ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України.

10 жовтня 1997 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Доброго  ранку,  шановні   депутати,   члени   уряду, журналісти   і  радіослухачі!  Прошу  депутатів  підготуватися  до реєстрації. Займіть, будь ласка, свої місця.

 

     Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися поки  що  314  депутатів.  Ранкове  засідання оголошується відкритим.

 

     Ми вчора  на  вечірньому  засіданні розпочали розгляд проекту Закону про Державний бюджет на 1998  рік.  Сьогодні  розгляд  буде продовжено.  Але  спочатку розглянемо кілька питань,  пов'язаних з депутатськими запитами і зверненнями.

 

     Група депутатів  (Пономаренко,  Пасько,   Сирота   та   інші) звертається  до  Прем'єрміністра  України  щодо  правових  підстав скасування пільг на проїзд учнів і студентів протягом  навчального періоду.

 

     Костицький Василь  Васильович звертається до міністра охорони здоров'я    стосовно    підтвердження    участі     лікарів     із Івано-Франківської  області  в ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції.

 

     Я ставлю на голосування  ці  запити.  Їх  оформлено  так,  як передбачено законом. Проводиться голосування.

 

     "За" - 119. Підтримується.

 

     Є запит  Івана  Захаровича  Кірімова  до Президента України з приводу  дворічної  заборгованості  по  виплаті  заробітної  плати працівникам   управління   автотранспорту   промислово-будівельної компанії  "Атомспецбуд",  яка  працює  в  Чорнобилі.   Цей   запит кореспондується   з   учорашнім,  підписаним  нами,  запитом  щодо населеного  пункту  Лісове,  де  виникла  ситуація,  яка  потребує втручання з боку Президента.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію про підтримку змісту цього запиту.  Як бачите, це питання стосується чорнобильської зони, і я просив би зважити на цю обставину. Іде голосування.

 

     "За" - 206. Підтримується.

 

     Я прошу проголосувати пропозицію про направлення цього запиту Президенту. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 220.

 

     Депутат Кірімов наполягає,  щоб ще  раз  проголосувати.  Будь ласка, проголосуйте, це питання потрібне.

 

     "За" - 230.

 

     Спасибі.

 

     У порядку оголошення. У приміщенні Верховної Ради на третьому поверсі є виставка,  на якій зараз  експонується  проект  Великого герба  України.  Я  просив би депутатів під час перерви піднятися, подивитися,  визначитися, зауваження зробити, якщо є потреба. Мова йде  про  те,  що  у  вересні  1996  року  було прийнято постанову Верховної  Ради,  якою  зобов'язано  Кабінет  Міністрів   провести відповідний  конкурс  на  проект Великого герба і на проект тексту гімну.

 

     Що стосується герба,  то треба сказати,  що  виконано  досить серйозну роботу.  Можна погоджуватися чи не погоджуватися, але те, що це робота серйозна,  треба визнати.  Що ж до  гімну,  то,  мені здається,  до цього підійшли,  ну,  дещо спрощено.  Навіть не було опубліковано чи хоча б викладено,  що ж то за майже 800 робіт, які надійшли  на  розгляд  комітету.  Це  треба було б показати,  а не тільки говорити про те,  що  одну  букву  слід  змінити  в  тексті Чубинського.  Тобто  зробити  так,  як  потрібно,  як  передбачено умовами конкурсу.  Гадаю,  уряд і відповідний комітет ще до  цього повернуться.

 

     Тепер хочу повідомити про те,  що сьогодні, тільки-но, в мене відбулася зустріч з делегацією  парламенту  Бразилії,  яку  очолює депутат  Павло  Корцейро  (він  же  очолює  групу  парламентського співробітництва  між  Бразилією  й  Україною).   Члени   делегації присутні в цьому залі,  і я хотів би привітати їх від вашого імені (Оплески).

 

     Прошу сідати.

 

     Враховуючи колосальний потенціал Бразилії,  ми домовилися, що ділові  кола,  представники  яких  теж входять до складу делегації бразильського парламенту,  налагодять нормальне співробітництво  з нами, і воно буде обраховуватися не 150 мільйонами, як сьогодні, а вийде на мільярдні цифри.  Я думаю,  що можливість для цього  є  і потреба в цьому є.

 

     Про футбол ми теж домовилися, а саме, що у фіналі Кубка світу гратимуть команди України і Бразилії (Оплески).

 

     Тільки треба завтра у збірної Вірменії виграти.

 

     Ще хочу зробити таке оголошення.  Відповідно до статті  4.2.2 Регламенту  повідомляю про вихід з депутатської групи "Відродження та   розвиток   агропромислового   комплексу"   (селяни   України) Діхтяренка   Григорія  Юхимовича  (Золотоніський  виборчий  округ, Черкаська область),  з депутатської групи "Конституційний центр" - Лобенка  Анатолія  Олександровича  (Чорноморський  виборчий округ, Одеська область) та про входження їх до складу депутатської  групи "Незалежні". Оформлено ці повідомлення так, як належить, беремо їх до відома.

 

     У нас залишилося ще 18 хвилин для запитів,  оголошень тощо. Я прошу записатися.

 

     Будь ласка, опублікуйте список.

 

     З місця  першим  виступає  депутат  Ландик.  Але Ландика я не бачу.

 

     Слово має депутат Кочерга з Дніпропетровської області.  Він у списку другий.

 

     Опублікуйте, будь ласка, список.

 

     КОЧЕРГА В.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  екологічної  політики  (Довгинцівський  виборчий округ,  Дніпропетровська  область).  Прошу передати слово депутату Худомаці.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ХУДОМАКА В.П.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань бюджету (Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу, шановні  колеги!  Ми  зовсім  недавно  повернулися  з округів,  де провели прийом громадян.  Найбільш насущне питання, яке порушували люди  похилого  віку,  стосувалося  повернення  вкладів на ощадних книжках, які вони втратили на початку 1992 року.

 

     31 липня цього року набрала чинності постанова Верховної Ради України про виплату компенсацій заощаджень громадян за станом на 2 січня 1992 року.  Загальна сума виплат у 1997 році  становить  200 мільйонів  гривень.  І  починаючи з цього року виплата компенсацій здійснюється виключно в грошовій формі.

 

     Люди звертаються до нас,  оскільки жоден з них, незважаючи на прийняту  нами  постанову,  не  отримав  грошей.  Надходить багато пропозицій,  зокрема,  перерахувати  ці  гроші  в  рахунок  оплати комунальних послуг,  якщо вже держава не може віддати їх готівкою. Є також пропозиції зробити так, щоб у рахунок цих компенсацій люди могли безплатно отримувати ліки.

 

     Я вважаю,  що  уряд  повинен  звернути  увагу  на ці прохання громадян,  тому що є відповідний документ Верховної  Ради  і  його треба    виконувати.   Невиконання   цього   документа   спричиняє невдоволення  населення,  особливо  людей  похилого   віку,   які, отримуючи мізерну пенсію, та й то із затримками, сподіваються хоча б на ці свої вклади, але держава їх не повертає. А держава, яка не дбає про життя і здоров'я старшого покоління,  дітей, не має права на існування.

 

     І ще на один аспект цієї проблеми я хотів  би  звернути  вашу увагу.  Ми почали обговорювати проект бюджету на 1998 рік, і треба сказати, що в ньому немає статті про повернення цих заощаджень.

 

     Я звертаюся до колег із  проханням  при  обговоренні  проекту бюджету звернути на це увагу.  Я не знаю,  механічно чи спеціально уряд пропустив цей рядок, але потрібно виправити це упущення.

 

     І ще  одне.  У  проекті  бюджету  на  1998  рік   зовсім   не відображено   питання  дивідендів  від  акцій  держави  в  частині промислових   підприємств.   Куди   вони   поділися,    як    ними розпоряджаються, хто ними управляє? Про це нічого не говориться.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Жовтяк.

 

     ЖОВТЯК Є.Д.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    фінансів    і    банківської    діяльності (Києво-Святошинський  виборчий округ,  Київська область).  Я прошу передати слово Івану Захаровичу Кірімову у  зв'язку  з  напруженою соціальною ситуацією, що склалася в місті Чорнобилі.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський  виборчий округ,   Київська   область).   Дякую.   Шановні  колеги,  шановні журналісти!  Багаторазові  звернення  до  Президента  України,  до Прем'єр-міністра,   до  міністра  енергетики  Шеберстова  не  дали очікуваних результатів.  Уже протягом двох років  350  працівників державної    промисловобудівельної   компанії   "Атомспецбуд"   не одержують  заробітної  плати.  Сьогодні  вони  прийшли  пікетувати Кабінет Міністрів.

 

     Я хотів  би  попросити  працівників  преси  побувати біля цих людей і послухати,  про  що  вони  говорять.  Справа  в  тому,  що більшість із них були евакуйовані з міста Прип'яті і нині живуть в інших містах,  але працюють у Чорнобилі. Зазначу, що практично вже 159 чоловік звільнено з роботи за те,  що вони добиваються виплати заробітної плати.

 

     Я хотів би сьогодні акцентувати увагу ще ось  на  чому.  Є  у Києві  на  Борщагівці хімфармзавод.  На цьому заводі було створено спільне підприємство з американськими  бізнесменами,  які  затягли завод  у кабалу.  Нині 600 працівників заводу на грані звільнення. Незважаючи на те що наші правові органи виправдовують  працівників заводу і керівництво,  перевірки і шантажування не припиняються. Я звертаюся  до  Генеральної   прокуратури   України   з   проханням розставити всі крапки над "і".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Уланов.

 

     УЛАНОВ В.М.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань законності  і  правопорядку  (Станично-Луганський  виборчий округ, Луганська область). Фракция "Коммунисты Украины". 8 октября на пленарном заседании  Верховного  Совета  был  рассмотрен  очень важный  вопрос  - о состоянии борьбы с преступностью и обеспечении законности в Украине. К этому были привлечены большие специалисты. Но,  на мой взгляд и по мнению других специалистов в этой области, разговор шел на уровне 10-15-летней давности.  Фактически говорили лишь о борьбе с преступностью,  а о нарушениях законности и прежде всего о нарушениях Конституции никто ничего не сказал.

 

     А как мы знаем,  уважаемые  коллеги  депутаты  и  избиратели, Конституция у нас нарушается по каждой статье.  Однако разговор об этом не велся. Не говорилось, кто виновен в этом, кто должен нести ответственность, не высказывалось никаких предложений. Более того, тот,  кто хотел выступить по данной проблеме, возможности такой не получил.

 

     Я обращаюсь   к   уважаемым   коллегам  и  хотел  бы  заявить следующее. У нас сегодня крайне назрело включение в повестку дня и рассмотрение    в    пленарном   режиме   вопроса   о   соблюдении конституционных  прав  гражданина  Украины.   Это   и   реализация конституционного   права   на   труд,  и  своевременное  получение заработной  платы  и  пенсии,  и   медицинское   обслуживание,   и бесплатное  образование,  как записано в нашей Конституции.  Вы же знаете,  что ничего из этого  не  соблюдается.  И  не  соблюдается потому, что нет гарантий. Но об этом нужно говорить и требовать от гарантов,  чтобы эти права гражданина Украины соблюдались.  Только исходя   из   этого  можно  вести  разговор  о  выполнении  других законодательных    актов,    которые    обеспечивают    соблюдение конституционных прав гражданина Украины.

 

     Я считаю, что коллеги депутаты меня поддержат и данный вопрос будет внесен в повестку дня и заслушан в пленарном режиме.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).   Конгрес   українських націоналістів.  Шановні депутати!  Шановні виборці!  Незважаючи на звернення групи депутатів з  Тернопілля,  яке  виголосив  народний депутат  Ігнатенко,  стосовно  ситуації,  що  склалася  в медичних закладах Кременецького району,  ситуація практично  не  змінилася. Працівники   медичних   закладів   цього   району   заявляють,  що розвалюється  державна  система  охорони  здоров'я,   що   мізерне фінансування  не  дає  змоги  надавати населенню необхідну медичну допомогу.  Фельдшерські пункти,  незважаючи на постанови Верховної Ради, в сільській місцевості практично розвалюються.

 

     Я також  хочу  повідомити,  що,  незважаючи  на  мої численні звернення, тиждень тому 800 працівників освіти і медичних закладів Лановецького    району    Тернопільської    області    вийшли   на несанкціонований мітинг і оголосили страйк з огляду на багаторічне запізнення  з  виплатою заробітної плати і пенсій.  Я розумію,  що Збаразький  і  Лановецький  райони  не   дорівнюють   районам   на Дніпропетровщині  чи  навіть  на  Харківщині,  але  те,  яку увагу приділяє  уряд  ліквідації  заборгованості  в  Західній   Україні, особливо   на   Тернопіллі,  свідчить,  що  дехто  хоче  викликати соціальну  напруженість  у  Галичині,  у  Західній  Україні   саме напередодні виборчої кампанії.

 

     Далі. У  ході  обговорення  тут  питання про стан боротьби із злочинністю лідер комуністів  Петро  Симоненко  заявив,  що  деякі партійні  і державні діячі вивозять за кордон валюту у валізах.  Я звертаюсь усно,  а ми від групи депутатів від Конгресу українських націоналістів  звернулися  до  Міністерства  внутрішніх справ,  до Генеральної прокуратури,  щоб вони розібралися  з  випадком,  коли член   Одеського   обкому   КПУ   був  спійманий  на  незаконному, несанкціонованому вивозі російських рублів,  перетинаючи державний митний кордон України, тобто при спробі незаконно вивезти іноземну валюту до Москви.

 

     Я думаю,  що напередодні  з'їзду  комуністів,  на  який  вони запросили  представників  багатьох  комуністичних  партій країн на території колишнього  Радянського  Союзу,  правоохоронним  органам треба посилити контроль за діячами цього політичного напряму, тому що це може викликати велику  контрабанду  валюти  -  як  незаконне ввезення її в Україну, так і вивезення.

 

     Також я  хотів  би  сказати,  що  нам  не  зрозуміла  позиція радників Президента,  які мотивують неможливість підписання Закону про  вибори,  де  передбачено  змішану модель,  тим,  що цей закон ущемлює права кандидатів у народні депутати, зобов'язуючи їх знати державну  мову.  Ми  вважаємо,  що кожен,  хто претендує на високу посаду  народного  депутата  України,  зобов'язаний  як  державний чиновник  і  як представник українського народу керуватися статтею 10 Конституції,  а така гра  оточення  Президента  є  всього  лише відверненням  уваги від основного.  Він зобов'язаний підписати цей закон, як того вимагають і народні депутати, і переважна більшість українського народу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Пономаренко.

 

     ПОНОМАРЕНКО Б.Й.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Депутатська група "Реформи". Шановний Олександре Олександровичу! За вашим дорученням я  звернувся  в  Ощадний  банк,  де поцікавився станом нормативної документації щодо виплати компенсації людям,  які мали заощадження на ощадних книжках.

 

     Доповідаю, що    на   сьогодні   практично   вся   нормативна документація Ощадним  банком  надіслана  на  місця  і  там  готові виплачувати   таку   компенсацію.   Є   лише   одна   перешкода  - ненадходження коштів. Десь із 10 числа (начебто є така інформація) повинні  надходити  кошти,  і Ощадний банк зможе виплачувати людям таку компенсацію. Але, безперечно, повинен бути контроль Верховної Ради,  оскільки  ці гроші можуть просто не надійти.  І я підтримую народного депутата Худомаку, що нам все потрібно зробити для того, щоб  продовжити  ту  позитивну  тенденцію,  яка намітилася у нас в поточному році.  Хоч у невеликих  розмірах,  хоч  певна  категорія населення, але цю компенсацію люди повинні отримувати.

 

     Ще одна проблема. Коли ми в окрузі перевірили виконання вимог закону щодо безплатного утримання породіль у  пологових  будинках, то виявилося,  що там про цей закон ніхто і не знає.  Я думаю,  що така ситуація по всій Україні.  Ми з вами недавно  прийняли  Закон про  введення  в  дію Закону про Державний бюджет на 1997 рік,  де чітко записали,  що пологові  відділення  утримуються  за  рахунок консолідованого   бюджету.  Тому  я  просив  би  вашого  доручення місцевим органам влади перевірити і взяти  виконання  цієї  вимоги під контроль.

 

     Ще одна  надзвичайно  болюча проблема - допомога багатодітним сім'ям.   Сьогодні   всім,   безперечно,   важко,   але   найважче багатодітним  сім'ям,  особливо якщо в дорослих членів сімей немає заробітної  плати  і  роботи.  Батьки  звертаються   до   народних депутатів,  очікуючи  їхньої  підтримки.  Але  ви знаєте,  що наші можливості часто дуже обмежені.  Тому я  просив  би  вас  доручити керівникам  місцевих  органів  влади  взяти таких людей на облік і якось  допомогти  їм,  тому  що,  дійсно,   вони   перебувають   у надзвичайно тяжкому стані.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (КременчуцькийАвтозаводський виборчий  округ,  Полтавська  область).  Шановні колеги,  шановний Олександре Олександровичу!  Я хотів  би  поінформувати  вас  (хоч, мабуть,  вам  про  це  відомо),  що повідомлення уряду про те,  що вчителям,  і зокрема працівникам ПТУ,  виплачено зарплату,  про що так  бадьоро  прозвітував  уряд,  як  у  кращі  брежнєвські  часи, надрукувавши про це на кожному стовпі, не відповідає дійсності.

 

     Ось у мене телеграма з Кременчука,  з мого  виборчого  округу (подібні  телеграми  отримуєте  і ви),  де сказано,  що працівники профтехучилищ  Кременчука  не  отримали  зарплату  за  два  місяці минулого року і за два місяці нинішнього і так далі.

 

     До речі,  з  цією  телеграмою  я вчора підійшов до заступника міністра  фінансів  Матвійчука  і  попросив  його   прокоментувати телеграму  та вжити заходів.  Пан Матвійчук відмовився це зробити, пославшись на те,  що я нібито говорив з ним прокурорським  тоном. Розмова  була  при  свідках.  Я не сказав йому жодного образливого слова,  я взагалі людина толерантна.  А що  заступникові  міністра фінансів скрізь ввижаються прокурори, то це вже його справа.

 

     Але ми з вами,  шановні колеги,  мабуть,  і справді не можемо говорити без  емоцій,  коли  бачимо,  що  нас  елементарно  скрізь дурять,  ігнорують наші депутатські запити. До речі, у вчорашньому "Голосі   України"   є   лист   учителів   Онуфріївського   району Кіровоградщини,  які  пишуть,  що не отримують зарплати.  Тобто це явище є повсюдним.  Є  неправдиві  відписки  на  наші  депутатські запити,  відповідають  неправдиво міністри та їх заступники,  яким скрізь ввижаються прокурори.

 

     І тому я, Олександре Олександровичу, думаю ось над чим. Чи не викликати   сюди   перед   розглядом   проекту   бюджету  міністра Згуровського або Прем'єра,  щоб вони доповіли про реальну ситуацію в країні? Зрештою, в них повинні бути комп'ютери, куди стікалася б уся інформація.  А якщо в них  немає  комп'ютерів,  хай  продадуть якийсь урядовий "Мерседес" та куплять комп'ютери.  Але цю ситуацію треба,   справді,   взяти   на   контроль,   інакше    елементарно підставляється  Верховна Рада.  Якщо взяти до уваги те,  що все це подають по телебаченню... Люди повинні знати правду, хто є хто.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ярошинський.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська  область).   Шановні   народні   депутати!   Результати соціально-економічної   політики   сьогодшінього   уряду,   як   і попередніх урядів,  загальновідомі.  Я хочу лише  привернути  вашу увагу  до того,  що питання невиплати заробітної плати вчителям чи то Оріхівського району Запорізької області,  чи Корецького  району моєї    рідної    Рівненської    області,    -    це   не   тільки соціально-економічне,  а й важливе політичне питання. Адже відомо, що  найсильнішою,  найбільшою політичною групою,  яка агітувала за українську незалежність,  були  українські  вчителі.  Це  інтелект нації,  який сьогодні спеціально,  усвідомлено ставлять на коліна, щоб він почав зворотну агітацію.

 

     Я під час однієї зустрічі з Президентом України звертав  його увагу  на  те,  що  таке ставлення до цієї найбільш інтелектуально підготовленої   широкої   верстви   українського    населення    є неприпустимим.    Однак    політика    сьогоднішньої    влади    є протиукраїнською.  Точніше,  ця влада, добре усвідомлюючи значення вчительства у суспільстві,  грається цією соціальною групою, даючи їй недолугі обіцянки і зовсім не бажаючи звернути увагу на те,  що вчителі   більшості   районів  України  по  півроку  не  отримують заробітної плати.  I з відповідним настроєм вони йдуть у класи  до дітей.

 

     Ще одне  питання.  Ще  півроку  тому  я як голова Української республіканської  партії,  як  народний   депутат   звертався   до Президента  України  з  приводу ганебного факту розтринькування 11 тисяч тонн цукру Тернопільською обласною державною адміністрацією, очолюваною  паном  Бойком,  керівником  секретаріату партії "Рух". Прошу не плутати цю партію з широко відомою організацією Руху.

 

     Ось як ставляться до  цього  жителі  Тернопільської  області. Вони  пишуть,  що  11 тисяч тонн цукру - це та ціна,  яку дано цій організації за підтримку підписаних Президентом  28  травня  цього року  угод  з  Росією,  відповідно  до  яких  близько 48 мільярдів доларів  віддано  сусідній  Росії.   Як   відомо,   ці   угоди   є антиукраїнськими. Саме за це партія "Рух" і підтримала Президента, і  звернулася  до  українських  політиків  з  пропозицією  негайно ратифікувати ті антиукраїнські угоди.

 

     I останнє. Ми повинні розглянути питання зовнішньоекономічної діяльності уряду і зробити відповідні висновки...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть, будь ласка, мікрофон.

 

     Богдане Харитоновичу,  завтра скажете про інше, а сьогодні ви час уже використали.

 

     Ми беремо  до  відома  все,  що  прозвучало  сьогодні  з  уст депутатів.

 

     Стосовно зауваження депутата Пономаренка щодо передбачення  в Державному  бюджеті  видатків  на  утримання пологових відділень і будинків. Так, це справді норма Закону про бюджет, і на місцях усі зобов'язані  дотримуватися  цієї  норми.  Нехай  державні  місцеві адміністрації  разом  з  радами  уважно  подивляться  на  витратну частину  бюджету,  проконтролюють її використання.  На мій погляд, навіть у межах того неповного  фінансування  видатків  на  охорону здоров'я можна добитися,  щоб ці кошти обов'язково надійшли в такі відділення.  Думаю, щодо цього депутат цілком правий, як і в тому, що  на місцях повинні взяти на облік багатодітні сім'ї,  щоб потім можна було визначити загальні підходи до цього питання.  Я  думаю, що турбота Бориса Йосиповича повністю обгрунтована.

 

     Щодо невиплат учителям та інформації уряду з цього приводу, а також вжиття необхідних заходів, про що говорили сьогодні депутати Віктор Терен і Богдан Ярошинський. Ці питання порушено і в запитах та зверненнях інших депутатів,  які сьогодні направлено адресатам. Я  просив  би  вашої  підтримки,  щоб ми передбачили розгляд цього питання на одному з найближчих Днів уряду.  Нехай уряд  прозвітує, коли  ж він виконає свої обіцянки,  які раз по раз даються ним і в різноманітних засобах інформації, і в сесійному залі.

 

     Iдеться справді про інтелект нації,  ми повинні,  безперечно, захистити  вчителів  державною політикою,  і бюджетною політикою в тому  числі.  Я  думаю,  що  турботи  з  цього  приводу   повністю виправдані.   Вносьте   пропозицію,  і  ми  на  нараді  керівників комітетів і фракцій розглянемо її і включимо це до порядку денного Дня уряду.

 

     Стосовно розтринькування   цукру  на  Тернопільщині.  Про  це йшлося і в запиті на моє ім'я.  Я звертався  з  цього  приводу  до Генеральної прокуратури і думаю,  що вона дасть відповідну оцінку. Треба, щоб усі керівники місцевого рівня, незалежно від політичних уподобань, розуміли, що треба дотримуватися закону.

 

     Ще одне опосередковано пов'язане з тим, що висловлювали зараз депутати.  Сьогодні вранці я мав нагоду послухати  інформацію  про вчорашнє засідання Верховної Ради.  Iнформація, на жаль, зовсім не торкнулася розгляду проекту бюджету і важливих  проектів  законів, які  ми  перед тим розглядали.  А звелася інформація,  власне,  до того,  що Верховна Рада ще раз повернеться до Закону про  пенсійне забезпечення.

 

     Вибачте, але  ми не так ставили питання.  Закон цей прийнято. Якщо будуть якісь пропозиції уряду щодо впорядкування  етапів,  ми готові це розглянути, а не зміст цього закону. А вчора ми прийняли постанову,  якою  доручили  Кабінету  Міністрів,  відхиливши  його проект  постанови про мінімальну заробітну плату,  перед розглядом питання про пенсії подати розрахунки,  як це  передбачено  Законом про   бюджетну   систему,   і  щодо  мінімальної  пенсії,  і  щодо мінімальної  заробітної  плати,  і  щодо  мінімального  споживчого рівня. Так ставилося вчора питання. Тому я хотів би попросити тих, хто  формує  інформаційні  випуски,  бути  коректними  і  точними, викладаючи зміст питань, які розглядаються на засіданнях Верховної Ради.

 

     ___________________

 

     Ще раз оголошую,  що продовжується розгляд проекту Закону про Державний бюджет на 1998 рік.

 

     Відповідно до  Регламенту  депутат  має право в будь-який час під  час  розгляду  питання   по   суті   звернутися   з   приводу конституційності   проекту   закону.  З  цього  приводу  звернувся Стешенко Олександр  Миколайович.  Він  просить  слова.  Прошу  вас уважно послухати і взяти участь у розгляді його пропозиції.

 

     А в  обговоренні  проекту  закону  першим виступить Олександр Михайлович Кожушко.

 

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу (Шум у залі).

 

     СТЕШЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  державного  будівництва,  діяльності  рад і самоврядування (Сватівський  виборчий   округ,   Луганська   область).   Шановний Олександре Олександровичу...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Олександре Миколайовичу.

 

     Я просив би вашої підтримки,  шановні депутати,  щодо терміну розгляду цього питання сьогодні.  Якщо не заперечуєте,  ми за  три години   проведемо   обговорення,   тобто   до  14  години.  Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 144. Рішення прийнято.

 

     Будь ласка, Олександре Миколайовичу.

 

     СТЕШЕНКО О.М.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановні колеги  народні депутати,  шановні урядовці!  Мій виступ,  мабуть, буде найкоротшим з  виступів  за  всі  часи  під  час  обговорення найскладніших питань нашого сьогодення.

 

     Мабуть, у залі не знайдеться жодного народного депутата, який заперечував би той факт,  що  ми  вчасно  приступили  до  розгляду найважливішого  документа  в житті нашої держави - проекту бюджету на 1998 рік.  Не став винятком щодо цього і комітет, який я очолюю і від імені якого зараз і виступаю.  Підтримую повністю все те, що говорилося  тут  на  вчорашньому  пленарному  засіданні  під   час розгляду цього найважливішого і найскладнішого питання.  Водночас, спираючись на  висновки  комітету,  викладені  на  семи  сторінках друкованого  тексту,  хочу  цілком відповідально заявити:  шановні колеги, члени Комітету з питань державного будівництва, діяльності рад  і самоврядування вкрай здивовані тим,  що проект бюджету 1998 року  зовсім  не  відповідає  чинному  законодавству  та   окремим конституційним положенням.

 

     Наше майбутнє, що б хто сьогодні не говорив, цілком пов'язане з діяльністю органів влади  на  регіональному  рівні.  І  тому  ми ведемо  мову  про  децентралізацію влади,  про наближення влади до народу, до виборців. А що ж пропонують наші урядовці?

 

     Якщо подивитися  з  точки  зору   відповідних   норм   чинної Конституції і бути при цьому неупередженим,  то можна зробити один висновок:  у нас дворівневий бюджет,  тобто є бюджет державний і є бюджет  місцевого самоврядування.  І ми були дуже здивовані,  коли побачили, що до консолідованого бюджету включили бюджети областей, ігноруючи при цьому бюджети сільських територіальних громад,  а їх у нас 10212,  селищних громад - 795, міських (разом міст районного та  обласного  значення)  -  344.  А  всього  у  нас  11 тисяч 251 територіальна громада. У чому річ?

 

     Річ у тому,  що,  мабуть, наші урядовці не звернули уваги, на превеликий  жаль,  на  частину  другу  статті 142 та частину другу статті 143 Конституції,  де чітко  виписано  механізми  реалізації обласних бюджетів як бюджетів вирівнювання. У цьому й полягає їхня сутність.

 

     Мабуть, вони не звернули уваги і на перший розділ Закону  про місцеве   самоврядування,   де   йдеться  про  мінімальний  бюджет місцевого  самоврядування,  а   також   про   мінімальний   рівень соціальних потреб та механізм їх забезпечення.

 

     Тому, посилаючись    на    відповідні   статті   Конституції, посилаючись  на  Закон  про  місцеве   самоврядування,   я   вношу пропозицію  визнати неприйнятим проект Закону про Державний бюджет як такий,  що не відповідає нормам чинної Конституції, і припинити будь-яке  обговорення,  поставити  вимогу  до уряду про приведення його у  повну  відповідність  з  нормами  Конституції  та  законів України.

