Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 32

Опубліковано 12. 03. 1997

ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 12 березня 1997 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ 0.0.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, інші учасники засідання, шановні радіослухачі І Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвалися 327 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

У засіданні Верховної Ради бере участь Прем'єр-міністр України Лазаренко Павло Іванович.

Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради повідомляю про входження до депутатської групи "Незалежні" народного депутата України від Зміївського виборчого- округу N391 Харківської області Бережного Олексія Тимофійовича.

Тепер про депутатські запити. Надійшли депутатські вапити:

Чумака Миколи Васильовича - до Президента України щодо невиплати жителям Бахмацького району Чернігівської області заробітної плати і пенсій, а також щодо необхідності визначення посадових осіб у центрі та на місцях, відповідальних за налагодження виробництва. Така пропозиція. Запит оформлено відповідно до Регламенту.

Я ставлю на голосування зміст цього запиту.

"За" - 215. Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення цього запиту за адресою. Голосування непоіменне, треба 226 голосів набрати.

"За" - 229. Рішення прийнято. Спасибі.

До Президента із запитом звертається Іван Кірімов, депутат від Іванківського округу Київської області. Зміст такий: "Змушений звернутися до Вас з приводу невиплати Київською держадміністрацією заборгованих 114 тисяч гривень уп- -равлінню меліоративних систем Іванківського району Київської області, адже невиплата цих грошей є причиною невиплати працівникам даного управління заробітної плати протягом 8 місяців, а також паралізування робіт з ремонту та обслуговування водопостачальних систем, споруджених у населених пунктах, у яких заборонено використовувати колодязну воду через забруднення її радіонуклідами".

Сума не така вже й велика - 114 тисяч гривень, але соціально і політично це питання надзвичайно важливе. Я вже не кажу про те, що це одне з управлінь, яке в системі Міністерства меліорації було одним із кращих в Україні. До того ж

про те, що є загроза не поставляти воду в населені пункти, де не можна користуватися колодязями, Я прошу вашої підтримки щодо змісту запиту і направлення його Президентові.

Ставлю на голосування пропозицію підтримати зміст цього запиту.

"За" - 231.

Пропозицію про направлення ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка. Запит важливий, конкретний і потрібний.

"За" - 234. Рішення прийнято.

Глухівський Лев Йосипович, Промок Євген Васильович звертаються до міністра соціального захисту населеная України з приводу неодержання відповіді на лист щодо визначення категорії осіб, які були примусово переселені в 1944-1945 роках з території Польщі в Україну. Історія цього питання відома. Запит з цього приводу був, але відповіді немає. Тому, поважаючи право депутата, його статус, я просив би підтримати пропозицію ваших колег Глухівського і Пронюка і направити цей запит за вказаною адресою, тим паче що він оформлений відповідно до Регламенту.

Прошу вас підтримати цю пропозицію. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 219.

Я, мабуть, непереконливо пояснив. Кожен а вас, голосуючи за цей запит, захищає 1 свій авторитет. На запит депутата міністр повинен був дати відповідь. Якщо він не дав її, то треба вживати відповідних заходів. Я прошу проголосувати, тому що треба наводити порядок у реагуванні на звернення. Будь ласка, підтримайте.

"За" - 258. Рішення прийнято.

Тепер про проект постанови, який уже обговорювався, про перехід у комісії депутатів Чобота, Звонаржа і Коропенка...

Я прошу, проголосуйте за це. Учора ви проголосували за те, щоб це питання розглядати сьогодні вранці. Ставлю на голосування проект постанови з цього приводу. Будь ласка, голосуйте "за" ви не помилитеся.

"За" - 187.

Я ще раз звертаюся до депутатів: не будьте розумнішими один від одного, тому що один одного не обмане все одно. Це питання можна вирішувати тільки в комплексі. Я ставив на голосування окремо кожну пропозицію, але результативного голосування не вийшло. Тому голосувати треба в комплексі. Домовляйтеся...(Шум у залі).

Учора на Дні уряду ми не завершили роботу, тобто не прийняли відповідну постанову...

Та я ще раз вам кажу, що нічого це не дасть. Сідайте на місце.

Будь ласка. Я ще раз кажу, сядьте на місце. Я поставлю зараз на голосування.

Вноситься пропозиція обрати народного депутата Звонаржа Андрія Юрійовича членом постійної Комісії Верховної Ради у закордонних справах і зв'язках з СНД. Депутат обраний на місце депутата, який загинув, і за квотою фракції має всі підстави бути в цій комісії. Ставлю на голосування цю пропозицію. .

Будь ласка.

"За" - 186.

Депутата Кириченка - членом постійної Комісії з питань прав

людини. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 196.

Депутата Чобота - членом Комісії з питань бюджету. Фракція також там квоту має. Будь ласка.

"За" - 162.

Ще раз кажу, що таке рішення відповідало б квотам фракцій. Тому прошу проголосувати в комплексі. Голосуйте за всіх разом. Ми ж голосували разом усі склади комісій, усі!

Ще раз ставлю на голосування проект постанови про обрання в комплексі. Підтримайте, будь ласка.

"За" - 195.

Працюйте з фракціями, переконуйте один одного. Але ще раз хочу нагадати: усі тут однакові, і думати, що одні розумніші,- так не буде. Голосуйте в пакеті.

Проект Постанови Верховної Ради про дії Кабінету Міністрів щодо подолання економічної кризи, поліпшення керованості державного сектора економіки, ліквідації взаємо-заборгованості підприємств і заборгованості по заробітній платі.

Одну хвилиночку! Чому ви одразу біжите? Тільки що відбулася нарада керівників груп і фракцій, і ми домовилися, що розглянемо цей проект постанови, відпустимо Прем'єр-міністра, а потім проведемо "Різне". Тоді й зробите запити, заяви тощо.

Будь ласка.

Комісія доопрацювала проект разом з ініціаторами прийняття цієї постанови. Пропонується прийняти його за основу. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 232. Прийнято.

Які доповнення будуть? Депутат Гетьман. Будь ласка.

ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Тальнівський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні Голово, Прем"ере, колеги! Я не в захопленні від цього проекту постанови, але голосував за те, щоб прийняти його за основу. Із повідомлень з Росії ви знаєте, що там відправлено у відставку уряд і висунуто головну вимогу суттєво реорганізувати його структуру, різко зменшити кількість міністерств і відомств /їх там 30/. Росія утроє більша, ніж Україна, а в нас сьогодні міністерств і відомств удвоє більше, ніж у Росії. Районна ланка управління розрослася до таких меж, що сьогодні в моїх районах люди сидять уже навіть у готелях. Ніякого бюджету на управління в нас незабаром зовсім не вистачить.

Тому я вношу пропозицію, щоб ми у своїй постанові записали доручення уряду в найстисліші строки провести суттєву, докорінну реорганізацію уряду і всіх ланок управління з метою різкого зменшення витрат на управління і якось доповісти про це нашому парламенту. Дякую.

ГОЛОВА. Сформулюйте чітко свою пропозицію. . Павле Івановичу, будь ласка.

ЛАЗАРЕНКО П.І., Прем"єр-міністр України /Солонянський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Доброго ранку, шановні

народні депутати! Пропозиція слушна. 6 доручення Президента, і до 15 квітня поточного року уряд закінчує реорганізацію і відходить від галузевого принципу управління. Я вчора виступав і вносив пропозиції стосовно скорочення. Таку роботу буде проведено, і це питання буде вирішено позитивно.

Я сподіваюся, що за урядом підуть і інші підрозділи, до яких сьогодні також потрібно придивитися. До всіх без винятку, щоб привести у відповідність.

ГОЛОВА. Сформулюйте, і ми проголосуємо. Щоб було зрозуміло, що голосувати. А потім ви візьмете...

ЛАЗАРЕНКО П.І. Олександре Олександровичу, вибачте, але таке рішення є, про це не потрібно записувати в постанову. Ми 15 числа... і вас поінформуємо. Є Конституція, є параметри - І5-го... Якщо потрібно, ми поінформуємо Верховну Раду. А вносити це в постанову немає необхідності.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, читайте.

ГЕТЬМАН В.П. Я вважав би за потрібне запропонувати урядові найближчим часом провести докорінну реорганізацію уряду з метою зменшення витрат на його утримання.

ГОЛОВА.. Ще раз, будь ласка.

ГЕЛЬМАН В.П. Запропонувати урядові, скажімо, у місяч- ний термін внести пропозиції щодо докорінної реорганізації уряду з метою зменшення витрат на його утримання.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція. Ставлю на голосування.

Будь ласка.

"За" - 156.

Депутат Чиж. Будь ласка.

ЧИЖ І.С., заступник голові Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Соціалістична фракція. Шановні колеги, я в принципі підтримую запропонований проект постанови, тому що в ньому відображено суть усіх трьох проектів, які вчора розглядалися. Але є один дуже принциповий момент. Ідеться про кадрове зміцнення складу економічного блоку Кабінету Міністрів України. Я пропоную як доповнення проголосувати такий пункт: звернутися до Президента України з пропозицією про зміцнення складу економічного блоку Кабінету Міністрів України та вирішити питання доцільності перебування Пинзеника на посаді віце-прем"єр-міністра України. Цим самим ми не порушуємо норму Конституції,

ми не відправляємо у відставку, але ще раз нагадуємо Президенту про його ж оцінку економічного блоку, про те, . що людина, яка керує розвалом економіки України, далі перебувати на цій посаді не повинна.

ГОЛОВА. Я прошу уваги! /Шум у залі/. Ця пропозиція була вчора у вас на руках, це не з голосу. Я ставлю на голосування цю пропозицію... /Шум у залі/. Ні, була. Проект постанови був... /Шум у залі/. І це комісія опрацьовувала, один з пунктів. Будь ласка.

"За" - 179.

Є ще пропозиції? Запишіться, будь ласка, бо дуже багато піднято рук, я так не можу... /Ш у м у залі/. Ні, Чиж - співавтор, який працював над проектом постанови, вносив пропозиції, і він працював як депутат - не кричав з місця, а все робив як депутат... /Шум у залі/. Крім того - соціаліст, правильно хтось підказав.

Депутат Осадчук. Будь ласка.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Я думаю, що коли нарешті це історичне рішення буде прийнято, то тут же треба буде ухвалити, щоб віце-прем"єром з економічних питань був Чиж. Він дуже активно підвищує зарплату, абсолютно не орієнтуючись на економічні процеси. І ми нарешті побачимо, хто є за спеціальністю людинолюб, а хто думає в контексті історії і заради поліпшення життя людини /Пожвавлення, оплески/.

Дякую за увагу /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Пропонуєте голосувати чи ні? Ви вносите пропозицію, то треба чи не треба її голосувати? /Шум у залі/. Не треба?

Добре.

Будь ласка, депутате Єльяшкевич.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська област ь/. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги социалисты, коммунисты, защищающие нынешнее правительство и голосовавшие за его программу и за Премьера! Я хотел бы сделать несколько предложений к тексту.

Во-первых, в пункте, где написано "в тижневий термін розробити та подати до Верховної Ради України конкретний

ІЗ

графік погашення заборгованості по заробітній платі та пенсіях", замість "подати до Верховної Ради України" написати "надрукувати в газеті "Урядовий кур"єр". Чтобы все население страны знало, когда же оно будет конкретно получать заработную плату и пенсии.

А относительно того, что надо "подати до Верховної Ради", я бы предложил следующее дополнение: "подати розрахунки по пільгах для юридичних осіб щодо сплати податків". Что имеется в виду? Какие суммы конкретные юридические структуры, в том числе газовые трейдеры, трейдеры по другим энергоносителям получали и какие суммы налогов из-за этого не пошли в бюджет.

Спасибо.

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Єльяшкевича ставиться на голосування.

"За" - 223.

Ще раз голосується пропозиція за наполяганням чернівець-

_ кої і херсонської депутацій.

"За" - 266. Рішення прийнято.

Для довідки. Згоду на призначення Павла Івановича Лаза-ренка Прем"єр-міністром дали близько 280 депутатів. Та ні, вибачте, 306 голосувало "за". Так, це я довідково для депутата Єльяшкевича, бо він забуває це.

А комуністів і соціалістів у складі Верховної Ради - 105 чоловік.

344? Тим паче. Так що без голосу Єльяшкевича тут не обійшлося.

Депутат Швидкий. Прошу.

ШВИДКИЙ П.Є., секретар комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики і ядерної безпеки Жовківський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Павле Івановичу, шановні народні депутати! Уже більше року не фінансується така галузь в Україні, як геологія. Ми знаємо, що геологічні роботи повинні на два-три роки передувати гірничим роботам, і тому подали вже три звернення і один депутатський колективний запит, І я просив би записати окремим пунктом про те, щоб звернути увагу Кабінету Міністрів на забезпечення діяльності геологічної галузі.

І тут ще народні депутати просять мене звернути увагу на фінансування гуманітарних інститутів та науково-дослідних інститутів Академії наук.

Дякую.

ГОЛОВА. А як це залисати у проекті постанови, скажіть? Що саме голосувати?

ШВИДКИЙ П.Є. Я просив, щоб окремим пунктом записати, аби звернути увагу Кабінету Міністрів на нормальне фінансування геологічної галузі, яка в минулому році не фінансувалася.

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Швидкого ставиться на голосування.

"За" - 167. Депутат Яценко.

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Прошу передати слово Симоненку Петру Миколайовичу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Кр а сноар мінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты! Я лично считаю, как и значительная часть народных депутатов -те, кто думает о будущем Украины, что мы вчера не очень-то были удовлетворены тем, что обсуждение не состоялось, что мы не смогли привлечь внимание всего состава Кабинета Министров к тем очень острым, злободневным проблемам, с которыми сталкиваются сегодня как отдельные регионы Украины, так и в целом Украина.

Общий вывод можно сделать следующий: мы перешли уже определенную черту, и процессы в Украине сегодня неуправляемы. Принятие этого постановления, как и всех предыдущих, извините, никакого не будет иметь результата. Единственное, что сегодня

может сделать Верховный Совет, - это, как мне представляется, все-таки дать, по сути,политическую оценку происходящим процессам.

Поэтому к проекту постановления наша фракция предлагает следующие поправки. В преамбуле записать: "Відмічаючи негативне

становище в економіці як наслідок реалізації програми Прези- дента", а далее за текстом. В пункте I постановления не писать: "Звернути увагу на недостатнє фінансування..." Оно и будет недостаточным. Если записать в такой формулировке, то ничего не изменится. Мы предлагаем пункт I изложить таким образом: "Стан справ по подоланню економічної кризи..."

ГОЛОВА. Я прошу вибачення! Я роблю зауваження депутату Білоусу. По-перше, некоректно будь-якому депутату ходити тут, поки його не обрали на це місце. Я так собі це розумію. Я собі ніколи цього не дозволяв, будучи тут депутатом упродовж семи років. А він ходить сюди, коригує і розповідає, як це робити. Ідіть, будь ласка, на своє місце.

СИМОНЕНКО П.М. Олександре Олександровичу, я тоді продовжу. Пункт І постанови наша фракція пропонує викласти в такій редакції: "Стан справ по подоланню економічної кризи, поліпшенню керованості державного сектора економіки, ліквідації взаємо-заборгованості підприємств і заборгованості по заробітній платі визнати незадовільним і таким, що не відповідає катастрофічному стану в економічній і соціальній сферах, веде до втрати економічної незалежності України".

ГОЛОВА. Спасибі. Ця пропозиція була вчора. Петре Миколайовичу, я хотів би вам сказати, що ви відразу по суті обговорюваного питання вносьте пропозицію, а обгрунтування робіть потім, коли буде час. Бо витрачається багато часу.

Пропозиції депутата Симоненка від фракції ставляться на голосування. Це редакційні зміни. Будь ласка.

"За" - 163.

У цілому ставиться на голосування проект постанови... Одну хвилинку! Є ще один пункт, який учора був опрацьований і вам розданий. Депутат Носов вносив таку пропозицію: вивчити історичний досвід інших держав по виходу з економічної кризи, у тому числі і законодавчий досвід. Це до пункту 2 доручення для уряду.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 157.

Одну хвилинку! 6 ще пропозиція Голубченка Анатолія Костянтиновича: на черговому засіданні Кабінету Міністрів розглянути питання про відповідність грошової маси потребам виробництва, потребам економіки. Будь ласка, ставлю її на голосування.

"За" - 195.

У цілому ставиться на голосування проект постанови.

"За" - 229. Рішення прийнято.

Спасибі.

Ми витратили 12 хвилин на запити, залишилося 18 хвилин. Запишіться, будь ласка, хто хотів би висловитися. Депутат

Дем"ян. Прошу.

ДЕМ"ЯН Г.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Гурківський виборчий округ, Львівська область/. Конгрес українських націоналістів. Шановні панове депутати, брати українці, друзі і вельми непорядні вороги! 22-23 лютого цього року в Києві старі кадебісти та їх агенти і послідовники включно з окремими шовіністами з Польщі та Росії вчинили новий злочин супроти української нації і її держави. Два дні на так званій "науковій" конференції, організованій ко-муносоціалістами, робилася ганебна спроба приписати українським патріотам - бавдерівцям і мельниківцям злочини найжорстокішої колоніальної війни XX століття, яку вели проти ОУН і УПА, проти всього нашого народу польсько-ні-мецько-російські окупанти.

Науки у виголошених виступах треба шукати під супер-потужними мікроскопами. Але зате дика злоба і ненависть до всього українського - і нації, і держави, і Президента буквально шипіла в кожному монолозі.

У зв"язку з цим, захищаючи честь нашої нації і держави, їх національних героїв, від імені групи українських учених заявляю:

Перше. Досі дослідники історії ОУН і УПА, як правило, намагалися не називати імена та прізвища тих злочинців, які вбивали, катували і грабували українців. Ми керувалися потребою національної консолідації і нормальних стосунків із сусідами. Наші ж недруги зрозуміли це як вседозволеність і стали продовжувати наклепницьку політику колоніального періоду.

