депутатам.

 

     Виходячи з   цього   я    пропоную,    шановний    Олександре Олександровичу, записати цю статтю так, як ви сформулювали.

 

     Продовжуючи цю тему далі,  я хотів би повернутися до того, що казав Кузнєцов: Міністерство оборони платить 25 відсотків того, що потрібно платити.  І земля,  Володимире Семеновичу,  оцінена,  але вона оцінена,  на жаль,  із грубими порушеннями та  із  заниженням вартості в п'ять-шість разів. Ось у чому суть!

 

     Пропозицію мою про додаткові надходження в сумі 500 мільйонів гривень,  на жаль,  Верховна Рада не підтримала,  а якраз  був  би резерв.

 

     Тому я  хочу,  щоб  ви  поставили на голосування,  Олександре Олександровичу, саме ту норму, про яку ви сказали, - з урахуванням Закону про плату за землю.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні колеги!  Оскільки, по-перше, це кошти місцевих бюджетів,  по-друге,  є Закон про плату за землю, який ми прийняли  і,  по-моєму,  із незрозумілих причин Президент на нього наклав вето...

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, це не...

 

     ГОЛОВА. Це не той закон?  А,  то про оренду землі, вибачте. А Закон  про плату за землю діє,  так?  Тому посилання треба зробити обов'язково на цей закон, а не на закон про бюджет. Ставки повинні бути,  безперечно,  більші,  і дохідна частина бюджету більша, ніж передбачено законом про бюджет,  а значить, і місцевий бюджет буде стабільнішим.  Це,  до  речі,  дає  можливість  проголосувати  нам одночасно з цією норму про  звільнення  Міністерства  оборони  від плати за землю на 1998 рік (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку! Почекайте! Мова йде про 152 мільйони гривень у бюджеті  на  оборону,  коли  дефіцит  цього бюджету  - півтора мільярда.  Якщо ми хочемо хоч якось цей дефіцит компенсувати, то повинні це робити. Усе одно це бюджетні операції. Можна з державного бюджету на місцеві перекачувати. Це означає, що ми повинні закласти фінансування Міністерства оборони з державного бюджету  і  віддати  кошти через його оплату місцевим бюджетам.  А можна зіслатися на Закон про плату за землю,  то теж  буде  цілком зрозуміла компенсація.

 

     Я ставлю  на  голосування свою пропозицію:  встановити,  що в 1998 році  застосовуються  ставки  земельного  податку,  визначені Законом  України  про плату за землю (це буде більше,  ніж тепер), передбачити,  що Міністерство оборони податок за землю платить  за нульовою ставкою.

 

     Слово має міністр оборони України. Будь ласка.

 

     КУЗЬМУК О.І.,  міністр  оборони України.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  У проекті  бюджету  на утримання  Збройних  Сил,  на  національну  оборону не передбачено потрібних коштів.  А ситуація така.  На одному п'ятачку землі,  за однією огорожею стоїть військова частина Міноборони і Міністерства внутрішніх справ.  Одні за землю платять,  а інші - ні. Як це може так бути? (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я   зараз   надам  вам  слово,  Катерино  Тимофіївно, обов'язково.  Але зверніть увагу на таке.  Якщо  ми  говоримо,  що нехай платить,  то треба закласти в дохідній частині бюджету,  щоб він платив.  Ми йому заклали 1 мільярд 500 мільйонів  і  кажемо  - плати,  а йому на харчування,  на підтримку Збройних Сил,  на інші витрати треба 3 мільярди.

 

     Катерина Тимофіївна Ващук. Будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т.  Аграрна  партія  України.   Шановний   Олександре Олександровичу,  ви  правильно кажете,  але є один нюанс.  Усетаки земля є земля,  і що ж буде,  якщо  ми  далі  будемо  продовжувати давати  пільги  сьогодні  -  одним,  завтра  -  іншим.  Ми  можемо обумовити  розміри  плати  за   землю,   коли   ця   плата   знову розподіляється    з    бюджету.    Але   для   того,   аби   земля використовувалася так як слід,  усе-таки не можна робити так,  щоб хтось не платив.

 

     Я впевнена,  що  в  нас  в Україні знайдеться достатньо таких земель,  які займає і не використовує і  Міністерство  оборони,  і Міністерство внутішніх справ, і інші органи, яким ця земля задарма дається.  А людина, яка обробляє землю не розгинаючись, має за неї платити.  Чому так? Земля мусить однаково оплачуватись усіма. І ви самі сказали про це. Ми тільки просимо, щоб чітко було вказано, що це - доходи місцевого бюджету. Але платити за землю повинні всі.

 

     Дякую.

 

 

     ГОЛОВА. Я   не   сперечаюсь,   правильно   сказала   Катерина Тимофіївна.  Але правильно і те,  що  для  того  щоб  Міністерство оборони  сплатило,  йому треба спочатку в дохідній частині бюджету закласти цю суму.  А її там не передбачено. Таким чином, ми можемо записати,  щоб сплатив стільки-то,  але все одно сплачено не буде, бо немає цих грошей, ми їх не даємо на це.

 

     Ольга Миколаївна Пшенична. Будь ласка.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти (Ленінський виборчий округ,  Автономна Республіка  Крим).  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги депутати! Розглядаючи проект бюджету, ми насамперед повинні підходити до справи погосподарськи.

 

     А тепер...  За два дні я вперше отримала слово. Що стосується земель Міністерства оборони,  то серед них,  ви всі дуже добре про це знаєте,  є такі, що сьогодні ним не використовуються, вони йому у такій кількості не потрібні.  Скажімо, у моєму районі з 54 тисяч гектарів міністерству потрібно лише 27 тисяч,  а 27 тисяч передано у  тимчасове  використання.  Там  є зловживання.  Це питання треба вирішити.

 

     І ще одне питання...

 

     ГОЛОВА. Як саме, поясніть. Незрозуміло.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.  Я вам хочу сказати,  шановні  колеги,  що  вже проведено інвентаризацію цих земель...

 

     ГОЛОВА. Правильно.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.   Це   може  підтвердити  Держкомзем,  це  може підтвердити наш Комітет з  питань  АПК.  Але  чомусь  Міністерство оборони не хоче передавати ці землі народному господарству,  а дає їх тільки у тимчасове користування.  Ніхто не зазіхає на ті землі, які потрібні Міністерству оборони.

 

     І ще одне питання. Ми з вами...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину! Почекайте.

 

     ПШЕНИЧНА О.М. З приводу землі, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Щодо цієї статті? Будь ласка.

 

     ПШЕНИЧНА О.М. Так.

 

     19 вересня  1996  року  ми прийняли Закон про внесення змін і доповнень до Закону України про плату за землю,  згідно з  яким  з 1999  року  буде  братися  плата за землю,  відведену під населені пункти.  Але ні на 1997 рік,  ні на 1998 рік не виділено коштів на те, щоб провести грошову оцінку земель.

 

     Я хотіла б знати думку Міністерства фінансів з цього приводу.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину,  Ольго Миколаївно.  Ми проголосували цю статтю,  у ній передбачено,  якщо не помиляюся,  14  мільйонів  на інвентаризацію  земель.  І  Держкомзем  це  зробить.  Він мусив це зробити ще шість років тому,  і кошти на це виділялися.  Зараз  ще раз  прошу  вас  прислухатися  до пропозицій,  які було висловлено раніше,  стосовно того,  щоб брати плату за  землю  відповідно  до Закону   про   плату  за  землю.  Але  все-таки  слід  обов'язково встановити нульову ставку плати за землю для Міністерства оборони. А  у  себе в районі проведіть інвентаризацію і залиште 27 гектарів за нульовою ставкою,  а решту треба забрати.  І треба, щоб місцеві структури влади посприяли у проведенні інвентаризації.

 

     Слово надається Олександру Миколайовичу Ткаченку.

 

     ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Верховної Ради України (Шполянський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги! Ми   сперечаємося   і  не  знаємо,  з  якого  приводу.  В  Україні обкладається податком 40 мільйонів 400  тисяч  гектарів  землі.  У 1997   році   обкладаються   податком   землі,  що  знаходяться  у громадському користуванні. Ціна такої землі за межами села близько 6 гривень за гектар (це при коефіцієнті 1,81).  Ціна землі в межах села, тобто городів, - 2,5 гривні (також при коефіцієнті 1,81).

 

     Тому, депутате Кожин,  замість того щоб сперечатися, сядьте і порахуйте.  Що таке 6 гривень за гектар? Якщо середнє господарство

- степове, лісостепове чи західне має 3,5-4 тисячі гектарів...

 

     ГОЛОВА. Три. Зараз три.

 

     ТКАЧЕНКО О.М.  ...  Три тисячі гектарів,  це  буде  18  тисяч гривень.  І якщо це зернова група, де 50 відсотків, то треба здати 100 тонн хліба з 5-6 тисяч тонн.

 

     Олександр Олександрович вносить правильну пропозицію,  це для того,  щоб вівся облік.  Це умовна ціна землі,  умовний податок на землю,  його потрібно сплачувати у нинішньому розмірі:  присадибні ділянки - 2,5 гривні за гектар, господарства (чи то фермерські, чи кооперативні, чи державні) - близько 6 гривень.

 

     А Міністерство оборони,  справді,  потрібно звільнити.  Це  ж будь-кому зрозуміло: якщо йому не закладено в бюджеті, то з чого ж воно  платитиме.  Тому  я  вважаю,  що  тут  немає   приводу   для сперечання.   Нам   потрібно   прийняти   цю  статтю  з  внесеними розрахунками.  Комітет   з   питань   агропромислового   комплексу буквально  цими днями розглядав питання,  і цей проект закону буде внесено на розгляд Верховної Ради найближчим часом.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги!  Зараз,  зараз.  За цим законом ставки будуть,  я  зрозумів,  трохи  вище.  Трохи  вищими  будуть ставки. Тому...  Але це на місцевому рівні.  Це не норма, не позиція цього бюджету. Стосовно нього йдеться тільки про звільнення Міністерства оборони від плати за землю.

 

     Станіславу Альбіновичу Буковинському надається слово  (Шум  у залі).

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Шановні народні депутати!  Ми цією статтею не втручаємося в Закон про плату за землю.  Оскільки  ставки  було визначено   на  1997  рік  з  урахуванням  індексації,  ми  просто запропонували зберегти  ту  ставку,  яку  визначено.  А  всі  інші питання  -  платити чи не платити - визначено Законом про плату за землю. Це окреме питання, воно повинно вирішуватися тим законом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Бобриньов, Комітет з питань оборони.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.  Уважаемые товарищи депутаты! У нас по обороне все  все  знают.  Вот  выступила  уважаемая  депутат  Пшеничная  и говорит, что много земель. Вокруг склада должно быть несколько сот метров?  Да,  на случай взрыва. Вокруг полигона должно быть, чтобы вы туда не зашли,  и так далее?  Если  же  мы  не  введем  нулевую ставку, то, смотрите, это будет забито в местные бюджеты, и Минфин будет  считать,  что  "у  вас  много  денег,  о  чем  мы  говорим, Министерство   обороны   будет   платить   за   землю,  вот  вы  и рассчитывайтесь с учителями".

 

     А когда мы примем нулевую ставку,  тогда  сократится  бюджет, значит, должны быть дотации.

 

     ГОЛОВА. Депутат Суслов.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты, мы должны принимать любые  решения,  руководствуясь   действующим   законодательством. Базовым  для  определения принципов налогообложения у нас является Закон  о  системе  налогообложения.  Это  закон  устанавливает,  в частности,  что  Законом  о бюджете нельзя предоставлять льготы по налогам. Эти льготы должны предоставляться специальными законами.

 

     Поэтому, если  вы   сейчас   хотите   поставить   вопрос   об освобождении  Министерства  обороны  от  платы  за землю,  то надо вносить изменения в Закон о плате за землю,  а вовсе не в Закон  о бюджете.

 

     Таким образом, дискуссия сейчас неуместна. Это во-первых.

 

     И, во-вторых,   я   хотел   бы   отметить  еще  один  момент. Министерство обороны,  к сожалению, не имеет права законодательной инициативы, его имеет Кабинет Министров. Если Кабинет Министров не внес такое предложение, то, конечно, Министерство обороны не имеет права здесь выступать с этими предложениями.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Поживанов. Потім - депутат Самофалов.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О.   Уважаемые  народные  депутаты,  я  полностью согласен с тем,  что говорили Александр Александрович и  Александр Николаевич  относительно Министерства обороны.  Если Минобороны не имеет права вносить эти изменения,  то  пусть  кто-то  из  нас  их внесет, мы учтем их.

 

     Но в    данной    статье   еще   предусмотрены   льготы   для производителей сельскохозяйственной,  рыбной продукции и  граждан, которые  платят  земельный  налог.  Это  -  право  местного органа власти.  Если мы увидим, что такому-то предприятию тяжело, мы сами дадим ему эту льготу.

 

     Приведу такой  пример.  Один  из  цехов комбината "Азовсталь" производит грибы.  Это сельскохозяйственная  продукция.  В  уставе комбината   "Азовсталь"   это   записано.   Так   что,   он  сразу автоматически перестанет платить налог на землю?! Понимаете, в чем дело! Нельзя допускать такие вещи, и в этом Виктор Иванович Суслов совершенно прав.

 

     ГОЛОВА. Тим  більше.  Тому  я  прошу  проголосувати...   Одну хвилинку!  Я  прошу проголосувати ось що:  нульову ставку плати за землю для Міністерства оборони передбачити в  Законі  про  систему оподаткування на один рік.  Або внести зміни до закону, причому на один рік.  А потім визначимося,  як бути далі. Наступний парламент допоможе визначитися з цього питання.

 

     А що  стосується  плати  за землю,  то треба всі ці позиції з другого  абзацу,  де  йдеться  про  регулюючі  функції  Державного бюджету,   зняти.   Це   регулюється   і   Законом   про   місцеве самоврядування, і Законом про плату за землю.

 

     Депутат Самофалов. Будь ласка.

 

     САМОФАЛОВ Г.Г.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Дзержинський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Я просил бы вас посмотреть на тех двух военных, которые сидят в ложе и в течение заседания то бледнеют, то краснеют. Вообще им здесь... не  их  это вопрос.  Им надо заниматься боевой подготовкой,  учить людей.

 

     Так почему же они здесь? Потому, что им надо кормить, одевать солдат.  Я как председатель подкомитета по бюджетным ассигнованиям официально вам заявляю,  что 152 миллиона гривень в качестве платы за  землю  в  проекте бюджета не предусмотрены.  В каком положении оказалось Министерство обороны?  Здесь говорили,  что в 1998  году Вооруженные  Силы  сокращаются  на  100 тысяч.  Эта операция будет стоить,  по моим подсчетам,  около 500 миллионов гривень.  Где  их взять?  Поэтому  я  абсолютно  согласен  с предложением Александра Александровича, что эту сумму надо оставить, но им добавить, чтобы в бюджете было заложено 152 миллиона. Пока эта сумма не заложена.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так  это  же местные бюджеты!  А вы предлагаете заложить расходы в 150 миллионов в Государственный  бюджет.  Що  ж тоді? Зменшимо дотації? Давайте залишимо так, як є (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,  до  мікрофона,  будь  ласка. Сядьте на місце.

 

     У статті 16 записано: "Установити, що в 1998 році  застосовуються  ставки  земельного  податку,  які  були встановлені Законом України про Державний бюджет України  на  1997 рік".

 

     Микола Янович Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович! Я прежде всего обращаюсь  к  вам,  потому  что  зал  плохо  слышит.  Почему   это регулируется  законом  о  бюджете?  Да потому,  что никаких других ставок,  к сожалению,  пока нет.  Просто нет по факту.  Они  будут установлены только после проведения оценок.  Закон есть,  а ставок нет.  Как в таком случае,  например,  в  январе,  феврале,  марте, апреле,  мае,  то  есть  до того как эти ставки будут установлены, зачислять налоги в доходы местных бюджетов? Вот почему этот вопрос временно регулируется законом о бюджете. Временно, до установления этих ставок.

 

     Александр Александрович,  поэтому ваше предложение разумно. И Александр Николаевич тысячу раз прав,  что у нас условная плата за землю, условная. А должна быть нормальная.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Я зачитаю текст,  який тут записаний. "Установити,  що  в  1998  році  застосовуються  ставки земельного податку, які були встановлені Законом України про Державний бюджет України на 1997 рік.

