ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  5  г р у д н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку,  шановні  депутати і інші учасники

 засідання Верховної Ради, шановні радіослухачі!

      Прошу   депутатів   підготуватися  до  реєстрації.  Вставте

 картки.  Сядьте на місце.

      Петро Володимирович...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Проводиться  поіменна  реєстрація.  Встигли зареєструваьися

 320 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

      Його  варто  було  б перед початком розпочати із інформації

 про   те,  що  вчора  під  час  урочистостей  з  нагоди  нагород

 військовослужбовців  і  ветеранів  Президент висловив міркування

 про  те,  що  він  як  Президент  не допустить утисків інтересів

 ветеранів ...

      ОПЛЕСКИ.

      ...   І   тому,  я  думаю,  що  це  ще  одне  підтвердження

 правильності  позицій  Верховної  Ради, зваженості позицій. І ми

 повинні  своїми  діями  підтримати  наміри  Президента  в  цьому

 відношенні. І я думаю, що це як раз те, що потрібно сьогодні для

 нашого суспільства.

      ОПЛЕСКИ.

      Спокійно.

      Депутатські  запити надійшли.

      (Ш у м  у  з а л і)

      До   Президента   України  від  Степенка  Василя  Івановича

 стосовно   упорядкування   оподаткування   за  торгівлю  лишками

 сільськогосподарської продукції на  ринках.

      Василь   Іванович   говорить  тут  про  багато  надзвичайно

 важливих  речей,  які  стосуються  прав  сільгоспробітників. Це,

 правда,  не  зовсім  як  запит,  а  як  бажання,  як  пропозиція

 Президенту.  Їх  можна  було  б просто листом висловити, але тим

 часом підготовлене у формі запиту. Тому, хто хотів би підтримати

 цю  пропозицію такого змісту, я прошу проголосувати в поіменному

 режимі.

 

      "За"  -

      Про  направлення  цього  запиту  за  адресою,  я  ставлю на

 голосування питання. Будь ласка, підтримайте.

 

      "За" -

      Шановні  депутати, я прошу уваги. Від сьогоднішнього дня ми

 йдемо буквально за нормою Конституції, у регламенті раніше цього

 не  було  передбачено.  Я  прошу  уваги. Регламент визначає таки

 порядок:  направлення  запиту  здійснюється, коли більше третини

 депутатів  підтримали  цю  пропозицію. Це -запити просто, а коли

 йдуть  запити  Президенту,  то є підтримка, котра здійснюється в

 поіменному   режимі,   і  рішення  про  направлення  приймається

 Верховною  Радою.  А  за  Конституцією  рішення  приймається 226

 голосів.

      Тому,  щоб  направити цей запит, треба зібрати 226 голосів.

 Коли ви не знали, то визначиться зараз. Я ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Понеділка  Віктора  Івановича  до  голови  Фонду  держмайна

 України у зв'язку з невдоволенням відповідно на звернення від 11

 листопада   стосовно   неправомірного  психологічного  тиску  на

 керівників     неприватизованих    поліграфічних    підприємств,

 залякування  їх розглядом питання про службову невідповідність і

 тому подібне з боку посадових осіб оригінальних відділень фонду.

 Взагалі   факт  кричущий.  І  я  вважаю,  що  обов'язково  треба

 відреагувати на нього.

      Юхимчука  Анатолія  Петровича до Прем'єр-міністра України у

 зв'язку  з  зволіканням виконанням розпорядження щодо проведення

 взаємозалику  заборгованості  бюджетних  установ  і  організацій

 міста Жмеринки та заводом "Експрес" за надану теплову енергію та

 надання  допомоги  придбанні палива для  міста.

      І  групи  народних  депутатів  від  Запорізької області, 17

 чоловік,  до  голови  Служби  безпеки  України стосовно розгляду

 звернень  колишнього  співробітника  Служби безпеки Полікарпова.

 Правда,   за  змістом  це  звернення  і  треба  направляти  його

 безпосередньо   депутатами.  Це  не  запит.  Але,  ви  були,  ви

 зверталися уже. Написано  як звернення, а крім того, тоді іде як

 запит, тоді все правильно.

      Я  ці три запити ставлю на голосування відповідно для того,

 щоб  прийняти  рішення  про  направлення їх адресатам. Ставлю на

 голосування.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Оголошую  відповідно до статті 4. 2. 2 Регламенту до складу

 депутатської групи "Незалежні" увійшли народні депутати Васильєв

 Генадій  Андрійович,  Дудченко  Микола  Петрович,  Свято  Василь

 Петрович, Сергієнко  Валерій Ігорович.

      Слухається питання про проект Закону України "Про внесення

 змін  і доповнень до Закону України "Про систему оподаткування".

 Доповідає  Шитря  Олексій  Іванович, перший заступник начальника

 Головної   державної  податкової  адміністрації  України.  Прошу

 уваги.

      Олексій  Іванович,  в зв'язку з тим, що вчора ми розглядали

 постанову Верховної Ради, яка тісно пов'язан з цим документом, я

 просив би тільки про основні особливості цього документу.

      Будь ласка.

 

      ШИТРЯ О.І.

      Шановний  Голово! Шановні народні депутати! Я мушу сказати,

 що вчора зроблено було добре діло. Ви проголосували за документ,

 який  визначає  податкову  політику.  Тому  сьгодні, розглядаючи

 внесення   змін  і  доповнень  до  діючого  Закону  про  систему

 оподаткування,  це  йде  якраз в той.........., про що йшла мова

 вчора на засіданні.

      На  ваш  розгляд  вносяться  зміни  до  Закону  про систему

 оподаткування.  Необхідність  передбачених змін до вищезгаданого

 закону,  який  був,  як  ви  помните,  прийнятий  в  1994  році,

 пов'язнаний   з  тим, що в Постанові Верховної Ради від 13.12.95

 року  про  основні  положення  податкової  політики і податкової

 реформи  в Україні передбачено, що в Україні повинні справляться

 лише  ті  податки,  збори  та обов'язкові платежі, які визначені

 Законом про систему оподаткування. Але ця норма повинна вступити

 в  дію  лише  після  внесення  Верховною  Радою  України змін до

 чинного законодавства.

      Поряд   з   цим   вищезгаданою   постановою  передбачається

 зарахування   коштів   цільових   фондів  до  бюджету.  А  також

 позабюджетних  фондів,  які  створені  виконавчими  органами  та

 позабюджетних  фондів  зарахування на рахунок Державного бюджету

 України.

      Законопроектом,   зокрема,   передбачається   включити   до

 переліку    загальнодержавних    податків,   зборів   та   інших

 обов'язкових  платежів.

      У    проекті   також   враховано   рекомендації   учасників

 парламентських    слухань    щодо   необхідності   вдосконалення

 законодавства  про  місцеві  податки і збори, а також пропозиції

 обласних  державних  податкових  адміністрацій  про необхідність

 розширення  існуючого  на  сьогодні переліку місцевих податків і

 зборів.  Виходячи  з  цього,  законопроектом  визначено  джерела

 сплати   загальнодержавних   податків,  зборів  та  обов'язкових

 платежів,  а  також  місцевих  подаків  і  зборів. Запропоновано

 законопроектом  приводяться у відповідність норми Закону України

 про  систему  оподаткування  з нормами передбачених Конституцією

 України.

      Так,  враховуючи норми Конституції України, проектом закону

 передбачається   заміна   по   тексту  слів  "Республіка  Крим",

 "місцевих  рад  народних  депутатів"  та  "обласні ради народних

 депутатів"  відповідно  на  слова  "Автономна  Республіка Крим",

 "органи  місцевого  самоврядування" і "обласні ради".

      Крім  того,  у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України

 Закону про нотаріати і враховуючи зміни, внесені Законом України

 про  внесення  змін  і  доповнень  до  деяких законодавчих актів

 України,    у   Законі   України   про   систему   оподаткування

 передбачається   заміна   слів  "через  нотаріальні  контори  за

 виконавчими   написами"   на   слова  "за  виконавчими  написами

 нотаріусів".

      Врахуючи  вище  викладене  було  підготовлено законопроект,

 який  передбачає внесення змін і доповнень до Закону України від

 2  лютого  1994 року про систему оподаткування, який внесений на

 ваш   розгляд.   Вказаний   проект  узгоджений  з  Міністерством

 фінансів,  Міністерством  економіки  та  Міністерством  юстиції.

 Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі  і вам. Чи є запитання до доповідача? Будь

 ласка, Носов.

 

      НОСОВ.

      У  мене  запитання. Якщо нотаріуси будуть робити надписи, а

 нотаріуси...

 

      ГОЛОВА. Я прошу  уваги.

 

      НОСОВ.   Нотаріуси   у   нас   тепер   є   і  приватні.  Чи

 передбачається  якась  відповідальність,  скажімо,  за "липовий"

 напис,  а  буває  і таке. Чи нотаріусу не є посадовими особами в

 смислі    Кримінального   кодексу   і   написи   робитимуть,   а

 відповідальності  не   нестимуть.

 

      ШИТРЯ. Справа в тому, що відповідно до Закону про нотаріат,

 нотаріуси,   наші  часні,  передбачається  часна,  так  сказать,

 практика  часних  нотаріатів,  і  вони здійснюють ті ж дії, що і

 державні  нотаріати  і  відповідальність відповідно, відповідно.

 Якщо  наш  нотаріат робить такі помилки, то він буде відповідати

 по законам, які діють, в тому числі за підробку підпису і за все

 те інше, одинаково на цей час.

 

      ГОЛОВА.   Тобто,  зауваження  Носова  зводиться............

 передбачення  відповідальності  за  невиконання  чи за виконання

 неправильно дій немає.

      Будь ласка, поясніть ще раз. Він зрозумів, так.

      Юрковський, будь ласка.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ.

      (Юрковський, 45 округ,  Севастополь, фракция коммунистов)

      Скажите,  уважаемый  докладчик, как вы расцениваете вот эти

 соображения  по  налогообложению с теми событиями, которые имели

 место  вчера  возле  Верховного  Совета,  и  в частности как они

 вписываются   в   те   требования   ветеранов,   которые   вчера

 пикетировали   Верховный   Совет,  относительно  того,  что  это

 налогообложение резко снижает их жизненный уровень.

 

      ШИТРЯ.  Ну, по-перше, сьогоднішня, що ми з вами обговорюєм,

 доповідь  про  систему  оподаткування,  вона  в  прямій  мірі не

 відноситься  до  цього,  тому  що  це  уже  норми,  так сказать,

 конкретних  законів.  І  коли  ми  будем  сьогодні обговорювати,

 обговорювати   відповідні   конкретні   закони,   там  будуть  і

 вирішуваться конкретні статті.

      Я  думаю,  що  на  вашу  відповідь  вчора  було  дуже добре

 прокоментовано   вислів   Президента,   і   сьогодні  головуючий

 Олександр   Александрович   про   це  сказав.  Тому  я  не  буду

 коментувати.

 

      ГОЛОВА. Спасибі. Немає більше запитань. Сідайте....

      Є? Єльяшкевич, будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Уважаемый докладчик, скажите, пожалуйста, как эти изменения

 согласовывается  с  тем пакетом, который подан правительством, и

 нет ли здесь противоречий?

 

      ШИТРЯ.  Практично  узгоджуються  за одним винятком.

 Зараз  напрацьвані  пропозиції щодо внесення змін і доповнень до

 Декрету  про  місцеві  податки  і  збори.  Чому?  Тому що, як ви

 помните,  13  грудня Верховна Рада прийняла постанову про основи

 податкової    політики.   Було   передбачено   необхідні   зміни

 оподаткованої  бази  комунального  податку.  Виходячи  з цього в

 проекті  закону  про  місцеві  податки,  які  будуть  внесені  в

 найближчий  час буде внесено пропозицію про зміну цього податка.

 В оцьой частині не узгоджується. Тому, якщо в друге читання піде

 оцей проект , там ці всі узгодження повинні бути зроблені.

      Спасибі.

 

       ГОЛОВА.  Моісеєнко. І Пилипчук, і завершуємо, так? Тому що

 я не відкривав, бо не було бажаючих.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины", Всеукраинский союз

 рабочих.

      Уважаемый  докладчик,  у меня к вам вопрос. Вот я вчера был

 на  заводе  авиационном  города  Киева,  предприятие  фактически

 сегодня  ничего  не производит. 4 самолета вместо 180 в год. И я

 бы  хотел  у  вас  спросить,  как  вот такое подготовленный вами

 закон,    как   он   способствует   улучшению   производственной

 деятельности  наших  коллективов и будет ли это каким-то образом

 реально воплощаться. Я хотел бы сказать и о том, что сегодня 60-

 летие  советской  Конституции,  той самой Конституции, которая в

 свое время обеспечивала нормальную работу наших производственных

 коллективов   и  позволяла  увеличивать  производительные  силы,

 производственные  мощности,  обкем валового продукта в сотни раз

 за эти годы, пока она применялась. Вот мне хотелось бы ответить,

 как    вы   считаете,   сегодняшний   документ,   который   вами

 докладывается, он дает возможность трудовых коллективам работать

 или нет?

 

       ГОЛОВА. Відповідайте,  будь ласка.

 

      ШИТРЯ  О.  І.  Я  відповім  тільки  в першій частині вашого

 запитання  таким  чином,  що  цей  закон  дає стабільну базу для

 оподаткування.  А це те, що ми все з вами хочемо зробити, -  щоб

 вона  була  стабільна  і  не  змінювалася  кожний,  так сказать,

 квартал, кожен місяць чи кожен рік.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВА.  Пилипчук, останнє запитання.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Шановний пане доповідовачу, ми вчора прийняли про основи...

 документ  про  основи  податкової  політики. Сьогодні виноситься

 Закон  про  систему  оподаткування,  і  ще  готовиться Закон про

 комунальні,  чи  місцеві  податки. І одночасно була винесена тут

 концепція  полдаткової  системи  України  на  1997  рік,  в якій

 визначався конкретний перелік податків, їхні ставки і обмеження,

 вище  яких не могла держава, так сказать, свою фіскальну функцію

 перебирать.

      В цих же трьох названих мною законопроектах немає обмежень,

 за  які  держава не повинна в своїй фіскальній функції виходить,

 немає конкретних ставок.

      От  чи  не  вважаєте  ви,  що  ці закони, порівнюючи з тією

 концепцією,  це  є  просто порожні закони. Вони не шкідливі, ні.

 Але  вони абсолютно нічого не дають і ні до чого не зобов'язують

 ні  державу,  ні  виробника.  Це  просто  інформація, що от такі

 закони будуть...

 

      ШИТРЯ  О.  І.  В  деякій  мірі я з вами можу погодитись, но

 установить якісь рамки, границі тих чи інших податків нам просто

 необхідно.  Те, що ви кажете,  воно може і буде і зроблено нами,

 наступний крок, тому що якісь параметри треба встановлювати. Я з

 вами згоден і тут... дискусії я...

 

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка.

      Слово має Суслов Віктор Іванович від комісії, співдоповідь,

 прошу.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные депутаты, Комиссия по вопросам финансов

 и  банковской  деятельности приняла решение о поддержке в первом

 чтении  проекта  Закона  Украины  "Про  внесення  змін до Закону

 Украни "Про систему оподаткування".

      Проект,  как  вы знаете, подан Кабинетом Министров Украины.

 Это,   действительно,   важнейший   закон,  на  основе  которого

 формируется вся система налогообложения в Украине.

      Мы хотели бы специально отметить, что принятие этого закона

 будет  обеспеечивать  также реализацию важнейших конституционных

 положений. В частности о том, что налоги и сборы, обязательные к

 уплате  в  Украине,  устанавливаются  исключительно  законами  и

 исчерпывающий перечень этих законо будет как раз в этом законе о

 системе  налогообложения.

      Кроме того, приянтие этого закона позволит наконец ввести в

 действие 7-й пункт Постановления Верховного Совета Украины от 13

 декабря прошлого года "Об основных положениях налоговой политики

 и  налоговой  реформе в Украине".

      В  соответствии  с  этим  пунктом  утсанавливается,   что в

 Украине   взимаются   только   те   налоги  и  платежи,  которые

 предусмотрены  Законом Украины " О  системе налогообложения".

      То  есть,  наконец  будет,  мы  покончим с взиманием разных

 сборов  и  налогов,  которые  не  предусмотрены нашим налоговвым

 законодательством.

      С учетом того, что вчера мы достаточно детально оговорили о

 перечне  этих  сборов  и  платежей, а это главное в предлагаемом

 законопроекте,    то    комиссия   предлагает   принять   сейчас

 законопроект  в  1-м  чтении  без  длительного обсуждения с тем,

 чтобы конечно же такое детальное обсуждение по каждой, по каждой

 строке,  определяющей тот или иной налог или плтеж, состоялось с

 учетом  предложений  народных депутатов при повтороном вынесении

 законопроекта на сессию.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Чи   є   потреба  запитувать  Віктора  Івановича?

 Запишіться,  будь ласка. 5 хвилин на запитання. Список.

      Пронюк,  будь ласка.

 

      ПРОНЮК.

      Прошу  слово передати  пану  Осадчуку.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка.

 

      ОСАДЧУК.

      Шановний   доповідачу,   тут   зрозуміло,  що  пропонуються

 потрібні  зміни  в  системі  оподаткування,  але  поясніть, будь

 ласка,  яким  чином  ми  будем потім ув'язувати ці зміни із тими

 змінами  до  системи  оподаткування,  які  передбачені  у пакеті

 законів,  поданих  Кабінетом  Міністрів,  чи ми будем другий раз

 повертаться до цієї дуже важливої проблеми?

      Мені  здається,  що робимо одну і ту ж саму роботу два рази

 або чогось не хочемо робити. Чи я помиляюсь?

      Дякую.

 

      СУСЛОВ. Уважаемые народные депутаты, я хочу пояснить, что в

 этом  проекте  устанавливается  исчерпывающий перечень налогов и

 сборов,  обязательных к уплате в Украине. Это значит, что дальше

 мы  конечно  продолжим  рассматривать налоговый проект, поданный

 правительством,    но    и   сейчас   большая   часть   проектов

 соответствует,   так  сказать,  действующему  закону  о  системе

 налогообложения.  Этот  закон  не содержит конкретных законов по

 тем  или  иным  видам  налогов, но он определяет, что, например,

 налог  на  добавленную стоимость в Украине должен взиматься. Это

 дает   основание   для   принятия   соответсвующего  проекта  из

 правительственного  пакета.  Он определяет, что в Украине должен

 быть , например, налог на прибыль предприятий .

      Изменения    в    соответствующий    закон,    что    подан

 правительством,  имеет  смысл,  находится  в русле, так сказать,

 общей   действующей   утвержденной   Верховным  Советом  системы

 налогообложения  в  Украине.  Таким  образом здесь есть единство

 между  этим  проектом,  поданным  Кабинетом  министров Украины, и

 налоговым пакетом .

 

      ГОЛОВА.   Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО.

      422-й виборчий округ, Смелянщина, депутат Пономаренко.

      Шановний  Віктор Іванович, я хотів би вас запитати як члена

 депутатської  групи аграрників. Яке ваше ставлення до ідеї, що в

 сільськогосподарському  виробництві має бути лише один податок -

 податок  на  землю?  Я  питаю  тому,  що  застосована ціла шкала

 податків, в тому числі податок на прибуток сільськогосподарських

 підприємств, і веде,   очевидно,   до   того,  що  нераціонально

 використовується    земля.    Сьогодні   дійсно   багато   землі

 законсервовано  і не використовується взагалі. Єдиний податок на

 землю  це  відкидає,  тому що не вигідно буде тримати таку землю

 невикористаною.

      Дякую за увагу.

 

      СУСЛОВ   В.  І.  В  данном  законопроекте  не  определяются

 особенности  налогообложения сельскохозяйственного производства.

 Здесь  устанавливается  общий пересчень налогов и сборов. Что же

 касается  сельского  хозяйства,  то  все  зависит от того, какмы

 решим вопросы налогообложения в конкретных законах.

      Сегодня,  например,  вы  знаете, что в действующем законе о

 налогообложении   прибыли,   сельскохозяйственые   производители

 осовобождены от уплаты налога на прибыль. Если мы приймем другое

 решение,   скажем,  в  соответсвии  с  предложениями,  поданными

 правительством, они будут платить. Но я еще раз подчеркиваю, что

 поставленный   вопрос   не   имете   отношения   к  обсуждаемому

 законопроекту.

      Что  касается  идеи  введения  единого  налога  на  землю в

 сельском  хозяйстве  -эта идея может обсуждаться, но не всвязи с

 этим законопроектом.

 

      ГОЛОВА. Анісімов.

 

      АНІСІМОВ.

      Уважаемый Виктор  Иванович, уважаемые народные  депутаты.

      (............),   чтоб   не   вытсупать,   я  записался  на

 выступление,  все-таки  поддерживает  то,  что  мысль прозвучала

 здесь  от  Виктора  Ивановича. Одно то, что идет речь о том, что

 все  виды  налогов  и  платежей  должны  соответсвовать законам,

 принятым  Верховным  Советом,  заслуживает  внимания  и принятия

 этого решения.

      Для  того,  чтобы  не  было повадно кому-либо устанавливать

 ставки  новые  виды  налогов, что мы видим сегодня на территории

 Украины,  начиная от районного звена и заканчивая правительством

 нашего государства.

      Поэтому  я  поддерживаю  это  предложение, надо принимать в

 первом  чтении6  во  втором доработать и не затягивать. Хотелось

 бы,  чтоб  мы  приняли  и  утверидили такую норму до нового 1997

 года.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі. Хмельовий.

 

      ХМЕЛЬОВИЙ.  Прошу слово передать  Симоненко, округ  150.

 

      ГОЛОВА. будь ласка.

 

      СИМОНЕНКО.  Спасибо.  Уважаемый  Виктор Иванович... Фракция

 коммунистов,  Симоненко.

