ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТЕ

 

С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

 

У к р а ї н и. 15 т р а в н я 1997 р о к у. 16 г о д и н а.

 

Веде засідання голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

     ГОЛОВА. Прошу   депутатів   підготуватися   до    реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

 

     Зареєструвалися 325  народних  депутатів.  Вечірнє  засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні депутати, перед тим як почати розгляд оголошеного вже питання,  дозвольте  зробити  невеличке  пояснення  чи уточнення і порадитися з вами ось з якого  приводу.  На  ранковому  засіданні, коли  ми обирали безстрково суддів до обласних судів,  з моєї вини трапилася помилка,  а  саме:  не  можна  було  персональні  справи ставити  на  поіменне  голосування.  Хтось  підказав із залу,  а я автоматично поставив таку пропозицію,  отож проголосували не  так, як передбачено Регламентом.  Хоча все одно не можна визначити, хто проти  кого   голосував,   тобто   тут   немає   якогось   аспекту персонального  переслідування  тощо.  Але  вчора  ми проголосували постанову  про  процедуру  розгляду  подібних  питань,   де   була визначена  саме така процедура.  Один із фрагментів цієї процедури передбачає все-таки врахування позиції тих депутатів,  адже ми  не можемо  всіх кандидатів обговорювати тут за повною процедурою,  бо на це у нас не вистачить часу.

 

     Тому профільний  комітет,  як   це   передбачено   процедурою призначення кадрів до деяких інших структур,  повинен зробити свої висновки.  Я  зустрічався  з  членами  з  комітету,  вони  справді незадоволені таким рішенням. Депутат Рябець запропонував поставити на голосування пропозицію комітету.  Вона зводиться  до  того,  що двох  кандидатів  з  Луганської  області  і чотирьох кандидатів із Львівської області треба розглянути окремо,  оскільки комітет  мав до них претензії і не рекомендував їх для обрання.

 

     Тобто тут виникає своєрідна колізія: ми вже проголосували і в ефір пройшла ця інформація.

 

     Є вихід,  який пропонує  комітет:  надалі  окремо  розглядати кандидатів,  стосовно яких є зауваження комітету,  і голосувати по кожному зокрема.  І пакетом проголосувати ті кандидатури, стосовно яких не виникає питань.

 

     У мене  немає  підстав  заперечувати  такий  підхід,  але щоб розв'язати проблему в такий спосіб,  потрібно  спочатку  скасувати постанову  про  призначення,  а потім визначитися остаточно (Шум у залі).

 

     Не так?

 

     Депутат Лавринович від комітету пропонує такий проект:

 

     "Відповідно до пункту 27 статті  85  Конституції  України  та статті   9   Закону  України  про  статус  суддів,  Верховна  Рада постановляє: обрати суддями обласних судів України безстроково..."

 

     І називаються три прізвища з  Луганського  обласного  суду  і одне прізвище зі Львівського обласного суду (Шум у залі).

 

     Ви ж  казали  мені  навпаки  -  два кандидати і чотири (Шум у залі).

 

     Одну хвилиночку,  зараз  з'ясуємо  всі  нюанси.  Будь  ласка, Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з  питань  правової  політики  і  судово-правової  реформи (Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область). Шановні колеги! Шановний  пане  Голово!  У  нас  немає  проблеми  із   скасуванням попереднього  рішення,  бо до проекту,  запропонованого комітетом, який мав ставитися на голосування,  не були внесені  прізвища  тих суддів, яких комітет не рекомендував. Це один аспект.

 

     Другий аспект.  Згідно  з Регламентом вчорашня постанова щодо призначення  всіх  суддів  безстроково   потребувала   обов'язково невідкритого, скажемо так, голосування.

 

     У нас   склалася   така   ситуація.   Більшість  суддів,  які відповідали  всім  вимогам,  ми  рекомендували  для  обрання.   Не рекомендували  трьох  суддів  Луганського  обласного суду і одного суддю Львівського обласного суду.  Причини тут різні.  Двох суддів Луганського  обласного суду не рекомендували обирати через низький професійний рівень (це є в стенограмі засідання комітету) і одного суддю  через  те,  що  він  не  володіє  державною мовою,  як того вимагають положення частини третьої статті 127 Конституції.  Суддю Львівського  обласного  суду  теж  не  рекомендували через низький професійний рівень.

 

     Окрім того, ми відхилили ще деякі кандидатури (ми роздали вам ці матеріали).  Це четверо суддів Волинського суду, четверо суддів Хмельницького  суду  і  троє  суддів  Львівського  суду,  оскільки подання документів до комітету не відповідає вимогам, передбаченим законодавством  України.  Наш  комітет  виконав  свій   обов'язок, покладений  на нього,  відповідно до закону і Регламенту Верховної Ради вніс матеріали на розгляд Верховноої Ради.

 

     Отже, зараз нам потрібно визначитися: прийняти проект,   поданий  комітетом,  де  не  міститься  прізвищ кандидатів,  яких  не  рекомендує  комітет,  і  проголосувати   ті кандидатури,  які  не рекомендувалися комітетом,  але відповідають формальним вимогам. Крім того, не допускати поіменного голосування при   призначенні   суддів  безстроково,  оскільки  це  суперечить прийнятій нами постанові й Регламенту Верховної Ради України.

 

     Нам потрібно чітко знати,  що така надзвичайно  відповідальна функція  - призначення суддів безстроково - потребує персонального підходу,  що ми і здійснили вчора,  прийнявши відповідну постанову Верховної Ради України.  Ми пропонуємо прийняти рішення, яке дасть змогу нам вийти з тієї ситуації,  у якій ми опинилися, та уникнути непорозумінь під час призначення безстроково суддів обласних судів (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Одну  хвилиночку,  я  зрозумів   пропозицію.   Власне кажучи,  треба  скасувати і по-новому переголосувати (Шум у залі). Сідайте,  будь ласка,  Олександре Володимировчу (Шум у залі). Це ж не доповідь, це просто він інформує про те, що відбулося.

 

     Одначе тут  є така обставина.  Олександре Володимировичу,  ви правильно все говорите.  I в пояснювальній  записці  є  зауваження комітету  щодо  трьох  суддів  Луганського  обласного суду.  Але ж проект постанови,  завізований головою комісії,  містить  прізвища цих людей (Шум у залi).

 

     Я розумію.  Проте  цей  документ  голосувався.  Я можу ще раз поставити на голосування це питання,  але не в поіменному  режимі. Можна проголосувати окремо дві частини.  Спочатку проголосувати за трьох луганських і одного львівського суддів,  а потім - за  решту суддів.  Iншого виходу я не бачу (Шум у залi). Тільки не поіменно, от у чому справа.  Спочатку більший список?  Ну,  давайте спочатку більший  список,  з  приводу якого не було заперечень.  Можна так? (Шум у залi).  Ні, спочатку наполягають проголосувати менший. Тоді визначимося  щодо  меншого  списку,  а потім щодо більшого.  Немає заперечень?  Будь ласка. Ставлю на голосування питання про обрання суддями обласних судів безстроково. Прошу всіх підтримати.

 

     Стосовно Білякова,  Мазанкіна, Фарятьєва, а також Журавльової із Львівського обласного суду.  Чотири  претенденти.  Будь  ласка, проголосуйте.  Підтримайте  комісію,  вона  пропонує такий варіант (Шум у залi).

 

     "За" - 187.

 

     Одну хвилиночку!  Я  розумію,  що  комітет  не  підтримує  ці кандидатури.  Проте  я  кажу  про проект постанови.  Ви ж дали цей проект постанови. Я його ставлю на голосування.

 

     Будь ласка, депутате Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні колеги!  Ми  справді  подали  проект постанови,  бо  від  нас  його  вимагають,  аби  остаточне рішення приймала Верховна Рада України,  а не  комітет.  Бачите,  під  цим проектом  постанови немає жодного підпису.  Їх немає через те,  що далі подане рішення комітету, подивіться, де перелічено прізвища і сказано,  що  дані  особи  не  рекомендуються  для обрання,  бо не відповідають професійним  вимогам  до  кандидата  на  таку  високу посаду,  як  суддя  обласного  суду.  I  тому  комітет  просить не підтримувати (Шум у залi).

 

     Нам байдуже,  якого  обласного  суду.  Для  нас  важливою   є кваліфікація людей.

 

     ГОЛОВА. Я зрозумів вас.  Але ми виходимо ще й з тої ситуації, яка створилася.  Ми проголосували за них,  і зараз буде не  зовсім коректно,  якщо  ми  почнемо  ділити.  Надалі  ж  цю  помилку буде виправлено  обов'язково.  Але   щоб   вийти   з   цієї   ситуації, пропонується проголосувати окремо.  Будь ласка. Тим паче, люди вже знають, що вони призначені.

 

     Ще раз ставлю на голосування питання щодо  названих  чотирьох кандидатів. Підтримайте, будь ласка.

 

     "За" - 219.

 

     Ще раз, будь ласка.

 

     "За" - 233.

 

     А тепер  за  решту,  до  яких ніяких зауважень не було.  Будь ласка. Список прізвищ я зачитав раніше. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 259. Прийнято.

 

     Вікторе Лаврентійовичу, з мотивів голосування? Будь ласка.

 

     МУСІЯКА В.Л.,  заступник  Голови   Верховної   Ради   України (Фрунзенський виборчий округ, Харківська область). Шановні колеги! У нас відбулася розмова з членами комітету. I ми, здається, дійшли висновку,  що  в  майбутньому  переглядатиметься  ще  близько  500 кандидатур.  Треба внести деякі зміни в постанову,  яку  ми  вчора прийняли.

 

     Звичайно, комітет  має  право  і  зобов'язаний висловити свою думку, навіть негативну.

 

     Ми повинні все вислухати.  I,  врахувавши  це  все,  провести таємне голосування. Кожний голосуватиме, як вважатиме за потрібне, знаючи при цьому думку комітету. Це відповідатиме всім вимогам.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція,  щоб комітет вніс зміни  до  постанови. Оскільки   ми  прийняли  тільки-но  дві  постанови  відповідно  до Регламенту,  то  попередня  постанова,   прийнята   з   порушенням Регламенту, не чинна. Тоді не треба нічого голосувати. Дякую.

 

     Надайте слово   депутату   Носову,   він  добре  знається  на Регламенті.

 

     НОСОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Не тому, а тому що я займався законом про  постійні  комісії.  I  одним  із складних питань було визначення підстав не рекомендувати суддів на посаду, бо оцінку фаховому рівневі суддів дає атестаційна комісія.

 

     Я над цим довго думав і  прошу,  коли  на  майбутнє  писатиме комітет про недостатній рівень професійних знань суддів,  то треба додавати обгрунтування.  Наприклад,  у мене  є  ось  такі  справи. Людина  оскаржує  рішення  виконкому (розвалили сарай),  а суддя у резолюції посилається не на статтю закону,  а пише,  що  розвалили відповідно  до  рішення  виконкому.  Оце  вам  рішення суду.  Воно незаконне,  а тому є підстави сказати, що суддя - некваліфікований фахівець.

 

     Або сторона  вимагає  перевірити  липові документи,  за якими винесено вирок,  а вони не хочуть цього  робити.  Це  процесуальні порушення. Тобто треба дивитися справи і прямо тут про них писати, щоб ми могли самі  оцінити.  Бо,  скажімо,  жінка  каже,  що  вона керується  указами Президента.  А вони ж входять до системи права. Ви записали в Конституції верховенство права, у тому числі указів. То це ж не є підставою для визначення кваліфікаційних вад.  Тобто, якщо  є  вади,  будь  ласка,  формулюйте,  які  саме  та  в   чому проявилися.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло,  це стосується комітету,  він вирішить все так як слід.

 

     ------------

 

     Слухається оголошене  до  перерви  питання:   проект   Закону України  про  проведення  експерименту  з управління акціями,  які належать   державі   у    відкритому    акціонерному    товаристві "Лисичанськнафтооргсинтез".

 

     Шановні депутати,  дозвольте  сказати  кілька  вступних слів. Такого типу питання ми розглядаємо вперше.  Ситуація склалася так, що  підприємство,  визначене  в проектах документів як стратегічне (воно,  певніше,  високоліквідне і  може  працювати  рентабельно), перебуває тепер у скрутному становищі і практично не працює.

 

     Ведуться дискусії  стосовно  вирішення його долі.  Надійшло 5 проектів закону,  які зводяться до зміни відносин  власності,  щоб з'явився   власник,   який   його   ефективно   використовуватиме, забезпечить повне використання можливостей, а це десь приблизно 20 мільйонів   тонн  нафти  на  рік.  Нам  належить  знайти  можливий оптимальний варіант розв'язання такої проблеми.

 

     Всі роздані вам проекти чимось відрізняються, чимось подібні, але  всі  вони,  як  і  висновки  депутатів,  котрі брали участь у підготовці документів,  у попередньому обговоренні,  зводяться  до того,  що ми повинні знайти варіант, який би забезпечив дві умови: по-перше,  щоб це був  резидент  України  (власник  підприємства); по-друге,  щоб  він узяв на себе борги підприємства,  оскільки під гарантію уряду кредит Німецького банку,  строк  якого  вже  минув, потрібно   сплачувати  з  бюджету.  Нам  слід  обрати  оптимальний варіант,  який забезпечив би  зазначені  дві  умови:  щоб  це  був резидент  України  та  щоб  він  узяв  на  себе борги й забезпечив ефективне використання державного майна.

 

     Ось про що  йдеться  в  цих  документах.  Процедура  розгляду даного питання визначена Регламентом.

 

     Ініціаторами його   були   Анатолій   Арефійович   Татаринов, заступник   голови   Комітету   з   питань   паливно-енергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку, а також Геннадій Юрійович Угаров від Комітету з питань економічної політики та управління  народним господарством.  Заслухаємо  їх,  а  потім  надамо  змогу висловити власні погляди і авторам альтернативних  проектів,  обговоримо  це питання  і  приймемо  оптимальне  рішення.  Приблизно  така  схема пропонується.  Прошу  всіх  бути   дуже   уважними,   бо   питання надзвичайно складне.

 

     Дискусії, що  проводилися  раніше  і  нині  серед  депутатів, засвідчили  одну  обставину:  цілком  можливо,   що   труднощі   і непоставки  нафтопродуктів для цього підприємства виникли з огляду на те,  що кожен із тих, які вирішують це питання, пов'язує його з майбутньою  зміною  відносин власності або з майбутніми правами на це підприємство.  Врахуємо  дану  обставину  під  час  остаточного розв'язання питання.

 

     Слово надається  Анатолію Арефійовичу Татаринову,  заступнику голови  Комітету   з   питань   паливно-енергетичного   комплексу, транспорту і зв'язку. Будь ласка.

 

     Оскільки багато   варіантів,   він   пропонує  кожен  із  них розглядати за скороченою процедурою. Їх 5, то на засіданні повинні виступити 20 чоловік. Немає заперечень? Прошу, депутате Татаринов.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань  паливно-енергетичного  комплексу,  транспорту  і зв'язку (Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Александр Александрович...

 

     ГОЛОВА. Я   перепрошую.   Тоді    проголосуймо,    бо    мене звинувачуватимуть, що я щось не врахував. Кожен варіант розглянути за скороченою процедурою,  аби дійти оптимального рішення.  А  час для   доповіді   визначено   Регламентом.  Ставлю  на  голосування процедуру, будь ласка.

 

     "За" - 209. Прийнято.

 

     Це процедура.  Мається на увазі,  що є два проекти закону,  і решта документів,  зокрема проекти постанови Верховної Ради.  Будь ласка.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.  Уважаемый Александр Александрович,  уважаемые коллеги  народные  депутаты!  Предметом данного законопроекта есть эксперимент   по   управлению   акциями,    которые    принадлежат государству.  Эта  сфера  отношений  в  народном хозяйстве Украины является   новой,   очень   важной,   к   сожалению,   практически неурегулированной.

 

     Существующие рычаги  по управлению государственным имуществом в производстве, особенно крупными стратегическими предприятиями со стороны правительства,  министерств и ведомств, Фонда госимущества не  имеют  системного  характера,   фрагментарны   и   практически неэффективны.

 

     Мы исходили   из   того,   что   положительные  экономические тенденции в развитии народного хозяйства Украины в  целом  следует связывать с созданием экономической системы, которая базируется на существовании  эффективно  хозяйствующих   собственников   средств производства.  Таким собственником обязано выступать государство в переходной период экономики,  если будут  найдены  соответствующие механизмы   управления  такой  собственностью,  в  первую  очередь производственных комплексов,  имеющих стратегическое значение  для всего народного хозяйства.

 

     В таком   случае   следует   учесть   не   только  собственно экономические,   но   и   политические   аспекты,    экономическую безопасность страны.

 

     С данной  точки  зрения проведение эксперимента по управлению акциями государства в открытом акционерном обществе ЛиНОС -  форма поиска соответствующего механизма.

 

     Прежде чем   перейти   к  изложению  самого  проекта  закона, несколько слов о нефтеперерабатывающей отрасли  и  обкекте  нашего эксперимента.

 

     Говоря о    нефтеперерабатывающей   промышленности   Украины, следует отметить,  что отрасль практически сложилась к 60-м годам. С указанного времени мощности переработки нефти с 8 миллионов тонн в 1961 году увеличились до 61  миллиона  тонн  в  1991  году,  что позволило    повысить   обеспеченность   Украины   нефтепродуктами собственного производства с 45 до 85 процентов...

 

     ГОЛОВА. Шановні  депутати!   Ми   вперше   розглядаємо   таке конкретне і доволі складне питання. Тому я прошу виняткової уваги, оскільки вам приймати рішення з цього приводу.

 

     Будь ласка, продовжуйте.

 

     ТАТАРИНОВ А.  А.  Ни для  кого  не  новость,  что  по  уровню производства и потребления нефтепродуктов принято судить об уровне экономического и социального развития государства.

 

     Развитие отрасли шло  за  счет  централизованных  капитальных вложений,   выделение   которых  после  распада  СССР  практически прекратилось.

 

     По причине галопирующего роста цен на нефть, падения добычи в России,  снижения  поставок ее в страны СНГ (с 39 миллионов тонн в 1993 году до 23 миллионов тонн  в  прошлом  году)  и  переходом  к рыночной  экономике  сложилась  такая  ситуация  с гарантированным стабильным обеспечением потребителей нефтепродуктами,  что если не принять     срочных    мер    по    техническому    перевооружению нефтеперерабатывающей  промышленности,  последствия  в   экономике могут быть непредсказуемыми.