 

     Платниками (крім  виробників  сільськогосподарської  і рибної продукції та громадян)..."

 

     АЗАРОВ М.Я. Минобороны добавить...

 

     ГОЛОВА. Почекайте!    "...земельний    податок    сплачується щомісячно  до  15  числа  наступного місяця за звітним".  Оскільки робота виробників сільськогосподарської  і  рибної  продукції  має сезонний характер і їхні надходження до бюджету будуть іншими, тут передбачено, як це треба робити. Зрозуміло?

 

     Далі. Оскільки,  ще раз повторюю...  Оскільки Закон про плату за  землю  ще  не  регулює  і  не  визначає  ставки  податків  для Міністерства оборони і до інвентаризації ми цього не можемо  чітко сказати,  пропоную  просто  написати  "для  суб'єктів Міністерства оборони ставки земельного податку  встановлюються  на  рівні  нуль процентів".   Ставлю   на  голосування  цю  пропозицію,  прошу  її підтримати.

 

     Іде голосування. Це на цей рік, будь ласка. Іде голосування.

 

     Не прийнято.

 

     Ще раз ставлю на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Стаття 17:  "Установити,  що надходження плати  за  землю  та податку   з  власників  транспортних  засобів  використовуються  у порядку,  визначеному при затвердженні  республіканського  бюджету Автономної  Республіки  Крим  та  відповідних  місцевих бюджетів". Немає заперечень? Ставлю на голосування. Стаття 17.

 

     "За" - 235. Прийнято.

 

     Стаття 18: "Установити, що Національний банк України протягом 1998  року до 15 числа місяця наступного за звітним кварталом може здійснювати авансові  платежі  перевищення  поточних  доходів  над видатками   Національного  банку  України  до  Державного  бюджету України  відповідно  до  розпису  доходів  і  видатків  Державного бюджету на 1998 рік.

 

     За підсумками   фінансового   року  здійснюється  перерахунок зазначених платежів  виходячи  з  фактичного  розміру  перевищення поточних  доходів  над видатками Національного банку з урахуванням внесених авансових платежів".

 

     Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  Александр   Александрович   и   Игорь Александрович,  откуда  тут  взялось  слово  "може"?  В  редакциях законов  о  бюджетах  на  1995  год,  1996  год  была   такая   же формулировка,  но  без слова "може".  То есть проходит квартал,  и Национальный  банк  перечисляет  суммы  превышения   доходов   над расходами.

 

     ГОЛОВА. Ця стаття голосується з поправкою депутата Азарова.

 

     "За" - 240. Прийнято.

 

     Стаття 19  має  два  варіанти.  Прошу  уваги,  мова  йде  про захищені статті видатків.

 

     Перед вами один варіант,  а  другий  вніс  депутат  Олександр Новіков   (Шум   у   залі).  Другий  варіант  розповсюджено  серед депутатів.  Там аргументація. Увага! Яровенко, Алексєєв, спокійно! Станіславе Васильовичу Янко, послухайте, відпустіть колегу!

 

     Депутат пропонує   статтю   19  викласти  у  такій  редакції: "Затвердити такий перелік  захищених  статей  видатків  Державного бюджету..."  І далі йдуть коди і перелік видатків - виплати пенсій та допомоги,  соціальний захист та  соціальне  забезпечення,  інші види соціальної допомоги, кошти з бюджету, що передаються до Фонду України соціального захисту інвалідів,  Фонд  України  соціального захисту  інвалідів,  інші  заклади  та  заходи в галузі соціальної політики,  пенсії військовослужбовцям та особам  начальницького  і рядового   складу   органів  внутрішніх  справ,  Фонд  соціального страхування України,  витрати на соціальний захист  громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  на самостійне переселення громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи,  витрати  на  забезпечення  робіт  у  зоні відчуження, охорона здоров'я,  інші заклади в галузі охорони здоров'я, лікарні широкого   профілю,   поліклініки  й  амбулаторії,  спеціалізовані медичні        заклади,        спеціалізовані         поліклініки, санітарноепідеміологічна   служба,   освіта,   дошкільна   освіта, позашкільна освіта,  загальна середня освіта,  заклади освіти  для громадян,  які  потребують  соціальної  допомоги  та реабілітації, житлово-комунальне господарство, житлове господарство.

 

     "Частину першу статті 28 Державного бюджету України доповнити реченням: "Установити, що фінансування витрат на проведення виплат по захищених статтях  Державного  бюджету  України  проводиться  в першочерговому порядку".

 

     Частину першу  статті  804  Кримінального  кодексу..." Але це окрема стаття, її окремо проголосуємо.

 

     "Використання посадовою особою бюджетних коштів не відповідно до   їх  цільового  призначення  або  в  обсягах,  що  перевищують затверджені межі видатків,  а так  само  недотримання  вимог  щодо пропорційного   скорочення   видатків   бюджету  чи  пропорційного фінансування бюджетів усіх рівнів, або порушення обсягів, порядку, строків  фінансування  та  виплат  по захищених статтях Державного бюджету України,  якщо  предметом  діянь  були  бюджетні  кошти  у великих розмірах..." А далі за текстом.

 

     Я хочу  звернути  вашу  увагу  на таку обставину.  У переліку захищених статей,  як ви бачите,  наведено якраз статті соціальної сфери.  Іншими словами,  що першочергове покриття видатків за цими статтями ми гарантуємо, що виплати на соціальні потреби, заробітну плату тощо будуть здійснюватися в першочерговому порядку.  Це те ж саме,  що  прийняти  окремий,  можливо,  закон  про   використання бюджетних коштів наступного року, про що я дещо пізніше скажу.

 

     Але в   усякому  разі  я  вважаю,  що  аргументація  депутата Новікова тут переконлива і її треба підтримати.

 

     Слово надається депутату Новікову.

 

     НОВІКОВ О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Броварський  виборчий   округ,   Київська   область).   Уважаемые депутаты!  Я  так  же,  как  и  вы,  слабо верю в реальность этого бюджета.  Потому что каждый год бюджет не исполнялся  по  доходной части.  И основная манипуляция с бюджетом заключалась в том, чтобы всех  тех,  кто,  так  сказать,  не  представляет   интереса   для правительства,  поставить  в конец очереди,  так как оно прекрасно знало,  что денег не хватит.  И всех  голодных  пенсионеров,  всех остальных ставило в конец очереди.

 

     Если будет   принята   внесенная   мною  поправка,  мы  дадим гарантию,  что эти выплаты будут производиться в  первую  очередь. Это значит,  что наши граждане обязательно получат пенсии, пособия по инвалидности и так далее.  Я  специально  подробно,  по  кодам, выписал.  Пусть вас не пугает,  что здесь очень много позиций,  на самом деле это копейки. Но я расписал это специально по этим кодам для  того,  чтобы  не  было  никаких возможностей манипулировать и уклоняться.

 

     Далее. Нами  была  введена  ответственность   за   превышение расходов  бюджета.  Но мы прекрасно знаем,  что самое страшное для этих людей - это то,  что им эти деньги не  выплачивают,  то  есть нефинансирование  этих  статей  бюджета.  И поэтому если мы сейчас примем  этот  пакет,  то  введем  уголовную   ответственность   за нарушение  порядка.  И  защищенные  статьи будут финансироваться в любом случае.  И тот чиновник,  который нарушит этот порядок своим противозаконным распоряжением, получит до 8 лет срока.

 

     МІТЮКОВ І.О.   При   виконанні   Державного   бюджету  на  70 відсотків...

 

     НОВІКОВ О.В.  И  тогда  особенность,  определенная  Уголовным кодексом относительно срока давности до 10 лет... И если сейчас мы этого чиновника достать не можем,  то в течение  10  лет  над  ним будет   висеть  эта  ответственность.  Как  видите,  это  реальная гарантия.  Все остальное,  что мы с  вами  делаем,  это  написание сказок.  А  это будет реальная гарантия того,  что наши пенсионеры наконец-то получат пенсии.  Давайте на прощание (многие из  нас  в этот зал уже не попадут после выборов) сделаем этот подарок и хоть одно доброе дело доведем до конца.

 

     Спасибо (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   Я   прошу,    спокійніше.    Iгоре Олександровичу, не перебивайте виступаючих.

 

     Сьогодні є   Закон   про   кримінальну   відповідальність  за порушення бюджетної дисципліни.  Ви, очевидно, не прочитали і тому посміхнулися.  А  ви  ж  безпосередньо  відповідаєте  за  бюджетну дисципліну,  до речі.  Тому, будь ласка, не треба тут сміятися. Це серйозна справа.  А те,  що треба робити захищеними ці статті,  не викликає ніякого сумніву. Тому, будь ласка...

 

     Станіславе Альбіновичу, ваша думка.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!  Перша  частина  внесених пропозицій повністю відповідає тому,  що  тут  записано.  Але   тут   вжито   ті   терміни,   які застосовуються  в  нашій  бюджетній  класифікації.  Що  стосується другої частини,  то це взято з відомчої  класифікації.  А  відомча класифікація передбачає конкретну установу - школу, лікарню і таке інше.

 

     Кожній школі,  лікарні потрібні і зарплата,  і медикаменти, і все те, що тут записано. Тобто, якщо ми говоримо про статті, то це можуть бути тільки функціональні витрати,  які  тут  визначені.  А туди потрапляють усі установи, у тому числі й перераховані.

 

     МIТЮКОВ I.О.   Я  хочу  доповнити  те,  що  сказав  Станіслав Альбінович.

 

     Визначаючи захищеність статті за економічними категоріями, ми автоматично  виконуємо  те,  що пропонує народний депутат Новіков. Тому що ці позиції будуть проходити вже в  бюджетному  розписі  по окремих   розпорядниках  бюджетних  коштів  за  цими  економічними категоріями.

 

     Отже, наша пропозиція ширша, універсальніша. Ми просто можемо забути якийсь код, якусь установу...

 

     ГОЛОВА. Депутат Заєць має запитання. Будь ласка.

 

     ЗАЄЦЬ I.О.  Народний рух України.  Я чудово розумію, що треба посилити відповідальність Кабінету Міністрів за виплати заробітної плати  і пенсій.  Водночас хочу з'ясувати щодо пропозиції депутата Новікова,  оскільки у нас на руках її немає,  таке:  чи є  перелік отих кодів,  які зачитав Олександр Олександрович,  вичерпним? Тому що у статті 19 написано:  "трансферти населенню (пенсії, допомоги, стипендії)".  Тобто це загальна формула, і під цю загальну формулу ми завжди можемо запитати Міністерство фінансів:  ви виплатили  чи не виплатили?

 

     Те, що ви читали...  А якщо ми пропустили,  наприклад, кілька позицій?  I що завтра ми скажемо людям,  якщо їм не  виплатять  ці гроші?  Або дайте нам цей матеріал на руки,  щоб ми переконалися в тому, що це правильно, або... Я просто боюся, що ми можемо зробити гірше нашим громадянам.

 

     ГОЛОВА. Iване   Олександровичу,   я  прошу  вибачити,  що  не врахував,  що ви не прочитали цього матеріалу. Справа в тому, що я дав доручення ще на тому тижні роздати його депутатам. Я думав, що ви його прочитали.

 

     Надаю слово депутату Новікову.  Будь ласка. Він відповість на ваше запитання.

 

     НОВIКОВ О.В. Уважаемые депутаты! Действительно, эти материалы были официально розданы вам неделю  назад.  То,  что  сейчас  наше правительство  начало  нервничать,  как  раз говорит о том,  что я попал в больное место,  до этого они стояли здесь  спокойно  и  не дергались.

 

     В чем вся их игра?  Они даже сняли статью 28, которая вводила механизм защиты.  Я же не говорю об уголовной ответственности,  но они вообще из яли механизмы. Понимаете, пропала статья 28, хотя мы за это не голосовали. Поэтому ее надо не только восстановить, но и дополнить   тем   предложением,  в  котором  говорилось,  что  эти защищенные  платежи  осуществляются  в   первоочередном   порядке. Очевидно, правительство, в отличие от вас, прочитало и поняло, что придется-таки платить этим  несчастным.  Понимаете?  А  уже  потом платить по всем своим клановым интересам.

 

     ГОЛОВА. Спокійно.

 

     НОВIКОВ О.В. Поэтому давайте все-таки проявим бдительность.

 

     ГОЛОВА. У  мене  є  така  пропозиція,  вона влаштує абсолютно всіх.  Положення статті 19 у редакції Кабінету Міністрів багато  в чому перегукуються з пропозиціями депутата Новікова.  Тому давайте проголосуємо ті норми,  що пропонує Кабінет Міністрів,  і  ті,  що пропонує депутат Новіков, в одній статті.

 

     МIТЮКОВ I.О. Як це?

 

     ГОЛОВА. Я поясню як. Ось тут записано: "оплата праці працівників бюджетних установ".  Або:  "забезпечення продуктами харчування".  Так? Якщо вони виписані тут... Тобто одне одному  не  суперечить.  Тому  що  він,  наприклад,  не  пише  про трансферти  населенню,  про трансфертні платежі органам державного управління  інших  рівнів.  Якщо  цього  не  буде   записано,   то зрозуміло, що тоді не буде дотації місцевим бюджетам і таке інше.

 

     Одне слово,  те, що ви пропонуєте, доповнити тим, що пропонує депутат Новіков.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Олександре Олександровичу,  ми цю пропозицію не можемо   прийняти.   У  Комітеті  з  питань  бюджету,  у  Кабінеті Міністрів,  у Міністерстві  фінансів  ми  розглядали  це  питання. Зрозуміло,   що   треба   посилити   контроль.  Але  скажіть,  яка відмінність між захищеною статтею і статтею,  що має фінансуватися в першочерговому порядку. Це одне й те саме.

 

     Міністерство фінансів   після  затвердження  бюджету  складає квартальний розпис,  де  визначає  всі  ці  виплати.  I  тоді  йде захищена стаття, яка фінансується на 100 відсотків за той плановий період,  коли робиться відповідний розпис.  Це і є  першочерговий. Просто я звертаю вашу увагу...

 

 

 

     ГОЛОВА. Депутат Германчук. Будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.   Я   хотел  бы  ответить  народному  депутату Новикову.

 

     ГОЛОВА. Говоріть державною мовою, будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К. Державною? Будь ласка, державною мовою.

 

     ГОЛОВА. Я жартую. Говоріть тією, яку знаєте.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  У нас у Мінфіні, до речі, немає навіть такого автомобіля,  на якому він їздить. І не треба, до речі, розповідати нам про те, що ми повинні когось захищати і щось захищати. У нас є поквартальний  розпис бюджету,  визначено статті.  І за те,  що ви сказали, Олександре Олександровичу, я дуже вам вдячний.

 

     А за   вказівкою   міністра   фінансів   кожному   економісту Міністерства  фінансів видано текст статей 803 і 804 і кодексу.  І не знаємо,  як бути,  тому що жодного рішення, у тому числі і щодо фінансування  Верховної  Ради,  ми  не  можемо прийняти,  оскільки народне господарство непропорційно профінансоване по відношенню до Верховної Ради.  Отож коли ми приймаємо рішення, то повинні трошки думати! І Станіслав Альбінович абсолютно правий.

 

     Олександре Олександровичу,  ну  не  вам  же  розповідати.  Ви подивіться  на  ці  статті.  Це  -  максимум  того,  що  може бути захищено.  А якщо ми вам будемо  розписувати  до  сільської  ради? Цього неможливо зробити, тому що то місцевий бюджет.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  На  це  Поживанов  повинен відповідати,  а не міністр фінансів. Спасибі вам.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилиночку!  Петре Кузьмичу,  добре,  що ви  так відреагували на дві статті Кримінального кодексу.  Їх можна було б не приймати,  якби ви були на тому засіданні Верховної Ради,  коли це приймалося, і пояснили, що не можна такого записувати.

 

     Я розумію,   в   якому   тяжкому  становищі  ви  перебуваєте, пропорційно фінансуючи всі видатки  по  структурах.  Я  тільки  що назвав  цифру,  ви  ж  були  в  залі.  93 проценти - Адміністрація Президента!   Виявляється,   не   боїтеся   навіть    кримінальної відповідальності. Усе нормально виходить, так що давайте...

 

     Але зараз  ми  ведемо  мову  про  два  варіанти статті.  Мені здається,  що можна зробити таким чином:  про захищеність у  формі першочергових  платежів,  що пропонує депутат Новіков,  записати у статті 28,  а перелік захищених статей зберегти таким, як пропонує уряд.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 184.

