ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  11  г р у д н я  1996  р о к у

                             17 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.   Прошу   депутатів  підготуватися  до  реєстрації.

 Проводиться реєстрація. Увага.

      Встигло  зареєструватися  317  депутаів.  Вечірнє засідання

 оголошується відкритим.

      У  нас на черзі питання про проект постанови Верховної Ради

 України  про  врегулювання  деяких  питань зі спірного стягнення

 грошових коштів з рахунків суб'єктів підприємницької діяльності.

      Віктор  Іванович  Суслов  звернувся  із  письмовою заявою з

 приводу   того,   що   це   питання  потребує  деяких  уточнень,

 доопрацювання, ще він просить перенести розгляд на декілька днів

 пізніше. Я думаю, що треба підтримати його в цьому відношенні. Я

 прошу  проголосувати  питання  про  перенесення цього питання на

 кілька днів пізніше. Це про стягнення коштів у спірному порядку.

 Будь ласка, ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка.

      Рішення прийнято.

      Про  проект  Закону України про внесення змін до Закону про

 акцизний  збір  на  алкогольні набої та тютюнові вироби стосовно

 давальницької сировини. Доповідає Шитря Олексій Іванович -перший

 заступник голови Державної податкової адміністрації. Будь ласка.

 Сокерчак  В'ятчесла  Михайлович,  ви  домовлялись відносно цього

 питання? Тоді паузу зробіть, поки він появиться.

      Про  проект  Закону  України  про  внесення змін до Декрету

 Кабінету  Міністрів  України про державне мито, щодо сплати мита

 за  позивів  замовників  і  виконавців держконтракту. Чеботарьов

 Валентин Павлович.

      В  чому  справа?  Я  звертаюся ще раз до голів комісій і до

 тимчасових спеціальних комісій. Комісії -це важливо, але важливо

 сесійне засідання, бо ті питання, які на комісіях розглядаються,

 повинні бути прийняті в сесійному режимі.

      Суслов і Буздуган на місці? Буздугана немає? Є.... Комедія,

 чесне слово.

      Про  проект Закону України про внесення змін і доповнень до

 Закону України про систему оподаткування.

      Віктор Іванович, можете доповідать? Будь ласка, дайте слово

 Суслову. На трибуну прошу.

      Слухається питання: проект закону України про внесення змін

 і  доповнень  до  Закону  про  систему  оподаткування. Доповідає

 Віктор  Іванович  Суслов,  голова  Комісії  з  питань фінансів і

 банківської діяльності.

 

      СУСЛОВ  В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты,  я  напомню  вам, что проект

 закона  подан  Кабинетом  Министров, рассматривался на сессии на

 прошлой  неделе.  Окончательное  решение не было принято, сессия

 проголосовала  за то, чтобы перенести рассмотрение этого проекта

 на  эту неделю. В проекте закона, как вы видите, устанавливается

 перечень  налогов  зборов  и  платежей  обязательных  к уплате в

 Украине.

      Комиссия  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности

 рассмотрела  этот  проект.  Я  докладывал  вам  о  значении его.

 Принятие   этого   закона  будет  означать,  что  Верховна  Рада

 определит    исчерпывающий   перечень   тех   налогов,   которые

 обязательны  в  Украине.  Для  того,  чтобы  этот  исчерпывающий

 перечень  принять, мы должны принять этот закон в первом чтении.

 Комиссия  не согласна, и это показала предварительное обсуждение

 с   целым   рядом   платежей,  которые  должны  быть  по  мнению

 правительства.  В часности, и сегодня в повестке дня у нас стоит

 вопрос  про  внесення  змін  і  доповнень  в  22 статтю Закону о

 зайнятості,   где   мы,   например,  предлагаем  эти  отчисления

 ликвидировать.   Они   есть  в  перечне  обязательных  платежей,

 предусмотренных правительством.

      Точно   также   комиссия   отнеслась,  вы  это  видели  при

 рассмотрении  Основних  положень  податкової  політики, к целому

 ряду  других  платежей,  которые  существуют  в Украине, которые

 предлагаются  Правительством  в этом проекте. Но для того, чтобы

 мы  работали конструктивно и двинулись вперед, мы должны принять

 этот  закон  в  первом чтении, после чего вам будут представлены

 предложения  с  учетом  обсуждения  проекта  и  с  учетом мнения

 комиссии о сокращении перечня обязательных налогов и сборов.

      В  связи  с  этим  от  имени  комиссии  я  бы хотел еще раз

 сказать, что проект постановления про проект Закона Украины "Про

 внесення  змін  до  Закону про систему оподаткування" может быть

 сегодня  проголосован  с  той  поправкой,  которую  выдвигал,  в

 частности,  депутат Ельяшкевич: "Доручити Комісії Верховної Ради

 України  з питань фінансів і банківської діяльності доопрацювати

 поданий  проект  закону  України відповідно до Основних положень

 податкової   політики  з  урахуванням  пропозицій  та  зауважень

 народних  депутатів  України" и добавыть здесь "... передбачивши

 зменшення переліку обов'язкових платежів і зборів в Україні".

      Предлагается проголосовать это постановлени с поправкой.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати,   ще   раз   нагадую  коротко

 передісторію  цього  питання,  яке  вже  обговорене  в сесійному

 режимі.

      Ми рік тому прийняли рішення (навіть більше року!) прийняли

 ріешння   про   те,   що  податкові  закони  тільки  приймаються

 відповідно   до  загальної  концепції.  І  були  дані  доручення

 відповідні,  комісія  напрацювала,  в  першому читанні пирйняла.

 Тепер  пройшов  певний період, враховані були зауваження окремих

 депутатів,  груп,  які  працювали  в  цьому  відношенні. Кабінет

 Міністрів на основі і своїх підходів, і того загального бачення,

 ке  складалося  тут,  у  Верховній  Раді, вніс свої прозиції. Ми

 виходимо   з  того,  що  потрібно  зменщувати  податковий  тиск.

 Пропозиція Єльяшкевича враховується теж в цьому проекті. Тому ми

 минулої  п'ятниці  домовились  про  те,  що  це  буде внесено на

 розгляд  шляхом голосування, визначення депутатами свого бачення

 цієї проблеми шляхом голосування і в першому читанні, щоб потім,

 до  другого  читання  врахувати  всі обставини. Можна ставить на

 голосування?  (Шум  у залі, окремі вигуки) Будь ласка, ставлю на

 голосування.

      (Ш у м  у  з а л і)

      З  поправкою.  Будь ласка, підтримайте. Проект постанови за

 основу  голосується.

 

      "За"-

      Я  ще  раз  повторюю,  проект  постанови, внесений комісією

 Суслова,  ставиться  за  основу  з  поправкою  Єльяшкевича,  яку

 зачитав  уже Суслов. Ставлю на голосування за основу, а потім ви

 візьмете слово. Будь ласка. За сонову. Підтримайте, будь ласка.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ще уточнення якісь є? Степанов, будь ласка, доповнення.

 

      СТЕПАНОВ.

      Уважаемые    народные    депутаты,    уважаемый   Александр

 Александрович.  Наша  комиссия  по  социальной  политики и труду

 неоднократно  обращалась  в  Комиссию  по  финансам и банковской

 деятельности  о  сохранении  льгот  для  инвалидов и инвалидских

 предприятий.

      И  ни  одно предложение до сих пор не учитывается и даже по

 вот  этим  пакетам проекту Закона по налоговой политике не вошло

 даже  в сравнительной таблице  ни  одно наше предложение.

      Что  интересно,  на  протезном  заводе на Подоле в Киеве мы

 вместе были с премьер-министром Павел Ивановичем Лазаренко. И он

 меня  обвинил, народного депутата Украины, что мы плохо защищаем

 интересы   инвалидов   и   тех  предприятий,  которые  выпускают

 реабилитационную технику для  инвалидов.

      А  из  Кабинета Министров, с комиссии вот мы такие получаем

 предложения,   такие  проекты  законов,  которые  даже  ухудшают

 существующеее законодательство по инвалидам. Как это получается?

 Просто  хотелось бы получить вот  такой  ответ.

 

      ГОЛОВА. Петро Степанович, ви зверніть увагу, що іде питання

 про  систему,  а не про конретні закони. Пільги передбачаються в

 конкретних законах.

 

      _____________.

      Да,  именно  это  я и хотел сказать. Дело в том, что данный

 проект  устанавливает  перечень обязательных законов и платежей.

 Там  нет  никаких  норм,  связанных с льготным налогообложением.

 Этот  закон  устанавливает только, что льготы даются законами по

 налогообложению.

      Поэтому когда здесь в зале будут рассматриваться проекты, в

 том  числе  поданные  Правительством,  мы специально проголосуем

 вопросы  по льготам. Но я хочу подчеркнуть, что наша Комиссия не

 вносила  никаких предложений по ограничению льгот для инвалидов,

 наша   комиссия  поддерживает  наличие  тех  льгот,  которые,  в

 частности,  есть  в законе о налогообложении прибыли предприятий

 для   произвозственных   предприятий-инвалидов.   Вот  это  наша

 позиция.

      Но,  я  повторяю,  это не имеет отношения к рассматриваемому

 проекту,  поэтому  я просил бы принять Постанову окончательно, а

 закон в первом  чтении.

      Спасибо.

 

       ГОЛОВА.  Я прошу...

      Хвилинку, Віктор Іванович, побудьте на трибуні, запишіться,

 хто  хоче висловитись, але дуже коротко, 5 хвилин, бо це питання

 ми обговорювали вже кілька разів.

      Будь ласка.

      Круцик.

 

     КРУЦИК.  Прошу передати слово  Пилипчуку.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  тим більше, він  другий  записаний.

 

      ПИЛИПЧУК.  Віктор  Іванович, кілька днів наза д ви виносили

 Постанову  Верховної  Ради  про податкову політику. І цей закон,

 він один  до одного, він мало чим відрізняється. Це перше.

      Друге. Те, що передбачується зменшення кількості платежів і

 податків  само  по  собі є позитивним.

      Але  питання іншого порядку, що ми все-таки повинні в цьому

 законі   до  другого  читання  визначить  максимальну  межу  тих

 податкових  зборів,  коштів  і  відрахувань, які може сплачувать

 підприємство для того, щоб   не вимивались  оборотні кошти.

      Якщо  це обмеження буде, то тоді цей закон буде матеріальну

 силу мать для підприємства якусь вагу.

      На  сьогоднішній  день  можна  трьома  податками забрать 80

 відсотків  оборотних коштів. І можна десяти податками взять лише

 25  процентів.  Через  те моя пропозиція, щоб вона прозвучала, і

 додатково  я  її  не  пропонував  уже  письмово,  що на наступне

 читання  винести:  перше, обмеження, скільки коштів підприємство

 може  забираться  податкової  системою і друге, ставки податків,

 щоб  вони  вже були довгими а років 3-4-5, то тоді це закон буде

 довгим працюючим і матиме якусь вагу.

 

      ГОЛОВА. Я думаю, це до другого читання. Будь ласка, вносьте

 пропозицію. Проведемо її. Так, Віктор Іванович, будь ласка.

 

      СУСЛОВ   В. І.    То,  что  сказал  депутат  Пилипчук,  все

 правильно.  И если мы принимаем в первом чтении проект, то могут

 быть   поданы   предложения.   Но  они  должны  касаться  только

 содержания  этого  проекта.  В  данном  случае  этот  проект  не

 предусматривает   установление  налоговых  ставок  по  отдельным

 законам. Это регулируется специальными  законами.

      Поэтому   "гранична  межа"  такое  предложение  может  быть

 внесено  и  оно  будет  внесено, если оно будет подано депутатом

 Пилипчуком.

 

      ГОЛОВА.  Анісімов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

      178, Запорожье, Анисимов.

      Здесь можно согласиться с комиссией, потому что речь идет о

 перечне  документов,  которые  предлагаются  и  налогов.  А  мне

 хотелось бы пожелать и Виктору Ивановичу то, что внесут народные

 депутаты,   все-таки   использовать  2  документа,  наработанных

 Верховным  Советом  и  группой  народных  депутатов, и конкретно

 группой  депутатов, возглавляемых Пилипчуком о налоговом кодексе

 шла  речь  для  того,  чтобы  сформулировать  и  концентрировать

 внимание на количестве налогов, которые мы будем уточнять в этом

 законе.

      Все. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі. Судницин.

 

      СУДНИЦИН Ф.С.  Слово передать Ельяшкевичу прошу.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.С.

      Ельяшкевич, херсон, депутатская група "Реформы".

      Я бы просил поддержать принятие постановления. Единственное

 уточнение,  то  предусмотреть  сокращение  не  только  сборов  и

 платежей,   но   и  налогов  количество.  И  с  этим  уточнением

 проголосовать,   безусловно,   если   оно  с  этим  предложением

 проходит,  тогда  мы  можем дальше работать над законопроектом с

 тем, чтобы реально уменьшать количесвто налогов. То предложение,

 которое выдвинул депутат Пилипчук, оно должно быть рассмотрено в

 процессе второго чтения.

 

      ГОЛОВА. Олександр Сергійович, я пропонував би це доповнення

 до другого читання передбачити, ми його обов'язково врахуємо. Бо

 зараз  оно не сформульоване, його просто із голосу проголосувать

 не......  А,  так  ми  його проголосували вже. Податків, зборів,

 платежів.

      Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ.

      Прошу передати слово депутату Ярошинському.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ЯРОШИНСЬКИЙ.

      Ярошинський.

      Шановні   народні  депутати!  13  грудня  1995  року  нами,

 Верховною  Радою України було прийнято постанову, в якій чітко і

 однозначно було вирішено те, що сказав шановний Пилипчук. Тобто,

 при  розробці  системи  податкової обов'язково першим пунктом чи

 наступним  врахувати граничні розміри податків і зборів (сукупні

 маючи на увазі) з тим, щоб чітко визначитися розроблять систему.

 Без   уявлення   про   загальні   розміри   податків  і  зборів,

 затвердження  будь-якої  системи абсурдне через те, що воно буде

 десь у шапці носити позитивні, декларативні заяви про стимулюючу

 роль виробництва, насправді може душити далі.

      Тому  я  пропоную  не  затверджувати  ніякої  оцієї системи

 податкової  до  визначення  в  залі розмірів сумарних податків і

 сборів.  Ці  розміри  були  подані  Пилипчуком.  Я  думаю, що це

 поміркована норма -35 процентів і набагато менш революційна, ніж

 ту, яку пропонували інші політичні сили.

 

      ГОЛОВА. Богдане Харитоновичу, або я   щось не зрозумів, або

 ви  щось  не  зрозуміли.  Справа  в тому, що ми не затверджуємо,

 остаточне  рішення  не приймаємо. Ми приймаєм в першому читанні.

 Ваші  зауваження  будуть  враховані  так  само  як і заувадження

 Володимира  Мифодійовича,  котрий  сказав,  що  треба  в першому

 читанні  приймати  і  до  другого  читання  врахувати  цілий ряд

 зауважень. І це ж інші депутати висловили. Зрозуміло.

      Буздуган , будь ласка.

 

      БУЗДУГАН. Дякую.

      Шановні колеги, я хочу поставити питання про неприйнятність

 зазначеного  законопроекту. Звертаю вашу увагу, що відповідно до

 пункту першого статті 46-ої Конституції України, де іде перелік,

 я просто зачитаю:

      "Громадяни  мають  право  на  соціальний захист, що включає

 право  на  забезпеченні  їх  у  разі  повної  або часткової, або

 тимчасової    втрати    працездатності,   втрати   годувальника,

 безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості, та

 в інших випадках, передбачених законом.

      Це   право   гарантується   загальнообов'язковим  державним

 соціальним  страхуванням  за рахунок страхових внесків громадян,

 підприємств, установ і організацій. "

      Тобто  перелік  системи  соціального  страхування частково,

 принаймні  мінімум  данних  Конституції.  Той  перелік, який нам

 сьогодні пропонується, є обмеженим. Стосовно інвалідів, я читаю:

 "втрати працездатності". Зараз існує фонд захисту інвалідів, тут

 є обов'язкові відрахування.

      Комісія  Суслова  пропонує ліквідувати це страхування. Це є

 порушенням  Конституції. Читаю: "безробіття з незалежних від них

 обставин".  Суслов пропонує ліквідувати обов'язкові відрахування

 до фонду зайнятості.

      Тому  є  пропозиція, оскільки поки що Конституційний суд не

 діє,  відправити  в комісію з питань правової політики і судово-

 правової  реформи  відповідно  до  нашого  Регламенту  для  дачі

 дійсниз   роз'яснень,   чи   відповідає  це  Конституції  чи  не

 відповідає. І тільки після цього приймати рішення.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  з  вашого  дозволу  поставив  би на голосування

 доручення комісії в будь якому разі, якщо навіть підтримана ваша

 пропозиція,  то  треба таку, такий аналіз зробити. Тому я просто

 поставив би доручення Комісії з питань правової політики зробити

 експертизу  цього закону на його відповідність Конституції. Так?

 Немає  заперечень?  Тобто,  суті закону це незмінює, а доручення

 таке  даємо.  А  в  остаточному вирішенні будем брати до уваги і

 висновок комісії. Зрозуміло, так?

      Я ще раз прошу уваги, от ви сперечаєтеся один з одним...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  йому  запропонував  схему,  яка  його  влаштовує,  а  ви

 коментуйте свого колегу. Він сказав...

 

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемые народные депутаты, давайте еще раз

 задумаемся,  что  вам  предлагается  принять.  Кстати,  комиссия

 предлагает  принять  в  первом  чтении  закон,  где есть вот эти

 спорные  "внески  у  Фонд  зайнятості".  Мы против этого. Но для

 того,  чтобы вносить предложение об изкятии этих "внесків", а мы

 такое  предложение  вносим,  конечно,  мы должны принять закон в

 первом  чтении,  потом  внести,  что  изкять, что добавить. Если

 сейчас Верховна Рада не принимает в первом чтении, значит, у нас

 нет  основы  принять  окончательное  решение  по  исчерпывающему

 перечню  налогов,  сборов  и платежей. Будет действовать то, что

 действовало ранее. Мы же с вами поставили задачу упорядочить эту

 систему   и,   наконец,   ввести   в  действие,  я  подчеркиваю,

 исключительно  важную норму, которая была нами проголосована год

 назад   в   постанове  от  13  декабря  "Про  основні  положення

 податкової  політики",  и  в соответствии с которой в Украине не

 должны  платиться  взносы,  налоги,  платежи, не предусмотренные

 Законом про систему оподаткування.

      Поэтому  я  понимаю заботы Юрия Алексеевича. У каждого есть

 заботы  о каком-то фонде, о котором он, так сказать, печется или

 занимается,  но  в  данном случае у нас есть и проект Закона про

 основы  социального страхования, где также предусмотрена система

 страховых  внескив  в  этот фонд. И сейчас блокирование принятия

 проекта в првом чтении не имеет ни малейшего смысла.

 

      ГОЛОВА.   Я   ставлю  на  голосування  пропозицію  депутата

 Буздугана   про   непринятність   цього   закону  з  відповідним

 дорученням  комісії  Стретовича  для  аналізу  цього  проекту на

 відповідність Конституції. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Але  тим  не  менше  доручення  Комісії з питань соціальної

 політики ...

      (Шум у залі)

      Ярослав  Володимирович,  Вячеслав  Васильович,  Носов.  Про

 непринятність, дайте Суслову. Одна третина голосів.

 

      НОСОВ.  Одна третина від фактичної кількості. У нас же поки

 що зміни не вносили відповідно...

 

       ГОЛОВА.  Фактичної кількості депутатів, а не тих, що брали

 участь в голосуванні.

 

      НОСОВ.  Я  ще  раз хочу нагадати, що непринятність потребує

 додаткових висновків головної комісії.

 

       ГОЛОВА. Про це й мова йде. Так я ж відразу просив, давайте

 проголосуємо  доручення  комісії  Стретовича,  щоб  вона зробила

 аналіз проекту закону на відповідність Конституції.

 

      НОСОВ.  Правильно.

 

       ГОЛОВА.  Ставлю на голосування цю пропозицію. За доручення

 комісії   Стретовича   провести   експертизу  цього  проекту  на

 відповідність до Конституції.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Це  протоколне  доручення. А крім того, прийняття рішення з

 цього  приводу  навіть,  якби  ми проголосували непринятність не

 припиняє  процедуру  розгляду  суті  питання. І тому в цілому на

 голосування  ставиться  проект постанови про прийняття в першому

 читанні. А дальше йде робота над ним. І в тому числі, враховуючи

 висновки  комісісї  Стретовича. Ну вдумайтеся, в кінці кінців, в

 те, що я кажу!

      Я   ставлю   на  голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка,

 підтримайте!  В  цілому  прийняти те, що проголосовано в першому

 читанні.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      (Шум у залі, окремі вигуки).

      Слухається  питання  про проект... Є доповідач? Є...... про

 проект  Закону  України про внесення змін до Закону про акцизний

 збір   на   алкогольні   напої   та   тютюнові  вироби  стосовно

 давальницької сировини. Шитря Олексій Іванович доповідає -перший

 заступник голови Державної Податкової адміністрації.

