Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 81

Опубліковано 16. 05. 1997

ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 16 травня 1997 року. 10 г о д и н а .

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВА. Добрий день, шановні депутати, інші учасники засідання, шановні радіослухачі! Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації.

Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвалися 325 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Стосовно депутатських запитів. Є депутатський запит Юр-ковського Анатолія Вільгельмовича до Президента України. Це повторний запит у зв'язку з невдоволенням відповідями міністерств, відомств на запит стосовно активізації пошуків команди риболовецького траулера "Саур-3" та надання фінансової допомоги сім'ям пропалих рибалок. Абсолютно житейське питання. Треба відреагувати належним чином. Я прошу проголосувати і підтримати зміст цього запиту. Поіменне голосування.

"За" - 250. Запит підтримується.

Прошу проголосувати направлення цього запиту на адресу Президента.

"За" - 243. Прийнято.

Кириченко Микола Олексійович звертається до Президента України, Прем'єр-міністра України стосовно ліквідації заборгованості заробітної плати у Лохвицькому, Пирятинському та Чорнухинському районах Полтавської області.

Ми вже не раз говорили, що такі запити може направити кожен депутат, але це не означає, що їх не треба направляти. Їх треба направляти, тому що виборці тиснуть на . депутата, в даному випадку на Миколу Олексійовича, так, як на кожного з присутніх тут депутатів.

Тому я прошу проголосувати за підтримку змісту цього запиту. Будь ласка.

"За" - 219. Підтримується зміст.

Ставлю на голосування питання про направлення цього за-? питу Президенту. Будь ласка, підтримайте свого колегу. Ви сьогодні його підтримаєте - він завтра вас підтримає. Як у тій приказці неукраїнській мовиться: як ми один одного не підтримаємо, то хто ж нас підтримає?

"За" - 226. Спасибі.

Група депутатів (Мухін, Скіпальський, Білоус, Марчук, Вінський, Альошин та інші - всього 34 чоловіки) звертається до Прем'єр-міністра України стосовно порушень Конституції при підготовці Указу Президента про Державну митну службу України.

Обгрунтування цього запиту зроблено солідно, переконливо, і я вважаю, що треба підтримати його направлення.

Ставлю на голосування направлення цього запиту Прем'єр -міністру.

"За" - 215.

Катерино Тимофіївно! Ви зірвали голосування, тому що ваше запитання почуло півзалу. А воно стосується запиту до Прем'єра, щоб він розібрався з тими, хто готував проект. Ставлю на голосування ще раз. Не говоріть, будь ласка, під час голосування.

"За" - 228. Прийнято.

Стешенко Олександр Миколайович звертається до Голови Верховної Ради України у зв'язку з оприлюдненням повідомлення депутатської фракції "Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя" про виведення його зі складу фракції. Я, чесно, не бачив цього документа. Запит такий: "У зв'язку з оприлюдненням 13 травня цього року в сесійному залі постанови пленуму ЦК Компартії України від 11 травня 1997 року, що є безпрецедентним випадком в історії парламентаризму України, вдруге наполягаю на виступі з трибуни Верховної Ради для спростування деяких обставин з приводу згаданої постанови та оприлюднення відповідних заяв".

Давайте ми домовимося так. Цей запит до мене, я даю доручення Секретаріату, і ми внесемо в порядок денний на вівторок. Ви тоді під час розминки висловитеся з цього приводу (Шум у залі).

Ні, він може це зробити.

Запит оформлений так як слід і я ставлю на голосування питання про направлення цього залиту. Будь ласка.

"За" - 186.

Ми знайдемо інший шлях реалізації цього права депутата. Але то ми окремо повернемося. Він матиме змогу виступити й пояснити свою позицію.

Група народних депутатів (Пономаренко, Пасько, Шулежко, Сирота, Васюра) звертається до Прем'єр-міністра України стосовно структурної реорганізації залізничного транспорту, зокрема Шевченківського відділку Одеської залізниці. Запит оформлений відповідно до вимог Регламенту. Прошу проголосувати його направлення Прем'єр-міністру. Будь ласка.

"За" - 204.

Будь ласка, я прошу вас, ви поки що сядьте на місце. Я прошу уваги!

Депутат Єрмак висловлює претензію з приводу того, що його запит не оголошується. Я оголошую ті запити, які підготовлені Секретаріатом. З цього питання до мене ніхто не звертався. Тому я прошу Секретаріат: уточніть, чи є запит у вас. І якщо він десь є, нехай принесуть сюди, зараз ми його озвучимо й поставимо на голосування. З вашого дозволу зробимо це навіть, якщо почнемо розглядати інші питання, щоб не було там якихось колізій.

Шановні депутати! Вчора ми допізна розглядали питання, яке викликало й гостру дискусію, й потребу знайти якийсь універсальний варіант для вирішення проблеми, яка обговорювалася. Я маю на увазі питання про проект Закону України про проведення експерименту з управління акціями...(Шум у залі).

Запит є. Але я хотів би знайти механізм. Якщо, скажімо, два, три, чотири, п'ять разів голосується запит, я розумію, що ініціатори запиту повинні попрацювати з фракціями (Шум у залі).

Одну хвилиночку. Учора система не спрацювала. Добре, ми сьогодні ще раз оголосимо запит. Але треба, щоб була пропозиція щодо процедури оголошення запитів. Тому що це не перший випадок, коли, наприклад, звертаються до Президента з якогось приводу або до когось іншого, а потрібної кількості голосів не набирається. Тоді виникає питання про процедуру направлення цього запиту.

У даному випадку йдеться про запит, який направляється на адресу Президента Кучми, про негайне звільнення з посади і притягнення до встановленої законом відповідальності Генерального прокурора України Ворсінова за грубе порушення Конституції України, Кримінального кодексу та інших законів України внаслідок безпідставного звинувачення у вчиненні злочинів народного депутата України голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Омельченка, неправомірного застосування кримінального закону, фальсифікації положень подання про надання згоди Верховної Ради України на притягнення до кримінальної відповідальності Омельченка.

У назві, власне, викладається фабула самого питання, а в запиті /я давлюся перелік/ дається аргументація стосовно складових, котрі брала за основу автори цього запиту. І, на мій погляд, аргументація тут достатня, тому що є тут посилання і на ситуацію, пов"язану з колишнім заступником Генерального прокурора, і на ситуацію, пов"язану з квартирами колишнього керівника Адміністрації Президента, і на інші питання. Сам запит об"ємний - має 21 сторінку. Його підписали Єрмак, Петренко, Білас, Чивюк, Судницин, Соболев, Єльяшкевич,

Сінченко, Коліушко, Ковтунець, Квятковський. Стретович, Безсмертний. Власне, увесь комітет і представники різних фракцій.

Хочу нагадати й про те, що в нас є подання прокурора з цього приводу і є доручення комітету також із цього приводу» щоб він розглянув і вніс свої пропозиції. На наступному тижні він внесе пропозиції, буде з"ясовано багато обставин уже під час розгляду самого подання прокурора.

Але все ж таки депутати мають право наполягати на направленні цього запиту.

Я ставлю на голосування питання про підтримку цього запиту. Поіменне голосування. Будь ласка, система працює.

"За" - 146.

Депутати підтримують цей запит /Шум у залі/.

Ні, третина голосів повинна бути. На підтримку третина є. Це помилка системи.

Я ставлю на голосування питання про направлення запиту адресату. Будь ласка /Шум у залі/.

Ну, проголосуймо про направлення, а тоді ще раз про підтримку. Будь ласка.

"За" - 160.

Я прощу: відпрацюйте процедуру, щоб ми до цього питання не поверталися. Скільки разів можна повертатися до того чи іншого запиту? Треба, щоб було положення до Регламенту, яке визначало б порядок. Скажімо, тричі - не більше. А так може накопичуватися цілий ряд /Шум у залі/.

Я прошу: спокійно! А, я знову винен, ну, це природно, але не в тому справа.

Шановні депутати, повертаємося до питання, розгляд якого ми вчора не завершили. Комітет відпрацював проект, врахували в ньому ті зауваження, котрі висловлювалися. Я сьогодні зустрічався з автором, заходив Генадій Юрійович Угаров, він ще вважає необхідним передбачити в постанові, щоб у проекті закону було відбито принцип розподілу прибутку на цьому об"єкті. Учора представники Кабінету Міністрів сказали, що передбачається розподіл за пропорцією 6 до 1 на користь інвестора. Зрозуміло, що так не повинно бути, з одного боку. А з другого боку, це є умови конкурсу. Очевидно, що це повинно бути відбито в постанові, а в законі визначені точна пропорція і техніко-економічне обгрунтування такого проекту, про що говорив учора депутат Кожушко. Ось про що йдеться.

Тому я поставлю зараз на голосування... З мотивів голосування просить слова голова комітету Кокужко. Будь ласка.

КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Странные вещи происходят у нас в Верховном Совете. Вчера мы без продления регламента по настоянию Председателя Верховного Совета Александра Александровича Мороза этот законопроект до 19 часов рассматривали.

Законопроект не получил одобрения, набрал максимум 186 голосов. Второй проект набрел еще меньше

голосов.

По Регламенту данный законопроект направляется на доработку. Нам же с вами сегодня Александр Александрович предлагает рассматривать проект постановления Верховного Совета по данному законопроекту, не проголосованному нами.

Я, уважаемые коллеги, вчера выступал, я не зря называл цифры. У меня есть официальные данные. Я хочу попросить 15 минут и рассказать, где этот законопроект готовился, на каких документах готовился, и какие цели он преследует, чтобы общественность знала. Данный законопроект надо рассматривать сейчас, когда нас слушают в Луганской области работники того же Лисичанского завода, население, которое проживает вокруг этого завода, глотает эту пыль, ничего не подучая. А мы здесь Верховным Советом, не считаясь с мнением депутации Луганской области, принимаем с такими нарушениями закон.

Я просил бы дать мне 15 минут, чтобы я прочитал таинственные документы Фонда госимущества и запросы экспертов, которые у нас есть.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, при всій повазі до вас, я мушу відвести ваше звинувачення, тому що вчора ми по суті не голосували, а провели рейтингове голосування на предмет

того, який обговорювати проект закону. Таке голосування відбулося. А потім ми голосували проект постанови, яка визначає ставлення до цього законопроекту. Останнім ми проголосували 230 голосами доручення врахувати всі зауваження і пропозиції, які лунали в залі, у тому числі й вашу, і на сьогоднішній ранок підготувати проект постанови, який не мав би вигляду того талмуду, що ми вчора тримали в руках, а був би конкретним документом, у якому узгоджено і позиції розробників, і зауваження комітетів, і містяться передумови, які треба відобразити в законі, щоб він діяв.

Учора ви як голова комісії мали змогу виступити, і ви виступали. Я не розумію, чому треба було вчора тримати ці аргументи десь, а сьогодні ви просите слова для їх оприлюднення. Будь ласка, ніхто не заперечує У нас є змога в разі, якщо буде прийнята ця постанова, до другого читання внести відповідні зміни. Навіть більше, ми можемо в цій постанові дати доручення Кабінету Міністрів щодо забезпечення участі державних структур у приватизації. Нехай це буде державне підприємство, будуть погашені борги тощо. Якби була внесена пропозиція навіть про емісію для того, щоб покрити ці борги, я б підтримав. Гадаю, що б ви б підтримали. Але це треба вробити, учора, мені вдається, було достатньо аргументів на користь того, що не можна зволікати в цим питанням /Шум у залі/.

Ну яка ще процедура? Будь ласка, увімкніть мікрофон. депутата Анненкова. Він теж був співавтором.

АННЕНКОВ Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Александр Александрович! Вчера обсуждался этот вопрос, і при няли 230 голосами решение, чтобы доработать проект постановления о учетом предложений.

Я подчиняюсь воле депутатов, но комитет, дорабатывая данный законопроект, авторов альтернативных проектов на приглашает. В последнее время, когда готовился и в комитетах обсуждал-ся их законопроект, Анненков говорит: я буду присутствовать, а Кужель отвечает: "А что там делать? Там уже все решено!"

Комиссия но вопросам приватизации тоже не приглашала не только депутатов от Луганской области, но даже депутата из этого округа!

Сегодня я разговаривал о представителям рабочих коллективов - они глубоко возмущены, что этот вопрос обсуждается в закрытом зале и открыто заявляют: "Продали Украину, теперь начинают делить по частям. И ЛиНОС стал первым камушком..."

Будьте добры, ответьте заводу "ЛиНОС": неужели, если у нас дефицит бюджета 5 миллиардов, 150 миллионов гривень мы не дадим заводу, чтобы не спекулировали, что это российская мафия или украинская, а чтобы завод остался государственным?

ГОЛОВА. Єгоре Івановичу! Засідання було не в закритому режимі. Тут були присутні журналісти. Робота ця висвітлюється. Погано, не так, як ми звикли, що весь час нас слухають по радіо, я згоден з тим. Але приймала рішення з цього приводу сама Верховна Рада ще на початку сесії. І ви знаєте, з якими потугами вдалося пробити хоч оці години трансляції, хоч це теж, можливо, не кращий варіант. Тут просто немає предмета для розмови.

Ми можемо проголосувати, щоб була трансляція вчорашнього засідання по телебаченню. Та й усе. Повторювати все це я просто не бачу ніякої причини.

Депутат Угаров. Будь ласка. Він в розробником.

УГАРОВ Г.Ю., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним

господарством /Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! Вчера было принято решение о доработке проекта постановления. То, что говорил депутат Анненков, касается законопроектов. Уважаемый коллега! Как только мы дойдем до рассмотрения законопроекта, вы в обязательном порядке будете приглашены и с вами будет проводится, так сказать, индивидуальная работа.

А насчет того, кто, кому и что продает, я напоминаю радиослушателям, что это в вашем законопроекте предусматривается 45-процентная продажа, а в нашем проекте - сохранение в государственной собственности. Но это уже нюансы.

У меня есть такое предложение. С той поправкой, о которой сказал Александр Александрович в самом начале, принять внесенный проект постановления сегодня и завершить рассмотрение этого вопроса. Мы, по-моему, учли все замечания, которые прозвучали в зале, и по реализации прав трудового коллектива, и по ограничению дальнейшей приватизации.

Поэтому просьба проголосовать проект за основу.

ГОЛОВА. Ми врахували всі зауваження, і в мене немає підстав не ставити на голосування це питання /Шум у залі/.

Олександре Михайловичу, що ви просите? У нас немає такої процедури, щоб коли ми провели обговорення і підійшли до голосування, знову по-новому починати обговорення. Візьміть слово там і я поставлю на голосування вашу пропозицію. Я ще

раз прошу: сядьте, візьміть слово. І я поставлю на голосу- вання, оскільки це зміна процедури. Гадаю, що вас депутати підтримують.

Депутате Носов, будь ласка, що ви а цього приводу скажете?

НОСОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Закон вважається прийнятим, коли він проголосований постатейно і в цілому. А вчора було перше читання. Перше читання - це визначення основних положень. Верховна Рада доручила визначити основні положення, 1 вони викладені. Крім того, не закінчивши розгляд проекту, відповідно до статті 6.6.6 Регламенту Верховна Рада може доручити або тимчасовій редакційній групі, або комітету скласти документ в урахуванням багатьох пропозицій, який розповсюджується серед депутатів безпосередньо перед розглядом. Сьогодні ми це маємо. Нам роздано не законопроект, а доручення про його доопрацювання. Усе йде за Регламентом стосовно першого читання. Це ж не друге й не трете читання.

ГОЛОВА. Олександр Михайлович з мотивів голосування просить слова. От так я його розумію. Так чи ні? Як голова комітету він має право наполягати, але оскільки це виходить за межі прийнятої процедури, я все-таки прошу вашої згоди проголосувати, щоб надати йому слово з мотивів голосування.

Ставлю на головування питання про надання слова депутату Кожушку в мотивів голосування протягом п"яти хвилин /Шум у залі/.

Євгене Петровичу! Ви добре знаєте Регламент. Так от ця риска вже була. Ми використали її вчора.

"За" - 159. Не прийнято.

Я ставлю проект постанови на голосування за основу. Будь ласка /Шум у залі/.

Поставимо потім і поіменно.

"За" - І87.

Ставиться на голосування пропозиція, щоб поіменно голо сувати. Будь ласка.

"За" - 154. Прийнято.

Проект постанови ставиться на поіменне голосування. Будь ласка.

"За" - 165. Не приймається.

Я прошу; Олександре Михайловичу, розповсюдьте свої документа серед депутатів, якщо вважаєте за потрібне це зробити. Це передбачається в робочому порядку.

Питання не розглянуте. По суті, його розглядати потрібно. Тому ініціативна група, ваш комітет, Комітет з питань економічної політики повинні працювати далі над документом, а потім будете аргументувати, доводити свою позицію.

КОЖУШКО О.М. Александр Александрович, уважаемые коллеги! Вот документ подписанный...

ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте.

Розглядається питання про проект Закону України про сільськогосподарську кооперацію /Шум у залі/.

Олександре Михайловичу, я ставив на голосування і голосував за те, щоб надати вам слово /Шум у залі/.

То тоді треба включати до порядку денного нове питання!

Будь ласка, проголосуйте, щоб надати слово депутату Кожушку. Чого ви прийшли сюди, я ж чую прекрасно!

Я ставлю на голосування його пропозицію.

"За" - 169.

Сідайте, будь ласка.

Проект Закону України про сільськогосподарську кооперацію. Доповідає Подоленюк Леонід Матвійович, заступник міністра сільського господарства і продовольства.

ПОДОЛЕНЮК Л.М., заступник міністра сільського господарства і продовольства України. Шановний Олександре Олександровичу Шановні народні депутати! Оскільки сьогодні проводиться повторне перше читання проекту закону, я хотів би спинитися на внесених змінах і доповненнях.

