Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 43

Опубліковано 17. 12. 1993

ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 17 грудня 1993 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу реєструватися.

У залі зареєструвалося 330 народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.

Учора ми не завершили розгляд питання про роботу Державної телерадіомовної компанії і ще не приступали до обговорення проекту Постанови Верховної Ради з питання економічного і соціального становища в Україні, а за ніч з'явилися нові проекти постанови Верховної Ради з приводу цього найболючішого питання - про подолання гіперінфляції, про антиінфляційні заходи та вихід із такого становища. Вам роздали вже, мабуть, стільки проектів...

Можливо, зробимо так. Зараз Василь Васильович збере комісію, за півгодини вони там усе вияснять і роздадуть усі документи. А ми за півгодини, можливо, закінчимо обговорення питання

про Держтелерадіо і потім перейдемо до цього питання. Так? Прошу також депутатів Мельничука і Ягоферова, щоб вони допомогли підготувати документи. Перший мікрофон.

БАЛАНДЮК М.С., секретар Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Офіційні представники уряду Росії, президентських структур Росії, деяких зарубіжних держав продовжують спотворювати позицію України відносно нашої ядерної зброї. Позавчора Єльцин у розмові з віце-президентом Сполучених Штатів Америки знову припустився різкого випаду проти України. Він звинуватив нашу Верховну Раду у брехні і в тому, що своєю постановою вона вводить в оману всю Європу і весь світ.

Можна було б не звертати на це уваги, якби говорилося про конкретних осіб, в цілому про державу, яку паплюжать на кожному перехресті. Але йдеться про те, що Верховну Раду звинувачують у брехні. Іване Степановичу, я пропоную створити комісію і написати заяву, яка б чітко роз'яснила нашу позицію відносно ядерної зброї і дала оцінку цим нападкам.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ці події відомі і відома реакція України. Думаю, що нас весь час втягують, щоб ми повернулися до цього рішення і робили якісь заяви.

Можливо, моя думка помилкова, але я вважаю, що цього робити не треба, тому що ми прийняли рішення і знаємо, чим ми керувалися, приймаючи його. Я не думаю, що в нас є сьогодні підстави змінювати таке рішення. А чи потрібно так тлумачити? Можливо, нас якраз і хочуть втягнути в цю гру, розгорнути навколо цього якийсь спектакль. Порадьтеся ще в комісіях, обговоріть це. Я висловив свою думку і вважаю, що ніяких заяв тепер робити не треба.

Давайте будемо працювати, бо ми знову нічого не розглянемо. Прошу проголосувати за припинення виступів від мікрофонів.

"За" - 225. Рішення приймається.

Ми вчора домовилися, по продовжимо обговорення проекту Постанови Верховної Ради про роботу Укртелерадіокомпанії. Проект постанови вам роздано. Депутат Яценко висловив Перші свої зауваження. Надаю йому слово для продовження. Прошу тільки вносити пропозиції. За ним виступатиме депутат Панченко. Але я його щось не бачу.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я хотів би повторити дещо з того, що вчора сказав. Ми не раз збиралися і не раз сперечалися з цього приводу, але Микола Федорович так і не зробив висновків з наших бесід. Ми не раз робили йому зауваження. Але якщо уважно перечитати все, що тут написано, то повернемося до цієї

постанови через півроку, і ні за що буде спитати ні Миколу Федоровича, ні пана Жулинського, ні нашу Комісію /або наступну/з питань засобів масової інформації. Тому що неможливо проконтролювати виконання жодного пункту. У ній немає ніякої конкретної критики.

Я особисто не вірю в те, що Микола Федорович Охмакевич зможе покращити стан справ на телерадіомовленні України. Газета "Независимость" якось писала про Українське телебачення, що воно "примитивное до зубной боли". Знаєте, кажуть, що якщо не побачиш щодня з телеекрана Чорновола з мікрофоном під носом, то це вже не Українське телебачення.

Я впевнений у тому, що Микола Федорович Охмакевич не покращить стан справ, тому пропоную включити до проекту такий перший пункт: порушити перед Кабінетом Міністрів питання про зміцнення керівництва Укртелерадіокомпанії. Тим більше, що в першому та другому абзацах сказано: "становлення йде занадто повільно", творчий рівень "вкрай незадовільний". Якщо "вкрай незадовільний", то про яке залишення на своїх посадах керівництва компанії може йти мова?

Друге. Головний недолік той, що з телеекрана взагалі зникла проста людина, громадянин України, який в господарем країни, який згідно з Конституцією є головним носієм влади в Україні. Тому вважаю, що в проекті треба записати положення про утвердження людини як господаря своєї долі, господаря України, щоб повернути цю саму людину на телеекран. Повірте мені, люди добрі, якщо ефір буде відданий лише політичним лідерам, то проста людина автоматично буде відсунута на задній план.

Отже, утверджуватиметься психологія: ми люди темні, нам потрібні лише гроші і харчі хороші. Таким чином, не господар формуватиметься в Україні, а такий же раб, який формувався і до цього. Отже, повернення на екран людини праці треба вважати головною метою Укртелерадіокомпанії.

Трете питання - кому все-таки буде підпорядкована Укртелерадіокомпанія? Дехто пропонує запровадити подвійне підпорядкування - і Верховній Раді України, і Кабінету Міністрів України. Можна зробити й так. Але особисто я за те, щоб підпорядкувати її лише Верховній Раді України. Чому? Кабінет Міністрів України фактично не керує цією компанією. Керують нею окремі політичні лідери, які і формують громадську думку України, систематично брешуть із телеекрана. У результаті людина так і не одержує об'єктивної інформації.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Мармазову. За ним виступатиме депутат Олійник.

МАРМАЗОВ Є.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые народные депутаты! Я бы отметил два момента, которые должны проходить красной нитью в нашем постановлений. Это прежде всего то, как Укртелерадиокомпания соблюдает принцип плюрализма и объективности. Это два кита, которые должны определять всю нашу политику. Нужно определить в нашем постановлении, как за соблюдение этих принципов

будут отвечать Укртелерадиокомпания и лично Николай Федорович Охмакевич.

Но если говорить о плюрализме, то сейчас картина такова. Несмотря на то, что мы провозгласили плюрализм одним из основных принципов деятельности телевидения, радиовещания и печати, у нас плюрализм пока работает в одну сторону. Общее впечатление такое, что Укртелерадиокомпания и лично Николай Федорович просто пресмыкаются перед теми, кого два года тому назад полоскали радио и телевидение. Теперь они другую политику проводят.

Он в своем выступлении сказал, что некоторые политические деятели выступают, идя на работу. Действительно, это просматривается. Ну как понимать то, что включаешь радио, а тебе говорят, что пан Черновол сегодня собирается выехать в Черкассы изучать обстановку. Только собирается, а по радио уже объявляют. Или включаешь радио, а тебе объявляют, что Черновол прибыл в Донецк, где сегодня будет встречаться с шахтерами и обсуждать ситуацию в Донецке. Но если кто-то о другой стороны добивается выхода в эфир на телевидении или радио, то сразу встречает преграды. Так вот мы должны принять такой закон, чтобы этого не было.

Пан Заец просит меня говорить конкретно. Не следует забывать, товарищи, что мы идем к выборам. Тем же Черноволу, Мовчану, Танюку, Скорик, Павличко, этим так называемым демократам для выступления предоставляется самое престижное время и без ограничений. Почему? Притом все их выступления - на один лад. Представители же других партий да и беспартийные встречают запрет. Какой же это плюрализм?

Теперь у меня вопрос. Почему лидеры партий, на учете в которых всего десятки членов, имеют возможность выступать во радио и телевидению практически всегда, когда пожелают, а другие такой возможности не имеет?

Относительно объективности. Мы знаем что на радио и телевидении работают много объективных журналистов. Но сегодня их не видно на экране и не слышно по радио. Зато бросается в глаза то, насколько агрессивно настроен ряд ведущих комментаторов, когда пробивается в эфир человек, стоящий не на руховской позиции. Народ же это видит. Такие настроения комментаторов вызывают среди талезрителей и радиослушщателей обратную реакцию. В одной из утренних радиопередач, посвященной украинскому деятелю Ефремову, диктор сказал: "Нам залишається лише сподіватися, що більшовицьке гадюччя, яке подекуди вилазить з окопів, буде повністю знищено". Поскольку это говорил официальный комментатор, то можно сделать вывод об уровне руководства. Но нельзя же, чтобы комментаторы были на уровне вот этих, которые аплодируют. Этим простительно, но то же -официальные люди. Воинственный антикоммунизм получил на телевидении и радио массовое распространение. Если показываются негатнвные стороны быта людей, несправедливость, то, как правило, на

фоне этого показывают плакаты КПСС, Компартии Украины, памятники советским вождям. Не почему же развал экономики не показывается на фоне тех, кто до него довел? /Шум у залі/.

Я должен сказать, товарищи, что несмотря на то, что эти люди орут, это простительно. Бог их простит. Я поддерживаю выступление депутатов, которые говорили, что вне поля зрения телевидения и радиовещания оказывается человек, который создает материальные блага. Человек странными вещателями, политиками руховского и проруховского толка. А если на экран телевидения попадает рабочий, то только как вымогатель или какой-то отрицательный элемент общества. Но это не только недопустимо, это просто преступно.

И вот складывается впечатление, Николай Федорович, что вы умышленно это делаете, чтобы создать мнение у телезрителей и радиослушателей, что альтернативы нынешней политике нет. Вы опытный, знающий профессионал, но почему вы такой беспринципный?

Поэтому принимая закон, мы должны все продумать, чтобы наше телевидение и радиовещание не были источником дезориентации нашего населения.

ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів: ми поки що приймаємо не закон, а постанову на звіт про роботу телерадіомовної компанії. Тому я прошу вносити конкретні пропозиції. Нам же ось-ось треба буде голосувати.

Слово надається Олійнику Борису Іллічу. Щодо виступу депутата від Дніпропетровської області, то домовтеся, хто від вас матиме слово. Бо тут є депутати Яцуба і Табурянський, який приносив записку.

ОЛІЙНИК Б.І., голова правління Українського фонду культури /Запорізький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Я говоритиму коротко, тобто внесу деякі пропозиції до проекту постанови. Те, що термін "четверта влада" для нашої телерадіомовної компанії ілюзорний, то це очевидно, оскільки засоби масової інформації як четверта влада належать, як правило, тим, хто вже має владу над першими трьома. І не обов'язково легітимну. А тут відчуття таке, що на нашій телевізії і радіо йде перетягування каната то в той, то в інший бік.

Отже, практика так званих цивілізованих країн, як ми звикли їх називати /нібито ми не зовсім цивілізовані/, говорить про те, що все-таки треба забезпечити рівноправ'я всіх партій та рухів на телевізії і радіо. А для цього потрібно дати не тільки декларацію, а й механізм, як це все реалізувати. Почекайте, я ж не заважаю, як ви говорите...

ГОЛОВА. Іване Олександровичу, немає ж у Регламенті такої норми, щоб ви когось перебивали. І закону такого немає, і такої норми.

ОЛІЙНИК Б.І. Добре, добре, шановні колеги! Все одно треба мати механізм, поки буде прийнято закон. А такі механізми є і вони універсальні. Тобто існують якісь ради чи вибираються від різних партій люди, які контролюють ситуацію. Тим паче, перед виборами. Бо є перекоси. І коли коментатор не коментує, а підігрує своєму "візаві навпроти", як кажуть в Одесі, то вже ясно, на чиєму боці він стоїть. Очевидно, коментатор, працюючи на державній телерадіокомпанії все-таки має утримуватись від виявлення, так би мовити, особистого ставлення до того, хто говорить.

Далі. Я все-таки звернув би увагу Миколи Федоровича на те, що телебачення і радіо, як і театр, є академією мови. Як мені відомо, до цього часу вважалося, що київсько-полтавський діалект ліг в основу нормативної української мови, але я ніколи не зважуся на радіо нав'язувати свій полтавський діалект з відповідною кількістю суржику як норматив.

На превеликий жаль, останнім часом на нашому телебаченні все-таки інколи нав'язується діалект той чи інший, навіть з інтонаційним ключем, не характерним для української мови. Будь ласка, кожен, хто говорить від свого імені, має право використовувати ті чи інші прикметні колоритні мовні ряди із свого регіону. Але коли вже говорить диктор, то він має дотримуватись нормативної української мови. Це зрозуміло.