 

     В настоящее   время   исчерпаны  все  финансовые  возможности нефтеперерабатывающих заводов и выполнение программ практически не ведется.  Из-за  отсутствия  оборотных  средств  заводы перешли на переработку   давальческой   нефти.    То    есть    отрасль    из высокоэффективной отрасли тяжелой индустрии превратилась в систему предприятий, оказывающих услуги по переработке давальческой нефти, лишившись  таким  образом  основной  массы  прибыли.  Кроме  того, внешние  долги,  не  считая  кредиторов  по  вводу  мощностей  для производства  полипропилена  на  Лисичанском нефтеперерабатывающем заводе и комплексе гидроочистки на Одесском  нефтеперерабатывающем заводе, составляют более 180 миллионов долларов США.

 

     Проведенные в  1993  и  1994  годах  в  соответствии с указом Президента  Украины  от  15  июня  1993  года   корпоратизация   и превращение  государственных предприятий в нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности в акционерные общества, практически не увеличили финансовой возможности заводов.

 

     Проблемы отрасли   сфокусированы   в   открытом   акционерном обществе "Лисичанскнефтеоргсинтез"  -  самом  крупном  предприятии отрасли,   перерабатывающего  треть  всей  нефти  в  Украине.  Это предприятие  топливного  и  нефтехимического   профиля   проектной мощностью  по  переработке  23,4  миллиона  тонн  нефти  в год.  В результате простоя и усиливающейся коррозии оборудования  реальная мощность  его  составляет  16  миллионов  тонн  в год.  Фактически переработка нефти составила в 1990 году 21 миллион  тонн,  в  1996 году - 2,1 миллиона тонн.

 

     В 1993  году  правительство  разрешило  приватизацию  данного завода, преобразовав его в ОАО ЛиНОС. За государством сегодня - 75 процентов    акций    этого    предприятия.    Долги   предприятия катастрофически растут.  Дело пошло  к  банкротству.  Кредиторская задолженность  по  кредиту  Вестдойче  Ландесбанка составляет 75,4 миллиона экю,  просроченная задолженность по кредиту этого банка - 27  миллионов  экю,  штрафные  санкции  за несвоевременный возврат кредита - 666 тысяч экю.  До  30  октября  1996  года  начислялись санкции в размере 1800 долларов США за каждый день, а с 30 октября

- на  650  долларов  США  больше.  Внутренние  долги  коммерческим структурам за нефтепродукты превысили 83 миллиона гривень.

 

     Ко всемирной  славе  демпинговых  процессов  по  отношению  к украинским производителям может добавиться обкявление  банкротства и  необязательности  Лисичанского  НПЗ  и  правительства  Украины, гарантировавшего кредиторам возвращение кредита.

 

     Необходимость принятия      данного      закона       вызвана нерешительностью исполнительной власти,  в первую очередь Кабинета Министров Украины,  на протяжении нескольких лет в принятии мер  к улучшению  положения  дел  на  одном  из  важнейших  для экономики Украины     предприятий     топливноэнергетического     комплекса. Необходимость  срочного  вмешательства  со  стороны Верховной Рады вызывается тем, что предприятия находятся в состоянии фактического банкротства.  Сегодня  существует  два  реальных  варианта решения проблемы ОАО ЛиНОС.

 

     Первый -  продолжение  его  приватизации.  Однако  реализация этого   варианта   приведет   к   окончательной   потере  контроля государства  над  этим  стратегически  важным  предприятием  и  не гарантирует   ни   решения   вопроса   о  погашении  задолженности предприятия, ни обеспечения нормальной работы.

 

     Поэтому более  оптимальный  вариант  предлагается   в   нашем проекте,  а  именно:  передача  пакета  акций  ОАО ЛиНОС,  которые принадлежат  государству,  в  управление  на  основе   результатов специального конкурса.  В поданном нами законопроекте предлагается такой вариант,  который дает возможность эффективно,  быстро  и  с минимальными    затратами   решить   целый   узел   экономических, управленческих,  социальных,  политических  и  внешнеэкономических вопросов с позиций национальных интересов Украины.

 

     Предлагается механизм отбора юридического лица,  которое было бы способно финансово оживить ОАО  ЛиНОС  на  основании  получения права управления пакетом акций этого предприятия.

 

     Правовые отношения,    которые    могут    возникнуть   между государственным и юридическим лицом,  которому передается право на управление   акциями,   имеют   достаточную   юридическую  базу  - гражданское  законодательство,  так  как  структура  договора   об управлении  акциями  должна  быть  построена  на  общих  принципах договора-поручения,  предусмотренного   главой   34   Гражданского кодекса Украины.

 

     Делает реальным   законопроект   и  тот  факт,  что  институт передачи государству  принадлежащих  ей  на  правах  собственности пакетов  акций  в  управление  специально  уполномоченным лицам не является новым в  Украине  и  уже  имеет  под  собой  определенную нормативную  базу.  Концепция  управления государственными акциями зафиксирована  в  указе  Президента  от   19   июня   1995   года, постановлении  Кабинета Министров от 21 февраля 1996 года,  других нормативных актах Фонда государственного имущества.  Существует  и определенная     практика     относительно     передачи    пакетов государственных акций в  доверительное  управление  уполномоченным лицам, которая осуществляется Фондом государственного имущества.

 

     Вместе с  тем необходимо отметить,  что указанная нормативная база недостаточна и не может быть использована в конкретном случае для цели передачи в управление такого обкекта, как ОАО ЛиНОС.

 

     Во-первых, в   нормативных   актах,   приведенных   выше,  не предусмотрено  для  уполномоченного   управляющего   обязательства осуществить   за   собственные  средства  финансовое  оздоровление предприятия.  А без такого  условия,  привлечение  такого  лица  с обязательствами  менеджера  и санатора одновременно,  предложенная концепция теряет смысл.

 

     Во-вторых, согласно имеющимся нормативным  актам  разрешается передавать акции,  принадлежащие государству, уполномоченным лицам на срок до одного года с правом государства  продлевать  поручение на следующий год, но не более чем на общий пятилетний срок.

 

     Эти и  другие ограничения прав уполномоченного управляющего и отсутствие достаточных гарантий стабильности договорных  отношений с ним государства не создают достаточной мотивации для привлечения субкекта, способного выполнить данное задание.

 

     Предложенный законопроект  имеет  целью  создание  надлежащей юридической  среды для реализации проекта финансового оздоровления и дальнейшей  эксплуатации  в  интересах  общества  и  государства конкретного  предприятия  в  порядке  экономического  и  правового эксперимента.  Он  имеет  четкую  и  понятную  идеологию,  которая заключается в достижении оптимального сочетания государственного и частного интересов,  когда приоритет общегосударственного интереса надежно гарантирован.

 

     Законопроект по содержанию состоит фактически из двух частей. Первая - определение комплекса  организационных  мер,  необходимых для  создания  специальной  государственной комиссии по проведению конкурса   юридических   лиц   на   право   управления    акциями, принадлежащими государству.  Вторая - определение основных условий конкурса по привлечению  уполномоченного  лица,  то  есть  условий будущего  соглашения,  на которых победитель такого конкурса будет осуществлять управление.

 

     Мы ориентировались на то,  чтобы выдержать нужное соотношение между  обобщающими нормами и нормами,  устанавливающими конкретный механизм достижения поставленной цели. Такова, в частности, статья 8,  в  соответствии с которой разработка и утверждение положения о проведении  конкурса  ложится   на   специальную   государственную комиссию.

 

     Как свидетельствует  практика  проведения в Украине конкурсов по продаже больших пакетов акций в процессе приватизации,  которые по  своим  задачам  могут  рассматриваться,  как ближайшие аналоги конкурса касательно ОАО  ЛиНОС,  процедура  конкурса  должна  быть четкой  и  открытой.  Требует значительных усилий также разработка пакета необходимой конкурсной документации, от которой значительно зависит  успех  конкурса.  Считаем уже сегодня возможным дополнить статью 8  перечнем  необходимых  конкурсных  документов,  проектом соглашения, обусловив принципы управления акциями.

 

     На наш  взгляд,  преимуществом  этого  варианта  является  не только   то,   что   победитель   конкурса   обязуется    погасить задолженность  предприятия и наладить его нормальную работу,  но и то,  что  государство  оставляет  за  собой  право   собственника, осуществляет  контроль за управлением акциями и получает дивиденды по этим акциям.

 

     Дополнительной гарантией  соблюдения  интересов   государства является то, что в случае невыполнения указанных выше обязательных требований,  договор об управлении акциями  расторгается  и  право управления акциями возвращается государству.

 

     Конкурс на    право    управления   акциями,   принадлежащими государству в ОАО ЛиНОС,  должна провести  специальная  конкурсная комиссия,   которую,   учитывая   важность  вопроса,  предлагается сформировать  преимущественно  из  народных   депутатов   Украины. Одновременно   к  работе  в  комиссии  предусматривается  привлечь представителей органов  исполнительной  власти,  в  частности,  от Администрации  Президента  Украины,  Кабинета  Министров  Украины, Фонда   государственного   имущества,   возможно,   представителей кредиторов   (о   чем  они  просили  в  своем  письме),  трудового коллектива.

 

     Поскольку в законах Украины в данное время  не  предусмотрены общие  правила управления государственным имуществом,  в частности акциями,  которые  принадлежат  государству,  то   нормы   данного законопроекта  являются  новыми,  а  предложенную схему управления необходимо  рассматривать  как  важный  экономический  и  правовой эксперимент.   При  условии  его  успешного  проведения  положения данного  проекта  закона  могут   стать   базой   для   разработки соответствующих законодательных норм общего характера.

 

     Реализация этого  законопроекта  не требует бюджетных затрат. Наоборот,   в   случае    успешного    проведения    предложенного эксперимента,  ожидается погашение задолженности ОАО ЛиНОС за счет негосударственных средств и получение в бюджет поступлений в  виде дивидендов по переданным в управление акциям.

 

     Учитывая конструктивную критику оппонентов,  в законопроекте, возможно,  необходимо  точно  определить  источники,  из   которых начисляется     компенсация    либо    вознаграждение    субкекту, уполномоченному    управлять    государственными    акциями,     и откорректировать  некоторые  сроки,  определяющие  отдельные этапы конкурсного   процесса.   Требуют   уточнения   либо   в    тексте законопроекта,  либо  в  условиях  конкурса  определение источника компенсации уполномоченному лицу дивидендов  по  акциям,  которыми это лицо управляет.

 

     Мы готовы  выслушать  замечания  и предложения,  внести в наш законопроект изменения и уточнения.

 

     Предложенный вам  законопроект  был  рассмотрен  и  поддержан комитетами  Верховной  Рады  по  вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, бюджетным, контрольным по вопросам приватизации,   по  вопросам  агропромышленного  комплекса.  Кроме этого,  есть  положительные  заключения  научноэкспертного  отдела Секретариата Верховной Рады, Международного института глобальной и региональной  безопасности,   Обкединения   адвокатов,   Института международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко,  Института экономики Национальной академии наук и других.

 

     Все эти документы вам розданы.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться. Але теж за скороченою процедурою,  оскільки багато буде  запитань, звичайно.

 

     Депутат Москаленко.

 

     МОСКАЛЕНКО А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з   питань   бюджету   (П'ятихатський   виборчий   округ, Дніпропетровська область).  Дякую.  Скажіть, будь ласка, чому ви у своїй доповіді не сказали ось про що.  Як же так сталося,  що коли більша   частина   акцій   була  в  руках  держави,  ніхто  з  тих управлінських  структур  не  займався  цією  справою?   Усі   лише спостерігали, як це підприємство руйнується, як його розтягують. І тепер уже минуло стільки часу,  а ми тільки починаємо говорити про стратегічного партнера.

 

     До речі,  нам відомо, що має цей стратегічний партнер? І чому ж така велика заборгованість на цьому підприємстві? Будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Увага.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.  Я   ваши   вопросы   переведу   в   плоскость законопроекта.  Мы рассматриваем не положение дел на ОАО ЛиНОС,  а путь,  рецепты и концепцию:  что делать с  предприятиями,  которые попали в такое же положение, как и ОАО ЛиНОС. Эти предприятия, как и  многие  другие,  раньше  находились  в  составе  министерств  и ведомств.  Потом они начали корпоратизироваться и акционироваться. Предприятия,  более  51   процента   акций   которых   принадлежат государству,  управлялись  Фондом  госимущества.  Вот  с  этого  и начались все беды,  и не только данного завода.  Нынче фонд  не  в состоянии  ими  управлять:  нет  рецептов,  нет системы управления предприятиями,  находящимися в его собственности.  Это касается  и металлургических заводов, и отдельных шахт, и ОАО ЛиНОС.

 

     Поэтому отвечать  должен  хозяин.  Ведь  75  процентов  акций находилось в Фонде государственного имущества. А он подконтрольный нам.  От  правительства  предприятие  ушло,  когда мы фонд забрали себе.  Следовательно, виновен хозяин, владелец завода. И парламент тоже.

 

     ГОЛОВА. Депутате Соболєв, будь ласка.

 

     СОБОЛЄВ С.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи  (Хортицький  виборчий округ,  Запорізька область). Депутатська група "Реформи". Не треба нас так бичувати,  бо кожен депутат,  якби мав контрольний пакет в управлінні акціями...  Чи не можете ви назвати прізвище конкретної людини?  Бо як управляли в  "Мотор-Січі"  ми  знаємо.  А  от  кому конкретно  було доручено даного підприємства пакет акцій?  За чиїм дорученням?  Єханурова,  мабуть,  як завжди. Назвіть прізвище, хто управляв акціями від імені Фонду держмайна.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.   Хочу   еще   раз   вернуть   вас   в   сферу законопроекта.    Здесь    присутствуют    представители     фонда государственного имущества и от правительства.  Эти вопросы к ним. Я хочу,  чтобы мы обсуждали законопроект.  Нужно найти выход,  как управлять акциями, находящимися в собственности государства. Нужен инвестор предприятиям,  нужны оборотные средства. Государство не в состоянии решать их проблемы.

 

     ГОЛОВА. Ми поставимо це запитання представникові фонду, і він відповість.

 

     Ще раз запитує депутат Соболєв.

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Депутатська група "Реформи".  Я ще  раз  ставлю запитання,  воно  ключове,  бо  головна  умова  подальшого  виходу підприємства з  кризи  -  наявний  борг.  Отже,  будь-яке  рішення неможливе,  коли ми не визначимо долю боргу і відповідальних осіб. А в жодному проекті постанови не вказано відповідальних осіб,  які створили борг державі на таку суму - сотні мільйонів доларів.

 

     Тому маю конкретне запитання: не щодо з'ясування стосунків, а про відповідальність конкретних державних чиновників за  зростання боргу.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.  Сергей  Владиславович,  мы  рассматриваем  не состояние дел на ОАО ЛиНОС и не постановление  Верховной  Рады,  а проект  закона,  который  мог бы разрешить проблемы,  возникшие на таких предприятиях.  Кредит Немецкого банка мы брали под  гарантию правительства. Есть лица, подписавшие от правительства кредит. Это свыше 100 миллионов долларов США,  и внутренний долг составляет 83 миллиона  гривень.  Есть  конкретные  лица,  руководившие  заводом тогда.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Арефійовичу,  варто  було  б  нагадати   ще історію  1992  року,  коли на нафтопереробному заводі було паливо, яке належало конкретній особі.  Розпорядженням Кабінету  Міністрів віддали   його   споживачеві   просто   так,   а   потім,  мовляв, розрахуються.  А  далі  весь  цей  борг   ліг   на   підприємство, автоматично  почав  наростати  -  і  нині  маємо  такий результат. Прізвища відомі,  є склад Кабінету Міністрів,  а один із тих,  які приймали це рішення, як депутат серед нас.

 

     Будь ласка, депутате Борзих.

 

     БОРЗИХ О.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань охорони  здоров'я,  материнства  і   дитинства   (Кам'янобрідський виборчий округ,  Луганська область). Уважаемый Анатолий Арефьевич, уважаемый Александр Александрович!  Нынешнее рассмотрение  данного вопроса - наглядный пример,  как валютные предприятия доводятся до того,  чтобы  их  прихватизировать  (что  мы  сегодня  и  пытаемся делать).  За последние годы все делалось для того, чтобы доказать: ни коллектив завода,  ни область,  ни государство не  в  состоянии управлять предприятием. Но это далеко не так.

 

     У меня  простой  вопрос:  кто  еще  может управлять?  Неужели Госкомнефтегаз не может  управлять  данным  заводом?  Насколько  я знаю,  сейчас  руководство  завода  такое,  что он начал работать, производить продукцию.  И именно в этот момент ставится  вопрос  о его приватизации.

 

     Ведь за тем,  что вы докладываете,  ясно прослеживается: есть подставные лица.  Юридическое это лицо или украинский резидент,  а за этим резидентом может стоять любая западная фирма.

 

     Скажите, пожалуйста, почему Государственный комитет нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности не может  управлять данным заводом?

 

     ТАТАРИНОВ А.А.  В  пакете законопроектов и предложений есть и предложение, касающееся приватизации завода.

 

     Мы уходим от приватизации  ОАО  ЛиНОС.  Мы  находим  механизм управления акциями,  которые находятся в руках государства,  чтобы это предприятие оставалось государственным.

 

     Как выход,  Фонд госимущества нашел такой вариант: он поручил физическому   лицу   от   имени   фонда   осуществлять  управление предприятием.

 

     Что добавляет  наш  законопроект?  Это  юридическое  лицо   - резидент Украины, но кроме управления, он произведет еще и санацию предприятия.

 

     ГОЛОВА. Депутате Ямковий, прошу.

 

     ЯМКОВИЙ І.О.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету  (Тростянецький виборчий округ,  Вінницька область).  Якщо Фонд державного майна не може управляти державною часткою майна не тільки цього підприємства, а й інших підприємств (а Фонд держмайна підпорядкований Верховні Раді),  то тоді,  мабуть,  треба прийняти одну  статтю  про  те,  щоб  цю частку державного майна передати в управління Кабінету Міністрів.  І нехай міністерства та  відомства цілком  відповідають  за економічний стан цих підприємств,  у тому числі підприємств оборонного комплексу.  А так  ми  можемо  їх  до ручки  довести,  і  не  буде  з  кого спитати за це.  Питання дуже серйозне для економіки держави,  ми  бачимо  це  на  прикладі  ВАТ ЛиНОСа.  Тут теж немає економічних розрахунків, які б підтвердили, що підприємство працюватиме і матиме прибуток.  Бо  чільна  умова, щоб  сировини  було  не  менше  10-16  мільйонів,  тоді завод буде незбитковий.

 

     Дякую.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.  У вас есть,  наверное,  проект постановления, который   внес   Кабинет   Министров.   Он  предлагает  дальнейшую приватизацию  этого   обкекта.   Не   управление   государственной собственностью  Кабинетом  Министров,  а  приватизация,  поскольку сегодня у правительства нет денег для санации, нет денег для того, чтобы  влить оборотные средства в это производство.  Можно было бы согласиться с одним из вариантов: заложить 200 миллионов гривень в бюджет и провести санацию этого предприятия.  Но таких предприятий в Украине много.  Мы говорим  о  том,  чтобы  те  деньги,  которые находятся  и  за  пределами  Украины,  и  в  Украине,  работали на экономику Украины.  Пускай они как оборотные средства работают  на экономику   Украины,   на   украинские   предприятия,   но   форма собственности должна быть государственной.  Теоретически это  было бы возможно. Но таких предложений нет.

