ЗАСІДАННЯ  ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  17  в е р е с н я   1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів підготуватися до

 реєстрації. Сідайте на свої місця. Сідайте, сідайте, будь ласка.

 Проводиться  поіменна  реєстрація.

      Зареєструвалося  347  народних депутатів. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Прошу, хто бажає записатися на виступ, ну, з приводу тих чи

 інших  проблем протягом  півгодини,  прошу записатись.

      Опублікуйте  список.

      Будь ласка,  Моісеєнко.

 

        МОІСЕЄНКО. Спасибо, Александр Александрович!

        Уважаемые  товарищи,  я хотел бы обратить внимание на то,

 что   в   наших   избирательных   округах   растет  недовольство

 потенциальным  стремлением  Правительства  к  наращиванию цен, в

 первую  очередь,  коммунальные  услуги.

      Вы  слышали  о  том, что сегодня отпускаются цены в связи с

 окончанием  нашей  денежной  реформы так называемой, реформы, на

 которую   не   давал   согласие   Верховный   Совет   и  которая

 проведена Правительством вне, так сказать, его полномочий.

      Второй   вопрос.   Меня   и  моих  избирателей,  я  сегодня

 переговаривал  со своим округом, волнует проблема таких массовых

 встреч  наших  руководителей  с руководителями НАТО.

      Вы  видели  вчера  по телевидению о том, что один из первых

 лиц  руководства  НАТО  встретился  с первыми лицами государства

 Украина,  и  это  имеет,  на наш взгляд, серьезные последствия в

 свете   подготовки   документа,   который   мы   будем   сегодня

 рассматривать,  связанного  с открытым   небом.

      Не  открываем  ли мы здесь небо для возможного конфликта на

 территории  Украины  между  НАТО и Россией?

      Третий вопрос. Сегодня всех представителей Донецкой области

 возмущает  та  расправа,  которая  продолжается  над активистами

 рабочего  движения.  Дело не только в вопросе, связанном с судом

 над рядом шахтерских лидеров, дело над другими товарищами, в том

 числе  и других  отраслей.

      Накаленная   обстановка   остается  в  связи  с  невыплатой

 заработной платы учителям и врачам, бюджетным организациям.

      Я  думаю, что все это в конечном итоге приведет к тому, что

 23 октября, а вы знаете, это будет день единых действий протеста

 за зарплату всех трудящихся Украины, который возглавит и поведет

 за  собой  Союз  рабочих  Украины,  люди  выйдут и выскажут свое

 недовольство.

      Уверен,   что   если   23   октября   не  даст  возможности

 Правительству    одуматься   и   Президенту   направление   свои

 непродуманные  в  экономической политике, то 7 ноября после двух

 недельного  срока,  который  мы  думаем даст Союз рабочих нашему

 Правитекльству   для  этих  дел,  будет  высказан  окончательный

 протест  и  поставлена  точка уже с политическими требованиями в

 адрес нашего Правительства.

      И  последнее.  Мне  кажется,  что  нам  все-так  необходимо

 пересмотреть свое отношение к Конституции Украины в связи с тем,

 что  фальсификация голосования до сих пор не рассматрена и Шейко

 до  сих пор не дал ответ, я имею ввиду, Комиссия по Регламенту и

 этике, на обращения 35 народных депутатов по этому поводу.

      Я вообще не понимаю как можна рассматривать законодательные

 акты, не имея под собой твердой юридической базы.

      Спасибо

 

      ГОЛОВА.   Перед   тим   як   дати  слово  Дем'яну  Григорію

 Володимировичу,  я  ще  раз  прошу  всіх  не  чіпати Конституцію,

 Конституція  має найбільший рівень легітимності і не викликає ні

 в  кого  сумнівів у... Будь ласка, тому, якщо є якісь недоліки в

 Конституції,  вносьте пропозиції, вони відповідно до Конституцію

 можить розглядатися, але огульно говорити про те, що Конституція

 не така, немає ніяких підстав.

      Будь ласка, Дем'ян.

 

      ДЕМ'ЯН.  Григорій  Дем'ян, Турківський виборчий округ ь281,

 Конгрес українських націоналістів.

      Шановні  депутати,  брати  і  сестри  українці!  Я хотів би

 звернутися    до    вас    із   таким    питанням.     Політично

 незакомплексовані   дослідники  на  основі  всебічного  вивчення

 історії  боротьби,  яку  започаткували  і майже чотири роки вели

 проти   ОУН   нацисти   зі  своїми  союзниками,  а...........  у

 незрівнянно  більших  і кровавіших масшатабах продовжували аж до

 початку  1960-х  років  російські  комуно-імперіалісти  та  їхні

 найманці  і колоборанти, вважають її найжорстокішою колоніальною

 війною XX століття.

      Всупереч  міжнародним   конвенціям   окупанти застосовували

 засоби бактеріологічної і хімічної воїн, збірну відповідальність

 населення  та  катування  і  розстріли  полонених   воїнів  УПА,

 засуджування,  прилюдні  страти  або ж багаторічне утримування в

 таборах  каторжної  праці сотень тисяч учасників та прихильників

 українського націоналістичного визвольного руху.

      Ще   більше   наших  співвітчизників  було  департовано  на

 повільну  мученицьку  смерть голоду, злиднів, холоду та рабської

 непосильної праці в Сибіру, Далекому Сході і Середньої Азії. Уже

 давно назріла  пора  спадкоємцям і послідовникам цієї етноцидної

 боротьби   проти   української   нації   марксистам,   ленінцям,

 сталіністам  та  іншим  шовіністам  визнати  це  і вибачитися за

 здійснені   злочини   своїх   прямих   попередників  і  духовно-

 ідеологічних  батьків, що означало б припинення стану війни, яка

 ведеться  і зараз ідеологічними та законодавчо-дискримінаційними

 методами.

      Одначе  13  вересня цього року, соціаліст Сергій Кіяшко, та

 комуніст  Олександр Черенков своїми виступами, особливо перший з

 них,  перед  всією  Україною  з  парламентської  трибуни замість

 покаятися,   фактично   оголосили  продовження  старої  політики

 нацистів   -Адольфа  Гітлера,  та  шовіністів  -Йосипа  Сталіна,

 спрямованої проти полеглих і живих творців ОУН і УПА їх дітей та

 онуків фактично проти української нації.

      На  жаль  підтримав  цю  авантюрну, антидержавну і україно-

 фобську  акцію  і  теперішній  Голова  Верховної Ради -Олександр

 Мороз.  Де  двозначно  розкривши справжню мету своїх маніпуляцій

 навколо питання про комісію для вивчення діяльності ОУН і УПА.

 

      ГОЛОВА. Завершуйте , будь ласка.

 

      ДЕМ'ЯН.  Перевіряти  треба,  що  робили  репресивні  органи

 імперського  СРСР та інші його організації з його диктаторськими

 функціями, а дискримінацію борців за волю України, та їх дітей і

 онуків, негайно припинити.

 

      ГОЛОВА. Виключіть мікрофон.

 

      Григорій  Васильович.  Ми  створили  комісію, кому потрібно

 каятися , Комісія установить, будь ласка.

      Кому   треба   каятися,  комісія  установить.  Ми  створили

 комісію,  тільки  це  питання  розглядалося,  чомусь  воно вас в

 темному світлі виглядає це питання, будь ласка, Кочерга.

 

      КОЧЕРГА.   122   избирательный   округ,  Кочерга.  Донецкая

 область. Фракция "Коммунисты Украины"

      Уважаемый Александр Александрович! И народные депутаты!

      Наш   Верховный   Совет  приступил  к  принятию  разработки

 важнейших законов развития Новой Конституции.

      Поэтому  хотелось  бы  обратить  ваше внимание на то, чтобы

 четко  соблюдались  требования  Регламента  и других нормативных

 актов по их принятию.

      В связи с этим не понятно, почему на сегодня на 17 сентября

 в   повестку   дня   в   качестве   первых   включен   вопрос  о

 Конституционном  Суде,  когда, как только материалы были розданы

 сегодня  поэтому вопросу ко второму чтению, напоминаю требования

 Регламента  о  том,  чтобы такие материалы учитывая, что это они

 относятся  к Конституционному Закону раздавались не позже чем за

 16  дней.  Тоже  самое  относится и к вопросу, который включен в

 повестку  дня  на  18 сентября. Речь идет про проект закона "Про

 Вищу раду юстиції".

      Мы  до  сих  пор материала никакого не получили, а уже этот

 вопрос включен в повестку дня.

      И  третье.  Я  поддерживаю выступление товарища Моисеенка в

 той  части,  чтобы  мы поскорее рассмотрели вопросы, связанные с

 амнистией  граждан,  которые  принимали участие в актах протеста

 против  несвоевременной  выплаты  заработной  платы, особенно на

 угольных предприятиях.

      Поэтому   я  предлагаю,  после  рассмотрения  вопроса  "Про

 застосування    амністії",   закон,   обязательно   включить   и

 рассмотреть в среду вопрос об амнистии к этим лицам.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА. Ковтунець.

 

      КОВТУНЕЦЬ  В. В. (Володимир Ковтунець, місто Рівне, фракція

 Народного Руху України)

      Шановні  народні  депутати,  як  відомо,  в нашій бюджетній

 сфері  освіта,  охорона  здоров'я  інколи  з  лютого  місяця  не

 отримують  заробітну  плату.  Це  означає,  що  виконавча  влада

 спрацювала  дуже погано, коли формувала бюджет на 1996 рік, і ще

 гірше працює, виконуючи цей бюджет.

      Але  в таких умовах треба виправляти серйозні свої помилки,

 а не шарахатися з боку в бік, намагаючись поліпшити ситуацію.

      11   вересня   цього   року   Кабінет   Міністрів   приймає

 розпорядження,  за  яким  передбачено  вилучити  в доход бюджету

 частину   коштів   цільових   позабюджетних   фондів,  що  грубо

 суперечить Закону "Про Державний бюджет на 1996 рік".

      Ми  вже  мали  подібні  прецеденти,  коли  було,  по  суті,

 пограбовано  іноваціний  фонд  наприкінці  минулого,  на початку

 нинішнього  року,  і ми мусили повертати якимось чином ці кошти,

 бо мова йде про реалізацію вже запланованих проектів.

      Зараз   виконання  цього  рішення,  там  планується  95%  з

 позабюджетних  фондів  приватизації  зняти коштів, це ж є кошти,

 які  внесені, скажімо, під заставу на майбутні аукціони і т. д..

 Це  може  просто  зірвати  процес  приватизації,  якщо виконавчі

 структури будуть це розуміти буквально.

      Тому  зараз  група  депутатів  готує  депутатський запит до

 Кабінету  Міністрів,  але прохання, щоби все-таки було враховано

 це  зауваження  і  Кабінет Міністрів працював в рамках закону, в

 рамках  того,  що  дозволено.  Є  потреба  -давайте  виходити на

 Верховну Раду і міняти закони.

      Наступне   питання,  яке  я  хотів  би  тут  зачіпити,  -це

 національні  інтереси  України і як ми їх захищаємо. Сьогодні ми

 будемо розглядати дуже важливе питання про ратифікацію угоди про

 нульовий варіант, де практично ми пербуваємо зараз в безвихідній

 ситуації, але ми мусимо розплачуватися за помилки, за прорахунки

 попередніх  урядів, а точніше за інколи свідомі дії тих сил, які

 працюють  не  на користь українського народу, а на користь свого

 великого  сусіда.  І  я хотів би, щоб ми всі розуміли, що всі ті

 проросійські  налаштовані  сили,  які сьогодні  дуже  дбають про

 північного  сусіда,  вони  витягують гроші з кишень українського

 громадянина.

      Дуже   дивно  чути  коли,  скажімо,  колега  Моісеєнко  так

 пілується чи турбується розширенням, можливістю розширення НАТО,

 яка сьогодні не претендує жодним чином на територію України, але

 води   в   рот   набрав,   коли,  скажімо,  йде  мова про  прямі

 територіальні  претензії  Росії  до  України. І в цьому, з такої

 точки  зору,  той  факт, що значна група депутатів відмовляється

 присягнути  на  вірність Україні -це не тільки моральний аспект,

 це  не  тільки  моральне  порушення,  це економічний, це загроза

 нових  економічних  злочинів,  які закінчаться бідами для нашого

 народу.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Роєнко. Діхтяренко.

 

      ДІХТЯРЕНКО.    Діхтяренко    Григорій,    420   Черкаський,

 Золотоноша.

      Шановний  Олександре Олександровичу, шановні колеги, нині у

 державі  точиться  багато  наділених  розмов  навколо майбутньої

 програми   дій  уряду.  Президент  дає  доручення  України  щодо

 реформування  податкової політики. Даруйте за висловлювання, але

 такий  наділений ілюзіями, я вже перехворів ще 2 роки тому, коли

 одна  за  однією  сипалися  обіцянки,  а  стан справ як би ми не

 прикрашали погіршується.

      Глибоко  переклонаний,  що ми і на далі будемо вдивлятися в

 нікуди, якщо на 6 році незалежності не збагнемо про необхідність

 якнайшвидшого  і  найглибшення розроблення національної програми

 структурної перебудови економіки.

      Вважаю,  що  недопустимо  надалі  спостерігати як так зване

 реформування  економіки  стало  любительським  заняттям  окремих

 радників   V  чи  VІ  уряду,  але  не  стало  загальнодержавною,

 загальнонародною національною необхідністю.

      Мої  пропозиції.  В  Україні  всіма  гілками влади, наявним

 науковим  потенціалом,  господарською  практикою  виробити  і  в

 грудні  цього року -  в  січні  наступного  винести  на  розгляд

 Верховної   Ради  Національну   програму структурної  перебудови

 економіки,   яка  б  стала  системним  цільним  документом  щодо

 стратегічної  мети,  конкретної  структурної  перебудови  кожної

 окремої   галузі   народного  господарства,  виточенням  етапів,

 термінів   цієї   перебудови,   джерел   фінансування  (особливо

 використання  інвестицій),  механізмів вирішення цих питань. Тим

 більше,  що  йде розробка наступного фінансового року. Розгляд і

 затвердження  програми у Верховній Раді повинно пройти за участю

 Президента, Кабінету Міністрів.

      Впевнений,  що  вирішення цього питання дозволить нам вийти

 на   формування   нормативно-правових   документів,   які  конче

 необхідні,  які мають  бути розробленими, в які необхідно внести

 зміни.   Зокрема,  першочерговим  тут  повинен  бути  Закон  про

 управління  державним  сектором  економіки  (проект уже двічі на

 рівні  заступника  міністра  економіки  вносився,  але  й  двічі

 відхилявся   як   непідготовлений),  закони   про   реформування

 податкової   політики,   яка   повинна   враховувати   етапність

 структурної  перебудови,  бути  пільговою  для  для пріоритетних

 галузей тощо.

      І останнє................. такий підхід в масштабах держави

 дозволить  правильно..................  інвестиціями.  На  рівні

 обласних,    районних,    міських    адміністрацій   визначитися

 структурно,    технологічно,    кадрово    по   кожній   галузі,

 підприємству, цеху.

      Прошу поставити на голосування.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Ви, будь ласка, ще сформулюйте чіткіше, що ставить

 на голосування, а потім вернемось до цього питання.

      Круцик.

 

      КРУЦИК Р. М. 202 виборчий округ, Івано-Франківська область,

 Конгрес українських націоналістів.

      Шановні народні депутати!

      Пройшла   реорганізація  в  системі  енергетики  України  і

 утворилися  генеруючі  компанії.  На  моєму  виборчому  окрузі є

 теплова  електростанція -  Бурштинська.  Вона  входить  в  склад

 "Західенерго" і виробляє 75% електроенергії.

      На   жаль,  оця  реконструкція,  ця надбудова "Західенерго"

 довела  цю  станцію  до  того,  що вже 4 місяці колектив станції

 не отримує заробітної  плати.

      Ситуація  її  загрозлива.  Це  єдина станція, яка експортує

 енергію  за  кордон,  гроші  хтось  отримує,  куди  вони  ідуть -

 невідомо. Не говориться про те уже, щоби здійснювати яксь роботи

 по покращенню екологічної ситуації. Виходить, що область отримує

 негативну  екологію,  а  податки  і  все  ідуть  в оцю надбудову

 "Західенерго".

      Я  хотів  би  звернути увагу і комісії, тому що свого часу,

 коли   йшла  реорганізація,  комісія  Кожушка  була  проти  цієї

 реорганізації. Сьогодні ми бачимо плоди цієї реорганізації.

      Друге.  На 5-й сесії в порядок денний було включено питання

 парламенських  слухань  по боротьбі з організованою злочинністю.

 Ми  сьогодні  в  Україні  маємо  таку  ситуацію, що організована

 злочинність  уже  почала боротись з державою і становить загрозу

 національним інтересам держави.

      І  я  вважю, що ми повинні би включити в порядок денний 6-ї

 сесії  обов'язково парламенські слухання, що стосуються боротьби

 з організованою  злочинністю.

      І  третє.  Мені  дуже  прикро,  що Моісеєнко турбується про

 приїзд  представників  НАТО,  які  не зазіхають на теріторіальну

 цілісність  України, вважають, що його скоріше мало цікавити те,

 що   сьгодні   Росія   уже  висловлює  свої  претензії  на  нашу

 теріторіальну  цілісність.

      І  ще  раз показує це, що депутати, яки не приняли присягу,

 сьогодні  такими  діями, такими виступами виступають проти нашої

 держави.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Єльяшкевич.  Я прошу всіх депутатів не зачіпать ні

 НАТО,   ні  Росію.  Будь  ласка,  говоріть  про  наші  внутрішні

 проблеми.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ. Херсон, депутатская группа "Реформы".

      Уважаемые  коллеги,  я  хотел  бы обратить ваше внимание на

 несколько  вопросов,  которые  должны  рассматриваться  на  этой

 неделе.

      Прежде  всего,  это проект Закона Украины О Конституционном

 суде.  Я  прошу  всех  очень  внимательно и серьезно отнестись к

 этому документу и ускорить рассмотение этого вопроса.

      Если  мы  не создадим нормальную законодательную основу для

 функционирования  такого  важнейшего органа, как Конституционный

 суд,  то  в  дальнейшем наши противоречия, которые имеются между

 исполнительной  и  законодательной  властью,  могут  перерасти в

 серьезные  конфликты.

      И  мы  должны  сделать  это  таким  образом,  чтобы сначала

 принять  Закон  "О Конституционном суде", а после принятия этого

 закона  в  целом  мы должны избирать судей Конституционного суда

 уже на той базе, которую, законодательную,мы сами создадим.

      Еще  один  важный вопрос, которые, наверное, очень волнует

 всех  представителей  промышленности  и сельского хозяйства,-это

 вопрос  о  снижение  налогового  бремени. Тот вопрос, который, к

 сожалению, в пятницу эти два вопроса не попали в повестку дня на

 рассмотрение сессии. Имеются в виду вопросы о внесении изменений

 статьи   Закона   "О   занятости   населения"   и  "О  изменения

 формирования  фонда  для осуществления мероприятий по ликвидации

 последствий  Чернобыльской   катастрофы".

      Фактически,  этими  изменениями  наша  Комиссия по вопросам

 финансовой  и  банковской  деятельности предлагает отказаться от

 порочной  практики  начисления  таких  средств  от  Фонда оплаты

 труда.

      Мы   предлагаем,   чтобы  эти  средства  шли  в  эти  фонды

 исключительно   из   общих  доходов бюджета.  Мы  делаем  первые

 серьйозные шаги по уменьшению налогового бремени на предприятия.

      Когда   наши   оппоненты   говорят,   что  этот  вопрос  не

 проработан,  и  его надо рассмотреть как можно более позднее, то

 они   немного  лукавят.  Еще  в  прошлом  году  нашей  Комиссией

 выносилось  на  сессию  Верховного  Совета,  и  сессия Верхоного

 Совета  Украины  поддержала  это  решение, такие предложения, и

 давались поручения Кабинету Министров рассматривать эти вопросы.

      Все  заинтересованные  лица  прекрасно  знают  последствия,

 которые  будут  связаны  с  тем,  чтоб будет уменьшено налоговое

 бремя  на  предприятие.

      Вопрос стоит с том, готовы ли мы к политическому решению, к

 осуществлению   в   реальности  тех  деклараций,  о  которых  мы

 постоянно  говорим  -уменьшать  налоги,  или  мы опять будем это

 откладывать  в  долгий  ящик.  Тем  более,  что  это  связано  с

 формированием  нашего  бюджета.  И поэтому мы должны рассмотреть

 этот вопрос в первую очередь.

      И  последнее.  На  пятницу  стоят очень серьезные вопросы о

 структуре аппарата Верховного Совета и о руководителе аппарата.

      К сожалению, до  сих  пор  проектов  постановления  по этому

 вопросу не роздано.

      Я  бы  просил,  Александр Александрович, вас, ускорить этот

 процесс  для  того,  чтобы мы серьезно подошли к вопросам работы

 самого законодательного органа.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  відповідаю  відразу,  на  останню вашу репліку,

 сьогодні будуть розповсюджені для вас потрібні матеріали.

      Часу вистачить.

      Осташ.

 

      ОСТАШ.  Ігор  Осташ,  269  виборчий  округ........... Група

 "Реформи".

      Шановні  народні  депутати,  наша .........закінчується уже

 через  півтора  року  і  справою  честі  для  нас  є питання про

 компенсацію вкладів населення на ощадних книжках.

      Адже  усі  ми  обіцяли  під  час  виборчої  кампанії у всіх

 виборчих програмах, що поладнаємо цю справу.

      Це  є  також  і  справа  довіри  до держави, особливо після

 прийняття  нової  Конституції, треба докорінно змінити ставлення

 громадянини до держави.

      Це  стосується  також  і  страхових вкладів наших громадян,

 майнових облігацій, тощо.

      Тому  я  переконаний,  що  на  часі  створення  спеціальної

 комісії,  яка  б  складалася  з  представників різних комісій і

 депутатських  груп  і  фракцій,  яка  скажімо щотижня доповідала

 народові  України  про  стан  справ з компенсацією вкладів, вона

 повинна,  щонайперше  розглядати, скажімо законодавчу базу, а ми

 знаємо,  що  є кільки проектів законів щодо компенсації вкладів.

 Вона   повинна   розглянути   питання,  що  робити  з  майновими

 прватизаційними  сертифікатами,  які  вже видаються народові, як

 компенсація. Долі вона повинна займатися питаннями бюджету, адже

 на  порозі  новий бюджет на 1997 рік і, очевидно, треба закласти

 ці питання вже в цьому бюджеті.

      Тут  нам  доведеться брати приклад Росії, яка вже розпочала

 цей  процес.  Нам  так  чи інакше доведеться виплачувати реальні

 гроші  людям.  І  вже  в  цьому  новому  проекті  треба закласти

 виплату, скажімо, ти, кому вже за 70, а далі оплачувати кому 65,

 60  і  так  далі.  Або перерахувати кошти на ощадні книжки, і ці

 вклади  можна  буде  розморозити  через  кілька  років. Але люди

 будуть знати, що компенсація їхніх вкладів вже здійснена.

