ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ
С е с і й н и й з а л В е р х о в н о ї Р а д и
У к р а ї н и. 19 в е р е с н я 1997 р о к у.
10 г о д и н а.
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України
МУСІЯКА В.Л.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Доброго ранку присутні, всі, хто нас слухає! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Займіть свої місця, будь ласка. Прошу ввімкнути систему.
Зареєстровано 298 народних депутатів.
Ще раз, будь ласка, зареєструємося. Я прошу, сядьте на місця і зосередьтеся. Прошу реєструватися.
Зареєстровано 309 народних депутатів. Ранкове засідання оголошую відкритим.
Надійшли депутатські запити.
Групи депутатів (Горбатюк, Лупаков та інші - всього 5 чоловік) - до міністра освіти України стосовно стану організації освіти в місті Севастополі. Про направлення прошу поставити на голосування.
"За" - 202. Прийнято.
Квятковського Ігоря Васильовича - до виконуючого обов'язки Генерального прокурора України стосовно вжиття заходів для забезпечення додержання законності у діяльності голови Вінницької міськради та прав народного депутата України. Ставлю на голосування.
"За" - 215. Прийнято.
Групи депутатів (Павловський, Чорноусенко, Мухін, Головко, Ратушний) - до Прем'єр-міністра України стосовно створення умов для виконання міжнародних контрактів харківським науково-виробничим об'єднанням "Турбоатом". Прошу голосувати.
"За" - 177. Прийнято.
Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про входження до депутатської групи "Міжрегіональна депутатська група на захист вітчизняного товаровиробника" народного депутата України від Кривбасівського виборчого округу N 90 Дніпропетровської області Гурова Вадима Миколайовича.
Шановні народні депутати, оскільки й наступного тижня ми будемо працювати в пленарному режимі, я пропоную зараз записатися для заяв, звернень і без перерви закінчити засідання о 14 годині, щоб ви змогли раніше виїхати в округи. Згодні? Прошу проголосувати.
"За" - 231. Прийнято.
Будь ласка, запишіться, хто хоче виступити.
Сікалов Валерій Іванович. Будь ласка.
СІКАЛОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово Пасечной Людмиле Яковлевне.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасечна. Будь ласка.
ПАСЕЧНА Л.Я., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Костянтинівський виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Виктор Лаврентиевич! Я крайне сожалею о том, что большинство в этом зале не поддержало депутатский запрос к Президенту относительно Закона об образовании. Верховный Совет принял новую редакцию этого закона 23 марта 1996 года. В постановлении Верховного Совета о введении данного закона в действие предусматривалось, что часть первая статьи 57 "Гарантии государства педагогическим, научно-педагогическим работникам и работникам других категорий учреждений образования" будет введена в действие с 1 января 1997 года. Часть первая статьи 57 устанавливает доплату учителям за стаж педагогической работы. Это положение было поддержано большинством народных депутатов, но до сих пор оно не введено в действие. Уже начинается новая тарификация и установление заработной платы учителям на новый учебный год, а эта норма не действует. Предложение правительства о перенесении срока введения первой части статьи 57 на 1 января 1998 года Верховный Совет не поддержал. Однако, я еще раз подчеркиваю, товарищи, до настоящего времени правительством эта норма не введена.
В наш адрес поступают обращения педагогических работников с правомерным вопросом: почему нарушается закон? Кто несет ответственность за невыполнение статьи 57 Закона об образовании? Мы еще раз обращаемся к Президенту, потому что данная проблема очень остро стоит в трудовых коллективах учреждений системы образования. Мы просим Президента как гаранта Конституции, гаранта соблюдения прав и свобод граждан принять меры по введению данной статьи в действие.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Моцпан Анатолій Федорович. Будь ласка.
МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Амвросіївський виборчий округ, Донецька область). Прошу передать слово Чижу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чиж Іван Сергійович. Прошу.
ЧИЖ І.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Об'єднана фракція Соціалістичної та Селянської партій. Шановні колеги! Учора в радіопередачі "Парламентський канал" виступала полум'яна революціонерка Наталія Вітренко. Картинне заламування рук пані Вітренко над долею бідного народу України та паплюження нею лівих сил, зокрема Соціалістичної партії України і особисто Олександра Олександровича Мороза, набуває ознак клінічного характеру. Хоча зрозуміло, що вождь прогресистів перебуває у повному здоров'ї, бо за кожним словом, за кожною фразою так і проступає: "Оберіть мене, виборці, он яка я розумна, принципова, революційна, он як за народ дбаю!"
Для довідки. Олександр Мороз, якого ви так боїтеся і паплюжите, людина в політиці зовсім не нова і відома. Але жодна з його скромно виданих книг не коштувала таких грошей, як книжка "Спасти Украину", якою хвалилася вчора Вітренко. Супер-обкладинка, супердрук, тираж - усе це дорого і претензійно. Поділитися б цими грішми з бідними, пенсіонерами, ветеранами, студентами - і це вже був би крок до спасіння народу.
Крім того, автопробіги, голодовки з відповідними маєчками і атрибутами - все це коштує грошей.
Щодо Закону про вибори. Пані Вітренко та її наближені виступають в одному таборі з грошовими мішками, з криміналітетом та партією влади, які бояться приходу до Верховної Ради лівих сил, а тому хочуть законсервувати оцю існуючу систему. Тоді виникає запитання: на користь кого вся ця фразеологія і вся ця тріскотня? Одним словом, я застерігаю і виборців, і всіх, хто піддається на демагогічні й голі популістські гасла цих вождів: це є троянський кінь у лівому русі, об'єктивно вони діють на шкоду інтересам тих сил, які дійсно захищають людей і Україну.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Мухін. Будь ласка.
МУХІН В.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Харківська область). Фракция Социалистической и Селянской партий. Прежде всего я полностью подтверждаю то, что было только что сказано Чижом. А в продолжение хочу сказать следующее. Уважаемые народные депутаты! Когда приезжаешь в округ, то первые, с кем сталкиваешься, это пенсионеры. Из средств массовой информации пенсионеры получили информацию, что якобы Верховный Совет виноват в том, что не проголосована минимальная пенсия 70 гривень.
Я всем пенсионерам еще раз обкясняю: вето было наложено Президентом. Верховный Совет, к сожалению, проголосовал только 270 голосами и не набрал необходимого количества голосов, чтобы преодолеть вето.
Виктор Лаврентиевич! Я обращаюсь к вам. В ближайшее время мы начнем обсуждать проект бюджета на следующий год. Материальное состояние наших пенсионеров волнует каждого депутата, который работает в Верховном Совете. Я прошу вас еще раз взвесить все за и против и все-таки поставить на рассмотрение Верховного Совета вопрос о поднятии минимальной пенсии наших пенсионеров до того необходимого уровня, который был предложен в Верховном Совете, и проголосовать за это поименно. И те депутаты, которые придут на избирательные участки в марте следующего года, должны четко и ясно обкяснить своим избирателям, почему они голосовали против этого пункта, чтобы не было той ситуации, которая сложилась у нас на прошлом голосовании. Я еще раз призываю рассмотреть этот вопрос.
Отдельно я хотел бы сказать о том, как средства массовой информации освещают работу Верховного Совета. Верховный Совет определяет ту копилку, из которой средства массовой информации получают деньги на свое финансирование. Я говорю в первую очередь о государственных средствах информации. Если государственные средства информации дают неправильную информацию о Верховном Совете, то мы должны в бюджете поставить ноль для их финансирования. Прекратить финансировать те средства массовой информации, которые дискредитируют Верховный Совет.
Я могу привести массу примеров, когда программа УТ-1 передает информацию, полностью искажающую то, что на самом деле происходит в Верховном Совете, и то, что на самом деле высказывают депутаты - и левые, и правые.
Поэтому я предлагаю серьезно посмотреть на проект бюджета следующего года в этом плане.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Красняков Євген Васильович. Будь ласка.
КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые наши избиратели! Мы, депутаты-коммунисты от Донецкой области, постоянно ставим вопросы через депутатские запросы Президенту Украины. Но в нашем зале сложилась практика, что если депутатский запрос направляют коммунисты, будь то вопрос политический, будь то вопрос даже какой-то социальноэкономический, который в каждом регионе ставят, почему-то большинство депутатов за него не голосуют. Может быть, сегодня этот депутатский запрос (я его оглашу) услышат в Администрации Президента и все-таки на него нам ответят.
С 1 февраля 1995 года Кабинет Министров Украины своим постановлением повысил тарифы на жилищно-коммунальные услуги, в частности, на электроэнергию - в 7,8 раза, природный газ - в 9,4 раза, на уголь - в 12 раз. Однако компенсационные выплаты, которые предусматриваются постановлением Кабинета Министров от 1995 года N 6, не производятся. Верховный Совет несколько раз возвращался к этому вопросу и принял три постановления: два - в апреле и одно - в мае 1995 года. Но Кабинет Министров не отреагировал на эти постановления Верховного Совета.
Поэтому мы обращаемся к Президенту как к гаранту Конституции: давайте же всетаки наведем порядок. Отключается газ повсеместно. Наши постановления не выполняются. Давайте прямо людям ответим. Это каждый регион волнует. Давайте еще раз поставим этот вопрос, Виктор Лаврентиевич, и получим официальный ответ.
Прошу мое оставшееся время отдать Борису Ильичу Олейнику. Он сделает очень важное сообщение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як виняток. Депутат Олійник. Будь ласка.
ОЛІЙНИК Б.І., голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Запорізький виборчий округ, Запорізька область). Я скажу коротко. Я вже неоднораз звертався до президентських і урядових структур із закликом вступити в прямі переговори з ФРН щодо справедливої компенсації остарбайтерам і особливо малолітнім в'язням фашизму. Адже громадяни такої ж страдницької категорії, скажімо, Бельгії чи Франції одержують у кілька разів більше, а то й пенсії. Ця несправедливість боляче відлунює в серцях громадян, підриваючи і без того виснажене здоров'я. МЗС і Мінсоцзахисту відгукнулися на численні звернення громадян і моє особисте позитивно. Однак треба діяти реально, тим паче що в нас є прихильники в Німеччині - від "зелених" до конституційного суду.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кірімов Іван Захарович. Будь ласка.
КІРІМОВ І.З., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ, Київська область). Дякую. Група "Конституційний центр". Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні депутати, журналісти! Шановні виборці! Як відомо, дванадцятий рік минає після Чорнобильської катастрофи. Однак потрібно зазначити, що наслідки її ліквідовуються дуже й дуже повільно. Зокрема, біля міста атомників Славутич є селище Лісове. Воно було споруджене у 1987 році для будівельників, розраховувалося на сім років існування. Минуло вже дев'ять років. Селище руйнується, однак 1500 чоловік, які там мешкають, у тому числі майже 500 дітей, поки що немає куди відселяти. Наближається зима, і люди у розпачі. Це перше.
Друге. Як відомо, нині Чорнобильська атомна станція не працює: четвертий блок зруйнований, перший відпрацював ресурс, другий і третій потребують ремонту. Однак як же бути з працівниками атомної станції, яких майже шість тисяч? Вони залишилися без заробітної плати, нічого не робиться в Славутичі для створення альтернативних підприємств, щоб можна було людей працевлаштувати.
Також гороїжаться проблеми і в 30- кілометровій зоні Чорнобильської атомної станції. На більшості підприємств, які працюють в Чорнобилі, не виплачується заробітна плата вже більше двох років. Зокрема, є таке підприємство - промисловобудівельна компанія "Атомспецбуд", яка також не виплачує працівникам (а там їх 1500 чоловік) заробітної плати вже два роки. І, звичайно, люди висловлюють непокору - 45 днів працівники не виходять на роботу. Зрозуміло, що їм не виплачується заробітна плата, не видаються талони на харчування, їх не обслуговує лікарня. Керівники "Атомспецбуду" замість того щоб відстоювати інтереси людей, порушувати питання виплати заробітної плати перед Президентом, Прем'єр-міністром, стали в опозицію до колективу - подали позов до суду, вже відбулося кілька слухань, людей звільняють з роботи. Я вважаю, що це неправомірно ні юридично, ні соціально, ні по-людськи. Разом із ними я вже звертався і до Президента, і до Прем'єр-міністра, і до міністра енергетики Шеберстова (як відомо, Держкоматом нещодавно об'єднали з Міністерством енергетики і електрифікації), звертаюся до них ще раз, щоб вирішити ці важливі питання для людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас у ложі гостей присутня представницька делегація ділових кіл Ірландії, які вивчають можливості інвестування в українську економіку. Давайте ми їх привітаємо, нехай вони вивчають і приходять до нас в Україну. Вітаємо вас (Оплески).
Продовжуємо, шановні колеги. Ткаченко Степан Кузьмич. Будь ласка.
ТКАЧЕНКО С.К., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Мелітопольський виборчий округ, Запорізька область). Шановні колеги, настав час закупівлі громадянами палива на зиму. На жаль, матеріально незахищені люди не можуть придбати вугілля, оскільки ціна на нього висока, а субсидії виплачуються лише після того, як людина придбає вугілля. Проста матеріально незахищена людина потрапила в замкнене коло. Виборці просять нашої допомоги у спрощенні механізму виплати субсидій матеріально незахищеним громадянам. Я розумію, що це непросте питання, ми вже одного разу його порушували, але я пропоную на одному з днів уряду заслухати інформацію з цієї надзвичайно болючої проблеми, яка потребує негайного розв'язання.
Далі. Я хочу підтримати Бориса Олійника, що нарешті треба допомогти людям, які до цього часу не можуть отримати обіцяні їм гроші - остарбайтерам. Вже не знаю, до кого треба звертатися, бо це теж замкнене коло. До якої б інстанції не звертався, всі кажуть: "Грошей поки що немає, гроші не надійшли". А люди безконечно пишуть скарги, і не знаєш, чим їм можна зарадити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович. Прошу.
СВЯТО В.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область). Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Шановні колеги депутати! Шановні виборці, громадяни України! Ми дуже багато говоримо про реформи, а я хочу поставити одне єдине запитання: який критерій успіху реформ? І хочу відповісти: реформи йдуть тоді, коли кожній конкретній людині живеться сьогодні краще, ніж жилося вчора. А звідси випливає відповідь на запитання - йдуть чи не йдуть реформи.
А тепер конкретно про життя у своєму виборчому окрузі. Свого часу я звертався до вас у цьому залі, звертався до Президента, до голови Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Дурдинця і до інших високих інстанцій з приводу тієї напруженості, яка в моєму окрузі, та й в усій Україні, що викликана невиплатою пенсій, зарплати, зловживаннями з субсидіями, невирішенням багатьох інших соціальних питань, організованою злочинністю і корупцією, які розквітають буйним цвітом.
Хочу подякувати Василю Васильовичу Дурдинцю, який пішов назустріч і всіма силами намагався допомогти мені. Як тут не згадати народну мудрість, що не може деревина зеленіти, коли коріння не буде живити. Це стосується і мафії - місцевої, регіональної, центральної - єдиного живого зміїного клубка. Почали рішення, винесені зверху, зокрема Дурдинцем, гальмувати, наприклад хмельницька прокуратура. Зачитую останню відповідь: "Факти, наведені в зверненні щодо зловживань посадових осіб, в плані невиплати зарплати зокрема, не підтвердилися". Шановні мої виборці, ви, напевно, отримуєте і зарплату, і пенсію. Маєте дуже добру прокуратуру. Так само і щодо цукрового заводу біля Вишнівчика - розграбований, розвалений, завдано збитків на 7 мільйонів гривень. Відповідь з прокуратури - 68 тисяч гривень. Звернувся знову до прокуратури з приводу фальсифікації заяви (фабрикації підпису) мого помічника - консультанта Волчелюка - і знову мовчання.
Прошу вас вважати мій виступ депутатським запитом до Президента, до Верховної Ради, до всіх вищих посадових осіб в надії на те, що все-таки моє депутатське звернення від 27 березня цього року буде проведено в життя шляхом розслідування, незалежного від районного і обласного рівнів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Романович Кияк. Будь ласка.
КИЯК Т.Р., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Дякую. Конституційний центр, Демократична партія. Шановні колеги! Останні мої зустрічі з трудовими колективами дають мені право зробити, принаймні, такі висновки. Наші податкові закони настільки заплутані, що керівництво підприємств неспроможне їх до кінця розплутати. Вони просять або давати супровідні тлумачні документи, або на місцях надавати додаткові консультації.
Ще одне прохання. Ми сьогодні чи днями маємо розглядати проблему соціального страхування, медичного страхування. На місцях просять спочатку визначати первинність виплати зарплати, а вже потім сплату внесків до фондів. Може, навіть законодавчо це варто нам закріпити.
Сьогодні було чимало депутатських запитів. Але я хотів би знати, чи кожному депутатському запиту передувало депутатське звернення? Якщо ні, то це порушення нашого Регламенту.
Між іншим, не на всі звернення реагують посадові особи. Керівництво нашої області зверталося не раз до Кабінету Міністрів щодо ліквідації наслідків повені в нашій області. Потрібно близько 30 мільйонів гривень. Відповіді вони не отримали.
Користуючись нагодою, я закликаю, шановні колеги, подумати над тим, щоб ініціювати створення фонду ліквідації наслідків стихійного лиха й дати як перший внесок у цей фонд одну нашу депутатську зарплатню. Це суттєво підвищило б нашу репутацію. Ідеться не лише про Західну Україну, але й про Південь України, зокрема Херсонську область.
Далі. Пан Олійник говорив сьогодні про проблему остарбайтерів. Сюди треба долучити ще і в'язнів концентраційних таборів. З моєї ініціативи було подано до урядових кіл Німеччини проект угоди між Німеччиною та Україною про соціальне забезпечення, без чого ми не можемо навіть претендувати на отримання будь-якої компенсації. Я просив би підтримати цю ініціативу й довести її до потенційної ратифікації. Оскільки я щільно займаюся цією проблемою, готовий тут, у цій залі, зробити принагідно окремий виступ на цю тему, аби люди знали все до деталей. Отримуємо ж кожного дня сотні листів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Васильович Сидоренко. Будь ласка.
