ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

 

С е с і й н и й  з а л   В е р х о в н о ї   Р а д и

 

У к р а ї н и. 28 л ю т о г о 1997 р о к у.

 

12 г о д и н а 30 х в и л и н

 

( П і с л я п е р е р в и )

 

 

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

МУСІЯКА В.Л.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх зайняти місця. Вікторе Івановичу, будь ласка, на трибуну.

 

     Отже, шановні  колеги,  підпункт  6.2.6  віднесемо  на  третє читання. Так, Вікторе Івановичу?

 

     СУСЛОВ В.І. Так, так.

 

     Уважаемые народные депутаты!  Относительно подпункта 6.2.6  я вам хочу дополнительно сказать следующее.  Комиссия окончательного решения  не  приняла.  Мы  договорились  на  последнем   заседании комиссии изучить этот чрезвычайно важный вопрос, тем более что нет согласия с правительством.

 

     Поэтому наша  просьба  -  перенести  голосование   по   этому подпункту на третье чтение после его специальной подготовки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт 6.3, будь ласка.

 

     Депутате Немировський,   ви   щось   хотіли  сказати?  Прошу, Володимире Лукичу.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Относительно  подпункта  6.2.6.   Да,   на заседании комиссии мы этот вопрос предварительно рассматривали два раза и говорили,  что на уголь,  брикеты,  электроэнергию  сегодня нельзя  начислять  налог  на  добавленную  стоимость,  это вызовет очередной виток инфляции,  это ляжет на плечи потребителя. Сегодня 60-70  процентов населения не платит за коммунальные услуги.  И мы опять запускаем механизм государственной  компенсации.  Зачем  еще увеличивать этот долг населения перед государством?

 

     Надо не  забывать  и о том,  что это приведет к значительному удорожанию     нашей     промышленной     продукции,     к      ее неконкурентоспособности.   Это  одна  из  основополагающих  статей закона.  И  мы  должны  определиться,  что  мы  делаем  и  чем  мы занимаемся.

 

     Я настаиваю на переголосовании.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, так? Депутат Чурута. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І.    Уважаемые    народные    депутаты!   Полностью поддерживаю выступившего депутата Немировского  и  не  согласен  с Виктором Ивановичем Сусловым, который говорит, что в комиссии этот вопрос не рассматривался. Он рассматривался.

 

     В сравнительной таблице есть пункт 6.2, а в материалах взамен ранее розданного этот пункт вдруг исчез. Почему? Непонятно.

 

     Поэтому я  настаиваю  на том,  чтобы мы всетаки проголосовали подпункт  6.2.2  в  той  редакции,  в  которой  предлагал  депутат Голубченко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вікторе Івановичу, прошу.

 

     СУСЛОВ В.І. Обратите внимание, что в таблице, которая роздана взамен,  на странице 30 есть мое предложение.  И  когда  мы  будем принимать   решение,   я   буду   его  аргументировать.  Но  ввиду сложившейся внутренней ситуации в комиссии  у  меня  есть  просьба отложить  это  голосование  на следующую неделю и при более полной явке.  Я уже говорил,  что это попытка  компромисса  -  бесспорные положения пройти сейчас и принять полностью, а несколько сложных и спорных положений голосовать при полном кворуме  и  при  детальном обсуждении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі,  хто виступає за те, щоб ще раз поставити на голосування,  мають зрозуміти,  що зараз дуже  важко  вирішити  це питання.  Якщо я ще раз поставлю на голосування і це не пройде, то тоді знаєте, які будуть наслідки?

 

     Депутату Азарову ще надаю слово. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание  на то,  что вопрос ценообразования не является предметом данного закона.  Если мы будем расширять,  как предложил  Анатолий Константинович  Голубченко,  эту  норму еще и на концентраты и еще там на что угодно...  Давайте мы осознанно пойдем к тому, чтобы на 700 с лишним миллионов уменьшить доходы и расходы бюджета. Да, это так,  Анатолий  Константинович,  разберитесь  сначала,   а   потом выступайте с предложением.  Для его реализации надо будет заведомо идти  на  снижение  доходов  и  расходов  бюджета.  Поэтому  я   и предлагал,  что можно пойти на это,  но тогда давайте решать это в комплексе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  є  пропозиція...  Хвилиночку!  Будь  ласка, скажіть, який округ. 142?

 

     Будь ласка, депутате Сургай.

 

     СУРГАЙ М.С.  Я  абсолютно  согласен  с  Виктором Ивановичем и считаю,  что комиссия очень здорово поработала.  Но я абсолютно не согласен  с  моим  коллегой,  с  которым  мы  в  угольной  отрасли проработали много лет,  хотя и в разных, так сказать, ракурсах. Но разве ж так можно,  Янович?!  Из шахты вышел уголь - и что?  Его ж надо  на  фабрику   поставить,   обогатить,   металлургам   отдать концентрат, чтобы кокс получить, а селянину-потребителю - сортовое топливо.  А он говорит:  фабрики надо вычеркнуть.  Ну я просто  не знаю, как это можно!

 

     Редакционная поправка   моего   коллеги  депутата  Голубченко правильна.  Это  всегонавсего  технологическая  ошибка,   это   по незнанию, тут нельзя кого-то обвинять.

 

     Поэтому есть  предложение  перенести  не на третье чтение,  а перенести голосование на вторник,  и  мы  его  проголосуем.  Будет кворум - будет все нормально.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   ви   знаєте,   що  у  нас  за регламентом є можливість пройти через третє читання, тому не треба поспішати.  Я думаю,  що все буде зроблено як потрібно,  ми всі ці пропозиції опрацюємо,  все проголосуємо, і все буде нормально. Але не  треба...  Я розумію,  що ви зараз хочете вирішити цю проблему. Однак зараз ми не можемо її вирішити, тому що це друге читання.

 

     Є пропозиція перенести на третє читання. Так? У нас зараз усі пропозиції,  які не приймаються, ідуть на третє читання. Тому і це в точно такому ж режимі повинно розглядатися.

 

     Я ставлю  на  голосування  пропозицію  перенести   на   третє читання. Будь ласка.

 

     "За" - 207.

 

     Тоді протокольно,  будь  ласка.  На третє читання переносимо, доопрацьовуємо і розглядаємо. Все нормально. Ще раз проголосувати? Так. Прошу.

 

     "За" - 243.

 

     Ну от бачите. Дякую.

 

     Пункт 6.3.   Будь  ласка,  Вікторе  Івановичу.  Це  додаткова сторінка 30, та, що на заміну.

 

     СУСЛОВ В.І.  "6.3.  Не  дозволяється  застосування   нульової ставки податку в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) на операцію з продажу,  які звільнені від оподаткування  згідно  з пунктом  5.1  цього  закону".  Это  следует  из техники начисления налога.  Если реализация продукции освобождается от НДС, то по ней не может использоваться нулевая ставка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Заперечень нема?

 

     Депутат Манчуленко. Будь ласка. За ним - депутат Чурута.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.   Фракція  Народного  руху  України.  Вікторе Івановичу,  в мене не заперечення, а невеличке уточнення. У пункті 5.1  говориться  не  про  операцію  з  продажу,  а  про операції з продажу.  Тобто  треба  написати:  "в  разі  вивезення  (експорту) товарів (робіт, послуг) на операції з продажу".

 

     СУСЛОВ В.І. Совершенно точно - здесь опечатка.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. У множині треба.

 

     СУСЛОВ В.І. "Операції з продажу..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Чурута. Будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.І.  Я просил бы,  уважаемые народные депутаты,  этот пункт также отнести на третье чтение и вот по каким  соображениям. Я  перед  этим говорил,  что в туризме импорт и экспорт поменялись местами.  А здесь  как  раз  говорится,  что  нельзя  "застосувати нульову  ставку в разі експорту".  То есть те иностранцы,  которые будут к нам приезжать, они...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Імпортують, так?

 

     ЧУРУТА М.І. Нет, получается, что мы экспортируем, хотя это на нашей территории.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.

 

     ЧУРУТА М.І.  Тому  для  того,  щоб  узгодити те,  що я раніше сказав, і це, пропоную пункт 6.3 віднести на третє читання.

 

     СУСЛОВ В.І.  Нет,  здесь не совсем правильное понимание. Речь идет о том, что есть операции, перечисленные в пункте 5.1, которые мы освобождаем от начисления НДС.  И если НДС не  начисляется,  то нулевая  ставка  не может использоваться в этом случае.  Это чисто технический вопрос,  тут,  в сущности, даже нечего обсуждать, будь то экспорт, будь то туризм или что угодно...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый  Виктор  Иванович,  в  этой норме надо сделать так,  чтобы посредники не получали возмещения  из  бюджета отрицательного  сальдо  по  НДС,  потому  что  многочисленные наши проверки показывают,  что  и  действующая  норма,  и  предлагаемая сегодня   несовершенны.   Поэтому   пункт  6.3  в  вашей  редакции предлагается дополнить,  после запятой,  словами "а також тих, які здійснюються  у  вигляді  брокерських,  агентських,  комісійних та торговопосередницьких операцій". И все станет на свои места.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.I.  Николай Янович, что касается брокерских и других посреднических операций, то дальше у нас есть специальные нормы, и мы сможем об этом поговорить.  Цель этой нормы в пункте 6.3 другая

- просто устанавливается,  что к тому,  что освобождено от НДС, по этим операциям не может применяться нулевая ставка.

 

     Но я вам скажу,  что если даже мы за это и не проголосуем, то все равно на практике автоматически так и будет.  Потому что здесь никакого отрицательного сальдо не получается,  возмещения нет, так как  там,  где  освобождено  от  НДС,  там  он не начисляется и по бухучету не проходит,  имею в виду по 68-му счету.  Уплаченный НДС будет отнесен на себестоимость.  Но для ясности, конечно, лучше бы мы этот пункт проголосовали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Для  ясності  давайте  проголосуємо.  Ставлю   на голосування пункт 6.3.

 

     "За" - 210.

 

     Будь ласка, ще раз. Прошу голосувати активніше.

 

     "За" - 215.

 

     Зрозуміло, переходить   на  третє  читання.  Віктор  Iванович розхолодив вас, сказавши, що однаково, чи проголосуємо "за", чи не проголосуємо.  Він  забирає,  я  думаю,  свої слова назад.  Ще раз проголосуємо?  Будь ласка,  зберіться,  треба, щоб цей пункт у нас був проголосований, і підемо далі.

 

     "За" - 227.

 

     Дякую. Стаття  7 "Порядок обчислення і сплати податку".  Будь ласка, Вікторе Iвановичу.

 

     СУСЛОВ В.I.  Пункт  7.1  "Продаж  товарів   (робіт,   послуг) здійснюється  за  договірними  (контрактними)  цінами з додатковим нарахуванням податку  на  додану  вартість".  Ну  это  технический вопрос, поэтому есть предложение проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Спасибо. Пункт 6.6 согласно  поправке  депутатов  Кузнецова  и   Пустовойтовского должен звучать так: "Суми податку на додану вартість зараховуються до державного бюджету та місцевих бюджетів згідно із  законом  про державний бюджет України на поточний рік".

 

     СУСЛОВ В.I. Уважаемые...

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Виктор  Иванович,  я  еще  не закончил выступление.  Что будет, если не будет принята наша поправка и эта норма  закона  будет  оставлена  в  силе?  Сегодня  у  нас порядка одиннадцати субвенционных областей...

 

     СУСЛОВ В.I. Владимир Семенович...

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Мы просчитали, и получается, что будет 23  субвенционные  области,  если  даже все остальные налоги у них оставить. Обстановка такая. Вот январь...

 

     СУСЛОВ В.I.  Все это перенесено в статью 7,  подпункт  7.5.5. Давайте не будем терять времени.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тихо, тихо!

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С.  Вы почему меня лишаете слова?  Я такой же депутат, как и вы.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я цитирую: январский план доходов бюджета выполнен на 85,1 процента. Как получили субвенции области? 68,1 процента. Если мы хотим все области выстроить перед Кабинетом Министров с протянутой рукой,  то должны проголосовать за то,  что предлагает  Виктор  Иванович.  Если  мы  защищаем  свои  регионы и беспокоимся о том,  чтобы там люди получали  зарплату,  то  должны проголосовать за поправку, которую вносим мы с Кузнецовым.

 

     Спасибо.

 

     СУСЛОВ В.I.  А  теперь  я  поясняю.  Что  касается зачисления налога в бюджет.  В первом чтении, действительно, был принят пункт 6.6.  На  второе чтение комиссией это перенесено в подпункт 7.5.5. До этого подпункта нам еще нужно дойти.  Поэтому в  данном  случае никаких  предложений  о  порядке зачисления налогов в бюджет мы не голосовали,  и в статье 6 предлагается не голосовать. Давайте идти по тексту. Сейчас у нас на очереди пункт 7.1.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу,  ми не забудемо про це.  Я подивився підпункт 7.5.5.  Там не все  те,  що  ви  виклали.  Але, можливо,   давайте  тоді  розглянемо  підпункт  7.5.5  і  приймемо рішення, якщо ви не заперечуєте.

