ЗАСІДАННЯ  ВІСІМДЕСЯТ  ШОСТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.   24  с і ч н я  1997  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Добрий  день,  шановні  депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!

      Я  прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться

 поіменна  реєстрація. 321 -щось не працюють... пульти. А, ну, ще

 раз,   будь  ласка,  поставте...  Зареєструвалося  325  народних

 депутатів. Ранкове засідання оголошується  відкритим.

      Спочатку   про   депутатські  запити.  До  міністра  освіти

 надійшов  депутатський запит Ковтунця, Матковського і Хомича про

 грубі    порушення   в  роботі  управління  освітою  Рівненської

 області;

      Глухівського Лева Йосиповича до Прем'єр-міністра в зв'язку

 з порушенням податковою адміністрацією чинного законодавства при

 оподаткуванні закладів  освіти;

      Черепкова  Володимира  Федоровича  до віце-прем'єр-міністра

 Пинзеника  в зв'язку з невиконанням указу Президента і Постанови

 Кабінету  Міністрів  "Про виділення допомоги жінкам-інвалідам до

 Міжнародного  жіночого дня  в 1996 році"

      Попеску    Івана   Васильовича   та   Довганчича   Григорія

 Васильовича   до  Прем'єр-міністра  рпо  виділення  гуманітарної

 допомоги   і  вантажу  в  компьютерній  техніки  для  обладнання

 кабінету  інформатики  для Чернівецької середньої школи ь 29, що

 надійшов з Румунії.

      Горбатюка  Мирослава  Пилиповича до президента Національної

 Академії  наук  у  зв'язку  з  неповнотою відповіді на звернення

 депутата щодо фінансування підрозділів  в Академії.

      Групи  депутатів  Семенюк  та  інші,  всього 13 чоловік, до

 Прем'єр-міністра    України    про   стан   дотримання   чинного

 законодавства  щодо  експорту  великої  рогатої  худоби  та шкір

 чировини  і  до  Генерального  прокурора  України щодо перевірки

 законності  проведення зовнішньоекономічних операцій по експорту

 живої худоби та  шкір сировини.

      Запити ці оформлені відповідно  до вимог Регламену.

      Я  прошу  підтримати пропозицію про направлення цих запитів

 адресатам.

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

       Рішення прийнято.

      Інформацію   роблю.   По-перше,   14  листопада  1996  року

 Київський  міський суд прийняв рішення про дострокове припинення

 повноважень  народного  депутата  Бутейка  Антона  Денисовича за

 заявою, поданою до суду.

      Бутейко  оскаржив  це  рішення до Верховного суду України в

 касаційному  порядку, але ухвалою Колегії Верховного Суду від 15

 січня  1997 року скарга Бутейка була залишена без задоволення, а

 рішення  Київського  міського  суду  про  дострокове  припинення

 повноважень народного депутата  України Бутейка без змін.

      Таким   чином   відповідно   до   статті   321   Цивільно-

 процесуального  кодексу  та  стаття 243/25 ЦПК рішення Київсього

 міського суду набрало законної сили, тому повноваження народного

 депутата  України Бутейка вважаються припиненими з 16 січня 1997

 року.

      У  зв'язку  з  цим  я прошу Секретаріат здійснити необхідні

 заходи,   що   обумовлені  достроковим  припиненням  повноважень

 народного  депутата  України  Бутейка  та Антону Денисовичу хочу

 побажати  плідної роботи на дипломатичній ниві, яку він для себе

 обрав.

      І  ще. Вкотре звертаюся до тих народних депутатів, які ніяк

 не можуть визначитись з одним місцем роботи. Прийміть самостійне

 рішення  без  допомоги суду. Це, я скажу, принизлива процедура і

 для  тих,  хто звертається до суду, мабуть для судових органів і

 для  саміх депутатів. Адже позиція судової влади в цьому питанні

 уже   визначилася   однозачно.   Не  змушуйте  оприлюднювати  ту

 інформацію,  яка  принижує  гідність  депутатів і взагалі нашого

 високого законодавчого органу.

      Далі.  Оголошую  також,  що відповідно до... Повідомляю, що

 відповідно  до  статті  4.  2 Регламенту про входження до складу

 депутатської групи "Реформи" народного депутата України Ковтунця

 Володимира Віталійовича.

      З  порядку  дня.  А  які  питання? Тут все враховано. І ще.

 П'ять хвилин, будь ласка, якщшо ви не заперечуєте, якщо депутати

 не  заперечують,  Єл'яшкевич, Яворівський і Янковий. Все, дякую,

 спокійно, будь ласка.

      Слухається  проект  Закону  України  про  внесення  змін до

 закону  про  індексацію  грошових  доходів населення. На трибуні

 заступник  міністра,  перший  заступник  міністра  праці України

 Сорокін Анатолій Полікарпович, будь ласка.

 

      СОРОКІН  А.П.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати! Згідно з дорученням Верховної Ради, Кабінету Міністрів

 України  опрацьовано новий Закон про індексацію грошових доходів

 населення і подано на ваш розгляд.

       Рішення  про  прийняття  нової редакції закону було досить

 непростим. Чому ж саме?

      Перше.  Це  складності  економічного характеру та обмеження

 Державного бюджету, що не дають змогу  зробить   спробу  ширшого

 застосування критеріїв індесації. Ми відмовилися від ...........

 закону  1991  року  тому,  що  він  діє на застарілій основі, не

 враховував змін, які  сталися за ці роки в державі.

      Друге.  Слід  відзначити, що основою для індексації дохохів

 безумовно є ріст індексу споживчих цін.

      Третє  і саме основне. Пропонується поріг індексації, тобто

 та  величина  зростання індексу цін, при перевищенні якої доходи

 населення  мають бути проіндексовані.

      Уряд   України   напротязі   1992-1996   років   в   умовах

 лібералізації  цін  не приймав рішень про автоматичну індексацію

 доходів в залежності від росту цін. Перевага була віддана методу

 періодичної  компенсації населенню втрат в зв'язку з ростом цін,

 шляхом  одночасного перегляду мінімального розміру оплати праці,

 пенсій  та  інших соціальних виплат, а також разового підвищення

 цих витрат.

      Така  тактика в умовах інфляції тих років була виправданою,

 що дало змогу до кінця 1996 року приборкати інфляційні процеси.

 Ви  знаєте,  що  індекс  інфляції  за  1996  рік становив 139, 6

 відсотків,  а  в грудні 100, 9 відсотків проти 281 1995 року. За

 розрахунками  Мінекономіки  індекс  інфляції в 1997 році  складе

 124, 9 відсотки.

      Врахована  і  така  особливість, що в цьому році політика в

 грошовому   забезпечені   країни   істотно  не  зміниться.  Тому

 проводити  щомісячну індексації, коли доплати по ній будуть дуже

 мізерні,  а  навантаження  на  бухгалтерські  та інші служби, що

 займаються   нарахуванням  сум  індексацій,  значно  збільшились

 вважаємо недоцільним.

      Виходячи   з  цього,  Уряд  пропонує  провадити  індексацію

 грошових  доходів  населення  в  разі, коли індекс споживчих цін

 перевищить  15  відсотків.  Індикс  споживчих цін для здійснення

 подальшої  індексації  грошових  доходів  громадян  рахується  з

 початку  місяця  наступного  за  місяцем  проведення попередньої

 індексації.

      В  запропоновану  редакцію  внесено  з метою втановлення її

 прямої  дії.  Тобто,  визначення  порогу  і  строків  проведення

 індексації.

      Принципово  новою  є  стаття  5  Закону  про  розмір виплат

 зумовлених індексацій. Вона передбачає, що індексації підлягають

 всі  доходи  громадян з застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,

 8,  диференційованого  за рівнем доходів. А не трикратний розмір

 мінімальної заробітної плати як передбачалось в діючому законі.

      У  положенні про індексацію грошових доходів населення буде

 визначено коефіцієнт диференціації доходів, відповідно до кожної

 конкретної   категорії працюючих.

      Джерела   коштів  на  проведення  індексації  ця  стаття  6

 випущено  з  метою ліквідації перекосів оплати праці працівників

 різних    галузей    народного   господарства,   дотримання   її

 співвідношення у відповідності до галузевих тарифних угод. Більш

 конкретно  окреслено  джерела  коштів для проведення індексації,

 особливо для  найбільш     вразливих категорій  населення.

      Під  час підготовки цього законопроекту Кабінетом Міністрів

 України   опрацьовано  декілька  можливих  варіантів  індексації

 грошових  населень...  доходів  населення.  Всі  вони потребують

 додаткових грошових витрат  з  Державного бюджету.

      Ми  розуміємо  на  скільки складно приймати рішення з цього

 питання.  Але, зважуючи на прогнозні макропоказники економічного

 розвитку  України  на  1997  рік,  існуючу  соціально-економічну

 ситуацію, значиний дефіцит бюджету, заборгованість по заробітній

 платі  пропонуємо  прийняти  даний  проект  закону  України  про

 індексацію  грошових  доходів населення у першому читанні. Дякую

 за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи  є  запитання  до  доповідача? Запишіться, будь

 ласка.  Яблонський, прошу.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ.

      Дякую.  Скажіть,  будь  ласка,  ви проводили розрахунки. Що

 дасть  прийняття цього закону і як воно відіб'ється на бюджеті і

 як воно відіб'ється на вирішенні фінансових справ наших громадян

 України?

 

      СОРОКІН.   Такі   розрахунки   проводили.  За  розрахунками

 Міністерства  фінансів  для вирішення цього питання потребується

 близько  понад 1  мільярд  гривень

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.

      Дякую. (329-ий, Кириченко, Полтавська область)

      Шановний доповідач, я просив би пояснити, чому в державі не

 відмовилися  від  постійної індексації грошових доходів? Тому що

 мова  йде  про  періодичну індексацію в цьому документі, який ви

 сьогодні представляєте, який потрібно прийняти. Дякую.

 

      СОРОКІН.  Ну, вона і буде постійною, тільки визнано поріг -

 15  відсотків.  Я  скажу,  що крім того, що навантаженість, як я

 казав  у  своїй  доповіді,  деякі проблеми, які зараз склалися з

 нашим бюджетом, були вирішальними при цьому. Ви знаєте, що зараз

 заборгованість  3, 7 мільярди карбованців по заробітній платі. І

 ми  думаємо, що коли наступить цей поріг, а це буде після першої

 половини   цього   року,   то   вже   будуть   вирішені  питання

 заборгованості  і  буде  якась  можливість  накопичення коштів і

 можливість  бюджету  для  вирішення  індексації грошових доходів

 населення.

      Іще  раз  звертаю  увагу,  що  якщо  в  попередньому законі

 індексувались  тільки  2  з  половиною  мінімума,  ну,  якщо  на

 нинішній  закон,  37  гривень,  то  зараз приймається, що будуть

 індексуватися    всі    доходи    громадян   з..................

 коефіцієнтом 0,8.

 

      ГОЛОВА. Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН.

      Я  прошу  передати  моє право на питання депутатові Левкові

 Глухівському.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.  (277  Золочівський  виборчий  округ,  фракція

 Народного Руху, Глухівський)

      Шановний  пане  доповідач, ми зовсім недавно прийняли закон

 про  збереження  грошових  внесків громадян в Ощадному банку. Як

 буде корелюватися оцей законопроект, який ми сьогодні приймаємо,

 із  тим  законопроектом  про  збереження  грошових вкладів наших

 виборців.

      І  друге запитання я хочу ще задати. Ми, може, сьогодні цей

 законопроект   приймемо,   але,   скажіть,  чи  буде  цей  закон

 виконуватися.  Адже  в  моєму  виборчому окрузі вчителі і лікарі

 отримали зарплату тільки за жовтень місяць. Тобто, немає грошей,

 щоб саму зарплату заплатити, а тут треба ще й індексувати. Чи не

 буде  це такий закон, який ми приймемо, а працювати він не буде.

 Дякую.

 

      СОРОКІН.  Закон про індексацію грошових вкладів і Закон про

 індексацію  грошових  доходів  -це  зовсім  інші,  як то кажуть,

 закони.  Цей  закон  буде діяти самостійно, і він вирішує тільки

 грошові доходи , всі види яких переліковані в цьому законі.

      По  другому  вашому  питанню  скажу,  що  складно.  Тому  і

 вирішився  цей  поріг  -15  відсотків,  щоб  вирішити питання по

 заборгованості  по  заробітній  платі  і  перейти  до індексації

 грошових доходів.

 

      ГОЛОВА. Чиж.

 

      ЧИЖ.

      Депутат  Чиж.  Летичивський 414 виборчий округ, Хмельницька

 область, Соціалістична фракція.

      Анатолій  Полікарпович,  я  знаю  суть  цього  закону, мені

 особливих  пояснень  не потрібно. Єдине от понижуючих коефіцієнт

 0,  8 при позитивному загалом вирішенні проблеми індексації всіх

 доходів  громадян. А чого не 0, 9, чого до 1, 1 ми не індексуємо

 втрати.  Зросла,  індекс  цін зріс, значить одни до одного. Будь

 ласка, оце пояснення. Це - одне.

      І  друге  не зв'язане з цим законом, але зв'язано взагалі з

 системою  оплати  праці.  Стаття  34 Закону про оплату праці, де

 компенсація  втрат  за  несвоєчасне  вчинення  оплати  праці, ви

 знаєте,  які борги в нас. Уряд взагалі подав проект постанови чи

 закону  про  виключення  цього  закону. Я б хотів би, щоб ви теж

 пояснили трошки. Будь ласка. Дякую.

 

      СОРОКІН.  Чому  ми  взяли  понижуючий  коефіцієнт  0, 8? Ви

 знаєте,  що  в  законі  записано,  що  буде розроблено положення

 проведення.  І  ми  вважаємо так, що коефіцієнт одиниця, мабуть,

 буде  до  споживчого  мінімуму,  до  70  гривень.  А далі будуть

 понижуючих  коефіцієнт,  вони будуть прогресовані. І скажемо, по

 доходах  більше  200  гривень  може бути застосований понижуючий

 коефіцієнт  та  0, 3 і 0, 5. Щоб вийти на ту суму, яку, можливо,

 вирішити при індексації доходів.

      Ну,  що стосується другої половини вашого питання... Ну, це

 не  відноситься,  як то кажуть, до цього закону, то ви правильно

 сказали.  Ну,  ви  знаєте,  що відповісти можна тільки одним -це

 можливості нашого бюджету.

 

      ГОЛОВА.  Чиж, будь ласка.

 

 

      ЧИЖ .

      Анатолій  Полікарпович,  я  дякую.  І  саме тому -я і чекав

 твкої відповіді...

      Мені  здається, що саме з певної суми доходу (скажімо, 250-

 270)  -там  треба  понижувати.  А  до  вартісної  величини  межі

 малозабезпеченості  (реально  в  100  гривень  зараз)  має бути,

 індекс працювати 1 до 1, нікяий тут понижуючий коефіцієнт...

 

      СОРОКІН А. П. Ну ми в своїхз розрахунках брали до 71 гривні

 один...

 

      ЧИЖ І. С.... А щодо статті 34-ї -є дуже простий механізм...

 

      ГОЛОВА.  Іван Сергійович, ви...

 

      ЧИЖ  І.  С....-з  1  січня  починати компенсувати, а те, що

 борги  лишилися,  там  продумати  механізм  під компенсування...

 Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Роєнко. Камінський. Камінський!

 

 

 

      КАМІНСЬКИЙ

      Дякую.  Шановний  доповідачу,  скажіть,  будь  ласка, от ви

 пишете, що підприємства, установи і організації, що фінансуються

 чи  дотуються  з  бюджетів,  підвищують  і т. д. в межах коштів,

 затверджених  у  кошторисах доходів і видатків. Ну, то тоді ж не

 можна  буде індексувати тим же вчителям, тим же лікарям, тому що

 які  доходи  (доходи  то  не  індексуються),  а  буде  заробітна

 плата...  Як  виходити з такої колізії? От є бюджет -є доходи, є

 видатки,  а  ми...  нам потрібно збільшити видатки на індексацію

 коштів... Де їх брати?

 

      СОРОКІН А. П. Для бюджетних організацій це буде передбачено

 бюджетов.   Ми  погоджували  це,  як  то  кажуть,  Мінфіном  цей

 законопроект погоджено, будем заходити в ці кошти (нерозб.)

 

      ГОЛОВА.  Головко.

 

      ГОЛОВКО

      Дякую,  Олександре  Олександровичу. Шановний доповідач, мої

 виборці запитують, чи не стане цей законопроект для них ще більш

 неприємним і не зробить ще їх більш нищими, тому що, я думаю, що

 цей  законопроект  -він  тільки буде збільшувати доходи тих, хто

 уже  має  майно,  хто  має нерухомість, хто може його продать цю

 нерухомість і так далі. А потім отримать якісь доходи.

      Але,  якщо  він  не гарантує того, що буде виплачена, ну, і

 індексована  заробітня  платня,  якщо  він  не гарантує, що буде

 індексована   заборгованість   по   невиплатам,   так   сказать,

 заощаджень   громадян,   то   чи   потрібно   нам  приймати  цей

 законопроект,  який б одних зробив ще більш багатими, а других -

 залишив  ще  більш бідними? Дякую.

 

      СОРОКІН.  Спасибі.  Ну,  я перш за все ми ж казали, що буде

 принизуючий  коефіцієнт,  який більш високі доходи, які, скажем,

 будуть  перевущувати 200 гривень, будуть понижувати і індексація

 буде  тільки 0,3.

      Що  стосується видів доходів, які будуть індексуатися, вони

 переліковани  в  проекті  закону  і  там  немає цих доходів, які

 будуть  в лібералізації  нерухомості.

      А  щодо  індексування  заощаджень,  ну  то  ви вже прийняли

 зовсім іншим законом і це не  відноситься до  цього закону.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО

      Фракция комммунистов Украины, Всеукраинский союз рабочих.

      У  меня  к вам 1 вопрос: попадают ли под индексацию доходы,

 которые  не выплачены в течение тех лет, которые предыдущих лет?

 Вот  я  был  на  встрече  с  бездомными  офицерами.  Эти люди не

 получают-более  400 старшихб офицеров находилось в зале-эти люди

 не  получают зарплату  2 месяца.

      Самое   страшное  заключается  в  том,  что  госдарство  не

 вополняет  обязательство  по вывделению им средств на жилье. Это

 же тоже  доходы  своего рода населения.

      У  меня  вопрос  такой.  Сегодня им выделено 85 миллионов и

 они...  гривен  и  они  осели  в  Кабинете Министров без всякого

 реагирования,  даже  непонятно  где.  Вот  они обратились ко мне

 вчера  опять  и  говорят:  "В  конце  концов в этой стране будет

 порядок или нет? Вы же знаете, что если армию не содержать, то у

 нее  не  останется  другого выхода, как 18 марта выйти всместе с

 рабочими  и  предкявить  свои  права  на  то, чтобы есть, жить и

 спать.

 

      СОРОКІН.  Підлягають  індексації згідно цього законопроекту

 тільки   ті   доходи,   які  будуть  на  період  досягнення  15-

 відсоткового рівня інфляції. Попередні доходи -то, як то кажуть,

 то  статті  зовсім  інших  законів,  які  будуть  розглядатись

 Верховною Радою.

 

      ГОЛОВА.    Степенко.

      Немає Степенка, якраз час закінчився, так що вибачте.

      Сідайте , будь ласка,

      Співдоповідач  від  Комісії  Мельник  Сергій Іванович -член

 Комісії з питань соціальної політики та праці. Будь ласка.

 

      МЕЛЬНИК С.І. Житомирський виборчий округ ь161.

      Комісія  з  питань  соціальної політики та праці розглянула

 поданий  Кабінетом  Міністрів  законопроект про внесення змін до

 Закону Україн РСР  про індексацію грошових доходів населення.

      Законопроект  розроблений відповідно до Постанови Верховної

 Ради  від  21  листопада  1996  року,  якою  запропоновано Уряду

 розробити  та  подати  на  розгляд  Верховної Ради проект нового

 Закону  України  щодо  індексації  грошових  доходів  громадян з

 урахуванням досвіду проведення індексації, набутого в період дії

 закону   Української   РСР   про   індексацію  грошових  доходів

 населення.

      Хочу  нагадати  народним депутатам, що Закон про індексацію

 грошових  доходів  населення  введений  в дію в липні 1991 року.

 Пропрацював  цей  закон 14 місяців. За цей період було проведено

 10 індесацій.

      Декретом  Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 року

 дія цього закону була зупинена.

      Законом  України  від  21  листопада 1996 року, визнано, що

 вказаний Декрет Кабінету Міністрів України втратив чинність і що

 з  1 січня 1997 року поновлюється дія закону Української РСР про

 індексацію  грошових  доходів  населння.  Цебто  з 1 січня цього

 року.

      Комісія,  не  зважаючи  на серйозні зауваження до поданного

 Кабінетом  Міністрів  законопроекту, вирішила за можливе винести

 його  на  обговорення  Верховної Ради України. На думку комісії,

 навколо  яких  питань  треба зосередити увагу Верховній Раді при

 розгляді цього законопроекту?

      По-перше,  навколо порогу величини індексації, що обумовлює

 законопроектом  п'ятнадцятипроцентне  зростання  цін на споживчі

 товари   та   послуги   проти   встановленого   Верховною  Радою

 п'ятипроцнетного   порогу   попереднього   закону,   виходячи  з

 інфляції, яка визначена урядом на 1997 рік.

      При  такій  величині  порогу індексація може бути проведена

 лише  один раз, приблизно в липні-серпні. Це згідно того закону,

 який  подано Кабінетом Міністрів. Із законом, який вступив в дію

 з першого січня індексація має проводиться щомісяця.

      По-друге.    Навколо   запропонованого   урядом   механізму

 застосування середнього  коефіцієнту  0, 8, як уже було сказано,

 диференційно  за  лініями  доходів, які  обумовлюють зовсім інші

 підходи  до  визначення  розміру  виплат, ніж ті, що передбачені

 діючим на сьогодні законом.

      По-третє.  Верховній  Раді  слід  визначитись у питанні, чи

 віддавати  Кабінету  Міністрів  деякі  повноваження,  які діючим

 законом  є  прерогативою  Верховної Ради та закону. Це, зокрема,

 стосується  затвердження  порядку здійснення індексації грошових

 доходів.

      І  по-четверте. Звертає на себе увагу нечіткість викладу та

 неоднозначність тлумачення статті, що визначає джерела, що йдуть

 на  проведення  індексації  доходів громадян, які індексуються з

 бюджету.

      Крім  цього,  суттєві  зауваження  до  цього  закону зробив

 науково-експертний  відділ  Секретаріату Верховної Ради України,

 який,  зокрема, піддав сумніву розрахунки Міністерства фінансів,

 який прийшлов до висновку, що рівень вилат за новими нормами має

 бути  у  два  з  половиною  рази нижчим, ніж це визначено діючим

 законом.

      Не  зважаючи на серйозні зауваження до цього законопроекту,

 комісія вирішила просити Верховну Раду прийняти цей законопроект

 у  першому  читанні  з  тим,  щоб  суттєвао  доопрацювати його у

 Верховній Раді та прискорити його прийняття як закону, бо діючий

 на  сьогодні  закон  розробки  1991  року  важко  узгоджується з

 нормами  законодавчого  регулювання,  які  діють  в сфері оплати

 праці,  оподаткування  та  в  системі  бухгалтерського  обліку і

 статистики. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Запитань немає до Сергія Іванович я бачу.

      Терен, будь ласка.

 

      ТЕРЕН.

      Дякую,   Олександре  Олександровичу.  Шановний  доповідачу,

 скажіть  будь  ласка.  Відбувається  ріст  цін.  І  є індексація

 грошових доходів. Отже, якою мірою... А  це   врівноважується, з

 одного  боку, ріст цін, а з другого боку, індексація. Тобто який

 реальний коефіцієт цього падіння життєвого рівня при цьому? Якщо

 врахувати цю різницю.

      І  ще.  Я  рлзумію,  що  коефіційєнт  індексації  врахувати

 залежно  до всіх соціальних категорій надзвичайно важко. Але тим

 не   менше,   чи  робилалася  спроба,  скажімо,  цей  коефіцієнт

 індексації  робити залежним від суб'єктів індексації? Тобто там,

 скажімо,  категорії  інвалідів,  людей невиліковно хворих і тому

 подібне. Дякую.

 

      МЕЛЬНИК. Відносно того, як відрегульовується індекс

 росту  сподивчих  цін  і ріст індексації інфляції. Ну, по-перше,

 це,  ви  знаєте,  цей закон, що вступив в дію з 1 січня, він вже

 працював.  І  ми  вже знаєм, як воно регулюється, як проводиться

 інжексація.   Якщо   іде   інфляція,   збільшується відповідно і

 індексуються  доходи  громадян.  Значить,  чітко  його  сьогодні

 абсолютно   визначити   ми   можемо   самий  порядок  проведення

 індексації  і  оцього  сбалансування,  ми  маємо визначити нашим

 законом.   ...........   попредньо  розроблений  механізм,  який

 затвердила  Верховна Рада , а не віддавався Кабінету Міністрів.

      І перепрошую, друге питання...

 

      ГОЛОВА.  Ну  наскільки  буде,  так  сказать, впливати це на

 стримування падіння життєвого рівня, в якій мірі, в якій долі, в

 якому співвідношенні? Дайте ще Терену слово.

 

      ТЕРЕН.

      Там  питання  стояло  таке.  Коєфіцієнт  індексації чи може

 якось  вразовувати  суб'єкти  індексації.  Я  розумію,  що  це є

 надзвичайно   важко,   може   це  й  неможливо.  Але  тобто,  чи

 враховувався,  скажімо,  стан  реальний  життєвий рівень тієї чи

 іншої  категорії  людей.  Ну скажімо там, інвалідів, невиліковно

 хворі і тому подібне. Дякую.

 

      МЕЛЬНИК.  Ну  коефіцієнт  він  по  категоріях,  ви маєте на

 увазі,  він  же  ж буде вводитися від доходів. Мається на увазі,

 враховуються доходи всіх різних соціальних груп. Абсолютно вірни

 він ніколи, ну, не буває, але в певній мірі він, як кажуть, буде

 спроможний регулювати доходи громадян.

 

      ГОЛОВА. Хто ще  хоче  запитати?  Запишіться. Єськов.

 

      ЄСЬКОВ.

      Єськов,  Антрацит,  фракция  "Комунисты Украины". Уважаемый

 докладчик,  я  уверен,  что радиослушатели не вас не предыдущего

 докладчика не поняли.

      Реальная   заработная   плата,   которая,  к  тому  же,  на

 выплачивается,  за  прошлый  год снизилась на 28 процентов. Рост

 цен   продолжается.   Так   вразумительно   обкясните,   что  вы

 собираетесь  индексировать?

 

      МЕЛЬНИК.  Ну наскільки я зрозумів ваше запитання, в и маєте

 на увазі, що минулорічна заробітна плата не виплачена і ріст цін

 зріс  -чи  цей закон буде індексувати ту заробітну плату, яка не

 виплачена.

      Відповідно  нашого  прийнятого  закону, відповідно якого ми

 ввели  в дію закону про індексацію грошових доходів громадян з 1

 січня,  значить,  індексуваться  буде  січнева,  а попередня....

 того,  що   вона не буде.

 

      ГОЛОВА.  Ну  тобто  про це говорив заступник голови Комісії

 Чиж  про  те,  що  треба ще окремо з цього приводу окремий закон

 приймати.  Тому  що безперечно треба... там буде інший механізм,

 повинен буть інший   механізм.  Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Моисеенко,  фракция  "Коммунистов  Украины",  Всеукраинский

 закон рабочих. У меня вопрос к докладчику следующего содержания.

 Вот  во второй части Пояснительной записки, подписаной Лазаренко

 к  этому  документу,  идет ссылка на то, что 9 декабря 1992 года

 был  принят  Декрет  Кабинета  Министров Украины. Вы знаете, что

 тогда Кабинетом Министров и наделен был правами подписания таких

 декретов  господин  Кучма.  Значит,  "Про  тимчасові  припинення

 індексації  грошових доходів населення". То есть, с того времени

 законного  законодательного  поля  о  том,  чтобы  индексировать

 доходы населения, не было. Кучма уже два с лишним года Президент

 Украины.

      Как  вы оцениваете его действия, то, что он в течение этого

 времени  не  инициировал  рассмотрение этого закона? Можно ли их

 назвать  преступной  халатностью  в  выполнении своих, ну скажем

 так, сверхвлужебных государственных обязанностей?

 

      МЕЛЬНИК.  Ну, по-перше, це запитання більш такого характеру

 політичного. Я на нього відповідати з цієї трибуни не буду.

      А  відносно  того,  що  індексувати доходи громадян, то всі

 країни майже, які існують на сьогоднішній день, в залежності від

 інфляції цю роботу проводять.

 

      ГОЛОВА. Діхтяренко.

 

      ДІХТЯРЕНКО Г.Ю. (Діхтяренко, Черкаський, Золотоноша)

      Шановний  Сергій Іванович, Міністерство праці, а також ваша

 комісія,  пропонує,  щоб  даний  проект  був прийнятий у першому

 читанні.  Науково-експертний  відділ  Верховної  Ради вважає, що

 приймати  цей закон у першому читанні можна лише після суттєвого

 доопрацювання.  Навіть  концептуально,  особливо  стаття  5 щодо

 виплати пенсії залежно від трудового стажу.

      Які ж думки комісії і вас все-таки з цього приводу? Дякую.

 

      МЕЛЬНИК.  Ну,  я  вже  рішення комісії вам доповів відносно

 того,  що комісія схиляється до того, що закон треба якнайшвидше

 опрацьовувати  і приймати його, не відтягувати. Адже уже вступив

 в  дію  з  1  січня,  я  вже  говорив  вам, Закон про індексацію

 грошових  доходів  населення  Української  РСР,  який в багатьох

 питаннях не врегульовується сьогоднішнім законодавством.

      А  зауваження  ми  пропонуємо  сьогодні  розглянути  і  щоб

 послухати  зауваження  депутатів,  сесійного залу і доопрацювати

 цей закон.

 

      ГОЛОВА. Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ.

      Я хочу спросить (депутат Юрковский, 45 округ, Севастополь)

      Всякое  нововведение  всегда  оборачивается  хождениями  по

 всяким  инстанциям,  сбором всяких справок. И делает невозможным

 реализацию нормально этого нововведения.

      Как  предусматривается  здесь  механзим?  Не  будут ли люди

 ходить бесконечно и получать минус копейку?

 

      МЕЛЬНИК.  Я з вами згоден, безперечно, що будь-які введення

 нового  закону  чи  нові  виплати,  які  справ,  які пов'язані з

 виплатою  грошей  з  державного  бюджету,  потребують  будь-яких

 підтверджень  документами.  Комісія  вважає,  що  необхідно  нам

 сьогодні  в  цьому залі відпрацювати такий механізм і затвердити

 його  законом,  ввести таке, яке було в попередньому законі, щоб

 не  давати  це  на  відкуп  до  Кабінету  Міністрів, який би там

 врегулював,  вводив  різні  там справки. І на місті чиновник уже

 іншого   рангу   додатково   вводив   би,   ну   бумажну  роботу

 бюрократичну.

 

      ГОЛОВА. Сахань.

 

      САХАНЬ.