Друге. Якщо комуношовіністи та інші українофоби в нашій Батьківщині, а також їх однодумці з Польщі і Росії продовжуватимуть очорнювати лагендарно-героїчний визвольний рух ОУН і УПА, дискримінувати його учасників, ми змушені будемо опублікувати поіменні списки з повним переліком злочинів, які здійснили на українських землях НКВД, МДБ, польські "ужондбєспє-ченьства", їх агентура, солдати та офіцери окупаційних армій, комуністи, власовці, аківці та інші.

І третє. Аудіозаписи, програми, листівки та інші матеріали названої псевдоконференції передаються до музею українофобії та етноциду.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат Попов. Будь ласка.

ПОПОВ Д.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Передаю слово депутату Немировському.

ГОЛОВА. Будь ласка.

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Болградський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги, уважаемый Александр

Александрович! На юге Украины, в частности в Измаильском, Болградском, Килийском, Тарутинском районах, начались сель-хозработы. Абсолютно никаких мер ни по финансированию, ни по обеспечению горюче-смазочными материалами не принимается. Мы можем потерять за шесть-семь дней влагу, и потеряем урожай. Надо принимать срочные меры, надо дать поручение Кабинету Министров уделить этому региону особое внимание.

ГОЛОВА. Володимире Лукичу, що тут можна запропонувати? Доручення? Уряд же і відповідає за ці питання, нехай займається своєю справою.

Депутат Єльяшкевич.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги, скоро исполнится три года, как мы стали народными депутатами Украины. Это значительный срок, чтобы задуматься в очередной раз о той работе, которую проводит парламент. И я хотел бы посвятить несколько слов организации работы парламента.

Я очень удовлетворен тем, что Александр Александрович внес проект постановления, которым голосование по конкретным законопроектам переносится на конкретное время, что реально облегчит работу парламента и сделает его более дееспособным. Но это только одно предложение, и хорошо, что через несколько лет он прислушался к тому, что говорили в депутатской группе "Реформы".

К сожалению, до сих пор не роздан отчет о финансово- хозяйственной деятельности Председателя Верховного Совета - то, что по Регламенту надо делать ежегодно. Я понимаю, что і поскольку мы сейчас в первую очередь должны рассматривать

вопросы налогов, бюджета, нет времени для рассмотрения этого вопроса в пленарном режиме. Но раздать сами цифры депутатам для ознакомления, я думаю, целесообразно.

Целесообразно было бы раздать нам и данные, которые получили председатели комиссий, о количестве поездок всех народных депутатов Украины за пределы Украины. Я думаю, что после такой интересной информации не возникало бы вопросов, почему человек в возрасте 21 год считает, что он должен работать именно в Комиссии по иностранным делам /независимо от того, к какой фракции он принадлежит/.

Я думаю, что нормальный режим работы и нормальный порядок, который должен все-таки быть в сессионном зале, помогли бы нам выйти из той сложной ситуации, в которой мы оказались. Сейчас больше времени, на мой взгляд, необходимо отводить для работы в комиссиях, особенно в тех комиссиях, которые загружены действительно больше всех.

У нашей Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности хронически не хватает времени, хотя мы работаем практически с утра до ночи чуть ли не ежедневно. Но, Александр Александрович, до сих пор не ставится вопрос о структурной перестройке парламента, о преобразовании комиссий в комитеты, о существенном сокращении количества этих

структур. Мне хочется, чтобы нагрузка на депутатов была равномерной, тогда и в сессионном зале было бы меньше каких-то восклицаний и неподготовленных вопросов и мы работали бы слаженно..

Я хотел бы, Александр Александрович, чтобы вы как Председатель Верховного Совета Украины уделили время вопросам, касающимся серьезной реструктуризации работы парламента.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Бублик.

БУБЛИК Ю.Т., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Тростянецький виборчий округ, Сумська область/. Я прошу передати слово Чижу Івану Сергійовичу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЧИЖ І.С Голова Соціалістичної фракції. Дякую, Юрію Тимофійовичу. Я уповноважений зробити таку заяву:

"Депутатська група "Конституційний центр" виступила із заявою, основний зміст якої полягав в критичних випадах на адресу Верховної Ради. Складається враження, що автори знаходяться десь поза межами Верховної Ради України і оцінюють діяльність єдиного законодавчого органу держави як сторонні

спостерігачі, що не знають фактично справ у парламенті. У ній міститься явно тендеційна негативна оцінка результатів роботи Верховної Ради після прийняття Конституції України.

Окремі фрагменти заяви "Конституційного центру" та вимоги

Сироти до Президента України не допускати до держав-ної служби членів тих партій та інших державних службовців, які або офіційно заявили про свою опозицій або чиї практичні дії свідчать про опозиційність, за своєю суттю є не лише закликом порушувати Конституцію України, зокрема щодо рівності прав громадян, а й нагадують політичні доноси найгіршого гатунку. У заяві відпрацьовується штамп: ліві при владі, а тому саме вони відповідальні за стан справ у державі. Хоча всі розуміють, що це - спроба перекласти вину з хворої голови на здорову.

Однак якщо раніше голослівні звинувачення стосувалися всього парламенту, говорилося загалом про Верховну Раду як недієспроможну і некваліфіковану, про нелегітимність керівництва Верховної Ради, то сьогодні "поганим" фракціям і групам, окремим депутатам протиставляються їх "хороші" опоненти. В усіх гріхах звинувачуються Голова Верховної Ради України Мороз,його заступники, зрештою, голови незговірливих парламентських комісій, фракцій і груп.

Факти ж свідчать, що саме Голова Верховної Ради вносив' на початку шостої сесії проекти документів, про які "дбають" тепер керівники групи "Конституційний центр" і проти яких вони тоді ж дружно виступили. Сирота, піклуючись про дотримання Конституції, схоже, забув, що якраз в очолюваній ним

групі знаходиться майже половина порушників Конституції - сумісників,і що група проголосувала проти законодавчого унормування порядку дотримання Основного Закону.

В окремих регіонах, зокрема на Тернопільщині, імітується обурення виборців з вимогами відставки керівництва Верховної Ради, За визнанням деяких депутатів, вони піддаються прямому тиску та шантажу. Знову з"явилися металеві нотки в голосі керівних представників Адміністрації Президента України.

На певні роздуми наводять і дивні ініціативи - то про проведення дострокових виборів, то про близьку відставку уряду. Верховну Раду також попереджають, що її можна розпустити.

А реальність така: ті, хто намагається зліквідувати парламент як єдиний представницький демократичний інститут держави, по суті допомагають силам, які хотіли б безконтрольно завершити процес пограбування власного народу, переділ власності у своїх інтересах, не зупиняючись при цьому перед спробами запровадження антидемократичних, тоталітарних засад управління, які зрештою ставлять під загрозу існування незалежності України. І ці ж сили знають, що найліпше це робити через свої слухняні рупори". Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Кузьменко.

КУЗЬМЕНКО С.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Комунарський виборчий округ, Запорізька область/. фракція "Комуністи України". Спасибі.

Шановні колеги, зокрема колеги з групи "Реформи", яскравим представником яких в неодноразово згадуваний тут депутат, так би мовити, Пинзеник. Я звертаюся до вас із повторним зверненням відносно проведення навчань спільно з іноземними державами на території України. Хотів би у зв"язку з цим нагадати, що таке в історії України вже було. Уже висаджувалися на нашу територію представники так званої Антанти і спробували тут наводити порядки. Ми знаємо, чим це закінчилося.

Хотів би, щоб поставили на голосування доручення відповідним комісіям Верховної Ради - Комісії з питань оборони і державної безпеки та Комісії з питань законності і правопорядку стосовно правомірності проведення таких навчань. Наскільки я знаю, Верховна Рада не приймала рішення про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України, як того вимагає пункт 23 статті 85 Конституції. Так само не було законом встановлено порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України, як того вимагає стаття 92 Конституції.

Тобто проведення цих навчань незаконне.

Тому ми повинні знати, хто особисто підписав рішення про проведення таких навчань.

Спасибі.

ГОЛОВА. Депутат Красняков.

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович, прошу передать слово Цибенко Петру Степановичу,

ГОЛОВА, Будь ласка.

ЦИБЕНКО П.С., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Свердловський виборчий округ, Луганська область/. Спасибо. Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Фракция "Коммунисты Украины за социальную справедливость и народовластие" уполномочила меня, депутата-коммуниста, секретаря центрального комитета Компартии Украины, во-первых, напомнить всем страдающим амнезией, то есть потерей памяти, в том числе и журналистам, о том, что Всеукраинский союз рабочих зарегистрирован /подчеркиваю - зарегистрирован/ в Минюсте 19 октября 1995 года, свидетельство № 688, и потребовать прекратить спекуляции и вранье на эту тему.

Во-вторых, обратить внимание на пропрезидентскую, проправительственную, а по сути антинародную позицию руководства Федерации профсоюзов Украины.

В-третьих, ознакомить вас с совместным заявлением президиума центрального комитета Компартии Украины и фракции "Коммунисты Украины", по поводу акции 18 марта.

Итак, Всеукраинский союз рабочих с учетом того, 'что требования, выдвинутые во время предыдущих акций протеста к высшим органам государственной власти Украины, остаются невыполненными, положение с задолженностью по заработной плате, пенсиям, стипендиям и другим социальным выплатам ухудшается, призвал трудовые коллективы предприятий, учреждений, организаций, профсоюзные комитеты, общественные организации и граждан Украины провести 18 марта 1997 года всеукраинскую акцию протеста.

Несмотря на то, что участниками акции выдвигаются в основном требования экономического характера, властные структуры обвиняют Всеукраинский союз рабочих в намерении добиться неконституционным путем смены власти, изменения основ государственного строя.

Законные требования трудящихся погасить задолженность по заработной плате, пенсиям, стипендиям, обеспечить полную занятость путем загрузки производственных мощностей, восстановить в полном объеме систему бесплатного образования и здравоохранения, не допустить попрания конституционных прав граждан, прекратить разрушительную приватизацию, обеспечить реализацию прав трудящихся на контроль за работой органов власти, усилить механизмы государственного регулирования -все это преподносится как покушение на государственную власть.

Президиум центрального комитета Компартии Украины и Фракция коммунистов в Верховной Раде поддерживают законные требования Всеукраинского союза рабочих и призывают трудовые коллективы, всех трудящихся Украины участием в акции выразить свой протест против тотального наступления на права

трудящихся, защитить интересы самых широких слоев населения, прежде всего тех, на ком более всего сказывается дезорганизация производства, разгул коррупции и преступности, бездарное руководство страной.

Уверены, что участники акции дадут должную оценку обанкротившейся антинародной, антинациональной политике, выразят решительный протест против навязанного зарубежными политическими и финансовыми кругами губительного курса, осуществление которого привело к развалу экономики, фактическому уничтожению отечественной науки, к такому положению, когда верхи не могут эффективно управлять страной, а низы не хотят жить...

ГОЛОВА. Депутат Мішура.

МІШУРА В.Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Дякую. Прошу передати слово депутату Мармазову.

ГОЛОВА. Будь ласка.

МАРМАЗОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв"язках з СНД /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые коллеги! Неделю назад фракция "Коммунисты Украины" обращала внимание Центризбиркома

на те безобразия, которые творятся в Волновахском избирательном округе Донецкой области, но практически Центризбирком не принял никаких мер. И в нарушение Закона о выборах на- родных депутатов и Конституции сейчас уже активно включились сам глава областной администрации Поляков и глава районной администрации Яременко. Как глава областной администрации Поляков за последнее время дважды посетил этот район и провел ряд совещаний на тему: "Выход Донбасса из кризиса". На самом же деле он проводил совещания типа инструктажа руководителей предприятий и хозяйств о том, как не допустить избрания коммуниста Иванова по этому избирательному округу.

Напрашиваются два вопроса в связи с этим. Что, в Донецкой области нет проблем, которыми должен заняться глава областной администрации? Что, там все в порядке с угольной промышленностью, с металлургией? Что, там все в порядке с выплатой заработной платы? Что, там все в по- рядке с преступностью, коррупцией? Так нет, глава администрации сейчас считает самой главной своей задачей не допустить избрания коммуниста Иванова - представителя той партии, которая пыталась из этого Полякова сделать человека. Это первое.

И второй вопрос. Почему Поляков так заинтересован в избрании по этому избирательному округу предпринимателя, богача из Крыма? Там, в Волновахе, что, нет достойного представителя в народные депутаты? Почему Поляков так заинтересован в избрании вот этого предпринимателя?

Мы опять обращаемся к Центризбиркому. Выборы там идут самым активным образом. Центризбирком должен взять под контроль проведение этих выборов. А то, что же получается? Завершатся выборы, представитель Центризбиркома выйдет сюда на трибуну, ручками разведет - и что? Время ушло, паровоз ушел - давайте утверждать.

Центризбирком должен сейчас направить туда своих представителей, чтобы проконтролировать ход проведения выборов. Мы обращаем еще раз внимание Центризбиркома на этот момент.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Терещук.

ТЕРЕЩУК В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Маріупольський Приморський виборчий округ, Донецька област ь/. Всеукраїнський союз робітників. Дякую, Олександре Олександровичу. Останнім часом в Україні посилюється протидія справедливому спротив робітників пограбуванню й експлуатації, їх участі у всеукраїнському страйку, призначеному на 18 березня. Сама влада підштовхує робітників до організованої боротьби.

ЗІ

Ось найперші приклади. На руднику № І підприємства "Полімінерал" у Стебнику Дрогобицького району Львівської області не виплачується три місяці заробітна плата. 4 березня закінчився строк договору про виплату, і робітники змушені будуть знову розпочати страйк. Обіцяли їм виплатити заробітну плату, але не виплатили.

У минулий четвер зупинилася швейна фабрика "Каштан". Люди там отримували по 35 гривень на місяць, працюючи повний робочий день.

Третій місяць не отримують заробітної плати в Технічному університеті міста Маріуполя Донецької області.

І в цій ситуації, коли сама влада своїми діями підштовхує до організованого спротиву /хоча Кабінет Міністрів і шукає гроші, щоб якось знизити напругу/, Президент посилює тиск через правоохоронні та силові структури. Закарпаття, Донецьк, Херсон, Чернігів... Активістів, керівників обласних організацій Союзу робітників викликають у силові структури для так званої профілактичної роботи. Тобто фактично йде тиск.

На п"ятницю призначено суд над керівниками обласної ради Всеукраїнського союзу робітників Байкачовим і Чорношталом у Чернігові. Суд над тими людьми, які вимагають виплати заборгованості по заробітній платні, які вимагають відповідальності від влади, що довела трудівників до голодного стану, створила в Україні голодомор 90-х років, який навіть не можна порівняти з голодомором 30-х років, тому що за три роки вже на І мільйон 200 тисяч скоротилося населення України.

Тому Всеукраїнський союз робітників вимагає припинити неконституційні дії, припинити тиск на організації робітників

з приводу захисту ними своїх конституційних прав - права на життя, права на оплату своєї праці, права на боронення своїх інтересів як шляхом страйку, так і шляхом масових акцій, що записано в Конституції України.

Я звертаю увагу і Президента України, і Кабінету Міністрів, і Генерального прокурора України на недопущення дій стосовно організації, яка офіційно зареєстрована в Мін"юсті і має право на роботу по організації захисту робітниками своїх власних інтересів і прав.

Дякую.

ГОЛОВА. Спасибі.

Ваші всі пропозиції беруться до уваги. Якщо є потреба вирішувати якісь конкретні питання, то це можна зробити шляхом голосування.

Григорій Васильович Дем"ян порушив справді важливу тему -про діяльність ОУН-УПА. У нас є комісія з цього питання, яка працює досить інтенсивно на відміну від тієї, яка раніше була створена у Верховній Раді. Але є така порада: щоб ми політичні гасла з цього приводу не проголошували, конкретно подайте в суд на автора книжки "Гіркий злочин"... чи "Гіркі злочини" Віктора Поліщука,і тоді не буде проблем з оцінкою тієї чи іншої ситуації.

Депутат Єльяшкевич щодо змін у режимі роботи Верховної Ради. Ми проголосуємо зараз цей проект постанови і визначимося. Це, до речі, моя пропозиція, яку я вносив ще три роки тому. Вона не була підтримана, як я розумію, моїми політичними опонентами. Але я просив би на це спокійно дивитися.

Далі. Стосовно того, що депутат у 21 рік претендує працювати в

Комісії у закордонних справах, а депутат у ЗІ рік працює в Комісії з питань фінансів, скажу, що всі депутати рівні між собою. Конституція не визнає різниці за віком. Різниця може бути тільки в тому, що один може, скажімо, на футбольному полі бігти швидко, а другий - помаленьку. Тому, будь ласка, давайте ці аргументи не використовувати.

Стосовно пропозиції про доручення комісіям Мухіна і Жира визначити правомірність військових навчань із залученням представників збройних сил інших держав. Прошу проголосувати таке доручення конкретно головам комісій Мухіну і Жиру: забезпечити оцінку правомірності цих навчань. І тоді не виникатиме питань з цього приводу.

Я прошу... Та не підказуйте з місця. Голосуйте за доручення комісіям, нехай вони визначаться. Протокольне доручення комісіям - вивчити правомірність організації цих навчань. Це питання, яке хвилює багатьох.

Будь ласка.

"За" - 143. Рішення прийнято.

Тепер щодо пропозиції депутата Мармазова. про звернення до Центрвиборчкому. Будь ласка, підготуйте депутатський запит. І я хотів би звернути увагу всіх депутатів ось на що. Сьогодні, знаєте, з іронією сприймають те, що сказав Мармазов. Бо, бачте, це представник однієї фракції. Але це стосується кожного. І майте на увазі, що вибори повинні здійснюватися на основі Конституції, закону про вибори. Втручання адміністрації неприпустиме

там! Усі проходили через те, що представники влади палиці в колеса ставили, а тут ніби забули, бо, бачте, говорить представник тієї фракції, яка комусь не подобається. Він говорить абсолютно правильно. І треба звернутися, якщо треба, до Центрвиборчкому /це і моє клопотання/, нехай він направить представників, які все це з"ясують. Закон повинен бути дотриманий. І особливо /підказує голова комісії/ про те, що при обранні попереднього депутата представники чотирьох адміністрацій з"їжджалися в одне місце, щоб провести свою кандидатуру.

