ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  24  г р у д н я  1997  р о к у.

16 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  підготуйтеся до реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     339 депутатів   зареєструвалися   на   вечірньому  засіданні. Засідання оголошується відкритим.

 

     Ми тільки  що  провели  нараду  голів  комітетів,  керівників фракцій  і  груп  з  представниками  уряду,  котрі відповідають за підготовку і прийняття проекту бюджету.  Ми зійшлися на  тому,  що зараз  треба  розглянути  всі  статті  бюджету,  які  дають  змогу збільшити  дохідну  частину  або  зменшити  видаткову  частину  чи навпаки,  внести  корективи  і  проголосувати  ці  статті  з таким розрахунком,  щоб сьогодні ми обов'язково пройшли проект  бюджету. Тоді,  скажімо,  післязавтра  можна  буде  остаточно його прийняти після доопрацювання і  фіксування  тих  позицій,  щодо  яких  буде знайдено компроміс.

 

     Ставлю на голосування таку процедуру. Прошу її підтримати.

 

     "За" - 221. Прийнято.

 

     Стаття 6.   Голови  комітетів  пропонують  на  сторінці  3  в останньому рядку "Збір до Державного інноваційного фонду України", де записана цифра 273 мільйони, записати 1 мільярд 40 мільйонів. У даному  проекті  передбачається  фіксація  в  державному   бюджеті третини    надходжень   до   інноваційного   фонду.   Пропонується передбачити концентрацію у державному бюджеті всієї  цієї  суми  з таким   розподілом:   520   мільйонів   -  безпосередньо  на  цілі інноваційного фонду,  100 мільйонів - на  продовження  будівництва ГОКОРу і 420 мільйонів - на погашення заборгованості із заробітної плати вчителям, лікарям, іншим працівникам бюджетної сфери.

 

     Ось така позиція стосовно цього  рядка.  Голови  комітетів  і Кабінет Міністрів підтримують її.

 

     Я пояснюю  ще  раз:  це  передбачено  законом і передбачено у попередній статті,  що  збір  до  Державного  інноваційного  фонду фіксується на рівні державного бюджету. Це вже проголосовано.

 

     Я ставлю  на  голосування  цю пропозицію.  Вона підтримується тими, хто брав участь у нараді. Будь ласка, йде голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Запам'ятайте цю цифру - 520 мільйонів у видатковій частині ми потім окремим рядком повинні записати. Це відповідає закону.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Це  визначено  в постанові Кабінету Міністрів - у обсязі 1 відсоток.

 

     ГОЛОВА. Тепер  стосовно  надходжень  від  акцизних  зборів  і тарифів. Миколо Яновичу, що там можна запропонувати?

 

     АЗАРОВ М.Я.,   голова   Державної   податкової  адміністрації України (Петровський виборчий округ,  Донецька область). Александр Александрович!  Кабинетом  Министров  и  Государственной налоговой администрацией   разработан   целый    ряд    законодательных    и административных  мер.  Они  касаются  изменений  ставок акцизного сбора на алкогольные,  табачные изделия,  бензин, а также контроля за реализацией подакцизных товаров.  За счет этого мы предполагаем увеличить доходы бюджета минимум  на  200  миллионов  гривень  при условии,   что  будут  приняты  все  меры  для  уменьшения  об ема реализации контрабандных товаров и улучшения работы  по  выявлению неплательщиков налогов.  Речь идет о комплексе мер. Если Верховная Рада и Кабинет Министров примут этот комплекс мер,  можно  минимум на 200 миллионов увеличить доходы бюджета по этой статье.

 

     И еще,  что  я  хотел  бы сказать,  возвращаясь к предложению Пилипчука.  Резервы действительно есть,  я их сейчас  назвал,  но, уважаемые   народные   депутаты,  обратите  внимание,  что  против прошлого года поступления от  акцизного  сбора  в  этом  году  уже увеличены  в  3,2  раза!  Есть  определенный предел,  он связан не только с законодательными мерами,  но и с чисто организационными - нужно практически охватить всю страну в плане борьбы с такого рода преступлениями  как  уклонения  от  уплаты  налогов.   Это   очень серьезная   и   большая   работа,   и  цифра,  по  существу,  нами предлагается  оптимальная.  Эти  средства   можно   направить   на погашение задолженности по заработной плате.

 

     ГОЛОВА. В який рядок це можна записати?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Це  сторінка  2:  акцизний  збір  з вітчизняних товарів і акцизний збір з імпортних товарів.

 

     ГОЛОВА. Збільшити цю позицію на 200 мільйонів?

 

     АЗАРОВ М.Я. Да, увеличить на 200 миллионов сразу две позиции.

 

     МІТЮКОВ І.О.  І  розподілити  між  двома  позиціями:  збір  з вітчизняних  товарів  - 100 мільйонів,  збір з імпортних товарів - 100 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Ці рядки на сторінці 2 внизу. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Депутат Найда говорить.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция коммунистов.  Уважаемые коллеги и участники заседания!  Мы с  вами говорили  о  двух  моментах  -  об  акцизном сборе с отечественных товаров и акцизном сборе с импортных товаров. Насчет импортных - я с  Азаровым  согласен,  и мы об этом говорили.  А по отечественным товарам,  чтобы заинтересовать  наши  регионы,  мы  говорили,  что запишем  сумму  868 миллионов,  а все что будет сверх этой суммы - зачисляется в местные бюджеты. Таким образом мы заинтересуем сразу все  регионы.  И  с этим надо,  Игорь Александрович,  согласиться, иначе мы  никогда  не  заинтересуем  регионы  в  выполнении  плана поступлений в бюджет.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція підтримати схему,  про яку щойно сказав Георгій Іванович,  але виписати потім це в іншій статті,  там,  де йдеться про міжбюджетні стосунки. Обов'язково має бути відображено те, про що сказав депутат Найда, стосовно суми, яку назвав депутат Азаров. Вона обгрунтована, на нараді це обгрунтування наводилося.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 241.

 

     Ця пропозиція підтримується.

 

     Євген Васильович  Мармазов  та інші депутати говорили,  що ми повинні передбачити обов'язкове  погашення  боргів  із  заробітної плати,  знайти, яка це буде стаття, і відобразити. Якщо стаття 1 - нехай буде стаття 1,  але така позиція  обов'язково  повинна  бути записана.

 

     МІТЮКОВ І.   О.  Олександре  Олександровичу,  на  сторінці  9 передбачені видатки на  покриття  заборгованостей,  що  виникли  у попередні роки.

 

     ГОЛОВА. Там  само  собою  запишемо  цифру.  А  я маю на увазі записати таку вимогу просто як умову у статті 1,  де  йдеться  про джерела  внутрішнього  і  зовнішнього  фінансування:  передбачаючи повне погашення боргів із заробітної плати.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми підтримуємо це.

 

     "За" - 242.

 

     ГОЛОВА. Приймається.

 

     Повернемося до  пропозиції  стосовно  використання  державних резервів  на  закупівлю  вугілля,  тобто  записати  це двічі - і в доходи,  і у видатки.  Пропозиція,  зауважу, з одного боку, нібито сумнівна, а з другого, - можливо, вона й справді надійна, оскільки в резерві вугілля є, тільки питання полягає в тому, чи повернуться ці кошти.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Олександре   Олександровичу,   дозвольте  мені прокоментувати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я не можу підтримати цю позицію. По-перше, вона потребуватиме   певної  мобілізації  коштів  на  закупівлю,  а  це значить,  що стримуватиметься фінансування поточних витрат, у тому числі   на  заробітну  плату  і  соціальні  виплати.  По-друге,  я погоджуюся,  що дуже сумнівним є повернення цих коштів до бюджету. Частка  надходжень за використання державного резерву показує,  що ми отримаємо в цьому  році  лише  8  відсотків  того,  що  мали  б отримати. Тому таким чином ми відразу закладаємо дірку в бюджеті.

 

     Хочу звернути  увагу  народних  депутатів  ще  й на те,  що в кошторисах усіх бюджетних установ на 1998 рік передбачені  окремим рядком  розрахунки за тепло,  електроенергію і газ.  Загальна сума цих видатків становить 800 мільйонів гривень, з яких 600 мільйонів припадає на електроенергію.

 

     І ні  для  кого  не  секрет,  що головна проблема вугільників полягає в тому,  що енергетики з ними  не  розраховуються.  Але  в цьому  бюджеті  ми  закладаємо  в  коштах  на  утримання державних установ 600 мільйонів,  які через енергетиків повинні спрямуватися у вугільну промисловість.  Оце і буде та фінансова підтримка,  про яку ми всі говоримо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  депутат  Янко,  а  потім  Микола  Янович Азаров.

 

     ЯНКО С.В.,    міністр    вугільної    промисловості   України (Селидівський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Игорь Александрович,  вы  правы,  когда  говорите,  что главная проблема угольщиков в том,  что не оплатят за отгруженный уголь энергетики. Да, это правда, но правда не вся.

 

     Шахтеры не  получают  свои деньги и по той причине,  что мы в бюджете закладываем недостаточно средств для  компенсации  разницы между   ценой,   по  которой  угольщики  реализуют  уголь,  и  его себестоимостью.  То есть тут две причины, и какая из них в большей степени действует, определить проблематично.

 

     Но если  мы  не  начнем  эти  проблемы решать сегодня,  то мы никогда  выхода  не  найдем.  Я  прошу  поставить  на  голосование предложение   Кужель,  которое  сводится  к  тому,  что  создается материальный резерв,  на  это  закладываются  деньги.  Реализуется электрическая энергия,  и деньги возвращаются в том же об еме.  То есть в целом на бюджет эта статья не влияет. Мы добавляем миллиард в  доходную  часть и забираем миллиард из расходной части.  Но это дает возможность  для  поступлений  в  отрасль,  которая  является базовой  отраслью  промышленности.  Может  быть,  с этого начнется разрешаться кризис платежей в нашем государстве.  С  чего-то  надо начинать!

 

     Но если  уж  не  будет полного возврата этих средств,  как вы говорите, то не будете тогда создавать материальный резерв в таком об еме.  Но лишать себя вообще права решения этого вопроса нельзя. Поэтому я прошу поставить эту позицию на голосование.

 

     ГОЛОВА. Микола Янович з  цього  приводу  висловлюється.  Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  Вопрос,  который ставит Янко,  конечно,  надо решать. Хочу предложить компромиссное решение.  Материальный резерв имеет большие долги по возврату.  За 1996 и 1997 год это где-то около 2,2 миллиарда гривень,  если  мне память  не  изменяет.  Можно  в  текстовой  части  проекта  закона записать: Кабинету Министров обеспечить возврат по задействованным из  материального  резерва  ресурсам,  и  средства,  полученные по возврату,  направить  на  закупку  угля  с  последующим  возвратом энергетиками.  Надо  точнее  сформулировать  эту  мысль,  но  суть заключается  в  том,  что  возвратные  средства  от  задейстования материального  резерва в 1996-1997 годах направить на приобретение топлива.

 

     ГОЛОВА. Це в текстовій частині?

 

     АЗАРОВ М.Я.  Это только в  текстовой  части  можно  записать, потому  что  сейчас  у  нас  нет  цифры,  которая реально отражает задолженность.

 

     ЯНКО С.В. Нет, надо заложить... Голосовать надо.

 

     ГОЛОВА. Ви розумієте,  це вимога,  яку можна записати окремо, додатково,  але  мова йде про дещо інший механізм.  Ідеться про те вугілля, яке ще є в резерві.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, там його уже немає.

 

     ГОЛОВА. А може,  уже й немає,  треба  ще  подивитися  (Шум  у залі).

 

     Одну хвилинку. З цієї проблеми висловиться Валентин Іванович. Будь ласка.

 

     ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька  область).   Уважаемые   коллеги!   Уважаемый   Александр Александрович!  Очень  хорошо,  что  мы  начали  рассматривать эту проблему в комплексе.  Не просто угольную  промышленность,  а  всю энергетическую   отрасль,   энергетическую  проблему.  Я  не  хочу нагнетать  обстановку,  но  действительно  надо   определить:   18 миллиардов кубических метров газа,  3,5 миллиона тонн нефти,  и не больше.  Мы выходим на 60 миллионов тонн угля в год,  а нам надо - 120  миллионов  тонн.  Вот если мы будем действительно закладывать 120 миллионов тонн - тогда будем в тепле.  Тогда и  электростанции будут работать, Александр Александрович.

 

     И второе.  Электроэнергетика  должна  отдавать,  но  надо еще посмотреть  рентабельность.  Энергетические  предприятия   сегодня закладывают  45 процентов рентабельности!  Где такое видано?  Надо снизить этот показатель и  за  счет  этого  платить  шахтерам  как положено.   Поэтому   я  прошу  предложение  Кужель  поставить  на голосование.  Это очень серьезно.  Надо,  чтобы люди были в тепле, потому  что  зима еще не закончилась.  Надо поддержать предложение Кужель и сделать этот запас.

 

     ГОЛОВА. Іншими словами,  у статті 6 треба  записати  дохід  1 мільярд  від  продажу  державних резервів вугілля,  а у видатковій частині на витрати вугільної галузі записати  той  самий  мільярд. Так? Немає заперечень з цього приводу?

 

     Будь ласка, Анатолію Степановичу.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального  розвитку села (Миронівський виборчий округ,  Київська область).  Дякую,  шановний  Олександре  Олександровичу.  Я   дуже підтримую  міністра вугільної промисловості,  і треба розв'язувати проблему, яку він підняв. Разом із тим хочу зауважити, що ми маємо піти  таким самим шляхом і проголосувати за комплексне розв'язання проблеми із зерном.  Скільки зерна ми зібрали в  цьому  році,  яку закладаємо основу для формування продовольчих ресурсів у 1998 році

- оце якраз і є та енергія, яку ми зобов'язані забезпечити. Тому я підтримую  і  Азарова,  і  народного депутат Янка,  Кужель дякую і пропоную,  щоб ми аналогічно проголосували в пакеті кошти на ті  5 мільйонів тонн зерна.  Вони повернуться вдесятеро надходженнями до бюджету.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Анатолію Степановичу, і мені заодно подякуйте, бо я підтримував і підтримую вас.  І в районі в себе скажете, що й Морозу подякували. Добре?

 

     Тому я  поставлю  на  голосування  спочатку  пропозицію  щодо вугілля,  а  потім  повернемося до зерна.  Щодо вугілля пропозиція зрозуміла:  записується у  дохідній  і  у  видатковій  частинах  1 мільярд. Тобто баланс не змінюється.

 

     Слово має Станіслав Альбінович Буковинський.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.,   заступник   міністра  фінансів  України. Олександре Олександровичу,  якщо приймається таке рішення, то тоді ми повинні весь матеріальний резерв,  як було це в попередні роки, включити в доходи і у видатки бюджету. Бо виходить, що ми половину залишаємо  на  рахунку  комітету,  а половину переносимо в бюджет. Такого ж не може бути.

 

     ГОЛОВА. Але ж тоді резерву  не  буде  зовсім.  Якщо  все  так зробити, то його практично не буде. Так же?

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Тоді включаємо весь матеріальний резерв.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування ту пропозицію,  яка обговорена. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     Ставлю ще раз на голосування з доповненням,  яке запропонував депутат Азаров:  у текстовій частині зобов'язати Кабінет Міністрів повернути  2,2  мільярда  гривень   за   використання   державного матеріального резерву.  Врешті-решт, за це відповідальні конкретні люди.  Ми  завтра  будемо  розглядати  поправки  до  Кримінального кодексу, тож спитати з декого можна буде.

 

     Я прошу  проголосувати  цю  пропозицію  разом  із доповненням депутата Азарова. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Не підтримується.

 

     Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  виконуючий обов'язки голови  Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (Первомайський виборчий округ,  Харківська  область).  Спасибо,  Александр  Александрович. Уважаемые   коллеги,   мы  сейчас  занимаемся  тем,  что  пытаемся проголосовать,  чтобы самих себя обмануть.  Миллиардного дохода не будет. Он предполагается, но на самом деле его не будет.

 

     Правильно сказал   Николай  Янович,  надо  записать:  обязать правительство реализовать материальные ценности на  1  миллиард  и закупить на эти средства уголь.  Это надо записать, контролировать выполнение этого пункта и добиваться его выполнения.  Но ни в коем случае  не  заниматься  самообманом и не распределять эту доходную часть,  которой не будет, на 12 месяцев. У нас будет просто больше оснований для того, чтобы не выполнять остальные статьи бюджета.

 

     Я предлагаю  поддержать  только  дополнение  Николая Яновича: записать текст.

 

     МІТЮКОВ І.О. Правильно.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю на голосування цю  пропозицію.  Але  можна зробити так:  якщо ми записуємо у статті 6 1 мільярд, то пов'язати статтю 7 безпосередньо з виконанням статті 6. Тоді не буде ризику. Якщо не буде наповнення, то не буде й витрат.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу  звернути увагу депутатів на те,  що на сторінці 3 є  позиція:  відшкодування  витрат  державного  бюджету України  за  відпущені  і  неоплачені  в минулих роках матеріальні ресурси з державного матеріального резерву - 896 мільйонів. Усього заборгованість  по  матеріальному  резерву,  як  правильно  сказав Микола Янович,  становить  2,2  мільярда.  896  мільйонів  ми  вже врахували в дохідній частині.  У мене великі сумніви,  що ці кошти ще надійдуть.

 

     ЯНКО С.В.  Не дали ни одной копейки из фонда приватизации,  а закладывали 500 миллионов! А тут вы сильно сомневаетесь...

 

     ГОЛОВА. Станіславе Васильовичу, заспокойтеся, вугілля ще є...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Та ні, воно вже все спожито. Тільки за нього не розрахувалися,  ось  у  чому  проблема.  Тоді  правильно  пропонує Володимир  Семенович,  щоб записати окремо в Законі про введення в дію Закону про Державний бюджет: зобов'язати Кабінет Міністрів. Ми будемо вживати заходів, а кошти спрямовувати на закупівлю вугілля.

 

     ГОЛОВА. Іван Олексійович Ямковий. Будь ласка. А потім депутат Юхновський, він знає, бо робив аналіз.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати!  Зараз я цифри не  маю,  але  знаю,  бо  був  на Ладижинській електростанції,  дійсно,  вугілля спалене.  Правильно говорив Анатолій Костянтинович, що вугілля держрезерву спалюється. Порядок  повинен  бути  такий:  з  травня по вересень закладається державний резерв (вугілля,  газ і мазут), а взимку має бути графік відпуску   й   обмеження   подачі   газу,   бо   газ  споживається житловокомунальною сферою.  За нормальних умов так воно і  повинно було  б  бути.  За  розпорядженням уряду вугілля відпускається,  а кошти  електростанції  чи  хто  інший,  хто  споживає  матеріальні цінності із держрезерву, платить у бюджет.

 

     На сьогодні, на жаль, порушено цей порядок. Відпущене вугілля спалюється, електроенергія використовується, а механізму отримання грошей, на жаль, немає, і доведеться робити залік. Це перше.

 

     Друге. Передбачити   в  бюджеті  цей  мільярд  потрібно  і  в доходах,  і у видатках.  Янко тут має рацію.  І уряду це треба  як віддушина,  бо  інакше він не матиме права,  якщо в законі не буде записана ця цифра, і не зможе нічого зробити! Він буде зв'язаний і приходитиме просити сюди.

 

     І третє.  На  сторінці  3  записано,  що  від продажу товарів державних запасів надійде 1 мільярд 226  мільйонів.  Тут  також  є питання.  Потрібно  внести  зміни  до  Закону про ПДВ або цю цифру розбити на дві  частини:  20  відсотків  ПДВ  вилучити  звідси,  а залишити  тільки 900 мільйонів.  Бо,  як я вчора говорив,  якщо не будуть внесені зміни, то практично виконати цю роботу неможливо.

 

     ГОЛОВА. Ну,  я прошу вас!  Не можна ж утримати в пам'яті  всі цифри підряд!  Ми довкола однієї ведемо дискусію, ви пропонуйте, і будемо  визначатися.  А  то  це  просто  непродуктивна  робота   і витрачання часу.

 

     Ще раз привертаю вашу увагу до тези про вугільну галузь.

 

     Михайло Чечетов. Будь ласка. Резерв і вугільна промисловість.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).   Уважаемые   народные   депутаты!    Уважаемые    члены правительства!  Очень  много  критики  проекта  бюджета,  и многие депутаты,  наверное,  не поддерживают отдельных статей потому, что расходная   часть,   грубо  говоря,  размазана,  нет,  опять-таки, приоритетности финансирования.  В стране не хватает на  все  -  на рыбу,  на соль,  на машиностроение,  на трактора...  Но надо людям обеспечить главное - хлеб и тепло.  Хлеб - это село,  тепло -  это уголь.

 

     А теперь  конкретно  два  предложения  по увеличению доходной части бюджета.  В первом варианте  проекта  бюджета  было  хорошее предложение  по  ликвидации льгот по НДС на транзитные перевозки - 1,2  миллиарда.  Кто-то  надавил  на  кого-то,  и  1,2   миллиарда уплыли...

 

     Второе предложение.  Централизованно  сконцентрировать  часть амортизационных отчислений за счет всех предприятий,  опятьтаки  в 1,2  миллиарда,  и  направить на село и на уголь.  Ну,  не хватает всем...  "Дэу" не успеет чихнуть, а мы почему-то уже принимаем все наперед. А здесь речь идет о том, быть ли теплу и быть ли хлебу, а мы   не   можем   принять   решение.    Централизованно    собрать амортотчисления,  ликвидировать  льготы  по НДС и направить на две отрасли - село и уголь эти 2,4 миллиарда.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу вас:  усі говоримо  про  одне,  а  потім визначаємося і рухаємося далі.

 

     Депутат Юхновський.  Він зовсім недавно аналіз робив із цього приводу.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань науки та народної освіти (Личаківський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Олександре Олександровичу! Я вважаю,  що  виділення  цього  мільярда дуже важливе.  Я підтримую депутата Янка,  я  підтримую  Анатолія  Степановича,  але  я  хочу зробити  одне суттєве зауваження:  а за якою ціною буде купуватися вугілля,  за якою ціною буде купуватися хліб?  Тільки  тоді  можна виділяти цей мільярд,  якщо буде ціна розумна, скажімо, 30 доларів за одну тонну вугілля і 100 чи 150 доларів за  одну  тонну  хліба. Інакше немає сенсу його виділяти.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Костянтинович Голубченко. Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.,     перший    віце-прем'єрміністр    України (Бердянський  виборчий  округ,   Запорізька   область).   Шановний Олександре   Олександровичу!  Шановні  народні  депутати!  Я  хочу сказати,  що навіть коли ми запишемо 1 мільярд гривень  в  дохідну частину й 1 мільярд у видаткову частину,  ці кошти не повернуться. Я просив би всіх це зрозуміти.  Це буде дотування вугільної галузі через  державний  бюджет  додатково.  Ми  дали  змогу  замість 4,6 мільйона тонн закупити 6  мільйонів  тонн.  І  відразу  відпустили майже все,  залишилося 1 мільйон 700 тисяч тонн, але жодної гривні не повернулося, бо коштів за електроенергію немає.

 

     Якщо мова йде про дотацію на вугілля,  давайте так і зробимо: виділимо  цей  мільярд  і  будемо  дотувати.  Якщо  мова  йде  про закупівлю вугілля до держрезерву, а потім відпуск , то це значить, що ніколи ці кошти не повернуться. Це перше.

 

     І друге.   Борги  за  електроенергію  державного  і  місцевих бюджетів становлять 53 відсотки.  В проекті бюджету на 1998 рік ми заклали  стовідсоткове розрахування за електроенергію в державному і місцевих бюджетах.  Це приблизно 600 мільйонів гривень.  Цю суму повністю Міненерго спрямує на закупівлю вугілля. Тому я вважаю, що цей 1 мільярд додатково виділяти не потрібно.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Васильович Янко. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Все  поняли,  что  этот  миллиард   для   угольной промышленности.  Да ни одной копейки для угольной промышленности с этого миллиарда не идет!  Этот миллиард идет на приобретение  угля для  энергетической отрасли,  для выработки электрической энергии. Это никакая не дотация.  С этого миллиарда угольщики не получат ни копейки!

 

     ГОЛОВА. Микола   Янович   Азаров.   І   потім   я  ставлю  на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!   Я   прошу   вас прислушаться к компромиссному предложению, которое я внес.

 

     Не возвратились   в  госрезерв  2,2  миллиарда.  Я,  Анатолий Константинович,  не хочу с вами соглашаться  вот  в  чем.  Хорошо, бюджетные   долги,  действительно,  невозвратные,  потому  что  их потребили бюджетные организации. Это мертвое дело. Но и по газу, и по  углю,  и  по электроэнергии громадные долги имеют коммерческие структуры.  Почему с  них  нельзя  их  взять,  используя  мезанизм арбитражных судов, принудительного взыскания и так далее?

 

     Эти средства  нельзя сейчас записать в виде конкретной цифры, я с министром согласен, мы не можем сейчас конкретно определиться, но  цифра  эта  значительная.  Поэтому  в  текстовой части проекта закона надо обязать Кабинет Министров обеспечить  возврат  средств за  израсходованный материальный резерв.  И в пределах поступлений финансировать заготовку топлива на осенне-зимний период.

 

     ГОЛОВА. Я  ставлю  цю  пропозицію   на   голосування.   Прошу підтримати.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Це   можна   підтримати,  враховуючи,  що  600 мільйонів для розрахування за електроенергію передбачено.

 

     "За" - 224.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     До дохідних статей проекту бюджету є ще  зміни?  Будь  ласка. Анатолій Іванович Москаленко.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з   питань   бюджету   (П'ятихатський   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  Дякую.  Депутатська  група "Єдність". Олександре Олександровичу! На нараді я просив, щоб розглянули нашу пропозицію  щодо  ПДВ.  Вона  залишилася поза увагою,  тому я хочу звернутися до своїх колег... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Ну,  послухайте!  Чоловік  діло  говорить.   Анатолію Костянтиновичу, припиніть нараду, я вас дуже прошу. Ви ж не чуєте, що пропонує депутат. Послухайте його, ще раз прошу (Шум у залі).

 

     Почекаємо, нехай поговорять.

 

     МОСКАЛЕНКО А.I. Можна продовжувати?

 

     ГОЛОВА. Говоріть спочатку.

 

     МОСКАЛЕНКО А.I.  Спочатку говорю.  Мова йде  про  податок  на додану  вартість.  Цей податок завжди був регулятором відносин між державним бюджетом і місцевими бюджетами.  Як ми всі добре знаємо, весь  податок  на додану вартість надходить до державного бюджету. Анатолій Костянтинович сказав,  що на плату  за  електроенергію  в областях  виділено кошти окремо.  Це так.  Але не враховано борги. Тільки по нашій області 360 мільйонів  боргу  не  враховано.  Тому давайте  дамо  можливість  нашим  областям  надходження податку на додану вартість,  якщо вони будуть, поділити пополам: 50 процентів залишити  в місцевих бюджетах і 50 процентів віддати уряду,  нехай вони розподіляють їх на свій розсуд.

 

     ГОЛОВА. Iгоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Шановні   народні   депутати!   Ця   пропозиція аналогічна  пропозиції народного депутата Найди стосовно акцизного збору.  Але  я  хочу  нагадати,  що  податок  на  додану  вартість відповідним  законом  повністю  закріплений за державним бюджетом. Крім того,  природа формування і розрахунки цього  податку  значно складніші,  ніж  акцизного  збору,  який легше використовувати для стимулювання області,  щоб вона більше  збирала  цього  податку  й залишала собі частку перевищення планових розрахунків.

