Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 78

Опубліковано 14. 05. 1997

ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 14 травня 1997 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу сісти на місця і підготуватися до реєстрації.

Проводиться поіменна реєстрація.

У залі зареєструвалися 314 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Володимире Миколайовичу Стретович, виходьте, будь ласка, на трибуну. Ви до перерви розглянули проект, а під час перерви
доопрацьовували його. Володимир Миколайович доповість із цього
приводу. А потім по суті розглянемо питання.

СТРЕТОВИЧ В.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Під час обідньої перерви ми ще

раз погодили проект постанови, який було внесено на ваш розгляд, і врахували ті зауваження, які були висловлені під час передобіднього обговорення. У результаті проект • набув того вигляду, в якому він роздається вам зараз. Зокрема, тепер у ньому передбачено (пункті 3), що голосування по кожній особі відбувається картками, за винятком суддів Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду, голосування по яких здійснюється відповідно до Регламенту, прийнятого нами, - таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

Після прийняття постанови стосовно процедури ми зможемо приступити до обрання суддів безстроково, згідно з тими пропозиціями, що роздавалися вам учора. Зараз тиражуються пропозиції щодо ще одного блоку кандидатур, який ми розглядали на ранковому засіданні комісії. Відразу після тиражування ці матеріали будуть вам роздані, і ми зможемо висловити своє ставлення до тих кандидатур.

Я звертаюся ще раз до вас. У цьому проекті постанови немає жодного політичного питання. Якщо воно і виникне, то виникне по конкретних кандидатурах. У пункті 1 запропонованого вам проекту постанови тепер зазначено, що комітет називає вам прізвища як тих осіб, яких рекомендує до обрання, так і тих, яких не рекомендує, з відповідною мотивацією доповідача, чому комітет зупинився на такій позиції.

Тому я прошу вас спочатку підтримати цей проект постанови, а тоді перейти безпосередньо до персоналій.

ГОЛОВА. Є ще запитання? Так? Будь ласка. Ви вже обговорювали це питання, я так розумію?

СТРЕТОВИЧ В.М. Так.

ГОЛОВА. Запишіться, будь ласка, буквально на 5 хвилин, для запитань.

Депутат Самофалов.

САМОФАЛОВ Г.Г., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Дзержинський виборчий округ, Донецька область). Владимир Николаевич, как решена проблема обязательного знания государственного языка при назначении судей?

СТРЕТОВИЧ В.М. Шановні колеги, зараз ідеться про проект постанови Верховної Ради про порядок розгляду питання про обрання на посаду судді безстроково. Коли ми дійдемо до того випадку, який зараз активно дебатується, - стосовно того, що один із кандидатів у судді Луганського обласного суду відхилений у зв'язку з незнанням української мови, то я детально розповім про ті причини і підстави, з яких виходила комісія, приймаючи це рішення.

Я хочу розмежувати ці питання. Спочатку треба прийняти постанову, а тоді приступити до розгляду кожної кандидатури

зокрема. Кожна кандидатура буде розглядатися окремо, в тому числі й та, яка не одержала підтримки нашого комітету.

Що стосується питання мови, то я відсилаю вас., шановні колеги, до Конституції, стаття 127, частина третя, де знання державної мови визначено обов'язковою вимогою для суддів будь-якого рівня - обласного суду чи Верховного Суду. Це - конституційна норма, це не нами придумано.

ГОЛОВА. Депутат Сікалов.

СІКАЛОВ В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин {Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область). Фракция коммунистов. Уважаемый господин Стретович, скажите мне на милость, какое право имеет ваш комитет фактически решать, пригоден ли человек на должность судьи или не пригоден. Это - первый момент.

И второй момент. Почему, пригласив людей в зал, я имею в виду кандидатов в судьи, вы, скажем так, сделали это, не имея правовой базы? Ведь Верховный Совет еще не создал правовую базу для избрания данных кандидатов, а вы их уже пригласили. Или это давление на зал?

СТРЕТОВИЧ В.М. Починаю з другого питання. Комітет вважав, що це питання не варте і виїденого яйця, що воно не викличе ніяких політичних пристрастей, адже постановою щодо процедури ніякої політики тут не передбачається, рішення приймається по кожній конкретній кандидатурі. І саме з цих мотивів ми запропонували сьогодні, домовившись так із Секретаріатом, спочатку внести на

розгляд проект постанови про процедуру розгляду питання, а потім будемо розглядати ці кандидатури.

Ці судді зараз перебувають у цьому залі тому, що ми вирішили зекономити державні кошти. Спочатку розглянувши їх кандидатури на засіданні комітету, ми попросили їх прийти в сесійний зал. Ми можемо сьогодні ці кандидатури не розглядати і відправити кандидатів назад, а через декілька днів викликати для того, щоб вони взяли участь у пленарному засіданні. Але ми вчинили, на наш погляд, раціонально і законно. Так що просимо вашої підтримки.

ГОЛОВА. Депутат Кризський.

КРИЗСЬКИЙ Ю.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Первомайський виборчий округ, Луганська область). Дякую. По-перше, я хочу передати слово депутату Уланову. А по-друге, шановний доповідачу, я не поділяю вашої точки зору з приводу луганських суддів.

Депутату Уланову слово передайте.

ГОЛОВА. Депутат Уланов говорить.

Я ще раз просив би вас... До тексту проекту постанови є зауваження?

УЛАНОВ В.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку (Станично-Луганський виборчий

округ, Луганська область). Уважаемые Александр Александрович и коллеги депутаты! Я вынужден был попросить слово в связи с тем, что комитет превысил свои полномочия и лишает возможности нас, депутатов Верховного Совета, в пленарном режиме решить судьбу судей. Я имею в виду прежде всего судей от Луганской области. Это Биляков, Фарятьев и Мазанкин.

Мотивы решения комитета о том, чтобы не представлять их кандидатуры на утверждение Верховного Совета таковы. Биляков якобы вообще не понимает украинского языка, а Мазанкин якобы как председатель комиссии не подготовил... В связи с этим и ему отказывают в том, чтобы он работал... Один около 30 лет проработал судьей, другой - 25 лет. Нам нужны знатоки украинского языка или специалисты-профессионалы?!

Я призываю депутатов проголосовать за этих людей. Если так мы будем решать вопрос - в порядке противостояния: восток - запад... Не допускайте этого, будьте благоразумны!

СТРЕТОВИЧ В.М. Відповідаючи на ваше запитання, шановний колего Уланов, я хочу зауважити, що ваша репліка не стосується предмета нашого обговорення. Це перше.

Друге. Я просив би всіх вас, таких дбайливців за народний інтерес суддівський, брати участь у роботі комітету і там висловлювати свою думку. Чи прийде один, чи десять - і ми голосуванням визначимо цю кандидатуру... Чомусь, коли ви тут займалися політиканством, члени комітету з 8 години ранку до 12.30 розглядали ретельно кожну кандидатуру, витрачаючи свій час,

замість того щоб сидіти в залі! А тепер ви нас ще й звинувачуєте в тому, що ми не те зробили (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу, спокійно! Спокійно, будь ласка. СТРЕТОВИЧ В.М. Будь ласка, я прошу тих...

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, одну хвилиночку! Я прошу всіх бути спокійними! (Шум у залі). Іще... (Шум у залі). Я прошу, увага! Увага.

СТРЕТОВИЧ В.М. Олександре Олександровичу...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, зачекайте, я і вас прощу - ви не ображайте депутатів.' Вони не займалися політиканством, а розглядали ті питання, які внесли їхні колеги депутати... (Шум у залі). Ну то мало чого... (Шум у залі).

Будь ласка, сядьте. Будь ласка... Ну чому ви так вважаєте, що депутат, який задає вам запитання, займається тут політиканством?..

СТРЕТОВИЧ В.М. Я виходжу з того, що головний результат роботи Верховної Ради - це прийнятий закон і затвердження кандидатур, що передбачено Конституцією. І марнування робочого часу парламентом у будь-якій формі є невикористанням робочого часу, невідпрацюванням того податку, на який утримується Верховна Рада (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу уваги! Шановні депутати, доповідачу і всі присутні в залі, будь ласка, спокійно. Спокійно, будь ласка, я ще раз прошу! Не треба бути розумнішими за самих себе - і тому, хто доповідає, і тому, хто задає запитання. Будь ласка.

СТРЕТОВИЧ В.М. Я вибачаюсь перед добродієм Улановим.

ГОЛОВА. Таким чином, шановні депутати... Ну то що я можу зробити - так на запитання записалися. Чому ви кричите, на якій підставі надавати вам слово?

Депутат Симоненко.

СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Красноармійський виборчий округ, Донецька область). Подожди, Владимир Николаевич. Владимир Николаевич, ну дай слово сказать.

Уважаемые коллеги! Я думаю, что то, до чего опускается председатель комитета, лишний раз свидетельствует об уровне его компетентности, о его представлении о тех проблемах, которыми он занимается.

Я хотел бы предложить вашему вниманию следующее. Одно дело - постановление, которое мы принимаем, а другое дело - механизм реализации. Каков сегодня механизм в данном комитете, мы уже знаем, и на утреннем заседании фракция заявила категорический протест против механизма, который насаждает Владимир Николаевич.

Я предлагаю компромисс - принять не это постановление, а следующего содержания, буквально из одного пункта: "Продовжити повноваження до 1 січня 1998 року". Что я имею в виду? За это время будет принят Закон о Высшем совете юстиции, будут сформированы те органы, которые действительно профессионально осуществляли бы подбор и расстановку этих кадров.

А так... У нас в комитете сегодня одна команда, завтра, извините, мы, пользуясь этим, начнем формировать другую команду. И что же, у нас волюнтаризм будет процветать в подборе кадров или мы все-таки будем основной упор делать на профессионализм, на опыт этих людей, да и на честность, принципиальность? Вот что должно быть в основе работы судей, а не то, что насаждает Владимир Николаевич.

Я предлагаю компромисс: "Продовжити повноваження до 1 січня". А за цей час приймемо Закон про Вищу раду юстиції.

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, одну секундочку.

Петре Миколайовичу, хороша пропозиція, тим більше що нам треба вирішувати долю близько півтисячі суддів. Але справа в тому, що є "Перехідні положення" Конституції, які не можна скасувати, а зміни до них можна внести тільки на наступній сесії. Тут записано: "Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року". Тобто до червня цього року.

А далі що робити? Тому і треба це питання вирішувати, воно назріло.

І ще стосовно вашого виступу. Справді, давайте подивимося по суті. Оскільки в Конституції не передбачено для комітету таких повноважень, які тут виписано, то давайте спростимо процедуру

Комітет повинен відслідковувати підготовку документів - чи все там правильно викладено, а потім доповідати з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради, яка і приймає остаточне рішення.

СТРЕТОВИЧ В.М. Я відповідаю на запитання Петра Миколайовича щодо насадження якихось позицій комітету. Нагадаю вам, що Комітет з питань правової політики керується не політикою, а правом. Ми про це домовилися на своєму першому засіданні (Шум у залі).

Петре Миколайовичу, коли ви говорите, то, як гласить давня мудрість, краще, щоб ваші думки не висловлювались. Я дякую вам.

Шановні колеги! Рішення приймалося колегіально, кожна кандидатура обговорювалась і ставилась на голосування. І це не моя позиція, це позиція комітету, у тому числі й тих фракцій, які ви представляєте.

Чому гальмує Верховна Рада? Тому що не працюють комітети за рівним, пропорційним представництвом фракцій, коли всі ці питання знімалися б і доводилися до фракцій. Я не винен, що ваш представник не був на засіданні комітету, коли обговорювалося питання, і вас не поінформував.

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Я роблю зауваження депутату Кузнецову. Не можна весь час з місця кричати. І вам не можна. Володимире Миколайовичу, сідайте, будь ласка.

СТРЕТОВИЧ В.М. Я дякую, Олександре Олександровичу, але...

ГОЛОВА. Шановні депутати... Зараз проголосуємо, хвилинку. Одну хвилинку! Ще раз прошу, не вигукуйте з місця. Ну скільки ж я можу благати вас про це? Я прошу уваги!

Я подивився ще раз і статтю 127 Конституції, і її "Перехідні положення". Там немає про якісь специфічні повноваження комітету щодо визначення, кого рекомендувати, а кого не рекомендувати.

