ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и. 19  г р у д н я  1997 р о к у.

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні  депутати,   інші   учасники засідання, шановні радіослухачі!

 

     Прошу депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 305 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати!  Післязавтра  в  Україні відзначається День енергетика.  Дозвольте від  вашого  імені  звернутися  зі  словами привітання  до  представників  такої  відповідальної,  складної  і надзвичайно важливої галузі в Україні, висловити вітання всім, хто зайнятий   у   цій   сфері,   а  особливі  вітання  -  працівникам найпотужніших  у  Європі  Запорізької  і  Вуглегірської   теплових електростанцій,  які сьогодні відзначають 25- річний ювілей.  Саме на  цих  електростанціях  уперше  було   застосовано   прогресивні технології  -  блокове  будівництво,  що  дало змогу протягом року ввести чотири  енергоблоки  по  300  мегават.  Освоєно  одновальні енергоблоки   на  800  мегават,  які  стали  основою  надійної  та економічної роботи електростанції.

 

     Верховна Рада,  як ви знаєте,  вживає потрібних  заходів  для розв'язання    проблем   законодавчого   забезпечення   діяльності енергетичного комплексу.  Ухвалено закони  про  електроенергетику, про енергозбереження, затверджено національну енергетичну програму до 2010 року.  У розробленні названих  документів  активну  участь взяли провідні фахівці даної галузі.

 

     Дозвольте від  вашого  імені  побажати  успіхів представникам галузі,  здоров'я  їм  та  їхнім  сім'ям,  усілякого  благополуччя (Оплески).

 

     Ми маємо  також  приємний  обов'язок  привітати й працівників міліції з їхнім професійним  святом.  На  жаль,  їм  тепер  роботи додалося.   Тому   побажаємо   їм   успіхів  у  їхній  складній  і відповідальній  справі.   Ми   знаємо,   що   багато   працівників правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ, працюють на межі ризику.  Багато з них,  на  жаль,  втрачають  здоров'я,  а інколи й життя,  захищаючи права громадян і конституційні свободи. Тому дозвольте від вашого імені звернутися зі словами вдячності до представників  цієї складної і відповідальної професії та побажати їм успіхів у зміцненні нашої державності (Оплески).

 

     Просять ще й зі святом Миколи поздоровити всіх. Але в нас так багато свят, що можна всю розминку витратити на поздоровлення. Уже й так 7 хвилин витрачено.  Проте я знаю,  що в  нас  у  парламенті багато Микол,  багато їх і в Україні загалом, тому нехай Миколи до Микол зайдуть та поздоровлять одні одних.  Гадаю,  це буде  добре, особливо за нинішньої холодної погоди (Оплески).

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Григорій Васильович Ричагов звертається до Президента України у зв'язку з  тяганиною  в  оформленні  гуманітарних  вантажів,  що надходять  на  митну  територію  України,  та неправомірними діями працівників митної служби.  Питання гостре,  і ледь  чи  не  кожен депутат,   особливо   з   тих,   хто   якимось   чином  займається гуманітарними питаннями або  перебуває  у  прикордонних  областях, стикається з такими неправомірними діями.

 

     Тому ставлю  на голосування пропозицію підтримати зміст цього документа.

 

     "За" - 177. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту Президентові.

 

     "За" - 189.

 

     Григорій Васильович  попрацює ще з фракціями,  щоб підтримали його запит.  А тим часом ви можете звернутися не із запитом,  а зі зверненням до Президента. Воно дійде, ви знаєте.

 

     Віктор Герасимович  Кочерга  звертається  до Прем'єр-міністра України стосовно виконання постанови  Кабінету  Міністрів  України від   19   червня   1997   року  за  номером  594  щодо  погашення заборгованості  в  зарплаті  та  інших  соціальних  виплатах,   що утворилася  на  вугледобувних  та вуглепереробних підприємствах і, зокрема,  в  державній  холдинговій  компанії  "Добропіллявугілля" Донецької області.

 

     Анатолій Вільгельмович      Юрковський     звертається     до Прем'єр-міністра  України  стосовно  затримки  з  виплатою  пенсій пенсіонерам Міністерства оборони.

 

     Євген Олександрович  Лупаков  звертається до Прем'єр-міністра України у зв'язку з невдоволенням відповіддю на депутатський запит щодо  виконання  Закону  України  про  статус  гірських  населених пунктів в Україні.

 

     Сергій Григорович Сінченко звертається до міністра фінансів у зв'язку  з  відмовою  Головного  контрольно-ревізійного управління надати депутату копії актів ревізії витрачання бюджету  Луганським облфінуправлінням  у  1997  році,  які необхідні для підготовки до участі у сесії обласної ради.

 

     Це, взагалі, приклад кричущого неподобства, коли на звернення депутата  не  надаються  документи,  які  за  Законом  про  статус народного депутата,  і не лише за цим законом,  повинні надаватися безперешкодно.

 

     Володимир Олександрович  Яворівський звертається до прокурора Кіровоградської  області  стосовно  упередженості   Світловодської міжрайонної прокуратури під час розгляду звернень щодо зловживання і   порушень   законодавства   керівниками   рибоколгоспу    імені Петровського.

 

     Запити оформлені   відповідно   до   Регламенту.   Ставлю  на голосування пропозицію про підтримку змісту цих запитів.

 

     "За" - 197. Прийнято.

 

     Відповідно до  статті   4.2.2   Регламенту   Верховної   Ради повідомляю  про  вихід  з  депутатської  групи "Єдність" народного депутата України від  Баришівського  виборчого  округу  номер  214 Київської області Олександра Івановича Нідзієва.

 

     Ми маємо  ще  час,  щоб  депутати  висловилися  з приводу тих питань, які вважають важливими. Прошу записатися.

 

     Будь ласка, депутате Сизенко.

 

     СИЗЕНКО Ю.П.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   молоді,  спорту  і  туризму  (Жовтневий  виборчий  округ, Запорізька  область).  Фракция  коммунистов.  Уважаемый  Александр Александрович!  Уважаемые  коллеги!  Несколько  дней  пребывания в округе произвели тягчайшее впечатление. Многие представители армии четыре-пять   месяцев   не   получают  заработную  плату.  Военные пенсионеры постоянно  обращаются  с  просьбой  навести  порядок  и выплатить пенсию, задолженность по которой составляет порядка двух месяцев.

 

     Основная часть  пенсионеров,  в  свое  время  участвоваших  в избирательной   кампании   и   помогавших  нам  стать  депутатами, спрашивают:  когда же все-таки правительство погасит задолженность по выплате пенсий, уровень которых должен отвечать требованию дня. Из-за тяжелейшего положения,  связанного с морозами,  очень многие люди  обращались  в поликлиники,  больницы за медицинской помощью. Учитывая  скудность  бюджета,  такую  помощь  было  очень   трудно оказать,  поскольку бинты, вата, лекарства в большинстве больниц и поликлиник отсутствуют. И это тоже проблема.

 

     Очень многие говорили и вы,  Александр  Александрович,  верно заметили,  что  не  надо вести конфронтацию.  Позволю себе сказать следующее.  Президент говорит о том,  что Верховный Совет чересчур пользуется льготами,  что он оторвался от народа.  Уверяю, что это не так.  Ведь мы не избегаем встреч со своим народом,  не окружаем себя телохранителями и охраной,  доступны для своих избирателей. И выслушиваем все,  что заслужили мы, Верховный Совет, и государство в целом.

 

     В то  же  время  у нас одна из немногих трибун,  где мы можем сказать правду о положении дел в  государстве.  Очень  печально  и обидно,  когда Президент говорит о льготах, привилегиях депутатов, забывая о том,  что в прошлом созыве он был  таким  же  депутатом, пользовался многими льготами,  которые мы отменили для себя,  и не говорил о том,  что это надо отменить.  Все эти мелкие,  никому не нужные вещи,  нагнетают атмосферу в обществе,  заставляют забыть о главном:  о том, что нынешняя власть ведет к развалу и уничтожению государства,   о  котором  многие  так  пекутся.  Нынешняя  власть продолжает  только  наблюдать  за  агонией   нашего   прекрасного, цветущего  в  прошлом государства,  которое превращается в колонию Запада.  Это понимают очень многие, говорят об этом, в том числе и ученые.

 

     Думаю, общество,   которое   хотело   бы   найти   выход   из сложившегося положения,  найдет его на следующих  выборах  в  1998 году,  проголосовав  за  партии и движения,  которые действительно будут защищать интересы трудящихся и выводить государство из беды. Прежде всего - за партию коммунистов.

 

     ГОЛОВА. Депутате Довгань, будь ласка.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська область).  Фракція Селянської та Соціалістичної партій  України.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  останніми днями  на  півдні  України,  особливо  в  Херсонській області та в Криму, а також на сході, в Донбасі, сталося велике стихійне лихо.

 

     З огляду на це прошу Верховну Раду звернутися до  уряду,  щоб туди  були  терміново  направлені кошти насамперед для відновлення роботи котелень, котрі вийшли з ладу через брак електроенергії. До того ж там нині немає мазуту,  інших видів палива, оскільки бракує грошей.  Ми  вчора  ухвалили  додати  50  мільйонів   гривень   на соціальнокультурне   будівництво.  Але  я  пропоную  міністерствам фінансів та агропромислового комплексу більшу  частку  цих  коштів спрямувати якраз у райони,  що потерпіли від стихійного лиха. Адже поки  там  шукатимуть  гроші,  люди  мерзнутимуть  (ми  бачили  по телебаченню, отримуємо телеграми тощо).

 

     Учора ми розглядали питання про податок на додану вартість на продукцію тваринництва.  Було два законопроекти.  Як завжди,  наше Міністерство  агропромислового  комплексу казало неправду разом із комітетом,  оскільки  Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності  написав  у проекті закону,  що гроші повинні надходити безпосередньо до колгоспів,  радгоспів.  Ці ж горе-керівники знову організували  якийсь  рахунок у міністерстві,  і через той рахунок роздаватимуть гроші своїм товаришам.

 

     І останнє.  16 грудня  в  місті  Києві  збиралися  працівники професійно-технічної  освіти.  Вони  пікетували Кабінет Міністрів, Адміністрацію Президента,  говорили про нестерпні  умови,  в  яких працюють,   про   невиплату  зарплати.  Але  жоден  засіб  масової інформації,  жодна  програма  радіо  й  телебачення  про   це   не обмовилися.   А   в  цьому  пікетуванні  брали  участь  майже  всі представники  профтехосвіти.  Лише  газета  "Товариш"  надрукувала матеріал.

 

     Тому я   хочу   сказати   людям,   які  посилали  сюди  своїх представників,  що ми чуємо їхній голос.  Треба  буде  на  виборах викинути  цю  владу  з  кабінетів,  до  яких  вони  стукали  і  не достукалися. Тоді їх почують.

 

     ГОЛОВА. Депутате Жулинський, прошу.

 

     ЖУЛИНСЬКИЙ М.Г.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  культури і духовності (Луцький виборчий округ, Волинська  область).  Депутатська  група  "Конституційний  центр". Оскільки  я  -  Микола,  то  вітаю  всіх Микол в Україні з великим святом, передусім Микол із Волині.

 

     Друге (і головне)  питання.  Ми,  депутати  від  Волині,  вже зверталися  до  Прем'єрміністра  України  та  до  голови  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  стосовно  передбачення  в бюджеті  1,5  мільйона  гривень  для  виготовлення  100 санітарних автомобілів "ЛуАЗ-130",  якими  мають  бути  забезпечені  сільські райони  України.  Дослідний  зразок  такого санітарного автомобіля розроблено  й  виготовлено   відкритим   акціонерним   товариством "Луцький автомобільний завод".  Перший санітарний автомобіль тепер експлуатується  станцієї  швидкої  допомоги  міста  Луцька.   Таку ініціативу  підтримав  і  міністр  охорони  здоров'я.  Вважаємо за потрібне передбачити зазначені кошти в бюджеті.

 

     І ще одне.  Я маю  депутатський  запит  до  міністра  юстиції України  пані  Сюзанни  Станік.  Ідеться  ось  про  що.  Згідно  з рішеннями арбітражного суду міста Києва від 25 червня і  6  жовтня 1997  року  5  грудня цього року судовими виконавцями Подільського районного суду міста Києва було  виселено  Акціонерну  судноплавну компанію    "Укррічфлот"    з   приміщення   за   адресою   вулиця Набережно-Хрещатицька,   27,   про   що   було   складено    акта, затвердженого суддею Подільського районного суду міста Києва.

 

     Але під   тиском   зацікавлених   осіб   голова  Подільського районного суду міста Києва виніс ухвалу про скасування акта.  Дана ухвала  винесена  зі значними порушеннями цивільного законодавства України. Незважаючи на те що університет КиєвоМогилянська академія "має право на оскарження цієї ухвали протягом десяти днів", судові виконавці силоміць  увірвалися  в  приміщення  будинку  по  вулиці НабережноХрещатицькій,  27,  і з порушенням цивільнопроцесуального права вигнали людей,  які  займали  дане  приміщення,  хоча  воно, повторюю,  відповідно  до  постанови  Кабінету  Міністрів  від  17 березня   1997   року    належить    Національному    університету "КиєвоМогилянська академія".

 

     Прошу дати належну оцінку діям судових виконавців, розглянути питання  про  виселення  "Укррічфлоту"  з  приміщення  за  адресою Набережно-Хрещатицька, 27.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська    область).    Українська    республіканська   партія, Національний  фронт.  Шановні  народні  депутати!  Шановний   пане Голово!  Ще  і  ще  раз звертаюся до вас стосовно потреби розгляду питання про  видачу  зарплати  вчителям.  Про  це  я  і  ви  часто говорили,  як  і  спрямовували  свої  депутатські  звернення,  аби змінити цинічне ставлення виконавчої влади  до  видачі  заробітної плати цій надзвичайно важливій категорії бюджетних працівників.

 

     Я не  один  раз  звертав  увагу  на цинізм виконавчої влади в Корецькому,  Гощанському  районах  Рівненської  області,  у   ряді районів   Запорізької   та   інших   областей  України.  Нещодавно Рівненщину облетіла страшна звістка:  учитель Тучинської середньої школи  вкоротив  собі  віку,  не  маючи  можливості звести кінці з кінцями.  Учителі Тучинської середньої школи в березні цього  року через   суд   домоглися   рішення  про  виплату  заборгованості  в заробітній платі за шість  місяців  1996  року.  Судові  виконавці фактично   відмовилися   виконувати   судову  ухвалу.  Під  тиском виконавчої влади мовчала й  прокуратура.  Звернення  педагогів  до виконавчих  органів району та області наслідків не мали,  ніхто не реагував на те,  що доведені до крайньої  скрути  люди  готові  на відчайдушні заходи.

 

     Нещодавно педколектив  пікетував Верховну Раду,  звернувся до Генпрокуратури, відповідних міністерств. Зневірені люди зрозуміли, що існує змова всіх без винятку владних структур,  домовленість не допускати  преценденту  виконання  судових  рішень  щодо   виплати заробітної плати вчителям.

 

     Тобто існує  змова  виконавчих  структур  проти  вчителів  як найпідготовленішої,  найвпливовішої частини суспільства, яка вчора особливо палко підтримувала Українську державу.  Це один із ударів по наших людях і по українській державності.

 

     Мусимо негайно викликати Прем'єрміністра з його  свитою,  аби вони  прозвітували  стосовно становища з виплатою зарплати,  маємо проявити волю для  негайного  розв'язання  проблеми,  інакше  наше перебування у Верховній Раді зовсім не потрібне. Фактично виходить так,  що ми кожного разу звертаємося,  кричимо про ті страшні болі нашого народу, а інші гілки влади просто не реагують.

 

     Якщо ми  не можемо вплинути на виконавчу владу,  яку фактично сформували,  то повинні  розійтися  по  всіх  куточках  України  і припинити  своє існування як законодавчого органу,  або діяти так, як наші люди - піти до Кабінету Міністрів,  Президента і  вимагати виконання конституційних завдань, які народ доручив їм виконувати. Іншого виходу у нас немає.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Вересневий   виборчий   округ,   Рівненська   область). Демократична партія України.  Шановні колеги!  Шановний Олександре Олександровичу!  Вважаю за потрібне спинитися на проблемах охорони здоров'я  після  успішної  доповіді  міністра   охорони   здоров'я Президенту про те, що в його відомстві все гаразд.

 

     Останнім часом  у  зверненнях  до  народного депутата замість квартирних та судових  питань  почали  переважати  прохання  людей різного віку допомогти в лікуванні.

 

     Тут маємо   дві   проблеми.   Перша   -   забезпечення  людей необхідними  медикаментами,  від  чого  залежить  їхнє  життя.  Ця система в Україні не відпрацьована, не випускаються конче потрібні дешеві препарати, які ми можемо випускати. Щодо тих, які не можемо випускати,  треба  налагодити  закупівлю і таким чином гарантувати збереження людям життя.  Ідеться про невелику кількість людей, які справді потребують допомоги.

 

     Друга проблема   стосується   проплати  за  лікування  в  тих випадках,  коли  воно  дороге  -  коштує,  скажімо,  кілька  тисяч гривень,  але  гарантує  збереження людині життя чи повертає її до нормального стану,  у більшості випадків це лікування на  сьогодні не є безплатним. Тому мусимо знайти кошти, способи фінансування.

 

     Нагадаю всім  присутнім  випадок  із  відомою нашою співачкою Раїсою Кириченко.  Ми збирали кошти на  операцію,  яку  зробили  в Німеччині  (треба було заплатити 200 тисяч німецьких марок),  тоді як таку саму операцію,  навіть якісніше,  могли  б  виконати  наші хірурги.  Не  треба  цього  забувати,  бо  ми переказуємо гроші за кордон,  не підтримуючи  власної  медицини.  Міністерство  охорони здоров'я має розробити відповідний механізм,  щоб у таких випадках забезпечити належне фінансування або хоча б кредитування хворих та їхніх сімей.

 

     І нарешті   питання,  вирішення  якого  залежить  від  нас  - Верховної  Ради.  Учора  кілька   десятків   депутатів   підписали звернення  до Голови Верховної Ради з проханням прискорити розгляд проекту Закону про трансплантацію органів і  тканин  людині.  Нині Україна  посідає  не  останнє  місце  у  науковому  світі  з  цієї проблеми,  але,  на жаль, брак такого закону дає можливість певним бездушним  чиновникам  блокувати  здійснення  подібних операцій та наукових досліджень.  Я дуже прошу в першому читанні прийняти  цей законопроект  ще  до  нового року,  і на цій сесії схвалити його в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Депутате Красняков, будь ласка.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька  область).  Фракция  коммунистов.   Уважаемый   Александр Александрович,  уважаемые народные депутаты, уважаемые избиратели! По  поручению  депутатов-коммунистов  от  Донецкой  области   хочу сказать   следующее.   Уже   обращалось   внимание  на  тяжелейшее положение,  сложившееся  в   Донецкой   области   из-за   морозов. Шахтерские  поселки,  на  балансе  которых котельные и подавляющее большинство об ектов социально-культурной сферы,  не отапливаются. В шахтерском регионе в котельных нет угля. Вчера было об явлено по телевидению,  что только в Донецке  не  отапливалась  одна  тысяча домов.   Такое   же  положение  в  городах  Горловке,  Доброполье, Енакиево,   Константиновке,   Дружковке,   Макеевке,    Волновахе, Докучаевске, Харцызске, Красноармейске, Краматорске.

 

     Обращаемся к Министерству по вопросам чрезвычайных ситуаций с просьбой принять срочные меры по спасению людей. Кабинет Министров просим  выделить  средства  для  ликвидации этой опасной ситуации. Должен сказать,  что  широко  рекламированное  выездное  заседание Кабинета  Министров  не дало положительных результатов.  Наоборот, ситуация в Донецкой области ухудшилась.

 

     Еще более усугубилась проблема с  выплатой  заработной  платы шахтерам.  На  сегодня  задолженность шахтерам по заработной плате составляет в  среднем  семь  и  более  месяцев.  Задолженность  по заработной плате в учебных заведениях также растет. Совсем недавно один из представителей нашей фракции был приглашен  на  заключение коллективного   договора   в   Киевский   международный   институт гражданской авиации.  Мы считали,  что в  Киеве  заработная  плата выплачивается более-менее регулярно.  Оказывается,  это не так.  В данном элитном вузе зарплата не выплачивается уже пять месяцев,  в том числе за 1996 год.

 

     Подобная ситуация   и   с  учебными  заведениями  в  Донецкой области.  Здесь самая большая задолженность  по  заработной  плате учителям.   В  техникумах,  профессионально-технических  училищах, которые финансируются из  государственного  бюджета,  не  получают заработную  плату  от  5  до  6  месяцев,  в  том  числе в учебных заведениях,  которые  готовят  кадры  для  базовых   отраслей:   в Енакиевском       металлургическом      техникуме,      горловских машиностроительном и индустриальном техникумах.  То же самое  и  в подавляющем  большинстве  высших  учебных  заведений.  Проблема  с заработной платой настолько острая,  что нужно не только обсуждать проект бюджета, но и принимать меры.

 

     Сейчас модно  цитировать  Священное  Писание.  Напомню  нашим властям предержащим,  что в Священном Писании сказано:  "Не обижай наемника,  бедного и нищего.  В тот же день отдай плату его, чтобы он не возопил на тебя к Господу и не было бы на тебя греха".

 

     На мой взгляд,  с  таким  отношением  к  народу  наши  власти предержащие  не  отмолятся,  даже  стоя  по  5  часов  в церкви со свечкой.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Вчора,   під   час    оголошення    запитів,    Петро Володимирович Шейко висловив претензії депутатові Снігачу,  що він займається комерційною діяльністю.  Депутат Снігач просить  слова. Але я краще зачитаю його довідку. Це буде лаконічніше.

 

     "Стосовно репліки  депутата  Шейка,  яка  пролунала  вчора  в розминці,  і пропозиції, щоб я поінформував щодо своєї комерційної діяльності,  прошу оголосити,  що я,  Андрій Прокопович Снігач, до обрання  народним   депутатом   працював   директором   агроцентру "Таврія-Айова",  який  комерційною діяльністю ні тоді,  коли я був директором,  ні після не займався.  Кошти з дня  обрання  народним депутатом  в  агроцентрі  не  отримував.  Маю  у  власності:  один автомобіль "Жигулі",  модель 21063, одну квартиру в місті Каховці, земельну  ділянку  під город 5 соток.  Кредитів під будівництво не брав і не будувався". Це для ясності.

 

     Варто було  б,  щоб   кожен   депутат   міг   приблизно   так прозвітувати про свій достаток (Шум у залі).

 

     Декларація декларацією,  але, Петре Володимировичу, ви голова Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики та  забезпечення діяльності депутатів.  Ваше слово важить більше,  ніж просто слово депутата.  Тому,  будь ласка,  будьте обережні,  коли користуєтеся тими   або   тими  інформаційними  неперевіреними  даними,  бо  це сприймається не зовсім добре.

 

     І вам надати слово, так? Якщо вас образять, я вам теж надам.

 

     Розглядається проект Закону  України  про  внесення  змін  до Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Шановні депутати,   перед  тим  як  розпочати  розгляд  цього надзвичайно важливого питання, я прошу кілька хвилин уваги.

 

     Позавчора, як  ви  пам'ятаєте,  ми  не  розглянули  згідно  з порядком  денним  проект  Закону  про  внесення змін до Закону про вибори народних депутатів  України.  І  вчора  перенесли  його  на сьогодні, оскільки... (Шум у залі). Прошу уваги! Оскільки вчора ми розглядали проект бюджету - відповідальний і складний документ...

 

     Прошу вибачити,  ми не голосували питання, котрі порушувалися під час розминки. Беруться до уваги всі зауваження, що пролунали у виступах депутатів Сизенка,  Довганя,  Жулинського,  Ярошинського, Ковтунця та Краснякова.

 

     Стосовно пропозиції  депутата  Довганя про ситуацію внаслідок стихійного лиха на сході і півдні України,  хоч там це не  стільки стихія,  скільки  рівень  підготовки  до  зими,  створення запасів палива тощо.  Підготуйте листа разом із Секретаріатом до  Кабінету Міністрів. Це функція, безперечно, тільки урядова.

 

     Пропозиції про виплату зарплати вчителям. Закон розглядати не треба (Богдан Харитонович Ярошинський звертався з цього  приводу). У  нас  прекрасний  закон,  його  треба виконувати.  І є для цього виконавча влада.  А  коли  розглядатимемо  бюджет,  то  подивимося постатейно  щодо  видатків  із  бюджету:  все,  що  не пов'язане з соціальним захистом населення  і  не  працює  на  інтереси  людей, зніматимемо   та   передаватимемо   на  ті  статті  видатків,  які стосуються виплати зарплати, повернення заощаджень тощо.

 

     Звертаються депутати з приводу необгрунтованості передбачення великих коштів,  здається, близько 12 мільйонів, для Національного бюро розслідування.

 

     Треба подивитися.  Створено структуру,  є закон, Конституцією передбачено. Отже, створюємо й передбачаємо видатки, а якщо ні, то дивитимемось.  Учора ми зіткнулися  з  проблемою  цінних  паперів, облігацій,  які випускаються.  Чи треба, щоб вони були в прозорому обігу,  щоб працювали державна депозитарна та  електронна  системи обігу  цінних  паперів?  Так,  треба.  Закон  про це прийнято.  Що пропонує уряд з цього приводу?  Наш комітет просить 40  мільйонів, щоб не було обману,  щоб не під столом працював фондовий ринок,  а уряд пропонує нуль  у  бюджеті  на  таку  пропозицію.  Тому  треба перерозподіляти,   треба   робити   так,   як  слід.  Але  все  це вирішуватиметься під час розгляду проекту бюджету.