Робочою групою у складі відповідальних працівників Кабінету Міністрів України, міністерств і відомств, Інституту аграрної економіки, Інституту держави і права, народних депутатів розглянуто і опрацьовано 36 пропозицій народних депутатів, внесених при попередньому розгляді проекту закону

7 березня, а також 17 зауважень науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради України.

Скаку відверто, що робоча група практично працювала в Комітеті Верховної Ради України з питань АПК, земельних ресур-сів та соціального розвитку села на конструктивних засадах.

Робоча група вдячна народним депутатам Моцпану Анатолію Федоровичу, Семенюк Валентині Петрівні, Ямковому Івану Олек-оійовичу, які внесли найбільше пропозицій.

Практично всі пропозиції враховано, що значно поліпшило редакцію проекту закону та його сприйняття. Дозвольте спинитися на деяких із них.

Статтю І доповнено нормою про те, що сільськогосподарські кооперативи, їх об'єднання створюються з метою задоволення економічних потреб своїх членів, а також положенням про вступний внесок: "вступний внесок - внесок фізичної або юридичної особи в грошовій формі понад пай при вступі в кооператив для організаційного забезпечення його діяльності в розмірах, встановлених статутом; вступний внесок зараховується в неподільний фонд і в разі виходу з кооперативу не повертаються.

Статтю 3 "Принципи діяльності кооперативів" доповнено тезою,: "обмеження виплат часток доходу на паї".

І в статтю 29 "Дохід кооперативу /об'єднання/" також .. додатково внесено, що на виплату часток доходу на паї виділяється до 20 відсотків надходжень, визначених до розподілу.

У статтю 4 внесено дуже важливу норму: дія цього закону не поширюється на споживчі кооперативи. І це знімає ряд питань

у сфері відносин з організаціями споживчої кооперації, які як юридичні особи самі можуть вступати до сільськогосподарських кооперативів.

Суттєво доповнено також статтю 7 "Статут кооперативу" такими нормами: розміри та порядок внесення вступного внеску і паю; форми трудової участі та оплати праці членів кооперативу; співвідношення між кооперативними виплатами і виплатами на паї.

Багато пропозицій вносилося щодо трудової участі членів у роботі кооперативів. Після тривалих обговорень було визнано за доцільне частину другу статті 8 доповнити словами: "та беруть участь у діяльності кооперативу". Саме беруть участь у діяльності, а не працюють. Що мається на увазі? Якщо, наприклад, фермер, працюючи на своїй землі, буде одночасно членом кооперативу агрохімічного чи технологічного обслуговування або переробного кооперативу. Або пенсіонер колишнього КСП із своїм майновим і земельним паями може бути членом виробничого кооперативу, але на працювати. Врешті, мільйони людей, які мають особисті підсобні господарства, можуть бути членами заготівельно-переробних кооперативів, але працювати у своїх

садибах.

У частині п"ятій статті 12 чіткіше визначено права асоційованих членів кооперативу. У разі ліквідації кооперативу вони мають першочергове право на отримання свого майнового внеску та відповідних часток доходу 1 повернення їх земельних ділянок у натурі /на місцевості/.

У статті 14 уточнено важливі функції загальних зборів кооперативу: вносять зміни і доповнення до статуту, приймають нормативні документа кооперативу; обирають прямим таємним голосуванням голову та членів правління кооперативу, членів ревізійної комісії /ревізора/; затверджують правила внутрішнього розпорядку; вирішують питання про створення підприємств різних видів.

Чіткіше викладено деякі положення статті 15 "Правління кооперативу", статті 16 "Голова кооперативу", статті 17 "Виконавчий директор", статті 19 "Ревізійна комісія /ревізор/".

У статті 21 "Майно та джерела його формування" в частині другій визначено, що майно кооперативу поділяється на пайовий і неподільний фонди, а інші фонди вилучено.

При розгляді й доопрацюванні проекту закону найбільше пропозицій надходило щодо питань власності на землю. На ваш розгляд подана порівняльна таблиця Комітету з питань АПК стосовно змін у тексті статей І, 20 і 22, які в проекті постанови Верховної Ради пропонується врахувати. Якщо вони будуть прийняті, тоді стаття 22 "Землі кооперативу", яка опрацьована з Держкомземом, буде містити достатньо правових норм замість раніше записаного нейтрального положення про те, що земельні відносини в кооперативі регулюються Земельним кодексом України та іншими актами законодавства. Тепер ця стаття виписана ширше.

Суттєво доповнена стаття 24 "Кооперативні виплати та виплати часток доходу на паї". Додано спеціальний пункт, де

визначено, що кооперативні виплати розподіляються між членами кооперативу відповідно до обсягів робіт, послуг, коштів, одержаних кооперативом у вигляді надбавок до цін під час реалізації кінцевої продукції та внаслідок зниження цін на придбані матеріальні ресурси.

Є також уточнення, доповнення до інших статей. Проте п"ять пропозицій, у тому числі чотири пропозиції народних депутатів, робоча група визнала за доцільне відхилити. Зокрема, пропонувалося в частині першій статті 10 "Припинення членства в кооперативі" після слів "у разі добровільного виходу з кооперативу" додати: "припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу". Але це вже враховано в Інших статтях.

У статті ІЗ пропонувалося до органів управління віднести ревізійну комісії). Але це - не контролюючий орган, і в проекті передбачена окрема стаття 19 "Ревізійна комісія /ревізор/".

У частині третій статті 14 пропонувалося передбачити норму правомочності загальних зборів, якщо на них присутні не менше половини членів кооперативу. Проте дана пропозиція була відхилена з метою забезпечення демократичності та максимальної участі членів кооперативу у зборах. Тобто тут записано норму - не менш як дві третіх членів кооперативу.

Було доповнення до статті 18 проекту закону про те, щоб місцеві органи влади мала право регулювати ціни на продукцію кооперативів. Це доповнення також відхилено, оскільки така норма суперечить чинному законодавству.

І ще була пропозиція в частині першій статті 19 роз-ширити функціональні права ревізійної комісії. Це є статутною нормою.

Науково-експертний відділ Секретаріату Верховної Ради зробив висновок про внесення змін До окремих статей. Я вважаю, що вони будуть враховані при доопрацованні проекту закону на друге читання.

У цілому, на мою думку, в даній редакції проект закону більш виважений, внесені зміни та доповнення знімають переважну частину питань, що порушувались під час минулого розгляду.

Тому прошу вас, шановні народні депутати, підтримати даний законопроект,оскільки затримка з його прийняттям буде гальмувати постприватизаційні процеси і третій етап аграрних реформ.

Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Леоніде Матвійовичу. До Леоніда Матвійовича запитання є? Будь ласка, запишіться. Десять хвилин досить для запитань? Виставте, будь ласка, десять хвилин. Депутат Сластьон. Він є? Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Шестаков.

МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракция коммунистов Украины. Прощу передать слово Моцпану.

МОЦПАН А.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Фракция Социалистической и Селянской партий; Уважаемый Леонид Матвеевич! Я, безусловно, о вами согласен, что новый вариант проекта Закона о сельскохозяйственной кооперации существенно отличается от предыдущего в лучшую сторону. Поэтому я буду голосовать за принятие его в первом чтении.

Целый ряд замечаний, которые были высказаны депутатами при направлении законопроекта на первое повторное чтение, в том числе и мои, учтены. Но дело не в этом.

Главное и принципиальное, уважаемый Леонид Матвеевич, то, что как вчера в проекте Закона об аренде земли, как и сегодня в законопроекте о сельскохозяйственной кооперации, как говорится, не в дверь, так в окно, все равно протаскивается идея частной собственности на землю.

Если я проголосую в первом чтении за данный законопроект, который считаю крайне нужным, то при наличии норм о частной собственности на землю, то есть купли-продажи земли, ни в коем случае дальше голосовать за него не буду, ибо это будет

означать развал действующей системы коллективных хозяйств, а не преобразование их в настоящие сельскохозяйственные кооперативы, нужные селу. Спасибо за внимание.

ПОДОЛЕНЮК Л.М. Дякую. Щодо цього питання я скаку таке, В статті 23 "Майнова відповідальність" записано, що кооператив відповідає за зобов"язаннями всім належним йому майном; члени кооперативу відповідають за зобов'язаннями кооперативу тільки в межах пайового майнового внеску.

Далі, Якщо взяти статті І, 20 і 22 у викладі Комітету 8 питань АПК, то тут також, як кажуть, земля обгороджена.

І останнє, що стосується землі. Справа в тому, що в цьому законопроекті якраз про землю всі норми такі, що вона залишається власністю члена кооперативу до кінця. Він дає кооперативу свою землю тільки в користування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Шестаков. За ним - депутат Ємельянов.

ШЕСТАКОВ В.П., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Маріуполь-ський-Орджонікідзевський виборчий округ, Донецька область/, Спасибо, Александр Николаевич. Прошу передать слово депутату Масенко,

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Масенко.

МАСЕНКО О.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /0ржіцький виборчий округ, Полтавська область/. Фракція "Комуністи України". Шановний Леоніде Матвійовичу, з мене декілька запитань, так що ви записуйте, будь ласка, щоб на всі дала відповідь.

Нинішнє колективне сільськогосподарське підприємство могла вважати кооперативним згідно із цим проектом закону? Як ви дивитеся на те, щоб членами кооперетиву могла бути особа, які досягла не І6-річного віку, а І8-рїчного? І чому це обов'язково у законі нав"язувати таку ідею, що члена кооперативу повинні вносити якийсь вступний внесок або пай? А якщо члени кооперативу вирішать, що вони приймуть когось у члени без паю, без вступного внеску? Це їхня справа, я вважаю.

І з приводу виборності керівних органів. Навіщо встановлювати обмеження - тільки таємним голосуванням? Це теж справа тих людей, які об"єднупться в кооператив: чи вони прямим таємним голосуванням, чи відкритим голосуванням будуть обирати керівні органи. Я вважаю, що так було б набагато демократичніше.

Дякую.

ПОДОЛЕНЮК Л.М. На сьогодні колективне сільгосппідприємство працює за Законом про колективне сільськогосподарське підприємство. Воно багато в чому тотожне коопера-тиву, . але член колективного сільгосппідприєм- ства не розпоряджається ніякою частиною майна.

Розпаювання можливе тільки при виході з КСП. Якщо ми, приймемо Закон про сільськогосподарську кооперацію, то тоді розпайовані КСП можуть бути за рішенням загальних зборів перетворені на кооператива, Для цього відкривається прямий

шлях.

Ви всі читали висновки науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради і бачили, що серед його зауважень не йдеться про внесення змін і доповнень до Закону про колективне сільськогосподарське підприємство, до Закону про селянське /фермерське/ господарство або до Закону про сільськогосподарські товариства. Тобто Закон про сільськогосподарську кооперацію дає правове поле для створення нових формувань великого товаровиробництва на добровільних засадах за власними паями. Це відповідь на перш запитання.

Чи варто встановлювати вікову межу для членів кооперативу - 16 років, чи підвищити її - І8 років? Ця пропозиція може бути розглянута потім робочою групою, в комітеті, її обговорять з юристами. Будь ласка, це питання, на мою думку, маже вирішуватись і так, і так.

Чому члени кооперативу обов"язково повинні вносити пай або робити якийсь вступний внесок? Річ у тім, що сама кооперація діє на засадах об'єднання часток власності фізичних і- юридичних осіб для досягнення однієї мета: виробництва, переробки і так далі - є ЗО видів кооперативів. Пай вносять усі члени кооперативу, в тому числі асоційовані. А от вступного внеску, який при виході з кооперативу не повертається, а спрямовується на загально-кооперативні потреби, асоційовані члени не роблять.

Стосовно виборів керівних органів у нас було декілька варіантів, пропонувалося і таємне голосування, і відкрите. Будь ласка, в другому читанні можна буде це вирішувати: можливо, так, як ви пропонуєте, можливо, так, як було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не хотів би коментувати, але все-таки дозволю собі тільки дві репліки. Перша. Ми повинні пам'ятати, що на солі, не в промисловості, найефективніша форма власності - це кооперативна.

І друга. Які б ми закони не приймали про землю, таке поняття, як купівля-продаж, ми повинні взагалі вилучити з лексикону, якщо дуже вболіваємо за неньку Україну.

Будь ласка. Депутат Ємельянов.

ЄМЕЛЬЯНОВ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-еконо- мічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ, Миколаївська область/, Дякую. Прощу передати слово депутату Глуху.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ГЛУХ І.В., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. У мене таке запитання. В проекті закону записано, що асоційовані члени можуть в разі ліквідації кооперативу забирати

свої дохода або пайові внески. Скажіть, будь ласка, а як ви вважаєте, може, треба було б усе -таки в законі, а не статуті, чіткіше сформулювати механізм, щоб асоційований член міг забрати свій пай, 1 тоді, ката немає ліквідації кооперативу, а він захоче з нього вийти? Щоб не було потім ніяких

колізій.

А в принципі я підтримую цей проект закону в першому читанні, в такому вигляді можна його приймати.

ПОДОЛЕНЮК Л.М. Асоційовані члени в разі ліквідації кооперативу найпершими отримують свій пайовий внесок. Це, так би мовити, рівноваге в правах. Асоційовані члени не мають права вирішального голосу в кооперативі, зате їм надано право першими при ліквідації кооперативу забрати свій внесок. Вони несуть меншу відповідальність за кооператив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Волковецький. Будь ласка.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., голова Івано-Франківської обласної ради народних депутатів - голова обласної державної адміністрації /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. У мене таке запитання: чи може власник сертифікату на право власності на землю в межах середньої земельної частки, яких є дуже багато на сьогодні, стати засновником чи вступити в той кооператив і яка тоді процедура передбачається?

ПОДОЛЕНЮК Л.М. Для цього цей закон і створювався. На розпаювали землю, І власники сертифікатів починають шукати ефективного власника. Ефективний власник буває різний, і такий, що йому довіряти не можна.

Члени КСП можуть заявити про своє бажання вийти з КСП зі своїми частками одночасно і створити свій елементарний . виробничий кооператив.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Тобто може бути 5, 10, 15 чоловік?

ПОДОЛЕНЮК Л.М. У нашому законопроекті не визначено, скільки чоловік. Хоча в німецькому законі зазначено -мінімум сім чоловік.

У другому читанні, може, такі пропозиції надійдуть. Щоб халтури не було, все-таки треба було б визначити. Члени КСП заявляють про вихід, отримують землю в натурі, створюють свій кооператив...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Матвійовичу сідайте, будь ласка. Спасибі.

Михайло Васильович Парасунько.

ПАРАСУНЬКО М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Могилів-Подільський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні народні депутати! Після першого читання проекту Закону про сільськогосподарську кооперацію не тільки члени робочої групи, але й члени Комітету з питань агропромислового комплексу вивчили на місцях, у виробничих колективах колективних сільськогосподарських підприємств, селянських /фермерських/ господарств, спілок селян, переробних, сервісних, обслуговуючих підприємств АПК думку і пропозиції щодо поліпшення суті самого законопроекту.

У такий практичний спосіб ми використали можливість визначити потребу, доцільність і важливість цього закону в першу чергу для сільгоспвиробників, у сучасний період вивчити довіру селян до цьо- го закону, коли монополія переробних, обслуговуючих та інших підприємств і організацій завдала значної економічної шкоди виробнику сільськогосподарської продукції.

У результаті такої роботи члени Комітету з питань агропромислового комплексу дійшли таких висновків.

Кооперативна форма підприємницької діяльності в сільськогосподарському виробництві є найбільш практичною на відміну від акціонерної форми інших господарських товариств.

У сільськогосподарських виробників створюється можливість ефективно використати визначені для них частки у привати-

зації переробних підприємств відповідно до Закону про особливості приватизації в агропромисловому комплексі.

Цей закон створює правову базу для діяльності виробничо-обслуговуючих кооперативів по догляду, ремонту і утриманню закладів соціальної сфери на селі, особливо виконання функцій комунально-побутового обслуговування цих закладів, а також сільського населення.

Таким чином, шановні колеги, стверджуємо, що в нашому комітеті немає жодної інформації від інших комітетів, депутатських фракцій і груп, що цей законопроект не готовий для прийняття в першому читанні.

Разом із тим, в окремих депутатів виникають пропозиції і бажання уточнити редакцію тієї чи іншої норми, щоб не допустити суперечностей з нормами інших законів, щоб вони захищали члена кооперативу, в повній мірі сприяли його активності й результативній діяльності.

Тому звертаю вашу увагу на додану до законопроекту порівняльну таблицю на одному аркуші. Така необхідність виникла після того, як Кабінет Міністрів вніс доопрацьований проект закону до Верховної Ради, який був розповсюджений серед нас і направлений нашому комітету для попереднього розгляду.

Розглянувши важливі пропозиції народних депутатів Він-ського, Семенюк, комітет погодився з необхідністю уточнити редакції статей І, 20, 22 в частині, що стосується визначення поняття паїв та передачі земельної частки кооперативу в користування .

ЗО

Ми сподіваємось, що від вас надійдуть ще цінні пропо

зиції при обговоренні сьогодні або в письмовій формі після прийняття в першому читанні.

Виходячи з викладеного, члени Комітету з питань агропромислового комплексу просять вас схвалити проект Закону про сільськогосподарську кооперацію в першому читанні з уточненою редакцією статей І, 20, 22, як запропоновано комітетом.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Михайла Васильовича є запитання? Запишіться, будь ласка.. П"ять хвилин. Виставте п"ять хвилин. Депутат Штепа.

ШТЕПА Н.П., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Сімферопольський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Передайте, пожалуйста, слово Радченко, 442 округ.

РАДЧЕНКО Г.Ф., член Комітету Верховної Вади України з питань бюджету /Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область/. Шанов-ний Михайле Васильовичу! Я хочу привернути вашу увагу до статті 21, частини четвертої, де зазначено: "Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і /або/ пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності".