 

     Володимире Семеновичу, будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Я не возражаю против такого подхода,

 

     но мы просто пропустили поправку и перешли к  другой  статье. Давайте будем говорить об этом...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ставлю  на  голосування  пункт 7.1.  Будь ласка.

 

     "За" - 222.

 

     Ще раз, будь ласка, проголосуємо.

 

     "За" - 238.

 

     Дякую. Пункт 7.2.

 

     СУСЛОВ В.I.  Пункт 7.2. Здесь подпункт 7.2.1 и так далее. Все это технические вопросы оформления налоговой накладной. Если будут вопросы,  я просил бы заместителя  министра  финансов  Регурецкого ответить на них. И пункт 7.2 в целом проголосовать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт 7.2 у цілому ставиться на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 223.

 

     Прошу ще раз проголосувати. Будь ласка.

 

     "За" - 255.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.I.   Пункт   7.3   "Дата    виникнення    податкових зобов'язань".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Це  сторінка  34  порівняльної таблиці.  Чи є тут запитання? Пункт 7.3 ставиться на голосування в цілому.

 

     "За" - 235.

 

     З мотивів? Будь ласка, депутате Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я хочу дополнить. Мы вот так мощно проголосовали все  эти технические детали,  а наши специалисты в подпункте 7.2.3 обращают  внимание  на  следующее.  Например,  покупатель  потерял налоговую  накладную.  Выдается  ли  ему  копия?  Это  должно быть отрегулировано.

 

     По подпунктам 7.2.1,  7.2.3, 7.2.4 и так далее есть некоторые технические  дополнения.  Я бы предложил,  Виктор Лаврентиевич,  в третьем чтении  рассмотреть  технические  дополнения  относительно учета,  инвентаризационных  номеров государственного реестра и так далее, которые вносятся налоговой администрацией.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу,  згідно з  Регламентом  на  третє читання   до  деяких  статей  можна  внести  пропозиції.  Тому  ви пропонуйте, а ми проголосуємо.

 

     Депутат Немировський. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  У меня вызывает сомнение  подпункт  7.3.7. Например,  предприятие  имеет  долгосрочный  контракт,  оно  будет платить налог на прибыль через год или в конце года.  Одновременно получается  и  другое:  предприятие  покупает  все комплектующие и выполняет заказ,  допустим,  строит корабль или авиационный завод. Но  ему  не  будет  возвращаться  входящий  налог  на  добавленную стоимость.  Он будет закрыт, и не будет оборотных средств. Поэтому я считаю, что подпункт 7.3.7 требует доработки и третьего чтения.

 

     СУСЛОВ В.I.  Хорошо.  Мы ведь предыдушие подпункты пункта 7.3 не проголосовали. Или проголосовали?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повністю пункт 7.3 проголосували.

 

     СУСЛОВ В.I. Полностью?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ну, на третє читання... Володимире Лукичу, у третьому  читанні  ми  до  цього  питання  повернемося.  Ми можемо проголосувати у третьому читанні підпункт 7.3.7.  Будь  ласка,  ви помітьте собі і Віктор Iванович теж.

 

     СУСЛОВ В.I.  Подпункт  7.3.7 отработан со специалистами.  И в данном случае,  так сказать,  разрешаются те сомнения,  о  которых говорил  Владимир  Лукич,  -  относительно  возможности  поэтапной оплаты контрактов.  Но если  есть  сомнения,  давайте  мы  обсудим вопрос   дополнительно.   И   при  необходимости  внесем  какие-то изменения.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радченко.  Будь  ласка.  Потім  -  Віктор Михайлович Пинзеник.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.,  член  Комісії Верховної Ради України з питань бюджету  (Прилуцький  виборчий   округ,   Чернігівська   область). Шановний  Вікторе  Iвановичу,  у  мене  є  зауваження до підпункту 7.3.4,  який  стосується  товарообмінних  операцій,   так   званих бартерних. Я запропонувала б ні в цьому законі, ні в інших взагалі не передбачати бартерних операцій,  тому що, як свідчить практика, і  ми  не  раз  наголошували на цьому і тут,  і в усіх інстанціях, бартерні операції тільки провокують зловживання. Є ще й другий бік проблеми.  Справа в тому,  що бартерні операції ніколи не сприяють надходженню платежів до бюджету.  Тому я пропоную взагалі вилучити таку норму закону (Шум у залi).

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые депутаты!  Я хочу вам напомнить, что в этом зале  уже  несколько  раз  ставился  вопрос  о  необходимости запрета  либо  ограничения  бартерных операций,  либо обложения их дополнительным  налогом.  Но  такие  предложения   не   проходили. Производственники знают,  что,  к сожалению, сегодня без бартерных операций они,  особенно сельхозпроизводители да и  многие  другие, выжить не могут.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Михайлович Пинзеник. Будь ласка.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні  народні депутати!  Я прошу підтримати пропозицію Володимира Лукича щодо  перенесення  на  третє  читання тієї статті, оскільки дійсно виникає проблема з аграрним сектором, де податкові зобов'язання за  законом  виникають  раз  на  рік,  а проблема   відшкодування   дебітового  сальдо  ПДВ  буде  виникати щомісяця. Тому ця стаття потребує уточнення.

 

     А що стосується пропозиції Галини Федорівни,  то ми, на жаль, не можемо сьогодні заборонити, припинити бартер. Це неможливо. Але тут є дуже важливі норми,  які забезпечують виникнення  податкових зобов'язань,  що  принципово  відрізняє  нові податкові закони від старих.  Тому,  прийнявши рішення про заборону,  ми нічого доброго відразу не досягнемо. Виходити з бартеру треба буде поступово.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. Одну хвилиночку. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХIН С.А. Навіть менше. Справа в тому, що питання бартеру спеціально відрегульовано в цьому  законі  таким  чином...  От  ви подивіться,  там  є  спеціальний  порядок  нарахування  балансових результатів.  I  те,  що,  наприклад,  Микола  Янович  висловлював застереження щодо експорту,  і те,  що Галина Федорівна казала про внутрішній оборот,  там дуже жорстко враховано. Після того як буде прийнято,  дай  Боже,  цей  закон,  неможливо буде використовувати бартерні   операції   для   отримання    бюджетних    відшкодувань посередникам.  Це  виключається цим законом.  Тому ми рухаємося до нормальних поставок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, якщо Галина Федорівна не повірить депутату Терьохіну, то перенесемо це питання на третє читання.

 

     А стосовно застереження,  яке зробив Володимир Лукич і Віктор Михайлович його підтримав? Ну давайте проголосуємо окремо підпункт 7.3.7.  Щоб  повернутися  в  третьому  читанні до цього підпункту. Ставлю на голосування.

 

     "За" - 210.

 

     Ще раз? Ну, будь ласка, давайте ще раз проголосуємо.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую. Галино Федорівно, ви ще щось хотіли додати?

 

     Слово надається депутату Радченко. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф. У мене ще є зауваження до підпункту 7.3.5, яким передбачається  оплата податкових зобов'язань за рахунок бюджетних коштів, тобто механізм взаємозаліку. Скажіть, будь ласка, що це за норма  закону,  якщо  в  ній  передбачено інший вид компенсації за товари і податок.  Я взагалі вважаю,  що норма  будь-якого  закону повинна  мати  чітку,  недвозначну  форму.  А якщо ми передбачаємо якусь довільну форму розрахунків,  то...  Ви ж знаєте,  наскільки, будемо так казати, винахідливий наш народ. Ми можемо винайти таке, що потім не знайдемо кінців.

 

     Тому я пропоную інші  види  розрахунків  компенсацій  взагалі заборонити. Такої норми в законі не повинно бути.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  народные  депутаты!  В  этой  статье, скажем  прямо,  предусмотрены  некоторые  послабления   тем,   кто обслуживает   бюджет,  например,  поставляет  по  заявкам  бюджета определенную продукцию.  Поэтому  налоговые  обязательства  у  них возникают,  если  идет  оплата за счет бюджетных средств с момента оплаты бюджетом,  то есть реального поступления денег. В некоторых случаях   бюджет  может  предлагать  другую  форму  компенсации  - выделение каких-то других ресурсов либо взаимозачет и  так  далее. То есть это в интересах производителя. Поэтому эта норма правильно сюда включена и нами принята.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  зроблю  маленьке  зауваження.  Шановні колеги,  я  запитував вас,  у кого є ще зауваження,  які ще пункти треба подивитися. Бо часто у нас виникають запитання тоді, коли ми вже проголосували.

 

     Пункт 7.4  "Податковий  кредит  та  дата  виникнення права на податковий кредит". Є якісь зауваження?

 

     Будь ласка, депутате Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Фракція  Народного  руху  України.   Вікторе Iвановичу,  абзац  "в"  підпункту  7.4.6  "для операцій з ввезення (імпортування)..." я  пропоную  доповнити  і  викласти  так:  "для операцій з ввезення, пересування"...

 

     СУСЛОВ В.I. Согласен.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу, який це підпункт?

 

     СУСЛОВ В.I. Это подпункт 7.4.6, абзац "в": "для операцій  з  ввезення,  пересилання  (імпортування)   товарів (робіт,  послуг) - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статтї".  То есть добавляется слово "пересилання",   что   мы  уже  сделали  по  предложению  депутата Манчуленко в одной из предыдущих статей.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Лукич Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Есть одна проблема, связанная с подпунктом 7.4.6  и пунктом 7.3,  который мы раньше рассмотрели.  Мы выписали хорошо  импорт,  а  проблема  экспорта  практически  не  выписана. Законодательством   же   предусматривается,   что   оплата   может производиться через 90 дней после отгрузки продукции. И получается такая  ситуация:  после  того как предприятие отгрузило продукцию, уже на следующий день будут возникать налоговые  обязательства,  а платить-то нечем...

 

     Поэтому я просил бы при доработке пунктов 7.3 и 7.4 этот вопрос более четко изложить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу, прошу.

 

     СУСЛОВ В.I.  Я  обращаю  ваше   внимание   на   то,   что   в дополнительно  розданных  вам  материалах  есть статья 8,  которая называется  "Порядок  обчислення  податку  з  оборотів   вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг)". Это то, что предлагается на третье чтение.  Поэтому предлагаю сегодня не обсуждать  ее.  То есть  предложение  Владимира  Лукича может быть учтено при третьем чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ще які  є  зауваження?  Нема?  Ставлю  на голосування. Є ще? Прошу вибачити.

 

     Депутат Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор Иванович, обкясните, пожалуйста, почему в подпункте 7.4.1 в отличие от ныне действующего закона вы  заменили "основные производственные фонды" на "основные фонды",  а слова "с момента ввода в эксплуатацию"  на  "независимо  от  даты  ввода  в эксплуатацию основных производственных фондов".

 

     СУСЛОВ В.I.  Да, нужно записать "основні виробничі фонди", вы правы, Николай Янович.

 

     "Незалежно від дати введення в  експлуатацію..."?  Понимаете, может закупаться оборудование, и в цене покупатель платит налог на добавленную    стоимость.    Естественно,    поскольку    у    нас предусматривается,   что   налоговый   период   составляет  месяц, образуется  отрицательное  сальдо.  Связывать  момент  покупки   с моментом  компенсации,  так  сказать,  после  ввода в эксплуатацию нельзя.  Как правило,  монтаж оборудования требует времени больше, чем месяц.  Поэтому здесь предполагается возмещение "незалежно від дати введення в експлуатацію".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановний Вікторе Iвановичу і  шановний  Миколо Яновичу!  Немає  тепер  терміна  "основні  виробничі фонди".  А що стосується  основних  фондів  або  нематеріальних   активів,   які підлягають  амортизації,  то  вони  відносяться  до валових витрат виробництва,  обігу.  Тому тут так і написано:  "основні фонди"  і "нематеріальні активи, що підлягають амортизаціі". Це приблизно те саме,  що  в  старій  системі  бухобліку   називалося   "основними виробничими фондами".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  відмінності,  я  зрозумів,  великої немає. Більше я не бачу пропозицій.  Ставлю на голосування  пункт  7.4  у цілому  з  пропозицією депутата Манчуленка.  Так?  Миколо Яновичу, наполягаєте? Я розумію.

 

     СУСЛОВ В.I.  Поскольку  в  одном  абзаце  написано   "основні фонди",  а  в  другом  -  "основні  виробничі  фонди",  то давайте приведем к одному термину.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Редакційна правка  буде.  Ставлю  на  голосування пункт 7.4 у цілому. Поправка депутата Манчуленка враховується.

 

     "За" - 221.

 

     Ну що таке? Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

 

     "За" - 252.

 

     Дякую.

 

     Сторінка 41, пункт 7.5.