      Я  хотел  бы  поинтересоваться  вот  каким  вопросом. Можно

 сегодня  любое  законодательство  рассматривать  по налогам,  но

 в   данной   конкретной  ситуации  мы  должны  исходить  из  той

 ритической,  трагической для развития экономики ситуации. Заводы

 останавливаются,   люди  выбрасываются  на  улицу,  сегодня  нет

 никакой ерспективы с точки зрения государственного регулирования

 или  пределения  тех  или  иных  моментов,  связанных с подкемом

 народного хозяйства. А все сводится только к системе изымания. И

 я  не  разделяю позицию зам. министра, который здесь выступал. Я

 рассматриваю   так:   Президент  предложил  программу  действий,

 Правительство   выполняет   и   нечего   косточки   разбрасывать

 собственному народу.

      Поэтому  у  меня вопрос в следующем заключается. На сколько

 предлагаемая   система,   заложенная   в   этот  проект  закона,

 соответствует  кокретной  ситуации и будет ли она способствовать

 подкему народного хозяйства?

 

      СУСЛОВ.   Уважаемые  народные  депутаты!  Я  еще  раз  хочу

 обратить  ваше  внимание  на  то, почему именно наши предприятия

 прежде  всего,  а  следовательно  и  мы  как  народные  депутаты

 заинтерисованы в том, чтобы такой закон был? Я привожу вам живой

 пример.  Вот  наша  комиссия  длительное  время  вела  борьбу за

 поддержку  отечественного виноделия. На бутылку вину украинского

 производства  Правительство  своим  распоряжением  ввело налог 8

 процентов   от   стоимости,   поставив   тем   самым  реализацию

 отечественного  производства  с  дополнительным налогом в худшее

 положение,  чем  импорт.  И  продолжает собирать. И этот сбор не

 соответствует, его нет в системе налогообложения, он незаконный,

 но предприятия его вынуждены платить.

      Если есть необходимость, я мог бы рассказать вам и о других

 примерах,   в   частности,  когда  установлен  тот  же,  скажем,

 однопроцентный    налог   в   целях   завершения   строительства

 Криворожского   комбината  и  тому  подобные  вещи  то,  что  не

 предусмотрено законодательством и, вообще говоря, незаконно.

       На   наше  обращение  в  Генеральную  прокуратуру  реакции

 никакой   не  было.  Незаконные   сборы   продолжают  в  Украине

 взыматься.  Так вот, если мы ограничим перечень налогов и сборов

 обязательных   к   уплате,   то   мы   отсечем   вот  эту  часть

 законотворчества  -произвольное  введение поборов с предприятий.

 Вот в этом прежде всего ценность законопроекта.

      А  что  же  касается  общей величины налоговой нагрузки, то

 этот   закон   не   устанавливает   налоговых   ставок,   он  не

 устанавливает  ставок  сборов и дальше, определившись с перечнем

 действующих в Украине налогов и сборов, мы сможем с вами принять

 конкретные  решения,  связаные  со  снижением  этого  налогового

 пресса. Поэтому мы просим поддержать проект в первом чтении.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка. У нас записалося 14

 чоловік  на  виступи в обговорення, але, враховуючи те, що вчора

 ми  це  питання  обговорювали, розглядаючи Концепцію податкову і

 цей документ тісно переплітається з тим документом, пропонується

 15  хвилин  на  обговорення.  Нема  заперечень.

      Єльяшкевич,   будь  ласка.  Будь  ласка,  Єльяшкевич.  Одну

 хвилиночку. Олександр Сергійович, хвилиночку.

      Хто за  цю пропозицію, прошу  проголосувать.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Будь ласка, Єльяшкевич  говорить.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.

      Ельяшкевич, Херсон, депутатская группа "Реформы". Уважаемые

 коллеги!  Сегодня  и  докладчиками  и  председателем  Верховного

 Совета  проводилась  параллель о том, что вчера у нас состоялось

 серьёзное  обсуждение  основ налоговой политики. К сожалению, на

 мой   взгляд,  такого  обсуждения  не  произошло  и  мы  приняли

 серьёзный документ с серьёзными и политическими и экономическими

 ошибками.

      Фактически  мы  заложили  в  основы  налоговой политики все

 существующие налоги и добавили еще некоторые новые налоги.

      То,  что  мы  приняли, я безусловно считаю большой ошибкой.

 Связано  это  с  усталостью парламента, с тем, что, к сожалению,

 правительство,  вынеся  совершенно  неподготовленый  и,  на  мой

 взгляд,  носящий  в  определенной  части провокационный характер

 пакет    законопроектов,    фактически,    срывает    нормальную

 законодательную работу парламента.

      Одним из шагов в нормальной законодательной работе является

 рассмотрение  сегодняшнего  законопроекта.  Это  базовый закон в

 системе  налогообложения.  У  нас  он  существует на сегодняшний

 день,  я  не  согласен  с  Виктором  Ивановичем, что если мы его

 примем,  то  решается  проблема,  что,  так сказать, те налоги и

 сборы,  которые  не  предусмотрены законами, не будут платиться.

 Она  уже  решена  Конституцией,  которую мы приняли 28 июня, где

 записано  о  том,  что граждане Украины обязаны платить налоги и

 сборы,  установленные  законами.  А  законы  -это исключительная

 прерогатива    Верховного    Совета   Украины,   в   том   числе

 исключительная  компетенция  Верховного  Совета  в  установлении

 налогов  и  сборов, их ставок и порядка начисления. Естественно,

 эта проблема решена.

      Здесь  же  стоит  у  нас  серьезная  проблема:  будем ли мы

 реформировать   налоговую   систему,   будем   ли  мы  уменьшать

 количество существующих налогов и сборов, или мы этого делать не

 будем.  То,  что  мы  сделали  вчера, повторить ни в коем случае

 нельзя.

      Безусловно,  можно  согласиться  с  мнением  комиссии, чтоб

 принять  это в первом чтении. Но комиссия, когда это принимала в

 первом  чтении,  она принимала в пакете со вчерашним документом,

 рассчитывая,  что  пройдет  вариант  комиссии,  где  существенно

 сокращались налоги и сборы.

      Если  же  сессионный  зал,  к  сожалению, не готов к такому

 решению,  то,  наверно,  может,  лучше  и  не  принимать  такого

 законопроекта.

      Поэтому  я  бы  просил все-таки поддержать комиссию, но при

 том, что все мы с вами осознаем, что количество налоговых сборов

 необходимо  уменьшать,  так  же,  как  их  ставки.  Но вопрос по

 ставкам решается в других  законодательных актах.

      Поэтому, мы должны на сегодняшний день принять этот закон в

 первом  чтении  только  при  том  условии,  это  вторым  пунктом

 записать,  що  "скоротити  кількість  обов'язкових  податків  та

 зборів".  Если  мы  это  сделаем,  значит, мы говорим о том, что

 Верховный  Совет,  а я в этом уверен, готов проводить нормальную

 налоговую реформу без давления извне.

      Поэтому,  я  бы просил поддержать решение комиссии и внести

 соответствующий  дополнительный пункт, о котором я говорил выше.

 Спасибо.

 

       ГОЛОВА. Шановні депутати, перед продовженням дискусії хочу

 нагадати,  що  зміст  дискусії  зводиться  власне до редакційних

 правок,  пов'язаних  із  тим,  що в Конституції передбачено нові

 назви,  скажемо,  Автономна Республіка Крим тощо, не службові, а

 посадові  особи. А закон діє сьогодні цей про податкову систему,

 крім двох пунктів, які стосуються переліку податків і зборів. От

 на тому треба зосередити нашу увагу. Бо, якщо ми будемо приймати

 цей  закон, значить будемо діяти в попередній, а які обов'язково

 треба змінити, він уже сьогодні суперечить Конституції.

      Свято,   будь  ласка.  Василь  Петрович,  можете  говорити.

 Говоріть, говоріть, можете з місця говорити. Не працює схема? Ви

 записані? Вітренко,  будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.

      Наталя  Вітренко,  Конотопський виборчий округ, прогресивна

 соціалістична партія України.

      Шановні  колеги,  в  своєму  виступі  я  буду звертатись не

 тільки  до  вас  і  не  стільки до вас, скільки до виборців, які

 чують зараз трансляцію. Виборців саме тому, що я розумію позиція

 депутатів,  членів  прогресивної  соціалістичної  партії  тратує

 більшість  присутніх  в  цьому  залі.  Саме  тому, 219 депутатів

 проголосували   за  те,  щоб  нас,  які  відстоювали  нормальний

 регламентні норми, нас лишити можливості працювати в залі на три

 дні  без  обговорення  комісія  Шейка.  Я  це  розумію. Але. Так

 сталося, що в державі сьогодні, в парламенті держави тільки одна

 подітична   сила,   представлена   в  парламенті  є  опозиційною

 існуючому  режиму,  це  тільки  наша  прогресивна  соціалістична

 партія. (Оплески). Заспокойтеся. Не ви будете апладувати.

      Так  ось,  запропонований  проект  закону  якрах  підтримує

 існуючий  режим  і  закріплює  податкову  політику,  яка існує і

 продовжує  руйнувати  народне господарство УКраїни. Ви дивіться:

 ми з  вами  тут,  в цьому залі установили рекорд - аж 18 голосів

 проголосували  за  податок  на  майно  підприємств.  Тут він вже

 увіковічений,  він  сидить  в  системі.  І  тому  принциповим  є

 питання: чи ми змінюємо податкову політику на користь  виробнику

 чи  ми  знову  продовжуємо  гратися  і  соь  таку, як вчора була

 протащена  оця  концепція...  не концепція -  основні  положення

 поаткової політики,  і сьогодні ці зміни до закону.

      Всі  існуючі податки в державі знову закріпляються і більше

 того, в норму закону вводиться вже податок на майно підприємств.

      Я  хочу нагадати вам, що ми займаємо конструктивну опозицію

 і   запропонували   парламенту,   запропонували   державі  зміну

 концепції податків.

      Я хочу нагадати вам, що виступаючи з концепцією податків, я

 наголошувала,  що треба переносити тиск з виробника і зменшувати

 податки  і  ставки  податків  на ті... на тих багатих людей, які

 сьогодні   "напаковані",   які   сьогодні  жирують  на  Україні,

 добиваючи  всіх. А що в цій концепції?! Що в цих змінах? Де наші

 пропозиції  про  податок  з  продажу?!  Нема...  Про  податок на

 спадщину?! Нема.

      Тут  не  закладені  норми  ці  якраз,  які  б і гарантували

 концептуальну  зміну  податкової  політики.  Що  відбувається  з

 податком  на  майно  підприємств? На жаль, я переконана, що руки

 нам  довикручують,  і  пани  Лазаренко,  Кучма і Мороз примусять

 прийняти  цей податок. Його приймати ні в якому рівні не можна і

 треба змінювати концептуальний підхід в цілому.

 

      ГОЛОВА. Дякую, сідайте, будь ласка. Будь ласка...

 

      ВІТРЕНКО   Н.   М....  Ми  будемо  голосувати  проти  цього

 документу.

 

      ГОЛОВА.  Я  ще раз нагадую радіослухачам і депутатам, що ми

 розглядаємо  проект  змін  до діючого закону. Зміни ці викликані

 необхідністю   зміни   редакції  кількох  статей6  приведених  у

 відповідність  із  Конституцією.  А  ми  не  розглядаємо реформу

 податкової системи.

      Будь ласка,  Ілюшин. Моісеєнко.

      Будь ласка.

 

      МОІСЕЄНКО,  фракция  "Коммунисты  Украины",   Всеукраинский

 союз   рабочих.

      Уважемые    товарищи.    Мы    внимательно   на   исполкоме

 Всекураинского союза рабочих проанализировали документ о системе

 оподаткування   и   те  измененния,  которые  предлагаются.  Да,

 формально они как  будто  бы незначительны.

      Но на самом деле они приняты в системе Конституции, которая

 сегодня  действует  с  28  июня 1996 года.

      Совсем  недавно,  то есть, вчера на Авиционном заводе Киева

 мне  задали  вопрос:  как  же получилось так, что в течение ночи

 была принята  эта Конституция?

      Как ее можно было вообще обкединять с интересами трудящихся,

 с интересамы трудовых коллективов?

      Ясно,  что это было совершенно не в  интересах  трудящихся.

      В  связи  с  этим я получил и от этих товарищей в очередной

 раз наказ не  руководствоваться этой  Конституцией.

      Хочу   сказать,  что  на  кануне,  26  ноября,  аналогичные

 документы  были  высказаны  на  заводе  Малышева  на  8-тысячном

 митинге в Харькове,  где мне пришлось  участвовать.

      Хочу   сказать,   что  недоверие  к  законодательной  базе,

 принимаемой   на  основании этой Конституции, высказывалось и на

 областном  совете,  точнее  активе, представляющем 2, 5 миллиона

 членов  профсоюза Донецкой области. Я уже говорил об этом с этой

 трибуны.

      В  связи  с этим я хочу сказать, что мы, конечнно, не будем

 поддерживать   этот   законодательный   акт  и  будем  требовать

 восстановления  прав  той  Конституции,  которая  была незаконно

 попрана.

      Хочу  напомнить  своим  радиослушателям,  избирателям, всем

 гражданам  Украины о том, что сегодня 5 декабря -День советсткой

 Конституции,  которую   каждый  из вас помнит и праздновал, день

 той   Конституции,   которая   стала  кровью  и  плотью  каждого

 порядочного человека, живущего на советской Украине. За эти годы

 существенно  повысилось благосостояние народа, она гарантировала

 советскую   власть,  она  гарантировала  развитие  производства,

 благополучие и благосотояние трудящихся.

      Мы  тогда  забыли  о  том,  что тако безработица, что такое

 задерживается  зарплата даж на день, не говоря уже о месяцах и о

 размерах зарплаты.

      Вчера  избиратели депутата Зайца задавали вопрос: почему на

 авиазаводе  платят  по 50-60 гривен зарплаты? Почему она сегодня

 ниже   прожиточного   минимума,  за  который  проголосовал  этот

 депутат?  Я думаю, что он сам приедет на этот завод и ответит на

 эти вопросы.

      Но  могу  сказать,  что  таких,  как  он, здесь достаточно.

 Поэтому,  уважаемые  товарищи избиратели, сегодня знаменательный

 день .

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, я зобов'язаний зробити зауваження

 Володимиру  Миколайовичу  у зв'язку з тим, що він говорить проти

 Конституції України. Якщо він має намір діяти проти Конституції,

 то   він   підводить  себе  під  закон,  тобто  під  кримінальну

 відповідальність,  що  передбачено  нашим законодавством. Тому я

 просив би бутц дуже стриманим у таких висловлюваннях.

      Я  розумію,  що  кожна пам'ятна дата в історі їважлива, але

 після  5  грудня 36-го року був ще й 78-й рік, то вже б і про ту

 конституцію згадували б. Це теж важливо.

      Будь ласка, Глухівський.

      Будь ласка, Жовтяк.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ.

      277-й виборчий округ, Золочівський. Глухівський.

      Олександр  Олександровичу,  ви  дуже м'яко зараз виступили

 супроти  того,  що  говорив Моісеєнко. Ви погляньте, який прапор

 виставив  у  залі  Верховної Ради. Це що наш державний прапор? Я

 рішуче  протестую проти цього і вимагаю, щоб ви сказали, щоб він

 забрав  цей  червоний  прапор, який стоїть зараз перед ним. Це є

 вимоги  моїх  виборців  у томи випадку. І кримчани теж поставили

 такий прапор. Ви як Голова Верховної Ради повинні рішуче діяти у

 такому випадку, а не ліберально виступати.

      Я вимагаю, щоб цей прапор  зняли зараз.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Леонід  Йосипович,  у  1990  році, коли діяла інша

 Конституція,   інша   була  символіка  сиділи  два  депутати  із

 Львівської  депутації  і  тримали  на  столі  інші прапори. Вони

 вірили  в  те,  що  будуть  інші  прапори. І це сталося. Я прошу

 припиніть.  Не  ганьбіться. Ну, будь ласка. Ці люди вірили в те,

 що  змінеться.  Справді, зміни відбулися. Будь ласка.

      Тому,  я  ще раз хочу сказати, будь ласка, сядьте на місце,

 будь  ласка.  У  нас є депутати, які ладні висловити своє уміння

 відстоювати  закон  так,  як  вони  його уміють робити. Зарудний

 сядьте  на  місце, не ходіть сюди, будь ласка. Я прошу депутатів

 сісти  на  місце.  Сядьте  на місце. Будь ласка. Я ще раз прошу.

      Оголошується перерва на 10 хвилин. Будь ласка, на 10 хвилин

 оголошується перерва, будь ласка.

      Засідання буде продовжено об 11 годині, будь ласка.

 

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СЕРГІЄНКО.

      Я буду, наверное, единственным, кто частично или в каких-то

 моментах   буду  поддерживать  действующее  законодательство  по

 налогообложению.  И  прекрасно  понимаю всю непопулярность того,

 что буду говорить.

      Я  бы  хотел  призвать  всех  аккуратно, взвешенно подойти,

 чтобы  не  выплеснуть  ребенка  вместе  с грязной водой, которая

 сегодня  накопилась.  Я  не  буду говорить о других странах, где

 отчисления   в  технологию,  в  развитие  производства  является

 обязательным.  Вы это прекрасно знаете, хотя почему-то стараемся

 это  е замечать. Сегодня мы декларируем поддержку отечественного

 производителя.

      Илличевский   район   Одессы   "Рабочая   молдаванка",  где

 крупнейшие предприятия Одессы собраны, сегодня активно работают,

 то  есть,  по  полной пятидневке всего-то два-три предприятия из

 полусотни. На коленях находятся, то есть, два-три дня в  неделю,

 не  больше  десятка.  Остальные лежат. Но если проанализировать,

 кто  же  все-таки  работает,  могу  сказать:  те,  которые имеют

 конкурентноспособную   продукцию,  а  если  копнуть  глубже,  то

 получается  - те   предприятия,   которые  оснащены  современной

 технологией.  Откуда  она  возмется,  если  мы  сегодня исключим

 отчисления  на  инновацию,  исключим  другие отчисления, которые

 способствуют  именно  обновлению  технологии  на предприятии. Не

 предусматриваются деньги сегодня другие.

      Поэтому,   давайте   мы   все-таки  посмотрим  (я  призываю

 проанализировать  каждого  состояния  в  районах), посмотреть  в

 округах  кто  работает,  почему, кто отчисляет в бюджет. Узнайте,

 сколько  создано  рабочих  мест  с  помощью тех же инновационных

 фондов.  Это  конкретная  работа.  Это  не лозунги и не призывы.

 Нужен   все-таки,   наверное,  дифференцированный  подход,  надо

 оставить те налоги, что способствуют развитию производства.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.   Ми   час   використали  відведений  на

 обговорення  цього питання. Була черга Ярошинського, він передає

 слово  Поровському для виступу. Я прошу  скоротити час...

 

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Шановні колеги-депутати! Запропонований урядом законопроект

 передбачає   введення   23   обов'язкових   податків  та  зборів

 загальнодержавних  і 23 місцевих податків і зборів. Я вважаю, що

 ми  повинні  в  концепції програми дій уряду скоротити кількість

 податків,  адже це така кількість податків дає можливість так чи

 інакше конкретному чиновнику трактувати запровадження чи ні того

 чи   іншого   податку.   Зокрема,   вид   діяльності   не   може

 оподатковуватися  більше  одного разу. Наприклад, сьогодні право

 торговельної діяльності ліцензується (тобто, проводиться плата),

 сертифікується    плата,   патентується   плата.   Окрім   того,

 оподатковуються   результати  торговельної  діяльності.

      Слід індивідуальну трудову діяльність тільки патентувати, а

 діяльність  юридичної  особи  тільки   ліцензувати.

      Знову  ж  таки  на  розгляд  Верховної  Ради  була  внесена

 депутатом   Пилипчуком  Концепція  податків  на  1997  рік,  яка

 передбачає  що суб'єкти господарювання з оподаткованого прибутку

 не   повинні   платити   більш   як   35  відсотків.  Українська

 республіканська  партія, яку я репризентую тут у Верховійї Раді,

 в  своїй  Концепції  запропонувала ще нижчу ставку -25 відсотків

 від   оподаткованого   прибутку.   Тому  я  пропоную  розглянути

 паралельно  і  Концепцію податків на 1997 рік, внесену депутатом

 Пилипчуком,   і,  значить,  запропонований  варіант  Українською

 республіканською  партією  і  даний  законопроект, який внесений

 урядом.

      Зокрема, я зумніваюсь про доцільність у варіанті, внесеному

 урядом  статті  14 я к фонд сприяння зайнятості. Тут у Верховній

 Раді  безліч  раз  критикувався  цей  фонд,  який дав зайнятість

 тільки чиновникам цього фонду, але не дав конкретної віддачі, на

 мій  погляд.

      Наступне.  Проектом  Закону  передбачається відрахування до

 Фонду охорони праці. Але в проекті бюджету на 1997 рік, значить,

 таких поступлень не передбачено.

      Отож,   запропонований   законопроект   суперечить  проекту

 бюджету  на  1997  рік.  Зокрема,  далі підемо, стаття 9 пункт 2

 запропонованого    законопроекту   передбачає,   що   керівники,

 відповідні  посадові особи зобов'язані давати письмові пояснення

 з  усіх питань, але не передбачено відповідальність за те, коли,

 значить,  ті чи інші керівники не дають документів або письмових

 пояснень із приводу оподаткування.

      Як  світова  практика  в цьому випадку свідчить? Я зацитую,

 американське  законодавство  полягає  в  тому,  що  сам  платник

 податку  на вимогу податкових органів зобов'язаний документально

 підтвердити легітимність джерел походження всіх коштів та майна,

 що  знаходяться в його розпорядженні, а також знаходилися у його

 власності в минулому.