 

     Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Уважаемый   Александр  Александрович, уважаемые коллеги!  При рассмотрении  статей  бюджета  мы  слишком увлеклись   и   грубо  нарушаем  Регламент.  Мы  длительное  время отрабатывали  все  статьи  бюджета,   согласовывали.   Регламентом предусмотрено,  когда  нужно сдать все предложения и замечания как депутатам,  так  и  комитетам.  Потом   все   это   осмысливается, проверяется,  сверяется  с  юристами,  финансистами  и  так далее. Подготовленный документ по принципиальным вопросам (сумму -  туда, сумму  -  туда) мы,  так сказать,  имеем право корректировать.  Но сейчас мы уже вторглись в сферу,  где можем столько наделать,  что потом потребуется не меньше времени на переголосование всего того, что сделаем сейчас.

 

     Поэтому я  предлагаю  несколько   спокойнее,   уравновешеннее подходить  ко  всем  записям,  имеющимся  здесь,  советоваться  со специалистами и принимать выверенные решения.

 

     ГОЛОВА. Тоді у мене є така пропозиція до статті 19.  Останній рядок внизу, де написано: "трансферти населенню (пенсії, допомоги, стипендії),   доповнити   словами   "повернення   заощаджень"    і проголосувати. Можна так голосувати?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Є пропозиція.  До  рядка,  де йдеться про трансфертні платежі органам державного управління інших рівнів,  Віктор  Лаврентійович пропонує  юридичне  уточнення,  а  саме  додати слова "і місцевого самоврядування". Бо якщо ми цього не записуємо, то тоді... Ідеться про бюджетні правила.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Олександре Олександровичу, можна?

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.   Ідеться  не  про  органи,  не  про  рівні державні чи місцеві,  а про бюджети як економічну категорію.  Тому тут немає місцевого самоврядування чи немісцевого - це бюджет.

 

     ГОЛОВА. Немає  заперечень.  Все,  ми  цю статтю закінчили.  Я прошу вибачити.

 

     Стаття 20. Ну, тут немає заперечень. Мова йде про консульські служби. І стаття 21 у цьому ж контексті.

 

     Статті 20 і 21 голосуються. Будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Стаття 22.  Хто  у  нас є від Комітету у закордонних справах? Депутат Осташ. Будь ласка.

 

     ОСТАШ І.І.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Стрийський виборчий округ, Львівська область).  Група "Реформи",  "Вперед, Україно!". Шановні колеги,  учора  ми  вносили  пропозицію від Комітету в закордонних справах. Зараз я хотів би до неї повернутися і запропонувати такий текст:  "Дозволити  Міністерству  закордонних справ України у 1998 році використовувати за  цільовим  призначенням  до  15  відсотків валютних  коштів,  фактично  отриманих від справляння консульських дій за межами  України,  на  непередбачені  витрати,  пов'язані  з наданням  матеріальної  допомоги потерпілим..." і далі за текстом. Це пропозиція комітету,  і я просив  би  підтримати  її.  Справді, останнім часом у нас дуже багато людей виїжджає за кордон і з ними трапляються трагічні випадки, аварії тощо.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 178.

 

     Голосується стаття 22:  "Установити,  що кошти, які надходять від повернення бюджетних позичок..." До цієї статті? Будь ласка.

 

     Від комітету слово має депутат Даниленко.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Шановний Олександре Олександровичу!  Справа в тому,  що раніше,  коли ми вели мову про цих 590 мільйонів,  ми  в тому  числі проголосували і за 290 мільйонів лізингу.  Я хотів би, щоб це тут було записано.  Потім ще ми голосували за 26  мільйонів плюс  4  мільйони садвинпрому.  Я хотів би,  щоб ці цифри ми також проголосували. Так, так, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми ж із іншого джерела брали.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  З якого іншого?  Ми говорили про це  джерело. 590  мільйонів,  у  тому  числі  290  мільйонів плюс 4 мільйони на відновлення садів.

 

     ГОЛОВА. Те, що проголосовано.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Так, те, що проголосовано.

 

     ГОЛОВА. Так от,  я,  до речі,  у себе  підкреслив  у  тексті: викреслити слова "закуплено за державним замовленням",  бо ми ж не передбачаємо... (Шум у залі). Минулих років? (Шум у залі).

 

     Слово надається Петру Кузьмичу Германчуку.  Він відповідав за минулий бюджет.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Я  дуже  вдячний,  Олександре Олександровичу. Хочу,  щоб усі зрозуміли.  Я втретє кажу, що державне замовлення і державний  контракт  -  це  абсолютно  різні  речі.  За  державний контракт відповідав бюджет.  І ось  тут  сидить  шановний  депутат Парасунько.  І Анатолій Степанович,  голова комітету,  знає, що ми пропонували і в цьому сесійному залі приймали державний  контракт. А  державне  замовлення  у  нас  ішло,  і пан Ющенко відповідав за кредити банку, які повинні на це спрямовуватися.

 

     Тому я вношу  пропозицію,  щоб  слова  "державне  замовлення" взагалі  викреслити,  тому  що  ми відповідали тільки за державним контрактом як держава, як уряд усіх скликань і таке інше.

 

     ГОЛОВА. Тобто за те,  що закуплено за державним контрактом  у минулі  роки?  Із  цифровим  уточненням,  яке запропонував депутат Даниленко, так?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Олександре Олександровичу, справа в тім, що ті  доповнення враховано у статті 7.  Ми туди вже внесли:  "в тому числі 290". Це буде просто повтор.

 

     ГОЛОВА. То не страшно.

 

     МІТЮКОВ І.О. За державним контрактом.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка офіцерів України,  виборче  об'єднання  "Вперед, Україно!" Шановні колеги,  я хочу привернути вашу увагу до другого абзацу:  "Надати  право  органам  системи  Міністерства   фінансів України   та  Державної  податкової  адміністрації  за  наслідками документальних  перевірок  стягувати  у  безспірному   порядку   з підприємств..."  Це  прерогатива суду.  Тому я прошу відредагувати так,  щоб це відповідало положенню Конституції про поділ влади,  а не так, як записали розробники проекту бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це  прирівнюється  до бюджетних платежів.  Тому воно може стягуватися у безспірному порядку. Це бюджетні кошти.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Я  підтримую  те,  що сказав депутат Білоус. Крім того, маю власні пропозиції до частини другої цієї статті.

 

     По-перше, тут  записано:  "Надати   право   органам   системи Міністерства    фінансів    України    та   Державної   податкової адміністрації..." Але ж ми знаємо,  що в  Конституційному  Суді  у провадженні  знаходиться  указ  про створення Державної податкової адміністрації.  Очевидно, коректно було б вживати термін "Державна податкова служба", щоб це відповідало законодавству і не викликало конфліктних моментів.

 

     По-друге, тут  записано:  "нецільового  їх   використання   з нарахуванням  пені..."  Це  питання має вирішуватися обов'язково в судовому порядку.  Тому пропоную записати: "надати право стягнення за рішенням суду в разі нецільового" і далі за текстом.  Бо інакше залишиться   суб'єктивний   момент   у   визначенні    нецільового використання  для  того,  щоб  безакцептно  стягувати із суб'єктів діяльності цю заборгованість.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я  понимаю,  что  волнует   уважаемых   народных депутатов.  Но  тогда аграрии вообще не получат ни копейки.  Здесь речь идет о том,  что предоставляется право взыскивать в бюджет те платежи,  которые  должны  быть  возвращены  аграрному  комплексу. Пожалуйста,  отменяйте на здоровье.  Но  тогда  не  будет  ни  590 миллионов, ни 220 миллионов. Ничего тогда не будет.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас, спокійно.

 

     Редакційні уточнення,   які   запропонували  внести  депутати Білоус і  Лавринович,  пропозиція  депутата  Даниленка,  уточнення депутата  Германчука  стосовно  понять "контракт" і "замовлення" і пропозиція депутата Шаланського,  яку він зараз висловить,  будуть голосувати в пакеті статті 22.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, не треба їх у пакеті голосувати, треба розділити.

 

     ГОЛОВА. Я прошу вас не підказувати.

 

     МІТЮКОВ І.О. Але ж я також турбуюся.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  При  розгляді  проекту  бюджету  в   першому читанні  я  подав  таку  письмову  пропозицію до Комітету з питань бюджету:  при використанні  коштів  повернутих  бюджетних  позичок передбачити  на  січень-лютий  1998 року виділення 50 мільйонів на інкубаторні станції для придбання й обороту яєць.  Справа в  тому, що  це  та  швидкоплинна,  так  би мовити,  галузь,  в якій оборот здійснюється протягом чотирьох місяців, що елементарно дасть змогу повернути ці кошти в бюджет.

 

     Це не  моя  пропозиція,  це  пропозиція  Держптахопрому.  Усі розрахунки обгрунтовано і передано в бюджетний комітет.

 

     Прошу врахувати.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю,  що це не норма закону про бюджет. Це те   питання,   яке   повинен   вирішувати   уряд  за  пропозицією Держптахопрому.  Ми готові його розглянути і вже  готуємо  рішення про підтримку птахівництва шляхом надання відповідних кредитів.

 

     ГОЛОВА. Отже,  пишемо:  "закуплено  за державними контрактами минулих  років".  Позиції  частини  другої   залишаються,   тільки записується  слово "служба" замість слова "адміністрація"...  І за рішенням суду, так.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. не буде цих коштів.

 

     ГОЛОВА. "За" - 203.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, дозвольте слово.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку.  Я  ще   раз   кажу:   зберігається термінологія,  що  тут  є,  крім  одного  слова  в назві - замість "адміністрації" пишемо "служба".  І все.  А решта залишається. І з поправкою   стосовно   290   мільйонів,  про  що  говорив  депутат Даниленко.

 

     Іде голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Без рішення суду...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Так, записали.  Я вам ще раз кажу,  що закони,  які регулюють порядок стягнення платежів тощо,  діють. І якщо записано в законі, що стягнення до держрезерву здійснюється у безспірному порядку, то це положення діє.

 

     Стаття 23.   "...   Фінансування   витрат   поточного   року, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської  катастрофи..." і так далі. Тут немає заперечень.

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Стаття 24.  Тут  ідеться  про призупинення дії деяких пунктів статей, пов'язаних із соціальним захистом громадян, що постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи.  Оскільки  ми  всі  виплати передбачили й окремо проголосували їх і  якщо  це  відповідає  тим положенням  статті  24,  то треба голосувати.  А якщо все спочатку розпочнемо...

 

     Я хотів би почути думку Володимира Михайловича  Яценка.  Будь ласка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Дякую.   Шановний   Олександре  Олександровичу, шановні колеги!  Ми мали таку саму статтю в Законі  про  Державний бюджет  на  1997  рік.  Коли розглядалося питання в комітеті,  то, власне кажучи, він мав би проголосувати проти.

 

     Але якщо підрахувати вартість саме  цих  пунктів  Закону  про статус  і  соціальний  захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  то вона становить таку саму суму,  яку ми  затвердили,  -  в розмірі 2,5 мільярда гривень.  З урахуванням реальної вартості путівок тощо.

 

     Оскільки ми  прийняли  статтю  23,  то  просто   не   зможемо реалізувати ці пункти,  тому що у державному бюджеті України немає коштів.  У  нас  немає  іншого  виходу,  як  погодитися  з   такою пропозицією.

 

     ГОЛОВА. Голосується   стаття   24.   Вона   повторює   статтю нинішнього бюджету.

 

     МІТЮКОВ І.О. Так, і бюджетів 1995 та 1996 років.

 

     ГОЛОВА. З 1995 року.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Стаття 25.  "Установити,  що  в  1998 році повернення наданих підприємствам і організаціям позичок з Державного бюджету  України та  плата за користування цими позичками прирівнюється до платежів у Державний бюджет України із застосуванням санкцій,  передбачених законодавством  щодо  невнесених  у  строк податків і неподаткових платежів". Це загальна формула, але вона потрібна.

 

     Ставлю на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми записали 87 мільйонів на повернення позичок. Треба підтримати.

 

     "За" - 231.

 

     ГОЛОВА. Тепер   стаття   26.   Зауважень   немає.  Ставлю  на голосування...  (Шум у залі). Редакційно? Привести у відповідність із чинним законодавством? Будь ласка. Прошу голосувати.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Слово надається Миколі Яновичу Азарову.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Я  понимаю,  что господину Ельяшкевичу очень не нравится  налоговая  администрация, но    статьей    26   на   налоговую   администрацию   возлагаются дополнительные обязанности. Это же громадная работа, между прочим. Так, Игорь Александрович, или нет?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Так,  це  правда.  Це  дуже  серйозна  і  дуже обтяжлива робота,  пов'язана  не  тільки  з  прямим  застосуванням санкцій, а й з глибоким економічним аналізом.

 

     ГОЛОВА. Але ж він не про це,  Ігоре Олександровичу,  говорив. Він сказав,  що  оскільки  в  Конституції  записано  про  державну податкову   службу,   то   й  тут  треба  записати  так.  А  решта залишається. Передбачено.

 

     Стаття 27. Щодо неї немає заперечень.

 

     Депутат Ямковий. Будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Шановні народні депутати,  пропоную  внести  до цієї  статті  доповнення,  щоб  податкова  інспекція  займалася  і поверненням матеріальних цінностей до держрезерву,  допомагала нам на місцях. Тоді все буде добре. Це ж той самий кредит. Аякже? Бо в них, як кажуть, руки є, а в нас немає (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! У державному резерві є своя структура.

 

     Стаття 27 ставиться на голосування.

 

     "За" - 247. Прийнято.

 

     Тепер. Як ви дивитеся на те,  щоб у статті, де говориться про захищені   статті   видатків,  записати,  що  виплати  проводяться все-таки в першочерговому порядку?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це одне і те саме, Олександре Олександровичу. Я пояснював, і Германчук пояснював.

 

     ГОЛОВА. Тоді давайте і запишемо, якщо це одне і те саме.

 

     МІТЮКОВ І.О.  "Першочерговий"  і  "захищений"  - це одне і те саме.

 

     ГОЛОВА. Тоді є пропозиція записати: "Установити, що   фінансування  витрат  на  проведення  виплат  по захищених статтях Державного бюджету проводяться в  першочерговому порядку".

 

     МІТЮКОВ І.О. Можна погодитися.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 241.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Там  усе є,  Катерино Тимофіївно.  Це соціальні трансферти.

 

     ГОЛОВА. Соціальні  трансферти  -   це   коли   передбачається допомога на дітей.

 

     МІТЮКОВ І.О. У бюджетній класифікації воно стосується також і цих платежів (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Хвилину! Шановні колеги, одну хвилинку! (Шум у залі). Що, що? (Шум у залі). Будь ласка, сядьте всі на місця.

 

     Катерино Тимофіївно,  розкажіть їм,  але тихіше. Сядьте, будь ласка.  Дніпропетровці,  сядьте на місця.  Не підходьте  до  мене. Сядьте на місце.

 

     У пропозиціях  депутата Новікова йшлося про збереження діючої статті 28.  А там у частині першій записано, що не можна допускати секвестрування   захищених  статей,  тобто  якщо  їх  визначено  в бюджеті,  то скорочувати їх не можна,  навіть коли  бюджет  матиме недостатнє наповнення.  Я вважаю, що це правильна вимога і недарма її було записано минулого року. Треба було б підтримати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, попередні розрахунки показують,  що  на  захищені  статті потрібно мінімум 15 мільярдів гривень, тоді як в усій видатковій частині бюджету планується мати 24 мільярди.

 

     ГОЛОВА. Це  означає,  що навіть якщо бюджет буде наповнено на 70 відсотків запланованого,  можна гарантувати  повну  захищеність цих статей.

 

     МІТЮКОВ І.О. З відповідними наслідками для інших галузей.

 

     ГОЛОВА. Безперечно,  і  для  уряду,  і для парламенту.  Отже, треба голосувати за це доповнення.

 

     Я ставлю на голосування.  Будь  ласка,  іде  голосування.  Це відновлення діючої норми.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Катерино Тимофіївно, будь ласка.

 

     ВАЩУК К.Т. Аграрна партія України. Олександре Олександровичу, те,  що ви сказали,  правильно.  Але є одна  неточність.  Що  таке сьогодні  допомога  - 6 гривень на дитину?  Вона виплачується тією організацією,  в якій жінка працює,  а погашується  з  бюджету.  І фактично  не  виплачується  місяцями  і  роками.  До вас,  шановні депутати,  приходять на прийом десятки жінок, у яких багато дітей, немає роботи, які не мають за що жити. Народжуваність упала.

