ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

У к р а ї н и.  4  г р у д н я  1997  р о к у. 16 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  прошу  зайняти  робочі місця. Запросіть до залу депутатів від Криму, міста Києва.

 

     Реєструємось.

 

     Зареєструвалися 333   народних  депутати.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим. Я ще раз нагадую, що йде пряма трансляція.

 

     Слово для    виступу    надається    Стретовичу    Володимиру Миколайовичу,   голові   комітету.   За  ним  виступатиме  депутат Степенко.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової  політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий   округ,   Вінницька   область).   Шановний    Олександре Миколайовичу,   шановні   колеги,   дорогі   співвітчизники!  Мені виступати і  легше,  і  важче,  тому  що  відразу  після  доповіді бюджетного   комітету  ми  заслухали  доповідь  голови  Рахункової палати,  яка висвітлила ті болі,  ті проблеми,  ті  негаразди,  що кояться  в  нашій  бюджетній  сфері.  Особливо мені сподобалася ця доповідь однією тезою:  бюджетні  кошти  -  для  бюджетної  сфери. Знаєте,  в  нашій  державі  є ціла група людей,  які "не сеют,  не пашут,  не строят,  а гордятся общественным строем".  Але  про  це нижче.

 

     Так от,    всупереч    статті    130    Конституції   України доопрацьований проект забезпечує функціонування і діяльність судів

- третьої,  не менш важливої,  ніж перші дві, гілки влади, лише на 45  відсотків  від  потреби.  Видатки  визначено  в  розмірі  91,9 мільйона  гривень,  що  менше  порівняно  з  минулим  роком  на  4 відсотки.  Якщо бути послідовними і стояти  на  позиціях  правової держави,  то  таке  зменшення  може  відбутися  тільки  за  згодою Конституційного Суду,  Верховного Суду та Вищого арбітражного суду України. Як відомо, такої згоди у них ніхто не запитував.

 

     Не враховано  і  положення  статті  24  Конституції,  з  яких випливає,  що юрисдикція судів поширюється на всі  правовідносини, що виникають у державі.  У зв'язку з розширенням компетенції судів постійно  зростає  навантаження  на  судову  владу,   підвищується значення  судових рішень як актів правосуддя.  Суди України щороку вирішують понад 1 мільйон справ.  Тільки в першому півріччі  цього року  судовим  провадженням  закінчено  721  тисячу  справ.  Однак належне фінансування судів не забезпечується, і це викликає жаль і тривогу.

 

     Якщо ми  в  наступному  фінансовому році не звернемо належної уваги на фінансування  судів,  то  просто  втратимо  таку  важливу функцію держави, як правосуддя. Правосуддя стане ручним, воно буде купуватися,  воно   буде   заглядати   в   кишеню   багатим,   які приходитимуть у суд.  Внаслідок цього виникне загроза національній безпеці.

 

     Норми Конституції діяли б  сповна,  якби  ми  прийняли  низку законів   з   метою   визначення   механізму  реалізації  положень Конституції щодо прискорення судової  реформи.  Йдеться  про  такі основоположні закони,  як про державний судовий устрій, цивільний, кримінальний та  кримінальнопроцесуальний  кодекси.  Їх  прийняття вкрай  необхідне  для  створення сучасної правової бази,  оскільки нинішня правозастосовна практика надто ускладнена,  внаслідок чого страждають ті,  до кого вона безпосередньо застосовується, а саме: наші співвітчизники...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу, вибачте.

 

     Шановні друзі, якщо хочеться комусь побалакати, а не слухати, то  вийдіть,  будь ласка,  в коридор і там поговоріть.  Не можна ж так!

 

     Будь ласка.

 

     СТРЕТОВИЧ В.  М. У нас у парламенті є розхожа теза про те, що якщо ви пропонуєте комусь додати, то скажіть, де взяти кошти.

 

     Звернімося до   проекту   бюджету.   240   мільйонів  гривень заплановано на забезпечення функціонування виправних  установ,  де знаходяться   наші   співвітчизники   -   громадяни  України,  які оступилися і тепер відбувають покарання.

 

     Давно ведеться мова про те,  що  необхідно  декриміналізувати окремі склади злочинів,  замінивши їх високими штрафами.  Але,  як кажуть,  віз і нині там. Кримінальний кодекс (який ми переглядаємо з червня 1995 року) досі не гуманізовано,  і ми знову переповнюємо тюрми,  де люди голодують, де вони скоюють різні правопорушення, а на волі разом з нами плачуть родичі за їх такий стан.

 

     Звернімо увагу на статтю 15 проекту. Звичайно, нас тішить те, що бюджетний комітет прийняв пропозицію нашого комітету і виключив положення,  яке  відмежовувало  приватних нотаріусів від державних нотаріусів.  Але конче  необхідно  внести  зміни  до  Декрету  про державне мито,  переглянути їх у бік збільшення, з тим щоб дохідна частина бюджету збільшилася (хоча це знову ляже на громадян).

 

     Управлінський апарат.  Передбачається збільшення видатків  на 120 мільйонів гривень.  За роки незалежності ми не раз збільшували фінансування управлінського апарату, але скажіть мені, будь ласка, чи поліпшилася ситуація в державі, чи стає краще жити народові від того, що чиновницький клас зростає?

 

     Тут говорили  про  фінансування  Адміністрації  Президента  і Кабінету  Міністрів.  Хто  з  вас  уважно  прочитав аналіз проекту бюджету на 1998 рік,  той,  напевне, зробив висновок, що нам немає на що сподіватися,  і зокрема, на надходження інвестицій, оскільки корупція в нашій державі поширюється.  Це явище  не  нове.  Юристи знають,  що  корупція виникає там і тоді,  коли чиновник має право щось дозволити, щось не дозволити або розподілити. Однакові суми - по  25,9  мільйона  виділяються  на  Адміністрацію Президента і на Кабінет Міністрів.  Давайте залишимо в бюджеті одну суму на ці дві інституції,  і нехай вони поділять її між собою. Кому 20 мільйонів дістанеться,  а кому 5.  І тоді не буде в нас дискусій  про  те... Олександре Миколайовичу, я зараз закінчу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.  Ні, вибачте, ви мене перебили. Я за 30 секунд закінчу.

 

     Я склав великий  перелік  того,  що  треба  зробити.  Так,  є Головне  управління  урядового  зв'язку,  яке просить 80 мільйонів гривень.  Шановні колеги,  давайте протокольно доручимо  Головному управлінню  державного  зв'язку  підготувати  для нас довідку щодо АТС-10 і АТС-100:  чи лише  державні  мужі  користуються  урядовим зв'язком,  чи там багато комерсантів та інших людей, які абсолютно ніякого відношення до урядового зв'язку не мають.

 

     І останнє,  Олександре Миколайовичу.  Я вважаю (думаю, колеги мене  підтримують),  що  в нашому бюджеті не повинно бути закритих тем.  Наприклад,  позиція 85  "інші  видатки  на  загальнодержавне управління - 45 мільйонів"; позиція 123 "інші правоохоронні органи

- 108 мільйонів";  позиція 149 "інші заклади в  галузі  соціальної політики..."  Це  все треба відкрити,  тільки тоді я зможу сказати виборцям, за що я голосував, ухвалюючи цей бюджет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. От  наприкінці  ви  добре  сказали.  А  то   так, поговорили...

 

     Депутат Степенко. Будь ласка. За ним - депутат Азаров.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий    округ,    Полтавська   область).   Дякую,   Олександре Миколайовичу.  Шановний головуючий,  шановні колеги, шановні члени Кабінету  Міністрів!  Сьогодні  ми розглядаємо проект бюджету,  не маючи  ні  Програми  діяльності  Кабінету  Міністрів,   ні   Плану соціального  і  економічного  розвитку  нашої держави.  Це речі не зовсім зрозумілі.  Зокрема, мені як аграрнику потрібно було б мати перед  собою  цей  матеріал,  щоб  я  знав,  що  робитиметься  для реанімації сільського господарства,  а ви  знаєте,  в  якому  воно сьогодні стані.

 

     Щоб не бути голослівним,  я просто наведу деякі цифри. І дуже хотів би,  щоб мене послухав Валерій Павлович.  Дивіться, що у нас робиться. Порівняємо 1991 і 1996 роки. Трактори...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, три секунди у вас залишилося.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Я зрозумів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   депутати,   сядьте   на   місця,  ви  ж заважаєте.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Дякую.  Дивіться,  випуск  тракторів  у   1996 порівняно  з 1991 роком становив 6 процентів,  плугів тракторних - 3,  сівалок -  2,  жаток  -  1,  комбайнів  кормозбиральних  -  3, комбайнів кукурудзозбиральних - 0,01, комбайнів бурякозбиральних - 2,  навантажувачів сільськогосподарських  -  1  процент.  Ви  мені скажіть,  шановні,  з кого ви думаєте брати податки? Та їх же ні з кого буде брати! Розмови про наповнення бюджету сьогодні нікому не потрібні.   Давайте  зробимо  так,  щоб  запрацювало  виробництво, запрацювало сільське господарство. Ви розумієте, що без сільського господарства  вже  не  підніметься ні машинобудівний комплекс,  ні взагалі промисловість.  Якщо ми  цього  питання  не  вирішимо,  то нічого не будемо мати, Державний бюджет виявиться нереальним.

 

     І такий цікавий факт.  У Сполучених Штатах Америки в минулому році створено близько 1 мільйона робочих місць завдяки  збільшенню експорту   сільськогосподарської   продукції   і  техніки  для  її виробництва.  То що ви думаєте,  вони оце там  чекають,  щоб  наше сільське господарство запрацювало? Та нічого подібного!

 

     Мабуть, найжахливішим є те, що обсяг закупівлі техніки в 1997 році порівняно з 1990 роком у нас знизився в 20 разів.  Тим  часом більш  як  60  відсотків  сільгоспмашин відпрацювали амортизаційні строки і не придатні для подальшої експлуатації.

 

     За такого надходження техніки її парк до 2000 року  скоротиться у два рази і не зможе забезпечити виконання сільськогосподарських робіт навіть за наявності  пально-мастильних матеріалів. Шановні друзі, це ж правда!

 

     Якщо здійснити  всі  оті  заклики  наших  борців за Україну - купувати за кордоном техніку ще протягом 5-10 років,  то  через  5 років  уже  нічого  не  потрібно  буде виробляти,  це стане просто неможливим.  Тому я закликаю і від свого імені, і від імені Спілки вітчизняних   товаровиробників:   давайте   повернемося  лицем  до виробництва,  давайте  зрозуміємо,  що  якщо  ми  дамо   працювати виробництву нормально, то тоді буде бюджет, тоді буде реальним оте все, про що ми сьогодні говорили.

 

     Я пропоную прийняти проект закону в першому читанні. У мене є конкретні пропозиції, я їх передам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Азаров Микола Янович. За ним - депутат Довгань.

 

     АЗАРОВ М.Я.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (Петровський виборчий округ,  Донецька область).  Спасибо. Уважаемые народные депутаты!  Большинство доходов Государственного бюджета Украины на 1998 год в проекте закона определены исходя  из макроэкономических   показателей   экономического   и  социального развития и в целом более реальны, чем в бюджете 1997 года.

 

     Однако отдельные  показатели  не  имеют  под  собой  реальной налоговой  базы.  Так,  по  налогу на добавленную стоимость доходы завышены на 625 миллионов гривень.  По рентной  плате  за  транзит природного  газа отчисления завышены на 392 миллиона.  Это требует уточнения ко второму чтению.

 

     Практика последних лет показывает,  что завышаются об емы  по геологоразведочным  работам.  Ссылка  же Министерства экономики на неполный контроль за  поступлениями  не  подтверждается,  так  как недоимка составляет всего 10-15 процентов от поступлений.

 

     Завышены сборы  за специальное использование водных ресурсов. Нам  не  следует  повторять  ошибку  1997  года  и  соглашаться  с расчетами в сумме 360 миллионов гривень.

 

     Завышены также  отчисления  в  Фонд  Чернобыля.  В  1997 году предусматривалось  2  миллиарда  513  миллионов,  а  ожидается   1 миллиард   600   миллионов.   При   этом   только  за  счет  роста задолженности по заработной плате в текущем году фонд  недополучит около  200 миллионов гривень.  Неясно,  какими будут поступления в Фонд развития топливно-энергетического комплекса.  Дело в том, что в  расчетах  заложен  курс  гривни к экю - 2,10,  однако в проекте бюджета предусмотрена сумма  254,8  миллиона  гривень,  исходя  из курса 2,73.

 

     Общие выводы.     По     предварительной    оценке,    доходы Государственного бюджета Украины на 1998 год,  как  и  бюджета  на 1997  год,  будут иметь менее стабильную базу,  чем доходы местных бюджетов.  Тем самым заранее создаются  трудности  с  мобилизацией средств на сумму около 2 миллиардов гривень,  что, в свою очередь, создает значительные трудности с сбалансированием государственного бюджета.  Мы это видим уже сейчас, особенно в связи со вступлением в силу двух новых законов.

 

     В выступлениях  отдельных  депутатов  предлагалось   изыскать возможность  увеличения  доходов сводного бюджета Украины на сумму 4,6 миллиарда гривень.  Мы считаем,  что это абсолютно  нереальная цифра  и  давать  ее  правительству  в  качестве  домашней задачки бесполезно.  Нарисовать мы,  конечно,  можем все  что  угодно,  но реально из ять 4,6 миллиарда из экономики просто невозможно.

 

     Есть ли  источники увеличения доходов сводного бюджета в 1998 году?  Мы тут согласны  с  подходом  комитета.  Это  прежде  всего усиление  государственной  монополии  на производство и реализацию алкогольных  и  табачных  изделий,  что  может   дать   в   бюджет дополнительно  около 200 миллионов гривень.  В связи с этим я хочу сказать,  что только за последний год выявлено 93 нелегальных цеха по  производству  водки.  И  это  при  том,  что имеется всего 101 лицензия на это производство.

 

     Принятие законов  об  акцизном  сборе  даст,  возможно,   200 миллионов,   патентование   отдельных   видов  предпринимательской деятельности - 207 миллионов.  Кроме  того,  источниками  являются госпошлины,  налоги  с  владельцев  транспортных средств,  местные налоги...  Все  это  позволит  увеличить  доходы  государственного бюджета,   если  мы  своевременно  внесем  необходимые  изменения, примерно на 1,7 миллиарда гривень.  Но это, подчеркиваю, предельно возможная цифра.

 

     Я не могу не сказать о том,  с чем в течение трех с половиной лет  боролся.  Подавляющее  большинство  областей  дотируются   из государственного  бюджета.  У нас есть все возможности осуществить перераспределение  доходов  с  тем,  чтобы  значительно  уменьшить количество дотационных областей.

 

     Все изложенное позволяет мне рекомендовать и просить народных депутатов принять в первом чтении проект закона.

 

     Заканчивая, я хотел  бы  остановиться  на  вполне  конкретном вопросе.  Сложилась  чрезвычайно  серьезная  ситуация  с  выплатой заработной платы работникам  налоговых  администраций.  Я  зачитаю только  краткую  выдержку  из  конкретного письма.  Такие письма я получаю каждый день.

 

     "Ми, працівники Уманської державної податкової адміністрації, протягом  1997  року  одержуємо  заробітну плату із запізненням до трьох місяців.  Працівники адміністрації..." не в состоянии купить основные  продукты  и  так далее.  "Порівняно з працівниками інших бюджетних структур,  чия робота  не  пов'язана  з  небезпекою  для їхнього  життя,  ми..."  требуем  выплаты своевременной заработной платы и так далее.

 

     Я хотел бы сказать,  что на каждую  гривню  затрат  налоговая администрация  дает  около  60  гривень  доходов.  И если мы хотим реально увеличивать доходы  бюджета,  то  должны  предусмотреть  в проекте  Закона  о  Государственном бюджете необходимые расходы на налоговые администрации.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Довгань. За ним - депутат Лавринович.

 

     Вибачте, тут просто не  відмічено.  За  Довганем  виступатиме Борис Ілліч Олійник.

 

     ДОВГАНЬ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Великоолександрівський виборчий округ,  Херсонська  область).  Шановні  колеги,  шановні  виборці! Поданий на розгляд Верховної  Ради  проект  Закону  про  Державний бюджет  України,  про  який так багато пишуть і говорять у засобах масової  інформації,  -   яскраве   свідчення   безперспективності економічного   курсу,  визначеного  Президентом  України  як  курс радикальних ринкових реформ. Це - свідчення нездатності нинішнього уряду  вивести  нашу державу на шлях цивілізованого економічного і соціального розвитку.

 

     Послухавши виступи  народних  депутатів,  і  особливо  голови Рахункової   палати,   доходиш   висновку,  що  завершився  процес африканізації  України.  За  більшістю  показників   Україна   вже наздогнала  найвідсталіші  країни  Африки  й успішно продовжує цей шлях.