      Шановні  колеги,  пропоную  підтримати  пропозицію  комісії

 прийняти  в  першому  читанні і дати можливість їй допрацювати з

 урахуванням зауважень сьогоднішнього обговорення і прийняти, щоб

 він працював вже в інтересах людей. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Круцик.

 

      КРУЦИК. Прошу передати Пронюку слово.

 

      ГОЛОВА. Пронюк.

 

      ПРОНЮК. 205 , Пронюк, Українська республіканська партія.

      Пане  доповідачу,  у  мене  до  вас  2 запитання. Перше. Ви

 пропонуєте  сесії  визначитися про порядок чи буде Верховна Рада

 визначати  індексацію  доходів  чи  Кабінет  Міністрів.  А  мене

 цікавить, а як позиція комісії у цьому питанні.

      І  друге.  Оскільки  ми всі стурбовані питанням реальності,

 тобто  здійснення  цього  закону,  щоб  це  був просто папірець.

 Скажіть,  будь  ласка,  може  варто  у  постанові зазначити його

 введення  тоді, коли буде можливість індексувати, щоб ви собі не

 створили  проблему, що буде................, він не буде чинним.

 Прошу.

 

      МЕЛЬНИК.  Дякую.  Ну,  по-перше, комісія вважає, що порядок

 індексації  треба  все-таки  врегулювати законом, даби не давала

 можливості  буд-кому  його міняти в будь-який час. А по-третє, я

 хочу  вам  сказати, що прийняття, на мій погляд, прийняття будь-

 якого  закону  це  певне  зобов'язання  держави  і  тих, хто має

 дотримувати  закони  перед  всіма  громадянами.  Адже  якщо буде

 встановлено   порядок...   є  рівень  інфляції,  порядок  якийсь

 індексації  -це  зобов'язує  не  спричинювати інфляцію, тобто не

 транжирити бюджет і робити все, аби інфляція була менша.

 

      ГОЛОВА.  Стоян.

 

      СТОЯН.

      Шановні  колеги-народні  депутати, я хочу всім нагадати, що

 ініціатива  була  якраз  і  Анісімова, і нашої комісії -все-таки

 відновити Закон про індексацію, але враховуючи нові реалії.

      Тому, дійсно, прошу вас підтримати.

      Єдине,   що  можна  було  б  запропонувати.  Ну,  дивіться,

 пропонується  індексації  робити,  коли  вже  115%  буде. А я би

 замінив  на  цифру  105.  Чому?  тому  що  в інших державах коли

 інфляція  зростає, скажемо, на десь 03,-04%, уже іде індексація.

 Це один момент.

      Другий  момент.  Хочу  нагалати  (тут задавали питання), що

 індексація  і компенсація -це різні речі. Індексація -це грошові

 доходи,  які  сьогодні  населення  отримує.  І  якщо раптом воно

 завтра...   завтра   зростає   інфляція,   ми   повинні  вводити

 індексацію.  Компенсація  -це  виплати  за  затримку  заробітної

 плати.  Тому я наполягав би на тому, щоб разом з введенням цього

 закону  (як  ви  на  це  дивитесь,  Сергій?), щоб ввести і 34-ту

 статтю  про  оплату  праці,  яка  якраз  визначає компенсацію за

 затримку заробітної плати. Яка ваша точка зору з цього приводу?

 

      МЕЛЬНИК.  Я  начну з останнього питання. Ну, безперечно, на

 мій  погляд,  ми  як  законодавці  взагалі повинні наполягать на

 тому,  що  закони,  які ми приймаєм, вони мають нести економічне

 підгрунття і вводитися і працювати. Будь-яка затримка закону -це

 цепна  реакція,  яка приводить до того... оцях негативних явищ в

 економіці,  які  сьогодні  з  вами  маємо.  І,  напевно,  було б

 доцільно це розглянути питання.

      І  відносно  порогу  індексації.  Я  хочу вам сказати, що в

 попередньому  законі  поріг індексації був 105 -дійсно, так як у

 всіх   країнах,   коли  включається.  В  запропонованому  Урядом

 встановлюється  поріг 115 -я вже наголошував, що воно приведе до

 виплати  індексації  1  раз  тільки на рік, адже пропонується...

 планується рівень інфляції... (Ш у м   у   з а л і) Да, да, да...

 поквартально.

 

      ГОЛОВА.  Кожевніков. А, вибачте... Є Кожевніков? Дайте йому

 слово.

 

      ___________. Моисеенко.

 

      ГОЛОВА. Ну,   ясно...  ясно.

 

      КОЖЕВНІКОВ.Моисеенко   прошу передать.

 

      ГОЛОВА.Та  я вже  зрозумів.

 

      МОІСЕЄНКО. Фракция  коммунистов  Украины.

      Спасибо,  Александр  Александрович.  Ну,  я  во-первых,  не

 удовлетворен  вашим  ответом на то, что вина Президента есть или

 нет  в этом,  скажем так,  неинициировании закона.

      А второй у меня впрос такой -не кажется л вам старнным, что

 втечение, скажем, нескольких лет, может, в результате применения

 подготовленного вами  закона,  фигурирует  следующая  цепочка.

      Ну,  скажем, в следующем году рост цен будет  14 процентов.

 Естественно,  при  такой  ситуации  по  вашему  закону нет роста

 индексации  доходов  граждан. В следующем году еще 14 процентов.

 Опять  нет.  В следующем году еще 14 процентов и так в течение 5

 лет  мы  сделаем из наших граждан, мягко говоря, ну, покойников,

 потому  что им  просто не на  что  будет покупать еду.

      Вы  знаете,  вообще удивляет беспринципность нашей комиссии

 при  рассмотрении таких  законов...

 

      ГОЛОВА.Це  виступ чи запитання? Запитання.

 

      МЕЛЬНИК.  Добре,  дякую. Я знав, що ви будете не задоволені

 моєю  відповіддю  відносно ініціювання закону Президентом. А по-

 друге, ви, напевно, неуважно слухали -я сказав, що Уряд пропонує

 законопроект,  це  не  комісія  пропонує.  Він  буде вступать...

 поступає до нас на опрацювавання в Верховній Раді.

      А   по-третє,  ми  з  вами  повинні  встановити  цей  поріг

 індексації.   Залашить  його  попередній  105  так,  як  було  в

 попередньому  законі чи затвердити 115 той, що пропонує Уряд. Це

 буде  вирішувати  сесійний зал.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Записалися  кілька

 депутатів  на виступ з цього приводу. Моцпан, будь ласка. За ним

 Анісімов.

 

      МОЦПАН

      146 Амвросиевский избирателей округ, фракция социалистов.

      Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые  коллеги. В

 прошлом  году,  как  известно, мы приняли изменения к Закону "Об

 образовании",  57 статья которго предусматривает введение выплат

 за   выплату   лет   учителям   с  января  1997  года,  оказание

 материальной  помощи в случае ухода в отпуск. и так далее. когда

 я  вернулся  в  отпуск,  мои коллеги по прежней работе, учителя,

 благодарили Верховный Совет и конкретных депутатов, которые, так

 скажем,  приложили  руку к тому, чтобы были внесены существенный

 изменения в Закон об образовании, и в частности статья 57.

       Однако  я  их  несколько  успокоил  в  ином плане, отвечая

 примерно  следующее:  "Уважаемые  коллеги!  Принятие  закона  не

 означает   его   исполнения".    При   действующей   хозяйственно-

 экономической политике, я считаю, преступной, исполнения данного

 закона  быть  не может. И как вызнаете, уважаемые коллеги, у нас

 есть  Закон о предложении Правительства о наложении моратория на

 отдельные статьи закона об образовании, в том числе и статье 57,

 предусматривающей    льготы   учителям,   работникам   народного

 образования.

      Отсюда  я  задаю себе вопрос: сегодня мы принимает закон об

 индексации   денежных   доходв   населения,  то  есть  пенсий  и

 заработной  платы. Будет ли он исполняться в том обкеме, который

 нужен нашему населению?

      Я  себе  честно отвечаю: нет. По тем же причинам, что ранее

 уже ответил.

      Не  случайно  депутат  Моисеенко  напомнил  всем нам Декрет

 Кабинета  Министров,  то есть декрет бывшего главы правительства

 Премьер-министра  Украины  Кучмы Леонида Даниловича от 9 декабря

 1992  года,  которым была прекращена индексация денежных доходов

 населения.

        В   октябре   1994   года   действующий  Верховный  совет

 подавляющим  большинством,  как  известно,  дал  "зеленую улицу"

 программе   нынешнего   Президента  -Леонида  Даниловича  Кучмы,

 Программе  об  основных направления экономического и социального

 развития,  которая,  как известно, породило все сегодняшние беды

 для    нашего    населения,    усилило    ту    активизацию   на

 капиталистическую  рыночную  экономику  на  "дикий  капитализм",

 которые были  инициированы  предшествующими демократами.

      Отсюда  я  себе задаю вопрос: возможно ли сегодня остановит

 этот   процесс?   И   да,  и  нет.  Учитывая  менталитет  нашего

 украинского  народа, его способность вытерпеть многое, вплоть до

 того,  чтобы пойти на вымирание. И вчера министр здравоохранения

 Сердюк  прямо  сказал,  что  нация пойдет на вымирание, учитывая

 менталитет  действующего  Президента  Верховного  Совета да нашу

 способность,  в  кавычках, натворить многое в ущерб национальным

 интересам  украиснкого  народа  и государства в целом, я считаю,

 по-прежнему   единственный   выход   из   ситуации,  как  бы  не

 воспринимали  меня  мои  коллеги, это -определение в специальном

 законе,  а еще лучше в Конституции жесткой привязки материальных

 доходов     Президента,     народного     депутат,     министров

 среднестатистическим доходам населения с коэффициентом 1, 5 + 2.

      Уважаемые   участники   будущих  забастовок,  поймите,  это

 требование является решающим.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Слово має Анісімов. За ним Моісеєнко.

 

      АНІСІМОВ.  Уважаемые народные депутаты, уважаемый Александр

 Александрович,  то,  что мы сегодня рассматриваем этот вопрос, я

 думаю  и  некоторые  люди, которые нас слушают, и сидячие в этом

 зале, это положительно.

      Действительно, прошло  четыре года с того момента, как была

 заморожена  индексация доходов. И сегодня можна разбираться, кто

 был  виноват  и кто был прав, но в данном случае Декрет Кабинета

 Министров  имеет  силу  закона.  И  надо было этот закон как раз

 вытащить  и  поднять  нам,  народным  депутатам, поэтому не хочу

 переходить  на  личности.  Как  раз  вчера  я  не взял слово для

 реплики,  отвечая  сегодня  многим  народным  депутатам, которые

 пытались меня упрекнуть в том, что я настоял и подняли мы с этой

 глубины  четырехлетней  давности  этот закон, поэтому пускай это

 останется на их совести.

      А  то,  что мы сегодня должны его рассматривать, это -факт.

 Со  многим  можна  не соглашаться, с многим можно соглашаться. Я

 настаиваю  на  одном:  закон  будет  рассматриваться  во  втором

 чтении,  и все конкретные предложения народных депутатов должны,

 конечно,  учитываться.  И  в постановляющей части, я обращаюсь к

 вам, народные депутаты, мы должны записать следующего содержания

 формулировку,  что  этот  закон  должне  быть  принят  не  позже

 февраля-месяца.

      Он  должн  был  заработать  еще вчера. И если сегодня можем

 рассматривать  некоторые  подходы,  предложенные правительством,

 соглашаться,  несоглашаться,  я  настаиваю  на  одной норме для

 того, чтобы не произошло то, что я говорил сегодня и Моисеенко.

      Первое.  Мы  должны  зафиксировать,  что  если  индексация,

 которая  декларируется  Кабинетом Министров будет превышать хоть

 на  йоту все то, что будет превышать, моментально срабатывает на

 индексацию.  И  индексация  должна производиться (я настаиваю на

 этой  прозиции)  5  проуентов инфляции, которая определена нашим

 законом.

      Второе.   Сегодня   хозрасчетные   подразденления,  которые

 зарабатывают и имеют деньги , такую индексацию производят.

      Меня  больше  всего  сегодня  волнует  вопрос  определенной

 части  (это  большая  часть)  пенсионеров.  Я  вношу  конкретное

 предложение,  и оно пускай зафиксировано будет во стором чтении,

 буквально  проценту,  полпроценту  инфляции, которая происходит:

 январь,  февраль,  каждый месяц доходы, получаемые ввиде пенсий,

 до суммы 250 гривен должны индексироваться один к одному.

      Почем  я  назвал  такую сумму? Потому что я хотел бы, чтобы

 народные   депутаты   и   наши   радиослушатели  знали,  что  на

 сегодняшний   день   категория  пенсионеров  очень  разнообразно

 отличается.  Большинство  из  них,  и  особенно которых называли

 "льготники"  -это сталевары, шахтеры, горновые и так далее вышли

 на  уровень  67  гривен. Но тех, кто не льготники, сегодня имеют

 пенсию выше 350 гривен. И хотелось бы, чтобы Комиссия социальной

 политики  рассмотрела   это   предложение  и  посмотрела,  будем

 говорить,   планку  ограничения,  это  как  раз  будет  один  из

 источников  пополнения Пенсионного фонда и даст нам право вместе

 с  Кабинетом  Министров поднять этот минимум, который сегодня не

 отвечает  никаким  ни  физическим,  ни  физиологическим  нормам.

 Поэтому я настаиваю на таком подходе.

      Ну  для  примера  я могу назвать. От 5 до 16 миллионов, или

 это  сегодня  от 50 до 60 гривен, получают 4, 5 миллиона челове,

 от  160  до  250  гривен  сегодня  получали  на  1.01 - 60 тысяч

 человек.

      Свыше 250 получают 7 тысяч человек. Свыше 330 гривен пенсии

 получают. Цифра стоит небольшая, казалось бы 7-8 тысяч, но она в

 исчислении очень огромном. Поэтому, заканчивая свое выступление,

 я  хочу  сказать большое спасибо тем народным депутатам, которые

 все-таки  поддержали  и  закон  этот  надо  принимать  и еще раз

 настаиваю на моей позиции, чтоб она была зафиксирована, что с 1.

 01.  1997  года  должна  быть произведена индексация Пенсионного

 фонда  и  выплаты  пенсионерам.  Она  по  1996  году  составляет

 инфляция   39  процентов.  Все  остальное  во  втором  чтении  с

 предложениями  народных  депутатов.  Я  думаю, что мы отработаем

 этот  механизм.

      Предлагаю  в постановляющей части принять этот законопроект

 в первом чтении и определить время рассмотрения во втором чтении

 не позже  окончания   февраля  1997  года.

 

      ГОЛОВА.  Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.   Уважаемые   товарищи!   Уважаемые  избиратели!

 Моисеэнко,  фракция  "Коммунисты  Украины",  Всеукраинский  союз

 рабочих.  Самое  главное  в  этом законе -это то, что мы снижаем

 покупательную   способность   населения.  И  снижаем  не  на  15

 процентов , как  сдесь  пытаются  преподнести.

      Если  посмотреть  на  статью  4 и статью 5 этого закона, то

 получается,  что индексация возможна только, если спад, то есть,

 индексация   коефициента   цен  будет  115.  То  есть,  плюс  15

 процентов.  А....  итоги индексации населения возможны, согласно

 статье  5,  только  не выше, чем 0, 8. То есть, 80 процентов. То

 есть,  еще  пинус  20.  Итого  мы  имеем  в  течение одного года

 снижение   реальных   доходов   населения   и  их  покупательной

 способности  35 процентов. Вы прекрасно понимаете, что течение 3

 лет  люди  просто  пойдут  на  кладбище. Вот эта страшная логика

 этого документа.

      Что   же   нам   предлагается  взамент  правительством?  Вы

 понимаете,   мы   не   можем  -говорят  они  -пойти  на  большую

 индексацию, потому что, согласно записке, подписанной Лазаренко,

 только  на  1997  год это будет стоить 1, 2 миллиарда гривен". А

 что  такое  1,  2 миллиарда гривен? Это же копейки в сравнении с

 многими миллиардами, находящимися в теневой экономике, с которой

 совершенно не собирается бороться Правительство.

      И  вы  помните, отвечая на мой вопрос, вчера Пинзенык прямо

 признался  в  том, что теневая экономика уже превысила реальный,

 реальную экономику государства. Сегодня Президент уже не правит,

 сегодня  правит  теневик.  И  я  хотел  бы  знать,  кто же у нас

 реальный  Президент.  Пусть  это будет моим депутатским запросом

 вканун  забастовки  18 марта, где главным требованием трудящиеся

 вынесут  именно вопросы индексации и справедливого распределения

 доходов.

      Я  хотел бы еще остановиться на том вопросе, что в статье 3

 пункте  2 почему-то Кабинету Министров дано право регулировать и

 дополнять   список   индексируемых. Я, зная   интересы  нынешнего

 буржуазного Правительства, ему не доверяю. И поэтому прошу, чтоб

 эта статья была исключена.

      Смешно   выглядит  и  то,  что  громадяны,  доходы  которых

 индексируются,  вызначаются  Кабинетом  Министров с об'єднаннями

 профспілок.  Да,  с  профспилками  я  согласен.  Но  сегодня  из

 возглавляет   Стоян   -человек,   который   удосужился  отказать

 Всеукраинскому  союзу рабочих в выступлении на его конгрессе. Вы

 прекрасно   понимаете,  что  этот  человек  себя  пережил.  И  я

 обращаюсь  ко  всем  членам  профсоюза:  таких  борцов  за права

 трудящихся, как Стоян, быть не должно в профсоюзах.

      Спасибо  вам,  товарищи,  за  поддержику. Все -на 18 марта.

 Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі за виступ. І, будь ласка, не агітуйте один

 за  одного,  використовуючи  трибуну,  тому  що,  я  розумію, що

 критика  йде  один проти одного, а це врешті йде підтримка перед

 наступними виборами.

      Головко, будь ласка, виступає. Останній виступ.

 

      ГОЛОВКО.

      Уважаемые  коллеги,  этот  законопроект  необходим и нужен,

 потому  что  индексировать  доходы наших граждан необходимо. Но,

 правильны  ли диалоги самого этого законопроекта или отвечает ли

 она   сегодняшнему   уровню  нашего  экономического  процесса  и

 экономической жизни в нашем обществе.

      Мы  с  вами,  если,  читая  этот законопроект, видим, что в

 принципе   этот  законопроект  он  не  учитывает  всю  струкруру

 социальную нашего общества. И он не дает равные возможности всем

 для  того,  чтобы  получать  от  индексации  равный доход. Он не

 учитывает   реальный  процент  инфляции,  происходящий  в  нашем

 обществе.  И  он  не учитывает социальный статус наших граждан в

 обществе.  И  естественно  он не дает возможности компенсировать

 свою потерю в процессе этой инфляции.

      Поэтому  я  думаю,  что  я  задавал здесь вопрос о том, что

 действительно  не такая идеология этого законопроекта, приемлема

 ли  она  сегодня.  Потому  что  она  может  в  принципе, с одной

 стороны,  одних  обогатить, сделать еще более богатыми, а бедных

 сделать  еще  более  бедными.  Потому что тот, кто имеет большую

 недвижимость,  тот,  кто  продает, торгует этой недвижимостью, и

 имеет  за счет государства, так сказать, строит ее где-то каким-

 то  путем,  доходы  иметь  другие  и  реализовывать  потом,  и в

 процессе  этой  реализации, если задержка произошла какая-то, то

 ему  огромные  суммы  компенсируются. И с другой стороны, это те

 люди,  которые  получают  пенсию,  которые  получают  заработную

 плату,   а   некоторые   ее   месяцами  не  получают,  здесь  не

 предусмотрена индексация в таком масштабе.

      Поэтому,  если  рассматривать  индексацию  и  то,  что  она

 компенсируется  в 1997 году 15%, а, в принципе, мы знаем, что не

 меньше   инфляция   будет   чем   25-30%,   то   уже  наполовину

 обворовываются,  собственно,  наши  граждане, что не учитывается

 этот процент инденксации полностью.

      Поэтому  если реконструкция военнослужащих (я так и отвечаю

 за  процесс  социальной защиты военнослужащих). И наверное, этим

 людям  вообще  скрутно, потому что 2 месяца, 3 месяца иногда они

 не получают денежного содержания. А как, кто им компенсирует это

 денежное, кто индексирует эту задержку денежной выплаты?

      И я согласен здесь с теми депутатами, которые говорыли: кто

 индексирует  им  невыдачу  жилья своевременную и неотдачу?.. А у

 нас - десятки  тысяч  военнослужащих,  которые  не  имеют  этого

 жилья...

      Поэтому   я   думаю,  что  справедливо  было  бы,  если  бы

 индексация  проходила поквартально, если бы каждый квартал мы ее

 могли народу индексировать  -  тогда  бы этот законопроект можно

 было принимать. Но если мы активно поработаем и если мы, конечно

 же, сможем добиться того, чтобы индексация была поквартальной, я

 думаю,  что  здесь  уже  больше  шансов  у  наших  простых людей

 получить  индексированную  заработную  плату,  пенсию  и  т.  д.

 Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Обговорення  закінчене.  Всі  пропозиції

 конкретні,  власне,  зводяться до кількох моментів - тобто поріг

 індексації,  або підстава; категорії, механізм, періодичність. Я

 думаю,  що  при підготовці до другого читання, бо всі виступаючі

 підтверджують  необхідність  прийняття  цього  закону  в першому

 читанні, можна всі ці моменти врахувати. Я хотів би, щоб під час

 голсоування ми врахували ще й у постанові вимогу, про яку сказав

 Леонід Анісімов, -до кінця лютого прийняти в другому читанні цей

 закон. І тим самим відмінити дію і того декрета, який зупинений,

 до  речі, іншим декретом, і на тому, я думаю, поставити крапку в

 цій інсторії.

      Ставлю  на  голосування  пропозицію депутатів про прийняття

 проекту  закону  в  першому  читанні. За основу, проект у вас на

 руках.

 

      "За"-

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще раз ставлю на голосування. Ще раз ставлю на голосування.

 

      "За"-

      За основу прийнято.

      Голосується  пропозиція Анісімова про розглду цього проекту

 закону  в  2-му  читанні  до  кінця  лютого  місяця.  Ставлю  на

 голосування. Про  підготовку для  розгляду.

 

      "За"-

      Можна   в   цілому   ставить   на  голосування?  Ставлю  на

 голлосування в цілому.

 

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Шановні  депутати,  буквально  на  1  хвилину  1 питання. У

 вівторок ми розглянули питання про пропозиції Президента України

 до  Закону  "Про  державні матеріальні резерви". І врахували там

 всі  по суті зауваження. Одне із зауважень на пропозицію депутат

 Янкового  було доопрацьовано в комісії Суслова і воно стосується

 пунктів  6,  7,  8  статті... 7 того закону. Пропозиція Суслова,

 Єльяшкевича  -все  зараз  доопрацьовано  і  зводиться  до такого

 змісту  -доповнити  статтю  14 пунктом 17 такого змісту: "Розмір

 пені,   який   передбачається  пунктами  6,  7,  8,  9,  13,  14

 обчислюється від вартості матеріальних цінностей і суми платежу,

 виходячи   з  подвійної  облікової  ставки  Національного  Банку

 України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

      Тобто,  відрегульоване  те  питання, яке виникало раніше, а

 також  з  пунктів  6,  7,  8  вилучити слова "в розмірі 0, 5% їх

 вартості",  пункті  9  " в розмірі 0, 5% вартості відсутнього їх

 обсягу",  в  пунктах  13, 14 "в розмірі 0, 5% суми простроченого

 платежу.

      ЦЕ  заходи,  які  дають,  створюють  умови  для  того,  щоб

 зберігати    все-таки    матеріальні    резерви    і    посилити

 відповідальність тих  людей, які відповідають за цю справу.

      Якщо  є  потреба  обговорити,  можна  обговорити, але ви це

 обговорили у вівторок. І прийняли відповідне рішення. Один пункт

 залишився, якщо ми його проолосуємо, тоді закон вводиться в дію.

 Можна так зробити?

      Тому  я  попрошу,  давайте цей закон у порядку дня є на цей

 тиждень,  тому  голосувати про включення не треба, а голосується

 тільки  поправка  до Закону про державний матеріальний резерв.

      Ставлю на голосування цю поправку.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тоді треба проголосувати в цілому за закон із змінами, нами

 внесеними,  о  про  державний  матеріальний резерв з урахуванням

 рпопозиці  Президента.  І  про  відповідальність  за несвоєчасне

 виконання грошових зобов'язань.

      Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Тепер,  слухається питання про звільнення суддів Верховного

 Суду   України.   Доповідає   Бойко  Віталій  Феодрович  -голова

 Верховного Суду України.

 

      БОЙКО В. Ф.

      Шановні    народні    депутати,   суддя   Верховного   суду

 Свинюховський(?)  Леонід  Арсентійович  в  грудні  минулого року

 досяг  шестидесятип'ятирічного  віку,  а суддя Роцька (?) Тамара

 Миколаївна   в  березні  досягає  шестидесятип'ятирічного  віку.

 Свинюховський(?)  і  Роцька  подали  заяви  про  звільнення їх з

 посади  суддів  в зв'язку з виходом їх у відставку, в тому числі

 Свинюховський (?) по досягненні шестидесятип'ятирічного віку.

      Прошу  задовольнити їх прохання, оскільки згідно статті 126

 Конституції  звільняє   суддів  у зв'язку з  виходом у відставку

 орган, який обрав суддю або призначив. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Немає  заперечень  ні  в  кого?  Запитання  у Юрія

 Олексійовича.

 

      КРИЗСЬКИЙ.

      Виталий  Федерович, вы вот сказали, что женщине исполняется

 возраст   выхода  на  пенсию  в  марте-месяце.  Но  еще  впереди

 фактически  два  месяца  получается.  Каким  образом этот вопрос

 будет решаться?

 

      БОЙКО.  Вона,  як  суддя,  яка має стаж 20 років, має право

 подати заяву і достроково звільнитися з посади судді, маючи стаж

 роботи в суді 20 років.

 

      ГОЛОВА. Можна ставить на голосування? Ставлю на голосування

 проект  постанови про звільнення суддів Верховного суду України.

 Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Слухається   питання   про   податок   на  нерухоме  майно,

 нерухомість.    Доповідає..............    Василь    Васильович,

 заступник  міністра  фінансів України. Прошу бути дуже уважними,

 оскільки  це одне з ключових питань, яке сьогодні дискутується в

 суспільстві і з нього треба прийняти відповідне рішення.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.

      Шановний   Олександре   Олександровичу!   Шановні   народні

 депутати!  На  ваш  розгляд  пропонується доопрацьований варіант

 проекту  Закону  про  податок  на  нерухоме  майно, нерухомість.

 Проект,  який дійсно визиває неоднозначну реакцію, як зі сторони

 народних  депутатів, так і з сторони громадскості. І поряд з цим

 необхідність  введення  цього  податку  проголошено  в  багатьох

 документах,  які  прийняті Верховною Радою України, особливо про

 основні   напрямки   податкової   політики  в  Україні,  в  Укзі

 Президента   про   формування  податкової  політики  України,  в

 Програмі дій  Уряду, Кабінету Міністрів.

      З однієї сторони, податок на нерухомість необхідно приймати

 як  основу  формування  доходів  місцевих  бюджетів.  Переносити

 вирішення  цього  питання  на  майбутнє -це залишати невирішеним

 питання наповнення доходів місцевих бюджетів, особливо сільських

 і селищних.

      З  другої  сторони,  податок  на  нерухомість  -це новий на

 сьогодні  податок. І при наявності фінансової скрути підприємств

 і громадян створить додаткову напругу. І багато з них неспоможні

 будуть  сплатити  сьогодні  цей  податок. Поряд з цим податок на

 нерухомість  -це майже єдиний економічний механізм, щоб залучити

 до  плати  податку власників нерухомості, яка з великими темпами

 сьогодні  появляється  навкруги  великих і малих міст України, і

 про що неоднократно говорилося в цьому залі.

      Враховуючи  всі  ці  обставини,  Кабінет  Міністрів  ще раз

 звертається до вас, шановні народні депутати, зважено підійти до

 розгляду цього законопроекту.

      Которотко  хочу  повторити  основні  принципи оподаткування

 нерухомості  запропоновані  в  проекті. Оподаткуванню мають бути

 підлягати  будівлі  -це  жилі  будунки або їх частини, квартири,

 садові  будинки, дачі, гаражі інші будівлі, які використовуються

 громадянами  в  цілях  інших,  ніж  підприємницькій  діяльності.

 Сплачувати  податок  по  будівлям  будуть громадяни, які мають у

 власності  названу  нерухомість, а також підприємства, установи,

 організації, на балансі яких знаходяться подібні будівлі.

      Другим   об'єктом   оподаткування   мають  бути  споруди  і

 передавальні  пристрої,  які  знаходяться  на  балансі суб'єктів

 підприємницької діяльності.

      Оцінка  нерухомості.  Відносно оіцнки будівель. Як база для

 нарахування  податку,  то звертаю вашу увагу на те, що в проекті

 не  передбачається  проведення  інвентаризації  і індивідуальної

 оцінки  кожної будівлі. Оцінка вартості будівлі для.............

 ...............    буде    проводитись    органами    податкової

 адміністрації  на  підставі  середньої  одиниці  виміру  будівлі

 (одного   квадратного   метра)   аналогічної  оподатковуваній  з

 урахуванням  таких  критеріїв:  матеріа.........., розташування,

 призначення  та  інші  фактори,  які  будуть  впливати на оцінку

 будівлі.

      Іншими  факторами  можуть бути: це понижаючі коефіцієнти на

 ступінь  зносу  будівлі  або,  як  було  учора запропоновано при

 розгляді   цього   законопроекту   на   Комісії  по  фінансам  і

 банківської   діяльності,   і   від  регіонального  розташування

 будівель..................  Одеська чи Херсонська область, чи це

 захід  України  -Івано-Франківська  чи  Чернівецька  область, де

 відповідно  мали  свої традиції у будівлі будівель. На півдні це

 одна,  за заході України це друга............ побудови будівель.

 Що  в  пропозиції  безумовно  необхідно врахувати, якщо буде цей

 проект  доопрацьовуватися  в  комісії?  Таким  чином,  база  для

 оподаткування  не  пов'язана  з  точною  індивідуальної  оцінкою

 будівель,  або її оцінка при купівлі, або продажі. Пропонується,

 що порядок розрахунку середньої вартості одиниці виміру будівель

 встановлюються  Кабінетом  Міністрів.  Ця оцінка оприлюднюється,

 доводиться  до  відому громадян і визначена оцінка буде діяти на

 протязі  5  років. З можливим її переглядом, але не рідше, ніж 1

 раз  на  3 роки. Тобто, оцінка вартості для................ буде

 мати   стабільний   характер.

      таким   чином,   громадяни  не  будуть  втрачати  кошти  на

 проведення  оцінки  їх  житла,  але  кожний громадянин буде мати

 можливість   сам  зробити  оцінку  будівлі  і  підрахувати  свої

 податкові  зобов'язання.

      Однак,  громадянам  цього  робити  не  доведеться. Проектом

 передбачається, що на підставі даних про розмір будівель середні

 оцінки  одиниці виміру будівель, визначення оцінки нерухомості і

 нарахування податку по кожному об'єкту буде проводитися органами

 державної  податкової  адміністрації  з  наступним повідомленням

 платників податку про сумму визначену прибутку і прос троки його

 сплати.