 

     Дякую за увагу і прошу мене підтримати в цій вимозі.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата Стешенка.

 

     "За" - 157. Пропозиція підтримується.

 

     Таким чином,  Комітет  з  питань  правової  політики  повинен зробити аналіз  проекту  Закону  про  Державний  бюджет  і  самого проекту Державного бюджету у варіанті, який пропонується Кабінетом Міністрів,  на відповідність Конституції.  Висновки цього комітету ми  візьмемо  до  уваги,  коли будемо приймати остаточне рішення з цього приводу.  Так передбачено Регламентом.  І правильно  Михайло Васильович  каже...  Він каже,  що підтримує пропозицію Олександра Миколайовича,  тільки  щоб  йому  надали   можливість   виступити. Пропозиція  комітету така сама.  Це відповідає вимогам Регламенту. Олександре Миколайовичу, я кажу правду.

 

     Володимире Миколайовичу, будь ласка, візьміть слово з приводу відповідності проекту і Конституції, і Регламенту.

 

     СТРЕТОВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань правової політики і судово-правової  реформи  (Немирівський виборчий округ,  Вінницька область).  Депутатська група "Реформи", об'єднання "Вперед,  Україно!" Шановні колеги! Таке завдання перед Комітетом  з питань правової політики не ставилося.  Але якщо воно виникло в залі,  то треба встановити,  Олександре  Олександровичу, термін,  щоб  це  питання  вивчити і доповісти безпосередньо отут. Оскільки ми будуємо правову державу і Регламентом  Верховної  Ради це   передбачено,  комітет  приймає  це  рішення  до  виконання  і поінформує Верховну Раду про ті проблеми,  що означені  у  виступі мого колеги Стешенка.

 

     ГОЛОВА. Давайте  доручимо  комітету  доповісти  на наступному тижні,  скажімо,  в середу,  свої висновки з цього приводу.  І  на основі цих висновків,  провівши,  однак,  сьогодні обговорення, ми можемо   відправити   проект   як    неприйнятний    через    його невідповідність Конституції.  Остаточне рішення приймемо наступної середи. Немає заперечень?

 

     Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 191. Рішення прийнято.

 

     Це по суті процедурне  питання  -  про  строк  розгляду  цієї справи.

 

     Виступає Кожушко  Олександр  Михайлович.  За  ним  -  депутат Степенко.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного     комплексу,     транспорту    і    зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ,  Донецька   область).   Уважаемые коллеги!  Анализируя  проект  Государственного  бюджета Украины на 1998 год,  нельзя не видеть,  что в  следующем  году  подавляющему большинству  нашего  народа не приходится ожидать улучшения жизни. Да и как можно расчитывать на  улучшение,  если  расходы  сводного бюджета  Украины  на 1998 год по сравнению с такими же расчетами в 1997 году снижаются!

 

     Возьмем главное,  на  чем,  как  говорится,  стоит  экономика Украины,  -  топливноэнергетический комплекс,  а также транспорт и связь.  Снижение  расходов  по  топливноэнергетическому  комплексу намечается  на  22,8  процента,  по автомобильному транспорту - на 10,1,  по  водному  транспорту  -  на  12,5,  по  железнодорожному транспорту - на 9,4, по воздушному транспорту - на 4,3, по связи - на 2,4 процента.  Отмечая уменьшение вложения средств в  названные отрасли, можно сказать, что в такой же пропорции будет происходить и ухудшение жизни большинства нашего народа.  Этого мы все с  вами хотим - и исполнительная, и законодательная ветви власти? Я думаю, что нет. Этого хочет большинство народа Украины? Я думаю, что нет. Это первый вывод.

 

     Мы все  говорим,  что  хотим  выполнять Конституцию.  Значит, предложенный  проект  Закона  о  бюджете  должен   соответствовать Конституции. Что же получается в действительности?

 

     Статья 46 Конституции гласит:  "Пенсії,  інші види соціальних виплат та  допомоги,  що  є  основним  джерелом  існування,  мають забезпечувати  рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом".  Верховный Совет как законодательный орган в  соответствии с Конституцией утвердил черту малообеспеченности - 70,9 гривни и размер минимальной пенсии -  70,9  гривни.  Решается вопрос  и о минимальной заработной плате.  Эти нормативы - роскошь для народа?  Я думаю,  что нет,  и никто не может отрицать  этого, начиная от Президента и заканчивая любым гражданином Украины.

 

     Однако представленный  проект бюджета базируется на том,  что минимальная пенсия и минимальная зарплата составляют 16,5  гривни. Получается,  что он,  этот проект бюджета, не отвечает требованиям Основного Закона - Конституции.

 

     Не надо делать вид,  что все нормально.  Я, например, считаю, что  дальнейшее  рассмотрение  этого  документа  - напрасная трата времени и создание напряжения в обществе.  Выгодно ли это в  целом стране?  Выгодно ли в целом народу Украины?  Я думаю, что нет. Это второй вывод.

 

     Что я предлагаю?

 

     При каждом рассмотрении проекта бюджета на последующий год мы вынуждены  признавать,  что  доходы  все  время  уменьшаются,  что производство падает.  При этом мы все  хорошо  понимаем,  что  без вкладывания   денег  в  производство,  без  увеличения  социальных расходов положение в следующем году будет ухудшаться.

 

     Отсюда мое первое предложение: набраться мужества   перед   своим   народом   и   признать,   что предложенный  курс  экономических  реформ  ошибочный  и  его  надо менять.  И  чем  быстрее  мы  это признаем,  тем быстрее выйдем из тупика, в котором оказались.

 

     Свои предложения  по  этому  вопросу  я  подал  правительству письменно.  Суть их заключается в том,  что государство, формально являясь собственником  только  государственной  собственности,  то есть не являясь уже в данный период собственником всей находящейся в  пределах  Украины  собственности,   вместе   с   тем   является центральным управляющим,  распоряжающимся всем достоянием Украины. Вот если будет такой подход, положение в экономике будет иным.

 

     Еще один вопрос касается кадров.  Как бы там мы ни хотели, но этот  вопрос  надо  решать.  Чтобы  не  быть голословным,  приведу примеры. Вот пришел новый министр угольной промышленности. Человек он знающий,  вырос там и хочет помочь. И он на правильном пути. Но может  ли  он  самостоятельно  исправить  положение,  не   изменяя психологию, политическую сторону вопроса? Я уверен, что нет, и его снимут.

 

     В чем  вопрос?  Вот  посмотрите.  В  угольной  промышленности создано 700 посреднических фирм,  которые торгуют углем. И все они торгуют,  и все живут  неплохо.  Но  посмотрите,  что  получается. Например,  трубы  стальные.  Если  бы  их  покупала сама шахта или обкединение непосредственно в Донбассе, на комбинате имени Ильича, то  они  стоили  бы  на 42 процента меньше,  чем через посредника, через бартер. Аналогично канаты стальные - на 38 процентов, прокат черных  металлов  -  на  27  процентов,  лист крепильный - на 65,8 процента. Средства индивидуальной защиты, производимые в Донбассе, в  таком  случае  стоили  бы  на  80 процентов дешевле,  чем через бартер.  Или взять комбайны.  Стоимость  каждого  комбайна  -  130 миллионов  гривень,  а  через  посредника  она  возрастает  на  70 процентов - 220 миллионов гривень.

 

     Очищая тело  от  этих   "бородавок",   только   по   угольной промышленности  можно  выиграть 1 миллиард 200 миллионов гривень в год.  Решит ли это министр,  если не будет  политических  перемен? Нет, не решит.

 

     Поэтому я предлагаю следующее. Здесь мы этот вопрос не решим. Вы посмотрите на  правую  трибуну.  Они  хорошо  подготовили,  они разделили то, что есть. Но в зале, посмотрите, никого нет. Поэтому я  считаю,  что  Президент  Леонид  Данилович   Кучма,   Александр Александрович   Мороз,   Премьер  должны  втроем  собраться  перед решением  этого  вопроса.  Если  нужно,  то  пригласить   к   себе советников  из  депутатов,  и  после этого вносить этот документ в зал.

 

     В таком виде проект принимать  нельзя.  Поэтому  я  предлагаю документ  отправить  на  доработку.  Но  предварительно три первых лица,  которые ответственны перед государством, ответственны перед народом,  должны  (надо  набраться мужества,  совесть должна быть) решить эти вопросы.  После этого мы можем что-то изменить в лучшую сторону.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

 

     України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  ми  визначили  час  на виступи. Давайте  дотримуватися  регламенту.  Інакше  я  просто  вимикатиму мікрофон на трибуні.

 

     Слово надається депутату Степенку.  За ним - депутат Чечетов. 5 хвилин.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією (Полтавський виборчий округ,  Полтавська область). Шановні товариші! Я знаю, що в мене є 5 хвилин,  але оскільки я виступаю від групи товаришів по підтримці власного товаровиробника,  прошу надати мені  7  хвилин, тому що з цим пов'язані дуже багато наших людей і до того ж у мене є конкретні питання (Шум у залі).  Спасибі за підтримку,  депутате Парасунько!

 

     Хочу почати  виступ  із  того,  що,  ознайомившись з проектом бюджету, я вирішив не голосувати за нього. Чому?

 

     Перше. Як вирішується в цьому проекті бюджету питання  пенсій у  зв'язку  з  тим,  що  ми  подолали вето Президента на пенсійний закон? Наше рішення тут ніяк не враховано.

 

     Друге. Деякі інші показники цього проекту бюджету  викликають подив.  От  запитував  народний  депутат Масенко,  за рахунок чого передбачається збільшувати виробництво.  І дивіться:  на підтримку сільськогосподарського виробника виділяється 222 мільйони гривень, а на утримання місцевих податкових органів - 446 мільйонів.  Я  за те,   щоб   там  були  висококваліфіковані  спеціалісти.  Але  щоб контролюючий орган мав удвоє  більший  бюджет,  ніж  усе  сільське господарство?..

 

     Третє. Поки  не  буде ліквідовано той розрив у цінах (ціни на матеріально-технічні ресурси у 5  разів  вищі,  ніж  на  продукцію сільського  господарства),  ні  про  яке  нормальне функціонування сільського господарства не може бути й мови.

 

     Далі. Повернення коштів,  які  держава  винна  за  зерно,  за соняшник  та іншу продукцію за два чи три роки,  у проекті бюджету не передбачено.  Знову говоритимуть про  порушення  бюджету,  якщо розрахуються.

 

     Яку ж  ми  державу  будуємо,  шановні  друзі?  1  мільярд 190 мільйонів гривень виділяється на державне управління...  Де ж  оте скорочення? Давайте одразу на 30 відсотків уріжемо, і всі ці гроші передамо в пенсійний фонд.  Це буде по-людськи, це буде правильно, це буде по-державному.

 

     Далі читаємо.  На  сторінці  2  написано,  що на 1,9 відсотка зросте сільськогосподарське виробництво.  Від чого ж воно  зросте? Від  "заходів  щодо  реструктуризації  і  роздержавлення..."?  Ану скажіть,  де від реструктуризації чи  від  роздержавлення  зростав обсяг виробництва?  Притому за рік. Ця кампанія може зайняти п'ять чи десять років, та й то якщо це вдало буде проведено.

 

     І далі:        "поліпшення        забезпечення         галузі матеріально-технічними   ресурсами".   Яке   поліпшення?!  Хто  це придумав?

 

     На сторінці  7  читаємо:  "У  1998  році  триватиме  політика зниження  податкового  навантаження  на  підприємства...  на 25-30 відсотків".  Реально це?  Я вам зачитував сьогодні,  що  конкретне підприємство   сплачує   26  видів  податків  і  зборів.  Сьогодні практично підприємства не  можуть  існувати  за  такої  податкової системи.

 

     Тепер про   позабюджетні   кошти.  Виступаючи  вчора,  голова Рахункової палати  Валентин  Костянтинович  Симоненко  сказав,  що позабюджетні  кошти - це шлях до зловживань і треба цьому покласти край.  Якщо я спонсорую,  якщо я даю кошти на благодійні цілі,  то там чітко записано, куди я їх вкладаю, і відповідні органи повинні це проконтролювати. А навіщо ці позабюджетні кошти?

 

     Далі. Місцеві податки і збори.  Шановні  друзі,  якщо  ми  не наведемо в цьому питанні порядку... Я зробив два запити про рекет, про мародерство,  особливо щодо селян,  коли вони  приїжджають  на ринок.   За   паркування   автомобіля,  не  відповідаючи  за  його збереження,  беруть 1  гривню  за  годину.  Якщо  вже  не  платимо зарплату,  якщо  не платимо за продукцію колгоспові,  то треба хоч створити умови,  щоб селянин виїздив на ринок, а не обкладати його всякими поборами.

 

     Про повернення    вкладів.   От   ми   говорили,   що   треба компенсувати...  Я  вважаю,  що  треба  паралельно  прийняти   дві постанови  з цього питання.  Першу - про спрямування цих коштів на оплату лікування (якщо є висновок лікарів). Хіба ж це не парадокс, що  в  людини  є гроші на книжці,  але вона не може їх зняти,  щоб оплатити операцію (це жахливо, що ми до такого дожили, що потрібно платити)? Кажуть, це можна буде зробити, коли виповниться 80 років або коли людина помре. А якщо їй 40 років і треба лікуватися? А ми не можемо вирішити цього питання.

 

     Треба встановити,  щоб  кошти,  які є на вкладах,  можна було спрямовувати і на оплату комунальних послуг.

 

     І останнє питання - про підтримку власного товаровиробника. Я вважаю,  що  треба  окремим  рядком передбачити кошти на підтримку комбайнобудування.  Окремим рядком - на підтримку тих підприємств, які  переходять  на  новий  вид  продукції.  Так робиться в усьому світі,  так  робилося  і  в  нас.  У  нашої   Спілки   вітчизняних товаровиробників  з  цього  приводу є конкретні пропозиції.  Учора відбулася   зустріч   з   Головою   Верховної   Ради   Олександром Олександровичем   Морозом,   є   повне  розуміння  цього  питання. Планується зустріч із членами Спілки...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть  мікрофон.  Василю  Івановичу,  сідайте, будь ласка. Спасибі.

 

     Депутат Чечетов. За ним - депутат Янко.

 

     ЧЕЧЕТОВ М.В.,   заступник   голови  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством    (Юнокомунарівський   виборчий   округ,   Донецька область).  Уважаемый Александр  Николаевич,  уважаемые  коллеги  и уважаемые  члены  правительства!  В  соответствии  с  Конституцией Верховный Совет получил проект бюджета на 1998  год.  Кроме  того, впервые  в  Верховный  Совет  поступил  проект Основных параметров социальноэкономического развития, который заложен в основу расчета бюджета.

 

     Говоря о параметрах,  я хочу несколько слов сказать о главном интегрирующем показателе - о  валовом  национальном  продукте.  На этот год планировалось 100,4 миллиарда,  по факту мы выйдем на 90, на следующий год планируется где-то 101,  то есть по  сравнению  с фактом  прирост  должен  составить  более 10 процентов.  Но у меня вызывает очень и очень  большое  сомнение  вероятности  достижения такого показателя.

 

     Наибольшую долю   доходов   бюджета   должен  дать  налог  на добавленную стоимость.  Мы практически полностью  сконцентрировали весь  НДС в государственном бюджете.  В то же время мы поставили в крайне   сложное,   в   крайне   тяжелое,    если    не    сказать катастрофическое,   положение  формирование  местных  бюджетов  на низовых уровнях - в городах, поселках, регионах.

 

     Уважаемые коллеги!   На   Дне   правительства   мы   с   вами рассматривали ситуацию в легкой промышленности. С таким же успехом в этом зале можно  было  бы  рассматривать  ситуацию  и  в  других отраслях  промышленности.  На  мой  взгляд,  мы  до  тех пор будем топтаться на одном месте (это,  наверное, уже поняли и большинство депутатов,  и ряд членов правительства), пока не определим главные государственные приоритеты в развитии экономики, пока не определим приоритетные  отрасли и не обеспечим приоритетное финансирование и кредитование  этих  отраслей  и  льготный  режим  налогообложения, чтобы,  выведя эти отрасли на соответствующий уровень,  вытянуть и всю экономику.

 

     Но по каким бы  методикам,  параметрам  и  алгоритмам  мы  ни определяли приоритетные отрасли, разум подсказывает, что поскольку у нас практически нет собственных газа и нефти,  приоритетом номер один должна стать угольная промышленность.

 

     У Министерства  угольной промышленности,  у министра угольной промышленности сегодня есть четкая программа, четкое видение путей вывода  отрасли  из  кризиса.  Я назову три главнейших пункта этой программы.

 

     Первый не  требует  денег,  он  чисто  организационный.   Это восстановление  управляемости  отрасли  за  счет повышения статуса обкединений,  за счет  проведения  в  отрасли  единой  технической политики, о чем уже давно некоторые забыли.

 

     Второй пункт связан с исправлением допущенных нами ошибок.  Я имею в виду ошибки и Президента,  и  правительства,  и  Верховного Совета,  которые  в  1995-1996  годах  не  поддержали  настойчивое требование   депутатов-угольщиков   включить   отрасль   в   число дотационных,  как  это  делается  во  всех странах мира,  где есть угольная отрасль.  И только в этом году отрасль  была  включена  в состав дотационных.  Но те мизерные дотации не позволили исправить те ошибки и ликвидировать долги,  которые были образованы  год-два назад.

 

     И третий  пункт  -  это  введение  25- процентного заказа,  и прежде всего на энергетические угли,  чтобы  можно  было  закупить уголь по стабильным ценам.  Это даст возможность, с одной стороны, ввести в нормальное русло работу  отрасли,  ритмично  проплачивать зарплату,   социальные  выплаты,  снять  социальное  напряжение  в отрасли.  И самое главное - по стабильным ценам  дать  энергетикам уголь  и  тем  самым  способствовать  стабилизации энергетического комплекса и в целом топливно-энергетического комплекса страны.

 

     При условии выполнения этих трех пунктов Минуголь гарантирует (я  думаю,  что  Станислав  Васильевич  подробнее  об этом скажет) ежегодный прирост начиная со следующего  года  10  миллионов  тонн угля и выведение отрасли на 100-миллионный рубеж к 2000 году. И не будем мы впредь инвестировать  польского  производителя  угля  или российского.  Мы  своим  углем  и  себя  обеспечим,  и  будем  его экспортировать,  а самое  главное  -  обеспечим  рабочими  местами шахтеров.

 

     Но в  бюджете  заложено  1  миллиард 400 миллионов гривень на угольную  промышленность.   Из   них   100   миллионов   идет   на реструктуризацию и только миллиард - на дотации.  Этого,  конечно, крайне мало,  катастрофически мало. Как минимум нужно добавить еще 2,5  миллиарда  гривень.  Возникает  вопрос:  где  взять  этих 2,5 миллиарда гривень, или 1,5 миллиарда долларов?

 

     Во-первых, можно  в  какой-то   степени   увеличить   дефицит бюджета.  Во-вторых...  Сейчас  очень часто бросают упреки в адрес Верховного Совета, что, мол, депутаты выступают против того, чтобы брали  западные кредиты и кредиты Международного валютного фонда и Мирового банка,  а эти кредиты очень хорошие,  они  льготные,  они даются  на долгосрочную перспективу с отсрочкой платежа,  по малым процентам и так далее...

 

     Но речь идет не о  преимуществах  этих  кредитов,  не  об  их льготном  характере,  а  о  том,  как эти кредиты используются.  В первый год независимости мы вступали с нулевым внешним долгом, а к шестой  годовщине  имеем 9 миллиардов долларов внешнего долга,  то есть ежегодно на 1,5 миллиарда долларов увеличивался внешний долг. По  прогнозам,  и  на перспективу такая тенденция сохраняется.  Но если бы государственный внешний долг  увеличивался  и  ситуация  в стране,  в экономике менялась к лучшему,  было бы логично сказать, что кредиты используются эффективно.  А коль задолженность  растет вверх,  а эффективность вниз,  возникают закономерные вопросы: для чего эти кредиты берутся,  как используются,  и надо ли их брать и как потом отдавать?

 

     Я хочу остановиться еще на одном вопросе. На сегодняшний день под гарантию разных правительств за несколько  лет  были  получены кредиты  разными  коммерческими  структурами  на  несколько  сотен миллионов долларов.  Сейчас этих коммерческих структур нет,  да  и руководителей  надо через Интерпол искать.  Возникает закономерный вопрос:  почему   тогда   правительство   не   может   взять   под государственную  гарантию  те же 1,5 миллиарда,  чтобы влить в эту приоритетную  отрасль  и  за  счет  выведения  этой   отрасли   на соответствующий уровень вывести и всю экономику?

 

     Думается, что  именно такие вопросы надо решать и Президенту, выезжая  за   границу,   и   Премьер-министру,   и   руководителям соответствующих   министерств.   В  этом  -  развязка  большинства проблем.  Говоря о бюджете  в  целом,  я  хочу  сказать,  что  при доработке   его   проекта   надо,   наверное,   четче   обозначить финансирование приоритетных отраслей,  и  в  частности  приоритета номер один - угольной промышленности.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутат Янко. За ним - депутат Волковецький.

 

     ЯНКО С.В.,    міністр    вугільної    промисловості   України (Селидівський  виборчий   округ,   Донецька   область).   Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Стан справ на підприємствах вугільної промисловості в поточному році залишається вкрай  напруженим.  За  9  місяців цього року завдання з видобутку вугілля виконано лише на 94 відсотки,  до завдання недодано більше 3 мільйонів тонн.

 

     Однією з  основних  причин  незадовільної  роботи підприємств галузі є криза платежів,  яка  охопила  все  народне  господарство України і вкрай негативно позначилася на їх фінансовому стані.  За січень - вересень цього року підприємства вугільної  промисловості відвантажили  споживачам  України  та  за  її межі вугілля на суму близько 3 мільярдів гривень.  А на рахунки підприємств за цей  час надійшло  лише  726  мільйонів,  або 24,5 відсотка.  Тобто вугілля спалили, а гроші за вугілля не повернули.

 

     Більша частина  вартості,  одержаної   споживачем   вугільної продукції,  погашається шляхом проведення бартерних операцій,  які за січень - вересень цього року становлять понад 73  відсотки.  Як показують розрахунки,  внаслідок бартерних операцій галузь щорічно втрачає  близько  1  мільярда  гривень,  що  становить  майже   50 відсотків загальнорічного фонду оплати праці по галузі.

 

     Крім цього,   бартерні   операції   породжують  різного  роду зловживання та відвернення фінансових коштів не  за  призначенням. Це значною мірою призводить до постійного зростання заборгованості по заробітній платі, яка за станом на 1 жовтня цього року дорівнює 1 мільярду 800 мільйонам гривень.

 

     Намагання створити    механізм   постійних   розрахунків   та прийняття  урядом  рішень  з  цього  питання  не  дали  позитивних результатів.

 

     З огляду  на  це  та  з  метою  поліпшення  фінансового стану підприємств галузі та усунення соціальної  напруги  в  шахтарських колективах  вважаємо  за  потрібне  встановити  гарантовану оплату споживачів за отриману ними вугільну  продукцію,  що  дасть  змогу виплачувати  працівникам  вугільних  підприємств  70-75  відсотків їхньої щомісячної заробітної плати.

 

     Для цього треба встановити завдання на  створення  1998  року матеріальних резервів з вугілля в обсязі мінімум 15 мільйонів тонн на суму 1 мільярд 135 мільйонів гривень,  що становитиме  лише  20 відсотків   усього  обсягу  вуглевидобутку.  Це,  шановні  народні депутати,  на мій  погляд,  обов'язково  має  бути  відображено  в бюджеті 1998 року.

 

     Негативно впливає на роботу підприємств галузі та на старіння шахтового фонду те,  що  витрати  на  видобуток  вугілля  набагато перевищують  кошти  від  реалізації,  а  також кошти,  передбачені державною підтримкою.

 

     Крім того, через брак коштів на шахтах для підтримки основних фондів  і закупівлі основного гірничо-шахтного обладнання понад 50 відсотків машин і механізмів відпрацювали свій  робочий  ресурс  і потребують негайної заміни.

 

     Особливо важкий   стан   із   стаціонарним   обладнанням,  де нормативний  термін  відпрацювали  кожний   другий   компресор   і вентилятор  головного  провітрювання,  третина  підйомних  машин і канатів.

 

     Через аварійність ми не видобули... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну   хвилинку.   Шановні   колеги,   хто   хоче поговорити,  вийдіть  і поговоріть.  Не можна ж так!  Виступає ваш колега, а нічого не чути. Будь ласка.

 

     ЯНКО С.В.  Шановні народні депутати! На зменшення виробництва значною  мірою  вплинуло передчасне скасування державної підтримки вуглевидобувних   підприємств,   ухвалене   під   час   формування державного  бюджету  1995 - першого півріччя 1996 років.  На жаль, підтримка  галузі  у  1996-1997  роках   також   виявилася   вкрай недостатньою.  Дозвольте нагадати, що підтримка в ціні у 1991 році становила 200 відсотків,  у 1994 році - 37,8 відсотка.  Нині  вона становить  лише  близько  20 відсотків.  Чи може існувати галузь у такому разі?

 

     Сьогодні кредиторські борги галузі  перевищують  6  мільярдів гривень.  З  метою  поліпшення  фінансового  стану вуглевидобувних підприємств та усунення кризових явищ у галузі,  крім заходів, які вживаються Мінвуглепромом,  слід передбачити в бюджеті на 1998 рік державну  підтримку  збитковим  вуглевидобувним  підприємствам   в обсязі   як  мінімум  2  мільярди  459  мільйонів  гривень.  Треба відзначити,  що  для  розв'язання   питань   подальшого   розвитку вугільної  промисловості  ще  1994  року  була розроблена програма розвитку вугільної промисловості і  соціальної  сфери  шахтарських регіонів   на   період   до  2005  року,  яка  цілком  увійшла  до Національноенергетичної програми.

 

     Зазначеними програмами    визначено     конкретні     об'єкти будівництва у вугільній галузі та обсяги капітальних вкладень. Але ці програми в потрібних обсягах не фінансуються.  Через те  цілком припинено  капітальне  будівництво,  що  призвело до різкого спаду видобутку вугілля.

 

     З огляду на це Мінвуглепром просить передбачити у  Державному бюджеті  на  1998  рік  і  до  2000 року виділення централізованих капітальних вкладень на розвиток шахтового фонду  щорічно  в  сумі 900 мільйонів гривень.

 

     Одним із напрямів підвищення ефективності видобутку вугілля є закриття  особливо  збиткових  шахт.  З  цією  метою  реалізується програма  реструктуризації  вугільної  промисловості.  У 1998 році треба здійснити ліквідацію 49 шахт, з яких 12 належить закрити. На цю програму потрібно 1 мільярд 189 мільйонів гривень.

 

     Шановні народні  депутати!  Ви  отримали моє звернення,  де я прошу осягнути катастрофічну  ситуацію,  яка  склалася  в  базовій галузі промисловості.  Я вдався до цього заходу,  розуміючи,  що у виступі всього не  скажеш  і  на  слух  не  все  збагнеш.  Ще  раз звертаюся   до  кожного  з  проханням  вивчити  і  підтримати  мої пропозиції як депутата і міністра вугільної промисловості.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

     Депутате Волковецький, прошу. За ним - депутат Парасунько.

 

     ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В.,  голова  IваноФранківської  обласної  ради народних  депутатів  (Долинський виборчий округ,  ІваноФранківська область).  Демократична  партія  України,  об'єднання   "Нація   і держава".   Шановний  Олександре  Миколайовичу,  панове  депутати! Елементарна логіка  підказує,  що  перш  ніж  приймати  Закон  про Державний  бюджет,  треба  ухвалити пакет законів,  які визначають бюджет - його дохідну і  видаткову  частини.  Тобто  мало  б  бути спочатку   ухвалено   пакет   доповнень   до  податкових,  митних, інвестиційних  законів.  Таку  очевидну,  елементарну  річ  чомусь ігнорують,  і  тому  фактично  другий рік маємо складну ситуацію і знову стоїмо перед небезпекою неприйняття реального бюджету.

 

     Зрозуміло також і інше, що частину податків, які справляються на місцях, належить залишити в регіонах - усіх без винятку. Тоді й тільки тоді будуть  забезпечені  відповідні  надходження,  тоді  й тільки  тоді буде інтерес у місцевої влади дбати про надходження і буде більша ймовірність реального бюджету та його виконання. Тому, очевидно,  нам потрібно переглянути своє рішення найперше стосовно ПДВ:  частина,  повторюю,  податку  на  додану   вартість   мусить надходити до регіонів, до областей.

 

     Я думаю також, що нам потрібно загалом переглянути та змінити підходи до формування  бюджету.  От  зокрема  для  нашого  регіону суттєве  значення має Закон про статус гірських населених пунктів. З одного боку,  ми з вами,  шановні  депутати,  ухвалили  названий закон,  чим  зробили  дуже добру справу для людей,  які мешкають у дуже  складних  умовах  високогір'я,  з  другого  боку,  гроші  не надійшли.  Вони передбачалися,  як ви знаєте,  через міністерства, відомства,  галузі,  а  вийшло  так,  що  фінансування   не   було забезпечене.  Люди кажуть,  що ми приймаємо лукаві закони і лукаві бюджети,  не підтверджені грішми,  а,  отже,  який  сенс  у  таких бюджетах?  Я  думаю,  що  фінансування  Закону про статус гірських населених пунктів має бути зафіксоване окремим рядком у бюджеті. І від імені депутатської групи наполягаю на цьому.