 

     Це має  йти  як  доплата,  а  не  як повернення.  Будь ласка, давайте  уточнимо.  Бо  інакше  знову   не   будуть   виплачувати. Розумієте?

 

     ГОЛОВА. Катерино   Тимофіївно,   я   вдячний   вам,   що   ви підтвердили,  що я  все  сказав  правильно.  Справді,  трансфертні операції  в  бюджеті  захищені,  обов'язкові  і  так  далі.  Ми це проголосували. Туди ж входить і допомога багатодітним сім'ям. Якщо треба, давайте окремо допишемо "в тому числі".

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію: дописати "в тому числі". Будь ласка.

 

     "За" - 228.

 

     МIТЮКОВ I.О. Це з місцевих бюджетів фінансується.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  та ця стаття стосується правил гри,  а не тільки державного бюджету.  Чого ви нервуєте?  Це ж зрозуміло, усі знають (Шум у залi). Увага!

 

     Тут іще є пропозиції,  які я зараз поставлю на голосування, і прошу,  щоб ви були дуже уважними,  бо мова йде про серйозні речі. Коли буде втручання в дохідну  чи  витратну  частини,  ми  повинні виходити  з  позицій  балансу.  Але  перед  тим  як  запропонувати проголосувати цю норму, я поставлю запитання Iгорю Олександровичу.

 

     У статті  5  ми  передбачили,  що  80  відсотків  коштів  від реалізації  програми  приватизації на 1998 рік ітиме до державного бюджету.  А кошти від приватизації за  програмою  1997  року,  яка виконана тільки на 0,1 відсотка,  враховані в проекті бюджету 1998 року?  Ні.  Тому,  очевидно,  операції за  цією  програмою  (а  це приблизно  400 з лишком мільйонів) треба за тим же співвідношенням зараховувати до державного бюджету. Це дало б нам до 300 мільйонів додаткових  ресурсів,  які  можна  було б використати на соціальну сферу, на потреби армії, про що тут говорили депутати.

 

     Я просив би відповісти на це запитання,  і якщо  так,  то  ми зараз  запишемо  в  ту  ж  статтю  "у  тому  числі 80 відсотків по об'єктах приватизації 1997 року". Це перехідний обсяг на наступний рік, він повинен бути виконаний.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Олександре Олександровичу,  ми визначили, що 80 відсотків виручки (якщо об'єкт продається за гроші з 1 січня)  від приватизації об'єкта надходить до бюджету.  I не має значення,  чи цей об'єкт приватизується за програмою приватизації 1997 року,  чи за програмою 1998 року.

 

     Кожен день   реалізуються  акції  державних  підприємств.  До позабюджетного  фонду  надходять  кошти,   і   50   відсотків   їх перераховується до державного бюджету. Така норма діятиме до кінця 1997 року незалежно від того,  за  якою  програмою  приватизується об'єкт.  Тому  в  нас,  на  жаль,  немає  можливості  врахувати це збільшення, його фактично не буде.

 

     ГОЛОВА. Але ж  ви  подали  розрахунки,  виходячи  з  програми приватизації  на  1998 рік.  Ми їх врахували і додали до витратної частини відповідну суму.

 

     Якщо кількість  об'єктів  збільшується  за  рахунок   обсягів приватизації,  які не виконано в 1997 році,  то,  природно, в 1998 році збільшаться доходи від цієї операції. А ми бачимо сьогодні, і по  телебаченню  про  це  кажуть,  що  там  частина  йде навіть із порушенням закону  і  Конституції.  Передбачається  нібито  багато грошей залучити до бюджету. Якщо це в межах закону (а це був закон

- про програму приватизації на 1997 рік),  то  нехай  залучаються. Тому той обсяг приватизації треба передбачити.  Iдеться про те, що 50 відсотків не можна залишати в розпорядженні Фонду держмайна.  А 80 відсотків для бюджету - це пристойна сума коштів.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Тут  треба  консультуватися з Фондом державного майна,  тому що він робив ці розрахунки.  Я не можу відповісти, чи він  їх робив виходячи тільки з програми приватизації на 1998 рік, чи  об'єднував  цю  програму  і  недовиконану   частину   програми приватизації на 1997 рік.

 

     ГОЛОВА. Це  питання  дуже  серйозне,  бо  якщо ми врахуємо ці кошти в дохідній частині і не забезпечимо їх  надходження,  то  це призведе до зростання дефіциту.

 

     Тому треба   бути   дуже   обережними.  Давайте  проголосуємо доручення уряду,  Фонду держмайна і нашому комітету  з'ясувати  цю обставину  і  в  остаточній  редакції проекту врахувати поповнення державного бюджету коштами від  приватизації  майна  за  програмою 1997 року. 80 відсотків обсягу приватизації.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію дати таке доручення.  Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Далі. Пропозиція депутата Масола: "У зв'язку із зміною ставок податків   Кабінету  Міністрів  забезпечити  щоквартальне  надання інформації про одержані  надходження  від  акцизного  збору,  ПДВ, ввізного   мита   (по  галузях  промисловості),  зборів  у  доходи зведеного бюджету України порівняно з 1997 роком".

 

     Я вважаю,  що це надзвичайно важлива,  принципова норма,  щоб проводити,   так   би   мовити,  бюджетний  моніторинг.  Її  можна редакційно підправити і записати в "Перехідних положеннях".

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     МIТЮКОВ I.О. Можливо, краще не по галузях промисловості, а по товарних групах. Акцизний збір справляється з такою класифікацією. Це буде правильно.

 

     ГОЛОВА. Можна й так, по товарних групах.

 

     Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 263.

 

     Депутат Москаленко роздав пропозиції завчасно.  Він  пропонує до  статті 27 таку норму:  "Встановити,  що зарахування податку на додану вартість та акцизного  збору  з  вітчизняних  товарів,  які надходять  понад  встановлені нормативні розрахунки,  здійснюється відповідно:  50 відсотків - до державного  бюджету  України  і  50 відсотків  -  до  місцевих  бюджетів  Автономної  Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя. Дозволити використовувати ці кошти  на  соціальний  захист  населення  та  утримання соціальної сфери".

 

     Ми пропозицію про акцизний збір проголосували, ви пам'ятаєте. А тепер мова йде тільки про ПДВ.

 

     Iгоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Я вже висловлювався з цього приводу. Це питання треба дуже уважно відпрацювати, тому що в різних областях ситуація з ПДВ може бути різною. По деяких областях буде дебітовий залишок. Як його ділити?  Збільшувати відшкодування в обласний бюджет?  Ні, ми забираємо в державний бюджет і повністю відшкодовуємо.  Давайте опрацюємо цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Тоді  давайте  доручимо   міністерству   фінансів   і комітету  доопрацювати  цю  пропозицію  і  внести її на остаточний розгляд.  Якщо є можливість.  Ми не втручаємося в баланс.  Ідеться про понадпланові кошти,  непередбачений надлишок...  (Шум у залі). Так от ви й внесете цю пропозицію, бо змінюється механізм дії ПДВ. Тут не можна застосовувати різні підходи.  Або він діє таким чином у всій державі, або не діє зовсім.

 

     Але саму  пропозицію  як  стимул  для  місцевої  влади   щодо податкових надходжень можна розглядати окремо.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про доручення Міністерству фінансів і комітету розглянути цю пропозицію.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Валентин Петрович Яковенко пропонує до статті 8 додати  таке: "у  межах  видатків  розділу 16 статті 7 (там ідеться про сільське господарство і так далі) збільшити до 10 мільйонів гривень видатки на  державну  підтримку  селянських (фермерських) господарств".  У додатку передбачено 3 мільйони,  а він пропонує збільшити з  трьох до   десяти.   Валентине   Петровичу,  як  спеціаліст  (я  вважаю, прекрасний спеціаліст) скажіть,  будь ласка,  за рахунок чого,  де взяти ще 7 мільйонів гривень? Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО В.П.,  заступник міністра агропромислового комплексу і продовольства України (Дунаєвецький виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановні  депутати!  Я  пропоную  збільшити  видатки  на підтримку селянських (фермерських) господарств у межах розділу 16, дати  доручення  Кабінету  Міністрів,  і  ми  відпрацюємо,  з яких розділів. Я не пропоную збільшення у межах розділу 16.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію щодо доручення.

 

     "За" - 117.

 

     Пропозиція не підтримується.  Але не тому,  що депутати проти підтримки й захисту фермерів, а тому, що обсяг видатків по розділу 16 усього 447 мільйонів гривень.  Там просто  нічого  ділити.  Тим паче  що  є  сумніви  щодо  джерел  покриття  частини  позицій (це пов'язано з приватизацією тощо).

 

     Ми не повинні обдурювати фермерів.  Записано зараз 3 мільйони

- давайте використовувати їх. Розглянуто це питання.

 

     Ще одне  надзвичайно важливе питання.  У бюджеті 1997 року на функціонування державної  комісії,  створеної  згідно  з  рішенням Верховної   Ради   для  вивчення  обставин  діяльності  ОУН-УПА  і відповіді на це болюче питання,  яке часто виникає  тут,  у  залі, було передбачено 200 тисяч гривень.

 

     Так от  для  того щоб ця комісія,  створена у складі Кабінету Міністрів постановою Кабінету Міністрів,  могла щось робити, треба цю  суму  зберегти.  Я  навіть  не  кажу,  за  рахунок яких статей покривати  ці  видатки,  оскільки  навіть  якщо  ми  їх   запишемо додатково,   вони   абсолютно  не  змінять  розмір  дефіциту.  Тож обов'язково треба записати. Інакше ми весь час будемо говорити, бо одними  це питання вже вирішене,  іншими не вирішується.  Має бути висновок державної комісії.

 

     Це пропозиція депутата Юхимчука.  Він два роки  займався  цим питанням,    підготував   варті   уваги   матеріали,   які   треба проаналізувати у тій же комісії.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.  Прошу  підтримати.  200 тисяч  гривень  -  це  не  гроші  в межах навіть нашого злиденного бюджету.   Це   кошти   для   державної   комісії,   яка   повинна функціонувати.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Хто хоче правди, той голосує.

 

     "За" - 235.

 

     Григорію Васильовичу, спасибі за підтримку.

 

     Далі. Депутат  Худомака  пропонує  включити  до закону статтю такого змісту:  "У разі внесення Верховною Радою,  урядом змін  до законодавчих та нормативних актів,  що ведуть до зменшення доходів або збільшення  видатків  місцевих  бюджетів  протягом  бюджетного року, витрати коштів місцевих бюджетів компенсуються органом, який затвердив ці зміни, не пізніше місячного терміну після введення їх у  дію.  За  умови  нездійснення  відшкодування дозволити обласним радам проводити взаємозаліки по загальнодержавних доходах на  суму названих витрат бюджету області".

 

     Станіславе Альбіновичу, будь ласка.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Шановні народні депутати!  Ця норма дублює норму,  яка передбачена в Законі про бюджетну  систему.  Вона  там визначена і повинна діяти.

 

     А щодо заліків - це вже механізм. Це неправова норма.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  це  норма  чинного  закону,  то  її не гріх повторити і в цьому  законі.  Зіславшись  на  чинний  закон,  так? Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 185.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 193.

 

     Оскільки ця норма є в чинному законодавстві,  то ніхто не має права її не виконувати (Шум у залі).

 

     До цієї позиції? Анатолій Іванович Москаленко. Будь ласка.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з   питань   бюджету   (П'ятихатський   виборчий  округ, Дніпропетровська область).  Дякую. Ця норма, справді, діє. Та коли приходять з прокуратури,  перевіряють,  як виконується бюджет, і в законі про бюджет цієї норми немає, то на той закон, який діє і на який  посилається  міністр,  ніхто не зважає.  Тому я наполягаю на тому,  щоб ця норма  була  підтверджена  в  Законі  про  Державний бюджет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю ще раз на голосування.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дайте слово Германчуку.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  у зв'язку з тим що ця норма не суперечить чинному законодавству, то немає гріха її підтвердити.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Та я її не бачив. Я хочу подивитися на неї. Які взаємозаліки? Про що ми говоримо?

 

     ГОЛОВА. Іде голосування.

 

     "За" - 184. Не підтримується.

 

     Будь ласка, депутате Германчук.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.   Шановні   народні   депутати!  У  чому  суть проблеми?  Я не  хочу  називати  по  прізвищах,  скільки  народних депутатів  обстоюють  ідею взаємозаліків.  Та я не так давно був у Хмельницькій області, і там, вибачте, зарплату лікарям уже платять гноєм.  Це я веду до того, що через подібні заліки і державного, і місцевих  бюджетів  ми  довели  рівень  бартерних  операцій  (Ігор Олександрович  може підтвердити) до 50 відсотків і більше.  А ми ж говоримо про виплату пенсій, заробітної плати і так далі...

 

     Пропозиція уряду  чітка:  покінчити  з  цим  злом.  Далі  так тривати не може, якщо йдеться про якесь виконання бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція була. Ставлю її на голосування ще раз. Але беріть до уваги й аргументацію Германчука. Будь ласка.

 

     "За" - 117.

 

     Пропозиція багатьох  депутатів,   у   тому   числі   депутата Бобриньова,   яка   вчора  дебатувалася,  стосується  позиції  597 додатку.  Ідеться  про  60  мільйонів  гривень  для   фінансування Комітету  з  питань  розвідки  при Президентові.  Пропозиція така. Функціонально ці роботи  здійснюються  через  Управління  розвідки Міністерства   оборони,   Управління  розвідки  СБУ  і  Управління розвідки прикордонних військ.  Тому треба залишити там 2 мільйони, наскільки  я  пам'ятаю,  на апарат,  який здійснює координацію.  А решту фінансування провести пропорційно  через  бюджети  відомств, які я назвав.

 

     Щодо інших  видатків - 15 мільйонів - ми вчора проголосували, давайте не порушувати це питання.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 200.

 

     Я хотів би,  щоб ми аргументували  цю  позицію  з  юридичного погляду.

 

     Депутате Лавринович, ви писали норми Конституції, будь ласка. За ним - депутат Чорноусенко. Він теж знає цю систему.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух  України.  Я  просив  би,  щоб позиції,    які   стосуються   розпорядників   бюджетних   коштів, максимально відповідали нормам Конституції і чинного законодавства України.  У  нас  серед  цих  розпорядників  є  перелік  тих,  хто передбачений або законами України окремо,  або нормативними актами Кабінету Міністрів і Президента України.

 

     У даному   разі   мова   йде   про   кошти,  які  раніше  вже передбачалися чинним законодавством України.  Зараз є  пропозиція, щоб  вони  були  зведені  під  одне  керівництво.  Це краще знають фахівці, які займаються цими проблемами.

 

     З погляду  законодавства  можливі  різні   варіанти.   Та   я підтримую   пропозицію  Комітету  з  питань  оборони  і  хотів  би принагідно сказати,  що в цьому розділі (ми вчора також дебатували це  питання) ми маємо вписати поруч з Києво-Могилянською академією і Національним університетом імені Тараса Григоровича Шевченка  ще одного   розпорядника  бюджетних  коштів  -  Національну  юридичну академію імені Ярослава Мудрого.  Тут говорили,  що указу про  неї немає. Так от указ такий є.

 

     Прошу підтримати Комітет з питань оборони і не забути позицію про Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорноусенко.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий округ, Харківська область). Учора ми проголосували за те, щоб доручити комітетам розглянути це питання й доповісти сьогодні. Ми зверталися до керівника Комітету з питань розвідки Сніжка,  він не   дав  нам  розподілу  сум  по  кожній  з  цих  структур.  Тому пропонується (Олександр Олександрович цілком правий) проголосувати за  те,  щоб  ці  60  мільйонів  гривень розділити між структурами розвідки  Служби  безпеки,  Міністерства  оборони  і  Прикордонних військ  пропорційно сумам,  які були затверджені їм у бюджеті 1997 року, тому що бюджет силових структур на 1998 рік не збільшився.

 

     ГОЛОВА. Зберігши    позицію    координуючого    органу,    як пропонується в проекті бюджету.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу її підтримати. Тут усе зрозуміло. Розрахунки є.

 

     "За" - 194.

 

     Була пропозиція для координуючого органу зберегти  1  мільйон із  тих  2 мільйонів,  що були записані.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 176. Не підтримується.