 

     ГОЛОВА. Депутат Яворівський. Останнє запитання.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Світловодський   виборчий   округ, Кіровоградська область).  Група "Конституційний центр".  Ми вперше розглядаємо   прикладне   економічногосподарське   питання,  яким, звичайно,  зобов'язаний  опікуватися  Кабінет  Міністрів.  Але   я розумію,   що   нам  припекло.  Я  уповноважений  сказати,  що  ту ідеологію,  яка закладена в  законопроекті,  Конституційний  центр підтримує.

 

     Мене турбує в ньому єдина позиція.  Нам треба знайти все-таки сьогодні інвестора,  який візьме на себе оцих майже 100  мільйонів боргу,   візьметься   поповнити   обігові   кошти,  аби  запустити підприємство,  і забезпечить сировиною в тій  кількості,  про  яку казав Ямковий, щоб завод був прибутковим.

 

     Ми йому надаємо люфт один рік, а через рік знову продовжуємо? Так же ви  сказали?  А  чи  знайдемо  ми  інвестора,  який  захоче зв'язуватися   з  фактичним  заводом-банкрутом  на  такий  стислий термін?

 

     Дякую.

 

     ТАТАРИНОВ А.А.  По существующим законам дается год.  А  через год  еще  пролонгируется  на год,  но не более чем на 5 лет.  Мы в своем законопроекте закладываем срок 10 лет. Возможно, в два этапа

- по 5 лет.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Анатолію Арефійовичу.

 

     Слово має  співдоповідач  від  Комітету  з питань економічної політики Геннадій Юрійович Угаров. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  економічної  політики  та  управління народним господарством (Мелітопольський міський виборчий округ,  Запорізька область).    Уважаемый    Председатель!    Уважаемые   коллеги   и присутствующие   представители   средств   массовой    информации! Разрешите  в  своем  выступлении  коснуться ряда вопросов,  прежде всего имущественных - вопросов прав собственности.

 

     Право собственности - очень  серьезный  вопрос.  И  внесенный законопроект  об  эксперименте,  будем так говорить для краткости, предлагает вариант,  когда за государством оставляется контрольный пакет акций собственности государства.

 

     Следует сразу   же   обратить   ваше   внимание  на  то,  что предлагается  наш  законопроект  принять  в  первом  чтении.  Есть вопросы,  скажем, по срокам, по уполномоченным, по комиссиям и так далее.  Эти вопросы можно обсудить и нормально  решить  во  втором чтении. Поэтому я предлагаю принять его в первом чтении.

 

     Из нашого  законопроекта  видно,  что  75  процентов акций не продаются, а остаються в собственности государства.

 

     Сразу же коснусь вопроса,  который поднимал уважаемый товарищ относительно  передачи  управления  имуществом Кабинету Министров, чтобы он решал все эти вопросы.  Я  уже  неоднократно  говорил,  в частности,  когда  речь  шла  о большой приватизации,  что Кабинет Министров - коллегиальный орган,  принимающий решения, а не орган, который реально управляет имуществом.

 

     К сожалению,  в последнее время у нас, в том числе и Кабинете Министров,  сложилась  практика  делегировать   права   управления разного  рода  структурам,  например,  Государственному кредитному комитету при Министерстве экономики.  По-моему, так он называется. Тот  же,  уже  известный,  Госкоминвест,  в уставной фонд которого переданы  государственные  пакеты  акций.  Вот   каковы   принципы управления Кабинета Министров.

 

     Мы же предлагаем вопрос управления вынести на конкурс,  чтобы реальный  претендент  на  практике  вплотную   занялся   вопросами реанимации этого предприятия, прежде всего погашением внутренних и внешних долгов, а также обеспечением поставок нефти.

 

     Кроме того,    предусматривается    сохранение     целостного имущественного  комплекса  ОАО  ЛиНОС.  Это  немаловажный  аспект, который нас сильно беспокоит,  поскольку процесс  приватизации  не должен разрушить целостный имущественный комплекс.

 

     Абсолютно правильно  уважаемым  депутатом поднимался вопрос о возможности дальнейшей приватизации.  Я предлагаю записать в  этом проекте закона,  что приватизация ОАО ЛиНОС не допускается,  с тем чтобы ни у кого не возникало опасений относительно того, что после проведения  эксперимента начнется плавный переход к прихватизации. Этого ни в коем случае нельзя допускать.

 

     И еще  одно,  что   касается   прежде   всего   имущественных отношений.  Управлять  ведь ОАО будет украинское юридическое лицо. Это значит,  что весь налоговый  сбор  будет  поступать  в  бюджет Украины.   А  поскольку  речь  идет  о  больших  суммах,  то  это, безусловно, очень хорошие поступления в бюджет.

 

     В законопроекте предложен механизм  контроля  за  выполнением условий договора.  И, конечно же, прежде всего мы с вами принимаем сейчас политическое решение.  Если мы его  примем,  то  тем  самым дадим  возможность  ЛиНОСу  нормально  развиваться  и в дальнейшем выйти  на  запланированную  расчетную  величину  по  поступлениям, оборотным  средствам  и прежде всего по потреблению и производству нефти и нефтепродуктов.

 

     Если нужны какие-то  дополнительные  гарантии  по  выполнению этого  договора,  давайте  это  все  обсуждать.  Все  имеют  право законодательной инициативы,  все проявили здоровый интерес к этому проекту закона.

 

     Поэтому поступающие  предложения  всегда будут рассмотрены во втором чтении. Просьба поддержать проект закона в первом чтении.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Геннадія Юрійовича?

 

     Депутате Кожушко,  будь ласка. Ще є бажаючі? Запишіться, будь ласка.

 

     КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Ясинуватський  виборчий округ,  Донецька область).  Наша комиссия внимательно   рассмотрела   данный   законопроект,   по   которому докладывал  депутат Татаринов как соавтор.  Мы отклонили проект по той причине, что не было технико-экономического обоснования.

 

     После этого  мы  получили  техникоэкономическое  обоснование, солидное,  в котором приведены такие цифры. Предполагается в банке взять кредит 120 миллионов.  Под что и за что,  неизвестно (Шум  у залі). Там не написано, под что. Я лучше вас знаю, под что берутся кредиты.

 

     Уставной фонд этого предприятия должен составлять не менее 10 миллионов долларов. Гарантируется поставка 7,5 миллиона тонн нефти в год в течение 6 лет.  Откуда,  чего - никаких  гарантий  нет.  И получает прибыль 256 миллионов долларов.  Прибыль,  как говорится, достаточная.

 

     На все  эти  вопросы,  о  которых  я  говорю,  мы  ответа  не получили.  То  есть  абстрактно  вопрос поставлен для того,  чтобы Верховный Совет вмешался в то разграбление,  которое продолжается, с целью переложить ответственность на нас с вами.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Это скорее не вопрос, а миниатюрное выступление. Что касается варианта,  предложенного депутатом Кожушко,  то я  бы сказал  так,  по  аналогии  с известным историческим примером:  ни войны, ни мира - армию распустить.

 

     Все те факты,  о которых вы говорите,  изложены в  ТЭО.  Есть условия    конкурса.    Есть    требования,   которые   закреплены законодательно.  Не выполнив этих требований, компания- претендент не сможет участвовать в конкурсе.  Будут взяты кредиты.  Вопрос об отчуждении имущества ЛиНОСа не стоит. Речь не идет о приватизации. Если компания сочтет необходимым взять кредит, пусть берет его где угодно и на каких угодно основаниях,  в том числе и за собственные средства.  Имущество  ЛиНОСа не выставляется в залог,  так как это государственное имущество.

 

     Управляющая компания,  по договору,  такими  полномочиями  не обладает. Это первое.

 

     Что касается  вопроса  поставки  нефти.  Уже сейчас ОАО ЛиНОС заключает  договоры   с   украинскими   юридическими   лицами   на ежемесячную  поставку нефти в обкеме 400- 500 тысяч тонн.  Есть на Украине юридические лица,  которые возьмут  на  себя  гарантии  по обеспечению  ЛиНОСа  нефтью.  В  законе закреплены жесткие условия погашения внутренних и внешних долгов.

 

     Александр Александрович уже сказал  о  том  решении  Кабинета Министров,  из-за  которого  появилась долговая яма ЛиНОСа.  Она и сейчас есть.  Эту долговую яму надо  ликвидировать,  а  не  ходить вокруг  нее,  размахивая  руками,  и говорить:  "Ай-ай,  какая она большая,  что нам с ней  делать?"  Надо  ее  засыпать.  Поэтому  я предлагаю принять наш проект закона в первом чтении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Депутат Найда.

 

     НАЙДА Г.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного    комплексу,    транспорту    і     зв'язку (Суворовський   виборчий   округ,   Херсонська  область).  Фракция "Коммунисты  Украины".  Скажите,  пожалуйста,   считаете   ли   вы необходимым  скрыть  причины  (используя  ваше  выражение  -  "яма ЛиНОСа") появления этой ямы?  И  назвать  фамилии,  кто  конкретно виновен?  Ведь почти все они сегодня в зале?  Нет, не все, так как обычно в зале многих нет.  Но это известные  лица  -  руководители нашего государства. Без выяснения причин мы этого не сделаем.

 

     И второе.   Поскольку  вы  тоже  разбирались,  как  и  многие депутаты,   в   этом   вопросе,   какая   разница   между    всеми законопроектами?  Все  равно  в любом случае деньги,  которые надо возвращать,  заработает коллектив завода.  То есть  наша  основная задача  -  дать  работу.  В любом случае нужен стартовый капитал - миллионов 15-20, потом заводчане заработают и рассчитаются.

 

     И последнее.  Надо ли нам принимать закон? Ведь правительство работало с ЛиНОСом,  там появились конкретные физические лица,  их купили или продали,  а сейчас надо выяснить,  кто виновен.  Пойдут депутаты  (они  такие  же люди и ничем не отличаются от работников правительства),  а потом следующие депутаты  будут  разбираться  с нынешними. Нужны ли депутаты в этой комиссии?

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо за вопросы.  Уважаемый депутат Найда, вы говорите о виновности.  Степень виновности определяет суд,  и  вы, конечно,  это прекрасно знаете.  По распоряжению одного тогдашнего вицепремьера осуществлены действия по экспроприации (я думаю,  что это  слово  -  в  самый  раз) нефтепродуктов и передаче их другому лицу.  Таким образом появилась  задолженность  перед  поставщиками нефти,  счетчик,  так  сказать,  был включен и долг,  к сожалению, начал расти.

 

     По информации,  которой я  располагаю,  вице-премьеров  тогда было много и одним из них был депутат Иоффе.

 

     Второй вопрос,  -  о разнице между законопроектами,  конечно, большой, но я постараюсь очень кратко.

 

     Есть две концепции.  Первая:  75 процентов акций  остаются  в государственной    собственности,    передаются    в    управление юридическому лицу  в  Украине.  Юридическое  лицо  берет  на  себя обязательства  по  погашению  внешних  и  внутренних  долгов.  Ему отдается в управление завод на 10 лет (2 срока по 5  лет),  но  он остается собственностью Украины. Я хочу подчеркнуть, что речь идет об  одной  трети  всех  нефтеперерабатывающих  мощностей  Украины. Считаю   данный   вопрос   стратегическим,  а  не  каким-то  чисто имущественным.

 

     Вторая концепция  -  45  процентов,  контрольный  пакет,   на продажу.     Предприятие     перестает     быть    государственной собственностью,  становится частным.  Треть  нефтеперерабатывающих мощностей в Украине - частная собственность!  Можем ли мы себе это позволить?  Наверное, если бы у нас было ЛиНОСов эдак 50, мы могли бы  один,  два  или  три кому-то продать.  Но поскольку это третья часть нефтеперерабатывающих мощностей  страны,  то  нам  в  данной ситуации   надо   проявлять  государственный  подход.  Потому  что продать,  я считаю,  большого умения не требуется. Важно сохранить собственность государства, доказать его эффективность с тем, чтобы и в дальнейшем иметь возможность и управления, и контроля. Вот два самых больших различия.

 

     Относительно депутатской    комиссии.    Это    парламентская комиссия,  а не  определенный  круг  лиц.  Она  будет  избираться. Естественно, туда попадут вполне достойные люди с профессиональным подходом к этим вопросам прежде всего.

 

     ГОЛОВА. Геннадію Юрійовичу, сідайте, будь ласка.

 

     Надаю ще раз слово Петру Степановичу.

 

     СТЕПАНОВ П.С.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  соціальної  політики  та  праці  (Ватутінський виборчий округ,  Луганська область). Уважаемый Геннадий Юриевич, я всегда  был  высокого  мнения о вашем профессионализме.  Но вот вы сказали,  что  Кабинет  Министров  -   какое-то   безответственное учреждение.  Ведь  Кабинет  Министров - не одно выбеленное здание. Там же  определенные  люди  работают.  Вот  сидит  государственный министр...  Будучи крупнейшим акционером,  государство комуто дает порулить этим  заводом.  Крупнейшим  в  Европе!  Это  вы  считаете разумным?

 

     А почему  бы  государству не назначить сюда своего директора, ответственного  человека?   Отдать   управление   государственными акциями в его руки, дать ему свободу действий - и пусть руководит. А то кому-то отдаем возможность порулить.  Не  это  ли  показывает убожество   нашего   государства,   что   мы   все   развалили?  И ответственного нет. Все люди есть, а ответственного нет.

 

     Отдайте коллективу эти акции и все управление.

 

     ГОЛОВА. Щоб віддати колективу управління,  треба ж  повернути борги.  Підприємство банкрут. Чому четвертий місяць розглядається, зволікається це питання?  Його не можна далі  зволікати,  оскільки буквально  вольовим  шляхом  зупинили  рух  до банкрутства.  Хтось повернув цю проблему в такий спосіб,  щоб довести до банкрутства і за  гудзик  забрати  свиту.  Ось  про  що  йдеться.  Негайно треба вирішувати!  Уряд не бере це на  себе,  пропонує  схему,  за  якою нібито  хтось  викупить  45  відсотків  акцій  і  тим  самим можна повернути борги.  Треба проаналізувати, знайти механізм. От у чому вся суть.

 

     УГАРОВ Г.Ю.  Спасибо за оценку моих скромных заслуг.  Кабинет Министров,  безусловно,  небезответственное   учреждение.   Просто решениям Кабинета Министров, я считаю, не хватает государственного подхода.  Но и нам тоже иногда этого не хватает. Но в целом оценка деятельности Кабинета Министров весьма высокая.

 

     Александр Александрович   уже   ответил  в  части  назначения директора данного предприятия.  Дело в том,  что предприятие имеет огромные  внешние  и  внутренние долги.  Их надо погасить и решить вопрос поставки.

 

     В данном случае у нас именно государственный  подход  с  тем, чтобы  спокойно  и  взвешенно  рассмотреть  предложенный  вариант, который,  еще раз акцентирую,  во втором чтении с  вашей  помощью, безусловно, будет доведен до совершенства.

 

     А что   касается   позиции  Кабинета  Министров,  то  сам  он обращается...  Вот   окончание   письма   Премьер-министра   Павла Ивановича  Лазаренко:  "Враховуючи  викладене,  Кабінет  Міністрів України   просить   вас,   Олександре   Олександровичу,   прийняти відповідне        рішення        щодо       приватизації       ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез".  Все. Понимаете? Поэтому здесь мы идем в   нормальном  русле.  Отношение  собственности,  как  сказано  в Конституции,  регулируется законами.  Мы сейчас обсудим  и  примем взвешенное государственное решение.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Здається,  тепер  усі зрозуміли,  що ми маємо складну ситуацію.  І справді, якась дивина: спочатку під гарантії Кабінету Міністрів  взяли кредит,  потім уряд,  коли надійшов час,  не може виплатити кошти з бюджету,  і підприємство зупинялось через те, що не  давали  сировину.  Можливо,  в тому хтось був зацікавлений?  І тепер сталася колізія: як бути далі? І уряд знаходить такий вихід: продати і розрахуватися.  Це я спрощено пояснюю.  Ініціатори цього законопроекту пропонують дещо інший  варіант.  Вибирати  нам.  Але треба знати в такому випадку позицію Кабінету Міністрів.

 

     Анатолію Калениковичу,   ви   виступатимете?   Тут  присутній директор ЛиНОСа В'ячеслав Іванович (Шум у залі).

 

     Одну секундочку.  Спочатку від Кабінету  Міністрів,  а  потім надам слово В'ячеславу Івановичу.

 

     Раніше схема  була приблизно така.  Кабінет Міністрів погашає борг,  дає обігові кошти, призначає директора - завод працює. Буде працювати  ЛиНОС,  працюватиме  підприємство,  буде прибуток і все буде гараз - повернуться кошти  до  бюджету.  А  як  зараз?  Отже, давайте подумаємо.

 

     Будь ласка, Анатолію Калениковичу.

 

     МІНЧЕНКО А.К., державний міністр України. Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые депутаты!  Я поражен, когда говорят, что тут  негосударственное  решение  принимается  и  прочее.  Завод на протяжении трех лет практически стоял.  В 1995 году он переработал 2 миллиона тонн нефти, в 1996 году - 2,4 миллиона.

 

     Я контролирую  этот завод с октября прошлого года.  И сегодня могу дать полную и исчерпывающую информацию о том,  что делается с заводом.

 

     Что сделал  Кабинет  Министров за прошедший период?  Никто не собирается ничего продавать.  Я хочу внести  ясность.  Гарантию  о возвращении кредита,  который взял завод в 1991 году,  подписал я, будучи тогда министром экономики.

 

     Мы построили  линию   производства   полипропилена,   которая сегодня работает, мы построили систему гидроочистки и крекинг. Это дало  возможность  вывести  ЛиНОС   на   самый   высокий   уровень технологической     переработки     по     сравнению    со    всей нефтеперерабатывающей  промышленностью  Украины.  Я   подчеркиваю, сегодня это самый лучший завод в Украине. Это первое.

 

     Второе. Действительно,   в   1993  году  был  нарушен  баланс технологии  возврата  долгов.  И  вот  с  того  момента   начались коллизии.   Но   суть   не  в  этом.  На  сегодня  никаких  долгов правительство  не  собирается  и  не  собиралось  выплачивать   из бюджета.  Я провел несколько встреч с кредиторами (а это Вестдойче Ландесбанк  и  "САЧЕ"  -  гарантийная   страховая   компания.   Мы реструктуризировали долги до 2003 года.  Поэтому никаких бюджетных возмещений  никто  не  собирается  делать.  Всю  эту   работу   мы завершили.  Подготовлено  письмо,  подтверждающее,  я подчеркиваю, гарантии правительства на этом уровне.  То есть все долги, которые нужно было срочно погасить, отнесены на 7 лет.