СИДОРЕНКО Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Коростишівський виборчий округ, Житомирська область). Дякую. Аграрна партія України. Шановні колеги! Я звертаюся до вас від імені об'єднань та установ інвалідів Радомишльського, Коростишівського і Брусилівського районів Житомирської області щодо системи оподаткування податком на додану вартість їхньої продукції. Ці люди не можуть використовувати в себе вдома або в інтернаті інвалідів нові технології. З податком на додану вартість їхня продукція не конкурентоспроможна. Тому прошу зняти податок на додану вартість з продукції, яка виробляється інвалідськими організаціями і окремими інвалідами. У противному разі цих людей з їх мізерними пенсіями позбавляємо останньої надії на виживання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яблонський.
ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! До мене звернулися мої виборці з Кам'янець-Подільського виборчого округу. Як вам відомо, в 70-х роках у Кам'янці-Подільському збудовано найбільший у Європі цементний завод. 21 жовтня 1994 року на базі заводу створене закрите акціонерне товариство "Подільський цемент", засновниками й учасниками якого виступили члени колективу заводу та київська комерційна фірма "Хіт-Iнфо" з правом на 15 відсотків статутного фонду. Інвентаризації основних фондів заводу та залишків товарноматеріальних цінностей при цьому свідомо не проводили, а їх вартість становила 5 трильйонів 262 мільярди карбованців. Не проведено й індексації основних фондів згідно з постановами Кабінету Міністрів N 598 та 34, після чого вартість основних фондів мала зрости в 50 раз. А загальна вартість майна орендарів мала зрости до 9 трильйонів карбованців.
Та керівництво ЗАТ, зловживаючи довір'ям колективу, внесло на затвердження колективу довільний розмір статутного фонду в сумі 124 мільярди карбованців, зменшивши таким чином розмір внеску фірми "Хіт-Iнфо" з 929 мільярдів до 18 мільярдів. Але й цього вона не внесла.
ЗАТ уклало збитковий контракт з однією з іноземних фірм на поставку в Гонконг 1 мільйона тонн клінкеру за ціною 19,5 долара США за тонну при собівартості 25,5 долара, а з доставкою - 32 долари за тонну.
Відвантаживши понад 330 тисяч тонн клінкеру, керівництво ЗАТ завдало заводу збитків на суму близько 10 мільйонів доларів США, а держава недоотримала близько 3 мільйонів доларів у вигляді податку на прибуток.
Занизивши шляхом списання статутний фонд, керівництво ЗАТ зменшило кількість акцій людей, які вкладають ваучери, у 50 разів, а акціонерів заводу - у 146 разів.
І останнє, до чого додумалося керівництво ЗАТ. Зараз ріжуть обладнання й запасні частини заводу на металобрухт, який продають за кордон за долари.
Це - великий державний злочин, і тому виборці звертаються до Верховної Ради, до Генеральної прокуратури, до Президента з проханням захистити завод, захистити державу, захистити Україну від розкрадання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Для репліки надаю слово депутату Вітренко, тому що була образа, як вона вважає, у виступі депутата Чижа. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Я передаю слово Володимиру Марченку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Поскольку Наталии Михайловны не было в зале, я хочу выступить с репликой в связи с очередным лживым и хамским выступлением так называемого социалиста Чижа, который пытается очернить деятельность Прогрессивной социалистической партии Украины и ее лидера Наталию Витренко и обелить свою преступную деятельность и такую же преступную деятельность Александра Мороза.
Я хочу сказать ему и всем гражданам Украины, что книга "Спасти Украину" выпущена за кредит, взятый под залог квартиры. Рекомендую почитать. Это первое.
Второе. То, что деятельность преступна, и то, что руками Мороза и Чижа вместе с Чорновилом строится буржуазное государство, я всегда говорил и буду доказывать на основании фактов поименного голосования. Именно Морозом была протащена буржуазная Конституция, именно Чиж и Мороз проголосовали за программу экономических реформ Президента, принято предложение Чижа о минимальных уровнях...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Дякую.
Шановні колеги! Ми повинні усвідомлювати, що нас слухають люди, і коли відповідаємо на образу, то не образами ж. Прошу, думайте, коли говорите "хамское", "преступная деятельность" - це ж треба доводити, до того ж, у цій залі. Чому "так звана партія"? Вона офіційно зареєстрована і таке інше. Я до чого? Шановні колеги, будь ласка, відповідайте толерантно, прислухайтеся до того, що ви говорите. Пам'ятайте, що люди вас слухають.
Я можу надати ще слово депутату Чорноволу, але його немає...
------------
Приступаємо до розгляду проекту Закону України про Раду національної безпеки і оборони України. Проект доопрацьований. Ви пам'ятаєте, ми вчора вирішили закінчити розгляд цього питання сьогодні, залишилося тільки провести голосування.
Запишіться, будь ласка, на виступ з мотивів голосування. Два
- "за", два - "проти".
Депутат Шейко. За? Так. Депутат Ратушний - за. Депутат Кризський - за. Депутат Роєнко - проти. Депутат Мовчан - за. Депутат Симоненко - проти. Надам слово ще доповідачу, і проголосуємо.
Депутат Шейко. Будь ласка.
ШЕЙКО П.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів (Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні колеги народні депутати! Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Я пам'ятаю, коли ми приймали Конституцію, то йшла дискусія навколо створення Ради національної безпеки і оборони. Тоді були противниками багато хто з нас. На сьогодні така інституція є конституційною. Вона вже існує більше року навіть за Конституцією, а закону немає.
Учора, на мій погляд, Комітет з питань оборони і державної безпеки максимально аргументовано довів, що в цьому законопроекті відпрацьовано практично все, що можна було відпрацювати на етапі першого читання. Я прошу вас проголосувати позитивно і максимально попрацювати під час другого читання, щоб комітет, який цілком професійно підійшов до підготовки цього законопроекту, міг врахувати наші пропозиції.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ратушний Михайло Ярославович.
РАТУШНИЙ М.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). З огляду на вчорашнє обговорення цілком зрозуміло, що депутати вже визначились. Є депутати, які з різних мотивів просто вважають, що така інституція не повинна діяти в законодавчому полі, бо вона діє в полі нормативних актів і указів Президента, і в такий спосіб хочуть заблокувати створення Ради національної безпеки і оборони. Приймаючи законопроект у першому читанні, ми, думаю, маємо дуже хорошу нагоду підчистити всі ці волюнтаристські, безвідповідальні методи, які інколи допускаються певною групою людей в частині національної безпеки нашої держави. Це і питання щодо апарату, фінансування, відповідальності за проекти, що готуються від імені Ради національної безпеки, вивищення секретаря Ради національної безпеки, хоч зовсім не чути про голову, поява заступників секретаря і таке інше.
Думаю, що всі повинні зрозуміти, кому подобається і кому не подобається, що, лише прийнявши законопроект у першому читанні, доопрацювавши з усіма змінами і доповненнями, які будуть тут проголосовані, ми зможемо примусити цей конституційний орган діяти на основі закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Роєнко Віктор Григорович. Будь ласка.
РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Уманський виборчий округ, Черкаська область). Дякую. Фракція "Комуністи України". Вікторе Лаврентійовичу, я виступаю проти того, щоб приймати законопроект у першому читанні - його треба відправити на повторне перше читання. Обгрунтовую чому.
Де ж ті фундаментальні поправки, які мають бути, щоб ми могли проект проголосувати? Ні в кого на руках їх немає. Це перше.
Друге - це питання економіки. Економічною безпекою чи небезпекою можна визнати для України договори, не ратифіковані Верховною Радою, які виконуються Президентом і урядом України? Все це чітко не визначено, тому економічна безпека України фактично ніким не контролюється.
Третє. Якщо у засіданні Ради національної безпеки можуть брати участь усі, кому не лінь, то я можу собі уявити, куди витікає інформація Ради національної безпеки і які створюватимуться клани у Раді національної безпеки для вирішення тих чи інших питань стосовно тих самих кланів.
І останнє. Якщо ми хочемо, щоб проект закону пройшов нормальну експертизу, нехай комітети ще раз його розглянуть. Тоді в нас буде закон, який потрібен для України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович. Будь ласка.
СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий округ, Донецька область). Спасибо. Уважаемые коллеги! Я вчера выступал и обосновал позицию нашей фракции по данному проекту закона. Еще раз хочу привлечь ваше внимание и тех, кто не слышал нашего выступления, к следующим принципиальным вопросам.
Первое. В соответствии со статьей 107 Конституции этот орган при Президенте Украины. Таким образом, все, что имеет отношение к данному органу, уже определено Конституцией в полномочиях Президента как главы Совета национальной безопасности.
Второй принципиальный вопрос. Предпринята попытка создать уникальный орган, руководящий аппарат которого (министр обороны, председатель Службы безопасности, министр внутренних дел и Премьер), по сути дела, будет иметь уникальные возможности для совершенно иных функций, не предусмотренных именно для аппарата.
Цитирую: "бере участь у розробці проекту Державного бюджету, здійснює контроль за видатками Державного бюджету". Кто давал право и чья это законодательная инициатива?
"Координує і контролює дії органів виконавчої влади". А почему не Президент дает поручение, если это связано с выполнением указов? На каком основании контролирует действия испольнительной власти?
"Вивчає питання щодо оголошення стану війни". Я вчера уже говорил, кто и как может изучать.
"Запитувати і використовувати під час підготовки та розгляду на засіданнях інформацію всіх ступенів секретності". Извините, пожалуйста, в данном случае аппарат владеет совершенно уникальной информацией, а не члены совета.
"Залучати до аналізу інформації посадових осіб... підприємств та організацій усіх форм власності". Я вчера говорил, если будут привлекать должностных лиц предприятий и организаций всех форм собственности, это, по сути дела, будет криминальная структура, ибо будет влияние на государственную политику.
Согласно статье 15 проекта предусматривается финансирование "в Державному бюджеті України окремим рядком". Это - расчетный счет, это - печатка, это бухгалтерия и все остальное. Извините, пожалуйста, что за подходы у нас? А в статье 16 написано, что совет создает межведомственные комиссии, научноисследовательские институты. На каком основании?
Я готов в рамках Регламента еще раз выступить от фракции и проинформировать вас глубже по всем принципиальным недостаткам этого проекта. Считаю, надо в корне изменить идеологию этого закона. В таком виде его ни в коем случае нельзя принимать, ибо пострадают в первую очередь те, кто будет голосовать "за", а именно - народные депутаты.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петре Миколайовичу, я вас прошу, надано слово для виступу з мотивів голосування...
Депутат Чорноусенко. Будь ласка.
ЧОРНОУСЕНКО О.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Червонозаводський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! Мені здається, ми вчора занадто емоційно підійшли до розгляду даного законопроекту і сьогодні з цього починаємо його розгляд. Я хотів би закликати вас до толерантності й об'єктивної оцінки цього законопроекту.
Звертаюся в першу чергу до тих, кого вчора не було в залі з різних причин. Визначаючи свою позицію в ході голосування, прошу вас врахувати такі чотири положення.
Перше. Сьогодні не голосується питання про створення Ради національної безпеки і оборони. Це питання ми вже вирішили конституційно ще влітку минулого року. Україна тут Америки не відкриває, органи з такими повноваженнями вже давно функціонують практично в кожній державі. I я як громадянин насамперед дуже радий, що наш Президент не матиме змоги приймати одноособових рішень з питань, стратегічно важливих у сфері національної безпеки і оборони, а це буде робити колективний орган. Стараннями присутніх у цьому залі було поставлено важливий запобіжник, причому на найвищому, я наголошую, конституційному рівні. Саме рада, до складу якої входять 16 вищих посадових осіб держави, а не будь-хто, як лунало сьогодні в залі, згідно з Конституцією виконуватиме цю функцію, Верховна ж Рада казатиме завжди останнє слово, бо гаманець, тобто бюджет, у її руках. Рішення про оголошення війни й миру, використання Збройних Сил, введення воєнного чи надзвичайного стану теж приймаємо ми з вами.
Друге. Рада національної безпеки і оборони створена і вже функціонує. Ми з вами визначили закон, проект якого сьогодні розглядаємо, конституційним і невідкладним, але приймаємо його тільки сьогодні і то в першому читанні. Як же рада функціонує? На основі тимчасового положення, затвердженого указом Президента від 30 серпня минулого року.
Шановні народні депутати! Наш комітет вважає, що це положення надає надто багато повноважень цьому органу, більше, ніж надасть той закон, проект якого ми розглядаємо. Я можу навести вам приклади. У положенні записано, що рада планує, організовує та контролює здійснення заходів політичного, економічного, воєнного, соціального й іншого характеру, адекватних загрозам національній безпеці. У проекті ж закону ми записали: "виходячи з національних інтересів України та їх пріоритетів, розробляє пропозиції..."
Другий приклад. У положенні написано, що секретар Ради національної безпеки представляє за дорученням Президента України його інтереси з питань національної безпеки і оборони. Ми в проекті закону пишемо: "За дорученням Голови ради представляє позицію ради". Тобто те, що вирішив колективний орган.
З урахуванням ваших зауважень функції Ради національної безпеки сформульовано більш чітко, унеможливлене їх розширене тлумачення. Тому саме ті, хто дуже наполегливо обстоює обмеження повноважень ради, мають голосувати за цей проект.
Третє. Я вже говорив про це вчора, але змушений наголосити ще раз: давайте раз і назавжди усвідомимо різницю між Радою національної безпеки і апаратом ради, який забезпечує її діяльність. Раду очолює Президент. До неї входять ще 15 посадових осіб, у тому числі Прем'єр-міністр, керівники силових структур, міністри фінансів, економіки, закордонних справ, президент Національної академії наук. Апарат, де близько 70 фахівців, більшість з яких, до речі, доктори й кандидати наук у різних сферах діяльності, очолює Віталій Пантелеймонович Степанов. Мова йде не про повноваження апарату ради, а про саму раду, про тих 16 вищих посадових осіб. Прошу вас це врахувати і підтримати проект.
I четверте. Що стосується готовності законопроекту до прийняття, то давайте поставимо собі таке запитання. Чи готовий проект, щоб його сьогодні схвалити в цілому? Я абсолютно чесно можу сказати, що не готовий. А чи готовий він до прийняття в першому читанні? Запевняю вас, більше ніж готовий. Окрім того, вже вчора ввечері до нашого комітету зверталися представники фракцій, працівники апарату Ради національної безпеки. Я впевнений у тому, що нам вдасться в короткий термін погодити питання, на яких наголошували і Петро Миколайович, і Іван Олександрович, і інші депутати, які виступали.
Принаймні я як голова робочої групи твердо обіцяю, що жодна пропозиція, подана завчасно в установленому порядку, не залишиться поза увагою, більше того, буде внесена в порівняльну таблицю, і ми з вами тут кожну з них будемо голосувати.
Тому прошу проголосувати за прийняття цього проекту закону в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З процедури, будь ласка.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Гощанський виборчий округ, Рівненська область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Ми вчора проголосували за те, щоб перенести обговорення цього питання на сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не обговорення, а голосування.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. Ні, голосування ми не можемо перенести...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення, добре.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. Ярошинський Богдан Харитонович, голова Української республіканської партії, стояв єдиний у списку тих, які записалися згідно з порядком у Секретаріаті. Однак ви знову запустили тих же осіб, які вчора заповзято виступали і, аргументуючи, пов'язували зовсім окремі ланки, скажімо, Закон про Раду національної безпеки і оборони з відсутністю концепції безпеки, переплутували реальну політику в галузі безпеки з даним законопроектом і таке інше. Внаслідок цього в залі склалося одноманітне уявлення про проект, що приймається і, я думаю, що саме через це його не буде прийнято сьогодні Верховною Радою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відмітаю ваші всілякі закиди щодо того, що я тенденційно надавав слово. Візьміть у Секретаріаті список тих, хто мав виступати, і подивіться, хто виступав, хто записаний. Ви не отримали слова, бо час закінчився. Більше вас останнім часом мало хто виступає, Богдане Харитоновичу. Я вам завжди надаю слово, а цього разу так сталося, бо час закінчився.
А тепер конкретно щодо проекту закону. Ми вчора дійсно прийняли рішення про перенесення закінчення розгляду питання на сьогодні, але для закінчення розгляду в нас залишилося тільки одне
- прийняття рішення. Перед голосуванням ми тільки-но обмінялися думками. Я можу лише зачитати вам частину восьму статті 107 Конституції України: "Компетенція та функції Ради національної безпеки і оборони України визначаються законом". І доки ми закон не приймемо, буде оте, про що говорить Віктор Григорович Роєнко, тому що це не регламентується законом.
А щодо того, чи координуватиме і контролюватиме Рада національної безпеки і оборони діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони, як передбачено в законопроекті, внесеному на перше читання, то це в Конституції передбачено. Не апарат, а Рада. То давайте оце запишемо, закріпимо, приймемо. Але поки що йдеться лише про перше читання.
Ставлю на голосування проект Закону про Раду національної безпеки і оборони України в першому читанні. Будь ласка.
"За" - 141. Не прийнято.
Шановні колеги, давайте перенесемо слухання даного законопроекту на повторне перше читання на наступний тиждень.
Ставлю на голосування цю пропозицію. А ви врахуйте те, про що говорилося у виступах. Прошу голосувати.
"За" - 229. Прийнято.
----------------
Розглядається питання про проект Закону України про перелік майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що не підлягають приватизації.
Ми вчора почали розглядати це питання і продовжуємо цей розгляд сьогодні з виступів депутатів.
Прошу висвітлити, хто записався від фракцій.
Записалися 11 народних депутатів. Двадцять хвилин достатньо? Ставлю на голосування час 20 хвилин.
"За" - 136. Прийнято.
Висвітліть, будь ласка, список. От Богдан Харитонович знову є...
Депутат Вітренко.
ВІТРЕНКО Н.М. Прогресивна соціалістична партія України. Поважне панство! Я вважаю, що 20 хвилин для обговорення питання про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації, дуже мало. Особливо порівняно з тим проектом виборчого закону, який крутять і крутять у нашій залі, хоч видно, що не змінюється мажоритарна система, її треба залишати і тільки вносити поправки.
А приватизація - це саме та стратегічна мета, заради якої розкрутили всі реформи. Розповіді про ринок, про ефективного власника, про економічне зростання - це все лише туман, щоб прикрити мету самих перетворень. А мета - це перехід загальнонародної власності до рук колишньої партноменклатури і тіньовиків, які завдяки їй же піднялися на поверхню. Саме те, що ми сьогодні і спостерігаємо.