То я пропонував би вчинити так. Проект постанови з чотирьох пунктів, який вам роздано, проголосувати за основу в такій редакції. Пункт 1: "Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи після розгляду кандидатур на своєму засіданні за участю народних депутатів від відповідних територій подає необхідну інформацію щодо особи, яка рекомендується до обрання на посаду судді безстроково." І все. Рекомендується ця особа через систему судочинства - Верховним Судом і так далі. А пункти 2, 3, 4 залишити такими, як є. І тоді не виникатиме тут ніяких колізій.

Комітет доповідає з приводу конкретної кандидатури, може висловити свою думку - "за" чи "проти", а сесійний зал вирішує, приймати чи не приймати. Ми говоримо, що такий-то рекомендований, такий-то не рекомендований комітетом, але ж такого права в Конституції не передбачено. От про що йде мова.

Тому я просив би з моєю поправкою прийняти за основу цей проект постанови.

Ще раз читаю пункт 1: "Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи після розгляду кандидатур на своєму засіданні за участю народних депутатів від відповідних територій подає необхідну інформацію щодо особи, яка рекомендується до обрання на посаду судді безстроково". Пункти 2, 3, 4 залишаються в редакції, яка вам роздана. Пропонується прийняти за основу. Уточнення можемо зробити потім (Шум у залі).

Справа в тому, що якщо кандидатури надійшли до Верховної Ради, то вони вже пройшли всю відповідну процедуру, згідно з якою вони рекомендуються до розгляду, а сесійний зал - визначає.

Комітет розглядає по суті документи кандидата: чи має він відповідний стаж, де працював і так далі. І тоді робить висновок щодо цієї кандидатури. Він доповідає, що ми розглянули те-то і те-то, знайшли ось таку суперечність. У тому числі і таку: у Конституції написано: "володіє мовою", а він зовсім не володіє, володіє там англійською, скажімо, і тільки тому його не можна розглядати. Але вирішує остаточно сесійний зал. Так передбачено Конституцією.

Я прошу за основу проголосувати (Шум у залі). Я прошу за основу, а тоді запропонуєте свій пункт, і будемо ваш голосовувати.

Ставлю на голосування за основу. Будь ласка.

"За"- 205. Не приймається.

Які будуть ще пропозиції? (Шум у залі). Була пропозиція ще раз проголосувати. Ставлю ще раз на голосування (Шум у залі).

Ну, ви тільки що говорили: за основу проголосуйте, а потім будемо вносити зміни. Вносьте, будемо переголосовувати (Шум у залі).

Є концептуально інша пропозиція? У принципі весь документ?

Будь ласка. Депутат Марченко говорить.

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Конотопський виборчий округ, Сумська область). Ми з депутатом Марченком внесли пропозицію згідно з Регламентом. Вона роздана на руки всім депутатам. Це проект постанови з одного пункту: "Внести зміни до третього абзацу пункту 12 "Перехідних положень" Конституції України. Замість продовження повноважень суддів протягом одного року, як передбачено там, продовжити цей термін до двох років".

Тобто ми продовжуємо їх повноваження, потім вносимо зміни до Конституції, визначаємо процедуру обрання і спокійно обираємо нових суддів. І приймаємо закон про судочинство.

ГОЛОВА. Наталіє Михайлівно, підтримую вашу пропозицію,

але зміни до Конституції розглядаються за відповідною процедурою, що в Конституції і виписано. Ви можете внести цю пропозицію, проте розглядати її можна тільки на наступній сесії. І ви ж це добре знаєте.

Будь ласка, які ще пропозиції?

Депутат Білоус. За ним -депутати Симоненко і Носов.

БІЛОУС В.О., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Київський виборчий округ, Полтавська область). Шановні колеги! Я пропоную прийняти сьогодні постанову з одного пункту. Хоча я і голосував за цю постанову, але якщо виникає така колізія, то треба прийняти постанову з одного пункту: продовжити термін діяльності суддів з визначенням потім механізму, з прийняттям закону про раду... Я розумію, що про це казали, але який вихід? Ви самі, Олександре Олександровичу, про це казали. Дійсно, іншого немає...

ГОЛОВА. Я пояснюю, який є вихід. Прийняти постанову і затвердити суддів, які пройшли. От і все. Іншого виходу немає.

І майте на увазі, що з огляду на складність, яка тут передбачена, нам, очевидно, треба буде встановити, що це проводиться через Вищу раду юстиції. Щоб не Верховна Рада займалася питанням призначення суддів, а вона. А якщо, наприклад, ще й розглядати кандидатури суддів районного рівня? Так, треба, щоб судді були незалежними. Але тут є два моменти: безстроково, а не, наприклад, на 10 років, і процедура самого призначення.

У даному разі ми, можливо, надамо потім комітету більші повноваження для того, щоб це не Верховна Рада розглядала, а так, як ми, наприклад, рекомендували щодо Служби безпеки України, де відповідні права надані окремим комісіям. Можливо, так було б краще.

Будь ласка, Петре Миколайовичу.

СИМОНЕНКО П.М. Уважаемые коллеги, я понимаю, насколько этот вопрос сложен, так как он, во-первых, требует внесения изменений в Конституцию, и, во-вторых, у нас 1600 судей, как информирует Александр Александрович, необходимо утверждать в этом зале.

В таком случае мы комитет Стретовича превращаем, по сути дела, в аттестационную комиссию. Даже если каждый день работать с 10 кандидатами, то сколько же надо дней посвятить тому, чтобы проанализировать, изучить, высказать свое мнение и внести предложения? А ведь этому комитету надо проекты законов готовить. У них, если не ошибаюсь, сейчас проекты двух кодексов -Гражданского и Хозяйственного.

Поэтому я предлагаю следующую редакцию первого пункта: "Комітет з питань правово? політики і судово-правової реформи готує і. подає на розгляд Верховної Ради документи, подані Верховним Судом України". А второй, третий и четвертый пункты... (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу, спокійно! До речі, те, про що ви кажете, Петре Миколайовичу, тут і написано. Зверніть увагу, навіть... Одну хвилиночку! Навіть "з участю депутатів від територій" - так демократичніше.

Добре. Будь ласка, повторіть перший пункт, я ще раз йога поставлю на голосування.

СИМОНЄНКО П.М. Перший пункт: "Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи готує і подає на розгляд Верховної Ради документи, подані Верховним Судом України".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. "За" - 169. Депутат Носов.

НОСОВ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету {Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати! Мабуть, не комітет повинен готувати документи. Документи готують Верховний Суд, Вища атестаційна рада. А тут треба записати: "Подає свій висновок щодо особи, яка рекомендується до обрання". Тобто комітет готує висновок.

Згідно з Регламентом документи про особу розповсюджує Секретаріат. І таким чином усе влагоджується. А рекомендує Вища рада юстиції, скажімо, а не комітет.

І щодо третього пункту. Там треба слово "картками" замінити "за допомогою електронної системи підрахунку голосів". Бо картки різні бувають, а електронну систему Регламентом передбачено. На мій погляд, це можна голосувати.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Коли ми приймаємо рішення про призначення тієї чи іншої особи, то оформляємо його у вигляді постанови, і проект такої постанови має готувати відповідний профільний комітет. У даному разі це входить у функції Комітету з питань правової політики.

Тому можна викласти це у редакції, яку пропонує депутат Носов, і це відповідатиме суті. А можна викласти в редакції, яку я зачитав, тобто у тій, що пропонує комітет, з моїм уточненням, що він не рекомендує, а тільки дає висновок і готує проект постанови.

Варіант, який запропонував депутат Носов, я просив би проголосувати. як перший пункт за основу. Або навіть так: весь проект постанови за основу з пунктом 1 у редакції депутата Носова й уточненням до пункту 3 стосовно електронної системи голосування.

Ставлю на голосування проект депутата Носова за основу. Точніше, проект комісії з доповненням депутата Носова. Підтримайте, будь ласка.

"За"-211.

Ще будуть якісь уточнення?

Депутат Рябець. Юристу надається слово на хвилинку.

РЯБЕЦЬ М.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правовоі реформи (Свалявський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні колеги! Стаття 130 Конституції України не передбачає для Вищої ради юстиції подання якихось рекомендацій Верховній Раді щодо обрання суддів безстроково. Повноваження Вищої ради юстиції щодо формування суддівського Корпусу там викладено вичерпно. Вища рада юстиції, повторюю, не має повноважень рекомендувати Верховній Раді кандидатури суддів щодо обрання їх безстроково. Це перше.

Друге. Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Чинним законодавством чітко врегульовано порядок

призначення та представлення до обрання безстроково суддів: рішення кваліфікаційної комісії передається до Комітету з питань правово? політики і судово-правової реформи із запрошенням претендентів на посади суддів безстроково. Комітет розглядає ці кандидатури і вносить пропозиції Верховній Раді України...

ГОЛОВА. Ну, про це...

РЯБЕЦЬ М.М. І все! Іншого порядку не визначено. Вища рада юстиції до обрання суддів безстроково не має ніякого відношення. І це не потрібно, оскільки у складі Верховної Ради є спеціальний Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи. Які ще рекомендації потрібні Верховній Раді крім тих, які вносить комітет?

ГОЛОВА. Шановні депутати, ми зараз не дискусію проводимо, а розглядаємо проект постанови. І тому скажіть, що ми повинні голосувати? Сформулюйте пропозицію, і я поставлю її на голосування. А слухати ваші переконливі аргументи, я думаю, нецікаво вже й депутатам...

РЯБЕЦЬ М.М. Формулюю пункт 1: "Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи після розгляду кандидатур на своєму засіданні за участю народних депутатів від відповідних територій подає необхідну інформацію щодо особи, яка рекомендується до обрання на посаду судді безстроково". І все!

ГОЛОВА. Так я ж це прочитав з самого початку! Ви повторили те, що я сказав!..

РЯБЕЦЬ М.М. І більше нічого не треба!

ГОЛОВА. Добре, хай це буде пропозиція депутата Рябця. Ставлю її на голосування за основу.

"За" - 201.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Поіменно!

ГОЛОВА. Та навіщо її поіменно голосувати, який у цьому сенс?

Будь ласка, депутате Масол.

МАСОЛ В.А., член Комітету Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи (Козелецький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Сьогодні ми приймаємо тимчасовий документ, тимчасову постанову. Тому я пропоную такий варіант. Перший пункт слід вилучити, а в другому пункті записати: "Особа, яка пропонується Верховним Судом..." і далі за текстом. І четвертий пункт: "Необхідні матеріали на засідання Верховної Ради готує Комітет з питань правової політики судово-правової реформи". І все.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю пропозицію за основу. Будь ласка.

"За" -212.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ще раз!

ГОЛОВА. Ну, будь ласка, ще раз. Іде голосування.

"За"-230.

Які доповнення будуть?

Депутат Марченко. За ним - депутат Стретович.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством (Роменський виборчий округ, Сумська область). Александр

Александрович, извините, но вы вынуждаете меня обращать ваше внимание на постоянное нарушение вами Регламента. Мы подали предложение не изменить Конституцию, как вы прокомментировали, а только изменить "Переходные положения". Это две большие разницы.

И я хочу обратиться к депутатам-коммунистам и социалистам и напомнить, что завоеванием всех революций была подконтрольность судьи избирателям. А вы вводите пожизненное назначение судей.

Александр Александрович, вы своими комментариями лишили нас права на голосование нашего предложения. Вы протащили вариант, который концептуально вас в той или иной мере устраивает, и вводите пожизненное судейство. А это проблемы, которые порождаются...

ГОЛОВА. Будь ласка, пояснюю. Я думав, що це буде пропозиція.

Я не коментую і не вводжу безстрокового суддівства, його введено Конституцією. Я з цим не згоден і маю свою думку, але так записано в Конституції. Це перше.

Друге. "Прикінцеві положення" входять у Конституцію. І тому розглядати це питання можна тільки на наступній сесії. Я не можу, не маю права ставити на голосування зараз такі питання, і в Конституції це визначено. Отож ви їх оформляйте як пропозиції до розгляду на наступній сесії.

Депутат Рябець.

РЯБЕЦЬ М.М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Пропозиція депутата Масола, яка проголосована нами, суперечить чинному Закону про судоустрій, оскільки пропозиції щодо обрання та призначення суддів згідно з цим законом вносить Міністерство юстиції, а не Верховний Суд. Постанова не повинна суперечити закону, якого ніхто не скасував...

ГОЛОВА. Тобто, слова "Верховний Суд" треба замінити на слова "Міністерство юстиції"?

РЯБЕЦЬ М.М. Так, це ж різні речі.