 

      ШИТРЯ  О.  І., перший заступник голови Державної Податкової

 адміністрації.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

      Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін та

 доповнень  до  Закону  про  акцизний збір на алкогольні напої та

 тютюн, тютюнові вироби.

      Необхідність   розробки   проекту  цього  закону  викликана

 потребою  приведення чинного законодавства по акцизному збору на

 алкогольні  напої  та  тютюнові вироби у відповідність з Законом

 від  7. 05. 96р. про ставки акцизного збору та в'їздного мита на

 спирт  етиловий  та  алкогольні  напої.  Та  від 6. 02. 96р. про

 ставки  акцизного збору та в'їздного миьа на тютюнові вироби. Та

 від  15.09.95р.  -    про  операції  з давальницькою сировиною в

 зовнішньоекономічних  відносинах.  Від 2.09.96р. -  про внесення

 змін  і  доповнень  до  статті 7 Закону про державне регулювання

 виробництва  і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодово...

 коньячним   і   плодовими  алкогольними  напоями  та  тютюновими

 виробами".  Законом  України  від  12. 09. 96 року "Про внесення

 змін  до статті 7 Закону "Про державне регулювання виробництва і

 торгівлі  спиртом  етиловим,  конньячним, плодовим, алкогольними

 напоями та тютюновими виробами" внесено суттєві зміни в статтю 7

 Закону  України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі

 спиртом етиловим, коньячним".

      Зокрема,  заборонено  здійснювати  виробництво та переробку

 спирту  етилового,  коньячного і плодового алкогольних напоїв на

 давальницьких  умовах.  Така  норма  не поширюється на переробку

 тютюнової сировинина тютюнові вироби та винограду, плодів, ягід,

 які  являються  сировиною  на виготовлення вина на давальницьких

 умових.

      Тобто,   виробництво   на  давальницьких  умовах  тютюнових

 виробів  та  вина  із  сировини  вітчизняного  замовника,  так і

 нерезидента дозволяється відповідно до чинного  законодавства.

      Законом  України  "Про акцизний збір на алкогольні напої та

 тютюнові  вироби" платниками акцизного збору на алкогольні напої

 та  тютюнові вироби є українські виробники алкогольних напоїв та

 тютюнових   виробів.  А  також  замовники,  за  дорученням  яких

 виготовляється продукція на  давальницьких умовах.

      Пропонується  конкретизувати визначення платника за частину

 давальницької   сировини   або   тої   готової   продукції,  яка

 отримується як плата за виконану роботу.

      Крім  цього, в діючом законодавстві не було визначено хто є

 платником  акцизного  збору  з готової продукції, виготовленої з

 давальницької  сировини  іноземного  замовника, яка реалізується

 іноземним   замовником  або  за  його  дорученням  на  території

 України.

      Законом  України  "Про  ставки  акцизного збору та ввізного

 мита  на  спирт  етиловий  та  алкогольні  напої"  і "Про ставки

 акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби" затверджена

 ставка   акцизного   збору   у  твердих  сумах - екю  з  одиниці

 реалізованого  та ввезеного товару. Тоді, як діючим Законом "Про

 акцизний  збір" на алкогольні напої та тютюнові вироби в об'єкті

 для оподаткування визначено базу, тобто митна вартість.

      Тому  в  тексті  закону  слова  "митна  вартість",  і митна

 вартість, де це є  по тексту, пропонується  вилучити.

      Оскільки  зазначеними законами встановлено фіксовані ставки

 акцизного   збору,   пропонується   внесення  змін  в  статтю  4

 "Оподаткований оборот", який визначений в одиницях виміру об'єму

 кількості товарів.

      Рахуючи,   що   сувенірні  алкогольні  напої  закуповуються

 невилику      кількість      конфігурація     розміру     пляшок

 найрізноманітніших,  до  речі,  це  тільки єдине підприємство на

 Львівщині,  яке  випускає  такі  пляшки  під  25  і  50  грамів,

 сувенірні  зовсім  упаковки,  а  якщо керуваться законом, їх теж

 неможлисо випускать без наклеєння, обклеєння марками, а ця марка

 більше  за  цю пляшку по своїм розмірам, то вноситься пропозиція

 вирішити  і це питанян, що вони не маркуються, але акцизний збір

 справляється при їх реалізації.

      Зараз   значно   зменшилось  виробництво  такої  сувенірної

 продукції,  і як вихід знайшли, що обклеюється, скажем, коробка,

 упаковка  просто  обклеюється, скільки там, 4-5, буває 6 пляшечок

 таких  упаковується.

      Тому вноситься пропозиція вирішити і це питання.

      Спасибі за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Чи є якісь питанян до доповідача?

      Анатолій Іванович, будь ласка.

      Москалєнко. Ваш мікрофон не включений, переверніть картку.

 

      МОСКАЛЄНКО. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Говоріть, говоріть. Будь ласка.

 

      МОСКАЛЕНКО А.І.

      Анатолій Москаленко.

      У  мене запитання до доповідача. Вам не вважається, що наша

 Верховна  Рада  перетворюється на якійсь господарчій орган, який

 розглядає  не  закони,  які  повинні працювати наперед  декілька

 років,  ну,  хотя би там 2-3 роки, а ми, особливо, що стосується

 податкової  політики, сьогоднішнього закону, декілька раз на рік

 переглядаємо.  Ви  взагалі розумієте, які складнощі ми створюємо

 самі  на  тих людей, які виконують наші закони і скільки це буде

 продовжуватися?

      Олександре  Олександровичу,  і  до  вас  я  звертаюсь.  Ну,

 давайте   все-таки,   щоб   хтось   і  ми  в  тому  числі  несли

 відповідальність за  якість  підготовки  цих  законів  і  щоб ми

 бачили,  що за цими законами стоять люди, десятки, тисячі людей,

 які  виконують  наші закони. А ми так: внесли, розглянули, туди-

 сюди - все  і  потім  давай  назад,  не так. Ну, скільки це буде

 продовжуватись?

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Анатолій  Іванович,  будь  ласка,  зверніть увагу,

 податкове  законодавство  або  податкова  політика  визначається

 виключно   Верховною   Радою,  законами,  як  передбачено  це  у

 Конституції.  А  те,  що  готується, скажемо, неповністю, не всі

 нюанси  враховуються,  то,  ну,  по-перше,  якраз живої практики

 працюють ці закони, і тому там можливі зміни.

      Інша  справа,  що не повинно бути так, як це було... тільки

 що  про мито розглядали, про шкір. сировину, про інше, що одного

 дня  надумалися  так,  на  другий  день  інше.  Треба, щоб хтось

 відповідав  за  свої  пропозиції,  тобто  якщо  він  помилився в

 розрахунках,  значить,  він, вибачте, не на місці знаходиться. А

 ми  зобов'язані,  у нас є процедура, ми не можемо відхилити так.

 Якщо  відхиляємо, то тільки через сесійний  зал.

 

      ШИТРЯ.  Олександре  Олександровичу, я погоджуюся повністю з

 вашими словами і підтримую запит, який зробив депутат.

      Справа  в  тому,  що,  як  вам відломо, 26 грудня 1992 року

 декретом Кабінету Міністрів був затверджений Декрет про акцизний

 збір  1992  року грудня. Пройшов час, Верховна Рада прийняла два

 закону  по алкогольним напоям і по тютюну. І тоді нам всім, як і

 вам,  ми  вважали,  що правильно робимо. Ми з митної вартості по

 ввозимим  товарам ми беремо акцизний збір. Но життя оказується і

 наша дійсність  наш  трошки  підправляє,  тому  що  можна пляшку

 оцінити  в  дві копійочки, і тоді при такому стані пок іде наших

 імпортних  алкогольних  напоїв  і  всього  іншого, і ми вимушені

 були,  Верховна  Рада вимушена була прийняти закон, який одиницю

 виміру  взяла  у  кількості  спирту  чи кількості, скажем, пачок

 чигарок.

 

      ГОЛОВА. Олексій Іванович, я ще раз прошу. Ви не вдумалися у

 суть  запитання,  яке  задав Анатолій Іванович. Верховна Рада не

 може  займатися  пляшечками  чи папечками цигарок. Це треба, щоб

 ваші  спеціалісти продумали все до дрібниці. І щоб ми розглядали

 закон  раз і на довгий період. А смикаться, вибачте мені за таке

 слово, через два місяці, через три місяці довкола одних і тих же

 питань  -це несолідно для держави, для законодавчого органу, для

 Уряду. Ось до чого суть питання зводилося.

 

      ШИТРЯ. Я згоден з цим.

 

      ГОЛОВА. Вилетіло з голови. Пудрик. Будь ласка.

 

      ПУДРИК

      У  меня  к  вам  конкретный  вопрос.  Вот  мы меняем сейчас

 акцызные  мыта  на  товары  с  давальческой  сыровыною.  А если,

 предложем, фирма, завод, фабрика уже заключила догоров, закупила

 акцизные  марки, мы ж тем самым ее подставляем. то есть, взымать

 нужно  по-новому  или  по-старому, так как возвратность закон не

 имеет,  и  по  Конституции  ухедшение положения предприятия тоже

 делать нельзя.

      Почему  я задаю? Потому что на сегодняшний день, не знаю, с

 вашей  подачи  или  не с вашей, но Держводком сегодня заставляет

 пересматривать  договора, основываясь на 37-ой резолюции бюджета

 о  том,  что все сплачуется по мере преступления государственной

 границы.   Но  если  зараннее  идет  предоплата,  предположим  с

 загарницей  или  Россией,  как  быть в этом случае? Кто прав? Те

 фирмы, которые мы подставим, или все-таки государство?

 

      ШИТРЯ.  Я  не знаю. Справа в тому, що цим законом ми нічого

 не  змінюємо, крім того, що воно діє. Уже діє закон у нас з вами

 давним   давно   про  порядок  ввезення,  скажем,  і  реалізації

 підакцизних  товарів,  в  тому числі тютюну. І вже це питання не

 стоїть,  стоїть  питання  в  том,  що  в законі про давальницьку

 сировину  у  зовнішньоекономічній  діяльності було визначено, що

 платником   являється   той,  який  завіз,  скажем,  і  реалізує

 "Нерезидент" алкогольні напої на території України.

      А  в  нашому  законі  такого  не  було,  тому ми цим тільки

 приводимо у відповідність все до того, що вже прийнято.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція. Нехай доповість Сокерчак іще підхід

 комісії  до  цього  питання,  а  потім,  якщо  потрібно, Олекісй

 Іванович  буде тутвідповість на питання і В'ятчеслав Михайлович.

 Будь ласка. Сокерчак на трибуну.

 

      СОКЕРЧАК.    Шановні    народні   депутати,   як   ви   вже

 проінформовані  з  виступу  першого заступника голови податкової

 адміністрації  -Шетеря  Василя  Івановича  -Кабінетом  Міністрів

 внесений  наш  розгляд в жвтні-місяці проект про зміну до закону

 про  акцизний збір на алкоголь та тютюнові вироби від 15 вересня

 95 року.

      Комісія   з  питань  фінансів  і  банківської  діяльності 26

 листопада розглянула цей законопроект і відмітила, що він дійсно

 розроблений  у  відповідності  з постановами Верховної Ради, яка

 вводила  в  дію  закони, про які Олексій Іванович тут говорив -4

 закони,  і  Конституції  України.  І  через  те ми тут нічого не

 міняємо,  а  просто  приводимо цим законом оці положення, окремі

 статті цього закону у відповідність з тим, що ми вже прийняли.

      Разом  з  тим і через те ці зміни треба вносити. Це просто-

 напросто  живе діло нашої економіки і треба його у відповідність

 вносити.

      Разом   з   тим,  членами  нашої  комісії  зроблено  чимало

 зауважень,  які  я  постараюся  узагальнити.  Відзначалось, що в

 поправках,  які  уточнюють  платників  податків при виготовленні

 алкогольних   напоїв   та   тютюнових  виробів  з  давальницької

 сировини,  є деякі невідповідності існуючим законам, по яким, до

 речі,  вже теж внесені поправки Кабінету Міністрів України, і ми

 їх  проголосували.  Ви пам'ятаєте, що ще влітку внесені зміни до

 статті  7  Закону України про державне регулювання виробництва і

 торгівлі  спиртним,  спиртом  етиловим,  коньячним  і  плодовим,

 алкогольними  напоями  та  тютюновими виробами, де забороняється

 переробка  сировини на давальницьких умовах на спирт, алкогольні

 напої.

      Значить,  не  все  ув'язується  з  відстрочкою  платежів по

 оформленим  банківським  гарантіям  по  акцизним товарам, то єть

 відстрочкою   платежів   по   векселям,  тобто  не  узгоджується

 положення закону, це, що пропонується, із Законом про операції з

 давальницькою  сировиною  в  зовнішньоекономічних відносинах, де

 передбачається  використання  векселів,  а  не тільки банківські

 гарантії.

      Комісія   погодилась  з  зауваженнями  по  проекту  закону,

 поданими науково-експертним відділом секретаріату Верховної Ради

 України,  які роздані народним депутатам, вони у вас на руках, і

 ви теж можете з ними познайомитись.

      Законом   також  передбачено  маркування  пляшок  місткістю

 вище......  грам,  а в законі, який був в вересні 1995 року, там

 взагалі була пляшка вмісткістю 0, 5. І ви знаєте, що життя таке,

 що  воно  заставляє  придумувати  все,  щоб  обійти  закон. І ви

 знаєте,  що  горілка  розливається  не  тільки  в менші пляшечки

 розміром,  а і в пакети від йогуртів і інші целофанові пакетики.

 Через те треба поправляти закон, адже його намагаються обійти.

      І  останнє.  Комісія  пропонує  поданий Кабінетом Міністрів

 України  закон прийняти в першому читанні ще й тому, що ми вже з

 вами  прийняли  у першому читанні Закон про акцизний збір, і нам

 для  остаточного  прийняття  закону потрібно узгодити положення,

 так  би  мовити,  головного  закону, методологічного, Закону про

 акцизний  збір,  із  тим,  що  пропонується  зараз. І тоді б оці

 зауваження,  які,  дійсно,  звучали  з  залу, можна було б якось

 запобігти,  щоб  їх  не  було.  Всі  закони узгодити і остаточно

 прийняти його в другому читанні.

 

      ГОЛОВА.   До   Вячеслава  Михайловича  запитання  є?  Якісь

 міркування,  особливості,  от  загальний  підхід,  який пропонує

 комісія.  У  зв'язку  з  тим,  що  є  потреба  висловитися  і  в

 профільних   комісіях,   і   в  тих,  хто  займається  питаннями

 реалізації  товару  професійно. Прийняти в першому читанні, і до

 другого  читання  підготувати  всі  зауваження,  щоб  вони  були

 враховані. Можна так іти?

 

      СОКЕРЧАК.  Так.  Я  прошу  підтримати. Комісія як раз так і

 розглядає це питання.

 

      ГОЛОВА. Свято пропозицію хоче сказати. Хвилиночку.

 

      СВЯТО.  Дякую, Олександре Олександровичу, Василь Свято, 416

 виборчий  округ,  Хмельниччина.  Шановний Ярослав Михайловичу, з

 одного   боку   ті   зміни,   які  вносяться,  а  саме  у  плані

 оподаткування   з  обороту.  Це  з  точки  зору  латання  дирок,

 відпрацювання помилки............. в законі, який був введений в

 дію.  Але  ж  що  говорити  за  ці дрібненькі пляшечки? В народі

 кажуть,  копійка  карбованця береже. То коли от Олексій Іванович

 заявив,  що  будуть  маркуватися  коробки, упаковки. Але ж тоді,

 коли  реалізація  є,  то  люди  не  коробками беруть, а поштучно

 беруть.   То   чи   немає   тут   лазійки   для   того,  щоб  не

 оподатковувалися  окремі  пляшечки,  вони ж будуть без марок. От

 вам  копійка,  яка може не зберегти не те, що рубля, а мільярди.

 Дякую за увагу.

 

      СОКЕРЧАК.  Дякую  за  запитання.  Олексій Іванович частково

 відповів  на  нього  тим,  що у нас тільки один завод випускає в

 дрібній  тарі  алкогольні  напої.  І я думаю, що проконтролювати

 випуск  саме  на  цьому  заводі  можна  було  б.  І  я думаю, що

 податкова інспекція цим займеться.

      Інше  те,  що  ви  говорите оподаткований оборот або тверді

 ставки,  те,  що  ми  внесли,  ви  пам'ятаєте,  три  екю за літр

 етилового  спирту.  То там не оподаткований оборот, а там просто

 напросто  йде  тверда  ставка  за  провезену пляшку чи літр. І я

 думаю,  що  можна  це  ловити.  Воно  ловиться. Я вважаю, що тут

 внесені  деякі  поправки.

      Наша  комісія,  я  думаю,  виловить  до  другого читання. Я

 сказав, що не з усім ми погоджуємося. Сьогодні Кабінет Міністрів

 говорить  про  те, що може десь залишити кобіновані ставки. Це і

 тверді  в  процентному  відношенні.  Я  думаю,  що ми до другого

 читання   подумаємо   серйозно,   і  зуміємо  остаточно  в  залі

 визначитися для того, щоб прийняти нормальний закон.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування проект Постанови, внесений

 комісією,  про  прийняття  поданого  проекту  закону  в  першому

 читанні  із  відповідним доруечнням для доопрацювання. Ставлю на

 голсоування.   Будь  ласка,  підтримайте.  Проект  постанови.  В

 цілому.

 

      "За" -

      90 чоловік симуляція... Ще раз прошу проголосоувати. Ще раз

 прошу  проголосувати!  (Шум у залі, окремі вигуки). Запросіть до

 залу тих, хто палить зранку до ночі!..

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шановні  депутати, у мене є така пропозиція, я хотів би щоб

 ви  мене  підтримали. Ми у плані роботи маємо на сьогодні проект

 Закону  про  приватизацію,  про  велику  приватизацію в третьому

 читанні.  Завтра Кабінет Міністрів розглядає на своєму засіданні

 питання   про   приватизацію,   специфічну,   так   би   мовити,

 приватизацію  цілого  ряду  об'єктів.  І  ви  знаєте,  я  уважно

 подивився  матеріали  до  перерви,  спеціально затримавшись і не

 будучи  на  засіданні, і у мене це викликало певну тривогу, тому

 що...  ну,  візьмемо  для  прикладу: Токмакський завод дизельних

 двигунів.  Якщо  я  не  помиляюся,  це  той завод, який випускає

 кращі  в  Європі дизельні двигуни, які донедавна ми не знали, що

 вони у нас навіть є... 300 кінських сил, компактний, економічний

 і  тому  подібне.  І  якщо  я правий, це в Токмаку, по суті, все

 виробництво зводиться до цього заводу. І все місто і як соціум -

 це   виробництво   цих   двигунів.  Так  от  балансова  вартість

 пропонується  1  мільйон  700  тисяч  гривень!..  То  я хотів би

 подивиться,   за   скільки  десятків  двигунів  віддається  таке

 виробництво,   яке   відповідає   найвищим  світовим  стандартам

 двигунобудування?

      Тому  треба  прийняти закон і тільки на основі закону можна

 змінювати  відносини  власності,  щоб не було ні в кого посягань

 іншим методом  проводити приватизацію.

      Тому  я  просив  би  зараз розглянути це питання і прийняти

 сьогодні  цей  закон.  В  3-му  читанні,  ви пам'ятаєте, ми його

 розглядали, почали розглядом, а потім виявилося, що частина норм

 цього  закону  виходить  за  межі  ідеології  закону,  яка  була

 розглянута  в 2-му  читанні.

      Тому  ми дали доручення комісії вилучити те, що виходить за

 ці  межі,  і  запропонувати  проект,  який  стосується суто 3-го

 читання, щоб прийняти  його як документ.

      Будь ласка, Геннадій Юрійович Угаров.

 

      УГАРОВ Г.Ю.

      Уважаемый    Президиум,    уважаемые   коллеги.   Александр

 Александрович   абсолютно   справедливо   прокоментировал   ныне

 сложившуюся   ситуацию   и   на   исправление,  более  того,  на

 исправление  именно  конретной ситуациии направлены  ряд  статей

 закона,  до которых мы дойдем в своем рассмотрении. В частности,

 из чего складывается, слагается законодательство о приватизации,

 которые именно отражают ту точку зрения, что все должно делаться

 по  закону и в строгом соответствии с законодательными актами, а

 не  по  воле  и  изкявлению  отдельных  групп  и  представителей

 исполнительной  власти.

      Поэтому   я   не...  тратя  времени,  предлагаю  перейти  к

 постатейному голосованию закона  в 3-м чтении.

 

      ГОЛОВА.  Отже,  я  прошу  всіх  до  уваги і слідкуйте, будь

 ласка,  особливо ті, хто брав участь в попередньому обговоренні,

 і  хто  висловлював свої зауваження. До преамбули закону введена

 редакційна власне правка, яка не потребує, не викликає сумнівів.

 От  це в приведення в  відповідність із нормами Конституції.

      Можна  проголосувати  назву  закону  і преамбулу? Ставлю на

 голосування. Назва і преамбула голосується.

