ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний  зад  Верховної  Ради України.  6  травня  1997  року. 16  година.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації.

Проводиться поіменна реєстрація.

 

Зареєструвалися 356 народних депутатів. Вечірнє засі­дання оголошується відкритим.

 

У засіданні беруть участь ті члени Кабінету Міністрів, які мають відношення безпосередньо до проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про оподат­кування прибутку підприємств, на чолі із Прем'єр-міністром Павлом Івановичем Лазаренком.

 

Шановні депутати! Під час перерви до мене звернувся ке­рівник юридичної служби Секретаріату Верховної Ради із тими зауваженнями, які бони встигли зробити на основі документів, розданих зараз вам для голосування. Треба сказати, що,..

 

3

 

Я прошу, будь ласка, не заважайте слухати Павлу Івано­вичу.

 

Треба сказати, що юридична служба знайшла дуже багато термінологічних, юридичних, редакційних неузгодженостей у цих нормах. їх, безперечно, варто врахувати. Я розпорядився, щоб вам роздали ці зауваження. Але, на мій погляд, треба розглядати ці норми за змістом, доручивши до остаточного прийняття проекту закону один-два дні попрацювати над ним 1 юридичному відділу, і розробникам  для того, щоб познімати всі невідповідності, які виникають стосовно категорій і юри­дичних, 1 тих, що пов"язані з господарською діяльністю.  Я думаю, що саме таким чином треба діяти.

 

Я повторюю: прошу Василя Васильовича Регурецького не заважати Павлу Івановичу слухати.

 

Ми повинні розглянути зараз ті статті проекту закону в третьому читанні, які є предметом розгляду за змістом, а після того все одно юридичний відділ 1 розробники повинні редакційно доопрацовати його. І в цілому ми проголосуємо сам проект закону тоді, коли все буде приведено у відповідність, щоб не було з цього приводу ніяких двозначностей.

 

Розглядається проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України про оподаткування прибутку підприємств.

 

Доповідає Володимир Лукич Немировський, секретар Комі­тету з питань фінансів і банківської діяльності.,.

 

Одну хвилиночку. До мене є запитання; V голови бюджетно­го комітету. Прошу.

 

 

4

 

АЗАРОВ М.Я., голова Комітету Верховної Ради України в    з питань  бюджету /Петровеький  виборчий округ,  Донецька  область). Уважаемый Алсксандр Александрович! Как я вас понял,окончательное голосование будет только тогда по всему проекту закона, когда мы Рассмотрим его исправленный текст, так?

ГОЛСВА. Це передбачено Регламентом. Тобто ми розглядаємо поправки до тих статей, які внесені на третє читання, і приймаємо щодо них рішення за змістом. А потім юридичний відділ, як передбачено Регламентом, разом із розробниками проекту й відповідними комітетами приводять його терміноло­гію, редакцію у відповідність з іншими законами, що регулю­ють цю сферу правовідносин, і після цього ми остаточно про­голосуємо весь законопроект. Зрозуміло, так?

 

Олександре Михайловичу, не ясно щось? Будь ласка, слово  голові комітету Кожушку.

 

КОЖУШКО О.М., голова Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку (Ясинуватський  виборчий  округ, Донецька  область). В соответствии с Регла­ментом наша комиссия 25 апреля подала свои предложения к пункту 4.2, пункту 8.3, подпункту 3.2.2. По тем данным, кото­рыми мы располагаем, они преспокойно лежат у председателя комитета Суслова в цапке, потому что существует такой порядок: поправки не рассматриваются, пока председатель комитета не даст соответствующего распоряжения.

 

 

5

 

51 просил бы, чтобы Секретариат размножил наш предложе­ния, и когда мы будем голосовать эти статьи, чтобы дали мне слово для обоснования.

 

ГОЛОВА. Обов'язково. Домовляємося так, Олександре Михайловичу: ви зараз дайте в Секретаріат ваші зауваження, щоб їх розмножили і роздали депутатам, а коли будуть розгля­датися ці статті, ви візьмете слово і будете аргументувати свою позицію.

Зробіть це, будь ласка, зараз, час є.

 

Будь ласка, Володимире Лукичу.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В..П., секретар Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності ( Болградський  виборчий  округ, Одеська  область). По данной ситуации, уважаемые коллеги, информация такая. Да, эти поправки были направлены вами 25 апреля, но в комиссию с почтой они поступили вчера вечером. Мы вчера до 12 часов ночи дорабатывали проект закона и никак не могли со всеми вашими поправками разо­браться. Но некоторые поправки согласованы и нашли отражение в проекте.

Так что, я думою, мы найдем общий язык.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я прошу вашої уваги, тому що розглядаєтеся один із найскладніших законопроектів у сфері економіки. Будьте ували! Володимире Лукичу, прошу.

 

6

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги! Для подготовки к третьему чтению данного проекта закона у комиссии было в распоряжении практически два-три дня. Эксперты и комиссия...

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку, Володимире Лукичу. Я ще раз звертаюся до депутатів, будь ласка, сядьте всі на свої місця і слухайте, що говорить доповідач. Прошу уваги.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Эксперты и комиссия с участием Государственной налоговой администрации, Министерства финансов и представителей УСПП, а также заинтересованных лиц практичес­ки все поправки, которые были оставлены для третьего чтения, согласовали и вносят на ваше рассмотрение.

 

Я бы хотел, чтобы мы говорили конкретно по каждому пункту.

 

Кроме того, я буду останавливаться на  пунктах,  которые претерпели определенные стилистические и юридические изменения. Кстати, мы получили такие заключение юридического отдела, и, насколько это было возможно, их замечания были также учтены в проекте закона.

 

ГОЛОСА. Одну хвилинку. Я знову ввертаюся до депутатів. Полтавчане, тихіше, будь ласка! Дончани, будь ласка, не завилайте Масенку висловлювати свої міркування! Ще раз звертаюся до вас: повинна бути абсолютна робоча обстановка, Увага!

 

До статті 1 які зміни вносилися на третє читиння? Допо-відайте і коментуйте.

 

7

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Начнем с пункта I.ІЗ. К предыдущим пунктам изменений не было. В пункте І.ІЗ записано дополнение: "для депозитів /внесків/ до інших фінансових організацій -Кабінетом Міністрів України у порядку, передбаченому відповід­ним законодавством з питань таких фінансових організацій". Это было упущено. Я прошу проголосовать в целом пункт І.ІЗ с этим дополнением.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, пункт І.ІЗ: "Депозит /вклад/ - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або до нерезидента на строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у формі ви­пуску /емісії/ ощадних /депозитних/ сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банків­ських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів /внесків/ до інших фінансових організацій - Кабінетом Міністрів України у порядку, перед­баченому відповідним законодавством з питань таких фінансо­вих організацій.

 

До депозитів не відносяться суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однієї сторони договору

перед іншою".

 

Таку редакцію пропонує комісія на основі тих зауважень,

які вносилися депутатами.

 

8

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Практически редакция пункта не изменялась. Только дополнили нормой о том, что регулируется Кабине­том Манистров.

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування пункт І.ІЗ.

 

НЕМИРОВОЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 260, Прийнято.

 

Далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ.В.Л. Пункт І.І9. К нему есть поправка Анисимова о том, чтобы дополнить этот пункт таким текстом: "У бартерній угоді повинна бути вказана звичайна ціна та ціна . "   цієї угоди". Это будет учтено в подпункте   7.І.І, Здесь это ше голосуется.

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов згоден із цим. Ця редакція вже вуха проголосована, вона залишається, так?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Она будет рассматриваться в под-пункте 7.І.І.

 

Поправка 2 Азарова и Пустовойтовокого, Они предлагают, чтобы в статье І "Визначення термінів" в пункте 1.20 записать такой абзац: "Звичайна процентна ставка за депозит ~ ставка,

 

9

 

що не перевищує 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на день відкриття депозиту". Комиссия отклонила данную поправку.

 

ГОЛОВА. Чому?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Потому что Национальный банк не может регулировать работу коммерческих банков и вмешиваться в деятельность по этим вопросам. Он только регулирует общую финансовую и монетарную политику.

 

ГОЛОВА. Взагалі висновки комісії тут дещо сумнівні, одначе...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Они согласованы со специалистами. ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Азаров.

 

АЗАРОВ М.Я. Владимир Лукич неправильно говорит. Это вообще никакого отношения к Национальному банку не имеет. Речь идет...

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Шановні депутати, Прем"єр-ціністр тут    присутній не для того, щоб розглядати звернення депу­татів. Я прошу всіх сісти на місця. Якщо це не припиниться, то я тоді проситиму Павла Івановича, щоб тут сів або йшов на роботу. А ми будемо займатися проектом закону. Так не можна.

 

10

 

Будь ласка, Леоніде Олександровичу, я прощу вас! Депутат Азаров говорить. Увага !

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Речь идет о том, чтобы перекрыть лазейку для уклонения от уплаты налогов. Каким образом?

 

Неприбыльные организации, организации убыточные мы осво­бодили от уплаты налога на прибыль. А таких немало. Мы должны не дать им возможности загонять свои деньги на депозиты ком­мерческих банков под чрезвычайно высокие проценты. Убытки банков по этим процентам относятся на затраты банков, и таким образом открывается возможность для уклонения от уплаты налога.

 

Вот, Владимир Лукич, в чем смысл нашей поправки. И надо было бы ее учесть.

 

ГОЛОВА. Спробуємо арифметично це підрахувати. Скажімо, якщо ставка за депозит 10 відсотків, то "не перевищує 120 від­сотків" означає, що не більше 22 відсотків. Так?

 

Володимире Лукичу, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Николай Янович очень хорошо объяснил, но только я просил бы ссылаться на конкретные статьи законов, где эти льготы есть. Простите, этого нет. И в   данной ситуации законом предусмотрено, что в любом случае будет платиться 30 процентов налога из получаемых средств.

 

ГОЛОВА. Василь Васильович Регурецький.

 

II

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В., заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати! Коли ми працювали над цією пропо­зицією в робочій комісії, ми враховували ті явища, які є в банківській системі.

 

Депозитні вклади бувають різного терміну, і від цього терміну залежить 1 процентна ставка. Ми подивилися, які ставки застосовуються банківськими організаціями. Вони коли­ваються від 5 до 36 відсотків. Якщо приймати що пропозицію, то треба кожний депозитний вклад простежувати від лочатку до кінця або в окремому випадку.

 

Другий наш аргумент на користь відхилення збігається з тим, про що сказав Володимир Лукич. Був би сенс вводити такий режим оподаткування тоді, коли не було б оподаткування доходів у вигляді процентів, отримуваних громадянами, що в сьогодні.

 

Оскільки в проект закону ми вводимо оподаткування процентів по депозитних вкладах, втрачається сенс регулювати діяльність банків по встановленню процентних ставок.

 

Відносно того, що є підприємства збиткові, які отримують депозитні проценти, вкладаючи кошти, то ми вважаємо, що це можна регулювати в інший спосіб. Якщо криміногенна ситуація, так би мовити, навколо цього питання виникає, тоді це треба регулювати по-іншому, а не законом про оподаткування.

 

ГОЛОВА. Тоді скажіть як.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Вживати якихось адміністративних заходів до тих підприємств, які йдуть на таку справу.

 

12

 

ГОЛОВА. На штучне збільшення процентної ставки.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. На штучне збільшення за домовленістю і банком.

 

ГОЛОВА. Тоді виникає запитання, на якій основі повинен бути закон? Те, що говорив Азаров. Закон повинен бути такий, який не дозволятиме піднімати безмірно процентну ставку.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Олександре Олександровичу, в проекті Закону йдеться про оподаткування доходів власників або отриму­вачів процентних отавок по депозитних вкладах. А тут перед­бачалося закрити доступ до отримання незаконних або великих процентних ставок і маніпулювати доходами банків і доходами підприємств. То це норма не цього закону, ми вважали так.

