ЗАСІДАННЯ СОРОК СЬОМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

12 листопада 1997 року.10 година.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку,  гості  й  запрошені!  Доброго  ранку,  громадяни  України! Розпочинаємо роботу.  Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка, зареєструйтеся.

 

     Встигли зареєструватись   302   народні   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Валентина Андріївна   Гошовська   звертається  до  Президента стосовно ситуації,  що склалася внаслідок приватизації  відкритого акціонерного       товариства       "Балцемол"      Балаклійського цементношиферного комбінату Харківської області.  Прошу підтримати зміст запиту. Голосуємо поіменно.

 

     "За" - 205.

 

     Голосуємо пропозицію про направлення. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     Щось не  зрозуміли?  Будь  ласка,  не  розслаблюйтеся в перші хвилини. Голосуємо ще раз.

 

     "За" - 224.

 

     Запит групи депутатів (Мовчана та інших,  усього 13 осіб)  до Президента  України  стосовно  відкриття  українських шкіл у місті Севастополі. Прошу визначитися поіменно.

 

     "За" - 172.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію  про  направлення   запиту адресату.

 

     "За" - 173.

 

     Запит групи   депутатів  (Лук'яненко,  Павловський  та  інші, всього 6 осіб) до голови правління Національного банку про  баланс кредитних взаємовідносин України з колишнім Держбанком СРСР. Прошу голосувати.

 

     "За" - 184. Прийнято.

 

     Левко Григорович Лук'яненко звертається до міністра вугільної промисловості   стосовно   затримки   фінансування   заходів   для ліквідації наслідків стихійного лиха в місті Нововолинську.  Прошу підтримати зміст запиту.

 

     "За" - 108. Прийнято.

 

     Валентин Михайлович       Недригайло      звертається      до Прем'єр-міністра України стосовно спрощення оформлення  перепусток до  Центрального  архіву  Міністерства  оборони  з метою перевірки правильності  видачі  посвідчень  учасникам  ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

     Віталій Федорович  Шевченко  звертається  до Прем'єр-міністра України (повторний запит) стосовно надання кредиту для  завершення будівництва житлового комплексу для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в місті Фастові.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 212. Прийнято.

 

     Григорій Омелянович  Омельченко  звертається  до  виконуючого обов'язки  Генерального  прокурора  України про надання інформації щодо результатів розслідування кримінальної справи,  порушеної  за фактом  поширення  народним  депутатом  Кияком  у  засобах масової інформації наклепницьких вигадок стосовно голови Комітету з питань боротьби   з   організованою   злочинністю  і  корупцією  Григорія Омеляновича Омельченка.

 

     В'ячеслав Олександрович  Білоус  звертається  до  виконуючого обов'язки  Генерального  прокурора  України стосовно правомірності використання коштів резервного фонду Кабінету  Міністрів  у  1996- 1997 роках.

 

     Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 200. Прийнято.

 

     Ще раз  повертаюся  до  запиту  на  ім'я  Президента депутата Валентини Андріївни Гошовської.  Набрано 224 голоси.  Двох голосів бракує. Будь ласка, проголосуйте.

 

     "За" - 209.

 

     Запит групи депутатів (Мовчана та інших, усього 13 депутатів) до  Президента  стосовно  відкриття  українських  шкіл   у   місті Севастополі. Прошу проголосувати пропозицію про направлення даного запиту за адресою.

 

     "За" - 176. Не приймається.

 

     Володимир Анатолійович  Ткаченко  звертається  до  Президента України стосовно порушення статті 43 Конституції України у зв'язку з  невиплатою   заборгованості   військовослужбовцям   Охтирського військового гарнізону. Прошу визначитися поіменно.

 

     "За" - 181.

 

     Прошу проголосувати пропозицію про направлення запиту.

 

     "За" - 187. Не прийнято.

 

     Мені незрозуміло,  чому колеги колег не підтримують.  Адже це стосується не самого депутата  Ткаченка,  а  й  інших,  зокрема  й військовослужбовців у їхніх виборчих округах.

 

     __________________________

 

     Шановні колеги!  Дозвольте  з  вами порадитися.  Пропонується розминку перенести на пізніше,  а тепер з огляду на те,  що в залі достатня  кількість  народних  депутатів,  розв'язати питання щодо обрання членів Центральної виборчої комісії.  За вашим  дорученням ми  ще  раз  зустрічалися  з  головами груп і фракцій,  обговорили кандидатури.  Відбулася  розмова  з   Президентом,   який   просив розглянути  сьогодні  запропоновані кандидатури.  Пропоную зробити виняток і  проголосувати  в  таємному  режимі  кожну  кандидатуру. Ставлю на голосування дану пропозицію.

 

     "За" - 177.

 

     Щось незрозуміло? (Шум у залі).

 

     Я розумію,  що,  можливо,  хтось  образився на свої політичні партії,  бо не потрапив до списку, можливо, з інших причин. Когось не влаштовує пропорційна система виборів чи загалом прийнятий нами закон.  Але не  можна  особисті  амбіції  ставити  вище  загальних інтересів  і таким чином зривати наступні вибори до Верховної Ради України.

 

     Тому прошу підтримати пропозицію про голосування  картками  в режимі таємного голосування кожної кандидатури персонально.

 

     "За" - 205.

 

     Пропонується провести це голосування в поіменному режимі (Шум у залi). Не кричіть, будь ласка, а голосуйте.

 

     "За" - 184. Прийнято.

 

     Ставлю на голосування в поіменному режимі пропозицію провести таємне голосування картками за кожного з кандидатів окремо.  Прошу підтримати.

 

     "За" - 214.

 

     Одну хвилинку!   Висвітліть   результати    голосування    за фракціями,   будь   ласка.   Група   "Незалежні"   не   задоволена пропорційною системою.

 

     Ще раз прошу проголосувати в поіменному режимі.

 

     "За" - 228. Прийнято.

 

     Шановні колеги!  Президент України звертається  до  Верховної Ради.  "Відповідно  до  пункту  21  статті  85 Конституції України повторно вношу  пропозиції  щодо  кандидатур  для  призначення  на посади членів Центральної виборчої комісії: Віктора Володимировича Алсуф'єва,    Олександра    Васильовича    Гашицького,    Ренольда Костянтиновича    Давидова,   Ярослава   Васильовича   Давидовича, Валентина Анатолійовича  Данилюка,  Миколу  Iвановича  Дем'яненка, Тетяну Андріївну Літошко,  Валентину Федорівну Пендальчук,  Миколу Iвановича Хандуріна."

 

     Це кандидатури,  за які ми голосували,  але вони  з  тієї  чи іншої причини не набрали достатньої кількості голосів.

 

     Як голосуватимемо,   списком  чи  кожну  кандидатуру  окремо? Президент пропонує голосувати списком.

 

     Петре Володимировичу Шейко, будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики   та   забезпечення  діяльності депутатів (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний   Олександре   Миколайовичу!   Шановні  колеги  депутати! Минулого  тижня,  коли  ми  починали  обирати  членів  Центральної виборчої  комісії,  я запропонував поіменно проголосувати картками склад Центральної виборчої комісії.  Ми проголосували, набрали 171 голос - рішення не було прийнято. Тоді почали нормальну процедуру, регламентну і конституційну, до речі, - обрання членів Центральної виборчої комісії бюлетенями.  Обрали 6 членів Центральної виборчої комісії.  I ось  зненацька  вирішили  змінити  процедуру  обрання. Прийняли  рішення голосувати картками в таємному режимі.  До речі, усі  голосування  стосовно  кадрових  призначень  відбуваються   в таємному режимі! Але одна біда - наша система "Рада" не забезпечує таємності голосування. Не забезпечує!

 

     Тому, шановні колеги,  вибори,  які  зараз  відбудуться,  тим більше списком, не будуть дійсні! Це я доводжу до вашого відома.

 

     Дякую за увагу (Шум у залi).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не кричіть! Я надам вам слово.

 

     Наголошую: система "Рада" забезпечує таємність голосування, і в цьому ми не раз пересвідчувалися. Тому не треба говорити про те, чого  немає.  Нас  слухає  не  тільки зал,  а вся Україна,  і люди подумають,  що тут справді така електронна апаратура,  яка не  діє так,  як  повинна  діяти  в  державному органі (Шум у залi).  Одну хвилинку! Перед голосуванням 5 хвилин надамо для пропозицій.

 

     Депутат Чорновіл. За ним - депутат Чиж (Шум у залi).

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  культури  і  духовності  (Подільський виборчий округ,  Тернопільська область).  Шановні колеги!  Гадаю, те, що ми частину   кандидатур   голосували   в   одному   режимі,  а  тепер голосуватимемо в іншому  -  не  аргумент  проти.  Є  нове  подання Президента, тому ми заново визначаємося щодо порядку голосування.

 

     Наша фракція  за  те,  щоб  голосувати  у звичайному режимі - непоіменному, і голосувати кожну кандидатуру окремо. Сподіваюся, у нас  вистачить  здорового  глузду  доголосувати  належну кількість кандидатур, аби Центральна виборча комісія почала працювати.

 

     Дозвольте застерегти  наших  колег.  Дехто  не  розуміє,   що означає  зірвати  сьогодні вибори до Центральної виборчої комісії. Це не означає, що буде мажоритарна система, це не означає, що буде пролонгація  парламенту,  а  це  означає,  що  ми  працюємо  до 28 березня.  То останній день нашої роботи.  А потім  Президент  бере вибори  під  свій  контроль,  призначає їх десь там на червень,  і Верховна Рада вже ніяк не зможе впливати на  хід  виборів,  бо  її просто  не  буде.  Ми залишимося депутатами,  але сесію зібрати не матимемо права.  Читайте  Конституцію!  Я  закликаю  всіх  розумно підійти до голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька  область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановні колеги!  Ми щойно в поіменному режимі  проголосували  процедуру  і вирішили (220 голосів було "за") голосувати за кандидатури, подані Президентом,  повторно. Нині маємо вже інше подання, і тому те, що голосувалося  минулого  разу,  сьогодні  до уваги не береться.  Це новий,  так би мовити,  список. Голосувати треба кожну кандидатуру окремо,  а не списком,  інакше це буде певним порушенням процедури обрання. Ми завжди голосували кожну кандидатуру окремо.

 

     I ще один дуже важливий нюанс. У нас є інформація, що ті, які залишаються   на   позиціях  запровадження  мажоритарної  системи, провели консультації,  наради фракцій чи своїх груп,  і в когось є ілюзія,  що залишиться мажоритарний закон.  Нагадую, що відповідно до Конституції старий закон просто втратив  чинність.  Крім  того, прийнято новий закон, який уже підписаний і набрав чинності. Кожне таке зволікання шкодить як тим,  які підуть на мажоритарні округи, так  і  тим,  які висуватимуться партіями за списками.  Тому треба здійснити цю процедуру, спокійно проголосувати, затвердити комісію та починати роботу.

 

     Це позиція нашої фракції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Лічильної комісії Сирота. Будь ласка.

 

     СИРОТА М.Д.,  голова Лічильної комісії Верховної Ради України (Придніпровський  виборчий  округ,  Черкаська  область).   Шановні колеги,  шановний головуючий!  Як голова Лічильної комісії повинен сказати,  що в Регламенті  немає  норми,  яка  б  визначала:  якщо голосували  частину списку бюлетенями,  то вже не можна голосувати іншу частину картками.  Такого в Регламенті немає. А якби було, то це   було  б  неправильно,  оскільки  будь-які  форми  голосування депутатів,  їхнє волевиявлення  правомірні  -  чи  бюлетенями,  чи картками, чи піднесенням рук.

 

     Тому в черговий раз запрошую вас проголосувати картками, якщо таке рішення ми ухвалили.

 

     А як керівник групи "Конституційний центр" запрошую і  праві, і  ліві  партії не блокувати,  як це ви вже робили під час виборів Центральної виборчої комісії,  а голосувати "за" і дати можливість створити Центрвиборчком,  щоб він міг працювати. Адже й так навіть технічно буде надзвичайно складно організувати проведення виборів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Ставлю на голосування внесену Президентом кандидатуру Віктора Володимировича  Алсуф'єва (Шум у залі).  Прошу сісти на місця,  не ходити по залу. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 204.

 

     Одну хвилинку!  Дехто не зрозумів,  що картки перевертати  не треба.    Тому    прошу    переголосувати    кандидатуру   Віктора Володимировича Алсуф'єва.

 

     "За" - 208.

 

     Будь ласка, Катерино Тимофіївно. За нею

- депутат Кочерга.

 

     ВАЩУК К.Т.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Горохівський виборчий округ, Волинська  область).  Шановні колеги!  Те,  що ми прийняли рішення голосувати в таємному режимі і картками,  - правильне  рішення,  а голосування  за  кожного  зокрема  -  помилка.  Ми знову нічого не проголосуємо.  Треба  голосувати  списком,  тоді  зможемо   обрати Центрвиборчком.  Бо  зараз  почнуть  зводити  якісь  рахунки кожна фракція й група:  хтось подобається,  хтось  не  подобається.  Щоб обрати  дієздатний  орган  -  Центральну виборчу комісії,  слід це робити списком, тоді й оберемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.    Ми    вже    розпочали     голосувати індивідуально,  тож робитимемо так до кінця.  Будь ласка, депутате Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики (Довгинцівський виборчий округ,    Дніпропетровська    область).    Шановний     Олександре Миколайовичу,  шановні  народні  депутати!  Я  розумію,  що  треба все-таки обирати  Центральну  виборчу  комісію,  але  не  в  такий спосіб,  як ми сьогодні це робимо,  і не в такий спосіб,  як ми це робимо уже протягом другого тижня,  коли нам нав'язують свою  волю керівництво Верховної Ради та інші.

 

     Голосувати списком ні в якому разі не можна. Треба голосувати так,  як було спочатку визначено:  бюлетенями за кожного кандидата окремо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Пане  чи  депутате  Кочерга!  Коли  ми голосували і дуже правильно робили (і сьогодні робимо  правильно), то  хто  дав  право  депутатам не визначатися,  а брати бюлетень у кишеню і не йти до урни? Як це назвати? (Шум у залі). То чому ж ви звинувачуєте керівництво Верховної Ради?  У чому?  Що депутат узяв картку і пішов із залу?

 

     Ми розпочали  голосувати  індивідуально  кожну   кандидатуру. Прошу підтримати даний порядок.

 

     Ставлю на   голосування  кандидатуру  Олександра  Васильовича Гашицького. Будь ласка.

 

     "За" - 213.

 

     Одну хвилинку.  Щодо  Олександра  Васильовича  Гашицького   є запитання?  Нема.  То чому ж не голосуєте?  Голосуйте, будь ласка. Ставлю   на   голосування   кандидатуру   Олександра   Васильовича Гашицького.  Всі кажуть,  що нема до людини зауважень.  Ми його на трибуні бачили,  відповідав на запитання. Минулого разу набрав 219 голосів.

 

     "За" - 217.

 

     Ставлю на  голосування  кандидатуру  Ренольда  Костянтиновича Давидова.

 

     "За" - 216.

 

     Пройдемо список до кінця,  а потім,  можливо, визначатимемося за рейтингом.

 

     Голосується кандидатура   Ярослава   Васильовича  Давидовича. Голосуйте, будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Ставлю на  голосування  кандидатуру  Валентина  Анатолійовича Данилюка.

 

     "За" - 226 (Оплески). Затверджено.

 

     Голосується кандидатура  Миколи  Івановича  Дем'яненка.  Будь ласка.

 

     "За" - 238.

 

     Спасибі.

 

     Ставлю на голосування кандидатуру Тетяни  Андріївни  Літошко. Голосуємо.

 

     "За" - 154.

 

     Голосуємо кандидатуру    Валентини    Федорівни   Пендальчук. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 127.

 

     Ставлю на голосування кандидатуру Миколи Iвановича Хандуріна.

 

     "За" - 162.

 

     Отже, шановні   народні   депутати,   ми   обрали   Валентина Анатолійовича  Данилюка  та Миколу Iвановича Дем'яненка.  Тобто на сьогодні маємо 8 членів Центральної виборчої комісії.

 

     Найбільше голосів набрали Олександр  Васильович  Гашицький  - 217,  Ренольд  Костянтинович  Давидов - 216,  Віктор Володимирович Алсуф'єв - 208 і Ярослав Васильович Давидович - 207.

 

     Пропоную проголосувати   їх   списком.   Прошу    підтримати. Голосуємо.

 

     "За" - 169.

 

     Бракує голосів.

 

     Ставлю на     голосування    окремо    кандидатуру    Віктора Володимировича Алсуф'єва.

 

     "За" - 199 (Шум у залi).

 

     Прошу, шановні колеги,  не викрикуйте,  я ж  не  чую,  що  ви кажете.  Ставлю  на голосування кандидатуру Олександра Васильовича Гашицького.  Попередньо за нього подано 217 голосів.  Будь  ласка, підтримайте.

 

     "За" - 223.

 

     Ще раз голосуємо за наполяганням депутатів.

 

     "За" - 217.

 

     Голосуємо кандидатуру Ренольда Костянтиновича Давидова. Прошу підтримати.  Я не розумію тих,  які не голосують. Що вони роблять? Нічого не роблять, я так розумію.

 

     "За" - 211.

 

     Голосуємо кандидатуру    Ярослава   Васильовича   Давидовича. Попередньо  за  нього  подано   207   голосів.   Підтримайте.   Це представник Верховної Ради в Тернопільській області.

 

     "За" - 208.

 

     Пропоную обмінятися  думками  щодо  тих  кандидатур,  які  ще залишилися. Запишіться, будь ласка. Надамо 10 хвилин (Шум у залi).

 

     Я прошу,  не виходьте! Що там за справи - у коридорі ходити?! Нам потрібно Центральну виборчу комісію обрати! (Шум у залi).

 

     Будь ласка, виставте 10 хвилин.

 

     Депутат Кириченко. За ним - депутат Яворівський.

 

     КИРИЧЕНКО М.О.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і зв'язках з СНД (Лохвицький  виборчий  округ, Полтавська  область).  Дякую.  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги!  Ми вже сьогодні обрали  двох  членів  Центральної виборчої   комісії.   Тож   пропоную,   Олександре   Миколайовичу, продовжити голосування тих кандидатур,  які за  рейтингом  набрали найбільше  голосів.  Якщо  колеги  погодяться,  то поіменно ще раз проголосуємо.  Вважаю,  що все-таки  сьогодні  ми  повинні  обрати Центральну  виборчу  комісію,  аби  вона почала працювати.  Iнакше старт виборчої кампанії буде зірвано,  а це накладе свій  відбиток на виборчу кампанію взагалі. Це перше.

 

     I друге.  Олександре  Миколайовичу,  якщо  ми  непоіменно  не проголосуємо, то, гадаю, список можна проголосувати й поіменно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яворівський. За ним - депутат Карнаух.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (Світловодський    виборчий    округ, Кіровоградська  область).  Демократична  партія України.  Шановний головуючий!  Шановні колеги!  Треба логічно поміркувати.  Якби тут була  більшість  людей,  яка обстоювала б мажоритарну систему,  то треба було  в  тому  першому  таймі  грати  монолітно  і  захищати мажоритарну систему.  I все було б гаразд,  була б підтримана воля більшості.

 

     Ми пройшли важкий і драматичний шлях  із  підписанням  закону Президентом,  залишилося  поставити  одну  єдину  крапку.  Є  воля більшості,  яка ухвалила змішану систему!  Через те ви зрозумійте, що це смішно,  нас же слухають люди!  Цілком зрозуміло, що хтось у цій залі доводить питання до абсурду.  Не буде  обрано  Центральну виборчу  комісію  -  не  відбудуться  вибори.  Ви  ж  самі  чудово розумієте, що буде далі.

 

     Тому пропоную,   Олександре   Миколайовичу,    оцей    список кандидатів,  які не проголосовані (там різниця певна є в рейтингу, звичайно),  поставити  на  поіменне  голосування,  щоб  усім  було зрозуміло,  хто  веде нас як колективний орган у глухий кут.  Це ж уже смішно і бездарно.  Через те проголосуймо,  і нехай працює вже Центральна виборча комісія.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Карнаух. За ним - депутат Левченко.

 

     КАРНАУХ М.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Лубенський виборчий  округ,  Полтавська область).  Соціал-демократична партія України.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   Шановні   колеги! Безумовно, нинішня влада і правлячий режим зацікавлені в тому, щоб зберегти своє панування, і тому сьогодні всі зусилля спрямовані на те, аби якось загальмувати виборчий процес.