Кабінет Міністрів подає нам новий документ - перелік об'єктів. Учора дуже слушно Володимир Моісеєнко сказав, що краще було б нам, Верховній Раді, затверджувати не ті залишки, в яких розібратися важко, а конкретно ті об'єкти, які йдуть на приватизацію. Щоб кожен із нас, депутатів, бачив по своєму округу, чому якийсь об'єкт іде на приватизацію і яким чином Кабінет Міністрів, який це ініціює, буде забезпечувати ефективне використання цього майна.
Але Кабінет Міністрів лише виконує ті розпорядження, які йому спускає Міжнародний валютний фонд. І ми з вами мали цей документ. Правда, його швидкошвидко із залу забрали. Може, в кого й немає його зараз на руках, але цей документ нам роздавали. Це підписане Тигипком звернення Олександра Олександровича від 16 квітня 1997 року про те, яка ж повинна здійснюватися Україною програма, щоб отримати кошти МВФ. І ось у цьому документі ми читаємо пункт 19: "Забезпечення ухвалення парламентом приватизації щонайменше 25 великих монополій або інших складних у приватизаційному плані об'єктів, які раніше виключалися з процесу масової приватизації". І пункт 20: "Вилучити щонайменше 1250 середніх та великих підприємств з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації".
Ось завдання, які видав Міжнародний валютний фонд! Не виконаєте - кредитів не буде. А тому що Президент і уряд не вміють керувати державою, не бачать, де наші резерви, тільки розкрадають і розпотрошують, сидять ось на цій наркоголці, вони якраз і виконують це розпорядження.
Я депутатам кажу: приймати це ні в якому разі не можна, бо доведеться вилучити ті об'єкти, які потрібні Міжнародному валютному фонду, а не які забезпечать національні інтереси.
І останнє. Ви знаєте, вже почалася передвиборна кампанія. Хочу колегам депутатам сказати, що вчора, коли запрацював "Депутатський канал", у моєму окрузі відразу вимкнули радіо, щоб мої виборці не чули свого депутата. Я розумію, буде президентська команда, й оці губернатори - його ставленики так чинитимуть і з усіма іншими депутатами.
Тому ми вимушені швидко прийняти поправки до мажоритарної системи, провести нормальні вибори, відмінити президентську владу взагалі в Україні і будувати демократичне суспільство.
Дякую (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярошинський Богдан Харитонович.
Я тільки прошу - вкладайтеся у визначений час, шановні колеги, ви ж усі хочете виступити!
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х., голова Української республіканської партії. Шановні народні депутати! Ми повинні відкинути сьогодні емоції, що тривають у нас у цьому залі вже рівно три роки, і спокійно поглянути на себе збоку - які ми і як ми щоразу розглядаємо надзвичайно важливе питання приватизації. Адже в цьому залі замість того щоб розглядати питання про те, що неминучою буде приватизація і приватизаційний процес просто повинен відбутися так, щоб зацікавлював, відповідав інтересам більшості наших громадян, ми постійно впадаємо в крайнощі і починаємо боротьбу за або проти приватизації.
А тим часом приватизаційний процес іде поза нами. Ми його не регулюємо. Ефективні шляхи та методи приватизаційного процесу, пропоновані в цьому залі ще три роки тому, потонули у вигуках і криках проти, а в результаті ті, які були проти, добилися так само мало, як і ті, які виступали за. Отож я думаю, що вже настав час не кричати і сваритися з приводу питання, чи треба здійснювати приватизацію, а піти принаймні шляхом китайської комуністичної партії, яка вчора вирішила завершити приватизацію в Китаї.
Але ж інше питання виникає: як її робити? До сьогодні в Україні не визначені промислові, суспільно-економічні пріоритети структурної перебудови. Приватизація в Україні здійснюється без урахування потреб структурної політики. Один із міністрів, вийшовши на Українське телебачення, на шостому році української державності заявив, що, мовляв, треба нарешті приступити до вироблення хоч загальних, концептуальних підходів до структурної перебудови. І це без контексту і уявлення, що ми хочемо, які саме галузі української економіки пріоритетні. А пріоритетами для Української республіканської партії є ті галузі, з якими ми можемо вийти на світовий ринок.
Нам відомо із світової практики, що в державні галузі, які не приватизовані, інвестиції не підуть. Жоден капіталіст чи взагалі багата людина не дасть гроші в неефективні форми господарства.
Ми повинні були визначитися і з тим, що сама приватизація не є панацеєю від усіх бід. Як ми побачили, сама приватизація до розвитку економіки не призводить. Вона може стати або дійовим стимулом розвитку, або нічого не дати, бо сьогодні ж і приватний сектор задушили податки та кредитна політика.
Я вас запрошую до дискусії, як нормально здійснювати приватизацію, а не знову кидатися у вир боротьби проти приватизації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Моцпан Анатолій Федорович. Будь ласка.
МОЦПАН А.Ф. Фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Виктор Лаврентиевич! Уважаемые коллеги! Приватизацию государственной собственности, созданной тяжелым трудом многих поколений наших граждан и сегодня лишенных права на приемлемые человеческие условия жизни, я всегда считал преступной акцией против своего народа.
Нелишне напомнить, что за последние годы государственной собственности было приватизировано почти на 180 миллиардов гривень, то есть около 100 миллиардов долларов США, а в бюджет поступил лишь 1 миллиард гривень. Все это произошло и происходит потому, что изначально в несколько десятков, а то и сотен раз занижалась реальная стоимость государственных предприятий. При этом предприятия целенаправленно доводились до банкротства, чтобы люди, на них работающие, в самой идее приватизации видели выход из ситуации, а то и спасение.
Надо признать, значительная часть трудящихся, поверив фальшивым лозунгам рыночной экономики, полагала, что приватизация сделает их собственниками - хозяевами предприятий. Сейчас наступает запоздалое прозрение.
Уважаемые коллеги депутаты! Давайте перестанем с парламентской трибуны представлять рыночную экономику как невинную девицу и благо для трудящихся. Рыночная экономика была, есть и будет экономикой, основанной на частной собственности на средства производства, собственности конкретного лица, хозяина, что и имеет место сегодня в нашей стране.
В 1992-1994 годах на Донецком металлургическом заводе был построен цех тонкостенных труб с толщиной стенки от 0,6 до 3,5 миллиметров и диаметром от 10 до 60 миллиметров любого сечения, с различными видами покрытия, что позволяло изготавливать разнообразную гамму товаров на потребительский рынок. Его строительство обошлось в 21 миллион долларов США. Оценен же обкект при приватизации в 1 миллион долларов. И думаете, кому достался контрольный пакет акций - 40 процентов - под так называемые инвестиционные обязательства? Были такие, которые, воспользовавшись законами о предприятиях и предпринимательстве, принятыми предыдущим Верховным Советом в начале 1991 года и, к сожалению, не отмененными действующим Верховным Советом, скупали металл крупнейших заводов Украины и России по внутренним ценам, а продавали на мировом рынке как минимум вдвое дороже. Теперь же они стали хозяевами благодаря действующему законодательству.
Полагаю, что оставшемуся на Донецком металлургическом заводе рабочему классу доморощенные капиталисты нечто будут платить. А вот тем, кто 30-40 лет отдал предприятию с вредными условиями труда, как и миллионам других, которые сегодня получают пенсию в 60 гривень, - вряд ли. И перспективы к лучшему при сохранении курса на повальную приватизацию и рыночную, капиталистическую экономику нет. Народ оказался обманутым, причем во многом - по собственной вине.
Что же касается оценки обкектов Донецкого металлургического завода, то мне лишь остается надеяться на соответствующую реакцию Президента Украины Леонида Даниловича Кучмы и исполняющего обязанности председателя Фонда госимущества Украины Владимира Тимофеевича Ланового на мои депутатские обращения по вопросу приватизации этого предприятия.
Как известно, Владимир Тимофеевич за последнее время приостановил приватизацию "на халяву" коммерческими структурами ряда важнейших обкектов в стране. Полагаю, что и на Донецкий металлургический завод Фонд государственного имущества обратит внимание. Поэтому я поддерживаю предложение председателя Комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, транспорта и связи депутата Кожушко о том, чтобы поручить Генеральной прокуратуре проверить соблюдение законности при приватизации обкектов государственной собственности.
Уважаемые коллеги, нельзя не обратить внимание на то, что во время встречи Бориса Николаевича Ельцина с нашим Премьерминистром Валерием Павловичем Пустовойтенко президент Российской Федерации признал, что в России и Казахстане была совершена ошибка по приватизации генерирующих электроэнергию компаний. И предостерег Украину, чтобы она не допустила такой же ошибки.
Я проголосую за этот проект закона Украины по перечню предприятий, не подлежащих приватизации, если сюда будут включены все генерирующие электроэнергию компании. В связи с этим я прошу обязательно предоставить слово специалисту в этой области, директору Углегорской ГРЕС народному депутату Олегу Григорьевичу Панасовскому.
Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Депутате Мовчан, будь ласка. За ним виступатиме депутат Яворівський.
МОВЧАН П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Коломийський виборчий округ, ІваноФранківська область). Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Я свого часу в цій залі кілька разів домагався ухвали стосовно звернення до Президента з приводу стимулювання власного автовиробництва. Безперечно, це нагальна потреба, зважаючи на те, що наш внутрішній ринок є найбільшим, найширшим і найперспективнішим. І саме це спонукає мене певною мірою поділяти тривогу, з якою зверталися тут колега Кузьменко і багато інших депутатів, які зацікавлені не тільки інтересами власних виборчих округів, а й нагальною державною потребою.
Та є невеличке "але". У цьому законопроекті багато речей, які мене насторожують: усі вони зводяться лише до зміни режиму оподаткування. І в зауваженнях до проекту закону, які зробив завідувач юридичного відділу пан Теплюк, сказано про те, що цей проект закону визначає тимчасовий податковий режим у галузі автомобілебудування, який запроваджується як виняток із загальних положень, встановлених частиною третьою статті 1 Закону України про систему оподаткування. "Всупереч статті 6.6.1 Регламенту Верховної Ради України, цей законопроект не опрацьовувався та не візувався в юридичному відділі", - зазначає він. Водночас... (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що відбувається?
МОВЧАН П.М. Я перепрошую, мені підказують, що це не стосується проекту Закону про перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Але це стосується і його. Адже якщо сьогодні пов'яжемо дві проблеми, які тут розглядаємо, то ви побачите, що вони одна з одною пов'язані. Я вважаю, що однією з найважливіших ділянок є автомобілебудування. Що б ми не говорили, виокремлюючи певні об'єкти, ми говоритимемо про власні інтереси. Порушені проблеми приватизації другої хвилі, яку називають сьогодні у залі прихватизаційною, спонукали до певних структурних змін і уряду, і інших виконавчих структур. І саме така фаза була пережита Росією як найболючіша. Пов'язуючи два законопроекти, вважаю за потрібне зазначити, що ми мусимо бути пильними під час обговорення окремого об'єкта, пов'язуючи це із загальними положеннями про приватизацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Депутате Яворівський, з місця, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область). Демократична партія України, політичний блок "Міст". Я з місця, щоб зекономити трішки часу. Шановні колеги! Що робити (принаймні моя позиція) із запропонованим проектом закону про перелік підприємств? Скажу відверто: мені абсолютно байдуже, чи голосувати за нього, чи не голосувати, бо це майже не має ніякого значення. Перегляньте цей список. Практично все, що було стратегічно важливе, досі вже приватизовано, вихоплено, уже комусь належить. Залишилися якісь невеличкі "об'їдки", які нам пропонують, так би мовити, взяти під ковпак і поки що нікому не передавати в руки.
Я наведу лише один приклад, який мене дуже турбує. Ми нещодавно розглядали проект Закону про Раду національної безпеки. Одним із найважливіших чинників національної безпеки сьогодні в Україні є зв'язок. Якщо розібратися, то всі ці телефони - сотові, несотові, практично всі прослуховуються не тільки якимись, скажімо, нашими службами, а дуже чітко прослуховуються тими, кому це потрібно, із тих фірм, які це виготовляли. Це колосальна проблема для держави.
Під час військової операції "Буря в пустелі" американці одержали перемогу тільки тому, що за кілька секунд паралізували всю комп'ютеризовану систему противника.
У нас же, коли вирішується питання зв'язку, виходить указ Президента, в якому зі схеми зв'язку виймається одна з найприбутковіших частин. А поряд із цим у списку маємо цілий перелік поштових відділень, які не будуть приватизовуватися. Ну і що з того?
Можливо, Вікторе Лаврентійовичу, взагалі треба зробити так: або зупинити приватизацію зовсім, або гнати її, так би мовити, навскач, як зробили чехи та словаки. Хоча, гадаю, найважливіші об'єкти ми повинні тут по півдня обговорювати, вислухати всі аргументи: віддавати їх на приватизацію чи вони мають залишитися в стратегічному, так би мовити, ресурсі держави. От депутат Соболєв постійно говорить про "Мотор-Січ", який, до речі, теж сюди чомусь не внесено.
Гадаю, можна голосувати за запропонований список, нічого важливого і принципового тут практично немає, але це схоже на таку собі рецензію, що в романі такого-то письменника на такій-то сторінці не там поставлено кому, ще десь - не там поставлено тире, неправильно вжито слово, а висновок такий: усе це не має ніякого значення, бо сама книжка ні пса не варта. Отаким і є обговорюваний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Михайле Антоновичу Павловський, будь ласка.
ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! Я підтримую висловлені думки та звертаю вашу увагу, що приватизація та інвестиції - це пов'язані процеси.
Я, проаналізувавши режим інвестицій у різних країнах, умовно поділив їх так: розвинені й слабко розвинені. У розвинених країнах прямих інвестицій майже немає, це інвестиції в межах 10-20 відсотків, причому більше 20 відсотків акцій іноземним фірмам не віддають. Як правило, у розвинених країнах земля іноземцям не продається.
У слабко розвинених - протилежне. Найбільшу лібералізацію інвестицій маємо в латино-американських країнах. Але (це я кажу для депутата Яворівського) навіть у латиноамериканських країнах системи зв'язку і транспорту іноземцям не віддають. А ми віддаємо все, тобто ми перевищили всіх.
А тепер конкретно стосовно двох підприємств. До нашого комітету звернулися Міністерство енергетики та профспілка працівників ядерної енергетики з вимогою не приватизовувати Східний гірничозбагачувальний комбінат "Жовті Води", бо це стратегічний об'єкт. Уранових руд нам вистачить на 100 років функціонування нашої енергетики. Якщо ж ми приватизуємо цей об'єкт, то через дуже нетривалий час він зникне, і Україна зовсім втратить енергетичну незалежність. Тому об'єкт, який має виняткове стратегічне значення для держави в плані енергетичної незалежності, конче потрібно внести до цього списку.
І ще одне. До мене звернувся колектив заводу автоматики імені Петровського, на якому я колись, ще молодим спеціалістом, працював. Так от нині (у пресі про це писали), на цьому заводі, який не фінансується, на здобуття державної премії висунуто розробників приладу - гірокомпасу "Круїз", який за своїми параметрами перевищує все, що на сьогодні відомо в цій галузі.
Чому його слід приватизувати? Бо це єдине підприємство колишнього Союзу, яке на сьогодні має нормальне сучасне обладнання, що не використовується. А ще тому, що в державі немає промислової політики. А от розтягнути, продати на металобрухт те, що є унікальним, це будь ласка. Завод імені Петровського - єдине підприємство, яке виготовляє механічні деталі з допуском 1-2 мікрони, а ми хочемо його знищити. Прилади, про які я говорив (гірокомпаси та інші гіроскопічні прилади), це подвійні технології, які жодна розвинена країна іншим не передає, і якщо ми це втратимо, то про безпеку держави можемо не говорити, бо ми нічого не зможемо вдіяти. Інші країни прецизійні прилади нам не продадуть. Тому я пропоную і цей завод автоматики імені Петровського внести до списку, бо він має виняткове стратегічне значення для безпеки держави.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Магда. За ним - депутат Марченко.
МАГДА І.І., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Апостолівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний головуючий! Шановні депутати! Насамперед прошу підтримати в першому читанні законопроект про перелік підприємств, які не підлягають приватизації, та якомога швидше подати свої пропозиції до другого читання, інакше перекупники скуплять і це останнє за безцінь.
Останнім часом ми спостерігаємо тиск на уряд і Фонд державного майна деяких сил. І вони без обгрунтування, економічного аналізу поспішають видати накази про приватизацію акцій великих підприємств. За умов, коли в країні платіжна криза, а людям на підприємствах по року не видають зарплату, вони мотивують це збільшенням надходжень до бюджету і називають, наприклад, цифру в галузі енергетики 70 мільйонів гривень. Хто ж купить на ринку акції, коли основна маса людей не має коштів викупити пільгові акції та коли такі акції ті самі перекупники вже викупили здебільшого за безцінь?
Незрозуміло, чому затверджений раніше план продажу акцій на некомерційних конкурсах для реабілітації обладнання підприємств, поповнення обігових коштів, ліквідації заборгованості в зарплаті, зменшення кредиторської заборгованості замінено продажем малих пакетів акцій. Адже це дасть тільки 70 мільйонів гривень для бюджету при заниженій майже в сто разів фактичній вартості акцій супроти вартості основних фондів. Хто кому тут лобіює? Мабуть, не працівники підприємств, бо це їм нічого не дає.
В енергетиці, наприклад, нині вартість установленого кіловата за акціями всього 6 гривень, а ціна відновлення або будівництва - десь 600 гривень. Тобто ціна має бути збільшена в сто і більше разів. Я знову запитую: хто її купить за нинішньої кризи платежів? То чому не віддати акції інвесторам, як це записано в наших програмах, зберігши 51 відсоток їх за державою?
Колись ми засудили суцільну колективізацію, а тепер пропонуємо те саме - суцільну приватизацію.
Досвід приватизації країн із перехідною економікою показав, який величезний вплив має цей процес на політику, суспільну ситуацію та й узагалі на державність. У Росії продаж 49 відсотків акцій фізичним особам і посередникам не розв'язав ні проблем інвестицій, ні проблем заборгованості в енергетиці, зокрема в зарплаті, призвів до хаосу в управлінні Єдиною енергетичною системою та до кризи платежів.