 

     Следующий вопрос.   Завод   надо   загрузить  как  минимум  6 миллионами тонн нефти в год.  Он два года простоял на 2  миллионах тонн нефти. Никто, в том числе и вы, не сказали: "Подождите, завод стоит, ржавеет, давайте же что-то решать".

 

     Теперь, когда мы реструктуризировали все  долги,  практически нашли выход, как загрузить завод, нам все равно, кто купит, но нам необходима гарантия загрузки (Шум у залі).  Одну секунду,  я  хочу сказать   о  государственной  точке  зрения...  Какой  был  подход правительства в этом плане?

 

     Первое. Нужны гарантии загрузки завода минимум на 6 миллионов тонн нефти.  Тогда будет работать производство полиэтилена,  тогда будет  действовать  производство  полипропилена,  которых  нет   в Украине, тогда будет работать полный технологический цикл.

 

     Второе. Как  будут  погашены  внутренние и внешние долги?  Мы создали тендерную комиссию.  Таким гарантом должен выступить  тот, кто купит то ли 40 процентов акций,  то ли 45 процентов акций.  Но есть условие:  погасить внешний и внутренний долги - раз;  довести реконструкцию  завода  (а  для этого надо еще вложить 10 миллионов долларов) - два; и главное - гарантировать поставку нефти - три.

 

     Теперь относительно обсуждаемого законопроекта.  Не  я  делал эту   экспертизу.   Вот   у   меня   документ,  где  есть  подписи представителей      Минэкономики,      Минфина,      Госимущества, Госнефтегазпрома и самого ЛиНОСа.

 

     Законопроект с  точки зрения экономики не выдерживает никакой критики. Мы еще 7 февраля подали на рассмотрение Верховного Совета свои  предложения по этому вопросу.  Поэтому я прошу:  рассмотрите предложения Кабинета Министров и подойдите к ним,  пожалуйста, как государственные мужи.

 

     И я   прошу,   Александр  Александрович,  предоставить  слово директору завода.  Если ко мне есть какие-то вопросы,  я готов  на них ответить.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Анатолія Калениковича?  Будь ласка, запишіться на запитання.

 

     Депутате Ратушний, будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби  з  організованою  злочинністю  і  корупцією  (Збаразький виборчий  округ,  Тернопільська  область).   Конгрес   українських націоналістів.  Пане державний міністре! Я цілком упевнений, що за стан ЛиНОСа і  за  те,  що  в  такий  спосіб  Україна  втрачає  це підприємство, значною мірою відповідаєте особисто ви (Шум у залі). Ви надіслали два листи (я про це не раз подавав депутатські запити різного змісту Вестдойче Ландесбанку.  І отже,  ви відповідаєте за те,  що підприємство,  яке коштує 1  мільярд  доларів,  ви  хотіли віддати за 10 мільйонів гривень.

 

     Я особисто  не  маю інтересу до того,  як складатиметься доля ЛиНОСа, але державному міністру треба справді мати в тому інтерес. І тому в мене запитання: ви державний міністр якої держави?

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Я  вам отвечу.  Я не распинаюсь в любви,  но я украинец,  работаю на Украине и могу сказать только одно:  Украине хорошо, - значит, мне хорошо.

 

     Второе. Работая  в  государственных  органах более 20 лет,  я никогда не поступился ни совестью, ни государственным подходом.

 

     Третье. Да,    действительно,    я    подписал    гарантийные обязательства   о   том,  что  правительство  гарантирует  возврат средств,  которые взял ЛиНОС на закупку оборудования.  И я горжусь тем,  что  сегодня  у  нас  в  Украине  есть  полипропилен - самый технологически передовой конструкционный материал из пластмассы. У нас  сегодня  есть  полиэтилен  низкого и высокого давления,  чего раньше не было.

 

     ГОЛОВА. Спокійно.

 

     Будь ласка, депутате Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  у закордонних  справах  і  зв'язках  з  СНД (Заставнівський виборчий округ,  Чернівецька область).  Шановний доповідачу! Ви сказали, що вам все одно, хто придбає пакет акцій ВАТ ЛиНОС. Але як державному міністру вам не повинно бути все одно,  бо це  об'єкт  стратегічно важливий  для  нашої  держави.  І від нього залежить економічна та національна безпека нашої держави.  Ми мусимо бути  зацікавлені  в тому,  щоб пакет акцій придбав не будь-хто,  а юридична особа, яка зможе вивести з кризового стану цей об'єкт.

 

     І ще одне.  Я прошу вас уточнити, хто подавав висновки (у нас є лист до Голови Верховної Ради за вашим підписом),  хто це такі - Ільящук,  Киринеченко,  Бурдюк, Наконечний та інші. Якщо хтось від таких поважних структур,  як Мінекономіки, Мінфін, Фонд держмайна, підписує такий документ,  то це мають бути відповідальні  особи  - або перші,  або їхні заступники.  А це,  мабуть,  на рівні якихось відділів апарату зазначених структур.  Хіба ж можна так несерйозно підходити до розв'язання цієї проблеми?

 

     МІНЧЕНКО А.К. Если говорить о стратегичности и о важности, то я согласен,  что это обкект особой важности. Но, если вы заметили, в  последнее  время  я  редко бываю в Киеве,  так как решаю вопрос стратегического направления -  диверсификацию  энергоносителей.  Я был  в  Азербайджане  за  две недели уже дважды,  был в Грузии,  в Узбекистане,  Ашхабаде и так далее,  решая стратегические  вопросы обеспечения Украины энергоресурсами. Ничем другим не занимаюсь.

 

     Отмечу, что  два  года простоял завод ЛиНОС никому не нужным, ржавея, вокруг него Бог весть что творилось. А когда правительство взяло это дело в свои руки и начало решать проблему,  тогда возник вопрос рассмотрения в Верховном Совете.

 

     Уважаемые депутаты,  127  тысяч  подобных  заводов  есть   на территории  Украины.  Неужели  вы  не  доверяете  правительству  в решении таких вопросов?!

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Анатолію Калениковичу,  ви  переконливо говорите  і знаєте,  що я вас глибоко поважаю.  Ви справді,  можна сказати,  під  ту  гарантію  використали  кредит,  але  що  ж   ви пропонуєте? Чим відрізняється ваша пропозиція від тієї, що вносять депутати?  Депутати пропонують узяти в управління пакет  державних акцій,  і потім майно знову перейде в державну власність.  А ви що пропонуєте?  Ось я читаю  (підпис  Дурдинця):  "Кабінет  Міністрів України   звертається   з   пропозицією  про  прийняття  постанови Верховної Ради України про приватизацію ВАТ ЛиНОС  шляхом  продажу пакета  акцій".  Чим це відрізняється в принципі?  Тільки тим,  що втрачається власність.

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Я скажу,  в чем  суть.  Прежде  всего  позиция правительства   -   гарантия   поставки  минимум  (подчеркиваю)  6 миллионов тонн нефти для обеспечения постоянного  технологического цикла.  Это  первое.  Второе:  гарантия  погашения  всех внешних и внутренних долгов за ЛиНОС.  Третье: окончание реконструкции этого завода.

 

     Вот три  причины,  которые заставляют правительство принимать такие стратегически важные решения.

 

     ГОЛОВА. Шановний  Анатолію  Калениковичу!  Ось  же  написано: "Запропоновані    заходи    щодо   подолання   кризових   явищ   в нафтопереробленні  передбачають  сприяння  активній   приватизації підприємств   із  визначенням  реальних  постачальників  нафти  на довгостроковій основі". То що, ви вже знаєте, хто приватизуватиме?

 

     Мені незручно,  що я  є  вашим  опонентом,  я  знаю,  яка  ви серйозна людина, але тут... Правда, це не ви підписували...

 

     МІНЧЕНКО А.К.  Я  вышел  на трибуну,  чтобы осветить проблему обкективно.  Ваше право принимать решение.  Я вам доложил реальное состояние дел.

 

     ГОЛОВА. Відповідно  до  Регламенту депутати повинні вислухати будь-яку думку, що стосується того або іншого питання.

 

     У залі присутній директор заводу  В'ячеслав  Іванович  Лобач, депутат минулого скликання. Будь ласка, йому слово (Шум у залі).

 

     Спокійно.

 

     Та що ж запитувати,  як тут усе написано? Почитайте, вся ідея виписана тут.

 

     ЛОБАЧ В.І., голова правління ВАТ "Лисичанськ-нафтооргсинтез". Уважаемые депутаты!  Прежде всего хочу дать справку,  чтобы внести ясность.

 

     Я работаю директором шесть месяцев.  Сегодня завод работает с нагрузкой 500 тысяч тонн в месяц.  Работают все установки. То есть когда завод начал работать,  на него обратили внимание все,  в том числе отдельные депутаты.

 

     Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні члени уряду!  Я дуже вдячний  за  можливість  виступити  у Верховній Раді, висловити свою думку як голова правління ВАТ ЛиНОС і як уповноважена особа  з  управління  акціями  державної  частки майна підприємства.

 

     Протягом двох років, ще працюючи головою Лисичанської міської ради, головою виконкому, я написав безліч листів до всіх державних установ, що в акціонерних товариствах міста ніхто не керує пакетом акцій, які належать державі.

 

     Півроку тому я був призначений головою правління  ВАТ  ЛиНОС, Фонд державного майна уклав зі мною договір на управління акціями, які перебувають у загальнодержавній власності.

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я дуже прошу уваги. Не чути ж промовця і навіть тут, у президії. Будь ласка, продовжуйте.

 

     ЛОБАЧ В.І. Мною була розроблена і зараз реалізується програма виходу з кризи,  в якій опинилось підприємство, знайдено механізм, підписано   договір   на  погашення  зовнішнього  боргу  Вестдойче Ландесбанку,  а  також  здійснено  реструктуризацію   внутрішнього боргу.  Проводяться  переговори  з  усіма  кредиторами про терміни повернення  заборгованості  комерційним  структурам.  Крім   того, проведена  робота  з  усіма постачальниками нафти щодо надходження 500 тисяч тонн нафти щомісячно,  а також зі своїми  та  іноземними банками з одержання кредитів.

 

     Для довідки.  Вже  підписано угоду на одержання 180 мільйонів доларів для закупівлі нафти.  Було здійснено важку чорнову роботу. І коли сталися позитивні зрушення,  навколо підприємства... (Шум у залі).  Госпожа Кужель,  вы должны были три месяца  назад  оценить стоимость завода (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  хвилинку  уваги,  Олександро Володимирівно. В'ячеславе Івановичу, говоріть по суті, а ви - мовчіть.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Було  здійснено  важку  чорнову  роботу.  І  коли сталися   позитивні   зрушення,   навколо  підприємства  з'явились "спасители  отечества".  Через  засоби  масової  інформації   вони вчинили  масштабний  тиск  на керівництво та трудовий колектив ВАТ ЛиНОС,  звинувачуючи в усіх гріхах, вдалися до фальсифікації всієї нафтової арифметики, а також виступили з претензіями до ВАТ ЛиНОС, захищаючи проведення сумнівних експериментів.

 

     Шановні депутати!  Звернутися до  вас  мене  спонукали  заяви деяких  кредиторів,  які  через  своїх депутатів хочуть провести в життя  антиконституційний  закон  про  здійснення  експерименту  з управління акціями, які належать державі у відкритому акціонерному товаристві "Лисичанськнафтооргсинтез".

 

     Одним із  проектів  закону,  який  внесли  народні   депутати Татаринов,   Безсмертний,  Угаров,  Піскуновський,  передбачається передача державного  підприємства  в  управління  юридичної  особи українського  походження,  але  з  приватним  капіталом  і часткою іноземного інвестора.

 

     Тому я прошу:  досить експериментів,  та ще й на  ВАТ  ЛиНОС. Прошу  депутатів  цей  законопроект  не приймати.  Потрібен єдиний узагальнений закон щодо управління акціями  для  всіх  акціонерних товариств.

 

     Але якщо комусь хочеться експерименту, то це можна зробити на Херсонському  або  Одеському  нафтопереробних  заводах,   в   яких державна  частка  акцій  сягає від 10 до 20 відсотків.  І вже Фонд державного  майна  України  виніс  ухвалу  про  продаж  акцій  цих товариств.

 

     ГОЛОВА. В'ячеславе Івановичу, одну хвилинку.

 

     Я прошу депутатів уваги, а вас не розповідати про Херсонський і Одеський заводи, бо там зовсім інша ситуація. Якщо 10 відсотків, то  говорити  про  довірче  управління  абощо  не  доводиться.  Це абсолютно інша,  як ви кажете,  арифметика.  А  в  даному  випадку конкретно,  будь ласка,  про ситуацію на заводі та його стан,  про позицію уряду,  вашу,  що ви просите.  У п'ять хвилин, будь ласка, вкладіться,  а  потім відповісте на запитання,  якщо вони будуть у депутатів.

 

     Будь ласка.

 

     ЛОБАЧ В.І.  Дякую.  Особливо мушу звернути  увагу  на  процес трансформації   прав   власності   на  нашому  підприємстві,  який розпочався 1993 року. Держава мала 95 відсотків, трудовий колектив

-   5.  З  березня  1996  року  до  сьогодні  держава  володіє  75 відсотками, трудовий колектив - 5 відсотками, а рештою - громадяни та деякі інвестиційні компанії.

 

     Треба також згадати в цьому роль держави як власника.  У 1994 році завантаження становило 30 відсотків,  у 1995- 1996 роках - 13 відсотків.  У  травні,  як  було  сказано,  завод  завантажений  і переробляє 500 тисяч тонн на місяць.

 

     Тому ми бачимо,  що одним із шляхів виходу з цього  скрутного становища  є проведення некомерційного конкурсу на виконання умов: протягом 7 років погашення зовнішньої заборгованості та  участь  у погашенні внутрішньої заборгованості, а також одержання кредиту.

 

     При тому маю наголосити,  що ми за відкритість, за прозорість даного процесу,  як ніхто інший:  чим більше буде претендентів  на цей   пакет,   тим   ліпші  будуть  умови  бізнесплану  на  нашому підприємстві.

 

     У зверненнях до Президента,  до Прем'єрміністра та до силових структур   деякі   депутати  мене  звинувачують,  ніби  я  зраджую національні інтереси і продаю за безцінь нафтопродукти та завод  у цілому.  Цього  ніколи  не  було  і  не  буде.  Нині на мене діють методами силового тиску,  але я захищаю інтереси всіх  акціонерів, усіх  громадян  України,  які вклали акції в наше підприємство,  а також інтереси держави.  Мушу сказати з цієї трибуни, що захищав і завжди  захищатиму  інтереси держави,  і зроблю все для того,  щоб навести належний порядок на підприємстві.

 

     Шановні народні депутати!  Прошу вас  даний  законопроект  не приймати.   На   це   є   підстави  -  висновки  комісії  Кожушка, Мінекономіки, Мінфіну, Фонду держмайна і нашого підприємства.

 

     Закликаю зберегти  важливе  для  України   підприємство   від наслідків  сумнівних експериментів.  Його треба повернути державі! Тому я прошу від імені п'ятитисячного колективу, шановні депутати, довіряти  нам,  надати можливість працювати.  А також звертаюся до всіх акціонерів нашого товариства підтримати нас  у  цей  нелегкий час.  Покладаюсь  на  мудрість  та  виваженість  у вирішенні цього питання, шановні депутати.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до В'ячеслава Iвановича? Запишіться, будь ласка.  Прошу  задавати  стислі  запитання.  I відповідайте,  будь ласка, теж стисло.

 

     Депутате Рябченко, будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.,  голова  Контрольної  комісії  Верховної  Ради України   з   питань   приватизації  (Вузівський  виборчий  округ, Дніпропетровська область). Вы взяли кредит 180 миллионов. Скажите, пожалуйста, что является гарантией возврата? Вы имущество заложили или получили гарантию правительства по возврату этого кредита?

 

     ЛОБАЧ В.I.  Нет,  я не имею права  закладывать  имущество,  и разрешение  на  это  мне  не  давали  ни Верховный Совет,  ни Фонд государственного имущества. Это кредит под фамилию (Шум у залi).

 

     ГОЛОВА. Під чесне слово, будемо так казати.

 

     Депутате Чумак, будь ласка.

 

     ЧУМАК М.В.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України   з   питань  державного  будівництва,  діяльності  рад  і самоврядування (Бахмацький виборчий округ,  Чернігівська область). Шановний  доповідачу!  Мабуть,  ви  як  директор заводу повинні за такий фінансовий стан  заводу  доповідати  іншій  установі,  а  не Верховній Раді.

 

     I складається таке враження, що гроші за продані 45 відсотків акцій заводу,  напевне,  будуть там,  де і борг  у  210  мільйонів доларів. Я хотів би одержати відповідь на це запитання.

 

     I друге   запитання  до  вас,  Олександре  Олександровичу.  У чотирьох районах мого виборчого  округу  керівництво  призвело  до банкрутства  понад  десяток  сільських  господарств.  Усі  виборці просять мене  виступити  на  засіданні  Верховної  Ради  з  їхніми вимогами. Надасте мені слово чи ні?

 

     ГОЛОВА. Миколо  Васильовичу,  якщо розглядатимемо питання про вихід господарств з банкрутства за допомогою закону,  звичайно,  я надам слово, як передбачено Регламентом (Шум у залi).

 

     Це була пропозиція Кабінету Міністрів, щоб додатково виступив директор підприємства.

 

     До речі,  В'ячеслав  Iванович   працює   директором   заводу, здається,  4-5  місяців  (Шум  у  залi).  Був  народним  депутатом Верховної Ради попереднього скликання.

 

     Будь ласка, відповідайте.

 

     ЛОБАЧ В.М.  Спасибо за вопрос. Я принял предприятие с долгами в 500 тысяч тонн нефтепродуктов.  Еще раз повторяю:  с долгами,  в которых есть вина всех, включая трудовой коллектив.

 

     Поэтому предпринимаются все меры для того,  чтобы вернуть эти долги.  У  нас  сегодня оплата идет нефтью:  11 процентов берем за переработку 6 миллионов тонн нефти.  При такой загрузке мы  сможем вернуть долги в течение полутора лет.  Сегодня у нас в резервуарах находится  более  200  тысяч  тонн  нефтепродуктов,   которые   не вывозятся,  потому  что  не  дают реквизиты...  Здесь присутствуют отдельные депутаты, которые имеют к этому дело.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Я пишаюся тим,  що в Україні є люди,  під  чиє прізвище  надають  такі великі кредити.  Це робить честь прізвищу. Шкода,  що такі  кредити  та  інвестиції  не  надають  Україні  як державі.

