ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  ТРЕТЄ

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  21  ж о в т н я  1997  р о к у

                             16 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                              МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   сідати   всіх.   Проводиться  реєстрація.

 Зареєструвалося  331  депутат  зареєструвався. Вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      Розглядається  проект  закону про внесення знім і доповнень

 до  закону України про патентування деяких видів підприємницької

 діяльності. Доповідає Регурецький Василь Висильович, замміністра

 фінансів.  Будьте  уважні, дуже сурйозний документ, прошу уважно

 працювати!

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.

 

      Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати,

 на ваш розгляд вноситься проект закону України про внесення змін

 і  додповнень  до  Закону України "Про патентування деяких видів

 підприємницької  діяльності".  Це  один  із законопроектів, який

 вноситься Кабінетом Міністрів як базовий для формування доходної

 частини бюджету  1998 року.

      Перш  за  все хотів би декілька слів сказати про результати

 наслідків  впровадження  закону  про  патентування  деяких видів

 підприємницької  діяльності,  який, вам відомо,  був прийнятий у

 березні 96 року, введений в дію з 1 липня 96 року і от уже майже

 півтора  року  діє  в  Україні.  Ідея прийняття в Україні такого

 презумптивного фіскального законодавчого акту виникла тоді, коли

 ми  зрозуміли,  що  не  взмозі  стягувати  податки  в тих сферах

 підприємницької   діяльності,   де   створилися  суб'єктивно  чи

 об'єктивно  умови ухилення від оподаткування шляхом приховування

 доходів  і  де  існують  великі труднощі у здійсненні контрлю за

 доходами.

      Це,  по-перше,  доходи  у  сфері грального бізнесу, казино,

 ігрові  автомати,  інші  гральні  місця. Це сфера діяльності, де

 розрахунки  між продавцями і фахівцями здійснюються за готівкові

 кошти,  це  торговельна  діяльність.

      Або  ж  це  сфера  обміну готівкових валютних цінностей, де

 визначити  розмір  прибутку  дуже   важко.

      Введення  в  продаж  патентів  дало  можливість залучити до

 участі  у  формуванні  доходів бюджету станом на 01. 10. 97 року

 99, 2 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності, значна частина

 яких  не  звітувала  або ще не звітують на сьогоднішній день про

 одержання рибутку і відповідно не сплачують податок з прибутку.

      Як   показав   аналіз,  проведений  Державними  податковими

 адміністраціями,  з  цієї кількості, що я назвав, 26% або більше

 25  тисяч  суб'єктів підприємницької діяльності не звітували про

 отримання  прибутку.  В  загальній  сумі це біля 20 млн. гривень

 плати ,  сплачених  за  патент  з  цією   кількістю.

      Станом  на  01.  10.  97  року  за рахунок сплати коштів за

 придбання  патенту  в доход місцевих бюджетів надійшло 9562 млн.

 гривень, або більше, ніж в середньому 10 млн. щомісячно.

      Це досить суттєве наповнення доходів місцевих бюджетів, і я

 хотів  би  назвати  ще декілька цифр, які говорять, що суб'єктом

 підприємницької  діяльності  викуплено  було  за 9 місяців цього

 року  145  тисяч  патентів.

      І  як я повторюю, з них 95, 2 млн. гивень надійшло в доходів

 у  місцевий  бюджет.

       Поряд  з  цим  хотів  би  зауважити, що плата за патент не

 приводить  до збільшення, як ми говоримо, податкового тиску, так

 як  сума сплаченого патенту зараховується у зменшення податку на

 рибуток,  який  може  бути нарахований по фінансовим результатам

 цих  суб'єктів  підприємницької  дільності.

      Установлені  розміри  плати  за  патент  є досить помірними

 розмірами.  І  суб'єкти  підприємницької діяльності, які купують

 патенти, не несуть суттєвих фінансових втрат.

      Більше  того,  передбачені  законом розміри плати за патент

 коригуються  органом  місцевого  самоврядування.  І  в  багатьох

 випадках  вони  встановлюються в значно меньших розмірах, ніж це

 визначено  данним  законом.

      Ааналіз  наслідків примінення цього закону виявив також, що

 ряд    положень    закону    про   патентування   деяких   видів

 підприємницької  діяльності  потребують  уточнення  або  змі.  В

 зв'язку  з цим Кабінетом Міністрів підготовлено законопроект про

 внесення  змін  до  цього  закону,  який і пропонується до вашої

 уваги.

      Коротко  на цих пропозиціях  я хочу зупинитися.

      По-перше,   проектом  запропоновано  зняти  показник  площі

 торговельного  залу  20  квадратних  метрів,  який визначався як

 критерій  для  суб'єктів  підприємницької діяльності, мати чи не

 мати обов'язки  по придбанню цього патенту.