 

     -----------

 

     Зараз розглядається проект Закону про внесення змін до Закону про  вибори народних депутатів України.  Це результат попереднього доручення Верховної Ради Комітету з питань державного будівництва, діяльності  рад і самоврядування підготувати проект змін до Закону про  вибори  народних  депутатів  України  в  частині   визначення механізмів  висунення  кандидатів  у  депутати  зборами виборців і трудовими колективами та деяких інших змін,  які перегукуються  із зауваженнями  п'ятдесяти  шести  депутатів,  котрі  звернулися  до Конституційного Суду з приводу неконституційності окремих положень і всього Закону про вибори народних депутатів України.

 

     Комітет вніс  на  розгляд  Верховної Ради такий проект,  його роздано депутатам. Але позавчора на нараді керівників депутатських груп  та  фракцій  ми  дійшли спільної думки,  що в даному проекті запропоновано  забагато  змін,  у  тому  числі  й  концептуального характеру,  до  чинного  закону,  за яким уже здійснюється виборча кампанія,  тому прийняття  його  в  такому  вигляді  недоцільне  з багатьох  міркувань і з багатьох позицій.  Фактично автори проекту вийшли далеко за межі доручення Верховної Ради.

 

     Ураховуючи це,  на моє  прохання  був  підготовлений  варіант законопроекту,  значно  менший  за  обсягом і такий,  що не змінює концептуально чинного закону,  але вносить потрібні уточнення -  в основному  пов'язані  з механізмом висунення кандидатів у депутати від зборів  виборців  і  трудових  колективів  та  з  розглядом  у Конституційному    Суді    подань    народних    депутатів    щодо неконституційності Закону про вибори народних депутатів України.

 

     До речі, ці уточнення значною мірою збігаються з пропозиціями членів  комітету.  Керівники  депутатських  груп  і  фракцій після обговорення  та  внесенення  коректив  погодилися,  щоб  саме  цей варіант законопроекту було розглянуто й прийнято сьогодні.

 

     З огляду   на  такі  обставини  нам  треба  визначитися  щодо процедури розгляду даного питання.  Ідеться про те,  що,  з одного боку,  профільний  комітет  на  наше  доручення  підготував проект закону (він розглядатиметься в першому читанні),  з  іншого  боку, депутати мають право вносити альтернативні проекти.  На пропозицію керівників фракцій (переважної більшості  з  них),  я  вніс  такий проект закону.  Його потрібно розглядати як альтернативний.  Тобто маємо визначитися процедурно,  який з двох братимемо за  основу  і довкола якого вестимемо дискусію.

 

     Пропоную таку процедуру розгляду.  Відводимо загальний час на розгляд цього питання - 30 хвилин.  Далі застосовуємо процедуру ad hoc,  тобто спеціальну.  Надаємо слово авторам проекту - народному депутату Носову та від комітету народному депутату Стешенку (до 10 хвилин).   Проводимо   обговорення  двох  проектів  за  скороченою процедурою (2 -  "за",  2  -  "проти")  -  до  15  хвилин.  Шляхом голосування  визначаємо,  який  з  двох законопроектів береться за основу для прийняття без  постатейного  обговорення,  оскільки  ми обговорювали  поданий  проект упродовж двох тижнів.  Законопроект, прийнятий  за  основу,  голосуємо  в  цілому.  Отже,  пропонується приблизно така процедура розгляду сьогоднішнього питання.

 

     Ставлю на    голосування   таку   пропозицію.   Будь   ласка, підтримайте.

 

     "За" - 126.

 

     Будь ласка, які зауваження до процедури? Депутат Носов.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету   (Октябрський   виборчий   округ,   Полтавська  область). Зауваження  до  процедури  таке.  Нагадую,  що  процедура  у   нас виписана, і якщо не голосуватимуться поправки, внесені депутатами, то це буде порушенням процедури дотримання  конституційного  права законодавчої  ініціативи.  Зразу  виникне  потреба  звернутися  до Конституційного Суду стосовно  порушення  процедури,  і  тоді  він розглядатиме   його  незалежно  від  змісту.  Навіщо  цей  поспіх? Проголосуйте,  будь ласка, наші поправки, на що потрібно буквально 20 хвилин (тут 20 нещасних поправок), відхиліть їх, але процедури, будь  ласка,  дотримайтеся.  Прошу  проголосувати  мою  пропозицію поіменно, і все, більш нічого не треба.

 

     ГОЛОВА. Стосовно поіменного голосування, то ми вже знаємо, як це робиться і для чого:  щоб потім,  коли хтось випадково  натисне чужу   кнопку,   говорити   про   порушення   процедури.   Це  вже обговорювалося,  і така,  вибачте, пропозиція не була схвалена під час розгляду самого законопроекту. А наполегливо обстоювалася вона "Конституційним центром". Гадаю, що за 4 роки роботи ми таку школу вже  всі  пройшли  і  знаємо,  що  це  таке.  Тому  я  поставлю на голосування вашу пропозицію,  але сподіваюся,  що депутати  її  не підтримають.

 

     Депутате Лавринович, будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська область).  Народний рух України.   Вважаю,   що   процедура,   запропонована   Олександром Олександровичем,  не  може  повною мірою бути зараз прийнята,  так само,  як не може бути  прийнято  те,  що  запропонував  Владислав Носов,  оскільки  маємо  дві  законодавчі ініціативи,  два проекти закону про внесення змін до чинного закону.

 

     Запропоновані зміни розглядаються сьогодні в першому читанні, тому за скороченою процедурою має бути розглянутий як один,  так і другий законопроект.  Якщо один із них  буде  прийнято  в  першому читанні,  тоді,  будь ласка, відведемо час для внесення пропозицій суб'єктами законодавчої ініціативи до другого читання.  Далі  буде постатейний розгляд усіх пропозицій і голосування в цілому.

 

     ГОЛОВА. Добре.  Зауважень немає,  усе пропонується відповідно до Регламенту.

 

     Тому, щоб  не  було  звинувачень  щодо  порушення  процедури, депутат Стешенко запрошується на трибуну. Будь ласка, доповідайте. Як  у  Регламенті  записано,  так  і  розглянемо.   Але   прохання розглянути   всетаки   за   скороченою  процедурою,  оскільки  два варіанти.  Прошу  підтримати  таку  пропозицію.   Ставлю   її   на голосування.

 

     "За" - 136. Прийнято.

 

     Олександр Миколайович доповідає проект.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Сватівський виборчий округ,  Луганська область). Шановний Голово, шановні колеги народні депутати!  На ваш розгляд подано пропозиції щодо внесення змін до Закону України про вибори народних депутатів України, ухваленого Верховною Радою 24 вересня поточного року.

 

     Автором більшості пропозицій  є  народний  депутат  Владислав Носов.  Окрім  нього пропозиції внесені також народними депутатами Безсмертним,  Шевченком,  Оробцем.  Низка пропозицій надійшла  від Центральної   виборчої   комісії,   яка  безпосередньо  займається виборами  і  краще  за  всіх  відчуває  недосконалість  ухваленого закону.

 

     До цього  слід  додати,  що  надійшли пропозиції і від Голови Верховної Ради в порядку  законодавчої  ініціативи  до  19  статей ухваленого закону,  про який я доповідаю. Це теж підтверджує, що в ньому не все гаразд.

 

     Згадані пропозиції  розглянуто  і  здебільшого  підтримано  в нашому  комітеті.  З 58 пропозицій повністю або частково враховано 41, відхилено 15, 2 пропозиції знято їхнім автором.

 

     Чим зумовлені  ці  пропозиції?  Насамперед  тим,  що   окремі положення  закону  не  узгоджуються з нормами Конституції України, обмежують конституційні права і свободи громадян унаслідок  їхньої належності чи неналежності до певної політичної партії, політичних поглядів громадян. Порушується принцип рівних можливостей громадян бути  обраними.  Адже  частина  з  них  наділена  правом одночасно балотуватися  в  одномандатному  та  в  єдиному   багатомандатному округах за виборчими партійними списками (статті 20 та 42).

 

     У нерівні  умови  ставляться  і кандидати,  які балотуються в одномандатних округах  і  за  виборчими  списками.  Для  тих,  які обиратимуться   за   списком,   висування  починається  за  170  і закінчується за 120 днів до виборів (стаття 21),  для всіх інших - відповідно за 90 та 60 днів до виборів (стаття 22).

 

     Реєстрація виборчих  списків  партій закінчується за 100 днів до виборів (стаття 24),  реєстрація ж кандидатів  в  одномандатних округах  -  за  45  днів до виборів (стаття 25).  Отже,  одним для агітаційної роботи надається понад три  місяці,  іншим  -  півтора місяця. Закон не обмежує і розмір власного виборчого фонду (стаття 37),  що також ставить кандидатів  у  нерівні  умови  залежно  від їхнього матеріального стану та займаної посади.

 

     Прикладів порушення в законі вимог Конституції України,  крім тих,  про які я казав,  можна  навести  багато.  Це  стосується  й переважного  права партій у формуванні виборчих комісій.  Від цієї справи фактично усунуто збори виборців,  трудові колективи (стаття 10),  не  забезпечено  гарантій таємності голосування.  Мається на увазі зазначення номера виборця у списках виборців  на  відривному талоні (частина шоста статті 39) і фактичне ігнорування її під час встановлення  результатів  голосування  та   підрахунку   голосів, поданих проти всіх кандидатів списків (статті 41 та 42).

 

     Не повною  мірою  забезпечується  гласність виборів,  зокрема щодо оприлюднення результатів голосування,  а  не  лише  підсумків виборів (статті 11 та 12).

 

     Наведені приклади  також не узгоджуються із загальновизнаними міжнародними  нормами.  Низка  положень  закону   ускладнює   його застосування на практиці.  Наприклад,  що буде, як відповідні ради своєчасно або й зовсім не подадуть пропозицій  до  Центрвиборчкому щодо  утворення  виборчих  округів  у  разі неузгодженості позицій депутатів  (стаття  7)?  Або  наскільки  реальною   є   можливість утворення окружною виборчою комісією дільничних виборчих комісій у разі неутворення їх відповідною радою (частина чотирнадцята статті 11)?  На  території округу,  який складається з чотирьох,  п'яти і більше районів міста,  десятки,  а то й сотні дільниць, а в кожній не  менше  восьми осіб.  Максимальна кількість не визначена,  але, враховуючи вимоги статті 10,  може бути  і  20,  і  30,  і  навіть більше. Яким чином окружна комісія визначиться щодо кандидатури? У будь-якому разі демократичні принципи буде порушено.

 

     Далі. Закон  надає  право  висування  кандидатів  у  депутати зборам  громадян,  трудовим  колективам.  Чи  може  це  право бути реалізоване,  коли бракує відповідного механізму висування,  вимог до  зборів,  хоча б щодо їх правочинності?  Ось ще одна можливість позбавлення громадян конституційних прав.  Виходячи з норм частини дванадцятої  статті  40,  якщо  виборець  захворів  за  два дні до виборів або напередодні, він уже не може скористатися своїм правом обирати,  адже  його  не  включать до відповідного списку,  котрий складається за три дні  до  виборів.  Тут  є  й  етична  проблема. Уявіть,  що до тяжко хворої людини приходять не менше трьох членів дільничної  комісії  і  необмежена  кількість  спостерігачів,  які контролюють правильність, зокрема таємність голосування.

 

     Я навів   лише   кілька   прикладів   недосконалості  закону, насправді їх значно більше.  Головним же недоліком закону,  на мій погляд, є навіть не обмеження прав окремих громадян (на жаль, наші люди до такого вже давно звикли),  а  те,  що  випливає  з  цього: порушення  основного  принципу Конституції,  положення її статті 5 про те,  що єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює її  як  безпосередньо,  так  і  через  органи  державної  влади та місцевого самоврядування.

 

     Народ у   вищому   органі   державної   влади   представлений депутатом.  Але  за виборчим законом,  про який ідеться,  половина депутатів представлятиме не  народ,  а  відповідну  партію,  блок, кожна  з  яких зовсім не ототожнює народ України.  Друга половина, обрана в одномандатних виборчих  округах,  також  може  бути  дуже далекою  від  народу.  Адже  кожний із депутатів представлятиме не більшість виборців відповідного  округу.  Все  залежить  лише  від того,  щоб за нього проголосувало більше виборців,  ніж за іншого. Не береться до уваги навіть кількість голосів,  поданих проти всіх кандидатів.

 

     Завершуючи виступ,  ще  раз  хочу наголосити,  що йдеться про обрання вищого органу незалежної держави, котрий є її обличчям, за яким  судять  про державу та від якого залежить авторитет України, її сучасне й майбутнє.

 

     Зрозуміло, що  сьогодні  нереально  виправити  всі   недоліки закону, але зменшити їх кількість можемо й зобов'язані це зробити.

 

     Пропоную провести   розгляд   цього   питання   у  цілковитій відповідності з нормами  Регламенту  Верховної  Ради  України,  не порушуючи  конституційних прав суб'єктів законодавчої ініціативи і тим самим  уникаючи  можливості  подальшого  розгляду  цих  питань Конституційним Судом нашої держави.

 

     З цього  приводу  є  висновок  Комітету  з  питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Олександра Миколайовича?  Будь  ласка, запишіться.

 

     Левко Григорович Лук'яненко. Будь ласка.

 

     ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України законодавчого  забезпечення  свободи  слова  та  засобів   масової інформації  (Нововолинський  виборчий  округ,  Волинська область). Прошу передати слово депутату Мостиському.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Ковельський виборчий округ,  Волинська область). Шановний доповідачу! Скажіть, будь  ласка,  чи  розглядали  ви  можливість внесення доповнень до Закону про  вибори  народних  депутатів  України  за  результатами кампанії  зі збору підписів політичними партіями та блоками?  Адже всім відомо,  що одним із концептуальних положень нашого закону  є структурування  суспільства  та Верховної Ради,  у зв'язку з чим і було ухвалено змішану систему  виборів,  відповідно  до  якої  225 депутатів (половина) обирається за пропорційною системою.

 

     Унаслідок збору підписів, як ви знаєте, понад 30 партій стали суб'єктами виборчого процесу.  То чи  не  здається  вам,  що  ідея самого  закону  на  сьогодні порушена і що в наступному парламенті буде представлено, можливо, ще більше партій, ніж у нинішньому? І, у  зв'язку  з  цим,  чи  не вважаєте ви за потрібне внести ще одну поправку  до  Закону  про  вибори  народних  депутатів  України  - підвищити бар'єр з 4 відсотків до, наприклад, 5 відсотків?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Почну  з останнього.  Узагалі це дуже важливе, концептуального характеру питання.  Воно не раз  уже  порушувалося під  час  засідань  тимчасової спеціальної комісії з доопрацювання проекту. Особисто я цілковито вас підтримую.

 

     Коли один громадянин ще  на  стадії  збирання  підписів  може підписатися за 30, 40 і навіть більше суб'єктів виборчого процесу, то про яке структурування йдеться?  А потім ще  одне  обмеження  - відсотковий  бар'єр.  Що  це  взагалі  таке?  Якщо ми вже вирішили структурувати суспільство,  то,  по-перше,  треба передбачити,  що один  виборець  може підписатися лише за один виборчий список,  а, по-друге,  - зняти будь-які відсоткові обмеження.  Ось тоді  через кілька років,  за моїм переконанням, ми справді матимемо в державі потужні політичні блоки,  які здатні  будуть  взяти  на  себе  всю відповідальність.

 

     Тому комітет  і  пропонує  розглянути сьогодні законопроект у першому  читанні,  вислухати  будь-які  пропозиції  і  якнайшвидше підготувати до другого читання узгоджений варіант.

 

     ГОЛОВА. Депутат Шандрюк.

 

     ШАНДРЮК О.І.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Шевченківський  виборчий округ,  Львівська  область).  Українська  республіканська  партія. Шановний Олександре Миколайовичу!  Ми багато разів  чули  в  цьому залі думку про те,  що вибори за партійними списками якимось чином обмежують права громадян.  Це дивний аргумент. Ми намагаємося бути демократичнішими  від  інших  демократичних країн,  які століттями відшліфовували ці механізми.

 

     Як юрист,  поясніть мені,  будь  ласка,  у  чому  сенс  такої аргументації?  Яким варіантом закону ми обмежимо право громадянина України стати членом діючої партії або організувати нову партію  і захищати групові інтереси таким чином?

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Справді, це не нова проблема. Як ви пам'ятаєте, на пропозицію народного депутата Шейка найбільшу кількість голосів отримала,  під  час  рейтингового  голосування,  саме  пропорційна система виборів.

 

     Ідеться про те,  що законодавчий  орган  нашої  держави  буде поділений  навпіл  -  225  депутатів  обиратиметься  безпосередньо виборцями, інша половина - опосередковано, тобто голосуватимуть за політичну партію, а не за конкретного кандидата. Ось на цій стадії і виникає суперечність,  про  яку  ви  говорили.  Треба  було  або залишати   стару   мажоритарну   схему,  або  погодитися  на  суто пропорційну.  Зараз же щось підладнати,  узгодити,  на  превеликий жаль, неможливо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БІЛОУС В.О.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область).  Спілка  офіцерів  України,  виборче об'єднання "Вперед, Україно!".  До речі,  вчора засоби масової  інформації  так  і  не спромоглися   сказати,   що  наш  блок  зареєстровано  Центральною виборчою комісією.

 

     Шановний Олександре Миколайовичу!  У мене  була  поправка  до цього  закону,  і  до  закону про вибори до місцевих органів влади стосовно того,  що поряд із  партіями,  відповідно  до  статті  36 Конституції,   мають   право   висувати  кандидатів  і  громадські організації. Але тут чомусь написано: "відхилено".

 

     Поясніть, будь ласка,  як ви трактуєте  ту  обставину,  що  в одному законі дотримується Конституція, а в іншому - навпаки.

 

     Дякую за відповідь.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  По-перше,  я не можу докладно пояснити вам цей момент.  Є рішення комітету,  а тому все,  що  тут  закладено,  це рішення комітету.

 

     По-друге, я  не  можу  зараз  говорити  про  те,  що  рішення комітету з усіх пропозицій,  які підтримані чи  не  підтримані,  є якимись   винятковими.  Тому  пропозиція  моя  і  депутата  Носова зводиться до того,  щоб розглянути законопроект у першому читанні, надавши можливість усім висловити свої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гетьман.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської  діяльності  (Тальнівський виборчий округ, Черкаська область). Передаю слово Василю Івановичу Євтухову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Євтухов.

 

     ЄВТУХОВ В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань економічної   політики   та   управління   народним  господарством (Новгород-Сіверський виборчий  округ,  Чернігівська  область).  Ми розглядаємо  зміни  до  прийнятого  закону,  і у своєму виступі ви опосередковано визнали,  що  прийнято  недолугий  закон,  в  якому багато прогалин,  і тепер його коригуємо. У мене запитання таке: з вашого особистого погляду,  чому це сталося?  Можливо,  ми й тепер приймаємо те, що не треба приймати?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Це найскладніше,  мабуть,  питання. А чому так сталося? Ми всі до того причетні, зокрема і я.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Процедурою розгляду питань за наявності  альтернативи передбачена,  як правило, така послідовність, коли доповідається і альтернативний  проект,  потім  -   відповіді   на   запитання   і обговорюються  обидва.  І  шляхом  голосування визначаємося,  який проект береться за основу. Немає заперечень? Це стандартна, так би мовити,  процедура.  Тому  я з вашого дозволу візьму слово з цього приводу  і  стисло  викладу  інформацію  щодо  варіанта,  а   тоді обговорюватимемо за визначеною процедурою (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку!   Як   ми   домовлялися,  це  важливо,  Вадиме Петровичу.  Ще раз повторюю: послався і поставив на голосування, а ви   не   підтримали   і   проголосували  за  пропозицію  депутата Лавриновича. Вона теж регламентна, ми за нею йдемо.

 

     Шановні депутати,  кілька  моментів,  що  стосуються  не  так змісту  закону,  як  загальної  ситуації  з  виборчим  процесом  в Україні.

 

     Ідею змішаної  системи  виборів  ми  виношували   не   тільки впродовж  цих  чотирьох  років,  а  й  раніше.  Вона  тривалий час обговорювалася, а особливо останнім часом. Причому зверніть увагу, як   довкола   неї  розгорталася  дискусія  з  боку  тих  або  тих представників фракцій,  груп у парламенті.  Ви пам'ятаєте,  коли у Верховній  Раді  минулого  скликання  представники  Руху  й  інших політичних сил обстоювали  суто  пропорційну  систему,  як  це  не сприймалося   частиною   депутатів.  Коли  потреба  в  політичному структуруванні парламенту стала нагальною, тоді дедалі більше тих, які мали причетність до політичних,  зокрема,  партійних структур, бачили,  що  формування  парламенту   за   ситуативною   більшістю неефективне,  оскільки  не  можна  ні  вибудувати  якусь політичну лінію,  ні  боронити  її.  Через  те  ідея  змішаних  виборів   як альтернатива  або  як  проміжний  етап між пропорційною системою і мажоритарною була  сприйнята  більшістю  Верховної  Ради  під  час розгляду даного закону.

 

     Проте, звичайно,  мають  рацію  ті,  які  запитують,  чому  є недосконалості в законі.  Бо не розглядався  вчасно  проект  цього закону. Коли його внесли ще два роки тому, а потім відразу - після прийняття Конституції,  то  які  висувалися  аргументи?  Не  можна розглядати,  бо,  бачите,  тільки  приймемо  закон,  відразу  буде ініційований розпуск Верховної Ради  частиною  депутатів,  і  тоді нібито  з'явиться  підстава для формування нового парламенту.  Хто виступав проти прийняття цього закону?  Ті,  які виступають  проти його суті.

 

     Тому коли  пред'являються  претензії  до  того,  що мало часу відведено тощо,  то треба себе запитати:  чому  ж  тоді  блокували розгляд  проекту  закону,  а  тепер  висувають претензії до змісту закону?

 

     Стосовно подання до  Конституційного  Суду.  Тут  невипадково поширено висновок Конституційного Суду Російської Федерації,  який повинен був би дати можливість задуматися і  нам,  тут  присутнім, особливо  56 депутатам,  які звернулися до Конституційного Суду (а подання,  зрозуміло,  не відкликається),  і самому Конституційному Суду.

 

     Політична ситуація  в  суспільстві напередодні виборів зовсім не проста.  І не можна зараз втручатися в неї залежно від того,  в який бік вона розгортається.

 

     Нині можна почути,  що,  бачите,  ліві прийдуть у більшості в парламент.  Можливо.  Інші кажуть:  праві  прийдуть  у  парламент. Можливо.  Важливо, що вони мають змогу на основі закону прийти. На основі закону вони й вийдуть із нього,  інші замінять,  якщо  буде забезпечений  демократичний  принцип  формування парламенту і якщо можна буде  внаслідок  такого  формування  впливати  ефективно  на формування   уряду,   зокрема,   на  призначення  Прем'єр-міністра знову-таки не залежно від ситуації,  а  залежно  від  інтересів  і програмових  цілей,  які  ставлять  перед  собою  ті  або ті групи депутатів.

 

     Якщо проаналізувати це подання (а я його теж уважно  вивчав), яке зробили депутати до Конституційного Суду, то можна сказати, що з теоретичного погляду там звичайно є багато продуктивних тем:  їх можна   розглядати   на  науково-практичних  конференціях,  робити висновки. Висунення у партійному списку і в мажоритарному окрузі - це суперечність чи не суперечність?  Ви вважаєте, що суперечність, я вважаю,  що ні, оскільки кожен громадянин має право висунутися у партійному списку.  Його цього права ніхто не позбавляв.  Навіть у законі записано.  І безпартійний може бути представлений у списку. Тобто  право не заперечується.  Кожен громадянин може висуватися в мажоритарних  округах.  Але,  як  правило,  десять,   п'ятнадцять, двадцять  чоловік висувається в окрузі.  То тоді казатимемо,  що в них переважне  право  порівняно  з  іншими  тридцятьма  мільйонами виборців?  Ні.  Але це право є. Воно може бути реалізоване і через партійний список,  і  через  представництво  у  списку  кандидатів мажоритарного округу.

 

     Ще раз  повторюю,  можна  вести  з  цього  приводу теоретичну дискусію. Але з погляду політичної ситуації, з погляду потреби або юридичного  обгрунтування  даної  справи  суперечностей  у  законі немає,  і практика більшості країн  світу  підтверджує,  що  таким принципом   можна   користуватись.   Є   різні  системи  висування кандидатів у депутати або виборів на партійній основі,  зокрема  з поєднанням мажоритарного принципу і пропорційного.  Але в принципі це не так важливо. Ми обрали такий.

 

     Можна говорити про те, що в ньому є недосконалості. Є. Ми вже зараз  бачимо,  що  в законі не відрегульована процедура перевірки достовірності списків,  які збираються на підтримку  тих  або  тих політичних  партій.  На  жаль,  не  все  було враховано.  Сьогодні виправити це в законі практично неможливо  (Шум  у  залі).  Прошу, сядьте, будь ласка. Візьмете участь в обговоренні.

 

     Закон передбачає: якщо людина не підписувалася у списку за ту або іншу партію чи за блок партій і якщо доведено,  що це не  вона підписалася,  або  людина  написала відповідну заяву,  то її голос можна відкликати.  Але  це  не  означає,  що  карається  політична організація,   яка  неправильно  збирала  списки,  не  працюючи  з виборцями.  Так, у нас є подібні приклади, їх достатньо, але тепер щось  виправляти  в законі просто недоцільно,  оскільки Центральна виборча комісія не має змоги  реагувати  на  такі  випадки.  Тому, мабуть,  щоб запобігти цьому, слід було передбачити іншу кількість підписів,  скажімо, 500 тисяч. Тоді неправедним шляхом не пройдеш, не збереш підписи, треба шукати інші варіанти.

 

     Стосовно того, що одна і та сама людина підписується за різні політичні партії.  Це не порушення закону.  Людина вважає,  що  ці політичні блоки можуть брати участь у виборах. Це її право - право кожної  окремої  людини.  І  його  не  можна  обходити.  Тому  тут порушення  ніякого  немає...  Ви вважаєте інакше,  а я вважаю так. Тоді вестимемо теоретичну дискусію,  як за  Райкіним,  пам'ятаєте? Але закон діє,  і на основі закону треба визначатися. І потім, хто зараз у тих мільйонах підписів, які зібрано, розбереться і доведе, що  людина  підписалася  в тому-то списку за ту або іншу політичну організацію?  Ми знайдемо 4,  5,  10, нехай 50 чоловік. А далі що? Отож про це навіть говорити не варто.