      Пропонується, що сплата податку на будівлі буде проводитись

 два  рази  на  рік,  до  31  травня -перший строк сплати і до 31

 жовтня податкового року - другий строк сплати.

      Податок на будівлі нараховується в цілому за рік.

      Відносно   споруд.  Оцінка  споруд  с  цілях  оподаткування

 тримається  на  рівні балансової відновленої вартості споруд, що

 рахується на балансі юридичної особи з урахуванням її зносу.

      Але з метою оподаткування оцінка споруд не може мати розмір

 менше   50   відсотків   її   первісної  балансової  вартості  з

 урахуванням нарахованої амортизації.

      Ставки оподаткування. В проекті запропоновано установлювати

 ставки   оподаткування   нерухомості  щорічно  при  затвердженні

 бюджету  на слідуючий рік, але в розмірі не менше 1 відсотка і в

 розмірі не більше 3 відсотків.

      Поряд  з цим, враховуючи пропозиції народних депутатів, які

 були  висказані  при  першому  обговоренні  цього законопроекту,

 Кабінет   Міністрів  в  доповнення  до  поданого  проекту  подає

 офіційну   пропозицію   про   уточнення   ставок  оподаткування.

 Пропонується  ввести  поетапне введення ставок оподаткування для

 розміру одного відсотка для споруд.

      Пропонується  напротязі трьох років вводити поетапно ставки

 оподаткування  до  досягнення  її  розміру  1  відсоток в такому

 порядку:   в   1997   році   встановити  0,  2  відсотки  ставку

 оподаткування,  в  1998  -0,  5  відсотків  і  в 1999 році -одни

 відсоток від вартості споруд.

      Споруди,  які  знаходяться на балансі сільськогосподарських

 підприємств,  товаровиробників сільськогосподарської продукції і

 вугледобувних  шахт.  Оподаткування  споруд  ввести, починаючи з

 2000  року. Виходячи з цих пропозицій, податок на нерухоме майно

 в  1997  році  за  прогнозними  розрахунками повинен скласти 208

 мільйонів гривен.

      Для  прикладу  можу назвати, як буде нараховуватись податок

 на  майно  для  окремих  підприємств  і  на  скільки вони будуть

 спроможні  його  сплатити.  Так,  наприклад,  для Металургійного

 комбінату Ілліча податок на майно в 1997 році буде складати один

 мільйон  вісімдесят  вісім  тисяч. Фінансові ресурси 91 мільйон,

 буде  підприємства:...............  комбінат  -608 тис. гривень,

 Криворіжсталь  -520  тис.  гривень,  Полтавський  ГОК  -506 тис.

 гривень,  Київська кондитерська фабрика -9 тис. гривень, Одеська

 кондитерська  фабрика -5 тис. гривень, Заплавський цукрозавод -6

 тис.  гривень, Андрушівський спиртзавод -7 тис. гривень. Тобто я

 хочу  повторити, що по даному проекту розміри податку на споруди

 будуть  знаходиться  на  досить  невеликому розмірі, але це буде

 дуже суттєво для розпочатку введення цього податку.

      Для   оподаткування   будівель  пропонується  в  1997  році

 встановити  ставку  оподаткування  в  розмірі  один  відсоток. І

 відносно   пільг   в  оподаткуванні.  Я  хочу  повторити,  що  в

 законопроекті   передбачено  цілий  ряд  виключень  з  бази  для

 оподаткування будівлі і споруд. Наприклад, не будуть підлягатися

 оподаткуванню  будівлі,  які знаходяться у власності держави або

 територіальних   громад,   релігійних   організацій,  установ  і

 організацій      іноземних      держав,     які     користуються

 дипломатичним..............  Будівлі,  які  використовуються для

 любих  цілей  і  знаходяться  у  зонах  відчужень та безумовного

 відселення,   будівель   багатоквартирного  жилого  фонду,  який

 знаходиться   на   балансі   юридичних   осіб.  Відносно  споруд

 запропоновано  не  оподатковувати  споруди,  які  перебувають  у

 власності  держави,  територіальних  громад,  включаючи пам'ятки

 культури,  у власності неприбуткових організацій, ну, безумовно,

 у  валсності  іноземних  держав,  що  користуються дипломатичним

 імунітетом;  всі будівлі, які знаходяться у зонах віджудження та

 безумовного                  відселення;                 об'єкти

 природоохорони,...................(нерозб.)  закладів для потреб

 дитячих  дошкільних закладів, середньої професійної освіти і всі

 інші споруди соціального значення.

      Пррвертаю  вашу  увагу  до  того  факту, що у законопроекті

 відносно  оподаткування  будівель запрована ціла низка соціально

 направлених  звільнень  від  оподаткування.  Ставилась задача не

 піддавати  оподаткуванню абсолютну більшість громадян, які мають

 у  приватній валсності стандартні квартири чи будівлі у містах і

 звичайні   будівлі   в   сільській   місцевості,   а   також  не

 оподатковувати  будівлі, в яких проживають самотні непрацездатні

 громадяни.

      Передбачено  в  законопроекті  не  оподатковувати  вартість

 будівлі у розрахунку 21 квадратний метр на кожного члена сім'ї і

 плю 10 квадратних метрів на сім'ю. Це - в містах.

      І  відносно  сільської  місцевості: 30 квадратних метрів на

 кожного  громадянина-члена  сім'ї і плюс 10 квадратних метрів на

 сім'ю.

      Для посилення соціальної пільги Кабінет Міністрів додатково

 пропонує  встановити,  що  і  в  сільській, і в містах не будуть

 підлягати оподаткуванню площі будівель, які будуть знаходитись у

 власності  самотніх непрацездатних громадян, і вони повинні бути

 не  менше  80  квадратних  метрів,  якщо  в цій будівлі проживає

 самотня... самотній один або два громадянина.

      По  вчорашньому  розгляду  цього законопроекту було внесено

 пропозиції,  що  є  приклади коли самотні громадяни проживають у

 будівлях  значно  більшої площі. Кабінет Міністрів не заперечує,

 що  цей  неоподаткований мінімум можна встановити у розмірі 120,

 150  вадратних  метрів,  але  з  умовою  обов'язковою,  що  якщо

 проживає  тут самотня людина непрацездатна, то вона й не повинна

 сплачувати цей податок.

      Я  хотів  би  вам...  вас  послатися  до  довідки,  яку  ми

 підготували,  яка  знаходиться  у  вас  на руках. Я хочу коротко

 навести приклади: як будуть підлягати оподаткуванню громадяни.

      Та,  наприклад, якщо  у  будівлі  або  в  картирі,  якщо  в

 квартирі,  я  вибачаюсь,  у  місті  прожває самотній громадянин,

 працюючий  громадянин,  який  має  доходи, то він буде підлягати

 оподаткуванню  при умові, якщо він проживає в квартирі більше 40

 квадратних метрів. І  це квартира єсть  нової побудованою.

      Якщо  це квартира буде в його розпорядженні, яка побудована

 20-30  років  назад,  то  громадянин, проживаючи в однокімнатній

 квартирі,   податок  сплачувати  не  буде.  Він  буде  підлягати

 оподаткуванню  тільки  при  наявності  у  його розпорядженні 2-х

 кімнатної квартири площею більше 40 квадританих метрів загальної

 площі.

      Сім'я  з  2  осіб в новій квартирі буде платити податок при

 наявності  в  її  розпорядженні  квартири не менше 55 квадратних

 метрів. Цей податок для 2 осіб складе 18 гривень на рік. Якщо це

 квартира  вже побудована давно, має строк 20-30 років, то сім'я,

 проживаюча в 2 -х кімнатній квартирі сплачувати податок не буде.

      Відносно  сім'ї  з  3  осіб, 4-х і так дальше, то практично

 така  сім'я  податку  платит  не буде -ви можете глянути на наші

 розрахунки.  Сім'я  з 3 осіб буде платит податок, якщо вона буде

 проживати  в  4-х кімнатній квартирі площею більше 80 квадратних

 метрів  і  при  цьому  вона  може  сплатити податок не більше 42

 гривень  на  рік.  При  наявності  з  носу,  я  повторяю,  в 4-х

 кімнатній  квартирі  сім'я  з 3 чоловік платити податок не буде.

 І...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Васильович, ми ж уже це всі нормативи ви

 вже раз  говрили і вони  єсть на руках. Ми просто час  гаєм.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, будь ласка.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.   І   декілька   слів   для   цифр   відносно

 оподаткування будівель, які знаходяться в сільській місцевості.

      Житлові будинки, які будуть знаходитись у розпорядженні 1-ї

 особи,  яка проживає у бідівлі більше 50 квадртаних метрів, вона

 буде  сплачувати  податок  у розмірі 148 гривень на рік. Якщо ця

 будівля,  знову  я  повторяю, буде побудувана 20-30 років назад,

 процент  зносу в цьому випадку 40-50%, відносно, податок в цьому

 випадку буде знижений на розмір на 40-50%.

      Сім'я,  проживаючи,  з  двох  чоловік, проживає у сільській

 місцевості,  буде  підлягати оподаткуванню, якщо вона проживає у

 будинку більше 60 квадратних метрів. Сім'я з трьох чоловік, якщо

 ви подивитесь на розрахунки, буде попоадати під оподаткування,

 якщо  вона проживає в будинку більше 80 квадратних метрів. І це,

 я  поторюю,  при  умові,  що  це  будинки, які були побудовані в

 цьому, 1997 році.

      При  ступені  зносу  через 20-30 років сім'я з 2-3 чоловік,

 проживаюча  в  сьогоднішніх будинках, платити податок не буде на

 підставі цього законопроекту.

      І  в  засершення  своєї доповіді хотів би ще раз повторити:

 проект, який поданий на ваш розгляд, не направлений на стягнення

 великих  сум  податків  в  1997 році. Наша пропозиція полягала в

 тому,  що  ми  вимушені  сьогодні чи  завтра  вводити податок на

 нерухоме   майно,  але  для  того,  щоб  розробити,  ввести  цей

 механізм,  для  того, щоб зробити оцінку, проінвентаризувати всі

 будівлі,  які  знаходяться  в  розпорядженні  і  громадян,  і  в

 розпорідженні  юридичних осіб, для визначення бази оподаткування

 для  мабутнього  оподаткування,  ми б рпопонували розглянуть цей

 проект і прийнять його в першому читанні.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив  би,  шановні колеги, в нас сьогодні

 день  такий  завершальний,  щоб  ми  ті  питання, які включили в

 порядок денний, встигли розглянуть.

      Я  просив  би,  щоб  ми час раціонально використовували. 10

 хвилин на запитання достатньо? Будь ласка, запишіться.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  надо  врахувать  те,  що  тим,  хто  живе на селі по 2

 чоловіки, їм надо доплачувать, а не з їх брать.

      Будь ласка, запишіться.

      На запитання, будь ласка.

      Виставте 10 хвилин. Верхогляд, Гуньов.

 

      ВЕРХОГЛЯД.

      Прошу, передайте слово Лавриненко Миколі Федоровичу.

 

      ЛАВРИНЕНКО.  Уважаемый  докладчик,  меня  интересует  такой

 вопрос.  Закон  называется "Про податок на нерухоме майно", хотя

 известно,  что  в  нерухомом может быть больше рухомого, чем это

 представляется.

      Вместе  с  тем  известно, что сегодня недвижимого имущества

 имеет  часть  граждан  в  форме  квартир  в  городе,  в форме за

 пределами города. Это и дачи, и где-то еще купленные дома и тому

 подобное.   Как   будет   все   это  предусмотрено  и  будет  ли

 предусмотрено,  если  проведена сегодня инвентаризация всех этих

 обкектов?

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Дякую.

      Я  хотів би тоді ще раз наголосити, що данний законопроект

 якраз  в  більшості  своїй  направлений  на  те,  щоб  підлягали

 оподаткуванню якраз  ті  будівлі,  які  сьогодні  побудовані  за

 кордонами міст, місцевості, які мають велику площу, і вони якраз

 будуть об'єктами оподаткування.

      Відносно   квартир,   які   мають  в  своєму  розпорядженні

 громадяни,  проживаючі  в  містах,  я  наводив  вам приклади, що

 квартира,  стандартна  квартира  у  місті,  практично,  не  буде

 підлягати  оподаткуванню  по  тим  нормам, які закладені в цьому

 законопроекті.

      І  відносно  інвентарізації. На сьогоднішній день ми можемо

 проінвентарізувати всі будівлі, які знаходяться у розпорядженнні

 громадян  і  які  були  побудовані  значно  раніше.

      Будівлі    побудовані    останні   року,   вони   безумовно

 більшість своєму не зареєстровані. І якраз в цьому законопроекті

 ми  али на увазі провести цю інвентарізацію і зробити оцінку цих

 будівель. Норми, яка закладені в цьому проекті дають нам право і

 можливість  це  зробити.  І  це якраз буде підготовча робота для

 введення  в повному обсязі цього виду оподаткування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Луньов, Шейко.

 

      ЛУНЬОВ.

      Прошу передать слово депутату Довганю Сергію Васильовичу.

 

      ДОВГАНЬ.

       Дякую. Довгань, Херсонщина, Селянська партія України.

       Шановний  Василь Васильовичу! Раніше держава працювали над

 тим,  як  поліпшити  життя селян, давались гроші на те, щоб вони

 будували  свої  будинки  і  таке інше, щоб із післявоєнних часів

 людей  вивести  із  куренів  у  хати.  Зараз оці ваші пропозиції

 направлені на те, щоб знищити український генофонд, тобто селян,

 і  знову їх загнати у ці курені і таке інше. Чи ви обраховували,

 які  доходи  отримає держава вів введення цього закону, і чи є в

 людей сьогодні такі ресурси, щоб заплатити ці податки?

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Ну,  по-перше,  я  хотів би ще проінформувати

 вас,  що це не новий податок у нас на території України. Якщо ви

 пам'ятаєте,  до 1991 року у нас був на території України податок

 з   будівель.  Він  нараховувався  відповідно  до  законодавства

 бувшого   Радянського  Союзи,  всі  власники  будівель  прлатили

 податок,  правда  за  виключенням  сільської місцевості. Там був

 земельний податок, куди входили і будівлі.

      Відносно  оцінки  і  розрахунків по цьому податку. Які суми

 будуть  сплачуватись  в  Державний  бюджет,  я  вам  наводив. По

 спорудам  -це  208  мільйонів  гривень на рік, це значно мізерна

 сума.  А відносно громадян,   загальної суми обрахувань в цілому

 по  Україні  цього податку ми зробити не могли, тому що в нашому

 розпорядженні,  на  жаль,  сьогодні  немає даних про наявність у

 власності  громадян  квартир, будівель, і головне -її оцінки. Ви

 можете  зорієнтуватися  тільки  по  тим  розрахункам, які ми вам

 дали,   що   кожний   громадянин,   який  проживає  в  сільській

 місцевості,  буде  сплачувати  податок,  ці цифри тут названі, я

 можу їх повторити...

 

      ГОЛОВА. Василь Васильович, не потрібно. Я думаю, що той

 писав  це, щоб селяни ще платили такий податок, то ніколи там не

 жив.  Або  не  знає  ситуацію,  яка  сьогодні є на селі. Не надо

 агітувать. Будь ласка, Шейко. За ним - Михайленко.

 

      ШЕЙКО.

      (Шейко, 444 виборчий Бобровицький округ, Чернігівщина)

      Василь  Васильовичу,  шановний, на моєму виборчому окрузі в

 Насільському  і  Бобровицькому  районах  в  сільській місцевості

 проживає  дуже  багато одиноких пенсіонерів, діти яких виїхали з

 різних  причин.  Ці  люди  залишилися жити одні. І в силу певних

 обставин  розміри  житла є різними, в тому числі і великі. І от,

 скажімо,  підвести  під  дію  цього  закону  цих пенсіонерів, то

 зовсім їх обібрати і залишити на вимирання.

      Скажіть,  будь  ласка,  чи  це  точно,  що  ви  говорили  в

 доповіді, що оподатковуватись це житло в сільській місцевості не

 буде? Якщо буде так, то я буду голосувати за цей закон. Якщо ні,

 то я проти нього буду голосувати.

      І  друге.  Скажіть,  будь  ласка,  не  коректніше  було  би

 спочатку  визначити  законодавчо  мінімальний  розмір заробітної

 плати, мінімальний розмір пенсії, а потім уже оподатковувати те,

 що люди в копійчаному варіанті отримують сьогодні, мої виборці в

 тому числі. Дякую.

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ. Дякую.

      Шановні  народні  депутати,  я  ще  хочу раз підкреслити ту

 особливість даного законопроекту, що він намагався, при розробці

 цього  законопроекту  намагалися  виключити, абсолютно виключити

 тих  громадян,  які  самотні,  пенсіонери,  непрацездатні.  І  я

 наводив вам приклад, що запропоновано, що якщо проживає одна або

 дві  непрацезданих  особи,  то  площу,  яка  не  буде  підлягати

 оподаткуванню, можна встановити на рівні 150 квадратних метрів.

      Якщо  це  необхідно  буде,  ми  можем  розглянути, ми можем

 взагалі   прийняти   таку  норму,  що  ці  громадяни  будуть  не

 сплачувати   податок   при   наявності   любого   житла   в   їх

 розпорядженні.

      І  друге. відносно пропозиції проведення з спочатку розміру

 мінімальної  пенсії  мінімальної  заробітної плати я хотів би ще

 раз  наголосити, поскільки пенсіонери, я к такі платник податку,

 не  передбачаються в цьому законопроекті, тому ми не пов'язували

 введення   мінімальної   пенсії   з   оподаткуванням,  так  я  к

 враховували,  що  якраз ця категорія громадян не буде платниками

 податку  на нерухомість.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайленко.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

      Михайленко,  76,  Днепропетровск.  Уважаемый докладчик! Мой

 вопрос касается тех граждан, которые проживают сегодня в городах

 в  приватизированых  квартирах.  Дело  в  том,  что,  проживая в

 приватизированной  квартире,  они  все-равно  продолжают платить

 квартплату  на сегодняшний день. речь шла о том, что когда будет

 введен  налог на недвижимость, то квартплата платиться не будет.

 Так  как  это  нонсенс,  значит. Поэтому у меня вопрос такой. Вы

 вводите сейчас, предлагаете ввести этот налог. Будет ли отменена

 квартплата для людей, проживающих в приватизированных квартирах?

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Да,  безумовно приватизована квартира не може

 вести  до  сплати  квартирної  плати.  Вона  може  бути об'єктом

 оподаткування  податку  на  нерухомість  і  це,  я  думаю,  буде

 слідуючим    кроком   уряду   при   вирішенні............   Але,

 враховуючи, що цей податок річний і сплата його буде проводитись

 тільки  під  кінець  року,  то ми до цього часу питання відносно

 сплати  квартирної  плати  по приватизованим квартирам, я думаю,

 буде   вирішено.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Левченко.

 

      ЛЕВЧЕНКО.

      Левченко,    243,   Краснодонский,   фракция   коммунистов,

 Всеукраинский   союз   рабочих.  Уважаемый  Василий  Васильевич!

 Скажите,  пожилуйста,  почему  докладываете  этот закон вы, а не

 Виктор  Михайлович  Пинзеник?  Именно Пинзеник же ж пощипал наши

 вклады,  пощипал  нас с трастами, ввел субсидии. А теперь мы еще

 хотим  наложить налог на этих  людей.

      Второй    вопрос.    Скажите,    пожалуйста,    будет    ли

 соответствовать  Конституции  прожиточный уровень, который равен

 100... 14   гривен  ,  после  введения  этого закона.

      И  конкретный  вопрос.  Допустим, есть дом большой площади.

 Хазяин  переписал его или передал, или зарегистрировал под офис.

 Как будет в этом случае обкладываться налогом это здание?

 

      РЕГУРЕЦЬКИЙ.  Дякую. Відносно першого питання. Я доповідаю:

 це  законопроект  за  дорученням  Кабінету  Міністрів. Я приймав

 участь  у  його  підготовці,  і добре знаю ці норми закону. І це

 доречно, що я буду відповідати на питання.

      В  другому випадку відносно передачі житлого фонду під офіс.

 Це   виведення   житлого   фонду.   То   відповідно   до   цього

 законопроекту, ви зверніть увагу на 3 статтю. Якщо не помиляюся,

 якщо  це  житло  буде використовуватися як офіс, то ця категорія

 буде  попадати  під  категорію  споруд,  і буде оподатковуватись

 споруда.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі,   сідайте,   будь   ласка.  Я  думаю

 Володимир.............,  ви  правильно  кажете: на селі сьогодні

 треба строїть за рахунок держави житло і безплатно давати людям.

 Щоб вони туди приїжджали , жили і працювали.

      Будь ласка, Кв'ятковський, голова підкомісії. Співдоповідь.

 

      КВ'ЯТКОВСЬКИЙ І.В.

 

      Шановний  головуючий, шановні депутати! В котре витягується

 на  розгляд  проект  закону  про  податок  на  нерухомість. Саме

 витягується.  Бо  при  декларації  уряду  про загальні зменшення

 податкового  тиску,  пропонувати  введення  ще одного податку не

 сприймається   навіть   психологічно.   Ще   знову   підтвердило

 обговорення цього проекту вчора на нашій фінансовій комісії. Про

 цей податок достатньо переговорно, але тут потрібно зауважити ще

 декілька притискових речей.

      Перше  -це хронічна хвороба легковірного ставлення уряду до

 прийняття кординальних податкових законів. Всім очевидно, що при

 загальній  необхідності  впровадження  податку  на  нерухомість,

 поданий  законопроект  на стільки сирий, що обговорювати нічого.

 Проте  знову,  замість  ретельного  виписання норм і статтей, ми

 спостерігаємо  наскок.  Ще  раз підкреслюю, для нашого уряду -це

 система.  Цілий  рік уряд спить, а у листопаді-грудні згадує, що

 потрібно  щось  робити з податками.

      Згадайте історію нового податку на ПДВ, перше читання якого

 відбулося  на  початку минулого року, а, фактично, друге -лише у

 грудні минулого року.

      Це  ж  саме  стосується  і  оподаткування фізичних осіб, що

 стояли  на  наших  базарах,  після  чого  піднявся  бунт по всій

 Україні.

      Друге  -це  абсолютно недопустима концепція, яка передбачає

 декларацію  проведення  податку  через  закон, а все інше (тобто

 норми, ставки і процедури) віддає на розгляд Уряду, після чого і

 виникає абсурд, коли закон трактує не сам закон, а чиновник..

      Третє  -це те, що абсолютна більшість депутатів переконана,

 що  Закон  про  податок  на  нерухомість  не може бути базою для

 бюджету   1997   року,   бо   потребує  суттєвого  перегляду  та

 доопрацювання.  Запропоновані  додатки  вчора  на  нашій комісії

 викликали ще більше питань.

      Крім  того,  вчора  на нараді у заступника Голови Верховної

 Ради,  Віктора  Мусіяки  було  прийнято рішення, що виносити цей

 законопроект до розгляду і узгодження між усіма фракціями просто

 неможливе.  Якщо  відверто,  то  ми  просто гаємо час на розгляд

 законопроекту,  який  в силу великої кількості обставин і причин

 не може бути прийнятий.

      Тому комісія пропонує вважати за доцільне прийняття проекту

 Закону  України про податок на нерухоме майно після доопрцювання

 з  урахування додаткових пропозицій Кабінету Міністрів України і

 народних  депутатів  України  як  одного з базових для прийняття

 Закону України про Державний бюджет України на 1998 рік.

      І  друге  -Кабінету  Міністрів  України  і Комісії з питань

 фінансів  і  банківської  діяльності внести доопрцьований проект

 закону на розгляд Верховної Ради України після набрання чинності

 Закону України про Державний бюджет України на 1997 рік.

      На  додаток  потрібно сказати, що навіть якщо ми і приймемо

 рішення  в  цьому  році запровадити податок з нерухомості у 1998

 році,  то доцільно було б встановити мінімальні ставки податку у

 розмірі 0, 1% для того, щоб перевірити його впровадження та дію.

 Але це - за умови, якщо ми погодимося впровадити цей податок і у

 1998 році.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є  запитання до Квятковського?  Є? Будь ласка,

 запишіться.  Так,  опоблікуйте, будь ласка. Так, ага.

      Скільки  ми.........  хвилин 10? Достатньо? Достатньо. Так,

 будь ласка,  так опоблікуйте. Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      В  зв'язку  з  тим,  що  я буду виступати, я своє слово для

 питання передаю  комуністу  Радько.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мостиський , будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО. Радько!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мостиський.

 

      ВІТРЕНКО. Я  ж  слово Радько передала!

 

      РАДЬКО. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Радько?

 

      РАДЬКО. Фракція  комуністів,  Сумщина. Да. Дякую.

      Шановний  співдоповідачу,  будь  ласка,  поясніть мені таке

 питання.  У  статті  8  "Консервація  нерухомості"  записано, що

 законсервована  нерухомість  вважається  переданої  в управління

 Фонду  державного  майна  України,  який  здійснює  заходи  щодо

 продажи такої  нерухомості.

      Сьогодні  в  сільській місцевості дуже багато недобудованих

 шкіл,  дитячих  закладів, будинків культури. Тобто, ці школи так

 як у моєму окрузі-Великому Самборі, яка строіться з 1992 року, а

 дітки  ходять  в  непристосовану  будівлю,  вони  передадуться і

 будуть  продані.  Де  ж  будуть у сільській місцевості навчатися

 школяри?  Де будуть діти находиться? Де вони будуть? Ну, будинок

 культури,  тобто ці заклади, які неможливо передавати, покупати.

 А їх скуплять, звичайно, для свойїх потреб наші нові українці.

      Дякую за увагу.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.  Ви  знаєте,  це  фактично  повторення

 питання миного обговорення, де я вже відповідав. І це стосується

 не  тільки сільської місцевості. Це фактично... продаж не тільки

 в сільській місцевості, а інших об'єктів, які на сьогодні в силу

 тих  чи  інших  обставин підприємство просто не може утримувати,

 але воно їм потрібно. Коли підприємство................(нерозб.)

      Я  ще  раз  скажу,  що  сам  закон  настільки  не виписаний

 настільки  сирий,  що,  дійсно,  в  принципі,  у  сесійному залі

 обговорювати просто нема з чим.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Мостиський.

 

      МОСТИСЬКИЙ А.Б.,  67 виборчий округ.

      Шановний   співдоповідачу,  ви  сказали  про  те,  що  уряд

 черговий  раз  витягує  цей  закон  на  Верховну  Раду. Але хочу

 сказати,  що  ідея такого закону була ще і в попередній Верховній

 Раді,  але  на  превеликий  жаль,  як  на мене, цей закон був не

 підготовлений  ні  попередньою  Верховною  Радою,  і  бачу,  щоі

 сьогодні ваша комісія наполегливо хоче  цей закон завалити.

      Скажіть, будь ласка, якщо Уряд згадує про те, що треба щось

 робити  у  листопаді-грудні,  то ваша Комісія цілий рік про щось

 думає чи ні? (Оплески)

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ І.В.  Дякую  за ці оплески.

      Я  хотів би сказати, що саме тому, що ми дуже вірили деяким

 депутатам,  які  провадили  політику  Уряду, ми досягли того, що

 податки  на  початку нашого перебування тут, в порівнянні з оцим

 часом  настільки зросли, і тільки по одній причині. Весь час тут

 нам  пропонувались  абсолютно  невиписані  закони.  А  ми просто

 вірили.

      Тепер  ви  звинувачаєте нас в тому, що ми перестали на віру

 це все сприймати. От і все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Депутат Яблонський.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ. Дякую.

      Шановний   співдоповідачу,  закон........  важкий,  тим  не

 менше,   його доведеться вдосконалювати, і доведеться приймати.

      Мене  цікавить,  як бути з такими аспектами діючого закону:

 оцінку   майна   буде   проводити  податкова  інспекція,  органи

 Податкової   інспекції,   які   гарантії,   що  ця  оцінка  буде

 проводитись  об'єктивно,  і  чи  в законі є якісь передостороги,

 якісь   заходи   жорстокого  покарання  при  зловживанні  своїми

 службовими обов'язками цими органами?

      І  друге.  Чи  законом  передбачено:  люди  не отримують по

 півроку,  протягом  року  заробітної  плати.  І  як тоді платити

 податки,  якщо  людина  не  отримує заробітної платні? Як з цієї

 колізії виходити? Дякую.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.  Ви  знаєте, ви вже помітили, що дуже,

 фактично, оцей проект тільки дикларує впровадження, ні, декларує

 сам  податок,  а  що  з  ним  робити,  відносить  до Кабміну. Це

 абсолютно неприпустимо.

      Я  вважаю,  що  все,  що  стосується кишені наших громадян,

 повинно  регламентуватися тільки законами прямої дії. Навіть всі

 методики  повинні затверджуватись тільки Верховною Радою, інакше

 ми допустимо  абсолютне свавілля чиновників. І я переконаний, що

 та  ж  бабця,  яка  має хату у селі, її будуть оподатковувати, а

 спритний  хлопчак  дасть  просто хабаря чиновнику і ніколи свого

 житла оподатковувати не буде.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу,  ви  тільки пальцем показуйте в інші

 місця. Так, Єл'яшкевич, будь ласка.

 

      ЄЛ'ЯШКЕВИЧ О.С. Херсон,   депутатская   группа "Реформы".

      Уважаемый  Игорь  Васильевич,  я  буду  задавать вопрос, не

 касаясь  текста  закона,  а  по  процедуре.  Вчера в четыре часа

 состоялось    совещание    у   Мусияки,   где   решили   создать

 согласительную  комиссию  по  пакету  законов,  в том числе и по

 этому.  И  распоряжением  Председателя Верховного Совета Украины

 такая уже согласительная группа создана.

      Как  вы  считаете,  все-таки  не  целесообразно  ли  сейчас

 перенести  решение по этому вопросу для того, чтобы не возникала

 ненужная  конфронтация  опять  между  фракциями ииспольнительной

 властью?  Тем  более,  что,  к сожалению, премьер-министр ушел в

 отпуск,  и непонятно, каким образом дальше будет решаться вопрос

 о согласовании проблем, связанных с налоговой политикой.

 

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.  Я  вже сказав, що найдоцільніше зараз

 просто зняти з обговорення це питання, бо ми просто гаємо час.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв, будь ласка.

 

      СОБОЛЄВ С.В.

      Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      У   мене  таж  сама  пропозиція,  я  просив  би  Головючого

 поставити  це на голосування. Зараз почнуться обговорення, ми ще

 годину-дві   втратимо,  рішення  не  буде  прийнято,  судячи  по

 обговоренню.  Є  пропозиція.  Є  тиждень  роботи на округах. Всі

 депутатські  групи  і  фракції, всі десять узгодили кандидатури.

 Комісія  цей  тиждень  буде працювати, і є пропозиція внести той

 текст,  коли  це  буде  узгоджено  між  депутатськими  групами і

 фракціями. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви відповісте? Ви вже відповіли. дякую.

      Манчуленко, будь ласка.

 

      МАНЧУЛЕНКО Г.

      Манчуленко,  435  виборчий  округ,  фракція  Народного Руху

 України.

      Ігоре  Васильовичу,  мабуть  ви приймаєте своїх виборців на

 виборчому  окрузі,  і  до  вас  прихолодять  люди різного віку і

 різного достатку. І ви знаєте ситуацію, яка вона на сьогодняшній

 день  єсть  на  місцях.  У  мене  теж сільський виборчий округ і

 практично  я постійно стикаюся з проблемою, коли немає заплатні,

 немає  пенсій,  немає  інших соціальних виплат і тому подібне. І

 люди не мають з чого платити будь-які податки,  некажучи вже там

 плата за комунальні послуги.