      Крім  того, розмір 20 квадратних метрів в наших розрахунках

 опередніх,  які  були  внесені при прийнятті закону, в основному

 були направлені на торговельну площу кіосків, де і передбачалося

 вести  патентування. Як показав досвід, велика частина суб'єктів

 підприємницької  діяльності,  які здійснюють, зокрема в діяльній

 сфері торгівлі, не сплачувалу або не купували цих патентів, тому

 що  у  них були торговельні площі або на декілька метрів більше,

 або вони орендували  торговельні площі у великих  залах.

      Крім  цього було виявлено дуже багато фактів, коли суб'єкти

 підприємницької  діяльності вишукували всякі можливості і шляхи,

 щоб  збільшити  совї торговельні зали на 1-2 квадратних метрів і

 вийти з обов'язків отримувати патенти. В зв'язку з цим в проекті

 показник  торговельного  залу  20 квадратних метрів виключений і

 запропоновано  ввести  обов'язково  придбання патенту будь-якому

 суб'єкту підприємницької діяльності, який проводить діяльність у

 сфері торгівлі. У тому числі запропоновано одержувати патенти не

 лише  в  роздрібній,  а  і  оптовій  торговельній діяльності. Це

 оптові бази,  склади, магазини і інше.

      Друге.  Проектом закону передбачити розповсюдити дію закону

 також  і  на  діяльність  у сфері торговельно-виробничій або, як

 можна  по-іншому  назвати,  це у сфері діяльності, пов'язаної із

 наданням послуг  громадському харчуванню. В цій сфері діяльності

 також   проводяться   розрахунки   за  готівкою,  і  дуже  важко

 контролювати фактичні отримання доходів.

      Запропонованим   законопроектом  передбачається  також,  що

 потентуванню  будуть  підлягати  операції в пунктах громадського

 харчування,  це  -фабрики-кухні,  фабрики-заготівельні, їдальні,

 ресторани,   кафе,   закусочні,  бари,  буфети,  відкриті  літні

 майданчики, кіоски і інші пункти громадського харчування.

      По  наших  розрахунках  в  порядку  одержання  патенту цими

 суб'єктами  дасть  можливість отримати в доход бюджету десь біля

 54 млн. гривень доходів.

      Третє.  Пропонується  залучити також до участі в формуванні

 доходів   бюджету  шляхом  придбання  патентів  також  суб'єктів

 підприємницької   діяльності,   які  діють  у  сфері  з  надання

 побутових  послуг  населенню.  Це,  зокрема,  у  сфері ремонту і

 пошиття   взуття,   ремонту   побутової   техніки,  автомобілів,

 перукарень,  пошив,  ремонт  одягу  і інші. По нашим розрахункам

 введення  цієї норми дасть можливість отримати в 98 році 47 млн.

 гривень додаткових доходів.

      Четверте.   Деякі   зміни  пропонується  внести  в  розміри

 вартості   патенту.  По-перше,  запропоновано  визначати  розмір

 патентів  у  гривнях,  а  не  в  екю, як єсть у сьогодні діючому

 законі.  Установлюється вартість торгового патенту на здійснення

 торговленої діяльності як по верхній так і по нижній межі. Нижня

 межа  встановлюється  в половинному розмірі від розміру патенту,

 встановленому чинним законодавством.

      Зокрема,  можу  назвати  вартість торгових патентів. Будуть

 встановлені  у  місті Києві і обласних центрах в розмірі від 160

 до  320  гривень в місяць, на території міста Севастополя і міст

 обласного  підпордякування,  районних  центрів  від  80  до  160

 гривень  і  на  території  інших  населених  пунктів  40 і до 80

 гривень.

      5. В проекті закону пропонується відрегулювати питання, яке

 спромоване на впорядкування сплати платежів до бюджету фізичними

 особами  суб'єктами  підприємницької  діяльності,  що,  на  нашу

 думку,  буде  мати  позитивний вплив на розвиток підприємницької

 діяльності і  форм малого  бізнесу.

      Так,  зокрема,  пропонується  доповнити  статтю  1  діючого

 закону  пунктом,  який  говорить, що не буде поширюватись сплата

 патентів  на  тих  суб'єктів підприємницької діяльності фізичних

 осіб, які сплачують суму прибуткового податку у формі фіксованої

 суми.  Ця  норма  буде  прийнята  Верховною  Радою  у Законі про

 оподаткування  доходів  фізичних  осіб, який прийнятий Верховною

 Радою у  другому  читанні.

      Установлено,  якщо  патент  буде  менший за суму фіксованої

 суми   прибуткового   податку,  торговий  патент  фізична  особа

 сплачувати  і  придбувати  не  буде. А якщо торговий патент буде

 вище  цієї суми, то фізична особа має необхідність платити плату

 за  торговий  патент.

      І   6.   Пропонується   розширити  перелік  товарів,  якими

 користуються  широкі  верстви  населення  і  для  торгівлі якими

 суб'єкти  підприємницької  діяльності одержувать будуть пільгові

 торгові  патенти.  Це,  зокрема,  операції  торгівлі  предметами

 догляду  за  хворими,  перев'язувальні  матеріали,  інші медичні

 приладдя;   насіння   овочевих,  баштанних,  квіткових  культур,

 кормових  корнеплодів і  інші.