      Так  само  дуже  хвилює  моїх  виборців питання про довірчі

 товариства.  Я  вже піднімав це питання минулого разу, але знову

 його  немає  в  порядку  денному,  а в дні Уряду ми маємо тільки

 питання щодо ліквідації заборгованості по зарплаті і питання про

 наслідки грошової реформи.

      Далі  хотів  порушити  ще питання про те, що деякі депутати

 узерпують  право  говорити  від  імені  народу.  Це  стосується,

 скажімо,  і депутата Моісеєнка, який щойно говорив про НАТО. Але

 я хочу повернутися до минулого тижня, який мало чи не призвів до

 міждержавних  конфліктів. Я зустрічався з представниками Латвії,

 які  обурені поведінкою депутата Моісеєнка, вимагають стенограми

 засідання,  де  йшла  мова  про ратифікацію угоди між Україною і

 Латвією.   Це   ганебний   випад  проти  держави  і  це  повинно

 розглядатися  на  Комісії з питань Регламенту, в першу чергу. Бо

 фактично -це антидержавний акт, який за законом України підлягає

 покаранню,  і  це  ще  один  приклад  того, як деякі деаутати не

 прийняли присяги нать вірність Україні, і як вони діють.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Масенко.

 

      МАСЕНКО  О.  М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні

 депутати! 330 Оржицький, Полтавська,  Масенко.

      Я хотів би сьогодні звернутися до всіх колег депутатів, які

 говорять  від  імені  народу  і  не  від  імені  народу. Шановні

 товариші,  давайте трошки подивимося і на свою діяльність в тому

 плані, що ми сьогодні марно тратимо фактично час піднімаємо такі

 питання,  виходять  депутати  на трибуну із свого робочого місця

 фактично     влаштовують     "Плач     Ярославни"     по    тому

 багатостраждальному  нашому  українському  народу,  а  чи  ми не

 сприяли цьому, що наш народ в такому становищі.

      Я навпаки підтримую депутата Моісеєнка в тому плані, що він

 не  голосував за ці всі реформи, які зараз у нас запроваджуються

 в  державі, він має право ображатися тому стану економіки і тому

 стану  життєвого  наших людей, які вони зараз переживають, а яке

 моральне  право  має  до... коли ви затвердили програму Уряду не

 одну,  ви  затвердили  програму  Президента, хоч казав Олександр

 Олександрович,  не  зачіпайте  Конституції,  але  ви  схвалили і

 Конституцію,  яка  діє проти народу і ви ще тут піднімаєте галас

 боритеся  проти  Гітлера і проти Сталіна, давайте по боримося за

 наш  народ, народ український немає людям чим топити відключають

 на  селі електроенергію, Олександр Олександровичу, і я хотів би,

 ще звернути, да пане Дем'ян покричіть, я вас перекричу тричі.

      Давайте   звернемо   увагу  ще  на  те,  що  Верховна  Рада

 проголосувала  про те, щоб Україні був наданий товарний кредит у

 вигляді  енергоресурсів,  як  мені  вже  стало  відомо  не  знаю

 наскільки  це правда, що такі, пальне вже поступає, але поступає

 комерційним  структурам  і вони продають його по 58 мільйонів за

 тонну,  коли  ми  звільнили  їх  від сплати податку на добавлену

 вартість,  і  ми  сподівалися  на  те,  що  це пальне попаде тим

 господарствам,    які    виконали    свої   зобов'язання   перед

 держконтрактом і по значно дешевшій ціні.

      Але  такого  немає.  Де  ж  це наша правова держава і як же

 отому бідному селу вже жити?

      Я  іще  раз  звертаюся  до  вас і прошу: давайте якесь дамо

 протокольне  доручення  відповідній  комісії,  щоб розібратися з

 оцим становищем, хто ж розпоряджеється оцим кредитом і куди воно

 попадає і хто на цьому наживається.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Чорновіл.

 

      ЧОРНОВІЛ  В.  М.  Шановні колеги (Вячеслав Чорновіл -голова

 фракції   Народного   Руху   України),  мене  зворушило  бажання

 комуніста   Масенка,   і   Моісеєнка   за  одно,  помолитися  за

 український   народ.   Чи   знає  товариш  Масенко,  якою  рукою

 перехреститься,  бо  його Комуністична партія понищила майже всі

 церкви................  і понищила образи по хатах, то його мамі

 не було, куди повести повчитися, як перехреститися.

      А тепер по суті справи. Конституційний суд. Ви знаєте, мене

 непокоїть  спроба нашого спікера провести вибори Конституційного

 суду  до  затвердження  Закону  "Про Конституційний суд". А такі

 наміри  є,  є  наміри.  Сьогодні вже виступав тут один комуніст,

 провалити  в другому читанні слухання Закону "Про Конституційний

 суд",    а    післязавтра   прийняти   рішення   про   створення

 Конституційного суду.

      Цього робити не можна, не можна ставити віз поперед кобили.

 Я  розумію  наміри  Олександра  Олександровича  протягнути  отих

 самих,  що  ми  вже  один  раз  не пустили в Конституційний суд,

 навіть  таких  одіозних  людей, як теперішній Голова Центральної

 виборчої комісії - Ємець.

      Тут колеги сидять, я не буду називать деякі округи, де дуже

 цікаво  відбувалися  вибори,  і  на  це  були  закриті  очі і не

 закриваються  в іншому випадку. Це окрема розмова, про це багато

 пише преса.

      Я  вважаю,  що  тільки  прийнявши Закон "Про Конституційний

 суд",  можна  обирати  Конституційний  суд.  Якщо  ми на 3-4 дні

 трошки  порушимо отой термін трьохмісячний, нічого, і Уряд ще не

 сформований,  ще багато чого порушено, зокрема питання про осіб,

 які  не  прийняли присягу. Чого вони сидять у цьому залі? Вони ж

 прямо  розписалися  в  тому, що вони вороги Української держави.

 Списки   їх   уже   надруковані.  Я  думаю,  що  потрібно  зараз

 організувати  масову  народну кампанію. Закликаю громадян: шліть

 телеграми,  добивайтеся! Від того, щоб ці люди покинули сесійний

 зал.

      І я ще раз закликаю тих... ми теж за професійний парламент,

 а  якщо  кажуть,  що  не  було  передбачено присяги у попередній

 Конституції,   то   там   не  було  передбачено  і  професійного

 парламенту.  І  нехай Олександр Мороз подає в суд на кожного, ми

 всі  підем  на  той  суд і будемо відстоювати право вас сидіти в

 цьому залі, поки тут сидять антидержавники.

      Ще  одне питання. Тут дехто пробував спекулювати на питанні

 про  ОУН-УПА.  Ви  знаєте,  я  пропоную  тій  комісії,  яка буде

 розгяладти  це питання, обов'язково зайнятися першопричинами, що

 трапилося в Західній Україні між 39 і 41 роком. Ми там проводили

 розкопки  -це  сотні  тисяч знищених людей, це порубані на куски

 люди, яких варили в котлах тюремних і годували інших людей. І ті

 самі  громадяни  Західної  України,  які  навіть  квітами деякі,

 наівні,  зустрічали Червону Армію, зустріли потім визволительним

 кулеметом,  і правильно зробили, бо прийшли оупанти, які знищили

 значну частину народу України, Західної України, зокрема.

      І  ще питання, піднімалося питання про компенсацію вкладів.

 Я   великим   захисникам   соціальних  інтересів  трудящих  хочу

 нагадати,  що  проект  фракції Руху рік уже лежить про поступову

 компенсацію   вкладів,   і  Олександр  Олександрович  навіть  не

 поставив  на Президію про порядок денних, хоч деякі комуністичні

 пропозиції  проходили  за  один  день.  Оце  от такий соціальний

 захист   трудящих.   Звичайно   це   питання   треба  вирішувати

 якнайшвидше.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Поки пам'ятають слухачі і депутати, про що говорив

 Вячеслав  Чорновіл,  то я хочу сказати таке: а я мушу відповісти

 на ваше питання.

 

      (Ш у м  у  з а л і).

      Де  кінь  чи кобила і віз, то це треба  розібратися ще який

 зв'язок  між  Конституційним  судом  і  обранням Конституційного

 суду.

      А  відносно  того,  що  воза ще немає, то ясно, хто чи де є

 кобила,  то  вже всі бачать. Будь ласка, не будемо довкола цього

 вести   дискусії   і   плітки.   Що  потрібно  визначити  шляхом

 голосування   або  порадиться.

      Ну,  відносно  масових зустрічей керівників із керівництвом

 НАТО.  Це не масові зустрічі  -  це приїхав Генеральний Секретар

 парламентської.... Північно-Атлантичної Асамблеї, парламентської

 структури.  І  вчора  була зустріч із Президентом,  і зі мною, з

 Прем'єр-міністром.  Відбувається...  відбувся  у  нас  в  ці дні

 семінар  про будівництво, або про механізм загально-європейської

 безпеки.  У Європі є ця структура. І умови безпеки, або механізм

 цей  без  цієї  структури  розглядати  просто  не можна. І треба

 заявити   там   позицію   України  стосовно  системи  безпеки  і

 співробітництва.  Якщо не зустрічатися, то тоді наш інтерес ніде

 не  буде  відстоюватись,  ніде  не  буде враховуватися. В тому є

 потреба.  І,  будь  ласка,  можете  подивитися  у  газеті "Голос

 України" опублікований мій виступ на цьому семінарі, і та ж сама

 розмова  була  в  дискусії  із  цим представником Парламентської

 Асамблеї, Північно-Атлантичної Асамблеї.

       Відносно  суду над Законом про амністію. Кочерга те ж саме

 повторював  з  претензією  на те, що ті чи інші законопроекти не

 подані. Так і цей же не поданий! Так в тому ж справа, що нема!..

 Ми  вчора  розглядали  це  питання.  Воно стоїть в порядку дня і

 розглядається одного дня  Закон про амністію як загальний закон,

 а  наступного дня поставлене й це питання. Будь ласка, готуйте і

 будемо розглядати.

      По  першому  питанню  Ковтунця. Готуйте депутатський запит,

 будемо направляти його відповідно Кабінету Міністрів.

      Про "нульовий варіант". Ми будем розглядати це питання -там

 змога   буде   висловитися.   Я   запрошую  всіх  до  того,  щоб

 висловлювання  були  стриманими,  коректними,  не  загальними. А

 відносно  того,  хто  "нульовий  варіант"  проводив у життя, які

 політичні  сили (про що говорить Ковтунець), то я вас відішлю ще

 до  відповідних  статей,  які  публікувалися в 1990 році, коли я

 говорив  про  те,  що  сядьмо  за  договори  і  випишимо там всі

 параметри  розводу, так би мовити, а тоді всі ходили із гаслами,

 що  ні і вперед до "нульового варіанту". Оце, що ми проголосили,

 оце воно наше, а решта нікого не цікавить.

      А  тепер мусимо повертатись до цього питання. Давайте будем

 розгялдати і  будемо аналізувати.

      (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу, із  кутків не кричіть. Відносно програми уряду по

 пропозиції  Діхтяренка.  Він  вносить  пропозиції  про доручення

 Кабінету   Міністрів  України  розробити  Національну   програму

 структурної  перебудови  економіки і внести на розгляд Верховної

 Ради  в січні  місяці 1997  року.

       Ну,  власне  кажучи,  як  протокольне  доручення,  воно не

 викликає заперечень, бо справді такий документ потрібно зробити.

 Хоч  можемо  ми  таке  доручення  зробити після розгляду проекту

 програми  Кабінету  Міністрів, який буде внесений ближчими днями

 проекту     програми     дій    на    наступний    рік,    тобто

 соціальноекономічного  розвитку,  програми соціальноекономічного

 розвитку  в 1997 році.

      Але  поступила  пропозиція,  ставлю її на голосування, будь

 ласка,   про  доручення  Кабінету  Міністрів  стосовно  розробки

 програми    структурної    перебудови   економіки.    Пропозиція

 Діхтяренка.

 

      "За"-

      Як  протокольне  доручення, вважаємо доручення Секретаріату

 направити  такого  листа  в Кабінет Міністрів. Я підпишу його як

 пропозицію  депутатів.

      Пропозиція    Єльяшкевича    щодо    прискорення   розгляду

 Конституційного  суду  і  інших  питань. Все в програмі дня та у

 плані  роботи записано так, як ви просите. Давайте будем активно

 розглядати.

      І   так   само  там  є  стосовно  фонду  зайтятості,  фонду

 Чорнобиля,   то, що  передбачено  вплані  роботи.

      Якщо  вихочете переконати депутатів щодо необхідності зміни

 підходів  в цих напрямках, будь ласка, працюйте з депутатами, із

 фракціями,  бо це  не  дуже  просте  питання.

      Пропозиція  Осташа  щодо компенсації заощаджень. Я повністю

 підтримую  те,  що  сказав  Осташ,  тим  паче,  що вчора на Раді

 фракцій  я  все  те ж саме, що він сказав, сказав депутатам. Про

 те,  що  я  підготував проект Закону "Про компенсацію заощаджень"

 депутатам ,  в яких передбачається визнання державою боргу перед

 своїми  громадянами  і  запропонував  Каібінету Міністрів внести відповідні  пропозиції.

      Я, між іншим, послався при цій інформації, де був присутній

 Ігор  Іванович Осташ на те, що Росія в 1995 році на початку року

 вже  такий  закон  прийняла,  і нам відтягувати прийняття такого

 закону  просто   негоже. Потрібно  його  приймати  безумовно.

      Тому  той  проект,  який  я вам пропоную, він буде розданий

 ближчими  днями.  Будь ласка, подивіться, і будемо приймати його

 до виконання.

      Відносно міжнародних конфліктів після обговорення на сесії

 их чи інших питань. Будь ласка, будьте стримані, хоч ще в світі

 не  було  прикладів,  що  міжнародні  конфлікти  виникали  після

 обговорення  якогось  питання на  сесії.

      Ну,  відносно  зауважень  Масенка,  ми вже говорили про це,

 доручити треба, дати доручення Комісії Кожушка про перевірку тих

 фактів,  про  які  згадує  депутат Масенко. Мені здається, тут є

 справді  резон,  бо  приймали Постанову про ратифікацію договору

 про  виділення  кредитів,  а  контроль  за  тим,  як  ці кредити

 використовуються,  треба  забезпечити.

      І  я  просив  проголосувати  доручення  Комісіям Кошужка  і

 Суслова,  щоб вони подивились, дали кільком чоловікам доручення,

 і  подивились,  так  би  мовити, зробили аналіз використання цих

 кредитів.

      Я  ставлю на голосування таке доручення. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Це доручення протокольне.

      Пропозиції  Чорновола, він  тут,  я  на  одні вже відповів,

 відносно  того,  що  в  суд  передавати  на кожного, хто порушує

 Конституцію,  я  вам хочу сказат, що на минулому тижні підписані

 на  32  депутатів  листи  у  відповідні  інстанції,  які повинні

 підтвердити,  що  ці  люди  працюють там то, міністром працює чи

 іншим. Це  документ,  який потрібно пред'являти в суд і на цьому

 тижні  я  підпишу доручення, звернення до суду на тих депутатів,

 які безпосередньо порушують Конституцію.

 

      ШУМ В ЗАЛІ.

 

      ГОЛОВА.   І   ще   одне.   Вячеслав  Чорновіл  згадує  про

 возз'єднання України , українських земель у 1939 році.

      Я  вважаю,  що  сьогодні  якраз  у  ці дні, це річниця того

 воз'єднання, воз'єднання Західних і загальноукраїнських земель і

 нам  треба привітати всіх громадян України із об'єднанням земель

 і  побажати,  щоб  у  складі  єдиної України вони будували міцну

 демократичну державу.

      Я б хотів би привітати всіх вас.

      ( О п л е с к и )

      Слухається питання про Конституційний суд  України.

      Слово має Шишкін  Віктор Іванович.

      Доповідач.

 

      ШИШКІН  В. І. Шановні колеги! Під час підготовки до другого

 читання  Закону  про  Конституційний  суд  України  до Комісії з

 питань правової політики і судово-правової реформи надійшло біля

 чверті  тисячі  зауважень і пропозицій від депутатів або комісій

 Верховної Ради.

      Багато з цих пропозицій і  зауважень ...

 

      ГОЛОВА.   Одну    хвилиночку,   Віктор  Іванович.  Григорій

 Васильович,  розглядається  питання  про  Конституційний  суд. Я

 прошу уваги, тому що це надзвичайно важливе питання, пов'язане з

 реалізацією Конституції.

      Сідайте всі на місця, прошу.

 

      ШИШКІН  В. І. Багато пропозицій враховано. Значна кількість

 пропозицій  частково  врахована. Решта відхилена. Я звертаю вашу

 увагу  на  те,  що  Комісія з питань правової політики і судово-

 правової   реформи   запропонувала   дещо   структурно  змінити:

 з'єднать,    наприклад,   перший   і   другий   розділ,   що   і

 зроблено..............,  щоб  визначено було статутне положення,

 загальна  процедура  і  особливості процедури, не змінюючи зміст

 тих статей, який був раніше в цих розділах.

      Також  я дуже вдячний значній кількості депутатів за те, що

 ми  розглядаєм  деякі  закони  вже  на, так би мовити, на новому

 рівні, тобто з точки зору відповідності Конституції. Багато було

 зауважень,  щоби  привести  деякі  положення  закону,  який  був

 прийнятий  в першому читанні відповідно до положень Конституції.

 Тобто  ми вже аналізуємо закони, які ми розглядаємо з точки зору

 відповідності їх  Конституції України.

      Тому  прошу,  щоб ми перейшли вже до постатейного розгляду,

 Олександр Олександрович.

 

      ГОЛОВА.   Процедура   постатейного   голосування  визначена

 Регламентом.  Оскільки  внесено дуже багато пропозицій, і не всі

 вони  недискусійні,  я б так сказав. І зважаючи на те, що проект

 роздавався з закону про друге читання у п'ятницю минулу, хто мав

 бажання,  він міг ознайомитися і висловити свої міркування. Тому

 поспішати  ми  не  будемо,  розглядаючи детально кожну статтю. Я

 сподіваюся  на  те,  що  ми  сьогодні  можемо прийняти в другому

 читанні,  якщо  буде  потреба  ми  можемо передбачити ще й третє

 читання  через день-два, будь ласка. Я ще раз повторюю процедура

 визначена   Регламентом.,   будь   ласка.   Закон  України  "Про

 Конституційний Суд України".

      Розділ  перший.  Основи  Конституційного судоустрою. Глава

 перша. Загальні положення.

      Стаття 1. Статус Конституційного Суду України.

      Є зауваження до статусу, до статті 1?

 

      ШИШКІН. Олександр Олександрович!

      Треба  проголосувати  зміну  назви розділу, тому що це була

 пропозиція   Комісії,  раніше  розділ  називався  "  Організація

 повноважень  Конституційного Суду України", а зараз нова назва -

 "Основи  Конституційного судоустрою." Це дійсно більш відповідає

 змістовій частині, розділу 1 і 2 Закону першого читання.

 

      ГОЛОВА.  Тоді  поясніть,  будь  ласка,  аргументацію  дайте

 вірніше такого перейменування.

 

      ШИШКІН.  Я вже говорив, що ми змінили структуру. Розділ 1 і

 2  з'єднаний, вони  стосуються  загальної організації, тут важко

 сказати,  що  це судова система, бо це один тільки орган. Но цей

 орган,  тобто  цей орган, він стосується устрою і ці два розділи

 стосуються устрою.

 

      ГОЛОВА. Можна ставити на голосування назву розділу першого?

 Назва Закону і назва розділу першого ставиться на голосування?

 

      "За"

      Рішення не прийнято.

 

      ШИШКІН.  Якщо  є  зауваження  до  того,  що  невірно назван

 розділ, то, будь ласка,  давайте подискутуємо.

 

      ГОЛОВА.  Оскільки тут була тільки одна пропозиція в першому

 варіанті:    "Організація   повноважень   Конституційного   суду

 України",   -я   ставлю   ще   ту   пропозицію:  "Організація  і

 повноваження Конституційного суду України". Будь ласка.

 

      ШИШКІН. Это проголосовано уже, его голосовать не надо.

 

      "За"

 

      ГОЛОВА. Не підтримується цей варіант.

      Тому  я  ще  раз  ставлю  на голосування Закон України "Про

 Конституційний  суд".  Назву  закону  і  назву  першого розділу:

 "Основи конституційного судоустрою".

      Будь ласка.

 

      "За"

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Глава  перша:  "Загальні  положення. Статус Конституційного

 суду  України".  Тут  йде  мова  про  те,  що Конституційний суд

 України  -єдиний  орган  конституційної  юрисдикції  України,  в

 Україні.  "Конституційний суд в Україні є конституційним органом

 держави  не  залежно  від  органів  законодавчої,  виконавчої та

 судової влади.

      Конституційний  суд України є юридичною особою, має печатки

 із зображенням державного герба України та своїм найменуванням".

      Враховані   зауваження,   які   були.  Пропозиція  Долженко

 відхилена, оскільки вона є в іншій статті.

      Не наполягає Долженко на...?

 

      ШИШКІН. Олександре Олександровичу, я маленький коментар.

      Дійсно,  деякі  пропозиції  були  враховані,  деякі -ні. Не

 врахована  також  і  моя  пропозиція.  Так що комісія, я вважаю,

 поступила  майже  мудро.  Тому  я  пропоную проголосувати за той

 текст, який...

 

      ГОЛОВА. З авторів поправок ніхто не наполягає?

      Дайте слово Долженко. Потім Дудченко, так.

 

      ДОЛЖЕНКО Г. П. (450 виборчий округ)

      Я   наполягаю  в  тому,  щоби  було  включено  положення  з

 Конституцією  Ураїни  про  те,  що  Конституційний  суд  вирішує

 питання   про  відповідность  закону  та  інших  правових  актів

 Констітуції України, дає офіційне тлумачення Конституції України

 та  законів України. Це не можна не... В інших статтях, не нашов

 ніде.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Іванович.

 

      ШИШКІН. Тому я настоюю на голосуванні.

 

      ШИШКІН  Ці положення не тільки зафіксовані в Конституції, а

 оні  є  в  13  статті,  оні развернути в 13 статті і все как раз

 относиться к єтим положениям, они детализованы.

 

      ГОЛОВА. Тобто там є положення.

 

      ЩИШКІН  Да не надо, да, повторять. Не требуя этих повторов,

 которые есть в Конституции.

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка, ну, я прошу вибачити. Віктор Іванович

 щиро  переконаний,  що він говорить українською мовою, так? Тому

 будемо  цю мовність брати до уваги. Я прошу вас, ну, він вчиться

 теж, так що тут немає проблеми.

      Далі   йдемо.  Я  прошу  уваги!  Я  звертаюся  до  депутата

 Довженка,  ви  бачите  у  12, 13 статті розписано повноваження і

 пункт перший як раз  дає відповідь на ваше питання. Він згоден.

      Дудченко,   будь   ласка.   Микола  Петрович,  прошу.  Його

 зауваження - поправка друга.

