ЗАСІДАННЯ ДЕВ"ЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

27 січня,1994 року. 16 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради   України ПЛЮЩ І.С.

 

ГОЛОВА. Прошу реєструватися. В залі зареєструвалися 336 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

 

Переходимо до обговорення основного питання - проектів плану і бюджету на 1994 рік.

 

Оголошується запис на виступи. Поки депутати записуються, ви, депутате Щербина, можете сказати від мікрофона.

 

 Третій мікрофон.

 

ЩЕРБИНА В.О., завідуючий кафедрою Харківського держав- ного університету /Радянський     виборчий округ,     Харківська     область/. Иван Степанович. Готов дать объяснение,    куда деваются деньги за вырученную в торговле сельхозпродукцию.

 

ГОЛОВА. Хвилинку, не поспішайте! Зараз ми порадимося з депутатами. Якщо вони будуть слухати, тоді ви виступатимете.

 

Тепер прошу висвітити список. Так, ось висвітлений список. Депутат Щербина в ньому є. Надамо слово.  

 

Прощу надати слово за списком депутатам Щербині та Ягоферову, тому що депутат Ягоферов працював у тій комісії, про яку говорив депутат Мельничук /вони разом працювали в комісії/.    Тому

 

3

 

прошу першим надати слово їм, а далі будемо йти за списком. Нема заперечень? Отже, виступає депутат щербина, за ним Ягоферов, а потім - Сухоруков.

 

ЩЕРБИНА В.О. Уважаемые коллеги! Хочу, чтобы у нас не было проблем раскрыть секрет: куда деваются деньги, которые выручаются за молоко и мясо каждый день при продаже этих товаров. Почему они не достигают производителя, то есть колхозников? Почему возникают долги? Называю причины. Сейчас деньги дешевеют - в месяц на 30-70 процентов. Поэтому чем позже отдавать деньги -тем меньше их отдавать. Задерживать возврат долга выгодно.

 

Как это происходит? Вырученные деньги попадают на счет торга или какой-то другой торговой организации в банки и представляют собой денежную массу, которую можно использовать как кредитный ресурс. В сговоре с банком торговля может задержать эти деньги /как получаются такие проплаты, мы знаем/ на месяц-два.  Это никого не удивит, такой общий порядок. И в это время деньги можно использовать такими способами. Первый. Отдать деньги на сторону для того, чтобы они, как говорят, "крутились". Правда, это не самый лучший вариант.

 

Теперь - второй способ. Поскольку цены меняются приблизительно раз в один-два месяца,  то очень большая разница, когда вы продадите продукцию - до повышения цен или же после. Вот у вас есть деньги на счету, вы выкупили продукцию, которая считается уже проданной, заплатили за нее вместо покупателя и задержали в магазине. После того как цена поднялась, вы ее продали /вполне законно/ по более высокой цене, а разницу

оставили себе.

 

4

                                                                                                 

И, наконец, такое обстоятельство. Кто следит за дисциплиной возврата денег, платежей? В принципе, должны следить

банки и правоохранительные органы. При таких массовых нарушениях, которые еще и законом не названы нарушениями, все это порождает ту криминогенную сферу, в которой выгодно не замечать

этих нарушений. Й, таким образом, отпадает контрольная функция

как неэффективная.

 

Еще один момент. Поскольку на торгах по продаже этой продукции господствуют монополисты, то они, не имея конкурентов, становятся единственными продавцами продукции производителей - то ли переработчиков, то ли непосредственно сельхозпредприятий. И поэтому заменить плохого посредника на хорошего хозпредприятия и переработчики не имеют возможности, поэтому вынуждены обращаться к плохому. В результате возникают такие задержки с платежами. Но это не просто задержка, это же обесценивание денег! Когда вы платите потом, но старые деньги, это означает, что вы часто платите вдвое-втрое меньше.  поэтому в условиях галопирующей инфляции ни переработчик, ни производитель никогда не выберутся из ситуации, в которой их будет надувать тот, кто оперирует самым ликвидным товаром -деньгами. Деньги - самый прибыльный товар. И именно с ними работает торговля, а не с тем, что производит сельское хозяйство.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу! Може, ви ще подумаєте, як і ліквідувати це діло? Ми потім вам дамо слово, але не зараз.

 

5

 

Слово надається народному депутату Ягоферову. Погоджено, що від комісії. За ним виступатиме депутат Сухорукое.

 

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод" /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Сегодня мы в очередной раз рассматриваем важный вопрос, причем теперь уже совместно план и бюджет, поскольку бюджет не принимать нельзя, но и принимать его также нельзя.

 

Мы сейчас послушали министра, а вчера работали в комиссии. Конечно, работа в комиссии выглядела печально, результаты ее скромны. Во-первых, что касается постановления, в котором мы предложили правительству принять конкретные меры /если они не такие, значит, их надо изменить/,    то   в   правительстве никто даже не мог ответить, кто же занимался этими вопросами, кто их решал. По этой же причине и вице-премьер Ландык сейчас так выступал. Ведь его целую ночь готовили в плане того, что говорить, а мы здесь задали совсем другие, неординарные вопросы. Не готово правительство ответить на все.

 

В чем сложность и проблематичность ситуации? Я сейчас обращаюсь ко всем присутствующим, ко всем партиям: к партии Горыня, к партии Черновила, к партии социалистов, коммунистов, обращаюсь даже к партии Шевченко. Давайте сосредоточимся на самых важных вопросах. Вот я включаю телевизор и слышу: Лесь Шевченко выступает по телевидению от имени своей партии, пропагандирует,  какая она хорошая   и как они построят коммунизм, так сказать, в новой форме   у нас на Украине. И оперирует при этом такими экономическими терминами, которых я за 4 года от

 

6

 

него ни разу не слышал. Это еще одно подтверждение того, что Сегодня наступил час экономики. И я хотел бы, чтобы партии именно сегодня прониклись этим и нас поддержали, потому что ситуация серьезная... Ну   вот, Лесь Шевченко возмущается. Поверьте - я очень по-хорошему и этому отнесся,    вы не подумайте, что я иронизирую. Кет, просто ищу способ, как же обратиться так, чтобы нас услышали.

В свое время мы все изучали наследие Ленина, наши родители изучали сталинские труды. Я сейчас хочу зачитать другую цитату - из "Майн кампф" - о том, что говорит по этому поводу Гитлер.  И после этого оцените, какая политика у нас проводится; политика гитлеризма или политика демократии.

 

Вот Гитлер говорит о восприимчивости масс:  "Восприимчивость масс очень ограниченна, понимание незначительно, зато забывчивость велика". Поэтому сложные, специальные вопросы здесь рассматривать с трибуны невозможно и нельзя.  И дальше он говорит, ч|то только у того, кто будет тысячи раз повторять простейшее понятие, масса захочет его запомнить. И дает еще одну рекомендацию /которой ныне успешно пользуется наше правительство/: "Если уж врать, то врать надо беззастенчиво, крупной лжи поверят скорее, чем мелкой. Люди и сами иногда лгут в мелочах, но чересчур большой лжи они стесняются, стыдятся. Поэтому им не придет в голову, что их так нагло обманывают". Так вот, у нас сейчас именно тот случай.

 

Я вот, готовясь к выступлению, посоветовался с Виталием Мельничуком. Он изложил вопрос сугубо экономически и ответил Ивану Степановичу, как быть в этой ситуации. Но положение дел в практическом производстве очень сложное, и, конечно, на этом вопросе он   не останавливался, оставив его мне.

 

7

 

Действительно, село собрало огромный урожай, но вся проблема в том, кто сможет его купить. Вторая половина нашего общества - представители промышленности - не в состоянии купить этот урожай. Каков же выход? Или это надо отдать бесплатно,

чтобы люди с голоду не умерли, или принимать меры для того, чтобы промышленность работала.

 

Но бесплатно жить бесконечно нельзя. Поэтому все вопросы выхода из кризиса были заложены непосредственно в постановление, реализацией которого никто не занимался, и в первую очередь Президент. Да и сам факт, что Президент сегодня отсутствует, хоть он и взял на себя ответственность з,а управление экономикой, лишний раз говорит о том, что нас нагло обманывают.

 

Сегодня ситуация в промышленности складывается такая, что практически все остановилось. Я по этому поводу встречался с Ефимом Леонидовичем, он вроде бы и беспокоится, но, к сожалению, действий никаких. Вот наше предприятие производит обогатительное оборудование для угольщиков. Они в нем нуждаются, но не покупают: нечем рассчитаться. Вы подняли сегодня цену на уголь.       Но металлурги и раньше должны были угольщикам, и сейчас тем более нечем рассчитаться. То есть разорвана вся цепочка, что влияет на ценовую политику.

 

Два дня назад на заседании коллегии Минэкономики впервые в истории нашего государства рассматривался вопрос формирования программы структурной перестройки. И к этому вопросу подошли только теоретически.

 

Поэтому все то, о чем сегодня шла речь, не решает наших проблем, проблем запуска производства. И я утверждаю: эти люди морочили нам голову и будут морочить дальше. Обратите внимание, что я еще не рассматриваю специальные вопросы, к примеру, валютное регулирование - вопрос не решен,   налоги пытаются   еще раз               подбросить.     Заметьте - сегодня нам дали проект

 

8

 

плана с показателями, но нет ответственных за их выполнение. Ведь план социально-экономического развития у нас был в прош-^яои году, а кто ответил за результаты? Показатели социально-экономического развития прошлого года не выполнены, и кто не выполнил, вы слышали. Вот вчера на заседании комиссии  замминистра Науменко Владимир Иванович сказал, что примерно 95 процентов - это государственная собственность, и именно она дает основной доход в бюджет. Но если она не работает, значит, дохода в бюджет не дает, следовательно, никаких пенсий и других социальных выплат не будет.

 

Поэтому здесь детально специальные вопросы, на мой взгляд, разбирать нельзя, нет возможности. Я считаю, что нам нужно четко определиться по бюджету, но на один месяц. А за этот месяц параллельно осуществить и перестройку в правительстве. Иначе ничего не будет.   Это правительство должно уйти в отставку, и мы не можем откладывать эти вопросы. В против-ном случае все усилия напрасны.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сухорукову. За ним виступатиме депутат Гопей.

 

9

 

СУХОРУКОВ А.О., член Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Дзержинський

виборчий      округ,    Харківська     об-      л а с т ь /.  Вельмишановні народні депутати,  вельмишановні виборці.

 

 Ну,  замало сказати, що ситуація в Україні кризова. Ситуація ця      нетривіальна,  і деякі спеціалісти вважають її унікальною. Я не буду оперувати тут економічними термінами, бо я нє фахівець.  А все ж хотів би сказати лише одне, що при такій надзвичайній ситуації, необхідні й надзвичайні заходи щодо вигоду з неї, надзвичайні проекти.  Отож один такий проект я хотів би вам запропонувати. Дехто з ним уже знайомий,  бо я провів близько п"ятдееяти консультацій з відповідними керівниками партій,  представниками уряду, науковцями. Йдеться про концепцію міжнародної допомоги Україні.

 

Я вважаю, що настав саме той час, коли Україна повинна звернутися до міжнародного свівтовариства за допомогою. І не тільки кредитамиі а певною мірою - інтелектуально.

 

Я вважаю, що разом з міжнародним співтовариством українські фахівці  повинні розробити план стабілізації економіки України. Цей план передбачає кредити, це правильно. Але саме те, на чому я наполягаю, передбачатиме допомогу конкретних фахівців високого міжнародного рангу,  яких я умовно називаю міжнародними менеджерами    або міжнародною адміністрацією, яка й повніша допомогти нашому уряду, нашій виконавчій владі виконати цей міжнародний план,  взяти ці міжнародні кредити інвестицій.