 

     Прошу уваги!  За останніх  два  роки  склалася  система  цієї роботи.  Використовуються структури тих бюджетних організацій, які тут  називаються,  але   координація   здійснювалася   відповідним органом,   створеним   при  Президентові.  Пам'ятаєте,  ми  навіть передавали йому частину  недобудованого  приміщення,  що  було  на балансі  Верховної  Ради.  На координаційну роботу проектом,  який вніс уряд,  передбачено 2 мільйони,  наскільки я пам'ятаю. А решту депутати   пропонують   закріпити   за   розпорядниками  бюджетних ресурсів.

 

     Таким чином,  ми не руйнуємо систему,  але чітко говоримо, що бюджетними  ресурсами  розпоряджається міністр оборони,  керівники Служби безпеки і Прикордонних військ.  Тут не буде  конфлікту  між гілками   влади,   як  хтось  хотів  пояснити,  або  посягання  на повноваження органу, який створено.

 

     Я дуже вас прошу, підтримайте цю пропозицію.

 

     "За" - 208.

 

     Я розумію,  що частина депутатів  у  разі  невирішення  цього питання  блокуватиме бюджет (Шум у залі).  Одну хвилинку.  Дехто з депутатів  вносив  пропозицію  не  записувати   там   слова   "при Президентові".  Але  Президент  згідно  з Конституцією - Верховний головнокомандувач,  і ця структура може бути створена  тільки  при Верховному головнокомандувачі.

 

     Я прошу  вас,  попри всілякі критичні зауваження,  виходити з того,  що  є  система  забезпечення  цієї  державної   функції   і відповідає  за  неї Президент.  Тож треба це залишити.  А стосовно розпорядження конкретними бюджетними ресурсами ми визначаємося.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 250. Приймається.

 

     Депутата Яковенка  вчора  з  поважних  причин  не   було   на засіданні  Верховної  Ради,  але він уважно спостерігав за роботою парламенту і змушений висловити  те,  що  я  теж  можу  повторити: учора,  відмовивши  у фінансуванні на пропозицію уряду 4 мільйонів гривень...  (Шум у залі).  Ігоре Олександровичу, я думав, що ви не залежний від міністра Кабінету Міністрів.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Це   була  пропозиція  не  уряду,  а  народних депутатів:  взагалі зняти  фінансування.  Я  можу  повторити  свою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Народних депутатів, так.

 

     Зрозуміло. Передбачалося   все-таки   проголосувати   позицію фінансування УНКМО - 4 мільйони гривень.  І мова навіть не стільки про  це,  бо  воно  в  додатках  передбачено,  як про те,  що ці 4 мільйони треба вивести з підпорядкування  Міністерства  у  справах молоді,  записавши  окремою позицією.  Це дріб'язкові кошти,  вони передбачені.

 

     ДОВЖЕНКО В.І.,  міністр у  справах  сім'ї  та  молоді.  Прошу слова, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   не  вмикайте  мікрофон  до  того,  як отримаєте слово.

 

     Пропозицію депутата   і   багатьох   депутатів   ставлю    на голосування. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 117.

 

     Валентино Іванівно, будь ласка.

 

     ДОВЖЕНКО В.І.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Рік тому створено Міністерство у справах  сім'ї та  молоді,  яке опікується сім'ями,  дітьми,  молоддю та реалізує молодіжну політику через 370 центрів соціальних служб для  молоді, що з 1993 року функціонували при колишньому міністерстві у справах молоді та спорту.  У галузі також є 120 центрів зайнятості молоді, центри реабілітації дітейінвалідів,  54 притулки для неповнолітніх (а в нас тільки за дев'ять місяців цього року виявлено на  вулицях 18  тисяч  безпритульних  дітей).  Крім  того,  наше  міністерство співпрацює із майже  100  жіночими  громадськими  організаціями  і майже  400 молодіжними організаціями.  Фактично це сфера інтересів кожного другого громадянина України.

 

     Я працюю міністром лише  три  місяці.  Повірте,  що  це  дуже складна і непроста галузь. Єдиним джерелом реалізації законодавчих актів і програм галузі є розділ 206 "Молодіжні програми".

 

     Бюджетом на 1997 рік для реалізації всіх заходів міністерства було передбачено 7,6 мільйона гривень. У цьому році уряд теж надав 7,8 мільйона. Комітет з питань бюджету запропонував більше, і уряд знайшов  можливість  додати ще 4 мільйони для підтримки насамперед молодіжних громадських  організацій,  у  тому  числі  Українського національного комітету молодіжних організацій.

 

     У нас  усього 43 молодіжні організації всеукраїнського рівня, 30 із них входять до УНКМО,  близько  400  молодіжних  організацій регіонального рівня,  160 із яких входять до УНКМО. Повторюю, уряд знайшов можливість збільшити фінансування на 4 мільйони гривень.

 

     Шановні друзі,  я  вас  дуже  прошу,  підтримайте  пропозицію уряду,  погоджену з комітетами з питань бюджету і з питань молоді, спорту і туризму.  Якщо  ви  цього  не  зробите,  то  завтра  1800 працівників  центрів соціальних служб для молоді (серед них - 1300 жінок) доведеться просто відправити на вулицю.

 

     Шановні друзі!  Не можна ж так робити,  ми зовсім  не  будемо тоді  працювати  з  молоддю.  Проголосуйте,  будь ласка,  за ці 11 мільйонів, які запропонував уряд разом з комітетами (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Дякую. Прошу уваги!

 

     Валентина Іванівна сказала все правильно.  Другий  рік  існує міністерство. Чотири місяці його очолює Валентина Іванівна.

 

     На фінансування молодіжних програм передбачалося 7,6 мільйона гривень.  Посягань з боку парламенту на ці програми  немає.  Тепер з'явилася  інша  цифра.  Це  просто УНКМО із його бюджетом,  що до цього функціонував  самостійно,  намагається  перебрати  під  своє управління    міністерство.   Це   однаково,   що   підпорядкувати Міністерству  культури  і  мистецтв  Спілку  журналістів,   спілки письменників, театральних діячів. Це неправильно.

 

     Якщо ми   говоримо   про  самостійність  молодіжного  руху  і врахуємо,  що  до  складу  УНКМО  входять  більше  30   молодіжних організацій   (вони   самі   його   створили),  то  нехай  вони  й функціонують самостійно, не посягаючи на молодіжні програми. Ми до цього питання ще повернемося, Валентино Іванівно.

 

     Тобто в   додатку   УНКМО   треба   вивести  зпід  управління міністерства і кошти  на  його  фінансування  передбачити  окремим рядком. Це 4 мільйони гривень.

 

     От суть пропозиції. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 200.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Яковенко. Будь ласка.

 

     Валентино Іванівно,  я  ще  раз  вам кажу:  ми повернемося до питання про молодіжні програми. Не хвилюйтеся.

 

     Будь ласка, говоріть.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.  Уважаемые коллеги!  Я прошу очень  внимательно меня  выслушать.  За  четыре  года  у  нас сменилось три министра. Сложно было работать по всем позициям,  потому что за каждый рубль для  молодежных  программ  мы  здесь  бились вместе с вами не один день.

 

     К сожалению,  сегодня сложилась  конфликтная  ситуация  между организованным  молодежным  движением и министерством.  Почему она возникла?  У нас есть всеукраинские молодежные организации.  У них разные политические взгляды,  но они находят общий язык и живут по принципу:  "Мы - разные,  но равные".  В  этой  группе  ребят  две организации НДПУ, которые поддерживают именно такую позицию.

 

     Комитет по   вопросам   молодежи  совместно  с  Комитетом  по вопросам бюджета изыскали дополнительно 7  миллионов  гривень  для финансирования  этой организации.  Это сверх средств на молодежные программы.  Но министр настаивает на том, чтобы все эти деньги шли в распоряжение министерства.

 

     Но уже   есть   горький   опыт:  провели  конгресс  молодежи, выбросили на ветер 600 тысяч гривень, но даже в конце заседания не обсудили программу работы с молодежью.  Молодежь ушла возмущенная. Я не понимаю,  почему сегодня "Сузір'я" - откровенная  организация НДПУ  - профинансирована на 93 процента,  финансируется молодежный жилищный фонд,  который организован членами НДПУ.  Если  мы  хотим жить  в  демократическом  поле,  почему  не даем возможности нашей молодежи самой выбирать?  Можно ведь  последовать  опыту  западных стран,  когда  каждый  контролирует  друг  друга (Рух контролирует комсомольцев,  комсомольцы - НДПУ,  НДПУ - "Центр" и так далее), и реально   воплощать   в   жизнь  программы.  Причем,  подчеркиваю, государственный контроль осуществляется  со  стороны  лицензионной комиссии,   работающей   при   министерстве,  которая  лицензирует программы и так далее.

 

     Я вас  очень  прошу  поддержать  предложение  о  том,   чтобы выделить  эту сумму - 4,8 миллиона гривень (а я могу сказать,  где взять даже 7 миллионов гривень) отдельной строкой для  Украинского национального комитета молодежных организаций.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію і прошу її підтримати. Помилки не буде.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Була пропозиція  голосувати  поіменно.  Я  поставлю   її   на голосування, але перед тим прошу проголосувати ще раз непоіменно.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 194.

 

     На вимогу  депутатів ставлю на голосування пропозицію про те, щоб голосувати поіменно. Будь ласка.

 

     "За" - 139. Прийнято.

 

     Будь ласка, депутате Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань правової  політики  і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Шановні колеги!   У   нас  з'явилася  унікальна  можливість  проголосувати абсолютно незаідеологізоване  питання.  Об'єдналися  34  молодіжні організації   різного   політичного   спрямування,  з  яких  12  - організації регіональні. Зараз ми вирішуємо їх долю.

 

     Якщо ми,  дорослі (а  я  вважаю,  що  ми  повинні  підтримати молодь,   яка   є   різна  за  політичними  поглядами),  зараз  не проголосуємо цей рядок,  це засвідчить наше ставлення до молоді. Я просив   би   підтримати   цю  організацію,  і  саме  так,  як  це пропонується.  Сьогодні є змога  проголосувати  за  самоврядування молоді. Іншої можливості ми не знайдемо, тим більше що є державний контроль за витрачанням цих коштів.

 

     ГОЛОВА. Маріє  Яківно,  проголосуйте  ви  -  і  ми   за   вас проголосуємо...

 

     Ще раз ставлю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 192.

 

     Я забув  попередити,  що було голосування поіменне,  ми перед цим проголосували (Шум у залі).  Я винен, що не попередив, тому ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 193.

 

     Будь ласка,  висвітіть  результати.  Комуністи  -  50  з  57; "Центр" - 13 з 25;  селяни і соціалісти - 24 з 30;  МДГ - 13 з 20; "Єдність"  -  14 з 19;  "Реформи" - 18 з 21;  "Аграрники" - 8 з 19 (там,  до  речі,  ваша  молодіжна  організація   теж   записана!); "Незалежні" - 8 з 13;  Рух - 14 з 20; "Соціально-ринковий вибір" - 9 з 14... і інші.

 

     Ігор Олександрович Мітюков. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,   шановні   народні депутати!  Я  розумію,  чому це не проходить.  Учора ми віддали ці кошти  на  інше,  і  частина  народних   депутатів   із   цим   не погоджується.  Тому спочатку давайте визначимося, чи ми скасовуємо попереднє рішення і відновлюємо  цю  суму,  чи  йдеться  про  нове фінансування.  Давайте визначимося,  з якої суми виходимо,  і тоді можна  голосувати.  Взагалі   я   вважаю,   що   треба   відновити фінансування, яке передбачалося.

 

     ГОЛОВА. Тоді я ставлю на голосування пропозицію без цифри,  а гроші ми потім пошукаємо разом.

 

     МІТЮКОВ І.О. Відновити молодіжні програми.

 

     ГОЛОВА. Не   про   те   мова.   Ідеться   про   виведення   з підпорядкування  Міністерства  у  справах сім'ї та молоді УНКМО як незалежної   організації   для    її    самостійного    бюджетного забезпечення.  Цифру ми проголосуємо окремо,  а зараз проголосуємо тільки принцип (Шум у залі). А як же досі контролювали?..

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     Увага! Цифра не голосується.

 

     "За" - 191.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ С.В.   Депутатская   група    "Реформы",    партия "Громада". Уважаемые коллеги! Проблема заключается в том, что надо найти источник финансирования.  Он есть,  хотя  довольно  спорного характера  -  так называемый Фонд содействия молодежному жилищному строительству.  Этой коммерческой организации,  которая  выступает заказчиком строительства, почему-то даются деньги для кредитования молодежного строительства.  Вместо  того  чтобы  дать  эти  деньги непосредственно представителям молодежи.

 

     На вопрос,   который   здесь  задали:  кому  конкретно  будут строиться квартиры,  - ответа мы не получили.  И  понятно  почему. Руководит  этой  организацией  структура определенной политической направленности,  именуемая   партией   власти,   а   конкретно   - Народно-демократическая партия.

 

     Поэтому я  предлагаю  из  20  миллионов  гривень  выделить  4 миллиона,  или сколько там мы хотим для УНКМО,  и предоставить эти деньги реально для молодежных программ.

 

     ГОЛОВА. І   11   мільйонів   -   на  молодіжні  програми  під координацію міністерства через місцеві ради.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ С.В.  А   средства   для   молодежного   жилищного строительства  направить  через  местные советы для предоставления жилья очередникам - представителям молодежи.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію в цілому.  У тому числі  Міністерству  у  справах  сім'ї та молоді - 11 мільйонів на молодіжні програми.  І тоді  немає  суперечки  з  приводу  тих  11 мільйонів, які проголосували. Усе гаразд. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 189.

 

     Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий   округ,   м.Київ).   Шановні   колеги!   Я   дуже  прошу заспокоїтися.  Суть пропозиції полягає в тому,  щоб, власне, через місцеві  ради  розвинути  молодіжний  рух.  Але  щоб  це  не  була монополія однієї політичної партії. Я думаю, ніхто в цьому залі не зацікавлений,  щоб  уся молодь збиралася лише під прапорами НДП за державні кошти як такі. Оце - суть проблеми.

 

     Шановні колеги!  Я звертаюся до всього залу: невже в нас нема ніякої гордості,  невже ми згодні,  щоб молоддю керувала однаєдина партія? Невже в нас нема волі перебороти монополію однієї партії?

 

     Я думаю,  це до честі наших депутатів - проголосувати за  те, щоб гроші йшли через місцеві ради. Це буде по совісті.

 

     ГОЛОВА. Ще  раз ставлю на голосування пропозицію,  відповідно до  якої  11  мільйонів  гривень   зберігається   за   молодіжними програмами,  4 мільйони - за УНКМО, але УНКМО не підпорядковується міністерству. Таким чином, усі будуть задоволені. Джерела покриття депутат Єльяшкевич назвав.

 

     Прошу підтримати цю пропозицію.

 

     "За" - 196.

 

     Пропоную дати  доручення комітетам з питань молоді і з питань бюджету  розглянути  цю  пропозицію  і  внести   для   остаточного голосування. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 223.

 

     Прошу уваги!  Ви  пам'ятаєте,  як ми вчора проголосували щодо цих 11 мільйонів гривень? Їх немає.

 

     І як би там від уряду не наполягали,  що не треба виводити  з підпорядкування  абощо,  то це означає,  що всі ті кошти не будуть працювати.

 

     Безперечно, Верховна Рада не допустить потім порушення  того, що  вона  проголосувала.  То щоб усе було справедливо,  треба дати доручення Комітету з питань молоді,  Комітету з  питань  освіти  і бюджетному   комітету   підготувати   пропозиції  для  остаточного розгляду, де все буде чітко розписано і буде передбачено виведення з підпорядкування міністерству незалежної молодіжної структури.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Далі. Шановні депутати! Учора, обговорюючи ситуацію з цінними паперами і даючи відповідні доручення слідчим структурам,  зокрема й слідчій комісії Верховної Ради,  ми дійшли висновку, що поки все це робитиметься,  так би мовити,  під  столом,  у  тіні,  толку  в державі не буде.

 

     Виходячи з  законів про Національну депозитарну систему,  про цінні папери,  про обіг цінних паперів в Україні і  відповідно  до пропозицій Комітет з питань бюджету розглядав пропозицію Державної комісії з цінних паперів та  фондового  ринку  передбачити  на  її утримання,  на  розвиток  системи  для  відкритості  обігу  цінних паперів і фондового ринку 53  мільйони  гривень.  Комітет  знайшов можливість   скоротити  цю  суму  до  40  мільйонів.  Якщо  ми  не забезпечимо  умов  для  функціонування  цієї  комісії,   створеної відповідно   до   прийнятого  нами  закону,  то  весь  час  будемо розглядати ситуацію,  яку створюватиме  на  ринку  цінних  паперів група зацікавлених людей. Тому ці кошти повинні бути передбачені.