 

     СУСЛОВ В.I. Здесь для замены вам роздана страница 42.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Сторінка 42, підпункт 7.5.1, так?

 

     СУСЛОВ В.I.  Да.  Предложение комиссии следующее: поскольку у нас продолжается дискуссия по поводу продолжительности  налогового периода,  согласиться с тем, чтобы подпункт 7.5.1 был перенесен на третье чтение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лукич Немировський. Будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Если его переносить, то надо весь пункт 7.5 переносить,  потому  что  его  логика  заключается  в  том,  чтобы исключить инфляционные моменты,  связанные с возвратом  налога  на добавленную  стоимость.  Если  мы  будем  укорачивать или удлинять более чем на месяц расчеты между государством и  предприятием,  то пункт  теряет  смысл.  А  месячные  расчеты  как  раз  решают  все проблемы.

 

     Поэтому нам сейчас нужно определиться, что делать с поправкой 162, внесенной Комиссией по вопросам финансов. И тогда будет ясно, как поступить с этим пунктом.

 

     СУСЛОВ В.I.  Давайте мы это обсудим и проголосуем специально, потому что есть одна позиция - установить месячный период, но, как видите,  есть и другая.  Я согласен, что подпункты 7.5.1 и 7.5.2 с этим  связаны  и  могут  быть перенесены.  А подпункт 7.5.3 уже от этого не зависит.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ви пропонуєте всетаки...

 

     СУСЛОВ В.I. Подпункты 7.5.1 и 7.5.2 отнести на третье чтение, а 7.5.3 голосовать сейчас.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Лукичу,  на  третьому  читанні  ми  і визначимося. Так?

 

     Ще раз слово має депутат Немировський.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Народные депутаты должны четко знать, о чем идет  речь.  Речь  идет о том,  что налоговый отчетный период,  на протяжении которого налогоплательщики обязаны произвести расчеты с бюджетом,  равняется  календарному  месяцу.  Это  было  в редакции комиссии.  Но в результате  дополнительных  изменений  эта  статья исчезла, ее нет. И подпункты 7.5.1 и 7.5.2 теряют всякий смысл.

 

     СУСЛОВ В.I. Поэтому мы их и переносим на третье чтение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХIН С.А. Шановні колеги, я думаю, що нам треба перенести підпункти 7.5.1 і 7.5.2 на третє читання, бо зараз є дві концепції з  приводу  того,  як  має  сплачуватися  податок  -  щомісячно чи щоквартально і як мають робитися відшкодування.

 

     Але починаючи  з  підпункту  7.5.3,  використовується  термін "податковий  період".  Тобто  ми  можемо  зараз  голосувати пункт, починаючи з підпункту 7.5.3, незалежно від того, як ми визначимося щодо податкового періоду.  Який визначимо, такий і буде діяти. Але визначимо це у третьому читанні.

 

     Тобто підпункти 7.5.1 та 7.5.2 віднести на  третє  читання  і почати обговорення підпункту 7.5.3 і так далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Голубченко хотів висловитися.  Чи вже все зрозуміло? Згода, так?

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Безусловно,  я за то, чтобы перенести обсуждение пункта  7.5  на  третье  чтение,  потому  что  с  ужасом воспринял рассуждения Сергея Анатольевича насчет квартального периода уплаты налога.  Я  хочу  сказать,  что  НДС  -  это самый крупный и самый устойчивый вид поступлений в доходную часть бюджета. И те провалы, которые  мы имеем в доходной части бюджета,  обусловлены налоговым периодом.  Поэтому прежде всего надо предоставить  право  Кабинету Министров определять эти налоговые периоды.

 

     В этом  пункте  данный  вопрос  совершенно  не отрегулирован, поэтому необходимо перенести  это  на  третье  чтение  и  провести дополнительное обсуждение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Голубченко.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні народні депутати! Так чи інакше, але до статті 7 є декілька дуже серйозних зауважень.  Коли сплачується податок   на  додану  вартість  з  імпортованих  товарів,  послуг, комплектуючих і сировини?  З  моменту  перетинання  кордону.  Тому треба  відпрацювати  механізм сплати податку на додану вартість на всі  імпортні  товари,   які   надходять   на   підприємство,   до виробничника.

 

     Тут нічого   про   це  не  говориться.  Правда,  є  перехідні положення,  але  вони  так  сформульовані,  що  з  них  нічого  не зрозуміти,  як це буде на ділі,  безпосередньо на підприємстві, як це буде застосовуватися податковою інспекцією.

 

     Я хочу  сказати  ще  таке.  Нас  зараз  мало  в  залі,  і  ми поспішаємо.  Тому  є  сенс  перенести голосування на вівторок і ще подумати кожному над цими питаннями,  особливо щодо  статті  7,  у тому числі щодо квартальних платежів чи місячних.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  депутаты!  Было предложение подпункты 7.5.1 и 7.5.2 перенести на третье чтение.  Давайте будем  считать, что мы так и решили.

 

     Что касается     обложения     импорта     для    собственных производственных  нужд,  то   эта   проблема   будет   обсуждаться специально.  Действительно есть соответствующий пункт в переходных положеннях,  где мы запишем, когда и как это будет вводиться. Но у нас  нет никаких препятствий к тому,  чтобы проголосовать подпункт 7.5.3, где написано: "У разі коли за результатами звітного періоду (мы  потом  определим какого) сума,  визначена згідно з підпунктом 7.5.1 цієї статті,  має  від'ємне  значення,  така  сума  підлягає відшкодуванню   платнику  податку  з  державного  бюджету  України протягом місяця,  наступного  за  звітним  періодом".  Ради  этого подпункта мы,  в сущности,  принимаем весь закон,  скажем так. Это дает  право  предприятиям,  что  особенно  важно  для  отраслей  с длительным циклом,  получить возмещение уплаченного налога, если у них есть переплата налога в бюджет.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз,  будь ласка,  увімкніть мікрофон депутата Немировського.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Я  бы  согласился  с  этим,  но  тут  есть проблема. Дело в том, что если возникает обязательство предприятия перед бюджетом,  то там дается 10 дней. А когда наоборот, то тогда уже целый месяц.  Поэтому давайте сделаем так, чтобы все одинаково отвечали по своим обязательствам.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Є пропозиція підпункти 7.5.1 та 7.5.2 віднести на третє читання. Володимире Лукичу, не будете проти?

 

     Я ставлю на голосування пропозицію віднести підпункти 7.5.1 і 7.5.2 на третє читання.

 

     "За" - 257.

 

     Дякую.

 

     Підпункт 7.5.3.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Уважаемые  народные  депутаты!  Конечно,  очень трудно работать,  когда одна норма - в одной, так сказать, книжке, другая - в другой книжке. И вот я читаю такую норму, которая меня, например,  приводит в умиление:  "На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку".  Это же речь идет о возмещении  из  бюджета. Значит,  мы что,  в бюджете должны заложить такую строку расходов? Давайте сознательно на это пойдем - заложим строку.  Но  какую?  В какой сумме?  В каком размере?  Откуда снимем?  Из каких расходных статей бюджета мы снимем такую сумму?  (Шум у залi).  А кто это  - вы? Вот интересно вы рассуждаете. Кто это - "вы залезете в долг".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу!

 

     АЗАРОВ М.Я.  Теперь  второй  вопрос.  Ну  я,  честное  слово, попросил бы, чтоб мне сказали: есть ли в каких-то других налоговых законах  (я  имею  в  виду  других стран) такая норма - возмещение бюджета?  Нет,  уважаемые коллеги, это мы делаем что-то совершенно новое  в налоговом законодательстве.  Нельзя этого делать,  Виктор Лаврентиевич  и  уважаемые   народные   депутаты.   Закон   должен исполняться.  Должно  быть возмещение в установленные сроки.  Если этого не будет,  то надо принимать  административные  меры.  А  то получается,  что  нам  тогда  надо  с  больниц  и  с обороны снять финансирование и кинуть его на возмещение бюджета?!

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые  депутаты,  позвольте   очень   кратко прокомментировать.    Что   касается   начисления   процентов   на задолженность бюджета в данном случае по  "відшкодуванню  платнику податку" тех сумм, которые бюджет должен возместить.

 

     Во-первых, это предложение правительства,  и оно было, как вы видите,  принято  нами   в   первом   чтении.   И   можно   только приветствовать готовность правительства в случае, если бюджет, так сказать,  вовремя не возмещает  того,  что  он  обязан  возмещать, платить проценты.  Хотя мы можем специально это проголосовать,  но это цивилизованно,  и это ставит в равные условия и предприятия, и бюджет.

 

     Что же касается вообще возражений против возмещения,  то надо сказать,  что весь этот закон  основан  на  том,  что  предприятие получает право на возмещение (если оно платит в бюджет) из бюджета в тех случаях,  которые определены этим законом.  И мы  уже  знаем случаи,  когда получается переплата.  Например, когда уплачено при покупке комплектующих больше,  чем получено НДС от покупателя,  то разница  идет  в бюджет.  Если эта разница отрицательная,  то есть если предприятие переплатило,  оно получает  право  на  возмещение части того налога, который внесло. Ничего в этом ни неправильного, ни удивительного нет,  хотя я понимаю желание ничего не  возмещать предприятию.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. З  правової точки зору тут усе нормально.  Раз ця сума не повинна була  надходити,  отже,  її  переплачено  і  треба повернути без усякої шкоди для бюджету.  Це зрозуміло,  тим більше коли йдеться про відсотки.

 

     Миколо Яновичу,  ви маєте на увазі,  що це вже розподілено по якихось,  скажімо,  статтях бюджету?  Яким чином це все повертати? Треба добре продумати механізм.

 

     Анатолій Костянтинович Голубченко. Будь ласка.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні народні  депутати!  На  сторінці  44 записано  (це  теж  до  цього  пункту):  "Підставою  для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний  період".  Я пропоную   цю   фразу  виділити  окремим  рядком  і  записати,  що забороняється вимагати від платника податку які б то не було  інші документи.

 

     Я уже  видел,  например,  документ,  где предлагается создать комиссию из представителей налоговой инспекции,  СБУ,  прокуратуры для того, чтобы проверить достоверность декларации, и только после этого деньги могут быть возвращены.  Это  касательно  коммерческих структур, например.

 

     Поэтому давайте   в   законе  четко  напишем,  что  если  эти документы представлены, то переплаты положено возвращать. А дальше проверяйте,   контролируйте.  Если  будет  ошибка,  -  судите.  Но дополнительных каких-либо  документов  требовать  никто  не  имеет права.

 

     СУСЛОВ В.І.  Действительно,  можно согласиться с предложением добавить слово "виключно"  и  все.  Потому  что  закон  определяет декларацию как единственный документ,  который является основанием для выплаты.  Если есть необходимость усилить эту  норму,  давайте запишем:  "Підставою  для  отримання відшкодування є виключно дані податкової декларації".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Миколо Яновичу, остання репліка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Во-первых,  так нельзя делать.  Любую декларацию надо проверить.  Потому что,  уважаемый Анатолий Константинович, у нас уже действуют миллионы фирм, ежедневно создаются тысячи новых. Их владельцы предкявляют налоговую декларацию,  регистрируются,  а потом налоговая администрация разыскивает по всей стране 36  тысяч фирм и не может найти концов. Давайте думать и о бюджете тоже...

 

     Второй вопрос.  Мы вносили предложение,  но, к сожалению, оно не учтено.

 

     Вопрос "відшкодування" - это  серьезнейший  вопрос.  Недоимка бюджета  составляет сейчас 2 миллиарда гривень,  а долги бюджета - более 4 миллиардов гривень.  Давайте все-таки рассматривать вопрос с этих позиций.

 

     Если уж надо выплачивать "відшкодування",  то выплату надо бы дифференцировать по суммам и срокам:  например,  в течение  десяти дней   возвращать  такие-то  суммы,  в  течение  двадцати  дней  - такие-то.  Еще раз подчеркиваю:  если мы принимаем закон, то нормы его должны быть детально отработаны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Анісімов, будь ласка (Шум у залі). Тихо, тихо!

 

     АНІСІМОВ Л.О.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної   Ради України   з   питань  базових  галузей  та  соціально-економічного розвитку регіонів (Заводський виборчий округ, Запорізька область). Полностью согласиться с Николаем Яновичем,  конечно,  нельзя. Надо учитывать мировую практику,  опыт развитых государств.  В  Америке никогда никто не должен доказывать свою правоту.  Если он неправ - ему всегда доказывают,  что  он  что-то  нарушил  или  не  уплатил налоги.  Для  этого у нас есть службы в государстве,  которые нами уже созданы.

 

     Предложенная формулировка должна стать нормой  закона,  иначе каждый,  кому вздумается, будет требовать дополнительные документы от  производителя  любой  формы  собственности.   Прошу   народных депутатов проголосовать за эту формулировку.  Если предприниматель виноват,   у   нас   есть   службы,   которые   должны   постоянно контролировать его деятельность и при необходимости доказывать его виновность. Это процедура, так сказать, из судебной практики.