Аналогічна ситуація в Угорщині. Право продати акції за готівку громадянам не допомогло, енергетика захиріла. А в нас, незважаючи на такі приклади, розпочалась (і дуже різко) кампанія з продажу акцій енергетичних підприємств без економічного аналізу і все заради (як для енергетиків) зовсім незначних коштів для бюджету.
Пропоную в постанові записати: до подолання платіжної кризи заборонити продаж акцій генеруючих компаній; до 15 жовтня 1997 року Фонду державного майна подати Верховній Раді економічне обгрунтування нових змін, які останнім часом внесено в практику приватизації великих підприємств, з висновками про наслідки таких змін. Інакше такий початок великої приватизації призведе до краху економіки.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутате Марченко, будь ласка. Підготуватися депутатові Панасовському.
МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Мы все должны осознать роль, которую нам уготовили при решении этого вопроса. Нам дали перечень предприятий, которые вроде бы не подлежат приватизации. Есть ли обкяснительная записка к этому перечню? Ее нет. Но ведь мы должны знать, изменится ли после утверждения этого перечня социальноэкономическая политика в государстве; повысится ли эффективность производства и наполнение бюджета; будут ли решаться социальные вопросы, в частности увеличится ли количество рабочих мест, повысится ли заработная плата? Ответа на эти вопросы нет.
Более того, неизвестно, как будут решаться вопросы национальной безопасности. Ведь энергетические комплексы и предприятия военнопромышленного комплекса сегодня приватизируются полным ходом.
Это все неслучайно, если присмотреться к политике нынешнего режима: эта политика и этот режим удерживаются только путем привлечения иностранных кредитов. Президент и Кабинет Министров постоянно выпрашивают кредиты, чтобы таким образом либо путем приватизации закрыть острейшие социальные проблемы.
Я вчера задавал вопрос. У нас легкая промышленность практически полностью приватизирована. А какие результаты приватизации? Она начала лучше работать, наши товары стали более конкурентоспособны и заполнили украинский рынок? Всего этого нет.
Безусловно, принимать предложенный перечень нельзя. Я привел пример Роменского завода автоматических телефонных станций, который и на сегодня является государственным предприятием и в значительной степени по вине государства останавливается: люди выбрасываются на улицу, почти год не получают заработную плату. Следовательно, не такой простой вопрос этот перечень.
Что же делать? Необходимо уйти от ненужных политических вопросов, как в случае с законопроектом о выборах, который бесконечно тянется в Верховном Совете, и вернуться к предложению, которое внесла Прогрессивная социалистическая партия Украины и которое поддержано нашим залом, о выступлении Президента Украины перед Верховным Советом.
Когда Рузвельт выводил Америку из кризиса, он каждую субботу выступал по телевидению и разкяснял своим гражданам политику правительства Соединенных Штатов Америки. Наш же Президент на трибуне Верховного Совета выступил несколько раз и ни разу практически не ответил на вопросы депутатов, не говоря уже о вопросах избирателей.
Поэтому предлагаю отклонить данный законопроект, затребовать у Кабинета Министров обкяснительную записку с конкретными перспективами экономики Украины в результате такого подхода к приватизации. И, безусловно, затребовать выступление Президента. Только после этого рассматривать и процессы приватизации, и ход макроэкономической стабилизации, и придуманные либеральные реформы, которые колонизируют нашу Украину.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Панасовський, будь ласка.
ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., директор Вуглегірської ДРЕС (Артемівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые народные депутаты! Считаю необходимым привлечь ваше внимание к одной очень важной проблеме, которая может иметь определяющее значение для будущего экономики страны. Речь идет об акционировании и приватизации в энергетике как источнике инвестиционных средств для отрасли.
Учитывая, что острейшей проблемой для отрасли является практически полное отсутствие в последние годы инвестиционных средств как для развития, так и для поддержания работоспособности действующего оборудования и сооружений, самым важным сейчас является поиск новых механизмов для привлечения инвестиций и их немедленной реализации. Без этого отрасль просто погибнет.
В последние годы отрасль практически потеряла централизованные государственные источники финансирования и не приобрела новых, что в недалеком будущем может поставить под угрозу существование самой энергетики и, как следствие, приведет к разрушению экономики Украины в целом.
Именно поиск новых способов привлечения инвестиций послужит основой преобразования отрасли. В основу концепции приватизации в отрасли заложена идея сочетания принципов сохранения целостности и управляемости энергетическим комплексом с одновременным созданием благоприятных условий для привлечения инвестиций в отрасль. В этом направлении планировалось продать приблизительно 10 процентов акций каждой из компаний работникам отрасли на условиях льготной подписки, 51 процент акций оставить в собственности государства, а оставшуюся часть продать крупным инвесторам за денежные средства на условиях некоммерческого инвестиционного конкурса под инвестиционные обязательства. При этом продажа акций крупному инвестору производилась бы по нормальной стоимости. Инвестиционные обязательства инвесторов по сравнению со средствами от продажи акций были бы в десятки раз больше.
При таком подходе не нарушается принцип социальной справедливости: денежные средства поступают в Государственный фонд приватизации, и в то же время обеспечивается поступление достаточного количества инвестиционных средств непосредственно на энергетические обкекты под конкретные программы. Указанный подход оправдан еще и тем, что балансовая стоимость обкектов на данном этапе значительно занижена по сравнению с их реальной стоимостью - примерно в 100 раз.
Зарубежные инвесторы проявляют огромный интерес к энергетической отрасли Украины и готовы вкладывать в нее значительные финансовые ресурсы при нормальных условиях для инвестора и гарантии их соблюдения. Следует отдавать себе отчет в том, что другого более эффективного в настоящих условиях источника привлечения инвестиций, чем продажа акций под инвестиционные обязательства, просто не существует.
По утвержденным ранее планам размещения акций, продажа акций в процессе приватизации предусматривалась преимущественно на основе проведения некоммерческих конкурсов, с целью привлечения инвестиций в энергокомпании для реконструкции оборудования, уменьшения кредиторской задолженности, частичного пополнения оборотных средств.
Кроме того, размеры пакетов, продаваемых на условиях некоммерческого конкурса, достаточны, чтобы быть привлекательными для крупных стратегических финансовых инвесторов.
По непонятным причинам Фонд госимущества решил отменить принятый и согласованный с правительством в начале 1997 года план размещения акций. Фонд государственного имущества допускает продажу пакетов без привлечения инвестиций. В новых планах размещения акций пакеты, предназначенные для продажи в процессе приватизации, дробятся, что приводит к снижению их стоимости.
Кроме того, прошу обратить на это внимание, на конкурсы выставляют пакеты акций предприятий, фонды которых будут проиндексированы или же определена их экспертная цена исходя из возможного спроса. Согласно приказу председателя Фонда госимущества в течение двух месяцев будет закончена индексация основных фондов энергокомпаний, после которой стоимость фондов повысится в 10 и более раз.
Уже сейчас на фондовом рынке появились акции энергокомпаний, которые в действительности представляют собой не акции, а право работников энергокомпаний на льготную покупку порядка 20 процентов уставного капитала компаний. Значительная часть этих прав весной была выкуплена за наличные деньги финансовыми посредниками и в начале лета выброшена на фондовый рынок. Эксперимент получился удачным. За пару месяцев посредники удесятерили свои капиталы. И это еще не предел. Возросшие в десятки раз цены на энергоакции вырастут еще в 5-10 раз, так как их реальная стоимость пока не достигнута.
Идет спекуляция на фондовом рынке, деньги концентрируются у посредников, которые, вероятно, предложат энергоакции западным инвесторам.
Определенные властные группировки не заинтересованы в том, чтобы очередные 30 процентов достались стратегическим инвесторам, а деньги от реализации акций поступили прямо в бюджет и на электростанции, минуя их счета. Именно с целью блокировать сценарий продажи энергоакций на некоммерческих конкурсах был издан приказ фонда.
Минэнерго готово к комплексному инвестиционному прорыву, благодаря его привлекательности для инвесторов. Однако попытка изменения стратегии в приватизации энергокомплекса Украины вызывает недоумение у потенциальных инвесторов. Мы выражаем протест против попытки заблокировать приток инвестиций в отрасль. Мы поражены, что ответственные государственные лица не учитывают специфику отрасли, политические аспекты, связанные с реформированием отрасли, и допускают действия, в результате которых энергетика будет разделена между портфельными инвесторами, которые заинтересованы в обеспечении прибыльности акций за счет их перепродажи и не собираются вкладывать средства в развитие производства.
Последствия такого сценария - необратимая деградация отрасли, развал экономики страны. Извините, но энергетика сейчас представляет собой поле битвы после победы, которая принадлежит мародерам. Естественно, за всем этим сценарием стоят конкретные лица с определенными целями. Необходимо, чтобы эксперты отечественных спецслужб по проблемам экономической и финансовой безопасности страны, тщательно изучив проблемы, связанные с акционированием и приватизацией энергетики, доложили оценку ближайших перспектив развития экономической, политической и социальной ситуации в стране.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки часу вам ще треба?
ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Две минуты.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не проти? Завершуйте, будь ласка.
ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Понимая важность и необходимость решения проблемы поступлений в бюджет, скажу, что распродажа энергетики на коммерческих конкурсах без инвестиционных обязательств погубит ее окончательно, а с ней и экономику страны.
На данном этапе приватизацию энергетического сектора экономики необходимо немедленно прекратить. Дальнейшую приватизацию электроэнергетики, включая утверждение новых планов размещения акций, возобновить только при наличии утвержденной Кабинетом Министров Украины концепции приватизации энергетики Украины, разработанной Минэнерго Украины вместе с Фондом государственного имущества, и принятием Закона об особенностях приватизации электроэнергетической отрасли.
Я считаю, что товарища Ланового от этой работы необходимо отстранить - нельзя к проблемам стратегической отрасли подходить по стандартам табачной фабрики, не по-государственному. Наше решение: немедленно инициировать в Верховном Совете приостановление приватизации в энергетическом секторе, приватизацию генерирующих предприятий - базиса отрасли электроэнергетики.
Прошу обратить внимание: отрасль не просит помощи от государства, а просит поддержать ее начинания, с пониманием отнестись к ее проблемам и учитывать, что предполагаемое изменение отдельных элементов общей стратегии может нанести непоправимый ущерб функционированию отрасли и экономике страны в целом.
Благодарю за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Для підсумкового слова запрошується Віктор Мартинович Кальник, заступник міністра економіки. Будь ласка.
КАЛЬНИК В.М., заступник міністра економіки. Шановний Вікторе Лаврентійовичу, шановні народні депутати! Перед тим як визначитися стосовно переліку підприємств, які не підлягають приватизації, враховуючи все, що тут говорилося, а також пропозиції, які вносилися народними депутатами, прошу буквально декілька хвилин, щоб висловити своє ставлення як доповідача з даного питання.
Перше. Ми сьогодні розглядаємо не процес приватизації, а тільки частину цього питання - перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Я згоден з вами, що потрібно заслухати і Фонд держмайна, і уряд про виконання Державної програми приватизації на цей рік.
Щодо переліку. Згоден із думкою, яку висловив депутат Моісеєнко і підтримала Наталія Михайлівна Вітренко, що треба лише ввести перелік підприємств, котрі підлягають приватизації. Але парламент здійснює такий перелік саме через Державну програму приватизації. Отже, у програмі приватизації є конкретний перелік усіх основних об'єктів, починаючи з групи Б і закінчуючи групою Є, пооб'єктно за областями.
У нас не повинно бути страху, що там високі темпи. Навпаки, статистика свідчить протилежне. Я вам доповів про хід приватизації основних підприємств за станом на 1 вересня цього року, тобто за сім місяців.
Тепер щодо програми приватизації. Приватизовано всього 48 відсотків підприємств груп Б, В, Г - це основні групи підприємств, 21,5 відсотка підприємств групи Д, 37,3 відсотка групи Є. Тобто темпів високої приватизації немає, а навпаки, темпи надто низькі, не виконується Державна програма приватизації.
Друге. Усі ми з вами разом, розв'язуючи проблему переліку підприємств, які не підлягають приватизації, крім питань національної безпеки, структурної перебудови, мусимо також враховувати найбільше питання - право власності кожного громадянина України на державне майно, яке впровадив попередній парламент. Із 52 мільйонів сертифікатів нині вкладено населенням лише 25,3 мільйона, тобто половина населення України не вклала своїх приватизаційних сертифікатів. І тому в процесі складання переліку, який ми формуємо, це також потрібно враховувати.
Третє. Стосовно пропозиції дати доручення про перевірку Генеральною прокуратурою. Доповідаю, що таку перевірку Генеральна прокуратура тепер здійснює у Фонді держмайна. Результати незабаром будуть відомі, і, зрозуміло, ми поінформуємо вас.
Четверте. Якщо ми затвердимо перелік у першому читанні, Комітет з питань економічної політики та управління народним господарством разом із урядом зможе доповнити його вашими пропозиціями. Поки що перелік лежить. Якщо ми його не затвердимо чи у варіанті, запропонованому Кабінетом Міністрів і підтриманому майже всіма комітетами, чи у варіанті, запропонованому депутатом Кожушком (а там різниці майже немає), то просто відкладемо цю справу в довгу шухляду. І чим надовше відкладатимемо, тим більше в нас буде судових справ. І судитимемося ще й тому, що наш перелік затверджений постановою Верховної Ради. А згідно з Конституцією такі переліки мають затверджуватися законами України.
Тут немає якихось революційних змін у переліках, запропонованих урядом і депутатом Кожушком. Тут суто еволюційні зміни, про які я вчора казав. Прошу вас усіх підтримати, а в процесі підготовки до другого читання ми врахуємо всі ваші пропозиції. Адже ми маємо можливість двічі на рік вносити зміни до цього переліку.
Підтримайте, будь ласка, пропозицію про затвердження переліку. Щодо інших питань я з вами згоден.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Мартиновичу.
Шановні колеги! Напевне, ніхто не має сумніву в тому, що приймати такий законопроект у першому читанні давно треба було б, аби на другому читанні остаточно завершити прийняття закону і цим поставити перепони розбазарюванню державної власності у сферах, які потребують особливого захисту, залишити у власності держави ті або ті важливі об'єкти, особливо (як показав нам депутат Панасовський) у сфері енергетики, щоб зупинити те, що нині відбувається.
Тому не повинно бути ніяких проблем з голосуванням щодо прийняття проекту в першому читанні. До того ж, слухаючи ваші виступи, особливо, звичайно, депутата Панасовського, де він показав, що відбувається в енергетиці, нам треба в плані контролю, про що не раз говорили наші колеги протягом останніх тижнів, заслухати питання саме про виконання законів у сфері приватизації, а не про її здійснення. Бо ми зобов'язані контролювати виконання законів, які приймає Верховна Рада у сфері приватизації. Контрольна комісія з питань приватизації повинна невідкладно готувати це питання, щоб ми в жовтні розглянули його стосовно усього спектра приватизації, де діють найосновніші закони, нами ухвалені.
Шановні колеги, я хочу, аби ми прийняли законопроект у першому читанні, але боюся, щоб ми не зірвали прийняття такого рішення. Якщо ви не проти, то можна було б перенести розгляд цього питання, скажімо, на вівторок і тоді визначитися (Шум у залі).
Добре. Тоді я поставлю на голосування, а потім в рамках Регламенту ми визначимося.
Будь ласка, Володимире Михайловичу Яценко, з мотивів голосування.
ЯЦЕНКО В.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Дякую. Вікторе Лаврентійовичу! Можна проголосувати остаточно у вівторок, але ми повинні врахувати пропозиції, висловлені Олегом Григоровичем. Я пропоную дати доручення комісії підготувати на вівторок конкретні пропозиції, бо це вже виходить за межі питання, яке ми розглядаємо, і сягає рівня національної безпеки. Ми не повинні це втратити, проголосувавши в першому читанні. Тому нехай комісія підготує пропозиції разом із Олегом Григоровичем, щоб ми проголосували у вівторок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі все-таки на вівторок перенести розгляд? А поки що постанову з усіма пропозиціями доопрацювати, так?
ЯЦЕНКО В.М. Так. Це буде добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І якщо ви не проти, то нехай одним із пунктів постанови буде доручення нашій контрольній комісії підготувати звіт щодо якості контролю виконання законів у сфері приватизації. Це, мабуть, буде в жовтні.
Будь ласка, з мотивів депутат Марченко.
МАРЧЕНКО В.Р. Виктор Лаврентиевич! Если вы не против, то я дополнил бы ваше предложение, а я полностью его поддерживаю, таким образом, чтобы при рассмотрении вопроса о приватизации в целом заслушать не только Контрольную комиссию Верховного Совета по вопросам приватизации, а и прокурора, представителей Фонда государственного имущества, Министерства экономики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, саме це я і маю на увазі. Не лише контрольну комісію, вона тільки готує питання. Заслуховуватимуть не її, а тих, хто зобов'язаний виконувати ці закони у сфері приватизації. І нехай готуються і не вважають, що Верховна Рада несподівано їх сюди запрошує, перевищуючи свої повноваження. Вона виконує свою конституційну функцію.
Депутате Роєнко, будь ласка.
РОЄНКО В.Г. Фракція "Комуністи України". Вікторе Лаврентійовичу! Я хочу, щоб на вівторок підготували інформацію, скільки ж об'єктів з того першого списку, який ми затверджували, не перейшло до даного списку. Це повинна бути така собі об'єктивка, аби ми побачили, що приватизуються об'єкти, які не мають якогось особливого значення для держави. Цього ж немає. Вони так і залишилися. Було б добре, щоб такі ж довідки надали за 1994, 1995, 1996 роки. У Фонді державного майна все це є. Інакше я голосуватиму проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вівторок перед голосуванням ми заслухаємо цю інформацію.
Ще з мотивів депутат Чиж, і ставитиму на голосування, бо ви вже на виступи це перетворюєте.
ЧИЖ І.С. Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! Вважаю за потрібне дещо уточнити. Учора відбулася зустріч нашої об'єднаної фракції Соціалістичної та Селянської партій України з Прем'єр-міністром. І одним із питань, яке обговорювалося, було питання приватизації. Особливою бідою є те, що за безцінь розпродуються наші підприємства - за демпінговими цінами. І як з'ясувалося, ні уряд, ні Верховна Рада не контролюють, як здійснюється приватизація.