      Отримання пільгового торгового патенту також передбачається

 проводити  у  сфері  громадського  харчування  на підприємствах,

 установах,  організаціях,  закладах освіти в разі знаходження на

 їх  балансі  підприємств,  установ  і  організацій  громадського

 харчування.

      І   ще   одне   нововведення.  Діючим  законодавством  була

 передбачена  норма,  що  суб'єкти  підприємницької  діяльності у

 сфері  торгівлі,  які  будуть  продавати  виключно  товари,  які

 наведені  в законі, вони мають право отримати безплатний патент.

 Таких  суб'єктів  нараховується біля 80 тисяч. Ми пропонуєм, щоб

 видавати  не  безплатні  торгові  патенти,  а  пільгові  торгові

 патенти,  за  які пропонується ввести невеликий розмір плати, за

 рік пропонується пільговий патент отримати за 25 гривень.

      Шановні  народні  депутати,  запропонований  до вашої уваги

 закон  може  стати  одним  із реальних заходів щодо залучення до

 оподаткування  доходів тих суб'єктів підприємницької діяльності,

 які   одержують  доходи,  де  існують  труднощі  при  здійсненні

 контролю за сумою отриманих доходів. Я про це вже вам сказав.

      Проект   не   потребує   додаткових  витрат  чи  підготовки

 додаткових  підзаконних  нормативних  актів,  і  закон може бути

 введений при його прийнятті з 1 січня 1998 року.

      В  цілому  по нашим розрахункам з прийняттям запропонованих

 змін  і  доповнень  до  Закону  про  патентування  деяких  видів

 підприємницької  діяльності  в  доходи  місцевих бюджетів може в

 1998  році  надійти  додатково  сума  у  розмірі  200  мільйонів

 гривень. Ці розміри, в принципі, вже були враховані в прогнозних

 розрахунках  надходження місцевих бюджетів на 1998 рік.

      Я закінчив.

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу,  запитання  є  до  Василя  Васильовича?

 Запишіться, будь ласка.

      Василь   Васильович,   скажіть,   будь   ласка,  як  спілки

 підприємців  до  цього  ставляться, бо їх найперше торкається це

 питання?

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ   В.   В.   Олександре  Олександровичу,  як  ви

 пам'ятаєте,   були   протести   фізичних  осіб,  які  займаються

 діяльністю  на речових ринках, і вони пропонували встановити для

 них  фіксовану  суму  патенту, щоб вони не з'язувались з сплатою

 всіх  інших  податків.  Якраз  ця  ідея  і  пропонується в цьому

 законопроекті:   фізичних   осіб   ввести   на   фіксовану  суму

 оподаткування.  Це  фізичні особи, які зареєстровані як суб'єкти

 підприємницької діяльності у сфері торгівлі на речових ринках.

 

      ГОЛОВА. 10 хвилин на запитання вистачить?

      Ви коротко, будь ласка, відповідайте.

      Товт, будь ласка.

 

      ТОВТ.

      Дякую. (Товт, 169-ий виборчий округ, Закарпаття)

      Шановний  доповідач!  Як завжди, коли вводимо щось нове, за

 що   потрібно  платити,  безперечно,  я  вважаю,  що  однозначно

 сприяття  у  цьому питанні бути не може. Деякі можеш підтримати,

 можеш підтримати зняття обмеження на 20 квадратних метрів. Але і

 по   громадському   харчуванню,   а   особливо   по   побутовому

 обслуговуванню   населення,  якщо  ми  це  введемо  обов'язковим

 критерієм  у сільській місцевості з межою 40 гривень мінімально,

 що потрібно заплатити, то безперечно, я вважаю, що підтримати це

 неможливо.

      Чи не вважаєте ви, що ще знову приведе до більшої тінізації

 цього, уже тепер мілкого бізнесу. І ми, коли декларуємо з одного

 боку  підтримку підприємництво, особливо мілкого підприємництва,

 ми його цим самим даємо додаткову нагрузку. Дякую.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ В. В. Шановні народні депутати! Я хочу звернути

 вашу  увагу  на одну з норм, яку я тут називав. Розмір сплати за

 патент -це є свого роду альтернативним податком на прибуток. Він

 буде,   розмір   сплачено   патенту   буде  вести  до  зменшення

 нарахованого  податку на прибуток. І тому ми не вважаємо, що тут

 буде  збільшено  податкове  навантаження. 40 гривень на місяці в

 сфері  побутових  послуг населення, як наші розрахунки показали,

 це  є  досить  помірна  величина, і вона не повинна привести, на

 нашу думку, до тінізації цієї діяльності.

      Безумовно,  якщо  народні  депутати  будуть  вважати, що це

 завелика  сума,  ця  сума  може бути прийнята в залі, зведена на

 іншому   розмірі.  Але  все-таки  всі  суб'єкти  підприємницької

 діяльності  мають,  повинні  брати  участь  в формуванні доходів

 місцевих  бюджетів. На жаль, на сьогоднішній день ми не фіксуємо

 сплату податків якраз у цих сферах діяльності.