ГОЛОВА. Віталію Федоровичу, будь ласка, з трибуни, а потім сядете біля мікрофона, тому що до вас може бути багато запитань.

БОЙКО В.Ф., Голова Верховного Суду України. Шановні народні депутати! Давайте спочатку з'ясуємо, чого ми хочемо. Я, слухаючи репліки і виступи, дійшов висновку, що позиція народних депутатів правильна. Справді, Комітет не повинен бути фільтром для кандидатів на обрання. Правильно?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно!

БОЙКО В.Ф. Він і не може бути фільтром. Який сьогодні діє порядок подання кандидатур на посади суддів Верховного Суду? Після висновку Вищої кваліфікаційної комісії Голова Верховного Суду направляє матеріали для обрання суддів Верховного Суду до Верховної Ради.

Відносно всіх інших суддів після висновку відповідних кваліфікаційних комісій міністр юстиції згідно з чинним законодавством за згодою Голови Верховного Суду направляє матеріали до Верховної Ради. Потрібно Верховній Раді, щоб якийсь із структурних підрозділів попередньо розглянув ці матеріали і дав висновок? Потрібно. Ним і є Комітет з питань правової політики і судово-правової реформи, який і робить висновок. Яким буде той висновок, залежить від результатів голосування. Але всі матеріали на всіх кандидатів, що надійшли до Верховної Ради від тих органів, які я назвав, обов'язково повинні бути тут розглянуті і проголосовані.

Чи передбачає цей проект такий порядок? Давайте подивимося пункт 1. З висновком тут усе правильно, на мій погляд. Депутат Носов запропонував редакцію, згідно з якою кандидатура

розглядається і направляється на пленарне засідання зі своїм висновком. Зміст висновку... Вибачте, але ми їм... Ніхто не може сказати, як проголосувати з тих чи інших позицій.

Далі. Пункт 2 регулює, чи буде кожен кандидат на безстрокового суддю стояти на трибуні, чи ні, чи щодо кожного окремо, чи списком проголосуєте. Це вже ваша внутрішня справа.

Пункт 3. Голосувати бюлетенями чи картками? Тут сказано, що картками в таємному режимі, за винятком суддів Верховного Суду та Вищого арбітражного суду, оскільки у Регламенті щодо них передбачено таємне голосування бюлетенями.

І пункт 4. Оформляється протоколом. Тобто побоювання, що комітет може стати фільтром, у мене також виникло. Тому що стосовно тих людей, яких вони не рекомендують... Вони в першому проекті постанови Верховної Ради не були записані. Кажуть, зараз виправили. Отже, це питання знято, і для нас дуже важливо, щоб ні Міністерство юстиції, ні Голова Верховного Суду, ні комітет Верховної Ради не були бар'єром для тих суддів, які належним чином виконують свої професійні обов'язки. Їх доля повинна вирішуватись у цьому залі.

Тому я вас і прошу вирішити це питання, прийнявши ту редакцію пункту 1, яку запропонував депутат Носов. А решта пунктів суто технічні. Вони принципового значення для мене як судді не мають. То вже ваша внутрішня справа. Хочете швидше цю справу зробити, запишіть, щоб не кожного тут слухати, а якщо нема ніяких зауважень, голосувати списком. Це також ваша внутрішня справа.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Віталію Федоровичу, сядьте біля мікрофона, будь ласка.

Ми за основу прийняли документ. До нього є уточнення депутата Носова, які він уже висловив. Будь ласка, ще раз прочитайте. Якщо це підтримується, то ми внесемо зміну до пункту 4 і...

НОСОВ В.В. "Подає свій висновок та проект відповідної постанови щодо особи, яка рекомендується..." і так далі. А інші матеріали згідно з Регламентом розповсюджуються Секретаріатом за поданням суду і так далі. Це біографічні відомості, інші атестаційно-дисциплінарні документи. Комітет їх не готує, вони розповсюджуються Секретаріатом. І буде нормально: "свій висновок та проект відповідної постанови".

ГОЛОВА. Повністю прочитайте. Увага!

НОСОВ В. В. "Комітет з питань правової політики та судово-правової реформи після розгляду кандидатур на своєму засіданні за участю народних депутатів від відповідних територій подає свій висновок та проект відповідної постанови щодо особи, яка рекомендується до обрання на посаду судді безстроково".

Рекомендація іде від Верховного Суду і від Мінюсту, а вони тільки висновок дають і проект постанови.

ГОЛОВА. Можна таку редакцію голосувати? Зачекайте, потім уточните. Будь ласка, прошу проголосувати пункт 1 у редакції депутата Носова. Прошу голосувати.

"За" — 241. Рішення прийнято.

Відповідний коректив буде внесено до пункту 4, щоб не було повторень.

Депутате Ємець, яке уточнення до цього пункту? Прошу.

ЄМЕЦЬ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Галицький виборчий округ, Львівська область). Не можна писати "за участю" як обов'язковий елемент. Тому що відсутність тоді може розглядатися як те, що висновок неправочинний. Тому — "із запрошенням". А там уже як захочуть депутати від області — брати участь чи ні.

ГОЛОВА. Немає заперечень? Немає. Ставлю на голосування це уточнення: "з обов'язковим запрошенням".

"За" — 231. Прийнято. Депутат Ковтунець.

КОВТУНЄЦЬ В.В., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Вересневий виборчий округ, Рівненська область). Дякую. Шановні колеги! Я пропоную уточнити пункт 2. Так, як записано, означає, що ми тільки ставимо запитання і в таких випадках часто запитання перетворюються в обговорення, чого не можна допускати. Тому треба дописати ще одне речення:

"Обговорення кандидатури проводиться згідно з Регламентом, як правило, за скороченою процедурою".

ГОЛОВА. Тоді треба написати: "Обговорення проводиться за процедурою, визначеною Регламентом". А депутати голосуванням визначать, за скороченою процедурою чи ні.

Можна так записати? Ставлю на голосування пункт 2.

"За" — 261. Прийнято.

А у нас процедура широка. Ми можемо і не запрошувати на трибуну, це необов'язково.

Хвилиночку! Тепер щодо поправки депутата Масола до пункту З в редакції Носова. Голосування не

картками, а за допомогою електронної системи.

Віталію Федоровичу, що ви сказали стосовно пункту 3?

БОЙКО В.Ф. Щодо пункту 3 у мене ніяких зауважень немає, тому що голосування може відбуватися по кожній особі, а може списком.

ГОЛОВА. А до пункту 2 ми проголосували поправку депутата Ковтунця, вона нормальна, відповідає Регламенту.

Тепер поправку Віталія Андрійовича до пункту 4 ми проголосували: що необхідні матеріали готуються комітетом. Це зрозуміло.

Ще є зауваження? Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

КАРМАЗІН Ю.А., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Приморський виборчий округ, Одеська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати, чому потрібне по кожній особі голосування? Я вам наведу один маленький приклад, як на засіданні нашого комітету з питань правової політики розглядалося питання щодо Одеського арбітражного суду.

У висновку Вищої кваліфікаційної комісії написано, що людина дуже добре працювала і так далі. Вона працює начальником відділу нагляду. Беремо штатний розпис і з'ясовується, що взагалі такого відділу немає. То як же тоді пропонується голосувати списком? Як? Хто відповідати буде за це? Досі не знаємо. Це непоодинокий приклад, який свідчить, що до вирішення такого серйозного питання, як безстрокове обрання (тут ми переконали своїх колег, що треба виконувати Конституцію), треба підходити персонально, бо можуть бути такі прогалини.

Тому я наполягаю, щоб у пункті 3 було записано: "по кожній особі" або замінити словом "персонально". Можна так написати. А списком не можна, я проти цього категорично.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я думаю... Тут Юрій Кармазін наштовхнув на думку, що не треба себе фіксувати. Наприклад, кандидатури двох чоловік обговорили, вони цілком нормально працюють, усе в порядку. Немає заперечень, щоб їх призначити? Немає. Поставили на голосування, затвердили. Щоб не було колізії, пропонується записати, що голосування відбувається з допомогою системи тут, у залі, так, як сказав Носов. Відповідно до статті 91

Конституції обраною на посаду визнається особа, за яку проголосувала більшість конституційного складу Верховної Ради. А ми вже потім визначимося: чи будемо списком голосувати, чи по кожній окремій кандидатурі.

Було внесено пропозицію. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Кармазіна.

"За" — 148.

У цілому ставлю проект постанови на голосування з тими зауваженнями, які вже проголосовані. Будь ласка.

"За"-221.

Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка, спокійно. У цілому.

"За" — 252. Рішення прийнято.

З вашого дозволу роблю зауваження Комітету з правової політики, який не досить складний документ так підготував, що він викликав дискусію у залі. Треба, щоб відразу була повна підтримка.

Розглядається друга частина цього питання (Шум у залі).

Павле Сергійовичу, я ще раз роблю зауваження вам: скільки можна вигукувати в залі?

Володимире Миколайовичу Стретович! Тепер, очевидно, вам на трибуну треба йти, так? Відповідно до цієї постанови. А Секретаріату необхідно з стенограми вибрати документ, завізувати в юрвідділі та подати нам, щоб він був на підпис готовий і розданий депутатам при потребі.

СТРЕТОВИЧ В.М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, я вам дякую, але прийнятий документ один до

ЗО

одного нагадує проект постанови, розданий вам о 16 годині. Ви побачите...

ГОЛОВА. То це ж добре! Тепер давайте по суті.

СТРЕТОВИЧ В.М. Тоді виникає закономірне запитання: за що ж зауваження? (Шум у залі).

Шановні колеги, вам запропоновано проекти постанов Верховної Ради про обрання суддів Львівського, Одеського, Хмельницького, Київського, Луганського, Черкаського, Чернігівського обласних судів. Оскільки визначено процедуру, що особа, яка пропонується на зайняття посади судді безстроково, запрошується на трибуну Верховної Ради, то я пропоную вам, Олександре Олександровичу, за списком їх запрошувати. Якщо хтось із депутатів бажає поставити запитання, будь ласка, ставте, і потім голосуємо по кожній кандидатурі.

ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте недалеко від трибуни... (Шум у залі). Одну хвилинку! Спочатку пропоную розглянути питання щодо Верховного Суду, щоб ми визначилися і можна було внести ці кандидатури в бюлетені і завтра вранці проголосувати під час реєстрації або перед реєстрацією. А потім розглянемо питання щодо суддів обласних судів.

СТРЕТОВИЧ В.М. Шановні колеги! Відповідно до пункту 27

статті 85 та "Перехідних положень" Конституції вам пропонуються

кандидатури для обрання суддями Верховного . Суду України безстроково. А саме:

Безуглий Віталій Пименович, 1938 року народження, українець, висококваліфікований юрист, має вищий кваліфікаційний клас судді, на судовій роботі — 32 роки, суддею Верховного Суду — останні 20 років. У зв'язку з закінченням повноважень пропонується для обрання суддею безстроково;

Бірюченський Олексій Тимофійович, 1939 року народження, українець, на судовій роботі з 1965 року, суддею Верховного Суду — 16 років. За його участю в останні два роки підготовлено близько 10 проектів постанов Пленуму Верховного Суду. Має вищий кваліфікаційний клас судді;

Бунін Олександр Ілліч, 1951 року народження, українець, на судовій роботі 20 років, з 1978 року — суддя Луганського обласного суду. Має високі ділові та моральні якості, грамотний юрист. Пропонується вперше до обрання суддею Верховного Суду України безстроково.

Давиденко Валерій Володимирович, 1946 року народження, українець, висококваліфікований юрист...

ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, з приводу цієї процедури. Висновки ви дали позитивні, цього досить, тому що всі ці дані є на руках у депутатів. Я просив би, якщо у вас по кандидатурах, що внесені до списку, немає зауважень, а їх, якщо не помиляюся, тут у вас чотирнадцять.

СТРЕТОВИЧ В.М. Тринадцять.

ГОЛОВА. Тринадцять чоловік. Якщо є зауваження по якійсь кандидатурі конкретно, то висловіться. А ні, тоді будемо по черзі запрошувати на трибуну, щоб з'ясувати...

СТРЕТОВИЧ В.М. Комітет з питань правової політики не має застережень до запропонованих кандидатур для обрання суддями Верховного Суду безстроково.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запрошується на трибуну Безуглий Віталій Пименович. Прошу. Претендент 1938 року народження, про що вже говорив Володимир Миколайович. З 1977 року, тобто 20 років, працює суддею Верховного Суду України. Чи є у вас запитання якісь до доповідача? Будь ласка.