      Але  з  другого  боку  занадто  багато спекулюють саме цими

 проблемами  і десь залишається в тіні проблематика оподаткування

 тої  нерухомості, яка на сьогоднішній день росте, як гриби після

 дощу.  Це  царські села, це золоті кільця навколо столиці, інших

 обласних   центрів   і   тому   подібне.  Як  ця  проблема  буде

 вирішуваться  згідно  даного  законопроекту?  І  чи буде жорстка

 диференціація  по відношенню до бідних людей і до тих, що дійсно

 мають  сьогодні  величезні  палаци, цю нерухомість і фактично не

 платять нічого за неї. Дякую.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.  Я вважаю, що просто потрібно сідати і

 працювати над цим законопроектом. І все. Бо ніякими деклараціями

 ми  не  зможемо  ободаткувати  оці сирітські дома, а не "Царські

 села",  як  їх  називають,  трьох-, чотирьохповерхові. І тільк и

 через  закон  ми  дійсно можемо добитися реального оподаткування

 тих,  хто  повинен сплачувати цей податок і реального звільнення

 від оподаткування тих, хто не повинен сплачувати цей податок.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще. Малєвський, будь ласка.

 

      МАЛЄВСЬКИЙ. Прошу  слово передати Свято.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Свято.

 

      СВЯТО В.П. 416  виборчий  округ, Хмельниччина.

      Дякую.  Шановний Ігоре Васильовичу! Як відомо для нас всіх,

 що  визначальними  чинниками  доходної частини бюджету являється

 податок  на прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір.

 Відомо  нам  також,  що  доларовий  еквівалент річного бюджету в

 Україну  в  середньому складує порядку 20 мільярдів доларів, а з

 точки зору тих надходжень, за які нам шановний Василь Васильович

 тільки  що  сказав, це порядку 100 мільйонів доларів, що складує

 біля 0, 5 відсотка до доходної частини бюджету.

      Шановний  Василю  Васильовичу,  ми  при цьому вирішуємо які

 питання?   Питання   збільшення   доходної  частини  бюджету  чи

 добивання  виробника,  а особливо там, де великі основні фонди і

 малі  оборотні  фонди. Дякую за увагу.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ  І.  В.  Ну  це  питання  не  до мене, але я в

 попередніх  виступах  казав,  що  дійсно  під  гаслом боротьби з

 різкими.....  дійсно  приводимо до того, що фактично перш за все

 буде страждати підприємства.

      Я   перепрошую.   Як  можна  вводити  такий  податок,  коли

 підприємства,  навіть які сплачують всі суми за лектрику, просто

 відключаються від електричества і не працюють. А за цей час вони

 все-таки  цей  податок  сплачують.  То  давайте,  може, спочатку

 встановимо правила гри, а не будемо бити всі підприємства тільки

 з одного боку, з боку держави.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Ігор  Васильович.  Будь  ласка, можете

 сідати на місце.

      Шановні  колеги,  я  хочу  деяке уточнення зробити відносно

 того,  що  він  сказав. Дійсно, вчора відбулась у мене нарада за

 ініціативою представників депутатських груп і фракцій. Керівники

 депутатських  груп і фракцій зібралися учора і прийняли рішення,

 що   необхідно   створити   погоджувальну  раду  для  узгодження

 концептуальних положень всіх тих законів, про які ми ведемо річ,

 пам'ятаєте,  які  називалися  в  постанові,  яку  ми  так  і  не

 прийняли,  перелік  тих  законів,  які  необхідно  прийняти  для

 формування  бюджету  1997  року,  прийшли  до висновку, що треба

 створити   цю   групу   погоджувальну,   і  вона  буде  створена

 розпорядженням Голови Верховної Ради. Я вчора обговорив про це з

 Олександром Олександровичем, і всі погодилися керівники фракцій,

 груп,  що  треба її створити. Чим вона буде займатися наступного

 тижня:  тим,  що  буде  розглядати  кожний  із  цих законів, які

 прийняті  там  2  в  першому  читанні  і  всі  інші  з  тим, щоб

 погоджувати  ті неузгоджені позиції, які є між Верховною Радою і

 Кабінетом  Міністрів  і  концептуальні  положення, відносно яких

 буде  виникати  ще, скажімо, необхідність узгоджувати позиції. І

 тому   там  було  прийнято  рішення  -запропонувати  взагалі  не

 розглядати   цей   закон,   оцей,  що  сьогодні  винесли,  зараз

 обговорюється,  що  він,  його  треба  ще  добре розглянути і по

 концептуальних  положеннях,  і  узгодити  з  Кабміном, і в кінці

 кінців, тільки коли він буде узгоджений в усіх позиціях, винести

 його  на  розгляд  Верховної  Ради.  Ну, він був у нас в порядку

 денному, і оце ми дійшли до його розгляду.

      Тому,   оця  пропозиція,  яка  звучить  зараз  про  те,  що

 необхідно   поставити....   Зараз,  зараз,  я  дам...  Необхідно

 перенести  розгляд  цього  питання  на сьому сесію, я думаю, він

 заслуговує уваги. Але, я бачу , Носов піднімає руку.

      Будь ласка, Владислав Васильович.

 

      НОСОВ В.В.

      Шановні депутати, шановний головуючий! Я хотів би тільки по

 процедурі.  Справа  в  тому,  що у нас Конституція не передбачає

 ніяких   робочих,   погоджувальних   груп.  То  давайте  зробимо

 тимчасову  спеціальну  комісію,  хай  ті  ж  самі  люди  будуть,

 внесуть,   буквально,   Регламент   передбачає,   за  наслідками

 обговорення  створення  такої групи, тобто комісії без включення

 додаткового   до  порядку  денного.  Хай  розложать  список,  ми

 затвердимо,  і  все  буде  по  Конституції,  а  не  якісь  групи

 невідомі.  Тому  що  процедури  узгодження  у нас немає. Уряд не

 хоче, а як бути далі. Тимчасова спеціальна комісія.

 

      _____________.  Я  хочу  відповісти  на його пропозицію. Ви

 пам'ятаєте,  я пропонував, щоб така група була створена, ще коли

 ми  обговорювали  проект бюджету 1997 року. Ця пропозиція була і

 коли  постанова  обговорювалася,  створити  таку групу. Верховна

 Рада  не дійшла до необхідності створення цієї групи, і вирішили

 керівники  депутатських  груп  і  фракцій,  що оця погоджувальна

 група  депутатських  груп  і  фракцій,  яку  дозволяє  Регламент

 створювати без винесення рішень обов'язкових для Верховної Ради.

 Але  ми  вирішили  таким  чином,  раз  не  приймає Верховна Рада

 рішень  про  створення  такої  групи,  узгоджувальної  групи  по

 підготовці  законопроектів  відповідно  до  Регламенту, вирішили

 так:  ми  будемо погоджуватись всі ті положення, і буде ясно під

 час  обговорення всих цих законопроектів. Чи маємо ми шансь тут,

 в залі, прийняти рішення відповідне, тому що ясно при обговренні

 цих  питань  в цій комісії, чи ми маємо шанси для прийняття того

 чи   іншого   закону.   Я   думаю,   що   це  прискорить  процес

 доопрацювання,  як  пропонував  Віктор  Іванович Суслов, що його

 комісія  готова  працювати.  І  ми  на цьому вже стояли. Хай він

 працює, його комісія працює, а ми будемо концептуальні положення

 пропонувати цій комісії. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так будь ласка, пропозиції. Павловський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Дякую,  шановні  народні  депутати,  для  того, щоб предмет

 більш змістовний для роботи цієї комісії, я пропоную таке. Там є

 записано   9  чоловік  на  виступи,  треба  дати  можливість  по

 скороченій процедурі виступити і щоб вони давали краз пропозиції

 стосовно  концепції і змін до цього закону, щоб дійсно, було над

 чим працювати. Дякую. (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, є запис на виступи? (Ш у м   у   з а л і)

 Так, по процедурі. Будь ласка, терьохін, по процедурі. Тихо!

 (Ш у м   у   з а л і) По процедурі... Спокійно!..

 

      ТЕРЬОХІН С.А.

      Шановний  головуючий,  шановні  народні  депутати,  дійсно,

 вчора  була  нарада з представників депутатських фракцій і груп,

 які  прийшли  до  одного  висновку,  що такі важкі законопроекти

 треба   виносити   лише   при  досягненні  політичної  згоди  по

 концептуальним питанням стосовно таких законопроектів.

      Тому,   шановний   Вікторе  Лаврентійовичу,  я  вважаю,  що

 пропозиція  депутата Носова є абсолютно слушною, тим паче, що за

 пропозицією   десяти  груп  була  підготовлена...  підготовлений

 проект  Постанови  про  складення  такої  тимчасової спеціальної

 комісії.  І це -перша пропозиція: винести цю постанову (я думаю,

 що всі погодяться в цьому залі, це проголосувати за неї).

      І  друга  пропозиція  -немає  сенсу сьогодні, не визначивши

 концептуальні  підходи до цього закону розпочинати обговорювання

 по  окремих  статтях цього закону. Тим паче, що Уряд тільки-но у

 вівторок  дав  матеріальний...  додатковий  матеріал  по..., які

 треба  кожному  депутату  роздивитися.  Давайте  дамо строк цієй

 комісії  депутатам ознайомитися з цима матеріалами і винесемо на

 7 сесію цей закон. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тихо,  тихо...  Так, сядьте, будь ласка, я вас

 прошу. (Ш у м  у  з а л і)

      Шановні  колеги,  я  зараз дам слово всім записаним. Але ви

 знаєте  у  нас  така  цікава  ситуація.  Всі  розуміють,  що цей

 законопроект  треба  його  доопрацьовувати, над ним треба... Але

 треба  хоче  хтось  щось  сказати відносно того, що не буде мати

 ніякого  значення  в кінці кінців. Тому що буде все враховано. Я

 даю слово... першому Анісімову, будь ласка. (Ш у м  у  з а л і)

      Я  цього  права  вас  не полишую. Так, у нас 11-59. Шановні

 колеги,  давайте  проголосуєм  про...  час,  який ми обговорення

 відводимо, а потім після перерви  продовжим обговорення

 (Ш у м  у  з а л і) Час.  У  нас  записано  12  чоловік.

      Є   пропозиція   15  хвилин.  Згодні?  Прошу,  поставте  на

 гоосування 15 хвилин.

 

      "За"-

      Оголошення зробіть.  Да, з оголошенням.

 

      ____________. Шановні колеги, я як депутат від міста Києва,

 маю  честь  запросити  всіх  вас на концерт державної заслуженої

 капели  бандуристів  України,  яка відбудеться протягом перерви.

 Вони зараз чекають вас    у кінозалі. Ласкаво просимо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Прошу - сходіть,  відійдіть  душею.  Дякую.

      Перерва!

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Домовились  перед  обідом  продовжить обговорення.

 Будь ласка, виступайте, Пилипчук.

      Анісімов ще? Будь ласка.

 

      АНІСІМОВ. Анісімов, 178, Запорожье.

      Уважаемые    народные    депутаты,    Уважаемый   Александр

 Александрович, здесь правильно звучало в этом зале, что нам надо

 определится концептуально.

      Я  предлагаю  следующую схему. Уже неоднократно предлагался

 этот  закон  в  Верховном  Совете,  и  он не проходил. Критерием

 оценки  возможности  его  принятия  можгут  следующие  два  быть

 направления. Первое, стабилизация работы промышленного комплекса

 и  решение  вопроса  кризиса  неплатежей,  и  второе  -повышение

 жизненного  уровня  людей  через  поднятие  заработной  платы  и

 пенсионного  обеспечения.

      Я   руководствуюсь   сегодня   двумя   документами.   Один,

 постановление  скезда  УСПП,  на  котором  были  и вы, Александр

 Александрович.  Даже  те  цифры,  которые  сегодня  сказаны, что

 производство,   "Погіршились   фінансові  результаті  виробничої

 дільяності,  37% підприємств збиткові, 42% промислової продукції

 має негативний рівень рентабельності, 41% -рівень рентабельності

 нижче   20-и,   найвищий   темп   падіння   обсягів   26-24%  -в

 машинобудівному  комплексі,  і  саме  головне  -23  % зменшилась

 заробітна плата в народному господарстві  за 11 місяців.

       Это   не   дает   право   сегодня   мне   принять  решение

 дополнительно ввести  в действие налог.

      И  следующий  критерий. Передо мной ряд документов, которые

 обращаются и на Президента, и на Председателя Верховного Совета.

 Это  - первое.   Председатель   запорожского  городского  совета

 ветеранов,  Герой Советского Союза Бурмака. Он говорит следующие

 слова:  с  каждым месяцем создаются новые подзаконные акты. И до

 того усугубляют нашу, будем говорить, никуда не годную жизнь.

      Документы    подписаны    советом    ветеранов    комбината

 "Запорожсталь"  и людьми заслуженными Заводского района. Поэтому

 я  предлагаю  для  того,  чтобы  мы, как говориться, не ломали в

 Верховном  Совете  копья, все-таки критерии те, что я предложил,

 надо  с  ними согласиться, попросил бы народных депутатов с этим

 соглашаться.  И  больше  не вносить в зал Верховного Совета этот

 законопроект.

      Отсутствие  оборотных  средств  -отсутствие  прибыли.  Даже

 документ,   который   нам   роздали  о  платежном  балансе,  где

 положительны баланс был у металлургического комплекса, окончание

 работы  года  и первые полмесяца работы показали, мы и там имеем

 отрицательный  фактор  -отсутствие  прибыли  как  таковой. А нет

 прибыли   -закон   полностью  двигает  в  сторону  выплаты  этих

 предлагаемых цифр и процентов с налога.

 

      ГОЛОВА. Пилипчук, будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні  колеги,  у мене є два загальних зауваження до всіх

 податкових законопроектів.

      По-перше,  у  законопроекті  не  повинно  буть  відсилочних

 статей,   щоб   довільно   ми   їх   не   трактували  -податкова

 адміністрація,   Міністерство   фінансів   своїми   постановами,

 рішеннями  колегії  чи  інструкціями  не  трактували. Через те в

 законі  треба  виключити  всі  статті,  де написано: вирішується

 Кабміном,  податковою  адміністрацією чи Національним банком. Це

 повинно буть прописано в законі.

      І  друге  загальне  зауваження.  До  тієї  пори, поки ми не

 досягнемо  вартості  робочої  сили на рівні світового, я пропную

 накласти  мораторій  на  всі  нові податки на фізичних осіб, які

 сплачує  фізична  особа. До тієї пори, поки ми не досягнемо хоча

 би  450-600  долларів в місяць, ніяких нових податків на фізичні

 особи не вводить.

      А  тепер  відносно  конкретного  цього  законопроекту.  Які

 наслідки  буде  мати  його  впровадження? Якщо ввести податок на

 майно  для юридичних осіб, то на сьогоднішній день підприємства,

 які  зупинили  свою діяльність і на грані банкрутства, не будуть

 мати  навіть  надії  на те, що вони вийдуть із цього стану. Бо в

 них  ще  є  надія  на те, що стануть доступні кредити по низьких

 ставках і податки низькі і можни піднятись.

      Тепер  підприємства,  які функціонують, але на сьогоднішній

 день   нерентабельні.  Яке  джерело  сплати  податку, коли  вони

 нерентабельні?  В  зв'язку  з  цим,  які  їхні  дії будуть? Вони

 вимушені   будуть  кожен  місяць продавати  частину  майна,  щоб

 заплатити  податок  на  майно.  Чи  буде  це сприяти активізації

 ділової активності і підвищення ефективності виробництва? Ні.

      Виходячи  з  цього, цей законопроект не може буть прийнятий

 до тієї пори, поки ми не відновимо роботу підприємств.

      Друге.  Для  фізичних осіб. Це ще один додатковий податок і

 додаткові витрати сім'ї. І кажуть: погодьтесь, що ще чуть більше

 будете  платити.  Запитайте  любу людину, чи вона хоче заплатить

 більше, ніж платить на сьогоднішній день.

      Уряд  виступає  проти  пільг.  Але  одночасно  заклав  цілу

 систему пільг: тім, до такого віку, до такого рівня стану, до

 такої  площі і так далі, і так далі. Тобто спочатку породжується

 проблема, а потім її треба буде з успіхом переборювать. Але чи є

 це  пільгами  насправді?  Уявіть  собі, сім'я з двох пенсіонерів

 живе  в  3-х  кімнатній  квартирі.  Він і вона отримують пенсію,

 мають доходи  і не платять податок на майно. Один з них помирає,

 рівень доходів зменшується, але на одну бабку площа вже набагато

 більше стає,  і вона повинна буде платити.

      Значить,  світові  податки можна вводить лише тоді, коли ми

 будемо  мати  світову  вартість робочої сили. Але немає в світі,

 щоб  платити, окрім комунальних послуг, і плату за площу, і ще й

 податок  на майно. Якщо ми впровадим цей податок сьогодні, в цей

 стан,  коли  наша економіка в такому стані і обездолені люди, то

 окрім  прокльонів на свою голову, а можливо і соціальні ........

 нічого  не  отримаєм. Бо той, хто не має грошей, не буде платить

 навіть, якщо буде новий податок.

      Я вважаю, що його віднести треба і не приймати на цей рік.

 

      ГОЛОВА. Заєць.

 

      ЗАЄЦЬ.

      Шановний  Голово!  Шановні депутати! Ми справді розглядаємо

 дуже   серйозний  законопроект  і  тут  є  кілька  аспектів.  Це

 економічний  аспект і соціальний  аспект.

      Економічний аспект полягає в тому, що підприємства не мають

 коштів,  не  мають  прибутків і тому вони не мають тих джерел на

 оплату такого податку.

      Є  соціальний  аспект.  Ми  говоримо  про соцільну бідність

 нашого  суспільства  і  дуже  часто  лунають голоси саме з цього

 приводу. Але з іншого боку, ми маємо і певне майнове і фінансове

 розшарування  громадян. І тим більше, що це майнове розшарування

 багато в чому  відбулося на  незаконній підставі, на незаконному

 збагаченні.  І якщо ми не будемо так диференційовано дивитися на

 цю  ситуацію,  то це буде означати, що ми фактично покриваємо те

 розкрадання  майна і перекачування його у цю споживацьку площину

 багатьма  і  багатьма нашими громадяними. Тому я би не хотів би,

 щоб  ми оцінювали появу цього законопроекту із таких позицій, із

 позицій  тільки  однієї   верстви  людей.

      Я  думаю,  що  справді  треба  виступити проти цієї системи

 пільг,  яку нам пропонують із Кабінету Міністрів. Тим більше, що

 уже  сьогодні  -я  про  це говорив -треба було б чітко дати такі

 цифри,   які  б  показували,  що  одинока  людина  в  сільському

 господарстві,  коли  навіть  вона не одинока людина, а й працює,

 але  має  низькі  доходи, але вона у спадок одержала цю хату 100

 квадратних метрів і вона не може платити за цю хату. Одначе, ні,

 такий механізм, що може породити будь-які абсолютно випадки, щоб

 людина тільки платила ці всі гроші.

      Мені  видається,  що  треба було, щоб Кабінет Міністрів нам

 чітко сказав, що от в селі є, наприклад, там така-то доля людей,

 які  живуть  одні в кімнатах такого-то такого-то розміру. 2 такі

 розміри,  3  такі  мають розміри хат, і відповідно від цього уже

 говорити.

      Тому,  представлений нам на розгляд механізм, представлені

 нам  на  розгляд  цифри,  вони  не є, я б сказав би, адекватними

 ситуації. І приймати рішення у цій ситуації не можна.

      З іншого боку, я не можу погодитися з тим, що багато коштів

 просто  омертвляється через будівництво усяких великих котеджів,

 і  я  не  виступаю  тут  проти багатства -я за те, щоб люди були

 багаті. І якщо будуть багаті люди, то буде багата і Україна. Але

 я виступаю проти того, щоб ці кошти омертвлялися. А вони поки що

 на    сьогоднішній   день   є,   ну,   омертвляються.   Сьогодні

 вибудовуються  цілі  ці каскади сіл царських навколо всіх міст і

 фактично заморожуються кошти.

      Так  от, для того, щоб ці кошти не заморожувалися, щоб вони

 справді  формувалися,  були  б  джерелом наших інвестицій, треба

 вводити податок на майно саме для цієї частини громадян.

      Отже,  якщо  б  ми  запропонували  такий механізм. Є якийсь

 мінімум  доходів,  до  цього  мінімуму  доходів громадян, на цих

 громадян  не  поширюється оподаткування на майно, а вище якогось

 певного  мінімуму  починається  діяти ця норма. Тому, це буде не

 пільги,  а  це буде нормальний механізм, який буде забезпечувати

 ефективне використання коштів.

      Але,  шановні депутати, у цій ситуації я ще хочу привернути

 вашу  увагу  на  от  ще  яку  можливість.  Нам пропонували такий

 перехідний  період 3 роки. І перша ставка -це 0, 5 відсотка. Так

 давайте  візьмемо  не  три  роки,  а візьмемо, наприклад, 5 чи 7

 років.  І  можна  зменшити  ставку,  мальньку  ставочку. Якщо ми

 хочемо для того, щоб цей механізм працював на те, щоб ми виявили

 справжні  розміри  нашого  національного  блага,  якщо ми хочемо

 справжні  побачити  рух  цього майна, то перехідний період можна

 збільшити  і  можна  понизити  ставку.  І тоді це не буде лягати

 тягарем  економічним  як  на  плечі підприємства, так і на плечі

 наших громадян.

      Я  думаю,  що  в результаті нашого обговорення будуть добрі

 матеріали  тут  для  того,  щоб  відправити  цей  законопроект у

 комісії,  про  яку  ми  тут  говорили,  і  щоб ця комісія ще раз

 подивилась  на  цей  законопроект.  Але  подивилися  не тільки з

 позиції  економічної  доцільності,  а  і  з  позиції  соціальної

 доцільності, з тим, щоб великі кошти не омертвлялися. Бо коли ми

 говоримо про іноземні кредити і кажемо, що це вирішальний фактор

 росту нашої економіки, то вирішальним фактором росту економіки і

 наших  інвестицій  це  є внутрішнє нагромадження, внутрішнє наші

 джерела.   Одже,   моя   пропозиція  полягає  в  тому,  щоб  цей

 законопроект відправити у комісію і щоб комісія протягом 10 днів

 дала   нову   ідеологію,   або   прийняла,   або  відкинула  цей

 законопроект. Дуже дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський.

 

      ПАВЛОВСЬКИЙ.

      Павловський,   406   виборчий  округ.  Шановний  Олександре

 Олександровичу,  шановні  колеги.  Я  хотів  привернути увагу до

 того,  що  цей  закон  з  одного  боку  протирічить  Конституції

 України,  а  з  другого  боку він ніяк не вписується в концепцію

 програми   діяльності  Кабінету  Міністрів.  Основний  акцент  в

 програмі  діяльності  Кабінету Міністрів це відродження власного

 виробництва.  А  цей  закон  зупиняє, гальмує виробництво з двох

 сторін.  З  одної  сторони зупиняє виробництво, особливо ті, які

 роблять..................  продукцію,  бо в них багато фондів. З

 другого боку, він ще більше зменшує заробітну плату працюючих і,

 отже, знову ж тим самим зупиняє виробництво.

      Тому  моя  пропозиція дуже проста, я висловлюю думку Спілки

 підприємців  і  промисловців  Хмельницької  області  про  те, що

 навіть  не  може  бути  і розмови про те, щоби приймати Закон на

 нерухомість або на майно підприємств до тих пір, поки вони добре

 не будуть працювати. Це перше.

      Друге.  Відносно громадян. Я думаю, тут є дуже проста ідея.

 Сьогодні  у  нас  більше  80%  населення живе на межею бідності.

 Отже, ми не повинні торкатись цієї групи, а та частина, яка живе

 добре,  ми  їх  законом  не  повинні ображати. Бо дивіться: якщо

 людина  має  дачу  в  500  квадратних  метрів,  то ми ж будем її

 ображати,  коли ми запропонуємо заплатити 2 тисячі гривень. Це ж

 образа для людина, яка має гроші!..

      Тому... тому потрібно із цього закону залишити тільки третю

 частину  і ввести податок для тих, хто живе нормально (тобто, на

 там  10%  населення,  які  живуть  нормально,  на них ввести цей

 закон).

      Дальше.  Я хотів звернути увагу в цілому Уряду на те, що ми

 весь  час  бідкаємся  навколо  от  половини нашої економіки, яка

 неспроможна  щось  зрушити з місця... А от та тіньова економіка,

 про яку говорив Прем'єр-міністр, викладаючи Програму діяльності,

 вона  залишається  знову  не  задіяна.  І  тому в пакеті законів

 повинні  бути  закони,  які  дають  можливість  задіяти  тіньову

 економіку.

      У   нас   в   найвигіднішшому   становищі   знову  опинився

 посередник -це парадокс нашої економіки! Тому ми теж повинні про

 нього подумати і щоб він теж платив відповідні податки.

      Ну,  і  накінець, ну нічого у нас не буде, якщо ми навіть і

 зменшимо  податковий  тиск,  якщо  ми  не захистимо свій ринок і

 свого виробника! А якщо ми зробимо, приймем відповідні закони (я

 вже   сказав  про  виважену  лібералізацію  зовнішньоекономічної

 діяльності, про радикальні зміни грошово-фінансової системи), то

 тоді  ми  можемо  поставити  питання  про  радикальне підвищення

 зарплати  (в 5-7 разів) всім працюючим, і це дійсно буде сприяти

 відродженню виробництва.

      Тому  я  закликаю Уряд, його представника Пинзеника Віктора

 Михайловича:  дійте  так,  як  записано  в  Програмі  діяльності

 Кабінету   Міністрів,   не  руйнуйте  програму,  яку  затвердила

 Верховна Рада України!

      А  цей  закон  потрібно зняти і замість нього записати на 1

 сторінку  для  тих  хто  може  і  хоче платити податки. Дякую за

 увагу.

 

      ГОЛОВА.  Для  тих хто може і мусить, він сказав... і мусить

 платить  податки.   Дякую.

      Шановні  депутати,  ви  відвели  час  на  обговорення цього

 питання.   Виступили   самостійно   депутати,  представники  від

 фракції,  від  комісії.  Всі......... вносить пропозицію про те,

 яка зводиться до того, що неможна приймати сьогодні цей закон.

      І  васм  є  неа  руках  проект  постанови  комісії  з цього

 приводу,  підготовлений Комісією з питань фінансів і банківської

 діяльності.

      Будь   ласка, Пинзеник  говорить ще 3 хвилини.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановний Олександр Олександрович, шановні

 народні депутати...

 

      ГОЛОВА. Ну, що  я можу зробити?

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М...  Я  просив  би  звернути  увагу на деякі

 аспекти  цього  податку. Відверто мені, як громадянинові, прикро

 чути  деякі  речі,  які  абсолютно  не  відповідають дійсності і

 змісту закону.

      По-перше,  не  маємо  ми права проходити мимо тих речей, що

 суспільство поділилось на дуже багатих і велику масу надзвичайно

 бідної кількості населення.

      В якій мірі цей податок спрямований на оподаткування бідних

 верст населення? Ні в якій мірі він цих бідних верст не зачіпає.

 Зверніть  увагу  ще на 1 аспект. 30 метрів в селі на члена сім'ю

 плюс   10 на сім'ю. Містять 21  плюс  10  на ісм'ю.

      Друге.  В новому проекті Уряд запропонував, якщо це одинокі

 непрацездатні  1  або 2 особи, 80 метрів не підлягає плюс 30 для

 тих, хто отримує житлові  субсидії.

      Треба  підвищити  цю  норму -Уряд готовий підняти до 100 чи

 навіть  до  120  метрів.  Але  чи  маємо ми право проходити мимо

 Царських  сіл?  Шановний народний депутат Павловський говрив про

 те,  що треба боротись з тіньовою економікою. Невже будинки, які

 збудовані  в  Царському  селі, збудовані  за  рахунок  легальних

 доходів?   Податок   на   нерухомість   є   одним   із  способів

 оподаткування тіньових доходів.

      Я  ще  раз  хочу  наголосити:  що стосується норм соціалних

 пільг,  ми  готові  підняти,  щоб  ні  в  якій  мірі не зачепити

 абсолютну  більшість населення.

      Другий  момент,  відносно  юридичних  осіб.  Перший варіант

 проекту,  самий  перший  передбачав  3%  податку на нерухомість.

 Знята цю проблема. Другий раз було 1, третій раз в проекті 0, 2.

 Передбачений механім поступового входження. Прикро чути колегу з

 фракції "Реформи" Ігоря Квятковського, який вас дезінформував. В

 документах,    які    вам    роздані,    педебачено:   село   не

 оподатковується,  сугільний сектор не оподатковується, бюджетний

 сектор -клубу і так далі -не оподатковується, це було в базовому

 проекті закону.

      Не  можна  погодитись  з  позицією  про  поділ  юридичних і

 фізичних  осіб.  Чому?  Завтра  оцей  особняк  на  500  метрів у

 власності,  якщо ми вводимо податок на фізичні особи, він завтра

 буде   внесений,   як  внесли  в  статутний  фонд  господарських

 товариств і так  далі.

      Шановний Олександр Олександрович, в мене є така пропозиція.

 Ми  дали  детальні  розрахунки, які підтверджують, тут є десятки

 заводів,  що  податок  на нерухомість, він є альтернативним, він

 сплачуватись  не буде, бо податок на прибуток є більший. Але нам

 нарешті  пора  почати  реєструвати  все  майно. В нас нема такої

 інформації.   Податок   заставить   провести  реєстрацію  всього

 нерухомого майна.

      Ці   матеріали   були  роздані  народним  депутатам  тільки

 сьогодні. Судячи з питань, які задавались, ніхто не встиг з ними

 ознайомитись.  Погано,  якщо ми  будемо  приймати рішення, коли

 народні дептуати не мали змоги ознайомитись з  цим документом.

      Тому я вношу, підтримую пропозицію, яка тут звучала в залі:

 перенести  розгляд  і прийняття рішення з цього питання пізніше.

 Тим льше, що сьогодні в залі у нас дуже мало народних депутатів.

      Прошу підтримати таку пропозицію.

 

      ГОЛОВА.    Шановні    колеги,    ну,   по-перше,   в   залі

 достатньонародних  депутатів,  навіть,  на  одного більше, як ви

 бачите, тому  так є.

      Вікторе  Михайловичу,  але  інша  справа. Ви взяли участь в

 обговоренні. Я знаю, ображаються і Павло Михайлович Мовчан, який

 має обгрунтовані пропозиції з цього приводу, і інші депутати, за

 ним   записалися   Мостицький,  Вітренко,  Ковтунець,  Алексєєв,

 Гірчак,  Свято.  Але  ви  проголосували  час,  який відведено на

 обговорення цього питання .

      Я  думаю,  що  якби  зараз  автори  цього  законопроекту чи

 Кабінет Міністрів підійшов від зворотнього, наприклад, встановив

 межу,  від  якої,  тобто  для  тих, хто мають палаци, встановити

 податки, гарантію даю, що Верховна Рада підтримала б трьома стами

 голосів цей документ.