 

      ДУДЧЕНКО.   Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемые

 коллеги,  в  Конституции Украины предусмотрено, что Украина есть

 республика,  в  Укераине  вся власть пренадлежит народу, который

 осуществляет  ее  через органы государственной власти и местного

 самоуправления.

      В  этой  статье  предлагается  создать непонятный державный

 орган,  независимый от народа и от власти. Поэтому я и предлагал

 привести  эту  статью,  первую,  в  соответствие  Конституции, и

 предлагал  написать,  что это орган государственной власти, а не

 государственный  орган, и убрать все, что касается независимости

 Конституционного суда от всех ветвей власти и от народа. Со мной

 не   согласились,  поэтому  предлагаю  часть  вторую  исключить,

 оставив  только  часть  первую,  которая  написана  в точности с

 Конституцией  Украины -то есть оставить, что "... Конституційний

 Суд  України -єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні",

 а частину другу вилучити.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Віктор Іванович, коментар від комісії.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Комісія відхилила цю пропозицію не тільки у

 Миколи Петровича, але і у мене також. У нас колективний розум, я

 вважаю,  що він переважає над розумом особистості, і я погодився

 в останній редакції з пропозицією комісії, не звертаючи уваги на

 те, що моя пропозиція також була відхилена.

      Тому  я  пропоную  ще  раз,  що  і частину першу, і частину

 другу,  і  частину  третю статті 1 проголосувати в тій редакції,

 яка була запропонована  остаточно нашою комісією.

 

      ГОЛОВА.  Я пропоную (у зв'язку з такою колізією) голосувати

 по абзацах, по частинах.

      Частина перша не викликає ні в кого сумнівів -це повторення

 норми Конституції. Тому я прошу проголосувати частину першу цієї

 статті. Будь ласка.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Друга   частина   викликає  заперечення.  Аргументації  тут

 досить -  хоч   би   тої,   що   Конституційний  Суд  формується

 законодавчою,   виконавчої  і  судовою  владою.  Отже,  він  уже

 залежний.  А  ми  пишемо  заперечення,  що  незалежний... Тому є

 пропозиція, яку вносить комісія - залишити цей абзац. Я ставлю цю

 пропозицію на голосування.

 

      "За" -

      Друга  частина  голосується у варіанті від комісії. Вона не

 підтримується депутатами.

      Є  пропозиція вилучити другу статтю, про що говорив депутат

 Дудченко і Шишкін.

 

      ШИШКІН В.І. Другу частину!..

 

      ГОЛОВА.  Другу  частину  цієї  статті  вилучити.  Ставлю на

 голосування.

 

      "За" -

 

      ШИШКІН  В.  І.  Вона  проголосована в першому читанні, тому

 треба голосувать...

 

      "За"-

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Вилучається.

      3-я  чатина  не  викликає  заперечень,  Конституційний  суд

 України   є   юридичною  особою  і  має  печатки  з  зображенням

 Державного  герба України та 7 наіменованій.

      В  цілому  глава  1,  стаття 1... першої глави ставиться на

 голоування  із  2-ю частиною разом. Перша із 2-х частин -перша і

 друга ставиться на голосування.

 

      "За"-

 

      Рішення  прийнято. Спасибі.

      Стаття   2   "Завдання  Конституційного  суду".  "Завданням

 Конституційного  Суду  є  гарантування  верховенства Конституції

 України,  як Основного Закону держави" -відхилені тут зауваження

 Дудченка  і  інших  ініціаторів, але вони погоджуються з тим, що

 можна так записать.  Ні? Дудченко   просить слова.

      Поправка 5.

 

      ДУДЧЕНКО.  Я  не  буду витрачати часу свого і вашого, але ж

 прошу  вас підтримати мою пропозицію, бо вона входить в конфлікт

 з  повноваженням  Президента  і  буде  створювати  проблеми  для

 Конституційного суду, по-перше.

      Дякую.

 

      ШИШКІН.  Коментар можна?

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ШИШКІН. Шановні колеги, Президент-гарантом дій Конституції,

 а  Констітуціонный  суд  -гарантом  верховенства Конституции, як

 правового  акта.  Тобто, он гарантует юридичну  значимость цього

 акта.  И  тому  я  прошу вас, підтримати ту пропозицию, яка була

 проголосована   в  1-м  читанні,  в  2-му  читанні  вона  тільки

 редакционно пидправлена. А зміст залишається, той же зміст, що і

 був в 1-м читанні. Президент не є органом, який аналізує з точку

 зору  права, верховенства права. Конституційний суд -це як раз є

 судова   інституція,   правова   інституція,  в  обов'язки  якої

 це..........

 

      ГОЛОВА.   Дякую.   Микола   Петрович,   ви  наполягаєте  на

 голосуванні? Він   погодився -  нехай буде так.

      Тому  до 2  Статті  більше  зауважень...

      Наполягаєте  на голосуванні? Будь уласка, Дудчеко пропонує,

 щоб вилучити цю статтю, чи як? Ви ж не пропонуєте, що написать.

      Микола  Петровичч,  давайте  замість  слова  "гарантування"

 запишемо   "забезпечення".   Завданням  Конституційного  суду  є

 забезпечення   верховенства   Конституції  як  Основного  Закону

 держави.

 

      ШИШКІН.  Нет,  "забезпечення"  нельзя,  "забезпечення" -это

 механизм,  это  организационный механизм, еще какой-то механизм.

 Нельзя   слово  "забезпечення",  Конституционный  суд  не  может

 "забезпечыты",   он   гарантує.  А  іншим  ораганам,  яким  буде

 передписано  рішенням Конституційного суду щось зробити, от вони

 фкраз повинні це зробити.

 

      ГОЛОВА.   Тоді   давайте   "захисту  "  напишемо,  "захисту

 верховенства  Конституції   як  Основного   Закону  держави".

 

      ШИШКІН.  Захисту  тоже,  тому  що  захищають тоді всі -

 захищають і  Президент ,  і  парламент  повинен  захищати.......

 

      ГОЛОВА. Тоді пропозиція Дудченка, як ви хочете написати.

 

      ШИШКІН. Я вважаю, що треба підтримати пропозицію Комісії.

 

      ДУДЧЕНКО.  Або  так,  як  написано в Конституції, або зняти

 зовсім.

 

           (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Ну,  ви пропонуєте, щоб  вибучити  цю статтю.

      Я ставлю на голосування. депутат Дудченко пропонує вилучити

 цю  статтю.

      "За" -

      Ставиться  на  голосування  стаття в редакції Комісії, будь

 ласка.

      "За" -

      Рішення не  прийнято.

      Я  прошу  на  третє  читання.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Шукайте  формулу,  яка  б  забезпечила  всіх.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Будь  ласка,  пройдемо  дальше,  а  потім вернемось до цієї

 статті.

           (Ш у м  у  з а л і)

      Я  прошу,  не  вигукуйте  з  кутків,  а краще  голосуйте.

      Стаття 3. Нормативне Регулювання діяльності Конституційного

 суду  України,  організація,  повноваження та порядок діяльності

 Конституційного  суду  України  визначається Конституцією та цим

 Законом,   Конституційний   суд   України   приймає   акти,   що

 регламентують  організацію внутрішньої роботи у відповідності до

 цього закону.

 

      ШИШКІН  В. І. Олександр Олександрович, здесь всі пропозиції

 майже  враховані,  чи  повністю  враховані  чи  частково, тобто,

 відхілення не було, в чистому виді відхилених пропозицій не було.

 Тому  я  пропоную  проголосувати  за  редакцію  комісії  і усіма

 зауваження, що були нею враховані.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування цю норму.

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Стаття 4.

      Основні принципи діяльності Конституційного суду.

      Діяльність  Конституційного  суду  України  грунтується  на

 принципах  -верховенства  права,  незалежності,  колегіальності,

 рівноправності   суддів,   науковців,   гласності,   повноти   і

 всебічності розгляду справ та обгрунотовності прийнятих рішень.

      Враховані    були    зауваження,    відхиленна   пропозиція

 Старовойтової , але вона наполягає на тому, щоб врахувати її

      13 поправка Старовойтової має слово.

      В  статті верховенство права, замінити на слова -законності

 і виключити слово науковості.

 

      СТАРОВОЙТОВА.  Відповідно  до  тих завдань, що стоять перед

 Конституційним   судом,  він  повинен  забезпечити  верховенство

 Конституції  як  Основного  закону  в  своїй  діяльності. Тому я

 вважаю, що основним принципом в його роботі повинен бути принцип

 законності.

      Саме   Конституцією  як   Основним   Законом   він  повинен

 керуватися, а не загальними принципами права.

      Тому  я  вважаю,  що  потрібно принцип верховенства права в

 діяльності Конституційного суду поміняти на принцип законності і

 виключити   слово   науковності,  оскільки  воно  не  несе,  ну,

 стабільної  якоїсь нагрузки в робіті Конституції, яку можна буде

 якось звірити чи діє згідно з Конституцією Конституційний суд.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, будь ласка.

 

      ШИШКІН В. І. Да, коментар мой. Шановні колеги! Что касается

 принципа науковости, он дійсно дискуссионный, тут можна залышить

 и  можна  не  залышать,  вид  нього  ничого не будет.

      А  вот, что касается принципа верховенства права. Я позволю

 себе   коментарий.   Не   можем  мы  употреблять  здесь  принцип

 законности.  Конституция  хотя  и  Верховный  закон,  однако она

 комулюет  себя   нормой, и которая относится к, так называемому,

 понятию верховества права, о чем мы здесь дискутировали. Если мы

 сведем этот принцип только до законности, значит Конституционный

 суд  должен  ориентироваться  и  на те законы, которые он должен

 судить.  Он  должен  осудить  закон, если закон не соответствует

 Конституции.  Тогда мы водим в алогизм. У нас есть противоречие.

 Поэтому   принцип   верховенства  права  здесь  больше  отвечает

 содержательной части деятельности Конституционного суда. Поэтому

 я  прошу здесь учитвать тонкость этой правовой материи.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  запитання,  яке Старовойтова не

 продовжила. А цим законом Конституційний суд повинен керуватися?

 

      ШИШКІН. Цим законом? Да.

 

      ГОЛОВА. То це означає, що  він  повинен................

 

      ШИШКІН.  Все  равно  верховенство  права охватывает понятие

 законности,  если мы говорим об этом законе.

      Еще  раз  повторяю, если мы сведем только до законности, мы

 тогда сужим это понятие.

 

      ГОЛОВА.   А  як  ви  дивитесь,  щоб  написати:"  принцципах

 верховенства права, законності..." і дальше за текстом?

 

      ШИШКТН. Ну это тоже самое.

 

      ГОЛОВА. Я прошу... Ви заперечуєте?

 

      ШИШКІН.  Нет,  тогда  мы... Здесь правовая материя, мы ж ее

 сужаем. Верховенство права - этого достаточно.

 

      ГОЛОВА. Кома, і от воно па першому місці і стоїть.

      Будь ласка, Говорун.

 

      ГОВОРУН.     Шановні     народні    депутати!    Олександре

 Олександровичу!    Залишення    такого    запису,   як   принцип

 "науковість",  я  не  можу  розцінювати  інакше,  як намагання в

 практичній  діяльності Конституційного суду замість Конституції,

 норм  права  керуватися  теоретичними  науковими  дослідженнями.

 Досить  посилання  на  верховенство права -це буде охоплювати, і

 дотримання  законів,  і науковість і цього досить. Я за те, щоб,

 про  такий  принцип,  як  верховенство права залишити, але слово

 науковість  виключити з тексту -це Конституційний Суд не наукова

 установа і вона повинна керуватися законами.

 

      ГОЛОВА.  Я  ставлю  на голосування пропозицію про вилучення

 слова "науковості" .

 

      ШИШКІН. Да, я с этим, не принципиально.

 

      ГОЛОВА. Комісія підтримує -це не принципове питання. Ми всі

 розуміємо, що кожен закон - це наукова, витвір наукової...

      Будь  ласка.  Ставлю  на  голосування  ту пропозицію. Одну

 хвилинку.

      Я ставлю на голосування. Тлумачення є тлумачення.

 

      ЗА -

      Прийнято.

      Слово "науковості" вилучається.

      Пропозиція  Старовойтової ставиться на голосування. Про те,

 щоб  замість  слова  "верховенства права" записати "законності",

 ставлю на голосування.

      ЗА -

      Голосів не вистачає.

      Я  пропоную  записати  компромісний  варіант  "верховенства

 права, законності..." і далі за текстом.

 

      ШИШКІН.  Ну  давайте проголосуємо верховенство права, у нас

 ще не було.

 

      ГОЛОВА.  Ну давайте спочатку в редакції, яка подана вам без

 слова "науковості" , я ставлю на голосування.

 

      ЗА -

      Дудченко, будь ласка, слово. Його пропозиція є 12-а.

 

      ДУДЧЕНКО  М. П. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 колеги,  по-перше,  дякую за підтримку під час голосування пешої

 статті.

      По-друге,  хочу  звернути  вашу увагу на доповнення восьме,

 пробачте,  дванадцяте.  Справа в тому, що в редакції комісії йде

 мова  про  принцип  незалежності  суду  знов-таки.  А я пропоную

 записати  принцип  незалежності  суддів.  І це принципово. Прошу

 підтримати.

 

      ГОЛОВА. Незалежності "суддів", слово треба поставити.

 

      ШИШКІН.  Мы  рассматриваем  Конституционный суд, как единый

 коллегиальный орган, который принимает окончательно свои решения

 только  лишь на пленарных заседаниях. Потому что, если дальше вы

 смотрели, есть такие органы, как заседание суда и коллегия суда.

 Они  принимают  только решения спроцедурных пытань, а ришення за

 змистом, за сутью принимает только пленарный орган.

      Следовательно,   о  независимости  мы  должны  говорить  не

 применительно   к   конкретной   особе,   а  как  органу  в  его

 деятельности. Это разные вещи, нельзя подменять эти понятия.

 

      ГОЛОВА.   Микола   Петрович   аргументує   це  математичною

 формулою: сума незалежностей суддів є незалежність суду. Так що,

 тут  можна  розглядати пропозицію депутата Дудченка об'єктивною,

 обгрунтованою.

      Я ставлю на голосування пропозицію Дудченка, яка є у пункті

 12-ому поправок: "На принципах незалежності суддів".

      Ставлю на голосування.

 

      "За"

      Теж не підтримується.

      Попередня пропозиція. Оскільки слово депутата Старовойтової,

 пропозиція про слово "законність" взагалі не перекреслює принцип

 верховенства  права,  яким  повинен  користуватися  суд,  бо він

 повинен  і  тим,  і  іншим користуватися, зокрема і цим законом,

 який тут визначено.

      Тому  пропозиція  після  слів "верховенство права" записати

 слово "законності". Прошу проголосувати це.

 

      "За" -

      Теж рішення не підтримано.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Александр  Александрович, и ещё обращаюсь к

 залу:   есть  логика,  правовая  логика,  и  мы  должны  с  этим

 согласиться, что невозможно подменять правовой логике, нарушать,

 будем   говорить,   логический   ряд.  Верховенство  права  -это

 достаточный  термин  для логического правового ряда. Я вас прошу

 понять наличие именно этой правовой материи.

 

      ГОЛОВА.  Я то розумію, я прошу депутатів не те що розуміти,

 а  розуміти  і  голосувати,  тому  що  частина,  я  розумію,  не

 вдумалася  в  норми  цього  закону,  бо  не  одержали,  дехто  з

 депутатів  не  одержали  в  п'ятницю документ і тепер вважає, що

 встигне,  так  би  мовити, наздогнати процес тут уже. Тоді, будь

 ласка, активніше працюйте над документом.

      Ставлю  на голосування статтю 4 в редакції комісії, а саме:

 діяльність Конституційного Суду України грунтується на принципах

 верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності

 суддів,  гласності,  повноти  і  всебічності  розгляду  справ та

 обгрунтованості прийнятих ним рішень. Ставлю на голосування.

 

      ШИШКІН   В.   І.   Підтримаємо,   голову   парламенту  надо

 підтримати.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА. Побачим далі як буде.

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Стаття 5. Склад Коституційного Суду України. Конституційний

 суд Ураїни складається з 18 суддів Конституційного Суду України.

 Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України

 призначають  по  6 суддів Конситтуційного суду України -це норма

 Конституції.   Ставлю  на  голосування.  Запитання  при  першому

 читанні.

 

      ШИШКІН В.І. Прошу проголосувати.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято.

      Стаття 6 - "Порядок призначення суддів Конституційного Суду

 України   Президентом  України":  "Президент  України  проводить

 консультації  з  Прем'єр-міністром  України та міністром юстиції

 України  щодо  кандидатур  на посади суддів Конституційного Суду

 України.   Указ   Президента   України  про  призначення  суддів

 Конституційного  Суду  України  скріплюється  підписами Прем'єр-

 міністра України та міністра юстиції України".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Зауваження інші є?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Дудченко.

 

      ДУДЧЕНКО  М.П.  Я  прошу  пробачити  мене  -  у  мене немає

 зауваження  в  письмовому вигляді, але зараз ця стаття прописана

 таким  чином, що Президент призначає всіх суддів Конституіцйного

 Суду, а не частину суддів.

 

      ШИШКІН В.І. Почему?..

 

      ДУДЧЕНКО   М.   П.   А  почитайте:  так  записано  у  вашій

 редакції!..

 

      ШИШКІН  В.  І.  Я  понимаю...  А зачем повтор писать?!.. Во

 второй  частыни  статьи  5  четко  записано: Президент України і

 такой-то такой-то орган - по 6 суддів!..

 

      ГОЛОВА.  Не треба коментувати -все ясно. Ви довго працювали

 над Конституіцєю, тому ви зараз... такі зв'язки...

      Зауваження, Кочерга, будь ласка. Яка поправка?

 

      КОЧЕРГА В.Г., 122 виборчий округ, фракція "Комуністи".

      Я,  к сожалению, не успел подать, но я хотел бы свое мнение

 (и многих-многих наших депутатов) выразить вот по какому поводу.

      Мы  постоянно  пытаемся  протащить  в правовых документах и

 законодательных  вот  фигуру  министра  юстиции.  Зачем в данном

 случае   визировать?  Чтобы  он  визировал...  Виктор  Иванович,

 поясните.

 

      ШИШКІН В.І. Отвечаю на этот вопрос.

 

      ГОЛОВА.  Слово дайте ще раз Кочерзі - він закінчить...

 

      ШИШКІН В. І. Здесь данная норма статьи 6 находится в полном

 соответствии  с  положениями  статьи  106  Конституции  Украины.

 Читайте последнюю часть этой статьи -  "Акти Президента України,

 видані в межах його повноважень, передбачених пунктом..." -і йде

 перелік пунктів, у тому числі пункт 22 цієї статіі закріплюється

 підписами  прем'єр-міністра  України і міністра, відповідального

 за акт та його виконання.

      (Ш у м  у  з а л і)

      22   пункт   відноситься   до  призначення  третини  складу

 Конституційного  суду.

 

      ГОЛОВА.  Я  хочу  привернути  вашу увагу, що в даній статті

 виписані  норми  Конституції,  просто  вони  зосереджені довкола

 процедури призначення членів Конституційного суду Президентом.

      Тому  я прошу  проголосувати цю   пропозицію.

      Ставлю на  голосування.

 

      ШИШКІН. Так, прошу  підтримати   пропозицію  комісії.

 

      "За"-

      Рішення не  підтримане.

      Які  ще  є  думки, зауваження депутатів? Тут були Комісія з

 ядерної  політики.

 

      ШИШКІН.  Александр Александрович, я не знаю, ну, тут справа

 в  тому,  що  відхилені  всі  інші  пропозиції,  які хоч на йоту

 вважала  комісія ,  відходять от   текста  Конституции.

      Наприклад,  цікава була пропозиція у Кармазіна, но комиссия

 посчитала, що  це  відход    від Конституции.

      В   данном   же   випадку,   полностью   відповідає  статья

 Конституции,  ми  не  можем  відхилитись.Я ж, как говоріться, не

 виноват  то,  что  мы  22  статью  занесли,  22 пункт 106 статьи

 занесли в останню частину   цієї статті.

      (Ш у м  у  з а л і)

      С  моей  точки  зрения,  это  тоже, ну, извините........ не

 будем критиковать....

 

      ГОЛОВА. Шановні депутати, очевидно, дехто не вдумався в те,

 що  це  справді  тези  Конституції,  зібрані  в 1-й нормі. Треба

 підтримувати.  Я  ставлю  на  голосування  цю пропозицію разом з

 назвою "Порядок  призначення  членів  суду  Президентом".

 

      "За"-

      Прийнято рішення.  Спасибі.

      Стаття  7. "Порядок призначення суддів Конституційного суду

 України Верховної Ради України". Верховна Рада України призначає

 суддів   Конституційного   суду   шляхом   таємного  голосування

 бююлетенями  у  формі окремих постанов Верховної Ради України по

 кожному кандидату.

       Кандидатури    для    призначення    на    посади   суддів

 Конституційного  суду  України визначаються погоджувальною радою

 депутатських   груп,  фракцій,  і  після  схвалення  відповідним

 комітетом  Верховної  Ради  України  вноситься Головою Верховної

 Ради України  на  її  розгляд.

      Призначення  на  посаду суддів Конституційного суду України

 вважається  кандидат  призначеним,  який  в  результаті таємного

 голосування одержав більшість голосів від конституційного складу

 Верховної Ради України.

      Якщо  голосування проводиться по кандидатурах, ч исельність

 яких   перевищує   квоту   для   призначення  на  посади  суддів

 Конституційного  суду  України, призначеним вважається кандидат,

 який  за умов, визначених в Частіні 3 цієї статті набрали більше

 голосів ,  ніж  інші  кандидати  на  ці  посади.

      За  результатами голосування Головою Верховної Ради України

 підписується  Постанова  Верховної  Ради України про призначення

 суддів   Конституційного суду   України".

      Тут  багато  запитань  появляється.

 

      ШИШКІН.  Да,  запитання є,  будемо  дискутувати.

 

      ГОЛОВА.   Давайте   так.   Перше   питання   про  процедуру

 голосування шляхом Постанови. Навіщо голосувати Постанову, тоді,

 коли  за  нашим Регламентом голосування таємне означає остаточне

 рішення,   і  не  потрібно  приймати постанов  більше  ніяких,  і

 голосувати  в сесійному  залі  просто не  треба.

 

      ШИШКІН.  Олександр Олександрович, я спробую пояснити, як ми

 голосуємо.

      Ми  голосуємо  таємно бюлетнями, потім приймаємо тут в залі

 ще Постанову про затвердження результатів голосування.

 

      ГОЛОВА.  Це  не   передбачено  Регламентом.

 

      ШИШКІН.  В  таком  случае,  что,  будет  основанием для

 призначення  кого-то  на  должность  судди Конституцийного суду,

 будет бюллетень? Бюллетень не может быть основанием, бюллетень -

 это форма голосования.

      Согласно  Конституции  мы  принимаем правовые акты, которые

 именуются  законами, постановлениями и другими правовыми актами.

 Как  назвать  этот  акт?  Вот мы считаем, что мы голосуем именно

 постановления,  бюллетень  и  постановление  совпадает  в  одной

 бумаге,  если  хотите, в одном документе. Другой просто формулы,

 мы  долго  искали,  не  могли  придумать  потому  что возникают,

 действительно,   определенные  такие  нюансы.