 

     З голосу приймати рішення щодо ПДВ практично неможливо,  тому що,  ми знаємо,  по областях є і дебітові залишки,  є і  кредитові залишки.  Як  вони спрацюють в цілому по балансу,  в залі вирішити неможливо.  Крім того, вся ця дискусія не стосується статті 6, яка передбачає  план  надходження  податків  до державного бюджету.  А питання,  пов'язані із регулюванням відносин місцевих і державного бюджетів, ми будемо обговорювати пізніше.

 

     ГОЛОВА. У мене є пропозиція, Анатолію Iвановичу. В розрахунки зараз ми не беремо цю позицію, оскільки вона може бути змінною. Це можна  подати  в  текстовій  частині.  Коли ми будемо говорити про заключні  положення,   тоді   можна   записати,   що   перевищення передбачених сум ПДВ...  I далі ви пропонуєте механізм,  як це все можна регулювати.  Я прошу вас...  (Шум у залi).  Це не стосується статті 6... Увімкніть мікрофон депутата Москаленка.

 

     МОСКАЛЕНКО А.I.  Я  не  можу  погодитися  з  висновком  Iгоря Олександровича,  тому що саме цей податок передбачений як  джерело надходжень до державного бюджету.  I там він записаний, і акцизний збір,  і інші податки. Якщо ми проголосуємо загалом цю статтю, то, розглядаючи проект бюджету далі, це вже не зможемо вирішити.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Ми голосуємо план. А якщо буде понад план, тоді говоритимемо  про  розробку  механізму  стимулювання.  Про  це  ми домовлялися,  коли  говорили  про акцизний збір.  Але механізм цей треба формувати окремим рішенням.  Ми його з голосу не зробимо.  А зараз   треба  визначити  планові  надходження.  Якщо  по  області фактичні надходження більші,  ніж планові, тоді можна говорити про можливість стимулювання.

 

     ГОЛОВА. Я   ще   раз  прошу  вас,  Анатолію  Iвановичу,  коли обговорюватимемо прикінцеві положення, візьмете слово й скажете.

 

     Депутате Даниленко,  що ви стосовно зерна  говорили  з  цього приводу? Сформулюйте конкретну пропозицію, будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Є  конкретна  пропозиція.  Шановні Олександре Олександровичу  і   Iгоре   Олександровичу!   Давайте   подивимося надходження  до  зведеного  бюджету  плати  за  землю.  Якщо взяти обрахунки, які робили Станіслав Альбінович і Міністерство фінансів відповідно до коефіцієнта,  то треба,  щоб тут стояла розрахункова цифра  1  мільярд  552  мільйони  гривень.  Стоїть  1  мільярд  15 мільйонів  гривень.  Я  хочу  запитати:  де  ділось  538 мільйонів гривень?

 

     Якби було закінчено оцінку земель населених пунктів,  ще мали б додатково 400 мільйонів.  I, шановний Олександре Олександровичу, відповідно до Закону про плату за землю 60 відсотків надходять  до місцевих   бюджетів,  30  відсотків  -  державі,  10  відсотків  - областям.  Якраз ці 30 відсотків і становлять кошти,  потрібні для того,  щоб  ми  заготовили необхідну кількість зерна.  Будь ласка, давайте запишемо і проголосуємо, і буде все нормально.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Яка це позиція, де ця цифра, скажіть, будь ласка?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Зараз мова йде про  те,  що  податок  на  землю повністю  зараховується в місцеві бюджети,  а ми зараз розглядаємо проект державного бюджету...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Iгоре  Олександровичу.  Ще  раз  усіх прошу, коли говорите про цифру, - кажіть: сторінка такато, позиція така-то, написано те-то.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Сторінка 1,  проект надходжень  до  зведеного бюджету України...

 

     ГОЛОВА. Немає такого на першій сторінці.

 

     Я повторюю:  ми  розглядаємо  статтю  6.  До статті 6 у вас є пропозиція?  Я відчуваю,  що це відноситься до  статті  6.  Де  це записати? Будь ласка, кажіть ще раз, Анатолію Степановичу.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Написано:  податок  на  землю.  Відповідно до обрахунків (у мене вони є) має бути 1 мільярд 552 мільйони. Стоїть 1 мільярд 15 мільйонів. Як це трапилось? Де 540 мільйонів?

 

     ГОЛОВА. Немає  цього  у  статті  6.  Будь  ласка,  Станіславе Альбіновичу.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Олександре Олександровичу! Дійсно, до 1997 року  був  такий  розподіл - 30,  10 і 60 відсотків.  У Законі про Державний бюджет на 1997 рік зафіксовано,  що  всі  100  відсотків плати  за  землю  починаючи  з 1997 року зараховуються до місцевих бюджетів.  Тут цієї норми не може бути,  тому що це  -  закон  про державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Добре. Ми пізніше до цього повернемося.

 

     Будь ласка. Депутат Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые коллеги и члены   Кабинета   Министров!   Может   быть,  мое  предложение  и незначительное,  но,  как говорится, сумма стоит того, чтобы о ней говорить.

 

     Страница 3,  "надходження  коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки..." - 74,4 миллиона.

 

     Мы утверждали  контракт  с  Пакистаном  на  поставку  танков, которые стоят 300 миллионов долларов. Если мне не изменяет память, были даны льготы по данному контракту.  Поэтому  ожидать  каких-то больших поступлений НДС от этого контракта, прибыли и так далее не приходится.  Но тогда возникает вопрос:  а где эти деньги? В какой строке  они показаны?  Чей это доход,  если не бюджета?  Или это в чистом виде доход завода? Тем более когда есть информация, что уже поступают деньги по этому контракту. Мы грузим свою продукцию...

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  Геннадію Юрійовичу,  про такі речі не варто говорити,  по-перше,  а по-друге,  ці пропозиції не аргументовані. Мова  йде  про  зовсім інше,  і ви знаєте,  що надлишки військової техніки реалізуються.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, дозвольте дати деякі пояснення  стосовно  цього  питання.  Якщо  підприємство  виробляє продукцію  і  експортує  її  за  кордон,  то  ми  не  маємо  права враховувати   виручку  цього  підприємства  як  доходи  державного бюджету.  Є податок на прибуток,  якщо це експорт,  а  податку  на додану вартість немає. А тут ідеться про реалізацію майна, яке є в розпорядженні.  Ці кошти обраховані разом із Міністерством оборони і   підтверджуються   їхніми   планами   реалізації   надлишкового озброєння,  військової та спеціальної техніки.  Про виробництво та реалізацію на експорт чи на внутрішній ринок мова не йде.

 

     ГОЛОВА. Депутат уже зрозумів і не наполягає.

 

     Будь ласка. Депутат Рябченко.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  приватизації   (Вузівський   виборчий   округ, Дніпропетровська  область).  У цьому році ми очікували надходження до  бюджету  від  приватизації  держмайна  у  сумі  500  мільйонів гривень.  Отримали 60 мільйонів,  хоч продали майна на 4 мільярди. Оці 440 мільйонів гривень,  які ми не отримали в цьому році, треба додати (дивіться сторінку 3,  де записані неподаткові надходження) до 653 мільйонів надходжень  коштів  від  приватизації  державного майна.  І  буде  1  мільярд.  Це цифра,  яку можна виконати,  якщо працювати.

 

     Я пропоную всім депутатам підтримати таку цифру -  1  мільярд від приватизації. Це реально.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Давайте відразу з'ясуємо, оскільки вже прозвучала інформація в ефірі,  Ігоре Олександровичу:  реалізовано на 4 мільярди майна,  до бюджету надійшло 40 мільйонів.  Де гроші, запитується? Де гроші?! Відповідайте, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. У бюджет надійшло трохи більше грошей.

 

     ГОЛОВА. Ну, 50 мільйонів надійшло, так?

 

     МІТЮКОВ І.О. Загальне надходження вже перевищує 100 мільйонів гривень,  і  кожен  день  ми  отримуємо  гроші  від приватизації - незначні, а все-таки отримуємо.

 

     Коли ми говоримо про 4, чи 2, чи 3 мільярди, то це - загальна балансова вартість того, що реалізовано, а не та ринкова вартість, за якою воно було фактично реалізовано. Тому різниця є...

 

     ГОЛОВА. Одну секундочку. То скільки ж усе-таки отримано за це майно?

 

     МІТЮКОВ І.О. Державний бюджет отримав близько 120 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Та ні, яка вартість того майна, що було виставлене на торги через різні механізми?  Скільки ж усе-таки воно коштувало за ринковою  ціною?  За  ринковою  ціною  скільки  грошей було кимось одержано?

 

     МІТЮКОВ І.О.  У державному бюджеті відбивається тільки те, що надходить  до  державного  бюджету,  а  це  50  відсотків вартості реалізованих об'єктів великої і середньої приватизації. Доходи від реалізації  об'єктів  малої приватизації концентруються у місцевих бюджетах. Я відповідаю за те, що надходить до державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз  прошу  назвати  цифру  стосовно  реалізації об'єктів великої приватизації. На яку суму реалізовано це майно? Є в нас підстави записувати ще плюс 400 мільйонів,  про що  говорить депутат Рябченко, щоб повернути різницю, чи ні?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Підстав   немає,   тому  що  це  майно  ще  не реалізоване.  Приватизація йде повільно,  і  надходження,  які  ми очікували в цьому році,  менші не тому, що приватизація відбулася, а кошти не надійшли,  а саме тому,  що приватизація не відбулася і кошти не надійшли.

 

     ГОЛОВА. Є  звіт  Рахункової палати,  яка робила аналіз.  І ця цифра там названа:  майна реалізовано на 4 мільярди за  балансовою вартістю.

 

     Будь ласка. Депутат Рябченко.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Ігоре  Олександровичу,  скажіть,  будь  ласка, скільки,  на ваш погляд,  треба продати майна,  щоб  отримати  500 мільйонів  гривень,  якщо  приватизація  цього року йшла повільно? Скільки - на 10, 20 мільярдів, щоб отримати до бюджету заплановані 500 мільйонів?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Відповідно до вже проголосованої вами статті 50 відсотків  суми  надходжень  від  приватизації   враховується   до державного  бюджету.  Щоб  отримати  500 мільйонів,  треба продати майна на 1 мільярд гривень. Розрахунки дуже прості.

 

     Якщо вас  цікавить  балансова   вартість   того,   що   треба реалізувати, то це запитання до тих, хто займається приватизацією, тобто до Фонду державного  майна,  який  підпорядковано  Верховній Раді.

 

     Я хочу підкреслити:  якщо ми записали в доходах 600 мільйонів чи трохи більше від приватизації, то це означає, що за 1998 рік ми повинні   реалізувати  приватизаційних  об'єктів  на  суму  вдвічі більшу,  тому що тільки половина  виручених  коштів  потрапить  до державного   бюджету.  Решта  залишиться  для  рефінансування  тих галузей,  де  відбувається  приватизація.  Це  відповідає   чинним нормам.

 

     ГОЛОВА. Я  знову  повертаюся  до  теми  приватизації  майна й виручки, яка може бути врахована в дохідній частині бюджету. Ну не може  ж  такого  бути,  щоб  продали  за  балансовою вартістю на 4 мільярди, а до бюджету надійшло 50 з лишнім мільйонів!

 

     Де ж гроші? Не може ж бути, що за ринкових відносин по суті в 100 разів зменшується вартість майна!  А якщо так, то тоді виникає питання про необхідність припинення  приватизації  в  цей  період, коли криза в державі, бо обезцінюються основні фонди.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  це  ж  не  питання проекту бюджету.

 

     ГОЛОВА. Якраз це питання проекту бюджету,  бо наступного року не буде вже взагалі що ділити й записувати!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми проголосували,  що 50 відсотків коштів,  які надійдуть до  позабюджетного  Державного  фонду  приватизації  від приватизації   підприємств  державної  власності,  включаються  до державного бюджету (стаття 5).

 

     ГОЛОВА. Геннадій Юрійович Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Я  поддерживаю  предложение депутата  Рябченко  Александра Владимировича.  Эта цифра реальная. Эта сумма не получена не по причине каких-то  больших  препятствий или потому,  что в какой-то части мы не так продаем. Она просто не выполнялась.  Фонд  не  работает.  А  если  и   работает,   то   в соответствии не с нашим законодательством.

 

     Повторяю: цифра эта реальная.  Есть механизмы,  есть способы, есть  процедуры  нормальной   оценки,   нормальных   аукционов   и нормальной  продажи.  Поэтому  я  предлагаю эту цифру поддержать и включить ее в бюджет.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, можна ставити на голосування?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю,  що 600 мільйонів, які зафіксовані як доходи від приватизації, це реальна цифра. І дуже проблематичним є збільшення цієї цифри.  Тобто йдеться про  те,  що  ми  повинні  в грошах  отримати  1  мільярд  200  мільйонів від приватизації.  Чи будуть такі можливості - важко сказати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Спасибо,   Александр   Александрович. Уважаемые коллеги!  Вот у меня отчет Государственного казначейства за 11 месяцев. Поступление средств от приватизации госимущества 50 миллионов  943  тысячи  гривень.  Это по факту за 11 месяцев этого года.  Я не ставлю  под  сомнение  высказывания  коллег  депутатов Рябченко и Угарова,  но я считаю так: в бюджете мы должны оставить то,  что включено. Контрольная комиссия по вопросам приватизации и Комитет  по  вопросам  экономической  политики  пусть  разберутся, прокуратуру подключат - как угодно. И если поступят дополнительные средства,  мы всегда ими распорядимся. Но обманывать самих себя не стоит.  Пусть останется 653 миллиона, и надо бороться за то, чтобы было больше.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Була  пропозиція  збільшити  цю  цифру до 1 мільярда, додавши суму від  реалізації  передбачуваного  в  нинішньому  році майна,  яку  можна зобов'язати повернути.  Сумніви з цього приводу висловили  міністр  і   виконуючий   обов'язки   комітету.   Проте пропозиція була, і я ставлю її на голосування.

 

     "За" - 164.

 

     Ця пропозиція не підтримується.

 

     Я просив  би  зважити на таке.  Справа в тому,  що поява цієї цифри у статті 6 автоматично переводить її у статтю 7, у видаткову частину.  І тоді виявиться, що ми можемо записати те, чого немає в бюджеті,  що ми самі себе і тих, кого розраховуємо підтримати цими статтями,  обманюємо.  Іншими  словами,  якщо буде надходження від приватизації додаткове,  то воно автоматично перейде  у  видаткову частину,  буде  зменшений  дефіцит  бюджету  і краще проходитимуть платежі.

 

     Ярослав Володимирович Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Голосіївський виборчий округ,  м.Київ).  Фракція  Народного  руху України.  Шановні колеги! Підтримую пропозицію депутата Пилипчука. Я нещодавно був у Західній Україні.  Дійшло до того,  що з  Польщі вже  машинами  завозять  цукор  на нашу територію без сплати мита, контрабандою. При цьому підривають вітчизняного товаровиробника, а наш кордон нагадує дірку, де платять хабара митникам і везуть сюди що хочуть.

 

     Шановні колеги,  ми що,  ховаємо голову в пісок,  як страуси? Зайдіть,  будь ласка, в який-небудь київський перехід. Ви побачите хоч одну акцизну марку  на  цигарках,  що  продаються  там?  Та  я впевнений,  що  половина  в цьому залі курить цигарки без акцизної марки.  З огляду на це пропоную до  того,  що  тут  передбачено  з податку   на   додану  вартість,  додати  надходження  за  рахунок акцизного збору з імпортних товарів і ввізного  мита  з  суб'єктів підприємницької діяльності - 200 мільйонів,  а з податку на додану вартість - 300 мільйонів.  І це ще дуже мало проти того,  що можна зібрати на митниці.

 

     ГОЛОВА. Ярославе   Володимировичу!   Вибачте.   Ви  не  були, очевидно,  тоді,  коли голосували пропозицію депутата Азарова.  Це вже проголосовано.

 

     А по-друге,  для  довідки.  У  депутатському  корпусі  палить приблизно  п'ята  частина,  а  не  половина.  Із  п'ятої   частини більшість  користується  цигарками  з акцизними марками,  оскільки інших у буфеті не продають.

 

     Депутат Кармазін перший у списку.  Йому  слово.  Будь  ласка. Потім виступить депутат Найда.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський  виборчий округ, Одеська область). Дякую. Шановні народні депутати! Шановний доповідачу! Чи не вважаєте ви, що треба зараз доручити протокольно і вам,  і комітету терміново доопрацювати законопроект про податок на нерухомість і потім враховувати його,  коли доопрацьовуватимемо даний проект закону? Це перше.

 

     І друге.  Ви  зафіксували  відрахування  від плати за транзит газу територією України понад 927 мільйонів,  а за транзит  нафти? Ви   знаєте,   що   у   нас   жирують  "Дружба"  і  придніпровські нафтопроводи. Я займався будівництвом термінала і знаю, куди йдуть кошти. Тому пропоную окремим рядком вписати відрахування від плати за транзит нафти.  У них  чисті  прибутки  близько  250  мільйонів доларів.  От і записуйте сюди 400 чи 500. Адже все, що рахується в статті  5  (дивіденди,  нараховані  на  частку  майна),   записано абстрактно. А потрібно записувати конкретно.

 

     І ще одне. Я, наприклад, не проголосую за цю статтю в цілому, якщо не буде  додано  надходження  від  приватизації  -  оцих  400 мільйонів, які пропонував депутат Рябченко.

 

     Ігоре Олександровичу,  поки  ми з вами займалися листуванням, то вже на Канарах державну власність вартістю 13 мільйонів доларів продали  за  1 мільйон.  І ви всі посміхаєтеся,  шановні урядовці. Наголошую  -  доларів,  це  ви  викинули  24   мільйони   гривень. Порахуйте...  Так,  бо вони не є з тієї кишені.  Вони з тієї самої кишені, з якої не платять заробітної плати.

 

     Тому я  пропоную  в  статтю  6,  де  передбачено  неподаткові надходження,  після  "відрахування  від  плати за транзит газу..." дописати "відрахування від плати за транзит нафти", включивши сюди кошти    від    нафтопроводів    "Дружба",    придністровських   і придніпровських нафтопроводів.

 

     І ще раз закликаю вас: суму від приватизації треба збільшити, бо 50 мільйонів - це, вибачте, для дітей.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Олександровичу, відповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Плата за транзит газу.  Дозвольте відповісти на попереднє  запитання,  чому  збільшена  ця  сума  і   розрахунково відрізняється  від 0,20 долара за тисячу кубічних метрів газу.  Це зроблено  на  пропозицію  Рахункової  палати,  яка  виявила  певну недоїмку  з  цього  податку  в  1997  році.  І  ми  її врахували у збільшенні надходжень, одержаних за транзит газу.

 

     Що стосується плати за транзит нафти і транзит аміаку, то щоб ці платежі вводити до бюджету, треба їх передбачити законодавчо як платежі до державного бюджету.  Поки що вони не визначені, тому ми не маємо права їх враховувати.

 

     На сьогодні   доходи,  одержані  за  транзит  нафти  повністю використовуються  для  будівництва  нафтопроводу   без   державних капітальних вкладень.

 

     Слід розглянути     питання     відповідного    законодавчого закріплення  цих  платежів.  Тоді  їх  можна  буде  спрямувати  до державного бюджету.

 

     Стосовно приватизації я вже...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Зрозуміло.

 

     Депутате Найда, будь ласка (Шум у залі).

 

     Та ви три хвилини вже пояснювали.

 

     Я поставлю  на  голосування,  якщо  буде конкретна пропозиція щодо конкретної цифри.  А просто поговорити... Переконливо, але це інші норми.  Це те,  що треба записати в законі про транзит нафти. Готуйте законопроект про транзит нафти.  А нині закону  немає.  Ми можемо приймати бюджет тільки на наявній законодавчій базі.

 

     НАЙДА Г.І.    Фракция    коммунистов.   Уважаемый   Александр Александрович,  уважаемые коллеги!  Давайте идти по  разделам.  Мы статью  6  так  никогда  не  закончим.  Давайте  идти  по порядку: проголосуем одну часть,  потом вторую. Мы же прыгаем, возвращаемся и так далее.

 

     Игорь Александрович,  указ по приватизации, который предложил Лановой,  есть.  Для того чтобы был установлен контроль со стороны Верховной Рады,  как нынешней,  так и будущей, надо проголосовать, надо принять эти 400 миллионов,  то есть  увеличить  до  миллиарда хотя   бы   поступления  от  приватизации.  И  проголосовать  это, Александр Александрович, в поименном режиме.

 

     ГОЛОВА. Тоді маю таку пропозицію:  у дохідній частині бюджету ми цю цифру в статті 6 записуємо,  а у видатках не враховуємо, щоб був контроль за даною позицією та щоб ми не обманювали самих  себе щодо обсягів витрат.

 

     МІТЮКОВ І.О. Підтримую.

 

     ГОЛОВА. Можна  так проголосувати?  Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 190.

 

     Тоді пропонується ось що.  Ми деякими  нормами  цього  закону втручаємося   в   чинне  законодавство.  Це,  звичайно,  приховане втручання,  але воно є.  Ми в законі про приватизацію передбачаємо надходження до бюджету від приватизації - 50 відсотків.

 

     Аналіз, зроблений Рахунковою палатою,  свідчить про те, що ці кошти  витрачаються  не  за  призначенням,   бездумно,   що   Фонд державного  майна  фінансує  приватні  структури.  По суті,  кошти витрачаються на розкіш. Чому ми записуємо до бюджету 50 відсотків, а ще 50 відсотків віддаємо на поталу представникам фонду?!  (Шум у залі).  Розвиток інфраструктури?  Уже немає  чого  розвивати!  Усе майно на місцях продано, немає чого продавати! Регіональний рівень уже працює на рівні області  і  так  далі.  Тому  відрахування  до державного  бюджету  від  приватизації  повинно  бути  не менше 80 відсотків,  тоді буде зацікавленість із боку держави у  реалізації цього майна. Ідеться ж про державне майно, а не про щось інше!

 

     МІТЮКОВ І.О. Тоді нам треба переголосувати відповідну позицію статті 5.  Ми записали,  що  від  приватизації  до  позабюджетного Державного  фонду приватизації надійде 50 відсотків.  Є пропозиція замінити дану цифру на 80 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Можна у статті 5 написати не 50, а  80  відсотків  коштів?  (Шум у залі).  Відповідно зміниться сума.

 

     МІТЮКОВ І.О. Так!

 

     ГОЛОВА. Немає   заперечень?   Ставлю   таку   пропозицію   на голосування.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Отже, сума становить (це вже реальна цифра!) не 653 мільйони, а відповідно...  Підрахуйте,  Станіславе Альбіновичу,  скільки  це буде (Шум у залі). Та ні, мільярда не буде.

 

     З урахуванням   такого   співвідношення  змінюється  й  обсяг надходжень від приватизації.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А. Ця сума становитиме 1 мільярд 40 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Правильно, тобто це ще додатково майже 300 мільйонів. Тобто тут записуються не 653,  а 953 мільйони.  Цифра, можливо, не зовсім точна.  Скільки?  1 мільярд 40 мільйонів.  Прошу, фіксуйте, будь ласка, зміни в цифрах, бо вони підуть до витратної частини.

 

     Так, повертаємося  до  питання  розрахунків за зерно.  Ви вже підрахували? Анатолію Степановичу, будь ласка.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Дякую,  шановний  Олександре  Олександровичу. Пригадаймо,  як  у  Законі  про  Державний  бюджет  1997  року  ми передбачили  кошти   на   відшкодування   затрат,   яких   зазнали господарства від приватизації. Що ми отримали? У 1997 році ті, які працювали,  зовсім нічого не отримали.  Ми маємо дуже  серйозно  і обережно   поставитися  до  цього  питання.  Пропозиції  депутатів Рябченка,   Кармазіна    і    Пилипчука,    шановний    Олександре Олександровичу,  це  якраз те,  що нам потрібно щодо зерна.  Окрім того,  ми  не  повинні  бездумно  витрачати   гроші,   які   мають спрямовуватися на утримання військовослужбовців, закритих закладів і структур,  які перебувають на державному  фінансуванні.  Щоб  не було ніяких, вибачте за грубе слово, посередників. Усі кошти треба направляти  безпосередньо  до  товаровиробника,  напряму.  І  дуже правильно  вчора  виступав Іван Олексійович Ямковий,  який говорив про 20 відсотків ПДВ.  Тому кошти,  які  ми  щойно  проголосували, можна сьогодні віддати на закупівлю зерна. Це є підстава для того, щоб люди могли нормально жити.

 

     ГОЛОВА. То яку цифру голосуємо? До статті 6?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С. Мільярд.

 

     ГОЛОВА. Яка це стаття?

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.  Ця  цифра  -  1  мільярд  40  мільйонів   уже передбачена.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  так зрозумів,  що немає більше пропозицій до дохідної частини.

 

     ГОЛОВА. Ви маєте зауваження до цієї позиції?

 

     Депутате Ямковий, будь ласка.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Шановний  Анатолію Степановичу!  Шановний Олександре Олександровичу!  Потрібно тоді у видатковій частині бюджету,  розділі "Поповнення державних запасів і  резервів",  де передбачено 126 мільйонів,  додати ще 1 мільярд, записавши:  "У  тому  числі  на   закупівлю   паливно-енергетичних ресурсів,  зерна  та  інших  продовольчих  товарів".  І в дохідній частині відповідно додати мільярд. Ось що треба зробити.

 

     МІТЮКОВ І.О. За яким податком? З якого джерела?

 

     ЯМКОВИЙ І.О.  Буде і в дохідній частині,  і  у  видатковій  1 мільярд, як казала депутат Кужель.

 

     Є ще   один   нюанс:   треба  врахувати  пропозицію  депутата Юхновського.  У  чому  її  суть?  Якщо   на   розвиток   вугільної промисловості спрямовується один мільярд (це дотація),  то держава повинна контролювати  ціну  і  собівартість  вугілля.  Тому  варто записати:   "встановити   оптову  відпускну  ціну  на  вугілля  та забезпечити контроль за його собівартістю".

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги, одну хвилинку!

 

     Я не вважаю себе великим фахівцем у бюджетному  процесі,  але коли  ми  кажемо  про  реалізацію  із резервного фонду,  наприклад вугілля,  і маємо орієнтацію щодо мільярда, то це одна справа. Але щоб  передбачити  кошти в дохідній частині,  а потім у видатковій, скажімо, на інші товари, то треба, щоб спочатку були ці гроші, щоб вони надійшли. А якщо цього немає, то навіщо ж писати, коли то все буде мертве?

 

     МІТЮКОВ І.О. Абсолютно правильно.

 

     ГОЛОВА. Інша справа,  якби ми знайшли у  видатковій  частині, приміром,  5  мільярдів чи 2 мільярди на державне замовлення (і це треба було б зробити).  Але спочатку потрібно сформувати  видатки, щоб записати дохідну частину.  А якщо цього немає, то не можна так писати.  Тим більше що ви ж це знаєте краще від мене. Дане питання вже обговорено.

 

     Депутате Марченко, будь ласка.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты, я считаю,  что  в  статье  6  нельзя  записывать  такой  доход  от приватизации,  поскольку мы своим решением обязываем правительство торговать государственной собственностью.

 

     И я прошу  при  рассмотрении  этой  и  других  статей,  когда депутаты получают слово и обосновывают свои предложения,  давать и мне такую возможность.