      Підготуйте такий проект, і не буде ніяких тут заперечень, а

 ті всі сумніви, які висловили депутати під час обговорення, вони

 ж  існують.  І  я справді посилаюся на рішення, на два документи

 УСПП, які грунтовно аналізувли цю проблему, на виступи на з'їзді

 делегатів  УСПП,  які турбуються про виробництво власне. Я думаю,

 що тут немає сумнівів з приводу того, що треба зараз... Не можна

 до прийняття бюджету на 97 рік розглядать цей проект.

      І  тому  пропозиція комісії, яка вам роздана, вона здається

 слушною,  її  треба  було  б  підтримати  для того, щоб, скажем,

 підвести  риску  під  цим  розглядом,  маючи  на увазі, що треба

 зосередитися  над  тими  проектами законів, які, справді, можуть

 буть враховані під час прийняття бюджету 97 року.

      Якщо  ви  не заперечуєте, я ставлю проект цієї постанови на

 голосування  за основу. Зачитую, вона така: "Вважати за доцільне

 прийняття  проекту Закону України про податок на нерухоме майно,

 нерухомість   після   доопрацювання   з  урахуванням  додаткових

 пропозицій Кабінету Міністрів України, народних деутатів України,

 як  одного  з  базових для прийняття закону про державний бюджет

 України на 98 рік. Кабінету Міністрів України і комісії з питань

 фінансової    діяльності,    банківської    діяльності    внести

 доопрацьований  проект  закону на розгляд Верховної Ради України

 після  набрання  чинності  Закону  України про деражвний бюджет

 України на 97 рік. "

      Зрозуміло? За основу ставиться на голосування.

 

      "За" -

      З  мотивів...  Хвилиночку.  З  мотивів  5  хвилин поставте,

 запишіться, то хоче висловиться. По хвилині, будь ласка.

      Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.   Моисеенко,   фракция   "Коммунисты   Украины",

 Всеукраинский союз рабочих.

      Вы  знаете,  я  бы мог поддержать принятие этого документа,

 только  в  том  случае,  если здесь действительно присутствовали

 серьезные  налоги  на то, что принято считать дворцами. Но здесь

 уж  посмотрите какие смешные цифры стоят. Если квартира, скажем,

 до  45 метров, то платить 1 человек проживающий в ней 84 гривны.

 А если она 500 метров, то 534.

      Если  взять тоже самое с домами. Если до 70 метров, то один

 человек в год платит 234, а если 600 квадратных метров, то есть,

 6-этажный  дом  площадью  каждого  этажа  100 квадратных метров,

 всего-навсего 4 тысячи платит.

      Мои   предложения   были  болдее  жесткие.  Они  не  учтены

 комиссией,  поэтому  я  просыл  бы  эти  все  вопросы  учесть  и

 согласиться с тем, что вы сегодня предложили.

 

      ГОЛОВА. Володимир Миколайович, у вас є можливість, і другий

 пункт  цього  проекту  передбачає можливість врахування всіх цих

 пропозицій. Кочерга.

 

      КОЧЕРГА.  122  избирательный  округ,  Доброполье, Донецкой,

 фракция "Комумнисты Украины".

      Александр  Александрович,  фракция коммунистов неоднократно

 предлагала   сделать  более  диференциорованый  подход  к  этому

 налогу.  Давайте  мы  прямо в этом постановлении напишем, что на

 дворцы надо вот такую вот допустим...

 

      ГОЛОВА.  Давайте  запишіть  поки  що це формулювання третім

 пунктом.  А тут мова йде про прийняття за основу.

 

      КОЧЕРГА.   И   еще.   Есть   предложение  вообще  на  майно

 государственных   предприятий   и   колхозов   вообще  налог  не

 накладывать,  а только платить, скажем, на имущества граждан. Но

 с учетом вот такой диференциации.

 

      ГОЛОВА.  Запишіть  пропозицію. Ну все в постанові не можна.

 Про  підготовку  такого документу, про який ви спочатку сказали,

 будь ласка, давайте фразу додаток проголосуємо.

      Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК.

      159  виборчий  округ,  депутат  Семенюк.  Шановні  колеги -

 народні  депутати!  Перш  за  все,  я  пропоную підтримати даний

 проект  постанови і проголосувати поіменно.

      Друге.  Шановний  Віктор  Михайлович,  я  хочу вам нагадати

 слова   одного  нашого  прекрасного  письменника.  "Незалежність

 політична  взагалі  нічого  не  значить  для  людей порівняно із

 внутрішнім соціальним рангом. Яка користь буде для нашого народу

 з  того,  що  наші  податки замість чи росіянина чи прусака буде

 брати  і витрачати уряд, який складається з наших власних панів,

 що дбають так само, як росіянин і прусак ліше про себе, а не про

 благо народу". Дуже прекрасні  слова  і актуальні.

      І хочу ще що попросити. Олександре Олександровичу, сьогодні

 дуже  гарну довідку дали про податок на нерухоме майно. Потрібно

 все-таки  надрукувати  їх  в  газетах,  щоб  люди  побачили.  Я,

 наприклад, прошу не спішити тій узгоджувальній комісії, яка буде

 працювати.   Кожен  із  нас  на  неділі...  Я,  наприклад,  буду

 зустрічатися  в  трьох районах встигну працювати і провести свої

 пропозиції.  Тому...........  на  недільку  відтягнути  все-таки

 подачу    пропозиції. Дякую за  увагу.

 

      ГОЛОВА.  Семенюк,  ну  ви  б  уже сказали: це Вінніченко чи

 Грушевський  сказав.  Хто?  Іван  Франко.  Дуже  правильно. Бо я

 думаю: свіжі  слова,  десь  зустрічалися тільки  так.

      Михайленко.

 

      МИХАЙЛЕНКО.

      Я прошу  передать слово  депутату Рябченко.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      РЯБЧЕНКО.  Шановний  Олександре  Олександровичу, я пропоную

 підтримати  постанову  і  установити  термін  внесення -не після

 бюджету, а до 15 лютого.

 

      ГОЛОВА. До  15 грудня?

 

      РЯБЧЕНКО. Лютого.

 

      ГОЛОВА.  Лютого.  Ну  то доповнення. Треба проголосувать за

 основу, тоді будем голосувати ваше доповнення.

      Я прошу ще раз проголосувати за основу, а потім додатки ті,

 про  які  говорили депутати. І поіменно, да? Давайте спочатку не

 поіменно, а потім, якщо...

      Ну, ви вже виступали, Вікторе Михайловичу. Ще одна хвилина?

 Тоді Єльяшкевич, прошу вибачити, я не подивився, що ще...

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      (Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы")

      Уважемые  коллеги,  так,  как уже этот вопрос -таки попал в

 повестку  дня,  хотя уже будет работать согласительная комиссия,

 для  того,  чтобы  не  разжигать дальнейшие конфликты в нынешних

 ситуациях,  я  бы  предлагал  сегодня  либо  все-таки  перенести

 принятие решения после того, как согласительная комиссия прийдет

 уже  к  окончательному  выводу,  либо  проголосовать без второго

 пункта,  так  как,  так  как мы все-таки должны решить: нужен ли

 закон о налоге на недвижимость в 1997 году на некоторые обкекты,

 о  которых здесь говорилось, обкекты роскоши, скажем так, или не

 нужен. И это должна решать согласительная комиссия.

      Если   мы  запишем  так,  как  здесь  записано,  в  проекте

 постановления,  тогда  мы,  в  том  числе  и  обкекты роскоши, к

 сожалению,  уже  в  1997  году  налогом облагать не будем, хотя,

 безусловно, сам проект требует серьезнейшей доработки.

      Поэтому,  я бы просил либо перенести принятие решения, либо

 проголосовать только пункт первый.

 

      ГОЛОВА.  Ясно. Віктор Іванович Суслов.

 

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, приоритет номер 1

 для  нас  -это,  конечно  же,  как  можно более быстрое принятие

 Закона  о  Государственном бюджете на этот год. Все мы прекрасно

 понимаем,  что  нам  не удастся ввести налог на недвижимость по

 многим уже многократно здесь названным причинам.

      Поэтому  как Председатель Комиссии по финансам, я, конечно,

 заинтересован  в  том, чтобы снять с нашей комиссии этот сизифов

 труд,  который  никогда  не  закончится,  сколько  б  мы  его ни

 дорабатывали.  Передать  на  согласительную  комиссию,  но жалко

 просто  времени  Верховной  Рады,  которая  еще будет оттягивать

 принятие  Закона  о  бюджете  из-за  этого в общем-то неудачного

 законопроекта.

      Поэтому,  то  предложение,  которое  внесено  комиссией,  а

 именно  как компромисс, я понимаю, почему этот компромисс нужен,

 в  том  числе  и  присутствующему  вот здесь Виктору Михайловичу

 Пензенику. Согласиться в первом пункте, что вважати за доцільне,

 но  все-таки как базу бюджета следующего года и доработать после

 принятия  бюджета  на  этот  год,  чтобы  сосредочиться  на  тех

 законах,  которые действительно необходимы. Это разумное, вполне

 компромиссное   предложение,   потому   что   оно   не  отметает

 предложения  правительства. Иначе мы потратим еще несколько дней

 в  этом зале без эффекта. Прошу поставить на голосование еще раз

 проект постановления от комиссии.

 

      ГОЛОВА. Пинзеник Віктор Михайлович з мотивів.

 

      ПИНЗЕНИК.  Шановні  колеги,  но я б хотів зрозуміти, перший

 пункт  вважати  за доцільне прийняти і по суті не прийняти. Якщо

 схвалюється  прийняття,  я  не чув зауважень, яких не можна було

 врахувати  в другому читанні. То чому його не прийняти в першому

 читанні, сісти доопрацювати. Закон говорить, постанова говорить:

 схвалити,  вважати  за  доцільне  і  направити на доопрацювання.

 Схвалити в першому читанні і доопрацювати .

 

      ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, ви не ображайтеся на мене. Але

 справа  в  тому, що депутати постійно на засіданні присутні. І у

 них  уже  виробилося  таке  ставлення до юридичної термінології.

 Вважати  за доцільне і схвалити -це різні категорії зовсім. Це -

 одне.

      Друге. Якщо ви цитуєте, то читайте так: вважати за доцільне

 прийняття   закону   на   1998  рік.  Треба.  І  тому  вноситься

 пропозиція:  перший  пункт,  постанову з першого пункту з одного

 пункту  прийняти  за основу. А потім додамо і про дворці. Перший

 пункт.  З  одного  пунку за основу. Голосування йде, будь ласка.

 Підтримайте.

 

      "За" -

      Була  пропозиція  поіменно.  Будь  ласка,  хто  за  те, щоб

 поіменно голосувати, прошу проголосувати.

 

      "За" -

       Ставлю  на  голосування  поіменно.  За  основу приймається

 проект  постанови з першого пнукту. За основу. Зачитую: "Вважати

 за  доцільне  прийняття  проекту  Закону  України про податок на

 нерухоме  майно,  нерухомість  після доопрацювання з урахуванням

 додаткових  пропозицій  Кабінету  Міністрів  України  і народних

 депутатів  України  як  одного  із  базових для прийняття Закону

 України  про  Державний  бюджет  України на 1998 рік". Ставлю на

 голосування (Ш у м   у   з а л і)

 

      "За" -

      Будь   ласка,   одну   хвилиночку.   Я  не  дав  перед  цим

 обговоренням  Соболєву  -записаний  був,  але  не виступив. Будь

 ласка, Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ С.В. Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Я  хотів  би  підтримати  пропозицію Рябченка. Він попросив

 залишити  перший пункт, але чітко вказати дату. Яка зараз робота

 на  округах?  Нехай  доопрацьовують  в  комісіях, і до 15 лютого

 внести узгоджений цей варіант. І тоді це має можливість м'яко, в

 1997 році ввести цей податок стосовно нерухомості, яку називають

 там  палацами або як, а стосовно 1998 року -поетапне введення по

 тих пропозиціях, які ця комісія запропонує.

 

      ГОЛОВА. Ну, власне, пропозиція депутата Рябченка, Кочерги і

 інших,  і ось пропозиція Вітренко, вона зводиться до того, що ми

 не проти і негайно розглянути питання про оподаткування, скажем,

 такого  житла,  яке  ви  називаєте  палацами  абощо,  тобто  яке

 перевищує 200 метрів на сім'ю, і подали із подвоєними ставками і

 т.   д.  І  тому  я  вважав  би,  що  можна  було  б  за  основу

 проголосувати  цей  пункт  і другий пнукт, враховуючи, що і це є

 положення  там.  Ось...  юрист  досвідчений,  Віктор  Герасомовч

 Кочерга,   при   розробці   проект   Закону  на  нерухоме  майно

 забезпечити   диференційований  підхід  до  встановлення  ставки

 податку  в  залежності  від  вартості майна, яке є в кристуванні

 фізичних осіб.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Так  от,  тоді  звучить  питання  таким чином. 2 пункт: до,

 скажемо,  15  лютого  1997 року внести на розгляд Верховної Ради

 проект  Закону про оподаткування нерухомого майна фізичних осіб,

 які  перевищують, скажем, а цифру можна проголосувать -от таку -

 то норму.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Фізичних, юридичних осіб,  тому що  тут є.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Фізичних і  юридичних осіб...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  я  вас  прошу.  Одну хвилиночку. Ну, не напишем ми всі

 разом  документ.  Не  піднімайте  руку,  а  сядьте і пишіть нею.

 Пишіть  нею, рукою.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Це не я не дав -Регламент не дав,  який  ви  затвердили.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь ласка, без мотивів. Я прошу вас. Рухатися вперед можна

 таким  чином.  Давайте,  я  таку  процедуру  пропоную: за основу

 приймаємо з 1 пункту, ти м часом ті, хто висносили, ви -Кочерга,

 Рябченко,  Мостиський,  Єльяшкевич,  сідайте,  тут  напишете 2-й

 пункт  і  ми  його прямо потім проголосуєм ще. Але буде до чого.

 Бо, якщо не буде голосування, то тоді немає смислу цього робити.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Потім,  я кажу, буде   внесено.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставлю  на  голосування:  будь  ласка,  ще  раз за основу з

 одного  пункту.  Прошу, підтримайте. А потім 2 проголосуємо втій

 редакції, в якій ви напишете.

 

      "За"-

      (Ш у м  у  з а л і)

      ГОЛОВА.  Є пропозиція така, одну хвилиночку, заспокойтесь,

 є  пропозиція  така:  зараз  депутати, хто бачає допрацювати цей

 пункт  з  урахуванням  тих  вимог, які всі зрозуміли зараз, так?

 сядьте  зараз  за  круглим столом ось тут поряд, напишіть другий

 пункт до цієї постанови...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  і перший. Чи один пункт, чи проект постанови.

      Головує  на цій Комісії Віктор Іванович Сислов. Ось тут, за

 круглим столом, будь ласка, підійдіть, і не піднімайте руки тут,

 а просто   напишіть.

      Віктор Іванович, будь ласка.

 

      СУСЛОВ.  Олександр Олександрович, надо соблюсти вси правила

 регламента по отношению к предложению Кабмина.

      Я  бы  предложил поставить на голосование то, что предлагал

 Виктор  Михайлович  Пинзеник о принятии проекта в первом чтении.

 Если  н  не  будет  принят  в  первом чтении, тогда нам дже ясно

 будет, какое решение предлагать. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка, ще.

 

      ПИНЗЕНИК.   Шановні   народні   депутати,   я  рпопоную  ще

 підтримати  пропозицію,  прийняти  першим  пунктом,  але забрати

 слова  "  як  одного  з базових для прийняття Закону України про

 Державний бюджет на 1998 рік".

      І прийняти в цьому вигляді Постанову.

 

      ГОЛОВА.  Одначе, є процедура розгляду закону, яка зводиться

 до  прийняття  проекту закону в першому читанні.

      А  потім я поставлю  цю пропоцію.

      Ставлю   на  голосування  пропозицію  про  прийняття  цього

 проекту закону  в першому читанні.

 

      "За" -

      Рішення не приймається.

      Ставиться   пропозиція   депутата   Пинзеника:  вважати  за

 доцільне прийняття проекту такого змісту.

      "Про  прийняття  проекту  Закону  України  про  податок  на

 нерухоме  майно,  нерухомість  після доопрацювання з урахуванням

 додаткових пропозицій і Кабінету Міністрів, і народних депутатів

 України. "

      Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Є  пропозиція  дати доручення депутатам на чолі із Віктором

 Івановичем   Сусловим  доопрацювати  зараз  проект  постанови  і

 внести.  І  ми  проголосуєм  після  того,  як  вони  нам внесуть

 сьогодні ж.

      Ставлю на голосування таке доручення. Із тими пропозиціями,

 що вже надійшли.

 

      "За" -

      Рішення  прийнято.  Віктор  Іванович,  беріть  ось  ще  дві

 пропозиції.  Автори  цих  пропозицій  теж ідіть разом за круглий

 стіл , доопрацюйте, будь ласка, документ.

      Проект  Закону  про внесення змін і доповнень до Закону про

 внесення  змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України

 про порядок використання прибутку державних підприємств, установ

 і організацій . Леонід Олександрович Анісімов, будь ласка.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович,  вам  роздан законопроект, где я являюсь автором,

 который имеет следующее название: "Про внесення змін і доповнень

 до  Закону  України  про  внесення  змін  і доповнень до Декрету

 Кабінету  Міністрів  України  про  порядок використання прибутку

 державних підприємств, установ і організацій."

      Так как этот законопроект мы принимали 23 февраля 1996 года

 и  орма  действия его была до 31 декабря 1996 года, до окончания

 срока  года,  я хотел бы немного сделать исторический экскурс, в

 связи с принятием этого закона.

      Первое.  Почемы выносится сегодня этот законопроект на ваше

 обсждение и рассмотрение и желательно конечно его принять? Много

 высказываний,  прозвучащих  в этом зале и причин, указывающих на

 то,   что   не   работает  сегодня  промышленный  комплес,  -это

 отсутствие оборотных средств. Даже вчера, когда мы рассматривали

 здесь  законопроект,  который  касался  фонда  оплат  и снижения

 налогового  пресса, ведь действительно эти сегодян факторы есть,

 но  даже  снижение  налогового  пресса  без отсутствия оборотных

 средств,  которые  былы  вымыты  на протяжении с 199 по 1996 год

 инфляционными  процесами  и  на  сегодняшний  день не пополнены,

 требует оординальных принятий решений Правительства.

      Комиссия  с базовых отраслей неоднократно обращалась и вела

 на  эту  тему  дискуссию с Министерством экономики и с Кабинетом

 Министров.  Удалось  и с помощью, я хочу сказать сегодня спасибо

 Евгению  Кирилловичу,  когда  он был Премьер-министром, нам все-

 таки  10 процентов с балансовой прибыли дать право направлять на

 пополнение оборотных средст и эту норму не облагать налогом.

      Сегодня   можна   много   говорить,   это   достаточно  или

 недостаточно,  но  это один из шагов был навстречу производителю

 для   того,  чтобы  мы  имели  и  такую  возможность  или  имели

 возможность  предприятия ее сделать. Сегодня можна говорить, что

 эта норма где-то сработала, где-то не стработала.

      4   статья   этого   законопроекта,   которую  предлагается

 практически  пролонгировать  до  принятия  закона  в  этом  зале

 одного   из   пакетов,   предложеных  Кабинетом  Министров  "про

 оподаткування  прибутку підприємств". Приймем этот законопроект,

 появится  такая  там  норма.  Не  появится, это будет решение за

 нами.

      Я  хотел  бы,  чтобы  народные  депутаты  от слов конкретно

 перешли  к делу навстречу производителю. Норма... статья ь4 того

 закона,   который  вы  должны  пролангировать,  была  следующего

 содержания.    "Установи,    що...   установити,   що   державні

 підприємства  до  1  січня  1997  року  в першочерговому порядку

 спрямовують  10  відсотків  балансового  прибутку  на поповнення

 власних  оборотних  коштів.  Прибуток, спрямований на цю мету, у

 визначених межах   звільняються   от  оподаткування".

      Вот   этот   смысл,   будем   говорить,  этой  статьи.  Год

 закончился,   поэтому   я   прошу  народных  депутатов  все-таки

 пролангировать этот законопроект в таком изложении статьи, как я

 уже  сказал.

      Могут  ли  воспользоваться  на сегодняшний день предприятия

 этой  нормы?  Не все. Потому что то, что было услышано на скезде

 Союза  промышленников и предпринимателей и тот документ, который

 сегодня  утром  распространен  среди  вас, показывает: для того,

 чтобы  воспользоваться этой нормой, надо иметь прибыль. Прибыли,

 как  таковой,  на сегодняшний день все меньше и меньше. Но такую

 возможность мы должны дать, народные депутаты. Это будет один из

 шагом  навстречу  нашему  производителю.  Не решая эту задачу...

 Значит,  не  решая  эту  задачу  и  много правильно, может быть,

 звучало  вчера  в  этом  зале,  когда  мы  рассматривали  вопрос

 приватизации  -почему двигаются туда предприятия. А двигаются по

 одной  только  причине  -потому  что  государство  не включается

 проблему,  не разрешает вопрос кредитования индексации оборотных

 средств.  ничего  не остается больше делать, как пытаться менять

 форму  собственности и  искать кредитора  на стороне.

      Поэтому  у  меня  просьба  к  вам -все-таки поддержать этот

 законопроект.  А при рассмотрении закона, который вынес в пакете

 Кабинет   Министров  "Про  оподаткування  прибутку  підприємств"

 окончательно определиться -оставим ли мы эту норму (10 процентов

 не  будем  облагать  налогом,  чтобы их направляли на пополнение

 оборотных средств) или не оставим. Спасибо  за  внимание.

      И  последнее,  Александр  Александрович,  если  не  пройдет

 голосованием  принятие  этого решения, я просил бы поставить его

 на голосование поименно. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Запитання є? Є. Перше питання надійшло від депутата

 Терьохіна,  зводиться  воно  до неконституційності цього проекту

 закону, тобто про неприйнятність цього проекту.

      Будь   ласка,   Сергій   Терьохін   говорить.  І  якщо  він

 наполягатиме, я поставлю відразу на голосування.

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  народні  депутати,  стаття  13 Конституції України

 говорить  про  рівність  всіх  форм  власності  в цій державі. В

 зв'язку  з  тим,  що  пропозиція  депутата  Анісімова,  якщо  її

 перекласти  на  нормальну  мову,  полягає  в  тому, щоб державні

 підприємства   оподатковувати  не  за  30  відсотків,  а  за  27

 відсотків  ставки, то це є порушення, абсолютне порушення статті

 13  Конституції  України.  Ми  не  можемо  розподіляти суб'єктів

 правовідносин  на  добрих  чи  поганих  і  оподатковувати  їх чи

 більше, чи менше.

      Тому,  моя  пропозиція  -цей  проект  направити  в  комісію

 Стретовича   для  того,  щоб  було  заключення  з  приводу  його

 конституційності. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Відповідайте,  будь  ласка.  Потім  я  поставлю на

 голосування.

 

      АНІСІМОВ.  Значит,  я  отвечаю,  я  отвечаю сразу на вопрос

 Терехина  и  комментирую. Где, мне интересно, был вчера Терехин,

 когда  рассматривали  здесь  мы  вопрос  по  фондах  предприятий

 государственных,  обойдя  предприятия коммерческих банков и всех

 остальных,  где  здесь  была  тогда  позиция  Терехина? Это один

 вопрос.

      И  второй  вопрос.  Я  вам  еще  раз  говорю  историю. Этот

 законопроект  в  Кабинете  Министров  проходил в течение года. И

 благодаря  только  Евгению  Кирилловичу,  под  его  нажимом,  он

 появился   сюда  на  свет,  потому  что  сегодня  присутствующие

 некоторые  народные  депутаты  -представители Кабинета Министров

 будут  его  баллотировать.  А  где же тогда пополнение оборотных

 средств,  где  их  индексация,  где  льготное  кредитование? Как

 заработать производству?

 

      ГОЛОВА. Пропозиція Терьохіна ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Будь  ласка,  заспокойтеся  і  не  нервуйте.  Відповідно до

 Регламенту  пропозиція  про  непринятність  закону  ставиться на

 голосування відразу після внесення її депутатами.

      Будь ласка, ще запитання. Запишіться за запитання. Білоус.

 

      БІЛОУС.

      Шановний  доповідачу, скажіть, будь ласка, чи внесення змін

 і доповнень несуть якусь фінансову нагрузку. Це -перше запитання

 на бюджет.

      І  друге запитання. Дійсно, Терьохін задавав питання, а про

 пенсіонерів як це відноситься в цьому законі? Дякую.

 

      АНІСІМОВ.  Отвечаю  на  поставленный вопрос. Вся финансовая

 нагрузка  будет  только  в том, если заработает производство. Не

 случайно  распространенные сегодня документы говорят о минусовой

 рентабельности  даже  такого  комплекса,  как  метеллургический,

 который должен был нести нагрузку пополнения бюджета.

      Что касается пенсионеров. Пенсионеры привязаны к оплате, то

 есть   пенсионный  фонд  к  фонду  заработной  платы.  О  чем  я

 неоднократно  вчера  говорил  и  ругался  з  министром по труду.

 Поэтому  фонд  заработной  платы  не  в коем случае не привязан,

 будем  говорить,  к этому. Будет работать нормально предприятие,

 значит  оно  даст  дополнетельное  увеличение  фонда  заработной

 платы,  а те отчисления уйдут дополнительно в пенсионный фонд. И

 только  от  этого  выиграют. Сегодня предприятия по той справке,

 которая  утром  роздана  Союза промышленников, предпринимателей,

 видите,  половина лежит, половина нерентабельные, половина имеет

 минусовую   прибыль,   которую   мы   сегодня  дадим  то  хотябы

 возможность  им,  если  это  есть,  использовать  на  пополнение

 оборотных средств.

 

      ГОЛОВА. Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

      Уважаемый  докладчик,  вы  знаете, что сегодня национальный

 продукт,  основном,  это  сельское хозяйство, АПК. Так скажаите,

 что,  там  меньше  проблем?  Что,  не  надо ли и там давать? Или

 предприятия,  будем  говорить, коллективной формы собственности,

 акциронерные  и  т.  д.?  Надо,  наверное,  решать  вопрос более

 шире?..

 

      АНІСІМОВ  Л.  О.  Отвечаю.  Значит,  я  не против. Я, будем

 говорить,  стою  на позициях производителя. А какая у него форма

 собственности...  Ну,  здесь  была выписана и нами принята такая

 норма...  Добавляете  эту  строчку -давайте добавим эту строчку.

 Мне  самое  главное  -чтобы  заработал производитель, оттуда все

 блага и социальные вопросы будут решаться.

 

      ГОЛОВА.  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Уважаемый  Леонид  Александрович,  я буду

 поддерживать  ваш законопроект. Считаю, хоть это и небольшая, но

 все-таки подвижка в защите своего товаропроизводителя.

      И  я  хотел  бы,  Александр  Александрович,  когда ставится

 вопрос  о  непрыйнятости, в соответствии с Регламентом, дается 2

 "за"  -2  "против"  как  минимум  для  обсуждения  поставленного

 вопроса   о   несоответствии   Конституции.  Терехин  совершенно

 произвольно и не в соответствии с духом 13-1й статьи Конституции

 дал трактовку. И эта трактовка висит в воздухе.

      Так  я  хочу  опровергнуть  ее  и  зачитать. Смотрите: 13-я

 статья:  "Держава  забезпечує  захист  прав усіх суб'єктів права

 власності  і  господарювання, соціальну спрямованість економіки.

 Усі  суб'єкти  права  власності  рівні  перед  законом"  То есть

 деятельность  субкктов  права  власности  определяется законом и

 именно перед законом они равны. Поэтому все, что вносит, значит,

 Леонид  Александрович,  оно является законным, конституционным и

 голосовать  за  это  можно  и необходимо. Призываю проголосовать

 "за".Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Спасибі за роз'яснення... Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ М.Я. Конгрес українських націоналістів.

      Шановний доповідачу, я думаю, що ваша пропозиція є слушна і

 вона   носить...  дозволить  справді  ліквідувати  оцей  дефіцит

 обігових   коштів,   від   якого   зараз   гинуть   і  конкретні

 підприємства, і цілі галузі...

      Але  я  думаю,  оці зауваження, які висловлювалися і з боку

 депутата  Терьохіна,  і  з  боку  депутатів,  які  представляють

 сільськогосподарські   регіони   і   відстоюють  інтереси  цього

 національного виробника сільськогосподарської продукції стосовно

 того,  щоб  не відокремлювати лише державні підприємства, а, щоб

 зрівняти всіх як вимагия ця Конституція. Це потрібно врахувати і

 в  такому випадку ми справді допоможимо національному виробнику,

 а  не  будем  лобувати  інтереси якоїсь окремої галузі державних

 підприємств...

 

      АНІСІМОВ.  Я  против, я еще раз говорю. Если это все должно

 срабатывать  действительно, даже некоторые, которые сегодня ушли

 на  акционирование,  поменяли  форму  собственности, они тоже не

 имеют  оборотных  средств.  Давайте примем мы это дополнние, тут

 буквально  одна...  да. Поэтому надо его принимать. Напишем:"Для

 предприятий  всех  форм  собственности"  и  все  и  одна строчка

 определит  решение.

 

      ГОЛОВА. Тобто, пропозиція така:"встановити, що підприємства

 різних  форм  власності  до  набуття  чинності закону" і далі за

 текстом.

 

      АНІСІМОВ. Да.

 

      ГОЛОВА. Так?  То,  може,  поставимо на  голосування?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Моісеєнко, будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО

      фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз рабочих.

      Спасибо,   Александр   Александрович.   Но   в  отличие  от

 докладчика   я   против   частной   собственности   на  средства

 производства  и  за  то,  чтобы  защитить  государственную форму

 собственности  в  сфере того разгула преступности и преступнгого

 отношения  к экономике , которое творится сегодня.

      Я  уже  ставил вопрос о том, что сегодня более 60 процентов

 внутреннего  валового  продукта  создается  в  тени.  И  поэтому

 поддерживаю тот законопроект, который предложил Анисимов, именно

 в  редакции  защиты государственной формы собственности, которая

 значительно  меньше  работает  в  тени,  чем  все  частные формы

 собственности и  прочие акционерные     и прочие товарыства.

      Поэтому   я   тоже  выступаю  за  то,  чтобы  был  документ

 рассмотрен  внимательно  и по возможности поддержан. Но хотел бы

 ответить,  получить  от  вас  вопрос.  Как  вы считаете заден он

 теневой  сектор экономики или нет?

 

      АНІСІМОВ.  Законопроект,  который  предложен  вам,  касался

 государственных,  будем говорить,  учреждений.

      Сегодня  я думаю, почему я сказал, что сегодня разные формы

 собственности.  Мы  сегодня  можем  его  определять,  потому что

 хотело  бы, не хотелось -сегодня в эту сторону двинулись крупные

 промышленные     предприятия.    Это    и    регионы    донецкие

 металлургические  заводы,  это,  будем  говорить, и запорожского

 региона  машиностроительные комплексы. Поэтому они тоже попали в

 эту  ловушку.  Поменяв  форму  собственности,  они  не приобрели

 достаточно  средств,  которые  бы  сегодня  дали  им возможность

 нормально закупать товар для того, чтобы производить продукцию.

 

      ГОЛОВА.  Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО.

