ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 травня  2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги. 

Реєструємося, будь ласка.

10:02:35

В залі зареєструвалося 446 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання українського парламенту оголошую відкритим.

Дорогі друзі, давайте привітаємо наших колег: Логвиненка Олексія Степановича з днем народженням та Павленка  Сергія Григоровича також з днем народження.

Шановні колеги, за Регламентом у нас є 30 хвилин для виступів народних депутатів України. Я прошу, колеги, записуватися на виступи.

Олександр Стоян, Партія регіонів.

Акімова, народний депутат. Акімова, прошу з трибуни.

 

10:03:48

АКІМОВА І.М.

Акимова, Партия регионов.

Уважаемые коллеги, я хочу обратить ваше внимание, что в  повестке дня на сегодня и на всю сегодняшнюю неделю мы опять не видим  серьезных антиинфляционных законов.

На сегодняшний день ситуация в стране складывается катастрофическая. В апреле месяце мы уже имеем годовую инфляцию больше 30 процентов. Украина обогнала по этому показателю не только все западноевропейские страны, но наших восточных соседей и СНГ.

На сегодняшний день правительство и коалиция  продолжает кормить народ обещаниями об антиинфляционной программе. Те 5 месяцев, о которых просило правительство уже, практически, прошли. Никаких попыток борьбы на сегодняшний день нет. Сегодня есть признаки галопирующей инфляции, которые имеют отрицательные последствия не только для производства, но ложатся тяжелым бременем на плечи населения.

Вместо системной борьбы с инфляцией сегодня правительство ищет виноватых. Вчера это была оппозиция, сегодня это – региональные губернаторы, которые отказываются заниматься административным вмешательством в цены. Главным виноватым объявляется Национальный банк. Правительство перекладывает политическую ответственность на другие плечи.

Мы хотим сегодня со всей ответственностью заявить, что на сегодняшний день именно неправильная бюджетная политика коалиции и правительства является главной причиной инфляции. Не монетарная политика Национального банка, а, подчеркиваю, бюджетная политика правительства.

На сегодняшний день продолжается раскручивание бюджетных расходов намного быстрее, чем рост реального ВВП. Такая политика приводит страну к катастрофе. Уже сегодня страдает инвестиционный климат Украины, международные агентства, такие как ФИЧ понизили наши рейтинги, и это означает, что наши ресурсы станут дороже, нашим производствам, нашим банкам станет труднее занимать на внешних рынках.

Самое главное, от инфляции страдает украинский  гражданин. Каждый месяц пенсионер теряет до 60 гривен, а правительство до сих пор не представило главный антиинфляционный документ – это бюджет, дополнение к бюджету с корректированными показателями инфляции, которые позволили бы нам пересмотреть прожиточный минимум.

На сегодняшний день мы требуем от коалиции представить парламенту дополнения к бюджету 2008, где будут скорректированы реальные показатели инфляции. Мы требуем нового заслушивания парламентского представителей правительства и Нацбанка о том, какие согласованные усилия будут предприниматься для борьбы с инфляцией. И мы требуем программу социальной защиты населения, которая могла бы покрыть новые затраты населения на повышающиеся цены за природный газ…

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Бахтеєва.

 

10:07:14

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты! Всю прошлую неделю мы с тревогой следили за поступающей информацией из разных регионов Украины о многочисленных случаях побочного действия вакцины от кори и краснухи индийского производства и трагической смерти 11-классника из Краматорска Антона Тищенко.

Партия Регионов выражает глубокие соболезнования родителям Антона и разделяет их боль. Каждая семья может быть уверена в поддержке и помощи со стороны Партии регионов. Мы также гарантируем, что данный трагический случай будет всесторонне и объективно расследован.

В настоящее время в лечебных учреждениях города Донецка находится 31 человек, из них – 28 детей; в Краматорске – 47 детей; в Мариуполе – 3  ребенка; в Шахтерске – 2; в Селидове – 3, в Марьинском районе – 3, в Первомайском районе – один ребенок. Все они прививались вакциной индийского института сывороток.

Данная дивакцина против кори и краснухи ранее не использовалась в нашей стране. Производство данной вакцины сертифицировано Всемирной организацией здравоохранения. Однако за здоровье наших граждан не отвечает Всемирная организация здравоохранения, а отвечает государство, в том числе и мы, народные депутаты.

Мною как председателем Комитета по вопросам здравоохранения подготовлен проект постановления Верховной Рады об образовании временной следственной комиссии для расследования причин, приведших к смерти ребенка. Общество должно услышать ответ на вопрос: почему и на каком основании было принято решение относительно иммунизации не зарегистрированной в Украине вакциной, грубо нарушив нормы статьи 13 Закона Украины «Про защиту населения от инфекционных болезней», в соответствие с которой для профилактических прививок используются медицинские препараты отечественного и зарубежного производства, зарегистрированные в Украине в установленном законодательством порядке. На все эти вопросы должны в ближайшее время ответит следственная комиссия по расследованию причин трагедии.

Партия регионов требует немедленно прекратить вакцинацию населения данным препаратом до получения заключения специалистов Украины и международных организаций, провести арбитражные испытания качества этой вакцины с привлечением  международных экспертов с целью получения объективных результатов. Остановить действий пункта 6 Распоряжения Кабмина № 348 от 27 февраля этого года о проведении иммунизации всего населения в возрасте от 16 до 29 лет. Срочно рассмотреть на заседании Верховной Рады во втором чтении изменения…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо большое.

Рассмотреть во втором чтении Закон Украины «Про защиту населения от инфекционных болезней», по которым использование вакцин возможно только после проведения полных клинико-эпидемиологических исследований в Украине. В то же время, мы понимаем, что иммунопрофилактика инфекционных заболеваний путем прививок является одним из самых эффективных способов борьбы с болезнями. Учитывая, что в результате трагедии уровень доверия граждан к безопасности таких прививок значительно упал, Партия регионов настаивает на публичности всех действий Кабинета Министров и Минздрава в этом вопросе. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ольга Герасим’юк.

 

10:11:17

ГЕРАСИМ’ЮК О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги, історія українського незалежного інформаційного простору має багато ганьби і лицемірства. Але, здається, вона безкінечна. Точніше, можна сказати, що вона має цілком прогнозований кінець, бо ми не робимо з неї серйозних висновків. Точніше, хтось дуже хоче, щоб Україна сьогодні стала переможеною, була переможеною у великій ментальній інформаційній інтервенції з боку Росії, свідками якої ми станемо цього року. Хтось розуміє, точніше в Кремлі, буду говорити відверто, зрозуміли, що те, чого ми не визнаємо, що ми абсолютно не готові до відпори в цій війні, що це робить нашу державу абсолютно не готовою до великої безкровної війни, в епіцентрі якої Україна спить.

Зараз йдеться про дуже яскравий приклад, який підтверджує мої слова, йдеться про скандальне шоу, яке щойно закінчилося на каналі „Інтер” -   „Великі українці”. Пафосно визначене як проект, який має об’єднати країну, замість того, щоб її об’єднати, здається всім показало, що це була перша серія у сценарії поглинення исконно русских малоросійських територій „великим братом”. Буквально ось-ось у Росії почнеться шоу під назвою „Имя России”. І Київський князь Ярослав Мудрий, переможець нашого шоу, який, певно, дуже б здивувався такій своїй перемозі, а також подивився єдиний серед всіх  українських фільм російською мовою, ще більше здивується, коли побачить це в списку 500 великих росіян і себе, і свого тата, і Ярославну, і  київського конструктора Сікорського, і, перепрошую, Богдана Хмельницького як великих росіян.

В російському телебаченні не роблять вигляд, що телебачення це тільки шоу. Там не заграють з глядачами і список із 500 великих росіян їм був спущений згори і строго сказано, що в день Росії буде назване ім’я великого росіянина. І я думаю, що це буде друга серія для нас, де ми матимемо зрозуміти, що України немає і ніколи не буде.

Сотні тисяч глядачів дали прибуток проекту „Великі українці”, заплативши зі  своїх пенсій і зарплат в умовах інфляції свої дорогоцінні копієчки за голосування. Результати голосування  шокували глядачів.

В Інтернеті недоступному їм, журналісти написали, що суспільство проковтнуло образу, а аналітики сказали, що їм стало ясно наскільки загрозливим для національної безпеки країни є такі, на перший погляд, банальні шоу.

Сміємо запевнити, що суспільство нічого не проковтнуло…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна відмовляється від слова на вашу користь. Будь ласка, продовжуйте ще на три хвилини.

 

10:14:34

ГЕРАСИМ’ЮК О.В.

Просто немає доступу до ефіру, щоби висловити своє обурення, бо контент на наших комерційних, найбільших в країні каналах, визначають іноземці, які роблять вигляд, що це тільки телерозваги.

Суспільство, величезна кількість глядачів обурена тим, як на їхніх очах було використана українська еліта, яка брала участь у шоу, як „погуляли” по їх думках політики, як заробляв собі гроші телебізнес,  що абсолютно не визнає, що, заробляючи у цій державі, він відповідальний перед людьми, на яких він заробляє і яких він наражає, їхнє життя, наражає на небезпеку. Бо інформаційна безпека, як це сформульовано, - я повторю, - це є стан захищеності життєво важливих інтересів людини від негативних наслідків застосування інформаційних  технологій. А Конституція наша в статті  17 говорить, що забезпечення інформаційної безпеки передусім є справою всього народу.  

Таким чином те, що ми бачили, є  велика загроза, велика  небезпека для життя кожного громадянина нашого суспільства. Зрештою, є стаття 47 Закону про інформацію і так само є Закон  про телебачення і радіомовлення, які, ми маємо  дуже серйозну підозру, були порушені  у цьому проекті. Крім того, проект, що мав  метою об’єднати  країну, насправді був відвертим політичним шантажем.

Йдеться не про симпатії до того, чи іншого великого українця, ідеться про те, що не можна так відверто фальшувати голоси на очах у людей. Не можна  за народ телебаченню робити його вибір, не можна проти копійок глядачів виставляти величезні гроші олігархів, що визначають результат ніби то чесного виявлення думки. Не можна перетворювати в ефірі еліту України на маріонеток, а їхню думку кидати   в політичну „м’ясорубку”. 

Не можна ведучим проекту і журналістам, які підозрюють фальшування, не скористатися нагодою  не сказати про цю підозру у ефірі. Тому що не можна так само комерційним каналам керувати свідомістю народу і так само не можна повертати „ківаловщину” у телебачення.

Дослідити усі ці очевидні порушення, які ми всі бачили і про що говорить суспільство, мільйони телеглядачів обдурених, дослідити і примусити до відповідальності перед Україною і суспільством комерційні канали найбільші, найуспішніші, а тим більше, ті, які повинні розуміти свою відповідальність перед цим суспільством, - це є завдання парламенту. І блок „Наша Україна – Народна Самооборона”  вимагає створення тимчасової слідчої комісії. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Харитонович Шершун.

 

10:17:41

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний пане Голово, шановні колеги, враження від останніх зустрічей з виборцями в регіонах, зокрема, в Тернопільській області, змушують мене вкотре порушити питання більш актуальне, це питання безробіття. Однак безкінечні політичні баталії знову відсунули цю проблему на другий план. Між тим, ця спільна для всіх регіонів України проблема продовжує загострюватися, а в окремих областях набула просто загрозливих масштабів. Це, зокрема, стосується Тернопільської області, де рівень безробіття найвищий у нашій державі. Особливо ця проблема гостро стоїть у сільській місцевості Тернопілля, де показник безробіття сягає 60 відсотків. Сотні тисяч сільських жителів в якості трудових мігрантів змушені шукати заробітків в інших країнах. Це не лише підриває трудовий потенціал сільського населення, а й призводить до серйозних соціальних проблем. В результаті вимушеного розірвання сімей, ми втрачаємо молоде покоління,  дітей заробітчан, що зростають без догляду батьків. Як наслідок, на селі масово поширюються соціальні хвороби, високий рівень незайнятості, низька життєва активність, відсутність перспективи, усе це спричиняє алкоголізм, наркоманію, злочинність сільської молоді, а від так і занепад села.

Пора схаменутися і кардинально змінити ставлення влади до соціально-економічних проблем села. Необхідно негайно приступити до розробки і затвердження дієвої, я підкреслюю, державної програми подолання сільського безробіття, формування нової системи зайнятості сільського населення, забезпечення комплексного розвитку сільських територій. В її основу слід покласти такий організаційно-економічний механізм регулювання зайнятості сільського населення, що органічно поєднав би ринкові механізми і її саморегулювання та сукупність відповідних заходів державного сприяння зайнятості. Останні мають включити в себе законодавче, нормативно-правове та інформаційне забезпечення політики зайнятості, а також економічні, соціально-політичні та організаційно-адміністративні важелі її реалізації.

Вирішити проблему зниження рівня міграції населення, а також поліпшити загальний стан на ринку праці можна активною інвестиційною діяльністю спрямованою на створення нових робочих місць.

Держава може вже сьогодні допомагати також багатьом сільським підприємцям та фермерам, які працюють результативно. Їх продукцію можна було б в першочерговому порядку закладати у держрезерв або використовувати для постачання у соціальні заклади.

„Блок Литвина” вважає, що лише завдяки послідовним системним заходам передбаченим загальнодержавною програмою можна буде сформувати дієву систему зайнятості сільського населення, забезпечити комплексний розвиток сільських територій, цим самим ми не лише зможемо дати робочі місця для.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Все? Дякую.

Володимир Стретович.

 

10:21:06

СТРЕТОВИЧ В.М.

Доброго ранку. Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! Останнім часом, останнім дням в Україні намітилось багато заходів присвячених активній боротьби з корупцією. Так відповідний захід проводить Комітет наш з питань організованої злочинності і корупції. Наступного дня збереться на засідання Інститут стратегічних досліджень, щоб дослідити таке суспільне явище як корупція.

Я хочу звернути вашу увагу, вашу, Арсеній Петрович, всіх журналістів, до того, що твориться у Верховній Раді. 20 березня нинішнього року у Верховній Раді стався безпрецедентний випадок, голову Комітету з питань правосуддя Сергія Ківалова звинуватили в тому, що він виносить на голосування кандидатури суддів, які не пройшли установлену процедуру.

Після цього, 20 березня група народних депутатів: Лабунська, Соболєв, Стретович та інші, - звернулися з листом до Голови Верховної Ради провести розслідування і встановити мотиви, причини і чому так сталося.

Більше того, того ж дня я особистим листом звернувся до голови фракції Януковича з проханням, оскільки це квота Партії регіонів, усунути цю фігуру від виконання своїх обов’язків за дискредитацію парламентаризму.

Минуло два місяці. Мовчить Голова Верховної Ради. Мовчить голова фракції регіонів. То я вас запитую, ми будемо боротися з корупцією і починати з себе, чи ми будемо тільки гаслами проголошувати відповідні слова, а насправді вона буде множитись звідси? Тому що відома теза про те, що риба гниє з голови.

Шановний Арсеній Петровичу, прошу розглядати мій виступ як офіційний запит до вас як Голови Верховної Ради. 

Шановний Вікторе Федоровичу, прошу розглядати мій виступ як офіційний виступ до вас як голови найпотужнішої фракції парламенту. Будь ласка, очистіться і ви станете кращими, це в ваших інтересах. Україна потребує змін. І почнемо ці зміни з себе, як казали класики, хай загине світ, а живе юстиція, себто справедливість. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Кендзьор.

 

10:23:20

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! Не зважаючи на неодноразові звернення Львівської міської ради у відповідні державні органи зупинити резонансні рейдерські справи і притягнути до відповідальності винних, які шляхом підробки документів намагалися заволодіти і намагаються заволодіти 20 гектарами курортної зони лісопарку, лісів першої групи Держлісфонду оздоровчого, рекреаційного призначення в межах Львівської міської ради під будівництво котеджів; 328 гектарів лісопаркової зони лісів першої групи Держлісфонду рекреаційного, оздоровчого призначення під так зване житлово-дачне будівництво; 15 земельними ділянками в межах міста Львова під будівництво АЗС. Ці справи впродовж трьох років розглядаються в судах різних рівнів. У цих аферах задіяні одні і ті ж шахраї кількох приватних фірм, зокрема „Новобуддизайн”, „Буддизайн”, „Ремонт”, „Галицькі страви”, зареєстровані за однією адресою – Львів, пр. Чорновола, 63.

Проте всі звернення щодо створення незалежної слідчої комісії для розслідування фактів пограбування державного майна в особливо великих розмірах, аналіз прийнятих відверто незаконних рішень деяких суддів, взяття під особистий контроль цієї резонансної корупційної справи, на жаль, поверталися одним і тим же шляхом – через Генеральну прокуратуру у Львівську обласну прокуратуру.

Прокуратура Львівської області, прокуратура міста Львова, депутати Львівської міської ради, представники СБУ, УВС у Львівській області, Управління екології Львівської області, обласне управління лісового господарства „Львівліс” Львівської обласної ради намагаються в судах всіх інстанцій незаперечними доказами, проведеними експертизами, численними документами та аргументами довести шахрайство, підробку документів, вказуючи на конкретних осіб.

Зупинити поки що судовими гілками влади цей ганебний антидержавний процес не вдалося. Аргументи, в лапках, шахраїв вагоміші, ми знаємо, що це за аргументи. Більше того, поки судова тяганина продовжується, представниками вищезгаданих фірм розпочато самовільне будівництво. У Львові на вулиці Замарстинівській без жодного дозволу здійснено самовільне будівництво автозаправної станції в курортній зоні лісопарку Львівської міської ради, в лісах першої групи рекреаційно-оздоровчого призначення розпочалося масштабне самовільне будівництво котеджів.

Львівська міська рада не має більше засобів боротьби з цим зухвалим бандитизмом, а тому просить створити тимчасову депутатську комісію для розслідування порушень чинного законодавства, також фактів фальсифікації державних документів з метою пограбування державного майна в особливо великих розмірах, вартість якого сягає кількох мільярдів доларів, або доручити розслідування цієї афери відповідному комітету Верховної Ради.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Новіков. Михайло Косів передає слово  Семераку. Є? Слово взагалі-то з… Лілії Григорович слово? Будь ласка, слово Лілії  Григорович.

 

10:27:18

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Своє звернення я б хотіла розпочати, звернення, до демократичної коаліції. Як живеш, демократична коаліція? Чи усвідомлюєш ти і кожен з нас, що на заміну групі 239 вперше в історії України за  16 з половиною років з`явилася нова якість, яка має поширитись по всій  Україні і дати нову якість життя? Я задаю це запитання тому, що під час багаточисленних зустрічей за довгі травневі вихідні я бачила в очах людей і розчарування, і збентеження, і  багато  запитань у очах наших прихильників. Люди запитували мене, зокрема медики Чорнобаївщини і Драбівщини. Скажіть, будь ласка, як це сталося, що у 2004 році всі ми стояли з плакатами „Фальсифікаціям – ні!”, „Махінаціям – ні!”. Багато хто з нас докоряє, що винних з того боку не покарано. Але як це сталося, що на нашому боці під гаслом „Справедливість є! За неї варто боротися!” з`явилися три страшні, пекельні явища: тендерство,  рейдерство і „землегубство”? Ці явища  ліцензовані і акредитовані і українським народом, і правоохоронними органами, і тимчасовими слідчими комісіями.