 

     СУСЛОВ В.І. Если позволите, я напомню, что в Законе о системе налогообложения  записано  право  налоговых инспекций требовать от предприятий любую  информацию,  связанную  с  начислением  налога. Поэтому  этот  вопрос законодательно урегулирован,  причем базовым законом,  который устанавливает принципы системы  налогообложения. Дополнительно    записывать   эти   принципы   сюда   просто   нет необходимости.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу,  як виняток надаю вам  слово  для останньої репліки,  бо ви все-таки годуєте всіх із бюджету... Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я. Ну, я пока еще просто болею за бюджет.

 

     Уважаемый Виктор Иванович,  почему вы уходите от  затронутого мною вопроса?  У нас уже целая отрасль создается! Создаются фирмы, в  один  день  регистрируются,   предкявляют   липовую   налоговую декларацию,  получают  компенсацию  из бюджета,  а потом налоговая полиция со всеми нашими органами их по всей стране розыскивает.  Я тысячи  таких  примеров приведу,  тысячи!  Сегодня 36 тысяч фирм в розыске!

 

     Поэтому подпункт 7,  5, 3 надо детально рассмотреть в третьем чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

     Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Депутатская группа "Реформы".

 

     Уважаемые коллеги! Уважаемый Николай Янович! Вы, оказывается, выступаете у нас в роли кормильца,  как тут удачно подметил Виктор Лаврентиевич...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Не коментуйте!

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Я  хотел  бы  отметить  следующее.  Сегодня необходимо не только заниматься вопросом  реструктуризации  долгов предприятий  бюджету,  но чтобы и бюджет начинал отвечать по своим долгам. Вот вы говорите, что 36 тысяч фирм находятся в розыске. Вы посчитайте,  какая у вас численность налоговой полиции. Фактически на двух человек приходится одна фирма в розыске, и найти не могут.

 

     Так вот, Николай Янович, если они требуют возмещения, значит, они  эти  деньги перечислили.  И никто не проверял,  правильно они перечислили или неправильно.  У нас достаточный аппарат  налоговой инспекции. И чтобы уже в следующий раз не выступать, хочу сказать, что по всему тексту закона прошла ошибка:  должно быть написано не "налоговая администрация",  а "налоговая инспекция",  как в статье 67 Конституции. Иначе платежи не будут обязательными.

 

     Так вот давайте  приведем  в  соответствие,  чтобы  по  всему тексту  закона  фигурировала  Государственная  налоговая инспекция Украины. Это первое.

 

     И второе.  Полностью согласен с тем  текстом,  который  здесь воспроизведен:  возмещать бюджет должен на тех же принципах, что и плательщик. Все должны быть на равных правах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні колеги,  давайте подивимося про що йде мова.  А  мова  йде  про  те,  що  коли підприємство переплатило в бюджет,  то в нього виникло дебетове сальдо,  воно внесло  більше, ніж  мало  внести  за  законом.  І в разі якщо бюджет не віддав ці кошти  наступного  місяця,  до  15-го  числа,  то  це  є  бюджетна заборгованість перед таким підприємством.

 

     От дивіться,  коли є заборгованість бюджету по випуску цінних паперів,  то сплачуються відсотки з  бюджету?  Сплачуються.  Нехай сплачуються  відсотки  й  по  тих  коштах,  які  бюджет заборгував підприємствам.  Між іншим, для підприємств така сама формула: якщо підприємство  має  додаткові  зобов'язання,  але  не сплачує їх до бюджету,  то йому нараховуються  такі  самі  120  відсотків  плюс, правда, ще штраф. Для податкової інспекції штрафу не передбачено.

 

     Тому я просив би взагалі не дискутувати це питання (дивно, що Микола Янович опирається,  це ж є позичання бюджету в підприємств) і проголосувати це дружно, захищаючи інтереси підприємств.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович Пустовойтовський. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги! Обратите внимание на то обстоятельство,  что в процессе доработки  проекта  ко  второму чтению  изменены  целые  статьи.  Вот  был  пункт 6.6,  теперь это подпункт 7.5.5. И так далее.

 

     Сейчас рассматривается важнейший вопрос: как, с одной стороны,  обеспечить поступления в бюджет, с другой - оградить   предпринимателя   от   посягательств   на   неправильно выплаченные суммы, вернуть их.

 

     Почему мы,  не  доработав  этот  вопрос,  так  торопимся  его проголосовать?  По-моему,  есть смысл серьезно доработать его. Это очень  ответственно.  За  этим стоят и учителя,  и врачи,  которые получают деньги из бюджета.  Так  давайте  подумаем  не  только  о предпринимателе, а обо всех.

 

     Я предлагаю перенести подпункт 7.5.3 на третье чтение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю  на  голосування  пропозицію  комісії щодо підпункту 7.5.3.

 

     СУСЛОВ В.І. Просим поддержать со словом "виключно".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Підпункт 7.5.3.

 

     "За" - 208 (Шум у залі).

 

     Ну, будь ласка, ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 242. Дякую.

 

     Це справді зовсім нова норма.

 

     Підпункт 7.5.4.

 

     СУСЛОВ В.І.  Это  как  раз  о   правах   налоговых   органов: "Податковий орган має право надавати розпорядження про нарахування податку в разі,  якщо розмір податку,  зазначений у декларації,  є меншим за розмір, що випливає з поданих розрахунків".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Є  якісь  зауваження?  Підпункт  7.5.4  ставлю на голосування.

 

     Я з "броунівського руху" бачу результат.

 

     "За" - 217.

 

     От і результат.  Будь ласка, ще раз ставлю на голосування. Не було ніяких заперечень. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 229.

 

     З мотивів? Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати,  зверніть увагу на останній  абзац  підпункту   7.5.4,   де   введено   нову   норму: "Декларація,  заповнена не повністю, з правками та підчистками або не встановленою формою, не приймається і вважається не поданою..."

 

     Ви розумієте,  тут  є   досить   цікаві   речі.   Припустімо, податковий  інспектор знайшла десь неправильно поставлену кому,  і на вас уже накладають штраф.  Я просив би це викласти  не  так,  а саме:   "декларація,   заповнена   не  повністю,  з  арифметичними помилками або  за  не  встановленою  формою"  і  так  далі.  А  ці підчистки  там і помарки...  Перепрошую,  на цьому буде знаєте яка корупція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Іще з мотивів. Будь ласка. Азаров.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор  Иванович,  вот  внимательно   прочитайте подпункт 7.5.4: "Податковий орган має право надавати розпорядження про нарахування податку в разі,  якщо розмір податку, зазначений у декларації, є меншим..." А если она вообще не подана, тогда что?

 

     СУСЛОВ В.І.  Если  декларация  вообще  не  подана,  тогда  вы применяете  все  санкции,   которые   положены   по   закону,   за несвоевременную подачу и уплату налогов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Достатньо (Шум у залі).

 

     Шановні колеги,  я  запитував,  чи  є  запитання.  Ні,  ви не підіймали тоді руки...

 

     Я вам надаю слово, тому що вас не перекричиш усе одно.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Шановні колеги! Ми тільки поліпшимо текст, якщо замість   "правками   та   підчистками"   запишемо  "арифметичними помилками".  Що таке підчистка?  Ну,  виправила дівчинка якусь там букву...  Якщо є арифметична помилка,  то декларація,  справді, не може оброблятися  в  інформаційній  мережі.  А  якщо  підчистка  і помарка?  Тому  я дуже прошу прийняти підпункт 7.5.4,  але замість "правками та підчистками" написати "арифметичними помилками".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу,  у залі багато хто підтримує цю пропозицію. Замість  слів  "правками  та  підчистками" записати "арифметичними помилками". Текст у цілому залишається той же.

 

     СУСЛОВ В.І.  С этим можно согласиться.  Но отсюда не следует, что   налоговая  администрация  имеет  право  принимать  налоговые декларации с правками и подчистками.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Депутате Немировський, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Дело в том,  что этот абзац можно было  бы вообще  исключить,  потому  что  он  сформулирован практически как инструкция  по   ведению   документов.   Эти   требования   должна предкявлять  не статья закона,  а налоговая инспекция.  А мы здесь начинаем  что-то  выдумывать.  Это  же  получается   инструктивный материал какой-то, а не статья закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире  Лукичу,  ви  це говорили на засіданні комісії?  Вона це й запропонувала?  Тоді давайте  проголосуємо  "з арифметичними помилками" - та й усе. І розв'яжемо цю проблему.

 

     Ставлю на голосування пропозицію:  замість слів: "правками та підчистками"    записати    "арифметичними    помилками".    Прошу проголосувати.

 

     "За" - 210.

 

     Так... Дозріли? Ставлю це на голосування ще раз. Будь ласка.

 

     "За" - 232. Дякую.

 

     Але ж  ви знаєте,  коли йдеться про підчистки тощо,  то немає ніяких сумнівів,  що в  цьому  випадку  буде  прийнято  відповідне рішення.

 

     Тепер підпункт 7.5.5.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  народные  депутаты!  Подпункт 7.5.5 - ключевое  положение  закона.  "Суми  податку  на  додану  вартість зараховуються до державного бюджету".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат    Пустовойтовський    має    слово.   Ми домовилися. Будь ласка.

 

     ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ В.С. Уважаемые коллеги! К тому, что я сказал по  поводу  пункта  6.6  (когда  меня перебивали),  хочу прибавить следующее.  Это касается распределения поступлений от  налога.  Мы сделали расчет по всем областям. Оказалось, что все области, кроме Донецкой,  Харьковской,  Полтавской  и  города  Киева,  в   случае принятия данной редакции подпункта 7.5.5 будут вынуждены ездить за дотациями в Киев и выпрашивать, кому сколько дадут.

 

     Поэтому, учитывая,   что    большинство    областей    (кроме Днепропетровской)  очень  резко  ставили  вопрос  о  регулировании поступлений от налога на добавленную стоимость,  я еще  раз  вношу предложение   и  прошу  вас  всех  поддержать  меня  и  тем  самым поддержать свои регионы.  То есть надо записать,  что суммы налога на  добавленную  стоимость зачисляются в государственный и местные бюджеты в соответствии с  законом  о  государственном  бюджете  на текущий год.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагадую: це сторінка 31, поправка 126.

 

     Слово має депутат Поровський. Будь ласка.

 

     ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони  і  державної   безпеки   (Рівненський   виборчий   округ, Рівненська область). Шановні колеги депутати! Я хочу звернути вашу увагу,  що коли податок на додану вартість надходить до  місцевого бюджету,   то   в  місцевої  державної  адміністрації  з'являється реальний інтерес до збільшення надходжень  від  податку  і,  таким чином, вона може позитивно впливати на роботу промисловості.

 

     Якщо ж  ПДВ  буде акумулюватися в загальнодержавному бюджеті, то частина областей  опиниться  в  становищі  утриманців,  які  не будуть   прямо  зацікавлені  в  тому,  щоб  заводи,  підприємства, колгоспи працювали й відповідно платили податки в місцевий бюджет.

 

     Я підтримую пропозицію,  яка  щойно  прозвучала,  і  пропоную однозначно  визначити,  що  суми  податку на додану вартість мають надходити до місцевих бюджетів.  Усе одно  на  рівні  областей  ці кошти перерозподіляються,  бо є дотаційні райони,  а є райони, які поповнюють обласні бюджети.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має депутат Лавринович.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,  заступник  голови  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  правової  політики  і  судово-правової реформи (Дрогобицький  виборчий   округ,   Львівська   область).   Фракція Народного  руху  України.  Шановні колеги,  запропонована редакція підпункту 7.5.5 цілком правильна.  Якщо ми  почитаємо  Конституцію України,  то побачимо, що обласний бюджет у нас має формуватися за рахунок коштів,  які надходитимуть від  міст,  сіл,  селищ  і  від державного   бюджету.  Тому  планувати  сьогодні  надходження  сум податку на додану вартість  до  обласного  бюджету  можна  лише  з огляду на конституційну норму.

 

     Якщо ми   вирішимо,  що  кошти  від  цього  податку  повністю зараховуються до державного бюджету,  у нас буде можливість  потім приймати рішення щодо субвенцій, які сьогодні є. Ми повинні будемо закріпити за областями інші види  податків,  зокрема,  податок  на прибуток  підприємств,  який  раніше  був  закріплений за місцевим рівнем,  тощо.  У такий спосіб ми зможемо добитися,  щоб кількість дотаційних областей зменшилась. А в даному випадку, на мій погляд, комісією запропонована абсолютно коректна норма.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутате Гаманюк, будь ласка.