Далі. Останнім часом на телебаченні проскакують не тільки конфронтації щодо партій і рухів, а й, між іншим, іде нав'язування нам розбрату на полі віри. Це дуже небезпечна справа. Нам би треба, приймаючи закон про свободу совісті, врахувати Те, що до всіх наших негараздів ще не вистачало б, щоб підкинули нам ще й розбрат на полі віри. Особливо останнім часом.

Щодо Миколи Федоровича Охмакевича, то я як професіональний журналіст кажу, що це висококваліфікований спеціаліст. Оскільки телевізія і радіо - це зовсім інша біологічна основа, ніж, скажімо, навіть журналістка, то крім усього іншого треба знати техніку - що за чим стоїть. Єдине, що, звичайно, треба було б Миколі Федоровичу порадити, так це те, щоб він не лише трансформував ті чи інші точки зору, а й мав якусь свою

позицію, коли в ефір виходять речі, які буквально уже задумані як конфронтаційні та ще на радіаційному тлі нинішньої ситуації, коли нам якраз треба зберігати спокій, оскільки визначається період, який можна назвати вакуумом влади. Тобто мається на увазі передвиборчий період, котрий нам підкидають збоку.

Я думаю, що поки що наші колеги, які очолюють телерадіокомпанію /до речі, у Миколи Федоровича добрий заступник

- Зіновій Кулик, професіонал, який пройшов досить серйозну школу/, можуть тягти цю лямку, але все-таки треба й кермо тримати в руках. Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Табурянському. За ним виступатиме депутат Дорогунцов.

ТАБУРЯНСЬКИИ Д.І., президент синдикату "Олімп". м.Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати! Четвертий рік ми працюємо в цьому парламенті, але, на превеликий жаль, так і не навчилися вислуховувати один одного. Зверніть, будь ласка, увагу; мало кому вдається виступити із цієї трибуни чи від мікрофона, щоб його не коментували, не перебивали, не висловлювали власних думок. Може, як кажуть, "под занавес" ми будемо ставитись один до одного як людина до людини. Якщо я представляю кілька десятків тисяч виборців, то перебивати мене, нав'язувати свою думку я вважаю неповагою в першу чергу до виборців.

Відносно питання, яке ми зараз розглядаємо. Вважаю, що наше телебачення тяжко хворе не тільки тому, що мав таке керівництво, а й тому, що його керівництво виконує вказівки тих, хто при владі, тобто нав'язує всім телеглядачам позицію того, хто при владі.

Я хочу навести кілька прикладів, як проходила президентська кампанія в 1991 році. За браком часу мені не вдасться торкнутись усього аспекту. Зверну увагу лише на те, до яких прийомів наше телебачення вдавалось, який був шантаж, тиск на окремих кандидатів, нав'язування своєї волі, своїх кореспондентів, підтасовування часу проведення передач і таке інше.

Зверніть, будь ласка, увагу на те, що відбувається в нас сьогодні. Ми припинили трансляцію, і цим одразу ж керівництво телебачення скористалося. Воно дає в ефір ті вижимки з нашого засідання, які потрібні знову ж таки тим, хто при владі. Найгірше

- це не брехня, а те, що називають напівправдою, коли подається частина інформації, яка відповідає дійсності, і одночасно те, що дійсності не відповідає.

Слухачі та глядачі не можуть зразу відрізнити одне від другого. Такими прийомами нате телебачення користувалось і користується. Я вважаю, що за керівництва Миколи Охмакевича це продовжуватиметься й надалі.

Я вже не кажу, що Українське телебачення, на превеликий жаль, дивиться мізерна частина телеглядачів. Трансляції Російського телебачення дивиться не тільки російськомовне населення, а й інші, бо є що дивитись. Подивіться, у нас же гопак весь час показують або такі передачі, про які кажуть "ни уму, ни сердцу".

Пропоную ні в якому разі не затверджувати керівником телерадіокомпанії Миколу Охмакевича і звернути увагу нашої комісії на роботу телебачення в цілому.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дорогунцову, /Шум у залі/. Ви ще далеко у списку. Депутата Попика не бачу, а Приходько найближче. Ви віддаєте свою чергу Пушику? Добре.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування , /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні друзі! Мені цього разу вдалося обдурити машину, бо я записувався на виступ з іншого місця і під прізвищем Панченка. Вона мене відсортовує і викидає, навіть якщо моє прізвище потрапляє за першу сотню. Далі вже ходу немає. Спасибі Івану Степановичу, повірив, що це було так, і в мене є свідки.

Отож я маю змогу сказати кілька слів про наше телебачення.

Головний докір Миколі Федоровичу, який багато робить на телебаченні для пропаганди наших добрих намірів і для критики наявних недоліків, - за зміст і якість телепрограм. І ось на цій ділянці в нас дуже і дуже серйозні хиби. Я хочу сказати, що дуже багато уваги на телебаченні приділяють еротиці і сексу. Я не можу зрозуміти /а огляду на вік/ Миколи Федоровича і багатьох інших працівників. І не тільки в загальних передачах, а й у дитячих! Ви про це знаєте. Я не знаю, про що думає редакція дитячих програм, чи як там називається та установа, але секс - еротика, еротика - секс і так далі і тому подібне. Не можна ж на цьому виховувати нове покоління громадян України!

Далі. Мені здається /про це вже деякі товариші говорили/, що не можна так настирливо і в таких масштабах пропагувати суперменство і насильство. Може, взагалі не слід це робити?

На яких прикладах і на чому ми виховуємо наших дітей? Яку програму не включиш, особливо комерційні канали, всюди насильство і всюди баталії, які виховують у наших дітей зовсім ненормальні етичні і моральні якості.

Кілька слів про рекламу. Я не кажу вже про московську рекламу, то вже не реклама, а біда, трагедія. А наша реклама? коли в дітей немає звичайних цукерок, коли немає молока, коли немає що їсти - на весь екран "снікерс". Та я сам його ніколи не їв, цей "снікерс", а його рекламують для дітей.

А далі що? Автомобілі по 200 мільйонів, а може, зараз уже й дорожче, не знаю. Для кого ця реклама? Якщо для тих, що мають 200 мільйонів, то вони і так куплять цей автомобіль. А я, скільки не рекламуйте, брати не буду. Так в ж ще десь на горі, а за мною ще 95 процентів нашого українського населення.

Або оцей "віскас" для котів. Та дайте нашим дітям якийсь "віскас"! Ну, яке покоління ми виховуємо? Що ми виростимо? Ми ж губимо свій генофонд. Я вважаю, що ця реклами аморальна, які б гроші за неї не платили, що ця реклама не етична, а злочинна.

Далі. Я приєднуюсь до того, що говорю Борис Ілліч щодо мови. Вам хочуть нав'язати мову, яка застигла у своєму розвитку десь на рівні початку цього століття. Я звертаюсь до вас, шановні письменники, шановні поети, літератори наші, журналісти. Жодна мова не вмирає, скажімо, на якомусь етажі, вежа розвивається. Нас повертають назад до того, що було в кінці минулого століття або на його печатку. За цей час відбувся колосальний прогрес у всьому, в тому числі й у мові.

Нарешті, я хотів би сказати, що зміст нашого телебачення визначається складом кадрів. А останнім часом на телебачення прийшло багато некваліфікованих і, я б сказав , іноді необ'єктивних і неграмотних людей. А від них же залежить зміст, спрямованість, якість телепрограм. Я вас, Миколо Федоровичу дуже прошу звернути на це особливу увагу. Я приєднуюся до тих пропозицій, які були, закликаю вас проголосувати за внесений проект постанови і дати можливість шановному Миколі Федоровичу

і його телебачення витримати великий іспит, яким для них є вибори, що відбудуться у березні наступного року. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я вас так зрозумів, якщо вибори відбудуться, то йому багато чого пробачать, А якщо ні, то тоді ми повернемося до цієї постанови.

Слово надається народному депутату Пушику.

ПУШИК С.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України в питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Іване-Франківська область/. Дорогі, шановні колеги! Ви знаєте, як співається в пісні "Розпрягайте хлопці коней", так само і ми вже розпрягаємо своїх коней і намагаємося зігнати всі негаразди на радіо і на телебачення. Якби наш телекоментатор чи радіокоментатор заробляв так, як заробляють у Сполучених Штатах, тобто скільки приблизно має в місяць Президент, то, зрозуміло, ми могли б від них вимагати.

Але коли там є один-єдиний буфет, де черга така, як звідси до постійної комісії. аби випити горнятко кави, коли там немає де поїсти, навіть на телерадіо, і скільки нас не приходило на телерадіо, але ніхто їм не допоміг і на ніготь, то чого ми від них хочемо?

Скажіть мені, чому це сталося? Я вважаю, що рівень радіо у нас набагато вищий, ніж телебачення. Але треба на телебачення давати гроші. Чому ми за чотири роки не виділили коштів, щоб вробити такий серіал, який зараз двічі на день усі бігають дивитися? Чому ми не можемо продати такий фільм про Україну

тій самій Мексиці чи Сполученим Штатам, чи Італії про нашу хоча б мафію, яка десь там у французькі фірми перекачала мільйони? Або ж про всі ці авантюри з нашими гривнями? Так чому ми не можемо це показати для світу, коли вже народилася країна?

Я вже, мабуть, десятий раз кажу, чому не прийнято закон про авторське право і про приєднання до Женевської конвенції 1954 року? Хто нас має захищати - журналістів, композиторів, письменників, художників, фотомайстрів, коли перезнімають з нашого телебачення цілі передачі, крутять у всьому світі і ніхто за це не дав ні копійки для того, аби розвивати своє телебачення і радіо. Ми самі недоробляємо, що дуже серйозні прорахунки.

Ми не повинні мавпувати те, що робиться у Москві. От вигнали вчора президента "Останкино" Брагіна. Ну то що? Ми маємо це повторювати зараз із Охмакевичем, який збудував телецентр, що ось-ось запустить? То виходить так: якщо пиріг з макітри випав, то назад пироги в макітру не кидають, а викидають псові. Так само роблять у нас з людьми: якщо людина щось умів робити, її намагаються зразу викинути з макітри, а тоді вже приходить на готове новий чоловік при краватці і починає навколо себе збирати нову команду.

Я не прихильник Охмакевича, не друг його, не приятель, але я знаю, як нелегко йому працювалося і в той час, і в цей час. Давайте зрозуміємо і теперішній склад журналістів. Я вважаю, що він має закликати нових гарних людей. У нас ніхто

не готував навіть наших дикторів, немає навіть такого факультету. Ну де їх набрати? Я вважав, що ми повинні від нього ось що вимагати: чому це в нас з першої програми зникла пісня, чому це ми перший канал фактично віддаємо під говорильню, чому постійно сидять і сидять на наших екранах. І неможливо дивитися вам, ви розумієте? Так само млоїть і від виступів Марченка, сьогодні називали Чорновола. Не кращий ні один, ні другий, повірте мені. Бо ми такі, такий ми народ. Завжди будуть до нас прислухатися, вивчати, що сталося з Україною... Давайте не загубімо те, що ми здобули. Давайте трохи повернемося обличчям до народу. Бо гидко дивитися, коли починають рекламувати спеціальні консерви для кішок, як це "Останкино" робіть: "Купуйте консерви для кішок!" А людина не має що на зуб кинути.

Скажімо, той же депутат має зараз 120 тисяч карбованців депутатських. Раніше він одержував 200 карбованців і міг собі купити за них 20 пляшок горілки, а за нинішні депутатські - півпляшки шампанського. Оце ми всі такі. Знаєте, не кращі і не гірші. І ваш батько духовний - Іван Плющ теж не кращий. Не кращий. Я міг би за весь час роботі в парламенті хоч раз поїхати за кордон, а він викреслив моє прізвище. А я, може, й передачу зробив би і написав би щось. А він узяв Гнаткевича замість мене. Я ніколи там не був. І квартири не взяв, нічого не взяв. А інші нахапали собі. Нахапали. Я прийшов у парламент багатший, ніж іду а нього. Бо Фокін усе забрав. А як живуть у нас журналісти? Це дуже убоге плем'я зараз - журналісти. А працюють вони ніч і день. Тому ми повинні подбати,

щоб буди виділені кошти на поліпшення роботи не лише телебачення, але й радіо. Жодного кореспондента радіо нема за кордоном. Навіть в Організації Об'єднаних Націй! Нам подається та інформація, що припливає правдами і неправдами, крадена інформація.