 

     Якщо в 1990 році Радянська  Україна  мала  доходи  державного бюджету  в  сумі  152  мільярди гривень,  то тепер вони становлять близько 20 мільярдів.  У сім разів зменшилося виробництво,  у  сім разів зменшилися доходи населення України. Видатки консолідованого бюджету в 1990 році становили у гривнях 200 мільярдів.  Ви бачите, наскільки  погіршилася  ситуація в нашій державі.  І той документ, який  ми  сьогодні  розглядаємо,  не  має  ніякого  значення   для вирішення  тих проблем,  які стоять перед Україною як європейською державою.

 

     Державні чиновники,  пограбувавши весь народ України, забрали його  заощадження.  Але в проекті бюджету знову виділяється тільки 200 мільйонів гривень на сльози наших ветеранів.  Ми знаємо, як ці 200 мільйонів сьогодні розподіляються,  скільки тут проблем.  Наша фракція пропонувала ще тоді,  коли ми приймали Бюджетну резолюцію, хоча  б  мільярд  гривень  передбачити  на  цю мету в бюджеті,  бо джерела для цього є в нашій державі.  Але щоб  це  було  зроблено, треба,  щоб  хтось  був у цьому заінтересований і щоб працював над цим наш уряд.

 

     Я представляю село і хотів би порушити кілька питань стосовно тих  коштів,  які  виділяються  для  села.  Наша  фракція  не буде голосувати за бюджет,  якщо там  не  буде  передбачено  державного замовлення.  Чому ми сьогодні ведемо мову про державне замовлення? Тому що з тих фінансів,  які виділяються державою для села,  жодна копійка живих грошей не надходить у колгоспи, радгоспи і фермерам. Гроші розподіляються чиновникам нагорі.  Видаються дорогі  запасні частини,  техніка  і таке інше,  а живих грошей люди вже не бачили декілька років.

 

     Ми пропонуємо записати в Державному бюджеті рядок  витрат  на закупівлю   5   мільйонів   тонн  зерна  і  розподілити  ці  кошти пропорційно врожаю,  зібраному кожним господарством,  а не так, як це роблять наші чиновники: тому дамо, а тому не дамо.

 

     Ще одне  питання.  У  проекті  бюджету  селу передбачається 1 мільярд гривень капіталовкладень.  Ця сума якоюсь мірою  могла  б, звичайно,  вирішити певні проблеми у сільському господарстві,  але якщо ці кошти будуть використовуватися так,  як  використовувалися до   цього  року,  тобто  розподілялися  Міністерством  сільського господарства своїм  друзям,  а  потім  ті  розбазарювали  їх,  то, звичайно, смислу голосувати за таку суму немає.

 

     Я вам  наведу  один  приклад.  Державний  комітет  по водному господарству  в  цьому  році  отримав  15  мільйонів  гривень  для будівництва зрошувальних систем, а колгосп, який очолює Боровик, - 21 мільйон.  Оце  так  наші  чиновники  розподіляють,  а  точніше, розкрадають бюджетні кошти. У тому колгоспі збудовано якийсь палац (незрозуміло для кого) і теплиця, яка не працює.

 

     Тому ми не будемо голосувати  за  такі  цифри,  якщо  система розподілу   цих  грошей  у  нашій  державі  залишиться  такою,  як сьогодні.  І поки в нашому міністерстві сидітимуть чиновники,  які розкрадають гроші,  звичайно,  ніякий бюджет, ніякі асигнування не виведуть державу на шлях нормального розвитку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник Борис Ілліч. За ним - депутат Парасунько.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України   у закордонних  справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область).  Шановний Олександре  Миколайовичу,  шановний Валерію Павловичу,  шановні колеги!  Природно,  що нинішній проект бюджету  критикується  у  хвіст  і  в  гриву,  бо  і  там,  і  там непереливки,  оскільки живемо на позиченому. Соціальний захист, як оборону в сорок першому,  прорвано по всій лінії.  І  якщо  ми  ще стоїмо на ногах та не позбулися решток самодостатності як держава, то це передусім завдяки самовиживанню села і культури,  посаджених на залишкову пайку.

 

     На такому  статусі  опинилося і зовнішньополітичне відомство. Затверджені видатки на 1997 рік у розмірі  165  мільйонів  доларів профінансовано за 9 місяців лише на третину, цебто 53,6. І цим усе сказано.

 

     Уже на  стадії  формування   бюджету,   схоже,   закладається згортання  дипломатичної  діяльності.  МЗС запросило 460 мільйонів гривень,  цебто 1,8 відсотка держбюджету,  йому ж  пропонують  332 мільйони.  А  тим  часом  Україна  має  боргів  тільки міжнародним організаціям на мільйони,  при цьому борг до  регулярного  бюджету Організації  Об'єднаних  Націй  становить  33,8  мільйона доларів. Цебто за боргами ми на другому місці у світі.

 

     Це поставило Україну  перед  фактом  втрати  права  голосу  в найавторитетніших міжнародних організаціях,  зокрема ЮНЕСКО,  МОП, МАГАТЕ,  ЮНІДО.  Аби хоч частково розрахуватися,  МЗС запросило на дольові  внески  до міжнародних організацій 250 мільйонів гривень. Одначе проектом Держбюджету пропонується лише 170 мільйонів, цебто ми копаємо ще глибшу боргову яму.

 

     Оплата оренди  службових  приміщень,  квартир для працівників посольств, комунальних послуг і послуг зв'язку здійснюється згідно не   з   нашими  нормами,  а  з  нормами  країни  перебування.  За попередніми даними,  ці витрати становлять мільйони доларів,  а де вони - поки що невідомо.

 

     Кричуще становище  з  автотранспортом.  Згідно  з міжнародною практикою зміна транспорту в дипустановах має  відбуватися  кожних два  роки.  На  це  потрібно  десь мільйон доларів.  Найважливіший елемент  діяльності  дипустанови  -  захист   посольств   потребує принаймні десь 3 мільйони. Де вони - невідомо.

 

     Це лише поточні,  підкреслюю, мінімально доцільні витрати, не кажучи вже про відкриття вкрай  необхідних  установ  за  кордоном, зокрема  посольств  у  Пакистані,  Мексиці,  Чилі  і Таджикистані. Чимало посольств працюють у неповному складі,  а  то  й  на  рівні передових груп.

 

     За браком  коштів  розбудову дипустанов за кордоном практично призупинено - із затверджених у цьому році 17,7  мільйона  доларів на придбання будинків під офіси отримано лише 1,9 мільйона,  цебто 10 відсотків потрібного.  Планувалося придбати будинки в  Бельгії, Німеччині,   Швейцарії,  Польщі,  а  спромоглися  лише  продовжити будівництво  в  Білорусі  та  Естонії.  Проте  в  проекті  бюджету передбачається лише 32,1 мільйона гривень,  тобто вдвоє менше, ніж потрібно.

 

     Дивує і  бюджетна  пропозиція  щодо  утримання  апарату  МЗС. Провідне міністерство в системі державних органів за оплатою праці твердо  посідає  одне  з  останніх  місць.  Лише  на   оплату   та експлуатацію  будинку  на  Михайлівській  площі  потрібно  десь  2 мільйони гривень,  але в проекті бюджету на 1998 рік не  закладено нічого.  Загалом заплановані витрати на утримання апарату зменшено на 7,3 мільйона гривень, або на 63 відсотки.

 

     Шановні колеги,  я усвідомлюю те,  що за нинішніх  негараздів важко щось просити, але ж це одне з тих небагатьох відомств, котре дещо-таки зробило і для  держави,  і  для  народу.  Взяти  хоча  б зовнішньоекономічний  оборот  -  37,8  мільярда доларів,  що на 17 відсотків більше  попереднього  року.  У  цьому  ж  заслуга  наших дипломатів,  як  і в поставках до Пакистану продукції Харківського заводу,  як і в одержанні  згоди  донорів  з  приводу  будівництва об'єкта  "Укриття"  на  ЧАЕС.  До  речі,  наші  дипломати добилися зменшення внеску в ООН,  що дало економії 7,6 мільйона доларів.  Я не  маю  можливості  критикувати  уряд,  бо він сам є жертвою тієї неточної,  хибно побудованої політики,  яка проводилася до  нього. Єдина в мене до нього претензія полягає в тому,  що він не виконав нашої вимоги від травня 1997 року подати  проект  про  антикризову політику,  що  означає цивільною мовою запровадження надзвичайного стану в економіці. Інакше ми не виповземо з цієї ситуації.

 

     ГОЛОВА. Депутат Парасунько. За ним - депутат Павловський.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий  округ, Вінницька  область).  Шановний  Олександре Миколайовичу,  шановний Валерію Павловичу, шановні народні депутати! Після подання проекту бюджету  урядом  у Верховній Раді 4 листопада цього року Комітет з питань  агропромислового  комплексу  та  фракція  Аграрної  партії України за домовленістю з керівництвом Мінфіну і Комітету з питань бюджету  опрацювали  параметри  статей  проекту,  які   стосуються сільськогосподарського  виробника.  Він  є,  можна сказати,  нашим гарантом,  годувальником,  а   сільське   господарство   поки   що залишається головним джерелом надходжень до бюджету.

 

     Треба зазначити,  що  підготовлені  нами  розрахунки стосовно джерел доходів бюджету і його видатків були уважно  розглянуті  на засіданні  бюджетного комітету.  Показники видаткових статей,  які стосуються сільгоспвиробника  (маю  на  увазі  держкапвкладення  і відшкодування  за  об'єкти соціальної сфери на селі,  застосування лізингової форми взаємовідносин між підприємствами,  що виробляють трактори,  комбайни,  і сільгоспвиробниками,  повернення бюджетної позички минулих років,  термінове відновлення площ  виноградників, яких  загинуло  понад  15 тисяч гектарів у господарствах південних областей  від  несприятливої  зимівлі,  запровадження   механізмів використання   коштів   від   ПДВ   на   вироблену  і  перероблену тваринницьку продукцію на суттєву підтримку  виробників  молока  і м'яса), підтверджують, що в умовах депресії сільськогосподарського виробництва це вкрай необхідні заходи.

 

     Зрозуміло, що найефективніший захід - це система кредитування сільського   господарства   з   державним   регулюванням  ринкових механізмів,  як робилося раніше і сьогодні в  розвинутих  країнах. Але, на жаль, такий практичний спосіб нашими банками відкидається, вважається антидержавним.  Тим часом бартерні оборудки закріпилися знизу доверху як досягнення науки і практики.

 

     Депутати-аграрники вважають,  що бюджетний комітет підготував проект  постанови  з  високою   відповідальністю   за   реанімацію сільгоспвиробництва. Тому члени Комітету з питань агропромислового комплексу та фракція Аграрної партії України  вирішили  підтримати висновки  і  пропозиції  Комітету  з  питань бюджету,  викладені у внесеному ним проекті постанови.  Пропозиції  бюджетного  комітету грунтуються,   зокрема,   на   положеннях   чинного   Закону   про пріоритетність соціального розвитку села.

 

     З метою  виконання  програм  підтримки  сільгоспвиробника   в частині  виділення  держкапвкладень  та  відшкодування  витрат  на соціальну сферу села треба  окремим  рядком  передбачити  кошти  в обсязі  одного  мільярда  гривень  з обов'язковим використанням їх тільки за цільовим призначенням відповідно до розрахунків областей і лімітів Міністерства економіки.

 

     Комітет з питань АПК та члени фракції наполягають на внесенні змін до Закону про податок на додану вартість. Пропонуємо записати це як протокольне доручення уряду і профільним комітетам. Суть цих змін полягає в тому,  щоб з 1  січня  наступного  року  на  продаж молока  та  м'яса  сільгосптоваровиробниками застосовувати нульову ставку ПДВ.  У такому разі переробні підприємства  нарахований  їм ПДВ   на   готову  продукцію,  крім  внесення  плати  за  ресурси, перераховують на спецрахунок для  цільового  використання  у  фонд підтримки   виробництва   тваринницької  продукції.  У  результаті надійде  понад  400  мільйонів  гривень,  що  суттєво   підкріпить виробника,  тому  що 50 мільйонів гривень,  передбачених у проекті бюджету, - це компрометація важливого заходу уряду та держави.

 

     Говорити в цьому залі про стан, в якому знаходяться тракторні і  комбайнові парки на селі,  гадаю,  немає потреби.  У параметрах національної  програми  сільгоспмашинобудування  комітет  пропонує визначити  кошти  в  розмірі  повернення бюджетної позички минулих років та виручки за реалізоване зерно - не менш як  500  мільйонів гривень.  Розуміємо,  що  за використанням коштів потрібен суворий контроль, який забезпечить ефективну віддачу і користь державі, на що ми і сподіваємося.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський  Михайло Антонович,  голова комітету. За ним виступатиме депутат Гуров.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні  члени  уряду,  шановні  колеги!  Я  хочу на початку свого виступу довести до вашого  відома  думку  моїх  виборців  стосовно нашого уряду.

 

     Шановний Валерію  Павловичу!  У  виборців міста Хмельницького склалася думка,  що частина членів уряду не  дбає  про  вітчизняне виробництво і,  отже,  їм не потрібен український народ.  На думку моїх виборців,  ця  частина  дбає  тільки  про  те,  щоб  отримати кредити,   яких  їм  вистачить  на  все  життя,  а  діти  й  онуки українських громадян будуть розраховуватися за  ці  кредити.  Тому проблема  номер  один - це відродження власного виробництва.  Якщо уряд цим займатися не буде,  то я точно називаю дату -  2000  рік, коли Україна зникне як незалежна держава з карти світу.  Тому що з цього періоду треба буде віддавати  борги,  а  сума  їх  така,  як зарплата  у  всій  бюджетній  сфері.  Отже,  доведеться розпускати армію,  закривати школи, лікарні і здаватися на милість переможця. І  тоді  нам  Прем'єрміністра обиратиме не Верховна Рада,  а п'ята влада - міжнародні фінансові організації.

 

     Тому я  пропоную,  оскільки  уряд  ще  не  представив   своєї стратегії економічної політики,  врахувати п'ять пунктів для того, щоб сформувати економічну політику, яка дасть можливість відродити Україну.

 

     Насамперед, я  вже  про  це  казав,  подякувати  і відправити додому всіх іноземних  радників-консультантів,  оскільки  вони  не здатні мислити стратегічно і заважають це робити нашому урядові.

 

     Що відлякує  сьогодні  інвесторів  від України?  Виявляється, умови співпраці з Міжнародним валютним фондом. Ці умови ведуть нас у  вісімнадцяте  століття,  до  моделі  капіталізму,  яка породжує злочинність. А злочинність відлякує інвесторів. Ці умови ведуть до фінансового закабалення України,  а це теж відлякує інвесторів.  І нарешті, ці умови ведуть до розшарування, до прірви між багатими і бідними,  а  отже,  до  соціальної  напруги,  і  це  теж  відлякує інвесторів.

 

     А що буде,  якщо  ми  відмовимося  від  кредитів  міжнародних фінансових  організацій?  Виявляється,  сьогодні  всі  разом узяті кредити утроє менші,  ніж ті кошти,  які ми  вкладаємо  в  західні економіки  внаслідок  відпливу  нашого  капіталу.  Отже,  у  нас є великий резерв - тіньова економіка.  Щоб покінчити з нею, потрібно змінити   банківську  систему  на  користь  власного  виробництва, відмовитися    від    політики    беззастережної     лібералізації зовнішньоекономічної діяльності. Це дасть нам можливість відразу ж підвищити зарплату  в  2-2,5  раза.  І  все  це  разом  дасть  нам можливість працювати на власне виробництво.

 

     А тепер конкретні пропозиції стосовно проекту бюджету.

 

     Я вважаю,  що ми повинні виділити один мільярд, не менше, для відшкодування заощаджень населенню і відшкодовувати не тільки тим, хто  має  перспективу  і  стимул дожити до 80 років для того,  щоб отримати 48 гривень,  а й тим,  хто сьогодні хворіє і в 60  років, щоб  вони  могли  зробити  операції і так далі.  Тобто щоб не було стимулом померти, щоб отримати 150 гривень.

 

     Далі. Велику  суму  становлять   іноземні   запозичення.   Ми рекомендуємо уряду розписати їх.  А я пропоную зобов'язати уряд не менше  90  відсотків  іноземних  запозичень  направляти   в   наше виробництво,   і   зокрема   півмільярда  -  на  науково-прикладні дослідження.  Направити  їх  Міністерству  у   справах   науки   і технологій,  Міністерству  промислової  політики  і  так  далі,  а насамперед  -  Міністерству  оборони.  І  довести  там   прикладні розробки до рівня 190-200 мільйонів гривень на рік. Це наш резерв, який дасть нам можливість швидко підніматися.

 

     Я хотів би привернути вашу увагу ще  до  одного  питання.  Ми дуже  страждаємо від Чорнобильської катастрофи.  І дуже добре,  що бюджетний комітет врахував пропозиції нашого комітету щодо  цього. Але  існує ще одне джерело радіаційної небезпеки - це ті реактивні відходи,  які створюються на підприємствах України.  Тим часом усі 35  сховищ  перебувають в аварійному стані.  І я пропоную до тих 3 мільйонів,  які передбачено, додати ще близько 5 мільйонів, щоб ми не мали ще однієї радіаційної катастрофи.