 

     Ми повинні  сформувати  єдині  принципи визначення нормативів відрахувань надходжень до регіональних бюджетів.  На сьогодні,  як ви  знаєте,  виходять  із того,  що було минулого року.  Унаслідок цього  деякі  області  зазнають  дискримінації   стосовно   інших. Зокрема,  наша Iвано-Франківська область з цілої низки показників, у тому числі з капіталовкладень на душу населення,  посідає одне з останніх місць,  і так було ще за радянських часів.  На превеликий жаль,  така практика триває й нині. Очевидно, Верховна Рада мала б виробити   нові   принципи,  підходи,  повторюю,  єдині  для  всіх областей, щодо нормативів відрахувань.

 

     Коли кажуть,  що немає можливості поповнити бюджет, то я дуже сумніваюся.  Нагадаю, що свого часу Демократична партія України, а сьогодні представник групи "Реформи", подавали пропозиції стосовно того, щоб звільнити від оподаткування цілком або частково прирости обсягів   виробництва,   напрацьовані   додатково,   порівняно   з фіксованим  обсягом  для  певного  часу.  Зрозуміло,  що  таке має робитися диференційовано,  але воно стане додатковим стимулом  для нарощення обсягів і взагалі підвищення ефективності виробництва.

 

     Я був  також  одним із ініціаторів пропозиції щодо того,  аби дозволити  місцевим  органам  державної  влади,   місцевим   радам збільшувати  земельний  податок,  і  цю  різницю надавати місцевим бюджетам.  Дана пропозиція голосувалася,  але, на превеликий жаль, тодішній  голова  комітету  і  нинішній  міністр  економіки Віктор Iванович Суслов рішуче висловився проти цього, внаслідок чого вона не була схвалена.  Тож дозвольте сказати,  Вікторе Iвановичу: якщо це  погана  пропозиція,  то  запропонуйте  кращу!  Запропонуйте  і зробіть  так,  щоб  у  нас  на  місцях був реальний бюджет і щоб у державному бюджеті були гроші.  Переконаний,  у бюджеті  має  бути рядок,  який  би  вказував  на  фінансування відшкодування вкладів громадян.  I взагалі,  коли ми говоримо  про  захист  українського громадянина та українського товаровиробника, то потрібно не просто говорити,  а ухвалювати конкретні рішення, які б переконали людей, що ми саме для них працюємо.  А переконаються вони,  коли відчують це на власних пенсіях та зарплатах. Потрібні законодавчі акти, які захищатимуть    українського    товаровиробника   й   українського громадянина.

 

     I ще одне доповнення як члена Комітету у закордонних  справах і зв'язках з СНД.  Я подавав пропозицію стосовно того, щоб Україна взяла участь у Фонді сприяння Раді Європи.  Саме за рахунок  цього фонду  є можливість отримати на пільгових умовах серйозні кредити, і  такою  можливістю  інші  держави  послуговуються.  Iнші,  а  не Україна. То чому ж не Україна? Десь півроку тому я подав конкретні пропозиції з цього питання,  де було докладно проаналізовано умови вступу і таке інше. На превеликий жаль, реакції й досі немає.

 

     Тому закликаю    керівництво   уряду,   насамперед   міністра економіки,  до речі,  дуже добре,  що  він  очолює  і  відповідний комітет у Верховній Раді.  Так от,  Вікторе Iвановичу, сьогодні ви маєте всі можливості зробити так,  щоб і законодавча,  і виконавча влада працювали ефективно,  щоб бюджет був не фальшивий, як він на сьогодні є, а реальний.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Парасунько. За ним - депутат Костицький.

 

     ПАРАСУНЬКО М.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку  села  (Могилів-Подільський  виборчий  округ, Вінницька  область).  Фракція  "Аграрна партія України".  Шановний Олександре Миколайовичу!  Шановні народні депутати!  Шановні члени уряду!   Члени   Комітету  з  питань  агропромислового  комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села і фракція "Аграрна партія України" мали можливість зробити глибокий аналіз показників проекту Держбюджету на 1998 рік,  зіставити їх у часі й  просторі, та  не  можуть  зрозуміти  головного.  Чинними  законами,  указами Президента,  програмами уряду  визначено  пріоритетність  розвитку сільськогосподарського  виробництва та агропромислового комплексу. Проте коли справа доходить до практичної роботи,  тобто визначення обсягів  фінансування,  то цей пріоритет не лише не визнається,  а навпаки,  з року в рік ігнорується.  Особливо це видно на прикладі нині обговорюваного проекту бюджету на наступний рік. Природно, що аграрному сектору відводиться роль важливого наповнювача  бюджету, за  рахунок  якого  створюється  джерело фінансування обов'язкових державних заходів:  селекції,  ветеринарної  медицини,  збереження родючості землі, будівництва соціальних закладів на селі, розвитку сільгоспмашинобудування,   багаторічних   насаджень,    підготовки аграрних кадрів тощо.

 

     Вважаємо, що  кошти  на  таку  мету до бюджету маємо отримати саме через  податки  з  агропромислового  виробництва,  можливості якого значні.  Розрахунки свідчать, що вміле використання ресурсів (зерна,  цукру,  олії,  льону,   винних   і   коньячних   виробів, тваринницької     продукції,     рибних     запасів    та    іншої сільськогосподарської продукції) дасть змогу створити всі  належні фінансові  умови  для  розвитку  сільськогосподарської галузі.  На жаль,  міністерства  економіки,  фінансів,   банківські   новатори ігнорують   пропозиції   депутатів-аграрників.   Вони  спрямовують зусилля на згубну  нерегульовану  комерційну  діяльність,  ціновий диспаритет за умов "дикого" ринку здебільшого за бартерною формою. Унаслідок     таких     економічних,      фінансових      факторів сільгоспвиробникам не допомагають,  як проголошується,  а навпаки, знекровлюють  їх.  Великі  кредитні  ресурси  втрачено  в   мережі агробанку "Україна",  а вони вкрай потрібні для здійснення якісних реформ на селі.  Ті  мізерні  кошти,  які  передбачено  в  проекті Держбюджету,  можна  вважати  за маленькі пожертвування держави на випадок стихійного лиха в тому або тому  сільському  районі.  Вони свідчать  про  цілковите  розходження  між  завданнями,  які життя ставить перед  селом,  та  політикою  державних  органів  стосовно нього.  Фінансові  видатки на потреби села,  заплановані в проекті бюджету,  зменшені в середньому на 30 відсотків.  Усупереч чинному законодавству   з   проекту   вилучено   статті,   де  йшлося  про відшкодування  витрат  сільгоспвиробників,  здійснених   ними   на будівництво  об'єктів  соціальної  сфери  на селі.  Рівень лімітів держвкладень,  визначених для села,  викликає  у  членів  фракції, членів  комітету  велике  занепокоєння,  що  змусило  наш  комітет ухвалити вчора ось яке рішення. Мені доручено його повідомити.

 

     Перше. Комітет просить Верховну  Раду  підтримати  пропозицію щодо створення робочої групи з-поміж депутатів - членів Комітету з питань АПК  та  представників  уряду  для  опрацювання  показників бюджету  1998 року,  що стосуються розвитку сільськогосподарського виробництва відповідно до чинного законодавства.  Після здійснення такої  роботи протягом тижня маємо повернутися до розгляду проекту бюджету по суті.

 

     Друге. Для збільшення джерел надходжень  до  бюджету  комітет пропонує  внести  зміни  до Закону про податок на додану вартість, нормами  якого  звільнено  всі  організації,  до  функцій   котрих належить  діяльність  із  цінними паперами.  Про це вчора докладно інформувала Верховну  Раду  народний  депутат  Валентина  Петрівна Семенюк, яка має розрахунки і важливі конкретні пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу,  депутате  Красняков.  За  ним  -  депутат Яценко.

 

     КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька  область).  Уважаемый  Александр  Николаевич,   уважаемые народные депутаты,  уважаемые избиратели! Мы сегодня рассматриваем один  из  основополагающих  документов,  определяющих   дальнейшую экономическую жизнь страны.

 

     Фракция коммунистов довольно детально изучила его.  По нашему мнению,  предложенный  проект  бюджета  -   это,   прежде   всего, экономическая  политика,  которую  ведет  государство сегодня.  Мы четко указываем причины  кризиса.  Первое  -  это  развал  единого народнохозяйственного  комплекса,  что  привело  к потере дешевого сырья относительно мировых цен.  До 1991 года мы покупали нефти  - 13  процентов,  газа  -  3  процента,  минудобрений - 5 процентов, бензина и дизтоплива - 9 процентов, древесины - 17 процентов.

 

     Второе. Мы  потеряли  огромный  рынок,  на  котором   сбывали продукцию.  Примером  может  быть  тот  же  сахар,  который некуда девать.

 

     Третье. Структура нынешней  "самостийной"  экономики  Украины совершенно   деформирована,  хотя  в  едином  народнохозяйственном комплексе она была эффективной.

 

     По расчетам Кабинета Министров Украины (явно заниженным)  для структурной  перестройки экономики необходимо около 130 миллиардов долларов и 20 лет,  а по прогнозу Сакса -  140  лет.  По  расчетам Белорусской   академии   наук   в   условиях   самоизоляции  обкем производства Украины может удерживаться  на  уровне  не  более  14 процентов допереворотного периода.

 

     Вот почему    без   восстановления   единого   экономического пространства нам не выжить. Но все же жить надо в этих условиях.

 

     Проект Государственного  бюджета   Украины   -   это   проект углубления  общего  кризиса  социально-экономической,  духовной  и культурной жизни страны.  Проект бюджета не  отвечает  требованиям законодательных   актов,   которые   мы  принимали  в  этом  зале. Перечисляю их.  Он не соответствует Бюджетной резолюции Верховного Совета  Украины  о  Государственном  бюджете на 1998 год от 3 июля 1997 года в части приоритетного направления бюджетных  средств  на оздоровление экономики,  уровня дефицита бюджета в 2,5 процента от внутреннего валового продукта,  выплаты заработной платы,  пенсий, снижения  затрат на содержание органов госуправления (а намечается рост на 8,6 процента),  выделения  средств  на  выплату  населению обесцененных вкладов.

 

     Второе. Этим  проектом  нарушается статья 26 Закона Украины о бюджетной системе: проект бюджета Верховному Совету Украины вносит Президент, а разрабатывает Кабинет Министров Украины.

 

     Третье. Нарушается  постановление  Верховного Совета от 6 мая 1996 года относительно бюджетной классификации доходов и расходов, а  также детальной расшифровки расходов,  превышающих 25 миллионов гривень.

 

     В проекте бюджета практически не  предусмотрены  средства  на оживление    экономики,    реструктуризацию   легкой   и   тяжелой промышленности,  машиностроения, ВПК, агропромышленного комплекса. В    то    же    время    затраты   на   госуправление,   оборону, правоохранительные органы возрастают на 8,6  процента.  В  проекте бюджета  продолжается антинародная политика наступления властей на социальные завоевания трудящихся.  Цифры  бюджета  просто  кричат: власть, опомнись!

 

     Не предусмотрены средства на повышение минимальной зарплаты и пенсии до уровня черты малообеспеченности.  Реальная покупательная способность  населения  составляет 98,3 процента уровня 1997 года. Сокращаются до  минимума  капитальные  вложения  на  строительство жилья  и  обкектов  соцкультбыта.  Не  предусмотрены  средства  на погашение задолженности по заработной  плате  и  пенсиям,  которые накопились за 1995-1997 годы (а их около 5 миллиардов гривень).

 

     Не предусмотрены    средства    на   выплату   населению   их обесцененных вкладов, просто уворованных государством.

 

     Нас возмущает подход к системе  образования.  На  образование выделяется  всего лишь 4,2 миллиарда гривень.  Это значит,  что мы загодя  закладываем  от  необходимого  около   65   процентов   на заработную плату,  71 процент - на стипендии,  на питание учащихся (особенно ПТУ) - 39 процентов,  на оборудование (а мы знаем, какое состояние   нынче   с   материально-технической  базой  в  учебных заведениях) выделяется всего лишь  0,6  процента,  на  капитальный ремонт   -   9,4  процента.  Если  такой  бюджет  по  отношению  к образованию будет принят,  то нам необходимо  сократить  около  20 процентов преподавательского и учительского состава.

 

     В проекте  Государственного  бюджета предусмотрено дальнейшее закабаление народа  Украины  иностранными  кредитами,  внутренними займами.  Иностранные  кредиты  возрастут  на  4,  чуть больше 4,5 миллиарда долларов США,  а внутренний долг на 1 января  1999  года составит  более 27 миллиардов гривень,  из них около 12 миллиардов будут направляться на погашение дефицита бюджета.

 

     В проекте Государственного бюджета на 1998 год  предусматривается  финансирование  многих так называемых национальных советов,  комиссий, бюро, фондов, фондиков, агентств, каких-то союзов и так далее (их всего более 100).  То есть за счет общих денег налогоплательщиков мы просто их должны содержать.

 

     Предложение нашей фракции: бюджет не принимать, возвратить на доработку в Кабинет Министров.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка,  депутате  Яценко.  За ним - депутат Чулаков.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської    катастрофи    (Коростенський   виборчий   округ, Житомирська область).  Шановні колеги!  Проект бюджету  попередньо розглянуто  в  Комітеті  Верховної  Ради  з  питань Чорнобильської катастрофи.  Він базується на принципах,  закладених  в  "Основних параметрах  економічного  і  соціального  розвитку України на 1998 рік",  які ми розглядали і не підтримали.  Хоча б з огляду  на  це бюджет не може бути прийнятий.  Не може бути прийнятий і тому,  що містить такі основні  засади,  як  фактична  відмова  держави  від управління економікою під гаслом дерегуляції,  подвійне збільшення кількості безробітних, а отже, посилення навантаження непрацюючого населення  на  працююче,  прискорення приватизації,  котра,  як ми пересвідчилися в понеділок,  за висновком того-таки уряду призвела до  руйнації  важливої  галузі  народного  господарства  -  легкої промисловості.

 

     Очевидно, треба закладати інші принципи реформування,  цілком супротивні,  а  саме:  зміцнення управління економікою в цілому по Україні та  окремими  галузями,  створення  нових  робочих  місць, припинення шквалу бездумної приватизації. Треба приватизувати лише те,  у чому є потреба,  решта нехай працює. А головне, що всім цим народним   багатством,   державним  багатством,  треба  управляти. Побудований на таких принципах бюджет можна було б підтримати.

 

     Стосовно чорнобильської складової Державного бюджету на  1998 рік.  Особливих  зауважень  вона  не викликає,  оскільки ця частка доходів і видатків бюджету сформована відповідно до Закону України про формування Фонду для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.  Щодо призупинення  дії  деяких  статей Закону  про  статус  і  соціальний захист громадян,  які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, то з цим не можна погодитися, оскільки,  скажімо,  ліквідатори другої категорії (всі вони про це кажуть) уже п'ятий рік не оздоровлюються.

 

     Очевидно, самих  тільки  видатків  з  чорнобильського   фонду замало.   Треба   крім   натуральних   чисел  закласти  відповідні пропорції,  бо уряд України,  Президент  України  грубо  порушують пропорції, закладені в Законі про Державний бюджет України на 1997 рік.  Скажімо, Президент видав розпорядження виділити 75 відсотків на соціальний захист, уряд ще додав - 80 відсотків. Безумовно, все це треба,  але ж це проїдання.  А  те,  що  стосується  ліквідації наслідків   Чорнобильської   катастрофи,   не  фінансується  і  не виконується, пропорції, закладені в Законі про Державний бюджет на 1997  рік,  грубо  порушуються.  Тому  ми  повинні  закласти чіткі пропорції, аби уряд не мав права цього робити.

 

     Забуті в проекті Державного бюджету й проблеми Чорнобильської атомної    станції,   зокрема   утримання   першого   та   другого енергоблоків.  Як  відомо,  Президент  України  під  тиском  країн "великої   сімки"  своїм  розпорядженням  зупинив  роботу  першого енергоблока Чорнобильської атомної станції.  Блок не працює,  а ми вкотре  пересвідчилися:  загальне  гасло  -  "Захід  нам допоможе" виявилося черговою фікцією.  Учора ви  одержали  законопроект  про внесення  змін  і доповнень до Закону про Державний бюджет на 1997 рік,  відповідно до якого ми самі  повинні  фінансувати  утримання першого  і  другого  енергоблоків з державного бюджету України,  а складові  частини  -  з  чорнобильського   фонду.   Уявіть   собі, розпорядником коштів визначається Міністерство енергетики.

 

     Незрозуміла ситуація на сьогодні і щодо третього енергоблока. З  огляду  на  зміст  листа,   надісланого   нашому   Президентові віце-президентом Сполучених Штатів Америки,  ми можемо опинитися в ситуації, коли не буде запущено в експлуатацію і третій енергоблок Чорнобильської атомної станції.  Тоді ми фінансуватимемо утримання і третього енергоблока.

 

     Фінансувати все це,  безумовно, треба, оскільки ми розуміємо, що  станцію  залишати напризволяще не можна,  але те,  що пропонує уряд, - грубе порушення законодавства України.

 

     Відповідно до Закону України про використання ядерної енергії та    радіаційну    безпеку    для    закриття   станції   повинен використовуватися спеціальний фонд,  що  формується  Міністерством енергетики України.  Але його й досі не сформовано.  Ми реалісти і розуміємо,  що якось треба виходити з такої ситуації. Можна було б закласти  такий  принцип:  50  відсотків  фінансується  за рахунок чорнобильського фонду, але пропорційно розподілити на всі видатки, а  не  лише  на  капітальне  будівництво  (і  таким чином зірвати, скажімо,  програму переселення), решта - з інших статей Державного бюджету України. Ось з таким принципом можна було б погодитися.

 

     Очевидно, ми    повинні    збільшити   фінансування   об'єкта "Укриття",  враховуючи останні результати переговорів з експертами країн   "великої  сімки",  на  яких  Україна  взяла  на  себе  ряд зобов'язань. Не можна погодитися зі скороченням видатків порівняно з  поточним роком на утримання реакторів,  які забезпечують ядерну безпеку, оскільки обсяг їх роботи наступного року зросте. Не можна погодитися   зі   скороченням   витрат   на  попередження  аварій, надзвичайних ситуацій, ліквідацію наслідків стихійних лих.

 

     І окреме  питання  -  стосовно   чорнобильських   громадських організацій, зокрема Союзу "Чорнобиль України". Ігор Олександрович Мітюков вчора висловив свою принципову незгоду  з  рішенням  уряду щодо  пільгового  фінансування  деяких чорнобильських організацій. Взагалі можна було  б  із  ним  погодитися,  але  закон  прийнято, підписано Президентом України,  тому,  Ігоре Олександровичу, можна сумніватися,  але треба його виконувати.  Саме завдяки тому, що ви гальмували майже 13 місяців, закон України не виконувався.

 

     Стосовно вашої    пропозиції    закласти   фінансування   цих організацій до державного бюджету. Будь ласка, я не заперечую, але ж пропозицій таких немає.  Тому закликаю разом працювати, але якщо закон прийнято,  то є неодмінна умова - його виконувати.  Та  коли закладати  такий принцип фінансування з державного бюджету,  то не так,  як фінансуються, скажімо, Українська спілка учасників війни, яка налічує сотні людей,  та Українська рада ветеранів війни,  яка налічує мільйони людей,  але і там,  і там по 60 тисяч  закладено. Треба  врахувати  те,  що Союз "Чорнобиль України" налічує близько мільйона членів, і, очевидно, від цього й треба танцювати.

 

     Якщо наші пропозиції будуть  враховані,  тоді  розглядатимемо проект Державного бюджету.  У супротивному разі ми не можемо з ним погодитися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чулаков. За ним - депутат Масенко.

 

     ЧУЛАКОВ Є.Р.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку   села   (Васильківський   виборчий   округ, Дніпропетровська   область).   Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні народні депутати!  Аналіз  проекту  бюджету  на  1998  рік свідчить,   що   фінансова   криза   сільського   господарства  та агропромислового   комплексу   в   цілому   триватиме.   Причинами вірогідного  погіршення  соціально-економічної  ситуації на селі є невиважена     структурна,     інвестиційна,     науково-технічна, фінансово-кредитна, екологічна, податкова та бюджетна політика.

 

     Проект бюджету не розв'язує поставлені проблеми. Фінансування сільського господарства перебуває на найнижчому рівні.  На  вимогу Світового  банку  скасовані  дотації  на виробництво тваринницької продукції,  не гарантується  доступ  до  ринку,  вилучена  система цінової  підтримки.  Кажуть,  що  у  держави  на  ці потреби немає коштів.  Спробую спростувати цю тезу.  Аналіз бюджету показує,  що практично  вся  система оподаткування в державі стосується доходів населення,  а вся система доходів бюджету - земельної ренти, тобто продукту, що народжує земля. Що показує ВВП? Його обсяг визначений у сумі 100 мільярдів гривень,  який має складатися  насамперед  із прибутку  підприємств  (але  він  фігурує з мінусом,  отже,  цього прибутку не буде),  із сум заробітної плати - близько 33 мільярдів гривень  (проте тут же село,  де переважає натуроплата,  тому цієї суми теж не буде),  із сум амортизаційних відрахувань - 21 мільярд гривень, які чомусь подвоєні проти минулого року. Щоправда, тут ми маємо і нашу вину визнати,  коли проголосували за  один  відсоток. Решта  доходів  ВВП  у сумі 50 мільярдів - це земельна рента,  яка реалізується залежно від ринкових цін і попиту  на  продовольство. Отже, можна зробити висновок, що сільське господарство виступає як донор фінансових ресурсів бюджету.

 

     Аналізуючи макроекономічні  наслідки   фіскальної   політики, можна  зробити  висновок,  що сільське господарство як галузь,  де створюється понад  50  відсотків  ВВП,  буде  мати  в  подальшому, по-перше, найбільше безробітних, по-друге, найнижчий рівень оплати праці,  89 гривень,  тобто менше межі  малозабезпеченості,  бо  на сьогодні фактично вона становить 102 гривні.  Воно буде найбільшим платником податків і отримає  менше,  ніж  будь-яка  інша  галузь, усього 498 мільйонів гривень.

 

     Шановні народні депутати, вдумайтеся: сільське господарство дає ВВП 50 мільярдів,  а йому повертають 500 мільйонів, або один відсоток. Багато урядовців стали богомольними, то я їм заявляю,  що вони не мають  Бога  в  животі.  Та  сьогодні практично нас ніхто не слухає, крім міністра фінансів.

 

     При цьому   потрібно   врахувати,   що  за  роки  так  званої перебудови сільське  господарство  втратило  технічний  потенціал, поголів'я  худоби,  птиці.  З  1980 року продуктивні сили галузі в регіонах України скоротилися на 31,6 мільярда умовних одиниць.

 

     Зупиняючись на  фінансових   проблемах   відтворення,   можна зробити висновок, що фінансова олігархія, яка щойно опановує ринки продовольства і засоби виробництва,  затисла сільське господарство у лещата економічної cкрути.

 

     Посудіть самі:  минулого  року  витрати на обробіток грунту у землеробстві  становили  близько  5  мільярдів  гривень,  а   весь проданий урожай із закупками і бартером не витягує на 3 мільярди.

 

     У тваринництві   витрати   на  утримання  приміщень  і  корми становили 4 мільярди гривень, а виручка тільки 2 мільярди.

 

     У цілому  витрати  в  сільському  господарстві  становили  18 мільярдів  гривень,  а  надходження  від продажу продукції лише 10 мільярдів.  70 відсотків господарств стали збитковими.  І багато з них не зі своєї вини.

 

     Учора Микола  Янович  Азаров,  виступаючи  перед  керівниками фракцій,  груп,  звернувся з проханням: підкажіть, де взяти гроші? Спочатку  треба  вкласти кошти в сільське господарство та вугільну промисловість,  а вони через рік  повернуть  державі  в  10  разів більше.

 

     Прошу під   час   доопрацювання  законопроекту  врахувати  ці зауваження,  інакше депутатська група "Селяни України"  за  бюджет 1998  року,  бюджет  остаточного знищення сільського господарства, голосувати не буде.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але не вина селян, що вдвоє менше валового надходження, вина полягає в тому, що ціновий механізм втроє нижчий фактичного.

 

     Слово надається депутату Масенку.  За ним виступатиме депутат Костицький.

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  державного  будівництва,  діяльності   рад   і самоврядування  (Оржицький  виборчий  округ,  Полтавська область). Фракція "Комуністи  України".  Шановний  Олександре  Миколайовичу, шановні колеги народні депутати!  Мабуть, усім зрозуміло, щоб було що ділити,  то потрібно знайти механізм поповнення бюджету. А коли дивишся оці всі розрахунки,  подані Кабінетом Міністрів, то просто дивом дивуєшся.

 

     У 1996 році валовий внутрішній продукт становив 80,5 мільярда гривень.  На  1997  рік планувалося 100,4 мільярда,  прогнозується десь 90,2 мільярда,  а на 1998 рік уже планується  101,1  мільярда гривень.  Ну кого ми дуримо,  люди добрі?  Це ж нереально.  Звідки візьметься таке зростання валового внутрішнього продукту?

 

     Я вчора говорив  і  сьогодні  ще  раз  наголошую  (і  депутат Степенко теж про це говорив) на тому, що передбачається збільшення сільськогосподарського виробництва на 1,9 відсотка. Це міф, бо при такому  розвалі,  при  такому  ставленні до сільськогосподарського товаровиробника ніякого збільшення не буде.

 

     Я розумію  всіх  доповідачів,   які,   доповідаючи   і   щодо пенсійного  закону,  і  щодо  бюджету,  говорили про те,  що немає коштів. Зрозуміло, вони люди підневільні. Вони розуміють, чого цих коштів немає, але не можуть сказати, що у нас здійснюється не така економічна і державна політика,  що треба міняти цей курс.  Тому я ще раз наголошую на тому, що у цьому плані найпринциповішу позицію повинні  зайняти  ми,  народні  депутати.  Бо  ми  тут   пошуміли, нагнітили  обстановку,  дружно проголосували,  а потім дивуємося і один одного запитуємо:  чому не виконуються програми, фінансування яких  є  закладене  в  бюджеті,  чому  не  фінансуються ті чи інші заходи?

 

     Навіть коли  подивитися  витрати  з  державного  бюджету,  то дивуєшся,   чому   на   державне   управління  все-таки  зростання передбачено,  а на соціальний захист закладено лише  98  відсотків проти 1997 року.  Мене хвилює й те, що всі демократи, всі державні мужі,  які  зараз  правлять  Україною,  кричали  про   відродження культури  і  мистецтва  України,  а  на  1998  рік  закладено 90,5 відсотка проти 1997 року.  Невже ви не бачите,  що гине  культура, гине  мистецтво?  Я звертаюся і до голови комітету Михайла Косіва, він порядна людина:  треба щось робити!  Не  тільки  не  відродили національну культуру,  а й зруйнували те, що було зроблено за роки радянської влади,  бо  була  та  культура,  а  ви  її  зруйнували. Згадайте, які кінофільми випускала кіностудія імені Довженка! Хоча б зараз їх показували,  щоб люди подивилися і згадали, як ми жили. А   ми   тільки   дивимося   якісь   американські   бойовики.   На кінематографію планується 90,4  відсотка  на  фізичну  культуру  і спорт - 90 відсотків.  Усі кажуть про те, що сільське господарство потрібно відродити,  а закладено видатків проти 1997 року  -  84,3 відсотка.  А обслуговування зовнішнього державного боргу зросло на 155 відсотків і становить 1 мільярд 296 мільйонів.  Це те,  про що ми роками говорили, що не треба брати отих позичок, не треба брати отих кредитів, бо колись комусь доведеться за них розраховуватись.

 

     Само собою зрозуміло,  що  якщо  з  року  в  рік  зменшується валовий внутрішній продукт,  то варто всім замислитися, чи таку ми політику проводимо, яку порібно проводити.

 

     Ще є одне важливе  питання,  яке  мене  найбільше  хвилює,  - питання дотримання принципу справедливості при проведенні видатків з  державного  бюджету.  Навіть   оті   незначні   кошти   у   нас розподіляються  за  принципом  кумівства,  комусь  більше,  комусь менше.

 

     Підтримую пропозицію не приймати  проект  бюджету,  повернути його на доопрацювання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Костицький. За ним після перерви - депутат Мовчан.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Залізничний виборчий  округ,  ІваноФранківська  область).  Дякую. Шановний  головуючий!  Шановні  народні  депутати!  На  мою думку, позитивним на сьогодні є те, що проект бюджету на 1998 рік поданий не перед завершенням поточного року, а заздалегідь. Це перше.

 

     Друге. Роздумуючи   над   проектом  бюджету,  я  згадав,  що, виступаючи під час обговорення проекту  бюджету  на  1995  рік,  я порушував  питання  про  програмно-цільовий  підхід при формуванні бюджету  -  дотримання  принципу  вибору   пріоритетів,   принципу формування     бюджету     знизу,     справедливості     розподілу загально-державних коштів і таке інше.