Вважаю, що цю постанову ми повинні прийняти. А Іван Степанович Плющ і Леонід Макарович Кравчук інколи мають брати лозину і трохи шмагати Охмакевича, аби він не забував, що завжди треба мати вовка, щоб добрі олені були. Завжди треба мати. Закликаю вас поки що підтримати цих людей. Нехай відбудуться вибори, аби на нас потім не нарікали. Прийдуть інші люди, і нехай вони вже оцінюють роботу Охмакевича, а він з нами працював так, як міг.

Дякую ва увагу.

ГОЛОВА. Степане Григоровичу, я зроблю висновки з вашої критики. Якщо ще кудись їхатиму, то візьму і вас. Може, що напишете. /Сміх у залі/.

ПУШИК С.Г. Напишу епіграму. Коли буде закрите засідання, я прочитаю багато епіграм і анекдотів про Івана Степановича. /Сміх у залі/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Відведений час ми вичерпали повністю, і пропозиції повторюються.

Але була істотна пропозиція, внесена народним депутатом Яценком. Вона зводиться до того, щоб записати до проекту постанови

такий пункт: доручити Кабінету Міністрів розглянути питання про зміцнення керівництва Укртелерадіокомпанії. Ми знаємо, що останнім часом /і в доповіді про це говорилося/, там уже майже всіх було замінено. Більше таких пропозицій не надходило. Ви наполягаєте, .щоб я поставів на голосування вашу пропозицію. Володимире Михайловичу? Наполягаєте? /Шум у залі/. Ні, ні, кожен депутат має право відстоювати свою пропозицію. Це принципове питання, тому його треба поставити на голосування. Зрозуміла позиція депутата? Йдеться про те, аби дати доручення Кабінету Міністрів зміцнити керівництво Укртелерадіокомпанії.

Хто за те, щоб доповнити проект постанови таким пунктом, прошу голосувати.

"Зі" - 161. Не приймається.

Більше істотних пропозицій не надходило. Просто була критика тих чи інших пунктів, але змінювати їх по суті ніхто не пропонував. Учора народний депутат Шкарбан також вносив конкретне доповнення.

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Один мільйон доларів на місяць коштує ретрансляція російських телепрограм..

ГОЛОВА. Це запишемо протокольно, Миколо Івановичу. Ну не запишемо ж ми цього до постанови.

ШКАРБАН М.І. Потрібно доручити Кабінету Міністрів компенсувати витрати України у зв'язку із ретрансляцією телепрограм Росії на території України.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Давайте дамо протокольне доручення Комісії з питань гласності самостійно вирішувати з урядом питання про відшкодування цих коштів. Але записувати це до постанови не варто. Так, Миколо Федоровичу? Ще є конкретні пропозиції? Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович, во вчерашних выступлениях звучали предложения /я также об этом говорил/ в отношении надзирательного совета...

ГОЛОВА. Та саме слово "надзирательный" не дуже...

ЧАРОДЄЄВ О .В. Ну ладно, назовите по-другому. У нас записано в законе "надзірна рада".

Второй момент. Наш Президиум будет готовить следующую сессию. Давайте предложим, порекомендуем или обяжем, чтобы в первый месяц работы все-таки заслушать отчет. Чтобы это стимулировало...

ГОЛОВА. Ну так це інша справа...

ЧАРОДЄЄВ О.В. Не "інша справа", Иван Степанович...

ГОЛОВА. Ні, я кажу, що ви пропонуєте записати до проекту постанови пункт, щоб за результатами роботи...

ЧАРОДЄЄВ О.В. Мы вносим такое предложение, но его ж никто не вписывает в проект постановления, потому что над ним никто не работал.

Третий момент. Укрепить кадры можно хотя бы тем, что отстранить вице-премьера Жулинского.

Четвертая рекомендация. Все говорили, что лидеры Руха более чем достаточно выступали на телевидении. Значит, нужно порекомендовать пану Охмакевичу дать народу отдохнуть от них, не показывать их несколько месяцев.

ГОЛОВА. Все зрозуміло? З голосу ставлю цю пропозицію на голосування. Не треба? Дякую. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ,

Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! В першому пункті, де дається оцінка діяльності Укртелерадіокомпанії в становленні державного телебачення і радіо, в слова: "йде занадто повільно". Слово "занадто" пропоную вилучити. Бо якби уряд сказав, що профінансував усі необхідні витрати. Верховна Рада теж доклала зусиль, аби можна було перебудувати роботу чи наростити потужності телерадіокомпанії, - це інша справа. Але якщо телерадіокомпанія передував в такому важкому стані, а ми будемо писати "занадто повільно", то я проти.

ГОЛОВА. Я думаю, можна вилучити. "Повільно" - це правда, а "занадто"... Нема заперечень?

ПАНАСЮК Ф.Т. І ще одне. Варто було б якоюсь мірою дати або оцінку, або поставити в постанові вимоги до Комісії з питань гласності щодо практичної допомоги органам масової інформації та посилити контроль за її діяльністю. А то ми всі претензії пред'являємо Миколі Федоровичу Охмакевичу. В той же час протягом усього періоду, коли йшли передачі, не давали оцінки діяльності комісії. Чи висувала вона якісь постановочні питання, які небажані процеси, що ми сьогодні фіксуємо? Це якось проходило повз нашу увагу.

ГОЛОВА. Давайте додамо це в третьому пункті, де записано: "Комісії з питань гласності та засобів масової інформації посилити роботу по контролю за Держтелерадіокомпанією", тут можна врахувати внесену пропозицію.

ПАНАСЮК Ф.Т. Можна було б відредагувати це в робочому порядку.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГУДИМА. О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Степановичу! Я просив би внести такі поправки. Зобов'язати Держтелерадіокомпанію заміняти рекламні вставки телеканалів "Останкіно" і російського телебачення своїми і таким чином заставити їх платати за це. І ще таке. У разі втручання телеканалів "Останкино" і Росії у виборчу кампанію в Україні чи робити застереження, чи перекривати на цей час ці канали.

Дякую.

ГОЛОВА. Взяти це до відома. Миколо Михайловичу, скажіть, яка ваша думка?

СПИС М.М,, голова Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ялтинський виборчий округ; Республіка

Крим/. Я плохо слышал, что он говорил.

ГОЛОВА. Миколо Михайловичу, прошу висловити свою думку з приводу письмових пропозицій депутата Яценка.

СПИС М.М. Уважаемые народные депутаты! Поступил ряд письменных предложений, с которыми, полагаю, можно согласиться.

Первое предложение народного депутата Яценко. Он просит в констатирующей части отметить то, что сегодня с экрана исчез человек туда, и дает свою формулировку. На мой взгляд, ее надо немного сократить.

ГОЛОВА. Немає заперечень?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає. Включаємо.

СПИС М.М. Далее. В постановляющей части /это в первом пункте/можно после слов "особливо економічних, духовник,, розважальних" добавить: "необходимость улучшения освещения жизни в регионах, в трудовых коллективах и конкретных людей труда". Формулировка дается, но ее надо немножко подправить.

ГОЛОВА. Є заперечення?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

СПИС М.М. Затем на странице 2 в первом абзаце после слова "рухам" добавить "громадським об'єднанням і представникам усіх регіонів України", то есть немного расширить.

ГОЛОВА. Можна додати, щоб у всіх були рівні можливості. Немає заперечень?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

СПИС М.М. На первой странице в последней строчке после слов "створення дійового механізму об'єктивного" добавить "і правдивого", думаю, можно принять это дополнение...

ГОЛОВА. "Об'єктивного і правдивого" - це можна. Ставляться на голосування поправки до проекту постанови, які вніс голова комісії Микола Михайлович Спис. Прошу голосувати.

"3а" - 244. Приймаються.

Ще є зауваження?

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Если спросить Охмакевича или кого-либо из средств массовой информации, объективно ли они освещали политические события, они скажут, что объективно. И эта фраза об объективности не дает нам никаких конкретных критериев, по которым мы как депутаты, как представители органов власти могли бы сказать: да, это объективно.

Я предлагаю либо протокольно записать, либо в присутствии Охмакевича устно сказать: дайте нам раскладку предложений, как будет освещаться предвыборная кампания средствами массовой информации. Это первое.

И второе. Мы были во многих странах, и вы тоже. Там во время предвыборной кампании даже комментарии журналистов "за" или "против" учитываются в оценке политических партий и движений. Поэтому есть кодекс чести журналиста.

А теперь самое главное - предложение. Я бы не настаивал на поправке, если бы Охмакевич согласился на ближайшее заседание представить нам хотя бы примерные предложения, как будут освещаться...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте проголосуємо проект постанови, а потім я надам слово від комісії Спису, і він скаже декілька слів про те, як комісія збирається організувати цю роботу. І ми приймемо це до уваги.

Більше поправок і конкретних зауважень до проекту постанови не було. Ставлю на голосування розданий вам проект постанови з урахуванням проголосованих поправок депутатів Яценка і Списа. Прошу голосувати.

"За" - 251. Приймається.

Миколо Михайловичу, говоріть коротко, буквально декілька слів.

З приводу пропозиції Марченка? Будь ласка.

СПИС М.М. Да, относительно предложения Марченко. Я хочу сказать о том, что позиция "объективного", усиленная "правдивым"

есть в проекте. Больше здесь, видимо, ничего добавлять не надо. И хорошо, что приняли. Дело в том, что все это будет регулироваться законом, а в проекте закона две статьи. Статья 1 - это та, которая утверждает принципы. Там сделана запись о том, что Гостелерадио не просто реализует, а обеспечивает в своей деятельности политический и идеологический плюрализм. Это тот стержень, который позволит руководству телерадиокампании сделать все /естественно, для этого надо иметь и определенное мастерство/, чтобы снять целый ряд вопросов.

Более того, по вашей же поправке в проект Конституции внесена в статью 28 формулировка, вернее, требование предоставлять всем одинаковые возможности для выражения своих взглядов. Это есть. А когда будем принимать закон, это будет учтено.

ГОЛОВА. Так, досить. Бо зараз знову піде обговорення.

СПИС М.М. И последнее - об избирательной кампании. В соответствии о принятым законом Центральная избирательная комиссия совместно со средствами массовой информации определяет порядок освещения избирательной кампании, предоставления и использования имеющихся возможностей. У нас уже есть договоренность с Центральной избирательной комиссией, мы вместе с ними обсудим эти предложения. Поэтому я приглашаю к участию в этой работе всех. Мы широко объявим об этом.

ГОЛОВА. Марченко це мав на увазі.

СПИС М.М. Приглашаю принять в этом участив представителей партий, фракций и комиссий, чтобы, действительно, это был механизм, удовлетворяющий всех.

ГОЛОВА. Депутат Черненко хоче запитати, куди іти безпартійним. Другий мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Я хочу кое-что уточнить. Вчера мы были свидетелями факта, мимо которого народные депутаты Украины не могут пройти. Я хочу услышать ваш ответ по этому поводу.

Вчера во время передачи в эфире студия "Гарт" в полном составе заявила, что на телевидении введена цензура. Фактически все материалы критического содержания в отношении тех или иных политических партий, Президента, Верховного Совета не проходят. Вы рассказываете, как будут готовиться выборы, а факт налицо. Просто так они в эфир не выходили бы.

СПИС М.М. Думаю, что это не предмет для рассмотрения в Верховном Совете.

ВОРОБЙОВ О.М. Речь идет не о рассмотрении, а о внимании со стороны комиссии.

СПИС М.М. Действительно, вчера это произошло. Надо будет рассмотреть. Мы готовы в этом участвовать. Относительно цензуры я должен сказать следующее. Любой редактор и печатных изданий, и на радио, и на телевидении в определенной мере является цензором. Иное дело, насколько разумно это делается.

ГОЛОВА. Дякую, Миколо Михайловичу. Ви ще з'ясуйте цей факт. 3'ясуйте, як це сталося. Іване Олександровичу, ми ж закінчили обговорення питання. /Шум у залі/. До нього запитань немає, а щодо пропозиції до проекту постанови, то я не надав слова від першого мікрофона, як я можу надати від третього! Я знаю, що хотів запитати Іван Олександрович: чому Сергій Іванович Дорогунцов дивиться другий канал? Я, наприклад, не знаю. Підійдіть до нього і запитайте.

Шановні народні депутати! Вам роздали один проект Постанови Верховної Ради про соціально-економічне становище в Україні. Але я не бачу в залі комісії. Прошу з Секретаріату сказати, щоб комісія йшла до залу, будемо розглядати проект постанови. Поки депутати підійдуть, я прошу вас розглянути ряд документів. Перше. Про присвоєння найменування "Україна" ракетному крейсеру. Доповідач - Бабанський.

Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 272. Приймається.