 

     Звертаюся до  вас  із проханням вчинити виважено і мудро.  Ми ухвалили Конституцію,  прийняли прогресивний виборчий закон,  який дасть  змогу сформувати відповідальну владу.  Будьмо послідовними, виваженими і сьогодні сформуймо Центральну виборчу комісію з  тим, щоб дати змогу розпочати в цивілізованому законному руслі виборчий процес.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  депутате Левченко.  За ним - депутат Кіяшко.

 

     ЛЕВЧЕНКО А.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Краснодонський виборчий округ,  Луганська область). Прошу передать слово депутату Шаланскому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Шаланський, будь ласка.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ А.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Знам'янський виборчий округ,  Кіровоградська область).  Дякую. Шановні колеги! Дозвольте хвилинку вашої уваги привернути до такого прогнозу на майбутнє. На сьогодні маємо третє голосування  одного  й  того  самого  списку. Іншого списку не буде.

 

     Для того щоб Центральна виборча комісія розпочала роботу, нам залишилось обрати максимум трьох претендентів.  Я вас  дуже  прошу зосередитись,  і  якщо  претендент  набрав уже 223 голоси,  то це, мабуть, є підставою для того, щоб ще раз поставити на голосування.

 

     Адже якщо не буде сформовано Центральну виборчу комісію, то й мажоритарні  округи не виділять,  і взагалі вибори не відбудуться. Нового списку нам ніхто не подасть.

 

     Тому прошу зосередити свої зусилля і проголосувати  за  двох, максимум трьох претендентів, щоб створити Центрвиборчком.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Кіяшко, прошу. За ним - депутат Чупахін.

 

     КІЯШКО С.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин   (Ворошиловський   виборчий  округ,  Донецька  область). Спасибо,    Александр     Николаевич.     Об единенная     фракция Социалистической и Селянской партий Украины.  Уважаемые коллеги! В средствах массовой информации много различных  инсинуаций  о  том, что   якобы   Центральная  избирательная  комиссия  не  избирается Верховным  Советом  из-за  того,  что  большие  партии   блокируют избрание.  И  мотивируют  это  тем,  что  чем  меньше  будет  срок подготовки списка для поддержки той или иной партии, тем лучше для больших партий.

 

     Скажу следующее.  Мы  должны  (и  партийные,  и беспартийные) об единиться вокруг одного:  чтобы был демократизм при  проведении выборов  и чтобы партия независимо от ее количественного состава и от ее организации имела возможность собрать 200 тысяч  подписей  в свою поддержку.

 

     С другой  стороны,  не  изберем мы Центризбирком,  не будет и округов. И все ратующие за мажоритарную систему тоже останутся без них.

 

     Последний срок проведения областных сессий - 21 ноября.  Если к  этому  времени  мы  не  примем  решение  и  округа   не   будут сформированы, то крах демократии в Украине, наверное, неизбежен.

 

     Поэтому предлагаю еще раз проголосовать кандидатуры,  которые набрали наибольше голосов, и решим данный вопрос.

 

     А если он будет блокироваться, то давайте примем решение, как и в случае с принятием Конституции:  до тех пор заседаем,  пока не изберем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутате Чупахін, прошу.

 

     ЧУПАХІН О.М.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  оборони  і  державної безпеки (Куп'янський виборчий округ, Харківська область).  Фракция Социалистической и Селянской  партий Украины. Уважаемые коллеги. Хочу обратить еще раз ваше внимание на мнение,  высказанное  коллегой  по  фракции  Анатолием  Шаланским. Президент уже в который раз подает нам одни и те же кандидатуры. И мы должны понять,  что других кандидатур  уже  не  будет.  Если  и будут, то только эти.

 

     Второй момент.  Когда  мы  слушали претендентов на избрание в Центризбирком,  ни у кого никаких претензий практически не было ни к одной из кандидатур.  То есть получается,  что, не сказав ничего против   кого-либо,   мы   просто-напросто   блокируем    избрание Центризбиркома.

 

     Александр Николаевич,  поскольку  претензий  к  кандидатам не было,  мы должны еще раз вернуться к голосованию по  кандидатурам, которые предложил Президент, и избрать Центризбирком.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Осадчук, будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  та  духовності  (Тлумацький  виборчий округ,  Івано-Франківська  область).  Демократична партія України. Шановний Олександре Миколайовичу,  шановні колеги депутати!  У нас якийсь глухий кут.  Люди, які слухають трансляцію, певне, думають, що ми,  вибачте,  не зовсім здорові:  голосуємо проти  обрання  до Центрвиборчкому людей, які забезпечуватимуть проведення виборів. А у  виборах  більшість  присутніх  збирається  взяти   безпосередню участь.  Я підтримую конструктивні пропозиції, які тут прозвучали, і прошу вас,  колеги, проголосувати насамперед за кандидатури, які набрали   більшість   голосів,   щоб   усе-таки   сьогодні  обрати Центрвиборчком. Інакше нас просто люди не зрозуміють.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Депутате Ярошинський, прошу.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область).  Українська республіканська  партія.  Шановні народні депутати!  Приєднуюся до закликів народних депутатів,  які просять вас не стати  жертвами  самообдурювання  чи  піддатися  на накинуту  кимось гру.  Реальність така,  що в самому списку,  який подається,  закодовано певне значення. Коли ми не усвідомлюємо, що зміна  прізвищ,  яка  можлива і бажана для вас,  не змінить самого характеру списку і наступної роботи Центральної виборчої  комісії, тоді ми не політики і не повинні були б тут сидіти.

 

     Ми всі розуміємо, що простежується бажання заблокувати вибори і пролонгувати роботу цієї Верховної Ради  надалі.  Закликаю  всіх депутатів,  хто  хоче  яких-небудь позитивних змін в Україні (а ці зміни можуть бути наближені наступними виборами),  підтримати  цей список,  незважаючи  на  те,  що він тенденційний і ніколи не буде нетенденційним з цією тенденційною владою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги,  підводячи   підсумки, можна зробити простий висновок:  усі виступають за те,  щоб обрати дієздатний Центрвиборчком.  Маємо  усвідомити:  якщо  ми  сьогодні цього  не зробимо,  то самі собі підпишемо негативний вексель.  Це перше.

 

     Друге. Хто гадає, що можна роботу Верховної Ради пролонгувати ще на рік, той глибоко помиляється, і про це вже говорили.

 

     І третє.   Пропонувалося   проголосувати   персонально  кожну кандидатуру,  враховуючи  рейтинг.   Найбільше   голосів   набрала кандидатура  Олександра  Васильовича  Гашицького - 223 голоси.  Не вистачає три голоси. Запросіть людей до залу.

 

     Ставиться на голосування кандидатура  Олександра  Васильовича Гашицького.

 

     "За" - 222.

 

     Катерина Тимофіївна   не  встигла  проголосувати.  Голосуємо. Депутати від Івано-Франківської області чомусь не голосують.

 

     "За" - 237.

 

     Дякую. Гашицького обрано.

 

     Кандидатура Ренольда  Костянтиновича  Давидова  набрала   216 голосів. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую.

 

     Голосуємо кандидатуру  Ярослава  Васильовича Давидовича - 208 голосів. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 226.

 

     Дякую.

 

     І остання кандидатура - Віктор Володимирович Алсуф'єв  -  208 голосів. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Єльяшкевич   не   встиг  проголосувати.  Будь  ласка, голосуємо.

 

     "За" - 220.

 

     Є якісь  претензії  до  цієї  кандидатури?  Немає  претензій. Депутат Понеділко наполягає на переголосуванні.

 

     Будь ласка, голосуємо на прохання Віктора Івановича Понеділка та Івана Сергійовича Чижа.

 

     "За" - 219.

 

     Таким чином,  шановні колеги,  ми дообрали сьогодні до складу Центральної  виборчої  комісії Олександра Васильовича Гашицького - 237 голосів,  Ренольда Костянтиновича  Давидова  -  229,  Ярослава Васильовича  Давидовича - 226,  Валентина Анатолійовича Данилюка - 226 і Миколу Івановича Дем'яненка - 238 голосів.

 

     Дякую вам усім.  Дозвольте привітати  названих  кандидатів  з обранням до складу Центральної виборчої комісії (Оплески).

 

     Отже, із  15-ти  поданих Президентом кандидатур ми обрали 11, тобто дві третини. Центральна виборча комісія може працювати.

 

     Тепер у зв'язку з тим,  що ми обрали новий склад  Центральної виборчої  комісії,  пропоную прийняти Постанову Верховної Ради про припинення повноважень Центральної  виборчої  комісії  по  виборах народних депутатів України.

 

     "У зв'язку  з  призначенням відповідно до пункту 21 статті 85 Конституції України на посаду членів Центральної виборчої  комісії Верховна Рада постановляє:

 

     Перше. Припинити повноваження Центральної виборчої комісії по виборах  народних  депутатів  України,   затвердженої   Постановою Верховної  Ради  України  від  25  листопада 1993 року ("Відомості Верховної Ради України,  1993 рік,  N 49,  стаття 468),  у складі: Ємця  Івана  Григоровича,  Кирненка  Валентина Івановича,  Целуйка Ігоря  Івановича,  Бабченка  Віктора   Євгеновича,   Кишка   Ігоря Олександровича,  Кравченка Василя Івановича,  Мазур Лідії Юріївни, Макеєнка  Володимира  Степановича,   Малюти   Миколи   Дмитровича, Микитина Ігоря Йосиповича,  Новицького Євгена Антоновича,  Пінчука Антона Миколайовича,  Скрипниченка Олександра Євгеновича,  Черниша Володимира Миколайовича.

 

     Друге. Визнати таким,  що втратив чинність, пункт 2 Постанови Верховної Ради від 10 вересня 1996  року  про  Центральну  виборчу комісію."

 

     Прошу проголосувати проект постанови. Прошу підтримати.

 

     "За" - 280. Прийнято.

 

     Шановні колеги,  обрані члени Центрвиборчкому повинні скласти присягу.  Але,  враховуючи, що попередньо обрані члени Центральної виборчої  комісії  не  попереджені,  то  ми  здійснимо такий захід завтра.  Гадаю,  сьогодні Президент підпише Закон  про  Центральну виборчу  комісію,  і  тоді  можна  буде  прийняти  присягу.  Решту організаційних питань ми також вирішимо.

 

     Дякую за активну роботу.

 

     ______________________

 

     Слухається питання про проект Закону  України  про  Державний бюджет  України  на  1998  рік.  Доповідає  міністр  фінансів Ігор Олександрович Мітюков.  Будь  ласка,  на  трибуну.  Розминка  буде наприкінці засідання. Прошу уваги.

 

     МІТЮКОВ І.О.,   міністр  фінансів  України.  Дякую.  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Відповідно до статті  96  Конституції  України Кабінет Міністрів 15 вересня 1997 року подав до Верховної Ради України проект Закону  про  Державний бюджет  на  1998  рік,  в основу якого покладено основні параметри економічного і соціального розвитку України на 1998 рік,  чинне на той час податкове законодавство та результати виконання бюджету за перше півріччя поточного року.

 

     Ураховуючи, що проектовані показники дохідної частини бюджету не   забезпечували   в   повному   обсязі   фінансування   заходів економічного і соціального  розвитку  країни  на  плановий  рік  і реально  були  меншими,  ніж  поточного  року,  Кабінет  Міністрів звернувся  до  Верховної  Ради  з  проханням  пришвидшити  розгляд поданих  законопроектів,  які  передбачали  розширення  податкової бази,  ліквідацію ряду пільг,  удосконалення механізму  справляння належних бюджету платежів.

 

     Уряд розраховував,   що   прийняття  запропонованих  проектів законів дало б змогу збільшити дохідну частину зведеного бюджету в межах 4 мільярдів гривень. Однак результати обговорення зазначених законопроектів, схвалення окремих із них на практиці призводить до зворотного - зменшення бюджетних доходів.  Так, виконання положень прийнятого 26 вересня 1997 року Закону України про внесення змін і доповнень  до  Закону  України  про  податок  на  додану  вартість фактично спричинить зменшення надходжень до бюджету в  обсязі  1,2 мільярда гривень.

 

     Частково розв'язані  питання  щодо запропонованих поправок до Закону України про оподаткування прибутку підприємств. Зокрема, на сьогодні не враховано,  що деякі положення цього закону призведуть до необгрунтованих втрат  доходів  і  до  ускладнень  у  роботі  з виконання бюджетів територіальних громад,  джерелом доходів яких є податок  на  прибуток  підприємств.  Так,   скасування   авансових платежів  у  перші  два  місяці  звітного податкового квартального періоду унеможливлює ритмічне виділення асигнувань на фінансування витрат,  передбачених  бюджетом,  особливо  на  виплату заробітної плати  і  фінансування  соціальних  програм.  Підвищення  розмірів прямого  віднесення на зменшення доходів сум витрат на капітальний і поточний ремонт,  а також скасування коригування податкової бази на  приріст чи зменшення складських запасів матеріальних цінностей негативно вплинуть на наповнення доходів бюджету. В розрахунках на 1998  рік через вплив цих двох факторів доходи бюджету збільшаться лише на півмільярда гривень,  а не на  1,9  мільярда  гривень,  як очікувалось.

 

     Затримується прийняття  Закону  України  про  зміни до ставок акцизного збору на бензин,  дизельне пальне,  деякі  інші  товари, через що втрачається 100 мільйонів гривень доходів.

 

     Є нагальна  потреба  прискорити  прийняття  законів про зміни митних тарифів на ввезення тютюнових виробів і про зміни до Закону України  про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Ці два закони можуть дати відповідно 15 і  200  мільйонів  гривень додаткових  доходів.  На жаль,  не розглядався ще законопроект про місцеві податки і збори,  запровадження якого дає змогу  збільшити доходи бюджету на 300 мільйонів гривень.

 

     На розроблення   показників   бюджету  істотно  впливає  стан виконання дохідної частини  бюджету  поточного  року.  Як  відомо, Верховною  Радою  був  затверджений Державний бюджет на 1997 рік з доходів у сумі  21,7  мільярда  гривень  і  за  видатками  -  27,4 мільярда  гривень.  Враховувалося,  що обсяг валового внутрішнього продукту реально зросте проти попереднього року на  0,3  відсотка. За оперативними даними реальний обсяг ВВП знизився у січні-вересні порівняно з періодом 1996 року на 5 відсотків, обсяги промислового виробництва   -  на  2,4  відсотка.  Затвердження  нового  порядку нарахування  амортизаційних  відрахувань  призвело  до  скорочення балансового  прибутку  за  січень-серпень  з  10  мільярдів до 6,2 мільярда гривень.

 

     Невиконання основних прогнозованих показників економічного  і соціального  розвитку  природно  спричинило  скорочення  бюджетних доходів.  За дев'ять місяців цього року до  бюджетів  усіх  рівнів надійшло  18,5  мільярда  гривень  або 60,8 відсотка розрахункових річних  сум.  Унаслідок  спаду  промислового  виробництва   бюджет недоотримав  113 мільйонів гривень податку на додану вартість,  86 мільйонів  гривень  податку  на  прибуток  підприємств.   Вичерпну інформацію   про   стан   виконання  бюджету  за  дев'ять  місяців представлено в  надісланому  Верховній  Раді  документі.  Тому,  я думаю, немає потреби докладно спинятися на даному питанні.

 

     Тепер дозвольте,    шановні    народні   депутати,   викласти характеристики змін і доповнень,  внесених до  показників  проекту Державного бюджету на 1998 рік.  За уточненими розрахунками доходи зведеного бюджету України передбачаються в  обсязі  28,8  мільярда гривень  супроти  27,2  мільярда  гривень  у  попередньому проекті бюджету,  поданому 15 вересня. Тобто ці доходи збільшуються на 1,6 мільярда гривень, або на 5,8 відсотка.

 

     Передбачається зростання  податкових  надходжень  у  сумі 727 мільйонів гривень, і це зумовлено такими чинниками.

 

     Перше. Збільшенням  податку  на  прибуток  підприємств  на  1 мільярд    297    мільйонів    гривень    внаслідок   застосування понижувального коефіцієнта (0,7) нарахування амортизації.

 

     Друге. Зростанням   обсягів   виробництва    окремих    видів підакцизних товарів, зокрема таких як тютюнові вироби та виноробна продукція,  що дає підстави  передбачати  збільшення  доходів  від надходження   акцизного  збору  з  вітчизняних  товарів  на  101,3 мільйона гривень.

 

     Третє. Уточнення,  виходячи з  підсумків  роботи  за  дев'ять місяців   та  очікуваного  виконання  за  рік,  у  бік  збільшення прибуткового податку  з  громадян  на  62,4  мільйона  гривень  та державного мита на 11,6 мільйона гривень.

 

     Водночас четвертий  фактор працює на зменшення:  це зменшення прогнозної суми надходжень  податку  на  додану  вартість  на  724 мільйони   гривень  відповідно  до  положень  Закону  України  про внесення змін і доповнень до Закону України про податок на  додану вартість, який був прийнятий 26 вересня нинішнього року.

 

     Уточнення окремих     неподаткових    надходжень    зумовлені зменшенням надходжень орендної плати за цілісні майнові  комплекси державних  підприємств  у  сумі  12,5 мільйона гривень у зв'язку з виконанням програми приватизації та зменшенням їх кількості; плати за  видачу  ліцензій  та  сертифікатів  - на 37,8 мільйона гривень через видачу ліцензій  на  використання  радіочастот  терміном  на п'ять років.

 

     Водночас за   здійсненими   оцінками  передбачається,  що  на початок наступного року  не  буде  погашено  заборгованості  перед державним  бюджетом  за відпущені з державного резерву матеріальні цінності на суму 896 мільйонів  гривень.  Враховуючи,  що  вказані витрати були проведені з державного бюджету, пропонується ці кошти включити до доходів 1998 року.

 

     Здійснено також деякі  уточнення  до  проектованих  бюджетних видатків.  Під  час  попереднього  обговорення  у  Верховній  Раді проекту  Закону  про  Державний  бюджет  на  1998  рік  комітетами Верховної  Ради,  окремими народними депутатами було висловлено 49 пропозицій щодо потреби збільшення коштів практично на всі видатки на  загальну суму 13,5 мільярда гривень.  Проте повністю врахувати такі запити не дозволяє дохідна частина  бюджету.  Опрацювавши  це питання,  уряд  вважає  за можливе збільшити окремі види бюджетних видатків на 843,4 мільйона гривень, зменшивши натомість витрати на обслуговування  державного  боргу  на суму 176,5 мільйона гривень. Запропоновані зміни враховують  витрати  на  суму  667,8  мільйона гривень,    які   через   обмеженість   фінансових   ресурсів   не передбачалися в проекті бюджету, поданому 15 вересня. Із цієї суми 200  мільйонів  гривень  пропонується  на погашення заборгованості щодо знецінених грошових заощаджень громадян в установах Ощадбанку та на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року.  Другу частину цих витрат  у  сумі  467,8  мільйона  гривень передбачається спрямувати на покриття заборгованості, що виникла в бюджетній сфері за попередніх років.

 

     Крім того,  частково  враховано  потребу   збільшення   інших видатків бюджету, зокрема на:

 

     витрати, пов'язані  з оплатою житловокомунальних послуг та на утримання об'єктів соціальної сфери, що передаються до комунальної власності, на загальну суму 100 мільйонів гривень;

 

     фундаментальні дослідження   та  сприяння  науково-технічному прогресу - 5 мільйонів гривень;

 

     проведення виборів та референдумів  -  50  мільйонів  гривень додатково;

 

     фінансування національної      оборони      та     здійснення правоохоронної діяльності - додатково 55 мільйонів гривень;

 

     проведення статистичних  досліджень   та   переписів   -   18 мільйонів гривень.

 

     Обмеженість коштів,  з  урахуванням  потреби зниження розміру дефіциту  державного  бюджету  до   межі,   визначеної   Бюджетною резолюцією  та  іншими  рішеннями  Верховної  Ради,  незважаючи на наявні потреби, стримує можливості подальшого збільшення видатків. За  таких  умов  уряд  пропонує довести розмір дефіциту державного бюджету до прийнятних обсягів -  4,4  мільярда  гривень,  або  4,3 відсотка прогнозованого обсягу валового внутрішнього продукту.  Це зумовлено потребою  поетапного  зниження  бюджетного  дефіциту  та раціоналізації структури державного боргу.