 

     ГАМАНЮК Л.Ю.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань бюджету  (Дніпровський виборчий округ,  Дніпропетровська область). Поправка 127 аналогична поправке 126.  Я  согласен  с  предыдущими коллегами  как  в  одном,  так  и  в другом.  Однако сегодня одной конституционной нормой мы  не  пополним  бюджет.  Возможно,  через год-два  и пройдет эта норма,  но сегодня лишить областные бюджеты твердых поступлений от налога на  добавленную  стоимость,  который стимулирует в свою очередь работу предприятий, нельзя.

 

     Я вношу  предложение  все-таки  оставить  на  ближайшие  годы положение  о  том,  что  часть  налога  на  добавленную  стоимость распределяется  в  местные  бюджеты,  как  предусмотрено Законом о бюджетной системе.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание  на  то,  что  вопрос  о зачислении налога на добавленную стоимость в государственный бюджет  -  это  вопрос  не  бюджетного законодательства  и  не  построения бюджетной системы.  Это вопрос сути закона,  который мы принимаем.  Он отражает особенности сбора налога.

 

     У предприятий,  отраслей с длительным производственным циклом постоянно происходит переплата НДС,  и  должен  работать  механизм возмещения   из  бюджета  переплаченных  сумм  НДС  для  сельского хозяйства,  судостроения -  любых  отраслей  с  длительным  циклом производства.  Это  возмещение возможно в нормальном случае только за счет госбюджета.  В противном случае мы  будем  иметь  то,  что имеем сегодня.

 

     Основной недостаток   закона   -   отсутствие   положения   о возмещении переплаченного налога.  Как только мы  начинаем  делить этот   налог   между   государственным  бюджетом  и  местными,  мы фактически вводим новый вид налога или делим этот на два:  один  - НДС,   который  идет  в  госбюджет,  при  условии,  что  госбюджет возмещает переплату;  а второй -  это  налог  с  оборота,  который пойдет в местные бюджеты,  но тогда механизм возмещения эффективно работать не будет.

 

     От того,  примем  ли  мы  эту   норму,   зависит   вопрос   о необходимости принятия этого закона. Если мы не соглашаемся с этой нормой и ключевой  пункт,  который  обеспечивает  механизм  работы этого налога в интересах предприятий,  в интересах производства, а в конечном счете и в интересах бюджета,  проходит,  то этот  закон работать будет.  Если он не проходит,  то, к сожалению, нарушаются основные принципы построения закона и то,  что  мы  примем,  будет неработоспособно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу.

 

     Депутат Цушко. Будь ласка.

 

     ЦУШКО В.П.,  член  Комісії  Верховної  Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності  (Тарутинський  виборчий  округ, Одеська  область).  Уважаемые  коллеги!  Этот закон - ключевой для экономики.  Те, кто работал и работает в производстве, в том числе в  аграрном секторе,  подтвердят,  что если этот налог мы не будем перечислять в центральный бюджет и не будет  гарантии  со  стороны правительства о возмещении переплаченных сумм (невозмещение должно приравниваться  к  преступлению),  тогда  называйте   этот   налог подругому:  налог  с  продажи  -  и не надо его путать с НДС.  Без возмещения не могут жить ни село,  ни  долгосрочные  производства, которые  имеют  оборот  от  трех  и  более месяцев.  Поэтому прошу поддержать эту формулу.  А то,  что будут дотационные  области,  - ничего страшного. Будет компенсация из центрального бюджета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Голубченко.

 

     ГОЛУБЧЕНКО А.К.  Шановні  народні  депутати!  Підпункт 7.5.5. змінювати не можна, бо ми тільки що проголосували норму, за якою з центрального бюджету має відшкодовуватися все те,  що переплачено. У 1995 і 1996 роках  дуже  багато  підприємств,  які  експортували продукцію,  зазнали  збитків тільки через те,  що 20 відсотків НДС ніхто їм не відшкодував.

 

     Тому я пропоную залишити підпункт 7.5.5 у  тій  редакції,  як тут   записано.   Ви   бачите,  що  більшість  народних  депутатів погоджується з цим.  Давайте відійдемо від  обласного  інтересу  і підтримаємо виробника.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь   ласка,   увімкніть  мікрофон  Регурецькому Василю Васильовичу.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні  народні депутати!  Я хотів би звернутися до вас із таким. Уряд хотів би, щоб ви правильно зрозуміли цю норму. І ще раз хотів би  повторити  (бо  нема чого нового додати до того,  що сказано), якщо не буде прийнята норма  7.5.5  у  такій  редакції,  якщо  цей податок  не  буде зараховуватись тільки до державного бюджету,  то взагалі цей податок не працюватиме.

 

     І ще хотів би звернути вашу увагу на те,  що  в  законах  про оподаткування  прибутку,  про  податок на нерухомість (його проект прийнято в першому читанні),  про оподаткування  доходів  фізичних осіб  передбачено,  що  всі  ці  податки зараховуються до місцевих бюджетів.  Тому це треба буде  враховувати  при  голосуванні  цієї статті.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Шановні   народні  депутати!  По-перше,  наша суперечка або дискусія є досить умовною, тому що ніякого розподілу ПДВ  не  може  бути.  Статтею  143  Конституції  визначено,  що до місцевих бюджетів можуть бути  віднесені  окремі  загальнодержавні податки, тобто за Конституцією ПДВ не може бути регульованим.

 

     А по-друге, депутат Цушко правильно сказав: постраждають передусім аграрні й експортоємні області.  Я можу  їх назвати.  Це - Донецька, Дніпропетровська експортоємні області, це експортоємна  Київська  область.  Постраждають  такі  області,  як Одеська,  Миколаївська,  Херсонська, Чернігівська, Кіровоградщина. Вони справді будуть мати  більше  ПДВ  на  обласному  рівні,  якщо закріпити, але відшкодування буде перевищувати надходження.

 

     Ми прийняли   нову   концепцію   ПДВ,   за  якою  передбачено відшкодування.  Тому  треба  прислухатися  і  до  комісії,  і   до заступника  міністра фінансів,  який відповідає за стан фінансів в Україні,  й проголосувати цей  пункт  у  редакції,  запропонованій комісією.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Радченко Галина Федорівна. Будь ласка.

 

     РАДЧЕНКО Г.Ф.  Я  б  хотіла  поставити  всім  присутнім  таке запитання.  Скажіть,  будь  ласка,  що  вигідніше:  відшкодовувати обігові  кошти,  так  потрібні  товаровиробнику  сьогодні,  чи  за рахунок мізерних надходжень ПДВ до місцевих  бюджетів  фінансувати товаровиробника лише на один процент від потреби?

 

     Звичайно, сьогодні   ми   повинні   подбати   про   підтримку товаровиробника.  Саме для цього  комісією  і  пропонується  норма закону про 100- процентне відрахування сум ПДВ у державний бюджет, щоб  забезпечити   своєчасне   відшкодування   дебетового   сальдо товаровиробника й надати йому можливість працювати в подальшому.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ставлю   на   голосування  поправку  126 депутатів Кузнєцова і Пустовойтовського.  Вона  є  в  таблиці,  ми повинні її проголосувати.

 

     Зачитую: "Пункт  6.6  (тепер  це  підпункт  7.5.5) викласти в такій редакції:  "Суми податку на додану вартість зараховуються до державного  бюджету  та  місцевих  бюджетів  згідно  з Законом про Державний бюджет України на поточний рік".

 

     Ставлю на голосування.

 

     "За" - 179.

 

     Не зрозуміли? Шановні колеги, от бачите, як ви слухаєте. Так, усі   втомилися,  але  треба  бути  дуже  уважними.  Повторюю:  ми голосували поправку 126 (це на сторінці  31).  Я  зачитав  те,  що пропонує  Володимир  Семенович Пустовойтовський разом з Кузнєцовим Павлом Сергійовичем. Зрозуміли? Але 100 депутатів не голосували.

 

     Ставлю цю норму ще раз на голосування. Будь ласка.

 

     Ви не шуміть, а голосуйте.

 

     "За" - 174.

 

     Ставлю на голосування  підпункт  7.5.5  у  редакції  комісії: "Суми  податку  на  додану  вартість  зараховуються  до державного бюджету". Це сторінка 48.

 

     "За" - 161.

 

     Мені все було зрозуміло з самого  початку,  щойно  ви  почали голосувати.

 

     Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Давайте  перенесем  голосование  этой  нормы  на третье чтение и попытаемся во фракциях и комиссиях более  детально обкяснить депутатам необходимость ее принятия.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Немировський, будь ласка.

 

     НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.  Уважаемые коллеги!  Этот вопрос не вызывал бы сомнений и в этом зале все депутаты  проголосовали  бы  за  то, чтобы  суммы  НДС  зачислялись  в государственный бюджет,  если бы субвенции,  которые  назначаются  на  уровне  областей,   районов, поступали  своевременно  и  в  положенном  обкеме.  На  деле часто получается по-другому.  А если субвенция назначена и не поступает, то многие районы остаются полностью без финансирования.

 

     Если эта  проблема не решится,  мы этот пункт просто-напросто не проголосуем. Мы же отвечаем перед регионами. Может быть, в этом пункте  следует определить порядок выделения субвенций или,  будем говорить,  дотаций определенным областям и районам,  оставляя в их распоряжении  часть  налогов,  или  найти какой-то другой механизм поддержки местных бюджетов? Но весь вопрос в субвенциях.

 

     Я готов сегодня голосовать за  зачисление  всех  сумм  НДС  в госбюджет,  но  дайте мне гарантии получения субвенций.  Я понимаю жажду министерств видеть в своих коридорах ходоков из провинции со снятыми шапками. Это же понятно...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Шановні  колеги,  питання  це  значно складніше.  Скажімо,  який порядок  поповнення  місцевих  бюджетів передбачається   Законом   про   місцеве   самоврядування?  Якийсь державний податок  напряму  закріплюється  за  органами  місцевого самоврядування.  Де субвенції, де субсидії, дотації? Треба, щоб це гарантія була, але це робиться через інші закони (те, про що казав Василь Васильович Регурецький).

 

     Ми не проголосували Закон про податок на майно фізичних осіб. А цей податок повинен надходити до  місцевих  бюджетів.  Ще  треба продумати  якісь  механізми  вирівнювання  бюджетів.  Ось  тому  й сумніви у всіх.

 

     Пропоную проголосувати пропозицію перенести  вирішення  цього питання на третє читання. Ставлю її на голосування.

 

     "За" - 254. Дякую.

 

     Стаття 8.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты!  Вам была роздана на замену страница   48.    Для    ясности:    пункт    7.7    устанавливает продолжительность налоговых периодов.  Мы обсуждали эту проблему и договорились перенести ее рассмотрение на  третье  чтение,  как  и статью 8, которая была предложена в дополнительных материалах.

 

     Теперь предлагается перейти к рассмотрению статьи 8,  которая называется  "Реєстрація  осіб  як  платників  податку  на   додану вартість".

 

     В дополнительных материалах статья 8,  которая переносится на третье чтение,  называется "Порядок обчислення податку з  оборотів вивезення (експортування) товарів, робіт, послуг" (Шум у залі).

 

     Да, это на странице 48 дополнительного материала.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Єльяшкевич, будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Спасибо. Я уже обращал внимание на то, что, к сожалению,  в текст  закона  вкралась  ошибка.  Это  соответствует практике,  но  противоречит  Конституции.  Я говорю о неправильном названии нашей налоговой инспекции,  которое фигурирует во  многих статьях, в том числе и в статье 8.

 

     Вот, например, в пункте 8.1 написано: "Державна податкова адміністрація України веде  реєстр  осіб,  які підлягають оподаткуванню".

 

     И я зачитаю второй абзац статьи 67 Конституции Украины:  "Усі громадяни  щорічно  подають  до  податкових  інспекцій  за  місцем проживання декларації" и так далее.

 

     Поэтому предлагаю  проголосовать  предложение,  чтобы во всем тексте (не только в этой статье) вместо названия  "Государственная налоговая     администрация    Украины"    употреблять    название "Государственная налоговая инспекция Украины",  то  есть  привести это в соответствие с Конституцией.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты,  при необходимости это будет сделано к третьему чтению  после  консультации  с  юротделом.  Это научно-редакционная правка. Приведение терминологии в соответствие с Конституцией обязательно будет сделано.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Азарова.

 

     АЗАРОВ М.Я.  "Любовь"  господина  Ельяшкевича   к   налоговой администрации  всем  известна,  и  мне  кажется,  его маниакальное упорство в этом вопросе уже всем надоело.

 

     Вместе с  тем,  данный  пункт  не  противоречит  Конституции. Государственная   администрация   как   центральный   орган  может называться как  угодно.  Инспекции  в  районах  и  городах  должны называться в соответствии с Конституцией. Сам же центральный орган может называться администрацией.  Речь идет о праве  этого  органа устанавливать формы отчетности и так далее.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.   Щодо  назви  цього  органу  все-таки давайте приймемо остаточне рішення під час третього читання. Зараз переходимо до статті 8.