Депутат Моісеєнко.

МОІСЕЄНКО В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). У меня вопрос такой. Каким вы видите решение проблемы исковых заявлений в связи с невыплатой заработной платы, которые поступают в массовом порядке?

Приведу конкретный пример. В моем избирательном округе в городе Макеевке учителя уже устали подавать в законном порядке иски на администрацию по поводу невыплаты заработной платы.

Суды ссылаются на свою занятость, а люди не получают зарплату и не могут вытребовать ее даже в судебном порядке.

БЕЗУГЛИЙ В.П., суддя Верховного Суду України. Взагалі невиплата заробітної плати в нинішній час — це масове й тяжке явище. В нас уже є десятки справ з позовами, вони розглядаються деякі — задоволені. Але і питання виконання рішень дуже складне, бо пов'язано з реалізацією майна, скажімо, організацій, з дефіцитом коштів на рахунках. Повне вирішення цієї проблеми залежить від того, як бюджет у нас працює.

А в судах ці питання розглядаються і позови задовольняються.

ГОЛОВА. Тобто питання судом вирішуються, позови задовольняються, але виконати судові рішення — непросто. І в нас у плані роботи є проект закону про зміни щодо цього. Будемо розглядати, щоб було більше повноважень у судових виконавців.

Ще є запитання? (Шум у залі). Ви руку не піднімали. Я ж не знав, що і ви захочете одразу після депутата Моісеєнка виступити. Будь ласка, запишіться.

Депутат Судницин.

СУДНИЦИН Ф.С., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (Шевченківський виборчий

округ, Запорізька область). Группа "Реформы". В Уголовном

кодексе есть целый ряд статей, которые практически не

применяются. К примеру, статья 32 о привлечении к

ответственности лиц за преследование профсоюзной деятельности

практически никогда не применялась и не применяется. Есть конкретный пример. На предприятии "Мотор-Січ" председатель профсоюзного комитета цеха выявил грубейшее нарушение со стороны администрации и начал этим делом заниматься. Его уволили. Он подал исковое заявление в связи с привлечением по этой статье. Но никакой реакции со стороны прокуратуры, со стороны судейского корпуса нет.

Скажите, пожалуйста, есть ли смысл... или какие требуется внести изменения в уголовное законодательство, чтобы эти статьи и целый ряд других статей имели практическое применение?

БЕЗУГЛИЙ В.П. Це дійсно складне питання, причому тільки недавно ці питання стали виникати. Від суду залежить лише те, щоб правильно, повно, всебічно й об'єктивно розглянути матеріали справ, які надходять від прокуратури і міліції. Якщо такі матеріали будуть, суд розгляне і повинен правильно вирішити ці справи.

ГОЛОВА. Депутат Карпачова.

КАРПАЧОВА Н.І., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Алуштинський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Шановний кандидате, у мене є до вас таке запитання. Статтею 126 Конституції нашої держави передбачено, що судді обіймають посади безстроково. Що, на вашу думку, треба розуміти під словами "судді обіймають посади безстроково"? На конкретній посаді в конкретному суді чи взагалі людина

призначається суддею безстроково? Ви бачили, скільки суперечок викликало тут питання про безстрокове призначення суддів. Але воно проголосовано і є таке положення в нашій Конституції.

Я хотіла б зазначити, що, наприклад, в Угорщині вже минув той певний період і ця країна відмовилася від безстрокового призначення суддів. Угорці повернулися до норми, що суддя призначається терміном не більш як на 10 років. На мою думку, це правильно. Ми якось, мабуть, поспішили, визначаючи таку норму в нашій Конституції.

Я прошу дати мені відповідь.

Дякую вам.

БЕЗУГЛИЙ В.П. Я почну з останнього. Питання щодо безстроковості і обмеження строку в нас теж урегульовано. На перші п'ять років суддя призначається Президентом, а потім його вже обирає Верховна Рада.

Питання про те, чи на певне місце суддя призначається... Я вважаю, що це повинна вирішувати Верховна Рада. Тлумачити Конституцію я не вправі, це не в моїй компетенції. Або нехай вирішить це питання Конституційний Суд.

ГОЛОВА. Депутат Осадчук.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Група "Конституційний центр". Шановний претенденте! Останніми роками ми вже звикли до слова

"плюралізм". І це добре. Плюралізм — це різні погляди з політичних питань. У нас, так би мовити, розгул демократії і розгул плюралізму.

Скажіть, будь ласка, як суддя повинен визначити, де закінчується вільна політична думка і починається політичний екстремізм, цілеспрямована антидержавна діяльність громадянина або громадської організації, партії? Вам, мабуть, доведеться з цим стикатися.

Дякую.

БЕЗУГЛИЙ В.П. Я, на жаль, не бачу депутата Осадчука, щоб відповісти.

ГОЛОВА. Ну як його можна не бачити. Він он справа сидить.

БЕЗУГЛИЙ В.П. Справа в тому, що ми, судді, не маємо права втручатися в політичну діяльність партій чи якимось чином під час розгляду справ враховувати належність людини до тієї або тієї партії. Коли в нас є кримінальна або цивільна справа, ми її розглядаємо незалежно від того, до якої партії людина належить. А нам, суддям, Конституцією заборонено членство в партіях, а також займатися будь-якою діяльністю, за винятком викладацької або творчої. А стосовно партій, діяльності партій, розгулу демократії, то тут мені важко судити, бо це не судове засідання.

ГОЛОВА. Депутат Яворівський.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область). Демократична партія України. І просте, і складне запитання до вас. Сьогодні в нас у парламенті виступила Лені Фішер, президент Парламентської Асамблеї Ради Європи. Вона говорила про смертну кару. Нам, парламентаріям, доведеться ухвалювати політичне рішення про скасування смертної кари. Ви — представник нашого найвищого судового щабля. Цілком доброзичливе запитання. Як ви як людина, котра стільки років займається суддівською практикою, ставитеся до тієї проблеми, що буквально насувається на парламент і нам її вирішувати — скасування смертної кари.

Дякую.

БЕЗУГЛИЙ В.П. Я вас розумію.. Але це насамперед ваші складнощі у вирішенні цього питання.

Проте якщо хочете знати мою думку, то я відповім. Для мене як християнина, позбавлення людини життя неприйнятне.

З іншого ж боку, коли читаєш справи — жахливі справи, коли вбивають двох-трьох дітей, престарілих, знущаються, глумляться над людьми, то, знаєте, рука не піднімається замінити йому цей вирок на, скажімо, позбавлення волі. По-моєму, наша держава, наше суспільство не готове до скасування смертної кари.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запрошується на трибуну Олексій Тимофійович Бірюченський.

Ми вже говорили, що можна за скороченою процедурою, тобто так: задамо по два запитання, якщо є.

Він у відрядженні? У відрядженні.

Будь ласка, запрошується на трибуну Олександр Ілліч Бунін.

Які запитання до Олександра Ілліча? Немає запитань. Є? Два запитання, так?

Депутат Дем'ян. За ним — депутат Свято.

ДЕМ'ЯН Г.В., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Турківський виборчий округ, Львівська область). Конгрес українських націоналістів. Шановний добродію, скажіть, будь ласка, ось про що. В Україні, прикриваючись званням ветеранів другої світової війни, ведуть активну протидержавну діяльність карателі із загороджувальних загонів та спецвійськ МДБ, які за 40-50-х років вчинили на Україні такі дії, що мають явні ознаки воєнних злочинів супроти людства.

Чи готові ви до прийняття і розгляду таких справ або принаймні їх порушення? Бо досі такого в нас не робилося.

Дякую вам наперед за відповідь.

БУНІН О.І., суддя Верховного Суду України. Дякую за запитання. Такі справи я готовий розглядати, якщо вони будуть. Проте яким буде результат розгляду, сказати не можна, треба мати конкретну справу і дивитися.

ГОЛОВА. Депутате Свято, будь ласка. . .

СВЯТО В.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область). Дякую, Олександре Олександровичу. Шановний доповідачу! Мене цікавить таке питання. Ви знаєте, що в природі постійно відбувається процес оновлення. Після зими наступає весна, після весни — літо і так далі.

Стосовно безстрокового терміну. У народі кажуть, що коняка на чотирьох ногах та й та спотикається, а людина ж на двох. То чи не означає безстроковість можливість ще більшого поглиблення корупції, хабарництва, того, що спостерігається нині в нашому суспільстві?

Дякую.

ГОЛОВА. Василю Петровичу, ну хто і коли бачив суддю на чотирьох ногах? Ну що ви? Будь ласка (Шум у залі). Прошу, спокійно.

БУНІН О.І. На мою думку, обрання судді безстроково — це гарантія незалежності. Усе інше залежить від людини, від її чесності, справедливості, порядності.

ГОЛОВА. Дякую, Олександре Іллічу. Сідайте, будь ласка.

Валерій Володимирович Давиденко, 1946 року народження, із 1989 року працює суддею Верховного Суду України. Має великий досвід роботи суддею у міських судах, у місті Києві, у районних судах. Які є до нього запитання? Є?

Депутат Кендзьор. За ним —депутат Яворівський. Будь ласка.

КЕНДЗЬОР Я-П.М., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Валерію Володимировичу, цілком згоден, що безстроковість терміну судді — умова його незалежності. Але ми знаємо, що більшість наших суддів пройшли, так би мовити, гарт за колишньої політичної системи і дуже часто виголошували вироки, які були завчасно підготовлені в райкомах, міськкомах, обкомах.

За такої ментальності багатьох наших суддів мене бере тривога. Часто, буваючи на засіданні Верховного Суду, я ставав свідком того, що його суддями безпардонно ігнорується закон, зокрема Закон про свободу совісті та релігійні організації. Після одного такого випадку я змушений був зайти до Голови Верховного Суду, бо не міг стерпіти цієї наруги. А якщо суддя має статус безстрокового, як його потім, так би мовити, до норми привести, щоб він шанував закон і діяв тільки відповідно до закону?!

ДАВИДЕНКО В.В., суддя Верховного Суду України. Дякую. На першу половину вашого запитання скажу, що за 21 рік моєї роботи професійного судді я ніколи не мав жодного впливу з боку партійних, радянських керівників чи керівництва суду стосовно якоїсь конкретної справи.

На другу половину вашого питання можу відповісти, що кожен суддя мусить виносити рішення на підставі закону. Якщо він виносить його з порушенням закону, то є наглядова інстанція, яка зобов'язана його поправити.

ГОЛОВА. Дякую.

Депутате Яворівський, прошу.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Демократична партія. У мене до вас абсолютно доброзичливе запитання. Мій колега Василь Свято вже пояснив, що після весни настає літо, після літа — осінь...

У мене іншого плану запитання. Звичайно, судді — також люди... Так от запитання таке: чи був у вашій професійній практиці хоч один епізод, коли ваше рішення не було спростоване, скажімо, судами вищої інстанції, але ви й досі каєтеся за таке рішення? Від того, скажете ви "так" чи "ні" — мій намір, як проголосувати за вас, не зміниться... Через те хотів би щирої відповіді.

Дякую.

ДАВИДЕНКО В.В. Якби я був віруючий, пішов би на сповідь і покаявся... У мене не було рішень, які скасовувалися через необґрунтованість чи незаконність.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Запрошується на трибуну Анатолій Олександрович Дідківський. Він працює суддею Верховного Суду вже 10 років. Має досвід роботи в судах міста Києва (я маю на увазі — районний та міський суди). 1950 року народження. Є запитання?

Депутате Марченко, будь ласка.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Анатолий Александрович! Пользуясь случаем, что на трибуне квалифицированный судья,

прошу вас проконсультировать меня, как точнее решить волнующие меня проблемы, опираясь на ваш профессиональный опыт. Дело в том, что в "Голосе Украины" было опубликовано постановление Верховного Совета о лишении меня на 5 дней права присутствовать в зале. Постановление не голосовалось, не рассматривалось на комиссии. Его подписал Александр Александрович. Я решил подать на него в суд и хотел бы узнать, как правильно это сделать. Это первое.

И второе. Александр Александрович обратился к моим избирателям (публикация 9 мая). В этом обращении он наврал: показал, что я какое-то количество раз не присутствовал на заседаниях Комиссии по вопросам экономической политики и управления народным хозяйством, членом которой я являюсь. Данных не было, никто ему их не давал: то ли он сознательно наврал, то ли несознательно - меня это не интересует. Я хочу также подать на него в суд. Скажите, пожалуйста, как я это должен профессионально точно выполнить. Спасибо (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу, оскільки Анатолій Олександрович...