Шановні друзі! Авторство цих нових  винаходів пов`язують із людьми, які сидять у цьому залі. Саме тому я хочу звернутися до мого Прем'єр-міністра, за якого голосувала двічі, з проханням не рекомендувати людей, які  пов`язані з рейдерством, тендерством і "землегубством" на виконавчі посади; а все дальше – це рішення моральні  ваших з`їздів. Рейдерство пов`язують із прізвищем Портнова. Тендерство, один із співавторів – Яценко. "Землегубство", автор, від слова „земля Губського” очолює виборчий штаб Турчинова.

Шановні друзі, після  палкого виступу Олі Герасим`юк, яка звернулася до тих моральних витоків, які монтують добру волю кожного із нас, я кажу про це з однією метою – ми повинні  явити нову якість, ми повинні стати сильнішими і чистішими. Що чекають люди від нас, демократична коаліція? Не кілька кілограмів мерзлого мяса, і тисячу гривень, і дочасні вибори у вересні – люди від нас чекають, щоб через кілька років по критеріях життя, по зарплатах, по якісному вітчизняному мясу, доступному, не рекламні ролики, а наші співвітчизники могли сказати: „А таки вони щось зробили”.

Політична сила, яка чує свій народ, здатна до змін. Сьогодні немає „любих друзів” у лавах „Нашої України”, але „ваші дорогі”, бо так зверталися до виборців, Юлія Володимирівна, дорого обходяться Україні. Тому я переконана, що нова якість повинна народитися, задля того щоб демократична коаліція явила Україні свою істинну суть і істинний зміст. Час пішов. Дай нам Боже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів передає слово Остапу Семераку.

 

10:30:36

СЕМЕРАК О.М.

Остап Семерак, „Блок Юлії Тимошенко”.

На цьому тижні закінчуються міські вибори у Києві, і „Блок Юлії Тимошенко” вимушений констатувати, що на міських виборах у Києві проти „Блоку Юлії Тимошенко” застосовуються недозволені методи у боротьбі, а саме: ми маємо на увазі „брудні” технології, підкуп виборців, застосування адміністративного ресурсу. Так, 8 травня у місті Києві в Оболонському районі народними депутатами від „Блоку Юлії Тимошенко” була викрита типографія, підпільна типографія, яка була з броньованими дверима і трьома підпільними виходами, друкувала тиражі газет, які були провокаційного характеру проти „Блоку Юлії Тимошенко”, проти Прем'єр-міністра та нашого кандидата в мери Олександра Турчинова.

Повинен зазначити, що в цій типографії друкувалась не тільки газета проти нас, але і газети проти наших колег. І саме там вони були теж вилучені. Вже встановлені замовники цього тиражу, затримані їхні виконавці. Але нас дивує позиція прокуратури, яка до сих пір не відкрила кримінальну справу. Ми звертаємось до прокуратури: вжити всіх необхідних заходів для розкриття цього злочину.

Багато політиків, в тому числі і Президент України заявляє про масовий підкуп виборців у місті Києві. Ми підтверджуємо те, що в місті Києві відбувається підкуп виборців. Але звертаємо увагу на те, що в міському бюджеті міста Києва паном Черновецьким заплановано 1 мільярд 800 мільйонів гривень роздачі різних подачок, які міська влада збирає через завищені тарифи.

Ми звертаємо увагу на те, що по виплаті заробітної плати в бюджетній сфері перекидаються кошти з четвертого кварталу і оголюють бюджет, що буде унеможливлювати виплату заробітної плати вчителям і лікарям в кінці цього року.

Ми звертаємо увагу на те, що в місті Києві відбувається  перешкоджання роботі наших агітаторів, які працюють  з виборцями. Так, на минулому тижні був здійснений напад на народних депутатів України Дубовика та Одарченка на Софіївський площі. На пана Одарченка  здійснено напад, в результаті чого він зазнав тілесних ушкоджень. Дивує те, що до цих пір не відкриті ніякі кримінальні справи  і не ведеться розслідування з нападу на народного депутата і  заподіяння шкоди його здоровю.

Те саме відбувається з простими агітаторами, які працюють в палатках, на них нападають люди з ножами, ріжуть матеріали, ріжуть палатки і здійснюють напади на них. Це відбулося на минулому тижні в Оболонському районі, кримінальна справа відкрита, але вона досить кволо розслідується.

Звертаємо увагу, що прокуратура здійснює неналежно роботу і  бездіяльність проявляє у цьому  плані. Тому ми звертаємося до правоохоронних органів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

 

СЕМЕРАК О.М. Ми звертаємося до правоохоронних органів, негайно відреагувати на порушення виборчого законодавства з боку  КМДА та його політичної сили.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, з місця.

 

10:34:11

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, воістину відчуваєш де-жавю, коли сьогодні ви вже чули, напевно, виступ нашої представниці – пані Ольги Герасимюк. Кожен з нас спостерігав за тим лже-шоу, який телеканал „Інтер” впродовж восьми місяців у прямому ефірі показував щопятниці. На превеликий жаль, для мене особливо болюча ця тема, бо я ще раз пересвідчився у тому, що транзитний сервер нікуди не зник. І ті люди, які у 2004 році  сплюндрували вибір українського народу, знову були причетні до того, щоб сфальсифікувати ще раз ті мільйони голосів українців, які були щиро віддані на користь своїх героїв, яких вони мають право визнавати в прямому ефірі, і за яких вони віддавали останні гроші, а окремі навіть позичали останню копійку  для того, щоб не віддати її своїм дітям, а проголосувати на  користь того, за якого вони, справді, щиро і переконливо голосували.

Зважаючи на ці обставини, наша фракція не має жодних заперечень проти того, щоб визнавати великими українцями Ярослава Мудрого чи лікаря Амосова, це, справді, велетні, і українська історія надала їм відповідну оцінку. Але справа в іншому: нікому не дано спотворювати голоси у людей, які упродовж восьми місяців вірили у те, що нарешті на українському телебаченні зявився проект, який справді здатний відтворити їхній справжній вибір. Але врешті решт, ми побачили, що нічого подібного не сталося. Натомість з одного компютера в останній день на користь так званого переможця було віддано 560 тисяч голосів, не зважаючи на те, що впродовж восьми місяців він отримав на свою підтримку тільки 60 тисяч.

Зважаючи на ці обставини, крім того, що ми ініціюємо негайно створити у стінах парламенту Тимчасову слідчу комісію з цього прикрого інциденту, ми звертаємося до всіх народних депутатів, які справді хочуть навести лад в українському телебаченні, негайно підписати лист звернення до англійської корпорації ВВС, яка володіє правами і ліцензією на згадану передачу, переглянути результати, зважаючи на незвичайні обставини, які викладені, в тому числі, в інтервю шеф-редактора цієї передачі Вахтанга Кіпіані і заважаючи на обставину того, що в українському парламенті з приводу цього факту створюється Тимчасова слідча комісія.

Я розумію, що комусь навіть в голову не приходило на початку проекту те, що українці можуть визначитися на користь того, що великим українцем є Степан Бандера. Я розумію, що комусь за кордоном навіть в голову не спадало те, що в Україні справді є мільйони людей, які вважають Степана Бандеру великим українцем, справжнім героєм і які здатні віддати на користь його останні гроші.

І я тепер ще раз хочу залучитися до того, що більшість у цьому залі підтримує нашу ініціативу, і тимчасова спеціальна комісія буде створена, її результати об’єктивно будуть доведені до українського суспільства. А така ганьба і... (Ш у м  у  з а л і).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановні колеги.

На запит народного депутата Володимира Стретовича, якого, на превеликий жаль, чомусь вже зараз немає в залі, доповідаю. Рішенням регламентного комітету відмовлено в прийнятті, а точніше підтримці постанови щодо звільнення Ківалова Сергія Васильовича з посади голови комітету, як це просив цілий ряд народних депутатів України. Про що я повідомив народних депутатів, в тому числі і пана Стретовича, якого немає в залі. Якщо буде внесений відповідний проект постанови про звільнення Ківалова, проголосуємо в установленому законом порядку.

Шановні колеги,  переходимо до порядку денного сьогоднішнього дня. Скоріше за все, ми сьогоднішній день спокійно пропрацюємо, чого навряд чи скажеш про завтрашній. Але оголошую перше питання порядку денного –  0040, питання ратифікації. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія.

Будь ласка, Костянтин Петрович, на трибуну парламенту.

 

ЄЛІСЄЄВ К.П. 

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб.

Зазначений законопроект розроблено відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема до положень Конституції України та Закону України „Про міжнародні договори”. У разі його прийняття буде виконана внутрішньодержавна процедура, пов’язана з набранням чинності Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб, яка була підписана 16 березня 2007 року у місті Копенгагені.

Реалізація угоди дозволить визначити процедури приймання та передачі осіб, які перебувають на територіях договірних сторін нелегально. Угодою на основі взаємності також визначаються швидкі та ефективні процедури ідентифікації та безпечного і організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в’їзду та перебування на території України або Королівства Данія, а також процедури транзитного перевезення таких осіб до країн їхнього походження. Дуже важливо, що угодою передбачається дворічне відтермінування  приймання-передачі громадян третіх осіб та осіб без громадянства.

Проект Закону України, який ми зараз розглядаємо, був погоджений без зауважень усіма причетними міністерствами та відомствами: МВС, Мінфіном, Мінекономіки, СБУ, Прикордонної служби, а  також пройшов правову експертизу в Міністерстві юстиції України.

Ратифікація зазначеної угоди створить правові передумови для спрощення візового режиму з Данією для громадян України, оскільки набрання чинності Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про спрощення оформлення віз відбувається в пакеті, тобто лише після набрання чинності цією угодою.

На наш погляд, реалізація положень угоди сприятиме інтенсифікації  розвитку відносин України з Європейським Союзом, а також Данією як членом Європейського Союзу в політичній, економічній і гуманіторно-культурній сферах та інших галузях. Виконання зазначеної угоди з  українського боку забезпечуватиметься адміністрацією Державної прикордонної служби України, МВС та МЗС України.

Я дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, прошу, п’ять хвилин запитання-відповіді, якщо є бажання.

Юрій Мірошниченко.

 

10:41:50

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

По-перше, я вважаю, що всі міжнародні зобов’язання, які приймає на себе Україна ми повинні виконувати. І в цьому контексті, звичайно, закликаю наших колег підтримати ратифікацію цього документу. Але разом з тим я би хотів конкретніше отримати інформацію, чи не матиме Україна негативних наслідків від запровадження цього правового акту?

І як міністерство пропонує убезпечити від можливих таких негативних наслідків? Дякую. Як в короткострокові  перспективі так і в …

 

ЄЛІСЄЄВ К.П. Я дякую вам за запитання. Воно досить, дійсно, актуальне. Я хотів би звернути увагу на такі аспекти. По-перше, згідно з цією угодою передбачається так званий перехідний період, тобто два роки протягом якого, два роки для  повернення громадян-нелегалів з третіх країн та осіб без громадянства. Тобто за цей період ми повинні створити відповідні  потужності з точки зору реадмісійного менеджменту.

По-друге, на реалізацію цілі буде, надається допомога з боку Європейського Союзу, на цей рік передбачено 35 мільйонів євро.

По-третє, ви знаєте, що Данія є так званою глибинною країною, тобто країна з якою у нас немає спільного кордону. Тому, власне кажучи, серйозних загроз з точки зору потоку нелегальних мігрантів з третіх країн і осіб без громадянства є досить низькими.

І, по-четверте, я хотів би зазначити, що угода про реадмісію з Данією – це по-суті складова відповідної угоди з реадмісію з ЄС, яка була ратифікована на початку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЄЛІСЄЄВ К.П. Це є поступова інтеграція України до загального  реадмісійного простору ЄС, що відповідає національним інтересам держави.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Ананієвич Бевз.

 

10:43:53

БЕВЗ В.А.

Дякую.

Бевз, фракція комуністів.

Шановний Костянтин Петрович! 15 січня 2008 року Верховна Рада України ратифікувала  Угоду про спрощений візовий режим і про реадмісію. Пройшло три  місяці. Що зробило Міністерство закордонних справ за цих три місяці щодо реалізації ратифікованих даних угод. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу.

 

ЄЛІСЄЄВ К.П.  Я дякую вам за це запитання.

Я відповідаю на нього. Дійсно,  ці угоди вже почали діяти. Як відомо,  Угода про реадмісію з ЄС вона діє в частині   лише… перших два роки в частині повернення наших громадян. Вона ефективно реалізовується. І з боку Європейського Союзу жодних претензій немає.

Що стосується Угоди про спрощений порядок видачі віз.  Я з вами абсолютно згоден, тут є певні поки що проблеми, тому що вона тільки почала діяти і ми зараз працюємо  спільно з європейською стороною з тим, щоб забезпечити максимально ефективно виконання цієї угоди.

Буквально 9 квітня відбулося засідання Спільного візового  комітету „Україна-ЄС”, на якому українською стороною було  звернуто увагу на неналежне виконання  окремими країнами членами ЄС Угоди про спрощений порядок видачі віз.

Я вам скажу  відверто, позиція МЗС є досить жорсткою і там, де стосується про 46 мільйонів наших громадян, питання до компромісу немає.

Я дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Гордієнко.

 

10:45:24

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний доповідачу і шановні громадяни України! Напевно ви пам’ятаєте, як у цьому залі розгоралася дискусія щодо ратифікації  тих угод,  які відкрили саме шлях реадмісії в Україну,  що фактично  „відстійником”  Україну. Я звертаю увагу саме виборців на те,  що якраз ратифікація сотівських і цих угод  є фактичною задачею національних інтересів України по багатьох саме питаннях.

Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, чи сьогодні ті загрози, які тут висловлювалися у цьому залі  і вже поділяє навіть  це коаліція, яка саме голосувала за нього, є якесь  підґрунтя під ними, чи немає, виходячи з того, що ви тільки  що відповідали попередньому депутату, який задавав вам питання.

 

ЄЛІСЄЄВ К.П.  Я дякую вам за це запитання.

Також вам доповідаю, що жодних загроз і загроз того, що Україна  перетвориться на „відстійник”, абсолютно немає, вони безпідставні, особливо що стосується даної конкретної угоди,  Угоди з Королівством Данії.

Я вам ще раз кажу, що у нас  є перехідний період – 2 роки.

По-друге, є суттєва допомога з боку Європейського Союзу. На разі, до речі, МЗС спільно з адміністрацією Державної прикордонної служби, з Мінекономіки готують спільні проекти з точки зору інфраструктури нашого кордону, з точки зору реадмісійного менеджменту і потім угоди про реадмісію, це є нормальні цивілізовані вимоги європейського співтовариства. Для нас більше загрози становлять країни небезпечні, так званого, азіатсько - тихоокеанського регіону. Зокрема,  такі країни як В’єтнам. У цьому зв’язку я вам кажу, що буквально зараз розглядається і пройшло міжвідомче погодження, двостороння угода про реадмісію з В’єтнамом, яка буде найближчим часом подана на ратифікацію. Таким чином, ми намагаємося врахувати ваші побоювання і занепокоєння.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Костянтин Петрович. Час завершений.

Борис Іванович, будь ласка. Тарасюк Борис Іванович.

 

10:47:59

ТАРАСЮК Б.І.

Шановні народні депутати, розглядаючи питання про ратифікацію Угоди про реадмісію з Королівством Данія, Верховна Рада продовжує той процес, який вона розпочала 15 січня, ратифікувавши угоду з Європейським Союзом щодо реадмісії осіб. Таким чином, ми з вами продовжуємо процес, який полягає в тому, щоб укласти угоди про реадмісії з усіма країнами Європейського Союзу. Як відомо, раніше, в минулому році, 16 березня уряд уклав угоду про спрощення оформлення віз з Королівством Данія і затвердив своєю постановою 19 вересня минулого року.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради, Секретаріату Верховної Ради підтримує питання ратифікації. Комітет у закордонних справах, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності так само розглянули цей проект і ухвалили рішення підтримати зазначений законопроект.

 Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засідання 9 квітня розглянув внесений законопроект і рекомендував Верховній Раді прийняти його в цілому.

Хотів би зазначити, що тут пролунало в залі питання щодо виконання угод укладених з Європейським Союзом про спрощення оформлення віз і про реадмісію. Я хочу проінформувати шановних колег народних депутатів, що вчора на своєму засіданні Комітет з питань європейської інтеграції розглянув це питання і прийняв рішення провести слухання в комітеті з запрошенням всіх причетних урядовців і голів обласних державних адміністрацій прикордонних областей для того, щоб перевірити питання виконання стороною Європейського Союзу зобов’язань за цими угодами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до Бориса Івановича. Колеги, записуємося,  3 хвилини. Юрій Кармазін.

 

10:50:18

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, „Наша Україна - Народна Самооборона", Партія захисників Вітчизни.

Шановний Борис Іванович, у мене два питання.

Перше. Яка кількість громадян, які перебувають нелегально, тобто, щоб ми знали щодо якої цифри йде мова, як правило, щорічно з цією країною? Це перше питання.

І друге. Китайці, в’єтнамці сьогодні, ви знаєте, просто заполонили наші ринки, бо більше ніде вони себе не бачать, ніде ні в будівництві, ніде вони не працюють. Але цілі квартали зараз, народжуються тут діти, вони стають громадянами України, це є до певної межі загроза національним інтересам України. І ми говоримо, що ми потім будемо приймати громадян третіх держав чи як ми працюємо в цьому плані, щоб зменшити і забирали ті країни, а не ми їх забирали тільки тому, що вони через нас, перейшли через кордон.

Спасибі.

 

ТАРАСЮК Б.І. Спасибі.

Шановні колеги, я вважаю, що питання такого специфічного характеру треба ставити представниками уряду, а не нам колегам народним депутатам. Тому я не можу сказати скільки громадян Королівства Данія перебували або відвідували Україну.

Що стосується громадян третіх країн, то угода передбачає з відтермінуванням на два роки після ратифікації набуття чинності цією угодою, формула про громадян третіх країн, які нелегально пройшли, виїхали або з України, або через територію України, ця норма буде застосовуватися через два роки.

Проблема є серйозною і можна зрозуміти країни Європейського Союзу, на території яких потрапляють громадяни третіх країн, користуючись територією України, через необлаштованість наших кордонів на сході і на півночі, що є серйозною проблемою відповідальності і зобов’язанням уряду України. Тому у нас немає іншого виходу як погодитися з цією нормою

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Мірошниченко.

 

10:52:43

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановний Борисе Івановичу, у мене до вас таке питання. Власне, в продовження попередніх запитань, які ставилися зараз. Скажіть будь ласка, враховуючи, що основна небезпека щодо потенційних, скажімо так, людей, яких повертатимуть до України, походить від громадян таких країн, як В’єтнам, Пакистан, Афганістан, Китай та інші.

Перше питання. Чи є у нас з ними такі угоди про реадмісію? Якщо немає, чи не зробили ми трошки поспішний крок, підписавши угоду як з Євросоюзом, так і з окремими країнами Євросоюзу? І виходячи якраз з національних інтересів України. Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

Знову ж таки, хотів би сказати, що до мене тут виступав представник виконавчої влади, якому мали б адресувати ці питання. Але я хочу сказати, що ви абсолютно праві, що переважна більшість нелегальних мігрантів користуються необлаштованістю наших східних і північних кордонів, використовуючи територію Росії, потрапляють в Україну і через Україну – в країни Європейського Союзу. І, звичайно, що держава має нести відповідальність.