ЗІ

Скажіть, будь ласка, хто і в який спосіб при формуван-ні кооперативу і його пайового фонду зможе зорієнтуватися про очікувану участь члена кооперативу в його господарській діяльності? Я вважаю, що пайовий внесок кожного члена кооперативу буде залежати від того, хто що має у своєму розпорядженні. А що стосується очікуваної участі, то це буде визначатися розміром Його заробітної плати. І це буде цілком справедливо.

ПАРАСУНЬКО М.В. Дякую, Галино Федорівно. Дійсно, ця норма була предметом обговорення у нас у робочій групі. І саме при обговоренні на засіданні комітету вона віднесена до тих, стосовно яких ми повинні ще почути пропозиції саме від народних депутатів у залі. Я думаю, що таку норму, як очікувана участь, треба просто вилучити в другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Швидкий. За ним - депутат Степенко.

ШВИДКИЙ П.Є., секретар Комітету Верховної Ради України э питань ядерної політики і ядерної безпеки /Жовків-ський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Михайле Васильовичу! Я взагалі буду голосувати за, тому що кооперативи, дійсно, зарекомендували себе у Західній Європі як кращі сільськогосподарські підприємства. Вони мобільні у своїй господарській діяльності. Але зараз якраз стоїть проблема раціональної реалізації сільськогосподарської продукції. У статті 2 проекту закладено її можливість.

То дайте мені, будь ласка, відповідь на таке запитання: чи буде і яка буде співпраця сільськогосподарських кооперативів виробничого призначення і споживчої кооперації, яка існує?

Дякую.

ПАРАСУНЬКО М.В. Дякую вам за запитання. Ми це питання досить ретельно вивчали на місцях і переконались, що абсолютна більшість членів колективних сільськогосподарських підприємств, селянських /фермерських/ спілок є членами сільських споживчих товариств. Їхні функції і правові норми дозволяють утворювати кооперативи саме для виробництва сільськогосподарської продукції. А у своєму статуті вони можуть передбачити право віддавати функції збуту або створеним кооперативам у системі споживчої кооперації, або самі брати на себе їда функцію. Так що це не суперечить ніякому закону.

Я наголошував у своїй інформації, що ми старались і до-моглися усунення всіх суперечностей, які можуть бути. І це підтвердив науково-експертний відділ Секретаріату Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Різниця тільки така: одні виробляють, а інші обслуговують.

Будь ласка. Депутат Степенко.

СТЕПЕНКО В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ. Полтавська область/. Михайле Васильовичу! В мене до вас два запитання.

Ви мудрий чоловік, але ви сьогодні такі речі казали, які я сприйняти не можу як людина, яка трошки в цьому питанні розбирається.

От, наприклад, як ви вважаєте, колгосп - це різновид кооперативу чи, як попередній доповідач казав, щось, ну, не-визначене? Він, по-моєму, заплутався в цих справах. І ще ви говорили, до будуть кооперативи, які обслуговуватимуть соціальну сферу на селі. Ну де ви знайдете таких? Будут три шкури драти!

І ось дивіться, записано на сторінці 2: "Обслуговуючі кооперативи, здійснюючи обслуговування своїх членів, не ставлять за мету отримання прибутку". Це називається -приїхали...

Дякую.

ПАРАСУНЬКО М.В. Дякую вам за зауваження. Засилю Івановичу. Є можливість довести, що для форм господарювання колективні сільськогосподарські підприємства мають правові норми кооперативу. І Леонід Матвійович казав, що якщо члени колек-

тивного сільськогосподарського підприємства прийняли рішення на загальних зборах керуватися юридичними нормами сільськогосподарської кооперації - це їхнє право. Всі положення які в цьому проекті є, не суперечать нормам Закону про колективне сільськогосподарське підприємство. Це перше.

Друге. Кооперативи по обслуговуванню закладів соціальної сфери на селі в нас уже є, наприклад у Брусилівському районі Житомирської області. Два роки тому я цим питанням займався особисто. І в Київській області я можу назвати адресу, де створені на місцях кооперативи, які обслуговують готелі, обслуговують водопроводи, з тих самих жителів, з тих самих членів КСП, які працюють у майстерні, але є ще й членами кооперативу по обслуговуванню. Реальне життя нас змушує йти на це. І це не якісь кооперативи, які будуть наїжджати з Києва, це не якийсь перукар чи швець, який буде латати чоботи в селі. Їх два-три чоловіки зберуться і на шість населених пунктів створять кооператив по побутовому обслуговуванню. Це будуть люди саме з тих жителів. І це велика робота для органів місцевої влади, для колективних сільськогосподарських підприємств.

Так що ця форма найбільш практична. Вона себе виправдала. До речі, Василю Івановичу, ви добре знаєте, що в колишній Німецькій Демократичній Республіці були сільськогосподарські кооперативи, там не було КСП. Там були саме сільськогосподарські кооперативи, які нині в умовах економічного об'єднання Німеччини витіснили на ринку фермерів Західної Німеччини. Це вже факти, фермерів витіснили саме сільськогосподарські кооперативи. Там не було колективних сільськогосподарських

підприємств, але форма господарювання, юридична база була кооперативна,

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, кооперативні господарства там не паювали, їх залишили, провели модернізацію, і тепер вони поза конкуренцією у виробництві продукції.

Депутат Цибенко. Будь ласка.

ЦИБЕНКО П.С., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Свердловський виборчий округ, Луганська о б -ласть/. Спасибо. Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик! Мы рассматриваем сегодня проект Закона о сельскохозяйственной кооперации. Для меня лично кооперация - это прежде всего коллективный труд. В нашем же случае действуют две взаимоисключающие тенденции, а именно: с одной стороны, уничтожается, удушается коллективное хозяйство, с другой стороны, нам предлагается принять Закон о сельскохозяйственной кооперации.

По моему глубокому убеждению, сегодня осуществляется второй этап столыпинской аграрной реформы. Кто забыл, я напомню, что произошло в результате ее. С одной стороны, появляется кулачество как класс, а с другой стороны, появляется безземельное крестьянство в огромном количестве. Так вот, как вы смотрите на эту тенденцию?

Спасибо.

ПАРАСУНЬКО М.В. Звичайно, я не скажу, що я більша, ніж ви, ознайомлений із суттю столипінської реформи, але з метою навчання, як кажуть, з огляду на інтереси, знайомився. Накласти це детально на нинішню ситуацію, яка є в нашій новій державі, було б не зовсім правильно,"

Я хочу вас усе-таки схилити до того, що коли в населеному пункті, де утримується у громадян і членів колективних сільськогосподарських підприємств 500, 600 корів і надоюється в день три тонни молока, які держава не бере, то 7-8 чоловік утворюють кооператив по переробці молока на сметану і везуть цю продукцію на ринок. Тому це треба тільки вітати І підтримати.

Але є питання, чи обов"язково людина повинна працювати в цьому трудовому колективі. Я на місці вивчав це питання.

Няня, яка працює в колгоспному дитячому садку, тримає корову. Вона зробила внесок для закупівлі сепаратора, і створили із п"яти чоловік кооператив у селі. Так що, вона повинна тільки працювати по перегонці молока, чи вона може працювати і нянею, і нести кожен день на прийомний пункт на сепаратор по 10 літрів молока? І так усі жителі. Тому це питання визначається статутом на місцях. Механізатор, який працює на тракторі в КСП, може бути членом кооперативу по виробленню цегли.

Це питання ми вивчали досить ретельно на місцях. Так не можна казати, що тільки ці 5 чоловік, які переганяють молоко, і повинні бути членами цього кооперативу. А інші, які здають молоко, іншу свою продукцію?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Михайле Васильовичу. Сідайте, будь ласка,

Біда в тому, що ми не враховуємо досвіду, який мала наша держава, й повторюємо ті помилки, які робили 50-70 років тому.

Бажаєте взяти участь в обговоренні?

Висвітіть,, будь ласка, список депутатів, які записалися. Петро Ілліч, найбільший аграрник, далі Моцпан...

Депутат Осадчук. Будь ласка. За ним - депутат Моцпан.

ОСАДЧУК П. І., голова підкомітету Комітету Верховної Ра ди України з питань культури та духовності (Тлу-

мацький виборчий округ, Івано -Франківська область). Група "Конституційний центр", Демократична партія України. Шановний Олександре Миколайовичу І Шановні колеги депутати! Я звертаю вашу увагу на статті в порівняльній таблиці, які я підтримую. Але в статті 1 "Основні поняття" записано, що "пай - це майновий внесок члена чи асоційованого члена кооперативу в створення і розвиток кооперативу..." і так далі. Звідки візьмуться в натурі ці паї?

Стаття 22 "Землі кооперативу", читаємо: "Землі кооперативу складаються із земельних ділянок, наданих кооперативу в користування або придбаних ним у власність". Знову ж запитання: звідки візьмуться ці землі в кооперативу?

Закон про сільськогосподарську кооперацію, навіть якби він виявився ідеальним, не буде діяти за наявного нині правового поля, що покликане регулювати земельні відносини. Усе впирається в Земельний кодекс і в оренду землі, в наявність тих паїв у натурі.

Учора Верховна Рада розглядала законопроект про оренду землі і вихолостила його так, що сьогодні я не бачу основи, на яку можна було б спертися у створенні сільськогосподарської кооперації, яка забезпечила б оптимальну модель спільної праці людей на користь селянина-трудівника.

Мене вражає і ображає як селянського сина той факт, що у вчорашньому законопроекті стаття 5 була вилучена. Цитую четверту частину цієї статті, щоб усі згадали: "За бажанням

дві або більше особи, які мають сертифікати, що засвідчують їх право на земельну частку (пай) можуть здавати в оренду спільну земельну ділянку через уповноважену особу з їх числа".

Нині це питання питань. Навіть якби в тому законопроекті була лише п'ята стаття, його треба було б конче підтримати і прийняти заради поліпшення життя десятків тисяч сільських трудівників, пенсіонерів, нині зубожілих людей, що все життя трудились на землі.

До цього питання треба конче повернутися, якщо Верховна Рада дбає про селян, а не про їх начальників, і не тільки декларує свою любов до села.

Повернутий на доопрацювання в повторному першому читанні законопроект про сільськогосподарську кооперацію, на мій погляд, добре зроблений, але він мало чим відрізняється від того, який ми вже розглядали.

Я вносив свої зауваження і пропозиції, засновані на основоположних принципах академіка Чаянова, великого росіянина, знищеного Сталіним за те, що його модель кооперації відрізнялася від нав'язаної народу шляхом терору моделі колгоспно-радгоспної, яка розрахована на примусову працю і відчуження у селян результатів праці. Принципи Чаянова зігноровані і в цьому законопроекті.

Висновок. Без прийняття нормального кодексу про землю, без прийняття Закону про оренду, без прийняття інших законів, наприклад про плату за землю, цей закон, як би ми його не скомпонували, на жаль, діяти не буде.

І останнє. Якщо землю не визнати товаром, люди на землі - товар. І цим товаром торгували і торгують. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Можна посилатися на Чаянова, але ви в Чаянова не знайдете ніде, щоб він вносив у своїх розробках пропозицію про паювання землі. Ви, будь ласка, почитайте його добре.

Будь ласка. Депутат Моцпан. За ним - депутат Степенко...

Я вам дам почитати Чаянова..

МОЦПАН А.Ф. Фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые коллеги! Внесенный на рассмотрение Верховного Совета в повторном первом чтении проект Закона Украины о сельскохозяйственной кооперации существенно отличается - и в лучшую сторону - от варианта законопроекта, рассмотренного нами 7 марта этого пода. Поэтому предлагаю принять проект закона в первом чтении.

Вместе с тем прошу коллег в случае принятия в первом чтении активно включиться в подготовку проекта ко второму

чтению с тем, чтобы уже в июне, то есть еще до ухода на каникулы, принять его в окончательном варианте.

Убежден, что при наличии нашей доброй воли труженики сельского хозяйства получат не просто обычный закон, а надежный правовой механизм эффективной организации труда и производства сельскохозяйственной продукции на началах добровольного объединения владельцев земельных паев, их трудового участия в сельскохозяйственном производственном кооперативе.

Категория "сельскохозяйственный производственный кооператив" есть решающая в предложенном законопроекте. Поэтому определение "сельскохозяйственный производственный кооператив", данное в статье 1, требует, на мой взгляд, уточнения с тем, чтобы оно глубже и яснее отражало саму суть идеи кооперативного движения в сельском хозяйстве, которому, как известно, уважаемые коллеги, более 100 лет.

Я предлагаю дать следующее определение: "Сільськогосподарський виробничий кооператив - це добровільне об'єднання фізичних та юридичних осіб на засадах членства, об'єднання пайових внесків та обов'язкової трудової участі в його діяльності, створене для спільного виробництва продукції з метою отримання трудових доходів його членів або зменшення витрат останніх".

Определение, которое дается авторами законопроекта, ничем принципиально не отличается от ныне действующего определения, что такое вообще кооператив.

В статье 7 "Устав кооператива" отмечено, что уставом определяется оплата труда членов кооператива. Практики подчеркивают, что данное положение нужно отнести к компетенции правления кооператива, которое принимает соответствующее положение об оплате труда, если нужно, с утверждением и внесением в устав.

Статья 14, часть первая. Уважаемые коллеги! Я не согласен с теми, кто. считает, что председателя кооператива надо выбирать открытым или тайным голосованием по усмотрению собраний. Только лишь прямым тайным голосованием, уважаемые коллеги.

Далее. В статье 15 "Правління кооперативу" ряд положе ний касается непосредственно не которых функциональных обязанностей правления кооперативи. Их лучше определить согласно уставу.

Часть первую статьи 16 правильнее изложить в редакции: "Голова коопиративу очолює правління". Надо обязательно подчеркнуть, что он возглавляет правление.

И наконец, уважаемые коллеги, статья 20 "Право собственности кооператива", с чем я категорически не согласен. Об этом я уже сказал, когда задавал свой вопрос Леониду Матвеевичу, основному докладчику.

Я считаю, что часть вторую нужно сформулировать следующим образом: "Члени кооперативу передають право користування - підкреслюю: користування, а не власності - належної їм земельної ділянки в кооператив як пайовий внесок у порядку, передбаченому Земельним кодексом".

Что касается определения платы за земельный пай, внесенный в кооператив, то плату нужно определять не договором, как предлагается в статье 20, часть вторая, последнее предложение, а, пожалуй, общим собранием, ибо не может председа-

тель кооператива сам заключать договор отдельно о каждым членом кооператива.

Уважаемые коллеги! Здесь уже цитировали уважаемого мною

русского ученого-аграрника Александра Васильевича Чаянова. Уважаемый депутат Осадчук, я так же, как и вы, считаю сталинским преступлением репрессии, в том числе казнь Александра Васильевича Чаянова, расстрел его в 1937 году. Но я позволю вам напомнить, что именно ему принадлежит фраза о том, что собственность на землю должна быть уничтожена. Он отстаивал

идею кооперации, он отстаивал принцип: землей должен владеть - именно владеть, не торговать землей - тот, кто на ней работает, и до тех пор, пока работает.

И несколько слов по статье 25. Я считаю, что часть третья данной статьи не совсем точно отражает право наследования и не совсем согласуется с Гражданским кодексом. Поэтому, мне кажется, ее нужно выписать следующим образом: "Право на пай членів кооперативу - фізичних осіб є спадковим. Пай передається у спадок тільки одній фізичній особі без поділу його на частини з відповідною компенсацією іншим спадкоємцям". А дальше - по тексту. В этом случае мы избежим так называемой парцелляции.

Уважаемые коллеги, призываю вас серьезно поработать над данным законопроектом.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Степенко.

СТЕПЕНКО В.І. Шановні колеги! Просто колега Осадчук тридцять років тому прочитав Чаянова і міг дещо забути, так що ви не звертайте на це дуже великої уваги.

Шановні друзі І Ми сьогодні обговорюємо законопроект, який, звичайно, потрібний для того, щоб селяни об'єднались, працювали. Але головна мета, яка повинна бути, - це пріоритет селянина, допомога селянинові.

Сьогодні знову точаться оці всі розмови, політичні баталії, що от як земля буде товаром, тоді в нас усе буде... Не буде! До тих пір, поки не будемо платити селянину за ви-

роблену продукції, поки не буде селянин дійсно шанованою людиною в суспільстві, нічого з цього не вийде. І я б хотів сказати, що пропозиції вносять ті, які, на мою думку, не зовсім розбираються. Я так, як Масеико, не скажу, але приблизно.

Ну давайте ми з вами подумаємо, ми ж розумні люди: як розділити сьогодні землю? От у господарстві є десь п'ять чи шість видів землі. Є класичний чорнозем, є земля змита, є спісок І так далі. То як ви накажете цей пай ділити? У десяти місцях давати по шматочку? Віддалення від центральної садиби, від дороги з твердим покриттям? Мільйон проблем, і буде проклятий той, хто ділитиме цю землю. Повірте мені, я не на словах, я на ділі знаю, що це таке.

І ще одне. Ви кричите: от кооперативи треба створювати, об'єднуватися. Є класичний кооператив - колгосп, чи КСП. Давайте дамо можливість йому жити, давайте дамо нормальні закони, щоб люди, які працюють, нормально жили.

А тепер знаходяться диваки, які прагнуть до третього етапу, так, як сьогодні сказав доповідач: третій етап треба скоріше, щоб у натурі я мав пай. Дохазяйнувався, що вже немає в господарстві нічого, і кажуть: знайшли ефективного власника. Розвели корів по дворах, розвели свиней по дворах, лошат розібрали - і таким чином знайшли ефективного власника.