 

     Ми в  цьому  стислому  проекті передбачили механізм висунення кандидатів від  трудових  колективів.  Він  в  основному  повторює процедуру,  передбачену  в  Законі  про вибори Президента України, тобто вона вже перевірена практикою.

 

     Далі. Ми точно повторили процедуру або вимогу про  звільнення від  роботи  тих,  хто балотується на виборах.  Бо була пропозиція записати:  "може звільнятися, може не звільнятися", і вже почалася дискусія про те, чи міністр є політичною фігурою чи службовцем? На мій погляд,  він справжнісінький державний службовець.  Отож  коли він  іде  на вибори,  то повинен звільнитися з роботи або не брати участі у передвиборній кампанії.

 

     Щодо підбиття  підсумків.  Ми  уточнили  все,  що   потрібно, зважили  на  пропозиції  Центральної  виборчої  комісії.  Усі вони відображені в цьому стислому проекті.  Тому,  вважаю,  його цілком можна прийняти.

 

     І нарешті,  на завершення зазначу ось що.  Оцінюючи політичну ситуацію і знаючи наміри  тих  або  тих  владних  структур,  можна передбачити   приблизно   таку  схему.  Дехто,  обстоюючи  потребу вдосконалення закону або внесення  змін  до  нього,  знає  про  цю схему, а дехто, на жаль, не знає і тому стає своєрідним заручником ситуації.  Ідеться про те,  щоб надати можливість  Конституційному Суду  в  потрібний  момент  винести  ухвалу про неконституційність закону.  І такі  зобов'язання  вже  нібито  взято,  і  провадиться підготовка,  щоб зробити це приблизно в лютому.  Скажуть, що закон непридатний,  а округи вже поділено,  отже,  вибори  проводити  не можна,  тож  нехай  діє  цей парламент.  А потім зробити так,  щоб парламент  не  зміг  зареєструватися.  Потім  сказати,  що   немає парламенту,  тому  давайте  запровадимо надзвичайний стан,  а далі діятимемо у, так би мовити, ручному режимі керування (Шум у залі). Правильно,  потім  чекатимуть  Лукашенка,  як підказують збоку.  Я вважаю,  що ми повинні,  навіть прийнявши цей стислий закон,  який усуває всі питання з процедури формування парламенту,  де уточнено позиції щодо  Центральної  виборчої  комісії,  виборчих  дільниць, звернутися  до Конституційного Суду з пропозицією про те,  щоб він підтримав розумний крок наших сусідів  та  не  втручався,  аби  не загострювати  політичного  процесу,  а дати можливість реалізувати закон таким, як він є.

 

     Якщо Конституційний Суд визнає деякі норми неконституційними, то треба зважити на те, впливають вони на результати виборів чи не впливають.

 

     Думаю, питання абсолютно  зрозуміле.  Цей  закон  ефективний, дасть змогу за один раз сформувати парламент. Це те, що для нашого суспільства особливо важливо. Тому прошу підтримати даний варіант. Він стисліший, не потребує детального обговорення.

 

     Будь ласка, запитання.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  є?  Запишіться,  будь ласка.  Депутате Чупахін, прошу.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской  партий Украины.   Александр   Александрович,   предложено  выдвижение  от трудовых коллективов и собраний граждан в количестве не менее  300 человек.  Таким образом, решение будет приниматься согласно общему положению в 151  голос.  Для  политических  партий,  избирательных блоков  сбор  200  тысяч  подписей означает 445 голосов за каждого кандидата.  Получается некоторое неравенство.  Не считаете  ли  вы возможным  цифру 300 изменить,  чтобы тоже не было возможности для признания закона неправомерным?

 

     МОРОЗ О.О.  Олександре Михайловичу, я хочу, щоб ми не ставали на позицію арифметичної оцінки процедури висунення і підтримки тих або тих блоків,  партій чи окремих кандидатів. Один із аргументів, який  висували 56 депутатів,  звертаючись до Конституційного Суду, полягав якраз у тому, що коли за партію підписується 200 тисяч, то це мало,  оскільки на одного з 225 це буде менше,  ніж передбачено під час висунення у трудових колективах  та  збирання  підписів  у мажоритарному окрузі.

 

     Ідеться тут не про арифметику,  а про політику, бо тоді можна говорити,  хто буде  обраний.  Адже  підпис  робиться  не  за  225 депутатів,  а  за  політичну платформу,  за лінію,  за список,  за політичну організацію.

 

     Щоб зняти взагалі застереження і підозри з цього приводу,  ми навмисне  пропонуємо,  щоб  навіть  за  арифметичним  принципом за кандидата, представленого в списку, треба зібрати підписів більше, ніж у мажоритарному окрузі. Тобто ще раз у нашому законі може бути підтверджено,  що це не має ніякого значення в принципі,  оскільки голос  у списку на підтримку - це не те,  що бюлетень в урні.  Там вирішуватиметься доля і кандидата, і політичної організації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кондратюк. Будь ласка.

 

     КОНДРАТЮК А.О., член Комітету Верховної Ради України з питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Вінницький   виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний Олександре   Олександровичу,   я   не   підписував   матеріали  до Конституційного Суду і заяву, але коли депутат Мішура в перший раз виступав з пропозиціями до закону,  я звернув увагу на те,  що там ігнорується роль трудових колективів.  Я також за змішану систему, і я цілком згоден з тим, що якраз до цього ми дійшли, і саме це ви запропонували до закону.

 

     Але є ще кілька моментів, над якими нам потрібно попрацювати. Я  вважаю,  що даремно витрачено тонни паперу на збирання підписів партіями,  а тепер будемо витрачати  папір  для  збирання  ще  1,5 тисячі підписів, якщо там буде 20-30 кандидатів по кожному округу, тому дуже правильно,  що ми обмежуємо кількість підписів - 300. На мій  погляд  цими  пропозиціями  вирішуються  питання  про трудові колективи і про збори виборців.  Однак там  теж  збираються  якісь підписи,  і треба спростити цю процедуру. Я думав, що це враховано в законі,  з доповіддю про проект якого виступав депутат Стешенко, однак ми не взяли цього до відома.

 

     Пропозиція в мене така:  створити ще раз комісію,  розглянути ще раз.  І,  можливо,  на засіданні Комітету з  питань  державного будівництва   розглянути   ваші  пропозиції,  пропозиції  депутата Носова,  а також ті пропозиції,  які ще внесуть  депутати.  А  вже наступного тижня обговорити їх тут, у залі.

 

     МОРОЗ О.О.  Спасибі.  Справді, ми врахували те, що стосується процедури  висунення  кандидатів  від  трудових  колективів,  інші питання,  про які ви говорите, серед них і про зменшення кількості підписів.  Це дійсно враховано.  Але створювати ще  одну  комісію, погоджувати позиції... Це буде дуже складно.

 

     У чому  концептуальна відмінність цих пропозицій від тих,  що вносяться депутатом Стешенком від комітету?  У тому,  що там інший підхід до визначення результатів виборів.  Вони пропонують вважати необраним депутата або непідтриманою ту чи іншу  політичну  партію тоді, коли в сукупності проти них проголосувало більше, ніж за.

 

     Це спірне  рішення з теоретичної,  і не тільки з теоретичної, точки  зору,  але  я  застосовую  його  до  нинішньої   політичної ситуації.    Зверніть   увагу,   як   шалено,   сконцентровано   і скоординовано ведеться агітація проти парламенту взагалі.

 

     І якщо тільки цю норму  буде  введено,  тоді  вся  агітаційна машина  почне  працювати  на те,  щоб ні за кого не голосували,  а голосували проти всіх,  бо там люди,  мовляв, не такі, недостойні, партії  не  відображають  інтересів суспільства і тому подібне.  І будуть багато ще чого говорити  для  того,  щоб  було  так,  як  і сьогодні. До політичних партій справді входить десь 1-1,5 відсотка людей.  Стільки,  скільки,  до речі, в усьому світі. Але хочеться, бачте,   щоб   було   10-11   відсотків,  щоб  корекцію  внести  в Конституцію,  записати нову статтю 6. Але за однієї умови: щоб ті, хто сьогодні при владі, входили до тієї партії, а інших партій щоб просто не було. І тоді вже буде демократія, і все буде, як слід.

 

     Підрахунок у  той  спосіб,  як  пропонують  наші  колеги,   і призведе до того, що така система може бути створена. А загалом це тема для теоретичних дискусій, а не для юридичного розв'язання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатская группа "Реформы", партия "Громада".   Уважаемый   Александр  Александрович,  я  думаю,  что кандидатов на должность Лукашенко у нас  в  стране  достаточно,  и поэтому  необходимо  принимать поправки в первом чтении,  чтобы не давать  повод  Конституционному  Суду  так  или  иначе  влиять  на избирательный процесс.

 

     Но у меня вопрос по 300 подписям. Как показала практика, даже 200 тысяч для многих новых партий,  которые  поддерживают  Леонида Даниловича  Кучму и которых поддерживает Администрация Президента, очень  легкая  задача.  Поэтому  те   кандидаты,   которые   хотят баллотироваться, смогут набрать и 1000, и 1500 подписей.

 

     Я не понимаю,  зачем надо уменьшать это количество. Тем, кого поддерживает нынешняя власть,  она и поможет собрать подписи. Тот, кто реально сможет противостоять ей, но не сможет собрать подписи,

- что он тогда сможет сделать в противодействии этой власти?

 

     МОРОЗ О.О.  Я згоден з цим підходом,  але,  знаєте,  це  буде зачіпка для Конституційного Суду. Давайте знімемо її, тут же немає ніяких суперечностей.  Навпаки,  що  простіше  -  в  мажоритарному окрузі зібрати підписи,  аніж за партію і так далі?  А розмови про те,  що агітацію ведуть ті раніше,  а ті пізніше на місяць - це  ж ніякої критики не витримує.

 

     Справа в тому,  що скільки існує партія,  стільки вона й веде агітацію.  Якщо вона не веде агітації, то вона не існує. Тому сама процедура  входження  у  виборчий  процес в даному випадку ніякого значення  не  має.  А  окремий  депутат,  звичайно,  мусить   мати визначений законом час для проведення своєї агітації.

 

     І я  хочу  сказати,  що навіть якщо ми приймемо всі поправки, запропоновані цією групою депутатів,  все одно Конституційний  Суд розглядатиме   і  намагатиметься  виконати  доручення.  Тому  мені здається,  що треба створити їм можливість  для  того,  щоб  кожна людина свідомо розуміла, про що йдеться, знала, що все це робиться штучно.

 

     І тому  я  просив  би  прийняти  закон   із   цими   змінами, запропонованими  керівниками фракцій і груп,  за дорученням яких я виступаю перед вами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олександровичу.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилинку!   Ми   розглядаємо   за   скороченою процедурою.  Депутат Носов виступить зараз, він має окрему думку з цього питання, і в нього за Регламентом є таке право.

 

     Будь ласка.

 

     НОСОВ В.В.  Згідно з пунктом 6 частини  першої  статті  3.4.1 Регламенту  я  маю право на виступ як ініціатор внесеного проекту. Хочу також сказати,  що коли  головуючий  вносить  свій  проект  і виступає  з  трибуни як депутат,  то засідання повинен вести інший головуючий.  Це передбачено  Регламентом,  стаття  3.1.2,  частина друга.

 

     МОРОЗ О.О. Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     НОСОВ В.В.  Це  передбачено  для того,  щоб засідання не вели упереджено.

 

     Тепер щодо змісту.  Тут ставили  концептуальне  запитання:  у чому саме полягає порушення прав?

 

     З цього приводу хочу сказати, що є кілька правових ідей. Одна з них зводиться до того,  що насамперед - права  людини.  Цю  ідею закладено в нашу Конституцію.

 

     У статті 3 Конституції чітко записано: зміст і спрямованість діяльності держави - права і свободи людини. Тобто кожної людини зокрема.

 

     Є й  інша концепція,  яку розроблено в минулому столітті,  її автори - Конт,  Дюгі.  Згідно з нею держава - це  сума  корпорацій працюючих і права, публічні права мають саме ці корпорації.

 

     На жаль,   цю  теорію  було  реалізовано  всіма  фашистськими режимами, і вона тепер не застосовується. Зміст її полягає в тому, що партія виконує свою функцію,  а громадяни не мають ніяких прав, вони мають тільки обов'язки. За цією теорією громадян усувають від виконання тих функцій,  які закріплені за іншими корпораціями. Ось такі погляди Дюгі. У бібліотеці можна ознайомитися з ними.

 

     Цю фашистську ідею було "затягнуто" в конституції деяких  так званих  демократичних  європейських держав,  бо,  бачте,  еліті це вигідно,  хоча це й суперечить статті 25  Міжнародного  пакта  про громадянські і політичні права,  там право бути обраним закріплено за громадянином, а не за корпорацією.

 

     Так от,  у нашу  Конституцію  не  закладено  ідею  корпорацій працюючих.  А змішана система якраз реалізує право бути обраним за партією.  І справа може дійти до того,  що якщо депутат вийшов  із партії,  то  його  викинуть  і  з парламенту,  хоча цього депутата обирав народ. Тобто доходить до абсурду.

 

     Я просив головуючого поширити серед депутатів  ці  концепції, хоча  б  із  "Большой советской энциклопедии",  щоб вони знали про них.

 

     Далі. У законі можна знайти кілька недоробок,  я про них  уже говорив. Немає там глави про зловживання, немає глави про рівність інформаційних прав. Тепер усе це виходить боком.

 

     Хочу нагадати,  що в жовтні 1991 року Рух,  ПДВУ організували голодування  студентів  за  змішану  систему.  Минуло  сім  років. Виникає запитання:  яким дідьком ці партії займалися, якщо зробили такий  недосконалий  закон?  Це щодо відповідальності партій.  Але вина за цей  закон,  якщо  буде  розпущено  парламент,  лежить  на депутатах,   тому  що  згідно  з  Конституцією  саме  парламент  є законодавчим органом, а не Президент. Цей закон розробляли ми самі і звинувачувати треба не тих, хто подав до Конституційного Суду, а тих,  хто прийняв недосконалий  закон.  Якщо  гроші  будуть  марно витрачені на вибори, відомо, на кому ця вина.

 

     Тому я прошу поіменно проголосувати,  зокрема щодо подвійного балотування і 4- процентного бар'єра, щоб було видно, хто витратив марно ті гроші.

 

     Мені не  зрозумілі натяки на адресу Конституційного Суду.  Це дуже некоректно - рекомендувати  судові.  Тут  поставлено  правові питання,  правові, а не політичні. І суд має вирішити саме правові питання. Я гадаю, він зробить це гідно.

 

     Далі. Цей закон дійсно порушує права людини.  Це неправильно, коли говорять, що кожний громадянин має право включитися в список. Немає в громадянина права включитися в список!  Включити його  має право  партія.  Громадянина  усунуто від цього.  І тому поширювати таку ідею: вступай у партію - і реалізуєш своє право бути обраним, це неправильно. Так можна дійти до абсурду. Тоді й право, скажімо, на відпочинок можуть реалізовувати  тільки  ті,  хто  перебуває  в релігійній  організації.  Хочеш  відпочивати - вступай у релігійну організацію.  Тобто  це  суб'єктивні  права  людини  і   вони   не прив'язуються одне до одного. Не треба ж це спотворювати.

 

     Останнє. Треба  досягти  структурування,  і я для цього роблю все, що можу. Я вже друге скликання агітую партії, що їхня головна функція  -  шукати  грамотних людей в округах,  поширювати у своїх осередках літературу з питань  теорії  держави  і  права,  історії держави  і  права зарубіжних країн,  з конституційного права тощо. Парламент - це орган, який має працювати на професійній основі. Ви ж не хочете лягати під ніж лікаря, який не вчився! Тож не обирайте і таких депутатів. Жодна політична партія цього ще не робить. Поки що  тільки ліберали проводять таку роботу в одному з регіонів,  де навчають своїх кандидатів.  І партія Вітренко це розуміє. Всі інші вожді цього не розуміють.

 

     Має бути   структурування   суспільства.   Навчайте  людей  і пояснюйте,  що треба висувати фахівців,  а не абикого.  І тоді  ми будемо мати професійний парламент,  як в інших країнах.  Висунення закон не обмежує, але народ не голосує за безпартійних. Ну, це вже право народу. А закон однаковий для всіх.

 

     Дякую.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги, ми домовилися і було прийнято рішення про те, що  обговорення  цих  двох  законопроектів  пройде  за  скороченою процедурою.  А скорочена процедура передбачає:  два - "за" і два - "проти".

 

     Тих, хто бажає висловитися  з  першого  законопроекту,  прошу записатися.

 

     Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Депутат Гетьман "за"?  Вадиме Петровичу, ви - "за"? Так. Будь ласка.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні  народні  депутати!  Ви  сьогодні  були свідками  того,  як  Голова  Верховної  Ради  вільно  поводився  з Регламентом: він сам собі надав слово. Він в недозволеному вигляді зробив тиск на Конституційний Суд України... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увага! Вадиме Петровичу, будь ласка, продовжуйте.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні народні депутати! Я хотів би звернутися до вас,  тому що мова йде про надзвичайно серйозні речі. Поспіхом, з грубим порушенням Регламенту прийнявши Закон про вибори народних депутатів України на партійній  основі  і  розгорнувши  в  Україні шалене  обдурювання  народу  у змаганні за першість - яка з партій більше  навішає  локшини  на  вуха  населення...  І   ось   тепер, отямившись, що цей закон не відповідає засадам Конституції...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Петровичу, зупиніться, будь ласка.

 

     Шановні колеги!  Георгію Івановичу,  ну що ви !  Сядьте, будь ласка. Ви порушуєте порядок у залі. Я прошу, сядьте.

 

     Шановні колеги,  кожен має право говорити те, що він бажає. У статті 80 Конституції записано, що депутат не відповідає за те, що говорить, за деякими винятками. Так що сидіть і слухайте. Все! Він має  право говорити,  а ви слухайте.  Хіба мало ми тут неприємного чуємо?

 

     ГЕТЬМАН В.П. Шановні народні депутати! 46 народних   депутатів   України,   які   4  грудня  направили  в Конституційний Суд подання про неконституційність  Закону  України про вибори народних депутатів України,  про що,  до речі,  не було сказано   в   доповіді   депутата   Стешенка,    готові    довести Конституційному Суду неконституційність цього закону,  те,  що він суперечить нормам статей  22,  24,  36,  38,  55,  76  Конституції України.

 

     Ми з  вами  прийняли  такий  закон  про вибори,  що громадяни виявилися нерівними перед  законом  (це  стаття  24  Конституції). Звужено  зміст  і  обсяги  існуючих  прав  і  свобод  (стаття 22). Громадяни обмежені у своїх правах за належністю чи неналежністю до політичної  партії  (стаття 36).  Половину народних депутатів буде обрано не на основі загального,  рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (стаття 76) (Шум у залі).

 

     Лише лінивий  і сліпий не в змозі помітити,  що відповідно до частини десятої статті 40  закону  під  час  таємного  голосування виборець  голосує не за кандидата в народні депутати,  що випливає із самої назви нашого закону,  а за партію,  внаслідок чого шляхом таємного голосування виявляється волевиявлення виборця не стосовно конкретного кандидата, а партійного списку (Шум у залі).

 

     Я, шановні депутати,  хотів би сказати, що приєднуюсь... (Шум у залі).  Приєднуюсь до регламенту, який тут було запропоновано, - розглядати проект закону Стешенка,  але  в  законопроект  Стешенка треба  вписати  всі  ті  зауваження,  які  є в поданні 46 народних депутатів.  Далі розглянути поправки,  які вніс депутат Мороз, так само,  як і всі інші народні депутати, і лише після цього приймати закон.

 

     Згідно з  частиною  першою  статті  20  закону  мають   право висувати кандидатів у депутати збори громадян і трудові колективи. Але  сьогодні  в  нас  немає  процедури  висування  і   реєстрації кандидатів у депутати. Отже, це право є мертвим, неіснуючим (Шум у залі).

 

     До висунення кандидатів  у  мажоритарних  округах  залишилося рівно  10  днів.  Якщо  ми сьогодні не приймемо цього рішення (а я бачу зверхність наших партійних функціонерів,  бачу,  що  вони  не готові  до  такого  рішення),  то ми провалимо цю норму закону.  І треба сказати тоді трудовим колективам, хто не хоче, хто узурпував їхнє конституційне право.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  у мене таке враження, що ми тільки оце вперше почули один одного.  Я вас прошу, говоріть по суті одного і другого законопроектів,  а зал прошу слухати, хоч як би це комусь було неприємно.  А то ви так почали поводитися,  ніби ми не в залі Верховної Ради.

 

     Депутат Лавринович є? Ви за чи проти першого варіанта?

 

     Будь ласка.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я  з  вашого дозволу скажу,  за що я і проти чого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, скажіть.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний  рух   України.   Шановні   колеги, повернення  до  розгляду питання стосовно процедури виборів членів парламенту  висвітлило  одну  дуже  болючу  тему,   яка   сьогодні експлуатується   в   цьому   залі,   причому  вічну  тему  -  тему фарисейства.  Це дуже давня проблема багатьох народів  і  багатьох століть. І коли починають посилатися на Конституцію держави, на її положення  про  єдине  джерело  влади  -   народ,   я   хотів   би панам-фарисеям  сказати:  "Не  фарисействуйте  з  найвищої трибуни держави!  Ви точно знаєте,  що для реалізації права народу обирати владу,  впливати  на  неї  і  контролювати  її  потрібні суспільні механізми".

 

     Усі ми жили в державі, де було гарантовано Конституцією право народу  визначати,  що  має робити влада.  Я хотів би побачити хоч одного,  хто міг би сказати,  що скористався тоді тим правом.  Так само і в тих державах,  де не існує об'єднань громадян,  які мають закріплені права на участь у  виборчих  процесах,  коли  всі  люди мають  право  сказати  "так"  чи  "ні"  окремій  політичній силі і окремому політичному лідеру.  Тому я просив би розглядати по  суті ці норми, не займатися фарисейством.

 

     Ще одне питання стосовно цих двох проектів.  Звичайно,  можна було б відповісти виступаючому,  який назвав дві партії, серед них і Рух,  які за сім років не створили досконалого закону. Я не буду нагадувати,  скільки разів ми розглядали проект цього закону тут і скільки разів я особисто доповідав це питання.  Нагадаю тільки, що на  завершальній  стадії  проект  закону  готувала  вже  тимчасова спеціальна  комісія  шляхом погодження різних позицій.  Це вже був продукт компромісу.  І ви  бачили,  що  представник  зовсім  іншої партії  доповідав  про  кінцеві  результати погоджувальної роботи. Тому треба брати відповідальність парламенту,  який проголосував і прийняв той закон.

 

     Сьогодні ми  повинні,  звичайно,  використати  можливість для уточнення окремих норм.  Я хотів би,  щоб ми прийняли  регламентне рішення:  у першому читанні схвалити той проект,  який вніс Голова за погодженням з представниками депутатських  фракцій  і  груп.  У проекті  є  багато уточнень,  які поліпшують закон,  але є й інше. Зокрема,  я не  міг  зрозуміти,  як,  відповідаючи  на  запитання, Олександр  Олександрович  Мороз  негативно  висловився  щодо  тієї можливості,  коли забезпечується голосування проти всіх політичних партій  і  потім на підставі цього визначаються недійсними вибори. Ця позиція записана у статті 42,  пункт 15,  і там  стоїть  підпис доповідача. Тобто або неуважність...

 

     Секундочку, у мене ще п'ять хвилин, Вікторе Лаврентійовичу. Я не знаю, хто там змінив час. Я вкладусь у свій регламент.

 

     Оскільки якраз  таку  можливість  скеровано  абсолютно  точно проти  появи  в  суспільстві  інструмента,  який  давав  би  змогу громадянам України реально впливати на перебіг подій у суспільстві і  реально  контролювати  діючу державну владу,  я під час другого читання проситиму всіх не підтримувати позицію,  яку внесено зараз у цей проект.

 

     Ще одна  проблема  -  проблема  участі  у  виборчій  кампанії трудових колективів.  Думаю,  Вадиме Петровичу,  ви здивувалися б, якби  завтра  Народний  рух  України заявив свої права на участь у торгах на Міжбанківській валютній біржі (Сміх у залі). Але це таке саме право,  як і право трудового колективу, суб'єкта економічного процесу,  претендувати на  політичну  роль  у  державі.  Громадяни об'єднуються   добровільно   за   політичним   світоглядом,  а  не наймаються в політичний  клуб,  в  який  перетворюється  в  даному випадку  трудовий  колектив.  Тому це спроба відійти від виборчого права, від права взагалі і спотворити той закон, який ми прийняли.

 

     Намагання сьогодні  довести  ущербність   змішаної   виборчої системи  є  до  певної міри некоректним,  це зневага до переважної більшості європейських націй, які користуються саме цією системою. I  це  зневага  взагалі до поняття людських прав.  У нас є бажаючі бути абсолютистами  і  довести  до  абсурду  конституційні  норми, посилаючись,  зокрема, на статтю 22 Конституції. Але відповідно до цієї статті ми тоді взагалі не вправі приймати переважну більшість законів,  у тому числі і податкових, не говорячи вже про державний бюджет України.

 

     Тому до права потрібно ставитися не  як  до  того,  що  дасть змогу  максимально  заформалізувати  процес,  а  як  до  того,  що допомагатиме  ставити   інтереси   громадян   України   над   усе, забезпечувати верховенство інтересів людей і верховенство права.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Просить  слова  Олександр  Олександрович Мороз для довідки,  оскільки він від  імені  депутатських  груп  і фракцій вніс законопроект. Будь ласка.

 

     МОРОЗ О.О. Довідка для Олександра Володимировича.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Володимировичу, для вас довідка.