 

     Через кризу на фінансових ринках світу, спричинену зростанням ризикових очікувань валютних інвесторів на валютних ринках  країн, що розвиваються,  очікується подорожчання внутрішніх запозичень, а відтак зменшується їх частка  в  структурі  фінансування  дефіциту державного бюджету.

 

     Шановні народні депутати!  Доволі бурхливу дискусію викликала проблема розмежування дохідних джерел між державним  та  місцевими бюджетами  України.  Кабінет Міністрів пропонує повністю закріпити за місцевими бюджетами прибутковий податок з громадян,  податок на прибуток    підприємств,    плату    за   землю   та   ряд   інших загальнодержавних податків і зборів, за винятком податку на додану вартість   та   акцизного   збору,   які   відповідно  до  чинного законодавства підлягають зарахуванню до державного бюджету.

 

     Ураховуючи, що законів,  які  визначають  порядок  формування місцевих  бюджетів  відповідно до Конституції України і Закону про місцеве  самоврядування,  ще  не  прийнято,  пропонується,  як  це передбачено  пунктом 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про місцеве самоврядування,  залишити порядок, встановлений законами  про  бюджетну  та податкову системи.  У разі розгляду та прийняття Верховною  Радою  відповідних  законів,  які  реалізують норми,  закладені  в  Конституції,  можуть бути внесені відповідні зміни до розподілу й використання коштів, закріплених за місцевими бюджетами.

 

     Обраховано, що  загальний  обсяг  доходів  місцевих  бюджетів становитиме 8,5 мільярда гривень.  Крім того, з державного бюджету України  до  республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міського міста Севастополя для їх відповідного розподілу між   територіальними   громадами  та  для  виконання  делегованих повноважень передаються кошти  в  сумі  3  мільярди  37  мільйонів гривень.

 

     У процесі  визначення  обсягу  належних  місцевим  бюджетам з державного  бюджету  України  коштів  як  у  вигляді   закріплення загальнодержавних податків,  так і передачі їх в абсолютних сумах, розрахунки здійснювалися по  кожній  галузі  та  по  кожному  виду витрат,  виходячи з мережі та штатів соціально-культурних установ, отримувачів соціальних допомог  та  інших  показників.  При  цьому враховувалися особливості економічного, соціального, природного та екологічного  стану   відповідних   територій.   Загальний   обсяг видаткової  частини  місцевих бюджетів на 1998 рік прогнозується в обсязі 11,2  мільярда  гривень.  Його  збільшено  на  441  мільйон гривень  в  основному  урахуванням  у видатковій частині коштів на покриття заборгованості, що виникла за попередніх років.

 

     В умовах   напруженої   соціальноекономічної   ситуації    та обмеженості   бюджетних   коштів  запропонована  система  побудови міжбюджетних   відносин   дасть   можливість   органам   місцевого самоврядування   задовольнити  потреби  територіальних  громад  та реалізувати спільні проекти,  здійснювати функції та повноваження, делеговані державою.

 

     Шановні народні   депутати!  Під  час  доопрацювання  проекту державного бюджету на 1998 рік внесено ряд інших уточнень  і  змін до   тексту   проекту   закону,   який,  по  можливості,  враховує зауваження,  висловлені в процесі його обговорення. Питання, що не враховані,  а також ті, що будуть внесені додатково, уряд розгляне після прийняття проекту Закону про Державний бюджет на 1998 рік  у першому читанні.

 

     Насамперед ураховуватимуться прийняті Верховною Радою України закони,  що сприятимуть збільшенню  дохідної  частини  бюджету  та спрямуванню      додаткових      надходжень     на     розв'язання соціальноекономічних проблем,  у тому  числі  порушених  народними депутатами.

 

     У загальному  підсумку  такі спільні заходи Верховної Ради та уряду будуть плідні для бюджету,  для економіки країни та  корисні суспільству,  адже  результатом  буде  загальне збільшення доходів бюджету на суму близько 3 мільярдів гривень.

 

     Дозвольте на цьому завершити свій виступ.  Прошу вас, шановні народні  депутати,  продовжити  разом  з  урядом нормальний процес розгляду і прийняття Державного бюджету на  1998  рік  у  терміни, визначені затвердженим вами графіком, тобто до кінця року.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу.

 

     Є запитання до міністра? Запишіться, будь ласка.

 

     Мають бажання поставити запитання 62 народні депутати.

 

     Пропоную відвести на запитання-відповіді 30 хвилин. Немає заперечень? Виставте, будь ласка, З0 хвилин.

 

     Депутат Танюк. За ним - депутат Бублик.

 

     ТАНЮК Л.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  культури  і  духовності  (Дрогобицький міський виборчий округ, Львівська область). Прошу передати слово депутату Косіву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури  і духовності (Пустомитівський виборчий округ,  Львівська область).  Шановний Ігоре Олександровичу!  Я представляю Комітет з питань культури і духовності.  Ми разом із вашим міністерством,  а також Комітетом з питань бюджету дуже  ретельно,  буквально  кожну цифру  окремо,  проаналізували  видатки  в  галузі культури.  Були конкретні  пропозиції.  З  багатьма  з   них   ваші   представники погодилися та сказали, що так воно й буде.

 

     Тож дозвольте  запитати,  чи  буде  ще  можливість  у процесі підготовки проекту до другого читання  (ідеться,  власне,  про  ті позиції, щодо яких маємо конкретну домовленість, скажімо, стосовно Одеського оперного театру,  Львівського драматичного театру  імені Марії Заньковецької) внести якісь зміни? Чи це вже неможливо?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі.  Рівень  фінансування  цієї  сфери  не задовольняє ні уряд,  ні народних депутатів. Тому нам дуже важливо передбачити ефективне використання тих обмежених коштів. Те, що ми зараз пропонуємо,  це  база  для  обговорення.  Якщо  ви  приймете рішення про прийняття до розгляду проекту Державного бюджету, то в ході першого читання,  яке піде після цього нашого обговорення,  і на  другому  етапі  -  під  час  другого читання ми зможемо внести зміни, про які ви сказали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Бублик. За ним - депутат Кризський.

 

     БУБЛИК Ю.Т.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку села (Тростянецький  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний Ігоре Олександровичу, в мене кілька запитань.

 

     Перше. Як ви ставитеся до того,  що у проекті бюджету на 1998 рік   практично   не   передбачено   державного   замовлення    на сільськогосподарську  продукцію?  Ми  всі знаємо,  що під державне замовлення сільськогосподарський товаровиробник отримує хоч  якісь аванси, за рахунок яких він живе, вирощує продукцію і таке інше.

 

     Друге. Чому  за  доходами на одну людину Сумська область - на третьому місці, а за видатками - на двадцять четвертому?

 

     І останнє запитання.  У видатковій частині (це сторінка 4)  в рядку "інші правоохоронні органи" - 107 мільйонів 800 тисяч.  Будь ласка, що це за "інші правоохоронні органи"? Тут же все розписано, в  тому числі і "Національне бюро розслідувань - 20 мільйонів".  А ще куди підуть 90 мільйонів?

 

     МІТЮКОВ І.О. Спасибі за запитання.

 

     Перше. Дійсно,  в запропонованому урядом проекті  бюджету  не плануються видатки під державне замовлення на сільськогосподарську продукцію.  Але  я  прошу  вас  уважно  прочитати  статтю  22,  де фіксується,  що  весь фінансовий ресурс,  нагромаджений за останні три роки за  рахунок  надання  позичок  під  державне  замовлення, залишається  виключно  на підтримку сільського господарства.  Мова йде і про лізинг,  і про авансову поставку мінеральних  добрив,  і про    створення    фонду    підтримки    цінового   паритету   на сільськогосподарську продукцію через біржовий ринок.

 

     Крім того,  приблизно  0,5  мільярда  гривень  з   державного бюджету    спрямовується   на   фінансування   потреб   сільського господарства. Ми вважаємо, що це той максимум, який ми можемо собі дозволити   за   тих  обмежених  фінансових  ресурсів,  які  є  на сьогоднішній день.

 

     Що стосується  співвідношення  доходів  і  видатків  на  душу населення.  Це,  справді,  винятково болюче питання. Ми виходимо з розрахунків,  проведених з урахуванням  наявних  мережі  і  штатів соціальних  установ.  Відповідно  до  наявних  мережі  і  штатів і формується значною мірою видаткова частина бюджету.

 

     Я згоден,  що це  питання  треба  розглядати,  вдосконалювати підходи   до  нього.  Але  ми  повинні  визначатися  і  в  питанні методологічного характеру - про  доцільність  переходу  до  єдиної бюджетної  забезпеченості  чи  до єдиної соціальної забезпеченості одного жителя регіону.  На жаль, сьогодні ні в розпорядженні уряду немає,  ні наша наука ще не виробила інструментарію,  за допомогою якого можна було б дати однозначну відповідь на це  питання.  Тому завжди буде різниця між місцем регіону у видатках і доходах.

 

     Крім того,  не  слід  забувати,  що і перерозподільчі функції треба виконувати,  підтримувати  ті  регіони,  які  перебувають  у складнішому   становищі.   Але   я   згоден  з  тим,  що  під  час доопрацювання запропонованого документа ми можемо врахувати якоюсь мірою ситуацію, що склалася в Сумській області.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре   Олександровичу,  депутат  Бублик  мав  на увазі,  що в семи статтях є такі рядки,  як "інші витрати".  І  ці "інші витрати" в бюджеті набирають 0,5 мільярда гривень.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Шановні  народні  депутати!  Я хочу просити вас щодо кожного рядка зараз  не  проводити  дискусію.  Відразу  після тексту  проекту  закону  іде  додаток,  який називається "Розподіл видатків Державного  бюджету  України  на  1998  рік  по  головних розпорядниках   коштів".   Там  повністю,  до  копійки  всі  кошти розписано.  І не тільки по головних розпорядниках,  і не тільки по правоохоронних  органах,  про  які  ви запитували,  а й по статтях бюджетної класифікації. Ніяких прихованих видатків у проекті цього бюджету немає.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутат Кризський. За ним - депутат Терець.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України  з  питань  оборони  і  державної  безпеки  (Первомайський виборчий  округ,  Луганська область).  Фракція комуністів.  Дякую. Шановний Ігоре Олександровичу,  чому не виконується вимога  статті 85 Конституції,  пункт 22,  де записано, що затвердження загальної структури,  чисельності, визначення функцій Збройних Сил України - це виключно прерогатива Верховної Ради?  Раніше це враховувалося у проектах бюджету. Зараз цього немає. Це перше запитання.

 

     Друге запитання.  Сьогодні можна  сказати,  що  вугледобувної промисловості  вже не існує.  25 вересня відбулася нарада,  в якій взяли  участь  депутати  Верховної  Ради  від  вугільних  регіонів України,  і  там  було  прийнято рішення звернутися до Президента, Голови Верховної Ради,  Прем'єр-міністра з тим,  щоб  упорядкувати фінансування. Як це враховано?

 

     І третє запитання.  Як враховано пропозиції Комітету з питань оборони щодо фінансування Прикордонних військ?

 

     Дякую за відповіді.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі  за  запитання.   Дуже   слушне   перше запитання  -  про  чисельність  Збройних  Сил.  Уряд практично вже підготував і днями направить Верховній  Раді  проект  відповідного закону.  Там  якраз  ідеться про затвердження чисельності Збройних Сил і вихід  на  той  рівень  їх  фінансового  забезпечення,  який можливий сьогодні.

 

     Відносно вугільної   промисловості.  Незважаючи  на  фактичне зменшення дохідної частини бюджету порівняно з розрахунковою,  нам удалося  зберегти  фінансування  вугільної  промисловості на рівні 1997 року - це  1,3  мільярда  гривень.  Багато  це  чи  мало?  Це максимум того, що ми можемо дати. Це практично стільки, скільки ми можемо виділити на національну оборону.

 

     Головна проблема  вугільної  промисловості,  на  мій  погляд, сьогодні  полягає  в  розрахунках  за вугілля.  А це безпосередньо пов'язане з  розрахунками  за  електроенергію.  Уряд  вживає  дуже серйозних заходів для наведення належного порядку в розрахунках за енергоресурси.  Тільки за останній місяць Міністерство  енергетики отримало  значно  більше  коштів  за  відпущену  енергетику,  а це означає,  що у міністерства збільшується можливість  розрахуватися за відвантажене вугілля.

 

     Крім того,   уряд  до  кінця  року  продовжуватиме  закупівлі відповідної кількості вугілля для того,  щоб підтримати  державний резерв.  А  1,3  мільярда - це те,  що можна максимально виділити. Якщо ми під час  обговорення  зможемо  збільшити  дохідну  частину бюджету, то зможемо розглядати і це питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терець. За ним - депутат Кочерга.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Ваші  пропозиції  враховано,  на  18  мільйонів гривень збільшуються видатки на Прикордонні війська.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терець.

 

     ТЕРЕЦЬ В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань соціальної   політики   та   праці   (Токмацький  виборчий  округ, Запорізька  область).  Дякую,  Олександре  Миколайовичу.  Шановний Ігоре   Олександровичу!   Одним   із  складних  питань  формування державного бюджету є його збалансованість з  місцевими  бюджетами. Згідно   зі   статтею   143  Конституції  і  Законом  про  місцеве самоврядування держава підтримує фінансово місцеве  самоврядування і місцевий бюджет.  Я хотів би знати,  як проводиться вирівнювання місцевих бюджетів і досягається  їх  збалансованість  з  державним бюджетом. Це перше запитання.

 

     Друге. Який  відсоток коштів передбачається в проекті бюджету для фінансової підтримки місцевих бюджетів?

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую за питання.

 

     Ця проблема обговорювалася під час першого  розгляду  проекту Державного  бюджету  на  1998  рік.  Дійсно,  у Законі про місцеве самоврядування чітко визначено,  що має бути закріплено доходи  за місцевими   бюджетами   територіальних   громад.   У  "Прикінцевих положеннях"  записано,  що  до   введення   в   дію   відповідного законодавства  (це  Закон про бюджетну систему і бюджетний процес, проекти якого опрацьовуються і в уряді,  і  в  Комітеті  з  питань фінансів і банківської діяльності) застосовується діючий механізм.

 

     Але, відверто  кажучи,  ми  анітрохи  не  задоволені тим,  як обласні  бюджети   регулюють   фінансове   забезпечення   місцевих бюджетів,  особливо  в  тих областях,  де є серйозні відмінності в рівнях фінансового забезпечення різних районів. Проблема полягає в тому,  щоб розробники обласних бюджетів нарешті визначилися з тими податками,   які   треба   перевести   і   чітко   закріпити    за територіальними   громадами,   взявши   на  себе  включно  функції фінансового регулювання.

 

     Я вважаю,  що ми можемо до кінця року прийняти або той проект Закону  про бюджетну систему і бюджетний процес,  який готується в уряді,  або той проект, який готується у Верховній Раді, з тим щоб чітко  й  однозначно,  по-перше,  закріпити  податки  за місцевими територіальними  громадами,  а   подруге,   однозначно   визначити регулюючі,  вирівнюючі  функції  як  державного,  так  і  місцевих бюджетів.

 

     Що стосується відсотка,  то більше третини доходів  зведеного бюджету  спрямовується на місця.  Їх сума збільшується порівняно з попереднім роком.  Тільки на фінансову підтримку місцевих бюджетів з Державного бюджету виділяється більш як 3,3 мільярда гривень для перерозподілу безпосередньо до бюджетів територіальних громад, щоб вони могли виконувати покладені на них Конституцією функції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кочерга.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  законності  і   правопорядку   (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Я хочу уточнить,  Игорь  Александрович,  что  бюджет  шахтерский  на текущий год был утвержден в об еме 1 миллиард 850 миллионов,  а не 1,3 миллиарда.  Не надо вводить в заблуждение народ,  который  нас слушает.   На   следующий   год   предусматривается   значительное уменьшение бюджетных ассигнований. Это, так сказать, реплика.

 

     Теперь вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  насколько скрупулезно, насколько точно вы рассчитали доходную и расходную части? Вызывает сомнение,  что расчет был точным, так как буквально за два месяца, которые  истекли  после  первого  чтения проекта бюджета,  заметны определенные изменения и в доходной,  и  в  расходной  части.  Это первый вопрос.

 

     И второй  вопрос.  Каков сейчас об ем задолженности бюджетной сфере,  и достаточно ли предлагаемых 467 миллионов для того, чтобы рассчитаться в 1998 году с учителями, врачами и так далее, то есть со всей бюджетной сферой?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я почну з  останнього  запитання.  На  сьогодні заборгованість бюджетній сфері в цілому по всіх бюджетах перевищує 2 мільярди гривень.  Ми плануємо до кінця року  спрямувати  значні кошти   на   погашення  заборгованості  по  всіх  практично  видах соціальних виплат.  За нашими оцінками,  на кінець року ми вийдемо на суму приблизно від півмільярда до мільярда.  Частина цих коштів закладена в місцевих бюджетах,  частина - в державному бюджеті. Це те, що ми сьогодні можемо спланувати.

 

     А до  кінця  року,  коли ми побачимо,  які варіанти погашення заборгованості реально можуть бути реалізовані,  ми зможемо внести відповідні зміни.  460 мільйонів гривень у державному бюджеті - це та мінімально необхідна сума, яку треба спрямувати на ці цілі.

 

     Я прошу  підтримати  цю  пропозицію.  Цю  суму   можна   буде збільшити, якщо ми зуміємо збільшити дохідну частину бюджету.

 

     А тепер   я   повертаюсь   до  першого  запитання.  Наскільки ретельно?  Дуже ретельно. Чим відрізняється цей бюджет від бюджету попереднього  року?  Насамперед  реалістичним  прогнозом  валового внутрішнього продукту.  Ми не малюємо зайві цифри,  не  роздуваємо дохідну частину.  Ми дуже ретельно,  різними методами розрахували, як спрацює кожен податок відповідно до валових показників,  які ми реалістично спрогнозували.

 

     Проблема в  тому,  що  обговорення і прийняття запропонованих нами  проектів   законодавчих   актів,   завдяки   яким,   як   ми розраховували,  вдасться  суттєво збільшити дохідну частину - до 4 мільярдів гривень,  як я уже казав,  на жаль,  ще не закінчено. Ми отримали  суттєвий  результат  щодо  податку  на  прибуток  -  1,9 мільярда  гривень,  які  можна  було  б  одразу   врахувати,   але паралельно деякі статті з'їли цей дохід.

 

     Податок на  додану  вартість.  На жаль,  наша пропозиція щодо транзиту  не  пройшла.  Тут  ми  втратили  загалом  приблизно  740 мільйонів  гривень.  Але  дуже  правильно  ще під час попереднього обговорення проекту бюджету народні депутати ставили запитання:  а як бути з тими кредитами, які було видано з державного резерву? Ми обрахували їх.  Частина коштів залишається для того,  щоб  Держком резерв  відповідно  до Закону про Державний бюджет мав можливість, реалізуючи  продукцію,  сам  себе  фінансувати.  Але,  за   нашими розрахунками,  майже  900  мільйонів гривень до державного бюджету має надійти від повернення державного резерву.  Ось  це  дало  нам можливість  збільшити  дохідну  частину  бюджету  на  1,6 мільярда гривень,  які ми розподілили за  приорітетними  напрямами.  Але  я цілком   упевнений,   що  це  не  остаточне  рішення.  Ми  повинні найближчим часом,  до кінця року,  прийняти ряд рішень, які дадуть нам  можливість  ще збільшити дохідну частину і,  отже,  поліпшити структуру видаткової частини бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Марковська. За нею - депутат Кужель.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Замостянський  виборчий  округ,   Вінницька   область).   Фракція Соціалістичної   і   Селянської  партій  України.  Шановний  Ігоре Олександровичу,  уже котрий рік  наша  держава  з'їдає  з  бюджету більше,  аніж  заробляє.  Коли ж ми будемо заробляти і поповнювати бюджет, а не проїдати його? Це перше запитання.

 

     І друге. Чим відрізняється перший варіант проекту бюджету від цього   в   частині   фінансування  охорони  здоров'я?  Тут  тепер закладається лише зарплата лікарям і медичним  працівникам.  А  де оновлення?  Тепер  лікарні  валяться,  і  не можна зробити ніякого ремонту. А де кошти на лікування, на придбання якоїсь апаратури? Я вже не кажу про медикаменти.  Немає бинта.  Нічим лікувати.  Немає пелюшок,  щоб приймати роди в пологовому будинку.  Як дбає держава про забезпечення цієї категорії громадян?