Розглядається проект постанови Верховної Ради України про деякі зміни до режиму роботи Верховної Ради України...

Чому ви не взяли слово тоді, коли брали всі?

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Регламент дає це право.

ГОЛОВА. Я прошу вас, не підвищуйте голосу. Я відповідаю на ваше запитання. Є відведений... Одну хвилинку, не перебивайте. У вас Регламент перед очима. Він дає право кожному виступити із заявою, зверненням, оголошенням тощо. Тому поміняйтеся з кимось із депутатів. Я надаю слово тим, хто записався.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Ви нехтуєте Регламентом. Утворено депутатське об'єднання. Ви надавали слово про утворення депутату

Симоненку з цієї трибуни, поза всякою чергою. Чому у вас така вибірковість?

ГОЛОВА. Я прошу, дайте мені вашу заяву.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Заява є.

ГОЛОВА. Та не кричіть. Миколо Івановичу Поровський, не кричіть.

Відійдіть від мікрофона.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. А ви не нехтуйте Регламентом!

ГОЛОВА. Я ще раз кажу, не кричіть. Ну ви подивіться на цього чоловіка! Відійдіть від мікрофона, будь ласка, ідіть на місце, сідайте.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Дайте слово. П"ятдесят чотири депутати утворили об'єднання. А ви за Регламентом дайте слово /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я роблю зауваження депутату Поровському за некоректну поведінку /Шум у залі/. Ще раз роблю зауваження Поровському за некоректну поведінку.

Депутат Манчуленко. Будь ласка. Я справді пропустив цю заяву, не помітив.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /3аставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Фракція Народного руху України. Шановний

Олександре Олександровичу, шановні колеги! У Верховній Раді утворено депутатське об'єднання на захист Канонічного Українського Православ"я. Об'єднання утворено на платформі нашої заяви, яку дозвольте виголосити.

"У наш час збулася найзаповітніша мрія, про яку молили Господа нашого Ісуса Христа багато поколінь українців. Через тисячу років свого існування Українська Христова Церква, продовжуючи традиції, започатковані від Апостола Андрія Первозванного, розвиваючись, утворила згідно з ученням Ісуса Христа Київський Патріархат. Це сталося як закономірний наслідок розвитку Церкви у відродженій Українській державі, що покликало необхідність, у відповідності з канонами Православ"я якісно вищого ступеня церковної організації - Помісної Церкви з Патріархом у Києві на чолі /Пожвавлення в залі/.

Українська Православна Церква утворила Київський Патріархат канонічно і по праву, бо саме Київ благословив Апостол Андрій Первозванний, бо саме в Києві рівноапостольний князь Володимир охрестив наших предків, які понесли віру Христову в усі слов"янські краї.

Із утворенням Київського Патріархату пов"язане вирішення найважливішої для українського народу проблеми - об'єднання довкіл власного єдиного духовного центру. Цей духовний центр не може бути ані в Римі, ані в Москві, бо і Пала Римський, і Патріарх "Всія Русі" Алексій, який, наголошуючи, що Москва -це Третій Рим, безуспішно намагається грати роль "пали" православного світу, зацікавлені, щоб незалежна Україна не мала своєї незалежної Помісної Церкви.

Ієрархи Російської Церкви та політичні правителі Росії, що стоять за ними, пильно дбають, щоб українці були підпорядковані Москві в духовному житті, а отже, були залежними і в житті мирському.

Від віруючих людей в Україні ретельно приховується той факт, що нинішня Московська Патріархія була утворена за наказом Сталіна і Берії щойно в 1943 році замість знищеної більшовиками в 20-х роках канонічної Російської греко-кафо-лічної Православної Церкви. Про це правдиво, на основі документів, написав у книзі "Подлинный лик Московской патриархии" священик депутат Державної Думи Росії Гліб Якунін: "Используя традиционные богослужения и обряды, Патриархия практически являлась подразделением госбезопасности, основной функцией которой было обслуживание коммунистического режима".

Російська Церква і далі використовується політичним керівництвом Росії як традиційний і слухняний інструмент великодержавної імперської політики, головним завданням якого в Україні є закріпити духовне роз'єднання українців і України.

Саме тому 15 грудня 1996 року Архієрейський собор УПЦ Московського Патріархату під керівництвом митрополита Сабодана відмовився від прохання перед Синодом РПЦ про дарування УПЦ незалежності /автокефалії/...

ГОЛОВА. Будь ласка, завершуйте.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Ще дві хвилини, будь ласка. "...Чим підтвердив своє повне підпорядкування в духовному житті і адміністративному управлінні Російській Православній Церкві. Усі по-

передні заяви духовенства УПЦ МП, що вони, мовляв, прагнуть законним шляхом отримати незалежність, виявилися неправдою. Ієрархи Російської Церкви через приходи УПЦ...

ГОЛОВА. Георгію Манолійовичу, скільки вам часу ще треба?

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Дві хвилини.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб дати ще дві хвилини на виступ? Будь ласка, проголосуйте цю пропозицію. У нас у Регламенті передбачено три хвилини на такі заяви. Будь ласка.

"За" -91.

Продовжуйте, будь ласка.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Ієрархи Російської Церкви через приходи УПЦ МП щорічно отримують з України понад 200 мільйонів доларів прибутку від торгівлі церковними речами, а тому і не бажають випускати зі своїх рук головне джерело прибутку. В їх руках залишилось і закордонне майно РПЦ на мільярди доларів, створюване роками за рахунок пожертв передусім українців, бо до 1990 року Україна мала 6505 православних громад, тоді як Росія - всього 2,5 тисячі.

Щоб зберегти таке величезне джерело прибутків з України, ієрархами Російської Церкви та духовенством УПЦ Московського Патріархату ведеться, всупереч канонам Православ"я, цілеспрямована діяльність на прищеплення українським прихожанам твердження про непридатність української мови для богослужіння,

поширення ідеї відтворення "единой неделимой России", зневіри в майбутнє України, що належить розцінювати як протидію утвердженню Української держави.

Для досягнення мети будь-якою ціною, щоб зберегти колоніальний стан Українського Православ"я, зберегти за собою храми і парафії, котрі приносять величезні доходи, ієрархи РПЦ і УПЦ Московського Патріархату традиційно, як і в колишні часи, пішли на співпрацю з комуністами - цією безбожною атеїстичною партією, члени якої знищили сотні тисяч храмів, десятки тисяч священиків і мільйони віруючих. Про цю співпрацю оголошено в публікації секретаря КПУ Симоненка "Комуністи і віруючі" та підтверджено створенням депутатами комуністами і соціалістами об'єднання на захист традиційного /в розумінні російського/ православ'я.

Нещодавно Архієрейський Собор РПЦ з нехтуванням канонами Православ"я втрутився у справи Української Православної Церкви Київського Патріархату і своїм рішенням намагався ошельмувати Українського Православного Патріарха. Але Всевишній позбавив глузду очорнителів, бо таке ж рішення у свій час Синод РПЦ приймав до гетьмана Івана Мазепи та письменника Льва Толстого і цим вони піднесли українського Патріарха до рівня цих постатей.

В Україні існує нагальна потреба захисту Українського Православ"я від агресивних посягань ієрархів Російської Православної Церкви. Ми не можемо стояти осторонь і байдуже спостерігати,як чужинці і їх прислужники в Україні глумляться над Православною Церквою Київського Патріархату, намагаються зневажити Патріарха України. Ми об'єднуємося в депутатське об "єднання для захисту канонічних і законних прав Українського православ'я, для захисту честі і гідності мільйонів

православних віруючих, наших виборців".

ГОЛОВА. Спасибі. Все.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Я закінчую. Останнє речення.

"Наше депутатське об'єднання буде ініціювати прийняття Верховною Радою України нормативних актів на захист прав Українського православ"я і /підкреслюю/ сприяти справі об'єднання діючих православних конфесій в єдину Помісну Українську Православну Церкву, дбати про неухильне дотримання і вдосконалення Закону України про свободу совісті та релігійні організації. Нехай допоможе нам у цьому Всевишній".

Заяву підписали 54 народні депутати, серед яких Климпуш, Буткевич, Ємець, Сирота і багато інших, від усіх регіонів України. Представляти об'єднання доручено депутатам Куліничу, Манчуленку, Поровському /0плески/.

ГОЛОВА. Спасибі. Дозвольте звернутися до всіх тих депу- татів, хто записався до цього об'єднання, із проханням, щоб вони під час своєї діяльності не забували про те, що державу в Україні за Конституцією відділено від церкви. Тому свої оцінки ви можете висловлювати десь окремо, але не в державній установі, якою б Верховна Рада. Це принципово важливо. І нагадав Миколі Івановичу заповідь від Матфея: "Аще кто речет "Люблю Бога своего", но брата своего ненавидит, ложь есть". Сучасною мовою звучить так: якщо говориш про Бога, то не кричи так з трибуни, бо інакше це сприймається своєрідно. Розумієте?

Розглядається проект Постанови Верховної Ради України про деякі 8міни до режиму роботи Верховної Ради України. Я вніс цей проект постанови /зміст його вам зрозумілий/ для того, щоб можна було планувати роботу /в тому числі для радіотрансляції наших засідань/ і розгляд питань у першому читанні проводити відповідно до Регламенту /з доповіддю, запитаннями, дискусією/, а голосування здійснювати в період з 17 до 18 годиш.Певні винятки можуть,звичайно бути, наприклад, коли під час розгляду того самого питання треба проголосувати. Але це дало б змогу краща організувати роботу комісій, депутатам - орієнтуватися, коли відбудеться голосування. І, звичайно,це передбачає, що члени фракцій і комісій мають довіряти учасникам дискусії, яким вони доручають вести ці дискусії. Тоді ми матимемо завжди ефективне голосування.

Вважаю, що це прискорило б роботу Верховної Рада. Таку пропозицію я подавав три роки тому, але тоді ще не було сформовано депутатської групи "Реформи" і депутати не підтримали пропозиції. А тепер, я сподіваюсь, її буде підтримано.

Тому прошу проголосувати пропозицію прийняти за основу проект постанови, а потім внесете свої пропозиції. За основу приймемо? Чи є запитання до мене? Так? Запишіться на запитання.' На запитання відведемо 5 хвилин.

Будь ласка, висвітліть список.

Депутат Осадчук.

ОСАДЧУК П.І. Група "Конституційний центр". Олександре Олександровичу! Взагалі ідея дуже цікава, бо треба нам нарешті впорядкувати свою роботу. Але наскільки це реально, що ми до обіду тільки розглядатимемо законопроекти в першому читанні, дискутуватимемо, а по обіді голосуватимемо? До речі, як правило, у нас по обіді в залі перебував менше депутатів. Трапляються такі сумні ситуації, коли 100 депутатів мають по п"ять карток. От тобі й голосування!

Мені здається, що треба все-таки ще продумати цю вашу дуже цікаву пропозицію і піти конструктивним шляхом, тобто . голосувати також і до обіду.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Петре Іллічу, по-перше, 100 депутатів не можуть

мати по 5 карток, бо депутатів всього 450 /теоретично, а фактично - 410/. Так що цього бути не моле.

Але я не гарантую, що всі /я ж щойно пояснив/ питання так розглядатимуться. Наприклад, розглядається в другому читанні проект Закону про місцеве самоврядування. Він сам по собі цікавий і важливий у другому читанні. Тому ми можемо статті розглядати тут, голосувати їх, але остаточно закон голосувати у визначений час. Щоб усі розуміли, що надзвичайно важливий документ розглядається, і навіть ті, в кого трапляються... Наприклад, Комісія з питань фінансів і банківської діяльності працює тепер десь над чотирма десятками законопроектів. І, природно, депутати відсутні під час розгляду питання в сесійному залі, бо вони працюють у комісії. Так само працюють і інші комісії, в яких готуються документи з питань місцевого самоврядування, державних адміністрацій, реформи податкової системи. Так десь близько 80 депутатів постійно' працюють у комісіях і не можуть брати участі в пленарному засіданні. Але під час голосування з того або того питання вони можуть прийти і взяти в ньому участь. Я думаю, що це правильна норма. Пропоную тижнів зо два так попрацювати.

Якщо буде потреба, тоді змінимо /Шум у залі/.

Добре, можна обмежити.

Депутат Білоус.

БІЛОУС В.О., член Комісії Верховної Ради Україна а питань оборони і державної безпеки /Київській виборчій округ, Полтавська область/. Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Дозвольте зауважити, що якраз група "Реформи" протягом трьох років наполягала /конкретно депутати Коліушко та Соболев/, щоб у такому режимі працювати. Тому, Олександре Олександровичу, на ваші зауваження стосовно того, що ви три роки працювали, я відповім вашими гаки словами: "То погано ви працювали а групами і фракціями, якщо вас не підтримували".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Приймається. Спасибі. Тепер будете краще працювати зі мною. Добре? За Конституцією.

Депутат Глухівський. Будь ласка.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Фракція Народного руху. Шановний Олександре Олександровичу, ваша пропозиція відірвати час розгляду законопроектів у першому читанні від голосування стосовно них має слушність. Але користь від неї була б, якби ми розглядали упродовж одного дня один чи два. від сили три законопроекти, як це буває в зарубіжних парламентах.

Та коли ми

упродовж дня розглядаємо 10 законопроектів і потім їх. усі голосувати, то боюся, що дехто може вже й забути, про що йшлося. А він тоді голосуватиме.

З другого боку, вже не один раз пропонували, щоб розгляд законопроектів у другому читанні відкладати на другу половину дня і не транслювати. А ми далі продовжуємо це робити,і нашим виборцям доводиться вислуховувати цілогодинні розгляди законопроектів у другому читанні і, нічого не розуміючи, бути свідками цього законотворення.

Дякую.

ГОЛОВА. Спасибі. Леве Йосиповичу, по-перше, виборці все розуміють. А по-друге, так трапляється зрідка, як виняток, бо за порядком денним буває, що ми розпочали розглядати питання одного дня, наступного дня - мусимо вносити.

Я маю порядок денний парламенту Великобританії, який привіз Анатолій Варфоломійович Раханський. Там за один день, 18 лютого, було розглянуто близько ЗО питань, зокрема законопроекти і в першому читанні, і в другому. Але там діапазон неймовірний - від собак до людей і мавп: навіть про людиноподібних мавп приймають закон. Ну, ми ще до цього не дожили. Можливо, і слава Богу. Ми до цього ще дійдемо. А поки що такий режим підтримується. І вони, до речі, використовують цей прийом.

Депутате Головко, будь ласка. Останнє запитання.

ГОЛОВКО В. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради

України а питань оборони і державної безпеки (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Спасибо, Александр Александрович. Я посмотрел, как работает парламент Венгрии, и убедился, что можно эффективнее направлять всю свою деятельность на принятие решений и их выполнение. Там парламентарии работают четыре дня в комиссиях над законопроектами, а пятый день только голосуют все законопроекты, молча. В чем плюс? Плюс в том, что законопроект остается в правовом поле, а не попадает в политическое. В нашей же ситуации, как только мы вносим на обсуждение любой законопроект, он с правового поля попадает в политическое. И того, что мы хотим для Украины, для народа, уже не получаем, поскольку политические силы начинают его блокировать.

Поэтому хотелось бы, конечно, чтобы мы изменили режим в таком варианте.

Спасибо.

ГОЛОВА. Приймається ваша пропозиція. Тільки особливість того парламенту, на який ви посилалися, полягає в тому, що в ньому є політична більшість. І тому там можна це робити мовчки, хай хто кричить, не кричить - вони голосуватимуть так, як визначилися.

Але ми ще не маємо такого суспільства, не маємо такого закону про вибори, який би дав можливість сформувати більшість. Зробимо - буде і в нас голосування мовчки, але правова робота вестиметься в комісіях, як це й належить.

Можна ставити на голосування? Обговорення? Василь Іванович уже не просить слова. Була пропозиція проголосувати за основу проект постанови з цього приводу. Ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 168.

Я прошу: хто не визначився - визначайтеся. За основу. Активно, будь ласка. Пропозиція підтримана всіма фракціями. Ставлю на голосування.

"За" - 198.

Це ж елементарне питання, у мене просто бракує слів (Шум у залі). Та запросив уже.

Депутате Носов, будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Шановні депутати і головуючий! Ідеться фактично про організацію розгляду питань так, як це робиться в інших країнах, згідно зі статтею 3.3.3 Регламенту. Тобто треба на кожне питання, яке розглядається в першому читанні, визначити час на обговорення. Скажімо, годину. І розподілити пропорційно між групами та фракціями. Тоді, справді, можна на завершення того часу прийти для голосування. Якщо голосування переноситься за часом, відокремлюється від розгляду, то Регламент вимагає продовжувати його розгляд. Тоді згідно з пунктом 12 статті 3.4.1 головуючий нагадує, що розглядалося, дає виступити з мотивів голосування, щоб лідери фракцій показали своїм, як треба голосувати. Бо справді забудуть, до чого вони домовилися. І тільки тоді - голосування.

З огляду на це пропоную доповнити постанову (може, з таким доповненням її проголосують): "Доручити Голові Верховної Ради України планувати розгляд законопроектів у першому читанні за процедурою, встановленою статтею 3.3.3 Регламенту Верховної Ради України". Тоді буде більш-менш нормальна робота. Принаймні, можна спробувати так працювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Можливо, не визначати пункту, а записати "відповідно до Регламенту", бо інші пункти дещо інакше трактують це право. І тут виникає таке питання. Наприклад, ми розглянули якусь проблему і немає навіть потреби виступати з мотивів голосування - вже люди визначилися. До того ж є двогодинна перерва, порадилися у фракціях, прийшли - проголосували. А якщо так, то тоді немає сенсу взагалі переносити, бо коли від кожної фракції висловлювати мотиви, то в нас тоді не буде часу на прийняття рішення.