 

     У мене до вас таке запитання:  ви менеджер чи власник заводу? Який ваш статус?

 

     I друге запитання.  Ви як депутат минулого скликання  напевно пам'ятаєте,   як   та   Верховна  Рада  прогавила,  перепрошую  за непарламентський вислів,  "Бласко" і Чорноморське пароплавство. Ви знаєте,  що  тепер  сталося з нашим пароплавством.  Як ви думаєте, невже депутати не порозумнішали,  невже не розуміють, що ми можемо зараз  Лисичанський  НПЗ також прогавити?  А потім хтось після нас створюватиме комісії,  розслідувати.  Може,  краще  спрацювати  на випередження?

 

     ЛОБАЧ В.I.  Спасибо за вопрос.  Конечно,  то, что произошло с "Бласко",  я думаю, с Лисичанским нефтеперерабатывающим заводом не произойдет.  Я,  будучи председателем исполкома,  пошел на стоячий завод для того,  чтобы поднять пятитысячный коллектив и  возродить завод.  Пять  месяцев  из  шести я провел в Киеве для того,  чтобы решать вопросы.

 

     Поэтому я еще  раз  повторяю  вам,  что  я  приложу  максимум усилий, чтобы сохранить для Украины это уникальное производство.

 

     ГОЛОВА. Депутате Пронюк, будь ласка.

 

     ПРОНЮК Є.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних    відносин    (Тисменицький    виборчий    округ, Івано-Франківська  область).  Українська  республіканська  партія. Пане  директоре!  I  ви,  і  пан Мінченко говорили про те,  що вам потрібно 6 мільйонів тонн нафти для того, щоб працював завод. То - потрібно.  А  де гарантії,  що ви забезпечите такою кількістю?  Це мене дуже цікавить.

 

     І мене так само цікавить, яка думка ваших акціонерів стосовно проекту, внесеного комітетом Верховної Ради?

 

     ЛОБАЧ В.I.  Трудовой  коллектив и акционеры относятся к этому проекту отрицательно. Я еще раз хочу повторить для всех депутатов, что   согласно  этому  законопроекту  государственное  предприятие предается в руки украинского инвестора с частным капиталом и долей иностранного капитала. То есть частное предприятие будет управлять государственным  предприятием.  Вот  что  закладывается   в   этом законопроекте.

 

     Что касается  нефти.  В  Москве  были  проведены переговоры с представителями некоторых компаний.  Для того чтобы их привлечь, я гарантировал,  что  переработку  нефтепродуктов  мы осуществляем в течение 30 дней.  Я их уговаривал на протяжении трех месяцев.  Это крупнейшие компании,  которые работают везде.  Провели переговоры, провел Анатолий Каллиникович  переговоры,  и  сегодня  я  даю  вам гарантию,  что до августа месяца включительно завод будет работать с нагрузкой в 500 тысяч тонн и будут работать все  производства  - полипропилен,  крекинг,  реформинг,  то есть все установки.  Они и сегодня работают.  Мы провели переговоры с  компаниями  о  ремонте второй  установки,  она  уже запущена,  и мы можем работать уже на двух установках.  Эта договоренность по август включительно. После этого,  каким  ни  будет  решение,  я  должен  выехать на встречу, переговорить с представителями нефтяных компаний о  дополнительных поставках нефти.

 

     ГОЛОВА. В'ячеславе  Івановичу,  я  причетний  до  цієї справи якимось чином.  Ви самі приходили до  мене  і  розповідали,  що  в арбітражному  суді  в  Полтаві розглядається питання про страховий випадок,  і, по суті, підприємство-банкрут іде з молотка. Я ще раз повторюю:  за  гудзик  забирають костюм.  Щоб цього не сталося,  я втрутився в  цю  справу.  Звернувся  до  арбітражного  суду,  хоча розумію,  що в чомусь це було порушенням.  Я просив, щоб припинили процес,  бо були формальні підстави для  того,  щоб  звернутися  з таким проханням, поки не буде вирішено питання по суті. Тому що як піде з молотка, то тоді все це втрачається.

 

     Ви говорили про зовнішні борги,  Анатолію  Калениковичу,  про реструктуризацію  цих  боргів  -  це  добре.  А як щодо внутрішніх боргів?  Бо як тільки з'явилася публікація в  "Голосі  України"  з цього приводу, другого дня ряд кредиторів заволав: а як ми, а чого нас обійшли,  тепер на нас ніхто не звертає уваги,  як  бути?  Яка ваша думка з цього приводу?

 

     ЛОБАЧ В.І. Здесь, перед депутатами, я должен сказать вот что. Кредиторы обратились в полтавский суд из-за  тех  157  тысяч  тонн горюче-смазочных материалов,  которые правительство забрало в свое время у завода для сельского хозяйства. Разницу в цене не вернули, а  долг  поцепили  на  завод.  И  вот  эта  структура - общество с ограниченной  ответственностью  "Агрокомплекс"  предкявило  иск  и обкявляет завод банкротом.

 

     Вины завода  в  данном  случае  нет,  поэтому я и прошу здесь как-то решить вопрос или приостановить выплату долгов.  Я верну их в течение двух лет.  Я вам здесь официально заявляю, что в течение двух  лет  все  долги  будут  возвращены.  Сегодня   я   занимаюсь реструктуризацией долга,  согласовываю с каждой структурой.  У нас перед ними долг всего 127 тысяч тонн нефти,  у каждого от 10 тысяч тонн  до  20  тысяч.  Поэтому  я  со всеми договариваюсь,  как кто захочет. Я 50 процентов с переработки возвращаю. Все крупные долги будут в этом году возвращены.

 

     Что касается остальных долгов, буду зарабатывать, в следующем году их верну. Я это официально заявляю. Есть у меня свои расчеты.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте,  будь  ласка.  У  нас  є   проект,   поданий депутатом   Анненковим.   Будь   ласка,  вийдіть  на  трибуну.  Це альтернативний проект,  розглянемо  його,  а  потім  перейдемо  до постанов.

 

     Оскільки депутати  ввійшли  в матеріал,  так би мовити,  а ви самі розумієте,  що це специфічне питання,  то треба його сьогодні розглянути.

 

     Будь ласка.

 

     АННЕНКОВ Є.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської   етики   та   забезпечення   діяльності депутатів   (Лисичанський   виборчий  округ,  Луганська  область). Уважаемый Александр Александрович!  Уважаемые  народные  депутаты! Предметом  нашего  обсуждения является судьба крупнейшего в Европе нефтеперерабатывающего завода. Лисичанский НПЗ был построен в 1976 году,  его  мощность  рассчитана на переработку более 20 миллионов тонн нефти в год.  Фактическая мощность завода в  настоящее  время составляет уже 16 миллионов тонн нефти в год.

 

     Из-за отсутствия     собственных    оборотных    средств    и централизованных поставок нефти завод на протяжении последних трех лет  работает  на  давальческом  сырье.  Загрузка производственных мощностей завода по итогам прошлого года составила всего около  10 процентов.

 

     Работая в  таком  режиме,  в  течение  прошлого года открытое акционерное общество ЛиНОС несло прямые убытки  в  сумме  около  1 миллиона американских долларов в месяц.

 

     Кроме того,    затраты    на   поддержание   оборудования   в работоспособном  состоянии  в  зимний  период  простоев  обходятся предприятию в 3 миллиона американских долларов ежемесячно.

 

     К тому же открытое акционерное общество ЛиНОС несет убытки за несвоевременный возврат кредита Вестдойче  Ландесбанку  в  размере 3,1 миллиона долларов, взятых под гарантию правительства Украины с возвратом его в течение 5 лет десятью равными платежами.  Усилиями Кабинета  Министров  26  марта  этого  года  срок  погашения долга продлен до 2003 года.

 

     Внешний долг  по  состоянию  на  этот  год   составляет   140 миллионов   долларов,   в  том  числе  Вестдойче  Ландесбанку  100 миллионов американских долларов.

 

     Долги российским и другим иностранным поставщикам  составляют 40  миллионов  долларов.  Сумма погашения уже в 1997 году согласно договору о продлении срока погашения долга составляет 11 миллионов 591 тысячу 500 долларов.

 

     Как видите,   завод   находится   в   тяжелейшем   финансовом состоянии.  И нельзя всю вину за сложившееся на  заводе  положение дел возлагать на его руководство.  И в то время нельзя отрицать их вину.  Это прежде всего результат так называемых рыночных  реформ, проводимых в нашей стране.

 

     С конца прошлого года правительств ищет пути вывода открытого акционерного общества ЛиНОС из кризиса.  В  ноябре  прошлого  года была произведена смена руководства правления ОАО ЛиНОС, разработан план размещения акций завода. В это же время включилась в работу и группа народных депутатов Украины,  предлагающая свои пути решения проблемы.  Первое, что ими было сделано, это принято постановление Верховного Совета от 22 ноября 1996 года за N54296-ВР, запрещающее проведение  приватизации  под  так   называемого   стратегического инвестора.

 

     Потом появился  проект  Закона  о  проведении  эксперимена по управлению акциями,  которые принадлежат  государству  в  открытом акционерном обществе "Лисичанскнефтеоргсинтез".  Мне как народному депутату  Украины,  как  и  многим   тысячам   моих   избирателей, небезразлична  судьба  этого  завода.  Он расположен на территории моего округа.  Да и 400 тысяч граждан  Украины,  которые  являются акционерами ОАО ЛиНОС и вашими избирателями, также обеспокоены его судьбой.

 

     Я внимательно изучил проект  закона,  предложенный  депутатом Татариновым  и  другими  народными депутатами.  И меня насторожило само название законопроекта о проведении эксперимента.

 

     Мы вот  уже  более  шести  лет  проводим   эксперименты   над экономикой  Украины и ее народом.  К чему это привело,  все знают. Непонятно,  кто будет нести ответственность,  если эксперимент  не удастся.

 

     Согласно статье   4   проекта   закона  создается  конкурсная комиссия в  составе  19  человек.  В  основном  это  представители депутатского  корпуса  и  лишь  пять представителей исполнительной власти. И ни одного представителя трудового коллектива из 5 тысяч, ни одного!

 

     Статья 6 предусматривает, что председателем комиссии согласно должности является  председатель  Контрольной  комиссии  Верховной Рады Украины по вопросам приватизации,  что не вяжется с функциями законодательной власти - сам делаю и сам контролирую.

 

     Согласно статье 11  юридическое  лицо,  которое  осуществляет управление   акциями,   принадлежащими   государству   в  открытом акционерном  обществе  ЛиНОС,  получает  вознаграждение  в   части дивидендов по этим акциям. Все это четко не расписано.

 

     Короче говоря, коллектив будет работать, зарабатывать деньги, а сливки собирать - юридическое лицо.

 

     Авторы законопроекта  предусматривают  передачу  юридическому лицу  75  процентов акций под управление,  а вот обкем обеспечения завода нефтью для переработки - всего 6,5 миллиона тонн в год. Это позволит загрузить чуть более 40 процентов мощностей. А как быть с остальными мощностями завода?

 

     По этому проекту закона юридическое лицо является посредником между заводом и кредитором,  который дает оборотные средства,  и в то же время хозяином нефтепродуктов, которые вырабатывает завод.

 

     В технико-экономическом обосновании проекта закона  погашение внешнего  долга рассчитано на 10 лет,  что не соответствует срокам погашения (7 лет), согласованными с Вестдойче Ландесбанком.

 

     Все это побудило меня и  моих  товарищей  подать  собственный законопроект    по   управлению   акциями,   которые   принадлежат государству в ОАО ЛиНОС.

 

     Идея законопроекта -  обеспечить  условия  стабильной  работы завода путем максимальной загрузки имеющихся мощностей.

 

     В связи с отсутствием необходимого количества нефти в Украине предлагается разработать систему поставки  нефти  коммерческими  и государственными структурами, резидентами и нерезидентами, которая должна быть более привлекательной,  чем поставка нефтепродуктов  в Украину.

 

     Отличительной особенностью  этой системы является возможность передачи в  залог  части  акций  открытого  акционерного  общества ЛиНОС,    что   принадлежат   государству,   под   гарантированные систематические поставки нефти.

 

     Продажу акций  предполагается  осуществлять   на   конкурсных условиях.    Условия    конкурса,   состав   конкурсной   комиссии согласовываются с Фондом госимущества и Кабинетом  Министров.  При этом обязательным условием должно быть обеспечение гарантированных поставок не менее 6 миллионов тонн  нефти  на  протяжении  7  лет. Такие  условия  обеспечат  заводу  возможность  погасить внешнюю и внутреннюю задолженность.  Указанные сроки  обеспечат  условия  по платежам Вестдойче Ландесбанку.

 

     Дополнительным условием   конкурса  должно  быть  обеспечение завода оборотными средствами  для  реконструкции  производственных мощностей.  Конкурс будет проводиться в соответствии с действующим порядком,  утвержденным Фондом госимущества и зарегистрированным в Минюсте  в  январе  текущего  года,  по  структуре  и на условиях, определенных   Фондом   госимущества   Украины   для   родственных предприятий         -открытого        акционерного        общества "Херсоннефтепереработка"   и   открытого   акционерного   общества "Одессанефтепереработка".

 

     И еще  одной  особенностью данного законопроекта является то, что  управление  госдолей   акций   ОАО   ЛиНОС   возлагается   на уполномоченное   лицо,   которым  в  нашем  случае  является  лицо физическое.

 

     Назначение уполномоченного лица производит Фонд  госимущества после   согласования   с   Госкомнефтегазпромом.   Свои   действия уполномоченное  лицо  осуществляет   на   договорной   основе.   Я подчеркиваю:  уполномоченное  лицо  назначает Фонд госимущества по согласованию  с  Госкомнефтегазпромом.  Будучи  подотчетным  лицом Фонду    госимущества    и   Госкомнефтегазпрому,   уполномоченный обеспечивает  выполнение  программы  функционирования  и  развития предприятия,   которая   в  свою  очередь  утверждается  Кабинетом Министров.  Таким  же  способом  согласовывается  предложение   по реализации пакета акций. Авторы законопроекта стремились устранить обстоятельства,  из-за которых в последнее  время  страдал  завод: отсутствие   единой   политики  по  выводу  из  кризиса,  а  также безответственность за за неконструктивные решения, которые явились причиной  глубокого  кризиса.  Определенное лицо с возложенными на него    полномочиями    несет    всю     ответственность     перед законодательством Украины за действия относительно завода.

 

     К достоинствам  нашего  законопроекта мы относим то,  что его введение в действие не требует дополнительных средств.  Он должным образом соответствует Конституции,  Закону Украины о собственности и  Закону  о  залоге.  Механизм  его  реализации  не  предполагает создания  и функционирования всякого рода посреднических структур. Подчеркиваю: не будет всякого рода посреднических структур.

 

     Особенно важно   то,   что    законопроект    предусматривает обеспечение   стабильной   загрузки   производственных   мощностей акционерного общества ЛиНОС,  его работников -  рабочими  местами, акционеров  -  получением дивидендов от его деятельности,  а также погашение всей внешней и внутренней задолженности в  течение  семи лет.

 

     Уважаемые народные депутаты! Если наш законопроект не получит поддержки  в  Верховном  Совете,  то   мы   как   авторы   данного законопроекта   видим   слабые   стороны   как   нашего,   так   и альтернативного законопроектов о проведении эксперимента. Поэтому, чтобы не мешать нашими экспериментами работе предприятия, зная как народный депутат из округа,  в котором находится этот завод, что у него  есть  своя  производственная программа,  предлагаю сохранить сложившуюся систему управления госдолей акций.

 

     Однако, учитывая  важность  и  актуальность   поднимаемых   в законопроекте  вопросов  для  всей  экономики  Украины,  предлагаю соответствующим   комитетам   Верховного   Совета   приступить   к разработке  законопроекта  по  этому  вопросу  в  целом  для  всех акционерных обществ Украины, имеющих государственную долю акций.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання до Єгора Івановича?  Єгоре  Івановичу, стаття  5  законопроекту  за своїм змістом дуже нагадує пропозицію Кабінету   Міністрів   про   приватизацію   майна   за   допомогою стратегічного інвестора.

 

     АННЕНКОВ Є.І.   Да,   это   единственное,   что  совпадает  с предложениями Кабинета Министров. Сейчас выступали государственный министр    и    директор   завода.   Во-первых,   надо   учитывать технологические особенности  завода.  Если  он  будет  стоять,  то завода не будет ни для Украины,  ни для России. Вы поймите, что за пять месяцев,  пока идет эта драчка,  завод,  что  бы  ни  говорил директор  (а  я  депутат  из этого округа),  переработал всего 500 тысяч тонн нефти.  Кому будет выгода  от  того,  что  завод  будет украинским, если он не будет работать?

 

     Во-вторых, в  проекте предлагается продать 45 процентов акций завода,  а у нас остается 55 процентов.  К тому же речь не идет  о том,   что  эти  45  процентов  акций  должны  купить  обязательно российские коммерсанты.  А может, их купят украинские коммерсанты. И  разве  мы  отдаем  им  завод?  Нет.  Он с территории Украины не уходит.

 

     ГОЛОВА. Єгоре Івановичу, ще є запитання.

 

     Запишіться, будь ласка, на запитання.

 

     Чим ваш  проект  кращий,  наприклад,  від  проекту   депутата Татаринова?

 

     АННЕНКОВ Є.І. Я скажу, чем лучше. Вопервых, как вы слышали, - я это подчеркивал - не будет посредников.  Посредников там  сейчас хватает.  А  любой  хозяин  завода  не даст возможности посреднику увеличивать стоимость нефтепродуктов. Не даст такой возможности.

 

     А что касается  юридического  лица,  то  мы  почему-то  опять умалчиваем,  что  уже  имеем  в  Украине  опыт  управления акциями юридическим  лицом.  Речь  идет  о  предприятии  "Алые  паруса"  в Николаеве  -  в прошлом флагмане нашей парфюмерной промышленности. Что осталось от "Алых парусов",  скажите, депутаты из Николаевской области?

 

     ГОЛОВА. Ну, "парус", мабуть, залишився...

 

     Депутате Манчуленко, будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Шановний доповідачу, я хотів би отримати від вас відповіді на  такі  запитання.  Перше.  Дуже  цікаво,  що  під прізвища в нас дають такі великі кредити - кілька сотень мільйонів американських доларів.  Ви поясніть,  як взагалі  відбувається  ця процедура.  Оце  так  просто приходиш,  називаєш прізвище,  і тобі дають кредит на 180 мільйонів доларів?  Може, там є все-таки якісь умови,  може, треба брати на себе якісь зобов'язання? І взагалі це нагадує сімейщину і просто якось дивно звучить.