 

     І запитання   про   ставлення   до  наших  ветеранів  Великої Вітчизняної війни,  які своїм героїзмом заслужили, щоб їх лікувати безоплатно. Що для них передбачається в проекті бюджету?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання. Усі три запитання пов'язані з першим - коли ми почнемо заробляти більше,  ніж витрачати. Умова єдина - економічне зростання.

 

     Останні три місяці свідчать,  що почалося поступове зростання у   машинобудуванні   й   у   металургійній   промисловості.    Ми сподіваємося,  що  це  стане тенденцією,  яка буде розвиватися і в 1998  році.  І  тоді  надходження  до  державного  бюджету  будуть набагато більшими.

 

     Я хочу сказати,  що аналіз доходів зведеного бюджету дозволяє зробити досить суперечливі висновки.  Місцеві бюджети  фактично  в цілому по Україні виконуються на 100 відсотків, а державний бюджет

- на 75 відсотків.  Державний бюджет узяв на себе  практично  весь тягар  усіх  проблем,  які  є  в  державі.  Ми  повинні це питання вирішувати так,  щоб стимулювати  не  тільки  поповнення  місцевих бюджетів,   а   й   державного  бюджету,  запровадивши  відповідні відрахування, у тому числі й на охорону здоров'я.

 

     Дійсно, у  1997  році  фактично  95  відсотків   фінансування охорони  здоров'я  йде  тільки  на заробітну плату.  А на розвиток системи охорони  здоров'я  виділяється  дуже  мало  коштів.  Деякі лікарні  вже  півроку  чекають  виділення коштів на ремонт.  Ми не можемо цього зробити,  тому що коштів  просто  не  вистачає,  хоча рішення про ремонт лікарень прийнято.

 

     На мою  думку,  по-перше,  ми  повинні оптимізувати структуру видатків на  охорону  здоров'я.  По-друге,  пріоритетним  напрямом поліпшення  цього проекту має стати збільшення видатків на охорону здоров'я в разі вишукання додаткових джерел надходжень. І, мабуть, має сенс подбати насамперед про розвиток матеріальнотехнічної бази і речове забезпечення.

 

     Захист ветеранів є  пріоритетним  напрямом  -  це  безумовно. Проте,  на жаль,  ми сьогодні не можемо виділити таких коштів,  як того вимагає чинне законодавство і диктують реальні потреби.  Але, як  ви  бачите,  розділ  про  соціальний  захист  трохи збільшено, виходячи  з  тих  можливостей,  які   є   на   сьогодні.   Головне

-забезпечити  пріоритети  у  виділенні коштів на місцях,  там,  де дійсно контролюється механізм підтримки ветеранів, інших людей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кужель. За нею - депутат Степанов.

 

     КУЖЕЛЬ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Ленінський   виборчий   округ,   Запорізька    область).    Игорь Александрович,  очень  приятно было услышать то,  что вы сказали о реальности расчетов ВВП в новом проекте бюджета, который вы подали в Верховный Совет.

 

     Однако я  хотела бы предостеречь вас.  Вот вы уговаривали зал пересмотреть изменения к Закону об НДС.  Вы вначале выполните  то, что обещал Кабинет Министров, - измените тарифные ставки. Тогда мы посмотрим,  вернемся к вопросу об НДС. Мы должны сберечь рынок для наших  транзитников.  А  у нас сегодня из восьми портов только два работают. Это относительно условий обслуживания грузов и транзита. Только сегодня была большая передача о том,  на сколько сократился транзит с нашим главным партнером - Россией.

 

     И о патентовании.  Ну,  тут напоминают анекдот про дуст...  В общем-то, возвращаться к этому вопросу не стоит. Давайте смотреть, где еще можно сократить,  а  не  где  еще  можно  собрать  налоги. Пожалуйста,  обратите  внимание,  Игорь  Александрович,  на вопрос свернутого сальдо НДС.  Сегодня не выполняется Закон о компенсации НДС  при экспортных поставках.  Я прошу вас как министра взять это под  личный  контроль,  потому  что  налоговая  администрация   не выполняет закон...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон!

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  зрозумів  запитання.  Ми  не  будемо вносити пропозицію про  зміни  Закону  про  податок  на  додану  вартість. Питання   відшкодування   ПДВ   -  це  не  питання  сьогоднішнього обговорення,  хоча треба визнати,  що  доходи  державного  бюджету значно   впали   саме   внаслідок   того,   що   йде   автоматичне відшкодування. Не всюди воно спрацьовує, є проблеми по територіях. Ми,   до  речі,  на  минулому  тижні  дали  відповідну  інструкцію казначейству,  яка повинна спрацювати на поліпшення  відшкодування ПДВ (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов. За ним

- депутат Глухівський.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый Игорь Александрович, в  этом  зале  в течение ряда лет как народными депутатами,  так и членами    правительства    неоднократно    подчеркивалось,    что единственный   путь   выхода   из  экономического  кризиса  -  это определение приоритетов,  то есть отраслей, отдельных предприятий, продукции   общегосударственного  значения.  Скажите,  пожалуйста, какие же  приоритеты  вами  определены  в  представленном  проекте бюджете? Это один вопрос.

 

     И второй.  Почему  проект  бюджета  обсуждается  отдельно  от Программы деятельности Кабинета Министров?

 

     Спасибо.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Почну з останнього запитання.  Термін  розгляду проекту бюджету встановлено Конституцією.  Ми почали цей процес 15 вересня,  і він повинен іти так,  щоб ми встигли затвердити бюджет до кінця року.

 

     Що стосується пріоритетів, то в проекті передбачено виділення коштів на ті цілі,  про які ви говорили.  Про створення фонду, про 50  мільйонів гривень для його наповнення.  Це те,  що передбачено відповідними відрахуваннями згідно з нашим законодавством.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Глухівський. За ним - депутат Шевченко.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Золочівський виборчий округ, Львівська  область).  Фракція  Народного   руху.   Шановний   пане міністре!  Я  уважно  продивився  роздані  нам  матеріали стосовно бюджету.  Там є  таблиця  "Розподіл  видатків  Державного  бюджету України на 1998 рік по головних розпорядниках коштів". У зв'язку з цим  у  мене  виникли  такі  запитання.  Мені   видалося,   що   у фінансуванні   з   бюджету  деяких  юридичних  осіб  домінує  ніби політичний принцип. Ось, скажімо, ветеранські організації: позиція 821  -  "Українська  спілка  учасників  війни",  831 - "Українська організація інвалідів війни та збройних сил",  832  -  "Українська рада   ветеранів   війни   та  праці".  Я  анітрохи  не  заперечую необхідності їх фінансування, може, навіть це замале фінансування. Але ж існують й інші ветеранські організації, скажімо, "Об'єднання ветеранів другої світової війни", яким керує академік Юхновський і яке зареєстроване у Мін'юсті.

 

     Тепер аналогічне запитання. Позиція 803 - "Координаційна рада Спілки піонерських організацій,  дитячий центр "Молода гвардія"  - 7,92  мільйона".  Що,  немає  інших дитячих організацій,  таких як "Пласт"? Чому вони не фінансуються?

 

     І друге питання,  яке  стосується  освіти.  Коли  ми  з  вами обговорювали попередньо проект бюджету, то наголошували, що освіта фінансується недостатньо. У тому проекті було записано...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі за запитання.  Я вважаю,  що воно  дуже слушне,  але  не  до  міністра фінансів.  Ми займаємося доходами і видатками.  А питання підтримки ветеранського руху або молодіжного руху - це більш загальне питання. Я пропоную цю дискусію перенести в комітет і прийняти рішення.  Ми маємо певні  фінансові  ресурси, давайте їх справедливо розподілимо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шевченко. За ним

- депутат Дем'ян.

 

     ШЕВЧЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Макіївський-Центральний виборчий округ,  Донецька область). Игорь Александрович,     уточните,    пожалуйста,    как    в    проекте Государственного  бюджета  предусмотрено  погашение  задолженности работникам бюджетной сферы, в том числе и через местные бюджеты, и исполнение Закона о минимальном уровне пенсий и заработной платы?

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  вже  сказав,  що  ми  пропонуємо  з  наявних ресурсів  виділити  460  з  лишнім  мільйонів гривень з державного бюджету  на  погашення  заборгованості,  яка  може  утворитися  за результатами  1997  року,  і  приблизно  440 мільйонів із місцевих бюджетів.

 

     Виконання закону,  про  який  ви  говорите,  буде   в   межах фінансових можливостей дохідної частини бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Дем'ян. За ним - депутат Іванов.

 

     ДЕМ'ЯН Г.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський  виборчий  округ,  Львівська область).   Конгрес   українських  націоналістів.  Пане  міністре, протягом багатьох століть,  як  ви  добре  знаєте,  коли  іноземне колоніальне  поневолення  висмоктувало всі сили і соки з населення Українських Карпат,  воно жило,  і,  на жаль, і далі, як результат оцієї ситуації, залишається жити в найважчих, порівняно з іншими в нашій Батьківщині, матеріальних умовах.

 

     Тут така  ситуація,  що  кожна  третя  школа,  кожний  другий будинок  культури,  просвіти,  бібліотека,  лікарня збудовані ще в часи австрійської і польської окупації.  Чи не  могли  б  ви  дещо повніше  розкрити,  ніж  це  є в поданих нам матеріалах,  бюджетні наміри уряду щодо виконання Закону  України  про  статус  гірських населених пунктів нашої Батьківщини,  який досі реалізовувався, на жаль, далеко не повністю?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще тоді свавілля було,  як за Польщі була Західна Україна.

 

     Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Спасибі. У цій проблемі є два аспекти. Перший - безпосередня  підтримка  з  державного   бюджету   бюджетів   усіх областей.  Хочу наголосити,  що саме ці області отримують суттєві, якщо не найбільші,  обсяги дотацій.  Наприклад,  відносно невелика Закарпатська  область  -  166 мільйонів,  Івано-Франківська - 144, Львівська - 227 мільйонів,  тобто в середньому це кошти,  які... У вас є документи,  ви ж знаєте. І це правильно, це треба робити. Ми

-унітарна держава, ми повинні...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Олександровичу,  не  сперечайтеся.  Західні області до 1956 року взагалі податків не сплачували.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Є проблема,  і її слушно порушують. Це проблема гірських районів, яку треба вирішувати окремо, тому що законодавчо закріплені   норми   підтримки   гірських   районів   сьогодні  не спрацьовують.  На жаль,  ми маємо тільки додаткові дорахування  до пенсій.  А міністерства і відомства, на які покладалися відповідні функції  щодо  підтримки  гірських  районів,  своїх   завдань   не виконують.  Тут  треба  шукати  інше  вирішення.  Ми  його  можемо обговорити під час доопрацювання проекту бюджету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Іванов.  За ним - депутат Федорин.  I  на цьому завершуємо.

 

     IВАНОВ В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Волноваський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово депутату Пасечной.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область).  Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемый Игорь Александрович,  мы уже  второй  раз  в  этом  зале рассматриваем  проект  бюджета  на  1998 год.  В предыдущий раз вы также стояли на этой трибуне и много говорили о  том,  что  будете учитывать предложения и депутатов, и комитетов, и фракций.

 

     Наш Комитет   по   вопросам  науки  и  народного  образования предложил  увеличить  финансирование  отрасли  образования  до   6 миллиардов  гривень.  Если  же  будет  принята  сумма,  которую вы предлагаете,  то это приведет к окончательному разрушению  системы образования.  Вы  подали  проект бюджета на первое чтение,  но там наши предложения не учтены. Мне хотелось бы услышать почему.

 

     И второй вопрос.  С 1 января  1997  года  в  соответствии  со статьей  57 Закона об образовании предусматривается финансирование социальной защиты педагогов. Но до сих пор эта статья не введена в действие. Об ясните почему.

 

     И последний  вопрос.  Я  предугадываю  ваш  ответ.  Хотела бы сказать о том, что вы скажете...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  хочу  повернутися  до  тієї  цифри,  яку  ви назвали, - 6 мільярдів. Це витрати на освіту при загальних доходах у 20 мильярдів.  Були пропозиції по інших галузях:  оборона -  3,5 мільярда, вугільна промисловість - 5 мільярдів. Ми із задоволенням записали б ці цифри.  Але давайте зробимо такий  бюджет,  який  ми виконаємо  хоча  б  на 95 або на 97 відсотків.  Обмежені фінансові ресурси дозволяють нам підтримувати лише мінімально можливі  рівні фінансування  як  науки,  так  і  освіти,  так і охорони здоров'я. Давайте  разом  попрацюємо  над  дохідною  частиною   і   знайдемо механізми її збільшення.

 

     Це саме стосується і другого запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федорин.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.  Київ).Фракція Народного руху України. Дякую, Олександре Миколайовичу. Шановний пане міністре! Я хотів  би  запитати,  чому  всетаки  особливою  "любов'ю" Кабінету Міністрів користується місто Київ?  Згідно з Державним бюджетом на цей рік у міста Києва вилучали 680 мільйонів,  у той час як в усіх інших  областей  України  разом  узятих  -  трохи  більш  як   300 мільйонів.  Згідно  з проектом Державного бюджету,  що був поданий недавно, у міста Києва вилучали, по-моєму, 245 мільйонів, а згідно з  останнім проектом бюджету - 341 мільйон.  Крім Києва,  тільки в Донецької області вилучають кошти - 12 мільйонів. А це ж відірвані від міста Києва житло,  дороги,  субсидії,  пенсії,  це погіршення матеріального стану столиці, яка є лицем нашої держави.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ I.О.  Дякую.  Як  киянин  киянину  я  можу   відверто відповісти  на  це запитання.  Дійсно,  відрахування до державного бюджету на 1998 рік порівняно з 1997 роком зменшуються.  А чому ми тепер  збільшили  їх  до  300  мільйонів?  Тому,  що  було внесено відповідні зміни до Закону про податок на прибуток.  Це  збільшило надходження  прибутку  практично  по  всіх  позиціях бюджету міста Києва.  А ні для кого немає секрету,  що  в  Києві  сконцентровані найбільші    фінансові   установи,   страхові   компанії,   великі підприємства,  які фактично  отримують  значну  частину  прибутку, заробленого на території всієї України.

 

     Я думаю,  що  на  сьогодні це цілком справедливо - мати такий перерозподільчий механізм для столиці. До речі, бюджет міста Києва на  сьогоднішній  день  є  одним  з  найзбалансованіших серед усіх місцевих бюджетів України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сюди всі гроші сходяться.

 

     Сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Вибачте, ще депутат Пономаренко просив слова.

 

     Ви хочете виступити? Запитання? Півхвилини, будь ласка.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Ми  дуже  хотіли  б вірити,  що економіка України вступає  в  період  стабілізації.  Але  відсутність   фінансування капітального будівництва,  навіть у частині добудови тих об'єктів, що  вже  мають  високий  ступінь  готовності,  робить   цю   надію нереальною. Чи не так?

 

     І друге.  Чим  пояснити зменшення на 30 мільйонів порівняно з попереднім  проектом  бюджету  фінансування  служб  зайнятості   і створення   нових   робочих   місць?  Адже  сьогодні  це,  мабуть, найгостріша соціальна проблема.

 

     Дякую за увагу.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Щодо першого запитання. Я з вами цілком згоден. Вилучення  в  цьому  році  з бюджету статті "Капітальні вкладення" негативно вплинуло на  економічну  ситуацію,  тому  що  капітальне будівництво,   як   ви   знаєте,  прямо  стосується  всіх  галузей економіки. Тому ми ввели цю статтю до проекту бюджету на наступний рік, хоча 260 мільйонів, які ми пропонуємо виділити, це дуже мало. Думаю, треба шукати можливості для збільшення цієї суми.

 

     Стосовно фонду зайнятості.  Я зараз  не  готовий  дати  точну інформацію. Ми зробили обрахунки, і прогнози показали вірогідність того, що тут може утворитися окремий додатковий фінансовий ресурс. Але  я  письмово  дам  вам  відповідь  на  це  запитання  з нашими розрахунками.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, Ігоре Олександровичу.

 

     Шановні колеги! Записалися на виступи 60 народних депутатів, у тому числі 15 чоловік від груп, фракцій і комітетів.  У нас є така традиція,  і  хоч  це  не  зафіксовано  в Регламенті,  але,  думаю,  ми  будемо  дотримуватися її - надавати слово в першу чергу депутатам від комітетів, фракцій і груп. А той час,  який залишиться, надамо для виступів решті, хто в нас іде за списком.

 

     Слово надається депутату Сургаю від МДГ.  За ним  виступатиме депутат Чечетов.

 

     Ми працюємо  сьогодні  так,  як  проголосували,  тобто  до 14 години - в пленарному режимі,  а потім - у комітетах.  За час,  що залишився, нам потрібно завершити обговорення проекту бюджету.

 

     Будь ласка.

 

     СУРГАЙ М.С.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і  зв'язку  (Терезький виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые  народные  депутаты,  члены   правительства,   работники средств  массовой  информации,  наши избиратели!  Говоря о бюджете 1998 года,  я понимаю,  что делить пирог,  которого еще нет,  дело трудное, а если готовить его непрофессионально, то еще труднее.

 

     Наполнять бюджет   будет   сложно   без  стабилизации  работы экономики и ее основы - топливно-энергетического комплекса.

 

     Что произошло?  Уже более трех лет специалисты, в том числе и я, с этой трибуны говорят о том, что без главного энергоносителя - угля в достаточном количестве наполнение бюджета,  да и  экономика Украины, обречены на развал. Так сегодня и получилось.

 

     О беде  в  регионе  говорили  здесь вчера депутаты Красняков, Каминский,  Моцпан.  Я не буду на этом останавливаться. Сегодня 60 процентов  тепловых блоков не работают,  убытки от простоя крупных предприятий  народного  хозяйства  на  несколько   раз   превышают предполагаемые затраты в поддержку угольной промышленности.  И как бы ни критиковали нынешний Верховный Совет,  но именно он принял 5 октября  1995  года  постановление  о  ТЭКе,  принял  Национальную энергетическую программу до 2010 года, куда вошла программа "Уголь до   2005   года".   Правительство,  наконец,  приняло  решение  о государственной поддержке угольной отрасли.

 

     Но дальше дело не пошло.  Все говорят  о  важности  угля,  но делают   все  для  того,  чтобы  окончательно  разрушить  угольную промышленность,  в том числе и через необдуманное  закрытие  шахт, эксперименты  с  ценами,  через  неоказание  в течение длительного времени  государственной  поддержки,  что,  Игорь   Александрович, наряду  с  неплатежами  привело  отрасль  к  финансовому краху.  А бездарная кадровая политика?! Смотрите: плохой был Госуглепром, но уже сменились четыре министра, в том числе два случайных.

 

     Наконец, проект  бюджета  на  1998  год,  где государственная поддержка  снижается  на  32   процента.   А   как   же   погашать задолженность  по  заработной плате в 1,9 миллиарда гривень?  Я не говорю о строительстве новых шахт  и  строительстве  в  социальной сфере.  Не  буду  загромождать ваше внимание многими цифрами,  они изложены в  письме  министра  угольной  промышленности  -  горного инженера, крупного специалиста, депутата.

 

     Хочу особо  подчеркнуть,  что  из  4,8  миллиарда гривень 2,4 миллиарда - это разница в себестоимости в связи с  ростом  цен  на материалы  и  оборудование,  не  зависящим  от  угольщиков.  А 220 миллионов - это  погашение  задолженности  по  выплатам  шахтерам, потерявшим здоровье.

 

     Вы спросите:  где  брать  деньги?  Я  не буду повторять здесь доклад  нашей  Счетной  палаты.  Мы  многое  услышали  от  Счетной палаты...   Я  приведу  один  квалифицированный  вывод,  сделанный Президентом Украины в его выступлении на совещании экономистов  14 сентября   1995   года.  Цитирую  на  государственном  языке:  "За розрахунками, нині більш як 90 відсотків обсягів спаду виробництва пов'язано  з  незабезпеченістю як промисловості,  так і сільського господарства   енергоресурсами.   Ми   зараз   змушені    зупиняти виробництво через нестачу енергопостачання".

 

     Это было  два  года назад,  еще тогда был установлен на таком уровне диагноз болезни.  Почему же государство  и  мы  не  лечим?! Возьмите   об емы   снижения   внутреннего  валового  продукта  за последних два года,  и вы увидите средства,  которые можно было бы направить  на  развитие топливноэнергетического комплекса.  Решить эту проблему возможно,  главным образом,  наращивая об емы  добычи угля  через  бюджетное  обеспечение,  которое  охватило  бы  10-12 миллинов тонн.