 

     МОРОЗ О.О.  На  нараді керівників груп і фракцій я пропонував те,  що записано в пункті 15,  але керівники  груп  і  фракцій  не погодилися,   вважаючи  за  потрібне  вилучити  цей  пункт.  I  ми домовилися,  що його буде вилучено.  Але з  технічних  причин  він потрапив сюди. Тому я пропоную голосувати без пункту 15.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Шановні колеги! На виступ вже записалися десять чоловік, крім тих,  що виступили. Ми проголосували за те, щоб відвести півгодини на  все  питання.  Але  оскільки  так  багато  бажаючих виступити, давайте проголосуємо час на обговорення.  Олександр  Олександрович пропонує надати слово ще чотирьом депутатам за списком.

 

     Я знаю,  що  зобов'язаний  надавати  слово  від  фракцій,  це зрозуміло.  Але давайте відведемо час тим,  хто є в  списку,  крім тих, що від фракційних. Є пропозиція надати час до перерви.

 

     Олександр Олександрович  також  пропонує  прийняти рішення до перерви, тому що після перерви, ви ж знаєте, дуже важко це робити.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати!  Подивіться на порядок  денний. Закон  про вибори до Верховної Ради Криму - питання конституційне. Коли його розглядати?  Його треба зараз розглядати.  Тому я  прошу визначитися до перерви із цим законопроектом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується  до  перерви обговорити і завершити. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 171. Рішення прийнято.

 

     Надаю слово Богдану Харитоновичу Ярошинському. Будь ласка.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.    Українська    республіканська     партія, "Національний  фронт".  Шановні  народні  депутати,  шановний пане головуючий!  Ви всі пам'ятаєте,  як у  муках  жорсткої  політичної боротьби  народжувався  цей  закон.  Він  став результатом певного політичного компромісу між різними політичними силами.  Противники і  прихильники структурування суспільства порозумілися і в єдиному пориві прийняли цей закон.

 

     Сьогодні нам  пропонують  переглянути  ряд  його  принципових положень,  внести  до  нього  ніби позитивні зміни.  На мою думку, внесення змін до закону не є об'єктивною потребою. Це скоріше бунт тієї частини невдоволених депутатів, яка голосувала проти закону і не  сприйняла  в  цілому  його  концепцію.  У   перегляді   закону зацікавлені  й  ті  народні  депутати,  які вважають,  що це дасть можливість перекреслити не лише чинний закон,  а й  започаткований ним виборчий процес,  який уже відбувається. Мета - будьяким чином заблокувати вже прийнятий закон.

 

     Прийняття закону про вибори відбувалося так,  як і  прийняття будь-яких  інших  законів.  У  ньому є недоліки.  Є,  як і завжди, частина депутатів,  що голосували проти.  Але цього разу  меншість зовсім  несподівано забунтувала.  Звичайно,  можна бунтувати після прийняття будь-якого закону.  Але,  зважаючи на те  що  цей  закон незвичайний,  бо  він  суттєво вплине на характер влади в України, виникла  значна  консолідуюча  група   протестантів,   протестуюча меншість,  яка затероризувала Верховну Раду.  І з огляду на роль і значення цієї групи,  роль окремих її представників у фінансуванні певних політичних сил у пограбованому українському суспільстві, на тиск цієї меншості Голова Верховної Ради змушений був  вдатися  до фактичного перегляду цього закону.

 

     Я пропоную залишити прийнятий виборчий закон таким,  яким він є,  і розглянути концепцію  процедури,  яку  запропонував  депутат Лавринович:  розглядати  виключно  законопроект  про доповнення до закону про  вибори.  Доповнення,  які  запропоновано,  фактично  є симбіозом старого закону і цього нового закону,  який ми прийняли, тому їх треба відкинути,  що  ослабить  суперечності.  А  внесення поправок   не   ослабить,   а   посилить  суперечності.  Спробу  ж переглядати доповнення до закону в пакеті з  чинним  законом  слід відкинути  як  таку,  що  блокуватиме виборчий процес,  а отже,  і політичний процес в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Вітренко. Потім - депутат Чиж.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Прогресивна   соціалістична   партія   України.   Після   того  як зареєстрували нашу партію на виборах і ми  включилися  повністю  у виборчий  процес  згідно  із Законом про вибори народних депутатів України,  прийнятим у цьому залі,  маю ще більше морального  права критикувати цей закон. Не тому, що ми слабкі. Ми зібрали 350 тисяч підписів,  і це тільки початок,  бо вплив нашої партії  об'єктивно зростатиме.  Але  в  період  розгляду  проекту  закону  про вибори корпоративні інтереси абсолютно  всіх  партій,  крім  Прогресивної соціалістичної   партії,   представлених   у   парламенті,  дійсно збіглися, і ці партії наполягали, щоб було порушено права людини і прийнято саме такий закон про вибори.

 

     Після цього як ті депутати, що не погодилися з таким рішенням і спочатку внесли...  Я звертаю вашу увагу на те,  що 8 жовтня  75 депутатів  подали  Голові  Верховної  Ради  свої заперечення проти такого закону. Потім 97 депутатів підписали на пропозицію депутата Носова  звернення  про  порушення  прав людини у виборчому законі. Далі 53 депутати внесли подання до Конституційного Суду -  змінити терміново  окремі  положення закону,  тому що вони порушують права людини.

 

     І от несподівано з'являється  документ,  підготовлений  паном Морозом.  Я  не бачу тут логіки.  Пан Мороз був зацікавлений,  був дуже радий закону про вибори.  Це  ми  були  незадоволені,  це  ми наполягали,  щоб  була  порівняльна таблиця,  щоб ми розглядали за таблицею кожну пропозицію.

 

     Чому з'явився  цей  варіант,  чий   він?   Чому   люди,   які проголосували  за  цей  закон,  тепер пропонують зміни?  Тут немає ніякої логіки.  І тому  я  пропоную  депутатам...  Усе  ж  таки  я розумію, що таке класова боротьба. І ми всі були свідками того, як позавчора я тримала руку,  щоб  отримати  право  на  репліку,  дві години  двадцять  три  хвилини!  І  пан Мороз не надав мені такого права.  Я розумію,  що таке класова боротьба.  Але  ж  ми  з  вами законодавці,  давайте  поважати норми закону.  А якщо ми хоч трохи поважаємо,  то   потрібно   розглядати   цей   документ,   поданий депутатами,  які  вимагають внесення змін до закону про вибори.  І вимагають із самого початку.

 

     І тому я закликаю весь зал не продовжувати обговорення  цього нелегітимного документа (що б так хто не казав),  а повернутися до норм  закону,  спокійно  їх  розглянути,  і,  може,  нам  удасться поліпшити  виборчий процес.  Бо коли наша партія отримає перемогу, тоді  будуть  кричати,  що  були  різні  порушення,  починаючи   з Конституції, закону і таке інше.

 

     Тому давайте зараз владнаємо це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька   область).   Об'єднана   фракція   Соціалістичної   і Селянської партій України.  Я виступаю від фракції.  Це відповідає Регламенту. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу.

 

     Шановні колеги,  якщо  захотіти,  можна  і  в Біблії віднайти соромітництво.  Але чи від такого збочення  таких  шукачів  Біблія перестане  бути  Вічною  книгою?  Я  запитую  пана Гетьмана і пані Вітренко.

 

     Я нагадаю, що вибори - це завжди зміна. А декому в цій залі і за її межами хотілося б законсервувати себе, єдинолюблячих. Звідси

- ідея пролонгації,  з якою пан Гетьман  носився:  себе  -  аж  до виборів разом з Президентом!

 

     Не вийшло  так - давайте тепер любити трудові колективи,  які банки пограбували і пустили по вітру. Не виходить так - давайте не приймати  закон на пропорційній основі.  Але ще Центральна виборча комісія  не  була  сформована,  а  пані   Вітренко   вже   побігла пропонувати свою партію тій Центральній виборчій комісії,  забувши про трудові колективи, революційною фразою розмахуючи...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Сергійовичу, по суті проектів, будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С. Нагадаю, що Верховна Рада відгукнулася на пропозиції Президента  України  до  закону.  Ми  їх розглянули в цій сесійній залі.  Ми відкоригували закон.  Він підписаний,  оприлюднений, він має юридичну силу, він діє!

 

     Інша справа - чи може бути межа поліпшення.  Якби сьогодні ми розглядали Конституцію,  то невже не  знайшли  б  підстав  для  її поліпшення?   Безумовно,  знайшли  б.  І  межі  такої  немає.  Але поліпшувати можна безмежно - аж до абсурду.

 

     У нас,  звичайно,  не було б жодної проблеми з чинним законом про  вибори,  якби не зависло питання:  чи буде Конституційний Суд діяти  конституційно,  чи  псевдоконституційно,   на   замовлення? Питання зависло - його ми мусимо ставити!

 

     Дія на  руйнування,  яка  тут  деким пропонується,  може мати тяжкі правові наслідки (це я вже звертаюся  до  Носова  Владислава Васильовича).   Уявіть   собі,   що   Конституційний   Суд  визнав неконституційною  якусь  частину  і   зупинив   вибори,   які   за Конституцією  мають  відбутися в останню неділю березня.  Що далі? Включається механізм  пролонгації  пана  Гетьмана  і  іже  з  ним. Включається  механізм  розпуску  і указ Президента,  щоб хоч якусь формувати Верховну Раду? Які далі правові наслідки?

 

     І потім. Я беру текст Конституції і відпарирую пану Носову. У статті  36 Конституції говориться,  що "політичні партії в Україні сприяють  формуванню  і  вираженню  (слухайте)   політичної   волі громадян, беруть участь у виборах".

 

     Пан Носов  щойно  відстоював  верховенство  прав людини.  Але чомусь він забув,  що в Конституції записано про  право  людей  на свободу об'єднання в політичні партії,  які, як я зачитував, мають право  на  участь  у  виборах.  Таким  чином,  тут  опосередковано узаконено ту саму змішану або навіть пропорційну систему.

 

     Читаємо статтю 71 Конституції України: "Вибори до  органів   державної   влади   та   органів   місцевого самоврядування  є  вільними  і  відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого  права  шляхом  таємного  голосування. Виборцям   гарантується  вільне  волевиявлення".  В  якій  частині чинного  закону  про  вибори  не   гарантується   цього   вільного волевиявлення?

 

     Пан Носов  говорить,  що висування не таке:  той має подвійне право,  той потрійне.  Але ж про висування як таке  в  Конституції ніде  жодного слова не сказано.  Ви ж залишаєте за межею виборчого процесу політичні партії як елемент конструкції політичної держави і суспільства.

 

     Я думаю,  що,  дійсно,  ця  дискусія  більше теоретична,  ніж практична.  Практично сьогодні є  закон  про  вибори.  Я  пропоную розглянути проект,  який доповів Олександр Олександрович Мороз,  і підтримати ті положення,  які  полегшують  реалізацію  громадянами України своїх прав у виборчому процесі. Я ще раз закликаю народних депутатів України до політичної відповідальності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми проголосували за те, що до перерви маємо завершити обговорення і прийняти рішення. Я прошу вибачення у всіх, кому я не надав слова, давайте завершимо роботу. Ми маємо зараз прийняти в першому читанні один із цих проектів.

 

     Надійшла пропозиція  нашого  колеги Носова завершити сьогодні розгляд законопроектів і в другому читанні.  Послухайте: "Згідно з Регламентом  ці два проекти про внесення змін до Закону про вибори народних депутатів України можна розглянути сьогодні остаточно,  у тому числі і прийняти в цілому.  Але для цього,  по-перше,  один з проектів треба прийняти за основу,  а по-друге,  згідно із статтею 6.5.5  Регламенту прийняти рішення про перехід до другого читання, при цьому відповідно до підпункту 6 частини  першої  статті  3.4.7 Регламенту   надавши   право   внести  поправки  безпосередньо  на засіданні з тієї таблиці,  яку буде відхилено. Тоді можна буде, не відкладаючи  проекти,  щоб  надати  час  на внесення пропозицій до другого читання і проголосувавши постатейно всі пропозиції з  обох таблиць, голосувати в цілому". Ось така пропозиція.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Носова.

 

     "За" - 169. Не прийнято.

 

     Ми зараз  повинні  приступити  до  голосування щодо першого і другого проектів,  але Олександр Олександрович просить надати йому заключне слово.

 

     МОРОЗ О.О. Я з вашого дозволу... Прошу уваги!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Він же доповідав...

 

     МОРОЗ О.О.  Депутат  Марченко  не  знає  Регламенту,  тому  й наполягає,  щоб я записався.  Як доповідач я маю право на заключне слово, подивіться, у Регламенті це записано.

 

     Що стосується  легітимності  проекту,  який  внесено  мною за пропозицією голів фракцій.  Я хочу сказати,  що під  час  розгляду проекту  в  першому  читанні я міг би сам просто як депутат внести цей документ,  і  він  розглядався  б  у  визначеному  Регламентом порядку.  Але  вельмишановне панство з Прогресивної соціалістичної партії, очевидно, не цікавиться в даному випадку Регламентом і, як це  часто буває,  не читало цей законопроект.  А він повторює ті ж пропозиції,  які  було  внесено  і  депутатом  Носовим,  і  групою депутатів,  тільки  в  меншій  кількості,  не  змінюючи  концепцію закону.  Якраз тут врегульовано механізм висунення кандидатів  від трудових колективів, на чому наполягає Вадим Гетьман.

 

     Таким чином,  прийняття  цього  закону сьогодні необхідне.  Я наголошую: сьогодні його треба прийняти! Прийняття цього закону чи в  тому  варіанті,  який  пропонує  депутат  Носов (але він змінює концепцію виборів),  чи в цьому варіанті необхідне для  того,  щоб повністю дотримати всіх прав громадян на висунення,  на реєстрацію кандидатів і таке інше.

 

     Мені здається, що немає суперечності в тому, що запропоновано два  варіанти.  Але  вам  потрібно визначитися шляхом голосування, тому що сьогодні треба приймати рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  народні  депутати!  Ми   зараз   повинні прийняти  рішення  про  прийняття  в  першому  читанні  або одного проекту, або другого.

 

     Перший законопроект  внесено  депутатом  Носовим  та   іншими народними   депутатами.  Ставлю  його  на  голосування  в  першому читанні.

 

     "За" - 79. Не прийнято.

 

     Я ставлю на голосування другий проект,  який внесено  Головою Верховної   Ради   України   Морозом   за   згодою   уповноважених представників депутатських фракцій і груп (Шум у  залі).  Я  прошу вибачити. Олександре Олександровичу, за винятком статті 15, так?

 

     МОРОЗ О.О.  За винятком пункту 15 статті,  якщо не помиляюся, 42. За винятком пункту 15 статті 42.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. За  винятком   пункту   15   статті   42.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 207.

 

     З мотивів голосування? Будь ласка.

 

     Надається слово депутату Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної  політики   та   управління   народним   господарством (Роменський виборчий округ,  Сумська область). Уважаемые депутаты! Я прошу вас всех успокоиться и основательно подумать,  что  сейчас происходит  в  зале.  Дело в том,  Александр Александрович,  что я являюсь членом комисии по разработке проекта этого закона.  И  вам негоже  говорить,  что  депутаты от Прогрессивной социалистической партии якобы не читали этот закон и ваши поправки также.  Мы очень внимательно   читали.  И  я  прошу  вас  в  качестве  реплики:  не используйте свое служебное  положение  для  сведения  политических счетов на ложных принципах.

 

     А теперь   по   сути.   Виктор  Лаврентиевич,  я  в  комисии, представляя Прогрессивную  социалистическую  партию,  подал  более трех  десятков  поправок  к  этому  закону.  Когда Александр Мороз поставил на голосование вопрос о том,  чтобы в  целом  принять  во втором  чтении  закон,  он  нарушил  мое конституционное право как суб екта  законодательной  инициативы,  и  эти  поправки  не  были рассмотрены.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте зараз?

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  прошу,  чтобы комиссия внесла в эту сводную табличку поправки,  которые внес депутат  Носов,  и  те  поправки, которые  внесли  мы,  и  чтобы  в  соответствии  с  Регламентом мы проголосовали  каждую  поправку.  И  тогда,  надеюсь,   я   Морозу расскажу,  что  именно  он  вместе  с Чорноволом строит буржуазное государство.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, я єдине вам скажу. Якщо ми голосуємо зараз у цілому в першому читанні,  то до другого читання ви все це внесете, і воно буде обговорюватися.

 

     Так, прошу,  запишіться.  Він тримав руку,  я  йому  й  надав слово. А зараз бачу ліс рук. Запишіться.

 

     Депутат Соболєв. Будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Шановні колеги!  Мені здається,  що єдино правильне рішення (якщо дійсно є бажання  вносити  якісь  зміни  до  закону) - це прийняти проект у першому читанні без пункту 15  статті  42.  А  далі  -  пропозиції будь-якого   депутата  вносяться  і  розглядаються  у  визначеному Регламентом порядку.

 

     Якщо зараз за це не буде проголосовано,  бо проголосувати  за пропозицію  Носова,  як бачите,  немає ніяких шансів,  то фактично питання знімається взагалі з розгляду. Можливо, хтось справді хоче передати   Конституційному   Суду   право  тлумачити.  Я  пропоную проголосувати  в  першому  читанні  за  проект,  погоджений  Радою фракцій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставлю  на  голосування.  Проголосуємо  і будемо до другого читання готувати.

 

     "За" - 209.

 

     Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий округ,  м.Київ).  Об'єднання  "Вперед  Україно!"  Шановні колеги!  Ми не просто вносимо поправки до закону. Чесно кажучи, це доля нас змушує так робити.  Мені дуже  не  подобається,  коли  ми робимо  так,  як  під  час  гри в шахи - за кожним кроком змінюємо правила гри.

 

     Але чому ми в такій ситуації?  Ми в такій ситуації  тому,  що оточення Президента робить все для того,  щоб через Конституційний Суд скасувати парламентаризм в Україні.

 

     Шановні колеги,  від  вашої  позиції   зараз   залежить,   чи скотиться Україна на неправовий шлях розвитку,  чи ми як політична еліта все-таки зробимо добро в Україні.

 

     Я прошу вас зараз не політизувати ситуацію,  а зосередитися і спокійно все обміркувати.  І я сподіваюсь,  що ваша зосередженість допоможе прийняти рішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Депутат Чиж.  Але,  Іване Сергійовичу,  я прошу вас говорити по суті закону, не треба одне одного...

 

     Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Вікторе Лаврентійовичу.  Я ж по суті завжди кажу.  Пропоную проголосувати поіменно.  Там,  до речі,  є  і  про трудові  колективи.  Тоді  буде видно,  хто за трудові колективи і взагалі за те, щоб вибори відбулися.

 

     І як  репліка.  Коли  Марченко  здав  Конституцію  Зайцю,  то порушив   право   нашої  Соціалістичної  фракції  на  відстоювання нормальних  норм  Конституції,  а  тепер  говорить  про  буружазну Конституцію. Ну, що вдієш, така вже ідеологія цих людей.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ви всі чудово розумієте,  що цих два законопроекти є намаганням підкоригувати ті положення  закону, який   уже   прийнято.   Причому  цей,  який  зараз  ставиться  на голосування,  багато в  чому  враховує  положення  того,  першого, законопроекту, який ми голосували.

 

     Шановні колеги,   ми   маємо  зробити  цей  крок,  бо  інакше підставляємо чинний закон під відповідні рішення, ви знаєте які. А ми перебуваємо у виборчому процесі.

 

     Я вас  прошу,  давайте  проголосуємо,  а  всі ваші зауваження підуть на друге читання. Буде ж друге читання.

 

     Ставлю на голосування. Прошу всіх зібратися і проголосувати.

 

     "За" - 205.

 

     Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".  Я  прошу всех коллег успокоиться и задуматься над тем, что происходит.  Я понимаю,  что закон,  который  был  принят,  не является идеальным.  Я понимаю,  что у этого закона есть как много противников, так и большое количество сторонников.

 

     Но если мы хотим,  чтобы выборы состоялись и чтобы со стороны Банковой,  11  никаких сюрпризов не было для всего народа Украины, мы  должны  принять  компромиссный  документ,  который  от   имени руководителей   депутатских   групп   и   фракций   сегодня   внес Председатель Верховной Рады.

 

     Поэтому я  прошу  всех  тех,   кто   чем-то   неудовлетворен, поступиться принципами ради достижения того,  чтобы в нашей стране не было угрозы тоталитарного режима.  Она очень  сильно  витает  в воздухе. Я прошу всех поддержать законопроект в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат   Мішура,   керівник   групи  розробників проекту закону, який було прийнято. Будь ласка.

 

     МІШУРА В.Д.,  секретар  Комітету   Верховної   Ради   України законодавчого   забезпечення  свободи  слова  та  засобів  масової інформації (Центральний виборчий округ,  Кіровоградська  область). Шановні   колеги!   Я  закликаю  вас  усіх  проголосувати  за  цей законопроект у першому читанні,  тому що ці пропозиції  поліпшують закон.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Де ж ви раніше були?

 

     МІШУРА В.Д. І друге. Я вношу пропозицію доповнити "Прикінцеві положення" новою частиною про те,  що з дня оголошення Центральною виборчою  комісією початку виборчої кампанії зміни і доповнення до закону не вносяться.

 

     Закликаю проголосувати за той варіант,  який  вніс  Олександр Олександрович від імені керівників груп і фракцій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви  маєте  на  увазі  майбутні вибори?  Майбутні. Зрозуміло.

 

     Шановні колеги!..  Ну ви ж нічого  суттєвого  не  додаєте  до того,  що  потрібно...  Це ж перше читання.  Буде ще друге читання (Шум у залі).  Я прошу:  давайте зараз проголосуємо і все  (Шум  у залі). Зараз проголосуємо, і я надам слово.

 

     "За" - 211.

 

     Будь ласка, Олександре Олександровичу. Процедурна пропозиція.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Перерву!

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні депутати,  я прошу заспокоїтися.  Тут ось яка ситуація.

 

     Ще раз кажу,  що  обидва  законопроекти  не  суперечать  один одному.  Перший варіант, який не одержав підтримки (було 79 "за"), ширший за змістом. Другий за змістом вужчий, стосується тільки тих статей,  без  яких  просто  не  може  працювати  прийнятий  закон. Зокрема,  йдеться про процедуру висунення  кандидатів  у  трудових колективах.

 

     Віктор Лаврентійович  пропонує  правильну схему:  прийняти за основу,  а до другого  читання  всі  ці  пропозиції  розглянути  і проголосувати.

 

     Треба в першому читанні приймати законопроект. Причому перший чи другий варіант - не має значення. Треба якийсь із двох приймати в першому читанні. Часу немає, от у чому річ.

 

     Я прошу  вас:  підтримайте  цю  пропозицію,  виходячи з такої потреби, проголосуйте.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Надаю   слово   депутату   Носову    з    мотивів голосування.

 

     НОСОВ В.В.  Шановні  депутати!  Я  теж  прошу  вас підтримати будь-який варіант,  хоча б і проект,  внесений депутатом  Морозом. Він спрямований на поліпшення цього закону.  А ті поправки,  що не включено до нього,  ті,  що  подавав  я  й  інші  депутати,  прошу проголосувати в другому читанні. Відхилять? Ну, відхилять. Але щоб голосувати в другому читанні, треба прийняти в першому.

 

     Я вас благаю: прийміть у першому читанні хоча б цей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 235.

 

     Дякую. Перерва.

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Продовжується засідання.  Прошу всіх  сісти  на  свої місця.

 

     Комітету з  питань  державного будівництва,  діяльності рад і самоврядування (прошу й Секретаріат підключитися до  цієї  справи) пропонується   підготувати   до  розгляду  в  другому  читанні  на наступний вівторок проект доповнень до Закону про вибори, оскільки його треба терміново підписати,  щоб дати змогу і виборцям,  і ЦВК керуватися ним.

 

     Розглядається доопрацьований  проект   Закону   України   про Верховну  Раду  Автономної  Республіки  Крим.  Доповідає Олександр Миколайович  Стешенко,  голова  Комітету   з   питань   державного будівництва, діяльності рад і самоврядування.

 

     Це ви   доповідаєте?   Доповідачі   -  депутати  Стретович  і Стешенко.

 

     Хто готовий доповідати?  Депутате Стретович,  будь ласка,  на трибуну.

 

     Мікрофон працює, говоріть.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий    округ,   Вінницька   область).   Шановний   Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Проект Закону про Верховну  Раду Автономної  Республіки  Крим  було внесено на ваш розгляд 3 грудня 1997 року,  але в  цей  же  день  серед  депутатів  було  поширено альтернативний   проект,   підготовлений   групою   депутатів  від Автономної Республіки Крим,  зокрема Єгудіним,  Штепою, Юрковським та  іншими,  і  розгляд  цього питання було перенесено на пізніший термін.  У  результаті  спільної  роботи  комітету  із   названими народними   депутатами  опрацьований  єдиний  проект,  який  зараз пропонується вашій увазі.

 

     При підготовці  цього  проекту  Комітет  з  питань   правової політики  виходив  із  необхідності чіткого дотримання нормативних приписів,  встановлених  Конституцією  у  главі,  що   регламентує правовий  статус  Автономної  Республіки Крим взагалі і діяльності Верховної Ради зокрема.

 

     Так, у проекті  зазначається,  що  Верховна  Рада  Автономної Республіки  Крим  є  представницьким органом Автономної Республіки Крим.  Вона здійснює свої повноваження на підставі  Конституції  і законів   України,   Конституції   Автономної   Республіки   Крим, нормативно-правових  актів  Автономної  Республіки  Крим  з  метою сприяння  реалізації  прав  та  інтересів  населення  автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону.

 

     При цьому встановлено:  Верховна Рада  Автономної  Республіки Крим  складається  з  100  депутатів,  як  і  нині,  і  вибори  їх здійснюються за змішаною (мажоритарнопропорційною) системою.