      Поэтому   постановление  в  форме  бюллетня.  То  есть,  мы

 голосуем  постановлением,  оно  может....

 

      ГОЛОВА.  Власне,  це  не  принципово, в кінці кінців. Можна

 зробити   так   і   так.  Якщо  запишемо  цю  норму  тут,  можна

 передбачати, що  вона  працює.

      З  цього  приводу  нема  зауважень?

      В  кого?

      Можна  ставити на голосування цю пропозицію, цей пункт? Цей

 пункт, перша частина статті 7 ставиться на голосування.

      Будь ласка.

 

      ШИШКІН В.І.  Першу чатину.

      Это  вторая  будет частына,  сейчас  мы  дойдем.  Мы  ж пока

 голосуємо за першу частину.

 

      ЗА -

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  депутатів, котрі не голосують: голосуйте

 "проти"  чи  голосуйте"за".  Або  утримуйтесь, але голосуйте. Це

 норма Регламенту, ставлю на голосування ще раз.

 

      ЗА -

      Друга частина.

      Кандидатури    для    призначення    для    посади   суддів

 Конституційного  суду  України визначаються погоджувальною Радою

 депутатських  груп  і  фракцій  і  після  схвалення  відповідним

 комітетом  Верховної  Ради  України  вноситься Головою Верховної

 Ради України на розгляд.

      Чи  не  можна  зрозуміти, що комітет в даному разі стає над

 фракціями,  тобто,  над  всіма депутатами з одного боку, а потім

 уявимо  таку  ситуацію,  наступний парламент буде сформований на

 основі  однієї  фракції, ну, щоб не зачіпати не одної з нинішніх

 фракцій,  наприклад  фракція  УХ,  от  стала  вона  у  наступній

 Верховній  Раді однією, як тоді ця норма працює, ми ж не на один

 рік приймаємо закон і не на нинішню ситуацію.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Александр Александрович, дело в том, что мы

 принимаем  норму  применительно  к  сегодняшней ситуации, именно

 сегодня нам нужно определяться как это делать.

      Я  не  думаю,  что  когда  будет только лишь одна фракция в

 парламенте, как минимум будет 2 - 3 . Может 4.

      Если  вдруг  возникнет  ситуация, о которой вы говорите, ну

 что  ж  измените  тогда  закон,  а  сегодня  нам  нужно решать в

 ближайшую неделю этот вопрос.

      Поэтому   данная  формула  придумана для  того,  чтобы  все

 депутаты  были  равны  между  собой,  своих полномочий по поводу

 предложения  и решения вопроса кандидатов. И здесь я бы попросил

 не  обижаться, при всем уважении к Александру Александровичу, не

 обижаться,  потому что все депутаты имеют одинаковый депутатский

 статус.

      Поэтому  определить  раду  фракций,  если  вы считаете, что

 нужно   переставить   местами,   что  в  начале  комитет  должен

 определить,   а  потом  рада  фракций.  Ну   давайте  переставим

 местами. Это для меня, например, не проблема.

 

      ГОЛОВА.  Тут  є  одна  особливість.  Ми  закладаємо в цьому

 законі  вимоги  до  кандидатур  на  членів Конституційного суду.

 Пізніші статті про це говорять. Так? А в зв'язку з тим, комітета

 справа   визначити  відповідність  цим  вимогам.  Рада  фракцій,

 безперечно,  розглядає  це  питання,  що автоматично зрозуміло і

 передбачено  у  нашому  Регламенті  теж, який має статус закону.

 Але  закладати потім таку норму, яка може призвести до тривалого

 такого  ходіння  цього  питання  по сесійному залу... Адже кожен

 депутат  зустрічається  з  кожною  фракцією,  і  має право кожен

 депутат висловити  свої  міркування  щодо цього кандидата шляхом

 голосування. Його ж права ніхто не позбавляє.

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  ну  как-то  нужно право

 комитета,   который   действительно   оценивает  только  лишь  с

 профессиональной точки зрения оценить. Значит в таком случае все

 равно ...

 

      ГОЛОВА.  Його  записать  треба. Право для комітету записать

 потрібно.

 

      ШИШКІН.  Здесь оно и записано.

 

      ГОЛОВА.  Ну  я  не  буду  вести дискусії. Які ще зауваження

 будуть? Будь ласка.

      Тут   частина   друга   в  редакції  комісії  ставиться  на

 голосування.

 

      "За"-

      Рішення не приймається.

      Комісія   з  питань  правової  політики  і  судово-правової

 реформи   внесла   цю   пропозицію.   Таким   чином   вона  стає

 альтернативною пропозицією проголосованою в перешому варіанті. А

 саме: "Верховна Рада України таємним голосуванням визначає осіб,

 які  призначається  суддями Конституційного суду України. Голова

 Верховної  Ради  України  вносить  пропозиції щодо кандидатур на

 посади  суддів  Конституційного  Суду  України, які визначаються

 Радою  фракцій після схвалення відповідними Комітетами Верховної

 Ради України. Це те, що говорив тільки що Шишкін.

 

      ШАШКІН. Да.

 

      ГОЛОВА.   Про   визначення   суддів   Конституційного  суду

 приймається Постанова Верховної Ради України.

 

      ШИШКІН. Вот первая часть, мы уже проголосовали.

 

      ГОЛОВА. Перша частина знімає частину 3 цієї...

 

      ШИШКІН. А вот вторая..

 

      ГОЛОВА.  А  перша  і  друга можна залишити, так, як вона є.

 Говорун, що саме?

 

      ГОВОРУН. Одеська область.

      Шановні депутати!

      Я   закликаю   Вас  проголосувати  статтю  7  в  попередній

 редакції,   але   в   першій   частині   після   слова  "таємним

 голосуванням"  записати:"  більшістю голосів від Конституційного

 складу" .

 

      ШИШКІН.  Это  записано  в  части 3, мы разбили, есть просто

 способ, есть акт, есть требования, то есть здесь выложена логика

 в 3 части, то что вы говорите в правой колонке это есть, читайте.

 

      ГОВОРУН.  Ми  ведемо  мову  про підтримання варіанту тексту

 попереднього  статті  7,  а  не  те,  що  зараз  пропонується, я

 закликаю  депутатів  проголосувати  за  попередній  текст,  ліву

 колонку з добавленням  тих слів про які я сказав.

      Да в першому читанні варіант.

 

      ШИШКІН.  Попередній  текст хуже в редакції. Несмотря на то,

 что  я,  самокритично отношусь, я был разработчиком попереднього

 тексту,  хуже,  втрой текст намного лучше, он определяет акт, он

 опеределяет  способ,  он  определяет  субьекты, которые вносятся

 зачем мы будем брать более хутший вариант.

 

      ГОЛОВА. Ще Говоруну дайте слово.

 

      ГОВОРУН. Значить я запропонував проголосувати статтю 7, яка

 записана  в  лівій  колонці,  але  в  першій частині після слова

 "таємним   голосування   "  дописати  "  більшістю  голосів  від

 Конституційного    складу"   і   проголосувати,   поставити   на

 голосування.

      А  те з правої колонки я не підтримую. І просив би за нього

 не голосувати.

 

      ШИШКІН.  Владимир  Алексеевич, мы уже проголосовали за пешу

 частину  правой колонки. Мы не можем возвращаться к первой части

 левой колонки. Она уже проголосована только что 230 депутатами.

      Речь идет сегодня о редакции второй части.

 

      ГОЛОВА.  Я  розумію.  Те, що пропонує Говорун, зводиться до

 того,  що перша частина -це проголосована нині, тільки що, перша

 частина,  а  друга  частина  -та,  що  була в редакції в першому

 читанні.

      Це пропонує Говорун. Я ставлю на голосування цю пропозицію:

 перша  частина -в редакції, яку ми проголосували сьогодні, друга

 частина - в редакції, яку прийняли м в першому читанні.

      Ставлю на голосування.

 

      "За"

      А  як  ви  хочете  тоді, я питаю? І так не хочете, і так не

 хочете.

 

      ШИШКІН. То, что изложено комиссией, оно все 5 частей статьи

 7-ой выложены в логической последовательности.

      Поэтому  если  идет отрыв одной, значит, то разрушается вот

 эта  внутренняя логика этой статьи. Мы должны ж помнить об этом,

 что   есть   абстрактное   правовое  мышление,  то  есть,  когда

 рассматривается   все   явление  в  совокупности,  выстраивается

 внутренняя  логика его. Мы не можем иногда вырывать части. Тогда

 рушится дом.

 

      ГОЛОВА.  Уявімо собі таку ситуацію. Пройшло кілька років, і

 хтось   із   членів  Конституційного  суду  за  підставами,  які

 передбачені Конституцією, вибули зі складу Конституційного суду,

 з  квоти  Верховної  Ради.  Знову  в  цій  же  послідовності все

 робиться?......  вноситься  10 кандидатур, дивляться, хто більше

 голосів набрав, і таким чином вибирається?

 

      ШИШКІН. Да, Александр Александрович. Да, процедура остается

 для любого количества.

      Мы  можем  внести  одну  кандидатуру  на одно место. Там же

 дальше идет речь, если их больше было внесено, как поступать.

      Если  голосуется один, набрал больше половины, значит, все,

 большую конституционную половину, он прошел -и никаких проблем.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.  329  Лохвицький  виборчий  округ. Соціалістична

 фракція.

      Шановний Олександре Олександровичу, шановний доповідачу, це

 дуже  важливий  закон, який ми розглядаємо, я хотів би щоб у тих

 статтях,  за  які  ми голосуємо, не можна було читати і розуміти

 зміст цих статей у декількох варіантах.

      Ну,  от  давайте  подивимося:  кандидатури  на  призначення

 посади   суддів   визначаються   погоджувальною  радою  і  після

 схвалення  відповідним  комітетом.  Хто  визначатиме відповідний

 комітет?  Це різне тлумачення: от для мене це один буде комітет,

 інший депутат скаже, що це іменно цей. Ви знаєте, в нас таке вже

 було, коли обговорювалося. Теж саме за погоджувальну раду, яке?

      Я  хотів би щоб ми цю статтю може доопрацювали, залишили на

 третє  читання  і  зробити,  і  надалі  робити  так,  щоб  у нас

 різночитань  однієї  тієї  статті було якомога менше. Ми повинні

 чітко  формулювати  ту  думку,  для  того  щоб  в майбутньому не

 виникало на цій базі ніяких конфліктних ситуацій.

      Дякую.

 

      ШИШКІН   В.   І.   Коментарій,  Олександре  Олександровичу.

 Відповідний  комітет  визначаєм ми з вами. Когда мы кому-то даем

 поручение  или  говорим  доработать,  или  быть ответственным за

 какой-то  закон, мы с вами определяем: такая-то комиссия, теперь

 уже комитет, доручается то-то, то-то, то-то сделать. Пожалуйста,

 вот  это и есть видповидный комитет. Если мы с вами здесь примем

 решение,  что будут три видповидных комитета, значит три, один -

 один.

      В   данном   случае   один  -это  не  имеет  значения,  что

 обязательно  только  лишь  один комитет. И это норма Регламента,

 правильно  подсказывет  Шейко,  если вы прийдете к необходимости

 принять  постановление о том, что 3 комиссии будут проходить или

 2,  или  1,  вот,  это  и  будет  видповидный  комитет.  Заранее

 расписать какой из комитетов видповидный, естественно, не можем.

 Сегодня   существует   три  комиссии,  которые  имеют  примерное

 отношение. Значит, а если говорить о суде, то это одна комиссия,

 но  если  связано с созданием законности или верховенство права,

 будем  говорить,  то  3  комиссии  есть  такие  -им  может  быть

 поручено. И будет считаться: видповидный комитет. Каждый из них,

 из этих комиссий.

 

      ГОЛОВА.  Є... це...

 

      ШИШКІН  В.  І.  Я  как  раз,  вот  здесь  я как раз в слове

 "відповідний" проблем не вижу!..

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  це дуже хороші норми записані.

 Дуже   хороша   норма,  але  вона  небезпечна  однією...  одними

 наслідками - коли погоджувальна рада визначає обмежену кількість

 кандидатур  (з  подачі  голови  чи  без  подачі голови -з подачі

 комісії,  як  і  було  зроблено  попереднього  разу),  тоді вона

 зобов'язана  відносно  цих  кандидатур  шукати компрміс, бо якщо

 керуватися  цим  принципом,  то  є загроза від Верховної Ради не

 сформувати  членів  Конституційного  Суду,  бо  тоді  кожна буде

 фракція  відстоювати  свою  кандидатуру, а ні одна (або там дуже

 мало)  кандидатур  набере загальної потрібної кількості голосів.

 Тому процедуру узгодження  -  на  те  і  рада фракцій існує, щоб

 узгодити між собою ці кандидатури і все-таки виносити на розгляд

 Верховної  Ради  визначену в Конституції кількість кандидатів на

 цю   посаду.   Якщо   хтось  буде  не  обраний,  тоді  Регламент

 передбачає -  тоді інша  кандидатура виноситься. Але це є стимул

 для   консолідації   парламенту.   А   якщо  ми  розтікаємося  в

 кандидатурах,  то  ми  можемо  не  обрати  зовсім  нікого членом

 Конституційного Суду!..

 

      ШИШКІН В. І. Правильно, поэтому погоджувальна рада и должна

 определиться.  Наоборот - мы  аккумулируем  вас, концентрируем в

 такой форме...

 

      ГОЛОВА.  То ви ж не читаєте, дальше що написано!..

      Ну,  будь ласка, ще є за процедурою, передбачається коротке

 обговорення,   якщо   виникає   в  тому  потреба,  цієї  статті.

 Запишіться,  будь  ласка,  4  чоловіки:  2  "за",  2 "проти" для

 обговорення   цієї  пропозиції.  І  будем  рухатись  далі.  Цієї

 статті!..

 

      ШИШКІН  В.  І.  Тут,  наверное,  проблема  только во второй

 части,  а  не  всей  статьи,  потому  что  дальше  идет просто и

 механика,  как  определяться с этими бюллетнями, я не думаю, что

 дальше......

 

      ГОЛОВА.  Будь  ласка,  Ткаченко.  Говоріть!...  Немає його?

 Лавринович.

 

      ЛАВРИНОВИЧ О.В.

      Шановні колеги!

      Ця   стаття,   вона  є  великою  мірою  якраз  тим  каменем

 спотикання,  який  починає  перевродити  цей  закон  в політичну

 площину.

      Тут  ідеться про процедуру і закладена ідеологія після 1-го

 читання  повністю зберігається. Пропозиція, яку ми розробили ось

 і  вона викладена від Комісіїз питань правової політики, полягає

 тільки  в тому, щоб деталізувати всі процедури.

      Дійсно,  тут  закралась  одна  помилка,  я  вважаю,  Віктор

 Іванович, ми маєм зараз її виправити, не може бути комітет, який

 буде  після  того,  як погоджувальна рада визначить кандидатури,

 зхвалювати їх для представлення депутатам в сесійний зал.

      Це  має  бути  первинний  механізм оцінки віповідності всім

 критеріям,  які  закладені  для  вимоги  для кожного кандидата в

 Конституціний  суд,  і  таких  кандидатур,  звичайно,  має  бути

 більше, ніж  Верховна Рада має обрати.

      Після  цього  так,  як  записано  було  і в 1-му читанні, і

 перенесено у нас, погоджувальна рада депутатських груп і фракцій

 буде  подавати  ці кандидатури Голові для того, щоб він вносив в

 сесійний зал.

      Те,  що може виникнути ситуація, що ми нікого не  оберем, я

 думаю, це мало імовірно, бо, я думаю, що навіть Голова Верховної

 Ради  сьогодні  знає  ті  кандидатури,  які  подані  від  різних

 депутатських  груп  і  фракцій.  Вони багато в чому збігаються і

 тут сьогодні реально такої загрози, що ми не обнерем, не існує.

      Реально  така  може  існувати  загроза, якщо ми не захочемо

 визначитись  в процедурах і не визначитись в тому, щоб цей закон

 чітко  регламентував, як спосіб створення суду, його роботи, всі

 процедурні  моменти.  Тоді,  звичайно, буде небезпека. Якщо буде

 існувати  Конституційний суд, який не буде мати чітко окреслених

 процедур  прийнятя  рішень   і своєї роботи.

      Тому  я  пропоную,  щоб зараз ми виправили в 2-й частині цю

 помилку  і  переставили коміет на 2-ге місце, тобто, щоб початок

 роботи   починався   саме   з  відповідного  комтету,  а  потім,

 відповідно   погоджувальна  рада  депутатських  груп  і  фракцій

 визначала  кандидатів  на   посади  суддів  Конституційного суду

 України.

 

      ГОЛОВА. Косів.

 

      КОСІВ.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  я  хотів  би  власне

 заопелювати  до  вас, як до депутата, який брав активну участь у

 формуванні      Конституційного      суду     в     попередньому

 скликанні Верховної Ради.

      У нас є уже досвід, і на привеликий жаль, досвід сумний.

      Підтримуючи  те,  що  сказав  Олександр  Лавринович, я хочу

 сказати,  що  Комісія  з  правової  політики, яку у попередньому

 складі  Верховної  Ради  очолював  Олександр  Коцюба,  мала свої

 підходи.  І вони, напевно, відрізняються від тих підходів, чисто

 суб'єктивних,  які  має  Комісія  в  нинішньому складі Верховної

 Ради.

      А  тому,  і  справді,  залишати оце положення рпо схвалення

 після  уже  погоджувальної  ради відповідним Комітетом Верховної

 Ради  як  остаточний  вердикт  є  просто  небезпечним.

      Тому  або  це поставити на перше місце, а остаточне рішення

 виносить  погоджувальна  рада, або, я думаю, що це взагалі можна

 зняти.  Оцей  друга  частина  цієї статті могла би закінчуватись

 так:

      "    Кандидатури   для   призначення   на   посади   суддів

 Конституційного  суду  України визначаються погоджувальною Радою

 депутатських  груп,  фракцій".

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка,  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.  Я  вношу  пропозицію  пункт  2  викласти в такій

 редакції:

      "Кандидатури    для    призначення    на    посади   суддів

 Конституційного   суду   визначаються   або   вносяться  Головою

 Верховної Ради України".

      І  на  цьом у поставити  крапку.

      Чому?  Тому:  я  не  поважаю  Олександра  Мороза  як Голову

 Верховної  Ради,  але  вважаю,  що  в  нормі закона повинна бути

 конкретність,   а  процедурні  питання  повинні  вирішуватись  у

 робочому  або  в  регламентному  порядку.

      Що  буде,  якщо  буде  затверджена  саме  така  схема  "які

 визначаються погоджувальною Радою"? Яка процедура визначення?

      Я  приведу приклад. Одні представники з погоджувальної Ради

 не будуть погодитись і більшість буде заблокована диктатом меншості.

      Це протирічить парламентській практиці. Це перше.

      Тому  вважаю,  що така схема яку я пропоную є, якраз нормою

 закону.

      І   останнє   з   процедури.  Олександр  Олександрович,  ви

 порушуючи Регламент не дали право депутатам прийняти обговорення

 або  висловитися  з процедури по попередніх статтях. Ви порушили

 цим  Регламент  і я хочу сказати, якщо не буде продовжена або не

 буде надано право депутатам приймати участь в обговоренні кожної

 статті,   що   передбачено  Регламентом,  я  приймати  участь  у

 обгворенні  і  голосуванні  такого  закону важливого приймати не

 буду.

      Дякую вам.

 

      ГОЛОВА.  Володимиру Романовичу, спасибі вам за відвертість,

 мені  ваша  повага  потрібна якраз у роботі над документом, а не

 особисто,  так  що  тримайте її свою не повагу при собі, це ваше

 право, а пропозиція розумна , її треба підтримати.

      Чурута будь ласка.

 

      ЧУРУТА. 251 Стахановський виборчий округ.

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты. Я полностью поддерживаю предыдущего выступающего в той

 части,  что детализация Комиссии по вопросам правовой политики и

 судово-правовой  реформы  как  раз и подвела эту Комиссию в том,

 что  они  здесь расписали. Поэтому я предлагаю проголосовать нам

 за  тот  вариант,  который помещен в левой колонке. То, что уже

 было принято в первом чтении, но только поменять местами.

      Значит, вторая часть, которая гласит: Голова Верховної Ради

 вносить  пропозиції  і  так  далі,...  поставить в первой части,

 спочатку голова вносить.

      Друга частина.

      Верховна  Рада  України  таємним  голосуванням, а здесь уже

 поправка  Горовуна, більшістю голосів від Конституційного складу

 визначає  осіб,  які  призначаються суддями Конституційного суду

 України  і  частина  третя  залишається  такою,  якою вона у нас

 записана.

      Тобто,  проголосувати  те,  що  ми  проголосували в першому

 читанні,  прийнято, тільки другу частину поставити першою, а та,

 яка перша поставити другою.

      З поправкою Говоруна.

 

      ГОЛОВА.  Отже  ми  провели  обговорення  цієї  статті. Суть

 зводиться   до   того,  що  одні  вважають  необхідним  детально

 розписати процедуру, інші принципово проти того, вважаючи, що це

 визначається  іншими  нормативними  актами, зокрема, Регламентом

 Верховної Ради.

      Сконцентрована   ця  пропозиція  була  у  виступі  депутата

 Чурути.  Він  пропонує  в першій частині поставити пункт:"Голова

 Верховної  Ради  України вносить  пропозиції, щодо кандидатур на

 посаду  суддів  Конституційного  суду  України, які визначаються

 радою  фракцій після схвалення відповідними комітетами Верховної

 Ради  України".  Другим пунктом:"Верховна Рада України призначає

 суддів   Конституційного   суду   шляхом   таємного  голосування

 бюлетенями  у формі окремих постанов  Верховної  Ради по кожному

 кандидату".

      Ось   така   пропозиція.   Ставлю   на   голосування.  Вона

 задовольняє всіх.

 

      "За" -

      Рішення не приймається.

      Стаття ...

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  это  речь  шла  о части

 второй. Если есть проблема.

 

      ГОЛОВА.  Це  йшла про першу і другу частини.............. в

 статті.

 

      ШИШКІН.   Нет,   першу  мы  проголосовали,  203,  першу  мы

 проголосовали   -230   голосов.  Это  вторая  часть.  Если  есть

 проблемы,  значит  давайте проголосуем третюю, четвертую, пятую.

 Речь идет о механизмах, я могу сейчас по механизмам ...........

 

      ГОЛОВА. Так, 3 частина, одну хвилиночку.

 

      ШИШКІН.  Александр Александрович, были замечания, поэтому я

 хотел  бы  к механизму обратить ваше внимание. Действительно, вы

 только  что правильно сказали, что часть депутаттов вважают, что

 нужно  детализировать  и  очень  правильнло  сделать.  А  другие

 говорят, что нужно дать более такую общую форму.

      Я  прошу  обратить  депутатов.  Как  раз комиссия во многом

 учла  ваши  пропозиции,  когда  вы  сами  говорили  о  том,  что

 Регламент...,  не  может  быть  такой  документ,  как  Регламент

 Конституционного  суда,  примаемым  самим Конституционным судом.