 

      "За" -

      Я,  ну,  по-перше,  я  не  хочу,  щоб  ми  голосували  це в

 поіменному  режимі,  але,  очевидно,  доведеться, якщо ви будете

 так,  ну,  я  маю  на  увазі,  дехто буде так ставитись до цього

 питання,  будемо голосувать це в поіменному режимі.

      Ще раз ставлю на голосування. Сядьте правильно.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Розділ  1. До 1 статті внесені зміни, які, одна редакційна,

 більша  частина  редакційна,  частина  суттєвих.  Це  визначення

 частки   в  статутному  фонді,  яка  перевищує  25%,  це  частка

 державна, мається на увазі.

      Цього не було  в редакції попередній.

      З  тих,  хто  вносив  зауваження  з  цього приводу, є якісь

 міркування?

      Будь ласка. Вітренко, де  ваш номер  поправки?

      Сьома поправка, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Я  хочу нагадати, що ми працюємо над цим законом уже рік, і

 покійний  Драгомарецький  зробив все для того, щоб покращити цей

 закон.  І  у  другому  читанні  пройшло таке формулювання першої

 статті:  "  Приватизація  майна  державних  підприємств  України

 (надалі  "приватизація")  -це  відчуження  майна, що перебуває у

 загальнодержавній   власності,   Автономної  Республіки  Крим  і

 комунальній власності".

      Відчуження, розуміється, на користь фізичних та недержавних

 юридичних   осіб   з   метою   підвищення  соціально-економічної

 ефективності  виробництва  та  залучення  коштів  на  структурну

 перебудову  економіки.  Це  зникло  у  третьому  читанні.  А  ми

 наполягаємо,  щоб  залишилась редакція другого читання, бо якраз

 частка  майна  -це не головне у визначенні. Ось з якою метою іде

 приватизація  і  потім  це  ж  наслідки,  можна ж реприватизацію

 робити, якщо мета не досягнута, то це є принциповим.

      Я   прошу   проголосувати  і  підтримати  редакцію  другого

 читання.

 

      ГОЛОВА.  Геннадій  Юрійович, будь ласка.

 

      УГАРОВ.   Ну,  остались,  во-первых,  "з  метою  підвищення

 соціально-економічної   ефективності"  -смотрите  по  тексту  -и

 "залучення  коштів  на структурну перебудову економіки". Это все

 осталось. Это все осталось в окончательной редакции. Оно есть.

      Основной    вопрос    -это,   что   касается   коммунальной

 собственности.  Я  прошу  обратить  внимание  ваше, что в первом

 предложени  идет  речь "приватизація державного майна". И тут же

 мы     пытаемся     упомянуть     коммунальную    собственность.

 Государственное    имущество    -это    уже    не   коммунальная

 собственность.    Поэтому    вопросы   касательно   коммунальной

 собственности  в  этом  же  законе,  но  регулируются  отдельным

 порядоком в соответсвии с подходом к коммунальной собственности.

      Поэтому  речь  в  данном случае идет именно, так сказать, о

 государственном  имуществе.  Поэтому  я  прошу  обратить  на это

 внимание  и  не  возражать  против  этого так, как оно именно на

 основании Конституции делит.

 

      ГОЛОВА.   Геннадій  Юрійович,   частина   майна,  яка  є  в

 комунальній  власності,  це  те  майно, що є державним майном, а

 просто  передано в розпорядження місцевим структурам влади. І це

 просто  переадресування, скажем так, права на розпорядження, але

 це зовсім не означає, що воно  вже не державне.

 

      УГАРОВ.  Вы  знаете,  по  новой  Конституции  у нас как раз

 государстенное,  коммунальное  и  частное.  Поэтому коммунальное

 имущество -это не государственное и не частное. В тоже время как

 это  коммунальное  имущество  -это собственность территориальных

 единиц.  Это  не  государственное  имущество.  Потом  мы  с вами

 подойдем  очень  серьезно и очень взвешено к вопросу о концепции

 коммунального имущества и о передаче.

      И  что  касается  приватизации  коммунального имущества, то

 может  быть  использован,  об  этом  тоже  есть  соответствующая

 ссылка,  порядок,  который  изложен  в этом законе, то есть сама

 процедура.    А   непосредственно   подходить   к   приватизации

 коммунального  имущества  этим  законом  нельзя. Это должны быть

 свои соответствующие акты. Такая точка зрения.

 

      ГОЛОВА.   Є   пропозиція.   Ставиться  пропозиція  депутата

 Вітренко  на  голосування.  І  я  прошу  підтримати  її хоч би з

 поваги,  так  сказать,  до  пам'яті Сергія Драгомарецького. Будь

 ласка, ставлю на голосування.

      Я зрозумів, так.

 

      "За" -

      Я прошу ваги. Це нічого не означає, що рішення не прийнято.

 Якщо  приймається  ця редакція нова, то тоді буде нова редакція,

 якщо не приймається, то тоді залишається стара редакція.

      Спокійно. будь ласка. Коломойцев, яка ваша поправка? Та  ви

 не говоріть без мікрофона. Дайте йому слово.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Уважаемые   коллеги!   Значит   я  вносил  дополнение,  что

 приватизация   делается  не  просто  на  корысть  физических  та

 недержавных  юридических  лиц,  а  именно с конкретным условием:

 "Залучення  коштів  на  структурну перебудову економіки". Это во

 втором  чтении  прошло.  Спасибо, вы поголосовали, хоть я в этот

 момент   болел.   А   теперь   Кабинет  Министров  ставит  такое

 дополнение:"З  метою  створення  умов  для  залучення  коштів на

 структурну   перебудову   економіки".   Они   скажут:"   Мы  вот

 опубликовали  в  газетах  условия  конкурса,  условия создали, а

 деньги   не  пришли  и  отдали  под  обязательсва".  Так  нельзя

 пропускать  оправку Кабмина. Нужно поставить конкретно: "З метою

 залучення  коштів  на  стурктурну  перебудову", щоб те инвесторы

 реальные  деньги вкладывали в наше производство.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,  Валерій  Едуардович,  нюанс  один,

 підводний  камінь,  так сказать, втін показав в цьому відношенні

 чітко,   але,   Геннадій  Юрійович,  ваш  коментарій. Ставлю  на

 голосування пропозицію комісії.

 

      УГАРОВ.  Да,  у меня будет короткий комментарий. "Залучення

 коштів   на   стурктурну   перебудову   економіки",   то   есть,

 существование одной единственной нормы существенно ограничивает.

 Значит,  эти  деньги  никуда  больше  не  должны использоваться,

 только  на структурную перестройку экономики. Значит, эти деньги

 мы  не  можем  направить на погашение вкладов и заощаджень того,

 что  мы  говорили.  Значит,  эти  деньги  мы не можем пустить на

 функционирование  фона  Госимущества, который сейчас живет не за

 госбюджет,  а  за  какую-то  маленькую часть именно этих денег и

 прочие  и  прочие  вытраты.  Поэтому  это  есть  сужение функций

 распыления денег.

      Дальше   мы   будем   говорить  о  распределении  денег  от

 приватизации.  И  в этой статье мы можем конкретно указать, куда

 они идут.

 

      ГОЛОВА.  В  редакції,  яку пропонує комісії, стаття перша в

 правій колонці ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Рішення не приймається. Залишається в редакції, прийнятій в

 другому читанні.

      Будь   ласка,   друга   стаття   -пріоритети   та  принципи

 приватизації.   Тут   є   кілька   змін  -враховані,  є  частина

 відхилених. Хто наполягає? Чупахін, будь ласка.

 

      ЧУПАХІН.

      Александр   Александрович,   уважаемые  народные  депутаты,

 извените,  что,  можно  сказать, возвращаюсь к первой статье, но

 давайте  обратимся  еще  раз.  В редакции от комиссии есть такое

 дополнение:  "У  статуному фонді яких не перевищує 25 відсотків.

 Частка   держави   у   статуному  фонді  яких  не  перевищує  25

 відсотків."

      Я  цілком  згідний  з  пропозицією  Наталії  Вітренко  щодо

 приватизации   коммунальной   властности  и  відображення  цього

 процесу  в законі, та і Генадій Юрьєвич каже, що у подальшому ми

 будем це розглядать.

 

      ГОЛОВА. Олександр Михайлолвич, я прошу вибачити...

 

      ЧУПАХІН. Олександре Олександровичу...

 

      ГОЛОВА.  Ні.  Я  вам дам слово. Ви по якій статті говорите,

 про яку статтю говорите?

 

      ЧУПАХІН. Про першу.

 

      ГОЛОВА. Та першу ми проголосували. Все.

 

      ЧУПАХІН.  Олександр  Олександрович,  25 відсотків проходить

 через  весь  закон, народний депутат Угаров може це підтвердити.

 Тому,  це концепція цього закону. Нам треба визначиться відносно

 цих 25 % в статутному фонді підприємств.

 

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз  прошу, ми йдемо за процедурою третього

 читання. Якщо ми залишили у першій статті так, як було, значить,

 і  в  інших  статтях  теж зберігається ця логіка. Інакше бути не

 може.   Якщо   окрема   якась   стаття,  яка  має  якесь  окреме

 використання  і  там  виявиться  потреба  в  тому,  в тій частці

 визначатись, то ми тоді визначимося.

 

      УГАРОВ.  Александр Александрович, я хочу немножко, с вашего

 разрешения.  уточнить.  Дело  в том, что имеющиеся 25% -это уже,

 так  сказать, та норма, которая уже употреляется, а, более того,

 сейчас   осуществляется  очень  большая  подготовка,  нормальная

 абсолютно,  к  приватизации именно с участием юридических лиц, в

 уставном  фонде  которых  25%  государственного  имущества.  И в

 дальнейшем это планируется. Поэтому, если мы сейчас этот процент

 уберем  и  далее по всему закону, это будет достаточно серьезным

 препятствием в чисто организационном плане.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка. Ми не зійшлися думками стосовно кількох

 статей  у  Законі  про  друге  читання.  Якщо ми приймаємо закон

 остаточно  в  третьому читанні з урахуванням уже тих дискусійних

 норм  і  закон  вводиться в дію, і в практиці виявиться, що саме

 процент  оцей,  частка  виявляється  коренем зла, яку треба буде

 врахувати,  то  ми  тоді  подивимося,  як  це  все  зробити. Але

 сьогодні  мова  йде  про  інше:  треба  ввести  Закон про велику

 приватизацію.  Я,  будь  ласка, прошу попередні якісь передумови

 сюди зараз не ставити.

      До другої статті є ще зауваження? Будь ласка, Іван Іванович

 Магда. Поправка яка ваша?

      МАГДА  І.І.

      Тут  справа не в поправці. На сторінці п'ятій передостанній

 пункт,  написано: "врахування особливостей приватизації об'єктів

 агропромислового    комплексу,    -це   відомо,   -незавершеного

 будівництва,    -відомо,   -невеликих   державних   підприємств,

 підприємств  із  змішаною  формою власності та об'єктів науково-

 технічно  сфери,  -добавляється чомусь "особливості приватизації

 гірничодобивної промисловості", у зв'язку яку ми особливостей не

 знаємо.  Закону  про це немає. Воно дабавлено. Тому я вважаю, що

 повинно читатись в другому читанні, як воно і було.

 

      УГАРОВ.  Так,  как  это  моя  поправка,  я  готов пояснить.

 Значит,  опыт  приватизации,  почему  связи. Опыт приватизации в

 России  предприятий  связи  подсказывает,  этот  опыт достаточно

 серьезно проанализирован о том, что подходить обычными мерками к

 предприятиям связи являются не разумным.

      Дело  в том, что детализация предприятий связи по областям,

 как  это было сделано в Росси, яляется неррациональным и ведет к

 дроблению  единой  системы  связи. Поэтому особенности имеются в

 виду,  что  при  приватизации осуществляться будет, но серьезным

 участием   именно  государвство.  Путем  создания  консорциумов,

 холдинговых  компаний.  То есть, это не простая приватизация, то

 есть  не достаточно схематическая. Поэтому просьба учесть именно

 особенности предприятий связи.

      Что  касается  горнодобывающей.  У  нас складывается сейчас

 одна   особенность,   когда   предприятия,  получающие  исходную

 продукцию  из  заготовок,  платит  за нее тому, кто ее поставил,

 производит  из  нее  продукцию  и  продает  дальше. Предприятие,

 работающее над недрами, получает эти недра фактически бесплатно.

 Это  касается  всех  недр,  я  прошу понять меня правильно. Всех

 недр,   которые   есть   у  нас  -руд,  залежей,  всех  полезных

 ископаемых.   Поэтому,   особенности  должны  быть  приватизации

 горнодобывающей  промышленности  с  тем,  чтобы,  во-первых,  не

 получилось  приватизации  надстроечных  корпусов  одновременно с

 приватизацией недр через право пользования. И с тем, чтобы когда

 шла  приватизация,  чтобы  была  абсолютно  нормальная  плата за

 использование недр. А так, как это связаный процесс, поэтому.....

 

       ГОЛОВА. Іван Іванович, ви задоволені відповіддю?

 

      МАГДА .  Не чути.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Да,  недра абсолютно не приватизируются. Но

 дается  право на их использование, которое стоит сейчас копейки.

 Это  я  вам  ответсвенно  заявляю. Именно копейки, в переводе на

 нашу  новую валюту. Поэтому здесь особенности обязательно должны

 быть.  Почему  особенности?  Потому,  что  у  нас есть убыточные

 шахты.

 

      ГОЛОВА.  Геннадій Юрійович, будь ласка, мова йде про те, що

 потрібен закон, що стосується цих особливостей.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Абсолютно... Он короткий будет...

 

      ГОЛОВА.  То  це  в  постанові  потрібно  записувати:  треба

 розробка такого закону.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Да...

 

      ГОЛОВА....  Але, якщо я не помиляюся, то в нас підприємства

 зв'язку   знаходяться   в   переліку  тих  підприємств,  які  не

 приватизуються. Так чи не так?

 

      УГАРОВ Г.Ю. Нет. (Шум у залі, окремі вигуки).

 

      ГОЛОВА.  Так... (Шум у залі, окремі вигуки). Іван Іванович,

 ви задоволені відповіддю? Не задоволені...

 

      УГАРОВ Г.Ю. Нет, ну...

 

      ГОЛОВА.  Частина...  (Шум  у  залі, окремі вигуки). Я прошу

 уваги!..  Пропозиція  Магди:   залишити підпункт, на сторінці 5,

 останній  підпункт  в  редакції  попередній.(Шум  у залі, окремі

 вигуки).  Я  знаю!.. Тому я ставлю на голосування нову редакцію,

 котра  вноситься  Комісією  з  питань економічної політики. Будь

 ласка.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю. Я прошу учесть, что приватизация должна быть

 именно с особенностями, а не по стандартной схеме.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.   Не  приймаєтьтся - значить, залишається  редакція

 стара.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Статья в целом...

 

      ГОЛОВА.  Стаття  2  голосується  в цілому, власне, в старій

 редакції.  Вірніше,  не  в  цілому...  Вибачте мені  - стаття 3,

 голосується в цілому права колонка. (Шум у залі, окремі вигуки).

 Ще  раз  кажу...  (Шум  у  залі,  окремі вигуки). будьте уважні!

 Комісія  пропонує  редакцію  свою  із  зміною,  яка  не одержала

 підтримки.  Але  вона  ставиться  на голосування, бо другу немає

 потреби  голосувать.  Прийняту  раніше немає потреби голосувать.

 Тому   я   ставлю   на  голосування  те,  що  пропонує  комісія,

 враховуючи,   що   поправку  ви  не  підтримуєте.  Я  ставлю  на

 голосування.  (Шум  у залі, окремі вигуки). Друга стаття! (Шум у

 залі,  окремі  вигуки)  Я  ж  так  і  сказав! В третій колонці я

 сказав!

 

      "За" -

      Залишається редакція, яка проголосована минулого разу.

 

      УГАРОВ. Нет, Александр Александрович, сразу же обращаю ваше

 внимание,  что  приоритетное  право  трудовых  коллективов  -это

 противоречит  статье  24  Конституции,  поэтому  это моментально

 будет...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Нам   надо,   чтобы   работал   закон   или   чтобы   решал

 Конституционный  Суд?  Я предлагаю сразу принять закон, чтобы он

 работал. Поэтому надо подойти ответственно и звешенно к этому.

 

      ГОЛОВА.    Я    розмію.    Конституційний   Суд...   нехай,

 Конституційний Суд нас  поправить,  якщо поправить.

      Будь  ласка,  законодавство України про приватизцію, стаття

 3.  Законодавство  України  про приватизацію складається з цього

 закону..."  і  додано  дальше  "...  і  інших  законів  з питань

 приватизації  та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно

 до  доручення  Верховної Ради України".

      Може,  відповідно  до  закону,  бо  в  нас  же приватизація

 передбачена?  Будь  ласка, поправки Єльяшкевича - 16  поправка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Уважаемые  коллеги,  я бы хотел, чтобы вы обратили внимание

 на  16  поправку  -она  исходила из того, что надо согласиться с

 тем,  что  уже  принято  во  2-м чтении, но добавить, что "інших

 законодавчих  актів,  що підлягають затвердженню Верховною Радою

 України"  и  полностью будет звучать так: "Законодавство України

 про   приватизацію  складається  з  цьогозакону,  інших  законів

 України  та  передбачених  законами  України  інших законодавчих

 актів, що  підлягають затвердженню Верховною Радою  України".

 

      ГОЛОВА.  Законодавчі  акти  не  підлягають затвердженню -це

 закони  законодавчі акти. Тоді писать  "нормативних актів".

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Да,  я...  Дело  в том, что то, что написано в

 предложенной  комиссией  редакции,  оно  фактически  утраняет от

 контроля  Верховный  Совет  в  области  приватизации, потому что

 поручение  поручениями,  но  практика  показала, что нормативно-

 правовые  акты,  которые  издает  и  Кабинет  Министров  и  Фонд

 госимущества,  во  многом  отличается  от действующих законов. И

 именно  в  этом  наши  проблемы  состоят.  Поэтому  я  вот с той

 поправкой  как сказал Александр Александрович "нормативных актов"

 просил бы проголосовать.

 

      ГОЛОВА.   Будьте   уважні.  Геннадій  Юрійович,  ви  будете

 коментувать?

 

      УГАРОВ. Безусловно.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      УГАРОВ.  Безусловно,  потому что утверждать всю нормативную

 базу   Верховным  Советом,  нормативную  базу  по  приватизации,

 включая   те   свои   внутренние  наказы,  которые  издает  Фонд

 госимущества,  это  нормативно-правовые  документы  по  вопросам

 приватизации.  Это  по  меньшей  мере,  извините  меня за резкое

 слово, бессмысленно.

      Если вы внимательно почитаете ту редакцию, на которую вышла

 комиссия, стати, она тоже отличается от моего предложения, от 15

 поправки,  то  имеет  право на издание нормативно-правовые акты,

 принятые  "відповідно  до  доручень  Верховної Ради України", то

 есть,   те   нормативно-правовые   акты,  которые  обозначены  в

 законодательстве,   которых   нет  в  законах,  не  имеют  права

 издаваться. А только те, которые, названия которых есть в законе

 и есть соответствующее поручение.

      Поэтому  противоречия  здесь нет. И я предлагаю поддержаать

 именно эту редакцию.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  визначимось  з  цього  моменту,  а  потім

 перейдемо дальше.

      Саме з цього пункту, пункту першого статті 3, поправка...

      Так,  Соболєв, Єльяшкевич тільки обгрунтував.

      Я  зараз  поставлю  її  на  голосування.  Будь ласка, прошу

 уваги.

      Голосується  поправка,  винесена  Єльяшкевичем,  Соболєвим,

 Судніциним,  заміну  слово "законодавчих" на слово "нормативних"

 актів.

      ОДну хвилиночку, проголосуємо,  а тоді...

           (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, дайте слово Соболєву ще, він автор цієї  поправки.

 

      СОБОЛЄВ. Шановні колеги, справа с тому, що, дійсно, є цілий

 ряд  різних  актів, які стосуються прийватизації. Як, наприклад,

 затвердження планів приватизації, яке, зрозуміло, ніколи не буде

 робити   Верховна  Рада  України.

      Але  те,  що  стосується  законодавчого регулювання, а саме

 положень,  які стосуються і виходять досить часто, проаналізуйте

 всю  цю  базу,  за  межі законів, я вважаю, що тут саме Верховна

 Рада Верховної Ради  не може  упускати це.

      Так  само,  як  в  свій час, пригадайте, ми пішли навіть на

 затвердження положення про порядок справляння закону про податок

 на  прибуток.  І  це  ми  затверджували  Верховною  Радою. А тут

 питання  приватизації,  де  будуть  визначатись найбільш важливі

 принципи  приватизації  згідно  з нашим законодвством, так, такі

 нормативно-правові  акти повинні затверджуватися Верховною Радою

 України.

      Саме  тому  я  хотів  би  попросити,  щоб  ви підтримали цю

 пропозицію.