Я хотів би, щоб той реформатор, який за це агітує, в тому числі з Кабінету Міністрів чи вище або нижче, прокинувся вранці, а в дворі стоять три корови, п'ять свиней, лоша і так далі. Як би та жіночка сприйняла цього реформатора?

(Шум у залі). Ну, на базар, а далі що? Чим би все скінчилося?

Люди добрі! Хто хоч трошечки в цьому розбирається, повірить мені, що колективне господарство - це сівозміна, це механізація, це,врешті-решт, відпочинок. Ну хіба можна

серйозно говорити про те, що коли ми роздамо землю по шма-

точках, то будемо ефективно господарювати:

Вибачте, Олександре Миколайовичу, за те, що трошки не дотримався регламенту. Я внесу в письмовій формі свої пропозиції. Я вважаю, що в першому читанні ми цей законопроект приймемо, але потрібно відкинути оту всю бутафорію, яка тут є. І цей закон буде діяти,і будуть селяни нормально себе почувати і працювати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ви маєте на увазі, що люди будуть захищені.

Депутат Глух. Будь ласка. За ним - депутат Гаманюк. Ні, я прошу вибачити, депутат Жовтяк за ним.

ГЛУХ І.В. Дякую. Шановні колеги! Ви знаєте, що не раз із цієї трибуни вже називалося, чого аграрний сектор страждає і бідує.. І перша причина нам відома - немає державної підтримки. Але й друга не менш важлива,буксують реформи. Ми дійшли до паїв і розводимо руками, дивуємося, чого кошти не надходять в колективне сільськогосподарське підприємство, чого немає ефекту і так далі. Я наведу такий приклад. Розпаювавши радгосп, задуривши людей (у нас на Миколаївщині є такий

факт), сказавши, що їм не потрібна земля, вже передали однІй із фірм із західними інвестиціями землю на 25 років, не маючи навіть законів. Люди перейшли в цю фірму як наймані робітники, і тепер їх звільняють, а вони не мають ні землі, ні будь-якої перспективи на подальше життя. І таких прикладів можна наводити дуже багато.

Я вважаю, що зволікати з прийняттям цього закону непотрібно. Цей закон дає правові норми для того, щоб регулювати процеси, які відбуваються на селі. Але, ви знаєте, ми в обговоренні трохи беремо крен не в той бік. Ми багато звертаємо уваги на те, як звільнити голову, як розписати порядок звільнення і виходу членів з кооперативу. А на Заході, наприклад, якщо говорити про державну підтримку кооперативів, навіть регулюють їх кількість. Якщо це обслуговуючий кооператив, то регулюється по регіонах, скільки таких обслуговуючих кооперативів буде відповідно до профілю. У нас, на жаль, цього немає, і ми маємо випадки, коли комбайни "Джон Дір", які мають працювати в Миколаївській області, працюють у Тернопільській, і навпаки. Або ж як розподіляються західні інвести ції по регіонах: тим, хто далі може дійти, добрати, організувати.

Тому я хотів би, щоб у статті 32, де йдеться про державну підтримку, чіткіше виписати,як усе це організовувати і що повинна робити держава, щоб ці кооперативи працювали ефективно.

І далі. Я задавав запитання (це стаття 25): як вийти з паєм? Сьогодні людина пише в кооператив заяву. "Я хочу забрати свій пай", а власник чи правління кооперативу відповідає: "Ні, це неможливо, давай через 10 років" або щось інше. Є світова практика, і у нас якийсь порядок має бути. Тому я вважаю, що там треба було б це обумовити. Той, хто працює в кооперативі, повинен, мабуть, заздалегідь за півроку чи за рік подати заяву, і той, хто є асоційованим членом, теж повинен попередити, може, за рік. Ці терміни треба встановити для того, щоб і кооператив міг на щось орієнтуватися, і людина.

Дякую за увагу. Я підтримую...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги І У нас ще не виступили чотири народних депутати. Я просив би, щоб ми всім чотирьом надали можливість виступити, і на цьому завершити. Не заперечуєте?

Депутат Жовтяк. За ним - депутат Гаманюк.

ЖОВТЯК Є.Д., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності ( К и -єво-Святошинський виборчий округ, Київська область). Шановні колеги! Шановні виборці! Сьогодні, на мій погляд, розглядається дуже

важливий для нашого села законопроект. І, звичайно, в цьому залі не повинно бути жодної дискусії щодо того, потрібні чи не потрібні сільськогосподарські кооперативи. Вони, безумовно, потрібні. І історія це однозначно довела. Ми повинні просто подбати про те, щоб цей проект було прийнято в першому читанні доопрацьовано до другого читання з урахуванням усіх справедливих зауважень депутатів.

Хоча, якщо говорити за великим рахунком, ми, мені здається, все-таки не повинні штучно поділяти кооперацію на споживчу, сільськогосподарську та ще якусь виробничу. Нам потрібен єдиний закон про кооперацію, який детально і грунтовно визначив би всі завдання створення і діяльності кооперативів, їх правову базу, право людей на вступ до кооперативу і на вихід з кооперативу. І ще одна дуже важлива проблема пов'язана з ліквідацією кооперативів.

Що стосується самої ідеї, то, звичайно, в Україні вона довела свою живучість. Перші кооперативи були створені ще в середині минулого століття й успішно розвивалися. Ми знаємо, що був не тільки великий російський теоретик кооперативного руху. Був і в Україні великий теоретик і прихильник коопера-тивного руху - професор Туган-Барановський. І цей кооперативний рух був штучно припинений з приходом до влади більшовиків. Він був штучно викинутий з території України. Він був знищений. Активні учасники кооперативного руху були або знищені, або змушені були емігрувати і довели вигоди кооперативної діяльності, зокрема, у Канаді і Сполучених Штатах Америки, де, як ми знаємо, на сьогодні досить поширена і досить розвинута форма саме сільськогосподарської кооперації.

Тому я пропоную прийняти цей законопроект у першому читанні. У ньому чіткіше треба виписати насамперед статті, які стосуються правових основ створення, ліквідації кооперативів та права вступу та виходу з кооперативу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я хотів би нагадати, що основоположник кооперативного розвитку села поміщик Енгельгардт У 1871 році написав книгу "13 писем из села", де довів, що тільки кооперативна система в агропромисловому комплексі може нагодувати Росію. І вона лягла в основу всіх розробок по сьогоднішній день.

Депутат Гаманюк. За ним - депутат Глухівський.

ГАМАНЮК Л.Ю., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дніпровський виборчий округ , Дніпропетровська область ). Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати! Я, як і мої колеги, згоден з тим, що до повторного першого читання законопроект істотно доопрацьовано, і сьогодні він більш-менш відповідає тим вимогам, які були висунуті депутатами під час першого його обговорення.

Я хотів би висловити деякі свої зауваження і пропозиції.

З метою підвищення рівня контролю за діяльністю правління кооперативу необхідно, на мій погляд, суттєво розширити права та підвищити гарантії діяльності ревізійної комісії кооперативу.

По-перше, термін, на який обирається ревізійна комісія, не повинен збігатися з терміном, на який обирається правління. По-друге, посада голови ревізійної комісії, на мій погляд, повинна бути звільненою посадою. При обранні на неї спеціаліст повинен залишити основне місце роботи з правом зайняти його після виконання строку повноважень. І, по-тре-тє(це головне, на мій погляд), ревізійна комісія має бути фінансово незалежною, для чого повинна мати свій банківський рахунок.

У зв'язку з цим слід відповідно доповнити статтю 19 проекту, щоб закріпити право на проведення перевірок ревізійною комісією із запрошенням для цієї роботи аудиторів та юристів. .

Вважаю, що необхідно відмовитися від норми, закріпленої в статті 9, про схвалення загальними зборами рішення правління кооперативу про прийом у члени кооперативу. Прийом повинен здійснюватися виключно загальними зборами.

Проект містить два поняття: "засновник кооперативу" (стаття б) і "члени кооперативу" (стаття 8). З тексту не видно, яка відмінність між цими поняттями, чи мають засновники більші права порівняно з членами кооперативу. У зв'язку

з цим виникає запитання: чи може засновник бути виклю-

чений з кооперативу відповідно до статті 10 закону.

З огляду на статтю 5, де зазначено, що кооператив створюється його засновником, нелогічним є положення статті 38, в якій говориться, що кооперативи ліквідуються за рішенням загальних зборів членів кооперативу.

Вважаю, що проект закону можна сьогодні прийняти в першому читанні,, а при підготовці до другого читання слід врахувати всі внесені депутатами пропозиції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ; Спасибі.

Депутат Глухівський. За ним - депутат Роєнко. І завершуємо.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Фракція Народного руху. Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Кола почалося обговорення і першим до трибуни пішов народний депутат Осадчук, дехто з народних депутатів, які вважають, що тільки вони мають право і монополію на обговорення сільськогосподарських питань, такі, як народні депутати Масенко, Степенко, кидали докір, що ось, мовляв, великі фахівці сільського господарства йдуть обговорювати законопроект...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Неправда, я жодного слова не сказав.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Прошу вибачення, це говорив Масенко. Добре, добре, я прошу у вас вибачення. А в Масенка не прошу, бо він мені щойно кидав докір, що ось, мовляв, ще один великий фахівець сільського господарства йде обговорювати.

Дійсно, шановні народні депутати, я не фахівець-аграрник, я інший фах отримав. Але хочу сказати, що аграріями були мої діди - і по материній лінії, і по батьківській лінії, і працювали вони на своїй власній земельці, мали своїх 10 моргів землі. І, повірте, тяжко працювали, але мали змогу виховати всіх своїх дітей і дати їм освіту.

Що я хотів би сказати, шановні колеги народні депутати? Ось тут той самий народний депутат Масенко дуже допитувався, чи господарства, які будуть організовані згідно з цим Законом про кооперацію, відрізнятимуться від нинішніх колгоспів.

Та певно, що будуть відрізнятися, бо нинішні КСП /вчорашні колгоспи/ - це є не що інше як майно отих поміщиків, які володіють ним як хочуть. А господарства, які будуть утворені на основі цього закону, все-таки будуть об"єднаннямя власників, і цим вони відрізнятимуться.

Коли в репліках Олександр Миколайович робив деякі коментарі до виступів, він усе-таки сказав, що буде підтримувати цей законопроект. Мене це тішить, сподіваюсь, що якщо він уже так сказав, то, напевне, за проект все-таки проголосують, бо треба його прийняти у першому читанні.

Правда, він сказав, щоб там, не дай Боже, не було слів "купати - продати" стосовно землі і стосовно іншого. По суті йдеться про те, щоб вихолостити цей законопроект, бо якщо не буде "купити - продати", то що залишиться? Розподілити? Тому дам, тому дам, а тому не дам, бо не хочу?

Дуже важливо, що цей законопроект передбачає утворення кооперативів, які займалися б переробкою, зберіганням і збутом, тому що ми нині вміємо виростити продукт, але не вміємо його зберегти, не вміємо його переробити, і на тому втрачаємо. Підіть на наш львівський ринок чи на ринки, які є в моєму виборчому окрузі, і ви побачите, які гарні яблука нині продаються там - добре збережені і порівняно за невисокою ціною -70-90 копійок за кілограм. Але я запитую: чиї це яблука? Польські яблука. А чому немає наших яблук? А тому, що ми не вміємо зберігати, вони всі в"ялі, вони всі гнилі.

І є дуже велика потреба у створенні таких кооперативних товариств, які спільними зусиллями навчилася б переробляти, зберігати продукцію і отримувати від неї дохід.

Я хотів би сказати, що у нас, у Західній Україні, залишилася згадка про ті добрі напрацювання про сільськогосподар ські кооперативи, які там були до 1939 року. Ці кооперативи зуміли знайти спосіб захисту національного виробника. І там було дуне добре гасло: "Свій до свого по своє". Це давало змогу захистити національного виробника, і в результаті, повірте, масло, яке вироблялося сільськогосподарськими кооперативами в Західній Україні, знаходило збут у Західній Європі і дужо там цінувалося. Я вважаю, що наша продукція теж повинна цінуватися у Західній Європі і продаватися там.

Хотів би сказати ще таке. Виступаючи, народний депутат Моцпан /а він тек чомусь на мене дивиться і хоче щось заперечувати/ говорив, що законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, буцімто поліпшено на краще. Я вважаю, що він змінився не на краще, а на гірше, його дещо вихолощено. Але я готовий за нього голосувати і агітую за це вас. Бо хоча він трошки гірший від того варіанта, якай ми вже розглядали, це все-таки хоч щось у напрямі аграрної реформа на селі, яка у нас забуксувала.

Від імені фракції я агітую вас проголосувати за законо-

проект у першому читанні. До другого читання ми зможемо подати зауваження, зможемо доопрацювати, І повірте, що наш сільськогосподарський виробник, і зокрема в моєму виборчому окрузі, дуже чекає цього закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Роєнко. Будь ласка.

РОЄНКО В.Г., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Уманськая виборчий округ, Черкаська область/. Фракція "Комуніста Україна". Шановні товариші! Насамперед я хочу запитати: нам потрібна аграрна реформа будь-яка чи нам потрібно використовувати земельні відносини і роботу на селі так, щоб була продукція власного сільськогосподарського товаровиробника? Тим більше що окремі види сільськогосподарської продукції ми вже завозимо з-за кордону /93 проценти сільськогосподарської продукції -зарубіжного виробництва/.

Тому, вибачте, балачка теоретиків з асфальту і тих, які "розуміють" сільське господарство, про те, що цей закон усе так реформує, що продукція потече і поллється і горами лежатиме в магазині, но зовсім відповідає дійсності, тому що ми, як не з одного, так з другого боку підходило саме до розбазарювання земель.

Тут но треба говорити, що хтось не підтримує кооперацію. Кооперацію підтримали і в роки Радянської влади, зокрема в перші роки Радянської влади. Згадайте працю Володимира Ілліча Леніна "Про кооперацію". Згадайте про створення споживчої кооперації в Радянському Союзі, яка, до речі, сьогодні знищена так званим реформуванням. Тому не поспішаймо реформувати те, що вже є.

Спочатку у нас вирішили Земельний кодекс прийняти, щоб розбазарити землі і перетворити їх на товар. Потім - оренда землі, це другий захід, бо не вдався перший. І ось тут

стаття 25 /я на ній зупинюся/ - це третій варіант підходу до розбазарювання земель, бо саме ж у ній визначається можливість виходу із земельним паєм з кооперативу. А далі? А далі торгуємо цим земельним паєм. Ось у чому суть цього законопроекту.

Якщо ми вилучимо це із статті 25 і ще до окремих статей внесемо поправки, то тоді можна погодитися з проектом Закону про сільськогосподарську кооперацію. Повторюю, що треба все робити для того, щоб була кооперація мін товаровиробником і переробником. А якщо ми тільки ставимо питання /уже втретє/ про те, щоб вилучати землю, створювати черезполосицю, як це було за часів Столипіна, і перетворити землю на товар, то це ніяка не кооперація, ніякі не реформа. Це виконання вказівок Світового банку І Міжнародного валютного фонду зробити

землю товаром. Я особисто за кооперацію,але за розумну кооперацію.

Тому із статті 25 це повинно бути вилучено. У кооперативі повинні працювати люди (якщо він створюється на базі сільськогосподарського підприємства чи колгоспу), які самі вирішуватимуть, як їм діяти. Не треба це тут розписувати, тобто робити такий варіант, який би надав можливість роз-тринькувати наші землі.

І на завершення. Я вношу пропозицію вилучити статтю 25, в якій говориться, що земельний пай може виділятися в натурі.

Необхідно доопрацювати питання про ліквідацію кооперативів. І тоді можна з цим законопроектом погодитися. Тим самим ми виконаємо вимоги статті 13 Конституції України про різні форми власності й господарювання. Тоді це буде правильно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні колеги, я думаю, що всі ми сходимося в одному: закон потрібно приймати, цей закон конче необхідний, тому що Україна не хутірська держава, а одна з найбільших держав Європи, і агропромисловий комплекс у нас найтехнологічніший в Європі. Іншої держави, яка могла б рівнятися за технологіями з Україною, немає на Європейському континенті. Розвалювати сільське господарство на хутори ми не маємо права. Тому ми повинні прийняти розумний закон про кооперацію.

Я думаю, що, внісши проект на повторне перше читання, ми правильно зробили. До даного проекту сьогодні запропоновано ряд суттєвих доповнень і змін. Їх потрібно, безперечно, розглянути і на друге читання внести доопрацьований проект закону про кооперацію, який дав би можливість усім трьом

формам власності - і державній, і кооперативній, і приватній розвиватися в однакових державних умова.

В аграрному секторі дійсно широкий спектр проблем. Охо-пити їх сьогодні у виступах було просто неможливо. Але комітетові потрібно все-таки врахувати основні зауваження. Ми не можемо повторити того, що було, коли господарство, яке називалося колгоспом, радгоспом чи міжгосподарським підприємством, виступало господарем землі, а за прибутками було найбіднішим. Ті, хто його обслуговував, тобто наймити, були багаті, а господар був бідний. Оцього ми не маємо права допустити в Законі про сільськогосподарську кооперацію. Хотів би, щоб ми з вами при його доопрацюванні врахували все це.

Я вважаю, що цей законопроект заслуговує на те, щоб ми прийняли його в першому читанні.

Ставлю на голосування проект постанови про те, щоб прийняти законопроект у першому читанні за основу.

"За" - 229. Прийнято.

Які є доповнення, зауваження? Будь ласка. У цілому прийняти в першому читанні? Голосуємо.

"За" - 229. Прийнято.

Слухається питання про проект Постанови Верховної Ради України про використання кредиту Експортно-імпортного банку Японії. Доповідає Лобода Микола Васильович, голова відкритого акціонерного товариства "Агрохімцентр".

Будь ласка, Миколо Васильовичу.