      Я   наполягаю,   щоб  така  концепція  була,  значит,  таке

 формулювання  було занесено до даного законопроекту щодо системи

 оподаткування.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, ми завершили обговорення. Ще раз

 нагадую:  ми  обговорюємо проект змін до діючого закону. Якщо ми

 сьогодні  цей  проект  не  приймаємо, то закон буде діяти з тими

 недоліками, які в ньому залишені. По-перше.

      А,  по-друге,  нам потрібно внести редакційні зміни в текст

 того  закону,  який  працює  сьогодні  в  зв'язку  з  прийняттям

 Конституції.  Причому,  зміни  редакційні  навіть несуттєві. Але

 важливо  і передбачити ті суттєві поправки, які пропонує Кабінет

 Міністрів і комісія, і ми обговорюємо не закон по суті чи закони

 податкові  по суті -ми обговорюємо перелік можливих законів, які

 будуть  прийматися  в  відповідності  з  цією  концепцією. А вже

 конкретні  параметри,  процентні  ставки  тощо  -все це матеріал

 інших законів.

      Я прошу, в нас була одна пропозиція. Обговорення завершено.

 Я   прошу,  Володимир  Мефодійович,  15  хвилин  ми  використали

 повністю.

      Я  ще  раз хочу сказати. Я ставлю на голосування пропозицію

 про  прийняття  у  першому  читанні  цих  змін.  А всі поправки,

 доповнення,  які  пропонували  під  час  обговорення, внесіть до

 другого читання.

      (Шум у залі)

 

      "За" -

      Одну хвилиночку, не треба. Не прийняли рішення, значить хай

 так  і  буде.  Працює  закон,  в  якому  написано  не  Автономна

 Республіка  Крим,  а  Республіка  Крим.  Бо  це  зміни  до  того

 стосувалися в основному. До переліку, це окрема дискусійна тема,

 яку  можна  розглядати,  виносити  на розгляд Верховної Ради. Ми

 вчора   розглядали,  частково  її  вирішили  під  час  прийняття

 основної  концепції.  Не  бажаєте  розглядати,  ваша справа. Тут

 немає про що говорити.

      Прошу, дайте слово Суслову як голові комісії для заключного

 слова.

 

      СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты,  я  прошу  еще  раз

 задуматься  над  сутью  законопроекта.  Вот  Наталья  Михайловна

 Витренко  выступая говорила о том, что ее предложения не учтены.

 Чтобы  ее предложения были учтены, нужно принять проект в первом

 чтении,  как предлагает комиссия. В сравнительная таблицу внести

 предложения   всех   депутатов  и  потом  принять  окончательное

 решение.  Не  приняв  сейчас  законопроект  в  первом чтении, мы

 оставляем  в  действии  действующий законопроект, и просто мы не

 вводим в действие важнейшую норму, а именно ограничивающую общее

 количество  налогов  и  зборов,  взимаемых  в  Украине. Только и

 всего.  Поэтому,  здесь  нет  никакой политики. Идея должна быть

 простая.  Я  считаю, каждый депутат должен поддержать. Что общее

 количество налогов и зборов, их перечено должны быть ограничены.

      В связи с зтим я готов, вот депутат Ильяшкевич хочет внести

 предложения,  я  знаю  какое.  Давайте  в  проект  постановления

 добавим,  чтоб  при  подготовке  на  второе чтение при доработке

 представить  предложения  по  сокращению этого перечня налогов и

 сборов.  Пожалуйста,  давайте  и  так. И такие предложения будут

 поданы.

      Но просто блокировать, бессмысленно блокировать этот проект

 ни  с  какой точки зрения не имеет смысла!.. (Шум у залі, окремі

 вигуки).

 

      ГОЛОВА.  Можна  проголосувати  з пропозицією Суслова разом?

 (Шум у залі, окремі вигуки). Ставлю на голосування, будь ласка.

 

      "За" -

      Не пиймається рішення.

      Я  пропоную, щоб у комісіях і фракціях депутати порадилися,

 і  голосування  перенести  на наступний тиждень з цього приводу.

 Нема  заперечень?  (Шум  у залі, окремі вигуки). Про перенесення

 голосування з цього  приводу  на  наступний тиждень -  ставлю на

 голосування  цю  пропозицію.  Після  консультації  в  комісіях і

 фракціях. А члени Комісії банківської нехай пройдуть у фракції і

 порадяться з цього приводу.

      Ставлю  на голосування про перенесення цього голосування на

 наступний тиждень.

 

      "За" -

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку!.. Питання знімається з розгляду... (Шум у

 залі,  окремі  вигуки). Одну хвилинку, ще раз прошу! Ну, піднято

 10  рук,  виникає...  з мотивів проговоримо день, а питання, які

 винесені  до порядку дня, не будуть розглядатися... То який сенс

 у такій роботі?!.. (Шум у залі, окремі вигуки).

      Я  ще  нагадую депутатам, котрі, можливо, не звернули увагу

 на  те,  що  у  вівторок  було  голосування про те, що наступний

 тиждень -передбачена була робота в комісіях. В зв'язку з тим, що

 ми  прийняли  специфічний  режим роботи сесії, із змінами в тому

 режимі,  в  наступний тиждень, у вівторок буде День Уряду, після

 обіду -  засідання комісій,  а  тиждень  сесійний буде звичайним

 сесійним  тижднем. Зрозуміло. Тому на той сесійний тиждень можна

 перенести голосування цього питання.

      Я  просив  би:  давайте  протокольне доручення комісії дамо

 Суслова,  щоб вона забезпечувала інформування цього  питання  на

 засіданнях груп і фракцій і поставити його на наступному тижні.

      Можна так  проголосувать?

      Ставлю  на  голосування  ще  раз. Ну, підтримуйте. Ну, будь

 ласка,  ви ж, я знаю,  що ви розумну дасте пропозиціію, але ж ще

 можна 400  одержать розумних.

      Будь ласка.

 

      "За"-

      Це  доручення  прийнято, рішення.

      Це  доручення  комісії,  воно приймається.

      Слухається  питання про проекти законів про внесення змін і

 доповнень  до  Закону  "Про  ветеринарну медиціну", 2-ге читання

 "Про  відповідальність  підприємств,  установ  та організацій за

 правопорушення законодавства  про ветеринарну  медиціну".

      Доповідає  Чулаков Євген Родіонович. Питання дуже конкретне

 і невелике. Я прошу уваги.

 

      ЧУЛАКОВ.

      Шановний    Олександр   Олександрович,   шановні   народені

 депутати.

      З  часу прийняття Верховною Радою 26 березня 1996 року в 1-

 му  читанні проекту Закону України про внесення змін і доповнень

 до  Закону  України  "Про ветеринарну медиціну" Комісія з питань

 Агропромислового  комплексу,  земельних ресурсітв та соціального

 розвитку  села  разом з Кабінетом Міністрів України продовжувало

 роботу над його доопрацюванням.

      Характерною  рисою,  що  стверджує  актуальність та життєву

 необхіднрсть   якнайскорішого   законодавчого   врегулювання   в

 забезпеченні   правових    і   організаційних  основ  діяльності

 ветеринарної  медиціни, прийняття цього закону є те, що в роботі

 над  ним  взяли  участь  30  народних  депутатів: члени Аграрної

 комісії,  Комісії  з  питань  охорони  і здоров'я, материнства і

 дитинства,  інші  комісії та відомі  фахівці цієї  галузі.

      За  час,  що  минув,  Верховна Рада прийнала Основний Закон

 держави  - Конституцію  України.  Прийняті  ряд  інших  законів,

 внесені  зміни  до  ряду  чинних  законодавчих  актів. Положення

 Конституції  та  нових  цих  законів враховані при доопрацюванні

 Закону   України   про  внесення  змін  до  Закону  України  про

 ветеринарну медицину.

      Все  це  є свідченням глибокого вивчення аналізу та бажання

 народних   депутатів,   спеціалістів  доповнити,  конкретизувати

 окремі   статті   щодо   забезпечення   благополуччя   в  галузі

 тваринництва,  виробництва  якісних,  екологічно чистих харчових

 продуктів в умовах різних форм власності і ринкових відносин.

      Пропозиції народних депутатів сприяли конкретизації статтей

 закону   стосовно   єдиної  політики  здійснення  профілактичних

 заходів  проти  інфекційних хвороб в господарствах незалежно від

 форм власності, спрямованих на попередження заразних небезпечних

 хвороб,  в  тому  числі   спільних  для  тварин і людей в умовах

 різкого   збільшення  поголоів'я  худоби  в  приватному  секторі

 громадян, зростанні міжгосподарських зв'язків.

      Надзвичайно  важливим  для  держави  є  питання підтримання

 стійкого  контрольованого  епізодичного  благополуччя  в  умовах

 зростаючих   внутрішніх   бартерних  та  міждержавних  експорто-

 імпортних  операцій  та  транзиту  через території нашої держави

 живих тварин, сировини, продуктів тваринництва, кормів, кормових

 добавок та засобів захисту тварин.

      Враховано  пропозиції  народних  депутатів  і  спеціалістів

 Верховної  Ради,  в  результаті чого конкретизовані, приведені у

 відповідність іншими законодавчими актами законодавчі норми щодо

 карантину   тварин,  правовому  режиму,  що  передбачає  систему

 заходів,  спрямованих  на  колонізацію  та  ліквідацію осередків

 інфекційних  захворювань, профілактику та попередження поширення

 небезпечних заразних хвороб тварин.

      Доповнені  і  законодавчо  врегульовані  статті закону щодо

 повноважень  державного  ветеринарного  контролю  за  діяльністю

 фізичних   та  юридичних  осіб,  які  мають  в  своїй  власності

 користуватися   та   розпоряджатися   тваринами   чи  продуктами

 тваринного    походження.    Статтями    закону   визначені   та

 регламентовані   кадрова  політика  ветеринарного  забезпечення.

 Рівні    кваліфікації    та   заходи   заохочення   спеціалістів

 ветеринарної медицини системи  державної ветеринарної медицини.

      Знайшли своє  втілення слушні пропозиції народних депутатів

 стосовно особливості приватизації державних установ ветеринарної

 медицини.   Питання  незалежно  здійснює  служболвих  обов'язків

 дерджавними  інспеторами ветеринарної медицини, рівня заробітної

 плати,  соціального захисту фахівців галузі знайшли відображення

 у відповідних статтях  закону.

      Разом   з   тим   під   час  доопрацювання  та  приведенняу

 відповідність  Конституції  України  іншими прийнятими Верховною

 Радою  законодавчими  актами  в  окремій  статті внесено суттєві

 зміни.   В   останні  роки  зростає  кількість  підприємств,  що

 займається  заготівлею,  забоєм, переробкою тварин, твариннцької

 продукції, виготовленням харчових продуктів і її реалізацією. На

 сьогодні  їх  вже близько двох тисяч. Юридична невизначеність та

 особисто  матеріальна зацікавленість спонукає деяких підприємців

 грубо   порушувати   технологічні   та  ветеринарні  вимоги,  що

 призводить   до   переробки   хворих   тварин   та  виготовлення

 непридатної   для   харчування  продукції.  Колгоспи,  радгоспи,

 переробні  та  інші  сільськогосподарські  підприємства змінюють

 форму  власності.  Фахівці ветеринарної медицини, що працювали і

 родовжують  працювати  в цих господарствах, підприємствах, стали

 їх   співвласниками.   Положення  про  відомчу  служби  втратило

 юридичну силу і вони практично випали з під державного контролю.

      Питання  відповідальності  юридичних  та  фізичних  осіб за

 правопорушення    законодавства    про    ветеринарну   медицину

 урегульовані   кримінальним,   адміністративним   та   цивільним

 кодексом  України.

      Відповідальність  суб'єктів  підприємницької  діяльності за

 правопорушення  у  цій  галузі на данний час не врегульована. За

 рекомендацією  Юридичного відділу Верховної Ради України Комісія

 з   питань   агропромислового  комплексу,  спеціалісти  Кабінету

 Міністрів  України  в  процесі  доопрацювання  закону визнали за

 необхідне  внести пропозицію сесії Верховної Ради щодо виділення

 статтей 28, 29, 30, 31, 32, 33 та 46 в окремий Закон України про

 відповідальність   підприємств,   установ   та   організацій  за

 правопорушення Законодавства про ветеринарну медицину.

      Шановні  народні  депутати! Дозвольте висловити щиру подяку

 всім  народним  депутатам,  а  особливо:  Яблонському, Тихонову,

 Семенюв,   Парубку,   Ващук,   Глуху,   Степенку,  Чернявському,

 Гаманюку,  Кириленко  та іншим, хто вважав за необхідне прийняти

 участь в доопрацюванні даного закону.

      Комісія  з  питань  агропромислового  комплексу  вносить на

 розгляд  Верховної Ради закони України і пропонує їх прийняти  у

 поданій  редакції  в  цілому,  як Закони України про ветеринарну

 медицину   та   про  відповідальність  підприємств,  установ  та

 організацій  за  правопорушення  Законодавства  про  ветеринарну

 медицину  без  обговорення  в  зв'язку  з тим, що всі зауваження

 народних депутатів враховані та погоджені експертизою юридичного

 відділу Верховної Ради України.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Шановні   депутати!  Я  ще  раз  нагадую,  що  ми

 розглядаємо  проект  змін  до  закону  в режимі другого читання.

 Одне.

      Друге.  Особливість розгляду сьогодні полягає в тому, що ми

 з одного закону, в який внесно цілий ряд змін, доповнень, кілька

 десятків,  якщо  я  не  помиляюся, до сотні зауважень і вони всі

 враховані,  зроблено  два  закони  в  зв'язку  з тим, що предмет

 одного  закону  -це  є  посилення відповідальності за дотримання

 норм,  які  передбачені  Законом  про  ветеринарну  медицину. Це

 тільки в цьому полягає специфіка розгляду. А в цілому ми повинні

 йти по пунктах, розглядаючи всі поправки і тому подібе.

      Оскільки  автори  поправок  розуміють,  що  їхні зауваження

 враховані,  то  тоді  зникає  предмет  дискусії.  І тому слушною

 здається  пропозиція  Євгена  Радіоновича  про  те, щоб в цілому

 можна  розглядати  цей  закон.

      Депутат  Говорун  з  процедури  якісь  має зауваження. Будь

 ласка.

 

      ГОВОРУН. Якщо можна,  одне питання.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ГОВОРУН.  Шановний  доповідач!  Шановні народні депутати! Я

 прошу   вас   -зверніть   увагу  на  пункти  3  і  14  статті  1

 "Відповідальність   за   правопорушення  у  галузі  ветеринарної

 медицини".  Зміст  цих  пунктів  повністю  відтворює  диспозицію

 статті 157 Кримінального кодексу України. Я вам зачитаю його.

      "Порушення   ветеринарних  правил.  Порушення  ветеринарних

 правил,  що призвело до розповсюдження епізотії або інших тяжких

 наслідків" і далі санкції передбачаються.

      Якщо  ми...  Ну  що  таке  епізотія  -це  якраз  і є масове

 розповсюдження  заразної  хвороби  серед  тварин.  А  до  тяжких

 наслідків,   згідно  Кодексу  кримінального,  мається  на  увазі

 загибель  тварин,  захворювання людей. Тобто, те, що передбачено

 от в  пунктах  3 і 14.

      Якщо  ми  залишимо  ці  пункти,  то за одні і ті ж дії буде

 встановлена   кримінальна  і  адміністративна  відповідальність.

 Цього бути не може. Тому я вношу пропозицію: 3 пункт і 14 статті

 1 виключити. Прошу поставити на голосування.

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло,   так?   Євгене   Родіоновичу,  ви  не

 заперечуєте?

 

      ЧУЛАКОВ. Я не заперечую.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  проголосуємо  пропозицію  Говоруна.  Вона

 справді  потрібно...  її  потрібно  врахувати. Не повинно буть з

 одного боку дублювання в різних законах одних і тих же норм, а з

 іншого боку тим більше не може бути різної міри застосування цих

 норм  до  суб'єктів  правовідносин.

      Ставлю на голосування пропозицію і прошу її підтримати. Про

 вилучення вказаних депутатом Говоруном статей. Підтримайте, будь

 ласка.

 

      "За" -

      Тепер можна ставити на голосування?

 

      ЧУЛАКОВ. Якщо  можна,  одне питання.

      Шановні  народні  депутати,  ми  в  першому  читанні,  коли

 приймали,  то  державну  службу  з  ветеринарного обслуговування

 підпорядкували Міністерству сільського господарства.

      Зараз,  якщо  ви  подивитесь  в  закон,  то в 11 статті ряд

 депутатів,  багато  депутатів  пропонують державну службу, тобто

 державний   департамент   ветеринарної   медицини  при  Кабінеті

 Міністрів України. Це принципово.

      Чому  пропонують багато депутатів? Тому що при ветеринарній

 службі  є ветеринарна міліція, ветеринарна служба співпрацює і є

 служби  на кордоні, є сужби у митниці, є служби в водних портах,

 є служби в аеропортах і т. ін.

      Тому, на думку багатьох...

 

      ГОЛОВА.    Не   підпорядкованих   Міністерству   сільського

 господарства.

 

      ЧУЛАКОВ.    Не    підпорядкованих,   дійсно,   Міністерству

 сільського господарства.

      Тому,   на   думку  депутатів  Кравчук,  Парубка,  Семенюк,

 Яблонського,  Головатого та багато інших, пропозиція постала про

 те,  щоби  цю  службу  підпорядкувати  Кабінету  Міністрів.  І в

 подальшому,  щоб був державний департамент ветеринарної медицини

 України при Кабінеті Міністрів України.

      У  Міністерства  сільського  господарства  є  заперечення з

 цього  питання.  Тому  я  хотів би, щоб це питання було вирішено

 сесією Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА. Як комісія запропонувала?

 

      ЧУЛАКОВ. Комісія пропонує при Кабінеті Міністрів.

 

      ГОЛОВА.  От так, я думаю, треба підтримати позицію комісії,

 оскільки  там  збирались фахівці. Вони ретельно обговорювали всі

 сторони цієї проблеми.

      Тому,  ніхто  не  заперечує  проти  існування  ветеринарної

 служби всередині сільгосппідприємств, то є спеціалісти, але весь

 департамент повинен бути, очолюватися як державний департамент.

      Я ставлю на голосування...

      Будь ласка.

      Законом  регулюється,  так передбачено Конституцією. Ставлю

 на  голосування цю пропозицію про підпорядкування, про створення

 державного комітету, або функції комітету як державного комітету

 при  Кабінеті  Міністрів.  Відповідні статті у вас є на сторінці

 15. Ставлю на голосування. Як в 11 статті записано.

 

      "За" -

      Частина   депутатів   сумнівається   не  голосує,  я  прошу

 голосуйте,   аргументи   достатні  були.  Я  ще  раз  ставлю  на

 голосування,  увага. Стаття 11 у вас є, в редакції, яку пропонує

 комісія. Активніше, будь ласка.

 

      "За" -

      Тоді  є  пропозиція в цілому закон про ветеренарну медицину

 проголосувати   в   редакції,   яка   запропонована  комісією  з

 урахуванням  тих  зауважень,  які вносив депутат Говорун, хоч то

 трошки з іншого закону.

      Ставлю на голосування в цілому закон, будь ласка. Увага.

 

      "За" -

      Закон   про   відповідальність   підприємств,   установ  та

 організацій  та  за правопошурення законодавства про ветеренарну

 медицину  з  зауваженнями  депутата Говоруна проголосованими вже

 ставиться в цілому. Я прошу. Голосується.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Проект  постанови про порядок введення в дію Закону України

 про  ветеринарну  медицину...  про  внесення  змін до Закону про

 ветеринарну медицину ставиться на голосування, за основу.

 

      "За" -

      Є  доповнення?  (Шум  у  залі,  окремі  вигуки).  В  цілому

 ставиться на  голосування.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Проект  Постанови про порядок введення в дію Закону України

 "Про  відповідальність  підприємств,  установ  та організацій за

 правопорушення   законодавства   про   ветеринарну  медицину"  -

 ставиться за основу проект. Власне, він з одного пункту є, можна

 було б відразу голосувать...

 

      "За" -

      В цілому ставлю на голосування цей проект.

 

      "За" -

      Спасибі. Рішення прийнято.

      Подякуємо комісії за добросовісну роботу над цим документом

 і  Департаменту  державному за його підготовку. За участь в його

 підготовці.

 

      ЧУЛАКОВ. Дякую сесії Верховної Ради. Спасибі!

 

      ГОЛОВА.  Перед  тим,  як перейти до наступного питання, про

 внесення  змін і доповнень... (Шум у залі, окремі вигуки)... про

 оподаткування   прибутку  підприємств...  (Шум  у  залі,  окремі

 вигуки)... Я просив би все-таки... це мало зовсім вимагає часу -

 розглянути  проект  Постанови  Верховної Ради про звільнення від

 оподаткування   грошових   коштів   та   майнових  цінностей  на

 проведення  Різдвяних  Свят  для дітей і підлітків. (Шум у залі,

 окремі  вигуки).  Можна?

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  секундочку. Тут...

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну хвилинку,  Віктор Михайлович,  ви тут не  записані.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Ну, будь ласка,  Пинзеник  просить слова.

 

      ПИНЗЕНИК.

      Шановний  Олександре  Олександровчу,  я  розумію,  що дехто

 нібито декларує "святі" наміри, але під подарунками майно і інші

 цінності можна дарувати машини і будь-які речі.

      Якщо ми такі речі робимо, то давайте згадаєм, що пенсіонери

 не можуть отримати пенсію.

      Без  погодження Уряду неможна  приймати такого рішення.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз,  будь  ласка,  слово  має Стоян Олександр

 Миколайовч, будь ласка. А де Шаланський? Я не бачу Шаланського.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      СТОЯН.

      Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

      На  ваш  розгялд винесено 2 проекти. Один проект підкомісії

 Суслова  і  інший  проект,  який  я  подавав  від  нашої Комісії

 соціальної політики і  праці.