 

     Рассмотрев вопрос о приватизации,  в частности о разнице от 4 миллиардов   доходов,  которую  мы  должны  были  получить,  и  50 миллионов,  которые реально получили,  предлагаю дать протокольное поручение   исполняющему   обязанности  Генерального  прокурора  и Контрольной комиссии по вопросам приватизации выяснить  причины  и доложить Верховному Совету. Прошу поставить это на голосование.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Не треба ставити на голосування, бо створено слідчу  комісію.  Рахункова  палата  вже  перевірила.  І  ми  дали доручення прокуратурі розглянути дане питання. Це вже зроблено. Ви правильно кажете, але розпорядження таке вже є.

 

     Будь ласка, депутате Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.  Фракція  Народного   руху   України.   Шановний Олександре   Олександровичу!   Ми  проголосували  лише  збільшення надходжень від акцизного збору з імпортних товарів.  І  це  цілком правильно.  Але  надходження  від  імпорту  товарів  є не тільки з акцизу, а й з податку на додану вартість, а також із ввізного мита суб'єктів підприємницької діяльності та мита з громадян.  Цього ми поки що не збільшували.  Я пропоную  збільшити  на  200  мільйонів надходження  за  рахунок  імпорту  з  податку на додану вартість і приблизно на 100 мільйонів  із  ввізного  мита.  Такі  надходження цілком   реальні  за  налагодження  роботи  митниці  й  податкової інспекції.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми не можемо,  на  жаль,  погодитися  з  такими пропозиціями.  У попередньому варіанті були менші надходження,  ми тепер збільшили.  Знайшли можливість  з  митних  зборів  збільшити відповідну позицію тільки на 18 мільйонів, але це реально.

 

     Що стосується ПДВ на імпортні товари,  то статистика показує, що імпорт скорочується.  І немає бази  для  розрахунку  додаткових надходжень.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  бюджет - не той документ, де можна записати приблизно.  Якщо є розрахунки, що гарантоване надходження до бюджету таке-то,  треба його записувати; якщо таких розрахунків немає,  то записувати зі слів не можна.  Я не можу ставити  це  на голосування.

 

     Будь ласка, депутате Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні колеги, ми завжди звинувачували уряд в тому,  що  він  подавав  нереальний бюджет.  Ми  такі  докори  постійно  чули  від  своїх виборців.  Я підтримую пропозицію доповідача про  те,  що  треба  брати  тільки прораховані  цифри.  І  прошу  утримуватися від якихось авантюрних проектів, які нам тут пропонують.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Поки що жодного авантюрного не пропонувалося.  Це для ясності.

 

     Будь ласка, депутате Карнаух.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий округ,  Полтавська область).  Дякую.  Шановний Олександре Олександровичу!  У розділі "Неподаткові  надходження"  передбачено певну   суму   від   приватизації  надлишкових  (як  вважає  уряд) санаторіїв,  будинків  відпочинку,   профілакторіїв   Міністерства оборони,  Служби безпеки, МВС, Держкомкордону. Конституція України забороняє обмежувати права цих  категорій.  Вони  перебувають  під охороною  держави.  Я  вважаю,  що  ці кошти дуже незначні і ми не повинні підтримувати уряд у цьому.

 

     Пропоную за  рахунок  коштів  від  приватизації   передбачити видатки,   а   ці  об'єкти  зберегти,  щоб  люди  мали  можливість відпочивати у своїх відомчих санаторіях і будинках відпочинку. Тим більше  що в цих структурах дуже багато чорнобильців,  і санаторії фактично протягом року завантажені на 100 відсотків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Приймається. Тим паче що тут не передбачається такий продаж.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Зараз  це не передбачається.  Ми дане питання в уряді уважно розглянули і прийняли пропозицію міністра оборони.

 

     ГОЛОВА. Настійно  прошу,  шановні   депутати,   проголосувати статтю 6 у цілому,  не визначаючи суми.  Мається на увазі, що сума зміниться через те,  що ми внесли зміни до окремих статей  (Шум  у залі).

 

     МІТЮКОВ І.О.  Зерно  -  то  видатки.  А ми зараз говоримо про доходи.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Депутат Чечетов.  За  ним  -  депутат Немировський щодо збільшення дохідної частини.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Уважаемый Игорь Александрович!  Я все-таки хочу услышать  ответ:  почему  правительство   отказалось   от   своего первоначального  предложения  по увеличению доходной части бюджета на 1,2 миллиарда гривень  за  счет  ликвидации  льгот  по  НДС  за транзитные перевозки?

 

     И второй  вопрос.  Почему  мы  опять-таки  не  можем учесть в доходной части бюджета 1,3 миллиарда гривень за  счет  аккумуляции части   амортизационных  отчислений  в  централизованном  фонде  с последующим  целевым  направлением  их  в  сельское  хозяйство   и угольную отрасль, что первоначально и предусматривалось?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за запитання. Я почну з другого запитання. Я  цілком  підтримую  дану  пропозицію.  Відповідний  законопроект внесено  на  розгляд  Верховної  Ради.  Там враховано пропозиції з розподілу централізованої частини амортизаційних відрахувань. Якщо ви приймете названий законопроект,  ми зможемо віднести відповідні суми на збільшення видатків і доходів.

 

     Стосовно пільг на транзитні послуги. Особисто я проти надання таких пільг. Але уряд вирішив підтримати дану пропозицію, прийняту Верховною Радою.

 

     Можна поставити питання, але це інший закон.

 

     ГОЛОВА. Станіславе  Альбіновичу,  ви,  будь  ласка,   зробіть підрахунки:  на скільки збільшується дохідна частина внаслідок цих змін,  що зараз проголосовані,  аби можна було це враховувати  під час розгляду статті 7.

 

     Депутат Немировський. І голосуватимемо.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Болградський  виборчий округ,  Одеська  область).  Уважаемые  коллеги!  Мы  проголосовали статью 5,  где написано:  "Дивіденди, нараховані на частку майна у статутних   фондах   господарських   товариств,  яка  належить  до державної власності".  И еще один пункт: "Плата за оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств".

 

     Но по  данным  позициям  в  статье  6  нет  ни одной копейки. Об ясните, в чем тут дело?

 

     ГОЛОВА. Це,  до речі, можливо, найпринциповіше питання. Нехай маємо  навіть злиденну рентабельність - на рівні 5 відсотків,  але все  одно  жодної  копійки  дивідендів  від  державного  майна  не надходить. У чому річ?

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Надходження, особливо з дивідендів, нарахованих на  частку  майна  в  статутних  фондах  господарських  товариств, справді,  дуже незначні. Вони становлять приблизно 24-27 мільйонів гривень,  докладнішу інформацію про це  ми  отримаємо  лише  через квартал, коли матимемо відповідні звіти.

 

     З оренди    надходження    також   незначні.   Уряд   ухвалив організаційне рішення про посилення  роботи  в  цьому  напрямі.  У наших  пропозиціях  враховано  збільшення  по  цій  позиції до 100 мільйонів додаткових коштів.  Вони є тут. Але классифікація статті 5 - це економічні категорії.  Стаття 6 - це типи податків,  і вони зазначені в неподаткових надходженнях.  Але  то  все  в  загальних сумах.

 

     ГОЛОВА. Це  там,  де  передбачено  доходи від власності,  так треба розуміти?

 

     МІТЮКОВ І.О. Так.

 

     ГОЛОВА. Ще раз депутат Немировський,  бо це не  так,  як  він пояснює.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.    Когда    проводилась    проверка   Фонда госимущества,  мы подсчитали,  что с предприятий  смешанной  формы собственности  государство  должно  получать  дивиденды  в размере больше 4 миллиардов гривень. Таким образом, в любом случае, как бы там  ни  было,  даже  при минимальной ставке - 5-6 процентов,  это никак не 16 тысяч.  Вывод один:  либо нет точного расчета по  этой позиции, нет обоснования, либо не уделили должного внимания. Так в этом надо признаться.

 

     ГОЛОВА. Давайте дамо доручення до п'ятниці зробити відповідні розрахунки.  Можливо,  внесемо  якісь корективи.  На сьогодні вони поки що не готові, а брати їх зі стелі ніхто не буде.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький  виборчий   округ,   Львівська   область).   Фракція Народного руху України. У мене пропозиція щодо зміни цифри в рядку "Надходження від штрафів та фінансових санкцій". Тут фігурує цифра 146  мільйонів  210  тисяч.  У  порядку денному на завтра є проект закону,  яким передбачено зміну правил на  скерування  коштів  від штрафних  санкцій стосовно більше ніж 15 відомств,  де є від 10 до 30 відсотків штрафних санкцій, які зараховуються самому відомству. Тут  виходить  доволі велика сума.  Я не знаю,  чи можемо ми зараз поставити, скажімо, на 20 відсотків збільшення цієї суми, чи можна зробити  просто  розрахунки по кожному з тих законів.  Таблиця є в комітеті,  а завтра її матимуть усі депутати. Ця сума може суттєво збільшитися. І ми маємо це зараз урахувати.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Володимировичу,   ви   помилилися.   Там записано 64 мільйони.  Тому різниця буде не така велика, і якщо ми приймемо закон, тоді й внесемо корективи. Подивіться: не 146, а 64 мільйони. Ви помилилися.

 

     Прошу проголосувати всі позиції статті 6, крім суми, оскільки вона зміниться... (Шум у залі). Статтю 5 ми вже проголосували.

 

     Депутате Павловський, прошу. За ним - депутат Безуглий.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова  Комітету  Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки  (Центральний  виборчий округ,  Хмельницька  область).  Дякую,  Олександре Олександровичу. Шановні  народні  депутати!  Прошу  вас  ще  раз  повернутися   до пропозиції  депутата  Кармазіна  стосовно коштів за транзит нафти. Оскільки такого закону  немає,  то  проголосуймо  доручення  уряду протягом місяця проект цього закону розробити.

 

     ГОЛОВА. Проголосуймо  таке доручення - за транзит і нафти,  і аміаку.

 

     МІТЮКОВ І.О. Про доцільність внесення до бюджету.

 

     ГОЛОВА. Якщо  він  вважає,  що  на   експлуатаційні   потреби належить витрачати кошти,  одержані за транзит, то тоді запропонує нам схему, і вона буде підтримана.

 

     Ставлю на голосування таке доручення. Будь ласка. Але це - не до статті 6.

 

     МІТЮКОВ І.О. Правильно.

 

     ГОЛОВА. Голосується доручення, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Це не до статті 6, але важливе. Будь ласка, голосуйте. Новий парламент прийме.

 

     "За" - 224.

 

     Хтось не зрозумів...  Йдеться (повторюю) про доручення  уряду внести  на  розгляд  Верховної  Ради  проект  Закону  про плату за транзит  нафти  і  аміаку.  Сьогодні  ці  кошти   в   бюджеті   не враховуються. Вони використовуються самими...

 

     МІТЮКОВ І.О. Господарюючими суб'єктами.

 

     ГОЛОВА. Господарюючими   суб'єктами.  Ставлю  на  голосування доручення...  Та це не до бюджету,  заспокойтеся!  Депутат Ковалко просить проголосувати, будь ласка.

 

     "За" - 262. Прийнято.

 

     Ви не ображайтеся на депутата Ковалка. Для них все одно, що в дорожньому будівництві, - витрати на капітальне будівництво. Чи на експлуатаційні   витрати.   В   сумі   виходить   гарно,  оскільки експлуатаційні  ніхто  не  витрачає,  а  списують  на   капітальне будівництво.

 

     Депутате Безуглий, будь ласка.

 

     БЕЗУГЛИЙ А.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Новокаховський виборчий округ,  Херсонська область).  Прогресивна соціалістична   партія.   Олександре   Олександровичу,   дозвольте повернутися до статті 5.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми її вже проголосували.

 

     БЕЗУГЛИЙ А.Г.  У  статті  5  є  пункт 2 "80 відсотків коштів, одержаних...  що  містяться  в  брухті  та  відходах".  Тут  варто доповнити:  "та від демонтажу стратегічних ракет".  А їх немало. У Дніпропетровську  -  щомісяця  4,  тобто  понад   200   кілограмів коштовних металів.  Якщо підрахувати - чималий дохід буде. Я прошу доповнити пункт 2:  "та від  демонтажу  стратегічних  ракет".  Хай розслідують. З вересня ці ракети демонтуються по 4 на місяць.

 

     ГОЛОВА. Правильно,  Анатолію Григоровичу. Хоча мені здається, що коли ракету демонтовано, то це й брухт, і відходи - якраз тут і враховано.

 

     МІТЮКОВ І.О. Воно поширюється цілком.

 

     ГОЛОВА. Але депутат правильно каже, що треба записати. Ставлю на голосування дану пропозицію, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Так що? Як писати?

 

     ГОЛОВА. Зокрема від демонтажу ракет та  іншого  озброєння.  У пункті 2 статті 5.

 

     "За" - 193.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  6  без однієї позиції - суми, оскільки вона буде іншою внаслідок змін, які ми проголосували...

 

     Уже можете назвати? Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У статті 6 змінюється позиція "Акцизний збір  з вітчизняних товарів".

 

     ГОЛОВА. Та ні,  одну хвилинку! Ми це проголосували. Сума, яка змінюється, скільки всього?

 

     Станіславе Альбіновичу, яка сума загалом? (Шум у залі).

 

     Та він весь час рахував, бо проголосовано всі позиції.

 

     Три позиції з дохідної частини - 1 мільярд 353 мільйони  - це збір до інноваційного фонду плюс 766,  акцизний збір - 200,  приватизація - 387.  В сумі - 1 мільярд 353 мільйони. Таким  чином,  загальна  сума буде 11 310 269 тисяч плюс 1 мільярд 353 мільйони.

 

     В цілому ставлю на голосування статтю 6, будь ласка...

 

     Хто сказав, що з голосу?

 

     МІТЮКОВ І.О. Це вже все пораховано і внесено.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Стаття 7 - видатки Державного бюджету на 1998 рік.

 

     Дозвольте відразу сказати:  з того, що проголосовано в статті 6, ми передбачили витрати на продовження будівництва Криворізького ГЗК - 100 мільйонів,  погашення заборгованості із заробітної плати в  бюджетній  сфері  -  420  (це збільшення витрат),  і збільшення обсягу коштів,  що використовуються через  Державний  інноваційний фонд, на 246 мільйонів. Тобто разом це 587 мільйонів.

 

     Тепер, будь  ласка,  за  розділами.  Перший  розділ "Державне управління". Я закликаю вас усіх до аналізу і до скорочення витрат на  всі  ці  частини  бюджету,  щоб  не змінювався розмір дефіциту бюджету.

 

     Розділ "Державне управління".  Які є пропозиції?  Будь ласка, депутате Угаров.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги! Мы с приватизацией немного уже поправили  положение.  Сократить,  конечно,  можно,  но   у   меня предложение  по увеличению.  Мы все видим эффективную деятельность Счетной палаты, которая работает в этой сфере. Есть два пути: либо считать  увеличение  дохода  от  приватизации  одним из аргументов увеличения  расходов  по  Счетной  палате,  либо  действовать   по принципу, применяемому ко всем органам, - оставлять Счетной палате ту часть средств,  которую они найдут в бюджете,  и за  счет  этой части их дополнительно профинансировать.

 

     ГОЛОВА. Ні,  так  не  можна  робити.  Ми  ж уникаємо фондової системи. Так не треба робити. Вони просять 14,8 мільйона, треба їх залишити, нехай працюють.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це збільшення майже вдвічі.

 

     ГОЛОВА. Ще   раз   повторюю:   обговорюємо  розділ  "Державне управління". Які є пропозиції? Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). При  обсуждении проекта Государственного бюджета мною была внесена поправка.  Она рекомендована комитетом для  рассмотрения  Кабинету Министров.  Я  предлагаю  на 25 процентов сократить управленческий аппарат.  Мы не будем трогать сумму 1  миллиард  172  миллиона,  а рассчитаем  от  одного миллиарда - это составит 250 миллионов.  На эту сумму я и предлагаю сократить ассигнование названных структур. Министр   финансов  с  трибуны  Верховного  Совета  говорил  о  25 процентах во время обсуждения законопроекта в первом чтении,  были заверения и со стороны руководства нашего государства.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Скорочення  на  25  відсотків  передбачалося  у бюджеті 1997 року. Ми говоримо про бюджет 1998 року, який ретельно проаналізований і за всіма позиціями визначено мінімальні потреби.

 

     Я можу  попросити  Володимира  Макаровича Матвійчука сказати, якою буде середня  заробітна  плата  у  1998  році  в  центральних міністерствах. Будь ласка.

 

     МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати! Уже в такому проекті бюджету,  який ми подавали раніше,  було скорочено видатки на  утримання  органів  державного  управління  на  25  відсотків. Скорочення  чисельності  не  дає  ніяких додаткових 300 мільйонів. Навіть за меншої чисельності в цьому залі витрати на освітлення  і опалення   не   стануть  меншими.  Скорочуються  лише  витрати  на заробітну плату.  Скорочення 25 відсотків  чисельності  дасть  100 мільйонів  економії  витрат  на  заробітну  плату  і  збори з неї. Середньомісячна заробітна плата в органах місцевої влади визначена в  проекті бюджету на рівні лише 170 гривень.  А в міністерствах і відомствах вона становить лише 220 гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О. З усіма нарахуваннями.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Так,  з усіма  надбавками,  виплатою  допомог тощо. Це в середньому.

 

     ГОЛОВА. Хвилинку.  Ставлю  на голосування пропозицію депутата Анісімова про скорочення видатків на 25 процентів.  Але перед  тим думка профільного комітету. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Уважаемые   коллеги!  Мы  внимательно рассмотрели все затраты по органам власти,  и отмечу,  что  нельзя вот  так  чохом  брать  у  всех.  Мы  в  расчетах предусмотрели 75 процентов  численности.   И   когда   поделили   сумму   зарплаты, расчитанную  на данную численность,  то получилось,  что в органах государственного управления,  кроме уборщиц,  никто и работать  не должен.  Поэтому  та  цифра,  которую  мы  в  результате оставили, рассмотрев на заседании бюджетного комитета, - реальна.

 

     Если мы  хотим  еще  сократить  затраты  на   государственное управление, то надо принимать решение не только о 25 процентах, но и о том,  чтобы отобрать здания,  помещения и так далее, поскольку на одной зарплате мы столько не сэкономим. Это однозначно.

 

     Мы говорим  о  разделе  "Государственное управление",  где на "законодавчу владу" выделяется 72,4 милиона гривень,  в том  числе для  Верховной  Рады  -  сколько-то.  Здесь  предусмотрен минимум, необходимый для того,  чтобы  нормально  функционировал  Верховный Совет. С этой суммой не согласен весь аппарат. Все доказывали, что необходимо значительно больше,  даже с  учетом  сокращений.  Далее указаны цифры по Кабинету Министров (тоже с учетом сокращения),  и даже по  Администрации  Президента  было  предусмотрено  некоторое сокращение.  Вопрос  лишь  в  том,  следует  ли иметь два Кабинета Министров,  на которые мы расходуем по 25 миллионов гривень в год? Давайте рассмотрив этот конкретный вопрос и не будем трогать всех, не будем делать так,  чтобы государственное  управление  не  могло функционировать.

 

     МІТЮКОВ І.О. Звертаю увагу народних депутатів на те, що єдине реальне збільшення відбулося лише по Верховній Раді  і  Рахунковій палаті. Давайте, мабуть, це теж обговоримо.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Справді, це так: спочатку зняли,  а потім повернули  позицію.  Тобто  на  утримання Рахункової  палати і розвиток інфраструктури заклали 15 мільйонів, а потім залишили 5,  щоб ми вмерли і не ходили,  бо не  буде  кому ходити. Потім знову повернули попередню цифру. Тим часом вигідніше тримати 140 чи 200 чоловік у Рахунковій палаті,  ніж,  скажімо,  у представництві Адміністрації Президента в Криму 30 чоловік,  або у Романа  Петровича  в  представництві  Адміністрації  Президента  у Верховній Раді - апарат теж 30 чоловік.

 

     От візьміть    60,    і    відразу   з'являється   цифра.   А проконтролювати, як витрачаються бюджетні кошти, нікому.

 

     Тому, шановні колеги, заспокойтеся, будь ласка!

 

     Прошу, депутате Жеребецький.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні  колеги!  Думаю,  що справді є сенс скорочувати видатки на конкретні структури.  Якщо скоротимо на 250 мільйонів, як пропонує Азаров, то це може зашкодити всім.

 

     От вам  характерний приклад,  як наш уряд скорочує видатки на апарат управління.  Представництво Президента України в Автономній Республіці  Крим.  В  1997  році на це було виділено 300 тисяч.  У варіанті проекту Закону про Держбюджет від  15  грудня  попередньо була  341  тисяча,  а  тепер  - 355.  Тобто збільшення на 55 тисяч порівняно з 1997 роком. Це називається скороченням?

 

     Прошу, далі. Рада національної безпеки - 4 мільйони 100,  Національний інститут стратегічних досліджень - 2 мільйони 47. Майже 7 мільйонів на Раду національної безпеки!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ми йдемо за додатком.  Пропоную  розглянути  за напрямами, складовими частинами.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.   Є  величезні  резерви.  Ще  один  приклад. Звернімося до себе.  Більшість депутатів і членів уряду  живуть  у службових  квартирах,  які  ніхто  не  оплачує.  Дачі теж ніхто не оплачує. Оскільки в країні екстремальна ситуація, скасуймо це. Хай усі  члени уряду (вони не бідні,  депутати теж отримують зарплату) платять за дачі.  Починаймо всі це робити.  А то ми зарплату людям не   платимо,   а   представництво   Президента  на  50  відсотків збільшуємо. Яке тут скорочення?

 

     ГОЛОВА. Євгене Петровичу,  не треба про все разом.  Інакше  я запропоную:  підніміть  руки,  хто  користується державними дачами (щоб платити).  І підніме 3 чоловіки в залі,  а  пролунало  вже  в ефірі,  що,  бачите,  користуються дачами. Та немає ж їх! Немає. В уряді - інша справа (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Анісімова.

 

     МІТЮКОВ І.О.  В  чому  полягає  ця   пропозиція,   Олександре Олександровичу?

 

     ГОЛОВА. Скорочення  видатків  на  державне  управління  на 25 відсотків.

 

     МІТЮКОВ І.О. 25 відсотків - це неможливо! Це - 250 мільйонів! (Шум у залі).

 

     "За" - 221.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку! Не кричіть! Є така пропозиція...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ви повинні зрозуміти, що руйнуєте систему влади (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Є   пропозиція   скоротити   на   10 відсотків. Це можна. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 217.

 

     Отже, залишається   попередня   позиція...   То   чому  ж  не підтримуєте?

 

     Голосується пропозиція про скорочення на 10  відсотків.  Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування, прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати,  не приймайте рішення зопалу - ви таким чином...

 

     ГОЛОВА. Ще раз голосуємо пропозицію на 10 відсотків скоротити видатки.  Будь ласка,  не говоріть, коли відбувається голосування! (Шум у залі).

 

     "За" - 188.

 

     Які ще пропозиції стосовно скорочення?  Запишіться,  хто хоче висловитися, бо дуже багато піднято рук...

 

     Ви послухали б,  що я казав!  10 відсотків - можна, і видатки додатково  скоротяться  майже  на  200  мільйонів.  Тобто  на  117 мільйонів...  Пропорційно  до  всіх структур,  які тут передбачено (Шум  у  залі).  Правильно?  Правильно!  Тому  ще  раз  ставлю  на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Спасибі. Таким чином, 117 мільйонів у резерві.

 

     Пропорційно до   всіх  структур,  котрі  тут  записано...  Що пропонується?

 

     Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".  Уважаемые коллеги! Я предлагаю оставить сумму, которую мы проголосовали, и детально разобраться с расходами на фискальные органы, то бишь, Государственную налоговую администрацию, а то она у нас уже свою телекомпанию заимела,  санатории  приобретает...  Я вообще считаю: Николаю Яновичу надо бы отчитаться перед депутатами о расходовании средств.  В  том  числе  и  30  процентов,  которые получает. Но это отдельная тема.

 

     Необходимо также посмотреть "Інші видатки на загальнодержавне управління",  чтобы там не было незаконно существующих органов.  И сократить  расходы  на  содержание Администрации Президента.  Ведь Администрация Президента и Кабинет Министров - два немножко разных органа. И давать одинаковые суммы на содержание этих органов - это просто неуважение к высшему органу исполнительной власти.

 

     ГОЛОВА. Треба   подавати   конкретні   пропозиції.   У   мене пропозиція   така.   Одну  хвилинку!  Ми  маємо  інші  видатки  на загальнодержавне  утримання  -  23  мільйони.  Ми  скорочуємо  все відповідно  на  10  відсотків.  Я  прошу  все-таки за рахунок цієї статті відновити витрати на утримання Рахункової палати,  оскільки 10 відсотків скорочення там...

 

     МІТЮКОВ І.О.  То,  може, все вже віддаймо Рахунковій палаті і нехай керує?  Хіба так можна,  щоб  на  200  чоловік  передбачався кошторис,   який   становить   50   відсотків  кошторису  Кабінету Міністрів? Про яку інфраструктуру йдеться? Скільки людей працює?

 

     ГОЛОВА. Пояснюю,  Ігоре   Олександровичу.   Коли   створювали Рахункову  палату,  то  в  "Прикінцевих  положеннях"  закону  було написано: "Уряду створити умови для роботи Рахункової палати". Тож сьогодні  закладаються  кошти  на  капітальний  ремонт приміщення, придбання  потрібної  техніки,  електронної   апаратури   і   тому подібного,  без  чого  діяльність  Рахункової палати не має сенсу. Вона  не  потрібна,  якщо  не  може  під'єднатися  до  банківської комп'ютерної  мережі,  казначейства,  не має контакту з податковою адміністрацією тощо.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, я взагалі не проти...

 

     ГОЛОВА. Коли буде розвинено інфраструктуру,  тоді цих  витрат не буде.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Але  ж  14  мільйонів  на  200 працівників!  Ви вдумайтеся в цю цифру!

 

     ГОЛОВА. Про це ж і йдеться.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Немає ніде  в  системі,  навіть  новоствореній, таких видатків на одного працівника.  Якщо вирішили зменшити на 10 відсотків, то треба застосовувати це до всіх.

 

     ГОЛОВА. Добре,  скорочується  на  10  відсотків.  Усе.  Немає заперечень? Є. Будь ласка, депутате Кармазін.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Шановний Ігоре Олександровичу! У розділі "Судова влада" закладено величезну диспропорцію.

 

     МІТЮКОВ І.О. То інше.

 

     ГОЛОВА. Ми до судової влади ще не дійшли.

 

     Депутате Азаров, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемые  народные  депутаты!  По  состоянию на сегодня  (и  Игорь  Александрович  Митюков,  и  Ющенко,  и  другие руководители   об   этом   знают,  господин  Ельяшкевич)  долг  по заработной плате  в  налоговых  органах  составляет  75  миллионов гривень!  (Шум у залі). Я прошу меня не перебивать. Я понимаю, что вам дела нет до  государственного  бюджета,  но  налоговые  органы работают на доходы государственного бюджета!  (Шум у залі). И весь рост доходов государственного бюджета в 1997 году - 2,5  миллиарда гривень - достигнут за счет работы налоговой администрации.

 

     Далее. Мы  провели  сокращение на 7,5 тысячи человек.  К чему это привело?  Мы были  вынуждены  выплатить  увольняемым  долг  по зарплате  за 2,5 месяца плюс зарплату за 2,5 месяца вперед.  Итого единовременно были  вынуждены  выплатить  шестимесячную  зарплату, чтобы сократить 6 тысяч человек (Шум у залі).  Да, и приобрели два санатория.  Вернее не  приобрели,  а  получили  путем  передачи  с баланса на баланс,  ни копейки не заплатив!  Мы создали нормальные условия для отдыха сотрудников  налоговой  администрации!  (Шум  у залі).   Никаких   телестудий   никто   не  приобретал.  Создается Государственная налоговая администрация Украины.  Она  работала  и будет работать на народ Украины, а не на тебя! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу, заспокойтеся. Одну хвилину! Послухайте! У вас, так би мовити,  досвід полеміки більший,  а Микола Янович  усе  до серця бере.  Але він же має рацію. Те, що сьогодні маємо зростання надходжень до бюджету, все-таки заслуга його служби.