 

Я вважаю, що такі менеджери /або адміністратори/ повинні працювати разом із членами Кабінету,  з міністрами провідних економічних міністерств  і разом у творчій співдружності  вирі-

 

10

   

шувати економічні проблеми, яких вистачає,   в   Україні. Я також бачу таких менеджерів, так би мовити, опущених    навіть на рівень областей, щоб ця система могла бути більш-менш довершеною.

у чому перевага такого підходу? Перевага така: чиї міжнародні гроші,  того й слухатимуться.   І які  б не були фахівці, але вони будуть невпинно, енергійно /за гроші, звичайно,- і за наші,   і за валюту/ створювати цю систему.  Це буде деяка гарантія. Бо якщо фахівці будуть наші / я нічого поганого не хочу про них казати/, то вони якоюсь мірою пов"язані нашою ситуацією,  певними зобов'язаннями.  А зарубіжні виконавці нічим    не зв"язані, отже, вони, гадаю, ефективніше           виконають таку

програму. Такі фахівці  будуть,  безумовно, авторитетні, це ті люди, які чимало зробили для піднесення економіки не тільки своїй країні, а й в   інших     країнах світу.

 

Часто запитують, чи були раніше подібні    прецеденти. Так, були. Нагадаю давній прецедент 1926 року в Австрії. Це відомий вам усім план Маршалла    /якщо хто займався економічною історією/, який підняв Європу, а також Японію. Це,   врешті-решт, Чілі, це Аргентина, яка піднялася хай не до високого рівня, але' до гідного тільки після того, як президент розпустив парламент і уряд із фахівцями зайнявся    питаннями піднесення економіки. Це,     нарешті,           Казахстан,  який /ви знаєте з відомих дже-

рел /піднімає свою економіку поки що    переважно    за     допомогою іноземних фахівців. Я буду дужа вдячний, якщо хтось до-   поможе мені в цьому питанні Й приєднається до реалізації тако го плану.

 

Дякую за увагу.

 

11

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БОДЕЛАН Р.Б., голова Одеської обласної Ради народних     депутатів /Кілійський      виборчий     округ, Одеська     область/. Шановний Іване Степановичу, шановні колеги!  Іване Степановичу, діючий регламент змушує вас позбавляти слова тих депутатів, які виступають не за темою. Іде обговорення такого важливого питання, багато депутатів готові висловити свої думки щодо конкретних   докумен-  . тів.  І я просив би, щоб у нас ішла ділова розмова.

 

   ГОЛОВА. Дякую вам, але я ще не маю такої можливості, щоб наперед знати, хто про що говоритиме, розумієте?

 

Слово надається депутату Гопею, за ним виступатиме депутат   Жуков.

 

ГОПЕЙ І.О., голова Полтавської обласної Ради народних депутатів /Карлівський     виборчий     округ,    Полтавська     область/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Запропонований урядом проект бюджету на 1994 рік викликає глибоку стурбованість. Його показники недостатньо збалансовані, а в ряді випадків не грунтуються на об'єктивних розрахунках. Неважко прогнозувати, до чого це може призвести.

 

Ми усвідомлюємо, що головне джерело доходів - це виробництво, і докладаємо зусиль, щоб його стабілізувати.

Але треба, нарешті, усунути перепони, що з'явилися на державному рівні. Маю на увазі передусім систему розрахунків,

 

12

 

яка стала петлею на шиї економіки, і поки ми не приведемо її у відповідність до потреб виробництва, сподіватися на краще годі.

 

Погано й те, що держава іноді втручається у вироб- ництво вольовими, непродуманими методами. Однією з галузей,  яка працювала стабільно і постійно живила бюджет, була спиртова і лікеро-горілчана промисловість.

Урядове рішення про виділення з державного резерву коштів для переробки спирту/за шестикратною ціною/ паралізувало галузь. Різке підвищення ціни на горілку практично відбило попит на неї. Це не означає, що перестали пити. П"ють, звичайно, але власного виробництва і сумнівної якості, а бюджету від того не дістається нічого. Про це говорив на засіданні Кабінету Міністрів представник Президента в нашій області.

 

Тоді Леонід Макарович дав доручення урядові відрегулювати ціну до розумних меж. Проте й досі нічого не змінилося. Заводські склади переповнені готовою продукцією, торгівля її не бере, підприємства з нового року стоять. Бюджети мали одержати за цей час 410 мільярдів карбованців відрахувань, а одержали лише 10. Мабуть, і справді, Юхиме Леонідовичу, треба якнайшвидше скорочувати штати, якщо так довго приймаються необхідні управлінські рішення, а на листи і телеграми з області ніхто навіть не відповідає. І це тоді, коли казна порожня.

 

13

 

Особливо відчувають цю порожнечу пенсіонери. Тільки у нашій області з початку року не виплачено 18 мільярдів карбованців пенсій. Що ж ми за діти своїх батьків,   якщо так їх    принижуємо? Спочатку позбавили заощаджень, що відкладалися на чорний день, а коли цей день настав неспроможні виплатити навіть пенсію.

 

Вважаю, що в нинішніх умовах   досконалішою    має бути •організаторська робота фінансових і податкових органів. Ще недавно фінансисти не лише нараховували і стягували податки, а й аналізували роботу підприємств, давали їм рекомендації, спрямовані на виконання виробничих програм, поліпшення господарської діяльності, а отже,  і поповнення бюджетів. Тепер же податкова інспекція виведена з-під підпорядкування фінансових органів на місцях, дбає лише про стягнення податків. Все інше її не цікавить. Є необхідність об"єднати зусилля цих служб, передати податкові інспекції в оперативне підпорядкування фінансових управлінь.

 

Багато промовців висловлювали зауваження щодо видаткової частини бюджету. Є вони і у мене. За нашими розрахунками мінімальний обсяг видатків області обчислюється в 5 трильйонів 773 мільярди карбованців. Сюди входять і видатки, пов'язані з масовою передачею закладів соціальної сфери від підприємств на утримання місцевих   бюджетів. А проектом бюджету передбачено лише 2 трильйони 631 мільярд карбованців., або 46 відсотків, до мінімальної потреби. Як же можна звести кінці з кінцями?                                

 

14

 

Лише на утримання установ освіти, охорони здоров"я та культу-и   не додається понад півтора трильйона карбованців, урізаються витрати на утримання одиноких, немічних громадян. Після такого обмеження видатків область просто не виживе. Вважаємо, що формування державного бюджету України та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків до бюджету області слід вести виходячи з пропозицій області з урахуванням обсягів фактичних видатків у 1993 році та індексу зростання   цін і тарифів та заробітної плати.

Конкретні наші розрахунки вам, Іване Степановичу, передано. Пропоную проект бюджету направити на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Жукову, за ним виступатиме депутат Ревенко.

 

ЖУКОВ В.Р., голова Макіївської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету Макіївський-Гірницький     виборчий     округ,     Донецька     област ь/.    Уважаемые коллеги, уважаемое правительство! Очень плохо, что мы приступили к обсуждению проекта бюджета после очень нелицеприятных, на мой взгляд,   . отчетов вице-премьеров и, может быть, таких же сложных вопросов депутатов.

 

 

Я, Иван Степанович, высказываю свою точку зрения, что такие трансляции по телевидению, по радио нашей беспомощности  окончательно дискредитируют и Верховный Совет, и правительство перед народом Украины.

 

15

 

 Но нам сегодня надо конкретно говорить о плане социально-экономического развития и бюджете. При составлении плана социально-экономического развития, если посмотреть внимательно. Кабинет Министров проделал, конечно, огромную работу.'Но беда в, том, что в нем сложены показатели предприятий, которые давались в ноябре и. декабре. На их основании этот план и сбит. Мы на сегодня уже потеряли в январе 25 дней.

 

Предприятия металлургии, угольной промышленности, машиностроения фактически стоят. Поэтому те показатели, которые заложены в плане социально-экономического развития, сегодня уже практически не реальны. Отсюда, конечно, не реален     и сам бюджет, о чем мы неоднократно говорили с Григорием Александровичем Пятаченко.

 

Какие же причины приводят к такому положению? Я сошлюсь на пример нашего города Макеевки. Это 500 тысяч человек населения, крупнейший металлургический комбинат имени Кирова, который уже почти полтора года реконструирует проволочный стан, готовый производить продукцию европейского уровня. В прошлом году была открыта кредитная линия в 200 миллионов марок с гарантиями Национального банка и правительства Украины. За прошлый год в реконструкцию этого стана было вложено 600 миллиардов карбованцев оборотных средств. Осталось получить хотя бы 500 миллиардов, и мы с I мая можем получать оттуда продукцию.                            

 

Надо сказать, что Кабинет Министров в лице Ефима Леонидовича Звягильского и министра промышленности Голубченко оказывает большую помощь. Но, к сожалению, все упирается в Национальный банк, который боится эмиссии. Но, уважаемые коллеги, о какой эмиссии можно говорить, если этот стан может в год давать продукции примерно на 100 миллионов долларов!   

 

16

 

Надо же немножко посчитать, тем более   если учесть, что это правительственная программа. Это только один пример. И таких примеров можно привести много.

 

Мы говорим о структурной перестройке экономики, но неужели нам нельзя сказать: давайте "Криворожсталь", "Азов-сталь", "Запорожсталь" и еще два каких-то комбината возьмем на нормальное снабжение, а остальные пусть выкручиваются, как хотят. Никто этого не делает! Все предприятия стоят, люди выходят на улицы. Что будет, если наш металлургический комбинат остановится? В городе от него отапливается третья часть жилого фонда. Не платят двум коксохимам и объединению "Макеев-уголь", на которых задействовано 100 тысяч человек. Это не просто социальный взрыв, они же снесут все! Ну, я далек от мысли призывать к этому. Но вы должны понять, что обстановка в нашем регионе страшная.

Что касается проекта бюджета.  Григорий Александрович, при всем уважении к Министерству финансов, если доходная часть считается с коэффициентом 4,3, а расходная - с коэффициентом 1,8, мы с этим не можем согласиться.

 

    Кроме того, за основу заработной платы работников, содержащихся за счет бюджета, взята зарплата за декабрь. Никакой индексации ее не предусматривается, и мы в местных органах можем оказаться в такой ситуации, что уже в апреле нечем будет платить заработную плату. Я вас не обвиняю, потому что. эти показатели слагаются из того, как мы работаем. Но, наверное, надо уже подумать и о том, какие же будут нормативы отчислении. Вы предлагаете 50, 20, 20, 20. Наша, донецкая депутация, областная администрация внесли предложение

 

17

 

оставлять в распоряжении   области 100 процентов доходов . и выделять по 50 процентов на НДС, акцизный сбор и подоходный налог. Это наконец даст возможность областям почувствовать все плюсы и минусы промышленного потенциала. Ведь мы не можем считать нормальным такое положение, когда             Донецкой

области в декабре дали субвенции 570 миллиардов карбованцев, но эти. деньги уже полностью обесценены, коммунальное хозяйство разрушено - не буду все это детализировать. В то же время Сумская область должна возвратить в бюджет почти годовой размер нормативных отчислений, Запорожская область - 40 процентов, Киевская - 50 процентов. Поэтому давайте остановимся на цифрах 100, 50, 50, 50, а лишние средства пусть идут в области, где они необходимы. Области же, которые сами на себя зарабатывают, не доданы жить на субвенциях.