Прошу послатися на Регламент і доручення Голові. Тоді я згоден із пропозицією Владислава Носова. Але тут треба виправити: не з 17 до 18, а з 16 до 18 години. Можна проголосувати? Отже, за основу те, що я пропоную, тільки з 16 до 18 години. А потім проголосуємо уточнення. Ставлю на голосування. Прошу зосередитися. Григорію Васильовичу, голосуйте - це те, що потрібно (Шум у залі).

"За" - 224..

У Василя Івановича щось не спрацювало - проголосуємо ще раз. Я прошу: проголосуйте І

"За" - 237.

У цілому можна проголосувати? (Шум у залі). І береться до уваги пропозиція депутата Носова, вона буде врахована.

Депутат Єльяшкевич просить слова. Будь ласка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатская группа "Реформы". Я не совсем понял предложение депутата Носова, поскольку повестку дня формирует Верховный Совет, а не Председатель Верховного Совета. И это будет нарушение Регламента. Чтобы не входить в противоречие, поручение Председателю не надо записывать в текст постановления.

ГОЛОВА. I Носов має рацію, і Єльяшкевич має рацію. Проте згідно з Конституцією обов'язок Голови Верховної Ради організовувати роботу, в тому числі й пленарних засідань. Тому порядок роботи сесії затверджує Верховна Рада, а добирає питання залежно від їх готовності і актуальності головуючий, тобто Голова Верховної Ради, і вони розглядаються тоді в такі послідовності.

Депутат Петренко. За ним - депутат Степенко. Будь ласка.

ПЕТРЕНКО Д.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів (Перевальський виборчий округ, Луганська область). Александр Александрович, в принципе можно согласиться с этим проектом постановления, если его подкорректировать следующим образом:

"Встановити, що голосування по законопроектах, які після другого (третього) читання приймаються в цілому, проводиться щоденно в дні пленарних засідань з 16 до 18 години". І це буде для всіх фракцій і груп прийнятне.

ГОЛОВА. У другому абзаці це записано. Вважаю, що нормально записано... Ще слово депутату Петренку.

ПЕТРЕНКО Д.Д. У першому абзаці вилучити слова "у першому читанні або". І тоді постанова буде всім зрозуміла.

ГОЛОВА. Так же і записано: "Встановити, що голосування по законопроектах, які розглядаються у першому читанні або після другого (третього) читання приймаються в цілому, проводиться щоденно в пленарні дні з 16 до 18 години".

ПЕТРЕНКО Д.Д. Нет, Александр Александрович. Дело в том, что если здесь исключить "у першому читанні", тогда отрезаем первое чтение для того, чтобы люди слышали, когда мы обсуждаем документ в первом чтении. Это как раз очень важный момент (Шум у залі).

ГОЛОВА. Зверніть увагу, що обговорення відбувається в першій половині дня, як передбачено Регламентом та визначено порядком висвітлення роботи, тобто відбувається дискусія, люди знають, про що йдеться, а голосування проводиться в другій половині дня.

Депутате Степенко, будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Дякую, Олександре Олександровичу. Я цілком підтримую цей проект постанови, проте пропоную окремо проголосувати пропозицію, навіть якщо вона від депутата Носова (Шум у з а л і ). Не треба разом голосувати проект постанови з пропозицією Носова. Я вважаю, що його пропозиція абсурдна, бо Голова Верховної Ради зобов'язаний формувати порядок роботи згідно з чинним законодавством та Регламентом. Треба прийняти проект постанови, постанова розумна.

Дякую (Шум у залі).

ГОЛОВА. Дякую. Ні, пропозиція депутата Носова зовсім не абсурдна. Ви образили депутата Носова... Владиславе Васильовичу, я прошу вибачення за нього (Шум у залі). Я прошу, заспокойтеся, будь ласка.

Пропоную в цілому проголосувати проект постанови. Ставлю таку пропозицію на голосування. Підтримайте, будь ласка.

"За" - 209.

Депутате Носов, будь ласка.

НОСОВ В.В. Шановні депутати! Шановний депутате Степенко!

Якби депутат Степенко вивчав Регламент, то знав би, що

Регламент передбачає декілька способів організації розгляду питань. І я вносив пропозицію розглядати саме за способом, передбаченим у статті 3.3.3, тобто визначаються виступи і

діляться пропорційно між групами, фракціями. Щоб питання не політизувалося, керівники, голови чи представники фракцій завчасно подають Голові список тих, які виступатимуть, які готували ці законопроекти. І тоді політична полова не буде віятися тут із трибуни. Оскільки депутат Степенко збив голосування, я прошу все-таки проголосувати - відповідно до статті 3.3.3. Це нормальна практика, стандартна (Шум у залі ).

ГОЛОВА. Пропонується таке уточнення: "Встановити, що голосування по законопроектах, які розглядаються у першому читанні або після другого (третього) читання приймаються в цілому відповідно до Регламенту, проводиться щоденно в пленарні дні з 16 до 18 години".

Можна так проголосувати? Це уточнення ставиться на голосування.

Підтримайте його, будь ласка.

"За" - 220.

Із поправкою депутата Носова ставиться на голосування... Так, як він сказав (Шум у залі). Прошу, спокійно. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 210.

Депутат Манчуленко. Остання пропозиція.

МАНЧУЛЕНКО Г.М. Олександре Олександровичу, є певна колізія в тому, що у першій частині проекту постанови йдеться про прийняття рішення по законопроектах, які розглядаються у першому читанні. Доцільніше записати так: "Встановити, що голосування по законопроектах, які після другого (третього)

читання приймаються в цілому, проводиться щоденно у пленарних засіданнях з 17 до 18 години". Бо може статися таке, що ми розглядаємо законопроект у першому читанні і потім переходимо до остаточного прийняття рішення у другій половині дня, і люди просто не знатимуть, яке ж рішення приймається. Тому бажано було б, щоб голосування щодо законопроектів, котрі розглядаються в першому читанні, відбувалося в першій половині дня, аби радіослухачі, виборці, які слухають та цікавляться, знали, що розглядається законопроект у першому читанні та яке прийнято стосовно нього рішення.

ГОЛОВА. Георгію Манолійовичу, на слові "голосування." поставмо наголос, і вам тоді стане все зрозуміло. "Встановити, що голосування... проводиться", а решта розглядається в звичайному режимі.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття постанови в цілому. Будь ласка, підтримайте. Тут усе правильно написано.

"За" - 214.

Я прошу знавців Регламенту, проголосуйте врешті-решт так, як треба. Ми хочемо скоріше працювати, але так, щоб послухали окрему думку кожного. Ще раз ставлю на голосування. Та врешті-решт треба проголосувати.

Голосуйте. Будь ласка. Не вигукуйте з місця (Шум у залі).

Що ви пропонуєте? (Шум у залі).

Голосуйте, будь ласка. Як не хочете, то не голосуйте...

Я прошу тих, хто хоче голосувати. Щоб працював парламент, голосуйте.

"За" - 199.

Остаточне голосування з цього питання відбудеться після обіду.

Слухається питання про проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1992 року про прибутковий податок з громадян та проект Постанови Верховної Ради щодо поетапного підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Це питання розглядалося 7 березня. Заслухано доповідь Петра Степановича Степанова. Відбулось обговорення. Прийнято рішення про голосування 12 березня. Оскільки ми не прийняли рішення про перенесення голосування на чао після обіду, я зобов'язаний тепер поставити це питання на голосування. Матеріали у вас" є.

Ви знаєте суть питання.

Депутат Степанов з інформацією на хвилину. Будь ласка.

СТЕПАНОВ П.С, голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці ( Ватутінський виборчий округ, Луганська область). Александр Александрович І Уважаемые народные депутаты! Я просил бы вас проголосовать за принятие этого законопроекта в первом чтении. Да, вопросы остаются. Вопросы какие? По шкале налогообложения, по нормативным актам, относительно различных справок, нотариальных

контор и так далее. Все эти вопросы можно будет урегулировать при подготовке законопроекта ко второму чтению. Прошу поддержать.

ГОЛОВА. Ще раз повторюю. Дискусіє ми закінчили минулого разу. Тому є пропозиція комісії, а також депутата як суб'єкта законодавчої ініціативи, - проголосувати законопроект у першому читанні, а до другого доопрацювати положення, щодо яких депутати мають сумніви.

Я ще раз прошу (Шум у залі).

Ви розглядали це в комісії? Вам доручили висловитися з цього приводу? Віктор Іванович Суслов є?

В'ячеслав Михайлович Сокерчак. Будь ласка.

СОКЕРЧАК В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності ( Савранський виборчий округ, Одеська область). Шановні народні депутати!

Чесно скажу, що, виходячи на трибуну, перебуваю в незвичайній ситуації. З одного боку, маю довести рішення комісії, а з другого, є членом фракції, яка підтримує проект рішення, поданий депутатами в порядку законодавчої ініціативи з поправкою до декрету Кабінету Міністрів стосовно того, щоб збільшити розмір неоподатковуваного мінімуму із 17 до 34 гривень.

Я спочатку подам аргументи комісії, а потім висловлю власну думку з цього питання.

Аргументи комісії полягають у тому, що збільшення неоподатковуваного мінімуму суто механічно із 17 до 34 гривень

зменшить суму податку як із малозабезпечених верств населення, так і з більш заможних. Сьогодні вам роздано цей проект, і там є розрахунки, рішення нашої комісії. А розрахунки подано за підписом Сергія Терьохіна. Він має рацію щодо своїх розрахунків. Тому що економія за неоподатковуваного мінімуму в 34 гривні буде не лише для тих, які одержують малу плату чи малий дохід. Економія зростатиме за геометричною прогресією і в тих, які одержують високий дохід. Ви можете переконатися, що це справді так.

Отже,ми не зовсім досягаємо тут мети, яку ставили собі: підвищити розмір неоподатковуваного мінімуму передусім для зменшення податку з малозабезпечених, або тих, які отримують малий дохід, і перенести цей тягар на тих, які мають більший дохід.

Навіть суто механічно тут такого не досягнемо, коли застосовувати шкалу, запропоновану декретом Кабінету Міністрів.

Другий аргумент. Механічне підвищення розширює шкалу неопо

датковуваного мінімуму і зведе нанівець замисел авторів зако

нопроекту. Де думка комісії. Комісія вважає, що треба врахо-

вувати таке: 6 березня було прийнято в першому читанні проект Закону про податок на доходи фізичних осіб. Ви пам'ятаєте, що депутат Донченко вніс на розгляд проект постанови. І пунктом 2 цієї постанови доручалось Комісії з питань фінансів і банківської діяльності "доопрацювати проект Закону України про податок на доходи фізичних осіб з урахуванням пропозицій і зауважень народних депутатів України і статті 1 цієї постанови Верховної Ради України. А там говорилось про статтю 7, яка саме й стосується зменшення сум податку.

Отже, комісія, приймаючи рішення, вважала, що оскільки прийнято в першому читанні проект Закону про податок на доходи фізичних осіб, то неоподатковуваний мінімум у розмірі 34 гривень треба ввести саме до цього законопроекту.

Один тільки аргумент: неоподатковуваний мінімум цим законопроектом не встановлюється. А в пункті 7.3 записано так:. "Розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України і подається у розрахунках до Державного бюджету на наступний рік та не може змінюватися протягом бюджетного року після затвердження Державного бюджету Верховною Радою".

Отже, сьогодні невідомо, який буде неоподатковуваний мінімум у Законі про податок на доходи фізичних осіб, оскільки він встановлюватиметься Законом про Державний бюджет.

Рішення комісії у вас є. Там зазначено, що питання, поставлені розробниками законопроекту щодо зміненого неоподатковуваного мінімуму мають вирішуватися в Законі про податок на доходи фізичних осіб, а сума неоподатковуваного мінімуму має встановлюватися щорічно з прийняттям Закону про Державний бюджет України і застосовуватися до всіх законів, що оперують категорією "неоподатковуваний мінімум".

Справді, це дуже важливо, оскільки неоподатковуваний мінімум регулює не тільки частку доходів громадянина, в якого починається оподаткування, але й встановлює шкалу оподаткування. І третя дуже важлива річ: цей мінімум в регулюючим фактором для визначення бази інших податків - державного мита, неоподатковуваного мінімуму для ПДВ, деяких місцевих податків, а також адміністративних штрафів та інших цілей.

Отже, якщо замінити суто механічно неоподатковуваний мінімум, то він зачепить чимало законів, які треба буде змінювати. Я бачу, що автори запропонували Кабінету Міністрів, в разі ухвали про 34 гривні, протягом двох місяців внести зміни до цих законів. Це правильно, інакше будуть суперечності в законах.

Позиція нашої комісії така: оскільки законопроект прийнято в першому читанні, то треба його доопрацювати. застосувавши шкалу 34 гривні.

Якої думки я особисто? Фракція комуністів підтримала

позицію групи депутатів: мати неоподатковуваний мінімум в розмірі 17 гривень - неприпустимо. Чому? Ви самі розумієте, що при пенсіях 35-39 гривень це практично виходить неоподатковувана половина цієї суми. Звичайно, інфляція з"їла реальну заробітну плату. І через те шкалу, з якої варто починати оподаткування, треба підвищити.

Яким чином можна вийти з такого становиш? Наприклад, учора фахівці комісії пропонували: доки прийматиметься Закон про податок на доходи фізичних осіб, визначити, що оподаткування починається із двох неоподатковуваних мінімумів. Тобто 17 і 17. Отже, всі інші закони, побудовані на цьому законопроекті, не змінюватимуться.

А що стосується частки доходу громадянина, яка неоподатковуватиметься, то вона збільшаться до 34 гривень.

Таке компромісне рішення нашої комісії.

Оскільки невідомо, що запропонує Кабінет Міністрів у Законі про Державний бюджет на 1997 рік, то, мабуть, доцільно було б /виступаю вже не як член комісії, а просто як депутат/, проголосувати за те, щоб неоподатковуваний мінімум підняти до рівня 34 гривень.

ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. Шановні депутати, в мене є пропозиція, яка, думаю, може влаштувати всіх. Варіант, запропонований комісією, про що повідомив В'ячеслав Михайлович Сокерчак, щодо використання своєрідного модуля чи коефіцієнта 2, який би не потребував внесення змін до всіх інших законодавчих актів, але й підвищив би неоподатковуваний бар"єр для малозабезпечених -

це вихід із ситуації. Тим паче що ми не можемо, підвищуючи мінімальний неоподатковуваний розмір, зменшувати тим часом доходи до бюджету від тих, хто має велику заробітну плату. А розрахунки показують, що тим, які мають зарплату 150 гривень на місяць, однаково - 17 чи 34. А вже тим, у кого, наприклад, 300 і вище, вигідніше підвищувати мінімум. Отож треба міняти механізм податку на прибуток.

Тому можна було б зробити ось як: прийняти в першому читанні цей проект, а профільній комісії запропонувати, враховуючи позицію Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, до другого читання цей механізм відобразити. А потім прийняти. Можна так?/ Шум у залі/.

Я настійно прошу: елементарне ж питання /Шум у залі/. Позиція комісії відома.

Запишіться, хто ще хоче висловитися, але це питання

обговорене. Я прощу: буквально 5 хвилин. Депутат Степенко.

СТЕПЕНКО В.І. Дякую, Олександре Олександровичу. Я пропоную відпрацювати механізм, щоб захистити ті верстви населення, які одержують мінімальну заробітну плату, тобто в межах десь 100-150 гривень, а хто більше, - то хай у них залишається так, як і було. Я ще прошу поставити це питання на поіменне голосування, щоб було видно, хто справді хоче зняти податковий тиск на громадян, які одержують невеличку зарплату.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутате Немировський, будь ласка.

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Уважаемые коллеги! Безусловно, законопроект можно принять в первом чтении. Но необходимо до второго чтения согласовать со всеми теми законодательными актами, где применяется необлагаемый минимум. Поэтому одновременно с принятием этого проекта закона во. втором чтении надо отрегулировать шкалу удержания, иначе можем усложнить всю работу.

ГОЛОВА. Це само собою зрозуміло, Володимире Лукичу. Звичайно, тільки так.

Депутате Кірімов, прошу.

КІРІМ0В І.3., голова підкомісії Комісії Верховної Ради "України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Шановний Олександре Олександровичу і шановний В"ячеславе Михайловичу! Ми всі хочемо, щоб податковий прес на людей, які мало заробляють, був менший, тому було б добре, аби неоподаткування було адекватне прожитковому мінімуму. Якщо так буде, то тоді ті люди, які заробляють менше грошей, ніж прожитковий мінімум, взагалі не оплачуватимуть податку. Це буде реально і нормально.

Дякую. .

ГОЛОВА. Іване Захаровичу, минулого разу під час дискусії йшлося про поступове наближення до цього. І в проекті постанови передбачалося через два місяці вийти на суму 51 чи 54 гривні...

Депутат Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ. Житомирська область/. Шановні колеги народні депутати! Я прощу вас підтримати цей законопроект. Ми ретельно опрацьовували цей механізм, а під час другого читання врахуємо всі ті пропозиції, які ви вносили. Усе-таки потрібно зменшувати податковий тиск на наших людей. Прошу поставити законопроект на поіменне голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатская группа "Реформы". Уважаемые коллеги! Мы вступаем в серьезную коллизию с нашим налоговым законодательством. Мы пытаемся постановлением урегулировать те нормы, которые в по Конституции, и по Закону о системе налогообложения должны приниматься законами. Можно было бы даже принять этот проект постановления, но я считаю, что лучший вариант решения проблемы - принятие того законопроекта о налогообложении граждан, который мы приняли в первом чтении. И тогда эти вопросы были бы решены на нормальном законодательном уровне.