 

     На думку  членів  комітету,  який  розглядав  цей  проект  16 грудня,  було  б  доцільніше в Законі про Верховну Раду Автономної Республіки Крим передбачити також і статті  про  вибори  Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Однак, як  ви  знаєте,  ми  прийняли  інше рішення:  спочатку ухвалити Закон про Верховну Раду автономії,  а потім окремий закон про вибори до цієї інституції.

 

     Депутатом Верховної  Ради Автономної Республіки Крим (навколо цього точилися дискусії) може бути обраний громадянин,  який досяг 18-річного віку,  постійно проживає в Автономній Республіці Крим і має  право  голосу.  Учасники  дискусії   пропонували   встановити мінімальний вік депутатів 21 рік. Але ми дійшли згоди, що все-таки не слід обмежувати у виборчих правах громадян України. Разом з тим автоматично  перенесено  норму  Конституції України про те,  що не може бути обраною до цього представницького органу особа,  яка має судимість  за  вчинення  умисного  злочину,  якщо  ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

 

     Гостра дискусія   з   представниками   іншого   законопроекту безпосередньо   в   комітеті   розгорнулася   навколо   норми  про депутатську  недоторканність.  Загальними  зусиллями  ми   знайшли формулу,  яка  відрізняється від тієї,  що міститься в нині діючій Конституції.  Зокрема,  говориться,  що  депутат  Верховної   Ради Автономної Республіки Крим не може бути затриманий, заарештований, підданий обшуку чи кримінальному  покаранню  без  згоди  Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим,  а у разі відмови на дачу такої згоди - інакше, як за рішенням суду.

 

     Ця норма  внесена  на  прохання  депутатів   Верховної   Ради Автономної  Республіки Крим для того,  щоб підкреслити відмінність статусу депутата представницького  органу  автономії  від  статусу депутатів місцевих представницьких органів влади. Передбачається і контрзахід.  У разі  якщо  згода  Верховної  Ради  Криму  не  буде отримана,  остаточне  рішення  буде  приймати  суд.  Очевидно,  ми ставимо Верховну Раду автономії в ситуацію,  коли вона зобов'язана буде надавати таку згоду і відмежовуватися від тих, хто заплямував ім'я депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Гостра дискусія  розгорнулася  навколо  норми  про  те,   щоб депутати  Верховної  Ради  Автономної  Республіки Крим здійснювали свої повноваження не на постійній основі,  збираючись на чергові і позачергові сесії один раз на квартал.

 

     Разом із  депутатами  -  представниками Автономної Республіки Крим у Верховній Раді України  ми  дійшли  згоди  про  те,  що  на постійній основі,  професійно так би мовити,  мають працювати лише такі посадові особи,  як голова, перший заступник і два заступники голови  Верховної  Ради  автономії,  а  також  голови комітетів та голови депутатських груп і фракцій.

 

     Однак під час розгляду цього питання на засіданні Комітету  з питань  правової  політики  та судово-правової реформи було слушно зауважено, що коли парламент не працює постійно, а збирається лише на  сесії,  то  немає сенсу надавати статус працюючих на постійній керівникам депутатських груп і фракцій. Що вони будуть виконувати? Тому  під  час  прийняття остаточної редакції проекту на засіданні комітету цю норму було виключено із законопроекту.

 

     Разом з тим уже після подання цього законопроекту в сесійному залі у ряду депутатів виникли запитання.  Наприклад,  щодо частини другої статті 8 "Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим"  відповідно до якої Верховна Рада Автономної Республіки Крим є суб'єктом права власності Автономної Республіки Крим.

 

     Очевидно, автори законопроекту виходили з того, що до відання Автономної  Республіки  Крим  відповідно до статті 138 Конституції України  належить  управління  майном,  що   належить   Автономній Республіці Крим.

 

     Перед початком  цього  слухання  я  мав  дискусію з постійним представником Президента у Верховній Раді України щодо того,  чи є суб'єктом  права власності Верховна Рада автономії.  Очевидно,  що така  власність  в  автономії  є.  А  раз  є   власність,   то   й розпорядження  нею  та  виконання  усіх  пов'язаних  з цим функцій повинен здійснювати  відповідний  орган.  Очевидно,  це  лежить  у площині юридичних дискусій, і ми при підготовці цього документа до другого читання можемо,  так би мовити,  передбачити  всі  можливі юридичні  колізії  і  належним  чином підготувати законопроект для наступного розгляду Верховною Радою України.

 

     Хочу трошки  сказати  про  політичні   підтексти.   Є   група депутатів, яка, незважаючи на те що ми в принципі погодили вже всі положення цього законопроекту,  наполягає на  тому,  щоб  його  не приймати,  а діяти за принципом: чим гірше - тим краще. Такі чутки доходять і до нашого комітету.

 

     Сподіваюся, ви  свідомі  того,  що  нам   треба   здійснювати нормативне   регулювання.   Цей  законопроект  належить  до  числа конституційних,  тобто його  прийняття  передбачено  Конституцією. Думаю,  ми  вкладемо  ще  одну  цеглинку  в  фундамент української законодавчої бази і в  наповнення  Конституції  реальним  змістом, якщо сьогодні ухвалимо цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи   є   запитання  до  Володимира  Миколайовича?  Ми обговорювали цей документ дуже ретельно.  Запитання,  я  бачу,  є. Будь  ласка,  депутати  Єгудін і Дорошевський поставлять запитання (Шум у залi). Бо вони підняли руки і просять слова...

 

     ЄГУДІН В.І., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної   Ради  України  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних ресурсів і соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Владимир Николаевич! У меня к вам такой вопрос.  Когда  мы  с  вами  готовили  совместный документ,  мы  записали:  "у разі прийняття постанови про недовіру Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим простою більшістю від  складу  депутатів  Верховної Ради Автономної Республіки Крим" увольнение  его  осуществляется  в  соответствии  с   Конституцией Украины. Это все правильно.

 

     Далі: "у  разі  прийняття  постанови про недовіру Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим двома  третинами  від  складу Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим  - Президент України приймає рішення про звільнення..."

 

     И это тоже правильно.  Но тогда было ошибкой принимать  нормы статьи 9. Я считаю, что из статьи 9 мы должны это исключить.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ви маєте на увазі передостанню частину статті 9, де говориться, що Конституція автономії, зміни та доповнення до неї,   а  також  рішення  про  відставку  Голови  Ради  міністрів, приймається не менш ніж двома третинами депутатів?

 

     Ми це питання обговорювали.  Я погоджуюся з цим,  тут  певний алогізм  закладений.  Якщо  Голова  Ради  міністрів  призначається простою більшістю,  то відповідно цією простою більшістю він  може бути і звільнений з посади.

 

     До речі,  ви  підказали  мені ще одну обставину,  на яку я не звернув  увагу  депутатів.  У  цьому  проекті  передбачені   права представницького  органу  автономії  щодо  формування  складу Ради міністрів і призначення Голови Ради міністрів.

 

     Це суттєва відмінність  автономії  від  інших  територіальних утворень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Дорошевський.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської етики  та  забезпечення діяльності  депутатів  (Феодосійський  виборчий  округ,  Автономна Республіка Крим).  Фракция коммунистов.  Владимир  Николаевич!  Вы довольно  детально  изложили  суть данного проекта закона.  Должен добавить,  поскольку я тоже входил в состав  рабочей  группы,  что этот  документ дважды прошел квалификационную подготовку к первому чтению и в этом приняли участие многие из крымских депутатов.

 

     Поэтому я считаю, что этот документ сегодня можно принимать в первом  чтении.  У меня только вопрос (это вызывало у нас и раньше сомнения) относительно предоставления Верховному Совету  автономии права  награждать  граждан  не  только  почетными грамотами,  но и наградами.

 

     Какие в этой части полномочия Верховного Совета  автономии  и чем это обосновывается?  Будет он утверждать награды автономии или нет?

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  До таких  повноважень,  враховуючи  специфіку автономії,    віднесено:    "затвердженя   символіки,   заснування республіканських нагород,  відзнак  і  почесних  звань  Автономної Республіки Крим відповідно до законів України".

 

     Урешті-решт сьогодні  в  нашому  законодавстві немає заборони встановлювати нагороди окремих територій. Є, наприклад, герб міста Києва чи герб певної території.  Якщо є символіка, то на відзнаку, так би мовити,  певних заслуг перед територіальним  органом  можна піти  на  це.  При розгляді проекту в першому читанні це може бути предметом обговорення.  Давайте ми ретельно обговоримо це питання. Якщо  воно  не знайде підтримки більшості в залі,  то ми можемо цю норму виключити.

 

     ГОЛОВА. Депутат Олійник  просив  слова.  Ну,  це  був  виступ депутата Дорошевського на підтримку проекту.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,   голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий  округ, Запорізька  область).  Володимире  Миколайовичу!  Ви  переконані в тому, що голови фракцій і комітетів мають працювати на громадських засадах?  Адже виникають обставини, коли треба одразу реагувати на якусь  ситуацію,  особливо  в  Криму.  Якщо  ці  депутати   будуть збиратися  десь  по  клубах,  то  чи  не  виникне  обставин,  коли передбачувати наслідки буде неможливо?..

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Борисе Іллічу,  я вам дякую. У проекті закону зазначено, що Голова Верховної Ради, перший заступник і заступник, а  також  голови  комітетів  (усіх  комітетів,  там  сьогодні   їх нараховується 11) працюють на постійній основі.

 

     В альтернативному проекті групи депутатів пропонувалася норма про те,  що голови фракцій і депутатських  груп  працюють  теж  на постійній основі. Але оскільки законопроект визначає, що парламент не працює постійно, а збирається на сесії, постало запитання: чи є потреба,  щоб голови депутатських груп і фракцій тоді,  коли немає депутатів  і  консультації  не  ведуться,  постійно  працювали  на професійній основі?

 

     Комітет погодився   з   цією   пропозицією.   Це  було  єдине вилучення,  яке ми  зробили  при  слуханні  даного  законопроекту. Взагалі на постійній основі повинні працювати 16 депутатів.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сідайте, будь ласка. Олександре Миколайовичу, у вас є що додати до сказаного.  Будь ласка.  Слово  має  Стешенко Олександр Миколайович.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  Голово!  Шановні  народні  депутати! Проект  Закону  про  Верховну  Раду  Автономної  Республіки  Крим, внесений  сьогодні  на  обговорення,  доопрацьований  в Комітеті з питань правової  політики  і  судово-правової  реформи  на  основі проекту,  підготовленого  народними  депутатами від автономії,  і, певним чином,  того  варіанту,  який  був  опрацьований  у  нашому комітеті.  Але,  на  превеликий  жаль,  коли  16  грудня я отримав законопроект,  то побачив,  що багато в чому він  змінений  навіть структурно...  Чи це був плід якогось компромісу, чи пошуку... Ну, мабуть,  було і одне,  й інше.  Тому я одразу хочу  зазначити,  що законопроект  усе-таки  в  своїй  основі  певним  чином відповідає вимогам норм Конституції, але він далеко не бездоганний. Дозвольте висловити деякі зауваження і пропозиції.

 

     У пункті  14 першої частини статті 8 до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено визначення і організація діяльності органів влади Автономної Республіки Крим,  особливостей порядку організації діяльності органів місцевого самоврядування  і об'єднань  громадян.  Хоча  в  проекті  й  зазначено,  що  це буде визначатися на основі Конституції України і законів України,  ми в комітеті вважаємо,  що закони про місцеве самоврядування в Україні і про об'єднання  громадян  достатньо  чітко  регулюють  і  окремі особливості в діяльності зазначених органів та об'єднань.

 

     У пункті  28 частини першої статті 8 до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки  Крим  віднесено  і  "призупинення  дії постанов  і розпоряджень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у випадках,  якщо вони суперечать Конституції і  законам  України, Конституції     Автономної     Республіки     Крим     та    іншим нормативно-правовим актам Автономної Республіки Крим з  одночасним зверненням  до  суду".  Ця  норма  суперечить пункту 16 статті 106 Конституції України,  де чітко зазначено,  що акти Ради  міністрів Автономної  Республіки  Крим у разі їх невідповідності Конституції України або законам України скасовує Президент України.

 

     У пункті 35 частини першої статті 8 до повноважень  Верховної Ради   Автономної   Республіки  Крим  віднесено  також  "вирішення відповідно  до  Конституції   України   питань   про   мови,   які використовуються  в  роботі  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим,  Ради міністрів Автономної Республіки Крим  та  в  офіційних оголошеннях".  Такі  повноваження  не  варто  передбачати  в цьому законі,  оскільки є Закон України про мови і його треба виконувати на  всій  території нашої держави.  До того ж,  пунктом 16 частини першої  статті  8  до  повноважень   Верховної   Ради   Автономної Республіки  Крим  віднесено забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур  в  Автономній  Республіці Крим,  що повністю включає в себе і вирішення питання використання мов у діяльності органів влади та управління.

 

     Далі, пунктом 36,  до повноважень Верховної  Ради  Автономної Республіки   Крим  віднесено  затвердження  символіки,  заснування республіканських нагород,  відзнак  і  почесних  звань  Автономної Республіки   Крим.   Конституція  України  не  передбачає  нагород Автономної Республіки Крим.  Відповідно  до  пункту  5  статті  92 Конституції  України  державні  нагороди  встановлюються  виключно законами України.

 

     У частині другій статті 8 проекту зазначено, що Верховна Рада Автономної  Республіки Крим є суб'єктом права власності Автономної Республіки Крим,  тоді як стаття 13 Конституції України  зазначає, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування лише здійснюють права власника від імені українського народу,  що ні  в якому  разі  не  означає,  що вони самі по собі є суб'єктами права власності.

 

     Хотів би звернути вашу увагу і на те,  що статтею  5  проекту передбачається недоторканність депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.  Конституція України  визначила,  що  таке  право надається  народним  депутатам  України,  що  ж до недоторканності депутатів місцевих рад,  то в нашому залі вже не раз  порушувалося питання  про  недоцільність  надання  їм  таких  прав.  Відповідні пропозиції я вніс,  і комітет їх підтримав.  Вони роздані в  цьому залі.

 

     Тому, обговорюючи проект,  нам треба визначитися, чи доцільно закріплювати в законі таку норму  щодо  депутатів  Верховної  Ради Автономної  Республіки  Крим,  оскільки  вони  працюватимуть не на постійній основі,  а їх буденні функції будуть не завжди пов'язані з виконанням депутатських повноважень.

 

     При обговоренні на пленарному засіданні 10 грудня проектів законів України про  Верховну  Раду  Автономної Республіки  Крим  і про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим депутатами висловлювалася думка  про  необхідність об'єднання   цих   проектів.   На   засіданні   комітету   це  так обговорювалося.  Ми прийшли до висновку,  що дасть змогу скоротити строки  прийняття  закону,  який  би  регламентував  і  діяльність представницького органу Автономної Республіки Крим, і порядок його обрання.

 

     Виходячи з   викладеного  пропоную  доповнити  проект  Закону України про Верховну Раду Автономної Республіки Крим статтями  про систему  виборів,  порядок  утворення  виборчих  округів,  порядок висування і реєстрації кандидатів у  депутати,  порядок  утворення виборчих  комісій та Прикінцевими положеннями.  Загалом це могло б скласти не більше п'яти-шести  статей.  Ці  пропозиції  мною  були передані Голові Верховної Ради 15 грудня цього року.

 

     Якщо таким  чином  проект  доопрацювати,  його  можна  було б запропонувати для прийняття в першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Миколайовичу. Сідайте, будь ласка. Група депутатів записалася на виступи.  Депутате Юрковський,  будь ласка...

 

     Вибачте, першим  виступає  депутат  Заєць,  потім  -  депутат Юрковський від фракції.

 

     Одну хвилиночку!   Є   пропозиція   провести  це  обговорення (оскільки ми це питання вже раз обговорювали) за 15 хвилин.  Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 170. Прийнято.

 

     Депутат Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках  з  СНД  (Святошинський  виборчий округ,   м.   Київ).  Шановні  депутати!  Минулого  разу  під  час обговорення цього питання представники Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим наголошували на тому,  що,  бачте,  у Конституції Автономної Республіки Крим чітко записано,  що Крим є  невід'ємною складовою Української держави.  У цьому ніхто не сумнівається ні в Криму, ні в Україні в цілому.

 

     Але чомусь замовчувалось інше -  ключове  питання:  яким  має бути   характер   відносин   між  Автономною  Республікою  Крим  і Українською державою в цілому.

 

     Стаття 2 Конституції України підказує,  що  це  повинні  бути відносини,  які базуються на ідеології унітарності, адже Україна є унітарною державою,  і тому ніякої іншої ідеології  не  може  бути реалізовано  у цьому законопроекті.  Саме з цих позицій і пропоную подивитися на запропонований проект Закону  України  про  Верховну Раду Автономної Республіки Крим.

 

     Я б сказав,  що в цілому цей законопроект показує,  що автори його мали на меті не менше  й  не  більше,  як  створити  в  Криму парламентську  республіку  без  розподілу  влад.  Iнакше я не можу схарактеризувати цей законопроект.  I підтвердженням цього  був  і виступ тут депутата Стешенка. Назву кілька аргументів.

 

     По-перше, дуже сумнівним є те, що в Криму треба застосовувати змішану систему виборів.  Вважаю,  що там  повинні  бути  утворені мажоритарні  округи  і повинні бути національні округи,  щоб можна було забезпечити права національних меншин.

 

     По-друге, проект   містить   дуже   багато   відхилень    від Конституції України. Це, зокрема, пункт 1 частини першої статті 8, де  говориться,  що  до  повноважень  Верховної  Ради   Автономної Республіки   Крим   належить  роз'яснення  Конституції  Автономної Республіки Крим.  У нас  є  Конституційний  Суд,  і  законодавство України  може тлумачитися лише Конституційним Судом України,  а не Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

 

     Те ж можна сказати і про пункт 4 частини першої статті  8,  з якого випливає, що Автономна Республіка Крим має свою власність. У Конституції визначено,  що є власність державна,  є приватна,  і є комунальна   власність.   Території  лише  можуть  управляти  цією власністю,  але ніяк не можуть бути суб'єктами  цієї  власності  у повному розумінні цього слова.

 

     У пункті  28 першої частини статті 8 говориться,  що Верховна Рада Автономної Республіки Крим може призупиняти  дію  постанов  і розпоряджень  Ради  міністрів  АРК,  у  той  час  як у Конституції України чітко записано, що це робить Президент країни з одночасним поданням до суду.

 

     Ще треба  звернути  увагу на те,  хто є Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. У цьому законопроекті записано, що він є  вищою  посадовою  особою  і  представляє  (завершує)  Автономну Республіку Крим...

 

     На жаль, трьох хвилин надто мало, щоб висловитися повністю. Я вважаю,  що  ті  зауваження,  які  зробив  депутат Стешенко,  слід вилучити з цього  проекту,  тільки  тоді  цей  законопроект  можна приймати в першому читанні. Iнакше його не можна голосувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єгудін від МДГ, за ним депутат Лавринович.

 

     ЄГУДІН В.І.   Уважаемые   коллеги!  Хотел  бы  обратить  ваше внимание на то,  что этот законопроект мы  с  вами  обсуждаем  уже действительно не первый раз.  По-моему,  группа депутатов, которая внесла проект документа,  довольно активно поработала совместно  с комитетом,  чтобы  сегодня  уже  не делать в нем серьезных правок. Теперь относительно замечаний,  которые  внесли  сегодня  депутаты Стешенко и Заец.

 

     Мы создали   Автономную  Республику  Крым.  Если  мы  сегодня хотим,чтобы   ее   статус   определялся    Законом    о    местном самоуправлении,  то  каков же смысл в автономии?  То есть,  создав автономную  республику,  мы   должны   создать   и   условия   для жизнедеятельности Автономной Республики Крым.

 

     Теперь по  сути проекта.  В Конституции Автономной Республики Крым (статья 109),  которую мы с вами утвердили и которая  сегодня действует,   записано,   что  часть  депутатов  Верховного  Совета Автономной Республики Крым работает на профессиональной основе.  И нигде  не  определено,  кто  должен  работать  на профессиональной основе,  а кто  -  нет.  На  это  надо  обратить  самое  серьезное внимание.

 

     Еще одно  упущение  в  документе,  который  мы с вами сегодня рассматриваем.  Сегодня местные органы  государственной  власти  в соответствии  с  Законом  о  местном  самоуправлении согласовывают кандидатуры на должности руководителей  силовых  структур.  Мы  же лишаем  права  Верховный Совет автономии согласовывать кандидатуры руководителей  силовых  структур.   Никто   не   говорит   об   их утверждении,  но  согласовывать  кандидатуры людей,  которые будут работать на территории автономии, Верховный Совет Крыма обязан.

 

     Александр Николаевич говорил о Законе  о  языках.  Статья  10 Конституции Украины предоставляет Автономной Республике Крым право определять  в  зависимости  от  национального  состава  населения, проживающего  на территории АРК,  какой язык использовать в работе Верховного Совета автономии.

 

     Мы вели  разговор  о  государственных  наградах.  Что   такое государственные  награды,  мы  четко  представляем.  А  что  такое награды Автономной Республики Крым?  Скажите,  пожалуйста, грамота не  является наградой от имени Автономной Республики Крым?  Почему мы лишаем сегодня Автономную Республику Крым даже этого права?

 

     Считаю, что данный проект закона вполне  готов  для  принятия его  в  первом  чтении,  и  убедительно прошу поддержать и нас,  и комитет, возглавляемый депутатом Стретовичем.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавринович. За ним - депутат Степанюк.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Народний рух України.  Зараз  ми  маємо  той випадок (до цього ми досить довго йшли), коли можливість прийняття проекту закону в першому читанні визнають як  прихильники  якомога більшого  уконституювання державних інституцій в автономії,  так і ті,  хто палко обстоював  неприпустимість  будь-яких  відмінностей Кримського  півострова від інших територій України.  Очевидно,  це свідчить про досягнення певного компромісу.

 

     Проект, поданий  комітетом  на  сьогоднішній  розгляд,   мені подобається  набагато  менше,  ніж попередній.  Але я голосуватиму сьогодні за  прийняття  його  в  першому  читанні  і  прошу  інших депутатів  зробити  так  само.  Це  буде  поступ  у правовому полі України без відхилень від конституційних норм, у тому числі і щодо права  власності,  оскільки  є  пункт  3  статті  138  Конституції України,  який закріплює за АРК право  управління  власністю,  яка належить автономії.

 

     Ми можемо зробити крок,  який закриє ту прогалину в праві, що сьогодні ще є. Ми маємо сьогодні Закон про місцеве самоврядування, який  не  може застосовуватися до Кримської автономії,  оскільки в Конституції України є окрема  глава,  якою  передбачено  особливий статус  цієї  території,  і  ми  обов'язково  повинні мати окремий закон, який регламентуватиме діяльність структур управління, які є на півострові.

 

     Я не   хотів   би,  звичайно,  щоб  при  обговоренні  проекту використовувались аргументи,  які вжив попередній  промовець  щодо чинності  окремих положень Конституції Криму.  Слід усе-таки і тут дотримуватися чистоти правового підходу.

 

     Правове життя на півострові сьогодні регламентує  Конституція України,   діє   Закон  України  про  Автономну  Республіку  Крим, прийнятий у квітні 1995 року,  скоро діятиме  Закон  про  Верховну раду   автономії,   Закон  про  вибори  депутатів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим.

 

     У нас ні в Конституції,  ні взагалі в  праві  не  передбачено ситуації,  коли б діяла частина нормативного акта.  Я кілька разів порівнював це з правилами дорожнього руху.  Уявіть собі,  що ми  з вами  затвердимо правила дорожнього руху,  не визначивши,  з якого боку слід їхати  і  на  яке  світло  зупинятися,  і  почнемо  ними користуватися. Може статися багато нещасних випадків. Щось подібне станеться і через застосування окремих частин  нормативного  акта, який не є цілісним і не врегульовує проблему в цілому.

 

     Звичайно, є  багато недоліків проекту,  які можна усунути під час його розгляду в другому читанні.  Це,  зокрема,  стосується  і питання про нагороди. Зрештою, ми в державі Україна також не маємо сьогодні державних нагород,  і це погано.  А  якщо  навіть  будуть засновані відзнаки окремих територіальних громад, я не бачу в тому ніякого лиха. Так само можна погодити і багато інших моментів, які сьогодні   є   дискутивними.   У  найкоротший  термін  ми  повинні обов'язково ухвалити цей нормативний акт,  що дасть змогу  органам управління в Автономній Республіці Крим працювати у правовому полі України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Степанюк  Дмитро   Петрович   від   групи "Єдність". І будемо завершувати обговорення.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты! Прошу вас вернуться мысленно назад,  в 1994 и 1995 годы.  Когда  в  1994  году  прошли выборы  Верховной  Рады  автономии,  Президента  автономии,  какой резкий  крен  был  сделан  в  сторону  сепаратизма   в   связи   с образованием АПК.

 

     Сегодня, благодаря   усилиям   государства,   Верховной  Рады Украины,  взвешенным политическим  шагам,  мы  уже  не  говорим  о противоречиях Киева и Симферополя,  но все меньше и меньше говорим и  о  внутренних  проблемах  Крыма,  а  эти   противоречия   очень серьезные.

 

     Эти противоречия,  порой  перерастающие  в антагонистические, остались неурегулированными.  Речь идет о  взаимоотношениях  между Верховным  Советом  Автономной Республики Крым и Советом министров Автономной Республики Крым.

 

     Я назову фамилии для крымчан,  которые нас слушают: Сабуров - Цеков;  Франчук - Цеков; Франчук - Супрунюк; Демиденко - Супрунюк; Демиденко - Киселев; Демиденко - Гриценко; Франчук - Гриценко. Это неплохие   люди.   У   каждого   свои   политические  взгляды.  Но неурегулированность этих  отношений  перерастала  в  противоречия, которые  всколыхнули  и Киев.  И нам приходилось принимать решения для их урегулирования.

 

     Поэтому Закон о Верховном Совете Автономной Республики Крым - это  первый  шаг  к  урегулированию  взаимоотношений между Советом министров  Крыма  и  Верховным  Советом   автономии.   Это   очень принципиально,  и  мы  должны очень внимательно рассмотреть проект Закона о Верховном Совете Крыма.  Я считаю,  что он  соответствует Конституции    Украины   и   будет   способствовать   стабилизации взаимоотношений между Совмином и Верховным Советом Крыма.