 

И конкретно- что же нам делать о проектом бюджета? Не принимать его, безусловно, нельзя, ведь нам нужно предоставить какое-то поле деятельности и для Министерства финансов, и для других структур. Поэтому, как мне кажется, надо его утвердить на первые полгода. Придет новый парламент, откорректирует его с учетом показателей первого квартала, а дальше жизнь покажет.

 

ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Ревенку. Після нього, виступатиме депутат Мельник.

 

РЕВЕНКО М.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу Х о т и нс ький     виборчий     округ,     Чернівецька область/. Шановні народні депутати! Ми на засіданнях

 

18                                                                       

 

комісії проект плану економічного і соціального розвитку і проект бюджету  кілька разів розглядали й направляли свої  пропозиції та зауваження до Кабінету Міністрів і комісії Печерова.

 

Але повинен зараз сказати, що чомусь більшість наших пропозицій не враховано, лише в проекті бюджету реалізовано частину з них.

Востаннє ми розглядали на засіданні комісії ці питання буквально напередодні сесії. Були присутні, крім членів комісії, ще 10 начальників управлінь та інших спеціалістів Кабінету Міністрів, інших міністерств, зацікавлених у прийнятті бюджету.

 

І скажу таку дивну річ. У проекті плану економічного і соціального розвитку щодо сільського господарства передбачається збільшення валової продукції в середньому на 7,1 процента. Але ми задали цим працівникам таке запитання: "У минулому році був непоганий урожай сільськогосподарських культур. Спеціалістам відомо, що було внесено дуже багато поживних речовин. За рахунок чого передбачається збільшення валової продукції, коли повністю не виорано на зяб, не внесено добрив, коли зараз ще немає засобів захисту рослин, не заготовлено   достатньої кількості пального, немає грошей тощо? За рахунок чого передбачається вирішити цю проблему?" Відповідь, як кажуть, "німа сцена".. Усім відомо, що такого не може бути. На папері можна все записати, але це треба підкріпити ділом, Я не розумію, можливо, у Кабінеті Міністрів і знають, за рахунок чого це можна зробити, але в цих документах цього не видно. Нічого не зроблено, не підготовлено для цього бази.

 

    19                               

 

Як же можна передбачити зростання валової продукції на 7,1 процента порівняно із сприятливим минулим роком?

 

Сільське господарство не визначено базовою галуззю, тому і не отримало державної підтримки, хоч ми неодноразово добивалися цього на сесії.

 

У проекті бюджету зменшуються порівняно з 1993 роком дотації і кредитні ресурси й щодо інших галузей народного господарства.

 

Хочу навести такий приклад стосовно земельної реформи.

 

Якщо в минулому році було виділено лише 40 процентів коштів від потреби, то на цей рік передбачається 25 процентів. Нас неодноразово критикували за те, що наша комісія і взагалі аграрники винні в гальмуванні здійснення земельної реформи. Так як же можна її проводити,якщо всі пропозиції, які вносяться в наш парламент, спрямовані в основному на приватизацію і на продаж землі та земельних ділянок. Я за браком часу не можу перелічити всі ті документи. Але якщо не виділяти на це кошти, то не буде ніякої земельної реформи.

 

Наведу ще такі приклади. На меліорацію виділено 78 процентів коштів, на докорінне поліпшення земель - 19 процентів, на фонд підтримки фермерства - 18 процентів, фонд підтримки колективних господарств - 10 процентів і так далі. Взагалі більше 60 процентів нема. А в середньому виділено 53 проценти коштів від потреби. Уже не кажу про те, що валюти виділено дуже мало.

 

20

 

Взяти, наприклад, централізовані капітальні вкладення: при потребі 12 трильйонів карбованців виділено лише половину. Хоч за 1993 рік до цього часу не сплачено І трильйон 38 мільярд в карбованців.

 

Тут уже багато говорилося про те, що не розрахувалися із сільськогосподарськими виробниками за 1993 рік.

 

Я, Іване Степановичу, пам'ятаю, коли ви тут говорили: "Нехай забирають сільськогосподарську продукцію і продають куди завгодно". Так, був я в минулому місяці в одному господарстві Хотинського району Чернівецької області. Голова колгоспу цілий день займався такою справою. З Росії привезли 340 мільйонів наших купонів готівкою за чотири вагони консервованої плодоовочевої продукції. Вагони вже завантажено, а банк не приймає гроші й каже: "Нехай колгосп прийме ці гроші, бо банку "не положено" приймати готівкою". Колгосп прийняв гроші, тоді банк не видає довідку про те, щоб цю продукцію вивезти за межі нашої країни...

 

Скажіть, будь ласка, як тоді можна взагалі вирішувати ці питання щодо сільського господарства?! Виходить так: і держава не розраховується, й іншому продавати не можна.

 

І на закінчення скажу, що аграрники вносили пропозицію не голосувати за цей проект бюджету. Але думаю, що оскільки там, дійсно, враховані окремі моменти, то було б правильно реалізувати деякі пропозиції й підтримати з цього питання уряд.

 

Дякую за увагу.

 

21

 

   ГОЛОВА. Слово надається депутату Мельнику, 97-й округ. Після нього виступатиме депутат Макар.

 

МЕЛЬНИК А.М., директор Новомосковського трубного заводу імені 50-річчя Радянської України /Нов о московський     міський     виборчий     округ, Дніпропетровська     област ь/. Уважаемые депутаты! Экономика - и как наука, и как практика - это шахматы,    где существует бесчисленное множество комбинаций. Если же мы сегодня будем рассматривать комбинацию только из трех пальцев, которую я вижу и в документах, то, как вы понимаете, невозможно будет что-либо связать. Если говорить в принципе, то мы в круговороте, У нас нет производства, потому что нет денег. А нет денег, потому что падает производство. И круг замкнулся.

 

Сегодня надо решить четыре вопроса, все остальное - за нами. Будет жить   экономика - будет жить страна, будет расти благосостояние людей.

 

Первый вопрос. Как бы мы ни крутили и как бы ни вертели, но, не решив вопрос оборотных средств предприятий, нельзя построить' никакую экономику, ее просто не будет. И трагедия не в том, что это сложный вопрос, а в том, что над этим вопросом никто не  думает. Сразу ответ - это инфляция. И все, никаких комбинаций.

 

Вот сегодня выступал заместитель председателя Национального банка. Ясно:    если прямо в лоб   решать вопрос-это действительно эмиссия. Но что такое эмиссия? Это выпуск денежных знаков без товара. Я могу сегодня предложить другой

 

22                                                               

 

путь, не эмиссию. Вот у меня сегодня лежит товаров на 10 миллиардов. Я иду в банк и говорю: давай 10 миллиардов, прокрутит.! оборот, с оборота я 50 процентов прибыли тебе отдаю. Но деньги эти, кроме как в товар, я не вложу ни в зарплату, никуда. Ну, я не утверждаю, что это универсальный способ, но надо находить разные способы. Не решим эту проблему - промышленность с мертвой точки не сдвинется.

 

Я вам скажу, что если еще 20 дней будут действовать все правила, по которым мы живем сегодня, то мы остановимся полностью. И я приехал на заседание парламента для того, чтобы выяснить   вопрос, нужно ли мое предприятие останавливать до I января следующего года. Потому что любой нормальный экономист скажет мне, что такое предприятие работать не может.

 

Второе. Давайте посмотрим, как действует у нас валютное регулирование. Сегодня стоимость металла "Азовстали" - пять миллионов карбованцев. Поделите на 12 610 купонов, и вы получите  стоимость долларовую, это около пятисот долларов. Вы будете

трубы выпускать и продавать, если их никто не купит? Это же абсурд!

 

Мне понравился рассказ господина Ландыка о том, что он выторговал за 50 долларов. Но я никак не мог понять, почему он сравнивает те 5,71 тысячи купонов за доллар и сегодняшние 12 тысяч. Это несопоставимые вещи! Так почему же он не сказал, что тогда доллар стоил 5,71 тысячи, за два месяца стоимость товаров увеличилась в 6 раз, а доллар к купону стал 12 610. И, таким образом, мое предприятие надо закрывать. Или, скажем, нержавейка - 94 миллиона, поделите на 12 610. Получается 7 456 долларов только за одну тонну листа. Спросите у представителей "Запорожстали" - они когда-нибудь продавали дороже 250 долла-

ров?

 

23

 

То  есть сегодня это вопрос принципиальный. И если он не будет решен, то, скажем, наше предприятие, которое сориентировано на 70 процентов на экспорт, сегодня надо закрыть.

 

Третий вопрос  банки. Банки - это кровь организма экономики. Не работают банки - промышленность останавливается. Это, наверное, всем ясно. Вот нам говорят: будет электронная почта, Да, электронная почта - это очень хорошо. Но после того как Президент побывал на выставке, мой банк прислал уведомление о том, что электронная почта будет еще Бог знает когда. Потому что, и программы нет, и того, и сего... Мне кажется, есть прямой интерес банков и всех 'остальных в том, чтобы этого не случилось. Иначе экономика не будет работать.

далее. В наше время просто пугает заработная плата. Ну дорогие мои, посмотрите: банк сообщает о 15 триллионах наличных денег. Я уже не говорю, сколько их у мафии, ладно, 15 триллионов поделите на 50 миллионов жителей, получается средняя заработная плата 300 тысяч. Сравните с рынком! И выходит, как у Райкина: "За дикцию никто не отвечает".

 

Здесь министр финансов выступает и говорит: 3 триллиона карбованцев у предприятий на счетах. Да при таком ценовом ударе лишь за два месяца - декабрь и январь - воя прибыль ушла в "оборотку". И сегодня это надо еще умножить на 4. Как же так можно? Никто ни разу за три года не дал экономического обоснования, что же дестабилизирует рынок. А просто так все говорят -вот, дестабилизирует. По официальному курсу 23 доллара человек получает в месяц. Ну   какая же это дестабилизация рынка зарплатой?!

 

24

 

Поэтому я сегодня не могу голосовать за вот эти прожекты о росте, которого вообще не будет. Если мы не решим принципиально эти четыре главных вопроса, то я вам   честно говорю - промышленность в феврале остановится полностью.

 

Сегодня нужен импульс, чтобы начать двигать маховик, чтобы его хоть потихоньку раскручивать. Ведь от ценового удара в январе прошлого года мы оправились только к октябрю. К октябрю уже какая-то "оборотка" появилась. А тут два месяца подряд!  Иван Степанович, это же не шуточные дела. Что нам тут рассказывают?

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Макару. За ним виступатиме депутат Пинзеник.

 

МАКАР І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Зт.аросам-бірський     виборчий     округ,     Львівська     област ь/. Шановні народні "депутати!  Знаєте, якщо політика використовує такий дуже гарний вислів "поділяй і владарюй", то наш уряд діє трохи    за. іншим принципом: "поділяй і жируй". Чому я так вважаю? Тому що бюджет за бюджетом з року в рік подаються   і весь час спостерігаємо

 

25

 

збільшення частки державного бюджету. А ми тут усе чемно затверджуємо. Зважте: одні й ті ж депутати наполягають -подайте нам федеральний устрій тощо, т водночас усе затверд-жують, чемно піднімають руки за збільшення державної частки бюджету. Питається - де логіка? Очевидно, логіка в тому, що є якийсь інтерес - чисто приватний, власний.