В Конституции Украины записано, что Кабинет Министров в своей деятельности руководствуется Конституцией и законами Украины, актами Президента Украины. К сожалению, Кабинет Министров не руководствуется постановлениями Верховного

Совета. И вы знаете, сейчас Кабинет Министров готов обратиться в Конституционный Суд по поводу многих наших решений. Поэтому я бы хотел, чтобы принимаемое наше решение соответствовало нормативной базе. И давайте выходить из ситуации следующим образом: направим этот документ в Комиссию по вопросам финансов и банковской деятельности с тем, чтобы основные положения о повышении необлагаемого минимума для малообеспеченных граждан обязательно были решены в

Законе о налогообложении доходов граждан. Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Я звертаю увагу Олександра Сергійовича. і всіх депутатів на те, що йдеться про проект Закону про внесення змін до декрету Кабінету Міністрів, а не про постанову. Це по-перше.

А по-друге, ваша пропозиція підтримується. Під час підготовки до другого читання треба запровадити принцип двох неоподатковуваних мінімумів, тобто застосувати коефіцієнт. І тоді не треба змінювати всі закони, про які турбується Володимир Лукич. Тобто все можна владнати, тільки треба мати бажання, щоб проголосувати потрібну норму.

Депутат Чупахін. Остання пропозиція.

ЧУПАХІН О.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Куп"янсь-к и й виборчий округ, Харківська область/. Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Я вижу большой смысл в том, чтобы установить

необлагаемый минимум в 2 раза больше, чем ныне существующий. Во-первых, этим мы уменьшаем налоговое бремя для малообеспеченных. Во-вторых, вы знаете, что существующая ныне практика в уголовном законодательстве при штрафах исходит из минимального необлагаемого минимума. Тем самым мы увеличим, так сказать, воздействие на правонарушителей. И это тоже будет плюс в какой-то степени. Многие народные депутаты опасаются, что мы таким образом дадим льготы тем, кто получает большую заработную плату. Однако в процессе второго чтения это можно будет изменить, введя новые соотношения минимальных необлагаемых минимумов.

И последнее. Я предлагаю рассмотреть во втором чтении этот проект закона и законопроект о налоге на физических лиц . одновременно, тогда мы можем определиться в одном из них. А может быть, мы примем решение отменить декрет Кабинета Министров /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Дякую. Прошу уваги! Шановні депутати, під час підготовки цього документа до другого читання всі ці зауваження можна врахувати. І, можливо, ми обійдемося стислим законом, який зводитиметься до того, що неоподатковуваний мінімум тимчасово запроваджується як два нині наявні неоподатковувані мінімуми. В інших нормативних документах цей мінімум залишається в розмірі 17 гривень, а стосовно оподаткування конкретного доходу конкретного громадянина становитиме 34 гривні. Через певний період він збільшуватиметься, але це не потребуватиме змін в інших законодавчих актах і не потребуватиме більших витрат, скажімо, під час реєстрації

шлюбу, виписування паспорта тощо. Тобто до другого читання комісія підготує нормальний документ. Можливо, він навіть структурно буде відмінний від того, що сьогодні маємо. Але то право комісії. Сьогодні с суб"ект законодавчої ініціативи, він пропонує в першому читанні прийняти цей проект. І я прощу його підтримати, бо принципових заперечень, власне кажучи, немає.

Ставлю на голосування пропозицію прийнята проект закону в першому читанні /Шум у залі/. Ви ж виступали з цього приводу двічі минулого разу... Коли оголошується голосування, тоді з"являється бажання висловитися...

Василю Васильовичу, треба було раніше про це сказати. Та все нормально, до другого читання виправимо. Будь ласка, голосуйте.

"За" - 221.

Що ще незрозуміло? Нібито вже все з"ясували. Ще раз ставлю на голосування.

"За" - 245. Прийнято.

Я прощу комісію, розробників цього проекту: врахуйте кожну думку, що тут звучала. І не намагайтеся поправкою до декрету Кабінету Міністрів змінити всю систему оподаткування доходів і визначення механізмів використання неоподатковуваного мінімуму. Це дуже серйозна справа. Бо ми можемо дріб"язковими поправками, які дають невеличкі підкріплення до бюджету конкретної людини, весь час у перманентному режимі вносити зміни до законодавства. Це неприпустимо.

Уважно підготуйтеся. А постанови з цього приводу приймати немає потреби. Вона ухвалюється під час остаточного прийняття закону.

Слухається питання про проект Закону України про сільськогосподарську кооперацію, минулого разу ми розглянули це питання і ухвалили сьогодні провести голосування щодо прийняття цього проекту закону в першому читанні.

Прошу висловитися з мотивів голосування, буквально 5 хвилин.

Запишіться, будь ласка.

Депутат Сизенко.

СИЗЕНКО Ю.П., секретар Комісії Верховної Ради України а питань молоді, спорту і туризму (Жовтневий виборчий округ, Запорізька область ). Фракция коммунистов. На мой взгляд, этот проект необходимо поддержать, поскольку отсутствие такового просто не позволит в этой отрасли работать. Предлагаю проект закона поддержать й провести голосование.

ГОЛОВА. Депутат Мельник. Прошу. Сергій Іванович Мельник. Немає? Депутат Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги народні депутати! З цього приводу я виступала на попередньому пленарному засіданні Верховної Ради з проханням повернути законопроект на повторне перше читання.

Мотивація така. У статті 1 об'єднано поняття земельного та майнового сертифікатів. Ви знаєте, Остап Бендер говорив свого часу, що є два шляхи збагачення: перший - шулерство, другий - входження в довіру. Саме таким шулерством закладаються сьогодні ті норми, які ми маємо в цьому законопроекті. Об'єднавши майновий і земельний сертифікати, передаючи право володіти, користуватися цим (стаття 20), ми тим самим позбавляємо асоційованих членів кооперативів (це зазначено в пункті 5 статті 12) земельних ділянок, які вони можуть передати кооперативу для управління та безпосереднього володіння.

Другий мій аргумент полягає в тому, що стаття 22 суперечить Конституції України, зокрема статті 14. Саме тому я подала альтернативний проект постанови з проханням, щоб Комісія з питань агропромислового комплексу разом із Комісією з питань правової політики і судово-правової реформи доопрацювала цей законопроект і внесла на повторне перше читання. Сьогодні не можна закладати такі колізії через відповідні підзаконні акти, які ми передбачаємо в статті 22 (що суперечить Конституції), бо наші люди ще недосконало знають законодавство, недосконало в нас ще змінено Цивільний кодекс України, а тому вони можуть позбутися права на земельну частку, пай.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Білоус.

БІЛОУС В.О. Спілка офіцерів України. Група "Реформи". Шановний Олександре Олександровичу, я підтримую депутата Се-менюк, бо є рація в її аргументах. Справді, це зовсім різні речі: майнові та земельні сертифікати. Тому я підтримую її пропозицію.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат Чупахін.

ЧУПАХІН О.М. Социалистическая фракция. Уважаемые народные депутаты! Предыдущее обсуждение показало, что в этом законопроекте действительно' есть некоторые моменты, которые вызывают опасения. В то же время наша фракция высказывается за то, чтобы принять этот законопроект в первом чтении, хотя у нас также очень много к нему замечаний. Но мы выступаем за принятие его в первом чтении с тем, чтобы в процессе подготовки ко второму чтению доработать и принять такой необходимый для сельского хозяйства закон.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Кіяшко.

КІЯШКО С.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (Ворошиловський виборчий округ, Донецька область). Социалистическая фракция. Когда мы говорим о законодательстве по кооперации, то стоило бы вообще принять Закон о коопе-рации и там уже включить и сельхозкооперацию. Но поскольку

сегодня у нас нет такого законодательного акта, то Социалистическая фракция, как сказал Александр Чупахин, поддерживает этот законопроект. А с теми замечаниями, о которых говорила Валентина Семенюк, надо согласиться. И желательно, чтобы комиссия ко второму чтению учла эти замечания и внесла на рассмотрение Верховной Рады.

ГОЛОВА. Депутат Чиж.

ЧИЖ І.С. Соціалістична фракція. Я підтримую моїх колег депутатів Чупахіна, Кіяшка, Семенюк. Є один дуже важливий нюанс щодо прийняття цього закону в першому читанні. Руйнування регулюється чим хочете: а найперше - неправовими діями, указами різними. І все це робиться для того, щоб нас вивести на рівень допотопного господарювання, дрібнотоварного тощо.

Стосовно кооперації. Це вища форма організації виробництва. І тому ми повинні,безперечно,підтримати законопроект. Але застереження щодо статей 20 і 22 цілком виправдані. І якщо ми відправимо законопроект лише через ці дві статті на повторне перше читання, то втратимо можливість його прийняти.

Наша фракція за голосування законопроекту сьогодні в першому читанні. А потім треба доопрацювати його серйозно.

Ми не повинні змішувати оці сертифікати. І треба зважити, що

до того сертифіката ще додасться селянину в п"ять разів більше

боргу. Тому ми виступатимемо проти. А законопроект треба ухвалити в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Депутате Олексєєнко, будь ласка.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Мар"їнський виборчий округ, Донецька область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Ні в кого немає жодного сумніву, що треба приймати цей закон. Але не випадково, мабуть, самі розробники обійшли Державний комітет по земельних ресурсах. Ви розумієте, що вступають у кооперацію із земельним паєм, а потім, якщо вона розпа- дається, то залишаються без паю. Це пограбування. Отож якщо доопрацьовувати, то треба погодити з Держкомземом, а потім вносити на повторне перше читання.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Від розробників запрошується Михайло Васильович Парасунько.

ПАРАСУНЬКО М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Могилів -Подільський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Я від розробників прошу вас вдуматися у висновки науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради, з яким наша робоча група протягом півдня працювала і порівнювала з чинними законами,.

У висновках визначено, що великих суперечностей немає. Тому я прошу дати нам можливість врахувати ваші пропозиції, зауваження, а заступнику голови комісії депутатові Олексеенку і секретареві комісії депутату Семенюк плідно попрацювати після першого читання, оскільки інакше ми закон поховаємо. А він конче потрібен саме тим, які мають чи матимуть паї у кооперативах. Саме вони зможуть господарювати за колективною формою в кооперативах. Це, як сказав Іван Сергійович

Чиж, як раз розв"язує проблему бідних.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Є проект постанови з цього приводу Кабінету Міністрів. Ми обговорювали його. Перша пропозиція /за порядком надходження/ - про прийняття проекту закону в першому читанні. Ставлю на голосування таку пропозицію.

"За" - 205 голосів.

Друга пропозиція була така: "Направити проект закону на доопрацювання з урахуванням обговорення і внести його на повторне перше читання у першій декаді квітня". Враховуючи потребу доопрацювання статей І та 22...

Стосовно цього аргументація теж серйозна. Депутат Білоус про це говорив та інші. Тут є небезпека - поєднання майнового і земельного паїв. Потім важко буде розгрібати оце поєднання - я вам відверто кажу, знаючи, з чим це пов'язано.

Отже, є така пропозиція: направити на доопрацювання з урахуванням обговорення і внести на повторне перше читання у першій декаді квітня. Ставлю на голосування.

"За" - 239. Прийнято.

Спасибі.

Все-таки в тому щось було: 239 - це щось є, ви розумієте.

Оголошується перерва на півгодини. Після перерви розглядатиметься проект Закону про місцеве самоврядування /друге читання/.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Будь ласка, оголосіть, щоб, усі зайшли, сіли на місця. Прошу уваги! Сідайте, будь ласка.

Шановні депутати, ми розпочинаємо розгляд у другому читанні проекту Закону про місцеве самоврядування. Законопроект надзвичайно важливий, складний. Зміст його дискутувався в пресі представниками різних гілок влади, фахів-цями, науковцями. Була створена тимчасова спеціальна комісія під керівництвом заступника Голови Верховної Ради Віктора Лаврентійовича Мусіяки, яка опрацьовувала статті і за принцип брала основну умову: відповідність проекту закону нормам Конституції. Я думаю, що цей підхід був винятково правильний, що дало змогу підготувати на ваш розгляд проект, який має стати предметом сьогоднішнього обговорення та прийняття рішень щодо окремих його статей.

Звертаю увагу також на те, що в процесі підготовки законопроекту опрацьовано понад 1200 пропозицій депутатів та інших суб"ектів законодавчої ініціативи. Це надзвичайно складна робота і, звісно, якщо ми голосуватимемо кожну пропозицію окремо, то нам забракне і двох тижнів для розгляду цього питання. Тому я прошу членів фракцій і груп довіряти

своїм представникам, котрі працювали в погоджувальній комісії, у всякому разі не намагатися блокувати розгляд законопроекту, бо це була б неконструктивна позиція. Якщо в нас будуть сумнівні статті, що потребуватимуть окремої роботи, ми зможемо віднести їх на трете читання. Ми мусимо зважити на цей момент і працювати над документом конструктивно. Іншого шляху просто не бачу.

Тому відповідно до процедури розгляду оголошеного питання запрошую на трибуну голову тимчасової спеціальної комісії Віктора Лаврентійовича Мусіяку і прошу його зважити на таке. Проект потребує, очевидно, і потребуватиме ще чимало термінологічних, редакційних уточнень. Це не суперечить процедурі розгляду даного питання, встановленій Регламентом. Можна буде внести відповідні зміни. Та коли під час обговорення виникатимуть якісь зауваження, треба на них зважати як на такі, що потребують вирішення, можливо навіть і шляхом голосування.

Будь ласка, Вікторе Лаврентійовичу, вам слово.

МУСІЯКА. В.Л., заступник Голови Верховної Ради України /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/. Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні народні депутати! Відповідно до

постанови Верховної Ради від 25 грудня 1996 року тимчасова спеціальна комісія доопрацювала проект Закону України про місцеве самоврядування в Україні і вносить його на ваш розгляд у другому читанні.

До законопроекту, прийнятого Верховною Радою в першому читанні, надійшло близько 2,5 тисячі пропозицій. До порівняльної таблиці увійшло 1,5 тисячі пропозицій, бо чимало пропозицій збігалося, І це пропозиції лише від 93 суб"ектів права законодавчої ініціативи, не кажучи вже про сотні пропозицій центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, асоціацій та інших добровільних об'єднань місцевих рад, окремих посадових осіб і громадян.

Усі зауваження і пропозиції були узагальнені та розглянуті комісією. Особливу увагу члени комісії зосередили на положеннях законопроекту стосовно структури та повноважень органів місцевого самоврядування, матеріально-фінансової основи їх діяльності, статусу сільського, селищного, міського голови, порядку формування та діяльності районних і обласних рад, які за Конституцією є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад.

Комісія повністю або частково врахувала 462 пропозиції і зауваження. Прошу звернути увагу на порівняльну таблицю. Текст проекту закону, доопрацьований комісією до другого читання, вміщено в правій колонці. Текст нової редакції статей, який відрізняється від прийнятої в першому читанні, виділено

жирним шрифтом.

Законопроект доповнено п"ятьма новими статтями, зокрема на пропозицію народного депутата, представника Президента України у Верховній Раді України Романа Безсмертного.

Розділ І доповнено статтею 6.1 "Сільська громада", яка передбачає процедуру об'еднання кількох сільських громад в одну; статтею 8.1 "Місцеві ініціативи", яка надає право територіальній громаді ініціювати розгляд у раді будь-яких питань місцевого самоврядування та визначає механізм реалізації цього права; статтею ІІ.І "Громадські слухання", що встановлює важливу форму контролю територіальної громади за діяльністю •органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Главу 5 розділу ІІ, що визначає порядок формування та організацію роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування, на пропозицію народного депутата Носова доповнено статтею 45/1 "Тимчасові контрольні комісії ради".

У новій редакції, яка узгоджується з більшістю поло-асвнь Конституції України і значною мірою відповідає наявній практиці діяльності органів місцевого самоврядування, викладено статтю 35 "Повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою" та статтю 55 "Виконавчий апарат районної, обласної ради".

Змінено редакцію статті 45 та уточнено редакцію окремих положень статті 38. Усього внесено до тексту проекту 298 змін і доповнень. Унаслідок згаданих змін і доповнень проект закону, на думку комісії, став змістовнішим, а його положення чіткішими.

Більшість рішень комісії щодо пропозицій і зауважень, внесених до законопроекту суб'єктами права законодавчої

ініціативи, приймалися за одностайною згодою членів комісії які брали участь у роботі.

Водночас окремі положення проекту закону викликали і заперечення. Зокрема, під час голосування проекту закону в цілому члени комісії і народні депутати Ковтунець, Мовчан, Швидкий, Шейко висловили окрему думку щодо статей 60, 61, 74, 75, які, на їхню думку, суперечать Конституції України. Відповідні матеріали вам роздано. Мушу сказати, що саме ці положення ми повинні з вами зрештою визначити. Тут справді є проблеми.

У цілому за законопроект, доопрацьований комісією та внесений на ваш розгляд, проголосувало 17 членів комісії з 20 присутніх на її засіданні при загальному складі комісії в 29 осіб.

Комісія працювала відкрито й гласно. У роботі комісії брали участь представники апарату Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Асоціації міст України. До участі в розгляді окремих принципових положень законопроекту залучалися фахівці комісій Верховної Ради з питань бюджету, фінансів і банківської діяльності, Міністерства фінансів України, відділу з питань діяльності рад та науково-експертного відділу Секретаріату Верховної Ради України.

Завдяки зусиллям працівників прес-центру Верховної Ради України робота комісії постійно висвітлювалася в засобах масової інформації.

Це ті основні моменти, на які я хотів звернути вашу увагу перед початком обговорення законопроекту в другому читанні.

ГОЛОВА. За процедурою другого читання. До назви і преамбули в зауваження? Наполягає хтось з авторів?

Децутат Степенко.

СТЕПЕНКО В.І. Вікторе Лаврентійовичу, ви знаєте, що я подав понад ЗО поправок до законопроекту. І ще тоді, Олександре Олександровичу, я вносив пропозицію... Скажіть, чи не буде це даремна праця, бо ще в Конституції ми припустилися помилки, коли дозволили двовладдя, оскільки переплітаються функції голови місцевої адміністрації і голови ради.