 

     Такой принципиальный момент.  Здесь написано  "Вища  посадова особа".  Для нас это звучит легко.  А для Крыма это принципиальный вопрос:  кто выше - Председатель Совета министров или Председатель Верховного Совета Крыма?  И, наконец, кто встречает делегации. Это такой же болезненный вопрос, как и для наших областей в 1992 году, когда были председатели советов и главы администраций.

 

     Поэтому я  считаю,  что  высшим  должностным  лицом  в здании Верховного Совета Крыма есть Председатель Верховного Совета,  а  в здании Совмина - Председатель Совета министров.

 

     И вообще,   что  это  такое:  "вища  посадова  особа"?  Тогда возникнет вопрос о  принятии  какого-то  нового  закона  о  высшем должностном  лице.  По  этому  вопросу  нам нужно во втором чтении определиться, додискутировать.

 

     Что касается законов, постановлений или решений. В Крыму идут дискуссии.  В этом законе мы хотим закрепить положение о том,  что Верховный Совет Крыма принимает постановления и решения,  а законы принимает только Верховная Рада Украины.

 

     О неприкосновенности   депутатов   Верховного  Совета  Крыма. Парадоксальна ситуация:  окончательное решение по поводу  депутата поселкового,   сельского,   городского   совета   Крыма  принимает Верховная Рада Украины,  а по поводу  депутата  Верховного  Совета Крыма  --  Верховный  Совет  Крыма.  Я  считаю,  этот вопрос нужно урегулировать,  чтобы не суд,  а Верховный Совет Украины  принимал окончательное решение,  дать или не дать согласие, и таким образом связать Верховную Раду Украины и Верховный Совет Крыма.

 

     Принципиальный вопрос  -  финансирования  бюджета  Верховного Совета автономии. В бюджете Украины надо предусматривать отдельной строкой затраты на эти цели.

 

     Что касается правоохранительных органов,  то считаю,  что все выписано  правильно,  можно кое-что уточнять.  Я предлагаю принять этот проект за основу и дорабатывать его в рабочем порядке.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Гриценку Анатолію  Павловичу,  Голові Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Будь ласка, три хвилини

- і завершимо обговорення.

 

     ГРИЦЕНКО А.П.,  голова Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим.   Уважаемый   Александр  Александрович!  Уважаемые  народные депутаты!  Я хочу выразить благодарность двум комитетам  Верховной Рады Украины,  которые возглавляют Стешенко Александр Николаевич и Стретович Владимир  Николаевич,  за  ту  большую  работу,  которую проделали  эти  комитеты  при  подготовке проекта Закона Украины о Верховном  Совете  Автономной  Республики  Крым.  Прошу  депутатов Верховной  Рады  Украины принять этот документ в первом чтении.  В принципе  здесь  учтены  все  предложения,  которые  были  внесены Верховным Советом Автономной Республики Крым.

 

     Вместе с  тем  я  хочу  внести  несколько своих предложений к данному законопроекту.

 

     Прежде всего  хочу  сказать,  что  при   рассмотрении   этого документа  надо  руководствоваться  Конституцией Украины,  Законом Украины  об  Автономной  Республике  Крым,  Законом   Украины   об утверждении Конституции Автономной Республики Крым,  ибо некоторые положения данного проекта не соответствуют статьям этих законов.

 

     В частности,  в  статье  103   Конституции   Крыма,   которая утверждена законом Украины,  говорится о том, что об ем полномочий Автономной  Республики  Крым  не  может  меняться   без   согласия Верховного Совета Крыма и Верховной Рады Украины. Поэтому хотелось бы,  чтобы  эта  статья  Конституции  была  взята  за  основу  при доработке  данного  проекта закона и в нем были зафиксированы хотя бы те полномочия,  которые  сегодня  имеет  Автономная  Республика Крым, то есть не идти по пути урезания полномочий.

 

     Депутат Заец   говорил   о   том,   что   мы   хотим  сделать парламентскую республику.  Напомню,  что парламентскую  республику сделала  Верховная  Рада Украины (и спасибо ей),  отменив институт Президента.  Если хотите  вернуться  к  институту  Президента,  мы возражать не будем.

 

     Несколько поправок к этому проекту.

 

     Статья 4  о  работе  депутата Верховного Совета на постоянной основе.   Я   хотел   бы,   чтобы   народные   депутаты    Украины руководствовались    именно   статьей   103   Конституции   Крыма, утвержденной  законом  Украины,  ибо  сегодня  из  100   депутатов Верховного  Совета  Крыма  на постоянной,  профессиональной основе работают только 56.  Для бюджета  Крыма  это  не  слишком  большие расходы,  но  для  эффективности  работы,  для взаимодействия двух органов (представительного органа  -  Верховного  Совета  Крыма  и законодательного  органа - Верховной Рады Украины) это необходимая основа,  которая  должна  только   положительно   сказываться   на взаимоотношениях  как  в  Автономной  Республике  Крым,  так  и  в государстве в целом.

 

     Статья 8 о согласовании назначения на должность руководителей силовых структур. Здесь также нарушен Закон Украины о прокуратуре, которым  Автономной  Республике  Крым   предоставлено   право   на согласование   кандидатуры   на   должность  прокурора  Автономной Республики  Крым.  Тем  не  менее  мы  хотим,   чтобы   Автономной Республике   Крым  было  предоставлено  и  право  на  согласование остальных руководителей силовых структур, ибо в бюджете Автономной Республики Крым мы закладываем расходы на содержание подразделений силовых структур.  И,  наверное, неправильно, если Верховный Совет Автономной Республики Крым,  отвечая за ситуацию в республике и за правопорядок,  который должен быть в регионе,  не имеет  права  на согласование при назначении руководителей силовых структур.

 

     Что касается  статьи  8,  то  я  бы  хотел,  чтобы полномочия Верховного Совета Автономной Республики Крым были дополнены правом внесения  законодательных инициатив в Верховную Раду Украины.  Это тоже один из рычагов  нормального  взаимодействия  двух  Верховных Советов  -  Крыма  и Украины,  ибо я могу привести примеры,  когда отсутствие такого права не  позволяет  нормально  урегулировать  в Автономной Республике Крым общественные взаимоотношения.

 

     В статье   9   предлагается  записать,  что  Верховный  Совет Автономной Республики Крым принимает законы Автономной  Республики Крым.  Речь идет не о тех законах,  которые будут распространяться на всю территорию Украины,  а о нормативноправовом  акте,  который будет  называться  "Законом  Автономной  Республики  Крым" и будет действовать  исключительно  на  территории  Автономной  Республики Крым.

 

     Ведь если  автономия согласно Конституции Украины имеет право принимать  Конституцию  Автономной   Республики   Крым,   а   этот нормативный документ на порядок выше закона, то почему мы не можем принимать законы? Народный депутат Лавринович, выступая сегодня по данному вопросу (и я его поддерживаю), сказал, что у нас действует Закон Украины об Автономной  Республике  Крым,  согласно  которому Верховному  Совету  Автономной Республики Крым предоставлено право принимать законы.

 

     Что касается  Президиума.  Мы  предлагаем  исключить  из  его состава  председателей  фракций  и  депутатских  групп,  поскольку Президиум - это рабочий орган и мы бы не хотели превращать  его  в политический клуб.

 

     Далее. Из  статьи  13 исключить пункт 2 полномочий Президиума Верховного Совета Республики  Крым,  а  именно:  "ініціює  розгляд питання   про  вираження  недовіри  Голові  Ради  міністрів,  Раді міністрів,  а  також  окремим  членам  Ради  міністрів  Автономної Республіки  Крим  на  сесії  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим".

 

     Мы не   возражаем,   если   это   дополнительные   полномочия Президиума  Верховного  Совета  Крыма  и  этого  права не лишаются депутаты Верховного  Совета  Крыма.  Каждый  депутат  имеет  право выражать  недоверие  любому  руководителю,  тем более руководителю того органа, который назначает или избирает Верховный Совет Крыма. Если  это  дополнительные  полномочия,  то  пусть остаются,  мы не возражаем.

 

     И последнее,  самое  главное.  Мы  просили  бы  исключить   в предпоследнем абзаце статьи 9 слова: "рішення про відставку Голови Ради міністрів Республіки  Крим  приймаються  не  менш  ніж  двома третинами  депутатів  Верховної  Ради Автономної Республіки Крим", ибо это противоречит статье 9 данного проекта.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.   Шановні   депутати!    Висловлено    різні міркування,  але  всі  вони  зводяться до того,  що запропонований проект можна прийняти в першому читанні.  А висловлені  зауваження можуть   бути  наведені  в  порівняльній  таблиці,  ми  їх  окремо проголосуємо під час розгляду проекту закону в другому читанні.

 

     Підтримуючи пропозиції  комітетів  і  промовців,  ставлю   на голосування питання про прийняття в першому читанні проекту Закону про  Верховну  Раду  Автономної  Республіки  Крим.   Будь   ласка, підтримайте.

 

     "За" - 211.

 

     На прохання  депутата  Писаренка  ще раз ставлю це питання на голосування.

 

     "За" - 238. Приймається.

 

     Спасибі.

 

     Прошу комітет  прискорити  роботу   над   підготовкою   цього документа до другого читання.  Закон цей потрібен.  У всякому разі цей проект дає орієнтири щодо Закону про вибори до Верховної  Ради Криму.

 

     ----------------

 

     Розглядаємо питання  про  проект  Закону про вибори депутатів Автономної Республіки Крим. Будь ласка.

 

     Доповідає Стешенко Олександр Миколайович,  голова Комітету  з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Шановні колеги! Гадаю, ви звернули увагу на мою співдоповідь щодо Закону про Верховну Раду  Автономної  Республіки Крим.  Хочу сказати, що така думка домінує в нашому комітеті, і ті пропозиції,  які я передав нашому Голові Олександру Олександровичу Морозу  на  нараді  в понеділок 15 грудня,  можуть бути внесені до тексту того законопроекту,  який представляв Володимир Миколайович Стретович.  Таким  чином,  десь  за  тиждень  ми  могли  б узагалі вирішити всі проблеми.

 

     І взагалі мені не зрозуміла доля Закону про вибори  депутатів Верховної   Ради   Автономної   Республіки   Крим  (автор  проекту знаходиться в залі).  Хочу вам відверто сказати,  що з  53  статей цього  законопроекту  40  статей повністю повторюють статті Закону про вибори народних депутатів України, де слово "України" замінено на   слова   "Автономної   Республіки  Крим".  І  для  обговорення залишається  13  статей.  Тому  варто  додати  п'ять   статей   до законопроекту,  який  ми  щойно  схвалили в першому читанні,  і ми виходимо з цієї колізії.

 

     Така робота в нашому комітеті проводиться,  але, може, не так жваво,  як  хотілося  б,  адже  це  треба  підготувати текст на 80 відсотків нового законопроекту.  Комітет ще  не  підготував  і  не розглядав його.  Тому з урахуванням оцих пропозицій прошу прийняти рішення в сесійному залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександре  Миколайовичу,  я  думаю,  що  ваша  думка слушна  і  до  неї  треба прислухатися.  Але тут не врахована одна обставина.  Ми прийняли постанову Верховної  Ради  про  розгляд  у першому  читанні  доопрацьованого проекту закону,  який вносив Лев Миримський.  Він був прийнятий.  40 його статей, як ви сказали, не суперечать  Закону  про  вибори  народних  депутатів  України.  Це чудово. А решту 13 статей доопрацюємо і приймемо такий закон.

 

     Закон про статус Верховної Ради  Автономної  Республіки  Крим має  дещо  ширше  значення,  і окремі його статті можуть викликати багато заперечень, дискусію тощо. Через це може бути не сформована Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Ось про що я турбуюся.

 

     А якщо  приймемо  одночасно  закони про вибори і про Верховну Раду Криму,  ми їх елементарно зможемо об'єднати,  коли  вже  буде така потреба.

 

     А зараз  слід  було  б  усе-таки остаточно прийняти закон про вибори. Як ви вважаєте?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,   турбота   цілком зрозуміла. Якщо йти за класичною схемою, то ви цілком маєте рацію.

 

     Та, по-перше,   ми   обмежені  в  часі.  Подруге,  я  ще  раз наголошую,  40 статей із 53 - це статті,  переписані із Закону про вибори народних депутатів України. Ось про що йдеться.

 

     ГОЛОВА. Тоді в мене є така пропозиція: прийняти в  другому  читанні  Закон  про  особливості  виборів  до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, де записати (стаття 1), що вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться відповідно до Закону про вибори народних депутатів України (статті такі-то й такі-то),  а далі - оці 13 статей,  і остаточно прийняти документ.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  можна  піти таким шляхом.  Але перша концепція  закону  про  статус  Верховної  Ради автономії   мала   три   гармонійно  поєднані  складові:  перша  - повноваження Верховної Ради автономії;  друга  -  статус  депутата автономії  і  третя  -  вибори.  Це  вже  після  доопрацювання  їх роз'єднали.

 

     ГОЛОВА. Ви слушно  кажете,  тільки  може  трапитися  так,  що частина  депутатів  заблокує кілька норм про статус Верховної Ради Криму,  і тоді не буде механізму виборів,  а часу залишилося мало, ви це добре розумієте.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Давайте визначатися.

 

     ГОЛОВА. Нам  немає  чого  визначатися  з цього приводу,  бо є постанова Верховної Ради.  Тому я прошу,  якщо проект  закону  про вибори  депутатів  Автономної  Республіки Крим готовий - доповісти його і прийняти зараз, якщо не готовий - перенести на вівторок.

 

     Депатуте Миримський,   що   ви   можете   сказати?    Депутат Дорошевський?  Ідіть, будь ласка, на трибуну. Коротко поінформуйте про ситуацію. Процедура вже визначена постановою Верховної Ради.

 

     ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Уважаемые коллеги! Действительно оба закона

-  о  Верховном  Совете  Автономной  Республики  Крым  и о выборах представляют  единый  блок,  концептуально   определяющий   костяк Конституции,  которую готовит Верховный Совет Крыма в соответствии с нашими требованиями.

 

     Проект закона принят в  первом  чтении.  Согласно  Регламенту рассматривать  или не рассматривать его - этот вопрос решит только Верховная Рада,  а  не  комитет.  Был  высказан  ряд  существенных замечаний, которые комитет должен и может учесть.

 

     Сегодня ситуация такая.  Комитет по вопросам государственного строительства просто не успел подготовить  данный  проект  закона, поскольку шел законопроект о выборах в органы местной власти и еще три других проекта.  Но сейчас они фактически  заканчивают  работу над  данным  законопроектом.  По  10  статьям  надо  концептуально определиться,  а те статьи,  в которых  действительно  повторяются нормы статей Закона о выборах народных депутатов Украины, - они не мешают.  Давать в законе отсылки  на  другой  закон  тоже  сложно, поэтому я считаю, что лучше их оставить.

 

     У меня  такое  предложение.  Думаю,  меня поддержите и вы,  и Комитет по  вопросам  Регламента,  и  группа  крымских  депутатов. Законопроект можно доработать - впереди у нас три дня.  Во вторник рассмотреть его в комитете,  который возглавляет депутат Стешенко, а в среду - во втором чтении с учетом высказанных здесь замечаний.

 

     ГОЛОВА. Усе  зрозуміло.  Треба лише проголосувати питання про розгляд цього проекту закону наступного вівторка,  а не в  середу, бо в середу ми розглядатимемо проект бюджету.

 

     Прошу проголосувати  питання  про  перенесення розгляду цього законопроекту  на  наступний  вівторок,   оскільки   в   постанові Верховної Ради ми визначили,  що маємо розглянути його сьогодні... Уже немає куди відкладати.

 

     Депутат Стешенко. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре  Олександровичу,  ви  ж  розумієте, треба  його і технічно опрацювати,  і провести засідання комітету. Відповідно до Регламенту за сім днів я повинен  оголосити  порядок денний  і  за  три  доби  роздати ці матеріали.  Чому ми не хочемо спробувати проголосувати зараз оцей додаток, який я вніс?

 

     ГОЛОВА. Цей додаток є на руках  у  депутатів?  Є.  Олександре Миколайовичу,  я не проти такої процедури розгляду. Але це знову ж таки окрема процедура.  Ми почнемо  розглядати  це  як  подання  в першому читанні. А ми в першому читанні вже прийняли документ! Цей проект не зовсім  узгоджується  з  тим,  що  прийнятий  у  першому читанні.

 

     Враховуючи складність цієї роботи,  ви, складаючи порівняльну таблицю,  можете  не  торкатися  навіть   отих   40   статей,   що відповідають  закону  про  вибори до Верховної Ради України.  Лише зробіть примітку,  що вони повністю відповідають цьому  закону.  А статті, що характеризують особливості виборів в автономії, подасте з порівнянням і з зауваженнями депутатів. Але треба розглядати цей документ у вівторок або четвер - іншого виходу немає. На четвер?

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  перенесення розгляду законопроекту про вибори депутатів Верховної Ради Криму на четвер. Будь ласка. Але прошу закінчити цю роботу обов'язково.

 

     "За" - 227. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------

 

     Розглядається питання   про   обрання  та  звільнення  суддів Верховного Суду України, арбітражних та обласних судів.

 

     Доповідає Стретович Володимир Миколайович. Прошу коротко.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М. Об'єднання "Вперед, Україно!".

 

     Шановні колеги! Відповідно до пункту 27 статті 85 Конституції та  статті  9  Закону  України  про статус суддів Комітет з питань правової  політики  на  своєму  засіданні  розглянув   кандидатури суддів,  які  претендують на високу посаду суддів Верховного Суду, суддів арбітражних судів Черкаської області і міста Києва, а також питання  про  увільнення судді Бубенцова Миколи Івановича з посади судді арбітражного суду Сумської області у зв'язку з поданням  ним заяви про відставку.

 

     Запропоновані Верховним   Судом   та   Міністерством  юстиції кандидатури,  на  думку  Комітету  з  питань  правової   політики, повністю  відповідають  вимогам  статті  127 Конституції,  а також мають належний професійний досвід і знання для того,  щоб  займати ці високі посади.

 

     Прошу підтримати  подані  кандидатури  і внести до списку для таємного голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до кандидатів? Немає, так?

 

     Прошу проголосувати постанову про внесення цих кандидатур  до списку. Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 208.

 

     У Василя Івановича не спрацював пульт. Будь ласка, голосуйте.

 

     "За" - 244. Прийнято. Спасибі.

 

     ---------------

 

     Щодо розгляду   наступних  питань  за  скороченою  процедурою заперечень не було.  Я так розумію, що це погоджено. Проте, щоб не було  сумнівів,  ставлю  на  голосування  пропозицію  про  розгляд наступних питань порядку денного за скороченою процедурою.

 

     "За" - 195. Приймається.

 

     Депутат Угаров доповідає проект Закону про  перелік  майнових комплексів підприємств,  організацій,  їх структурних підрозділів, що не  підлягають  приватизації  (повторне  третє  читання).  Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область). Уважаемые коллеги! Вашему вниманию предлагается еще одна дополнительная таблица...

 

     ГОЛОВА. Прошу вибачити.  Я не сказав про те, що ми вносимо до бюлетеня кандидатів на обрання до Верховного Суду  і  арбітражного суду,  але голосування буде проведене у вівторок перед реєстрацією з тим,  щоб наша лічильна комісія змогла підготувати всі документи і таке інше.

 

     Я просто попереджаю всіх депутатів і нагадую їм про те,  що у вівторок о 9.30 почнеться голосування бюлетенями.

 

     Прошу вибачити, Геннадію Юрієвичу. Доповідайте, будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые коллеги!  Вашему вниманию на повторное третье  чтение  предлагается  "перелік  об'єктів  права  державної власності,  що не підлягають  приватизації".  Этот  дополнительный список  составлен  по  предложениям  депутатов.  В самый последний момент в список не успели включить предложение депутата  Динейкина о  Северо-Донецком  ГПП  об единения  "Азот",  то  есть  не успели перевести  его  из  первого   приложения   во   второе.   Комиссия рассмотрела это предложение, замечаний к нему нет.

 

     Мы можем сразу ставить этот документ на голосование, но можно и обсудить, если есть необходимость. У меня есть такое процедурное предложение.  По  некоторым  пунктам комиссия предлагает "прийняти рішення голосуванням у сесійному залі".  А по некоторым  уже  есть согласованное   решение.   Поэтому   можно   сразу   проголосовать согласованные позиции,  которые  в  таблице  обозначены,  и  затем определиться с оставшимися.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Документ  внесено  на  повторне  третє читання,  тому розглянемо по статтях (Шум  у  залі).  Не  виконана  вимога?  Будь ласка, у кого є запитання, запишіться. Три хвилини.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Уважаемые  коллеги!  Пока  идет  запись,  я хочу напомнить,  что  сейчас  действует   постановление,   а   согласно Конституции "має бути прийнятий закон з цього питання".  И то, что предложит депутат Ельяшкевич, я уже знаю: из постановления сделать закон.  Механически.  Но  так  не  делается,  уважаемый  Александр Сергеевич, несмотря на то что вы этого очень хотите.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус ставить запитання. Будь ласка.

 

     БІЛОУС В.О.  Спілка  офіцерів  України,  виборче   об'єднання "Вперед, Україно!" Олександре Олександровичу, прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада".

 

     Уважаемый докладчик!  Уважаемый  Александр  Александрович!  Я хочу  обратить  внимание  на  то,  что  не  выполнено   требование депутатов,  за которое мы в прошлый раз проголосовали. Что имеется в  виду?  Есть  перечень  об ектов,  не  подлежащих  приватизации, утвержденный  постановлением Верховной Рады.  Поэтому предлагалось дать список,  какие об екты исключаются из этого перечня  и  какие вносятся в него. Это первое.

 

     Второе. Я  предлагал  (советовался  со многими юристами,  они полностью подтверждают мою правоту) принять закон Украины  о  том, что  перечень,  который  есть  в  постановлении  Верховной Рады от такого-то числа за таким-то номером, считать перечнем об ектов, не подлежащих приватизации.

 

     Я понимаю,  что  надо  экономить бумагу,  но надо экономить и наши самые главные ценности.  И когда  речь  идет  о  приватизации лучших  об ектов,  то негоже такими методами,  вводя в заблуждение депутатов, принимать такие серьезные решения.

 

     Спасибо.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Относительно того,  что  исключается  и  что  не исключается.  Не было никаких препятствий для того, чтобы прийти в наш комитет и детально ознакомиться с тем  и  другим  перечнем.  А сравнительная   таблица  из  пяти  тысяч  об ектов  ничего,  кроме мелькания цифр и названий, которые вам ничего не говорят, не дает. Это первое.

 

     И второе.  Что  касается  механического,  как  я  уже сказал, возвышения постановления в  ранг  закона.  В  предыдущей  таблице, которая  была  роздана,  около  200  об ектов  либо  изменили свои названия,  либо  были  реорганизованы,  либо  ликвидированы,  либо выпали   из   перечня   и  так  далее.  В  новом  списке,  который предлагается, все это учтено.

 

     То, что предлагаете вы, ведет к очередной неразберихе с этими об ектами.  Вы  говорите,  что  есть  крупные  об екты.  Александр Михайлович Кожушко предложил включить в перечень "Укрнафту"  -  мы учитываем.  Действительно, в том перечне есть, в этом перечне нет. Какие могут быть возражения против конкретных действий?

 

     А вот против подхода вообще,  лишь  бы  оно  как-то  было,  - против этого есть серьезные юридические возражения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Данча.

 

     ДАНЧА М.Д.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  і  зв'язках  з  СНД  (Ужгородський  сільський виборчий округ,  Закарпатська область). Олександре Олександровичу, у мене до вас пропозиція процедурного характеру.  Правильно сказав депутат Угаров: спочатку проголосувати перелік підприємств, які ні в кого  не  викликають  сумніву  і  погоджені  з  усіма.  Тому  що економічні блоки міністерств і відомств забиті всіма матеріалами і чекають розв'язання даного  питання.  А  щодо  інших  -  можна  ще подискутувати і потім прийняти рішення.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  Ще раз нагадую тезу,  котру ми не один раз повторювали.  Ми можемо поправками до цього закону ввести в  перелік  і  інші  об'єкти.  Але  якщо  сьогодні  в законі немає переліку підприємств, які не можна приватизувати, то тоді робиться те,  що  ми  спостерігаємо  зараз  у  рішеннях Кабінету Міністрів, пропозиціях щодо приватизації тих чи інших об'єктів і навіть  щодо механізму  приватизації,  що  ми недавно розглядали за пропозицією Президента.

 

     Це повторне  третє  читання.  Дотримано  всіх   норм,   якими передбачено процедуру підготовки документа. Я просив би зважити на цю обставину.

 

     Будь ласка, стаття 1.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Это  своеобразный  закон,  поэтому  могут   быть определенного  рода  трудности.  Есть  очень  короткий текст и два очень больших приложения.

 

     Может быть,  целесообразнее сейчас  утвердить  приложения,  а потом  вернуться  к  тексту  закона,  который  состоит  из четырех статей.

 

     ГОЛОВА. Ну,  давайте  так.  Отже,  у   нас   у   додатку   до реєстраційного  номера  1198  є  перелік  об'єктів права державної власності,  що не підлягають приватизації.  Тобто це доповнення до того  великого  переліку,  який  ви  вже розглядали і на який дали згоду в першому й другому читаннях.  Можна доповнити  цей  перелік такими об'єктами?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     УГАРОВ Г.Ю. Уважаемые коллеги, просьба поддержать.

 

     "За" - 148.

 

     ГОЛОВА. Не підтримується.  Очевидно, ті, які голосують проти, за    приватизацію,    наприклад,    Балаклавського     державного рудоуправління імені Горького? Чи як?