 

      ГОЛОВА. Дондинк.

 

      ДОНДИНК.

      Анисимову передайте, пожалуйста.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      АНІСІМОВ.

 

      178,   Запорожье,  Анисимов.  Я  продолжу  заданный  вопрос

 Александру  Александровичу. Вы мне скажите, когда разрабатывался

 этот  документ, и он уже, будем говорить, сегодня где-то полгода

 вращается  на  на  территории  Украины.  Садилмися  вы  за  стол

 переговоров  с  группой людей, которые работают в этой сфере? Вы

 сказали  за  физических  лиц,  но  меня  интересует  сегодня  та

 структура,   которая   перешла   в  руки  хозяина,  -выкупленные

 магазины, выукпленные столовые, выкупленные бары и т. д. Что они

 вам сказали по этому поводу?

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ  В.  В. Ну, я хочу сказати, що цей законопроект

 готувався  не  келуейно,  в  рамках  Міністерства  чи Податкової

 адміністрації...   Для   підготовки   цього  законопроекту  були

 створені   робочі   групи - з  участю  і  представників  СПП,  і

 керівників   або   фінансових   працівників   окремих  суб'єктів

 підприємнцької  діяльності.  Безумовно,  з  підприємцями,  як ви

 назвали,  з  окремими  і  обговорення  цьогго  законопроекту  не

 проводилось. По-перше.

      По-друге, все-таки ми вважаєм, що цей вид оподаткування (як

 ми називаєм його -презумптивний (?) вид оподаткування) -все-таки

 є   мінімальна   та   величина,  яка  може  бути  примінена  для

 оподаткування   от   такої   сфери   діяльності,   де  проведена

 приватизація  або  викуплені торговельні підприємства приватними

 особами. Цей розмір не є занадто великим і це є помірний розмівр

 для  участі  в  формуванні доходів бюджету такими суб'єктами. Це

 так, на нашу думку, є якраз пмірним навантаженням.

 

      ГОЛОВА. Глухівський.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

 

      (277,  Золочівський,  фракція Народного Руху, Глухівський).

 Шановний  Василю  Васильовичу,  я  хотів  таке  запитати ще. Ну,

 насправді  запроваджувати  ціну  не  в  екю,  а  в гривнях -це є

 природньо.  Може  тому,  що була недовіра до стаьбільності нашої

 валюти...   Валюта   наша  виявилсь  стабільною,  то  нема  чого

 визначати ціну за патенти в якихось одиницях умовних, чи в екю і

 т. ін.

      Але  я  хотів таке запитати ще. Ви визначаєте певні розміри

 оплати за патент. Києв -160-320; обласні центри -80-160 гривень;

 в  інших  населених  пунктах  -40-80  гриневь...  Наскільки це є

 обгрунтовано?

      Я  так  мислю  собі,  що  плата за патент повинна бути десь

 примірно  рівною нормою оподаткування імовірного прибутку. Хтось

 це  досліджував?  Якими  способами?  Чи  це  є  цифри такі, дуже

 довільні?    І   чи   вони   сприймуться   нормально   об'єктами

 господарювання  і  чи  не будуть вони старатися приховувати свої

 прибутки  і  не  купувати  патентів і чи не буде це знову ж таки

 тінізація нашої економіки? Дякую.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ  В.  В. Дякую. Я хотів би звернути увагу, що ці

 розміри  не  пропонуються  як нові, ці розміри уже діють з липня

 прошлого  року, вони наведені у діючому законі, тут пропонується

 встановити  тільки нижню межу розміру за патент, верхня межа уже

 діє.  Як  показала  практика  примінення  цього  закону суб'єкти

 підприємницької  діяльності  не подали жодного протесту що він є

 занадто  великим  і по нашим розрахункам це як раз та оптимальна

 величина, що задовольняє суб'єктів підприємницької діяльності.

      А  те що ви навели, що вона може привести, то як раз це вид

 той  податку,  який  вираховує це явище, при любому приховуванню

 прибутку  плата  за патент має бути проведена, тому ця фіксована

 сума  буде  сплачена  завжди.  І  я  повторюю що нарікань з боку

 суб'єктів  підприємницької  діяльності  на  цей  час  до  нас не

 надходило.

 

      ГОЛОВА. Мозер.

 

      МОЗЕР

      Дякую.  Пршу  передати слово Семенюк Валентині 159 виборчий

 округ.

 

      СЕМЕНЮК В.П.

 

      159 виборчий округ.

      Шановний  Василь  Васильович,  частково  задав  питання мій

 колега  Товт,  але  я  хочу  продовжити трошки в іншому ракурсі.

 Сьогодні  ви  закладаєте  норму придбання патенту для територій,

 забруднених    наслідками    атомної,    аварії    на    атомній

 електростанції  - це  друга, третя  зона. Чи не кажеться вам, що

 треба  тим людям ще сказати спасибі, що вони везуть туди ще в ту

 зону  якісь  відповідні продукти харчування, щоб торгували, а не

 обкладати патентом? Це перше питання.