Що стосується переговорів з цими країнами, то наскільки мені відомо, український уряд, Міністерство закордонних справ ініціював свого часу переговори з цими країнами. Але треба сказати і правду, що, на жаль, уряди цих країн не виявляють конструктивності у відповідь на пропозицію української сторони. Це є серйозною проблемою, але ця проблема не знімає відповідальності від Уряду України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Борис Іванович. Прошу сідати.      

Записуємося, колеги, виступи від фракцій і від народних депутатів. Алла Александровська, виступ від фракції комуністів. З місця будете?

Петро Миколайович Симоненко, з трибуни.

 

10:55:16

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели – граждане Украины! Фракция Компартии не будет голосовать за ратификацию этого закона, как и не голосовали мы за общую ратификацию закона, который имеет отношение к реадмиссии, так и сегодня этого делать не будем. Мы считаем, что это граничит постоянно с изменой национальным интересам. Почему? Потому что Европа Украину превращает в санитарный кордон и практически здесь превращает Украину в отстойник. Это очевидно.

И как только Европа будет высылать из Европы граждан, которые туда нелегально прибыли в поиске куска хлеба и работы в результате того, что та же Европа как натовская, так скажем, структура, как структура развитых государств жестко эксплуатирует средней развитости государства, территории и народы. Естественно, она будет отправлять их на территорию Украины. И здесь, на территории Украины, те, кто проголосовал за этот закон, по сути дела приняли решение о создании концентрационных лагерей для тех, кто будет депортирован из Европы. При этом Украина не имеет подобных договоров и естественно, так скажем, и Россия не ратифицировала данный же Закон о реадмиссии с Европейским Союзом.

Таким образом, на территории Украины будет усиливаться напряженность с точки зрения организованной преступности, с точки зрения транзита и вообще реализации  наркотиков, с  точки зрения дополнительных различных болезней и многое другое. И в данной ситуации речь идет о том, что это бремя ответственности будет ложиться снова  на простого труженика, то есть на бюджет Украины и в этом сомнений  никакого нет.  Изначально Европа даст подачку на строительство этих  концентрационных лагерей, а после этого народ Украины будет кормить, поить, еще, так скажем, и приглядывать, чтобы они жили  здесь как положено  им. При этом, еще раз хочу подчеркнуть, не защищаются   права и свободы наших граждан по тем новым угрозам, которые несет в данном случае эта ратификация. 

Я не говорю о том, что мы не должны жить по законам мирового  европейского сообщества. Я говорю о том, что Украина постоянно поступается своими свободами и правами своих граждан в интересах европейского или в данном случае американского… американские интересы или европейского сообщества.

Фракция Компартии еще раз призывает всех народных депутатов серьезно задуматься над  последствиями этих решений и учесть то,  что за 3 месяца реализации ранее ратифицированного закона о реадмиссии  европейское сообщество ни на копейку не выполнило своих обещаний, поэтому  даже из этого, я считал бы, необходимо обратиться  к вам не голосовать за ратификацию данного договора закона и таким образом заставить европейское сообщество выполнять те обязательства,  которые они брали на себя. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Чечетов.  Фракція Партії регіонів.

 

10:58:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Шановний  Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Цією угодою  визначаються  на основі взаємності швидкі і ефективні процедури ідентифікації та безпечного і організованого повернення осіб, які не виконують умов  передбачених для в`їзду та перебування на території України або Королівства Данія, а також процедури транзитного перевезення таких осіб до країн їх походження.

Угодою передбачається дворічне відтермінування, приймання, передачі громадян третіх держав та осіб  без громадянства. Але вже прийнято  закону України про ратифікацію Угоди між Україною та європейським співтовариством про реадмісію осіб, яким вирішено зазначене питання.

Крім того, за духом угоди Україна, я підкреслюю, Україна у 90 відсотках виступатиме у якості запитуючої держави, оскільки є транзитною державою по відношенню до Європейського Союзу, що в свою чергу зумовить, я ще раз підкреслюю, зумовить 90 відсотків фінансування заходів за рахунок бюджету України, що зумовить значні витрати Державного бюджету. Ні один з докладчиків не назвав ніякі розрахунки, скільки це коштуватиме з державної скарбниці.

Фракція Партії регіонів пропонує не ратифіковувати цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький. Олег Зарубінський.

 

11:00:06

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, мова взагалі не про Данію, відверто кажучи. Наприклад, в нас немає нічого проти Данії – це є дуже цивілізована країна, яка турбується, на відміну від нашої української влади, про своїх громадян і для якої на першому місці інтереси своїх громадян, а потім все інше. Тому мова про інше.

Я згадую, як буквально не так давно в цій залі я поставив питання міністру Огризку, коли розглядалося два питання нібито в одному, майже в одному пакеті. Одне – про ратифікацію угоди про реадмісію, і друге – про ратифікацію угоди щодо спрощеного режиму візового. Я запитав: якщо зал, в принципі, не дуже підтримує реадмісію, давайте ми про спрощений режим проголосуємо, всі будуть „за”, 400 голосів. Пан Огризко сказав: „Вони дуже повязані між собою, і нам дадуть можливість спрощеного візового режиму, лише якщо ми проголосуємо за реадмісію”. Правильно, пане зам.міністра?  Так ось, тепер я ставлю вам питання: сьогодні коли фактично не виконується одна з цих угод, коли один з чотирьох-пяти листів – така пропорція – я особисто кожен день одержую від наших виборців, де вони кажуть про хамське, зневажливе ставлення до наших громадян при оформленні віз, і це стосується тих країн, з якими ми зараз будемо двосторонні угоди про реадмісію підписувати, то, може, і тут треба такий формат ввести, може, одночасно це розглядати?  І, до речі, хотілось би, щоб наради з Міністерством закордонних справ щодо того, як виконується Угода про  полегшений, спрощений візовий режим була до ратифікації  нас з Данією, з іншими країнами і таке інше. В цьому є логіка.

І ще,  ми багато говоримо загальних фраз, а я вам хочу зачитати одну статтю з цієї угоди, яку зараз ми, хтось прагне ратифікувати швиденько: „Частина перша статті 3 угоди визначає, що запитувана держава на запит запитуючої держави та без будь-яких інших формальностей приймає  на свою територію громадян третіх країн, чи осіб без громадянства” і далі за текстом. За яких умов? „...які незаконно вїхали на територію Данії безпосередньо з території України”.

А ви знаєте, що для того, щоб визначити, що це  з території України  людина вїхала, достатньо квитанції в хімчистку, це правда, на території України? Тобто людина може перебувати в турпоїздці по Україні, тут щось робити, мати якесь посвідчення  того, що вона була в Україні, а потім емігрувати до Данії, інших країн з Білорусії, з Росії і інших країн.

І ось, і ключовий момент, шановні друзі, ну, не можна підписува…, не можна ратифіковувати односторонні угоди. Немає в нас угоди про реадмісію ні з Білорусією, ні з Росією, через які і приходять 90 відсотків нелегальних мігрантів. Ми підставляємо себе, державу, своїх громадян.

А тому голосувати за це фракція „Блоку Литвина” не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

11:03:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, "Наша Україна - Народна Самооборона", Партія захисників Вітчизни.

Шановні друзі, стоїть питання: ратифіковувати, чи не ратифіковувати? Я хочу подякувати  уряду, в мене рідко почує уряд подяку, що 17 березня підписана угода і зараз вони вже подали нам на ратифікацію. Такої оперативності в нас поки що не було, це  перший раз таке.

Тому ми маємо, це і реакція в тому числі на нашу критику, коли роками не ратифікувалися деякі угоди і нам не показували взагалі, що вони є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, 17 березня 2007 року, а не 2008.

 

КАРМАЗІН Ю.А.  Півсекундочки, півсекундочки, 2007 я бачу, я бачу. Я ж вам назвав 2007 року, Арсеній Петрович.  Але цей уряд поки що працює, ви памятаєте, з якого часу. А ті ваші натяки, то ви бачите, сказали вам „руки геть!” (Ш у м  у  з а л і)

Значить, шановний Арсеній Петрович, насправді, питання надзвичайно серйозне. Я хотів би назвати всього дві цифри, шановні друзі. Я це кажу для МЗС. Якщо у 2007 році перетнуло кордони і вїхало в Україну 26 мільйонів і 16 десятих, то  виїхало 25,04. Таким чином, в Україні залишилося 1 мільйон 12 тисяч осіб. 1 мільйон 12 тисяч осіб! Хто це за люди, що  це за люди, з якими намірами вони далі?

Це говорить про те, що на всіх  зустрічах з Європейським Союзом, з  делегаціями Російської Федерації оті комісії, які були – Путін чи інші, інші президенти, вони мають закінчуватися розмовами про встановлення кордону державного. І це не має значення, який сьогодні прапор тут стоїть, якої партії. Ми всі маємо бути в одному єдині – в державних інтересах.

І тому, Данія, безумовно, це не та країна, яка з  нами межує, і, безумовно, що треба ратифікувати з нею угоду, хоча той навіть… термінування, приймання передачі… термін два роки, який є, громадян третіх країн, безумовно, він мене теж лякає, бо ми просто перетворимося в якийсь відстойник, який ми вже… нас постійно перетворює Європа.

Я хотів би, щоб ті думки, які сьогодні прозвучали, щоб МЗС доводило, в тому числі, і депутати на рівні міждепутатських відносин доводили до країн Європейського Союзу, і я хотів би, щоб доводили до Російської Федерації, і щоб розуміли, що звідти йдуть китайці, звідти йдуть вєтнамці, пакистанці, афганці, іранці, звідти вони йдуть – з території Російської Федерації. Давайте встановлювати кордон, тоді не треба буде нам піклуватися, що ми третіх… громадян третіх країн.

Я – за ратифікацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Грач.

 

11:06:42

ГРАЧ Л.І.

Конкретный рассматриваемый законопроект как раз дал повод, что появилась по крайней мере у меня мысль, суммируя предыдущих выступающих, что неужели национально-государственный парламент в Украине появился хоть на одну минутку. Так бы все занимали позицию по отношению к тем всем уничижительным законодательным актам, которые были приняты здесь – по отношению к вступлению в СОТ, по отношению к развалу всего того, что касается государственности Украины. Было бы примером и было бы подражанием.

И второе. То, что каждый раз выходящий из Министерства иностранных дел Украины на эту трибуну совершенно очевидно декларирует, что он представляет чужие интересы, не украинского государства. Он озабочен совершенно другими интересами и другого государства. И об этом нужно тоже вслух и всерьез говорить.

И третье. Мне представляется, что скоро нам всем, тем, кто так беспощадно уничтожал, в особенности через вступление в СОТ, экономику, социальную сферу да, если хотите, и суверенитет государства Украины, придется воочию отвечать. Потому что те маховики, которые уже запущены, их никто не сможет остановить, а они раздавят остатки и суверенитета, и государственности Украины.

А поэтому те, кто голосовал, готовьтесь к отчету перед народом. Считаю, правильно, что все те, кто сегодня отвергает данный законопроект, поступает. И я поддерживаю это.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський.

Не будете виступати?  Ви записані були.

Петро Цибенко, останній виступаючий.

 

11:08:47

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги,  шановні громадяни України! Петро Цибенко, фракція Комуністичної партії України.

Нещодавно парламент України ратифікував Угоду про реадмісію. У мене таке враження, що у Верховній Раді України, а якщо бути точним, частині депутатів трьох місяців не вистачило для того, щоб усвідомити, а що, власне кажучи, проголосували.

Нам мало того, що Україна в особі вищого керівництва держави заявила про готовність прийняти на переробку та зберігання ядерні відходів з інших країн. Нам мало того, що у звязку зі вступом до СОТ до України повезуть увесь європейський непотріб і всілякий мотлох. Виявляється, що нам вкрай необхідно зібрати на своїй території і всіх нелегальних мігрантів з Європи. Причому парадокс полягає в тому, що людина, яка нелегально потрапила до Європи і  повернута на підставі ратифікації Угоди про реадмісію до України, на територію України, буде знаходитись на цілком  легальних, законних підставах, і проблеми цих мігрантів ляжуть на плечі державного бюджету України. Проблеми цих людей ляжуть на плечі платників податків України з усіма наслідками, які з цього витікають. Ви знаєте, шановні колеги, можна багато і по-різному говорити щодо цього документа, але в мене складається стійке переконання, що вище керівництво держави у такий спосіб хоче замаскувати і приховати різке зменшення чисельності населення України. Адже чисельність населення України скоротилася з 52 з половиною мільйонів, як це було під час останнього перепису радянських часів, до сьогоднішніх 46 мільйонів. І для помаранчевого керівництва України це ще далеко не межа. До того відомого золотого мільярда ще добиратись досить далеко, і тому, я розумію, що залюбки подаються на ратифікацію подібні документи. Я абсолютно переконаний, що кожна людина, кожний депутат, який сповна розуму, не може голосувати за цей документ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сповна розуму – це добре.

Шановні колеги, переходимо до процедури голосування. Доповідач і співдоповідач наполягають на виступі? Не наполягають. Наполягають? Будь ласка, Костянтин Петрович.

 

ЄЛІСЄЄВ К.П. Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Я вам щиро вдячний за ваші зауваження, за вашу не байдужість до питання.

По-перше, йдеться про ратифікацію Угоди з Королівством Данії. Ця угода є складовою до перспективи запровадження безвізового режиму поїздок наших громадян до держав-членів ЄС.

Цього року ми починаємо з Європейським Союзом діалог про запровадження безвізового режиму і це є вимогою.  В разі, якщо ми це не робимо, то ми тоді нехтуємо нормальними правами наших громадян вільно пересуватися кордонами Європейського Союзу. Це по-перше.

По-друге, важлива складова цієї угоди - це нормальне цивільне повернення громадян українських, ця угода передбачає без приниження гідності людської наших  громадян. Тому, в принципі,  вона з цієї точки зору також дуже важлива.

І, нарешті, я вам щиро вдячний, ми це врахували, дозвольте мені одну емоцію, повірте мені, мене навіть в прізвище Єлисєєв в Брюсселі в комісії бояться. Бо коли я йду, вони знають, що я завжди захищаю інтереси українських громадян. І тому тут ми абсолютно ніколи не зрадимо їх інтересам. Я дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, будете? Не будете.

Колеги! Пропозиція підтримати в цілому даний законопроект. Чому я сказав про 2007 рік і наголосив ще раз на 2007 рік, тому що постанова, яка давала згоду на підписання цієї угоди приймалася тоді урядом Віктора Федоровича Януковича, тому було би логічно, щоб даний законопроект був підтриманий фракцією Партії регіонів.

Шановні народні депутати України! Ставлю на голосування про прийняття за основу та в цілому законопроекту 0040. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб.

Увага! Голосуємо, шановні колеги!

 

11:14:06

За-225

Рішення не прийнято.

Тоді ставлю на голосування питання про прийняття у першому читанні даного законопроекту.

Шановні колеги, увага! Ставлю на голосування про прийняття законопроекту 0040 в першому…

Чому ви кричите, Петро Миколайович? Ну ви ж старша людина, чому ви так кричите? Якщо ви щось хочете сказати, скажіть,  що ви хочете сказати, прочитайте Регламент, там все написано. Не збурюйте зал, Петро Миколайович! Ранок, і так важко, а ви кричите. Хочете повернутися? Я повернуся зараз до голосування першого і другого читання, немає проблем.

Ставлю питання про повернення до голосування, про повернення до розгляду питання. Увага! Про повернення до розгляду питання про голосування щодо прийняття законопроекту 0040. Всі почули, колеги? Що ви махаєте руками?

Чекайте, щось там у нього сталося.  Пропала картка? Хто витягнув картку? А депутат є? У Сушкевича картку взяли? Ну візьміть дублікат картки, ну колеги.  Он живий депутат Сушкевич! Вже дійшли до того, що вже картки один у другого витягуємо.

Колеги, хвилину візьмемо паузу, щоб депутату Сушкевичу принесли його картку, він не може здійснити волевиявлення. Не може він рукою проголосувати, це не мітинг на майдані.

У нас є два варіанти розвитку подій… Колеги, наш колега Сушкевич не має картки. Якщо чекати на цю картку, це треба потратити близько 15 хвилин. Формально-юридично я переривати розгляд законопроекту за Регламентом не маю права. Тобто треба дочекатися результатів голосування. Я можу це зробити тільки за однієї умови, якщо ви дозволите перейти до розгляду наступного законопроекту, а після нього зробимо два голосування, якщо ви не будете заперечувати, щоб ми просто вхолосту не простоювали. Нема заперечень? Можна? Є, заперечуєте. Не хочете працювати, тоді постоїмо, почекаємо, поки картку принесуть.

Поговорить хочемо? Нема проблем. Записуємося, колеги, з мотивів голосування п’ять хвилин.

Руслан Князевич.

 

11:17:54

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, я думаю, що це ганебне явище, коли вже почали пропадати картки у сесійній залі і не дивує, що якщо така практика буде поширюватися, Верховна Рада не зможе жодним чином проголосувати, тоді треба буде всі питання вирішувати голосування руками. Але зважаючи на винятковість цієї ситуації, може було б все ж таки варто піти назустріч депутату і просто зарахувати його голос на користь тої постанови, яка буде прийнята. Це було б вірно і зрозуміло. Давайте увійдемо в становище людини, яка прийшла і, на превеликий жаль, не виявила на своєму робочому місці свою картку. Або просто може на просто віддати картку і продовжити свою роботу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк.

 

11:18:35

КОНОВАЛЮК В.І.

Прошу передати слово народному депутату Кисельову, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Кисельов. З трибуни хоче Василь Олексійович.

 

11:18:50

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановний пане Голово, ви особисто в цій залі декілька разів говорили про те, що будете виконувати регламенті закони і Конституцію України. Згідно Конституції України депутат голосує особисто. У мене в руці дані про присутність депутатів у Верховній Раді, 18 депутатів від коаліції в залі відсутні, можу перерахувати вас. Тому! Тому! (Ш у м   у  з а л і)

Белоусова, Федорчук, Маліч, Шмельова…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Федорчук, підніміться. Попередній депутат, підніміться.

 

11:19:06

КИСЕЛЬОВ В.О. Це ваші дані! Це ваші дані! (Ш у м  у  з а л і) Богдан. Богдан, є в залі? (Ш у м  у  з а л і) Бондаренко, є в залі? Бондарєв, є в залі? (Ш у м  у  з а л і) Де він є? Немає! Бондарєв, є в залі? (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів.

 

11:20:25

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передать слово Симоненко.

 

11:20:41

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Очевидно, что коалиция не в состоянии выполнять своих полномочий, она не располагает достаточным количеством голосов и пытается всю ответственность перекладывать на Верховный Совет. Это, во-первых.

Во-вторых, мы являемся свидетелями того, какая идет грызня внутри коалиции и особенно выборы в городе Киеве, тому ярчайшее подтверждение, на всю Украину коалиция позорит сегодня нас, народ Украины, потому что в открытую заявляет, кто сколько кому платит, какие взятки дают, так скажем, как они пытаются овладеть городом Киевом для того, чтобы далее бороться за власть. Поэтому я считаю, что вопрос голосования по реадмиссии – ярчайшее подтверждение сдачи национальных интересов.