 

Ще яку мету переслідує цей проект бюджету? Ви бачите з документа, що від донецької області, від Запорізької, ще від ряду областей, зокрема прикордонних, забираються кошти до бюджету. Виходить, що от яка погана Україна -забирає гроші, грабує Донецьку область. Тобто що залишається в Донецькій області? Безумовно, щоб сказати: мовляв, Україна погана, ми вимагаємо самостійності.

 

Але зверніть увагу: дотації, пільгові кредити й таке інше, які надходять Донецькій області з державного бюджету /а вони тут не обліковуються так прямо/, виявляються значно більшими. Ну добре, давайте усунемо це незадоволення, не будемо з Донецької області брати кошти до державою бюджету. Та водночас давайте і відмовимося від дотацій та пільгових кредитів. Але ж ми того не хочемо! Не хоче того пан Звягільський. Не хоче тому, позаяк виявиться, що ці прикордонні промислові області є дотаційні. А того допустити не можна. Треба весь час "потрясати" тим, що ми, мовляв, візьмемо й відлучимося. Розумієте?

 

26

 

Ну, це "потрясения" вже нехай буде на совісті депутатів

від Донецької області. Але те, що робить міністр фінансів /я йому особисто про це говорив ще при обговоренні минулого бюджету у нього не нараді, він визнав неправоту своїх дій/, то це, по-моєму, вже як мінімум халатність, за це треба нести відповідальність за Кримінальним кодексом, оскільки то халатність самого міністра фінансів.

 

Далі. З бюджету в бюджет у нас іде збільшення податків. Спочатку це зробив вельмишановний Пинзеник з Кучмою. До речі, пан Пинзеник буде після мене виступати, і, якщо я говорю щось не так, він зможе тут спростувати. Я до нього підходив тоді, в березні минулого року, і казав: "Пане Пинзеник, що ж ви робите?

 

Ви ж ще збільшуєте в порівнянні з бюджетом Фокіна відношення дотацій і пільгових кредитів до надходжень до бюджету. Ви що, йдете до соціалізму?" А Пинзеник сказав: "То сідай на моє місце і керуй". Але чемно керував сам, аж поки не погнали його звідти разом з Кучмою.

 

Далі. До чого це призводить? А призводить це до збільшення дотацій,пільгових кредитів, що в свою чергу спонукає ріст злочинності. Чому? Тому що в нас у бюджеті кожної сім"ї, в доході кожного громадянина збільшується нелегальна частка. А відтак кожен громадянин стає злочинцем. Отож ми всі разом будуємо гарне, чемне, але злочинне суспільство. Я не знаю, чи не цього добивається наш Кабінет Міністрів? Хто цьому сприяє? Чи цьому не сприяє часом Комісія з питань бюджету, фінансів і цін?

 

Я їй аж на трьох сторінках подав поправки до проекту бюджету, але, на превеликий жаль, там на них навіть не диви-'лися, наскільки мені відомо. А коли я прийшов учора чи поза-

 

 27

 

вчора в комісію, то удостоївся того, що мені заступник міністра просто-напросто нахамив,  і більше нічого.

 

Я подав пропозиції, де вказав, що величезну кількість статей витрат з того документа можна було б вилучити, абсолютно обійтися без них і навіть без податку на добавлену вартість. Але цього не зроблять, бо хлопцям не буде тоді чого ділити. Одним не буде чого ділити,  іншим не буде що вибивати. А вибивати може той, хто має мандат, хто має можливість ногою відкривати міністерські двері.

 

Прошу вибачення, що порушив регламент, у мене останнє питання. Я вважаю, що по проекту бюджету треба провести поіменне голосування. От ми й знатимемо, хто бере на себе відповідальність за те все, що буде діятися після прийняття документа.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Слово надається депутату Пинзенику. За ним виступатиме депутат Шеховцов.

 

ПИНЗЕНИК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Радянський  виборчий  округ,  Львівська  област ь/.  Шановні депутати! Мрія кожного уряду - мати бездефіцитний бюджет. Але досягнення бездефіцитного бюджету потребує рішучих реформаційних змін. На жаль, ми їх не маємо. Змін немає, і вийти з дефіциту до бездефіциту - це поки що для нас утопія.

 

Я зробив грубі прикидки, які свідчать, що дефіцит бюджету становитиме ІЗ відсотків валового національного продукту. Це тільки якщо рахувати доходну частину.

 

28

 

Ось кілька прикладів. Введення ПДВ на    імпорт. Запропоновано урядом абсолютно правильне рішення. Але якщо вводити ПДВ на імпорт, то обов'язково треба експорт звільняти від вхідного ПДВ на імпорт.  Інакше навіть при скасуванні фіксованого курсу наш експортний потенціал не може бути реалізований на Заході. А це - зменшення надходжень на 11,5 трильйона карбованців.

 

Другий момент. Я думаю, що час припинити практику зміни податків через бюджет в обхід закону. І нагадаю Івану Макару, що зміна податкової системи була гроблена Законом про бюджет. А уряд знизив податки своїми декретами.

 

Ми маємо структуру національного доходу п'ятдесят на п'ятдесят відсотків у фонд зарплати і прибуток; 22 відсотки до доходу   - це приблизно 45 відсотків до прибутку; плюс непрямі податки - це тільки стимулює приховування від оподаткування.  1 ми ні в якому разі не можемо йти на подальше збільшення податків.

 

Третє. Є в доходній частині бюджету 16 трильйонів допомоги міжнародних організацій. Хочу вас поінформувати, оскільки я добре знаю цю ділянку. Україна може отримати першу   так звану системну трансформаційну позику Міжнародного валютного фонду. Квота України в ній - 720 мільйонів доларів. Ми можемо отримати тільки першу чергу - 360 мільйонів. Отже, ще 10 трильйонів треба скинути. Плюс є у доходній частині бюджету 27 трильйонів карбованців. Якщо ми їх включимо в бюджет, це може викликати міжнародний суд до України   або дуже небажану реакцію сусідніх держав. Не хочу конкретизувати,  про що йде мова.

 

29

 

Я не торкався витратної частини бюджету. А ми добре знаємо, що за II місяців цього року бюджетні сфери фінансувалися на рівні тільки заробітної плати.

Ще один момент - методологічного характеру. Подивіться на бюджет за II місяців. Він виконаний по доходах на 415 відсотків, по витратах - на 425. Чому така розбіжність із затвердженим бюджетом? Чому поруч із затвердженим бюджетом з'являється переуточнений бюджет? До речі, ким переуточнений? Чому в плані є цифра зростання цін в 7,4 або в 4,45 раза? Йде гадання з однієї простої причини: інфляція в Україні залежить від монетарної політики банку. Дефіцит сам визначає монетарну політику бюджету. До речі, ІЗ відсотків Дефіциту - це 100 відсотків інфляції або десятикратне зростання цін.

Не можна розглядати проекти плану і бюджету окремо без монетарної політики Центрального банку. Мусять обов"язково бути основи грошово-кредитної політики, бо вони означають рівень інфляції, рівень валового національного продукту, а отже, і доходи, і витрати бюджету.

Ще одна обставина. Виробничники знають, що потужність заводу визначається так званим вузьким місцем. А що є вузьким для України місцем - це платіжний баланс.

На жаль, нам дали документ, який має нульовий дефіцит платіжного балансу. Але спробуйте проаналізувати деякі цифри. Зовнішньо-торговий оборот України цього року становить 17,7 мільярда доларів, наступного року має бути 42. Наш експорт у цьому році становить 8,1 мільярда доларів, наступного року має бути 21 мільярд. За рахунок чого? За рахунок фіксованого курсу, при якому експорт став збитковим? За рахунок квот, ліцензій, експортних мит? За рахунок ПДВ на імпорт? Це - утопія. Наведу вам приклад.

 

30

 

Експорт лише металургійної продукції становить 6,3 мільярда доларів. Ми виробляємо 26,9 мільйона тонн прокату  чорних металів і 4,1 мільйона тонн труб, усього ЗІ мільйон тонн. Навіть якби ми продали цей ЗІ мільйон тонн, ми отримали б 6,3, але якщо їх взяти в плані натуральних балансів,  то виявляється, що продаватимемо тільки 15,1. Нам треба було б     продавати в середньому по 450 доларів за тонну, а це не реальна ціна.

Цього, до речі, достатньо, щоб такий документ не затверджувати. Я пропонував би дозволити формування витрат бюджету в межах реальних надходжень з одним невеличким уточненням -заборонити надання з бюджету позик. Для позик є банк, а бюджет призначений для бюджетних сфер - для оборони, освіти, науки і культури.

І невеличка довідка. Я не підписував документ про "Бласко" в тому варіанті, який вийшов. Я підписував інший документ. Оригінал можна знайти в юридичній службі Президента.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шеховцову. За ним виступатиме депутат Мартиненко.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматор-ський     виборчий     округ,     Донецька область/. Уважаемые коллеги! Я в течение четырех лет при рассмотрении проектов бюджета выступал против такого, мягко говоря, сумбурного порядка обсуждения. Бюджетный закон -это по важности закон номер один в течение года. Ну, кроме

 

31

 

Конституции,  разумеется. Я затрудняюсь тут назвать другой закон. Если другие законы   в зависимости от объема, особенностей статей мы рассматриваем в нескольких чтениях, рассматриваем поправки депутатов, раздаем таблицу, чтобы можно было наглядно видеть предложения депутатов, то бюджетный закон, который и по объему, и по зависимости одной статьи от другой, и по многим другим особенностям является суперсложным законом, мы рассматриваем в качестве какого-то каламбура: тяп-ляп - и готово. К чему это приводит?

 

Выходит министр финансов и говорит: я вам обещал бездефицитный бюджет - получите. Но при этом не говорит, что мы обещали производителям либерализацию налоговой политики, а

вместо 18 процентов налога на доход здесь предлагается 22 процента. Как все просто! Чтобы не было дефицита, поставили такой процент, который получился при подсчете расходов. Где брать деньги? Я не представляю, как можно рассматривать проект бюджета , представленный в таком виде, в такие сроки и детально рассмотреть все аспекты.

 

Не могу не затронуть правительство по такому вопросу. Выступал здесь вице-премьер Ландык. Выглядел он на трибуне красочно, вы все видели. Он рассказывал здесь, какой порядок, говорил о том, какая плохая администрация и как плохо она контролирует цены,    хотя у правительства есть госинспекция по контролю за ценами   и государственная служба потребителей. Я отпускаю холодильник за 3,5 миллиона    карбованцев, а в магазине продают по 15.

 

32

 

Вот представьте себе такое. У многих из вас есть огороды, вы летом вырастили картофель, потели там все лето, а ваша бабушка тихонько, без вашего разрешения, вынесла его на рынок и при цене 50 тысяч продала за 5 тысяч - ей так захотелось, такая она благородная. Что бы вы сказали этой бабушке? Так вот интересно, что может сказать государство и акционер акционерного общества, когда холодильник, который стоит 15 миллионов,у нас взяли за 3,5? И кто делит эту "радость" - 11,5 миллиона?

 

Вот министр финансов когда-то  в письменной форме просил меня: "Уважаемый депутат, дайте предложение, где же изыскать средства для бюджета?" Между вами и Ландыком - 10 метров. Сядьте, пожалуйста, поближе к нему и разберитесь, куда идут 11,5 миллиона с каждого холодильника. Неужели не ясно, что если цена на рынке 15 миллионов, то завод должен продавать по такой же цене, а вся прибыль должна идти этому трудовому коллективу или акционерному обществу? Отсюда - хорошая зарплата, средства для инвестиций, отсюда, кстати, и высокие налоги в бюджет, и зарплата учителям, врачам.