Колись, може, прийде розумніша Верховна Рада, вона відповідні зміни внесе. Тому я пропонував внести зміни до Конституції. І тоді голова ради буде і головою місцевої адміністрації. А якщо він порушує закони України, не виконує указів Президента і постанов, то може бути звільнений Президентом або Верховною Радою. А це насамперед захист керівника. Сьогодні голова адміністрації не захищений, його за одну секунду можуть звільнити з роботи /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Шановний Василю Івановичу, стосовно того, що нібито в Конституції і положеннях законопроекту закладено двовладдя. Я не бачу тут ніякого двовладдя, і комісія теж дійшла такого висновку (Шум у залі). Звичайно, на рівні району і на рівні області... Але голова адміністрації і голова районної, обласної ради - це зовсім різні суб'єкти. Голова ради обирається радою, а не народом, а голова місцевої адміністрації, ви знаєте, призначається Президентом. У них зовсім різні функції. Один виконує функції державні, а другий - громадські, посадової особи місцевого' самоврядування.

Головна ідея і в Конституції, і в законопроекті - запровадити окремий механізм самоврядування, щоб не було такого переплетення, пригнічення зверху державною владою системи самоврядування. Тому ми розподілили ці функції. Наскільки це вдалося, побачимо за результатами другого читання.

ГОЛОВА. Поправки 8, 9 депутата Чижа. Автор просить слова. Будь ласка.

ЧИЖ І.С. Соціалістична фракція.

Вікторе Лаврентійовичу, поправки 8 і 9 містять загальні зауваження. Я підтримую Олександра Олександровича і вас. І поправка 9 уже знімається, до законопроект до другого читання підготовлено такий, який можна вже ухвалити. Хоча вдосконаленню меж немає.

А от щодо врахування у тексті... Ви ж знаєте, що тепер ситуація така: виконавча влада є вищою за владу представ-

ницьких органів. Так у нас склалося, не знаю чому. І оскільки ми з Конституції вилучили двоступеневий порядок формування органів місцевого самоврядування так, що на рівні сільської ради обираються, а далі - призначаються, то все-таки яким чином застраховано в законопроекті право представницького органу? Бо коли всі фінансові важелі має лише державна адміністрація, то ніякого представництва не може бути.

Поясніть докладніше, будь ласка.

Спасибі.

ГОЛОВА. Тобто відповідність його Європейській хартії про місцеве самоврядування,коли на те пішло...

МУСІЯКА В.Л. Коли ми говоримо про повноваження різних рад - сільської, селищної, міської або обласної і районної, то кожна з них має свої функції, які в законопроекті чітко виписано. Ви пам'ятаєте, ми говорили про ієрархію тощо. Кожна структура має свої повноваження. Причому повноваження як представницьких органів, так і виконавчих виписано також. Ми від самого початку записали, уже в перших статтях, що йдеться про розмежування повноважень. Є повноваження представницького органу, через який територіальна громада здійснює свої повноваження. Є повноваження голови сільського, селищного, міського. Є повноваження ради районної і ради обласної. І окремо є проект Закону про місцеві державні адміністрації (ми будемо порівнювати всі ці повноваження). Ми все розмежували так, щоб не було перехрещень.

У статті 42 законопроекту йдеться про делегування повноважень районних і обласних рад місцевим адміністраціям. І ця норма вже не повторюється, а є посилання у проекті Закону про місцеві державні адміністрації на статтю 42 цього проекту закону. Так ми розмежовуємо функції державних органів та органів місцевого самоврядування, усе ставимо на свої місця. Ми вважаємо, що механізм тут нормальний.

І коли кажуть, що є сильний голова або слабкий толова, є сильна рада чи навпаки, то тут цього, фактично, немає. Ми такого спеціального механізму не створювали.

ГОЛОВА. Спасибі.

Поправки 15, 16, 17 депутата Білоуса. Він просить слова з цього приводу. Я прошу загальну дискусію не розгортати. Треба конкретно розглядати норми постатейно.

БІЛОУС В.0. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка, дайте відповідь на таке запитання. "Місцеве самоврядування є правом територіальної громади..." - це зі статті 140 Конституції України. А органами місцевого самоврядування, котрі репрезентують спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. У зв'язку з тим я пропонував, щоб закон був окремий для місцевого самоврядування і для їхніх органів, для районної та обласної ради. Це, власне, поправки 15 і 17.

Дякую за відповідь.

МУСІЯКА В.Л. Районні та обласні ради, справді, теж є органами самоврядування, але специфічними. Залежно від того, які спільні інтереси вони повинні задовольняти, такі у них мають бути і специфічні повноваження. Ми їх виписали в цьому проекті закону окремо. Спеціальний закон не потрібен, бо саме нині обговорюваний акт буде загальним законом, який регулюватиме всі відносини, скажімо, статус органів самоврядування. А оскільки це органи самоврядування, то їхній статус має бути виписано саме в. цьому проекті закону. І є в проекті ціла низка положень, які поширюються на ради як районні, так і обласні. Тому їх треба було б дублювати в іншому законі.

Тут є одна така проблема юридичної техніки, яку ми розпочали розв'язувати прийняттям даного проекту закону, бо кодифікація все одно відбувається. І якби ми приймали окремо закони, скажімо, про сільські ради, селищні, міські (як нам пропонували) і так далі, то все одно довелося б зводити їх у спеціальний кодекс. А тут ми вже матимемо такий закон, де всі ці речі виписано.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А бюджет?

МУСІЯКА В.Л. Бюджет виписано в розділі Ш. Там чітко визначено функції районних і обласних рад щодо місцевих бюджетів. Там усе нормально.

ГОЛОВА. Я прошу депутатів дискусію, властиву розглядові законопроекту в першому читанні, не переносити на друге читання, бо цьому не буде кінця. Будь ласка. Безглуздих поправок я просто не ставитиму на голосування. Будь ласка.

Можна ставити назву закону на голосування? (Шум у залі). До назви закону? Який номер поправки? Поправка 34. Депутате Пейгалайнен, будь ласка.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В.., член Комісії Веховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Харцизький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги! Поправка подана депутатами Витренко и Марченко, но я полностью поддерживаю эту поправку: название нашего законопроекта изложить в такой редакции: "Закон України про основи місцевого самоврядування в Україні". Про основы. Почему я настаиваю именно на такой формулировке? Дело в том, что если посмотреть изменения концепции, которые внесены, то по сути получается два пирога. Первый пирог - нормы, изложенные здесь, и второй - положения, которые закладываются относительно будущих "статутов", чтобы их принимать потом на уровне районов, городов, областей и прочее. То есть получается вторая ступень правового поля. В данном законопроекте не могут быть отражены все вопросы. Тогда необходимо вносить именно "основи". Кроме того, если посмотреть нынешние исполнительные органы, то их три ветки.

ГОЛОВА. Дякую. Поправка 34 ставиться на голосування.

МУСІЯКА В.Л. Я можу відповісти: це і поправка 29, між іншим, і 34.

"За" - 126.

ГОЛОВА. 126 голосів. Можна ставити на голосування назву?

Ставлю на голосування назву проекту закону за пропозицією комісії: "Про місцеве самоврядування в Україні".

"За" - 233. Прийнято.

Тепер преамбула. До преамбули було чимало зауважень, але всі вони розглянуті - частину відхилено, частину враховано. Текст такий: "Цей Закон відповідно до Конституції України визначає засади організації та діяльності місцевого самоврядування в Україні, систему та правовий статус його органів і посадових осіб, гарантії та відповідальність місцевого самопрядування" (Шум у залі).

Яку поправку не проголосовано? Поправку 32?

МУСІЯКА В.Л. Шановний Олександре Олександровичу; я можу сказати.

МОІСЕЄНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України в питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування (Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область). Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих...

ГОЛОВА. Одну хвилинку, ви встигнете сказати. Зараз дайте пояснення.

МУСІЯКА В.Л. Комісія, розглянувши поправки 32 і 35 депутата Моісеєнка, дійшла висновку, що ці положення треба передати до Комісії з питань Регламенту, депутатської етики та

забезпечення діяльності депутатів, щоб розглянули, наскільки все це відповідає навіть формі взаємовідносин з комісією, не кажучи вже про інше. Тут і назва законопроекту, і формулювання, неприйнятні навіть на слух.

ГОЛОВА. Дякую. Я прошу депутата Моісеєнка і всіх, хто його підтримує або не підтримує, бути вище непотрібної дискусії. Ми розглядаємо проект Закону про місцеве самоврядування в Україні. А ваші суб'єктивні оцінки тримайте при собі.

Ставлю на голосування преамбулу, будь ласка. Преамбула, яка не викликає ні в кого заперечень.

"За" - 234. Прийнято.

Розділ І "Загальні положення". Стаття 1 "Основні терміни, , використані в Законі". Є зауваження?

Депутате Носов, будь ласка.

НОСОВ В.В. Я вносив поправку 37, щоб у статті 1 після двокрапки всі підпункти були пронумеровані. Бо потім же не-можливо буде ні вносити зміни, ні робити посилання. Наприклад, ви хочете внести зміни у визначення "делеговані повноваження". Як ви це гробите? Внести зміни, а далі що? Тому треба пронумерувати. Чому комісія відхилила, я не розумію.

МУСІЯКА В.Л. Коли в інших статтях іде перелік визначень, там нумерація є. Але в цій статті комісія визнала нумерацію зайвою. Комісія проголосувала це і більшістю відхилила.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Носова і вважаю, що рубрикація в законодавстві - важлива основа навіть юридичної техніки. Таким способом зручніше користуватися..

Будь ласка, голосуйте.

"За" - 154. Не приймається.

Будь ласка, депутате Моісеєнко, номер поправки?

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины". Я не согласен с оценкой, которую дал депутат Мусияка. Можно огласить поправки, и он бы извинился передо мной. Но это его проблемы.

А теперь что касается поправки 43. Мы употребляем термин "територіальна громада", то есть территориальная группа населения. Выбрасывается понятие "район у місті". Это противоречит нескольким статьям Конституции. Например, статья 133 предусматривает в территориальном делении "райони в містах". В статье 140 говорится, что "питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад", но только не формирований "громад населення".

Это противоречит также статье 142, где предусмотрены бюджетные полномочия районов в городах. То есть подтверждено существование районов. И это противоречит статье 146, где сказано, что "інші питання організації місцевого самоврядування, формування, діяльності та відповідальності органів місцевого самоврядування визначаються законом".

То есть мы сегодня пытаемся проектом закона отменить районные советы.

Я хочу обратить внимание всех товарищей, которые будут голосовать по этому поводу, что в районах городов живет около 30 миллионов человек. Они просто не поймут нас, поэтому я прошу поддержать мою поправку.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. У кожного з нас є свої проблеми. Зауважу, що в даному контексті йдеться про район у місті не як про -адміністративно-територіальний елемент адміністративно-територіального устрою, а як територіальну громаду району в місті. У Конституції вона визначена тільки як суб"ект права власності, а не як суб"єкт права самоврядування. Тому ми тут так і записали.

Далі за текстом цього законопроекту ви побачите, як створюється районна рада в місті і так далі. Увесь цей механізм виписано. Я вам по секрету скажу, що ми навіть більше виписали, ніж мали право /Шум у залі/.

ГОЛОВА. То не кажіть цього.

МУСІЯКА В.Л. Я ж по секрету кажу.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, питання принципове. Ми повинні в цьому законі чітко визначити, що район у

місті є адміністративна одиниця, є самоврядна одиниця, як це в Конституції передбачено.

МУСІЯКА В.Л. Самоврядної немає, а адміністративна, є...

ГОЛОВА. І щоб не було з цього приводу довільних тлумачень, як кому захотілося: в Одесі, скажімо, так... і так далі. Тому, будь ласка, пропозиції... /Шум у залі/. Я прошу, не кричіть з місця.

Ставиться на голосування поправка 43, запропонована депутатом Моісеєнком: доповнити словами "району в місті" /Шум у залі/. Ще раз прошу: не кричіть з місця. Та я не тому не надаю слова, що не хочу, мені Регламент не дозволяє це робити... Депутат обгрунтував, голосуємо його поправку.

Захочете, то висловитеся потім.

Поправка 43 депутата Моісеєнка ставиться на голосування. Будь ласка.

"За" - 128.

Не підтримується /Шум у залі/. Процедура визначена Регламентом... . Депутат Пейгалайнен.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Александр Александрович, я предлагаю именно статью I рассматривать тогда, когда мы пройдем все основные положения. Потому что здесь не только та проблема, о которой сейчас говорил Владимир Николаевич, здесь есть и другие термины, которые в принципе никак не

соотносятся ни о Конституцией, ни о проблемами, которые существуют. Когда мы пройдем все статьи, тогда можно определиться относительно терминов /Шум у залі/,

ГОЛОВА. Ми можемо потім повернутися до статті І ще раз або якусь частину в ній не проголосувати, коли вона сумнівна... Зверніть увагу: стаття І стосується термінології... . Іван Васильович Попеску. Будь ласка.

ПОПЕСКУ І.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та' міжнаціональних відносин /Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область/. Вельмишановні колеги! Поправка 40, яку я запропонував, стосується тлумачення терміну "компактне проживання корінних народів і національних меншин". Але це потрібно проголосувати в пакеті з поправкою ЗО, де я пропонував розділ І доповнити окремою статтею стосовно використання мов в органах місце-вого самоврядування.

У таблиці написано, що відхилено, оскільки це є предметом іншого закону. Але згадаймо той момент, коли ми приймали Конституцію, саме ця норма була третьою частиною проекту, який вносила Конституційна комісія. Заради компромісу ми тоді зняли її за умови, що під час розгляду законопроектів про місцеве самоврядування і про місцеві державні адміністрації врахуємо. Току я прошу поставити цю поправку на голосування. Ідеться про українську мову і про використання інших

мов у місцях компактного проживання національних меншин.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги, шановний Іване Васильовичу! Справді, у поправці ЗО ідеться про гарантування права офіційного використання в діяльності органів місцевого самоврядування поряд із державною мовою і мов корінних народів і національних меншин. Однак у статті 10 Конституції зазначено, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. І є Закон про мови, тому ми вирішили відхилити цю поправку. Крім того, подивіться уважно статтю 3 законопроекту. Ми все зробили так, як записано в Конституції: "Будь-які обмеження прав громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, шкіри... за мовними чи іншими ознаками забороняється. Тут максимально виписано все, що має

стосунок до мовної проблеми, а також до прав корінних народів і національних меншин. Ми виходили саме 8 цього, коли відхилили вашу поправку.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, незважаючи на потребу говорити швидко, будь ласка, не пропускайте слів. Ви сказали " в залежності від шкіри", а треба "від кольору шкіри".

МУСІЯКА В.Л. Я можу повторити.

ГОЛОВА. Слухачі чують те, що ви кажете.

МУСІЯКА В.Л. Добре.

ГОЛОВА. Іване Васильовичу, все-таки Віктор Лаврентійович правий /Ш ум у залі/.

Гаразд, поправки ЗО і 43. ставляться на голосування. Будь ласка.

"За" - 137. Не вистачає голосів.

Справа в тому, що справді це норма іншого закону /Шум у залі/.

Звертаюсь до авторів поправок: ви так ретельно,

добросовісно обстоюєте свою позицію, але ж ви мали змогу працювати в комісії і там боротися за зміст цих норм. Якщо ми окремо голосуватимемо і обґрунтовуватимемо кожну поправку, то й за місяць не розглянемо цей законопроект. Я хочу звернути на це увагу тих, хто піднімає руку й наполягає на такому голосуванні.

Депутат Ніколаєнко. Будь ласка.

НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Іванівський виборчий округ, Херсонська область/. Соціалістична фракція. Шановні народні депутати, Олександре Олександровичу і Вікторе Лаврентійовичу! Я про це як член погоджувальної комісії говорив: якщо ми приймемо серед основних термінів визначення територіальної громади, що це - "жителі, об'єднані постійним

проживанням у межах села, селища, міста", а не додамо "і населених пунктів", то ми знехтуємо той факт, що є в нас сільські ради, яким підпорядковані два і більше населених пунктів. Таких сільських рад близько 70 відсотків. А селищних рад, яким підпорядковано кілька населених пунктів, понад 60 відсотків; міських - 46 відсотків. Якщо приймемо цей термін у такому формулюванні без доповнення "і населених пунктів", то от що будемо мати: крім 800 селищних рад, яким підпорядковано 2134 села і селища, буде потрібно негайно створити додатково 537 нових рад. А помножте цю цифру на 10-15 - це мінімум 6000 потрібно людей в апарат вводити. Чому? Тому що в селах є самоврядування в самоврядуванні.

Я пропоную поправку 45 Стешенка - Ніколаєнка проголосувати.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, зверніть увагу ще на одну обставину: ми, наприклад, не записали сюди хутори, а хуторів у нас досить і в Рівненській області, і навіть у Київській області. Це теж населені пункти.

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу! Ставити на голосування це все-таки ваше право, і ми це зробимо. Але, шановний Станіславе Миколайовичу, ви пам"ятаєте, скільки в нас було навколо цього питання дебатів. І ми прийшли до того, що населені пункти не вписуються в цю систему. Їх можна було б вписати через механізм об'єднання населених

пунктів. Але це суперечить Конституції. У Конституції сказано: об"єднання сіл, немає там населених пунктів. Нічого не зробиш.,

треба- вносити зміни до Конституції. Інакше це буде суперечити Конституції. Тому ми й відхилили поправку.

ГОЛОВА. У мене з цього приводу вчора була дискусія із спеціалістами. Ми посилалися на статтю 140 Конституції, де записано саме так: "Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста -самостійно вирішувати питання" - і так далі.