ДІДКІВСЬКИЙ А.О., суддя Верховного Суду України. Я відповім на це питання.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ДІДКІВСЬКИЙ А.О. Складайте позовну заяву, подавайте до суду, а він вирішуватиме: приймати таку заяву чи не приймати.

ГОЛОВА. Я думаю, це питання треба вирішувати простіше. По-перше, я зі зверненням ні до кого не звертався, а дав відповідь на звернення виборців, організоване депутатами Марченком і Вітренко. Іншого виходу в мене не було.

А по-друге, я вас уже консультую принаймні 6 років. Можу далі консультувати.

Депутате Осадчук, будь ласка.

ОСАДЧУК П.І., Демократична партія України. Шановний претенденте! Ви, звичайно, знаєте, що в багатьох країнах у суді обов'язково є Біблія, і на ній присягаються казати правду, лише правду і нічого крім правди.

Скажіть, будь ласка, у вашій практиці в майбутньому передбачається якась роль релігійного елементу, віри у винесенні рішення?

Звичайно, це має бути за законом. Але в діях тільки за законом і поза совістю можливі певні складніші колізії.

Словом, яка роль віри і релігії, на ваш погляд, є чи може бути в ухваленні судових рішень?

Дякую.

ДІДКІВСЬКИЙ А.О. Чинним законодавством не передбачено нікому з суддів вірити і бути членом якоїсь релігійної громади: чи греко-католицької, чи православної. Будь ласка, вірте.

ГОЛОВА. Петро Ілліч запропонує, і ми внесемо зміни до закону, де запишемо, щоб усі церковні книги лежали на столі.

Сідайте, будь ласка. Дякую.

Запрошується Володимир Петрович Драга, 1949 року народження, 11 років працює суддею Верховного Суду. Працював у судових органах тривалий час, понад 20 років.

Чи є до нього запитання?

Депутат Старовойтова, за нею — Федір Семенович Судницин.

СТАРОВОЙТОВА Г.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Красноперекопський виборчий округ, Автономна Республіка Крим). Уважаемый Владимир Петрович, у вас большой опыт судейской работы.

Скажите, пожалуйста, часто ли в вашей практике случалось такое, что свидетели меняли показания, данные на

предварительном следствии, от которых зависел приговор?

И достаточно ли, по вашему мнению, защищены свидетели, чтобы давать правдивые показания? Не связано ли изменение их показаний с тем, что они недостаточно защищены?

Спасибо.

ДРАГА В.П., суддя Верховного Суду України. Галина Максимовна, я курирую работу арбитражного суда Автономной Республики Крым. Вы знаете, очень часто приходится сталкиваться с такими случаями, когда свидетели действительно меняют показания.

С этой целью органы прокуратуры, я считаю, вполне справедливо выносят постановление о том, чтобы скрыть фамилию, имя, отчество и другие данные о личности свидетеля в целях их безопасности.

ГОЛОВА. Депутате Судницин, будь ласка.

СУДНИЦИН Ф.С. Депутатская группа "Реформы". Скажите, пожалуйста, были ли в вашей практике случаи, когда Верховный Суд, рассматривая кассационную жалобу, например, по решению Киевского городского суда, принимал решение относительно судьи, который принял неправильное решение, грубо нарушив права человека, и вы эту кассационную жалобу удовлетворяли?

И приходилось ли вам в связи с этим судить своих коллег судей?

ДРАГА В.П. В моей практике таких случаев не было.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Дякую.

На трибуну запрошується Валентина Іванівна Жук. Із 1985 року вона працює суддею Верховного Суду, до цього тривалий час працювала в Кіровоградському обласному суді. Є запитання до Валентини Іванівни? Будь ласка, депутате Моісеєнко, за ним -Григорій Васильович Дем'ян.

МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо. Сейчас у нас образовались две высшие судебные инстанции — Верховный Суд и

Конституционный Суд. Конечно, у них разная система применения, тут вопросов нет. Но вот если Конституционный Суд не выполняет своих конституционных обязанностей, есть ли смысл обращаться в Верховный Суд, чтобы он поправил действия Конституционного Суда?

ЖУК В.І., суддя Верховного Суду України. Оскільки запитання мені поставлене російською мовою, я відповідатиму російською. Решение Конституционного Суда является окончательным, поэтому обращаться с жалобами на любые действия Конституционного Суда в Верховный Суд Украины нельзя.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, депутате Дем'ян.

ДЕМ'ЯН Г.В. Конгрес українських націоналістів. Шановна пані добродійко! А якщо я вам поставлю запитання німецькою, румунською, польською, чеською, словацькою чи іншою мовою, як ви відповідатимете?

А тепер головне запитання. Скажіть, будь ласка, чи готові ви щось зробити для того, щоб в Україні покласти край законодавчій, політичній, моральній і матеріальній дискримінації єдиної великої неодномільйонної суспільної групи? Ідеться про учасників національно-визвольної боротьби ОУН і УПА в 40—60 роках, адже вони боролися за волю і незалежність нашої держави, а тепер отак з ними чинять.

ЖУК В.І. Стосовно першої частини вашого запитання...

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Вона саме словацькою відповідає...

ЖУК В. І. Я добре знаю українську і російську мови. Ті мови, які ви перелічили, на жаль, не знаю.

Якби ви задавали мені запитання англійською мовою, то, може, я кілька речень могла б сказати.

ГОЛОВА. Він задоволений відповіддю. Сідайте, будь ласка (Шум у залі).

ЖУК В.І. Дякую.

ГОЛОВА. На трибуну запрошується Петро Феофанович Карпечкін. -

Як ви бачите з довідки, Петро Феофанович лрацює суддею Донецького обласного суду майже 20 років, має пристойну адвокатську практику. Є запитання до нього? Депутате Пономаревко, будь ласка. За ним — депутат Уланов.

ПОНОМАРЕНКО Б.Й., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Смілянський виборчий округ, Черкаська область). Скажіть, шановний суддя, чи траплялося вам розглядати позови матерів, які, перебуваючи в декретній відпустці, багато місяців не отримують отієї допомоги на дитину?

КАРПЕЧКІН П.Ф., суддя Донецького обласного суду. Дякую за запитання. Як уже було повідомлено, я дев'ятнадцятий рік працюю суддею судової колегії в кримінальних справах Донецького обласного суду. Таких позовів мені не доводилося розглядати, бо вже 19 років я розглядаю тільки кримінальні справи. Проте якби я працював у колегії з цивільних справ або працював у районному чи міському суді і надійшов такий позов...

ГОЛОВА. Петре Феофановичу, дякую. Депутат Уланов.

УЛАНОВ В.М. Фракция "Коммунисты Украины". Петр Феофанович, ответьте, пожалуйста, как квалифицированный судья и как гражданин Украины. Мы сегодня рассматриваем вопрос подтверждения на должности судей и столкнулись с проблемой, что один человек прекрасно владеет украинским языком, а другой нет. Но как профессионал он представляет огромную ценность. Вы, опытный судья, ответьте, в чем больше пользы: назначить его или, руководствуясь требованием Конституции об обязательном владении украинским языком, отказать ему в этом? Ведь Конституция устанавливает и выдачу заработной платы, но из-за невыполнения этого требования люди страдают, даже умирают с голоду.

Спасибо.

КАРПЕЧКІН П.Ф. Дякую за запитання. Ну що вам сказати? Треба бути гарним фахівцем у своїй справі, і українську мову теж треба вивчати.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

На трибуну запрошується Михайло Михайлович Макаренко. Довідка на нього у вас є.

Є запитання? Депутат Яворівський. За ним — депутат Горбатюк.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Демократична партія України. По-перше. Маючи таку нагоду, дозвольте вибачитися і перед вами, г перед вашими попередниками за те, що ми втягуємо вас усіх у політичні проблеми. Це, звичайно, не ваші проблеми, а передовсім наші. Маю конкретне і знову-таки доброзичливе запитання. Нині спостерігається нова, з мого погляду, дуже позитивна тенденція: обвинувальні справи, подані прокуратурою до судів, дуже часто повертаються як такі, що або сфабриковані, або проведені з грубими порушеннями. Наприклад, такі гучні резонансні справи, як справа Мушка, справа заступника міністра зовнішньої торгівлі, чимало інших справ. Тенденція дуже позитивна, як на мене. Слава Богу, що наші суди сьогодні вже займають таку позицію.

Як ви оцінюєте це як професіонал? І зрозумійте; чому ми вас запитуємо: ми хочемо мати ще й для себе якусь інформацію від вас, практиків.

Я розумію, що питання непросте, але я не прошу оцінювати роботу прокуратури. Вам як професіоналу такі справи траплялись?

МАКАРЕНКО М.М., суддя Верховного Суду України. Питання нескладне, на мій погляд. У Кримінально-процесуальному кодексі є норма закону, яка передбачає, що на той випадок, коли попереднє слідство проведене неповно, необ'єктивно і вже прийнято рішення у справі, а є ще питання, які треба з'ясувати, справа повертається на додаткове розслідування.

Якщо Кримінально-процесуальний кодекс буде прийнято в редакції, де не буде такої норми, як це у багатьох країнах світу, суд вирішуватиме питання: винен чи не винен.

Проте зазначу ще одне. Нині слідчий корпус, як і всі інші державні структури, недосконалий. Вважаю, що коли не довели до кінця справу, бо є ще питання, які треба з'ясувати, то це несправедливо стосовно багатьох потерпілих.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Горбатюк.

ГОРБАТЮК М.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки та народної освіти (Радянський виборчий округ, м. Київ). Шановний претенденте! Як ви можете охарактеризувати зміну умов роботи суддів і суду в цілому? Чи були впливи раніше і тепер їх не стало? Чи, скажімо, раніше були впливи партійних органів, а тепер номенклатурних або кримінальних? І чи змінюються умови? Якщо так, то в чому? Будь ласка.

МАКАРЕНКО М.М. Питання зрозуміле. Я можу відповісти, що за 24 роки роботи суддею я не відчував впливу з боку радянських,

партійних органів, не відчуваю і сьогодні. Звернення, ви знаєте, надходять із цього залу дуже часто, але рішення приймається щодо справи відповідно до зібраних доказів.

На мій погляд, і попередній склад Верховної Ради, і нинішній склад прийняли багато позитивних законів, які спрощують роботу, допомагають становленню судової гілки влади.

Проблема в іншому: як раніше, так і сьогодні немає коштів.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

На трибуну запрошується Євген Іванович Овчинников, 1939 року народження, 20 років працює суддею Верховного Суду України. Чи є запитання?

Депутате Юрковський, будь ласка. За ним —депутат Білоус.

ЮРКОВСЬКИЙ А.В., член. Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Ленінський виборчий округ, м. Севастополь). Хотел узнать, в какой коллегии вы работаете.

ОВЧИННИКОВ Є.І., суддя Верховного Суду України. У судовій колегії в кримінальних справах.

ЮРКОВСЬКИЙ А.В. У меня тогда к вам вопрос. Сегодня у нас выступала госпожа Фишер. Она говорила о том, что согласно обязательствам Украины в Совете Европы мы должны как можно скорее отменить смертную казнь.

Каково ваше отношение как профессионала к этой проблеме?

ОВЧИННИКОВ Є.І. Якщо взяти до уваги конкретні справи, то я особисто доходжу висновку, що на сьогодні скасування смертної кари, мабуть, недоречне.

ГОЛОВА. Депутате Білоус, прошу.

БІЛОУС В.О. Скажіть, будь ласка, чи за ваші 20 років праці суддею були випадки тиску на вас? Взагалі, приймаючи рішення, ви боялися за те, що з вами можуть розправитись? Як виглядає така ситуація сьогодні в Україні взагалі?

І друге запитання. Чи погодилися б ви особисто виконувати вирок?

Дякую за відповідь.

ОВЧИННИКОВ Є.І. Стосовно виконання вироків. Є спеціальні державні служби, які виконують вироки. Завдання суду — прийняти рішення в цивільній або кримінальній справі відповідно до вимог закону.

Щодо тиску на мене особисто, то я ніколи не відчував страху перед якимись структурами (саме вони, мабуть, маються на увазі) стосовно того, яке рішення прийняти. Суддя зобов'язаний прийняти рішення відповідно до вимог закону і, передусім, Конституції України.

ГОЛОВА. Євгене Івановичу, дякую. Сідайте, будь ласка.