 

ГОЛОВА. Тоді треба відразу пропонувати, де це буде врегульовано. Пропонуйте, і ми проголосуємо. Адже мова йде про категорію і про визначення, мова йде про звичайну процентну ставку. Мені здається, що є звичайна, а є завищена, дві категорії. Звичайна - це така, в межах якої... Ну, скажімо, що тут визначена. І даний навіть вимір її. А незвичайна, або за­вищена, це та, що перебільшує цей розмір.

 

Володимире Лукичу, ще раз пропонуйте, і я буду ставити на голосування.

 

13

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Так подходить нельзя, Александр Александрович. Депозит на три месяца и на шесть месяцев -это разные условия размещения депозита. Если применить к ним ставку, которая не превышает 120 процентов учетной ставки Национального банка,, то у нас просто исчезнут депозиты на короткий срок, В зависимости от того, как будут банки прово­дить свою политику...

 

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні вашої поправки? Ще раз надається слово Азарову. Увага!

 

АЗАРОВ М.Я. Во-первых, увакаемые коллеги, речь не идет вообще о конкретных физических лицах. Речь идет в данном законопроекте только о предприятиях! Поэтому когда вам гово­рят, что там лица физические и так далее, это просто, так сказать, наводить тень на ясный день.

 

Во-вторых, Александр Александрович совершенно правильно уловил смысл поправки. Зачем нам это административно как-то регулировать, что Василий Васильевич предлагает, когда можно в законе?! Ну, не нравится 20 процентов, давайте запишем: двойной учетной ставки, не более двойной.

 

И, наконец, последнее. Махинации о процентными ставками и с депозитами, чтобы вы знали, Василий Васильевич, широко распространены в Украине, к большому   нашему сожалению, и рассчитывать на то, что их в дальнейшем, не будет и мы их  будем какими-то административными мерами пресекать... Да банки это зона,  не подконтрольная никому  в настоящее время, к большому сожалению!

 

14

 

ГОЛОВА. Ще раз Володимир Лукич.

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я прошу тогда поставить на голосование а пусть зал определится. Зачем то же самое говорить по несколько раз?

 

ГОЛОВА. Я   ставлю на голосування пропозицію депутата Азарова щодо категорії "звичайна процентна ставка за депозит". Ставлю на голосування цю пропозицію, маючи на увазі, що можна вибрати параметр - чи 120, чи 200 процентів... Будь ласка.

Ставлю на голосування. За змістом! Тобто визначити треба, що це таке.

 

"За" - 228. Прийнято.

 

Ще, будь ласка... /Шум     у     залі/. Ну ви ж входите в комісію, котру представляє тут Володимир Лукич. Слово надаєть­ся депутату Терьохіну. Проголосовано, але з мотивів він має право висловитися.

 

ТЕРЬОХІН С.А., член Комісії Верховної Ради України з пи­тань фінансів і банківської діяльності /Комсомольський     виборчий     округ,     Полтав­ська     область/. Шановні народні депутати! Не можна з голосу приймати поправку, яка, наприклад, підрізає під ко­рінь кредитування житлового комплексу. От дивіться, що ми зараз прийшли. У банках є так звана   пасивна ставка. Тобто це ставка залучення депозитів від населення. І ставка залучення депозитів від Національного банку» Воші відрізняються втроє.

 

15

 

А ми написали, що ставка по депозитах не може бути менше ніж І20 відсотків. Що з цього виходить? Що неможливо видати кредит нікому за ставкою менше ніж 120 відсотків, більше -можна, тому що II відсотків резервування   плюо маржа банку. Оцим рішенням ми змусимо банківську систему підняти ставки по кредитах і зарубати будь-яке кредитування   передусім про­мисловості й фізичних осіб. Ну не можна підходити так по-дур­ному, я перепрошую за слово, до такого важливого питання. Я просив би це переголосувати, ні в якому разі це не можна залишати.

 

ГОЛОВА. Будь ласка, ви все-таки вибирайте висловлювання і не звинувачуйте депутатів. Голова комісії вніс пропозицію, вона не з голосу, вона записана в порівняльній таблиці, він має право наполягати на ній, А крім того, ми проголосували, і сам Микола Янович пропонував: не подобається 120, пишіть 200 відсотків. Але якщо ми користуємося категорією "звичайна процентна ставка", то ми повинні сказати, що це таке. І в статті І наводяться термінологічні визначення. Якщо це не так, то тоді назвіть юридичну категорію, що таке "звичайна процентне ставка'.' Будь ласка, ще раз вам надається слово, і ми проголо­суємо ще і вашу пропозицію.

 

ТЕРЬОХІН С.А, Шановні народні депутатиі Звичайна про­центна ставка встановлюється Національним банком України так

 

16

 

, як встановлюється офіційний валютний курс на підставі торгів на Міжбанківській валютній біржі, - на підставі того, яка вартість депозитів,  залучених у населення.

 

 

Звичайна процентна ставка може змінюватися кожного дня, і податкова інспекція буде використовувати методологію, яку встановлюватиме Національний банк України. Ми не можемо дати більш точного визначення тут. Тому що сьогодні ми приймемо рішення, припустімо, про фінансування дефіциту бюджету на 6 відсотків, звичайна процентна ставка буде не 20, як в Ощадбанку, а 120 відсотків, тому що ми таке рішення прийняли. Методологія встановлюється центральним банком.

 

ГОЛОВА. Дякую. Ви не можете відкинути того, що категорія “звичайна процентна ставка" повинна бути визначена в цьому законі. Виходячи з ваших міркувань, треба записати, що звичайна  процентна ставка - це ставка, яка встановлюється Національним банком за ним розробленою методологією. Так чи ні?

 

То чого ж ви кажете, що немає визначення? Треба записати. бо вам це зрозуміло, а більшості громадян, які будуть користу­ватися  цим законом, це незрозуміло. Проте ми проголосували норму, яку вніс депутат Азаров.

 

Депутат Найда. Будь ласка.

 

НАЙДА Г.І., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв"язку  /Суворовський    виборчий     округ, Херсонська       область/. Фракція комуністів.

 

17

 

Уважаемые коллеги! Мы здесь определяем термины, и внесение каких-либо цифр в статтю 1-это просто некорректно со стороны Николая Яновича и вообще всей нашей бюджетной комиссии. И сейчас, может быть, первый раз, когда Терехин прав. Он много говорит спорного, но сейчас он прав,

 

И я не понимаю, в какой роли Василий Васильевич. Как замминистра он более настойчиво объяснял, что и где неправильно.

 

Теперь он уже наполовину в Счетной палате и ненастойчиво

объясняет депутатам.

 

Надо серьезно, четко подходить к каждому вопросу, Александр Александрович. Здесь мы определяем, что такое "звичайна ставка". Вносить сюда 120-130 процентов - это вопрос дальнейшей статьи.

Когда мы подойдем к той статье, будет видно, надо   120 или 130 процентов. Тогда мы будем объяснять все. А в определении это записывать нельзя.

 

ГОЛОВА. Це можна врахувати за однієї умови: якщо ви ска­суєте те, що тільки що проголосували. Вибачте мені, ви один мене ще не звинувачували за порушення Регламенту. Я вам дякую, вже, нарешті, В ви приєдналися до цієї категорії.

 

Будь ласка. Депутат Азаров говорить.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты Терехин и Найдаї Я вам советую взять текст, чтобы он был у вас перед глазами, и читать текст. Речь идет не вообще о процентной ставке и о' методологии Национального банка, а речь идет о процентной ставке за депозит и определении "звичайна ціна". То есть

 

18

 

даются понятие и определение. Поэтому давайте некорректными выступлениями не вводить в заблуждение зал.

 

ГОЛОВА. Ігор Олександрович Мі тюков наполягає? Будь ласка.

 

МІТЮКОВ І.0., міністр фінансів України. Шановні народні депутати! Наша полеміка повністю вийшла за межі проекту закону, який ми сьогодні обговорюємо. Мова йде про норму, яка регулюється тільки Національним банком. Якщо є поточний рахунок або короткотерміновий депозит, то його вартість 5-7 відсотків. Якщо це депозит на термін більше року, то його вартість набага­то вища, ніж облікова ставка, яка встановлюється Національним банком, вона перевищує ЗО відсотків. Зараз ми робимо 20 відсотків плюс і 20 відсотків мінус. Тобто ми втручаємося безпосередньо в діяльність комерційних банків і в регулюючу функ­цію Національного банку. Ця норма не працює. І я повністю згоден з народним депутатом Найдою в тому, що кількісні норми у визначенні не повинні...

 

ГОЛОВА. Я ще раз прошу депутатів не заважати Кабінету Міністрів працювати тут, оскільки Ігор Олександрович прослухав, що ми вже домовились із депутатом Терьохіним про те, що оскіль­ки в законі використовується категорія "звичайна процентна ставка", то повинно бути написано, що це таке. Звичайна про­центна ставка - це ставка, яка встановлюється .Національним банком за ним розробленою методологією. Тоді все це зрозуміло.

 

 19

 

Але для того щоб це проголосувати /це за змістом тільки можна голосувати, бо немає такого тексту/, то треба скасу­вати голосування за пропозицію депутата Азарова. Була така пропозиція - скасувати - депутата Найди. Я ставлю її на голо­сування. Якщо ви проголосуєте, тоді будемо розглядати іншу ка­тегорію, інше формулювання. Будь ласка, голосуємо про скасування того, що ми проголосували за пропозицію депутата Аза­рова. Прошу.

 

"За" - 237.

 

Скасували. Тоді є пропозиція проголосувати те, що я перед цим прочитав: що таке звичайна процентна ставка. Ставлю на голосування.

 

"За" - 271. Прийнято.

 

До цього пункту? Депутат Пилипчук. Будь ласка.

 

ПИЛИПЧУК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Центральний     вибор­чий     округ,     Івано-Франківська     область/. Шановні депутати, якщо буде діяти ця норма без уточнення, тоді може бути записано в методології Національ­ного банку, що комерційні банки визначають самі ставку.

 

На сьогодні у нас частина вільно конвертованої валким перебуває в тіньовому обігу у вигляді готівки /я аналогію проводжу/ тільки через те, що Національний банк не визначив, яка повинна бути ставка по депозитах у вільно конвертованій валюті.

 

І ставлять 3-4 проценти річних у той час, коли на

чорному ринку дають 3 проценти в місяць. Це є руйнування економіки. А      за     методологією             комерційні банки самі встановлюють ставку.

 

Через те повинно бути додано: за ставкою Національного банку України по кредитах, за якою комерційні банки купляють   кредитні ресурси у Національному банку.

 

ГОЛОВА. Я розумію, що тут треба доповнити, але треба... /Шум     у     залі/. Ні, він правильно говорить. Він не визначає параметри, а говорить про принцип, який повинен бути вакладений. Подумайте ще раз. Ми вернемося до цього питання ї проголосуємо   і пізніше. За згодою сесійного залу.

 

Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, у меня есть предложение. Данный вопрос с голоса решать нельзя, он проблематичен. Проблема ясна. Мы проголосовали по сути и договорились, что когда будем законопроект в целом голосовать, когда учтем юридические поправки.

 

ГОЛОВА. Юридично опрацоємо його.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. До этого мы его отработаем и приведем в соответствие так, как это положено. И больше к атому вопро­су не возвращаться.

 

20

 

ГОЛОВА. Іншими словами, завершуючи дискусію з цього приводу:   коли буде до остаточного голосування готуватися дай текст, то розробники і юридичний відділ ще раз опрацюють цей варіант і словами скажуть те, що сказав Микола Янович цифрами. Тобто буде передбачено   єдиний підхід для всіх ко­мерційних банків за методологією, яку визначить Національний банк України.

 

Завдання таке доводиться комісіям, ми тим часом рухаємося

далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 2.5, страница 15. ГОЛОВА. Депутату Кужель надається слово.

 

КУЖЕЛЬ О.В,, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Ленінський      виборчий округ,     Запорізька       область/. Александр Александрович, у меня большая просьба - дать поручение из каждой статьи вынести термины в статью I. Потому что, например, в статье 8 дается определение термина "амортиза­ція", дальше - определение термина "податковий період". Все термины надо вынести в статью I.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

22

 

НЕМИРОВСЬКЙЙ В.Л. Эти термины не случайно там введены. Они   касаются только этих статей, больше нигде в проекте

закона их нет.