 

     Вікторе Івановичу, повторіть, будь ласка, яка пропозиція щодо статті 8? Прошу всіх уважно слухати.

 

     СУСЛОВ В.І.  "Стаття 8.  Реєстрація осіб як платників податку на додану вартість.

 

     8.1. Державна  податкова  адміністрація  України  веде реєстр осіб, які підлягають оподаткуванню".

 

     Далее, в сущности,  решаются  технические  и  организационные вопросы.

 

     Если есть замечания по статье 8, пожалуйста.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе  Івановичу,  це стаття 8,  яка в основній таблиці, так?

 

     СУСЛОВ В.І. Так, у порівняльній таблиці.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже,  у  першому  варіанті  таблиці,  а   не   в додатковому,  що  виданий на заміну.  Додатковий ми розглянемо під час третього читання, так?

 

     СУСЛОВ В.І. Именно так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу розгорнути таблицю на сторінці 50.

 

     Стаття 8 "Реєстрація осіб  як  платників  податку  на  додану вартість". Які запитання, зауваження?

 

     СУСЛОВ В.І. Обращаю ваше внимание: в пункте 8.2 - техническая ошибка.  После  слов  "присвоюється   індивідуальний   податковий" пропущены  слова  "ідентифікаційний номер".  Должно быть написано: "присвоюється індивідуальний податковий ідентифікаційний номер".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? Депутате Кірімов, будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомісії  Комісії   Верховної   Ради України  з питань Чорнобильської катастрофи (Іванківський виборчий округ,  Київська  область).  Не  можна  так  поспіхом   розглядати законопроект.  Тут  не тільки не виправляються помилки по суті,  а навіть стилістичні помилки залишаються. Так не можна працювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

 

     КІРІМОВ І.З. Пропоную не поспішати, зачитувати повільно кожне речення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.  Стилістичні помилки будуть усунуті,  коли проект доопрацьовуватиметься редакційно.  Тут ми цього  не  будемо робити. Якщо ви щось пропонуєте, хай комісія бере це до уваги.

 

     Депутат Осадчук. Будь ласка.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Очевидно, депутат Кірімов занепокоївся тому, що в пункті 8.2  написано  так:  "Будь-якій  особі,  діяльність  якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий..." і так далі.  Тут пропущено слово "номер".  Треба його записати,  і все буде нормально.

 

     СУСЛОВ В.І. "Ідентифікаційний номер", я сказал уже об этом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще   які   зауваження?   Будь   ласка,   депутате Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М. Народний рух України. Вікторе Лаврентійовичу, все-таки  виникають  певні  сумніви.  Що  являє  собою "Податковий ідентифікаційний номер"?  Яким чином буде ідентифікуватися  особа? Чи  якісь  біологічні властивості будуть записуватися сюди,  чи ще щось, чи це буде просто звичайний номер?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи на руці, чи ще десь?..

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М. Треба якось визначитися із цим.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые коллеги!  Это  регистрационный  номер. Плательщик    налога   должен   быть   зарегистрирован   налоговой инспекцией,  налоговая инспекция присвоит ему номер, что позволяет ей контролировать своевременность уплаты налогов и другие вопросы. Кстати,  мы не сейчас ввели эти  номера.  В  конце  1994  года  мы приняли  Закон  "Про  державний  реєстр  фізичних осіб - платників податків  та  інших  обов'язкових  платежів",  где   ввели   такие регистрационные номера. Более двух лет назад.

 

     Поэтому само    по    себе    введение   номера   для   учета налогоплательщиков не должно вызывать сомнений.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  До  пункту  8.2,  я  бачу,  немає  більше питань, так?

 

     Пункт 8.3. У кого є питання? Будь ласка. Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М. У пункті 8.3 написано: "Особи, що  підпадають  під  визначення  статті  2  цього  закону, зобов'язані  зареєструватись  як  платники  податку  за  місцем їх знаходження в податковому органі".

 

     Давайте вже  тут  якось  знайдемо  спільний  знаменник  -  чи адміністрація,   чи  податкова  інспекція.  Я  пропоную  записати: податкова інспекція.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, ви згодні?

 

     СУСЛОВ В.І.  Можно согласиться. Давайте напишем "в податковій інспекції". "Податкова інспекція" и "податковий орган" - одно и то же.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович,  мені здається,  теж не проти, щоб на  цьому  рівні була податкова інспекція,  якщо навіть залишиться адміністрація на найвищому рівні.  Зрозуміло, що в принципі про те саме йдеться,  але різні рівні цього органу. Вікторе Івановичу, то що?

 

     СУСЛОВ В.І. Голосуем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви згодні?

 

     СУСЛОВ В.І. Так, згоден.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункти 8.1,  8.2,  8.3 я ставлю на голосування  з поправкою депутата Манчуленка. Будь ласка.

 

     "За" - 206.

 

     Депутат Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Я не возражаю, чтобы заменить "администрация" на "податковий орган".  В законе должна быть записана норма,  которая действует много лет.  Поэтому не надо менять.  Вы ж понимаете, что делается это специально,  если мы изменим,  будет повод для  того, чтобы   уклоняться   от   уплаты  налога.  Ведь  называется  орган "администрация",  а в законе будет написано "инспекция". Мы должны внести  изменения  в  законодательство,  а  пока не надо создавать коллизии на пустом месте.

 

     Поэтому просьба такая:  написать "податковий орган".  И тогда все будет нормально.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемые  депутаты!  Все мы прекрасно понимаем, что юридический отдел Верховной Рады будет выполнять окончательную научно-редакционную  правку  всего закона в строгом соответствии с Конституцией  и  законодательством.  Нет  смысла   сейчас   решать голосованием,  какой  употребить  термин.  Это  для сути закона не имеет никакого  значения.  Я  бы  предложил  вообще  дискуссию  не затевать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.   Шановний  Вікторе  Івановичу!  Подивіться,  що написано в пункті 8.6:  "Зереєстрована в якості  платника  податку особа   ліквідується".   Ви   подумайте,   що   це  таке  -  особа ліквідується? То як це вона ліквідується?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Мається  на  увазі,  що  цей   закон   стосується юридичних осіб. Це зрозуміло. Можна написати: "юридична особа".

 

     Депутат Осадчук.

 

     ОСАДЧУК П.І.  Група  "Конституційний  центр".  Я  прошу колег депутатів уважно послухати,  це дуже  цікаво.  Пункт  8.5:  "Копії свідоцтва   про   реєстрацію,   засвідчені   органами   податкової адміністрації, мають бути розміщені на доступних для огляду місцях у  приміщенні  платника  податку  та  в  усіх  його  відокремлених підрозділах".  Тобто у мене біля образів,  біля портрета  Пушкіна, вибачте, десь на рівні туалету все це має бути вивішено?

 

     Я пропоную вилучити два останні рядки і написати: "мають бути розміщені в приміщенні платника податку".  І крапка.  Чи це  треба обклеїти всі стіни,  чи при вході?  Це якась дивовижна поліцейська диктатура.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому,  що йдеться не про фізичних осіб - платників податку. Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.І.  Виктор Лаврентиевич! Вы предложили проголосовать первые три пункта: 8.1, 8.2 и 8.3. Давайте проголосуем. Вы видите, мысли депутатов растекаются по всей статье.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так зрозумів,  що депутати готові голосувати за пункт 8.6, але з урахуванням зауважень.

 

     Пункти 8.1,  8.2  і  8.3   ставлю   на   голосування.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 242. Дякую.

 

     Пункт 8.4. Будь ласка. Депутат Бобриньов.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.,  член Комісії Верховної Ради України з питань оборони  і  державної  безпеки  (Балаклавський   виборчий   округ, м.Севастополь).  Уважаемые депутаты! В пункте 8.4 речь идет о том, что каждое юридическое лицо должно ежегодно  перерегистрироваться. Что это такое, можете себе представить. Это значит, у чиновников в очереди предприятия будут стоять,  и нужно  будет  кому-то  что-то платить за это в обязательном порядке.  Ведь если юридическое лицо в течение года уплатило налоги в налоговую администрацию,  то  эти данные  занесены  в  компьютеры.  И  на  следующий год должно быть только подтверждение об уплате.  Если налогоплательщик  в  течение нескольких кварталов не платил налогов, то есть специальные отделы в налоговой администрации, которые должны это отслеживать.

 

     Пункт 8.5. Что такое копии? Ведь копии должны быть заверены у нотариуса.  И там тоже нужно дополнительно платить. Ну, а зачем их нужно  развешивать  в  помещении  предприятия,  в   его   каких-то отдельных подразделениях? Налоговая администрация - самая богатая, закупит, наверное, налоговым инспекторам рации. Инспектор, увидев, что  появился новый мазагин,  зайдет в него,  свяжется по рации со своим основным органом,  спросит,  зарегистрирован  ли  такой  или нет... Вы знаете, меня всегда это удивляет: лепи на каждую стенку, чтобы я пришел и смотрел.

 

     Поэтому я считаю,  что пункты 4 и 5 статьи 8 надо  поправить. Предлагаю перенести их на третье чтение.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Єльяшкевич. Будь ласка.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.   Депутатская   группа  "Реформы".  Уважаемые коллеги!  Я понимаю, что нужно свидетельство о регистрации. Но мне совершенно  не  понятно,  почему по конкретному налогу должно быть свидетельство о регистрации?  Неужели  нельзя,  чтобы  было  общее свидетельство  для всех видов налогов.  Если по каждому отдельному налогу будем вывешивать копию свидетельства,  то это  будет  целый стенд.  Должен  быть  один  конкретный  документ с регистрационным номером, как лицензия, патент.

 

     И что  касается  дискуссии  по  поводу   законодательства   и Конституции.  Николай Янович, я с вами полностью согласен только в том,  что  наши  налоговые  органы  должны  действовать  в  полном соответствии  с  Конституцией и называться так,  как в Конституции (налоговая инспекция),  и так,  как  в  Законе  о  государственной налоговой службе.

 

     Что же  касается  судьбы  указа  Президента  и,  так сказать, вашего совмещения должностей, то это вопрос для судебных органов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  депутати!  Поперше,  щодо  зауваження депутата  Бобриньова.  Тут  не  йдеться про перереєстрацію кожного року.  Юридична особа як платник податку  реєструється  один  раз. Визначення,  хто  є платником податку,  дається в пункті 2.1.  А в цьому пункті  передбачений  такий  випадок:  "Якщо  особа,  що  не підпадає  під визначення пункту 2.1 як платник податку у зв'язку з обсягами  оподатковуваних  операцій  з  продажу  товарів   (робіт, послуг), меншими 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає  за  доцільне  зареєструватися  як  платник  податку,  така реєстрація здійснюється за її заявою.

 

     По-друге, окремий  податковий  номер  для  ПДВ необхідний для того,  щоб було право виписувати податкові накладні. Це непотрібно для   інших  податкових  законів.  Як  правило,  податковий  номер стосовно Закону  про  податок  на  додану  вартість  збігається  з податковим   номером   стосовно   інших  податкових  законів.  Але пріоритетним є податковий номер, передбачений саме в цьому законі.

 

     Я думаю,  Микола  Янович  розбереться,  як   застосувати   ці податкові номери.

 

     І останнє.  Ви розумієте, що головний контроль над платниками податку здійснюється при реалізації товарів у роздріб.  І тому під відокремленим  підрозділом  розуміється  не  цех окремий або якесь приміщення,  а магазин,  філія,  де  має  бути  копія  податкового номера.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пункт 8.4.

 

     "За" - 231.

 

     Пункт 8.5. У кого є пропозиції? Депутат Манчуленко.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Вікторе Лаврентійовичу,  я вже говорив, що в тексті   зустрічаються:   податкова    адміністрація,    податкова інспекція,  податковий орган.  Я вже згодний,  хай буде податковий орган. Давайте ж на чомусь одному зійдемося.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.  Я гадаю,  поки  що  зійдемося  на  формулі "податковий орган", а потім уже вирішимо.

 

     До пункту 8.5 немає більше зауважень? Ставлю на голосування.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую.

 

     Пункт 8.6.  Будь ласка.  Депутат Осадчук.  Уже визначили,  де будете чіпляти цей...

 

     ОСАДЧУК П.І.  Шановний  Вікторе  Івановичу,  або   ви   якось неправильно  перекладали  з  інших  джерел,  або  вас підвели ваші помічники.  Друга частина  пункту  8.6:  "зареєстрована  в  якості платника податку особа ліквідується".  Це в якому розумінні: особа ліквідується?

 

     Усе-таки є певні усталені поняття,  закріплені за словами.  Я думаю, треба серйозно відредагувати.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.   Ничего   удивительного   нет.  С  точки  зрения филологии вы,  может быть,  и  правы,  но  прочитайте  определение терминов  в  этом  законе,  в  частности,  что такое "особа".  Это предприятие,  субкект предпринимательской деятельности.  В  других законах  у нас есть понятие ликвидации предприятий как юридических лиц.    Ничего    в    этом    странного    нет.     Дополнительно редакционно-издательский   отдел  будет  вычитывать  закон  и  при необходимости будут внесены правки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кірімов. Будь ласка.