 

     Сегодня многих  реформаторов  не   интересует   положение   с обеспечением  людей  топливом.  Вот сидит в зале Виталий Андреевич Масол,  который всю жизнь доказывал необходимость  государственной поддержки угольной промышленности и осуществлял такую поддежку. Он в свое время,  будучи председателем Госплана,  выставлял  меня  за дверь,   если  Минуглепром  приносил  план  на  следующий  год  по обеспечению трудящихся углем менее чем на 16 миллионов...

 

     Уважаемые товарищи,  порой  кажется,  что  только  тупость  и некомпетентность  или  необ яснимая  злая воля реформаторов мешают правильно оценить положение с углем и принять разумное решение,  в том  числе  относительно  бюджета.  На  самом деле простые решения сложных  проблем  угольной  промышленности  существуют  только   в мечтаниях популистов и некомпетентных лиц. Общество, государство и Верховный Совет должны  понять,  что  без  угля  и  без  поддержки угольной промышленности не может быть энергетической независимости Украины.  Если поймем,  будем жить лучше, не поймем - будем жить в нищете.

 

     Предлагаю, товарищи,  с учетом наших замечаний проект бюджета принять в первом чтении.  С учетом замечаний!  А если  нет,  будем голосовать против.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. А  чому  ви  дивуєтеся,  гроші  дають на закриття шахт, на роззброєння... (Шум у залі). "Допомагають..."

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На разрушение экономики!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

     Депутат Чечетов. Будь ласка. За ним - депутат Раханський.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством   (Юнокомунарівський   виборчий   округ,    Донецька область).   Уважаемый   Александр   Николаевич,   уважаемые  члены правительства,  уважаемые коллеги!  Сегодня мы с вами приступили к рассмотрению  доработанного  проекта  бюджета на 1998 год.  Прежде всего хотелось  бы  высказать  пожелание,  чтобы  в  процессе  его сегодняшнего   обсуждения  все  выступающие  не  отталкивались  от идеологических платформ своих политических партий и движений и  не использовали удобный кон юнктурный политический момент,  связанный с  предстоящими  выборами  в  парламент,  для  получения   дешевых политических  дивидендов,  а  исходили  из  жестких  экономических реалий сегодняшнего дня и перспектив развития.

 

     Государственный бюджет предлагается утвердить  по  доходам  в сумме  20,6  миллиарда  гривень  и  по  расходам  -  25 миллиардов гривень.   Как    положительный    момент    в    новом    проекте консолидированного  бюджета  следует  отметить увеличение доходной части на 1 миллиард 614 миллионов гривень.  В то же время  все  мы должны   еще   раз   осознать   аксиому,   что  нельзя  совместить несовместимое.  Я имею  в  виду  одновременное  снижение  налогов, формирующих доходную часть бюджета,  и увеличение расходной части. Азбучная истина гласит,  что между  моментом  снижения  налогов  и отдачей   от   этого  в  виде  роста  эффективности  производства, увеличения за  счет  этого  прибыли  и  соответственно  увеличения поступлений  в  бюджет  существует определенный временной лаг - от нескольких месяцев до года и более.

 

     Это только  популист  может  заявлять,  что  нужно,  с  одной стороны,   увеличивать   расходную  часть  бюджета,  а  с  другой, одновременно  снижать  налоги  или  предоставлять   дополнительные льготы по налогообложению,  тем самым резко снижая доходы бюджета. Чудес на свете не  бывает.  Если  мы  сейчас  действительно  хотим радикально   уменьшить   налоговый   пресс,   то   должны  принять политическое решение и взять на  себя  ответственность  за  резкое сокращение расходной части бюджета и, как следствие, замораживание финансирования ряда социальных программ.

 

     Думаю, что  совершенно  справедливо  на  странице  7  проекта Закона  о  бюджете отмечается,  что дальнейшая работа над проектом бюджета после его принятия в первом чтении должна осуществляться с учетом   принятия   Верховным   Советом   законов,  способствующих увеличению доходной части бюджета.  В частности,  закон об  отмене льгот  по  налогу  на  добавленную  стоимость  оценивается  в  1,6 миллиарда гривень.  Только одна отмена льгот по НДС по  транзитным перевозкам  увеличит  доходную  часть  бюджета  на  1,2  миллиарда гривень.

 

     Кроме того,  принятие еще нескольких указанных правительством в  проекте  бюджета  законов  по  вопросам  налогообложения  может реально увеличить доходную  часть  бюджета  на  500-600  миллионов гривень.

 

     Как негативный  хочется  отметить тот факт,  что весь прирост доходной части рассматриваемого сегодня бюджета на  1,6  миллиарда гривень   был   распылен   по   многочисленным   статьям,   а   не сконцентрирован на приоритетных направлениях. Думается, правильно, что  200  миллионов  из  них заложили для компенсации обесцененных денежных сбережений населения.  Оставшиеся 1,4  миллиарда  гривень надо  было  бы  направить на увеличение финансирования главнейшего государственного приоритета - топливноэнергетического комплекса, и в частности угольной промышленности.

 

     Возможность своевременного  принятия  Госбюджета  на 1998 год зависит от слаженной, ритмичной и максимально согласованной работы Верховного Совета и правительства. В контексте этого предлагается: первое - принять сегодня  доработанный  проект  бюджета  в  первом чтении;  второе  -  Верховному  Совету  в кратчайшие сроки принять предложенные  Кабинетом  Министров  законопроекты,   связанные   с увеличением  доходной  части бюджета почти на 2 миллиарда гривень; наконец, третье - при подготовке проекта бюджета ко второму чтению жестко  выделить  приоритетное финансирование угольной отрасли,  а для этого из  предполагаемого  увеличения  доходов  бюджета  на  2 миллиарда  гривень  100  миллионов  гривень выделить на увеличение компенсаций  обесцененных   денежных   сбережений   населения,   а оставшиеся  1,9 миллиарда гривень целевым назначением направить на увеличение финансирования угольной промышленности.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  депутату  Раханському від групи "Незалежні". За ним виступатиме депутат Григорович.

 

     РАХАНСЬКИЙ А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Євпаторійський  виборчий  округ,  Автономна   Республіка   Крим). Депутатская  группа  "Незалежні".  Уважаемый  Александ Николаевич! Уважаемые коллеги, члены правительства, избиратели!

 

     Внимательно изучив доработанный проект  Закона  о  Госбюджете Украины  на 1998 год,  я пришел к выводу:  напрасно мы пред являем справедливые претензии к  Министерству  экономики  и  Министерству финансов - разработчикам этого судьбоносного для страны документа. Ведь  за  шесть  лет  в  этих  министерствах  сменилось  по   семь министров,  и каждый из них - "великий" рыночник,  реформатор.  Их подчиненные не успевают перестриваться под них,  делают то, что им говорят,   лишь   бы   удержаться   на   работе,  уйти  на  пенсию госслужащими. И при таких обстоятельствах это закономерно.

 

     Обратите внимание:  доходная  часть  бюджета   расчетами   не подкреплена. Где отраслевые балансы, производственные мощности, их использование в отраслях независимо от формы  собственности?  Что, испугались   изменения  формы  собственности,  превращения  ее  из государственной в кооперативную, акционерную, коллективную?

 

     И вот результат:  в этой книжечке - уточненном проекте Закона о  Государственном  бюджете  Украины  на  1998  год - 90 процентов положений касается  расходной  части,  и  только  10  процентов  - доходной. Это говорит о поверхностном подходе.

 

     Да, вы  добросовестно  разделили  сомнительные  доходы по 180 министерствам,  комитетам,  концернам,   ассоциациям,   компаниям, агентствам,  национальным бюро,  консорциумам. Возьмите телефонный справочник 1990 года,  и вы увидите,  как разрослись  ведомства  с того   времени.   И   каждый  из  их  руководителей  ездит  не  на отечественной "Таврии", каждый имеет не отечественную мебель.

 

     Однако, критикуя,  я  привык  предлагать.  Избиратель   моего округа  из  поселка  Мирный товарищ Москалюков пишет:  "Необходимо спрогнозировать программу для  практического  осуществления  плана быстрого вывода экономики страны из тупиковой ситуации.  Программа должна послужить мечом,  который разрубит гордиев узел,  распутать который   мы   никак  не  можем.  Главная  экономическая  проблема государства состоит в том,  что экономика не работает потому,  что нет денег, а денег нет потому, что не работает экономика".

 

     Разве можно с ним не согласиться?

 

     Считаю, что  основной  штаб  экономики  страны - Министерство экономики - совместно с отраслевыми министерствами,  комитетами  и другими ведомствами должно взять на себя ответственность за работу отраслей,  предприятий вне  зависимости  от  формы  собственности. Предприятия  с нетерпением ждут этого момента.  Государство должно способствовать поднятию их производств. Они в свою очередь должны, как пчелки, нести доходы в бюджет.

 

     Для этого  необходимо:  просчитать,  какие  денежные средства нужны для улучшения работы действующих и ввода в действие десятков тысяч   неработающих   отечественных  предприятий;  идти  по  пути установления новых  низких  ставок  налогов;  упростить  налоговую систему и бухгалтерскую отчетность;  сократить применение штрафных санкций.  Строить бюджет не на штрафах - это ложный, антинародный, бесперспективный путь, это путь в никуда.

 

     Налоговая система   должна   быть   простой  и  понятной  для налогоплательщиков.  Верхний  порог  суммы  налогов  должен   быть меньше,  чем  в  других  странах.  Это  открывает  возможности для привлечения внутренних и внешних инвестиций.

 

     В бюджете,  кроме приходной и расходной частей,  должна  быть часть,   определяющая   денежную   массу,  выпускаемую  на  данный финансовый  год.  Надо  наладить  жесткую   вертикальную   систему управления   с   обратной   связью,   подчиненную   единой   цели: восстановлению и под ему экономики в переходный период.

 

     Не забывайте:  основная масса людей давно ждет от Президента, от   депутатов,   от   правительства  проявления  решительности  и ответственности.  В условиях нашей страны один  год  -  это  срок, чтобы  что-то  сделать  или  уступить  место другим.  Это касается Президента,  правительства и народных депутатов.  Народ  не  хочет иметь демократию,  которая,  провозглашая право на труд, на жизнь, на здоровье, образование, не гарантирует его реализации.

 

     Мы - страна,  в  которой  смертность  превышает  рождаемость, старики  умирают  не  из-за того,  что их нельзя вылечить,  а изза того, что им нечем уплатить за лечение. И мы удосужились возмещать вкладчикам их заработанные кровью и потом деньги с 80 лет!  Дети и учителя падают в голодные обмороки на уроках.  Голодные летчики  и водители отказываются водить транспорт.

 

     Такой демократии  и  такого  бюджета никому не нужно.  Только рабам и крепостным хозяин мог не платить за их труд.  Считаю,  что доходная  часть бюджета с учетом предложений депутатов должна быть существенно увеличена, а расходная соответственно откорректирована Минфином. При этом надо сократить ряд министерств и ведомств.

 

     Предлагаю включить   в   расходную   часть  бюджета  затраты, связанные с вступлением Украины в Фонд социального развития Совета Европы.  Я понимаю, что это многим невыгодно, потому что там можно получать льготные кредиты.

 

     Группа "Незалежні" вносит предложение принять проект  бюджета на   1998   год  в  первом  чтении,  но  очень  жестко  подойти  к рассмотрению его во втором чтении.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги!   Я   хотів   би   вас зорієнтувати  на  те,  що  ми  сьогодні  в  першому читанні проект бюджету не приймаємо. Ми приймаємо його для опрацювання профільним комітетом  і  всіма іншими комітетами без винятку.  А вже згідно з графіком, який ми затвердили за погодженням з Кабінетом Міністрів, на   розгляд  у  першому  читанні  він  буде  внесений  профільним комітетом Верховної Ради 4 грудня цього року. Зрозуміло?

 

     Замість депутата Григорович  від  комітету  виступає  депутат Коршинський.  За  ним  виступить  депутат  Степенко від Селянської партії (Шум у залі). Прошу не шуміти.

 

     Будь ласка.

 

     КОРШИНСЬКИЙ І.Ю.,  заступник голови Комітету  Верховної  Ради України   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і  дитинства (Тячівський  виборчий  округ,  Закарпатська   область).   Шановний Олександре  Миколайовичу!  Шановні  колеги!  Стан  справ у системі охорони здоров'я залишається катастрофічним.  Головними  причинами ситуації,  що  склалася,  безперечно,  є хронічна нестача коштів і глибока багаторічна криза в  державі,  нездатність  забезпечити  в повному обсязі необхідне фінансування галузі.

 

     Доопрацьований урядом проект бюджету фактично не зазнав змін, спрямованих   на   поліпшення   фінансування   охорони   здоров'я. Запропоновані   розміри  асигнувань,  як  і  раніше,  забезпечують потреби галузі лише на 30 відсотків.  Отже,  положення Конституції про  те,  що  здоров'я  людини  в  Україні  є  однією  з  найвищих соціальних цінностей, залишається лише декларацією.

 

     При постійному зниженні бюджетних видатків держави на охорону здоров'я  видатки  на  утримання  бюрократичного  апарату весь час збільшуються.  Тільки за період з 1994  року  частка  видатків  на правоохоронну  діяльність  у  загальному  обсязі  видатків бюджету зросла майже у два рази,  а частка видатків на державне управління

-  майже  в  3,5  раза.  Отже,  ніякого  скорочення бюрократичного апарату немає.

 

     Не можна  визнати  раціональним   і   запропонований   урядом розподіл  коштів  на  охорону  здоров'я.  Аналіз  проекту  бюджету свідчить,  що майже половина всіх  видатків  на  охорону  здоров'я припадає на відомчу медицину (46 відсотків).

 

     Як і   попередній   варіант,   доопрацьований  урядом  проект Державного бюджету на 1998 рік не повною мірою відповідає  вимогам Постанови   Верховної   Ради   України   про  структуру  бюджетної класифікації України.  У ньому не передбачено видатків на  медичне обладнання,    інструменти,    протези,    іншу    продукцію,   що використовується в медичній практиці.

 

     При доопрацюванні проекту бюджету,  незважаючи  на  попередні пропозиції нашого комітету, не виконано вимоги Постанови Верховної Ради України від  18  липня  1997  року  про  інформацію  Кабінету Міністрів  України  про  стан  справ  у  системі  охорони здоров'я України  та  перспективи   її   розвитку   в   частині   виділення централізованих  коштів  на  закупівлю  водіїв  ритму  та  штучних клапанів серця,  штучних кульшових суглобів,  ліків для  лікування хворих на гемофілію та інші хвороби, імунодепресантів.

 

     Враховуючи викладене,   вважаємо   за   необхідне,  по-перше, збільшити  видатки  на  утримання   закладів   охорони   здоров'я, підпорядкованих  Міністерству охорони здоров'я,  на 117,9 мільйона гривень.

 

     По-друге, при   доопрацюванні    зазначеного    законопроекту передбачити  виконання  вимог Постанови Верховної Ради України від 18 липня 1997 року про інформацію Кабінету Міністрів  України  про стан  справ  у  системі охорони здоров'я України та перспективи її розвитку,  а  саме:  вжити  заходів  щодо  забезпечення  державної підтримки  вітчизняного  виробництва лікарських засобів і медичної техніки з виділенням Держкоммедпрому України 35 мільйонів гривень; прискорення  введення  в дію вітчизняних потужностей з виробництва вакцин проти дифтерії,  кору,  паротиту,  гепатиту,  поліомієліту, туберкульозу,  краснухи;  виділення  Міністерству охорони здоров'я централізованих  коштів  на  закупівлю  водіїв  ритму  та  штучних клапанів  серця,  штучних кульшових суглобів,  ліків для лікування хворих на фінілкетунорію, гемофілію та імунодепресантів; виділення з  державного  та  місцевих бюджетів у достатніх обсягах коштів на забезпечення лікарськими засобами інвалідів,  ветеранів, осіб, які постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи,   та  інших категорій населення, які мають пільги.

 

     По-третє, перелік захищених статей видатків  бюджету  (стаття 19 проекту) доповнити абзацом такого змісту:  "Придбання медичного обладнання, інструментів та протезів".

 

     І по-четверте,  з   метою   приведення   проекту   закону   у відповідність  із  Постановою  Верховної Ради України від 12 липня 1996 року про структуру бюджетної класифікації України у  додатку: "Розподіл  видатків  Державного  бюджету  України  на  1998 рік по головних  розпорядниках   коштів"   у   структурі   видатків   для Міністерства  охорони  здоров'я виділити окремим рядком видатки на медичне  обладнання,  інструменти,  протези,  іншу  продукцію,  що використовується  в  медичній практиці,  із зазначенням конкретних розмірів асигнувань.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе подавайте в комітет.

 

     Депутат Степенко. Будь ласка. За ним - депутат Гуров.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область).  Шановні товариші!  Шановний головуючий! Шановні члени уряду! Я хотів би, щоб мій виступ уважно послухав Сергій Леонідович Тігіпко.

 

     Сергію Леонідовичу, ми були у вас із членами спілки (до речі, Ігоре Олександровичу,  у вас ми теж були з приводу цього питання), і ви з розумінням поставилися до наших проблем.  Але  мені  зовсім незрозуміло,  що  змінилося  в  цьому проекті бюджету на 1998 рік, доопрацьованому з урахуванням  постанови  Верховної  Ради  від  10 жовтня? Я офіційно заявляю: нічого не змінилося!

 

     Давайте ще раз уважно проаналізуємо, що ми приймаємо. Витрати тільки  на  утримання  управлінського  персоналу  (1  мільярд  208 мільйонів  гривень,  у  тому  числі на податкові інспекції (ще раз повторюю  цифру)  -  446  мільйонів.  Я   не   проти   того,   щоб професіонали, які там працюють, одержували високу заробітну плату. Але ця недолуга податкова політика сьогодні жахає.  Це  -  геноцид проти  бухгалтерського  апарату  в  господарствах і на промислових підприємствах!  Маючи здоровий глузд до такого дійти не можна.  Чи це  податок на прибуток,  чи інші податки і збори - їх сьогодні 26 видів.

 

     Далі почитаємо: лікарні широкого профілю

- 258  мільйонів  гривень.  Вдумайтеся,  -  це  в  2  рази  менше! Пенсійний  фонд  -  700  мільйонів   гривень,   житлово-комунальне господарство  -  67  мільйонів.  Ну,  а  на  розвиток вітчизняного сільськогосподарського машинобудування - 20 мільйонів гривень! Про яке машинобудування може йти мова, якщо передбачено 20 мільйонів?! Це рівно в 22 рази менше, ніж на утримання податкової інспекції! Я не  проти  (ще  раз  повторюю),  щоб  вона  була,  та  поки  ми не вдосконалимо  податкову  законодавчу  базу,  повірте,  за  рахунок податків,  штрафів  у розмірі 500 відсотків ми нічого не вирішимо. Сьогодні б'ємося, як риба об лід...

 

     Олександре Миколайовичу,  я  вже  не   раз   казав:   давайте встановимо єдиний податок на землю. Одна жіночка сидітиме в районі і братиме податки.  Ніхто  їх  нікуди  не  заховає,  бо  землю  не заховаєш.  Це  ж  відповідає  здоровому  глузду,  навчимося  краще працювати.  Може, потім запровадимо ще якийсь зашморг, але ж дайте хоч раз дихнути нормально.

 

     Тепер стосовно    Державної   лізингової   компанії.   Сергію Леонідовичу,  йдеться про статутний фонд для початку. Дати кисень, дати можливість дихнути хоча б трохи.  Та ми нічого не робимо, і я переконаний, що так цього питання й не вирішимо.

 

     Я не продовжуватиму,  лише скажу,  що якби ми скоротили на 30 відсотків  витрати тільки на утримання управлінського персоналу... І почати треба з Верховної Ради: забрати 30 відсотків автомобілів. Навіщо цим фракціям, організаціям приміщення тощо?..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон.  Сідайте,  будь ласка. Шановні колеги,  я прошу говорити по  суті,  а  не  просто,  щоб  стрясати повітря. Кому що скорочувати? Сідайте, будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Я не піду. Я маю право на репліку відповідно до Регламенту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте на місце, прошу.