 

Этот вопрос мы рассматривали в комиссии, он принципиаль­ного значения не имеет. Термины введены в тех статьях для того, чтобы было удобно пользоваться законом тому, кому будет необходимо, - предприятиям. Все сделано в этом отношении пра­вильно.

 

ГОЛОВА. Можна тек говорити, можна говорити інакше, але з огляду на юридичну техніку зручніше, коли всі визначення віднесені до однієї статті. Просто ми можемо в тій статті зіслатись на визначення в статті І, відсилку зробити. Але ясно, що все, що пов"язане з цим законом, в одному місці має бути сконцентровано.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Но они больше нигде не применяются.

 

ГОЛОВА. Депутат Пустов'ойтовський. З цього приводу.

 

23

 

ПУСТОВОЙТСЬКИЙ В.С., заступник голови Комітету Верховної Ради України з   питань бюджету /ЇІервомай-ський     виборчий     округ,     Харків­ська     область/. Спасибо, Александр Александрович. К сожалению, при втором чтении не заметили моей поправки к пункту 2.4...

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ми поки що статтю І розглядаємо. Ще на закінчили розглдд статті І. Потім візьмете слово. Депутат Глухівський говорить.

 

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комітету Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий     округ/Львівська       область/. Фракція Народного руху. Олександре Олександро­вичу, якщо ми в законі даємо визначення, то вони повинні бути абсолютно коректними. Не мояе бути навіть трошки якоїсь неграмотності.

 

24

 

Я торкаюся пункту І.ЗО, визначення, що таке роялті. На мою думку,        воно   не зовсім грамотне.  1 в другому читанні

я про це говорив, подав свою пропозицію, було сказано, що вра­ховано редакційно. Насправді - зовсім не враховано, зали­шиш стару редакцію.

 

Ось   зверніть увагу   хоча б на таке: "Використання орав промислової та інтелектуальної власності". Інтелекту­альна власність включає промислову власність, це не в два паралельні поняття, одне поняття включав в себе друге.

 

Наступне: "права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії". Ну, хто копіює або розпов­сюджує патент чи ліцензію? Ліцензія - це є договір на право використання винаходу. Хто ж його копіює або розпов­сюджує? Це дурниця. Треба було ж це відредагувати. Чомусь залишили в старій редакції.

 

Моя пропозиція була до другого читання, але її до уваги не взяли.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я вам объяснял, когда было второе чтение,, и сейчас то же самое повторю. Вы немножко в другом аспекте рассматриваете, вы говорите о физических лицах. В данной ситуации это касается предприятий. И эта редакция практически применена /я говорил об этом на том пленарном заседании и сегодня вам повторю/   у нас во многих международных договорах. Если мы ее будем сейчас менять, надо пере­утверждать тогда ратификацию всех договоров. Давайте начнем все законодательство перелопачивать... /Шум     у     залі/.

 

25

 

 

ГОЛОВА. Спокійно. Ви наполягаєте все-таки на голо­суванні? Але ми це голосували під час другого читання. Леве Йосиповичу, коли комітет працюватиме над цим доку­ментом остаточно,  ви візьміть своє визначення і ще раз підійдіть у робочу групу, підніміть міжнародні договори, на які посилається Володимир Лукич, подивіться, наскільки суперечливі ці норми між собою. 1 тоді треба буде, можливо, до цієї статті додати своєрідно тлумачення: розуміється так і так. От про що йдеться. А зараз немає сенсу поверта­тися до переголосування самої статті.

Володимиру Лукичу, далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.    Я прошу по пункту 2.4 дать слово Пустовойтовскому.

 

ГОЛОВА. Депутат Пустовойтовський говорить.

 

Одну хвилиночку. Ще раз звертаюся до депутатів: дайте можливість Кабінету Міністрів займатися цим проектом закону. Сядьте всі на місця, не заважайте, будь ласка.

 

Говорить депутат Пустовойтовський.

 

ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо. В пункте 2.4 установ­лено, что исправительные учреждения       суммы доходов, полученные их промышленными предприятиями, используют на финансирование в пределах смет этих учреждений.

 

Есть одно дополнение, которое необходимо здесь учесть. У нас постоянно, к сожалению, растет преступность.

 

І в ближайшее время мы не видим реальных возможностей ее приостановить. Потребность в рабочих местах и выпуске конкурентоспособной продукции огромная.

 

В   моем округе как раз есть такое учреждение, и мне приходится сталкиваться с тем, что люди простаивают, не могут заработать, у них же других условий нет, как у сво­бодных людей.

 

Необходимо эти деньги направить исключи­тельно на развитие собственного производства, рабочих мест, для обеспечения этой категории наших граждан работой и условиями    для жизни.

 

Поэтому я внес предложение и прошу меня поддержать, потому что это очень важно для исправительно-трудовой системы.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, в принципа пункт в таком аспекте и изложен. Его надо чуть-чуть подредактировать, чтобы учесть то, что говорил Владимир Семенович. Пункт проголосован, и надо только записать    в протоколе, чтобы мы могли именно в этом направлении его поправить. В канве закона это ничего не меняет.

 

ГОЛОВА. Тобто давайте проголосуємо доручення робо­чій групі врахувати зауваження депутатів Пустовойтовського, Азарова в остаточній редакції документа. Тему що зараз

писати це в такому формулюванні просто неможливо. А дору­чення таке треба дати.

 

27

 

Ставлю на голосування пропозицію щодо доручення. Це нормально все, Павле Івановичу, все в порядку.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Оно все  вписывается,   ничего тут не надо, вопросов нет...

 

ГОЛОВА. Підтримайте, будь ласка, доручення: врахувати зауваження депутата Пустовойтовського щодо пенітенціарно! системи.

 

"За" - 234.

 

У мене є   ще одна пропозиція. Вчора на нараді

голів комісій і керівників фракцій вносилася пропози­ція щодо процедури розгляду цього питання, а саме про те, щоб розглянути сьогодні в третьому читанні обов'язко­во весь законопроект.

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, вона, справді, вчора вносилася, обговорювалася і під­тримана була всіма учасниками наради - і фракціями,  і

 

28

 

і комісіями.    Ставлю   на   голосування.

 

"За" - 188. Прийнято.

 

Це процедура /Ш у м     у     залі/.

 

Наполягають ще раз проголосувати. Будь ласка, це раз ставлю на голосування. Треба ще кілька голосів. Підтримайте, будь ласка, ми встигнемо до 18 години, але для запасу треба, щоб був маневр... Підтримуйте своїх колег!

 

"За" - 181.

 

НЕМИРООСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги, я считаю, что мы до 18 часов практически закончим, может быть, пона­добится еще   минут 10, 15 - самое большее.

 

 

29

 

ГОЛОВА. Ідемо далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Пункт 2.5 по предложению Азарова и Пустовойтовского дополнен вторым абзацем: "Заява про перехід платника податку до сплати консолідованого податку подається платником податку податковому органу до І жовтня року, що передує року, з початку якого платник податку переходить до сплати консолідованого податку".

 

Смысл его следующий. Предприятие, которое имеет филиалы и хочет платить консолидированный налог, должно подать об этом заявление. Устанавливается срок. Но это не означает, что его филиалы не будут платить налог по месту нахождения. Они будут платить, но головное предприятие будет платить по результатам работы всей структуры. Прошу проголосовать.

 

ГОЛОВА. 6 зауваження до цього пункту? Депутат Кочерга.

КОЧЕРГА В.Г., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропіль-ський  виборчий  округ,  Донецька область/. Владимир Лукич, все-таки объясните, каким образом филиалы будут пополнять местный бюджет?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подчеркиваю, филиалы будут платить налог по месту нахождения. Законом предусмотрено, что они от­крывают счет, ведут отдельно бухгалтерский учет и платят на­лог по месту" своего нахождения и получения дохода. Но может быть так, что в системе есть несколько предприятий, которые

 

30

 

дают доходы, и есть одно или два предприятия, которые не имеют доходов, сработали с отрицательным результатом. Но головное предприятие имеет доход само по себе там, где оно находится. Тогда по результатам всей деятельности с учетом /платы налогов филиалами оно делает сводный отчет и отчиты­вается по месту своего нахождения. Здесь преолодуотся един-единственная цель: налоговая инспекция будет знать, с кого спра­шивать. Процедура уплаты налогов не меняется. Здесь никаких подвохов нет.

 

ГОЛОВА, Задоволений відповіддю Віктор Герасимович, він зрозумів.

 

Ставиться на голосування ця поправка до пункту 2.5... /Ш у м  у  з а л і/.

 

То ви ж її вносили... Василь Васильович Регурецький гово­рить .

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати, ми хотіли о деякі уточнення зробити, Микола Янович не буде заперечувати.

 

Тут ми записали, що до І жовтня подається заява. Оскіль­ки проект бюджету починаємо складати в липні, то ми хотіли й, щоб було записано, що до І липня подається заява про сплату консолідованого податку, як було запропоновано Миколою Яновичем.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Комиссия не возражает. Прошу проголо­совать.

 

31

 

ГОЛОВА. 3 уточненням "до І липня" ставиться в цілому пункт 2.5 на голосування. Будь ласка, визначайтеся.

"За" - 215.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Значит, зал не понял.

 

ГОЛОВА. Хвилинку, я пояснюю це раз. Пункт 2.5 з уточ­ненням у третьому рядку "до І липня" ставиться на голосуван­ня. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

"За" - 247.

 

ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, ідіть на своє місце, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Статья 3.

 

ГОЛОВА. Стаття 3. Говоріть коротко.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Практически статья 3 не претерпела изменений, но есть некоторые уточнения по ходу изложения. Комиссия считает, что здесь, практически, все выверено, а поправку Головко мы будем рассматривать в подпункте 7.13.2.

 

ГОЛОВА. Депутат Головко наполягає? Надається слово депу­тату Головку.

 

32

 

ГОЛОВКО В.І., голова підкомітету Комітету Верховної Рада України з питань оборони і державної безпеки /Ленінький  виборчий  округ, Полтавська область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Уважаемые коллеги! Вы понимаете, эта поправка рассчитана на то, чтобы помочь военнослужащим решать главную их проблему - жилищную.

 

Сейчас в Украине заключено полторы тысячи договоров Минобороны на строительство жилья. Вы знаете, что, по сути, за тот год военнослужащим выделили только 500 квартир, хотя запланировано было в бюджете 80 миллионов гривень на строительство жилья для военнослужащих. Практически, вооруженные силы получили ноль.

 

Я согласен, пусть эта поправка будет учтена в подпункте 7.13.2, но в таком содержании, как я предложил. К сожалению, это содержание немножко искажено. Почему? Потому что тут сумма...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Я прошу депутата Головка: ви свою аргументацію використаєте при розгляді статті 7, і там ми все це врахуємо.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я обращаю внимание народных депутатов на то, что есть и другие замечания, которые учтены таким же образом, как и поправка Головко, и мы будем разные варианты рассматривать, если депутаты будут настаивать.

 

 

33

 

ГОЛОВА. Депутат Мухін. Будь ласка.

 

МУХІН В.В., голова Комітету Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський  ви­борчий  округ,  Харківська  область/. Александр Александрович! Ну, это ж неправильно на самом деле. Ведь ситуация такая, что они эту поправку кардинально поменя­ли, они написали, что только физические лица имеют право на такие льготы.

 

Представьте себе: на очереди стоит 17 лет полковник и стал на очередь старший лейтенант, который только что пришел.

 

Коммерческая структура старшему лейтенанту дает деньги. Что будет в нашей армии происходить, извините? Я, кстати, с Павлом Ивановичем Лазаренко обсуждал этот вопрос, Кабинет Министров поддерживает. Поэтому я настаиваю, чтобы здесь бы­ла формулировка такая, как предложил Головко. Она абсолютно правильная.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я подчеркиваю, что я не возражаю про­тив поправки Головко. Уточню даже, что допущена при печатании ошибка. Но данная поправка должна рассматриваться в статье 7, она здесь не может рассматриваться. Здесь дается методология определения прибыли - и больше ничего. Она не несет здесь той нагрузки, которая...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Давайте спокійно розглянемо.