 

      УГАРОВ. Я абсолютно согласен с Сергеем Владиславовичем, тем

 более,  что,  если  внимательно прочитать закон наш, вернее этот

 проект,  то  все  положения,  все понятия утверждаются Верховным

 Советом   через   программу  приватизации,  которая  принимается

 законом.

      Поэтому все положения, все, что с этим связано утверждаться

 будет    Верховным    Советом.   Нормативно-правовые   акты   не

 утверждаются  Верховным  Советом. Верховным Советом утверждаются

 законы и  постановления. Понимаете?

      В  таком  случае  я  предлагаю  обратиться к моей редакцие,

 которая  проходит по 15 поправке.

 

      ГОЛОВА.  Ми  можемо  приймати  Постанову  про  затвердження

 якогось  положення  і  це  буде те, що передбачено Конституцією.

 Тому  я  прошу...  Шановні  депутати,  власне  те,  що  Геннадій

 Юрійович оспорює, повністю відповідає тому, що говорить Соболєв,

 я  не  розумію  -це  в  нас  іде  лексичний якійсь диспут. Це не

 потрібно робити.

 

      УГАРОВ.   Александр  Александрович,  дело  в  том,  что  мы

 отсекаем  фонд от нормального принятия своих нормативно-правовых

 актов. Понимаете?

 

      ГОЛОВА.   Відносно фонду ми потім ще розберемося. Давайте.

 

      УГАРОВ.  Ну,  как,  если мы сейчас это не утвердим, то фонд

 завтра  принесет нам на утверждение все свои наказы, письма и ак

 далее. Как нет?

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  ще раз повторюю, законодавство. Мова

 іде  про  законодавство України, про приватизацію. Складається з

 цього  закону,  інших  законів України та передбаченних законами

 України  інших  нормативних  актів,  що  підлягають затвердженню

 Верховної Ради України.

      Ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Правильно.

      Другий  підпункт  статті 3 зводився до доповнення "об'єктів

 соціально-культурного  призначення, що фінансуються з Державного

 бюджету".

 

      УГАРОВ.Да, комиссия с этим согласилась.

 

      ГОЛОВА.  Не заперечують депутати? Ставлю на голосування цей

 пункт у редакції, яку пропонує комісія. Другий пункт статті 3.

 

      "За" -

      (Ш у м  у  з а л і )

      Та  я  не  встиг  натиснуть  кнопку. будь ласка, бо я читав

 якраз наступний пункт. Ставлю на голосування ще раз. Будь ласка.

      Чому?  Тому  що  там  зміна  невеличка, тому й ставиться на

 голосування.

 

      "За"-

 

      Будь ласка, спасибі.

      Третій  пункт  не  голосується.  Четвертий  пункт  в  новій

 редакції  пропонується:"Відчуження  майна,  що  є  у комунальній

 власності,   регулюється   положеннями   цього   закону,   інших

 законів......    приватизації   та   нормативно-правових   актів

 прийнятих  відповідно  до  дорученнь ( ну  тут  треба привести у

 відповідність  із  1 статтею і з першим пунктом) та здійснюється

 органами місцевого самоврядування відповідно з законодавством по

 місцеве самоврядування".

      У Марченка зауваження, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.

      Александр  Александрович,  я  просил  бы  по  процедуре. Вы

 хорошо знаете, что по Регламенту депутат имеет право высказаться

 даже по той статье, по которой он не дал поправку.

 

      ГОЛОВА. Висловлюйтесь, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО.  Поэтому, если есть предложение, не ограничивайте

 в правах депутата.

      Теперь  по  4  статье.  По  четвертому пункту  этой статьи.

 Смотрите,   что  предлагает  Кабинет  Министров.  Он  предлагает

 приватизацию   вводить,  я  обращаю  внимание  депутатов,  через

 норматывни   равови   акты.   Поэтому   это  уже  вмешивается  в

 Законодательство  про  приватизации  коммунальной собственности,

 опять  же  нормативно-правовые  акты,  которые  не  имеют  права

 выпусткаться,  потому  что 142 статья Конституции говорит о том,

 что  коммунальная  собственность " яка  створена  для  спільного

 фінансування,  утримання  комунальних підприємств і організацій,

 установ,  якраз  регулюються місцевими органами самоврядування -

 142  стаття.  Поэтому  я  предлагаю  все-таки проголосовать нашу

 формулировку  этого  четвертого пункта, яка звучить таким чином:

 відчудження  майна,  що  є  у комунальній власності, регулюються

 положеннями цього закону, інших законів з питань приватизації та

 здійснюються  органами  місцевого  самоврядування  відповідно до

 Конституції України.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так, Генадій Юрьєвич, висловіться зараз з

 аргументацією, але тут є одна аргументація стосовно коректності.

 Якщо  ми  в Конституцію записуємо аж так, то тоді логіку втрачає

 перша  частина.  Або  писати,  що  на основі Конституції України

 органами  місцевого  самоврядування  ідалі за текстом -на основі

 законодавства, або писати так, як ми записали в першому пункті -

 тільки стосовно комунального майна.

      Будь ласка, Генадй Юрьєвич.

 

      УГАРОВ.  Уважаемые коллеги, я понимаю, что особую неприязнь

 у  вас  принимается  слово-сочетание "нормативно-правовые акты".

 Это словосочетание взято из Конституции, поэтому оно имеет силу.

 С этим мы должны с вами согласиться.

      Далее. Если мы уберем понятие "нормативно-правовые акты" из

 приватизации оммунального имущества, тогда все решения, зараннее

 я  сейчас  говорю,  что все решения обласных советов, принятых в

 рамках  своей  компетенции  касательно  приватизации  уже сейчас

 обкявлены  недействительными,  можно  будет обкявить, потому что

 будет действовать только закон Украины.

      А   ведь  все-таки  решение  областного  Совета  касательно

 приватизации какого-то коммунального обкекта на своей территории

 в  полном  соответствии  с конституцией и со своими правами -это

 как  раз  и  есть  нормативно-правовой  акт, а не закон Украины.

 поэтому пересильте нежелание, нелюбовь к этому словосочетанию, я

 прошу все-таки оставить нормативно-правовые акты.

 

      ГОЛОВА.  Подивіться,  будь  ласка,  уважно  на перший пункт

 цього  закону.  І назва закону "Законодавство про приватизацію".

 Невже  4-й  пункт  щось  розкриває  додатково  до  того,  що вже

 сказано, що є система законодавства?

 

      УГАРОВ.  Система законодательства -это есть законодателтные

 акты,  нормативно-правовые  акты,  которые  составляют  систему.

 Александр  Александрович. Облсовет не имеет право в таком случае

 принять свой документ по вопросам приватизации.

 

      ГОЛОВА. Якщо це в законі не передбачено.

 

      УГАРОВ.  Нет,  вот  в  этом законе мы и запрещаем принимать

 его. Тут же ж мотивация такая...

 

      СОБОЛЄВ.

      (Соболєв, Запоріжжя, депутатська група "Реформи")

      Я  абсолютно  згоден  з логікою тих, хто виступає за те, що

 четвертий  пункт  абсолютно  не  потрібен.  У  нас є на сьогодні

 закони.  Невже у нас є якийсь закон про особливості приватизації

 комунальної власності? Покажіть мені такий. Його немає.

      Тому    все   регулюється,   дійсно,   Законом   про   малу

 приватизацію.  І  тому  я  вважаю, що цей пункт натягнутий, я не

 знаю,  з  якою  метою його сюди включали. А те, що якесь рішення

 буде  приймати  чи то міська, чи то обласна, чи то районна Рада,

 це рішеення вона має право приймати тільки на підставі закону. І

 саме  так  і  приймаються  ці  рішення. А спроба витягнути через

 отакий  пункт  інші  акти,  які будуть пропускатися нібито через

 Фонд  державного  майна  чи через Кабінет Міністрів, дасть змогу

 далі вести приватизацію не на підставі закону, а на підставі цих

 актів.  Тому  я  пропоную за чеетвертий пункт не голосувати, він

 тут  не  потрібен.  Приватизація  повинна йти тільки на підставі

 Закону про малу приватизацію в даному випадку.

 

      ГОЛОВА.  Це  давайте  так,  Геннадій  Юрійович,  ви поки не

 коментуйте  те,  що  я скажу, бо я пам'ятаю всю дискусію під час

 другого  читання.  Пам'ятаєте,  з  місця  Драгомарецький вносить

 пропозицію,  і  виводиться  за  межі, за право суб'єкта, за межі

 права  суб'єкта  приватизації  місцеві  структури  влади. І якщо

 ми... Це підхід до відновлення тої ідеї, що, власне кажучи, Фонд

 державного  майна  через  свої  регіональні  структури  виключно

 займається  приватизацією, в тому числі комунальної власності на

 місцях.  А  цього  допустить не можна, тому що суб'єкти влади як

 власники  цього  майна  за  Конституцією  усуваються  від такого

 права.

      Тому,  я  повністю  підтримую в даному випадку Соболєва про

 те, що четвертий пункт тут не потрібний, він зайвий.

 

      УГАРОВ.    Александр   Александрович,   я   не   буду   вас

 комментировать, я просто напомню, что этот пункт именно и создан

 для  упоминания  приватизации коммунального имущества. Я еще раз

 уточняю, что это Закон о приватизации государственного имущества

 и  на  коммунальное  имущество он, к сожалению или к счастью, не

 распространяется,  потому что коммунальное имущество -это особый

 вид  собственности  по  нашей  новой Конституции. Поэтому, чтобы

 создать  начало,  положить начало созданию законодательной базы,

 поэтому и введен этот пункт.

 

       ГОЛОВА. Пункт 4 в редакції , яку пропонує комісія.

 

      УГАРОВ. ... державного майна, а не коммунального.

 

       ГОЛОВА.   Спокійно.  Пункт  4  в  редакції,  яку  пропонує

 комісія, ставиться на голосування.

 

      "За" -

      Залишається без 4 пункту ця стаття.

      Стаття  3 голосується у цілому з тою поправкою, яка пройшла

 в   пункті  2  і  1  пункті  в  редакції  групи  депутатів.  Уже

 проголосовано.

      Стаття 3 голосується в цілому, будь ласка , увага.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття  4,  державна  програма  приватизації. Додано слово:

 розробляється фондом державного майна.

 

      УГАРОВ. І затверджується законом.

 

       ГОЛОВА. Само собою. Я не бачу більше суттєвих тут. А є там

 останній  пункт.  Які  є  зауваження до. Скажем так, до 1 пункту

 немає зауважень? Так.

 

      УГАРОВ. Нет, вы знаете, есть. Наверное есть. У меня.

 

       ГОЛОВА. Так чого ж ви на трибуні? Будь ласка, давайте.

 

      УГАРОВ.   Вот   мы  здесь  впервые  сталькиваемся  с

 упоминанием  Кабинета  Министров  в  контексте  приватизации,  в

 контексте  этого  закона.  Редакция, которую предлагает комиссия

 наша,  говорится за поданням Кабінету Міністрів. В дальнейшем вы

 увидите,  что функции Кабинета Министров в процессе приватизации

 существенно  ограничены.  Более  того,  они  приведены  в полное

 соответствие    с   Конституцией.   Поэтому   возникает   вопрос

 целесообразности упоминания Кабинета Министров в этом контексте.

 Есть моя поправка, 22-я...

 

      ГОЛОВА.    Тобто    тут    записати:    Державна   Програма

 "Приватиазція"  визначає цілі, пріоритети та умови приватизації,

 розробляється Фондом державного майна і затверджується Верховною

 Радою  України  законом  України, що рішено... пропустивши слова

 "за поданнмя Кабінету Міністрів", так?

 

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Нет,  нет  -Фонд  держмайна не есть субкект

 законодательной инициативы...

 

      ГОЛОВА....   що   рішено   не   пізніше  як  за  місяць  до

 затвердження  Державного бюджету України..... початку наступного

 бюджетного року....

 

      УГАРОВ Г.Ю. ... но есть депутаты Верховного Совета....

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміла  пропозиція? Власне кажучи, якщо Кабінет

 Міністрів  має  потребу  проаналізувати  процес...  процедуру чи

 програму  приватизації,  то  він  у  себе  може  її розглянути і

 рекомендувати  Фонду  держмайна,  чи підтримати його пропозицію.

 Але  через  Фонд  державного  майна  Верховна Рада розглядає всю

 програму,  тобто  без  Кабінету  Міністрів.  Я  думаю, що слушна

 пропозиція.  (Шум  у залі, окремі вигуки). Ну, від редакційні...

 Ще  раз  прошу.  Зміст  такий:  "Державна  програма приватизації

 визначає  цілі,  пріоритети та умови приватизації, розробляється

 Фондом  державного  майна  і  завтверджується  Верховною  Раджою

 України  законом  України  щорічно,  не  пізніше як за місяць до

 затвердження   Державного   бюджету   України,  але  до  початку

 наступного бюджетного року".

 

      УГАРОВ  Г.Ю.  Да,  да,  да  -  бюджетного, да. Это -  чисто

 редакционное,   конечно.   Бюджетного року  - не  службового,  а

 бюджетного...

 

      ГОЛОВА. Ставиться на голосування ця пропозиція, будь ласка,

 підтримайте її.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      До другого пункту не було зауважень.

      До  третього  пункту  -"цілі та завдання щодо приватизації"

 вставлена  одна  редакційна  правка.  Є зауваження? (Шум у залі,

 окремі вигуки). Будь ласка, Вітренко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Шановні  колеги,  я знову ж таки пропоную залишити редакцію

 другого  читання,  бо в редакції другого читання було закладено,

 що державна програма приватизації, вона дає завдання відповдіним

 органам   державної   виконавчої   влади  та  органам  місцевого

 самоврядування.

      Тобто,   вона   залучає   на  рівних  умовах  як  виконавчу

 структуру,   так  і  представницькі  органи  на  місцях,  органи

 місцевого самоврядування.

      А воно тепер в третьому читанні випало. І органів місцевого

 самоврядування    в  Державній програмі нема.

 

      УГАРОВ. Абсолютно верно, Наталья Михайловна, потому что это

 произошло  потому,  что изначально то, о чем я говорил, что этот

 закон   не   имеет   влияния  на  коммунальное  имущество  и  на

 приватизацию.

      Исходя  из  этого,  органы по приватизации госудасртвенного

 имущества  не  могут  давать  поручения  органам,  которые будут

 заниматься  приватизацией  коммунального  имущества. Поэтому это

 ваше предложение не было учтено.

       Но  если  у нас пошел, так сказать, пошел процесс...

 

      ГОЛОВА.  Приведения в соответствие ...

 

      УГАРОВ.    По    определенным    понятиям   -приведение   в

 соответствие, то...

 

      ГОЛОВА.  Геннадій  Юрійович, зверніть увагу на одну деталь:

 приватизація   і   реалізація  програми,  завдання  приватизації

 стосуються  не  тільки  переходу  власності на об'єкти державної

 власності,  а  і  участь  у  цьому  процесі  структур  місцевого

 самоврядування,  авіть  якщо це державне майно, загальнодержавне

 майно. Щоб не було отих випадків, які були у нас із трастами, за

 які  сьогодні держава мусить  розплачцваться.

      Бо  це  ніби нікому не потрібно, це хтось тим займається, і

 тоді появляються спритники, які все це роблять.

      Тому  я  вважаю,  що цей пункт, він, правда, я не про нього

 говорив  зараз,  а  про  поправку на початку цього пункту, але я

 вважаю  як  депутат  про себе, думаю, що записано було в другому

 пункті правильно.

 

      УГАРОВ.  Абсолютно  верно.  Я  с  вами согласен в той части

 части,  что  как  раз  органы  местного самоуправления участвуют

 через   контрольные   Комиссии,   через  участие  в  контрольных

 комиссиях, они участвуют в этом.

 

      ГОЛОВА. Тим більше, тим більше...

 

      УГАРОВ.  Но не в этом плане, потому что задание им давать -

 это выше полномочий Фонда.

 

      ГОЛОВА.  Так  тут  же  записано "щодо забезпечення"... Будь

 ласка.

 

      УГАРОВ.  Предлагаю ставить на голосование.

 

      ГОЛОВА.   Інших  зауважень нема.

      Є  ще?  Будь  ласка.  Тоді  давайте  визначимось щодо цього

 пункту.  Тобто,  оскільки  комісія пропонує завдання відповідним

 органам    виконавчої   влади   щодо   забезпечення   проведення

 приватизації.  І ви зверніть, яка тут хитрість тоненька. Ви ж-то

 опускаєтесь  на  низовий  рівень,  тільки пишете через виконавчі

 структури, а місцеве самоврядування пропало.

      А де ж тоді конституційна норма про те, що вони власники?

 

      УГАРОВ. А оно не подчиняется нормам этого Закона "О местном

 самоуправлении". Они же  сами себе хозяева.

 

      ГОЛОВА. На  основі закону. Господарі на  основі закону.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ставиться на голосування пропозиція, яка вноситься комісією

 про  що  доповідає депутат Угаров, сторінка 10, 3-я зверху норма

 підкреслена   голосується,   будь   ласка.   3-я   зверху  норма

 голосується.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Та почекайте, ще...  скажете.

 

      "За"-

      Вона  не  підтримується.  Залишається  так як було записано

 раніше. Будь ласка, Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ, Запоріжжя, депутатська  група "Реформи".

      Шановні   колеги,   подивіться,  будь  ласка,  воно  нібито

 сторінка  12, але це загальне зауваження до того, що ми схвалили

 в 2-му читанні.

      Це  наша пропозиція ь 33. В чому вона полягає? Ми вважаємо,

 що  те,  що  було виписано в 2-му читанні і абсолютно відповідає

 назві і духу цього закону.

      Те,  що  запропонували  на  3  читання,  подивіться, те, що

 повинно  регулюватися програмами приватизації і далі іде перелік

 десь до 12 пунктів, які... кожен з яких визначає фактично окремі

 положення закону.

      А   це   пробують   просто  штрихами  провести.  Саме  тому

 пропозиція   наша   полягає   в   наступному:  залишити  те,  що

 голосувалося  в  2-му читанні лише за виключенням 1-го пункту -а

 саме: там,  де  пропонується  в остнньому реченні пункту 3  "для

 реалізації  стратегічному  інвестору". Оскільки до цього поняття

 ми  підійдемо  в  наступних  статтях  і  ми  запропонували  свою

 редакцію,  ці  слова виключити і проголосувати так, як це було в

 2-му читанні.

      Тому  що,  подивіться,  пропозиція, яка стосується найбільш

 важливих   підприємств  України  щодо  реалізації  стратегічним,

 нестатегічним  інвесторам,  і  на сьогодні не визначені законов,

 які,  до  речі,  затра  будуть  розглядатися  цілим  пакетом  на

 засіданні   Кабінету   Міністрів,   відкриває  дорогу  для  дуже

 серйозних  зловживань,  які  не  визначені і не будуть, на жаль,

 найближчим часом визначені в законодавстві.

      Тому  прохання  підтримати  редакцію  другогоч  итання  без

 останніх  слів "для реалізації стратегічному інвестору" оскільки

 це  унікальні  підприємства,  які  підпадають  під ці групи, які

 визначені в другому пункті.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Пропозиція  така. Проголосувати статтю у редакції,

 яка  роголосвана  була в другому читанні з поправкою... Якою? На

 сторінці 12? З 33 поправкою. Уваров говорить.

 

      УГАРОВ.  Уважаемые  коллеги! Наверное в этом проекте закона

 сделана  впервые  попытка  осуществить  действенный  и  реальный

 контроль  за  ходом  приватизации (начать, скажем так), за ходом

 приватизации в Украине.

      Каким   образом?   Единственным  инструментом  контроля  за

 деятельностью  Фонда  госимущества в процессе приватизации может

 служить программа  приватизации. То есть,  попросту говоря, план

 приватизации  на  конкретный  год.  И,  как  вы видите, все, что

 касается программы приватизации очень серьезно добавлена и очень

 серьезно  расширена.  Введено очень много новых понятий, которые

 будут  отражаться  именно  программой  приватизации с тем, чтобы

 сделать  ее максимально конкретной, максимально детализованной с

 тем, чтобы можна было взять и спрашивать буквально помесячно.

      Поэтому  здесь введено очень много условий. И часть из этих

 условий  взято  от  Кабмина, от его функций, от его ведения и от

 его  полномочий.  И  так,  ка  эти позиции не могут находиться в

 абсолютном    вакууме,   поэтому   они   внесены   в   программу

 приватизации.

      То,  что предлагает коллега Соболев, на первый взгляд имеет

 место.  Но  есть  мнение,  что  не упоминая слов "стратегический

 инвестор"  и "инвестиционные обязательства" и, значит, их вообще

 не  будет  никогда нигде. Не упоминать их в законе, это означает

 то,   что   они  не  будут  урегулированы  законодательством.  И

 следовательно  это открывается, я не буду называть грубым словом

 "лазейка",  но  это так, возможность для издания различного рода

 норматино-правовых  документов,  которые  это  понятие  в другом

 контексте, естественно, но все-равно будут использовать.

      Эти  понятия  поэтому  и внесены в программу приватизации с

 тем, чтобы их здесь детализировать.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу ще раз. Це -не перше читання. Це вже третє

 читання.