 

     І ще одне питання.  Ви,  мабуть,  знаєте,  що у Хмельницькому Мінмашпром  розпочав  будівництво  п'яти  будинків.   Тепер   воно припинилося,  люди втратили роботу,  кваліфікацію. Тому я прошу (в минулому році ми проголосували,  але бюджетний комітет не включив) передбачити 10 мільйонів для Мінмашпрому на завершення будівництва цих будинків.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гуров від комітету.  За ним - Чулаков від депутатської групи.

 

     ГУРОВ В.М.,  виконуючий  обов'язки  голови Комітету Верховної Ради України з питань базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Кривбасівський виборчий округ, Дніпропетровська область).  Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги! Мы с вами вот уже целый день рвем чубы: один миллион туда, один миллион туда, надо помочь тем, другим, третьим, гибнет уголь, гибнет село, ну,  все гибнет.  Я думаю,  что, конечно, каждый депутат старается для своего избирательного округа и вполне справедливо ставит такие вопросы.

 

     Но нам надо продумать более серьезный вопрос: не получится ли так,  как в этом году,  - выделено в бюджете один миллиард, а дали только 50 миллионов.  Вот главный вопрос, на который нам надо дать ответ! То есть поделить деньги мы как-то, хоть и с трудом, сумеем, а  вот  как для бюджета добыть деньги - решить этот вопрос гораздо сложнее.

 

     Я выступаю    от    горно-металлургического    комплекса    - единственной отрасли, которая еще способна что-то делать, способна и Украине,  и себе помочь в создавшейся ситуации.  Здесь говорили, что  наш бюджет принимается без документов.  Я с этим не согласен. Есть  у  нас  отправной  документ,  который  называется   "Основні прогнози    макроекономічних   показників   соціального   розвитку України".  Он представлен Кабинетом  Министров,  рассматривался  в парламенте. Это вполне серьезный документ.

 

     Что мы там видим?  Есть там глава "Торговельний баланс".  Вот здесь,  как в зеркале,  видно,  чего мы с вами стоим.  1997 год  - минус  1  миллиард,  1998 год - планируем минус 1,25 милларда.  То есть на 250 миллионов гривень мы потерпели поражение.

 

     А где  же  мы  имеем   плюсы?   Только   в   металлургической промышленности  в  1997 году было плюс 3,5 миллиарда.  На 1998 год планируется плюс 4,7, то есть больше на 1,2 миллиарда гривень. И я вас, дорогие коллеги, спрашиваю: в этой отрасли и правительство, и депутатский корпус рассчитывают получить вот  такой  оглушительный положительный эффект, но откуда же это все возьмется? Ведь хороший хозяин овцу обычно стрижет,  а не бреет.  А у нас получается,  что овца,  то  есть  горнометаллургический  комплекс,  выбрита  уже до последнего.

 

     Вы посмотрите,  какая ситуация складывается. И это уже своего рода политика.  Рапортует Министерство,  уже не промышленности,  а политики промышленной,  что чугуна плюс, стали плюс, проката плюс, руды плюс.  Спрашивается: кто будет обращать на это министерство и на этих людей внимание? Мол, они живут зажиточно.

 

     Но это же только внешний показатель.  А вот истинная картина. На  сегодняшний  день  по  сравнению с первым полугодием 1996 года рентабельность снизилась с 3,6 процента до 0,11 процента,  то есть промышленный комплекс уже мертв...

 

     Посмотрите на кредиторскую задолженность: если на начало 1997 года она составляла 7,5 миллиарда,  то за полгода  увеличилась  до 9,2,  то есть на 1,7 миллиарда.  Так я вас спрашиваю: как же можно так ставить на  эту  лошадку?  Как  же  можно,  что  и  тем  дадим миллиард, и тем дадим 3 миллиарда, а не то - погибнем?

 

     Если же металлургам и горнякам не помочь в данной ситуации... Я понимаю,  что им никто  ничего  не  даст,  но  ведь  можно  хоть немножко оставить для развития!  Иначе там...  Шахтеры в Кривбассе точно такие же, как и в Донбассе. Если лаву не подготовить... Один раз берется оттуда уголь,  один раз берется и руда.  То есть через год, через два катастрофа Донбасса полностью ляжет на Кривбасс. Но если  это  повторится  в  Кривбассе,  то...  Вы  же  люди  умные и серьезные,  понимаете,  к чему это  приведет.  Сейчас  идет  серия закрытия шахт.  "Саксагань" закрывается,  "Гигант" закрывается,  с "Першотравневой" не знаем, что делать.

 

     Правда, нужно отдать должное,  и Валерий Павлович,  и  первый вице-премьер  Голубченко относятся к этому вопросу очень серьезно, оказывается какая-то помощь.  Но она недостаточна.  Надо  все-таки Кривбассу,  этому  становому хребту нашей промышленности,  оказать более действенную помощь. Другого выхода я не вижу.

 

     И последнее. Это - наша боль, но это и ошибка политиков, а не промышленников,  ошибка Министерства иностранных дел, Министерства внешних экономических связей. Я имею в виду ГОКОР. Мы на себя сами набросили  эту  петлю.  И  если  мы не выделим этих 200 миллионов, значит, будут непредсказуемые события.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ГУРОВ В.М. Я прошу все-таки обратить на это внимание.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Виступає Чулаков Євген  Родіонович  від  депутатської групи. За ним виступатиме депутат Селіфонтьєв.

 

     ЧУЛАКОВ Є.Р.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального   розвитку   села   (Васильківський   виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні народні депутати, шановний Валерію Павловичу! Я вже вдруге виступаю в обговоренні проекту бюджету на 1998 рік і хочу сказати, що тих змін, яких ми чекали, на жаль, не сталося.

 

     Хочу зупинитися  на проблемах агропромислового комплексу.  Ми дійшли висновку,  що це  бюджет  остаточного  знищення  сільського господарства.  Судіть  самі.  Планується  зменшення  асигнувань на Державну програму селекції  у  тваринництві  на  20  відсотків,  у рослинництві  - на 15 відсотків,  фінансування робіт на проведення земельної реформи зменшується на 13 відсотків,  значно менше проти поточного    року    виділяється    асигнувань   на   риболовецьке господарство, на меліорацію, на поліпшення земель і таке інше.

 

     Отакий яскравий приклад. ВВП становить 100 мільярдів...  ну,  тепер  90.  З них 50 мільярдів дає сільське господарство,  тобто  50  відсотків.  А  сільському   господарству повертають  з  бюджету  498 мільйонів,  тобто 1 відсоток того,  що забирають. Ученими доведено, що рабам для відтворення фізичних сил у   вигляді   харчування  повертали  5  відсотків  заробленого  чи зробленого,  а ми - один.  Постає запитання:  яке  суспільство  ми будуємо?

 

     Другий приклад.    На    підтримку    виробництва   продукції тваринництва виділяється аж 50 мільйонів,  тобто  0,6  копійки  на кілограм  молока і 2,4 копійки на кілограм м'яса.  Тим часом через низькі закупівельні ціни в поточному році  кожен  кілограм  молока дав  16  копійок  збитків,  а  кожний кілограм м'яса - 1 гривню 17 копійок.  У  цілому  в  тваринництві  на  кожну  вкладену   гривню товаровиробник  зазнав  на 40 копійок збитків.  Тваринництво пішло під ніж,  і найближчим часом не  буде  з  чого  виробити  кілограм ковбаси.

 

     Немає держзамовлення.   Я   повністю   згоден  з  Олександром Миколайовичем Ткаченком,  що коли  ставлять  запитання,  де  взяти гроші,  то повинно бути держзамовлення. Воно і дасть гроші. А якщо ми  не  передбачимо  держзамовлення,  то,  я  переконаний,   10-12 мільйонів гектарів орної землі навесні не буде засіяно.

 

     І останнє, але найголовніше. У бюджеті на 1998 рік  не  виділяється  необхідних   коштів   на   забезпечення елементарних  умов життя людей.  Мова йде як про працюючих,  так і про пенсіонерів та дітей.  Значна частина населення живе за  межею бідності. У більшості максимальна пенсія сьогодні - 49 гривень. Це насмішка.  Допомога на  дитину  матері-одиночки  -  5  гривень  20 копійок,  працюючій  -  6  гривень  67  копійок.  Як можна на таку допомогу утримувати дитину?

 

     Ми прийняли  рішення  про  індексацію   і   виплату   вкладів населення людям,  яким виповнилося 80 років.  Але й вони не можуть їх одержати навіть на похорони.

 

     Не виконується рішення Верховної Ради про розміри мінімальної пенсії  і  мінімальної  заробітної плати.  Ми переконані:  якщо не змінимо доходів  населення,  не  зробимо  стратегічним  інвестором власної економіки український народ, Україна загине як держава.

 

     Прошу при    доопрацюванні   законопроекту   врахувати   наші зауваження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Селіфонтьєв від групи "Єдність". За ним виступатиме депутат Яценко.

 

     СЕЛІФОНТЬЄВ С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  науки  та  народної  освіти  (Горняцький  виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні  колеги!  Ми  не  вперше  розглядаємо  проект  бюджету.  І ситуація  щороку повторюється.  От і весь 1997 рік ми витратили на те,  що переконували суспільство,  переконували Верховну Раду,  що необхідно   прийняти   бюджет,   бо   без   бюджету  погано.  Але, виявляється,  ніхто цілий рік не працював над новим  бюджетом.  Ми працювали над старими показниками,  які не дають нам жодного шансу зробити хоч якийсь крок уперед. А тепер ми знову будемо наполягати на  тому,  що  треба  його приймати,  той проект,  який є,  бо без бюджету не можна.

 

     Мені хотілося б побачити хоч одну програму,  де було б  чітко видно,  як  ми будемо наповнювати цей бюджет,  коли наші податкові механізми такі недосконалі.  Що вони недосконалі,  ми знали давно, тому  ще в грудні 1996 року говорили,  що треба приймати бюджет на новій податковій основі.  Але замість нової податкової  основи  ми знову маємо ті податки, які гублять нашу економіку.

 

     У Кривбасі,  який я представляю,  склалося жахливе становище. На виконання тих гарних програм,  які було прийнято,  а  Президент дав вказівку їх виконати, до цього дня нічого ще не зроблено. Тому Кривбас і опинився в жахливому становищі. Це тільки один приклад.

 

     Місцеві бюджети внаслідок прийняття такого Державного бюджету втратять  до  30  відсотків  своїх  доходів,  хоча  всі  соціальні програми перекладено саме на  місцеві  бюджети.  За  рахунок  чого виконувати   соціальні  програми?  За  рахунок  чого  існуватимуть системи  освіти  й  охорони  здоров'я,  яка  практично  вже  стала платною.

 

     Я не тільки критикую,  у нас є конкретні програми.  Я згоден, що є галузі, які вже завтра можуть дати надходження до бюджету. Це насамперед  гірничометалургійний  комплекс,  який сьогодні дає нам капітали, дає валюту, а ми про нього забуваємо.

 

     По-друге, це    наша     земля.     Я     підтримую     наших сільгоспвиробників.  Чому ми зерно віддаємо комусь? Це товар, який дасть  нам  дохід,  дасть  капітал  державі.  Але  ми   не   маємо держзамовлення  і  хочемо  віддати  зерно,  щоб  хтось заробив цей дохід.  А ми знову будемо шукати копійки,  щоб  залатати  дірки  в бюджетній сфері - науці, освіті, охороні здоров'я.

 

     Жахлива ситуація в освіті,  де не виплачують заробітну плату. Якщо прийняти цей бюджет, то з цієї ситуації не вийти.

 

     Тепер про так звані дрібниці.  На превеликий жаль, кошти, які могли б надійти до нашого бідного бюджету,  валяються,  як кажуть, під  ногами.  А  в  уряду,  мабуть,  немає  часу  зайнятися   цими питаннями.  Приклади?  Близько  600  цистерн  із паливом стоять на кордоні через недолугий механізм  митного  контролю  й  оформлення вантажів.  Хіба про це ніхто не знає? Хіба ніхто не знає, що через стрибок цін,  який  відбувся,  хтось  заробив  гроші,  а  сільські виробники  не  мають  палива,  щоб  зорати  більш  як 10 мільйонів гектарів  землі?  Не  мають   палива   Північний   і   Центральний гірничо-збагачувальні комбінати, зокрема дизельного, через що вони можуть зупинитися.  Там надзвичайно складна ситуація.  А  ми  ніяк механізму  не  можемо  відпрацювати,  щоб  можна  було вирішити ці питання.

 

     Не вирішене питання  з  трастами,  не  вирішене  питання  про відшкодування не тільки заощаджень, а й коштів, які наші громадяни вкладали в страхові фонди.

 

     Тому я,  зважаючи на все це, повністю погодився з висновками, до  яких прийшов комітет:  необхідно дуже ретельно попрацювати над цим проектом бюджету.  А  латати  латанину,  яка  вже  взагалі  не підлягає ніякому ремонту,  - це невдячна справа. Уряд повинен мати чітку програму,  розробити конкретні  заходи  з  метою  наповнення бюджету.   Така   програма   є,   вона  підготовлена  міжгалузевою аналітико-консультативною  радою.  Її  треба  брати   і   починати виконувати.

 

     У такому вигляді проект бюджету приймати неможливо.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово   має   Яценко   Володимир  Михайлович,  голова Комітету з питань Чорнобильської катастрофи.  За  ним  виступатиме депутат Шибко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської   катастрофи   (Коростенський    виборчий    округ, Житомирська область).  Дякую.  Шановні колеги!  Наш комітет ще раз ретельно розглянув порівняльні таблиці,  які було роздано народним депутатам, і зробив такий висновок.

 

     Із 12  пропозицій комітету підтримано лише одну.  У зв'язку з цим  виникає  логічне   запитання:   за   що   голосувати   членам чорнобильського  комітету?  За фразу "доручити уряду..."?  Мабуть, цього надто мало.

 

     Тепер щодо  окремих  статей.  Можливо,  я   буду   в   чомусь повторюватись,   але  ще  раз  підкреслюю,  що  бюджетний  комітет практично не врахував наших пропозицій.

 

     Скажімо, поправка 36  (це  в  другій  порівняльній  таблиці). Ідеться  про  те,  що  заходи,  пов'язані  з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи,  викладені в  структурній  і  бюджетній класифікації докладніше, ніж у проекті Закону про Державний бюджет на 1998 рік.  Тут введено два нових  рядки,  а  саме:  витрати  на соціальне  страхування і компенсація Пенсійному фонду.  Але ж крім цього,  у видатках,  пов'язаних із соціальним  захистом  населення більше  20  статей.  Якщо  виходити  з  такої  логіки дій Кабінету Міністрів і нашого профільного комітету, то, очевидно, слід було б продовжити  це  по всіх 20 статтях.  Тоді це відповідатиме чинному законодавству  і  буде  цілком  логічним.  Тому  наш  комітет   не підтримує  позицію  бюджетного комітету.  До того ж із Володимиром Семеновичем ми сьогодні  мали  розмову  і  зійшлися  на  тому,  що пропозиція   нашого   комітету   повинна   бути  не  відхилена,  а підтримана. Це перше.

 

     Друге стосується  блоку  питань,  пов'язаних   із   закриттям Чорнобильської  атомної  станції.  Дійшло до того,  що всі в уряді почали займатися цією проблемою.  Ну,  як  кажуть,  допекло.  Але, Валерію  Павловичу,  при  всій  повазі  до  вас  і  до  Олександра Олександровича,  рішення  спрямувати  20   мільйонів   гривень   з Чорнобильського  фонду  на  утримання  станції є незаконним,  воно суперечить  чинним  законам,  в  яких   ідеться   про   формування Чорнобильського фонду. Але забрали. Ну, добре.

 

     Я запитую  в  черговий  раз:  де  механізм  відшкодування цих коштів протягом першого кварталу 1998 року?  Ми домовилися,  що ці кошти  буде  відшкодовано  найближчим часом починаючи з наступного року.  Тому  обов'язковою  умовою  підтримки  проекту  бюджету   є повернення цих коштів, і механізм повинен бути закладений у Законі про Державний бюджет на 1998 рік.

 

     Наступне питання,   пов'язане   з   Чорнобильською    атомною станцією.  64  мільйони  гривень  має  бути витрачено на утримання першого і другого енергоблоків.  Так,  підтримали і включили. Але, знову ж таки, не в проект Закону про Державний бюджет.

 

     Ми навчені  сумним досвідом поточного року,  коли 64 мільйони гривень були включені в додаток до Державного бюджету,  але  потім зникли,  оскільки не були проголосовані при прийнятті закону. І ми змушені були повертатися до питання,  де взяти  кошти,  і  змушені були брати їх з Чорнобильського фонду, причому брати незаконно.