Проект постанови про ратифікацію Конвенції МОП N 144 про тристоронні консультації /міжнародні трудові норми/. Автор -

Каскевич Михайло Григорович. Усе тут відомо. Є запитання?

Немає.

Ставлю на голосування розданий вам проект постанови.

"За" - 246. Приймається.

Наступний проект постанови про ратифікацію Консульської Конвенції між Україною і Румунією 1992 року. Є Макаревич Микола Петрович? Є. Запитання будуть? Немає. Ставлю на голосування проект постанови про ратифікацію зазначеної Консульської Конвенції.

"За" - 242. Приймається.

Наступний проект Постанови про участь України в Міжнародній конвенції щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою. Конвенція 1969 року. Є запитання? Нема. Ставлю цей проект на голосування.

"За" - 244. Приймається.

Далі. Про ратифікацію Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, та Протоколу про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі. Є запитання? Немає. Прошу голосувати за розданий проект постанови з цього питання.

"За" - 244. Приймається.

Про ратифікацію угоди з питань, пов'язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів. Є запитання? Запропонований проект постанови з цього

приводу ставиться на голосування.

"За" - 246. Приймається.

Наступний проект Постанови про ратифікацію Договору між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах. Є запитання? Немає.

Розданий проект постанови з цього питання ставиться на голосування.

"За" - 249. Приймається.

Далі. Проект Постанови про внесення доповнень до постанови Верховної Ради України про відкриття дипломатичних або консульських представництв України. Є запитання? Немає.

Розданий проект ставлю на голосування.

"За" - 254. Приймається.

Про участь України в Європейській культурній конвенції 1954 року. Є запитання в депутатів? Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г. Я вважаю, що цей документ треба приймати разом з документом про авторське право і суміжні права. Із чим ми будемо приєднуватися до конвенції? Утворилася держава. Ми мали колись союзне законодавство. Союз укладав цю конвенцію, і не так давно, здається в 1976 році, ми приєдналися до неї. Із чим ми тепер маємо приєднуватися?

ГОЛОВА. Степане Григоровичу! Усе це так. Але документ поданий Президентом України. Це все треба робити в установленому порядку. Не можна з голосу.

ПУШИК С.Г. На зустрічі в Президента Білаш і багато інших, я не пам'ятаю всіх, говорили про те, що пора прийняти Закон про авторське право. А цей документ вносить комісія Павличка.

ГОЛОВА. Ми не можемо розглядати те, що було на зустрічі. Підготуйте документ. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/.

Іване Степановичу! Шановні колеги! У цьому документі є норма, яка стосується вільного розповсюдження відеокасет, фільмів і так далі. Ми й так тепер відчуваємо агресію, своєрідний американізм у нашому кінопрокаті, що відбувається й офіційно, і підпільно.

Франція не підписала цього документа. Вона бореться за своє національне кіно. Тут в дуже багато нюансів, і тому я підтримую депутата Пушика. Треба прийняти той закон, про який була мова, - про авторське, суміжні права, а потім підійти до цього.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Повертаємо проект на доопрацювання. Так? Усе. На доопрацювання. Макаревич, ви зрозуміли? Доопрацьовуйте в комплексі.

Другий мікрофон.

МАКАР І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосабірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Ми прийняли рішення, що міжнародні угоди є частиною нашого внутрішнього законодавства. Але оскільки вони ніде не друкуються, то й не можуть бути тією частиною, якщо жоден прокурор, суддя не має примірника.

Тому пропоную, щоб усі ті міжнародні конвенції, міжнародні договори, які уклала Україна, якимось чином були надруковані. Це чисто технічне питання, але воно дуже важливе. Дякую.

ГОЛОВА. Документи, які я назвав, усі є в депутатів. І текст угоди... Щоб видати масовим тиражем? Ну, то це треба дати протокольне доручення. Ось тут є Хоменко Микола Григорович. Подивіться, як це протокольне доручення зробити. Ідеться про те, щоб знала широка громадськість.

Третій мікрофон.

ДУНТАУ О.М., заступник голови Агенства міжнародного співробітництва та інвестицій /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Иван Степанович! У меня не вопрос, а предложение к первому заместителю министра иностранных дел. Мы ратифицировали конвенцию по морскому судоходству. Это правильно. Но мы запаздываем, и очень. Есть Конвенция о грузовой марке. В одном из ее пунктов говорится о юридической собственности судовладельца при возникновении тех или иных международных споров. Эта конвенция не ратифицирована, и мы сегодня, объявив право собственности, в рамках международного права юридически не являемся собственником.

Конвенции, которые сегодня рассматриваются в парламенте, не являются первоочередными. Поэтому я прошу вас принять это во внимание. У нас есть Министерство транспорта, есть департамент по морскому транспорту. В том числе это касается и Кодекса торгового мореплавания.

Спасибо.

ГОЛОВА. Пропоную те, що виголоси й народний депутат Дунтау, надрукувати як протокольне доручення. Миколо Петровичу? Швиденько наступного тижня розгляньте і внесіть відповідний проект документа.

Другий мікрофон.

ГУДИМА О.В. Шановний Іване Степановичу! Посилаючись на міжнародні правові акти, ми підриваємо силу внутрішнього законодавства. У нас це стало практикою. І не завжди міжнародні закони є сильнішими, ніж наші внутрішні. У практиці Сполучених Штатів Америки навпаки: відкидають міжнародне право, а добивається максимального виконання внутрішніх законодавчих актів. Мабуть, і нам треба діяти вибірково, робити все для того, щоб підсилювати наші внутрішні закони.

Дякую.

ГОЛОВА. Беремо до відома.

Нагадую, що комісія завершила свою роботу. Очолював її Василь Васильович Дурдинець. Працювали в комісії Юхим Леонідович, Рябченко, Печеров, Ягоферов, Барабаш, Мельничук, Павленко, Гетьман, Ющенко, Білоблоцький, Марченко, Білий. Пилипчука не було?

ДУРДИНЕЦЬ В.В., перший заступник Голови Верховної Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Не було. Жодного разу.

ГОЛОВА. От коли треба працювати, не знаходиться часу, а коли радити - із задоволенням.

І п'ять членів уряду були в комісії. Який порядок буде? Вам роздані проекти. Комісія доручила дати пояснення Мельничуку Віталію Григоровичу. /Шум у залі/.

Зробимо так: зараз будемо розглядати документи, які є. Ті, які ще не роздані, роздамо. Тільки не шуміть.

Давайте в парламентському руслі працювати.

МЕЛЬНИЧУК В.Г., секретар Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Промисловий виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги! Прошу вас заспокоїтися. Зараз розмножується друга частина цього проекту постанови, яка не була роздана, бо засідання робочої групи з представниками Кабінету міністрів і Національного банку тільки що закінчилось. Думаю, протягом десь 15 хвилин, за той час, що я виступатиму, ви отримаєте цю другу частину.

Шановні колеги! Відповідно до доручення Верховної Ради робочою групою підготовлено проект Постанови Верховної Ради України про економічне та соціальне становище в Україні, а також ті додаткові заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні, які зараз будуть вам роздані.

Перш ніж звернутися по вас із проханням підтримати проект постанови, необхідно хоч би коротко висвітлити найважливіші аргументи щодо нього.

Перш за все завдання, поставлене перед Верховною Радою, а відтак і перед робочою групою, було дуже складним. Ця складність визначалася тією соціально - економічною і політичною ситуацією, що склалася в державі, а також помилками уряду, Президента, Верховної Ради, тобто нашими з вами помилками, у проведенні реформи і вирішенні соціально - економічних питань в Україні; запущеністю, тривалим невирішенням найважливіших питань державного життя і питань реформування економіки; затягуванням найважливіших поточних питань, що вимагають негайного вирішення.

Одночасно ми відчуваємо тиск з боку трудових колективів, наших виборців, громадян. Ми прагнемо зробити щось, тому що розуміємо, до чого це все йде. І нам бракує часу у зв'язку з цією ситуацією, яка склалася. На такому фоні доводиться всім нам працювати, на такому фоні працювала і робоча група.

Робочою групою з усією відповідальністю і найретельніше були вивчені і максимально враховані пропозиції та зауваження, висловлені у виступах на засіданнях Верховної Ради Головою Верховної Ради Плющем Іваном Степановичем, виконуючим обов'язки Прем'єр-міністра України народним депутатом Звягільським, народними депутатами, членами уряду, членами правління Національного банку.

Нами були вивчені і враховані пропозиції та зауваження народних депутатів Рябченка, Барабаша, Мороза, Романова, Семенця, Ягоферова, Гетьмана, Яхеєвої, Пилипчука. Шкарбана, Білоблоцького, Марченка, Кушнарьова, Мельника Миколи Євтихійовича, Мельника Бориса Павловича, Півня, Яценка, Сальніченка та інших, що надійшли безпосередньо в роботу групу.

Крім того, в робочу групу було подано 11 різних проектів постанов Верховної Ради з цього питання, підготовлених народними депутатами, Кабінетом Міністрів, а також постійними комісіями. У складі робочої групи постійно працювали голова правління Національного банку України, члени уряду, народні депутати.

Під час роботи з'ясувалася необхідність прийняття або двох постанов Верховної Ради з питання, яке обговорюється, або однієї постанови, яка логічно складається з двох частин. Це викликано ось чим.

Перше. У цій складній ситуації необхідно хоч би окреслити ключові, стратегічні питання проведення реформи, як це і повинна зробити Верховна Рада згідно з Конституцією, та визначити хоч би попередньо стратегію діяльності Верховної Ради з цих питань на найближчий період і діяльність уряду з цих питань.

Друге. Дуже важливо було закласти такт рішення, які б давали змогу Президенту, уряду, окремим членам уряду та й самій Верховній Раді позбутися комплексу тимчасовості,

бо сьогодні цей комплекс не тільки веде до прийняття неправильних рішень, а й підриває майбутнє України, бо людяна з психологією тимчасовця діє за принципом: після мене - хоч потоп, і таких прикладів ми маємо вже досить.

Тому в першій частині проекту постанови /пункт 4/ було введено застереження щодо ключових напрямів реформування економіки.

У другій частині проекту постанови, яку, сподіваюся, ви зараз отримаєте, враховано конкретні пропозиції народних депутатів, про які я говорив.

Ці пропозиції націлені на вирішення найболючіших питань сьогодення з метою поліпшення ситуації в Україні.

Маю сказати, що ця частина проекту постанови є вимушеною. І тут я звертаюся до членів уряду, тому що все те, що ввійшло в цю частину, повинно було вирішуватися вчора, сьогодні і вирішуватися постійно.

І якщо Верховна Рада змушена повертатися до цих питань, то тільки тому, що вони не вирішені виконавчою владою.

Хочу сказати, що в розпорядженні робочої групи був ще один законопроект Верховної Ради, підготовлений депутатом Пилипчуком. У ньому йдеться про передачу Президенту законодавчих функцій, визначених пунктом 13 статті 97 Конституції /ці питання з правом ридання декретів свого часу були передані Кабінету Міністрів/.

Робоча група теж уважно розглянула цей проект і визнала внесення його на розгляд Верховної Ради і прийняття недоцільним.

Такі проекти законів можуть, звичайно, вноситися і окремими депутатами, і комісіями. Але, по-перше, має ж бути і офіційне звернення Президента з цього питання. По-друге /і це, мабуть, найважливіше/. у важких умовах, в умовах жорсткого тиску зовнішньої і внутрішньої ситуації ми, на жаль, починаємо шукати простих рішень, а їх як не було, так і немає.

Передача законодавчих Функцій гілці влади, якій вони не властиві, нічого доброго не принесе. Про це свідчить досвід, який ми маємо з Кабінетом міністрів, про це свідчить досвід усіх країн колишнього Союзу, наприклад Грузії, Азербайджану, що знаходяться сьогодні в стані війни, частково Росії /маю на увазі результати останніх виборів/.

У той же час є досвід, скажімо, прибалтійських країн, це має місце баланс влад. Хоч вони діють трохи в інших умовах, але там немає навіть президентської структури. Там є сильний суд; там є достатньо сильна Верховна Рада і є баланс цих влад. Тому вони досягають відповідних успіхів.

Крім того, питання балансу між різними гілками влади взагалі є найпринциповішими. І ставитися до цього так, як це, скажімо, висловлено окремим депутатом у проекті рішення і про що сьогодні вже було повідомлено засобами

масової інформації, у тому числі і зарубіжними, на мою думку, принаймні, несерйозно, хоч на перший погляд це і здається спокусливим: спростити й передати ці повноваження. Але це тільки на перший погляд.