      Мова  іде  про  те,  що  треба  зняти  податок на добавлену

 вартість на дитячі подарунки ті,  які  уже  зараз закуповуються.

      Ми в тому році прийняли з вами таку постанову і не дарували

 ні  машин,  ні  телевізоров,  а  закуповували  дятячі  подарунки

 новорічні.

      І  ми змогли тоді зняти, дійсно, податок на додану вартість

 і  це здешевило ті  дитячі подарунки.

      Якщо  взяти  проект,  який подає Суслов, то його взагалі не

 треба  приймати, бо він пропонує тут, що грошові кошти в розмірі

 не  більше  4  відсотків  балансовго  прибутку  спрямовуються на

 подарунки.

      Я  якщо не прибуткова організація? А які основні кошти, які

 виділяються?   Це   кошти   профспілок,   це  кошти  соціального

 страхування,  це кошти бюджетних установ -тобто ті, які не мають

 прибутку.

      То,  якщо  ми  приймемо  цю постанову, вона нічого, Суслова

 постанова  нам  не  дає.  Її зовсім не треба приймати і буде все

 так,  як є.

      Що  я  пропоную?  Я пропоную таким чином, повторивши те, що

 було  зроблено  в  тому році нами з вами, встановити, що грошові

 кошти   та   майнові   цінності,   що  видаються  на  проведення

 безоплатних  новорічних та різдвяних свят для дітей і підлітків,

 то   новорічні   подарунки  для  них  не  підлягають  обкладенню

 податком   на  добавлену вартість і не враховуються в обчисленні

 податку на прибуток.

      Ця  Постанова   вводиться в дію з дня прийняття і діє до 15

 січня  97-го року. Зараз ми вже проплатили аванси, обласні ради,

 профспілкові    комітети 6   кондитерським    фабрикам   України,

 підкреслюю,  а  не  закордонним,  і  нам  треба дійсно зняти цей

 податок.

      Хочу  також,  користуючись нагодою, сказати, шановні колеги

 народні   депутати,  в  цьому  році  впереше  в  Україні  пройде

 Всеукраїнська  профспілкова  ялинка  у Палаці мистецтв Федерації

 профспілок  України.  Підтримала цю пропозицію Київська державна

 адміністрація, і ми маємо можливість запросити всіх депутатів на

 цю   ялинку,   ваших   дітей,  виборців  з  тим,  щоб  ви  могли

 організувати  там,  привести  свої групи з місць, тому що ялинка

 буде  з  26-го грудня по 14 січня. І тому є таке прохання, я уже

 не  кажу,  що  такі ялинки будуть в інших місцях, зараз прийняти

 цей  проект  постанови,  щоб  він  дав  можливість  сьогодні вже

 нормально  проводить  роботу  по  закупівлі  дитячих  новорічних

 подарунків.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги, спокійно. Ще не ялинка. Поки що є

 час. Ми розглядали вже це питання один раз, одну хвилиночку, вже

 раз розглядали. Тому я думаю, що ми відразу передбачимо, можливо

 навіть потрібно було б передбачити, що мова йде про подарунки із

 вітчизняного  виробництва, підприємств вітчизняного виробництва.

 Це одне.

      А  друге,  що  треба  контроль  покласти  за виконання цієї

 постанови на депутата Стояна.

 

      СТОЯН.  Я  погоджуюсь  з тим, що треба, дійсно, щоб було на

 подарунки вітчизняного виробництва, тому що це мова йде лише про

 дитячі  цукерки,  як  правило, а контроль, будь ласка, я готовий

 потім  звітувати  перед  депутатми  про використання коштів, які

 були затрачені на дитячі подарунки.

 

      ГОЛОВА.  Є  запитання? Запишіться на запитання. Будь ласка,

 10 хвилин, запишіться, враховуючи те, що ми вже раз обговорювали

 це питання.

      Немировський.

 

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Передайте слово Попову.

 

      ГОЛОВА. Попов.

 

      ПОПОВ.

      Значит, я думаю, что нужно принять разрешение, но возникает

 вопрос. Поэтому я бы не хотел, чтобы сегодня войти в дискуссию в

 вопросах  надо  или  не  надо организовать подарки для детей. Но

 возникает  вопрос  сам  по  себе,  все-таки  должна  быть в этом

 решение  сумма  необходимая  для  приобретения  этих подарков на

 наших  предприятиях. Просто так принимать решение, что надо... Я

 думаю,  что  это  чисто  политичекое,  а  нам надо экономическое

 решение  принять и определиться какая сумма денег необходима для

 приобретения  подарка.

      Спасибо.

 

      СТОЯН.  Я відповідаю на це запитання. Така сумма виходить у

 мільярди коштів. Тільки на одну оренду палацу мистецтв Федерація

 профспілок  сьогодні виділяє 200 тисяч гривен, тільки за оренду.

 А  на  подарунки  виділяється  на місцях з фонду, з соцстраху, з

 підпрєимств.  Це залежить від того, хто скільки зможе цих коштів

 дати.

      Сьогодні, поскільки  нема  зарплати,  складна  ситуація, ви

 розумієте,  що  директор  підпрємства  десь  виділить,  десь  не

 виділить,  і  визначати  суму  ми  не можемо. Вартість подарунку

 дитячого  з  квітком  десь  приблизно  до  10 гривен. Але ці всі

 дитячі подарунки і квітки будуть безкоштовно, тобто для дітей, в

 першу чергу сиріт, багатодітних, будуть безкоштовно. Всі витрати

 на   себе   беруть  профспілки,  Фонд  соціального  страхування,

 спонсори  і  де можливо керівники підприємств. Не можна сьогодні

 записати суму, да і стільки-то ми не маємо право зобов'язати. Ми

 повинні  сьогодні  розблакувати податок на додану вартість на ці

 дитячі подарунки, бо в тому році, коли ми запізнилися, то скажем

 мільярдні  суми  були  перераховані.  І  потім, хоча ми прийняли

 постанову,  але  ці кошти кондитерські фабрики нам не повернули.

 Ми  сказали,  що вже піздно. Для того, щоб було не піздно, треба

 прийняти зараз  таку постанову.

 

      ГОЛОВА. (............).

 

      ___________.  Передаю слово Моисеенко.

 

      МОИСЕЕНКО.   Моисеенко,   фракция   "Коммунистов  Украины",

 Всеукраинский  союз рабочих.

      Уважаемый  Александр  Николаевич, у меня к вам один вопрос.

 Ответьте  мне,  пожалуйста, почему сегодня Пинзеник против этого

 Постановления?   И  мог  бы  60  лет  назад,  когда  принималась

 Конституция,  Вячеслав Максимович Молотов, Михайлович, тогдашний

 Премье-министр СССР, быть против того, тобы оказать детям помощь

 для празднования елки?

 

      СТОЯН. Ну, чесно кажучи, я не можу відповідати за Молотова,

 якого  я  не  знав, і тим більше за Пинзеника. Якщо сказати чому

 Пинзеник  проти, то він завжди проти соціальної політики. Так що

 це.....

 

      ГОЛОВА. Кендзьор.

 

      КЕНДЗЬОР.

      Ярослав Кендзьор, Сокаль, Львівщина.

      Шановний  Олександре  Миколайовичу! Я абсолютно погоджуюся,

 що  треба  прийняти  рішення  про  звільнення  від оподаткування

 грошових  коштів, які підуть на придбання різдвяних, новорічних,

 до  свята  Миколая  подарунків,  але  я  не розумію при чому тут

 майнові  цінності.  Ми  розуміємо,  що  розганятися  особливо не

 будемо,   зважаючи   на  сьогоднішню  фінансову  скруту,  якийсь

 скромненький  подаруночок  з набором цукерок, ще чогось, але при

 чому тут майнові цінності?

 

      СТОЯН.  Шановний  Яровлав  Михайлович! Мова йде про те, що,

 скажем,  подорунок  може бути не тільки цукерки, а якась іграшка

 невелика. Іграшка...

      (Ш у м  у  з а л і )

      Конструктори.  Я   розумію... Мені підсказують "Мерседеси".

 Знаєте,   сьогодні  дійсно  у  нас  є  такі  батьки,  що  можуть

 "Мерседес"  подарити, але я не впевнений, що цей "Мерседес" наші

 бізнесмени  подарять  дітям-сиротам,  бо  мова  йде  про  те, що

 новорічні   ялинки,   перш  за  все,  це  для  дітей-сиріт,  для

 багатодітних.  Якщо  хтось  хоче подарити "Мерседес", назвіть це

 прізвище,  ми цій людині подякуємо і будем просити зняти податок

 на  добавлену  вартість,  якщо він пригоник "Мерседес" в дитячий

 будинок. Я поки таких не бачу благодійників.

 

      ГОЛОВА. Але тим часом... Я прошу, заспокойтесь. Тим часом у

 нас  є  скільки  будинків  сиріт,  будинків  інвалідів, якби там

 знайшлися сьогодні суб'єкти господаської діяльності, які могли б

 вантажні   машини   туди   подарувати,  автобуси,  скажем,  такі

 мікроавтобуси  абощо,  де вкрай необхідно для цих установ, то, я

 думаю,  що  можна  було  б знайти можливість, якщо навіть під цю

 потребу  зняти  ПДВ, то було б це теж правильно. Аби зробити. Бо

 походіть зараз по цих будинках і побачите, що там потрібно дати.

 І майно теж треба дати.

 

      СТОЯН.  Ви підкріпили також мою думку. Дійсно, було б

 дуже  добре... добрий Різдвяний подарунок дітям-сиротам. Давайте

 ми  зараз  може  найдем  таких спонсорів і окремо по ним знімемо

 оцей  податок.  Але  мова йде, знову таки підкреслюю, про дитячі

 подарунки:  про  цукерки,  печиво  і  може маленькі іграшки, які

 труба  вручити  дітям.

 

      ГОЛОВА. Таран, будь ласка.

 

      ТАРАН. Прошу передати   слово Білоусу  Вячеславу  317.

 

      БІЛОУС В.О.

      317, Полтава, Спілка офіцерів України. Шановний доповідачу!

 Чому  цих  витрат не передбачено в Державному бюджеті України на

 цей рік? Це  перше питання.

      Чому  це  ми робимо в пожарному порядку? Тому що влітку для

 оздоровлення  дітей  знову  будемо звільняти від податків, потім

 Олімпійські  Ігри  і  таке інше. Ну коли вже ми будемо нормально

 працювати?  Я не проти зняття, але є факти, коли люди нечесні на

 руку  під  цю  марку  дійсно  роблять  великі подарунки і не для

 дітей.  А  для  тих,  що ви говорите, Олександре Олександровичу,

 вантажівку  подарувати,  то  хай  прийдуть  ці  люди, які хочуть

 подарувати   вантажівку,   чи   просто  автомобіль  для  дитячих

 будинків,  то  ми  тут Верховною Радою проголосуємо за конкретні

 подарунки, а не в загальному. Дякую.

 

      СТОЯН. Я хочу відповісти чому немає в Державному бюджеті.

      В  тому  році,  того  року  ми  звернулися  до уряду і уряд

 виділив  певні  кошти. Чому? Тому що ми привезли сюди в Київ 800

 дитей-сиріт  з  багатодітних  сімей  і  10 днів ці діти повністю

 опікались Федерацією  профспілок України.

      Ми маємо намір також в цьому році запросити з усіх областей

 по 25, по 30 чоловік із сімей багатодітних і дітей-сиріт. Дійно,

 профспілки не в змозі повністю їх утримати. Я звернувся з листом

 до Павла Івановича Лазаренка з проханням профінансувати частково

 якраз  цю  категорію  700  дітей. Наскільки в мене є інформація,

 уярд  дав позитивну відповідь. Тобто, дійсно, якщо ми кажемо, що

 турбота  про  дітей  повинна  бути  спільною, а є програма "Діти

 України",  яку  опікує  Президент, то мабуть, щоб не тільки ми з

 вами, не тільки профспілки, а і уряд на цю благодійну справу, на

 Різдвяні  новорічні  свята  також  міг  би  виділити  певну суму

 коштів,  щоб  якось  цих  дітей,  ну,  створити  хоча би для них

 нормальний новорічний настрій.

      Що  стосується  того,  що  ми  приймаємо щорічну постанову.

 Дійсно,  можна  було б один раз прийняти постанову і сказати, що

 вона  розповсюджується  на  цю категорію дітей, яку ми не тільки

 даємо подарунки, а й влітку оздоровлюємо. Можна більше було б до

 неї  не  повертатися.  Але оскільки там можуть бути певні, як ви

 кажете,  махінації,  ми  просимо дії цієї постанови до 15 січня,

 коли закінчаться вже канікули для дітей.

 

      ГОЛОВА. Мулява.

 

      МУЛЯВА.

      (197 виборчий округ,.................. Українське козацтво,

 "Конституційний центр")

      Я  хотів  би  вас  запитати:  як  вигадаєте, чи не потрібно

 продумати певний спосіб заохочення і якусь, можливо, компенсацію

 тим  людям,  які уже протягом багатьох років на Західній Україні

 приймають  із  Східної  і  Центральної України на різдвяні свята

 дітей?  І  чи  не  потрібно  розробити взагалі державну програму

 зимового відпочинку дітей?

      І  хотів би наголосити, що мовиться не просто якісь свята -

 різдвяні.  Тому,  відповідаючи  тому,  хто  постійно  займається

 комуністичною  пропагандою,  я  хочу  сказати, що за святкування

 різдвяних  свят мені, ще коли я був школяром, вивихнули руку, бо

 були  з  райкому партії організовані бригади, які боролися проти

 релігійного святкування різдвяних свят.

 

      СТОЯН.  Пане  Мулява,  я...  Пане  Мулява,  слава  Богу, що

 сьогодні  руки нікому не виломують, і у нас програма називається

 так:  "Різдвяно-новорічні  свята  для  дітей".  І  є  спеціальна

 програма, вона вже напрацьована нами.

      Що  стосується того, що ви сказали, державна, так, я вважав

 ви  за  доцільне  в  тій програмі, яка є, -"Діти України" -там є

 певний  розділ,  але доповнити його і фінансовим обгрунтуванням,

 дійсно,  підтримка  от  проведення  от  таких акцій, як різдвяні

 свята,  як  новорічні, як Всесвітній день дитини і все інше, -це

 повинно   бути  складовою  частиною  державної  політики,  а  не

 політики громадських організацій або політичних партій.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, як видивитеся, Олександре Миколайовичу,

 якби   під  цю  категорію  підвести  під  таке  право  подарунки

 ветеранам війни?

 

      СТОЯН. Що, що?

 

      ГОЛОВА. Якби і подарунки ветеранам війни можна було б таким

 чином передбачити?

 

      СТОЯН.   Шановний   Олександре   Олександровичу,  я

 дивлюся на те, і ветеранам війни дати, інвалідам дати подарунки.

 Але  це  дуже  і  дуже  великі  кошти. Ми зараз у себе спільно з

 релігійними  організаціями  другу  програму  проводимо, тут я не

 звертаюсь,  це програма дійсно відвідування під час новорічних і

 різдвяних  свят  відвідування  будинку  пристарілих,  інвалідів,

 ветеранів   війни.   І  це  роблять  наші  галузеві  профспілки,

 регіональні профспілкові об'єднання, обов'язково ці різдвяні дні

 наші  профспілкові  працівники  будуть  там  і  вручать  скромні

 подарунки.  Але  закласти  сюди,  в  цю  постанову,  тоді  треба

 закласти  сюди  дуже  велику  суму  фінансування.  Бо  я  ще раз

 нагадую,   тільки  новорічні  оці  для  дітей,  вони  потребують

 мільярди гривень для проведення оцієї новорічно-різдвяної акції.

 

       ГОЛОВА. Будь ласка, Коломойцев останнє запитання.

 

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Коломойцев, Луганск, Конституционный центр.

      Уважаемый коллега, я хочу поддержать предложение Александра

 Александровича.  В  это  постановление, уважаемые коллеги, нужно

 ввести и возможность подарков для ветеранов войны.

      Я  вам  докладываю, что в Луганске благотворительным фондом

 заботы    и   социально   защиты   ежегодно   проводятся   такие

 благотворительные   мероприятия.  Десятки  тысяч  людей  не  них

 побывали.  Так давайте, чтобы Верховный Совет внес свой вклад, и

 ветераны,  которые  получают  сейчас  старыми  деньгами два, три

 миллиона  могли  придти  на  эти мероприятия, которые не требуют

 никаких  денег  из бюджета, и получить за счет спонсоров подарки

 на Новый год.

      Я   вас   очень  прошу  поддержать  предложение  Александра

 Александровича   и  включить  сюда  же  новогодние  подарки  для

 ветеранов Великой Отечественной войны.

 

       ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      СТОЯН.  Тоді  я  таким  чином хотів би сказати, що ми зараз

 просимо  що?  Мова  йде  не  про подарки, а про зняття ПДВ. Тоді

 давайте  ми  запишемо:  "  а  також  зняття  ПДВ і для ветаранів

 війни".  І тоді ті, хто буде давати ці подарунки, вони не будуть

 обкладатися  податком, це дасть можливість більше людей охопити.

 Так чи ні? Така ваша думка? Тут я погоджуюся.

 

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка. Альошин, прошу. Від Комісії з

 питань  фінансів  і  банківської  діяльності  слово  має депутат

 Альошин. Олексій Борисович, так здається?!..

 

      АЛЬОШИН О.Б.

      Шановні колеги, так трапилося, що у нас від комісії сталася

 в останню хвилину заміна доповідача...

      Я  думаю,  що  в  цій залі немає нікого, хто б не підтримав

 ідею  того,  що наші діти мають нормально відствяткувати і Новий

 Рік,  новорічну  ялинку  відвідати,  і  отримати  подарунок. Але

 давайте вдивимося в суть справи.

      Комісія з питань фінансів і банківської діяльності в своєму

 складі  має  представників  абсолютно  різних,  політично різних

 депутатських груп і фракцій. І в той же час при розгляді проекту

 постанови Верховної Ради, яку запропонував і відстоював шановний

 колега  Стоян, всі члени нашої комісії, які були на відповідному

 засіданні, були одностайні - таку постанову прийняти неможливо.

      Неможливо  з  багатьох  причин, і зараз вже складно згадати

 всі  деталі нашого обговорення, але факт залишається фактом: всі

 члени  нашої  комісії,  представники  різних депутатських груп і

 фракцій  категорично  відхилили. Мотивація була переважно такого

 плану, що постанова в такій редакції, яка пропонується, дозволяє

 зловживати  наданими  пільгами.  І  ці зловживання можуть сягати

 дуже  значних розмірів, тому що неможливо ні проконтролювати те,

 яким    чином   використовуються   придбані   без   відповідного

 оподаткування  товари  -  чи   вони   будуть  дійсно  безоплатно

 спрямовані  на  новорічні  подарунки дітям, чи вони через певний

 термін  стануть  об'єктом купівлі-продажу... Неможливо абсолютно

 проконтролювати  адрісність  надходженння  цих  коштів саме тим,

 кому  вони  потрібні.  І в зв'язку з цим ми прийняли свій проект

 постанови Верховної Ради, який у вас є під руками.

      Постанова,   яку  проаонує  Комісія  з  питань  фінансів  і

 банківської діяльності  фіксує наступні  речі.

      Перше.  Встановити, що грошові кошти у розміірі не більше 4

 відсотків  балансового  прибутку,  які спрямовуються суб'єктавми

 госопдарської  діяльності  юридичним  особиам,  метою діяльності

 яких   не   є   отримання  прибутку  на  проведення  безоплатних

 новорічних  і  різдвяних свят для дітей та підлітків, а також на

 придбання     новорічних    та    різдвяних    подарунків,    не

 підлягвають оподаткуванню. І ця  постанова вводиться в дію з дня

 прийняття і діє до 15 січня 1997 року.

      Тобто,   обмежується  час дії  цієї постанови свме періодом

 новорічних  свят, обмежується адресність -тобто, цією... пільгою

 можуть  скористатися  юридичні  особи,  які  на меті не ставлять

 отримання  прибутку,  а саме такими є більшість тих організацій,

 які зайняті  в організації цих новорічних свят і їх  проводять.

      Ну,  і  нарешті  в  такій редакції постанова відповідає тій

 ідеї,  яку  проголосил... колега Стоян. Тобто, хто скільки може,

 але  в  межах  тих  наданих  Законом "Про оподаткування прибутку

 підприємств" пільг на  оподаткування прибутку.

      4  відсотки  балансового  прибутку -це саме той обсяг, який

 далеко  не  всі  підприємці,  далеко  не  всі  організації,   що

 отримують прибуток, використовують на благодійгні  цілі.

      І  ми надаємо можливість їм скористатись і продемонструвати

 те, що вони готові забезпечити нормальні свята для наших дітей.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, я просив би всіх заспокоїтися і

 трошки  так,  ну, як би я сказав, -давайте пригасимо трошки таку

 ревність  щодо  захисту загальних державних інтересів, бо ми тут

 трошку  перебираємо  в  данний  момент.  Дуже  ретельно,  уважно

 подивимось і нормально приймемо постанову.

      Вернигора запитання до доповідача має. Бо він перший піднфв

 руку.  Запишемс?  Ну  будь  ласка,  запишемся.  Хай  він скаже і

 запишемся.

 

       ВЕРНИГОРА.   Шановний   доповідачу,   ми  дійсно  сьогодні

 перетворюємо  розгляд  такого,  святкового для всіх батьків, для

 нас,  для  депутатів,  питання  у  більш  ніж...  Тоді,  коли ми

 розглядали  встановить  податки, коли ешелонами вивозимо шкіри і

 багато  чого.  І от сьогодні мене дуже дивує. Люди по карбованцю

 здали  у  профспілковий  бюджет кошти. Люди вирішили усім діткам

 купить подарунки, приходять з цими копійками на оці кандитерські

 фабрики і треба вдвічі переплачувати.