Я запитував Прем'єра, які зміни треба внести в цілому до закону про приватизацію чи щодо її окремих напрямів. Тієї загальної інформації, що приватизували з 1994 року і що це дало - замало. Потрібно, аби був контроль, бо йдеться про роздержавлення. Держава віддає, але натомість не отримує ні додаткових робочих місць, ні поповнення бюджету, ні збільшення обсягів виробництва.
Тобто треба звернути увагу й на те, що стосується певних змін у законодавстві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це зробимо, коли заслуховуватимемо інформацію про контроль.
Ставлю на голосування рішення про перенесення обговорення даного питання на вівторок.
Прошу.
"За" - 240. Прийнято.
Дякую.
Прошу заступника голови Контрольної комісії з питань приватизації депутата Угарова підготувати всі ці пропозиції, щоб була об'ємна постанова (Шум у залі).
Не треба говорити про це, бо не про вас говориться. Депутат Роєнко говорив про Фонд держмайна.
----------------
Слухається питання про проект Закону України про стимулювання виробництва автомобілів в Україні. Доповідач Віктор Іванович Суслов - голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
СУСЛОВ В.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Люботинський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности вносит на рассмотрение Верховной Рады Украины во втором чтении проект Закона Украины о стимулировании производства автомобилей в Украине.
Вам роздана уточненная сравнительная таблица. Эти уточнения в основном не имеют принципиального характера и связаны с внесением изменений в законопроект после отработки проекта юридическим отделом Секретариата Верховной Рады.
Основная проблема, техническая, которую пришлось решать при подготовке законопроекта ко второму чтению, состояла в том, что закон предполагает временное установление ряда налоговых льгот для инвесторов в сферу автомобилестроения. И при этом у нас действует норма закона о системе налогообложения, в соответствии с которой предоставление налоговых льгот может осуществляться исключительно законами о налогообложении.
Поэтому проект переделан таким образом, что по сути будет представлять собой закон о внесении изменений и дополнений в действующее налоговое законодательство. Комитет не нашел возможным в этом законопроекте выполнить решение или поручение Верховной Рады, которое было дано, о том, что одновременно нужно предоставить льготы и для комбайностроения.
Дело в том, что автомобилестроение имеет свою специфику. И если вы посмотрите, например, в приложение к закону, где определено, на какую именно номенклатуру при ввозе импортных комплектующих могут распространяться льготы, то, конечно же, согласитесь с тем, что номенклатуры для производства автомобиля и для производства комбайна различны.
Поскольку достаточных материалов для подготовки аналогичного законопроекта для комбайностроения комитет не получил, мы ограничились подготовкой законопроекта, связанного с решением проблем автомобилестроения. Но комитет будет готов (после получения соответствующих материалов) завершить работу и над аналогичным проектом по стимулированию комбайностроения в Украине.
Итак, Верховной Раде предлагается проект важнейшего закона. И Верховная Рада сегодня должна дать ответ на вопрос: будет ли в Украине производится собственный украинский автомобиль или не будет? Все мы наблюдали за пропагандистской кампанией, которая была развернута после принятия Верховной Радой закона в первом чтении.
Мы увидели, что против законопроекта выступили практически все представительства фирм - импортеров автомобилей в Украине. Их около 20-ти, и они сделали официальное заявление в связи с тем, что развитие автомобилестроения в Украине нанесет ущерб импорту автомобилей.
В комитет были и официальные обращения. В частности, от европейской комиссии, от ряда международных организаций, кредиторов, которые тоже считают, что предоставление льгот для украинского автомобилестроения может сказаться на обкемах импорта иностранных автомобилей и, безусловно, не будет позитивно воспринято западными странами.
Но мы с вами, в конце концов, - депутаты украинского парламента, и решения, которые мы принимаем и будем принимать, должны быть в интересах украинского производства и Украины.
Вместе с тем, учитывая, что протесты в основном касались предложений о поднятии пошлин на импортные автомобили, комитет предложил пока этот вопрос с рассмотрения снять и повышенные пошлины на импортные автомобили не вводить. При необходимости мы готовы будем вернуться к этому вопросу позже.
Итак, предлагается перейти к сравнительной таблице. "Закон України про стимулювання виробництва автомобілів в Україні..."
ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, назва закону - Закон про стимулювання виробництва автомобілів в Україні - ставиться на голосування.
"За" - 213.
Питання є (Шум у залі). Так, тихо-тихо, спокійно.
Депутат Пустовойтовський, будь ласка. З мотивів голосування.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Первомайський виборчий округ, Харківська область). Коммунистическая партия Украины. Я не могу согласиться с доводами, высказанными Виктором Ивановичем, о введении в этот закон норм о стимулировании производства сельхозтехники, или зерноуборочных комбайнов, о которых говорится в поправке 2 депутата Семенюк. Не обязательно такое большое приложение к этому закону, как здесь предусмотрено, на производство огромного количества товаров. Пусть этот вопрос решает Кабинет Министров, который, кстати, и с инициативой выступил.
Нам же нужно решать вопрос о задействовании машиностроительных отраслей и привлечь сюда инвесторов. Поэтому название закона должно быть: "про стимулювання виробництва автомобілів та зернозбиральних комбайнів". Настаиваю на голосовании этой поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, з мотивів голосування надається слово ще Борису Йосиповичу Пономаренку. Будь ласка.
ПОНОМАРЕНКО Б.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Шановні народні депутати, сьогодні вчетверте ми розглядаємо дуже важливе, економічно практичне питання. Його розв'язання очікує і великий трудовий колектив, і колективи підприємствсуміжників, і вся Україна. Справа стосується єдиного потужного автомобільного підприємства України з перспективою випуску власного легкового автомобіля.
За дорученням Комітету Верховної Ради з питань базових галузей та соціальноекономічного розвитку регіонів я брав участь у переговорах, маючи можливість ознайомитися зі спільним польськопівденнокорейським підприємством, поговорити з фахівцями як із польської, так і корейської сторони. Висновки такі: фірма DAEWOO - потужна динамічна фінансовопромислова одиниця, спроможна потіснити на європейських ринках найсильніших конкурентів, здатна на прогнозований ризик. За оцінкою польських фахівців, вона чітко витримує угоди і, на відміну від інших потенційних інвесторів, переслідує не політичні, а економічні цілі.
Від часу тих переговорів корейська сторона погодилася з цілим рядом наших вимог, з-поміж яких встановлення нового рівня заробітної плати на СП...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Йосиповичу, вам додати часу?
ПОНОМАРЕНКО Б.Й. Якщо вас цікавить думка людини, яка була послана Верховною Радою ознайомитись із цими питаннями, то, будь ласка, послухайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж розкажіть, що вивчали.
ПОНОМАРЕНКО Б.Й. За дорученням Комітету Верховної Ради з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів я побував разом із урядовою делегацією на переговорах щодо створення спільного українсько-південнокорейського підприємства "Запорізький автомобільний завод". Для цього ми вивчили досвід спільної співпраці з польськими підприємствами та ознайомились із підприємствами південнокорейської сторони.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Викладіть ваш висновок, будь ласка. Нам треба приймати закон чи ні?
ПОНОМАРЕНКО Б.Й. Висновок такий: голосуючи за цей проект, а я впевнений, що ми проголосуємо, врешті-решт, за цей проект, ми голосуємо за майбутній український автомобіль, за діюче підприємство, за довіру його молодому керівництву, за нові робочі місця, за трудовий колектив, який стабільно отримуватиме заробітну плату.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Депутате Чиж, будь ласка (Шум у залі). Він раніше за вас підняв руку.
ЧИЖ І.С. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Об'єднана фракція Соціалістичної та Селянської партій України.
Є кілька моментів. Цілком зрозуміло, що так, як і з "ЛиНОСом", ця ситуація викликає зіткнення інтересів. Але є інтереси й інтереси. Сьогодні розглядається питання, на мій погляд, державної ваги, бо йдеться про конкретні живі кредити, живі інвестиції, а не товарні кредити, як це у нас є, котрі нічого не дають, а віддавати треба буде живими грішми.
Далі. Згадайте, як за радянських часів створювалася найпопулярніша машина "Жигулі". Якби не "Фіат", була б вона створена? Тоді був Радянський Союз, економіка контролювалася, було планове господарство, але все те не завадило зробити машину, яка справді стала народною.
Ще один момент. Ми часом жартуємо: нехай Президент їздить на "Запорожці". То, може, це сьогодні якраз той випадок, що ми почнемо, а Президенти їздитимуть на "Запорожцях", але вже, так би мовити, з маркою нового підприємства, серйозного. З усіх поглядів (я не вдаватимуся до якихось, знаєте, смішних аргументів) це абсолютно державницька позиція. Наша фракція не бачить тут якихось підводних інтересів, інших моментів, крім державного інтересу. Це потрібна справа. Безперечно, і вітчизняний комбайн потрібен. Але що ж тоді? Зупинити цей проект, який уже розроблено, і він може негайно розв'язати проблему для нас, через те що той не виконується? Це називається: немає в мене, нехай і в сусіда не буде.
Я цілком спокійно поставився б, і фракція також, до того, щоб ми ще й "БМВ" запустили у виробництво замість бойової машини "Волинь". Треба підтримати. Фракція це зробить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування назву закону. Ще раз читаю: "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні".
"За" - 241. Прийнято.
Прошу доповідати далі, Вікторе Івановичу.
СУСЛОВ В.І. Статья 1, принятая в первом чтении, была посвящена введению определений. Теперь, ввиду того, что мы вносим изменения в отдельные законодательные акты о налогообложении, эти определения перенесены в дальнейшие статьи.
Поэтому предлагается сейчас поставить на голосование статью 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 4. Депутате Кузьменко, будь ласка.
Хто має зауваження, будь ласка, піднімайте руки.
КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Комунарський виборчий округ, Запорізька область). Фракція "Комуністи України". Шановні колеги, я наполягаю на тому, щоб стаття 1 містила визначення термінів, уживаних у цьому законі. Адже визначення, що підприємства мають пільги тільки тому, що є інвестиція в 150 мільйонів, цілком недостатньо. Тут немає ні зобов'язань інвесторів стосовно чисельності працівників, ні деяких інших зобов'язань інвесторів. Це набагато погіршує позицію нашої сторони на будь-яких переговорах з будь-яким інвестором та взагалі погіршує ситуацію для України.
Тому прошу вас звернути увагу на поправку 4, де я пропоную ввести статтю 1 з визначенням термінів. А визначення тут дуже серйозні, принципові. По-перше, це 150 мільйонів інвестиції в грошовому вираженні. По-друге, це визначення, що таке машинокомплект, щоб не везли готові автомобілі під виглядом машинокомплекту. По-третє, це зобов'язання інвестора відмовитися від сплати авторського гонорару, бо авторський гонорар - це прихований вивіз прибутку за територію України. По-четверте, це пільги для інвестора тільки тоді, коли він повністю вкладає прибуток у промисловість України. Тобто реінвестує.
Отже, я прошу, шановні колеги, підтримати введення статті 1 в запропонованій мною редакції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ставлю на голосування пропозицію депутата Кузьменка. Зніміть голосування! Перепрошую, Вікторе Івановичу. Говоріть, будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Я могу прокомментировать. Обращаю ваше внимание только на один факт. Этот закон не есть специальный закон для создания СП ЗАЗ-DAEWOO. Здесь ничего не говорится ни про DAEWOO, ни про ЗАЗ, и мы делали его в максимально универсальной форме, чтобы он мог быть использован и для Львова, и для Луцка, и так далее (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я хочу ось про що сказати стосовно того, що депутат Кузьменко пропонує. Ви подивіться...
СУСЛОВ В.І. Давайте примем. Хуже от этого не будет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ви ж зверніть увагу...
СУСЛОВ В.І. Ну, а дальше будут повторы того же самого в статьях других законов, но это терпимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ви зверніть увагу, про що говорить депутат Кузьменко. Ми ж спеціальний закон про розвиток автомобілебудування приймаємо, і він говорить, що для цілей саме цього спеціального закону ось така інвестиція саме і є інвестиція.
Так, прошу голосувати.
"За" - 240. Прийнято.
Далі.
СУСЛОВ В.І. "Внести зміни та доповнення до таких законодавчих актів..."
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку! Є поправка комітету, так? Не комітету, а депутата Пустовойтовського. Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Виктор Лаврентиевич, не была проголосована моя поправка 1, о которой я говорил. В первом голосовании не получило поддержки предложение Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности. Я внес предложение проголосовать свою поправку. Вы второй раз поставили только предложение комитета и нарушили Регламент. Прошу больше этого не делать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про сільгосптехніку ви говорили, так?
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. По первой поправке, когда я предложил включить и комбайностроение, или сельхозтехнику.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам пояснення.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.М. Теперь по пятой поправке. Я не понимаю, почему наше с депутатом Пехотой предложение добавить слово "еквівалентній" к словам "в грошовій формі" отвергнуто комитетом, почему не включено в закон?
Я хотел бы все-таки, чтобы поправка была учтена и могли не только в долларах вкладывать, но и в гривнях, франках, марках...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповім на перше зауваження. Я спеціально перечитав стенограму, коли ще депутат Вінський, пам'ятаєте, говорив про комбайнобудування тощо. Цитую, яке рішення було прийнято: "Давайте дамо доручення Кабінету Міністрів разом із нашими двома комітетами, зокрема з Комітетом з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів, разом з інвесторами, підприємством підготувати до другого читання погоджений проект на основі прийнятого в першому читанні документа і запропонувати аналогічну схему сприяння розвитку комбайнобудування".
Отже, треба підготувати (ми щойно з депутатом Вінським говорили) спеціально за такою схемою законопроект про комбайнобудування, і робити його тут, у залі.
Так що закликаю ухвалити цей проект як самостійний закон, а окремо підготувати законопроект про комбайнобудування.
Ставлю на голосування поправку 5 депутата Пустовойтовського. Вікторе Івановичу, хочете щось сказати?
СУСЛОВ В.І. Эта поправка ничего в содержании статьи не меняет. Написано: "виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів". Предлагается: "виключно в грошовій формі, еквівалентній не менше 150 мільйонам". Это чисто редакционная поправка, она ни на что не влияет.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування, вирішуйте, чи це те саме, чи ні.
"За" - 165. Не прийнято.
Депутат Володимир Іванович Кравчук (Шум у залі). А ми ж домовилися без перерви. І раніше закінчити. Про це голосували.
КРАВЧУК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Білоцерківський виборчий округ, Київська область). Справді, ми працювали над дорученням Верховної Ради підготувати документ і запропонувати схему сприяння розвитку комбайнобудування подібно до аналогічного законопроекту про автомобілебудування.
Ми повинні уточнити, чи в даний закон ввести автомобілі й комбайнобудування, прийняти рішення чи постанову. Треба уточнити, чи тут буде комбайнобудування, чи тільки будуть зернозбиральні або кормозбиральні комбайни. А може, ввести поняття сільгоспмашинобудування, так було б вигідніше.
Далі. Прив'язатися до статті про 150 мільйонів ми не можемо, не маємо можливості. Прив'язатися до додатку, в якому перераховується завезення комплектуючих...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви хочете підтвердити, що це має бути окремий закон?
КРАВЧУК В.І. Щоб у нас далі не виникало питань, я хочу підтвердити, що має бути варіант тільки такий. Ми сьогодні приймаємо законопроект із автомобілебудування, а в постанові до нього деталізуємо, як і що подаємо з сільгоспмашинобудування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. То зробимо окремою постановою. Гаразд? Готуйте проект постанови.
Будь ласка, Вікторе Івановичу.
СУСЛОВ В.І. Итак, предлагается проголосовать статью 1. Зачитываю пункт 1: "Статтю 2 Декрету Кабінету Міністрів від 11 січня 1993 року про єдиний митний тариф України... доповнити частиною такого змісту:
тимчасово до 1.О1.2008 року ввізне мито не справляється при ввезенні товарів на митну територію України, які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств з виробництва автомобілів і запасних частин до них з інвестицією (в тому числі іноземною) виключно в грошовій формі (з поправкою) - еквівалентній не менше 150 мільйонам доларів США до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів із визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється додатком до цього Закону.
У разі порушення цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито у встановленому законодавством порядку".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ми проголосували поправку 7 депутата Кузьменка. Це стаття 1 чи 2?
СУСЛОВ В.І. Це стаття 2.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 2?
СУСЛОВ В.І. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, депутате Кузьменко.
КУЗЬМЕНКО С.Л. Спасибі. Оскільки ми прийняли в статті 1 розгорнуте визначення підприємства з інвестицією, яке підпадає під пільги, то тут треба писати не "виключно в грошовій формі не менше", а "відповідно до статті 1 Закону про стимулювання виробництва автомобілів в Україні". Зробити відсильну норму, щоб не давати кожній статті розгорнутого визначення цього підприємства!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка ваша думка, Вікторе Івановичу?
СУСЛОВ В.І Мы не можем начать сейчас конструировать закон заново. Я обкяснял, почему мы повторяем фактически одни и те же нормы в каждой статье: это же изменения в декрет "Про єдиний митний тариф", они имеют самостоятельное значение. Мы вынуждены идти путем внесения изменений в отдельные законодательные акты. Статья 1, которую мы приняли, не противоречит содержанию статьи 2 и, естественно, также будет работать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутата Кузьменка щось не влаштовує. Будь ласка, ввімкніть його ще раз.
КУЗЬМЕНКО С.Л. Дякую. Якщо ми приймемо цю статтю в редакції комітету, то під пільги потраплять і підприємства, які не виконують статтю 1 даного закону. Таким чином ми розширюємо коло підприємств, які потрапляють під пільги.
Я погоджуюся, що з погляду юридичної техніки голова комітету очевидно має рацію, але тоді треба визначення підприємства повністю перенести зі статті 1 до статті 2.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Мы все понимаем, что в зале сконструировать закон в цельном виде нам не удастся. Если начинается такая дискуссия, тогда давайте переносить рассмотрение законопроекта.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не лякаймо один одного. Якщо буде дуже складно звести кінці з кінцями, тоді ми зможемо перенести на третє читання і там уже підрихтувати, коли в залі не зможемо. А тут ніби все зрозуміло.
Пропозицію депутата Кузьменка ставлю на голосування, будь ласка. Поправка 7.