 

     Депутат Гуров. Будь ласка.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Олександре  Миколайовичу,  право  на   репліку згідно з Регламентом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам надам слово з місця, сідайте, будь ласка. І ще одне,  поки депутат Гуров  іде  на  трибуну.  Я  просив  би  не проголошувати  про  податок  на  землю,  якщо  цей  документ ще не підготовлено. Над ним працює багато теоретиків і практиків, але це не  просте  питання - сконцентрувати всі податки в один податок на землю.

 

     А то кинув у повітря,  і думає,  що Верховна Рада не хоче цей закон приймати.  Будь ласка,  подайте проект закону чи скажіть, що модель  цю  відпрацьовано  в  цілому  регіоні,  а  не   в   одному господарстві. Тоді ви зрозумієте, що це не просте питання.

 

     А просто так говорити - це популізм.

 

     Будь ласка.

 

     ГУРОВ В.М.,  в.о.  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Кривбасівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська   область). Уважаемые  коллеги!  Уважаемый  Александр  Николаевич!  Ошибки   в тактике  можно  еще  как-то  исправить,  а  вот ошибки в стратегии практически непоправимы или же стоят огромных жертв.  На одной  из стратегических   ошибок  правительства,  его  творении  -  проекте бюджета на 1998 год - я и хочу остановиться.

 

     Давайте рассмотрим два документа,  которые пришли в Верховный Совет  практически с интервалом в год:  торговый баланс Украины на 1997 и на 1998 годы. Автором первого документа - торгового баланса на  1997  год  был  Виктор  Михайлович  Пинзеник,  а на 1998 год - Тигипко Сергей Леонидович.  Что же в них изменилось?  Прежде всего бросается  в глаза то,  что хотя наше государство и очень богатое, но торговать у нас нечем,  а если мы и  торгуем,  то  по  принципу "годі,  дядьку,  торгувати,  бо  нема  чим здачі дати".  Суммарное сальдо нашей  торговли  отрицательное:  в  1997  году  -  минус  1 миллиард,  в  1998 году - минус 1 миллиард 300 миллионов долларов. Разница как будто небольшая,  но как было бы приятно,  если бы она свидетельствовала о прогрессе, а не о регрессе!

 

     За неимением  времени я не буду анализировать все позиции,  а остановлюсь только на одной,  самой яркой и самой  противоречивой: горно-металлургическая промышленность Украины.  В 1997 году сальдо положительное   3,5   миллиарда;   на   1998   год   сальдо   тоже положительное:  4,7  миллиарда.  Я  прошу  вас,  дорогие  коллеги, вдумайтесь в эти цифры,  ведь 4,7 миллиарда  -  это  50  процентов нашего   торгового   баланса.   Но   самое  обидное  то,  что  это положительное    сальдо    губит    и     окончательно     погубит горно-металлургический комплекс Украины.

 

     Вот у меня отчет за девять месяцев: чугун

- 115  процентов  по  сравнению  с  прошлым  годом,  сталь  -  116 процентов, готовый прокат - 118 процентов. Ну, не работа, а просто песня!  Везде говорим,  что у нас одни успехи.  А в  конце  мелким шрифтом  написано,  что  металлургические  комбинаты уже стоят без железорудного сырья.  Как же так вышло,  что  "Криворожсталь"  уже пытается закупать окатыши в России?  Как же мы тогда торгуем?  Как мы ведем хозяйство?  И вообще,  ктонибудь этим  руководит  или  не руководит?

 

     Конечно, горняки  Кривбасса и это последнее "изобилие" как-то переживут.  Но я спрашиваю вас, как быть в дальнейшем? Кто полезет на  полтора  километра в глубину,  кто будет добывать эту железную руду?  Ведь это уникальное производство!  В мировой практике таких шахт  не будет.  И профессионалов уже осталось нуль целых и нуль в периоде.  Думает что-нибудь по этому поводу правительство? Где оно возьмет следующие 4,7 миллиарда?

 

     Распределять просто,   но   стратегически  кто-то  же  должен смотреть в корень.  Козьма Прутков учил нас:  "Зри в корень!" Если сегодня  еще  в Кривбассе как-то работают,  то через год там будет пустыня.

 

     Вот конкретный пример. Рудоуправление имени Кирова охватывает треть  Кривбасса.  Сняли  директора управления,  назначили молодых руководителей.  Уже девять  месяцев  не  выплачивается  заработная плата.  Вдумайтесь: это треть Кривбасса! Если государству не нужна руда, закройте производство! Это же государственное предприятие. А если  нужна,  то надо хоть немножко,  как в старые добрые времена, помогать молодым руководителям.  Сделайте  стартовую  площадку,  а дальше они сами полетят.  И 9,7 миллиарда мы еще получим.  Другого пути просто нет.

 

     По горнорудным   предприятиям   задолженность    кредиторская превышает  дебиторскую - (вдумайтесь!) - на 1 миллиард гривень.  А мы кричим ура на всех уровнях,  говорим о стабилизации,  надеемся, что все поправится.  Да не поправится,  потому что мы не понимаем, что делаем.  Посмотрите,  в бюджете прошлого  года  было  хоть  50 миллионов  гривень предусмотрено на реструктуризацию Кривбасса.  В этом году вообще исключили эту строку и  эту  промышленность,  как для  кого-то  неугодную.  Горно-металлургического  комплекса у нас больше нет, его вычеркнули. Что же это делается?!

 

     Поэтому я   хочу   сказать   следующее:   если   мы   погубим горно-металлургический   комплекс,   значит   просто  погубим  наш металлургический потенциал.  Поэтому считаю, что в проекте бюджета надо    все-таки   предусмотреть   расходы   на   реструктуризацию железорудных предприятий Кривбасса в сумме 100 миллионов  гривень. Это решение государственной комиссии,  которая была в Кривбассе, и я прошу это учесть.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Усі ви  повинні  знати:  і  присутні  тут депутати, і громадяни України, - що до 1990 року Україна виробляла на душу населення тонну хліба і тонну сталі. Назвіть іще державу у світі,  яка б мала такі два показники! А сьогодні ми половини того не виробляємо і ще умовляємо когось...

 

     Будь ласка,  депутате Кризський.  За  ним  виступить  депутат Чікал.

 

     КРИЗСЬКИЙ Ю.О.     Багатостраждальний     народе     України! Вельмишановні виборці!  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати! Сподіваюся, що в цьому залі є справжні чоловіки, які носили шинель.  Я знаю,  тут є й ті,  що носили зелені кашкети прикордонників.  Є у Верховній Раді і жінки - матері тих солдатів, які стоять на охороні наших державних  кордонів.  Я  звертаюся  до всіх вас: підтримайте прикордонників! Справді, немає таких галузей народного господарства,  які б  фінансувалися  в  повному  обсязі, особливо  за  роки  так  званих  радикальних  економічних  реформ, внаслідок яких знищується Україна і її народ.

 

     Прикордонні війська   -   це   війська   постійної    бойової готовності.  Давайте простежимо, як вони фінансуються. У 1993 році прикордонники профінансовані на 20 відсотків,  у 1994 році - на 15 відсотків,  у 1996 році - на 45 відсотків,  у 1997 році планується профінансувати прикордонні війська аж на 34 відсотки від  потреби. І це при тому, що обсяг завдань військ зростає.

 

     У 1993  році  втроє  збільшилась довжина державного кордону і також утроє збільшилась  чисельність  особового  складу.  Сьогодні особовий  склад  живе  в КП,  в старих конторах тощо.  У 1996 році збільшилась акваторія охорони виключної морської економічної  зони в  районі  острова  Зміїний.  Але поставлені перед прикордонниками завдання  не  підкріплені   фінансово.   Катастрофічно   знизилась боєготовність   техніки:   кораблів,   літаків,   автомобілів,  що перешкоджає виконанню завдань, покладених на прикордонників.

 

     Я маю доповісти (і ви це повинні знати),  що  в  Прикордонних військах сьогодні 8 тисяч безквартирних офіцерів і прапорщиків, що становить 63 відсотки від усього їх складу. Не кажу вже про те, що немає елементарного запасу та асортименту продовольства.

 

     Сьогодні в  нас  кредиторська  заборгованість  становить 51,1 мільйона гривень,  а в  проекті  бюджету  видатки  на  Прикордонні війська  заплановано  в  розмірі  144 мільйони гривень.  Нам треба вживати  негайних  заходів,  або  ми  змушені   будемо   скоротити чисельність Прикордонних військ.

 

     Я вважаю,  що  для  втілення  в  життя  комплексної  програми розбудови  державного  кордону  потрібне  пряме  фінансування   на делімітацію, демаркацію кордону в обсязі 14,8 мільйона гривень, на будівництво  військових  об'єктів  на  нових   ділянках   кордону, будівництво  житла  для  військовослужбовців Прикордонних військ в обсязі 58 мільйонів гривень  і  так  далі.  Це  все  повинно  бути враховане.

 

     Хочу звернути  увагу  на  те,  що  в  проекті  бюджету,  який сьогодні розданий, передбачено фінансування в розмірі 30 мільйонів гривень на неіснуюче Національне бюро розслідувань, яке законом не передбачене. Мені незрозуміло, чому ми його фінансуємо?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Подавайте свої зауваження до комітету.

 

     Депутат Чікал від Комітету з питань оборони. За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     ЧІКАЛ А.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  оборони  і  державної  безпеки  (Бердичівський  виборчий округ,  Житомирська  область).  Шановні  колеги!  Я  хочу,  щоб ви зрозуміли,  що бюджет,  проект якого нам сьогодні подали, стосовно Збройних Сил ганебний,  він не дає можливості розвиватися їм. Тому завдання, які стоять перед нашими Збройними Силами, можуть бути не виконані.

 

     У проекті Державного бюджету України на 1998 рік на національну оборону передбачено 1,5 мільярда  гривень.  Це  менше  половини  мінімально необхідної потреби.  А з 1992 року мінімальна необхідна потреба становить 3,3 мільярда гривень. Це для того, щоб Збройні Сили функціонували.

 

     Комітет з питань оборони і державної безпеки,  розглядаючи на своєму засіданні проект Державного бюджету на 1998 рік,  у  жовтні цього  року  погодив  його  із  зауваженнями  і пропозиціями.  Але сьогодні  ми  бачимо,  що  в  доопрацьованому  проекті  Державного бюджету,  який ми розглядаємо, пропозиції нашого комітету, а також Кабінету Міністрів України не враховано.  Не враховано  пропозиції щодо  збільшення  статті  видатків  на  національну  оборону з 1,5 мільярда  гривень  до  3,3  мільярда  гривень,  у  тому  числі  на утримання  Збройних  Сил - з 1 мільярда 180 мільйонів гривень до 2 мільярдів 844  мільйонів,  на  закупівлю  озброєння  і  військової техніки  -  зі  151 мільйона гривень до 199 мільйонів,  на потреби капітального  будівництва  -  з  37  мільйонів  гривень   до   105 мільйонів, на науково-дослідні та дослідноконструкторські роботи - з 27 мільйонів до 210 мільйонів гривень.

 

     Запропоновані обсяги  видатків  на  утримання  Збройних   Сил України  менші,  ніж  були  в  1996  році.  Їх вистачить тільки на виплату грошового утримання військовослужбовцям,  заробітної плати працівникам, на що потрібно 1 мільярд 10 мільйонів гривень.

 

     За такого   обсягу   фінансування   в  1998  році  ще  більше ускладниться  становище  із   забезпеченням   військ   озброєнням, військовою  технікою,  проведенням мінімальної бойової підготовки, науководослідних і дослідно-конструкторських  робіт,  будівництвом житла для військовослужбовців та членів їх сімей.

 

     Тобто запропонований проект бюджету на 1998 рік  зробить  армію  небоєздатною,  а  її  особовий  склад  - жебраками. Ми повинні зрозуміти, що в наших Збройних Силах служать наші діти,  онуки,  і якщо  сьогодні  їм  не  вистачає  грошей  на продовольство і майно, то це не робить нам честі.

 

     Комітет Верховної  Ради  з питань оборони і державної безпеки проаналізував стан справ і  зробив  висновок,  що,  незважаючи  на вкрай  недостатнє фінансування,  Міністерством оборони,  міністром оборони,  Генеральним штабом  робиться  все  можливе,  а  може,  й неможливе,   щоб  забезпечити  виконання  Збройними  Силами  своїх обов'язків.

 

     У поточному році проведено навчань на  36  відсотків  більше, ніж  у  попередньому  році.  Проводиться  робота  щодо  поліпшення соціально-психологічного стану у  військах,  і  це  дає  позитивні результати.

 

     Шановні колеги!  Хочу  звернути  вашу  увагу на те,  що крива бюджету з 1992 року падає донизу.  Наведу приклад.  Україна,  як і Молдова, і Білорусь, входила до складу Радянського Союзу. Сьогодні ці держави на фінансування оборони витрачають  2,5  -  3  відсотки валового  внутрішнього продукту,  а Україна з 1992 року спустилась до рівня 1,3 відсотка.  Так не можна!  Повірте,  у 2005 році  буде вичерпано всі нормативні запаси наших літаків,  вертольотів,  і це буде трагедія для Збройних Сил і для нашої держави!

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат Ніколаєнко.  За ним  -  депутат Лавринович.

 

     Вибачте, я не бачу міністрів, які турбуються про бюджет, - ні міністра оборони...  Представника Прикордонних військ бачу... (Шум у залі). Помічник - це ще не міністр.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки  та  народної  освіти  (Іванівський  виборчий  округ, Херсонська  область).  Фракція  Соціалістичної і Селянської партій України.   Шановні   народні   депутати!    Шановний    Олександре Миколайовичу!  Аналіз  соціально-економічної  ситуації  в  Україні незаперечно підтверджує, що за останні роки державна влада не лише не  змогла  використати високий економічний,  науково-технічний та кадровий потенціал,  який  Україна  мала  на  початку  так  званих реформ, але й не спромоглася хоча б призупинити розвиток тотальної суспільної кризи,  зупинити сповзання до національної  катастрофи. Про  це свідчить і проект бюджету на 1998 рік та попередній аналіз виконання бюджету за 1997 рік.

 

     Валовий внутрішній  продукт  за  перше  півріччя  цього  року зменшився  на  7,5  відсотка  порівняно  з  минулим роком.  Обсяги виробництва товарів народного споживання скоротилися майже  на  16 відсотків.  Економіка України у своєму падінні досягла того рівня, коли вже падати нікуди, хіба що нижче сьомого кола пекла.

 

     Деякі штатні теле- і радіотлумачі  намагаються  визначити  це падіння як стабілізацію та призупинення темпів падіння. Якщо дехто і вважає це досягненням,  то фракція Соціалістичної  і  Селянської партій  розцінює  подібні визначення як обман народу.  А той,  хто намагається видати руйнівні наслідки своєї політики за досягнення, об'єктивно стає на антидержавну,  антиукраїнську позицію, оскільки ні народ,  ні вся Україна ніяк не зацікавлені у  своєму  знищенні. Хоча  по радіо й телебаченню тих,  хто проти руйнування економіки, зубожіння людей,  хто 7 листопада  вийшов  із  гаслами  "Роботи!", "Зарплати!",  "Пенсій!",  чомусь  називають антидержавними силами. Воістину королівство кривих дзеркал!

 

     Щодо запропонованого проекту бюджету. Суттєвим недоліком його є  те,  що  в  ньому  нічого не пропонується для зільшення обсягів виробництва.  Закладений приріст ВВП  0,5  відсотка  є  сумнівним, оскільки в державі немає ніякого планування - ні директивного,  ні індикативного.  При  цьому  реформатори  посилаються  на  західний досвід.  Але ж на Заході,  скажімо,  у Німеччині,  Великобританії, податки становлять 36-37 відсотків ВВП,  у  Бельгії,  Голландії  - 46-48 відсотків ВВП, а в Австрії, Швеції - навіть більше половини.

 

     В Україні через бюджет розподіляється лише 32,4 відсотка ВВП. При цьому держава бере  на  себе  лише  23,7  відсотка  витрат  на особисте  споживання людини,  коли в Німеччині,  Англії,  Швеції - практично удвоє більше.  У Радянському Союзі,  ви знаєте,  держава брала на себе покриття витрат на споживання в межах 45 відсотків.

 

     Не можуть   фракцію   Соціалістичної   і   Селянської  партій задовольнити витрати на освіту:  лише 35-40 відсотків до  потреби. Зменшуються питомі видатки на одного учня.  Скільки ж можна сидіти в холодних класах і аудиторіях?

 

     Не можемо ми задовольнитись і фінансуванням охорони здоров'я. До речі, і погашення боргу із зарплати бюджетникам не повною мірою передбачене проектом бюджету.

 

     І ще одне.  Наша фракція не погоджується з тим,  що в проекті бюджету    не   передбачається   закупівлі   сільськогосподарської продукції в державні ресурси.  Скільки ще питимуть кров  із  селян монополісти,  які  за завищеними у два-три рази цінами поставляють паливо?  Як же так:  минулого року Херсонщина виростила  більше  2 мільйонів  тонн  зерна,  а її борги при цьому зросли удвоє?!  Чому держава відмовляється закупити зерно,  соняшник,  цукор і  суттєво поповнити бюджет, продавши за кордон цю продукцію?

 

     Не влаштовує соціалістів та селян і те,  що в проекті бюджету не  передбачено   окремим   рядком   видатків   на   відшкодування сільгосппідприємствам     витрат     на    будівництво    об'єктів соцкультпобуту. Недостатньо коштів передбачено на зрошення, навіть не передбачено лімітів електроенергії на зрошення.

 

     Повністю розхолоджує  місцеву  владу,  місцеві  адміністрації порядок, згідно з яким податок на додану вартість та акцизний збір планується стовідсотково забирати в державний бюджет. Не можемо ми погодитись із тим,  що в проекті бюджету не передбачається виплата пенсій за новим законом, тобто збільшення мінімальної пенсії до 70 гривень.

 

     Опоненти скажуть:  "Критикувати  легко,  а   де   ж   джерела наповнення   бюджету?"  Треба  змінити  владу,  навести  в  країні порядок,  вивести з  тіні  50  відсотків  капіталу,  повернути  до бюджету  гроші,  що  крадуть  (щороку  по півмільярда гривень) при імпорті бензину.  Ще більші втрати маємо на  імпорті  та  транзиті газу,  на  операціях з електроенергією,  енергоносіями,  спиртним, сигаретами.

 

     Які ще закони потрібні Президенту,  щоб у нас не пропали хліб і  буряки  в  полі,  щоб  підтримати  власні  шахти  й забезпечити вугіллям електростанції?  Президент порахував,  скількох депутатів не  вистачає  в  сесійній залі.  А чому ж його армія чиновників не порахувала,  скільки потрібно тонн  вугілля,  щоб  не  замерзли  в пітьмі  колись  квітучі  Таврія  чи  Донбас,  Західна  Україна  чи Поділля?  Соціалісти виступають послідовно за  те,  щоб  виправити становище, а для цього потрібні радикальні кроки.

 

     Проект бюджету  пропонуємо  доопрацювати  з урахуванням наших пропозицій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Лавринович.  За ним  -  депутат Кожушко.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький   виборчий   округ,   Львівська   область).  Фракція Народного руху України.  Шановні  колеги,  ми  вдруге  розглядаємо проект  бюджету,  який  подається  урядом.  Після першого розгляду нашому комітету  було  дано  доручення  проаналізувати  проект  на відповідність  його  Конституції  України.  Комітет  тоді  виконав доручення, подав свій аналіз, і ви підтримали наш проект постанови щодо неконституційності проекту бюджету.

 

     Хочу сказати, що частину положень, які суперечили Конституції України,  у  доопрацьованому  проекті  виправлено.   Зокрема,   це стосується  закріплення надходжень від окремих податків.  Їх тепер закріплено за  бюджетами  органів  місцевого  самоврядування.  Але разом  із  цим  хочу  сказати,  що  й тепер у проекті немає чіткої реалізації конституційного положення частини  третьої  статті  142 Конституції  України  щодо  компенсації  державою  витрат  органів місцевого самоврядування,  які виникли внаслідок рішень  державної влади.  Передусім  це  має  стосуватися  соціальної допомоги,  яка відповідно до законів  України  про  державну  допомогу  сім'ям  з дітьми,  про  межу малозабезпеченості та до ряду підзаконних актів надається за рахунок місцевих бюджетів.  Витрати  на  цю  допомогу мають  отримати  характер  соціального трансферту,  тобто цільовим призначенням          передаватися           до           бюджетів адміністративнотериторіальних одиниць.