      Де ж наш підхід такий дуже державницький до цієї справи? ви

 ж зрозумійте, що цього року діти залишаться без подарунків, якщо

 ми  приймемо ваш проект. Тому що ні в кого нем ні 0, 4 відсотки,

 ні прибутку, нічого. І ви гальмуєте нарочито отаке питання.

      Я прошу вас відповісти.

 

      СТОЯН.  Шановні  колеги,  шановні  колеги, у мене на жаль в

 зв'язку  з  тим,  що  так  дуже  швидко  відбулася заміна і мені

 доручили доповісти, немає під рукою тих матеріалів, які свідчать

 про  те,  яким  чином  минулого і в інших роках були використані

 надані нами пільг. Яким чином. І те, що ми мали такі матеріали і

 стало основою прийняття рішення комісією.

      Далі.  Давайте  подивимося  на  те,  чи  дійсно  ми  готові

 прийняти  рішення, яке, ну скажімо, буде заперечувати можливість

 нормальної  організації  і проведення цих новорічних свят. Ми не

 проти  прийняття  нормального  зваженого  рішення.  Але ми проти

 прийняття  під гаслом захисту інтересів дітей, під гаслом якоїсь

 чергової  термінової ситуації запроваджувати такі механізми, які

 нанесуть  збитки  і Державному бюджету і я невпевненний, що вони

 забезпечать нормальні потреби проведення цих свят.

 

      ГОЛОВА.   запишіться,  будь  ласка,  хто  хотів  би  задати

 запитання. 5 хвилин.   Будь ласка, опублікуйте список.

      Судницин.

 

      СУДНИЦИН. Прошу передать слов  Ельяшкевичу.

 

      ГОЛОВА. будь ласка.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ.

      Уважаемый  доклдачик,  уважаемый Александр Александрович.

      Там  был еще и третий проект Жовтяка. К сожалению, его нет.

 Он  предусматривал конкретные льготы для продукции отечественных

 кондитерских иделий.

      Как  вы относитесь к этому проекту? И все-таки не видите ли

 вы  возможность дать 4 процента дополнительных прибыли или может

 2  процента,  чтобы  как-тьо  показать,  что  действительно этот

 ресурс  может  увеличен  быть для предприятий. Но стем, чтобы ни

 вкоем  случае  не пропустить те ужасные вещи, которые записаны в

 проекте Стояна.

 

      АЛЬОШИН.  Дякую  за  запитання.  Я  підтримую  проект, який

 запропонував  мій  колега  депутат Євген Довтяк. І саме хотів би

 відзначити  в  цьому проекті те, що він зорієнтований на пільги,

 які стосуються товарів вітчизнянного виробництва. Це надзвичайно

 озитивний момент саме цього проекту постанови.

      Що  стосується вашої частини запитання, чи не варто підняти

 планку, ну, я думаю, що при відповідних розрахунках можна піти і

 на таке рішення.

 

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.    Уважаемый   докладчик,   Моисеенко,   фракция

 "Коммунистов Украины", Всеукраинский союз рабочих.

      Вы  знаете,  я  выслушал  ваше собщение, выслушал сообщение

 Пинзеника  и  понял,  что разговаривать с вами, по-моему, просто

 бесполезно.  Если  вы даже на такие вопросы, как оказание помощи

 для  разднования  святого дня, дня семьи, добра, счастья -Нового

 года, вы прекрасно понимаете о чем речь, пытаетесь сэкономить.

      Вы знаете, вот у нас  в руках Конституция СССР  1936 года.

      (СМІХ В ЗАЛІ)

      Здесь    написано.    "Союз    Советских   Социалистических

 Республик   -есть   социалистическое   государство   рабочих   и

 крестьян".  Как  вы  думаете  в  условиях  государства рабочих и

 крестьян  могло  произвойти  то, что сейчас вообще происходит? Я

 хочу  сказать еще. Если вы не поумнеете все, кто здесь сидит, то

 в  марте  1997 года на Всеукраинской забастовке люди вам скажут:

 "Нет!" Поверьте.

 

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон. Володимире Миколайовичу, я ще

 раз   прошу,  будьте  коректними  в  зверненні  до  своїх  колег

 депутатів,  тому  що тут один одного повчати, щоб хто порозумів,

 то  це  кожного разу виникає колізія, думати кому треба Я прошу,

 давайте  будемо  стриманішими  у  висловлюванях.  Це  непотрібно

 робити,  це  непотрібно для залу, непотрібно для вирішення цього

 питання.

      ВИГУКИ З ЗАЛУ.

      В тому-то й справа.

 

      АЛЬОШИН.  Я  не вважаю за доцільне відповідати на запитання

 колеги Симоненка, Моісеєнка, вибачаюсь перед Симоненком.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Носов.

 

      НОСОВ.

      У  мене  є  запитання. Чи в редакціі постанови, які подають

 профспілки, не проходить такий варіант, що дарують "Каділ'як" не

 дитячому   будиночку,   а,  скажімо,  якесь  підприємство  дарує

 "Каділ'як"  синочкові,  ну, того, хто там ним керує? Тобто кожна

 норма  повинна  витримувати  і можливість зловживання. Це дійсно

 треба передбачати.

      Тут  мова йде про дитячі  будинки, а хтось візьме і подарує

 своєму  синочку  під ялиночку "Каділ'як" поставить. Чи проходить

 такий варіант через профспілкову постанову чи ні?

 

      АЛЬОШИН. Я дякую вам за запитання. Я думаю, що саме турбота

 про   те,   щоб   не  проходили  такі  варіанти  і  змусили  нас

 запропонувати  іншу  редакцію  постанови. Тому що за постановою,

 яку запропонував шановний колега Стоян, такі випадки можливі.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Сідайте,  будь  ласка.  Шановні  депутати!

 Біжіть   на   перерву,  подумайте,  порадьтеся,  а  потім  через

 півгодини  зійдемося і   проголосуємо.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

      ГОЛОВА. Будь ласка, голосіть, щоб зайшли до залу всі.

      Є   потреба  обговорювати  ці  питання?  Записалося  кілька

 чоловік.  Григорович, будь ласка. Потім Коломойцев і Буздуган. І

 будем завершувати, так? Говоріть.

     

      ГРИГОРОВИЧ.

      Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я

 думаю,  що ніхто не має сумніву в тому, що подарунки дітям треба

 давати.  Так,  треба  і  будем.  Як давали того року, позатого і

 взагалі  в нас склалася добра традиція і я переконана, що ми від

 неї  не  відступимо.  Але.  Ми  можемо зробити кілька моментів у

 нашій постанові, які, я думаю, принесуть користь всім.

      Перш за все. Лейб-мотивом останніх кількох місяців є захист

 вітчизняного   товаровиробника.  Значить,  це  мають  бути  наші

 прекрасні  кондитерські  фірми  "Світоч", "Тростянець", Київська

 кондитерська фабрика. І я думаю, що це є дуже добре. Перше.

      Друге.  Завжди  я  сама в громадській організації це робила

 минулі  роки.  Ми завжди опреділяли ціну того подарунка, тому що

 вона  не  може  бути  безмежною.  І я дуже щаслива, що 800 дітей

 побувають  у Києві, але як нам бути з іншими? А нам би хотілось,

 щоби на місцях інші діти так само могли отримати ті подарунки.

      Таким  чином,  можна  написати, що це має бути кондитерські

 вироби, що це має бути одяг, книги, дитячі іграшки. А інші цінні

 речі  вартістю,  скажімо скільки-то чи скільки-то, передаються -

 підкреслюю-в  дитячі  будинки,  інтернати,  значить,  а  також у

 заклад  для  ветеранів,  якщо ми обумовлюємо і цю категорію, а я

 підтримую   це  питання,  передаються  в  особливому  порядку  з

 відповідними   гарантіями  і  згідно  чинному   законодавству.

      Я вважаю, що  тільки  таким чином.

     

      ГОЛОВА. Добре.  Коломойцев.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ.

      Коломойцев,  луганск,  депутатская  группа "Конституционный

 центр".  Уважаемые  коллеги!  Значит,  я поддерживаю большинство

 выступающих.  Действительно,  подарки дарить нужно. Но, с другой

 стороны,  нельзя допустить злоупотреблений. И наше дело сейчас -

 не  просто  отклонить  это  постановление,  а  и  внести  в него

 конкретный уточняющий момент.

      По  опыту  благотворительной деятельности я говорю, что все

 можно  проконтролировать.  Налоговая  инспекция эт вопросы легко

 смотрит.  Ну,  например, приглашаются ветераны, они приглашаются

 по  билетам,  которые  раздаются  по  пенсионным  спискам,  и по

 билетам    потом   уже   бухгалтерия   после   выдачи   подарков

 отчитывается.

      Тепер,  что  касается  конкретизации.  Давайте внесем такой

 пункт. Значит, "Про звільнення від оподаткування грошових коштів

 та...,-вместо   "майнових   цінностей"   напишем,   -продуктових

 наборів", потому что в продуктовые наборы "мерседесы", ну, никак

 не попадают, "на проведення новорічних, різдвяних свят для дітей

 і підлітків та новорічних подарунків, -и допишем, -для ветеранів

 Великої  Вітчизняної війни. Дальше мы потексту дополняем, вносим

 воответствующие из заголовка предложения.

      Этим  самым  мы,  во  -первых,  посилим тот Закон о статусе

 ветеранов  войны и гарантии их социальной защиты, который принят

 Верховным  Советом.  И,  во-вторых, давайте говорить откровенно,

 все мы разные здесь, с разными политическими взглядами, с разным

 мировоззрением.  Но  у нас есть одно единое, одно целое -это тот

 народ,  который  нас  сюда  избрал,  это  ветераны,  которые нам

 сделали эту страну, и дети, для которых  мы здесь работаем.

      Поэтому,  я вас очень прошу поддержать постановление Стояна

 с доработками от "Конституционного центра" и проголосовать.

     

      ГОЛОВА. Буздуган.

     

      БУЗДУГАН.

      Дякую.

      Шановні  колеги,  в нашій комісії ця постанова розглядалася

 дуже  уважно,  і  ми  прийшли  до  такого  висновку, що її треба

 підтримати, тому що, ну, це вже не перший раз ми її підтримуємо,

 і  в  минулому, і в позаминулому році ми голосували "за" -ніяких

 проблем не було.

      Якщо   виникають   сумніви   по  формулювання  "та  майнові

 цінності",   давайте   його   знімемо,   щоб   не   було  ніяких

 непорозумінь, і проголосуємо.

     

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.  Давайте  ми  будемо  голосувать. Є три

 варіанти.   Давайте   ми   по   трьох  варіантах  відповімо.  Ви

 наполягаєте на слові? Попов, будь ласка.

      

      ПОПОВ.   308   биляевский  избирательный  округ.  Александр

 Александрович,  я  думаю,  что решение должно быть принято. Есть

 предложение,  что  предложила комиссия по финансовым банкам там,

 где  вопрос стоит о 4 процентах прибутку, заменить на 4 процента

 фонда  зароботной платы и добавить в этом постановлении комиссии

 банковской  и  кредита  добавить  еще, который неоподатковуется,

 добавить  и  инвалидов  Великой  Отечественной войны. И пойти на

 такой  компромисс  и  принять  такое  решение.  Поэтому в данной

 ситуации  дискуссии не нужны. То есть добавить инвалидов войны и

 4 процента от фонда заработной  платы сроком до 15 сичня.

     

       ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги. Ще ознайомлю вас з тим, за що ми

 можемо  голосувати.  Варіант, які запропонували ініціатори цього

 питання  змінені  за  їхньою  пропозицією  такого змісту. Проект

 постанови   Верховної   Ради   прийняти   про   звільнення   від

 оподаткування   грошових   коштів   та  продуктових  наборів  на

 проведення  новорічних,  різдвяних  свят для дітей, підлітків та

 новорічних  подарунків  для них та ветаранів Великої Вітчизняной

 війни  та  праці,  Великої Вітчизняної війни. Враховуючи складну

 економічну   ситуацію   в   Україні,   неспроможність  більшість

 підприємств,   установ   місцевих   органів   влади  громадських

 організацій,    соціально-культурних    закладів,    забезпечити

 фінансування новорічних та різдвяних свят, святкових заходів для

 дітей  і підлітків, ветеранів Великої Вітчизняної війни Верховна

 Рада  України  постановляє:  встановити,  що  грошові виплати та

 майнові  цінності  (тут  так  написано)  та  продуктові  набори,

 точніше   та  продуктові  набори,  що  надаються  на  проведення

 бесплатних новорічних та різдвяних свят для дітей і підлітків та

 новорічні  подарунки  для  них  та ветеранів Великої Вітчизняної

 війни не підлягають обкладанням податком на додану вартість і не

 враховуються  в  обчисленні  податку  на  прибуток. Ця постанова

 вводиться  в  дію  з  дня прийняття і діє до 15 січня 1997 року.

 Можна  було  б  ще додати "та новорічні подарунки", вітчизняного

 виробництва, мається на увазі.

      Ось такого змісту  проект.

      Одну  хвилиночку,  я  зачитаю  те,  що  пропонується  тепер

 депутатом...   депутатською   Комісією   з   питань  фінансів  і

 банківської  діяльності.  Там  приблизно такого ж змісту, тільки

 Постанова такого... в такій редакції.

      "Встановити,  що  грошові  кошти  в  розмірі  не більше 4%

 балансового прибутку, які спрямовуються суб'єктами господарської

 діяльності юридичним особам, метою діяльності яких на є отримання

 прибутку  на  проведення безоплатних новорічних і різдвяних свят

 для дітей і підлітків, також на придбання новорічних і різдвяних

 подарунків, не підлягають оподаткуванню."

      Вони   пишуть:   "подарунків",   не   з'ясовуючи  для  якої

 категорії,   мається  на  увазі,  що  ветеранам  війни  там  теж

 передбачається.  Ця Проатанова вводиться в дію з дня прийняття і

 діє  до  15 січня 1997 року. І Постанова, яку пропонував депутат

 Жовтяк, в якій ... зміст її такого... такий.

      "  Встановити,  що  грошові  кошти  в  розмірі не більше 4%

 балансового  прибутку  за 4 квартал 1996 року, які спрямовуються

 суб'єктами   господарської  діяльності  юридичним  осбам,  метою

 діяльності  не  є  отримання  прибутку на проведення безоплатних

 новорічних  чи різдвяних свят для дітей та підлітків, а також на

 придбання   новорічних   та  різдвяних  подарунків  вітчизняного

 виробництва  з  кондитерських виробів та товарів, які підпадають

 під  код  товарної  номенклатури  9505............ системи опису

 товарів, не підлягають оподаткуванню.

      Ця  постанова  вводаться  в дію з дня прийняття і діє до 15

 січня 1997 року.

      Ось   такі   3   документи   пропонується  вам.  З  мотивів

 голосування Суслов має  і Стоян.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Одну  хвилиночку  і  ви...  Стояну  дайте,  як  ініціатор і

 Суслов. Будь  ласка, Суслов говорить.

      Одну хвилиночку, говорить Суслов.

     

      СУСЛОВ.

      Уважаемые  народные депутаты, я хочу обратить ваше внимание

 еще раз на то, что проект, поданый депутатом Стояном, в комиссии

 анализировался.     С    точки    зрения    вообще    налогового

 законодательства и формы, то, что здесь написано  неправильно.

      Это  позволяет, "не  враховуються в  обчисленні  податку на

 прибуток" -записано.  При  желании  это  позволяет таким образом

 вообще  не  заплатить налог с прибыли непонятно в каких обкемах,

 здемь нет  предела.

      Здесь заложены колоссальные потери бюджета, причем никто не

 знает сколько и как.

      Когда пишем: "не підлягають обкладанню податку на добавлену

 вартість".  Так  что не підлягає непонятно. Если грошовые кошты,

 так  они  и  так  не  подлягают обкладанню податком на добавлену

 вартисть.   Если  какие-то  ценности,  то  непонятно  кто  будет

 возмещать   входной  налог  на  добавленную  стоимость,  который

 предприятия  заплатил и  при покупке сырья для производства этих

 товаров  и так далее.

      То  есть,  чисто  по  сути  механизма  здесь  закладывается

 механизм,  который  невозможно  реализовать, потому что здесь не

 работали  специалисты.  Верховна  Рада может принимать, конечно,

 все,  что  угодно,  но  Верховна  Рада должна исходить из того -

 отработан  проект или не отработан.

      Что    же    касается    проекета,    поданого   комиссией,

 действительно, он более жесткий. Здесь установлено, что средства

 в  размере  не больше 4 процентов балансового прибутку, если они

 направляются на эти цели, не подлежат налогооблажению.

      Звучало предложение, в частности депутата Ельяшкевича, если

 депутаты считают, что этого мало, можно там повысить, скажем, до

 6  процентов,  чтоб  расширить  эти  возможности. Можно принять.

 Предложение    депутата    Жовтяка,   оно   представляет   собой

 доработанную  постанову комисси, но с точки зрения конкретизации

 и ужесточения.

      Вы  видите,  что  здесь  вводится  норма,  что  балансового

 прибутку  только  за  четвертый квартал, и здесь вводится норма,

 что  можно  использовать,  право  на  льготы дается только в том

 случае,  когда это используется на покупку товаров отчественного

 производства. Но здесь по-разному можно подойти: у нас все равно

 нет  апельсинов,  допустим, отечественного производства, то есть

 подумать,  что  зимой можно в эти подарки положить. И я бы более

 мягкую постанову от комиссии еще раз предложил бы принять.

      Если депутаты сочтут необходимым, я говорю, об этом говорил

 депутат  Стоян,  что  4  процента  и  так можно использовать. Но

 давайте  напишем 6 процентов, что расширяет возможности внесения

 таких взносов.

     

      ГОЛОВА.  Будь ласка, Стоян, і потім будемо голосувать. Все,

 все. Ну давайте будемо ділить подарунки до нового року місяць. Я

 прошу,   давайте  припиняти  це  обговорення.  Який  підтримаєте

 проект,  такий  будемо  підтримувати.  Кожне рішення, яке приймає

 Верховна Рада, - правильне, я хотів би підкреслити.

     

      СТОЯН.  Олександр Стоян.

      Шановні  народні  депутати,  я погоджуюсь з любим рішенням,

 яке  ви  приймете,  але  хочу  загострити  увагу,  що  кошти  ці

 збираються, основні, профспілками, збирають рік профкоми галузеві

 для  того,  щоб  закупити подарунки і обкладають їх прибутком. А

 якщо  ви хочете, щоб найбільш -4 проценти, запишіть це. Запишіть

 про те, що вітчизняні товари, але мова йде про кошти соцстраху і

 профспілкові.  Ми  ж  не  прибуткова  організація,  ми  не маємо

 прибутку.  В  тому році, приклад, Одеса Львову заплатила 13 млрд.

 ПДН  на  дитячі  подарунки.  Ми  прийняли 30 грудня рішення, які

 гроші  не  беруть.  За ці 13 млрд. ми могли б купити сотні тисяч

 подарунків. Ось про що мова йде. Пишіть, що хочете. Але запишіть

 чітко,   що   кошти,   які  виділять  профспілки  і  соцтрах  не

 обкладаються  прибутком.  Все інше пишіть. І погоджуся, що треба

 зняти майнові цінності. Дійсно, ми проти машин те, щоб дарували.

 Але  давайте,  щоб  з  нас же не брали, за наші кровні копійки з

 людей, щоб не брали ці прибутки. Ось про що іде мова.

     

      ГОЛОВА.  Все.  Дякую.  Три  проекти  у вас на руках. Віктор

 Михайлович  спасибі.  Уже  висловили вашу позицію, не треба. Ну,

 це  ж  постанова  не для Кабінету Міністрів, послухайте. Я прошу

 вас.

      З процедури дайте слово  депутату.

     

      ПИНЗЕНИК.

      Я  не  буду  по  змісту  говорити. Шановні колеги, згідно з

 Законом  про  систему оподаткування зміни, що стосуються питання

 оподаткування  вносяться  виключно  законом  України. Я згідно з

 редакцією постанови, яку підготувала Комісія з питання фінансів,

 але це повинен  бути закон, а не постанова.

     

      ГОЛОВА.  Вікторе Михайловичу, але законом передбачено зміни

 до  Закону  про  податок  на  прибуток  підприємств  приймати за

 півроку  до введення в дію. Ви тим часом, знаючи цю норму, вчора

 пропонували   інше.   Тобто,   якщо  є  ситуація,  то  треба  її

 використовувати  так, як вона є. Я вас не звинувачую в вчорашній

 позиції,  але сьогодні ми можемо приймати рішення і таким чином.

 Я  скажу  підставою  для  суб'єкта господарювання постанова може

 бути.  Читайте  Конституцію  постанови  і  Верховна Рада приймає

 закони  і  постанови,  які  треба  виконувать. будь ласка. Ми не

 втручаємося,  ще  раз  кажу,  в  Закони  про  оподаткування.  Ми

 говоримо про порядок їх застосування. Будь ласка, спокійно.

      Перший  проект  ставиться  на  голосування.  За  основу всі

 ставляться. Ще раз кажу. Я вам поясню зараз всім.

      Є   пропозиція   така,  давайте  ми  спочатку  три  проекти

 проголосуємо  в рейтинговому  режимі, а тоді побачимо на чому ми

 зосередимось.  Так?  Будь  ласка,  я  скажу.  Опустіть руки. Ні,

 Василь Іванович. Ну, говоріть, говоріть.

     

      СТЕПЕНКО.

      Олександре Олександрович, ну не можна ж так недобровсовісно

 готовить  документи. Хто підрахує прибуток за четвертий квартал?