 

Справді, про інші визначення, про інші питання йдеться у під­пункті 7.13.2 і в цьому пункті. Бо тут визначається контингент

 

34

 

для оподаткування і мова йде про юридичні особи, а у підпунк­ті 7.13.2 йдеться про витрати, здійснені на забезпечення фі­зичних осіб. Це принципово різні речі. І тому якщо підприєм­ство витрачає кошти на будівництво житла для військовослужбов­ців тощо, то ці витрати не повинні враховуватися як такі, що не впливають на суму оподаткування.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, именно это я имел в виду, там регулируется работа предприятия, а здесь дает­ся методология определения прибыли, больше ничего. Статья, ко­торая дает возможность учесть эту поправку, это статья 7.

 

ГОЛОВА. Депутат Азаров говорить. Увага!

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Владимир Лукич абсолютно прав. То, о чем говорит Мухин, содержится в подпунк­те 7.13.2, там предусматривается: "в порядку, визначеному Ка­бінетом Міністрів", то есть Министерством обороны.

 

НЕМИРОВСЫКИЙ В.Л. Мы вернемся к этому.

 

АЗАРОВ М.Я. Да, и мы к этому вернемся. Если Министерство обороны определит порядок, что полковник должен пользоваться этими средствами, значит, полковник будет пользоваться.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я еще раз прошу не вводить зал в заблуждение. Надо проголосовать пункт 3.1, а к этой проблеме ми вернемся, когда будем рассматривать подпункт 7.ІЗ.2.

 

35

 

ГОЛОВА. Значить, домовляємося, я звертаюся до депута­тів Мухіна і Головка: ми, остаточно розглядаючи статтю 7, повернемося до цієї пропозиції, запишемо так, як краще для військовослужбовців, для армії. Якщо потрібно буде внести до статті 3 поправку, то ми її проголосуємо, а зараз треба проголосувати те, що пропонують комісія, робоча група.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 3.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВА. Голосуйте за, потім ми повернемося до цієї статті.

 

"За" -211.

 

 

Ставлю на голосування поправку депутата Головка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Тогда я должен сделать одно уточнение здесь.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку, почекайте.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Но потом обидится коллега. Когда на­бирали текст на компьютере, было уже поздно и здесь вкралась одна неточность. Написано: "на індивідуальне будівництво", а нужно ^пна,лоитлове будівництво".

 

 

36

 

 

ГОЛОВА. Ставимо на голосування Дум  у  залі/.

 

Та він правий. Депутате Головко, будь ласка, сядьте. Правий Володимир Лукич. Коли набирали цей текст, то зробили помилку, замість "на житлове будівництво" написали "на інди­відуальне будівництво" /Шум  у  заді/.

 

То ви ж до мене самі підходили з цим питанням! Увімкніть мікрофон депутата Головка.

 

ГОЛОВКО В.І. Спасибо, Александр Александрович. Здесь написано "спрямованих на індивідуальне будівництво". А в моей поправке было: "спрямованих на інвестування будівництва". Розумієте?

 

ГОЛОВА. А, ясно, на інвестування будівництва. Зміст той самий. По суті, з житловим будівництвом витрати пов"язані. Ставлю на голосування поправку депутата Головка. Хвилинку. Василь Васильович Регурецький ще говорить.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутати! Ми над цією статтею,вчора працювали півдня. Ми розглядали всі варіанти, пов"язані з витрачанням коштів на інвестування житлового будівництва для військовослужбовців. Ця стаття виписувалася з урахуванням сьогоднішньої практики. Я відверто скажу, дуже багато зловживань було виявлено податковою адміністрацією, яка перевіряла, як витрачаються ці кошти.

 

Ідеться про те, що за умовами фінансування житлового будівництва інвестор має право отримати 50 відсотків збудова­них квартир безплатно для своїх цілей. Тобто маємо стимулювання

 

37

 

не тільки військовослужбовця, а й інвестора або тієї фірми, яка будує ці квартири. Ми підтримували ці пропозиції, але виходили з того, щоб не було стимулювання безпосередньо військовослужбовця, який хоче побудувати житло і має на це підстави. Редакція підпункту 7.13.2 відповідає тим намірам, які висловлювались у пропозиціях народних депутатів. А в та­кій, Олександре Олександровичу...

 

ГОЛОВА. Дискусію потім будете проводити.

 

Я ставлю на голосування вашу пропозицію із зауваженням щодо заміни слова "індивідуальне" на "інвестування " /Шум у  залі/.

Це не фальсифікація. Будь ласка, спокійно. Голосуйте.

 

"За" - 171.

 

Не вистачає поки що голосів. Ми повернемося до цієї норми в статті 7. Проте я хочу звернути увагу на те, що Василь Васильович правильно сказав, але не до кінця правильно. Хто ж буде виділяти кошти просто так, якщо в нього самого зацікавленості в тому не буде? Якщо він має можливість скористатися якимись пільгами, то він половину житла збудує безплатно для військовослужбовців, тобто без такого податку, а половину для своїх людей. І це природно, це зрозуміло, бо інакше хто ж буде будувати? А так просто тому офіцеру чи комусь іншому квартиру ніхто ж не дасть.

 

Ми повернемося до цієї норми в статті 7, як я вже сказав.

Ставиться на голосування стаття 3 в цілому. Будь ласка /Шум  у  залі/.

 

38

 

 

Та треба голосувати, Володимире Васильовичу, треба. А потім повернемося до цієї норми.

"За" - 236. Стаття 4. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. В статью 4 мы добавили для удобства пользования законом подпункт 4.1.3. Тот, кому надо будет определять валовой доход, точно будет знать, какие необходи­мо учесть положения закона. Подпункт чисто технический. Прошу проголосовать.

 

ГОЛОВА. Немає заперечень? Депутат Азаров.

 

АЗАРОВ М.Я. Владимир Лукич, вы ничего не сказали про нашу с Пустовойтовским поправку 6.

 

ГОЛОВА. Почекайте, хіба у вас зауваження до цього під­пункту?

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. До поправки 6 мы еще не дошли.

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування підпункт 4.І.З в редакції, яку пропонує робоча група. Будь ласка, Павле Івановичу, голо­суйте!

 

"За" - 263. Прийнято.

 

Далі.

 

 

39

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Все остальные пункты статьи 4 нами проголосованы, но есть поправка за подписью Азарова и Пустовойтовского, в которой говорится, что в статье 4 "Вало­вий дохід" пункт 4.1 нужно дополнить подпунктом 4.1.8 следую­щего содержания: "3 метою оподаткування до валового доходу включається сума від"ємної різниці між сумою за депозит, визначеною за звичайною процентною ставкою за депозит, і сумою, визначеною за фактичною ставкою за депозит, установленою уго­дою сторін".

 

Мы это предложение отклонили, потому что данные отноше­ния регулируются последующими статьями законопроекта и полно­стью в них отражены.

 

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на слові? Хто буде коментувати? Депутат Азаров.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Конечно, бан­кирам очень трудно противостоять, особенно, когда министра финансов поддерживает правительство. Но с нашим предложением надо согласиться, особенно после того, как мы проголосовали ту поправку. Мы должны облагать налогом эту "від"ємну різни­цю", Владимир Лукич. И нигде в законопроекте это не регулирует­ся. Вот в чем вопрос.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Я еще раз подчеркиваю, что в законо­проекте в последующих статьях это учтено, там регулируется обслуживание финансовых операций. Все это учтено. А здесь

40

оно просто, будем говорить, не к месту. Дайте слово Терехину.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку.  Депутат наполягає на голосу­ванні, він має на це право. Я тільки хочу звернути увагу, що тут термінологічно невдало написано: сума від"ємної різниці.  Це, вибачте мені, не зовсім грамотно. Треба написати: розмір різниці між сумою і так далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Александр Александрович, в этом нет необходимости, в законопроекте отражены эти положения.

 

ГОЛОВА. Скажіть, у яких статтях?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Дайте слово депутату Терехину, он наизусть их знает.

 

ГОЛОВА. Депутат Терьохін. Будь ласка. Він уже вивчив налам"ять...

 

ТЕРЬОХІН С.А. Дякую. Шановні народні депутати! Ми з ва­ми вже проголосували статтю, де визначаються терміни. Там бу­ло визначення безповоротної фінансової допомоги. І саме там написано, що безповоротною фінансовою допомогою є оця від'єм­на різниця. Уже це проголосовано! І ще раз голосувати про це в цій статті зовсім немає потреби. Це та сама безповоротна  фінансова допомога.

 

41

 

ГОЛОВА. У якій статті? Називайте статтю.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Це в статті "Визначення термінів". Там є визначення безповоротної фінансової допомоги.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ ВД. Це пункт 1.22.

 

ГОЛОВА. Пункт 1.22: "Безповоротна фінансова допомога -це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування..." Це не те.

 

"Сума безнадійної заборгованості..." Теж не те.

 

"Сума заборгованості платника податку перед іншою..." Теж ні.

 

"Кредит або депозит, наданий платнику податку без вста­новлення строків повернення..." Не те.

 

То де ж воно є?1 Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я перепрошую.

 

Справді, Микола Янович правий. У першому читанні в пунк­ті 1.22 у першому абзаці "Сума коштів, передана платнику подат­ку згідно з договорами..." після слів "які не передбачають від­повідної компенсації чи повернення таких коштів" було написано те речення, про яке сказав Микола Янович.

 

ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати поправку б за змістом у пункті 3 1.22. Можна так?

 

42

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ні.

 

ГОЛОВА. Надаю слово депутату Азарову.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты, Терехин прав.  Я только прошу, Сергей Анатольевич, посмотрите, что речь идет о валовом доходе. Это первое.

 

И второе. Речь идет о депозитах, именно о депозитах, поэтому поправку 6 надо проголосовать здесь.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Очень объемный законопроект, много терминов и трудно сейчас... Но я обещаю, что когда мы оконча­тельно будем дорабатывать, то найдем, где есть это определе­ние. Если его нет, то введем, а если есть - будет четкая ссылка.

 

ГОЛОВА. У мене є пропозиція проголосувати за змістом цей пункт, а робочій групі доручити вписати його там, де це потрібно. Одну хвилиночку,  Василь Васильович Регурецький   просиnm слова.  Будь ласка.            

РЕГУРЕЦЬКИЙ. В.В. Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Якщо розглядати цю пропозицію, то ми повин­ні визначитися принципово щодо такого поняття, як різниця в цінах, або. різниця в процентах, У проекті немає застережень, що якщо» комерційна структура або підприємство продає товари

 

43

 

за якимись нижчими цінами, то   це враховується при оподаткуванні. Це поведінка платника податку, це його право викори­стовувати будь-яку ціну. Те саме стосується і сплати процен­тів по депозитних вкладах. Поведінка банку буде визначатися його інтересами, і вводити регулювання процентних ставок за­коном ми вважали недоцільним.

 

ГОЛОВА. Ви помиляєтесь. Так каже депутат Терьохін, це не я сказав.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Справді, Василю Васильовичу, ви трошки не договорили. Справа в тому, що цей закон регулюватиме зви­чайні ціни у відносинах між пов"язаними особами. І саме тому, Олександре Олександровичу, я пропонував проголосувати те, що каже Микола Янович, але стосовно відносин між пов"язаними особами, щоб, припустимо, директор банку сам собі кредит на 10 років під 5 відсотків не видавав. І тоді це все буде пра­вильно .

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей пункт за змістом із дорученням робочій групі записати його там, де він найкраще відповідатиме своєму призначенню.

 

Голосується поправка 6 депутата Азарова за змістом. Вона підтримується і комісією, і всіма...

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Прошу поддержать.

 

"За" - 260.

 

 

44

 

ГОЛОВА. Прийнято. Далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Підпункт 4.2.14. Была поправка Чеботарева, которую мы приняли во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Поправку проголосовано, тоді чому... Ви зробили формулювання: "Кошти або майно, що надаються платнику податку з державного інноваційного фонду як фінансова допомога при здійсненні інноваційних проектів". Які заперечення?

Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні народні депутати! Нещодавно уряд приймав рішення про те, що кошти Державного інноваційного фон­ду можуть надаватися виключно на кредитній основі. Справа в тому, що Державний інноваційний фонд - це частина нашого бюд­жету, і безоплатну фінансову допомогу без повернення ніяка бюджетна система не має витримувати.

 

Якщо йдеться про те, що з Державного інноваційного фон­ду можуть надаватися пільгові або з нульовим відсотком креди­ти на 20 років, то в нас це врегульовано, і основна сума кре­диту не оподатковується... Ні, не можна писати таким чином, це означатиме, що поза бюджетом будуть надаватися субсидії, які Верховна Рада не затверджуватиме.

 

Треба записати інакше: "кошти або майно, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду як пільгове кредитування при здійсненні інноваційних проектів". Тоді ми підтримаємо позицію уряду.

 

45

 

ГОЛОВА. Можна й так. Уряд може запровадити нульову процентну ставку цього кредиту, і по суті це буде субсидія. Немає заперечень?

 

Слово має депутат Найда.

 

НАЙДА Г.І. Фракция коммунистов. Я вам говорил, что коллега Терехин не всегда прав. Мы с вами определили, что такое инновационный фонд. Это помощь на развитие науки, но­вых технологий. Мы создаем его за счет средств предприятий по регионам и используем действительно для каких-то ноу-хау. И облагать эти средства еще каким-то налогом /даже льготным/ -это не совсем правильно. Мы же это положение проголосовали во втором чтении. Очевидно здесь допущена техническая ошибка.

 

ГОЛОВА. У мене є така пропозиція: "кошти або майно, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду при здійсненні інноваційних проектів". І все. Володимире Дукичу, щоб не було суперечок, пропоную записати тах.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Хорошо. Не возражаю. ГОЛОВА. Комісія не заперечує. Будь ласка.

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Олександре Олександровичу, сьогодні зранку я переглянув Положення про Державний інноваційний фонд і можу підтвердити слова народного депутата Терьохіна.

 

46

 

 

Згідно з цим положенням кошти інноваційного фонду мо­жуть надаватись у позику чи для оплати якихось робіт, чи для підтримки інноваційних проектів. Виходячи з проголосовано! ідеї ми передбачили цей підпункт тільки для випадків, коли в майбутньому бюджеті буде передбачена підтримка якогось інноваційного проекту. І ця підтримка надаватиметься у вигляді такої безпроцентної фінансової допомоги. Ми передбачили цю норму на майбутнє.

 

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, ви такий розумний чоловік, і мені аж дивно, що ви так говорите. Щойно ви сказали, що є положення, у якому визначається порядок використання інноваційного фонду. Він не має бути предметом оподаткування. І то­му щоб не було суперечок, чи це кредит, чи це фінансова допомога, слід записати: "кошти або майно, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду при здійсненні інноваційних проектів"... Ну, будь ласка, додаймо "згідно з поло­женням про Державний інноваційний фонд". Так можна записати? Усі згодні.

 

Ставлю це на голосування. Вудь ласка.

 

"За" - 262.  

 

Тепер стаття 5 - найскладніша стаття. Прошу уваги!

 

Зауваження до статті 4? Слово має депутат Кожушко.

 

КОЖУШКО О.М. Уважаемые коллеги, вам роздали текст нашего предложения. Суть его в следующем. Согласно Закону о железнодорожном транспорте правительство должно приобретать для желез­ных дорог подвижной состав, однако сейчас это требование закона не выполняется.

 

47

 

Для выхода из создавшегося положения "Укрзалізниця" использует часть доходов, поступающих из централизованных источников, для приобретения подвижного состава. Мы считаем, что эти доходы должны исключаться из объема валового дохода, с тем чтобы они вторично не облагались налогами. Другого вы­хода сейчас нет. 65 процентов подвижного состава непригодны к эксплуатации. Я просил бы эту поправку проголосовать.

 

ГОЛОВА. Тобто пункт 4.2 статті 4 доповнити двома підпунктами... А поправку до підпункту 8.2.2 розглянемо пізніше.

 

КОШМО О.М. Согласен.

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, що ви скажете? Це справді розглядалося минулого разу,  і уряд теж підтримав цю пропози­цію.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Дело в том, что мы в проекте закона предусмотрели отдельное положение по железнодорожному транспорту, но данной поправки там нет. Я понимаю, о чем вы говори­те, но эту поправку надо изучить. В комиссию она поступила сегодня утром, я не готов ответить, как она впишется в канву закона. Ее надо изучить, а потом принимать решение.

 

ГОЛОВА. Регурецький говорить. Прошу уваги!

 

 

48

 

РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В. Шановні народні депутата! Як я зрозумів із цієї пропозиції, йдеться  про централізацію коштів на рахунку Укрзалізниці. Таким чином діє не тільки Укрзалізниця, а й багато інших міністерств. За домовле­ністю з підлеглим підприємством централізують кошти для фінансування якихось галузевих потреб.

 

За логікою цього закону і за визначенням платника податку орган управління не є платником податку.  І які б кошти він не централізу­вав, вони не є об"єктом оподаткування за цим законом.

Тому ми не бачимо необхідності розглядати і вводити в закон норму, що кошти, отримані Укрзалізницею, не в об"єктом оподаткування.

 

ГОЛОВА. Ще раз говорить депутат Кожушко.

 

КОЖУШКО О.М. Суть наших разногласий заключается в том, что, как трактует уважаемый товарищ, железнодорож­ный транспорт и, например, предприятие - это одно и то же. Я хочу сказать, что летом в Крым необходимо перево­зить пассажиров больше, чем зимой, и поэтому с одной же­лезной дороги составы перебрасывают на другую. Это  не делается между заводами.

 

Надо учитывать особенности работы железнодорожного транспорта, иначе, как говорят здесь великие специалисты, мы доведем все до такого состояния, что уже невозможно будет что-то исправить.

 

49

 

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, спокійної Не дорі­каймо  один одному, а скажемо, що Василь Васильович не зов­сім точно відповів на зауваження Олександра Михайловича.

 

Говориться про оподаткування доходів суб"ектів оподаткування. І в даному випадку йдеться не про апарат управління Укрзалізниці, а про прибутки підприємств, які в централізо­ваному порядку направляються на потреби Укрзалізниці.

 

Йдеть­ся про резидентів, про тих, хто сплачує податок. Якщо він частину прибутку направляє на загальні потреби залізниці, то ця частина його прибутку не оподатковується. От про що йдеть­ся в поправці Кожушка /Шум  у  залі/.

 

Ви кажете, що не так, а я прочитав і зрозумів так. Ще раз, читайте: "Кошти, отримані /централізовані/ Укрзалізницею, а також залізницями від підвідомчих підприємств та організацій, структурних підрозділів, які перераховані ними за рахунок при­бутку, що залишається в розпорядженні підприємств, які викори­стовуються Укрзалізницею /залізницями/ для загальнодержавних потреб, визначених Радою Укрзалізниці і передбачених статутом /положенням/".

 

НЕМИРОЗСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович! Хочу обратить внимание народных депутатов, что речь идет о деятельности железной дороги и их подсобном хозяйстве.

 

Поэтому я еще раз прошу не делать поспешных выводов, а подумать над этим, поработать и по возможности потом...

 

50

 

ГОЛОВА. Є пропозиція доручити робочій групі окремо розглянути пропозиції депутата Кожушка й відобразити їх у нормах цього закону, якщо робоча група й уряд дійдуть виснов­ку, що це треба зробити. З участю депутата Кожушка. Домовилися?

 

Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, підтримайте.

 

"За" - 203.

 

Депутат Азаров. За ним - депутат Найда.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я поддерживаю Александра Михаиловича. Он предлагает совершенно правильную норму, чтобы доход предприятий при его перераспределении дваж­ды не облагался налогом. Эта норма, на мой взгляд, абсолютно законная.

 

И вторая норма, касающаяся передачи материальных ценно­стей - локомотивов и так далее - безвозмездно с одной желез­ной дороги на другую в пиковый период, тоже не вызывает воз­ражений. Потерь для бюджета не будет.

 

ГОЛОВА. Пропозиція, власне, зводиться до того, щоб цей пункт ввести у статтю. Ставлю її на голосування. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Так нельзя делать, Александр Александрович.

 

ГОЛОВА. Іде голосування.

 

"За" - 189. Не вистачило голосів.

 

 

51

 

Депутат Найда.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д. Александр Александрович! Я еще раз повторяю,что надо посмотреть, вписывается ли эта норма в за­кон, просчитать ее, и после этого можно принимать решение. Что, вы хотите проголосовать, а потом переворачивать весь закон? Надо же разобраться, как грамотно написать, чтобы все стадо на свое место.

 

ГОЛОВА. Прошу депутатів не переконувати зараз усіх. Ви -спеціаліст у цій галузі, але й інші спеціалісти мають бути    переконані, що треба записати саме так. Тому слід проголосувати доручення робочій групі, додатково опрацювати цю норму за змістом. Ця ідея сприймається всіма.

 

Депутат Найда говорить з цього приводу.

 

НАЙДА Г.Л. Уважаемый Владимир Лукич! Это нормальная норма, чтобы не было двойного налогообложения, мы говорим об одном и том же. И не только в Укржелдоре, но и в каждом мини­стерстве, на любом транспорте средства, полученные за счет централизованных источников от прибыли предприятий, должны быть освобождены от налога. Это мы должны проголосовать се­годня, Александр Александрович. В принципе, это надо поддер­жать, поручив комиссии доработать текст редакционно. Мы все равно потом будем голосовать закон в целом. Вот это надо сде­лать и...

 

ГОЛОВА. Георгію Івановичу, ви чудово сказали, навіть краще, ніж я, хоч ви Й сказали те ж саме. Ще раз ставлю на

 

52

 

 

голосування цю норму - в принципі її слід підтримати, але виписати юридично так, щоб вона не суперечила іншим нормам закону.

 

Ставлю на голосування. Азаров підтримує, робоча група підтримує, депутат Немировський підтримує. Будь ласка, став­лю на голосування. Увага!

 

"За" - 216.

 

Ну, що незрозуміло?.. Ще раз ставлю цю норму на голосу­вання. Уже ніхто не заперечує, просто частина депутатів не голосує /Шум  у  залі/.

 

"За" - 245. Прийнято.

 

Працюємо далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Статья 5.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Азарову слово.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Владимир Лукич! Уважаемые народ­ные депутаты! Комиссия изменила редакцию, проголосованную во втором чтении. Александр Александрович, прошу вас тоже обра­тить внимание...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Какая статья?

 

АЗАРОВ М.Я. Страница 16, подпункт 4.1.3.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Мы ее голосовали сейчас повторно.

 

 

53

 

АЗАРОВ М.Я. Нет, мы ее еще не проголосовали, мы ее даже не обсуждали!

 

Речь идет вот о чем. В подпункте 4.1.3 говорится: "Доходи від реалізації основних фондів та нематеріальних акти­вів, що підлягають амортизації, нараховані в порядку, встанов­леному пунктом 7.5 статті 7 цього закону". В окончательной ре­дакции комиссия записала: "Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього закону".

 

А статьей 7, Владимир Лукич, регулируются не только во­просы амортизации, но и страхование, банковские операции и так далее.

Я прошу сохранить прежнюю редакцию статьи, эа которую мы проголосовали во втором чтении.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу прощения, но статья 7 учитывает и другие средства, которые включаются в валовые доходы. Мы ее   и проголосовали, и я прошу к этому не возвращаться.

 

АЗАРОВ М.Я. Мы ее не голосовали...

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Слово має депутат Кужель.

 

НЕМИРОВСЫКИЙ В.Л. Подпункт 4.1.3 мы проголосовали.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Я хочу поддержать депутата Немировского, потому что в той редакции, в которой мы проголосовали, эта норма более полная: здесь учтены доходы и от страховой дея­тельности,, и от резервирования, и от различных других финан­совых операций.