 

     Такого підходу в проекті немає. Натомість у зазначеній статті передбачено виділення відповідним  бюджетам  дотацій  як  покриття видатків, що не покриваються доходами.

 

     Окрім того,  хочу  сказати,  що в статті 9 законопроекту,  де йдеться  про  дотації  областям,  маємо  також  неузгодженості  зі статтями  142  та 143 Конституції.  Адже встановлено,  що бюджетні дотації виділяються з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня для   збалансування   бюджету  в  разі  перевищення  видатків  над доходами.

 

     Згідно з  Конституцією  України   держава   бере   участь   у формуванні   доходів   бюджетів  місцевого  самоврядування,  і  до обласних та районних бюджетів мають передаватися кошти  державного бюджету   для   відповідного   їх  розподілу  між  територіальними громадами - так, як це зазначено в Конституції.

 

     Окрім того,  хочу сказати,  що в  статті  4  проекту  бюджету митним  органам України надається право конфіскації майна громадян України.  Стаття 41 Конституції України однозначно проголошує,  що конфіскація   майна  в  Україні  може  здійснюватися  виключно  за рішенням суду на підставі, у спосіб і в межах, визначених законами України.  Так що це положення також сьогодні прямо заперечує норму Конституції України.

 

     Не врегульоване  (як  і  в  попередньому  варіанті   проекту) питання  надходження  до  бюджетів місцевого самоврядування коштів від приватизації комунального майна.  Зокрема,  знову пропонується 80  відсотків  цих  коштів  направляти  до  місцевого бюджету і 20 відсотків - до  державного.  Передбачається  механізм  примусового стягнення цих коштів,  що також суперечить статтям 140,  142 і 143 Конституції  України.  Отже,  окремі  положення,  щодо  яких  були зауваження,  виправлено,  але  найголовніші  порушення Конституції України в цьому проекті не усунуті.

 

     Хочу також звернути увагу  на  структуру  видаткової  частини бюджету.   Передбачено   значне  збільшення  витрат,  порівняно  з проектом,  який подавався раніше,  на державне управління  (на  18 мільйонів гривень) та на правоохоронну діяльність (на 35 мільйонів гривень).  Поряд із цим  видатки,  наприклад  на  середню  освіту, становлять     чомусь     лише     981    тисячу    гривень,    на фельдшерсько-акушерські пункти у сільській місцевості - 1  мільйон гривень.  На  цьому  тлі  таке  збільшення витрат на правоохоронну діяльність і на державне управління викликає запитання: для кого в нас  існує держава?  Такий підхід до формування бюджету,  який має чітко окреслений фіскально-розподільчий характер,  не дасть  змоги вирішити наші суспільні проблеми.

 

     Хочу також   наголосити   на   тому,   що  існуюча  структура внутрішнього боргу з пірамідою облігацій,  обслуговування яких, до речі,  є  захищеною статтею в цьому проекті бюджету,  являє велику небезпеку для всієї бюджетної системи України  і  для  банківської системи  також,  коли  можна  заробляти  гроші  тільки  за рахунок податків,  які сплачуватимуть  громадяни  України.  Передбачені  в проекті  механізми  безспірних  стягнень суперечать конституційним підходам. Складається враження, що це держава для контролерів.

 

     Бюджетний комітет,  готуючи  проект  бюджету  до  розгляду  в першому  читанні,  повинен  привести його в повну відповідність до Конституції  України,  яку  нікому   не   вільно   порушувати,   і переглянути  статті видатків,  щоб у нас відповідно до Конституції було спрямування до соціальної, а не деспотичної держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кожушко. За ним

- депутат Чорновіл.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Ясинуватський   виборчий   округ,  Донецька  область).  Уважаемые коллеги!  Рассматривая сегодня проект  бюджета  на  1998  год,  мы должны дать четкие ответы на жизненно важные вопросы.

 

     Первый: отвечает ли он Основному Закону, то есть Конституции?

 

     Второй: будет   ли   данный  закон  способствовать  улучшению ситуации в экономике?

 

     Третий: будет ли улучшение в сфере социальной защиты  граждан Украины?

 

     И четвертый:  одинаков  ли  подход к распределению средств по всем областям (финансирование медиков,  работников образования)  и решаются ли приоритетные направления в развитии нашей экономики?

 

     Анализ показывает,  что в представленном документе есть много несоответствий.

 

     Уважаемые коллеги!  Нам  необходимо  сегодня  принять  данный проект бюджета к рассмотрению Верховным Советом и затем доработать его.

 

     Естественно, все в нем  не  исправиш,  и  денег  на  всех  не хватит.  А это распределение - всем и вся и понемногу - никогда не приведет к решению  глобальных  проблем,  которые  нам  необходимо решить,    а    именно:    энергоносители,   сельское   хозяйство, машиностроение,  которое может дать реальный доход. И приобретение железнодорожных вагонов, потому что ездить невозможно будет.

 

     Все депутаты,  независимо  от  того,  кого они представляют - крестьян,  промышленников или военных,  - должны понять, что всего сразу  не  добиться.  А  решив  эти вопросы,  мы могли бы решить и другие.

 

     Поэтому доработка,  на  мой  взгляд,  должна  быть   в   этом направлении.

 

     Особое внимание хочу обратить на распределение средств (о чем я уже говорил) по областям.  Я говорю о Донецком крае.  Там  живут выходцы из всех областей, которые приезжали туда работать. Сегодня этот край вымирает.  Очень часто меняется руководство. Закрываются школы.  В  прошлом  году немного подправили финансирование на душу населения  -  затраты  на  медицину  и  так  далее...   Я   ничего дополнительно  не  прошу,  только прошу бюджетную комиссию,  чтобы средние показатели по Украине были и для Донбасса. Это первое.

 

     Второе. Если зимой не будет снега и  будет  засушливое  лето, канал,  который строится,  принесет Донбассу столько беды,  что мы даже не можем предположить.  Уже и подписи собирали... Я хотел бы, чтобы это каким-то образом было учтено.

 

     Еще раз  прошу  вас всех:  надо принять этот проект бюджета к рассмотрению и работать две недели над подготовкой его  к  первому чтению. Опыт прошлых лет показал: мы тянем, потом создаем комиссии и по итогам первого,  второго квартала  видим,  чем  оборачивается несвоевременное принятие бюджета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чорновіл. За ним

- депутат Косів.

 

     ЧОРНОВІЛ В.М.  Шановні колеги!  Шановні виборці!  Бюджет - це основний фінансовий документ держави. Але в нас чомусь так вийшло, що він безнадійно перекочував у  розряд  політичних  документів  і став  об'єктом політичних ігрищ і розбірок між Верховною Радою,  з одного боку, та урядом і Президентом - з другого.

 

     Тут уже згадувалося про сумний досвід минулих років, особливо минулого року. Хто виграв від того, що ми півроку не мали бюджету? А  прийняття  отих  податкових   законів,   якими   обумовлювалося прийняття   бюджету,   дало   те,   що   навантаження   на  нашого товаровиробника збільшилося на 2 відсотки.  Ось,  будь ласка, наша турбота про вітчизняного товаровиробника, яку ми всі проголошуємо. А крім  того,  ми  ще  й  перейшли  на  режим  ручного  управління бюджетом:  хто як хотів,  так і ділив кошти.  Може,  і тепер дехто хоче,  щоб було таке ручне управління,  особливо коли ми йдемо  до виборів і декому хочеться пошукати для цього коштів.

 

     Ми з вами загнані,  по суті,  в глухий кут.  Неприйняття нами бюджету,  з одного боку,  призведе до  політичних  спекуляцій,  до кампанії проти Верховної Ради.

 

     З другого боку,  прийняття його в такому вигляді, в якому він поданий  сьогодні,  -  це  свідоме  закривання  очей  на  серйозні перекоси  аж до ігнорування конституційних норм,  про що тут казав депутат Лавринович.

 

     Основна проблема нашого бюджету (і цього, і попередніх років)

-  це  співвідношення  державного  і  місцевих бюджетів.  Постійно зростає централізація бюджету,  як  наслідок  -  бюрократизація  і корупціолізація бюджетного процесу.

 

     Віддавши весь  ПДВ  до  центрального  бюджету  і  не задіявши механізм  відшкодування  дебітового  сальдо  ПДВ,  уряд   поставив регіони на коліна.  Які настрої через те на місцях,  у регіонах, у тому числі і в регіональних керівників, - не мені вам розповідати.

 

     Кажуть, що в проекті пропонується виділити для регіонів певні податки,  що  тільки ПДВ й акцизний збір віднесено до центрального бюджету.  Але ті  податки  або  ще  не  введено,  бо  не  прийнято відповідних  податкових  законів  (адже  ж  немає  ще  податків на прибутки,  на нерухомість, Закон про місцеві податки та збори ми ж іще  не  прийняли),  або  це  податок  на прибуток підприємств,  а підприємства стоять,  і цей податок  ніяк  не  задовольняє  потреб місцевого бюджету.

 

     Така надмірна  централізація  бюджету  і перетворення по суті всіх  регіонів  у  дотаційні,  зрештою,  явище  антиконституційне, спрямоване проти конституційного принципу формування бюджету знизу вгору.  Крім того, вона тягне за собою бюрократичний суб'єктивізм, елементи  корупції  при  розподілі  субвенцій  для областей і таке небезпечне  явище,  яке  я  називаю  бартеризацією  бюджету,  коли замість   живих   грошей   видатки  покривають  у  вигляді  різних взаємозаліків.  Одній області дадуть живі гроші,  а другій області щось  там  зарахують,  якийсь  борг.  А цій області треба ж чимось платити вчителям, лікарям і так далі.

 

     Мені здається, що в майбутньому взагалі треба заборонити оцей принцип  бартеризації  бюджетних субвенцій і бюджетних асигнувань. Він зовсім неперспективний.

 

     Друга серйозна  проблема  бюджету  -   джерела   фінансування дефіциту.   Уряд  хоче  забезпечити  внутрішні  запозичення  через механізм державних цінних  паперів,  але  події  на  ринку  цінних паперів  минулого  місяця  (та  й улітку) свідчать,  що є серйозна загроза підриву цього ринку,  і тоді бюджет не матиме  коштів  для покриття дефіциту. А це - 2,6 мільярда гривень.

 

     Що ж  до  зовнішніх  запозичень,  то  нібито  гарантований їх розмір 4 мільярди доларів не є насправді гарантованим. Треба брати до   уваги  тільки  ратифіковані  угоди  про  кредити,  інакше  ми підірвемо наш бюджет.

 

     Серйозної критики  заслуговує  видаткова   частина   бюджету. Навіть  при  планованому  падінні  ВВП  в  проекті  бюджету  знову пропонується  збільшити  витрати   на   утримання   правоохоронних органів, податкової адміністрації, взагалі управлінського апарату. Що  ж  виходить?  Коли  народ  бідує,  наше  суспільство  впевнено штовхають  на  шлях  створення  поліцейськобюрократичної  держави. Замість  того,  щоб  підтягнути  ремінці  бюрократії,   ми   знову пропонуємо   підтягнути  ремінці  нашому  вже  зовсім  знесиленому народу.

 

     Вважаю, нам  треба  докорінно  переглянути  оці  видатки   на бюрократичний  апарат,  збільшити  видатки  на освіту,  культуру і науку,  тому що відбувається  процес  обездуховнення  українського народу. І не забудьте при цьому проблеми соціального захисту.

 

     Ми ще  подамо  свої  пропозиції  і щодо молодіжного житлового будівництва,  і  щодо  того,  як  збільшити  видатки  на  покриття знецінених  заощаджень  громадян і так далі.  Зверну лише увагу на очевидну  ідеологічну   однобокість   видаткової   частини,   коли фінансуються  одні  ветеранські  організації,  але не фінансуються другі,  коли   фінансуються   піонерські   організації,   але   не фінансуються  організації  "Пласт"  і  так далі.  Схоже на те,  що прокомуністичний   уряд   догоджає   прокомуністичній    більшості Верховної Ради.

 

     Гадаю, нам  треба підняти шлагбаум і почати бюджетний процес. Тягнути далі не можна!

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат  Косів.  За   ним   виступатиме   депутат Яворівський.

 

     КОСІВ М.В. Шановні колеги, хочу повернутися до відповіді, яку міністр  фінансів  дав  на  моє  запитання.  Він  сказав,  що  всі пропозиції, які ми обговорювали в комітетах разом з представниками міністерства, можуть бути і, очевидно, будуть враховані, але треба спочатку   запропонований  варіант  проекту  бюджету  прийняти  до опрацювання.  Я цю пропозицію підтримую і закликаю всіх вас за неї проголосувати.

 

     Але що   стосується  видатків  на  культуру,  передбачених  у запропонованому   проекті   бюджету,   то,    за    найскромнішими підрахунками  (ми  їх  зробили  спільно  з Міністерством культури, Головним архівним управлінням і Міністерством інформації), їх буде недостатньо.  Скажімо,  якби  для  потреб Міністерства культури ми знайшли можливість виділити ще 64 мільйони гривень,  то можна було б  забезпечити бодай виживання галузі.  Але поки що фінансування з бюджету окремих напрямів пропонується лише наполовину,  або  трохи більше ніж наполовину від потреби.  Якщо все так і залишиться,  то станеться те,  про що я вже при аналізі бюджету писав:  українська культура опиниться на межі вимирання.  Це із статті (даруйте, що я себе цитую), опублікованої в газеті "Культура і життя".

 

     Хотів би висловити наші  міркування  і  пропозиції.  Проектом пропонується  виділити Кабінету Міністрів 453 мільйони гривень для внутрішніх потреб,  господарському управлінню Кабміну -  ще  37  з лишком  мільйонів,  Адміністрації Президента - понад 29 мільйонів, Управлінню справами Верховної Ради - понад 80 мільйонів,  а  разом це 600 мільйонів 106 тисяч гривень. Викроїти навіть з цієї суми 64 мільйони гривень можна цілком безболісно.  Гадаю,  ми маємо так  і зробити.

 

     Це ж стосується й багатьох інших бюджетних статей. Ми повинні вибрати пріоритети.  Якщо в нас є  установи  культури,  які  мають статус  національних,  то  не  може бути такого,  щоб фінансування одних було  виділене  окремим  рядком,  а  інші  потопали  десь  у спільному   котлі  тих  міністерств  і  відомств,  за  якими  вони числяться.

 

     Серед цих пріоритетів,  вважаю,  обов'язково слід  визначити, скажімо,  реставрацію Херсонеського храму. На порозі кінця другого тисячоліття Різдва Христового це буде якраз  вчасно.  Так  само  у розділі  "Будівництво"  окремим  рядом  ми маємо виділити Одеський оперний  театр  і  Львівський  драматичний   театр   імені   Марії Заньковецької.  Бо  якщо  ми  цього  не  зробимо,  то  ці  шедеври архітектури,  культури й мистецтва  посто  загинуть,  тому  що  їм загрожують руйнівні процеси, пов'язані з ерозією грунтів.

 

     І ще  одне,  що  я  хотів  би  сказати.  У видатковій частині проекту бюджету передбачено погашення заборгованості,  що  виникла внаслідок  знецінення  грошових  заощаджень  громадян  в установах Ощадного банку.  Я вже двічі порушував це питання,  у тому числі і вчора.  Ось  у  мене  є  лист,  підписаний  президентом  Асоціації українських банків Олександром  Сугоняком  (це  депутат  Верховної Ради попереднього скликання),  де говориться, що 1 січня 1991 року з України до Москви було перераховано  84,3  мільярда  рублів,  що становить  близько  40  мільярдів  доларів  США.  Ці кошти не було повернуто.  Ощадбанк України розпочав свою самостійну діяльність з капіталом мінус 84,3 мільярда рублів.

 

     То я  б  усе  ж  таки хотів,  щоб Кабінет Міністрів принаймні точно визначав  ці  видатки.  Це  погашення  не  лише  боргів  від знецінення  грошових  заощаджень,  але  й  інших втрат,  щодо яких все-таки  потрібно  вести  ділові  переговори   з   представниками московських банків.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Депутат  Яворівський.  За ним - депутат Симоненко.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.   Демократична   партія    України.    Група "Конституційний  центр".  Десь  вісім  років тому все було просто: депутати на один день зібралися,  прийняли бюджет,  купили фрукти, кофточки й роз'їхалися.  Уже вісім років ми кожного разу товчемося над найбільшою проблемою для парламенту (затвердженням бюджету. Це останній бюджет, який прийматиме Верховна Рада цього скликання, і, поклавши руку на серце,  можна сказати,  що  він  знову  абсолютно дилетантський,  нереальний, і не дає Україні жодного шансу виїхати в наступному році з того болота,  в яке вона заїхала.  Знову маємо проект бюджету,  який нагадує карлика:  він стоїть на тонесеньких, як сірнички,  ніжках,  має велетенське,  як земна куля,  черево  і малесенький мозок, який не здатен заробити гроші на це черево.

 

     Шановні колеги,   я   розумію,   що   погано  прикордонникам, гірникам,  медикам,  погано вчителям, пенсіонерам. А кому сьогодні добре  в  цій  державі?  Мабуть,  тільки  злодіям,  бо  навіть про тіньовиків я б не сказав,  що вони розкошують.  Їм треба  постійно сплачувати хабарі,  мати справу з рекетом,  податковою інспекцією, міліцією, поліцією і так далі.

 

     Хочу наголосити,  що  ми  так  і  не  вирішили  питання   про концепцію  нашої  податкової  політики,  і  в  тому  є наша велика провина.  Ми ні в якому разі не повинні залишити в законі про  цей бюджет статтю,  яка дає можливість протягом року змінювати правила податкової гри.  Якщо ми приймемо бюджет  за  старими  податковими правилами, то, очевидно, їх потрібно й дотримуватися.

 

     У цьому році ми встановили рекорд,  дай Боже,  щоб ніхто його не повторив,  - прийняли бюджет усередині року і  дали  можливість урядові  робити з бюджетом практично все,  що він хоче.  У першому півріччі бюджет уже був цілком розглянутий.

 

     Звичайно, найболючіша проблема - це наші пенсіонери.  Скільки говоримо про те,  що потрібно скласти реєстр незаможних в Україні. Ми сьогодні підвищуємо пенсію на цю  маленьку  позначку  тим,  хто ледве   виживає,   і   водночас   підвищуємо   пенсію,  наприклад, лжеліквідаторам  аварії  на  Чорнобильській  АЕС,  яких   сьогодні намножилося  десятки  тисяч.  Кожен  чиновник,  який  мав печатку, зробив собі посвідчення,  оформив документи,  що  він  інвалід,  і отримує пенсію в розмірі 450-460 гривень.

 

     Шановні колеги!  Ми  вже  не раз тут говорили і про резервний фонд.  Ось сидить  головний  бухгалтер  України  Ігор  Мітюков.  У Світловодську стався зсув.  Два місяці готували постанову Кабінету Міністрів,  я носив ці папірці по Кабміну.  А коли  було  прийнято постанову Кабінету Міністрів, виявилося, що грошей уже немає.

 

     Ми знову  відкриваємо  фінансування резервного фонду.  Чим це закінчується?  Міністр Суслов  відповідає  мені,  що  гроші  давно переведені на село.  Здавалося б,  село повинне розкошувати. Але ж ви вчора чули під  час  обговорення  сільських  проблем,  як  воно розкошує.

 

     І ще одне,  про що я хотів би сказати.  Ми повинні розв'язати руки місцевим бюджетам.  Ця ідеологія закладена в бюджеті  на  цей рік,  але  вона  дуже  хитка.  Я переконаний,  що коли ми цього не зробимо, то проблема фінансування і вчителів, і медиків - основний тягар,  який  лежить  на місцевих бюджетах,  - не буде розв'язана. Отже, заборгованість збільшуватиметься й далі.

 

     Наведу один приклад.  Ми з вами проголосували за  кредит  для закупівлі машин швидкої допомоги. Це потрібно? Потрібно. Що робить Мітюков?  Змушує сплачувати ПДВ і ввізне мито із цього жалюгідного бюджету лікарень. І ці гроші знову підуть у державний бюджет. Це ж неприпустимо!

 

     До речі,  навіть в угоді про надання цього  кредиту  записано умову,  що  ніякого  податку  не береться.  А в проекті бюджету це закладається. То що ж ми робимо?!

 

     У мене таке враження,  що в нас немає сміливого, професійного уряду. До речі, парламенту також. І це дуже боляче.