 

     Як же нині змінилася ситуація з підготовкою одного з основних законів  -  щорічного закону держави про бюджет?  Очевидно,  варто відзначити, що частково ці принципи реалізовано, програмний підхід закладено,  є спроба враховувати основні пріоритети нашої держави. Проте,  аналізуючи проект видаткової частини,  я звернув увагу, що на  судову  владу  Кабінет Міністрів пропонує у 1998 році зменшити фінансування і відповідно до цього року здійснювати його у розмірі 91 відсотка,  а фінансування державного управління має зрости на 9 відсотків.  Отже, я роблю висновок, що порушується принцип балансу між владами.  Якщо ми хочемо мати неупереджений суд, то, очевидно, фінансувати його потрібно відповідним чином,  тоді й судова  влада розвиватиметься як незалежна гілка влади.

 

     Звертаю увагу  на  те,  як витрачаються кошти,  які ми з вами разом  як  платники  податків  складаємо  до  державної   копилки. Абсолютної  підтримки  потреба  державного фінансування,  скажімо, творчих спілок,  у яких інших коштів на підтримання розвитку науки і культури немає, не набрала. Але поряд з цим є спроби фінансувати за  рахунок  державного  бюджету  багатьох  інших  громадських  чи напівгромадських  структур,  про  діяльність  яких  ми  не знаємо. Наприклад,  є Міністерство з питань  надзвичайних  ситуацій  та  у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Ми фінансуємо, крім того, Національну комісію радіаційного захисту населення,  Національну Раду соціального партнерства, Раду миру. Я абсолютно підтримую пропозицію виділити  3  мільйони  на  державну підтримку  фермерських  господарств,  але  як  голову  Української спілки підприємців малого і середнього бізнесу  мене  цікавить,  а чому  держава  і  Кабінет Міністрів не подбав про це,  не здійснює політику підтримки малого і середнього бізнесу як основу  розвитку економіки,   особливо  зараз,  коли  великі  підприємства  стоять. Очевидно, що і це треба врахувати.

 

     Дивує, що  такі  величезні  кошти,  446  мільйонів   гривень, виділяються  для  фінансування  фіскального  органу  -  податкової адміністрації, та ще 30 відсотків, які вони отримують у результаті своєї   активної   діяльності,   яка  часто  викликає  справедливі нарікання з боку підприємств і організацій.

 

     Друга проблема,  на  яку  я  хочу  сьогодні  звернути  увагу, полягає  у  правильному виборі пріоритетів при формуванні бюджету. Умілий  розподіл  державних  коштів,  очевидно,  має   передбачати використання їх для попередження негативних явищ, які накопичилися останнім часом у нашій державі.  Однак мені  здається,  що  більше уваги  під  час  розробки проекту бюджету зверталося на ліквідацію наслідків.

 

     Звертаю вашу  увагу  й  на  те,  що  на   соціальний   захист передбачається  зменшити  фінансування  майже на один процент.  На охорону навколишнього  природного  середовища  розмір  фінансувань передбачається залишити на рівні 1997 року.  Мені здається,  що ми розпишемося у своїй нездатності чи в  неспроможності  уряду,  якщо погодимося   на   те   фінансування,   яке   виділено  на  охорону навколишнього природного середовища.  Бо,  очевидно, тут абсолютно забуто від'ємний приріст населення в нашій державі і те, що з 1991 по 1997 рік населення України скоротилося майже на 2  мільйони  за рахунок перевищення смертності над народжуваністю.

 

     Чому я  так  різко  про це кажу?  Досі я не знайшов у бюджеті чітко визначених надходжень,  пов'язаних із сплатою за забруднення навколишнього  середовища.  За  рахунок надходжень від платежів за використання природних  ресурсів  державний  бюджет  отримує  1,62 мільярда  гривень,  одночасно  на охорону навколишнього природного середовища у видатковій частині маємо тільки 70 мільйонів гривень.

 

     Мені здається,  що  це  несправедливо  і   нагадує   політику заштопування: намагаємося боротися з наслідками, зберігаємо досить високий  рівень  фінансування  на  охорону  здоров'я  і  одночасно забуваємо боротися з причинами.  І якраз розподіл бюджетних коштів тут може дуже серйозно впливати.  Як представник Івано-Франківщини не   можу   не  звернути  також  увагу  на  те,  що  не  бачу  тут передбаченого у законодавстві фінансування на виконання Закону про статус  гірських  сіл,  незважаючи на те,  що не раз нам обіцялося дотримуватися інших законів при підготовці закону  "про  Державний бюджет".

 

     Є суперечності  і з Конституцією,  і рядом чинних законів при визначенні частки бюджетних надходжень,  яка срямовуватиметься  на розвиток територіальних громад.

 

     У зв'язку  з  цим  у  мене  виникають сумніви щодо можливості прийняття  проекту   бюджету   в   такій   редакції.   Але   після доопрацювання його, очевидно, можна проголосувати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги!  Я просив би, щоб ми о 12 годині 30 хвилин провели реєстрацію,  а у вівторок подивимося, хто і як вболіває за бюджет.  Бо виходить так,  що зацікавлені в ньому тільки ті, хто готувався до виступу і бере участь в обговоренні, а решти це питання не стосується.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

 

     (П і с л я п е р е р в и).

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо  ранкове засідання.  Обговорюється проект бюджету  на  1998  рік.  На  трибуну  запрошується  Мовчан   Павло Михайлович.  За  ним  виступатиме  депутат  Лавринович...  Депутат Анісімов?

 

     МОВЧАН П.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних  справах  і  зв'язках  з СНД (Коломийський виборчий округ,  Івано-Франківська область). Шановний пане Голово! Шановні  колеги!  Моє  прочитання  чергового  бюджету в цьому залі позначене моральною та національною тривогою за майбутнє  України. Що  буде  з  нами,  з нашими дітьми,  з нашою духовністю,  з нашою культурою і чи буде взагалі Україна Україною?

 

     Ми на  власній   шкірі   відчуваємо,   що   нашу   традиційну психологію,  яка  уціліла  після  стількох  найтяжчих випробувань, хочуть  знову  перемолоти,   перетрощити,   пересіяти   на   чужих ідеологічних  решетах.  Замість  старої ідеології до нас прийшла і затопила тотальна пропаганда  естетичних  категорій,  уявлень,  не властивих нам, а то й просто згубних. Українці мають свою культуру з своїми  моральними  та  естетичними  засадами,  своєю  ієрархією цінностей, яких дехто рекомендує нам позбутися як атавізму.

 

     Упродовж багатьох  століть  наш  народ  усупереч заборонам та цькуванням,  усупереч репресіям оберігав та викохував рідне слово. А  чому  ж  тепер у незалежній самостійній державі йому доводиться змагатися за культуру,  за мову,  за духовність?  Парадоксально  і безглуздо.

 

     Демонструюють зневагу до культури і в цьому залі, розглядаючи проект бюджету,  бо смерть культури (дехто це чудово розуміє) - це смерть нації. І бюджет 1998 року є підтвердженням цьому.

 

     Нині виходить  лише  3  відсотки українських книжок,  Україна фактично інвестує російську паперову й видавничу галузі.  І нічого не робиться ні в бюджеті, ні в програмах на наступний та інші роки з цього приводу.

 

     Майже щотижня в Україні відкриваються нові російські  газети, а  такі  колись  центральні  газети,  як "Правда",  "Комсомольская правда",  "Известия",  "Аргументы и факты",  "Труд" створили  свої спеціальні редакції на терені незалежної України.

 

     Ми інвестуємо і чужу культуру.  Погляньте,  скільки видається аудіопродукції,  але не  української.  Постає  цілком  закономірне питання:  а  чи не є це добре спланованою та добре профінансованою політикою етно- та лінгвіциду?  Ми мусимо  нарешті  зрозуміти,  що денаціоналізація,  якої  навіть  не  було  за 30 років,  є засобом духовної руйнації та нищення українства взагалі.

 

     Якщо в нас у державі, за офіційними даними, видається понад 6 тисяч періодичних видань і поряд з державними діють 740 незалежних державних телерадіоорганізацій,  то я вас запитую:  скільки з  них бере    участь    у    магістральному   процесі   відродження   та державотворення?  Нове  покоління  фактично  формується  на  нових принципах. Ми всі - в духовному гетто. Під національними прапорами провадиться жорстока  антиукраїнська  політика.  Економіка  щільно пов'язана  з  працівником  у  його  безпосередній  національній та історичнопсихологічній, соціальній конкретиці.

 

     У кожній країні економіка має свою  специфіку  та  філософію. Так  довго  очікувана  і  необхідна національна воля,  ідеологічна незалежність від комдиспотії  обернулася  великою  економічною  та духовною   депресією,   соціальною  катастрофою  та  демографічним ступором. Наші національні цінності неперехідні, тому історія наша

-  не  лише боротьба за своє місце у світі,  а й постійне змагання вічних національних цінностей з минущим часом.

 

     Які ж копійки передбачені на наступний рік?  Уся  логіка  тих перетворень,   які  відбуваються  в  Україні,  свідчить,  що  лише ринкових форм недостатньо, і в основу реформ мусять бути покладені не   тільки  універсальні  принципи,  а  й  враховані  особливості господарчого  ладу  в  країні,   традиції   й   тип   українського працівника,  психологічні  фактори,  які  неможливі без наповнення культури.

 

     Не можна   нехтувати   історичною   пам'яттю,   національними культурними   традиціями.   Ставка  на  універсальну  природу,  як засвідчили останні роки,  себе не виправдала.  Не можна  і  навіть злочинно  нехтувати  особливістю  нашого  минулого і теперішнього. Тому фінансувати культуру - це фінансувати майбутнє.  Національний фактор  -  надзвичайно  важливий  в  економіках держав із місткими внутрішніми ринками.  Стало  вже  загальним  місцем  посилання  на традиційну японську сім'ю.

 

     Але хочу  ще  раз  наголосити,  що  особливості  національної феодальної  Японії,  які  вдало  використані  в  сучасних  методах управління,  дозволили  цій  країні ступити в 21 століття,  тому в найархаїчніших  традиціях,  що  суперечили  західним   ліберальним стандартам,  знайшли  раціональне  зерно,  яке  і  визначило успіх розвитку.

 

     Чому ж нехтується наша культура і наша мова?  Процес розвитку ринкових   реформ  мусив  би  супроводжуватися  процесом  розвитку духовних  основ  держави,  без  чого  неможлива   економіка,   яка базувалася  б  на  принципах  гуманізму та справедливості,  а тому фінансування  української  культури  -  це   уникнення   наслідків дегуманізації   суспільства.   Ідея   незалежності   певною  мірою здискредитована через це.  Через злидні кіномитців,  письменників, художників,  працівників  музейної справи,  акторів,  режисерів не можна очікувати без поліпшення цієї ситуації на якийсь поступ!  Не можна,   розхитуючи  моральні  й  національні  засади,  зневажаючи звичаї,  культуру, історію народу українського, зрештою витісняючи і генну основу,  українську мову,  збудувати цивілізовану державу. Суспільнонаціонально-економічний   клімат    взаємопов'язаний    і взаємозумовлений.   Мірилом  величі  є  культура.  У  нас  могутнє підгрунтя, яке психологічно відчужене від нас. Це давньоукраїнська література,  український  православний  спів,  музика,  але все це відкидається. І якщо ми не зробимо суттєві поправки стосовно цього фактору, то розраховувати на якийсь поступ в економіці, в духовній і політичній сферах неможливо!

 

     І тому я вважаю,  що цей проект бюджету  треба  повернути  на доопрацювання  з  урахуванням необхідності зміщення акцентів у бік гуманізації суспільства.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Я не маю права коментувати,  але треба було б згадати,  які дві студії були в Україні,  як вони працювали,  а за останні 6 років - жодного фільму, нічого представити на міжнародні конкурси,  усе статистиками ходимо. Це взагалі ганьба для держави! Повністю підтримую все стосовно фінансування культури...

 

     Анісімов Леонід Олександрович (Шум у залі).  Я  оголосив,  що наступним виступатиме Лавринович.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые  народные  депутаты!  Уважаемые   члены   правительства! Уважаемый Александр Александрович!  Я ставлю себе вопрос и хочу на него ответить:  удовлетворит ли сегодня бюджет государства, проект которого   мы   рассматриваем,   каждого   депутата  или  отрасль, направление и так далее?  Конечно, нет. Поэтому, я думаю, Кабинету Министров  при  его  доработке  нужно будет учесть все высказанные предложения сконцентрировать в статьях данного закона.

 

     Что в принципе присходит сегодня  на  территории  Украины?  Я хочу напомнить всем,  наверное,  и наше правительство тоже об этом знает,  что ни одна  социальная  норма  законов,  принятых  еще  в Советском Союзе,  предыдущим Верховным Советом и нами, не отменена на  территории  Украины.  Но  в  то  же  время  происходит  резкое сокращение  производства  и  приостановка экономики,  что напрямую связано с решением социальных вопросов.  Есть здесь и субкективные и обкективные причины.

 

     Первая причина, от который мы не должны уходить, - это распад Советского Союза,  распад  экономического  пространства  и  резкое взвинчивание    цен    на    энергоносители.   Мы   остались   без энергоносителей,  что заставляет Украину,  как говорится, кое-кому кланяться,  кое-где  протягивать  руку.  Мы  же,  когда  принимали решение о либерализации цен на  энергоносители,  в  том  числе  на уголь,  взорвали ситуацию в экономике Украины, в угольном бассейне и в целом в экономическом пространстве.

 

     Если говорить о  тех  бедах,  которые  высказываются  с  этой трибуны, я думаю, что и следующий законопроект в первом чтении нас не удовлетворит.  В своих выступлениях депутаты высказывают мнение о  том,  что  правительство должно сконцентрировать свое усилие на приоритетах.  Но их не должно быть десяток (я обращаюсь к министру финансов),  а в крайнем случае два или три.  Я предлагаю следующую схему.  Давайте определимся в  экономике:  энергонаправление  (это уголь,  шахты,  энергоносители)  и  сельское хозяйство.  А по всем остальным направлениям в экономической политике (а  я  представляю сегодня  металлургический комплекс,  где беда тоже очень большая - износ основных фондов составляет 80 процентов) давайте замолчим на год, полтора.

 

     Если сегодня  с трибуны Верховного Совета комитеты и министры скажут,  что  они  удовлетворены  теми  цифрами   государственного бюджета,  которые  планируются,  чтобы нормально функционировали и возродились эти отрасли,  мы должны поддержать их,  затянув пояс в данном случае по другим экономическим направлениям.

 

     Второе направление   -  социальное.  Давайте  определимся,  к примеру,  по   медицине   и   по   образованию.   Сегодня   многие высказывались  (и еще выскажутся),  что и этого не хватит,  потому что сегодня,  как бы мы ни крутили государственный бюджет, все эти деления  ни  к  чему  не  приведут,  поскольку  у  нас  нет  роста производства.  Определимся по двум этим направлениям, по остальным подождем.  Пускай  образование и здравоохранение поднимаются.  Все остальное  посмотрим  по   принципу,   который   сегодня   спущен, по-другому не произойдет.

 

     Не надо  обманывать себя и заганять в угол Кабинет Министров. Мы столько им внесли  предложений,  что  они  все  расплывутся  по бюджету, и мы снова конкретно не увидим никакой цифры.

 

     К примеру,  вразрез решения,  которое мы приняли по АвтоЗАЗу, здесь звучал  сегодня,  и  правильно  звучал,  лозунг  аграрников: "Давайте  займемся  своим  машиностроением,  давайте  сделаем свой комбайн".  Здесь сидит министр финансов, я ему задаю вопрос: а где вы будете брать прокатный лист? А он скажет: мы привезем его из-за границы.  Но еще Кравчук,  к сожалению,  его нет  сейчас  в  зале, подписал  решение  о  создании  программы  "Автомобильный  лист  в Украине".  И где она?  Она просто забыта. Когда мы поставили цель, чтобы  развивать  свое  машиностроение  и  автомобилестроение,  то оказались у разбитого корыта.  Все программы  мы  не  в  состоянии вытянуть, но вытянуть нашу экономику мы должны.

 

     И относительно социального обеспечения.  Мы вчера рассмотрели закон о пенсионном обеспечении,  а сегодня уже много ходит  разных суждений  и мнений.  И в этом,  я считаю,  медвежью услугу оказали средства массовой информации. Я считаю, что надо все направить для того,   чтобы  найти  источники  финансирования  и  выполнить  эту программу. И на это надо нацеливать правительство и нам помочь им. Сегодня здесь шла речь об обесцененных вкладах. Я предлагаю, чтобы при   внесении   на   рассмотрение   в   первом   чтении   проекта государственного  бюджета эта цифра была увеличена не менее чем до 600 миллионов гривень.  Почему?  Напоминаю народным депутатам, что сегодня  долг  по  обесцененным  вкладам составляет 123 миллиарда. Если даже идти такими темпами,  то нужно несколько  поколений  для того,  чтобы  они  получили  эти  обесцененные  вклады.  Где брать деньги?

 

     Первый источник (говорю это министру  финансов  -  сокращение наполовину  расходов  по  обслуживанию внутреннего долга.  Министр финансов может мне напомнить,  что мы взяли в долг,  а долги  надо отдавать.  Но мы взяли кредиты и по сберегательным кассам, которые не отдаем,  мы взяли кредиты на выплату пенсий  и  не  отдаем  их. Поэтому тот,  кто дал нам эти деньги,  пускай немножко потерпит, а вы перераспределением направьте эти средства сюда. Это будет около 1 миллиарда гривень.

 

     Следующий источник.  Вы говорили о 25- процентном сокращении. Назовите,  пожалуйста, конкретно, какая это будет сумма в гривнях? Надо  назвать  ее  не  в процентном,  а в денежном выражении.  Это дополнительный источник.

 

     Сколько можно  говорить  с  этой   трибуны   о   деятельности Национального   банка  и  сбережениях  граждан?  Разве  можно  так поступать:  банк дает кредиты под 50-60 процентов годовых (а  было 80  процентов  и  выше),  а  людям  выплачивает  по  сбережениям 3 процента?!  Работники банка были  ведь  в  Бельгии:  50  процентов экономики  этого государства финансируется и инвестируется за счет вкладов населения.  Поэтому я считаю, что программа реформирования заработной  платы  и  пенсий,  которую  предлагал  вчера  в  своем выступлении  товарищ  Чиж,  может   также   стать   дополнительным источником. Надо поднять ставки, чтобы вложенные людьми сбережения не были уничтожены инфляционным процессом.

 

     Здесь еще много будет высказано предложений и замечаний. Могу сказать  только  одно.  По  разделу  промышленность  и  энергетика предусмотрено расходов всего  1,9  миллиарда  гривень,  тогда  как только угольная промышленность требует 3,6 миллиарда. Я вас прошу: сконцентрируйтесь на двух-трех основных направлениях, и обеспечьте их  финансированием,  чтобы  вытянуть  нашу  экономику из кризиса. Тогда депутаты вас поддержат.

 

     ГОЛОВА. Слово має  депутат  Лавринович.  За  ним  виступатиме депутат Чернявський.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська область).  Народний рух України.  Шановні колеги! Я думаю, що нам дуже важко дати сьогодні повну  оцінку  всім  складовим частинам такого великого документа, яким є проект бюджету - плану розвитку всієї держави на цілий рік. Хочу зупинитися лише на кількох моментах,  які тією чи іншою мірою свідчать,  чи відповідає цей проект інтересам  нашого  суспільного розвитку,  інтересам  ствердження  справедливості  і  законності в нашій державі.

 

     Перше, що хочу сказати,  проект створює  враження  документа, спрямованого  на  невиправдане  запровадження бездумної фіскальної політики,  яка веде до безумовного занепаду виробництва в Україні. Визиск,  що  зупиняє  виробництво,  скорочує  робочі  місця,  - це негативний  шлях.  Якщо  ми  й  надалі  обезкровлюватимемо,  наших виробників,  з  них взагалі скоро не буде чого взяти.  Ця політика призведе до соціального напруження та до скорочення числа  робочих місць в Україні.

 

     Народний рух  України  завжди  виступав  за  створення  нових робочих місць,  за створення  для  людей  можливостей  забезпечити самим  себе.  Тоді вони зможуть платити до бюджету,  до пенсійного фонду,  щоб утримувати і тих,  хто вже не може працювати.  В цьому проекті бюджету не передбачено створення таких можливостей.

 

     Друга проблема   -  проблема  конституційності  і  законності положень,  передбачених  у  проекті.  Як  і  минулого  року,  хочу звернути  вашу  увагу  на те,  що Конституція України у статті 143 чітко визначила рівні збору податків і бюджетів у нашій державі.

 

     У нас є бюджети органів місцевого самоврядування і  державний бюджет.  Є  різні рівні акумулювання податків.  Це рівні населених пунктів і держави.  В проекті бюджету  ви  можете  побачити  якраз повне  нехтування цими Конституційними нормами.  Ми не можемо далі терпіти  антиконституційність  підходу  до  формування   головного фінансового документа держави.

 

     Окрім того,   треба   подивитися,   зокрема,   статтю  8,  де закріплюються податки за місцевими бюджетами. Там немає згадування про податок на прибуток підприємств.  Немає також і норм, що мають узгоджуватися з Законом про  місцеве  самоврядування.  Ми  повинні дбати  про  те,  щоб  децентралізація управління і децентралізація вирішення проблем  була  максимальною,  бо  саме  це  дасть  змогу ефективно вирішувати проблеми громадян України.

 

     Потребує законодавчого врегулювання діяльність уряду на ринку цінних  паперів.  Особливо  це  стосується  облігацій  внутрішньої державної  позики,  які становлять загрозу для бюджетної системи і які,  я думаю,  значною мірою працюватимуть  на  руйнування  самої банківської  системи.  Бо коли буде забезпечений достатньо високий рівень їх прибутковості,  у банків відпаде потреба шукати  об'єкти інвестування своїх коштів для того, щоб отримувати потім прибутки. А зараз можна просто взяти ці  облігації  в  бюджеті  і  потім  за рахунок  податків  громадян  отримувати  банківські  прибутки.  Це далеко не найкращий шлях.  Неправильним є й те, що у проекті немає позиції   про   прибутки   державних   у  вигляді  дивідендів  від акціонерних товариств. Це серйозне питання.

 

     Щодо видаткової частини. Хочу сказати, що невпинне скорочення обсягів   валового   національного   продукту  і  доходів  бюджету супроводжується    збільшенням    чисельності    контролюючих    і управлінських органів.  Не знаю,  чи комусь іще не є очевидним, що діяльність цих органів також є причиною скорочення надходжень?  Бо визиск  іде  не  тільки до держскарбниці.  І послідовне витіснення суб'єктів господарювання з легальної економіки - це також один  із наслідків діяльності цих органів.

 

     Не зміг   знайти   я   в   проекті   державного  бюджету,  як пропонується розподілити  4  мільярди  гривень  дотацій  областям. Можливо,  це  збираються  робити  в іншому режимі,  а не в режимі, визначеному законом.

 

     Не знаю,  хіба не очевидно, що запропонований однаковий обсяг видатків  на  утримання  апарату  вищого органу виконавчої влади й Адміністрації  Президента  України  -  це  підтвердження  де-факто зверхності  неконституційного органу,  що всім керує і ні за що не відповідає. Думаю, на це також треба звернути увагу.

 

     Можна звернути увагу і  на  те,  що  Міністерству  внутрішніх справ  пропонується  виділити  стільки  ж  коштів,  як усій галузі медицини України.  А ми хочемо ще приймати рішення  про  створення нових контролюючих органів...

 

     Проектом передбачене фінансування і системи субсидій. Проте я думаю,  що ця система вже довела, що вона є не системою соціальних субсидій, а системою соціального приниження, і хотів би підтримати депутата  Пономаренка  в  тому,  що,  очевидно,  ці  кошти   ліпше спрямувати на організацію громадських робіт, а також на поповнення пенсійного фонду,  це  набагато  більше  відповідало  б  інтересам громадян України.

 

     Позавчора ми говорили про те, що стоїмо на шляху до створення поліцейської держави.  Мені здається, що ми уже в ній живемо і нам треба  шукати виходи з цього становища.  Рівень фінансування таких сфер, як освіта, охорона здоров'я, культура, зовсім незадовільний. Якщо  ми  фінансуватимемо  освіту на рівні,  передбаченому зараз у проекті бюджету, то сподіватися на те, що в майбутньому ми вийдемо з економічної кризи, немає підстав.

 

     У проекті  передбачено  також фінансування різних громадських об'єднань, що є само по собі нормальним. Але я хочу звернути увагу на  одну  проблему.  Передбачається фінансування,  скажімо,  трьох ветеранських організацій.  Це добре.  Але чому немає  четвертої  - Об'єднання  ветеранів  Другої  світової  війни,  до  складу  якого входять як воїни,  що  воювали  в  лавах  Червоної  армії,  так  і Української повстанської армії?  Українська повстанська армія, яка 14 жовтня відзначатиме 55 років  свого  заснування,  заслужила  на пошану і повагу в нашій державі.  Люди,  які виборювали українську державність,  досі залишаються непошанованими в  державі,  за  яку вони  воювали.  Я  думаю,  що  це є абсолютно неправильно і навіть принизливо для вищого законодавчого органу,  який не хоче помічати цих людей.

 

     На вибори  до  парламенту  пропонується  виділити 5 мільйонів гривень.  Хочу сказати, що, звичайно, демократія коштує дорого. Це дорога  річ.  Це  правда.  Але  охлократія  -  це  річ  жахлива  і нестерпна.  Тому я вважаю,  що ми можемо сьогодні приймати рішення лише  про те,  щоб доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати цей проект з урахуванням вимог Конституції і законів України.

 

     ГОЛОВА. Слово має Чернявський Олексій  Пилипович,  за  ним  - депутат Чиж.

 

     ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Група "Селяни України".

 

     Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги,  шановні члени уряду!  Проект бюджету на 1998 рік,  який вам роздано,  є не просто   підтвердженням  факту  економічної  кризи  в  державі.  Я висловився б гостріше. Він свідчить, що ми вже за межами кризи, що це вже катастрофа.

 

     Що ж  пропонується  в  цьому  бюджеті?  Що ми можемо сьогодні запропонувати тим дітям, які не відвідують дитячі садки, школярам, які не отримують гарячих сніданків, пенсіонерам, ветеранам війни і праці, безробітним? На жаль, нічого.

 

     Більше того,  я  не  вірю  навіть  у  ті   цифри,   які   нам запропоновані,  і ось чому.  Україна за останні роки (вдумайтесь!) зайняла передостаннє місце перед Таджикистаном (тільки Таджикистан ми обганяємо!) по виробництву продукції на душу населення!..  І це

- одна із кращих колишніх республік Радянського Союзу!..

 

     У нас знищується податкова база для наповнення того  бюджету, на  який  ми  розраховуємо.  Яким  чином?  Я не говоритиму про всі галузі, скажу тільки про сільськогосподарське виробництво. Хіба це не  знищення  податкової  бази,  коли у нас є господарства,  де по два-два з  половиною  роки  не  виплачується  зарплата?!  Сьогодні величезної  шкоди  АПК  завдає  вимикання  електроенергії  (злісне вимикання!),  тоді коли треба  доїти  корів  чи  здійснювати  інші технологічні   операції.   Це,   незважаючи  на  нашу,  Олександре Олександровичу,  постанову,   прийняту   з   цього   питання.   Це продовжують  робити  в багатьох регіонах,  думаю,  що не тільки на Сумщині.  Цим знищується і так збиткове тваринництво,  яке  й  так тримається лише на ентузіазмі людей!  Вдумайтесь: до другої години ночі доярка чекає появи електроенергії, щоб подоїти корову!.. Адже всім відомо:  якщо корова не буде подоєна своєчасно,  вважайте, що корови цієї немає...

 

     Я міг би наводити багато ще таких прикладів...  Ну,  скажіть, будь  ласка,  хіба  це  нормальне явище,  хіба це не диктаторський бюджет,  де пропонується майже всі області  зробити  дотаційними?! Здається,  що  4 мільярди гривень забирається з регіонів для того, щоб потім їх представники навколішки випрошували,  щоб частина цих коштів знову надійшла в регіони!..  Ми не можемо схвалити це.  Так же  знищується  зацікавленість  регіонів  у   збільшенні   обсягів надходжень до їхніх бюджетів!

 

     Інше питання.  Де  всі  наші  контролюючі  служби?  За даними податкової  інспекції  Сумщини,  кожна  друга  тонна   бензину   є контрабандною,  тобто позабюджетною.  Кошти від цієї реалізації не надходять до бюджету!  А  ми  говоримо  про  вирішення  соціальних питань...  У  бюджеті  передбачені  великі  кошти  (тут  цифри вже наводилися,  не  буду  повторюватись)  на  утримання  контролюючих органів.  Яка ж їм тоді ціна?! Ми витрачаємо кошти з бюджету на їх утримання,  а надходженнь,  які ці органи мали б  забезпечити,  не отримуємо. З цим не можна миритися.

 

     Під час   зустрічей  виборці  звертаються  до  нас,  народних депутатів,  із запитаннями про відшкодування втрат,  пов'язаних із знеціненням  заощаджень.  Хіба  можна погодитися з тим,  що ми вже роками про це говоримо, а проблему не можемо вирішити. Людина мала якісь  кошти  (скажімо,  продала хату),  а сьогодні не може навіть отримати ліки,  бо ми в бюджеті не передбачаємо необхідних сум для того,  щоб  хворі  люди  мали право на отримання безплатних ліків. Особливо це ображає ветеранів війни,  які ризикували своїм життям, захищаючи нашу державу.  Я вважаю,  що ми повинні розширити пільги для цих людей.