Це один проект було внесено сьогодні вранці, буквально о 10 годині. Це проект Кабінету Міністрів, Називається він так само: "Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні".

Цей проект було розроблено на основі проекту, підготовленого робочою групою. Є кілька пунктів, які Кабінет Міністрів просить або змінити, або доповнити. Про ці пункти можна сказати таким чином. Пункт 5. Цей пункт Кабінет Міністрів пропонує змінити і викласти його так: "Подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчих актів з метою усунення перешкод, що стримують проведення ринкових реформ, досягнення стабілізації економічної та соціальної ситуації в Україні". Це розумна пропозиція, і робоча група з нею погодилася.

Крім того пропонувалося вилучити частину першу пункту 7 цього проекту постанови. Робоча група з цією пропозицією не погодилася.

Пункт 8. Кабінет Міністрів просить збільшити термін розгляду питання про виконання Постанови про забезпечення розрахунків за поставлену в 1993 році до державних ресурсів сільськогосподарську продукцію. Пропонується визначити термін - до 10 січня. Робоча група погодилася з цією пропозицією.

Пункт 6: "Постійним комісіям Верховної Ради України з питань законодавства і законності, правопорядку і боротьби із злочинністю до 21 грудня 1993 року внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо посилення відповідальності посадових осіб за діяння, які завдають матеріальної шкоди державі". Кабінет Міністрів пропонує змінити редакцію цього пункту і записати так: "За порушення вимог чинного законодавства України". Робоча група з такою пропозицією не погодилася. Усі інші зауваження були раніше враховані, оскільки ми працювали разом з представниками Кабінету Міністрів. Проект постанови у вас є.

Проект постанови доповнений ще одним пунктом, оскільки мова йде про конкретні пропозиції щодо заходів, які вживатимуться для стабілізації соціально-економічного становища в Україні. Це пункт 10:" Доручити Кабінету Міністрів України в триденний строк розглянути пропозиції, висловлені народними депутатами України при обговоренні цього питання, і доповісти Верховній Раді заходи щодо їх виконання /додаток N 1, який є складовою частиною цього проекту постанови/.

Шановні колеги! У зв'язку з тим, що ви не отримали поки що цього додатку, я хочу зачитати деякі його основні пункти, щоб ви мали повне уявлення про цей проект постанови.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Дійсно, багато проектів роздано. З інформації ми дізналися, що комісія розглянула пропозиції народного депутата Пилипчука /ви пам'ятаєте, я про них говорив/ і вважає їх недоцільними. Але депутат Пилипчук має право наполягати на своєму. То ми будемо розглядати цей пакет? /Шум у залі/. Ви пам'ятаєте, я у виступі говорив: додаткові повноваження

- лиш у разі, якщо попросить Леонід Макарович. Поки що не просить, раніше просив. Отже, не будемо розглядати.

Далі. Вам роздане проект, внесений Кабінетом міністрів. Я так зрозумів Віталія Григоровича, що переважна більшість цих пунктів увійшла до проекту, який вноситься комісією. І це погоджено.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Насамперед хочу подякувати Івану Степановичу. Він висловив думку комісії, яка теж вважає, що питання відносно повноважень Президента можна розглядати тільки тоді, коли буде відповідне звернення. Але у нас ще є інші аргументи, які ми виклали.

Проект постанови, який тільки що я виклав, був розданий вам учора. Але крім цього проекту постанови є додаток, який я хочу вам зачитати. Я думаю, що ви його зараз отримаєте.

ГОЛОВА. Зараз роздадуть, читайте, Віталію Григоровичу.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Щоб ви шли повне уявлення про цей документ, зачитаю деякі основні його положення. Хочу звернути увагу, що це є складовою частиною нашого проекту постанови.

1. Відмінити з 1 січня 1994 року регулювання фонду споживання підприємств, звільнивши їх від сплати штрафів за перевищення фонду споживання у ІV кварталі 1993 року.

2. Установити чотириденний строк виконання банками операцій по платіжних вимогах - дорученнях клієнтів. За перевищення чотириденного строку за кожний день прострочення банком виплачується штраф у розмірі 2 проценти - клієнту банку і 2 проценти - до бюджету від Затриманої суми. Раніше прийнятий строк 7 діб та штраф - відмінити.

3. Накласти вето на Указ Президента від 11 грудня 1993 року про заходи щодо завершення бюджету на 1993 рік.

4. Відмінити дію телеграми Кабінету Міністрів про переоцінку товарно-матеріальних цінностей.

5. Відмінити видачу пільгових кредитів за рахунок державних коштів.

6. Відмінити з 1 січня 1994 року порядок проведення дооцінки залишків товарно - матеріальних цінностей, встановлений листом Міністерства економіки України й 37-20/248 від 31 травня 1993 року, Міністерства фінансів N 07-104 від 31 травня 1993 року.

7. Зупинити з 1 січня 1994 року дію статей 1-10 Декрету Кабінету Міністрів N 14-92 від 26 грудня 1992 року про податок на добавлену вартість. Ввести в дію з 1 січня 1994 року Декрет Кабінету Міністрів N 12-92 від 26 грудня 1992 року про податок на прибуток підприємств і організацій.

8. Звільнити протягом 1994 року підприємства всіх форм власності, роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, які торгують винятково за українську валюту, від податку на прибуток підприємств і організацій. Звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств і організацій частину їх прибутку, що . направляється на поповнення обігових коштів.

9. Доповнити пункт 2 Декрету Кабінету Міністрів України N 21-92 від 29 грудня 1992 року про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться /пересилаються/ громадянами за митний кордон України, підпунктом "Д" такого змісту"...

Далі йде зміст.

10. Зупинити з 1 січня 1994 року дію Декрету Кабінету Міністрів України N 19-92 від 15 грудня 1992 року про додаткове регулювання орендних відносин.

11. Кабінету Міністрів України:

до 1 січня 1994 року завершити розробку енергетичного балансу України на 1994 рік;

до 1 січня 1994 року встановити тарифні та нетарифні обмеження на товари некритичного імпорту;

до 1 січня 1994 року внести на затвердження Верховної Ради України перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, та ставки акцизного збору на ці товари;

завершити розробку та з 1 січня 1994 року почати здійснення адресної допомоги малозабезпеченим громадянам;

розглянути питання про введення на період кризового стану карткової системи розподілу основних продуктів харчування;

до 30 січня 1994 року розробити проект Закону про оплату праці і подати на розгляд Верховної Ради України;

до 1 січня 1994 року переглянути перелік пільг та безадресних дотацій, що надаються, на предмет їх повної відміни або заміни на адресні;

до 1 січня 1994 року розробити і подати на затвердження Верховної Ради України проект Закону про межу малозабезпеченості;

до 1 січня 1994 року розробити і подати на затвердження Верховної Ради України "споживчий кошик" як норматив мінімальної заробітної плати;

подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про повернення до індексації доходів населення;

подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону

про відшкодування збитків громадянам від знецінення вкладів у відділеннях Ощадбанку;

подати на розгляд Верховної Ради України прогноз про очікуване зростання цін із зазначенням причин очікуваного зростання;

подати на розгляд постійної Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін аналіз складу витрат на виробництво, а також інших видатків у цінах різних груп товарів;

з 1 січня 1994 року ввести регулювання цін на товари і послуги з обмеженим нормативним рівнем рентабельності...;

ввести обмеження витрат на товари і послуги, пов'язані з посередницькою або торговельною діяльністю, 35 процентів від ціни виробника товару, послуги;

до 1 січня 1994 року встановити порядок проведення дооцінки залишків товарно-матеріальних цінностей...;

подати Верховній Раді України обсяг критичного імпорту в номенклатурі по постачальниках як елемент валютного розділу проекту Закону про Державний бюджет України на 1994 рік;

подати Верховній Раді України відомості про обсяг експорту в номенклатурі для покриття критичного імпорту, що включається в держзамовлення...;

до 1 січня 1994 року подати Верховній Раді України програму структурної перебудови промисловості, при цьому особливо виділити, товари критичного імпорту, організація виробництва яких можлива в Україні, запропонувати механізм стимулювання структурної перебудови;

до 1 січня 1994 року подати Верховній Раді України заходи, що забезпечують переведення всіх суб'єктів підприємницької діяльності на самоокупність, у тому числі і валютну, звернувши при цьому особливу увагу на підприємства енергетичного комплексу;

до 1 січня 1994 року подати Верховній Раді України заходи, що забезпечують паритет цін промисловості і сільського господарства;

подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про валютне регулювання;

до 30 січня 1994 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про оплату праці з урахуванням забезпечення паритету ціни на працю цінам на товари народного споживання та сільськогосподарську продукцію;

подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про державне підприємство;

до 30 січня 1994 року доповісти Верховній Раді України про практику застосування Закону про банкрутство...;

передбачити в проекті Закону про державний бюджет України на 1994 рік скорочення чисельності держапарату до рівня за станом на 1 січня 1992 року;

до 21 грудня 1993 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про заміну обов'язкового продажу валюти податком на валютний прибуток;

подати на розгляд Верховної Ради України додаткові заходи, які стимулюють раціональне землекористування;

до 1 січня 1994 року подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про передачу у власність місцевих Рад міських

автотранспортних парків з внесенням відповідних змін до бюджету;

до 1 січня 1994 року розглянути питання про розукрупнення Міністерства транспорту України;

подати на розгляд Верховної Ради України заходи по уточненню законодавчих та нормативних актів щодо приватизації.

12. Комісії Верховної Ради України мандатній і з питань депутатської етики до 1 січня 1994 року проаналізувати виконання постанов і протокольних доручень Верховної Ради України; не виконані станом на 15 грудня 1993 року, а термін виконання яких закінчився, - роздрукувати і ознайомити народних депутатів України.

13. Контроль за виконанням зазначеної постанови Верховної Ради України покласти на Президію Верховної Ради України".

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Зазначених пропозицій.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Так. Зазначених пропозицій.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Тільки що вам роздали документ, який зачитав Віталій Григорович. Є можливість подивитися і предметно обговорити. Хочу тільки акцентувати вашу увагу ось на чому. Вам роздані два проекти постанови і додаток - пропозиції про додаткові заходи. Я вважаю, що це канва - і додаткових заходів, і тієї програми, що виголошувалася. І не треба це приймати в штики, і не треба на нього молитися. Треба, щоб була ще команда, яка б це переварила і взяла на себе. Мені здається, вони напрацювали такий документ,

над яким треба ще добре посидіти не одну добу і осмислити, вкласти його в систему.

Давайте домовимося, як будемо обговорювати. Віталію Григоровичу! У вас в ще що сказати? Так. Тоді давайте дамо можливість завершити, а потім від уряду виступатимуть.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні колеги! Ви вже отримали додаток до проекту постанови, який є складовою частиною цього документа, тобто пунктом 10. Хочу підкреслити, що це є цілісний документ.

Хочу також звернути вашу увагу на те, що перша частина документа, яка була роздана вчора, теж дуже важко відпрацьовувалася. Але ми знайшли спільну мову і з депутатами, які брали участь у роботі, і з членами уряду, і з представниками Національного банку. Якби в нас була можливість попрацювати ще два чи три дні в такому складі і з вашою участю /а депутати дуже активно працювали/, думаю, ми давали б сьогодні не пропозиції для розгляду в Кабінеті Міністрів.

А тепер має бути так. Кабінет Міністрів у триденний термін має проаналізувати кожний пункт і абсолютно аргументовано сказати, чи приймається пропозиція, чи вона не може бути прийнята. Якщо, на думку Кабінету Міністрів, вона не може бути прийнята, то які аргументи?

Крім того, тут є пропозиції, які можуть бути прийняті в період, наприклад, обговорення і затвердження бюджету держави. Де те, що стосується податків.

Є такі пропозиції, які можуть бути прийняті під час затвердження плану соціально-економічного розвитку України на 1994 рік. Але це мав бути аргументовано сказано Кабінетом Міністрів. Тому то є цілісний документ, з яким ще треба продовжувати працювати, і така праця, безумовно, буде.

Завершуючи, я хочу подякувати всім депутатам, які взяли активну участь у цій роботі, але найперше хочу подякувати першому заступнику Голови Верховної Ради Василю Васильовичу Дурдинцю, який узяв на себе цю надзвичайно важливу і дуже важку роботу, чітко її організував. Хочу подякувати також членам уряду, які працювали, працівникам Національного банку. Ми знайшли спільну мову, і ми можемо знаходити її й надалі. Я хочу подякувати працівникам апарату Верховної Ради, Секретаріату Верховної Ради, тому що вони працювали і вдень, і вночі.