Фракция коммунистов еще раз подтверждает, что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Прокопчук.

 

11:21:37

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко".

Ви знаєте, коли дивишся на такі от ганебні явища: спочатку пропадають карточки, потім починається якась ревізія хто є, хто немає.

Я хотів би закликать в тому числі і колег з опозиції. Давайте краще плідно працювать, не ставить під ревізію наявність чи не наявність. І, знаєте, нам старшини в парламенті не треба. А коли Кисельов хоче, депутат, то ми йому проголосуєм, присвоїм звання прапорщика.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Сирота.

 

11:22:13

СИРОТА М.Д.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Три таких зауваження.

Ми практично розглянули це питання і не отримали позитивного результату. Якщо ми будемо зараз чекати поки відмінять картку, ми створимо прецедент, коли перед кожним своїм голосуванням можуть витягувати картки і провокувати нас. Тому давайте зараз ще одне згадаєм. Не може бути голосування в першому читанні ратифікаційних документів. Отже, ми не можемо внести зміни в договір про ратифікацію. Це по-перше.

І давайте тоді або повертатися до цього голосування, або ж розглядати наступне питання, а не влаштовувати шоу політичне. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін.

 

11:22:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати! Я звертаюся до тих, хто зараз збурював зал. 16 березня 2007 року ваш уряд підписував цю угоду, ваш! Вашої коаліції! Кого ви висміюєте?! Ви себе висміюєте, колеги! Це перше.

А тепер, щоб ви знали, що цей уряд, який вніс, вніс 13 травня і зразу ж ми з вами розглядаємо, цей уряд. Але уряд, уряд регіонів, комуністів, соціалістів, - цей уряд підписав. Тоді вас все влаштовувало. А зараз ви хочете все зробити гірше, для погіршення іміджу України в світі. Не буде цього! Не вдасться це, шановні! Та й не треба, це ж не по совісті, ви розумієте? Тому давайте заспокойтеся, давайте ми проголосуємо і ви проголосуйте, бо це ваш уряд… Я закликаю вашого колишнього прем`єр-міністра…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Кисельов, репліка.

 

11:24:11

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги, я не буду відповідати хамством на слова свого колеги. Я вас інформую: по-перше, моє звання  військове заслужене – підполковник сьогодні, а не старшина, не прапорщик – раз.

Друге, я вам цитую. Сьогодні в залі абсолютно точно відсутні: Подгорний, Камчатний, Триндюк, Сподаренко, Омельченко, Курило, - ніхто з них не встане, їх нема. Тому ви не маєте права ставити на голосування, їх нема в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Короткий коментар від лейтенанта Яценюка з приводу двох речей.

Перше, що стосується особистого голосування. Я звертався до регламентного комітету і до народних депутатів України з вимогою Голови Верховної Ради внести зміни до Тимчасового регламенту, які б не давали можливість Голові Верховної Ради України підписувати акти, які не прийняті особисто народними депутатами. Пройшло шість місяців – чомусь ніхто цей акт не вніс. Якщо ви не хочете вносити цей акт, то я вам гарантую, що з першого вересня, коли ми прийдемо на сесію, тут буде стояти зовсім інша система голосування – пальцем, тобто з особистою ідентифікацією депутата. Не хочете приймати акт – буде тоді технічне рішення. Я відповідне розпорядження як Голова Верховної Ради підписав, і знімуться тоді всі проблеми. (О п л е с к и)

Шановні колеги, увага! Я ставлю на голосування – увага! – про повернення до процедури голосування щодо законопроекту 0040 – проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб. Увага, колеги, голосуєм.

 

11:26:19

За-227  

Прошу показати по фракціям.

Тепер голосуємо про прийняття  за основу та в цілому проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб. Законопроект 0040.

Прошу голосувати.

 

11:26:57

За-227

Рішення прийнято.

Щодо процедури розгляду  закону про ратифікацію - тут було колеги Сироти зауваження – так як це закон, то будь-який закон передбачає і перше і друге читання. Тут немає особливостей. Тому я поставив на голосування пропозицію комітету.

1468. Оголошую розгляд законопроекту  про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами.

Володимир Іванович, будь ласка.

 

ХОЛОША В. І.

Шановний  пане Голово! Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами  розроблено на виконання  статті 4 Закону України „Про поводження з радіоактивними відходами” та статті 52 Закону України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”. Цими законами визначено, що фінансування поводження з радіоактивними відходами  після того, як вони перейшли у власність держави здійснюються за рахунок  фонду поводження з радіоактивними відходами.

Запропонований до розгляду законопроект встановлює  принцип формування фонду шляхом внесення змін до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”. На цей час в Україні збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів,  однак зазначений збір не справляється за утворення і розміщення  радіоактивних відходів, оскільки сфера дії  Закону України  „Про відходи” не поширюється на  радіоактивні відходи.

У проекті  реалізовано  один із фундаментальних принципів, який застосовується в міжнародній практиці при поводженні з відходами взагалі і радіоактивними відходами зокрема. Це принцип: забруднювач платить. Тобто ті установи, організації та підприємства, що генерують радіоактивні відходи при функціонуванні радіоактивноутворюючих  технологій, платять за подальше поводження з радіоактивними відходами.

Ви знаєте, що радіоактивні відходи все одно існують, і на теперішній час в Україні вони фінансуються за рахунок Державного бюджету і за рахунок платників податків, тобто кожен із нас платить за те, що в подальшому буде поводження з радіоактивними відходами.

Цей же законопроект передбачає і створює необхідні законодавчі засади для розширення кола податків тими, хто забруднює, тобто утворюючих відходів. Це цілком відповідає основним напрямках концептуального реформування податкової системи.

Запропонований законопроект законодавчо встановлює лише принцип формування фонду, а конкретний механізм та нормативи зборів буде сформовано після розроблення проектів відповідних нормативно-правових актів щодо встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору.

Він отримав позитивний висновок Науково-експертного управління Верховної Ради, розглянутий на профільному комітеті та підтриманий. Просимо також підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Записуємся на запитання. Ярослав Сухий.

 

11:30:39

СУХИЙ Я.М.

У мене запитання, так би мовити, загального характеру, чи концептуального, тому що це закон урядовий і торкається він Закону „Про охорону навколишнього природного середовища”. Ви, мабуть, знаєте, що народні депутати України, особливо з регіонів екологічно забруднених, не один рік намагалися внести зміни та доповнення до цього базового закону в частині розподілу коштів від збору за забруднення навколишнього середовища. Система, яка існує сьогодні в державі, є ненормальною і несправедливою, тому що регіони, де розміщені ці екологічно шкідливі підприємства, в тому числі які оперують і відходами і радіоактивними, не мають змоги виділити кошти на необхідність проведення екологічно-захисних заходів, тому що кошти йдуть всі в Київ.

З Києва вони якимось чином там потім розподіляються, перерозподіляються, доходять копійки і ми не маємо можливості навіть на  екологічно брудних підприємствах, застарілих обладнаннях металургійних  встановити необхідні очисні. Ну, наприклад, на домен…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

Ваша хвилина передається? Добре. Будь ласка, ще одну хвилину дайте.

 

11:31:55

СУХИЙ Я.М.

І ми не маємо  змоги отримати кошти для того, щоб якимось чином  поліпшити екологічну ситуацію.

Ви знаєте, що медико-санітарна обстановка, наприклад, в місті Запоріжжі, Нікополі, Марганці, Кривому Розі сьогодні є катастрофічною? Кількість онкологічних захворювань серед дітей, я не кажу про дорослих, на 1000 дітей  в Україні перевищує норму не європейського, а навіть норму Гвінеї Бісау.

Тому ми би, я би хотів отримати від вас відповідь, як від урядовця. Яким чином уряд, о цей новий уряд зараз буде, чи підтримаєте ви, чи ви будете підтримувати такі законодавчі ініціативи, аби…  дуже прошу, фонд створюємо, значить, фонд створюємо. Аби розподіл коштів, які платять промислові підприємства-гіганти за забруднення навколишнього середовища в максимальній кількості залишати  там, на місцях.

До речі, це і є наказ мені від депутатів Запорізької міської ради, які просили мене запитати урядовців: чи можливі на перспективу внесення якихось  змін до діючого законодавства?

Дякую.

 

ХОЛОША В. І.  Дякую за запитання.

Я хочу сказати три речі з цього приводу.

Перше. Так сталося, що  цей законопроект був підтриманий і попереднім урядом, і схвалений цим урядом. То єсть це, фактично, консолідована позиція двох останніх урядів.

Друге. Ваше питання справедливе відносно розподілу внесків, тому що в даному випадку не передбачається децентралізація. Це радіоактивні відходи, то єсть це  спеціалізовані підприємства. Але ця норма може бути уточнена при другому читанні. Тут я не бачу великих проблем, дискусія з цього приводу в комітеті була, але поки що відклали це питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Алла Александровська.

 

11:33:40

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Владимир Иванович, на сколько я понимаю, теперь налог так называемый экологический к этому экологи… то есть то, что раньше платили предприятия за загрязнение окружающей среды, в эту же категорию платежей будут отнесены и платежи за хранение радиоактивных отходов. Правильно ли я это понимаю?

То есть получается, что раньше была идея, что создается единый фонд и туда вносятся деньги именно конкретные от захоронения радиоактивных отходов, а теперь  средства от захоронения радиоактивных отходов, то есть, налог за это, будет платиться также и в те же самые фонды, как и за охрану… за загрязнение окружающей среды. Вот ответьте на этот вопрос: действительно ли так  это  будет делаться?

 

ХОЛОША В. І.  Справа в тому, що… Спасибі за уточнююче запитання.

Значить, тут реалізовується принцип: хто утворює відходи, створюється фонд, щоб в подальшому ми ці відходи за рахунок цього фонду і захоронювали. Тому що на поточний момент ми з вами всі платимо, відходи все одно існують, і за захоронення їх платимо ми всі, будуємо обєкти і таке інше.

Значить, даним законопроектом передбачено, що просто буде розширена, фактично, база цих платників збору, і забруднювачі… ну, наприклад, атомні електростанції, які утворюють радіоактивні відходи, як такий приклад, які раніше не платили за подальше поводження з ними, зараз буде цей збір збиратися з них.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, будете виступати? Ні?

Сергій Гордієнко.

 

11:35:18

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний Володимир Іванович, скажіть, будь ласка, скільки у нас таких обєктів, що забруднюються, приблизно чи точно у кількісному саме виразі і які суми коштів за рік саме збираються? І чи це вплине на ріст саме тарифів? В тому числі, на таких підприємствах, як атомні електростанції,  коли це буде враховане, чи тариф виросте?

 

ХОЛОША В. І.  Спасибі за запитання.

Я хочу сказати, що на сьогоднішній день в Україні приблизно 5 тисяч підприємств використовують радіаційні технології. Крім того, ну, це медицина, промисловість і таке інше. Крім того, є ряд обєктів, які виробляють електроенергію з допомогою  розщеплення ядра, це атомні електростанції, їх чотири на сьогодні в Україні, плюс Чорнобильська атомна електростанція, плюс ряд підприємств.

Тому, звичайно, це питання досить актуальне.

Що стосується сьогоднішнього стану, то не платиться цей збір, я вже про це доповідав. І ми фактично фінансуємо з бюджету ці видатки, причому дискретно: дали гроші – фінансуємо, не дали – не фінансуємо і таке інше. Досить такий неперервний процес.

Якщо буде утворений фонд, то це дозволить більш цілеспрямовано підійти до тих підприємств, які виробляють, буде спонукати їх, щоб вони менше їх виробляли відходів. І це, звичайно, дасть свій стимулюючий характер.

Що стосується інших питань, які порушуються. Так, це може бути додатковий тягар...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Прошу сідати.

Скубенко Володимир Петрович, на трибуну, будь ласка, голова підкомітету Комітету  з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

11:37:19

СКУБЕНКО В.П.

Шановні колеги,  шановні члени уряду, запрошені! На ваш розгляд подається законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами, внесений Кабінетом Міністрів України.

Як уже відмічав доповідач, розробка та прийняття закону обумовлені положеннями об’єднаної Конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.

Незважаючи на те, що статтею 52 Закону України від 8 лютого 1995 року „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” визначено, що фінансування поводження з радіоактивними відходами повинно здійснюватися з Фонду поводження з радіоактивними відходами (далі – фонд), такий фонд досі не створено.

На цей час в Україні збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за утворення і розміщення відходів. Однак зазначений збір не справляється за утворення і розміщення радіоактивних відходів, оскільки сфера дій Закону України „Про відходи” не поширюється на радіоактивні відходи.

Запропонований законопроект передбачає створення Фонду поводження з радіоактивними відходами у складі Державного бюджету  України. Визначає джерела його формування та спрямування коштів фонду на виконання загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, який ми з вами прийняли учора у першому читанні. Законопроектом вноситься зміна до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” в частині того, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється також за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів. Змінами до Закону України „Про поводження з радіоактивними відходами” створюється Фонд поводження з радіоактивними відходами. Порядок створення фонду, розмір надходжень і відрахувань та порядок використання коштів цього фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України. Є позитивний висновок Головного науково-експертного управління. Комітет підтримує законопроект „Про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами” і пропонує прийняти його за основу з подальшим доопрацюванням комітетом.

Я хочу ще наголосити на тому, що це якраз той законопроект, якого не доставало учора, коли ми з вами затверджували загальноцільову програму поводження з радіоактивними відходами. Тому я пропоную сьогодні проголосувати його в першому читанні, а вже в доопрацьованому, доопрацювати ті зауваження, які були висловлені в ході обговорення.

Дякую за підтримку та нагадую, що вчора за нього проголосували 14 депутатів. Тому логічно й сьогодні проголосувати за нього також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Товариші, є запитання до нашого колеги? Нема запитань.  Володимир Петрович, сідайте, будь ласка. Записуємося від фракцій і від народних депутатів на виступи і перейдемо до процедури голосування.

Микола Харитонович Шершун. Будь ласка. З місця.

 

11:40:39

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний голово, шановні колеги-депутати, я хотів би трошки повернутися в історію і сказати про те, що у свій час статтею 52 Закону України від 8 лютого 1995 року „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” було визначено, що фінансування поводження з радіоактивними відходами повинно здійснюватися з Фонду поводження з радіоактивними відходами. Але сьогодні, на жаль, я повинен сказати, що такий фонд не створено і на цей час в Україні збір за забруднення довколишнього природного середовища справляється за утворення і розміщення відходів, однак зазначений збір не  справляється за утворення і розміщення радіоактивних відходів. Оскільки в сферах дії Закону „Про відходи” не поширюється на радіоактивні відходи.

Тому я би дуже попросив би сьогодні колег своїх про те, щоб ми прийняли його за основу сьогодні з подальшим доопрацюванням в комітеті. Зауваження, звичайно, прозвучали сьогодні. Вони, можливо, деякі не стосується сьогоднішнього законопроекту, але є зауваження, які суттєві і ми їх обов’язково врахуємо, коли будемо доопрацьовувати цей законопроект в комітеті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Алла Александровська, з місця будете? З місця, будь ласка.

 

11:42:33

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги! Восемь лет я проработала членом Комитета по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной  политики и ядерной  безопасности. И вот проблема, которая сегодня звучит в предложенном законопроекте, мне понятна. Но мне кажется, я обращаюсь к Владимиру Ивановичу Холоше, что не совсем четко выписан закон и депутатам поэтому непонятно в конце-концов, даже что предлагается.

Почему? До сих пор была  идея, что все, что связано с захоронением радиоактивных отходов, требует государственного финансирования. И в соответствующем законе мы прописали в свое время  норму о том, что необходим нам Фонд поводження з радіоактивними відходами.  И там было сказано, что финансирование идет целевое, только действительно возникает вопрос  прописать каким образом собираются эти средства.

Теперь я вижу, что эти финансовые потоки в новой  редакции этого законопроекта смешиваются. Смешиваются два фонда в том числе и фонд охраны окружающей среды. Я хочу сказать, что средства, которые направляются на охрану окружающей среды, они распределяются между разными бюджетами. И в этом году  мы постарались побольше   денег из этого общего фонда направить на местные бюджеты, потому что каждый раз в Законе о бюджете  мы перераспределяем эти средства.

А вместе с тем средства, которые должны идти на обращение с радиоактивными отходами, они никаким образом между бюджетами делиться не должны. То есть это  целевые средства, они должны накапливаться  и эти средства должны контролироваться государством и использоваться  на государственные программы, которые нам гарантируют безопасное захоронение   радиоактивных отходов.

Вот мне кажется, что в  том изложении, которое вы сегодня предложили Верховной Раде, у вас  не четко расписаны эти вещи, смешиваются понятия. Поэтому    мне кажется, что лучше вам доработать серьезнее Закон  о обращении с радиоактивными отходами, четко выписать все-таки, как  наполняется Фонд обращения с радиоактивными отходами, за счет каких средств, потому что возникает опасность. Во-первых, либо средства собраны от ущерба экологической среде в общем, будут направляться на радиоактивные захоронения. Либо же наоборот, на радиоактивные захоронения вообще деньги поступать не будут, и лягут тяжким бременем, как вы говорите, на производителей то есть на  атомные электростанции.

Сегодня себестоимость электроэнергии, киловатт/часа, произведенного на атомной электростанции, практически самая дешевая. Мы ее удорожаем. Неизбежен рост тарифов, то есть фактически в той концепции, которую вы предлагаете, население будет оплачивать создание этих фондов и это совершенно неправильно. Государство должно финансировать  в том числе и фонды. Поэтому мне кажется,  что нужно вернуть этот закон на доработку и  вернуться к нему в первом чтении. Вопрос решать надо, нов такой постановке, как он предлагается, я считаю, это неправильно будет, если мы его поддержим.

Спасибо за внимание.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць, з трибуни.

 

11:45:44

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Чим обумовлена потреба у прийнятті даного закону?  Складною ситуацією,   що складалася  роками у  ділянці поводження із радіоактивними відходами. Вчора ми  вже говорили, що в Україні нагромадилося внаслідок роботи АЕС, діяльності промислових підприємств, медичних та науково-дослідних установ, аварії на ЧАЕС, мільйони тон радіоактивних відходів.  Не всі вони зберігаються в належних умовах, незважаючи на їх небезпеку для природного середовища і здоров’я людей. Отже, існує реальна потреба в тому, щоб нарешті приступити і навести лад у цій сфері.

Завжди найбільшою проблемою при вирішенні цієї проблеми було недостатнє фінансування діяльності з поводження з радіоактивними відходами. Тому існує реальна потреба у тому, щоб створити гарантоване  фінансове джерело поводження з радіоактивними відходами. Нам не потрібно видумувати якісь особливі механізми. світ уже давно дав відповідь на цей виклик. Цією відповіддю є створення спеціального фонду поводження з радіоактивними відходами, які формуються тими підприємствами, що використовують радіоактивні матеріали. Кошти, які надходять з таких підприємств і установ, використовуються тільки за прямим призначенням на поводження з радіоактивними відходами.