 І  ви  говорите  є  три  проекти  постанови.  Ну це ж нереально,

 товариші.  Ви  подумайте,  що  ми  принімаєм.  І  не  нада цього

 популізму.  Давайте  проголосуєм і зробим так, що там комар носа

 не підточив, щоб хтось зловживав.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      Увага,  увага!  Голосується  поки  що в рейтинговому режимі

 першим   проект   постанови,   який   вносив  депутат  Стоян  із

 корективами,  які вніс депутат Коломойцев і інші депутати. Тобто

 там  не звучить питання про майнові цінності, там мова йде і про

 ветеранів. Зрозуміло.

      Ставлю на голосування, рейтингове голосування. Будь ласка.

     

      "За" -

      126. Запам'ятайте.

      Варіант   від  Комісії  з  питань  банківської  діяльності.

 Варіант від Комісії з питань банківської діяльності.

     

      "За" -

      189.

      Варіант  Комісії з питань банківської діяльності в редакції

 Жовтяка ставиться на голосування.

      Ну ви чули Степенка всі? Нагадую.

     

      "За"-

      109.

      Я  прошу,  будь ласка, варіант Комісії з питань банківської

 діяльності,  де  передбачається,  до речі... Я прошу уваги. Вони

 самі  підтвердили  це,  що  там  і ветерани теж передбачаються -

 учасники  Великої  Вітчизняної  війни.  Тобто про звільнення від

 оподатквання  грошових  коштів,  які спрямовуються на проведення

 новорічних,   різдвяних  свят  для  дітей  та  підлітків  та  на

 придбання новорічних та різдвяних подарунків для них і ветеранів

 Великої Вітчизняної війни в такій редакції, з таким доповненням,

 приведенням  у  відповідність  із  поправкою  6  процентів...  з

 поправкою  6  процентів  ставиться  на  голосування. Будь ласка,

 підтримайте цей проект.

     

      "За" -

      Не  приймається.

      Є...  Одну  секунду.  Одну...  Не кричіть з місця. Я ще раз

 прошу,  не  кричіть  з місця. Будь ласка, ви ініціатори розробки

 документа.  Тому ви повинні не тут сперечатися, доводячи на фоні

 всієї  України  правильність  чи  неправильність  тої  чи  іншої

 позиції,  а  працюйте  в  комісіях  і  виносьте  сюди  погоджену

 позицію, а не по 3 документи, які в цілому то не варті виїденого

 яйця.  Тому  я  просив  би вас проголосувати доручення Комісії з

 питань  банківської  діяльності  і  Комісії  з питань соціальної

 політики  внести  на  завтра  нормальний  один  документ  і його

 проголосувати.  І  більше  не  носіть  з  такого  приводу  по  3

 документи.

      Ставлю на голосування таке доручення. Будь ласка.

      (Ш у м  у  з а л і)

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Будь ласка. На завтра, я нагадую. На завтра першим питанням

 стоїть  питання  про (...........) голосування цієї постанови. Я

 прошу Секретаріат: запишіть це в порядок дня на завтра, а Віктор

 Іванович  і  Юрій  Олексійович  -підготуйте  проект,  який  буде

 прийнятий. Будь ласка.

      Про  проект  Закону про внесення змін і доповнень до Закону

 України   "Про   оподаткування   прибутку  підприємств".  Віктор

 Михайлович   Пинзеник  на  трибуну  запрошується.  Немировський  -

 співдоповідач.

     

      ПИНЗЕНИК  В. М.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати і члени Уряду!

      Не  зважаючі  на  певні  процедурні  проблеми,  я  все-таки

 голосував за постанову Віктора Івановича Суслова як депутат.

      На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення

 змін  і  доповнень  до Закону України про оподаткування прибутку

 підприємств.

      Які  найбільш  принципові  моменти  підготовленого  проекту

 закону?   Перший.   Замість   прибутку  як  різниці  виручки  із

 собівартості продукції закон вводить в якості бази оподаткування

 різницю валових доходів і валових витрат. Ця різниця зменшується

 на суму нарахованих амортизаційних відрахувань, суму відрахувань

 на  відновлення  природніх  ресурсів, суму сплаченого податку на

 майно, патент та інших податків, суму відрахувань чорнобильським

 організаціям на благодійну діяльність.

      Друге.  Врегульовано  склад  витрат,  на  які  дозволяється

 зменшувати  базу  оподаткування.  В  цьому  залі не раз виникало

 питання  про  те,  що  чинне законодавство дозволяє списувати на

 витрати  те,  що  з  виробництвом не зв'язано. У зв'язку з цим в

 новому  законі всі витрати згруповано в три групи: витрати, які,

 які  можуть  бути віднесені на затрати виробництва, витрати, які

 не  дозволяють  це  списувати  на  витрати  виробництва, і третя

 група  -витрати,  так  званого, подвійного призначення. Витрати,

 які  в  одному  випадку  можуть  бути  віднесені  до  затрат  на

 зменшення податкової бази, а в іншому - ні.

      До   другої   групи   тих,  що  не  підлягають,  наприклад,

 віднесенню  до  зменшення  податкової бази, віноситься придбання

 лотереї, участь в азартних іграх, витрати на проведення прийомів

 і  презентацій  понад  встановлений  законом  граничний  рівень,

 фінансування   особистих  потреб  фізичних  осіб,  які  сьогодні

 відбувається  через  податкову  систему,  витрати  на  придбання

 основних  фондів,  оскільки  вони амортизуються, оплата штрафів,

 здійснення прямих інвестицій та інше.

      Складною  є  третя  група, де можна і не можна відносити на

 витрати. Наприклад, витрати на одяг, витрати на спеціальний одяг

 і обмундірування, що використовується на робочому місті, а також

 на  спеціальне  харчування  дозволяється  відносити на зменшення

 податкової   бази.  Але  витрати,  наприклад,  за  харчування  в

 ресторанах,   витрати   на   придбання   іншого  одягу,  яке  не

 використовується на робочих місцях, не дозволяється відносити на

 зменшення податкових зобов'язань.

      Що   стосується   гарантійного   ремонту.   Якщо   обміняно

 бракований  товар  і  складений відповідний документ, і ведеться

 реєстр осіб, яким здійснено обмін бракованого товару, ці витрати

 дозволяється  відносити на зменшення податкової бази. Якщо таких

 документів немає, вони повинні покриватися за рахунок прибутку.

      Третій приклад. Яхту, витрати на утримання яхти дозволяєтья

 відносити  на  зменшення податкової бази спеціальних туристичних

 організацій. В інших організаціях це не дозволяєтья відносити на

 витрати.  В  авіакомпаніях і такі відноситься до витрат, в інших

 структурах  вони  повинні  покриватися за рахунок прибутку після

 оподаткування.

      Витрати  на  утримання соціальної сфери, яка знаходиться на

 балансі  підприємств,  в  основному  дозволяється  відносити  на

 зменшення  податкових  зобов'язань.  А  от  витрати на придбання

 квартири,  в якій хтось живе чи утримується квартира, ці витрати

 повинні покриватися за рахунок прибутку.

      Третя  особливість.  Підготовлений  проект  орієнтований на

 створення   сприятливого  інвестиційного  клімату.  Діючі  норми

 амортизації  складають 7-7, 5 відсотків. У нас дуже багато норм,

 навіть   важко  порахувати  середню  норму.

      При  неіндексованій  вартості  основних  фондів  це означає

 можливість  повернених  вкладених  в  інвестиції коштів протягом

 сотні років.  Зрозуміло,  що  такі  умови  є  несприятливими для

 інвестицій.  Якщо  врахувати навіть індексацію основних фондів і

 коефіцієнт  до  норм  амортизації  (50%),  то  в нинішніх умовах

 амортизаційний період складає майже 30 років. Це строк, протягом

 якого  дозволяється  списувати  витрати на основні фонди, і всім

 зрозуміло,  що  цей  строк занадто великий для того, щоб покрити

 понесені  затрати.  Тобто фізичний і моральний знос відбувається

 значно швидше.

      Що передбачається в зв'язку з цим в проекті закону?

      По-перше,  усувається  дискримінаційний режим віднесення на

 зменшення  бази оподаткування інвестиційних витрат. Сьогодні діє

 порядок,  згідно  з  яким  витрати  на придбання основних фондів

 можна відносити на зменшення податкової бази після введення їх в

 експлуатацію.   Тепер  мабуть  стає  зрозумілим,  чому  сьогодні

 вигідно  займатись  торгово-посередницькою  діяльністю,  але  не

 вигідно   займатись   інвестування   у   виробництво.   Торгово-

 посередницька   діяльність  -  витрати  негайно  відносяться  на

 зменшення  податкової  бази.  На придбанння основних фондів такі

 витрати  відносяться  через  3-5  роківя, тобто після заверешння

 інвестицій.

      У  новому проекті законі балансова вартість основних фондів

 відразу  зьільшується  на  вартість  придбаних  основних фондів,

 капітальний  ремонт,  реконструкцію,  модернізацію  та інші види

 поліпшення.

      По-друге,  передбачаються  нові  норми амортизацій по трьох

 укрупнених  групах  основних  фондів.  За  спрощеною системою їх

 обліку.  Якщо  ми введемо таку систему, то ми перестанемо бачити

 нарешті  на всіх об'єктах, інвентарних об'єктах знайомі вам всім

 бірочки...

      Перша   група  - це  будівлі  і  споруди  і  їх  структурні

 компоненти   та   передавальні  пристрої.  Норма  амортизації  5

 відсотків.

      Друга   група - автомобілі  вантажні,  легкові,  конторське

 обладнання  та  устаткування, включаючи електронно-обчислювальні

 машини, інформаційні  системи - 25  відсотки.

      І  3 група -   фонди,  які не включені в  1 і 2 групу.

      В  звичному  у  нас  розумінні   це  у  нас активна частина

 основних фондів. Норма амортизації по цій групі -15 відсотків.

      Дозволяється прийняття рішення щодо прискореної амортизації

 з  3-ї  групи  основних  фондів,  які введені в експлуатацію з 1

 січня 1997 року.

      За  такою  схемою.  Перший  рік  -15 відсотків, 2-й рік -30

 відсотків, 3-й  рік - 20 відсотків, 4-й рік -15, 5-й -10 і 6-й,

 7-й -  по 5.

      Таким  чином, за  цією  схемою дозволяється протягом перших

 4-х років  віднести  на  зменшення  податкової  бази 80 відсотків

 вартості  витрат на введення  в дію  основних   фондів.

      Така  прискорена  амортизація  не  дозволяється в випадках,

 якщо   ціни   на   продукцію,  яка  випускається  підприємством,

 регулюється державою.

      По-третє.  У  інвесторів,  як  правило, виникають збитки. В

 кінці  року,  якщо  в середині року вони нарастаючим............

 дозволяється  перекривати  доходи майбутніх періодів, то в кінці

 року  збитки  провисають  в  балансі.  І вони поступають по суті

 додатковим   податком.   Ця   проблема   особливо   важлива  для

 інвесторів.

      Підприємтво,  яке сьогодні веде велике будівництво і, маючи

 збитки,  воно  не  має  ніяких  пільг  щодо  можливсоті покриття

 збитків  в майбутньому.

      Тому  проект  закону надає право збитки попередніх періодів

 відносити  на  зменшення  податкової бази майбутніх 5 податкових

 періодів, 5 років.

      По-четверте,  витрати  на  відновлення  природних ресурсів.

 Дозволяється на них зменшувати податкову базу через окрему групу

 основних  фондів, що є вкрай важливим для інвестування видобутку

 корисних копалин.

      Четвертий   важливий   момент   закону.  Момент  виникнення

 податкових  зобов'язень:  витрати  або  сплата  коштів, або дата

 отримання   товарів,   доходи,   надходження   коштів  або  дата

 відвантаження  товарів.

      П'ята  особливість. Скасовується авансова сплата податку на

 прибуток.  Сплата  ведеться  з  фактично  отриманного  прибутку.

 Спрощується  звітність  по  сплаті  податків. Щомісячно суб'єкти

 господарювання  повинні подавати розрахунок суми сплати податків

 та   копію  платіжного  доручення  про  перерахування  податків.

 Щокваратльно  подається  декларація про прибуток за нарастаючими

 підсумками. І раз на рік подається річний фінансовий звіт.

      Під час обговоренння проекту закону виникав ряд питань .

      Перше.  Необхідність  зміни обліку, бухгалтерського обліку.

 Безумовно,  така  зміна  є необхідною, але з данного закону така

 зміна  не  випливає.  Закон  може  працювати  в існуючій системі

 бухгалтерського обліку. Облік просто спрощується.

      Щодо  визначення  прибутку. Не треба рахувати собівартість.

 Списання  коштів  з  рахунку,  отримання  з рахунку, спрощується

 облік основних фондів.

      Друге   питання.  Щодо  оподаткування  операцій  з  цінними

 паперами,   з  державними  цінними  паперами.  Закон  передбачає

 оподатковувати  цей  доход. Це питання не є принциповим. Сьогдні

 напівнорма  існує,  що  доход від розміщення в облігаціях цінних

 паперів  не  підлягають  оподаткуванню.  Це питання в абсолютній

 мірі  не  зачипає  бюджет.  У  випадку оподаткування зросте ціна

 облігації, але уряд буде отримувати податки в бюджет.

      У  випадку  неоподаткування уряду доведеться платити менше,

 але  доходів  в  бюджет  не  буде. Є тільки одна проблема, що за

 відсутності   податків   дискримінуються  інвестиції.  Придбання

 цінних  паперів не оподатковуються, доходи від інвестицій будуть

 оподатковуватися.  Але ще раз хотів би наголосити, що це питання

 не  є  принциповим.  Ми  погодимось на будь-який варіант рішення

 той,  що закладенний в бюджеті або той, який пропонувала частина

 народних депутатів.

      Третє.    Є    необхідність   певного   уточнення   порядку

 оподаткування   доходів   від   страхової   діяльності.  В  ході

 обговорення  виникали  інші  пропозиції,  зауваження,  які треба

 врахувати   під   час  підготовки  закону  до  другого  читання.

      Неодноразово  виникало  дуже  важливе  питання.  А чи треба

 взагалі  приймати цей закон, чи не обмежитись існуванням діючого

 закону?  Ми  можемо сьогодні приймати будь-яке рішення, приймати

 цей закон в першому читанні, виідхилити, вводити його через рік-

 два  або  й не вводити ніколи. Вага рішення інвестицій, без чого

 наша економіка сьогодні задихається.

      Дозвольте  ще  раз  нагадати вам основі проблеми, існуючого

 стану.  Неможливість  покриття  інвестором  понесених  витрат на

 інвестицій,  оскільки занадто великий строк амортизації, тобто в

 цих  умовах  інвестувати  не  будуть. Неможливість зниження бази

 оподаткування  в  момент  їх  здійснення  треба  чекати введеням

 експлуатації.  Неможливість  віднесення  збитків перших років на

 балансові  результати роботи. Не врегулювавши ці проблеми, ми не

 забезпечимо можливості широкомаштабного інвестування в економіці

 України.

      І   на  кінець,  пропоноване  рішення  вкрай  непросте  для

 бюджету.  В  бюджеті  1996 року планувалось отримати доходів від

 податку   на   прибуток   в   розмірі  8,  6  відсотка  валового

 внутрішнього  продукту.  За  9  місяців цього року отримано 7, 2

 відсотка. У попередньому проекті бюджету доходи планувались 7, 6

 відсотків  ввп,  уточнимо 0, 4. Зменьшення складає 7, 2 відсотка

 валового-внутрішнього   продукту  або  7,  7  мільярда  гривень.

 Витримати  таке  зниження, з урахуванням зменшення нарахувань на

 заробітну  плату  з 14 до 9, 4 відсотка бюджет зараз не в стані.

 Саме  тому  пропонується  разом  з цим законом ввести податок на

 нерухомість  в  розмірах,  що складають 55 відсотків або близько

 половини розрахункових сум попереднього бюджету.

      Крім  того,  від  податку  на прибуток значно легше втекти.

 Податок  на нерухомість ускладнює таку можливість. Що стосується

 застережень,  про  які  говорили  депутати,  що окремі структури

 уникатимуть   сплати   податку,   бо  немають  майна,  необхідно

 відзначити.  По-перше, ці податки є альтернативними. Сплачується

 один,  той  з  податків,  який  більший. Якщо більший податок на

 прибуток, податок на майно не сплачується податок на прибуток.

      По-друге.  Запропонований в проекті закону метод нарахувань

 набагато  сильніший  за  касовий  метод,  що  дозволяє  посилити

 контроль за сплату податків за принципом: якщо в одного суб'єкта

 господарської  діяльності  списано  на  витрати,  обов'язково  в

 другого  віднесено на збільшення податкових зобов'язань. Просимо

 підтримати внесений проект закону.

     

      ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Михайловича?  Запишіться,

 будь ласка. Опублікуйте список. Весь список опублікуйте.

      Я думаю, треба хвилин 25 дати, так, на запитання?

      Будь ласка, Ковтунець.

     

      КОВТУНЕЦЬ.

     

      Вікторе Михайловичу, цей закон звичайно не можна розглядати

 відірвано  від  проекту  Закону  про податок на нерухомість. І є

 один  ньюанс,  який можливо дозволятиме уникати як одного, так і

 другого податку -це положення про момент введення новозбудованих

 об'єктів  у  дію.  Порядок  про  це  буде визначатися... порядок

 введення  в  дію визначається Кабінетом Міністрів. Це випадає за

 межі  обох  законів і дозволяє таким чином вести з (...........)

 об'єктів,   можливо  використовувати  їх  в  виробничому...  для

 виробничого призначення, не платити податків ні з прибутку, ні з

 податку на нерухомість. Як будемо обходити цей момент? Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Я  думаю,  тут  набагато  важливіше  дати

 можливість  інвестувати. Проблема дійсно виникає у оподаткуванні

 нерухомість.  Що  вважати...  ми  передбачаємо не оподатковувати

 нерухомість,  яка  не  введена  в експлуатацію. Але тут є дійсно

 можливість  зловживань.  Якщо  будуть  пропозиції,  ми  можем це

 внести  в  саме  тіло  закону.  Не  відносити  це до компетенції

 Кабміну.

     

      ГОЛОВА. Юрковський.

     

      ЮРКОВСЬКИЙ.

       Юрковський,  45  округ, Севастополь, фракция коммунитов. Я

 хочу задать вам 2 вопроса. Первый вопрос. Скажите, просчитано ли

 сколько  сегодня  на  Украине работающих предприятий, а не могут

 заплатить налогов.  Это первый  вопрос.

      И  второй  вопрос. Я хотел бы спросить вас. Вы неоднократно

 за  последние  дни подчеркивали, что вы народный депутат. Как вы

 полагаете:  соответствуют  ли ваши проекты и предложения, и ваша

 деятельность  интересам ваших  избирателей?

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Я думаю, що в інтересах всіх виборців дати

 можливість  розвиватись  нашому виробництву. А другий момент. Не

 змінивши   податкову  систему,  не  давши  можливість  економіці

 інвестувати.  А  я ще раз хочу наголосити, ключовий момент цього

 закону  -дати  можливість  інвестувати.  При 30 роках можливості

 повернення   витрат   інвестицій   ніхто   інвестувати  не  буде

 в українську  економіку.

      І  другий  момент.  Скільки  ми отримаєм податків, ми зараз

 знаємо   -37   відсотків   приблизно  до  валового  внутрішнього

 продукту.  Але  при  такому  рівні  оподаткування, ми, з другого

 боку, маємо  близько половини  тіньової  економіки.

     

      ГОЛОВА. Лященко.

      

      ЛЯЩЕНКО.  Прогшу передать слово Михайленко, 76 округ.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      МИХАЙЛЕНКО.

      (Михайленко, 76)

      Уважаемый  докладчик  вице-премьер-министр Украины Пинзеник

 Виктор  Михайлович,  вы  прекрасно  помните,  как в декабре 1994

 года,  с каким трудом прпнимался Закон о налогообложении прибыли

 предприятий. Вы прекрасно знаете, как тяжело исчислять страховой

 продукт и себестоимость этого продукта страховых компаний.

      Тем  не  менее,  своим  проектом вы перечеркиваете, значит,

 полностью  расчет  этой  себестоимости,  вы  применяете подход к

 страховым  компаниям как к любому другому предприятию, считаете,

 что  страховой  продукт  -это  то  же  самое, что, скажем, любой

 другой товар, выпущенный на любом заводе.

      Скажите,  пожалуйста, вы даете себе отчет, что это приведет

 к  катастрофе  на  страховом  рынке Украины, что это будет новый

 обвал,  пострадают  опять  те  же самые юридические и физические

 лица,  как это это уже было у нас один раз? И готовы ли вы нести

 ответственность  в  том  случае,  если  ваши  предложения  будут

 приняты?

     

      ПИНЗЕНИК  В. М. Шановний Сергію Михайловичу, 26 грудня 1994

 року був прийнятий Закон про оподаткування прибутку підприємств,

 і ми маєм шанси цього року повторити цю дату.

      Декілька  депутатів  задавали  питання:  чому  ми  страхові

 компанії  оподатковуєм за значно нижчою ставкою. Був один аркурс

 питання.  Я хотів би інформувати, що це ставка не до прибутку на

 відміну від інших структур, тут ставка 10% до нетто доходу.

      Але  питання  є,  про яке я говорив. Я запрошую вас, Сергію

 Михайловичу,  в  неділю на 8 годину вечора, в мене буде нарада з

 приводу уточнення цієї статті.

     

      ГОЛОВА. Череп.

     

      ЧЕРЕП.