ЛОБОДА М.В., голова відкритого акціонерного товариства "Агрохімцентр". Шановний Олександре Миколайовичу І Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект постанови Верховної Ради про використання у сільському господарстві частини кредиту Експортно-імпортного банку Японії.

Згідно з угодою, яка уже ратифікована, про позику між Мінфіном України та Експортно-імпортним банком Японії визначено загальну суму експортного товарного кредиту, яка еквівалентна 50 мільйонам доларів США. Угоду було укладено ще в грудні 1995 року. Із загальної суми - 50 мільйонів доларів США для сільського господарства залишилося 8,8 мільйона доларів, або 910 мільйонів японських ієн. Це 18 відсотків від загальної суми кредиту, який надається Японією.

З урахуванням складного становища із забезпеченням сільського господарства засобами захисту рослин і того, що їх виробляється до 20 (а в цьому році навіть менше) відсотків на вітчизняних заводах, даний кредит у сумі 8,8 мільйона доларів США надається не коштами, а у вигляді необхідних хімічних засобів захисту рослин японського виробництва. Тільки японського виробництва.

На той час, коли виділявся кредит (у 1995 році), позичальником за дорученням уряду виступало державне об'єднання "Украгрохім". Згодом воно реформувалося згідно з чинним законодавством, і тепер за згодою уряду та Експортно-імпортного банку Японії позичальником визначено відкрите акціонерне товариство "Агрохімцентр", яким я керую.

Вартість проекту, який здійснюють "Агрохімцентр" та японська фірма "Сумітомо корпорейшн",становить 10,3 мільйона доларів США, з яких ВАТ "Агрохімцентр" уже заплатив Японії, як і передбачалось угодою, 15 відсотків. Це більш як 1,5 мільйона доларів США. Залишилося 8,8 мільйона доларів кредиту.

Кредит буде повертатися "Агрохімцентром" і тільки ним. Укрексімбанк контролює повернення цього кредиту, і ми зобов'язуємося його повернути.

Усі засоби захисту рослин, які планується отримати, є критичним імпортом і не виробляються на вітчизняних заводах за відсутністю синтезу діючої речовини. Цей проект пройшов детальну технічну експертизу відповідними міністерствами, Національним агентством реконструкції та розвитку, Валютно-кредитною радою і рекомендований Кабінетом Міністрів для ратифікації Верховною Радою.

Що стосується самих засобів захисту японської фірми "Сумітомо корпорейшн", то це високоефективні, дешеві препарати для знищення бур'янів у посівах цукрових буряків, рису, шкідників та хвороб зернових культур, картоплі й овочів. Усі препарати мають постійну державну реєстрацію, використовуються в Україні протягом декількох років. Їх застосування дасть можливість захистити сільськогосподарські культури на площі близько 700 тисяч гектарів і отримати додатково продукції на суму близько ЗО мільйонів доларів США. Кожен долар, витрачений на закупівлю пестицидів, за розрахунками спеціалістів, окупається як мінімум тричі.

Умови надання кредиту визначено. Це один із найвигідніших серед запропонованих останнім часом Україні кредитів. Він надається на п"ять років, плата за кредит Японії - 2,6 відсотка річних. Використання даного кредиту, таким чином, дасть можливість поповнити оборотні кошти тих районних формувань, які займаються цією справою.

Даний проект є самоокупним. Наголошую, що держава не витрачає своїх коштів на його фінансування, а лише виступає гарантом проведення розрахунків. Для забезпечення державної гарантії ми оформили заставу свого майна і матеріальних ресурсів, які за вартістю в 1,4 раза перевищують суму кредиту. Своєчасне повернення кредиту підтверджує також банк, який нас обслуговує. Для забезпечення виконання Угоди про позику між Україною та Ексімбанком Японії "Агрохімцентром"/я уже сказав про це/ здійснено передоплату і укладено угоду з Експортно-імпортним банком.

Таким чином, виконано всі умови, передбачені процедурою надання цього кредиту. Засоби захисту рослин, які надходять, потрібні саме зараз і негайно. Через деякий час вони не зможуть бути використані в сільському господарстві.

Прошу підтримати проект постанови Верховної Ради з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Миколо Васильовичу. До Миколи Васильовича будуть запитання? Будуть. Залишіться, будь ласка. 5 хвилин на запитання.

Депутат Моісеєнко. За ним - депутат Сокерчак.

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Уважаемый Николай Васильевич, у меня к вам вопрос чисто практический. Вы, наверное, знаете, что в Японии /насколько мне известно/ есть удивительное, эффективное средство против колорадского жука. Мы являемся крупнейшим производителем

картофеля, а колорадский жук, к сожалению, очень любит эту продукцию. И люди постоянно жалуются на это. Я имею в виду прежде всего обычного нашего человека, тех женщин и нас, мужчин, которые копаются в земле. Скоро начнется всеобщий сбор колорадского жука с ботвы и так далее.

Предусмотрено ли приобретение с помощью этого кредита эффективных японских средств для борьбы с колорадским жуком?

ЛОБОДА М.В. Я дуже вдячний за таке кваліфіковане запитання. Так, ми закуповуємо 100 тонн інсектициду "Сумі-альфа". Норма його витрачання на один гектар у колективному господарстві становить 300 грамів. Але він не тільки проти колорадського жука, а й проти сарани, якої на півдні буває чимало, і в цьому році також, проти блошки на плантаціях цукрових буряків і так далі. Для забезпечення населення є фасовані препарати. Будь ласка, за згодою відкриваємо у вас магазин і забезпечимо населення, скільки завгодно, хорошими, чудовими препаратами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сокерчак. За ним - депутат Цибенко.

СОКЕРЧАК В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Савран-ський виборчий округ, Одеська область/. Фракція комуністів. Шановний Миколо Васильовичу! Я думаю, що ніхто не проти того, щоб цей кредит отримати і для села закупити засоби захисту рослин. Але завжди, коли ми приймаємо такі рішення, нас турбує, як вони будуть доведені до бела. Під

державне замовлення? Хто цим буде займатися, чи будуть посередники? Весь час ми говоримо про те, що це вкрай потрібно, а потім по дорозі в колгосп чи у фермерське господарство обов'язково хтось добре накручує собі бариші на цьому. Я прошу вас розтлумачити, щоб ми свідомо 1 впевнено проголосували.

ЛОБОДА М.В. Відповідаю. Ми з багатьма іноземними фірмами працюємо напряму. Вийшло так, що цей кредит доручили освоювати нам. І ми засоби продаватимемо напряму за тією ціною, яку ми визначили. Це контрактна ціна плюс витрати на розмитнен-ня, зберігання, перевезення і так далі - в межах 8-12 відсотків. Хімзасоби згідно з договором відпускатимуться районним сільгоспхіміям або безпосередньо КСП чи фермерам. Ніяких посередників тут не буде і ніхто не спекулюватиме цим кредитом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Цибенко.

ЦИБЕНКО П.С. Фракция коммунистов. Уважаемый докладчик, у меня есть серьезные сомнения в отношении того, необходимо ли поддерживать этот проект постановления.

Первое сомнение. До каких пор мы, идя на такие кредиты, будем в других странах создавать рабочие места со всеми вытекающими отсюда последствиями, в то время как у нас массовая

безработица?

И второе. Буквально несколько месяцев назад вот здесь, в иоле правительства, был замминистра здравоохранения /а тогда решался вопрос о кредите на приобретение машин "Скорой помощи"/. И этот человек, со слезами на глазах уговаривал нас принять этот документ, заверяя, что в каждом городе, в каждом районе будет новый автомобиль "Скорой помощи". Кредит принят, а разговоры как были, так и остались разговорами.

Я боюсь, что такая же участь постигнет и этот документ. Спасибо.

ЛОБОДА М.В. Відповідаю. Ви дуже правильно поставили питання. Ми також переживаємо з приводу того, що у нас безробіття. В Україні в три великих заводи, які можуть виробляти препарати, - "Первомайський" у Харківській області, "Радикал" у Києві, "Придніпровський" у Дніпропетровській області. Але справа в тому, що немає синтезу діючої речовини, немає технології. Щоб виробляти, треба закупити діючу речовину і технології. З нашої сировини на наших заводах виробляється тільки II видів препаратів, я можу їх перелічити.

Тому ми і змушені закуповувати. Потрібен синтез, потрібні великі кошти науковцям, щоб створити базу синтезу діючої речовини. Це не така проста справа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Миколо Васильовичу, Сідайте, будь ласка.

Депутат Цибенко це питання дуже правильно виклав. Нехай усі депутати знають, що у нас засобами захисту рослин, тобто пестицидною групою, займався в основному військово-промисловий комплекс, який розвалили. А ті заводи, які сьогодні щось виробляють, не виробляють того, що нам потрібно. І відповідно науковці над цим питанням не працюють. Це наша біда.

І стосовно автомашин "Швидкої допомоги". Дійсно, ми з вами угоду про той кредит ратифікували, і вже перша партія машин надійшла. У мене буквально вчора була розмова з міністром

охорони здоров"я. Тепер вирішується питання, щоб їх не розподіляти, а оплатити для районів, тому що медицина в районах на місцевому бюджеті і потрібна передоплата для погашення цього кредиту. Це питання розглядається, і думаю, що в найближчі дні його буде вирішено. Безперечно, райони почнуть одержувати ці автомобілі, відповідно обладнані.

Шановні колеги, цей кредит - мізер стосовно того, що потрібно для АПК. Для АПК щорічно потрібно мінімум на 280-300 мільйонів доларів засобів пестицидної групи, щоб захистити 34 мільйони гектарів посівів. Проте сьогодні цей кредит конче потрібен, бо південні області вже потерпають.

Я думаю, що ми затягли розгляд цього питання, його потрібно було вирішити ще три місяці тому, якщо не п"ять. Тому я просив би підтримати проект постанови. Потрібно негайно вживати заходів, адже сьогодні 19 бурякосіючих областей потерпають. Я не хочу більше вести на цю тему розмову, думаю, що ви розумієте, про що йде мова.

Я просив би вас проголосувати за прийняття Постанови Верховної Ради про використання кредиту Експортно-імпортного банку Японії. Будь ласка, прошу голосувати.

"За" - 216.

Анатолій Степанович, голова Комітету з питань АПК, хоче щоб ще раз. Голосуємо.

"За" - 238.

Оголошується перерва на ЗО хвилин.

/Після перерви/

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВА. Оголосіть, будь ласка, щоб зайшли до залу ті депутати, хто ще не з"явився.

Розглядається проект Закону України про порядок вирішення колективних трудових спорів.

Михайло Володимирович Степанов, голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці, запрошується на трибуну. Нагадую, це повторне перше читання.

СТЕПАНОВ М.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Сло-в"яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты! Вашему вниманию предлагается на повторное первое чтение проект Закона "Про порядок вирішення колективних трудових спорів /конфліктів/".

В нынешней редакции проект закона впервые был рассмотрен 19 декабря 1996 года, и по нему было принято постановление Верховного Совета, в котором Комиссии по вопросам социальной политики и труду поручалось доработать проект закона, исключив из него раздел о локауте. В рамках выполнения этого постановления была создана рабочая группа по доработке проекта с включением в нее представителей Кабинета Министров, профсоюзов, кото-

рая и доработала предлагаемый проект. В связи с тем что из проекта был исключен раздел о локауте, была изменена структура проекта. Нынешняя структура предусматривает последовательный порядок разрешения коллективных трудовых споров, начиная с момента возникновения коллективного трудового спора и до завершения его разрешением на общегосударственном уровне.

В новой структуре законопроект состоит из преамбулы и пяти разделов. Раздел первый называется "Загальні положення", второй - "Вирішення коллективного трудового спору /конфлікту/, третий -"Страйк", четвертый - "Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори /конфлікти/" и завершающий, пятый раздел - "Прикінцеві положення".

Всего в настоящем проекте 38 статей, в которых учтено большинство поправок депутатов, высказанных при обсуждении проекта в первом чтении.

В разделе первом "Загальні положення" определена сфера действия закона. В статье 2 дается определение коллективного трудового спора. Отмечается, что это - разногласия, возникшие между сторонами социально-трудовых отношений по поводу установления новых или изменения существующих социально-экономических условий труда и производственного быта, заключения или изменения трудового договора, соглашения, выполнения коллективного договора, соглашения или отдельных их положений.

Статья 3 определяет стороны коллективного трудового спора.

Далее в этом разделе устанавливается порядок формирования требований трудовых коллективов.

Статья 5 определяет момент возникновения коллективного трудового спора. Эта статья является ключевой в разделе, потому что с момента возникновения спора начинается процедура его разрешения. Цитирую статью 5: "Колективний трудовий спір /конфлікт/ виникає з моменту, коли трудовий колектив або уповноважений ним орган чи професійна спілка,об"єднання професійних спілок або уповноважений нею /ними/ орган одержали від власника або уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні їх вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу або коли строки розгляду вимог, передбачені статтею б цього закону, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло".

Следовательно, если есть отказ собственника или собственник не дал ответа, это является точкой отсчета, и начинается рассмотрение коллективного трудового спора. Вступает в действие статья 7 "Послідовність вирішення колективного трудового спору /конфлікту/". В соответствии с этой статьей, точнее всем разделом ІІ, фактически вводится так называемая процедура охлаждения. То есть уже определен предает спора, но забастовка еще не объявляется. Сначала вводится в действие примирительная комиссия. Если примирительная комиссия не достигла соглашения, то вступают в действие статьи, которые определяют действия трудового арбитража.

Далее. В статьях 8 и 9 дается определение функций при мирительной комиссии и устанавливается порядок разрешения трудового спора. В статьях II и 12 определены функции трудового арбитража и порядок разрешения коллективного трудового опора трудовым арбитражем. Указано, что трудовой арбитраж должен принять решение в десятидневный срок, а по решению большинства членов трудового арбитража этот срок может быть продлен еще до 10 дней.

В статье 13 указывается, что ни одна из сторон коллективного трудового спора не может уклониться от участия в примирительной процедуре. Фактически, если излагать это своими словами, вводится принудительный арбитраж. Хотят или не хотят этого стороны, но арбитраж вводится.

Еще я хотел бы обратить ваше внимание на статью ІЗ, в которой говорится: "Сторони колективного трудового спору /конфлікту/, примирна комісія і трудовий арбітраж зобов'язані використати для врегулювання колективного трудового спору /конфлікту/ всі законні можливості, що с в їх розпорядженні".

Ну а если этого не сделать? "У цьому разі трудовий колектив або уповноважений ним орган чи професійна спілка має право з метою виконання висунутих вимог застосувати всі дозволені чинним законодавством засоби".

И тогда, собственно с этого момента, и объявляется забастовка, определение которой дается в статье 16 "Страйк": "Страйк -тимчасове колективне притінення роботи працівниками /невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов"язків/ на підприємстві /в структурному підрозділі/".

Кстати, учтено замечание, внесенное при первом чтении,

о том, что здесь говорится только о трудовом коллективе и не говорится о его подразделениях. Мы это учли, и теперь речь идет и о структурных подразделениях. Ведь, собственно/ и в структурном подразделения как таковом тоже может быть объявлена забастовка.

В статье 17 "Право на страйк" (фактически развернуты конституционные положения.

Статья 18 называется "Рішення про оголошення страйку". Оно принимается путем голосования либо большинством коллектива, либо двумя третями делегатов конференция трудового коллектива. И тогда объявляется забастовка. Руководит забастовкой /статья 19/ либо профсоюз, либо другой орган, уполномоченный трудовым коллективом.

В статье 20 определен механизм "укладення угоди про вирішення колективного трудового спору /конфлікту/, контролю за її виконанням".

Я хотел бы еще обратить ваше внимание на статью 21 "Страйки, що визнаються незаконними". Здесь достаточно большой перечень. Прежде всего это "страйки з політичних мотивів", что соответствует Конституции, поскольку в Конституции право на забастовку предоставляется только для защиты своих экономических интересов. Пункты "б" и "в" этой статьи касаются случаев, когда трудовым коллективом нарушен порядок действий, установленный положениями ряда других статей. Далее указано, что те забастовки признаются незаконными, которые направлены на демонстрацию солидарности, которые "оголошені під час проведення переговорів", которые "оголошені та/або проводяться під час здійснення примирних процедур, передбачених

цим законом". Решение о признании забастовки незаконной принимается судом /статья 22/.

В статье 23 оговариваются случаи, когда полностью запрещается забастовка. Прежде всего тогда, когда прекращение работы несет угрозу жизни и здоровью людей, окружающей среде или мешает предотвращению или ликвидации катастроф, стихийных бедствий и так далее. Также запрещается проведение забастовок работников /кроме технического и обслуживающего персонала/ "органів прокуратура, суду, Збройних Сил України, воєнізованих підрозділів, органів державної влади, безпеки та правопорядку, підприємств оборонних галузей /у підрозділах, безпосередньо зайнятих виробництвом продукції оборонного призначення/". И в последнем абзаце оговорено:"У разі оголошення надзвичайного або воєнного стану Верховна Рада України або Президент України можуть заборонити проведення страйків".

Статья 24 "Умови, за яких обмежується проведення страйку..." как бы развивает положения предыдущей статьи. Прежде всего ограничения касаются таких отраслей, как железнодорож-ный транспорт, других отраслей, связанных с обеспечением жизнедеятельности на данной территории. В течение трех дней стороны должны оговорить объем тех услуг, которых не будет касаться прекращение работы.

Статьи 24 в большей ее части не было в предыдущей редакции. Фактически новой является статья 25, в которой говорится о "призупиненні або відкладанні страйків". Президент Украины получает право отложить забастовку сроком до 60 дней, а местные администрации - областные и к ним

приравненные - до 10 дней с сообщением в тот же день об этом Президенту Украины.