 

54

 

ГОЛОВА. Давайте домовимося так. Ми цю норму проголосу­вали. Якщо буде потреба, у робочому порядку повернемося до неї перед остаточним голосуванням. Ви опрацюйте свою пропо­зицію, і я гадаю, що комісія її врахує.

 

Працюємо далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Статья 5. ГОЛОВА. Стаття 5, будьте уважні.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Она практически доработана с учетом высказанных предложений, особых изменений не претерпела. Я считаю, что ее можно проголосовать.

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

 

АНІСІМОВ Л.О., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економіч­ного розвитку регіонів /Заводський  виборчий округ,  Запорізька  область/. Обращаю внимание    народных депутатов и докладчика, что в новой редакции ни статьи 5, ни статьи 7 не учтена моя поправка 152...

 

ГОЛОВА. Увага! Будь ласка, сідайте на місця! Розглядаєть­ся стаття Г) - найскладніша, ще раз повторюю, найвідповідальніша стаття. Вона визначає, які валові витрати є основою для визначення суми чи контингенту оподаткування.

 

Будь ласка.

 

55

 

АНІСІМОВ І.О. Я прошу народных депутатов обратить внимание на то, что во второй чтении мы приняли решение перенести рассмотрение моей поправки 152 на третье чтение. Однако ни в статье 5, ни в статье 7 она не фигурирует. Хочу услышать от докладчика, почему так случилось?

 

О чем идет речь? Сегодня действует принятая нами норма, что до 10 процентов балансовой прибыли должны направляться на пополнение оборотных средств, и эти средства не облагаются налогом. Мы два раза рассматривали эту норму в Верховном Совете и приняли по ней решение. Но я не вижу этой нормы ни в статье 6, ни в статье 7.

 

Хочу услышать от докладчика, где эта норма учтена и почему, если она не учтена, моя поправка, которая решением Верховного Совета отнесена на третье чтение, не отображена в этом документе?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Может быть, я ошибаюсь, но поднимите протокол второго чтения. Тогда стоял вопрос о том, что если принимать вашу поправку о 10 процентах, то необходимо менять ставку налога по определенным отраслям и делать ее не 30 процентов, а 27. И возьмите протокол голосования, данная поправка не набрала 226 голосов.

 

ГОЛОВА. Ігоре Олександровичу, будь ласка.

 

МІТЮКОВ І.0. Справді, ця поправка не набрала необхідної кількості голосів, а ми знову повертаємося до дискусії, яку я вважав закінченою.

 

Якщо ми приймемо цю поправку, то це означатиме автома­тичне зниження ще на 10 відсотків ставки податку на прибуток. Це принципова позиція. І від цього передусім втрачають місцеві бюджети. Ми й так у цьому законі передбачаємо певну уніфікацію з пониженням ставки податку. Гадаю, це розумна межа, на якій можна зупинитися. Далі зменшувати ставку просто неможливо.

 

ГОЛОВА. Депутат Анісімов. Ще одна хвилина. Ми повинні з"ясувати всі нюанси. Будь ласка.

 

 

57

 

АНІСІМОВ Л.О. Я обращаюсь к Павлу Ивановичу. Начиная с 1994 года я неоднократно ставил этот вопрос перед прани-твльством. И Кабинет Министров под руководством товарний Марчука все-таки согласился, принимая во внимание инфляцион­ные процессы в Украине, которые, так сказать, полностью вы­мыли оборотные средства, дать предприятиям право /если они его заслужат/ направлять 10 процентов от балансовой прибыли на пополнение оборотных средств   и таким образом хоть как-то пойти навстречу производителю.

 

Мы договорились в атом зале и с правительством, и с министром финансов, что вернемся к этому вопросу при рассмотрении проекта закона, касающегося налогообложения прибыли. Я докладывал эту норму, стоя на трибуне Верховного Совета. Если мы ее не принимаем, то все наши обещания об облегчении налогового пресса, пополнении оборотных средств и ликвида­ции бартерных операций, которые не являются нормальной формой финансовых обращений, останутся разговорами.

 

То, что сделано Кабинетом Министров и Премьер -министром товарищем Марчуком, было воспринято в этом зале как первый шаг навстречу товаропроизводителю. Эту норму надо принимать и узаконивать.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Аргументація, яка висувалася тоді й висувається зараз Регурецьким чи Мітюковим, зводиться до того, що це все можна врегулювати простіше:  знизити ставку податку «а прибуток підприємств, якщо є така можливість.

 

Будь ласка, Володимире Лукичу.

 

 

58

 

НЕМРОВСЬКИЙ В.Л. Большое спасибо коллеге Анисимову, что он уточнил, что речь идет не о проекте закона, принятого во втором чтении, а об отдельном законе, который мы принимали в этом зале.

 

Значит, все стало на свои места. Поэтому прошу статью 5 проголосовать.

 

ГОЛОВА. Ми поки що статтю 5 не голосуємо, бо в ній є багато норм. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Анісімова, яка вже розглядалася. Визначайтеся, будь ласка.

 

НЕМІРОВСЬКИЙ В.Л. Но ее нет в данном случае. Она не проголосована во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Депутат наполягає. При розгляді в третьому чи­танні це дозволяється.

 

Одну хвилинку, зніміть голосування. Зміст поправки, яка розглядалася під час другого читання, депутат має право від­стоювати й під час третього читання. Поправка депутата Анісімова зводиться до того, щоб дати змогу до 10 процентів балансового прибутку промислових і сільськогосподарських товаровиробників відшкодовувати і направляти на поповнення обігових коштів. І цю суму не обкладати податком.

 

Ставлю на голосування.

 

"За" - 144.

 

Депутат Кужель.

 

 

59

 

КУЖЕЛЪ О.В. Это очень важная статья. Принимая во вни­мание валовые затрати, в принципе определяется для каждого товаропроизводителя сумма прибыли, которую следует облагать налогом. Хорошо выписав пункт 5.1, в пункте 5.2 мы конкретизируем, что включается в состав валовых затрат. Но нельзя ска­зать, что комиссия все учла   и что можно все конкретизировать. 1Лы понимаем /и Владимир Лукич с этим согласен/, что будут раз­работаны дополнительные правила. Значит, это будет закон не­прямого действия. Поэтому я предлагаю в пункте 5.2 написать: "До складу валових витрат зокрема включаються...".

 

Кроме   этого,в подпункте 5.2.5 из второго абзаца исклю­чить слово "тільки". Владимир Лукич согласен. Это ошибка, из-за которой сегодня можно угробить сельское хозяйство.

И в пункте 5.3 записать: "Не включаються до складу вало­вих витрат виключно витрати..."

 

Тогда мы сможем, дополнив в переходный период этот закон, дать Кабинету Министров возможность подготовить правила его применения и дописать те затраты предприятия, которые здесь не учтены.

 

ГОЛОВА. Будемо розглядати за пунктами, Олександре Володи­мирівно. Зараз - пункт 5.1.

 

А ваша пропозиція до пункту 5.2 - вставити слово "зокре­ма" - дуже цікава й слушна, бо відкриває можливості враховувати у валових затратах інші, не враховані тут   затрати, які несе виробник. Чи на аудит, чи на виконання інших операцій, ска­жімо, при розрахунках за послуги пожежників, консалтинг і тому подібне. Будь ласка, це дуже важливо.

 

Прощу, Володимире Лукичу.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я хочу сделать некоторые уточнении. Нельзя заявлять, что это закон непрямого действия. Это не­верно. Данный закон - прямого действия, но некоторые его :статьи, безусловно, чтоб не было двойственного толкования, потребуют установления определенных правил их применения. И л буду, да, буду, настаивать, чтобы после принятия этого за­кона было дано поручение о разработке таких правил и эти правила потом были согласованы с профильным комитетом.

 

Теперь в отношении того, охватываются ли все эти затра­ты или не охватываются. Александр Александрович, я попрошу вас обратить внимание на подпункт 5.2.1, где в конце написа­но: "...установленных пунктами 5.3 - 5.7 этой статьи". Дру­гими словами, все затраты, относящиеся к производству, предприятия могут производить, за исключением тех, которые указаны в пунктах 5.3 - 5.7. Здесь это четко определено.

 

Абсолютно никакой необходимости в уточнениях нет.  То, о чем говорила -Александра Владимировна /аудит и так далее/, это услуги,    которых   может   быть полторы или 2 тысячи.    Так что, мы Бее их будем перечислять?

 

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, слово "зокрема", яке вона вжила, у підпункті 5.2.1 можна замінити словами "та інших". -перед тим як записати "з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7..." Тобто: "... та-інших з урахуванням об­межень ..."

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Ну   в принципе   будем говорить...

 

61

 

ГОЛОВА. Він не заперечує. Депутат Азаров заперечує. І так завжди.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутати, ну что значит "та інших"? Ведь закон для того и пишется, чтобы четко обозначить, что включается, что не включается. Кто будет толко­вать: інший - не інший? Александра Владимировна, это же просто нонсенс для бюджетного, для налогового закона!

 

ГОЛОВА. Тоді давайте так... Одну секундочку, Олександре Володимирі вію І Тоді треба записати: "крім обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7..." "Крім обмежень"! Там чітко ви­писано-, обмеження, все інше враховується. Повинна бути ясність.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, я хочу зачи­тать для всего вала данную статью, чтоб у нас не было непо­нимания. Может, кто-то имеет ее под руками, а кто-то и нет. Здесь написано: "Суми будь-яких витрат виробництва (обігу), нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку в підготов­кою, організацією, охороною праці та веденням виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 дієї статті".

Скажите, пожалуйста, что здесь не перечислено?

 

ГОЛОВА. Олександре Володимирівно, візьміть слово і скажіть, що тут не враховано.

 

Це означає, що податкова інспекцій може не врахувати усіх тих Фактично необхідних затрат, які потім треба поясни­ти інспектору.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Николай Янович, если бы это был закон пря­мого действия, тогда не нужно било бы разрабатывать правила, потому что трактовать эту статью будем не мы с вами, а нало­говый инспектор, который придет проверять предприятие. Если будет стоять "охрана завода", которая будет входить не в "охрану труда", а в "охрану завода", то нужно будет дока­зать, что должно висеть. Это очень сложный вопрос - формули­рование затрат.

 

Поэтому, если правил не будет, то оставляем так, а если вы будете готовить правила и там будут расписаны эти затра­ты, то мы должны внести эту поправку.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я еще прошу, Александр Александрович. Может быть, следует сейчас же проголосовать предложение, чтобы правила реализации закона, которые будут разработаны, прошли согласование в профильном комитете.

 

ГОЛОВА. Давайте йти по пунктах. Пункт 5.1. ні в кого за­перечень не викликав. Пункт 5.1, іде раз кажу. До пункту 5.1? Слово має депутат Азаров.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович, у вас же

таблица перед глазами.

 

 

63

 

 

Уважаемый народные депутаты, я хочу обратить ваше вни­мание на то, что мы забежали вперед - начали обсуждать уже пункт 5.2. А я хочу вернуться к фундаментальному положению этого закона - пункту [і. і. Речь идет о том, будем ли мы во­обще иметь прибыль б бюджете. Вот о чем идет речь! Я не хочу оказаться пророком. Но в декабре этого или в январе следующего го­да мы встретимся и убедимся, что бюджетная прибыль, то есть налогооблагаемая прибыль, будет нулевой. И это решение будет принимать Верховный Совет.

 

На что обращают внимание международные специалисты в области налогового права? Они говорят, что продукция должна быть либо реализована, либо, на худой конец, изготовлена. Но как можно учитывать "будь-які витрати", которые произведет предприятие в "будь-якій" будущей своей деятельности? Кто знаком с производством, тот может себе, так сказать, это объяснить. Это все - затраты,они абсолютно связаны с произ­водством, реализацией продукции, и их можно отнести на зат­раты.

 

И второй момент, чрезвычайно важный. Мы говорим любому предприятию: независимо от того, реализуешь ты продукцию или не реализуешь, ты можешь включить ее в валовые затраты. Вот в чем смысл этой статьи!

 

Поэтому я в принципе вообще против пункта 5.1 в такой редакции. Но если, значит...