Приймаючи цей закон, ми демонструємо не тільки політичну волю взятися нарешті за  вирішення дуже складної екологічної проблеми, породженої використанням радіоактивними матеріалами, але і врешті-решт, розпочинаємо запроваджувати управлінські моделі, які випливають з ідей сталого розвитку. Справа у тому, що демократичний світ переходить від ери, в якій обмежуючим фактором розвитку був капітал, створений людиною, до ери, в якій таким дефіцитним чинником стає природній капітал, що залишився. Використання радіоактивних речовин в кінцевому випадку пов’язано з негативним впливом на природу і здоров’я людей. Для нейтралізації цього впливу потрібні великі гроші, програми по поводженню з радіоактивними відходами довготривалі, тому фінансові ресурси під них формуються роками з поточної діяльності цільове використання коштів. Зрозуміло, що за тим законопроектом, який ми сьогодні маємо, якраз передбачено цільове використання коштів. Воно йде на реалізацію програми екологічної поводження з відходами, яку ми вчора прийняли. Тому можливо треба посилити відповідальність, це ми можемо зробити у другому читанні, але обов’язково у першому читанні цей законопроект треба приймати саме сьогодні. Це перше.

Друге. Щодо розподілу цих коштів на частину, будемо говорити,  національну і на частину регіональну. Абсолютно недопустимі пропозиції, тому що ми маємо справу із державними підприємствами, із єдиною системою, і ці кошти не можуть розпорошуватися так, як вони розпорошуються із другою частиною Фонду охорони навколишнього природного середовища. Тому я закликаю вас проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Дякую.

Ярослав Михайлович, будь ласка, Сухий.

 

11:49:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я записався на виступ, аби реалізувати звернення депутатів Запорізької міської ради всіх фракцій і настінне прохання голови Комісії Запорізької міської ради з питань екології Людмили Іванівни За городньої з тим, аби привернути увагу вже в котре нашого сесійного залу до відвертої несправедливості, яка має місце сьогодні на Україні в питаннях розподілу коштів, які отримає держава за забруднення навколишнього середовища.

Хочу вам нагадати, що проблема нібито проста, потрібно примусити владу виконувати закон, в законі чітко передбачено, 70 процентів збору залишається в регіонах і використовується на оздоровлення, в тім числі населенням, а 30 процентів бюджет.

На сьогоднішній день з змінами до державного бюджету України на 2008 рік ситуація інша, 65 процентів залишається в центрі і всього 35 процентів надходять до регіонів.

Я чому піднімаю це питання, і запитував заступника міністра, і хочу підтримати шановного колегу депутата Івана Зайця колишнього міністра навколишнього середовища, бо він цю проблему прекрасно знає. Безумовно, ми за цей законопроект повинні проголосувати в першому читанні, бо шкідливі радіоактивні відходи – це майбутнє української нації, це здоров’я. І хочу ще раз вам підкреслити і наголосити, давайте опам’ятаємося, подивіться, будь ласка, особливо народні депутати України, від Кіровоградської області, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, подивіться Київська область – Чорнобиль, подивіться, що ми зараз маємо, ми маємо вимирання нації внаслідок того, що в нас забруднене навколишнє середовище. То чому би нам не прислухатися до депутатів місцевих рад, бо це звернення депутатів Запорізької міської ради, безумовно, підписали би всі депутати міських рад екологічно перенавантажених, техногенно перенавантажених територій. Ми повинні прислухатися до цієї думки. І тому ви не дивуйтеся, що ми вимагаємо від уряду негайного внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2008 рік. Ви ж пам’ятаєте, тут, в цій сесійній залі Міністр фінансів України погодився з тим, що необхідно в зміненому законі про державний бюджет передбачити, 70 процентів залишити плати за забруднення на місцях в регіонах і 30 процентів – в центр, в державу. Аби ми мали змогу на місцях вимагати від тих керівників промислових підприємств, які забруднюють навколишнє середовище, застосовувати ті заходи, які дадуть можливість хоча би в тому моєму рідному Запоріжжі зменшити дитячу смертність від екології і зменшити смертність від захворювання органів дихання. Так дальше ситуація тривати не може. Якщо ми цей закон не приймемо тут, ці поправки, то нас поправлять люди на місцях.

Цей законопроект потрібно прийняти в першому читанні. І доопрацьовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зіновій Шкутяк. Шкутяк Зіновій. Немає.

Юрій Кармазін.

 

11:52:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати! Я звертаюсь до представників уряду. Шановні урядовці! Я просив би вас поважати думку Верховної Ради, принаймні, по чинним, по чинним, по чинним постановам.

Зокрема, в Постанові Верховної Ради про прийняття в першому читанні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів було доручення – при підготовці проекту змін про Державний бюджет на 2008 рік збільшити до 70 відсотків частину збору, що зараховується до місцевих бюджетів. Таким чином, ця постанова входить в протиріччя з тим, що зараз пропонується. Раз.

Друге. Подивіться, будь ласка, починаючи від назви законопроекту, що його треба міняти. В назві у нас написано: „Про внесення змін до деяких законів щодо поводження з радіоактивними відходами”. А мова йде про те, що ми вносимо зміни про охорону навколишнього природного середовища, в цей закон вносимо, і в другий закон вносимо. То давайте ж адекватно щоб було. Я прошу, Мінюст, ви там поруч, ви якось допомагайте МЧС із назвою також законодавчих актів, тому що від назви також дуже багато залежить. Я переконаний і звертаю увагу в даному випадку міністерства і уряду, що положено виділяти в порівняльних таблицях все, що вноситься. Ви вчора це по одному законопроекту допустили по програмі, це не виправлено, звісно, і в цьому проекті. Тобто це вже йде система. Я просто констатую систему. Це не є добре. Звісно, ми робимо аналіз самі, але ви маєте це виділяти, це так положено по техніці.

Шановні друзі, я звертаю увагу на те, що вчора звертав увагу при прийнятті з програми, Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, що цей закон треба прийняти в першому читанні, але треба чітко визначитись ще із датою набуття чинності цього закону. Я вважаю, що він має прийматися і вводитися в дію з моменту опублікування, а в зв'язку з тим, що норми бюджетного закону, я розумі, що показує мій колега по грошам, так от, норми бюджетного законодавства говорять, коли зміни до бюджету ми внесемо тут.            

І звертаю увагу на те, що ми просто обіжаємо зараз міські, селищні, обласні ради, бо там змінюється зараз співвідношення від того, що було в законі, ми його зменшуємо. Це не є краще для розвитку територій, це не є краще. Тому тільки в першому читанні, і ці цифри треба залишати в тому, вони були кращі. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Слободян, з місця.

 

11:55:31

СЛОБОДЯН О.В.

Прошу передати Зайцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць.

 

11:55:39

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, я не виходив би знову до цієї трибуни, якби я не чув кілька виступів, де мова ішла не за предметом цього законопроекту. Не йде сьогодні мова про фонд охорони навколишнього природного середовища, який формується за забруднення там – викиди і так далі – і використовується не тільки на національному рівні, а й на регіональному  рівні.

Сьогодні  мова йде про формування спеціального фонду поводження із радіоактивними відходами. І ми вчора  приймали програму поводження із радіоактивними відходами, ми вчора з вами дуже ретельно обговорювали ситуацію у цій сфері, і вчора ми класифікували її як дуже складною, тому що дуже багато радіоактивних відходів не ізольовано належним чином від природного середовища і тають в собі велику небезпеку як для довкілля, так і для здоров`я людей. І мова сьогодні йде лише  про одне – розпочати створення фонду поводження із радіоактивними відходами. І тут мені видається, що ми  у другому читанні повинні справді посилити цільове використання цього фонду, тому що ми знаємо звичку Міністерства фінансів, ми знаємо звичку нашого Кабінету Міністрів  будь-якого, який завжди прагне усі ці збори акумулювати у фонді, потім цей фонд використовувати не за призначенням невідомо взагалі для чого, а потім ми розводимо руками, що ідуть великі кошти, а проблеми екологічного  характеру  не вирішуються.

І головне, до чого я хочу привернути вашу увагу. Давайте врешті-решт  зрозуміємо, що ми сьогодні живемо в іншому світі, ніж ми жили, наприклад, 10 чи 15 років тому. Тоді ми розглядали природний фактор як не обмежуючий фактор. Тоді ціна природних ресурсів  була дуже маленькою, по суті нульовою ціною. І тоді в собівартість продукції саме використання природних ресурсів закладалося у мізерних коштах. Сьогодні обмежуючим фактором є природній фактор. Сьогодні не вистачає корисних копалин, сьогодні не вистачає землі, сьогодні 21 століття буде століттям продовольства і століттям чистої води. І Україна сьогодні  має скористатися такими можливостями. Ми маємо врешті-решт запровадити нову ідеологію, яка каже, що якщо у нас є обмежуючим фактором  природне середовище, то ми маємо інвестувати саме у цей лімітний ресурс. Це логіка економічного поводження будь-якого чи це 50 років тому, чи це  100 років тому. Той лімітний ресурс, який стримує розвиток суспільства, саме в нього інвестуються кошти, і саме цей ресурс має використовуватися найощадніше.

Тому, приймаючи цей законопроект, ми відкриваємо, я сказав би, шлях до цього нового мислення, мислення, базованого на ідеях сталого розвитку. Проголосуйте у першому читанні, і давайте доопрацюємо його так, як треба.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідач, співдоповідач, немає бажання? Будь ласка, дайте слово і доповідачу, і співдоповідачу. З місця будете? Ви з трибуни будете? Будь ласка, доповідач – з місця і співдоповідач – з трибуни.

 

11:59:56

ХОЛОША В.І.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, дві репліки для Алли Олександрівни.

Статтею чотири зазначеного законопроекту визначено: „Кошти фонду використовуються лише для здійснення заходів, передбачених Загальнодержавною цільовою екологічною програмою поводження з радіоактивними відходами”. Це на ту репліку щодо змішування, так сказать, фондів.

Друга репліка: відносно того, що у нас в законодавстві визначено, що зобовязанням держави є захоронення радіоактивних відходів, незалежно від того, де вони утворилися. Тому цей фонд і створюється централізовано, і він не передбачає поки що розподілення на місцеві і державні ресурси. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Володимир Петрович.

 

11:59:56

СКУБЕНКО В.П.

Шановні колеги, для того чтобы была полная ясность в принятии этого законопроекта, я скажу только несколько, два таких аспекта. Сегодня у нас все те, кто производит, что-либо производит на Украине, платят в Фонд поводження с отходами. Не платит только одна специфическая группа предприятий: те, которые работают с радиоактивными отходами, те, которые производят эти радиоактивные отходы.

В свое время, в 1995 году мы выделили эту проблему в отдельную и сказали, что мы сделаем такой фонд. И вот, с 1995 года – 10 лет – мы этот фон не создаем. Мы сегодня, у нас даже предприятия, которые производят, там, табуретки или пакетики какие-то, оно платит за загрязнение окружающей среды, а предприятия, которые используют сегодня как ядерное топливо, так и радиоизотопы, так массу еще других веществ, которые приводят к загрязнению, притом это загрязнение не на уровне полиэтиленового пакета, а на уровне тех веществ, период полураспада которых исчисляется десятилетиями и столетиями.

Поэтому если мы сегодня с вами не примем этот закон в первом чтении, не начнем создавать этот фонд, я вам скажу, что мы и дальше будем хоронить нашу Украину. Мы будем хоронить не экономику, мы будем хоронить людей. Поэтому  сегодня нам надо принимать этот закон в первом чтении.

Что касается распределения 60 процентов-70 процентов - это мы все отрегулируем во втором чтении. Но сегодня надо сделать этот шаг и когда мы его сделаем, тогда мы достигнем какого-то результата. Поэтому я прошу  сегодня, также как и вчера мы за программу проголосовали, также проголосовать за создание этого фонда.

Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 12:01. Я скористався своїм правом до 15-ти хвилин продовжити засідання до завершення результатів голосування, щоб під стенограму було, що легітимні результати голосування.

Колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту номер 1468 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами.

Товариші, увага, так за основу, перше читання. Увага, колеги! Голосуємо!

 

12:02:17

За-400

Рішення прийнято.

Оголошую перерву. В 12:32 зустрічаємося знову в залі.  

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Починаємо розгляд законопроекту 1424 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю”.

Інна Іванівна Ємельянова, будь ласка, на трибуну.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати України! Вашій увазі представлено проект Закону про внесення змін до Закону „Про державну таємницю”. Розробка його була викликана необхідністю проведення чинної редакції Закону „Про державну таємницю” у відповідність до Конституції України у частині надання допуску і доступу до державної таємниці членам уряду, а також керівникам інших центральних органів виконавчої влади.

Чинна редакція частині 4 статті 22 Закону „Про державну таємницю” передбачає, що допуск до державної таємниці керівникові державного органу, а також керівникові органу місцевого самоврядування або підприємств, установ, організацій надається за наказом або за розпорядженням посадової особи, що призначила його на посаду.

Враховуючи те, що за Конституцією України до повноважень Верховної  Ради віднесено призначення на посаду членів уряду, а до повноважень Кабінету  Міністрів призначення на посади інших керівників центральних органів виконавчої влади, у зв'язку з цим відсутня на сьогоднішній день конкретна посадова особа, яка би мала можливість надати допуск зазначеній категорії осіб до державної таємниці, враховуючи те, що рішення про призначення їх на посади приймається колегіально Верховною Радою або Кабінетом  Міністрів.

У зв'язку з  цим пропонується внести зміни до двох статей – статті 22 і статті 27 Закону „Про державну таємницю” і, зокрема, передбачити, що керівникам центральних органів виконавчої влади, які не є членами уряду допуск до державної таємниці надається за розпорядженням Кабінету  Міністрів. Що ж стосується членів уряду, то допуск до державної таємниці пропонується надати їм по аналогії, як на сьогоднішній день врегульовано це по відношенню до Прем'єр-міністра, до відношенню до Президента, по відношенню до Голови Верховної  Ради, Генерального прокурора та Служби безпеки, тобто у зв'язку з  призначенням на відповідні посади, автоматично їм надається допуск до державної таємниці.

Шановні народні депутати, я прошу підтримати вказаний  законопроект і за відсутності до нього зауважень і пропозицій підтримати його також як за основу, так і в цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, запитання-відповіді записуємося.

Немає? Зараз подивимося. Є.

Ярослав Сухий.

 

12:37:18

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Інно Іванівно, у мене коротеньке запитання. Справа в тому, що трансляція йде на Україну, і люди слухають, і може скластися таке враження, що нинішні урядовці, які прийшли до влади, вони були позбавлені права, бо у них були протипоказання доторкатися до державної таємниці. Вони може там десь, може щось проштрафилися, може десь язиками ляпали, а може щось там, може десь використовували не в тих інтересах. Я не думаю, у нас таких урядовців немає, вони всі нормальні, всі з майдану, всі помаранчеві, як один, і всі клялися на Біблії.

Скажіть, будь ласка, що дасть українській державі оці зміни? Безумовно, якщо вони таких два коротеньких, можна голосувати за основу і в цілому. Що воно дає? Що сталося, власне кажучи, яка причина внесення цих змін?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую за запитання.

Причина внесення цих змін тільки одна – треба привести у відповідність чинний закон до Конституції України, у зв’язку із внесеними змінами до неї закону 2004 року. Коли змінився порядок призначення на посаду членів уряду, це вже не віднесено до повноважень Президента, а є вже повноваженням Верховної Ради. І також у зв’язку з тим, що керівники інших центральних органів виконавчої влади на сьогоднішній день призначаються Кабінетом Міністрів. І Верховна Рада, і Кабінет  Міністрів є колегіальними органами, приймають рішення колегіально. А нині діюча редакція Закону про державну таємницю говорить, що для всіх категорій керівників органів державної влади без винятку допуск до державної таємниці надається посадовою особою, яка призначила цих осіб на посади. Враховуючи те, що посадової особи на сьогоднішній день не існує, оскільки це вже не компетенція Президента, а компетенція Верховної Ради або Кабміну, тому і пропонується внести відповідні зміни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Микола Томенко.

 

12:39:17

ТОМЕНКО М.В.

Інно Іванівно, ми, наша фракція буде підтримувати даний законопроект. Я думаю, що йдеться про нормотворчий характер даних пропозицій і було б коректно й правильно голосувати і в першому, й в цілому. Але я хотів би вас запитати, чи ініціює Міністерство юстиції і уряд більш серйозні застереження стосовно Закону „Про державну таємницю”, тому що в 21 столітті в нас є до цих пір три ступеня секретності, ви знаєте, таємно,  цілком таємно, особливо важливо. І часом під цю категорію потрапляють, як недавно, в минулому році, от я найшов, зарплати митникам були таємним документом, яку зарплату платити. Структура підрозділів, там Секретаріату Президента ще недавно був таємним документом. Можливо, нам подумати, як принципово переглянути цю систему утаємничених документів і максимально розсекретити не для членів уряду, а для українського суспільства?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Дякую за запитання.

Дійсно, зараз уряд працює, і Міністерство юстиції також працює над цими питаннями. І ви знаєте, що нещодавно гриф таємності було знято з ряду документів, зокрема і з тих документів, які були прийняті Кабінетом Міністрів. І суспільство тепер буде мати можливість ознайомитися з ними, оскільки вони будуть опубліковані у відповідних офіційних виданнях. І я б хотіла сказати, що в першу чергу це пов’язано не стільки із змінами до закону, скільки з процедурою, яким чином надається тій чи іншій інформації гриф таємності. Тому що закон – це не інструкція. Тут не можна врегулювати всі питання і сказати щодо яких документів надавати відповідний гриф, а щодо яких не надавати. Треба просто виконувати нині діючий закон, а не утаємничувати питання заробітної плати чи якихось надбавок, коли у нас були, ви згадали зараз по митниках, а коли у нас були утаємничені, наприклад, укази президента щодо встановлення надбавок  суддівському корпусу і таке інше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Кравченко.

 

12:41:30

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Инна Ивановна, ну, первое в связи  с этим вопрос. Вот скажите, что все же в нас является на сегодняшний день истинной державной таємницею? Это первое.

Сегодня любое неправительственное представительство, сегодня посол Соединенных Штатов Америки знает все, буквально досконально, то чего мы не знаем. Сегодня любой представитель, любой иностранной фирмы знает все: где хранятся, сколько топлива ракетного у нас осталось и так далее.

Так вот ответьте мне на такой вопрос. Был закон и есть он, вы вносите изменения. Скажите, пожалуйста, хоть одного урядовця посадили за то, что он в ходе своих визитов, в ходе своих контактов с иностранцами выдал государственную таємницю?

 

ЄЛЬЯНОВА І. І. Дякую за запитання.

Це вже запитання в  площині правильного застосування Кримінального кодексу.  Кримінальний кодекс чинний  містить статтю, яка передбачає відповідальність за розголошення інформації, яка містить державну таємницю. Кримінально-процесуальний визначає відповідно підслідність зазначеної  категорії справ  відповідним правоохоронним  органам, це віднесено до компетенції Служби безпеки. І це мова йде не про площину Закону  „Про державну таємницю”, а мова йде про розслідування конкретних кримінальних справ і мова йде про розгляд  цих кримінальних справ суддівським корпусом.