      Шановний  Леонід  Олександрович,  цілком  підтримуючи  вашу

 пропозицію,  але в той же час турбуюсь, дійсно, про підприємства

 інших  форм  власності.  І це питання, воно висить ще в повітрі.

 Так і з легкою промиловістю, де майже нема державної власності.

      Але  я  хочу  запитати  вас, чим ви пояснюєте, що той з'їзд

 УСПП,   який  відбувся,  не  на  цих  питаннях  акценти  зробив,

 претензії  до  Верховної  Ради з'ясував такі, що Верховною Радою

 призупинено  приватизацію підприємств із залученням стратегічних

 інвесторів.

      Чому   промисловці   шукають  не  там  причину  їх  бід?  А

 підказують  нам  зовсім інше рішення.

        Будь ласка, відповідь.

 

      АНИСИМОВ. Ну, это история этого вопроса очень длительная. Я

 думаю,  что вы в итоге немножко о ней знаете.

      Появилась,  наверное,  эта  запись  по  той  причине,  что,

 действительно, при рассмотрении закона о большой приватизации мы

 убрали    строчку   "стратегический   инвестор".   Эта   формула

 отрабатывалась    на   одном   из   крупных   машиностроительных

 предприятий "Моторсечи".

      И  она  отрабатывалась  по  одной только причине, для того,

 чтобы  сконцентрировать  часть  пакета  акций,  и  те дивиденды,

 которые  не  должны  уйти  на  сторону,  направить на обновление

 производства.

      Ну,  она по-разному тут трактовалась, по-разному я принимал

 участие  в  этой  Комиссии. Одна мысль была, что не хватит у нас

 основных  фондов  на  акции  и  так  далее.  Поэтому это я думаю

 представители  этого  направления  где-то  подсказали то, что вы

 говорите.

      А    второе,   я   скажу,   что   Союз   промышленников   и

 предпринимателей,  конечно, до конца не выполнил, и не выполняет

 свою  миссию,  которую он должен был бы выполнять. Я записывался

 на  выступление, но мне не удалось. Александр Александрович кое-

 что  там  осветил.

      Я  думаю,  если  он будет посторонним наблюдателем за всеми

 процессами,  которые  будут  происходить,  я думаю, будет только

 констатировать  факты  и быть статистом и больше ничего. Вот моя

 мысль.

 

      ГОЛОВА.  Він,  мається  на  увазі,  УСПП? Бо вийшло так, що

 це  Мороз....

      Так, добре, Радько.

 

      РАДЬКО. Дякую. Радько, фракція комуністів, Сумщина.

      Я  повністю  підтримую  цей  законопроект,  але  у  мене  є

 запитання  до  доповідача.  Шановний доповідачу, сьогодні багато

 підрпиємств,   як   би  сказати,  заховують  свій  прибуток.  Не

 показують  його,  тому  що  і  налоги,  які їх додушують, і така

 політика,  яка сьогодні проводиться в нашій країні, тобто як це,

 цей законопроект, буде способствувати для того, щоб цей прибуток

 не  заховували,  а  для підняття виробництва, тобто для підняття

 продукції,   щоб  заводи  наші,  підприємства  продукцію.  І  не

 заховували її. Дякую.

 

      АНІСІМОВ.  Ну то, что сегодня прячут прибыль все буквально -

 формы    собственное   и   государственные,   и   другие   формы

 собственности,   одна   причина  -огромное  количество  налогов,

 которые  сегодня  забирают практически 90% заработанной прибыли.

 Это -один из аспектов. Но мы говорим о другом аспекте, если даже

 снизим   налоги,   мы   не  сможем  запустить  производство  без

 отсутствия   оборотных   средств.   На  протяжении  инфляционных

 процессов  и поднятии цен на энергоносители они вымыты до такого

 состояния,  но государство сегодня не дает льготных кредитов для

 того,  чтобы  запустить  производство  и  не  идет  хоть  бы  на

 частичное пополнение путем индексации этих оборотных средств.

      Поэтому   при  этой  маленькой  прибыли,  которая  есть,  а

 некоторая  даже  минусовая, надо, чтобы прошли десятилетия, чтоб

 выйти,  пополнить оборотные средства хотя бы на уровень 90 года.

 Это  показывает  практика.  Лежат  все.  И  поэтому бартеризация

 сегодня   захлестнула  все  народное  хозяйство.  И  не  причина

 производителя,   это,  будем  говорить,  уже  следствие.  Бартер

 начинался, когда, будем говорить, вымывались оборотные средства.

 А  начало  это  делаться с помощью государства -Союза Совестских

 Социалистических  Республик  -89-90  год  и  с  переходом уже на

 страны СНГ.  Все. Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Записалось  на виступи 4 депутати. Є пропозиція відвести їм

 10  хвилин  часу.  Хай  вони  поділять  його.  Нема  заперечень?

 Пилипчук запрошується на трибуну. За ним -Вітренко. Але я просив

 би  все-таки,  якщо  можна,  трохи менше, ніж три  хвилини. Будь

 ласка, Пилипчук.

 

      ПИЛИПЧУК.

      Шановні  колеги!  Я підтримую любий законопроект, який буде

 внесений тут на розгляд, який зменшує податки. В зв'язку з чим я

 підтримую  законопроект,  який  вніс  колеги Анісімов, при одній

 умові, що не буде дискримінаії по формам власності.

      Якщо  будуть  вписані  всі форми власності, ми голосуєм за.

 Якщо буде тільки державних підприємств, я буду голосувать проти.

      Окрім  того, саме зменшення податків облегшує працю, але не

 стимулью  до збільшення обсягів виробництва. Я не настоюю, але я

 все-таки  пропонував  би розробникам законопреоктів або тім, хто

 увійде  в  узгоджувальну  групу, все-таки закласти той механізм,

 який  раніше  пропонувався.  Що за збільшення обсягів реалізації

 продукції,   зменшується   норма   оподаткування.   Тоді   окрім

 полегшеного  податкового  тиску   цей  механіз  буде одночасно і

 стимулом до збільшення обсягів   реалізованої продукції.

      Ми можем записать, відповідаючи на запитання Ландика, я тут

 подавав  письмову  пропозицію,  що  зменшується  розмір податку,

 наприклад,  на 30 процентів, то в моїх пропозиціях за збільшення

 обсягів реалізації.

      Ні.  Таки  чином  в  1996  році  у  нас  були  одні  обсяги

 реалізації  у  підприємства,  а  порівнюючи з 1996 роком, в 1997

 році збільшення обсягів реалізації призводить до зменшення норми

 оподаткування,  наприклад,  на 30 процентів. І вже без прив'язки

 до  кількості  збільшених  обсягів  виробництва.  І на 1 процент

 збільшиться    обсяг  реалізації, то  цей  обсяг  в  1  процент,

 приріст  в  1  процент зменшується податок на 30 процентів і все

 

      остальне.  І  в  такому  випадку...

      Віктор  Михайлович ніколи не підтримував до тієї пори, поки

 вже  нема  донорів,  які  кормлять  бюджет. І якщо ми не зменшим

 податковий  тиск  на  1997 рік, то в нас уже в 1998 році не буде

 кого  оподатковувать.  Але  Віктор  Михайлович  і дальше не буде

 погоджуваться.  У нас з ним протилежні позиції і я б сьогодні на

 них не хотів би загострювать своєї уваги. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Вітренко. Ковтунець, підготуйтеся.

     

      ВІТРЕНКО.

      Наталія  Вітренко, Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 соціалістична  партія  України.  Шановні  колеги! Я відчуваю, що

 розуміння  в  залі  є,  що це не вирішення проблеми в цілому. Це

 маленьке послаблення, яке ми робимо для державних підприємств. І

 тут  попередній виступаючий казав: "Чому тільки для державних?".

 Та  тому  що  державні  підприємства  в  кожній  поважаючій себе

 державі  -це  база,  основа  її економіки, її впливу. І тому так

 руйнувати державні підприємства, ну, просто недопустимо.

      Коли  в  1994 році тут була міжнародна конференція в Києві,

 приїзжав  Джефрі  Сакс, і виступав Лановий, і виступали інші там

 чікагські  хлопчики і казали, що ми зменшимо державний сектор до

 25  відсотків,  я  думала, що це хвора уява державоненависників.

 Тепер  бачу:  дійсно,  до  цього ведуть. Вже державний сектор 42

 відсотки.   Скільки   ще   потрібно   їм  знищити,  щоб  бути...

 наближуватися  до того  ринку,   який  вони   замріяли.

      І  я  хочу  звернути вашу увагу на публікацію в "Фінансовій

 Україні"  17  грудня  1996  року  інтерв'ю  з  Терьохіним.  А де

 Терьохін?  Вже  зник.  Да?  А  "мальчик был". Так ось що цікаво.

 Руйнуючи  державні підприємства, вони все безумовно погоджують з

 Гарвардом.   Він   пише:  "Мы  только  недавно  возвратились  из

 Гарвардского  университета, где провели специальную конференцию,

 на  которую  собрали  цвет  экономической  науки со всего мира и

 пригласили из Украины нескольких депутатов -я не знаю кого, кого

 вони  там запрошуть -запросили несколько депутатов -специалистов

 из  налоговой администрации, известных украинских юристов. Целая

 неделя   (от  десь  час  вони  витрачають),  целая  неделя  была

 посвящена анализу законопроектов. Концепция налогообложения была

 воспринята просто с восторгом".

      Ну,  я  думаю,  дійсно,  взяти  так  зруйнувати свою власну

 державу,  добити  її  своїми руками, ввести податок на майно, не

 платити  заробітну  плату  людям, не піднімати заробітну плату і

 пенсію,  на  нерухомість -на житло -своїми руками знищувати свою

 державу.  І  потім  тут  пишеться,  що  настільки були в захваті

 американці  і думають: "А, може, це запропонувати Клінтону". Так

 я  прошу  вас, пане Терьохін і його підлеглий пан Пинзеник, будь

 ласка,  спрямуйте  свої пропозиції до Клінтона. Я хочу побачити,

 що  з  вами  зроблять  в  Америці.  Я  думаю, що ви і до суда не

 доживете з такими пропозиціями.

      Тому   я   пропоную,  дійсно,  сьогодні  підтримати  колегу

 Анісімова,  дати  змогу хоч державним підприємствам той прибуток

 не ховати повністю. А, до речі, пан Терьохін і пише тут далі: "В

 государстве,  где  ВВП  падает,  прибыли  быть  не может. Именно

 поэтому  мы  немедленно  начали  искать (я закінчую) компенсацию

 налога на прибыль". І вони знайшли  налог - податок на майно.

      Тому,  я  дуже  прошу всіх підтримати цю пропозицію, а далі

 переходити  по захисту, дійсно, свого виробника і піднімати свою

 економіку,  а  таких  людей,  які  вже довели свою нездатність і

 довели  свою  ненависть  до  країни,  просто,  ну, відлучити від

 влади.

     

      ГОЛОВА. Ковтунець. За ним - Ратушний.

     

      КОВТУНЕЦЬ.

      (Ковтунець, місто Рівне, група "Реформи")

      Шановні  колеги  -народні  депутати,  я  підтримую  позицію

 Ратушного  і  Пилипчука, що приймати цей законопроект можна лише

 за   умови,   що   він  стосуватиметься  підприємств  усіх  форм

 власності.  Ми  не  маємо  ніякого  права  розмежовувати, робити

 різницю  між  підприємствами  державної  форми власності і тими,

 скажімо,   найпростіший   випадок,   які   викуплені   трудовими

 колективами і знаходяться в не кращих умовах господарювання.

      Я  хочу  нагадати,  що  за  пропозицїю  Кабінету  Міністрів

 минулого  року  ми  приймали  аналогічне  рішення. Тоді Кабінету

 Міністрів  подав  цифри  і  обяцяв,  і  доводив,  що втративши в

 бюджеті   трішки   надходжень   від   податку  на  прибуток,  ми

 компенсуємо  кращою  реалізацією  продукції  і  матимемо  більше

 надходження  по ПДВ. Насправді нічого цього ми не маємо. І це не

 могло  вирішити  проблеми, оскільки той проект, який діяв в 1996

 році,  він  стосувався  лише  державного  сектора. І тромби, які

 виникли   в   суцільній,  новому  технологічному  ланцюжку,  цей

 законопроект не розмивав , не вирішував проблему.

      Тому,  якщо  ми проголосуємо лише за державні підприємства,

 тому  користі  від  цього  ніякої  абсолютно  нікому не буде. Ні

 державним  підприємствам,  ні економіці в цілому. І нарешті хочу

 сказати,  що  дуже  прикро, коли ми займаємося вирішенням отаких

 часткових  проблем.  Ми  справді  сьогодні повинні працювати над

 системою  оподаткування  в  цілому.  І  ці  безперечно  потрібні

 розуміти пропозиції, вони повинні бути часткою нового закону про

 оподаткування прибутку підприємств. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Ратушний.

     

      РАТУШНИЙ.

      Михайло Ратушний, Конгрес українських націоналістів.

      Я,  коли  доповідав  депутат  Анісімов,  я  з  ним абсолтно

 погодився  в  концептуальному  і  в принципі того, що напевно це

 відомо  всім,  не  лише  там тим, що відстоюють, кажуть, що вони

 лише  відстоюють  інтереси  національного  виробника, що податки

 треба знижувати. Але реальність полягає така, що ми говоримо про

 те,  що  їх  треба знижувати. А знижуємо їх або не загалом, а по

 формі  зниження, в якійсь.............лобування інтересів якоїсь

 певної  галузі,  знижуємо,  добиваємося їх зниження лише в одних

 певних галузях. Або через лобування закону про вільні спеціальні

 вільні  економічні  зони,  знижуємо  їх для певних регіонів. Або

 через  вміння  знаходити ходи до Кабінету Міністрів, знижуємо їх

 для певних підприємств тих, хто звичайно лобує.

      Тому,  в  принципі, чи дозволяє цей закон ці зміни -знизити

 такий  податок  і  пустити гроші в обіг, чого зараз відчувається

 величезний  дефіцит?  Без  сумніву,  так.  І  я як член Конгресу

 українських  націоналістів, виходячи з нашої засадничої позиції,

 я  буду  голосувати  за  те.  Але,  даючи  питання доповідачу, я

 сказав,  і  ця  думка  звучала  вже  стосовно... в запитання і в

 обговоренні  багатьох депутатів, -якщо це зниження і направлення

 коштів  на  збільшення  коштів в обізі буде стосуватися всіх без

 винятку  і галузей народного господарства, і підприємств. Але що

 пропонується?    Пропонується    (я   прошу   звернути   увагу),

 пропонується  внести  зміни  до Декрету Кабінету Міністрів, який

 звучить   так:  "Про  порядок  використання  прибутку  державних

 підприємств,  установ  і  організацій". Тобто, навіть вносячи ту

 позитивну  зміну,  всеодно  ми вносимо зміну до діючого декрету,

 який стосується конкретно саме державних підприємств. Тому знову

 відбувається елемент дискримінації недержавних підприємств і, що

 звучало  тут,  сільськогосподарських виробників, які вважаються,

 що   це -  колективна  форма  власності,  пайгоспи  чи  як  вони

 називаються...

      Ось  ми  попадаємо  тут  в певну колізію. Якби ми працювали

 ефективно  (а  я  думаю,  що  ми  спроможні  так  працювати), то

 виходячи  з  цього, ми повинні справді вносити швидко, енергійно

 всю  систему податкування, яка б зачіпала підприємства всіх форм

 власності.

      Я  розумію  депутата Анісімова, я розумію, що його болить -

 він  робить, виконує справно свій депутатський обов'язок, хоча б

 в  такий  спосіб  полегшити  цей податковий прес, і, напевно, це

 буде  проголосовано  в  цьому залі... Але я б хотів, щоб в цьому

 залі  все-таки,  якщо  ми  знижуємо  податковий  прес,  то  це б

 стосувалося  всіх,  а  не  якоїсь  однієї галузі чи однієї форми

 власності. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Шановні депутати, Василь Антонович Куз'єв недавно у

 нас  депутатом  є  і  він просто не врахуував того, що треба там

 записуваться.  Він  тисне  кнопку тоді, коли треба записаться на

 виступ.  І  в  мене  просто не має, ну, морального права не дать

 йому  слово на виступ. Я прошу  тільки,  будь ласка, 2 хвилини.

     

      ПИНЗЕНИК.

      Шановний Олександр Олександрович і...

 

      ГОЛОВА.  Ні,  Віктор Михайлович, я дав слово Куз'єву Василю

 Антоновичу. Будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК В.М. Я  вибачаюсь.

     

      ГОЛОВА. А  тоді Пинзеник.

     

      КУЗ'ЄВ.

      Дякую.  Шановний  Олександр  Олександрович, шановні колеги.

 Обговорюючи проект Анісімова, хочу привернути вашу увагу на стан

 суднобудування в морській державі Україна. а воно знаходиться на

 грані  загибелі.  Це  підтверджується  станом  в  Миколаєвському

 регіоні.   Так,  підприємства  суднобудування  Миколаєва  за  10

 місяців  минулого  року  зменшили  обсяг  виробництва в 2 рази в

 порівнянні з  відповідним  періодом 1995 року.

      А  в  порівнянні  з 1994 -в 10 разів. Це в той же час, коли

 середній вік, наприклад, Риболовного флоту України вже перевищив

 18  нормативних  років. Більше як третина суден експортується за

 межами  своїх нормативних строків і найближчі роки очікується їх

 масове  зписання.  Через  10  років  може  залишитись  всього 18

 одиниць з 124 діючих на сьогодні  в морській  державі.

      Все  це  і  призвело до катастрофи суднобудівної галузі. На

 Чорноморському   суднобудівному  заводі  та  Імені  61  комунара

 відсутні   обігові   кошти.   А   це  значить  -суднобудівництво

 практично гине і воно  уже  давно  припинено  по суті.

      Тому  я  підтримую  проект  Анісімова.  Може,  хоч це трохи

 допоможе,  не дасть піти на дно суднобудуванню в Україні.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА. Пинзеник Віктор Михайлович.

     

      ПИНЗЕНИК.  Шановні  народні  депутати,  шановний  Олександр

 Олександрович.  Я готовий підтримати будь-яке рішення, але ми не

 маємо  права  не  забезпечити  баланс  інтересів  виробництва  і

 бюджету. Дуже прикро, що ніхто не спробував навіть цього питання

 підняти.  І  до  проекту  закону, як це вимагається нормативними

 документами, жодних  фінансових  обгрунтувань  не подано.

      В  зв'язку  з  цим  дозвольте вас інформувати, що прийняття

 закону в редакції, яка запропонована, означає втрати бюджету 205

 мільйонів гривень.

      Якщо   поширювати   цю  норму  на  всі  підприємства,  -390

 мільйонів.

      Я  натисну  кнопку теж "за" цей закон при одній умові, якщо

 буде  сказано,  за  рахунок  якої  категорії бюджетних сфер буде

 проведення   скорочення   фінансування:   за   рахунок  лікарів,

 вчителів, пенсіонерів чи військови?

      Приймати  рішення,  яке  скорочує  одну частину бюджету, не

 зачіпаючи іншу, недопустимо.

      Крім  того,  цей  проект  вчора не розглядався на Комісії з

 питань  фінансів  і  банківської  діяльності, я був на засіданні

 цієї Комісїі.

      Я прошу врахувати, що  проект зачіпає бюджет.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.

      Слово має Анісімов, заключне  слово.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      АНІСІМОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  я очень рад, что

 все-таки  внесенный  законопроект нашел понимание в этом зале, я

 не   исключаю  той  возможности,  что  те  предложения,  которые

 звучали,   давайте   мы   распространим   его   на   все   формы

 собственности.

      Отвечаю здесь Виктору Михайловичу. Когда, Виктор Михайлович

 в  этом  зале  сказали  "да"? Вы же на сегодняшний день,положена промышленность  "на  лопатки",  рентабельность  минусовая, даже в

 металлургическом комплексе, который быть донором даже финансовым

 в государстве. Что еще мы хочем с государства взять? Государство

 хочет забрать промышленников.

      Ведь тот законопроект, почему же вы поменяли сразу на 180%,

 развернулись  в другую сторону?

      Вы  здесь  говорили  о  налоговом  облегчении, когда первый

 закон настаивали, чтобы мы приняли, а сейчас, когда мы конкретно

 прикоснулись  -дайте  же  заработать  хоть  чуть-чуть,  задышать

 производству!-   вы отработали  в другую сторону.

      Поэтому заканчиваю. Я попрошу народных депутатов, прошу вас

 еще  раз,  это будет действительно реальный шаг навстречу нашемо

 производителю.  И  какая формула здесь не предлагалась! Сегодня,

 конечно,  много  перешли  в  акционерные  общества.  Акционерные

 общества  переходят  в крупные предприятия.

      Поэтому  я  согласен и за первую формулу, и за вторую, лишь

 бы задышала наша экономика. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, проект у вас на руках. Вносилася

 пропозиція  багатьма  депутатами,  щоб  підтримати  цей  проект.

 Записати   так:   "Установити,   що  підприємства  різної  форми

 власності до набуття чинності Закону України про внесення змін і

 доповнень   до   Закону   України   про  оподаткування  прибутку

 підприємств в першочерговому порядку спрямовують 10% балансового

 прибутку   на  поповнення  власних  обігових  коштів.  Прибуток,

 спрямований  на  цю  мету  у  визначених  межах звільняється від

 оподаткування".

      Я  прошу  звернути увагу, що ця норма діяла для підприємств

 державних  до 1 січня нинішнього року. І таким чином той баланс,

 який, можна назвати умовним балансом, був врахований в попередні

 періоди.  Тому  сьогодні  записати  так  буде  допустимо.  І тим

 більше,  це  відповідає  логіці  всіх  спроб  уряду по зменшенню

 податкового   тиску.   Це  -невелике  зменшення,  але  це  -щось

 конкретне.

      Я ставлю на голосування цю пропозицію. Всіх форм власності.

 Підтримайте,  будь  ласка.  Коли мова йде про колгосп, тільки що

 ставили запитання, то треба теж підтримати.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Є  пропозиція змінити назву цього закону. Справа в тому, що

 тут  написана порівняльна таблиця до проекту закону про внесення

 змін  і  доповнень  до  Декрету  Кабінету  Міністрів про порядок

 використання  прибутку  державинх  підприємств. Тут треба просто

 закон про зменшення, скажем, закон про особливості оподаткування

 прибутку  підприємств. "Закон про деякі особливості оподаткування

 прибутку підприємств."

     

      "За" -

      Прийнято.

      Про проект Закону про ратифікацію рамкової Угоди між Урядом

 України   та   Урядом   Федеративної  Республіки  Німеччини  про

 консультування  і  технічне співробітництво, доповідає Бродський

 Олександр  Юхимович,  заступник  голови  Національного агентства

 України з реконструкції та розвитку.

      У мне є пропозиція до депутатів, якщо не заперечує Олександ

 Юхимович.  Ви  ознайомилися  з  цим  документом,  якщо  у  вас є

 запитання,  задайте  його Олександру Юхимовичу. Якщо немає, може

 давайте   проголосуємо?   Є  запитання?  Будь  ласка,  Олександр

 Юхимович,  може ви не будете робти вступне слово, а вам зададуть

 запитання?

      Запишіться, будь ласка. Анісімов.

     

      АНІСІМОВ.

      Я передаю слово Моисеенку.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Моісеєнко.

     

      МОИСЕЄНКО.

      Спасибо. Уважаемый докладчик, у меня к вам такой вопрос. Мы

 знаем,   что,   так  называемая,  рамковая  угода  -это  базовые

 договора,  на  которых  базируются  все более мелкие соглашения.

 Меня  как  коммуниста  и как гражданина Украины очень интерисует

 дальнейшая  взаимоотношений  с Германией, потому что речь идет о

 той  стране,  которая  дважды  в  течение этого века завоевывала

 територию  Украины,  и  была  сохранена Украина только благодаря

 Советскому Союзу.

      От  в  условиях  того,  что идет расширение НАТО на Восток,

 услових  того,  что  было  сделано  заявление  по  этому  поводу

 депутата,   народного  депутата  Украины  Бобринева.  Вы  можете

 осветить   более   глубоко  вопрос  дальнейших  этапов  развития

 взаимоотношений  между  Германией,  Украиной  и  Россией  в этом

 контексте.

     

      БРОДСЬКИЙ.   Я   хочу   сказать,   что   технічна  допомога

 Німеччині...  Німеччини  з  боку  України  вона зростає з кожним

 роком   і   становить  на  рік  30  мільйонів  німецьких  марок.

 незважаючи  на  те,  що  Бундестаг  Німеччини  вирішив скоротити

 загальні  обсяги  технічної  допомоги,  Україні  вони  не будуть

 скорочені,  або  будуть скорочені щонайменше. Я хочу сказати, що

 ця  допомога  надається по намрямках, які затверджені постановою

 Кабінету   Міністрів   України  від  14  червня  1995  року.  Це

 "Стратегічні  напрями  технічної  допомоги Україні на 1995 -1997

 роки".  І  допомога отримується саме по цих напрямках. Тобто, по

 тих напрямках, які являють зацікавленість для України.

      Я  вам  можу  привести  декілька  прикладів.  Наприклад,  в

 наступному   році   Німеччина   виділить  тисячи  степендій  для

 підготовки  кадрів в сфері управління економікою. І це буде на 6

 місяців степендії -тисяча степендій та 200 степендій -від місяця

 до  6  місяців. Тобто, я не бачу тут якоїсь загрози для України,

 для  її суверенітету, якщо ми отримуєм ту допомогу, яка потрібна

 саме Україні. Нам Німеччина не нав'язує свої якісь напрямки.

     

      ГОЛОВА.  Дякую. Запитань більше немає. Я, шановні депутати,

 прошу   вас  звернуть  увагу,  щ  мова  йде  про  сферу  взаємин

 консолітування  і  технічне  співробітництво.  І  тому тут, мені

 здається, не може буть ніяких застережень.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  я  вас  прошу. Сідайте, будь ласка, Олександр Юхимович.

 Записалося на   виступи Моісеєнко. Будь ласка,  виступайте.

     

      МОІСЕЄНКО.   (Моисеенко,   фракция   "Коммунисты  Украины",

 Всеукраинский союз рабочих)

      Уважаемые  товарищи,  речь идет об очень серьезной проблеме

 взаимоотношения   двух   базовых   стран,   которые   определяют

 геополитическое  расположение в Европе. Поэтому говорить об этом

 документе,   как   о   каком-то   второсортном,   совершенно  не

 представляется возможным.

      Мы   почему-то   любим   вспоминать  договор  1939  года  о

 разделении  зон  влияния  между  Советским  Союзом  и Германией,

 который тоже назывался Договором о техническом сотрудничестве.

      Но  мы  почему-то  забываем  о  том,  что  этот договор был

 выгоден  для СССР, готовящегося к отражению фашистской агрессии.

 Сегодня   мы   этот   документ   рассматриваем,  я  имею  ввиду,

 предложенный  нам,  очень как-то поверхностно и быстро, хотя нас

 об  этом  буквально  два  дня  назад  предупредил, слагая с себя

 полномочия, наш с вами товарищ.

      Речь  идет  о базовой стране НАТО в Европе, о Германии. Тем

 более,   Германии   обкединенной,   которая   всегда   сохраняла

 милитаристские  свои  устремления  в  восточном  направлении.  Я

 сейчас готовлю статью о возможности войны на территории Украины.

 Это  все  очень серьезно, дорогие товарищи, и речь об имперских,

 об имперских амбициях ряда государств. Сегодня уже идет...

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  Володимир  Миколайович...  Будь

 ласка, виключіть на хвилину мікрофон.

      Я прошу вас... Так, будь ласка, не галасуйте, не галасуйте,

 будь  ласка,  сядьте!  Я  звертаюся  до  всіх  депутатів:  норма

 Регламенту передбачає, і є просто норми етики загальні, навіть і

 неписані,  про  те,  що  використовувати  трибуну  і  давати, ну

 скажімо,  трактування  тих  чи  інших тез так, що вони можуть ще

 інакше   трактуватися   іншими   засобами   масової  інформації,

 дипломатами  тощо,  не  можна,  це  ризиковано,  це  підриває  і

 авторитет нашої держави.

      Я  прошу,  Володимире  Миколайовичу,  утримуйтеся від таких

 висловів, будь ласка.

     

      МОІСЕЄНКО В.М. Спасибо.

      Уважаемые    товарищи,    я   вынужден   продолжить   после

 того,  как  был  прерван.  Я  не собираюсь шутить здесь, ибо уже

 неоднократно  выступал с этой трибуны о возможности тех страшных

 последствий,  которые могут возникнуть. Поэтому меня удивляет та

 поверхностность,  которые  депутаты обсуждают одни из главнейших

 договоров.

      Я  еще  раз  хочу  обратить  внимание. Рамковые, это значит

 соглашение,  на основе которого будут базироваться все остальные

 документы. Сегодняшнее положение дел в нашей ситуации между НАТО

 и  Россией  очень  неблагополучное.  И  поэтому  я  еще раз хочу

 обратить  ваше  внимание,  дорогие  товарищи, о тех последствиях

 непредсказуемых,   которые  могут  возникнуть  в  случае  нашего

 поверхностного отношения.

      В связи с этим, я думаю, что сегодняшнее поспешное принятие

 этого  документа,  наверное  будет  преждевременным.  Спасибо за

 внимание.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, виступили всі, хто хотів з цього

 приводу.  Я  за  Регламентом  зобов'язаний  підвести  чи підбити

 підсумки  цього  обговорення.  Хочу звернути вашу увагу на таке.

 По-перше,    Федеративна    Республіка   Німеччина   -найбільший

 економічний  партнер України на заході. Причому діє послідовно в

 цьому  відношенні,  нарощуючи  обсягу  і  експорту,  і імпортних

 операцій.

      Дальше.   Якщо   повернутися  до  історії  спілкування  між

 колишнім  Радянським  Союзом  і Німеччиною в цій сфері, то треба

 звернути  увагу  на  те, що навіть під Великої Вітчизняної війни

 реалізація   договору   про   науково-технічне   співробітництво

 реалізовувалося  у сфері спільних досліджень у галузі генетики і

 в  деяких інших сферах. Тому треба почитати, що ж тут пишеться в

 цьому  договорі.  А  тут  пишеться про створення правових засад,

 необхідних  для безперешкодного здійснення............ технічної

 допомоги,   які   будуть  фінансуватися  із  коштів  уряду  ФРН.

 Положення  ранкової  угоди  визначають привелеї та імунітети, що

 надаватимуться Україні німецьким відрядженим, фахівцям та членам

 їх   родин.   А   також  пільги  при  одержанні  обладнань,  які

 надходитимуть  в  Україну  в рамках проектів технічної допомоги.

 Мається на увазі звільнення від ПДВ, мита, акцизних зборів, якщо

 це йде на реалізацію наших спільних програм.

      Ну, це ж елементарно! Потрібно підтримати це. І я просив би

 не  політизувати  ті  документи,  які  потребують ратифікації, в

 цьому  є  потреба!  Я  прошу вашої підтримки на ратифікацію цієї

 угоди. Ставлю на голосування проект закону.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Про  проект  закону  України  про  ратифікацію Європейської

 Конвенції про запобігання тортурам та нелюдському або такому, що

 принижує  гідність  положенню  чи  покаранню.  Головатий  Сергій

 Петрович,  міністр  юстиції на трибуні. Сергій Петрович, може ви

 на  запитання  відповісте?  Будь  ласка.  Є  запитання до Сергія

 Петровича? (Ш у м   у   з а л і)

      Запитання,  а  там і скажете те, що хотіли. Запишіться, хто

 хотів задать запитання. Пронюк, прошу.