 

ГОЛОВА. Миколо Яновичу,  вибачтеї Ви говорите дві хвилини замість однієї.

 

64

 

Пропозиція депутата Азарова зводиться до того, щоб пункт 5.1. пункт викласти в такій редакції: "Валові витрати виробництва та обігу (надані -  валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній Формах, пов'язаних з виробнцтвом виготовленої про­дукції (робіт, послуг)".

 

НЕМИРОВОЬКИЙ В.Л. Прошу прощения, коллеги, тогда я про­читаю статью закона: "Валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, пос­луг), які придбаваються (виготовляються) таким платником по датку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Пожалуйста, сравните методологические подходы. Я попро­сил бы Николая Яновича подключить своих профильных специа­листов, чтобы они хорошо изучили структуру закона и его ме­тодологическую основу.

 

     ГОЛОВА. Пункт 5.1 в редакції, яку пропонує робоча гру­па, ставиться на голосування.

 

"За" - 216.

 

Ставлю на голосування поправку, яку вносить депутат Азаров (Шум  у  залі). Не можна, але я не можу не поставити  на голосування! ( Шум  у  залі).

 

"За" - 106.

 

65

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, я прошу пункт 5.1 переголосовать.

 

ГОЛОВА. Почекайте, ще переголосуемо.

 

Анатолію Костянтиновичу Голубченко, будь ласка.

 

ГОЛУБЧЕНКО А.К., член Комітету Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Бердянський  виборчий  ок­руг,  Запорізька  область). Спасибо. Уважаемые народные депутаты, я хочу по этой статье сказать следующее. То, что говорит товарищ Азаров, учитывается прос­тым бухгалтерским учетом, когда отражаются остатки на складе как незавершенная продукция. И в этом случае незавершенная продукция увеличивает себестоимость и снижает прибыль. Но в, последующем периоде, когда этот остаток используется на складах, он уменьшает себестоимость и увеличивает прибыль. Таким образом, речь идет только о смещении сумм, но ни в ко­ем случае не об изменении суммы налога. И это в бухгалтерс­ком учете четко отражается, об этом знают те, кто работает бухгалтером.

 

Поэтому я считаю, что пункт в редакции комиссии пол­ностью отражает то, что предусмотрено стратегией этого зако­на. И я просил бы за него проголосовать. Чтобы все это обя­зательно отражать, если правильно ведется бухгалтерский учет. А если он нарушается, ну тогда что ж...

 

 

66

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування пункт... Анатолію Костянтиновичу, спокійно. Сядьте, будь ласка, і голосуйте. Я розумію, що ви без мене не можете обійтися.

 

Ставлю на голосування пункт 5.1 у редакції, яку пропо­нує комісія (у правій колонці).

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать. "За"—254. Рішення прийнято.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я зроблю малесеньку паузу. Хочу сказати про те, що сьогодні в Україну прибула офіційна делегація парламенту Латвійської Республіки на чолі з голо­вою парламенту Альфредом Чепанісом. Делегація зараз' знахо­диться в нашому залі. Я хотів би, щоб ми її привітали (Оплески).

 

З мотивів голосування депутат Азаров має слово.

 

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! В нашем зале нередки случаи, когда мы по непроверенным данным принимаем то или иное решение. Хотел бы, чтобы народные депутаты зна­ли: запасы товарных ценностей на складах оцениваются более чем в 24 миллиарда; все они никогда реализованы не будут. Вот в чом   проблема.

 

И если мы свое производство нацеливаем на рынок, на реализацию, то и бухгалтерский подход,  о котором Анатолий Константинович тут распространялся, должен быть совершенно другим.

 

67

 

ГОЛОВА. беремо до уваги це зауваження.

Розглядаються пункт 5.2 "До складу валових витрат вклю­чаються..." і поправка, яку запропонувала депутат Кужіль: закінчити словами "крім обмежень,установлених пунктами 5.3 5,7".

Не можна, каже депутат Терьохін. Йому надається слово.

 

НЕМИРОБСЪКИЙ В.Л. Ні, ні, ні! ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ТЕРЬОХІН С А. Шановні народні депутати, я розумію, що розум аудитора не може погодитися з новими принципами нара­хування витратної частини нього закону.

 

Перше. Найголовніша відмінність у тому, що цей закон не встановлює переліку витрат, які підприємство може визнати витратами виробництва. Він встановлює лише перелік тих вит­рат, які не можуть бути витратами виробництва.

 

На жаль, у тексті підпункту 5.2.1 шановну Олександру Кужель занепокоїла одна річ. Ви дивіться, що тут написано; "Витрати... у зв'язку з підготовкою, організацією, охороною праці..." Але ж ішлося про підготовку, організацію та веден­ий виробництва. А сюди чомусь потрапила і "охорона праці".

 

Так от, якщо цю "охорону праці" забрати і написати після того: "продукції (робіт, послуг)", тоді все стає на свої місця.

 

68

 

Дивіться, що виходить. Будь-які витрати, пов'язані з підготовкою, організацією (тут і ваш аудит) та -веденням виробництва і реалізацією продукції( тут теж аудит), а також охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті 1 Не можна казати, що без тих витрат, які в в обмеженнях. Що стосується обмежень, то бувають ви­падки, коли частина списується, а частина не списується. Тому треба використовувати  формулу "з урахуванням обмежень". Не можна без них.

 

Тому моя пропозиція: проголосувати за те, що запропону­вала комісія, але слова "охороною праці" поставити після слів "робіт, послуг".

 

ГОЛОВА. Можна і так, і так, як записано, суті це прин­ципово не змінює.

 

Слово має депутат Кужель, яка вносила поправку. Будь

ласка.

 

КУЖЕЛЬ О.В. Господин Терёхин, за аудит я не переживаю, он регулируется Законом об аудиторской деятельности. К сожа­лению, вы никогда не работали на производстве и не знаете, как формируется себестоимость. Так вот, когда директор заво­да отчитывается перед налоговой инспекцией, которую здесь представляет Николай Янович, и один на один объясняет нало­говому инспектору, что входит е затраты, что нет...

 

Я еще раз говорю: давайте определимся. Если этот закон единственный и не будут установлены никакие правила, пусть остается так  как есть. Но надо признаться честно, что мы

 

69

 

ухудшаем ситуацию для товаропроизводителя, потому что даже ремонт здания относим на прибыль. Если мы будем писать пра­вила, то нужно дать возможность Кабинету Министров предус­мотреть в правилах все то, что здесь не смогла в спешке пре­дусмотреть согласительная комиссия. И должно быть написано так: либо "зокрема включається", либо, как сказал Александр Александрович, "та інші з урахуванням обмежень".

 

ГОЛОВА. Депутат Пинзеник. Потім - депутат Голубченко.

 

ПИНЗЕНИК В.М., член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності ( Півдєнний  виборчий  округ,  Львівська область ). Шановні народні депутати! Шановна Олександро Володимирівно І Ми зробили дискусію з нічого. Коли у . нас був закон, яким чітко регламентувалися витрати, то завж­ди мали проблему: деколи не передбачали окремі елементи ви­трат, а потім з'ясовували, треба чи не треба. Тому коли готу­вався цей законопроект, ми підійшли з другого боку - встано­вити, які витрати не мсхна відносити на  витрати виробництва, а які інколи можна, а інколи ні.

 

Отже, питання, про яке говорить Олександра Володимирів­на, врегульовано. Чому не можна вживати слово "крім", Олек­сандре Олександровичу? Тому, що в пунктах 5.3 - Б.7 означено випадки, коли витрати певного роду в одному випадку відно­сяться до валових витрат, в інших - ні.

 

Тут чітко записано: і витрати на аудиторську діяльність .відносяться до витрат виробництва, тобто все те, крім випад

 

70

 

ків, визначених законом, -дозволяється відносити до валових витрат. Я врахував поправку, яку запропонував депутат Терьо­хін, і ніяких питань не виникає. Не потрібно ніяких правил застосування даного закону. Пропоную підтримати пропозицію комісії.

 

ГОЛОВА. Депутат Голубченко.

 

Терьохін, сядьте, будь ласка, на місце. Прошу.

 

ГОЛУБЧЕНКО А.К. Спасибо. Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы сказать вам, что если...

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Там ще один член Кабінету Мі­ністрів з'явився. Сядьте на місце або ідіть у коридор працю­вати. Будь ласка.

 

ГОЛУБЧЕНКО А.К. Уважаемые народные депутаты! Я хотел бы предложить вам все-таки подойти к этому законопроекту с той позиции, что мы можем обойтись без инструкций и чтобы каждый на месте не трактовал, как ему захочется, и не ставил бы в трудное положение руководителей предприятий, которым сегодня и так несладко живется. Надо постараться выписать законопро­ект так, чтобы там было прямо, как в стенку. А это пунктом 5.3 можно записать. Если все остальное предусмотреть трудно, давайте предусмотрим, что не записывается на валовые затраты. И ни в коем случае не сносится, и вставим слово "виключ­но".

 

71

 

А относительно всего остального пусть будет полемика и обсуждение. Но то, что не списывается, будет четко определе­но. И тогда никогда никакой налоговый инспектор... И тогда товарищ

Азаров, который будет б одной ложе, справа, защищать долж­ность народного депутата и производителя, а в другой ложе, слева, - бить производителя, не сможет его ударить, потому что с правой стороны он его защитит. Л сегодня, к сожалению, Азаров сидит справа и ни одного слова не сказал в защиту производителя. А только так - чтобы побольше его обложить и побольше себе прав присвоить.

Поэтому мое мнение в данном случае: слово "виключно", а дальше - пусть Кабинет Министров работает по затратам. Это то, что нельзя списать. И все.

 

ГОЛОВА. Анатолію Костянтиновичу, я прошу вас, давайте не переходити в дискусії на особи і докери. Тому що в такій позиції ви самі сиділи весь 1994 рік і частину 1995 року, коли були міністром і депутатом, хоча Законом про вибори та іншими документами це не передбачалося. Тому сьогодні це по­мітно, а тоді не було помітно. Спокійно давайте на це реагу­вати і не будемо один одному докоряти. То інші питання, буде з'ясовано все.

 

А тим часом є пропозиція підпункт 5.2.1 і пункти 5.2-5." розглянути так, щоб кожному, вибачте мені за такі слова (не чує ніхто), навіть не зовсім розумному представникові податкової адміністрації і бухгалтеру підприємства чи керівників підприємства з було зрозуміло, що тільки так, а не інакше створюється база для оподаткування. Тому що віддавати на

відкуп це чи то податковій адміністрації, чи виробництву не можна, бо буде так. як скаже податковий інспектор. І це всі прекрасно розуміють. Це буде диктат, викручування рук або джерело для зловживань, підстава для зловживань. Бо він завжди буде правий. Він ткне в цей закон, а тут написано: "з урахуванням обмежень". Він їх так розуміє. А потім буде тлумачення і таке інше.  А хто захистить виробника?

 

Тому є пропозиція проголосувати підпункт 5.2.1, пункти 5.3. - 5.7 в редакції робочої групи з урахуванням зауваження депутата Терьохіна щодо перестановки слів, що суті не змі­нює. І доручити робочій групі записати сюди все, щоб не було більше ніяких інших тлумачень цих норм, щоб не  Погрібно було видавати інструкцію про визначення сум для оподаткування. Зрозуміло? Ну навіть я зрозумів. Усі теж зрозуміли.

 

73

 

У такому разі я ще раз ставлю на голосування під­пункт 5.2.1 з уточненням депутата Терьохіна. Будь ласка. Володимире Лукичу, потім не можна...

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Одну минуточку, я должен дать реплику.

ГОЛОВА. Скажете після, як проголосуємо. Будь ласка.

 

"За" - 231.

 

А тепер давайте репліку.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я считаю, что слова "охорона праці" исключать отсюда нельзя.

 

ГОЛОВА. Та вони і не вилучаються, а переставляються. Вони в в цій нормі, після того   що в дужках.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Тогда я согласен.

 

ГОЛОВА. Далі йдемо. Підпункт 5.2.5.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Так, 5.2.5.