 Посколько  в  соответствии  с Конституцией порядок организации и

 деятельности  Конституционного суда определяется законом. Именно

 все  основные  нарушения происходят именно в процессе процедуры.

 Поэтому,  исходя  из  этой  точки  зрения,  я  как раз навстречу

 значительным  пропозиціям  депутатам  мы  как  раз  и  разписали

 процедуру  считаю,  что  только закон может определить процедуру

 для  того,  чтобы  не  было  потом  различных  закулисных  ходов

 формирования. Поэтому я настаиваю на том, чтобы вы проголосовали

 и  третью, и четвертую и пяту как процедурные части этой седьмой

 статьи. А по 2 по дискутируем.

 

      ГОЛОВА.  Процедура  для  Верховної  Ради є Регламент. Закон

 цілий там все виписано.

      А для суду треба записувати окремо, але це норма стосується

 Верховної   Ради,   а   не   Конституційного  Суду,  от  в  чому

 особливість.

 

      ШИШКІН. Но не все там у нас было выписано.

 

      ГОЛОВА.  Ну, давайте так, буквально керуємося нормою пункту

 два,  кандидатури  на  призначення  визначаються  погоджувальною

 Радою.

      6  фракцій у нас 3 "за", а 3 "проти". І визначити не можна,

 5  за, а 5 проти, ще один аргумент. Різні фракції за кількістю у

 нас  в  погоджувальній  Раді  фракцій  представлені  депутати по

 одному  від  фракцій, буде так. 7 -дрібних, 1 велика. 7 проти, 7

 за , одна велика.

      7  проти,  7 за, 1 проти, а в тій 1 великій половина складу

 депутатів  і  їхня  думка  не  враховується.  От  чому  й  треба

 передбачити  зал  визначає за поданням після погодження фракцій,

 як...

 

      ШИШКИН. Я имел ввиду не эту часть , а 3, 4, 5

 

      ГОЛОВА.    3    частина   призначення   на   посаду   судді

 Конституційного Суду вважається призначеним вважається кандидат,

 який  врезультаті таємного голосування одержав більшість голосів

 від  Конституційного  складу  Верховної  Ради  України ставлю на

 голосування . Це  не викликає ніякіх заперечень.

 

      ШИШКІН.  Я  думаю,  что  не  должно, это как раз нормальный

 механизм при любых ситуациях связаных...

 

      ЗА -

      Рішення прийнято.

      Наступна   частина,   якщо   голосування   проводиться   по

 кандидатурах чисельність яких перевищує квоту для призначення на

 посаду   суддів  Конституційного  Суду,  призначеною  вважається

 кандидатура,  які  за  умов  визначених  в частині 3 цієї статті

 набрали  більше  голосів,  ніж  інші  кандидати на ці посади. Ця

 норма  кореспондується  з  другою  нормою, тут треба їх в пакеті

 розглядати: або так, або інакше. Інакшого порядку не може бути.

 

      ШИШКІН.  Здесь  нельзя  вырывать. Поэтому она автоматически

 связана с третьей частью.

      Поэтому прошу проголосовать.

 

      ГОЛОВА. Я можу ставити тільки в пакеті з другою. Послухайте

 уважно ще раз. Тільки в пакеті з другою частиною.

 

      ШИШКІН. Чому? З третьою.

 

      ГОЛОВА.  Друга  і  четверта  можуть  голосуватись  тільки в

 пакеті, бо там процедура виписана.

 

      ШИШКІН.  Нет,  с  третьей. Ко второй оно не имеет... Вторая

 имеет отношение к "висуванню".

      Значит,   поэтому   это   носит  самостоятельный  характер.

 Например,  какая  будет разница для третьей части: вы высунули 8

 или вы высунули 7? Главное, что больше квоты.

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Іванович,  нинішній  Регламент  буде  не

 застосовуватись,   якщо   буде  працювати  друга  частина.  А  в

 Регламенті   записано,   що   Голова   Верховної   Ради  вносить

 кандидатури   для   призначення.  Якщо  вони  не  проходять,  то

 вносяться   інші   кандидатури.   А  це,  що  тут  закладається,

 передбачає,  що  вноситься пакет, скажем, 15 кандидатур, а треба

 6.  І  тоді  вже  зовсім  інша  процедура,  яка  не  передбачена

 Регламентом.

      Тому я й кажу, що треба другу і четверту частину голосувати

 разом.

 

      ШИШКІН. Александр Александрович, не совсем так. Как раз то,

 что  вы  сказали,  оно  как  раз  записано  в  четвертой  части.

 Правильно  вы сказали: 15 человек вы вносите. Получили каждый 15

 бюллетеней,  которые  называются  постановлением. Пошли к урнам,

 бросили.  Из  этих 15-ти прошло 8. Большая половина. Может такое

 быть,  что  большая  половина, больше, чем 226, набрала 8? Может

 такое быть.

      Так правильно, из 15-ти 8.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  якщо  вносить  Голова Верховної

 Ради...

 

      ШИШКІН. Даже если все 15...

 

      ГОЛОВА.   Віктор   Іванович,  якщо  Голова  Верховної  Ради

 вносить, то буде - 6, не буде 15-ти. Це норма Регламенту.

 

      ШИШКІН.  Правильно,  это если вы внесете 6. А если все-таки

 вы внесете 7 или 8?

 

      ГОЛОВА.   А   чому  я  буду  7  вносити,  якщо  Регламентом

 передбачена кількість для обрання.

 

      ШИШКІН.  Вы  захотели  провести  на  альтернативной основе.

 Такое  же не запрещено? Не запрещено. Пожалуйста. На этот случай

 для этого есть четвертая статья.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  Регламент  визначає  процедуру.

 Тому,  будь  ласка,  хто  за четверту частину у пакеті з другою,

 голосуйте.

 

      ШИШКІН В.І. Прошу поддержать комиссию.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Не  підтримано  це.  За  результатами  голосування

 головою  Верховної Ради України підписується постанова Верховної

 Ради   України   про  призначення  суддів  Конституційного  суду

 України.  Ставлю на голосування. Тут немає заперечень няких ні в

 кого.

 

      ШИШКІН  В.  І.  "За",  да, там вообще нет проблем. По части

 последней вообще не может быть.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА.  Рішення  прийнято.  Таким чином є ще варіант один:

 другу  і  четверту  частину  замінити  другою  частиною  статті,

 прийнятою  в  першому  читанні. Будь ласка, вона означає, голова

 Верховної  Ради  України  вносить  пропозиції щодо кандидатур на

 посади  суддів  Конституційного  Суду  України, які визначаються

 радою  фракцій після схвалення відповідними комітетами Верховної

 Ради   України,   що   відповідає   нашій  практиці.  Ставлю  на

 голосування цю пропозицію.

 

      ШИШКІН В.І. Только радою фракцій?

 

      ГОЛОВА. Замість другої і четвертої пропозиції. Тут і рада і

 комітети передбачені. Ставлю на голосування. Прошу підтримати.

 

      ШИШКІН В.І. Можна підтримати.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято. В цілому стаття ставиться.

 

      ШИШКІН  В. І. Александр Александрович, обождите, только что

 мы........   редакционное,  здесь  была  рада  фракций  в  левой

 колонке,   а   правильно   она   звучит   за  нашим  Регламентом

 погоджувальною радою депутатских груп и фракций. Прошу, чтобы...

 

      ГОЛОВА.  Так,  це  редакційне  уточнення. З цим редакційним

 уточненням   стаття   в  цілому  ставиться  на  голосування,  із

 реакційним уточненням, яке вніс Шишкін, будь ласка.

 

      "За" -

 

      ШИШКІН  За, за точку зрения Александр Александровича.

      Александр Александрович, нас не поддержали.

 

      ГОЛОВА. Читаю всю статтю на пропозицію депутата.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Не  статью, а еще раз вот эту часть, потому

 что, я так понимаю, с ней не поняли.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку!  Ми голосували всю статтї -я всю

 статтю   й   читаю.  "Верховна  Рада  України  призначає  суддів

 Конституційного   Суду   України   шляхом  таємного  голосування

 бюлетенями  у  формі  окремих постанов Верховної Ради по кожному

 кандидату. Голова Верховної Ради України вносить пропозиції щодо

 кандидатур  на  посади  суддів Конституційного Суду України, які

 визначаються   погоджувальною   радою  фракцій  після  схвалення

 відповідними  комітетами  Верховної Ради України. Призначеним на

 посаду  судді  Конституційного  Суду вважається кандидат, який в

 результаті  таємного  голосування  одержав більшість голосів від

 конституційного  складу Верховної Ради України. За роезультатами

 голосування   Головою   Верховної   Ради   України  підписується

 постанова   Верховної   Ради   України  про  призначення  суддів

 Конституційного Суду України".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я змінив, тому що так Регламент визначає!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  ще  раз...  тому  й  сказав,  що внесена пропозиція була

 Шишкіним: погоджувальна рада фракцій... одну хвилинку!.. так, як

 записано в Регламенті! У нас немає такого... ми в Конституції не

 можем...  чи в законі не можем писати органу назву -органу, який

 не  передбачений  у нас. А записано: погоджувальна рада фракцій.

 Ось тому я... те, що прочитав тільки що, ставлю на голосування в

 цілому. Прошу підтримати. Будь ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Стаття  8 -"Порядок призначення суддів Конституційного Суду

 з'їздом  суддів  України":  "З'їзд суддів України за пропозицією

 делегатів   з'їзду   відкритим  голосуванням  більшістю  голосів

 присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів

 Конституційного  Суду  України  для  включення  в  бюлетень  для

 таємного  голосування  у  формі  рішень з'їзду суддів України по

 кожному   окремому  кандидатові.  Призначеним  на  посаду  судді

 Конституційного  Суду  вважається  кандидат,  який  в результаті

 таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних

 делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться по

 кандидатурах,  чисельність  яких перевищує квоту для призначення

 на  посаду  суддів  Конституційного  суду  України, призначеними

 вваажються кандидати, які за умов, визначених у частині 2-й цієї

 статті, набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

      За результами голосування з'їзду суддів України, головуючим

 і  секретарем з'їзду підписується рішення про призначення суддів

 Конституційного Суду України.

 

      ШИШКІН В. І.. Голосовать надо, здесь пропозиция была только

 комиссии,  других  пропозиций не было. Значит, ми з'ясували, что

 відповідно  до Закону "Про судівського самоврядування..." і тому

 так предлагаем.

      Механика  такая,  которую  для Верховной Рады только что мы

 проголосовали, там может не быть, поскольку могут быть выдвинуты

 больше,  чем  6  судей. Поэтому  мы это  предусмотрели.

      Например, я знаю,  уже  сегодня,  что....

 

      ГОЛОВА. До  мікрофону....

 

      ШИШКІН  В.  І..... где-то 17 кандидатов уже есть. И поэтому

 там,  действительно,  может  и  другая  механика быть. Поэтому я

 предлагаю,  чтоб  мы  здесь  копья  не ломали, а проголосовать в

 целом за 8 статью.

 

      ГОЛОВА. Є  інші пропозиції? Можна ставить на  голосування?

      В  мене  1  запитання виникало тут. Занадто трохи  не чітка

 позиція.  За  пропозицією  делегатів  з'їзду, це не зовсім чітке

 таке ...

 

      ШИШКІН В.І.  Так   предусматривает   Закон   "Про   місцеве

 самоврядування",  что  каждый  делегат скезда суддей имеет право

 внести   определенное   предложение.   Поэтому   мы   никуда  не

 денемся.......... закона.

 

      ГОЛОВА.   Я   ставлю   статтю   8  в  редакції  комісії  на

 голосування.

 

      "За"-

 

      Рішення  прийнято.

      Стаття 9 - "Строк  повноважень  суддів Конституційного суду

 України": " Суддя  Конституційного  суду  України  призначається

 строком   на  9  років  без права на  повторне  призначення.  По

 закінченню  строку,  повноваження  судді,  суддя Конституційного

 суду  продовжує  виконувати свої обов'язки до призначення нового

 судді ,  але не  більше 3-х місяців".

 

      ШИШКІН   В.   І.   Александр   Александрович,   надо  здесь

 проголосовать,  поправка  была  только у нашего коллеги Горбаля,

 она  отклонена,  но  это  связано  с тем, что данная поправка не

 соответствует Конституции.

      Я,  например, тоже был тоже полностью сторонником Горбаля и

 когда-то   тоже   отстаивал   эту   позицию  о  так  называемомо

 ротационном   порядке.   Но  ротационный  порядок  не  прошел  в

 Конституции,  поэтому здесь мы никуда не денемся, значит, она не

 может быть  учтена. Других  поправок  не  было .

 

 

      ГОЛОВА. Тобто  можна  це  голосувати?

       Кочерга,  зауваження.

 

      КОЧЕРГА  В.  Г. Уважаемый Виктор Иванович, вот часть 2 этой

 Статьи,  не  считаете  ли вы, что она вступает в противоречие со

 статьей 23 проекта, где есть различные основания для прекращения

 полномочий судей?

       Первое,  допустим, по истечении 9 лет службы, а дальше там

 есть,  если  в  тюрьму  там  посадят  его,  получается  какой-то

 парадокс,  о  том, что он все равно еще будет продолжать еще три

 месяца.

      Давайте  как-то или ссылкой на часть 1 Статьи....... или на

 часть  2  сделаем.  Тогда  мы как-то будем голосовать веселее по

 этой  статье.

 

      ШИШКІН.  Я  понимаю.  Нет, здесь речь идет об окончании его

 полномочий.  А так называемое досрочное окончание полномочий, на

 что  вы ссылаетесь, она сюда не попадает, речь идет о нормальном

 окончании полномочий. То есть, те полномочия, которые истекли по

 истечению 9 лет.

      Но, условно  возьмем,  по  каким-то  причинам  не произошло

 избрание  судьи именно день в день. И поэтому чтобы не создавать

 неработоспособный  орган,  а  он продолжал действовать, записана

 эта   норма.

      А    если   судья   по   дискредитирующим   обстоятельствам

 отзывается,  о  чем  говорят  дальше  статьи,  то  эта  норма не

 предусматривает  эти  ситуации,  там  он  сразу  уходит.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Герасимович, будь ласка, зверніть увагу на

 одну  обставину:  9  років і три місяці. Якщо ми не закладемо цю

 перехідну  норму,  то для багатьох нинішніх суддів через 9 років

 закінчиться   строк   повноважень.  І  хтось  у  той  час   буде

 представлять  владу: законодавчий  орган  -депутати,  буде  свій

 Президент,  буде інший склад судової влади, і виявиться тоді, що

 хтось  не  бажаєх  сформувати  Конституційний  суд і він не буде

 працювати.

      Але  якщо  ми  все-таки виділимо 3 місяці, то так чи інакше

 суд буде сформований. І тому це ми закладаємо на 9 років пізніше

 цю норму.

      Ще раз, будь ласка, Кочерзі.

 

      КОЧЕРГА  В.  Г.  Тоді  пропонується в цю частину, в частину

 другу  добавити  лише  одне слово, по закінченню цього строку, і

 далі по тексту і понятно всім.

 

      ГОЛОВА.  А, саме цього строку.

 

      КОЧЕРГА  В.  Г.  І  тоді  можна  голосувати за неї. Тому що

 получається...  тогда  какое-то  противоречие,...  между статьей

 23... Тогда мы давайте проголосуем...

 

 

      ШИШКІН В.І.  Пожалуйста.

      Если это есть проблема особая, давайте напишем цього строку

 повноважень.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Віктор  Герасимович, не наполягайте на

 цьому,  а  в  одного  строк повноважень за віком спливе через 5

 років  і  йому  треба теж іти напенсію, поважна людина, але йому

 треба  заміну,  а  заміни зараз нема, його треба вести, протягом

 трьох місяців він ще може виконувати свої обов'язки.

      Давайте   погодимося,   він   погодився  і  Карпачова  теж.

 погодилася.

      Ставлю на голосування  цю норму, будь ласка, стаття 9.

      Стаття 9 голосується.

 

      ШИШКІН В.І.  В тому вигляді як запропоновано комісією.

 

      ЙДЕ ГОЛОСУВАННЯ.,

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Перерва на півгодини, прошу.

 

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА.  Прошу сідати всіх на місця. Оголосіть, будь ласка,

 щоб зайшли до залу всі.

      Віктор Іванович, будь ласка.

      Віктор  Іванович!  Стаття 10 "Форма одягу та нагрудний знак

 судді   Конституційного   суду   України".   Формою  одягу  судді

 Конституційного  суду  України  є  мантія. Судді Конституційного

 суду   України   мають   нагрудний  знак,  опис  і  форма  якого

 затверджується  Верховною  Радою  України. Судді Конституційного

 суду  України  при  відправленні  своїх  обов'язків у пленарному

 засіданні   на  засіданні  Конституційного  суду  України  та  в

 колегії   суддів  Конституційного  суду  України, повинні  бути

 одягнені в мантію.

 

      ШИШКІН.  Это  необходимая  статья  для  атрибутики, поэтому

 прошу проголосовать в редакции комиссии.

 

      ГОЛОВА.Так є запитання?

      Немає. Я ставлю на голосування цю статтю.

 

      ШИШКІН . Прошу проголосовать за эту статью 10.

 

      ГОЛОВА. Вона ні в кого не викликає заперечень.

 

      ЗА -

 

      ШИШКІН. 159 отсутствующих.

 

      ГОЛОВА.  Ще  раз  прошу, зайдіть  всі до залу, ставиться на

 голосування  ця  стаття, вона не викликає ні в кого заперечень і

 там  не  показуйте  руками, мантія -це не ярмо. То, так, ніби на

 шию показують.

      Будь ласка.

      Ставлю на  голосування.

 

      ШИШКІН.   Проголосуйте  за  соседа,  если  отсутствует  на

 заседании комиссии.

      Да пусть слушают.

 

      ЗА -

      ГОЛОВА. Рішення не прийнто.

      Стаття   11.   Символи  Конституційного  суду  України.  Не

 відємними   атрибутами   залу  Конституційного  суду  України  є

 державний  герб  України,  державний  прапор України, та емблема

 Конституційного  суду,  опис якої затверджується Верховною Радою

 України.

 

      ШИШКІН.  Я  також  прошу проголосувати. Это все относится к

 обязательным  атрибутикам,  если  мы  -государство,  если  у нас

 институции, пусть будут атрибуты. Рза мантия -значит и эмблема.

 

      ГОЛОВА. Є запитання в депутата Говоруна, навіщо ще емблема,

 коли є прапор і герб?

      Тим  часом,  ставиться  на  голосування проект. Будь ласка,

 Віктор Іванович, поясніть, чому ще емблема потрібна.

 

      ШИШКІН.   У  прокуратуры  есть  эмблема?  Есть.  У  каждого

 государственного  органа,  государственные институции, тем более

 конституционные институции, должен быть.... Мантию не видят все.

 Эмблема будет стоять на документах, эмблема будет на здании. Ну,

 чего мы тут...?

 

      ГОЛОВА. І вона буде на печатці, крім того.

 

      ШИШКІН. Зачем нам сперечаться по таким мелочам?

 

      ГОЛОВА. Ну, дайте слово Говоруну.

 

      ГОВОРУН В.П.

      (Говорун, Одеська область)

      Я   пропоную,   шановні   народні   депутати,   досить  для

 Конституційного  суду  і  прапора  україни, і герба, і мантії, і

 нагрудного  знака.  І  не треба ще видумувати якусь емблему, яку

 потім   нам  треба  буде  на  Верховній  Раді  ще  розглядати  і

 затверджувати.

      А  для  документів  знак,  є  герб  України,  да, і печатка

 відповідна. І досить.

      І  я  прошу  слова  відносно  емблеми  із тексту виключити.

 "Емблема  Конституційного  суду  України",  -із  тексту ці слова

 вилучити.

 

      ШИШКІН.    Владимир    Филиппович,   я   против.   У   всех

 конституционных  органах,  которые означены у нас в Конституции,

 должна быть эмблема. Это внешние признаки данного органа.

      Вон у прокуратуры есть эмблема? Есть эмблема. Что мы...

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  У  Президента  емблеми  немає. У

 Кабінету  Міністрів  емблеми немає. І потім, тут є певні нюанси,

 тут є певні нюанси.

      Одначе,  комісія пропонує, я ставлю на голосування. Варіант

 комісії голосується.

 

      ШИШКІН В.І. Голосуем в редакции комиссии.

 

      ГОЛОВА. Голосується варіант комісії.

 

      ШИШКІН В.І. Что у меня не работает?

 

      "За" -

 

      ШИШКІН  В.  І.  У  меня не включается, прошу мой голос тоже

 врахувать.

 

      ГОЛОВА.   Не   підтримується   ця   пропозиція.   Вноситься

 пропозиція  така: невід'ємними, редакцію закінчити такою фразою:

 невід'ємними   атрибутами  залу  засідань  Конституційного  Суду

 України  є  державний  Герб  України,  державний Прапор України,

 крапка.  Ставлю на голосування. Давайте підтримайте, ну, ніхто ж

 прокуратурі  не  затверджував  на  Верховній  Раді емблему. Вони

 придумають, поставлять ще й емблему, але невід'ємними атрибутами

 повинен бути Прапор і Герб. Ставлю на голосування.

 

      ШИШКІН В. І. Емблема прокуратури в Законі "Про прокуратуру"

 означена.

 

      "За" -

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Стаття  12. Місце знаходження Конституційного Суду України.

 Конституційний  Суд  України  знаходиться  у  місті  Києві.  Для

 одеситів підкреслюю, не в Одесі, у Києві. Ставлю на голосування.

 

      ШИШКІН В.І. В столице государства.

 

      "За" -

 

      ШИШКІН  В.  І.  Не  обязательно  в столице, в Германии не в

 столице находится.

 

      ГОЛОВА. Рішення прийнято.

      Надзвичайно   важлива  стаття.  Глава  друга  -Повноваження

 Конституційного   Суду    України.   Стаття   13   -Повноваження

 Конституційного Суду України. Конституційний Суд України приймає

 рішення та дає висновки у справах щодо:

      1. Конституційності законів, інших правових актів Верховної

 Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів

 України,  правових  актів  Верховної  Ради Автономної Республіки

 Крим, що набрали чинності.

      2.  Відовідності  Конституції  України  чинних  міжнародних

 договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до

 Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

      3.  Конституційності  правових  актів,  що  викликають спір

 стосовно  повноважень  між  конституційними  органами  державної

 влади  України,  органами  влади  Автономної  Республіки Крим та

 органами місцевого самоврядування.

      4.  Конституційності  правових  актів,  відповідно  до яких

 призначено  та  проведено  вибори,  Всеукраїнський  та  місцевий

 референдум в Автономній Республіці Крим.

      5. Відповідності положень чинних правових актів, зазначених

 у  пункті  1  цієї  статті,  конституційним  принципам  і нормам

 стосовно прав та свобод людини і громадянина.

      6.   Конституційності  правових  актів,  якими  суперечливо

 регулюється  порядок  реалізації  конституційних  прав та свобод

 громадян України, іноземців, осіб без громадянства.