 

     Я просив би Володимира Семеновича підтримати мене в цьому, ви говорили про це напередодні. Проголосувавши сьогодні статтю 18, ми не  голосували  доповнення  до  неї.  А  там  передбачено  лише  5 мільйонів  гривень.  Це  означає,  що  сьогодні  треба  розпустити державну  комісію  і  не морочити голову ні собі,  ні людям,  і не казати,  що ми за реформи, за ринок, за нормальний фондовий ринок, за обіг цінних паперів, за депозитарій і за оці три закони, які ми прийняли.

 

     Тому я дуже прошу проголосувати цю позицію.  Кошти для того в нас ще є, так, Володимире Семеновичу?

 

     Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Согласно  выводам Комитета по вопросам бюджета  в  проекте  бюджета,  утвержденном   в   первом   чтении, предусмотрено  выделить  5  миллионов  300  тысяч  Государственной комиссии по  ценным  бумагам  и  фондовому  рынку  и  на  развитие фондового рынка еще 1 миллион гривень. Мы за это проголосовали.

 

     ГОЛОВА. Ще  один  мільйон?  Тоді  немає чого голосувати.  Ваш комітет і окремо Комітет з питань економічної політики  розглядали це питання.  Ця пропозиція є, документи роздані депутатам. Поки ми не підключимо цю комісію до електронної мережі і не відкриємо весь депозитарний  фонд  і всіх елементів цінних паперів (бо мова йде і про корпоративні цінні папери),  порядку в державі не буде. Тільки це  дає нам можливість навести порядок і одержати реальні кошти до бюджету.

 

     Тому я  дуже  прошу:  треба  передбачити  кошти  на  розвиток депозитарної системи, дати їй можливість функціонувати.

 

     Міністерство фінансів,  звичайно, виступатиме проти цього, бо сьогодні все,  що робиться для  розвитку  не  залежної  від  уряду системи, Кабінет Міністрів, на жаль, блокує.

 

     Прошу проголосувати цю пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми  проти,  тому  що на 100 мільйонів скоротили видатки на органи  влади,  а  40  мільйонів  додаємо.  А  з  якого джерела?

 

     ГОЛОВА. Я зараз поясню.

 

     "За" - 211.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Станіславе Альбіновичу,  не диригуйте, будь ласка, тут зарплату мені платять.

 

     Іде голосування. Увага.

 

     "За" - 214.

 

     Я ще раз повторюю, уряд протестуватиме проти цього.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Та уряд не  протестує.  Треба  фінансувати  цей напрям. Скажіть, за рахунок чого?

 

     ГОЛОВА. Пояснюю.   Чому   Верховна   Рада   зобов'язана  була скоротити  видатки  на   державне   управління?   Тому   що   воно переобтяжене   невластивими  функціями,  зокрема  й  операціями  з цінними  паперами.  Згідно   з   законом   ці   операції   повинна контролювати Державна комісія з цінних паперів.  Із тієї суми,  що з'явилася внаслідок зменшення на 10 відсотків видатків на державне управління,  ви  пам'ятаєте,  46  мільйонів  ми  віддали,  якщо не помиляюся,  на фундаментальні дослідження і так  далі.  Залишилося 54. Із них я пропоную 40 віддати комісії (Шум у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О. Краще літак побудувати.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку.  Ми й до літака повернемося ще (Шум у залі). Якщо не працюватиме депозитарій цінних паперів, то на літак ніколи не буде коштів,  бо всі кредити йтимуть на цінні папери, на облігації, на доходи банків. Тому треба, щоб ця комісія працювала. Навіщо  ж  ми  закони  приймали?  Ми  три  закони прийняли з цього приводу.

 

     Пропоную проголосувати  за  виділення  цих   коштів,   інакше порядку в державі не буде. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 222.

 

     На пропозицію Германчука ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Хто тут  присутній  від  Комісії  з цінних паперів?  Говорить представник Комісії з цінних паперів. Будь ласка.

 

 

 

     ІВЧЕНКО В.А.,  член Державної комісії  з  цінних  паперів  та фондового ринку України.  Шановні народні депутати! Я хочу сказати буквально кілька слів,  щоб внести ясність. У чому суть питання? У процесі  приватизації і розширення,  так би мовити,  демократичних прав щодо діяльності суб'єктів господарювання на фінансовому ринку в країні виникла така ситуація.

 

     Перше. Понад  кілька  десятків  мільйонів конкретних громадян стали власниками цінних паперів.  Ви самі приймали рішення й добре розумієте,  яким чином це сталося. Спочатку це були приватизаційні сертифікати, потім - акції.

 

     Друге. На сьогодні в  країні  (у  вас  усі  ці  матеріали  є, депутат  Угаров  роздавав  їх,  і  там була довідка нашої комісії) зареєстровано 33,5 тисячі акціонерних товариств.  Проблема в тому, що  відносини  між  отими  десятками  мільйонів  власників,  тобто співвласників,  і оцими акціонерними  товариствами  ніхто  і  ніщо практично не регулює. Усе це функція так званого фондового ринку.

 

     Чому я кажу "так званого"?  Юридично в країні ця проблема вже врегульована.  У  вересні  1995  року  Верховна  Рада   затвердила концепцію  функціонування  та  розвитку фондового ринку.  Минулого року було прийнято Закон про  державне  регулювання  ринку  цінних паперів. У цьому місяці прийнято Закон про Національну депозитарну систему  та  особливості  електронного  обігу  цінних  паперів   в Україні.

 

     Усі ці закони є,  але вони не працюють.  Не працюють тому, що під них немає жодної копійки.  За  обсягом  роботи  це  така  сама система,  як  і наша національна банківська система,  тому що вона обслуговує практично таку ж кількість суб'єктів  господарювання  і таку ж кількість людей.

 

     Дуже добре,  що  в  нас  на  фінансовому  ринку є вже система грошового обігу. Отже, є змога створювати систему фондового ринку, використовуючи   наявну  систему  банків,  у  тому  числі  систему регулювання банків Національного банку України.

 

     Однак лише на виконання Закону  про  Національну  депозитарну систему нам потрібно додатково до того,  що дає Національний банк, 50 мільйонів гривень.

 

     Відповідно до указу Президента,  рішення Кабінету Міністрів у комісії  працює  800  чоловік.  У нас є свої управління в кожній з областей.  Або вони справді працюватимуть,  або не треба  ганьбити саму  ідею,  бо  якщо  нам  не будуть виділені гроші,  то жоден із законів не зможе працювати не тому, що ми погано працюємо, а тому, що  ми  не  можемо утримати людей,  навчити їх,  дати їм необхідне обладнання й таке інше.

 

     Я дуже прошу підтримати пропозицію,  яку  висловив  Олександр Олександрович,   хоча,   зауважу,   цього  лише  наполовину  ледве вистачить на наступний рік.

 

     Комітет з  питань   економічної   політики   розглядав   наші пропозиції  щодо 52 мільйонів гривень на утримання системи комісії і скоротив цю суму до 42 мільйонів.  Між іншим, це скорочення - за рахунок  наших  пропозицій  щодо  навчання  населення  їх  правам, обов'язкам і взагалі того,  що  необхідно  знати  для  нормального користування фондовим ринком.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зараз я ще раз поставлю це на голосування.  Хто хотів зрозуміти,  тепер уже має достатню інформацію. Опустіть руки, будь ласка.

 

     І ще раз звертаю увагу на те, що урядові структури і створена указом Президента спеціальна  робоча  група  (по-моєму,  зараз  цю структуру  очолює  Кузнєцов,  колишній  помічник  Президента)  теж займаються цим питанням.  І всі обороти цінних паперів регулюються окремими  рішеннями,  а  не  стають відкритими,  прозорими,  як це визначено законом.

 

     Тому треба реалізувати прийняті нами закони.  Для того щоб їх реалізувати,  треба  виділяти  кошти в бюджеті,  інших можливостей немає.  Тому я ще раз ставлю на голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка: 40 мільйонів гривень! Іде голосування, прошу.

 

     "За" -220.

 

     Вікторе Івановичу,  голосуйте,  не розмовляйте! Ще раз ставлю цю пропозицію на  голосування,  будь  ласка.  Джерела  покриття  я назвав. Іде голосування. Зараз...

 

     "За" - 220.

 

     Тоді я  пропоную  проголосувати  доручення комітетам з питань базових галузей,  з питань економічної політики та з питань банків і банківської діяльності розглянути це питання окремо і внести нам свої пропозиції.  Але, ще раз повторюю, якщо ми не виведемо з тіні обіг  цінних  паперів,  то матимемо щорічне зростання внутрішнього боргу на 3 мільярди гривень. Будь ласка.

 

     Йде голосування. Голосується доручення.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     Я хочу  продивитися,  чи  нічого   не   пропустив.   Депутати Павловський,   Гуров,  Анісімов,  Сергієнко  пропонують  доповнити законопроект такою статтею:  "Передбачити в бюджеті направлення 10 відсотків  внутрішніх  і  зовнішніх  запозичень  безпосередньо  на розвиток  пріоритетних  галузей  промисловості,  в  тому  числі  3 відсотки  на  розробку  проектів  санації та розвитку підприємств, стратегічних планів галузей і  техніко-економічного  обгрунтування зареєстрованих законопроектів".

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу, що ви скажете?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Зовнішні  і  внутрішні  запозичення  входять  у загальний ресурс фінансування,  який  ми  затвердили,  і  він  уже розписаний. Тому ця пропозиція практично не може бути реалізована.

 

     Ніколи не  треба  пов'язувати  джерело  доходів  з  напрямами використання  всіх  податків.  Якби  ми  дійсно  могли   скоротити видаткову  частину,  тоді  можна було виділити відповідні кошти на пріоритетні  галузі.  Сьогодні  ж,  якщо   Міністерство   фінансів запозичає якусь суму грошей, ми одразу ж видаємо їх на дотації або на  погашення  заборгованості  із  заробітної  плати.  Запозичення формують загальний ресурс.

 

     ГОЛОВА. Депутат   Павловський   зробить  обгрунтування,  і  я поставлю на голосування дві позиції.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні колеги!  Хочу  звернути увагу на те,  що наш уряд бере дуже багато запозичень від міжнародних фінансових організацій,  угоди про  які ми  потім  ратифікуємо.  А  в  угодах  цих  написано,  що ці кошти забороняється використовувати на закупівлю українських  товарів  і взагалі   вкладати  в  наше  виробництво.  Тому  ми  й  пропонуємо встановити,  що  10  відсотків   від   усіх   запозичень   повинні використовуватися для фінансування наукомістких галузей, які після вкладення гривні дадуть десять гривень прибутку, тобто галузі, які створюють джерело відшкодування.  Сьогоднішні ж запозичення ведуть тільки до зростання боргу і  не  створюють  джерел  відшкодування. Подальше  наростання  боргу неприпустиме.  Оскільки наш уряд живе, скажемо так,  за меморандумом з Міжнародним валютним фондом,  який нами  не  ратифікований і в якому не відображаються інтереси нашої держави (якось один  їхній  високопоставлений  представник  сказав мені:  "А  ваш  же  уряд  не  формулює  умов кредиту"),  ми хочемо допомогти нашому уряду сформулювати  умови  кредитів  в  інтересах держави і таким чином зихистити свою державу.

 

     Тому я  пропоную  сформулювати  вперше  в  житті  ці  умови в інтересах нашої держави. Прошу підтримати нашу пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Так умови ставить той, хто дає гроші, а не той, хто їх бере...

 

     ГОЛОВА. Ну, ви тут не зовсім праві, Ігоре Олександровичу!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  нам  же ж ніхто не заважає,  якщо  у  нас  є  наукомістке  виробництво   з   великими перспективами, залучати ці кошти...

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,  зачекайте.  Ви  не  говоріть зразу,  так  би  мовити,  в  режимі  реального  часу,  як  кажуть, соціологи.  Справа  в  тому,  що ви ж помилилися відразу.  Якщо ми робимо внутрішнє  запозичення,  то  визначаємо  на  що.  Ми  також визначаємо  і  під  що.  І  тому  є  така  пропозиція.  Щоб  це не суперечило бюджету,  пропустити слово "в бюджеті", тобто написати: "Передбачити  направлення  10  процентів  внутрішніх  і  зовнішніх запозичень..." і далі за текстом. Чому я так кажу? Тому що коли ми говоримо про обсяги запозичень,  то вважаємо, що це повинно бути в бюджеті,  не розшифровуючи механізм. А уряд тоді гратиме з цінними паперами.  Я ще раз кажу, ми це не передбачаємо. Якщо ми говоримо, що 10 процентів  запозичень  використовуються  у  тій  сфері,  яку пропонують депутати, то це порушення.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Так   що   ж   ви   пропонуєте?   Запропонуймо використовувати за напрямами видатків,  але ми їх усі  затвердили. Ми  збалансували  дохідну  і  видаткову  частини.  А  зараз ви нам пропонуєте збільшити видаткову. За рахунок чого?

 

     ГОЛОВА. Ще раз повторюю,  Ігоре Олександровичу... Будь ласка, ви  до  цієї  позиції  не  доходили раніше.  Йдеться про ті обсяги видатків,  які проголосовані по галузях.  Ще раз повторюю,  це вже профінансовані видатки по галузях.  Ну,  записано, що ж тут ще вам повторювати? Я зараз назву вам.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Зовнішні і внутрішні запозичення  беруться  для фінансування дефіциту бюджету,  вони формують загальний ресурс. Це все одно,  що в котел кружку води вилити й  перемішати.  Неможливо визначити,  ця  гривня  зовнішня  чи  внутрішня,  це  з  загальних ресурсів бюджету.  Просто не можна цю норму  прийняти,  бо  її  не можна буде ні виконати, ні проконтролювати.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу!  Ідея  у  депутата  Павловського правильна, цілком правильна ідея!  Але реалізувати її через механізм  бюджету не можна.

 

     Я прошу це не голосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Можна  дати  доручення уряду працювати саме над залученням кредитів для фінансування цих пріоритетних галузей.  Це було б правильно.

 

     ГОЛОВА. Проголосуємо цю пропозицію.  Ну, чекайте! Я ж не чую, що ви кажете! А ви кажете, мабуть, правильно.

 

     Ставлю на голосування пропозицію Мітюкова.  Будь ласка.  Будь ласка, як доручення урядові.

 

     Голосується пропозиція Мітюкова. Голосуйте!

 

     "За" - 216.

 

     Ну, тоді...  Уряд  і  так повинен це робити,  це його основна функція.

 

     МІТЮКОВ І.О. Добровільно беремо на себе таке зобов'язання.

 

     ГОЛОВА. Увага!  Увага! Депутат Ковтунець пропонує... Оскільки ми   вчора   проголосували   виділення  15  мільйонів  гривень  на фінансування національної програми інформатизації,  то це саме  на ці  цілі й передбачено.  Ще раз повторюю:  ми проголосували за те, щоб виділити додатково на розвиток науки 46 мільйонів  гривень,  у тому числі й для фундаментальних досліджень у розрізі національної програми інформатизації.

 

     А якщо  там  будуть  установи  Академії  наук,  то  вони   на договірних  умовах  укладуть  договори  з прикладними інститутами. Іншого не може бути.  Ми 15 мільйонів гривень більше не  знайдемо. Слово депутатові Ковтунцю.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Шановні   колеги!  У  пропозиції  бюджетного комітету  йшлося  про   необхідність   фінансування   національної програми  інформатизації.  Сьогодні ми голосували за те,  що із 46 мільйонів гривень  загального  збільшення  видатків  на  науку  15 мільйонів  мають  бути  призначені  для  фінансування національної програми  інформатизації,   а   31   мільйон   -   фундаментальних досліджень.   Тобто   розділити   цю   суму:  31  мільйон  гривень залишається у розділі 4,  а 15 мільйонів гривень,  призначених для фінансування  національної  програми  інформатизації  перенести до розділу 17.