 

     Я завершую  ось  чим.  Ми черговий раз приперті до стіни.  Не приймати бюджет - це божевілля.  Приймати його - це  не  вихід  із ситуації.

 

     Пропоную прийняти цей проект бюджету в першому читанні, і щоб відразу уряд вніс проект бюджету на 1999 рік.  Ми  його  приймемо, щоб наші наступники займалися не бюджетом, а законодавством.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре,  що ви згадали колишні часи.  За один день приймали, а цілий рік дбали про те, щоб освоїли кошти.

 

     Будь ласка, депутате Симоненко. За ним - депутат Яценко.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (Красноармійський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые  коллеги!  Уважаемые   избиратели!   Выслушав информацию  министра финансов и его ответы,  можно сделать вывод о том,   с   какой   легкостью,    небрежностью,    граничащими    с безответственностью и некомпетентностью, авторы проекта относяться к разработке главного экономического закона государства.

 

     Действительно, при участии некоторых  наших  нынешних  коллег было  создано  преступное  государство,  и оно,  являясь таковым и сегодня, реализует нынешнюю политику.

 

     Легковесное отношение к закону  государственного  финансового комплекса  требует  особого парламентского реагирования и принятия мер к министерствам-разработчикам проекта бюджета.

 

     Впечатляет перманентное   снижение   об емов    бюджета    на протяжении всех лет после антинародного переворота, нестабильность его  исполнения.  Бюджетное   финансирование   социальной   сферы, образования,     здравоохранения,     пенсионного     обеспечения, жилищно-коммунального обслуживания,  культуры,  спорта и так далее не  способно  обеспечить  даже  простого воспроизводства и ведет к дальнейшему  развалу:  закрытию  школ,  ПТУ,  техникумов,  клубов, больниц и амбулаторий, уничтожению отечественной науки.

 

     Вместо глубокого анализа ситуации в экономике, прежде всего в производственной сфере,  что должно бы лечь  в  основу  разработки бюджета,  правительство,  как и в предыдущие годы, особенно в 1997 году,  предприняло лишь видимое изменение проекта  бюджета.  Более того,   правительство  пошло  на  изменения  в  сторону  ухудшения коренного  принципа,  продекларированного  собственной   програмой деятельности, - повышение инвестиционной активности.

 

     Сосредоточение капитала   в   Киеве,  о  чем  сказал  министр финансов,  - это подтверждение той оценки,  которая  была  сделана Компартией Украины:  уничтожен промышленный потенциал востока, юга и юго-востока Украины,  и сосредоточение  преступного  капитала  в Киеве - ярчайшее тому свидетельство.

 

     Каковы же  основные изменения претерпел первоначальный проект бюджета?  Они коснулись лишь  двух  основных  позиций.  Увеличение налога  на  прибыль  предприятий  на 1,3 миллиарда гривень за счет снижения аммортизационных отчислений  уничтожает,  по  сути  дела, технологическую    базу   для   развития   экономики.   Изменение, предложенное   правительством,    является    лишь    механическим перераспределением  финансовых  потоков  при  неизменном состоянии существующих факторов функционирования экономической сферы.

 

     К примеру,  на социальную  защиту  и  социальное  обеспечение предусматривается 3,9 миллиарда гривень,  что составляет только 98 процентов  об ема  финансирования  в  1997  году,   а   с   учетом прогнозированного 12-процентного годового уровня инфляции - это 87 процентов. Финансирование образования уменьшается на 10 процентов, здравоохранения - на 10 процентов, жилищно-коммунального хозяйства

- на 19,5  процента.  Такой  подход  не  только  не  соответствует требованиям Бюджетной резолюции, но и, мы утверждаем, противоречит требованиям Конституции.

 

     Особую обеспокоенность у фракции коммунистов вызывают опасные тенденции внешней задолженности и то,  как она распределяется.  По состоянию на 1 января 1997 года государственный долг по бюджету на душу  населения  составлял  593,4  гривни,  на  1 января 1998 года составит 815 гривень,  а на 1 января 1999 года - 960 гривень. Доля государственного  долга  по  отношению  к  ВВП  увеличивается с 27 процентов на 1 января 1997 года до 50 процентов на 1  января  1998 года. Это также ярчайшее свидетельство катастрофы. Я уже не говорю о том,  кто посмел включать статью 24.  Думаю, Владимир Михайлович Яценко будет выступать и скажет о том,  как снова пытаются ущемить права чернобыльцев.

 

     В проекте   бюджета    практически    не    предусматривается финансирование  на оживление экономики.  Я поддерживаю выступление Николая  Сафоновича   Сургая,   опытного   организатора   угольной промышленности.  Кому непонятно,  что, уничтожая регионы и базовые отрасли,  мы   уничтожаем   программу   реализации   экономической самостоятельности   Украины,   которая   должна   быть   в   нашем государстве.

 

     От имени фракции я обращаюсь ко всем народным депутатам: надо поставить  вопрос  ребром!  До  каких пор мы,  депутаты Верховного Совета,  будем  заложниками   обанкротившегося   в   экономической политике   Президента   и   его   правительства?   Мы  требуем  не рассматривать проект бюджета на 1998 год до тех пор, пока не будет рассмотрена Программа деятельности Кабинета Министров. Это первое.

 

     Второе. Потребовать   от  Президента  выступить  в  Верховном Совете с внеочередным анализом социальноэкономической  ситуации  в Украине и предложить концепцию выхода из кризиса.

 

     И последнее.    Мы    неоднократно    предлагали   конкретные мероприятия, направленные на оздоровление экономики. В основе их - регулирование,    планирование,   наведение   порядка,   выведение экономики из тени,  особенно ворованные деньги  должны  вернуться, монополия   на   внешнеэкономическую  деятельность,  монополия  на производство и торговлю ликеро-водочными изделиями.  Вот из  каких источников   надо   пополнять   бюджет,  а  не  через  удушение  и уничтожение собственного народа!

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яценко. За ним - депутат Терьохін.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська  область).  У   Комітеті   з   питань   Чорнобильської катастрофи   ретельно   розглянуто  запропонований  урядом  проект бюджету,  проаналізовано і ступінь врахування наших пропозицій  до першого  варіанта бюджету.  З десяти пропозицій комітету врахована одна, яка стосується лише технічних помилок.

 

     Що саме пропонує комітет?  У пункті 19 статті 6 зазначити, що всі  перераховані  в цьому пункті видатки здійснюються пропорційно надходженням до  фонду  для  здійснення  заходів  щодо  ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи.  Йдеться  про  те  (ще  раз підкреслюю!),  що то уряд приймає рішення  лише  на  75  відсотків фінансувати соціальний захист,  то Президент приймає рішення...  А згідно з Конституцією України направлення  коштів  -  це  виключне право,   тобто  прерогатива,  Верховної  Ради  України.  Уряд  має виконувати державний бюджет пропорційно до розподілу,  визначеного Верховною  Радою  України.  Це  не може робити ніхто інший,  ніяка посадова особа. Це принципово.

 

     Не врахувавши   цього,    уряд    далі    вирішує    стосовно функціональної   структури   бюджетної   класифікації  віддати  на соціальне страхування 270 мільйонів Стояну.  За  які  заслуги?  За зраду інтересів робітничого класу і трудового селянства, очевидно? Віддати 380 мільйонів пенсійному  фонду  і  таке  інше.  Ми  таких пропозицій не подавали,  комітет категорично проти того, щоб майже половину соціальних видатків віддати невідомо кому, і невідомо хто ними буде розпоряджатися.

 

     Другий блок питань стосується Чорнобильської атомної станції. Так зване політичне рішення про  закриття  Чорнобильської  атомної станції  викликало  цілу  купу проблем,  розв'язання яких стає все більш   проблематичним.    Урядового    рішення    про    закриття Чорнобильської атомної станції до цього часу немає,  незважаючи на вимогу постанови Верховної Ради України від 9 квітня  цього  року. Минуло  вже  три терміни,  встановлені Верховною Радою України.  З метою контролю чотири комітети Верховної Ради України  поверталися до  цього  питання,  знову зверталися до уряду,  але,  підкреслюю, остаточних  кроків  з  приводу  державної  програми  поводження  з Чорнобильською атомною станцією до цих пір немає.

 

     Ми з  віце-прем'єр-міністром  Білоблоцьким Миколою Петровичем були на засіданні Славутицької міської ради,  і  працівники  уряду пересвідчилися,  що  так звані політичні рішення викликали снігову лавину  проблем.  Я  підкреслюю,  що  це  проблеми,  породжені  не Чорнобильською   катастрофою,   бо  Чорнобильська  атомна  станція працювала 11 років після аварії,  а саме політичним  рішенням,  не підкріпленим   ні  технічними,  ні  економічними,  ні  соціальними розрахунками.

 

     Те, що політичне рішення проблем не вирішує, а лише накопичує їх,  нарешті  починає  розуміти  й уряд.  У результаті з'являється розпорядження Прем'єр-міністра,  згідно з яким  з  чорнобильського фонду  на  ремонт  третього  енергоблока  виділяється 20 мільйонів гривень.

 

     Розпорядження не  закон,  воно  суперечить  щонайменше   двом законам  України.  Але символічно те,  що таке "геніальне" рішення з'явилось як результат тривалої  роботи  урядової  комісії  з  так званими   закордонними   благодійниками,  тривалого  проїдання  та розтринькування народних коштів.

 

     Уже 5 мільйонів гривень  з  чорнобильського  фонду  пішло  на означені цілі.  Ну добре,  проблему треба вирішувати,  але,  Ігоре Олександровичу Мітюков,  треба закласти механізм повернення цих 20 мільйонів  протягом  першого  кварталу або першого півріччя саме у фонд для захисту людей,  які  потерпіли  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.  У  цьому документі такого механізму повернення до цих пір немає.

 

     Та й це проблеми не вирішує. Що ж будемо робити в 1998 році з третім  енергоблоком,  оскільки 40 мільйонів коштів,  які потрібно витратити, в пропозиціях немає?

 

     А що будемо робити з містом Славутичем,  з  тими  соціальними вимогами, які висунув колектив атомної станції? "Гарантии перевода на другие предприятия отрасли,  гарантии трудоустройства, денежная компенсация,  создание  новых  производственных  и  рабочих мест в Славутиче,  решение  жилищных  вопросов,  предоставление  мест   в детских дошкольных учреждениях,  затраты на переезд" і так далі, і так далі.  Їх передав до нашого комітету колектив атомної станції. На  це  в  проекті Державного бюджету України передбачається рівно нуль гривень.

 

     Готується до  скорочення  майже  півтори   тисячі   персоналу станції.  Треба ці проблеми вирішувати? З'являється ідея створення вільної економічної зони,  але за рахунок цього зазначені проблеми не вирішити.

 

     Я хотів   би,   щоб   підтримали   наші  пропозиції,  які  ми підготували від імені комітету стосовно  фінансування  хоча  б  на рівні  поточного року громадських чорнобильських організацій,  які захищають більше 3 мільйонів чорнобильців.  З  вашої  вини,  Ігоре Олександровичу,  не передбачені пільги,  прийняті в законодавстві. Тільки після врахування цих пропозицій  ми  можемо  погодитись  на запропонований проект бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. За ним - депутат Масенко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановні народні депутати!  Мабуть,  початок мого виступу дещо дисонуватиме з попередніми виступами, але я хочу сказати,  що  відповідно  до  бюджетної  класифікації побудовано і збалансовано проект Державного бюджету  правильно  вперше  за  всю історію  існування  незалежної  України.  Одначе в доопрацьованому варіанті залишилося багато спірних статей і таких,  що,  на  жаль, знову суперечать Конституції України. Я зупинюся на деяких із них.

 

     Стаття 8  про  зв'язок  між центральним і місцевими бюджетами містить дуже цікаве правило.  Написано,  що до прийняття  законів, які  визначатимуть порядок формування місцевих бюджетів відповідно до Конституції України,  місцеві  бюджети  формуються  в  порядку, встановленому законами про податкову і про бюджетну систему.

 

     Але всі ми прекрасно знаємо,  що Закон про бюджетну систему в Україні  суперечить   Конституції   України.   А   відповідно   до "Перехідних  положень"  Конституції  не дозволяється застосовувати закони, які їй суперечать.

 

     Я звернувся до Ігоря Олександровича  Мітюкова:  якщо  уряд  і бюджетний комітет не були в змозі протягом шести місяців подати на розгляд Верховної Ради проект нового Закону про бюджетну  систему, то  ми це зробили і сьогодні віддали в уряд і будемо дуже просити, щоб до розгляду цього законопроекту в першому читанні була реакція уряду   на   нові  конституційні  принципи  підтримання  місцевого самоврядування.

 

     Далі. Стаття   11,   яка   стосується   питання    визначення комунальної  власності  і фінансування спільних програм,  теж,  на жаль,  суперечить Конституції України.  Це все має бути вирішено в новому Законі про бюджетну систему.

 

     Стаття 13 про розмір ренти для нафтогазодобувних підприємств. Незрозуміло,  чому занижено рівень  цієї  ренти?  Ви  всі  слухали популістські виступи першого віце-прем'єра Голубченка, який обіцяв здешевити вартість газу.  Але якою  ціною?  Ціною  втрати  доходів бюджету,  які  спрямовуються  на додаткове фінансування соціальних програм,  виплату заробітної плати,  покриття дефіциту  пенсійного фонду.

 

     Стаття 16  передбачає,  що  в 1998 році застосовуються ставки земельного податку,  встановлені Законом про Державний  бюджет  на 1997  рік.  А  ми  з вами домовилися,  що відповідно до Закону про систему оподаткування ці ставки  встановлюються  виключно  законом про земельний податок, а не законом про бюджет.

 

     Стаття 18   про  щоквартальні  авансові  платежі  перевищення поточних доходів над видатками Національного банку  до  державного бюджету  суперечить Закону про оподаткування прибутку підприємств, яким впроваджується щорічне відрахування перевищення  доходів  над видатками.

 

     У статті 19,  на жаль, не включено в перелік захищених статей видатків так  звані  податкові  видатки.  Ми  прийняли  Закон  про податок  на  додану  вартість.  Згідно  з  цим  законом бюджет має відшкодовувати підприємствам надмірно сплачений ПДВ.  Натомість  в цьому  проекті  закону  про  бюджет є тільки згорнуте сальдо ПДВ і немає статті,  яка б показувала,  які суми  мають  бути  виплачені платникам цього податку у вигляді відшкодування.

 

     Стаття 22  надає  право органам системи Міністерства фінансів України й Державної податкової адміністрації у безспірному порядку стягувати прострочену заборгованість з підприємств,  що суперечить Конституції України й Декрету про стягнення не  внесених  у  строк податків і неподаткових платежів.

 

     Стаття 27 передбачає,  що в 1998 році відрахування і збори на утримання доріг  провадяться  відповідно  до  Закону  про  джерела фінансування  дорожнього господарства України.  Ви пам'ятаєте,  ми прийняли цю норму тільки на один рік.  Цей податок є найгіршим для великих  промислових  підприємств,  бо він платиться не з реальних доходів підприємства.

 

     І ще  зверну  увагу  на  статтю  12:  "у  разі  несвоєчасного погашення заборгованості за взаємними розрахунками між державним і місцевими бюджетами  та  між  місцевими  бюджетами  застосовується примусове її стягнення до відповідного бюджету". А ви уявіть собі, що Мінфін недофінансує місцевий бюджет.  Як  обласна  або  районна рада зможе стягнути з державного бюджету безакцептно кошти?

 

     Саме тому,  шановні  друзі,  я пропонував би взяти в роботу з дотриманням бюджетної процедури цей проект закону,  бо ми  ще  раз упевнилися,   що   уряд   самотужки  не  зможе  його  виправити  й підготувати  належним   чином   до   першого   читання.   Депутате Яворівський,  якщо ви залишилися,  то я нагадую,  що це не є перше читання,  це  є  прийняття  законопроекту   Верховною   Радою   до опрацювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Депутат   Масенко.   Потім  -  депутат Пасечна.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська  область). Шановні   депутати!   Шановні   виборці!  Я  хотів  би  підтримати попереднього промовця,  що над проектом бюджету  треба  працювати, але в мене виникають певні сумніви і ось чому.  Коли Верховна Рада повернула на доопрацювання проект бюджету,  то вже вияснилося,  що дохідна частина бюджету збільшилася на 1,6 мільярда карбованців, а видаткова - десь  на  667  мільйонів.  Для  мене,  я  трохи  також фінансист,  це  незрозуміло.  Звідки  беруться оці цифри і як вони обраховувалися раніше?

 

     Тоді і в мене є пропозиція: давайте ще кілька разів повернемо уряду  цей  проект  бюджету,  його доопрацюють,  і дохідна частина задовольнятиме всі потреби,  і видаткова частина  буде  більш-менш нормально зроблена.

 

     Я особисто   сумніваюся   в  достовірності  тих  цифр  і  тих розрахунків,  які  подаються  Кабінетом   Міністрів   на   розгляд Верховної Ради.

 

     Міністр нас  весь  час  переконує,  що  в  економіці  України настала певна стабілізація,  навіть є якийсь приріст.  Я  в  цьому дуже й дуже сумніваюся,  бо як міністр він не може сказати правду, що ніякої  стабілізації  немає,  спад  триває  і  треба  змінювати економічний  курс,  нинішню  економічну політику.  Міністр не може цього сказати,  і я закликаю своїх колег депутатів,  що  це  маємо сказати ми.

 

     А найголовніший  недолік  видаткової  частини  цього  проекту бюджету - це те,  що не дотримано принципу справедливості. До мене звертається багато виборців. Як вижити людям, яким необхідні ліки, зокрема інсулін?  Ми добре знаємо,  що хвора людина жодного дня не може  прожити  без  такого  препарату.  А вона не має коштів,  щоб придбати інсулін,  у бюджеті кошти на це не закладено.  Як же жити людям, чому ми про це не попіклуємося?

 

     Мене хвилює  також  питання  сільського господарства.  Навіщо витрачати кошти на проведення земельної реформи,  якщо вона нічого не дає?  Ви ж бачите,  що в реформованих господарствах виробництво не  нарощується,  ситуація  там  ще  гірша,  ніж  у  тих,  які  не реформувалися. То навіщо ж і далі цей процес продовжувати?

 

     Я ніяк не можу зрозуміти, де ж той принцип справедливості? На підтримку фермерських господарств закладається 3 мільйони гривень, хоч це й невелика сума.  А чому ж колективним господарствам нічого не дається? Ніяк не можна з цим миритися.

 

     Я подав міністру свої пропозиції і щодо лісового господарства й мисливства. 64 мільйони гривень виділено на підтримку державного лісового господарства, і тут на 1 гектар лісу припадає 8,9 гривні. А на догляд за лісом,  який відноситься до Мінагропрому,  виділено 5,2 мільйона гривень,  і на 1 гектар лісу припадає 1,8 гривні.  Ну де ж тут справедливість?  Що, в нас неоднакові ліси, скажіть, будь ласка,  чи полювання,  може, організоване в державних лісах краще, ніж  у  тих,  які  належать  до Мінагропрому?  А кошти на це можна знайти,  якщо скоротити витрати на утримання  апарату  управління. Навіть,  коли  депутат  спробує  добитися  до  якогось міністра чи посадової особи,  там такий бар'єр із секретарів,  помічників,  що практично його не подолаєш.

 

     Я наводжу такий приклад. У моєму виборчому окрузі свято міста проводилося.  Висока посадова особа  з  Міністерства  оборони  має змогу подарувати тій школі,  де вона навчалася, вагомий подарунок, я,  народний депутат,  тільки слово можу сказати, я нічого не можу подарувати.  І  в  той  же  час  батьки дітей приходять і просять: допоможіть узяти десь гроші,  щоб купити синові,  який  служить  у війську,   військову  форму.  Де  ж  тут  справедливість,  шановні депутати?  Чи розвозить подарунки  дружина  Президента.  Чому  ми, депутати,  не  можемо  бути  такими  самими добрими,  як і дружина Президента,  і давати подарунки дітям, немічним людям? Багато є ще про що сказати...

 

     Я вважаю,  що  з  тих  причин,  про  які я сказав,  бюджет не потрібно затверджувати.  Хай Кабінет Міністрів  доопрацьовує  його належно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Ми вчора домовилися з вами, що в день розгляду  проекту  бюджету  працюємо  до  18  години.  Завтра працюємо до 14 години, в п'ятницю - в комітетах.

 

     Оголошується перерва до 16 години.