      (Депутат Череп,................округ 350)

      Шановний  Віктор  Михайловичу,  подання  проекту Закону про

 оподаткування  прибутку  підприємств,  будемо  так  казати явище

 прогресивне.   Але   є   одна  суттєва  деталь.  Практично  нова

 концепція, нові зазви, такі як валовий продукт, валові витрати і

 так  далі.  Скажіть  будь  ласка,  оце  валові  витрати  замість

 собівартості,  ясна  річ  приведе,  що  валові витрати практично

 будуть   неконтрольовані,   тому   що   валові   витрати  -це  і

 собівартість,  це  і  витрати  і  на інфраструктуру в соціальній

 сфері  і  так  далі.  Яким  чином  ви  подаєте  механізм захисту

 бюджету,   якщо   те,  що  я  кажу,  що  валові  витрати  будуть

 неконтрольовані  приведе до того, що бюджет буде нульовий по цій

 статті. Будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК.  Навпаки  в  цьому  законі  ми вперше, не вперше,

 вибачте,  а на багато сильніше перекриваємо можливості уникнення

 від  оподаткування.  А  що  стосується  обліку,  він  на  багато

 простіший,   ніж   він   сьогодні  ведеться.  Якщо  підприємство

 заплатило  гроші  за  сировину,  воно  відразу зменшує податкові

 зобов'язання. Якщо підприємство отримало продукцію, не заплатило

 за неї, відразу зменшує податкові зобов'язання. На валові доходи

 піприємство отримало кошти, збільшується податкове зобов'язання.

 Підприємство   відвантажило  продукцію,  збільшується  податкове

 зобов'язання.    Це   надзвичайно   простий   спосіб   і   легко

 контрольований.   Тому   що   факт   отримання  і  відвантаження

 продукції,  і  факт надходження і списання коштів з рахунку дуже

 легко контрольюється.

      Крім того. Я вже говорив під час виступу про те, як розбито

 три  групи  витрат.  Сьогодні  можна  відносити  витрати, які не

 пов'язані  з  діяльністю. Наприклад. По нинішньому законодавстві

 можна  взяти  немаленьку суму коштів на відрядження, злітати під

 приводом  відрядження  кудись  недалеко  чи  далеко,  і  все  це

 віднести  на витрати виробництва. Новий закон розмежуває, пробує

 розмежувати  витрати,  які  дійсно пов'язані з відрядженням, які

 дозволяється  відносити  і витрати, які пов'язані з задоволенням

 особистих потреб фізичних осіб.

     

      ГОЛОВА.  Степенко.

     

      СТЕПЕНКО В.І.

      Віктор   Михайлович,   у  мене  є  до  вас  таке  запитання

 загального плану.

      От  були розмови, що в пакеті прийнять усі ці нововведення,

 які  и  пропонуєте.  Чому  ви  конкретно не наложите ситуацію на

 завод,  на фабрику, на колгосп? І скажете: от, допустим, колгосп

 Воровського працював у 1995 році: заплатив стільки-то податку, а

 по  новій  системі  він заплатить стільки-то. Ви бачите явно, що

 тут  буде  зменшений  податковий  тиск.  І ми (я думаю, здоровий

 глузд   переміг)  і  проголосували  б.  Чому  не  зроблені  такі

 розрахунки?  А  те, що ви говорите: ви можете сам посчитать, так

 воно  не  считається,  бо  вводяться нові податки, не відміняючи

 старі...

     

      ІЗ ЗАЛУ. Де це такий колгосп Воровського є?..

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановний  Василю  Івановичу, по-перше, по

 нарахуваннях  на  зарплату  я  думаю, що не потрібно взагалі нам

 робити якихось розрахунків - було 51, стало 32.

      Є  питання,  звичайно,  оскільки  є кореспондуючі податки -

 податок  на прибуток  і податок на майно - є необхідність робити

 такі розрахунки.

      Оскільки  я  маю  велику  честь  виступати  і по наступному

 закону, то я ознайомлю вас з деякими результатами розрахунків по

 застосуванню і податку на прибуток, і податку на нерухомість. Ми

 зробили  вже  такі розрахунки близько по тридцяти підприємствах,

 зараз завершуєм розрахунки ще по сотні конкретних підприємств.

     

      ГОЛОВА.  Куз'єв.

     

      КУЗ'ЄВ В.А.

      Місто Миколаїв, фракція комуністів.

      Шановний   доповідачу,   зменшення   податкового  тиску  на

 підприємства передбачає поліпшення фінансового стану підприємств

 і оновлення їх виробничих потужностей.

      В  той же час в проекті бюджету на 1997 рік ніяких помітних

 змін  виробничій сфері не прогнозується.

      Таким  чином  виникає  нелогічна  з  економічної точки зору

 ситуація:    коли    фінансові   можливості   виробничої   сфери

 поліпшуються,   а   кінцева   віддача   від   цього   поліпшення

 передбачається нульовою. Це так?

      Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК.   Розрахунки,  які  зроблені  до  пакету  рішень,

 передбачають,  що  без урахування позабюджетних фондів, зниження

 податків  для  всієї  економіки  складє  9 мільярдів гривень, це

 близько 5  мільярдів доларів.

      Чому  дуже  важливо сьогодні в інвестиційному плані дати ці

 кошти   підприємтсву?   В  інших  умовах,  можливо,  можна  було

 обійтись,   крім   обов'язкового   реформування  нарахування  на

 заробітну  плату.

      Не  буде  під  600  тисяч суб'єктів господарювання легально

 платити  заробітну плату при податках  навіть  32 відсотки.

      Що   стосується   податку  на  прибуток,  то  в  нас  немає

 розвинутого   фондового  ринку, через який можна було б залучати

 інвестиційні  кошти.

      Банківська    система   теж   має  проблеми  з  ліквідністю

 звільнення  фінансовими  ресурсами.  І  в  нас  зараз  гололвним

 способом,  засобами інвестування можуть бути тільки вільні кошти

 економіки.

     

      ГОЛОВА. Шеховцов.

     

      ШЕХОВЦОВ.

      Виктор  Іванович,  качество  проектов, разрабортанных вашей

 группой, в том числе и того, который вы докладываете, оценено не

 очень положительно экспертами Верховного Совета, думаю сегодня и

 депутаты добавят к этому.

      Исходя  из  этого,  сомнительным  является  их  принятие  в

 декабре  и введение с 1 января тем более, что в частности и этот

 налог  связан  с  еще  более сложными по прохождению Законами  о

 налоге  на  недвижимость  граждан,  по  социальным законам и так

 далее.

      То  есть,  скорей всего реально ввсети пакет в действие без

 того,  чтобы  переколашматить  всю  страну можно с 1 января 1998

 года.

      Поэтому  к  вам  2  вопроса.  Вы - вице-премьер  2, 5 года.

 Почему  вот та работа не была сделана в ноябре 1994 года. Тогда

 у  нас был бы шанс ввести все это с 1 января уже нынешнего года.

      И вопрос второй. Если вы хотели сделать бюджет уже с нового

 года  на  новой  налоговой  базе,  для  этого  был  единственный

 реальный   шаг - сократить  ставки  по   действующимналогам  или

 исключить некоторые начисления, в частности на заработную плату.

      Да,  это  было  бы  не оптимально. Я знаю, вы сейчас будете

 рассказывать  про  инвестиционные идеи нового пакета. Но это был

 реальный шаг , а то, что вы предлагаете,  - нереально.

     

      ПІНЗЕНИК. Ми з задоволенням сприймаємо будь-які зауваження,

 заперечення,  пропозиції  до  закону.  Тільки я прошу вибачення,

 мені  важко зрозуміти, коли говорять "закон непридатний, тому що

 він  непридатний".  Просили, щоб ми чули аргументовані висновки:

 чому така-то норма непридатна?

      На жаль, дуже прикро, що в законі про платежі ми таких норм

 не  чули.  І  навіть в довідці тут зачитаній в одному місці було

 написано: скасувати картотеку, а через два рядки - відновити картотеку.

     

      ГОЛОВА.   Ну, це думка Національного банку.

     

      ПІНЗЕНИК. Ну, на жаль, таке було написано.

     

      ГОЛОВА.  Вікторе  Михайловичу,  тут  же  купа  -більше, ніж

 закон, експертних оцінок. Експерти працювали добросовесно, ви не

 можете закидів зробити.

     

      ПІНЗЕНИК.  Олександр Олександрович, я не роблю закидів, але

 якщо  пишиться  в  одному  документі,  що  і  скасувати і тут же

 нескасувати..

     

      ГОЛОВА.  Ну добре, іншого немає того документу.

     

      ПІНЗЕНИК. По друге. Питання не один раз виникало, чому ми не

 робили  раніше?  Неможливо  було  раніше.  Я  чесно зізнаюсь, що

 психологічно  важко  цей  закон  нараоджувався  навіть  в стінах

 Кабінету Міністрів.

      Я  вчив  Маркса,  Енгельса,  Леніна.  І  прекрасно пам'ятав

 питання собівартості. Дуже незвично було переламати психологічне

 мислення,  щоб  відійти  від  цього  поняття.  Рік назад це було

 неможливо. Перший крок ми до цього зробили ще в 94-ому році.

      Введення  методу  нарахувань.  Спроба була зроблена. Однак,

 виникли  справедливі  нарікання і довелось уточнювати цей закон,

 оскільки   метод   нарахувань  застосовувася  по  відношенню  до

 доходів.   По   відношенню   до   витрат   метод  нарахувань  не

 застосовувася.

      Зараз  в цьому законі застосовується метод нарахувань як до

 доходів,  так  і  до  витрат.  Якщо  ми  кілька разів при вашому

 бажанні  готові  окремо сісти. Пройдемось по схемі цього закону,

 він  набагато  простіший:  і  в  обліку, і в адмініструванні. Що

 стосується  ставки.  На  жаль,  не  можемо  ставкою  врегулювати

 проблему.  По-перше,  є  та  обставина, про яку говорив народний

 депутат  Шеховцов, що інвестиційні речі не вирішує старий закон.

 Але є і друга серйозна обставина. Проблема тут не в ставці. А що

 таке  в базі оподаткування. З чого береться податок. І якщо б ми

 пішли  тим  шляхом,  про який говорить Олексій Шеховцов, то ми б

 мали  ситуацію, що в одних підприємствах був би податок реальний

 30  відсотків,  в  інших  10 відсотків, а в третіх 100. На жаль,

 база опдаткування визначена за цим законом не точно.

     

      ГОЛОВА. Безсмертний.

     

      БЕЗСМЕРТНИЙ.

      Шановний  Віктор  Михайлович,  перше  питання.  Як вплинуть

 запропоновані  зміни  на  механізм  стягнення  податків, тому що

 очевидно  справа  не  в  ставках,  справа  в відсутності системи

 стягнення податків? Це перший момент.

      І  другий.  Що  бралося  в  основі  розрахунків: результати

 минулого  року  чи  це  щось  інше?  Тому  що очевидно, що брати

 результати  попередніх  років  в  основу реформування податкової

 системи, просто  не припустимо.

      Дякую.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  В  основу  розрахунків  брались прогнозні

 показники 1997 року. В розрахунках по окремих підприємствах, щоб

 можна  було  співставити  вплив  одного фактору, ми брали базові

 показники  1996  року і накладали на них нову податкову систему,

 яка пропонується цими проектами законів.

     

      ГОЛОВА. Марковська.

     

      МАРОКОВСЬКА.  Депутат шеховцов задава моє запитання, тому я

 передаю слово депутату Радченко.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      РАДЧЕНКО.

      Шановний  Віктор  Михайлович,  якби  в  нашому  залі сиділи

 керівники  підприємств,  то  я  більш,  чим упевненна, що за ваш

 законопроект  проголосували  б  всі  без виключення. Але як член

 бюджетної комісії я зовсім по-іншому оцінюю ваш законопроект.

      Раніше   був   такий   лозунг   Брежнєва,  часів  Брежнєва:

 "Економіка  овинна  бути  економною".  Я  за  лозунг: "Економіка

 повинна    бути   ефективною".   Чи   спряє   ваш   законопроект

 запровадження  у виробництво почуття, будем казать, ефективності

 господарювання.  На  мій  погляд, ваш законопроект не виконує цю

 функцію.   І   більш   чим  впевнена,  що  запровадження  вашого

 законопроекту  бюджет лише втратить, на пурших порах втратить. І

 важко сказати чи в подальшому виграємо ми,чи програємо.

     

      ПИНЗЕНИК.  По-перше,  ми  в доповіді відзначали, що бюджет,

 хоча   й  ми  свідомо  йдем  на  це,  ми  говорим  про  знаження

 податкового  тиску з тим, щоб залишити більше коштів не в бюджет

 вилучити, а більше коштів в розпорядження  економіки.

      Що   стосується  почуття  господаря,  то  воно  виховується

 власністю.   Користуючись   чужим,  завжди  є  можливість...  Ми

 сьогодні  і в цьому залі можна було почути сотні прикладів того,

 коли  державна  власність  присвоюється  в  приватних інтересах.

 Тобто оскільки на ній немає реального власника.

     

      ГОЛОВА. Малєвський.

     

      МАЛЄВСЬКИЙ.

      Малєвський, 404, Херсонщина, фракція "Комуністи України".

      Віктор  Михайлович, ці закони, котрі прийняла Верховна Рада

 з  вашої подачі, привели до повного розвалу економіки України. І

 чому ви не подали цей закон вже разом тоді два-три роки тому? На

 привеликий  жаль,  ви не даєте ніяких розрахунків, через те я не

 можу  голосувати  за  такий  закон,  бо  нема розрахунків, я вам

 просто не вірю.

     

      ПИНЗЕНИК.  Я давав роз'яснення з цього приводу, чому раніше

 цей закон не можна було подавати.

     

      ГОЛОВА. Моісеєнко.

     

 

      МОІСЕЄНКО. Пинзенык, у меня один к вам вопрос.

      Моисеенко, фракция "Коммунисты Украины", Всейкраинский союз

 робочих.  Вот  у  меня  в  руках  узагальнуючий  висновок  наших

 специалистов, в котором сказано: вважаємо, що проект закону етот

 потребує суттєвого доопрацювання. Это первый вопрос. Почему наши

 специалисты,   на   ваш  взгляд,  считают,  что  его  необходимо

 "доопрацьовувать суттєво".

      И  второй  вопрос касается статьи 8. 3. 2, где определяется

 баллансовая   стоимость   группы   основынх   фондов   на  время

 отчетного...

     

      ГОЛОВА.  Одну  секунду. Одну хвилинку. Михайло Васильовичу,

 це  ж не засідання Комісії з питань культури. Будь ласка, уважно

 слухайте. Не  заважайте. Увага.

     

      МОІСЕЄНКО.   Период   розраховуется   за   формулой.  Здесь

 приводится  формула  и  дальше  стоит  в  конце  ее  умножено на

 коэффициент индексации. Но коэффиуиент индексации расчитывается,

 исходя   из   индекса  инфляции  периода.  То  есть,  вот  этого

 промежутка. Сегодня встречаясь в трудовых коллективах, постоянно

 сталкиваемся  с  тем,  что  при подготовке процесса приватизации

 предприятия  идет,  в  общем-то,  фиктивный  учет  вот этого вот

 периода  инфляции.

      Мы  знаем  и  то,  что  сегодняшний официально установленый

 уровень  инфляции  -это подтверждают примеры из Кировограда, как

 мне   подсказывают   товарищи   -не...  совершенно  не  отражает

 реальность.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, час.

     

      МОІСЕЄНКО.  Вот  поэтому  я  хотел бы выяснить. Здесь будет

 стоять   реальный   коэффициент  инфляции  или  надуманый  нашим

 правительством, исходя из тех норм, которые есть.

     

      ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК   В.  М.  По-перше,  ми  можем  запропонувати  вам

 розрахувати  на  базі мінстатівських даних свій індекс інфляції.

 Спробуйте  зробити перевірку. Або запропонувати нову методологію

 оцінки  інфляції.

      А   по-друге,   ми   з   задоволенням  сприймаємо  будь-які

 пропозиції, зауваження до проекту, але хотіли б їх бачити.

     

      ГОЛОВА. Носов, будь ласка. ...Я теж.

     

      НОСОВ.

      Та  в  мене  було  те  запитання, що у Шеховцова. Ви вже на

 нього відповіли. Тобто, не змогли відповісти. Науково-експертний

 відділ  подав  цілий  ряд  зауважень  конкретних, предметних і я

 хотів  би  знати  чи  ознайомились  ви  з  кожним  з них і чи ви

 усвідомлюєте, що  проект закону   дуже  сирий.

      Якщо  прийняти в першому читанні, є одна особливість -після

 першого читання депутати повинні подати сформульовані поправки і

 той  обсяг  зробити роботи, щоб виповнити його, щільним зробити,

 просто  неможливо. Якщо не прийняти в першому читанні, доробляти

 будуть автори.

      І  тому  я  хотів  би  все-таки, щоб ви сказали, чи зможуть

 депутати   поправками  доробити,  чи  все-таки  треба  щільно  і

 ретельно над ним ще попрацювати?

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Це  не  тільки  депутати  роблять, завжди

 документ після першого читання надсилається і Уряду.

     

      ГОЛОВА. Після першого читання документ завжди розробляється

 в комісії. Це норма регламентна, будь ласка.

     

      ПИНЗЕНИК   В.   М.  Олександре  Олександровичу,  ми  завжди

 направляємо...

     

      ГОЛОВА.  І  правильно робите. Ви повинні брати участь у цій

 роботі, особливо якщо ви ще й  депутати.

      Черенков, будь ласка.

     

      ЧЕРЕНКОВ.  Будьте  добры,  передайте  слово Симоненку Петру

 Николаевичу.

     

      СИМОНЕНКО П.М.

      Спасибо (Симоненко, фракция коммунистов)

      Уважаемый  Виктор  Михайлович,  вы  знаете  отношение нашей

 фракции  ко  всем  тем  наработкам  вашим  как  отцу  украинской

 демократии   в   области   экономических   реформ,   как   особе

 приближенной  в  украинским  императорам,  на которых влияете, и

 меня  страшит одно: в вашем выступлении главный принцип, который

 вы  закладываете  в  этот  закон,  -это  то,  что  заграница нам

 поможет,  инвестирует.  И  если  этот мы не примем закон, значит

 инвестиций не будет.

      Но  меня  волнует другое, и, пожалуйста, ответьте. Принятие

 этого  закона в условиях экономического призиса и катастрофы для

 Украины  подталкивает  к  той  идеологической  линии, которую вы

 постоянно  навязываете  экономике,  -это  разрушение  целосности

 комплексов  на  примере конкретного предприятия или отрасли. Это

 будет  просто  растаскивание,  они  не  состоянии  будут сегодня

 платить эти налоги, и растаскивание этих комплексов.

      Это так? Или вы считаете, что все-таки нет.

     

      ПИНЗЕНИК   В.   М.  Шановний  Петро  Миколайовичу,  я  знаю

 ставлення  вашої фракції до мене. Але я говорив не про зарубіжні

 інвестиції,  а  я  говорив  про  інвестиції,  про  інвестиційний

 клімат, не ділячи їх на внутрішні і зовнішні.

      По-друге,  ми передбачаєм знизити податки не для резидентів

 США,  а  для  резидентів  України,  тобто  для  підприємств, які

 працюють  в  Україні,  і залишити їм ці кошти, для того щоб вони

 могли поповнювати обігові кошти, виплачувати борги по зарплаті і

 зарплату   підвищувати   для  того,  щоб  ми  могли  інвестувати

 виробництво.

     

       ГОЛОВА. Вітренко.

     

      ВІТРЕНКО.  Шановний мною, всі знають є, наскільки шановний,

 Віктор  Михайлович  Пинзеник.  Скажіть будь ласка, ось ви давали

 пропозицію  про концепцію податків, і починалася концепція якраз

 з  податка  на  прибуток. Бо це ми вважали треба залишити єдиним

 податком,  змінити  ставку.  І  ми  там передбачали багато таких

 нововведень,   ми   передбачали,   що  потрібно  нормувати  поза

 виробничі  витрати.  Бо тепер якраз в невиробниці ці витрати все

 йде на списання.

      І навчання бухгалтерів в Парижі і будування чого хочите там

 хоч  сауни,  хоч літаки приватні на підприємствах. І все це поза

 виробничі  витрати.  Ви  хочете  перевести  на  новий податок на

 прибуток як різниця валові доходи і валові витрати, і тепер в ці

 витрати  списуєте  все.  Тобто ви знаєте, що офіційно податку на

 прибуток  не  буде прибутку. Чому ви навіть цю нашу пропозцію не

 врахували, чому ви не захотіли обмежити оці невиробничі витрати?

     

      ПИНЗЕНИК.  Надзвичайно  шановна Наталя Михайлівна, я дякую,

 що  не  обійшлося  без  вашого  запитання.  І  ви,  мабуть, дуже

 відчували,  що  є  турботи  з  приводу  віднесення  витрат. І ми

 внормували   ті  проблеми,  про  які  ви  говорите.  Тобто  ваші

 зауваження  уже відбиті в законі. І Наталя Михайлівна, я готовий

 показати  десяток  місць закону, де врегульовуються питання, які

 дозволяли раніше уникати сплати податку.

      Раніше  можна  було все багато чого віднести на витрат, які

 не  мали  відношення до витрат. Сьогодні внормовані витрати, які

 можуть  бути  віднесені,  а  які,  вибачте, ви платіть з власної

 кишені.

     

       ГОЛОВА.  Вікторе Михайловичу, оскільки час використаний на

 запитання, я все-таки дозволу попрошу одну хвилинку чи 30 секунд

 буквально.

      От  я  не  буду говорити за всі експертні оцінки, але тут є

 оцінка  Аналітичного  відділу, в якому працюють люди, які знають

 теоретично  проблему  і  які  мають величезний практичний досвід

 роботи -  на виробництві, зокрема.  І  висновки  тут  (я не буду

 займати  ваш  час просто): вони раз за разом говорять про те, що

 тут  немає  захисту  виробництва!  Що тут немає захисту бюджету,

 тобто  захисту  інтересів  держави!  Що  тут  робляться серйозні

 помилки...  Ви  не зважаєте на них? Ви не вважаєте, що необхідно

 було  б  все-таки  все це врахувати і доопрацювати документ так,

 щоб він пройшов і у Верховній Раді давав користь для держави?

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановний  Олександре  Олександровичу,  ми

 суперечимо собі, один одному.