 

     Ще раз  слово  надається депутату Єльяшкевичу.  Він вносив цю пропозицію, питання принципове.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа   "Реформы",    партия "Громада". Уважаемые коллеги! Ни у одного из депутатов нет перечня всех  об ектов,  которые  есть  в  Украине.  Поэтому,   чтобы   не изобретать  велосипед,  надо было принять закон,  в котором был бы перечень,  утвержденный нами ранее постановлением.  А если  кто-то захочет,  чтобы  из этого перечня исключили какие-то об екты,  то, пожалуйста,  мы будем  дополнительно  эти  об екты  исключать  или добавлять.   То,  что  предлагается  сейчас,  -  это  серьезнейшая махинация с государственным имуществом.

 

     Поэтому, Александр  Александрович,  пусть  Геннадий   Юрьевич покажет мне перечень всех об ектов, которые есть в Украине.

 

     ГОЛОВА. Оскільки  ми вже тричі,  навіть більше,  підходимо до цієї теми і питання ніяк не вирішується,  вношу  таку  пропозицію. Перед  вами  лежить  проект  Закону  про  перелік  об'єктів  права державної власності,  що не підлягають приватизації.  У  статті  1 запишемо:  "Затвердити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації,  згідно  з  додатком  до  постанови Верховної Ради від такого-то числа". І поставимо на цьому крапку.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Предложение  может быть поддержано.  Но в данном случае меня  очень  интересует,  как  будет  работать  секретариат комиссии,  потому  что  есть  предприятия,  которые ликвидированы, реорганизованы,  которых уже нет в природе.  Давайте  сразу  дадим поручение комиссии отработать окончательную редакцию.

 

     ГОЛОВА. І  приймемо  пропозиції  комісії  про  інвентаризацію цього переліку, щоб зафіксувати ті підприємства, котрих уже немає, і таке інше. Це буде конкретна робота в межах чинного закону.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Не  возражаю.  И  чтобы  потом не возвращаться к этому вопросу,  давайте проголосуем предложение депутатов, которые работали  и  над  этим  перечнем.  Это  депутаты  Тодоров,  Осташ, Павленко, Писаренко и другие - их очень много.

 

     ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, сідайте, будь ласка. Дякую. Річ у тому,  що я ставив ці пропозиції на голосування,  вони набрали 146 голосів.

 

     Тому я прошу проголосувати законопроект,  він уже в  третьому читанні.  Тільки  в  пункті,  де  йдеться  про  додаток  номер  1, написати:  "згідно з постановою Верховної  Ради"  і  зіслатися  на прийняту нами постанову.  Немає заперечень? Ставлю на голосування. Будь ласка (Шум у залі). Іде голосування.

 

     "За" - 221.

 

     Тоді є пропозиція проголосувати із цим доповненням до  пункту 1  іще  одне,  що  не  суперечить цьому:  "пропозиції щодо змін до переліку об'єктів права  державної  власності,  що  не  підлягають приватизації,  у  разі  потреби  подаються  Кабінетом Міністрів до Верховної Ради не частіше, ніж два рази на календарний рік".

 

     І, очевидно,  треба визнавати такими,  що втратили  чинність, постанову  та  все  інше,  що регулюється постановою (Шум у залі). Зачекайте одну хвилинку...  І тоді,  напевне,  доголосувати й оцей перелік, щоб він увійшов у цей документ.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте. І цей перелік враховується теж.

 

     "За" - 228. Приймається.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     Хочете висловитися з процедури абощо, запишіться на виступ, і поговоримо... (Шум у залі).

 

     Рішення прийнято. Спокійно.

 

     Шановні депутати!   Коли   ми  проголосували  за  внесення  в бюлетень  кандидатур  суддів,  у  вас  на  руках  була  пропозиція Комітету  з  питань  правової  політики  (я  просто пропустив,  не поставив її на голосування) про включення до бюлетеня  кандидатури Бобровича  Володимира  Миколайовича  щодо обрання його заступником голови арбітражного суду Житомирської області. Це питання в нас на розгляді  вже  чотири  місяці,  і  його  теж треба проголосувати у вівторок. Ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Запитання ще  подали  Магда  Іван  Іванович  і  Цушко  Василь Петрович.  Ми проголосували цей перелік,  але щодо окремих пунктів комітетом  пропонується  визначитися  в  сесійному   залі,   тобто невідомо, чи комітет за, чи проти. Тому я ще раз хочу поставити на голосування цей перелік у лівій колонці,  щоб  не  було  сумнівів. Підтримайте, будь ласка, тоді буде повна ясність.

 

     "За" - 198.

 

     Ще раз  нагадую,  статті  2  і  3 закону дають змогу Кабінету Міністрів  вносити  зміни  до  переліку  раз  на   півроку.   Якщо виникатиме  спірне питання,  Кабінет Міністрів може його внести на наш розгляд.  Ще раз ставлю  на  голосування  ліву  колонку  цього додатку і прошу підтримати (Шум у залі).

 

     "За" - 208.

 

     Я ще  раз  нагадую.  Від комітету доповідав Угаров - так,  як визначив комітет.  І в нас немає такого порядку,  щоб окремий член комітету потім нав'язував свою думку. Він може виступити з окремою думкою.

 

     Ідеться про  розгляд  документа  в  третьому  читанні.  Двічі перше,  друге  читання,  кілька разів у третьому читанні доповідав один представник  комітету,  йому  знову  доручили  доповідати,  і раптом інший депутат заявляє,  що треба змінити позицію. Такого ще не було за вісім років існування Верховної Ради.

 

     Тому я прошу,  заспокойтеся.  Вносьте свої пропозиції, будемо їх окремо розглядати.

 

     Ми проголосували  з  кількома  доповненнями,  проте тут немає ясності.  Я прошу проголосувати ліву колонку, де є цей перелік. Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 210.

 

     Я не розумію, чому частина депутатів не голосує...

 

     Депутат Магда. Будь ласка.

 

     МАГДА І.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Справа  в  тому,  що під час розгляду проекту в другому читанні в цьому списку деяких об'єктів не  було, і  вони внесені під час доопрацювання проекту до третього читання. Це ж неправильно. Це перше.

 

     Друге. Після того ми знову одержали багато пропозицій.  Я  не проти того, щоб голосувати їх у залі, але ми одержали ряд суттєвих зауважень,  у  тому  числі  нашої  Контрольної  комісії  з  питань приватизації.  У  вас є зауваження профспілок з цього питання.  Не можна поспішно приймати рішення,  щоб те,  що раніше не  підлягало приватизації, тепер підлягало. Не повинно так бути.

 

     Тому треба,  щоб  і  комісія,  очолювана  депутатом Кожушком, деякі  питання  розглянула,  і   Контрольна   комісія   з   питань приватизації. А то ми отут, не розібравшись, записали...

 

     ГОЛОВА. Іване   Івановичу,   ще   раз   пояснюю,  це  питання розглядається вже півтора року,  а остаточно вирішується  рік.  Це перелік  не  об'єктів  приватизації,  а навпаки.  Тут же записано: "об'єктів,  що не підлягають приватизації".  І тому якщо є  спірні питання, то ці спірні питання винесені в праву колонку. Якщо у вас виникнуть якісь сумніви щодо того чи іншого  об'єкта  чи  в  уряді виникне   потреба  потурбуватися  про  винесення  на  приватизацію якогось об'єкта,  він звернеться із  своїми  пропозиціями,  ми  їх розглянемо  й  ухвалимо  рішення  про  вилучення  з цього переліку об'єктів, які можна приватизувати. Це перше.

 

     Друге. Михайле  Васильовичу  (я   звертаюся   до   Чечетова), правомірно доповідав тут депутат Угаров чи ні? Будь ласка.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область). Да, Геннадий Юрьевич изложил позицию комиссии.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Прошу відкинути спекуляції з цього приводу.

 

     Ще раз ставлю на голосування список, поданий у лівій колонці. Це всіх влаштовує. Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Хто ще хоче висловитися?

 

     Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановні колеги народні депутати! Це питання вже  втретє вноситься на розгляд Верховної Ради.  Комітет з питань агропромислового комплексу теж подав свої пропозиції.  Ми  просимо проголосувати  за список у лівій колонці.  Сьогодні порядок денний такий насичений,  і якщо ми не вирішимо зараз  цього  питання,  то підемо на вибори, а приватизація відбуватиметься без нас, ніхто її не контролюватиме і всі ці об'єкти будуть приватизовані.  Я  прошу вас  підтримати,  тим більше що незабаром буде готовий до розгляду проект Закону про управління державним казенним майном.  Це  вкрай необхідний закон, який треба якомога швидше прийняти.

 

     Давайте попрацюємо у фракціях,  групах,  комітетах і приймемо ще й цей закон. А поки що проголосуємо за перелік підприємств, які не підлягають приватизації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування перелік у лівій колонці. Йдеться про додаток 2 до відповідної статті  закону.  Цей  перелік буде включено в додаток до закону (Шум у залі).

 

     "За" - 211.

 

     Я не хочу ставити на поіменне голосування.  Я вважаю,  що тут мають  місце  корпоративні  інтереси.  Хтось  не  хоче,  щоб   був прийнятий перелік об'єктів, які не підлягають приватизації.

 

     Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

     БОНДАР О.М.,  перший  заступник голови Фонду державного майна України.  Шановні  депутати!  Мабуть,  проблема  в  тому,   що   в порівняльній  таблиці є пропозиції,  які враховані комітетом,  а є такі,  що відхилені.  Тому  треба  проголосувати  тільки  ті,  які комітет врахував.

 

     ГОЛОВА. Ви пізніше включилися в дискусію,  тому ви не в курсі справи. Вибачте, будь ласка, за ці слова.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  те,  щоб  голосувати поіменно.

 

     "За" - 177. Прийнято.

 

     Голосуватимемо поіменно. Ставлю на голосування список у лівій колонці.  Це підтвердження попереднього рішення Верховної Ради про перелік підприємств,  які не підлягають приватизації, з уточненням додаткового списку.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Будь ласка, опублікуйте по фракціях.

 

     Комуністи: за проголосували 50 із 59.  "Центр"  -  21  з  22; фракція  СПУ  і  Селянської  партії  -  28  із 31;  МДГ - 19 з 22; "Єдність" - 6 із 15;  "Реформи" - 15 із 17;  аграрна партія - 12 з 14; "Незалежні" - 12 з 14; Рух - 11 з 13; Соціально-ринковий вибір

- 16 з 18;  "Селяни" - 6 із 9 (це група) і позафракційні -  24  із 28.

 

     Немає тенденції,  яка  б  свідчила  про те,  що якась фракція блокує. Просто хтось не розібрався. 76 чоловік не голосують.

 

     Ще раз  ставлю  на  голосування.  Не  поіменно.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     -----------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  ставки  акцизного збору і ввізного мита на деякі товари. Доповідає Сокерчак Вячеслав Михайлович. Це питання стосується дохідної частини бюджету. Увага.

 

     СОКЕРЧАК В.М., виконуючий обов'язки голови Комітету Верховної Ради  України  з  питань   фінансів   і   банківської   діяльності (Савранський  виборчий  округ,  Одеська область).  Шановні народні депутати! Я прошу уваги, тому що питання дуже важливе й треба буде постійно  звертатися  до  порівняльної  таблиці,  щоб  можна  було правильно визначитися під час голосування. Олександр Олександрович уже сказав,  що це питання важливе ще й через те, що воно є в тому переліку  законопроектів,   які   Кабінет   Міністрів   пропонував розглянути до прийняття державного бюджету на 1998 рік.

 

     Ви знаєте,  що  ми  вже  розглядали  це питання,  але Кабінет Міністрів листом від 28 жовтня  1997  року  звернувся  ще  раз  до Верховної  Ради України з проханням при розгляді в другому читанні законопроекту про внесення змін до  Закону  про  ставки  акцизного збору  і  ввізного мита на деякі товари (продукцію) повернутися до пропозицій про підвищення ставок акцизного збору на низькооктанові бензини.

 

     Комітет з  питань  фінансів  і  банківської діяльності уважно вивчив ці пропозиції Кабінету Міністрів  і  11  грудня  на  своєму засіданні прийняв рішення,  і пропонує Верховній Раді погодитися з підвищенням  ставок  акцизного  збору  на  низькооктанові  бензини (А-72, А-76 і А-80) з 8 до 12 екю за 1000 кілограмів.

 

     Ставку акцизного  збору  на дизельне паливо,  яка становить 6 екю за 1000 кілограмів, комітет пропонує не змінювати.

 

     Разом з тим комітет  вносить  пропозицію  з  метою  підтримки власного  товаровиробника  встановити  акцизний  збір  на молочний шоколад.  До цього  часу  він  не  входив  до  переліку  продуктів харчування,  на які встановлений акцизний збір.  Це коди 18 06 20, 18 06 31 і 18 06  32  Гармонізованої  системи  опису  і  кодування товарів.

 

     Крім того,  під  час  підготовки зазначеного законопроекту до другого читання народні депутати - члени нашого комітету  вимушені були  відмітити  необхідність одночасного внесення додаткових змін до Закону про державне регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції.

 

     Отже, хочу, щоб ви зрозуміли одне...

 

     ГОЛОВА. Антоне Антоновичу,  Анатолію Івановичу,  сядьте, будь ласка!  Олександре Миколайовичу,  сядьте,  будь ласка, на місце. Я прошу припинити шум у залі.  Слухайте,  про що говорить доповідач. Питання дуже важливе.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати!  Попереднє  питання, яке  ми щойно розглядали,  надзвичайно важливе.  На мою думку,  ми вчинили правильно,  коли проголосували за нього. Але це питання не менш  важливе,  тому що воно пов'язане,  поперше,  з наповнюванням державного бюджету,  а по-друге,  з необхідністю переглянути деякі позиції щодо підакцизних товарів.

 

     Отже, у  зв'язку  з  тим  що  деякі  статті Закону про ставки акцизного збору  і  ввізного  мита  на  деякі  товари  (продукцію) перегукуються   із   Законом   про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції, зміни до якого зараз доповідатиме народний  депутат  України  Сергій Терьохін,  я прошу вас звернути увагу,  що  в  одному  документі,  який  вам  нещодавно   роздали, пропонується відповідно дві порівняльні таблиці.

 

     Тепер, Олександре Олександровичу, я прошу перейти до сторінки 2 порівняльної таблиці, тому що є необхідність порадитися стосовно деяких позицій.

 

     ГОЛОВА. Треба  буде  голосувати  не  тільки  постатейно,  а й окремі позиції, зважаючи на всі міркування, висловлені депутатами. Будь ласка, не нервуйте, все буде добре.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати.  У вас є порівняльна таблиця,  яку роздано 15 грудня  1997  року  в  пакеті.  У  правій колонці  - редакція,  запропонована народними депутатами - членами Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.  Пропонується в  статті  1  Закону  України  про ставки акцизного збору цифри та слова, які записані на сторінці 2, замінити на цифри та слова, які записані на сторінці 3.

 

     Що це  означає?  Наш  комітет  ще  раз повернувся до проблеми оподаткування  ацизним  збором  і  ввізним  митом   частин   тушок домашньої    птиці,    які   завозяться   з-за   кордону.   Уважно проаналізувавши,  як забезпечуються громадяни власною  продукцією, ми в комітеті дійшли висновку,  що треба погодитися з пропозиціями встановити ставку акцизного збору за 1 кілограм цих частинок тушок домашньої птиці - 0,03 екю і ставку ввізного мита - 0,07 екю.

 

     Це норма    Закону    про    державне   регулювання   імпорту сільськогосподарської продукції. Ми пропонуємо залишити поки що цю позицію  і в Законі про ставки акцизного збору.  Чому?  Тому що (я повертаюся до угод про вільну торгівлю), якщо товар є підакцизним, він  підлягає  більшому  контролю  на  митній  території,  а отже, можливості завезти його нелегальним шляхом зменшуються.

 

     Ви знаєте,  що  наші  товаровиробники  звільнені  від  сплати акцизного   збору   до   2000  року.  Це  стимул  для  нарощування виробництва.  Але водночас  треба  дати  можливість,  поки  ще  не нарощене  виробництво,  деяку  кількість  цієї продукції завозити, тому що вона все-таки користується попитом,  хоча  ми  знаємо,  що якість нашої домашньої птиці, яка вирощується в громадських дворах і колективних господарствах, краща.

 

     Отже, пропозиція:  0,03 екю за 1 кілограм - акцизний  збір  і 0,07  екю  за  1  кілограм  - ввізне мито.  Заперечень не було.  Я говорив про це і на  першому  читанні,  вважаю,  можна  погодитися зберегти цю позицію і зараз.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу обгрунтовувати позиції трошки коротше.  Мені здається,  що тут ні в кого не буде заперечень  щодо  необхідності захистити  власного  товаровиробника  і  хоч якусь копійку мати до бюджету, якщо завозять цю продукцію.

 

     Голосуємо. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 174.

 

     Я ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Голосуємо позицію -  частини  тушок  домашньої птиці. Прошу підтримати.

 

     "За" - 191.

 

     ГОЛОВА. Сядьте,  будь  ласка,  усі  на  місця!  Я  прошу вас, розглядається надзвичайно важлива позиція,  пов'язана перш за  все із  захистом  власного  виробництва  тваринницької  продукції.  Не кричіть!

 

     Будь ласка, поясніть, які наслідки запровадження цих ставок.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати! За діючим законом на частини  тушок  домашньої  птиці  ставка акцизного збору становить 0,03 екю за 1 кілограм і ввізного мита - 0,3 екю за 1 кілограм. Ми планували вилучити із числа підакцизних товарів оці окорочки,  але потім врахували,  що через фонди,  через різні джерела  нелегально надходить дуже багато цих частин тушок домашньої птиці. Ви бачите, що в нас справжній  обвал  цієї  продукції.  Ми  залишили  акцизну ставку  на  неї,  але  погодилися з пропозицією Кабінету Міністрів перенести в цей закон ставку ввізного мита 0,7 екю за  1  кілограм із  Закону  про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.

 

     Отже, стосовно цієї продукції  залишається  ставка  акцизного збору 0,03 екю і вдвоє збільшується ставка ввізного мита - 0,7 екю за 1 кілограм.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чечетов.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.  Спасибо,  Александр Александрович. У меня такая просьба.  Вы просто конкретно ответьте и залу,  и радиослушателям, сколько теперь будет стоить килограмм окорочков,  если  мы  примем эту  ставку  в  экю?  Я  это понимаю,  но люди,  может,  даже и не сориентируются,  что такое экю.  Сейчас на прилавке лежат окорочка по 5 гривень за килограмм,  а теперь они сколько будут стоить - 6, 7 или 8 гривень?

 

     Спасибо.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Одне екю - це 2 гривні 17 копійок. Якщо ставка 0,7 екю,  то до тієї ціни треба додати ще 1 гривню 60 копійок (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я прошу,  будь ласка,  заспокойтесь  і  вдумайтесь  у рішення,  яке ми приймаємо. Мова не йде про подорожчання, скажімо, на півгривні цієї продукції.  Мова йде про те, що коли ми залишимо все  так,  як  є,  то  буде  знищено  повністю  наше тваринництво. Повністю!

 

     У Іллічівську я йду на базар, поряд прекрасна фабрика, яка не працює, а ми ввозимо з Америки і продаємо цю продукцію людям. Якщо будуть більше випускати наші цієї продукції, то вона буде дешевша. Але  якщо  наші будуть випускати,  то люди зароблять щось на тому. Проте подивіться,  сало на базарі зараз скільки коштує! Уявіть, що було б із ним, якби ми за кордон його вивозили. Це, слава Богу, що ніхто у світі сало не випускає як окремий вид продукції.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  На базарі в Одесі кілограм частин тушок коштує 2 гривні 30 копійок...

 

     Я прошу,  надайте  слово Тихонову,  він якраз є представником цієї галузі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Тихонов.

 

     ТИХОНОВ Ю.Т.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку   села   (Нікопольський   сільський    виборчий    округ, Дніпропетровська область).  Уважаемые депутаты! Я прошу поддержать предложение комитета.  Я работаю  директором  птицефабрики,  слава Богу,  уже  17  лет.  Бройлерное производство мы остановили только из-за того,  что вот эту дрянь завезли в Украину.  Надо  дать  бой этим окорочкам.

 

     Я вам   откровенно   скажу,   даже   работая  по  голландской технологии,  мы с голландской птицей, используя их комбикорма, все равно  не  достигаем  той  расчетной  рентабельности,  по  которой завозятся эти окорочка в Украину.  Цены нереальные. Там белое мясо продается  по  высоким ценам,  а отходы,  такие,  как окорочка,  в которых одни анаболики и гормональные препараты,  отправляют сюда, в  Украину.  Им  дешевле отдать их нам даром,  чем переработать на мясо-костную муку, потому что там энергоносители стоят дорого.

 

     ГОЛОВА. Усе правильно. Аргументація надзвичано переконлива. І люди  не  повинні  ображатися  на нас,  якщо,  скажімо,  на кілька десятків копійок стане дорожча ця продукція.  Це,  врешті-решт,  і захист людей,  тому що отруюють людей цією продукцією.  Ну,  невже незрозуміло?

 

     Ставлю ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 231. Прийнято.

 

     Наступний пункт.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Шановні   депутати,   це   позиція   27    10 Гармоні-зованої  системи  з  різними  кодами.  Мова  йде про легкі дистиляти.  Ми з вами в першому читанні обговорювали цю  проблему. Справа   в  тому,  що  легкі  дистиляти  до  цього  часу  не  були підакцизними товарами,  і це давало можливість нелегально  ввозити під  виглядом  легких  дистилятів  готовий  бензин,  а  потім його продавати. Усі, хто займається цією справою, ухиляється від сплати акцизного збору.  Для того щоб уникнути цього, ми дійшли висновку, що треба запровадити ставки акцизного збору і на деякі дистиляти.

 

     У вас є таблиця...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Я прошу уваги! Галино Федорівно, будь ласка, не говоріть, поки доповідач виступає з трибуни.

 

     Я просто  інформую.  Перед  початком розгляду проекту бюджету доповідач з  трибуни  сказав:  "Кожна  тонна  бензину  сьогодні  в державі  обкрадається  з  бюджету  на суму від 70 до 170 гривень". Тому що більшість бензину  завозиться  за  пільгами,  скажімо,  як авіаційний бензин. А потім виявляється, що він не авіаційний. І та дельта осідає в  кишенях.  Ми  повинні  виключити  можливість  для зловживань і спекуляцій, так би мовити, на пересортиці.

 

     Тому тут потрібно прийняти зважене рішення,  щоб пальне,  яке йде в село, я маю на увазі соляр і низькооктанові бензини, якимось чином  було  захищене.  Я розумію,  це треба зробити.  Але з решти треба зняти всі пільги, бо інакше будуть спекуляція і зловживання.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Олександре Олександровичу!  Шановні колеги! Ви розумієте... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат говорить,  почекайте,  сядьте, потім візьмете слово.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Візьміть таблицю, там безліч цифр. Без таблиці ви  просто  кричите,  не  знаючи про що.  Я ж хочу,  щоб ви уважно подивилися  або  послухали,  якщо  не  маєте  таблиці,  хоча  вона нещодавно роздана... (Шум у залі).

 

     Я ще дійду до екю. Я говорю про те, що...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу,  Вячеславе Михайловичу,  не відповідайте на запитання,  які надходять не в мікрофон.  Це стенографується, і не зрозуміло потім, про що йдеться.

 

     Звертаюся до   депутатів:  не  вигукуйте  з  місця  запитань. Візьміть слово і запитайте, якщо є потреба.

 

     Депутат Даниленко. Будь ласка, запитуйте.

 

     ДАНИЛЕНКО А.С.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального розвитку села (Миронівський виборчий  округ,  Київська область).    Спасибі.    Мені    здається,   шановний   Олександре Олександровичу,  ви  пояснили  неаргументовано  й   непереконливо. Кабінет Міністрів, замість того щоб посилити контроль за ввезенням через митний кордон усіх нафтопродуктів, усіх на одну мірку міряє. Бензином А-72 і А-76 хто користується? Швидка допомога, автобуси в місті і  в  селі,  робітники,  селяни  молоко  возять.  Купівельна спроможність низька, немає за що купувати. А що ж ми робимо?

 

     Тому я пропоную виключити бензин А-72 і А-76, який задіяний у технологічних операціях,  на якому працює більшість транспорту.  А ті, хто користується шикарним легковим транспортом, бензином А-93,

А-95,  А-98,  нехай платять гроші.  А Кабінету міністрів,  митному комітету,   податковій   інспекції   треба  посилити  контроль  за перетинанням  нафтопродуктами  митного  кордону.   І   тоді   буде правильно,  а  не прикриватися одними лозунгами.  Прошу підтримати мою пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  увага!  Ви повністю повторили те,  що  я сказав,  але  сказали  голосніше.  Тепер  це зрозуміло.  Я це саме говорив,  але ж ви не слухаєте,  поки я виступаю,  вимагаючи  собі слово. А я про це саме говорив.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні народні депутати!  Цей законопроект був підготовлений Кабінетом  Міністрів,  щоб  компенсувати  втрати бюджету,  якби  ми  скасували  дорожній  збір.  Ми  вчора прийняли рішення про те,  що дорожній збір  залишається  ще  на  рік.  Тому взагалі,  мені  здається,  немає  потреби  розглядати даний проект закону цього року. Ми всі говоримо про те, щоб зменшити податковий тиск.  Але  тут,  як правильно сказав Даниленко,  замість того щоб посилити сертифікацію і контроль за якістю,  підмінюються поняття. Подивіться,  усі дистиляти,  які використовуються в промисловості, для промислового процесу,  ми вводимо в акцизну групу,  збільшуємо ставку  акцизного  збору на низькооктанові бензини,  запроваджуємо акцизний збір на молочний шоколад,  який  споживається  дітьми,  і взагалі, мені не дадуть збрехати, входить до соціальної корзини за рекомендацією МОЗ.

 

     Я просив би взагалі зняти з розгляду це питання, яке призведе до збільшення податкового навантаження в країні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Якщо таким чином повернулася дискусія, то я прошу депутатів коротко висловитися з цього приводу.  Щоб  не вийшло  так,  ніби  тиснуть  люди  чи я тисну,  щоб приймати такий закон.