"За" - 139. Не прийнято.
Депутат Пустовойтовський, поправка 8. Я надаю слово тільки тим, у кого є поправки.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо, Виктор Лаврентиевич. Уважаемые народные депутаты! Обращаю ваше внимание на очень принципиальный вопрос. Мы предлагаем внести такую поправку в этот пункт: "якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України". Не должно быть льгот для товаров, которые выпускаются нашими товаропроизводителями. Это имеет принципиальнейшее значение для всех нас. Ведь мы знаем примеры, когда, несмотря на то что правительство принимало какие-то меры, предлагалось покупать за рубежом изделия, производимые в Украине.
Прошу вас поддержать такое принципиальное уточнение.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты, пунктом 1 статьи 2 записано: "Порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів... Перелік таких товарів з визначенням кодів... встановлюється додатком до цього Закону". "Додаток" есть. Если мы сейчас вводим прямую норму, что можно ввозить товары по этому "додатку", которые не производятся в Украине, то мы отнимаем у правительства право сделать то, что оно обязано сделать. Поскольку в данном случае Кабинет Министров устанавливает обкем завозки, он должен разрешить ввозить только то, что у нас действительно не производится.
Когда мы вводим прямую норму, возникает вопрос: кто будет определять - производится это в Украине или нет? Если Кабинет Министров, то это право уже и так ему предоставлено в этой статье. Если не Кабинет Министров, то, ссылаясь на прямую норму закона, придется все это решать в судебном порядке, что, как вы понимаете, будет весьма неэффективно. Поэтому, учитывая большую номенклатуру завозимых товаров, которые необходимы для производства автомобилей, нет другого выхода, кроме как доверить определение порядка и обкемов ввезения этих товаров Кабинету Министров Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Федорин, будь ласка. За ним - депутат Пустовойтовський.
ФЕДОРИН Я.В., член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Голосіївський виборчий округ, м. Київ). Фракція Народного руху України. Шановні колеги! Якщо ми подивимося в додаток до цього проекту закону, то знайдемо там цілий ряд сировинних матеріалів: поліпропілен, полістирол та інші, які виробляються в Україні тими самими сєверодонецьким та лисичанським заводами. Якщо ми дозволимо ввозити ці матеріали, то це виробництво лясне в нас в Україні. І треба реально дивитися на таку небезпеку.
У зв'язку з цим було б доцільно підтримати пропозицію пана Пустовойтовського та пана Пєхоти: "якщо такі товари (але обов'язково зазначити, що вони мають бути відповідної якості та асортименту) не виробляються підприємствами на території України". Бо якщо записати в такій формі, то тоді треба ставити тільки двигуни, які в нас виробляються, скажімо, у Мелітополі. Але ж якість у них не така, як у зарубіжних. Тобто цю норму треба дуже серйозно доопрацювати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо, Виктор Лаврентиевич. Разрешите обратить ваше внимание на одно обстоятельство. Вводя эту норму, мы просто ставим работников Кабинета Министров в определенные рамки. Если они выходят за эти рамки, то нарушают закон. То есть мы с доверием относимся к правительству, но ограничиваем их действия законом. Прошу поддержать это предложение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Это приложение к законопроекту с указанием номенклатуры появилось по настоянию Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности. В первоначальном варианте, как известно, Кабинет Министров предлагал предоставить ему право самому определять, что можно ввозить без налогов. Мы достаточно долго этот перечень рассматривали и изкяли оттуда очень много позиций, например шины. В Украине производятся шины, и их нам импортировать не нужно, тем более что наши шинные заводы подтвердили, что они обеспечивают нужный ассортимент и качество шин для производства этих автомобилей. Но мы не сочли возможным все же решать, что производится, что не производится или может производиться.
У нас действительно многие товары из этой номенклатуры ранее производились. Сегодня сказать точно, что это предприятие будет работать и производить нужную продукцию, никто не может. Этим нужно будет заниматься специально. Поэтому я еще раз прошу доверять Кабинету Министров и установить порядок, при котором обкемы ввоза в соответствии с этой номенклатурой устанавливаются Кабмином без ограничения его деятельности вот этой нормой.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степанов з мотивів. Будь ласка.
СТЕПАНОВ П.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Спасибо, Виктор Лаврентиевич. Уважаемые народные депутаты! Очень прошу вас прислушаться к тому, о чем говорит депутат Пустовойтовский. Нельзя утверждать в таком виде перечень товаров, который нам предлагают в приложении к законопроекту. Там сотни наименований товаров, которые в настоящее время производятся в Украине. Посмотрите, для чего, например, завозить в Украину мазут, грунтовку, шпаклевку, гайки, шайбы, спирт, войлок, стекло, чугунное и стальное литье, десятки наименований станков и так далее. Все это в Украине производится. Если мы утвердим этот перечень, то предлагаемый нами кредит уйдет на то, чтобы завозить в Украину товары, которые у нас успешно производятся.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Ландик, будь ласка.
ЛАНДИК В.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Ленінський виборчий округ, Донецька область). Партия труда. Уважаемые народные депутаты! Обратите внимание на то, о чем говорил депутат Суслов. Действительно, в Украине производятся и полистирол, и тонколистовой металл, но они некачественные, они не могут использоваться для производства автомобилей. Например, для производства холодильников используется полистирол и пенополиуретан немецкой фирмы ВАSF. Листовой металл привозится из Италии. И так далее. То есть у наших товаров нет необходимого качества. Поймите правильно, если мы начнем изготавливать автомобиль из наших некачественных материалов, то получим никуда не гожий автомобиль. Поэтому я убедительно прошу вас прислушаться к тому мнению, что именно Кабинет Министров Украины должен определять порядок и обкем ввоза товаров.
Або якщо дописувати, то передбачивши, що товари мають бути належної якості. Але все-таки прошу підтримати пропозицію депутата Суслова: "встановлюються Кабінетом Міністрів".
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Йосиповичу Пономаренко, будь ласка. Він якраз там був.
ПОНОМАРЕНКО Б.Й. Вікторе Лаврентійовичу! Я прошу надати слово директорові підприємства Сотникову, який брав участь на всіх етапах переговорів і який може дати докладне пояснення з цього приводу. Будь ласка, надайте йому слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. То надамо слово? Директор тут присутній. Він один з тих, хто буде реалізовувати закон, якщо ми його приймемо.
Слово має директор "АвтоЗАЗу" Сотников. Будь ласка.
СОТНИКОВ О.М., голова правління ВАТ "АвтоЗАЗ" - генеральний директор Запорізького автомобільного заводу. Спасибо, уважаемые депутаты, за предоставленную возможность обкяснить ситуацию, связанную с этим перечнем.
Одно из требований, которое мы выдвигали на переговорах перед всеми нашими инвесторами, касалось программы локализации производства сырья и комплектующих, необходимых для производства автомобилей в Украине. Эта программа на сегодня разработана и оформлена соглашением, которое, как вы знаете, мы подписали и которое утвердил Кабинет Министров. Программа расписана по годам, по обкемам и по денежным средствам, необходимым для ее выполнения. Уже шестой год, как началось производство моделей нашего инвестора, мы выходим на обкем этой локализации - 70 процентов необходимых комплектующих для производства иностранного автомобиля.
Вы также знаете о том, что сегодня рынок продаж в Украине ограничен. Мы выходим на обкем производства 250 тысяч автомобилей в год. 50 процентов этой продукции будет экспортироваться - таково обязательство инвестора. Автомобиль просто продать в другой стране невозможно, он должен пройти проверку на целую систему стандартов. Если мы сегодня начнем применять те материалы, которые у нас производятся, то мы, как правильно сказал депутат Ландык, никогда не сможем обеспечить такие обкемы производства, потому что экспорт этих автомобилей будет невозможен.
Программа локализации производства комплектующих является обязательной, без нее не может быть предоставлена ни одна льгота. Поэтому мы и предложили рассмотреть пункт 1, так как не будет действовать льгота, если не будет выполняться программа локализации, предусматривающая поэтапное ежегодное внедрение украинских материалов в производство этих автомобилей.
Вот почему мы и поставили условие перед иностранным инвестором: 10 лет прибыль не вывозить за пределы Украины, она будет инвестироваться именно в развитие производства этих комплектующих и материалов на наших заводах-смежниках.
Поэтому я прошу поддержать решение Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности. Все эти моменты учтены, и я сегодня многим депутатам это обкяснял в связи с подписанным нами соглашением.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію комітету. Будь ласка.
"За" - 154.
Шановні колеги, кажуть, що це відповідно до угоди, яку "АвтоЗАЗ" підписав. Але ж ми розглядаємо законопроект щодо розвитку автомобілебудування в Україні й не можемо прив'язуватися до конкретної угоди.
Надаю слово депутатові Павловському.
Більше нікому не надаю, спершу запишіться. Дуже багато бажаючих, запишіться, щоб не було образ, що комусь не надав слова.
Депутат Круцик. Будь ласка, Романе Миколайовичу.
КРУЦИК Р.М., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Рогатинський виборчий округ, ІваноФранківська область). Прошу передати слово депутату Зайцю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Заєць.
ЗАЄЦЬ І.О., заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Святошинський виборчий округ, м.Київ). Шановні депутати, на мою думку, вихід із цієї ситуації слід шукати в такому напрямі. Ми заінтересовані в тому, щоб виробництво комплектуючих деталей здійснювалося на території України, але нам для цього треба ув'язати цю норму з тими угодами, які укладатимуться і по АвтоЗАЗу, і по інших підприємствах.
Тобто ми повинні сказати, що ці пільги надаються до такого-то терміну і відповідно до угод, які укладаються на випуск тих чи інших автомобілів. Тоді ми не зробимо безрозмірним цей випуск, і це змусить наші підприємства виконувати ту угоду, яку вони підписують. Наприклад, перший чи другий рік - 20 відсотків комплектуючих, шостий рік - 80 відсотків.
Якщо ж ми такого запису не робимо, не пов'яжемо це, тоді справді наш ринок заполонить імпортна продукція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жеребецький. Будь ласка.
ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комітету Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Депутату Соболєву передайте, будь ласка, слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Соболєв.
СОБОЛЄВ С.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Хортицький виборчий округ, Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Я розумію, що лише 154 голоси набрано тому, що пільга надається до 2008 року, а як стверджує директор заводу, програма локалізації виробництва комплектуючих іде по роках і виводиться вже буквально на шостий рік.
Тоді, можливо, слід зробити запис: згідно з програмою локалізації виробництва відповідної продукції на території України. І все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Райковський. Будь ласка.
РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Чугуївський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые товарищи! Я полностью поддерживаю предложение народных депутатов Пустовойтовского и Пехоты. Почему? У нас, в Украине, уже производятся или вскоре будут производиться материалы и комплектующие из отечественного сырья, которые будут соответствовать записанному в таблице коду. И в средствах массовой информации сообщается, что мы вот загрузим производство.
Но извините, что же это будет за загрузка производства, если мы почти все импортируем для сборки автомобиля? А как же наши заводы будут работать? Это первое.
Второе. Мы даем большую льготу "АвтоЗАЗу". А есть ли экономические расчеты, кто погасит те долги бюджету, которые образуются за счет льгот, получаемых этим заводом и другими смежниками. Из чего тогда платить пенсию пенсионерам, учителям зарплату? Есть ли экономические расчеты, кто вернет долги государству в бюджет за льготу, предоставленную этому заводу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сергієнко.
СЕРГІЄНКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Іллічівський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые коллеги, есть на Кубе интересное слово - "маньяна", обозначающее: "то ли сегодня, то ли завтра, то ли, может, никогда". И вот когда я слышу сегодня, что потом у нас на 70 процентов будет все наше, мне что-то не очень верится. И примеров тому, к сожалению, очень много. Возьмите тот же одесский "Краян", который должен был выпускать краны чуть ли не для всего мира: ни Германия, ни Швейцария не позволили нам закрыть эти 70 процентов, с которых все начиналось. Это первое.
И второе. Надо ли нам сегодня браться за работу, не имея собственного сырья, и выпускать эту продукцию для кого-то? Может быть, вообще не стоит рассматривать? Я был одним из тех, кто первым поддержал этот проект, и сегодня я за него. Но я считаю, что надо непременно принять поправку депутатов Пустовойтовского и Пехоты.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, конечно, более ясно было бы, если бы мы могли принять без поправки. Я вот думаю над тем, как потом эта поправка будет трактоваться. Ее можно трактовать таким образом: "якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України". Опять же Кабинет Министров, очевидно, будет определять, производятся или нет. Он установит соответствие по качеству, по номенклатуре и так далее. Давайте, раз это нужно для принятия закона, проголосуем с этой поправкой и воспользуемся затем нормой, которая дает Кабмину право устанавливать порядок импорта этих товаров.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодні з пропозицією, щоб додати фразу щодо права Кабміну встановлювати?
Ставлю на голосування поправку Пустовойтовського і Пєхоти з уточненням Віктора Івановича. Будь ласка, прошу.
"За" - 195.
Була пропозиція депутата Соболєва уточнити: відповідно до програми локалізації випуску матеріалів і комплектуючих на території України.
Депутате Соболєв, будь ласка, обгрунтуйте.
СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи". Шановні колеги! Оскільки є підписана програма, у якій чітко написано, з якого року починається виробництво відповідних комплектуючих і матеріалів на території України, то такий запис дає можливість завжди проконтролювати, надано чи не надано пільги на відповідні комплектуючі та матеріали.
Тому я хотів би просити підтримати цю пропозицію. Це знімає будь-які можливості маніпуляції додатком, чітко встановлює правила гри, за якими: якщо записано, що в 2001 році такі-то комплектуючі повинні випускатися - усе, пільга з цього моменту скасовується. Вони зобов'язані налагодити виробництво на території України. I прошу це підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми обговорюємо пропозицію депутатів Пустовойтовського і Пєхоти. Пустовойтовський хоче висловитися щодо цього уточнення.
Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо. Виктор Иванович, я считаю, что, обжегшись на молоке, мы слишком дуем на воду. Мы правильно поставили вопрос в поправке. В правительстве достаточно квалифицированных специалистов, которые по коду и по качественным показателям точно определят, производится ли этот продукт в соответствии с теми требованиями или не производится. И я просил бы проголосовать поправку в чистом виде, как она была подана. Мне кажется, нас поддержат депутаты.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У чистому вигляді? Вікторе Івановичу, будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Обратите внимание на то, что поправка депутата Соболева фактически уже учтена в проекте закона. Здесь ведь записано: "Порядок і обсяги ввезення... встановлюються Кабінетом Міністров". Значит, Кабинет Министров будет устанавливать исходя из программы локализации, которая является составной частью соответствующего соглашения. Так ведь? Директор завода Сотников это подтвердит.
Понятие локализации мы ввели в статье 1 по предложению депутата Кузьменко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я одне тільки хотів би сказати. Ми всі за розвиток нашого вітчизняного виробництва. Якщо тут виробляється, то навіщо ввозити? Це так.
Але, з другого боку, ми розуміємо, що якщо з наших виробів складати, то не буде того, що потрібно. I не треба наполягати на тому, що, мовляв, ось у нас те-то виробляється і сировина є. Там продукція інша, і вона в автомобілебудуванні у нас використовується. Кажуть, що якщо ми почнемо завозити, скажімо, за договорами, то зупиняться наші товаровиробники, які таку саму продукцію виробляють. Але ж не всі вони зорієнтовані на автомобілебудування. I зупинилися вони не тому, що наше автомобілебудування не використосує наші сировину і матеріали. Треба залучати їх поступово, відсотків по 10 - 20 кожного року, як це передбачає Кабмін.
Тому давайте виходити з того, що це вже забито, як кажуть, у тексті законопроекту. Щодо цього, мені здається, уже дали пояснення. Пропоную проголосувати пропозицію, яку вніс депутат Пустовойтовський, з урахуванням того, що сказав Віктор Iванович.
Будь ласка, Вікторе Iвановичу, ще раз уточніть текст.
СУСЛОВ В.І. Зачитую. Поправка депутатов Пустовойтовского и Пехоты: "Після слів "додатком до цього закону" додати слова "якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України".
Ну, а раньше список... Полностью это звучит так: "Порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів з визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється додатком до цього закону, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це те, що є в тексті законопроекту. Депутат Пустовойтовський наполягає, щоб його пропозицію ми проголосували в чистому вигляді, як він говорить: "У переліку не може бути товарів, які виробляються підприємствами України".
Ставлю на голосування пропозицію депутата Пустовойтовського.
"За" - 252.
Пішли далі, Вікторе Івановичу.
СУСЛОВ В.І. Далее идет пункт 2 статьи 1: "статтю 12 Закону України про плату за землю доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6. тимчасово до 1.01.2008 року підприємства по виробництву автомобілів і запчастин до них, які мають інвестицію (в тому числі іноземну) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Площа землі, що звільняється від оподаткування земельним податком, визначається із розрахунку 400 тисяч доларів США інвестицій в грошовій формі до статутного фонду таких підприємств на 1 гектар площі землі, яку займають ці підприємства".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузьменко знімає свою поправку.
Ставлю на голосування те, що Віктор Іванович зачитав. Прошу, голосуйте.
"За" - 221.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Не все, наверное, поняли, о чем идет речь. Обкем инвестиций для получения льгот должен быть не менее 400 тысяч долларов на 1 гектар. Только такой гектар может быть...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж уточняйте зразу, будь ласка. Ставлю на голосування те, що сказав Віктор Іванович.
"За" - 265. Рішення прийнято.
СУСЛОВ В.І. Далее. "Статью 11 Закону України про податок на додану вартість доповнити пунктами 11.12, 11.13 такого змісту:
"11.12. Тимчасово до 1.01.2008 року звільняються від оподаткування операції з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів, які використовуються для будівництва і виробничої діяльності підприємств по виробництву автомобілів і запчастин до них з інвестицією (в тому числі іноземною) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік таких товарів з визначенням кодів згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів встановлюється додатком до цього закону".
То есть это норма, аналогичная уже проголосованной по освобождению от пошлин, но распространяется она на налог на добавленную стоимость.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Те, що він говорив перед голосуванням статті 1, що воно є вже в тексті. Ця частина ставиться на голосування. Запитання? Будь ласка.