      Друге   питання.   Сьогодні   така   ситуація   склалася  в

 Міністерстві   соціального   захисту  де  підприємства,  зокрема

 глухонімих,   хворих   душевно   людей   мають   свої   підсобні

 господарства,   відкривають   магазини   щоб  якось  продати  ту

 продукцію,  яку  вони виробляють, і сьогодні ви також закладаєте

 для  даних  підприємств  придбання  патенту.  Чи  не злочинно це

 сьогодні?  І  можливо  все-таки треба звільняти їх від придбання

 такого патенту. Дякую.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ  В.  В.  Дякую.  Ну,  я  хотів  би нагадати, що

 аналогічне  питання ми розглядати, коли приймали в прошлому році

 цей  законопроект.  І  звертаю  увагу,  що  він  направлений  на

 оподаткування  суб'єктів,  які  діють  у  сфері, яка обов'язково

 приносить   прибутку.  І  тому.......  патент  суб'єктами,  які,

 дійсно,   розташовані   в   зонах  Чорнобильської  зони,  діючим

 законодавством  не  звільнені  суб'єкти  до  оподаткування в цих

 зонах.  Тому тут є повне право ввести......... оподаткування цих

 сфер.

      У   торговельних   організаціях   товарист   інвалідів   ми

 передбачили,   якщо  тут  буде  продаватись  продукція  власного

 виробництва,  то  торговельний патент продаваться тут не будуть.

 вони  будуть  даватись безплатно,  пільгові.

      А   якщо   у  цих  торговельних  організаціях  здійснюється

 дійльність імпортованими товарами, то ми вважаємо, і отримується

 прибуток,  до  речі,  то  ми вважаємо, що в цьому випадку повинна

 бути   діяти   абсолютно  однакова  норма  для  любого  суб'єкта

 підприємницької діяльності.

 

      ГОЛОВА.   Юхимчук.

 

      ЮХИМЧУК.

      Дякую. Депутат  Юхимчук,  Жмеринський  виборчий  округ  50.

      Шановний  Василь  Васильович,  я  хотів  би вам задати суто

 практичне  питання.

      На  території  мого виборчого округу створено та діє більше

 120  підприємницьких  структур. Але частка до місцевих бюджетів,

 до  дохідної частини складає, практично, 2, 9, тобто, діяльність

 цих  структур  абсолютно  малоефективна.

      Скажіть,  будь  ласка,  в  чому  ви  вбачаєте  ефективність

 контролю навіть при видачі тих патентів і подальша діяльність і

 контролю  за      діяльністю    цих  посередницьких  структур?

      В  чому  все-таки  криється мета того, щоб забезпечити все-

 таки   повноту   надходжень  до  місцевих  бюджетів  від  їхньої

 підприємницької  діяльності.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ  В.  В.  Дякую.  Це досить широке питання, воно

 може виходить за межі цього запропонованого проекту.

      І  я  вам  все-таки  ще раз хотів би сказати, що якраз ідея

 введення   цього   виду   оподаткування  полягала  в  тому,  щоб

 притягнути,  чи  включити в формування доходів місцевих бюджетів

 якраз  тих суб'єктів підприємницької діяльності, які там, на цій

 території  працюють.

      І  відповідно,  ви  знаєте, що всі податки з доходів любого

 суб'єкта   підприємницької   діляльності   якраз  це  є  джерело

 формування доходів  місцевих  бюджетів.

      Залучати   до  оподаткування  цих  суб'єктів  досить  тяжка

 робота,   як   би   можна   сказати.  Тут  приміняються  і  міри

 адміністративні  з  боку  державної податкової адміністрації і з

 боку   введення   законодавства   такого   роду  як  презентивне

 оподаткування.  Ми вважаємо, що може було б недоцільно і вводити

 пільги в продажі патентів, як в законі цьому наведено.

      Я  вам  хочу повторити, що якщо отримують патенти 145 точок

 торговельної  діяльності,  то  80 тисяч з них отримують пільгові

 торгові  патенти.  Але  кожна  з  цих  торговельних  організацій

 прибутки все-таки отримує. Ми вважали, може було б доцільно, щоб

 розширити  базу  оподаткування  і  залучень додаткових коштів до

 формування  доходів  бюджету, може доцільно було б і переглянути

 норми,   які   звільняють   від   придбання  торгових  патентів.

 Повторюю,  що  вони направлені на регулювання сплати або податку

 на  прибуток,  або торговельного патенту. 80 тисяч одиниць якраз

 попадають  у  те  число,  які не платять ні податку на прибуток,

 зумівши  їх приховати і не купують торговельні патенти, як мають

 пільги, встановлені  цим законом.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Ви знаєте, що до цього

 проекту  закону є ще два альтернитивні варіанти, котрі розробили

 депутати  Шеховцов і Симоненко. Я надаю слово депутату Шеховцову

 Олексію Дмитровичу для обгрунтування свого варіанту.