 

     І з шоколадом,  до речі,  теж  треба  розібратися.  Німецький шоколад  завозиться  до нас як пластикова іграшка,  значить,  якщо іграшка,  то немає ні акцизу, нічого. А по суті шоколад ввозиться. А  потім  прибутки,  які й не снилися нашим виробникам,  отримують посередники.

 

     Поясніть поки що  ситуацію,  а  потім  депутат  Цушко  візьме слово. Запишіться, хто хоче виступити.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Шановні народні депутати! Я хочу, щоб ви трохи заспокоїлися і зрозуміли, що пропонує комітет.

 

     Те, що Сергій Анатолійович сказав,  він має на це право,  він про  це  і  на  засіданні  комітету говорив.  Але комітет усе-таки переважною більшістю голосів вирішує і вносить на розгляд проект.

 

     Анатолій Степанович теж майже  правий,  але  ж  ми  йдемо  за статтями проекту закону,  і нам треба саме так його приймати. А до тих норм,  про які говорив Анатолій Степанович,  ми ще не  дійшли, вони на іншій сторінці. Давайте йти за переліком статей відповідно до Гармонізованої системи і не перескакувати.

 

     Так, справді,  є позиція бензин А-76, дійдемо до неї - будемо голосувати.  Однак і Олександр Олександрович сказав, і я відзначав у виступі, що в нас під виглядом авіаційних бензинів, пального для літаків,  завозяться,  а потім безмитно і без акцизу продаються за нижчими цінами моторні бензини. І хтось має надприбутки на цьому.

 

     Коли митний   комітет   разом   із    Державною    податковою адміністрацією   перевірили   в   лабораторіях,  що  ввозиться,  і написали,  що це справжній бензин,  - поповзла ціна  вгору.  Тепер вона вирівнюються знову. Нам же треба бути тут насторожі.

 

     Крім того,   нагадаю  вам,  що  в  цьому  проекті  закону  не пропонується ввозити акцизний збір на нафту. Отже, якщо нафта буде ввозитися  і перероблятися,  то ми не платитимемо митного тарифу і буде дешевше все.

 

     Я хочу,  щоб ви заспокоїлися  і  спокійно  розглядали  проект закону.  У  нас  є  проблема,  що  під  виглядом моторних бензинів завозяться авіаційні бензини. Давайте ми поставимо заслін цьому, а дійдемо до бензину А-76 - будемо говорити про бензин А-76.

 

     Для того   щоб  під  маркою  хімічних  речовин,  які  пахнуть бензином,  не завозили справжній бензин,  ми пропонуємо на  групи, які  відповідно до Гармонізованої системи мають коди 2710 00 110 і 2710 00 150,  ввести ставку 12 екю.  Раніше  це  не  регулювалося. Тепер  треба  врегулювати.  Я  хотів  би,  щоб ми проголосували цю позицію, а потім перейшли до інших позицій.

 

     Отже, Олександре Олександровичу,  я просив  би  проголосувати пропозицію, щоб стосовно спеціальних бензинів (уайт-спіріт, інші), як і стосовно  бензинів  моторних  (авіаційний,  паливо  бензинове реактивне),  була ставка акцизного збору 20 екю за 1000 кілограмів і ставка ввізного мита 15 екю за 1000  кілограмів.  Ми  вирівнюємо ставки  для  того,  щоб  під  маркою  різних  хімічних  речовин не ввозилися паливо бензинове реактивне чи інші моторні бензини. Тоді й   для  митників  буде  краще,  і  для  податківців.  А  ціна  не підвищується, тому що й до цього часу діяли ці ставки.

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу уваги.  Завважте,  як  триває  дискусія. Сіли два депутати - і один одному пояснив. Але це вдвох зрозуміли. І йде депутат до мене, щоб я його думку обов'язково врахував, коли я  поставив  на  голосування.  Я вас прошу:  слухайте доповідача й розбирайтеся в суті питання, яке ми голосуємо.

 

     Я вношу  пропозицію:  представники  комітетів  і  фракцій   у понеділок  зберіться  у  Комітеті  з питань фінансів і банківської діяльності і ще раз  проаналізуйте  всі  позиції  і,  маючи  чітке уявлення  про суть того документа і тих рішень,  які ми приймаємо, припиніть дискусії в сесійному залі!  Тому що є пропозиції... Я не кажу,  що вони вносяться з голосу,  вони записані, але ж у жодному проекті закону не проглядаються так корпоративні  інтереси,  як  у цьому  документі.  Бо  йдеться  про  живі  гроші,  про  прибутки і надприбутки!

 

     Коли пропонується введення акцизу,  наприклад,  на  шоколадні продукти, то мова йде про те, що одна із фірм, яка прагне задушити конкурентів, хоче їм виставити точно такі самі умови. Але вона має інші результати за рахунок того, що іншого виду продукт ввозить. Я не буду говорити, про кого це йдеться, але чітко проглядає потреба дуже зважено підійти до цього.

 

     Власне кажучи, раніше ці всі питання регулював тільки Кабінет Міністрів,  тому що це дуже складна процедура для Верховної  Ради. Не  через  те,  що вона сама по собі складна,  а через те,  що тут протидія... ну, інший механізм рішення.

 

     Слово має депутат Масол для пропозиції.

 

     Я буду ставити  на  голосування  пропозицію  про  перенесення розгляду цього питання. Ми не можемо так розглядати його!

 

     Будь ласка.

 

     МАСОЛ В.А.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Козелецький    виборчий    округ, Чернігівська  область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Чому розгорілася така  дискусія?  Тому  що  не  названо  жодної  цифри: скільки  тонн,  скільки кілограмів тієї чи іншої продукції отримує наша держава.  Якби це назвали, ми б знали, що, підвищивши мито на окорочки,  матимемо стільки мільйонів карбованців,  а на шоколад - це буде тільки тисяча гривень. І ніхто б тут не сперечався!

 

     Пора перейти до діла!  Ми приймаємо  закон,  не  маючи  перед очима  жодної  цифри!  Іде просто розмова.  Екю є екю!  8 екю за 1 тонну - це 8 екю, а за мільйон тонн - це вже 8 мільйонів екю.

 

     Я пропоную повернути цей документ, і хай роблять розрахунки і уряд,  і  наш  комітет,  а потім будемо розглядати,  щоб усім було зрозуміло.

 

     СОКЕРЧАК В.М.  Віталію Андрійовичу,  ви мали б рацію,  якби я про це,  що ви кажете,  не говорив, коли було перше читання. Я про все розказав.  І про те,  що збільшення  ставки  з  8  до  12  екю призведе  до  подорожчання на 1 копійку 1 літра бензину.  Я про це сказав і сьогодні. Але ми розглядаємо проект за процедурою другого читання.  Я  міг  би  знову  до  цього повернутися.  Ну те,  що ми пропонуємо,  дає всього-на-всього  90  мільйонів  до  бюджету.  90 мільйонів!

 

     ГОЛОВА. Я  ще раз вношу пропозицію дати доручення в понеділок представникам  комітетів  і  фракцій  зустрітися  із  працівниками Комітету з питань фінансів і банківської діяльності о 14 годині (я підкреслюю  -  о  14-й  годині)  і  визначитися   стосовно   цього документа.  Ставлю  на  голосування цю пропозицію.  Будь ласка.  І розглянути це питання наступного тижня у вівторок.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Висловіть побажання.

 

     СОКЕРЧАК В.М. Шановні колеги! Я просто висловлю побажання для того,  щоб  ми продуктивно працювали в понеділок і не вели взагалі дискусію про  щось.  Є  порівняльна  таблиця.  Без  неї  не  можна кваліфіковано вести дискусію.  Візьміть цю таблицю. Проект закону, дійсно,  дуже складний,  і йдеться про дуже великі гроші, лобістів дуже багато. Я хотів би, щоб ми прийняли рішення, яке б, по-перше, давало доходи до бюджету,  подруге,  закрило  канали  нелегального ввезення, по-третє, щоб ми розвивали власне виробництво.

 

     ГОЛОВА. Вячеславе  Михайловичу,  я до вас звертаюся.  Віталій Андрійович  Масол  сказав  стосовно  розрахунків,  обсягів   тощо. Візьміть  їх на засідання комітету,  щоб ви аргументовано говорили людям, що це означає для бюджету, для виробника, для покупця. Тоді не  буде  зайвих  запитань.  І я просив би вашої згоди на те,  щоб погоджений документ,  який ми одержимо,  голосувати в цілому. Тому що  по  кожній позиції дискусія буде тривати до безкінечності.  Ви пам'ятаєте,  коли ми приймали сам закон,  то розглядали це питання три дні. Забули вже (Шум у залі).

 

     ------------

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до  Закону  України  про  державне  регулювання  імпорту сільськогосподарської продукції.  Доповідає депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні    народні    депутати!    Олександре Олександровичу,  буквально 10 секунд,  щоб завершити дискусію щодо попереднього проекту закону.

 

     ГОЛОВА. Вона завершена.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ці  два  законопроекти  пов'язані,  бо  тут  є позиції, які перегукуються з першим проектом закону.

 

     Чому виникла потреба прийняти цей закон?  Досвід застосування Закону  про  державне  регулювання  імпорту  сільськогосподарської продукції  показав,  що  нам треба змінювати правила сертифікації, робити їх жорсткішими.  Ви знаєте, що міжнародні організації перед Україною  ставили  вимогу  взагалі  відмовитися  від  сертифікації товарів сільськогосподарської групи.  Тому нам треба трохи змінити механізм:  обов'язково запровадити сертифікат походження,  щоб під виглядом російської продукції  через  режим  вільної  торгівлі  не завозилися   західні   товари;   встановити   новий  інструмент  - сертифікат   визнання   або    погодження;    змінити    концепцію оподаткування за пільговими і повними ставками.

 

     Якщо ви  пам'ятаєте,  ми  три-чотири  місяці  тому  скасували преференційний режим для країн,  що розвиваються. Був такий режим, за  яким  продукція 1-24 груп ввозилася практично без мита з країн Африки чи,  скажімо, Латинської Америки. Преференційний режим було скасовано,  але  Україна як держава не уклала з тими країнами угод про запровадження режиму найбільшого сприяння.  І  вийшло,  що  по деяких  позиціях,  де застосовується повна ставка,  тобто в 2 рази більша,  ніж пільгова,  мито зростає до 100 відсотків  на  одиницю продукції.   А   це   суперечить   зобов'язанням   України   перед Європейським Союзом.  Ви пам'ятаєте,  в цьому законі ми визначили, що  максимально  можемо  встановлювати 30 відсотків,  у виняткових випадках - 50 відсотків мита на  такі  продукти,  як  олія,  цукор тощо. І ми це зробили.

 

     Тому пропонується  визначити,  що  повні  ставки в подвійному розмірі встановлюються на продукцію  тваринництва,  тому  що  вона підпадає  під  режим  квотування  і  ліцензування,  а також,  коли застосовуються сезонні мита для продукції рослинництва. Ви знаєте, що  є закон,  за яким Кабінет Міністрів зобов'язаний установлювати сезонні мита починаючи з урожаю 1997  року.  Однак  він  цього  не зробив.  Наш  комітет  буде  пропонувати  з цього приводу прийняти окрему постанову,  в якій оцінювалися б дії Кабінету Міністрів. Не були  встановлені  Кабміном  також  квоти  на  ввезення  продукції тваринництва.  І від цього ви знаєте,  в якому становищі перебуває тваринницький комплекс.

 

     Тому я  пропоную,  Олександре  Олександровичу,  або в першому читанні прийняти  цей  проект  закону,  або,  оскільки  він  не  є достатньо  складним,  можна було б розглянути проект постатейно і, якщо немає принципових зауважень, прийняти в цілому.

 

     ГОЛОВА. Я пропонував би все-таки  прийняти  проект  закону  в першому читанні і доопрацювати,  щоб розглянути остаточно разом із тим проектом закону, розгляд якого ми перенесли на вівторок.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Можна так.

 

     ГОЛОВА. Отже,  розглядаємо за процедурою першого  читання.  Є запитання до вас. Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітліть список.

 

     Депутат Ковтунець. Будь ласка.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В.   Дякую.   Сергію  Анатолійовичу,  чи  робився все-таки аналіз структури ціни власного товаровиробника і того, як прийняте  нами  рішення  реально  впливатиме  на діяльність нашого товаровиробника?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Зрозуміло,  що такий аналіз  робився.  А  коли встановлювалися  пільгові  ставки,  то  ми  намагалися вилучити ту дельту,  яка є в дотованих  імпортних  продуктах.  Ви  знаєте,  що практично   всі  країни  Заходу  застосовують  дотування  власного сільськогосподарського  експорту,  і  тим  самим  просувають  свою продукцію на ринки інших країн. Тобто спеціально ведеться політика демпінгування ціни на продукцію агропромислового призначення. Тому пільгові ставки,  власне, і встановлювалися на відповідному рівні, щоб оцю маржу,  яку імпортер може отримати від різниці в цінах  на національне і імпортне виробництво,  забрати до бюджету, вирівняти конкуренцію і встановити привілейовані умови для продажу продукції національного  товаровиробника.  Це  все  робилося з використанням пільгових  ставок.  На   повні   ставки,   зрозуміло,   ніхто   не орієнтувався.  Просто  були поставлені подвійні (повні) ставки для країн, з якими в нас немає угод про режим найбільшого сприяння. Ці угоди  є  в  нас  із  14  країнами  плюс країни,  стосовно до яких установлено вільний режим.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гетьман.

 

     ГЕТЬМАН В.П. Я прошу передати слово депутату Цушку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Цушко.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область).  Уважаемый Сергей Анатолиевич! Мы с вами спорили и  в  комитете.  Вы только что в принципе помогли сорвать принятие законопроекта,  который связан с этим.  А вопрос вы знаете в  чем. Вопрос   в   шоколаде.  Получается,  что  вы  пролоббировали.  Вот об ясните залу,  почему именно из-за шоколада вы срываете принятие того  законопроекта?  Другими  словами:  вы мне друг,  но я вас не понимаю.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Дякую   за   запитання.   Я   думаю,    можна звинувачувати один одного. Але я можу назвати компанію, яка лобіює збільшення  ставок  акцизного  збору  на  молочний  шоколад,  який вживається насамперед дітьми. І зрозуміло, що таке збільшення далі погіршить стан соціального кошика.  Ви хочете,  щоб  я  назвав  ту фірму?  Я думаю,  що це не є секретом.  Це - "Крафт Якобс Сушарт". Вона,  ви  знаєте,  купила  в  Тростянці  фабрику  по  виробництву шоколаду.  Ця фірма випускає не молочний,  а чорний шоколад. А щоб їхній шоколад більше й краще купували,  вони хочуть закрити  ринок молочного  шоколаду.  У  нас виробляється трохи більше 5 відсотків молочного шоколаду,  і споживається він насамперед дітьми. Дорослі можуть обійтися без молочного шоколаду.

 

     Мені не  хотілося  б,  шановний пане Цушко,  говорити в цьому залі про всі підводні течії,  які стосуються того проекту  закону. Хоча можна й це зробити теж.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Снігач.

 

     СНІГАЧ А.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Великолепетиський виборчий округ,  Херсонська область). Дякую.  Шановний Сергію Анатолійовичу!  Я  теж  був  присутній  на засіданні  вашого  комітету.  Хотів би відзначити,  що дебати були дуже  плодотворні.  Але  я  хотів  би  запитати,  які   очікуються надходження до бюджету з прийняттям цих змін?  Зокрема, я бачу, що встановлення нульової ставки ввізного мита на томатну пасту  до  1 серпня   1998   року  для  виробників  Херсонської  області  дасть надходжень до місцевого бюджету більше 20 мільйонів гривень.  А як щодо інших змін, які вносяться?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Ці зміни ведуть до зменшення податкового навантаження.  Усі  ці  поправки   пропонувалися   або   народними депутатами, або Кабінетом Міністрів.

 

     Стосовно встановлення   нульової   ставки  ввізного  мита  на томат-пасту був запит  Держхарчопрому.  Чому?  Ви  бачите,  що  ця пільга  встановлена  тільки  на  один  рік.  У  цьому  році  (я не спеціаліст,  але аграрії так говорили) великий  неврожай  томатів. Для  того  щоб  не  зупинити виробництво томатпасти,  пропонується дозволити тільки на цей неврожайний рік закупити томати.  Я  знаю, що в Китаї їх купують,  в Угорщині. Але, шановні депутати, я хотів би вам  нагадати,  що  імпортне  мито  не  надходить  до  місцевих бюджетів. Воно повністю зараховується до державного бюджету і тому не впливає на стан фінансового забезпечення місцевих рад.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики  і судово-правової реформи (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Александр Александрович, я прошу передать слово руководителю фракции Ивану Сергеевичу Чижу.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую,  Миколо Федоровичу. Фракція Соціалістичної і Селянської партій. Діти Лавриненка не їдять, звичайно, шоколаду ні чорного,  ні білого. Я просто це знаю. І багато інших дітей, треба думати, так само...

 

     Сьогодні ви виступаєте не у властивій для вас ролі,  я сказав би    так.   Ви   такий   прихильник   вільного   ринку,   вільної зовнішньоекономічної   діяльності,   торгівлі   -   і    захищаєте по-справжньому вітчизняного виробника.  В мене запитання: яка була логіка дій Президента,  коли він накладав вето на цей закон,  який захищає вітчизняного товаровиробника?

 

     І друге запитання.  Якщо ці продукти, товари обкладатимуться, скажімо, потрійним імпортним митом, то як це відіб'ється на нашому товаровиробникові?  Наскільки  реальний  шанс,  що внаслідок цього запрацює наше сільськогосподарське виробництво?

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дякую. Я не хотів би визначати, чому Президент накладав  вето на цей закон.  Можу сказати,  що просили Президента зробити це урядовці. Ви бачите, що ми з приводу змін до закону про акцизи  й імпортні мита,  які стосуються п'яти-шести груп товарів, дискутували годину в залі.  Ну,  а  цей  закон  зачіпає  величезну кількість товарів,  і зрозуміло,  що уряд не хотів випускати такий шмат свого поточного регулювання.  Власне,  тому,  мені  здається, Президент і скористався своїм правом вето,  хоч сам Президент,  як ви   знаєте,   багато    говорить    про    захист    вітчизняного товаровиробника.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Сідайте, будь ласка, Сергію Анатолійовичу.

 

     Вносилася одна  пропозиція:  прийняти  в  першому читанні цей проект закону,  щоб можна було його разом із  попереднім  проектом закону розглянути вже в другому читанні.

 

     Хто бажає виступити? Запишіться.

 

     Будь ласка, опублікуйте список.

 

     Депутат Стешенко.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу передати слово Терьохіну.

 

     ГОЛОВА. Він тільки що виступав.

 

     Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я думаю, Олександре Олександровичу, що на табло помилка - не одна хвилина, а три хвилини на виступ!

 

     А тепер по суті проекту закону.  Ну, Сергій Терьохін разом із Віктором  Пинзеником  -  дуже відомі люди в Україні,  тому що вони проводять реформи за рецептами  Міжнародного  валютного  фонду,  і перше  кредо  цих  реформ  -  вільна  торгівля.  Саме через вільну торгівлю руйнується вітчизняний ринок - ми створюємо робочі  місця на Заході.

 

     Я пояснюю депутатам,  що пропонує Сергій Анатолійович. Не всі депутати знають взагалі,  які саме групи входять до Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Ось беруться 24 групи. Для 1 і 2 груп пропонується зберегти подвійне оподаткування, а починаючи з 3 і до 24 групи подвійне оподаткування знімається і встановлюються пільгові ставки ввізного мита.

 

     Ми повинні з вами усвідомлювати,  навіщо це робиться.  Ну  що це,  таке піклування про наші потреби?  Ні, це вимоги Міжнародного валютного фонду,  які були передані до нашого залу від  16  квітня 1997 року за підписом Тігіпка.  Там було чітко записано:  зменшити ввізне мито. Ось Сергій Анатолійович і зменшує...

 

     Тому депутатам,  які хочуть підтримати  реформи  Міжнародного валютного фонду і дійсно збільшити імпорт товарів в Україну, можна підтримати цю пропозицію. А ті, які хочуть захищати власний ринок, повинні  підтвердити  норми  діючого законодавства,  тобто те,  що записано в лівій колонці.

 

     Тоді ми подвійне  мито  утримуємо,  і  хай  зростають  доходи бюджету,  хай  захищається  наш товаровиробник,  який абсолютно по всіх  номенклатурних  групах  може  виробляти  свою  продукцію!  Я пропоную   депутатам   зайти   сьогодні  до  магазину  "Киянка"  і подивитися,  що найпростіші речі - тільки імпортні продаються! Ну, взагалі  немає в Україні свого виробництва!  I це - дякуючи Сергію Терьохіну, Віктору Пинзенику та іншим їх послідовникам.

 

     ГОЛОВА. Депутат Білоус.

 

     БIЛОУС В.О.  Спілка  офіцерів  України,  об'єднання  "Вперед, Україно!" Шановні колеги,  я пропоную прийняти цей закон у першому читанні і припинити обговорення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Лавриненко.

 

     ЛАВРИНЕНКО М.Ф.  Фракция Социалистической и Селянской партий. Я  за  то,  чтобы  было государственное регулирование импорта,  но возникает странная ситуация:  когда Сергей Терехин  докладывает  у нас законопроекты,  предлагает и убеждает депутатов проголосовать, то   следствия    оказы-ваются    противоположными.    Посмотрите, пожалуйста,  на  внешнеэкономическую  торговлю  и увидите,  что по результатам  восьми  месяцев  на  2,5  миллиарда  долларов  импорт превышает   экспорт.   Тогда   я  спрашиваю:  где  же  логика  тех предложений и законов, которые исходят от вас, товарищ Терехин?

 

     Поэтому, я считаю,  надо дорабатывать этот проект закона так, чтобы  те  предложения,  которые высказывались депутатами сегодня, вошли,  и этот закон действительно регулировал бы импорт в  пользу нашего  отечественного  товаропроизводителя,  чтобы  в нашу страну ввозились именно те товары, которые нужны нашим гражданам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Мені здалося,  що товариш Терьохін,  доповідаючи  цей законопроект,  якраз  і  виходив  із  цього.  Він просить заключне слово. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХIН С.А. Шановні народні депутати! Насамперед я хотів би зазначити,  що  пані Вітренко,  як завжди,  прочитала тільки перше речення,  а потім кинула цю невдячну справу.  Чому?  Тому що вже в другому  реченні  визначено,  що  певні  ставки застосовуються для всієї  продукції  тваринництва.  І  в  третьому  реченні,  шановна Наталіє   Михайлівно,   записано,   що   застосовуються  ставки  в подвійному розмірі при встановленні  сезонних  мит  для  продукції всього  рослинництва.  У  нас  діють,  шановна Наталіє Михайлівно, подвійні ставки для цих галузей сільського господарства.

 

     I стосовно   того,   чи   подобається   взагалі   цей   закон Міжнародному  валютному  фонду.  Дуже  не  подобається.  Я справді вважаю себе людиною ліберальних поглядів,  але вільний  ринок  має закінчуватися  там,  де  йдеться про зайнятість українських людей. Коли за  рахунок  вільної  торгівлі  і  несправедливої,  нечесної, дотованої,  демпінгованої імпортної продукції наші підприємства не можуть на рівних конкурувати, я такого вільного ринку не розумію.

 

     Саме для того щоб виправити дисбаланс у  зовнішній  торгівлі, який становить більше 2 мільярдів доларів,  і запроваджуються такі закони,  які здорожать некритичний імпорт.  Це відповідь  пану,  я перепрошую,  товаришу Лавриненку. Якби ми не прийняли такий закон, то,  гадаю, негативне сальдо торгового балансу було б удвоє, втроє більшим.

 

     Просив би  прийняти  законопроект  у  першому читанні і після узгодження з попереднім проектом закону - в цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Оскільки ми прийняли рішення стосовно першого проекту закону про перенесення його на пізніше,  то думку комітету з цього приводу треба знати.  Вячеслав Михайлович Сокерчак.  Коротко, будь ласка.

 

     СОКЕРЧАК В.М.   Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Шановні народні депутати! Я хотів би, щоб ми дивилися на суть закону, а не на того,  хто на трибуні стоїть.  Сергій Анатолійович, я доповідаю як член Комуністичної партії,  чесно поставився до розробки  цього законопроекту.  І я не вішав би тут ярлики. Що було - те було, але в законопроекті є намагання захистити своє  виробництво.  Якщо  ви подивитеся  на  текст у правій колонці,  то там пропонується якраз врегулювати ринок.

 

     Я нагадую депутатам,  що закон введено  в  дію  22  листопада цього року. Є деякі помилки. Через те ми пропонуємо внести в нього зміни,  щоб дещо відрегулювати.  Я просив  би  народних  депутатів прийняти проект закону в першому читанні,  а до другого читання ми постараємося врахувати всі  пропозиції.  До  того  ж,  цими  днями Укрхарчопром  ще  подав  деякі  свої пропозиції щодо олії та іншої продукції.  Процес удосконалення не має меж.  Але я думаю,  що чим кращий буде закон, тим краще ми захистимо свій ринок.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставлю   на   голосування  проект  закону  в  першому читанні. Прошу підтримати.

 

     "За" - 232. Прийнято.

 

     Я прошу хвилиночку  уваги,  будь  ласка!  У  контексті  цього питання.   Наші   харчовики   пропонують   на   наступному   тижні організувати в нас на третьому поверсі виставку своїх виробів, щоб ви  переконалися  в  тому,  що  це  треба й можна робити в нас.  Я сподіваюся, що ви відвідаєте цю виставку і матимете повне уявлення про можливості галузі.

 

     Ви одержали перелік питань для засідань на наступному тижні і на пізніше.  Я просив би з ним добре ознайомитися.  У понеділок ми його погодимо на нараді і будемо над цим працювати.

 

     Я вдячний вам за роботу.

 

     До побачення. До наступного тижня.

 

 

 

 

 

 127