 

Я осмелюсь высказать такую парадоксальную мысль. Если говорить о регулировании цен для госпредприятий, то нужно говорить не только об ограничении сверху, но и об ограничении снизу, чтобы частные предприятия не продавали на экспорт по демпинговым ценам и львиную долю прибыли не скрывали от государства, не пускали ее в теневой оборот. Поэтому члены акционерного общества "Норд", избиратели Донецка разберитесь там, как делится разница. Вот такая просьба у меня.

 

33

 

Я - член Комиссии по вопросам законодательства и законности. У нас в комиссии часто обсуждается такой вопрос, давать или не давать льготы судьям, равные со льготами, которые мы дали прокурорам, сотрудникам милиции, СБУ и госслужащим. Имеется в виду 50 процентов оплаты за коммунальные услуги, электроэнергию и так далее. В нормальной стране парламент при рассмотрении бюджета, когда не хватает средств, строку об этой льготе не самым бедствующим слоям, наверное, вычеркнул бы. Да, закон принят, но нет ассигнований на этот год по этой статье. Будут лучшие времена -дадим, а может быть, и вообще отменим эту льготу. Вот как мне как депутату проголосовать против этой статьи в проекте бюджета? Нет такой возможности. И в предыдущие годы это было не очень продумано, но то, что представила комиссия Печерова в этом году, просто поразило  меня.

 

Такая линия по плану экономического развития. Постановление по

бюджету сплошь состоит из поправок к действующему законодательству. Так же нигде не делают! Отдельно ставится вопрос и рассматриваются поправки к законодательству. Иначе можно наломать дров.

 

34

 

О ставке на доход предприятий я сказал, а тут еще недифференцированный налог на владельцев автомашин. Колхозник, имеющий "Москвич" десятилетней давности, будет его платить, и крутой парень в коже, имеющий новенький "Форд",   тоже будет платить за силы лошадиные. Где же реалии?

 

И еще об одном просили меня сказать инвалиды. Я тоже не могу удержаться. Вот так тяп-ляп делается, вносится поправка в закон, и оказывается, что льготой пользуются только предприятия, созданные самими обществами инвалидов, где работает больше половины инвалидов. Мы же закрываем путь для нормальных предпринимателей, которые, имея такую возможность, создают такое предприятие, на котором работает 50 процентов инвалидов.

 

Короче говоря, таких ляпов, таких глупостей можно было бы привести много. Я не знаю, честно говоря, что и предложить. Послать правительство в отставку - оно вернется

назад. Не голосовать за бюджет - нельзя тянуть... Спасибо за внимание.

 

 ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мартиненку. За ним виступатиме депутат Сацький.

 

35

 

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-зйагачувального комбінату, м.Комсомольськ /Комсомольський     виборчий     округ,     Полгав-             

ська     область/.    Уважаемые коллеги! Хотел бы ответить депутату Шеховцову на вопрос о том, кто будет платить за машину - колхозник или тот, который в черной куртке. Так вот колхозник заплатит за того, кто в черной куртке. Потому что такая система у нас.

 

В любом бюджете есть доходная часть и есть расходная. Но доходная часть всегда определялась политикой. Если на сегодняшний день политика направлена таким образом, чтобы забрать у крестьян зерно и им за него не заплатить, чтобы забрать валютную продукцию у тех, кто ее производит, определить свою цену и тоже не заплатить, чтобы дать возможность остановиться всем предприятиям и не отвечать за это,   то что это   такое? Это называется просто: "государственный рэкет".

 

Поэтому думаю, что вы должны рассмотреть все эти вопросы, начиная с ценообразования. Сегодня для металлургов сделали убыточным чугун. И кто это решил? Один господин Кальник сидит в Министерстве экономики и определяет, какая должна быть цена на ту или иную продукцию.  И это в момент, когда мы переходим к рыночной экономике. И вот ситуация складывается таким образом. Когда начали формировать бюджет, то принято решение во всех областях у кого-то что-то забрать.

 

Почему вдруг увеличились налоги? Почему сегодня налог взяли не с прибили, а опять с дохода? Хотя в некоторых промышленных структурах доля заработной платы вообще мизерная.   И тогда если брать количество не с дохода, а с прибыли, то, наверное, можно лучшим образом  пополнить бюджет.                                

 

    36                 

 

Зачем сегодня вводить ограничение заработной платы или фонда оплаты труда? Куда еще ограничивать, если ни у кого  прибыли уже практически нет?        На сегодняшний день это надо не только не ограничивать, а, наоборот, отпускать, потому что пенсионный фонд формируется таким образом: 37 процентов от фонда оплаты труда. Зачем вы ставите пенсионеров в такое положение?

 

Следующий вопрос. Мы живем не за границей, разделяющей республики бывшего Союза. На сегодняшний день Российская Федерация продает подобную продукцию за границей по 22 доллара. А мы продаем по 25 долларов.

 

Но им оплата идет 50 процентов от биржевого курса доллара. А нам - всего лишь 12,5 процента. И получается, что у нас стоимость одной тонны такой продукции в три раза дешевле, чем в Российской Федерации.              

 

Далее. Существует не только "Бласко". Создана при железной дороге компания "Интертранс", Она берет доллары  за провоз грузов по украинской территории. Заключили договора с Качкарским, Лебединским, Михайловским отделениями железной дороги, которые пропускают российские грузы. У нас сегодня отгружено 170 тысяч тонн окатышей, а вагоны с 90 тысячами тонн стоят на подъездных путях. Потому что пропускают Россию, которая берет по 6 долларов, а наши по 25 долларов не пропускают. Откуда же у вас будет валюта, господа правители?

 

Следующий вопрос. Если уж такая ситуация сложилась, то почему же с этими вопросами не разберутся? Кстати, эксклюзивное право на российские окатыши продано иностранцам. И они сегодня питают "Интертранс", наверное, не совсем бесплатно. С этим вопросом мы обращались к Евтухову. Наш министр поднимал данный вопрос. Однако воз, как говорится, на том же месте.

 

37

 

Поэтому сегодня необходимо проследить предысторию. Бывший Премьер Кучма на второй день после назначения сказал, что принимаемые нами законы дали возможность росту производства в промышленности. И "убил" те законы, которые мы приняли, своими декретами.

 

Сегодня, когда мы как-то начали жить благодаря валюте, господин Звягильский "убил" валютную систему в Украине. Несмотря на то. что Верховный Совет принял решение о том, чтобы валютная биржа работала с I января. Ничто не выполняется! И я думаю, что это делается или по собственной инициативе, или же по недопониманию. Если не понимают, то мы уже не поможем. Сегодняшнее правительство не способно сформировать доходную часть бюджета, оно этого не умеет, а мы его не научим - уже поздно.

Поэтому надо брать молодых - тех, кто умеет. Можно взять того же Пинзеника, нашего молодого министра Голубченко / мы

увидели, что он растет/, других. Создать условия, чтобы эта

молодежь вывела Украину на нужный уровень. Спасибо за внимание. /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Та й ті ж наче не зовсім старі були - і Пинзеник, і Кучма.

                                                                                   

Слово надається народному  депутату Сацькому. Після нього виступатиме депутат Черненко.

 

САЦЬКИЙ В.А., генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" /Заводський     виборчий     округ, Запорізька     область/. Уважаемые депутаты! Уважаемые члены правительства! Уважаемый Иван Степанович!

 

38

 

Я уже задавал вопросы по проекту плана экономического и социального

развития. Мне кажется, что его принимать нельзя.

 

Почему? Даже тот первый пункт, где предусматривается рост производства на 2,3 процента, не соответствует действительности. Сейчас металлургические предприятия практически стоят или на грани остановки. Мы не в состоянии платить ни за руду, ни за уголь.

 

Второй вопрос я задавая такой. В нашей Запорожской области на I января зарегистрировано 1319 кооперативов и 311б частных малых предприятий. Все эти четыре с лишним тысячи коммерческих предприятий сдали в бюджет аж 8 миллиардов карбованцев /при бюджете области I триллион 258 миллиардов карбованцев/, то есть 0,6 процента, В то время как только одна "Запорожсталь" перечислила в бюджет государства 186 миллиардов карбованцев.

 

Я уже не говорю, что в проекте предусмотрено значительное увеличение количества банков. Если сегодня не будет принято положение, контролирующее и регулирующее работу банков, то, как мне кажется, ни о каком плане и ни о каком бюджете вообще нельзя вести речь.

 

На наш взгляд, необходимо в этой чрезвычайно сложной ситуа-ции, которая сложилась в экономике страны, принять следующие меры. Первое - это то, что касается неплатежей. Проблема неплатежей предприятий обусловлена как нехваткой оборотных средств предприятий, так и неудовлетворительном работой банков. С целью недопущения недостатка собственных оборотных средств необходимо разрешить предприятиям из облагаемого налогом дохода исключать сумму прибыли, направляемую на пополнение оборотных средств. Для этого в пункте 3 постановления Кабинета Министров Украины и Национального банка о нормативных запасах надо исключить положение о размерах до 5 процентов.. Правительству Украины надо выделить предприятиям кредитные ресурсы в размерах, равных величине недостатка оборотных средств, или осуществлять предварительную индексацию оборотных средств по ожидаемому увеличению

цен.

 

39

 

Для ускорения банковского документооборота следует в обязательном порядке производить платежи только посредством электронной почты. И надо все-таки повысить ответственность за каждые сутки просрочки, чтобы банки рассчитывались с предприятиями, которым они своевременно не платят денег.

 

Госзаказ и госконтракт. Мы считаем, что установленный указом Президента Украины порядок выполнения госзаказа не гарантирует оплату со стороны государства за поставленную предприятием продукцию. Необходимо отменить государственное регулирование распределения продукции предприятию /госзаказа/, оставив только то, что требуется для нужд государства. Ведь металлурги на сегодняшний день недополучили еще сотни миллиардов карбованцев за ту продукцию, которую грузили по клирингу.

 

Относительно квотирования и лицензирования. Необходимо создать режим наибольшего благоприятствования во внешнеэкономической деятельности для внешнеторговых предприятий, в уставных фондах которых государственное имущество составляет более 51 процента, для предприятий - непосредственных производителей экспортной продукции.

 

Я вам скажу, мне особенно "нравится" декабрьское постановление Кабинета Министров, которым все металлургические предприятия лишили права самим торговать. Понасоздавали десятки всяких коммерческих структур, которые понятия не имеют, что такое металл, а потом ищем, где деньги, где валюта. Все было, но такого еще не было, чтобы производителю запретили торговать.

 

Поэтому у нас есть целый ряд конкретных предложений. В частности, все законы, которые касаются вопросов квотирования и лицензирования, должны быть пересмотрены, отменены или дополнены, чтобы условия в первую очередь были созданы только для тех, кто производит продукцию.

 

 40

 

Относительно ценообразования. Вот с I января поднялись           

цены на уголь. Полтора миллиона стоит тонна угля, чугун же - 800 тысяч. Скажите, уважаемые депутаты, уважаемые члены правительства, где предприятие возьмет деньги, чтобы заплатить угольщикам? Из каких средств?

 

Я не понимаю - ну   о какой же программе социального развития можно говорить, если предприятия полностью задавлены? Мы не знаем, что говорить людям, мы ведь завтра не сможем рассчитаться с угольщиками. Мы предлагали уважаемому правительству, когда нас собирали 4 декабря, установить четкие цены на уголь и тарифы на перевозки и не повышать их. Любую дотацию дать за счет налогов.