      7.  До одержання конституційності процедури розслідування і

 розгляду справи про усунення Президента України з постав порядку

 імпічменту.

      8. Офіційного тлумачення Конституції та законів України".

      У мене найперша пропозиція - розглядати по пунктах.

 

      ШИШКІН В.І. Александр Александрович, можно общее слово?

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ШИШКІН В. І. Я бы попросил даже не по пунктах, а поддержать

 полностью  эту  статью.  Все те замечания, которые действительно

 говорили  о  том,  чтоб  в  прежней  редакции (то есть имеется в

 виду - проголосованы  в  первом  чтении)  в  каких-то  частях не

 соответствуют  Конституции,  учтены.  Вы  посмотрите,  написано:

 враховано, враховано, враховано.

      Выключена   часть   вторая,   то   есть   это   было  право

 Конституционного  Суда  в  случае  отмены  конституционного акта

 принимать нормы временного  действия -  такого нет полномочия по

 Конституции  у  Конституционного  Суда,  мы учли это отклонение.

 Значит,  и  так  же  само  9  пункт посмотрите - "... щодо інших

 питань,    віднесених    Конституцією".   В   Конституции   есть

 исчерпывающий перечень вопросов, которые относятся к полномочиям

 Конституционного Суда. Значит, 9 пункт - мы учли эту пропозыцию,

 удалили.  И  привели  в  соответствие с действующей Конституцией

 пункт  2,  пункт  3,  пункт  4.

      То   есть,   фактически,   то,  что  действительно  было  в

 соответствии с Конституцией, оно полностью учтено. Не учтено вот

 только  предложение  Горбаля щодо конституционности политических

 партий,    поскольку,    извиняюсь,    этого    Конституция   не

 предусматривает   такого,   значит.

      И  пропозиция по поводу  субкектов  -  это совершенно норма

 другой статьи. Мы уже этот вопрос решили с автором.

      Это мы  будем, когда с... да, при рассмотрении - вот видите

 Кузьменко  сам  же  подтверждает,  что нужно его рассмотреть при

 рассмотрении 43-й.

      Поэтому я здесь не вижу вообще, могут ли возникать проблемы

 сейчас.

 

      ГОЛОВА.   Ну,  є  за  Конституцією  визначені  повноваження

 Конституційного  суду  щодо офіційного тлумачення Конституції та

 законів  України.

 

      ШИШКІН. Да,   это по Конституции...

 

      ГОЛОВА.  І  я  оце  питання  ставив  на  1 місце. Це перший

 обв'язок  Конституційного суду.

 

      ШИШКІН.  Если  поменять  местами,  я  возражать не буду, не

 меняя  его содержания.

 

      ГОЛОВА.  А  інші  все-такий по пунктах. Чому я так кажу. От

 ви........  по  1-у пункті. Примає рішення, що дає висновки щодо

 конституційності  законів,  інших  правових актів Верховної Ради

 України,  актів  Президента  України,  актів  Кабінету Міністрів

 України,  правових  актів  Верховної  Ради Автономної Республіки

 Крим,  що   набрали  чинності. А далі пишете в відповідності там

 щодо  договорів  для надання згоди  на їх  обов'язковість.

      А   поки...   чинності   не  набув  в  вигляді  Закону "Про

 ратифікацію", то таким  чином і неможна його розгялдати.

      А перша і друга норма протирічить одна одній. Як тут буть?

 

      ШИШКІН.   Нет,   Александр  Александрович,  там  ничего  не

 потиворечит,  этио соответсвует  положениям  150 статьи.

      Значит, вы, когда говорите про 8 пункт, значит, речь идет о

 следующем,  что  первые  7  пунктов  относятся... они раскрывают

 пункт  1  статьи  50.  Для  чего делается это раскрытие? Ведь мы

 сегодня не в отрыве от последующих норм должны рассматривать эти

 положения.  Рассмотрение  актов  одних,  других  и третьих могут

 иметь  разную  процедуру, разные субкекты и разную  процедуру их

 рассмотрения.

      Поэтому  так, как они здесь выложены, им соответствюет, так

 называемые,   положения   о....,  связанные  с  особым  порядком

 рассмотрения и  общие положения.

      Поэтому я бы просил не нарушать эту логику. И по логике 150

 "Офіційне   тлумачення"   находится   в   пункте  2-м.  Поэтому,

 естественно,  оно стоит позже всего того, что относится к пункту

 1. Поэтому он оказался  пунктом 8 здесь.

      Я   бы   просил   не   нарушать   эту   логику,   поскольку

 в дальнейшем.......... процессуальная  логика.

 

      ГОЛОВА.  Я  згоден  з  вами.  В  кінці кінців,  де записані

 повноваження,  то  не  так  важливо,  хоч  воно  певною  мірою і

 визначає  пріоритет.

      Але  в  даному  випадку  я кажу про протиріччя між першим і

 другим   пунктом.   В   одному  місті  ми  не  передбачаємо,  що

 Конституційний  суд  розглядає  акти,  які набрали чинності, а в

 другому  передбачаємо,  що він розглядає міжнародні договори, що

 вносяться  до  Верховної  Ради.  Таким чином, вони ще не набрали

 чинності,  бо не  розглянуті  Верховною Радою.

 

      ШИШКІН. Правильно вы говорите, Александр Александрович, это

 соответствует конституционной 151 статье, части 1. Посмотрите:

      "Конституционный суд Украины (по Конституции) за зверненням

 Президента   або   Кабміна   дає   висновки   про  відповідність

 Конституціії и чинних міжнародних договорів, або тих міднародних

 договорів,  що  вносяться до Верховної Ради для надання згоди на

 їх  обов'язковість".

       То     есть,    она    полностью    соответствует    этому

 Конституционному  положению,  мы  ничего здесь не нарушили. Речь

 идет  о  превентивных действиях Президента или Кабмина для того,

 чтобы  состыковать  свои  последующие  действия  с  точки зрения

 конституционности.

 

      ГОЛОВА.  Є,  будь ласка....

           (Ш у м  у  з а л і)

       Є............   обговорити   ці   два   пункти  в  пакеті,

 міркування щодо  їх  змісту.

      Прошу  записатись  депутатів.

      Тим  часом, поки вони записуються, ми таким чином пунктом 2

 нав'язуємо  або  зобов'язуємо Конституційний суд займатись цілою

 сферою  правового  регулювання  і  виводимо його повноваження за

 межі ,   визначені  Конституцією...

 

      ШИШКІН.   Почему? 151, Александр Александрович...

 

      ГОЛОВА. Бо якщо чинні закони, чинні акти, то тоді конкретно

 звертається  Верховна  Рада  чи6 наприклад, Кабінет Міністрів до

 суду  з  приводу  тлумачення  тої чи іншої норми, а якщо так, як

 сьогодні6  то  він,  по  суті,  повинен  всі  проекти  договорів

 пропустити  через  себе.

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович, если обратится Президент

 или  Кабинет Министров так, как это записано в первой части 151-

 й, действительно так и будет. Но это норма Конституции.

       Посмотрите, часть 1 151 Конституции, мы здесь не отошли ни

 на  полбуквы.

 

      __________.  Передайте,  пожалуйста,  слово  Марченко.

 

      МАРЧЕНКО.  Уважаемый  докладчик,  я  прошу  вас ответить на

 вопрос по противоречиям пункта 8 и 1.

      Значит,  Конституционному  суду и вы тут абсолютно правы, я

 подтверждаю,  что  все  нормы  полномочия  Конституционного суда

 записаны     здесь,     соответствуют     статье     Конституции

 соответствующей.

      Однако  скажите  пожалуйста,  если 8 пунктом Конституційний

 суд  дає  офіційне тлумачення Конституції та законів України, то

 есть   Верховный   Совет  решает,  а  Конституционный  суд  дает

 трактовку, что мы думали при решении.

      И  второе,  пункт  сразу  первый,  что  Конституционный суд

 определяет  конституционность законов. То есть он дал тлумачення

 нашим   законам   на   основании  своего  тлумачення  определяет

 насколько конституционен закон и отменяет его.

      Ответьте   на  один  вопрос,  конкретное  предложение,  что

 останется  от  основного  признака  демократии  государства как

 парламентаризм в этом случаи и второй момет.

      Не  считаете  ли  вы,  необходимо  допустить или определить

 законом,  что  все-таки  официальную трактовку законов, которые

 принимает  Верховный  Совет  оставить исключительно за Верховным

 Советом.

      Спасибо.

 

      ШИШКИН В.І. Уважаемый Владимир Александрович, да...

 

      ГОЛОВА.  Володимир Романович...

 

      ШИШКИН  В.  І....  Романович,  прошу  выбачення,  но мы уже

 входим  сейчас в коррекцию или мы либо говорив подрыв тех основ,

 которые зафиксованы в статье Конституции.

      Мы рассматриваем в данном случае отраслевой закон, то есть,

 закон,  который  в  развитии  Конституционных положений, вы же в

 своем     вопросе    ставите    подсомнение    целесообразность

 конституционных  статьей.  Но  это не тема сегодняшнего дня. При

 обсуждении Конституции эти вопросы решались.

 

      ГОЛОВА.   Будь   ласка,   Пилипчук,  ой  я  прошу  вибачте,

 Мончуленко.

 

      МАНЧУЛЕНКО.   Григорій   Манчуленко,   335   округ  фракція

 Народного Руху України.

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  я в статті яка зараз

 обговорюється,  стаття  13,  я не бачу абсолютно ніяких проблем,

 тому  що  коли уважно подивитися статтю 150 Конституції України,

 яка  є  нормою  прямої  дії,  то  в  частині другій написано, що

 офіційне  тлумачення  Конституції  України  та  законі  України,

 повноважень   Конституційцного   суду.

      Те  ж  саме,  що  казав доповідач, стаття 151 щодо звернень

 Президента  Кабінету  Міністрів.  Тут просто-напросто виписані в

 цій  статті  конституційні норми і все. А ми починаємо, значить,

 тут  зараз шукати якісь зачіпки і проблеми, як воно буде надалі.

 В  Конституції  це  записано, це є норма прямої дії -стаття 150,

 151.  І все, і тут просто треба ставити  на голосування і ніяких

 проблем  тут я не бачу.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  ви взяли слово не з процедури, а з суті

 цього питання. А ви пропонуєте... Ну, будь ласка.

      Климпуш, прошу.

 

      КЛИМПУШ. Климпуш, 172 виборчий округ, Закарпаття.

      Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановні  колеги!  Я

 думаю,  що 13 цілком відповідає Конституції, а щодо того, ніби є

 протиріччя  в  першому і в другому пунктах, то такого протиріччя

 немає.

      Дійсно,  стосовно міжнародних угод ми повинні зробити інший

 підхід  стосовно  різних  актів,  законів і внутрішніх. І тому є

 цілком виправданим що на випередження Конституційний суд до того

 розглядає  питання  на  предмет того, чи відповідають ці угоди і

 Конституції, і інтересам держави.

      Тому це не є чимось зайвим, воно не протирічить нічому, і я

 думаю, що нам треба, виходячи з цього, погодитися і затвердити в

 цілому, проголосувати за цю статтю.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.  329  Лохвицький, Полтавська область, Кириченко,

 соціалістична фракція.

      Стаття  дуже  важливо щодо повноважень Конституційного суду

 України,  і  я  закликаю  шановний  колег  і  Віктора Івановича,

 давайте  ще  раз  подивимося на  восьмий  пункт.  У нас записана

 остаточна   редакція,  що "Конституційний  суд  України  приймає

 рішення   щодо  офіційного  тлумачення  Конституції  та  законів

 України". Може б ми записали: "офіційного тлумачення Конституції

 України"  і  поставили  крапку. А відповідність законів України,

 Конституції  -це ж норма тут іншого пункту. Тут уже записано, що

 Конституційний  суд буде дивитися, чи ті чи інші закони, якщо це

 вимагатиме обставини, відповідають Конституції держави.

      В першому пункті це є, що перший і восьмий пункт суперечать

 цій  нормі.  Я просив би: давайте уважніше подивимося до цього і

 врегулюємо.

      Дякую.

 

      ШИШКІН. Нет, я отвечаю.

      В  первом пункте речь идет не про тлумачення законов, а про

 их соответствие Конституции.

      В восьмом пункте идет об обязанности Конституционного суда,

 вытекающего из пункта 2 статьи 150 Конституции.

      Я  бы  не  возражал,  но  мы в Конституции записали, что он

 тлумачит  не  только саму Конституцию, но и законы тлумачит. Тут

 мы не можем отойти от конституционной нормы.

 

      ГОЛОВА. Кириченко , ще раз.

 

      КИРИЧЕНКО. Дякую. (Кириченко)

      Віктор  Іванович,  а  Верховна  Рада може тлумачити закони,

 прийняті нею, чи не може?

 

      ШИШКІН. Не может. Ну, Конституция так решила.

      Кстати...

 

      ГОЛОВА.  Обов'язок Верховної Ради прийняти такий закон, щоб

 він  не підлягав би різнобічному витлумаченню, тобто він повинен

 бути чітким, конкретним, точним. Це складно буде робити.

 

      ШИШКІН.  Мы же в переходных положениях написали, переходные

 положения  Конституции,  что  до  сформирования Конституционного

 суда  у  Верховной Рады остается право на тлумачення законов. Но

 только до формирования Конституционного суда.

      То  есть,  фактически,  сегодня Верховна Рада даже не может

 тлумачить   Конституцию.   Когда  в  нашу  комиссию  обратились,

 покакому вопросу, я уже забыл, по...

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, не розказуйте всього. Ясно.

 

      ШИШКІН. Мы отказались тлумачить Конституцию.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка.

 

      ПИЛИПЧУК. (Депутат Пилипчук)

      В  нас  ще  є  одна  проблема,  яку  ми не врегулювали, -це

 відповідність   нормативних   або  підзаконних  актів  державних

 органів   на   відповідність   законами  і  Конституцією.  І  на

 сьогоднішній   день   виникає  така  правова  колізія,  за  якою

 міністерства,  відомства, податкова інспекція, Національний банк

 направляє свої листи підвідомчим організаціям, які є обов'язкові

 для   підвідомчих   організацій  до  виконання,  які  суперечать

 законодавству  і  Конституції.  От  скажіть -це поле регулювання

 куди віднести дод Конституційного Суду.

 

      ШИШКІН.  Владимир Мефодиевич, еще раз обращаю внимание всех

 на  положение  Конституции  зафиксированой  в  статье  150.  Там

 написано  какие  подзаконные  акты,  только  могут  быть  сферой

 деятельности  Конституционного  Суда,  к каким подзаконным актам

 относиться  Указ  и  Акты Президента -это подзаконные акты, акты

 Кабинета Министров, и акты Верховного Совета  Украины.

      Других   нет   ведомства   и   прочие  -это  сегодня  сферы

 деятельности  судов общей юрисдикции вытекающей из принятой нами

 с  вами  новой  редакции  главы 131 "а" Цивильно-процессуального

 Кодекса в будущем с формированием новой судебной системы как мне

 это  видится  это  будет  предметом рассмотрения так называемого

 административных   судов.   Но   сегодня  загнать  это  все  под

 Конституционный   Суд  мы  не  можем  потому  что  мы  войдем  в

 противоречие  с Конституцией, что нельзя этот акт в таком случае

 Конституционный   сформированный  должен  будет  потом  частично

 отменить.

      Я достаточно разьяснил.

 

      ГОЛОВА. Досить, Сергій Кириченко, я помилився бо Кириченків

 два.  Я  подивився  на  монітор, що Кириченко говорив і тому дав

 наступне, будь ласка, Сергій Олександрович.

 

      КИРИЧЕНКО

      395 виборчий округ , місто Херсон Сергій Кириченко.

      Шановні колеги народні депутати!

      Дійсно  Головуючий -Голова Верховної Ради уважно запримітив

 протиріччя  в  пунктах  між  першим  і другим. І я хотів би лише

 акцентувати,  що дійсно цьому є якесь обмеження інших суб'єктів,

 а  власне  суб'єктів законодавчої та судової влади на оскарження

 до  Конституційного  Суду  дій  виконавчої влади. ну, власне там

 спостерігається  монопольні  умови  для  здійснення  зовнішньбої

 політики  виключно  виконавчою  владою  без  права  і можливості

 впливу на ці процеси представницької та судової влади.

      Але,  шановні  колеги,  ми  з  вами  прийняли Конституцію і

 дійсно  стаття 151 надає такі повноваження Президенту і Кабміну.

 Я  теж подавав зауваження і доповнення, і теж хотів би мати, щоб

 і   представники   законодавчої  і  судової  влади  могли,  мали

 можливість  звернутись.  Тому  що  Президента  з  Президентом, і

 Кабінету  Міністрів  з  Кабінетом  Міністрів  протирічь стосовно

 цього  не  може  бути,  тому  що  згідно  пункту 3-го статті 106

 Президент  є  суб'єктом,  котрий  укладає  міжнародні договори і

 згідно  пункту  1  та  пункту  8  статті 116 Конституції України

 власне   Кабінет   Міністрів   України   забезпечує   здійснення

 зовнішньої  політики держави і організовує здійснення зовнішньо-

 економічної діяльності.

      Зараз  ми попали в таку ситуацію, коли протиріччя є похідні

 від  змісту  Конституції, а тому ми повинні формувати лише пакет

 наших  змін  і  доповнень  на  майбутнє,  зараз  політично  дуже

 небезпечно   змінювати  Конституцію,  але  якщо  вона  вже  є  в

 Конституції,  мфи  повинні  виписати  ці  норми  так,  щоб  вони

 відповідали. А поки що погодитись з тим, що таке протиріччя буде

 зберігатись на не визначенний час.

 

      ШИШКІН  В.  І. Совершенно правильно, поэтому если Кириченко

 на  заседании  нашей  комиссии  отказался  от  своей пропозиции,

 потому что действительно, когда было показано, что соответствует

 Констытуции, никуда уже от этого не денешься.

 

      ГОЛОВА.  Так,  обговорення  провели.  Перший пункт повністю

 відповідає вимогам Конституції, ні в кого не виникає заперечень.

 Я прошу перший пункт статті 13 проголосувати.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Другий   пункт,   Віктор   Іванович,   "Щодо  відповідності

 Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих

 міжнародних  договорів,  що  вносяться до Верховної Ради України

 для надання згоди до їх обов'язковості", тобто на ратифікацію.

 

      ШИШКІН   В.   І.  Да.  Александр  Александрович,  полностью

 соответствует положению первой части 151-й статьи.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      А? Да, 151-ї, перша частина. Повністю відповідають.

 

      ГОЛОВА.  Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Прийнято рішення.

      Стаття  3:  "Конституційності правових актів, що викликають

 спір стосовно повноважень між конституційними органами державної

 влади  України,  органами  влади  Автономної  Республіки Крим та

 органами  місцевого  самоврядування".  Я  хотів  запитати  (якщо

 можна?): у нас передбачено в Конституції, в статті 44... в 144-й,

 що  якщо  органи  місцевого  самоврядування допускають порушення

 Конституції  або  діють  в  невідповідності  до  закону,  то там

 пишеться  таким  чином:  "Зупиняються  в  установленому  законом

 порядку  з  одночасним зверненням до суду". Тобто відрегульоване

 це питання.

 

      ШИШКІН В. І. Это нет, это не то, Александр Александрович, -

 это  специально  выписан  этот  пункт  для особенностей будущего

 судопроизводства.

      Речь  идет  о  том,  что  принимаемые нами законы, законы и

 другие правовые акты -  в них может быть заложен из-за наших, ну

 так  сказать,  несостыковок,  может  быть,  даже  незнаний, если

 хотите, заложен  механизм, в результате которого возник и спор о

 полномочиях  между различными органами государственной власти. И

 в  том  числе,  и  органами  самоуправления.  И в том числе -  с

 органами  Автономной  Республики  Крым.  То есть это... здесь мы

 вычленяем будущие особенности конституционного судопроизводства.

      Это  необходимо  для того, чтобы не было все свалено в один

 винегрет  (извините  за,  может быть, такое выражение). Это речь

 идет   тоже   об   актах  -  только   актах   со   специфическими

 особенностями. Нами, нами порожденными!

 

      ГОЛОВА.  Ні,  то  треба писати тоді, про які акти мова іде,

 інакше   це охоплюється    1-м   пунктом.   Там   написано,   що

 конститційність правових актів.

 

      ШИШКІН.  Ну, правильно. Актов конституційності між органамі

 державноі  влади.  То  есть,  тогда,  когда  мы  регулируем  эти

 вопросы.

      Я думаю,  что в таком  виде можно  проголосовать.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на  голосування  цю норму.

 

      "За"-

      Рішення  прийнято.

       Стаття  4.  Я зразу її вже прочитав, пункт 4-й. Пункт 4, 5,

 6-й,  поглянте. "Конституційності  правових актів, відповідно до

 яких призначено та проведено вибори, референдуми тощо". Даліше -

 "В  відповідності  положень чинних правових актів,  зазначених в

 пункті  1-му  цієї  статті  і  конституційним принципам і нормам

 стововно прав та свобод людини, Конституційністі правових актів,

 якими.............      врегулюється      порядок     реалізації

 конституційних  прав  та свобод громадян України, іноземців  або

 осібіб  без  громадянства".

      Тут  же  в  1-му  пункті  написано чітко. "Конституційності

 законів,  інших  правових  актів  Верховної  Ради України, актів

 Президента,  Кабінету Міністрів, правових актів і так дальше, що

 набрали чинності. То це все і охоплюється. Чому ж ми деталізуємо

 самі ці пункти?....

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович, я как раз хочу сказать -

 да, действительно, мы детализуем, потому что процедурный порядок

 рассмотрения  может быть разный. Я вот для этого с самого начала

 пытался  довести.  Процедурный  порядок  -это  разные субкекты и

 разные механизмы рассмотрения. И если мы не детализируем, значит

 мы  тогда не сможем выписать особенности процедурного характера,

 ведь  мы  же  договорились  с  самого  начала,  что мы принимаем

 обкединенный  закон, который будет содержать нормы материального

 права и  нормы процессуального  права.

      Вся  вот  эта  детализация, которую вы правильно только что

 сказали,  это  как  раз  трансформация  для  будующей процедуры.

 Потому  что  здесь  это  обкединенный  закон.  Вот  в  чем здесь

 проблема.

 

      ГОЛОВА. Є ...

 

      ШИШКІН....   Это   только  улучшает,  ну,  будем  говорить,

 содержатиельную часть закона.

 

      ГОЛОВА.   Ні   в   кого   нема  крім  шановного  Володимира

 Романовича?

      Будь ласка,  дайте  йому  слово.

 

      МАРЧЕНКО.  Александр Александрович и уважаемый докладчик, я

 прошу   обратить  внимание  вас  на  то,  что  пункт  4  уже  не

 соответствует  ни  150  Статье ни 151 Статье Конституции. Потому

 что положений о референдумах рассматривать -конституцинность или

 не конституционность - в  Конституции нет.

      Поэтому  это  отдельно  нужно  рассматривать и  обсуждать.

      И  второй  момент, Александр Александрович,  процедурный.