Почему появилась эта статья? Она появилась по настоянию Кабинета Министров в связи с тем, что поскольку мы убрали из законопроекта раздел о локауте, то у Кабинета Министров и у Президента должны быть какие-то рычаги /ну это но моя аргументация - это аргументация работников Кабмина, которые принимали участив/ для того, чтобы иметь возможность нормализовать ситуацию. Я еще раз говорю, что этой статья в предыдущем варианте проекта не было.

Далее. Раздел У называется "Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори /конфлікти/". Здесь я хотел бы обратить внимание на статью 31. Она дана в двух вариантах. В первом варианте говорится: "Працівники, які продовжують брата участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством". Вариант второй: "За участь у страйку, визнаному судом незаконним, працівники несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством".

В чем здесь различие? В том, что если мы с вами участвуем в забастовке, но еще не знаем, что она запрещена, то по второму варианту в любом случае будем нести ответственность.

Я считаю, что, конечно, первый вариант был бы более оптимален. Если мы уже узнаем, что забастовка запрещена, а выходим на работу, то ответственности но несем. А если

продолжаем, то мы это делаем сознательно, и тогда, естественно, все эти вопросы решаются в судебном порядке. Поэтому здесь есть достаточно существенное различие...

И статья 35 "Відшкодування збитків, заподіяних страйком". Убытки "іншим підприємствам, установам, організаціям чи. громадянам відшкодовуються за рішенням суду згідно з чинним законодавством. Збитки, заподіяні власникові або уповноваженому ним органу страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються органом, уповноваженим трудовим колективом на проведення страйку, у розмірі, визначеному судом /у межах коштів і майна, що йому належать/".

Таким образом, согласно этой статье возмещаются только те убытки, которые были нанесены во время забастовки, признанной незаконной, в том числе за счет того органа или профсоюза, который руководил этой самой забастовкой.

РазделУІ "Прикінцеві положення" состоит всего из трех статей. Здесь я бы обратил ваше внимание на статью 38: "До створення Національної служби посередництва і примирення її функції виконує Кабінет Міністрів України". Думаю, здесь можно было бы указать срок создания такой службы, ограничив его, предположим, двумя-тремя месяцами. Это вполне можно было бы сделать при втором чтении.

Если же охарактеризовать в целом этот законопроект, то следует иметь ввиду, что он генетически вышел из законопроекта, предложенного Кабинетом Министров, поэтому доработать его было, конечно, очень сложно, ведь нужно было учесть интересы всех сторон, которые будут задействованы во

время забастовки. Я полагаю, что в известной степени рабочей комиссии и Комиссии по вопросам социальной политики и труда это удалось, хотя, безусловно, законопроект открыт для дальнейшего совершенствования. Я надеюсь, что мы это сможем сделать в ходе второго чтения.

И наша комиссия, и я лично как депутат, который три года занимался этим законопроектом, выходим с предложением принять его в первом чтении. У меня все.

ГОЛОВА. Дякую. Чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка.

Депутат Сікалов. Будь ласка.

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Он на секунду отлучился. Разрешите мне задать вопрос, Александр Александрович.

ГОЛОВА. Будь ласка.

КРАСНЯКОВ Є.В. Михаил Владимирович, когда мы на этой сессии начали рассматривать проекты законов о профсоюзах, о коллективных договорах, то из уст министра труда Белоблоцкого слышали о том, что перед принятием этих законов все-таки обязательно надо ратифицировать Европейскую социальную хартию. Ваше отношение? Тогда, я знаю, вы были приверженцем этой идеи.

И второй вопрос. Вы сказали о том, что раздел о локауте исключен. Но мне представляется, что он не исключен, потому что нет запрета на локаут А если в законе нет, значит администрации могут его применять? Хотя в российском варианте такого закона 1994 года прямо записано, что локаут запрещен. Ваше мнение?

СТЕПАНОВ М.В. По первому вопросу. Я как был, так и остаюсь сторонником ратификации Европейской социальной хартии. Ее не ратифицируют по очень простой причине. Я считаю, что наше правительство не может обеспечить выполнение тех обязательств, которые мы взяли по социальной хартии.

Далее. Я не могу отвечать сейчас за Министерство труда, думаю, что они могли бы и сами ответить.

Но я не связывал бы так жестко вопрос о ратификации Европейской социальной хартии с принятием этого закона. Конечно, хартию надо ратифицировать, и я думаю, что если бы парламент нашего созыва ратифицировал эту хартию, то мы могли бы сказать, что сделали достаточно серьезное дело и дали нашему правительству большой фронт работ. Потому что оно иногда, знаете, мается от того, что иной ра,з по социальным вопросам ему просто нечего сказать, и кажется, что ничего и не делается.

Но, с другой стороны, давайте учтем, что забастовки стали уже бытовым явлением в нашей жизни. Причем они идут спонтанно, фактически регулируются еще союзным Законом о коллективных трудовых спорах, который очень трудно соотнести

с нашей нынешней Конституцией. Поэтому я считаю, что принятие такого закона прежде всего в интересах трудовых коллективов, граждан Украины, чтобы они могли пользоваться своим конституционным правом на забастовку.

Вы возьмите ныне действующий, еще союзный закон и попробуйте его применить, доказать, в какой части он не противоречит действующей Конституции. Сделать это практически невозможно.

Вопрос второй. Да, действительно, вы абсолютно правы в том, что, поскольку раздел о локауте исключен, фактически всякая регулятивная деятельность в этом плане, будем говорить так, исключается.

Но с другой стороны, действительно /и я, кстати, говорил, что левые фракции это сразу заметят и этого не пропустят/ в этом проекте запрета на локаут нет. А если нет запрета, то фактически возможно применение. Но понимаете, невозможно будет этот процес как-то отрегулировать, и самому владельцу это довольно сложно будет сделать.

Во втором чтении это ваше предложение можно было бы учесть. Это очень несложно. Я вспоминаю сейчас статью закона российского, там буквально одно предложение: локаут запрещен. Вот и все.

ГОЛОВА. Депутат Вернигора.

Володимировичу, якщо можна, відповідайте лаконічніше.

ВЕРНИГОРА Л.М., член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Хорольський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Михайле Володимировичу! Ясна річ, без Закону про порядок вирішення колективних трудових спорів не може бути реалізована стаття 36 Конституції, згідно з якою трудящі мають право на свободу об'єднання для свого захисту. Це добре. Але ми розглядаємо цей проект закону сьогодні, в умовах суцільної передстрайкової ситуації. Суцільна невиплата заробітної плати, суцільне або наполовину безробіття... То це ж і є основною мотивацією проведення страйків! І ось цієї мотивації в нашому законі... Ми в комісії не зуміли переконати ні інціюючу сторону - Кабінет Міністрів, ні інших... Хоча, разом з тим, б приховані локаути.

На мою думку, ми повинні перше читання дуже правильно . провести, бо перелік галузей, які не мають права на страйк... Там називаються, скажімо, оборонні галузі. Так от, навіть заводи, які виготовляють яловичину чи онучі, чи лопати... Та й який завод не працює у нас на оборону! Тому треба все-таки чіткіше визначити в нашому законі перелік галузей, тим більше що в нас немає трудових судів, які визначали б порядок застосування цього закону. І чіткіше слід записати про право Президента на призупинення страйків на 60 днів.

Дякую.

СТЕПАНОВ М.В. Отвечу кратко. Да, действительно, таких судов у нас нет. Но здесь предусмотрен определенный порядок.

У нас будет "Національна служба посередництва і примирення". Это уже, так сказать, тот клапан, который позволит сбросить напряженность и в какой-то мере заменит эти суды.

Что касается скрытых локаутов, которые сейчас фактически происходят, то это действительно так.

Ну а что касается запрета на проведение, то можно пойти, конечно, и по пути сокращения этого перечня. Но все равно, мне кажется, останутся и Вооруженные Силы, и суды, и прокуратура, и даже госслужба. Естественно, вряд ли мы можем дать им такое право. Я, например, не представляю себе забастовку в Вооруженных Силах. Как это можно сделать?

Что касается отлагательного вето Президента - на 60 дней и местных администраций - на 10 дней. Помните книгу "Алиса в стране чудес"? Там был чиширский кот. Кот исчез, а улыбка осталась. Так и у нас. Локаут исчез, но появилась ют эта дополнительная статья, которая и вводит отлагательное вето.

По существу это след исключенного из проекта локаута. То есть правительство захотело иметь дополнительный рычаг. Но я считаю, что это можно по-разному делать. И то, что наша группа пошла навстречу... Мы считаем, что это меньшее из двух зол. Локаут - это намного большее зло, нежели отлагательное вето. Локаут - это когда всех выбрасывают на улицу. А отлагательное вето - это когда отложили, а потом забастовку можно продолжить. Хотя фактически вы правы, что это скрытое запрещение забастовки.

ГОЛОВА. Депутат Павленко.

ПАВЛЕНКО Е.І., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Центральний виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Уважаемый Михаил Владимирович! Мой вопрос будет краток. Будьте любезны, скажите, пожалуйста, кто является инициатором этого законопроекта?

СТЕПАНОВ М.В. Инициатором этого законопроекта является Кабинет Министров. Он его внес, а мы, собственно говоря, с представителями Кабинета Министров работали в этой рабочей группе. Так что если бы другой был проект, можно было бы что-то изменить. Но этот проект закона, повторяю, предложил Кабинет Министров причем еще в 1992 году. Это все еще тянется один и тот же законопроект.

ГОЛОВА. Для довідки. Це випливає з прийняття України до Ради Європи, нам потрібно мати у своєму законодавстві такий нормативний акт.

Будь ласка, депутате Волковецький.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Шановний Михайле Володимировичу! Вирішення колективних трудових спорів, як відомо, дуже тісно пов"язане із соціальним партнерством. Свого часу такий проект розглядався Верховною Радою і з вашою участю був благополучно заблокований. Мотивація була така, що з капіталістами партнерства і договорів бути не може і таке інше.

Я хотів би запитати. Може, спочатку все-таки розгля-нути проект Закону про соціальне партнерство? Бо якраз на таких засадах у цілому світі формуються взаємовідносини між працюючими і власниками. Дякую за відповідь.

СТЕПАНОВ М.В. Я признателен, что вы помните о моем личном вкладе в провал того законопроекта. Да, это действительно так. Считаю, что даже если социальное партнерство будет, то давайте сначала выясним, имеют ли у нас место забастовки. Имеют место. Давайте мы их как-то урегулируем и пустим по какому-то каналу.

А если благодаря усилиям Национальной службы посредничества и примирения и арбитражей у нас начнет вырисовываться социальное партнерство, то пусть оно хоть несколько ростков пустит /я лично пока его не вижу/, и тогда можно было бы принять и Закон о социальном партнерстве. Это первый шаг, а Закон о социальном партнерстве - второй.

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

БІЛОУС В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Полтавська об-ласть/. Спілка офіцерів України, група "Реформи". Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, як врегулювати цим законом взаємовідносини військовослужбовців, що проходять

службу за контрактом /а в перспективі, я думаю, будуть професійні Збройні Сили в Україні/? Це перше запитання.

У розділі п"ятому йдеться про відповідальність, яка настає за порушення цього закону /стаття 31/, і ви сказали, що є два варіанти цієї статті. Так ось, у чинному законодавстві, як ви знаєте, навіть слова немає про те, що допускається страйк. Я маю на увазі закони про працю, про чорнобильців і так далі. Які зміни потрібно внести в ті закони, а також у кримінальне законодавство, щоб цей закон працював?

Дякую за відповідь.

СТЕПАНОВ М.В. Ну, знаєте, мне очень трудно говорить о военнослужащих, которые будут служить по контракту. Все-таки это воєнная служба. Возможно, должен быть какой-то другой механизм. Да это и не сфера действия Закона о коллективных трудовых спорах, потому что военный коллектив... Там и по контракту, и не по контракту служат. Поэтому это, мне кажется, выходит за рамки.

Что же касается того, что вы говорили об ответственности, то, действительно, у нас было еще с советских времен понятие "коллективный трудовой спор". Я считаю, что можно было бы назвать его прямо - забастовка.

Что касается Кодекса законов о труде, то там, думаю, менять особенно много и не придется. Хотя, в принципе, нам уже нужен новый кодекс, вы в этом абсолютно правы. И в этом кодексе этот закон как раз и будет, я считаю, одним из разделов.

ГОЛОВА. Депутат Марковська. Останнє запитання.

МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров"я, материнства і дитинства /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Дякую. Шановний Михайле Володимировичу, ви говорили, що арбітраж є обов"язковим. Як

це може бути, щоб людей, які ведуть спір, примусово прими-

ряти. Це реально чи нереально? Це - перше запитання.

І стосовно статті 25. Чому це призупинення страйку допускається аж на 60 днів /для Президента/ і на 10 днів /для місцевої адміністрації/?

1 ще одне. Хоча, як я розумію, це не зовсім стосується цього питання. У той час коли трудові колективи спорять, наш Президент видає укази, як от № 411/97 про нагородження відзнакою Президента України орденом "За заслуги" радника Центру стратегічних міжнародних досліджень США професора Збігнева Бжезинського. Як це співвідноситься з цим законопроектом? І взагалі кого ми нагороджуємо і за що?

Дякую вам.

СТЕПАНОВ М.В. Что касается принудительного арбитража. Да, это в какой-то степени одно из узких мест законопроекта. Представьте себе ситуацию, а я могу назвать сколько угодно

таких ситуаций, когда стороны уже вообще не стремятся ни к какому соглашению, когда, как говорят, нашла коса на камень. А мы будем еще собирать вот эту вот примирительную комиссию,

которая примет решение в 5 дней, потом арбитраж - 10 дней и так далее.

Может, удастся во втором чтении этот вопрос так отрегулировать, что... Во всяком случае, принудительный арбитраж согласно проекту закона возможен по решению Националь-ной службы посредничества и примирения. Конечно, относительно этого можно спорить. Да, я согласен, что здесь есть такое место и трудно даже логически его объяснить. Но жизнь, иногда противоречит всякой логике...

Что касается отлагательного вето. Мы считаем, что Президент не будет приостанавливать каждую забастовку на 60 дней, не будет он этого делать применительно к сельской школе или небольшому заводу. Если он приостановит, то это должно касаться общенациональных масштабов. Председатели госадминистрации до 10 дней имеют право приостанавливать с уведомлением в тот же день Президента. Так что здесь есть определенная логика. Можно, однако, согласиться и с тем, что в известной степени это скрытый запрет забастовки, потому что трудно сказать...

Ну а насчет, награждения?.. Я не знаю. Когда я буду возглавлять Администрацию Президента, тогда, думаю, смогу на этот вопрос ответить. В таком случае не будет таких награждений. Но этот вопрос просто не в моей компетенции.

ГОЛОВА. Михайле Володимировичу, чи не вважаєте ви за можливе у статті 5 виписати процедуру так званого анти-страйку, коли робітники займають підприємство і працюють?

Я був десь років 15 тому в Шотландії на такому оборонному підприємстві, яке його працівники зайняли і не допускали звільнення, тобто був своєрідний антилокаут.

Чи не треба було б у статті 5, бо це є теж форма страйку, виписати цю процедуру?

СТЕПАНОВ М.В. Возможно, вы и правы. Я считаю, что да, в какой-то степени мы упустили здесь... Понимаете, что такое забастовка? Мы говорим, что это прекращение работы. Прекращение!

То, о чем вы говорите, Александр Александрович, известно как "итальянская забастовка" или "работа по правилам", когда начинают выполнять все до единой инструкции скрупулезно, и тогда просто работать невозможно.

Я считаю, что в какой-то степени это действительно упущение нашего комитета, и мы на второе чтение обязательно это предложение внесем.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, сідайте.

У нас на обговорення цього питання записалися ряд депутатів, і вони мають змогу висловитися. Хочу тільки привернути вашу увагу до того, що зараз проходить повторне перше читання. Тому, якщо ви не заперечуєте, давайте за спрощеною процедурою обговоримо це питання /Шум у залі/. Важливе питання?

Ну, добре. Тоді проісную провести обговорення і прийняти рішення за півгодини. Нема заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 185. Рішення прийнято..

Опублікуйте, будь ласка, список. Виступає депутат Глухівський від фракції.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Фракція Народного руху України. Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! Поза всяким сумнівом, закон, який би давав підстави для врегулювання колективних трудових спорів у державі, що вважає себе цивілізованою, є вкрай потрібним. Тому що доведення спорів кожного разу до страйків є для держави руйнівним чинником. Як приклад, можемо згадати страйки шахтарів, які завдали величезних збитків Україні. 1 це в умовах величезного фактичного дефіциту бюджету! Разом з тим, вносячи на обговорення цей законопроект, чому ми не поважаємо своїх власних рішень? Адже коли розглядали вперше в першому читанні цей законопроект і коли ми розглядали законопроект про соціальне партнерство, то не прийняли його, а відклали для того, щоб розглянути в пакеті з проектом Закону про порядок вирішення трудових колективних спорів. То я запитую: де цей пакет?

Проект Закону про порядок... розглядається зараз, а проект Закону про соціальне партнерство навіть не згадується. Що, ми його зовсім відхилили? То так треба тоді й казати.

А цих два законопроекти треба було б розглядати в пакеті, тому що межі їх Дії суттєво перетинаються.

При цьому сфера першого закону є значно ширшою - про соціальне партнерство, що скеровано на досягнення соціального миру в

суспільстві, тоді як дія другого закону, проект якого ми сьогодні розглядаємо, - тільки на вирішення окремих конфліктів, що порушують цей соціальний мир.