 

Остальная продукция может иметь свободную, плавающую цену, но стоимость угля должна быть определенной. А то, как правильно сегодня говорил товарищ Мельников, тонна листа выходит 4,5 миллиона.

 

Еще одно. Недавно мы получили циркуляр таможни о том, что каждое предприятие, которое декларирует продукцию, должно платить налог, исходя из мировых цен. Установили: на чугун - ПО долларов, на горячекатанный лист - 260 долларов. Якобы по мировым ценам. Да мы в жизни так еще не продавали - за 260 долларов тонну металла. Ну, 220, 215... Почему мы должны таможне платить якобы за 260? /Шум     у     залі/.

 

Пане Заєць, я вас не перебивав. Ви дуже часто вистрибуєте. А я говорю о том, что сегодня болит у предприятия.

 

И последний вопрос. Я бы просил по фонду оплаты труда все-таки восстановить статью 19 Закона о предприятиях.

 

Спасибо за внимание!

 

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черненку. За

ним виступатиме депутат Степенко.

 

                            41

 

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради

України а питань здоров"я людини /Горлі вський-Ми-

 китівський  виборчий  округ,  Донець-,

ка     область/.     Уважаемые депутати, уважаемый Председатель, уважаемые члены Кабинета Министров! Я вот всегда задаюсь вопросом: для кого формируется бюджет? Самый простой просчет того варианта бюджета, который нам сегодня предложен для обсуждения, дает возможность сказать, что бюджетные сферы /если этот бюджет будет утвержден/   просуществуют ровно   4 месяца. Ну, в некоторых регионах - четыре с половиной. Что мы будем дальше делать?

 

Сегодня уже высказывалось много мнений и предложений по тем регионам, которые имеют крупную промышленность. Я возьму для примера свою Горловку. Напоминаю, что там основное производство -а это шахты, ртутный комбинат, машиностроение - попросту стоит. И предпосылок к тому, чтобы в ближайшее время произошло оживление, нет ни малейших.

 

Когда я ехал сюда, то представители объединения "Артемуголь" поручили мне спросить, как можно дальше поддерживать шахтное производство, если инвестиций и капитальных вложений в разработку новых горизонтов нет абсолютно. Но ведь нужно понять, что на угольном производстве в этих регионах базируется все. Вот сегодня одной Горловке для того, чтобы отселить людей из аварийных домов, нужно 92 миллиарда карбованцев.

 

А еще и закончить строительство тех социальных объектов, которые, по сути дела, сегодня заморожены,- это школы, больницы, детские сады. Кстати, и вся социальная сфера держится на этих промышленных предприятиях.

 

Сегодня я был бы солидарен с депутатом Сацким в его призыве стабилизировать цену на уголь. Но позвольте - мы можем ее закрепить в этом варианте, когда уголь стоит по региону от 1,5 до   3

 

42

 

долларов. Это уже было. Только что это дало? Реально государст-   во может сегодня обеспечить дотацию на уголь, чтобы шахты мог- ли начать работать. Ведь это сложнейший механизм, а разрушить его чрезвычайно просто.

 

Иван Степанович, я также солидарен с теми депутатами, которые поднимают вопрос о том, что в это сложное время мы начинаем вести атаку на пенсионеров, что я даже не представляю, во что это выльется. Кстати, во многих странах, которые переживали сложнейшие кризисы,  всегда социальное спокойствие в обществе оценивалось значительно больше в политическом и экономическом аспектах, нежели это делаем мы. Давайте всех работающих пенсионеров снимем с пенсии. Мы таким действием сразу завалим бюджетные сферы, в т.ч. здравоохранение, народное образование.

 

Откуда же взять деньги? Давайте подумаем: а нужны ли нам сегодня те законы, которые мы принимали? Это законы по статусу судей, прокуратуры, органов исполнительной власти. Мы отметили сроки их введения. Реально ли сегодня их вводить при той ситуа- ции, которая у нас сложилась в экономике? Нет. Вот и давайте приостановим их действие.

 

Второе.  Огромнейший раздутый управленческий аппарат двух исполнительных ветвей можно сократить. Об этом уже говорили, обещали   что-то сделать. А реально? Я даже скажу, что и законодательный орган можно ущемить и нужно ущемить, но отдать сегодня все это в бюджетную сферу. А если мы пойдем по пути свертывания образования, свертывания здравоохранения, получим дальнейший коллапс.

Еще об одной ситуации.  Иван Иванович Макар выступал и говорил что-то о каком-то региональном сепаратизме, что-то та- кое-сякое.

 

43

 

Дорогой Иван Иванович, ничего нам не надо. И мы со всеми поделимся. Но как же объяснить в области, что сегодня, чтобы существовать нормально, чтобы не завалились шахты и не оста- новилось производство,       нужно 10 триллионов карбованцев. Просто 10 триллионов. Хорошо вам рассуждать. Ведь по Львовской области вы тут без малого триллион получите субвенций, а мы-то ничего не получим, а если и получим, то в конце года, когда уже ни на что не используем.

 

Еще один штришок. Если мы пойдем по такому пути формирования бюджета, как сегодня, что уже ввели гербовый сбор за обращение в органы законодательной и исполнительной власти, налог на автомобили  /это выльется в 10 или 12 миллионов карбованцев, которые граждане будут платить/, то тогда нам осталось, Иван Степанович, ввести налоги на завтрак, на обед и ужин.

 

Что делать с бюджетом? И с бюджетом плохо, и без бюджета плохо. Давайте примем   на 4-5 месяцев...

 

Спасибо.

 

ГОЛОВА. Слово надається депутату Степенку, за ним виступить депутат Романов.

 

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу П о л т а вський     виборчий     округ,     Полтавська област ь/.     Шановні товариші! Враховуючи надзвичайно серйозну заяву Боделана про те, що потрібно говорити тільки конкретні пропозиції, я й постараюся сьогодні внести деякі конкретні пропозиції до проекту бюджету, котрі стосуються сільського господарства.

 

44

                                                                                  

Я не думаю, що сьогодні треба когось переконувати в тому, що тільки завдяки роботі сільськогосподарської галузі ми сьогод-Ціні ще тут сидимо і ведемо ось ці розмови. Головне наше завдання, як на мене, - це зберегти хоч той  потенціал, який сьогодні ще є. І ми враховуємо, що основа нікудишня. Я не буду повторюватись. Я вже це говорив: і про недоораний зяб, і про невнесені органічні та мінеральні добрива, і про недосіяні озимі.

Але чи можна врятувати сьогодні село? Можна. 1 нам потрібен не пріоритет. Нам потрібно, щоб віддали те, що село заробило.

 

Я приводжу конкретний приклад. У проекті бюджету передбачено, що 20,8 відсотка національного доходу буде сформовано за рахунок села. А що ж віддається селу? Що виділяється? Селу виділяється у 1994 році 8 процентів. Виходить, що за рахунок села буде фінансуватися якась інша галузь. Ну скажіть, хіба це чесно?

 

Тепер я вношу конкретну пропозицію. Я її вже вносив, але не бачу в проекті бюджету, щоб були передбачені суми на покриття    інфляції за продану державі продукцію - молоко, м"ясо, зерно.

 

Я просто не розумію такої ситуації, коли у шість-десять разів подорожчали матеріально-технічні ресурси, а нам обіцяють повернути гроші тільки до І лютого /і це нібито геройство/. Я розумію, що їх не вистачає, але ви ж зрозумійте, що село просто не може жити в таких умовах.

 

І ще. У проекті бюджету також не передбачено пільгові кредити. Шановні друзі, я не якийсь там учений - я просто людина. Але як практик знаю /і тут не треба бути мудрагелем, а треба просто знати елементарні речі/, що коли швидкий оборот, то вигідно брати, наприклад, кредити під 300 відсотків. За місяць крутнув, реалізував - і продукція подорожчала на ЗО відсотків.

 

45

 

А погляньте, що робиться в селі. Ми одержуємо один раз продукцію, беремо під 300 відсотків. Це значить, що ми робимо дорожчим цей кредит утричі. Григорію Олександровичу, я до вас звертаюся, хтось же повинен керувати таким процесом?

 

Дивіться, що ж робиться? Наприклад, Бортник бере кредит і купує пальне. Ми ж беремо кредит і купуємо це пальне у Бортника вже а отими відсотками, про які я говорив раніше. Тобто два рази кредитується одне і те ж пальне. А в тих галузях, де проводиться ремонт і таке інше, це повторюється, вже три-чотири рази. Ну хіба ж можна таке робити? Звичайно ні. А нам сьогодні потрібно закупити /і ми від цього ніде не дінемося/ насіння, пальне, отрутохімікати...

 

Я хочу ще одне сказати, Юрію Михайловичу... Я розумію, що ви б"єтеся там як риба об лід, і не вина це ваша, а біда, що ви міністр сільського господарства і хочеться якось допомогти. Але ж погляньте, знаходяться "мудрі новатори", які нам рекомендують, щоб ми за рахунок спрощення технологій спробували зекономити пальне. Та що ж ми робимо?

 

Наведу цифри. У нас витрачається на один гектар приблизно 250 літрів пального, у Федеративній Республіці Німеччині - 260, у Франції й Англії - 270. Здавалося б, добре. Але на одиницю продукції там його витрачається удвічі-втричі менше. А тепер давайте технологію спростимо, наприклад, не закриємо вологи -можемо втратити 20-30 відсотків урожаю. А якщо не буде отрутохімікатів, цукрові буряки взагалі загинуть, ви це знаєте, бо всі оті хвороби їх зовсім знищать.

 

46

 

Тепер щодо того, що ми схиляємося перед Заходом. Ви знаєте, скільки у нас виділили на науку? Один і одну десяту

 процента. Цивілізовані країни виділяють два з половиною. Ось так ми схиляємося перед Заходом.

 

А давайте подивимося, чи є у нас з кого взяти приклад. Візьміть Іванівську дослідну станцію  в Ахтирському районі, директором там Панченко. Сто років станція займається вирощуванням цукрових буряків. Причому технологія така: ідеш по полю, зачепився за транспортер, дав назад, вирівняв молотком і поїхав далі. А збирають по 400 центнерів з гектара. Запитую: хто там був з наших? Ніхто. Тому що коли в Америку поїдеш, то там же джинси купиш, а у Панченка джинсів немає.

 

І останнє. Я прошу вибачення, Іване Степановичу. Якщо, припустимо, взяти чи якісь питання економіки, чи досвід роботи Дніпропетровського інституту кукурудзи, - в нас усе є, тільки нам потрібно серйозно цією справою займатися.

Іване Степановичу, в мене така пропозиція, я її вносив. Не скоротимо ми апарату управління, якщо у бюджеті не буде фіксованого відсотка на утримання апарату управління.

 

ГОЛОВА. Ну, називайте е його. Там же є процент. СТЕПЕНКО В.І. Але це треба підрахувати...

 

ГОЛОВА. Дякую, Василю Івановичу. Підрахуйте і вносьте  пропозицію.                

 

47

 

СТЕПЕНКО В.І. Я пропоную затвердити цей бюджет, але внести відповідні зміни, допомогти селу.     Дякую.                                                                     

 

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романову. За ним виступатиме голова комісії Печеров.

 

РОМАНОВ Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий     виборчий     округ, Одеська     област ь/. Уважаемые народные депутаты!