 

     КІРІМОВ І.З.  Шановний  Вікторе  Івановичу!  Ну  ви  ж  маєте зрозуміти,  що  є  норми української мови і ми маємо дотримуватися їх.  Може, юридично (де-юре) ви й правильно кажете. Але те, що тут написано,  це просто сміхотворно,  розумієте?  І ви хочете довести те, чого довести не можна. Це аксіома, вибачте.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.І.  Я ничего не хочу доказать. Я хочу доказать одно: у  нас  есть редакционноиздательский отдел.  Они отредактируют эту норму.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Коли  йдеться  про   ліквідацію платника податку,  то ясно,  що мається на увазі юридична особа. А фізична особа як  суб'єкт  підприємницької  діяльності  може  бути позбавлена права займатися цією діяльністю.  Треба тут ще дописати стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.  Це треба підправити.

 

     Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановні народні депутати! Депутате Осадчук! Не йдеться тут про фізичну ліквідацію,  це  не  Кримінальний  кодекс. Давайте  напишемо  так:  зареєстрована  в  якості платника податку юридична особа ліквідується або фізична  особа,  зареєстрована  як суб'єкт  підприємницької  діяльності,  зупиняє таку підприємницьку діяльність. I все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви дозволите,  то я з голосу  підкорегую,  і тоді ми проголосуємо.

 

     Зареєстрована в   якості   платника  податку  юридична  особа ліквідується,  а  суб'єкт  підприємницької   діяльності-громадянин позбавляється права займатися підприємницькою діяльністю.

 

     Згодні? Дякую.

 

     СУСЛОВ В.I.   Нельзя  так  записывать,  Виктор  Лаврентиевич! Нельзя так!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу, секундочку! Депутат Пронюк.

 

     ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань  прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних відносин (Тисменицький виборчий округ,  IваноФранківська область). Шановний  пане  головуючий!  Усе-таки  не  будемо  ми  поспішати з редагуванням, а перенесемо це на третє читання, бо треба точно все вказати.  Потім  ми легко проголосуємо.  Зараз же ми,  приймаючи з голосу, обов'язково щось наплутаємо. Давайте перенесемо...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Вікторе Iвановичу, будь ласка.

 

     СУСЛОВ В.I.  Законы с  голоса  в  зале,  особенно  во  втором чтении,  не  принимаются.  Текст,  который сейчас прозвучал,  тоже неприемлем.  Предлагается записать:  "фізична особа  позбавляється права  займатися  підприємницькою  діяльністю".  А  дальше  в этом пункте есть редакция, согласно которой, если "фізична особа" имеет оборот  менее 600 необлагаемых минимумов,  то она может заниматься "підприємницькою діяльністю", но не является плательщиком. То есть сразу начнется путаница в законе.

 

     Это редакционная   правка.   Есть   редактора,   которые  это отредактируют,  и вы увидите окончательный текст в третьем чтении. Незачем сейчас вот так редактировать термины.

 

     Предлагается проголосовать,   а   дальше,  в  соответствии  с Регламентом, в редакционноиздательском отделе отредактируется, как это положено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоча  це не лише редакційна правка,  але я ставлю на голосування пункт  8.6  в  редакції,  запропонованій  комісією. Прошу.

 

     "За" - 205.

 

     Прошу, закінчуйте  обговорення,  підготуйтеся до голосування. Ще раз ставлю на голосування.

 

     "За" - 250.

 

     Дякую.

 

     Вікторе Iвановичу, стаття 9 на додатковій сторінці 50?

 

     СУСЛОВ В.I. Статья 9 продолжается тут же, в основной таблице.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Стаття 9: "Відповідальність платників  та  контроль за справлянням податку". Це сторінка 52. Будь ласка, Вікторе Iвановичу, що ви запропонуєте? Голосувати?

 

     СУСЛОВ В.I. Да, голосовать "за".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт 9.1. У кого є зауваження?

 

     СУСЛОВ В.I.  Это общие нормы,  которые у нас есть в налоговом законодательстве:  "9.1.  Платники податку та  їх  посадові  особи несуть    відповідальність    за   правильність   і   своєчасність обчислення...

 

     9.2. Контроль за нарахуванням і внесенням податку до  бюджету здійснюють  податкові  органи,  а  за  справляння  податку під час ввезення (імпортування) товарів на митну територію України - митні органи".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки відповідно до чинного законодавства.

 

     СУСЛОВ В.I. Да.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кияк. Будь ласка.

 

     КИЯК Т.Р.  Шановні колеги!  Є слушна, мені здається, поправка Шеховцова,  де не тільки стилістично, але й фактично поправляється пункт 9.2,  а її чомусь відхилено. Отже, звучало б так: "Будь-якій особі,  діяльність  якої  підлягає   оподаткуванню,   присвоюється індивідуальний  податковий  ідентифікаційний  номер  (про нього ми говорили попередньо і теж слушно),  який збігається з  кодом  ЗКПО Державного реєстру". I далі за текстом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте? Де це написано?

 

     КИЯК Т.Р. У додатковій таблиці поправка 197 Шеховцова.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу! Що ви скажете?

 

     СУСЛОВ В.I.    Мы    уже   определились   насчет   присвоения "індивідуального  податкового   ідентифікаційного   номера,   який збігається з кодом ЗКПО". Пусть налоговая администрация или Минфин выскажутся,  должен ли он тут совпадать. По-моему, нет. Это совсем другой  номер,  который  специально  вводится для уплаты налога на добавленную стоимость.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні  народні  депутати!  Я  підтверджую слова  Віктора  Iвановича.  Це буде окремий особливий номер,  який застосовуватиметься тільки для цього  виду  податку.  Цей  податок реєструватиметься  окремо  в податкових інспекціях і матиме окреме значення для контролю за сплатою податку.  Номер цього податку  не збігатиметься  з  ідентифікаційним  номером,  який  встановлюється Мінстатом України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Будь ласка. Депутат Кірімов.

 

     КIРIМОВ I.З.  Пункт 9.1:  "Платники податку  та  їх  посадові особи  несуть  відповідальність..." Вікторе Iвановичу,  я вас дуже прошу пояснити,  як це у платників податку є посадові особи? Може, "як посадові особи" чи якось по-іншому?

 

     СУСЛОВ В.I. Имеются в виду "посадові особи" тех предприятий и организаций, которые являются плательщиками налогов. Вот так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію депутата Кірімова - він хотів  би,  щоб було розширено пояснено.  Але платники податку - це і юридичні,  і фізичні особи.  Якщо платник податку -  юридична  особа,  то  тоді посадові особи нестимуть відповідальність за ці дії.

 

     Більше немає  ніяких  серйозних  зауважень до пункту 9.1?  Ви пропонуєте голосувати, так?

 

     Ставлю на голосування пункт 9.1. Микола Янович також пропонує нам приступити до цієї процедури. Будь ласка.

 

     "За" - 256.

 

     Дякую.

 

     Пункт 9.2. Микола Янович Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор  Иванович,  есть такое замечание.  В этом пункте  записано:  "за  справляння  податку   під   час   ввезення (імпортування)  товарів  на  митну  територію".  Этот  пункт  надо выписать  с  учетом  "взаємодії  податкових  органів   та   митних органів".  Поэтому  я  предлагаю  перенести  пункт  9.2  на третье чтение, чтобы более детально его выписать.

 

     СУСЛОВ В.I.  Николай  Янович,  сегодня   ответственность   за взимание   налога   на   добавленную  стоимость  с  импорта  несут таможенные органы, как здесь и написано. Поэтому то, что написано, может быть принято.  Если будут дополнительные предложения,  мы их рассмотрим отдельно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Депутат Терьохін.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.  У першому варіанті цього  законопроекту,  який розглядався  ще  у  квітні  минулого року,  була формула,  за якою правила і обліку,  і стягнення податку, і контролю за його сплатою встановлювалися  державною  податковою  інспекцією,  а  для митних служб - за погодженням з державною податковою інспекцією.

 

     Справа в тому, що ці правила мають бути однакові як у країні, так  і за її межами.  Тому ми можемо проголосувати цей пункт,  але протокольно визначити: додати окреме речення про погодження правил оподаткування (і контролю, і справляння) між митниками і державною податковою службою.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи треба в законі писати про це погодження? Треба погодити та й усе. Як ви дивитеся, Вікторе Iвановичу, на це?

 

     СУСЛОВ В.I. Давайте добавим такой абзац: "Правила справляння податку на додану  вартість  при  імпортуванні товарів встановлюються митними органами за погодженням з Державною податковою адміністрацією". И тогда будет соответствие.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоча на другому читанні текстуально ми нічого  не змінюємо  з  голосу,  я  думаю,  що  треба  погодитися  з Віктором Iвановичем. Ставлю на голосування пункт 9.2 з цією поправкою.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую.

 

     Пункт 9.3.  Будь ласка, у кого є пропозиції? Немає. Ставлю на голосування пункт 9.3.

 

     "За" - 237.

 

     Дякую.

 

     Микола Янович Азаров. Будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.   Я  прошу  прощения,  здесь  в  зале  сидит  мой консультант,  иногда он мне  подсказывает.  В  пункте  9.2  мы  не установили,  когда  таможня  перечисляет  налоги.  Вот  такой  еще момент:  кто будет  штрафные  санкции  применять  в  случае,  если неправильно  взыскан  налог  на  пересечении  таможенной  границы? Виктор Иванович, эти вопросы все-таки надо доработать.

 

     СУСЛОВ В.I. Этим законом установлено, что датой возникновения налоговых  обязательств  является  дата  подачи ввозной таможенной декларации.  С этого момента предприятие  должно  платить.  И  оно платит  в бюджет.  Так,  Николай Янович?  Поэтому что именно здесь специально нужно дополнять, мне не совсем понятно.

 

     Может быть,  давайте сделаем так.  Пункт  проголосован.  Если есть  какие-то  дополнительные сомнения у налоговой администрации, то вносите это дополнительно.  Ведь в  первом  чтении  мы  приняли проект,   поданный   правительством.   Тогда   таких   сомнений  у правительства не было.  Если возникнет необходимость,  проголосуем при третьем чтении дополнительно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Терьохін. Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.   Я  звертаюся  до  Миколи  Яновича  й  Віктора Iвановича. Там, де йдеться про оподаткування імпорту, написано, що порядок  стягнення ПДВ при імпортуванні товарів,  а також усі інші процедури   (застосування    санкцій,    перерахування    штрафів) здійснюються  митницею на тих самих підставах,  як і при стягненні імпортного мита і платежів,  пов'язаних з  імпортуванням  товарів. Тобто  повністю  вирішуються всі ці питання і не треба щось окремо дописувати.

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Яновичу, будь ласка.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор  Иванович,  то,  о   чем   вы   говорите, действительно здесь отражено. Но давайте вспомним ныне действующий порядок  взимания  НДС,  например,  с  товаров   при   пересечении таможенной   границы   -   депозит  -  2  недели.  Потом  решением правительства мы изменили этот срок на 3 дня.  Должно быть всетаки в законе это оговорено.  В прошлом году в Законе о Государственном бюджете мы неправильно записали.

 

     СУСЛОВ В.I.  Николай Янович,  наверное,  вы говорите  о  том, через  какие  банки,  в  каком  порядке  и когда эти деньги должны реально поступать в бюджет. Но это не тема данного закона.

 

     Однако у нас есть возможность учесть все, что необходимо, при третьем   чтении.   Поэтому   не  будем  пытаться  сейчас  в  зале конструировать окончательные какие-то решения.  По  любому  самому мелкому   вопросу   нужны   заключения  экспертов  и  окончательно согласованные позиции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  ні в кого немає сумніву,  що є  потреба попрацювати.  Якщо будуть пропозиції,  Миколо Яновичу, будь ласка, підготуйте  їх  до  третього  читання.  Можливо,  потрібна   якась додаткова стаття і таке інше...

 

     Стаття 10. Володимир Михайлович Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Дякую.  Шановні Вікторе Лаврентійовичу,  Вікторе Iвановичу!  Шановні колеги! Вважаю за потрібне звернути вашу увагу на  те,  що стаття 10 ставить крапку на тих законах,  які сьогодні діють і згідно з якими здійснюється  податкова  політика  держави. Тому  пропоную  статтю  10  перенести  на третє читання і щодо неї визначитися остаточно,  виходячи із того, які статті законопроекту ми приймемо в третьому читанні.

 

     Зокрема, я  категорично  проти  пункту  10.3,  бо  ми знищимо наявну податкову систему, не створивши нової.

 

     Тому я пропоную "Прикінцеві  положення"  перенести  на  третє читання.