 

     Видатки великі?  Так, великі. Але й завдання великі перед нею поставлено.

 

     Тому, будь ласка, не розгортаймо далі цю дискусію.

 

     Пропорційно для всіх скоротили. Усе.

 

     Будь ласка, депутате Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська   область).  Уважаемые  депутаты!  Предлагаю  117 миллионов,  освободившиеся от финансирования  органов  управления, направить  Министерству  обороны при решении вопроса о расходах... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку (Шум у залі). Спокійно. Дірок у бюджеті не бракує.  Ми потім повернемося до цієї справи. Зараз ідеться про скорочення видатків із державного бюджету. Рухаємося далі.

 

     Розділ "Судова влада".  Запитання до Кабінету  Міністрів:  де кошти, передбачені на переведення Конституційного Суду до власного приміщення?  Він поки що користується  приміщенням,  яке  належить Верховній Раді.  Незаконно, до речі. Коли будуть виконані обіцянки уряду,  доручення,  яке давалося минулого року,  про виділення  10 мільйонів гривень на цю справу?  Кошти було передбачено.  Де вони? Це по-перше.

 

     По-друге. Доки за ненормальних умов працюватиме найвищий  суд України?

 

     Ігоре Олександровичу, прошу.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Ми  пропонували  збільшити  суму  фінансування Конституційного Суду на  1998  рік,  щоб  забезпечити  переїзд  до нового  приміщення.  Але,  на  жаль,  цю суму не змогли збільшити. Заплануймо тепер ці кошти.

 

     ГОЛОВА. Пропоную відразу,  щоб завершити  з  цим  питанням... Одну хвилинку! (Шум у залі).

 

     Шановні колеги!  Пропоную  відразу,  щоб не було потім ніяких запитань,  передбачити кошти на завершення будівництва.  Додатково із  суми  скорочення  видатків  на  органи  державного  управління записуємо 10 мільйонів на завершення  будівництва  приміщення  для Конституційного Суду.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Кошторис,   який   подала   Київська  державна адміністрація,  свідчить,  що  треба  17  мільйонів   гривень   на завершення будівництва.

 

     ГОЛОВА. Тоді 17 і записати. Пропоную із 117 мільйонів,  зекономлених у попередній статті,  17 передати  на будівництво приміщення для Конституційного Суду. Не можна залишати цю ситуацію нерозв'язаною.  Ставлю на голосування таку пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Не підтримано.

 

     Віталію Андрійовичу, будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  На лівому березі Дніпра приміщення Держпостачу - 20 тисяч  квадратних метрів. Треба закінчити його, а не починати нове будівництво. І ми розв'яжемо всі проблеми з приміщеннями.

 

     ГОЛОВА. Віталію  Андрійовичу,  це  теж  довгобуд.  На  вулиці Жилянській стоїть незавершена будівля.  Це не нове будівництво,  а завершення будівництва,  розпочатого десь років 10 тому. В уряді ж повинен хтось думати, як завершити довгобуди.

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування  дану  пропозицію.  Депутат Кузнєцов просив. Будь ласка!

 

     "За" - 243. Прийнято.

 

     Щодо судової влади ще які зауваження будуть?

 

     Депутат Кармазін говорить, прошу.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Олександре Олександровичу, на жаль, ви не дали раніше сказати. Оці 17 мільйонів та плюс ті понад 5, то буде понад 22 мільйони на 18 суддів із невеличким  апаратом.  Чомусь  мовчить міністр  фінансів.  Чи  є  ще  десь  таке?  Це навіть не те,  що в Рахунковій палаті.

 

     ГОЛОВА. Юрію Анатолійовичу,  одну хвилинку!  Навіщо ж ви  так говорите?!  Це ж іде в ефір. Не суду, не 18 чоловікам виділяється. А  фінансується  завершення  будівництва  через  міську   державну адміністрацію. А до приміщення ввійде потім суд. От і все.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Олександре Олександровичу! Дозвольте закінчити. Прошу звернути увагу: на Конституційний Суд планується 5 мільйонів 429 тисяч, на всі арбітражні суди країни - 7 мільйонів 19 тисяч.

 

     Тому я  пропоную  замість 5 записати 1 мільйон 429 тисяч.  За цими нормами досить.  Треба додати арбітражним судам 2 мільйони  і районним (міським) судам, де нині немає за що купити конверти (всі депутати бувають  в  округах  і  знають  про  це),  теж  додати  2 мільйони. Це буде справедливо.

 

     У розрахунках  на  представництво  Президента України в Криму збільшилися чомусь витрати навіть порівняно з попередніми.  Що там таке?  Нестабільна ситуація?  Ні,  ситуація стабільна.  Тому з 355 тисяч,  які там плануються,  треба залишити максимум 100.  І цього вистачить.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це представництво не має власного приміщення.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Неправда. Я знаю...

 

     МІТЮКОВ І.О. Воно орендує приміщення в Раді міністрів Криму.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. І нічого.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це - по-перше.

 

     КАРМАЗІН Ю.А. Йому й там непогано.

 

     МІТЮКОВ І.О. А по-друге, ми ту статтю вже проголосували.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.   Ні,   ми   ще   не   голосували.   Олександре Олександровичу,  звертаю вашу увагу:  в попередньому проекті  було передбачено 341 тисячу, що ніяк економічно не обгрунтовано. В 1997 році - менше 300.  Тепер пропонуємо 355.  Крім того, в розділі про державне управління в першому пункті пишемо: "Утримання Президента України та його апарату".  Ігоре Олександровичу,  чому  ми  пишемо "утримання"? "Утримання Президента" - це якось не так звучить.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Це   -  класифікація  складових  бюджету,  яку затвердила Верховна Рада.  Цю статтю ми вже проголосували, а тепер знову повертаємося.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Юрію Анатолійовичу, ви як досвідчений юрист,  невже не помітили,  що можна втратити ідею,  коли говорити про  все  разом?  Якщо ви хотіли збільшити або зменшити видатки по якійсь статті,  то треба було назвати  цифру,  обгрунтувати  її  і проголосувати. А так, я тепер не знаю, що ставити на голосування.

 

     Так от,   була   пропозиція  зменшити  видатки  на  утримання Конституційного Суду на 4 мільйони. Чим це обгрунтовано? Я не можу з  цим  просто  погодитися,  оскільки потрібна аргументація (Шум у залі).  От бачите,  якби ви з самого початку назвали таку цифру, а потім обгрунтували...  А так,  що ставити на голосування? Депутате Кармазін, будь ласка.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Дякую.  Шановний  Олександре   Олександровичу! Ідеться  про те,  що на сьогодні відповідно до незаконних постанов Кабінету  Міністрів,  це  за  моїми  підрахунками,  оскільки  вони відмовилися  надати інформацію і Рахунковій палаті,  і виконуючому обов'язки Генерального прокурора (можливо,  якби був  затверджений Генеральний  прокурор,  то  надали  б),  зарплата  там становить 1 тисячу 740 гривень! Це за оперативними даними.

 

     Скажіть мені,  будь ласка, у тих, хто плаче по УТ-1, в УТН, є там  у  когось  така  зарплата?!  Немає!  Тому  на  18  чоловік  і обслуговуючий штат досить 280 тисяч  (за  нашими  розрахунками  на одного суддю). У районних судах виходить 35 тисяч, а то й менше, і ті не доходять до району!  Тому члени Комітету з  питань  правової політики  та  судово-правової реформи пропонують змінити ці цифри: Конституційному Суду залишити 1  мільйон  429  тисяч,  арбітражним судам  додати  2  мільйони,  районним  (міським)  також  додати  2 мільйони.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла.  Ви у комітеті робили обрахунок цієї позиції? Робили.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні депутати!  По-перше,  на жаль, інформація,  наведена  народним  депутатом  Кармазіним,   потребує перевірки. Маю великі сумніви, що все справді так! Треба зачекати, отримати офіційну інформацію і тоді розв'язати цю проблему.

 

     По-друге, не можна порівнювати суди різного рівня.  Якщо  вже говорити  про  співвідношення,  то  між Конституційним і Верховним судами,  які мають приблизно однаковий статус.  На  Конституційний Суд  передбачено  5  мільйонів  400 тисяч,  а на Верховний Суд - 9 мільйонів (Шум у залі).  Я згоден  з  тим,  що  треба  збільшувати фінансування   районної   ланки   судів.  Треба  й  таку  проблему розв'язувати.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  тут присутній заступник Голови Верховного Суду. Я, наприклад, не знаю, як з'явилася ця цифра, але знаю,  за  яких  умов  працює  Верховний  Суд,   а   за   яких   - Конституційний Суд (Шум у залі).  Тому прошу не зачіпати Верховний Суд, бо колектив великий - 240 чоловік тільки членів суду - роботи вистачає.   Нещодавно  розпочали  розширювати  приміщення,  робити ремонт,  туди 40 років ніхто не заглядав,  на  смітнику  перебував вищий судовий орган.  Тому,  вважаю, не повинно бути сумнівів щодо витрат у 9 мільйонів.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  є  інформація,  що середньомісячна заробітна плата у Конституційному Суді в 1998 році передбачається в розмірі 600 гривень (Шум у залі). Це всі виплати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно!

 

     Депутат Пустовойтовський.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Спасибо,   Александр   Александрович. Уважаемые коллеги! Бюджетный комитет вместе с правовыми комитетами внимательно рассмотрел сметы всех судебных органов.  Мы убедились, что  в  районных  и  городских  судах  не хватает денег на бумагу, оформление  документов  и  тому  подобное.  Поэтому  были  внесены поправки: арбитражному суду на центральный аппарат - 0,5 миллиона, на остальные аппараты  -  1,5  миллиона;  областным  судам  -  0,5 миллиона;  районным (городским) судам - 1,5 миллиона.  Рассмотрели мы и затраты на Конституционный  Суд,  причем  дважды  или  трижды рассматривали,  резко сократили все затраты,  предусмотренные ими, поскольку намечалась даже покупка грузовых автомашин для перевозок и других целей.

 

     Таким образом,  все тщательно просмотрено.  Нет смысла второй раз все это ревизовать.  Комитет Стретовича уже обращался к нам  с тем, что мы недостаточно выделили денег. Но теперь, после того как мы внесли все поправки,  здесь,  в  зале,  не  рассматривая  смет, "подсекать"  всю  судебную  власть?...  Мы  исходили из того,  что судебная власть должна быть обеспечена  на  уровне  других  ветвей власти.

 

     Поэтому прошу   прекратить   дебаты   вокруг  этого  вопроса, довериться людям, которые работали в комитете над этим вопросом, и утвердить расходы на органы судебной власти.

 

     ГОЛОВА. Отже,   з  поправкою,  внесеною  стосовно  завершення будівництва  приміщення  для  Конституційного  Суду,   ставлю   на голосування витрати на судову владу. Будь ласка.

 

     "За" - 190.

 

     Тоді голосуємо  з  поправкою  депутата  Кармазіна перенести 2 мільйони з витрат на Конституційний Суд на  фінансування  районних судів.  У  цілому ставлю на голосування.  Будь ласка (Шум у залі). Арбітраж обійдеться.

 

     "За" - 258. Прийнято.

 

     Прошу Комітет з  питань  бюджету:  на  остаточне  голосування зробіть  ще розрахунки й роздайте депутатам.  Можливо,  ми до цієї цифри  повернемося,  вона  не  виходить  з   одного   агрегованого показника на утримання,  тобто із цифри 95.  Тому тут немає ніякої небезпеки...

 

     Одну хвилиночку! Повернетесь у п'ятницю до цієї цифри.

 

     "Міжнародна діяльність - всього 350304  тисячі  гривень".  Це третій розділ статті 7.

 

     Депутат Байрак.

 

     БАЙРАК М.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства  (Баглійський  виборчий округ,     Дніпропетровська    область).    Спасибі.    Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Справа в тому,  що зараз  ми  не закладаємо  в  бюджет  кошти на фінансування такої інституції,  як Уповноважений Верховної Ради України  з  прав  людини,  про  якого йдеться у статті 101 Конституції. Ця інституція такого ж рівня, як Рахункова палата, як Національний банк. І хоч на сьогодні ми ще не прийняли  повністю відповідний закон,  ми не маємо права відкласти введення цієї інституції на рік.  Тому  прошу  закласти  необхідні кошти.

 

     ГОЛОВА. Я  думаю,  що  це можна зробити так.  У нас у першому розділі є "інші видатки на загальнодержавне управління". Ось там і передбачити 5 мільйонів на цю інституцію за рахунок інших видатків на загальнодержавне управління. Немає заперечень?

 

     Прошу проголосувати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  давайте  не  будемо зараз визначати цифру - 5 мільйонів чи 1 мільйон. Доручіть нам, ми опрацюємо і внесемо пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Треба просто записати: "Інші видатки на загальнодержавне  управління,  у тому числі на утримання інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".  Можна  так, не визначаючи цифру? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 252. Прийнято.

 

     Отже, щодо судової влади ми визначилися.

 

     "Міжнародна діяльність".

 

     Депутат Найда має слово.

 

     НАЙДА Г.І.   Уважаемые  коллеги,  если  мы  сократили  на  10 процентов численность,  то  командировки  за  границу  тоже  можно пропорционально сократить.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Особливо за кордон.

 

     ГОЛОВА. Можна.  І на 20 можна.  Але тут є така особливість. У розділі "Міжнародна  діяльність"  видатки  ідуть  в  основному  по виконавчій владі.

 

     МІТЮКОВ І.О. І по законодавчій також, подивіться.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Та ну,  про що ви говорите!  Я ж знаю кошторис Верховної Ради.  Копійка,  яка закладена тут, у цій цифрі 58, іде і на міжнародну діяльність. Я знаю. Подивіться.

 

     А депутати їздити не будуть,  бо кілька місяців Верховна Рада буде,  так би мовити,  у стані формування.  Тому було б правильно, звичайно,  ось  у  цій частині скорочення зробити,  маючи на увазі видатки не на Верховну Раду. Якщо є потреба.

 

     Депутат Раханський. Будь ласка.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Євпаторійський  виборчий  округ,  Автономна   Республіка   Крим). Шановний  Олександре Олександровичу!  Група депутатів (30 чоловік) внесла  пропозицію  щодо  вступу  України  до  Фонду   соціального розвитку Ради Європи.

 

     До відома депутатів. До Фонду соціального розвитку входять 35 країн із  40,  які  є  членами  Ради  Європи.  Урядові  було  дано доручення  розглянути  та  внести  з  цього  приводу пропозицію до другого читання цього законопроекту.  У  разі  вступу  України  до фонду загальна частка її фондового капіталу становитиме близько 40 мільйонів екю за умови сплати  до  фонду  лише  4  мільйонів,  які держава  повинна сплатити протягом року рівними частинами один раз на квартал. Кредити будуть надаватися на найбільш пільгових умовах терміном  від  10  до  30  років для вирішення соціальних питань - фінансування проектів у сферах освіти,  охорони здоров'я,  охорони навколишнього   середовища,   а   також,   що  дуже  важливо,  для облаштування депортованих народів, які повернулися.

 

     Я розумію,  шановні  колеги,  що  декого   з   урядовців   не влаштовують   пільгові   умови.   До   речі,   Німеччина  сьогодні користується  цими  кредитами  для  того,   щоб   підняти   Східну Німеччину. А ми беремо кредити у Німеччини.

 

     Тому прошу  вас  проголосувати  за  цю цифру.  Це буде велика допомога для країни.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція  така.  На  сторінці  угорі  записано  - "внески до міжнародних фінансових організацій".

 

     МІТЮКОВ І.О. Там цю суму враховано.

 

     ГОЛОВА. Тоді записати:  "...у тому числі до Фонду соціального розвитку Ради Європи". Можна так записати?

 

     Ставлю на голосування.  Щоб  ми  знали,  що  уряд  має  право укласти угоду і профінансувати її.

 

     "За" - 241.

 

     Можна тепер  розділ  "Міжнародна  діяльність" проголосувати в цілому?.. Що? Не чую. Зараз, зараз.

 

     Депутат Жеребецький. Будь ласка.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Шановний Голово!  Шановні колеги!  Я  прошу звернути увагу на те,  що на фінансування розміщення дипломатичних представництв виділяється 28 мільйонів.  У нас немає приміщень, ми їх  орендуємо,  платимо  великі  гроші.  Я  не знаю,  чи будемо ми розглядати  законопроект  далі,  голосувати  постатейно,  але   на сторінці  12  є  таке  положення:  дозволити консульським відділам Міністерства закордонних справ 10 відсотків валютних  коштів,  які вони там отримують, витрачати на власні потреби.

 

     Досі Міністерство  закордонних  справ витрачало 15 відсотків. Про що йдеться?  Часто трапляється,  що наших людей обкрадають,  і консульські  відділи  дають  їм  гроші на повернення.  Якщо звідти привозять  покійників,  це  теж  робиться  за  кошти  Міністерства закордонних  справ.  При  10  відсотках  робити  це буде абсолютно нереально.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ну, це вже інша стаття.

 

     ГОЛОВА. Дійдемо до неї, тоді розглянемо.

 

     ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П.  Тому я пропоную...  Власне,  коли  дійдемо, тоді й будемо розглядати.

 

     А що   стосується  цього  розділу,  то  пропоную  переглянути позицію про внески до міжнародних бюджетів ООН та її  спецустанов. Ми  платимо  туди  майже на 50 відсотків більше,  ніж на утримання власних дипломатичних представництв.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку!  Я  пропоную   проголосувати   розділ "Міжнародна  діяльність".  Ми  не  можемо  все  це  без  кошторису розглядати. Я прошу вас, підтримайте.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це оптимальний варіант видатків по цій статті.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.  Це ж не відрядження, це наші установи за кордоном.

 

     МІТЮКОВ І.О. Так.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Тут  9  мільйонів  на  всі  відрядження.  Про  що там говорити? А на Верховну Раду - 300 тисяч. Але що вдієш.

 

     Четвертий розділ.  "Фундаментальні  дослідження  і   сприяння науково-технічному прогресу" - всього 510058 тисяч гривень".

 

     Депутат Сторіжко.

 

     СТОРІЖКО В.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки та  народної  освіти  (Шосткинський  виборчий  округ, Сумська  область).  Комітет  з  питань  науки  та  освіти  разом з бюджетним комітетом вніс пропозицію  про  збільшення  видатків  на фундаментальні   дослідження   в   обсязі   46  мільйонів  гривень пропорційно до  загальних  видатків  на  Національну  академію  та галузеві академії наук.

 

     Просимо підтримати цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. За рахунок чого? Це треба обов'язково...

 

     СТОРІЖКО В.Ю.    За    рахунок    зменшення    видатків    на адміністративні...

 

     ГОЛОВА. На державне управління.

 

     СТОРІЖКО В.Ю. Так.

 

     ГОЛОВА. Тоді пропозиція така:  ми скоротили на 100  мільйонів витрати  на  державне  управління.  Звідси  забрати 50 мільйонів і додати на науку. Немає заперечень? (Шум у залі).

 

     Шановні депутати!  У  нас  сьогодні   остаточно   втрачається науковий  потенціал  держави.  І не розуміти цього я вважаю просто неприпустимим.  Не працюють наукові установи,  творчі колективи не одержують по півроку заробітної плати. А ми, скоротивши видатки на утримання структур державного  управління,  не  можемо  звідти  50 мільйонів передати на цю статтю!

 

     Слово надається депутату Пустовойтовському. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги, напоминаю вам, что в выводах Верховного Совета предусматривалось выделение 46 миллионов гривень   на   укрепление   науки,  и  в  том  числе  на  развитие информационной сети.

 

     Предлагаю проголосовать  в  точном  соответствии   с   нашими выводами по первому чтению...

 

     ГОЛОВА. 46?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. 46 миллионов!

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на голосування пропозицію:  плюс 46 мільйонів за рахунок тих 100 мільйонів,  які у нас залишилися від скорочення витрат на функціонування державного управління.

 

     "За" - 251. Прийнято.

 

     Депутат Ковтунець. Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ,  Рівненська область).  Шановні колеги,  у  рішенні  комітету,  про  яке  щойно  сказав  Володимир Семенович, справді було згадано про інформацію, але не в розумінні розвитку інформаційних мереж,  а в розумінні розвитку національної програми "Інформатизація".  Розпорядником  тих  коштів  має  бути, відповідно, Міністерство у справах науки і технологій.

 

     Мова йде  про  суму  в  27  мільйонів - це вартість виконання національної програми "Інформатизація" у 1998 році,  яку ми з вами незабаром маємо розглянути в другому читанні.

 

     Більша частка  цих  видатків передбачається на інформатизацію органів  державної  влади  та  управління.  Але  ці  видатки   (27 мільйонів)  повинні  йти,  звичайно,  після розділу 17 "Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика".

 

     Тому я пропоную,  оскільки  ми  скоротили  на  117  мільйонів видатки  на  управління,  ще  27 мільйонів витратити на реалізацію національної програми,  з яких левова частка піде фактично знову ж таки на виконавчу владу,  на органи державної влади.  Я думаю,  що було б правильно проголосувати зараз у пакеті цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, що ви скажете?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я вважаю,  що ми повинні обмежитися висновками, які зробив бюджетний комітет,  проаналізувавши всі пропозиції, які ми проголосували.  Зараз додатково давати гроші на галузь, коли ми говоримо  про  фінансування науки і фундаментальних досліджень,  я вважаю недоцільним.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  проголосувати  розділ  "Фундаментальні дослідження  і сприяння науково-технічному прогресу" з поправкою - плюс 46 мільйонів. Ставлю на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це вже проголосовано.

 

     ГОЛОВА. Проголосовано?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Проголосовано,  і  там  питання  інформатизації враховано.

 

     ГОЛОВА. Розділ п'ятий.  "Національна оборона - всього 1509890 тисяч гривень".

 

     Депутат Мухін. Будь ласка.

 

     МУХІН В.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Харківська область).  Александр Александрович,  мы в комитете очень  серьезно рассматривали  этот  вопрос.  Я здесь сегодня утром говорил о том, что до сих пор не утверждена численность.  И,  насколько я  понял, Кабинет  Министров  до сих пор не определился с этой численностью. Идут какие-то странные дискуссии.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, що ви скажете?

 

     МУХІН В.В.  А в соответствии с Конституцией мы не имеем права утверждать эту цифру...

 

     ГОЛОВА. Згоден.

 

     МУХІН В.В. Это первый вопрос.

 

     ГОЛОВА. Одну секунду! Анатолію Костянтиновичу, що ви скажете?

 

     Продовжуйте, Володимире Васильовичу.

 

     МУХІН В.В.  Второй  вопрос.  Если  мы  исходим из численности нашей армии в 350 тысяч человек,  то 1 миллиард 500 миллионов явно недостаточно для ее содержания.  Я предполагаю,  что такая цифра и будет  утверждена.  И  я  говорю,  для  того  чтобы  мы  содержали нормально нашу армию, чтобы она вовремя получала военную технику и так далее, а офицеры - заработную плату, здесь должна быть цифра в два раза больше.

 

     Другой вопрос,  где найти эти средства. Вот и давайте думать. Потому что если оставить 1,5 миллиарда, то в нашей армии останутся те же проблемы, которые имеют место и сегодня.

 

     Я должен сказать,  что за этот год практически каждый депутат подходил ко мне с депутатским запросом:  почему армия не заплатила колхозам за хлеб, почему армия не заплатила колхозам за мясо и так далее.  Та сумма,  которая здесь  записана,  не  дает  возможности содержать  нашу  армию достойно и нормально.  Поэтому я настаиваю, чтобы парламент ...  (Шум у залі). Чтобы не ходил в комитет каждый депутат,  а  вот  здесь давайте решим окончательно - 3 миллиарда и все, и на этом ставим точку.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, що ви скажете?

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні  депутати!  Ми розглянули це питання у грудні на засіданні Кабінету Міністрів,  де було дано  доручення  доопрацювати  проект закону, який подавався 11 квітня, але його не повністю виконано.

 

     Я пропоную  в  проекті Державного бюджету України на 1998 рік зробити таку примітку:  фінансування  на  утримання  Збройних  Сил України  здійснювати  виходячи  з їх чисельності на 1998 рік у 350 тисяч військовослужбовців.  А завтра буде  внесено  проект  закону щодо такої кількості (Шум у залі).

 

     350 тисяч військовослужбовців. А потім...

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цифру про чисельність.  Вона обгрунтована Кабінетом  Міністрів  (Шум  у  залі).  Не  чую.  Одну хвилинку, не говоріть усі разом.

 

     Зніміть з голосування.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Для довідки скажу, що на сьогодні чисельність Збройних Сил України становить 366 тисяч чоловік.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування - 350 тисяч. Тільки одну цифру! Інакше ми не можемо голосувати далі проект бюджету.

 

     "За" - 175.

 

     Слово має Адам Васильович Чікал як голова підкомітету.

 

     ЧІКАЛ А.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  оборони  і  державної  безпеки  (Бердичівський  виборчий округ,  Житомирська область).  Спасибі.  Шановні колеги!  Шановний Олександре Олександровичу!  І  мільярд  509  мільйонів  890  тисяч гривень, хочу наголосити, виділяється не на Збройні Сили, а на всю національну оборону,  а  це  поняття  значно  ширше,  ніж  поняття "Збройні Сили". Це перше.

 

     Друге. Великою  правдою є те,  що Збройні Сили України з 1992 року жодного разу не фінансувалися з  державного  бюджету  хоча  б наполовину від мінімальної потреби. На сьогодні мінімальна потреба (є економічні розрахунки) становить 3,3 мільярда.  Від комітету ми вносили пропозиції щодо того, де взяти ці кошти.

 

     Далі. Рік  у  рік зростає борг Збройних Сил.  На сьогодні він становить 726,9 мільйона гривень,  з них 305 мільйонів  тільки  по грошовому  забезпеченню.  Січень,  лютий,  березень  -  заморожено зарплату, листопад, грудень - не виплачено...

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, пропозиція.

 

     ЧІКАЛ А.В.  701 мільйон гривень потрібно повернути в  народне господарство.  Як  повернути  ці  гроші?  Тому  я пропоную окремим рядком записати: на погашення боргу - 726,9 мільйона гривень.

 

     ГОЛОВА. Адаме  Васильовичу,  я   підтримую   цю   пропозицію. Скажіть, за рахунок чого.

 

     ЧІКАЛ А.В.  Ми від комітету подавали пропозиції до Комітету з питань бюджету. У цьому бюджеті вперше пропонується Збройним Силам сплатити податок за землю в розмірі 152 мільйони. Звідки їх узяти? Якщо  взяти  борг  плюс  плата  за  землю,  то  для  Збройних  Сил залишається лише 624 мільйони. Люди добрі, що ми робимо!

 

     Я не хотів би, щоб у нашій державі був Афганістан, Югославія, Чечня,  щоб  потім  ми  таки  розглядали  це  питання  і   досягли порозуміння.

 

     ГОЛОВА. То що ви пропонуєте, Адаме Васильовичу?

 

     Я ще  раз  прошу,  будь  ласка,  виступи загального характеру залиште на потім.  Зараз  вносьте  конкретні  пропозиції,  причому обгрунтовані.