 

Уважаемые представители Кабинета Министров! Мы рассматриваем сегодня два документа: проект программы экономического и социального развития и проект Государственного бюджета Украины на 1994 год. Я хочу сказать, что ситуация у нас чрезвычайно . сложная, поскольку мы переживаем сейчас переходный период в системе политической власти. Поэтому мы оказались в очень трудной ситуации. Однако мне не совсем понятна исходная позиция   Кабинета Министров.

 

Если исходить из того заявления, которое было сделано здесь Леонидом Макаровичем Кравчуком, то ни о каких социальных программах вообще не следовало бы говорить. В то же время, как уже обращалось на это внимание, в действующей Конституции, в частности   в статьях 38, 39, 40, 41, 42 и 43, зафиксированы права граждан на труд, отдых, здравоохранение, материальное обеспечение в старости, на жилье и образование. Аналогичные положения закреплены и во всеобщей   декларации прав человека. То есть   я обращаю ваше внимание на то, что все эти права

 

48

 

должны действовать независимо от того, в какой системе мы работаем - в системе частной собственности или государственной собственности.

 

В чем заключается наша главная беда? Если мы раньше говорили о том, что все должно быть только в государственной собственности, то теперь мы стремимся доказать, что все должно быть в частной собственности. Но это же неправильно! Очевидно, должен быть разумный паритет, и только в этом случае мы сможем решать те вопросы, которые стоят перед нами.

 

Я хочу остановиться на таком вопросе, как образование и наука. То, что заложено в проекте бюджета, вроде бы   должно нормально выполняться. Однако мы сталкиваемся с тем обстоятельством, что образование и наука, и особенно наука в системе образования, рассматриваются и финансируются по остаточному принципу. От этого надо уйти. Если мы возьмем сегодняшнюю ситуацию, то эта система вообще находится на грани закрытия  хотя бы потому, что невозможно выполнить коммунальные платежи. А отсюда идет и последующая цепочка. Я думаю, что надо предусмотреть нормальное финансирование и образования, от которого зависит наше будущее, и развитие науки, и все-таки дать, о чем я неоднократно говорил, расшифровку по системе науки /финансирование в системе Академии наук Украины, Аграрной академии наук, в системе медицины, образования/, чтобы было ясно, что за чем идет.

 

49

 

Я хочу сказать еще такое. Мне непонятно, почему оплата сельскохозяйственной продукции должна приводить к инфляции. Это же готовая продукция. Сегодня мы не услышали оценки           

всего объема продукции в нашей экономике и объема валюты, которая покрывала бы. эту продукцию. Вот на основании этой оценки можно было бы судить о том,   подходит нам этот проект бюджета или не подходит.

 

    Я хочу вернуться к своему старому предложению. По-вици-мому, мы должны сделать такой шаг, он элементарный, но может коренным образом изменить все подходы: надо делать моделирование, моделирование такое, которое позволило бы учесть влияние того или иного параметра, то есть решить многопараметрическую задачу..

 

Здесь было сделано замечание, что так называемое сокращение управленческого персонала ни к чему не приведет. А вот если бы мы знали, к чему приведет та или иная система налогообложения, тогда было бы ясно, как надо действовать. Поэтому я хочу сказать, что,по-видимому, Кабинет Министров должен коренным образом изменить подход к обложению налогом и к валютному регулированию. Сегодня предприятия в решении этих задач загнаны в угол.

 

И последнее. Я хочу сказать, что мы закладываем финансирование нефтеперевалочного комплекса в Одессе, но не выполняем решения № 867 о предварительных мероприятиях по защите Черного моря. Поэтому я считаю, что с таким решением этого вопроса и с таким финансированием согласиться нельзя.

 

50

 

Относительно того, что же нам делать с бюджетом. По-видимому, можно было бы согласиться с выполнением предложенного бюджета как временного мероприятия в связи с переходным состоянием нашей политической власти и обязать Кабинет Министров представить измененный проект бюджета в мае 1994 года. Кто его будет рассматривать - это уже другой вопрос.

 

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВА. Слово надається Печерову, голові Комісії з питань планувати, бюджету, фінансів і цін. Ви знаєте, що ми доручали комісії узагальнити пропозиції, які надійдуть від інших комісій. Для того   щоб викласти їх, Печерову потрібно буде у півтора-два рази часу більше, ніж передбачено регламентом. Надамо?

 

Будь ласка.

 

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /В е л и к о -михайлівський     виборчий     округ,   Одеська     област ь/. Шановні учасники розгляду цього важливого питання, колеги, члени уряду! Хочу поінформувати вас про думку комісії про позиції щодо запропонованих проектів плану економічного і соціального розвитку і бюджету на наступний рік.                       

 

51

 

Трошки історії. Формування цих документів почалося в травні. Уже в середині липня була концепція підготовки цих документів. 10 листопада ми отримали перший варіант проекту плану, і всі комісії його мали. 17 листопада вже надійшли зміни макроекономічних показників, що не дало можливості здійснювати ретельний аналіз запропонованих документів. І ця процедура відтягнулася аж до ІЗ січня - були й об'єктивні, і суб"ективні причини, які не давали можливості сформувати добротний докукент. Це зв"язки з іншими державами, неконтрольована інфляція,  брак    методології формування цих документів у таких умовах.

 

І хочу доповісти, що, на жаль, і сьогодні ці фактори, які заважають скласти більш-менш якісні документи, мають місце.

 

Причому зараз ситуація ускладнилася; Чому?

 

Ви знаєте, і в цьому всі переконані, що зміна складу парламенту відбудеться чи  27 березня, чи пізніше, бо це -неминуче. Ви знаєте, що передбачаються не просто вибори Президента. Адже під час голосування щодо нового складу парламенту можуть бути змінені функції Президента, які тимчасово можуть виконуватися виконавчою владою.

 

Ви знаєте, що й досі немає в нас Прем'єр-міністра. І, на жаль, Верховна Рада не змогла прийняти рішення, яке пропонувалося,- щоб за це відповідав Президент як глава виконавчої влади. І ви знаєте, що зараз немає управління економікою і не визначено функції майбутніх органів, якими вини мають бути.

 

52

 

У цих умовах комісія вважав за необхідне затвердити основні показники і плану, і бюджету. Проте прошу не поспішати з висновками, а уважно послухати.

 

Першим ми надзвичайно ретельно і довго обговорювали в комісії питання, на який період затверджувати ці документи. І в нас також були різні пропозиції: місяць, квартал, півроку і рік. І зійшлися на тому, що ці документи потрібно затверджувати на рік з обов'язковим щоквартальним перезатверд-женням залежно від стану виконання.

 

Друге. Висновки комісії про проект плану. Ви знаете, що дію глави 16 Конституції про план соціально-економічного розвитку України припинено. І юридично в нас немає конституційних підстав для того, щоб сьогодні вносити на затвердження план у повному обсязі. Однак показники плану в основою для формування бюджету. 1 комісія 20 січня після доповідей міністра фінансів і першого заступника міністра економіки вийшла на сесію з пропозицією /і ви її підтримали/ подати проект основних показників плану на затвердження. Чим викликано цю необхідність?

 

Хочу вам повідомити, що і в 1992 році, коли ми приймали показники бюджету в червні, і в 1993 році, коли приймали план у кінці квітня, у нас в комісії були одні й ті ж зауваження до Кабінету Міністрів, які залишились і досі.

 

На думку комісії, більшість показників, які передбачаються в проекті плану економічного і соціального розвитку, недостатньо обгрунтовано. Однак, незважаючи на це, спеціалісти впевнено гарантують їх виконання. У нас є досвід їх виконання в минулому році, коли передбачався рівень інфляції

 

53

 

близько п"ятисот відсотків, а отримали, на жаль, десять тисяч відсотків. Прошу подумати над цими цифрами.                                             

Хочу також сказати, що в показниках плану передбачається і зростання обсягів виробництва, зокрема сільськогосподарського, і цілий ряд інших моментів.

 

У комісії виникли сумніви, чи ці добрі наміри, проти яких ніхто не мав заперечень,  підтверджені відповідною організаційною основою. Представники уряду, які були на засіданні комісії, сказали, що забезпечать їх виконання. Враховуючи, що будуть вибори нового складу парламенту і що незрозумілою є ситуація з урядом і Президентом, комісія вийшла з пропозицією, що ці показники треба затвердити і покласти персональну відповідальність на відповідних осіб, включаючи заступників міністрів. І тут почалося найцікавіше. Учора всі матеріали були представлені в комісіях у попередньому варіанті: в

основному погодитися, дати дозвіл змінювати і тому подібне.

Комісія ж учора на своєму засіданні відкинула цю пропозицію і наполягла на тому, щоб сьогодні подали конкретні показники щодо частки державної власності й таких основних показників: видобуток нафти в Україні, видобуток газу, видобуток вугілля. Тут стопроцентний державний сектор, тут в міністри, тут проектом бюджету передбачається фінансування.

 

54

 

Мова також іде про виробництво тканин /для того щоб прикрити грішне тіло/ і тому подібне.

 

На жаль, сьогодні вранці ми отримали підтвердження того, що уряд не хоче брати на себе відповідальність.

 

Висловлю таку спільну думку членів комісії, з якими я радився: якщо уряд не бере на себе персональну відповідальність за ті показники, які подав Верховній Раді, то нам ні про що далі не треба говорити. Що, у нас чогось немає -Верховної Ради, яка безпринципно себе веде, чи уряду? Мені здається, що є й те, і те. Тому я прошу вас підтримати пропозицію комісії - ви одержали окремим документом проект основних показників плану економічного і. соціального розвитку, це якась мінімальна гарантія надходжень до бюджету - і покласти відповідальність / ще раз повторюю: з урахуванням обставин, що склалися/ персонально на керівників галузей.

 

55

 

Далі - питання, що стосуються показників бюджету. Від комісій, окремих народних депутатів, керівників областей, міністерств,    відомств тощо надійшло понад 200 пропозицій. Комісія їх узагальнила. Виявилося, що для задоволення цих потреб додатково потрібно трошки більше, ніж 300 трильйонів карбованців доходної частини бюджету. Тобто порівняно з тим, що ми сьогодні маємо, не вистачає майже 50 відсотків. А крім того - ще 100 мільйонів доларів. Причому   частина пропозицій не обрахована у зв"язку з тим, що вони мають    загальний характер.

 

Хочу повідомити вам думку комісії: ми не знайшли якогось відверто провокаційного запиту, ці пропозиції про збільшення видаткової частини є слушними. Дійсно, стан народного господарства, освіти, науки, культури, пенсіонерів, армії та інших складових, які фінансуються за рахунок бюджету, такий, що потребує додаткових витрат.

 

Проте ви бачили, що аби хоч якоюсь мірою збалансувати бюджет, ми вимушені були внести деякі уточнення і жорсткіше           поставитися до тих пільг     щодо оподаткування й відрахувань, які були надані до нинішнього року. З цих причин комісія підтримала - хочу звернути на це увагу - тільки деякі пропозиції, без яких, на нашу думку, ми не маємо морального права затверджувати запропонований бюджет.

 

Перша з них. Комісія вважає  /і це також думка комісії з питань оборони/, що запропоновані у проекті бюджету видатки на утримання армії не відповідають реальним потребам. Вони не узгоджені з воєнною       доктриною, не враховані всі особливості, які мають місце, для покриття видатків залучені

 

56

 

неконтрольовані джерела, які дають можливість вільно розпоряджатися державними коштами і державним майном. Тому комісія  вважає за необхідне запропонувати провести з цього питання засідання Ради оборони, визначити реальні потреби Міністерства оборони в залежності від військової доктрини, затвердженої Верховною Радою.