А що стосується, що є державною таємницею, то Закон „Про державну таємницю” чітко визначає, які документи відносяться до державної таємниці і за критерієм у  зв’язку з цим їм надається різні грифи секретності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

12:43:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановна Інна Іванівна! Ви знаєте, на тлі того, хто почасти в Україні стає міністрами і зважаючи на те, що часто-густо є політичні, а не професійні особи і дуже мало розбираються в роботі своїх  відомств, мені здається, що це вже не таке технологічне питання, яке ставиться. Адже фактично є різні ступені доступу до державної таємниці, правильно?

За цим законопроектом, який пропонується, люди, які є виконавцями партійних доручень, а інтереси партії зовсім не завжди корелюються з інтересами всієї держави, а вони є політичними особами, вони  звітують перед своїми партіями, перед своїм керівництвом. І вони стають такими ж, як Президент, як Голова Верховної Ради, як Прем’єр-міністр  в об’ємі доступу до державної таємниці.

Вам не здається, що тут  мають бути певні сумніви щодо відповідності цього статусу для міністрів, які мають виключне політичне забарвлення?

Дуже дякую.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. Дякую за запитання.

Мова не йде про те, що цей законопроект якимось чином розширить чи зменшить  об’єм доступу   до державної таємниці для керівників центральних органів виконавчої влади, які є членами уряду, тобто для міністрів. Мова йде, що  цей законопроект пропонує змінити підходи до процедури допуску до державної таємниці,  а  обсяг  в зв’язку з цим не зміниться.  

І ми говоримо про те, що ці особи, коли  їм надається згода Верховної Ради на призначення їх на посади міністрів, звичайно що,  якщо Верховна Рада  не надає їм цієї згоди, якщо Верховна Рада довіряє їм, якщо вони можуть очолювати міністерства, то, як наслідок, це апріорі має тягнути за собою і   допуск до всього обсягу інформації, пов’язаної з діяльністю  цього міністра на своїй посаді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Інна Іванівна, одне питання.  Якщо буде введено розпорядження членів Кабінету Міністрів про допуск до державної таємниці, яку форму дається: першу, другу, третю… тобто зраза дається до особливої важливості чи який механізм буде застосовуватися?

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.  Дякую, Арсенію Петровичу.

Розпорядження Кабінету Міністрів буде стосуватися не членів уряду, а керівників інших центральних органів виконавчої влади і  там буде залежати від того, яку посаду ця особа займає, якщо це перша особа тобто керівник, наприклад, державного комітету. Але, разом з тим, Кабмін має повноваження призначати також, ми знаємо і на рівні  заступників міністрів на посади, і на рівні заступників державних  комітетів і це буде на них поширюватися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Прошу сідати, Інна Іванівна.

Анатолій Степанович, будь ласка, Гриценко.

 

12:46:30

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Цей документ розглядався в нашому комітеті і  одноголосно був підтриманий, комітет пропонує прийняти його в першому читанні, а якщо буде згода народних депутатів, я просив би поставити на голосування його і в цілому.

Два моменти я хотів би, з урахуванням вже тих питань, які звучали наголосити. 

Перше. Дійсно, коли  Президент до 2004 року призначав на посади, він і давав допуск до державної таємниці. Оскільки Конституція, після внесення змін, змінила цей порядок, відповідно уряд абсолютно правильно вносить проект закону для того, щоб допуск до державної таємниці надавався рішенням Кабінету Міністрів.

Другий момент, що стосується обсягу і глибини допуску. Це залежить від інших факторів, від посади і від категорії документу. Як приклад я можу навести. Будучи на посаді Міністра оборони, є такий документ, який називається „Стратегічний план розгортання Збройних сил”. Так оцей документ бачили тільки начальник Генштаба, Міністр оборони, Прем’єр і  Президент. Інші міністри, які мають таку ж саму форму допуску, інші посадові особи в Міністерстві оборони, Генеральному штабі, які мають ту ж саму першу форму допуску, його не бачили, тому що це визначається іншими документами і тут є надійна співпраця з Службою безпеки України, яка контролює це в постійному режимі в тому числі, через органи контррозвідки.

Я прошу  проголосувати в першому читанні і якщо не буде доповнень у народних депутатів, то поставити на голосування в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, запитання до Анатолія Степановича, записуємося.

Микола Кравченко.

 

12:48:22

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо. Кравченко, фракция коммунистов.

Скажите, пожалуйста, возможен ли вариант такой, что допуск к державной таємницє спецслужбы будут в дальнейшем или лишение допуска, использовать как политическое преследование. То есть вы понимаете, что на сегодняшний день прецедент в Украине есть. Лишили должностное лицо допуска к державной таємницє, он автоматически должен оставить свой пост. Допускаете ли вы, что СБУ может использовать нормы этого закона в политических целях.

 

ГРИЦЕНКО А.С.  Дякую за запитання.

Дам щиру відповідь: на жаль, допускає. Тому що я бачив ту саму тенденцію, яку бачать і присутні в цьому залі, політизації наших правоохоронних органів спецслужб.

Але в цьому випадку є запобіжник, СБУ може внести подання, доповісти Прем’єр-міністру, Першому віце-прем’єру на уряді про те, що хтось із посадових осіб, які рішенням уряду отримали право допуску, на думку, СБУ мають бути позбавлені такого право. Але тоді так само як було надано, так само колегіально на уряді із заслуховуванням і представника спецслужби, і людини, про яку йдеться, її пояснення буде так само колегіально прийматися рішення. І, я думаю, в цій ситуації воно вже буде прийматися у публічній площині і це є запорукою того, щоб спецслужби не використовували отак подковерно для прийняття таких рішень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

 

12:50:01

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Адаму Івановичу Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

12:50:07

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Петро Степанович.

Мартинюк, фракція комуністів.

Анатолій Степанович, я, розвиваючи тезу свого колеги Кравченка, конкретний приклад називаю, що дійсно як можуть користуватися, я, правда, не пригадую чи це Кабінет Міністрів, швидше всього, тільки СБУ приймали рішення. Але, пригадуєте, відомий випадок із нашим колишніх колегою і нині мером Харкова Добкіним. Служба безпеки Харківським мером, Служба безпеки, вірніше, головою, так, і мера, Служба безпеки прийняла рішення про позбавлення його права на державну таємницю лише на одній й тій підставі, що він виїхав за межі міста в Російську Федерацію без згоди із керівництвом. І на цій підставі почали йому відключати спецзв’язок „ВЧ” і так далі, і тому подібне. Тобто, щоб не було так, що дійсно це використовувалося  чисто політичних мотивів.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Шановний Адам Іванович, давайте відкладемо, як кажуть, мухи отдельно, котлеты отдельно. Цей законопроект в тій постановці, яка вноситься не має відношення до того, що ви ставите. Але те, що ви ставите на порядок денний є виключно важливим. І, я вважаю, що тут треба інші форми роботи парламенту використовувати для того, щоб цього не було, зокрема, можу доповісти, минулої середи ми заслуховували голову Служби безпеки з цих питань, сьогодні буде виїзне засідання комітету Служби зовнішньої розвідки з аналогічних же питань, які в тому числі пов’язані з можливостями з неможливостями незаконного прослуховування і так далі. Тобто в цій площині комітет працює, але це не має відношення до цього документу, який я просив би підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Кілінкаров. Спірідон Павлович, вибачте.

 

12:51:59

КІЛІНКАРОВ С.П.

Анатолий Степанович, у меня вопрос такого плана. Ну, вы знаете, у нас правительства живут, как правило, недолго, максимум там 7-9 месяцев. Поэтому целая армия чиновников имеет доступ к этой секретной информации.

Вот меня интересует следующее. Вот после оставки, допустим, членов Кабинета Министров, есть ли какие-то ограничения в отношении этих людей в праве там перемены места жительства или смены гражданства, или каким образом, допустим, люди, носители этой секретной информации, ну, скажем так, или каким образом мы защищаем интересы нашего государства после их оставки?

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за питання.

Я розумію, що тут уже ми виходим на необхідність більш широкої дискусії. Але вона поставлена з точки зору інтересу абсолютно правильно. Я думаю, що в процесі демократизацїі і пов’язаної з нею, можливо, зниження планки вимог зайшли в цій частині дальше, ніж це було для нас зрозуміло і прийнятно з радянських часів, фактично немає таких обмежень.

Я, міністр оборони, безумовно, як носій таємниці, я подорожую без обмежень так само, як і інші, присутні в цьому залі, і міністр оборони, і інших структур. Очевидно, тут мова йде про персональну відповідальність, оскільки я, згідно з законом, був попереджений. Я знав, що є таємним, що не є таємним. І я знаю, за законом, як я маю відповідати в разі випадку, якщо я здам секрети своєї держави іншій державі. Тобто тут площина роботи правоохоронних органів і плюс внутрішньої планки етики людини, яку, в решті-решт, парламент обирає на посаду міністра. Давайте будем більш серйозно обговорювати посади, кандидатури тих людей, які висуваються на відповідальні посади і стають носіями секретної інформації. Інших впливів тут немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазін.

 

12:53:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Анатолій Степанович, я буду голосувати за цей законопроект і погоджуюсь з вами, що його треба в двух читаннях приймати, нічого з цим возитися. Але я хотів би до цього закону, щоб комітет розглянув питання скільки Україна буде зберігати таємниці іншої держави – СРСР? Це надзвичайне питання. Чому? Нещодавно був День вшанування пам'яті жертв політичних репресій. Тільки в одній Биківні реабілітовано 27 тис. з тих, хто там розстріляний, уже реабілітовано. Хто їх розстріляв? Прізвища тих людей, вони затаємнині, в тому числі Службою безпеки МВС, бо в різних підрозділах це було, і так далі. Але ж… І ці люди ще отримують пенсії за особливі заслуги перед Україною!

Я просив би вас, Анатолій Степанович, очевидно, пам'ять тих людей, хто таким чином з ким розправилися, кличе до того, щоб зміни в цей закон вносились, щоб правда торжествувала. Тому…

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Два моменти знову я хотів би також наголосити. Перше, в уряді під керівництвом віце-прем'єра і відповідно в усіх міністерствах, де зберігається секретна інформація, діє постійна програма з доповідями, я можу помилитися, чи кожного півроку, чи щоквартально про перегляд тих документів, які мають різний гриф секретності з метою його пониження. І ця робота, я можу сказати, по лінії Міністерства оборони нараховувала тисячі документів, які поступово з часом, коли  втрачається актуальність, переводяться в нижчі рівні грифу таємності. Так само це робиться і в інших структурах.

Єдине, другий аспект я хотів би наголосити, я не хотів би, щоб ми принижували роль держави і тих людей, які виконували завдання в інтересах держави. І дуже прикро, коли ми помічаємо в засобах масової інформації, в тому числі в Інтеренті, коли вкидаються документи, які мали відповідний гриф за відповідний період, і це використовується для того, щоб шельмувати конкретну людину, включаючи народних депутатів. Оцього я категорично не приймаю. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати, Анатолій Степанович, дякуємо.

Колеги, записуємося від фракцій і від народних депутатів. Два виступи: від фракції "Наша Україна – Народна Самооборона” Юрій Кармазін і депутат Микола Кравченко. Будь ласка, Юрій Анатолійович. Ви з місця будете, Юрій Анатолійович? З місця Кармазіну.                          

 

12:56:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, законопроект, який поданий урядом, абсолютно слушний… після змін до Конституції України, які прийняті. І фактично він унормовує ті речі, які потребували зміни в зв`язку з Конституцією, в зв`язку з переходом певних повноважень до уряду України від Президента України.  Тому,  очевидно, з цієї причини і з тої причини, що він розроблений коаліційним урядом, наша фракція буде підтримувати цей  законопроект однозначно.

Хотілось би зазначити, що ми бачимо, що в зв`язку з тим, що фактично внесено тільки в статтю 22 зміни і в статтю 27, причому в одному це  одне речення і в другому це частина речення, тому цей законопроект неважкий для сприйняття, не впливає на бюджетну, на дохідну частину бюджету, він може розглядатися і в першому, і в другому читанні безпосередньо.

Крім цього, наша фракція  стурбована тим, що держава ще охороняє таємниці іншої абсолютно держави. Я розумію почуття багатьох тих, хто  дуже б не хотів, щоби всплили прізвища тих, хто являвся  катом цього  українського народу, а в принципі, ви розумієте, як справедливість потребує цього.

Я вам скажу, що всі посттоталітарні країни пройшли  це. Пройшли це і очистились. І слава Богу, що пройшли. Тому очевидно і в нас іншого шляху не буде, ми маємо це зробити, ми маємо розтаємнити ці списки тих людей, хто знищував патріотів України, особливо вже тих, по кому реабілітація є сьогодні рішеннями судів. І очевидно, що таємність на документах іншої держави – це щось трошки інше. Тому з урахуванням до цього я спонукаю уряд своїм виступом, я спонукаю членів Комітет з питань оборони, національної безпеки до внесення змін до цього законодавства, а Службу безпеки, зокрема, і до того, щоби вони оприлюднювали і ініціювали питання щодо наявності агентури, агентури – підкреслюю, тих організацій, які працювали чи працюють проти незалежності України, з тим щоб у нас відбувся не пошук відьом, а цивілізований процес пізнання своєї власної історії в імя того, щоб ми стали сильнішою державою, ніж ми сьогодні є, щоб ми позбавились того колоніального впливу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

 

12:59:51

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Безусловно, закон этот нужен. И я думаю, что фракция коммунистов выступать будет вообще за усиление этого закона, по нескольким причинам. Ну, в первую очередь, почему моего коллеги, который только что выступал передо мной, не возмущает следующий момент. Каким образом, вы знаете, выпускники специальных учебных заведений за рубежом и люди, сидящие в том числе в этом зале, получают допуск к государственной таємнице? Почему это в законе не оговорено? О том, что человек закончил, если не спецподразделение, то сомнительное учебное заведение за рубежом, не имеет права иметь допуск к государственной таємнице. И это никого из «помаранчевых» почему-то не волнует, не заставляет думать о том, что это же безопасность страны.

Второе. Меня удивляет, почему впереди выступающий говорит о том, что, так сказать, НКВДистов не высвечивают. Так на сегодняшний день не все бандеровцы еще высвечены. На сегодняшний день не раскрыты списки тех осведомителей, которые способствовали, устраивали провокации по эгидой НКВД, давайте их списки тоже. И посмотрим, а имеют ли они право иметь допуск к державной таємниці.

Следующий вопрос. А давайте посмотрим, окружение тех высших должностных государственных лиц, они на сегодняшний день проходят ли по параметрам носителей государственной информации? Это жены, близкие и так далее, на сегодняшний день у нас здесь в зале не определена, ну, будем говорить, статус некоторых народных депутатов, о которых сегодня пресса пишет. Поэтому если уж говорить о соблюдении государственной дисциплины, вернее, таємниці,  так нужно выписывать в законе так, чтобы  не было вот этих прорех.

Мы будем  поддерживать этот в первом чтении, но если во втором чтении не будет это учтено, то вполне понятно, мы не будем голосовать  за этот законопроект.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  час на виступи  завершено. Чи є бажання у доповідача і співдоповідача висловитися? Інна Іванівна? Немає?

Будь ласка, включить мікрофон Анатолію Степановичу Гриценко з місця.

 

13:03:03

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, я хотів би звернути увагу ось на що, в виступах звучали стурбованість і обґрунтовані пропозиції, але вони не стосуються саме цього законопроекту.

Я пропоную цей документ прийняти, оскільки і комуністи, і всі інші, хто виступали, розуміють, що Президент втратив повноваження по призначенню членів уряду, так само після прийняття цього законопроекту він повинен втратити повноваження по наданню допуску.

 І допуск буде надавати уряд, а всі інші питання які звучали, це  предмет уже іншого законопроекту і над ним треба працювати. Давайте будемо спільно працювати. Я прошу підтримати його сьогодні і в першому читанні і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є наступна пропозиція, висловлювалося застереження щодо вдосконалення законодавства про державну таємницю, але, дійсно, вони не є  предметом регулювання даного законопроекту, який внесений урядом України.

За для того, щоб унормувати  цілий ряд питань, які піднімалися, в тому числі і надання, і позбавлення відповідного допуску до державної таємниці, було би логічно підтримати Анатолія Степановича і попросити його вдосконалити це законодавство разом з урядом і вже в новій фазі законотворчості внести ті акти законодавства, які потребують відповідного прийняття.

Тому, думаю, що давайте розділимо це питання на дві частини. Перше, під стенограму дамо прохання, а точніше, доручення Анатолію Степановичу на наступну вже сесію, тому що ми фізично не встигнемо, підготувати відповідний пакет, який вдосконалює процедуру надання та позбавлення допуску до державної таємниці та послід… контролю по цим питанням, а даний законопроект проголосувати за основу і в цілому. Таким чином, ми і закон проголосуємо, і буде відповідне рішення, і буде відповідне рішення для комітету, щоб комітет вніс. І хто працює в комітеті Анатолія Степановича, зможе активно попрацювати над цими законопроектами.

Думаю, що це логічно, тому… стенограма, доручення є. Тому я підтримую позицію комітету, ставлю на голосування за основу і в цілому законопроект номер…  (Ш у м  у  з а л і)

Что за основу, Петр Николаевич? (Ш у м  у  з а л і)  Ой, Господи! (Ш у м  у  з а л і)

 Ставлю на голосування законопроект 1424… Петро Миколайович, всьому є міра. Ви можете перейти цю міру.

Ставлю на голосування законопроект номер 1424 – проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю” за основу, а потім проголосуємо в цілому.

 

13:06:06

За-411

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування законопроект номер 1424 за прийняття в цілому. Прошу голосувати.

 

13:06:31

За-377

При цьому – під стенограму – доручення комітету, щоб врахували ті пропозиції, які висловлювалися, у тому числі і фракцією комуністів при підготовці відповідних законопроектів щодо унормування питань про допуск і позбавлення державної таємниці.

Можна. З мотивів голосування запишіться, будь ласка, п’ять хвилин.

Ярослав Сухий.

 

13:07:10

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я вважаю, що сесійна зала поступила правильно і мудро, коли підтримала цей законопроект за основу і в цілому.

Те, що під час обговорення цього законопроекту були підняті інші питання, які стосуються проблематики побудови, розбудови громадянського суспільства в Україні, це свідчить про те, що проблематика державних таємниць, проблематика взагалі розбудови держави є сьогодні надзвичайно гострою. Ми про це почули в сесійному залі.

Я хочу відзначити, що небайдужість така в обговоренні цього законопроекту, який на перший погляд видається технічним, просто змінився час, змінилися обставини і потрібно гармонізувати законодавчі акти. Але насправді це говорить про те, що серед політичної еліти українського суспільства є великий інтерес до тих питань, глибинних питань, які сьогодні ми маємо право і можливість спостерігати.

Тому, я думаю, що Партія регіонів у даному випадку поступила правильно і мудро, коли підтримала цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Сас Сергій Володимирович, будь ласка.

 

13:08:21

САС С.В.

Дякую.

Шановний Арсенію Петровичу! Василю Олексійовичу, я ж хочу звернутися до Голови Верховної Ради.

Шановний Арсенію Петровичу, я хочу звернути вашу увагу на наступну обставину. Що одна хвилина пленарного часу у Верховній Раді коштує більше 20 тисяч гривень. Що стосується виступів з мотивів голосування, то це передбачено  лише двома статтями: 31 статтею, де передбачена процедура скороченого обговорення для тих фракцій, які не встигли висловити свою думку, і 34, коли при висловленні, що стосується мотивів, фракція повинна заявити за, проти чи утрималася при голосуванні.