 

      ШЕХОВЦОВ О.Д.

 

      Уважаемые  народные депутаты, я сразу скажу, что мой проект

 не  является  альтернативным. Он может быть принят независимо от

 того,  поддержите  ли вы проект  Кабинета Министров, или нет.

      Коротко  о  сути  законопроекта.  Я  предлагаю вариант, при

 котором  субправящего режима на их права спокойно или нет, покажет время.

      Но,  думаю,  самая  динамичная  часть так пестуемого Кучмой

 нового  класса заявит о своем несогласии решать проблемы провала

 экономического  курса  за  их  счет.  Вы  посмотрите, как начали

 различные  политические  силы заигривать с предпринимательством.

 Вот  только  когда  дело  доходит  до дела, почему-то получается

 наоборот.  К чему я это?

      Вот  у  нас  на Комитете по вопросам экономической политике

 рассматривался  этот внесенный проект Кабмина, то против его как

 раз были только "левые". Странно "левые" вдруг отстраивают среду

 мелкой  деловой  активности.  Зато  крупные  предприниматели  на

 комитете  либо  ушли,  либо  голосовали "за" кабминовский режим.

 Удивительно.

      Это   вынудило  как  раз  меня  подготовить  альтернативный

 проект.  Никто не предполагает, чтобы предприниматели не платили

 налоги.  Но  нельзя задавить курицу, которая еще несет яйца, тем

 более  издеваться  на  людьми.  Мы  уже угробили промышленность,

 сельское  хозяйство, добиваем транспорт, то же будет и со средой

 мелкой  деловой  активности.  А ведь это еще пока рабочие места,

 которых эта держава в ближайшие 100 лет народу не предложит. Как

 вы   помните,   логика   появления   Закона   о  пантентировании

 деятельности  была  в  том,  чтобы  ввести пантентирование в тех

 сферах   предпринимательской  деятельности,  где  имеют  дело  с

 наличнными  деньгами. И вот представители Кабинета Министров это

 еще раз подчеркивал.

      А что же в нынешнем? А в нынешнем предполагается развернуть

 и  на сферах оптовой торговли, а не на только, как сегодня здесь

 указывали на быт и, так сказать, сферу услуг. Нет, это огромный.

 То   есть  предлагается  отменить  налоговую  систему  и  ввести

 официальную  продразверстку,  но  аппетит приходит во время еды.

 Кабмин   предлагает   патентировать  вот  эту  оптовую  торговлю

 (правда, путанно, туманно) в летнем варианте -это звучало четче.

      Но  уверен, налоговая администрация быстро двухсмысленность

 распространит  на все оптовые операции по купле-продаже. Это -не

 первый  раз, они это умеют! Мало того, что предприятия платят за

 лицензию  на  оптовую  торговлю,  налоги,  согласно действующего

 законодательства -  после этого вводить патент, продразверстку -

 нонсен!  Отрицание  в  державе  налоговой  системы  и  неналичие

 некриминальных банковских операций!

      В  этом  вопросе  мой  проект  резко  расходится с основным

 проектом,  н  является альтеронативным. Оптовая торговля долджна

 облагаться  в  соответствии  с действующим законодательством. Не

 устраивает?  Предлагайте  изменения  в  систему  налогов!  Но не

 делайте из налоговой системы посмещище!..

      В  чем  мой проект совпадает с кабминовским? В том, что нам

 придется  распространить действие этого закона на патентирование

 бытовых  услуг  и  общественного питания. Это сделать заставляют

 результаты  бездарной  деятельности  режима - никуда от этого не

 денешься.  Я с этим согласен и также предлагаю патентировать эти

 виды  деятельности. Но предалгать с них брать плату за патент на

 уровне торговли?! Это абсурд!

      Поэтому  мое  мнение - надо ограничиться пределом стоимости

 патентов для этих видов деятельности, по крайненй мере, раза в 2

 ниже, чем для розничной торговли.

      Не  согласен  я  и  с  предложением  о введении минимума на

 стоимость   как   патентов,   что  вы  слышали  здесь.  Согласно

 действующего  закона,  в  пределах  заданого макисмума стоимость

 патента  определяют  органы местного самоуправления, а им просто

 виднее -если не берут по максимуму, то они, в первую очередь, не

 досчитываются  поступлений  в  местный  бюджет! Просто там лучше

 смогут разобраться, сколько сможет в селе заплатить сапожник или

 парикмахер...

      А   если  послушать  кабминовских  теоретиков  налога,  для

 которых булки растут на Крещатике, так это у нас скоро не у кого

 будет  сапоги  или телевизоры ремонтировать, или, что вероятнее,

 вообще  ни  копейки  не  будеи поступать в бюджет, и все уйдет в

 тень!..

      Ну  а  то,  что какой-то чиновник сможет заработать взятку,

 занизив стоимость патента для кума или свата, так он и без этого

 закона  не  бедствовал  и  не  страдал  отсутствием умения брать

 хабара! Это контролировать должны соответствующие органы.