 

     Пропоную підтвердити це ще раз, оскільки національна програма інформатизації - це інформатизація не тільки освіти і науки,  а й, скажімо,  нашої Рахункової палати.  За ці кошти буде фінансуватися ще багато важливих проектів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ця  пропозиція ставиться на голосування.  Будь ласка. Це не змінює видатків, усе залишається в рамках проголосованого. У рамках проголосованого! Йде голосування.

 

     "За" - 222.

 

     Голосуємо ще раз. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  За ким закріпити ці кошти?  Я хочу тільки,  щоб було...

 

     ГОЛОВА. За Національною академією наук!

 

     МІТЮКОВ І.О. Ну, все правильно. По розділу 17.

 

     "За" - 248.

 

     ГОЛОВА. Прийнято.

 

     Пропозиція групи депутатів такого змісту: "Кабінету Міністрів  України встановити верхню межу цін на вугілля і націнки посередницьким організаціям та забезпечити  контроль  за його   собівартістю"  (депутати  Ямковий,  Даниленко,  Юхновський, Парасунько, Ковтунець та інші) (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Янко проти!  Ставлю  на голосування цю пропозицію!

 

     "За" - 120. Не підтримується.

 

     Пропозиція депутата  Бобриньова  теж  раніше не голосувалася. Він наполягає на тому,  щоб виділити 5  мільйонів  гривень  із  15 мільйонів,  що  передбачались  для  НБР,  на будівництво житла для Прикордонних військ. Одну хвилинку! Ми вчора ці кошти розподілили, їх просто немає в проекті бюджету. Одну хвилинку! Хвилиночку!..

 

     Шановні депутати! Ми внесли багато змін до статей 6 і 7, тому до статей 1, 2, 3, 4 повинні бути внесені корективи. Але перед цим я ще хочу поставити на голосування.

 

     Опустіть руки!  Ну,  ви  мене  просто...  Я  ж  мушу  відразу реагувати на те, що рука піднята. Значить треба припиняти говорити і  надавати  вам слово...  А руки постійно підняті.  Сядьте,  будь ласка!..

 

     Я хочу оголосити свою пропозицію,  яка зводиться до того,  що ми  повинні  доручити  комітету  і Кабінету Міністрів привести всі цифри у відповідність із тим,  що ми тут проголосували.  Я  строго слідкував  за тим,  щоб баланс і дефіцит бюджету не були порушені. Це нам вдалося досягти (Шум у залі).

 

     Ну, сядьте,  будь ласка.  Сядьте,  будь  ласка.  Проголосуємо зараз.  Ми вже проголосували доручення комітетам (і молодіжному, і з питань освіти).  Зрозуміло,  що ці видатки  можна  запропонувати тільки   за   рахунок   цих   коштів.   А   ви  таки  хочете,  щоб проголосували?.. Це не буде прийнято зараз. Ну навіщо? Скажете їм! Спокійно! Ігоре Олександровичу, зачекайте, будь ласка. З тими, хто вигукує з місця, не вступайте в дискусію. Ну, зачекайте, сядьте...

 

     Тому, очевидно,  статті 1, 2, 3, 4 зараз голосувати не можна. Ми  повинні  проголосувати їх після того,  як все буде приведено у відповідність. Ви згодні з тим?

 

     МІТЮКОВ І.О. Так.

 

     ГОЛОВА. Олена Василівна також згодна.  Одну хвилинку! Учора з цього  приводу  виступали  депутат  Мухін  і інші члени оборонного комітету.  Вони пропонували розглянути додатково  ті  питання,  що стосуються   фінансування   Міністерства   оборони.   Ми   знайшли можливість додати на ці потреби 142 мільйони  гривень  за  рахунок введення  нульової  ставки податку на землю.  Але там ще були інші пропозиції. Олександре Івановичу, будь ласка, висловте їх зараз, а представник Кабінету Міністрів прокоментує.

 

     КУЗЬМУК О.І.   Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  На засіданні комітетів Верховної Ради з  питань бюджету   та   з  питань  оборони  і  державної  безпеки  разом  з Міністерством оборони визначена мінімальна потреба Збройних Сил  у коштах.  Вона  становить  3  мільярди 399 мільйонів гривень.  Це - мінімальна потреба!  У проекті бюджету на 1998 рік на  національну оборону  запропоновано  виділити  1,5 мільярда гривень,  із них на потреби Міністерства оборони 1,47 мільярда гривень.

 

     Я хотів  би  внести  пропозиції  щодо  покриття   витрат   на національну  оборону  на  1998  рік.  Погашення  заборгованості за станом  на  1  січня  1998  року  (в  тому  числі   із   грошового забезпечення  та  заробітної  плати)  в сумі 305 мільйонів гривень здійснити  за  рахунок  видатків  Державного  інноваційного  фонду України.  Це  погоджено  з  названими  комітетами  та  з Кабінетом Міністрів.

 

     Міністерство заборгувало  421  мільйон  гривень  за  отримане продовольство,   речове   майно,   озброєння,  військову  техніку, енергоресурси,  товари,  продукцію,  виконані  роботи  та   надані послуги.  Тому  пропонується  передбачити  у  Законі  України  про введення в дію Закону України про державний бюджет таке положення: "Враховуючи  обмеженість  видатків на Національну оборону у 1997 і 1998 роках здійснити погашення заборгованості Міністерства оборони за  отримане  продовольство,  речове майно,  озброєння,  військову техніку,  енергоресурси,  товари,  продукцію,  виконані роботи  та надані послуги, що склалася на 1 січня 1998 року, шляхом її заліку в рахунок заборгованості (недоїмки)  по  податках  і  обов'язкових платежах  до  державного  бюджету  України  станом на 1 січня 1998 року,  за наслідками чого внести відповідні  зміни  до  показників доходів і видатків бюджету України на 1997 рік" (Шум у залі).

 

     Сплата земельного  податку...  Дозвольте  ще  раз  від щирого серця подякувати за це ваше рішення...

 

     Слід врахувати пропозиції Комітету з питань бюджету Верховної Ради  України про збільшення видатків на національну оборону на 50 мільйонів гривень.

 

     Економічна та господарська діяльність  Збройних  Сил  України дасть   змогу   отримати   242,8  мільйона  гривень  додатково  до асигнувань,  передбачених проектом Закону  України  про  Державний бюджет України на 1998 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, говоріть.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ну, що тут скажеш?.. (Сміється).

 

     КУЗЬМУК О.І. Я дві доби сидів в обороні!

 

     ГОЛОВА. Ви  міністр  фінансів,  говоріть!  Ви  ці  пропозиції розглядали на засіданні Кабінету Міністрів.  Сьогодні Міністерство оборони  з  обсягом  фінансування  1,5  мільярда  гривень  не може функціонувати!  Це  означає,  що  через  три  місяці  фінансування національної  оборони припиниться,  і тоді нам доведеться сміятися інакше. Тому, будь ласка, які у вас пропозиції з цього приводу?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  я  дуже   серйозно ставлюся  до  цього  питання...  Не  треба вважати,  що я до нього ставлюся поверхово.

 

     ГОЛОВА. Я  розумію,  що  це  нервовий  сміх,  тому   ми   вам вибачаємо. Але говоріть усетаки по суті, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Якщо   говорити   про   взаємозаліки   (а   на сьогоднішній день уже накопичилася певна заборгованість),  то це - прямі втрати для бюджету. Але це єдина пропозиція, яку зараз можна прийняти.  Щодо недоїмки до бюджету, яка утворилася за станом на 1 січня  1998  року:  можна провести відповідні заліки на суму,  яку назвав міністр.  Щодо виділення коштів інноваційного  фонду  -  це повинні вирішувати ви, бо ми ці кошти направили, як ви пам'ятаєте, на погашення заборгованості із соціальних виплат.

 

     Але, якщо врахувати,  що це фактично - сума заборгованості  з виплати грошового утримання, тоді цю пропозицію можна підтримати і розподілити кошти, які надійшли...

 

     КУЗЬМУК О.І. Тільки на грошове утримання...

 

     МІТЮКОВ І.О.  ...науки, культури, освіти, охорони здоров'я... Плюс грошове утримання із тих коштів,  які ми ще вчора віднесли на погашення заборгованості бюджетній сфері.

 

     ГОЛОВА. Я пропоную... Одну хвилиночку!..

 

     МІТЮКОВ І.О. Ці дві пропозиції можна прийняти.

 

     ГОЛОВА. Власна економічна діяльність Міністерства оборони  не потребує  витрат  з  державного  бюджету.  Ці кошти військові собі зароблять.  Нехай працюють.  То,  можливо, ці 242 мільйони гривень можна передбачити?

 

     І я  просив  би  проголосувати цю суму.  У нас ця позиція є в бюджеті. Я зараз просто не можу знайти, де вона...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це сторінка 3,  рядок "надходження  коштів  від реалізації надлишкового озброєння..." - 74,4 мільйона гривень.

 

     ГОЛОВА. Тобто у дохідній і видатковій частинах записати - 242 мільйони гривень для Міністерства оборони. У дохідній і видатковій частинах.   І  міністерство  саме  повинне  заробити  ці  кошти  і використати на свої потреби.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Міністерство   підтверджує,   що    може    це забезпечити...

 

     ГОЛОВА. Це  пропозиція  Міністерства оборони.  Будь ласка,  я прошу підтримати її... Та це не самозабезпечення! Я поясню вам, що це таке. Міністр вам пояснить... і Кабінет Міністрів.

 

     Йде голосування.  Передбачити  і  в дохідній,  і у видатковій частинах замість суми 70 мільйонів гривень 242,8 мільйона гривень. Будь ласка. Це по Міністерству оборони.

 

     Йде голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Тобто  ми  збільшуємо  і  дохідну,  і видаткову частини.

 

     ГОЛОВА. І видаткову частину...

 

     "За" - 212.

 

     Ще раз ставлю  цю  пропозицію  на  голосування!  Ще  раз  іде голосування!

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Щодо взаємозаліку  й  інших пропозицій я прошу дати доручення бюджетному комітету разом з Комітетом з питань оборони  розглянути ці питання окремо.

 

     Ставлю на   голосування   пропозицію  розглянути  ці  питання окремо. Доручення голосується.

 

     "За" - 267.

 

     Ще одна пропозиція,  яка зовсім не зачіпає витратної  частини бюджету. Мова йде, я сказав би, про редакційне уточнення прийнятої статті.  Я не можу зараз це  сформулювати.  Депутате  Найда,  будь ласка, сформулюйте. Будь ласка.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий  округ,  Херсонська  область).  Уважаемые коллеги!   Мы    проголосовали    определенный    об ем    средств инновационного фонда, но не предусмотрели в том числе 50 миллионов гривень на финансирование производства зерноуборочных комбайнов  в Александрии  и Херсоне.  Это предложение подписали 200 человек.  Я прошу вас учесть,  что уже заложена технология. Минимум по 100-150 комбайнов на одном и на другом заводах будет выпущено, если мы это дело проголосуем.

 

     Спасибо (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 198.

 

     Що, ще раз голосувати?

 

     МІТЮКОВ І.О.  А як врахувати  ці  кошти?  Де  їх  показати  в дохідній і видатковій частинах?

 

     ГОЛОВА. Далі.   Пропозиція   Комітету  з  питань  освіти  (її підписали багато депутатів,  я не буду їх називати,  не буду також коментувати). Депутат Шибко говорить. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, так давайте ж повернемося!..

 

     ГОЛОВА. Спокійно...

 

     ШИБКО В.Я. Уважаемые коллеги, прошу внимания! У нас создается какая-то странная ситуация...  У нас среди депутатов 100  учителей ... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Увага!

 

     ШИБКО В.Я.   ...И  в  то  же  время  мы  не  имеем  какого-то устойчивого лобби для отстаивания интересов учителей! То есть это, как говорил парламентский классик, "анонс"!..

 

     Прошу обратить внимание на то, что никакие предложения нашего комитета по увеличению расходов на образование не были  учтены.  Я понимаю,  что  денег  нет.  Поэтому  я  прошу  лишь одно:  чтобы в соответствии с предложением,  которое мы разработали  совместно  с Игорем  Рафаиловичем  Юхновским,  было дано поручение комитетам по вопросам бюджета и по  вопросам  науки  и  образования  внести  на рассмотрение  Верховного  Совета проект закона о введении местного налога  в   размере   3   процентов,   поступления   от   которого использовались  бы  для сферы образования.  Это обеспечило бы,  по нашим подсчетам,  поступление ежегодно 450 миллионов  гривень,  за счет   которых   мы   смогли   бы  как-то  профинансировать  сферу образования. Пожалуйста, обратите на это внимание.

 

     ГОЛОВА. Міністр Мітюков говорить.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати!  На розгляд Верховної Ради  внесено проект закону (він знаходиться зараз у комітеті) про місцеві  податки   і   збори.   Першим   із   місцевих   податків, запропонованих у проекті,  є саме цей комунальний податок,  ставка якого - до 3  відсотків.  Надходження  від  нього  і  пропонується направляти  на  фінансування  освіти.  Впровадження  цього податку забезпечить  надходження  300  мільйонів   гривень   до   місцевих бюджетів,  що  разом  з майже 500 мільйонами гривень,  що сьогодні передбачені   в    проекті    бюджету,    забезпечить    погашення заборгованості  із заробітної плати місцевими бюджетами.  Тому цей законопроект треба розглядати і приймати.

 

     ГОЛОВА. Проголосуймо доручення.

 

     МІТЮКОВ І.О. Доручення треба давати комітетам.

 

     ГОЛОВА. Доручення комітетам про  прискорення  розгляду  цього документа. Йде голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Голосуємо ще  раз.  Та не поспішайте голосувати в цілому.  Ще раз ставлю на голосування пропозицію про доручення.  Ніяких коштів не виділяється... Ну, будь ласка.

 

     "За" - 234. Прийнято.

 

     Далі. Вчора   ми  це  проголосували  222  голосами,  а  потім вирішили,  що  ще  раз  проголосуємо.   Йдеться   про   зауваження Президента  до  Закону  про  Фонд соціального страхування,  де він підкреслює,   що   питання   підпорядкування   Фонду   соціального страхування  і розпорядження його коштами слід вирішувати так,  як це передбачено в законі.  А це  означає,  що  із  статті  5  треба вилучити рядок "збір на обов'язкове соціальне страхування..."

 

     Вчора за  це  проголосували  лише  222  депутати,  бо  не всі розібрались у питанні.  Ще раз  повторюю:  це  відповідає  вимогам зауважень Президента до Закону про Фонд соціального страхування.

 

     МІТЮКОВ І.О.  З  дохідної  і  видаткової  частин  також треба вилучити...

 

     ГОЛОВА. Так, так, саме про це і йдеться.

 

     МІТЮКОВ І.О. Але за умови...

 

     ГОЛОВА. Це   вимоги   Міжнародної   організації   праці,   до відповідної конвенції з цього приводу ми приєдналися.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     Тепер у  мене  така пропозиція.  Будьте уважні!  Прошу уваги. Завтра ми не зможемо розглянути остаточно цей  проект  закону,  це очевидно,  бо  просто  технічно неможливо.  Тому я просив би вашої згоди на те,  щоб  ми  наступного  вівторка,  30  грудня,  провели спеціальне  засідання,  присвячене  розгляду  проекту  бюджету,  і проголосували цей документ в цілому (Шум у залі).  Одну  хвилинку! Або післязавтра, в суботу (Шум у залі). Отже, в суботу?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  провести  це  засідання в суботу...  Зніміть голосування.  Слово депутату  Пустовойтовському (Шум у залі).  Хвилинку!  Сергію Леонідовичу,  ви пам'ятаєте, як у вас у цеху обирали профорга?  Обирають за принципом "аби не мене", щоб хтось інший цю роботу робив, аби не я. Отак ми голосуємо зараз за доручення колезі Пустовойтовському. Ми даємо йому навантаження, але  не  хочемо  запитати,  чи зможе він це зробити,  чи ні.  Будь ласка, Володимире Семеновичу, говоріть.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Во-первых,  это  поручение  не  только бюджетому комитету. Мы проводим второе чтение, и Кабинет Министров в лице министра финансов должен  сказать,  за  какое  время  можно доработать  всю массу тех изменений и поручений,  которые внесены. Мы  готовы   работать   совместно   с   Кабинетом   Министров,   с Министерством  финансов,  но  мы не в состоянии своим аппаратом их подменить (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Заспокойтеся!..  Мова  йде   про   можливості.   Тоді пропонується  прийняти зараз проект Закону про бюджет (крім статей 1,  2,  3,  4) у другому читанні в  цілому  і  направити  його  на доопрацювання  для  розгляду  у  третьому читанні.  За Регламентом Кабінет Міністрів робить це разом з  нашим  комітетом.  Ставлю  на голосування цю... Не так?