      Поскльку  решение  референдума  по Закону "О референдумах "

 всеукраинском  и  местных, ну, в частности, всеукраинском, имеет

 высушю   юридическую   силу  на  территории  государства.  И  мы

 Конституционному  суду даем права его отменять или рассматривать

 на   конституционность,  то,  следовательно,  нам  сейчас  нужно

 определится,  каким  количеством голосов мы будем голосовать эту

 статью.  Это  новае  чрезвычайно  высокая норма полномочий всего

 Конституционного суда. Это по  этой  статье.

      А  поскольку таких положений в полномочиях Конституционного

 суда  достаточно,  мне  представляется,  неободимо  определится,

 какими  голосоми  мы  должны  принимать  вообще  весь  Закон  "О

 Конституционном суде".

      Спасибо.

 

      ШИШКІН.  Начиная  с  последнего, отвечаю. Все законы, кроме

 Конституции,  мы  принимаем бильшістю від конституційного складу

 Верховної Ради. Это  записано.

      Теперь на  первую  часть  вопроса.

       Владимир Романович,, вы неуважно прочитали, речь идет не о

 результатах   референдума,   а   речь  идет  о  правовых  актах,

 видповидно  до  которых  референдум был проведен или выборы. Это

 разные  вещи.

      Мы,  Верховна  Рада, например, назначили выборы досрочные,

 вот  будет  стоять  вопрос  о  законности  нашего  акта,  или мы

 назначили  референдум -реяь будет идти о законности нашего акта,

 а не  результатах   референдума.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, я прошу дуже бути уважним, ми тут

 записали не те, що ви тільки що розказали. Подивіться уважно.

      Прийнято   було   рішення   про   проведення   референдуму,

 референдум   рповівся,  понесені  затрати,  одержані  відповідні

 результати. Люди висловились стосовно тієї чи іншої позиції.

      Тепер,   після   того   Конституційний  суд  розглядає  про

 правомочність тих актів, про призначення референдуму. Тим самим

 відсікається референдум як таким.

      Це    порушення    демократії.    Треба    написати    тут,

 Конституційності    правових   актів   від,   щодо   призначення

 референдумів  і  не  більше, якщо референдум пройшов, то він вже

 пройшов.

      Іншого  бути  не  повинно.  Ця  норма потребує редакційного

 уточнення.

 

      ШИШКІН   В.   І.   Тут  же  написано,  відповідно  до  яких

 призначено  або проведено.

 

      ГОЛОВА.  Або проведено...

 

      ШИШКІН  В.  І.  Ну,  вот  это оно и есть и это не говорит о

 результатах совершенно.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу вас, аргументація достатня була. Сумнівна

 стаття,  але  вона наполягається комісією, 4 стаття ставиться на

 голосування. 4  пункт статті 13 стіавиться на голосування.

 

      ЗА -

      Є пропозиція уточнити її. Ще раз уточнити.

 

      ШИШКІН В.І.  Еще раз уточняю.

 

      ГОЛОВА.  У  відповідності  положень  чинних  правових актів

 зазначених   у   пункті   першому  цієї  статті  -Конституційним

 принципам   і   нормам   стосовно   прав  та  свободи  людини  і

 громадянина.

      Що тут нового є  порівняно із першим пунктом.

 

      ШИШКІН  В.  І. Здесь речь идет о последующей трансформации,

 еще  раз  повторяю,  для  особой  процедуры, что касается прав и

 свободы гражданина, это трансформация потом на те нормы, которые

 будут  обозначать  особую  процедуру рассматрения или специфику,

 чтобы не говорить особую , специфику рассматрения.

 

      ГОЛОВА. Є Кириченко , Пилипчук більше немає бажаючих.

      Давайте Кириченко.

 

      КИРИЧЕНКО.  Шановний Віктор Іванович. Ну, по-перше, що по 5

 пункту  саме  тлумачення  не  переконливо, ви ще раз коментуйте,

 якщо хочете, щоб за його голосували, але я не бачу різниці між 5

 і  6  пунктами,  які  теж,  якщо  на вашу думку тлумачать окрему

 процедуру  захисту Конституційним судом прав та свободи людини і

 громадянина.

      Я вважав би, і шановний Олександре Олександровичу, шановний

 Віктор  Іванович,  четвертий,  п'яти і шостий пукт або виключити

 взагалі,  або давайте їх залишимо уточнювати, якщо ви бажаєте за

 необхідне,  в  таких  редакціях,  яка була б зрозуміла і в цьому

 залі, і громадянам України.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, сідайте на місце.

      Віктор Іванович.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Пятый и шестой пункт проголосованы в першом

 читанне  соответствует  в  своей  содержательной части того, что

 здесь  приложено.  Просто  редакция  чуть-чуть  отработана.  Оно

 соответствует то, что проголосовано.

      И  сделано  это,  еще  раз  посвторяю,  для того, чтобы при

 процедурных    моментах,    значит,    определиться    с   этими

 особенностями.  То  есть,  механизмы их рассмотрения должны быть

 несколько   разные.   То  есть,  субкектные  обращения,  порядок

 рассмотрения.   Вот  для  чего  мы,  так  сказать,  сделали  эту

 разбивку, чтобы не делать общий венегрет, будем так говорить. Ну

 извините за такую оценку.

      Речь  идет все равно о тех актах, которые вытекаю из пункта

 первого статти 150.

 

      ГОЛОВА. Будь ласка, Пилипчук.

 

      ПИЛИПЧУК. Депутат Пилипчук.

      Я  думаю,  що  було  б  вірно,  якби ми викинули слово "або

 проведено".  І  тоді  було  б  записано,  що "... документів, на

 основі  яких призначено референдум". Але в Законі про референдум

 також   повино  бути  тоді  внесена  правка,  що  референдум  не

 проводиться   до   висновків   Конституційного  суду  законності

 проведення  референдуму.  Тобто в даному випадку, якщо виключить

 слова  "або  проведено",  треба  і  внести  зміни  до Закону про

 референдум для того, щоб не проводить референдуми, по яких потім

 приходиться  або  визнавать  результати, або ні. "або проведено"

 виключить слова.

 

      ГОЛОВА.    Володимире    Федорович,   зараз   інший   пункт

 розглядається, п'ятий пункт.

 

      ПИЛИПЧУК.  Але ж не можна по кожному слову отримать слово у

 вас, по кожній фразі.

 

      ГОЛОВА.  З  самого початку або ми будем тоді..... криватися

 нормою   регламенту  про  те,  що  записується  чотири  чоловіка

 максимум  по  статті,  або  ви будете висловлювать претензії, як

 робить   це   зараз  Євген  Жеребецький,  я  оголосив  тих  двох

 депутатів, які на весь зал підняли руки.

      Тепер  ще  підняті  руки  і так буде до безконечності, а ви

 притензії предявляєте.

      А чому? На якій підставія я буду давати вам слово?

 

      (говорить з місця)

 

      ГОЛОВА.  Ну,  всі  знають,  що Пилипчук член соціалістичної

 фракції., будь ласка.

      5 стаття ставиться на голосування в редакції від комісії, 5

 пункт цієї статті.

 

      ЗА -

      Одну  хвилиночку, пункт 6. Конституційності правових актів,

 якими  суперечливо регулюються порядок реалізації Конституційних

 прав   та   свобод   громадян   України,   іноземців,  осіб  без

 громадянства,  хто хоче обмінятися думками з приводу цієї норми,

 але ще раз повторюю, пріоритет тут мають ті хто вносив поправки,

 а  потім,  якщо  виникають,  якісь  принципові питання Регламент

 передбачає.  Ініціатори  з  цього  приводу названі такі поправки

 Горбаль,  Кузьменко  наприклад  Сергій  Данилович, Старовойтова,

 Долженко,  Комісія  з  питань  законодавчого забезпечення слова,

 Кириченко Сергій, який зараз візьме слово, Агафонов тощо.

      Кириченко ,. будь ласка.

 

 

      КИРИЧЕНКО. 395 виборчий округ, місто Херсон.

      Шановні  колеги народні депутати!

      Тут  кілька виступаючих зауважили, що треба обмежитися перш

 і другим пунктом, а інші зняти і вилучити. Тому зараз я бачу, що

 йде ну якось , не набираємо необхідної кількості голосів.

      Виступаючи так одним реченням сказав би, що така технологія

 створення   юридчного   інструментарію  цієї  статті  передбачає

 звернення  до  Конституційного Суду різних суб'єктів і я коли на

 сьогоднішній день є розробником законопроекту про уповноваженого

 з  прав  людини",  я  не  розумію,  який  сенс  мені  включати в

 законопроект    "Про    уповноваженого"   право   уповноваженого

 звертатись  щодо  спору  стосовно суб'єктами, ну, органів влади,

 там,    Автономної    Республіки    Крим,   органів   мітсцевого

 самоврядування і т. д.

      Уповноважений з цього не буде звертатись до Конституційного

 суду.  Але з п'ятого і шостого пункту упоноважений з прав людини

 має право звертатись. Розумієте? Це треба розмежувати суб'єктів.

 І,  власне,  з-за цього створено 8 пунктів цієї статті, щоб були

 розмежовані суб'єкти. А інакше, якщо ми так не проголосуємо, всі

 послідуючі  статті, там, де ці суб'єкти означені і є особливості

 цього  провадження,  вони  полетять  шкереберть.  Ми  вже  їх не

 проголосуємо.

      А тому я акцентую вашу увагу, щоб враховувати ці нюанси, ці

 особливості  і проголосувати всі пункти. Тому що я тиждень був в

 цій  комісії,  і  тиждень  ми пов'язували ці норми цієї статті з

 іншими  законами Конституції і проектами законодавчих актів, які

 ми скоро будем розглядати в верховній Раді.

 

      ГОЛОВА.  я  прошу,  Сергій  Олександровичу,  будь ласка, не

 хвилюйтеся,   все   приймемо,   правильно  приймемо.  Але  треба

 відредагувати  так,  щоб  це  всіх  задовольняло  і  щоб воно не

 вступало  в  протиріччя  з  іншими  правовими  актами, про що ви

 тільки що правильно і говорили.

      Шостий пункт ставиться на голосування.

      Від кого?

      А,  від вашої комісії. Правильно, є. Поправка ь 45. Комісія

 з законодавчого забезпечення.

      Будь ласка, дайте Валерію Дмитровичу слово.

 

      МІШУРА  В.  Д.  Шановний Вікторе Івановичу, (Мішура, 225-ий

 округ),  мені  все-таки  не  зрозуміло,  чому  ви відхилили нашу

 поправку,  бо  там  смисловий  нонсенс:  або регулюються, або не

 регулюються.  Що  таке:  "суперечливо  регулюються"?  Ви  просто

 неуважно дивились на ці речі.

 

      ШИШКІН.   Отвечаю.   Один   орган  может  принять,  Кабинет

 Министров  принимает такой акт, а Презыдент принимает такой акт.

 Могут  этими актами по-разному рассматриваться вопрос, связанный

 с   реализацией  прав  человек?  Может  быть.  Вот  это  и  есть

 суперчливость.  Мы должны в таком случае в Конституционном суде,

 будем   рассмотреть   наличие   этих   двух  актов  и  устранить

 противоречия.  И  эти два акта и того, и другого органа являются

 предметом рассмотрения в Конституционном Суде. Кстати, ну, так и

 написано.  Мы  же не можем здесь писать, еще раз повторять: акты

 Кабинета  Министров, Президента и так далее. Речь идет об актах,

 вытекающих  из  первого пункта 150, это понятно, и написано, что

 они противоречиво рассматривают вопросы, связанные с реализацией

 прав человека, ну, конституционных прав.

 

      ГОЛОВА. Валерій Дмитрович, навіть в одному акті можуть бути

 суперечливі ....

 

      ШИШКІН. Правильно, даже в одном.

 

      ГОЛОВА.  Так що тут треба записать. Я ставлю на голосування

 6 пункт. 6 пункт прошу підтримати, тут правильно написано.

 

      "За" -

      Ну,   мені   робить  зауваження  Шейко,  що  я  ставллю  на

 голосування  за вимогою депутатів. Васильєву, будь ласка, слово.

 Тут його пропозиція є.

 

      ВАСИЛЬЄВ.   Уважаемый  Александр  Александрович,  уважаемый

 Виктор  Иванович,  народные  депутаты,  обсуждаемая статья имеет

 исключительно важное значение...

 

      ГОЛОВА. Будьте уважні!

 

      ВАСИЛЬЄВ....  в  деятельности  Конституционного суда. По

 сути  вокруг  этой  статьи,  или  на  эту  стаью будет опираться

 Конституционный   суд   при   принятии   тех   или  иных  дел  к

 рассмотрению,  поэтому  прежде  всего,  Виктор  Иванович, на мой

 взгляд,   необходимо  определиться  является  ли  этот  перечень

 исчерпывающим  или неисчерпывающим, можно ли его увеличивать или

 же  надо  остановиться только на 8 пункте? И я считаю, что он не

 должен быть исчерпывающим, и то что говорили отдельные депутаты,

 взять за основу конституционность законов и иных правовых актов,

 а дальше арабскими буквами, значит, обозначая "а", "б", "с", "д"

 и  так  далее,  значит,  указывать  какие  вопросы рассматривает

 Конституционный  Суд.  И  в конце написать и другие, то есть все

 должно у нас быть определено конституционностью.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Еще  раз я здесь разкясняю: данный перечень

 является  исчерпывающим, потому что вытекает из 150-й, пункта 1.

 По-другому  быть не может. Но сделана эта разбивка для... связан

 с  вычлением  особенностей  процессуального  рассмотрения  дел в

 суде.  Процессуального! То есть, фактически, это -основа и старт

 для  процессуальной  части, для, будем называть, Конституционно-

 процессуального кодекса, если хотите.

      Но  этот  Конституционно-процессуальный кодекс находится во

 втором  и  третьем разделе. Это обязательно нужно, иначе в таком

 случае  мы  тогда из процедуры сделаем винегрет. Этого не должно

 быть - Конституционный  Суд  должен работать как часики! Я прошу

 вашего  внимания,  обратить  внимание,  что  это  -  основа  для

 процессуальной части!

      А  именно  процедура  может  быть больше всего именно через

 процедуру нарушаться, механизм рассмотрения. Тогда мы не защитим

 права.

      Да, конкретно, потому что это будет...

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Тобто пропозиція була ще раз проголосоувати

 6-й  пункт цієї  статті.  Ставлю  на  голосування  - будь ласка,

 визначайтеся, голосуйте.

 

      "За" -

      Так.

 

      ШИШКІН В.І. Здесь тупик просто...

 

      ГОЛОВА.  7-й  пункт: "Додержання конституційної процедури в

 розслідуванні  і розгляді справи про усунення Президента України

 з  поста  в порядку імпічменту". Ці норми виписані у Конституції

 досить широко, так?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ну, так як  вони засідають зараз - вони повинні буть тут! Я

 вже   дав  доручення...  Комісія  Таранова  і  яка  ще  комісія?

 Секретаріат, будь ласка,  попередьте їх, щоб зараз же були тут!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      До цього пункту є зауваження? Марченко, будь ласка.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Уважаемый  Виктор  Иванович,  я  обращаю ваше внимание, что

 этот  пункт не вытекает из норм и требований Конституции в 155-й

 и в 151-й статье. И прошу вас открыть Конституцию, 111-ю статью,

 где  полностью  регламентируется поцедура импичмента Президента,

 полностью.

      И   здесь  хорошо  написано,  создается  комиссия  решением

 Верховного  Совета,  идет  1-е  голосование  2/3,  потом  второе

 голосование -3/4,  после того как Конституционный суд -это норма

 111-й  -проверит решение Верховнеого Совета и обоснованость его.

 А  аж после идет решение Верховного Суда.

      Президент  по этой Конституции  не потопляемый авианосец. И

 ту  процедуру,  которую  вы  записали,  она совершенно не нужна,

 потому  что  полномочиями статьи пунктом 1-м уже определено, что

 Конституционный  суд  определяет  на  конституционность правовых

 актов и законность принимаемых Верховным Советом и так далее.

      Поэтому  7-й пункт -совершенно лишний, процедура определена

 11-й    статьей    Конституции,   а   все   правовые   документы

 Конституционный  суд  может  проверить  по  полномочиям, которые

 проголосованы ранее.

      Поэтому,  предлагаю исключить 7-й  пункт.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ШИШКІН. Еще раз категорически против. Еще раз разкясняю. Мы

 рассматриваем  почему-то  материальые  нормы  права  в отрыве от

 процессуальной - так к документам подходить нельзя.

      Вот  так  мы  и Процессуальный кодекс гражданский будем тут

 принимать?

      Я  обращаю  ваше  внимание  на  следующее,  что  пункт  7-й

 соответствует  норме,  которая  заложена в части 2-й статьи 151,

 является  базовой  для  последующей процедуры рассмотрения этого

 вопроса  в  Конституционном  суде.  Вы же сами только что своими

 словами  себе  противоречите  -поступит  в  Конституционнный суд

 соответствующее  требование  о  рассмотрении  этого  акта. Какой

 механизм его  будет рассмотрения?

      Вот  это  является  базой,  дальше  посмотрите  особенности

 порядка  рассмотрения. То есть, особенности пункта 7 статьи 13-й

 и  написано,  значит,  ведь  мало того, что здесь не  написано в

 Конституции порядок, написано, что Конституционный суд проверяет

 додержання  процедуры.

      А каким образом он будет у себя это проверять? Ему нужно же

 выписать  это.  Вот  этот  закон  как раз для этого и сделан для

 того, чтобы это  ему  выписать.

      А   вы   говорите  выключить.  Если  мы  выключим  в  таком

 случае....

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович,  він  не  про  те  говорить. Він

 говорить   про  те,  що  в  Конституції  чітко  записані  строки

 входження Конституційного суду розгляд цього питання.

      І  тому,  якщо  ми  розглядаємо,  це  ї є справді процедура

 імпічменту,  в  якій  бере учатсть Конституційний суд, але не на

 всьому  протязі  цієї  процедури,  а  тільки  в  тих  межах, які

 визначені в Конституції. Тому тут можна було б записать так:

      "Додержання  Конституційної  процедури  в межах вижначеною,

 навіть записать Статею 111 Конституції України про розслідування

 і  розгляд  справи  про  усунення  Президента  України з поста в

 порядку  імпічменту".

      Тоді  можна  говорити про відповідність Конституції. А якщо

 так,  то  виявляєтьс,  взяли  три  чверті проголосувала Верховна

 Рада, але комусь здалось в Конституційному суді, що це не так, і

 отім  нівелюється  все  це  рішення.

 

      ШИШКІН.   Олександр   Олександрович,   тут  так  все  и

 выписано.

       Мы  не  говорим вообще об акте, который принимает Верховна

 Рада,   который   касается   Президента,   а   говорим  о  том,,

 придерживалась  ли правильности процедуры Верховна Рада по этому

 вопросу.  И  это  записано в части 2 Статьи 151 Конституции. Там

 четко записано полномочия Конституционного суда в этой области.

      "За  зверненням  Верховної  Ради України Конституційний суд

 дає    висновок   щодо   додержання   конституційної   процедури

 розслідування".

       То есть, висновок. І розгляду справ по усуненню Президента

 в порядку  імпічмента.

      Вот  даже отсюда вытекает разный акт, потому что по поводу,

 извините,  Александр  Романович,  по  поводу пункта 1 Статьи 150

 принимаются   решения,   а  по  поводу  частей  151  принимаются

 висновки.  Это  разные  даже уже документы, которые принимаются.

 Естественно,  здесь  должна  быть  заложена  база  для специфики

 процедуры,  потому  что  даже  акт  разный принимается. И это же

 вытекает  из   Конституции.

 

      ГОЛОВА.    Я  прошу  уваги,  одну  хвилиночку.

      Я  ставлю  на  голосування зараз пункт від Комісії, а потім

 будемо  шукать  альтернативні  варіанти,  якщо  вони не одержать

 підтримки.

      Будь ласка.

 

      "За"-

      Я прошу, не командуйте. Ви будете махати головою до низу, а

 я - в  бік і на тому  будемо  розтягувати голоси, не треба цього

 робити.

      Рішення прийнято.

      Є пропозиція доповнити цю фразу, цей пункт словами "в межах

 визначених статтями 111 і 151 Конституції".

 

      ШИШКІН  В. І. Олександр Олександрович, ці межі визначаються

 не тільки 111 , а й 151...

 

      ГОЛОВА.  Я ж кажу , 111 і 151 статей Конституції.

 

      ШИШКІН  В.  І. Но так если воспроизведена формула так она и

 так понятно, что вызначает.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу додати це, бо інакше виникне колізія така,

 коли  звертатися  до  Конституційного  суду  буде будь-хто, а не

 передбачено як в статтях Конституції.

      В межах визначеною статею 111 і 151 Конституції України.

      Я прошу проголосувати доповнення до цього пункту.

 

      ШИШКІН В.І.  Можна з мотивів голосування.

 

      ГОЛОВА.  Будь ласка.

 

      ШИШКІН В.І.  Будь хто звертатися не буде. Потому что...

 

      ГОЛОВА.  Зніміть голосування, він говорить, Віктор Іванович,

 говоріть.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Будь-хто  звертатися  не буде. Потому что в

 разделе  особенности  процедуры  относящихся к 7 пункту выписаны

 субкекты.

      Почему  я  вам  и говорил для чего это делается, потому что

 разным  правоотношеням, возникающим на основании 150 и 151 статьи

 есть  разные  субкекты,  поэтому  и  сделан  вот  этот  перечень

 особенностей  и  в  особенностях  написано,  что субкектом таким

 может быть только Верховный Рада, больше никто.

      И уполномоченный справ людыны не  Кабмин не сам...

 

      ГОЛОВА.  Але  таким  суб'єктом може бути сам Конституційний

 суд.  В  порядке власної ініціативи він сам розгляне процедуру і

 скаже, що вона не підходить , вона порушується.

 

      ШИШКІН В. І. Алекссандр Александрович, делаю зауваження, мы

 по  нашей  Конституции,  Конституционный  суд  лишили права быть

 субкектом  звернення,  то  есть,  Конституционный  суд являетсмя

 пассивным органом, то есть, он только рассматривает те вопросы по

 которым к нему обращаються.

 

      ГОЛОВА. Ну все-таки. З уточненням з відсилкою на статтю 111

 т 151 Колнституції не зайве.

      Комісія не заперечує. Ставлю на голосування.

      Підтримуйте.

      Будь ласка.

      Я  прошу, підтримайте, подякують і ви, і наступні подякують

 за те, що це записано.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.  Спасибі.

      Офіційного  тлемацення  Конституції  та законів України -це

 записано   у  Конституції,  це  норма  переходить  однозначно  з

 Конституції.  Будь  ласка,  ставлю  на  голосування. Це те, що в

 Конституції записано.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття 14.

 

      ШИШКІН.  Александр  Александрович,  мы все-таки не можем не

 оставить  поза  бортом  четвертыю  и  пятую,  тогда нарушатся...

 Орган,  который будет обращаться, непонятно будет какие субкекты

 обращаются по этим вопросам.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, та нічого не порушується, ви через

 день  дасте  редакцію  цю  погоджену  із  тими,  хто вносив свої

 зауваження, і ми його проголосуємо.