      Кстати,  сошлюсь  на  опыт  Черниговской  области.  Там,  в

 нарушение действующего законодательства, областная администрация

 ввела  патентирование предприянимательской деятельности граждан.

 И  даже несмотря, что эти поборы были незаконны, предприниматели

 согласились,  так  как была предложена достаточно разумная шкала

 платы  за  патент.  Пусть  на  метах  продолжают сами определять

 нижнюю  границу  стоимости за патент. Это гшлавное отличие моего

 проекта. А теперь о деталях.

      Если    можно    еще    как    председателю   Комитета   по

 предпринимательству  минут пять.

 

      ГОЛОВА. Ні, ні...Іван Петрович, дивіться....

 

      СИМОНЕНКО   І.   П....   как  председателю  подкомітета  по

 предпрінімательству.

      Если  Кабмин  предлагает  распространить действия закона на

 Укоопспилку   и  торгово-производственные  предприятия  рабочего

 снабжения,   чнго  раньше,  то  в  моем  альтернативном  проекте

 наоборот предлагается не распростронять действие этого закона на

 патентирование торговой деятельности не только на "Укоопспілку",

 торгово-виробничі  підприємства  робітничого  постачання,  а  на

 Укрнасінняовоч,   Військторг  та  аптеки,  а  також  на  систему

 розничной торговли в сельской местности, что сегодня уже звучало

 здесь   из  уст  Валентины  Петровны.  Не  стои  додушивать  эти

 специализированные сферы торговли, потери от их умирания больше,

 чем   сиеминутная   экономическая   выгода.  Почему  Укрсемовощ?

 Учитывая,  чо  90  процентов  жителей  убогой незалежной Украины

 выживают только за счет присадыбных дилянок, то для них семена -

 один из стратегических товаров и нагнетать еще стоимость за счет

 патентирования не стоит.

      Сложнее вопрос по аптекам. Согласен, что он дискуссионый, я

 не  буду  возражать,  если  мы  ограничимся  льготой  только для

 государсвенных  аптек,  но  их  сеть  надо  сохранить особенно в

 сельской  местности.

      В  корне  не  согласен  с  распространенным действием этого

 закона     согласно    предложению    Кабмина    на    субОлександрович.

     

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   прозвучали   дві   думки  в

 обговоренні.  Їх  треба  враховувати безперечно. Я хочу звернути

 увагу,  що  Закон  про  державний матеріальний резерв передбачає

 погодження  з  Верховною  Радою  відпуску відповідно до пункту 6

 статті  12  закону.  Тобто  мова  йде про те, що ми при введенні

 цього закону прийняли постанову 24 січня. До ціє постанови треба

 внести  уточнення: хто це готує такі проекти для Верховної Ради.

 Ще раз повторюю, відповідно до закону.

      Тому  треба  так,  як  тут  записано:  доручити комітетам з

 питань  оборони державної безпеки та з питань бюджету Рахонковій

 палаті  підготовку  проектів  рішень  Верховної Ради щодо рішень

 Кабінету Міністрів України і т. д. за текстом. (Шум в залі) Само

 собою! Само собою.. Нема заперечень? (Шум в залі)

      Будь  ласка,  з  цим  редакційнивм  уточнення,  будь ласка,

 ставлю...   суттєвим,   вірніше,  уточненням,  про  яке  говорив

 Агранович,   і   я  пропонував,  ставлю  на  голосування.  Прошу

 підтримати.

     

      АГРАНОВИЧ  Із залученням необхідних комітетів та Рахункової

 палати.

     

      ГОЛОВА. І з цим доповненням. Голосується, будь ласка.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Проект   Закону   про  внесення  доповнень  до  Закону  про

 стахування  (стосовно  статті  12)  і проект Закону про внесення

 доповнень до Нотаріального (?) кодексу України - Альошин Валерій

 Борисович, будь ласка.

     

      АЛЬОШИН В.Б.

     

      Шановні колеги! 4 червня 1997 року на попередній сесії було

 прийнято  в  першому  читанні  прокт Закону про внесення змін та

 доповнень  до Закону України про стахування. Зокрема, подавалася

 інша  редакція  22-го пункту статті 6 та доповнювалася стаття 12

 четвертою частиною стосовно об'єднання страховиків.

      Зауважень  та пропозицій до цих законопроектів не надійшло,

 тому  Комітет  з  питань  фінансві та банківсьукої діяльності на

 своєму  засіданні  розглянув  цей  законопроект  і  запропонував

 пирйняти  його  в  дургому  читанні  без  змін  по відношенню до

 результатів першого читання.

     

      ГОЛОВА. Спасибі.

      За процедурою другого читання: до Закону про страхування не

 було  зауважень,  варіант запропонований в правій колонці. Можна

 голосувати?  (Шум  в  залі)  Ставлю  на голосування, будь ласка.

 Права колонка голосується. Підтримайте, будь ласка.