Увімкніть мікрофон депутата Сидоренка. Назвіть номер. Це поправка у вас?
СИДОРЕНКО Г.В. Аграрна партія. Так, у мене зауваження до цього пункту. Шановні колеги! Тут може бути дуже простий канал контрабанди тих матеріалів, які у нас не виробляються. Буде завезено стільки матеріалів, скільки буде вигідно компаніям. Тобто на виробництво йде певний відсоток, а решта - на ринок України без обкладання податками.
Тому я хотів би, щоб це питання в даному законі обов'язково якось виділити в певну категорію.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, як це можна обмежити, щоб тільки для виробництва? Будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, мы не предоставляем право бесконтрольного ввоза. Здесь записано: "Порядок і обсяги ввезення цих товарів встановлюється Кабінетом Міністрів". И потому Кабинет Министров будет отвечать за те обкемы, которые он разрешит ввезти, то есть это подконтрольно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. У нього є поправка.
Надаю слово тільки тим, у кого є поправки.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги, здесь наша поправка 13. Мы предлагаем первый абзац пункта 3 статьи 2 дополнить предложением: "В переліку не може бути товарів, які виробляються підприємствами України". То есть мы утверждаем еще раз ту же самую норму, которую только что проголосовали.
Прошу поддержать эту поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А вона була не загальною, та норма, яку ми проголосували?
СУСЛОВ В.І. Владимир Семенович, если нет возражений, давайте оставим в той редакции, в какой мы ее в первый раз проголосовали. Потому что здесь у вас в другой редакции. "Якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України" - нехай буде так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодні? Голосуємо пропозицію з доповненням депутата Пустовойтовського.
"За"- 253.
Далі, Вікторе Івановичу.
СУСЛОВ В.І. Пункт 11.13: "До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (в тому числі іноземну) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Такі виробники-резиденти повинні зареєструвати у Кабінеті Міністрів інвестиційну програму, що передбачає поетапне доведення ступеня локалізації виробництва складових частин такого автомобіля до 70 відсотків від його кошторисної вартості на закінчення десятого року від початку реалізації такої інвестиційної програми.
Під локалізацією виробництва розуміють запровадження виробництва окремих складових частин автомобілів на митній території України із використанням праці громадян України, які мають становити не менше 90 відсотків середньої спискової чисельності працівників на такому виробництві. Кабінет Міністрів України встановлює графік поетапної локалізації виробництва відповідно до затвердженої ними інвестиційної програми".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка, називайте, яка поправка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. На странице 15 поправка 33. Подобного закона мы еще не принимали. И мы с Владимиром Юлиевичем Пехотой предлагаем ограничиться 2003 годом, то есть пока что пять лет дать, чтобы можно было дальше поправлять, если мы сделали ошибку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Надо понимать, что речь идет о создании сложного большого производства. Если мы сейчас ограничим срок предоставления инвестиций, то эти инвестиции могут не состояться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку депутата Пустовойтовського.
"За" - 183. Не прийнято.
Ставиться на голосування пропозиція комітету, зачитана Віктором Івановичем.
"За" - 202.
Депутат Соболєв.
СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи". Я прошу вибачення, моєї поправки немає, але по суті зверніть увагу. Написано "до 70 відсотків". Це некоректно, бо може бути і 5 відсотків. Не менше 70 відсотків!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це уточнення.
СУСЛОВ В.І. Я згоден - не менше 70 відсотків. Це точніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормально. Будь ласка, ставлю на голосування - не менше 70 відсотків (Шум в залі).
Не надаю! Це друге читання! І нікому не буду надавати! (Шум у залі).
"За" - 225.
Ставлю на голосування ще раз, бо з Іваном Олександровичем розмовляв і не проголосував. Будь ласка.
"За" - 242. Прийнято.
Вікторе Івановичу, секундочку. Шановні колеги, якщо вас цікавить якесь питання, що має розглядатись у Верховній Раді, то запишіть свої пропозиції в текст, і я вам завжди надам слово. А то потім ви тут гарячкуєте і запитуєте, чому я вам не надаю слова. Не буду нікому надавати, в кого немає пропозицій.
Будь ласка, Вікторе Івановичу.
СУСЛОВ В.І. "Пункт 4) статтю 22 Закону України про оподаткування прибутку підприємств доповнити пунктом 22.21 такого змісту:
22.21. Тимчасово до 1 січня 2008 року для підприємств по виготовленню автомобілів і запасних частин до них, що мають інвестицію (в тому числі іноземну) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку, втановлюються такі особливості оподаткування їх прибутку:
1) податковим періодом для них вважається звітний податковий рік;
2) валові доходи і валові витрати підприємства, отримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця наступного за місяцем понесення витрат (отримання доходів) до кінця звітного податкового року;
3) об'єкт оподаткування, визначений за наслідками звітного податкового року, з метою оподаткування зменшується на суму коштів, які реінвестуються засновниками підприємства у збільшення статутного фонду такого підприємства. Рішення про проведення такої реінвестиції має бути прийняте до граничного терміну подання річної податкової декларації до відповідного податкового органу. У разі коли протягом наступного податкового року засновники підприємства скасовують рішення щодо проведення зазначеної реінвестиції або зменшують її обсяги, підприємство зобов'язане визнати прибуток, який дорівнює сумі об'явленої реінвестиції або сумі її зменшення, додати його суму до суми оподатковуваного прибутку поточного податкового періоду, а також сплатити пеню у розмірах та за період, визначений законодавством України".
Таким образом, от налога на прибыль предприятие не освобождается, но освобождается от налога часть прибыли, реинвестированная в экономику.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кузьменко. Будь ласка. Його пропозиція є в таблиці, і я зобов'язаний йому надати слово.
КУЗЬМЕНКО С.Л. Спасибі. Моя поправка 20, але я хотів би частину цієї поправки зняти, залишити тільки пункти 3, 4 та 5 і доповнити ними редакцію комітету. Чому я про це говорю?
Справа в тому, що в інвестиційній програмі передбачено надання кредитів спільному підприємству, які повинні гаситися з прибутку. А ми саме цю частину прибутку не звільняємо від оподаткування, а звільняємо тільки суми, що направляються у статутний фонд. Таким чином ми прийдемо до того, що співвідношення 50 на 50, яке закладено зараз у статутному фонді, буде порушено, і ми зменшимо частку власності України.
Тому я прошу проголосувати пункти 3, 4 і 5 моєї поправки для того, щоб українська сторона була в рівних умовах з корейською.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ви дивитесь на це, Вікторе Івановичу?
СУСЛОВ В.І. Можно проголосовать в этой редакции. Кузьменко предлагает распространить эту льготу на реинвестицию дивидендов. В этом суть его поправки. Тут он прав, поскольку украинская сторона также имеет право на дивиденды и на реинвестирование.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З пропозицією депутата Кузьменка Віктор Іванович погоджується. Ставлю на голосування.
"За" - 227. Прийнято.
Далі, будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Статья 2. Я прошу прощения. Статья 3: "Тимчасово до 1 січня 2008 року підприємства по виробництву автомобілів і запчастин до них, які мають інвестицію (в тому числі іноземну) виключно в грошовій формі... звільняються від зборів до Державного інноваційного фонду України". Пропонується підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.
"За" - 232. Прийнято.
СУСЛОВ В.І. Статья 4: "Установити, що законодавчі акти, прийняті після набрання чинності цим законом, які скасовують або скорочують пільги, ним визначені, не поширюються на підприємства по виробництву автомобілів і запчастин до них з інвестиціями (в тому числі іноземними) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до їх статутного фонду, які зареєстровані у встановленому законодавством порядку".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема зауважень? Ставлю на голосування статтю 4.
"За" - 222.
Щось не зрозуміли? Усе зрозуміли. Я прошу, щоб ви зосередилися. Ставлю на голосування ще раз.
"За" - 240. Прийнято.
СУСЛОВ В.І. Статья 5: "Пільги, передбачені цим законом підприємствам по виробництву автомобілів і запчастин до них, вступають у силу після внесення визначеної цим законом (у тому числі іноземної) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку в статутний фонд цього підприємства". То есть реально после того как предприятие вносит 150 миллионов долларов, оно получает право на льготы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ви мене збили. Ми голосували яку статтю?
СУСЛОВ В.І. П'яту.
Це була стаття 4, але з урахуванням пропозиції депутата Кузьменка вона стала статтею 5.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не ви, а депутат Кузьменко мене збив.
Будь ласка, ставлю на голосування статтю 5.
"За" - 225.
Депутат Яворівський. Будь ласка. З мотивів голосування.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Демократична партія України. Шановні колеги! Ми вже розглянули найскладніші моменти цього законопроекту. Справді, його потрібно приймати. У мене одне прохання, Вікторе Лаврентійовичу. Зробіть таку технічну новацію. Треба, щоб не 10 секунд там світилося, а 20, бо ми просто збилися з ніг, бігаючи між рядами, а за 20 секунд ми встигнемо і буде 240 голосів. Я вам гарантую (Шум у залі).
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, не беріть до уваги те, що сказав Володимир Олександрович, а то я п'ять секунд попрошу поставити.
Будь ласка, ставлю на голосування.
"За" - 222.
Не добіг Володимир Олександрович...
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Непонятно, почему не голосуется. Правильная норма - деньги вперед, а льготы потом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.
"За" - 235. Прийнято.
СУСЛОВ В.І. Статья 6: "У разі невиконання умов інвестиційної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України, або порушення цього закону з боку інвестора, що вніс інвестицію (у тому числі іноземну інвестицію) виключно в грошовій формі не менше 150 мільйонів доларів США до статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку, інвестор сплачує в повному обсязі всі податки, збори (обов'язкові платежі), що не сплачувалися з дати надання цьому підприємству пільгового режиму". Така норма повинна бути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Є його поправка 30. Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо. Уважаемые коллеги! Все вроде правильно записано. Но инвестор не работает, его в стране нет, а есть совместное предприятие, в котором участвует...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це форма, у якій він представлений, так?
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Да, это форма его представительства. Поэтому мы с Владимиром Юлиевичем Пехотой предложили вместо слова "инвестор" записать "спільне підприємство", а в скобках - инвестор. Прошу поддержать это предложение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, ви пропонуєте записати "спільне підприємство". Але може бути, що на території України не СП, а інвестор сам створює свій капітал. Він потім може реінвестувати свій капітал, свої прибутки і так далі. Тут ми вже записуємо його відповідальність. Тому майте на увазі, що ми звужуємо, коли записуємо "спільне підприємство". А якщо інвестор захоче сам вкласти капітал? Будь ласка, хай приходить.
Депутат Кузьменко. Будь ласка.
КУЗЬМЕНКО С.Л. Спасибі. Я хотів би попросити вас, шановні колеги, не голосувати за цю пропозицію, тому що ми перекладаємо на спільне підприємство відповідальність за порушення цього закону інвестором. Це неприпустимо. "Автозаз" виконує всі свої обов'язки, а платити буде спільне підприємство, тобто 50 на 50. Конкретний порушник повинен платити за порушення закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мається на увазі, що він тільки частково володіє цим підприємством і у своїй частині буде відповідати. А в нашій частині не буде відповідати.
Ви наполягаєте на голосуванні, Володимире Семеновичу? Депутат Пустовойтовський. Будь ласка. Я прошу: не вбачайте весь час якесь конкретне підприємство тут.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я на это дело пытаюсь смотреть только с юридической точки зрения. Ведь что получится? Если мы записываем "спільне підприємство (інвестор)", ми подчеркиваем, что могут быть использованы те деньги, которые он уже внес. Но он не выполнил полностью договора, тогда его доля в СП уменьшается. И если у инвестора больше нигде денег нет в Украине, то с него не возьмешь ничего. Получится так: "спільне підприємство" продолжает давать прибыль инвестору, а государство ничего не получает. Я опасаюсь только этого. Я считаю, что все-таки надо еще раз подумать над этим или перенести на третье чтение.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування цю пропозицію депутата Пустовойтовського.
"За" - 147. Не прийнято.
Шановні колеги, ідеться про відповідальність інвестора, а не спільного підприємства, у якому він бере участь. Чому ж повинно підприємство відповідати, якщо інвестор не виконав інвестиційні зобов'язання? Тепер він відповідатиме в повному обсязі: платити всі податки і збори.
СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты, все становится на свои места, если мы запишем: "У разі невиконання інвестором умов інвестиційної програми..." Уточним, чтобы не было двузначности. Наша сторона не выполнила, а инвестор платит. Не может быть такого. "У разі невиконання інвестором умов інвестиційної програми..." - и так далее.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З таким уточненням пропозицію комітету ставлю на голосування. Будь ласка, голосуємо.
"За" - 229. Прийнято.
Поправка 31 депутата Угарова. Будь ласка.
УГАРОВ Г.Ю., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые коллеги! Сначала два слова о процедуре. На заседании комитета моя поправка 31 обсуждалась. В нее было внесено небольшое изменение, и комитет решил, что в таком виде она может быть принята. Но, наверное, в силу технических причин она осталась в неизменной редакции и написано: "Відхилено".
Полная редакция, согласованная с комитетом, звучит так: "Компенсація недоодержаних надходжень до бюджету та позабюджетних фондів міст, де розташовані підприємства ВАТ "АвтоЗАЗ", проводиться за рахунок та в межах перерозподілу коштів державного бюджету та надання дотацій відповідним місцевим бюджетам починаючи з 1998 року". С этими поправками комитет согласился, и я прошу вас проголосовать за них.
СУСЛОВ В.І. Во-первых, комитет не согласился. Во-вторых, об АвтоЗАЗе здесь, действительно, нет ни слова. В-третьих, я считаю, что в данном случае абсолютно неправильно перекладывать компенсацию льгот на государственный бюджет.
Уже то, что там, где создается это СП, начинают работать предприятия, выплачивается зарплата... Кстати, в местные бюджеты полностью поступает подоходный налог, местные налоги и многие другие отчисления. Это вполне достаточная компенсация.
Введение предлагаемой нормы породит отрицательную реакцию со стороны других регионов: в регионе создается такое мощное предприятие, а другие еще и доплачивать будут за то, что там создано это предприятие. Этого нельзя делать.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо, Виктор Лаврентиевич. Я поддерживаю мнение, высказанное Виктором Ивановичем Сусловым. Хочу заметить, что перед внесением этого законопроекта на рассмотрение в первом чтении мы получили письмо от Запорожской областной администрации с просьбой поддержать этот проект закона, учитывая, что если предприятие стоит, то никаких поступлений в бюджет вообще нет.
Теперь мнение в Запорожье изменилось. Глава администрации уже обратился с просьбой компенсировать все льготы, которые дали... Но, я думаю, мы ему напомним, что он писал раньше.
Получение дополнительных налогов от работы предприятия, о чем сказал Виктор Иванович, - этого вполне достаточно, чтобы поддержать этот закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію депутата Угарова. Будь ласка. Текст є.
"За" - 78. Не прийнято.
СУСЛОВ В.І. Остання стаття: "Цей закон набирає чинності з дня його опублікування і діє до 1 січня 2008 року".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.
Ми вже голосували...
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо, Виктор Лаврентиевич. Я понимаю, что мы уже голосовали за сроки до 2008 года, и не настаиваю, чтобы повторно голосовать уже проголосованное. Я хотел бы лишь напомнить депутатам одно обстоятельство. Мы записали, чтобы в перечне не было материалов, которые выпускаются нашей промышленностью.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На території України.
ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Поэтому я предлагаю исключить приложение 1. Пускай правительство, как ему поручено этим законом, и занимается разработкой всех приложений в тех рамках, в которые мы его поставили своей записью. А приложение с перечнем материалов... Если мы начали выпускать, то каждый раз в Верховном Совете надо будет что-то исключать из этого приложения. Мы слишком усложним поцесс. Я предлагаю приложение исключить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що ставлю на голосування статтю 6 у редакції комітету.
"За" - 227. Прийнято. Щодо додатку. Будь ласка, Вікторе Івановичу.
СУСЛОВ В.І. Я уже проинформировал депутатов о том, что дополнение было сделано по настоянию Комитета по вопросам финансов и банковской деятельности. В первоначальном списке, который представило правительство, был более широкий набор товаров, включая, например, мебель, сантехнику, предметы потребления и многое другое. А в список, который предложен, включено только то, что используется для производства самого автомобиля. Если мы откажемся от утверждения номенклатуры, в пределах которой у Кабинета Министров есть полномочия принимать решения по освобождению от налогов, то не исключено, что кто-то в Кабмине опять пробкет завоз мебели, товаров ширпотреба, еще чего-то, и мы не сможем это контролировать.
Поэтому я считаю, что приложение должно быть.
Была претензия по поводу ввоза безналогового бензина для безналоговых автомобилей. Это вычеркнуто, в дополнении этого не будет, естественно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кравчук. Будь ласка. Він усе розставить на місця.
КРАВЧУК В.І. Дякую. Я підтримую депутата Пустовойтовського та інших колег, які кажуть, що немає рації затверджувати законом додаток. Закон діятиме десять років, а ми хочемо встановити перелік деталей машин до найменшої втулочки. Ідеться про відродження власного виробництва, то що, за зміною кожної позиції треба буде звертатися до Верховної Ради? Невже ми не довіряємо своєму Кабінетові Міністрів?
Тому треба приймати закон, а додатки нехай затверджує Кабінет Міністрів. Це буде логічно й правильно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Вікторе Івановичу, ставлю на голосування додаток, так?
СУСЛОВ В.І. Законопроект разом з додатком у цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект закону разом з додатком у цілому.
"За" - 170.
Прошу проголосувати законопроект у цілому без додатку. Хвилинку, слово має Сотников. Хай він скаже, що може вийти, якщо проголосувати без додатку.
СОТНИКОВ О.М. Уважаемые народные депутаты, дело в том, что статьи, в которых предусматривается предоставление льгот по налогу на добавленную стоимость и по пошлинам уже проголосованы в редакции, где написано "згідно з додатком". Тогда надо либо эти статьи переголосовывать, либо соглашаться с позицией комитета.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.
Депутат Соболєв. Будь ласка.
СОБОЛЄВ С.В. Депутатська група "Реформи". Шановні колеги, давайте не будемо спокушати членів Кабінету Міністрів працювати поза додатком. Я так розумію, що вони самі наполягають на цьому, щоб ніхто не приходив у Кабінет Міністрів і не пропонував за внесення чи не внесення якісь там додаткові кошти.