     

      ПРОНЮК.   Тисменецький   205   виборчий  округ,  Українська

 Республіканська партія.

      Пане міністре, дуже добре, що ви ініціюєте ратифікацію цієї

 угоди - це справді нам потрібно.

      Мене турбує трошки інший бік: наскільки наша держава готова

 зараз  забезпечити виконання цієї конвенції? Як справді покласти

 край  отим  скаргам,  які  ми  ще  одержуємо коли наші громадяни

 потряпляють навіть під час затримки під слідство і перебування в

 місцях  позбавлення волі? Це мене турбує -наскільки наша держава

 може це реалізувати?

      А так - я згоден і буду голосувати "за". Дякую.

     

      ГОЛОВАТИЙ  С.П.

      Дякую вам за запитання. Справа в тому, що

 наша  держава  продемонструвала  вже готовність це виконувати ще

 навіть  до  набуття  чинності,  тому  що  ця  конвенція  якраз і

 встановлює  механізм  дотримання  кожною  державою  -членом Ради

 Європи   певних   умов  для  допуску  комітету,  який  спеціално

 створюється  комітету  і членів країн Ради Європи для відвідення

 місць  позбавлення волі. І, ви знаєте, що з часу набуття України

 її   членства   в   Раді   Європи   створена   відповідна  група

 зпостережання за виконанням Україною. Вона відвудувала Україну в

 минулому  році  і вже відвідувала певні місця позбавлення волі і

 зокрема  в  Києві.  Здійснюючи  цей  маханізм,  який  є в рамках

 Європейської  конвенції  чи  Європейської  системи  захисту прав

 людини.

      Україна   повністю   готова,   тому   що   вона  є  країною

 демократично  відкритою  і  в цьому вона дає згоду на здійснення

 спільного механізму   в рамках цієї Європейської системи.

     

      ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО.

      Пане  міністре,  я розумію, що цю конвенцію ви готуєтке для

 Ради  Європи.  І  можна  погодитись, дійсно, з ратифікацією, щоб

 бути  цивілізованой демократичной країной.

      Але   скажіть,   будь  ласка,  чому  Україна  не  ратифікує

 Соціальну  хартію?  Чому ви Страсбурзі не піднімаєте питання, що

 Україна перетворилась в зону лиха, що мінімальна заробітна плата

 і пенсія тут 8 доларів в місяць? Що 67 відсотків населення мають

 доходи менше, ніж 25 доларів на місяць? Що тут люди не отримують

 заробітну плату свою, заробітну плату не отримують місяцями і ви

 не  знаєте  з  чим,  з  якими  питаннями їхати до Страсбурга? На

 Олександр   Олександрович   запитував:   що   нам  доповідати  в

 Страсбурзі?  От  відповідте,  будь  ласка,  чому в Страсбурзі не

 підеімаєте  саме  ці  питання,  які стосуються мільйонів жителів

 України?

     

      ГОЛОВА. Сергій Петрович.

     

      ГОЛОВАТИЙ С.П. Дякую  за запитання.

     

      ГОЛОВА.  Наталія  Михайлівна,  я вас не запитував про це. Я

 знаю  з  чим  їхати  і,  будь  ласка,  не говоріть того, що я не

 говорив. Будь ласка,  Сергій Петрович.

     

      ГОЛОВАТИЙ  С. П. Дякую вам за запитання. Я хочу сказати, що

 справа  в  тому,  що Європейська соціальна хартія була підписана

 тої  ж  дати,  як  і ця конвенція -2 травня 1996 року. І ми мали

 ратифікувати  цю  конвенцію  ще  до 9 листопада минулого року. І

 я так розумію, вона є в плані розгляду порядку денного Верховної

 Ради  і вона так само буде ратифіковуватись.

      А  з чим їхати? Я не їжджу вже до Страсбурга, я їздив тоді,

 коли  був  членом парламенту і членом парламентської делегації і

 брав  участь в засіданнях сесії Парламентської Асамблеї. Зараз я

 там   підзвітний,   я   не  можу  порушувати  питання,  навпаки,

 порушувати  питання  перед  Урядом за невиконання зобов'язань чи

 перед  парламентом  і  парламентської делегацією України до Ради

 Європи.

      Що  стосується  виконання  наших  зобов'язань  -це  один  з

 елементів виконання, і треба ратифіковувати. У зв'язку з тим, що

 у  квітні  місяці  у  Стразбурзі на Парламентській асамблеї Ради

 Європи  буде  слухатись питання про виконання Україною рішення

 ь  190  від  26 вересня 1995 року, то я думаю, що і Уряд в цьому

 випадку,  і,  відповідно, Міністерство юстиції,, і парламентські

 комісії,  і  парламентська  делегація,  і Верховна Рада в цілому

 зробить  все  можливе,  щоби  трошки  підігнати  наше  виконання

 зобов'язань  бодай  до  квітня  місяця,  щоби Україна з гідністю

 відповіла  про  те, що вона дотримала своїх зобов'язань.

     

      ГОЛОВА.   Скіпальський.

     

      СКІПАЛЬСЬКИЙ. 66 виборчий округ.

      Шановний  пане  міністр! Дуже приємно, що Україна вступає в

 Європейську  конвенцію, і ми будемо разом з іншими цивілізованим

 країнами виховувати наше суспільство і наші відповідні структури

 по збереженню, або дотриманню, вірніше, прав  людини.

      І  я  думаю,  що  це  вірне  рішення буде прийнято в нашому

 парламенті.

      Але  в  той  же  час  сьогодні  Україні  є  багато ще таких

 моментів,  коли  на  кожному  кроці робляться спроби принижувати

 людську  гідність.  Це робиться і чиновниками, і бюрократами, це

 робиться,  і  я  на собі відчув під час перебування в Київському

 міському  суді  окремими  суддями, до речі, пані Барановською, і

 іншими людьми.

      То  скажіть,  будь  ласка,  система  контролю  з  боку цієї

 спільноти  в чому буде заключатись? Як ми зможемо разом з іншими

 країнами  проконтролювати  цей  стан  у  нас тут в Україні, який

 механізм контролю буде діяти? Дякую вам.

     

      ГОЛОВАТИЙ.  Дякую вам.

      Якраз  на  створення  механізму  контролю  і  направлена ця

 Конвенція.

      Саме  Конвенція  і  створює  механізм.  Створення Комітету,

 Європейського   Комітету   з   питань   запобігання  тортурам  і

 нелюдському  поводженню  та такому, що принижує честь і гідність

 людини.  Відповідно  до  цієї  конвенції  комітет  складється  з

 незалежних  експертів,  яких  подає  кожна  держава. Цей комітет

 утворюється на засаді Комітету Міністрів. Комітет Міністрів Ради

 Європи обирає цей комітет. І кожна держава в ньому представлена.

 Цей  комітет  наділяється  правами відвідувати місця позбавлення

 волі,  попередньо  узгодивши  це  питання  чи попередивши країну

 відвідання.

      В  країні  відвідування  чи  країні-учасниці цієї конвенції

 встановлюються відповідні уповноважені органи на, так би мовити,

 співпрацю  з  цим  комітетом.  В  Україні  ці  органи  будуть  -

 Міністерство   юстиції,  Служба  безпеки  України,  Міністерство

 внутрішніх  справ,  Генеральна  прокуратура,  Верховний  суд  та

 Міністерство охорони здоров'я .

      За  відвіданням  комітет  готує  інформаційний  звіт,  який

 виносить  на  засідання  комітетів міністрів. Інформаційний звіт

 носить  конфедиційний  характер. Він не може поширюватися, поки,

 так  би мовити, Комітет Міністрів схвалить або не схвалить його.

 Якщо   він   його  схвалює,  тоді  ця  інформація  надходить  до

 парламентських  делегацій і до комітетів парламентської асамблеї

 Ради  Європи  для  того,  щоб країна сама виправила ті ситуації,

 якщо  щось  є  не  те,  що  відповідає  цій  конвенції чи навіть

 національному законодавству. І так далі.

      Тобто це є конвенція на встановлення самого механізму. Вона

 не  містить  якихось  норм,  установчих  положень.  Це  є один з

 елементів  євпропейської  системи  захисту  прав людини тільки в

 ділянці дотримання в місцях позбавлення волі прав людини.

     

      ГОЛОВА. Малєвський.

 

      МАЛЄВСЬКИЙ.

      404, Херсонщина, фракція комуністів, Малєвський.

      Скажіть,  будь  ласка, чи не є тортурами українского народу

 економічна політика, яку веде Пинзеник?

     

      ГОЛОВАТИЙ С.П.  Дякую за запитання. Це питання не відноситься

 до порядку денного, питання, що розглядається.

     

      ГОЛОВА. Ярошинський. Ви наполягаєте на слові? Не наполягає.

 Вітренко,  наполягаєте  на  слові?  Не  наполягає.  Марченко? Не

 наполягає.  Наполягає?  Виступайте.  Сідайте, будь ласка, Сергій

 Петрович. Дякую. Говоріть.

     

      ВІТРЕНКО.

      Шановні колеги! Вся справа в тому, що ратифікуючи конвенції

 такого  роду, ми  дійсно  хочемо,  щоб  весь світ бачив, що ми є

 демократична  цивілізована  держава.  І  я  ще раз підкреслюю, я

 підтримую прийняття і ратифікацію такої конвенції.

      Але  ця  конвенція  стосується  лише  злочинців.  І  ми  їх

 захищаємо,  що  треба тортурами їх добивати, хай буде нормальний

 суд,  доведе  їх провину, судить і все таке інше. А люди, які не

 злочинці,  чесні,  нормальні,  порядні  люди:  студенти,  які не

 отримують  стипендію;  працівники підприємств, установ, як ми їх

 захищаємо?  І ось пан Головатий, я йому вдячна за це, що він хоч

 це  чесно  сказав,  що є така конвенція "Сойіальна хартія", є. І

 потрібно її ратифікувати, і вона знаходиться в Верховної Ради. І

 зовсім  не  зроуміло  чому  ми  її  не  ратифікуємо. Дуже цікава

 позиція.

      Конституцію   прийняли.   48   сатттю  обрізали,  порушуючи

 загальну  Декларацію прав людини. Тепер не ратифікуємо конвенцію

 соціальну  цю  хартію. Тобто держава не хоче на себе брати ніякі

 хобов'язання  по  відношенню  до  чесних,  нормальних,  порядних

 людей, яких у нас мільйони.

      Тому  я  пропоную  сьогодні не ратифікувати цю конвенцію, а

 перенести  а  початок наступної сесії і ратифіковувати її тільки

 пакетом   з  соціальною  хартією.  Ось  тоді,  будь  ласка,  дві

 конвенції  ми  розглядаємо  їх  в  цілому,  захищаючи  як  людей

 незлочинних,  так  і даємо змогу нормально вирішувати питання із

 злочинцями.

      Таку позицію мою прошу підтримати.

     

      ГОЛОВА.    Кочерга    Віктор   Герасимович   від   комісії,

 співдоповідь.

     

      КОЧЕРГА.

      122 избирательный округ, фракция "Коммунисты Украины".

      Вопрос   этот  рассматривался  еще  в  сентябре  месяце  на

 заседании   нашей   комиссии,   и   Комиссия   по  законности  и

 правопорядку  в  целом  поддерживает  законопроект о ратификации

 данной угоды.

      Вместе  с  тем, я хочу обратить внимание народных депутатов

 на  то,  что,  ратифицировав  даную  конвенцию, наше государство

 берет   на   себя   важнейшее  обязательство  перед  европейским

 сообществом,  выполнение  которых  потребует огромных финансовых

 средств.

      Прежде  всего,  я  хочу проинформировать уважаемых коллег в

 том,  что  из  года  в  год численность спецконтингента в местах

 лишения   свободы   растет.   Буквально   за  3  последних  года

 численность  их увеличилась на 80 тысяч. Но финансирование даной

 системы  постоянно  уменьшается. Если в 1995 году требовалось на

 содержание  этих  учреждений  241 миллион гривен и... а бюджетом

 всего  предусматривалось  135 миллионов, то выделено было всего-

 лишь  -обратите  внимание,  уважаемые  товарищи  -всего лишь 123

 миллиона   гривен.

      В   1996   году   уже   требуется   610  миллионов  гривен.

 Предусмоттрено  бюджетом  220  миллионов,  а  выделено  всего 84

 процента    вот    этих   средств.   Из-за   абсолютно   плохого

 финансирования    в    местах    лишения   свободы   отключается

 электрическая  энергия,  тепло,  не  поставляются жизнено важные

 материальные  ресурсы,  продукты  питания.  Длительное  время не

 усуществляется     обновление    и    ремонт    общежитий    для

 спецконтингента,  водопроводных  и  тепловых  сетей, котелен, не

 приобретается    специальный   автотранспорт.   Последние   годы

 фактически   не   ремантируется  инженерно-технические  средства

 системы  охраны.  Сроки  эксплуатации  половина  аппаратуры  уже

 истекли   и   только   в   прошлом  году  на  этой  основе  были

 спровоцированы  побеги  и  применялось в 9 случаях огнестрельное

 оружие   для предупреждения  побегов из мест  лишения  свободы.

      Особенно  опасное  состояние  с  медицинским  обслуживанием

 спецконтингента.  медицинские  учреждения  переполнены,  больных

 туберкулезом среди 221 тысячи более 9 тысяч человек, в том числе

 2   с   половиной  тысячи  заключенных  болеет  открытой  формой

 туберкулеза.  Смертность растет с каждым годом. Если в 1995 году

 в местах лишения свободы умерло 1 199 человек, то в прошлом году

 2 тысячи человек, в том числе от туберкулеза 500 человек.

      Каждый  пятый  заключенный  страдает  недостатком  веса или

 дистрофией.  Не лучше обстоит дело и с обеспечением материально-

 техническим  и  финансовым личного состава мест лишения свободы.

 Не смотря на то, что буквально недавно личный состав сокращен на

 15  с  половиной  тысяч  человек, а осталось всего лишь 38 тысяч

 человек,  и  для  их  содержания необходимо 87 миллионов гривен,

 проектом  бюджета  предусматривается  на  1997  год  всего 52, 4

 миллиона гривен.

      Это, уважаемые товарищи, я говорю для того, чтоб вы поняли,

 насколько  серьезная  проблема  и  насколько нам нужно много еще

 вложить  средств,  чтобы выйти на уровень европейских государств.

      Вот  Наталия  Михайловна  говорила  о  том,  что  8  гривен

 заработная  плата,  скажем,  нашего  гражданина.  Во  Франции на

 содержание  одного  заключенного  в  день  идет  40 долларов, 40

 долларов.

      Но, в целом, я все-таки хотел бы вас призвать проголосовать

 за   ратификацию   этой   конвенции  с  тем,  чтобы  в  качестве

 социального   ориентира  мы  все-таки,  может  быть,  с  помощью

 европейского  сообщества  добкемся улучшения условий быта, труда

 тех   граждан,  которые  временно  находятся  в  местах  лишения

 свободы.

     

      ГОЛОВА.  Позиція  комісії  зрозуміла.  Сідайте, будь ласка.

 Марченко записаний на виступ.

      

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые  депутаты,  когда  на  этой  трибуне  стоял Борис

 Олейник  перед выездом в Страсбург на Совет Европы, Председатель

 Верховного  Совета  спрашивал,  какие  вопросы наша комиссия или

 наша  делегация  должна  была  бы  внести на рассмотрение Совета

 Европы.  И  в  этот момент я, в частности, держал руку для того,

 чтобы  предложить  рассмотрение  дел  в  Украине,  а  точнее, по

 социальной  сфере.  Как  наши  люди  питаются, сколько получают.

 Потому  что это тоже сфера в качестве контроля со стороны Совета

 Европы,  если мы туда уже вошли. Александр Александрович сделает

 вид  -постоянно  не  видит,  что  мы  там  держим руку, нарушаем

 постоянно  Регламент  и  не  позволил  нашей комиссии дать такое

 поручение,   чтобы   посмотрели  и  проверили  Украину,  как  на

 государвство  с массовым нарушением прав человека. Потому что то

 социальное положение у наших пенсионеров, инвалидо, чернобыльцев

 и  людей  работающих  не  входит  ни в какие рамки. Почему я это

 говорю. Потому что как раз эта конвенция и та социальная хартия,

 о  которой говорил и Сергей Головатый, Наталья Витренко, это два

 документа,  которые  определяют  социальную защищенность. Только

 один  документ,  который  нам сегодня предлагают ратифицировать.

 Это  тех людей, которые получили наказание за свои преступления,

 находятся  в  местах  лишения свободы. А второй документ -людей,

 которые живут в государстве, работаю и обязаны зарабатывать себе

 на жизнь.

      Поэтому  я за то, чтобы ратифицировать вот эту конвенцию. И

 предлагаю ратифицировать в пакете. Не сегодня. Сегодня....... не

 ратифицировать.   А   в  пакете  социальной  хартией.  Почему  с

 социальной  хартией.  Потому  что  наша  Конституция принята, 48

 статья   ограничивает   социальные   права   наших   граждан   в

 законодательном праве. Я зачитаю, что 48 стаття: кожен має право

 на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає:

 достатнє  харчування,  одяг  і  житло.  А  конвенция  социальная,

 европейская  хартия  как  и  Декларация  прав  человека к одягу,

 харчуванню  і  житлу додає медичний огляд та необхідне соціальне

 забезпечення.

      Этого   нет   в   нашей   Конституции.   И   этими  нормами

 руководствуется  Кабинет  Минстров,  когда разрабатывает бюджет,

 когда  разрабатывает  реформы  заработной  платы,  пенсии  и так

 далее.  Следовательно,  для  того,  чтобы  бюджет  принят  был в

 соответствии   с  требованиями  европейскими,  как  минимум,  по

 отношению   к  социальным  нашим  требованиям,  к  правам  наших

 граждан.  Я предлагаю ратифицировать не сегодня эту конвенцию, а

 ратифицировать   с  началом  сессии  седьмой,  ратифицировать  в

 пакете  и  определить  и  обязать  наше Правительство обеспечить

 необходимые,   Европой   установленные  минимальные  прожиточные

 уровни.  А  если это Правительство не может обеспечить, то гнать

 его  надо  в  шею  -для  того, чтоб они не терроризировали народ

 Украины. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Перед  тим  як  голосувати,  я  просив би вашої...

 однухвилину  вашої  уваги.  Я  просив би тих хто виступає, перед

 тим  як іти на трибуну, читати предмет обговорення. Тому що мова

 йде  не  про  тих,  хто  засуджений,  а про тих, хто позбавлений

 волі  -йде,  скажем, під слідством знаходиться -в СІЗО і в інших

 установах.  І  воно,  звичайно, поки тут сидиш, то нічого -можна

 відкладать  на  місяць,  на  рік,  на  скільки  завгодно... А як

 людина,  нормальний  громадянин  там сидить?! І над ним чиняться

 тортури  -що  сьогодні  ми  маємо  прикладів дуже багато з цього

 приводу...  Як  бути тоді? Коли знайомий багатьох тут депутатів,

 знайомий  Віктор  Боженар  сидить 2 роки вже майже!.. Йому треба

 робить  зараз  операцію  на  серці,  а  його  не  можуть, бачте,

 випустить, бо немає в тюрмі такої установи, щоб... де можна було

 б зробити дослідження і, скажем, переконатись в тому, що справді

 йому  потрібно  робити  таку  складну  операцію?..  Це нелюдське

 відношення  до  людини  чи...  до  громадянина,  чи  як це можна

 класифікувати?  І  не можна вплинути абсолютно, бо туди і навіть

 наші  депутати  не могли проникнуть, щоб провести бесіду і д. д.

 Якщо сьогодні підсудні, тобто слідство довкола яких ведеться вже

 другий рік, не можуть... (Ш у м   у   з а л і) Так це -  правда!

 Якщо  не можуть вони звернуть... привернуть до себе уваги навіть

 шляхом  голодовки, то виникає питання, можуть вони звернутись як

 громадяни  до міжнародних організацій, на основі цієї конвенції,

 щоб  захистить  свої  права,  чи  ні?!  І таких прикладів я можу

 навести дуже багато!.. (Ш у м   у   з а л і) На жаль...

      Тому  я  вважаю,  що  в  пакеті -  це не умова, це не норма

 Регламенту - голосувати  потрібно конкретно і Європейську Хартію

 соціальну, і цю... і цюб конвенцію треба голосувати.

      І тому я ставлю на голосування проект, який внесений

 Міністерством  юстиції.  І прошу  підтримати  цю пропозицію.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Шановні   депутати,  у  вас  на  руках  проект  Закону  про

 благодійництво та благодійницькі організації, кяий дуже ретельно

 обговорений  тут  в  сесійному  залі.  Як ви пам'ятаєте, був цей

 закон направлений на доопрацювання комісіям з однією умовою, щоб

 вони  винесли  цей  закон погоджений. Тобто, щоб разом підписали

 проект  цього закону.

      Тепер  це  зроблено.  Погоджені  всі  позиції. Тобто, після

 обговорення, яке ви провели, є всі підстави прийняти цей закон в

 1-му читанні.

      Якщо ви не заперечуєте, я ставлю на голосування цей прокт у

 1-му читанні. Будь ласка.

     

      "За"-

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Постанова  з  цього  приводу,  ну,  зводиться  до  висновку

 прийняття  в  1 читанні.

      Тепер  відносно тої постанови, куди ми відправили працювати

 групу  депутатів.  Вони порадилися між собою і такі... до такого

 висчновку  дійшли. Голосування проекту Закону "Про оподаткування

 майна"  було  проведено,  тобто  проголосовано.  Підтримки серед

 депутатів  це  не  одержавло.  І тому питання в цьому відношенні

 вичерпано.  А  відносно  підготовки  наступних,  так  би мовити,

 проектів  тощо,  то  мова  іде  те,  що  треба працювати над цим

 проектом  і  вносити  його  тоді,  коли  він  буде  готовий  для

 розгляду.

      І,  крім  того,  мова  йшла,  як  ви  пам'ятатєте, сьогодні

 дискусія  були  і  при розгляді цього питання і інших питань про

 те,  що  треба  створити тимчасову спеціальну комісію, як сказав

 Владислав  Васильович Носов.

      Але  мова йде про те, що потрібно створити в даному випадку

 не  Тимчасову спеціальну Комісію, і не узгоджувальну комісію, бо

 тут  мова  не  про узгодження йде. Мова йде про підготовку, або,

 вірніше  так,  про  відстоювання  позицій фракцій при, або думки

 фракцій при підготовці законопроектів, що стосуються податкового

 законодавства.

      Тому  мова  йде  про створення робочої групи, яка може бути

 створена розпорядженням Голови Верховної Ради .

      І тому за пропозицією керівників фракцій пропонується,  щоб

 в  цю  групу  увійшли  депутат  Мусіяка  Віктор Лаврентійович як

 керівник  групи,  заступник Голови Верховної Ради, Шулежко Марія

 Яківна  від  аграрників, Германчук Петро Кузьмич від "Соціально-

 ринкового  вибору,  Ємельянов Володимир Михайлович від "Реформ",

 Раханський  Анатолій  Варфоломійович  від  "Незалежних", Альошин

 Валерій  Борисович  від  Руху,  Лященко  Костянтин Дмитрович від

 "Єдності",  Коломойцев  Валерій Едуардович від " Конституційного

 центру",  Вінський Йосип Вікентійович від Соціалістичної фракції,

 Немировський  Володимир  Лукич від комуністів і Пустовойтовський

 Володимир  Семенович  від МДГ.

      Таким чином...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Кого? І Шандрюк від позафракційних.

      З   цього   приводу  я  підписую  розпорядження  і  доручаю

 керівнику  секретаріату і виконуючому обов'язки керуючого справи

 створити  необхідні умови для роботи цієї робочої групи. І цього

 буде досить для того, щоб вони могли відстоювати позицію фракції

 при підготовці цих законопроектів.

      Таким  чином , порядок дня на сьогодні вичерпаний.

      Я просив би ...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну   хвилиночку.  У  вас  на  руках  є  проект  засідання

 Верховної Ради на 4 лютого. Порядок дня на цей день. Я просив би

 вас з ним погодитись, опрацювати, само собою. Затверджувати його

 немає  потреби.  Це  просто  в порядку інфомрації, бо ми порядок

 будемо затверджувати на всю сесію.

      Є  така  пропозиція. Зараз використати приблизно 10 хвилин,

 одну   хвилинку,  на  різне.  І  дати  змогу  за  погодженням  з

 керівниками  фракцій  мені  зробити  коротенький підсумок шостої

 сесії.  Той матеріал, який вам буде потрібен під час зустрічі, у

 депутатів.

      В  різному, так, тільки 10 хвилин. Чи замість різного? Так,

 10 хвилин. Діхтяренко, будь ласка. Говоріть.

     

      ДІХТЯРЕНКО. Діхтяренко, Черкаси, Золотоноша.

      Шановний голово, шановні колеги, даруйте, що так скажу, але

 подив  викликало  те,  що  у жодного з нас не виникло запитання,

 чому  16  січня  було знято з розгляду питання про проект Закону

 про  ратифікацію  договору  між  Україною  і  Міжнародним банком

 реконструкції.

      Більшість  вважає,  що  це  питання  знято  з розгляду. Так

 знято,  але  знято  тому,  що 28 грудня цього року в Україну під

 урядові  зобов'язання  надійшов  перший транш тієї позики в сумі

 150  млн.  долларів  США. Одержав цю позику, уряд згідно чинного

 законодавства.  Але  мої  хвилювання  з  іншої  причини.  Позику

 одержано  на  покриття  дефіциту  бюджету,  зокрема на погашення

 заборгованності  сільхозвиробникам.  За  ними поставлено зерно в

 рахунок державного замовлення.

      Станом   на   3   січня   цього  року  в  Україні  загальна

 заборгованність  держави сільхозтоваровиробникам за зерно урожаю

 96  року,  з  урахуванням  боргу  за сіяння кукурудзи 95 року та

 витрат  на  транспортування  зерна  складає  334  млн.  гривень.

 Господарствам    в    Черкаській    області,   наприклад,   така

 заборгованність становить 34 млн. гривень.

      Враховуючи  відсутність будь-якого фінансового забезпечення

 підготовки  господарств  для весняно-польових робіт цього року і

 знаючи  "вміння"  нашого  уряду розпоряджатися валютою.

      Я  благаю  всіх  вас,  шановні  колеги, включити до порядку

 денного  на  4 лютого цього року, тобто на початок роботи сьомої

 сесії питання: інформація Уряду про використання Україною першої

 частини    позики,   яка   надійшла   від   Міжнародного   банку

 реконструкції  та  розвитку  на структурну перебудову сільського

 господарства.  Доповідачем  від  Уряду  затвердити віце-прем'єра

 Михайла   Васильовича   Зубця.   Уряд  повинен  дати  нам  чітке

 роз'яснення,  як  в розрізі областей будуть використані кошти на

 погашення  заборгованості  за  зерно. Коли і в яких формах кошти

 надійдуть безпосередньо товаровиробникам, адже весна не чекає.

      Вношу  також пропозицію: доручити Комісії з питань фінансів

 і  банківської  діяльності вивчити і проаналізувати використання

 Урядом  кредитів,  позик,  які  були  взяті  для розвитку галузі

 сільського  господарства, і проінформувати сьому сесію в березні

 цього  року.  Прошу  ці  два  питання,  якщо можна, поставити на

 голосування. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Олійник.

     

      ОЛІЙНИК. 18/90 Запорізький.

      Шановні  колеги!  Кілька слів щодо вояжерів, з приводу яких

 закручується  дека  завірюха.  Ще  раз  пояснюю.  Верховна  Рада

 України     з     притаманною     їй    гідністю    відреагувала

 на......................  наскоки  певних сил стосовно розподілу

 флоту та статусу Севастополя.

      У  врівноважених  і  зважених  заявах  ми  намагалися зняти

 напругу,   расформувавши   ситуацію   в   конструктивне  річище.

 Здавалось  би обмін делегаціями виводив нас на миротворчу лінію.

 Отже   нашій  стороні  не  видмовиш  у  державній  зваженості  і

 стриманості.

      До  того  ж  ми  чекали конкретної відповіді від офіційного

 Кремля,  але  водночас застерегли, що у разі ескалації напруги з

 боку  московської  команди,  ми будемо змушені вчинити адекватні

 дії щодо захисту свого суверенітету.

      На  жаль,  ми  поки не почули голосу Президента Росії, зате

 войовничі поклики з Москви ............... все вищих............

      Стосовно  Юрія  Лужкова,  то  схоже,  що  він  прагне стати

 небажаною  персоною,  аби  набрити передвиборні очка. Ну що ж, у

 нас є всі можливості і підстави втолити його спрагу.

      Днями Лужков напівлегально об'явився Криму, де знову ж таки

 розмахував   томагавком   і   вперто  намагався  присвоїти  собі

 Севастополь.  Зважаючи  на  все  це, просив би нашого Президента

 з'ясувати  нарешті  у  Бориса Миколайовича його точку зору. Якщо

 він  предстає  на  Лужковську,  то  у  нас  уже всі підготовлені

 законопроекти про режим перебування військ, має напрацювання МЗС

 щодо  звернення в  міжнародні  інституції.

      Стосовно  ж  іншого вояжа, то вкотре я хотів би сказати. Як

 би  це  м'якше  пояснити?  Решпект  члена  ЦК колишнього КПРС не

 дозволяє  мені  опускатися  до  того, щоб відповідати на вибрики

 якогось  Затуліна всього-навсього рядового функцінера колишнього

 ЦК ВЛКСМ.

      Тепер   стосовно  того,  що  мене  тут...  Шановні  колеги!

 Стосовно  того, що мене тутт вітають із присудженням мені якоїсь

 нагороди,  то  я  хотів  би  вам  сказати, що все, що діється за

 межами  нашої  вітчизни  в  суверенних  державах мене стосується

 тільки  в тому випадку, коли воно загрожує суверенітету України.

 решта  мене не  цікавить.

      Стосовно  журналістів,  які  конвертували цю ситуацію, мушу

 вам  сказати,  що  ніяких  нагород  я  не одержував. А їх я можу

 звинуватити   -ще   раз  кажу-в  тому,  що  вони  є  навідниками

 рекетирів,  які  можуть вимагати він мене золота, котрого у мене

 нема. Дякую за увагу.

      (О п л е с к и)

     

      ГОЛОВА.  Кириченко. Микола Олексійович Кириченко.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну  він  записаний.  А  ви  за наступним записані. Ну йдіть

 подивіться. Ви  ж не виріте.

     

      КИРИЧЕНКО.

      Олександре Олександровичу, прошу передати Марченко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемые  депутаты,  как  и у каждого из вас, у меня много

 поручений избирателей своих. И мне представляется та возможность

 единственная,  которая  сегодня  есть  для  того, чтобы огласить

 запросы  избирателей,  чтобы  по  ним были приняты решения, есть

 либо,  так  называемая  разминка, которую сократили и один раз в

 неделю  проводят,  и  туда  практически невозможно попасть, либо

 "разное".   И   по   Регламенту   "разное"   должно  проводиться

 еженедельно. К сожалению, Регламент не выполняется в этой связи,

 и  многие  обращения  к нам не озвучиваются и не находят своего,

 значит, адресата для выполнения.