Я прошу вас, шановні депутати, в цілому прийняти постанову. Вона збалансована. Якщо почнеться обговорення і почнеться перетягування у той чи інший бік, то можна розірвати канву документа і все може пропасти. Проект цієї постанови дає можливість працювати і у вівторок повернутися до остаточного вирішення цього питання.

Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Може є запитання? Немає. Дякую, Віталію Григоровичу.

Бід уряду виступить віце-прем'єр міністр України Валентин Іванович Ландик.

ЛАНДИК В.І., віце-прем'єр міністр з питань зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій України. Я хотів би, щоб ми все-таки послухали проект нашої постанови. "Постанова Верховної Ради України про невідкладні

заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні..." /Шум у залі/. Поважайте ж хоч трошки...

Заслухавши та обговоривши доповідь виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра України Звягільського..."

ГОЛОВА. Валентине Івановичу! Проект постанови їм розданий, тож вони шумлять не тому...

ЛАНДИК В. І. Проект розданий народним депутатам, але я хотів повторити, бо сказали, що це не так, і те, що підписано всіма нами, нібито готував хтось інший, а не ми, Ми кажемо, що ми готували цей документ, ми за нього відповідаємо. Я прошу вас на це зважити...

Той проект постанови не може розглядатися... Ми доповідали програму: спочатку виступив Звягільський, потім Ющенко, а далі з доповіддю про антиінфляційні заходи виступав Роман Васильович Шпек. Ми подали свої документи, внесли пропозиції, яким чином вийти з кризи, які ми бачимо шляхи її подолання.

Деякі пункти проекту цієї постанови суперечать тим пунктам, що є в нас в антиінфляційних заходах, і це не дасть результатів, ви розумієте? Я нічого не хочу сказати, але все це є в антиінфляційних заходах. Я просто прошу вас, шановні депутати: подивіться уважно ті документи, що е, зверніться, будь ласка, ще до наших антиінфляційних заходів і ви побачите все.

І все-таки ми наполягали на тому, що ніяких двох проектів постанов не потрібно. Це єдиний документ на нашу програму, якщо ви, як кажуть, хоч трохи вірите /чи не вірите/ уряду...

Уряд сказав, уряд бачить, що тільки такими шляхами ми можемо вийти а цієї кризи. Я відповідаю за ці слова. Ми справді можемо вийти з цієї кризи запропонованими нами шляхами. Як тепер можна розглядати - так чи не так? Я знову вам повторюю: ось цей документ, ми пропонуємо вам і пропонуємо, щоб ви його проголосували.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ось підійшов Мельничук. Він стверджує все те, про що сказав Валентин Іванович. Там майже немає розходжень. Віталію Григоровичу, будь ласка.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні депутати! Шановні члени уряду! Те, що сказав віце-прем'єр, має місце. Справді, проект постанови, запропонований урядом, сьогодні надійшов у робочу групу. Але, якщо ви будете уважними, то побачите, що мова йде тільки про кілька пунктів. Різниця між тим, що було вчора роздано, і тим, що було роздано від Кабінету Міністрів щойно, зовсім невелика. Ця різниця полягає ось у чому.

Робоча група закінчила працювати вчора десь о 16 годині. З нами працював міністр економіки, міністр фінансів, кілька заступників міністра фінансів, представники уряду. Вони повністю погодили проект цієї постанови. Але потім зібралася Президія Кабінету Міністрів /я вважаю, що це абсолютно правильно зробили/і обговорила цей проект. Деякі з цих пунктів були сформульовані трошки в іншій редакції, були внесені деякі інші пропозиції, про що тільки що говорив шановний віце-прем'єр. Ось про що йде мова.

На останньому засіданні робочої групи, яке щойно відбулося, частина цих пропозицій була прийнята. Я про них говорив у своєму виступі. З частиною пропозицій робоча група не погодилася. Я думаю, що з цього Кабінету Міністрів не слід робити якоїсь трагедії.

Звичайно, Кабінет Міністрів має право законодавчої ініціативи, як, між іншим, і кожний депутат, який сидить у цьому залі. Але коли рішенням Верховної Ради створюється робоча група з депутатів, в яку входять члени уряду, і якщо питання належить до компетенції Верховної Ради /тут усі пункти стосуються Верховної Ради/, то робити з цього якусь проблему, то є вкрай несерйозно.

Крім того, ми ж вчинили абсолютно гуманно і правильно, я вважаю. Те, що стосується компетенції Кабінету Міністрів, і те, що може якось перетинатися з програмою боротьби з гіперінфляцією, з тими заходами, які пропонував уряд, ми винесли в додаток.

ГОЛОВА. У вигляді пропозицій.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Так, у вигляді пропозицій, а не рішень. І дали уряду термін, щоб він міг попрацювати з кожним пунктом і з цієї трибуни висловитися стосовно кожного пункту абсолютно аргументовано.

Тому я ще раз прошу вас, шановні колеги, підтримати проект в цілому, бо якщо ми почнемо рвати, то ми все розірвемо, і розірвемо цим Україну.

Дякую.

ГОЛОВА. Іване Івановичу! Ви ж у цій групі не працювали. /Шум у залі/. Що ви хочете, я не розумію? Будь ласка, ідіть на трибуну.

МАКАР І.І. Шановні народні депутати! Я розумію, що в цьому залі не дуже люблять думку, яка суперечить загальному настрою і загальній ейфорії, але все-таки дозвольте мені висловити свої міркування цих питань.

Перше. До цього часу значна частина нашого бюджету йшла на дотації та пільгові кредити. Куди йшли та фінанси? Вони переливалися й у підприємства з приватною власністю. І тому ми можемо говорити про якесь нагромадження власних коштів приватних підприємств лише тоді, коли не буде цієї практики, коли дійсно буде ринкова економіка. Через те 4 пункт проекту постанови приймати не можна.

Друге. Пункт 8. Говорити про те, що звільнити протягом 1994 року від оподаткування підприємства усіх форм власності роздрібної торгівлі, громадського харчування і так далі, не переглянувши бюджет і не порадившись з урядом, щонайменше недоцільно. /Шум у залі/. Я розумію ваше обурення, я розумію ваш революційний порив, але ні з того, ні з сього приймати будьякі постанови не можна. /Шум у залі/.

Третє. Пункт 11. То не пропозиції... Є одна пропозиція: щоб погодити з Кабінетом Міністрів ці дії...

Я вас прошу, пане Козаренко. Коли ви виступаєте з цієї трибуни і вас перебивають, то ви страшенно обурюєтеся, то я просив би вас як справжнього друга українського народу трохи помовчати і вислухати.

Якщо зараз уряд зробив дійсно реальні кроки до ринкової економіки - відмінив дотації, пільгові кредити і так далі, хоч то і важко, - то ми зразу зв'язуємо йому руки і вже збираємося цією постановою ввести якусь карткову систему. Я вважаю, що цього робити недоцільно.

І тому я ще раз прошу, хто ще, скажімо, не піддався тій загальній ейфорії, разом з урядом розробити ці заходи і на наступному тижні прийняти.

ГОЛОВА. Дякую. Сказав же те, про що й Мельничук казав.

Може, перед голосуванням заслухаємо Юхима Леонідовича. /Шум у залі/. Прошу уваги. Юхиме Леонідовичу, висловіть свою позицію. /Шум у залі/. Зараз будемо голосувати, а не обговорювати, ми два дні обговорювали. Я просив усіх з пропозиціями звертатися. Ні, зараз обговорення не буде.

Прошу, Юхиме Леонідовичу.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України. Уважаемый Председатель! Уважаемые народные депутаты! Верховный Совет обсудил доклад правительства и внесенные им неотложные меры по преодолению гиперинфляции. Эти меры направлены на ускорение реформирования экономики и выход из кризиса. Их осуществление возможно только при решительных, жестких, но тщательно продуманных и взвешенных действиях всех вервей власти.

В целом меры поддержаны. Внесен ряд конструктивных предложений, которые будут учтены правительством. Однако некоторые народные депутаты заняли деструктивную

позицию, преследуют свои узкокорыстные и эгоистические личные цели, представляя известные групповые интересы. Они пытаются безосновательно представить действия правительства во главе о Президентом как сплошную цепь ошибок и даже как сознательное нарушение действующего законодательства.

Это нашло отражение в проекте постановления Верховного Совета по обсуждаемому вопросу. Его принятие по сути означает, что Верховный Совет в этот критический момент фактически снимает с себя ответственность за положение дел в стране, более того, перекладывает на правительство функции, которые в рамках ныне действующих полномочий им выполнены быть не могут.

Президиум Кабинета Министров, тщательно проанализировав и всесторонне обсудив проект постановления Верховного Совета, считает, что в случав его принятия в стране неизбежен кризис всех ветвей власти. На это при нынешних условиях могут идти только безответственные политиканы, которые ставят свои интересы выше интересов государства, или просто некомпетентные люди, которые не способны объективно оценивать всю сложность и даже драматизм нынешнего положения экономики и государства в целом./Шум у залі/. Уже нет времени на проведение сомнительных экспериментов. Слишком дорого обойдется народу желание некоторых испытать свои силы, даже если они ставят на кон свою жизнь.

Правительство еще раз обращается к вам, уважаемые народные депутаты, тщательно взвесить возможные последствия принимаемого решения не столько для судьбы правительства и Президента, сколько для народа и нашего молодого государства.

В то же время правительство, не желая обострять кризис власти и идти на конфронтацию, внесло проект постановления Верховного Совета, в котором максимально учтены предложения народных депутатов и постоянных комиссий Верховного Совета.

Мы просим принять представленный проект в редакции Президиума Верховного Совета.

ГОЛОВА. Ми послухали заяву. Юхим Леонідович спростовує, каже, що це не його думка, а думка Кабінету Міністрів. Я закликаю вас не до бунту, не до емоцій. Якщо послухати комісію, то серйозних розбіжностей між варіантом, внесеним урядом, і варіантом, запропонованим комісією, немає...

Я вас прошу - не заважайте. Ви знаєте, я прошу кожного з вас

- не будьте ви кожен зокрема урядом, Верховною Радою. Хай кожен буде депутатом. Якщо навіть і десятки тисяч, і сотні тисяч виборців за вас проголосували, то ви ще не Верховна Рада, і не уряд, і не Україна, і не Президент.

Усі ті радикальні пропозиції не з'явилися самі собою, вони випливають із невідкладних антигіперінфляційних заходів і викладені у формі пропозицій. Хіба можна їх сприймати у штики або з образою? Вони викладені у формі пропозицій. Є 3-4 дні для того, щоб над ними подумати, а потім у спокійній обстановці сказати: оця пропозиція не приймається із таких-то причин, ця пропозиція може бути прийнята за таких обставин, ця пропозиція приймається беззаперечно і так далі.

Я не розумію, чому йдуть стінка на стінку. Тим більше що у комісії працювали не менше п'яти представників уряду, у різний

час на різних рівнях - заступник міністра, міністр та інші. І якщо дійсно тут в лише три розбіжності, то давайте зараз зіставимо їх. Давайте не доводити до того, щоб хтось когось заблокував. Ну чому ми уподібнюємося до тих, хто чекає конфлікту в ім'я хтозна чого? Не можна ж так блокувати. Юхиме Леонідовичу, ви ж депутат, ми ж усі однакові - що я, що ви, що Мельничук. То чому ми піддаємося тим, кому б дуже хотілося сварки?

Та не голосуємо, депутате Червоній, треба ж працювати до того, щоб голосувати. Я можу зараз вам провести рейтингове голосування за вашою згодою, і ви побачите, що ні той, ні той варіант не набирав потрібної кількості голосів.

Може, у нас в час для того, щоб обговорити ці три розбіжності. Депутат Мельничук говорить, що вони незначні. Давайте послухаємо про ці три розбіжності зараз і послухаємо думку уряду. У цього уряду були всі можливості за рік усе зробити. Півроку не треба було навіть у Верховну Раду ходити...

Ви знаєте, амбіції заберіть із собою, так не повинно бути. Коли вам хочуть допомогти, у вас амбіції, заяви, що вам "не дают работать". Той, хто вміє працювати, завжди працюватиме.

Депутате Мельничук, називайте, які ці три позиції, які розбіжності у цих двох документах. Візьміть, будь ласка, ці два документи, і зараз будемо з'ясовувати.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні колеги, ці два документи не мають принципових розбіжностей, але деякі пункти трошки по-різному викладені. Прошу взяти ці два документи. Зачитати той і той варіант?