Тому, на нашу думку, йде просто навмисне зволікання розгляду інших важливих законопроектів. Я просив би на це в майбутньому звернути вашу увагу і не допускати подібних порушень Регламенту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Симоненко Петро Миколайович.

 

13:09:21

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, я хотел бы напомнить и товарищу, который сейчас выступал, о том, что за полгода блокировки работы Верховной Рады как раз вашей фракцией, выбросили вы десятки миллионов в воздух тех денег, которые были деньгами наших налогоплательщиков – народа.  А во-вторых, то, что имеет отношение к этому проекту закона. Я хотел бы, чтобы все мы сегодня понимали, фракция коммунистов, которую я представляю, как раз и настаивает – надо сегодня принять законы и запретить, чтобы у Президнента Украины были советниками иностранные граждане, которые до всех практически секретов сегодня имеют отношение. Советниками в Кабинете Министров у каждого министра сидят и все это знают.

Далее. Советники различных структур, Международного валютного фонда, Мирового банка, Европейского банка реконструкции и развития и многое другое. Поэтому мы должны сегодня понимать, что совершенствование законодательной базы Украины должно быть направлено на защиту национальных интересов и вопрос о национальной безопасности. Я уже не говорю о том, что к научным разработкам сегодня все практически имеют прямой доступ и то, что творит…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте продовжити, тому що ще одна хвилина Матвєєв Валентин передав Симоненку.

 

СИМОНЕНКО П.М. Уважаемые коллеги, я только на прошлой недели был в КБ «Луч» на заводе имени Артема. Это уникальное достижение советского периода и в том числе украинских ученых, то что сегодня мы можем еще реализовать. И простите, высшие чиновники под диктовку этих так называемых советников, о каких там национальных секретах идет разговор, заставляют через уничтожение тех предприятий, по сути дела, продавать и предавать национальные интересы. По сути дела, в Украине за последние 16 лет политика национальной измены реализуется. Поэтому фракция коммунистов не случайно принципиально настаивала на том, что сегодня надо принять закон, который будет жестко стоять на охране наших национальных интересов и безопасности. И я считаю, что мы вправе были и имеем полное основание потребовать были, чтобы на второе чтение отнесли этот закон, в который мы каждый бы внесли еще и свои предложения, касающиеся повышения ответственности должностных лиц за то, что они творят.

А самое главное – у нас сегодня никогда не будут соблюдать режим секретности потому что миллиардеры сидят у власти, которым  выгодно использовать временно власть…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

Все? Микола Кравченко.

 

13:11:51

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракция коммунистов.

Я уважаемому коллеге Сергею Владимировичу хочу просто сказать следующее. Понимаете Сергей Владимирович, мы должны нашего спикера, которого избрали, учить. Дело в том, что только по мотивам голосования мы можем ему это сказать о том, что нельзя пренебрежительно относиться к залу Верховного Совета, нельзя реплики свои вставлять, нельзя усмехаться, пальцем показывать с трибуны, вот. Нельзя смеяться во всеуслышания, когда идет выражение мысли совсем по-другому и так далее.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это у вас выражение мысли? Понятно.

 

КРАВЧЕНКО М.В. Это элементы культуры человеческой, а тем более спикера. Вы же понимаете, что таким образом – это лицо нашего парламента. Поэтому в мотивах голосования вот я именно это и хотел сказать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я промовчу цей раз.

Та, що від фракцій? Хочете від фракцій? Будь ласка, хто хоче виступити від фракцій, хоча Регламентом не передбачено. Добре, давайте від фракцій, запишіться від фракцій хто хоче поговорити з мотивів.

Будь ласка, Василь Георгійович Хара.

 

13:13:43

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петрович! Я хотел бы сказать немножко на другую тему, вот если мы возьмем порядок денный, который  мы с вами фактически утвердили на неделю и глаз радуется, посмотришь все практически 85 процентов законопроектов нашего комитета, социальные, связанные с прожиточным минимумом,  заработной платой и прочее, прочее.

Мы берем сегодняшнюю повестку дня, рассматриваем только четвертый вопрос, а все остальные  очень важные вопросы и особенно я хочу подчеркнуть относительно прожиточного минимума. Если мы не изменим его, как  объективный показатель в сторону повышения, то у нас будет заниженная и минимальная зарплата, и минимальная пенсия, значит все заработные платы, все пособия в бюджете 2008 года, если мы будем, и вообще когда ни будь рассматривать и менять.

И уже параметры    на 2009 год. Поэтому я хотел бы, чтобы мы более динамично рассматривали  вопрос и не теряли время на пустые разговоры. И все-таки  поставили социальные вопросы на первое место и рассмотрели. Потому что, еще раз повторяю,  в недельном розкладе они впереди, а фактически стоят в таком месте, что рассмотрены сегодня не будут.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Юрій Сергійович Сербін.

 

13:14:57

СЕРБІН Ю.С.

Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Григорович Кириленко.

 

13:15:03

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний Арсенію Петровичу! Сидять в залі дорослі люди, подивіться,  як ми відпрацьовуємо сьогоднішній день. Залишилося 45 хвилин роботи, розглянули три питання, які вимагали, що найбільше, максимум півгодини, записали на ці три питання півтори години, разом із депутатськими заявами, пройшло вже майже три з половиною години. Ну чому ми сидимо, 450 чоловік, зволікаємо самі ж свою роботу.

Одна з причин, мабуть, в тому, що  надалі стоять серйозні законопроекти, які хвилюють  усіх, хвилюють депутатські пільги, хвилює імперативний мандат, так званий  і так далі. Іде зволікання часу під любими предлогами.

Фракція «Блоку Юлії Тимошенко» заявляє: це не конструктивна робота, ми вимагаємо конструктивної роботи! За скороченою процедурою вже «відпіарилися» на цьому питанні, скільки могли, давайте приступати до розгляду цих надзвичайно важливих питань, а далі соціальні розглядаємо такі, які стоять в порядку денному.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

 

13:16:11

САМОЙЛИК К.С.

Прошу передать слово Цибенко Петру Степановичу.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

 

13:16:19

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, я слухаю палкі  заклики до роботи своїх колег із коаліції, але така дрібничка собі,  жоден від них, з них  не відмовився навіть від цієї хвилини того часу, використав його з повна, закликаючи всіх до роботи. Це, по-перше.

По-друге, я ще раз хотів би нагадати про те, що ментальність наших колег з коаліції сьогодні радикально змінилася. Минулого року їх більше цікавили щитові, поїздки по різних регіонах і якось їх час не пік. Я ж повертаючись до проблеми, яка сьогодні стала каменем спотикання, хотів би ще раз зазначити про те, що немає насправді в діяльності Верховної Ради дрібниць. Приймали нібито технічний закон, але виявляється, що за цим нібито технічним законом надзвичайно суттєві проблеми, які треба вирішувати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

13:17:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, тут в черговий раз пролунали абсолютно правильні слова, а мого шановного колеги із коаліції з приводу того, що треба конструктивно працювати.

Шановний колего, від юридично існуючої в Верховній Раді коаліції, зараз в сесійні залі знаходиться 83 депутати. 83! Фізично. Тому давайте припиняти галас, галасування чи щось інше. Якщо хтось хоче конструктивно працювати, треба прийти у сесійну залу і коли голосується двомастами двадцятьма шістьма голосами, треба голосувати, щоб 226 чоловік голосували, а не при цьому перебували 83 і ще когось повчали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Герасим’юк.

Кириленко, будь ласка.

 

13:18:23

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, шановні виборці, от другий день парламент працює спокійно і з дотриманням усієї процедури і ми всі з вами бачимо, як деяким колегам із опозиції головним чином, від того стає дискомфортно. І особливо мені смішно, коли представники партії, яка доклала руку до знищення десятків мільйонів співвітчизників усіх національностей у ХХ столітті тепер роблять зауваження спікеру, що він мовляв, у зал посміхається. Я думаю, що треба подбати про вибачення перед усіма народами колишньої країни і теперішньої, і працювати в сесійній залі на свою країну, а не на іноземну.

І в зв’язку з цим тут лунали зауваження, що якісь радники іноземні. Давайте дамо доручення МЗС подивитися наскільки зроблена перевірка, наприклад, після візиту мера Лужкова, який закликав практично до територіального розбрату в країні і, по якому є свідчення, що там і бізнес якийсь зав’язаний. Оце сіє недовіру і в депутатському корпусі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати України! Перше – 34-та Регламенту фактично вимагає від Голови Верховної Ради України максимально надавати слово народним депутатам України. Ну, така структура парламенту, задля того і збирається парламент, щоб народний депутат міг висловитися. Регламент багато в чому недосконалий, але при цьому я його намагаюсь дотримувати і тому, коли піднімається рука, як правило, я даю руку народному депутату з посилання на Закон „Про статус народного депутата України” і з посиленням на відповідну норму Тимчасового регламенту. Тому я прошу. ну на ці речі зауважувати, тому що сьогодні одним не дамо слово, завтра іншим не дамо. От вчора Юрію Сергійовичу не дав, він образився, тому прийшлося вибачатися. Таким чином, це перше.

Друге. Ну, все-таки парламент почав працювати. Але, ви знаєте, від цієї роботи у нас рівень хамства не зменшується. Ну можна, щоб ми якось більш толерантніше і спокійніше відносились один до одного, без цих повчань, без оцих, знаєте, лекцій, ну давайте спокійніше працювати. Якщо когось це не влаштовує, ну, це особиста позиція депутата. Але мінімальний рівень мінімальної взаємоповаги повинен існувати, а то розрушимо те, що тут ледве-ледве сформувалось. Я не хочу зараз на персоналії переходити, але воно вже, кажу, ну все має межу, не треба переходити межі, колеги.

Давайте перейдемо до наступного питання порядку денного.  1455 – проект Закону про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам).

Я запрошую Шустік Олена Юріївна, народний депутат України, на трибуну. Я зараз скажу, я вже оголосив це питання, а зараз вернемося до 2224.

 

13:21:27

ШУСТІК О.Ю.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні колеги! Шановні громадяни України!  Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним.

Ми пропонуємо внести зміни до частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України та встановити, що місцеві загальні суди в якості адміністративних розглядають усі спори фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них тощо. Зараз такі спори розглядають окружні адміністративні суди, які переважно знаходяться в обласних центрах. Пенсіонерам, інвалідам та хворим людям доводиться долати сотні кілометрів дороги до суду, щоб захистити свої права. Зауважу, що на сьогодні окружних адміністративних судів лише 11 з 27 необхідних. І, наприклад, в минулому році до кожного окружного адміністративного адміністративного суду лише за півроку діяльності надійшло близько чотирьох тисяч адміністративних позовів, щодо підсудності яких пропонується внести зміни до закону. Саме для того, щоб забезпечити безперешкодний доступ найменш захищених категорій громадян до правосуддя ми і пропонуємо внести згадані зміни у законодавстві.

В разі вашого позитивного голосування мільйони громадян будуть вам безмежно вдячні. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу записуватись на запитання-відповіді.

Ярослав Сухий.

 

13:23:24

СУХИЙ Я.М.

Олена Юріївна, я насправді просто хотів задати запитання красивій жінці, яка так рідко стоїть на цій парламентській трибуні. А питання таке.

Народні депутати України четвертого скликання пам’ятають, як непросто в цій сесійній залі йшов процес створення, законодавчого створення адміністративного судочинства. Ми тепер отримали якийсь стопор. Адміністративні суди створені не кругом. Адміністративні суди перезавантажені. Адміністративні суди не справляються. То виникає проблема. Якщо ми зараз вносимо зміну до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства щодо предметної підсудності, то це назавжди ви пропонуєте так зробити чи ми потім відмінимо? Тоді для чого було створювати ці адміністративні суди, він тут в Києві є, і всі вони такі великі. І всі вони тут в Києві нормально себе почувають, все у них прекрасно, окрім того, що у нас на місцях людина скарги на пенсійні виплати ходять до нас, до народних депутатів України. Вони не мають де відстояти свої…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Прошу, відповідайте.

 

ШУСТІК О.Ю. Дякую, Ярославе Михайловичу.

Ви дуже цікаве і нагальне запитання поставили. Справа в тім, що законодавець, напевне, дійсно, поспішив, вносячи до 18 статті право розглядати такі питання окружним судам. Тому власне так  ми пропонуємо передати назавжди до районних, аби полегшити доступ до правосуддя нашим громадянам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, питань більше немає? Немає.

Я прошу, Юрій Анатолійович Кармазін співдоповідає.

 

13:25:19

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні 13 лютого внесений народними депутатами Шустік і Швецем проект Закону про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства.

Законопроектом пропонується доповнити перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам справами щодо адміністративних спорів фізичних осіб суб'єктами владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.

Необхідність прийняття положень зазначеного законопроекту базується на тому, що відповідно до частини першої статті другої Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства визначено захист прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Чинним законодавством України передбачено утворення 27 окружних судів, повноваження яких поширюються на  відповідну область.  На сьогодні на території України  утворили ще 7 з 27 окружних судів в той час, коли в Україні утворено і функціонує 666 місцевих загальних судів, які можуть розглядати справи як адміністративні суди у випадках, визначених чинним законодавством.

Я хочу вам сказати, що є окремі області як, наприклад, Дніпропетровська, де не можуть ще поки що знайти  нормального місця для роботи адміністративного суду. Здоровенні області, де по 6 тисяч  уже справ лежить. І це також колосальні проблеми.  Але це… цей проект направлений на те, щоби забезпечити доступне і справедливе судочинство для найменш соціально захищених непрацездатних громадян із сільської місцевості – це  пенсіонери, люди похилого віку, інваліди, хворі  - і оптимізацію розподілу  компетенції різних ланок судової системи щодо розгляду адмінсправ було саме і запропоновано цей законопроект.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект  за основу та в цілому як закон з урахуванням наступних пропозицій комітету. Запропоновані законопроектом редакції нового пункту 3 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства слова „речового майна, пайків або грошової компенсації” замість них замінити словами „та інші спори, пов`язані з соціальним захистом”.

Друге. З урахуванням запропонованих у законопроекті змін до  частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно внести відповідні зміни до частини 2 цієї статті.

Частину 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства після слів „крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки”  доповнити словами „а також крім справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам”.

Повинен повідомити вам, що Верховний Суд України і Вищий адміністративний суд України притримують в своїх листах прийняття цих змін як закону, тобто в  цілому. Це надзвичайно важливо.

Міністерство юстиції України підтримує прийняття цього закону з одною правкою: в останньому рядку виключити слова „у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України”, про виключення цих слів. І з цим також можна погодитись.

Тому з урахуванням цього я прошу вас, шановні народні депутати, цей абсолютно соціальний закон, бо він наближає людей до правосуддя, проголосувати сьогодні, підтримати і в першому, і в другому читаннях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу записуватись на запитання-відповіді. Ярослав Сухий.

 

13:29:57

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Шановний Юрій Анатолійович, ви один з тих народних депутатів, які за партійним списком і не пориваєте стосунків із своїм округом, і у вас велика пошта, у вас величезна пошта, бо я знаю людей, котрі мені говорили, що скаржились до вас з питань: пенсійних виплат, соціальних допомог, оті, що ви казали, пайкові і тому подібне. От дивіться, вони ж мають конкретну привязку до місцевості, бо людина скаржиться з конкретної місцевості. Як, на вашу думку, як правника, як професіонала-юриста, то, може, нам було би краще, ну, вже ми почали, пішов цей процес адміністративних судів, може, було би краще залишити так, як було, а в місцевих судах, обласних судах, там, територіальних судах створити палати адміністративного судочинства? Ну, ми ж ніколи так не створимо! Мені здається, у нас взагалі судова система, мало того що корумпована, вона ще якась гіпертрофована: на 10 українців – один суддя і 10 засідателів. Ми вже не знаємо, як дальше, як виходити з цієї позиції.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я щиро дякую вам за запитання.

Насправді, ви знаєте, що в комітеті лежить законопроект про статус суддів, про судоустрій два законопроекти, які попереднім складом Верховної Ради були прийняті і їх запропоновано було обєднати в один. Вони зараз на розгляді в комітеті, я вам доповідаю. Це перше. Де як раз  стоять різні питання, в тому числі і ті радикальні, про які ви зараз говорите. Насправді, зараз, коли є спеціалізація, коли створені вищі суди, очевидно, треба йти по продовженню цієї спеціалізації.

Я хочу вам просто для прикладу сказати, що в величезних Сполучених Штатах Америки, в Верховному суді  цих штатів, який заміняє, функцію, виконує функцію і Конституційного Суду, аж 9 суддів, аж 9. Для порівняння у нас в Конституційному Суді – 18 і по штату  - біля 100 в Верховному суді України.

Так просто, щоб ви собі уявляли. Значить, щось ми трішки не так робимо, якщо ми туди дивимося. Але щодо того, чи можливості створення, не може зразу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

 

13:32:22

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, Комуністична партія України.

Шановний доповідачу, ви  цей віднесли до  соціальних законів, це ваші слова, я їх не видумав.

Практично, ви знаєте, що сьогодні добитися у суді якогось справедливого саме рішення для простого громадянина України, для простого трудівника, практично, неможливо.

Я можу це називати багато і багато саме прикладів. Назвіть і ви саме приклад, як ви сказали, доступного і справедливого судочинства в Україні. І давайте цей приклад розповсюдимо як досвід на всю територію нашої держави.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі вам, колего, за питання.

Я дійсно сказав, це моя власна думка, не комітету, що цей закон відноситься, дійсно, до соціальних, бо він наближає людей. При чому яких? Про що ми кажемо спори? Обчислення перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, чи соціальних виплат непрацездатним, інвалідам, ось про кого мова йде.

Тобто ми з вами тут, мабуть, розуміємо, про що ми хочемо сказати. А що стосується о тих зразкових судів, на жаль, їх не так багато. Ви добре це розумієте і винна система, винний кожен із нас з вами, в тому числі, як ми підбираємо суддів.

Останній раз, коли ми слухали Закон „Про Кабінет  Міністрів” і тут оголосили перерву, 131-го суддю, кого ми викликали, тут стояли 131 чоловік, ми повернули назад, не проголосувавши за них. І тому витрати туди і назад на  білети, на все інше, непроведення правосуддя, знову збільшення скарг до нас і до них.  Тобто система забуксувала, в тому числі, і з-за нас.

Давайте ми зробимо те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

 

13:34:29

КРАВЧЕНКО М.В. Спасибо.

Фракция коммунистов, Кравченко.

Юрий Анатольевич, ну, известно, что внутри самой судебной системы идет междуусобная война: одни выступают за то, чтобы были административные суды, другие выступают против них. Это мы уже прошли, и административные суды сегодня уже работают.

Я уверен в том, что фракция будет поддерживать этот законопроект в первом чтении. Но он внесет тоже определенную сумятицу для той категории людей, которым мы хотим помочь, потому что они уже знают, что им надо документы туда нести, а сейчас мы их заставляем забирать оттуда эти документы и не идти в другой суд.