      Якщо  ми  говоримо про зниження податків, то де ж тут немає

 інтересів виробництва?!

      З  другого  боку,  ми  підтверджуєм,  і  саме це було метою

 податкової реформи -  знизити  податковий прес для бюджету! Саме

 ми  тому  повинні  йти  свідомо на цей крок, знаючи, що не давши

 оживлення  виробництва, в наступному році доходи будуть менші, а

 не більші.

     

      ГОЛОВА.  Вікторе Михайловичу, ну не можна ж так! Вчора, під

 час  зустрічі  у нас... Володимир Мефодійович Пилипчук, до речі,

 дуже  коректно і чітко сказав, що тут буде не зниження податків,

 а зростання податків...

      Тому  тезу  загальну, ідеологію не можна замінити нормою...

 вірніше,   нею  не  можна  замінити  норму  закону.  Я  не  хочу

 дискутувати -  я не  вважаю  необхідним  це  робити,  треба  щоб

 депутати висловилися самі.

      Будь  ласка,  Вікторе  Михайловичу,  пропозиція, яку вносив

 Віктор  Тванович  Суслов (мені здається, що вона слушна) - треба

 працювати  ще разом комісії і розробникам над тим, щоб цей закон

 був прийнятий. Але не такий.

     

      ПИНЗЕНИК  В.  М. А може, ми взагалі не будем обговорювати -

 відразу всі відправим закони?!..

     

      ІЗ ЗАЛУ. Всі! Правильно!.. (Шум у залі, окремі вигуки)

     

      ГОЛОВА.  Та  ні, не в тому ж річ!.. Ви ж вчора відмовилися,

 коли  пропонували вам: давайте ми всі відразу приймемо закони!..

 (Шум у залі, окремі вигуки) Всі... Будь ласка...

      Слово має Немировський Володимир Лукич. Від комісії.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л.

      Уважаемые  коллеги, дело в том, что я имел счастье работать

 практически над первым проектом закона и над законом, который мы

 приняли - налоги на прибыль.

      И  сегодня  я  детально  ознакомился с проектом, который вы

 предоставили на рассмотрение... (Шум у залі, окремі вигуки)...

     

      ГОЛОВА.  Увага! Увага!..

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В. Л....... нам предоставлен на рассмотрение и

 хочу  ввести  некоторые  ясности  по  данному  проекту, чтобы мы

 потом...

     

      ГОЛОВА. Валентина  Петрівна...

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ....  имели  более  четкое представление в этом

 направлении.  Если  мы  сегодня говорим о том, чтоданным налогом

 или  законом  мы  снижаем  базу  налогообложения, точнее снижаем

 налоговый  пресс  -это  является  ошибкой  в  толковании данного

 закона.

      Я  приведу  вам  несколько  прмеров.  С  кого же мы снимаем

 налог,  уменьшаем?  30 процентов на производство как было, так у

 нас  и  осталось. Снижаем мы на эти... на не банковской системе,

 на  казино, которые платили довольно большие налоги. Сегодня они

 будут тоже приравниваться к 30 процентам. Это одна сторона дела.

      С  другой  стороны,  давайте мы спрогнозируем ситуацию. Да,

 еще.  АПК  у  нас  практически  налог  на  прибыль не платил -вы

 прекрасно  об этом знаете. В новом проекте закона АПК облагается

 на общих основаниях  30 процентами от прыбыли.

      Но мне бы хотелось бы остановиться на этом вопросе немножко

 в  другом  аспекте.  почему  возник  вопрос  вообще рассмотрения

 налога  на  прибыль  сегодня?  Да  только  по одной единственной

 причине  -потому  что  практически  сегодня предприятий, которые

 получают  прбыль,  осталось  у  нас  очень  мало,  которые можно

 посчитать  на  пальцах. И неолбходимо найти источники пополнения

 государственного бюджета и данный закон можно рассмотреть только

 одновременно  с  законом  и  видить  его  логику  с  законом на

 имущество юридических лиц. Иначе он  теряет весь смысл.

      Теперь  я  хочу спрогнозировать некоторые ситуации, которые

 есть  в данном законе. Мы говорим о том, что мы даем возможность

 поприменять   повышенняе  ставки  амортизации,  которые  сегодня

 колеблятся  от 5  до  25  и 15  процентов.

      Которые  практически  в  3 или 4 раза превышают те, которые

 сегодня применяются. Давайте подумаем к  чему это приведет.

      На  уровне  предприятий, которые  будут относить на затраты

 производства, повышенные  нормы амортизации. В кончном итоге это

 приведет  к  повышению  цены  как  минимум  из,  если  это  рост

 амортизации  в  издержках  производства будет 10 процентов, то в

 цене  это отразится как минимум в 40-50 процентов. И мы от этого

 никуда не денемся.

      Еще  одно.  Значит,  не  контролируемое отнесение затрат на

 валовые, как говориться, расходы, себестоимость, что мы привыкли

 с  вами  говорить,  это  приведет  к  тому, однозначно, что наши

 предприятия  будут  работать  на  склад,  потому  что продукцию,

 которую  они  будут выпускать, она практически будет непокупаема

 как на внутреннем рынке так и на внешнем рынке. И нам необходимо

 в  данной  ситуации  адаптировать  наши  законы с потенциальными

 нашими   экспортными   операциями,   приравнять  наши  возможные

 издержки   производства   с   теми  издержками,  с  которыми  мы

 собираемся продавать продукцию.

      В  противном  случае,  если  она  будет дорогая, нам просто

 будет  невыгодно  ее туда продавать. Значит, в этом отношении не

 выдерживает никакой критики нерегламентированное, можно говорить

 так,  отнесение  затрат  на  производство. То что там как-то там

 будут  не соотноситься командировочные, это практически никакого

 не оказывает влияния на себестоимость продукции.

      Еще   одно.  Неоднократно  здесь,  с  этой  трибуны  Виктор

 Михайлович говорил о том, что это не требует никаких изменений в

 бухгалтерском  учете.  Но  простите,  два  раза  в  этом  законе

 написано,  что  правила  игры  по этому закону устанавливаются с

 учетом  Государственной  налоговой  администрации.  Не тот учет,

 который  мы  сегодня  применяем,  а  по  правилам, которые будут

 установлены. А это ведет к тому, что должна быть двойная система

 или  два  учета. Один для налоговой инспекции по данному закону,

 другой для остальных нужд предприятия.

      Отсюда,  соответственно  и  делайте выводы. А как прийти на

 новую  систему,  не  имея на это ни инструктивного материала, ни

 соответствующих  документов,  ни  программ  обеспечения работы и

 кадров соответственно, очень трудно.

      Я  как  специалист  по  бухгалтерскому учету скажу так, что

 перейти  на новую систему отражения учета данных, необходимо как

 минимум  полтора-два года. Это -подготовка кадров, это заготовка

 соответствующих  документво,  это  отработка определнной системы

 ведения.

      Что  еще  должен  сказать  по  данному закону? Данный закон

 перегружен  практически  терминологией,  которая  не относится к

 данному  закону.  Как  обкяснение термина так и попыток заменить

 этим законом  закон  про  амартизацию  и  акон  другой о ведении

 бухгалтерского учета.

      Если  снять эти два вопроса и отрегулировать этими законами

 эти  вопросы, то с этого закона останется 5-10 страниц конкретно

 материалов,   с   которыми  можна  работать,  с  которыми  можно

 сравнивать.

      И  самый главный недостаток данного закона. Для того, чтобы

 основная масса народных депутатов с ним могла сравнить и сделать

 соответсвующие  выаоды,  необходим был сравнительный материал, а

 чем  мне  пользоваться  и  что  мы  имеем и какая принципиальная

 разница.

      Есть в данном законе и новации, которые необходимо учесть и

 работать  над  этим законом необходимо. Но в том виде, в котором

 он  сегодня  есть,  не реально его принять до одного года, а тем

 более  ввести  его  с 1 января. Поэтому комиссия практически при

 длительном  обсуждении,  мы  два  дня над этим законом работали,

 пришла  к  выводу,  что,  учитывая его, что закон практически не

 имеет  прогнозов  социальных  последствий,  он  связан с другими

 законами  и  их  обкединяет,  хотя  это практически неприемлемые

 вещи,  он  требует  детальной  доработки  данный  закон.  Проект

 комиссии  на  ваших  руках,  вы  можете  прочитать,  я  не  хочу

 повторять.  Лично  мое  мнение,  здесь  еще  такого характера, в

 данном законе есть очень много технического брака при толковании

 тех  или  других  статей.  И даже есть одна и та же самая, будем

 говорить,  вызнання  терминив,  которые  по-другому  толкуются в

 одном и другом разделе закона.

      Закон  сырой,  требует  доработки  и всеми заинтересоваными

 кажеться сторонами.

     

      ГОЛОВА.   Дякую.  Чи  є  запитання  до  Володимира  Лукича?

 Запишіться, будь ласка,  на запитання. 10 хвилин.

      Ковтунець.

     

      КОВТУНЕЦЬ.

     

      Скажіть,  будь  ласка,  шановний  доповідачу.  Дав роки для

 перепідготовки  бухгалтерів  і  для  того,  щоб  перейти на іншу

 систему  бухгалтерського  обліку,  невже  наші  бухгалтері  таку

 низьку  кваліфікауцію і таку погану освіту мають?

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  А вопрос не в квалификации, вопрос в том, что

 кроме квалификции необходимо иметь материальную базу и программы

 работы.  Потому  что  одним  законом перечеркивать все остальные

 требования,  которые  предкявляются  бухгалтерам  (............)

 нельзя.

      Ведь  конец-концов  мы  знаем,  что правила игры для работы

 бухгалетрского  учета  сегодня  устанавливает  наше Министерство

 финансов  и Мнистерство статистики. Здесь все переадресовывается

 налоговой инспекции под их интересы. Так давайте будем смотреть,

 что   бухгалтерский   учет   должен  только  интересы  налоговой

 инспекции  отражать?  Или  интересы  предприятия,  чтобы выдели,

 акционеров  этого  предприятия? Здесь согласованы позиции должны

 быть.  А  людей переучить, да, на это требуется. Потому что если

 не переучим, мы получим хаос и больше ничего.

     

      ГОЛОВА. Симоненко.

     

      СИМОНЕНКО.

      Спасибо, Симоненко, фракция комммунистов.

      Уважаемый  Владимир  Лукич!  Ваша  комиссия как раз может и

 имеет  возможность,  в комплексе рассматривая все законы, давать

 более-менее  обкективную  оценку  каждому из них. И безусловно я

 глубоко  убежден  в  том,  что  вы  стремитесь к тому, чтобы эти

 законы  в  комплексе  создавали  нормальные  условия  для нашего

 производства и товаропроизводителя.

      Меня  волнует  другое.  И  я  не  случайно  задавал Виктору

 Михайловичу этот вопрос. Он лукавит конечно, потому что в других

 законах   очень   четко   записано,  кто  станет  стратегическим

 инвестором.  У  меня  к  вам  вопрос.  Этот  закон  новый. Имеет

 огромное  значение,  еще  раз  подчеркиваю,  в условиях кризиса.

 Представлялась   ли  в  вашу  комиссию  информация  по  расчетам

 последствий  введения этого налога? Это раз.

      Проводилась  ли  какая-то  экспертная  оценка  не  в стенах

 Верхвоного  Совета?  У  нас, допустим, в Донецком научном центре

 крупнейшый   институт,  который  занимался  разработками  целого

 комплекса  народнохозяйственной  области.  И  каковы результаты?

 Если не давалась, ваше мнение. Вот так спантанно, внося тот  или

 иной закон, мы  поможем нашему производителю или нет?

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  В  данной  ситуации  я  могу увязать этот

 закон  из  Законом  на  недвижимость.  Потому что он практически

 связан  односторонне. Экспертная оценка есть у нас в комиссии из

 юридического   отдела  и  научно-экспертного  отдела  Верховного

 Совента.  Других  экспертных оценок практически нет. Но если уже

 увязывать  эти  два  закона, значит тогда я могу спрогнозировать

 следующую  ситуацию.  Я  говорю:  я.  В связи с тем, что прибыли

 предприятия не имеют, и нечего практически взыскивать, пополнять

 Госудасртвенный  бюджет,  вводится  крому этого здесь этот закон

 жертвуется, можно сказать. Потому что практически я понимаю, что

 отнисении  этих  затрат  на  производство,  мы  здесь  ничего  в

 Государственный  бюджет  не получим. Идет альтернативой налог на

 имущество. Но тогда вступает в силу другие характерные черты. На

 имущество  будут платить абсолютно (...........) на недвижимость

 будут  платить  все, независимо будут иметь прибыть или не будут

 иметь  прибыть.  И  это  сегодня  опасно, потому что предприятия

 практически  работают  на  10-15 процентов загрузки мощностей, а

 платить  будут  полностью.  И  уплата  налога  на  имущество при

 отсутствии    прибыли    ведет    дальнейшее   ее   практическое

 исчезновение,  деформации,  фактическое  разорение. Уничтожаются

 как  производственные  так  и  сельскохозяйственные  потенциалы.

 Здесь никуда от этого не денешся. И я подчеркиваю еще раз. Даным

 законом  вводится  налог  на  АПК  на прибыль, который мы забыли

 вообще(...........) прибыль АПК.

     

      ГОЛОВА. Поровський.

     

      ПОРОВСЬКИЙ.

      Микола Поровський, Українська республіканська партія. Щойно

 ви  зайвили,  що мовляв, за цим законом і іншими казино, гральні

 доми не оподатковуються. Але ж ви приховуєте те, що вони платять

 за  ліцензію  і  ободатковуються  за  ставкою  90  відсотків від

 прибутку.

      Запровадження  ж  цього  закону  опосередкованого  ж  також

 торкнеться  і  казино,  і гральних домів, і всіх інших закладів.

 Тому  що  власник  буде  платити  податок  за  нерухоме  майно і

 відповідно  заплатить  за  нього  і казино. Так що це додатковий

 податок  і  на   казино  також.

      І  друге.  Я  чому в цьому законі передбачено -за ненадання

 відомостей,  визначених  в  пункті  11, штраф всього-навсього 50

 неоподаткованих  мінімумів,  що  дорівнює, якщо не помиляюсь, 85

 гривень.

      Як  ви оцінюєте, як кажуть, такий мінімальний штраф там, де

 може  бути  податок 850 і  8500  гривень.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Давайте  начнем  с первого. Вы немножко чуть-

 чуть  по  другому  интерпретировали  вопрос. Я сказал о том, что

 сегодня  существуют  ставки  оподаткування  казино  -то,  что вы

 говорите.  А  даным  законом предусматривается 30 процентов, как

 все остальные.

      А теперь будем говорить о другом. Значит, об имуществе. Это

 на  недвижимость. Давайте тогда сравним завод "Арсенал" и казино

 в  завод  "Арсенал"  и казино в Киеве, кто что выпускает и какие

 доходы  имеет.  Значит,  куда  же  будет перекачка идти доходов?

 Опять  туда же в казино будет идти при этой системе налогов. Это

 однозначно.

      А  в  отношении  штрафных  санкций, ну, это законопроект не

 мной  инициирован,  это  предоставлено  Кабинетом Министров. Так

 что,  я  тут  считаю, что в этом отношении адресуйте этот вопрос

 им.

     

      ГОЛОВА. Шандрюк.

     

      ШАНДРЮК.

      ( Олександр Шандрюк, Українська республіканська партія)

      Шановний   доповідачу,  мені  здається,  що  ви  принципово

 помиляєтесь  в  оцінці  цього  закону. Звичайно, є недоліки, які

 треба  доопрацювати в процесі підготовки до другого читання. Але

 невже  ви  не  бачите,  що вперше за всі часи реформування нашої

 економіки  тут  робиться  спроба  створити  реальні  джерела для

 власного   фінансування,   інвестицій,   не  залучаючи  іноземні

 кредити,  не йдучи з протягнутою рукою до банків чи до державних

 розпорядників   бюджетних   коштів.   І   оця  прискорена  норма

 амортизації,  по суті, є гарантованим джерелом саме інвестування

 власного товаровиробника.

      Питання  моє  полягає  в  тому,  я  хотів  би,  щоб ви мені

 пояснили,  яким  чином  в умовах ринкового ціноутворення, коли у

 нас  переважна  абсолютно більшість товарів саме в такому режимі

 перебуває  зараз,  прискорена норма амортизації може вплинути на

 розмір ціни, на підвищення ціни, як це ви ствержуєте, бо це дуже

 серйозна оцінка і вона може вплинути на голосування.

      Прошу, поясніть  мені, будь ласка.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.  Значит,  давайте  начнем  с первого: власные

 источники финансирования. Скажите, пожалуйста, где вы их видите.

 30%  налога  предприятия  как  платили, так и будут платить, где

 здесь  освобождаются  средства?  С  другой стороны, вы сами себе

 ответили  на  вопрос:  повышенные  нормы амортизации увеличивают

 издержки  производства,  но  ни в коем случае не освобождают, не

 добавляют  источников.  А если увеличатся издержки производства,

 то  ваша  продукция практически сегодня не реализуема, вы будете

 работать  на  склад. Так где же здесь повышение тех возможностей

 предприятий,  о  которых  вы  говорите?  Если  можете,  докажите

 обратное.

      А  в  отношении  прискоренных норм амортизации. Да, это там

 возможно,  где есть оборотные средства, где идет реализация, где

 предприятия  мониврируют  переходов с одной продукции на другую.

 Это тогда, когда нормальные рыночные механизм сложился.

      

       ГОЛОВА. Шандрюку дайте слово.

     

      ШАНДРЮК.  Я  вибачаюсь,  у  нас  же  немає можливості

 підприємству  автоматично  набавляти 15 відсотків рентабельності

 на собівартість, як це було 5 років тому. Ринок встановлює ціну.

 Прискорена  норма  амортизації  може  зменшити  власний прибуток

 виробника,  але ніяк не вплине на ціну, яка визначається ринком.

 Це  і помилка аналітичної довідки тої структури при Секретаріаті

 Верховної Ради  і ваша , як мені здається.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ. Хорошо, давайте тогда проанализируем и пусть

 дадут  аналитические  данные,  сколько у нас предприятий сегодня

 имеют   прибыль,   ее   не   только,   будем  говорить,  уровень

 рентабельности,  а  масса  прибыли.  Сравните  и  увидите, что у

 нас................ практически нет.

     

       ГОЛОВА. Кузьменко.

     

      КУЗЬМЕНКО.  Спасибі.  Сергій  Кузьменко, Запоріжжя, фракція

 "Комуністи України".

      Шановний  доповідачу,  у  мене  до  вас таке питання. Чи не

 вважаєте   ви   за  потрібне  до  того,  як  проводите  будь-яке

 голосування з цього проекту провести його експертну оцінку таким

 чином.  З  одного  боку взяти типові підприємства різних галузей

 промисловості  і  накласти  ці  пропозиції  у комплекті доход на

 податок  на прибуток і податок на рухомість. З тим, щоб сказати:

 ці  підприємства  виграють  від  цього.  З  іншого боку сказати:

 бюджет  втратить,  бо ми знижаємо податковий тиск, от стільки-то

 гривен.  І ми знаємо, де взяти інші надходження для того, щоб не

 втратили   ні   пенсіонери,   ні  інваліди,  ні  інші  категорії

 населення, які з цього бюджету мають єдиний прибуток...

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л. Спасибо.

      Дело  в  том,  что  практически  это необходимо делать. И в

 нормальных  условиях  подготовку  на  комиссиях  данных вопросов

 необходимо,  нужно  делать.  Но  у нас, практически, времени для

 этого   не   было.   Поэтому...   поэтому  считаем,  что  данный

 законопроект    надо    дорабатывать    с    учетом    ситуации.

 Прогнозировать.   И   не  только  экономическую  ситуацию,  а  и

 политические последствия. Социальные последствия.

     

      ГОЛОВА.  Сідайте, будь ласка. Спасибі.

      У  нас  записалося  на  виступи  14 депутатів. Я вважаю, що

 треба дати... дамо ми півгодини на обговорення, встановимо, так?

 Тому  що  треба  з'ясувати всі нюанси... Але це, скоріше всього,

 треба буде робити після обідньої перерви.

      А  тим  часом  я  хотів  би  нагадати і прошу вашої хвилини

 уваги,  що  ми  проголосувати  специфічний  режим  роботи,  який

 підтримує,  іде назустріч вимогам комісій, і тому із 15-ї години

 до 17-ї години... (Шум у залі, окремі вигуки). Павло Сергійович,

 вас  це теж стосується, до речі!.. із 15-ї години до 17-ї години

 будуть  працювати  комісії.  Із  17-ї  до  19-ї буде йти сесійне

 засідання. Це - щоб ви орієнтувалися в часі.

      І  нарешті  ще одне питання. На прохання Бориса Степановича

 Олійника  я  хочу  зробити  одне  повідомлення, яке вам... зміст

 якого  вам  відомий,  але  відреагувати  просто так... знаючи цю

 інформацію, я просив би ще і в такому порядку.

      Як вам відомо... (Шум у залі, окремі вигуки). Будь ласка...

      Як  вам  відомо,  днями  в автомобільній катастрофі загинув

 Віктор   Гаврилович  Батюк,  надзвичайний  і  повноважний  посол

 України,  один  із найвизначніших дипломатів України. Це великий

 був  спеціаліст  цього профілю. Крім того, поліглот, перекладач,

 поет,   видатний,   на   мій   погляд,  інтелігент,  представник

 інтелігенції України.

      Разом  з  ним  загинули  і  інші  люди,  яким  він пішов на

 зустріч, підвозив їх на своїй машині. Так трапилося і я хотів би

 висловити  співчуття  від  імені  Верховної  Ради  всім близьким

 загиблих   і  вшанувати  хвилиною  мовчання  пам'ять  про  цього

 великого  дипломата.

      Дякую вам. Оголошується перерва на  3 години.