Візьмемо, наприклад, Маріуполь /я там був недавно/, де в складі одної територіальної громади і місто, і населений пункт - селище і село. Те саме бачимо в Севастополі, в інших містах. 1 тому говорити про об"єднання тільки сіл не можна. Треба сказати універсально, так, як записано в Конституції. Якщо ми використовуємо слова "населений пункт", то, зрозуміло, що це - адміністративна одиниця.

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, тільки не говоріть: як сказано в Конституції. У Конституції сказано: сіл. Вами добре сказано, але це не відповідає Конституції, де після слів "жителів села" записано: "чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста". Я нічого не можу зробити, так записано.

ГОЛОВА. Після слова "сіл" стоїть кома як елементарний розділовий знак. Що ж тут не зрозуміло?

МУСІЯКА В.Л. Оце вона й розділила, нічого не зробиш.

ГОЛОВА. Ну, гаразд, поясніть тоді депутату Поживанову, як йому бути. Він голова міста...

МУСІЯКА В.Л. Нехай і вирішує як мер, як йому бути. Я знаю, що ця проблема є. 6 велика Ялта, є Севастополь, де треба цю проблему розв"язувати. У межах чинного законодавства ми можемо тільки або їх включити До складу більшої адміністратив ної одиниці, або ж через внесення зміни в Конституцію прийти до цього. Але зараз не можна, розумієте, це буде суперечити Конституції.

ГОЛОВА. Сьогодні виникає питання. Сьогодні його й треба вирішувати законом. У Києві є урочище Пуща-Водиця -що це таке? Вона ж існує, там люди живуть. Якщо місто - то одні права, якщо не місто - то інші права, бо різний статус. У Києві до останнього часу було ще село ось тут, де тепер Харківський район, і сільська рада була в складі міста. І таких ситуацій по Україні багато. Ми кому поставили...

Треба написати в законі чітко, щоб ніхто не думав, є там кома чи немає, а щоб сприймав так, як написано.

Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Безсмертного, він член комісії.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Макарівський виборчий, округ, Київська област ь/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Ведеться безпредметна дискусія, плутаються два поняття: "територіальна

громада"/це визначено в Конституції/ і "територіальний устрій". Вони не стосуються один одного в даному випадку. Питання, про яке ви говорите, в законі вирішено: є визначення сільської громади як добровільного об'єднання територі- альних громад кількох сіл в одну. Є також можливість до визначення системи територіального устрою через перехідні положення зберегти ту ситуацію, яка є.

Це визначено в проекті закону, просто ці норми розведені по різних статтях.

Ми зараз даремно затіяли цю дискусію, чим порушуємо чистоту терміна, який тут подано.

Дякую за увагу.

МУСІЯКА В.Л. Інакше кажучи, в перехідних положеннях ми можемо це питання вирішити, поки буде або змінена Конституція, або розроблено окремий проект закону про територіальний устрій.

ГОЛОВА. Ми не Конституцію обговорюємо /Шум у залі/. Я прошу: не кричіть з місця!

Є пропозиція цю статтю розглядати по нормах окремо, тому що кожна з них має відповідне значення.

"Основні терміни, використані в цьому законі, мають таке значення:.

територіальна громада - жителі, об"єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільного об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр".

Ставлю на голосування.

"За" - 225. Не підтримано.

МУСІЯКА В.Л. Комісія пропонує прийняти.

ГОЛОВА. Будь ласка, я поставлю ще раз на голосування, але є поправка /Шум у залі/.

Я прошу: не вигукуйте з місця.

"Територіальна громада - жителі, об"еднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об"єднання жителів кількох населених пунктів, що мають єдиний адміністративний центр". 6 така пропозиція. Термін 'населений пункт"охоплює і місто , і селище, і село, і хутір - що завгодно /Шум у залі/.

Я прошу депутата Шейка не робити зауваження головуючому, тому що проект закону складний і я посилаюся в даному випадку на поправку 45, що маю право робити.

Цю поправку я ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 175. Теж не вистачає голосів.

Ще раз ставлю на голосування редакцію комісії. Будь

ласка.

МУСІЯКА В.Л. Комісія просить підтримати.

"За" - 250. Рішення прийнято.

ГОЛОВА. "Сільська громада - добровільне об"єднання територіальних громад кількох сіл в одну:

І згідно з поправкою 45 після слів "кількох сіл" додати:

"населених пунктів".

Ставлю на голосування спочатку пропозицію комісії.

Будь ласка.

"За" - 245.

"Адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище або село".

Ставлю на голосування.

"За" - 278. Прийнято.

"Місцевий референдум - форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування".

Вікторе Лаврентійовичу, у пункті І статті 7 написано: "місцевий референдум є формою -вирішення територіальною громадою питань місцевого значения шляхом прямого волевиявлення". Не краще було б однаково записати тут і там?

МУСІЯКА В.Л. Ми вирішили записати "прямого голосування". Якраз така формула і в Конституції є. Волевиявлення -це ширше поняття. А тут ідеться саме про голосування.

ГОЛОВА. Поправка 49 депутата Моісеєнка. Будь ласка.

М0ІСЕЄНК0 В.М. Фракция "Коммунисты Украины". Всеукра-инский союз рабочих. Уважаемые товарищи! Я предлагаю после слова "рішень" записати "з будь-яких питань, які належать до відання

місцевого самоврядування". Если оставить так, как здесь записано, то мы ограничим права местного самоуправления на проведение местного референдума по тематике.

Я хочу обратить ваше внимание на вторую часть моей поправки: перед словами "шляхом прямого голосування" добавить "а також з питання про недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації або про подання до Прем"ер-міністра України про призначення або припинення повноважень голів місцевих державних адміністра цій". Это полностью соответствует положениям статьи 118 Конституции и пункту 10 части первой статьи 106 Конституции, которые предусматривают такие полномочия. Я просил бы проголосовать первую и вторую части моей поправки отдельно, как и было подано в комиссию.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Оці цікаві пропозиції були предметом нашого розгляду. Але ми дійшли висновку, що, так записавши, звузимо перелік тих питань, які можуть бути винесені на референдум. Тому ми вирішили залишити таку загальну формулу. Так було проголосовано в комісії.

ГОЛОВА. Як ви дивитеся, Володимире Миколайовичу? Справа в тому, що йдеться про термінологічні визначення. Що є місцевим референдумом? Тут написано: "форма прийняття... рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування"

МУСІЯКА В.Л. Ми ж написали : "рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування". Це всі питання, в тому числі ті, про які ви говорите.

100

ГОЛОВА. То те саме буде. Тут же нічого не...

МУСІЯКА В.Л. Так. І те, про що ви говорите, теж включається...

ГОЛОВА. Депутат не наполягає. Якщо ця норма в іншій статті, там тоді подивимося на неї. Ви нагадаєте цю статтю,

МУСІЯКА В.Л. Так і я говорю.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування термін "місцевий референдум". Будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Комісія просить підтримати запропоновану нею редакцію.

"За" - 228.

ГОЛОВА. А справді, я повертаюсь до поправки 48, область чи район може шляхом референдуму вирішити якісь питання?

МУСІЯКА В.Л. Право на референдум мають територіальні громади. А вони є тільки на рівні села, селища, міста, а на рівні району й області нема територіальної громади. Місцевий референдум проводиться в інтересах територіальних громад, які розміщені на території району або області. Тому ми так чітко відповідно до Конституції зробили.

101

ГОЛОВА. А як вирішувати, наприклад, питання про будівництво полів фільтрації? Через землі двох сіл провести, від райцентру відвести і так далі.

МУСІЯКА В.Л. А ось і треба провести референдум на території тих громад, чиї інтереси зачіпаються проведенням цих полів.

ГОЛОВА. І ніколи не буде позитивного вирішення питан-

ня.

МУСІЯКА В.Л. Ну, то в інтереси загальнодержавні. І є механізм і в проекті Закону про державні адміністрації, є положення інших законів, в Конституція теж, які дозволяють в загальнодержавних інтересах приймати рішення незалежно від волі місцевого самоврядування.

ГОЛОВА. Я мову веду про те, що є інтереси, які стосуються не тільки територіальних громад населених пунктів. Наприклад, розміщення окладу для радіоактивних відходів або хімічних матеріалів. Це проблема, яка стосується багатьох регіонів, а не тільки одного села, яке розміщене десь близько біля річки, що протікає через район. Це питання всього населення цього району. І треба до компетенції такої громади віднести вирішення цих питань шляхом референ-

думу.

МУСІЯКА В.Л. Усі ці громади можуть провести референдум, а результат буде сумуватися, Інакше не можна, це буде

102

суперечити Конституції.

Стешенко щось хоче запитати.

ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Стешенка.

СТЕШЕНКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Я дякую. Вікторе Лаврентійовичу, ви знаєте, скільки в нас дебатів з цього приводу було. І ми визначилися в цьому законопроекті, що все-таки на рівні району і на рівні області може бути проведений референдум, але наслідки його дещо специфічні. Тому за оце зауваження, яке ми подали з моїм колегою Ніко-лаенком, можна проголосувати саме тут.

МУСІЯКА В.Л. Ні, ні, ні, Олекоандре Олександровичу! Ну ми ж домовилися! Скільки ми на засіданнях комісії про це говорили! І проголосували таким чином. Гадаю, треба підтримати редакцію комісії. Олександр Миколайович не буде наполягати, я так розумію.

ГОЛОВА. А якби ми написали тут так: місцевий референдум - форма прийняття місцевим населенням рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування? Ми б зовсім не помилилися.

Тому що віднесені до його відання...

Будь ласка. Депутат Ніколаєнко. Він також автор поправки 48 і не аргументував її.

103

НІКОЛАЄНКО С.М. Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Справа в тому, що потрібно всім депутатам визнати, в тому числі і Роману Безсмертному як одному в авторів поправок до Конституції, що ми взяли американську модель місцевого самоврядування. Проте в Америці місто може бути основою, тому що всього 2 проценти людей живе у селах. А в Україні в селах і селищах живе 50 відсотків. І коли ми це спускаємо тільки на наше село українське, селище, то 50 відсотків населення; яке там проживав, практично не в змозі вирішувати всі питання. Району в нас відведена роль координувати інтереси всіх його жителів.

І якщо, як казав Олександр Олександрович Мороз, потрібно провести залізницю через весь район, через 58 сіл, то що, ми будемо 58 референдумів проводити?

Сліпе копіювання західних моделей привело до цих записів і в Конституції, і тут. Я підтримав би Олександра Олександровича, який запропонував: місцевий референдум -це форма прийняття рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування.

Стаття 143 серед повноважень районних і обласних рад передбачає: вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. І якщо ми віднесемо це до їхньої компетенції, все буде нормально. Ми з вами прийняли, Вікторе Лав-рентійовичу, що люди, які проживають на території обласної, районної ради, можуть проводити референдум про відставку обласної, районної ради. А тут самі собі суперечимо. Прощу підтримати поправку.

104

МУСІЯКА В.Л. Станіславе Миколайовичу, ніяких суперечностей немає. Ви дивіться статтю 41 про повноваження районних і обласних рад. цього проекту закону, частина перша, пункт ІЗ: "прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, що зачіпають

їх спільні інтереси".

Інакше кажучи: тут ми прив'язуємо до їх основної функції - представляти спільні інтереси. Олександр Миколайович мав на увазі саме це: якщо спільні інтереси територіальних громад зачіпаються, вони можуть провести таке опитування. Будь ласка, але в такому контексті.

ГОЛОВА. Депутат Безсмертний.

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Чому не можна писати - будь-які питання? Бо такі питання, як надходження податків у бюджет, які ніхто ніколи ні в якому разі не може виносити на референдум.

Як тільки ми запровадимо якусь іншу норму, відразу обмежимо повноваження. Хоч я хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, що самоврядування в кожному населеному пункті, якщо брати до уваги органи, які його представляють, то це і є типова матрьошка: громада, рада, голова, виконком, управління, відділи. І можна взяти у зворотному порядку до розгляду будь-які питання. Але серед них є деякі, які ні в якому разі не можуть бути винесені на референдум.

Дякую.

105

ГОЛОВА. Зрозуміло. Одначе була пропозиція депутата

Ніколаєнка додати після слів ...

МУСІЯКА В.Л. Він же відмовився!

ГОЛОВА. Депутат Ніколаєнко відмовився?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вилучити слова "територіальною гро-

мадою".

ГОЛОВА. А, тільки вилучити слова... "Форма прийняття рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування". Взагалі можна так теж записати.

МУСІЯКА В.Л. Ніколаєнко те саме пропонує, тільки з іншого боку підходить.

ГОЛОВА. Якщо розумна пропозиція, то давайте проголосуємо її. Ставлю на голосування...

МУСІЯКА В.Л. Я не згоден! Комісія не згодна!

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Ніколаєнка: вилучити слова "територіальною громадою". Будь ласке, голосуйте. "За" -

184. Не вистачило голосів...

106

Не зрозуміли, що... Ну, це питання проголосовано було.

"Представницький орган місцевого самоврядування -виборчий орган /рада/, що складається з депутатів і наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення".

А тепер виникає питання: а якщо територіальна громада не охоплює жителів міста чи району, то яка там може бути рада?

МУСІЯКА В.Л. А це ж треба й запитати. Але ми створили все-таки раду. Не ставте під сумнів хоча б те, що ми зробили. Бог із ним, хай буде, хоч тут в проблеми.

ГОЛОВА. Тоді треба написати так: "інтереси територіаль ної громади /територіальних громад/". І все стає на свої місця, відповідає Конституції.

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, справа в тому, що від імені територіальних громад ради можуть приймати рішення не з усіх питань, а тільки з тих, які громади передали і які стосуються спільних інтересів.

ГОЛОВА. Само собою.

107

МУСІЯКА В.Л. Представницький орган місцевого само врядування - це загальна формула для рад села, селища, міста. А там, де йдеться про районну і обласну ради, ми виписуємо окремо. Не треба де зав'язувати в один вузол, щоб на всі ради поширювалося, Олександре Олександровичу.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування редакцію комісії.

МУСІЯКА В.Л. Прощу підтримати.

"За" - 278.

ГОЛОВА. Наступна формула дає відповідь на це запитання: "органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, - виборні органи /районні, обласні ради/, що складаються з депутатів і наділяються правом виступати від імені територіальних громад сіл, селищ, міст, що діють на території відповідного району чи області".

МУСІЯКА В.Л. Комісія просить підтримати.

108

ГОЛОВА. Поправка 51 депутата Моісеєнка. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Я хочу обратить внимание, что это поправка к первой части этой статьи, потому что в первом варианте проекта закона, который нам раздавался, эта статья была только из одной части. Я предлагаю, чтобы первая часть звучала следующим образом: "Вищий орган місцевого самоврядування є рада відповідного рівня -виборний орган, що складається з депутатів", - і далі за текстом.

109

Почему я ставлю этот вопрос так? Дело в том, что в самоуправлении, как и в любом другом органе, должно быть определено высшее звено. И высшим звеном, на мой взгляд, должен являться коллегиальный орган, который представляет население, а не просто говорить о том, что он единственный является представительным органом. Тем более что у нас традиционно все "ради" всегда являлись высшими органами на своем территориальном уровне. Вот в связи с этим я прошу проголосовать .

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. МУСІЯКА В.Л. Не треба відповідати?

ГОЛОВА. Не треба.

"За" - 145. Голосів не вистачає.

Ставлю на голосування частину про органи місцевого са-моврядування для районів і міст. Тут написано правильно, мені здається, ні в кого не викликає сумнівів. Будь ласка, голосуйте.

МУСІЯКА В.Л. А де це, Олександре Олександровичу?

ГОЛОВА. "Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси..."

МУСІЯКА В.Л. Так, це ще не голосували.

110

ГОЛОВА. То я ставлю на голосування.

МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати, це комісія пропонує.

"За" - 276. Прийнято.

ГОЛОВА. "Загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону; склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради і повноваження яких визнано;

правомочний склад ради - кількість обраних депутатів ради, повноваження яких визнано, яка становить не менше як дві третини від загального складу ради". А як ви дивитеся, Вікторе Лаврентійовичу, щоб після слова "визнано" було: не припинено в установленому законом порядку"?

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, якщо визнано, вони діючі депутати, то достатньо цього. Якщо припинено вже не депутат.

ГОЛОВА. Немає зауважень? Ставлю на голосування ці терміни.

МУСІЯКА В.Л. Прошу проголосувати всі три ці абзаци.

"За" - 298. Прийнято.

III

ГОЛОВА. "Виконавчі органи місцевого самоврядування -органи, які відповідно до Конституції України та цього закону створюютьєя сільськими, селищними, міськими радами для здійснення виконавчо-розпорядчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами" (Шум у залі).

Одну хвилиночку. Тут є кілька пропозицій. Я прошу: не кричіть із місця. У статтях б, 10, 48 ідеться і про районні в містах ради, які теж мають виконавчі органи. Очевидно, їх тут треба записати. Вони у вигляді апаратів там записані, але це теж виконавчі органи. Вікторе Лаврентійовичу, що ви скажете?

МУСІЯКА В.Л. Я вдумувався в те, що ви говорите. ГОЛОВА. Тобто додати слова: "районними в місті".

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, не треба додавати "районними в місті". У районній в місті раді специфічний механізм створення виконавчого органу. У нас ці особливості виписано. А тут дається загальна формула (Шум у залі).

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Ще раз прошу: не кричіть із місця. Будь ласка, депутати Заєць, Лавриненко, не кричіть із місця.

Якщо ми називаємо органами місцевого самоврядування різні структури, в тому числі районні ради й обласні ради, і

112

в них є виконавчі органи, то чому ми закриваємо очі на те, що вони повинні бути записані як виконавчі органи?

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, у них є виконавчі органи. Ви говорите, щоб після "сільськими, селищними, міськими" записати "районними в місті".

ГОЛОВА. Районними в місті, районними, обласними...