 

      УГАРОВ. Но аргументация нужна очень серьйозная...

 

      ГОЛОВА. Я розумію, я з вами згоден, але те, що ви говорите,

 може   бути   враховане  при  конкретних  умовах  конкурсу  щодо

 приватизації конкретного об'єкту. А сьогодні записувать невідомо

 що  в  закон ми не маємо права. Тим більше я вже говорив про це,

 що  досвід  Росії показав6 що таке приватизація під інвестиційні

 зобов'язання стратегічного інвестора.

      Я  не  хочу  вертаться  до  цієї. Тут же норма записана -30

 відсотків,  не менше. А вже в тій програмі, що завтра пішла, там

 25-26 ідуть раз за разом.

 

      УГАРОВ. Ну, что касается последнего пункта, давайте, я

 согласен, с коллегой Соболем о возможности ...

 

      ГОЛОВА.    Давайте    подивимся    так:   стаття   четверта

 проголосувати  у  редакції,  яка проголосована в другому читанні

 без   останнього   рядка   на   сторінці   12  -"для  реалізації

 стратегічним  інвесторам". Так це те, що проголосовано вже. Тоді

 пропозиція   Соболєва  -вилучити  із  цього  пункту  слова  "для

 реалізації стратегічним інвесторам". Ставлю на голосування, будь

 ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.  Тут  ще  була  наша  31  поправка, і якраз абзац

 п'ятий -це в державній програмі тепер стало передбачатись строки

 обов'язкового  виконання  органами виконавчої влади завдань щодо

 забезпечення  проведення  приватизації.  Не  треба  в  Державній

 програмі  приватизації  робити строки обов'язкового виконання. А

 то,  з одного боку, ринок і лібералізація, а, з іншого боку, всі

 стрункою стоять і виконують цю Державну програму. Це перше.

      І   друге.   Абзаци  6,  7,  8  і  9,  там  теж  згадується

 стратегічний інвестор. І якраз у розвиток пропозиції Соболєва це

 норма  окремого  закону.  Ми  повинні  прийняти  закон,  що таке

 стратегічний  інвестор, як він визначається, чим він відповідає,

 ким він контролюється. Тому я пропоную оце вилучити, починаючи з

 п'ятого  по  дев'ятий абзац. І тоді воно буде відповідно до тієї

 норми, що ми проголосували пропозицію Соболєва.

 

      ГОЛОВА.   Наталія  Михайлівна,  ви,  безперечно,  ви  краще

 пояснили,  ніж  я. Але я ще раз повторюю, що це те, що я говорив

 тільки  що. У тій проголосованій редакції не було цих пунктів. І

 я  ставив  на  голосування  пропозицію Соболєва -прийняти те, що

 було  в  другому  читанні без останнього рядка на 12 сторінці. І

 там немає строків ніяких, нічого немає.

      Я  ще  раз  кажу:  редакція, схвалена в другому читанні, не

 містить  тих пунктів, про які ви говорите. Ви попросіть сусідів,

 щоб вас не збивали і ви слухали уважно.

 

      УГАРОВ.  Александр  Александрович,  я  скажу буквально пару

 слов.

      Уважаемая Наталия Михайловна, понятие "строки обов'язкового

 виконання"  именно  потому  и  введено,  что  это  один из самых

 главных  аргументов  при  невыполнении Государственной программы

 приватизации.  Потому  что  те не хотят, те не могут, у тех рука

 болит,  у  тех  чернило  в  ручке  кончилось  и  т. д. Чиновники

 постоянно  эти  процессы,  ну,  валят  только не потому, что они

 виноваты.  Поэтому  и  появилось  понятие  "сроки  обязательного

 исполнения".

      И  еще  раз упоминаю, почему появились именно эти понятия в

 Государственной  программе приватизации. Стратегический инвестор

 и   принятие   по   нему   закона,  а  закон  как  единое  целое

 принимается,  конечно,  не  на  один год, узаканивает вообще эти

 понятия.   У   нас,   может   быть,  на  следующий  год  отпадет

 необходимость   принятия  стратегический  инвестор.  Поэтому,  и

 появился   в  государственной  программе  приватизации  эти  все

 понятия. Чтобы определится.

 

       ГОЛОВА.  Ще  раз  прошу  вашої  уваги.  Що  таке  програма

 приватизації?

 

      УГАРОВ. Это план.

 

       ГОЛОВА.  Там  написано:  повинно  бути.  А  в  законі  про

 державну  програму,  яку  ми  сьогодні  ранком  голосували,  там

 написано:   на   такий-то   рік,   такі-то  об'єкти  проводиться

 приватизація.  Що  ще  траба пояснювати? Які ще строки ми можемо

 визначити окремо у законі?

 

      УГАРОВ. Александр Александрович, мы не проголосовали за то,

 чтобы в программе был и перечень всех этих предприятий. Чтобы не

 было  в  программе этого перечня. Значит перечень будет отдельно

 приниматься Кабинетом Министров.

 

       ГОЛОВА. Ні, програма буде.

 

      УГАРОВ.  Нет,  ми  это в програме не приняли. Мы не приняли

 это   содержание   програмы.   Александр  Александрович,  на  11

 странице:  та  переліки  зазначених  підприємств.  Значит  мы не

 приняли  того,  что  будет  продолжаться  приватизация по указам

 Президента,  а  так,  как  они  нами  не отменяются, это значит,

 приватизація  здійснюється  із  залученням іноземних інвестицій.

 Это  действующая  норма,  и  она  не отменена. По индивидуальным

 планам  мы  не  отменили  это постановление и не имеем права это

 отменять. Значит будет продолжаться.

      Почему  эти  все  нормы  были  детализированы  в программе.

 Потому,  что  как  только они появляются в законе, все остальные

 нормативные  акты  теряют  свою  силу.  Но они в нашем законе не

 появляются.  Значит,  идет  процесс приватизации по этим нормам.

 Это  ж  не  от  фантазии  чей-то,  не  от  какого-то непонятного

 желания.

 

       ГОЛОВА.   Генадій   Юрьєвич,   ще   раз  повертаю  вас  до

 Конституції.  Приватизація здійснюється на основі законів. Ніякі

 укази,   ніякі   постанови  не  мають  впливу,  не  можуть  бути

 виконувані.  Що  ж  ми  будемо розписувати? Ми ж визначили, що є

 бази  законодавчі для приватизації в попередніх пунктах. Я прошу

 вас.

      І  ще  одне.  В  мене  появилася  така  погана  підозра  до

 загального   процесу   сьогоднішнього.   Виходячи   із   потреби

 завтрашнього  дня,  я  прошу вашої підтримки ми сьогодні прийняти

 Закон  про  приватизацію.  Прошу  підтримати,  прийняти сьогодні

 Закон  про приватизацію. Будь ласка, хто за цю пропозицію, прошу

 проголосувати. Прошу: підтримайте.

      (Шум у залі).

 

      "За" -

      Я вас прошу: треба буть в матеріалі - треба підтримати!

      (Шум  у залі).

      Я  прошу  вас,  давайте  не  будем  з місця... (Шум у залі,

 окремі  вигуки).  Тому...  Та  яка процедура -все написано! будь

 ласка... Ставилася пропозиція -статю, котру ми зараз розглядаємо

 (це стаття 4) проголосувати в другій редакції... у редакції, яка

 вже  проголосована,  з  тією  зміною, яку ми проголосоували, яку

 вносив депутат Соболєв. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Я  прошу,  Генналдій  Юрійович,  ще раз -процедурою другого

 читання  розглянутий  закон.  Кілька  норм  віднесені  на  третє

 читання.   Давайте   розглянемо   спочатку   ці   норми,   решта

 редакційних, які приймаються в зв'язку з прийняттям Конституції,

 і  приймати  в цілому тоді закон -це буде правильна процедура. А

 все інше, вибачте, це - від лукавого.

 

      УГАРОВ   Г.   Ю.   Нет,   это  не  от  лукавого,  Александр

 Александрович...

 

      ГОЛОВА.  Ну,  від комісії... (Пожвавлення в залі, оплески)

      Стаття 5...

 

      УГАРОВ Г.Ю.  Или от Президиума...

 

      ГОЛОВА.  Стаття  5: "Об'єкти приватизації". 36-та поправка,

 будь ласка,  хто говорить? Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯЩКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатська група "Реформи".

      В  статье  5,  где идут обкекты приватизации, -это новация,

 которая,  к сожалению, прошла во втором чтении. Мы предлагаем ее

 сиключить -"окремо, індивідуально визначене майно". Если это так

 будет,  то  фактически,  например,  можно  будет приватизировать

 взлетную  полосу в аэропортах и так далее. И таких примеров, вот

 почитайте  сегодняшнюю  газету  "День",  где  конкретные примеры

 приводятся   по   заводу   "Радар"-таким  образом  будет  ити  и

 приватизация.

       Поэтому   этот   закон   о  приватизации  предприятий  или

 конкретных  их  частей  ни  в  коем  случае нельзя сделать таким

 образом,  чтобы  предприятие  дробилось  на  малейшие  частицы и

 лучшее  имущество приватизировалось.

      Поэтому  я бы просил вместе с коллегами исключить последний

 абзац из  статьи 5 часть 1.

 

      УГАРОВ.  Уважемый  господин  Ельяшкевич,  в  понятии  майна

 составляются  -это  и  деньги,  и  пакеты акций, и корпоративные

 права,   и  непосредсвенно  имущество.  Поэтому  ваш  пример  со

 взлетно-посадочной полосой частичен.

      Поэтому  если  будет  принято  решение о продаже отдельного

 пакета  акций,  это  и  есть  и  "окремо індивідуально визначено

 майно",  понимаете?

      Поэтому  нельзя  вот  так  вот убирать из-за чего-то нельзя

 определять,  убирать понятие  целого  кодекса,  понимаете?

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Кожушко. Все, про що ви говорите

 раніше, Генннадій  Юрійович, є там вище? Є.

      Кожушко.

 

      КОЖУШКО

      17  поправка.  Во  2  редакции  мы приняли, что предприятия

 железнодорожного   транспорта   не   подлежат   приватизации   с

 инфраструктурой.  И  также  во  2 чтении мы пиняли о том, что не

 приватизируются  тепловые  электростанции.

      Вы  недавно,  помните,  мы  приняли  перечень  предприятий,

 которые   не    подлежат   приватизации,   и   все   предприятия

 железнодорожного   транспорта   с   инфраструктурой  включены  в

 перечень, которые не  подлежат приватизации.

      Мое  предложение -оставить это в редакции 2 чтения, которая

 была  принята 268 голосами.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу уваги.

      Олександр  Михайлович,  вашу  пропозицію  ми  поставимо  на

 голосування,   але  зараз  ми,  от  надійшла  пропозиція  -треба

 розв'язати  її,  питання  тут,  а  потім  переходиит до іншої. Я

 думав, що ви з цього приводу хочете  висловитись.

      Одну  хвилиночку.  Поки  що  була  пропозиція аргументована

 Єльяшкевичем,  провилучення останнього пункту на сторінці 13, ви

 бачите,   він   був,  і  в  другій  редакції  прийнятий  -окреме

 індивідуально визначене майно.

      Ми   сьогодні,  пам'ятаєте,  Цушко  говорив,  міст,  видно,

 приватизований,  беруть  гроші  за  проїзд  мосту. Хвилиночку. А

 тепер  буде так: перед тим, як сісти на полосу, зберіть спочатку

 кошти в   салоні літака, бо не пустять.

      Окреме,  індивідуально  визначене  майно. Ставлю пропозицію

 Єльяшкевича  на  голосування:  про  вилучення  цього  пункту  із

 першого  підпункту статті 5. Будь ласка.

 

      "За" -

       Рішення прийнято.

      Хвилиночку. 35 поправка,  Коломойцев, будь ласка.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.   Уважаемые   коллеги,  здесь,  в  35  поправке

 говорится   следующее:   слова   "державний"   замінити  словами

 "загальнодержавної, республіканської та комунальної власності".

      Дело  в  том,  что сегодня у нас после принятия Конституции

 возникает  правовая  коллизия.  Ну,  например,  было  областное

 государственное  коммунальное  предприятие  "Фармация". Сегодня,

 после    принятия   Конституции   нет   областной   коммунальной

 собственности - есть городская.

      Но   для   сохранения   единого   комплекса  хозяйственного

 невозможно, чтобы отдельно оторванная работала в селе аптека. То

 есть,  она  будет  работать,  но  цены будут значительно больше,

 потому  что будут накладные расходы больше чыем сегодня работает

 комплекс   целостной  областной  фармации,  который  подчиняется

 Минздраву.

      Поэтому я прошу вас поддержать мою поправку, которая звучит

 так:"   До   об'єктів   державної   власності,   що   підлягають

 приватизації  гналежать"  по  тексту  и вместо слова "державної"

 заменить   словами   "загальнодержавної,    республіканської  та

 комунальної".

      Для  того,  чтобы  эти  важные  обкекты попали под действие

 этого принимаемого нами с вами закона.

 

      ГОЛОВА. Геннадій Юрійович.

 

      УГАРОВ.  Нет.  Ну Конституция все сказала. Какая может быть

 общегосударственная,     республиканская,     коммунальная.    В

 Конституции этих понятий нет. Это антиконституционная норма.

 

      ГОЛОВА. будь ласка. Та не про те мова. Мова про те, Валерій

 Едурдович, і обласна на рівні області є власність, в Конституції

 визначено.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.    Не чути.

      Вона  можу бути і комунальною. Передана. І це я зараз номер

 тільки  статті  треба  нагадать  про місцеве самоврядування. Там

 записано,  що  є  суб'єктами  чи  об'єктами  власності районів в

 містах, областей і районів.

      Конституція прийнята.....

      Будь    ласка,    пропозиція   Коломойцева   ставиться   на

 голосування.

 

      УГАРОВ. Но у нас Закон, я напоминаю, про приватизацію майна

 державних  підприємств, а не республиканских, коммунальных и так

 далее.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Розглядається  другий  підпункт статті 5. Ступанов

 Петро Степанович -враховано частково. Він наполягає ще на слові.

 

      СТЕПАНОВ П.С.

 

      Спасибо  Александр  Александрович!  Ничего  не  учтено и не

 частово,  и  не частково. Я вам напомню. 14 мая во время второго

 чтения  моя  нынешняя  37  поправка  состояла  из  двух  частей.

 Александ  Александрович, вы предлагаете обкединить эти две части

 и  проголосовать  как  за  единую  вторая  часть. Зал голосует и

 поддерживает,  вы  говорите  -спасибо,  поддержали, принято. Так

 почему  принятая  часть?  Александр  Александрович,  я хотел бы,

 чтобы вы послушали.

      Александр    Александрович,   я   к   вам   обращаюсь.   Вы

 проголосовали,   зал   принял,   и  проголосованное  предложение

 опять выносится на третье чтение. Почему выносится? Я вам скажу.

 Второй  абзац  в части второй статьи 5 включили добавочно, о чем

 речь идет, товарщи, очень прошу внимания.

      "Об'єкти,  що  мають загальнодержавне значення і входять до

 складу  чисельних  майнових  фондів  підприємств, які підлягають

 приватизації,  повинні  бути виділені в окремі майнові комплекси,

 приватизація яких забороняється. "

      О  чем  речь  идет? Если на отдельном предприятии несколько

 цехов  или  корпусов  производят военную технику, знчит их можна

 выделить,  как рыбу из воды выбросить, а остальные подразделения,

 такие  как  инструментальное хозяйство,............., кузнечного

 пресса  и  так  далее,  приватизировать.  Что  останется от этих

 комплексов военных? Ничего не останется. Они погибнут. Это такое

 лукавое предложение.

 

      ГОЛОВА. Петро Степанович, ваша аргументація зрозуміла.

 

      СТЕПАНОВ.  Оставить  в  том виде, как проголосовано -400 -в

 мае.

 

      ГОЛОВА. Я прошу уваги. Хвилиночку. Шановні депутати, ще раз

 звертаюся до вас із пропозицією, яка повністю відповідає вимогам

 Регламенту.  Ми  в  другому  читанні  прийняли закон. У нас були

 невизначені  2, 17, 19, 27-29 статті. Тому я пропоную розглянути

 статті  17,  19,  27-29,  прийнять  по  них рішення і прийняти в

 цілому  закон.  Тоді  це  буде  відповідати  Регламенту,  бо  за

 Регламентом до третього читання не можна міняти логіку закону.

      Тому  я  вас  переконливо  прошу  підтримати  цю процедуру.

 Ставлю на голосування цю процедуру. Будь ласка.

 

      "За"

      Процедура приймається.

      17 стаття. "Приватизація майна, зданого в оренду". Сторінка

 47.

 

      УГАРОВ. Замечаний фактически здесь...

 

      ГОЛОВА.  Було  враховано "за згодою орендаря", вилучається,

 оскільки   при   переході   власності   він   просто  вступає  в

 правовідносини з іншим власником, і не більше, договір оренди не

 розривається.

      Можна проголосувати так? Є зауваження інші?

      Коломойцев, 110 поправка, будь ласка.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.

      (Коломойцев,  Луганск,  депутатская группа "Конституционный

 центр").

      Пункт  6  статьи  17  слід  починати читати зі слів: "члени

 трудового  колективу".  Без  слов "члени організації орендарів".

 Почему?  Потому что "організація орендарів" може мати необмежену

 кількість  членів,  які  не  мають безпосереднього відношення до

 трудового    колективу    підприємства.   А   пільгами   повинні

 користуватися тільки члени трудового колективу.

      Поэтому  я  прошу  поддержать  мою  110  поправку. Трудовой

 коллектив   должен  пользоваться  льготами,  а  так  в  члены  "

 організації   орендарів"  могут  вступить,  я  еще  раз  говорю,

 необмежене количество людей. И все будут льготами корыстуваться,

 а   трудовой  коллектив  останется  ни  с  чем.  Поэтому  только

 трудового  коллектива  права  мы должны защищать. Все, Александр

 Александрович.

 

       ГОЛОВА.    Поясніть,   будь   ласка.   Ще   раз   пояснюю.

 Розглядаються  17,  19,  27-29  статті.  Решта статтей за згодою

 депутатів   залишається  в  редакції,  яка  прийнята  в  другому

 читанні. Що ще треба пояснювати?

      (Шум у залі)

      Пропозиція  Коломойцева,  110.  Слушна  пропозиція причому.

 Ставиться   на   голосування,  будь  ласка.  110  поправка,  яку

 запропонував   Коломойцев,   підтримується   депутатами   шляхом

 голосування.

 

      "За" -

      Хто   не   проголосував,   будь   ласка,   ще  раз  давайте

 проголосуємо. Ставлю ще раз на голосування, підтримайте.

 

      "За" -

      Ні. Давайте не будемо.

 

      УГАРОВ. Поправка не прошла.

 

       ГОЛОВА. Не будемо зловживать, тому що .

 

      УГАРОВ. Все остальные учтены поправки.

 

       ГОЛОВА. Давайте будемо розмежувати. Тут є і члени трудових

 колективів,  і  члени  орієнтарів.  Це  не  одне і те ж. Так що,

 давайте будемо. Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  П.  Олександре  Олександровичу,  ви висказали

 зараз  слушну пропозицію, щоб ми сьогодні не знову працювали над

 законом,  який  вже  проголосований. А тільки ці 3 статті, і тут

 виділено, що нове вноситься. Тоді ми не тільки економи свій час,

 ми розглядаємо тільки зміни.

      Так  ось  у йцій статті, 17-й є тільки одна зміна, яку вніс

 Кабінет  Міністрів, стосовно що приватизація іде і за гроші, які

 отримані...  за коштами громадян і за компенсаційні сертифікати.

 Ось  і  все!  Ми повинні проголосувати: підтримуємо ми цю зміну?

 Стаття проголосована - іти далі.

 

      ГОЛОВА. Згоден з вами, як завжди... Ставлю на голосування -

 редакція,   запропонована   комісією,  статті  17,  будь  ласка,

 підтримайте,  заперечень немає. (Шум у залі, окремі вигуки). За,

 за, да!

 

      "За" -

      Підтримано.

      19-та  стаття. (Шум у залі, окремі вигуки). А, 18-та теж не

 голосувалась тоді? (Шум у залі, окремі вигуки). Одну хвилиночку!

 Одну   хвилинку!   В   статті  18  отут  є  статус  стратегічних

 інвесторів, тощо - це все вилучається, в другому читанні того не

 було.  І  тому  немає  потреби  до  нього  повертатися.  Ми тоді

 проголосували 18-ту статтю, я питаю? Проголосували.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Так вот мы и проголосовали в 18-й статье...

 

      ГОЛОВА.  Не проголосували? Ну, будь ласка, Єльяшкевич, 117-

 та поправка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О. С. По 18-й статье у нас поправка 120-я и 125-

 я - это основные.

      Это  предусматривает  из того текста, который был во втором

 чтении,    исключить   понятие   "стратегичного   инвестора"   и

 "инвестиционных  обязательств".  Этот вопрос мы очень спокойно и

 нормально  можем  решить  в  статье  27-й,  когда  там  мы будем

 предусматривать дополнительные условия договора купли-продажи. И

 там  мы дополнительно запишем еще инвестиции, но исключительно в

 денежной   форме.  И  тогда  вообще  все  вопросы,  связанные  с

 инвестициями, отойдут уже на десятый план.