 

     Враховуючи все,  що я сказав,  підтримуючи інших моїх  колег, вважаю,  що  даний проект бюджету приймати не можна,  що його слід доопрацювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має Чиж Іван  Сергійович.  За  ним  виступатиме депутат Косів.

 

     ЧИЖ І.С.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий  округ, Хмельницька область).  Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутати!  Соціалісти свого часу  про  бюджет  1996 року  сказали:  "Цей  бюджет поглибить кризу".  Ми були праві.  Ми попереджали і в 1995 році,  і в 1994 році,  що формувати  бюджетну політику так,  щоб вона обслуговувала інтереси,  які лежать далеко за кордонами України,  не можна.  Є інтереси  власної  держави,  є інтереси власного народу, з них і треба виходити.

 

     Сьогодні, аналізуючи поданий проект,  ми могли б сказати,  що цей бюджет остаточно загубить нашу  соціально-культурну  сферу,  і його   реалізація  в  запропонованому  вигляді  остаточно  зруйнує вітчизняне виробництво.

 

     Спробуємо проілюструвати  це  на  прикладі   самого   проекту бюджету.  Як  і  в  минулих  бюджетах,  має місце штучне завищення обсягу валового внутрішнього продукту принаймні (ми тут  сходимося в  оцінках  з групою "Реформи") на 1,5 мільярда гривень,  а може й більше.  І оскільки на піску побудована дохідна  частина  бюджету, відразу  ж  руйнується  і  провалюється  його  видаткова  частина, руйнується і провалюється фінансування соціальнокультурної сфери.

 

     Я хотів би запитати шановного міністра фінансів, з якої стелі він і його працівники списували таку цифру:  30 відсотків дефіциту бюджету має покриватися за рахунок внутрішніх запозичень  (мабуть, це цінні папери і таке інше).  Скажіть мені,  хто їх купить,  ваші цінні папери?  Хто?!  На кого ви розраховуєте,  якщо ви  заробітну плату тримаєте на рівні 25 доларів? (Ну, якщо навіть узяти середню по народному господарству 140 гривень,  переведіть її в долари, ви побачите). Хто купить?! Значить, це ще один міф, який закладається в підвалини бюджету - основного  економічного  закону  держави  на рік. Значить, ці підвалини не просто будуть зруйновані.

 

     Я зацитую   один   документ,  а  потім  скажу,  звідки  я  це зацитував.  "У системі організації заробітної плати..." Я це  кажу до того,  що основним джерелом фінансування економіки, безперечно, мають бути доходи населення, внутрішнього інвестора, стратегічного інвестора,  якщо  ці доходи будуть правильно збалансовані з рівнем цін у державі.  Саме на цьому і хотів би акцентувати увагу. Це, до речі, продовження нашої вчорашньої і позавчорашньої дискусії.

 

     "В системі  організації  заробітної  плати існує ряд важливих проблем.  Розміри заробітної плати в багатьох  випадках  практично відірвані  від  кінцевих  результатів  праці  самих  працівників і підприємств.  Мають  місце  великі  розриви   у   міжгалузевій   і міжкваліфікаційній диференціації оплати праці,  співвідношенні між їх максимальними і мінімальними рівнями.  Не  визначено  до  кінця роль  і  місце  мінімальної  заробітної плати.  Розмір мінімальної зарплати надзвичайно низький і штучно стримується,  унаслідок чого замість  захисної  функції  він  став  виконувати  невластиву йому технічну,  нормативну функцію для визначення величини цілого  ряду соціальних виплат та адміністративних штрафів.

 

     Зниження обсягів та структурна незбалансованість виробництва, низька  конкурентна  спроможність  продукції  на  внутрішньому   і зовнішньому  ринках  загострюють  платіжну  кризу,  не дають змоги підприємствам своєчасно виплачувати  заробітну  плату,  виконувати зобов'язання  перед  бюджетами  всіх рівнів..." і так далі,  і так далі.

 

     "Доля оплати праці у сукупних доходах населення  знизилася  з 60,5 відсотка в 1990 році до 40 відсотків у 1996 році. У 1996 році порівняно з 1991 реальні грошові доходи знизилися на 70 відсотків. У  грудні  1996  року  10  відсотків громадян з найвищими доходами отримали третину загальної суми всіх грошових доходів  населення". Бачте,  які диспропорції, бачте, які гострі й правильні оцінки?! Я цитую проект Основних засад соціальної політики,  які  мають  бути видані указом Президента.  Президент так оцінює цю ситуацію,  і за тим  очевидно  мають   бути   зроблені   кроки   до   розв'язання, розблокування цієї проблеми.  Тоді мені незрозуміло,  чий це у нас уряд, хто призначає міністрів і взагалі хто повинен відповідати за оцю  державу,  за оцю політику економічного геноциду і соціального геноциду по відношенню до власного народу.

 

     Далі. Відчувається перекіс у бік вилучення коштів із місцевих бюджетів  і  зарахування  їх  до  державного бюджету.  Разом з тим спостерігається й зворотна тенденція - перекіс у бік  перекладання на  місцеві  бюджети  всього,  що  держава  не здатна забезпечити. Виплати на дітей з трьох років має здійснювати місцевий бюджет,  і ці  субсидії з державного бюджету не відшкодовуються.  Послухайте, люди добрі,  що ж ви формуєте в цій державі?  Що  це  за  бюджетна система  така,  мовляв  "свисни,  Ванько,  ти дурніший".  А ми тут декларуємо перед Міжнародним валютним  фондом,  що  в  нас  усе  в порядку, пропорції витримуються!...

 

     Для ілюстрації  конкретний  приклад  того,  як  наші  урядові чиновники дбають про свою, а не про державну кишеню. Я зустрічався з  провідним  функціонером фонду соціального розвитку Ради Європи. Фонд,  який  не  рівня  Міжнародному  валютному  фонду  і   навіть Світовому  банку,  дає  гроші  на соціальний розвиток (будівництво школи,  дитячого  садка,  розвиток  культури),  а   передусім   на облаштування  біженців,  мігрантів  і так далі.  Я написав і заніс листи Президенту і Прем'єрміністру.  Вони повторили  у  відповідях мою ж аргументацію.  Мовляв Фонд соціального розвитку,  це справді добре,  але вступити до нього ми не можемо,  бо  в  бюджеті  немає таких  грошей.  Передбачте!  Цих 4 мільйони екю треба передбачити! Але "інтересу" нема:  ніхто не дає комісійних!  А це дало б  змогу вивільнити  з бюджету певну суму грошей на інші соціальні потреби. Я дивуюся взагалі таким підходам!..  Ну,  пан Шпек поїхав зараз до Японії просити позику... Може й випросить...

 

     Пенсійний фонд вивели з державного бюджету, але не покриваємо його дефіцит. Люди добрі, а як же бути далі? Сумарно на освіту, на культуру,  на  охорону здоров'я,  на науку менше видатків,  ніж на фінансування наших боргів перед зовнішніми позичальниками.

 

     Я міг би навести безліч прикладів того,  як усе це  робиться. Це  справді  антинародна  політика.  Але  наведу  один  конкретний приклад.  Сьогодні виплата на дитину для  працездатних  батьків  6 гривень 67 копійок. Я хотів би запитати кого-небудь у Міністерстві фінансів чи самого  міністра:  "Хто  взагалі  за  таку  суму  може утримати  свою  дитину?"  А одинокій матері виплачуємо 5,5 гривні. Копійчана ціна таким прогнозам і таким  бюджетам!  Безумовно,  цей проект  треба дуже серйозно доопрацьовувати.  Сьогодні,  на порозі 1998 року,  треба включати  механізми  серйозного  реформування  і оплати праці,  і соціальної сфери,  і всього,  що зв'язане з нашим виробництвом.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має Косів Михайло Васильович.  За ним виступить депутат Соболєв.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область).  Шановні колеги народні депутати!  Про проблеми культури говорили мої попередники,  тому моє завдання дещо спрощується, і я відразу  переходжу  до конкретних цифр.  Отже взагалі фінансування закладів культури в проекті бюджету передбачається в  розмірі  179 мільйонів  21 тисяча 900 гривень,  що становить лише 73,2 відсотка від  мінімальної  потреби  галузі.  За   окремими   напрямами   це розподіляється   так.   Якщо   цього   року   на   кіновиробництво передбачалося виділити 6 мільйонів гривень, то було виділено трохи більше 1 мільйона гривень.

 

     На наступний  рік  на  потреби  кінематографії  передбачено 4 мільйони  995  тисяч  гривень,  що  становить  87  відсотків   від мінімальної  потреби,  на культосвітні установи - 25 мільйонів 146 тисяч гривень, або 50 відсотків від мінімальної потреби, мистецька освіта  -  37  мільйонів  460  тисяч  гривень,  що  становить 50,3 відсотка мінімальної потреби,  наукові дослідження - 620 мільйонів гривень, що становить 24,6 відсотка від потреби.

 

     Де взяти  кошти  на  збільшення  цих  сум  і  доведення їх до мінімальних  потреб?  Ми  розглядали  це  питання   на   спільному засіданні  нашого  комітету,  Міністерства  фінансів  і Комітету з питань бюджету.  Так от, на потреби Кабінету Міністрів передбачено 453   мільйони   гривень,  на  потреби  господарського  управління Кабінету Міністрів - 37 мільйонів 130 тисяч гривень,  на утримання Адміністрації  Президента  -  29  мільйонів 315 тисяч,  Управління справами Верховної Ради - 80 мільйонів 61 тисяча гривень.

 

     Отже, 65 мільйонів 271 тисячу 300 гривень,  яких не вистачає, треба взяти,  за нашим переконанням,  із сум фінансування Кабінету Міністрів,  Адміністрації  Президента   та   Управління   справами Верховної Ради. Якщо в наступному фінансовому році ми виділимо 571 тисячу гривень  на  утримання  центрального  апарату  Міністерства культури  і  мистецтв,  то  це буде лише 57 відсотків від потреби. Цієї суми ледве вистачить на зарплату працівникам міністерства.

 

     Хочу сказати для порівняння:  у Міністерстві культури Франції 1700  працівників,  у  Міністерстві  культури і мистецтв України - 130.  Якщо ми ще на 50 відсотків скоротимо його апарат,  вважайте, що державної політики в галузі культури не буде, бо є такі напрями (я не буду їх перераховувати),  які такою  кількістю  спеціалістів буде просто неможливо осягнути.

 

     Немає справедливого розподілу видатків між окремими галузями. Так,  наприклад,  в Україні нараховується  42  історико-культурних заповідників,  серед  яких  сім знаходяться у віданні Міністерства культури і  два  -  у  віданні  Державного  комітету  будівництва, архітектури та житлової політики.

 

     Так от,  на сім історико-культурних заповідників Міністерства культури (а серед них - Канівський,  Чигиринський, Херсонський. Це ж  історія наша!) виділяється 3 мільйони 852 тисячі гривень,  а на два   заповідники   Держкомітету   будівництва   (Софіївський    і Збаразький)   -   2  мільйони  гривень.  Диспропорція  тут  цілком очевидна.

 

     Ми також в основному  вже  домовилися  (хочу  тільки  про  це повідомити),   що   кожен   заклад   культури,   який  має  статус національного,  мусить включатися  в  бюджет  окремим  рядком.  Це десять   вищих   учбових   закладів,   три  театри,  сім  художніх колективів, дві бібліотеки, два кіноцентри, сім історикокультурних заповідників, шість музеїв, один реставраційний центр. Ми сьогодні вже вели мову  про  кінематографію.  Є  гостра  потреба  збільшити витрати на окрему програму,  яка має назву "Невідома Україна".  Це 144 серії історичного фільму.  Потреба -  600  тисяч  гривень.  Де взяти  гроші?  Є  де.  У  проекті  бюджету передбачено виділити на проведення виборів  і  референдумів  5  мільйонів  гривень  та  на проведення виборів народних депутатів - також 5 мільйонів гривень. Давайте з'єднаємо ці програми в одну і матимемо додаткові кошти.

 

     Крім того,  хочу сказати, що вже маю перед собою щойно видану постанову   Кабінету   Міністрів,  у  якій  на  проведення  декади української культури в Москві Міністерство фінансів зобов'язується виділити  400  тисяч  гривень.  У  нас  протягом року відбувається п'ять-шість таких декад.  Я  розумію  важливість  цих  декад,  але давайте  все-таки обмежимо їх фінансування.  Бо це протягом десяти днів,  як писав Шевченко:  "хлопці витинають гопака",  а  тут,  ви розумієте, немає коштів просто на виплату зарплати.

 

     Окремим рядком  слід також передбачити фінансування визначних пам'яток культури і архітектури - Одеського театру опери та балету (думаю, ви вчора бачили сюжет про трагічне становище цієї установи по телебаченню) і  Львівського  академічного  театру  імені  Марії Заньковецької.  Витрати  на  їх  реставрацію  треба  передбачити в розділі "Будівництво, капітальні вкладення".

 

     Крім того,  окремим  рядком  треба   передбачити   кошти   на завершення  будівництва  Інституту  театрального  мистецтва  імені Карпенка-Карого,  виробничого  комплексу  Київського  драматичного театру  імені  Івана  Франка  і  Українського культурного центру в Москві.

 

     Я хотів би також застерегти,  що на  відшкодування  погашення боргів  за  реставрацію  палацу  "Україна"  в  державному  бюджеті повинна бути окрема графа. Гадаю, ви мене зрозумієте, чому я цього вимагаю! Якщо ми цього не зробимо, то 52 мільйони гривень боргу за цю реставрацію буде віднесено на бюджет Міністерства культури...

 

     Загрозлива ситуація склалася і з програмами у книговидавничій сфері  Міністерства  інформації:  вони  фінансуються  тільки на 25 відсотків,  отже,  треба довести суму видатків на ці потреби до 37 мільйонів 502 тисяч гривень.

 

     Це ж стосується і Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів,  обсяг фінансування якого  запропонований  у  сумі  205 тисяч  гривень.  Ми пропонуємо залишити його фінансування на рівні нинішнього року...

 

     ГОЛОВА. Михайле Васильовичу,  дякую.  Будь  ласка...  Ви  так конкретно говорили про цікаві об'єкти, що я навіть заслухався і не слідкував за часом...

 

     Говорить Сергій Владиславович Соболєв.  За ним виступатиме... (Шум у залі). По списку ж, так!.. Депутат Пасько (Шум у залі).

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Шановні колеги! Щоб легше було проаналізувати поданий проект бюджету, наша депутатська  група,  наші  колеги  підготували  проект постанови з повним і  вичерпним,  як  ми  вважаємо,  аналізом  статей  проекту бюджету  і  зробили  висновок  про  їх  невідповідність  законам і Конституції України.

 

     Зупинюся лише на найпринциповіших моментах.  Насамперед  сума надходжень  дохідної  частини  бюджету  завищена як мінімум на 1,6 мільярда гривень.  У нас є чіткі розрахунки.  Якщо урядовцям  вони потрібні, ми готові їх подати.

 

     Дефіцит державного     бюджету    не    відповідає    реально встановленому граничному рівню,  за який проголосували ми, народні депутати України.

 

     Порушена деталізація надходжень дохідної частини,  про що вже не перший рік говорять народні депутати і що  ускладнює  наступний контроль виконання бюджету.

 

     Порушено ряд  вимог  порядку  розподілу  бюджетних коштів між бюджетами різних рівнів. Як депутат попереднього і цього скликання (вже сьомий рік!) я чую заклики запровадити з наступного року нову систему розподілу податків і закріплення  їх  за  різними  рівнями бюджетів,  а ще рік потерпимо.  От наступного року ми, мовляв, уже покажемо,  як  це  треба  робити.  І  вже  сьомий  рік  в  Україні продовжується стара система розподілу, коли левову частку податків забирає Київ,  далі  розподіляється  між  областями,  області  вже розподіляють їх між містами, селами і селищами.

 

     Наступний принциповий  момент  -  це  суперечність  статті 18 цього  проекту  положенням  Закону  про   оподаткування   прибутку підприємств.

 

     Ми знову   бачимо,   що   немає  стовідсоткового  закріплення податків за бюджетами базового рівня,  як це проголосовано нами  в прийнятому  законі.  Я можу навести повний перелік,  але він у вас перед очима.

 

     Наша конкретна пропозиція:  ми вважаємо, що бюджет ні в якому разі  не  може  бути  розмінною  картою для підписання законів про вибори чи то інших. Парламентом цього скликання бюджет хоча б один раз  повинен  бути  прийнятий  відповідно  до  Закону про бюджетну систему і відповідно до інших законодавчих  актів  та  Конституції України.  Це  раніше,  можливо,  було легше вести мову про бюджет, коли  не   було   закріплених   конституційних   норм   бюджетного фінансування.  Сьогодні  ж уряд фактично порушує основні положення Конституції України.

 

     Крім того, видаткова частина бюджету є унікальною. Вдумайтеся тільки:  фінансування  податкової  адміністрації в проекті бюджету закладено на рівні фінансування законодавчої і судової влади разом узятих!  Ну як можна вести мову про стимулювання виробництва, коли ми фактично головні видатки плануємо на репресивні заходи?  Більше того,  якби ці репресивні заходи були виправданими, тобто якби ми, нарешті,  почули про те,  скільки ж сплачено  податків  і  скільки вилучено  коштів  у  таких структур,  як Єдині енергетичні системи України, Інтергаз та інші.

 

     Чому я про це веду мову?  Та тому, що ці структури вже почали запускати  свої  щупальці  в інші галузі.  Це теж прямо стосується бюджету.  Буквально три тижні тому ми проголосували  два  головних закони,    які    відкрили    шлях   для   отримання   Запорізьким автомобілебудівельним  заводом  значних  інвестицій.   Так,   вони проголосовані.  Перший  закон  - про списання заборгованості перед бюджетом -  уже  набув  чинності,  а  другий  -  про  стимулювання виробництва  автомобілів  в  Україні  -  усе  ще  на  підписанні в Президента.  Усі сподівалися на надходження до бюджету  додаткових коштів,  на те, що 500 тисяч чоловік буде забезпечено роботою, 126 підприємств-суміжників отримають додаткові замовлення.

 

     Корейська сторона виконує свої зобов'язання,  надійшов перший транш на рахунок підприємства - близько 50 мільйонів доларів. І от учора я читаю в газеті про те,  що дуже цікава структура  Інтергаз (її   очолює   перший   заступник   голови   Державного   комітету нафтогазпрому пан Ігорьок  Бакай)  подала  позов  про  банкрутство АвтоЗАЗу. Ми з вами розчистили дорогу для того, щоб у підприємства не було ніяких боргів,  прийняли стимулюючі закони, згідно з якими залучається  близько  1  мільярда  120  мільйонів  доларів.  І тут знаходиться такий добрий депутат Ігор Бакай,  який обіймає відразу три   посади:   народного   депутата,  першого  заступника  голови держкомітету і  голови  Акціонерного  товариства  "Інтергаз"  -  і вирішує  готовенький завод узяти собі за борги,  які в того заводу виникли за спожитий газ.  Цю схему відпрацювали ЄЕСУ,  тепер почав реалізовувати Інтергаз. Одного дракона вбили, другий з'явився.

 

     І після такого ми плануємо якісь доходи в бюджет.  Це ж треба мати совість!  Та хто ж після цього виділить хоча б копійку на цей завод?  А  на заводі вже оголошено,  що з цих грошей буде погашено заборгованість по зарплаті за дев'ять місяців, здійснено закупівлю комплектуючих    для    виробництва    автомобілів    і   погашено заборгованість перед кредиторами, перед тим же Інтергазом.

 

     До речі,  дуже цікава ситуація:  звідки взявся  цей  борг?  А виявляється,  Укргазпром,  де першим заступником сьогодні є Бакай, передав цей  борг  за  газ  Інтергазу  в  рахунок  заборгованості. Операція  проведена чітко,  з однієї кишені перекладено в іншу.  А тепер за заборгованість вирішили завод оголосити банкрутом.

 

     Я сподіваюся,  що арбітражний суд усетаки  ухвалить  достойне рішення,  особливо зважаючи на закони, які підписані і вже діють і які сьогодні ще лежать на підписанні.

 

     А можливо,  це дуже великий план: нам подавалися одні закони, а  в  цей  час люди планували доходи у свою,  власну кишеню?  Це я навів лише один приклад.

 

     На закінчення скажу,  що є конкретний проект  постанови  щодо проекту  бюджету.  Його  має доопрацювати уряд,  у жодному разі не Верховна Рада. Навіщо нам у черговий раз брати відповідальність за те,  за  що  повинен  відповідати  уряд.  Саме  він має подати нам бюджет,  який  відповідатиме  тим  семи  законодавчим  актам,  які перелічені в нашому проекті постанови,  і Конституції України.  Ми просили б проголосувати цей проект постанови.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово має депутат Пасько.

 

     ПАСЬКО С.О.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства і дитинства (Звенигородський виборчий   округ,   Черкаська   область).   Шановний    Олександре Олександровичу!  Шановні  члени уряду і народні депутати,  шановні здорові і не  дуже  здорові  українці!  За  останні  кілька  років фінансування  системи  охорони здоров'я зменшилось на 0,9 відсотка внутрішнього валового продукту. І за останні шість років населення України  за  рахунок природного скорочення зменшилося на 1 мільйон 150 тисяч чоловік.  За  прогнозом,  до  кінця  століття  ця  цифра подвоїться, якщо буде таке мізерне фінансування галузі.

 

     І цей  проект  бюджету,  запропонований  урядом,  не  вирішує проблеми поліпшення  фінансування  галузі  охорони  здоров'я.  При потребі  галузі в 7 мільярдів гривень,  як визначено Міністерством охорони здоров'я, проектом зведеного бюджету передбачено видатки в розмірі  3,9  мільярда  гривень,  що  становить  лише 3,8 відсотка валового  внутрішнього  продукту  і  задовольняє  потреби  системи охорони здоров'я на 49 відсотків.

 

     Поданий урядом   проект   Державного  бюджету  не  відповідає вимогам кількох останніх постанов Верховної Ради України.  У вкрай недостатніх   обсягах   передбачено  фінансування  ряду  державних програм,  спрямованих на вирішення проблем охорони здоров'я.  Так, на    фінансування    комплексної   програми   розвитку   медичної промисловості  України  проектом  бюджету  передбачено  лише  64,5 мільйона гривень, а потрібно 230 мільйонів.

 

     Проте ми   просто   зобов'язані   підтримати   нашу   медичну промисловість,  яка  протягом  останніх   трьох   років   на   тлі загальнодержавного  економічного  спаду  має економічний приріст у середньому  8  відсотків  і  забезпечує  наші   медичні   заклади, переважно   в   кредит,  високоякісними  й  дешевими  вітчизняними медикаментами, що зменшує навантаження на мізерний бюджет галузі.

 

     Враховуючи викладене, пропонуємо таке.

 

     Поданий урядом проект Закону про Державний бюджет на 1998 рік вважати  таким,  що  потребує  суттєвого  доопрацювання.  При його доопрацюванні передбачити виконання вимог постанови Верховної Ради від  18  липня  1997  року про інформацію Кабміну про стан справ у системі охорони здоров'я України та  перспективи  її  розвитку,  а саме:

 

     вжиття заходів    щодо   забезпечення   державної   підтримки вітчизняного виробництва ліків і  медичної  техніки  з  виділенням Держкоммедбіопрому  України  35  мільйонів гривень для прискорення введення в дію вітчизняних потужностей з  виробництва  вакцин  (ця пропозиція вчора була підтримана міністром фінансів). Міністерству охорони здоров'я централізованих коштів на  закупівлю  вітчизняних інсулінів та протитуберкульозних препаратів;

 

     заборони закупівлі  державними  закладами охорони здоров'я за рахунок бюджетних коштів діагностикумів,  вакцин та інших медичних препаратів   імпортного  виробництва,  аналоги  яких  у  достатній кількості виробляються в Україні;

 

     виділення Міністерству   охорони   здоров'я   централізованих коштів  на  закупівлю  водіїв  ритму  та  штучних  клапанів серця, штучних  кульшових  суглобів,  ліків  для  лікування   хворих   на фінілкетонурію, гемофілію та імунодепресантів;

 

     виділення в  державному  та  місцевих  бюджетах  у  достатніх обсягах коштів  на  забезпечення  лікарськими  засобами  пільгових категорій населення.

 

     Перелік захищених   статей   видатків   бюджету  (стаття  19) доповнити абзацом такого змісту:  "придбання медичного обладнання, інструментів та протезів".

 

     З метою   приведення   проекту   закону  у  відповідність  із постановою Верховної Ради України  від  12  липня  1996  року  про структуру  бюджетної  класифікації  України  у  додатку  "Розподіл видатків Державного бюджету на 1998 рік по головних  розпорядниках коштів"  у  розділі "Міністерство охорони здоров'я" виділити пункт "Медичне обладнання,  інструменти,  протези та інша продукція,  що використовується  в  медичній  практиці" із зазначенням конкретних розмірів асигнувань.

 

     У видатках на державні  програми  соціального  розвитку,  які фінансуються  з  держбюджету  в  1998  році,  передбачити кошти на фінансування  заходів  Міністерства  охорони  здоров'я  в   рамках програм    "Діти    України",    "Планування   сім'ї"   та   інших загальнодержавних програм у галузі охорони здоров'я.

 

     Необхідно, як і в  минулому  році,  виділити  окремим  рядком фінансування    Національного    медичного    університету   імені Богомольця.  Не можу не сказати про такий факт.  За розпорядженням уряду N 35-р гуртожиток медуніверситету на вулиці Копиленка, 4, де і я колись жив,  було передано Державній податковій адміністрації, а  за  це  обіцялося  10  мільйонів  гривень  на  добудову  нового гуртожитку.  Цей рядок був у проекті  бюджету  на  1997  рік,  але жодної копійки медичний університет не отримав. Серед білого дня у студентів просто забрали гуртожиток,  і в проекті бюджету на  1998 рік про ці кошти й згадки немає. Треба їх знайти.

 

     Представники уряду  відразу  ж  запитають,  де взяти кошти на реалізацію  пропозицій  Комітету  з  питань  охорони  здоров'я   і Міністерства охорони здоров'я? То дозвольте й нам запитати: а куди пропав майже 1 відсоток валового внутрішнього продукту,  який мала охорона   здоров'я  в  1993  році?  Тоді  на  фінансування  галузі направлялось 4,7 відсотка валового  внутрішнього  продукту,  а  це сьогодні майже 1 мільярд гривень.  На які невідкладніші цілі,  ніж охорона здоров'я населення вимираючої України,  направлені вони  в 1996-1997  роках?  Кожен міністр,  кожен народний депутат знає про критичне становище в охороні  здоров'я.  Щодня  кричимо,  а  толку ніякого.

 

     Тож давайте  разом  ретельно  проаналізуємо проект бюджету на 1998  рік  і  знайдемо  цих  0,9  відсотка  валового  внутрішнього продукту, ці кілька сотень мільйонів гривень для охорони здоров'я. Це поліпшить  стан  галузі  і  буде  одним  із  основних  факторів стабілізації  соціальнополітичної  ситуації  в Україні.  Адже коли кожен громадянин знатиме,  що в разі  необхідності  його  чи  його родичів у лікарні чекає тепла палата, застелене державною постіллю ліжко,  необхідні ліки й  привітна  посмішка  медпрацівників,  які вчасно  отримали  свою  зарплату,  він  буде  значно спокійнішим і вдячним державі та її керівництву.

 

     Прошу підтримати  пропозиції  Комітету   з   питань   охорони здоров'я.

 

     І ще  одне.  У  проекті бюджету на 1998 рік треба обов'язково передбачити кошти на індексацію знецінених вкладів і  видавати  їх за  рішенням  спецкомісії не тільки людям дуже похилого віку,  а й людям,  які потребують невідкладного лікування,  чи в  разі  інших нагальних  випадків.  Ми з народним депутатом Пономаренком вносили таку пропозицію ще до проекту бюджету на 1997 рік.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово  має  депутат  Марковська.  За  нею  -  депутат Ярошинський.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства (Замостянський   виборчий   округ,  Вінницька  область).  Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги!  Шановні члени  уряду! Слухаючи все це,  я думаю,  що,  зважаючи на сьогоднішню ситуацію, наш великий Кобзар сказав би, можливо, такі слова: "Діти мої, діти мої,  що  ви натворили!  Зруйнували Україну,  власними руками себе задушили".

 

     Протягом 1991-1994    років    економіка    нашої     держави характеризується   стрімким  спадом  виробництва.  За  цей  період валовий  суспільний  продукт   зменшився   на   53   відсотки,   а національний  дохід  -  на  58  відсотків.  Саме  спад виробництва призвів до значного зменшення надходжень до державного бюджету,  а звідси  й  зменшення фінансування ключових соціальних інститутів і програм.  У два-чотири рази зменшується розмір державних витрат  у процентах  до  ВВП  на  охорону здоров'я,  і сьогодні цей показник становить 3,3 відсотка.  Водночас у Сполучених Штатах Америки  він дорівнює  13,3  відсотка,  у  Канаді - 9,9,  у Німеччині - 9,1,  в Італії - 8,3.  За обсягом загальних витрат на охорону здоров'я  ми опинилися на останньому місці серед країн Європи і країн СНД.

 

     У 1992  році  охорона  здоров'я фінансувалася на 60 відсотків від  потреби,  у  1996  році  -  на   40   відсотків.   А   всього профінансовано  на  18  відсотків.  Не  дивно,  що населення нашої країни вимирає.