На трибуну запрошується Петро Пилипович Пилипчук, 1947 року народження, працює вже 14 років суддею Верховного Суду. Починав судову діяльність у Харкові.

Депутате Марковська, будь ласка.

МАРКОВСЬКА Н.С., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Дякую. Шановний претенденте! Поясніть, будь ласка, таке. Якщо людина перебувала в партії і партія для неї зробила все, посадила в цьому залі, а потім ця людина на цю партію плює, топче її, то чи повинна партія за моральну шкоду подати позов до суду?

Дякую за відповідь.

ПИЛИПЧУК П.П., суддя. Верховного Суду України. Ваше запитання настільки політичне, а ви нас закликали до деполітизації, що я не хотів би відповідати. Якщо можна — у коридорі.

ГОЛОВА. Тоді в перерві порадитеся. Депутате Ямковий, прошу.

ЯМКОВИЙ І.О., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (Тростянецький виборчий округ, Вінницька область). Шановний Петре Пилиповичу! У моєму окрузі є дві колонії суворого режиму. Багато потрапляє туди молоді, особливо сьогодні, та й літніх людей. Молоді тепер важко працевлаштуватися, до того ж і злочини не такі вже й великі, але одержують 2-3 роки і звідти

виходять відомо якими. То чи не краще прийняти закон про збільшення штрафів? Тоді б він був підконтрольний органам на місцях, працював і віддачу давав. Адже ви знаєте, який нині бюджет і як забезпечуються ті самі в'язниці? Яка ваша думка щодо таких змін законодавства?

ПИЛИПЧУК П.П. Моя особиста думка з цього питання (я гадаю, що вона збігається з думкою керівництва та суддів Верховного Суду) полягає в тому, що за злочини середньої тяжкості, без сумніву, треба давати покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Але повинен сказати, що й на сьогодні пленум Верховного Суду орієнтує суди на те, щоб за нетяжкі злочини, які особа вчинила вперше, давати покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Інша справа, що до недавнього часу покарання у вигляді штрафу мало суто символічний характер. Але це справа законодавця. Якщо штраф буде підвищено (а деякою мірою це зроблено внесенням змін у грудні минулого року), то це, без сумніву, сприятиме виправленню осіб, які вчинили нетяжкі злочини.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка.

На трибуну запрошується Анатолій Миколайович Скотар, 1950 року народження, працює 8 років суддею Верховного Суду України, Має такий цікавий період у своєму житті: 10 років відпрацював на виробництві до одержання юридичної освіти і відповідної підготовки.

Будь ласка, депутате Уланов.

УЛАНОВ В.М. Анатолий Николаевич, у вас достаточно высокий профессиональный уровень. Будьте добры, дайте ответ на практический вопрос. В Украине создано Указом Президента Национальное бюро расследований. Как вы думаете, если оно на полную мощь заработает, будет ли положительный результат в борьбе с преступностью, а вам большая помощь в качественном расследовании, я имею в виду предварительном?

СКОТАР А.М., суддя Верховного Суду України. В государстве достаточно следственных органов. Что касается создания НБР, пока еще как таковой практики не имеется. Когда она будет, тогда можно давать какую-то оценку.

ГОЛОВА. Депутат Лупаков говорить.

ЛУПАКОВ Є.О., член Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки (Вижницький виборчий округ, Чернівецька область). Дякую. Анатолію Миколайовичу, до мене зверталися виборці щодо двох випадків. У першому двоє вкрали три списані шпали, збули їх за пляшку самогону і одержали по три роки. Шпали валялися, нікому не були потрібні, а коли їх ці двоє вкрали, то дістали таке покарання.

Другий випадок. Теж двоє хотіли вкрасти по мішку пшениці. Одному також дали три роки. В обох випадках звертаються до Верховного Суду: що ж ви робите? Хіба можна так? Кажуть - за законом. То чи за законом це, чи по совісті?

Дякую.

СКОТАР А.М. Якщо буде подана скарга до Верховного Суду з приводу конкретних справ, розглянемо її відповідно до закону.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Микола Миколайович Цитович теж перебуває у відрядженні. Оскільки Бірюченський і Цитович відсутні з поважних причин, я прошу вашої згоди теж внести їх до списку. Не заперечуєте? Тоді голосування щодо цих кандидатур відбудеться завтра під час реєстрації. Наша Лічильна комісія підготує відповідні документи, а ми потім по суті розглянемо це питання... Питання про внесення до бюлетенів не голосується. Зрозуміло? Прийнято.

Тепер щодо безстрокового призначення суддів обласних судів. У вас є всі дані про претендентів, ви їх опрацювали, є у вас і проект постанови Верховної Ради з цього приводу. Я пропоную таку процедуру. Запросити всіх до залу, у ложу уряду. Я називатиму прізвища, ви задаватимете запитання, якщо вважатимете за потрібне, а потім будемо визначатися. Не з власної вини ці люди цілий день сьогодні тут просиділи. Вони з місця відповідатимуть, треба, щоб ви їх побачили, я гадаю, це не зайве. Немає заперечень?

Олександр Артемович Мартинов рекомендується суддею Київського обласного суду. Є Мартинов? Немає. Будь ласка, дайте

слово депутату Стретовичу.

СТРЕТОВИЧ В.М. Шановні колеги! Стосовно Мартинова. Під час розгляду цього питання на засіданні комітету Мартинов

повідомив, що сьогодні він має провадити справу стосовно дев'яти обвинувачуваних, які перебувають під вартою, у Київському обласному суді. Отже, причина об'єктивна.

ГОЛОВА. Зрозуміло, але це питання ми маємо вирішувати в його присутності, бо таємне голосування - дещо інша процедура. Тоді давайте його кандидатуру наступного разу розглянемо. Немає заперечень? Або наприкінці порадимося, може, тоді внесемо.

Володимира Андрійовича Бєлаха пропонується обрати суддею Луганського обласного суду. Є він? Є.

Чи є запитання до нього? Немає. Сідайте, будь ласка, Володимире Андрійовичу.

Анатолія Андрійовича Білякова теж пропонується обрати суддею Луганського обласного суду. Є запитання до нього? (Шум у залі).

Володимире Миколайовичу, у вас є запитання? Надайте депутату Стретовичу слово.

СТРЕТОВИЧ В.М. Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я мушу бути послідовним до кінця. Під час розгляду на засіданні комітету кандидатура добродія Білякова не була підтримана, оскільки він не володіє державною мовою. Якщо інші кандидати в судді Луганського обласного суду, які розуміють українську мову і намагалися спілкуватися, то пан Біляков взагалі її не розуміє і йому доводилося ставити запитання російською мовою (Шум у залі). Оскільки частина третя статті 127 Конституції вимагає кваліфікаційної ознаки — знання державної мови, комітет вирішив не рекомендувати Білякова незважаючи на його трудовий стаж — 22

роки. Звертаю на це увагу Верховної Ради, а Верховна Рада нехай визначається голосуванням (Шум у залі).

ГОЛОВА. Є потреба обговорити це питання? Я розумію, що це у нас дуже принциповий комітет, як і мусить бути. Але ж ми записали для членів Кабінету Міністрів, наприклад, володіння мовою в обсязі, достатньому для виконання своїх функцій. І, очевидно, він теж знає мову не гірше деяких членів нашого комітету, мушу на цьому наголосити. Ви це знаєте.

Є запитання до Анатолія Андрійовича?

Депутат Уланов. За ним — депутат Кендзьор.

Анатолію Андрійовичу, будь ласка, ідіть на трибуну.

Прошу, Валентине Миколайовичу.

УЛАНОВ В.М. Уважаемые коллеги депутаты! Я уже сказал, что в Луганском областном суде 27 вакансий. Это человек, который безукоризненно проработал 22 года. Да, господин Стретович, который ратует за то, чтобы строго были соблюдены требования Конституции в этой части, прав. Но в Конституции, как я уже говорил, записано и право получать своевременно заработную плату. Так где большее зло невыполнения Конституции: или когда не выдают заработную плату и человек не может существовать, или когда человек выполняет свой профессиональный долг?

Я прошу, уважаемые коллеги депутаты, поддержать эту кандидатуру. Тем более что у нас на дальнем востоке Украины очень большой дефицит юридических кадров.

Спасибо (Шум у залі).

ГОЛОВА. Депутате Кендзьор, будь ласка.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Шановний Анатолію Андрійовичу і шановні колеги народні депутати! Слово честі, кажу щиро: я не маю ніяких претензій до Анатолія Андрійовича. Я шаную його, людину, яку вперше бачу, бо не маю підстав казати, що це недобра людина чи недобрий фахівець. Мабуть, він прекрасний спеціаліст. Але я уявляю собі, як Анатолій Андрійович, завершивши судове засідання, зачитує вирок від імені Української держави іноземною мовою. Це абсолютно ненормально (Шум у залі).

Я гадаю, Анатолій Андрійович розуміє, що оскільки (не знаю, на його щастя чи нещастя) створилася Українська держава, то Конституція України визначила державну мову. Та зрештою, прожити 40 чи скільки років серед українського народу і навіть мимоволі не вивчити його мову — це не зовсім нормально. Дякую (Шум у залі).

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Анатолію Андрійовичу, зараз будете відповідати на запитання, але треба, щоб депутати теж зрозуміли... Людина виходить на найвищу трибуну України. Звичайно, вона хвилюється. І якщо вона не має достатньої практики використання української мови, то не зовсім впевнено себе й поводить. Закликаю розуміти це (Шум у залі).

Будь ласка, спокійно.

БІЛЯКОВ А.А., суддя Луганського обласного суду. Я приму все меры для того, чтобы выучить украинский язык. До сих пор у нас не было в практике областного суда, чтобы мы вели... Сейчас уже у нас начинаются занятия... (Шум у залі). А причем здесь -оправдываться?

ГОЛОВА. Я питання стосовно Анатолія Андрійовича і ще декого поставлю окремо.

Дякую. Сідайте, будь ласка.

Валентина Іванівна Васюкова, теж із Луганського обласного суду. Погляньте: у білому костюмі, гарна жінка. Які є запитання? Немає запитань? Є? Будь ласка.

Депутат Марченко. Увага!

Будь ласка, Валентино Іванівно, підійдіть, вам зададуть запитання.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемая Валентина Ивановна! Я хочу проконсультироваться у вас касательно порядка применения статей Конституции. Статья 10 Конституции гласит: "В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України".

Вы представляєте Луганскую область, которая практически русскоязычна, и вы проводите судовые разбирательства на языке, понятном проживающим там людям. И статья 10 гарантирует и вам, и вашим подопечным право использовать тот язык, на котором они считают нужным вести с вами общение. Это - одна статья.

Вторая статья 127. В ней к судье предъявляется требование владеть украинским языком. Это требование может быть выполнено. Вы выучите украинский язык, если не знаете, я не сомневаюсь в этом. Но если две статьи Конституции противоречат друг другу, то правильно ли я понимаю, что приоритетной является та статья, которая имеет первые номера в Конституции?

ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте.

ВАСЮКОВА В.І., суддя Луганського обласного суду. Поскольку Конституция является Основным Законом нашего государства, мы обязаны выполнять каждую статью этого закона.

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, Михайло Ярославович Ратушний.

РАТУШНИЙ М.Я., член Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією {Збаразький виборчий округ, Тернопільска область). Шановні депутати!

Шановні судді! Жарти жартами, але я був у Харківській і Луганській областях. Є такий жарт на юридичну тематику, який ви, напевне, знаєте. Деякі судді кажуть: "Вам як, позбавлення волі на 10 років или лишение свободы на 5 лет?".

Так що дискримінація щодо мовної політики в судочинстві є. І це не така вже, знаєте, весела тема. Відповідно до Конституції порушенням є і невиконання статей про мову, і несвоєчасна виплата зарплати.

А тепер запитання. Уже давно є доведеним факт, що завдяки, напевно, і судам, і соціальній ситуації, наші в'язниці переповнені у величезній мірі. Ми за тим посідаємо одне з

чільних місць. Як ви вважаєте, чи є потреба внесення відповідних змін до Кримінального кодексу?

ГОЛОВА. Дякую. Будь ласка, відповідайте.

ВАСЮКОВА В.І. Считаю, что есть, необходимость решать вопрос о совершенствовании нашего законодательства.

ГОЛОВА. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Ольга Петрівна Відєнєєва, теж із Луганської області. До неї немає запитань. Сідайте, будь ласка.