 

     Тому категорична  позиція  комітету  така.  Має  бути  окрема стаття у Законі про Державний бюджет,  якою передбачалися б оці 64 мільйони.

 

     До речі,   я   знаю,   що   в  надрах  Кабінету  Міністрів  і Міністерства  енергетики  народжується  ще  один  варіант  закону, відповідно до якого розпорядником коштів буде, крім Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і  захисту  населення  від  наслідків Чорнобильської   катастрофи,   ще  й  Міненерго.  Ну,  як  кажуть, приїхали!  Хто  наробив  біди,  той  і  буде  розпоряджатися  цими коштами.   Проти   цього   ми  категорично  заперечуємо.  Є  єдине міністерство,  яке згідно із законом розпоряджається цими коштами. А  куди  їх  витрачати  -  давайте  сідати  за  стіл переговорів і домовлятися, куди насамперед направляти ці кошти.

 

     Далі. Не   підтримано   наших   пропозицій   про   завершення будівництва Центру трансплантації кісткового мозку.Такі центри вже збудовано в Білорусі та Росії.  А в Україні,  на жаль, немає, ніяк не  можемо  знайти  кошти  на  придбання імпортного обладнання для цього центру.  Завершимо  будівництво  за  рахунок  чорнобильських коштів, а ось за що придбати обладнання - давайте подумаємо.

 

     Хотів би  порушити  надто  гостре  питання про виплату пенсій військовим пенсіонерам.  Це питання  настільки  загострилося,  що, здається мені,  створюється небезпека для національної безпеки. По всіх містах,  де багато пенсіонерів,  проходять страйки,  мітинги, лунають погрози вдатися до актів громадянської непокори. А питання не  вирішується.  Виконавча   влада   доручила   вирішувати   його громадській організації. Пенсіонери з цим не погоджуються.

 

     Я категорично  наполягаю,  щоб найближчим часом ми ці питання відпрацювали.  Після того як ми одержимо відповіді на ці питання і вони  будуть підтримані,  ми зможемо проголосувати "за".  В іншому випадку - ні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шибко Віталій Якович від Комітету з питань  науки  та народної освіти. Будь ласка.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Самарський  виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Шановні колеги,  дехто з нас сьогодні має можливість розмірковувати:  якщо в бюджет включимо ті чи  інші положення,  то будемо розвивати ту чи іншу галузь.  На жаль, ми не можемо так розмірковувати,  бо якщо поставимо питання про розвиток освіти й науки, то будемо сприйматися не зовсім нормально в нашому суспільстві.

 

     Але що  пропонується  в   проекті   бюджету?   Цим   проектом порушується  Конституція,  не  кажучи вже про Закон про освіту або про  Закон  про  бюджетну  систему.  За  моїми  підрахунками,  тут порушено  десь 10 статей Конституції.  Неможливо на ті кошти,  які закладено  в  проекті  бюджету,  забезпечити  всебічний   розвиток української  мови,  розвивати  особистість.  Ми  не маємо права на поширення письмової інформації.  Ми не маємо права на працю,  тому що страйкують наші вчителі, і якщо затвердити сьогодні цей бюджет, то треба їх звільнити.  Ми не маємо права на  житло,  тому  що  не виділяються  кошти  на будівництво житла для освітян.  Ми не маємо права й на освіту (це стаття 53 нашої Конституції).  Ми  не  маємо можливості розвивати науку.

 

     Сьогодні, після обговорення в бюджетному комітеті,  на освіту начебто виділяють якісь гроші - 600 мільйонів гривень.  Але всі ці гроші   даються   за  рахунок  місцевих  бюджетів.  Тим  часом  на сьогоднішній день ми маємо  заборгованість  тільки  по  заробітній платі  у  розмірі  305  мільйонів.  А її треба сплатити з місцевих бюджетів.  Ми маємо цю заборгованість навіть  у  такій  промислово розвинутій області, як Донецька (близько 30 мільйонів). Отже, якщо ми будемо знову перекладати все на місцеві бюджети,  то не  тільки не  буде виплачено зарплату,  а й не можна буде виконувати взагалі якісь просвітянські функції.

 

     Але кожного  разу  нам  у  цьому  сесійному  залі  підсовують проекти законів,  які утискають місцеві бюджети,  а податки дедалі більше стягуються до центру.

 

     У зв'язку з цим хочу повернутися до такого питання. Якщо ми і далі  будемо  так напрацьовувати наші закони про державний бюджет, то можемо ставити  питання  про  необхідність  оплати  всім  нашим освітянам заробітної плати тільки з державного бюджету.

 

     Якщо ж   говорити   про  пропозиції,  що  були  подані  нашим комітетом до бюджетного комітету,  то з них врахована тільки  одна стосовно   науки  і  одна  -  стосовно  освіти.  Це  дає  підстави констатувати,  що  сьогодні  на   освіту   практично   нічого   не виділяється.  Але  ж  ми колись передбачали,  що на науку сьогодні слід виділяти не менше 1,1 відсотка від обсягу ВВП. І це не тільки наша  думка,  а  й думка Президента,  який на підставі розрахунків видав  відповідне  розпорядження.  На  жаль,  у  проекті   це   не враховується.

 

     Я хотів би також повернутися до наших розрахунків про те,  що наша потреба в коштах становить 6 мільярдів гривень,  з  яких  2,2 мільярда  гривень  повинні бути виділені з державного бюджету.  Це мінімум.  Але це не  враховано,  що  є  порушенням  законодавства, порушенням Конституції, а особливо - Закону про освіту.

 

     Якщо ми   сьогодні  не  проявимо  політичної  волі,  якщо  ми приймемо такий бюджет,  то тоді порушиться не  тільки  закон,  але порушиться і вся освіта, котра нам конче потрібна.

 

     Сьогодні ми   прийняття   бюджету   пов'язуємо  з  майбутніми виборами.  Тоді кожен з нас повинен поміркувати,  а хто  ж  прийде голосувати? Звичайно ж, не прийдуть голосувати ті, які страйкують, не прийдуть ті, кого звільнено з роботи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Косів Михайло  Васильович,  за  ним депутат Яковенко.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).   Шановні  колеги  народні  депутати!  Насамперед  треба відзначити те,  що Комітет з питань бюджету провів ретельну роботу по  підготовці  на  нинішнє  слухання проекту Закону про Державний бюджет.  Ми з вами одержали  дві  таблиці.  Я  переглянув  обидві. Особливе,  знаєте,  зворушення викликає таблиця,  в якій є перелік відхилених поправок.  Ну,  принаймні знатимеш,  що кілька поправок нашого  комітету  (я  собі  їх  тут  відзначив),  які  стосувалися поліпшення фінансування галузі культури, враховані не будуть. Вони відхилені тому,  що зараз перерахування можуть бути тільки в межах загальної суми бюджету. Ну, і на тому, так би мовити, спасибі.

 

     Але я хотів би  особливо  звернути  увагу  на  ті  пропозиції Комітету  з  питань  культури  і  духовності,  які  або  враховані частково,  або після яких значиться:  "Уряду розглянути та  внести пропозиції". Серед них особливо хотів би відзначити пропозиції про те,  щоб  передбачити  окремими  рядками  фінансування   визначних пам'яток  культури і архітектури - Одеського театру опери і балету та Львівського академічного театру імені Марії  Заньковецької,  що потребують негайного виконання реставраційних робіт.

 

     У Державному бюджеті треба також передбачити виділення коштів на завершення будівництва Інституту театрального  мистецтва  імені Карпенка-Карого,  виробничого  комплексу  Київського  драматичного театру імені Івана Франка.

 

     Я особливо наголошую на цьому,  як і на тому, щоб передбачити видатки  на  фінансування  закладів культури місцевого рівня через державний консолідований бюджет. Усе має бути записано дуже чітко, бо,   як   правило,  саме  на  галузі  культури  органи  місцевого самоврядування економлять свої бюджетні кошти.

 

     У кінці  проекту   Державного   бюджету   подається   перелік державних  програм  фінансування  різних  галузей,  у тому числі й галузі культури.  Але  із  цього  переліку  чомусь  зовсім  випала державна  програма,  прийнята  Кабінетом  Міністрів 8 вересня 1997 року, "Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови".

 

     Подібні програми  є  в бюджетах інших держав,  зокрема Росії, Франції,  Англії, і їх фінансування передбачається окремим рядком. Думаю, що не передбачати таку програму в нашому бюджеті тоді, коли українська мова і українська культура потребують особливої опіки і особливого захисту, не слід.

 

     І останнє.  У  проекті  пропонується  виділити  200 мільйонів гривень на погашення  заборгованості  перед  вкладниками  Ощадного банку.  Я пропонував би поділити цю суму на частини: 84,3 мільярда гривень - це та сума, яка була перерахована центральним правлінням Ощадного  банку  в  Москву.  Зараз треба вести переговори з Росією щодо повернення цієї суми; друга частина - 47,7 мільярда гривень - це  сума  втрат  від інфляції,  і її,  без сумніву,  треба негайно повертати нашим людям реальними проіндексованими грішми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Яковенко Олександр  Миколайович,  голова  Комітету  з питань молоді, за ним виступатиме депутат Білоус.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань молоді,  спорту і  туризму  (Єнакіївський  виборчий  округ, Донецька   область).   Уважаемые   народные   депутаты!  Уважаемые избиратели!  Каждый  раз,  когда  мы  обсуждаем  проект   бюджета, невольно задаешь себе вопрос:  почему сидящие в ложе правительства очень умные и грамотные  люди,  с  одной  стороны,  и  в  общем-то неглупые,  опытные  люди,  сидящие в зале,  не могут разработать и принять  в  Верховном  Совете  системный  экономический  документ, который бы действительно выполнял свои основные функции?

 

     Народные депутаты  выступали  здесь  очень много и правильно, каждый болел за ситуацию и высказывал правильную точку зрения.  Но когда  задаешь  себе вопрос,  почему мы не создаем такой документ, почему заранее  уходим  от  анализа  причинноследственных  связей, которые  приводят  к  такому  результату,  то получаешь в общем-то очень простой ответ.

 

     Во-первых, что  бы  мы  с  вами  ни  говорили,  но  все   еще справедлива  и  сегодня  аксиома,  что бесклассовых,  внеклассовых обществ нет.  И это факт.  И если раньше нас пытались обвинять  за коммунистическое  прошлое,  за  то,  что классовый подход порождал диктатуру пролетариата,  то сегодня мы воочию наблюдаем  диктатуру буржуазии.  И это тоже факт.  Сегодня 0,3 процента населения имеет годовую прибыль,  равную нашим двум бюджетам.  И невольно  задаешь себе   такой   вопрос:   кем   диктуется   сегодняшняя   политика, направленная  на  уничтожение  экономики?  С  ответом,   наверное, согласятся  все  сидящие в этом зале:  она диктуется Международным валютным фондом.

 

     А кто сказал,  что сегодня дефицит бюджета  должен  быть  5-7 процентов?  История,  практика  показывают,  что  в  самый сложный период выхода из кризиса Соединенных Штатов Америки  он  составлял 33-35 процентов.

 

     Сегодня нас   убеждают,  что  мы  должны  ориентироваться  на кредиты  Международного  валютного  фонда.  Это   тупик!   Почему, допустим,  говоря  сегодня  о  теневом  капитале,  мы  не пытаемся вывести  его  из  тени,  чтобы  он  работал  на  государство,   на социальную  сферу?  И  абсолютно  прав  товарищ Мармазов,  который сказал,  выступая от фракции,  что 190 миллиардов гривень  сегодня прячется  в  тени,  а мы совсем не ищем путей,  как заставить этот капитал работать на государство.

 

     Фракция коммунистов предлагала  несколько  вариантов  решения проблемы,   многие   из   этих   предложений  уже  вносились  нами неоднократно. Одно из них - установление государственной монополии на хлеб, сахар, спиртные напитки и табак. Почему мы этот вопрос не ставим  сейчас?  Элементарный  анализ  показывает,   как   говорит Александр  Николаевич  Ткаченко,  что  это увеличит доходную часть бюджета на 10 миллиардов гривень.  А он как человек опытный знает, что говорит.

 

     Сегодня нас   убеждают,  что  единственное  наше  спасение  - инвестиции.  Но кто реально может  нам  дать  инвестиции  сегодня? Заграница.   Но   это  грозит  установлением  монополии  западного капитала  и  потерей   национальной   независимости.   Мы   должны легализовать наворованный капитал,  который находится в тени, хотя бы на 40-60 процентов.

 

     Совсем недавно мы с вами говорили о банках,  о том, кому дать право  распределения бюджетных средств.  Эти средства распределяли 17 коммерческих банков, но никто же не спросил: а где же доходы от работы    с    государственными   деньгами,   с   государственными средствами?!  А ведь это тоже источник  пополнения  бюджета.  Или, допустим,  где  деньги  от  возврата валютных ценностей?  По этому вопросу уже три года работает комиссия,  возглавляемая  Дурдинцом. Где эти средства?

 

     Нам предлагается  сократить  расходную часть.  Наоборот,  мне кажется,  мы должны увеличить  расходную  часть.  Более  того,  мы должны заставить правительство четко нам сказать,  где можно взять для этого средства.  Хотя бы учесть  те  источники,  о  которых  я сказал.  А  мы  со  своей  стороны  должны  обеспечить  подготовку законодательной базы.

 

     Мы много говорим о поддержке отечественного производителя. Но давайте  ответим  на вопрос,  кто сегодня им является?  Ведь всего лишь 7-8 процентов акций принадлежит трудовым  коллективам.  Когда говорят,  что  им принадлежит 70-80 процентов акций,  то это имеет место только в малом бизнесе (аптеки, всевозможные мелкие ларьки). Если это производитель,  то тогда, извините, я ничего не понимаю в экономике.

 

     Далее. Результаты  приватизации   мы   уже   видим.   Сегодня рентабельными остаются фактически государственные предприятия.  Но уничтожается  кадровый  потенциал  -   профессионально-технические училища,   техникумы.   Уничтожается   целенаправленно.  Например, сегодня (думаю,  такие примеры есть в каждом  городе)  в  Енакиево практически  умирают  профтехучилище N 44,  горно-металлургический техникум,  которые ковали кадры  для  нашей  отрасли,  для  нашего региона.  Преподаватели  не  получают  заработную плату,  падают в обмороки, ученики не могут одеться и так далее. А ведь наш комитет предлагал внести изменения к Закону о занятости.  Их принятие дало бы возможность отвлечь с базара половину  из  40  процентов  нашей безработной  молодежи  и  привлечь их к реальному производству.  И таких примеров можно приводить много.

 

     Мы говорим   здесь   о    проблемах    топливоэнергетического комплекса,  в  частности об угольной отрасли.  А ведь там работает практически одна  молодежь.  Сегодня,  благодаря  усилиям  фракции социалистов, и прежде всего донецкой депутации, удалось в какой-то степени стабилизировать ситуацию в регионе. Если средства, которые мы  сегодня  предлагаем,  хоть  в какой-то степени будут вложены в угольную отрасль, будут какие-то положительные изменения.

 

     И буквально реплику в заключение. Здесь некоторые мои коллеги задавали   вопрос:   куда  мы  с  вами  идем?  Если  мы  пойдем  в коммунистическое  прошлое  (заканчиваю!),   которое   обеспечивало зарплату  в  100 рублей ,  а основные социальные затраты покрывало государство,  - это один выход.  Но можно пойти по пути  Германии, где  сегодня  дотация государства на собак равна 83,7 гривни.  Вот давайте определим, куда мы пойдем: в коммунистическое прошлое или, извините меня, в собачью жизнь!

 

     ГОЛОВА. Вячеслав  Олександрович  Білоус  виступає  від  групи "Реформи". Будь ласка. За ним депутат Сторіжко.

 

     БІЛОУС В.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ,  Полтавська область). Спілка офіцерів України. Група "Реформи".

 

     Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  члени   уряду! Шановні  колеги!  Аналізуючи  проект  бюджету,  депутатська  група "Реформи" дійшла висновку,  що запропонований  проект  бюджету  не відповідає  статті  143  Конституції  України  (пункт  25 статті 6 проекту),  а  також  законам  України  про  податок  на   прибуток підприємств,   про   патентування   деяких  видів  підприємницької діяльності,  про  джерела   фінансування   дорожнього   транспорту України,  про  систему оподаткування,  Закону України про бюджетну систему   України,   а   також   Закону   України   про    місцеве самоврядування,  оскільки  з  доходів  місцевих  бюджетів вилучено прибутковий податок з громадян,  податок на прибуток  підприємств, плату  за  торговий  патент,  збір на будівництво,  реконструкцію, ремонт  і  утримання  автомобільних  шляхів,  а   території,   які постраждали від забруднення навколишнього середовища, залишені без коштів на усунення його наслідків.

 

     До речі, наша депутатська група зібрала 47 підписів    народних    депутатів   і   подала   звернення   до Конституційного  Суду  про  те,  щоб  Конституційний  Суд  вирішив питання,  як  нам  закріпити кошти за бюджетами відповідного рівня (село,  селище,  місто, область, республіка), щоб не було того, що зараз відбувається в порушення статті 143 Конституції.