     

      "За" -

      Спасибі.

      До   Закону  про  Повітряний  кодекс  та  кодекс  Торгового

 мореплавства  було  2  зауваження, вони обидва враховані і текст

 погоджений. (Шум в залі) Ставлю на голосування.

     

      З ЗАЛУ. Можна голосувать!

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Юрій Борисович, спасибі за допомогу.

 Будь ласка, іде голосування. Це речі пов'язані про страхування.

     

      "За" -

      Прийнято. Спасибі.

      Про  звільнення  Козлова  з  посади судді арбітражного суду

 Херсонської області. Стретович Володимир Миколайович.

     

      СТРЕТОВИЧ В.М.

     

      Шановні   колеги,   вашій   увазі   пропонується  постанова

 Верховної  Ради про увільнення відповідно до пункту 15 статті 85

 та пункту 2 статті 37 Закону України "Про статус суддів" Козлова

 Олександра  Сергійовича,  суддю  арбітражного  суду  Херсонської

 області  з  посади  судді  арбітражного  суду за грубе порушення

 службових  обов'язків,  а також звільнити аналогічною постановою

 суддю Донецького обласного арбітражного суду Буйнова у зв'язку з

 переїздом на місце проживання в іншу державу.

      Я  не  буду  зупинятися на цьому, Козлова в 96 році 30 заяв

 пішло  на  перевірку  рішень із них, 36 на перевірку рішень і 30

 було  переглянуто і скасовано, що становить 91 процент, фактично

 суддя  втратив  свою  кваліфікацію  і  навіть  та  телеграма, що

 надійшла  на  адресу  комітету  свідчить про те, що там дійсно є

 підстави  для  того,  щоб  увільнити  його  від  виконання своїх

 обов'язків,  оскільки  це повноваження за Конституцією, я скажу,

 що  в  нашій  практиці  комітету  це  перший  такий  випадок, що

 арбітражний  суд  і  дисциплінарна  комісія  суддів  подає свого

 колегу  на звільнення. Я вважаю, що тих суддів набагато більше в

 судівському   корпусі,   але  давайте  започатковувати  і  прошу

 Верховну   Раду   підтримати  цю  постанову  увільнити  названих

 громадян Буйнова і Козлова з виконань...

     

      ГОЛОВА.   Є  запитання?

      Будь ласка,  у  Свята  запитання,  хвилинку.

     

      СВЯТО.

      Володимир Миколайович,  дякую, Олександр Олександрович.

      Володимир  Миколайович,  а  якби  за  границю  відїжджав, о

 відповідне  подання  було  чи  не було  б,  як  ви вважаєте?

     

      СТРЕТОВИЧ.   Суддею   може   бути  громадянин  України,  це

 Конституційна   вимога,  і  тому  у  зв'язк  у  з  переїздом  на

 проживання у іншу державу, мова йде про Росію, він написав заяву

 про у вільнення від обов'язків судді.

     

      ГОЛОВА.   Ставлю   на   голосування  проект  постанови  про

 звільнення Козлова.

      Будь ласка, я прошу всіх бути на місці, є оголошення.

     

      "За" -

      Прийнято.

      Про звільнення  судді  Буйнова  ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято,  спасибі.

      Шановні   депутати,  оголошення.

      Завтра  вранці  Олександр  Миколайович  із  депутатами, які

 відповдають   за   підготовку   бюджету  комітетів  відповідних,

 зустрінеться  з предсатвниками Кабінету Міністрів для погодження

 процедури,   стану,  погодження  етапів  підготовкі  документів,

 приведення їх у відповідність з Конституцією і тому подібне. І з

 цього  приводу  нам потрібно буде порадитися із вами, як діяти в

 новій  ситуації,  оскільки  мова  іде  про  те,  що  ми втратили

 приблизно,  не  ми,  держава  втратила  приблизно 40 днів з вини

 Уряду на підготовку бюджету. А всім зрозуміло, що починати новий

 рік без бюджету не можна. Бо це буде, ще у умовах доходні такої,

 яка є, це буде некерована взагалі ситуація. Це перша обставина.

      Потім  появилися  деякі нові обставини, пов'язані з законом

 про вибори. Попередня інформація говорить про те, що можуть бути

 корективи  якись внесені завтра, тощо. І я просив би вашої згоди

 на  те, щоб ми із цього приводу, що я тільки що сказав, і цього,

 що  я  зараз  кажу,  післязавтра  в  ранці розпочали засідання у

 закритому режимі. Ми повинні порадитися, як нам діяти, які кроки

 вживати,  щоб адекватно реагувати на ситуацію. Нема заперечень в

 принципі?  Давайте  ми  попереднє проголосуємо так, проголосуємо

 попереднє,  а  якщо  буде  потреба,  то ми не будемо працювати у

 відкритому.

      Будь ласка,  ставлю на голосування післязавтра вранці.

     

      "За" -

      Рішення прийнято, спасибі.

      Завтра засідання розпочнеться о 10 ранку.

      Дякую вам.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку