ЗАСІДАННЯ СТО ТРИНАДЦЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и.  26  ч е р в н я  1997  р о к у.

 

10 г о д и н а.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати! Доброго ранку, запрошені! Доброго ранку, громадяни України!

 

     Розпочинаємо засідання  Верховної  Ради.  Прохання   вставити картки, будемо реєструватися. Запросіть до залу депутатів.

 

     Реєструємось. Увімкніть, будь ласка, систему.

 

     Зареєструвалися 293 народні депутати.

 

     Я прошу зайняти місця.  Реєструємося.  Василь Іванович уже на місці, можна реєструватися.

 

     Встигли зареєструватися   302   народні   депутати.   Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Дозвольте оголосити запити народних депутатів.

 

     Запит Шеховцова   Олексія   Дмитровича,   Носова   Владислава Васильовича до  Президента  України  у  зв'язку  з  відповіддю  на звернення  259  народних  депутатів  стосовно поновлення на роботі народного  депутата  України   дванадцятого   скликання   Слєднєва Володимира Петровича.

 

     Я прошу підтримати персонально цей запит.

 

     "За" - 199. Прийнято.

 

     А зараз про направлення голосуємо. Будь ласка.

 

     "За" - 197.

 

     Шановні колеги!   Давайте   проголосуємо,   а   потім  будемо обмінюватися думками.

 

     Я прошу  голосувати.Увімкніть  систему.   Підтримайте,   будь ласка,  свого  колегу  у  колишньому  скликанні.  Нам теж небагато залишилося...

 

     "За" - 213.

 

     Володимир Федорович Бортник не встиг.  Будь ласка,  я  прошу, підтримайте.   Наш   колега   у  попередньому  скликанні.  Що  тут незрозуміло? Будь ласка.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     Спасибі.

 

     Запит Хмари  Степана  Ільковича  до  Голови  Верховної  Ради, голови  Рахункової палати стосовно перевірки фінансової діяльності Головного управління фінансів  Міністерства  внутрішніх  справ  та благодійних фондів при цьому міністерстві.

 

     Прошу підтримати.

 

     "За" - 208.

 

     Голосуємо. Підтримайте,   будь   ласка.   Не   голосують   85 депутатів. Голосуйте або так, або так (Шум у залі).

 

     Вибачте, рішення прийнято.

 

     Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради  України повідомляю  про  входження до депутатської фракції "Аграрна партія України" народного депутата  України  від  Переяслав-Хмельницького виборчого  округу  N  212  Київської області Загороднього Григорія Дмитровича.

 

     Я не розумію,  то розпускають цю фракцію, то об'єднують... Це що, фракція любителів?

 

     Шановні колеги!  Є пропозиція розпочати розгляд питань згідно з  порядком  денним  без  розминки,  оскільки  їх   дуже   багато. Наполягають   самі  депутати  на  цьому.  Прошу  проголосувати  цю пропозицію. Кожного дня ми витрачаємо півгодини, повторюючи одні й ті  самі  питання...  Депутат  Вінський просить,  щоб ми не робили розминки. Будь ласка, голосуйте. Прошу підтримати.

 

     "За" - 125.

 

     Не набираємо голосів...

 

     Прошу записатися.

 

     Виставте 16 хвилин.

 

     Депутат Степенко. За ним - депутат Попеску.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  оранізованою  злочинністю  і  корупцією  (Полтавський виборчий   округ,   Полтавська   область).   Шановний   Олександре Миколайовичу!  Я  вношу  пропозицію,  щоб  на  "Дні  уряду" або на пленарному  засіданні  (поки  ми  підемо  на  канікули)  заслухати питання про становище об сільськогосподарському вироництві.

 

     Що я маю на увазі? Ви знаєте ту горезвісну постанову Кабінету Міністрів  про  відключення  джерел  електроергії  та   газу   від сільськогосподарського  споживача  й  узагалі від усіх споживачів. Ситуація   на   селі   складається   катастрофічна.   Ви   бачите, скількивипадає  опадів.  Обіцяють,  що  жнива  будуть  надзвичайно важкими.  Хліба заростають бур'янами.  І якщо в цей  час  не  буде надано допомоги селу,  а будуть ще,  не дай Бог,  відключати газ і електроенергію,  то ми не зможемо ні просушити зерно,  ні  довести його до відповідних кондицій.

 

     Олександре Миколайовичу!  Я  минулого  разу  виступав з цього питання.  Олександр Олександрович сказав:  що це не наша справа, є Кабінет Міністрів. Але якщо не займаються цим предметно в Кабінеті Міністрів,  то давайте ж хоч оцінку дамо. Я не панікую, не говорю, що  безвихідне  становище.  Той  працьовитий  сільський  люд шукає вихід,  навіть неможливе робить.  Але  коли  його  так  обклали... Подивіться все-таки,  під які проценти банк дає кредити сільському господарству.  Не можна ж так!  Ми всі вихваляємося,  що немає  чи невелика  інфляція,  а  40  процентів  за користування кредитом ми повинні платити.

 

     Обклали з усіх  боків  сільськогосподарського  виробника,  як вовка  прапорцями.  А  ще  знаходяться диваки,  я поіншому не можу назвати цих керівників господарств,  які кажуть, що з соляркою нас виручив  бартер.  Підрахуйте,  я вже вдруге цю цифру називаю,  в 1 гривню 05 копійок обходиться літр солярки,  якщо ми беремо  її  по бартеру.

 

     Накопичилося стільки  цих проблем,  що коли ми на увесь загал не  скажемо  про  те  становище,  що  складається   в   сільському господарстві, то нас просто ніхто не зрозуміє.

 

     І на закінчення.  Олександре Миколайовичу, я хотів би, щоб ви сказали ось про що.  Ми вчора розглянули проект бюджету в  другому читанні. Сьогодні після обіду буде третє читання. І думаєш, коли ж ті письмові поправки вносити?  В такому  темпі  взагалі  працювати неможливо.  Який же порядок?  До котрої години,  наприклад, будуть прийматися ці поправки?  Я вношу пропозицію, якщо мене хтось чує з бюджетного комітету,  щоб окремим рядком записати:  повернути селу борги за продукцію, яку було забрано в 1994-1996 роках.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Василю Івановичу.

 

     Депутат Попеску. За ним - депутат Діхтяренко.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (Глибоцький виборчий  округ,  Чернівецька область).  Дякую.  Шановні  колеги!  Вчора ми розглядали в другому читанні законопроект про  Державний  бюджет  на  1997  рік.  І  ми побачили,  що  для  Чернівецької області спочатку було передбачено 111 мільйонів 588 тисяч гривень дотації,  а в остаточному варіанті залишилося тільки 101 мільйон 321 тисяча гривень.

 

     Для того щоб Чернівецька область нормально існувала, оскільки ця область дотаційна і більшість підприємств не працює,  бо були в системі військово-промислового комплексу,  їй потрібно,  навіть за умови,  що залишиться 100 відсотків податків  в  області,  ще  300 мільйонів.  Тому  чернівецька  депутація  -  депутати  Манчуленко, Лупаков,  Довганчин та інші -  наполягає  на  тому,  щоб  залишити області нормативи,  які були передбачені спочатку. За наполяганням нашої  депутації  вчора  ми  змогли  зекономити  на   фінансуванні податкових адміністрацій 13 мільйонів.  Отже, ми просимо 10 із цих 13 мільйонів додати і залишити для  області  ту  цифру,  яка  була передбачена спочатку. Це перше.

 

     Друге. Я   хочу   нагадати  Кабінету  Міністрів,  і  особливо Міністерству фінансів,  що вчора ми  прийняли  в  другому  читанні статтю  27  проекту  Закону  про Державний бюджет на 1997 рік,  де чітко  написано:  "установити,   що   затверджені   суми   дотацій відповідно до поквартального розподілу видатків Державного бюджету України  на  1997  рік  підлягають   обов'язковому   перерахуванню бюджетам Автономної Республіки Крим, областей та міста Севастополя в сумах,  скорегованих на відсоток  фактичного  виконання  доходів Державного бюджету".

 

     Скорегована цифра  за  червень  для  Чернівецької області - 5 мільйонів  630  тисяч  гривень.  На  сьогодні  надійшло  тільки  2 мільйони.  Отже,  звертаємо  увагу Міністерства фінансів,  що вони повинні до кінця місяця після  затвердження  бюджету  перерахувати Чернівецькій області 3 мільйони 630 тисяч гривень.

 

     Третє. У  неділю  29  червня  закінчується  місяць трауру для румун Чернівецької області. Напередодні війни у 1941 році 13 тисяч сімей румун з Чернівецької області було депортовано.  Крім того, 1 квітня 1941 року було розстріляно мирне населення біля  села  Біла Криниця.  Були  розстріляні  люди  біля  села  Лунка Герцаївського району. Траурний мітинг відбудеться у неділю.

 

     I ще одне.  У Чернівецькій області було знищено п'ять  сіл  - Албовець,  Фрунзе,  Цинтєнь  та інші,  які так і не забудовані.  У проекті бюджету передбачили 15 мільйонів на фінансування  заходів, пов'язаних   із  поверненням  депортованих  народів.  Але  повинні зазначити,  що це не тільки для кримських  татар,  а  й  для  всіх інших, хто також був депортований.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Діхтяренко. За ним - депутат Пасечна.

 

     ДІХТЯРЕНКО Г.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань фінансів і банківської діяльності  (Золотоніський  виборчий округ,   Черкаська  область).  Шановний  Олександре  Миколайовичу! Шановні колеги!  Нині в Україні діє Закон  про  державну  допомогу сім'ям  з  дітьми,  який (цитую) "установлює гарантований державою рівень  матеріальної  підтримки  сімей  з  дітьми  шляхом  надання державної допомоги".

 

     Найвищі цілі держави з цього питання знайшли своє закріплення в Конституції України. Зокрема в статті 24 Конституції сказано, що держава  забезпечує матеріальну й моральну підтримку материнства й дитинства. Але, як уже в нас повелося у ставленні до Конституції з першого дня її прийняття, в реальному житті це зовсім не так.

 

     I моє  звернення  до  Кабінету Міністрів за змістом таке.  На виконання Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми  Постановою Кабінету  Міністрів  від  28  липня 1996 року N 832 в черговий раз встановлені  розміри   державної   допомоги   окремим   категоріям громадян, зокрема сім'ям з дітьми. Але вдумайтеся, шановні колеги, в розмір цих допомог!  Щомісячна допомога по  догляду  за  дитиною віком  до трьох років становить 5 гривень 20 копійок.  Молода мати за ці копійки може купити лише молока і то не більш  як  на  вісім днів.   А  батько  перебуває  у  відпустці  за  свій  рахунок,  бо підтриємство не працює. Я вже не говорю про благополуччя сімей, де є студенти.

 

     У зв'язку  з  цим  я прошу профільні комітети Верховної Ради, Міністерство у справах сім'ї та молоді звернути увагу на  проблеми молодої  сім'ї,  яка  сьогодні  забута  і  в  переважній більшості перебуває у важких,  часом  нестерпних  матеріальних  і  моральних умовах.  Лише проголошенням програми "Діти України",  благодійними обідами,  гастролями спектаклю "Бременські  музиканти"  справі  не зарадиш.

 

     Не дивно,   що  з  1991  року  в  Україні  щорічно  кількість народжених на 300 тисяч менша від кількості тих,  які  відійшли  в небуття. Скоро в дитсадках ми будемо виховувати "малу інфляцію", а не дітей.

 

     Пропоную розглянути дану проблему на засіданні уряду і внести відповідні  корективи  до  діючої  постанови,  включити до порядку денного Верховної Ради питання про заслуховування інформації уряду на  сесії щодо виконання ним Закону про державну допомогу сім'ям з дітьми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пасечна. За нею - депутат Терещук.

 

     ПАСЕЧНА Л.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  науки  та  народної  освіти  (Костянтинівський виборчий округ,  Донецька область).  Фракція "Коммунисты Украины". Александр  Николаевич,  я  прошу  передать  мое  слово  и Терещука депутату Яковенко для оглашения заявления нашей фракции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЯКОВЕНКО О.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  молоді,  спорту  і  туризму  (Єнакіївський виборчий округ, Донецька область).  Большое спасибо, коллеги! Совместное заявление фракции   "Коммунисты   Украины  за  социальную  справедливость  и народовластие"  и  фракции  Социалистической  и  Селянской  партий Украины.

 

     "В связи   с  начавшимся  24  июня  постатейным  голосованием проекта бюджета на 1997 год считаем,  что протаскивание его станет очередным обманом народа Украины и заявляем следующее.

 

     Первое. Принятие    государственного    бюджета   без   учета наполняемости местных бюджетов  свидетельствует  об  окончательном развале экономики Украины - основы жизнедеятельности народа. Почти полное отсутствие  инвестирования  производства  ведет  к  полному развалу   промышленности   и   сельского   хозяйства,  уничтожению сохранившихся   высокотехнологических   предприятий,   выпускающих конкурентоспособную продукцию.

 

     В рассматриваемом  проекте  бюджета  не предусмотрены меры по экономической   защите   отечественного   товаропроизводителя   от иностранных  оккупантов  украинского рынка.  Ничего не сделано для снижения налогового пресса.

 

     Второе. Бюджет формируется  за  счет  дальнейшего  сокращения социальных потребностей населения,  что является прямым нарушением новой Конституции  государства,  которая  распропагандирована  как самая демократичная.

 

     В частности,  уменьшается  расход  на  социальное обеспечение населения.  Фактически  не  предусмотрены  расходы  на  индексацию денежных  доходов  населения и компенсацию вкладов,  на приведение минимальных пенсий, минимальной зарплаты в соответствие с реальной величиной стоимости черты малообеспеченности.

 

     Абсолютному большинству  населения  страны  станет  жить  еще тяжелее.

 

     Третье. С принятием бюджета усиливается  зависимость  Украины от  международных  валютных институтов и банков,  которые затянули финансовую петлю  на  экономике,  внутренней  и  внешней  политике нашего государства, а реальностью, с учетом нарастания социального взрыва,    становится    оккупация    страны    так    называемыми миротворческими силами НАТО.

 

     Четвертое. С   одобрением   бюджета   еще  больше  обострится криминогенная  ситуация  в  стране.  Основным  сектором  экономики станет  теневой  бизнес.  Мафия  и  коррумпированное чиновничество окончательно закрепит  за  собой  государственную  и  политическую власть на всех уровнях.  Используя выборы,  они сделают все, чтобы захватить власть в государстве. Нет сомнения в том, что в условиях массированного  оболванивания  и  зомбирования  народа  средствами массовой информации Президент и его окружение сделают  виновниками всех  бед  представителей левых сил,  то есть тех,  кто решительно отвергает  курс  на  колонизацию  Украины,  реализуемый   нынешним режимом.  Тот  факт,  что  в  течение трех лет правления нынешнего Президента сменилось три правительства, свидетельствует о том, что курс радикальных реформ не находит и не найдет исполнителей.

 

     В связи  в  этим мы заявляем - ситуация чрезвычайная.  Страна находится на рубеже национальной социальной катастрофы. Сегодня не принятие бюджета решит проблемы общества,  а смена политического и экономического курса.

 

     Со своей староны депутаты левого блока сделали все возможное, чтобы   бюджет   был   социально   направленным.  Эти  предложения отвергнуты.  Наше  слово  к  рабочим,  крестьянам,  интеллигенции, предпринимателям  -  ко всем,  кому дорога судьба страны и народа: поддержите  наше  обращение!  28   июня   в   годовщину   принятия Конституции Украины выйдите на улицы и площади,  продемонстрируйте свое несогласие с колонизацией Украины и  порабощением  народа,  с нарушением  конституционных  прав  и  свобод  граждан.  Поддержите всеукраинскую акцию похода на Киев. 28 июня - все к Президентскому дворцу!

 

     Мы призываем  инициировать  отставку Президента,  по народной инициативе  начать  сбор  подписей  по  проведению   всеукринского референдума о недоверии Президенту. Помните, вас обманывали не раз и не  два!  Неоднократные  посулы  Президента  и  правительства  о погашении   задолженности   по   пенсиям  и  заработной  плате  не выполнены!  Обещания,  что  после  принятия  бюджета   они   будут выплачены - очередная ложь!  Но с каждым обманом,  с каждым черным днем антинародного режима все глубже становится пропасть,  ведущая к  катастрофе.  Ваше  будущее  зависит  от вас,  дорогие товарищи, друзья! Будем выжидать - по одиночке погибнем, оставим разрушенную и  разграбленную  Украинскую  державу  в  наследство нашим детям и внукам. Если сплотимся вместе, мы победим.

 

     Спасибо (Аплодисменти).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань базових   галузей   та  соціально-економічного  розвитку  регіонів (Перевальський  виборчий  округ,  Луганська  область).   Александр Николаевич, прошу передать слово депутату Лантуху, 56 округ.

 

     ЛАНТУХ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Гайсинський виборчий округ,  Вінницька область).  Фракція "Комуністи України". Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! Шановні виборці! Нинішня   ситуація   в  Україні,  на  думку  більшості  населення, характеризується  всебічною  дуже  глибокою  кризою,   яка   стала результатом  буржуазно-демократичної  революції  і  намагань нових політичних сил утвердити капіталістичний  лад.  Народжується  клас нової  буржуазії,  який  гнобить  трудовий  народ.  Дедалі  більше наростає  загроза  зубожіння  українського  народу.   Ці   процеси супроводжуються намаганнями ліквідувати справжнє народовладдя.  За таких  обставин  ідуть  у  хід  найпідступніші   антиконституційні методи.  Посилюється тиск на тих, хто ще не втратив власну совість і не йде проти волі свого народу.

 

     Яскраво віддзеркалюється цей  процес  у  Вінницькій  області. Людей,  які  поділяють  погляди комуністів,  звільняють з керівних посад.  Усіх керівників силою заганяють  до  Народно-демократичної партії,  яка  ніякого відношення до народу і демократії не має,  а виконує диктаторську президентську політику,  спрямовану на розвал держави   і   пограбування  власного  народу.  Тенденція  корупції продовжується. Протистояння розкраденню бюджетних коштів в області немає.  Відділ  по  боротьбі  зі  злочинністю і корупцією повністю спасував перед  корумпованою  владою,  а  часом  сприяє  корупції, зайнявся  комерційною  діяльністю,  створивши  для  цієї мети фонд імені Романюка,  який витрушує душу  з  керівників  господарств  і підприємств,  забираючи  в  них  продукцію  за безцінь,  а часто й зовсім безкоштовно,  реалізує її поза обліком,  користуючись своїм становищем.  Про  яку боротьбу може йтися,  якщо в області ними не розкрито жодного  випадку  корупції.  А  ми  для  них  вишуковуємо додаткові кошти в бюджеті.

 

     За природно-кліматичними     умовами     Вінницька    область найсприятливіша  для  сільськогосподарського  виробництва.   Однак щорічне  вимивання  коштів у тіньовий обіг з допомогою керівництва області призвело її до занепаду.  Економікою в  області  ніхто  не керує.  Керівники  господарств,  які мають совість,  ще зберігають майно від грабіжників. Решта чекають на успіх антинародних реформ, які   є   механізмом  обкрадання  селян.  Селяни  важко  працюють, вирощуючи  хліб,  але  зароблене  не  отримують,  ні  грошима,  ні натурою.   Найобразливіше   те,  що  до  хліба,  вирощеного  ними, простягають руки нероби,  шахраї  і  злодії.  У  минулому  році  з Вінничини  вивезено  за рубіж 17,5 тисячі тонн зерна за заниженими цінами.  Взамін колективним господарствам  продали  бензин  по  70 копійок  за  літр.  По-диктаторськи  обікрали  селян  і зробили їх банкрутами!

 

     Тому, як би справедливо ми не підійшли  до  проекту  бюджету, без зміни політичного курсу в державі економіки не підняти.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Депутат Степенко підняв питання про  відключення   електроенергії   на   селі.   Це,   безперечно, недопустимо, коли технологічний процес зупиняється. Можна зупинити верстат,  можна навіть завод зупинити,  а потім  запустити,  крім, мабуть,  металургійного,  бо  там  свої складнощі.  Але відключити електроенергію у процесі виробництва молока, м'яса, цукру чи іншої продукції, цього я взагалі не розумію.

 

     Тому, на  мою думку,  що нам потрібно з приводу питання,  яке підняв Василь Іванович, прийняти закон, яким заборонити відключати ті підприємства,  які виробляють продукти харчування для людей, що працюють на селі.  Це буде правильно.  Василю Івановичу,  ми  дамо доручення  агропромисловому  комітету попрацювати над цим питанням і,  мабуть,  якщо не проект  закону,  то  розпорядження  разом  із Кабінетом Міністрів розглянемо.  Вирішимо це чи на рівні Верховної Ради, чи на рівні Кабінету Міністрів.

 

     Щодо повернення боргу.  Це  питання  вчора  розглядалося.  Ми бачили,  що незначну суму закладену в бюджет.  Але ми вчора з вами домовилися,  і зараз бюджетний комітет,  інші комітети працюють  і шукають  додаткові  кошти  в дохідну частину бюджету.  Ми сьогодні вранці ще раз прикинули і побачили,  що такі кошти є і не тільки в галузі  сільськогосподарського  виробництва.  Це  величезні кошти. Можна мати додатково  6-8  мільярдів  гривень  при  тих  видах  на врожай,  які  в  цьому  році  маємо.  Якщо  ми  з  вами встановимо серйозний контроль над експортом і поверненням коштів за експортну продукцію,  ще  додасться мінімум 3-4 мільярди.  А якщо встановимо державний  контроль  над  обміном  валюти,  над   тими   валютними пунктами,  яких  по нашій державі більше 30 тисяч,  матимемо ще не менше 2-3 мільярдів.  Отже, ми можемо наповнити дохідну частину, а видатки  завжди  встигнемо  зробити.  Над  цими питаннями сьогодні працюють,  о 16 годині,  коли  ми  будемо  розглядати  в  третьому читанні  проект бюджету,  я думаю,  вони теж будуть внесені на ваш розгляд.

 

     Щодо повернення боргу, то я вважаю, що це питання наболіле, і нам  потрібно  все  зробити  і  закласти  в  бюджет  ту суму,  щоб господарствам за 1994-95-96-97 роки борг повернути до кінця року.

 

     Депутат Попеску порушив питання про те,  що  при  розгляді  в другому  читанні  проекту  бюджету  Чернівецькій  області виділено всього 104 мільйони дотації,  це  майже  втррє  менше  суми,  якої потребує  область.  Але,  мабуть,  і  чернівецьке керівництво всіх рівнів повинно  думати,  як  збільшувати  ВВП  та  як  поповнювати власний обласний бюджет і бюджет державний, а не тільки думати про дотації.  Чернівецька область ніколи не була дотаційною областю  в Україні.

 

     Щодо депортації румунського населення і виділення відповідних коштів.  На мою думку,  це питання дуже правильне,  його  і  вчора піднімали.  Дійсно,  це  стосується не тільки тих людей,  які були депортовані з Криму,  а й депортованих із західних регіонів  нашої республіки.

 

     Депутат Дехтяренко звернувся до Кабінету Міністрів.  Я просив би підготувати запит,  ми його проголосуємо й  направимо  Кабінету Міністрів.

 

     Яковенко Олександр  Миколайович виступив із заявою.  Я думаю, що кожний порізному сприймає сьогоднішню ситуацію,  але те,  що  в бюджеті      закладається     5,6     мільярда     на     розвиток народногосподарського  комплексу,  безперечно,  не   дає   підстав сподіватися,  що  буде  той  розвиток,  це  тільки  назва.  Кожний розуміє,  що потрібно хоч би 12-15 мільярдів, щоб запрацював увесь виробничий  комплекс  держави.  Але  нам  треба  над  цим питанням працювати всім разом.

 

     Щодо заяви депутата Лантуха.  Я вважаю,  що зміст цієї  заяви заслуговує на те, щоб ми дали доручення розглянути, що це за фонд, які кошти направляються в цей фонд і з якою  метою.  Я  просив  би депутата  Лантуха дати такий запит.  Ми його відповідно оформимо і доручимо органам,  які з цим питанням розберуться  і  поінформують Верховну Раду.

 

     Ось те коло питань, яких торкалися депутати у своїх виступах.

 

     А зараз  приступаємо  до  розгляду  питань,  які  внесені  до порядку денного.

 

     ----------------

 

     Слухається питання  про  проект  Постанови   Верховної   Ради України  про основні напрями бюджетної політики на 1998 рік (Шум у залі).

 

     Я прошу вибачення, Геннадій Андрійович Васильєв просив слова. Будь ласка.

 

     ВАСИЛЬЄВ Г.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Калінінський виборчий  округ,  Донецька область).   Уважаемый  Александр  Николаевич!  Уважаемые  народные депутаты!  Произошло досадное недоразумение:  в списки для тайного голосования  судей  по  Донецкой области не включено 7 кандидатур. Это  судьи  Донецка,  Макеевки,  Мариуполя.  Мы  должны,  конечно, извиниться  за допущенную ошибку и поправить ее в ближайшее время, включив кандидатуры в списки для тайного голосования.

 

     Но, Александр Александрович,  учитывая что это уже не  первый такой случай,  хотелось бы,  и я прошу депутатов поддержать меня в этом,  чтобы дали поручение Секретариату разобраться,  почему  это происходит.   Я  беседовал  с  председателем  комитета  Владимиром Николаевичем Стретовичем, и он мне сказал, что комитет список всех кандидатов  передал  в  Секретариат для подготовки бюллетеней,  но произошла ошибка.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Ми,  безперечно,   цю   помилку виправимо  і  розберемося,  чому так трапилося.  Можливо хтось дав таку команду.  Коли розглядатимемо наступну  группу  кандидатів  у судді,  то  повернемося  до  цього  питання і оформимо відповідний список  для  голосування.  А  зараз,  щоб  не  повторюватися,   ми повертатися до цього не будемо.

 

     На трибуну  запрошується Володимир Юлійович Пєхота,  - голова підкомітету з питань бюджету. Будь ласка.

 

     ПЄХОТА В.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Московський виборчий округ,  Харківська область). Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Комітет з питань  бюджету  розглянув зауваження,  висловлені під час другого читання до проекту Бюджетної резолюції,і  пропонує  текст  проекту постанови у вигляді порівняльної таблиці на третє читання.

 

     Ще раз  хотів  би  наголосити,  що проект Бюджетної резолюції складено на підставі пункту 5 статті 85 Конституції України,  яким до   повноважень   Верховної   Ради   віднесено  визначення  засад внутрішньої і зовнішньої політики; статті 91 Конституції, згідно з якою Верховна Рада України приймає закони,  постанови та інші акти більшістю її конституційного  складу;  частини  другої  статті  26 Закону  про бюджетну систему,  відповідно до якої Верховна Рада не пізніше 15 червня поточного року розробляє і  надсилає  Президенту спеціальну постанову в Бюджетну резолюцію;  частини третьої статті 9.1 Регламенту,  згідно з якою постійний Комітет з питань  бюджету розробляє  проект постанови про основні напрями бюджетної політики на наступний рік і вносить  його  на  розгляд  Верховної  Ради  не пізніше 15 червня поточного року та частини четвертої статті 9.1.1 Регламенту,  де проголошено,  що Бюджетна резолюція  в  загальному вигляді,  наголошую,  в  загальному  вигляді  окреслює  пріоритети бюджетної політики держави на наступний період.  У частині  п'ятій статті   9.1.1  Регламенту  записано,  що  Верховна  Рада  приймає постанову не пізніше 1 липня.

 

     Щодо пропозицій,  які були внесені на третє  читання,  то  по кожній з них прийнято рішення бюджетного комітету,  що відображено у порівняльній таблиці.

 

     Стосовно проекту  закону,  внесеного  17  червня  1997   року депутатом  Терьохіним,  і  доручення  розібратися  згідно з чинним законодавством,  повинен сказати,  що  за  формою  він  суперечить діючому  Закону про бюджетну систему та Регламенту Верховної Ради, а за суттю  міг  би  бути  непоганим  доповненням  до  Закону  про бюджетну  систему  для  чіткішого  формулювання  правил  складання проекту бюджету.

 

     На формування проекту закону  про  Державний  бюджет  впливає дуже  багато прийнятих законів,  норми яких повинні враховуватися. Таких законів більше десяти.  Усі вони,  безумовно, не можуть бути враховані  в Бюджетній резолюції.  А намагання вписати особливості тих чи інших  законів  у  Бюджетну  резолюцію  може  призвести  до затягування  термінів  її  прийняття,  що  буде  головною причиною несвоєчасного подання проекту нового бюджету.

 

     Тому комісія  пропонує   прийняти   Бюджетну   резолюцію   та направити її уряду для того,  щоб почався процес складання проекту бюджету на наступний період.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У  порядку  денному  стоїть  питання  про  проект Постанови  Верховної  Ради  України  про основні напрями бюджетної політики на 1998-1999 роки.  Зважаючи  на  те  що  1998  рік  буде виборний,  то,  мабуть,  не  буде  часу,  тому  й  пропонується на 1998-1999 роки. Яка думка вашого комітету з цього приводу?

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Комітет розглядав це питання.  Сумістити 1998  і 1999 роки досить складно навіть редакційно, але це можливо.

 

     Ми повинні   прийняти   новий  Закон  про  бюджетну  систему. Можливо,  в цьому законі на новий період ми врахуємо організаційні й інші питання щодо Бюджетної резолюції.  Може, Бюджетна резолюція на 1999 рік  відпаде  як  така,  бо  в  Конституції  про  Бюджетну резолюцію не йдеться, а просто записано, що Верховна Рада визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики.  Може,  це буде в  іншій формі.  Саме  при  прийнятті  Закону  про  бюджетну систему всі ці питання врегулюються і буде чіткіше визначений  порядок  прийняття бюджету, враховуючи особливості і недоліки останніх років.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олександрович Мітюков, міністр фінансів. Яка думка міністерства?

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр фінансів України.  Я вважаю,  що треба окремо  приймати  Бюджетну  резолюцію на 1998 рік і окремо на 1999 рік,  бо в нас є ще дуже багато неврегульованих питань,  цілий ряд законів,  які стосуються окремих податків, суперечать Конституції. Ми все одно будемо їх урегульовувати  найближчим  часом,  і  зараз треба говорити про 1998 рік. Чим швидше, тим краще.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Шановні  колеги!  Нам потрібно прийняти постанову з кількох пунктів.  Проект є у вас на  руках.  Володимир Юлійович доповів.

 

     Щодо пункту 1 будуть запитання до доповідача?

 

     Будь ласка, запишіться. Виставте десять хвилин.

 

     Депутат Манчуленко. За ним - депутат Терьохін.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних справах і  зв'язках  з  СНД  (Заставнівський  виборчий округ,  Чернівецька  область).  Фракція  Народного  руху  України. Шановний доповідачу!  Ми вже дискутували з цього  приводу,  але  я хотів  би  ще  раз  повернутися  до  цієї проблеми.  У Конституції України чітко  сказано,  що  Кабінет  Міністрів  України  у  своїй діяльності керується законами України й актами Президента України. Якщо ми будемо приймати Бюджетну  резолюцію  постановою  Верховної Ради, то може виникнути юридична колізія і це призведе до того, що ця постанова не буде мати сили для Кабінету Міністрів  України.  Я хотів би, щоб міністр фінансів висловився з цього приводу.

 

     Доцільно, на мій погляд, Бюджетну резолюцію приймати законом. І  врегулювати  в  цьому  законі  інші  питання,  які  недостатньо врегульовані  в  проекті  Постанови про Бюджетну резолюцію на 1998 рік.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Якщо робити так, як ви пропонуте, то спочатку нам треба   було   б  прийняти  Закон  про  бюджетну  систему,  внести відповідні зміни до Регламенту,  а  потім  уже  розглядати  проект Бюджетної  резолюції.  Ми  керуємося  діючими Законом про бюджетну систему,  Регламентом і Конституцією, в якій записано (стаття 91), що  Верховна Рада України приймає закони,  постанови та інші акти. Тому ніяких порушень тут немає.

 

     А те,  що  ця  резолюція  повинна  мати  загальний   характер бюджетної  політики,  визначено Регламентом і Законом про бюджетну систему.  Може,  нехай  міністр  фінансів   скаже,   будуть   вони керуватися цією бюджетною резолюцією чи ні, щоб зняти це питання?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. За ним - депутат Омельченко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Комсомольський виборчий  округ, Полтавська область).  Шановні народні депутати!  Для мене, власне, усе одно,  у якій формі буде прийнято бюджетну резолюцію.  Якщо її буде прийнято у формі постанови, то, слава Богу, уряд матиме змогу не керуватися тим,  що там записано,  Закон про  бюджетну  систему суперечить Конституції. А ті аргументи, що в законі є посилання на постанову,  не витримують критики,  бо це суперечить Конституції в частині повноважень Кабінету Міністрів.

 

     Можна підійти до бюджетної резолюції як до загальних побажань Кабінету Міністрів,  але тоді наступного року ми  отримаємо  такий самий  проект бюджету,  як і цього року,  і правитимуть його шість місяців.  А  можна  Верховною  Радою  встановити  жорсткі  правила формування проекту бюджету і соціально-економічних пріоритетів. До речі,  державні програми з  таких  питань  ми  приймаємо  у  формі закону.

 

     Тому, шановні   колеги,   я   вважаю,   що  всетаки  потрібно повернутися до цього питання і визначитись, якою має бути бюджетна резолюція   для   Кабінету   Міністрів:   імперативною  чи  тільки рекомендаційною.  Можемо приймати і рекомедаційну.  Тоді не  треба буде закидати Кабміну, що він її не виконує.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю. Новий бюджет і його параметри залежатимуть не від бюджетної резолюції,  а від  стану  економіки.  Про  це  Терьохін, напевне,  знає  краще,  ніж  я,  бо  він  працював  у Міністерстві економіки.

 

     Не має значення,  кращі чи гірші побажання будуть закладені в бюджетній резолюції.  Вони не вплинуть на якість бюджету. Ми даємо загальні  напрями,  даємо  пріоритети,  пов'язані  з   піднесенням виробництва, для уряду, Мінекономіки і Мінфіну.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Коваленко. За ним - депутат Гетьман.

 

     КОВАЛЕНКО А.А.,  голова  Печерської  районної  Ради  народних депутатів - голова  Печерської  районної  державної  адміністрації м.Києва (Печерський виборчий округ, м. Київ). Прошу передати слово Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  фінансів  і  банківської діяльності (Дніпровський виборчий округ,  Херсонська   область).   Депутатская   группа   "Реформы", депутатское обкединение "Вперед,  Украина!".  Уважаемый докладчик! Прошлый раз Александр Александрович Мороз протащил,  в  буквальном смысле  этого  слова,  во  втором чтении проект постановления.  Вы знаете, какие дискуссии были.

 

     Первым ставился  вопрос,  что  это  должно   оформляться   не постановлением, а законом, иначе Кабинет Министров просто не будет им  руководствоваться.  Второй  вопрос:  обязательно  должен  быть предусмотрен размер дефицита бюджета.  Этого к сожалению нет.  Как вы думаете,  не приведут ли такие решения к  тому,  что  мы  опять будем выбирать, как вчера - или ужасный конец, или ужас без конца, по поводу проекта бюджета на 1997 год.  То есть никакие  серьезные вопросы этим постановлением, к сожалению, не решаются.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Приймати закон чи постанову - я вже кілька разів відповідав з цього приводу і не бачу сенсу повторюватися.

 

     Щодо розміру дефіциту бюджету.  У Законі про бюджетну систему записано,  що  дефіцит  бюджету  не  повинен  перевищувати  розмір видатків бюджету на розвиток. До речі, різні були пропозиції. Одні депутати пропонували встановити чітко: дефіцит 4, 5, 6 процентів і більше.  Інші вносили пропозиції,  щоб не фіксувати  цей  дефіцит. Депутат  Вітренко  навіть  запропонувала  поставити  в  залежність дефіцит  бюджету  від  життєво  необхідних  потреб.  Ми  записали: граничний  розмір дефіциту бюджету не повинен перевищувати розміру видатків бюджету на розвиток.  У цьому році в нас бюджет  розвитку становить  половину  дефіциту  бюджету.  Якщо  хтось  рахував,  то звернув на це увагу.  А це негативне явище,  про що говорили деякі депутати.

 

     Ми це врахували і чітко визначили, що дефіцит бюджету повинен бути пов'язаний з бюджетом розвитку,  тоді він не буде впливати на інфляцію.  Проблему  інфляції  ми  теж  зняли,  бо  інфляція  нині становить  десь  0,2  процента.  Основною  проблемою  є   розвиток виробництва,  що  закладено  в  проект  бюджетої резолюції,  може, комусь це й не подобається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гетьман. За ним - депутат Шейко.

 

     ГЕТЬМАН В.П.,  заступник  голови  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань фінансів і банківської діяльності (Тальнівський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні народні депутати!  В принципі  я  підтримую  тези,  закладені  у  проекті постанови про бюджетну резолюцію,  але все ж таки мені більше  імпонує  розданий проект  закону  про  бюджетну  резолюцію,  підготовлений депутатом Терьохіним. Мені дуже шкода, що ми не заслухали його в тому плані, як він це виклав у проекті, який є в нас на руках.

 

     Друге. Я  цілком  поділяю думку,  що бюджетну резолюцію треба приймати не у формі постанови, а у формі закону.

 

     Третє. Буквально найближчими днями ми повинні  приступити  до складання нового проекту бюджету.  І якщо, Володимире Юлійовичу, у цій резолюції не буде чітко  записано,  який  розмір  дефіциту  ми закладаємо в цей проект бюджету, тоді вона нічого не дає.

 

     Четверте. Треба  надзвичайно  серйозно  ставитися  до кожного слова.  Свого часу ми проголосували за ефемерний  бюджетний  банк, заклали  його в бюджетну резолюцію і зараз не можемо вийти з цього кута!  Якщо ми і створимо цей бюджетний банк,  то нам  треба  тоді ліквідувати казначейство, яке є тим самим бюджетним банком.

 

     Отже, я виступаю за закон, за чітко записаний розмір дефіциту державного бюджету в бюджетній резолюції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Що дасть  бюджетна  резолюція?  Вона  насамперед започаткує  розпочати  вчасно  новий  бюджетний  процес,  і  ми не затягуватимемо його, як цього року.

 

     У бюджетній резолюції немає поняття  "бюджетний  банк".  Воно ніяк не пов'язане з бюджетною резолюцією.

 

     Чи закон приймати, чи постанову? А скільки ми знаємо законів, які не виконуються!  Iдеться не про те,  у якій формі  приймати  - постанови  чи  закону,  а  про  те,  щоб вона виконувалася.  Дехто намагався навіть постанову поставити вище,  ніж  Конституцію,  ніж закони.  Ми  цього  не робимо.  Ми кажемо,  що наші Мінекономіки і Мінфін повинні мати  документ  -  орієнтир,  відповідно  до  якого розпочати процес складання нового проекту бюджету.

 

     I цим    орієнтиром   ми   визначаємо   в   бюджеті:   захист товаровиробника,  підвищення  виробництва  і   на   основі   цього вирішення  соціальних проблем,  а не навпаки,  як це було минулого року: спочатку соціальні проблеми, а потім уже як вийде.

 

     А дефіцит?  Чого ми з  цим  дефіцитом  стільки  носимося?  Ми ніколи  його  не  вгадаємо  точно до десятої чи до сотої процента. Головне в тому, щоб зовнішні та внутрішні позички були використані на  розвиток виробництва.  Тоді не буде інфляції,  тоді буде якась перспектива. Ми намагалися підкреслити, що повинна бути економічна перспектива,  а не те, що ми тільки збираємо податки і ділимо тут, у Верховній Раді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шейко.

 

     ШЕЙКО П.В.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань Регламенту,   депутатської   етики  та  забезпечення  депутатської діяльності (Бобровицький виборчий  округ,  Чернігівська  область). Шановний  Володимире  Юлійовичу!  Коли  ви  вносили  нам  на друге читання проект бюджетної резолюції, то був і альтернативний проект депутата  Шеховцова.  Скажіть,  будь ласка,  наскільки вам вдалося поєднати позиції цих двох взаємовиключаючих проектів,  а  якщо  не вдалося,  то  скажіть,  яким  чином  процедурно розглянуто проект, поданий колегою Шеховцовим.

 

     I друге.  Витає фантасмагорична, на мій погляд, ідея розробки проекту  бюджетної  резолюції одночасно і на 1999 рік.  Зміна бази оподаткування, яка неминуча ще навіть нашим складом парламенту, не дає  впевненості  в 100-відсотковому виконанні бюджетної резолюції навіть 1998 року, не кажучи вже про 1999 рік. Як ви дивитеся на ці проблеми?  Чи  варто  взагалі нам торкатися бюджетної резолюції на 1999 рік в обговоренні, чи ні?

 

     ПЄХОТА В.Ю. Щодо альтернативного проекту Шеховцова, то я хочу нагадати,  що  Шеховцов  входив  до  складу  нашої робочої групи й плідно працював з нами разом.  Багато його  пропозицій  навіть  на стадії першого читання було включено в проект бюджетної резолюції, але в нас були й розбіжності щодо  деяких  організаційних  питань. Шеховцов пропонував,  якщо уряд не буде вчасно подавати нам проект бюджету,  сісти  й  самим  розробити  такий  проект.  Це   головна розбіжність.  Вона так і залишилася, вирішити її на рівні комітету досить важко,  досить проблематично,  тим паче що я передивився  і Конституцію,  і всі закони, але ніде не записано, що Верховна Рада розробляє  і  подає  проект   бюджету.   Є   інші   випадки   щодо дисциплінарного впливу на уряд, якщо він вчасно не подасть проект. I якраз якщо ми вчасно  не  подамо  бюджетну  резолюцію,  це  буде підставою  уряду  сказати,  що  вони невчасно отримали завдання на проектування.

 

     Були й інші розбіжності.  Шеховцов пропонував для  внутрішніх позичок  встановити  термін  15  років.  Нині цей термін становить півтора - два  роки,  але  ніхто  не  купляє  облігації.  Тому  ми вважали,  що  треба  це робити більш м'яко і відповідно записали у проекті бюджетної резолюції.

 

     Чи варто приймати бюджетну резолюцію на 1999 рік?  Я  відразу сказав,  що  це  не  можна  робити,  бо в нас ще,  дійсно,  будуть змінюватися  закони,   податкова   база,   можливо,   інвестиційна політика.  Якщо казати, що ми закладаємо перспективу, то можна для цього скористатися програмою економічного розвитку на цей  період, яку  ми  розглядали,  а  вносив  цю  програму  уряд.  Ми  могли  б подивитися,  як вона виконується,  внести корективи  і  не  робити бюджетну резолюцію на два роки, бо вона буде загальною.

 

     Я просив  би  розпочинати  дискусію  з цього питання.  Навіть прийнявши цю бюджетну резолюцію,  якщо виникнуть якісь питання, ми могли  б  у січні або лютому внести поправки,  зміни з урахуванням наступного року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шеховцов. Одна хвилина.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (Новокраматорський виборчий округ,  Донецька область).  Я все  же  скажу  два  слова  для  комментария.  Мои  принципиальные предложение  не  учтены  и  не  могли быть учтены потому,  что моя оценка  полностью  совпадает  с  оценкой  Терехина,   Гетьмана   и финансовой комиссии.  Такой документ не нужен.  Он никакой роли не сыграет.  Исходя именно из того,  что  постановление  не  является обязательным для правительства, я предлагал в большей мере задание Верховному Совету.

 

     Уважаемые коллеги!  Вот мы вчера почти  утвердили  бюджет  на 1997  год.  И  вы знаете,  что его проект подан с нарушениями.  По закону каждая расходная статья,  если она превышает  одну  десятую процента всех расходов госбюджета,  должна быть детализирована. По Закону о бюджетной системе все приложения,  которые расшифровывают крупные  статьи  закона  о  бюджете,  являются  составными частями закона и точно так же обязательны для исполнения.

 

     В сентябре Кабмин  подал  проект,  в  котором  эти  положения Закона  о  бюджетной системе и правила оформления проекта закона о бюджете были нарушены.  Что сделал Комитет  по  вопросам  бюджета, чтобы подать вам законопроект,  соответствующий закону? Это делает любой комитет.  Любой комитет,  рассматривая законопроект Камбина, вносит   или   свой   альтернативный,   или   подвергает  поданный существенной доработке.  И только Комитет по  вопросам  бюджета  - единственный,   ссылаясь  на  какието  мифические  запреты,  якобы содержащиеся  в  Конституции,  отказывается  от  этой  работы.   В результате   вы   голосуете  за  огромные  цифры:  два  миллиарда, миллиард, не зная, что за ними.

 

     Мое основное предложение  состояло  в  том,  чтобы  заставить Комитет по вопросам бюджета в первую очередь работать на парламент и на нормальный закон.

 

     Мои предложения,  мое видение этого документа очень близки  к предложениям   Терехина.   Но   только  на  спор  о  том,  в  виде постановления или закона принимать бюджетную резолюцию, у меня нет времени.

 

     Я на  своей  позиции  остался,  и  поэтому мои предложения не учтены. А как вы будете голосовать - воля ваша.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Депутате Шеховцов,  питання стосовно  дисципліни виконання і тому подібне ми довго дебатували в нашому комітеті.  І в одному  з  пунктів  ми  навіть  записали  про  те,  що  комітети Верховної Ради,  у тому числі і Комітет з питань бюджету,  повинні чіткіше  контролювати  виконання  бюджету  і  займатися  бюджетним процесом.

 

     У Законі   про   бюджетну   систему   записано,   щоб  бюджет розглядався   кожним   комітетом   щоквартально.    Повинен    він розглядатися також і бюджетним комітетом.  Але,  на жаль,  депутат правий у тому, що цього не робиться.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  розпочинаємо постатейний  розгляд  проекту бюджетної резолюції.

 

     Є зауваження до пункту 1? Будь ласка, Михайле Васильовичу.

 

     КОСІВ М.В.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Пустомитівський виборчий  округ,  Львівська область). Шановний Володимире Юлійовичу! Ті чотири пропозиції, які я з вами конкретно обговорив,  ви врахували,  за що я вам вдячний. Проте  вже  з  попереднього  обговорення  видно,  що  питання  про прийняття цієї постанови поставлено під загрозу.  Отже,  очевидно, моя п'ята пропозиція,  яку ви не врахували, слушна. Якщо її тут не враховано,  то  пропоную  записати  протокольне  доручення   вашій комісії  негайно приступити до розробки законопроекту про бюджетну систему, де врахувати потребу унормування податкового кодексу, без чого   така  система  складена  бути  не  може.  Отже,  ми  мусимо унормувати податковий кодекс,  тоді всі пропозиції,  у тому  числі Терьохіна і Шеховцова,  знайдуть відповідне місце. Як ви ставитеся до цієї пропозиції?

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я теж наприкінці хотів  внести  пропозицію,  щоб дати  протокольне  доручення  відповідним  комітетам  доопрацювати Закон про бюджетну систему та Регламент Верховної Ради і  привести це  у  відповідність із завданнями,  термінами прийняття бюджетної резолюції,  а  також  вирішити,  у  якому  вигляді  вона   повинна подаватися, щоб зняти недоречності, котрі є в трьох документах.

 

     Щодо податкового кодексу.  Це, безумовно, треба робити. І, на мій погляд,  для цього треба прийняти окрему  постанову  Верховної Ради,  у якій чітко визначити терміни,  відповідальних за розробку такого податкового кодексу і тому подібне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний  Олександре   Миколайовичу!   У   нас відбулася попередня дискусія.  Саме тому спочатку треба ставити на голосування назву цього документа, а не пункт 1. Або постанова про основні напрями бюджетної політики, що суперечить Конституції, або закон.  Я просив би спочатку поставити на голосування  назву,  щоб зал  вирішив  це  концептуально.  А  потім я ще взяв би слово щодо пункту 1.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таку  пропозицію   вносив   депутат   Єльяшкевич: постановою чи законом назвати.

 

     Голосуємо проект,  внесений комітетом, під назвою: "Постанова Верховної Ради України про основні напрями бюджетної  політики  на 1998 рік". Будь ласка.

 

     "За" - 139.

 

     Голосуємо як закон. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Враховуючи, що назва "закон" набрала більше голосів, я ще раз ставлю її на голосування.

 

     Будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     Підтримано. Називаємо законом.

 

     Стаття 1. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні народні депутати!  У статті 1  проекту закону, який роздано вам 17 червня, визначені соціально-економічні пріоритети  бюджетної   політики,   зокрема:   збільшення   частки соціальних  виплат  у загальних видатках зведеного бюджету України до  розміру,  достатнього  для   повного   фінансування   адресних соціальних   програм,  передбачених  законами;  збільшення  частки витрат на фінансування соціально-культурних  програм  у  загальних видатках  зведеного  бюджету;  повне  погашення  заборгованості із заробітних плат  працівникам  бюджетних  установ  та  організацій; неухильне   дотримання   бюджетних   зобов'язань   із  своєчасного повернення надміру внесених податків і зборів.  Тобто цей  перелік дійсно встановлює пріоритети бюджетної політики.

 

     Порівняймо це   з  тим,  що  записано  в  проекті  постанови: "Пріоритетне  спрямування   бюджетних   коштів   на   оздоровлення вітчизняного  виробництва,  що  дасть можливість забезпечення...". Чесно  кажучи,  усі  розуміють,  що   чим   більше   коштів   буде спрямовуватися   на   державні   капітальні  вкладення,  а  це  із зачитаного випливає, тим менше їх буде спрямовуватися на соціальні програми.

 

     Учора ми   обговорювали   проект   бюджету   і   бачили,   що фінансування соціальних програм і соціального захисту порівняно  з 1996 роком зменшилося на 3 відсотки у видатках бюджету.

 

     Тому я  просив би проголосувати текст,  викладений у статті 1 проекту закону.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я хочу сказати  таке.  Якщо  ми  зробимо  аналіз проекту   бюджету,   за   який   учора   голосували,   то  там  на капіталовкладення  передбачається  нуль.  А  видатки  бюджету   на розвиток  становлять  десь 50 процентів дефіциту.  Така економічна політика якраз і закладає всі біди,  які  ми  маємо  у  соціальній сфері.

 

     Якщо казати,  що  ми вирішуємо тільки соціальну сферу,  то це однаково,  що хлібороб нічого не сіє, а кожен рік збирає врожай. А що  він  збере  наступного  року?  З  кожним роком соціальна сфера занепадає,  про що  і  Терьохін  каже.  Вона  занепадає,  хоча  на розвиток не вкладається вже ні копійки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Я вважаю,  що Володимир Юлійович правий ще й тому,  що якби ця матеріально-технічна база  була  років  4,5 тому,   то  можна  було  б  з  депутатом  Терьохіним,  безперечно, погодитися,  тому що тоді чітко спрямовувалося 8 - 10 процентів на оновлення,  на  амортизацію  і  виробництво  велося  розширене.  А сьогодні практично потрібно поновлювати виробничу сферу,  тому  що вона розвалена як у промисловості, так і в інших галузях.

 

     На мою   думку,   напрям   цей  взято  правильно.  Ставлю  на голосування статтю 1 в редакції комітету. Прошу підтримати.

 

     "За" - 169.

 

     Шановні колеги! Щось не зрозуміли?

 

     Я ставлю  на  голосування   пропозицію,   внесену   депутатом Терьохіним і викладену в статті 1 проекту закону. Будь ласка.

 

     "За" - 183.

 

     Теж не набирає голосів.

 

     Депутат Косів. Будь ласка. Він вносив пропозицію.

 

     КОСІВ М.В.  Мені  видається  дуже  дивною  позиція економіста Сергія  Терьохіна.  Я  хотів  би   нагадати,   що   пріоритети   в соціальнокультурній  сфері  закладені майже в усіх наших галузевих законах з питань соціальнокультурного розвитку. Ну і що з того, що ми  в Основах законодавства про культуру записали,  що 8 відсотків валового  внутрішнього   продукту   відраховується   на   розвиток культури?  Ми  коли-небудь  могли це забезпечити?  Звичайно ж,  не могли.  Чому?  Та тому,  що весь час  валовий  внутрішній  продукт зменшується.  І  якщо  ми не подбаємо про те,  щоб було так,  як я пропоную, то захистити соціально-культурну сферу ми не зможемо.

 

     Тому я вважаю,  що правильно підійшов комітет,  коли  виділив саме такі пріоритети.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  я просив би підтримати редакцію статті,  внесеної комітетом. Давайте відновлювати виробничу сферу. Будуть надходження, буде фінансуватися соціальна інфраструктура...

 

     Будь ласка, Наталіє Михайлівно Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з  питань  економічної  політики  та  управління  народним господарством  (Конотопський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний Олександре Миколайовичу!  У мене кілька  запитань.  Перше запитання до вас. Стосовно цієї статті 2.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це стаття 1, а не стаття 2.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  До  статті  1  у мене було дві поправки.  А от поправки Терьохіна я не побачила.  Я не розумію,  на якій підставі він  отримує  право  ставити  запитання і пропозиції вносити,  а я тримаю руку і ви знову не бачите? Я хочу підкреслити...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не було в залі.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я хочу підкреслити,  Олександре  Миколайовичу, досить   уже   вчорашньої   бюджетної   ночі.  Починайте  поважати депутатів.  Не треба наслідувати приклад Олександра Олександровича Мороза.  Він  учора таки провів свої рішення і,  щоб йому потім не дорікали,  відразу свою вину списав на тих,  хто вчора погодився з цим матеріалом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   вимкну  мікрофон.  Будь  ласка,  давайте  без моралі.  Вас не було вчора,  коли розглядався проект бюджету, а ви мораль читаєте мені. Удень працюйте.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Я  вносила  поправку  2,  щоб граничний рівень перерозподілу ВВП через дохідну частину бюджету був у  розмірі  не більш як 31 відсоток з урахуванням фондів цільового призначення (з вилученням зі складу державного бюджету коштів пенсійного  фонду). Вона відхилена.  Але, Володимире Юлійовичу, я підкреслюю, бюджетна резолюція повинна мати конкретні  завдання  в  цифровому  викладі. Якщо  в  ній  цього  не  буде  і  ми ще далі продовжуватимемо таку дискусію з моїми поправками,  то якраз і матимемо те,  що маємо  в Луганську,  звідки ми тільки повернулися.  П'яту добу там бастують шахтарі.  Сидять голодні біля облради,  тому що їм  не  виплачують заробітну плату,  немає коштів на розвиток галузі.  Всі ці питання пов'язані.  Тому я прошу проголосувати мою поправку і ні  в  якому разі  не  підтримувати поправку Терьохіна.  Він руйнував економіку України  і  продовжує   руйнувати,   економлячи   на   капітальних вкладеннях,  які  повині  фінансуватися  з  бюджету.  Будь  ласка, проголосуйте мою поправку.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Я хочу сказати,  що ми зробили аналіз граничного рівня перерозподілу ВВП. У 1994 році він становив 42,3 відсотка, у 1995 році - 39,7 відсотка,  у 1996 році - 37,53 відсотка, а в 1997 році  -  28,58  відсотка  без пенсійного фонду.  Тобто ця проблема фактично  вирішена.  Зараз  через  бюджет   розподіляється   25-28 процентів  ВВП  без  пенсійного фонду.  Але якщо наполягає депутат Вітренко, можна проголосувати.

 

     До речі,  в комітеті думки розійшлися,  я не хочу казати, хто голосував  за,  а хто проти,  але я вважаю,  що тут ніякої крамоли немає, можна залишити.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиції  близькі.  Будь   ласка,   голосується поправка 2 депутата Вітренко.

 

     "За" - 138.

 

     Не набирає голосів. Депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область).  Депутатська група "Реформи". Я хотів би звернути увагу шановних колег,  у тому числі Наталії Михайлівни Вітренко,  що  внесено  і  у  вас є на руках проект закону,  як це проголосовано з самого початку Верховною Радою.

 

     А пропозиція моя така,  оскільки не пройшов ні варіант статті 1 проекту закону,  внесеного групою народних депутатів, ні варіант комітету. На мій погляд, є цілий ряд досить непоганих пропозицій і в проекті постанови,  і в проекті закону.  Ну,  наприклад,  проект комітету  взагалі  не  передбачає  погашення  заборгованості  щодо заробітної плати бюджетним установам.  А це є в нашому проекті.  У той же час у нашому проекті дійсно упущено здійснення  структурних реформ   за   критерієм   економічного   зростання   й  підвищення ефективності економіки України.

 

     Я пропоную поєднати цілий ряд пунктів,  які  є  і  в  проекті закону  і в проекті постанови,  внесеному бюджетним комітетом.  На мій погляд,  ми не можемо упустити ні перший варіант,  ні  другий. Або  це  треба  тоді  звести  в  єдину  систему,  або  прямо зараз голосувати по пунктах.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат має рацію, безперечно.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Тут сенс є.  Але я звертаю увагу  на  те,  що  з кожним,  хто вносив пропозиції, ми предметно працювали. Над кожною пропозицією працював бюджетний комітет.  На жаль,  пропозицій було мало.  І  більшість  тих,  хто  сьогодні виступає,  взагалі ніяких пропозицій не вносили.

 

     Що стосується  заборгованості  щодо  заробітної   плати.   Ми виходили з того,  що є запевнення Прем'єра,  що до кінця року уряд розрахується з усіма бюджетними організаціями стосовно  заробітної плати.  Ми  не могли цього ставити під сумнів.  А якщо ставити під сумнів,  то виходить,  що на наступний  рік  знову  створювати  цю заборгованість.  Ті  запевнення,  які  були зроблені для погашення заборгованості щодо заробітної плати,  ми вважали,  дають підстави на  новий  рік  цю  заборгованість  не враховувати.  Ми не повинні планувати те, чого не повинно бути.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба сперечатися.

 

     Шановні колеги,  виступлять депутати  Гетьман  і  Пилипчук  і будемо вирішувати, чи передавати на доопрацювання, а після перерви проголосувати,  щоб ці дві пропозиції об'єднати  та  зробити  одну статтю.

 

     ГЕТЬМАН В.П.  Шановні  народні депутати!  Хто уважно прочитав один і другий проект,  той бачив,  що вони  дуже  близькі  і  один одного дійсно доповнюють.  Ми проголосували,  що це буде закон.  А те,  що доповідає зараз на трибуні Володимир Юлійович,  стосується проекту  постанови.  Таким  чином,  ми повинні перейти до розгляду проекту закону. Це перше.

 

     Друге. Я цілком підтримую тезу,  що,  оскільки заборгованість щодо  заробітної  плати  надзвичайно велика проблема,  то її треба ставити як проблему бюджетної резолюції.

 

     І третє.  На  жаль,  соціальна  сфера  сьогодні  є   найбільш інвестиційно  сприятливою.  Чим  більше  ми  вкладаємо в соціальну сферу,  тим більше внутрішніх інвестицій повернеться для підтримки власного  товаровиробника.  Тому  ідеологічно  ми повинні документ дещо скоригувати.

 

     Я пропоную, Олександре Миколайовичу, доручити нашому комітету разом  з Терьохіним доопрацювати цей проект і завтра він абсолютно нормально в режимі законопроекту  може  бути  внесений  у  зал.  І приймемо його завтра, але як один проект.

 

     Дякую за увагу.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Погашення заборгованості щодо заробітної плати - це дійсно питання дуже актуальне й дуже болюче, і тому ми вважали, якщо записувати про це в Бюджетну резолюцію,  то приблизно в такій редакції: недопущення заборгованості щодо заробітної плати.

 

     Щодо поєднання цих двох проектів. Дійсно, в проекті Терьохіна є  деякі позиції,  які відносяться до напрямів бюджетної політики. Але є дуже багато позицій,  які повністю відносяться до Закону про бюджетну   систему,   не  мають  ніякого  відношення  до  напрямів бюджетної політики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового  комплексу,  земельних  ресурсів  та  соціального розвитку  села  (Центральний  виборчий  округ,   Івано-Франківська область).  Шановні  колеги!  Я  хотів  би привернути вашу увагу до технології  прийняття  бюджетної  резолюції.  Бюджетна   резолюція приймається тоді,  коли є аналіз виконання бюджету поточного року. А ми вважаємо,  приймаючи бюджет  1997  року,  що  він  є  ліпший, ідеальний,  і, не маючи результатів його функціонування, приймаємо резолюцію.

 

     Я, наприклад, прогнозую, що у зв'язку з цими нашими змінами в податковому  законодавстві  в  нас  суттєво погіршиться ситуація з валовим  продуктом  і  відпливом  у  тіньову  економіку  офіційної економіки.

 

     Вважаю, що   треба  спочатку  зробити  аналіз  функціонування бюджету 1997 року, а для цього треба місяць чи два. Я думаю, що ми в бюджет 1997 року змушені будемо вносити поправки. А після того з урахуванням усіх помилок,  усіх відхилень від  заданого  варіанта, факторів,  які зумовили ці відхилення в бюджеті 1997 року, скласти бюджетну резолюцію на 1998 рік.  Тоді вона буде реалістичнішою,  а не  буде  прийнято  документ  заради  документа.  Бо  ми  маємо на сьогодні  лише   прогнози,   але   не   маємо   аналізу   практики функціонування бюджету на 1997 рік.

 

     Пропоную розглянути  це  питання,  коли  ми  матимемо  аналіз функціонування бюджету на 1997 рік хоча б за один-два місяці.

 

     Я вважаю,  наприклад,  що  треба  зменшити  податки   мінімум наполовину для того, щоб відновити виробництво.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Володимир  Мефодійович  говорить про різні речі. По-перше,  у нас є аналіз прогнозних показників на  1998,  поданий Мінекономіки.  По-друге,  у нас є аналіз виконання бюджету на 1997 рік за п'ять місяців.  А що  стосується  зменшення  чи  збільшення податків,  то  це  не предмет бюджетної резолюції,  бо ми в основу заклали,  що протягом  року  не  змінюємо  податкову  систему,  не складаємо бюджет,  як у цьому році - спочатку закон, потім бюджет. Заплуталися так,  що до цих пір не можемо прийняти бюджет так,  як належить згідно із законом.  Тому ми в одному із пунктів бюджетної резолюції передбачили,  що проект бюджету на 1998 рік  складається тільки  на  основі  тих законів,  які діють на 1 серпня 1997 року. Може,  декому це і не подобається,  бо це певною  мірою  організує бюджетний процес.

 

     І по-третє,  якщо  ми  кажемо  про те,  що бюджетну резолюцію треба деталізувати,  конкретизувати,  то над її проектом може  йти робота так, як ішла над проектом бюджету на 1997 рік. І до чого ми прийшли?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ставлю  на  голосування  пропозицію,   внесену депутатами  Гетьманом,  Соболєвим і іншими,  щоб два проекти,  які внесені,  стосовно даної статті доопрацювати і  завтра  внести  на розгляд. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 195.

 

     Ставлю на  голосування  статтю  1  у редакції комітету.  Будь ласка.

 

     "За" - 170.

 

     Будь ласка, депутат Степенко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Володимире Юлійовичу!  Ви знаєте, що я під час першого  обговорення  задавав вам запитання і вносив в усній формі пропозицію.

 

     От дивіться:  "Пріоритетне спрямування  бюджетних  коштів  на оздоровлення вітчизняного виробництва...".  Це добре записано, але це ж усе декорація.

 

     Як це зробити, звідки брати ці кошти? Може, справді, зменшити податковий прес, що депутат Пилипчук пропонував? Треба передбачити якийсь механізм, щоб ця норма виконувалася. Це перше.

 

     Друге. Я вважаю,  що треба відправити  на  доопрацювання,  як пропонував Гетьман, із двох проектів зробити один.

 

     І щодо  поправки  14  народного  депутата Масенка (пропозиція дуже слушна):  "Безумовне забезпечення фінансування у повній  мірі витрат  на соціальне будівництво на селі,  які повинні проводитися згідно  із  законом  про  пріоритетний  розвиток  агропромислового комплексу".  Написано "враховано частково".  Володимире Юлійовичу, поясніть, як можна враховувати частково, коли є спеціальний закон, який   не   виконується,  що  сприяє  остаточній  руйнації  нашого сільського  господарства?  У  порівняльній  таблиці  треба  писати враховано   або   не  враховано.  А  ця  пропозиція  повинна  бути врахована, тому що є закон.

 

     Давайте приймати  бюджетну  резолюцію   на   основі   діючого законодавства. А то виходять цікаві речі.

 

     Дякую.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Якщо врахувати повністю, то в бюджетну резолюцію треба  переписати  весь  Закон  про   пріоритетність   соціального розвитку  села,  закони  про  науку,  освіту,  медицину і всі інші закони.

 

     Ми вважали,    що    врахували    частково,    бо    записали агропромисловий  комплекс як пріоритетний разом із галуззю науки і паливно-енергетичним комплексом.  Не можна ж перерахувати все,  що записано  в  Законі  про пріоритетність соціального розвитку села. Тим більше що резолюція не скасовує ні один із діючих законів  про розвиток тієї або іншої галузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пшенична.

 

     ПШЕНИЧНА О.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти  (Ленінський  виборчий  округ,  Автономна Республіка   Крим).   Уважаемые   депутаты!   Я  прошу  поддержать предложение о том, чтобы обкединить проекты закона и поставноления о бюджетной резолюции. И хочу сказать почему? Действительно, вчера был как прецедент,  это, наверное, слышали и наши избиратели. Если говорить о бюджете,  то в первую очередь надо рассматривать вопрос о наших бюджетных организациях.

 

     В пункте  3  проекта   постановления   записано:   "Своєчасне забезпечення в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам установ і організацій, що фінансуються з бюджету...". Что сегодня? За  1996  год - задолженность по заработной плате бюджетникам,  за 1997 год - задолженность.  Отпускные не  получены  педагогическими работниками.  Я  считаю,  у  меня  поправка  7,  что  мы должны на переходный период записать (пусть это будет закон), что заработная плата    педагогическим    работникам   будет   выплачиваться   из государственного бюджета? А где взять деньги? Да, нужно поддержать товаропроизводителя.  И  здесь  я  хочу  сказать  о  бартере.  Это нереализованная продукция,  продажа спирта,  и Минэкономики знает, кто этим занимается.

 

     Прошу поддержать.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Поправка  7  дещо  суперечить Закону про місцеве самоврядування і знижує значимість  місцевих  органів  управління. Добре,  ми  передбачимо  видатки  на  виплату  зарплати вчителям у державному бюджеті,  а витрати на комунальні  послуги,  на  ремонт шкіл і тому подібне?

 

     Це питання  вивчалося  в чотирьох областях,  як можна зробити так, щоб повністю перекласти на державний бюджет утримання тієї чи іншої  сфери.  Тоді  треба  переробити  весь  бюджет,  статтю  143 Конституції і всі закони відносно цього.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми в третьому читанні розглядаємо ці  документи.  Мабуть,  доцільно  ці  два  проекти  повернути  на доопрацювання,  об'єднати в один,  а завтра  зранку  розглянути  і прийняти.

 

     ПЄХОТА В.Ю.  Це  зовсім  не  реально,  оскільки  депутати  не встигнуть ознайомитися з документом,  отже, не буде конструктивної праці,  буде  базар.  І про об'єднання не можна казати,  бо ці два документи принципово відрізняються.  У проекті депутата  Терьохіна закладені не реальні позиції, а побажання, він взагалі побудований на  популізмі.  Тому  давайте  спочатку   визначимося,   на   чому будуватимемо  основні напрями - на популізмі чи на реалізмі.  Тоді виходячи з цього і працюватиме робоча група  (Шум  у  залі).  Якщо потрібен популізм,  будь ласка, ми закладаємо побажання - і все. А ми вже бачили, що з цього виходить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире   Юлійовичу,   якщо   одна   й   друга пропозиція не набирають голосів, що ви пропонуєте?

 

     ПЄХОТА В.Ю.  По-перше,  в залі немає людей.  По-друге,  нехай депутати визначаться,  що нам необхідно:  чи реальні завдання щодо формування  проекту  Державного бюджету на 1998 рік,  чи закладати те, що взагалі неможливо виконати. Якщо хтось береться підписатися під  цією  резолюцією і відповідати за наслідки - це інше питання. Гадаю,  що  нам  треба  закладати  цифри   виходячи   з   реальної економічної  ситуації,  в якій ми перебуваємо.  І ми вважаємо,  що повинен бути поворот через виробника до соціальної сфери.  Депутат Терьохін каже, що через соціальну сферу підняти виробника. Тобто є різні підходи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю,  ми  всі  розуміємо,  що  на  сьогодні  на першому плані - це розвиток виробничої сфери, яку ми вже довели до ручки. Соціальна сфера в минулому була домінуючою, нині навпаки.

 

     Є дві пропозиції.  Перша  -  розглядати  законопроект  у  тій редакції комітету, що вносив депутат Пєхота.

 

     І друга  -  повернути  на  доопрацювання  і  завтра внести на розгляд погоджений варіант.

 

     Пропонується обговорити пропозицію за скороченою процедурою - два "за", два "проти". Будь ласка, запишіться.

 

     Перша пропозиція   -   розглядати   законопроект  у  редакції комітету.

 

     Депутат Цушко. Ви "за"? Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань фінансів  і  банківської  діяльності (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Прошу передать слово депутату Найде.

 

     НАЙДА Г.І.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного     комплексу,    транспорту    і    зв'язку (Суворівський  виборчий  округ,   Херсонська   область).   Фракция коммунистов.  Уважаемые  коллеги!  Пока  мы вчера терзали и мучили проект   бюджета,   Леонид   Данилович   сделал   заявление,   что правительство  подготовило плохой проект бюджета,  Верховный Совет принимает бюджет ради бюджета и  что  такой  бюджет  не  нужен  ни Президенту,  ни тем более народу Украины. Поэтому принимаемые нами решения сегодня очень  важны.  Трансформация  документа  в  закон, чтобы  его  подписал  Президент,  -  тоже  очень  важно.  Я думаю, Александр Николаевич, у большинства сложилось единодушное мнение - не  спешить,  дать  возможность  поработать.  И обязательно внести проект в среду.  Это будет продуманный,  взвешенный и обкединенный вариант.  И в основе должны быть социальные потребности - те,  что записаны в Конституции.

 

     Мы вчера  все  сделали  для   того,   чтобы   первый   пункт, предлагаемый сегодня Пехотой,  не был реальным.  Мы все забрали от производства:  и капитальные вложения, и дополнительные вложения в народное  хозяйство.  Поэтому  если говорить о популизме,  то наше вчерашнее решение тоже было популистским.  Друг  друга  мучая,  мы все-таки вымучили эти 226 голосов.

 

     Давайте проголосуем за обкединение двух проектов,  пускай два комитета розработают один, а мы спокойненько в среду рассмотрим. И послушаем, что еще скажет Президент о том, что мы наголосовали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Анісімов.

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  базових  галузей   та   соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Я  поддерживаю  предложение,  внесенное  Комитетом   по   вопросам бюджета.  При рассмотрении и обмене мнениями уже уточнили, что это должен быть закон,  и за это проголосовали. То есть идет усиление, будем  говорить,  этого  документа,  поскольку бытует мнение,  что постановление не является главным для Кабинета Министров.

 

     Я не хотел бы, чтобы оттягивалось рассмотрение этого вопроса. Как   только   хотим   что-нибудь  оттянуть,  обязательно  создаем комиссию.  Сколько она  будет  работать,  никто  гарантировать  не может.  Мы  же  понимаем,  что,  возвратившись с каникул,  условно говоря,  будем рассматривать проект государственного  бюджета.  Мы должны  выписать правила и учесть те предложения,  которые сегодня звучали (и Наталии Витренко,  и других), - установить определенные нормы и рамки.

 

     Я хотел  бы  ,  чтобы  мы  в ходе дискуссии и при принятии за основу  документа  все-таки  усилили   часть   этих   направлений, записанных в данном документе. Нельзя разыгрывать карту и пытаться противопоставить один документ другому,  ведь они  дополняют  друг друга.  Мы можем конкретно при рассмотрении все это учесть.  Нужно принимать решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Косів.

 

     КОСІВ М.В.  Фракція Народного Руху України.  Шановні  народні депутати!  Ми  маємо  не два,  а три проекти.  І це ускладнює нашу роботу. Я, виступаючи під час першого читання, сказав, що ми могли б  поєднати  третій  пункт  із пропозицією депутата Шеховцова і ту резолюцію,  яку представив комітет.  Зокрема  у  тій  частині,  де йдеться  про обов'язок Верховної Ради на випадок неподання проекту бюджету Кабінетом Міністрів, розробити такий проект самій.

 

     Проте гадаю,  що наробки депутатів Терьохіна і  Шеховцова  не пропадуть,  бо  ми  ж  відразу  приступаємо  до розробки бюджетної системи.  І всі вони  буквально  на  наступній  сесії  увійдуть  у бюджетну систему. Якщо ми зараз почнемо доопрацьовувати, то будьмо певні, що Бюджетної резолюції не приймемо. Ми робимо такий розгін, шановні  колеги,  ніби  нам  тут  ще  хтозна скільки працювати.  А працювати  по  суті  залишилося  два-три  місяці.  Хоча   проектів нерозглянутих море.

 

     І останнє. Якщо колеги вважають, що найосновнішим пріоритетом нашої Бюджетної резолюції має бути запис про недопущення невиплати заробітної  плати,  то  це  ж  чистісінька  демагогія.  Ми  можемо підсилювати,  писати про недопущення,  а  зарплату  не  виплачують тому,  що немає грошей. Значить треба зробити такий проект закону, щоб були гроші.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  Олександре  Миколайовичу,  нагадую,   що   це обговорення,   і  відповідно  до  Регламенту  депутату  дається  3 хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.   Так   ось,   стосовно   обговорення   проекту резолюції.  Щоб  не  було  ніяких  спекуляцій,  я поясню,  чому ми голосуватимемо проти такого  проекту  Бюджетної  резолюції.  Я  не знаю,  яке завдання давати комітету,  бо, звертаю вашу увагу, нашу пропозицію 20,  де записано: "Привести рівні змін заробітної плати і   пенсій   у   відповідність   з  міжнародним  законодавством  і Конституцією України для забезпечення прожиткового рівня  громадян України"  (це  якраз  норма  Бюджетної резолюції),  було відхилено комітетом повністю!  Тобто хтось іще  даватиме  завдання  Кабінету Міністрів,  щоб  він,  нарешті,  звернув  увагу  на  те,  що треба виконувати хоч цю "обрізану" Конституцію і людям давати можливість виживати.

 

     Пан Косів сказав,  що бюджету немає. Це не так, пане Косів. Є кошти бюджету,  і вони розкрадаються. Ми, перебуваючи в Луганську, бачили  конкретний  приклад,  коли  облдержадміністрація  бюджетні гроші використала на придбання собі квартир,  а шахтарі  голодують п'яту   добу.   Тому  ми  пропонуємо  наступне.  По-перше,  варто, Олександре Миколайовичу,  щоб нам сьогодні роздали прийнятий учора в  другому  читанні  бюджет,  аби  ми  подали поправки до третього читання,  щоб  не  було  спекуляцій,  начебто  депутати  знову  із зав'язаними очима щось приймають.

 

     А по-друге,  повернути  комітету проект Бюджетної резолюції з вимогою  доопрацювати  її  таким  чином,  аби   вона   відповідала Конституції та міжнародним договорам. Лише за такої умови.

 

     А те,  що  запропонував  депутат  Терьохін,  взагалі  не  має відношення до покращення проекту Бюджетної резолюції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином,  є дві пропозиції. Перша: голосувати по частинах кожну статтю, аби прийняти законопроект у цілому.

 

     Ставлю на  голосування  дану  пропозицію,  внесену депутатами Косівом, Анісімовим та іншими. Прошу підтримати.

 

     "За" - 186.

 

     Другу пропозицію  внесено  депутатом  Найдою:  доручити  двом комітетам   доопрацювати   і   внести  в  наступну  середу  єдиний законопроект  у  новій  редакції.   Ставлю   на   голосування   цю пропозицію. Будь ласка.

 

     "За" - 216.

 

     За рейтинговим  голосуванням  ця  пропозиція  набрала  більше голосів. Ще раз ставлю на голосування цю пропозицію.

 

     "За" - 249. Прийнято.

 

     Сідайте, будь ласка.

 

     Слухається питання про проект  Закону  України  про  внесення зміни   до   Закону   України   про   патентування   деяких  видів підприємницької діяльності.

 

     Доповідає Віктор Іванович Суслов - голова комітету  з  питань фінансів та банківської діяльності, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.,  голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності  (Люботинський  виборчий  округ, Харківська  область).  Уважаемые  народные  депутаты!  Комитет  по вопросам  финансов  и  банковской  деятельности  вносит  на   ваше рассмотрение  проект  Закона "Про внесення зміни до Закону України про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

 

     Суть закона очень проста. Предлагается принять решение о том, что плата за торговый патент в полном обкеме зачисляется в местные бюджеты.  В настоящее время действует норма, что в Государственный бюджет зачисляется 30 процентов платы, а в местные - 70.

 

     Вы понимаете,  что  данное  предложение  вызвано,  во-первых, стремлением увеличить доходы местных бюджетов (а  это  на  сегодня очень  острая проблема),  и,  во-вторых,  мы аналогичную норму уже проголосовали в законопроекте о бюджете.

 

     Поэтому нужно привести данный законопроект в  соответствие  с проектом   закона   о   Государственном  бюджете,  который  сейчас рассматривает Верховная Рада.

 

     Ввиду этого  предлагается   проголосовать   без   обсуждения. Уверен, что эта поправка будет поддержана.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання  до  Віктора  Івановича будуть?  Немає. Голосуємо? Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Депутат Кузьменко не встиг. Будь ласка, голосуємо ще раз.

 

     "За" - 272. Спасибі.

 

     ---------

 

     Розглядається проект Закону про збір на обов'язкове соціальне страхування (друге читання). Будь ласка, Вікторе Івановичу.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности вносит на второе чтение  проект Закона   о   сборе   на   обязательное   социальное   страхование. Сравнительная таблица к проекту вам роздана.

 

     Несколько слов о наиболее существенных изменениях,  внесенных после первого чтения.  В проект внесена норма о том,  что обкектом обложения сбором на социальное  страхование  являются  фактические расходы на оплату труда. При этом сбор уплачивается одновременно с получением денег в банках на оплату  труда.  Введение  этой  нормы позволяет  платить  только  в  том  случае,  когда  осуществляется фактическая оплата труда,  а не по начисленной  зарплате.  Как  вы понимаете, это важно в условиях задержек выплаты зарплаты.

 

     Есть изменения в статье 4. В первом чтении мы приняли норму о том,  что  льгота  по  отчислениям   на   социальное   страхование распространяется  на  инвалидов  только  в  том  случае,  если они работают на предприятиях,  где не менее  50  процентов  работающих инвалидов.

 

     Предлагается эту норму сформулировать иначе.  Льготная ставка в один процент  отчислений  на  социальное  страхование  вместо  4 процентов  распространяется  в  соответствии с этой нормой на всех работающих инвалидов независимо от того, на каких предприятиях они работают.  Тем  самым  с  зарплаты  инвалидов,  работающих  не  на инвалидных предприятиях,  на социальное страхование будет  браться тоже  один  процент,  то  есть льготная ставка,  и этот сбор будет зачисляться в Фонд социальной защиты инвалидов.  Мы  считаем,  что данная  норма  повышает  интерес  работодателей иметь в коллективе работающих инвалидов и будет  стимулировать  привлечение  к  труду инвалидов. В остальном можна рассматривать проект постатейно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Як ви знаєте,  цей законопроект розглядається  в  другому   читанні.   Визначено   доповідача   та співдоповідача. Прошу, Вікторе Івановичу, вашої згоди і згоди всіх депутатів,  щоб спочатку депутат  Михайло  Володимирович  Степанов висловив   свою   точку  зору,  а  потім  розглядатимемо  документ постатейно.

 

     Як ви дивитеся на такий підхід?

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Николаевич! Мы должны идти постатейно. Если  у  кого-то из депутатов (ведь проект принят в первом чтении) будут замечания к конкретным статьям, мы по ходу обсуждения статей сможем  давать  слово  любому  из  депутатов,  не  только депутату Степанову.  А  содокладчик  при  втором  чтении   Регламентом   не предусмотрен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   розумію,  що  не  передбачено,  а  профільний комітет наполягає на  цьому.  Будь  ласка,  депутате  Степанов,  з місця.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (Слов'яносербський виборчий       округ,      Луганська      область).      Уважаемый председательствующий!  Уважаемые депутаты!  Наш комитет в принципе профильный  по  этому  вопросу.  В сравнительной таблице появились пункты,  которых не было в  первом  чтении  (они  выделены  жирным шрифтом).

 

     Просим выслушать мнение нашего комитета,  которое заключается в следующем.

 

     Этот закон вообще не нужен  как  таковой.  Приняты  в  первом чтении   "Основи  законодавства  України  про  загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

 

     Мы же принимаем рамочный закон  во  втором  чтении,  то  есть ставим,  как  говорится,  телегу  впереди  лошади  -  принимаем  в развитие  закона,   который   даже   не   принят.   Ведь   "Основи законодавства  України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" включают в себя и данный вопрос,  который  предлагает комитет Суслова.

 

     Далее. Мы  никак  не можем согласиться с изменением тарифа на социальное  страхование,  прежде  всего  с  уменьшением  до   трех процентов   и  с  одним  процентом,  который  выводится  прямо  на заработную   плату   трудящихся.   Мы   можем    здесь    проценты перебрасывать,  как говорится, с одного места на другое. Но придет рабочий и увидит в своем расчетном листке,  что там добавился  еще один процент (Пенсионный фонд - один процент плюс еще один процент на Фонд содействия занятости).

 

     Дальше. Мы  не  можем  согласиться  с  тем,  что   изменяется полностью управление Фондом социального страхования. Фактически он становится государственным.  Это приведет  к  тому,  что  придется увеличить  где-то  в три раза количество государственных служащих, которые будут заниматься этим  вопросом.  Сейчас  этим  занимаются около   трех   тысяч,  которые  входят  в  состав  дирекции  Фонда социального    страхования.    Если    этот    фонд     становится государственным,  придется увеличить штат до десяти тысяч человек. Собственно говоря,  изменяя в бюджете  систему  управления  фондом таким образом,  мы увеличиваем количество государственных служащих в три раза.

 

     И еще я могу сказать,  что эти средства действительно  сейчас используются  по  назначению,  то  есть  на  те же больничные,  на декретные и  так  далее.  Если  мы  уменьшим  отчисления  до  трех процентов, то люди этих средств просто не получат.

 

     Я понимаю намерения комитета,  который возглавляет Суслов. Он хочет,  уменьшив давление на нашего товаропроизводителя,  выманить его  из тени,  чтобы он платил налоги.  Но этим одним процентом мы его оттуда не выведем, а развалим всю систему полностью...

 

     Фактически до принятия Основ по  социальному  страхованию  мы уже примем закон, который будет идти в развитие этих основ.

 

     Спасибо.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные  депутаты!  Из-за  нарушения процедуры  рассмотрения  вопроса  у  нас   появятся   определенные сложности.  Проект принят в первом чтении.  Я уже обкяснял,  зачем этот проект нужен. Готов обкяснить еще раз.

 

     Дело в том,  что Законом Украины о системе налогообложения  в числе  обязательных  сборов  и  платежей  предусмотрены  сборы  на социальное страхование.  Этим же законом установлено,  что  ставки сборов   на   социальное  страхование,  других  налоговых  сборов, механизмы взыскания,  определение плательщиков,  базы и так  далее должно   регулироваться   особым   законом,   а   не   Законом   о Государственном бюджете, как это регулировалось раньше.

 

     В связи с этим и  подготовлен  специальный  проект  Закона  о сборе  на обязательное социальное страхование.  Если этот закон не будет принят,  то с момента вступления в действие закона о бюджете на  новый  бюджетный год,  который мы сегодня,  вероятно,  примем, предприятия прекратят платить  сборы  на  социальное  страхование, потому   что  законом  о  бюджете  ставка  сборов  не  определена, плательщики не определены,  база обложения не определена.  Все это есть в предлагаемом проекте.  Для того чтобы не прекратить платежи этих сборов, мы должны во втором чтении принять проект закона.

 

     Касательно конкретной дискуссии  о  ставке.  Как  вы  видите, предлагается  4 процента - с фонда заработной платы и один процент

- с трудящихся. Итого 5 процентов.

 

     Много это или мало,  мы можем обсудить тогда, когда дойдем до соответствующей статьи законопроекта.

 

     Поэтому я  предлагаю  идти постатейно.  Например,  в статье 1 дается определение плательщиков.  Я  хотел  бы  знать,  кто-то  из депутатов  против  этого  перечня  плательщиков или нет,  тогда мы можем принимать конкретное решение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Гадаю,    що    після    перерви     ми обговорюватимемо кожну статтю.

 

     Вікторе Івановичу,  дякую, сідайте, будь ласка. Після перерви продовжимо розгляд цього питання.

 

     А зараз слово надається Михайлу Дмитровичу  Сироті  -  голові Лічильної комісії.

 

     СИРОТА М.Д., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної  політики  (Придніпровський  виборчий  округ, Черкаська область). Шановні колеги, дозвольте оголосити результати голосування.

 

     Перший протокол  -  про  підсумки  таємного  голосування   по виборах  судді  Конституційного  Суду  України.  До  бюлетеня була внесена кандидатура Корнієнка Миколи Івановича.

 

     Бюлетені для таємного  голосування  одержали  297  депутатів. Кількість   народних   депутатів   України,  які  взяли  участь  у голосуванні,  262.  Кількість голосів, поданих за Корнієнка Миколу Івановича, 210. Кількість голосів, поданих проти кандидата, - 52.

 

     Таким чином  Лічильна  комісія  вирішила  вважати  не обраним суддею Конституційного Суду Корнієнка Миколу Івановича.

 

     Другий протокол  -  про  підсумки  таємного  голосування   по виборах  заступників  голів  обласних  судів  та заступника голови військового  суду  Військово-морських   сил   України.   Кількість народних   депутатів,   які   одержали   бюлетені   для   таємного голосування,  297. Кількість народних депутатів України, які взяли участь в голосуванні, 273.

 

     Заступник голови Дніпропетровського обласного суду.  Тамакова Валентина Олексіївна: "за" - 216, "проти" - 57.

 

     Заступник голови Донецького обласного суду.  Лісова Валентина Іванівна: "за" - 222, "проти" - 51.

 

     Заступник голови   військового  суду  Військово-морських  сил України. Омельченко Анатолій Федорович: "за" - 242, "проти" - 31.

 

     Таким чином,  комісія вирішила  вважати  обраним  заступником голови  військового суду Військово-морських сил України Омельченка Анатолія   Федоровича   і   вважати   не    обраними    заступника Дніпропетровського суду Тамакову Валентину Олексіївну і заступника голови Донецького суду Лісову Валентину Іванівну.

 

     Третій протокол  -  про  підсумки  таємного  голосування   по виборах  суддів обласних,  районних (міських) та районних у містах судів Донецької області,  судді Дніпропетровського обласного суду, судді Ленінградського районного суду міста Києва.

 

     Кількість народних  депутатів України,  які одержали бюлетені для таємного голосування,  297,  взяли участь  у  голосуванні  267 народних депутатів.

 

     Дніпропетровський обласний     суд.     Тамакова    Валентина Олексіївна: "за" - 237, "проти" - 30.

 

     Донецький обласний суд. Бабакова: "за"

- 250,  "проти" - 17;  Брежнєва: "за" - 249, "проти" - 18; Бугрим: "за" - 252,  "проти" - 15;  Бурлака:  "за" - 252,  "проти"  -  15; Галатіна:  "за"  -  251,  "проти"  - 16;  Гладишенко:  "за" - 252, "проти" - 15;  Горшков:  "за" - 251,  "проти" - 16; Дирдін: "за" - 251,  "проти" - 16;  Дьоміч:  "за" - 250,  "проти" - 17; Корольов: "за" - 251, "проти" - 16. Кочко: "за" - 252, "проти" - 15; Лісова: "за"  - 246,  "проти" - 31;  Молчанов:  "за" - 251,  "проти" - 16; Мішин:  "за" - 251, "проти" - 16; Некрасова: "за" - 251, "проти" - 16;  Опря: "за" - 252, "проти" - 15; Песоцька: "за" - 251, "проти"

- 16;  Приходько:  "за" - 252,  "проти" - 15;  Ржемовський: "за" - 252,  "проти" - 15; Рибалко: "за" - 252, "проти" - 15; Самойленко: "за" - 251,  "проти" - 16;  Стельмах:  "за" - 252,  "проти" -  15; Устинова: "за" - 250, "проти" - 17.

 

     Амвросіївський районний суд Донецької області.  Толок: "за" - 254, "проти" - 15.

 

     Артемівський міський суд Донецької області.  Букрєй:  "за"  - 254,  "проти" - 13;  Кушнарьова:  "за" - 251, "проти" - 16; Лапін: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Артемівський районний суд Донецької області. Верескун: "за" - 254,  "проти" - 13;  Грачова:  "за" - 254, "проти" - 13; Єгурнова: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Великоновосілківський районний   суд    Донецької    області. Ткаченко: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Волноваський районний суд Донецької області. Марченко: "за" - 252, "проти" - 15.

 

     Володарський районний суд Донецької області.  Демочко: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Дебальцівський міський суд Донецької області. Маловічко: "за"

- 253, "проти" - 14.

 

     Дзержинський міський суд Донецької області.  Бахтіна:  "за" - 252,  "проти" - 15; Долгушина: "за" - 251, "проти" - 16; Пискунов: "за" - 253,  "проти" - 14;  Молибога:  "за" - 253,  "проти" -  14; Рогова: "за" - 252, "проти" - 15.

 

     Добропільський міський суд Донецької області. Іванова: "за" - 252, "проти" - 15; Шамрило: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Добропільський районний суд Донецької області.  Бусилко: "за"

- 253, "проти" - 14.

 

     Дружківський міський суд Донецької області.  Лавришко: "за" - 252, "проти" - 15.

 

     Єнакіївський міський суд Донецької області.  Власенко: "за" - 253,  "проти" - 14;  Марков:  "за" - 252,  "проти" - 15; Павленко: "за" - 253, "проти" - 14; Шульженко: "за" - 252, "проти" - 15.

 

     Кіровський міський суд Донецької області. Христофоров: "за" - 250, "проти" - 17.

 

     Костянтинівський міський суд Донецької області.  Божина: "за"

- 253, "проти" - 14; Дзюба: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Костянтинівський районний суд Донецької області. Шляпін: "за"

- 254, "проти" - 13.

 

     Краматорський міський суд Донецької області.  Василенко: "за"

- 254,  "проти" - 13;  Губін:  "за" - 252, "проти" - 15; Савченко: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Красноармійський міський  суд  Донецької  області.  Заруцька: "за" 254, "проти" - 13; Савкевич: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Красноармійський районний суд Донецької області. Лісова: "за"

- 252, "проти" - 15.

 

     Краснолиманський міський  суд  Донецької області.  Лисаченко: "за" - 255, "проти" - 12; Мороз: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Мар'їнський районний суд Донецької області.  Павленко: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Новоазовський районний суд Донецької області.  Дубіна: "за" - 254,  "проти" - 13;  Попека:  "за" - 255,  "проти" - 12; Ткаченко: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Олександрівський районний  суд  Донецької  області.  Куліков: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Слов'янський міський суд Донецької області. Болтовський: "за"

-  254,  "проти"  -  13;  Бондаренко:  "за"  - 255,  "проти" - 12; Сібільов: "за" - 253, "проти" - 14; Сібільова: "за" - 253; "проти"

- 14.

 

     Слов'янський районний суд Донецької області.  Дейнеко: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Сніжнянський міський суд Донецької області.  Калугін:  "за" - 253, "проти" - 14; Капустіна: "за" - 254, "проти" - 13; Коновалов: "за" - 253, "проти" - 14; Притула: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Старобешівський районний суд Донецької області. Бірюшов: "за"

- 254, "проти" - 13.

 

     Торезький міський суд Донецької області.  Гапон:  "за" - 254, "проти" - 14;  Зайковський: "за" - 255, "проти" - 12; Пушнов: "за"

- 254,  "проти" - 13;  Руденко:  "за" - 254,  "проти" - 13; Цикал: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Тельманівський районний суд Донецької області.  Цукуров: "за"

- 253, "проти" - 14.

 

     Харцизький міський суд Донецької області.  Зотов: "за" - 254, "проти" - 13;  Кудіна "за" - 254,  "проти" - 13;  Носовська "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Шахтарський міський суд Донецької області.  Висоцька:  "за" - 252, "проти" - 15; Шевченко: "за" - 254, "проти" - 1З.

 

     Шахтарський районний суд Донецької області: Сумароков: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Ясинуватський міський суд Донецької області. Бойченко: "за" - 255, "проти" - 12; Доброріз: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Ясинуватський районний суд Донецької області.  Гаврилюк: "за"

- 250, "проти" - 12; Фещенко: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Калінінський районний  суд  міста Горлівки Донецької області. Нікітенко:  "за" - 254,  "проти" -  13;  Хорхордін:  "за"  -  252, "проти" - 15.

 

     Микитівський районний  суд  міста Горлівки Донецької області. Проскуріна:  "за" - 253,  "проти" - 14;  Таранушенко:  "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Центрально-Міський районний   суд  міста  Горлівки  Донецької області. Черемісін: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Будьоннівський районний суд міста Донецька.  Кузьмін:  "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Ворошиловський районний суд міста Донецька.  Івашура:  "за" - 255,  "проти" - 12;  Коновалов:  "за" - 254,  "проти" - 13; Кут'я: "за" - 254, "проти" - 13; Мусієнко: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Калінінський районний суд міста Донецька.  Гавриленко: "за" - 255,  "проти" - 12;  Ушенко:  "за" - 255,  "проти" - 12; Федорчук: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Київський районний  суд міста Донецька.  Баулін:  "за" - 253; "проти" - 14; Виродов: "за" - 254, "проти" - 13; Рассуждай: "за" - 253, "проти" - 14; Сухарьок: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Кіровський районний суд міста Донецька.  Юр'єва:  "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Куйбишевський районний суд міста Донецька.  Васильєва: "за" - 252,  "проти" - 15;  Пруднікова:  "за" - 253, "проти" - 14; Таран: "за" - 256, "проти" - 11.

 

     Ленінський районний суд міста Донецька.  Іванов:  "за" - 252, "проти" - 15;  Мироненко: "за" - 254, "проти" - 13; Полункін: "за"

- 252, "проти" - 15; Стародубцев: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Петровський районний суд міста Донецька. Трінька: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Пролетарський районний суд міста Донецька:  Бадахова:  "за" - 253,  "проти" - 14; Маслоїд: "за" - 256, "проти" - 11; Чепур: "за"

- 255, "проти" - 12.

 

     Жовтневий районний  суд  міста  Маріуполя  Донецької області. Баркова: "за" - 253, "проти" - 14; Ігнатоля: "за" - 255, "проти" - 12;  Колеснік:  "за" - 256,  "проти" - 11;  Кучеренко: "за" - 255, "проти" - 12; Старосуд: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької  області. Колодяжна:  "за" - 253, "проти" - 14; Налєсна: "за" - 252, "проти"

- 15; Чуєва: "за" - 252, "проти" - 15.

 

     Оржонікідзевський районний  суд  міста  Маріуполя   Донецької області. Курилець: "за" - 254, "проти" - 13; Топалова: "за" - 252, "проти" - 15; Хотюшин: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Приморський районний суд міста Маріуполя  Донецької  області. Дяченко:  "за" - 255,"проти" - 12. Кір'яков: "за" - 254, "проти" - 13. Трушков: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Гірницький районний суд  міста  Макіївки  Донецької  області. Завгородній:  "за"  -  255,  "проти"  - 12.  Сергєєв:  "за" - 253, "проти" - 14.Стасєєва: "за" - 253, "проти" - 14.

 

     Кіровський районний суд  міста  Макіївки  Донецької  області. Негода:  "за" - 254,"проти" - 13.  Сметанюк: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Совєтський районний    суд    міста    Макіївки     Донецької області.Колтунов:  "за" - 253, "проти" - 14. Любченко: "за" - 255, "проти" - 12.

 

     Центрально-Міський районний  суд  міста  Макіївки   Донецької області. Забєліна: "за" - 252, "проти" - 15. Ігнатова: "за" - 254, "проти" - 13.  Лукіна:  "за" - 252, "проти" - 15. Максимов: "за" - 252, "проти" - 15.

 

     Червоногвардійський районний  суд  міста  Макіївки  Донецької області.  Гулик:  "за" - 254,  "проти" - 13. Марченко: "за" - 254, "проти" - 13.

 

     Ленінградський районний   суд   міста   Києва.  Біда  Михайло Антонович: "за" - 256, "проти" - 11.

 

     Комісія вирішила всіх перелічених суддів вважати обраними  на ці посади. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.   Шановні   колеги!  Беремо  до  відома. Дозвольте від вашого імені поздоровити всіх обраних,  побажати  їм добра,  здоров'я  й  успішної  роботи на посадах,  які їм доручені (Оплески).

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     (П і с л я п е р е р в и)

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України

 

     МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу   депутатів   зайняти   місця.   Будь    ласка, сідайте.Гостям Верховної Ради і тим,  хто стежить за її роботою по радіо чи телебаченню,  хочу  пояснити,  що  зараз  іде  інтенсивна робота  в  Комітеті з питань бюджету,  в депутатських групах,  які працюють над бюджетом.  Тимчасова спеціальна комісія від комітетів і фракцій працює над підготовкою документа для розгляду в третьому читанні. Через те частини депутатів у залі немає.

 

     Тим часом розглядаємо надзвичайно важливе питання, внесене до порядку  денного.  Йде процедура розгляду в другому читанні Закону про  збір  на  обов'язкове  соціальне  страхування.  Процедуру  ми визначили до перерви.  Виступ Михайла Володимировича уже був, тому я прошу його сісти на місце Прем'єра (воно вам личить, прошу), щоб до  вас  зверталися із запитаннями,  якщо буде потреба щодо тих чи інших статей як до голови  підкомітету  чи  як  співдоповідача,  і підемо  постатейно.  Михайле  Володимировичу,  я  дуже  вас  прошу зайняти місце поряд. Одну хвилину, можна й сюди.

 

     У засіданні бере участь Микола Петрович Білоблоцький, міністр праці.

 

     Леонід Михайлович  Вернигора  з  процедури задає запитання чи вносить пропозицію. Він має слово, прошу.

 

     ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної   політики   та   праці  (Хорольський  виборчий  округ, Полтавська  область).  Шановний   Олександре   Олександровичу!   Я звертаюся до Віктора Івановича: чому це він раптом на трибуні став суб'єктом   законодавчої   ініціативи   і   комітет   його   подає законопроект?

 

     Ми з  вами вчора під час розгляду проекту бюджету не виконали доручення,  голосуючи  цю  статтю  в  першому  читанні.  Ви  тоді, Олександре  Олександровичу,  зазначили,  що  суму  в 758 мільйонів можемо визнати розрахунковою.  А де бути цій сумі  (в  бюджеті  чи поза  бюджетом),  повинні  були  визначитися  під  час  наступного читання.

 

     Але вчора пан Азаров,  між іншим,  там і слово"фонд" викинув: хай збори йдуть до бюджету...

 

     Тому сьогодні  ми  не  маємо  право  розглядати законопроект, поданий комітетом.  До того ж ми  прийняли  в  першому  читанні  і поставили  на  розгляд  на  цьому  тижні  проект Закону про Основи законодавства   про   загальнообов'язкове    державне    соціальне страхування,  яке  поівністю  відповідає  міжнародним  конвенціям, Соціальній хартії.  Але чомусь зовсім не відповідає  законопроект, який сьогодні подав на розгляд Віктор Іванович.

 

     Не варто  погоджуватися з тим,  що Віктор Іванович переназвав "соціальні внески" -  "зборами"  і  таким  чином  справляння  хоче залучити до бюджету.  Ніколи не був Фонд соціального спрахування в бюджеті і не повинен бути.

 

     Що він як фінансист собі  думає?  Минуло  півроку,  ці  фонди сьогодні   розмежовані   на   оздоровлення  дітей,  на  лікарняні, поховання, народження. Профінансовані, складені договори, дітей ми відправили. А тепер він хоче з 1 липня ввести це в бюджет, щоб оці діти,  батьки,  хворі в Кабінеті Міністрів  випрошували  на  кожну путівку, на кожний лікарняний. Як це може бути?!

 

     Ви слухали заяву заступника міністра Матвійчука, який сказав: "До  введення  в  дію  Закону   про   Основи   законодавства   про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  діє  норма, визначена Верховною Радою  і  Кабінетом  Міністрів".  І  за  вашим наполяганням  оголосив це всім суб'єктам господарської діяльності, як справляються ці відрахування.  Тому прошу зняти з  розгляду  як передчасний,   поданий   не   суб'єктом   законодавчої  ініціативи законопроект і розглянути в третьому читанні питання про вилучення з бюджету зборів на соціальне страхування (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку, Вікторе Івановичу, запитання до мене з процедури.  Доповідати  на  трибуні  будь-який  законопроект  може будь-який депутат - суб'єкт законодавчої ініціативи.

 

     У даному   випадку   доповідає   голова   Комітету  з  питань фінансової і банківської  діяльності,  оскільки  збір  є  різновид оподаткування і входить до системи оподаткування,  отже, є предмет відання цього комітету.  З іншого боку,  питання  про  обов'язкове соціальне  страхування  входить до компетенції і Комітету з питань соціальної політики та праці.  Була зроблена співдоповідь,  тому і відповідає    голова    підкомітету    цього    комітету   Михайло Володимирович.  Поміняти їх місцями можна  елементарно,  суть  від того  не  зміниться,  важливо  розглянути  питання по суті.  Тобто процедуру не порушено.  Що стосується  суті,  будь  ласка,  Віктор Іванович   і   Михайло   Володимирович  можуть  відповісти  на  це запитання.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые народные  депутаты!  Все  мы  являемся субкектами   законодательной   инициативы,   поэтому   я  не  буду комментировать заявление депутата Вернигоры.  А теперь по сути.  Я хотел  бы,  чтобы  все,  в  том числе и члены Комитета по вопросам социальной  политики  и  труда,  хорошо  разобрались  в   вопросах законодательства по социальному страхованию.  Законопроект о сборе на  обязательное  социальное  страхование  вытекает  и   полностью соответствует  проекту  Закона об Основах законодательства Украины об общеобязательном государственном социальном страховании.

 

     В статье  4  проекта  закона  предусматриваются  такие   виды обязательного   социального  страхования:  пенсионное  страхование (исходя из этого сегодня будет предложен и законопроект о сборах в Пенсионный   фонд),   страхование  в  связи  с  временной  потерей трудоспособности,  то  есть  то,  что   мы   называем   социальным страхованием.  Кстати, страхование по случаю безработицы относится к социальному страхованию в соответствии и  с  Конституцией,  и  с этим  законом,  проект  которого  подготовил  Комитет  по вопросам социальной политики и труда.

 

     Нет никакого сомнения,  что в этих  условиях  Верховная  Рада должна  определить,  кто  является плательщиками названных сборов, каков обкект обложения сборов и какова  ставка  этих  сборов?  Это абсолютно  соответствует  внесенному  проекту,  Закону  о  системе налогообложения  и  Конституции.  И  в   чем,   собственно,   суть возражений,  я  знаю.  Она  состоит  не  в том,  что есть какие-то несоответствия в законодательстве. Возражения сводятся к тому, что в результате принятого законодательства может оказаться, что право распоряжаться   Фондом   социального   страхования   или   сборами действительно  уйдет  из,  так  сказать,  власти одной профсоюзной организации,  а именно Федерации профсоюзов.  Вот вокруг  этого  и ведется  скрытая борьба,  но это не имеет отношения к тем законам, которые мы должны принять (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Ще раз  повертаємося  до  процедури.  Я пропоную остаточно приймати цей закон, проект якого ми розглядаємо в третьому читанні.  Перед цим розглянемо в третьому  читанні  той законопроект,     про     який    ви    згадували.    Якщо    вони кореспондуватимуться в якійсь частині,  ми  це  врахуємо  під  час визначення остаточної долі цих відрахувань і так далі.  А сьогодні треба розглядати питання по суті.

 

     Михайле Володимировичу,  що   ви   скажете   стосовно   такої процедури? Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Я  готов  повторить  аргументы,  которые  уже высказывал.  Однако хотел  бы  обратить  ваше  внимание  на  такой момент.  Виктор Иванович утверждает, что если мы этот закон сейчас не примем,  то тогда никто не будет платить сборы на  обязательное социальное страхование. Пусть даже так. Но посмотрите внимательно, фактически в один закон искусственно сводятся два платежа.  Первый

- платеж на социальное страхование. Уже традиционно сложилось, что социальное страхование - это больничные,  выплаты  матерям  и  так далее.  Но сюда же подвертывается и второй вид платежа. Посмотрите в  преамбуле:  "у  тому  числі  збори  на  обов'язкове   соціальне страхування  на  випадок  безробіття".  Поэтому  было  бы логичнее разделить эти  два  вопроса,  поскольку  "страхування  на  випадок безробіття"  никогда не смешивалось с тем,  что мы сейчас понимаем под социальным страхованием. И я скажу, почему это делается.

 

     Это делается для того,  чтобы протащить один процент сбора на страхование  в  случае безработицы.  И возложить этот один процент прежде  всего  на  трудящихся,  которые  сейчас  платят  из  своей заработной платы один процент в Пенсионный фонд.  Когда этот закон будет подписан, мы увидим, что они будут платить из своей зарплаты два   процента.   Это,   как   говорится,  система  защиты  нашего товаропроизводителя, но одним процентом мы никого не защитим.

 

     Поэтому если говорить по существу,  тогда  давайте  принимать законопроекты,  но разделив эти два понятия. Поэтому я предлагаю в преамбуле,  статьях  1,  2,  3  слова  "у  тому  числі  збори   на обов'язкове   соціальне   страхування   на   випадок   безробіття" исключить.  Тогда это действительно будет что-то похожее на  закон "про  обов'язкове соціальне страхування".  Мой соавтор по поправке Стоян мог бы пояснить более подробно именно этот вопрос.

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилинку,  за  формальною  ознакою   ми   маємо розглядати законопроект, підготовлений відповідно до Регламенту, а за сутністю цього документа будемо йти по  статтях  і  визначатися шляхом голосування,  обговорюючи ті чи інші статті.  Я вважаю, так треба зробити.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый  Александр  Александрович!   Уважаемые народные депутаты! Сегодня Комитет по вопросам социальной политики и труда раздал вам сравнительную  таблицу  для  второго  чтения  к проекту   "Основ   законодавства  про  загальнообов'язковедержавне соціальнестрахування".  Откройте,  еще раз повторяю,  статью  4  о видах   социального   страхования.   Среди   этих   видов  названо страхование  на  случай  безработицы,  поэтому  не  мы  отнесли  к социальному  страхованию  страхование  по безработице,  это сделал Комитет по вопросам социальной политики и труда.  Этот документ  у вас  на  руках.  И если сейчас поддержать предложение исключить из состава  сборов   на   социальное   страхование   страхование   по безработице,  то  тогда  появляется  противоречие  в  уже вроде бы согласованных позициях.

 

     Но так  или  иначе,  мы  должны  рассматривать  постатейно  и голосовать. Если будет решено не делать соответствующих отчислений по безработице,  то мы исключим эту норму из  законопроекта.  Если Верховная   Рада  проголосует,  что  ничего  нельзя  отчислять  из зарплаты,  мы также это исключим.  Если будет проголосована другая ставка сборов - будет действовать другая ставка сборов.

 

     Поэтому сейчас   надо   прекращать   дискуссию  и  голосовать законопроект постатейно.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Ще раз  звертаюся  до  всіх.  Комітет  з  питань   соціальної політики  та  праці  міг  би наполягти,  щоб розглядалося питання, поставлене третім перед цим.  Можна було  б  так  розглядати,  але ніхто так питання не ставив.

 

     Ми елементарно  могли  б  переграти,  але  суть  від  того не змінилася б. Розглядати питання все одно треба.

 

     Ну скільки можна процедуру обговорювати?  Ви мені вибачте, ми вже 20 хвилин витратили на ці пусті розмови!  (Шум у залi). Ну, що значить з мотивів? Візьмете слово стосовно статті 1 і скажете.

 

     До назви і преамбули законопроекту є  зауваження  з  мотивів? Депутат Штепа.

 

     ШТЕПА Н.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики  та  праці  (Сімферопольський виборчий    округ,    Автономна    Республіка   Крим).   Александр Александрович!  Уважаемые коллеги!  У меня два вопроса в  связи  с этим.

 

     Виктор Иванович  лукавит,  говоря,  что  если  мы  сегодня не примем этот закон вместе с преамбулой  и  всем  остальным,  то  не будет отчислений в фонд социального страхования.

 

     Когда недавно   наш  комитет  внес  законопроект,  в  котором устанавливались граничные отчисления  в  пенсионный  фонд  и  фонд социального страхования, Виктор Иванович сказал, что не надо этого закона,  потому что и так идут  отчисления  -  37  процентов.  Это первое.

 

     Второе. Сейчас    мы    исключим    один   процент,   который антиконституционен,  антизаконен,   на   случай   безработицы,   и останется 3 процента на фонд социального страхования.

 

     Поскольку этот  закон  затрагивает  интересы  широкого  круга трудящихся  (это  санаторно-курортное  оздоровление,  которое  уже началось,  я  как  представитель  Крыма  говорю),  скажите,  как 3 процента вместо 4,4,  которые раньше шли  на  эти  нужды,  сегодня покроют   все  расходы?  Есть  ли  у  вашего  комитета  финансовое обоснование данного уменьшения почти на полтора процента.  Вот эти два момента по мотивам голосования.

 

     Обращаюсь ко всем депутатам:  голосуйте "против",  потому что уничтожить систему социальной защиты трудящихся окончательно мы не имеем права.

 

     Спасибо.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  депутаты!  Действительно,  если мы не утвердим размер сборов на  социальное  страхование,  а  уже  скоро перестанет  действовать  Закон  о  Государственном бюджете на 1996 год, то у нас не будет законодательного акта, определяющего размер этих  сборов.  Соответственно  плательщики не будут платить (Шум у залi). Это было в Законе о Государственном бюджете.

 

     ГОЛОВА. Я роблю зауваження Леоніду Михайловичу. Ви не повинні кричати з місця. Хочете висловитися, візьміть слово.

 

     СУСЛОВ В.I.  Таким  образом,  нам  все  равно нужно принимать решение о размерах сборов.  Какая будет ставка,  в соответствующей статье мы обсудим - 4 процента, 5 или 10. Это все в наших руках.

 

     ГОЛОВА. Назва   і  преамбула  проекту  закону  ставляться  на голосування, будь ласка.

 

     "За" - 149.

 

     Будь ласка, депутате Буздуган.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань соціальної політики та праці (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область). Шановні колеги! У мене два зауваження. Перше щодо  назви  законопроекту.  Назва  проекту  -  Закон  про збір на обов'язкове  соціальне  страхування  не  відповідає   назві   того варіанта законопроекта,  який ми подали на друге читання (на нього тільки що посилався Віктор Iванович) -  Основи  законодавства  про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування.  Немає такого страхування,  як соціальне страхування.  Є страхування у зв'язку з тимчасовою   втратою   працездатності   та  витрати,  пов'язані  з народженням  та  похованням.   I   є   розбіжності   між   різними законопроектами.

 

     Давайте не ставити воза поперед коня.  Є процедура, є базовий закон  -  Основи  законодавства  України  про  загальнообов'язкове державне   соціальне   страхування,   де   будуть  визначені  види загальнообов'язкового державного  соціального  страхування.  Після прийняття  цього закону,  де будуть визначені види і їх назви,  ми прийматимемо  галузеві  закони  про  конкретні  види   соціального страхування.   Сьогодні  такого  виду  страхування,  як  соціальне страхування  вже  немає.  Я  пропоную:  спочатку  прийняти  Основи законодавства  України  про загальнообов'язкове державне соціальне страхування,  проект  яких  має  бути   підготовлений   не   нашим комітетом,   а   Кабінетом   Міністрів   України   і   внесений  в установленому  порядку,  а  потім  привести  у  відповідність  всі проекти,  які  надійшли  з  цього  питання.  Я  знаю,  що  Кабінет Міністрів...

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію  Олексійовичу.  На  виступи  з   мотивів відводиться хвилина. Ви виступаєте вже 2 хвилини 10 секунд. Дякую. Ваша пропозиція зрозуміла: розглядати цей законопроект не зараз, а після прийняття Закону про обов'язкове державне страхування. Так я розумію?

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты!   Естественно,   мы   можем ссылаться  на  терминологию,  которая  используется  в действующем законодательстве. Так вот, в Законе о системе налогообложения этот сбор  именно  так  и  назван  -  "сбор  на обязательное социальное страхование".  Если есть какие-то другие  термины  в  предлагаемом проекте  Комитета по вопросам социальной политики и труда,  то они обязаны  этот  проект  привести  в  соответствие   с   действующим законодательством,  а  не  наоборот,  естественно.  Я  думаю,  это безусловно  будет  сделано  юротделом.   То,   что   сказал   Юрий Алексеевич, не может быть принято во внимание.

 

     ГОЛОВА. Одначе пропозиція внесена,  вона не суперечить логіці законодавчої процедури.  Ми можемо цей законопроект розглянути  за півгодини чи годину після того, як розглянемо базовий законопроект із даного питання.  Була пропозиція розглянути це питання  відразу після   розгляду   проекту   Основ   законодавства   України   про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування  в   другому читанні.  За процедурою треба,  щоб з'явилися депутати,  я не можу зараз поставити...

 

     Тобто вноситься пропозиція  розглянути  цей  законопроект  чи зараз,  чи  коли  ви  визначите.  Проте  я вважаю,  що варто після розгляду  проекту  Основ  законодавства  про   загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Ставлю на голосування, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Александр Александрович, я бы хотел...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, зачекайте: потім скажете.

 

     СУСЛОВ В.І.  Потом будет поздно, Александр Александрович. Так нельзя делать.

 

     "За" - 86.

 

     ГОЛОВА. Ця пропозиція теж не підтримується, отже, розглядаємо законопроект. Ще раз ставлю на голосування його назву і преамбулу.

 

     "За" - 192.

 

     Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.  С.  Депутатская группа "Реформы",  депутатское обкединение "Вперед, Украина".

 

     Я хочу сказать несколько слов по процедуре.  Дело в том,  что принято решение о  включении  средств  социального  страхования  в бюджет.   Если  мы  поддержим  это  решение,  нам  надо  принимать соответствующий закон.  Если мы  не  поддерживаем,  не  набирается нужное количество голосов, это решение надо пересматривать.

 

     Есть две  концепции:  либо  средства  социального страхования будут управляться  профсоюзами  (как  ныне,  но  не  только  одной Федерацией  профсоюзов  Украины,  что приводит к потере управления профсоюзами этим видом страхования,  в чем огромная вина депутатов Стояна,  Вернигоры  и других),  либо включаются в бюджет,  и тогда будет управлять государственный орган - министерство.

 

     Если мы не придем к согласию по данному вопросу, значит, надо принимать решение о том, чтобы из бюджета эти средства исключить.

 

     ГОЛОВА. Ви   зараз   візьмете   слово.   Я  тільки  прошу  не звинувачувати того чи іншого депутата.  Фондом сьогодні  керує  не Стоян, а рада, в якій представлені всі профспілки за винятком двох чи трьох.

 

     Депутате Стоян, будь ласка.

 

     СТОЯН О.М.,  голова  Федерації  професійних  спілок   України (Шаргородський   виборчий   округ,   Вінницька   область).  Голова Федерації  профспілок  України.  Шановні  колеги  і   друзі!   Пан Єльяшкевич   розкрив   суть,  чому  депутат  Суслов  протягує  цей законопроект.

 

     Я був на засіданні комітету Суслова,  де також  були  депутат Єльяшкевич  і  ще чотири члени (а в комітеті 29 чоловік).  Тому не знаю,  чи  цей  документ  від  комітету,  чи  депутати  Суслов   і Єльяшкевич протягують питання про зміну форми управління. То це не предмет даного закону.

 

     Якщо передати те державі, про що казав колега Степанов, то це 10 тисяч державних чиновників.  Тобто 4 відсотки (а пропонують 3), які хочуть витратити, всі підуть на утримання чиновників.

 

     Сьогодні ж  відрахування  на  утримання  виконавчих  дирекцій відшкодовується  1,5-2 відсотками.  Все інше профспілки роблять на громадських засадах.

 

     Ми вам  роздали,   шановні   народні   депутати,   звернення, підкреслюю,   від   усіх  профспілкових  об'єднань  України  (а  в управління  входять  70  профспілок  галузевих,  9   профоб'єднань України, які не входять до Федерації)...

 

     Чому так  проти депутат Єльяшкевич?  Тому що він створив свою профспілку,  забрав внески депутатів,  перекачує на свій  рахунок, створює  виборчий  фонд.  Він погрожував Єфіменко (я це підтверджу документально),  що  коли  йому  не  відкриють   окремий   рахунок управління  соцстрахом  (тобто  не в фонд входить,  а хоче окремий рахунок), він зробить усе, щоб забрати фонд.

 

     Щодо відсотків.  Ми проголосували 4,4 - тариф,  пов'язаний із соцстрахом,  і  2  відсотки  фонду зайнятості.  Чому ж ми знову до цього повертаємося?

 

     І останнє.  Я  підтримую  колег  Буздугана,  Степанова,   щоб прийняти спочатку рамочний закон,  а потім - решту. Підкреслюю: це протягування позиції певного клану.  Ніяка це не позиція комітету. 5 чоловік із 29...

 

     ГОЛОВА. Ще раз прошу: вимкніть мікрофон!

 

     Звертаюся до  всіх  депутатів:  не переходьте на особистості. Кому це потрібно?  Фонд там чи не фонд, Стоян не Стоян, Єльяшкевич чи  ні.  Треба  розглядати питання в принципі.  Віктор Іванович на трибуні  виконує   функцію   голови   комітету   доповідаючи   цей законопроект,  а  не  протягує  його.  Протягнути його може тільки Верховна Рада (Шум у залі).

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  я  хотел  бы  обратить внимание на другое. Вопервых, Верховная Рада определилась по этому вопросу, приняв Закон о системе налогообложения.

 

     Во-вторых, приняв  во   втором   чтении   проект   Закона   о госбюджете,  эти средства включены в государственный бюджет... Это вчера уже было проголосовано,  поэтому какие бы то ни было  личные обвинения абсолютно безосновательны.  Если мы сейчас начнем менять концепцию,  то исходя из действующего законодательства надо  будет переголосовывать   несколько   принятых   полностью  или  частично законов.   Действительно,   идет   борьба    между    профсоюзными организациями за средства фонда, действительно, часть этих средств используется профсоюзной номенклатурой,  так что  и  интересы  тут вполне понятны (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  ми розгядаємо зараз не питання про управління цими коштами,  а механізм їх  збирання  (Шум  у  залі). Дійдемо до тієї статті - вилучимо її.

 

     Ще раз  ставлю на голосування питання про збір на обов'язкове соціальне страхування...  Цей закон визначає порядок справляння та використання  збору  на обов'язкове соціальне страхування,  у тому числі  збору  на  обов'язкове  соціальне  страхування  на  випадок безробіття.

 

     Ми маємо відрегулювати ці питання,  оскільки вони передбачені частково і в бюджеті (Шум у залі). Одну хвилиночку!..

 

     Михайле Володимировичу, прошу.

 

     СТЕПАНОВ М.В.  Александр  Александрович,   я   обращаю   ваше внимание  на  поправку  1,  поскольку  от  этого  зависит редакция преамбулы.  Согласно поправке из преамбулы предлагается  исключить слова  "у тому числі збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття".

 

     Я прошу проголосувать поправку 1.

 

     ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю поправку - вилучити  слова "у  тому  числі  збору  на  обов'язкове  соціальне  страхування на випадок безробіття".  Поправку  Михайла  Володимировича  та  інших депутатів ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 183.

 

     Ще раз ставлю це на голосування за пропозицією депутатів (Шум у залі).

 

     СУСЛОВ В.І.  Наш комитет против,  мы предлагаем  преамбулу  в редакции комитета.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 156.

 

     Ще які є пропозиції? (Шум у залі).

 

     Ставлю на голосування в редакції комітету. Будь ласка.

 

     "За" - 171 (Шум у залі).

 

     Та процедура  виписана,  ми  вже  тричі  її  обговорили.  Або розглядаємо по суті,  або  треба  знімати  з  розгляду  питання... Правильно, тоді треба вилучати з бюджету.

 

     Запишіться, будь   ласка,   хто  бажає  висловитися.  Ще  раз повернемося до питання організації розгляду  цього  законопроекту. Майже 30 хвилин ми розглядаємо це питання.

 

     Опублікуйте список,   будь  ласка.  Регламент  -  3  хвилини. Очевидно,  більше не потрібно,  бо вже вчетверте  повертаємося  до цього питання.

 

     Депутате Пейгалайнен, будь ласка.

 

     ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань державного будівництва,  діяльності  рад  і  самоврядування (Харцизький    виборчий    округ,   Донецька   область).   Фракция коммунистов.  Александр  Александрович,  нельзя   сегодня   данный законопроект   рассматривать  в  Верховном  Совете.  Мы  прекрасно понимаем, что это еще одно ярмо, которое практически вешают на шею наших трудящихся. Ведь вводя еще один дополнительный налог, мы еще больше обостряем социальную обстановку.

 

     Поэтому я категорически против принятия этого законопроекта и предлагаю его снять с рассмотрения.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Вікторе Івановичу, один відсоток - це з числа 4,4 чи ні?

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты, это не дополнительный налог. Сборы на социальное страхование существовали и  до  сего  часа.  И основное их назначение, вы знаете, - оплата по больничным, выплата других пособий и так далее.

 

     Относительно ставок. Конечно, хотелось бы это обсудить, когда подойдем   непосредственно   к   статье.   До  настоящего  времени действовала ставка 4,  4 процента. Эти 37 процентов делились между Пенсионным фондом и Фондом социального страхования.

 

     В соответствии  с  Законом  о  системе  налогообложения сборы разделены с учетом того,  что Пенсионный фонд выведен  из  состава бюджета   и   образует  теперь  самостоятельную  систему.  Поэтому разработан  проект  Закона  о  сборе  в   Пенсионный   фонд,   где предлагается    утвердить    ставку.   Отдельно   мы   подготовили законопроект о сборе на социальное страхование,  где действительно вводится  сбор  в  размере  одного  процента с работающего за счет заработной платы.  Это то,  что должно  идти  в  Фонд  социального страхования на случай безработицы.

 

     Да, этого  платежа у нас раньше не было.  Но дело в том,  что страховой платеж и предполагает, что частично платит работодатель, а  частично  -  тот,  кого страхуют на случай безработицы.  В этом отличие страхового подхода от просто  введения  налога  на  нужды, скажем, Фонда занятости.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу,  нас зараз слухають радіослухачі. 4,4  відсотка  -  це  було  із  фонду  оплати  праці.  Це   платив роботодавець,  обмежуючи відповідно фонд заробітної плати.  А один відсоток - податковий податок.  Це вже із  нарахованої  заробітної плати.  Якщо не 4,4 відсотка,  а 3,4 відсотка, наприклад, знімати, то пропорційно звичайно буде менше відрахування з фонду.  Можливо, буде  більша  частка  у  заробітній  платі,  хоч це сумнівно,  там складніший процес.  А тут прямо знімаються гроші.  Тоді  поясніть, будь ласка, що це таке?

 

     СУСЛОВ В.І. Здесь, как вы видите, из фонда заработной платы 4 процента платит работодатель с отнесением  на  свои  затраты  плюс один  процент  платят  тоже  со своей заработной платы из этого же фонда работающие. В совокупности получается 5 процентов.

 

     ГОЛОВА. Тобто це додатковий податок - прибутковий.

 

     СУСЛОВ В.І.  Но это за счет того,  что мы  должны  обеспечить работу,   скажем,   центров   занятости,   Фонда   занятости.  Это страхование по безработице.  Мы ведь сняли  специальные  налоговые отчисления в фонд занятости при условии, что сохраним работу служб занятости и введем страховые сборы в  эти  фонды.  Вот  это  мы  и сделали.

 

     ГОЛОВА. Депутат Степанюк.

 

     СТЕПАНЮК Д.П.,  член Комітету Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки   (Дзержинський   виборчий   округ, Дніпропетровська область).  Думаю,  этот законопроект сегодня надо рассматривать,  поскольку многие социальные  вопросы  упираются  в него. Нет возможности развивать медицину и так далее. Поэтому идти нужно этим путем и не снимать его с рассмотрения.

 

     ГОЛОВА. Депутат Чурута.

 

     ЧУРУТА М.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України з питань молоді,  спорту і туризму (Стахановський виборчий округ,  Луганська  область).  Уважаемые   народные   депутаты!   Я предлагаю     проект    Основ    законодательства    Украины    об общеобязательном государственном социальном страховании, розданный на второе чтение, внести в повестку дня и начать рассматривать как базовый документ,  а  затем  уже  перейти  к  тем  законопроектам, которые мы должны сегодня рассмотреть.

 

     ГОЛОВА. Пропозицію  депутата  Чурути  ставлю  на голосування, вона прийнятна в принципі. Будь ласка.

 

     "За" - 148. Не приймається.

 

     Тоді звертаюся до всіх депутатів:  ці відрахування, про котрі ми ведемо мову, в бюджеті передбачені?

 

     Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Да.

 

     ГОЛОВА. Перенесли  на  третє  читання.  Ще раз ставлю назву і преамбулу законопроекту на голосування.

 

     "За" - 167.

 

     Питання знімається  з  розгляду   (Шум   у   залі).   Вносьте пропозицію  і будемо голосувати.  А що я можу зробити?  Почекайте, чого ви кричите?  Ви претензії до мене  пред'являете,  що  я  можу зробити?   Я   ставив   цю   пропозицію   на   голосування,  іншу, аргументували одну й другу,  жодна не набирає достатньої кількості голосів.

 

     СУСЛОВ В.І. Александр Александрович! Давайте мы действительно снимем этот вопрос с рассмотрения,  но напоследок проголосуем  его поименно,  поскольку  отказ  Верховной  Рады  утвердить конкретную величину этих сборов неизбежно приведет  к  тому,  что  с  момента введения  в  действие  закона  о бюджете никто сборы на социальное страхование платить не будет.

 

     Избиратели должны  знать,  кто  блокировал  принятие  закона, которым эти сборы узакониваются, определяется ставка, плательщики, механизмы и так далее.

 

     Поэтому я все же прошу поставить на поименное голосование.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку,  я поставлю, але депутати повинні бути свідомі того, що роблять (Шум у залі).

 

     Ви можете не кричати?

 

     Прошу, Вікторе   Івановичу,   ще   раз   поясніть,  у  даному законопроекті  йдеться  про  видозміну  платежів,  які  все   одно здійснювали  громадяни  в  попередні  періоди,  чи  про  додаткові платежі.  Якщо про додаткові платежі,  то так  і  скажіть,  що  ми додатково  оподатковуємо  дохід кожної людини (у вигляді заробітку чи інших доходів).

 

     Будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.    Александр    Александрович!    Да,     платеж, установленный пунктом 2 статьи 4,  есть дополнительным - 1 процент фонда заработной платы.  Но мы можем этот пункт не  проголосовать, когда  до  него  дойдем,  и работающие ничего платить не будут,  а платить будут только работодатели.

 

     Но почему мы из-за этого должны сейчас блокировать статью  1, определяющую  плательщиков  сборов?  Почему  мы должны блокировать статью 2 - обкект налогообложения этим сбором?  Почему  мы  должны блокировать другие статьи?

 

     ГОЛОВА. Юрію   Олексійовичу,  те,  на  чому  ви  наполягаєте, розумно,  але треба,  щоб це розумне було не  сьогодні,  а  вчора. Треба  було  своєчасно  подавати проект закону,  за який,  якщо не помиляюся,  ваш комітет відповідає.  Я його поставив би першим  на розгляд,  і  знялися  б  усі питання.  Зараз я пропоную розглядати проект закону за  змістом,  а  коли  дійдемо  до  цих  зборів,  то вирішимо.

 

     Депутате Буздуган, будь ласка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. Олександре Олександровичу! Ми ще два тижні тому внесли  б  проект  Основ  законодавства  про   загальнообов'язкове державне соціальне страхування на розгляд, якби не комітет Віктора Івановича.  Вони не хотіли брати участь у роботі.  Я своєю  владою затримав на два тижні розгляд, бо вони пообіцяли прийти і все-таки попрацювати.  Ніхто так  і  не  прийшов.  Єльяшкевич  обіцяв.  Ну, Олександре Сергійовичу,  обіцяли? Вікторе Івановичу, обіцяли? Так. Ні той, ні другий не прийшли.

 

     Тепер ми  виявляємося  винними.  Вони  вносять  зовсім  інший проект. Хіба так можна?

 

     ГОЛОВА. У   мене   є   пропозиція,  яку,  гадаю,  підтримають депутати.  Доручити депутатам Буздугану та Суслову зараз  сісти  в кімнаті   колишньої   президії,  розібратися  по  суті  питання  і запропонувати альтернативу,  прийнятну для всіх. Тому що, вибачте, цій сварі не буде кінця.  I ми нічого не зуміємо прийняти.  Ставлю на голосування дану пропозицію.  I щоб вони за  півгодини  прийшли сюди зі спільною думкою. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 224.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 245. Прийнято.

 

     Iдіть, будь ласка, працюйте.

 

     СУСЛОВ В.I.   Александр   Александрович,   я   прошу  вначале рассмотреть проект Закона о сборах на обязательное государственное пенсионное   страхование.  Здесь  нет  возражений  у  Комитета  по вопросам социальной политики и труда, так?

 

     ГОЛОВА. Немає заперечень?.. У чому це заперечення?

 

     Ви розумієте,  яка склалася ситуація?  Я не хотів би  про  це говорити  по  радіо,  але  інколи  доводиться.  Голови комітетів - крупні величини:  мало не факсом спілкуються,  шлють  один  одному телеграми,  запрошують  посланців тощо.  Секретаріати дипломатичні переговори  проводять  -  хто  до  кого  поклониться  абощо.   Ну, врешті-решт,  ми  можемо мати нормальні стосунки?  На "ти" один до одного - і вперед до праці. Це абсолютно нікому не потрібно.

 

     --------------

 

     Слухається питання про  розгляд  у  другому  читанні  проекту Закону  про  збір  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування. Пенсійний фонд вилучений з бюджету,  не зв'язаний,  але розглядати його потрібно. Так чи ні?

 

     Віктор Iванович має слово.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые народные депутаты! Комитет по вопросам финансов и банковской  деятельности  вносит  для  рассмотрения  во втором    чтении   проект   Закона   о   сборе   на   обязательное государственное  пенсионное  страхование.  Проект   согласован   с Кабинетом  Министров  Украины,  Пенсионным  фондом  (представители Кабинета Министров и Пенсионного фонда здесь присутствуют).

 

     Этот проект не вызвал какой-либо бурной дискуссии. Необходимо принять его и утвердить ставки ввиду того,  что после вступления в действие  Закона  о  Государственном  бюджете  ставка  сборов   на пенсионное страхование не будет утверждена.

 

     Комитет по   вопросам   финансов  и  банковской  деятельности предлагает утвердить ставку 32 процента.  То  есть  действующую  в настоящее время плюс один процент,  который платится и в настоящее время работающими со своей заработной платы. Итого 33 процента.

 

     Как вы знаете,  Кабинет Министров  предлагал  и  до  сих  пор настаивает  на снижении ставки сборов на пенсионное страхование до 29 процентов.

 

     Предлагаю перейти к постатейному голосованию.

 

     ГОЛОВА. У  вас  є  якісь  зауваження  до   процедури?   Можна розглядати  це  питання?  Можна.  Воно  вже  включено  до  порядку денного.  Я не бачу  підстав,  оскільки  враховані  практично  всі зауваження,  щоб  ?х розглядати.  Але до назви і преамбули не було зауважень. Ставлю на голосування назву і преамбулу.

 

     "За" - 237. Прийнято.

 

     До статті 1 було зауваження депутата Семенюк, прошу, поправка 2.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради  України з питань   агропромислового   комплексу,   земельних   ресурсів   та соціального   розвитку   села   (Андрушівський   виборчий   округ, Житомирська область). Громадське об'єднання "Правозахист".

 

     Шановний Олександре    Олександровичу,    шановний    Вікторе Iвановичу! Моє доповнення стосується пункту 3 статті 1. До речі, я щойно переговорила щодо нього з представниками Кабінету Міністрів, вони  також погоджуються з моєю пропозицією.  Суть її зводиться до того,  щоб не загонити в тінь  дрібні  підприємства.  Зокрема,  ми прийняли   в   першому   читанні  Закон  про  сільськогосподарську кооперацію,  де об'єднання грунтуватиметься на власній праці. Тому пропоную доповнити статтю 1, пункт 3...

 

     ГОЛОВА. Одну   хвилину,  зачекайте.  Леоніде  Олександровичу, прошу,  спокійніше.  Вона ж говорить по суті,  а ніхто не  слухає. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П. Пропоную статтю 1, пункт 3, доповнити словами:  " а також члени творчих  спілок  та  творчі працівники,   які  забезпечують  себе  роботою  самостійно;  члени кооперативів  та  прирівняних  до  них  господарських   товариств, заснованих на результатах власної праці".  Це доповнення пов'язане із законопроектом про  сільськогосподарську  кооперацію,  який  ми прийняли в першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Iвановичу, прошу.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые депутаты!  Конечно,  можно сделать, но это означает,  что лица,  указанные в пункте 4,  будут обложены по ставке 32 процента вместо 1 процента.

 

     В настоящее  время они пока облагались налогом по ставке один процент.  В этом разница.  Если мы считаем нужным обложить налогом членов  творческих  союзов  кооперативов и других,  обеспечивающих себя работой самостоятельно,  то тогда они будут обложены  налогом по более высокой ставке.

 

     ГОЛОВА. Наполягаєте  на  голосуванні?  Ставлю  на голосування пропозицію депутата Семенюк.

 

     "За" - 153.

 

     Бракує голосів, хоч резон є. Вона ж каже не про ставки, а про те, що вони є платниками відрахувань.

 

     А в  наступних  статтях можна записати,  що це один відсоток. Але вони є суб'єктами,  які створюють Пенсійний фонд.  Вони ж  ним користуються. А Пенсійний фонд має консолідований характер.

 

     СУСЛОВ В.I.  Александр  Александрович.  Я  читаю  пункт  4  в редакции комитета: платниками збору є "фізичні особи, які працюють на  умовах  трудового  договору  (контракту) або забезпечують себе роботою самостійно,  в тому числі  члени  творчих  спілок,  творчі працівники,  які  не  є членами творчих спілок тощо".  То есть они являются плательщиками,  просто для них другой статьей,  а  именно статьей   4,   предусмотрена  более  низкая  ставка  отчислений  в пенсионный фонд.

 

     ГОЛОВА. То,  може,   давайте   додамо   тут   слова:   "члени кооперативів   та  прирівняних  до  них  господарських  товариств, заснованих на результатах власної праці".

 

     СУСЛОВ В.І. Члены кооперативов подпадают под пункт 3 "Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найманих працівників".

 

     ГОЛОВА. То навіщо написали "відхилено"? Написали б: враховано редакційно. Бо це справді враховано.

 

     Ставлю на   голосування   статтю   1.  Вважаю,  що  її  можна голосувати. Будь ласка, підтримайте.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 241. Прийнято.

 

     Стаття 2.  Об'єктами оподаткування  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування є...".  І дається перелік об'єктів. Відхилено деякі зауваження, а деякі враховано повністю або частково. Депутат Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Шановний  Олександре  Олександровичу!  Шановний Вікторе Івановичу!  З  прийняттям  Конституції  у  нас  визначення "фізичні  особи"  немає.  У  зв'язку  з цим я подала пропозицію до пункту 1 статті 2.

 

     Ну до чого ми вже дожилися? Ніде ж у Конституції не написано, що в нас є фізичні особи.  Все-таки треба тут написати:  податок з громадян.  А  то  виходить,  що  громадян  зробили  вже  фізичними особами.  Це  некоректно.  Не можна такого писати.  Треба поважати своїх громадян.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемая  Валентина  Петровна,  здесь  написано "податком  на  доходи фізичних осіб",  а в скобках,  учитывая ваше пожелание,  добавлено "прибутковим податком з  громадян".  Дело  в том,  что действует Декрет "про прибутковий податок з громадян", а во втором чтении мы приняли Закон "про податок на доходи  фізичних осіб".  Чтобы и тот, и тот термин был действительным, мы пошли вам навстречу и ввели это в норму.

 

     ГОЛОВА. В Конституції не можна всього  розумно  записати,  бо тоді  вона  була б занадто розумна,  а вона повинна бути така,  як потрібно для суспільства.

 

     Давайте проголосуємо цю норму. Тут немає заперечень.

 

     Стаття 2  ставиться  на  голосування  в   цілому.   Валентина Петрівна не заперечує, оскільки в дужках записали доповнення на її пропозицію. Голосуємо.

 

     "За" - 226. Прийнято.

 

     "Стаття 3.  Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники  збору  сплачують  до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному  законодавством  України".  Немає  заперечень?  Немає. Стаття 3 голосується.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 238. Прийнято.

 

     Депутат Чурута. Будь ласка. У чому справа?

 

     ЧУРУТА М.І.  Уважаемые  народные  депутаты!  В  статье 1 есть перечень  "платників  збору  на  обов'язкове   державне   пенсійне страхування".

 

     В статье  3 записано:  "Платники цього збору - юридичні особи (філії,  відділення та інші відокремлені підрозділи...)".  Все это записано и в статье 1. Поэтому я предлагаю здесь чисто редакционно уточнить: "Платники цього збору - юридичні та фізичні особи". И не давать перечисления, потому что перечень уже есть в статье 1.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

 

     СУЛОВ В.І.  Проект  изучал  юридический отдел.  У них никаких сомнений не возникло  в  том,  что  это  неправильно.  Но  давайте обратимся еще раз к юридическому отделу.  Если понадобится и будет возможность сократить,  юридический отдел нам порекомендует  и  мы сократим.  Я  призвал  бы  депутатов  научно-редакционной  работой сейчас не заниматься.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло.  Про статтю 4 відносно розмірів  збору  на обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  Віктор  Іванович уже говорив - 32 відсотка  і  1  відсоток.  Різна  дещо  природа,  але формується таким чином фонд.  Які є зауваження,  міркування?  Будь ласка. Депутат Буздуган від комітету.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Шановні колеги! Діюча ставка - 32,56 відсотка. Пропонується зробити 32 відсотки. Що це означає? В умовах, коли ми маємо дефіцит пенсійного фонду,  коли пенсіонерам не  виплачується пенсія,   пропонується   ще  й  скоротити,  я  зробив  підрахунок, пенсійний фонд на 180 мільйонів.  Тому я проти такого варіанта. Як мінімум треба залишити те, що є, а краще взагалі додати.

 

     ГОЛОВА. 32,6 відсотка.

 

     БУЗДУГАН Ю.О. 32,56 відсотка.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Мы исходили из того, что ставка 32  процента  обеспечивает  необходимое  наполнение  по состоянию  на  сегодня  пенсионного  фонда.  На самом деле дефицит пенсионного фонда возник не из-за того,  что ставка мала,  а из-за того,  что, во-первых, государственный бюджет задолжал пенсионному фонду порядка  700  миллионов.  Во-вторых,  предприятия  задолжали пенсионному фонду более 1 мииллиарда 800 миллионов. Поэтому сейчас начинать дискуссию вокруг 0,56 процента в общем-то смысла нет.  Но я  вас  призываю  просуммировать  все  те  сборы,  которые  должны платиться:  32 процента - это платят предприятия,  плюс 1  процент платят  физические  лица,  итого  33  процента.  И  4  процента на социальное страхование.  Те же  самые  37  процентов,  которые  мы собирали и раньше.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, а тут не відіграє якоїсь ролі така обставина:  наші  бухгалтерські  працівники  знають,  як  діляться проценти,  вони  кожну  цифру  можуть  розкласти  на  32,56 і 4,44 процента. То, може, це врахувати треба? Ні? Не має значення.

 

     Ставлю на  голосування  пропозицію...  Що   у   вас   Михайле Володимировичу? Будь ласка.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемые   коллеги!  Я  просил  бы  обратить внимание на мою поправку 16.  Там,  правда,  сделана ошибка в двух последних  позициях.  То  есть  32,6  процента платят предприятия, бизнесмены, частные нотариусы и прочие.

 

     Мы сейчас говорим, что не стоит мелочиться из-за каких-то там 0,56 процента или из-за того,  что мы потеряли какой-то процент по налогообложению наших бизнесменов, нотариусов. Я скажу, что это не такая уж безобидная вещь. Действительно, дефицит пенсионного фонда составляет 1,9 миллиарда.  И я не знаю,  как их погашать,  как  мы наверстаем  эти  0,56 процента.  Не знаю,  как считал председатель комитета Буздуган,  но я насчитал 200 миллионов.  Фактически,  это потребность в пенсиях средней области Украины.

 

     Так что,  давайте  не  будем  такими  уже  щедрыми  в  данной ситуации. Я предлагаю оставить эти отчисления в прежних размерах и прошу проголосовать мою поправку 16.

 

     ГОЛОВА. Я поставлю на голосування.  Давайте підтримаємо.  Ну, урешті-решт буде цифра для всіх однакова.

 

     Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  мы  не  согласились  с сокращением до 29 процентов,  но 0,56 процента - это немного.  Ну, давайте проголосуем,  в конце концов любое решение - 32 или  32,56 процента - оно не спасет пенсионный фонд.  Давайте примем любое из этих решений.

 

     ГОЛОВА. З іншого боку,  йшлося про те, що тут майже 1 процент буде  економія  фонду  зарплати  для  виробництва.  Тут є питання, звичайно.

 

     СУСЛОВ В.І.  32 процента мы предлагаем не только потому,  что это круглая цифра.  Хоть номинально мы можем сказать, что чутьчуть понизили налогообложение предприятий.

 

     ГОЛОВА. А для пенсійного фонду вистачило б, якби всі платили.

 

     Леоніде Олександровичу, будь ласка.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Уважаемые народные депутаты! Передо мной лежит документ по изменению статей 19 и 64 пенсионного законодательства, который мы с  вами  рассматривали  и  приняли  решение  установить минимальную пенсию 70,9 гривны. Документ не подписан Президентом и направлен нам для преодоления вето.  Есть много аргументов.  Когда мы коснемся этого вопроса, я буду аргументировать.

 

     Но я  хочу  сказать  всем  сидящим  в  этом  зале:  по другим нормативным актам,  которыми "нагружали" фонд заработной платы, вы слышали,  я  был  категорически  против  такой  нагрузки.  Но  так сложилась демографическая ситуация в нашем государстве,  у нас  14 миллионов пенсионеров.  И сегодня играться даже сотыми я бы вам не рекомендовал.

 

     В общем-то давайте по большому счету проголосуем 33 процента. И,  наверное,  наступит такой момент, где мы к 1 проценту, который сегодня работает,  будем еще прибавлять 1 или 2 процента. Нам надо искать   источники   финансирования.  Люди,  которые  проработали, вложили деньги,  кредитовали тех,  кто когда-то получал пенсии,  и финансировали   государство,   тоже  должны  получать  пенсии.  37 процентов для пенсий,  конечно,  никого не удовлетворяют.  Давайте помнить и об этом.  Не о том,  который работает.  Он работает,  он имеет работу и может заработать.  Поэтому я  прошу,  заглядывая  в будущее,  и  думаю,  что  Виктор  Иванович  не  должен  возражать, поскольку 0,56 больше склоняется в сторону увеличения до  единицы, проголосовать  33  процента.  А  при рассмотрении закона,  который вернул нам Президент,  я думаю,  что мы более подробно  рассмотрим все детали.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу,  прокоментуйте,  і ставитимемо на голосування.

 

     СУСЛОВ В.І.  Александр Александрович,  это  надо  ставить  на голосование,  а  если  есть  какие-то  сомнения,  то  председатель пенсионного фонда,  который присутствует на нашем заседании,  нам, по  крайней  мере,  сказал,  что  32  процента  с учетом тех более жестких норм по контролю и сбору,  которые мы вводим,  пенсионному фонду хватило бы. Но...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу,  давайте прикинемо.  І представник пенсійного фонду збирається не один же рік там працювати, я думаю. У нас співвідношення постійно складається не на користь працюючих, а на користь пенсіонерів. Тому так чи інакше працюючий ділитимеься часткою свого приробітку з пенсіонерами в перспективі більше,  ніж сьогодні. Ви розумієте, якщо через рік ми піднімемо чи хтось інший підніме  на  2 проценти ставку,  тоді це буде стрибок великий.  То краще йти послідовно до цієї мети, адже так чи інакше перерозподіл такий буде.

 

     Є два варіанти.  Один вносив Михайло Степанов - 32,6 процента для всіх суб'єктів - платників  у  пенсійний  фонд.  І  пропозиція депутата  Анісімова  -  33  проценти  для  всіх,  щоб  легше  було рахувати. Тобто кожна третя копійка вкладається в пенсійний фонд.

 

     Ставлю на голосування пропозицію депутата  Степанова  Михайла Володимировича, який обгрунтував її, і вона є в тексті у вас перед очима.  Це та ставка, яка сьогодні діє. Ставлю на голосування 32,6 процента  для  всіх  суб'єктів  -  платників внесків до пенсійного фонду.

 

     Увага! Голосуємо.

 

     "За" - 196.

 

     Прохання ще раз  проголосувати.  33  проценти  ставити?  Будь ласка, 33 проценти голосуємо.

 

     "За" - 182.

 

     Оскільки ставка  32,6  процента  набрала  більше  голосів,  я ставлю на голосування цю  пропозицію  ще  раз.  Прошу  підтримати: ставка  32,6  процента - для всіх категорій однакова.  Це поправка депутата Степанова.

 

     "За" - 224.

 

     Була пропозиція комітету:  32 проценти для підприємств  і  30 процентів  для  інших  категорій.  Всі  пропозиції обговорювалися. Ставлю на голосування цю редакцію.

 

     СУСЛОВ В.І.  Комитет  предлагает  для  всех  плательщиков  32 процента, прошу прощения. Для всех 32 процента!

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, голосуємо.

 

     "За" - 253. Прийнято.

 

     Ну, можливо,  ми  неправильне  рішення прийняли,  але ми його прийняли.  Сьогодні  важливіше  прийняти  рішення,  ніж   прийняти рішення бездоганне.

 

     Тоді я  ставлю  на  голосування  статтю  4  в цілому.  Можна? Запитання ставляться, коли розглядається проект у першому читанні. Якщо пропозиція, будь ласка. Депутат Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.  Олександре  Олександровичу,  оскільки  не  була прийнята моя пропозиція,  я ще раз хочу повернутися  до  того,  що говорив Анісімов.

 

     Нам потрібно шукати тих платників податку,  які ховаються від сплати цього збору. Віктор Іванович сказав, що кооперативи платять 1 відсоток.  Давайте дамо доручення Кабінету Міністрів порахувати, скільки в нас маленьких підприємств,  які мають 3,  4, 5 чоловік і платять  1 процент.  І скільки в нас є підприємств,  стосовно яких можна переглянути цю ставку, приймаючи зміни до законів. Тому що з прийняттям Закону про сільськогосподарську кооперацію будуть люди, які повинні платити цей податок у відповідному розмірі.

 

     Я прошу дати протокольне доручення.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Валентина Петровна не совсем права.  В пункте  3 статьи  1  написано:  "Фізичні  особи  -  суб'єкти підприємницької діяльності,  які не використовують найманих працівників".  То есть категория   физических   лиц   -   субкектов   предпринимательской деятельности включает и кооператоров.  Мы им утвердили  ставку  32 процента.

 

     А теперь  смотрите пункт 4:  "Фізичні особи,  які працюють на умовах  трудового  договору  (контракту)  або  забезпечують   себе роботою  самостійно..."  То  есть нанятые работники.  Они платят 1 процент и члены творческих союзов.

 

     ГОЛОВА. Сьома пропозиція не  стосується  статті  4.  Сюди  її віднести   ніяк   не   можна.   Ви   пишете,   щоб   після   слова "підприємницької" додати "та прирівняної до неї видів  діяльності, заснованих на власній праці.  Ваша пропозиція стосується статті 2, де визначаються суб'єкти збору на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування.  А ми розглядаємо питання про розміри збору, проценти і тому подібне.

 

     Стаття 4 в цілому ставиться на голосування.

 

     "За" - 202.

 

     Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 236. Прийнято.

 

     Стаття 5:  "Збір на державне пенсійне страхування сплачується одночасно  з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Тобто щоб не було заборгованості підприємств із  внесенням  коштів до пенсійного фонду. Це дуже важлива стаття.

 

     До статті  5  є  зауваження?  Немає.  Стаття  5  ставиться на голосування.

 

     "За" - 256. Прийнято.

 

     Заключні положення.  Дається  доручення  Кабінету   Міністрів України  протягом  місяця  подати  і так далі.  Це зрозуміло всім. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 261. Прийнято.

 

     Що ви хотіли, Федоре Семеновичу?

 

     СУДНИЦИН Ф.С.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і банківської діяльності (Шевченківський виборчий округ, Запорізька область).  Уважаемые депутаты!  Я хотел бы,  чтобы мы в третьем  чтении  смогли расширить статью 4.  Каким образом?  У нас есть жилищные кооперативы,  которые работают по  совместительству. То  есть  на  основной  работе они платят 32 процента в пенсионный фонд,  как  мы  сейчас  установили,  плюс   еще   на   работе   по совместительству оплачивают эти проценты.

 

     Далее. У нас есть очень много сейчас людей,  которые работают на базарах,  так называемые челноки.  У них нет трудовой книжки  и нет  другого  документа,  свидетельствующего,  что они платили эти взносы.  Пройдет время,  и им никто не  будет  оплачивать  пенсию. Нужно  урегулировать этот вопрос.  И мне кажется,  что 32 процента для людей,  которые зимой мерзнут  на  базарах,  наверное  (Шум  у залі).

 

     ГОЛОВА. Так що ви пропонуєте, Федоре Семеновичу?

 

     СУДНИЦИН Ф.С.  К  третьему  чтению расширить статью 4,  решив вопрос  о  процентной   ставке   для   этих   работников   и   для совместителей.  То есть должен ли человек, если он на двух работах работает,  платить  и  на  основной  работе,  и   на   работе   по совместительству...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Нехай Федір Семенович продумає, що це таке,  і потім як законодавчу ініціативу запропонує . Ви спробуйте спочатку  обрахувати  доходи  "човника".  І  потім  -  він платить податок, тільки не державі. Він прийде потім до Пенсійного фонду і скаже:  давайте  мені пенсію хоч соціальну.  Але то - інша справа. Він сьогодні про це не  думає,  бо  він  сьогодні  має  можливість купити у Самбул квиток.

 

     Вносьте пропозицію, розглянемо окремо і запишемо потім.

 

     Будь ласка, депутат Анісімов говорить.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Уважаемые  народные депутаты,  послушайте меня внимательно.  Я предлагал двигаться потихоньку  вперед  для  того, чтобы  пополнить пенсионный фонд,  и просил проголосовать норму 33 процента.

 

     Я читаю  выдержки  из  письма  Президента,  направленного   в Верховный  Совет:  "В умовах введення в дію закону..." - имеются в виду  изменения  в  статьях  19  и  64,  которыми  мы   установили минимальную  пенсию  70,9  гривни  - "треба додатково 2,1 мильярда гривень на місяць,  що перевищує в 3  рази  пенсійний  фонд".  Это первое.

 

     Второе. В связи с этим принятие данного закона невозможно.

 

     Мы детально будем еще раз рассматривать эти нормы.  Поэтому я прошу вас:  для тех,  кто  работает,  эти  33  процента  не  будут огромной  нагрузкой  на  фонд заработной платы.  Нам дополнительно придется искать источники,  чтобы сдвинуться с мертвой точки -  37 гривень.  Я  прошу вернуться к этой норме,  потому что мы ухудшили финансирование пенсионного фонда,  проголосовав  не  32,56,  а  32 процента. А ведь мы поставили политическую задачу - поднять пенсии хотя бы на уровень черты малообеспеченности.

 

     АНІСІМОВ Л.О.  Прошу  проголосовать  и  поддержать  норму  33 процента.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Я поставлю на голосування вашу пропозицію, але хочу нагадати,  що 257 депутатів  проголосували  за  32  проценти. Проте  ви  аргумент  навели  не  зовсім переконливий,  тому що це, звичайно,  логіка не зовсім зрозуміла.  Ми передбачали  збільшення пенсії приблизно в 1,7 раза, а виявляється, що це означає в 3 рази збільшення  витрат  пенсійного   фонду.   Немає   логіки   в   тій аргументації,  хтось  підсунув  на підпис Президенту непрораховані цифри.

 

     Але тут інше питання - 32,56 процента,  які відраховуються  в пенсійний фонд,  ближче до 33,  ніж до 32 процентів.  Це тільки на 0,4 процента зростає навантаження на фонд  зарплати.  Але  депутат Анісімов   у   чому  правий:  співвідношення  між  пенсіонерами  і працюючими буде зростати і зростати,  нам треба готувати для  того соціальну базу і суспільство готувати,  треба щоб люди розуміли. І зрозуміли б нас сьогодні не тільки пенсіонери,  а всі, що треба це робити.

 

     Тому я  ще  раз  ставлю  на голосування цифру 33 проценти для статті 4. Будь ласка, проголосуйте, відміняючи 32 проценти.

 

     "За" - 171.

 

     Не підтримується.  Отже,  залишається попередня  цифра  -  32 проценти.

 

     Ставиться на голосування законопроект у цілому.

 

     З мотивів?  Будь  ласка,  депутат Буздуган говорить.  Зніміть голосування.

 

     БУЗДУГАН Ю.О.  Дякую. Шановні колеги! Кожен четвертий депутат у  цьому  залі  підходив  до мене із питанням:  коли буде пенсійна реформа?

 

     Після прийняття Основ законодавства  про  загальнообов'язкове державне  соціальне  страхування  ми  мали  приймати закон з такою самою назвою щодо пенсійного страхування, який і визначив би якраз основи пенсійної реформи.

 

     Я хочу  сказати  одне:  після  прийняття  цей  закон  проживе тиждень,  максимум два тижні.  Це приклад марно витраченого  часу, тому  що  нам  усе-таки  доведеться  приймати  закон  про пенсійне страхування,  який працював би на пенсійну реформу в Україні.  І я таки його доведу.

 

     Тому я пропоную проголосувати сьогодні проти.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ви, Юрію Олексійовичу, тільки не погрожуйте в даному разі, а робіть те, що обіцяєте.

 

     Але я хочу сказати,  що реформа спрацює,  але спрацює  тільки через   років   десять,   якщо  ми  поступово  підготуємо  фонд  і суспільство до такої реформи.  А думати,  що за тиждень  можна  це змінити...  З чого ви будете тоді платити гроші пенсіонерам?  Це ж кожен на себе буде працювати.  Це треба ті 32 проценти розподілити таким чином, щоб, скажімо, 20 процентів сплачувалися із загального фонду,  а 12 процентів -  для  себе  особисто  і  кожен  міг  ними скористатися.

 

     Ставлю на голосування в цілому проект закону. Будь ласка.

 

     "За" - 242.

 

     Прийнято закон.

 

     Депутат Бобриньов має слово...

 

     Він не буде говорити, він задоволений голосуванням.

 

     Дякую.

 

     Шановні депутати,  о  16  годині розпочнеться розгляд проекту бюджету. Зараз працюють комітети (Шум у залі).

 

     Будь ласка,  спокійно.  Як у другому читанні розглядали,  так будете і в третьому читанні розглядати. Будь ласка.

 

     Я прошу  всіх  бути своєчасно.  І,  очевидно,  якщо в проекті бюджету    передбачатимуться    норми    стосовно    Закону    про загальнообов'язкове  державне  соціальне  страхування,  то я прошу Віктора  Івановича   Суслова   і   Юрія   Олексійовича   Буздугана підготувати свій варіант. І, можливо, ми спочатку проголосуємо цей закон, без якого не можна розглянути проект в бюджету.

 

     Перерва.