 

     Друге. Як ви ставитеся  до  того,  щоб  акції,  які  належать державі  у  ВАТ  ЛиНОС,  передавати  в управління не юридичній,  а фізичній  особі  і  наділити  цю  фізичну  особу   всіма   правами "царя-батюшки",   і   хай   вона   керує  цими  акціями  на  цьому підприємстві?

 

     І третє.  Усе-таки,  що краще - продати  45  відсотків  акцій цього  підприємства  комунебудь,  як  казав державний міністр,  чи зберегти це  під  контролем  українських  громадян  і  української влади?

 

     Дякую.

 

     АННЕНКОВ Є.І.  Отвечаю.  Уважаемый  господин  Манчуленко!  На каких условиях и под какие гарантии брал кредиты  Лобач,  это  вы, пожалуйста, спросите у него, пускай он вам ответит. Я не собираюсь отвечать на этот вопрос, я представляю законопроект.

 

     Второй вопрос.  Вы  говорите,  отдаем  физическому  лицу.  Но почему  мы  умалчиваем,  что  у  нас физические лица уже управляли государственными акциями и паями целой отрасли?  В соответствии  с распоряжением  Кабинета  Министров  от  27 февраля 1997 года таким физическим лицом  является  министр  энергетики  и  электрификации Бочкарев...

 

     И третий вопрос...

 

     ГОЛОВА. На третій не треба відповідати.

 

     Будь ласка, депутате Петренко.

 

     ПЕТРЕНКО А.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального  розвитку села (Слов'янський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемый докладчик! Уважаемый Александр Александрович! Думаю,  вам  и  всем  сидящим в зале понятно,  что сегодня мы этот вопрос не рассмотрим. Александр Александрович, я хочу вам сказать, что   вопросами   ЛиНОСа   занимались   и   Комиссия  по  вопросам топливно-энергетического   комплекса,   и    некоторые    депутаты персонально,  и  отраслевая комиссия,  но единого,  согласованного подхода к проблеме нет.

 

     Предлагаю сегодня  прекратить  эту  бесплодную  дискуссию   и поручить отраслевой комиссии разработать единый проект, приемлемый для всех в нашем  зале.  Ну  нельзя  рассматривать  сразу  десяток проектов. Это огромный обкем информации.

 

     ГОЛОВА. Анатолію  Андрійовичу,  це  пропозиція.  На неї можна погодитися за  однієї  умови.  Уряд  створив  внутрішній  борг  на ЛиНОСі, нехай він з бюджету віддасть його кредиторам, а тоді можна розглядати це питання. А так, вибачте мені, ні в кого не вистачить можливостей  утримати  від  банкрутства  це  підприємство,  і тоді Україна певно що дуже постраждає.

 

     Я розумію,  що це питання слід було б розглядати  ще  півроку тому,  але воно відкладалося,  розглядалися різні варіанти.  Треба щось робити.

 

     Хто створив внутрішній борг? Уряд? Уряд і повинен віддати цей борг або списати його чи віднести на внутрішній борг держави. Це - ідеальний вихід. А то щодо зовнішнього боргу ми нібито домовилися, реструктуризували   його,   а   за  внутрішній  борг  викручується підприємство,  яке ніякого відношення до того  не  має.  За  нього розпорядились.

 

     Оскільки так  питання  не вирішується,  то треба шукати інший вихід.  Що пропонує уряд,  нам  доповіли.  Те,  що  пропонує  Єгор Іванович, це, по суті, розвиток ідеї уряду, тільки оформлено не як постанова, а як закон.

 

     От із  двох  варіантів  рішення  нам  і  треба  вибирати.   А зволікати  з  цим  далі не можна,  тому що за цим настає страховий випадок по зовнішніх боргах,  а по внутрішніх боргах - банкрутство підприємства, яке потрібне Україні, яке гарантує доходи до бюджету за умови поставки нафти для переробки.

 

     Єгоре Івановичу, сідайте, будь ласка.

 

     Яка думка Контрольної комісії з питань приватизації  з  цього приводу? Рябченко Олександр Володимирович. Будь ласка.

 

     РЯБЧЕНКО О.В.  Уважаемые коллеги!  Я хочу поддержать депутата Найду.  Действительно,  самый главный вопрос сегодня - как удалось втянуть  процветающее нефтеперерабатывающее предприятие в долги на 300 миллионов?  Видимо,  был проведен очень  удачный  эксперимент: загнать  замечательный,  с  передовой  технологией  завод в долги, обесценить его имущество и затем скупить за  бесценок.  На  момент приватизации,  в ноябре, уставной фонд был оценен в семь миллионов долларов.  Вот сколько стоил  ЛиНОС.  И  в  этот  момент  вмешался Верховный Совет.

 

     Я просто  хочу  напомнить  хронологию.  Когда Верховный Совет вмешался в приватизацию ЛиНОСа? Тогда когда имущество было оценено в  семь  миллинов  долларов  и  готовилась  конкурсная  продажа 45 процентов акций за 2,6 миллиона долларов. Тогда мы сказали: это же безобразие,  давайте  остановим  хотя  бы  на последнем этапе этот "творческий"  эсперимент:  скупку  таких   предприятий   по   семь миллионов.  Этого нельзя делать!  И сегодня,  как видите, никто не виноват и никто не собирается отвечать за то,  что  у  ЛиНОСа  300 миллионов долга.

 

     Думаю, что  параллельно  с  принятием  решения мы должны дать поручение Генпрокуратуре в течение одного-двух месяцев разобраться и  сообщить нам,  кто конкретно виноват в том,  что так произошло. Были ли причастны к этому граждане Украины,  которые нарушили свои служебные   полномочия   или  совершили  какие-то  иные  действия, приведшие фактически к государственному долгу в 300 миллионов? Это очень важно знать.

 

     Как вмешался  парламент в процесс приватизации ЛиНОСа,  я уже сказал.  Но  хочу  заметить,  что  не  парламент  вмешался,  когда министерство  начало заниматься вопросом о ЛиНОСе,  а министерство начало  работать,  когда  вмешался  парламент.  Когда  не  удалось провести  конкурс  -  продать  45  процентов акций за 2,6 миллиона долларов,  тогда и начались действия.  И только после этого, около полутора  месяцев  назад,  был подписан договор о реструктуризации долгов, а сам процесс начался в ноябре. Кстати, я думаю, что этого договора ни у кого в парламенте нет. И мы не знаем, какие договоры были заключены по ЛиНОСу.

 

     Меня очень порадовало,  что директор ЛиНОСа может  взять  180 миллионов  долларов  под честное слово.  Думаю,  это очень хорошее начинание,  если и другие директора смогут так сделать в  Украине. Очень  хотелось  бы увидеть этот кредитный договор,  что же это за честное слово,  под которое дают 180  миллионов  долларов,  и  они вернутся.  Думаю,  этот  документ  тоже  должен  быть  в Верховном Совете,  потому что это имущество,  которое мы с вами курируем.  А если это устный договор - то еще лучше...

 

     Что предлагает наша комиссия?  Надо сказать, что самое худшее решение,  которое мы сегодня можем принять, - это затянуть процесс непринятия  решения.  Решение надо принимать обязательно.  Главная цель,  которую мы должны преследовать, - завод должен работать. Во всем остальном мы будем разбираться. И с долгами будем разбираться с помощью Генпрокуратуры (кто их создал и какое по законам Украины должен понести наказание).

 

     Сегодня нам предложены два проекта решения.  Согласно первому 75 процентов акций надо отдать в управление, согласно второму - 45 процентов  акций  пустить  в  приватизацию.  Учитывая предлагаемые условия,  не вижу между этими вариантами принципиальных  различий. Для завода принятие и того и другого варианта было бы выходом.

 

     Но провести до сентября конкурс по продаже 45 процентов акций под инвестобязательства невозможно,  и я в этом абсолютно  уверен. Поэтому,  с моей точки зрения, сегодня можно проводить конкурс под управление 75 процентами акций и  переделать  все  технологические требования  так,  чтобы  завод  работал.  А условия для победителя конкурса сформулируем.

 

     Если действовать строго в соответствии  со  здравым  смыслом, то,конечно,  следовало  бы  рассмотреть  еще  десяток  документов, которых мы никогда не получим.  Я думаю, что есть заинтересованные лица,  которые сажают ЛиНОС еще глужбе в яму,  чтобы купить его не за семь миллионов долларов, а вообще за семь долларов.

 

     Поэтому решение надо принимать,  даже если не  все  документы будут  нам  известны.  Но мы должны его принять,  потому что это в интересах государства.  У нас нет выбора,  каждый  следующий  день будет приносить дополнительные долги.

 

     Я думаю,   надо   поддержать  решение,  которое  предлагается депутатом  Татариновым,  -  под  управление.  Если  есть  какие-то проблемы,  давайте создадим рабочую группу, доработаем. Но решение надо принимать как можно скорее.

 

     Призываю вас во имя интересов государства:  давайте обкединим свои силы и примем единое решение для завода ЛиНОС.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка.

 

     Депутат Кожушко від комісії. Будь ласка.

 

     Але перед   цим  я  хотів  би  сказати.  Нам  сьогодні  конче необхідний закон про управління державним майном.  Ми говоримо про те,  що  керуємо  і розпоряджаємося фондом.  Та яке розпорядження, якщо Президент призначив виконуючого обов'язки голови фонду, тепер міняє  трьох  заступників?  Управління  -  це  перш за все кадрова політика.  Кажуть, фонд підзвітний, підконтрольний Верховній Раді. Насправді  цього  немає.  Я  не  раз звертався до Комісії з питань економічної політики: подайте зміну до закону про те, що не більше двох  тижнів  чи  принаймні місяць може бути виконуючий обов'язки, який  повинен  призначатися   за   згодою   Верховної   Ради.   Ми проголосуємо  і подолаємо вето Президента.  Нема.  Усі - виконуючі обов'язки, і тут такі гарячі прибічники того...

 

     А вийде так,  що ми будемо відповідати,  на нас будуть  собак вішати, а розпоряджатися будуть інші. От у чому одна з проблем.

 

     Будь ласка, Олександре Михайловичу. Вибачте, що вас затримав.

 

     КОЖУШКО О.М.  Уважаемые  коллеги!  Лисичанский  завод - самый крупный завод не только в Украине,  но и  в  Европе.  Он  является стратегическим предприятием для Украины,  которое,  при правильном управлении, может нести золотые яйца.

 

     По поводу  разговора  о  невозможности  уплатить  долги  хочу сказать:  дайте  заводу возможность нормально поработать,  и он со всеми рассчитается.

 

     В течение последних пяти лет этому  стратегическому  обкекту, этому  обкекту  жизнеобеспечения  Украины создавались все условия, чтобы загнать его в тупик. И вот наступил кризис.

 

     Я, например,  считаю, что так делается на всех предприятих. Я один  из  тех,  кто  последовательно считает,  что приватизация на Украине  проводится  преступно.  И  придет  время,  когда  с  этим вопросом разберутся.

 

     Так вот,  как  только  привели завод в такое состояние,  наши зарубежные инвесторы словно на свежину бросились, чтобы прихватить этот кусочек.

 

     Мы рассмотрели  материалы,  которые  поступили в комиссию.  У завода 10 миллионов установной фонд,  в то время как стоимость - 1 миллиард  200  миллионов долларов,  сейчас говорят - 870 миллионов долларов.

 

     Я хочу процитировать документы - вот эта  папочка  -  которые были  подписаны в другом месте Фондом госимущества,  Министерством финансов  и  руководителями   некоторых   коммерческих   структур. Сходится это с тем, что говорил господин Угаров?

 

     "Предмет соглашения, обкем предоставляемых полномочий.

 

     В качестве  условия  осуществления  трансакции фонд обязуется передать 75 процентов акций  (это  уставной  фонд  АО  ЛиНОС,  что осталось)   в   управление   юридическому   лицу,   созданному  по законодательству Украины в рамках осуществления трансакции  сроком не менее чем 12 лет".

 

     Позиция третья: "Гонорары, возмещение расходов".

 

     В порядке  вознаграждения вышеуказанных услуг фонд (наш фонд, который в нашем подчинении!)  выражает  свое  согласие  с  уплатой банку гонораров, возмещение расходов.

 

     Сумма начального  гонорара  -  300  тысяч долларов - подлежит уплате   в   начале   трансакции   после   подписания   настоящего соглашения".  Вот то, что предлагается. После успешного заключения трансакции в полном  обкеме  выдается  вознаграждение  в  сумме  2 миллионов  долларов.  Месячные  вознаграждения,  на оплату путевых расходов,  квартиры - 10 тысяч  долларов  в  месяц.  И  подписано: Ехануров и тому подобные.

 

     Я вас спрашиваю,  товарищи,  почему депутаты,  которые всегда упрекали меня в неправильной позиции в вопросах приватизации (хотя я  не  говорю,  что  приватизацию  проводить  нельзя,  -  ее  надо проводить в интересах государства) сейчас стали такими рьяными? Ни одного   законопроекта   не  вносили,  а  сейчас  подготавливается документ... Выводы из этого делайте сами.

 

     Я только хочу вам сказать как государственное лицо,  болеющее за  Украину,  что  мы  даем  юридическому  лицу  такие полномочия. Кабинет Министров утверждает,  что мы не сможем с ними справиться. Что,  они все жулики,  что ли, что не можем с ними справиться? Это государственный вопрос!

 

     Селяне, почему у вас нет нефти?  Я был в Москве, встречался с людьми.  Да  специально  блокируется  подача  нефти на Лисичанский нефтеперерабатывающий завод, специально, чтобы довести до кризиса. И вот мы здесь своими руками совершаем преступное дело.

 

     Кто хочет, голосуйте за этот проект. Я считаю, что голосовать за него нельзя.  Мы должны отправить в отставку Кабинет Министров. Нельзя  отдавать  этот  завод  комуто  одному,  это госудаственный стратегический обкект. Есть комитет, дайте ему в управление. Я вас уверяю,   будет   гарантия,   пойдет   нефть   в  Украину.  Россия заинтересована,  чтобы  завод  работал  и  обеспечивал  Ростовскую область этими нефтепродуктами.

 

     Все это  тормозится сознательно.  Именно под эти проценты,  о которых я сказал.

 

     Благодарю.

 

     ГОЛОВА. Справа вся в тому,  що по суті  Олександр  Михайлович правий,  але зараз треба говорити про те,  як вирішити це питання. Ви кажете,  що будуть поставки нафти, якщо завод буде в управлінні державного комітету.  Це все так,  та тільки не всі поставки нафти здійснюються державою.  І вихід треба знайти зараз.  Як бути в цій ситуації? Будь ласка, дайте відповідь.

 

     КОЖУШКО О.М.  Я  вам  хочу сказать,  что на Лисичанский завод приезжают непосредственные добытчики нефти.  Хотят  участвовать  в переработке, но их же отстраняют. Хотят, чтобы посредник занимался этим.  Мы все отдали посредникам,  и до того времени,  пока  будет такая система, Украина не встанет на ноги.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сінченко. Будь ласка. Він перший записаний на виступ.  Одну  секунду!  З   процедури   просить   слова   депутат Яворівський.  Нам  так  чи  інакше  треба приймати рішення з цього питання.

 

     ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.  Група  "Конституційний   центр".   Шановний головуючий!  Шановні  колеги!  Я  згоден з тим,  що це рішення нам треба було приймати вчора,  а не  сьогодні.  Що  я  пропоную?  Оці проекти - це практично дві ідеології.  Вони в чомусь збігаються, у чомусь різні.

 

     Я запропонував би, Олександре Олександровичу, таку технологію нашої   дальшої   співпраці.   Треба  поставити  оці  варіанти  на рейтингове  голосування.  Ми  відразу   побачимо,   який   варіант підтримується в залі, і тоді можна коротко обговорити цей варіант. Можна було б до нього додати якісь чіткі положення.  Скажімо, якщо ми приймаємо варіант Угарова - перший,  який був поданий - то я за те,  щоб цей закон був  прозорим.  У  ньому  все  має  бути  чітко сказано: і про повноваження, і як має відбуватися сама...

 

     ГОЛОВА. Одну хвилинку...

 

     ЯВОРIВСЬКИЙ В.О. Я завершую, Олександре Олександровичу. Через те (бо ми зараз  утягнемося  в  безплідну  дискусію,  і  люди  вже розходяться)  моя  пропозиція:  поставити  проекти  на  рейтингове голосування,  визначитися,  який варіант прийнятний для  Верховної Ради, і над ним працювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ми вже проголосували скорочену процедуру, враховуючи, що в нас дуже багато варіантів документів.  Тому вже немає потреби обговорювати і саме за такою схемою ми й будемо працювати.

 

     Першим на виступ записався депутат Сінченко. Будь ласка.

 

     СIНЧЕНКО С.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (Брянківський виборчий округ,  Луганська область). Шановні народні депутати!  Підприємство колись союзного  значення  -  Лисичанський нафтопереробний   завод,   а  тепер  акціонерне  товариство  ЛиНОС розташоване на території  мого  Попаснянського  району  Луганської області  і має як для східного регіону України,  так і для п'ятьох областей Російської Федерації дуже велике економічне значення. Для України  це  об'єкт  стратегічного  рівня,  він  на  75  відсотків належить державі і,  на моє глибоке переконання,  тільки в  такому статусі   й   мусить   працювати.  Тому  будь-яке  дійство  з  цим підприємством (а особливо якщо воно іменується експериментом і  не має   кінцевої   програми,   що  очевидно),  потребує  надзвичайно обережного ставлення.

 

     За експериментом,  який пропонується  Угаровим,  Татариновим, Піскуновським  та "примкнувшим" до них Безсмертним,  проглядаються інтереси замовника - "нового  українця"  з  цього  залу,  великого перекупщика-спекулянта  на нафтогазовому ринку і компанії.  Усе по суті своїй зводиться до створення банальної комерційної  структури з безпрецедентними в Україні повноваженнями з управління державним майном та акціями.

 

     За відсутністю часу говоритиму схематично.  Юридична особа  - резидент України,  тобто комерційна структура, у будьякому випадку змушена брати кредити.  Більш-менш вагомий кредит ніколи нікому  і ніким  не  давався  без  застави  майна  або  акцій на майно цього підприємства.  Нині вся нафта для  переробки  надходить  з  Росії, тобто  вона давальницька.  Це означає 5-6 відсотків рентабельності заводу.

 

     Якби нафта була  власністю  підприємства,  завод  мав  би  26 відсотків рентабельності, і цього вистачило б, щоб менш ніж за два роки  розрахуватись  із  заборгованістю.  Тобто  кредит   потрібен заводові, а не юридичній особі, чи простою мовою перекупнику.