Тому давайте підтримаємо Кабінет Міністрів і проголосуємо за цей додаток.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Жовтяк від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги! Багато хто з вас не проголосував за затвердження додатку, мотивуючи це тим, що Кабінет Міністрів буде щось додатково затверджувати. Чи, скажімо, щоб не зверталися зайвий раз до Верховної Ради, якщо там якусь втулочку не врахували.
Хіба це аргумент? Якщо якусь втулочку не врахували, то СП, ввозячи її, заплатить там 5 центів податку і не буде ніякої проблеми. Давайте затвердимо головні вузли, які передбачені цим проектом. Якщо там якась втулочка чи гаєчка не внесена до списку, то нічого страшного, від цього СП не постраждає. Давайте проголосуємо й закриємо сьогодні це питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Шановні колеги, зверніть увагу, що, затверджуючи додаток, ми фактично встановлюємо контроль над цим процесом. Чого ви ще хочете, скажіть, будь ласка?
Ставлю на голосування проект закону в цілому з додатком. Будь ласка.
СУСЛОВ В.І. Просим поддержать.
"За" - 209.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, що ще незрозуміло? Гадаю, уже всі все зрозуміли. Ставлю на голосування законопроект із додатком у цілому. Кожну статтю вже проголосували, тепер у цілому.
"За" - 223.
Будь ласка, який у вас номер округу? 177. Слово надається депутатові Сизенку. Ще проведемо невеличке обговорення.
СИЗЕНКО Ю.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму (Жовтневий виборчий округ, Запорізька область). Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги! Уважаемый председательствующий! Я думаю, мы уже прошли более продолжительный путь, все основные позиции ясны. Запорожцы ждут этого закона, он нужен автомобильной промышленности Украины.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не тільки запорожці.
СИЗЕНКО Ю.П. Да, не только запорожцы. Я думаю, что предлагаемый перечень позволяет установить эффективный контроль. И давайте мы доверимся Комитету по вопросам финансов и банковской деятельности и представителям завода, которые согласовали эти позиции.
Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я нагадую, що кожна стаття проголосована, залишилося проголосувати проект закону в цілому разом з додатком. Зберіться, будь ласка, з духом, треба прийняти остаточне рішення.
У цілому з додатком проект закону ставиться на голосування.
"За" - 234.
Закон прийнято в цілому (Оплески).
СУСЛОВ В.І. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім.
Депутат Кузьменко. З мотивів. Будь ласка.
КУЗЬМЕНКО С.Л. Шановні колеги! Я хочу від імені автомобілебудівників України подякувати вам за плідну роботу. Прийнявши цей закон, ми створили 500 тисяч робочих місць.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я гадаю, в 2008 році ми ще раз послухаємо, що ж із цього вийшло.
Надаю слово директору заводу. Але, будь ласка, не треба нам дякувати. Якщо ви для того берете слово, то не треба виступати.
СОТНИКОВ О.М. Уважаемые народные депутаты! Я от имени всего коллектива автомобилестроителей (а это не только запорожцы, но еще и рабочие 179 предприятий-смежников Украины) хотел бы выразить слова огромной благодарности вам, народным депутатам, за поддержку, которую вы оказали нашему проекту развития автомобилестроения, за тот риск, который вы взяли на себя. Я беру обязательство: первые автомобили будете испытывать именно вы.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто може їздити.
Шановні колеги, я даю комітету доручення почати розробку аналогічної схеми сприяння розвитку комбайнобудування, точніше, сільгоспмашинобудування.
______________________
Слухається питання про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається.
Доповідає Бондар Олександр Миколайович, заступник голови Фонду державного майна України. Будь ласка.
БОНДАР О.М., заступник голови Фонду державного майна України. Добрий день, шановні депутати! У мене набагато простіше питання, і я не буду вас довго затримувати. Питання чисто юридичне, процедурне. У зв'язку з прийняттям Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі Кабінет Міністрів ще в 1996 році подав зміни до чинних законодавчих актів, які треба привести у відповідність із цим законом. Серед з них Декрет Кабінету Міністрів, який було прийнято у 1992 році і яким заборонялася приватизація та передача в оренду структурних підрозділів об'єктів агропромислового комплексу.
Вам роздано проект закону про внесення змін і порівняльна таблиця. Я не зупинятимуся довго на змінах. Вони стосуються лише чотирьох пунктів. До двох із них передбачається внести доповнення, а пункти 21 "Хлібоприймальні і хлібозаготівельні підприємства" і 25 "Рибокомбінати" вилучити. Ось коротко про зміни до декрету Кабінету Міністрів.
Кабінет Міністрів пропонує також внести зміни в постанову Верховної Ради про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі. Там у першому абзаці пункту 12 треба замість назви декрету вписати назву закону. Але я так зрозумів, що в порядку денному це питання сьогодні не передбачено і вносяться зміни тільки до декрету Кабінету Міністрів.
У мене все. Я ще раз нагадую, що це чисто юридичне питання: привести у відповідність із Законом про особливості приватизації в АПК.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, виконується юридикотехнічна функція: приведення у відповідність.
Запитання є? Немає. Дякую.
Співдоповідач - Володимир Ілліч Єгудін, - голова підкомітету Комітету з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села. Будь ласка.
ЄГУДIН В.I., виконуючий обов'язки голови підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Красногвардійський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемые коллеги! Этот вопрос касается прежде всего особенностей приватизации в АПК. Некоторые положения декрета N 26 не корреспондируются с этим законом. Наш закон не корреспондируется еще с двумя законами, в которые тоже нужно вносить дополнения.
Поэтому комиссия предлагает принять этот законопроект в первом чтении, дополнительно рассмотреть и после внесения изменений и дополнений в Закон об аудите, в Закон о сельхозкооперации принять в целом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Будь ласка, запишіться.
Ярошинський Богдан Харитонович. Будь ласка.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. Голова Української республіканської партії. Я знову повертаюся до цього питання: незрозуміло, чого ми доб'ємося цими конкретними поправками, не маючи концепції розвитку агропромислового комплексу.
Якщо ви хочете стримати приватизацію, то заради чого? Щоб прискорити приватизацію на селі і в разі появи величезної кількості обезземелених власників дати їм роботу на хлібокомбінатах? Чи ви вважаєте, що державна форма власності, наприклад на хлібокомбінатах, хлібоприймальних пунктах, ефективніша, ніж приватна? Мені незрозуміло, яка концепція мислення? Поясніть.
ЄГУДIН В.I. Прежде всего хочу сказать, что законом предусматривается приватизация обкектов, о которых вы говорите, и изменения, которые предлагается внести, как раз и дают возможность приватизировать эти предприятия. Мы приняли закон, и по установленным этим законом правилам игры надо осуществлять приватизацию.
Декретом N 26, в который мы сегодня вносим изменения, запрещалась приватизация этих предприятий. И в случае приватизации согласно данному закону Министерство юстиции, прокуратура имеют право толковать приватизацию по-своему.
Поэтому мы год назад внесли эти предложения, но, к сожалению, Верховный Совет не мог их рассмотреть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вінський.
ВІНСЬКИЙ Й.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область). Фракція Соціалістичної та Селянської партій України. Шановний доповідачу! Закон про особливості приватизації в агропромисловому комплексі ми з вами приймали майже рік. Ви знаєте, що у зв'язку з тим, що Президент тричі накладав на нього вето, введення цього закону затягнулося майже на рік. За цей час найбільш ласі шматочки в агропромисловому комплексі були "прихватизовані". І після прийняття закону робити щось було вже пізно. Фактично цей закон не дав бажаних наслідків. Тобто ми виконали умови Міжнародного валютного фонду і ще раз провалили сільське господарство.
Тоді, може, нам узагалі треба спинити приватизацію на селі, розібратися з тим, що ми наприватизували за цей час, і в деяких випадках здійснити навіть реприватизацію? Чи є якась користь узагалі від приватизації в сільському господарстві?
ЄГУДІН В.І. Вы знаете, ваши и мои мысли в основном совпадают. Но вопрос не в том. Если мы возвращаемся к рассмотрению закона о приватизации в АПК, я готов о нем говорить. Но сегодня речь о том, что мы должны согласно нашему закону хотя бы установить правила игры.
Сегодня идет приватизация (вот депутат Ярошинский сейчас говорил об этом) части хлебоприемных пунктов. Но декретом Кабинета Министров приватизация этих предприятий запрещена! Значит, нам надо очень внимательно разобраться во всем и определиться, что мы считаем возможным приватизировать, и отразить это в нашем законе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Чиж Іван Сергійович, будь ласка.
ЧИЖ І.С. Об'єднана фракція Соціалістичної і Селянської партій. Дякую, Вікторе Лаврентійовичу. Володимире Іллічу, скажіть, будь ласка, у чому полягає невідповідність декрету діючому законодавству (про це ви сказали в доповіді), чому виникла потреба вдосконалювати декрет?
ЄГУДІН В.І. Я понял вас...
ЧИЖ І.С. ...Хвилиночку! Я не закінчив... І взагалі чи це не нонсенс, що ми земельні правовідносини в аграрному секторі й досі регулюємо декретом Кабінету Міністрів, хоча за Конституцією це має регулюватися виключно законами! Може, треба взагалі усі декрети скасувати і перевести все на законну основу?!
До речі, на підставі указів, що взагалі є правовими актами нижчої юрисдикції, земля вже продається! Уже відносини земельні, відносини власності регулюються!
Це абсолютно неприпустимо з точки зору Основного Закону, Конституції...
Отаких два питання, будь ласка. Я буду вдячний вам...
ЄГУДІН В.І. Ну, например декрет не соответствует Закону об аудите. Дело в том, что Закон об аудите требует обязательных аудиторских проверок всех предприятий. В даном же законе записано, что сельхозпредприятия приватизируются без обязательных аудиторских проверок, что они производятся только по просьбе самого предприятия. Это первое несоответствие.
Есть несоответствие и в Законе о кооперации, но я, к сожалению, сейчас просто не готов сказать об этом.
В том, что декреты и подзаконные акты сегодня у нас работают неэффективно, очевидно, виноваты и мы. Мы еще плохо работаем с прокуратурой, а прокуратура плохо решает наши вопросы. Привожу один пример. В принятом нами законе есть положение о том, что 51 процент собственности должен принадлежать негосударственному товаропроизводителю. Что делает Фонд госимущества? Он рассылает разкяснение за подписью бывшего министра сельского хояйства, в соответствии с которым никто сегодня не может получить 51 процент. Мы обращаемся в прокуратуру один раз, второй раз... Только после четвертого нашего обращения прокуратура через полгода отменяет решение (даже не решение, а разкяснение) Фонда госимущества, которым руководствовались все предприятия.
К большому сожалению до сегодняшнего дня Фонд госимущества работает так, как считает необходимым, с нарушением закона, и это самая страшная беда, я с вами согласен полностью. Что же касается земельных отношений, то у меня точно такое же понимание этой проблемы, как и у вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пронюк Євген Васильович.
ПРОНЮК Є.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Українська республіканська партія. Шановний доповідачу, я згоден з тим, що треба справді привести у відповідність із даним законом той декрет, щодо цього я підтримую внесений проект. Там, де приватизація виявляється ефективним способом господарювання, її не треба ані форсувати, ані затримувати. Але я хочу дізнатися, бо це турбує моїх виборців, як відіб'ється прийняття вашого проекту на долі рибокомбінатів? Прошу відповісти.
ЄГУДІН В.І. Данный проект учитывает интересы работников рыбной отрасли. В соответствии с ним не должны подлежать приватизации только рыборазводные хозяйства, а все остальные хозяйства могут приватизироваться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЄГУДІН В.І. Но мы понимаем, что сегодня рыборазведение как племенная работа должно оставаться пока за государством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Іллічу. Все.
На виступ у нас записані два народні депутати - Ярошинський і Мовчан. Давайте обом надамо слово.
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. Українська республіканська партія. Шановні народні депутати, шановний пане головуючий! Я вас прошу, щоб ви врахували особливості розгляду конкретного питання по суті, а не, як кажуть, всю його ширину і глибину. А особливість цього питання полягає в тому, що як зазначали доповідачі, нам треба просто привести у відповідність прийнятий раніше закон з тим декретом, який виданий Кабінетом Міністрів. І в цій частині треба було б підтримати пропозицію комітету та прийняти запропоновані поправки.
Однак ще тоді, коли приймався Закон про особливості приватизації майна в АПК, я був один із тих небагатьох, хто застерігав, що нам треба визначити чітко й однозначно, чого ми очікували від впровадження цього закону. Адже сьогодні ми б мали ліквідувати ті перешкоди, з якими доводиться стикатись у приватизації, зокрема окремих підприємств (хлібозберігаючих, хлібопереробних), тобто розширити перелік підприємств агропрому, які можуть безперешкодно приватизуватися.
Тоді я пропонував розглянути схему приватизації в агропромі колишньої Німецької Демократичної Республіки. Там у результаті серйозної експертної роботи розумно підійшли до проблеми приватизації в агропромі. Там не приватизовували об'єкти сільськогосподарської переробки, розраховуючи на широку приватизацію на селі в цілому, на появу великої кількості приватних власників, після чого обов'язково могли виникнути соціальні проблеми на селі.
В результаті обезземелення селян велике число їх має десь подітися. Якщо ми визначили, що завдяки приватизації збільшиться виробництво цукру, м'ясомолочної продукцїї і так далі (тобто продукції переробки) і розширення переробних підприємств дадуть змогу обезземеленим селянам отримати роботу у сфері переробки, то наші кроки були б виправдані. Якщо ж ми не уявляємо, чого хочемо і прагнемо отримати процес приватизації на землі безпосередньо, і наслідувати югославський варіант, передавши в колективну, знеособлену власність підприємства переробки, то ми вже сьогодні матимемо украй негативні наслідки у сфері виробництва цукру, м'ясопереробці та інших галузях. Якщо ж ми дотримуємося старого стереотипу мислення, то помилка ця була необхідна і те, що ми зробили, було правильним, і ми повинні підтримати законопроект.
Якщо ми вважаємо, що треба переглянути головні аспекти нашої політики на селі і в агропромі, і в цілому, то ми повинні навпаки відхилити цей законопроект, переглянувши самі основи того недолугого закону про особливості приватизації майна в агропромі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, так все-таки, що ви пропонуєте?
ЯРОШИНСЬКИЙ Б.Х. В даному разі, якщо ми керуємося старим способом мислення і більшість із нас підтримує закон про особливості приватизації в агропромі, то ми мусимо підтримати запропоновані поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Усі бажаючі виступили. Я хочу вам зараз викласти пропозиції нашого комітету. На мою думку, вони неприйнятні. Комітет пропонує: прийняти в першому читанні внесені Кабінетом Міністрів України законопроекти, об'єднавши їх у єдиний проект Закону України про внесення змін і доповнень до законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону про особливості приватизації майна в агрокомплексі.
Що мається на увазі? Є проект закону про внесення змін і доповнень до декрету у зв'язку з прийняттям Закону про особливості приватизації майна в АПК. Його ми й повинні приймати, а комітет подає сюди ще й постанову Верховної Ради. Розумієте? Зараз ми маємо прийняти рішення тільки щодо закону. Тим більше, що йдеться про внесення змін до декрету. Тут є невідповідність між тим, що запропоновано комітетом, і тим, що ми розглядаємо.
Тому я пропоную... З мотивів? Шановні колеги, прошу, записуйтеся.
Депутате Чернявський, будь ласка. З мотивів, перед голосуванням.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Сумський виборчий округ, Сумська область). Я виступаю з мотивів голосування. Гадаю, в залі мало знайдеться людей, які б не голосували за ці поправки, але депутатів у залі зараз надзвичайно мало. Може, було б доцільно перенести голосування на вівторок, оскільки вже все обговорено і тут ніяких заперечень практично немає. Ці поправки треба приймати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект Закону України про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається.
Що саме голосується? Внести в додаток N1 Декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року N 26 про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається, такі зміни:
1. Пункт 7: після слова "процесами" доповнити словами "крім дослідних господарств, експериментальних виробництв, проектно-конструкторських та інших підприємств, підпорядкованих навчальним та науково-дослідним закладам, установам і організаціям агропромислового комплексу, а також радгоспів-технікумів".
2. Пункт 19 доповнити словами: "крім державних сільськогосподарських підприємств, що виробляють вино та інші алкогольні напої".
3. Пункти 21 і 25 виключити.
Пропонується прийняти цей проект у першому читанні. Ставлю цю пропозицію на голосування.
"За" - 186.
Так, з мотивів, будь ласка, хто хоче ще щось сказати? З мотивів. Так. Пронюк, будь ласка. Не пройшло поки що.
ПРОНЮК Є.В. Я гадаю, що ми маємо погодитися з пропозицією нашого колеги про те, щоб перенести голосування на вівторок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще хто хоче висловитися? Будь ласка, депутате Сизенко.
СИЗЕНКО Ю.П. Спасибо, Виктор Лаврентиевич. Думаю, нам действительно надо перенести голосование на вторник, и это даст положительный результат.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Коротке обговорення відбулося. Отже, я можу поставити на голосування пропозицію про перенесення закінчення розгляду цього питання на вівторок... Прошу вибачити.
Слово має Олександр Миколайович Бондар.
БОНДАР О.М. Шановні депутати! Як доповідач, я невмисне звузив проблему. Ми не торкалися змін до Закону про особливості...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Миколайовичу, вибачте, будь ласка. Спочатку ми повинні прийняти рішення щодо перенесення голосування.
БОНДАР О.М. Я розумію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про перенесення розгляду цього питання на вівторок. Прошу проголосувати.
"За" - 244. Прийнято. Дякую.
Шановні колеги! Я прошу зареєструватися. Проводиться поіменна реєстрація.
Прошу проголосувати за те, щоб опублікувати цей список у "Голосі України". Прошу проголосувати. Сьогодні п'ятниця, кінець пленарного тижня, прошу проголосувати, щоб ви мені потім не закидали, що я порушую Регламент... Будь ласка.
"За" - 242.
Дякую. Прошу опублікувати цей список у "Голосі України".
Я вдячний вам за роботу, шановні колеги. Продовження пленанрних засідань у вівторок о 10 годині.