Анатолій Михайлович Візір із Луганської області. Комітет підтримує. Сідайте, будь ласка.

Світлана Германівна Запорощенко. Запитань немає до неї.

Віктор Миколайович Мазанкін із Луганської області. Немає запитань.

Людмила Сергіївна Манакова (Шум у залі).

Одну хвилинку! Є запитання. Людмила Сергіївна Манакова, ідіть, будь ласка, на трибуну.

Депутат Вітренко. За нею — депутат Дем'ян.

ВІТРЕНКО Н.М. Наскільки я зрозуміла, комісія Верховної Ради, яка повинна захищати законність, порушила закон, Конституцію, права людини, коли не рекомендувала вас, ну, не вас, а ваших колег, які претендували на посади суддів. Не дала змоги нам,

депутатам, приймати рішення, а взяла це на себе. І наскільки нам відомо, перешкодою для обрання суддів став тільки один фактор — знання державної мови. Тому в мене запитання. Яким чином судді можуть сьогодні захистити самі себе, коли таке неправомірне рішення приймає комісія Верховної Ради? Куди ви повинні звертатися і чим ми, депутати, можемо допомогти?

А ми, члени Прогресивної соціалістичної партії, прийняли рішення: якщо прізвища цих суддів не буде в бюлетенях для голосування, ми взагалі...

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Відповідайте, будь ласка, на запитання.

МАНАКОВА Л.С., суддя Луганського обласного суду. Відповідаю на ваше запитання. Мені здається, що це питання вирішує Верховна Рада. І я вірю в те, що ви вчините правильно, законно і підтримаєте наші позиції.

ГОЛОВА. Спасибі. Депутат Дем'ян говорить.

ДЕМ'ЯН Г.В. Є стаття 10 Конституції, де чітко і недвозначно записано, яка мова має існувати в усіх сферах життя і діяльності держави. Першими охоронцями виконання Конституції якраз і повинні бути наші судді, чого, на жаль, я не можу сказати про деяких колег-депутатів, які відразу починають це заперечувати.

Чи будете ви послідовно і рішуче дотримуватися цієї статті? Адже навіть у совєтській тоталітарній системі за Кримінальним

кодексом ув'язнений чи підсудний мав право вимагати, щоб засідання суду велося для нього такою мовою, яку він знає. Або принаймні був перекладач.

МАНАКОВА Л.С. Всі судді додержуються кодексів і в першу чергу Конституції. І коли підсудний чи інший учасник процесу каже, що він не розуміє якоїсь мови (російської чи української), то ми ведемо справу тією мовою, яку він розуміє.

Коли ж це мова, якою ми не можемо вести, тоді в нас є перекладач, і ми не порушуємо прав людини.

ГОЛОВА. До речі, Закон про судоустрій, який не скасований Конституцією і не суперечить їй, передбачає ведення тією мовою, яка зрозуміла підсудному, бо треба приймати правильне рішення.

Дякую, сідайте, будь ласка.

Олександр Олександрович Молчанов. Присутній. Немає запитань.

Ірина Костянтинівна Паринова. Присутня. Сідайте, будь ласка. Олександр Михайлович Трифанов. Теж присутній.

БОРЗИХ О.І., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства (Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый Александр Михайлович, я не стал задавать вопросы женщинам-судьям, потому что мои коллеги активно спрашивают. Наверное, очень понравились. Я уверен, проголосуют за них.

У меня такой вопрос. В прессе было много шума о судебном иске мэра Данилова к начальнику управления СБУ по Луганской области Землянскому.

Рассматривали, по-моему, Жовтневый районный суд города Луганска и областной. В иске отказано. Чего в этом иске больше -фарса или там действительно есть серьезные претензии мэра к начальнику СБУ по Луганской области?

ГОЛОВА. Дякую, вимкніть мікрофон, спасибі. Відповідайте.

ТРИФАНОВ О.М., суддя Луганського обласного суду. Производство по данному иску еще не закончено, поскольку рассмотрел суд в первой инстанции и по кассационной. Я член президиума областного суда. Возможно, это дело будет у меня на рассмотрении. Поэтому я не могу высказать свое мнение заранее.

ГОЛОВА. Дякую.

Запитань більше немає? Сідайте, будь ласка. -

Сергій Олексійович Фарятьєв. Присутній. Запитань немає до нього. Спасибі.

Черкаський обласний суд. Рекомендуються до призначення суддями обласних судів безстроково:

Алла Федорівна Захарова. Присутня. До неї запитань немає.

Едуард Йосипович Колодницький. Немає запитань.

Дмитро Миколайович Швидкий. Немає запитань.

Валентина Володимирівна Щепоткіна. Є запитання до неї? Будь ласка, Валентино Володимирівно, йдіть на трибуну. Депутате Марченко, прошу.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый претендент! У меня нет к вам никаких замечаний и, по всей видимости, я буду за вас голосовать, если в Верховном Совете будет соблюдена процедура такого плана.

Сначала будут проголосованы кандидаты в судьи от Луганской области. Я прошу Александра Александровича поставить в таком порядке на голосование, как они представлялись. И если за них не будут голосовать только по одному мотиву, что они в настоящий момент не владеют должным образом украинским языком, я просто не буду голосовать за всех остальных судей. Ибо буду считать, что в этом зале идет расправа над людьми, которые защищены принципами Европейской хартии, принципами демократического государства.

Спасибо.

ЩЕПОТКІНА В.В., суддя Черкаського обласного суду. Ну, это вопрос не мне.

ГОЛОВА. Я прошу бути коректними до претендентів. Адже

викликати жінку на трибуну для того, щоб внести пропозицію,

некоректно. Сідайте, будь ласка. Я від самого початку подавав пропозицію голосувати за всіх разом. Тоді не ділитимуть на області і на політичні уподобання, а як бачать, що людина влаштовує за професійними якостями, значить, її можна обирати.

Анатолій Григорович Дасюк до Чернігівського обласного суду рекомендується. Погляньте, який симпатичний чоловік. Немає запитань.

Микола Олександрович Квач. Так само немає запитань.

Зоя Дмитрівна Коренькова. Немає запитань.

Людмила Степанівна Навозенко. Немає запитань. Які до чернігівців можуть бути запитання?

Леонід Антонович Нечасний. Присутній.

Михайло Григорович Салай. Теж присутній і комітет підтримує цю кандидатуру.

Будь ласка, дайте мені той список, Володимире Миколайовичу.

Богдану Іванівну Брух рекомендується обрати суддею Львівського обласного суду. Вона тут присутня. Є запитання до неї? Немає.

Миколу Григоровича Волошина теж рекомендується обрати суддею Львівського обласного суду. Присутній тут. Запитань немає.

Тетяна Григорівна Мусіна. Присутня, знає українську мову, до речі. Немає запитань.

Тадей Тадейович Пайонкевич. Присутній, запитань немає.

Володимир Михайлович Шевців. Присутній, запитань немає.

Анатолій Григорович Юхименко. Теж присутній, запитань немає.

Дякую.

До Одеського обласного суду рекомендуються суддями: Олександр Олексійович Алексеев. Присутній. До нього є запитання.

Депутате Вітренко, будь ласка.

ВІТРЕНКО Н.М. У мене запитання до судді, який представляє Одещину. Тепер в Україні, наскільки ми відчуваємо, найбільша "Сицилія" з усім криміналітетом, мафією, порахунками, стріляниною — це Одеська область. Я прошу пояснити: чому так склалося? Чи це чеченський слід і діяльність Гурвіца в залученні чеченців? Що взагалі відбувається на Одещині, чому люди так стурбовані, чому до нас стільки звернень надходить?.. Чи там суди не працюють, чи правоохоронних органів немає? Може, нам, Верховній Раді, потрібно щось терміново вирішувати? І що з цього приводу думають судді?

Будь ласка.

ГОЛОВА. Будь ласка, Олександре Олексійовичу, прошу на трибуну.

Відповідає Олександр Олексійович Алексеев — претендент для обрання безстроково суддею Одеського обласного суду. Питання серйозне, до речі, і воно має цілком реальне підґрунтя. Увага!

АЛЕКСЄЄВ О.О., суддя Одеського обласного суду. На мой взгляд, этот вопрос больше касается Министерства внутренних дел, прокуратуры, СБУ, ее структурных подразделений, работающих в Одесской области.

По всем уголовным делам, которые поступают и в районные суды, и к нам в областной, в отношении всех тяжких преступлений принимаются соответствующие меры наказания, в том числе и

связанные с лишением свободы. Поэтому я не могу сказать, что суды в Одесской области не работают (Шум у залі).

ГОЛОВА. Аналіз, звичайно, треба такий робити. Можливо, це питання не до члена обласного суду, але відповідь на нього треба знайти в суспільстві, проаналізувати причини таких наслідків.

Сідайте, будь ласка.

Емма Іванівна Андреева. Немає запитань.

Лев Михайлович Бондаренко...

Є запитання до Емми Іванівни? Будь ласка, Еммо Іванівно, ідіть на трибуну. Ніна Іванівна Карпачова задає запитання. Будь ласка.

КАРПАЧОВА Н.І. Шановна Еммо Іванівно! Як нам. стало відомо, за два роки в Україні за хабарі було затримано 6 суддів, стосовно яких порушено кримінальні справи. Це я подала факти по Україні в цілому. Скажіть, будь ласка, яка ситуація сьогодні в Одесі?

АНДРЄЄВА Е.І., суддя Одеського обласного суду. Я не можу сказати, що в Одесі хтось із суддів бере хабарі.

ГОЛОВА. В Одесі взагалі такого бути не може (Сміх. Оплески). Будь ласка, депутате Ратушний.

РАТУШНИЙ М.Я. Справді, Одеса викликає природний інтерес. У парламентській газеті "Голос України" декілька місяців тому з"явилася стаття (про що говорила депутат Карпачова) про суди Одеської області, де згадується суддя Мельник із Савранського

району. Ви, напевно, знаєте, бо все-таки корпоративність суддівська є. У газеті подавалися факти, що деякі судді (і прокуратура підтвердила дані) підробляють, певно через брак зарплати, комерційною діяльністю.

Чи це практикується в судах Одеської області чи парламентська газета щось не те написала?

АНДРЄЄВА Е.І. Мені невідомо, щоб хтось із суддів займався якоюсь іншою діяльністю. Я про такі факти не знаю.

ГОЛОВА. Зрозуміло, сідайте, будь ласка.

Лев Михайлович Бондаренко. Запитань до нього немає, Володимир Матвійович Бузовський. Теж немає запитань. Людмила Євгенівна Виноградова. Немає запитань до неї. Віра Миколаївна Каранфілова. Запитань немає. Любов Іванівна Кендзерська. Присутня, запитань немає. Микола Павлович Короленко. Теж немає запитань. Валентина Олексіївна Неделько. Немає запитань до неї. Юрій Олександрович Погорілий. Немає запитань. Олексій Федорович Попов. Є запитання? Є. Будь ласка, прошу на трибуну, Олексію Федоровичу.

Запитання задає Валерій Дмитрович Мішура. Будь ласка.

МІШУРА В.Д., секретар Комітету Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації (Центральний виборчий округ, Кіровоградська область). Сьогодні в Україні дуже багато судових справ, пов'язаних із

засобами масової інформації, як проти засобів масової інформації, скажімо, так і навпаки.

На вашу думку, які проблеми повинна розв'язати Верховна Рада для того, щоб у зазначеній сфері все було гаразд? Звичайно, якщо ви можете відповісти на це запитання, бо у досвіді не зазначена спеціалізація, тут написано, що працював суддею.

ГОЛОВА. Ну, і для Одеси це характерно. Правда, останнім часом чи то позивачі помирилися, чи щось інше — перестали ці питання порушуватися. А то весь час судилися: то газета неправильно пише, то телебачення не те показує. А тепер уже чомусь немає таких справ.

ПОПОВ О.Ф., суддя Одеського обласного суду. Дякую. Я розглядаю кримінальні справи в Одеському обласному суді. І ще не мав жодної справи щодо засобів масової інформації.

ГОЛОВА. Немає більше запитань. Сідайте, будь ласка.

Петро Дмитрович Сахно. Присутній. Немає запитань.

Володимир Костянтинович Тополєв. Теж присутній. Немає запитань.

Лариса Львівна Троїцька. Немає запитань.

Антоніна Федорівна Фадєєнко. Присутня. Немає запитань.

Анатолій Володимирович Ягелло. Присутній. Немає запитань.