Но речь идет о чем? Не кажется ли вам, что кто-то заинтересован в том, чтобы судебная система была блокирована этой войной?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибо вам огромное за вопрос, вы всегда вдумчиво задаете вопросы.

Так вот, чтобы вы знали, мы в Переходных положениях записали: „Після набрання чинності цим законом окружні адміністративні суди завершують розгляд адміністративних справ, передбачених пунктом третім частини першої статті 18 Кодексу адмінсудочинства, по яких відкрито провадження, які не розглянуті”.

А ті позови,  подані до набрання чинності цим законом до окружних судів… адмінсудів, у спорах, передбачених саме цим пунктом і за які впроваджені не відкрито, передаються туди.

Тобто ніякої волокити не буде, ніякої штовханини не буде: ці, які відкриті, мають бути розглянути там, де були. Це ми передбачаємо в Перехідних положеннях саме для цього, щоб було краще для людей.

І що стосується до  існування чи неіснування адміністративної юстиції: вона вже існує, вона позитивно себе рекомендує, у тому числі і Вищий адміністративний суд, є позитивні рішення.

Але є проблеми, дуже серйозні. Ви знаєте, ми якось не рахуємо державних коштів. Тому я звертаюся до суддів і Верховного суду в тому числі. Ми переводимо і в Київ і відразу мільйон треба закладати на квартиру, навіть півтора мільйони. Тому є багато, дуже багато проблем, які ми по-державному маємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Прокопчук.

 

13:36:46

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, „Блок Юлії Тимошенко”, Рівненщина.

Шановні колеги,  я ще раз хотів закликати, про що вже йшлося. Ми заговорюємо проблеми. Цей закон уже пройшов і в комітетах, і всюди. Він не викликає ні в кого жодних сумнівів. Чому ми затягуємо процес?

Сьогодні в Києві продукти вдвічі дорожчі, ніж в обласних центрах інших. А ми про це не говоримо. Київська влада нічого не робить, а ми затягуємо час.

Є пропозиція зняти обговорення і перейти до голосування, до конкретного. У нас ще маса соціальних законів.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Цибенко.

 

13:37:21

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний колего, найперше, я хотів би підтвердити соціальну значущість цього документу. Бо, тривалий час очолюючи Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, я хочу підтвердити, що десь приблизно кожне третє звернення пов’язане з неможливістю громадянина реалізувати своє право на захист саме в органах суду.

Але так було не завжди. На якомусь етапі районний суд, міський суд мав право розглядати ці документи. Сьогодні вони позбавлені цього права.

Я хочу спитати вас як ту людину, яка тісно співпрацює з судовою гілкою влади. Скажіть, все-таки який орган ініціював ті зміни щодо передачі до окружних судів розгляд цих питань, бо я розумію, що це було зроблено або, скажімо, за прямою пропозицією судової гілки влади, або через певні натяки.  Дякую.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі вам.

Ви хочете знайти винного у створенні тієї системи недієвої, яка сталася? Їх багато цих винних. Вони є і в Верховному суді, вони є і в цій залі. Чому? Тому що вони пропонували, а  голосували ми.

Я вам скажу, що той законопроект про судоустрій, я от тут криком стояв, з госпіталю прийшов, Івану Степановичу Плющу кричав: „Не ставте на голосування”. Повторно було поставлено, коли не можна було, і проголосували. І тому ми сьогодні отак от і крутимося, і варимося. Тому що ніхто не розбирався, з порушенням регламенту було прийнято, і всіх цезадовольняло. Це якраз тоді було, коли Мельниченка мали робити, памятаєте, народним депутатом. Це тоді якраз такий тиск був. Тоді наробили шкоди. Але давайте ми зараз забудемо про це і приймемо зараз нормальні, почнемо приймати нормальні закони, в тому числі соціальні.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Бевз.

 

13:39:20

БЕВЗ В.А.

Дякую Арсенію Петровичу.

В принципі, я почув усе те, що хотів почути. А по великому рахунку мене цікавило тільки одне – відношення шановного Юрія Анатолійовича до спеціалізації наших судів. Але я почув відповідь, так що дякую. Є пропозиція перейти до голосування.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Спасибі вам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У кого є бажання, фракції, народні депутати? Якщо є, запишіться. Якщо нема, будемо голосувати.

Тепер народні депутати. Звичайно, було б краще, щоб ми швидше розглядали законопроекти. Ну.

Петро Цибенко. Будь ласка.

 

13:40:21

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні народні депутати, шановні виборці, я хотів би подивитися на цю проблему, яку ми сьогодні обговорюємо, яку намагаємося законодавчо врегулювати, з позиції найменш захищеної частини нашого суспільства,  а саме – пенсіонера, ветерана, тієї людини, яка найчастіше потерпає від цього. Справді, сьогодні склалася парадоксальна ситуація, коли ми говоримо, ми намагаємося владу наблизити до людини. А ось ця ситуація, яка є на сьогоднішній день у розгляді цих питань, найважливіших соціальних питань лише окружними судами, якраз вона свідчить про те, що судова гілка влади, як і інші, вони на привеликий жаль сьогодні віддалені від людини і позбавляють людину можливості вирішити це питання якомога швидше, ефективніше і без зайвої, як то кажуть, волокити. 

Я не  випадково сьогодні задав  запитання щодо того, хто все-таки ініціював прийняття саме такого рішення, щоб передати цю проблематику на розгляд лише окружних судів.  Я розумію, що сьогодні винного немає, та може в цьому немає потреби, нам,  справді, сьогодні треба виправляти ситуацію.

Ви знаєте, я хочу ще раз підкреслити і  підтвердити те, що, скажімо в минулому році 2007 році до Комітету з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, а за кількістю звернень це був другий комітет серед комітетів профільних Верховної Ради України, надійшло понад  5 тисяч звернень. І я ще раз хочу підтвердити, що, як мінімум, кожне третє звернення стосувалось неможливості захистити свої права в судовій гілці влади.

Але при цьому я хочу поміркувати ще на одну тему. Ви знаєте, що це, по-суті своїй чи це непорозуміння, чи це цілеспрямована акція, щоб віддалити цю найменш захищену частину наших громадян від можливості захистити свої права в суді.

Вочевидь можна тут міркувати, робити різні висновки, я все-таки думаю, що навряд чи ця акція є випадковою.  Бо на превеликий жаль, життя свідчить про те, що людина найменш захищена сьогодні справді віддалена від влади.

І тому я хочу від імені фракції підтвердити, що справді сьогодні цей проект закону на часі. Справді цю проблематику необхідно вирішувати, і цей документ необхідно голосувати, принаймні, в першому читанні. Я чую зауваження своїх колег і бачу, що є готовність внести певні зміни, пропозиції щодо покращення цього документу. Я думаю, що доцільно буде, якщо ми розглянемо в першому читанні цей документ і не зволікаючи підготуємо його до другого читання і приймемо в остаточній редакції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка.

 

13:43:33

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Сьогодні в системі судоустрою держави діє 666 місцевих загальних судів з повноваженнями адміністративних судів.  Саме цим судам проектом пропонується  передати усі адміністративні спори фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу призначення, числення, прорахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків, або грошової компенсації замість  них, які згідно з принципом територіальної підсудності мають вирішуватися за місцем проживання позивача.

З одного боку, тим самим можна розвантажити  окружні адміністративні суди, де знаходиться біля 30 тисяч відповідних справ. Але з іншого боку, місцеві суди і так перевантажені справами, де на одного суддю  припадає до 300 справ на рік. До речі, у радянські часи, нормою вважалася цифра в 50 справ на одного суддю з метою реалізації принципу об’єктивного розгляду.

Фракція  Партії  регіонів підтримує цей законопроект, але, як справедливо сказав  член фракції Партії регіонів Ярослав Сухий,  кардинальне прийняття цього законопроекту проблему в державі не вирішує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Богданович Ключковський.

 

13:45:24

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Високо достойний пане Голово, шановні колеги! Я хотів би підтримати стурбованість,  висловлену з цієї трибуни,  щодо того, що сьогодні люди дуже часто стикаються з несправедливістю влади, стосовно нарахування і виплати пенсій.

Дійсно, дуже багато цих проблем і я можу  зрозуміти, що адміністративні суди  перевантажені такою кількістю справ.  Однак,   мені знається, що розв’язувати цю проблему кардинально слід не тільки, може навіть не стільки передачею в інші суди таких справ, скільки вирішенням питань у діяльності органів, які  нараховують і перераховують пенсії громадянам. Можливо, така кількість справ свідчить  про те, що у цій сфері у виконавчій владі не все в порядку і треба було би приділити цьому більшу увагу і навести більший порядок.

Що стосується того, чи краще стане від цього громадянам, якщо справи такого типу, хочу підкреслити, по законопроекту усі без винятку такі справи в першій інстанції передати з адміністративних окружних судів до місцевих судів. Я хотів би нагадати, а для тих, хто може не пам’ятає, ще раз підкреслити, що запровадження адміністративною юстицією в Україні це був вирішальний крок для того, щоб захистити права громадянина у його протистоянні з чиновником, з владою на місцях. І недаремно система адміністративних судів відокремлена від судів загальної юрисдикції, яка сьогодні розглядає в основному тільки цивільні і кримінальні справи саме для того, щоб розірвати той зв’язок, який склався за багато років радянських традицій між місцевою владою, а раніше, райкомами партій і судами, щоб судді у вирішенні справ, де одною із сторін є влада, були більш безсторонніми і менше прислухалися до аргументів влади, а більше прислухалися до людей і їх потреб.

Тому при передачі, так як пропонується законопроектом, щось люди виграють, їм стане ближче до суду, але якість розгляду справ погіршиться і таким чином, збільшиться кількість потреби у людей звертатися в апеляційному порядку, а це вже  поїздка в іншу область у більшості випадків. Тому мені здається, що такий простий спосіб розв’язання цього питання навряд чи може бути допущений. Я би пропонував проголосувати цей законопроект в першому читанні і подивитися як можна удосконалити поділ категорій справ, які треба залишити в окружних судах і які передати місцевим, а особливо, подивитися на перехідні положення як завершити розгляд тих справ, по яких сьогодні впровадження вже відкрите. Отже, ці питання треба вирішувати при підготовці до другого читання. Тому я пропонував би сьогодні в цілому цей законопроект...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

 

13:48:36

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо.

Кравченко, фракция коммунистов.

Сегодняшнее рассмотрение вопроса показало нам о том, что степень значимости этого наведения в порядка в судебной ветви власти, степень значимости того как люди будут думать о нас в целом как о государстве слишком высока.

Вы посмотрите, казалось бы, мы сегодня рассматриваем очень узкий круг вопросов, часть дел передать суду другой юрисдикции, но он затрагивает глобальную проблему, которая на сегодняшний день, к сожалению, существует в судебной ветви власти, в первую очередь, это касается системы образования этих судов. Вы знаете, какую войну мы с вами здесь пережили по поводу устройства административных судов, теперь другая сторона прибегает к тому, чтобы эти суды не работали путем не предоставления помещений, вот, путем не выделения денежных средств или позже выделяются эти деньги и так далее. И, таким образом, внутри самой судебной системы создается хаос и в конечном итоге теряет наш гражданин, человек, который мытарится как мытарь между этими судами не знает, во-первых, он пока найдет его, потом пока сдаст, а потом еще узнает о том, что там надо деньги платить. Поэтому коммунисты когда шли на выборы, мы говорили о том, что судебная ветвь власти требует серьезного реформирования, что мы должны вернуться возможно и мы говорили, высказывали предложение о том, чтобы судьи избирались это каким-то образом повлияет и существенным, я думаю, повлияет на то, чтобы меньше коррупция была в судебной системе, это даст возможность спрашивать судей за качество их работы и так далее.

Поэтому если сегодня в узком плане рассматривать закон, коммунисты будут голосовать за  этот законопроект. Но о том, что мы должны с вами самым серьезным образом подумать о том, каким образом реформировать судебную ветвь власти, чтобы ею не помыкали ни Президент, ни другие органы, которые, к сожалению, сегодня имеют телефонное право влиять на суды. Мы будем голосовать за законопроект, который предложен.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Доповідач, співдоповідач? Не наполягаєте? Слава Богу.

Шановні колеги, і так, у нас є наступне рішення. Уважно послухайте те, що мені запропоновано комітетом. Комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. Але при цьому при прийнятті в цілому комітет пропонує внести дві правки у відповідні статті законопроекту. Тому давайте поступим наступним чином. Зараз я поставлю на голосування даний законопроект за основу. А після цього приймем рішення:  чи голосуєм ми цей законопроект в цілому і як голосуєм – з урахуванням правок чи без урахування правок. Тому що тут якби складна дилема. Може виникнути так, що у нас комітет не є суб’єктом законодавчої ініціативи. Суб’єктом є народний депутат.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту (реєстраційний номер 1455) про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колеги, голосуємо про прийняття за основу.

 

13:52:56

За-413

Колеги, рішення прийнято.

Тепер ми маємо дві опції. Перше. Я уважно зачитаю вам. Значить, що пропонує комітет. Комітет пропонує запропоновані законопроектом редакції нового пункту 3 частини першої статті 18 (я прошу взяти законопроект в руки, щоб ми розуміли, за що голосуєм). Після слів, точніше, слова: „речового майна, пайків або грошової компенсації замість них”, замінити на слова: „та інші спори, пов’язані з соціальним захистом”.

Позиція. Юрій Богданович Ключковський.

 

13:53:42

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги” Ключковський, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Знаєте, якщо би можна було сказати, що все, що вирішив комітет, приймається, то не треба сесії, тоді би комітет і прийняв закон. Я вперше чую цю правку, у мене є до неї, ну, певне нерозуміння. Я не розумію, наприклад, як буде визначатися, що таки всі питання соціальних справ. А якщо буде оскаржуватися бездіяльність органу влади, це буде з соціальних питань чи не з соціальних питань? Тут буде дуже багато оціночних категорій, які дозволять людей пустити по колу замість того, щоб полегшити вирішення їхніх проблем. Тому мені здається, що ці речі треба серйозно обговорювати і не тільки в одному комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов. Адам Мартинюк.

 

13:54:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Дякую, Арсеній Петровичу.

Шановні колеги, шановний Арсенію Петровичу! У Юрія Анатолійовича Кармазіна були цікаві пропозиції, хай він ще раз обгрунтує їх, і ми, може, дійсно, проголосуємо і в цілому з урахуванням цих пропозицій, хай дасть аргументацію і, я думаю, ми підтримаємо в цілому. Юрій Анатолійович, ще раз повторіть, будь ласка, з аргументацією ваші пропозиції.     

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, я чому? Тому що чим більше ми відкладаємо законопроектів на друге читання, ми оце сто паперів буде, воно навряд чи змінить сутнісні цілі. Давайте вже, як ми його вже прийняли за основу, є якісь правки, давайте швиденько обговоримо, проголосуємо його в цілому і відправимо на підпис. Адам Іванович Мартинюк, а потім Юрій Анатолійович Кармазін.

 

13:55:18

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. 

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми з вами приймаємо закони, які потім визначають долі людей, особливо закон, який безпосередньо і в першу чергу має відношення до проблем людини конкретної. Якщо ми зараз з вами поспіхом, Іванов, Сидоров чи Петров скаже: а ми будемо, не вдумуючись, приймати ці закони, то завтра ці закони стануть дією для мільйонів людей.

Я абсолютно солідарний із колегою Ключковським: що таке „інші соціальні питання”? Під соціальні питання наші неупереджені найдемократичніші судді можуть підвести будь-яке питання, бо будь-що  відноситься в суспільстві, це можна сказати, що воно соціальне питання.

Те саме буде стосуватися зараз  і мудрих пропозицій колеги Кармазіна. Він зараз нам з голосу наговорить. Все це правильно, судова система і так у нас нижче плінтуса, ми ще зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

13:56:30

МАРТИНЮК А.І.  Ми ще зараз своїми законодавчими актами з голосу хочемо додати суспільству  головної болі. Тому я пропоную… з одного боку, я підтримую, що варто було б, щоб менше було законопроектів на друге читання, але це законопроект не просто законопроект, це законопроект, який зачіпає долі людей. Давайте не будемо поспішати. Якщо комітет так  наполегливо просить, нехай попрацює і на наступному пленарному тижні, ми спокійно, виважено  зможемо прийняти цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кармазін Юрій Анатолійович. З трибуни.

 

13:57:04

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я звертаюсь до тих, хто зараз намагався і висловлював свої зауваження. Ви абсолютно праві були б в одному випадку. Справа втому, що в лютому  ще  законопроект цей внесений  в парламент. І я вам хочу сказати, що в комітеті 24 народних депутата  з абсолютно різних фракцій, і коли ми побачили, що тут  написано… перераховуються  „речового майна, пайків, грошової компенсації”, потім було б написано „портянок, шнурків, ботінок”. Щоб цього не робити, ми узагальнили і сказали…

Пане Ключковський, я прошу. Добре? Ну не треба.

Ми написали після того, що все це написали: соціальних послуг, допомоги, соціальних виплат. Записали, що пенсійних виплат непрацездатним громадянам. Ми написали „та інші спори, пов`язані з соціальним захистом”. Все. Це узагальнило доповнення, щоб не доходити до шнурків і портянок. І ми зробили по-суті друге  читання в комітеті, бо різні люди пропонували. Тому ми просто хотіли, щоб швидше допомогти людям, які сьогодні звертаються до кожного з вас з скаргами.

Я прошу вас все-таки  прийняти і сприйняти це як друге читання, яке ми вже зробили, бо воно зроблено за допомогою і Верховного суду (ось його лист), і Вищого адміністративного, і Міністерства юстиції, і Інституту законодавства Верховної Ради, і Комітету з питань бюджету, і всіх інших. Тобто ми це все врахували і отут узагальнили кількома словами. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, а можна вас ці листи попросить?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Можна, а які треба?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А оті, які ви показали: Верховного суду.

Давайте, колеги, ще раз визначаємося. Два варіанти: або лишаємо результати голосування в першому читанні, або ставимо на голосування відповідні поправки. Якщо це, дійсно, так, як каже, ну, сумнівів мало, що Юрій Анатолійович каже неправду в частині того, що, дійсно, опрацьовувалося і з Верховним судом, і з Міністерством юстиції, і з Інститутом законодавства, тобто є погоджені тексти, ну, навряд чи комітет щось привнесе нове, якщо це вже розглядалось. Може, поставимо на голосування? Як ви, товариші, кажіть. От Олександр Володимирович Лавринович, як скаже, так і зробимо.

Включіть мікрофон Лавриновичу, будь ласка.

 

13:59:26

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Я можу сказати, що питання, які стосуються мільйонів людей, дійсно, потрібно вирішувати вдумливо. Я цілком поділяє підхід того, що ми повинні зробити рішення, яке допоможе оперативніше і якісніше вирішувати судові справи. І я підтримую, що ми цей проект зробити законом, але я проти того, щоб ми могли зробити помилку, якщо залишимо якесь оціночне поняття, яке зможе бути використане проти людей в суді.

Тому моя пропозиція: щоб ми цей закон прийняли першим у вівторок, коли почнемо голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мудра пропозиція. Шановні колеги, йдем назустріч, як завжди, опозиції.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Але оціночних суджень тут немає, Арсеній Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перше читання ми з вами прийняли.

Пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.

Повернутись до публікацій

Версія для друку