Як би ми їх розглядали в пакеті, то побачили б, що перший законопроект має на меті створити мережу органів соціального партнерства - Національну раду, галузеві, територіальні ради, а другий - Національну службу посередництва і примирення. Завдання, що визначаються для них обома законопроектами, теж якоюсь мірою перетинаються. То, може, ми б тоді створили єдину систему органів, і менше було б чиновників, і менше треба було б із бюджету виділяти коштів для того, щоб їх прогодувати?

Але якщо ми вже почали розглядати цей законопроект, то треба було б його аналізувати. У першому варіанті, який ми розглядали і відклали до повторного першого читання, він був опрацьований дуже слабо. Після аналізу я його покреслив так приблизно, як автореферат дисертації, коли опонент його вперше читає.

Цей закон дає правові основи для вирішення колективних трудових спорів /конфліктів/. Але десь там зауважується, що лише тих, які виникають при претензіях тільки з одного боку. У соціаліно-трудових відносинах є дві сторони - та, яку ми називаємо трудовим колективом, і власник підприємства. Тут в основному йдеться про вирішення тих претензій, які виникають з боку трудового колективу. А хіба неможливі претензії з боку власника підприємства? Наприклад, щодо виконання трудовим колективом колективного договору, чи низької трудо-

вої дисципліни, чи заниженої продуктивності праці, чи крадіжок на підприємстві і тому подібне.

Я вважаю, що вирішення таких спорів теж повинно бути предметом даного законопроекту.

Далі. Опрацьовуючи проекти законів, ми вже виробили певний стандарт. Здебільшого закони починаються зі статті "Терміни і визначення". І тут також треба було б так зробити, а не розпорошувати окремі терміни по всіх статтях, а потім шукати, де потрібне визначення може бути. Скажімо, такі терміни, як "примирна комісія", "трудовий арбітраж", "страйк", "локаут" та інші.

Вартувало б чітко визначити, що таке "трудовий колектив". Ми часто про нього говоримо, але чіткого визначення не маємо і мусимо тільки здогадуватися, що це таке, хто є його членом. Потрібна чіткість. Наприклад, чи всі, що працюють на даному підприємстві, є членами трудового колективу? Прибиральник, сторож, робітник, майстер, начальник цеху, заступник начальника цеху, директор, його заступник? Вони всі є членами трудового колективу, оскільки здебільшого є найманці. А якщо найманець, якщо його наймають, то він є членом колективу.

Далі. Стаття, в якій ідеться про власника підприємства і його роль у трудовому спорі. Якщо приватне підприємство, то це зрозуміло. Але якщо державне, а в нас усе-таки ще більшість підприємств державні, то хто тут має виступати як сторона, що бере участь у вирішенні трудового конфлікту,-міністерство,

відомство, Фонд державного майна і який -

міський, регіональний, всеукраїнський? Кому трудовий колек-тив має вручати свої претензії. Тут теж чіткості немає.

Щодо трудового арбітражу. Тут зазначено, що це орган від двох сторін. А може, все-таки він мав би бути органом від трьох сторін і щоб представники органів державної влади туди не просто "могли входити", а мусили входити?

Далі говориться про те, що рішення примирної комісії є обов"язковим для виконання. Але якщо так, то тоді ні страйк, ні локаут не будуть можливі. Та й може бути прийнято рішення, яке зробить неможливим досягнення згоди міх сторонами конфлікту. Тут записано, до після прийняття рішення примирна

комісія припиняє свою роботу. А може, слід записати, що після вичерпання конфлікту?

Одним словом, тут є досить багато зауважень, які треба було б урахувати в другому читанні... От іще стосовно страйку. Зовсім нічого не говориться про ситуацію, коли має місце підбурювання до страйку. Ми недавно прийняли Закон про амністію для тих, що підбурювали до страйку. Чи не будемо ми знову у Верховній Раді розглядати такі конфлікти і приймати рішення про якусь амністію для тих, хто підбурює до страйку?

Усі напрацьовані мною зауваження я не встигаю зачитати, а тому подам їх до комітету, який буде доопрацьовувати законопроект до другого читання. 1 хоч я сказав, що варто було б приймати цей закон у пакеті із Законом про соціальне партнерство, все-таки сьогодні я проголосую "за" і вас закликаю це зробити, бо нам такий закон потрібен. Ми мусимо цивілізувати відносини в нашій державі.

Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу звернути вашу увагу на те, що при обговоренні цього законопроекту, очевидно, чимало недоліків буде виявлено.. Напевне,ми зробили помилку, коли віднесли його на повторне перше читання. Треба було відхилити, відправити Кабінету Міністрів. А якщо так, то тоді вже треба приймати, щоб міг комітет доопрацювати.

Депутат Вітренко. За нею - депутат Моцпан.

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський ви-борчий округ, Сумська область/. Прогресивна соціалістична партія України. Потреба в прийнятті Закону України про порядок вирішення колективних трудових спорів /конфліктів/, на мій погляд, зрозуміла всім. Бо кількість конфліктів зростав, а правил гри, щоб можна було конфлікт цивілізовано і розпочати, і вирішити, ще не вироблено.

Що відбувається в державі? Після прийняття Конституції 1996 року, як усі громадяни, так і трудові колективи втратили

найголовніше - політичні права. Сьогодні громадяни України не можуть відкликати депутата, як би погано він не працю- вав. Сьогодні громадяни України не можуть висловити недовіру Президенту, щоб він не робив - нагороджував Бжезинського, випрошував у президента Америки що завгодно під що завгодно.

Сьогодні такого права, такої можливості громадяни не мають.

І на цьому фоні зростав заборгованість по заробітній платі. На цьому фоні держава / а це і уряд, і Верховна Рада/ ніяк не вирішує питання про підвищення мінімального рівня заробітної плати і пенсій, не вносить це в бюджет, тобто цивілізовано не вирішує того, чого вимагають люди, хоч це їх нормальні економічні вимоги.

Яким чином сьогодні людям висловити своє несхвалення такої політики? Тільки через мітинги, пікетування і страйки. 1 я вважаю, що найефективнішим для України сьогодні був би загальнонаціональний страйк, коли б зупинилися всі заводи, залізниці, метро - все, що рухається, і все, що сьогодні ще працює, для того щоб сказати: "Годі вже такої політики, годі вже руйнувати Україну під вимоги Міжнародного валютного фонду! Давайте змінювати економічну політику!"

Але до цього наше населення ще, вибачте, не доросло. Воно сьогодні на городах виживав. Воно сьогодні очікує, що хтось це вирішить за нього.

Спроба такого вирішення, перша спроба, якраз і робиться сьогодні: я маю на увазі доопрацьований проект Закону про порядок вирішення колективних трудових спорів.

Не з усім у законопроекті можна погодитися. Наприклад, із статтею 21. Вона починається так: "Визнаються незаконними страйки: а/ оголошені з політичних мотивів, у тому числі з вимогами про зміну конституційного ладу..." А я тоді запитую: а хтось у трударів України запитував, коли змінювали конституційний лад? Був один конституційний лад, інтригами нагорі змінили його, і нова Конституція є конституцією буржуазної держави - кримінальної, тоталітарної держави. Запитали у трударів, чи вони згодні? А тепер вони не мають права оголосити страйк з політичних мотивів. Тому з цією статтею я не можу погодитися.

Не можна погодитися також і з тим, що в проекті закону в стаття ЗІ "Відповідальність працівників за участь у страйку, визнаному судом незаконним", але ніде не говориться про відповідальність уряду, директорату, місцевої влади за те, що не виконано вимоги страйкуючих. Ось приклад. 18 березня. Цілком цивілізований і, на жаль, нечисленний страйк, демонстрація. Тільки 2 мільйони трудящих України висловили свою волю. Але уряд не виконав вимог страйкуючих і не поніс ніякої відповідальності за це.

Я пропоную, по-перше, прийняти цей законопроект у першому читанні і, по-друге, при доопрацюванні цього законопроекту нарешті Комітету з питань соціальної політики та праці виконати вимогу Верховної Ради і внести на розгляд проект закону про трудові колективи, про їх права і обов"язки...

ГОЛОВА. Будь ласка, закінчуйте.

ВІТРЕНКО Н.М. Ми граємо з цим законом вже протягом півтора року. І тільки обіцяємо, що приймемо. Тоді можна приймати в першому читанні цей варіант законопроекту...

ГОЛОВА. Виступає депутат Моцпан. За ним депутат Красников. Я дуже прошу дотримуватися регламенту.

МОЦПАН А.Ф. Фракция Социалистической и Селянской партий Украины. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! Уважаемая депутат Витренко Наталия Михайловна произнесла фразу в общем-то, я так думаю, неприятную для избирателей. Она прямо сказала, что, к сожалению, наши избиратели не доросли до понимания того, в каком направлении должны проводиться забастовки. Может быть, это неприятным кому-то покажется, но, с моей точки зрения, Наталия Михайловна Витренко сказала правду. К сожалению, это так, уважаемые избиратели.

Сегодня забастовки в трудовых коллективах ограничиваются требованиями своевременной выплаты заработной платы. А ведь не понимаем в подавляющем большинстве своем, что "процедура" систематической невыплаты заработной платы, нищенских пенсий, повальной нищеты будет продолжаться в государстве до тех пор, пока мы будем иметь этот преступный экономический курс.

Поэтому я согласен с предыдущим выступающим, что в статье 21, учитывая нынешнюю экономическую и политическую ситуацию в государстве, необходимо зарезервировать право участников забастовок выдвигать также и политические требования, требования к представителям власти законодательной, исполнительной и так далее.

И несколько слов о статье 23. Статья 23, как известно, запрещает проведение забастовок. В частности /цитирую/: "За-бороняється проведення страйку працівників /крім технічного і обслуговуючого персоналу/ органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, воєнізованих підрозділів, органів державної влади, безпеки та правопорядку, підприємств оборонних галузей /у підрозділах, безпосередньо зайнятих виробництвом продукції оборонного призначення/". Я считая, что сюда нужно отнести и следующие сферы: транспорта, связи и скорой помощи. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Спасибі. Виступає дупутат Красняков від фракції.

КРАСНИКОВ Є.В. Фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, уважаемые товарищи, уважаемый президиум! Мы рассматриваем этот закон как очень важный и очень нужный. И рассматриваем его в разрезе той ситуации, которая складывается сегодня в

Украине.

Совсем недавно на одном большом собрании нам пришлось услышать такую фразу: "Способно ли сегодня наше государство хотя бы покраснеть от стыда за то, что происходит в стране?"

Сегодня /мы с вами знаем эти цифры, я их назову для наших избирателей/ за чертой бедности оказались более 90 процентов населения. Вез оккупационного режима наша страна находится как бы в оккупации. Захвачены души, захвачено сознание людей. Из доверчивых и порядочных людей делают слепых ро-ботов, которым навязывают реформы, рекламируемые и насаждаемые

в стране верхушкой нашей власти. Сегодня не секрет, что массово не выплачивается заработная плата. Сегодня не секрет, что люди просто вынуждены выходить на улицу и требовать свое, кровно заработанное.

Поэтому закон нужен. И мы предлагаем внесенный законопроект принять в повторном первом чтении. Но только после ратификации Европейской социальной хартии,/то, о чем я спрашивал у Михаила Владимировича/.

Что касается содержания проекта закона. Раздел о локаутах все-таки не исключен. Если мы прямо не запишем в законе о том, что локауты запрещены, то они будут применяться на тех предприятиях, где это будет выгодно.

Большое сомнение вызывает статья 21, где говорится о забастовках, которые признаются незаконными. Да, в соответствии с Конституцией запрещены политические забастовки, но почему запрещаются забастовки солидарности? Если люди пытаются помочь своим товарищам, которые, как говорят, завязаны на одно предприятие, и требуют вместе с ними заработанного?

Статья 23 запрещает забастовки на оборонных предприятиях. Даже в мирное время, даже если они производят обычную продукцию не военную, а гражданскую продукцию!

Статья 25 "Призупинення або відкладання страйків". Здесь надо обратить внимание на то, что мы проявляем свой полный "демократизм", давая Президенту право откладывать забастовку на 60 дней. И самое страшное, что мы позволяем главам администраций на 10 дней приостанавливать забастовку. Вы представляете, к чему это может привести? Нельзя такое право давать главам администраций.

И еще одно. У нас сегодня /я не нашел в проекте/нет механизма разрешения коллективных трудовых споров медицинских работников.

А мы знаем, что происходит в здравоохранении. Забастовки медицинских работников запрещены, а заработная плата не выплачивается от одного месяца до года, в том числе и в нашем Донецком регионе.

Хотел бы также ответить одному из выступающих, который вспоминал донецких шахтеров. Он говорил, что шахтеры не сами вышли на забастовку, а их вынудили, щахтеров толкнули. Это кого же, вот тех регрессников толкнули выйти на улицу?!

Еще раз говорю, что проект закона принимать нужно в первом чтении, но только после внесения тех изменений, которые прозвучали, и тех, которые мы подадим в письменном виде.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Сизенко. За ним - депутат Лавриненко.

СИЗЕНКО Ю.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Фракция коммунистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Уважаемые радиослушатели! Рассматриваемый законопроект, как уже говорили предыдущие ораторы, действительно необходим, и в представленном виде в большинстве своих статей он отражает то, что законодательным путем необходимо урегулировать.

Но я должен заметить, что ряд статей, и в частности, статьи 24, 25, вызывают очень много вопросов. Например, статья 24 "Умови, за яких обмежується проведення страйку". Ограничения касаются железнодорожного, городского транспорта, гражданской авиации и так далее, где забастовка может проводиться только в том случае, если она не мешает, так сказать, населению, не ограничивает прав населения.

Но позвольте спросить: если сегодня практически все граждане имеют право на проведение забастовок, то зачем тогда ограничивать в этом определенную категорию под предлогом того, что будет нанесен ущерб народному хозяйству? Как быть тогда тем людям, которые фактически поставлены на колени и не имеют возможности рассчитаться за тот же газ, за ту же воду, и пользоваться теми же видами транспорта? А это - значительная категория граждан, которая обеспечивает сегодня бесперебойную работу и железнодорожного транспорта, и авиационного и многое другое. Сегодня их фактически лишают права принимать активное участие в забастовочном движении и прекращать работу.

Еще один момент. Мы часто говорим о коллективных договорах. Еще буквально 5, 7, 10 лет назад практически никто не мог себе представить, что 5-го и 20-го, как говорил Райкин, не будут выплачивать заработную плату. Если ее задерживали на 2-3 дня, то профсоюзные комитеты предприятий вмешивались и добивались от администрации своевременной выплаты зарплаты.

Сегодня готовившаяся акция протеста шахтеров подпадает как раз под статью 25: "Президент України може призупинити або відкласти проведення страйків строком до шістдесяти днів".

В данном случае он нашел какие-то деньги, опять же из бюджета, забрал у тех же железнодорожников и металлургов и предложил выход из ситуации, отменил, так сказать, поход на Киев. Но разве это снимет в целом ситуацию, которая сложилась сегодня во многих отраслях промышленности?

К сожалению, я должен отметить, что осуществляемые сегодня и правительством, и Президентом меры не привели к улучшению экономического положения. Это еще раз подчеркивает, что курс избран пагубный, что социальных конфликтов в обществе нам не избежать. И в данном случае как представительный и как законодательный орган мы должны сделать все для того, чтобы закрепить права граждан не только в Конституции, но и в отдельных законах, связанных с разрешением трудовых споров, и дать им возможность защищать свои права в полном объеме.

Спасибо.

ГОЛОВА. Спасибі і вам. Депутат Ковтунець. Будь ласка. За ним - депутат Хмельовий, якщо встигне, бо треба ще дати можливість виступити голові комітету Буздугану.

КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Група "Реформи". Шановний Голово! Шановні колеги депутати! Дійсно, до страйку можна ставитися по-різному. Можна ставитися, як до крайнього засобу вирішення трудового спору, який, природно, може виникнути в наших умовах. І можна ставитись, як до бажа-

ного способу вирішення політичних проблем, які не можут вирішити політики іншим, цивілізованим шляхом.

Дуже шкода, що ми обговорюємо більше метод страйку, а не інші методи вирішення трудових конфліктів, трудових спорів, які виникають між власником і колективом. Очевидно, не можна говорити в нинішніх умовах, що наші люди не доросли до того, щоб всюди зупинити життя в державі. Очевидно, не народ не доріс, а окремі політики не доросли до здорового глузду, коли проголошують подібні речі.

А тепер конкретно щодо проекту цього закону. Дійсно, проект недосконалий значною мірою, і буквально в кожній статті є серйозні прогалини, які потребують доопрацювання.

Якщо говорити про страйк як про крайній метод вирішення трудового спору, то треба сказати, що недосконало виписана процедура прийняття рішення про страйк. Ми знаємо, як проходять загальні збори або конференції в трудових колективах. Ми знаємо, як інколи приймаються рішення. Так от, це рішення в будь-якому випадку зможуть оспорити і подати до суду, тому що ні підрахунок голосів, ні інші процедурні моменти часто-густо не поставлені так як слід. Вважаю, ця процедура має бути чітко виписана в законі, щоб тим самим допомогти трудовим колективам грамотно приймати такі рішення.

Щодо статті 25. Те, що зараз записано, означає практично не відкладення конкретного страйку, а відкладення страйків взагалі. Тобто до певної міри це запровадження елементів надзвичайного стану. Я думаю, що це теж треба виписати чіткіше і щодо окремих випадків, зазначивши, які це умови, які це випадки. Президент повинен мати право відкласти конкретний страйк. Можливо, повинен мати таке право і глава адміністрації. Тобто мова має йти не про страйки взагалі, а про конкретний оголошений страйк у певних конкретних умовах.

І все ж я вважаю, що цей законопроект треба приймати в першому читанні, незважаючи на всі недоліки, оскільки, як свідчить наша практика, чим більше ми говоримо про соціальну справедливість і про захист трудових колективів, тим гірше для них робимо. Давайте прийняттям цього закону зробимо, врешті-решт, хоч де-небудь добре.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово має Буздуган Юрій Олексійович від комітету.