ГОЛОВА. Ні, ви скажіть, яка, на вашу думку, розбіжність. А депутати ж їх бачать.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. У пункті 1 трохи інакше викладена констатація ситуації. Зверніть увагу на редакцію комісії: "Відмітити, що Кабінет Міністрів України, Національний банк України, місцеві органи влади внаслідок недодержання законодавства України, безвідповідальності та низького рівня виконавчої дисципліни яри значному розширенні апарату управління не забезпечили своєчасного здійснення рішення Верховної Ради України щодо випереджувальних заходів у соціальному захисті населення, що з черговим підвищенням цін призвело до подальшого зниження рівня життя людей, загострення соціальної напруги в суспільстві".

Редакцію, запропоновану Кабінетом Міністрів, ви бачите. Тут сказано:"...лібералізація цін..." - і все те ж саме. Я не знаю, може, є якісь зауваження у Кабінету Міністрів, якщо вони наполягають на цьому.

ГОЛОВА. Я прошу депутатів - не заважайте, ми зараз послухаємо аргументи комісії, потім аргументи уряду, а ви приділіть цьому більше уваги,

Депутате Мельничук, ви завершили свій коментар до першого пункту? Почекайте, хто від уряду до цього пункту зробить зауваження?

Романе Васильовичу? Будь ласка, ідіть до мене, тут в мікрофон, сідайте. Вас там уже затуркали...

ШПЕК Р.В., міністр економіки України. Думаю, нам сьогодні треба працювати так, щоб ніхто нікого не затуркав. Вилучити фразу "безвідповідальності та низького рівня виконавчої дисципліни при значному розширенні апарату управління не забезпечили своєчасного здійснення рішення".

Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Дійсно, нелегкий момент ми переживали, коли було скасовано дотації, відбулося підвищення заробітної плати на беземісійній основі. Уряд вишукував можливості виплати пенсій. Пенсії і доплати були виплачені в нових розмірах.

Зараз знову перераховано трильйон карбованців для виплати пенсій. І сьогодні вирішено питання щодо вугільної промисловості. Так що не можна говорити про безвідповідальність. Ситуація неоднозначна, дуже складна, але уряд працює.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Иван Степанович! Здесь вот запись об увеличении численности. Я заявляю, что это правительство ни одного человека не принимало. Сейчас мы прорабатываем вопрос, и уже подготовлен материал относительно того, что с первого числа будет осуществлено крупное сокращение /нравится это кому-нибудь или не нравится/ сотрудников всех ветвей власти - на 30 процентов. Так зачем говорить, что мы безответственно относимся к этому вопросу?

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Юхиме Леонідовичу! Розумію вас, це дійсно так. У нас іноді трапляється змішування понять.

Одна частина депутатів і населення вважає, що це старий уряд, і пов'язує все з його персональним складом. Інша частина відмежовується від того, що було до перезатвердження уряду.

І дійсно, після того ніякого збільшення штатів не було, тільки скорочення. Хай незначне, але все-таки деяке скорочення відбулося. І цей процес триває. Ви чули, що з першого числа буде значне скорочення штатів мінімум на 30 процентів. Це перше.

Друге. Це буде пов'язано із зміною структурних підрозділів Кабінету міністрів.

Романе Васильовичу! Якщо ви вважаєте, що вся ця робота була достатньою і не можна нас /підкреслюю: нас/ звинуватити у безвідповідальному ставленні, то це необ'єктивна. Результати свідчать про те, що ми поставилися до цих питань безвідповідально, допустивши такі недоліки.

Тому давайте зробимо так. Вилучимо зараз фразу, яка стосується низького рівня виконавчої дисципліни при значному розширенні апарату. Зробимо це для того, щоб зняти зайву напругу. Юхим Леонідович запевнив, що внесе пропозиції і сам здійснить тридцятипроцентне скорочення.

Отже, щодо першого пункту більше немає зауважень?

ШПЕК Р.В, Депутат Яковишин пропонує прийняти в редакції, запропонованій урядом.

ГОЛОВА. Я ж з вами веду діалог, а не з депутатом Яковишиним. Ви хоча б у цьому будьте відповідальні! Ще раз запитую:

якщо ми знімаємо тезу щодо низького рівня і розширення апарату управління, то чи є у вас ще якісь зауваження? Немає.

Прошу вас проголосувати, щоб вилучити з цього пункту таку тезу.

"За" - 256. Отже, знімається.

Тоді прошу проголосувати перший пункт у запропонованій вам редакції без вилученої тези. Отже, голосується перший пункт.

"За" - 269. Приймається.

Віталію Григоровичу! Чи є у комісії зауваження щодо другого пункту?

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Варіант комісії: "Взяти до відома розроблені урядом невідкладні заходи щодо нормалізації соціально-економічного становища та подолання гіперінфляції в Україні і покласти на Кабінет Міністрів України відповідальність за наслідки їх реалізації".

Кабінет Міністрів пропонує цей пункт розбити на дві частини і внести, мені здається, непогане доповнення: "наслідки їх реалізації в межах його відповідальності". Думаю, це його право.

ГОЛОВА. "В межах його повноважень", або: "в межах його компетенції". Краще "повноважень"?

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Де розумна пропозиція.

ГОЛОВА. Тобто комісія підтримала цю пропозицію.

Немає заперечень? Немає.

Віталію Григоровичу! Голосуємо другий пункт.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Якщо уряд наполягав на тому, щоб...

ГОЛОВА. Депутате Воробйов! Не заважайте, я вас прошу!

МЕЛЬНИЧУК В.Г. На думку робочої групи, тут достатньо одного...

ГОЛОВА. Вам. треба було б іти працювати у робочу групу. Віталію Григоровичу! Скажіть, за що голосуємо.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні колеги! Мова йде про те, що до другого пункту проекту постанови, яка запропонована робочою групою, додаються слова "за наслідки їх реалізації в межах його повноважень".

ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проголосувати другий пункт у такій редакції.

"За" - 242. Приймається.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Щодо третього пункту /а це пункт 4 в проекті постанови Кабінету Міністрів/ немає розходжень.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, у вас немає заперечень? Немає. У депутатів також?

Тоді прошу проголосувати пункт 3 в редакції, викладеній у цьому проекті.

"За" - 279. Приймається.

Пункт 4. Вносилися пропозиції, що він потрібен. Ми ж звертаємося до Президента, не зобов'язуємо його, а звертаємось.

Юхиме Леонідовичу, до пункту 4 у вас є зауваження? Немає. Прошу проголосувати пункт 4...

ШПЕК Р.В. Там є одне зауваження щодо відповідальності уряду за ефективність діяльності приватизованих підприємств.

ГОЛОВА. Правильно записано, дуже правильно. Якщо ви не впевнені, що ці рішення сприятимуть підвищення ефективності діяльності цих підприємств, то для чого це робите?

Прошу проголосувати пункт 4 у редакції комісії. "За" - 274. Приймається.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Іване Степановичу, Кабінет Міністрів вніс пропозицію зробити доповнення після пункту 4.

Робоча група погодилася. Я про це говорив у своєму виступі.

Отже, таке доповнення: "Кабінету Міністрів подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчих актів з метою усунення перешкод, ар стримують проведення ринкових реформ, досягнення стабілізації економічної та соціальної ситуації в Україні". На наш погляд, це дуже розумно.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати доповнення до пункту 4.

"За" - 221.

Я вам зараз поясню. Якщо Кабінет Міністрів вносить, то він же зацікавлений у цьому.

Депутате Заєць, будь ласка, заспокойтеся!

До пункту 5, Юхиме Леонідовичу, немає зауважень? Отже, і у вас, і в комісії немає? Так?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВА. У депутатів є зауваження? Немає. Тоді прошу проголосувати пункт 5 у редакції, поданій у цьому проекті.

"За" - 287. Приймається.

До пункту 6 є зауваження в уряду?

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Уряд пропонує трошки іншу редакції): "Посилити відповідальність посадових осіб за порушення вимог чинного законодавства України", Комісія ж пропонує посилити відповідальність посадових осіб за діяння, які завдають матеріальної шкоди державі, оскільки мова тут іде тільки про економічні питання.

ГОЛОВА. А це Генеральний прокурор Дацюк? Він же був тут сьогодні. Немає? Шишкін Віктор Іванович є? Ясинський є? Як правильно записати? От якщо б завтра довелося вам на Плюща справу заводити, то як би це називалося: "за діяння" чи як? Другий мікрофон.

ГАЙСИНСЬКИЙ Ю.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Московський виборчий округ, Харківська область/. Я думаю, що треба прийняти формулювання, яке пропонує уряд: "За діяння, які порушують чинне законодавство України".

ГОЛОВА. Залишити слово "діяння", але дописати: "які порушують чинне законодавство України".

ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О. А в чинному законодавстві вже обумовлено, що ті дії завдають матеріальної шкоди державі. Тому тут немає ніяких суперечностей.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. мабуть, юридичне так дійсно краще.

ГОЛОВА. Це такий компромісний варіант: "за діяння, які порушують чинне законодавство". Отже, голосується погоджена редакція пункту б.

"За" - 294. Приймається.

Пункт 7. Які є зауваження?

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Є пропозиція Кабінету Міністрів зняти першу частину.

ГОЛОВА. Я запитую, які зауваження, Романе Васильовичу?

ШПЕК Р.В. При обговоренні проекту представники уряду і Національного банку вносили пропозицію залишити фразу: "Встановити, що рішення про грошову емісію та кредитування поточних витрат, включаючи дефіцит Державного бюджету, приймаються виключно Верховною Радою України". А перший абзац: "Зупинити дію пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1993 року про випуск в обіг Національним банком України через комерційні банки платіжних засобів первинної емісії та здійснення регулювання грошовими потоками у П кварталі 1993 року"

- зняти.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Це пропозиція комісії, яку очолює депутат Печеров.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, де ви там? Де голова правління Національного банку Ющенко? Зрозуміло, в чому суть? Давайте не будемо поспішати.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Якщо не приймається перший абзац пропозиції комісії Верховної Ради, то це означає, що за урядом і Національним банком залишається право встановлювати нову кредитну стелю, тобто приймати рішення про кредитну емісію. Навіть через кредитну стелю. Ця постанова припиняє дію 1 січня. Проте до 1 січня ще можна натворити стільки бід? Тому на прохання банку ми повинні прийняти рішення Верховної Ради.

ГОЛОВА. Погоджується уряд, погоджується Віталій Григорович, тому прошу проголосувати пункт 7 у редакції комісії. "За" - 286. Приймається. Восьмий пункт.

ШПЕК Р.В. Щодо пункту 8 уряд просить перенести термін звіту перед Верховною Радою про виконання постанови Верховної Ради про забезпечення розрахунків на 10 січня.

ГОЛОВА. Давайте до 15 січня, бо все одно на два тижні затягнеться. Там будуть канікули в дітей, у мене он заяви від депутатів лежать... До 15 доцільніше, так?

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Комісія погоджується із цією пропозицією.

ГОЛОВА. До 15 січня? Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ. Чернігівська область/. Шановні колеги! Хліб державі проданий по 480 тисяч карбованців у середньому за тонну, проте розрахунки не зроблено. Ми не проти того, щоб у зв'язку з дефіцитом коштів виплати провели пізніше, 15 січня. Але в цінах, які будуть на момент виплати. Тому що відбулася гіперінфляція, за 480 тоді продали, а в січні тонна хліба коштуватиме 2 мільйони. Не треба нічого вигадувати, слід чітко записати; у цінах на момент виплати.

ГОЛОВА. Так, я вас застерігаю - не встановлюйте ціну, адже Верховна Рада не встановлює, цін.

Леоніде Григоровичу, ви ж знаєте, нас зараз звинуватять, що ми взагалі перебираємо все на себе, вже й ціни встановлюємо й таке інше. Про ціну домовиться уряд з виробником. А ми визначаємо, що уряд повинен прозвітувати Верховній Раді після 15 січня. Ось так.

Прошу проголосувати пункт 8, який ми погодили.

"За" - 221. Приймається.

Чи є в депутатів зауваження до пункту 9?

ШПЕК Р.В. У пункті 9 також встановлювали термін звіту 10 січня, а не 30 грудня.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Прошу проголосувати пункт 9 у редакції комісії.

"За" - 270. Приймається.