 

     Проводиться планове знищення слов'янського народу.  За станом на  1  січня  1997  року  населення  нашої  держави  становило  50 мільйонів 600 тисяч чоловік. Тобто за ці роки нас стало менше на 1 мільйон 239 тисяч.  Народжуваність в Україні зменшилася більше ніж у півтора раза.  Із 27 регіонів лише в Рівненській,  Львівській та Закарпатській областях кількість народжуваних зростає.

 

     Починаючи з   1991   року   вперше   в  умовах  мирного  часу чисельність померлих перевищує чисельність народжуваних. Тільки за дев'ять  місяців  цього  року  населення України зменшилося на 197 тисяч чоловік.

 

     Природний приріст населення у 1996 році  становив  мінус  6,1 відсотка порівняно з +2,5 у 1985 році.

 

     Ми займаємо  перше  місце  в  Європі  по  дитячій смертності. Викликає занепокоєння й  поширення  таких  соціальних  хвороб,  як туберкульоз,  алкоголізм,  наркоманія,  сифіліс, СНІД. Усе це може стати загрозою для національної безпеки держави.

 

     Лише захворюваність на туберкульоз у 1996 році зросла на 8,7 відсотка,  а смертність від цієї хвороби - у 1,8 раза.  Це свідчить про те, що наші люди постійно недоїдають. Захворюваність на сифіліс за останні п'ять років зросла майже в 15 разів,  на алкогольні психози - у 3,5 раза,  наркоманія  -  у  4,2 раза.  Це  означає,  що  наркологічної  служби в державі практично немає.

 

     Галопуюче зростають  психічні,  серцевосудинні  захворювання, хвороби  крові,  анемії.  Тривалість  життя  в Україні скоротилася майже на 10 років і тепер серед чоловіків становить  у  середньому 56,4  року.  Інша  особливість  -  значна різниця в смертності між чоловіками та жінками.  Так,  у віковій групі від 20 до  50  років смертність  серед  чоловіків у три рази перевищує смертність серед жінок,  а у віці 30-34 роки - у  чотири  рази.  Серед  померлих  у працездатному віці 81 відсоток становлять чоловіки.

 

     Непокоїть і  чітко  окреслена  останнім  часом  тенденція  до зростання інвалідності як дорослого,  так  і  дитячого  населення. Так,  у  1996  році  вперше  визнано  інвалідами 150 тисяч чоловік працездатного віку,  а  всього  в  Україні  1  мільйон  300  тисяч інвалідів.  При  цьому  кількість  дітей-інвалідів  сягнула за 135 тисяч.  Основними причинами дитячої інвалідності  є:  захворювання нервової  системи  (43 відсотки),  психічні розлади (22 відсотки), вроджені  вади  (13  відсотків).  Це  свідчить  про  те,   що   їх профілактика в державі не проводиться.

 

     Я говорила  про  обсяги  фінансування  галузі.  На  1998  рік бюджетне фінансування охорони здоров'я  заплановане  в  обсязі  40 відсотків  від  потреби,  а звідси і скорочення кількості лікарів. Вони  працюють  на  0,25  і  на  0,5  ставки,  а  це  -  приховане безробіття.

 

     Зменшуються видатки   на   фінансування   закладів  місцевого підпорядкування:  на господарські  витрати  -  18,3  процента,  на харчування   -  6,3,  придбання  медикаментів  -  9,3,  капітальні вкладення - усього 1,5 процента. Основні фонди галузі практично не оновлюються.

 

     Я вчора  ставила запитання міністру фінансів:  чому в проекті нового бюджету на  фінансування  Національного  бюро  розслідувань виділяється  20 мільйонів гривень,  Комітету з питань розвідки при Президентові - 60 мільйонів,  а на харчування  хворих  -  лише  40 мільйонів.  Я  пропоную  ці  гроші в розмірі 80 мільйонів передати охороні здоров'я.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має  Ярошинський  Богдан  Харитонович.  За  ним виступатиме Сторіжко.

 

     ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський  виборчий  округ, Рівненська  область).  Шановні  народні  депутати!  Шановний  пане Голово!  Я не думаю,  що треба звертати вашу увагу  на  важливість моменту  й пояснювати,  що наше сьогоднішнє чи завтрашнє рішення в плані  бюджетної  політики  визначатиме  життя  людей  України  на наступний рік.  Але я хочу звернути увагу на те,  що наша Верховна Рада має останній шанс довести,  що ми  не  плентаємося  в  хвості згубної політики уряду і численних урядовців,  а можемо самі,  без них,  виробити головні принципи бюджетної  політики  не  тільки  в резолюції, а й у конкретному документі - Законі про бюджет.

 

     Якщо ж  ми в цьому поріділому залі уявляємо собі,  що керуємо Україною,  то помиляємося,  бо за тими гучними словами критики так званої  тіньової  економіки  ховається таке:  сьогодні український парламент і Президент керують  тільки  40  процентами  української економіки,  решта  ж  її  не  просто  в тіні,  вона,  не сплачуючи податки,  є вже неконтрольованою,  а,  отже, Україною керують не з цього залу і не Президент України.

 

     Послідовність Української   республіканської   партії   якраз полягає в тому, що бюджетну політику треба проводити в комплексі з позитивними змінами всієї економічної політики. У цьому залі ми не один раз пропонували так звану "революцію податків",  та, на жаль, ця  ідея  була скомпрометована виконавчою владою,  бо замість того щоб   запропонувати   різке   значне   зниження   податків,   було запропоновано неприйнятне - скорочення відрахувань на соціальні та інші видатки, які торкаються безпосередньо життя наших людей.

 

     Сьогодні, коли вирішується це питання, ми повинні згадати про сім'ю  Богданів з містечка Сколе Львівської області,  яка на трьох пенсіонерів отримує всього сто гривень сукупно, та ще про мільйони українських сімей і,  подивившись на бюджет,  подумати, а чи дбали його творці про цих людей,  а не лише про вузькокланові  інтереси? Чи думали вони про цих людей? Я відповім: ні!

 

     Проект не відповідає соціальним потребам жодної держави, а не лише України,  бо за ним не видно простої  людини,  її  інтересів, можливості їх задовольнити.

 

     Я лише   частково   підтримую   те   ліберальне   твердження, висловлене в цьому залі,  що ми повинні раніше провести економічні зміни,  а  тоді вже Верховна Рада має дати можливість нашій людині жити.

 

     Я вважаю,  що сьогодні більшість людей доведено до  краю,  до повного краху,  поставлено на такий низький ступінь,  що ми мусимо забезпечити  їм  хоча  б  мінімальні  умови   навіть   директивним способом, вимагаючи від урядовців не ховати гроші по закордонах, а вирішувати соціальні питання.

 

     Однак у цьому залі, я переконаний, ще не всі усвідомлюють, що українська  економіка  опинилася  в  становищі,  дуже  схожому  на національну катастрофу,  тобто що ми опинилися в такій ямі, глибше якої  вже  не  може  бути.  Коли  людей  і  економіку відпущено на самовиживання, то вже працюють інші закони - закони самовиживання, які не піддаються регулюванню українським урядом та парламентом.

 

     Враховуючи сказане,  я вважаю,  що ми повинні були б сьогодні відмовитися від розгляду проекту  бюджету  й  запропонувати  уряду негайно  вийти  з  програмою,  з  якої  було б видно,  як він буде збільшувати  видаткову  частину  бюджету,  як   виведе   приховану економіку з тіні і так далі.  Бо вам же,  дорогі друзі, пропонують ділити те,  що надходитиме до бюджету,  а на 60 відсотків тіньової економіки  взагалі  не  звертати уваги і вважати,  що в Україні її немає.  Тільки різке зниження податків, а не якісь жорсткі чи інші методи,  може вивести цю економіку з тіні й привести до легального сектора.

 

     Ми вважаємо,  що треба  переглянути  злочинну  політику  щодо закупівлі   енергоносіїв   за   кордоном,  передусім  у  Росії,  і подивитися,  як оці директивно встановлені українським урядом ціни на  газ,  що  перевищують  світові  на  20 доларів за кожну тисячу кубічних метрів,  вплинули на створювану піраміду цін і спричинили крах економіки України.

 

     Ми повинні   не  підгодовувати  російський  чи  якийсь  інший бюджет,  а переглянути всі зовнішньоекономічні угоди і там  шукати гроші.

 

     Взагалі нам слід визначитися:  або ми хазяї в Україні, або за нас керує хтось інший.  Треба відмовитися від критики й приступити до  конструктивної  роботи.  Але  запропонований проект бюджету не може бути основою для конструктивної роботи,  треба примусити уряд подати реальний.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Доповідачі  від  Комітету  з питань науки та народної освіти домовилися таким чином.  Вони поділять регламент  на  двох: один  торкнеться  питань  науки,  другий  -  питань освіти.  Отже, депутат Сторіжко - щодо проблем науки.  А  депутат  Шибко  -  щодо проблем освіти.  А потім їхні думки закріпить депутат Павловський, який говоритиме про проблеми ядерної науки.

 

     Прошу.

 

     СТОРІЖКО В.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  (Шосткинський виборчий округ, Сумська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановні народні депутати!  Аналіз проекту бюджету в частині, що стосується науки,  свідчить,  що уряд укотре вже розглядає науку,  як один із розділів  видаткової частини бюджету,  а не як основу реформування економіки держави.

 

     У запропонованому проекті  Державного  бюджету  не  враховано вимог  Постанови  Верховної Ради України від 1 липня 1994 року про стан науки та її роль в  економічному  розвитку  України,  рішення Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України від 28 червня 1996 року,  розпорядження Президента від  18 серпня   1997  року,  яким  затверджено  невідкладні  заходи  щодо прискорення реформи і виведення України з кризи.  Нарешті, у ньому не враховано й рішення з питань науки, яке нещодавно було прийняте на засіданні Ради безпеки при Президентові України.

 

     У запропонованому  проекті  Державного  бюджету  видатки   по розділу  "Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу" становлять лише 500 мільйонів гривень,  або 0,5 відсотка від  валового  внутрішнього  продукту.  Нагадаю,  що  в  1997 році видатки на науку затверджено в  розмірі  0,59  відсотка  від  ВВП. Темпи   скорочення  витрат  на  науку  значно  більші,  ніж  темпи скорочення валового  внутрішнього  продукту.  Триває  фінансування науки за залишковим принципом.

 

     Це свідчить про те,  що, як я вже сказав, наука втратила своє пріоритетне значення для розвитку  України.  А  це  у  свою  чергу зумовлює  втрату Україною можливості реформувати свою економіку на сучасній науково-технічній основі.

 

     Проект бюджету складено з порушенням Постанови Верховної Ради України  від  3  липня  1997  року  про  основні напрями бюджетної політики на 1998 рік (Бюджетна резолюція).

 

     Нагадаю, що  в  пункті  3   цієї   постанови   передбачається виділення  бюджетних  коштів  на підтримку народного господарства, концентрація   їх   для   фінансування   структурної    перебудови пріоритетних      галузей     економіки,     насамперед     науки, агропромислового, паливно-енергетичного комплексів, з обов'язковим аналізом отриманого ефекту від вкладених коштів.  Такого аналізу в проекті бюджету, на жаль, немає.

 

     Таким чином,  загальні  витрати  на   науку   та   можливості впровадження   її   досягнень  в  інтересах  України  порівняно  з попередніми роками значно скорочені і є не найнижчими серед  країн СНД.  Усе  це  призведе  в  найближчому  майбутньому  до  руйнації досягнутого,  закриття науково-дослідних установ,  відпливу кращих наукових кадрів, що ще більше посилить напруженість як у науковому середовищі, так і в суспільстві в цілому.

 

     Виходячи з зазначеного,  Комітет  Верховної  Ради  України  з питань  науки  та  народної  освіти  вважає поданий проект бюджету неприйнятним у частині,  що  стосується  галузі  науки.  Розуміючи складність   виконання   дохідної  частини  державного  бюджету  і неможливість підтримувати сьогодні фінансування науки в обсязі 1,7 відсотка,   як   це  зазначено  в  постанові  Верховної  Ради,  ми пропонуємо передбачити на 1998 рік  обсяги  фінансування  науки  в розмірі 1,1 відсотка від ВВП.

 

     Крім того,  пропонуємо  уряду  подати  відповідні  аналітичні матеріали  до  розділу  "Фундаментальні  дослідження  і   сприяння науково-технічному  прогресу",  як цього вимагає пункт з Бюджетної резолюції.

 

     Наш комітет пропонує окремим  рядком  передбачити  кошти  для фінансування   наукових   об'єктів,   що   становлять  національне надбання,  запропонувати уряду прискорити практичну роботу з цього питання.

 

     Нагадаю урядові,   що  є  розпорядження  Президента  з  цього приводу, видане в 1996 році.

 

     Ми наполягаємо на тому, щоб залишити діючу пропорцію базового й   конкурсного  фінансування  пріоритетних  напрямів  науки.  Для збереження   наукового   потенціалу   фундаментальних   досліджень передбачити  фінансування  Національної  академії  наук  на  рівні мінімальних  потреб  у  розмірі  282  мільйони  гривень,  Академії медичних наук - у розмірі 21 мільйон гривень.

 

     Необхідно, щоб   уряд  виконував  узяті  на  себе  міжнародні зобов'язання щодо Українського науково-технічного центру  й  інших програм.

 

     Закінчуючи свій  виступ,  я  хотів би наголосити на тому,  що уряд має задіяти науку для визначення  й  реалізації  пріоритетних напрямів  розвитку  економіки,  які  дали  б  швидке й максимальне зростання  валового  продукту.  На   цих   напрямах   мають   бути зосереджені, хоч і вкрай обмежені, фінансові можливості держави.

 

     У нашому  комітеті  розроблено  нову  методологію  визначення пріоритетів  розвитку  економіки   з   урахуванням   наукового   й технологічного    потенціалу    держави,    природних    ресурсів, міжнародного  розподілу  праці.  Сподіваємося,  що   уряд   врахує пропозиції комітету у своїй програмі діяльності.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шибко Віталій Якович.

 

     ШИБКО В.Я.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та  народної  освіти  (Самарський  виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Шановний  Олександре  Олександровичу! Шановні колеги! Сьогодні тут багато говорили про ту піраміду й про те,  що  становить  основу  цієї піраміди.  Я хотів би сказати про вершину цієї піраміди -  про  освіту.  Це  те,  про  що  не  можна забувати ні в якому суспільстві.

 

     У поданому проекті бюджету ми намітили ту ж тенденцію,  яка є сьогодні:  все менше і менше  виділяється  грошей  на  освітянську галузь. Наведу такі цифри: у 1995 році видатки на освіту становили 5,5 відсотка до валового внутрішнього продукту,  у 1996 році - 4,9 відсотка,  у  1997  році  -  4,2,  а  на 1998 рік пропонується 4,1 відсотка.

 

     За прогнозом доходів і видатків у зведеному  бюджеті  України на  2001  рік питома вага видатків на освіту має зменшитися до 3,2 відсотка до валового внутрішнього продукту.  Усе це  свідчить  про те,  що  галузь відрізається по всіх статтях фінансування.  І якщо брати заробітну плату,  котра  передбачається  в  бюджеті,  то  це призведе  до  того,  що  в  1998  році ми повинні будемо скоротити більше 20 відсотків освітян, а це 360 тисяч чоловік.

 

     Зовсім не передбачені кошти на виконання постанови  Верховної Ради України про введення в дію Закону України про освіту,  а саме статті  57  щодо  виплати  педагогічним  працівникам  надбавок  за вислугу   років,  щорічної  грошової  винагороди  та  допомоги  на оздоровлення з 1 січня 1998 року.  Проектом  бюджету  фактично  не передбачено коштів на такі статті витрат, як харчування, придбання обладнання та інші витрати  на  навчання,  господарське  утримання закладів і установ освіти.

 

     Я хотів  би звернути увагу своїх колег на те,  що на сьогодні ми  вже  доопрацювали  в  другому  читанні   проект   Закону   про професіонально-технічну  освіту.  Та  якщо  ми будемо й надалі так планувати наш бюджет,  то не варто навіть приймати той закон,  бо, як ви знаєте,  у системі професіональнотехнічної освіти навчається приблизно 55 тисяч сиріт,  і  якщо  їм  не  передбачити  гроші  на харчування, то слід просто закрити цю галузь.

 

     Я хотів би звернути вашу увагу,  шановні колеги, також на те, що  зовсім  не  передбачено  грошей   на   придбання   навчального обладнання  (сьогодні на це виділяється 0,6 відсотка від потреби), а  на  проведення  капітальних  ремонтів  у  навчальних   закладах передбачено всього 9,4 відсотка від потреби.

 

     Якщо проаналізувати   всі  ці  цифри,  то  можна  декламувати парламентського класика з приводу того, що сьогодні, справді, гине не тільки село, а й освітянська галузь.

 

     Мене завжди   дивує  логіка  та  ідеологія  підходу  до  цієї проблеми.  Нам завжди, коли ми щось пропонуємо, кажуть, якщо треба збільшити  асигнування  на  освітянську  галузь,  то шукайте гроші самі.  Якби вчителі самі шукали,  то,  гадаю, нам взагалі не треба було  б  ніякого бюджету,  вони б самі шукали ці гроші й виживали. Але ж  це  не  наше  завдання.  Його  повинен  вирішувати  Кабінет Міністрів, який мав керуватися тим, що галузь треба зберегти.

 

     Та все-таки я хотів би звернути увагу Кабінету Міністрів,  що сьогодні резерви,  мабуть,  є,  і ми свої  пропозиції  щодо  цього передали  в  комітет,  який  відповідно  передасть  їх  у  Кабінет Міністрів.  З яких джерел можна було б  фінансувати  нашу  галузь? Треба  встановити  повну монополію держави на алкогольну продукцію та  тютюнові  вироби.  Кошти,  які  звільняються  від   реалізації державних  запасів,  направляти на фінансування освіти.  За нашими підрахунками, із цих джерел галузь зможе отримати близько мільярда гривень.

 

     Я хотів   би   також   наголосити   на   тому,   що  комітет, проаналізувавши  цей   проект,   дійшов   висновку,   що   він   є неприйнятним.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Михайло  Антонович  Павловський  має слово.  За ним - депутат Юхимчук.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова Комітету Верховної Ради  України  з питань  ядерної  політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ,  Хмельницька область).  Українська республіканська  партія. Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні члени уряду!  Я зараз маю перевагу у зв'язку з тим,  що всі уважно слухають,  бо вже  не можуть бути активними.  Але я думаю, що радіослухачам буде цікаво. Я хотів би сказати про наш бюджет і в загальному плані і конкретно з  погляду  того,  наскільки  він  відповідає  інтересам  людей  і інтересам ядерної енергетики, комітет з питань якої я представляю.

 

     Насамперед хочу сказати, що мені дуже сподобався з точки зору методики  побудови  лист,  надісланий  Прем'єр-міністром і головою Національного  банку  до  голови  Міжнародного  валютного   фонду. Методика чудова, там є обгрунтування, там є віхи. Але яка вада? За змістом - це лист,  який гарантує Міжнародному валютному фонду, що уряд хоче продовжувати програму деградації України.

 

     Що стосується   бюджету,   то   з  точки  зору  методики  він побудований значно гірше,  проте за змістом такий самий,  як і цей лист.  Методика прогнозування,  яка тут застосована, побудована на тому ж деградативному курсі.  І можна сказати, що ця методика - як млин: закладеш туди лободу - борошна ніколи не отримаєш. Тому слід чинити навпаки:  ставити завдання, яке бюджет має реалізовувати, а не просто робити невідомо які розрахунки.

 

     Стосовно людей,  пенсій, заощаджень, то я хочу звернути увагу на таке. Ось у мене в руках звернення 200 моїх виборцівпенсіонерів до  перших  осіб  держави,  в  якому  вони  викладають свої біди і пропонують і Президенту,  і Прем'єр-міністру хоча  б  один  місяць пожити  на  пенсію в 49 гривень 46 копійок.  Більше вони нічого не просять.  І тому пропозиції  уряду  про  заморожування  пенсій  ми прийняти  не  можемо,  їх  потрібно збільшувати.  Інша справа - де знайти гроші.

 

     Стосовно відшкодування  заощаджень.  Мій  виборець  Каплик  у своєму  листі  пише про те,  що всі в нього в сім'ї вже повмирали. Для того щоб врятувати дружину він продав квартиру,  кинув  на  це всі кошти,  але вона померла.  Тепер він бомж, його дочка хвора. І він запитує:  який повинен вчинити подвиг для  цієї  держави,  щоб йому  повернули  його заощадження - 16 тисяч карбованців?  Що йому відповісти, коли уряд каже: немає грошей, доживи до 80 років.

 

     Так ось  я  підтримую  пропозицію  Анісімова.  Я  з  ним   не змовлявся,  але  теж пропоную передбачити 600 мільйонів гривень на відшкодування заощаджень громадянам.  Пропоную  також  передбачити хоча  б  200  мільйонів гривень для відшкодування втрат тим людям, яких пограбували трасти, створені згідно з указом Президента.

 

     А де знайти кошти?  Для цього є  кілька  шляхів.  Ми  себе  в бюджеті  напряму  не  зв'язуємо обов'язками з Міжнародним валютним фондом витримувати дефіцит  бюджету,  і  я  цілком  поділяю  думку міністра фінансів про те, що монетаристська теорія себе вичерпала, що ми повинні згадати вираз Кейнса,  який стосовно США казав  так: дефіцит бюджету доти,  доки не буде повної зайнятості. І я наводжу цифри:  в 1939 році дефіцит бюджету США - 5,4 мільярда доларів,  в 1943 - 55 мільярдів. І з цього часу економіка США вийшла на режим. Ми чомусь не використовуємо їхній досвід,  але слухаємо їх поради. Зрозуміло чому.

 

     Тому я  пропоную  підвищити  дефіцит  бюджету до 7 відсотків, тобто збільшити його приблизно на 1 мільярд гривень,  і  ці  кошти направити на ті болючі потреби,  про які сьогодні говорили, у тому числі на відшкодування втрат від знецінення заощаджень громадян.

 

     Щодо науки. У мене є конкретна пропозиція, як її оживити, щоб вона   почала  працювати  на  наше  виробництво.  Грошей  мало,  а структур,  на які  ділять  ці  гроші,  дуже  багато,  причому  між Міністерством  освіти  і сферою науки з'явилося нове міністерство, яке заважає і тій,  і іншій галузі. Тому я пропоную Міністерство у справах  науки і технологій ліквідувати,  а кошти - 27 мільйонів - віддати  Міністерству  оборони  на  розробку  нових  видів   зброї (Міністерство  оборони  зараз  знайшло нішу на ринку і дає дохід у бюджет),  Міністерству промислової політики на розробку  комбайнів та   іншої   техніки   і   Академії   наук,  вона  знає,  як  ними розпорядитися.

 

     Треба зосередити   увагу   на   інтеграції    трьох    ланок: виробництво,  наука і банківська система.  Розглядаючи питання про боротьбу із злочинністю та інші, ми переконалися, що джерелом усіх наших  бід  є  банківська  система.  Її  треба  змінити.  коли  ми розглядатимемо  проект  Закону  про  Національний  банк,  я  внесу конкретні  пропозиції  щодо  зміни  банківської системи,  щоб вона почала працювати в інтересах виробництва України і самої України.

 

     Тепер щодо ядерної  енергетики.  За  результатами  проведених досліджень,  ядерну  енергетику  за  пріоритетністю  поставлено на останнє місце,  хоча всі ми розуміємо,  що  це  не  так,  адже  50 відсотків   електроенергії  взимку  дає  саме  ядерна  енергетика. Постанова Верховної Ради щодо  розвитку  ядерної  енергетики,  яка була  прийнята  на Дні уряду,  ігнорується.  Зовсім не передбачено коштів на створення ядерно-паливного циклу.

 

     Відкинуто всі програми стосовно поводження  з  радіоактивними відходами.  А  якщо не займатися цією проблемою,  то через півроку всі станції можуть зупинитися,  бо нікуди буде дівати радіоактивні відходи.

 

     З другого  боку,  Велика  сімка  не виконує своїх зобов'язань щодо фінансування заходів,  пов'язаних із закриттям Чорнобильської атомної  станції.  Ми  записали в постанові,  що потрібно виділити кошти на випадок такої ситуації,  щоб у 2000 році два  блоки  були готові  до  роботи і Україна сама могла заробити гроші.  Це теж не виконується. Тому слід передбачити весь комплекс фінансування.

 

     Більше того,  ми маємо працюючі блоки,  а  немає  відповідних електромереж, і енергія просто не може бути використана.

 

     Ми не  раз  говорили  тут про Жовті Води,  про проблеми цього регіону,  зокрема Східного  гірничо-збагачувального  комбінату.  Є конкретні  пропозиції,  усе це треба врахувати.  Але ми не повинні повністю відкидати проект бюджету, поданий урядом, бо ми вже маємо досвід.  Ми  повинні  разом  доопрацювати  його,  враховуючи і мої пропозиції...

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Шановні  депутати!   Час,   відведений   на обговорення,  вичерпано.  Одначе  ми  ще  не заслухали три виступи голів комітетів і два виступи депутатів, які були записані першими на виступи й підходили кілька разів. Я вважаю, що треба продовжити обговорення на 25-23 хвилини. Немає заперечень? Немає.

 

     Слово надається Анатолію Петровичу Юхимчуку від комітету.  За ним   виступить   Білас  Іван  Григорович,  потім  -  Шейко  Петро Володимирович,  і на завершення виступлять депутати Панасовський і Ковтунець.

 

     ЮХИМЧУК А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (Жмеринський   виборчий   округ,   Вінницька   область).  Шановний Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги  й  шановні  виборці! Обговорюючи   запропонований   урядом  України  проект  Державного бюджету України на 1998 рік, хотів би зосередити увагу розробників на деяких принципових положеннях проекту.

 

     Перше. Упродовж   останніх  років  у  ході  дискусій  навколо розробки та прийняття бюджету загострювалася увага на  доцільності поєднання  орієнтирів  соціальноекономічного  розвитку та основних бюджетних   показників.    Як    не    дивно,    але    знову    в організаційно-підготовчому   плані  у  головній,  так  би  мовити, монопольній  ролі  виступає  Міністерство  фінансів  України,  яке зацікавлене  у  формуванні  дохідної  частини  бюджету  будь-якими шляхами та в пошуку жорсткої політики видаткової системи й бюджету

- особливо щодо утримання соціальної сфери.

 

     Логічно виникає  запитання:  чому бракує комплексного підходу як з  боку  Міністерства  фінансів,  так  і  з  боку  Міністерства економіки  до  розробки  проекту  бюджету  з  поєднанням  основних орієнтирів соціально-економічного розвитку?  На мою думку, над цим варто подумати й зробити відповідні висновки.

 

     Друге. На  думку  нашого  комітету,  є суттєві суперечності в окремих  показниках  проекту  бюджету.  Так,  на  адресу  комітету надходить  все  більше  звернень  громадян  з  приводу  погіршення діяльності закладів освіти,  медицини,  культури, звуження функцій та  закриття  окремих  із них,  введення антиконституційних норм у формах оплати й обслуговування в цих установах.

 

     Хочу звернути вашу увагу ще на один аспект  бюджетної  (і  не тільки бюджетної) проблеми - на виконання вимог закону.

 

     Упродовж останніх  років ми дуже активно й охоче приєднуємося до  різних   структур   міжнародних   організацій,   з   особливим ентузіазмом - коли йдеться про міжнародну організацію,  діяльність якої пов'язана з правами людини. Це зрозуміло, ми тим самим хочемо підкреслити  свого роду вірність правам людини.  Але ми забуваємо, що в серйозних міжнародних структурах вірять не словам, а справам, і  вони перевіряють справи як безпосередньо через доповіді держав, так і завдяки інформації, яку отримують від громадян тієї чи іншої держави.

 

     Наведу приклад.  4  червня  1997  року  Комісія з прав людини Організації Об'єднаних Націй отримала  повідомлення  від  шахтарів шахти   "Комісарівська"   Луганської   області,   в   якому   вони повідомляють про те,  що протягом дев'яти місяців між квітнем 1996 та травнем 1997 року не отримували заробітної плати. У той же день Комісія  з  прав  людини  Організації  Об'єднаних  Націй  отримала повідомлення  від  учителів середньої школи Великі Ключі з Коломиї про те,  що вони протягом семи  місяців  не  отримують  заробітної плати.

 

     Надходять також  інші  повідомлення про порушення прав людини саме  через  порушення  державними  органами  України  Закону  про Державний бюджет - із Харківської, Донецької та інших областей.

 

     Таким чином,  ми  сьогодні  маємо справді "світові здобутки": про нас знають як про країну,  де не виконуються основні соціальні гарантії і правові норми щодо захисту прав людини.

 

     Отже, коли ми приймаємо такий важливий державний документ, як бюджет на 1998 рік,  то повинні розуміти,  що його статті - це  не обіцянки громадянам,  а зобов'язання перед народом, виконання яких сьогодні контролюється далеко за межами нашої держави.

 

     Хотів би звернути увагу, що не зменшується кількість звернень пенсіонерів  до  нашого  комітету  з  приводу  повернення грошових заощаджень. Про це вже йшлося.