 

     Володимире Семеновичу,  що  скаже  з  цього приводу бюджетний комітет?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Спасибо,  Александр  Александрович.  Я опять  напоминаю,  уважаемые  коллеги,  что  в выводах комитета по первому чтению было записано:  добавить  Министерству  обороны  50 миллионов гривень.

 

     Это то,   что   мы   тогда  нашли  на  основании  всех  наших заключений. И это решение было утверждено Верховным Советом.

 

     Если мы сейчас из 57 миллионов, которые остались у нас от 117 миллионов после сокращения расходов на органы управления,  выделим 50 миллионов,  то выполним свое собственное  решение,  принятое  в первом чтении проекта бюджета.

 

     ГОЛОВА. Ці   скорочення  видатків  робляться  насамперед  для покриття заборгованостей по заробітній  платі  і  по  заощадженнях громадян.  Тому  вважайте,  що  цих  грошей  тут  немає.  Про  них наприкінці будемо говорити.  А зараз давайте подумаємо, за рахунок чого  можна  збільшити  витрати  на утримання армії.  Це потрібно, звичайно, зробити.

 

     Слово має міністр оборони Олександр Іванович Кузьмук.

 

     КУЗЬМУК О.І.,  міністр оборони України.  Шановний  Олександре Олександровичу!   Шановні   народні  депутати!  Я  хочу  доповісти пропозицію, де знайти кошти, за рахунок чого це зробити.

 

     Перше. Передбачити погашення заборгованості, що склалася на 1 січня 1998 року. У тому числі в статті 7, розділ 25, у видатках на покриття заборгованостей, що виникли у попередні роки, передбачити 305   мільйонів   для   погашення   заборгованості   по  грошовому забезпеченню та заробітній платі.  У проекті  Закону  України  про введення  в  дію  Закону  України про Державний бюджет на 1998 рік доповнити статтю 3 таким абзацом: "Враховуючи обмеженість видатків на  національну  оборону  в  1997-1998 роках,  здійснити погашення заборгованості Міністерству оборони,  що склалася на 1 січня  1998 року,   за   отримане   продовольство,  речове  майно,  озброєння, військову техніку,  енергоресурси,  товари і  продукцію,  виконані роботи,  надані  послуги шляхом їх заліку в рахунок заборгованості по податках і обов'язкових платежах до Державного бюджету  України за станом на 1 січня 1998 року,  у зв'язку з чим внести відповідні зміни до показників доходів і видатків Державного бюджету за  1997 рік".

 

     Я хочу  сказати,  що  це  кошти  не  Міністерства оборони,  а підприємств   народногосподарського   комплексу.   Це    погашення заборгованості нашому вітчизняному виробнику.

 

     Друге. Збільшити  обсяг  коштів  на  утримання  Збройних  Сил України для сплати земельного податку на 152 мільйони гривень (або зняти сплату земельного податку).

 

     Третє. Врахувати  пропозицію  Комітету  з  питань  бюджету  - збільшити на 50 мільйонів.

 

     І четверте.  На покриття додаткових витрат (я  не  вказую,  з кого  зняти  ці  кошти,  їх  усім  не вистачає) пропоную відшукати додаткове джерело.

 

     Прошу підтримати наші пропозиції і врахувати  242,8  мільйона понад  асигнування,  передбачені  Державним  бюджетом  за  рахунок економічної (господарської) діяльності Збройних Сил.

 

     Просив би також...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  Олександре Івановичу. Ми не можемо це проголосувати,  бо  йдеться  про різні закони.  Ми можемо прийняти закон, наприклад, про взаємозалік і там передбачити розрахунок між господарюючими суб'єктами і армією.

 

     Звичайно, у  нас  запроваджено  погану  систему,  коли  армію перевели майже на госпрозрахунок.  Вам треба було  б  просто  дати автомати  і вивести на кордони,  і ви замінили б там митницю і все інше. І себе забезпечили б, мабуть. Але того не можна робити, це ж армія. Це все повинно бути закладено в бюджеті, ви не повинні мати клопоту із забезпеченням ваших потреб.

 

     Тому я  пропоную  таке.  Стосовно  взаємозаліків  нехай  уряд вносить окремий проект закону.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, цю пропозицію внесено і відображено в проекті Закону  про  введення  в  дію  Закону  про Державний бюджет.

 

     ГОЛОВА. Ну, давайте так.

 

     МІТЮКОВ І.О. Ми з цим погоджуємось.

 

     ГОЛОВА. Давайте так. А відносно збільшення видатків... Якщо є за рахунок чого...  Тому що, Олександре Івановичу, уряд поки що не пропонує, за рахунок чого це можна зробити. Інших грошей, я ще раз кажу, немає.

 

     Будь ласка, Анатолію Костянтиновичу.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Олександре Олександровичу! Я прошу вибачення, шановні народні депутати, але я не розумію, чому чисельність армії

- 350 тисяч неможливо проголосувати?  А тоді вже  будемо  говорити про фінансування.

 

     І ще одне.  Коли сказали,  що "національна оборона" - поняття ширше,  то це  правильно.  Але  зараз  не  потрібно  затверджувати чисельність  ні Національної гвардії,  ні Прикордонних військ,  ні Внутрішніх військ, ні військ Цивільної оборони, бо її затверджено. Ідеться тільки про те, що стосується...

 

     ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу!

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К. Давайте це проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. НІ,  не  потрібно різні позиції склепувати.  Не треба голосувати, почекайте.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Все одно потрібно проголосувати чисельність. Це не пропозиція Мухіна.

 

     ГОЛОВА. Це  не  стосується  закону  про бюджет.  Хвилинку!  І потім,  скорочення  армії  не  означає   зменшення   фінансування. Навпаки. Ви ж це добре знаєте, тому що підуть офіцери у відставку, треба для них житло будувати, треба багато чого робити.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це скорочення іде по...

 

     ГОЛОВА. По факту?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

     ГОЛОВА. Це ми окремо розглянемо.  А зараз ми  проект  бюджету розглядаємо.  Якщо ви вважаєте,  що скоротяться видатки,  значить, добре.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це за пропозицією Мухіна...

 

     ГОЛОВА. Депутат Павловський. Будь ласка.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Олександре Олександровичу.  Шановні народні  депутати!  Міністерство  оборони  може  бути якоюсь мірою самоокупним.  Одна гривня,  що вкладається  в  розробку  звичайної зброї,  дає  віддачу  в  10  гривень  плюс  високі  технології для народного господарства. А ми під впливом іноземних радників почали скорочувати якраз те, де можна заробити гроші.

 

     Тому я пропоную з тих 50 мільйонів, які залишилися, 23 додати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.

 

     ГОЛОВА. Немає 50, немає!

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Значить, 23 треба додати, щоб там було 50!

 

     І ще пропозиція.  Довести  при  можливості  цю  суму  до  200 мільйонів,  а  для  цього  передбачити,  що  5 відсотків іноземних запозичень ідуть  на  науково-дослідні  і  конструкторські  роботи Міністерства оборони (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Це  можна передбачити,  але це - не позиція цифр,  не позиція бюджету.

 

     Депутат Угаров. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги,  в  свое  время  по  просьбе Министерства  обороны  в  программу  приватизации  1997  года  был включен отдельный раздел  о  приватизации  имущества  Министерства обороны.  Не  секрет,  что  сейчас имеется очень много предприятий двойного  назначения,  которые  могут  выпускать   и   гражданскую продукцию,  и военную.  Без ущерба для государства эти предприятия могут быть корпоратизированы, что станет дополнительным источником финансирования  Министерства  обороны.  Это  абсолютно  нормальный процесс.  Это первая позиция.  К сожалению,  у меня нет  на  руках точных цифр.

 

     И второе.  Я в очередной раз читаю наш проект бюджета и никак не   могу   понять,   почему   акционерная   судоходная   компания "Укрречфлот"  просит  6 миллионов на охрану здоровья.  Акционерная компания,  где государственного капитала-то нет!  Понимаете?  И  6 миллионов... И государство соглашается...

 

     МІТЮКОВ І.О. Я дам відповідь на це запитання...

 

     УГАРОВ Г.Ю.  А остальные добровольные общества? Добровольные! Они финансируются из госбюджета.  Простите меня,  это же бюджетные общества, а не добровольные...

 

     ГОЛОВА. Дійдемо, Геннадію Юрійовичу, до цих питань.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Нет, я говорю о цифрах.

 

     ГОЛОВА. Я про це теж кажу.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Общество "Динамо" - 4,5 миллиона и так далее! Вот конкретные цифры...

 

     ГОЛОВА. Я ще раз прошу! Будь ласка! У видатках на національну оборону поки що цих цифр немає. Дійдемо до них - з'ясуємо.

 

     Депутату Мухіну надається слово.

 

     МУХІН В.В.  Александр Александрович, задавать вопрос, скажем, депутату Чикалу о том,  где взять деньги на  содержание  армии,  - некорректно.   Такой   вопрос   надо   задавать  правительству.  А правительство говорит,  что  численность  армии  -  350  тысяч.  Я утверждаю,  что  для  содержания  армии  численностью  в 350 тысяч необходимо  минимум  3  миллиарда  гривень,   это   подтверждается соответствующими  расчетами,  они  есть.  Поэтому,  чтобы не вести бессмысленную дискуссию  и  не  доказывать,  что  здесь  собрались суперспециалисты,  поставьте, пожалуйста, на поименное голосование сумму в 3 миллиарда. На поименное голосование, чтобы потом кое-кто не говорил об ответственности.

 

     Или ставьте  эту цифру!  Но я должен сказать,  что здесь есть строка "інші видатки в галузі оборони",  на которые  предусмотрено 125 миллионов.  Я не знаю,  куда они пойдут. Может быть, перенести их в строку "утримання Збройних Сил України"?  Если  уж,  в  конце концов,  голосовать  эту  цифру.  Но  я за эту цифру голосовать не буду.

 

     ГОЛОВА. Володимире Васильовичу, я прошу, заспокойтесь! І я не буду,  я  хотів  би  проголосувати зараз за 10 мільярдів.  Якщо ми хочемо мати сильну армію,  то треба,  щоб було за рахунок чого  її утримувати. І треба, щоб на закупівлю військової техніки виділявся не 171 мільйон,  а стільки,  щоб була можливість оновлювати  і  не їздити, як нині, на техніці 70-го року випуску, я умовно кажу.

 

     Інше питання - за рахунок чого це можна зробити. 1,5 мільярда додати - це  означає  зняти  з  інших  статей  видатків.  З  яких? Скажіть,  з  яких?  Я звертаюся до Кабінету Міністрів.  Якщо немає звідки,  то давайте залишимо відкритою цю позицію,  пройдемо інші, якщо  знайдемо  -  повернемося  назад.  Будь ласка,  ще раз прошу, припиніть агітацію за те,  у чому  і  так  усі  переконані.  Треба збільшувати видатки на утримання армії?  Давайте пройдемо всі інші статті, знайдемо - перекинемо сюди. Все.

 

     "Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки  держави  - всього 1652090 тисяч гривень" (Шум у залі).

 

     Слово має депутат Омельченко.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, було порушено питання щодо "інших видатків".  Я хочу привернути увагу народних депутатів до додатку, який називається...

 

     ГОЛОВА. Одну    хвилинку,   Ігоре   Олександровичу,   пізніше повернемося. Вони обгрунтовані? Обгрунтовані.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань   боротьби   з   організованою   злочинністю   і  корупцією (Кременчуцький-Крюківський виборчий  округ,  Полтавська  область). Виборчий   блок   "Вперед,   Україно!"  Я  спершу  хочу  поставити запитання,  а після відповіді на нього дам коротеньку  інформацію. Будь ласка, поясніть ви чи хто-небудь з уряду, що мається на увазі під "іншими  правоохоронними  органами",  на  які  виділяється  93 мільйони?  Перед  цим  перелічено всі правоохоронні органи.  Тому, будь ласка,  назвіть,  хто входить в "інші правоохоронні  органи", які структури? Перша, друга, третя... Щоб знали народні депутати і наші виборці. Кому виділяється 93 мільйони? Назвіть, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Григорію  Омеляновичу,   прошу   вас   відкрити сторінку  3  додатку  в тій книзі,  яку роздано всім.  Називається "Проект  видатків  зведеного  бюджету  України  на  1998  рік   по функціональній структурі бюджетної класифікації" (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Говоріть, раз узяли слово, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  ж сказав:  вони всі є - Управління державної охорони,   спеціалізовані   монтажно-експлуатаційні    підрозділи, адресно-довідкові  бюро,  зведений  бюджет розвідувальних органів, Національне бюро розслідувань (Шум у залі).

 

     Григорію Омеляновичу, ви ж читати вмієте? Навіщо ставите таке запитання?

 

     ГОЛОВА. Ігоре   Олександровичу,   йде  стенограма,  запитання надійшло - відповіли на запитання. А ви починаєте вести дискусію з людиною, яка щось говорить з місця.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прошу вибачити.

 

     ГОЛОВА. На це запитання ви відповідь одержали.

 

     Друге запитання. Будь ласка.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О. Скажіть, будь ласка, чи належать такі органи, як Управління  державної  охорони,  розвідка  і  Національне  бюро розслідувань (якого ще немає,  хоча видано антиконституційний указ Президента  про  його  створення,  без   наявності   закону),   до правоохоронних   органів?   Хіба  можна  виділяти  такі  кошти  на Національне бюро розслідувань, якого немає в природі?!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Законопроект про створення  Національного  бюро розслідувань  передано до Верховної Ради.  Ми виходили з того,  що цей закон буде прийнято.  Тому й заклали  відповідні  кошти.  Якщо закон  не  буде прийнято,  треба зберегти кошти в цьому ж розділі, розподіливши їх іншим правоохоронним органам.

 

     ГОЛОВА. Яка ваша пропозиція? Сформулюйте, і я буду ставити на голосування.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Шановні колеги! Я хотів би, щоб у цьому залі ми завжди виділяли народні кошти лише на  ті  державні  структури, які створено відповідно до Конституції і законів України. Тобто на законодавчій базі.

 

     На сьогодні Національного бюро розслідувань як такого  немає. Внесений   законопроект,   про   який   згадав  міністр  фінансів, розглянуто  нашим  комітетом.  Прийнято  рішення   відхилити   цей законопроект,  тому що він суперечить Конституції України, порушує права і свободи наших громадян і потребує суттєвого  юридичного  і концептуального доопрацювання.

 

     У зв'язку  з цим я пропоную ті 15 мільйонів,  які передбачено виділити Національному бюро  розслідувань,  передати  в  соціальну сферу.  А  там  буде,  куди  ці кошти покласти.  Решту коштів - 60 мільйонів на розвідку і 18 мільйонів Управлінню державної  охорони затвердити.

 

     А 15  мільйонів  зняти,  тому  що  немає  Національного  бюро розслідувань.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дурдинець Василь Васильович. Будь ласка.

 

     ДУРДИНЕЦЬ В.В.,  директор  Національного  бюро   розслідувань України.    Шановні    народні   депутати!   Шановний   Олександре Олександровичу!  Удруге  в   цьому   році   вноситься   пропозиція передбачити в Державному бюджеті порівняно невелику суму для того, щоб почало свою діяльність Національне бюро розслідувань, утворене указом  Президента  в  квітні  цього року у повній відповідності з повноваженнями, якими наділений Президент, - утворювати центральні органи    виконавчої    влади.    Визначати,    конституційно   чи неконституційно - це,  як ви знаєте,  прерогатива  Конституційного Суду.  Група  народних  депутатів  звернулася з таким запитом,  і, звичайно,  вердикт  щодо  конституційності  чи  неконституційності повинен винести Конституційний Суд.

 

     Національне бюро розслідувань ще не функціонує, тому що немає фінансування.  А  потреба  в  ньому  виняткова.  Я  посилаюсь   на постанову Верховної Ради України від 18 листопада цього року, якою ви дали  оцінку  стану  боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією.   Верховна   Рада  зажадала  реформувати  правоохоронні органи,  змінити їх структуру,  сконцентрувати сили правоохоронних органів  для  того,  щоб  ефективніше вести боротьбу з корупцією і організованою злочинністю.

 

     Якраз створення Національного бюро розслідувань  дасть  змогу сконцентрувати  зусилля  спеціальних  підрозділів міліції,  Служби безпеки,  кваліфікованих слідчих.  І  тоді  можна  мати  структуру чисельністю лише 10 тисяч чоловік,  яка відповідатиме призначенню, про яке йдеться в указі Президента України. Це перше.

 

     Друге. Щодо  двох  законопроектів,  які   внесено.   Депутати висловлювали  побажання,  і  це  правильно,  щоб  діяльність  цієї спеціальної  правоохоронної  структури  базувалася   виключно   на законодавстві.  Так,  є  думка  і  рішення  комітету,  який очолює Григорій  Омельченко,  є   цілий   ряд   зауважень.   Але   процес доопрацювання проектів,  підготовки їх до розгляду Верховною Радою триває.  І ми готові врахувати всі слушні зауваження, з тим щоб ці законопроекти  найближчим  часом  було  розглянуто Верховною Радою України.

 

     Я звертаюся до народних депутатів: підтримайте внесену пропозицію. Тим більше що бюджетний комітет із 30 мільйонів гривень, які ми запросили, залишив 15 мільйонів.

 

     Я вважаю,  що така структура  потрібна.  І  ця  структура  не створена під якусь особу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутат Чупахін.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань оборони і державної безпеки  (Куп'янський  виборчий  округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской партий. Поскольку в соответствии с Конституцией организация и деятельность правоохранительных  органов  определяются  исключительно  законами Украины, ни о какой законности Национального бюро расследований не может  быть  и  речи.  И  поскольку право принятия законов Украины принадлежит  не  Конституционному  Суду,  а  Верховной   Раде,   я предлагаю    15    миллионов,   предусмотренных   в   проекте   на финансирование Национального бюро расследований,  снять и передать на национальную оборону.

 

     Я прошу,    Александр   Александрович,   предоставить   слово Черноусенко   Олегу   Ивановичу    по    вопросу    финансирования разведывательных органов (это та же строка данного раздела).

 

     ГОЛОВА. Депутат Чорноусенко.

 

     ЧОРНОУСЕНКО О.І.,  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань оборони і  державної  безпеки  (Червонозаводський виборчий округ, Харківська область). Справа в тому, що наш міністр фінансів,  говорячи про  фінансування  розвідувальної  діяльності, посилався зовсім не на те. На іншій сторінці є запис про Комітет з питань розвідки.  А це ніяка не правоохоронна  діяльність.  У  нас немає такої окремої служби,  а є розвідслужби у Службі безпеки,  у прикордонників і в Міністерстві оборони.  Я  вважаю  за  необхідне (наш  комітет  з  цього  приводу радився і дійшов такого висновку) розподілити цю суму між трьома названими відомствами, і нехай вони самі  працюють  у  цьому  напрямі.  Не  треба  створювати ще якусь структуру, яка буде тільки розподіляти кошти.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. До речі, днями вийшов указ президента Казахстану. Він створив свого часу таку структуру,  як у нас,  а тепер скасував те рішення як помилкове.  Але то у Казахстані,  у них простіше. А нам треба зробити так, як слід.

 

     Депутат Уланов. Будь ласка.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський  виборчий округ,   Луганська  область).  Фракция  "Коммунисты  Украины".  На заседании  нашего   комитета   также   рассматривался   вопрос   о целесообразности  рассмотрения  и  принятия  Закона о Национальном бюро  расследований.  Категорически  отвергнуто  это   предложение Президента.  Здесь  Василий  Васильевич  говорил  о том,  что указ конституционен.  Нет,  к сожалению,  он неконституционен. Создание вооруженных правоохранительных или других формирований в Украине - это  исключительная   прерогатива   Верховного   Совета,   Василий Васильевич,   вам  как  юристу  нужно  об  этом  знать.  И  нельзя навязывать то, что неприемлемо.

 

     Теперь мое предложение.  Те 15 миллионов, которые планируются на  создание и содержание Национального бюро расследований,  нужно распределить  среди  следующих  правоохранительных  органов  -  10 миллионов МВД и 5 миллионов - Службе безопасности.

 

     Спасибо.

 

     Прошу депутатов поддержать.

 

     ГОЛОВА. Депутат Карнаух. Прошу. Потім депутат Кочерга.

 

     КАРНАУХ М.В.  Дякую. Шановні колеги, я не буду давати правову оцінку указу Президента,  ми її дали на засіданні  комітету.  Лише зауважу,   що  наша  виключна  компетенція  -  передбачати  чи  не передбачати кошти на утримання цього неіснуючого органу.

 

     Я повністю  підтримую  позицію  голови  нашого   комітету   і пропоную ті кошти, які передбачались на утримання НБР, розподілити таким чином:  5 мільйонів - Службі безпеки,  10 мільйонів  -  МВС, причому з того,  що для МВС,  5 мільйонів передбачити на утримання внутрішніх військ,  які щоденно несуть  бойову  службу,  захищають наше  суспільство від злочинних елементів.  Тим часом у середньому забезпечення солдата внутрішніх  військ  в  1,7  раза  менше,  ніж прикордонника, і ще менше, ніж солдата Національної гвардії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, давайте так... Хвилиночку!

 

     Є пропозиція   Президента  і  є  проект  закону,  який  треба розглянути.  Те, що боротися зі злочинністю необхідно, - ні в кого не   викликає   сумніву.   Якщо  (а  Василь  Васильович  саме  так аргументував) створювати цю структуру  передбачається  за  рахунок відповідних  служб  правоохоронних органів - прокуратури та інших, тоді це все обгрунтовано.  І в такому разі це  реалізується  потім елементарно: ми ці кошти залишаємо цій структурі в загальній сумі. Якщо  буде  прийнято  закон,  то  ми  в  тому  законі  передбачимо перерозподіл  коштів  на  утримання  цієї  служби  (Шум  у  залі). Правильно?

 

     А тому є пропозиція затвердити загальну суму на правоохоронні органи. Ставлю це на голосування (Шум у залі). Загальну суму!

 

     "За" - 138.

 

     Не підтримується  ця  пропозиція  (Шум у залі).  Хвилинку!  Я прошу... Не спішіть!

 

     Якщо ті  функції,  які  передбачено  для  Національного  бюро розслідувань, будуть реалізовані правоохоронними органами, зокрема прокуратурою,  стосовно самих тільки операцій із цінними паперами, то  відразу  надійдуть  кошти і не буде проблем з формуванням цієї служби.  Але то  інше  питання,  а  зараз  ми  розглядаємо  проект бюджету.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.    Депутатская   группа   "Реформы",   партия "Громада".  Уважаемые коллеги,  я предлагаю вот эти 15  миллионов, которые    должны   быть   якобы   переданы   Национальному   бюро преследований...   или   расследований,   передать   на    выплату задолженности  по  зарплате работникам правоохранительных органов. Пусть  милиционеры  получат  ту  зарплату,  которую   они   должны получать.   А  те  люди,  которые  по  заданию  Президента  должны заниматься  разборками  с  политической  оппозицией,  пусть   пока отдохнут.

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.  О.  Олександре Олександровичу,  це саме те, що ви пропонували,   -   передати   до   кошторису   того   чи    іншого правоохоронного органу.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу тоді із суми 93 мільйони 15 мільйонів додати до суми 562430... Чи на армію?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ні, давайте...

 

     ГОЛОВА. Не так?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  їх треба залишити в кошторисі МВС або СБУ.  Тоді можна буде виплатити заробітну плату, не чекаючи затвердження (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Із  припискою:  у  тому  числі  15  мільйонів  -   на погашення   заборгованості   по   заробітній   платі   працівникам правоохоронних органів. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 183.

 

     Депутат Кочерга. За ним - депутат Мулява.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  законності  і  правопорядку  (Добропільський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый  Александр  Александрович  и  народные депутаты!  Мы уже знаем из практики, что если под какую-то строку бюджета выделяются средства,  они  могут  быть  использованы  не  по  назначению.  Из сообщений прессы мы знаем, что НБР уже в этом году финансировалось незаконно. Я считаю, что этот факт необходимо проверить.

 

     Следующее. Есть  письмо Президента от 7 мая 1997 года в адрес Верховного  Совета  Украины,   где   сказано:   "Свою   діяльність Національне бюро розслідувань може розпочати після внесення змін і доповнень до відповідних законодавчих актів".  Відповідних законів про внесення змін немає.

 

     И наш   комитет,   и  комитет,  который  возглавляет  депутат Омельченко,  начисто отвергли идею создания такого органа. Поэтому я  прошу не играться с этими 15 миллионами,  не надо их засовывать ни в одну строку.  Давайте направим их на погашение  задолженности по  вкладам  людям,  которые  больны,  которым  необходимо  делать операцию. Давайте туда их вложим.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мулява. будь ласка.

 

     МУЛЯВА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони   і   державної   безпеки   (Калуський   виборчий   округ, ІваноФраківська область).  Шановні товариші!  (Шум у залі). Розділ "Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави" включає позиції про Прикордонні війська і про Національну гвардію.

 

     На Національну  гвардію  виділяємо  65  мільйонів,  і   цього вистачає на півтора кварталу.  Крім того, у них 16 мільйонів боргу і 4,9 мільйона за 1996 рік недоплати.  Таким чином, на Національну гвардію треба виділити 95,8 мільйона.

 

     Що ж  до Прикордонних військ,  то там відбуваються незворотні процеси   руйнування   матеріально-технічної   бази,   втрачаються можливості   охороняти  і  контролювати  кордони.  Ситуація,  коли протяжність  кордонів  для  охорони  збільшується,  а  витрати  на охорону зменшуються, просто неприпустима.

 

     І я вважаю, що по цих двох позиціях треба віднайти кошти: для Прикордонних військ - 346 мільйонів,  для Національної  гвардії  - 95,8 мільйона.

 

     Окрім того,  шановні  і  товариші,  і  пани,  якщо  ми хочемо серйозно боротися з організованою злочинністю, рекетом і так далі, то нам треба реформувати органи, які ведуть цю боротьбу. Створення Національного бюро розслідувань є  абсолютно  необхідним.  І  мені видається,  що  треба,  як  запропонував  Олександр Олександрович, залишити ці 15 мільйонів,  а потім, коли Конституційний Суд винесе своє  рішення  або  ми  приймемо  відповідний  закон,  можна  буде повернутися до питання про виділення цих 15 мільйонів для  початку діяльності Національного бюро розслідувань.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги...  Спокійно,  сядьте,  будь ласка.  Я пропоную так... (Шум у залі). Будь ласка, заспокойтеся. Спокійно!

 

     Давайте ми приймемо таке рішення: з рядка "інші правоохоронні органи - 93000" віднімаємо 15 мільйонів (а те, що залишається, теж повинно бути розписано за адресами) і оці  15  мільйонів  в  межах видатків  на  правоохоронну діяльність прикріпляємо конкретно - чи то  на  погашення  зарплати,  чи  то  на  будівництво  житла   для працівників правоохоронних органів,  чи для прикордонників, чи для Національної гвардії.  Але щоб при остаточному голосуванні бюджету в п'ятницю ці суми були розписані.

 

     У цілому, погоджуючись на загальну суму 1 мільярд 652  мільйони  90  тисяч,  я  прошу  проголосувати  таке рішення. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це правильне рішення.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте. Іде голосування.

 

     "За" - 168.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Не можна, залежно від того,  подобається  чи  не  подобається   вам   Національне   бюро розслідувань, зменшувати фінансування правоохоронної діяльності та забезпечення безпеки  держави.  Ці  кошти  повинні  залишитись,  і Олександр Олександрович це вам пропонує.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  одну хвилинку.  Я скажу те, що хотів  сказати  Олександр  Жир.  Так,  Олександре  Олександровичу? Правильно.

 

     Ще раз пропоную:  "Інші витрати" розписати за адресатами,  15 мільйонів  прикріпити  до  того  рядка  видатків,  який  бюджетний комітет визначить разом із комітетами Жира, Мухіна та іншими. І ми проголосуємо. І Омельченко, і інші.

 

     Ще раз прошу...  Дивіться,  зараз у залі 18 рук піднято. Якщо кожному  надати  по  3  хвилини...  Ми ж ділимо те,  чтого немає в бюджеті. Та схаменіться нарешті! (Шум у залі).

 

     Ще раз  ставлю   на   голосування   свою   пропозицію,   вона обгрунтована. Будь ласка. Іде голосування.

 

     "За" - 179.

 

     (П р о д о в ж е н н я з а с і д а н н я).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Слово має Жир Олександр Олександрович.

 

     ЖИР О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань законності   і   правопорядку   (Марганецький   виборчий    округ, Дніпропетровська область).  Дякую,  Олександре Олександровичу. Усі ми,  коли в цьому залі або в  окрузі  заходить  розмова  про  стан злочинності,  однією  з  головних  причин такої ситуації в державі називаємо недостатнє фінансування.

 

     Те, що  не  може   бути   фінансування   Національного   бюро розслідувань  без  відповідного  закону,  ні  в  кого  не викликає сумнівів.  Оці 15 мільйонів гривень -  це  кошти,  передбачені  на утримання  саме  правоохоронних  органів,  які  ведуть боротьбу зі злочинністю. Давайте визначимо, що з цих 15 мільйонів 10 мільйонів

-  на фінансування Міністерства внутрішніх справ,  а 5 мільйонів - на фінансування Служби безпеки, і закінчимо ці дебати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 186 (Шум у залі).

 

     Прошу уваги! Не кричіть з місця.

 

     Усі зійшлися на тому,  що ця цифра  не  повинна  зникнути  зі статті.  Так? Пропоную доручити Комітету з питань бюджету разом із профільними комітетами,  що займаються цією  проблемою,  вирішивши питання  про адресне закріплення тих 78 мільйонів,  що передбачені на інші правоохоронні органи,  запропонувати  остаточну  цифру,  і тоді  ми  її  проголосуємо.  Не туліть злидні одні до одного,  від цього не буде користі!

 

     Ще раз прошу проголосувати загальну суму видатків - 1 мільярд 652 мільйони 90 тисяч гривень.

 

     Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 221.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 213. Не підтримується.

 

     Пропускаємо цей розділ.

 

     Ну, ще  три хвилини на обговорення.  Запишіться,  будь ласка. Спочатку висловиться Володимир Семенович Пустовойтовський, а потім надамо три хвилини.

 

     Будь ласка, Володимире Семеновичу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Спасибо,   Александр   Александрович. Уважаемые коллеги!  Мы уже проголосовали проект бюджета  в  первом чтении,   как  распределить  деньги.  Сейчас  приняли  решение  не выделять  эти  15  миллионов  на  содержание  Национального   бюро расследований.   Но   у  нас  не  закрыты  вопросы  финансирования Министерства внутренних дел, внутренних войск и так далее. Давайте в  соответствии  с нашим же решением распределим эти 15 миллионов, как предложил Александр Александрович,  и проголосуем в пятницу. А сейчас прекратим эти дебаты.

 

     Я предлагаю проголосовать.

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    депутата Пустовойтовського.  Підтримайте її,  будь ласка...  Ну, він голова комітету.  А  ви  будете  головою комітету в парламенті наступного скликання.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Розділ 7. "Освіта - всього..." Які є пропозиції?

 

     Депутат Пасечна. Будь ласка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый Александр Александрович! Уже не один раз в этом зале  звучали  убедительные  доказательства того,   что   если  мы  сохраним  такой  подход  к  финансированию образования,  то просто погубим его.  Вместо 10 процентов  от  ВВП опять выделяется только 4 процента!

 

     Наш комитет,  Комитет  по  вопросам  бюджета  и  министерство вносили различные предложения по увеличению об емов финансирования по этому разделу, но они не учтены.

 

     Хочу еще  обратить  внимание  на то,  что мы приняли Закон об образовании, но статью 57 до сегодняшнего дня не ввели в действие. И на 1998 год опять не предусматриваем ее финансирование.

 

     Я могла  бы  сейчас  повторить  наши  предложения,  где взять деньги,  чтобы увеличить  об ем  финансирования  этой  сферы,  но, думаю, уважаемый министр знает об этом лучше меня.

 

     Мы только что нашли 100 миллионов за счет сокращения расходов на аппарат управления.  Да и те  93  миллиона  гривень  по  строке "Другие правоохранительные органы".  Мы согласились с тем, что это незаконная структура.

 

     Поэтому я еще раз прошу,  давайте погосударственному подойдем к решению этого вопроса и сохраним наше образование от разрухи. Мы предлагали  записать  2,2  миллиарда  гривень  в   Государственном бюджете,  или  6 миллиардов - в консолидированном.  Я прошу решить этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Сьогодні справді це 4 відсотки. Якщо доводити до 6  відсотків,  то треба знайти додаткових 2 мільярди гривень.  Усі наші намагання  забезпечити  якомога  більше  надходжень  в  дохід бюджету дали той результат, який ми маємо сьогодні.

 

     Єдине, що   ми   пропонуємо   зробити,   -   збільшити  обсяг фінансування професійнотехнічної освіти за  рахунок  вищої,  тобто зменшити  на  2  мільйони  одну  позицію  і збільшити другу.  А ця позиція - 1 мільярд 554  мільйони  -  повинна  кореспондуватися  з видатками   на  місцевому  рівні,  які  становлять  практично  200 відсотків цієї цифри. Тобто на освіту ми витрачаємо 4 мільярди 213 мільйонів 960 тисяч за зведеним бюджетом.

 

     ГОЛОВА. Яке це співвідношення до консолідованого бюджету?

 

     МІТЮКОВ І.О.  До  консолідованого  бюджету  це  4,2  відсотка валового внутрішнього продукту.  1 мільярд 554 мільйони гривень  з державного  бюджету  і  2  мільярди  659  мільйонів  -  з місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Які ще є думки?

 

     Депутат Ніколаєнко від комітету. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий округ, Херсонська область).  Фракція Соціалістичної і Селянської  партій. Голова  комітету,  а  також  народні депутати доручили мені внести такі  пропозиції.  Ми   сьогодні   впорядкували   надходження   до Державного  інноваційного  фонду і розпорядилися цими коштами.  Ми проголосували за те,  щоб ті 400 мільйонів  гривень  направити  на погашення заборгованості працівникам науки, освіти.

 

     У зв'язку  з  цим від імені комітету,  нашої фракції та інших фракцій пропоную 50 мільйонів гривень  направити  на  фінансування професійно-технічної освіти, 100 мільйонів - на фінансування вищих навчальних закладів, 150 мільйонів - на школи, на дотації тощо.

 

     Крім того,  50 відсотків коштів,  зекономлених у  зв'язку  зі скороченням   видатків   на   державне  управління,  направити  на погашення заборгованості за 1996 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оскільки ми вже проголосували за те, щоб віднести 587 мільйонів  гривень на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам бюджетної сфери,  то я просив би вас підтримати  цифри видатків на освіту,  охорону здоров'я і культуру. І щоб комітет... (Шум у  залі).  Олександре  Сергійовичу,  ви  ж  заважаєте  голові комітету, він не знатиме, що робити далі. Комітет з питань бюджету розпише цю цифру  -  587  мільйонів  гривень  -  між  цими  трьома категоріями  видатків,  і  ми  затвердимо  її остаточно.  Разом із профільними комітетами.  Я маю на увазі комітети з питань  освіти, науки і культури, охорони здоров'я.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, ідеться про погашення заборгованості по заробітній платі.  Це в нас визначається окремим рядком в кінці цієї статті, тобто не в розділах "Освіта", "Охорона здоров'я", "Культура і мистецтво", а в ...

 

     ГОЛОВА. Який розділ?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Розділ 25 "Видатки,  не віднесені  до  основних груп".  Там  на  покриття  заборгованості,  що виникла в попередні роки,  виділяється 76 мільйонів гривень,  ми збільшили розмір  цих видатків  до  550  мільйонів.  Тут  будуть сконцентровані кошти на погашення  заборгованості  по  цих  напрямах.  На  галузі  освіти, охорони   здоров'я  і  культури  фактично  припадає  60  відсотків заборгованості.

 

     Тому ми можемо говорити про те,  що,  збільшуючи  видатки  на покриття заборгованості,  ми відповідно збільшуємо фінансування по цих напрямах.  Конкретні цифри ми можемо розрахувати чи  розробити видатки на покриття заборгованості по галузях.

 

     ГОЛОВА. Ігоре  Олександровичу,  одну  хвилинку.  Якщо  ми так зробимо,  то до цих категорій так званих бюджетників ці  гроші  не дійдуть.  Я пропонував би записати їх усетаки тут,  окремо.  Нехай цифра 76 залишається  в  розділі  25.  А  тут  у  кожному  розділі записати:  "у тому числі на погашення заборгованості по зарплаті". Тобто  учителям,  працівникам  культури  і   працівникам   охорони здоров'я. Тоді це буде правильно.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Олександре Олександровичу, це треба в розділі 25 записати.

 

     ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 198.

 

     Тоді є пропозиція записати те,  що я  сказав,  у  розділі  25 статті 7, тільки цифру 587 мільйонів записати окремо.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це правильна пропозиція.

 

     ГОЛОВА. Додатково у розділі 25.

 

     Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Спасибі (Шум у залі).  У розділі 25 статті 7, де зазначено 76 мільйонів гривень, тепер додається 587 мільйонів на ці потреби.

 

     Депутат Кузнєцов. За ним - депутат Гетьман.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция коммунистов Украины.  У меня в руках  документ, который  я  получил  только вчера,  поэтому в Комитете во вопросам бюджета мы не смогли его  обсудить.  Это  предложение  Госкомзема, который пересчитал ставку земельного налога исходя из той, которую мы утвердили,  -  1,81.  Госкомзем  представил  справку,  согласно которой  налог  на  землю  в  1998  году составит не 950 миллионов гривень,  которыми оперирует Министерство финансов,  а 1  миллиард 552 миллиона гривень. Есть и соответствующие расчеты.

 

     Это дополнительно  почти  600  миллионов  в консолидированном бюджете,  которые мы могли бы направить на образование,  тем самым переправить   эти  деньги  в  государственный  бюджет.  Вот  такое предложение.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  ознайомився  із   цими   пропозиціями.   Та, по-перше,  це стосується місцевого бюджету. А по-друге, доведеться скасовувати ряд пільг,  які мають платники цього податку.  Тому це треба   вирішувати,  проконсультувавшись  із  Комітетом  з  питань агропромислового комплексу,  оскільки це питання  стосується  саме його. Тобто АПК починає сплачувати цей податок.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гетьман. Будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий    округ,   Черкаська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу і колего Пустовойтовський!  Я прошу пробачення, але для мене прикладом минулого разу був "зануда Азаров", який вимагав дотримання Регламенту під час розгляду проекту бюджету  в  другому читанні.  Ми  сьогодні порушуємо Регламент.  Регламент вимагає:  є конкретна стаття, погоджена урядом і Комітетом з питань бюджету, є письмові поправки.

 

     Олександре Олександровичу,    ви   можете   давати   сьогодні директиви,  як доопрацювати це до третього читання.  Але займатися дільбою,  чим ми зараз займаємося, це - непристойно для парламенту і є  порушенням  процедури  розгляду  проекту  бюджету  в  другому читанні.

 

     Я закликаю голосувати те,  що запропоновано, давати директиви на третє читання й рухатися далі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Вадиме  Петровичу,  два   зауваження.   По-перше,   в українській  лексиці  є  прекрасне  слово  "педант".  Можете  його вживати.

 

     А по-друге,  я працюю чітко за  процедурою  другого  читання, якою  передбачено,  що можна переносити певні суми з однієї статті на другу, відразу аргументуючи, за рахунок чого ми переносимо.

 

     Я прошу із зауваженнями, які вніс голова комітету (до речі, я їх  теж  підтримую  -  про  суму,  яку  віднести  на ці три галузі гуманітарної  сфери:  освіту,  охорону  здоров'я,  культуру  -  за рахунок   коштів,  передбачених  у  статті  6),  проголосувати  ці показники і під час третього читання,  після того як вони  внесуть пропозиції, проголосувати остаточно.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     МІТЮКОВ І.О. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Розділ 9 "Соціальний захист та соціальне забезпечення".

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні   народні   депутати!  Чим  ця  стаття відрізняється  від  поданої  раніше?  За  пропозиціями  комітетів, народних  депутатів,  окремим  рядком  виділено  кошти  на виплату заборгованості з регресних позовів для шахтарів  -  100  мільйонів гривень.  За  рахунок  цього  загальний  обсяг фінансування по цій статті збільшено на 100 мільйонів.

 

     Прошу затвердити.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.  С.  Спасибо,  Александр  Александро-вич. Уважаемые   коллеги!   Конечно,   финансирование  по  этой  статье недостаточное.  100 миллионов гривень, о которых вы сказали, - это только один шаг. Но больше денег пока нет. Мы предлагаем утвердить статью по социальной защите.  Но предусмотреть,  что по мере  того как   правительство   будет   находить   дополнительные  источники финансирования,  средства будут в первую очередь  направляться  на социальную защиту населения.

 

     Прошу поддержать решение комитета.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Ще хочу привернути вашу увагу  до  того,  що  збільшено  видатки  на  виплату  пенсій військовослужбовцям.  У  нас,  ви знаєте,  на кінець року склалася напружена ситуація,  тому що коштів,  виділених у бюджеті на  1997 рік,  не вистачає, щоб повністю погасити заборгованість із виплати цього виду пенсій.  Тому порівняно з 1997 роком ми збільшили обсяг для  виплати пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 900  мільйонів  гривень до 1 мільярда, щоб не мати проблем з фінансуванням у 1998 році.

 

     ГОЛОВА. До    розділу   "Соціальний   захист   та   соціальне забезпечення" є ще пропозиції?  Я поки що  ставлю  на  голосування варіант,  який  підтримується  урядом і комітетом.  А потім будете визначатися.

 

     "За" - 178. Не підтримується.

 

     Будь ласка, запишіться, хто хоче внести пропозиції.

 

     Вадиме Петровичу,   ви   незадоволені,   то   внесіть    свою пропозицію! Ну що робити? Не проголосували. А голосувати треба.

 

     Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської  діяльності  (Знам'янський  виборчий округ,  Кіровоградська область). Дякую. Я хотів з'ясувати таке. Що це за молодіжні програми,  на які передбачається 11 мільйонів  860 тисяч?  Я не зовсім орієнтуюся,  на що будуть використовуватися ці гроші.

 

     І ще раз поясніть,  будь  ласка,  рядок  "на  виплату  пенсій військовослужбовцям   рядового,   сержантського  та  старшинського складу строкової служби та їх сім'ям".

 

     МІТЮКОВ І.О. Усі молодіжні програми, які є сьогодні в країні, фінансуються  через  Міністерство  у  справах сім'ї та молоді,  де створено відповідну  раду,  яка  відповідає  за  використання  цих коштів.   У  додатку  "Розподіл  видатків  Державного  бюджету  по головних  розпорядниках  коштів"  подано  повну  класифікацію  цих видатків.  Сьогодні  молодіжні  програми  в  нас фінансуються дуже погано.  Спочатку ми заклали 7  мільйонів,  і  цього  недостатньо. Тепер  знайшли  можливість  збільшити  цю  суму  ще  на 4 мільйони гривень за рахунок додаткових коштів.

 

     ГОЛОВА. У нас є Комітет з питань молоді. Будь ласка, депутате Черепков. Що це за гроші?

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань молоді,  спорту і туризму  (Артемівський  міський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской партий Украины.  Уважаемый Александр  Александрович!  50 лидеров   всеукраинских  и  региональных  молодежных  организаций, которые добровольно об единились в Украинский национальный комитет молодежных  организаций,  обратились  с открытым письмом к вам как Председателю Верховного Совета,  к Президенту и к Премьер-министру Украины.   Поскольку   у  меня  нет  возможности  зачитать  письмо полностью,  приведу отрывок из него:  "Молоді люди  щиро  прийняли незалежність  нашої  держави і готові віддавати свої сили на благо її процвітання. Але нас не влаштовує намагання під гучними гаслами про рух у Європу будувати тоталітарний клановий заповідник".

 

     Комитет рассмотрел   этот   вопрос.   В   чем  его  суть?  Мы предлагаем, чтобы УНКМО (Украинский национальный комитет моложеных организаций),   в  который  из  43  зарегистрированных  в  Украине всеукраинских и  более  200  региональных  молодежных  организаций входит   32   всеукраинских   и   160   региональных  добровольных об единений,  финансировался при расшифровке отдельной  строкой  в сумме 7,6 миллиона гривень.

 

     Почему именно  УНКМО?  Потому  что  это организация,  которая об единяет   большинство   молодежных    организаций    различного политического спектра.

 

     Кроме особой   роли  УНКМО  в  молодежном  движении  Украины, Кабинет Министров признал... (Шум у залі). Да не мешай!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  не сваріться, Володимире Федоровичу, вам не личить, ви все-таки інтелігент і поет... (Шум у залі).

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф. Ну что он мне мешает?!

 

     ГОЛОВА. Ну,  він  так  звик  спілкуватися,  напряму.  Він  же шахтар. А ви просто з шахтарського краю. Говоріть, будь ласка.

 

     ЧЕРЕПКОВ В.Ф.   К   тому   же   эта   организация    является уполномоченным представителем в Совете Европы.

 

     Возникает вопрос   о   контроле.   Да,   действительно,  есть программы,  которые   только   тогда   финансируются,   когда   их просматривает экспертный совет.

 

     Почему молодежь  требует,  чтобы финансирование было записано отдельной строкой?  Чтобы молодежь сама могла разобраться в  своем движении,  определить приоритеты. Из-под контроля это не уходит. В конце концов,  ведь есть много  союзов  -  писателей,  художников, архитекторов. Они же не финансируются через Министерство культуры, их финансирование идет отдельной строкой.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  депутати!  Є  така  пропозиція.   На молодіжні   програми   передбачено   11   мільйонів   гривень.  Це невизначеність.  А УНКМО  -  це  організація,  яку  підтримують  і входять до неї 33,  якщо не помиляюсь, молодіжні організації. Тому є пропозиція там,  де написано 11 мільйонів,  зазначити:  "у  тому числі  7,6  мільйона - на УНКМО".  І детально виписати,  як було в минулому бюджеті. Це та ж сума, що була передбачена на цей рік.

 

     Ще раз ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

     "За" - 152.

 

     Я пояснюю ще раз. Тут написано: молодіжні програми  -  11  мільйонів гривень.  Це неконкретно,  не зазначені адресати (Шум у залі).

 

     Якщо буде диригування з боку НДП, Анатолію Володимировичу, то я тоді скажу, чому висуваються такі вимоги...

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  пропозицію.  Лист  вам  усім розданий.  Понад 30  молодіжних  організацій  різного  політичного спрямування  хочуть  якимось  чином  функціонувати.  У  бюджеті ми записуємо обсяг видатків  на  невизначені  молодіжні  програми,  і фактично кошти йдуть не на молодіжні потреби.

 

     Тому я  прошу  проголосувати пропозицію записати 7,6 мільйона гривень окремим рядком для УНКМО,  а решту залишити  на  молодіжні програми. Тоді подивимося, куди підуть ці кошти.

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Шановні   народні   депутати!   Я   прошу  вас повернутися  до  початку  обговорення  цієї  проблеми.  У  нас   є Міністерство   у   справах   сім'ї   та  молоді,  яке  є  головним розпорядником коштів,  зокрема і виділених на молодіжні  програми. Ми  знайшли змогу не 7 мільйонів,  а 4 мільйони гривень віддати на потреби УНКМО.  І це треба робити.  До цього часу ми практично  не підтримували молодь. Виділити 7 мільйонів не виходить, не вистачає коштів.  Тому пропоную  затвердити  цю  позицію  -  11  мільйонів. Спостережна рада,  яка є в міністерстві, контролюватиме кошториси, у тому числі й по УНКМО, тобто цю цифру, про яку говорив Олександр Олександрович.

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз  хочу  пояснити.  Я  розумію,  як по лінії міністерства  витрачатимуться  ці   кошти.   Невипадково   міністр Кабінету Міністрів так турбується,  щоб це було залишено. Коли він працював  у  молодіжній  організації,  тоді  це  питання  так   не ставилося, як тепер. Саме тому я й хочу, щоб молодіжні організації були незалежними.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  ми  ж   виділяємо. Подивіться  в  додаток:  "У  тому  числі  Український національний комітет молодіжних організацій - 4 мільйони". Будь ласка.

 

     Повторюю, це в додатку,  який є невід'ємною частиною бюджету, на сторінці 8.

 

     Хочете, щоб я прочитав до кінця?  Будь ласка.  Окремим рядком виділено фінансування  двох  молодіжних  організацій:  УНКМО  -  4 мільйони гривень і "Сузір'я" - 220 тисяч.

 

     Які проблеми?  Ви  ж  самі  казали  в  цьому  залі,  що треба фінансувати легальні органи.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".  Уважаемый докладчик!  Такое неприкрытое финансирование дочерних организаций Народно-демократической  партии...  Не  будем задавать работу для следственной комиссии.

 

     Тут написано: молодежные организации - 11 миллионов 860 тысяч.  Из них:  Украинский национальный  комитет молодежных  организаций  -  4  миллиона  и  "Українське  молодіжне аерокосмічне об'єднання "Сузір'я" - 220  тисяч.  А  остальное?  Вы расскажите - а мы знаем - куда будут направляться эти средства.

 

     Я хотел  бы,  чтобы  мы  приняли  бюджет  государства,  а  не Народно-демократической партии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ігор Олександрович тільки  що  сказав,  що  все  одно передбачаються  кошти на фінансування цієї організації.  Тому я ще раз  вношу   пропозицію:   щоб   вона   не   була   підпорядкована міністерству, виділити ці кошти тут, у розділі 9 статті 7, окремим рядком. Тоді все буде справедливо.

 

     Ставлю на  голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка.  Уже  й міністр фінансів погоджується.

 

     "За" - 196.

 

     Шановні депутати!   Я  не  хочу  зараз  ставити  на  поіменне голосування.  Але ви можете  побачити,  як  голосуватимуть  за  цю пропозицію різні політичні організації.

 

     Заради інтересу давайте одну статтю проголосуємо поіменно.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу!  Тільки  що зняли з фінансування    Національне    бюро    розлідувань.    Український національний комітет молодіжних організацій існує давно.  Чому він має бути головним розпорядником коштів?

 

     ГОЛОВА. Хто за те, щоб голосувати поіменно? Будь ласка.

 

     "За" - 191.

 

     Голосування поіменне.  Із 11 мільйонів у розділі 9  статті  7 окремим  рядком  записати  7,6 мільйона для УНКМО.  Я відразу можу сказати,   хто   голосуватиме   проти,   але   давайте    спочатку проголосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Будь ласка,  опублікуйте  по  фракціях.  Комуністи - 56 із 64 проголосували "за"; "Конституційний центр" - 13 із 30; селяни - 25 із 30; МДГ - 13 із 23; "Єдність" - 17 із 24; "Реформи" - 15 із 25; Аграрна партія - 13 із 23;  "Незалежні" - 15 із 18; Рух - 3 із 17. Ваш молодіжний рух підписав звернення про те,  щоб передати УНКМО. Воно є у Євгена Васильовича.  Ви ж турбуйтеся про  свої  молодіжні організації.  Соціально-ринковий  вибір  -  14  із 18.  А далі все пропорційно.

 

     Євгене Васильовичу,  це ж так?  Я не пам'ятаю прізвища вашого активіста, який підписав. Саме що треба голосувати за УНКМО.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  цю  пропозицію.  Будь ласка, поіменно. Сума видатків не змінюється.

 

     "За" - 216.

 

     Будь ласка, депутате Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська область).  Уважаемые народные депутаты!  Я прошу вас поддержать предложение Александра Александровича Мороза. И вот почему.

 

     Молодежное аэрокосмическое  об'єдинение  "Сузір'я"   является составной  частью  УНКМО.  Но  тем  не  менее  в  проекте  бюджета отдельная строка для этого есть. Я бы только добавил к предложению Александра Александровича:  не на молодежные программы выделять 11 миллионов  860  тысяч,   как   здесь   записано,   а   сумму   для финансирования УНКМО увеличить до 10 миллионов гривень.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Ідеться навіть не про суму, а про те, щоб із  додатку  цю  позицію  перенести  в  розділ  9  статті  7,  щоб адміністратори  не  керували цією організацією.  Тоді це буде саме молодіжна організація.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування  попередню  пропозицію.  Будь ласка.

 

     "За" - 212.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре  Олександровичу,  я  не розумію суті суперечки.  Виділено окремим рядком,  ні на які інші цілі вони  не можуть  витрачатися.  А  те,  що  кожна організація - молодіжна чи пожежна - повинна мати  кошторис  і  повинна  десь  звітувати  про використання бюджетних коштів, - це нормально.

 

     ГОЛОВА. А де профспілка звітує?

 

     МІТЮКОВ І.О. У профспілок є свої контрольні органи.

 

     ГОЛОВА. Так.  А  у  Міністерстві  фінансів  є  КРУ,  яке може перевірити витрачання коштів.

 

     Будь ласка, Галино Федорівно.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги!  Подивіться, скільки в нас знедолених дітей: сиріт, калік, дітей,  які  виховуються  без  батька.  Невже  ж  у нас немає куди спрямувати  оці  11  мільйонів  гривень  за  такої  економічної  й соціальної кризи в державі?

 

     Я пропоную  спрямувати  ці кошти на утримання інтернатів,  на дітей-сиріт, дітейкалік. Скільки разів нам доводилося звертатися в Міністерство у справах сім'ї та молоді, зокрема з батьками, в яких дитина хвора, а немає грошей, щоб її лікувати.

 

     Тому я пропоную всі  кошти  віддати  Міністерству  у  справах сім'ї  та молоді,  щоб вони були використані на потреби знедолених дітей і сімей.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шаланський.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.  Шановні колеги!  Я недаремно зосередив  нашу увагу  на  цій  статті.  Оскільки  і засоби масової інформації,  і суспільство,  зокрема  й  мене,  турбує  питання  про  кошти,   що використовуються  не  за призначенням:  куди вони перераховуються, які механізми?

 

     Тому цілком  нормальна  й  правильна  пропозиція   Олександра Олександровича.  Щоб  не довелося потім відшукувати ці кошти через КРУ чи інші організації, слід зафіксувати напрями їх використання. Цим ми унеможливимо їх нецільове використання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,  є  ще  одна  пропозиція.  Ідеться  про підпорядкованість,  тому треба  записати  цей  рядок  у  дев'ятому розділі  статті  7.  А  щоб  не було суперечок щодо обсягу коштів, давайте зменшимо витрати - запишемо 5 мільйонів,  а  решта  коштів залишиться  за  Міністерством  у справах сім'ї та молоді,  адже ці організації функціонують так чи інакше. Тоді буде справедливо.

 

     Отже, запишемо окремим рядком у дев'ятому розділі,  тільки не 7,6 мільйона,  а 5 мільйонів, не змінюючи розміру передбачених тут видатків - 11,8 мільйона. Зрозуміло?

 

     Ставлю цю пропозицію  на  голосування,  і  давайте  поставимо крапку на цій суперечці. Будь ласка.

 

     "За" - 209.

 

     Депутат Таран. Будь ласка.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (КременчуцькийАвтозаводський виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні члени уряду!  Шановні народні депутати! Я бачив у своєму житті різних посадових осіб,  різних людей,  і знаю точно,  Олександре Олександровичу,  що подальша  робота  Верховної Ради буде зірвана.  І доти буде ця загроза, доки тут, у залі, буде присутній міністр Кабінету Міністрів.  Своєю  цинічною  поведінкою він зриває роботу.

 

     Ми вже  бачили  тут  і прем'єрів,  які цибали по всьому залу. Мене це ображає.

 

     Я закликаю фракції,  зокрема фракцію комуністів України, якщо зараз  не  буде  поставлено на голосування питання про присутність міністра тут, покинути зал.

 

     ГОЛОВА. Я без голосування прошу Анатолія Володимировича  піти перекурити поки що. Він уже пішов.

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування  свою  пропозицію:  суму  5 мільйонів у розділі 9 статті 7 виділити із 11,8 мільйона  гривень. Проголосуйте, будь ласка.

 

     "За" -  207.  Не вистачає голосів (Шум у залі).  7,6 мільйона залишити, як і було?

 

     Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 201.

 

     Була ще пропозиція Міністерства фінансів

- 4  мільйони  гривень.  Я  прошу  записати це все-таки в дев'ятий розділ,  щоб це була  структура,  не  залежна  від  чиновників.  А загальна сума залишається та, що пропонує Кабінет Міністрів.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка. Сума, запропонована Кабінетом Міністрів.

 

     "За" - 202.

 

     Тоді я пояснюю.  У тому варіанті,  який тут подано,  фактично приховані витрати на утримання керівництва, активу однієї з партій через фонд молодіжних програм,  де з одинадцяти  членів  правління сім  -  члени  цієї  партії  і  так далі.  Навіщо це робити?  Коли звертаються понад 30 молодіжних організацій від лівих до правих, а ми вважаємо, що вони повинні працювати, і... коротше, без крайніх, то нехай працюють.  А для того,  щоб вони не були  підлеглі  одній політичній організації, треба виділити ці видатки.

 

     Ще раз   ставлю   на  голосування.  Будь  ласка,  підтримайте пропозиції Кабінету Міністрів.

 

     "За" - 189.

 

     Це йде поіменне голосування  чи  не  поіменне?  Проголосуйте, будь ласка,  у звичайному режимі.  Повторюю:  4 мільйони, дев'ятий розділ статті 7. Будь ласка.

 

     "За" - 211.

 

     Ну що ж, пропускаємо статтю.

 

     Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые коллеги!  Мы сейчас  приняли решение  о  выделении 20,  25 миллионов.  Неужели наша молодежь не заслуживает того,  чтобы  на  нее  потратить  еще  4-5  миллионов, выделить    отдельной    строкой,    как    предлагает   Александр Александрович? Давайте проголосуем "за"!

 

     ГОЛОВА. Ставлю    на    голосування    пропозицію    депутата Пустовойтовського. Будь ласка.

 

     "За" - 200. Не підтримується.

 

     Депутат Карпачова.

 

     КАРПАЧОВА Н.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (Алуштинський виборчий округ,  Автономна Республіка Крим).  Шановні колеги,  дякую за підтримку, що Голова, урешті-решт,  надав  слово від жінок.  Я згодна з шановною Галиною Радченко, але хочу конкретизувати те, що вона пропонує.

 

     Сьогодні в Україні нараховується близько 100 тисяч   дітей-сиріт  і  дітей,  які  залишилися  без  опіки  й піклування батьків.  У дитячих будинках,  так  званих  сиротинцях, бувають такі дні, коли дітям немає чого їсти.

 

     Я вношу конкретну пропозицію:  оці 11 мільйонів,  які шановна Галина Радченко пропонує  передати  дітям-сиротам,  розписати  між Міністерством   охорони  здоров'я  і  Міністерством  освіти,  адже заклади  для  дітей-сиріт   до   трьох   років   підпорядковуються Міністерству  охорони  здоров'я,  а для дітейсиріт старшого віку - Міністерству освіти.

 

     Тому прошу  зараз  проголосувати  за   спрямування   цих   11 мільйонів на фінансування закладів для дітей-сиріт.

 

     Прошу вашої підтримки, шановні колеги чоловіки.

 

     Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 256.

 

     Ігоре Олександровичу, у вас немає заперечень?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Я   вже   не   знаю,   що  заперечувати,  кого підтримувати.  Хотів  би  прокоментувати  таким  чином.  Тобто  ми перенесли  11  мільйонів  860 тисяч із розділу "Соціальний захист" (це для стенограми) в розділи "Освіта" й "Охорона здоров'я". Це ви маєте на увазі?

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  розпишіть  ці цифри до розгляду проекту бюджету  в  остаточному  читанні  відповідно  до   видатків,   які запропонували депутати.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні народні депутати! Але ж цим рішенням ми фактично відмовилися від підтримки  молодіжного  руху.  Під  якими гаслами  і під якими прапорами вони б не були,  нам усе одно треба виділяти кошти. Я думаю, що трохи пізніше повернемося до цього.

 

     Остання інформація щодо 11 мільйонів.  Частина  цих  видатків іде  на  фінансування загальнодержавних служб соціальної підтримки молоді.  Давайте  ми  їх  запишемо  за  їх  кошторисом,  а   решту переведемо  на  ці  позиції,  про  які  ми  говорили.  Тоді з цими поправками можна голосувати в цілому розділ "Соціальний захист".

 

     ГОЛОВА. Які ще є пропозиції? Запишіться, будь ласка.

 

     Депутат Татаринов.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Янко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Уважаемые коллеги! Я хочу отвлечь вас от разговора об этих 11 миллионах и прошу вернуться к 100 миллионам на  выплату задолженности шахтерам-инвалидам.

 

     Ситуация такая.  На  конец  года  задолженность по регрессным выплатам шахтерам составит 100 миллионов гривень,  по  одноразовым выплатам  инвалидам  труда  -  240  миллионов.  Всего  - более 300 миллионов  гривень.  Из  94  тысяч  шахтеров-инвалидов   в   Киеве постоянно находятся 100-200 человек, осаждают различные структуры. На протяжении последних двух лет шахтерам не выплатили ни  копейки по одноразовым выплатам!

 

     Была договоренность  с  Премьерминистром,  и  эту сумму - 100 миллионов -  обещали  удвоить.  Но  все  осталось  без  изменений. Видимо, Премьер рассчитывал, что можно увеличить эту сумму за счет дополнительных поступлений.

 

     И есть  редакционная  поправка,  которую   я   прошу,   Игорь Александрович,  обязательно  учесть.  В  этой  строке  должно быть записано:  "кошти на виплату заборгованості з регресних позовів та одноразових виплат шахтарям за втрату працездатності". Только так. Иначе мы не  будем  иметь  права  выплачивать  шахтерам  долги  по одноразовым выплатам.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О. Із цим доповненням щодо одноразових виплат можна погодитися.  Але сума,  яка сьогодні запропонована, - це максимум. Раніше ми не сплачували за цими позовами тому,  що в бюджеті на це не передбачалися кошти. Ми вперше їх передбачаємо.

 

     Справді, така домовленість була.  Але 100 мільйонів - це  те, що  можна  сьогодні  знайти  в бюджеті.  Якщо ми будемо нарощувати дохідну частину в разі прийняття  тих  законів,  проекти  яких  ми подали  у  Верховну Раду,  то можна буде цю цифру збільшити.  Така була домовленість.

 

     Iз редакційною  зміною  можна  погодитися,  а   цифру   треба залишити ту, яка тут записана.

 

     ГОЛОВА. Депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку села (Слов'янський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый Александр  Александрович!  Мне  хотелось  бы, чтобы  мы  все-таки средства,  выделенные на молодежные программы, отдали на нужды детей-сирот. В округе...

 

     ГОЛОВА. Ми вже це проголосували.

 

     Депутат Кризський. Будь ласка.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий   округ,   Луганська   область).    Спасибо,    Александр Александрович.

 

     Первое. Я   хочу   попросить  вас,  Александр  Александрович, поставить на поименное голосование предложение депутата Янко, а не руководствоваться тем, что сказал министр.

 

     Второе. Я   спрашиваю  министра  финансов:  кто  позволил  не выполнять  указ   Президента   Украины   о   создании   Украинской национальной юридической академии?  В этом указе,  кстати, сказано (это я возвращаюсь к статье об  образовании),  что  финансирование "національних  вищих  учбових  закладів  здійснюється  за  рахунок бюджету".  Почему финансирование Киевского  госуниверситета  имени Тараса  Шевченко  идет  за  счет бюджета,  Национального аграрного университета  и   Национального   университета   "КиевоМогилянская академия" - за счет бюджета, а Украинской национальной юридической академии - нет? Ответьте мне на этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

 

     Я ще раз хочу вас  попросити.  Коли  розглядається  конкретна стаття  з  соціальної проблематики,  не тягніть до неї все,  що ви знаєте, бо і голосувати все разом неможливо.

 

     Станіслав Янко вніс конкретну пропозицію:  100  мільйонів  на виплату регресів для шахтарів.  Вугільних шахт і залізорудних шахт

- тільки так.  А як же інакше розглядати?  Там ті ж самі проблеми. Скажімо,  туди  треба  близько  3-4  мільйонів гривень,  а решта - вугільним шахтам.

 

     Це стосується    соціального    захисту    та     соціального забезпечення.  Але за рахунок чого?  Ось про що йдеться. Цей рядок можна проголосувати.

 

     Iгоре Олександровичу, що ви скажете з цього приводу?

 

     МIТЮКОВ I.О. Я підтримую цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію   депутата   Янка записати цю позицію окремим рядком із загальних видатків,  які тут передбачені.

 

     МIТЮКОВ I.О. Iдеться про уточнення назви цієї статті.

 

     ГОЛОВА. Сума 100 мільйонів  гривень  -  на  виплату  регресів шахтарям вугільних і залізорудних шахт.

 

     "За" - 171.

 

     Я ще раз прошу, якщо... (Шум у залi).

 

     МIТЮКОВ I.О. Та ми вже проголосували це.

 

     ГОЛОВА. Станіслав   Васильович   тільки   що  вніс  конкретну пропозицію, вона не проголосована не тому, що неправильна, а тому, що ви не почули,  що саме він пропонував. А не почули через те, що проголосували пропозицію Ніни Iванівни і  почали  аплодувати  один одному,   робити   компліменти,   замість  того  щоб  у  комплексі розглядати питання. Я дуже прошу, слухайте один одного.

 

     Депутат Янко. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Уважаемые коллеги! Речь идет о смысле этой статьи, о ее редакционном уточнении.  Если мы решили,  что здесь будет 100 миллионов,  значит,  будет 100 миллионов.  Мы сегодня  выплачиваем шахтераминвалидам   не  только  "за  регресними  позовами",  но  и "одноразові  виплати  за  втрату  працездатності".   Та   протягом останніх  чотирьох років їм жодної копійки не виплачували.  Тому я пропоную записати так:  "з них кошти на виплату  заборгованості  з регресних   позовів  та  одноразових  виплат  шахтарям  за  втрату працездатності - 100 мільйонів".

 

     ГОЛОВА. З урахуванням і залізорудних шахт.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 211. Не підтримується.

 

     Депутат Болдирєв. Будь ласка.

 

     БОЛДИРЄВ Ю.О.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань бюджету (Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька  область).  Партия  регионального  возрождения   Украины. Уважаемие  коллеги!  Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемый Станислав Васильевич!  Товарищи!  Мы путаем грешное  с  праведным. Была поправка - 107 миллионов на выплату текущих регрессов. И была поправка -  240  миллионов  на  единовременные  выплаты.  Если  мы принимаем  принципиальное  решение  платить  и текущие выплаты,  и единовременные,  то давайте ставить на голосование 347  миллионов. Тогда это будет погашение долгов и по единовременным, и по текущим выплатам.  А если мы напишем 100 миллионов и будет иметься в виду, что это и на текущие,  и на единовременные выплаты, то это значит, что не заплатят никому,  потому что это в  3,5  раза  меньше,  чем нужно.

 

     Я предлагаю  поставить  на  голосование в таком порядке:  347 миллионов - на  текущие  и  на  единовременные  выплаты,  если  не проходит,  тогда  отдельно:  текущие  выплаты  -  107  миллионов и единовременные - 240 миллионов. И не надо себя обманывать.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Шановні народні депутати!  Я хочу вас повернути до  Регламенту.  У  Регламенті записано:  якщо комісія або депутат вносить  пропозицію  про  збільшення  видатків  (а  мова  йде  про збільшення  видатків,  а  не  просто  про 100 мільйонів),  то вони зобов'язані запропонувати на таку саму суму відповідне  збільшення доходів.  Це,  підкреслюю,  за Регламентом.  Тому я прошу,  щоб ви запропонували відповідні доходи. Це друге читання (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Я роблю зауваження депутату Кризському за  некоректну поведінку в сесійному залі.  Якщо ще раз будете себе так вести,  я поставлю на голосування питання про позбавлення  вас  права  брати участь у засіданні.

 

     Володимире Семеновичу,  яка  позиція  комітету стосовно цього питання?

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Комитет рассмотрел предложение депутата Болдырева и согласился с ним.  Конечно же,  есть долги и те, и те. Если мы найдем еще деньги,  то надо увеличивать  выплаты.  Сегодня нам  надо определиться:  или мы пока остановимся на этом,  поелику возможно,  и по мере того  как  будут  правительством  добавляться деньги, добавлять и на выплату этих исков, или распределим эти 100 миллионов на выплату и тех, и других.

 

     Мы так не обсуждали вопрос,  но мое личное мнение,  что  надо разделить  на  выплату  и  тех,  и других.  А будут дополнительные деньги - будем давать дополнительно.

 

     ГОЛОВА. У мене є пропозиція: затвердивши загальну  суму  видатків  по  цьому  розділу статті 7, доручити Комітету з питань бюджету разом  із  Комітетом  з  питань базових  галузей  і  авторами  ініціативи  запропонувати  нам  для голосування іншу редакцію  видатків,  про  що  говорили  Станіслав Васильович і Iгор Олександрович.  Iнакше у нас шансів немає. Ми не можемо зараз все розтягти і починати ділити на такі частини.

 

     Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Стосовно розділу   "Охорона   здоров'я"   підходив    депутат Пономаренко.  I  я звертаю вашу увагу,  що в бюджеті минулого року записали захищеною статтю  про  гарантовані  виплати  в  пологових будинках.   На   це  було  передбачено  тоді  7  мільйонів,  тепер пропонується 2 мільйони на розвиток Центру по реабілітації  дітей, що  постраждали  від  Чорнобильської катастрофи.  Ці діти спочатку лікуються на Кубі, а потім - у Криму. Депутат Пономаренко пропонує передбачити  ці  2  мільйони  за  рахунок економії,  одержаної при розгляді статті 5 (щодо інноваційного фонду).

 

     Я прошу пропозицію депутата Пономаренка підтримати. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     До розділу  "Житлово-комунальне  господарство"  зауважень  не було.  Ставлю на голосування цю  позицію  (Шум  у  залi).  Є?  Iде голосування, потім визначимося.

 

     "За" - 218.

 

     Запишіться, будь ласка, хто хоче висловитися.

 

     Депутат Стретович. Будь ласка. Він першим записаний.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Шановні колеги, прошу звернути увагу на те,  що в проекті бюджету знову з'явилася  формула  "Iнші заклади та заходи в галузі соціальної політики". У розділі 9 на це відводиться  38  мільйонів  гривень.  Звертаємося  до  додатку   і дивимося,   що  у  видатках  окремо  виділено  розділ  "Iнші  види соціальної  допомоги",  де  остання  позиція  сформульована   так: "Фінансова підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів

- 23,8 мільйона гривень".  Мова  йде  про  діяльність  громадських організацій.  Безпосередньо в тексті розписано : Українська спілка ветеранів Афганістану,  Українська спілка  учасників  війни,  Союз організацій   інвалідів  України,  Українське  товариство  глухих, Українське товариство  сліпих,  Українська  організація  інвалідів війни та збройних сил, Українська рада ветеранів війни та праці. Я розумію,  але в 23 мільйони це  не  вбирається.  Де  ж  соціальний захист?   Виплати  пенсій  -  це  одне,  а  підтримка  громадських організацій - це інше,  а тут прямо  зазначено,  що  це  підтримка громадських організацій інвалідів і ветеранів.  I показано по двох різних позиціях.  Куди діваються 23 мільйони?  Будь  ласка,  дайте відповідь.

 

     МIТЮКОВ I.О.   Ви   правильно   визначили,  що  на  фінансову підтримку   громадських   організацій   інвалідів   та   ветеранів виділяється  значна  частина  коштів.  Але ці 23 мільйони повністю розписані  за  відповідними  головними  розпорядниками   бюджетних коштів, які наведені в додатку.

 

     ГОЛОВА. Розділ 10 "Житлово-комунальне господарство".  Депутат Кармазін. Будь ласка.

 

     КАРМАЗIН Ю.А.  Олександре Олександровичу,  я  прошу  передати слово Сінченку, він висловить і мою думку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (Брянківський   виборчий   округ,  Луганська  область).  Александр Александрович! Я хочу еще раз возвратиться к разделу 9, который мы отправили  на  доработку.  Мы  не дошли до последней позиции "Інші заклади та заходи в галузі соціальної політики".  Это  то,  о  чем говорил  только что Стретович.  Предусмотрена финансовая поддержка фондов,  но мы знаем, какие там фонды. Если раньше мы поддерживали Совет  ветеранов  войны  и  труда,  то  сейчас  "Українська спілка учасників  війни"  -  это  ОУН-УПА.  "Союз  організацій  інвалідів України" у нас было и раньше,  а что такое "Українська організація інвалідів війни та збройних сил" - я не знаю.  То  есть  создаются альтернативные  организации.  Поэтому  когда  будет дорабатываться раздел 9 статьи 7, я прошу эти вопросы учесть.

 

     ГОЛОВА. Яким чином, пропонуйте, і я поставлю на голосування.

 

     СІНЧЕНКО С.Г. Методом исключения.

 

     ГОЛОВА. Тобто ви пропонуєте вилучити.

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Я предлагаю  направить  деньги  на  социальную защиту,  а не на поддержку общественных организаций.  На основании какого закона мы финансируем эти организации, скажите? Я предлагаю исключить.

 

     ГОЛОВА. Давайте  вилучимо,  тільки  з розумом вилучати треба, всього не можна.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  я пропоную зараз не приймати  такого  рішення,  тому  що  є відповідні закони,  у яких передбачена  підтримка  громадських  організацій  і  ветеранів,  і інвалідів. Треба проаналізувати ці закони (Шум у залі).

 

     Тоді голосуйте.

 

     ГОЛОВА. На   якій  сторінці  додатку  цей  перелік,  депутате Сінченко?

 

     СІНЧЕНКО С.Г.  Это страницы 24  и  25.  Записана  "Українська спілка учасників війни".  Кто мне об яснит, что это такое? Что это за организация,  на каком основании она включена в проект бюджета? Дальше.  "Українська організація інвалідів війни та збройних сил". Чем она отличается от "Української ради ветеранів війни та праці"? Об ясните, пожалуйста (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилину,   будь   ласка.   Ми  цю  статтю  вже проголосували  і  визначили,  що  комітетом  вона  буде   виписана конкретно  по  адресатах.  І  якщо спілка діяла вже 50 років,  то, напевно, вона має діяти (Шум у залі).

 

     60 років?  То нехай існує. Комітет нам запропонує, з голосу я не можу ставити це на голосування.

 

     До розділу  "Житлово-комунальне  господарство"  є зауваження? Депутат Поживанов. Будь ласка.

 

     ПОЖИВАНОВ М.О., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Маріупольський-Жовтневий  виборчий  округ,   Донецька   область). Уважаемые народные депутаты,  я прошу в разделе 10 20 миллионов на "видатки  на  утримання  об'єктів  соціальної  сфери   непрацюючих вугледобувних   підприємств,   що   передаються   до   комунальної власності"  направить  на  "капітальний  ремонт  житлового   фонду місцевих органів влади", то есть сделать такое перераспределение.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, що ви на це скажете?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Ні.   Допомога   місцевим  органам  влади  для капітального ремонту надається за рахунок дотації. Це інший напрям фінансування.  Видатки  на  утримання  об'єктів  соціальної  сфери непрацюючих   вугледобувних   підприємств,   що   передаються   до комунальної власності,  треба обов'язково передбачити.  Ця сума не покриває і десятої  частини  потреб,  які  виникають  у  вугільній промисловості.  І  взагалі,  якщо  ми знайдемо додаткові фінансові ресурси,  до  питання  про  передачу  об'єктів  соціальної   сфери обов'язково  треба  буде  повернутися  і збільшити ці видатки.  Ви знаєте, що для більшості великих міст передача об'єктів соціальної сфери є величезною проблемою.

 

     Я вважаю,  що  треба  залишити  так,  як  є,  а  коли  будемо розглядати дотації, можна буде...

 

     ГОЛОВА. Депутат Красняков. Потім - депутат Степанов.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область).  Я считаю,  что все-таки  Михаил  Александрович неправ. В городе Мариуполе нет закрытых шахт, а для других городов это большая проблема.  Это действительно мизерная сумма,  но пусть она будет стартовой суммой,  такие деньги выделять надо.  В городе Горловке две шахты закрыты, содержать жилье не за что.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Степанов.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий   округ,   Луганська   область).    Спасибо,    Александр Александрович.   Уважаемые   народные  депутаты!  Вы  видите,  что жилищно-коммунальное хозяйство практически не  финансируется.  Эта мизерная  сумма  выделяется только на поддержание социальной сферы тех шахт, которые закрываются.

 

     Давайте посмотрим еще одну сферу -  городской  транспорт.  На днях   вам   предоставили  сведения,  что  количество  трамваев  и троллейбусов,  которые  списываются,  в  пять  раз   больше,   чем приобретается  нового  подвижного  состава  городского транспорта. Давайте  положим  начало   решению   этой   проблемы   и   выделим Государственному  комитету  строительства,  архитектуры и жилищной политики хоть миллионов 25 на приобретение трамваев и троллейбусов отечественного производства.

 

     И скажу,  откуда можно взять средства.  Вот, например, раздел 12 этой статьи "Засоби масової інформації". Там есть позиция "Інші засоби масової інформації - 7 мільйонів 830 тисяч гривень".

 

     Далее. В  разделе  18  есть позиция "Діяльність,  пов'язана з формуванням  загальної  економічної   політики...   контролем   за виробництвом".  Что  это означает?  И на это выделено 40 миллионов 850 тысяч.  Могу и другие назвать.  Кузнецовым было  сказано,  что плата  за  землю  превышает  рассчетные  показатели.  Так  давайте выделим хотя  бы  миллионов  25  на  приобретение  троллейбусов  и трамваев отечественного производства.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.   По-перше,  є  розділ  17  "Транспорт,  дорожнє господарство,  зв'язок,  телекомунікації та інформатика".  Там  ми можемо розглянути це питання.

 

     По-друге, ці витрати відносяться до капітальних вкладень.  Ми можемо  повернутися  до  цього  питання,  коли  будемо  розглядати капітальні вкладення.

 

     А що      стосується     фінансування     житловокомунального господарства,  то,  дійсно,  в Державному  бюджеті  ми  закладаємо незначну  суму  -  всього  37 мільйонів,  але основне фінансування житлово-комунального господарства здійснюється з місцевих бюджетів і  відповідно  до  проекту зведеного бюджету на житлово-комунальне господарство  в  цілому  пропонується  виділити   1   мільярд   87 мільйонів.  Оскільки  практично  з державного бюджету фінансується тільки утримання соціальної сфери і невеликі комунальні видатки на утримання   центрального   апарату  комунального  господарства,  я вважаю,  що цю статтю треба голосувати такою, як вона є. Повторюю, основне фінансування здійснюється з місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування  цей  розділ.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     МІТЮКОВ І.О. Це розділ "Житловокомунальне господарство".

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 200.

 

     Які ще є пропозиції? Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І.  Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемый  Игорь Александрович!  Вы хорошо помните, что 1 декабря на приеме у вас и у Премьер-министра Пустовойтенко  были  представители  об единения "Стахановуголь".  Там решался вопрос о поступлении выделенных 10,3 миллиона  гривень  для  об единения  "Стахановуголь"   для   этого финансирования. Деньги не поступили до сих пор.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Я  могу  ответить  прямо  сейчас,  что  деньги перечислены: сначала 700 тысяч, потом два раза по 1 миллиону.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чурута. Будь ласка, коротко.

 

     ЧУРУТА М.І.  Вы закладываете 20 миллионов на всю Украину  для финансирования    передачи    этих    об ектов    в   коммунальную собственность.  Если только для одного об единения "Стахановуголь" необходимо   10   миллионов,   то,  скажите,  как  будет  работать социальная сфера при таком финансировании?

 

     МІТЮКОВ І.О. Я уже отвечал на этот вопрос.

 

     ЧУРУТА М.І. Я не знаю, почему наш уважаемый министр Станислав Янко молчит. Необходимо увеличить финансирование. Так или нет?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановний  депутате Чурута,  якби ви мене уважно слухали,  то помітили  б,  що  я  казав,  що  ці  20  мільйонів  - мінімальна сума, яку можна знайти для фінансування цих видатків.

 

     Давайте шукати, може, знайдемо додаткові надходження або десь зекономимо.  Я цілком упевнений,  що  треба  збільшувати.  Але  на сьогодні ми знайшли тільки 20 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Будь   ласка,   ще   раз   звертаю   вашу  увагу.  Із центрального  бюджету  виділити   більше   коштів   на   соціальне облаштування  шахтарських  населених пунктів немає можливості.  Це жахливо низька цифра,  зрозуміло.  Це передбачається у  Державному бюджеті.  Дещо передбачається в консолідованому бюджеті за рахунок місцевих бюджетів. Маємо в цілому 37 мільйонів по цьому розділу, і як би ми не пересмикували, більше не набереться.

 

     Тому я прошу проголосувати цей розділ.  Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 195.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 225.

 

     Розділ 11  "Культура  і  мистецтво".  Злиденні  кошти  -  159 мільйонів.

 

     Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.   Спасибо,   Александр   Александрович. Уважаемые коллеги,  дело вот в чем.  Когда мы  говорили  о  работе Министерства  по делам семьи и молодежи,  тогда отмечали,  что все организации должны быть под министерствами. Я думаю, что правильно было бы финансировать такие организации,  как "Спілка композиторів України",  "Всеукраїнська  музична  спілка",  через   Министерство культуры  и  искусств,  другие  организации  -  через Министерство образования и так далее,  чтобы  кто-то  координировал  расходы  и финансирование  шло  через  государственные  структуры.  Однако по какому-то недоразумению этого не было сделано.

 

     Я предлагаю финансирование культуры и искусства проголосовать в   целом,  включив  в  эту  сумму  расходы  на  все  общественные организации,  которые занимаются культурой и искусством, чтобы они были под эгидой...

 

     ГОЛОВА. Я вас дуже прошу,  Володимире Семеновичу,  не вносьте таких пропозицій. Це вже було зроблено в 1936 році. Не треба цього робити. Творчий колектив - чи то Спілку письменників, чи то Спілку журналістів - підпорядковувати Міністерству культури - це  означає зробити  всіх  шовковими.  Не  можна  цього робити.  І так копійки передбачаються, але якщо вони будуть спрямовані через Міністерство культури,  то  нічого не буде у творчих колективах чи об'єднаннях. Не можна цього робити. Ця практика вже відкинута життям.