 

     Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Если  после  того  как  проект  будет доработан Кабинетом Министров в соответствии со всеми  замечаниями и  предложениями,  мы с этой редакцией не согласимся,  руководство Кабинета Министров нам скажет: а теперь вносите поправки уже сами.

 

     Это будет  подготовка  к  третьему   чтению,   когда   мы   в соответствии с результатами первого чтения,  с выводами Верховного Совета должны сбалансировать бюджет в тех  об емах,  в  каких  это возможно.  Сейчас,  когда  надо уточнить всю доходную часть,  весь этот расчетный механизм, возложить это только на бюджетный комитет

- значит просто провалить дело.

 

     ГОЛОВА. Про  це  ніхто  не говорить.  Слово Миколі Яновичу як досвідченому бюджетнику.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые народные  депутаты!  Поверьте  мне,  я знаю,  что  говорю,  и знаю,  что нам надо делать.  Те изменения к проекту,  которые мы с вами приняли,  изменят  баланс  бюджета  на полтора  миллиарда гривень.  Я могу ошибиться не больше чем на 100 миллионов  гривень.  Сейчас  разрыв  составляет  примерно  полтора миллиарда гривень. Александр Александрович, поверьте: я считал.

 

     Но дело даже не в этом.  Чтобы в соответствии со стенограммой обработать все поправки,  которые нами  вносились  и  голосовались (зачастую  противоречиво  голосовались),  и  опять  свести баланс, потребуется  время.  Бюджет  -  слишком  важный  и   ответственный документ,  чтобы  его свести за ночь или две.  Для этого Минфину и бюджетому комитету потребуется минимум неделя.

 

     ГОЛОВА. Я  все-таки  прошу...  Одну   хвилинку,   послухайте. Сьогодні четвер. Попереду п'ятниця, субота, неділя, понеділок - це майже тиждень. У вівторок проект можна розглядати. І це відповідає вимогам Конституції:  ми приймемо бюджет у цьому році. Тому ще раз переконливо вас  прошу,  підтримайте  цю  пропозицію.  Наполегливо ставлю   її   на   голосування.   Ми  не  маємо  права  порушувати Конституцію.

 

     Йде голосування.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     А тепер...  Прошу уваги!  Може трапитися так, що ми 30 грудня бюджет  не  приймемо,  бо невідомо,  що запропонує нам уряд.  Тому пропонується  прийняти  такий  законопроект.  Проект  цей  вносять депутати-жінки   (ми   спеціально   так   домовилися)   Семенюк  і Марковська.  Але оскільки я і сам вносив цей варіант,  то  я  його просто  зачитаю.  Послухайте,  і  ви скажете,  що цей законопроект треба прийняти сьогодні в першому читанні.  І якщо 30 грудня ми не проголосуємо  законопроект уряду,  ми проголосуємо цей,  і тоді не буде ніяких колізій стосовно виконання бюджету.

 

     Хоча його текст вам і розданий, але я зачитаю його, бо нас же слухають люди! (Шум у залі). Нас слухають люди... Будь ласка.

 

     "Проект Закону  України  про  порядок фінансування видатків з Державного бюджету  в  1998  році  до  набрання  чинності  Законом України  про  Державний  бюджет на 1998 рік" (Шум у залі).  Увага! Увага!

 

     "Відповідно до статті 28 Закону України про бюджетну  систему України  цей  закон  спрямований  на  забезпечення  безперебійного фінансування поточних видатків Державного бюджету України  в  1998 році  до  набрання  чинності  Законом України про Державний бюджет України на 1998 рік.

 

     Стаття 1.  Зарахування  загальнодержавних  податків,   зборів (обов'язкових  платежів)  до  бюджетів Автономної Республіки Крим, областей,  міст  Києва  і  Севастополя  провадиться  в   розмірах, встановлених  Законом України про Державний бюджет України на 1997 рік.

 

     Стаття 2.  Фінансування поточних видатків Державного  бюджету України здійснюється в межах середньомісячних видатків 1997 року з дотриманням принципів рівномірності та  пропорційності  зазначених потреб по регіонах на такі статті видатків:

 

     оплату праці  та  прирівняних  до  неї платежів відповідно до затверджених на 1997 рік кошторисів витрат установ і  організацій, які   фінансуються  з  Державного  бюджету  України,  а  також  на погашення заборгованості по цих платежах;

 

     оплату пенсій усіх видів відповідно до порядку, встановленого на 1997 рік, та на погашення заборгованості по них;

 

     виплату стипендій учням і студентам,  аспірантам, ординаторам і докторантам,  які виплачуються  за  рахунок  Державного  бюджету України  в  межах кошторисів витрат,  затверджених для відповідних навчальних закладів на 1997 рік, та на погашення заборгованості по них;

 

     виплату всіх    видів    соціальних   допомог,   установлених законодавством,  що виплачуються безпосередньо громадянам,  та  на погашення заборгованості по цих платежах;

 

     оплату харчування  та  придбання  медикаментів  відповідно до законодавства в межах кошторисів бюджетних установ і  організацій, затверджених на 1997 рік.

 

     Стаття 3.  Установити, що банківські установи, які здійснюють касове   виконання   бюджету,   перераховують    бюджетні    кошти безпосереднім   отримувачам   тільки  в  разі,  якщо  в  платіжних документах зазначені напрями використання  коштів,  визначені  цим законом.  У  разі  перерахування  коштів  на  інші  цілі  на  банк накладається  штраф   у   розмірі   подвійної   облікової   ставки Національного  банку  України.  Такі  комерційні банки за рішенням Кабінету  Міністрів  України  позбавляються  права  на  здійснення касового виконання Державного бюджету України.

 

     Стаття 4.  У  разі  зазначеного  бюджетного  касового розриву республіканського бюджету Автономної Республіки Крим  та  місцевих бюджетів  усіх  рівнів  за  поданням Автономної Республіки Крим та відповідних обласних рад,  рад міст  Києва  і  Севастополя  можуть надаватись  бюджетні  позички республіканським бюджетам Автономної Республіки Крим,  обласним  бюджетам  та  бюджетам  міст  Києва  і Севастополя  на зворотній основі.  Такі бюджетні позички надаються Міністерством  фінансів  України  за   погодженням   з   Комітетом Верховної  Ради України з питань бюджету за умови,  що рішення про порядок фінансування видатків у 1998 році з  відповідного  бюджету прийнято  відповідною радою до 31 грудня 1997 року.  Такі бюджетні позички надаються виключно на фінанасування видатків, що визначені в  статті  2  цього  закону та прирівняних до них на час дії цього закону", тобто тільки на виплату зарплати і пенсій.

 

     "Стаття 5.  На час дії  цього  закону  фінансування  видатків розвитку Державного бюджету України забороняється.

 

     Стаття 6.  Фінансування  поточних видатків Державного бюджету України,  крім тих, що визначені в статті 2 цього закону та таких, фінансування   яких  було  передбачене  тільки  на  1997  рік  або закінчилося в 1997 році,  здійснюється в розмірі,  що не перевищує 60   процентів   від  середньомісячних  видатків,  передбачених  у Державному бюджеті України на 1997 рік.  Такі видатки фінансуються тільки  за наявності залишків готівкових коштів,  що не підлягають використанню на цілі,  передбачені статтею 2 цього закону.  В разі неприйняття  Закону  України  про Державний бюджет України на 1998 рік до 15 січня 1998 року та недостатності коштів на  фінансування витрат, передбачених статтею 2 цього закону, Міністерство фінансів України  фінансує  такі  витрати  шляхом   випуску   безпосередніх казначейських  векселів  зі  строком обертання не менше 90 днів на суму щомісячного фінансування таких витрат.

 

     Стаття 7.  Цей закон набирає чинності з дня  опублікування  і діє  до  прийняття  Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік".

 

     Я хочу сказати,  що при всій жорсткості цього проекту закону, який  по  суті  передбачає  фінансування видатків тільки на оплату праці,  стипендій,  пенсій тощо,  а на інші потреби  -  тільки  за наявності  залишків коштів у пропорціях,  передбачених бюджетом на 1997 рік,  він  створює  у  всякому  разі  передумови  прискорення прийняття бюджету на 1998 рік. Якщо ми цього не записуємо, тоді за Конституцією  ми  зобов'язані  просто  проголосувати   Закон   про продовження фінансової політики на основі бюджету 1997 року.  Суть цього, власне, майже така ж.

 

     Ще раз хочу сказати для аргументації: коли два  дні  тому  я  розмовляв  з  Президентом  щодо фінансової ситуації в державі і сказав,  що якщо ми голосуємо такий злиденний бюджет,  то,  очевидно,  у  нас  залишиться можливість фінансувати тільки виплату заробітної плати,  він сказав:  "Якщо  ви  приймете такий закон, я його підпишу".

 

     Я говорю це не для того, щоб ви врахували позицію Президента. Це було б некоректно.  Йдеться про те,  що ми повинні застрахувати державу  від  початку  фінансового  року без бюджетного документа. Тому я пропонував би надати слово Володимиру Семеновичу  та  Ігорю Олександровичу  і  прийняти  цей  законопроект  у першому читанні. Тобто тоді ми на етап відстаємо від прийняття закону про бюджет.

 

     Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги!  Бюджетный  комитет подготовил  законопроект  о  временном  финансировании  расходов и раздал его всем депутатам уже несколько дней  назад.  Законопроект обсужден с Министерством финансов, подготовлен квалифицированно.

 

     Я не  понимаю,  зачем  нас  подменять?  Или мы здесь остались только  для  вывески?  Зачем  подменять  комитет,  который   имеет определенный  опыт  подготовки документов и предлагать нам принять на слух неподготовленный, непроверенный документ?

 

     Я категорически против этого и  ставлю  вопрос  так:  либо  с бюджетным комитетом будут считаться либо бюджетному комитету здесь нечего делать (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку!  Хвилинку!  Члени бюджетного  комітету аплодують вам, але не треба аплодувати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу!  Ми  також вважаємо необхідним прийняття  відповідного  закону  в  разі,  якщо  ми  не встигнемо  до  кінця  року  прийняти  закон  про бюджет.  Разом із Комітетом з питань бюджету ми опрацьовували  і  цей  законопроект. Його треба брати за основу.  Він виконує ті ж самі функції,  але ж це опрацьований документ.  А до зачитаного вами документа у мене є зауваження.

 

     ГОЛОВА. Пояснюю. Я хотів би, щоб ми прийняли бюджет, але якщо раптом  позиція  чи  комітету,  чи  Кабінету  Міністрів  не   буде переконливою,  якщо депутати її не підтримають,  то ми все одно не повинні відкривати  бюджетний  рік  без  закону  про  фінансування бюджетних витрат (Шум у залі).

 

     Я розумію,  чому  депутати,  серед  яких  є  заступники Ігоря Олександровича,  дружно зааплодували. Це природно. І було б дивно, щоб  вони  його  не підтримали.  Гадаю,  він запам'ятає це.  Але в даному разі мова йде про інше.  Нам треба визначитися по суті.  Ми не  втручаємося в компетенцію бюджетного комітету,  ні.  Ми просто можемо дати йому доручення опрацювати цей документ, прийнявши його в першому читанні, щоб потім не було розбіжностей (Шум у залі).

 

     Тоді треба  голосувати  в  першому  читанні  або законопроект комітету,  або цей проект.  Будь ласка.  Він розданий вам.  Але ми повинні прийняти цей документ у першому читанні, щоб не було потім сумнівів.  Цей проект кращий тим...  (Шум у залі).  Одну хвилинку! Одну хвилинку!.. Хвилинку! Некоректно, так - я згодний з Анатолієм Івановичем.  Але хіба коректно розглядати те, що вчора нам роздали навздогін, коли ми заходили до залу? Це теж некоректно!

 

     Зауваження Миколи Яновича логічні, але вони... Ми ж не винні, що Кабінет Міністрів кілька разів переносив розгляд бюджету!..  Не подавав його вчасно...

 

     Тому... Одну  хвилинку!  Різниця  між  цими  двома  проектами полягає  в  тому,  що  варіант  Кабінету  Міністрів  та   комітету передбачає  фінансування  в  певних  пропорціях усіх статей витрат (Шум у залі)...  відповідно до показників 1997 року.  А цей проект тільки  регламентує  або жорстко контролює видачу заробітої плати, пенсій, стипендій і всього іншого. От у чому різниця!

 

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка, доповніть...

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".  Уважаемые  коллеги!  Сейчас мы должны принять в первом чтении документ для того,  чтобы  застраховаться  и  от  возможных действий  Президента  (ну,  скорее всего этого не будет,  но вдруг Президент не подпишет принятый нами бюджет,  что будет тогда?). Мы и  так нарушили Закон о бюджетной системе,  где сказано,  что если закон о бюджете на следующий  год  не  принимается  до  2  декабря текущего  года,  мы  должны принять закон о порядке финансирования бюджетных расходов на следующий год,  то  есть  пролонгировать  (с определенными  ограничениями)  действие  Закона  о Государственном бюджете на 1997 год. Это требование Закона о бюджетной системе уже нарушено,  поэтому  мы  сейчас должны обязательно принять в первом чтении такой документ.

 

     Предложенный документ, конечно же, очень жесткий, но его надо принимать  в  первом чтении для того,  чтобы потом предусмотреть в нем необходимые расходы бюджета,  которые  предложит  Министерство финансов  и  согласует  Кабинет  Министров,  тем  самым согласовав мнение бюджетного комитета и всего депутатского корпуса.  Если  мы это  сегодня не сделаем,  то мы должны осознать ответственность за свои действия.  Сейчас,  когда в политике разыгрывается  бюджетная карта,  мы  можем  оказаться  не  только  без  бюджета,  но  и без парламента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово має Роман  Безсмертний.  Будь  ласка.  Зараз  я поставлю...

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги! Справа в тому,  що є кілька причин,  які спонукають  нас  прийняти бюджет обов'язково до Нового року.

 

     Перше. У нас попереду вибори. Ви розумієте, що профінансувати їх, покладаючись на бюджет 1997 року, просто неможливо.

 

     Друге. Ви забуваєте про те,  що бюджет  складений  на  основі нової бюджетної класифікації,  яка дещо відрізняється від тої,  на основі якої складалися інші бюджети.  Це призведе  до  ще  більших ускладнень.

 

     Тому я не хочу аналізувати ті емоційні заяви, які лунали щодо пропозицій Президента (мовляв,  це реклама НДП). Це все зрозуміло. Є причини,  що зобов'язують нас прийняти бюджет до 1 січня. Іншого виходу в  цій  ситуації  в  нас  просто  немає.  Інакше  потім  ми шукатимемо винуватих,  пояснюватимемо,  чому зірвані вибори,  чому щось іще склалося не так.  Але все це буде зумовлено тим, що ми не прийняли фінансового документа держави.

 

     Тому 31  грудня  - це останній день,  коли ми можемо прийняти Закон про Державний бюджет, незважаючи на ті порушення, які ми вже допустили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тому  я  поставлю  на голосування пропозицію прийняти проект у першому читанні (Шум у залі).  Одну хвилину, сядьте, будь ласка!

 

     Пояснюю. Я   ставлю  на  голосування  пропозицію  прийняти  в першому читанні варіант,  який пропонує Комітет з питань  бюджету. Будь  ласка.  Прошу уваги.  Із дорученням комітетові внести,  якщо буде потреба,  до другого читання в порівняльну таблицю пропозиції депутатів.  Зрозуміло?  Ще  раз  ставлю  на голосування пропозицію прийняти  в  першому  читанні  проект,  який  вносить  комітет,  з дорученням  внести  до  другого  в  порівняльну  таблицю  всі наші пропозиції.  Йде голосування.  Йде голосування.  Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 263. Прийнято.

 

     Одну хвилинку!  Зачекайте хвилинку! Я ще не закінчив. Шановні депутати,  нагадую ще раз,  що на завтра  в  нас  у  плані  роботи надзвичайно  важливі  питання,  пов'язані і з виборами до місцевих рад,  і з виборами до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, і не  тільки  з  виборами.  Я  просто  нагадую це тим,  хто хотів би включитися в передвиборну кампанію.

 

     І нарешті:  30 числа ми обов'язково повинні розглянути проект бюджету остаточно.

 

     Оголошується перерва до завтра, до 10 години ранку.

 

 

 

 78