 

     Комітету не зрозуміло,  чому  знято  з  прямого  фінансування заходи,  пов'язані  з  вирішенням  питань  депортованих народів та проблем  міжнаціональних  відносин.  Хіба  в  державі  немає   цих проблем? Гадаю, що є.

 

     Варто висловити  позицію  комітету щодо завчасного формування коштів  бюджету  на  створення  за  законами  України  відповідних інституцій.  Зверну  вашу  увагу,  що  в  Конституції України та в окремих законах передбачено створення такої державної  інституції, як  Уповноважений  з  прав  людини.  На  1998  рік коштів на це не передбачається,  однак,  я переконаний, що така інституція в нашій державі працюватиме.

 

     Шановні колеги, щоб не зводити розмову про суттєві проблеми й упущення проекту бюджету лише  до  популістських  тверджень,  слід вказати на те, які, на нашу думку, є резерви у формуванні дохідної частини бюджету.  А вони,  як не дивно, безперечно є, та не всі їх хочуть бачити.

 

     Де сьогодні   є   резерви  для  поповнення  дохідної  частини бюджету?  Перше. Корекція фінансово-кредитної політики, особливо в бік    підтримки   вітчизняного   товаровиробника,   стимулюватиме надходження до бюджету.

 

     Друге. Практична аморфність заходів з легалізації  приватного та  банківського капіталів також ускладнює ситуацію в оздоровленні вітчизняної економіки.

 

     Третє. Заклики до скорочення апарату управління звужуються до рівня  ліквідації малоефективних структур.  Натомість розширюються відомчі структури системи управління.  На місцях сьогодні  кажуть: якщо  йдеться  про скорочення,  то готуйся до розширення апаратної структури та інших відділів системи управління.

 

     Четверте. Мабуть,  найголовнішим повинно  бути  запровадження чіткої    координації    державного    регулювання,   виконавської дисципліни,  забезпечення на всіх рівнях відповідного порядку щодо дотримання бюджетної дисципліни та забезпечення виконання місцевих бюджетів від низу до верху і,  навпаки,  від верху до низу. Про це сьогодні  йшлося  у  виступах багатьох наших колег депутатів.  Наш комітет  поділяє  переважну   більшість   висловлених   депутатами пропозицій  і  звертає  увагу уряду на принципові зауваження,  які стосуються гарантування  основних  конституційних  прав  і  свобод людини й громадянина.

 

     Дякую вам   за  увагу.  І  просив  би  Міністерство  фінансів звернути увагу на пропозиції, які висловлено від нашого комітету.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Білас Іван Григорович,  також від комітету. За ним виступатиме депутат Шейко.

 

     БІЛАС І.Г.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (Мостиський виборчий округ,  Львівська область). Спасибі. Шановний Голово!  Шановні виборці, шановні колеги! Питання, яке ми сьогодні обговорюємо, тісно пов'язане з тим, якому ми присвятили чи не весь сесійний день,  коли  розглядали  питання  про  стан  боротьби  зі злочинністю в нашому суспільстві.

 

     Безперечно, всі,   хто   сьогодні   виступав,   мають  рацію, звертаючи увагу на відхилення,  які допускаються в запропонованому проекті  Державного бюджету на 1998 рік.  Висловлюючи думку членів Комітету  з  питань  боротьби  з   організованою   злочинністю   і корупцією,  маю  вам  доповісти таке.  Порівняно з бюджетом на цей рік,  який ми прийняли  із  запізненням  (але  далеко  не  з  вини Верховної Ради), у проекті бюджету на наступний рік, як не прикро, значно зменшується фінансування правоохоронних  структур.  Ідеться не  тільки  про  структури,  на які покладено обов'язки боротьби з організованою злочинністю та корупцією,  а в цілому про органи, що забезпечують   законність  у  державі,  охорону  прав  і  законних інтересів  громадян.  Фінансування  цих  правоохоронних   структур значно знижується.

 

     На перший  погляд,  це об'єктивно,  тому що Кабінет Міністрів виходив із реальних можливостей, з тих сум, які повинні надійти до державного бюджету, і, як кажуть, більшого запропонувати не міг.

 

     Але так  здається  тільки  на  перший погляд.  Якщо ми будемо робити так і надалі,  то зовсім неважко передбачити, що наступного року   наші  наступники,  які  після  виборів  прийдуть  сюди,  до Верховної   Ради,   будуть   аналогічно   ставити   питання    про незадовільний  стан  роботи  правоохоронної  системи в боротьбі зі злочинністю і дотриманні законності в нашій  державі.  І  виходить замкнуте коло.

 

     Відомо, що  сьогодні  люди  не отримують заробітної платні по кілька місяців.  Про це йшлося у виступах моїх колег,  зокрема про вчителів,  яким  пропонують самим знаходити вихід із ситуації,  що склалася.  Можна тільки уявити,  що  буде,  якщо  правоохоронці  - підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України - будуть самі  знаходити  вихід!  І  ми,  вищий  законодавчий  орган держави,  свідомо  стаємо  учасниками  процесу корумпування нашого суспільства!

 

     То ж з метою недопущення цього ганебного явища, яке, на жаль, має  місце  в  нашій  державі,  і  не так уже й рідко,  ми свідомо повинні  піти   на   забезпечення   реальних   потреб   зазначених міністерств і відомств. Але за умови, що буде поставлений реальний контроль за діяльністю цих  структур.  Іншого  виходу  з  ситуації немає.  Не  зробивши  цього,  ми знову повторюватимемо те,  про що говоримо вже не один рік.

 

     Отже, наш комітет, підтримуючи в цілому запропонований проект державного  бюджету,  схиляється  до  думки,  що  ми  можемо  його приймати,  лише усунувши попередньо недоліки,  у тому числі  грубі відхилення від чинної Конституції України.

 

     Як вищий  законодавчий  орган,  ми повинні приймати Державний бюджет,  а Кабінету Міністрів треба доручити доопрацювати  його  у двотижневий термін і подати на повторний розгляд.

 

     Розглядаючи проект  Державного бюджету в нашому комітеті,  ми зосередили головну увагу на пошуку шляхів  наповнення  бюджету  на наступний  рік.  Такі  шляхи є.  Один із них - своєчасна сплата до державного  бюджету  всіма  суб'єктами  господарської   діяльності відповідних податків з доходів, які вони отримують.

 

     На жаль,  стан  справ  у  нашому суспільстві засвідчує чомусь протилежне.  Дуже добре, що ми утворюємо нові контролюючі органи - податкову  адміністрацію,  податкову поліцію - але їхня діяльність насамперед   повинна   бути   спрямована   на   великі    суб'єкти господарської діяльності і комерційні структури.

 

     Це добре,   що   ці   органи  утворюються.  Отже,  держава  й суспільство повинні бути багатшими,  але,  на жаль,  не завжди так відбувається.  Великі  зусилля новоутворених органів спрямовані на контроль і викачування несвоєчасно сплачених податків не з великих суб'єктів  комерційної  діяльності,  а  з  рядових  громадян,  які займаються  так  званою  бізнесовою  діяльністю.   І   непоодинокі випадки, коли в громадських місцях, на базарах податківці стягують штрафи з фізичних осіб,  а великі суб'єкти комерційної  діяльності залишаються неконтрольованими,  і утворюється те,  що ми називаємо тіньовою економікою.

 

     Починати слід  з  верхів.   Наведу   тільки   один   приклад. Управлінння   справами   Верховної   Ради.   Відповідно  до  указу Президента було надано певні пільги  і  протягом  1994-1996  років звільнялися від сплати податків санаторії,  які належать Верховній Раді  України,  -  "Нижня  Ореанда"  і   "Дюльбер".   Користуючись безконтрольністю,  яка була допущена,  на базі цих санаторіїв були утворені  комерційні  структури  під   прикриттям   організованого злочинного  угруповання  "Сейлем"  у  Криму,  яке  фінансувало  ці структури.  Вони завозили на  територію  України  пально-мастильні матеріали,  спиртне, сигарети й таке інше і водночас, користуючись законними пільгами,  які були надані тим санаторіям, не сплачували до  державного  бюджету  жодної  копійки  податків.  Таким  чином, держава втратила 3,5 мільйона гривень від несплати податків.

 

     Це один приклад. Аналогічні випадки є і в Кабінеті Міністрів, коли здаються в оренду державні дачі. Якщо ми й далі підемо шляхом такої  "плідної"  діяльності,  то  чого  ж  можемо  вимагати   від суб'єктів  комерційної  діяльності,  коли самі свідомо,  подекуди, очевидно, через безконтрольність, стаємо на цей шлях.

 

     Наш комітет   пропонує   направити    проект    бюджету    на доопрацювання й через два тижні повернутися до його розгляду,  щоб знову Верховну Раду не звинувачували в навмисному затягуванні чи в тому, що ми не хочемо прийняти Державний бюджет.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово має Шейко Петро Володимирович.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів  (Бобровицький  виборчий  округ,  Чернігівська область). Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні  колеги  депутати!  Я вчора  дивився по телебаченню,  як відбувалася презентація проекту державного бюджету в Державній  думі  Російської  Федерації,  яким чином  зреагувала на це преса,  що відбувалося в тому залі.  Там і прем'єр,  і взагалі всі,  хто був причетний до бюджетного процесу, були активними учасниками під час розгляду проекту.

 

     Що в  нас відбувається вчора й сьогодні?  У ложі уряду сидить міністр фінансів,  кілька його заступників.  Ми на них  усі  шишки кидаємо.  А,  власне,  міністр  фінансів  і  його колеги з Мінфіну відповідають тільки за правильне використання витратної частини, а дохідну   частину   формують   інші   люди   в  уряді  -  Прем'єр, віце-прем'єри,  міністр економіки. Про це сьогодні, на жаль, ніхто не казав.

 

     Дуже хотілося б, щоб бюджет на 1998 рік приймався за активної участі  Кабінету  Міністрів  і  щоб  ми  не  припустилися  помилок попередніх  років.  Читаю  дослівно  з  цього документа - офіційна довідка  уряду:  "Практично  майже  за  всіма  статтями   видатків скорочуються асигнування порівняно з поточним роком. Загальну суму видатків бюджетів усіх рівнів на 1998 рік  визначено  в  сумі,  що становить 94,6 відсотка обсягу видатків бюджету поточного року".

 

     Тобто всі   ми,  у  тому  числі  й  уряд,  свідомі  того,  що виробництво  завалене  повністю.   Обсяг   валового   внутрішнього продукту скорочується,  дохідна частина бюджету терпить крах. І от народний депутат,  маючи певний електорат,  певний регіон,  махнув рукою на все,  що не можна виправити за один рік,  і думає про те, як урятувати людей, які сьогодні недоїдають, убожіють, жебракують, щоб вони з голоду не померли.

 

     Розглядаючи цей   проект  бюджету,  я  виділив  такі  головні питання.  Як  забезпечуватиметься  виплата  заробітної   плати   в бюджетній сфері і взагалі заробітна плата,  враховуючи борг,  який матиме   держава   на   1   січня,   -   величезний    борг?    Як забезпечуватиметься виплата пенсій? Чи буде соціальна пенсія знову однаковою для тих, хто не працював, скажімо, 35, 40 чи 45 років на виробництві? Яким чином компенсуватимуться заощадження громадян? У бюджеті на 1997 рік ми передбачали на це  200  мільйонів  гривень. Олександре  Олександровичу,  я  за  вашим дорученням поцікавився в ощадбанку свого округу. Ну, зібрали списки, з'ясували, яка сума... Але  рік  уже  закінчується,  а  ніхто  ще  копійки  не віддав тим 80-річним і тим,  хто вже помер.  Тому кошти на  це  повинні  бути передбачені в бюджеті 1998 року окремим рядком.

 

     І знову ж таки виникне запитання:  де взяти гроші? У статті 6 передбачені витрати на утримання органів державного  управління  у розмірі 1 мільярд 190 мільйонів гривень,  або 4 відсотки від усієї дохідної  частини  бюджету.  У  тому  числі  621  мільйон,   тобто половина,  - на утримання фінансових і фіскальних органів. Депутат Соболєв сказав,  що це приблизно  та  сума,  яка  витрачається  на утримання  Верховної Ради і судової влади.  Я хочу його поправити: Верховної Ради,  судової влади,  Кабінету Міністрів і  Президента. Оце стільки заплановано на фінансування фіскальних органів. Добре, якби на заробітну плату,  на поповнення бюджету,  але ж ми знаємо, яке    розгорнуте   капітальне   будівництво   офісів   податкової адміністрації, митної служби й інших фіскальних органів.

 

     Не хотілося б,  щоб вади бюджету 1997 року були перенесені  в бюджет   1998   року.   Ми  повинні  звернути  особливу  увагу  на фінансування недержавних органів і установ,  тобто  тих,  які  вже комерціалізовані,  приватизовані.  А ми з державного бюджету на їх утримання теж виділяємо певні суми.

 

     Шановні колеги!  Якщо  говорити  щодо  окремих  галузей,   то сільське  господарство  дає  50  відсотків  національного валового продукту,  а просить 1 відсоток. Не просить, а передбачено Законом про  пріоритетність соціального розвитку села 1 відсоток,  тобто 1 мільярд гривень.  Виділяють 200 мільйонів.  Та я знаю,  що не буде тих  200  мільйонів,  ними  обов'язково  дірки  позатикають,  а на зернову проблему, на тваринництво, на селекцію, на племінну справу грошей не буде, як не було всі ці останні роки.

 

     Я хотів  би,  щоб  ми не дуже піддавали критиці витрати,  які здійснює законодавчий орган - Верховна Рада.  Наш  комітет  уважно аналізує.  Колеги,  за цей рік ми витратимо 50 відсотків того,  що було передбачено бюджетом. У цьому році на утримання законодавчого органу,  який  не  будує  офісів,  а  веде  законопроектну роботу, виділено 0,04 відсотка.  Ми  даємо  пропозиції  Мінфіну,  Кабінету Міністрів, але з нами, на жаль, не погоджуються. А я вважаю, Іване Григоровичу Білас, що санаторії, поліграфічна база, яку візьме під своє  крило  наш парламент,  - усе це залишиться державі,  не буде розкуплене,  не буде задарма віддане тим,  хто ніколи в  житті  не працював.

 

     Шановні колеги!  Ще одна стаття не спрацювала в 1997 році: ми передбачали компенсацію за процентну ставку кредиту, який береться на   кооперативне  житлове  будівництво.  Я  хотів  би,  щоб  була передбачена  конкретна  цифра  на   1998   рік   для   здешевлення кооперативного житлового будівництва в районах і містах.

 

     Я хотів  би,  щоб  у  проекті  постанови ми передбачили рівну відповідальність  уряду,  Президента  і  парламенту  за  нормальне конституційне прийняття Закону про Державний бюджет.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Коротко  виступає  Володимир  Віталійович  Ковтунець, так, як і обіцяв.

 

     КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (Вересневий   виборчий   округ,   Рівненська   область). Депутатська група "Реформи",  Демократична партія України. Шановні колеги!  Очевидно,  що  дохідна  частина недостатня для того,  щоб фінансувати першочергові потреби бюджету. Що пропонує уряд і деякі члени бюджетного комітету?  Збільшувати податки, переглянути деякі податкові закони,  які нами щойно ухвалені в новій редакції.  І  в той  же  час  ніхто  не  хоче  всерйоз  говорити  про  неподаткові надходження,  яких  найбільше   недоотримує   бюджет.   До   речі, незважаючи  на  те  що  відповідні закони вже ухвалені,  в проекті бюджету не вказано,  а скільки ж бюджет отримає за транзит аміаку, які   мають   бути   доходи   бюджетних   установ,  у  тому  числі освітянських,  від надання платних послуг,  яка сума дивідендів на частку  державного  майна в господарчих товариствах і особливо яка державна  установа,  який  орган  влади  відповідає  за   контроль надходження цих коштів?

 

     Ніхто не   хоче  врешті-решт  порушити  питання  про  те,  що державний бюджет  втратив  за  два  останні  роки  величезні  суми надходжень від Держкомрезервів.  Я нагадую, що 1996 року ці втрати державного бюджету становили мільярд  гривень.  За  вісім  місяців нинішнього  року  вже  втрачено  800  мільйонів  гривень,  тобто з бюджету здійснено видатків  на  поповнення  резервів  у  сумі  940 мільйонів  гривень  і  отримано  надходжень  всього  140 мільйонів гривень.  За це несе відповідальність не тільки уряд, а й Верховна Рада,  оскільки  в  проекті  бюджету  1997  року  ми  невиправдано збільшили ці видатки і дозволили розкрадати державне  майно.  Кажу розкрадати,  тому що,  на жаль,  можна з певністю сказати, що дуже важко повернути ці кошти.  Ця державна комерція може  закінчитися, як у відомому жарті:  "Кінчай, батьку, торгувати, бо вже немає чим здачі давати".

 

     Тепер стосовно видатків.  Я зупинюся на одній  близькій  мені галузі - освіті.  Не треба бути добрим математиком,  щоб полічити: за вісім місяців нинішнього року на освіту ми мусили  витратити  3 мільярди  200  мільйонів  гривень.  Ми  покрили  найперші  потреби освіти,  ми маємо  затримку  у  виплаті  заробітної  плати  всього один-два  місяці  в  середньому  по  Україні.  І  це означає:  щоб утримати хоча  б  оцей  мінімальний  рівень  освітніх  послуг,  ми повинні витратити на освіту ще 1 мільярд 600 мільйонів гривень.

 

     Таким чином, ми розуміємо, що в 1997 році на утримання освіти ми повинні витратити не 4 мільярди 200 мільйонів,  як  записано  в бюджеті, а близько 5 мільярдів гривень. І меншою сумою в 1998 році ми не обійдемося.  Та хто в Міністерстві фінансів,  у Міністерстві освіти реально рахував потреби освіти і чому з'явилася знову цифра 4 мільярди 200 мільйонів гривень?

 

     Дивна позиція Міністерства освіти,  керівники якого  схиляють голови  і  кажуть:  "Якось  проживемо".  Так,  проживемо,  тому що півтора мільярда на утримання  профтехосвіти  й  вищих  навчальних закладів  достатньо,  якщо  врахувати ще суму,  яка може досягти 1 мільярда,  плати за послуги, за навчання. І ніхто не хоче говорити того,  що маємо близько 2 мільярдів дефіциту видатків на освіту по місцевих бюджетах.  На це уряд закриває очі  і  каже:  "Якось  там виберуться".   Не  пройде  вже  "якось",  тому  що  заборгованість закладів освіти з комунальних платежів  така,  що  нинішньої  зими освіта функціонувати практично не здатна.

 

     Коли читаєш розділ "Державні програми", складається враження, що цей проект бюджету ніхто не  читав.  Маємо  державні  програми, затверджені  Верховною  Радою,  але  й  маємо  так  звані державні програми,  затверджені лише розпорядженням Кабінету  Міністрів.  І очевидно,  що ніхто не контролює,  який ефект від фінансування цих державних програм. Доходить до курйозів.

 

     Дійсно треба  добитися,  щоб  у  1998   році   ми   розпочали фінансування Національної програми інформатизації України.  Але ця програма ще не ухвалена,  а в окремих дуже спритних відомствах вже є  кошти  на  фінансування цієї ще не затвердженої програми.  І це тоді,  коли  реалізація   пріоритетів   цієї   програми   потребує фінансування за зовсім іншими напрямами,  тому що будувати будинок із даху не можна, треба починати з фундаменту.

 

     Врешті-решт я повинен сказати, що відповідальність за поганий бюджет (а ми вчетверте розглядаємо проект бюджету,  і нас схиляють до того,  щоб прийняти цей поганий проект бюджету) ми також мусимо розділяти з Кабінетом Міністрів,  тому що жодного разу принципової позиції Верховної Ради не було. Дуже прикро, що тоді, коли йдеться про  Закон  про  вибори,  то  тут  виступають  найсолідніші  перші політичні  діячі   нашої   держави   і   добиваються   позитивного результату,  а  коли  розглядається  проект бюджету,  все це їх не цікавить.  Схоже,  що політики вважають:  дайте владу,  а ми з нею якось  розберемося з тим бюджетом.  Якщо ми такий бюджет приймемо, то може трапитися так, що цю владу вже ніхто не захоче брати.

 

     Я пропоную підтримати рішення,  внесене групою "Реформи", але зважити  на  таке:  якщо  ми відхилимо бюджет,  то уряд нам тільки подякує.  Працювати в ручному режимі,  як було в  першій  половині цього року,  - це те,  що їм потрібно.  Два тижні витримати,  якщо нового варіанта не буде - приступити до роботи в наших комітетах.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Панасовський  Олег  Григорович.  За  ним  -   депутат Яковенко.

 

     ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.,  директор Вуглегірської ДРЕС (Артемівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! По святой  простоте  мы  думали,  что  демократия покончит с диктатом центральной  власти,  что   большинство   ее   функций,   особенно экономических,   перейдет   в   регионы.  Этого  не  произошло,  и подтверждают это принципы формирования бюджета, почти 90 процентов доходной части которого составляют налоги.

 

     Ни один специалист,  даже самый лучший, не сможет перечислить все действующие налоговые документы - их  количество  таково,  что совершенствовать   систему  невозможно,  надо  менять  все!  Нужен принципиально новый документ - Налоговый кодекс.  Он  должен  быть прямого  действия,  чтобы  не  оставалось  места  для всевозможных инструкций и толкований.

 

     Что мы имеем? Мы имеем государство, пытающееся в виде налогов забрать  с мест как можно больше,  не неся никакой ответственности за решение региональных проблем.  Кому в обществе стало легче жить от  таких  поборов?!  Расходы  на  социальные программы,  науку не увеличились,  а на промышленность и село даже уменьшились!  Что мы знаем  о  планах  правительства?  Разве  только  то,  что огромное количество средств тратится на обслуживание внешнего долга  да  на силовые  структуры  и аппарат.  Украина по существу превратилась в полицейское налоговое государство.

 

     Угнетает неумение  грамотно  проектировать  бюджет,   систему налогообложения,  чтобы она не давила,  а стимулировала. Очевидно, этой проблемой занимаются не  лучшие  специалисты,  иначе  они  бы нашли  более  достойные  пути пополнения бюджета,  чем примитивное отнимание денег. И они есть - о них я скажу позже.

 

     Чем оскорбительна наша политика налогообложения?

 

     Первое - она непредсказуема,  так как  никто  не  знает,  что будет с налогами дальше.

 

     Второе -  она  заставляет  утаивать прибыль,  поощряя теневой наличный денежный оборот.

 

     Третье - она приводит к увеличению рядов неимущих,  поскольку разоряет предприятия.

 

     Четвертое - она вымывает из страны финансы.

 

     Пятое, главное,  - она не решает проблем людей, потому что на эти  деньги  не   создаются   рабочие   места,   не   наращивается производство - все элементарно проедается.

 

     Ущербность такой политики очевидна. Противостояние общества и власти,  при  которой  существует   непосильное,   а   главное   - несправедливое налогообложение,  отсутствует контроль за расходами бюджета,  ведет  к  криминализации  всего   общества.   Неразумная налоговая  политика  ничего,  кроме озлобления народа и разжигания его ненависти к демократическому режиму, не дает.

 

     Товарищ Азаров  подтверждает,  что  база  налогообложения  не должна  превышать  30 процентов.  Указом Президента Украины в 1996 году установлена предельная величина прямых и  косвенных  налогов, суммарно не превышающая 40 процентов.  Что мы имеем на самом деле? Мы имеем налоговую систему, отбирающую 93, а в отдельных случаях - 99  процентов  доходов  предприятий.  Государство системой налогов забирает у предприятий больше,  чем они в состоянии дать. Мы дошли до того,  что процесс простого или расширенного воспроизводства не просто  теряет  экономический  смысл,  а  становится  невозможным. Сегодня только тот не имеет долгов,  кто сворачивает производство, выживает только тот,  кто ничего  не  производит.  Это  -  абсурд, тупик,  из  которого  есть только один выход - снижение налогового пресса на товаропроизводителя.

 

     Тяжелое финансовое положение  Украины,  естественно,  требует поиска  новых источников пополнения бюджета,  но не силой,  а умом это надо делать. Я исхожу из того, что налоги были бы меньше, если бы  их  платили  все,  у  нас огромные налоговые резервы,  если вы позволите, я их предложу.

 

     Первый, главный,  - это  системная  работа  по  трансформации тотальной  теневой экономики в локальную,  позволяющую как минимум на одну  треть  снизить  налоговый  пресс  на  товаропроизводителя страны.

 

     Второй - это амнистия вывезенных за границу капиталов,  шаг в решении  проблемы  привлечения  в  страну   инвестиций,   жизненно необходимых  для  подкема  экономики.  Проблема  возврата  денег - политическая проблема,  которая зависит от воли руководства страны и нашего законодательного подтверждения.

 

     Третий -   это  снижение  уровня  бартеризации  экономических отношений,  которая на предприятиях базовых отраслей  достигла  95 процентов.

 

     Четвертый -   это   увеличение   ставок   акцизного  сбора  и таможенных  пошлин  на  все  зарубежные  товары,  конкурирующие  с отечественными.

 

     У нас в стране две беды:  первая - в стране нет денег, вторая

- удушающая налоговая система,  не  позволяющая,  чтобы  деньги  в стране   были.  Большие  налоги  -  узаконенный  тормоз  экономики Украины,  еще два-три  года  такой  налоговой  политики  -  и  под вопросом  существование Украины как державы.  Возможно,  для этого все и делается.

 

     Я обосновал нецелесообразность введения налога на добавленную стоимость.  Мы всегда были,  есть и останемся рьяными противниками НДС.  Что  такое  НДС?  Это  налог,  который  однозначно   угробил промышленность  нашей  страны  с  момента  его  введения.  Это  не доходообразующий  налог,  а   налог   разрушающий,   и   заявление экс-премьера Масола об увеличении оборотных средств предприятий от введения НДС не соответствует действительности.  Сегодня попытка и далее  приспосабливать  этот  налог в принципе абсурдна.  Этот вид налога может работать только в странах  с  развитой  и  стабильной экономикой.   Для   стран  переходного  периода  он  категорически запрещен (этого не могут не знать в правительстве),  так  как  его введение  приведет  к окончательному сворачиванию производства и к безработице в катастрофических масштабах,  что  лишит  государство последних источников наполнения бюджета.

 

     Никакие аргументы  авторов  проекта введения этого налога для наполнения бюджета не должны приниматься.  Это  мина  замедленного действия    под    отечественную    экономику,   и   потенциальная разрушительная сила ее очень велика.

 

     Товары, являющиеся продукцией технологического  обмена  между странами СНГ по кооперации,  - комплектующие,  сырье,  нефть, газ, электроэнергия,  уголь, то есть критический импорт (энергоносители

- главная составляющая себестоимости любого товара, произведенного в Украине,  а мы почти  в  полной  энергетической  зависимости  от России),   должны  облагаться  НДС  по  нулевой  ставке.  Если  вы позволите, я предложу, чем заменить этот налог.

 

     Ожидаемое пополнение доходной части бюджета от  введения  НДС оценивается  в  2  миллиарда  гривень.  Наше бедное общество имеет столько всяческих льготников, сколько не выдержала бы даже богатая и  сытая  Америка.  Почти  20  миллионов  наших  граждан бесплатно пользуются транспортом,  17 миллионов граждан страны не платят  за электроэнергию, 40 категорий граждан получают на льготных условиях лекарства.  Я не о бедных пенсионерах говорю,  я говорю о  льготах тех, у кого зарплата в три раза выше среднеукраинской. Из-за этого бюджет теряет около 15 миллионов гривень.  Давайте поступимся хотя бы   частью  необоснованных  льгот.  Есть  же  резервы  пополнения доходной части бюджета.  Стоит только  подумать.  Есть  вопросы  и проблемы,     которые    необходимо    решать    с    максимальной прагматичностью, а мы должны быть прагрматиками.

 

     Чтобы спасти  страну  на  этот  раз,  именно  на  этот   раз, необходимо определить приоритеты, построить бюджет на селе и ТЭКе. Подтвердит мою правоту предстоящий осенне-зимний  максимум  -  это будет расплата за переоценку своих возможностей. Народ должен быть сыт и в тепле.  Извините,  но принимать бюджет,  в котором даже не предусмотрены  средства  на возвратной основе для создания запасов топлива на осенне-зимний максимум этого  года?  Вы  представляете, чем это грозит?

 

     Я повторяю: такой бюджет принимать нельзя.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Виступає  Олександр Миколайович Яковенко від Комітету з питань молоді, спорту і туризму.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги! Нашему комитету всегда везет

-  поскольку  мы  выступаем  последними,  по  остаточному принципу молодежной политики, поэтому можно выступить предельно кратко.

 

     Я очень признателен всем,  кто выступал сегодня  в  поддержку тех  предложений,  которые  давал наш комитет.  Практически каждый второй и от Руха, и от центристов, и от левых выступал в поддержку детей, в поддержку молодежи, здоровья нации и так далее.

 

     Комитет по  этому  вопросу  принял свое однозначное решение - такой бюджет принимать,  конечно,  нельзя.  Уважаемые  избиратели! Обратите  внимание,  как  полевела  сегодня  аудитория в Верховном Совете.  Националиста не отличишь от коммуниста, он кричит во всю, что курс и программа уничтожающие.  Поражаешься тому,  что сегодня богатые  стали  коммунистами.  Ну  это,  наверное,  общее  прошлое сказывается,   и,  видимо,  пришел  период,  когда  нужно  камешки собирать и перестать блефовать,  все стает на свои места.  А  итог очень понятен и плачевен - это результат той политики, которую нам навязывали. И извольте, господа, признать, что вы потерпели полное поражение.  В такой ситуации, уважаемый избиратель, мы можем прямо сказать:  наше дело правое - и мы победим.  Так что как бы там  ни крутились, ни вертелись, но на выборах, безусловно, левые победят.