      На  сегодняшний  день,  если  в  таком  виде мы примем, как

 предлагает  комиссия,  к  сожалению,  мы узаконим тот процесс, о

 котором  вы вспоминали Александр Александрович, и который пойдет

 завтра.

 

      ГОЛОВА.   Є   така   загальна  пропозиція,  будьте  уважні.

 Запропнувати Комісії з питапнь економічної політики при випуску,

 при підготовці... при редакційній підготовці, будьте уважні, при

 редакційній  підготовці  до  випуску  вилучити  з його  змісту в

 статтях   1-27   всі  згадування  про  стратегічного  інвестора,

 інвестиційні  забов'язання.  І  не  голосувати  в  деталях як це

 кожним пунктом - просто  редакційно  вичвстити норми  закону.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Зрозуміло,  так?  І  тоді  ми  не  повертаємося до цих норм

 більше. Зрозуміло?

      Можна  ставить  на  голосування?  Ставлю  на голосування. Я

 прошу  вас.  Ставлю  на голосування з 1 по 27 статтю вилучаються

 згадки про стратегічного інвестора і інвестиційні забов'язання.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

      Стаття  19 розглядається.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      УГАРОВ. "Информация о  приватизации"  -здесь  возражений не

 было.

 

      ГОЛОВА. Можна  проголосувати?

      (Ш у м  у  з а л і)

      У  Коломойцева  128  поправка.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      КОЛОМОЙЦЕВ, Луганск,  "Конституционный  центр".

      Значит,  128  поправка.  В  пункте  2  статьи  19 фразу " в

 нформаційних  бюлетенях  органів  приватизації,  центральній  та

 місцевій пресі...", а дальше стоит інших". Так  вот "інших" надо

 вылучиты,  потому  что можно в любом потом листке опубликовать и

 сказать: а мы опубликовали,  а этот листок никто не  видел.

      Поэтому   я  настаиваю  и  прошу  поддержавть  меня  и  мою

 поправку  в  плане,  что  публикацмя  информации  должна  быть в

 информационных  бюллетенях  органов приватизации в центральной и

 местной прессе  обязательно.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

       ГОЛОВА.  Я прошу підтримати пропозицію Коломойцева, ставлю

 на  голосування.  З  цією пропозицією стаття 19 голосується, будь

 ласка.

      З цією пропозицією.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Стаття 27.

 

      УГАРОВ.      20 статья, Александр Александрович, перенесена

 была на третье чтение. Она не была принята во втором чтении.

 

      ГОЛОВА. 20 стаття?  Давайте дивимось, 20 стаття.

 

      УГАРОВ.       Здесь есть одно дополнение.

 

      ГОЛОВА.  Хвилиночку,  стаття  21  не була розглянута і тоді

 остаточно.     "Визначення    початкової    ціни    майна,    що

 приватизується". Перенесено  на третє читання.

      "Визначення початкової ціни об'єкта приватизації оборотного

 статуного  фонду  господарського  товариства,  що створюється на

 основі   державного  підприємства,  здійснюється  відповідно  до

 Закону  України  про оцінку".

 

      УГАРОВ.  Да, про оцінку.

      А  в постанові про введення мы говорим, что что до введения

 Закону  про  оцінку  она  осуществляется  по  методике  Кабинета

 Министров. Потому что...

 

      ГОЛОВА.   Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Уважаемые коллеги, я бы предлагал, безусловно,

 вернуться к редакции  второго  чтения.

      Единственно, есть наша поправка 132, она касается того, что

 надо  исключить фразу "експерним шляхом або..", потому что никто

 из  нас  не  знает,  что такое "экспертный путь" и каким образом

 будет определятся цена.

      Поэтому  я  предлагаю  оставить редакцию второго чтения, но

 исключить  вот этот "експертный шлях або..." То есть, способами,

 то   есть,  фактически,  останется,  что  оценка  осуществляется

 способами,  что  враховують "потенційну  прибутковість".

 

      УГАРОВ.     То, что вы не знаете, что такое экспертный путь

 не  означает, что его нет вообще. Весь мир пользуется экспертным

 путем   оценки   как   самым   справедливым   путем,  как  самым

 справедливым.

      Другое  дело, что он у нас не набирает достаточного размаха

 и ...

 

      ГОЛОВА.  Геннадій  Юрійович,  я  прошу, давайте так, щоб це

 було  юридично....

 

      УГАРОВ.   Кстати,   методика   оценки   предусматривает   и

 экспертный путь.

 

      ГОЛОВА. Щоб було точніше, то експертний путь щось на романс

 тягне там: "Ночь тиха, пустыня внемлет Богу".

      Давайте  напишем  "експертним  способом"  і  тоді  це  буде

 відповідати...  Ну  експертизу  треба  робити.  Який спосіб, хто

 робить, які органи - це вже інше питання.

      Одну хвилиночку. Давайте визначимося з цього приводу.

 

      УГАРОВ.  Ви  сами  говорили  только что о цене обкекта. Так

 вотэтот  обкект,  эта цена получилась в результате оценки чистой

 методикой.  Эксперт  по такой цене никогда не оценивает. Он дает

 абсолютно реальную цену. Если мы уберем "экспертным путем", то у

 нас  все  обкекты  будут стоить столько же, сколько вы говорили,

 Александр Александрович.

 

      ГОЛОВА.  Спокійно.  У  другому  читанні  була  ця редакція.

 Депутат  Ельяшкевич  просить вилучити слова "експертним шляхом".

 Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Не   приймається   ця   пропозиція,   що  означає  потрібно

 розробляти методику експертизи і її треба погоджувати...

      Будь ласка. Коломойцев.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Коломойцев, Луганск, Конституционный центр.

      Уважаемые  коллеги!  Вы  ж прекрасно понимаете, что оценить

 можна так, что имущество будет стоить копейки. Кабинет Министров

 будет  разрабатывать свои методики, к которым Верховный Совет не

 будет иметь отношение.

      Поэтому   я   предлагаю   конкретно   записать   следующее.

 "Визначення  початкової  ціни  об'єкта  приватизації або розміру

 сукупного  фонду  господарського  товариства,  що створюються на

 основі   державного  підприємства,  здійснюється  відповідно  до

 методики,  що  розробляється  Фондом державного майна України та

 затверджується Верховною Радою України".

      Речь  идет,  в первую очередь, об оценке наиболее социально

 значимых  предприятий.  А  Фонд  госимущества  перед  нами будет

 отчитываться в программе приватизации, которую мы утверждаем.

 

      ГОЛОВА.   Я  прошу.  Це  означає,  що  пункт  другий  треба

 доповнити  абзацем  такого  змісту:  "Методика експортних оцінок

 розробляється фондом державного майна і затверджується Верховною

 Радою України". Можна?

 

      УГАРОВ. Хотя бы концепция, потому что методика -это сборник

 нормативно-правовых документов чисто бухгалтерского содержания.

      Александр  Александрович,  мы  угробим методику здесь. Я не

 против  абсолютно.  Это  просто  нереально, потому что земельный

 кадастр   разрабатывается   соответствующее  учреждение,  горный

 кадастр  -соответствующее, а методику почему-то -Верховный Совет

 будет утверждать.

      Давайте опредделимся в критериях методики, мы их утвердим.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу уваги. Кадастр і методика - це різні речі.

 

      УГАРОВ.  Это  -обкемы  документов,  это  -чисто нормативная

 база.

 

      ГОЛОВА.  Методика  може  складатися  з  однієї сторінки, де

 написана очикувана прибутковість і що завгодно.

 

      УГАРОВ.  Так  хотя  бы какие-то критерии, но не стоимостные

 показатели, там миллион цифр будет.

 

      ГОЛОВА. Та ніхто не каже про стоімостну вартість.

 

      УГАРОВ. А господин Коломойцев говорит о методике.

 

      ГОЛОВА.  Я  його слова переклав українською мовою. "Методика

 експортних   оцінок  визначається  фондом  державного  майна  та

 затверджується Верховною Радою України".

      Другий  абзац  другий  підпункту  статті  20  ставиться  на

 голосування   в   редакції,  яку  запропонував  Коломойцев  і  я

 відредагував. Ставлю на голосування. Будь ласка.

 

      "За" -

       Ну ще раз прошу проголосувать, будь ласка.

 

      "За" -

      В  цілому можна голосувати статтю 20? Ставлю на голосування

 20 статтю в цілому.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Шановні  депутати,  3  статті  лишилося,  я  прошу: давайте

 закінчим цю роботу, треба буть............

      Стаття  27.  "Оформлення  угод приватизації". Зараз, зараз,

 хвилиночку. Так, 165 поправка. Коломойцев, будь ласка.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      165-ая.   Пункт   2   статьи   27   доповнити   після  слів

 "зобов'язання"   словами  "або  зобов'язання  сторін,  які  були

 визначені  умовами  аукціону,  конкурсу  чи викупу". Речь идет о

 том,   что   при  аукционе,  при  конкурсе,  при  выкупе  должен

 подаваться   конкретный  бизнесс-план,  оформленный  конкретными

 условиями.  И эти условия должны соблюдаться. И обязательно сюда

 в бизнесс-план нужно их включать.

      Я  прошу  поддержать  эту  поправку, 27 статья "Оформлення

 угод приватизації".

 

      ГОЛОВА. Геннадій Юрійович.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Нет возражений.

 

      ГОЛОВА.  Немає заперечень. Ставлю на голосування пропозицію

 Коломойцева, будь ласка, прошу підтримати її.

 

      УГАРОВ Г.Ю. И тут же следом вторую его, 166.

 

      ГОЛОВА.   Секунду,   секунду,   поки  що  цю  пропонується.

 Підтримайте, будь ласка.

 

      "За"

      Прийнято рішення.

      166 -є? Коломойцев наполягає, ні?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка...  Треба  голосувати,  хоч  і  врахована. Будь

 ласка.

      Вітренко, з цього приводу у вас? Будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Я  по 166 поправці. Її приймати не можна,

 тому   що   збереження   робочих   місць - це   не  раціональне

 використання. Зараз раціональне використання таке, що скорочують

 в  три-п'ять  разів  кількість  робочих місць. Тому приватизація

 повинна  мати  за  умову  збереження  робочих  місць. І хай собі

 думають,  яким  чином дивирсіфікація чи ще щось. Тому я пропоную

 не приймати поправку Коломойцева.

 

       ГОЛОВА.   Говоріть,   будь   ласка.   Він   має  право  на

 аргументацію, будь ласка.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.  Коломойцев,  Луганская, Конституционный центр.

 Коллеги,  тут  с точностью наоборот, как говорил светлой памяти,

 Драгомарецкий. Речь раціональне використання робочих місць. И не

 о  том,  чтобы  сокращать,  а о том, что при приватизации должны

 людей,  если  необходимо,  учить  новой работе, задействовать на

 новых  местах.  Потому  что новые технологии будут внедряться, и

 людей обязаны будут учить. Я сказал: рациональное использование.

 А  сокращение -это не есть рациональное использование. Речь идет

 именно  о  рациональном  использовании. В том, чтобы людей учили

 работать по новым технологиям. И не надо привешивать....

 

       ГОЛОВА.   Дякую.  Спасибі.  І  ви  праві,  і  вона  права.

 Збереження та раціональне використання робочих місць. Збереження

 та  використання  робочих  місць.  Голосується в такій редакції.

 Збереження  та раціональне використання робочих місць. Ставлю на

 голосування. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Ще які поправки? Єльяшкевич, 173-а. Будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Значит  поправка 173, частина 3 вилучити в том

 же   курсе   по  стратегическому  инвестору.  Тут  еще  страшнее

 предлагалось  договор купли-продажи під відкладальну умовою. Тут

 вообще страшные вещи.

 

      _____________ . Его уже нету . Відкладальної умови.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Я  говорю о том, что принято во втором чтении.

 Поэтому,   предлагалось  принять  во  втором  чтении,  его  надо

 исключить. И я думаю, все тут поддержат.

      Но  кроме  этого,  вот в начале статьи 27, пункт 2. Значит,

 здесь  записано,  что  включення  до  договору інших зобов'язань

 допускається  за  згодою сторін. Добавить "зобов'язань покупця",

 потому  что  я не понимаю, какие еще должны быть обязательства у

 государства  - это государство продает свое имущество. Это очень

 существенно,  иначе под этим предлогом будут такие обязательства

 государства,  которые позволят потом присваивать государственное

 имущество.

      И   добавить   обязательный   пункт,  который  должен  быть

 предусмотрен  договорах  купли-продажи:  "інвестицій (виключно у

 грошовій формі)" -и этим самым мы снимаем все вопросы, связанные

 с   реальными  инвестициями.  То  есть,  пожалуйста,  кто  хочет

 инвестировать,   должен   реально   вносить   в  денежной  форме

 инвестиции.

      Я   еще   раз   повторяю,   Александр   Александрович,  вас

 отвлекают...  Значит,  "включення  до договору інших зобов'язань

 покупця " - чтоб это не относилось и к продавцу. То есть это если

 покупатель хочет - пожалуйста, он по своему согласию будет делать.

      И  кроме  того,  добавить:"інвестицій  виключно  в грошовій

 формі".  То есть это  -  дополнительное  условие договора купли-

 продажи, которое обяхательно должно предусматриваться.

      Спасибо.

 

      УГАРОВ Г.Ю. Есть предложение согласиться.

 

      ГОЛОВА.  Є  пропозиція  погодитись з редакцією Єльяшкевича,

 оскільки  мова  йде  про  ті  норми,  які ми вилучили вже з усіх

 поепередніх статей. Тобто третю частину статті 27 вилучити. (Шум

 у залі, окремі вигуки).

 

      УГАРОВ Г.Ю. И добавить...

 

      ГОЛОВА.  І  додати...  будь  ласка,  ще  раз... і додати...

 редакцію скажіть! Увага! Микола Васильович! Григорій Васильович!

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ  О.  С. І додати у речення, де "... включення до

 договору інших зобов'язань" додати "покупця". Далі: допускається

 за  згодою  сторін. І після... не після цього, а до цього додати

 як  ще  одну мову до додаткових зобов'язань до договору купівлі-

 продажу  "інвестицій (виключно в грошовій формі". Таким чином ми

 вирішимо  питання  реальних  інвестицій  і  ніхто ніколи не буде

 звинувачувати  Верховну Раду в тому, що вона не надає можливості

 надання  реальних інвестицій підприємствам. Але це буде виключно

 в грошовій формі.

 

      УГАРОВ.   Инвестициии   могут   быть   внесены   и  в  виде

 современного оборудования,  поэтому...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Ще раз,  спокійно.

 

      УГАРОВ.  Значит  надо  уточнять,  но  только в деньгах. И я

 думаю, что  будет неправомерно.

 

      ГОЛОВА. Спокійно. Поки що я ставлю на голосування частину 3

 вилучити,  а  потім  будемо  голоувати окрему цю поправку, бо це

 інша думка.

      Про  вилучення  3  статті...  вирішується  питання,  в  3-й

 частині статт.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Спокійно. Не сваріться.

 

      "За"-

      Не   зрозуміло.   Ще   раз   пояснюю:   частина,  про  якуі

 аргументував  тільки  що  Єльяшкевич,  буде голосуватись окремо.

 Зараз  голосується  тільки  вилучення 3-го пункту статті 27, яке

 підтримується розробниками і всіма, тобу треба  проголосувати.

      Ставлю ще раз на  голосування.

 

      "За"-

      Прийнято рішення.

      Тепер частину  говоріть, Єльяшкевич  продовження.

 

      УГАРОВ. И  я потом добавлю  в 11 части...

 

      ГОЛОВА.Так, так, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Тут   2  предложения.

 

      ГОЛОВА. Давайте  по одному.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Включення до договору інших забов'язань покупця

 допускається  за згодою сторін. Сейчас можно трактовать, что это

 не   только   обязательства   покупателя,   но  и  еще  какие-то

 дополнительные   обязательства продавца.  То есть,  государства.

      Таким   образом,   мы   даем  возможность  государственному

 чиновнику  за  государтсво предоставлять какие-то обязательства,

 котоые заранее для государства будут невыполнимы.

      Поэтому  речь  идет  о  том,  чтобы четко записать, что это

 обязательство для покупателя,  если он этого хочет. Это первое.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Читайте,  будь  ласка,  номер  поправки  і читайте

 чітко. одну секунду...

 

      УГАРОВ. Скажите страницу, на котрой и... Это поправка

 просто  технически выпала из  текста, поэтому...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Я прошу...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.   Там   было  наших  очень  много  поправок,  к

 сожалению,  она технически выпала.

 

      ГОЛОВА.  Шановні, справді, в тексті цієї поправки нема. Але

 Єльяшкевич,  посилаючись  на  норму діючу, він просто редагує ту

 статтю, що є. І він правий. Бо сьогодні виходить за цією нормою,

 що   чиновник,   який  вирішив  питання  про  приватизацію,  про

 складання  умов,  може  взяти  на державу зобов'язання, яке вона

 ніколи  не  виконає.  Але йому вигідно, тому що прийшов до нього

 покупець  із  своїми  умовами, які не визначені,  до речі, теж у

 законі.

      Так  от,  щоб  цього  не  було,  треба записати так, щоб це

 стосувалось тільки  умови   покупця.

      От про що  мова йде.

      Тому  я  просив  би так: редакційно виклачти це повинен, ви

 запишіть,  як  це  редакційно,  а ми зараз проголосуємо. Так він

 зараз напише, а потім скаже ще раз.

 

      УГАРОВ.  А  пока  я,  с  вашего  разрешения, в чатсь первую

 статьи 27 Кабинет Министров вносит фразу "виконання встановлених

 мобілізаційних завдань". Это госудасртвенная норма, поэтому надо

 с  ней  согласиться,  и просьба ее проголосовать как поправку от

 Кабинета Министров.

 

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я поясню,   чому  виникла.

      Будь    ласка.   Сьогодні   у   нас   багато   підприємств,

 приватизованих, які раніше  мали мобілізаційні зобов'язання.

      І  виходить  так:  невелике  РТП має колону воєнізовану так

 звану  -100  автомобілів,  яку вже ніхто ніколи не вносить, і не

 вносив  ніяких  інвестицій і не обновлював парк, і, фактично, це

 камуфляж, бо нема ніякої там мобілізаційної готовності.

      Тому, якщо здійснюється приватизація і якщо наперед повинен

 той, хто здійснює приватизацію чи трудовим колективом, чи кимось

 іншим,  дивитись,  якщо є мобілізаційне зобов'язання, тоді можна

 приватизцвати, а якщо вони не під силу тому, хто приватизує, то,

 будь  ласка, немає ніякої приватизації. Або держава бере на себе

 відповідні  умови щодо мобілізаційних зобов'язань.

      Ось  у  чому питання.

      Тому  це  треба як оформлення угод приватизації. Це повинно

 бути обумовлено у, скажемо, у попередніх умовах приватизації.

 

      УГАРОВ.  У договорі купівлі-продажу.

 

      ГОЛОВА.  В умовах, я ще раз  повторюю.

 

      УГАРОВ. Но здесь же и на странице 67 продолжение этой темы,

 что  "термін  дій  зазначених зобов'язань  за винятком виконання

 мобілізаційних зобов'язань".

      Должен... мобилизационные задания должны действовать...

 

      ГОЛОВА. Поправка,  яка  внесена Кабінетом Міністрів, і вона

 слушна, бо повинні бути відкриті умови приватизації.

      Ставиться  на  голосування.  Будь  ласка. Підтримайте, будь

 ласка.

 

      "За" _

      Так.  Тепер  норма, яку Єльяшкевич, вона підтримана, тільки

 що  редакційно  як  викласти  її,  він зараз скаже. Будь  ласка,

 увага.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Я  еще раз прошу внимания. Страница 66. Редакція схвалена у

 другому  читанні.  Там є речення, останнє речення:" Включення до

 договору  інших  зобов'язань..."  тут  необходимо вставить слово

 "покупця"   "...   допускається   за   згодою  сторін".  І  все.

 "Зобов'язань   покупця",   щоб   було  ясно,  що  це  стосується

 виключно....

 

      ГОЛОВА.  Покупця.  Зрозуміло.  Ставлю  на голосування. Будь

 ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Прийняте рішення.

      По 27  ще, будь ласка, Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.  Опять  статья  27  пункт  второй там, где идет

 перечисление  условитя  дополнительных  к договру купли-продажи,

 после   слов   "навколишнього  середовища"  после  этого  абзаца

 добавить "інвестицій (виключно в грошовій формі)".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка. Генадій Юрьєвич.

 

      УГАРОВ.  Да  нет,  вы  знаете,  в  таком  случае  либо

 конкретизировать  -исключительно  в  денежной  форме  -это будет

 несовсем  правильное  принятие решения, потому что опять же есть

 опасность,  есть реальная возможность внесения инвестиций в виде

 современного  технологического оборудования. Но расширение этого

 значения до "та іншого майна" влечет за собой то, что могут быть

 переданы  в качестве инвестиций то, что, скажем, злоупотребелние

 этим  фактором.  Поэтому пункт в столь категорической форме, как

 предлагает  депутат  Ельяшкевич,  принимать  нельзя,  а надо его

 детализировать.