 

     Будь ласка,  депутати  Кармазін  і   Немировський   підходили стосовно   цього  розділу.  Є  постанова  Кабінету  Міністрів  про реставрацію Одеського оперного театру.  Вісім мільйонів гривень на це  треба  передбачити і записати в цьому розділі статті 7 проекту бюджету,  бо інакше нічого не буде робитися,  і  перлина  світової архітектури буде знищена. Оскільки стосовно цього питання прийнято постанову  Кабінету  Міністрів,  я  прошу  підтримати   пропозицію депутатів  Кармазіна  і  Немировського і окремим рядком записати в загальній сумі цих видатків 8  мільйонів  гривень  на  реставрацію Одеського оперного театру. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу,  це значна сума, і в межах цього розділу це зробити  буде  практично  неможливо.  Треба збільшити...

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  Ігоре Олександровичу,  не говоріть, коли депутати голосують.

 

     МІТЮКОВ І.О. Я прошу вибачення, я не...

 

     "За" - 189.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кармазіна.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати!  Не зрозумійте це як щось  містечкове  -  такий  театр  єдиний в Україні!  Немає більше такого!  Навіть у Європі!  А він розвалюється...  Мова йде  про  8 мільйонів  на  капітальний ремонт.  Якщо ми зробимо це за рік,  то залишимо в Україні пам'ятку історії і архітектури, яка зафіксована ЮНЕСКО. Ви розумієте?! (Шум у залі).

 

     Не треба...  Якщо ми закладаємо шахтарям мільярд, то Болдирєв не робить  протистояння!  А  якщо  треба  на  пам'ятку,  яка,  так склалося, стоїть в Одесі...

 

     Я прошу,  проголосуйте  всі  відповідально за ці 8 мільйонів, які визначено Кабінетом Міністрів  і  які  треба  проголосувати  в цьому розділі.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые коллеги!  Я предлагаю конкретный финансовый источник для того,  чтобы решить эту проблему. Помните, я поднимал вопрос о том, что не запланированы доходы от дивидендов и  аренды  имущества?  Суммы   незначительные,   15,   как   Игорь Александрович говорил,  или 30 миллионов.  Я считаю, что эти суммы можно ввести в доходы.  Всего для  ремонта  театра  необходимо  17 миллионов.  8  миллионов  необходимо,  чтобы  укрепить фундамент и сохранить этот исторический памятник Украины.

 

     Убедительно прошу  поддержать  данную  позицию  и   отдельной строчкой указать в проекте бюджета.

 

     МІТЮКОВ І.О. Шановні народні депутати! Пропозиція слушна, але я вже говорив,  що ці суми враховані в дохідній частині. Станіслав Альбінович може дати пояснення.

 

     ГОЛОВА. Станіславе Альбіновичу, будь ласка.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Шановні  народні  депутати!  Всі ці доходи враховані в базі 1997 року і вже автоматично заплановані  на  1998 рік. Це доходи від патентування, оренди тощо.

 

     Питання дійсно  заслуговує  на увагу і треба його вирішувати. Давайте ці видатки включимо в розділ капітальних вкладень. Джерела капітальних вкладень будуть визначені з прийняттям закону,  проект якого буде розглядатися. Включити туди як один із об'єктів...

 

     ГОЛОВА. Станіславе Альбіновичу,  ви правильно кажете,  тільки це означає, що ніяких коштів виділено не буде. Мова йде про те, що якщо зараз не зробити реставраційних робіт,  не залити  відповідні розчини,   щоб   укріпити  фундамент,  знищене  буде  безповоротно приміщення цього театру.

 

     Тому я переконливо  прошу,  давайте  в  цій  статті  запишемо окремим рядком,  не порушуючи загальну суму,  8 мільйонів, а потім будемо шукати ще далі, яким чином компенсувати ці видатки.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Олександре Олександровичу, можливостей зменшити видатки в інших статтях по цій позиції практично немає.  Мова буде йти  про  ліквідацію  цілих  напрямів  фінансування.   Нам   треба збільшити  мільйонів на 10 цей розділ і профінансувати як Одеський театр,  так і Львівський,  який теж є  пам'ятником  архітектури  і також  гостро потребує ремонту.  Давайте на 10 мільйонів збільшимо тут видатки.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Макаровичу.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Дійсно,  за рахунок асигнувань, передбачених по розділу  "Культура  і  мистецтво",  не  можна  це  профінансувати. Давайте  прислухаємося до пропозиції Станіслава Альбіновича і там, де  визначено   капітальні   вкладення,   допишемо:   з   них   на реконструкцію театрів в Одесі та Львові - 10 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилину, це де?

 

     МАТВІЙЧУК В.М. Це далі, де капітальні вкладення.

 

     ГОЛОВА. Давайте  відразу  і  проголосуємо,  що  це  там  буде відображено. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 214.

 

     Ставлю ще раз на голосування: фінансування ремонту Одеського і Львівського театрів записується в розділі "Будівництво". Будь ласка, підтримайте.

 

     "За"- 228. Прийнято.

 

     Депутат Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська    область).    Олександре    Олександровичу,    Ігоре Олександровичу  й  шановні колеги!  Я взяв слово,  щоб виступити з питань   процедури.   Перше.    Ми    проголосували,    Олександре Олександровичу,  у розділі "Охорона здоров'я" 2 мільйони. Дитячому реабілітаційному центру у Євпаторії не 2,  а 7 мільйонів потрібно. Сім мільйонів гривень, я це підкреслюю. Йдеться про 7 мільйонів!

 

     Друге. У розділі "Освіта" ми не проголосували пропозицію Юрія Олексійовича стосовно Національної юридичної академії. Ця академія має   статус   національної,   але   на   неї  окремо  видатки  не передбачаються.  Із Володимиром Семеновичем не раз на  цю  тему  я говорив.  Він підтримує, і Мінфін підтримує цю пропозицію. Давайте це проголосуємо в пакеті.

 

     І третє.  Я  так  і  не  зрозумів  самої  процедури.  Ми  що, автоматично  голосуючи  за  соціальний захист,  надавали дозвіл на використання коштів для громадських  організацій,  які  в  додатку подані? Це так чи ні, Ігоре Олександровичу?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Розділ   "Соціальний   захист"   повернуто  на додатковий розгляд. Він не голосувався.

 

     ГОЛОВА. Щодо академії,  щодо університету будемо голосувати в розділі, який стосується академії, університету. От і все.

 

     Володимир Макарович Матвійчук.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.   Шановні   народні   депутати!   Фінансування санаторію у Євпаторії в проекті бюджету  передбачено  в  сумі  4,5 мільйона  гривень у асигнуваннях на Мінпромполітики.  З тим,  що 7 мільйонів цьому санаторію потрібно, ми не можемо погодитися, бо це взагалі госпрозрахунковий санаторій, який реалізує путівки. Є указ Президента,  де  передбачено,  що  кожного   місяця   за   рахунок чорнобильського фонду закуповуються там 300 путівок і покриваються всі витрати.  А в ті 7 мільйонів,  про які ставив питання комітет, входять  витрати  і  на придбання медикаментів тощо.  На придбання медичного,   іншого   обладнання,   поточний   ремонт    санаторію виділяється 4,5 мільйона. Треба погодитися з цією цифрою, вона є в проекті бюджету в розділі "Охорона здоров'я".

 

     Не лише юридична академія не  виділена  окремо,  а  й  багато інших національних навчальних закладів. Справа в тому, що Верховна Рада прийняла нову  бюджетну  класифікацію,  якою  не  передбачено виділення   навчальних   закладів   окремо.   Вони  підпорядковані відповідним  міністерствам  і  відомствам,   і   їх   фінансування записується  окремим  рядком  у  видатках  на  ці  міністерства та відомства, таким чином захищаються їхні права.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Я не  могу  согласиться  с  Владимиром Макаровичем.   Когда   Киево-Могилянскую   академию,  университеты выделяют отдельной строчкой,  то мне об ясняют: это в соответствии с  указом  Президента,  а  когда  на  заседании  Верховного Совета ставится вопрос,  то говорят,  что это по классификации.  В  одном случае  классификация обеспечивается,  в другом - нет.  Если указа Президента достаточно для того,  чтобы по классификации прошло, то я думаю, что и решения Верховного Совета тоже будет достаточно.

 

     МАТВІЙЧУК В.М.  Шановний Олександре Олександровичу!  Справа в тому,  що коли ми  пояснюємо,  чому  не  виділяється  фінансування окремих національних навчальних закладів у проекті бюджету,  ми не посилаємося на указ Президента,  а говоримо,  що Києво-Могилянська академія   є  самостійним  закладом,  не  підпорядкованим  жодному міністерству  й  відомству,  а,   наприклад,   юридична   академія підпорядкована  Міністерству  освіти  і  ніколи  не  була головним розпорядником кредитів, і за новою бюджетною класифікацією вона не може виділятися окремо.

 

     ГОЛОВА. Чому   ви   цю  сварку  затіяли,  я  не  розумію?  Ми розглядаємо розділ "Культура і мистецтво", визначилися, що витрати на  реставрацію  двох театрів будуть записані в іншому розділі.  А те, про що ви сперечаєтеся, пізніше буде розглядатися.

 

     У цілому розділ 11 можна проголосувати? Будь ласка, ставлю на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 216.

 

     Будь ласка. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.    Фракция   "Коммунисты   Украины".   Уважаемые Александр Александрович и народные депутаты! Я предлагаю исключить расходы  в  сумме  220  тысяч  гривень  на  Всеукраинское общество "Просвіта"  имени  Шевченко.  Это  по  сути  не  общественная,   а политическая  организация,  которая  не  пользуется популярностью, особенно в восточных и центральных регионах.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 192.

 

     Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 198.

 

     Не підтримується  пропозиція.  Я  просив  би,  щоб  ми  потім розглянули ці позиції і подивилися,  що залишити,  що не залишати. Тоді там  буде  якась  економія.  А  поки  що  ще  раз  ставлю  на голосування розділ 11 статті 7. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 196.

 

     Не підтримується.  Шановні! Цю статтю ми повинні пройти, тому що інакше потім немає балансу і не має  що  робити  комітет.  Йому треба дати роботу. Статтю 7 ми мусимо пройти повністю. До того ж я керуюся рішенням Верховної Ради:  221 депутат проголосував за таку процедуру.

 

     Ще раз прошу проголосувати розділ 11 статті 7.

 

     "За" - 196.

 

     Не підтримується.   Пропускаємо  цей  розділ,  нехай  комітет доопрацює і внесе пропозицію.

 

     Розділ 12 "Засоби масової інформації". Тут є позиція "Преса - 8 мільйонів 610 тисяч" і позиція "Інші засоби масової інформації - 7 мільйонів 830 тисяч".

 

     Віктор Іванович Понеділко. Будь ласка.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.,  голова  Комітету  Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації   (Орджонікідзевський   виборчий   округ,    Запорізька область).   Шановний  Ігоре  Олександровичу!  Шановний  Олександре Олександровичу!  Колеги!  Протягом усього бюджетного  процесу  наш комітет  давав  пропозиції  і  до  уряду,  і  до Комітету з питань бюджету,  щоб  із   видатків   на   фінансування   телебачення   й радіомовлення,  до  яких  включено кошти на висвітлення діяльності Верховної Ради на телебаченні та радіо, вилучити ці кошти в обсязі 3,4  мільйона гривень - на телебачення і 2,7 мільйона гривень - на радіо і перевести, як це передбачено законом, до бюджету Верховної Ради.  Треба це зробити з двох мотивів. По-перше, врешті-решт, нам усім  треба  навчитися  жити,  як  того  вимагає  закон.  І   Ігор Олександрович   передпопередній   розділ   пропонував   саме   так голосувати. По-друге, треба вже, врешті-решт, припинити спекуляцію Міністерства  інформації  з  приводу  того,  що  Верховна  Рада не платить грошей за висвітлення її діяльності,  хоча кожного року  в кожному  бюджеті  всі  ці кошти передбачені окремими рядками.  І в останній  довідці,  яка   отримана   комітетом   із   Міністерства інформації,  знову  про  те  саме пісня:  ні гривні на висвітлення діяльності Верховної Ради немає.

 

     Тому я прошу підтримати пропозицію. Я не знаю, з яких причин, і  не  буду політичну оцінку цьому давати.  Будемо вважати,  що це якісь технічні причини,  чому наші пропозиції без аргументів  були відхилені.

 

     ГОЛОВА. Формулюйте конкретну пропозицію, що голосувати.

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  Я  ж сказав:  із 79,2 мільйона на телебачення вилучити 3,4 мільйона гривень й  перевести  до  бюджету  Верховної Ради окремим рядком - на фінансування висвітлення діяльності. І із 80,8 мільйона на радіо вилучити 2,7 мільйона гривень  і  перевести знову-таки   до  бюджету  Верховної  Ради,  але  записати  окремим цільовим рядком - на висвітлення діяльності Верховної Ради, щоб не було ніякої спокуси.

 

     ГОЛОВА. А якщо ми тут запишемо: у тому числі на висвітлення?

 

     ПОНЕДІЛКО В.І.  А  якщо  тут,  то буде те,  що робиться досі: грається на екрані Лапікура,  а Держтелерадіо говорить,  що це  ми висвітлюємо діяльність Верховної Ради. Або Долганов на УТН буде зі своїми коментарями анонімно, а вони довідку даватимуть, що це вони використовують  кошти  на  висвітлення  діяльності Верховної Ради. Перепрошую,  є закон  і  записано  окремою  постановою,  -  що  ми фінансуємо це все (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги, шановні депутати. Увага!

 

     Віктор Іванович  Понеділко  від  комітету  офіційно пропонує, оскільки є постанова Верховної Ради  з  цього  приводу  на  основі чинного   закону,  із  розділу  12  по  позиціях  "телебачення"  і "радіомовлення" зняти відповідно 3,4 і 2,7 мільйона і  включити  в розділ, де передбачено фінансування Верховної Ради, на висвітлення роботи Верховної Ради у засобах масової інформації. І щоб ніхто не мав   підозри,   що  це  під  себе  депутати  голосують.  Це  буде висвітлення роботи парламенту наступного скликання.  Щоб  не  було спекуляцій...

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Станіслав Альбінович Буковинський. Будь ласка.

 

     БУКОВИНСЬКИЙ С.А.  Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!  З цього розділу ці кошти не можна вилучати,  вони мають залишитися,  але  в  додатку  їх  розпорядником визначити Верховну Раду.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть ще раз мікрофон депутата Понеділка.

 

     ПОНЕДIЛКО В.I.  Шановні колеги,  я перепрошую.  Якщо ці кошти будуть у бюджеті Верховної Ради,  то вони дійдуть до адресата:  до працівника телебачення,  до  працівника  радіо  -  люди  отримають заробітну  плату.  А  з  приводу того,  щоб записати Верховну Раду розпорядником,  то достатньо вже 1997 року.  Ми  записали  окремим рядком,  але  не використано з цього рядка ні гривні,  ні копійки. Виникає запитання:  чому?  А тому що таке ставлення  до  Верховної Ради. Я думаю, що ми проголосували найкращим чином.

 

     МАТВIЙЧУК В.М.  Шановний Олександре Олександровичу,  справа в тому,  що у Верховній Раді,  наприклад,  є видатки  по  розділу  8 "Охорона  здоров'я",  але  ж  вони  не  записуються  у  коштах  на утримання  законодавчої  влади,  вони  записані   у   відповідному розділі.  I правильно Станіслав Альбінович каже, нехай вони будуть у розділі "Засоби масової інформації",  але розпорядником їх треба записати Верховну Раду.

 

     ГОЛОВА. Ми в принципі проголосували, а до остаточного читання наш комітет разом із міністерством внесе свої корективи.

 

     МIТЮКОВ I.О. Тобто відповідно до бюджетної класифікації.

 

     ГОЛОВА. Так от,  Iгоре Олександровичу, позиція "Преса", що це таке, і що таке позиція "Iнші засоби масової інформації"?

 

     МIТЮКОВ I.О. Що таке інші засоби масової, преса - це відомо.

 

     ГОЛОВА. Та  ні,  що  ж  відомо?  На  що  будуть використані 8 мільйонів?

 

     МIТЮКОВ I.О.   Стосовно   позиції   "Iнші   засоби    масової інформації"   передбачається   фінансування  Державного  агентства України з авторських і суміжних  прав,  Державного  інформаційного агентства України з розповсюдження офіційної інформації "ДІНАУ" за державним замовленням - 3 мільйони 800 тисяч і впровадження в  дію прийнятого  Закону  України про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів - 4 мільйони 10  тисяч гривень.

 

     ГОЛОВА. Кому передбачено?

 

     МIТЮКОВ I.О.  Фінансування  здійснюється  через  Міністерство інформації.

 

     ГОЛОВА. Ні, я перепрошую, закон цього не передбачає.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Нам потрібно визначити  головного  розпорядника бюджетних коштів.

 

     ГОЛОВА. Я знаю,  і всі депутати вже знають:  себто визначити, котрі правильні газети,  а котрі неправильні.  Найправильніша,  як правило,  у  нас  одна цілком незалежна газета,  і вона ділить цей фонд.

 

     Тому я прошу оці  4  мільйони  передбачити  на  випуск  газет мовами  національних  меншин,  які  на сьогодні випускаються.  Це, зокрема,  румунська, болгарська, грецька та інші газети. Я вважаю, що треба так.

 

     Вікторе Iвановичу, яка ваша пропозиція?

 

     ПОНЕДIЛКО В.I.      Iгоре      Олександровичу,     Олександре Олександровичу, там же ще позиція "Преса". Що заховано за...

 

     ГОЛОВА. Та почекайте, давайте з "іншими" розберемося.

 

     ПОНЕДIЛКО В.I.  Ви ж вислухайте до кінця.  Кожне міністерство має   у   своїх   видатках  рядок  -  преса.  Кожне!  А  що  видає Мінінформації?  "Голос України"?  Державні засоби  фінансуються  з бюджету окремо.  "Урядовий кур'єр" - окремо,  "Робітнича газета" - окремо.

 

     Тому в мене виникає запитання:  що оце за сума - 8  мільйонів гривень?  Це "ДIНАУ"? Ні, нам уже пояснили, де "ДIНАУ". Тоді що це таке? Які інші? Ніхто не може толком назвати, що це за інші.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, можете пояснити?

 

     МАТВIЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати! У проекті бюджету є видатки на пряму підтримку преси, зокрема газет "Урядовий кур'єр", "Голос України" тощо.  А є нерозподілені асигнування на  підтримку преси.  Вони  розподіляються  Міністерством  інформації.  I  ми не можемо всі ці  асигнування  зараз  розподіляти.  Тому  є  прохання залишити так, як є.

 

     ГОЛОВА. Тому є прохання:  якщо не можна розподілити, то зняти (Шум у залi).

 

     Яка ваша пропозиція, Вікторе Iвановичу? Будь ласка.

 

     ПОНЕДIЛКО В.I.  Шановні колеги! У проекті бюджету передбачено те,  проти  чого  ми  застерігали.  Закон  про  державну підтримку засобів   масової   інформації    встановлює,    що    ці    кошти використовуються  насамперед на погашення різниці між зафіксованим у  законі  тарифом  за  доставку  і  розрахунковим.  А   все,   що залишиться,  - тоді,  будь ласка. I цей закон вводиться з 1 січня. Того,  що ви заклали,  не вистачає на погашення. I не Міністерству інформації,  а  Держкомзв'язку це має бути направлено чи Укрпошті. Бо буде точнісінько те,  про що вже говорять колеги:  є  "білі"  і "чорні" засоби масової інформації. Це законом не передбачено.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Якщо ці кошти закріпляти за тим,  хто контролює доставку,  то треба за Держкомзв'язку,  а не за Укрпоштою. Тому що Укрпошта просто здійснює ці послуги.

 

     ГОЛОВА. Давайте   знімемо   ці   8,6   мільйона   і  передамо Держкомзв'язку.

 

     МIТЮКОВ I.О. Олександре Олександровичу, 4, а не 8 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Уважаемые  коллеги,  у  меня  в  руках расшифровка  этих  8  миллионов  860  тысяч.  Здесь  есть и "Голос Украины",  и пресс-центр.  Я думаю,  что если  мы  огульно  сейчас проголосуем,  то сделаем ошибку.  Давайте дадим поручение Комитету законодательного обеспечения  свободы  слова  и  средств  массовой информации.

 

     ГОЛОВА. Прочитайте розшифровку, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.    Пожалуйста.   "Управління   справами Верховної Ради України - 305 тисяч гривень; Міністерство економіки України  - 65 тисяч;  Міністерство закордонних справ України - 200 тисяч;  Міністерство інформації України - 2  мільйони  470  тисяч; Міністерство культури і мистецтв України - 650 тисяч; Міністерство фінансів України - 190 тисяч;  Міністерство юстиції України  -  60 тисяч;  Товариство  зв'язків  з  українцями за межами України - 70 тисяч; редакція газети "Робітнича газета" - 250 тисяч (но мы своим решением   исключили);  редакція  газети  "Урядовий  кур'єр"  -  1 мільйон;  редакція галези "Голос України" - 3,6 мільйона". Вот это вся сумма.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція залишити. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 152.

 

     Будь ласка, Катерино Тимофіївно.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська область).  Шановні колеги! Ви почули, 200 тисяч виділено на Міністерство закордонних справ.  Коли ми буваємо в  Організації Об'єднаних  Націй,  в інших організаціях та установах за кордоном, нам щоразу соромно, що там зовсім немає української преси. Взагалі немає.  Тому що на це не передбачено коштів. Я думаю, що цю статтю навпаки треба підсилити,  і,  можливо,  за  рахунок  того,  що  ви казали,  Олександре  Олександровичу.  Бо  преса,  яка  виходить  в Україні,  світу невідома - ні газети,  ні  журнали.  А  це  велике значення для нас має.

 

     ГОЛОВА. Звичайно.

 

     ВАЩУК К.Т. Я думаю, що ми мусимо виправити цю помилку. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  депутат  Понеділко  -  голова профільного комітету. Прошу прислухатися до його пропозиції. Будь ласка.

 

     ПОНЕДIЛКО В.I.  Шановні  колеги!  Давайте  ми  це   на   день відкладемо,  але  в цих двох рядках треба добре розібратися.  Бо в мене одна інформація є,  у Володимира Семеновича  -  інша  (Шум  у залi).

 

     Не перебивайте мене.  Чого досі не розібралися?.. А ви багато розібралися у сільському господарстві?  Їсти  немає  чого.  То  не радьте хоч тут, ради Христа, я розберуся в тому, що мені довірено.

 

     Просто на  день-два  відкладемо.  Ми  ж  усе  одно продовжимо розгляд цього розділу, і проголосуємо.

 

     ГОЛОВА. Є  пропозиція  розділ  у  цілому   проголосувати,   а комітету доручити розписати всі видатки таким чином,  щоб ми могли потім внести остаточну корекцію.

 

     Голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 179.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".   То,   что   этот   раздел   надо   доработать,  видно невооруженным глазом.  Меня волнует другой вопрос. Вся информация, которая приводится в дополнении,  во-первых, должна быть полной, а во-вторых,  дополнение должно  быть  неот емлемой  частью  проекта закона.  Потому что то,  что сейчас говорится,  то, что написано в дополнении,  и то,  что нам диктуют от  микрофона,  -  это  благие пожелания.

 

     Только тогда,  когда  это  станет неот емлемой частью проекта закона, мы будем убеждены, что эти средства массовой информации не начнут работать на предназначенный по разделу 25 референдум вместо выборов.

 

     МIТЮКОВ I.О.  Додаток завжди був  і  є  невід'ємною  частиної проекту закону. Тут немає ніяких заперечень.

 

     У цьому  розділі  все  ясно.  У  нас  виникла  одна проблема, пов'язана з тим,  що треба зробити детальний розподіл 4  мільйонів 10  тисяч  гривень.  Незалежно  від  того,  яким чином вони будуть розподілені,  загальна сума не змінюється. Тому я прошу підтримати пропозицію   проголосувати  в  цілому  за  розділ  з  обов'язковим інформуванням на наступний день про розподіл цих 4 мільйонів.

 

     ГОЛОВА. Донченко Юрій Григорович.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань  соціальної  політики  та  праці  (Старобільський  виборчий округ, Луганська область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Действительно,   надо   согласиться   с   предложением   перенести рассмотрение этого раздела.  Вы  знаете,  что  работники  Укрпочты разносят пенсии, и финансируется это из пенсионного фонда, а не из бюджета.

 

     Газетам "Голос України"  и  "Урядовий  кур'єр"  надо  оказать поддержку  за счет государственного бюджета,  а остальные средства направить Укрпочте на финансирование доставки  пенсий.  Я  бы  это поддержал,  потому что непонятно, куда будут уходить эти средства. Их надо забрать из расходов  на  средства  массовой  информации  и отдать Укрпочте.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Юрію Григоровичу,  будь ласка, я прошу вас підтримати мою пропозицію.  Агрегатний показник - 182 мільйони.  Ми голосуємо розділ "Засоби масової інформації",  а розписана буде окремо кожна позиція, про що говорив Володимир Семенович.

 

     Віктор Iванович  запропонував  на  6,1   мільйона   цю   суму зменшити.  Оскільки  ми  це  вже  проголосували,  тому  мінус  6,1 мільйона. Треба проголосувати і дати можливість комітету розписати детальніше те, що передбачається тут.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 181.

 

     Шановні депутати,   будь  ласка,  сядьте  на  свої  місця!  Є пропозиція така: завтра ми продовжимо розгляд проекту бюджету, але я просив би вашої згоди, щоб не робити розминки. Ми не маємо права за Регламентом робити розминку, коли не завершено розгляд питання. Це   регламентна   норма,   до   речі.  Ставлю  цю  пропозицію  на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     -------------------

 

     Я прошу вашої  згоди,  щоб  усе-таки  зробити  на  15  хвилин перерву  у  розгляді цього питання й проголосувати зміни до закону про вибори,  якими  затвердити  нову  форму  бюлетеня.  Центральна виборча комісія звернулася з пропозицією з цього приводу.  Коли ми приймали цей закон,  ніхто не міг подумати,  що буде зареєстровано 30  із  лишнім  партій.  I тепер технічно неможливо виконати норми закону  по  виготовленню  бюлетенів.  Тому  потрібно  на   ранкове засідання внести пропозицію. Доручення голові комітету й керівнику Секретаріату стосовно підготовки цього питання я підписав.  Тільки це питання проголосуємо для того, щоб можна було працювати завтра. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Шановні депутати і члени Кабінету Міністрів! Я просив би, щоб ви  уважно подивилися на додаток до проекту бюджету.  Почитайте ще його перед сном одну-дві  години.  Справа  в  тому,  що  виникають інколи  недоречності  через  те,  що  позиції під цими агрегатними показниками окремо чітко не виписані.  Голосуючи проект бюджету  в цілому,  ми  обов'язково проголосуємо,  що додатки - це невід'ємна частина закону.

 

     Сьогодні під час розгляду проекту бюджету була виявлена певна некоректність  і  з  мого  боку  стосовно  Володимира  Макаровича, зокрема,  Iгоря Олександровича і окремих депутатів,  і вами теж  і між собою,  і стосовно мене.  Давайте не будемо на це зважати, щоб не думали глядачі,  що ми тут маємо один до одного якісь претензії особистого характеру. Домовилися?

 

     I ще  я просив би,  щоб завтра в обговоренні цього питання ви все-таки віддавали пріоритет тим депутатам,  які тут працювали над проектом.  А  то  завтра  вранці ті,  які не хотіли брати сьогодні участі в засіданні,  відпочивши, прийдуть і будуть вимагати слово, щоб   їх  же  почули,  що  й  вони  турбуються  про  бюджет.  Так? Приймається.

 

     До побачення, до завтра.

 

 

 

 137