      В  этой  связи  я  просил  бы  Александра Александровича не

 нарушать  Регламент и "разное" делать еженедельно в соответствии

 с Регламентом.

      Еще  просьба к вам, Александр Александрович, вы знаете, что

 у   нас  есть  претензии  к  вам  по  нарушению  Регламента,  мы

 обратились   с   Наталией   Михайловной   Витренко  в  комиссию,

 обращались  несколько  раз,  и  в течение шестой сессии комиссия

 трижды  направляла  вам,  комиссии  Шейко, трижды вам направляла

 письменное  обращение,  чтобы  вы пришли на заседание комиссии и

 разобрали  все  пункты  хотя  бы той мизерной толики, которую мы

 подаем, что вы нарушаете Регламент, вы умышенно не являетесь.

      К  сожалению,  ни  комиссия,  ни  вы,  ни Верховный Совет в

 данном  случае  не  может повлиять на вашу режиссуру, которую вы

 тут  делаете, и в этой связи все права депутатов наши в общем-то

 урезаются,  и  мы  не  можем  реализовать  те права, которыми мы

 обладаем по Конституции, по Регламенту.

      Я  прошу  вас, во-первых, явиться на комиссию, разобрать те

 случаи,  где  вы  грубейшим образом нарушили Регламент. Это было

 связано и с принятием Конституции, и с Программой Правительства,

 и  с  протаскиванием  бюджета.  И прошу на седьмой сессии делать

 все,  чтобы  мы  работали в рамках Регламента. А депутаты должны

 понять,  что  если будут соблюдаться честь и достоинство каждого

 из  нас, здесь избранных, то от этого выиграет и Верховный Совет

 в целом, и наши избиратели получат возможность через нас решать

 вопросы, которые их волнуют.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан.

     

      МОВЧАН. 198 виборчий округ.

      Шановний  Олександре Олександровичу, перед тим, як передати

 слово Володимиру Яворівському, я хотів би звернути вашу увагу на

 те,   що   представники   40  профспілкових  організацій  почали

 голодівку   з   приводу   того   листа,  який  ви  направили  до

 Національного   банку   із  замороженням  їхніх  рахунків  фонду

 соціального страхування.

      Я  хотів  би,  щоб  ви  звернули  на це увагу, тому що вони

 зобов'язалися  цю  голодівку  доти тримати, доки не відкличеться

 лист.

      І  друге. Я пропонував неодмінно нам починати і закінчувати

 нашу  роботу  сесії  з  національного  Гімну,  який  ми  з  вами

 прийняли. Я думаю, що така процедура дуже важлива для підняття і

 консолідації всіх нас. Дякую.

     

      ГОЛОВА. Яворівський.

     

 

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.     Вододимир    Яворівський,    Свідловодськ,

 Демократична партія України.

      Шановні  мої  колеги,  я  думаю,  що  ви  ще  не забули моє

 звернення  до  вас.  Було  подано список, погоджений із багатьма

 фракціями.  Ми  повинні  уникнути  політичних спекуляцій навколо

 цього,  тому  що  у нас у всіх є виборці, і вони, мабуть, хочуть

 почути  від  нас, яка ж доля тих резонансних справ. Це абсолютно

 свідомо  підкреслюю,  ми  не  судді, ми нікого не захищаємо. Але

 об'єктивну  інформацію  ми  з  вами  повинні  мати.  Я  готовий,

 оскільки  відбулося обговорення в кількох комісіях, піти на дуже

 нормальний компроміс.

      Він  полягає  ось  у  чому.  Доручити  комісії  Жира,  як є

 профільна комісія, на цей період, для обстеження цих усіх справ,

 надати їй права слідчої. Але для того, щоб цим не займалася одна

 єдина  профільна  комісія,  долучити  до  депутатів  комісії той

 список,  який  був  запропонований.  Там  є  і  від лівих, і від

 правих.

      Я  просив  би проголосувати. Хай би ця комісія попрацювала.

 Вони  нам  би  тут  доповіли, ми б мали об'єктивну картину і про

 роботу  прокуратури,  і  про  роботу  судів.  Чому  ми від цього

 відмовляємося через якісь наші, що хтось там комусь, що той того

 захищає. Ще раз кажу. Нас цікавить істина.

      Я б вас дуже просив проголосувати за цю ідею, яка прийнятна

 абсолютно! Комісія Жира плюс той список, який ми додали. І до 15

 травня  щоби  доповів  чи  Жир,  чи хто там буде обраний головою

 комісії,  про це питання - ми будем мати об'єктивну інформацію з

 різних боків. Дякую. Я вірю, що ви мене в цьому підтримаєте!

     

      ГОЛОВА.  Дорогі  колеги, справа в тому, що це питання можна

 вирішувать,  включивши  його  в  порядок дня. Я ще раз прошу: це

 питання  можна вирішувать, включивши його в порядок дня. Якщо ви

 згодні включити - давайте будемо розглядати.

      Я ставлю на голосування - була пропозиція - про включення до

 порядку дня (Ш у м   у   з а л і)

     

      "За" -

      Давайте на наступну сесію тоді поставимо.

      Тепер. Час використаний на... В "різному" появилося кілька

 питань,  які потрібно просто проінформувати про них. Зокрема те,

 що   сказав   Павло  Мовчан  відносно  того  голодування,  котре

 оголосили  представники  деяких профспілок. Учора із 10-ї вечора

 майже  до  12-ї  ночі  я  з  ними  зустрічався. Ми обговорили ті

 питання,  котрі вони порушують, і я зобов'язаний вам сказати про

 те  (і,  очевидно,  вас  це  буде цікавити, бо у ваших округах є

 представиники  цих  профспілок),  бо  суперечки  йдуть  відносно

 використання коштів державного страхування. Так от, мова йде про

 такі речі (я просив би тут кілька хвилин уваги -  треба почути),

 я,  коротше, прочитаю довідку юридичну з цього приводу, а ви для

 себе її візьміть як аргументи, коли будете пояснювати людям суть

 справ.

      "Статтею  41 Конституції України (ще 1978 року Конституції)

 було  визначено, що громадяни України мають право на матеріальне

 забезпечення  в  старості - в разі хвороби, повної або часткової

 страти  працездатності,  а  також  втрати годувальника. Це право

 гарантувалось  соціальним  страхуванням робітників, службовців і

 колгоспників  з  допомогою  по  тимчасовій  непрацездатності  та

 іншими   формами  соціального  забезпечення.  В  розвиток  цього

 положення  Конституції стаття 254 Кодексу законів про працю було

 встановлено,   що   всі   працівники   підлягають  обов'язковому

 державному  соціальному страхуванню. Стаття 244 КЗОТу визначила,

 що   державним  соціальним  страхуванням  управляють  професійні

 спілки.

      Порядок   управління   коштами   соціального   страхування,

 призначеними   переважно   для  виплати  допомог  по  тимчасовій

 непрацездатності  був  встановлений  постановою  Радой міністрів

 Української  РСР  і  Радою  федерацій  незалежних  профспілок 11

 лютого   1991   року   номер   25   "Про  управління  соціальним

 страхуванням   в   Українській  РСР",  відповідно  до  якою  був

 створений     Фонд    соціального    страхування    як    єдиний

 республіканський центр по управлінню соціальним страхуванням.

      Органом  управління фонду було визначено його правління. До

 складу,   зокрема,   були   включені   представники   від   усіх

 ркспубліканських галузевих і територіальних професійних центрів.

      Правління  фонду  очолює  одни  із  заступників голови Ради

 федерації  незалежних  пролфспілок  України.  Зазначимо,  що для

 обліку  коштів  соціального  страхування  у  плані  рахунків був

 відкритий  рахунок  в 691 кошти Фонду соціального страхування. А

 для   обліку   коштів  громадських  організацій,  в  тому  числі

 профспілок,    рахунок   -700,   поточні   рахунки   громадських

 організацій.

      В  той  час  нові  створені  профспілки,  вважаючи,  що  на

 підставі  статті  244  КЗОТу  вони  можуть  самі  без урахування

 зазначеної  постанови  Ради  міністрів  Української  РСР  і Ради

 федерації  НПО - так  документ  називається - визначити  порядок

 управління  коштами...  визначати  у  порядок управління коштами

 соціальне   страхування  почали  використовувати  ці  кошти  для

 соціального страхування лише власних членів  профспілок.

      Друге.  Нова Конституція України, стаття 46 підтвердила, що

 право  на  соціальний захист громадян України, у тому числі і не

 на  забезпечення  їх  у  разі тимчасової втрати непрацездатності

 гарантується    загальнообов'язковим   державним...   соціальним

 страхуванням.  Тобто,  ще  раз  підтвердила  державний  характер

 соціального страхування.

      27.  11.  96  року  правління  Національного  банку України

 прийняло   Постанову   ь   309  "Про  облік  коштів  соціального

 страхування  в  установах  банків",  якою  дозволило комерційним

 банкам  відкривати  професійним  спілкам,  що  входять до складу

 Національної конфедерації професійних спілок України, себто інша

 структура,  ніж  ФМП,  поточні  рахунки за балансовим рахунком ь

 708   -кошти   Національної   конфедерації  профспілок  України,

 пасивний,  і створило можливість перерахування коштів державного

 соціального   страхування   не   на  рахунок  691  -кошти  Фонду

 соціального  страхування,  а на рахунок ь 708 -кошти Націоналної

 конфедерації професійних спілок.

      Останнє  не  відноситься до компетенції Національного банку

 України.  Саме  на  ці  обставини  були  звернута  увага  Голови

 Національного банку України Ющенка у листі Голови Верховної Ради

 Україн   ь   019756  від  20  грудня  1996  року,  який  не  має

 нормативного   характеру,   як,  до  речі,  і  відповідний  лист

 заступника  Голови  Верховної  Ради  України  Дьоміна,  на  який

 посилаються сьогодні ті, хто протестує.

      Постановою  правління  Національного  банку України від 30.

 12.  96  ь  342  завтерджений  порядок обліку коштів соціального

 страхування  в  установах  банку,  яким  відповідно  до  чинного

 законодавства   встановлено,   о  облік  обов'язкових  страхових

 внесків   на   соціальне   страхування  здійснюється  тільки  за

 балансовим  рахунком  ь 691 -кошти Фонду соціального страхування

 України.  А  також  те, що кошти професійних спілок України, які

 входять  до  складу Національної конфедерації професійних спілок

 України,   крім  обов'язкових  страхових  внесків  на  соціальне

 страхування,  обліковуються  за балансовим рахунком ь 708 -кошти

 Національної конфедерації професійних спілок України.

      Тобто,  не  можна  змішувати  кошти на утримування апаратів

 профспілок  із  коштами,  які передбачені, як державне соціальне

 страхування.

      Вважаємо, що для виршіння проблеми, яка виникла зараз, може

 бути запропоновано, взявши до уваги, що правлінням Національного

 банку України за погодженням з Комісією Верховної Ради України з

 питань  соціальної політики та праці затверджений порядок обліку

 коштів  соціального страхування  в установах  банку.

      Перше,  доручити  Комісії  Верховної  Ради України з питань

 соціальної  політики  та  праці до 1 квітня 1997 року опрацювати

 механізм управління коштами державного соціального страхування з

 забезпеченням  участі   в ньому  усіх профспілок.

      Друге,  внести пропозицію щодо акумулювання та використання

 коштів  державного  соціального страхування безпосередньо Фондом

 соціального страхування.

      І  третє. Запропонувати Кабінету Міністрів України привести

 у   відповідність   зі   статтею  36  Конституції  України,  яка

 встановлює   рівність   прав  усіх  профспілок,  постанови  Ради

 Міністрів Української РСР і Ради федерацій незалежних профспілок

 від 11 лютого 91 року ь25 про управління соціальним страхуванням

 Української  РСР, виключивши із  неї, зокрема, положення про те,

 що  правління  фонду  очолює  один  із  заступників  голови Ради

 федерації незалежних профспілок України.

      Я  вважаю,  що  вони  самі  самостійно  вирішать,  хто буде

 очолювати цей фонд. І таким чином, будуть з'ясовані всі питання,

 що  стосуються  проблем, які порушують тих, хто приїхав сьогодні

 до Верховної Ради.

      Хочу  звернуть  вашу увагу ще на те, що посилання на те, що

 нібито   сьогодні  утискуються  права  постраждалих,  наприклад,

 травмованих,  вагітних  і  тих,  хто користується іншими чотирма

 виплатами   із   коштів  державного  страхування,  ці  аргументи

 безпідставні,  тому  що  ці  проплати здійснюються відповідно до

 існуючого  законодавства. А мова йде тільки про те, що розведені

 708  рахунок і 691. І тому я вважаю, що підстав для пікетування,

 голодування немає ніяких.

      Я  вам  про  це доповідаю у різному у порядку інформації. Я

 прошу  вас, будь ласка, спокійно. Давайте не будемо обговорювати

 це  питання.  Якщо  ви  хочете обговорити, то давайте включим до

 порядку  дня.  Я  ставлю  на  голосування  вашу пропозицію, будь

 ласка.

     

      "За" -

      Не приймається постанова.

      І  ще  одне.  Шановні  колеги,  учора  ми  проголосували за

 пропозицію   депутатів,  яку  я  теж  підтримав,  -уточнення  до

 постанови,   до   проекту   постанови   про  призначення  голови

 Національного   банку   України.  І  тепер  появилося  ніби  два

 трактування:  одне  те, що на руках у депутатів був проект, який

 передбачав  такий зміст, що до затвердження голови Націоанльного

 банку,  виконання  обов'язків  покласти  на  Ющенка,  а  5 числа

 розглянути це питання по суті.

      А  друга  була  постанова,  з врахуванням того, що вже було

 проголосовано,  тимчасово  виконуючим  обов'язки до 5 числа, а 5

 поставити питання, розглянути по суті.

      Ну,  принципової  різниці  тут  немає.  Тому  оскільки була

 пропголосована  і  та  норма  і  ця,  тоді  такий порядок, і він

 абсолютно  не  дискредитує  голову Національного банку, а тільки

 говорить  ро  процедуру,  що  до  5  числа він виконує обов'язки

 голови  Національного  банку,  а  5 числа ми вирішим питання про

 його призначення.

      (Ш у м  у  з а л і )

      А якщо не вирішим, то продовжим повноваження.

      Я  прошу  кілька  хвилин  вашої уваги, щоб завершити роботу

 шостої сесії.

     

      МОРОЗ О.О.

      Шановні депутати! Шановні радіослухачі! Сьогодні в останній

 день  шостої  сесії  Верховної  Ради  я хотів би зосередити нашу

 увагу на деяких підсумках нашої роботи.

      Особливість  сесії  полягала  в  тому,  що вона була першою

 після прийняття Конституції України. І природно сподівання людей

 на   стабілізацію   суспільно-політичного   життя  України,  які

 пов'язувалися  із  прийняттям  Основного закону, мали стмулювати

 плідну роботу законодавчого органу нашої держави.

      По-перше.   До   цього  зобов'язує  сама  коснтитуція,  ряд

 положень   якої   потребує   невідкладного  вирішення  на  рівні

 законодавтва.

      По-друге.  На активідацію роботи Верховної Ради не могла не

 вплинути  та  соціально-економічна  ситуація,  в  якій перебуває

 України.  Причому це особливо бентежить і досить непомітно нашим

 громадян,  та  і  законодавцям  в тому числі, будь-яких реальних

 ознак подолання економічної кризи.

      Якщо  більшість  країн  СНД  у  1996  році вперше за період

 складних   суперечливих   реформацій  мали  позитивні  показники

 приросту  валового  внутрішнього  продукту, обсягів промислового

 виробництва,  роздрібного  товарообороту  тощо,  то Україна, так

 само  як  і Росія, Молдова і Такжикистан, продовжувала сповзання

 до економічної прірви, в черговий раз втративши 10 відсотків ВВП

 (проти  1990  року  він  знизився  вже  більше, як наполовину) 5

 відсотків   промислової   продукції.  20  відсотків  виробництва

 товарів  народного  споживання, 12 відсотків обсягів роздрібного

 товарообороту.  Вищі показники спаду має лише Таджикистан, але ж

 там продовжується війна.

      Тому  зрозумілим  є  той крок назустріч оновленому урядові,

 який зробила Верховна Рада 10 вересня минулого року, зосередивши

 головну  увагу  у  планах  на  цю сесію саме на законопроектах і

 соціально-економічних проблем.

      Нагадаю,  що  згідно  з  розгорнутим  планом  законотворчої

 роботи  на  друге  півріччя 1996 року, ми передбачили розглянути

 180 питань, з яких більша половина (103) стосувались унормування

 економічних  відносин  і  галузевого  розвитку.  При  цьому були

 враховані   всі   пропозиції  уряду,  а  також  питання  внесені

 Президентом України  як  невідкладні.

      Більше  того, враховуючи необхідність своєчасної підготовки

 до  нового  бюджетного  року, Верховна Рада прийняла рішення про

 невідкладний  розгляд питань вдосконалення податкової політики і

 не  раз  поверталася  до  тих  питань, які не були передбачені в

 порядку дня, але вносилися у цьому напрямку.

      З  певною  надією  на  позитивні  зрушення в економіці була

 сприйнята   і  програма  діяльності  уряду,  яка  з  урахуванням

 численних пропозицій і зауважень, висловлена при її обговоренні,

 була  в  основному підтримана Верховною Радою. Це стало і виявом

 довіри  до  щойно сформованого уряду і в черговий раз засвідчило

 обопільне   бажання  до  співпраці  у  розв'язанні  найгостріших

 соціально-економічних питань  в  розвитку   держави.

      Відразу  зазначу.  З  свого  боку Верховна Рада зробила все

 можливе,   інколи   навіть   неможливе,   щоб   виправдати  такі

 сподівання.  за  6  сесію  відбулося 85 пленарних засідань. Це в

 півтора рази більше, ніж на другій сесії (57) і майде на третину

 перевищує  показники  4 сесії. Цебто, за аналогічний період. Які

 за  календарним  відліком  проходили  в приблизно рівних умовах.

 Цьому,   зокрема,  сприяли  узгоджені  рішення  всіх  фракцій  і

 депутатських  груп  щодо  індесифікації  роботи сесії. Попри всі

 намагання   окремих   народних  депутатів,  на  жаль  так  було,

 загальмувати  нашу  діяльність, Верховна Рада від сесії до сесії

 нарощує  продуктивність  законотворчої  роботи.  Якщо  на другій

 сесії  ло  прийнято  45  законів  і  122  постанови, на четверій

 відповідно  62  і  115, то на нинішній -близько 300 законодавчих

 актів.  А  за  кількістю  ухвалених законів -близько 120, я кажу

 "близько",  тому  що  сьогодні  ще прийняті ряди законів, -шоста

 сесія  перевищила  навіть  високі  показники  попередньої п'ятої

 сесії, яка була майже вдвічі тривалішою.

      Думаю,   наведені  цифри  в  повній  мірі  відображають  як

 стурбованість  народних депутатів, ситуацію в суспільстві, так і

 їх зрослу волю і спроможність йти на необхідні компроміси заради

 загальнодержавних інтересів.

      До  речі,  щодо  стурбованості  депутатів  станом  справ  у

 державі.  На шостій сесії ми підтримали і направили у відповідні

 інституції  понад  250  депутатських  запитів.  Для детальнішого

 розгляду  конкретних  питань  утворено  8  спеціальних і слідчих

 депутатських  комісій.  Правда,  деякі  з  них  надто  затягнули

 роботу. Я просив би голів цих комісій найближчим часом доповісти

 Верховній  Раді  про  наслідки  перевірок, коли це передбачено у

 плані роботи.

      Звичайно,   щоб  виправдати  сподівання  виборців,  важливо

 значно   підвищувати   якість  нашої  роботи  над  тими  нормами

 законодавства,  які ми приймаємо. Тим більше, що в тому стані, в

 якому  перебуває  сьогодні  країна,  ми зовсім не маємо права на

 помилку,   адже  більшість  населення  через  спад  виробництва,

 зростаюче   безробіття,   невиплати  заробітної  плати,  пенсії,

 стипендії, урізання соціальних програм уже доведене до відчаю. І

 лише  завдяки  величезній терплячості народу вдається, на щастя,

 вникнути критичного загострення  політичної ситуації.

      Що стосується парламенту, то головним випробуванням на його

 витримку  і  зрілість  став  бюджетний  процес  1997  року. Його

 початок практично співпав із схваленням Програми дій Уряду. Всім

 було  зрозуміло,  що  наповнення бюджету, жалюгідне фінансування

 статтей  його  видатків  залежить  не  стільки від запровадження

 нових податків, скільки від реальних зрушень у виробництві. Та й

 просто,  від  наведення  елементарного  порядку  в  економіці  і

 стягнення  самих  податків згідно з уже існуючими законами. Адже

 за  підрахунками  економістів  до  державної  казни тільки через

 несплату   податків   не  надходить  до  60  процентів  доходів,

 одержуваних  від підприємницької діяльності. І мало ймовірно, що

 без  клопіткої  роботи численних контрольних і облікових органів

 держави, податкової адміністрації, але інспецією за Конституцію.

 Ці   кошти,   навіть   при   зменшенні  ставок  податків  почали

 автоматично надходити до бюджету.

      Нам   же  під  кінець  року  запропонували  здійснити  цілу

 податкову  революцію, яка є по суті уже 4 за період незалежності

 України.  До  речі,  запропоновані  іновації як і ряд попередніх

 експериментів,  чисто монітарного характеру вже встигли отримати

 позитивну  оцінку  за  кордоном, про що тут сьогодні говорилося.

 Немає  лише відповіді щодо перспектив забезпечення ключових прав

 громадян у сфері соціального захисту.

      Нарешті,  як  бути із нестабільністю податків, якою нам так

 часто   докоряють  наші  потенційні  західні  інвестори  і  інші

 партнери.  Чи  може  реальні  причини ненадходження інвестицій в

 іншому,  які  справні  причини  бюджетної  напруги.  Думаю,  той

 варіант  і  ті  підходи  Верховної Ради до формування бюджета на

 1997  рік,  які  прийняті  у  зв'язку з пакетом нових податкових

 законопроектів,  є  найоптимальнішим  у  ситуації, яка склалася.

 Адже   ми   не   можемо   забувати,   що   з   новим  податковим

 законодавством,  що  з  новими  законами,  аби вони запрацювали,

 повинні  заздалегіть  ознайомитися і підприємці, і бухгалтери, і

 працівники податкових інспецій.

      Потрібен  час  і  на  освоєння  числених  поточних  змін до

 діючого  податкового законодавства. А таких законодавчих актів з

 питань  фінансів  і податків лише на 6 сесії прийнято більше 60.

 Характерно  лише  третина з них -23 базується на законопроектах,

 внесених  урядом  на  початку  сесії і включених до розгорнутого

 плану  законодавчої роботи на другий період 1996 року. У зв'язку

 з  цим  я  зобов'язаний  в  черговий  раз просити уряд своєчасно

 готувати  податкові  законопроекти.  І  все-таки  доводити їх до

 кінця.

      Верховна  Рада  вже  два  роки  чекає  від уряду податковий

 кодекс,  який,  до  речі,  знову  планується  Кабінету Міністрів

 розробити  аж у грудні 1997 року, тобто він не буде використаний

 і  на  переформуванні  бюджету  1998  року.  Так  не  може бути.

 Відповідно до заходів щодо реалізації програми діяльності уряду,

 так  це  передбачено  в  документі  уряду,  коли  вже  має  бути

 затверджений бюджет на 1998 рік.

      Серед  інших  підсумків  законодавчої  діяльності  хотів би

 виділити   прийняття   низки   законодавчих   актів   з   питань

 приватизації.   У   першу   чергу   нової  редакції  Закону  про

 приватизацію майна державних підприємств. Надзвичайно складний і

 потрібний  закон.  І  прийнятий в першому читанні Закон про Фонд

 державного майна.

      Можливо, когось і влаштували наявні прогалини в регулюванні

 цих  процесів,  пров'язаних  з приватизацією, але сфера майнових

 відносин,  за  Конституцією, віднесена до виняткової компетенції

 Верховної  Ради  -  ми   просто   зобов'язані   забезпечити  тут

 верховенство  закону,  щоб  власність  народу,  створена  трудом

 старших  поколінь,  не  ставала легкою здобиччю спритних ділків,

 поповнюючи   тіньові   обороти,   а  навіть  після  приватизації

 працювала  з  більшим  ефектом  і  для  нових  власників,  і для

 держави.

      Верховна  Рада  велику  увагу приділяла питанню соціального

 захисту населення. Варто нагадати, що саме з ініціативи народних

 депутатів  прийнято  життєво важливі для більшості людей рішення

 щодо  заборони  стягнення  пені за несвоєчасне внесення плати за

 житлово-комунальні  послуги; про амністію осіб, які брали участь

 у  масових  акціях протесту проти несвоєчасних виплат заробітної

 плати,   пенсій,  стипендій  та  інших  соціальних  виплат;  про

 державні  гарантії  відновлення заощаджень громадян; про відміну

 Декрету  Кабінету  Міністрів  України щодо припинення індексації

 грошових доходів населення і інших документів.

      Хотілося   б  щоб  всі  законодавчі  акти  мали  не  просто

 політичний  резонанс,  а  дійсно  допомагали  людям вижити в цій

 нинішній  скруті,  повернути  зароблене  чесною працею і зніцене

 недолугим реформуванням.

      Зазначу,  що  у  названих законодавчих актах не йдеться про

 додаткові  пільги  окремим  категоріям  громадянам, в чому часто

 звинувачують   Верховну  Раду,  а насамперед  -  про відновлення

 соціальної  справедливості  та й просто довіри людей до держави.

 І,  власне  кажучи,  виплату  недоплаченої  заробітної  плати  у

 багатьох випадках.

      До  речі, втрата такої довіри, а це дійсно спостерігається,

 не може бути компенсована жодними заходами в галузі національної

 безпеки.  Це  треба  чітко  усвідомлювати всім гілкам влади, і в

 першу чергу, нам з вами.

      Одним з ключових завдань нинішньої сесії була конкретизація

 положень  щойно прийнятої Конституції у відповідних законодавчих

 актах.  Нагадаю,  що  у  зв'язку  з  цим ми планували розглянути

 приблизно  50  законопроектів.  Можливо, це були і дещо завищені

 очікування... Але - головне, що вдалося зробити.

      З  переліку конституційних питань розглянуто 28 документів.

 Прийнято  остаточно  8  законодавчих актівя. Розпочато розгляд з

 відправленням  на  доопрацювання  8.  Прийнято в першому читанні

 11.  -один  закон  у  другому. Я маю на увазі Закон "Про Кабінет

 Міністрів".  Нгадаю,  що саме з цього блоку питань зареєстровано

 найбільше  альтернативних  законопроектів.  Саме вони викликають

 діаметрально протилежних позицій при обговоренні. Із цього циклу

 прийнято  2  ключових  закони:  "Про  Рахункову  палату"  і "Про

 Конституційний  Суд".  Ці  органи  в  1997  році мають не тільки

 розпочати  свою  роботу,  але вони не повинні бути використані у

 чергових політичних інтригах.

      Очевидно,  декому  з владних структур вигідніше переключити

 увагу  громадськості  на  далеок не першочергові, так би мовити,

 палацові  розбірки,  аніж предметно займатися наведенням порядку

 виконавчої  дісципліни  як це  очікують виборці.

      Із   прийнятих   у   1   читанні  законопроектів  необхідно

 виокремити  такі  основоположні  для  державного  будівництва як

 Закони  "Про  місцеве  самоврядування",  "Про  Кабінет Міністрів

 України", "Про місцеві державні адіміністрації", "Прор Вищу раду

 юстиції", "Про громадянство"  в  новій  редаккції.

      Пройшов  стадії обговорення також проект нового Закону "Про

 вибори  народних  депутатів",  який  матиме ключове значення для

 майбутнього  виборчого процесу консолідації політичних структур,

 підвищення їх ролі, відповідальності за долю держави та реальний

 добробут  ......... народу.

      Я  хотів би вашої згоди на те, щоб ви все-таки в лютому у 1

 читанні  подивилися  цей закон. Тоді можна буде розраховувати на

 те, що ми  його в  ставновлений  термін  матимемо  остаточно.

      Народинм   депутатам   розданобільш   детальний  довідковий

 матеріал щодо 6 сесії. Його доцільно використати при спілкуванні

 із виборцями.

      Підбиваючи  підсумки  сесії, не хотів би зупнитися на тому,

 що  нам  не  вдалося  зробити,  хоч у цьому плані також є про що

 сказати.  Та  й більшість із депутатів, які дійсно уболювають за

 справу,  це добре відчувають. Але, думаю, значна частина з того,

 що  не  вдалося, буде реалізована вде незабаром в ході наступної

 сесії.

      А відносно тих, ну, колізій, які виникають з приводу оцінки

 роботи  тощо.  Я  знаю,  що  зараз  проводиться  така  робота, я

 звертаюся   тут   до   курівників  фракцій,  груп,  комісій,  до

 депутатів,  які так за вказівкою чи за іншими мотивами ініціюють

 зараз   складання,   збирання  підписів  про  зміну  керівництва

 Верховної  Ради  і  так дальше, я вважаю, що вони діють в даному

 випадку  на  основі  Регламенту.  Будь  ласка, це робіть, але не

 намагайтеся зірвати засідання наступне 7 сесії.

      Тобто,  одне  передбачено  Регламентом,  але  і передбачено

 Регламентом  і  інше.  Треба  працювати  ритмічно  над розглядом

 потрібних итань.

      І  я  просив  би  вас:  думайте кожен сам за себе. Я маю на

 увазі,  і  за  парламент,  і  за  державу, але рішення приймайте

 самостійно.

      Я  спокійно  про  це  кажу,  тому  що  абсолютно  не  боюсь

 вирішення  цього  питання в такий спосіб, як ініціюється частина

 тих  депутатів,  які приходять на засідання тільки тоді, коли їм

 зверху   наказали. бо вони  зайняті на інших роботах.

      На  цей  час,  чи  на  цей  раз  у  нас, практично, не буде

 звичайної   межсесійної  перерви,  адже  7  сесію  нам  належить

 розпочати  вже  через  тиждень,  а  точніше 3 лютого. У цей день

 відбудеться  нарада  Голів Комісія і фракцій, а депутати повинні

 розпочати  роботу у  фракціях.

      Перед  тим, як ми роз'їдемось по виборчих округах, хотів би

 привернути   вашу  увагу  до  орієнтовного  переліку  питань  на

 наступну   сесію,   який   вам  розданий.  Попрацюйте  над  ним.

 Порадьтесь  в округах, щоб ті питання, які ми внесемо до порядку

 денного,  максимально  враховували  найпекучіші  проблеми  життя

 країни,  усіх її регіонів, щоб ухвалені потім закони і поатснови

 працювали  не  на  чиїсь  приватні  та  групові  інетереси, а на

 користь  усього  суспільства,  примножуючи  і віру у справедливе

 майбутнє,  і рельний  добробут кожного громадянина.

      Дякую  всім  вам  за  добру роботу. Бажаю успіхів і плідної

 співпраці   надалі.   Всього  доброго.  Сердечне  вітання  вашим

 родинам, які вас рідко бачать. До побачення.

     

      ГОЛОВА.   Відносно   виконання   гімну.  Цю  пропозицію  я,

 в  принципі,  підтримую,  але треба її включити до порядку дня і

 прийняти доповнення до Регламенту.