 

     Далі. У  проекті  бюджету  запропоновано  зменшити видатки на соціальну сферу,  освіту,  охорону здоров'я,  культуру, мистецтво, соціальний захист та соціальне забезпечення населення,  транспорт, шляхове господарство,  національну оборону, Прикордонні війська (в тому  числі  й  на будівництво житла для військовослужбовців),  на утримання  судової  влади.  При  цьому  збільшуються  видатки   на утримання апарату державного управління, в тому числі й податкових органів на 178 відсотків.

 

     Капітальні вкладення,  не пов'язані з  вирішенням  соціальних програм,  пропонується  збільшити на 382 відсотки.  Резервний фонд Кабінету Міністрів України також запропоновано збільшити.

 

     Ми дійшли  висновку,   що   збільшення   обсягу   капітальних вкладень,  не  пов'язаних  із вирішенням соціальних проблем,  - це видатки  на  бізнесову  діяльність  уряду,  тому  ми   не   можемо погодитися  на  те,  щоб  це було в бюджеті.  А про резервний фонд Кабінету Міністрів слід сказати окремо.

 

     Справа в тому,  що Міністерство економіки подало нам дані про те,  як  витрачався  резервний  фонд  Кабінету  Міністрів за вісім місяців 1997 року. Ви знаєте, що відповідно до постанови Верховної Ради,  якою  затверджено  Положення  про  резервний фонд,  Кабінет Міністрів зобов'язаний щомісяця подавати  Верховній  Раді  України докладні  письмові  звіти  про видатки з резервного фонду.  Але на сьогодні,  за інформацією бюджетного комітету,  жодного письмового звіту ще не подано.

 

     Усі мають  цю  довідку  про  видатки з резервного фонду...  Я звертався з цього приводу до Генерального прокурора  України,  але він чомусь відповів,  що ці дані треба перевіряти в областях.  Ні, не в областях їх треба  перевіряти,  а  тут,  у  центрі!  Тому  що витрачається  цей  фонд  якраз  у Кабінеті Міністрів...  Саме тому депутатська група "Реформи" і не  може  підтримати  запропонований проект Державного бюджету на 1998 рік.

 

     Далі. На  наш погляд,  щоб збільшити сьогодні доходи бюджету, треба підняти виробничу сферу.  Вона ж характеризується  відсталою технологією, низькою дисципліною, некваліфікованістю керівників, і якщо не вирішити ці питання,  ми не зможемо підняти виробництво. У сьогоднішній  ситуації  (це  вже мої власні думки) я підтримую тих промовців,  які пропонували,  щоб уряд вніс на  розгляд  Верховної Ради  проект  програми  про надзвичайний економічний стан,  бо іще дватри роки такого керівництва,  і ми  справді  втратимо  елементи державності, які мали на початку 90-х років.

 

     Пропоную, Олександре Олександровичу,  дати доручення Кабінету Міністрів розробити проект цієї програми і подати на  затвердження Верховної Ради України,  бо кошти в державі є,  влада є, але немає двох складових - розуму і совісті!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  Володимир   Юхимович   Сторіжко,   голова Комітету з питань науки.

 

     СТОРІЖКО В.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань науки та  народної  освіти  (Шосткинський  виборчий  округ, Сумська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні Валерію Павловичу та члени уряду!  Сьогодні  завершились  загальні збори  Національної  академії  наук  України.  Вчені  Національної академії наук одноголосно прийняли  звернення,  яке  я  маю  честь оголосити з цієї високої трибуни.

 

     "Звернення загальних   зборів   Національної   академії  наук України до Верховної Ради України.  Високоповажні народні депутати України!   Вчені  Національної  академії  наук  -  вищої  наукової установи України - глибоко стурбовані тим,  що  стан  забезпечення української  науки  з  року  в  рік  погіршується.  Незважаючи  на прийняте Верховною Радою України 1 липня  1994  року  рішення  про щорічне спрямування на фінансування науки не менше як 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту,  всі наступні  роки  бюджет  науки затверджувався  в обсягах менших від половини згаданого рівня,  до того ж  цей  бюджет  ніколи  не  виконувався.  Результатом  такого фінансового забезпечення вітчизняної науки є багатомільйонні борги з виплати заробітної плати та з розрахунків за комунальні послуги, руйнація унікальної лабораторної та дослідно-виробничої бази, і що найстрашніше  -  втрата  престижу  наукової  праці  серед  здібної молоді.

 

     На наступний 1998 рік фінансування науки з державного бюджету знову планується фактично таким же як  і  в  попередні  три  роки. Турбуючись за майбутнє України,  ми просимо Верховну Раду проявити державну мудрість і встановити в Державому бюджеті України на 1998 рік  видатки  на  науку  в  обсязі  не  меншому  хоч би 1 відсотка валового внутрішнього  продукту  з  віднесенням  цих  видатків  до захищених статей бюджету".

 

     Як бачимо, ми ще маємо деякий кредит довіри у вчених і тому я закликаю  вас  зважити   на   це   звернення.   Прийняття   такого фінансування   науки   дасть   змогу   профінансувати   не  тільки Національну  академію  в  обсязі  282  мільйони   гривень   (тобто забезпечити  повноцінний науковий процес),  але й науково-дослідні роботи в галузі національної оборони і безпеки на рівні як мінімум 191  мільйон  гривень,  як  це  передбачено  в  проекті  Державної програми розвитку озброєнь і військової техніки.

 

     Шановні колеги!  Я підтримую  позицію,  яку  висловив  Голова Верховної  Ради.  Вона  полягає  в тому,  що нам треба обов'язково прийняти бюджет 1998 року  в  цьому  році.  Тому  я  закликаю  вас підтримати  пропозицію бюджетного комітету прийняти проект бюджету в  першому  читанні,  а  всі  зауваження  комітетів  і   депутатів врахувати при подальшій роботі над проектом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!  В  обговоренні  вже  виступили 25 голів комітетів та керівників фракцій і груп.

 

     Є пропозиція  надати   можливість   представникові   Кабінету Міністрів  протягом  десяти  хвилин висловити свої міркування щодо цього проекту й дати відповіді на ті  запитання,  котрі  вже  були поставлені,  а  потім для підведення підсумків обговорення проекту надати  слово  Голові  Верховної  Ради  (я  вважаю  це   і   своїм обов'язком) і на тому припинити обговорення.

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 226. Прийнято. Спасибі.

 

     Слово має Мітюков Ігор Олександрович, міністр фінансів.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів України.  Спасибі.  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Труднощі  з виконанням   бюджету   поточного  року,  безперечно,  вплинули  на формування проекту бюджету на 1998 рік.  Уряд, як і Верховну Раду, не задовольняють обсяги запланованих асигнувань на вирішення вкрай необхідних   завдань.    Зокрема,    це    стосується    погашення заборгованості,   фінансування   соціальних   програм,   підтримки вітчизняного товаровиробника.

 

     Але можливості вирішення цих проблем сьогодні надто обмежені. Єдиним  реальним шляхом збільшення державних видатків є розширення дохідної бази бюджету. Скорочувати видатки вже практично не можна. Усе  обраховано,  виходячи  з  мінімальних потреб та з урахуванням необхідності здійснення жорсткої економії витрат.

 

     Пропозиції Комітету з питань бюджету щодо  додаткових  джерел доходів   є   цікавими,   і  ми  працюватимемо  над  ними.  Завтра відбудеться  засідання  Кабінету  Міністрів,  де  кожне   галузеве міністерство  отримає  додаткові завдання щодо збільшення дохідної частини бюджету для того,  щоб  можна  було  одержати  заплановані показники і врахувати ті зауваження, які сьогодні висловлювалися в залі.  Уряд і Міністерство фінансів працюють у цьому  напрямі.  За результатами аналізу виконання бюджету за десять місяців поточного року та застосування Закону про податок  на  прибуток  підприємств уточнюються  розрахунки  щодо обсягу надходжень від цього податку. Передбачається отримати додатково приблизно 650 мільйонів гривень. Уточнюється і обсяг надходжень від плати за землю.  Це також дасть змогу збільшити дохідну частину бюджету на 65 мільйонів гривень.

 

     Додаткові пропозиції,  про  які  говорив   голова   Державної податкової  адміністрації,  народний депутат Азаров,  також будуть враховані,  вони будуть спрямовані на збільшення дохідної частини. Я  хотів  би  трохи  зупинитися  на  тому  питанні,  яке  сьогодні порушувалось і яке турбує нас  усіх,  -  на  питанні  міжбюджетних стосунків.

 

     Це факт,  що  чинне  законодавство не дає сьогодні можливості безпосередньо і повністю застосовувати всі  положення  Конституції щодо  міжбюджетних  відносин.  Але  в проекті бюджету ми приділили досить багато уваги  формуванню  взаємовідносин  між  державним  і місцевими  бюджетами.  Так,  пропонується  повністю  закріпити  за місцевими  бюджетами  більшість  податків,   зокрема   прибутковий податок  з  громадян,  податок  на прибуток підприємств,  плату за землю,  ряд інших досі загальнодержавних податків. Я вважаю, що ми під час доопрацювання цього бюджету можемо вдосконалити і механізм розподілу  та  закріплення  конкретних   податків   за   місцевими бюджетами.  Але  детально  цей  процес має бути описаний в проекті бюджету,  який  зараз  опрацьовується  нами  спільно  з  народними депутатами.

 

     Сьогоднішній розгляд проекту Державного бюджету засвідчив, що нам є ще над чим працювати в плані вишукування  додаткових  джерел позабюджетних доходів.

 

     Уряд уважно розглянув усі зауваження й пропозиції,  більшість їх будуть вами схвалені.  Але при цьому  хотів  би  зауважити,  що будьяке  збільшення  видатків  має  бути  підтверджене  прийняттям відповідних рішень або Верховної Ради,  або уряду,  щоб можна було реально отримати ці доходи і мати реальний бюджет. На думку уряду, зараз  уперше,  як  це  відзначали  у  своїх  виступах  і  народні депутати,  є  реальна  можливість  прийняття Державного бюджету на 1998 рік ще в поточному році.

 

     Хочу сказати,  що проект бюджету  на  1998  рік  Міністерство фінансів  зробило  реальним  і  відкритим  для  обговорення  як  у парламенті,  так і серед  широких  верств  населення.  Ми  повинні враховувати,  що  через  зведений  бюджет перерозподіляється майже третина валового внутрішнього продукту.  А це значить,  що  бюджет повинен  відіграти  свою спрямовуючу роль,  сприяти пропорційності відтворювальних  процесів  у  нашій  економіці,  він   нам   конче потрібен,  і  ми  сподіваємося  на вашу підтримку й розуміння цієї позиції.

 

     Щодо змісту проекту бюджету,  то  я  ще  раз  підкреслюю:  ми готові  до  подальшого  його вдосконалення.  Повірте,  що приймати нереальний бюджет,  як це було раніше,  немає ніякого сенсу ні для уряду,  ні для парламенту,  ні для наших громадян.  Хочу від імені уряду просити вас прийняти рішення про прийняття бюджету в першому читанні.  Ми  в уряді разом з бюджетним комітетом,  разом з іншими комітетами у скорочений термін можемо  опрацювати  ті  пропозиції, які  сьогодні  були  внесені в залі,  які стосуються збільшення як дохідної частини бюджету,  так і його видаткової частини щодо  тих пріоритетних  напрямів,  про які сьогодні йшла мова,  для того щоб підготувати проект до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Шановні депутати,  шановні  члени  Кабінету  Міністрів,  інші учасники засідання!  Сьогодні ми розглядаємо надзвичайно важливий, головний на  нинішньому  етапі  законотворчої  роботи  документ  - проект Закону про Державний бюджет України на наступний рік.

 

     Аналіз і  враження  від дискусії,  яка відбулася сьогодні під час його обговорення,  свідчать про те, що депутати Верховної Ради предметно  володіють  цим  питанням,  їхні  зауваження  конкретні, точні, і Кабінету Міністрів не можна їх не враховувати.

 

     Водночас багато  промовців  звернули   увагу   на   те,   що, незважаючи  на  відповідність нинішнього проекту бюджету за формою Бюджетній резолюції і Закону про  бюджетну  систему,  в  ньому  ще надзвичайно  багато  відхилень  від  їх  вимог,  і при остаточному розгляді документа обов'язково треба привести його у відповідність із Законом про бюджетну систему і Бюджетною резолюцією.

 

     Поданий урядом  проект закону,  крім вирішення суто бюджетних питань (визначення сум доходів та видатків,  їх  спрямування),  на порушення   пункту  4  Бюджетної  резолюції  передбачає  створення власного законодавчого поля,  відмінного від чинного законодавчого поля  України.  У  цьому полі в рамках закону про державний бюджет терміном усього на  один  рік  передбачено  законодавчо  особливим чином  урегулювати  цілий  ряд важливих питань.  Я назву тільки ці питання  (щоб  ви  зважили  на  те,  що  не  можна  одним  законом перекреслити  всі інші закони,  які таким чином зачеплені проектом бюджету), а саме:

 

     встановлення обсягу випуску облігацій  внутрішньої  державної позики  і  сум,  які  мають  бути спрямовані на виплату доходів за облігаціями 1997-1998 років випуску. Це не норма бюджету, це могло б стати нормою окремого закону, якщо в тому є потреба;

 

     встановлення розміру    рентної    плати    нафтогазодобувним підприємствам і пільг деяким з них (стаття 13);

 

     визначення порядку   використання   коштів   Фонду   розвитку паливно-енергетичного   комплексу   (стаття  14).  Це  регулюється окремим законом,  а бюджетом регулюється сама процедура і  порядок використання таких коштів;

 

     встановлення ставок   державного   мита  за  нотаріальні  дії (стаття 15);

 

     визначення порядку надходження плати за землю  (саме  порядку надходження,  а не розмірів),  ми тут цифри повинні виписувати і в дохідній, і у витратній частині;

 

     визначення порядку здійснення авансових платежів Національним банком України (стаття 18);

 

     визначення порядку використання валютних коштів Міністерством закордонних справ України (стаття 20);

 

     встановлення порядку фінансування дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном (стаття 21);

 

     встановлення особливого  порядку повернення бюджетних позичок (стаття 22);

 

     визначення особливого порядку фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи (стаття 23). Все це виписано в законі, яким і треба керуватися;

 

     внесення змін і доповнень до Закону про статус  і  соціальний захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок  Чорнобильської катастрофи;

 

     рекомендації місцевим органам  виконавчої  влади  та  органам місцевого  самоврядування  щодо спрямування коштів,  одержаних від перевищення доходів відповідних місцевих бюджетів (стаття  25).  Є закони  про  місцеве  самоврядування,  про податкову систему і так далі;

 

     встановлення особливого порядку повернення раніше наданих  із державного  бюджету  позичок,  які  виникли  внаслідок  здійснення платежів з державного  бюджету  по  гарантіях,  виданих  Кабінетом Міністрів України (стаття 26);

 

     визначення порядку   здійснення   відрахувань  та  зборів  на будівництво,  реконструкцію,  ремонт  та  утримання  автомобільних доріг (стаття 27).

 

     Наявність згаданих   статей  є  прямим  порушенням  пункту  4 Постанови Верховної Ради від 3 липня 1997 року про основні напрями бюджетної  політики  на  1998  рік  (Бюджетна  резолюція),  у якій записано,  що проект Державного  бюджету  на  1998  рік  має  бути сформований виключно на основі чинного законодавства,  а сам закон не повинен встановлювати нового порядку  формування  коштів  і  їх використання.

 

     У цій  ситуації  можна розглянути такі два варіанти.  Перший. Статті 2,  3,  13,  14,  15,  17,  18, 20 та інші згадані статті з тексту  вилучити,  а поставлені в них питання врегулювати окремими законопроектами,  які  терміново  має  подати  Кабінет   Міністрів України.

 

     І другий.   Ці  питання  врегулювати  окремим  законом,  який прийняти разом із Законом про Державний бюджет.

 

     Бюджет повинен бути чітким,  щоб у виконавців бюджету не було варіантів  щодо  того,  яким  чином  і  куди  що спрямовувати.  Це призводить до безгосподарності і колосальних зловживань, про це ми вже  знаємо  з  інформації  Рахункової  палати,  про  що доповідав Валентин Симоненко.

 

     Далі. Проект бюджету не подано,  як  це  визначено  Правилами оформлення проекту Закону про Державний бюджет,  разом із зведеним балансом фінансових ресурсів України на 1998 рік.  Власне,  це і є причиною того,  що в окремих статтях виписується порядок створення і використання відповідних коштів.  Треба,  щоб був точний  баланс фінансових  ресурсів  на  1998  рік.  Тоді  не  буде таких вільних варіацій із важливими  статтями.  А  без  цього  немає  можливості оцінити   рівень  консолідованості  державного  бюджету  з  іншими фінансовими ресурсами держави  й  особливо  ресурсами,  отриманими шляхом   зовнішніх   і   внутрішніх   запозичень,   та   ресурсами позабюджетних фондів.