 

     Дякую.

 

     СУСЛОВ В.I. Давайте с этим согласимся, потому что "Прикінцеві положення"   по   действующей   у   нас    системе    формирования законодательства должны определить порядок ввода закона в действие вместо принятия постановления о порядке введения его в действие.

 

     Поэтому статью 10 мы действительно можем окончательно принять после того, когда примем остальные статьи.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Бобриньов, будь ласка.

 

     БОБРИНЬОВ О.В.  Уважаемые  депутаты!  Сейчас выступал Василий Васильевич Регурецкий и сказал,  что будет отдельный номер на этот налог.  И это как раз связано с тем, куда он будет перечисляться - в госбюджет или в  местные  бюджеты.  Правительство  говорит:  нам только  этот  основной  налог,  а  на  местах,  как хотите,  так и собирайте, то есть бросает на произвол судьбы местные органы.

 

     Что мы сейчас имеем?  Налог на прибыль сейчас не отчисляют  в местные бюджеты.  Зарплату не платят,  значит, налог на физических лиц тоже  не  будет  поступать.  Примем  налог  на  имущество,  но предприятие  тоже  не  сможет  его платить.  А у нас вся бюджетная сфера содержится за счет местных налогов.

 

     Поэтому прежде  чем  вносить  на   третье   чтение,   давайте посоветуемся  с  местными  органами...  А  так  весь  налог  будет вноситься в  бюджет,  а  потом  будут  распределять  по  областям. Область хорошая, глава администрации хороший - ему побольше дадим, похуже глава администрации (как,  допустим,  в Севастополе) -  ему вообще ничего не дадим. И такое может быть.

 

     Нельзя сгоряча решать эту проблему, нужно очень внимательно в третьем чтении рассмотреть именно вопрос о распределении налога на добавленную стоимость.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми  домовилися про те,  що остаточне рішення щодо цих питань приймемо під час третього  читання.  Усі  зауваження  і пропозиції треба буде врахувати.  Думаю, що "Прикінцеві положення" розглянемо  під  час  третього  читання.  Вікторе   Iвановічу,   у додатковій таблиці є пункти 11.4,  11.5,  то, може, розглядатимемо їх теж під час третього читання?

 

     СУЛОВ В.I. Да. Тогда рассмотрим окончательно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.  Шановні колеги!  Ми розглянули в другому читанні проект Закону про податок на додану вартість (Шум у залі). Ряд статей повернуто на  доопрацювання  з  наступним  поданням  на третє читання. Ми можемо відповідно до Регламенту прийняти рішення про прийняття законопроекту в другому читанні,  підготовку його  і подання на третє читання.  Але треба обов'язково згідно з частиною 3  статті  6.6.9  зазначити,   які   саме   положення   підлягають доопрацюванню.

 

     Я думаю,  що  ми це зробимо з посиланням на стенограму (Шум у залі). Щоб ми не припустилися помилки, із стенограми перенести всі положення, віднесені на третє читання, до постанови (Шум у залі).

 

     Давайте визначимо термін.  Вікторе Iвановичу, коли ви зможете підготувати? (Шум у залі).

 

     СУСЛОВ В.I. Думаю, что будем готовы на следующую среду.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово. Отже, на 5 березня, так?

 

     Пропонується прийняти  постанову  (Шум  у   залі).   Є   інші пропозиції?

 

     Депутате Азаров, прошу.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Виктор  Иванович,  давайте  вместе порассуждаем. Сегодня  пятница.  Когда  же  мы  должны  подать  вам  предложения народных  депутатов?  В  понедельник или во вторник?  Вы должны их обсудить,  принять  по  ним  решения,  составить  сопоставительную таблицу.  Надо  просто реально поступать.  Я не хочу,  чтобы опять наши предложения,  как и в прошлый  раз,  выпали  из  поля  зрения комиссии.

 

     СУСЛОВ В.I.  Уважаемые коллеги! Давайте поступим так: в среду мы раздадим вам текст, а в четверг проголосуем.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  нам  потрібен  якийсь  час,  щоб сформулювати до третього читання пропозиції,  які тут звучали,  та які,  можливо,  не звучали.  I щоб комісія мала можливість усе  це внести до таблиці.

 

     Мені дуже  приємно,  що  комісія  Віктора  Iвановича готова в такому темпі працювати. Був би радий, якби так робилося і стосовно інших законопроектів.

 

     СУСЛОВ В.I. По другим мы работаем еще быстрее.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще пропозиції.

 

     Депутат Мірошниченко.

 

     МIРОШНИЧЕНКО Л.М.  Виктор Иванович, вчера, представляя проект Закона на добавленную стоимость,  вы  отразили  его  положительные качества.  В  то  же  время  сказали,  что  нет механизма перехода взимания НДС с импорта на собственные  нуждны.  И  мы  сейчас  эти переходные положения отложили на третье чтение. Все-таки почему мы не берем на себя ответственность, чтобы отработать этот механизм?

 

     Для предприятий,  которые связаны с критическим  импортом,  в частности  по  нашему  металлургическому  комбинату,  это будет 13 процентов отчислений,  поступающих на расчетный счет.  То есть  мы столкнемся  с  вариантом,  что  предприятия  остановятся,  если не разработаем механизм перехода. Мы, вроде бы, ждем, когда Президент отменит  указ,  тогда  вступает  в силу закон.  И в конечном итоге останемся ни с чем.

 

     СУСЛОВ В.I.  Вопрос очень хороший.  Но льготы  по  налогу  на добавленную  стоимость  при  импорте  для  собственных  нужд,  как известно,  на  сегодня   установлены   указом.   Указ   Президента действует.  У  нас  с вами нет полномочий накладывать на этот указ какое-то вето. Мы, конечно, можем обращаться в Конституционный Суд и говорить,  что он не соответствует Конституции.  Но,  думаю,  не стоит обострять  отношения.  Достаточно  того,  что  в  переходных положениях  мы запишем:  эта норма будет введена в действие тогда, когда Президент отменит свой указ. А уже тогда Президент как глава державы  вполне  способен  стимулировать  исполнительную власть по разработке переходного механизма для решения проблем, о которых вы сказали. Это будет правильно и тактично по отношению к Президенту, и не будет коллапса,  который  может  наступить,  если  сразу  эти льготы отменить.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Терьохін, будь ласка.

 

     ТЕРЬОХIН С.А.  Шановні  колеги!  Ми  сьогодні не обговорювали питання перехідного періоду до  оподаткування  імпорту.  I  тут  є декілька концепцій,  скажімо,  концепція запровадження векселів на 1998 рік,  яку багато промисловців підтримує.  Ми це обговоримо до третього читання,  подамо вам як пропозиції і будемо раді, коли до комісії від вас надійдуть пропозиції.

 

     Але те,  що  Віктор  Iванович  пропонує,  приймати  принаймні смішно,  бо  ми  входимо  в  суперечність  не  з Президентом,  а з Конституцією.  Не  може  указ  Президента   регулювати   податкові питання.  Між  іншим,  у нас так і в Конституції записано,  що всі "закони та інші нормативні акти,  прийняті до набуття  чинності... Конституцією,  є  чинними в частині,  що не суперечить Конституції України".  Тобто він уже не діє фактично.  Давайте на це заплющимо поки  що  очі.  Але  ми  самі  маємо  виписати порядок перехідного періоду до оподаткування імпорту і  не  чекати  милості  від  самі знаєте кого.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Депутат Шейко ще хотів, будь ласка.

 

     ШЕЙКО П.В.   Шановні  колеги!  Дозвольте  спинитися  на  двох моментах.  Перший.  Коли ми можемо реально внести цей законопроект на третє читання? Стаття 6.7.1 Регламенту говорить, що матеріал на третє читання має бути поданий депутатом не пізніш  як  за  чотири дні до розгляду.

 

     Тому можна  реально внести через тиждень у вівторок.  Це буде нормально,  і мені  здається,  що  в  п'ятницю  ми  цей  закон  не розглядатимемо в такому режимі, як розглядаємо нині.

 

     У прикінцевих  положеннях  (це  другий  момент) ми не повинні взагалі зазначати чекання на відміну указу  Президента.  Це  не  є конституційною  нормою.  Президент  регулює законодавство в галузі економіки  тільки  в  тому  випадку,  якщо  воно  не  врегульоване законодавством.

 

     Тому запровадження  в  дію  цього  закону означає автоматичне скасування указу Президента.

 

     З огляду на це пропоную внести цей законопроект на розгляд  у третьому читанні через тиждень у вівторок.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Iвановичу, що ви скажете?

 

     СУСЛОВ В.I.  Хорошо,  поскольку решение о третьем чтении нами принято.  Конечно,  когда  я   предлагаю   ускоренный   срок,   то руководствуюсь  одним:  это  тот законопроект,  который необходимо принять и ввести в  действие  как  закон  до  начала  рассмотрения проекта  Закона  о Государственном бюджете.  Так ведь?  Ну,  дадут комиссии больше времени,  может быть,  мы сможем сделать  его  еще лучше.  Но  я  прошу  депутатов учесть,  что следует дать какое-то время   правительству,   чтобы   привести    проект    Закона    о Государственном бюджете в соответствие с этим актом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Те, що казав Петро Володимирович, слушне.  Та коли взяти до уваги, що це законопроект першочергового порядку,  то термін його підготовки можна скорочувати вдвоє.  Тому пропонується таке: з огляду на екстраординарну ситуацію надамо для внесення  пропозицій  п'ять  днів,  до  п'ятого березня.  У нас на розгляд у третьому  читанні  вже  перенесено  конкретні  статті... П'ять  днів достатньо!  Попрацювати,  коли треба,  й у вихідні дні (Шум у залі).  Я не знаю,  що таке вихідний день,  коли край треба попрацювати!..

 

     До п'ятого  березня  матеріали  треба  подати  до комісії,  а комісія внесе на розгляд до 10 березня.  Якщо внесуть  раніше,  то ради  Бога,  хай  вносять  (Шум у залі).  Я маю на увазі граничний термін.  Якщо хочете,  можна,  скажімо,  внести 6 або  7  березня. Вікторе  Iвановичу,  можна  до  5 подати пропозиції,  а ви внесете законопроект на розгляд, скажімо, 6 березня зранку.

 

     СУСЛОВ В.I. Так і буде.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і буде? (Шум у залі).

 

     Так. Спокійно.  Коли  ви  так  вигукуватимете,  я  нікому  не надаватиму слова.

 

     Депутате Чурута, будь ласка.

 

     ЧУРУТА М.I.    Уважаемые    народные    депутаты,   полностью поддерживаю предыдущих ораторов - Петра  Владимировича  и  Николая Яновича.  Действительно,  нам необходимо время,  чтобы внести свои предложения и замечания.  Поэтому я предлагаю следующее: последнее предложение и замечание комиссия принимает 7 марта,  а во вторник, 11 марта,  комиссия вносит законопроект  на  наше  рассмотрение  в третьем чтении.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє  слово  - Миколі Яновичу Азарову,  і все, поставлю на голосування.

 

     АЗАРОВ М.Я.  Уважаемый Виктор Иванович, я хотел бы, чтобы все народные  депутаты  услышали от вас ответ.  Мы можем законопроект, конечно,  проголосовать в любое время. Ответьте, пожалуйста, когда закон может реально вступить в силу.

 

     СУСЛОВ В.I.   Считайте   сами.  Если  даже  мы  6  марта  его проголосуем,  понадобится некоторое время (это все-таки большой  и сложный законопроект) на окончательное оформление, скажем, 5 дней, как это положено по Регламенту,  а  всего  -  10  дней.  Потом  он передается Президенту. Президент имеет две недели. То есть реально при самых быстрых темпах этот закон может быть подписан  числа  25 марта, а опубликован еще через несколько дней.

 

     Поэтому я  и  говорю  о  том,  что  нужно  как  можно быстрее определиться с этим законопроектом,  принимать его и закон вводить в действие. Ведь только после того как он будет нами проголосован, принят  окончательно,  Министерство  финансов   сможет   учитывать результаты его действия в соответствующих расчетах, производимых в процессе формирования бюджета.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  пропоную ухвалити постанову  про прийняття  в другому читанні проекту Закону України про податок на додану вартість і підготувати його до розгляду в третьому читанні, доопрацювавши  статті  та пункти,  обумовлені в процесі нинішнього обговорення,  і внести на розгляд Верховної Ради 6  березня  цього року (Шум у залі).

 

     Він пропонує...  Для  бюджету ми це робимо.  Для чого саме ми робимо, скажіть, будь ласка?

 

     Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

     "За" - 229.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     Я ж сказав,  що до 5 березня комісія прийматиме пропозиції, а 6 березня внесе законопроект на розгляд.

 

     У нас залишилось 15 хвилин, але я бачу, що всі втомилися.

 

     Засідання завершено. Дякую вам за роботу.