До Хмельницького обласного суду. Лариса Валентинівна Бойко. Присутня. Зауважень до неї не було в комітеті. Немає запитань.

Леонід Степанович Гонта. Присутній. Ще й на Гонту схожий так?

Семен Петрович Дідик. Є запитання? Будь ласка. Ваш земляк із Хмельниччини запитує. Прошу, депутате Свято.

СВЯТО В.П. Семене Петровичу, дуже радий, що можливість поспілкуватися з вами у Верховній Раді, хоча й нею була можливість, бо я не раз порушував деякі питання відповідно до своїх депутатських обов'язків. Мене не перестають турбувати рішення районного суду, рішення обласного суду стосовно, зокрема, судової справи, пов'язаної з громадянкою Федоровою, щодо якої мені довелося самому розслідування від початку і до кінця. Завдяки прокуратурі та Верховному Суду України були скасовані рішення як районного суду, так і обласного. То постає запитання: хіба ці інстанції не розуміються на чинному законодавстві України, що потрібен Верховний Суд, допомога Генеральної прокуратури?

ГОЛОВА. Дякую, Василю Петровичу.

СВЯТО В.П. Я повинен цими питаннями займатися чи, можливо, тут грають якісь інші інтереси? Дякую за увагу.

ДІДИК СП., суддя Хмельницького обласного суду. Вважаю, що в даному випадку розумно, по-людському вчинили щодо сім'ї Федорових. Не треба було керівництву Ремколгоспбуду так різко

ставити питання. Людина пропрацювала майже 10 років, а знайшли підстави для того, щоб з роботи звільнити та виселити. Вважаю, що в остаточному підсумку справедливість взяла гору.

ГОЛОВА. Запитань більше немає. Сідайте, будь ласка. Дякую.

Шановні депутати! Попередньо ми з вами домовлялися проголосувати за призначення цих суддів (Шум у залі). Це потім, будь ласка.

Таким чином, можна ставити на голосування питання про обрання суддями обласних судів безстроково:

Київського обласного суду: Мартинова;

Луганського обласного суду: Бєлаха, Білякова, Васюкову, Відєнеєву, Візіра, Запорощенко, Мазанкіна, Манакову, Молчанова, Паринову, Трифанова, Фарятьєва;

Черкаського обласного суду: Захарову, Колодницького, Швидкого, Щепоткіну;

Чернігівського обласного суду: Дасюка, Квача, Коренькову, Навозенко, Нечасного, Салая;

Львівського обласного суду: Брух, Волошина, Мусіну, Пайонкевича, Шевціва, Юхименка;

Одеського обласного суду: Алексеева, Андрееву, Бондаренка, Бузовського, Виноградову, Каранфілову, Кендзерську, Короленка, Неделько, Погорілого, Попова, Сахна, Тополева, Троїцьку, Фадєєнко, Ягелла;

Хмельницького обласного суду: Бойко, Ґонту, Дідика. Можна поставити на голосування списком?

Депутат Лавринович від комісії. Будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Шановний пане Голово! Шановні колеги! Ми щойно відбули доволі тривалу процедуру підготовки до прийняття рішення щодо обрання безстроково суддів обласних судів. Вважаю, що це є свідченням надзвичайної важливості цієї справи.

Я навіть не посилатимусь на якісь регламентні норми, це зараз зайве. Просто сам підхід до голосування списком видається з юридичного погляду не зовсім коректним. Тому я прошу провести голосування так, як ми передбачили в постанові, прийнятій сьогодні, і так, як передбачається у Регламенті.

ГОЛОВА. Коли хтось має зауваження щодо конкретної кандидатури, то ми можемо зараз вилучити її зі списку шляхом голосування. Ми тут зіткнулися з моментом, який не врахували раніше. Ми мусимо зважати на те, що Верховна Рада є, крім того, і політичним органом держави. І може статися так, що за регіональними ознаками чи за якимись іншими уподобаннями ми не пропустимо ту або ту кандидатуру, яка має всі підстави для того, щоб бути обраною. Отож коли є якісь зауваження до конкретної людини, треба їх аргументувати і вилучити іі зі списку у спосіб голосування. Тоді стосовно неї визначатимемось окремо. Я на ваш розсуд подаю таку пропозицію, бо ми прийняли постанову про те,

щоб вирішувати це питання персонально, але там не сказано — чи списком, чи ні. Хоча це теж за персонами.

І потім, пригадайте, у нас є практика. Ми колегію прокуратури призначали списком, Кабінет Міністрів призначали списком, хоча в Конституції навіть було написано дещо інакше. А Конституція з приводу цього не визначає порядку.

Тому ставлю на голосування пропозицію голосувати списком.

Визначіться, будь ласка.

"За" —195.

Загалом це процедура, хоч і не зовсім процедура. Тому питання принципове (Шум у залі).

Ще раз ставлю на голосування.

"За" - 205.

Тоді голосуватимемо стосовно кожної кандидатури окремо.

Так?

Шановні депутати! Ми викликали сюди 50 чоловік із різних областей України, і не їхня вина, що ми з вами не змогли домовитися зранку щодо питань, які нас стосуються, а це питання внесено до порядку денного. Це було завчасно погоджено. Тому, будь ласка, поважаймо і їх, і себе.

Пропонується ще раз списком проголосувати. Ставлю на голосування.

"За"—196.

Йдемо індивідуально.

Але я можу наперед сказати, який буде результат. З нашого досвіду. А результат буде такий. Скажімо, пролетять кандидатури

луганців, які мали зауваження щодо мови. У відповідь пролетять львів'яни. І так далі.

Хто від того виграє, не розумію. А судити треба, і вони кваліфіковані фахівці! (Шум у залі).

От ми його завалимо, а людина нормально працює.

Депутат Данча має пропозицію, будь ласка.

ДАНЧА М.Д., заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації (Ужгородський сільський виборчий округ, Закарпатська область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Судді справді приїхали на цілий день. Вони відповіли на наші запитання. Можна відпустити їх додому, а завтра вранці проголосувати.

ГОЛОВА. Немає заперечень? Є, бачите?

Депутат Попеску говорить. Сядьте на свої місця, будь ласка.

ПОПЕСКУ І.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область). Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Подумаймо про те, що ці люди повинні поїхати додому, багато з них налаштовані на те. Проголосуймо — і розв'яжемо цю проблему.

ГОЛОВА. Уявіть собі: ви були на трибуні Верховної Ради України і їдете додому, не знаючи, голосували за вас чи ні.

Приїхали. Вас зустрічають: "То що там сказали?" — Та сказали: Жди" (Шум у залі).

Спокійно. Будьмо взаємно чемними.

Я прочитав прізвища кандидатів, яких ви бачили, поставили їм запитання, одержали відповіді. Хто за те, щоб вони були обрані суддями судів, названих у проекті постанови? Тобто за проект постанови про обрання суддів за основу. Ставлю на голосування.. Будь ласка.

"За" — 226. Прийнято.

Я мушу наголосити на одній обставині: Верховна Рада приймає документи у вигляді законів, постанов. Проект постанови ви маєте. От за проголосований проект постанови в цілому можна проголосувати?

Ставлю на голосування в цілому.

"За"-205.

Бракує голосів. Одну хвилинку. Є пропозиція: над постановою, прийнятою за основу, попрацює комітет, зведе два списки в один документ, а проголосуємо вранці. Немає заперечень?

Ставлю на голосування цю пропозицію — остаточно в цілому проголосувати... (Шум у залі). Ще раз ставлю на голосування.

"За"-209.

Я прошу вас, шановні депутати, врахувати одну обставину. Якщо керуватися нормами Регламенту, то на призначення належної кількості суддів потрібно три тижні голосування. Три тижні тільки голосування! (Шум у залі). Можливо, для вас і нема страшного, бо ви будете ще депутатом, уже після всіх... Але хто розглядатиме інші питання?! Нині ми в складній ситуації, оскільки відлік розпочався із

28 червня. Далі буде простіше, але щоб дати змогу судам працювати, треба сьогодні вирішувати питання остаточно.

Що підкаже з цього приводу Владислав Васильович Носов? Будь ласка.

НОСОВ В. В. Ми маємо ще процедурну можливість: зробити це таємним голосуванням, шляхом подачі бюлетенів. До бюлетеня внести весь список. А там, хоча вони й ідуть списком, голосування відбувається по кожному окремо. Це такий вихід, щоб три тижні не сидіти. Можна таємно проголосувати разом із суддями Верховного Суду.

ГОЛОВА. Можна і так, але це визначає зовсім іншу процедуру. Ми вже прийняли постанову з даного приводу. І потім розпочнеться: скажімо, одна фракція блокує роботу всіх, не бере участі, а це ж треба, щоб 276 чоловік взяли бюлетені.

Депутат Яворівський говорить.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Демократична партія України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні судді! Я пропоную такий вихід із ситуації, яка склалася. Передусім ці судді справді герої: побувавши на нашому ранковому засіданні, я гадаю, вони вже мають статус парламентарія (Шум у залі).

Ми проголосували за основу. Якщо є потреба, вони можуть їхати додому. А завтра вранці, Олександре Олександровичу, без будь-яких проблем ми це все проголосуємо.

Дякую (Шум у залі).

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, одну хвилиночку. Є дві приказки з цього приводу: не відкладай на ранок те, що можна зробити увечері. І ще про роботу в суботу. Отже, пропоную визначитися зараз остаточно (Шум у залі). Якщо вже за основу проголосували... Я цих людей не знаю так само, як і ви. І слава Богу, бо хто з суддями не зустрічався, той щаслива людина. Давайте поставимо крапку у цій справі прийняттям постанови (Шум у залі).

Ставлю ще раз на голосування.

"За" — 223:

Ще раз ставлю на голосування за проханням.

"За" - 202.

У чому справа, до речі? Звуку не було? Причина об'єктивна. Востаннє ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За"-222.

Шановні депутати, завтра вранці ми проведемо голосування проекту постанови, прийнятого за основу, і розглянемо кандидатури на призначення членами арбітражних судів.

Далі. Михайле Дмитровичу, о котрій годині Лічильній комісії краще провести голосування? Шановні депутати, о 9 годині 45 хвилин відбудеться голосування щодо членів Верховного Суду шляхом подачі бюлетенів.

До побачення, до завтра.

ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ (з питання про відкликання Голови Верховної Ради України)

ЛУНЬОВ Г.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки (Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область). Фракція

Соціалістичної і Селянської партій України. Питання про переобрання Голови і заступників Голови Верховної Ради України протягується на розгляд Верховної Ради України не вперше. Ця політична акція спрямована не стільки на дискредитацію Голови Верховної Ради і його заступників (бо їх діяльність бездоганна, про що свідчить здатність украй політизованого складу народних депутатів вирішувати найскладніші законодавчі питання нашого складного часу), скільки на виконання замовлення певних політичних сил блокувати роботу Верховної Ради України.

Неодноразовий збір 226 підписів і зараз підтвердив, що у Верховній Раді склалася більшість — тільки більшість, не визначена офіційно, яка стоїть на позиції виконання невдалого і нескоригованого курсу радикальних економічних реформ Президента і яка не бере на себе відповідальності за впровадження і наслідки цього курсу. У ситуації, коли політична сила неспроможна взяти на себе відповідальність, вона завжди шукає, на кого цю відповідальність перекласти. У даному разі об'єктом звинувачень обрано керівництво Верховної Ради України.

Відповідальні політики таких провокацій не роблять. Кожен народний депутат України усвідомлює, що необачне, безпідставне

звільнення керівництва Верховної Ради призведе до того, що другий склад Голови і заступників не буде обраний і на цьому Верховна Рада, яка дала Україні Конституцію і значно впорядкувала законодавство, безславно припинить своє існування.

Усім відомо, під яким зухвалим тиском збиралися підписи до заяви про відставку керівництва Верховної Ради. Виконуючи завдання хазяїв, ініціатори збирання підписів, як завжди, обіцяли державні посади (яких на всіх не вистачить), шантажували щодо впливу на кар'єру, виборчу кампанію та інше.

Окремим політичним силам в Україні та за її межами дуже зручно перекласти відповідальність за невдалий курс реформ на Верховну Раду України, скомпрометувавши її керівництво, і припинити її діяльність. Робиться це під час завершення бюджетного процесу, нав'язаного цими ж силами, який затягнувся.

Пропоную не піддаватися на провокацію, націлену на розвал Верховної Ради України, і не голосувати за розгляд питання про переобрання Голови і заступників Голови Верховної Ради України.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 78

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