 

     Причому є Постанова Кабінету Міністрів  України  про  порядок розробки  зведеного  балансу фінансових ресурсів,  вона прийнята в кінці минулого року.  То треба виконувати  цю  постанову  Кабінету Міністрів!  І,  зрозуміло,  тоді б ми мали разом із цим документом такий необхідний баланс. Я вважаю, що ми вправі вимагати від уряду негайно  подати  до  Верховної  Ради  зведений  баланс  фінансових ресурсів України на 1998 рік.  Тоді не буде цих довільностей,  про котрі говорили сьогодні багато депутатів.

 

     Радіослухачі і   телеглядачі  є  свідками  того,  як  складно обговорюється проект бюджету,  і в них виникає запитання:  довкола чого  така  гостра  дискусія?  Чи  є  в  тому потреба?  Наскільки, виявляється, це складний документ для аналізу.

 

     Однак тут нічого складного немає.  Подивіться  лишень  цифри, наведені  у  статті  1,  які  грунтуються  на  законах і змінах до законів,  зокрема податкових,  прийнятих  на  пропозицію  Кабінету Міністрів  Верховною  Радою.  Ми  маємо  дохідну  частину  бюджету приблизно 20 мільярдів гривень і мінімальну витратну  частину  під потреби держави приблизно 25 мільярдів гривень. До речі, у проекті бюджету на 1991  рік  видаткова  частина  становила  98  мільярдів карбованців,  а  долар  тоді  був дешевший від карбованця.  Уявіть тепер,  як ми низько впали. Це, до речі, про щось говорить. Але то

-  історія.  На  сьогодні видаткова частина становить приблизно 25 мільярдів гривень,  дохідна - 20 мільярдів,  дефіцит - приблизно 5 мільярдів. Процент визначено, в параметри ніби вкладаємося.

 

     Як перекрити цей борг?  Є два джерела,  як ми й визначили,  - зовнішні і внутрішні запозичення.  Дивимося,  що пропонує  Кабінет Міністрів:   зовнішніх   запозичень  узяти  приблизно  4  мільярди доларів.  Виникає запитання:  навіщо стільки,  якщо  для  покриття цього дефіциту потрібно приблизно 2,5 мільярда?

 

     А якщо  це  так,  то тоді навіщо проводити операції з цінними паперами і в проекті бюджету виписувати окремо,  скільки випустити облігацій   для  обслуговування  доходів  по  попередніх  позиках, скільки залишиться і таке інше?  Треба записати  чіткі  цифри:  за рахунок  зовнішніх  запозичень  ми погашаємо таку частину дефіциту бюджету,  за рахунок внутрішніх запозичень, і виписати, яким чином вони  будуть  створені,  -  таку частину дефіциту бюджету.  А щодо решти таких операцій,  якщо ви не можете їх проводити без  закону, то  запропонуйте  проект  окремого  закону,  ми приймемо.  Але цей документ має бути поза межами бюджету.

 

     Я, між іншим,  учора мав розмову  з  прем'єр-міністром  Росії Віктором  Степановичем  Чорномирдіним  і намагався пояснити логіку запозичень за такої ситуації.  Я  обіцяв,  що  не  буду  на  нього посилатися,  але  все-таки зішлюся (думаю,  що він вибачить).  Він запитав:  "А зачем?".  Навіщо це робити, коли зрозуміло, відкрито, чітко  мають бути записані цифри в дохідній і видатковій частинах, а  також,  і  це  найскладніша  частина  бюджету,  -  яким   чином забезпечуватиметься покриття дефіциту державного бюджету.

 

     Тому мені  здається,  що стосовно статті 2 проекту Закону про державний бюджет,  де передбачені операції з облігаціями  на  суму майже  11 мільярдів гривень,  ми повинні і себе запитати,  і перед Кабінетом Міністрів поставити це  запитання:  чому  в  Законі  про Державний  бюджет  має  встановлюватись  обсяг  випуску  облігацій внутрішньої державної позики,  коли це  не  є  нормою  Закону  про Державний бюджет?  Чому не вказано,  яка частина коштів, виручених від розміщення цих облігацій, буде спрямована на покриття дефіциту бюджету?  Я  невипадково  говорив про фінансовий баланс...  Чому в першому варіанті проекту  Державного  бюджету  на  1998  рік  було передбачено  випустити  цінних  паперів  на суму 12,4 мільярда,  а буквально  через  місяць  -  на  10,8  мільярда?  Де   розрахунки, обгрунтування?   То,  може,  їх  узагалі  треба  менше  випускати, особливо враховуючи складну ситуацію  на  світовому  ринку  цінних паперів?  Адже чим більше ми випускаємо,  тим більший ризик, бо за тими цінними паперами стоїть майно держави.  І тут  треба  думати, яким  чином  уникнути  катастрофи,  що вже торкнулася навіть такої стабільної країни, як Японія. Я не кажу вже про інші держави.

 

     У статті  3  без  посилання  на  те,  куди  конкретно  будуть використані   кошти,   передбачено   встановити  граничний  розмір державних зовнішніх запозичень у 1998 році у сумі 3  мільярди  986 мільйонів американських доларів, або майже 8 мільярдів гривень. Це те, про що я казав.

 

     Тоді запитання. Якщо за рахунок цих грошей планується покрити дефіцит бюджету,  то чому треба позичати так багато, брати на себе такий  борг?  Якщо  дефіцит  повністю  фінансується   за   рахунок зовнішніх  запозичень,  то  навіщо  тоді  випускати цінні папери і створювати  внутрішній  борг?  Чому  в  першому  варіанті  проекту бюджету  було  передбачено  залучити  4,5  мільярда  доларів,  а в нинішньому - на  півмільярда  менше?  Де  обов'язкові  за  законом розрахунки з цього приводу?

 

     Я думаю,  що  це не якісь дріб'язкові зауваження,  це справді суттєві,  принципові зауваження,  на які  повинен  дати  відповідь Кабінет Міністрів, подаючи до Верховної Ради такий документ.

 

     Подібні запитання  доречні  ще  й  тому,  що  розміри коштів, залучених у такий спосіб,  порівнянні  з  усією  дохідою  частиною бюджету.  Тут  майже  18  мільярдів  гривень,  а  дохідна  частина становить  приблизно  20  мільярдів.  Тоді  виходить,  що  ми  або неправильно щось рахуємо, або щось інше маємо на увазі.

 

     Тому тут повинна бути повна ясність,  і в балансі бюджету все це повинно бути викладено абсолютно  чітко,  щоб  не  було  ніяких двозначностей.

 

     Пропозиції щодо статей 1,  2 і 3.  Це основні, чільні статті, які  розписані  дещо  детальніше  в   цьому   проекті,   розданому депутатам.

 

     Однозначно визначити  джерела  і обсяги фінансування дефіциту державного бюджету.  Для цього  в  статті  1  проекту  Закону  про Державний бюджет України на 1998 рік записати,  які конкретно суми спрямовуються  на  фінансування  дефіциту  державного  бюджету  із джерел внутрішнього і зовнішнього запозичення. Точний повинен бути розрахунок.  Верховна Рада підтримає думку  Кабінету  Міністрів  з цього приводу, якщо вона буде викладена переконливо.

 

     Статті 2  і  3  проекту закону вилучити як такі,  що не мають прямого відношення до Закону України про Державний бюджет  України на  1998 рік.  Коли ми розглядали проект закону про бюджет на 1996 рік,  ми записали правильно,  відповідно до Бюджетної резолюції, і оцих   статей   не   було   розписано   у   спосіб,   який   почав використовуватися  з  минулого  року,   тоді   коли   під   тиском необхідності   проведення  податкової  революції  заклали,  власне кажучи,  контрреволюцію проти економіки.  І  тепер  знову  це  все повторюється,  щоб якимось чином відобразити в новому документі. Я думаю, що цього робити не потрібно.

 

     Питання, пов'язані з граничним рівнем внутрішнього державного боргу,  граничним  рівнем  зовнішніх  запозичень,  обсягом випуску облігацій внутрішньої державної  позики  врегулювати  відповідними законами.   Кабінет   Міністрів   має   терміново  підготувати  ці законопроекти і внести їх на розгляд Верховної  Ради  України.  Із проекту закону про бюджет треба ці частини вилучити як такі, що не мають безпосередньо відношення до державного бюджету. Нам потрібно закладати  сюди  тільки результати,  які будуть одержані на основі застосування цих та інших законів.

 

     Аналіз дохідної  і  видаткової  частин   проекту   Державного бюджету  на  1998  рік  і пропозиції до відповідних статей проекту Закону про Державний бюджет на 1998 рік подавалися вам окремо. І у вас є аналіз Рахункової палати.  Так от,  видатки, не віднесені до основних груп,  - це резерв Кабінету Міністрів і дотації регіонам. Тоді  незрозуміло,  як  це  можливо,  що нерозписані видатки мають становити практично 15 відсотків витратної частини.  Не розписані! Це означає, що ці видатки безконтрольні і з боку Верховної Ради, і з боку представницьких органів,  і з боку Рахункової палати,  і це все  дається на відкуп конкретним чиновникам у Кабінеті Міністрів. Я вживаю слово "чиновникам"  у  хорошому  розумінні.  Але  так  не повинно бути.  Я вважаю,  що пропустити це не можна.  Повинно бути розписано на конкретні потреби держави.

 

     Очевидно, правильно говорили депутати,  що в нинішньому  році ми  визначили  200  мільйонів  гривень  на  повернення  заощаджень громадян, і стосовно тієї категорії, яка передбачена у відповідних постанові і законі,  - усього 48 гривень,  що є теж, певною мірою, наругою над цими людьми похилого віку.  То,  можливо, і це повинно бути  тут записано:  із цих 15 відсотків видатків,  а це,  якщо не помиляюсь,  десь 3 мільярди  гривень,  якими  регулюються  бюджети регіонів,  виділити  мільярд  на  погашення  заощаджень громадян і подивитися,  яким  чином  ще  врегулювати.  Якби  була  пропозиція Кабінету   Міністрів   з  цього  приводу,  можна  було  б,  навіть переглянувши,  зокрема, норми Закону про ПДВ чи Закону про податок на прибуток,  дати змогу не регулювати через центр ці кошти, а щоб вони безпосередньо  надходили  до  місцевих  бюджетів.  Це  все  в робочому порядку можна в принципі розглянути.

 

     У розрахунках  до  проекту  Державного  бюджету  представлено розрахунок  коштів,  визначених  на  формування  статутного  фонду поштово-пенсійного банку в 1998 році, де передбачено спрямувати на ці цілі 80 мільйонів гривень.  Тут,  очевидно,  потрібно  коментар уряду   щодо   самого  цього  банку  та  доцільності  саме  такого використання   коштів.   У   тому,   що   потрібно   це    робити, упорядковувати, у тому числі з боку Кабінету Міністрів тримати під контролем,  не виникає  сумніву.  Але  це  повинно  бути  чітко  й переконливо обгрунтовано для депутатів і для всієї громадськості.

 

     Я ще хотів повернутися до тих реплік,  які звучали у виступах багатьох  депутатів.  Звичайно,  треба  робити  серйозну  корекцію економічної   політики.   Ми  маємо  документ,  який  супроводжує, знову-таки,  розвал економіки держави,  а не  той,  який  стимулює розвиток держави.

 

     І в  цьому відношенні мені характерною здається розмова нашої делегації,  яка була в Москві, коли ми зустрічалися з мером Москви Лужковим.  Цікаві фрагменти, які чомусь в наших засобах інформації зовсім не подаються.  А мова йде про те, що той, хто не був кілька років у Москві, може сказати: Москва видозмінилася, це інше місто. Так,  у  Москві  немає  безробітних,  у  Москві  заробітна   плата працюючих  (а  працюють  усі,  і  є  зростання виробництва по всіх категоріях  і  по  всіх  напрямах)  майже  вдвоє  більша,  ніж   у середньому  по  державі.  Доплати  всім пенсіонерам виплачуються з бюджету.  Але в чому причина? У тому, що є господарство, і в тому, що,  як  висловлюється  мер  Москви,  "злочинна політика суцільної сертифікації  стосовно  приватизації,  стосовно   економіки,   яка здійснюється  в  державі,  і  ми  в  Москві  відмовилися  від  цих принципів".  У них приватизація здійснюється тільки  за  гроші  за тими  оцінками,  які  дають  реальну  вартість об'єктів,  і бюджет щороку  одержує  приблизно   3-4   трильйони   рублів.   Якщо   ви сумніваєтеся,  послухайте,  будь ласка,  колег, які там були, вони можуть  у  цьому  переконати.  Підприємства  державні,  які   були приватизовані  у  шахрайський  спосіб,  як  це  і в нас робиться в державі,  викуплені  містом,  профінансовані  й  дають   прибуток, нарощують  обсяги виробництва.  Це,  наприклад,  ЗІЛ,  АЗЛК,  інші підприємства.

 

     Отак, очевидно,  і нам треба діяти.  Адже мова йде про швидкі радикальні  перетворення,  у  тому  числі  в економіці,  підтримку малого підприємництва,  належне збирання податків і тому  подібне. Треба   наводити   порядок   у   державі.   І  приклад  цей  треба використовувати,  а не тільки показувати,  що мер там купається  в ополонці  абощо.  Нехай  на здоров'я купається.  Важливо,  щоб він ділом  займався.  Так  от,  треба  вивчати  цей  досвід  і  в  нас запроваджувати.

 

     Ну і   на  завершення  свого  виступу  хочу  сказати  от  що. Приїхавши  учора,  вмикаю   телевізор.   Вечірні   "Вісті"   дають коментарі,  але  не  про  зміст  проекту бюджету,  не про ті чи ті статті,  а знову та сама пісня:  нездатна  Верховна  Рада,  видно, прийняти бюджет.  Відбувається брифінг в Адміністрації Президента, і - це надзвичайно погано,  якщо Верховна Рада не прийме бюджет... Це  справді  погано,  та ми це й самі знаємо,  що погано.  Але тут схоже на те, як у приказці: на злодію шапка горить.

 

     Дуже не хочуть,  щоб бюджет був прийнятий.  А  я  вважаю,  що треба прийняти,  навіть якщо він поганий, якщо він не задовольняє. Треба поставити у відповідні рамки і уряд,  і всі  структури,  які працюватимуть   з   бюджетом.   Він  повинен  бути  під  контролем насамперед громадськості,  я вже не кажу про Рахункову палату.  Бо якщо Верховна Рада не буде працювати кілька місяців,  то Рахункова палата  буде  працювати.  Я  не  думаю,  що   Конституційний   Суд додумається до того, щоб визнати цей орган неконституційним.

 

     Зверніть увагу,  минулого року,  рівно рік тому, усі говорили про те,  що не  можна  підписувати  бюджет  на  старій  податковій основі.  Усе  тільки до цього зводилося - давайте революцію будемо робити. Революцію зробили, порахували, - видно, що не та революція вийшла.

 

     Тепер уже про це мова не йде, а тільки "здатна чи не здатна". І  якісь  аналітики,  невідомо  з  яких  структур,  дають   оцінку Верховній  Раді  взагалі,  що це,  бачте,  орган,  який довів свою неконструктивність,  неспроможність працювати. Вибачте, ми для цих аналітиків створили законодавчу базу,  щоб вони працювали,  а вони тепер бачите як працюють.  Я не знаю,  за  вказівкою  це  міністра інформації  чи когось іншого,  але що це з орієнтації або зі згоди вищого керівництва держави - у тому немає ніяких сумнівів.

 

     Тому я прошу і Прем'єр-міністра на це звернути увагу,  бо  це структури,  вам  підпорядковані.  І  якщо  ви  сьогодні  хочете  з Верховної  Ради  зробити  ворога  для  держави,  то   ви   глибоко помиляєтеся.  До того ж усі люди вже добре зрозуміли, куди і в чий город летять камінці і заради чого!

 

     Ще раз підсумовуючи свій виступ,  я хочу сказати:  попри  всі недоліки,  про які я говорив (їх треба обов'язково врахувати),  ми повинні підтримати в даному випадку пропозицію Комітету  з  питань бюджету  і  дати  змогу  комітету  разом  із  урядом працювати над статтями проекту бюджету,  конкретно поповнивши  дохідну  частину. Резерви  для  цього  є і вони називалися депутатами - 4,6 мільярда гривень.  І треба збільшити відповідно видаткову частину  бюджету, щоб можна було задовольнити потреби держави і наших громадян.

 

     Дякую за увагу.

 

     Проект постанови  від комітету вам роздано.  Прошу підтримати його шляхом голосування за основу.

 

     "За" - 266.

 

     У цілому можна проголосувати?  Ставлю на голосування в цілому з  урахуванням зауважень,  висловлених народними депутатами.  Будь ласка, голосуємо в цілому.

 

     "За" - 264. Прийнято (Шум у залі).

 

     Що ж поіменно голосувати,  ви ж навіть не хотіли брати участі в обговоренні? Про що ж мову вести?!..