 

      ГОЛОВА. Ще раз Соболєву дайте слово.

 

      СОБОЛЄВ.  Я хотів би обгрунтувати пропозицію Єльяшкевича на

 конкретному  прикладі. Умовно вартість шестисотого мерседеса 130

 тис.  дойчмарок.  чи  може це бути інвестиційним зобов'язанням у

 вигляді  новітньої технології, яке вкладає та сторона і пропонує

 все, як новітню технологію для підпрємств.

      Якщо ми не запишемо, що це можливо лише в грошовій формі, а

 вже на ці гроші, будь ласка, купуйте технології, але це вже буде

 вирішувати акціонерні збори, на шо ви використаєте ці кошти, які

 вкладаються  підприємтсвами, новітні технології чи ще щось. А не

 буде   вирішувати   це   дві   людини,   які  домовляться  ,  що

 інвестиційними  зобов'язаннями бачать можуть новітні технології.

 І  давайте  проаналізуємо приклади інвестиційних зобов'язань, до

 речі, ви дали доручення нашій комісії це зробити.

      Так  от,  завезення  устарілого обладнення, спихування сюди

 чого  завгодно  -це  є  теж інвестиційним зобов'язанням, якщо ми

 чітко  не  випишемо  в законі, що це можливо виключно в грошовій

 формі.  А  далівже  власник. От коли він стане власником у нього

 відношення   зовсім   інше   буде.  Це  вже  не  чиновник,  який

 розпоряджається цією власністю, він подумає, на що він викристає

 всі кошти, які надані йому за додаткову допомогу. Я просив би за

 це проголосувати, і це зніме всі інсенуації, які можливі навколо

 цього питання.

 

      ГОЛОВА.   В   мене  є  пропозиція  підтримати  Єльяшкевича,

 Соболєва  в  цьому відношенні, тому що мова в даному випадку йде

 не  про  інвестора вітчизняного, а, як правило, звідти. А ми уже

 зустріли   багато   прикладів,   коли,   наприклад,   обладнання

 вивозиться  із  ГДР, яке там не потрібне нікому, а нам воно йде,

 як  інвестиційні  зобов'язання  і  гарантії  інвестицій. Давайте

 будемо розумнішими трошки: запишемо отак, ми не помилимося. Тоді

 нехай він продасть те обладнання і гроші вкладе.

      Можна  так ставить на голосування? Пропозиція Єльяшкевича -

 Соболєва ставиться на голосування. Будь ласка, будь ласка.

 

      "За"

      В  цілому...  Ні,  ні,  27  стаття голосується в цілому. 27

 стаття голосується в цілому. Увага! Із зауваженнями, які...

 

      "За"

      Щее  раз  повторюю,  щоб  не було сумнівів. Проголосована в

 редакції,  яка  була в другому читанні, прийнята з доповненнями,

 які зараз проголосовані. Так?

      Будь  ласка,  до  цієї  статті?  28  стаття.  Ні, 28 теж не

 розглядалась.   Спокійно!   Спокійно!   28:   "Правонаступництво

 власників". 179 поправка Коломойцева.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю. Здесь аргументация приведена нашей комиссии.

 Это идет о реприватизации. А это Закон у нас о приватизации.

 

      ГОЛОВА. Коломойцев говорить.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      (Коломойцев, Луганск, "Конституционный центр")

      Значит,  смотрите, как у нас прошло во втором чтении. Пункт

 2  статті  28  "Правонаступництво власників". "Правонаступництво

 щодо  акцій,  часток паїв, придбаних в процесі приватизації, які

 належали  державі  в майні суб'єктів підприємницької діяльності,

 створених   за  участю  державних  підприємств,  підтверджуються

 договором   купівлі-продажу.   Вартість   акцій  визначається  в

 установленому  порядку.  Хорошо,  заключили договор, а деньги по

 нему  не поступили. А инвестиционные обязательства в плане того,

 что  будет  внесено  столько-то  в уставные фонды, не выполнены.

 Оборудование не поставлено.

      Я  считаю,  что  эти  договоры  нужно разрывать. И поэтому,

 конкретно  здесь  нужно  дописать:  у випадках, коли покупець не

 забезпечить  виконання  умов купівлі-продажу частині розрахунків

 за   придбаний   об'єкт,  внесення  інвестицій  та  інших  умов,

 передбачених  бізнес  -планом,  концепцією  розвитку підприємств

 післяприватизаційному   періоді,   ефективному   господарюванню,

 доведенню підприємства до бакрутства, здійснювати реприватизацію

 майна, тобто повернення до державної власності скомпенсуванням з

 попередним  власником, тут пропущено слово, реальних витрат, які

 вони  здійснили  під  час  приватизації.  Это  обязательно нужно

 подписать. А дальше, пожалуйста, будем разрабатывать закон. Если

 не  выполнены  обязательства  бизнес-плана,  концепция  развития

 предприятия.  Предприятия  загнаны  в  банкроты.  Значит,  нужно

 возвращать государству.

 

       ГОЛОВА. Валерій Іванович, одну хвилиночку. До речі, типова

 ситуація.  Тому  я,  наприклад, особисто підтримую двома руками,

 аби  було  чим  голосувать. Прошу, Ігор Васильович Кв'ятковський

 заперечує. Але я просив би прислухатися до думки.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  Я  хочу  не  заперечити, а просто уточнити.

 Шановні,  якщо  інвестиції не йдуть, то угода купівлі-продажу не

 дійсною. Причому тут реприватизація?

 

      _____________ .  Она разрывается.

 

      КВЯТКОВСЬКИЙ.  Це  знову нам потрібно видумувати закон про

 реприватизацію,  ми  самі запутаємося. Потрібен чіткий механізм.

 Якщо  інвестиції не виконані, угода купівлі-продажу не дійсна. І

 все.

 

       ГОЛОВА.  Ви  знаєте, є умови, є умовності. Часто умовності

 перевершують  умови.  Якраз  це той випадок, коли маслом каши не

 зіпсуєш. Я б записав те, що пропонує Коломойцев.

 

      УГАРОВ   Г.   Ю.  Комментарий....  Значит,  как  здесь  уже

 написано,    рассматривается    специальный...   разрабатывается

 специальный  закон.  И  тем  более,  на  следующей статье, 29-й,

 ответственность  за  нарушение  законодательства,  понимаете,  в

 особенно  в  новой  нашей  редакции идет речь о том, что если не

 выполняются   условия   договора   купли-продажи,   то   договор

 расторгается.  Поимаете,  договор  расторгается.  (Шум  у  залі,

 окремі вигуки).

 

      ГОЛОВА.  Хвылыночку!  Всі, я бачу, так би мовити, сходяться

 на   пропозиції  Коломойцева.  Вона  ставиться  на  голосуавння.

 Доповнення...

 

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Она  очень...  она не выдержана юридически,

 очень не выдержана... (Шум у залі, окремі вигуки).

 

      ГОЛОВА.  Вона написана так, як треба! Ставлю на голосування

 у  редакції, яку прочитав тільки що (із стенограми треба взять),

 із  стенограми  те,  що  сказав  Коломойцев.  179-та поправка, з

 доповненням - реальних витрат. Будь ласка. Спокійно.

 

      "За" -

      Ще  раз ставлю на голосування -дехто не зорієнтувався. (Шум

 у  залі, окремі вигуки). Ставлю на голосування. 179-та поправка,

 вона  записана.  (Шум  у  залі,  окремі  вигуки). Будь алска. Ну

 підождіть, я ж не можу все разом робить!.. Почекайте!..

 

      "За" -

      Не приймається.

 

      УГАРОВ  Г.  Ю. Что такое "неэффективное хозяйствование"?...

 Ну... Не принимается, не принимается... Есть предложение осавить

 в той редакции, которая была.

 

      ГОЛОВА.  Соболєв.

 

      СОБОЛЄВ С.В., Запоріжжя, депутатська група "Реформи".

      Значить я пропоную -  є пропозиція Коломойцева. От доходимо

 ми  до  слів  (у  всіх  перед очима): "доведення підприємства до

 банкрутсва"  по тексту. От якщо ці всі умови відбулися, то такий

 договір  визнається  недійсним. Бо якщо ми заженемо себе зараз в

 нове  законодаство,  якого  зараз  ще  немає...  Давайте реально

 дивитися:  ну  місяць  треба  на  це?!  А зараз під інвестиційні

 зобов'язання  іде  приватизація.  Всі  такі  акти будуть визнані

 недійсними,  якщо  не виконане перше, друге, третє, четверте, що

 запропонував Коломойуев.

      Тому я пропоную: його редакція з добавленням: "доведення до

 банкрутства",  визнаються такі... Значить, "визнання таких актів

 недійсними   і  крапка.  Це  визначено  сьогодні  повністю  всім

 законодавством,  Цивільним  кодексом, Цивільно-процесуальним. Це

 дає змогу в судах розглядати такі справи.

      Тому  у мене така пропозиція.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  пропозицію Соболєва. Будь

 ласка.  Голосуйе.

 

      "За"-

      ____________.А  процесс  возвращения ваучеров...

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, не говорить пид час  голосування.

 

      Рішення  прийнято.

      Тепер   можете   говорити.  Будь  ласка,  можна  28  статтю

 голосувать в  цілому з попракою ставться 28 стаття.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      "За"-

      Що? Я не  чую, що ви говорите?

 

      Прийнято  рішення.

 

      ГОЛОВА. Так...

 

      УГАРОВ... Уважаемые  коллеги...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.Ви,по-перше,  не просили  слова...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну,  поставте, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Новіков. Увага.

 

      НОВІКОВ.

      Уважаемые депутаты, мы проголосовали это с голоса, начинаем

 голосовать    такую   ересь   от   который,   ну,   кошмар.   Мы

 приватизировали  предприятия, прошли...

 

      ГОЛОВА. Виключіть.... мікрофон. Олександр Васильович, я вас

 прошу - не  ображайте  Верховну Раду  і депутатів.

      (Ш у м  у  з а л і)

      По-перше,  не  з голосу, а написано у вас перед очима текст

 написаний, про який ми тільки що  проголосували.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Тому,   будь   ласка,  аргументуйте  свою  позицію,  тільки

 вибирайте . Даю слово новікову, будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      НОВІКОВ.  Здесь в чем проблема? Идея сама правильная, но не

 принимайте  такие  серьезные  вещи  с голоса, потому что если не

 установлен,   допустим,  срок   давности, то  приватизированные?

 предприятия  прошли  тысячу  лет,  сменилось  800  хозяев, стало

 предприятие банкротом -что теперь делать? Геологические раскопки

 там   археологические,  искать кто это  был?

      Вы  что  думаете,  есть  вещи, которые так просто на ура не

 делаются.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  питання вирішено. А Цивільний кодекс

 допмагає  його  розглянути  дальше  і  дати відповідь на питання

 Олександра Васильовича.

      Якщо  будуть  виникать  колізії  з  цього  приводу, ми тоді

 поправимо   закон.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Хвилинку,  29 стаття.

      Відповідальність    за    порушення    законодавства    про

 приватизацію. Є потреба щось уточнювати?

      5  пункт.  Не  викликає  заперечень?  Ну, це, власне, норми

 покарання. Так що я ставлю на голосування 29 статтю. Будь ласка.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Є  пропозиція  повернутись  до  7  статті. 7 стаття, будьте

 уважні.  Там  трапилось  під  час  голосування, одну хвилиночку,

 помилка  трапилась.

      Фонд  державного  майна і за Конституцією, і за всіма, і за

 практикою,   і   за   нормальною  організацією  цієї  справи  по

 приватизації повинен не бути підпорядкований Кабінету Міністрів.

 Тому  і  в  нас  проголосовано, що голова Фонду державного майна

 призначається  на  посаду і звільняється з посади Президентом за

 згодою  Верховної Ради  України, як це  в Конституції записано.

      Тому  в другій частині проголосовані на сторінці 28 остання

 фраза: "Голова Фонду державного майна України за посадою входить

 до складу Кабінету  Міністрів"  не повинно бути записано.

           (Ш у м  у  з а л і)

      66 поправка тут є, це не з голосу.

      Дайте слово Єльяшкевичу.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.    Необходимо    привести   в   соотвествие   с

 Конституцией проголосованное во  втором  чтении.

      Есть поправка 66 на странице 30. Там предлагается исключить

 этот  абзац,  о  котором  говорил  Александр  Александрович, что

 "голова  Фонду  державного  майна  за  посадою входить до складу

 Кабінету Міністрів".

      Но  кроме  того, есть поправка абзаца первого, часть 2, где

 записать  після  слів  "  на  підставі  закону" записати " інших

 законів  України та положення про Фонд державного майна України,

 що затверджується Верховною Радою України".

      То есть, фактически мы ....

     

      УГАРОВ. Разрабатывается Закон про Фонд державного майна, не

 положення, а закон.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Почитайте, что написано во второй редакции. Там

 написано  во  второй  редакции,  та написано "інших законодавчих

 актів та положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України

 та Урядом Автономної Республіки Крим".

      И   написано,  що  "положення  про  Фонд  Державного  майна

 розробляється Кабінетом Міністрів України та затверджється указо

 Президента України".

      Поэтому  та  редакция,  которая...  изменение  поправки  66

 приводит  то  все  в соответствие с теми положениями, которые мы

 уже    приняли.    Положение   о   Фонде   госимущества   должно

 утвеждаться....

     

      УГАРОВ.  Закон  о  Фонде  госимущества. Депутат Ельяшкевич,

 Закон о Фонде госимущества.

      Моя  редакция.  Здесь  тоже  самое.  Здесь везде идет Закон

 Украины про Фонд державного майна. Предложение комиссии.

     

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  ми  7  статтю не голосували в правій

 колонці.  Ось  чому  виникла  ця  колізія. І тому Ельяшкевич тут

 правифй, бо так, як записано тут, -це суперечить Конституції. Бо

 вповноваженнях  Президента  немає  затвердження  положень чи про

 Фонд державного майна, чи про інші структури виконавчої влади. І

 хоч  це  сьогодні  робиться,  але це тому, що ще очевидно ті, що

 готують ці документи, не зовсім уважно читають Конституцію.

      А тому пропозиція Ельяшкевича цілком слушна, я її ставлю на

 голосування. Вона тут є.

     

      УГАРОВ.  Только вместо положення про Фонд державного майна,

 Закон ро Фонд державного майна.

     

      ГОЛОВА.  Згода. Все зрозуміло? Зачитайте ще раз. Ельяшкевич

 зачитає. Вилучається пункт другий, а перший читайте.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Даавайте я зачитаю, что будет в конечном итоге.

 Значит  абзац первый, часть два. "Фонд державного майна України,

 його  регіональні  відділення  та  представництва  в  районах та

 містах,  органи  приватизації в Автономній Республіці Крим діють

 на  підставі  цього  закону  і  інших законів Україюни та Закону

 України про Фонд державного майна України".

     

      УГАРОВ. Інших законів України з питань приватизації.

     

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.   Так.   И  вторую  часть  и  последний  абзац

 исключить.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на голосування пропозицію Єльяшкевича, ним

 чітко прочитану, будь ласка.

     

      "За" -

      Рішення   прийнято.   Ще,  будь  ласка,  поправка  Угарова,

 почекайте.

     

      УГАРОВ.  Уважаемые  коллеги,  я прошу на 33 странице начало

 моей  77 поправки. Сейчас сложилась практика, когда и Президент,

 и  Кабинет  Министров  создает массу комиссий и органов, которые

 занимаются    вопросами    приватизации    во   всех   известных

 направлениях.

      Моя  поправка  гласит:  "Діяльність  та  рішення  органів з

 питань  приватизації  акціонування  конкурсу,  створення яких не

 передбачено  цим законом, не розповсюджується на державні органи

 приватизації та й не приймаються ними до виконання."

     

      ГОЛОВА. Ще раз повторіть. Увага.

     

      УГАРОВ.    Діяльність   та   рішення   органів   з   питань

 приватизації,   акціонування,   конкурсу,   створення   яких  не

 передбачено  цим законом, не розповсюджується на державні органи

 приватизації і не приймаються їми до виконання.

     

      ГОЛОВА.  Ну  тільки  не  їм, а ними. А так, в принципі, все

 правильно. Так же?

     

      УГАРОВ. Страница 33-я.

     

      ГОЛОВА. Можна проголосувать? Ставлю на голосування .

 

      УГАРОВ.  Потому  что  есть  уже  комиссии  Президента, есть

 комиссии Кабинета Министров.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Петро Степанов, будь ласка.

     

      СТЕПАНОВ.  Спасибо,  Александр  Александрович,  речь  о чем

 идет?

     

      ГОЛОВА. Статья 5-та.

     

      СТЕПАНОВ.  Статья  пятая.  Во второй колонке дана редакция,

 одобренная во втором чтении. Если сегодня решили не возвращаться

 к пятой статье, значит, вот эта редакция во втором чтении должна

 войти  в  закон,  но  дело в том, что эта редакция дана не в той

 редакции, то есть эта часть, принятая во втором чтении, не в той

 редакции, в которой она проголосована.

      Я  напомню,  Александр Александрович, это стенограмма от 14

 мая, вы говорите: "Я ставлю на голосование..."

     

      ГОЛОВА. Увага!

     

      УГАРОВ.  Александр Александрович говорит:"Я ставлю

 на  голосование  поправки  31  и  32, которые предлагает депутат

 Степанов,  в  такой  редакции".  И дальше перечисляется, то есть

 прочитывается.   Это  точная  копия  нынешней  37  поправки,  37

 предложения.  Такого  варианта  во  второй колонке нет, совсем в

 другой редакции.

      И вот у меня вопрос.

     

      ГОЛОВА. Одну хвилиночку. І проголосовано це було?

     

      СТЕПАНОВ.  Проголосовано.  Все  поняли, вы прочитывали его,

 вот эти предложения, вот это вы прочитываете и в конце говорите:

 "Зрозуміло?   Прошу   проголосувати   цю  пропозицію.  За  -209.

 Прийнято." В то время было 209.

     

      ГОЛОВА. 206 тоді було.

     

      СТЕПАНОВ. 206.

      А во второй колонке совсем другая редакция дана.

     

      ГОЛОВА.  Значить, будь ласка, я даю доручення Секретаріату,

 уважно  прослідкуйте  і  випишіть із стенограми результати цього

 голосування.  І  повинно бути записано в редакції закону так, як

 проголосовано було тоді 209 голосами. І це питання вичерпується.

     

      УГАРОВ Г. Ю. Александр Александрович, я могу пояснить. Дело

 в  том,  что  очень  часто мы голосовали, вот именно как говорит

 депутат   Степанов,  части  статьи,  а  в  целом  статью  мы  не

 принимали.

      Поэтому  часть статьи не может быть внесена, так как она не

 проголосована. Вы помните, голосование было достаточно сложным и

 достаточно серьезным.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Уважаемые коллеги...

     

      ГОЛОВА.  Я ще раз повторюю: частина 2 статті 5 голосувалася

 в    редакції    Степанова   і   набрала   209   голосів.   Тому

 переголосовувати  немає  потреби.  Вона прийнята і повинна такою

 бути записана в законі.

     

      УГАРОВ Г. Ю. Александр Александрович, в таком случае, здесь

 надо  вносить уточнения. Потому что запрет производства табачных

 изделий, как мы знаем приватизация табачной промышленности у нас

 уже    давно   произведена.   Давно.   Значит   надо   принимать

 соответствующие   меры.  Мы  не  можем  ронять  авторитет  столь

 высокого собрания.

      Дальше.    Перечислены    службы   статистики,   все   виды

 страхования.  Что  за  термин  "все виды страхования"? Какие все

 виды,  какие  страхования?  Это  тоже есть юридическая норма. Вы

 понимаете?   Мы   принимаем  абсолютно  ответственный  документ.

 Поэтому здесь надо вносить серьезные уточнения в таком случае. А

 так  же -земля, леса, водные ресурсы. И они и так по Конституции

 не приватизируются. И вносить их в норму закона...

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Петро Степанович, вибирайте вирази теж.

 Хвилиночку.  Ще раз прошу вашої уваги. Треба точніше виписувать,

 тут  Угаров правий. "Все виды страхования", що означає? Майно чи

 види, що є об'єкт приватизації, види чи майно? Майно.

     

      УГАРОВ. Службы статистики, это же... Понимаете, здесь...

     

      ГОЛОВА.  Тут треба визначитися відразу. Є пропозиція така.

 Ми  проголосували  і  в  інших  статтях,  вилучивши тільки норму

 окремої  індівідуально  визначене  майно,  а  по  всіх  інших ми

 прийняли  рішення  Верховною  Радою  те, що проголосовано було в

 другому читанні. Тому те і повинно бути залишено. І ще раз прошу

 Секретаріат,   комісія,   готуючи   до  підпису  цей  закон,  ви

 зобов'язані   редакційно   внести   правку,   юридичну  редакцію

 здійснити.  Якщо  там  є юридично не коректний вираз, наприклад,

 приватизація   всіх   видів   страхування,   то  це  вилучається

 елементарно.  Тому  що  це не відповідає просто нормам закону. І

 все. Тобто це редакційна правка.