І тепер - є додатковий пункт 10. Послухайте уважно, тому що не встигли віддрукувати.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Пункт 10: "Доручити Кабінету Міністрів України в триденний термін розглянути пропозиції, висловлені народними депутатами України при обговоренні цього питання, і доповісти Верховній Раді заходи по їх реалізації? йдеться про додаток N1, який є невід'ємною частиною цієї постанови.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Иван Степанович? Эти дополнительные вопросы нам надо проработать, проанализировать. Потому срок 3 дня для нас слишком мал. Мы должны сейчас доработать бюджет...

ГОЛОВА. Давайте перенесемо на 22 грудня.

ЗВЯГІЛЬКИЙ Ю.Л. Раньше, чем 16 января, мы не сдадим материалы.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні колеги, Юхиме Леонідовичу! Мені здається, що із цього в вихід. Те, що план, бюджет, як ви кажете, потребують часу, - дійсно, справедливо, я в своєму виступі про це говорив. Але це ж не суперечить одне одному. Тут же передбачені такі заходи, про які Кабінет Міністрів може сказати, що вони будуть враховані при внесенні на розгляд бюджету і плану. Але в такі речі, які треба вирішити негайно.

ШПЕК Р.В. Шановний Іване Степановичу! Повернімося до пункту 1: відмінити з 1 січня 1994 року регулювання фонду споживання підприємств, звільнивши їх від сплати штрафів за перевищення фонду споживання в ІV кварталі 1993 року. У заходах щодо подолання гіперінфляції викладено зовсім поіншому.

ГОЛОВА. Романе Васильовичу! У заходах по-іншому, а я вам теж інше скажу. Мабуть, і у вас не менше телеграм, у яких люди запитують про це, і люди неупереджені, я знаю. Ви відпустили ціни, ми все розуміємо, але чому ж ви тримаєте зарплату? Як цим людям відповісти, чому ми, з одного боку, кажемо, що все-таки відпускаємо виробника, а з іншого - директору заводу чи, скажімо, президенту асоційованому чи ще якомусь керівникові не дозволяємо виплачувати зарплату, якщо у нього є можливість?

ШПЕК Р.В. Іване Степановичу, уряд над цим працює. Зараз ми внесли пропозиції...

ГОЛОВА. Так про це ж і йде мова: ви запропонуєте не так, як тут записано, - відмінити, а скажете, що ви врегульовуєте отаким механізмом, переконаєте, і все.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Три дня нам не хватит.

ГОЛОВА. Та не три дні, а я ж вам кажу...

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні колеги! Мова не йде про те, що запропоновані заходи треба негайно включати в плани й виконувати, йдеться про те, що це в думка, висловлена депутатами при обговоренні, і вона мав бути розглянута. Щодо кожного із цих пунктів потрібно дати аргументовану відповідь. Роман Васильович уже зараз її дає. Але ж не тільки зараз...

ГОЛОВА. Віталію Григоровичу, одну хвилинку. Романе Васильовичу, я не розумію одного. Ми сказали, що в нас усі форми власності перед державою рівні. Це ми в усіх документах прийняли і записали. Зараз же ми кажемо і що в нас немає права втручатися у справи отих ділків, які жирують. А тих, що ще слухають, - давай їх душити. Ну не можна ж так!

Якщо податком впливатимете, так ви ж і виясните це в запропонованому механізмі. Скажімо, до тих, що відпустили, ви застосовуєте прогресивний податок, диференційований податок - те, що ви напрацювали, я ж знаю цю шкалу. А оцих, що ще совісні й не знайшли себе, ми відпускаємо в тому розумінні, то коли в підприємства є чим заплатити, то нехай, мовляв, платить йому. Ну чому, скажімо, Яковишин повинен страждати за того, хто банкрут? Я не розумію цього.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Иван Степанович, дело же не в этом.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, справа якраз у цьому. Директори заводів, яких я знаю особисто, дзвонять і говорять /знаю, що й вам не менше дзвонять/: чому ви не даєте мені право вести господарство так, як я сьогодні можу його вести навіть у цих екстремальних умовах?

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Пожалуйста, нет вопросов, пусть ведет как хочет, но только чтобы в цену не вкладывал все сразу. Он же все в цену вкладывает, а потом посмотрите, что получается...

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу! А ви запровадьте механізм, щоб він усе не вклав у ціну. Те, що вклав у ціну, - і зняти.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Вот управляющий рыбным объединением сидит, может подтвердить - уже рыбу не надо выращивать. Цена так поднялась, что рыба не нужна сегодня.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, ви знаєте, поки ми не вирощували рибу, то колись /ви пам'ятаєте, мабуть, краще за мене/ можна було з верейкою зайти в річку і витягти рибу. Азовське море давало 120 тисяч тонн риби. А коли ми почали вирощувати рибу, то її в Азовському морі залишилось уже 5 тисяч тонн; зараз же кажуть, що треба взагалі припинити вилов на 10 років, не менше. Отак ми рибу вирощуємо. А в цих ставках, де зараз вирощують рибу, вже не тільки риба - нічого не живе, все пропадає. Короп бідний спливає, бо розпертий комбікормом.

Не риба, а карбаміди у тих ставках! Отож риба, може, сама виросте, якщо ми не будемо її вирощувати.

ШПЕК Р.В. Шановний Іване Степановичу! Думаю, слід частину пропозицій розглянути із внесенням плану і бюджету, а решту розглянути до 1 січня.

ГОЛОВА. Гаразд, можна погодитися. Прошу погоджений 10 пункт проголосувати так: частина всіх пропозицій буде розглянута з внесенням бюджету, а для інших встановити термін до 1 січня.

Все, Прошу голосувати. "За" - 205.

МЕЛЬНИЧУК В.Г. Шановні колеги, шановний Голово, члени уряду. Мені здається, в тому, що тільки що говорили виконуючий обов'язки Прем'єра, міністр економіки та Іван Степанович, і в тому, що ви висловили, суперечності великої немає. Тут же дається завдання доповісти про їх

розгляд. Тобто ми доручаємо Кабінету Міністрів терміновому триденний термін, доповісти про розгляд. Вирішення багатьох питань можна відкласти на період, коли прийматимемо бюджет, план, але є такі, які треба вирішувати сьогодні, негайно. Це не так багато, тут усього ІЗ пунктів. Треба кожен пункт розглянути сьогодні. Але в такі пункти, з приводу яких Кабінет Міністрів через три дні, тобто у вівторок, повинен сказати: шановні депутати, щодо пункту 1 /врегулювання фонду/ пропозиції наші такі: за рахунок прибутку, а не собівартості. Такі-то підприємства робитимуть так-то. Вирішено буде тоді-то. Я думаю, нам цього буде достатньо.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо в такій редакції.

"За" - 291. Приймається.

Отже, усі пункти проголосовані. Прошу проголосувати проект постанови з урахуванням проголосованих нами пунктів у такій редакції.

"За" - 297. Приймається.

Дякую передусім робочій групі, а також окремим депутатам за роботу. Дійсно, їм було нелегко. Але вони все-таки знайшли можливість виробити компромісне рішення. Василю Васильовичу! Я вам вдячний за те, що ви провели таку роботу.

Хочу подякувати й уряду за розуміння в пошуку компромісів. Як тільки ми відмовляємося від конфронтації, то знаходимо якесь більш-менш виважене/хоча, може, не завжди й об'єктивне, правильне/рішення. При конфронтації ж ніякого не знайдеш.

Юхиме Леонідовичу! Дякую вам за цю роботу. Коли, пригадуєте, ту групу з питань економічної реформи очолював Володимир Борисович, то він розписався, що нічого не міг зробити, думаю, що він просто не працював у тій групі, може, треба було б знайти людину з меншим ступенем освіченості на керівника тієї групи. Тоді, можливо, більше було б толку.

Так, ми вже традиційно не робили перерви у п'ятницю. Тому, може, і зараз розглянемо деякі документи, щоб не лежали. І на цьому завершимо роботу.

Проект постанови про обрання судді Верховного Суду України, заступника голови Севастопольського міського суду, суддів обласних та Київського міського судів. Прошу взяти документи...

Я вже звик, що мене звинувачують у непорядності, але прошу вас, не заважайте мені. Чи є у депутатів зауваження до запропонованого проекту постанови? Комісія тільки що внесла поправку і просить з проекту цієї постанови вилучити кандидатуру Крет Світлани Василівни. На те в причини. Думаю, що можна буде вилучити.

Отже, проект голосується без кандидатури Крет Світлани Василівни.

"За" - 214.

Оголосіть, щоб депутати зайшли до залу і переголосували названий мною проект постанови.

"За" - 262. Приймається.

Наступний проект Постанови про увільнення від обов'язків суддів обласних та Київського міського судів. Прошу проголосувати і його як постанову.

"За" - 242. Приймається.

Далі проект Постанови про увільнення від обов'язків судді Віщого арбітражного суду України, суддів арбітражних судів Запорізької і Київської областей. Прошу запропонований проект проголосувати.

"За" - 245. Приймається.

Тепер - проект Постанови про призначення арбітражних суддів. Він в у вас? Прошу проголосував як постанову.

"За" - 250. Приймається.

Пропонується проект Закону про державну програму заохочення іноземних інвестицій. Мені вже записки надходять. 40 депутатів підписалося, що цей проект погоджений в усіх комісіях.

Чи є запитання відносно цього законопроекту до доповідача Дунтау? Немає. Тоді запропонований проект Закону про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні прошу проголосувати як закон.

"За" - 236. Приймається.

І - відповідний проект постанови. Верховна Рада постановляє затвердити, а комісії -

здійснювати контроль. Не буду зачитувати. Бачив? Прошу проголосувати запропонований проект. "За" - 251. Приймається.

Ви знаєте, який стан у нас з пожежною безпекою?

Особливо коли було холодно. Вам роздано проект Закону України про пожежну безпеку. Це питання досить специфічне.

Треба послухати головного спеціаліста. Може, ми проголосуємо проект як закон? Які будуть думки з цього приводу? Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природо - користування /Маріупольський - Центральний виборчий округ. Донецька область/. Шановні народні депутати! Я вважаю, що цей проект настільки вдало підготовленій, що його можна відразу прийняти як закон.

ГОЛОВА. Є інші пропозиції? Другий мікрофон.

ГУДИМА О.В. Я все-таки просив би народних депутатів не поспішати . Треба хоча б якусь інформацію одержати про стан справ. Я, скажімо, хотів би почути про те, як ви виходите з нинішніх труднощів, коли техніка надто дорога, коли практично нічого в Україні не виготовляється. Кілька цифр, будь ласка.

ГОЛОВА. Якщо немає техніки, а те, що є, дорога, треба дотримуватись правил безпеки, не допускати пожеж. Щоб і ця техніка, яка є, була доглянута. Вікторе Івановичу, правильно я кажу? Головне у вашій справі - запобігти пожежі, порядок повинен бути.

Отже, проголосуємо?

Прошу запропонований проект Закону України про пожежну безпеку проголосувати як закон.

"За" - 260. Приймається.

Проект постанови про порядок введення в дію Закону України про пожежну безпеку. Тут ідеться про те, щоб до 1 червня 1994 року подати на розгляд Верховної Ради пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність із прийнятим законом. Тому що там треба узгодження зробити. До 1 квітня 1994 року привести у відповідність рішення уряду і надати Головному управлінню пожежної охорони право роз'яснювати вимоги закону /не тлумачити закон, а роз'яснювати вимоги закону/ як обов'язкові для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

А вводиться закон з моменту опублікування. Президент підпише, і потім він піде до друку.

Прошу проголосувати проект постанови Верховної Ради.

"За" - 256.Приймається.

Дякую, Вікторе Івановичу. Працюйте у відповідності з законом.

Далі. Вам роздано проект постанови про передачу приміщення в Харкові по вулиці Університетській, 16 до комунальної власності Харківської області. Дуже просять, отже, давайте проголосуємо.

"За" - 227. Приймається.

Михайле Васильовичу, ми пропустили питання, тему що вас не знайшли.

Шановні депутати! Коли ми розглядали в першому читанні проект Закону про статус депутатів місцевих Рад, разом з ним був також розданий документ про сходи громадян. Комісія Гришка просить, щоб ми розглянули цей документ і прийняли. Чи будуть у депутатів якісь запитання до голови комісії Немає. Тоді розданий проект постанови з цього питання прошу проголосувати.

"За" - 240. Приймається.

У нас є ще питання про впорядкування управління заповідниками та національними природними парками. Є в депутатів якісь зауваження?

Що ж, немає бажання - не треба... Є інші питання, але їх треба обговорювати.

У мене склалося враження, що всі вже потомилися, так що досить закінчуємо.

Сесія продовжить роботу у вівторок о 10 годині.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 43

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