МУСІЯКА В.Л. Але тоді треба в тексті весь час додавати: "районними в місті, якщо вони створені". Ось стаття 5 "Система місцевого самоврядування". Я вам читаю частину другу: "за рішенням територіальної громади міста або міської ради можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають в одній особі голову ради та її виконавчого комітету".

Йдеться про те, що механізм цей є, не треба цю специфіку розвалювати. Тут загальна формула. А під загальну формулу вони не підпадають.

ГОЛОВА. Поправка 52. Депутат Моісеєнкр. Будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Ви маєте на увазі, що... ( Шум у залі).

ГОЛОВА. Ще раз прошу: не кричіть з місця. Візьмете слово і скажете так, щоб усі почули, бо ніхто ж не знатиме, що ви відстоювали цю позицію.

Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

113

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих. Во-первых, я хочу поддержать Анатолия Владимировича Пейгалайнена, который сейчас просил о том, чтобы в этой формулировке после слова "виконавчі органи" было записано "ради" - и все. Это соответствовало бы статье 141 Конституции.

Во-вторых, я обращаю внимание, что если мы здесь не предусматриваем "районні в місті ради", то опять спокойно забываем о территориальном делении, о советах. То, что сейчас говорит Виктор Лаврентиевич, это его позиция, но это неправильная позиция. В случае необходимости мы можем это обосновать. Но самое главное, что мы уже столкнулись в Комиссии по вопросам государственного строительства с разработанным под эту структуру, под эту позицию проектом закона о столице, где уже есть управы в районах и так далее. Зачем мы темним? Надо все называть своими именами. И Мусияка об этом знает, хотя делает вид, что он удивлен и не слышит. И Без-смертный об этом знает.

Поэтому я прошу поставить на голосование предложение Анатолия Владимировича и ваше, Александр Александрович, о том, чтобы было: "виконавчі органі ради". И чтобы были там поставлены районные в городе советы.

ГОЛОВА. Будь ласка.

114

МУСІЯКА В.Л. Я прошу вибачити. Тут є одна проблема, яку зачепив колега Пейгалайнен. Коли йдеться про те, що це виконавчі органи місцевих рад, то подивіться статтю 140 Конституції , де дається така загальна формула: "Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи". Інакше кажучи, виконавчі органи - це теж органи самоврядування. Якщо ви хочете записати оцю тільки частину: виконавчі органи рад, то це не зробить цей орган органом самоврядування. Ми можемо це записати, будь ласка, але це не змінить суті.

ГОЛОВА. Тобто комісія, в даному випадку Віктор Лаврен-тійович, не заперечує проти того, щоб записати так: "виконавчі органи місцевого самоврядування - органи, які відповідно до Конституції України та цього закону створюються радами для здійснення виконавчо-розпорядчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами". Правильно?

МУСІЯКА В.Л. Так. Олександре Олександровичу, надайте, будь ласка, слово Роману Петровичу. Він член комісії і щось дуже хоче сказати. Він, мабуть, вважає, що щось тут я пояснив не до кінця.

ГОЛОВА. Будь ласка. Але це універсальна формула і термінологічно визначена правильно.

115

БЕЗСМЕРТНИЙ Р.П. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Тут ніякої проблеми немає. Через проект закону цей орган як орган ради проходить. Рада його створює, затверджує персонально начальників управлінь, відділів і так далі. У цьому розумінні це дійсно орган ради. Але я вас дуже прошу: не тягніть у термін зміст поняття. Це зовсім різні

речі. Те, що виконком є органом ради, підкреслюється в десятку статей цього законопроекту. І це дійсно так. Ми зараз хочемо в терміні викласти зміст поняття.

МУСІЯКА В.Л. Все є...

ГОЛОВА. Підтримуючи повністю Романа Петровича, я хочу так і запропонувати. Змісту не давати, а саме термін: "виконавчі органи місцевого самоврядування - органні які відповідно до Конституції України та цього закону створюються радами для здійснення виконавчо-розпорядчих функцій" (Шум у залі).

Ось тут у тексті написано. Будь ласка, спокійно.

Ставиться на голосування пропозиція комісії спочатку. Будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Можливо,тих, хто пропонує, потім - комісії?

ГОЛОВА. Пропозиція комісії ставиться на голосування.

116

МУСІЯКА В.Л. Прошу підтримати.

"За" - 201.

ГОЛОВА. Не підтримується пропозиція.

МУСІЯКА В.Л. Можна я зроблю одне застереження?

ГОЛОВА. Будь ласка.

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, те, що ви говорили, ніби все правильно, але мова повинна йти ось про що. Коли ми таку загальну формулу запишемо, що радами створюються виконавчі органи, то вийде так, що районна і обласна теж ніби мають виконавчий орган - виконком. Але ж ви знаєте, що там таким органом є адміністрація. І створюється тільки апарат районної і обласної ради. Тому не треба цього робити. Тут усе чітко виписано.

ГОЛОВА. Я ще читаю статтю 141 Конституції, ось приніс мені депутат, будь ласка, увага!

Стаття 141 Конституції: "Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом". І ми говоримо про виконавчі органи ради (Шум у залі).

Я прошу: не кричіть з місця.

Будь ласка.

117

МУСІЯКА ВД. "Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради". А апарат - це не орган.

Ми виписали обов"язки апарату. Дійдемо до цієї статті і потім поговоримо. Апарат мав зовсім інші функції.

ГОЛОВА. Ми говоримо про термін "виконавчі органи місцевого самоврядування". Пропозицію комісії ми проголосували. Тепер пропозиція, яку вносили депутати: вилучити слова "сільськими, селищними, міськими", оскільки є тут суперечність із статтями 5, 10, 48 цього проекту закону. І універсальна формула: "Виконавчі органи місцевого самоврядування -органи, які відповідно до Конституції та цього закону створюються радами для здійснення виконавчо-розпорядчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами". Інакше виникне ситуація, що, посилаючись на цю норму, будуть говорити керівники певного рівня. "Бачите, навіть у законі не написано, що можуть бути виконавчі структури".

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, у проекті закону написано все те, що треба.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. МУСІЯКА В.Л. Усе виписано нормально.

118

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, депутати голосують.

"За" - 176.

МУСІЯКА В.Л. Я бачу, що Олександр Миколайович проти голосує. Олександре Олександровичу! Я прощу ще раз поставити на голосування пропозицію комісії, тому що ми переплутали порядок голосування. Треба було цю пропозицію проголосувати, а потім пропозицію комісії.

ГОЛОВА. Депутат Лавриненко. Поправка 53.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., член Комісії Верховної Ради України а питань правової політики і судово-правової реформи /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Я прошу обратить внимание на то, что в этой статье приводятся основные термины. Моя поправка 53, я предлагаю такое дополнение: "та районними радами в містах". Здесь нет никакого противоречия, поскольку мы определяем, какие органы власти являются исполнительными. В следующих статьях речь идет о том, что должны выполнять именно эти органы.

Я прошу проголосовать.

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, стаття 5... ГОЛОВА. Не заважайте, ще раз прошу вас, будь ласка.

119

МУСІЯКА В.І. Я вам цитував частину другу статті 5. Там говориться про те, що районні в містах ради можуть утворюватися. Коли така рада буде створена, тоді вона утворить свій виконавчий орган. Ви к пам"ятаєте, що спочатку ми в дужках ставили цю тезу, а потім вирішили один раз сформулювати норму, а а інших статтях мати на увазі випадки, коли ці ради не створюються.

Не треба тут цього робити, тому що це не специфічна ситуація. Виписано все нормально в проекті закону. Миколо Федоровичу, ви ж це прекрасно знаєте.

Ще одне зауваження. Ви, Олександре Олександровичу, говорите, що буде посилання на цю статтю, де визначаються терміни. На цю статтю, коли йдеться про повноваження, посилатися не можна. У проекті закону є конкретні статті про повноваження. І до них треба буде звертатися, коли стоятиме питання повноважень. Там усе нормально виписано. Так що не треба створювати проблеми на рівному місці!

ГОЛОВА. Якщо ми записуємо у тій статті, на яку ви щойно посилались, що районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають в одній особі голову ради, то тоді чому ми не хочемо визнати в статті про терміни, що ці ради мають виконавчі органи?! Адже інакше дві норми одного закону супе-речитимуть одна одній.

120

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу! Треба, Щоб ради ці були створені, а тоді тільки вони можуть створити свої виконавчі органи.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Якщо говорити відверто, це -ключове питання даного закону. І я просив би, щоб ми через термінологію не проводили ідеологію іншого змісту, бо сьо годні частина депутатів-розробників і не тільки наполягає у законодавчому органі на такій схемі, яка сприяла б невизначеності, притаманній багатьом містам України, коли райони в містах не мають відповідних статусу і прав, коли волею одного чоловіка, який керує містом і тримає у своїх руках виконком, визначається територіальний устрій і статус ради - представницького органу на місцях. Ми маємо прикладів, на жаль, багато. Законом можна це врегулювати! То або ми скажемо так, що в нас в адміністративний поділ входять райони в містах і райони інші, або ми відкриваємо безмежне поле для волюнтаризму на місцях. А цього допустити ми не маємо права. Тому вибирайте свідомо: або ми записуємо так, як підготувала комісія, або так, як пропонують інші депутати.. Це надзвичайно серйозне питання, і тут одним криком брати на можна! А приклади я можу навести: Одеса, Вінниця, навіть прогресивний Маріуполь і той же Львів. Я не кажу вже про Київ.

121

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, можна одну хвилинку?

Справа в тому, що проблеми, про які ви говорите, дуже просто вирішуються через перехідні положення Конституції. Якщо таке робиться, то це порушення Конституції! Тут усе чітко і ясно.

Але коли йдеться про норми цього проекту закону, то вони повинні бути виписані відповідно до Конституції. Ви кажете: не треба це говорити навіть по секрету. А я ще раз повторюю цей секрет: ми пішли навіть далі, ніж дає нам право діючий правовий механізм, коли йдеться про районні ради в містах.

ГОЛОВА. Вікторе Лаврентійовичу, не будемо дискутувати. Справа в тому, що Конституція дає можливість розв"язати ці проблеми, а мером номер один в Україні визнаний той, хто порушує Конституцію. Як же так? Це ж так робиться /Шум у залі/.

Ще раз прошу: не кричіть з місця. Увімкніть мікрофон депутата. На яку поправку ви посилаєтеся?

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Спасибо, Александр Александрович, что вы дали слово.

Термин "виконавчі органи місцевого самоврядування" сам по себе противоречит статье 141 Конституции, потому что в ней четко записано: "виконавчий орган ради". И поэтому не нужно голову ломать. Давайте сразу исправим здесь, приведем в соответствие с Конституцией: вместо "місцевого самоврядування" запишем "ради". И все проблемы будут сняты.

122

МУСІЯКА В.Л. Олександре Олександровичу, ми про це

вже говорили.. Якби ми записали "виконавчі органи ради", це відповідало б Конституції у вузькому розумінні. А стаття 140 Конституції, яку чомусь ви не згадуєте, вказує на те, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. То це що, не виконавчі органи місцевого самоврядування?

У законопроекті ми все чітко виписуємо, там немає ніяких обмежень статусу виконавчих органів. Усе нормально. 6 навіть окрема глава "Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад".

ГОЛОВА. Поправка 50. Депутат Ковтунець. Будь ласка.

КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська област ь/. Дякую. Група "Реформи". Шановні колеги, я вважаю, що деякі визна-чення можна було б із статті І вилучити, оскільки ті самі терміни розкриваються у відповідних статтях, зокрема у статті 10 "Виконавчі органи рад".

Але на розгляді в комісії я свою пропозицію зняв і зараз на її голосуванні не наполягаю, оскільки це не так суттєво. Я хочу зробити ось яке зауваження. Ми голосуємо поправки, яких немає в таблиці. І саме через те, що голосували

123

поправку, якої не було в таблиці, ми завели себе в тупик. Я прошу, Олександре Олександровичу, ще раз повернутися до того тексту, який комісія погодила, і за нього проголосувати.

ГОЛОВА. Я звертаю вашу увагу: поки що не голосувалося жодної букви, якої б не було у порівняльній таблиці. Все відповідно до пропозицій депутатів, з голосу нічого не голосуеться. То вам так здалося.

Ми не голосували пропозицію депутата Лавриненка. Будь ласка, який номер поправки?

МУСІЯКА В.Л. Поправка 53.

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

АВРИНЕНКО М.Ф. Шановний Вікторе Лаврентійовичу! Шановні колеги! Я хочу звернути увагу ось на що. Оскільки це загальне поняття, то можна записати так, як пропонував Олександр Олександрович,- "виконавчі органи рад". Або можна прийняти інший компромісний варіант. Спочатку записати: "виконавчі органи та виконавчі апарати рад місцевого самоврядування", а далі за текстом - районні і обласні ради. Це нормально. Тобто треба або приймати пропозицію Олександра Олександровича - не перелічувати, або все перелічити, оскільки в подальших статтях це записано і відповідає Конституції.

124

МУСІЯКА В.Л. Миколо Федоровичу, якщо це зробити, то вийде, що, крім виконавчих органів, ще й апарати у кожній раді в, хоча апарат, ви ж розумієте, де треба створюється. А ця загальна формула, про яку говорив Олександр Олександрович, дає підставу вважати, що є можливість створення і виконавчого органу. Якщо буде така загальна формула, то вчепиться хтось за букву й скаже: дивіться, можна виконавчий орган створювати, а апарат - це не виконавчий орган, значить, я ставлю питання про створення виконавчого органу. 1 вже треба тлумачення, де обмежується така можливість, де не обмежується.

ГОЛОВА. Я ще раз ставлю на голосування цей термін у редакції, яку пропонує комісія.

МУСІЯКА. В.Л. Прошу підтримати пропозицію комісії.

"За" - 218.

125

ГОЛОВА. Є пропозиція перенести цю норму на трете читання. Ставлю на голосування цю пропозицію. Власне, її можна не голосувати. На трете читання випишіть, щоб не було суперечностей.

МУСІЯКА В.Л. Їх немає, Олександре Олександровичу.

ГОЛОВА. Голосується пропозиція перенести цю норму

на трете читання.

"За" - 178. На трете читання переносится.

"Посадова особа місцевого самоврядування -особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, мав відповідні посадові повноваження у здійсненні організа ційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок бюджету місцевого самоврядування. Немає зауважень? Ставлю на голосування.

"За" - 297. Прийнято.

126

"Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що належить їй, на свій розсуд як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування".

Депутат Носов.

НОСОВ В.В. Шановні депутати! Шановний головуючий!

Шановний доповідачу! Я хочу сказати /я писав у своїх пропозиціях обгрунтування/, що в різниця міх правом власності окремої особи і правом публічної власності. Я можу порвати свій піджачок, спалити свою машину і не нести ніякої відповідальності. А от публічну власність не можна спалим, порвати, викинути -будеш нести відповідальність. І в цьому полягав суттєва різниця. Мені дуже дивно, що ви її не врахували. Згідно з поправкою 55 цей термін звучатиме так: "право комунальної власності -право територіальної громади доцільно, економно, ефективно володіти, користуватися і розпоряджатися..."

Оці три слова "доцільно, економно, ефективно" охоплюють весь спектр вимог до цього права. І тоді прокурор може оцінювати, доцільно чи недоцільно було будувати дорогу за мільйон доларів або купувати "Кадилак" на повітряній подушці і так далі.

Я просив би проголосувати цю дуже суттєву поправку.

МУСІЯКА В.Л. Шановні колеги! Те, про що говорить шановний колега, і малося на увазі. Тільки ефективно, економно,

127

доцільно і повинна використовуватися комунальна власність, не інакше. Але ці всі означення не характеризують право власності з правового погляду. Тому ми цього не записали. Звичайно, будь-який власник повинен таким чином використовувати власність. Це зрозуміло. Ми не вважали, що це необхідно давати у визначенні терміна.

ГОЛОВА. Поправка депутата Носова ставиться на голосування. Вона розумна, як завжди.

"За" - 203. Голоcів трохи не вистачило.

Давайте не будемо голосувати поіменно. Депутат Терець наполягав, щоб ще раз проголосувати. Будь ласка, я ще раз ставлю на голосування.

"За" - 228. Доповнення прийнято.

Із цим доповненням термін ставиться на голосування. Будь ласка.

МУСІЯКА В.Д. Зберегли піджак депутата Носова...

ГОЛОВА. Ні, зберегли майно ради чи громади, треба говорити так.

"За" - 256. Прийнято.

Надзвичайно важливі три норми стосуються бюджету

місцевого самоврядування.

"Бюджет місцевого самоврядування /місцевий бюджет/ -план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування;

І28

районний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст /міст районного значення/, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання;

обласний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання державних програм, здійснення бюджетного вирівнювання районів та міст обласного значення".

МУСІЯКА В.Л, І далі читайте: поточний бюджет, бюджет розвитку...

ГОЛОВА. Ні, йдеться про бюджетні питання. Усе, що уточнюється, то вже деталі,

МУСІЯКА В.Л. Ну, дивіться, я думав, що ви хочете...

ГОЛОВА. Я дивлюся: тут немає терміна "бюджет району в місті". Де він?

МУСІЯКА В.Л. Цей бюджет буде тоді, коли буде створено район у місті. Тоді в нього буде бюджет як бюджет місцевого самоврядування.

129

ГОЛОВА.. Отут після олова "районний" в дужках треба написати: "районний у місті". Як є, то є, а як нема, то нема.

МУСІЯКА В.Л. Бюджет району в місті, коли його створено, охоплюється поняттям бюджету місцевого самоврядування. І тут же окремо не визначено бюджету села, селища. Дається загальна формула.

ГОЛОВА. Ці три норми ставлю на голосування в редакції комісії.

"За" - 245.

Ці три норми прийнято.

Будь ласка, перерва до 16 години. Я наголошую, що о 16 годині всі повинні бути тут. І тих, кого навіть не було, запросіть, щоб були на місці. Звертаюся до Секретаріату: оголосіть теж.

130

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 32

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