 

ГОЛОВА. Депутат Кужель.

 

КУЖЕЛЬ О.В. У меня предложение: из второго абзаца подпункта статьи 5.2.5 исключить слово "только". Это ошибка,  это меняет смысл статьи.

 

 

74

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Я абсолютно согласен.    Дело в том, что когда писался этот абзац,    то в его содержание вкла­дывался немножко другой сшсл, а именно, что из той части земель, которые имеют сельскохозяйственное   значение, идет зачет налога на прибыль, а те земли, которые не имеют сельскохозяйственного   значения, остаются в издержках производства.

 

Поэтому я не возражаю, слово "только" можно отсюда исключить без всяких разговоров и голосовать.

 

ГОЛОВА. Немає заперечень? Вилучається слово "тільки", ця поправка не викликає заперечень. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

"За" - 254. Прийнято.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункты 5.2.9, 5.2.10.

 

ГОЛОВА. Ні, ні, підпункт Б.2.Б ми ще не проголосу­вали в цілому. Що, його раніше, в другому читанні, було проголосовано?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Нет.

 

ГОЛОВА. Ні, тоді треба голосувати зараз. Ставлю на голосування підпункт 5,2.5 з урахуванням поправки депутата Кужель, яку вже проголосовано.

 

75

 

НЕМИРОВСЫШЙ В.Л. Тут не поправка, тут слово выбрасы­вается.

 

ГОЛОВА. Це і в поправка. Спокійно. Йде голосування.

"За" - 257. Прийнято.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ ВД. Подпункты 6.2.9 и 5.2.10.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Ще є зауваження у депутата Яценка. Але перед тіш я скажу ось що. Я неправильно висло­вився з процедури: не закон прийняти у третьому читанні, а пройти текст, який запропонувала най робоча група, весь текст пройти.

Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу її під­тримати. Це пропозиція ряду голів комісій і керівників фракцій. Не в цілому проголосувати закон, а пройти текст, який запропонувала комісія. Будь ласка.

 

"За" - 215. Прийнято.

 

Це стосується процедури розгляду! Я ще раз повторюю, що це з процедури розгляду.

 

Депутат Яценко. Прошу.

 

ЯЦЕНКО В.М., голова Комітету   Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий     округ,     Житомирська     область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні ко­леги! Наша комісія внесла пропозиції до зазначеного законопроекту, але, на жаль,  їх не було включено до порівняльної таблиці. Я думаю, ми в цьому не виняток.

 

До підпункту 5.2.3 щодо оподаткування чорнобильських об'єднань я вношу дещо незвичну пропозицію. По-перше, щодо всеукраїнських організацій.  Ми забули, що міжнародні організації, які   діють на території України, також повинні мати на це право. І до другого читання ми вносили відпо­відні пропозиції.

 

По-друге, ми наполягали на тому, щоб такі перераху­вання робилися підприємствами і організаціями, які мають місцеві осередки в більшості областей України, що повністю перебувають у їх власності - власності цих громадських об"єднань.

 

ГОЛОВА. Одну хвилинку! Це все до цього одного пункту?

 

ЯЦЕНКО В.М. Так, безумовно.

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

ЯЦЕНКО В.М. Не всі! Олександре Олександровичу і шановні колеги І Я ще раз кажу: ми в липні минулого року розглянули це принципове питання і нарахували 366 таких організацій в Україні

їх ніхто майже не знав. Усі знали лише організації "Союз Чорнобиль   України" і міжнародний "Союз Чорнобиль".  І все.

Тому я ще раз наголошую: ми повинні знати, кому нада­ємо ці пільги...

 

77

 

ГОЛОВА. Я прошу вас: ви не переконуйте, а скажіть, що голосувати, що записати.

 

Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїн­ських та міжнародних об'єднань..."

 

ЯЦЕНКО В.М. Все І Оце і в перша пропозиція:  "та міжнародних".                                                                                                  

 

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію депутата Яценка, а потім інші. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 6.2.3, да?

 

ГОЛОВА. Підпункт 5.2.3.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Он был проголосован во втором чтении. Прошу поддержать.                                                              

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

"За" - 199.

 

Ще раз ставлю на голосування за пропозицією депутата Карнауха /Шум у залі/. Це була поправка в другому читанні І Вона розглядалася і була підтримана!

 

"За" - 176.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Александр Александрович, давайте я внесу ясность в этом вопросе.                                                                        

 

ГОЛОВА. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Когда мы рассматривали данную статью во втором чтении, ваше предложение состояло в том, чтобы подпункт 5.2.3 исключить. Вы возьмите, пожа­луйста, тот экземпляр, там четко написано. Когда мы это предложение голосовали, оно не набрало голосов, и хотя законопроект был принят в первом чтении, это осталось для работы... Вот 5.2.3 - это то, что было принято.

Поэтому я прошу поставить на голосование подпункт 5.2.3, хотя он был проголосован во втором чтении.

 

ГОЛОВА. Та ні, я можу ставити на голосування тільки поправку, оскільки той підпункт було проголосовано.

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, он был проголосован.

 

ГОЛОВА. І тому за наполяганням депутатів Яценка, Карнауха і Манчуленка ставлю ще раз на голосування цю поправку: "та міжнародних".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Но ее здесь нет.

 

ГОЛОВА. Він мае право наполягати на цьому.

 

"За" - 166.

 

Депутат Яценко говорить, друга поправка.

 

79

 

ЯЦЕНКО В.М. Шановний доповідачу,  ви ж доповідайте все до кінця. Ідеться про те, що підпункт 5.3.2 ми не голосували в другому читанні, а ця пропозиція стосувалася підпункту 6.3.2. Ми погодилися з вашим підходом, тому будемо голосувати це в підпункті 5.2.3. Ми не заперечуємо, але ідеологія надання цієї пільги повинна зберегтися.

 

Наступна пропозиція. "Об"еднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ви всім без винятку надаете таку пільгу. Павле Івановичу Лазаренко, я прошу пробачення, я звертаюся до вас...

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, ну невже не можна не зава­жати Прем"ер-міністру працювати тут?

 

ЯЦЕНКО В.М. Павле Івановичу Лазаренко! 24 квітня цього року ви прийняли постанову уряду  390, якою за­твердили перелік цих організацій. Не всім без винятку, а затвердженим Кабінетом Міністрів України! Формула одна: які мають місцеві осередки у більшості областей України, що повністю перебувають у їх власності, тобто не всіх. Не зареєстрованих на рівні сільради, які будуть абсолютно безконтрольні, а тих, що підконтрольні уряду, тих, про які знає уряд України.

 

ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до сесійного залу...

 

ЯЦЕНКО В.М. Тому прошу підтримати саме це формулювання.

 

80

 

ГОЛОВА. Та почекайте, Володимире Михайловичу, ви вже переконали.

 

Я ще раз звертаюся до сесійного залу,  Петре Степано­вичу, та послухайте, що я кажу! Володимире Васильовичу! Ну кого ви переконуєте? Вони ж               все одно голосуватимуть

правильно. Сідайте, будь ласка.

 

Визначення тут повинно бути записане такві як пропонує Яценко: якщо ці  організації мають статус, що цэ не будь-де створені, а саме ті підприємства, які входять у всеукра­їнські чи міжнародні об'єднання і мають такий регіональний поділ, як це визначено їхнім статутом.

 

Прошу підтримати цю поправку. Ще раз повторіть: після слова "об"єднань" які вставити слова?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  "Які мають осередки у більшості областей України".

 

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ще раз ставлю на голосування цю поправку. Підтримайте, будь ласка.

 

Ігоре Олександровичу, прошу, не розмовляйте, коли йде голосування.

 

"За" - 147.

 

Ігор Олександрович заважав голосуванню.

 

Я ще раз кажу,що для того щоб не було тут волюнта­ризму, щоб ніхто не уникав сплати податків... Коли пишемо про пільги для чорнобильських організацій, то маємо на увазі організації з визначеним статусом. Це ті, які мають

 

81

 

представництва у більшості областей України. Тому що інакше будуть спекуляції з цього приводу. Невже це не зро­зуміло? ї в інших законах це визначено.

 

Ще раз ставлю на голосування пропозицію.

 

"За" - 163.

 

Я прошу робочу? групу опрацювати цю статтю з ураху­ванням пропозицій Комітету з питань Чорнобильської катастро­фи, які в досить переконливими, які пов"язані з чинними законами, зокрема про статус організацій, які належать до чорнобильських.

 

І стосовно інвалідів треба голосувати. Звичайно.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Д.Тот вопрос отдельно у нас отрегулиром

 

ГОЛОВА. Депутат Манчуленко.

 

МАНЧУЛЕЖО Г.М., член Комітету Верховної Ради Украї­ни у закордонних справах і зв"язках з СНД /Заставнівський     виборчий     округ,      Чер­нівецька     область/. Олександре Олександро­вичу, прошу вас уважно подивитися підпункт 5.2.3 праворуч і ліворуч у таблиці. Так от, з тексту праворуч у нас випали слова "підприємствами всеукраїнських об'єднань інвалідів", а залишилися тільки чорнобильські. Я прошу дати відповідь, чому так сталося і чому так зневажаються права інвалідів.

 

82

 

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Очень просто. Дело в том, что вопрос, касающийся этой категории, у нас отрегулирован отдельной статьей. Мы голосовали, помните,- 50 и 25 про центов? То есть мы все отрегулировали.

 

ГОЛОВА. Є ця норма в іншій статті. Я ще раз кажу: є ця норма в іншій статті. Та не кричіть з місця, я все одно не чую нічого. Далі, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункты 5.2.9 и 5.2.10 не су­губо регулирующие, а посылочные - для удобства работы с законом.

 

ГОЛОВА. Підпункт 5.2.9 - "суми витрат по операціях, передбачених статтею 7 цього закону" і підпункт 5.2.10 -|^"суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх реалізації визна­чені у порядку, встановленому статтею 8 цього закону".

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л, Это технические подпункты, кото­рые дают возможность...

 

ГОЛОВА. Вони нові. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Прошу поддержать. "За" - 220.

 

83

 

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування, будь ласка. Немає ж заперечень?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Підпункти включены для удобства пользования законом, чтобы не искать по всему закону. Прошу проголосовать.

 

"За" - 278. Прийнято.

 

Подпункт 5.3.9 не был проголосован, его перенесли на третье чтение.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Рада України Мусіяка В.Л.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підпункт 5.3.9?

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Да, 5.З.9.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Підпункт 5.3.9. Чи в зауваження? Вудь,ласка, Олександре Володимирівно Кужель.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Здесь поправок не поступало. Если необходимы объяснения, я могу сказать...

84

 

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые народные депутаты! Мы говори-ян о том, что вто будет закон прямого действия, что не будет правил, хотя точно знаем, что правила все равно будут готовиться. Поетому, зная наше законодательство, я прошу вас в пункте 5.3 написать: "Не включаться до складу валових витрат виключно витрати..."

 

Чтобы любой производи­тель всегда знал, что только это не включается, а остальное мог бы отстаивать.

 

Спасибо.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Лукичу, будь ласка.

 

НБМИРОВСЬКИЙ В.Л. Поправку со слов принимать нельзя, ее надо вписывать и изучать. Статья выверена,, но вели: ' необходимо уделить ей больше внимания, пожалуйста, мы уделим. Но сейчас изменять ее логику нельзя ни в коем случае. Она выверена, она дает возможность налогоплатель­щику исходить не из жестких правил, а иметь документ и доказательства. Бе в данной ситуации изменять нельзя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підпункт-5.3.9 ставиться на голосування. Будь ласка.

 

85

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В. Д. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проїду уваги! Голосування йде.

 

"За" - 234.

 

Дякую. Вудь ласка, далі.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 5.4.2. Ун проголосовал» поправку депутата Лавриновича, и она здесь изложена практически  без изменений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутата Лавриновича нема?   Так, врагок

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Нет. Я еще раз подчеркиваю; данная поправка была проголосована и практически без изменений внесена' в законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді не треба голосувати. Кажіть про те, що голосувати треба, будь ласка.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Подпункт 6.І4.І4.

 

86