 

     А за  експериментом  схема  інша:  кредит надається юридичній особі,  вона  є  власником  нафти,  заводу  віддають  усього   5-6 відсотків прибутку, щоб вистачило на зарплату, а юридичній особі в офісі в Києві або ще десь - 20 відсотків. Оце і є рушійною силою і метою  експериментаторів.  Якщо  ми  за це проголосуємо,  багатьом вистачить і на потреби партії, і на виборчу кампанію.

 

     Уявіть собі,  що  через  рік-два  чи   три   юридична   особа самоліквідувалась  або  російські  постачальники відмовилися з нею співпрацювати.  Хто візьме  на  себе  збитки?  Юридична  особа  чи державне підприємство?

 

     Як вийти  з  ситуації?  Перший  ідеальний  варіант - кредит з державного бюджету (окремим рядком) у  розмірі  153-200  мільйонів гривень. Можливе прийняття окремої постанови (як це ми робили щодо Криворіжжя).   А   якщо   запрацює   нове   імпортне   виробництво поліпропілену,  то за два роки підприємство буде здатним повернути усі кредити й почне давати прибуток.

 

     Другий варіант  -   звільнення   підприємства   від   частини податків.  Такі прецеденти є, аналогічні постанови ми вже приймали в цьому залі.

 

     Третій варіант.  Як голова  слідчої  комісії,  що  перевіряла діяльність  довірчих  товариств  (незважаючи  на  весь  фінансовий трастовий негатив),  вважаю за  можливе  й  доцільне  залучити  до інвестування ЛиНОСа найнадійнішого стратегічного інвестора - народ України,  випустивши  облігації  під  проценти  на  два-три   роки відповідно  до  Закону  про  цінні  папери  і фондову біржу (це не "Гермес-фінанс" або  "Олбі-довіра").  Підприємство  працює  і  дає прибуток. Гарантії дає держава в особі Кабінету Міністрів.

 

     Нарешті в  Україні  буде  хоча  б одне народне підприємство з додатковою відповідальністю під заставу совісті народних депутатів України. Ще краще - народне підприємство з цільовими пільгами щодо оподаткування.  А що  стосується  експериментів  або  рейтингового голосування, вони зовсім не потрібні, мало того, вони небезпечні.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги!  Спокійно. У нас записалися на виступ 30 депутатів (Шум у залі).  Прошу заспокоїтися.  Який варіант  будемо обговорювати?  Давайте  все-таки  (я підтримую пропозицію депутата Яворівського) обговорювати щось одне,  бо немає сенсу обговорювати те,  що  не  буде  підтримане,  а ми будемо ламати списи.  Кому це потрібно?!

 

     Давайте справді визначимося шляхом рейтингового  голосування, що буде підтримуватися в принципі,  а потім обговоримо цей варіант і проголосуємо його результативно. Зрозуміло?

 

     З мотивів голосування слово має депутат Угаров. Він має право як автор проекту. Будь ласка.

 

     УГАРОВ Г.Ю.   Уважаемые   коллеги!   Перед   тем   как  будет голосоваться законопроект,  предложенный мною и коллегами,  я хочу обратить  ваше  внимание  вот  на что.  Здесь постоянно пугают нас физическим лицом. У нас в проекте сказано: "украинское юридическое лицо".  Если  в  конкурсе  примет  участие  и  станет  победителем конкурса Госкомнефтепродукт,  то он и будет управлять ЛиНОСом  при условии,  что  возьмет  на  себя  гарантии  по  погашению долгов и поставкам.  В этом нет никаких проблем. Я прошу учесть именно этот момент.  Никаких  физических  лиц.  Об  этом  речь не идет.  Любая государственная структура ,  если  возьмет  на  себя  определенные обязательства,  может стать победителем конкурса.  Поэтому просьба учесть это и больше на этом факте не спекулировать.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, спокійно. Зачекайте. Все-таки працюємо за схемою,  яку  запропонував  я  і  яку  підтримали депутати...  Ну, погляньте, скільки бажають сказати по одній фразі...

 

     Депутат Анненков - автор законопроекту,  йому надається слово з мотивів голосування.

 

     АННЕНКОВ Є.І.  Я  согласен  с  депутатом Синченко.  Положения законопроекта,  который  внесен  мною  и  другими   депутатами   - соавторами,  полностью  совпадают  с тем,  что предлагал Синченко. Пусть главным стратегическим инвестором будет народ Украины.

 

     А что касается юридического лица  -  здесь  уже  выступали  и Кожушко, и Синченко, то хватит проводить эксперименты.

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Єгоре  Івановичу!  Верховна Рада не може прийняти  такий  закон:  хай  народ  буде  інвестором.  Треба виписати  цей  закон,  і  тоді будемо його голосувати.  Пропозиція хороша,  я згоден, тільки треба спочатку виплатити людям зарплату, щоб вони купили облігації. От у чому проблема.

 

     Який проект    будемо    голосувати    спочатку   рейтинговим голосуванням?  Є пропозиція Кабінету Міністрів, виписана в проекті депутата Анненкова. Ставлю її на голосування.

 

     Голосування рейтингове.

 

     "За" - 75.

 

     Ще раз  пояснюю.  Ставиться  на  голосування  проект депутата Анненкова,  в якому на законодавчій основі  відтворена  пропозиція Кабінету  Міністрів.  Ще  раз  ставлю  цей  проект на голосування. Голосування рейтингове.

 

     "За" - 102.

 

     Записуємо - 102.

 

     Ставлю на голосування проект,  внесений групою  депутатів,  - про   управління  пакетом  акцій  юридичною  особою  -  резидентом України.  Вважатимемо це проектом депутата Татаринова.  Рейтингове голосування.

 

     "За" - 175.

 

     Цей проект набрав більше голосів,  тому його треба обговорити за скороченою процедурою (Шум у залі).  Одну хвилинку.  Олександре Михайловичу, ще раз сформулюйте свою пропозицію. Ідіть на трибуну, бо ви з картками заплуталися.

 

     КОЖУШКО О.М.  Александр   Александрович,   я   хочу   сделать замечание  по  поводу  процедуры.  Нарушается  Регламент.  Проекты ставятся на  голосование  в  порядке  поступления.  А  вы  сделали наоборот.

 

     ГОЛОВА. Я  зробив  навпаки,  тому що урядовий проект надійшов раніше.

 

     КОЖУШКО О.М. Нет,законопроект Татаринова поступил раньше.

 

     ГОЛОВА. Давайте переголосуємо. Яка різниця?

 

     КОЖУШКО О.М.  Я хочу  сказать,  что  ни  один  представленный законопроект  не имеет экономического обоснования,  и мы не вправе ставить их на голосование.  Поэтому наша комиссия все проекты, как говорится, отложила.

 

     И второе. Подождите, не мешайте мне...

 

     ГОЛОВА. Я  ще  раз прошу депутатів,  сядьте.  Чому ви з місця виступаєте?  Промовець має право висловити свою думку,  бо він був ініціатором.  Він  висловиться,  а ви потім визначатиметеся шляхом голосування.

 

     Говоріть.

 

     КОЖУШКО О.М.   Законопроекты   внесены   без   экономического обоснования,  поэтому  мы  считаем,  что  их надо доработать.  Это обкект,  имеющий стратегическое значение.  Почему уделяется  такое внимание   именно  ему?  Есть  еще  семь  заводов,  проводите  там эксперименты...

 

     ГОЛОВА. Яка ваша  пропозиція?  Що  має  визначити  рейтингове голосування?

 

     КОЖУШКО О.М.  Я  сейчас  скажу.  Я  же даю обоснование своему проекту постановления.  У нас есть  законы  по  приватизации.  Мой проект  закона о национализации лежит уже полтора года.  Почему мы посвящаем  одному   предприятию   отдельный   закон?   Вдумайтесь, уважаемые депутаты, что здесь делается!

 

     Поэтому я  предлагаю вторым пунктом записать:  "Запропонувати Кабінету Міністрів України  та  доручити  Фонду  державного  майна України  невідкладно  проаналізувати  причини  тяжкого фінансового стану ВАТ ЛиНОС,  значного спаду виробництва та  розробити  заходи щодо  їх подолання.  Внести до суду спільні пропозиції..." Суд как будто  бы,  Александр  Александрович,  говорит:  я  договорился  - отклонили.  Это  же  не  юридическое  обоснование.  "Погодження  з кредиторами рішення щодо санації ВАТ ЛиНОС, подбавши при цьому про збереження за державою не менш як 51 процента акцій.  Передати ВАТ ЛиНОС до сфери управління Кабінету Міністрів".

 

     Дальше. "Звернути увагу:  Кабінету Міністрів  -  на  належний контроль   за  гарантованим  поверненням  іноземного  кредиту  для будівництва цеху поліпропілену ВАТ ЛиНОС;  Фонду державного  майна України - на незадовільне управління акціями, які належать державі у ВАТ ЛиНОС. И комитету все это проконтролировать.

 

     Это мое предложение,  и  прошу  поставить  его  на  поименное голосование.  Это  особый проект.  Мы отдельным законом Верховного Совета хотим установить управление на одном предприятии в Украине. Я, например, считаю, что... (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Спокійно,   будь   ласка.   Хто  за  те,  щоб  проект Олександра   Михайловича   проголосувати   поіменно?   Ставлю   на голосування. Його усім роздано... Зніміть з голосування.

 

     Я хочу  звернутися  до  профільного  комітету  й до суб'єктів права законодавчої ініціативи:  як можна голосувати все це  разом? Невже   незрозуміло,   що   профільний  комітет  повинен  подавати виважений документ? Не повинно бути зайвих паперів.

 

     До мене кожен день ходоки  ідуть  -  кредитори,  представники арбітражного суду,  інші. Тут зачіпається багато інтересів. Я мушу читати ці документи.  Депутат не може оце все робити. Є процедура, є   регламентна  норма.  Повинні  бути  подані  проект  постанови, техніко-економічне обгрунтування,  висновки експертного відділу  і постанови профільних комітетів, які мають до цього відношення. Але ж ні,  наскладають купу макулатури депутатам - і голосуйте, бо тут усе правильно!.. (Шум у залі). Прошу вибачити, що погарячкував.

 

     Хто за   те,   щоб  пропозицію  депутата  Кожушка  голосувати поіменно? Будь ласка.

 

     "За" - 86.

 

     Ставиться на   поіменне   голосування   пропозиція   депутата Кожушка.

 

     Здивованим раджу   звернутися   ще   раз  до  Регламенту,  де записано,  що для цього потрібна третина  голосів  тих,  хто  бере участь у голосуванні.

 

     Ставлю на  голосування  в  поіменному  режимі проект депутата Кожушка.

 

     "За" - 106.

 

     Я хочу сказати,  що нам треба прийняти будь-яке рішення,  яке наближатиме  нас  до  вирішення проблеми.  Бо інакше ми дійдемо до того,  що завод буде проданий за ціною  металобрухту.  От  про  що йдеться...  Ми  повинні наближатися до варіанта,  який дасть змогу вирішити питання.

 

     Перед цим ми проголосували за обговорення  цієї  проблеми  за скороченою процедурою.  Записано майже 30 депутатів. Я запитую їх, як вони виступатимуть.  Треба два виступи за і два -  проти  цього варіанта. А потім будемо визначатися остаточно голосуванням.

 

     Депутате Моцпан,  будь ласка,  ви за чи проти? Проти варіанта про управління?  Записуємо,  Моцпан виступатиме  проти.  Угаров  - третій.  Анісімова  я  не  бачу.  Ви  тут  записані,  але ж ви вже виступали...  Ні-ні,  так не можна,  так не буває.  Кравчук Леонід Макарович виступатиме за чи проти?  За.  Яворівський? Яворівського нема.  Судницин?  Кузнецов?  Хто ще хоче виступити проти, бо вже є два виступи на підтримку? Ви проти? Чурута...

 

     Будь ласка, депутате Моцпан.

 

     МОЦПАН А.Ф.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією  (Амвросіївський виборчий  округ,  Донецька  область).  Фракция  Социалистической и Селянской  партий  Украины.  Уважаемый  Александр   Александрович! Уважаемые  коллеги!  Что  показало  рейтинговое  голосование  трех законопроектов?  175 депутатов, поддержавших передачу 75 процентов акций  в  оперативное управление,  проголосовали за установление в перспективе   над   Лисичанским   нефтеперерабатывающим    заводом господства   украинского  национального  капитала;  75  депутатов, поддержавших  реализацию  45  процентов  акций,  проголосовали  за передачу в перспективе данного предприятия российскому капиталу. И 106 депутатов,  которые в поименном голосовании поддержали  проект Александра   Михайловича  Кожушко,  стоят  на  позиции  сохранения важного стратегического обкекта в  государственной  собственности. Если  немножечко поразмыслить,  то,  я считаю,  на данном этапе мы должны согласиться именно с этим вариантом.

 

     Некоторые страны находились в более тяжелом положении  (после войны,   хозяйственной   разрухи),   но  поднимали  свое  народное хозяйство. И мы в состоянии его поднять. Многие говорят, что мы не способы сегодня выделить средства для ЛиНОСа. Александр Михайлович убедительно доказал:  завод заработает.  Для  этого  правительство должно  договориться  с соответствующими структурами за границей о поставках нефти (в том числе на давальческих  условиях),  и  завод будет работать, будет давать прибыль.

 

     Я также согласен с тем,  что надо разобраться, кто и как брал кредиты,  каков предусматривался порядок их  возврата.  По  данной проблематике тоже требуется полная юридическая ясность.

 

     А вообще-то,  уважаемые коллеги,  мы должны признать:  развал Лисичанского нефтеперерабатывающего завода,  как  и  тысяч  других предприятий,  был  предопределен  как преступными законодательными актами,  принятыми предыдущим составом Верховного  Совета,  так  и теми,   которые  приняли  мы.  Я  имею  в  виду  Закон  Украины  о предприятиях.  Обратите  внимание,  сегодня  у  нас  есть   проект правительства    о   восстановлении   финансового   контроля   над государственным    предприятием.    Этой    возможности    сегодня правительство    не   имеет.   Законами   о   предприятиях   и   о предпринимательстве  образца  1991  года  мы  лишили   его   права управлять  государственными предприятиями,  а теперь говорим,  что оно ни на что  не  способно.  А  может,  мы  обязаны  восстановить государственный контроль и навести элементарный порядок?

 

     Поэтому я   абсолютно  согласен  с  Александром  Михайловичем Кожушко и голосовать за первый и второй  преступные  законопроекты не буду.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Анатолію   Федоровичу,  я  теж  голосував  за  проект Кожушка і переконаний, що це питання треба обов'язково вирішувати, бо  додушать  завод  -  це точно.  І те,  що робилося кілька років підряд,  буде  завершено  тим,  що  завод   продадуть   за   ціною металобрухту  або він буде повністю знецінений і приватизований за безцінь. Треба шукати вихід.

 

     Слово має Кравчук Леонід Макарович. Будь ласка.

 

     КРАВЧУК Л.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань культури    і    духовності   (Теребовлянський   виборчий   округ, Тернопільська область).  Шановні  народні  депутати!  Безпосередню відповідальність за події, які відбуваються в державі, несе тільки той,  хто має безпосередню владу від народу, тобто Верховна Рада і Президент.  Усіх інших чиновників,  якого б високого рангу вони не були,  ніхто з часом і не згадає,  а згадають Верховну  Раду,  яка прийняла таке чи інше рішення, або Президента. Ідеться про те, щоб запрацював Лисичанський завод,  про те, хто хоче і може це зробити або тільки хоче, а не може.

 

     Так от,  я  ставлю питання конкретно.  На мою думку,  проект, запропонований народними депутатами,  ставить  основне  принципове завдання:  пакет акцій держави залишити за державою.  Ми маємо всі підстави і право зробити так,  щоб той,  хто не забезпечить  після цього сировиною цей завод, повернув цей пакет акцій державі. Тобто щоб держава ніколи не втрачала  контролю  над  пакетом  акцій.  Це найголовніше,  і  Верховна Рада повинна це зробити.  Усе інше - це деталі й механізми.

 

     Уявіть собі, шановні члени уряду, таку ситуацію. Ми приймаємо рішення,  яке  ви пропонуєте.  Потім ви втрачаєте завод,  віддаєте завод кому завгодно (я вже не знаю кому)  і  скажете,  що  ви  все зробили за законом,  який прийняла Верховна Рада.  Ви будете нести відповідальність перед  народом?  Ніякої  відповідальності!  І  це правда. Я до вас ставлюся з повагою, Анатолію Калениковичу, я всіх вас дуже давно й дуже добре знаю. Ви хочете зробити краще, але так ви краще не зробите.  Ви хочете,  щоб директор заводу взяв на себе персональну відповідальність і сказав,  що він приведе  завод  "до тями".  Не приведе, тому що ні в кого немає грошей - ні в державі, ні в людей, які це пропонують.

 

     I щиро сумніваюся,  що хтось дає мільйони  під  чесне  слово. Мені   такого   не   доводилося  чути  ніколи,  хоча  я  виконував повноваження Президента нашої держави.

 

     Для того щоб завод  запрацював,  я  пропоную  Верховній  Раді прийняти  принципове  рішення,  а  деталі  нехай вирішує комітет - пропонує механізми, які збережуть завод як власність держави. I не треба лякати приватними особами - 30 тисяч чи 300 тисяч доларів.

 

     Я дуже  поважаю Михайла Кожушка.  Але якщо ви хочете загубити будь-яку справу,  скажіть, що хтось отримає 300 тисяч доларів, - і завалять.  А якщо завод вартістю понад мільярд продадуть навіть за 10 мільйонів - це буде добре. Продали, але не завалили.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Кузнєцов Павло Сергійович. Будь ласка.

 

     КУЗНЄЦОВ П.С.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань бюджету (Краматорський виборчий округ,  Донецька область).  Уважаемые коллеги депутаты!  Вопрос, который мы сегодня рассматриваем,   еще   раз   показал,   насколько   сложно  делить собственность в государстве.  Собственность  и  власть  -  понятия тождественные,   и   если   наше   правительство  отстраняется  от собственности, значит, оно отстраняется и от власти.

 

     Когда-то великий Маркс говорил, что при 20 процентах  прибыли  капитал готов на всякое применение,  при 50 процентах он становится игрив,  при 100 -  он  положительно  готов сломать себе голову,  при 300 процентах - нет такого преступления, на которое бы он не пошел даже под страхом виселицы.

 

     Сегодня мы видим,  как делятся эти  300  процентов.  С  одной стороны,  вроде,  банкрот, а с другой, вроде, может что-то дать. И дирекция уверяет нас в том,  что все нормально,  что они сами  все решат.

 

     Сегодня завод   стоимостью,  по  оценкам  экспертов,  полтора миллиарда долларов пытаются продать за 10 миллионов. Это вопервых.