 

     Валерію Павловичу, будь ласка. І у нас є ще одне питання, яке ми обов'язково повинні розглянути сьогодні.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.,   Прем'єр-міністр    України.    Шановний Олександре  Олександровичу!  Хочу  подякувати  вам і всім шановним народним депутатам за вчорашню зустріч у  Кабінеті  Міністрів,  за висловлені слушні зауваження,  за те, що прийняли проект бюджету в першому читанні.  Хочу сказати,  що завтра на  засіданні  Кабінету Міністрів  я дам відповідні доручення всім галузевим міністерствам докласти всіх зусиль для збільшення дохідної частини бюджету. Усіх голів  комітетів,  усіх  народних депутатів я запрошую до спільної роботи,  щоб у тижневий термін, визначений Верховною Радою, ми цей документ доопрацювали, подали на розгляд Верховної Ради і прийняли проект закону про бюджет у наступному читанні.

 

     А Олександру Олександровичу хочу  подякувати  і  сказати,  що все-таки найкраще місто у світі - це Київ, а не Москва (Оплески).

 

     І друге,  що  я хочу сказати.  Я дякую йому за підтримку тієї програми приватизації, яку розпочав Кабінет Міністрів. Ми прийняли рішення  провести грошову приватизацію на комерційному конкурсі 60 високоліквідних підприємств,  таких,  як  елеватори,  "Обленерго", одну генеруючу компанію тощо.  Віддамо на конкурс,  подивимося, що це принесе,  і обов'язково внесемо на затвердження нове  положення про податки, щоб збільшити дохідну частину бюджету.

 

     Я Олександру Олександровичу вже говорив, хочу і всім сказати. У Лужкова у місті залишається 86 процентів усіх податків, тому він і живе.  Якщо Поживанову або Гурвіцу віддати 86 процентів доходів, їм ціни б не було!

 

     Дякую вам ще раз за увагу,  за прийняття  проекту  бюджету  в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Будь  ласка,  Валерію  Павловичу,  я не думав,  що ви будете в такий спосіб коментувати...

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Ні, я дякую, Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. Про Москву (Шум у залі). Одну хвилиночку, спокійно! Я міг  би  сказати тоді таке.  Навіть у Москві,  бачите,  як порядок наводиться,  що ж тоді казати про Київ -  матір  городів  руських, так?  Треба було б тут показати приклад. І тоді постає питання про Закон про статус столиці.  Треба створити можливість столиці  бути столицею.  Я думаю,  що тоді робитиметься все як слід.  А якщо все буде з одного центру,  кожен для сестри підбиратиме сережку,  тоді буде погано.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П.     Добре,     ми    згодні,    Олександре Олександровичу.

 

     ГОЛОВА. От уже й домовилися.

 

     ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Я вам дякую.

 

     _____________________

 

     ГОЛОВА. Увага.    Розглядається     Закон     України     про адміністративно-територіальний   устрій   України  з  пропозиціями Президента України.  Доповідає Стешенко Олександр Миколайович.  Ми повинні обов'язково сьогодні визначитися з цим питанням, бо завтра на його основі розглядатимуться інші законопроекти.

 

     Будь ласка, прошу всіх бути на місцях.

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги  народні депутати!  У Комітеті Верховної Ради України з питань  державного  будівництва, діяльності  рад  і самоврядування розглянуто пропозиції Президента України  до  Закону  про   адміністративно-територіальний   устрій України,  надісланого  для  повторного  розгляду  Верховною Радою. Усього Президентом висловлено 24 зауваження.

 

     Дозвольте коротко  зупинитися  на  змісті  цих  зауважень   і висловити позицію комітету щодо кожного з них.

 

     ГОЛОВА. Олександре   Миколайовичу,   а   чи   можна,  щоб  ви висловилися тільки стосовно позицій, які не погоджені комітетом?

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Олександре Олександровичу,  це  дуже  серйозна ситуація,  тим  паче що я вніс одне доповнення,  і треба,  щоб тут було повне порозуміння, бо це доповнення пов'язане із пропозиціями Президента.

 

     Якщо узагальнити позицію комітету,  то,  на наш погляд,  з 24 пропозицій і зауважень  можна  повністю  врахувати  13,  що  ми  й зробили.

 

     Вони стосуються  поділу адміністративнотериторіальних одиниць на певні  рівні,  уточнення  назви  статті  3,  вилучення  частини другої,   третьої  і  четвертої  із  статті  3,  уточнення  понять населеного пункту та переліку земель,  що  включаються  до  складу населеного пункту,  які вживаються у частинах третій, четвертій та пункті 4 частини п'ятої статті  13,  а  також  уточнення  редакції статті 32 та нумерації частин статті 34.

 

     Частково пропонується    врахувати    три   зауваження,   які стосуються видачі державних актів про межі районів,  міст,  селищ, сіл,  визначення поняття "область" (стаття 18),  уточнення поняття "думка населення".  Це теж слушні зауваження,  ними передбачається приведення   у   відповідність  зі  статтями  Закону  України  про всеукраїнський та місцеві референдуми,  якими визначається дорадче опитування.

 

     Доцільно також,  на  нашу  думку,  об'єднати  пункт 5 частини першої статті 26,  пункт 5 частини другої  статті  27  і  пункт  5 частини другої статті 28 та викласти ці положення в статті 40.  Це відповідає назві цієї статті.

 

     Щодо пропозиції Президента до статті 8 про визначення поняття "село" комітет не визначився,  не добрали голосів з різних причин, але це питання нескладне.

 

     Не можна  погодитися,  на  думку  комітету,  з   пропозиціями Президента  України  про  вилучення  статті  21  і в усьому тексті закону термінів "селищні округи", "міські округи" та про вилучення слова  "селищ"  з  частини  першої  статті  20 і вилучення частини третьої цієї статті. За адміністративнотериторіальною організацією місцевого   самоврядування  із  165  міських  рад  міст  обласного значення 66 рад мають на  своїй  території  інші  ради  -  міські, селищні, сільські і населені пункти - міста, селища міського типу, селища,  села,  а 24 ради мають на своїй території тільки населені пункти. З 279 міських рад міст районного значення 24 ради мають на своїй території населені пункти. З 800 селищних рад 483 ради мають на своїй території інші населені пункти.

 

     Така адміністративно-територіальна  організація  склалася для забезпечення зручних  умов  життя,  що  пов'язуються  із  спільним використанням соціальнокультурних закладів, розвитком громадського транспорту,  вирішенням екологічних проблем  тощо.  На  територіях зазначених   рад  створено  соціально-економічну,  транспортну  та комунальну інфраструктуру,  яка є спільною для  всіх  жителів.  Її поділ у сучасних умовах призведе до конфліктних ситуацій.

 

     Крім того, розділення рад на окремі населені пункти поставить питання про створення нових органів місцевого самоврядування. Нині на  території  України  діють 11449 міських,  селищних і сільських рад.  У разі виходу з території міських рад селищних рад  указаних населених   пунктів  відповідно  до  Закону  України  про  місцеве самоврядування в Україні більш як у 3000  селищах  і  селах  мають вирішуватися    питання    про    створення    органів   місцевого самоврядування,  формування бюджетів цих громад та  визначатися  з комунальною власністю.

 

     Не підтримано  пропозицію  про  передачу  ведення  Державного реєстру    адміністративно-територіальних    одиниць    спеціально уповноваженому  центральному  органу  виконавчої  влади  (це перша частина статті 25 і пункт 6 частини першої  статті  26),  оскільки відповідно  до  статті  85 Конституції України визначається широка компетенція   Верховної   Ради   України   по   вирішенню   питань адміністративно-територіального устрою.  Це, зокрема, найменування і перейменування  населених  пунктів,  встановлення  і  зміна  меж районів, міст, віднесення населених пунктів до категорії міст.

 

     До того  ж  постанови  Верховної  Ради  та  рішення  місцевих органів   з    питань    адміністративно-територіального    устрою публікуються у "Відомостях Верховної Ради України",  які готуються саме підрозділами Секретаріату Верховної Ради.

 

     Не підтримана  пропозиція  до  статті  32,  оскільки  порядок видачі  державних  актів  про  межі  районів,  міст,  селищ та сіл визначаються у статті 40.

 

     Пропоную перейти до постатейного розгляду та голосування.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. За  процедурою  розгляду  цього  питання  передбачені висловлювання   міркувань   комітету  і  представника  Президента. Президент  пропонує  його  позицію  відстоювати  Роману  Петровичу Безсмертному.   Я   запрошую   його  до  мікрофона,  і  розпочнемо постатейний розгляд.

 

     Романе Петровичу,  ви не заперечуєте?  Чи у  вас  є  загальні якісь думки? Не заперечує.

 

     Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Пропозиція  перша Президента України до статті 3:  "З назви  статті  3  вилучити  слова  "та  рівні".  Це  слушна пропозиція, комітет уважно розглянув і підтримав.

 

     ГОЛОВА. Заперечень немає, Романе Петровичу?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.  Прошу підтримати.  Будь ласка.

 

     "За" - 239. Прийнято.

 

     Друга пропозиція Президента теж врахована. І враховані третя, четверта і п'ята пропозиції.

 

     Пропозиції друга-п'ята,  які підтримані комітетом, ставляться на голосування. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції друга-п'ята включно.

 

     "За" - 272. Прийнято.

 

     Пропозиція шоста. Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги!  Зверніть  увагу,  стаття   8 називається "Села".  У цій статті розкривається зміст поняття,  що таке село.  Є пропозиція Президента. Але є й компромісний варіант. Фактично комітет не визначився,  я це підкреслюю,  але подивіться, будь ласка,  на  праву  колонку:  "Села  -  це  сільські  населені пункти..."  Масло  масляне.  Треба вилучити "сільські",  і тоді ця редакція буде відтворювати  зміст  поняття  "село".  Думаю,  що  і представник Президента погодиться.

 

     ГОЛОВА. Можна так? Якщо так, то, будь ласка, з таким суттєвим та редакційним уточненням формулювання у правій колонці  я  ставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Маєте іншу думку, депутате Лавринович? Тоді я спочатку ставлю на  голосування  пропозицію  Президента,  щоб   не   було   ніяких процедурних нюансів...

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.,  постійний представник Президента України у Верховній Раді  України  (Макарівський  виборчий  округ,  Київська область).   Олександре   Олександровичу,  можна  я  аргументую  цю позицію?

 

     ГОЛОВА. Відмініть  голосування.   Будь   ласка,   коментуйте. Говорить депутат Безсмертний, представник Президента.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!  Аналіз наукових праць,  які є на цю тему, показує, що цей термін  визначається в основному через три категорії:  сформований склад населення,  причому невеликий  за  кількістю,  малоповерхова забудова  і  присадибні  ділянки.  Саме виходячи з цих трьох тез і пропонувалася формула, подана Президентом для затвердження поняття "село".

 

     У результаті  роботи над цим питанням ми знайшли компромісний варіант,  хоча поняття "сталий склад населення" ніде не визначено, і з ним можуть бути проблеми.

 

     Тому я  прошу  проголосувати  пропозицію Президента,  а потім шукати якихось інших варіантів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Голосується пропозиція Президента.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет щодо цієї пропозиції не визначився.

 

     "За" - 128.

 

     ГОЛОВА. Не  набирає  голосів...  Романе  Петровичу,   як   ви дивитеся,  чи не можна записати таку формулу:  "Села - це населені пункти з відносно  сталим  складом  населення,  переважна  частина якого  зайнята  в  сільськогосподарському  виробництві та лісовому господарстві"?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу,  шановні колеги, справа  в  тому,  що  знову втрачаються дві ознаки:  малоповерхова забудова і сформований склад населення.  А тут ідеться про  сталий склад. Це поняття ніде не визначається.

 

     ГОЛОВА. Я прошу уваги.  Ви добре знаєте,  що є багато сіл, де збудовано кілька багатоповерхових будинків. То яка це вже забудова

- багатоповерхова чи малоповерхова? Незрозуміло.

 

     Будь ласка, депутат Стешенко говорить.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні  колеги,  я  всетаки прошу підтримати. Дійсно,  якщо пов'язувати тільки з поверхами забудови, то ми знову повернемося до того,  що будемо рекомендувати, якою площею будинки будувати.  Тут слушно зауважив Олександр Олександрович,  що  треба врахувати  гірські  населені  пункти.  Коли ми додамо "та лісовому господарстві", все стане на свої місця.

 

     Я прошу підтримати таку редакцію.

 

     ГОЛОВА. Я зачитую:  "Села -  це  населені  пункти  зі  сталим складом    населення,    переважна   частина   якого   зайнята   в сільськогосподарському  виробництві  та  лісовому   господарстві". Ставлю на голосування.

 

     "За" - 273. Прийнято.

 

     Поправки сьома-дев'ята     Президента     враховані.    Немає заперечень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 264. Прийнято.

 

     До поправки десять коментар депутата Стешенка. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги,  Олександре Олександровичу! Ми розглянули  статтю  13  і  врахували пропозицію Президента до неї. Зверніть увагу на назву статті 13 - "Територія  і  межі  населених пунктів".  Я пропоную тепер уточнити (буквально годину тому вам цю пропозицію роздали): оскільки ми задовольнили прохання Президента, ввести     додаткову     статтю     13     "Територія    і    межі адміністративнотериторіальних одиниць - сіл,  селищ, міст". Інакше потім у нас виникне проблема.

 

     ГОЛОВА. Так, це дуже важлива пропозиція.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Вона складається з двох частин.

 

     ГОЛОВА. Тоді ви відразу скажіть...

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Ми змінимо нумерацію.  Але зараз це стаття 13, редакція якої додатково годину тому була роздана.

 

     ГОЛОВА. Ця пропозиція у вас є.  Вона  слушна,  особливо  коли дискутується питання про межі адміністративних одиниць,  інакше не буде єдиного порядку зверху донизу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  На  побутовому  рівні,  шановні  колеги,  межі населеного пункту - це,  як ми знаємо, трафарет: один називається, а другий перекреслюється.  Однак навколо ще є землі.  То щоб ми не загубили цю територію, треба ввести вказану додаткову статтю.

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень у вас? Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Така  проблема дійсно є,  і тих,  які проти цього,  я  хотів  би  попросити,  щоб  вони  не  плутали  проблему власності   на   об'єкти   земельного   фонду,  проблему  кордонів населеного  пункту   і   кордонів   адміністративно-територіальної одиниці. Тому з даною пропозицією можна погодитися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Це  уточнення  до  закону  роздане,  воно  є у вас на руках.  Переконливі аргументи  про  необхідність  його  прийняття. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Відповідно зміниться нумерація статей.

 

     "За" - 250. Прийнято.

 

     Будь ласка. Пропозиція десята Президента.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Це сторінка 7 порівняльної таблиці, пропозиція стосується  частини  першої  статті  18.  Тут  ми  досягли  згоди. Зверніть увагу на текст у правій колонці. Я прошу проголосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Можна підтримати дану редакцію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю редакцію в правій колонці. У ній  враховано  частково  зауваження   Президента.   Будь   ласка, голосуємо.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Пропозиція одинадцята   відхилена.   Романе  Петровичу,  будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановні колеги!  Ця  пропозиція  стосується найскладнішого  і  водночас  найпростішого питання даного закону - питання селищних і міських округів.  Я цілком розумію ту проблему, що   випливає   саме   з   практики,  про  яку  говорив  Олександр Миколайович,  але,  на превеликий жаль,  тут є  певні  колізії  зі статтею 133 Конституції,  де,  по-перше,  закладено повний перелік адміністративно-територіальних   одиниць   і,   по-друге,    чітко визначено,  які є адміністративно-територіальні одиниці:  це село, селище,  місто,  район у місті,  район і  область.  Дана  редакція пропонувалася  як  спроба  знайти компроміс стосовно тих населених пунктів,  у  межі  яких  входять  інші  населені   пункти.   Тому, Олександре   Олександровичу,  я  прошу  поставити  на  голосування пропозицію Президента.

 

     ГОЛОВА. Я   поставлю.   Будь   ласка,   коментар   Олександра Миколайовича (Шум у залі).

 

     Одну хвилинку, Олександре Миколайовичу.

 

     Михайле Васильовичу! Розглядається принципове питання, будьте уважні, бо можна зараз написати, а потім, уже після нас, ще будуть 50 років думати,  що це там написано.  А іншим не вистачить розуму виправити.

 

     Будь ласка, уважно слухайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановні колеги!  Ми підійшли  до  серцевинного питання. Як ви пам'ятаєте, ми досить прискіпливо розглядали статті 20 та 21.

 

     По-різному тлумачать  поняття  "сільський  округ",  "селищний округ",  "міський округ".  Я хочу відверто сказати,  що це не нове адміністративно-територіальне утворення.  Це назва територіального угруповання,  це  є  серцевина  цього закону.  Наведу для прикладу Севастополь,  тільки-но з колегами ми розглядали цей  приклад.  До складу  Севастополя входить 30 населених пунктів,  4 сільські ради та 4 районні ради.  То ми не  вийдемо  з  цієї  колізії,  якщо  не підтвердимо  раніше прийняте наше рішення.  Втрачає будь-який сенс прийняття цього закону і наслідки позначаться на Законі про вибори депутатів місцевих рад та сільських,  селищних,  міських голів,  а про  Закон  про  статус  Севастополя,  на  превеликий   жаль,   не доведеться й говорити.