Я просив би, щоб ви конкретно відповіли на запитання про соціальну хартію, про умови її ратифікації Верховною Радою.

Будь ласка.

БУЗДУГАН Ю.О., голова Комітету Верховної Ради Україні з питань соціальної політики та праці /Новселицький виборчий округ. Чернівецька область/. Дякую. Шановні колеги, ми сьо годні, приймаючі цей проект закону в першому читанні, робімо велику справу. Про це вже говорили представники практично всіх фракцій - правих, лівих, центристів, і мені це було дуже приємно чути.

Ми заповнюємо вакуум, виписуючи і механізм оголошення страйку, і взагалі всі процедури, пов"язані з вирішенням трудових спорів. Головне завдання все-таки не в тому, щоб провести страйк, в в тому, щоб його не було.

100

А якщо він все-таки станеться, то нехай відбувається на законних засадах і за законною процедурою. Так от, повністю цієї процедури в проекті закону не виписано. Уже декілька виступаючих говорили про цей недолік законопроекту. Я з цим цілком згоден і буду вдячній, якщо люди в цьому залі, які мають досвід проведення страйків, підключаться до другого читання і ми випишемо як найкраще саме процедуру проведення страйків.

Другий момент стосується прийняття в пакеті законів про профспілки, про вирішення колективних трудових спорів і про соціальне партнерство. Дійсно, ми приймали таке рішення. Я думаю, була б оптимальною процедура, якби ми в першому читанні прийняли проекти цих законів кожен зокрема, а потім головували в цілому, тобто прийняли одну постанову про прийняття в цілому трьох законів.

Такий варіант дав нам можливість прийняти пакет, про який ішла мова.

Щодо ратифікації Європейської соціальної хартії. Буквально вчора відбулося спеціальне засідання нашого комітету, присвячене цьому питанню. Є позиція уряду, викладена у листі Прем"єр-міністра Назаренка. Вона полягав в тому, що сьогодні Україна не має можливості ратифікувати цю хартію. Комітет а цією позицією не погодився. Ми будемо вносити це питання, воно стоїть у порядку денному. І в нас є певні пропозиції.

Єдина проблема полягає в тому, що для того щоб ратифікувати Європейську соціальну хартію, нам треба спочатку прийняти ці закони.

101

Тому питання стоїть так: або ми ратифікуємо соціальну хартію, а потім приймаємо ці законі в цілому, як пропонував депутат Красняков, або спочатку приймаємо ці закони, а потім ратифікуємо хартію. Я думаю, це питання може вирішити сесія, Або знову ж таки будемо це робити в пакеті. Є і такий варіант. Я думаю, оптимальним був би варіант останній, про який я сказав: голосування в пакеті ратифікації соціальної хартії і прийняття в цілому цих законів.

Я ще раз хотів би подякувати всім виступаючим. Були дуже цікаві души. Особисто мені, скажімо, дуже імпонує думка про те, що треба дозволяти страйки солідарності. Я підтримав би на всі 100 відсотків цю позицію. Але автором цього проекту є Кабінет Міністрів. Після доопрацювання на друге читання ви внесете всі пропозиції, і, думаю, Верховна Рада прийме потрібне рішення.

Дякую.

ГОЛОВА. Таким чином, шановні депутати, обговорення цього проекту відбулося. Пропозиції про його прийняття в першому читанні, власне, домінують. Навіть ті пропозиції, що сто суються прийняття вакону чи введення його в дію за умови ратифікації соціальної хартії, не відкидають необхідності далі працювати над документом.

Але тут виникає, скажемо так, процедурна чи регламентна проблема - яким чином продовжувати цю роботу. Ми одного разу проект закону відхилили, направили його на доопрацювання.

102

Як бум тепер? Знову відхиляти? Тоді це недовіра комітетові. Треба відправляти повністю законопроект на доопрацювання Кабінетові Міністрів, щоб він знову починав цю роботу. Але ми такої практики ніколи не застосовували.

І, крім того, це треба було робити ще минулого разу.

Тоді, очевидно, можна було б піти на такий варіант... Я прошу уваги і прошу вашої підтримки. Цей варіант певною мірою перегукується з тим, про що говорив голова профільного комітету. Доцільно проекти законів про трудові спори, про соціальне партнерство і деяких інших приймати в першому читанні, але в другому читанні прийняти їх після ратифікації Європейської соціальної хартії. І тоді ми могли б у цих законах дати ті норми, які відповідали б хартії.

У такому разі ми не порушили б той принцип, який відстоює частина комуністів, і створили б законодавство, яке вам потрібно мати відповідно до вимог Парламентської Асамблеї Ради Європи.

А щоб врахувати позиції, які відстоювали сьогодні Євген Красняков та інші депутати, ми могли б у постанові записати доручення комітетові про те, щоб у документі до другого читання були норми про заборону локаутів і підтримку

103

страйків солідарності. Страйк солідарності, власне кажучи, в видом політичного страйку, тому що солідарність є еле-иент політики. Отже, ми працювали б у межах Конституції, а одного боку, а а другого, - вирішили б проблеми політичного характеру. Я вважаю таку пропозицію можливою. Слово має автор пропозиції депутат Красняков. З мотивів голосування.

КРАСНЯКОВ Є.В. Александр Александрович, может быть, я не очень четко сформулировал свое предложение. Считаю, что мы должны социальную хартию ратифицировать, а потом рассмотреть проект закона во втором чтении.

104

ГОЛОВА. Я про це і кажу. Тобто ми приймаємо зараз

проект закону в першому читанні, а потім працюємо над іншими документами, в тому числі і над соціальною хартією. Ратифікуємо соціальну хартію і приймаємо закон. Я так це зрозумів із виступу депутата Буздугана. Можна так, я не заперечую. Юрію Олексійовичу, можна так записати? Він теж не заперечує.

Я ставлю на голосування проект постанови про прийняття законопроекту, внесеного комітетом, за основу. А потім доповнення будемо голосувати...

Депутату Глухівському ще раз надається слово.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Олександре Олександровичу, я не розумію, чому ви пов"язуєте цей законопроект тільки з хартією і нічого не говоріте про необхідність прийняття його в пакеті із Законом про соціальне партнерство? Ви тільки два елементи назвали.

ГОЛОВА. Леве Йосиповичу, мабуть, ви не слухали, що я сказав. Я з самого початку сказав те, що ви говорите.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й. Не треба мені дорікати. Я добре слухаю. Ви завжди намагаєтесь так робити, як вам вигідно.

ГОЛОВА. Я вам ще раз хочу сказати, що я тільки що, підбиваючи підсумки обговорення, сказав, що треба розглянути і проект Закону про соціальне партнерство. Візьміть стенограму, будь ласка.

105

Я ставлю на голосування проект, внесений комісією, за основу.

"За" - 203.

Шановні колеги, ні в кого проект не викликав заперечень, але частина депутатів, мабуть, прослухала момент голосу-ванне.

Я ще раз ставлю на голосування. Я прошу, підтримайте.

"За" - 225.

Доповнення будуть пізніше. Давайте ще раз проголосуємо.

Прошу вас, заспокойтеся. "Єдність", голосуйте!

"За" - 254.

Була пропозиція розглянути цей законопроект в другому читанні після приєднання до Європейської соціальної хартії і розгляду в першому читанні проекту Закону про соціальне партнерство.

Спочатку цю пропозицію, а потім вашу. Ну, добре, надається слово депутату Вітренко.

ВІТРЕНКО Н.М. Мені здається, що логічно буде, якщо перед другим читанням ратифікуємо Європейську соціальну хартію, потім приймемо Закон про трудові колективи, а потім -Закон про соціальне партнерство. І лише тоді в другому читанні слід розглядати цей законопроект.

ГОЛОВА. Я не проти. Будь ласка, Юрію Олексійовичу, що ви окажете?

106

БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги, уже два роки готується питання про Закон про трудові колективи.

Проблема полягає в тому, що в комітеті немає проекту цього закону. Комітет

не може розробити цей закон, бо не є суб"ектом законодавчої ініціативи. Якщо хтось внесе проект цього закону, то ми протягом двох тижнів підготуєш його на розгляд Верховної Ради. Але поки що нема про що говорити..

ГОЛОВА. Юрію Олексійовичу, у вашому комітеті скільки депутатів?

БУЗДУГАН Ю.О. Приблизно втричі менше, ніж у комітеті в закордонних справах чи в комітеті по банках.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Значить, у вас 12 чоловік. Так? Так. Це 12 суб"єктів законодавчої ініцітиви. Я ваш підказую: у 1986 році вийшов Закон про трудові колективи, який завізував тоді Михайло Сергійович

Горбачов. Візьміть цей закон, вилучіть звідти те, що не відповідає сучасним умовам, доручіть одному з членів свого комітету внести це на розгляд Верховної Ради. Таким чином, ми урахували б тоді всі ці моменти: і про соціальне партнерство, і про трудові колективи, і про трудові спори, і про Європейську соціальну хартію /Шум у залі/. Одну хвилинку!

Михайлу Володимировичу надається слово.

СТЕПАНОВ М.В. Уважаемый. Председатель, уважаемые депутаты! Я хотел бы, чтобы в развитие вот этого предложения были даны

107

следующие поручения комитету:

Первое. Предусмотреть запрещение локаута как такового.

Второе. Убрать запрет на забастовка солидарности.

И третье. Чтобы не было отлагательного вето Президента /вот этих 60 дней/ в мирное время.

Чрезвычайная ситуація, военное время - тогда пожалуйста.

Если по этим трем пунктам будет поручение нашему комитету, то мы очень сильно продвинемся ко второму чтению этого проекта.

ГОЛОВА. Іншими словами, пропонується доручити комітетові при підготовці проекту закону до другого читання врахувати необхідність приєднання до Європейської соціальної хартії, розгляду в першому читанні проекту Закону про соціально партнерство і проекту Закону про трудові колективи.

А також передбачити у цьому законі заборону локаутів, вирішення, питання щодо страйків солідарності і відрегулювати питання про відкладальне вето Президента й інших структур влада.

Ставлю ці доповнення на голосування. Прощу їх підтримати.

"За" - 220.

Ще раз ставлю на голосування. "Єдність", я прошу об'єднатися з усіма депутатами, будь ласка.

"За" - 237.

У цілому ставлю на голосування проект постанови.

"За" - 251. Рішення прийнято.

Спасибі.

108

Розглядається проект Постанови про проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів /стосовно формування бюджету/. Ідеться про прийняття постанови в цілому. Мусіяка Віктор Лаврентійович, голова погоджувальної групи. Як йому і доручалося, він . коротко поінформує з цього приводу. Будь ласка.

МУСІЯКА В.Л., голова погоджувальної групи з представників депутатських фракцій та груп, заступник Голови Верховної Ради України /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/. Шановні колеги! Ми прийняли в першому читанні проект цієї постанови. І отримали... Ви, мабуть, маєте на руках пропозицію до проекту постанови депутата Яценка. Треба розглянути і проголосувати цю пропозицію... Прошу вибачення, і вашу. Як я забув про вашу? Вибачте, будь ласка. Дійсно, тільки що мені поклали пропозиції депутатів Вітренко і Марченка.

Отже, треба всі пропозиції проголосувати, а потім проголосувати проект постанови в цілому.

ГОЛОВА. У вас на руках є документи. Це насамперед проект постанови, який підсумовує тривалу дискусію, що відбувалася протягом трьох днів стосовно проекту складного закону, яким передбачаються зміни до майже 70 законів. Крім того, у вас в пропозиції депутата Яценка, а також пропозиції депутатів Вітренко і Марченка.

109

Я ставлю на голосування доповнення до проекту постанови, які вніс депутат Яценко. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 188.

Хвилинку! Є потреба в мотивів висловитися? Будь ласка.

Слово надається депутату Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Депутат Яценко попросив мене обгрунтувати його пропозиції.

Перше доповнення, яке пропонується депутатом Яценком: "До прийняття Державного бюджету на 1997 рік запропонувати Кабінету Міністрів України прийняти рішення про скасування пільг, наданих постановами та розпорядженнями уряду, а також запропонувати Президенту скасувати пільги, надані указами та розпорядженнями Президента України".

Чому ми ставимо це питання? Річ у тому, що сьогодні діють укази, діють декрети, якими надано пільги певним категоріям працівників Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента.

Ми просимо, шановні колеги народні депутати, проголосувати це доповнення.

Друге доповнення: "Доручити Кабінету Міністрів у місяч-ниЯ термін розробити і внести на розгляд Верховної Ради

110

України проект Закону України щодо використання службового транспорту в органах державної влади". Сьогодні зростає кількість засобів автомобільного транспорту в державних адміністраціях. А це ті кошти, які могли б піти на виплату заборгованості по пенсіях, заробітній платі тощо. Я прошу, шановні колеги, проголосувати за запропоновані депутатом Яценком доповнення до цього проекту постанови. Дякую.

ГОЛОВА. Я прошу вас... Валентино Петрівно, чи не вважаєте ви за можливе не записувати друге доповнення, оскільки ми вже проголосували його окремо 1 Олександр Миколайович підписав його як доручення Кабінету Міністрів внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо врегулювання питань використання службового автомобільного транспорту всіма категоріями державних службовців?:/Шум у залі/.

Ну, давайте запишемо до проекту постанови, я не проти. Ще раз ставлю на голосування пропозицію, яку зачитала Валентина Петрівна. Будь ласка, підтримайте. Це нормальна пропози-ція: скасувати пільги, розібратися з використанням службового транспорту.

"За" - 236.

Я пояснюю для радіослухачів. Мова йде про те, щоб скасувати пільги не законні, а введені указами Президента і постановами Кабінету Міністрів. А те, що на основі закону, того ніхто не пропонує скасовувати.

III

Пропозиція депутатів Вітренко і Марченка ставиться на голосування...

Спочатку проголосуємо, а тоді з мотивів візьмете слово, і так можна.

Іде голосування. Підтримайте, будь ласка, пропозицію депутатів Вітренко і Марченка.

"За" - 195.

Депутат Вітренко. Будь ласка.

ВІТРЕНКО Н.М. Я хотіла виступити до голосування. Чому? Хотіла пояснити, що ми будемо весь чао в ситуації, коли в людей потрібно відбирати пільги, якщо не гарантуємо їм реалізацію статті 48 Конституції. Тобто спочатку потрібно, і це ми в пропозиціях пишемо: "Сформувати Державний бюджет України на основі введення в дію законів України про оплату праці і пенсійне забезпечення в повному обсязі". Коли в бюджет це буде закладено і Кабінет Міністрів це вирішить, тільки після цього можна буде переглядати пільги. З пільгами вже стільки накручено - і щодо чорнобильців, і щодо учасників війни... Гадаю, тільки після цього ми зможемо вирішити питання про скасування деяких пільг.

Тому ми просимо проголосувати в поіменному режимі і підтримати нашу пропозицію. Тим самим ми реалізуємо своє конституційне право. Треба дата завдання Кабінету Міністрів складати бюджет при виконанні цих законів...

112

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію про голосування цих поправок у поіменному режимі. Будь ласка.

"За" - 137. Рішення прийнято.

Перед голосуванням я хочу зробити комплімент Наталії Михайлівні за точне цитування висловлювань Президента в Чернівцях 6 травня стосовно учасників війни і чорнобильців.

Ставлю на голосування в поіменному режимі пропозицію депутатів Марченка і Вітренко. Будь ласка.

"За" - 185.

Ставлю на голосування в цілому проект постанови з доповненнями, які ми проголосували. У цілому! Будь ласка, підтримайте.

"За" - 241. Рішення прийнято.

Спасибі.

Слухається питання про проект Постанови Верховної Ради України про звіти та впорядкування діяльності тимчасових депутатських комісій Верховної Ради України. Доповідач Шейко Петро Володимирович, голова комітету.

Де Петро Володимирович? Хто знає, де Петро Володимирович? /Шум у залі/.

Розглядається питання про проект Постанови Верховної Ради України про припинення повноважень заступника голови Центральної виборчої комісії Гончарука. Це теж, здається мені, питання, яке вноситься Комітетом з питань Регламенту.

113

У мене в така пропозиція. У зв"язку з тим, що Гончарук пішов на роботу до Конституційного Суду, зрозуміло, треба його звільняти. Але треба, щоб наш регламентний комітет підготував препозицію про врегулювання таких питань, щоб стати членом Центральної виборчої комісії, треба пройти черва сесійний зал, треба відібрати людей. Та коли Зону запропонували іншу роботу, яка його влаштовує, він махнув рукою на сесійній зал і пішов туди працювати. І тепер ми стоїмо перед фактом. Що робити? Оскільки сьогодні він працює вже там, його треба просто звільнити з цієї посади.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Проект постанови у вас на руках. Будь ласка, підтримайте.

"За" - 249. Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво мі» Україною та Республікою Білорусь. Доповідав Гудима Борис Миколайович, заступник міністра закордонних справ України. Є він у залі?

Борисе Іллічу, будь ласка, можете від комітету сказати слово? Слово надається депутату Олійнику. Ви в курсі? Тоді я ставлю на голосування даний проект. Немає заперечень? Немає.

Будь ласка, голосуйте.

"За" - 228. Рішення прийнято. Спасибі. .

114

Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України про підприємництво щодо ліцензування космічної діяльності. Доповідач Симоненко Іван Петрович.

Тут, я прошу вибачити, шановні депутати, є такий нюанс. У плані роботи на сьогодні передбачалося більше часу на попередні законопроекти, які ми розглянули, А це та інші питання віднесені на вечірнє засідання. Очевидно, доповідачі готуються до виступів у сесійному залі. Розуміємо цю об''єктивну обставину.

Оголошується перерва до 16 години.

115

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 81

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