 

У вас, мабуть, виникає питання, як же в такому разі бути з бюджетом. Обмежитися тими видатками, які передбачені в його проекті, є також додаткові ресурси - це залучення частини майна, тож після коригування внести їх і в доходну,  і у видаткову частини.

 

Друге питання - щодо пенсій. Незважаючи на те   що пенсійний фонд не є складовою бюджету, ми, як ви  знаєте, прийняли рішення - у разі браку коштів у пенсійному фонді різниця покривається за рахунок бюджету.

Є дві цифри, які засвідчують, що коли ліквідувати оцю     затримку з виплатою пенсій, то потрібно або поза бюджетом вишукати 16 трильйонів карбованців, або обмежитися 9 трильйонами, враховуючи, що якесь вирівнювання відбулося за рахунок відповідних кредитних асигнувань.

 

Маю сказати, що комісія з цим остаточно не визначилася. Сьогодні голова урядової комісії віце-прем"єр Жулинський доповідав про заходи, які, вважають вони, Верховна Рада повинна схвалити, і тоді буде забезпечено пенсійний Фонд. Якщо Верховна Рада цих заходів не підтримає, нам потрібно переглядати джерела надходжень до державного бюджету, вишукувати додаткові, треба ще пропозиції.  Адже майже все, що, на думку комісії, можна було, вже враховано. Теж треба

 

57

 

переглядати і доходну частину бюджету, і видаткову.

 

Повторюю, комісія вважає неможливим залишити без вирі-   шення питання забезпечення виплати пенсій. У той же час, якщо відрахувань до пенсійного фонду не вистачає і тут необхідні кошти з бюджету, то державі слід ліквідувати Пенсійний фонд, передати його Міністерству фінансів з тим, щоб контролювати витрати тих коштів, які надходять з відповідних джерел. /Тобто зосередити це в одній організації і зняти оту вічну проблему: Міністерство фінансів не дає, Пенсійний фонд не має, а Міністерство соціального захисту тільки нараховує, але також нічого не має.

 

Третє питання. Воно пов"язане з виконанням наших рішень щодо оплати праці трудівників соціальної інфраструктури -охорони здоррв"я, освіти, культури. Ви знаєте, що ми прийняли ряд рішень, відповідні документи були розроблені. Потім декретами Кабінету Міністрів стаття 52, наприклад, та деякі інші були скасовані. Комісія вважає неможливим далі зберігати такий розрив між оплатою праці в промисловості і в цій інтелектуальній сфері суспільства. Ми* гадаємо, що з І січня необхідно повернутися до вирівнювання. Але для цього потрібно близько 12 трильйонів карбованців. Я повторюю - це тільки заробітна плата.

 

Проте уряд вважає можливим ввести нову форму взаємо-розрахунків, нову тарифну угоду, нові показники оплата праці, відрегулювати все це з другого кварталу. Тому на перший квартал, і Міністерство фінансів з цим погодилося, потрібно збільшити видаткову частину на 3 трильйона карбованців, щоб забезпечити ці виплати.

 

58

 

Комісія розглядала й інші питання. Скажімо, зовнішньо-економічної діяльності. Але ми так і не маємо впевненості в тому, що буде забезпечено баланс експорту и імпорту. І тут я хотів би відповісти на запитання, що прозвучало раніше: куди діваються обігові кошти?

 

Прошу звернути увагу: якщо експорт та імпорт незбалан-совані й імпортних товарів, особливо товарів народного споживання, надходить у країну більше, ніж вивозиться, то нам потрібно мати додаткові обігові кошти для утримання цієї частки товару. Скажу відверто: в нашій ситуації і голландські огірки, і чужі шоколадки, і французькі напої й таке інше - все це становить приблизно половину валового внутрішнього продукту. Це надзвичай-но округлені показники, ну нехай я навіть помиляюсь і це є десята частина. Але ця частина ніде не має запланованих обігових коштів. Скажімо, м"ясокомбінат продав м"ясо в цьому гастрономі, який розташований біля шостого під"їзду Кабінету Міністрів. Міністерство внутрішніх справ контролює, щоб ці гроші були здані. І їх здали, проте вони пішли посередницьким структурам, які завозять вищеназвані  товари, котрі нашій державі сьогодні не потрібні. І скільки б і яку б ми не робили кредитну емісію, вона за декілька днів повертається і осідає в тій сфері, яка нашою державою не контролюється.

 

І друге. Дійсно, правильно називається причина, що у нас падає частка заробітної плати в собівартості. Проте частка заробітної плати у споживчій вартості зростає, і зростає непомірно. Однак вона потрапляє в розподіл тільки тієї частини людей, яка займається посередницькою діяльністю, І відбувається штучне розшарування суспільства. Той, хто виробляє, працює,

 

59

 

той отримує все менше й менше. А у зв"язку з тим, що у нас абсолютно немає ніякого контролю за імпортно*) частиною, як і за експортною, то тут з'явилося занадто багато структур, які можуть отримувати неконтрольовані й неоподатковані доходи.

 

Тому я хотів би зауважити, що це все питання, які не можна сьогодні ні Печерову, ні Щербині, ні Мельничуку вирішувати з нашої трибуни, бо то в комплексна програма виходу держави з кризи. Якщо завтра ми відмінимо податки з торгівлі та залишимо їх на приріст обігових коштів, вони післязавтра стануть французькою і німецькою горілкою або ще чимось подібним. Тому тут потрібен дуже ретельний підхід до справи» Адже ми чотири роки домагалися реальної програми виходу з кризи,  і чотири роки її не мали. А хибна чи не хибна концепція економічних реформ - життя саме покаже, тільки дуже високою ціною. Враховуючи це, комісія вважає за можливе підтримати ще деякі пропозиції. Зокрема накласти мораторій на збільшення чисельності апарату управління, залишити його штати на рівні січня 1993 року. Слід розділити деякі показники видатків. Наприклад, в програш по СНІДу. І для того, щоб не допустити тяганини між Міністерством охорони здоров"я та відповідною структурою, треба виділити її. Виділити необхідно також соціальну інфраструктуру на селі. Ці зауваження нами викладені, ви їх отримали сьогодні. У них передбачаються і більш жорсткі нормативи по оподаткуванню, зняття невиправданих пільг... Словом, усе те, що стосується статті 8. Щодо статті 9 хочу доповісти вам, що коли ми переходило на оподаткування прибутку, то ті структури, прибуток

 

60

 

яких не контролюється, завтра будуть автоматично виведені  з-під оподаткування, і новий тягар податків ляже на підприємства, які зараз знаходяться в скрутному становищі.

 

У вас є п"ять сторінок пропозицій комісії. Там тільки при друкуванні випущено таку фразу: "Опрацювати і внести пропозицію про оподаткування підприємств, організацій і установ, які зареєстровані в четвертій чорнобильській зоні".

 

 Це пов"язано з тим, що є багато зареєстрованих організацій, які працюють за межами цієї зони і користуються визначеними законом пільгами, а в місцевому бюджеті надходжень від них немає, а отже, немає можливості виплатити належну мінімальну допомогу.

 

Пропозиція така : запропонований проект бюджету прийняти із зауваженнями і затвердити /ви його маєте/.

 

І тепер останнє. Безумовно, сьогодні дуже зручніш момент для того, щоб принципово й відповідально поставити питання про захист своєї галузі, свого регіону, знайти недоліки в нашому проекті. Вони на поверхні. І таким чином можна бойкотувати прийняття бюджету. Проте зрозумійте одне, що наслідок

буде зворотний. Здійснення цих намірів призведе до подальшого поглиблення хаосу в економіці. Тому за дорученням комісії я

закликаю і прошу вас підтримати таку пропозицію: затвердити бюджет на цей рік з поквартальним обов'язковим його пере-затвердженням.                                                

 

 Дякую за увагу.

 

61

 

ГОЛОВА. Дякую.Отже,є два шляхи. Перший. Кожен регіон забезпечує себе, і тоді держава ослаблюється. І другий. Державу зберегти - кожний регіон зберігається. Світ іде по другому шляху. Світ береже державу, тоді й регіони цілі.

 

ПЕЧЕРОВ А.В. Я відповім на це. Безумовно, ті регіони, які мають більші потенційні бюджетні ресурси, мають можливість збільшити асигнування на утримання, наприклад, хворих, на дитячі дошкільні установи та інше. Ми ретельно перевіряли розрахунки Міністерства фінансів. Якщо, наприклад, по охороні здоров"я в середньому виділяється на кожного жителя 523 тисячі карбованців, то ми вважаємо, що на даному етапі ця норма повинна бути закладена в розрахунки для всіх регіонів. А з допомогою додаткових надходжень, які залучить до бюджету той чи інший регіон, він зможе поліпшити ситуацію, як, наприклад, у минулому році зробили сім чи вісім областей. Ця суперечність надзвичайно складна, але якщо підемо на якісь регіональні нормативи, то ми там потонемо і нічого не приймемо.

 

ГОЛОВА. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні народні депутати, виступили ІЗ депутатів, ви почули також пропозиції комісії. Дехто висловлює невдоволення тим, що Печеров говорив 25 хвилин. Я хотів би, щоб усі так працювали над аналізом  бюджету, як працювала ця комісія та її голова Печеров. Тоді було б про що сказати і люди слухали б. Тому давайте будемо диференційовано підходити до регламенту.

 

Щодо подальшої роботи. У списку на виступи - ще 60 чоловік. Обговорення можемо продовжити. Як діляться пропозиції депутатів, які виступили? Затвердити бюджет - один депутат, затвердити на

 

62

 

перший квартал - один, на півроку - два, не затверджувати -    три, передати на доопрацювання - три і не внесли ніяких пропо-зицій теж три депутати.

 

Звичайно, часу на обговорення бюджету ми витратили мало, якщо брати за якимись нормами, але в нас було багато часу на підготовку бюджету, про що говорив Печеров. І    хто хотів працювати над його підготовкою, той працював. Двісті пропозицій і зауважень, які надійшли від комісій, свідчать про те, що над ними депутати все-таки працювали. Тут є принципові питання. Я звертаюся до уряду, Юхиме Леонідовичу, і до вас із проханням уважно підійти до них. Вам роздано документи, вони відрізняються один від одного. Є пропозиції комісії, яка пропонує поданий проект плану затвердити і здійснювати поквартальний контроль. Це робитиме Верховна Рада цього скликання, якщо встигне, а може, наступного.

 

Бюджет пропонується затвердити на 5 місяців. Уряд роздав документ, з якого видно, що при нинішньому стані управління і відповідного законодавства він не зможе здійснювати жорстке  регулювання і контроль. Ви його прочитали. Так я зрозумів зміст цього документа. Тому при голосуванні можуть бути протиріччя, і є підстави до того, щоб ту частину аргументувати. Тоді можна буде сказати, що це не зовсім правильно.

 

Я вважаю, що завтра ми можемо виділити ще годину, щоб продовжити обговорення. У нас є й зараз підстави для голосування, ало я не наполягаю на цьому. Я просто кажу, що коли ми продовжимо обговорення, то вам треба подумати над цими пропозиціями, тому що ми повинні прийняти якесь рішення. 1 уряд я прошу . подумати. Усі ми повинні уважно поміркувати, щоб вийти на якесь рішення. Сьогодні в нас була вже   конструктивна розмова. Уже більш-менш знаємо, як підходити до цих питань.

 

   Отже, завтра продовжимо роботу о 10 годині.

 

63