      Будь ласка, що у вас. Магда. Яка стаття?

     

      МАГДА.  Сторінка  14,  Олександре  Олександровичу,  тут теж

 редакційно   її  потрібно  проробити.  Другий  пункт,  дивіться:

 "атомні  електростанції,  підприємства  залізничного транспорту,

 гідростанці",  а потім іде, за цим пунктом іде, перше -АЕС, ГЕС,

 ТЕЦ. Так уже воно раз названо -АЕС і ГЕС -його треба вичеркнути.

 Воно  вже  раз  названо.  А  ТЕЦ  оставить,  тому що воно там не

 названо.

     

      УГАРОВ Г.Ю. Это редакционные правки, они будут...

     

      ГОЛОВА.  Так, редакційно треба виправить. Правильно. Перший

 пункт не годиться...

     

      МАГДА. І дальше я хотів сказати, що не було б...

     

      ГОЛОВА. Одну... Іван Іванович, одну хвилиночку! Тим більше,

 тут гідроелектростанції не з плотинами, а мабуть з греблями все-

 таки, так?

     

      МАГДА. Да, з греблями, з греблями... І іще... Ще одне, що я

 поважаю  Степанова,  але  не  було  такого,  що...  магістральні

 лінії  -це  правильно.  Все  хозяйство Міністерства енергетики і

 електрифікації -за таке ми не голосували минулого

 разу.

     

      ІЗ ЗАЛУ. Є стенограма!

     

      ГОЛОВА.   Будь  ласка,  по  стенограмі  звірять,  все  буде

 звірено.

      Редакційна  правка, яку вніс Іван Іванович, підтримується -

 її голосувать не потрібно.

      Єльяшкевич, будь ласка,  до цієї статті. Будь ласка.

     

      ЄЛЬЯЩКЕВИЧ  О.  С.  Есть  поправка  69-я,  страница 31-я. К

 сожалению,  когда  голосовали  во  втором чтении, редакционно не

 очень  четко  выписали права Фонда госимущества, предоставив ему

 почему-то  право  подписывать  международные договора Украины. И

 поэтому поправка 69-я предлагает исключить слова "та укладанні",

 то  есть  пусть,  пожалуйста,  Фонд госимущества берет участие в

 разработке   (это   естественно).

      И  неудачно у нас записана формулировка, когда дается Фонду

 госимущества   осуществлять   защиту   имущественнных  интересов

 Украины  как  государства. Дается редакция мною такая: "Здійснює

 захист   майнових   прав   державних  підприємств,  організацій,

 установ,  а  також  акцій,  часток, паїв, що належать державі на

 території  України  та  за  її  кордоном",  потому  что защищать

 Украину  должен  не  Фонд госимущества, а совсем другие органы -

 Верховный  Совет,  Президент  и т. д. Это редакционные, но очень

 существенные правки. Я просил бы проголосовать.

     

      ГОЛОВА.  Не  заперечуєте?  Не  заперечує  Угаров.  Я  прошу

 проголосувати  поправку  69 Єльяшкевича. Одну хвилиночку, зараз.

 Проголосуйте,  будь  ласка,  не  сперечайтеся.  Проголосуйте  69

 поправку, яку зачитав Єльяшкевич, будь ласка.

     

      "За"-

      Одну  хвилиночку.  Я прошу, ми підійшли до такої межі, коли

 не треба спішить, як кажуть, " поперед батька в пекло". Зараз ми

 визначимося, але точно приймемо потрібний закон. Залишилося, ну,

 ю я думаю, ну,  5-8 хвилин,  але потерпіть трохи.

      Будь ласка, хвилиночку, хвилиночку. Рябченко,  будь ласка.

     

      РЯБЧЕНКО.

      В   статье  5  на  странице...

     

      ГОЛОВА. Увага.

     

      РЯБЧЕНКО. В статье 5 на странице 25 в пункте 3 в разделе...

     

      ГОЛОВА.  Одну  хвилинку.  Григорій  Васильович,  ну,  такий

 інтелігентний  чоловік,  мовчить  весь час, а це говорить. Ну що

 таке? Будь ласка.

     

      РЯБЧЕНКО.  На странице 25 в пункте 3 в последнем абзаце то,

 что  касается  Кабмин  может  дополнительно  определять перечень

 обкектов,   условия   приватизации   которых  согласовывается  с

 Кабмином, нужно исключить, потому что Фонд майна теперь подчинен

 Верховному Совету.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло? Немає заперечень? Прошу проголосувать.

     

      "За"-

       Будь ласка, Угаров.

     

      УГАРОВ. Уважаемые коллеги, 46 поправка на этой же странице.

 Прочитайте  внимательно,  она,  буквально,  рядом перенесена. "З

 метою    технічного    переозброєння   виробництва,   поліпшення

 фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України".

     О чем здесь идет речь? Завод по ремонту єнного оборудования,

 который  имеет  как  военное,  так  и  гражданськое  назначение,

 сейчас,  к  примеру,  он загружен процентов на 20-25, потому что

 условия  в армии. Он может обновить свое производство с условием

 привлечения  простых  инвестиций  в свое производство. Поэтому я

 предлагаю  свои  поправки, разрешить принятие, то есть разрешить

 этот   процесс,  но  каким  путем?  Чтобы  не  было  возможности

 злоупотребления,   о  чем  вы  сразу  можете  мне  сказать.  Мое

 предложение:  принять  отдельный закон по отдельному обкекту. Но

 мы   этот   процесс   все-таки   должны  разрешить,  потому  что

 предприятия  вооруженных  Сил, их нельзя передавать из ведомства

 вооруженных  Сил,  но и нельзя ничего с ними делать, так как они

 находятся  в  ведомстве. Моя поправка позволит регулировать этот

 процесс, тем более, с Комиссией по обороне, с председателем этот

 вопрос    решить.

     

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, одну хвилиночку, я прошу ще раз,

 ну,  чому ви сперечаєтесь, не попросивши слова?

      У  нас  в  порядку  дня  є один такий закон на розгляді про

 приватизацію авторемонтного заводу.

      І  тому  ця  норма повністю кореспондується із практикою, з

 потребами.  Я  просив  би  підтримати  її,  поправка 46 депутата

 Угарова ставиться на голосування. Будь ласка.

     

        УГАРОВ.  В  моей  редакции:  "Шляхом  прийняття  окремого

 закону по  окремому об'єкту".

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, увага, спокійно.

     

      УГАРОВ. Просьба поддержать.

     

      "За" -

      ГОЛОВА.  Прийнято рішення.

      Носов, перед тим, як голосувати  в цілому.

     

      НОСОВ.

      Та  є зауваження до оформлення, щоб легше було користватися

 законом, краще там, де.... крапка і перерахунок, ставити цифру з

 дужкою,  тоді ж легше посилатися. І тим, хто використовує закон,

 і  тим,  хто  застосовує.  І  в  Конституції  ми  так робили. Ці

 переліки  пронумерувати.  Бо я вже заморився це писати. Ну якось

 треба вводити...

      Дякую.

     

      УГАРОВ.    Принимается,..............    с    удовольствием

 принимается.

     

      (Ш у м  у  з а л і )

 

      УГАРОВ.

      И  еще  прошу последнее, коллеги. Прошу прощение. Еще очень

 важная   поправка.   Нет,  нет.  Она  касается...  У нас  сейчас

 кон6трольная   комиссия   по   вопросам   приватизации   просто.

 Требования  Конституции  гласит  о том, что у нас имеет право на

 существование  только  специальные комиссии и так далее. Поэтому

 просьба  переименовать  в  Специальную  констрольную комиссию по

 вопросам приватизации - это требование Конституции.

     

      ГОЛОВА.  В  цілому  давайте так. Це питання не суттєве, хоч

 воно   оскільки   кореспондується   з   Конституцією,   вимогами

 Конституції, то треба проголосувати. Гірше ми нічого не зробимо.

     

      УГАРОВ. Эта поправка здесь есть в законе.

     

      ГОЛОВА. Який номер поправки?

     

      УГАРОВ.   Одну   секундочку.   37  страница,  83  поправка:

 доповнити словом "спеціальна".

     

      ГОЛОВА. Дайте слово Рябченку.

     

      РЯБЧЕНКО.

      Уважаемые  коллеги!  В принципе, это правильно. Но мы лучше

 сделаем  так,  мы  во все законодательные акты, которые касаются

 комиссии   одновременно   внесем   это   слово,   чтобы  не было

 разночтения.  В  одном  месте специальная, в другом месте просто

 контрольная. Сейчас этим не надо заниматься. Мы отдельно внесем,

 и в феврале во все одновременно внесем изменения.

     

      УГАРОВ. Но это первый закон, где упоминается наша комиссия.

 булдьше законов нет. Это первый закон.

     

      РЯБЧЕНКО. Есть законы и есть положения.

     

      ГОЛОВА. Давайте так. Одне другому не суперечить. Записуємо:

 "спеціальна".  Нема  ніякої потреби... Шоб не править цей закон.

 Ставлю  на  голосування, будь ласка. Підтримайте, це ввідповідає

 Конституції.

     

      "За" -

      Прийнято. Можна в цілому? Є процедура голосування така, щоб

 поіменно голосувати. Ну внесено тут. Таран, будь ласка.

     

      ТАРАН.   Уважаемый   Александр   Александрович,   уважаемые

 депутаты, докладчик, уважаемые граждане, кто слушает. Я хотел бы

 буквально   констатировать   тот  факт,  что  сегодня  проведено

 голосование   постатейно   с   нарушением  очень  многих  статей

 Регламента  Верховного  Совета.  Я  две  только назву, Александр

 Александрович.

      Статья  6.  7.  Мы  получили  сегодня этот проект Закона, а

 сказано в 6.7 статье Регламента - за четыре дня.

      Другое.   Статья  6.  7.  3.  Есть  процедура  рассмотрения

 третьего  чтения,  тоже выписана. Я не буду за неимением времени

 называть.

      И  последнее.  Конечно,  есть  цель. Необходимо сегодня его

 принять,    Александр    Александрович,    но    эталон,   когда

 рассматривается  в  третьем  чтении  закон,  я  вносил поправки,

 вносил  другой  человек,  третий,  десятки  их внесено на второе

 чтение,  статьи,  проголосованные  во втором чтении. И сегодня с

 голоса свободно давали людям, а мы были отмежованы от работы ...

     

      ГОЛОВА. Дякую.

      Шановний Микола Васильович, так же ж, я не помиляюся? Я вас

 дуже  поважаю  як  депутата,  який має свою принципову позицію і

 вміє їх відстоювать, і хочу відхилити ваше зауваження.

      По-перше,  проект закона внесений 14 листопада 1996 року, і

 за  вимогою  депутатів,  за  вимогою сесії була поставлена умова

 почистити  його  так, як це було передбачено процедурою третього

 читання.  Це  було  зроблено не повністю. Ми сьогодні дочистили,

 так би мовити.

      А інша ваша претензія стосується процедури другого читання.

 Процедура  другого  читання була, ми розглядали цей закон більше

 тижня,  він  прийнятий  був відповідно до Регламенту. Якщо чиясь

 думка  не врахована була, це так, ну що я вам можу сказати, я за

 всіх не можу розписуваться. Все.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      УГАРОВ  Г.  Ю.  Уважаемые  коллеги,  есть  еще  один  очень

 серьезный  нюанс,  по которому мы уже приняли решение, но должны

 еще раз его подтвержить. Мы в законе взакониваем компенсационные

 сертификаты  только  в  одном  случае.  Далее по тексту идет еще

 употребление компенсационных сертификатов. Поэтому, есть просьба

 согласиться, если мы пошли по этому пути, согласиться и ввести в

 текст  закона далее по тексту, как предлагается, компенсационные

 сертификаты.

     

       ГОЛОВА.  Давайте  не будемо спішить. Якщо буде потреба, то

 будемо вносить.

     

      УГАРОВ.  Они  участвуют в льготной продаже и так далее. Это

 получается мы не учитываем.

     

       ГОЛОВА.  Скільк  можна  обговорювати,  уже  всі  ж суттєви

 питання... Кожушко. Що саме?

     

      КОЖУШКО. У меня вопрос к докладчику.

     

      ГОЛОВА. Скажіть що.

     

      КОЖУШКО. У меня вопрос к докладчику. Мы проголосовали часть

 2 статьи 5 во втором чтении то, что было принято. Докладчик, так

 или нет?

     

      УГАРОВ.  Во втором чтении.

     

      КОЖУШКО. Я удовлетворен.

      (Шум у залі)

     

      ГОЛОВА. В цілому можна голосувати? Новікову дайте слово.

      Запишіться,  хто  ще  хоче виступити. Запишіться, 5 хвилин.

      Будь ласка.

      Мельник, говоріть. Будь ласка. Він не наполягає? Пропонує в

 цілому  голосуваати?  (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).  В цілому

 ставиться  на голосування закон, будь ласка. (Шум у залі, окремі

 вигуки). В цілому ставиться на голосування!

     

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Хвилиночку,   є   пропозиція -  лежить  тут  вона:  просять

 голосувати  поіменно.  (Шум у залі, окремі вигуки). Я вважав би,

 що цього  робить  не треба - це не політичне питання, це питання

 господарське,  економічне.  (Шум у залі, окремі вигуки). Ну як я

 можу  дать  слово?!.. (Шум у залі, окремі вигуки) Ну поясніть...

 (Шум  у  залі, окремі вигуки).

      Записаний Колмойцев другим, дайте йому слово.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ В.Е., Луганськ, Конституційний центр.

      Уважаемые  коллеги,  я  прошу  вас  внимательно отнестись к

 ситуации  и  голосовать  за  азкон, потому что он идет уже у нас

 третий  год.  И пока мы его не примем, действует плохой закон...

 Мы сейчас, насколько возможно в этом зале, его улучшили, поэтому

 нужно поддержать!

      Но  еще  у  меня  есть  30  секунд.  Я только на одном хочу

 акцентировать ваше внимание.

      Значит,  была  моя поправка -147-я, котрая предусматривала,

 что  средства  от  приватизации можно использовать на индексацию

 вкладов. Каким образом? Речь не идет о деньгах, которые приходят

 под  инвестиционные?  обязательства,  а  речь  идет о тех частях

 акций,  которые  находятся в государственной собственности. Фонд

 госимущества по нашему заданию дедает реестр этих акций.

      Я   приведу  пример.  Когда  продавались  акции,  допустим,

 киевских пуховых выробов на фондовой бирже фабрики, которая шьет

 изделия там  платки,  то   они  40  раз   от номинала  уходили.

      Поэтому   давайте   оставим   эту   возможность  прододжать

 обеспечивать    Закон   "Про   державні   гарантії   відновлених

 заощаджень". Поставить 147....

     

      ГОЛОВА. Пропозиція Коломойцева   голосується.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ. А закон в целом голосовать.

     

      ГОЛОВА.  Пропозиція Коломойцева голосується. Він її сказав,

 вона написана  у вас перед очима.

     

      "За"-

      Не прийнята  вона.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Квятковський, будь ласка.

      

      КВЯТКОВСЬКИЙ.

       Я  хотів би запропонувати проголосувати в цілому і звернуть

 вашу  увагу  на  те,  що все-таки завтра об 11-й годлині буде на

 Кабінеті  Міністрів  розглядатися  так  зване погодження в плані

 приватизації.

      І таке буде погоджуватись протокольним рішенням, яке навіть

 і  не голосується. Нап минулому засіданні Кабміну було вже таким

 чином погоджено в лапках про плани приватизації 25 об'єктів і на

 наступний   Кабмін  ще  пропонується  таким  чином  погодити  30

 об'ктів.

      Я пропоную все-таки прийняти зараз конкретне рішення по цим

 погодженням,  бо  більшого  "беспредела"  при  погодження планів

 приватизації  Україна ще не знала.

     

      ГОЛОВА.  Будем голосувать зараз.

     

      ТЕРЕЩУК.  .   Дякую, Олександр Олександрович.

     

      ГОЛОВА.   Поміняйтесь з кимось, візьміть слово.

     

      ТЕРЕЩУК.  Я записаний.

      Хочу  звернуть  ваше  увагу,  що,  дійсно,  завтра  Кабінет

 Міністрів згідно з Указом Президента буде робити певні кроки для

 того,  щоб  прискорити приватизацію. Але спинити цей процес тим,

 що  ми  зараз  покращимо  законодавство, в нас нічого з цього не

 вийде.

      Тому  що  ми  покращимо процес руйнації, але це буде процес

 руйнації.

      Тому  я  пропоную  замість  того,  щоб  приймати цей закон,

 потрібно  винести  на  сесію Верховної Ради і прийняти закон про

 націоналізацію основних базових галузей, і таким чином врятувати

 вітчизняне виробництво.

      А  це  ми  тільки змажемо милом мотузку, на якому підвисимо

 наше виробництво.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Отак частина депутатів із мотивів благих розглядала

 проект Закону про місцеві Ради. Отак ми його мали. І тепер маємо

 те,  що  маємо,  як каже один з депутатів. І тому я прошу, Закон

 про  приватизацію  підготовлений  зараз і розглянутий в третьому

 читанні проголосувати в цілому.

      Ставлю   на   голосування  цю  пропозицію.  Будь  ласка.  З

 редакційними уточненнями, які проголосовані сьогодні.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь ласка. Постанова, проект постанови ставиться за основу

 на голосування, за основу.

     

      "За"-

      ГОЛОВА.  Доповнення, будь ласка, Рябченко.

     

      РЯБЧЕНКО.   Первый   пункт,   я   сейчас  посмотрю.  Є  два

 доповнення:   по-перше,   термін  дії  приватизаційних  майнових

 сертифікатів  встановлений  до  першого  січня  97  року.  То  я

 пропоную  продовжити  і  прийняти такий пункт: продовжити термін

 дії  приватизаційних  майнових  сертифікатів та іменних житлових

 чеків у готівковій формі до 31 грудня 97 року.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Ставлю  на голосування цю пропозицію і

 доповнення.

     

      РЯБЧЕНКО. І компенсаційних теж.

     

      "За" -

      ГОЛОВА. Так, Угаров, будь ласка, прошу.

     

      УГАРОВ.  Надо  уточнить  первый  пункт  этой  постанови про

 оценку.  Значит, если мы не утвердили принятие Верховным Советом

 Закона  про  оценку,  а  утвердили, если мне не изменяет память,

 принятие  методики,  то  тогда  первый  пункт действует только в

 первом предложении.

     

      ГОЛОВА. Закон?

     

      УГАРОВ.  Да,  Закон діє з дня його опублікування. Остальное

 снимается.

     

      ГОЛОВА. Що решта знімається, що саме?

     

      УГАРОВ  Г. Ю. Второе предложение, частина перша статті і до

 кінця. Первый пункт только из одного предложения.

     

      ГОЛОВА.  Почекайте...  А, це не той... Тобто так, як було в

 першій  редакції. Так, так, зрозуміло, друга частина знімається,

 це автоматично змістом пояснюється, змістом закону.

      Ставиться на голосування.

     

      "За"

       Прийнято рішення.

      Ще  поправки?  Рябченко, він вносив поправку, я не дав йому

 тоді завершити.

     

      РЯБЧЕНКО.  Це  вже  остання  поправка. Постановою Верховної

 Ради   1993  року  було  тимчасово  Фонд  майна  підпорядкований

 Кабінету  Міністрів.  Тому,  щоб  мати  юридичну  чистоту, треба

 прийняти такий пункт: "Визнати таким, що втратив чинність, абзац

 перший   пункту  4  Постанови  Верховної  Ради  "Про  соціально-

 економічне  і  політичне  становище,  що  склалося в Україні, та

 шляхи виходу з кризи" від 2 червня 1993 року.

     

      ГОЛОВА. Дуже правильно.

      Ставлю на голосування, будь ласка. Спасибі за "политическую

 бдительность".

     

      "За"

      Вітренко. Спокійно.

     

      ВІТРЕНКО  Н. П. Я прошу підтримати мою пропозицію додати в

 постанову: вважати незаконною всю приватизацію, яка здійснюється

 за  державними  програмами  не  затевердженими  Верховною  Радою

 України.

     

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію.

     

      _____________ . Что есть термин "незаконною"?

     

      ГОЛОВА. Спокійно.

     

      "За" -

      В цілому можна голосувати?

      Ставлю  на голосування в цілому, будь ласка, із поправками,

 які були внесені. В цілому , будь ласка.

     

      "За"-

      Рішення прийнято.

      Спасибі, Геннадій Юрійович, комісії, депутатам.

      І   я  прошу  з  мотивів  голосування.  До  депутатів,  які

 наполягали  іншу  процедуру  голосування:  ви  не  вважаєте,  що

 зроблено  гірше,  ніж би було зроблено, якби ми не проголосували

 цей  закон? Тому  що  інакше  здійснювалась б приватизація - тим

 методом,  проти якого виступала тільки що Вітренко. І ми повинні

 на законну основу поставити всю цю процедуру, весь цей процес.

      До побачення! До 10-ї години завтра!