 

     Я думаю, що треба підтвердити наше рішення, і все тоді буде в порядку.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції   Президента    одинадцята,    дванадцята, тринадцята,   чотирнадцята   ставляться  на  голосування.  Комітет вважає, що їх не треба підтримувати.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Прошу не підтримувати ці  пропозиції,  комітет відхилив їх.

 

     "За" - 107.

 

     ГОЛОВА. Залишається попередня редакція.

 

     Пропозиція п'ятнадцята.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Врахована частково.

 

     Слова "консультативного опитування" ми замінили на "дорадчого опитування".  Це випливає із Закону про всеукраїнський та  місцеві референдуми.

 

     ГОЛОВА. Романе Петровичу, що ви скажете?

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Дійсно,  у  Законі  про  всеукраїнський  та місцеві   референдуми   використовується   такий    термін,    але аргументація може бути ще й ось яка.  Дане питання визначати краще у Законі про місцеві  референдуми,  для  того  щоб  стосовно  двох законів  не створювати колізію:  якщо виникне потреба в один закон вносити поправки,  то й у другий теж доведеться їх вносити. Тому й пропонується  після  слів  "громадян,  які проживають на території відповідної  адміністративно-територіальної   одиниці"   поставити крапку, а питання щодо кількості голосів, способу проведення цього опитування визначити в Законі про місцеві референдуми.

 

     ГОЛОВА. Ваша пропозиція, Романе Петровичу, звичайно, розумна, але  Президент  пропонує  інше  - він пропонує далі продовжити.  Я думаю,  якщо навіть буде повторення цієї норми в іншому законі, то біда невелика.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Ми  тоді  змушені  будемо  весь час вносити зміни в два закони. Для чого це робити?

 

     ГОЛОВА. Та нічого, то вже не ми будемо вносити.

 

     Є зауваження. Депутат Пейгалайнен. Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядуваня (Харцизький   виборчий   округ,   Донецька    область).    Фракция коммунистов.  Александр Александрович, вчера на заседании комитета мы рассматривали этот вопрос и в  принципе  сошлись  на  редакции, записанной  в  правой колонке,  но есть одно замечание.  Мы вводим понятие   "шляхом    дорадчого    опитування"    вместо    "шляхом консультативного  опитування".  Безусловно,  консультативный опрос предусматривает,  чтобы его результаты учитывались.  Результаты же "дорадчого  опитування"  не  обязательны  для  тех,  кто принимает решение.

 

     Поэтому я настаиваю,  чтобы оставили формулу,  которая была в левой колонке, то есть "консультативного опитування".

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку.  Я  був неточним,  коли сказав,  що Президент висловив іншу  думку,  ніж  Роман  Безсмертний.  Тому  я спочатку  ставлю  на  голосування  пропозицію  Президента,  а далі будемо визначатися. Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Прошу вас підтримати цю пропозицію.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Я не заперечую.

 

     ГОЛОВА. Врешті, можна й підтримати, питання не суттєве.

 

     "За" - 197.

 

     Не підтримано.

 

     А може,  давайте підтримаємо?..  Поставимо крапку, а в Законі про  місцеві  референдуми  запишемо,  коли  проводиться  і з якого приводу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановні колеги! Вам подано на розгляд проект Закону   України   про   місцеві   референдуми   та   інші   форми безпосереднього волевиявлення  територіальної  громади,  одним  із авторів  якого  був я.  Там ці повноваження віднесені до місцевого референдуму  взагалі,  а  не  до  дорадчого  чи   консультативного опитування.

 

     Я прошу вас підтримати цю пропозицію Президента.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я теж прошу підтримати пропозицію,  це я в від себе говорю, давайте рухатися вперед. Мені хотілось би врегулювати це  питання  зараз,  я  розумію,  яка  в  нас  перспектива,  але є пропозиція, вона розумна.

 

     ГОЛОВА. Є  таке  міркування  стосовно   пропозиції   депутата Пейгалайнена.  Справа  в тому,  що дорадчий і консультативний - це синонімічні поняття.  Тому можна так або так,  але  в  Законі  про всеукраїнський та місцеві референдуми записано "дорадче",  тобто в законі вже визначена категорія.  Тому я прошу не наполягати, після "опитування" поставити крапку.  Процедура вся визначається законом про проведення референдумів, у тому числі й місцевих.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Так,  це  норма  не  цього  закону.  Я   прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Спочатку  голосуємо  те,  що пропонує комітет:  після слова "дорадчого  опитування"  поставити  крапку,  а  решту  фрази вилучити. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 229. Прийнято.

 

     Було б  правильно  ще  записати  в дужках "консультативного", якщо є таке бажання.

 

     Пропозиція шістнадцята. Будь ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Це  така  сама пропозиція.  Вона стосується саме проблеми визначення рішення громади шляхом дорадчого опитування.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  так?  Олександре Миколайовичу,  тут треба узгодити з попередньою частиною.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Так,  безперечно. Якщо ми там прийняли, то тут теж.

 

     ГОЛОВА. Очевидно,   треба   підтримати   в   даному   випадку пропозицію комітету.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Так. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Говорить  Пейгалайнен  Анатолій  Володимирович.  Будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.     Фракция      коммунистов.      Александр Александрович,  мы  вчера на заседании комитета приняли решение по этим двум поправкам:  последнее предложение,  а именно, что за это решение  должно  проголосовать большинство населения,  перенести в правую колонку.  Но выписали так,  что в правой колонке нет  этого предложения.  Я  считаю,  что допущена техническая ошибка.  Именно последнее предложение части четвертой статьи 22 перенести из левой колонки в правую. Тогда можна голосовать.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Володимировичу,  я  поставлю на голосування так,  як ви говорите.  Але мова  йде  про  те,  що  це  Закон  про адміністративно-територіальний устрій. Тут передбачається, що саме громадськість як суб'єкт  права  визначається  з  того  чи  іншого приводу,  у  тому  числі  шляхом  опитування.  А  як  це  робити - більшістю, меншістю, - це норма іншого закону. Там і запишемо так, як   ви   скажете.  Ось  що  мається  на  увазі.  Однак,  якщо  ви наполягаєте,  я  поставлю  на  голосування.  Але  спершу   давайте проголосуємо  пропозицію Президента,  яка,  я так зрозумів,  тепер підтримується головою комітету,  оскільки вона  кореспондується  з попередньою частиною. Ставлю на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Я прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Схоже на те,  що ми повинні підтримати цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Прийнято.

 

     Пропозиція сімнадцята  відхилена.  Романе   Петровичу,   будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!  Тут мова йде про те, хто має вести державний реєстр. Нами прийнято  в  законі,  що  це здійснюється Верховною Радою України. Якщо проаналізувати повноваження парламенту згідно з Конституцією, кількість  яких  ніхто не зменшує,  то парламент приймає рішення з питань   адміністративнотериторіального   устрою.   Підготовка   ж документів,  подача  висновку стосовно цих матеріалів здійснюються Кабінетом Міністрів, як і ведення таких реєстрів.

 

     Тому пропонується записати норму: "Державний реєстр   адміністративнотериторіальних   одиниць   веде спеціально уповноважений  центральний  орган  виконавчої  влади  в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України".

 

     Після обговорення  цієї  проблеми можна запропонувати й такий варіант:  "у порядку,  який визначається Верховною Радою України". Це  для  того,  щоб  знайти  якусь взаємоприйнятну позицію з цього питання.

 

     Дякую.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Дозвольте.  Шановні колеги!  Ми повинні  чітко усвідомити, що питання адміністративно-територіального устрою - це виключна  компетенція  Верховної  Ради.  Це   перше   і,   мабуть, найголовніше.

 

     Друге. Відповідно  до  Закону  про  місцеве  самоврядування в Україні,  який ми з вами  прийняли,  облік  територіальних  громад також  закріплюється за Верховною Радою,  тобто й державний реєстр повинна вести Верховна Рада.  А Кабінет Міністрів, безумовно, буде видавати відповідні...

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  пропозицію Президента.  Будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Прошу підтримати.

 

     "За" - 182.

 

     ГОЛОВА. Залишається попередня редакція.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Олександре Олександровичу, я прошу, поставте на   голосування  компромісний  варіант:  "Кабінетом  Міністрів  у порядку, який визначається Верховною Радою України".

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Прошу вас, підтримайте цю пропозицію.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Можна  підтримати,  але  вона  ускладнює  саму процедуру. Ну, давайте підтримаємо.

 

     "За" - 228.

 

     ГОЛОВА. Ідемо далі. Пропозиція вісімнадцята врахована. Ставлю її на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Я хочу  тільки  звернути  вашу  увагу,  що  це враховано  в  статті  40,  це  відповідає  назві  цієї статті,  це погоджено. Прошу підтримати.

 

     "За" - 246. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція дев'ятнадцята.  Її треба виписати  інакше, бо якщо вилучити цей пункт,  це суперечитиме попередній статті,  і якщо його  залишити,  то  він  суперечитиме  так  само  попередній статті.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Шановний  Олександре Олександровичу!  Ми за парламентом закріпили порядок визначення ведення реєстру.  То  тут можна  записати  так:  "затвердження  порядку  ведення  Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць".

 

     ГОЛОВА. Правильно,   запишемо.   Голосуємо.    Будь    ласка, підтримайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Можна погодитися. Прошу "за" проголосувати.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Прошу вас, підтримайте.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції   двадцята  і  двадцять  перша  враховані. Ставлю їх на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати. Це враховано в статті 40, яка регламентує порядок видачі державних актів.

 

     "За" - 254. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пропозиція  двадцять  друга  відхилена.  Будь  ласка, Романе Петровичу.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Ця пропозиція Президента стосується  видачі державних актів про межі районів,  міст,  селищ та сіл.  Президент пропонує,  щоб видачу державних актів здійснював Кабінет Міністрів України  відповідно  до цього закону,  Земельного кодексу та інших актів законодавства України.  Мотиви  такі  самі,  як  і  стосовно попередньої статті.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет не підтримує цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування так, як запропонував Президент, який думав над цією пропозицією. Комітет не підтримує.

 

     "За" - 148.

 

     Не підтримується.  До  речі,  пропозиція,  на   мій   погляд, суперечить Конституції.

 

     Романе Петровичу, будь ласка.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П.  Олександре Олександровичу! Тоді я прошу вас проголосувати компромісний варіант.  Справа в тому, що в статті 32 в  переліку  суб'єктів,  які  подають  висновок  щодо  доцільності утворення  нової  адміністративнотериторіальної  одиниці,  є  всі, включаючи  Раду  Міністрів Автономної Республіки Крим,  а Кабінету Міністрів немає.  Тому я прошу до числа суб'єктів, які подають цей висновок, додати Кабінет Міністрів України.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  З  текстом  у  правій  колонці  з  урахуванням пропозиції Романа Петровича треба погодитися. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Ставлю  на  голосування  цю  редакцію  з   поправкою: вирішує   Верховна  Рада,  але  враховуються  пропозиції  Кабінету Міністрів.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Прошу підтримати.

 

     "За" - 255. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Пропозиції  двадцять  третя   і   двадцять   четверта враховані. Ставлю їх на голосування.

 

     БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет підтримує.

 

     "За" - 252.

 

     ГОЛОВА. У   цілому   закон  із  проголосованими  пропозиціями ставиться на голосування.

 

     СТЕШЕНКО О.М. Комітет просить підтримати.

 

     "За" - 261. Прийнято.

 

     ГОЛОВА. Спасибі. Оголошується перерва до 10 години.

 

 

 

 

 

 

 

     ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

 

     ЛУНЬОВ Г.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   ядерної   політики   та   ядерної   безпеки (Кам'янськоДніпровський виборчий округ, Запорізька область). Закон про Державний бюджет, проект якого ми розглядаємо втретє, - один з основних механізмів здійснення економічної і соціальної політики в державі.

 

     Як і під час попередніх обговорень,  я послідовно виступаю за те,  щоб передбачити у видатковій частині бюджету виділення коштів на       кредитування      контрактних      державних      закупок сільськогосподарської   продукції    як    невідкладного    заходу фінансового   забезпечення   усіх   етапів  сільськогосподарського виробництва:  своєчасного  проведення  посівної,   вирощування   й захисту рослин, збирання і реалізації продукції.

 

     Свої надії  на виживання сільськогосподарського виробництва у 1998 році селянин покладає на гарантовані закупки,  авансування  і оплату  сільгосппродукції  за  державним контрактом,  в якому уряд повинен врахувати рівень цін,  гарантії  грошового  авансування  і оплати закупок зерна, соняшнику, цукрових буряків, молока і м'яса. Селяни  сподіваються  на  урядовий  захист  їх  від   економічного зашморгу,   накинутого   на  них  унаслідок  змови  фінансового  і посередницького бізнесу.

 

     Ще в лютому 1994 року, виявивши змову нафтогазового бізнесу і комерційних  посередників на ринку сільгосппродукції і паливних та мастильних матеріалів та тенденцію відмови  уряду  від  державного регулювання  справедливого обміну на ринку сільгосппродукції через державний  контракт,  Верховна  Рада  України  схвалила  концепцію Національної програми відродження села на 1995-2005 роки, в якій у розділі  "Реформування  економічних   відносин   аграрної   сфери" передбачалося  збереження на перехідний період контрактної системи закупівель   сільськогосподарської   продукції   за   цінами,   що забезпечували   б   товаровиробникам   відшкодування   витрат   на виробництво продукції та одержання прибутку,  а також  гарантоване матеріальнотехнічне забезпечення.

 

     Але чомусь наш уряд,  всупереч державній концепції, керуючись вказівками  МВФ,  прийняв  разом  з  ним  Меморандум   економічної політики уряду України з липня 1997 року по червень 1998 року,  де в розділі "Україна",  в додатку В "Маяки  структурної  реформи  на 1997-1998  роки",  зобов'язався в обмін на неодержані досі кредити скасувати до 31 березня 1998 року державний контракт  на  державну закупку зерна.

 

     Постає запитання,  чому  наш  уряд  при  здійсненні  аграрної політики і прийнятті рішень користується не державною  концепцією, як   важливою  політичною  установкою,  а  безсистемними  вимогами Міжнародного валютного фонду?

 

     Ми не можемо ризикувати тим, щоб працівники АПК, не отримуючи заробітної   плати  по  півроку  і  більше,  відмовилися  сіяти  і вирощувати урожай. Адже від цього ще збільшиться обсяг незораних і незасіяних  площ і втрати врожаю,  остаточно розвалиться застаріла техніка і Україна стане перед загрозою голоду.

 

     Тому я прошу всіх народних депутатів,  обраних від  сільських округів,  не  приймати  проект  бюджету до невідкладного вирішення питання грошового кредитування і оплати закупок 5  мільйонів  тонн зерна,  25  мільйонів  тонн  цукрових  буряків,  1  мільйона  тонн соняшнику, та молока і м'яса за паритетними цінами навіть за умови надання емісійного кредиту.

 

     Під час   попередніх   і  сьогоднішнього  обговорень  народні депутати  запропонували   багато   варіантів   визначення   джерел кредитування державного контракту,  але,  на жаль, уряд, ігноруючи їх на догоду Міжнародному валютному фонду, намагається відмовитися від    державного   контракту   і   знову   пропонує   кредитувати сільськогосподарське  виробництво  за   рахунок   наданих   раніше кредитів,   які   в  умовах  неплатежів  і  подальшого  скорочення грошового забезпечення виробництва ніколи не будуть повернуті.

 

     Пропоную повернути проект Державного бюджету на 1998  рік  на доопрацювання до розгляду в другому першому читанні,  з вирішенням проблем грошового кредитування, авансування і оплати гарантованих, паритетних  і  своєчасних  державних закупок сільськогосподарської продукції, як цього вимагає продовольча безпека України.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий округ,  Луганська область).  Проектом бюджету на 1998 рік витрати  на утримання Прикордонних військ запропоновані в сумі 160 мільйонів гривень,  що на 353 мільйони гривень менше,  або  на  45 відсотків  менше  реальної  потреби.  Таким  чином,  з урахуванням боргів за 1996 та 1997 роки (62  мільйони  гривень)  на  1998  рік залишається 98 мільйонів гривень при запланованому фонді грошового утримання  та  зарплати  74  мільйони  гривень.  Решти  коштів  не залишається навіть на продовольче забезпечення,  для чого потрібно 37 мільйонів гривень. В такому разі як війська одягати, як платити за   комунальні   послуги   і  таке  інше?  Нашим  комітетом  було запропоновано,   яким   чином   збільшити   кошти   на   утримання Прикордонних  військ.  Але  це не враховано.  Прошу врахувати наші пропозиції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 82