 

     Что касается проекта бюджета.  О проекте бюджета, который мог бы выполнить функции, стимулирующие, развивающие, распределяющие и корректирующие  экономические  процессы,  говорить  нельзя.  Одни, критикуя его,  говорят,  что он очень плохой.  Другие, они сидят с правой стороны от меня в ложе,  привыкли к критике.  И,  наверное, уже нет смысла  их  критиковать,  потому  что  если  анализировать проект  бюджета  не  как таковой,  а в динамике бюджетов начиная с 1994 года,  то такого результата в общем-то и стоило  ожидать.  На заседании  комитета представитель Минэкономики прямо сказал:  "Над этим проектом бюджета работало полторы тысячи  людей".  Поэтому  я сомневаюсь,  что каждый из нас, здесь присутствующих, может внести какое-то  принципиальное,  серьезное,  кардинальное  изменение   в проект  бюджета.  Это  лишь наши пожелания,  которые должно учесть правительство.  Насколько они будут учтены,  я,  честно говоря, не знаю,  потому  что  это глас вопиющего в пустыне,  ибо выполняются программа  и  курс  Международного  валютного  фонда.  И  все  это признают - результат налицо.  Но странно, когда первые лица страны не стесняются говорить о  том,  что  40-60  процентов  внутреннего валового продукта работает в тени, что 40 процентов нашего бюджета практически целиком идут в тень,  что 40 процентов трудоспособного населения - безработные.  Одно маленькое уточнение:  31,6 процента этих людей - молодежь  до  28  лет.  Вот  таковы  результаты  этой политики.

 

     Один из выступающих акцентировал внимание на угольной отрасли как основе топливно-энергетического комплекса. Я тоже обращаю ваше внимание  на  эту  отрасль.  Почему?  Потому  что  там работает 90 процентов молодежи, рискуя каждый день своей жизнью непонятно ради кого и ради чего.

 

     У меня  и у комитета вызывает большую тревогу состояние наших трудовых  ресурсов.  Я  назвал  цифру   -   40   процентов   людей безработные,  из них 31,6 процента - это молодежь.  И в этой связи меня очень удивляет маленькая  сумма,  запланированная  в  проекте бюджета  по  фонду занятости,  - 664 миллиона.  В прошлом году они освоили,  судя по анализу,  339,6 миллиона.  Но было направлено на трудоустройство  84 тысячи и трудоустроено 30 тысяч.  Надо учесть, что  ежегодно  из  950  тысяч  выпускников  через  фонд  занятости проходит  84  тысячи,  остальные  пополняют так называемый средний класс.  Вопрос первый:  это  наши  отечественные  прозводители?  И второй   вопрос:   что   же   нашим  отечественным  производителям достается?  Максимум 20 процентов акций трудовых коллективов.  Все это заложено, к сожалению, в проекте бюджета.

 

     Есть ли будущее? Что мы формируем? Если судить по этим цифрам и по другим,  которые есть в проекте бюджета,  если учесть, что мы безпризорность   признали  официально,  что  мы  пытаемся  сделать образование  платным,   медицину   платной,   если   мы,   проявив беспринципность,  откровенно говоря, безответственность, прозевали все предыдущие бюджеты,  не спросили,  кто  виновен,  не  наказали вплоть до суда, то, естественно, такое будет у нас и будущее.

 

     Поэтому комитет  однозначно считает,  что этот проект бюджета принимать нельзя, его надо направить на очень серьезную доработку.

 

     Что касается средств.  Почти неделю  мы  обсуждаем  серьезные проблемы  и все время либо отрабатываем механизм,  либо говорим об источнике.  К сожалению,  видимо,  нам не обойтись  без  железного Феликса:  пока мы 40 процентов теневого капитала не вытащим,  пока кое-кого не посадим за железный толстый  прут,  желательно  на  25 лет,  то  у  нас  этого  источника  не будет.  Это бред,  когда мы пытаемся за счет останков внутреннего валового продукта,  за  счет останков   наших   финансов  поднять  экономику,  спасти  будущее, молодежь.  Предстоят выборы,  и я  думаю,  что  нас  похоронят  не пенсионеры, а молодежь, потому что мы сегодня не закладываем основ для ее существования.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Шановні депутати,  на обговорення цього законопроекту записалися майже 60 депутатів.  Виступили 33.  Час,  відведений на обговорення, вичерпано. Ігор Олександрович Мітюков зауваження, які пролунали  тут,  бере  до  уваги  і  вважає,  що  недоцільно брати заключне слово,  тим паче що  ми  ще  будемо  приймати  в  першому читанні сам документ тоді, коли його зможе запропонувати Комітет з питань бюджету.

 

     Хочу вас поінформувати,  що сьогодні вранці ми провели робочу зустріч  із  міністрами,  котрі відповідають за підготовку проекту бюджету,  а саме міністром економіки,  міністром фінансів, головою Державної  податкової  адміністрації,  головою  Комітету  з питань бюджету та іншими відповідальними працівниками,  щоб обговорити ще раз процедуру розгляду самого документа.

 

     Міркування голів   комітетів   і  керівників  фракцій,  котрі висловлювалися  на  нараді  на  початку  тижня,  і  ті,  які  були висловлені  під час нинішнього обговорення,  свідчать про те,  що, без сумніву, зміст проекту бюджету не задовольнює практично нікого з тих,  хто тут виступав.  Бо,  справді,  ні дохідна, ні видаткова частини бюджету не забезпечують покриття потреб,  передбачених цим важливим для держави документом.

 

     З формальної  точки зору ми маємо сьогодні найкращий документ за всі роки:  він підготовлений так, як передбачено законом, більш детально  виписані  всі статті доходів і витрат бюджету,  тобто ми маємо канву для того,  щоб визначатися з  конкретними  цифрами.  І поза всяким сумнівом, найважливіше, на мій погляд, те, що Верховна Рада повинна  підтримати  дії  Кабінету  Міністрів  по  наповненню дохідної  частини  бюджету.  Частина  їх  уже запропонована,  і ці пропозиції надійшли на розгляд Верховної Ради.

 

     Проекти документів,  надіслані   урядом,   дають   можливість поповнити бюджет на 3-4 мільярди гривень. Якби ми мали не 25, а 29 мільярдів,  то зовсім інакше подивилися б  на  видаткову  частину, зокрема на витрати на освіту, охорону здоров'я тощо.

 

     Нам, очевидно, треба наступного тижня активно попрацювати над цими документами.  Вони частково стосуються змін до законодавства, зокрема  податкового,  і  організації наведення порядку,  про який тільки що  Олександр  Миколайович  говорив  як  про  наслідок  дій "залізного  Фелікса".  То  треба,  щоб  закон  був  залізним,  щоб дотримувалися його,  і створити відповідні умови для надходжень до бюджету.

 

     Ось на  цьому  тижні  відбувалося пікетування Верховної Ради, організоване вже підприємцями. Це представники дрібного бізнесу, у який держава загнала,  треба відверто сказати,  вчителів, лікарів, технічну  інтелігенцію.  Вони  на  виробництві  не  можуть  нічого заробити   і  мусять  ходити  пікетувати  Верховну  Раду  та  інші структури (Шум у залі).

 

     Я прошу не перебивати,  ви тільки що прийшли на засідання.  Я дуже прошу,  не заважайте, будь ласка. Є два депутати, я навіть не називаю прізвищ, їх в Україні знають усі, які не дають змоги вести засідання.   Я   за   Регламентом  зобов'язаний  підбити  підсумки обговорення. Тому я це і роблю.

 

     Так от,  підходили депутати, які зустрічалися з підприємцями, і  я  також  зустрічався  з  ними.  Депутати Єльяшкевич,  Соболєв, Мусіяка,  Чиж  та  інші  пропонують,  щоб  ми  активно  і   швидко відреагували на справді обгрунтовані вимоги.  Мова йде, наприклад, про патентування замість касових апаратів.  Ми добре знаємо, що на сьогодні дрібним бізнесом в Україні займаються близько 7 мільйонів людей. Ми від патентування маємо заплановане урядом надходження до бюджету  десь 150 мільйонів гривень.  Це ніщо!  Це просто насмішка над здоровим глуздом!  А ми могли б мати  приблизно  2-3  мільярди гривень, до того ж чесно люди хотіли б віддати, щоб захистити себе від рекету іншого, бо рекет той, що є, і на який нібито закривають очі ті, хто бореться з організованою злочинністю, ретельно забирає 10 відсотків доходів цих дрібних підприємців.

 

     Тоді виникає запитання:  а  в  нас  на  цих  базарах  міліція працює?  Вона працює,  очевидно,  в контакті з рекетом. То давайте подивимося,  скільки міліціонерів обслуговують безпеку цих  людей. Скажімо,  100 тисяч міліціонерів. Оскільки ці функції взяв на себе рекет,  то давайте на 100 тисяч скоротимо штат міліції  і  скажемо їм: не ходіть на базар, бо ви ще тільки ділитеся потім прибутками. Я,  може,  грубо кажу, але це так! І не будемо дрібному бізнесмену на  лоток,  у  машину чи в контейнер тикати комп'ютер,  а скажемо: оплачуй патент. І він буде задоволений, держава буде задоволена, а потім,  може,  час  дійде  легалізувати  тіньову економіку,  бо ми кажемо:  тіньова економіка - ніби це виробництво! Та це насамперед торгівля,  оце там тіньова економіка,  або приховування доходів на виробництві,  де не можна справитися з  податковим  тиском  або  з неплатежами.

 

     Я розумію,  що  це  вульгарна  пропозиція і вона не може бути реалізована в принципі, але давайте ми оцей рекет переведемо у так звану  базарну  поліцію,  нехай  вона  ще  платить до бюджету свою копійку і забезпечує порядок на базарах.  Я  розумію,  що  виявляю некоректність, коли так говорю, але те безладдя і ті умови, які ми створюємо  для  цих  людей,  відбиваються  потім  на  собівартості продукції,  і  громадянин,  ідучи  на речовий ринок,  платить і за рекет,  і за міліцію,  і за  податкову  інспекцію,  і  за  касовий апарат,  і за все інше.  Я думаю, що в цьому питанні треба навести порядок і зняти звідти той дохід до бюджету,  який може надійти на потреби вчителів, охорони здоров'я тощо.

 

     Я спеціально  висловлюю  в  даному  випадку,  так  би мовити, крайню позицію,  але коли ми будемо  розглядати  проекти  законів, внесені  Кабінетом  Міністрів  і нашими комітетами,  то треба дуже ретельно підійти до змісту цих документів.

 

     У нас   є   два   варіанти.   Комітет   пропонує   керуватися Регламентом,   дати   змогу  всім  комітетам  висловити  конкретні зауваження до позицій проекту бюджету і через два тижні відповідно до  Регламенту  висловити  свою думку,  розглядаючи законопроект у першому  читанні.  А  крім  того,  наступної  середи   висловитися відносно  серйозної  проблеми,  котра  стосується конституційності проекту закону, про що говорив депутат Стешенко, і у зв'язку з чим ми    проголосували   відповідне   доручення,   давши   можливість підготувати Комітету з питань правової політики висновки  з  цього приводу.

 

     І другий варіант, його пропонують багато депутатів: відхилити проект,  направити його на  доопрацювання  уряду.  Це  теж  слушна пропозиція,  її  теж можна розглядати.  Тільки хтось із депутатів, які в кінці виступили,  зауважив, що це може бути вигідно тим, хто хотів би,  щоб бюджету не було,  бо ці два тижні,  потім два тижні розгляд перед внесенням на пленарне засідання,  потім ще два тижні поміж ними,  потім два тижні на підписання Президентом і так далі. Мені здається, що канва проекту бюджету гірша не може бути й краща не може бути,  тому що вона зроблена так,  як вимагає Регламент. А от  які  потрібні  цифри,  давайте  назвемо  і   дамо   можливість доопрацьовувати  в  комітеті разом із урядом,  тому що він не може бути просто відсторонений від цієї справи.

 

     Я зобов'язаний  поставити  на  голосування  пропозицію,   яку вносили  депутат Соболєв і інші депутати,  про відхилення проекту, направлення його на доопрацювання уряду.  Проект постанови у вас є не  руках.  Він  великий.  Якщо  ви  не  заперечуєте,  то я тільки постановчу частину зачитаю,  тому що констатуюча частина була  тут обговорена.

 

     "Враховуючи викладене, Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Визнати проект Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік  таким,  що  суперечить  Конституції  України,  восьми законам України, та відхилити його за неприйнятністю.

 

     2. Усвідомлюючи  необхідність  термінового  прийняття  Закону України про Державний бюджет України на  1998  рік,  запропонувати Кабінету  Міністрів  України у двотижневий термін привести поданий проект у відповідність  із  діючим  законодавством  та  подати  на повторний  розгляд  Верховної  Ради  України  разом  із кошторисом Пенсійного фонду України відповідно до контингенту отримувачів  та письмовою  доповіддю  про хід виконання Державного бюджету України поточного року відповідно до вимог Конституції України".

 

     Ставлю цей проект на голосування за основу.

 

     "За" - 201.

 

     Я прошу тих,  хто сумнівається:  голосуйте так чи інакше, але голосуйте. Будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 231.

 

     Є пропозиція в цілому проголосувати. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     Я, користуючись   такою   нагодою   й   такими   результатами голосування,  звертаюся до Ігоря Олександровича Мітюкова, міністра фінансів, інших членів Кабінету Міністрів: я прошу вас, враховуючи і  процедуру  обговорення,  і  всі  ті  побажання,  які  висловили депутати,  усе-таки протягом тижня подати нам на повторний розгляд цей проект. А вашої згоди, шановні депутати, я попросив би, щоб ми потім  не  проводили  такого  широкого  обговорення,  а  врахували висловлені побажання тут і дали  можливість  у  більш  скороченому варіанті розглянути цей документ.

 

     Які ще   зауваження   з   цього  приводу?  Доповнення?  Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановні   народні депутати!  Я хочу привернути вашу увагу до тієї колізії,  в яку ми потрапили.  Що зараз буде доопрацьовувати уряд?  Нас,  як  і  вас, також   не   влаштовує   видаткова   частина  бюджету.  Ми  цілком погоджуємося з тими пропозиціями,  які тут  були  висловлені,  про необхідність  збільшення  видатків на соціальні потреби.  Питання, яке порушувала група "Реформи",  щодо місцевих бюджетів може  бути врегульоване  і буде врегульоване,  але ми враховували,  що будемо робити це разом  із  вами.  Я  маю  на  увазі  співвідношення  між державним та обласними бюджетами. Але цей проект бюджету складений на діючій податковій основі,  на чинному законодавстві. Зміни, які ви  прийняли  до Закону про податок на додану вартість,  зменшують додатково надходження до бюджету.  Що ми повинні  доопрацьовувати? Ми  зможемо  ретельно  доопрацювати  і  врахувати ваші пропозиції, разом із вами суттєво поліпшити проект бюджету, якщо ви розглянете найближчим  часом  ті пропозиції,  які ми вносили,  про збільшення дохідної частини,  тому що  в  іншому  плані  ми  тільки  врахуємо перерозподіл коштів. Бюджет кращим від цього не стане.

 

     Тому я прошу вас теж уважно поставитися і в якомога стисліший термін розглянути наші  пропозиції  щодо  законодавства  з  питань оподаткування. Тоді ця робота буде мати сенс.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу,  депутати,  відповідні комітети не відмовляються від роботи разом з урядом для підготовки,  сказав би  так,  нових  розрахунків.  Мова йде про те,  що порушено вісім чинних законів і порушена Конституція в окремих  позиціях  проекту бюджету.  Тому  подивіться,  внесіть  пропозицію  щодо  можливості прикріплення,  наприклад,  на місцевому рівні часткових надходжень ПДВ. Можливо, якісь інші знайдете варіанти. Крім того, ми протягом наступного тижня на доповнення до того документа, який ви одержали на  руки,  постараємося  розглянути пропозиції Кабінету Міністрів, які стосуються змін чинного податкового законодавства, організації роботи податкової інспекції тощо.  Я думаю,  що це все разом дасть отой і правовий,  і навіть  економічний  фундамент  для  уточнення позицій  проекту  бюджету,  і  він  не  потребуватиме потім такого радикального перегляду, як це вам здається.

 

     Депутат Чиж.

 

     ЧИЖ І.С.  Дякую, Олександре Олександровичу. По суті проблеми. А  проблема  така.  Я  дуже  шкодую,  що  ми  сьогодні не прийняли остаточного рішення з питання,  яке розглядалося  вчора,  і  потім розглядали проект бюджету, тому й завершення таке. Ми повинні були все-таки затвердити  вартісну  величину  межі  малозабезпеченості, установити  розмір  мінімальної  заробітної  плати  й  мінімальної пенсії.   Сьогодні   вранці   засідав   наш   комітет   разом   із віце-прем'єром Білоблоцьким і представниками міністерства. Проекти постанов  є.  Я  думаю,  можна  зараз  продовжити  час  засідання, проголосувати   і   прийняти  рішення.  А  ні  -  то  треба  якось визначатися,  бо це теж є параметр,  який повинен лягти  в  основу проекту  бюджету,  з  урахуванням його мають формуватися дохідна і особливо видаткова частини.

 

     Тому моя пропозиція така:  визначитися з цим питанням. Коли я виступав  сьогодні з питання проекту бюджету,  то торкався реформи оплати праці і  так  далі.  Але  є  проект  постанови,  нам  треба визначити ці параметри. Ми сьогодні зробимо це чи коли?

 

     ГОЛОВА. Іване Сергійовичу, ми це питання вирішимо у вівторок. У порядку денному ці питання є,  вони відповідають  і  Закону  про бюджетну   систему,   і  Конституції,  так  що  почерговість  буде дотримана.

 

     Депутат Пустовойтовський. Прошу.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань  бюджету  (Первомайський  виборчий округ, Харківська область).  Спасибо,  Александр Александрович. Уважаемые коллеги!  Для  того  чтобы с пользой для проведения всей бюджетной работы истратить время до  нового  представления  проекта  бюджета Кабинетом  Министров,  надо  всем  комитетам  на  следующей неделе форсировать принятие решений,  предваряющих принятие бюджета.  Это то,  о чем сказал сейчас Иван Сергеевич Чиж. Кроме того, мы должны принять решение по численности всех  воинских  формирований  и  их функциям.  Это  касается бюджета.  Мы должны принять еще целый ряд других  законов   согласно   перечню.   И   я   прошу,   Александр Александрович, дать поручение и бюджетному комитету, и Комитету по вопросам экономической политики, и Комитету по вопросам финансов и банковськой деятельности, и всем остальным комитетам подготовить в течение  понедельника   перечень   первоочередных   вопросов   для рассмотрения,   с   тем  чтобы  мы  как  можно  быстрее  вооружили правительство для подготовки нового проекта бюджета.

 

     ГОЛОВА. Я гадаю,  треба взяти  до  уваги  необхідність  такої роботи.    Можна    підвести   риску   під   обговоренням?   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 175. Прийнято.

 

     Я прошу,  давайте без натяків на політичні підходи.  Я  надав слово  представнику  Комітету  з питань соціальної політики,  який подавав пропозиції,  і виконуючому  обов'язки  голови  Комітету  з питань бюджету.

 

     -------------

 

     Шановні депутати,  прошу  уваги.  У  вас на руках є звернення Борщагівського хімікофармацевтичного заводу. З цього приводу вчора до   мене  зверталися  багато  і  представників  цього  заводу,  і депутатів,  котрі вже  побували  на  підприємстві.  Суть  проблеми зводиться   до   того,   що   під   виглядом   приватизації  цього підприємства, яке щомісяця дає в бюджет близько 700 тисяч гривень, два  колишніх наших земляки,  які не так давно виїхали до Америки, вклали в це підприємство приблизно 7 тисяч доларів,  привізши сюди зношені  холодильники,  на  умовах  СП вимагають тепер забрати все підприємство у свої руки.  До того ж,  прикриваються високими, так би мовити, покровителями із впливових у державі структур.

 

     Я виклав   те,   що  сформульовано  в  документі.  Але  треба переконатися,  що це так,  а не інакше.  Щоб  вияснити  суть  цієї проблеми і дати змогу навести порядок відповідно до законодавства, я  пропоную  створити  невелику  спеціальну  слідчу  комісію   без спеціального   виділення   транспорту   та  інших  видатків  (вони справляться за рахунок тих можливостей,  які в них  є)  у  складі: Жовтяка   Євгена   Дмитровича   -  голова  комісії,  Біласа  Iвана Григоровича,  Пилипенка  Миколи  Васильовича,  Семенюк   Валентини Петрівни   і   Кармазіна   Юрія  Анатолійовича.  Треба  терміново, буквально за кілька днів,  провести аналіз,  а в листопаді  подати нам свої висновки.

 

     Мені здається, що можна проголосувати такий проект постанови:

 

     "У зв'язку   з  публікаціями  в  закордонних  та  українських засобах масової інформації,  численними зверненнями сенаторів США, конгресменів    США    та   трудового   колективу   Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу  до  Президента  України,  Верховної Ради  України,  Прем'єр-міністра України,  міністерств та відомств України Верховна Рада України постановляє:

 

     1. Відповідно до статті 89 Конституції України,  глав 8.4  та 9.5  Регламенту  Верховної  Ради України утворити тимчасову слідчу комісію по перевірці обставин створення, діяльності та банкрутства українськоамериканського   спільного  підприємства  "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод".

 

     2. Затвердити склад тимчасової комісії (я його зачитав).

 

     3. Доручити тимчасовій слідчій комісії  перевірити  обставини створення,  діяльності  та  банкрутства  українсько-американського спільного   підприємства   "Борщагівський    хіміко-фармацевтичний завод".

 

     4. Управлінню   справами  Верховної  Ради  України  здійснити необхідні   заходи   щодо    кадрового,    матеріально-технічного, інформаційного та організаційного забезпечення роботи комісії.

 

     5. Тимчасовій   слідчій   комісії  доповісти  Верховній  Раді України про результати перевірки у листопаді цього року".

 

     Я прошу вашої згоди включити це питання до порядку денного  і прийняти  проект  постанови,  а потім висловите зауваження.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 196. Прийнято.

 

     Ставлю проект постанови на голосування за основу. Будь ласка. Можна  в  цілому.  Власне  кажучи,  спеціальна комісія створюється третиною голосів. Ставлю на голосування в цілому. Будь ласка.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Шановні депутати,  розклад засідань на наступний  тиждень  ви одержали. Ми його скорегуємо з урахуванням пропозицій, висловлених під час обговорення проекту бюджету.

 

     Про одне з  цих  питань  говорив  Георгій  Едуардович  Мозер, доповідаючи   про   ставки   акцизних   зборів,  митні  тарифи  на давальницьку сировину для підприємств  легкої  промисловості.  Цей документ  у  вас  на  руках.  Я  з  цього  приводу теж говорив і з міністром фінансів,  і з Георгієм Едуардовичем,  тому  можна  його розглянути  зараз  (воно  коротке) або у вівторок.  Як ви скажете? (Шум у залi).

 

     Якщо ви вважаєте,  що треба зараз,  то треба послухати  думки обох сторін. Говорить міністр фінансів.

 

     МIТЮКОВ I.О.   Шановні   народні   депутати!  Сьогодні  немає необхідності розглядати цей законопроект.  Це питання на  сьогодні врегульовано  рішенням уряду,  відповідні інструкції надійшли всім митницям. З 6 жовтня затримок руху давальницької сировини немає. Є проблема  з  терміном  векселя,  який  виписується  при  завезенні давальницької сировини.  Як ми й домовлялися під  час  обговорення законопроекту  про податок на додану вартість,  застосування цього векселя треба пов'язати зі специфікою окремих галузей або  певними операціями з давальницькою сировиною.

 

     Тому ми пропонуємо це питання розглянути не сьогодні,  а коли будуть  готові  пропозиції  стосовно   не   тільки   давальницької сировини,  а  й  специфіки окремих галузей,  де термін дії векселя треба подовжити до 60 або 90 днів.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мозер. Будь ласка.

 

     МОЗЕР Г.Е.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Богунський виборчий  округ,  Житомирська  область). Уважаемые   коллеги!   Уважаемый  Игорь  Александрович!  Уважаемый Александр Александрович! Я должен сказать, что Игорь Александрович совершенно прав - острота вопроса на сегодня снята.  Но я хочу еще раз обратить ваше внимание вот на что.

 

     Скажите, пожалуйста,  до  каких  пор  исполнительные   органы будут,  извините за грубое выражение,  наплевательски относиться к закону?!  В  Законе  об  операциях  с   давальческим   сырьем   во внешнеэкономических  операциях  четко  и  ясно  написано:  вексель выдается на 90 дней.  Кабинет Министров своим постановлением от  6 октября записывает - 30 дней.  На каком основании? И никто не дает обкяснений...  Этот шум вокруг  давальческого  сырья  тоже  создан неправомерными     действиями     председателя    Государственного таможенного комитета.  Возникает  уже  принципиальный  вопрос:  до каких   пор  исполнительная  власть  будет  пренебрегать  законами Украины? Я согласен, давайте во вторник поставим все точки над "і" в этом вопросе,  если уж сегодня не рассматривать. Острота вопроса снята, но нужно вопрос довести до конца.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Спасибі.  Приймається  така  пропозиція,  так?  Немає заперечень.  Тоді я тільки нагадаю про те,  що наступного тижня ми будемо працювати в такому режимі:  в понеділок відбудеться  нарада голів комітетів і керівників фракцій,  у вівторок, середу і четвер з 10 до 14 години проходитимуть пленарні  засідання,  після  обіду працюватимуть комітети,  у п'ятницю також робота в комітетах.  Ось такий порядок на тиждень.

 

     Хочу сказати,  що  завтра  частина  депутатів   -   партійних активістів буде зайнята на з'їздах.  Партія "За реформи і порядок" створюється,  проводять  з'їзди  також  Прогресивна  соціалістична партія і Комуністична партія. Побажаємо їм успіхів у роботі.

 

     До побачення.

 

 

 

     ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     (у питанні про стан боротьби із злочинністю

 

     та забезпечення законності в державі)

 

     ТОДОРОВ Є.С.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики   (Бердянський   міський виборчий   округ,   Запорізька  область).  Опасность  коррупции  и организованной преступности  усугубляется  тем,  что  криминальные элементы  рвутся  к власти.  Основной причиной указанного бедствия является социально-экономическая - снижение  уровня  производства, снижение  уровня благосостояния народа,  теневой капитал и теневой денежный оборот.  В тени находится свыше 50 процентов производства и  денежного  обращения.  А из тени в бюджет денег в виде налогов, сборов,  других поступлений  не  получишь.  Это  основная  причина появления  в  государстве коррупции и организованной преступности. Другие,  побочные,  причины:  несовершенство законодательной базы; слабое   материальное  обеспечение  работников  правоохранительных органов,  когда  лучшие  специалисты,  профессионалы   уходят   из органов;  слабое техническое оснащение,  "телефонное право". Это в определенной степени подрывает веру специалистов в  справедливость и не укрепляет в них уверенность в необходимости своего опасного и тяжелого труда.

 

     Поясню, о чем идет  речь.  К  примеру,  следователь  приложил много труда,  провел бессонные ночи,  доказал вину,  и дело должно быть передано в суд.  Но дело нередко до суда не доходит. В лучшем случае  это заканчивается для следователя потерей времени,  труда, сознанием ненужности его работы,  а  в  иных  случаях  следователя сделают еще и виноватым.

 

     Другой пример.  Четыре  раза  проверялись  одни и те же факты нецелевого  расходования  бюджетных   средств   резервного   фонда Кабинета Министров в сумме 702 тысячи гривень, как это было в моем округе. Решения почему-то упорно не принимаются. И когда благодаря настойчивости  уважаемого  Василия  Васильевича  Дурдинца  решение вот-вот должно быть принято,  появляется документ  из  Запорожской прокуратуры о том, что работник КРУ Запорожской области Ровинский, дескать,  ошибся.  В этом конкретном эпизоде видно,  откуда растут уши. Вот вам пример коррупции.

 

     В масштабах  государства,  на мой взгляд,  необходимо сделать следующее:

 

     1. Оздоровить экономическую ситуацию в стране,  создать такие условия,  чтобы  заработала  отечественная  промышленность,  чтобы неуклонно увеличивался внутренний валовый продукт.

 

     2. Нам, то есть парламенту, необходимо принять серию законов, позволяющих  вывести  из  тени  теневое  производство  и  денежное обращение.

 

     3. Создать   правовую   базу   для   эффективной   борьбы   с организованной преступностью и коррупцией. Не должен быть оставлен без внимания и принятия эффективных мер ни один  случай  нарушения закона.

 

     4. Предлагаю  из  Конституции  Украины  исключить  статью  об упразднении   прокурорского    надзора    и    впредь    закрепить конституционнно право прокуратуры контролировать четкое исполнение законов Украины.

 

     5. Принять меры к более совершенному  техническому  оснащению правоохранительных органов, улучшению их материального обеспечения и  денежного  довольствия,  что  позволит  создать  дополнительный иммунитет ко всякого рода соблазнам в процессе их работы.