 

     Во-вторых, наш Президент поехал просить тоже  около  полутора миллиардов  долларов.  По  сведениям конгресса США,  из Украины за пять с половиной лет вывезли 100  миллиардов  долларов.  Возникает вопрос:  мы  что,  готовим  ЛиНОС  в качестве очередного подарка к приезду  главы  русской  мафии  в  Украину?  Как-то  странно   все совпадает. Разве проблема ЛиНОСа - это проблема дружбы украинского и русского народов?  Да это проблема дружбы русских  и  украинских капиталистов, и я в этом глубоко убежден.

 

     Я член   Контрольной  комиссии  по  вопросам  приватизации  и неоднократно,  выступая   здесь,   говорил   о   том,   как   наше правительство   руководит   своими   частями  акций  на  отдельных предприятиях.  Например,  в Краматорске предприятия, где есть хоть часть    государственной    собственности,    остановились.    Все остановились, понимаете?

 

     Предприятия, которые   стали   коллективной   собственностью, работают,  люди получают зарплату,  там все нормально. Радикалам я уже неоднократно говорил:  33 процента собственности  государства. Минпром  управляет этой собственностью?  Нет.  А кто же управляет? Управляет украинская "Приватна  справа",  у  которой  44  процента акций. А где же государство?..

 

     При всех тех условиях,  о которых мы здесь говорим, наилучшее решение - чтобы этот завод  был  государственным,  если  у  нашего родного государства есть ум и деньги, чтобы поднять этот завод.

 

     На заседании  бюджетной  комиссии  мы  рассматривали вопрос о ЛиНОСе и пришли к выводу,  что 200 миллионов гривень из бюджета не можем  для  него  выделить.  Что  же  делать?  Либо  вести  речь о разбазаривании,  либо найти разумное решение, которое позволило бы предприятию  работать,  рабочим  -  получать зарлату,  а Украине - светлые нефтепродукты.

 

     Спросите себя:  выгодно ли России поставлять нефть в Украину, я  имею в виду русских капиталистов прежде всего,  или им выгодно, чтобы Украина покупала у них светлые  нефтепродукты?  Я  абсолютно убежден,  что  российским  нефтяным  монополиям выгодно,  чтобы мы покупали у них именно светлые  нефтепродукты.  И  уже  есть  такой опыт.  Например,  51  процент  акций  Дружковского  завода газовой аппаратуры был отдан РАО "Газпром".  Мотив был красивый: у нас нет силумина,  а если его нет - не будет газовых плит. Отдали. И что с заводом?  Его нет.  Потихоньку,  рубчик за  рубчиком,  закручивают гайки, и скоро завод полностью ляжет. Так будет и с ЛиНОСом.

 

     Поэтому принятие проекта, предложенного Татариновым и группой депутатов,  при всем его несовершенстве - это сейчас  единственный способ хоть как-то сохранить государственное влияние.

 

     Другого варианта я не вижу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Оробець. Будь ласка.

 

     Я оголосив депутата Судницина від фракції,  але замість нього виступає Оробець.

 

     ОРОБЕЦЬ Ю.М.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань паливноенергетичного комплексу,  транспорту і зв'язку (Промисловий виборчий  округ,  м.Київ).  Шановні  колеги!  Якби  мені  довелося проводити дослідження діяльності лобістських груп в Україні,  то я проаналізував би лише  два  засідання:  те,  на  якому  доповідала Комісія  з  питань оптимізації паливно-енергетичного комплексу,  і сьогоднішнє.  Тут  чітко   простежуються   регіональні   інтереси, інтереси   оточення   Президента,   Кабінету   Міністрів  України, російського капіталу.

 

     I епіграфом  до  такого  дослідження  можна  було   б   узяти українську приказку: "У ведмедя десять пісень, і всі про мед".

 

     Я свідомо  не  голосував за пропозицію Олександра Михайловича саме тому, що наш уряд змінюється кожні 7-9 місяців. На жаль, вони не  можуть  керувати.  Вони  можуть за цей час щось накопичити,  а потім ідуть у відставку.  I це закономірність.  Якби  в  нас  була відповідальна політична еліта в особі Кабінету Міністрів...

 

     Звичайно, такий  великий  завод  не  треба  передавати  ні  в приватне управління,  ні прихватизовувати в  той  спосіб,  в  який пропонує  приватизувати  його Кабінет Міністрів України.  Проте ми змушені погоджуватися на цей варіант. Я висловлюю не свою позицію, а позицію депутатської групи "Реформи".

 

     Законопроект депутатів   Татаринова,  Угарова  та  інших  має конкретні  хиби,  а  саме:  у  ньому  дуже  нечітко  виписано,  як формується  комісія  і чому саме комісія має виробляти умови цього конкурсу. Я вважаю, що під час конкурсу треба, зокрема, з'ясувати, які   гарантії   матиме   держава,  доручивши  управління  акціями юридичній особі,  яка виграла конкурс, який статутний капітал цієї юридичної особи. Якщо це 100 доларів, то що: 25 доларів іноземних, а 75 наших - і можна керувати?  А якщо ця юридична особа через рік збанкрутує,  то  що  тоді?  Через  рік  держава  матиме колосальні збитки?

 

     Може, це питання треба вирішити таким чином:  буде  вноситися якась заставна сума, яка в разі чого залишиться за державою. Треба передбачити це або дуже великий статутний капітал  цієї  юридичної особи.

 

     Другий момент.    Треба    передбачити   конкретну   юридичну відповідальність та хто,  власне, контролює хід цього експерименту для  того,  щоб  і  на цей раз державу не ошукали так само,  як її ошукали газові трейдери за допомогою Кабінету Міністрів України.

 

     Шановні колеги!  Таким  чином,  депутатська  група  "Реформи" голосуватиме за проект,  яким передбачається передача 75 відсотків акцій  в  управління,  якщо  наші  пропозиції  будуть  обов'язково враховані і таким чином будуть забезпечені інтереси держави.

 

     ГОЛОВА. Депутати висловилися за скороченою процедурою.

 

     Депутат Черенков.  Він  співавтор  проекту закону і має право виступити з мотивів голосування.

 

     ЧЕРЕНКОВ О.П.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань молоді,  спорту і туризму (Артемівський виборчий округ,  Донецька область). Уважаемые коллеги! Дело в том, что если бы  нам  довелось  посмотреть  техникоэкономическое  обоснование и разрешение на строительство этого завода,  то мы бы  увидели,  что этот  завод  построен  специально  для обеспечения нефтепродуктами востока Украины и Ростовской,  Воронежской и Белгородской областей России. Из этого и надо исходить.

 

     Другой вопрос.  У нас уже дважды (в Верховном Совете - в 1994 году,  а теперь вот недавно по телевидению)  обсуждался  вопрос  о двух  схемах  поступления  нефти  в Украину:  из Турции и из Баку, через Поти.  И,  заметьте, правительственные чиновники и Президент поддерживали  это.  А ЛиНОС,  оказывается,  нужен только депутатам Верховного Совета и некоторым частным лицам.

 

     Стоимость ЛиНОСа   определяется   не   в   этом   зале.   Она определяется  географией  этого завода.  И российские коммерческие структуры могут ее и уменьшать,  и увеличивать на  порядок.  Решая сегодня этот вопрос по ускоренной программе,  мы можем практически в десять раз сбросить цену этого  завода  и  отдать  его  какой-то коммерческой структуре. Тогда в течение 12 лет оборудование выйдет из строя, а прибыль коммерсанты поделят между собой. И можно будет поставить на этом заводе крест.

 

     Должен сказать,  что  этот  вопрос  меня очень интересует.  Я сегодня  звонил  (я  из  Луганской  области)  в   госадминистрацию Новоайдаровского  района  и узнал,  что люди там работают в поле с колес.  Весь регион работает с колес уже несколько лет  подряд.  И это при наличии нефтеперерабатывающего завода у себя в области.

 

     С группой  председателей  колхозов  мы  ездили  в Саратовскую область, были в Заволжском нефтегазодобывающем управлении. Знаете, кого мы там встретили?  Представителей швейцарской фирмы. Так вот, швейцарская фирма  (посредническая  структура),  будет  поставлять нефть ЛиНОСу, а мы тут будем считать и делить прибыль.

 

     У нас  практически  единственный шанс спасти этот завод.  Вот проект постановления, который вносится депутатами Гмырей, Еськовым и Зачесовым.  В ближайшее время предстоит визит в Украину Ельцина. А  если  он  не  состоится,   то   нужно   обязательно   заключить межправительственное соглашение, утвержденное Верховным Советом, о совместном  использовании  этого  предприятия  с   гарантированной поставкой нефти из России.

 

     Разве это не стратегический обкект? Стратегический. Почему же мы хотим его сейчас обязательно кому-либо отдать? В принципе, я не понимаю,  почему мы обсуждаем по сокращенной процедуре только один законопроект,  ведь  проблемы,  поднятые   депутатами   Верховного Совета,  настолько  обширны!  Почему  именно  сегодня  надо срочно решить этот вопрос?  Давайте решать его на уровне  государства.  И прежде  чем  вынести  его  в Верховный Совет,  судьбу этого завода должны  были  решить  Премьерминистр  Лазаренко,   вы,   Александр Александрович, и Президент. Втроем.

 

     Я считаю,  что  и  с  Россией  можно  договориться.  Почему с Россией?  Да потому, что высокая стоимость доставки нефти из любой другой  страны  ставит под сомнение вообще работоспособность этого завода.

 

     Давайте не  принимать  сегодня  решение.   Давайте   создадим рабочую группу. Если же сегодня надо принять решение, то предлагаю проголосовать проект постановления  Верховного  Совета,  внесенный Гмырей  и  другими  депутатами,  которые  предлагают оставить этот завод в  государственной  собственности.  А  мы  можем  найти  150 миллионов долларов.  Если один гражданин Украины может найти такую сумму,  так что,  мы не можем ее найти с последующей отдачей?  Это может  быть  и  товарный  кредит,  мы  утверждаем  их  миллионами. Миллиард долларов кредита утвердили здесь,  в Верховном Совете  на развитие  АПК в позапрошлом году,  а в Луганской области ни одного килограмма нефтепродуктов в АПК не поступило.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  депутати,  обмін  думками  відбувся. Iдіотизм   нашої   ситуації   полягає   в   тому,   що   на   весь народногосподарський комплекс у проекті бюджету передбачено,  якщо не   помиляюся,   180   мільйонів  доларів.  Iз  них  на  сільське господарство - 80 мільйонів. I то - все.

 

     Трагедія нинішньої ситуації в тому,  що вона штучно  доведена до такого рівня і не змінюється.  I якщо так і далі триватиме,  то буде ще гірше.  Тому треба шукати вихід.  Сьогодні єдиний вихід  - щоб  працював  завод.  Бо  якщо працюватимуть люди,  буде оборот і з'явиться прибуток. Треба забезпечити роботу заводу.

 

     Якби сьогодні хто-небудь у Росії міг гарантувати нам поставку нафтопродуктів   на  державному  рівні!  Дуже  правильно  говорить Чурута,  але ж ви знаєте,  хто в уряді й у всіх  інших  структурах Росії  розпоряджається.  I  в  цих  умовах теж треба шукати якийсь вихід.

 

     I ще одне.  Між нами  кажучи  (нас  зараз  не  транслюють  по радіо),  Росія  розуміє,  що  ситуація  тут  загрозлива  і вирішує питання про будівництво іншого НПЗ.  Як тільки цей розвалиться, то потрібен  він для Красноярського краю,  для Ростова не буде.  Якщо сьогодні він не запрацює,  то  ми  втратимо  унікальну  можливість використовувати продуктопровід,  який іде безпосередньо на завод і по якому  з  заводу  -  не  залізницею  -  транспортуються  світлі продукти.

 

     Я голосував  би  за  те,  що пропонує Кожушко,  якщо можна за тиждень вирішити це питання.  Будь ласка,  шукаймо кредити,  нехай уряд іде в боргову яму абощо,  але погасити внутрішні борги й дати змогу  працювати  заводу.  Якщо  немає  такої  можливості  і  уряд усувається від цієї проблеми (а ви пам'ятаєте,  що цей завод був у переліку  тих  особливих  підприємств,  які   приватизуються   під потенційного інвестора), то тоді треба шукати інший вихід.

 

     Вносилися пропозиції  від  груп депутатів.  У варіанті,  який пропонував  Татаринов,  записано:  юридична  особа.   У   варіанті Анненкова різниця хіба що в тому,  що передбачаються фізичні особи і приватизація на території України 45 процентів тощо.

 

     Але ж можна тоді знайти якийсь паліатив: частину акцій пустити для приватизації фізичними особами, щоб живі гроші можна було зібрати,  а частину - пакет акцій  -  передати  в довірче  управління,  маючи на увазі тільки (у документі це мусить бути записано) обов'язкове погашення внутрішніх боргів або  взяття на  себе  зобов'язання щодо них і рішення щодо зовнішніх боргів та поставки нафтопродуктів.  І записати ці норми не в  положенні  про комісію,  а  в  законі  як  умову,  за якої укладається відповідна угода.

 

     І я  навіть  зобов'язав  би  уряд  знайти   можливість,   щоб Держкомнафтопродукт  виграв  цей  тендер.  А  уряд може це зробити елементарно.

 

     І тоді зникають всі оці колізії,  які нас стримують. Залишили б майно в державі,  під контролем державних структур, дали б змогу розбагатіти трохи і потім вирішили питання  в  цілому  про  статус цього підприємства як державного, і не випускали його з рук.

 

     Іще такий  момент  стосовно ситуації в нафтопереробній галузі України. Зустрічаючись із бізнесменами США в 1994 році, я говорив: "Ми  згодні  заради  того,  щоб  піти  на  модернізацію наших НПЗ, передати їх на умовах  довірчого  управління  інвесторам  Ізраїлю, Сполучених  Штатів Америки абощо,  скажімо,  років на десять.  Під певні умови - щоб погашався кредит і так далі,  щоб досягти вищого виходу світлих продуктів".  Адже те, що ми робимо сьогодні, ніколи ефективним не буде. Нам треба хоч би на 10- 15 процентів збільшити вихід   світлих  продуктів,  а  для  цього  потрібна  модернізація виробництва, потрібні гроші, яких немає.

 

     Від комісії,  котру він очолює,  Ігор  Рафаїлович  Юхновський доповідав  учора  в  Кабінеті  Міністрів.  Виходить,  що  сільське господарство,  НПЗ, енергетика - це те, куди треба вкладати кошти, щоб можна було розвиватися, якимось чином забезпечити прорив.

 

     Тому треба  вирішувати.  Як  ви  будете  голосувати - то ваша справа. Але оскільки ми визначилися рейтинговим голосуванням, то з тими передумовами, які ми можемо додатково записати, пропоную поки що за основу проголосувати проект,  який вносить група Татаринова, а  потім  додати  туди те,  про що казав Олександр Михайлович і що говорили інші (Шум у залі).  І це  поставлю  на  голосування.  Ну, почекайте, потім доповнення будете вносити.

 

     Ставлю на  голосування  проект  постанови,  який внесла група Татаринова.

 

     "За" - 197.

 

     Одну хвилинку. Депутат Федорин. За ним

- депутат Єськов.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного    комплексу,    транспорту     і     зв'язку (Голосіївський  виборчий  округ,  м.Київ).  Фракція Народного руху України.  Шановні колеги!  Є в нас,  по суті,  два  законопроекти: Татаринова   і   Анненкова.   Невеличке  доповнення  законопроекту Татаринова,  куди можна записати  фізичну  особу,  дає  можливість об'єднати ці законопроекти. І тоді ми не будемо ламати списів, і в цьому конкурсі зможе брати участь  фізична  особа.  І  все,  немає ніякої проблеми.

 

     ГОЛОВА. Я  зараз  поставлю цю пропозицію на голосування.  Але депутат Єськов раніше подав свій варіант, він у письмовій формі.

 

     Депутат Єськов. Будь ласка, на трибуну.

 

     ЄСЬКОВ В.А.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного    будівництва,   діяльності   рад   і   самоврядування (Антрацитівський виборчий  округ,  Луганська  область).  Уважаемые коллеги!   Пользуясь  правом  законодательной  инициативы,  группа народных депутатов  подала  свой  проект  постановления  по  этому вопросу. Он был роздан депутатам неделю назад, есть и у Александра Александровича.

 

     ГОЛОВА. Він українською мовою. Я зачитаю його:

 

     "Проекти законів  України  про  проведення  експерименту   по управлінню акціями, які належать державі у відкритому акціонерному товаристві "Лисичанськнафтооргсинтез",  та про управління акціями, які   належать   державі   у  відкритому  акціонерному  товаристві "Лисичанськнафтооргсинтез", відхилити.

 

     Доручити Кабінету  Міністрів  України  забезпечити  ефективне використання  і управління державною власністю,  яка знаходиться у відкритому  акціонерному  товаристві   "Лисичанськнафтооргсинтез", передбачивши для цього окремою статтею в Законі про бюджет на 1997 рік коштів у сумі 200 мільйонів гривень".

 

     Ставлю на голосування цей проект.

 

     ЄСЬКОВ В.А. Уважаемые коллеги! Я согласен, здесь есть вопрос. Мы  согласны не указывать цифру.  Она может варьироваться каким-то образом, можно искать другие варианты - то ли кредит, то ли что-то еще.   Но   за   основу   надо   взять   идеологию  этого  проекта постановления. Прошу поставить его на голосование.

 

     ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 136.

 

     У мене є ще  одна  пропозиція.  Тільки  що  виступив  депутат Федорин,  виступали депутати Угаров, Кожушко, автори проекту. Одну секунду,  ну дайте я скажу думку,  бо  треба  виходити  на  якийсь варіант.

 

     У нас   є   профільний  комітет  з  економічної  політики,  є ініціатори  законопроекту.  Набирає   законопроект   близько   200 голосів,  тобто він наближається до якогось оптимального варіанта. Тому треба зважити на всі пропозиції, що вносилися - і про фізичні особи,  і вимоги щодо погашення боргів,  поставок нафти та інші, у законопроекті записати  все  і  відобразити  це  в  постанові.  Цю постанову  прийняти  після  того,  як  вони  доопрацюють  і завтра подадуть нам документ.

 

     Я знову повертаюся до процедури підготовки проектів  законів. Це ж неймовірно:  навіть будучи в матеріалі, не можна розібратися. Я уявляю собі,  що робить депутат,  який узяв оцю купу  паперів  у руки.  Тому  треба  запропонувати  такий  проект,  в  якому було б враховано ці нюанси,  і поставити його завтра на голосування. Таке доручення можна проголосувати?

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 230. Прийнято.

 

     Я розумію, що може бути багато різних варіантів. Якби ми були державою,  скажімо,  стабільнішою навіть в політичному відношенні, то  можна  було  б  сказати  Національному банку:  віддай йому 200 мільйонів,  намалюй, віддай і нехай працює. Але сьогодні, на жаль, цього зробити не можна.

 

     Перерва до завтра до 10 ранку.