      Будь ласка.

      Стаття 14. "Межі повноважень Конституційного суду України".

 

      ШИШКІН.  Было  одно только зауваження, что слово "державных

 органов"  привести  в соответствие с Конституцией. Там написано:

 "огргани  державної  влади",  что  комиссия  и  сделала. Я прошу

 проголосвать.

 

      ГОЛОВА.  "До  повноважень  Конституційного  суду України не

 належать  питання,  що  входять  до  компетенції судів загальної

 юрисдикції   щодо  законності  актів  органів  державної  влади,

 Верховної  Ради  Автономної Республіки Крим та органів місцевого

 самоврядування". Це повною мірою відповідає на статтю попередню,

 там стосовно пункту три.

      Ставлю на голосування цей проект. Не підказуйте, люди і так

 знають як голосувать.

 

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Стаття 15.

 

      ШИШКІН. Зауважень не було.

 

      ГОЛОВА.    "Підстави    для    визнання    правових   актів

 неконституційними"."Підстави  для прийняття Конституційним судом

 України   рішення  щодо  неконституційності  правових  актів  є:

 прийняття   правового   акту   з   перевищенням   конституційних

 повноважень,  прийняття  правового акта з порушенням порядку....

 Конституції  України,  не  відповідність положень правових актів

 Конституції України. Тобто 3 складові чітко розписані. Ставлю на

 голосування.

 

      ЗА-

      Рішення не прийнято.

      Глава 3. Судді Конституційного Суду України.

      Стаття 16. Вимоги до судді Конституційного Суду України.

      Суддей  Конституційного  Суду  України може бути громадянин

 України,  який  на  день  призначення  досяг  40  років, володіє

 виборчим  правом,  має  вищу юридичну освіту, стаж практичної та

 наукової  або  педагогічної  роботи  фахом  не  менше  10 років,

 володіє  державною  мовою і проживає в Україні протягом останніх

 20 років.

      Суддя  Конституційного  Суду  України  не  може належати до

 політичної  партії,  до  політичних  партій  та профспілок. Мати

 представницький  мандат  та  брати участь в будь-яких політичних

 діяльності, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу

 оплачувану роботу, крім наукової і викладацької та творчої.

 

      ШИШКІН. Прошу проголосувати.

 

      ГОЛОВА.   Відхилені  зауваження  2  комісій,  але  вони  не

 наполягають,  Пустовойтовський наполягає, будь ласка, поправка 49.

 

      ПУСТОВОЙТОВСЬКИЙ. Дякую , Олександр Олександрович.

      Я  все-таки  считаю,  что выкладацьку роботу надо исключить

 потому  что  нагрузка  на суддей Конституционного Суда огромная,

 особенно  вот  сейчас,  а выкладацька робота, она может занимать

 очень  много  времени. И вроде бы разрешено и отстраняется судья

 от такой важной роботы как Конституционный Суд.

      Поэтому   я   прошу  поддержать  мое  мнение  убрать  слово

 "викладацької роботи".*

 

      ГОЛОВА.   Зрозуміло,  Віктор  Іванович.  Чим  аргументувала

 комісія , коли включила це слово.

 

      ШИШКІН.  Ну, дело в том, что есть отсылка по поводу статусу

 суддей  Конституционного  суда  к  статьям  126  и  127.  И  там

 ограничений  для  судей  о  том,  чтоб  они  не  занимались этой

 работой, нет.

      Следовательно,  таким  образом,  мы  ограничиваем уже здесь

 права  человека,  права судьи, как права человека. В Конституции

 есть  право  на  занятие  этой деятельностью. Получается, что мы

 законом ограничиваем его конституционные права как человека.

      Я бы считал, что это, в таком случае....

 

      ГОЛОВА.  В Конституції обмеження тільки стосовно депутатів,

 інших обмежень немає.

 

      ШИШКІН. Почему? 127 и 126 статьи. 127-ая  регулирует,  кто  такие  судьи. Часть вторая: "Професійні

 судді не можуть належати до політичних партій, профспілок, брати

 участь  у  будь-якій політичній діяльності, мати представницький

 мандат,  обіймати  будь-які  інші  оплачувані посади, виконувати

 іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої".

      Значит, и в статье 149-ой есть отсылка на часть вторую 127-

 ой, то есть статус конституционного судьи такой же, как и статус

 у судей системы загальной юрисдикции.

 

      ГОЛОВА.  Віктор  Іванович, як ви дивитеся, щоб написати тут

 не  "суддя",  а  "судді"?  Бо  суддя не може належати до кількох

 партій,  як  одна  людина,  і  до профспілок (він може до однієї

 профспілки  входити).  Просто  "судді  Конституційного  суду  не

 можуть...."  Загального положення таке, редакції. Подивіться.

 

      ШИШКІН.  Сделать  множественное  число?  Ну,  можна множину

 зробити. Это не меняет.

      А  вот, что "викладацької", я против того, чтобы выключать,

 потому  что  это  конституционное  ограничение  прав  судьи  как

 человека.

 

      ГОЛОВА.  Від ядерної комісії тут 48-а є поправка, Кириченко

 наполягає на ній.

      Будь ласка.

 

      КИРИЧЕНКО. (329-ий, Лохвицький виборчий округ, Кириченко)

      Шановний  Віктор  Івановичу,  якщо  йти  за  логікою вашого

 пояснення зараз, то згідно статті 127 ми вже у тій редакції, яку

 виписала  щодо суддів Конституційного Суду, обмежили їхні права,

 бо  там написано, крім наукової, викладацької та творчої, а ви в

 проекті пишите: наукової та викладацької, -вже творчої обмеження

 вписали.

 

      ШИШКІН В.І. Почему?

 

      КИРИЧЕНКО.     Тому     я    підтримую    свого    колегу

 Пустовойтовського,  давайте  напишемо,  що суддя Конституційного

 суду  може займатися, не мати іншої роботи оплачувальних посад і

 виконувати  іншу  роботу крім наукової. Викладацька і творча -це

 широке  поняття,  і я думаю, що 18 всього суддів Конституційного

 Суду  в  Україні. Я думаю, що ці люди, які йтимуть на цю роботу,

 повинні  розуміти відповідальність цієї роботи і віддаватися тій

 роботі, яка в них буде основною.

      Дякую.

 

      ШИШКІН  В. І. Я не совсем согласен. Почему вы говорите, что

 мы  что-то  ограничиваем?  Посмотрите  конец  части второй самые

 последние  две  строчки: іншу оплачувальну роботу крім наукової,

 викладацької  і  творчої. 127 -те же самые слова: крім наукової,

 викладацької та творчої. Мы ничего здесь не обмежували.

 

      ГОЛОВА.   Микола   Олексійовичу,   суддя   може   малювати,

 наприклад,  і  навіть  через  свою жінку продавати ці картини, в

 чому  ж  йому заперечити, в його потяг до того є? Я просив би не

 зважати на цю, це творча робота. Анігдоти писать, наприклад, ну,

 я жартую в даному випадку, але ж все-таки.

 

      ШИШКІН.  В.  І.  Я  обращаю  ваше внимание, что Конституция

 предусмотрела    в   каких   случаях,   какие   права   человека

 ограничиваются. В данном случае, если закон ...

 

      ГОЛОВА.  Ми  не  можем Конституцію законом порушувати права

 людини, загальні права людини.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Правильно.  Поэтому, если в законе такое, в

 Конституции  такое  право дано, мы не можем законом ограничивать

 эти права.

 

      ГОЛОВА. Є ще зауваження? Марченко - останнє зауваження.

 

      ШИШКІН В.І. 16 часть вторая.

 

      МАРЧЕНКО  В.  Р.  Уважаемый Виктор Иванович, по полномочиям

 члена Конституционного Суда мы, обеспечивая ему, каждому, и суду

 в  целом  и  каждому  его  судье в частности право решать высшие

 государственные проблемы, мы ограничиваем права и свободы членов

 Конституционного  Суда, например, не даем ему возможности давать

 публичные   заявления   по   делу  о  конституционности  или  не

 конституционности членов Конституционного Суда.

      Например,   не   даем   ему  возможности  давать  публичные

 заявления  по  делу  о конституционности или неконституционности

 какого-либо вопроса. то есть, нет... член Конституционного Суда,

 идет  туда  человек,  он  уже на сознательное ограничение прав и

 свобод  во  имя  государства.  Поэтому, коль мы это не позволяем

 нашим  законом  -давать  ему  публичное высказывание до принятия

 решения  судом  о  конституционности  того или другого правового

 акта - то есть это уже нарушение его права. Это первый момент.

      Второй момент...

 

      ГОЛОВА.  Прав человека... Ограничение прав человека.

 

      МАРЧЕНКО    В.   Р.   Да,   совершенно   правильно.   Члена

 Конституционного Суда.

      Второй  момент.  Мы  вторым  пунктом  даем  ему возможность

 заниматься   выкладацькою   роботою.  Скажите,  пожалуйста,  как

 преподаватель,  он  что,  в  своей деятельности будет уходить от

 ответом  по  работе  Конституционного Суда, по оценке каких-либо

 тех или иных событий или правовом статусе того или иного пункта?

 Ну, в общем-то, принятого решения в государстве.

      Поэтому  мне  представляется  -предложение Сергея Кириченка

 абсолютно  верно.  Нам можно дать в этом пункте дать возможность

 заниматься  члену Конституционного Суда только науковой работой.

 И все!

 

      ШИШКІН  В. І. Отвечаю на этот вопрос. Да, в своих лекциях я

 ухожу от оценки нашей деятельности с вами. Раз.

      Теперь я второй вопрос...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Не   надо!   Теперь  первый  вопрос.  Александр  Романович.

 Владимир! Извиняюсь еще раз... Владимир Романович, хорошо...

      Владимир  Романович,  отвечаю  вам. Да, действительно, член

 Конституционного суда ограничивается в своих правах, но пределеы

 этого ограничения не могут быть уже, нежели это ограничение есть

 в  Конституции.  А  мы,  получается,  уже  делаем,  потому что в

 Конституции  он  имеет право заниматься науковой, выкладацькой и

 творчою,  а  мы  в законе его хотим свести только до творчої. Мы

 сами,  в  таком  случае, ограничиваем его конституционные права.

 Ну, поймите же это!

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло. Є дві позиції... Швидкий, будь ласка!..

      Є  дві  позиції. Одна... одні депутати пропонують записати,

 поставити крапку після слова "посади"...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ні,  ні!  Ну, "посади", а дальше: виконуючи іншу оплачувану

 роботу крім наукової та творчої", а "викладацької" вилчити.

      А  інші  пропонують  записати  так,  як  комісія  пропонує,

 повністю.

      Я  ставлю  на  голосування  поки  що  варіант від комісії -

 повністю,  в  редакції комісії.

 

      ШИШКІН. Вариант от комиссии поставлен на голосование.

 

      "За"-

 

      ГОЛОВА. Прийнято рішення. Спасибі.

      Стаття  17.  "Вступ  на посаду судді Конституційного суду".

 "Суддя Конституційного суду України вступає на посаду не пізніше

 як  ерез  місяць  після  призначення суддею Конституційного суду

 України. Суддя Конституційного суду України при вступі на посаду

 приносить  присягу  такого змісту:  Урочисто  присягаю  чесно  і

 сумлінно виконувати високий обов'язок судді Конституційного суду

 України,   забезпечувати   верховенство   Конституції   України,

 захищати  конституцйіний  лад,  конституційні  права  та свободи

 громадянина".   Цитата   закрита.

      "Суддя  Конституційного  суду  України приносить присягу на

 засіданні  Верховної  Ради  України,  яке  проводиться за участю

 Президента  України, прем'єр-міністра України, голови Верховного

 Суду    України.   Повноваження   судді   Конституційного   суду

 України нарастають   з    дня   принесення   ним  присяги  судді

 Конституційного суду України".

      Можна голосувати?

 

      ШИШКІН. Я думаю,   что можно.

 

      ГОЛОВА.   Ставлю   на...  Я  прошу, були...  добре,  автори

 зауважень  наполягають?  Ні. Кочерга, ваша комісія вносила, будь

 ласка.

 

      КОЧЕРГА,  122.

      Вот там в тексте присяги в конце есть предложение записать:

 "Права  та  свободи  людини  та громадянина". Речь идет только о

 гражданах  Украины.  Давайте,  или, или.... просто людыны... Там

 неверно...

 

      ШИШКІН.  Нет,  давайте  так  как в Конституциии, вы правы -

 "людини  і громадянина"-   я не  заперечую.

 

      ГОЛОВА. Немає заперечень?

 

      КОЧЕРГА.  И в последующих статьях тоже там кое-где правочки

 такие нужно будет  делать.

 

      ГОЛОВА.   Ясно,  добре.  Це  редакціяна  правка,  уточнення

 відповідно   до   Конституції  -немає  заперечень.  Карнаух,  ви

 наполягаєте  на...? Ні.

      Ставлю  на  голосування  Статтю  17  в цілому, із поправкою

 Кочерги,  яка  підтримана  Комісією.

      "За" -

 

      ШИШКІН. Шановни колегы, тут мне еще подсказали, что там

 не  "приносення  присяги",  у  нас  в  Конституции  написано,  а

 "складення присяги",  то есть,  другое  слово  вжываэться.

 

      ГОЛОВА.  Складає  присягу. Це редакційно опрацюють юристи і

 ми  остаточно  подивимось    цю  поправку.

      Є пропозиція все-таки проголосувати замість слова приносить

 написть  "складає" це  буде  точно.

      Редакційні  у вас  є пропозиції?

           (Ш у м  у  з а л і)

      Редакційні  внесете  пізніше.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Що,  приводиться  до присяги?

           (Ш у м  у  з а л і)

      Значить,  я  прошу  вас,  чи  складає,  чи  приводиться  до

 присяги, чи клянеться, ми запишимо, відповідно до юридичних норм

 термінологічних,  які  у нас  визначені  в  Україні.

      Юридичний  відділ і Комісія розробники будуть працювати над

 документом.

      будь  ласка,  Стаття  18. Статус судді Конституційного суду

 України".

       "Статус  судді  Конституційного  суду України визначається

 Конституцією   України,  цим  законом  та  законодавчими  актами

 України  щодо статусу  суддів   України.

      Суддя  Конституційного  суду  України  при здійсненні своїх

 повноважень   є   незалежним  і  підкоряється  лише  Конституції

 України,   і  керується  тільки  цим  законом,  іншими  законами

 України,  окрім  тих  законів  або  їх  окремих  положень,  що є

 предметом  розгляду  в  Конституціному  суді   України.

      Особа судді Конституційного суду України є недоторканою.

      Суддя  Конституційного суду України не може бути затриманий

 чи  заарештований  без згоди Верховної Ради України до винесення

 обвинувального  вироку  судом".

      Нема   заперечень,   ставлю   на   голосування.  Стаття  18

 голосується в  запропонованій  редакції.

 

      ШИШКІН.  В  редакції  Коміссії.

 

      "За" -

 

      ШИШКІН    В.   І.   Редакції   комісії   сказав   Олександр

 Олександрович.

 

      ГОЛОВА.  Рішення прійнято.

      Підозріло, 281 уже кілька разів.

      Стаття 19.

      Повноваження судді Конституційного суду України.

 

      ШИШКІН  В.  І.  Здесь  пропозиция  была  только  одна  моя,

 добавить  слово  Генеральный  прокурор  Украины,  то  есть среди

 посадовых осиб, и все, больше пропозиций не было. Она врахована.

 

      ГОЛОВА.  Чи згоджується вона з 27 статею.

 

      ШИШКІН В. І. Да, она полностью соответствует старой 18. Тут

 проголосовано в первом чтении.

 

      ГОЛОВА.  Ну  давайте,  у  статті  27  написано.  Здійснення

 повноважень суддями Конституційного суду України.

      Судді  Конституційного суду України здійснюють повноваження

 надані їм Конституції та цим законом. І все.

      У статті 19 записано.  Повноваження судді.

      Суддя   Конституційного  суду  України  здійснює  попередню

 підготовку  питань та їх розгляду колегії суддів Конституційного

 суду  України,  Конституційним  судом  України,  бере  участь  в

 розгляді справ.

      Суддя  Конституційного  суду  України маєх право витрибувати

 від  Верховного  Радив України, від Президента України, Прем'єр-

 міністра   України,   Генерального  прокурора  України,  органів

 державної  влади,  органів  Автономної  Республіки Крим, органів

 місцевого самоврядування, просадових осіб, підприємств, установ,

 організацій  усіх  форм  власності,  політичних  партій та інших

 об'єднань  і  громадян,  окремих громадян необхідних документів,

 матеріали  та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду

 колегією  суддів  Конституційного  суду  України, Конституційним

 судом  Уекраїни  так  само  заслуховувати  пояснення відповідних

 посадових  осіб,  експертів,  свідків,  представників за законом

 уповноваженим за  дорученням , а також окремих громадян.

      Ухилення  надання  документів,  інформації  або відмови від

 дачі   пояснень   суддів   Конституційного  суду  України  тягне

 відповідальність винних осіб за законом.

      Суддя  Конституційного  суду  України  користується  правом

 вирішального голосу при прийнятті рішень і дачі  висновків.

      Суддя  Конституційного  суду  України не має право публічно

 висловлювати  думку  свою думку з питань Конституційності чи не

 Конституційності  правових  актів, які знаходяться в провадженні

 Конституційного суду України.

      Зрозуміло.

 

      ШИШКІН   В.   І.  Да  это  разкрытие  его  непосредственных

 функционнальных  полномочий  связанных  в  его  деятельности.  Я

 думаю, что здесь не должно у нас проблем быть.

 

      ГОЛОВА.   Можна   ставить   на   голосування?   Ставлю   на

 голосування.  Є  питання?  Будь  ласка.  Які  питання до Віктора

 Івановича?

 

      ЛУПАКОВ.  Питання  одну.  Тут у нас все перераховано, але у

 гілки  влади  судової.  Крім  Генерального  прокури,  у нас же є

 судова гілка влади. Вона ніде тут не перерахована. Має він право

 у  Верховному  Суді,  в  любому суді місцевому, моло що там може

 виникнути якесь порушення Конституції.

 

      ГОЛОВА.  Тут  написано:  "органів державної влади", а суд є

 теж органом державної влади.

 

      ЛУПАКОВ.  Тоді  навіщо ми перераховуємо і Верховну Раду -це

 теж  орган  Верховної  Ради,  Президента  теж  орган.  Одних  ми

 перераховуємо,   а  судові  влади  не  перераховуємо.  Або  всіх

 перерахувати, або ні.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, відповідайте.

 

      ШИШКІН   В.   І.  Рассмотрение  судебных  дел  не  является

 предметом   рассмотрения   даного   Конституционного   суда,  не

 является.  Значит  поэтому  он  не  может втручаться в загальную

 юрисдикцию, он может рассматривать судебные решения (это вот там

 в особенностях написано) только з точки зрения конституционности

 законов,  которые  были   использованы  судом.  Но  для этого не

 решение   суда  ему  нужно  истребовать,  для  этого  ему  нужно

 истребовать  тот  закон, который подвергается..., лицом, которое

 было  субкектом общих судов подвергается критике. То есть, здесь

 он  истребует не судебное дело, он истребует закон, то есть акт,

 принятый  Верховным  Советом  или  указ Президента, если на указ

 Президента ссылался, условно возьмем, суд загальной юрисдикции.

      И поэтому, естественно, он не требует здесь судебного дела.

 И если вопрос о тлумаченне -аналогичная ситуация, потому что вот

 тот  второй  пункт тоже говорит, что может подвергать тлумаченню

 закон, который использовал суд загальной юрисдикции. Но опять же

 он   дает   тлумачення   не  судебному  решению  суда  загальной

 юрисдикции,   а  тому  закону,  который  был  использован  судом

 загальной юрисдикции. Поэтому здесь не требуются дела то есть не

 требуются материалы суда общей юрисдикции.

 

      ГОЛОВА.  Ми  розглядаємо,  Віктор  Івановим, ми розглядаємо

 наприклад  ратифікацію  якогось  договору.  Або  визначаємо його

 правочинність  відповідність  до Конституції. Арбітражний суд на

 основі   дії   цього   договору   між  суб'єктами  господарської

 діяльності  двох держав виніс не правомочне рішення, посилаючись

 на норму договору або того чи іншого догору.

 

      ШИШКІН В.І. Совершенно верно.

 

      ГОЛОВА.  Конституційному Суду для впровадження цієї справи,

 яка  надійшла  в  його розгляд потрібні відповідні документи від

 Арбітражного суду, він може витрибувати в нього...

 

      ШИШКІН  В. І. А за чем ему документы, от Арбитражного суда,

 он  рассматривает  акт на который ссылался Арбитражный суд. И он

 забирает  этот  акт  в Кабинете Министров и рассматривает его на

 соответствии  Конституции.  И решение здесь Арбитражного суда не

 истребуется,  если  Конституционный  суд  признает  такой акт не

 Конституционным    он    направит    соответствующее    указание

 Арбитражному  суду,  что данный акт признан не Конституционным и

 тогда  высшие  судебные  инстанции  в  этой системе на основании

 того,  что  Судом  было  применен не Конституционный акт отменит

 свое решение.

      Они здесь не обязаны требовать..

 

      ГОЛОВА.Мусіяка, просить слово.

 

      МУСІЯКА.  Віктор Іванович, а давайте погодимося, тому що ми

 сиділи  над  цим  законопроектом  і  я  думаю, що тут ми ви дуже

 грунтовно  зараз  це  роз'яснювали, але ми впустили одну деталь,

 пам'ятаєте  мова  коли далі піде про захист прав громадянина, то

 не  для  того,  щоб  визнати  судове  рішення  не  чинним, а для

 ознайомлення  з  ним, щоб вирішити рішення відносно громадянина,

 ми   можемо  допустити  звичайно,  що  Конституційний  Суд  буде

 запросити  скажімо  рішення  Верховного  Суду,  відносного цього

 громадянина,  щоб  вивчити і прийняти рішення, я думаю, що треба

 записати судових органів і інших органів державної влади.

 

      ГОЛОВА. Дуже правильно. Не заперечує ніхто.

      Із  поправкою  Мусіяки,  Лупакова  і інших депутатів і моєї

 поправки  я вважаю, що треба записати. Судових та інших органів.

 Так?

      Хто   за  те,  щоб  включити  цю  поправку?  Почекайте!  Цю

 поправку,   прошу   підтримати.   Я  не  всю  статтю  ставлю  на

 голосування.

 

      "За"

      Прийнята поправка.

      Будь  ласка, Старовойтова вносила пропозицію тут. Пункт 63-

 ій.

 

      СТАРОВОЙТОВА.  Виктор  Иванович, Александр Александрович, я

 прошу прощения, я по последнему пункту хотела вопрос задать.

      Значит,   здесь   по   сравнению   с   редакцией,   которая

 проголосована,   имеется   изменение.  Я  хотела  бы  у  Виктора

 Ивановича узнать, почему оно допущено.

      Значит,   в   предыдущей  редакции,  там  было,  что  судья

 Конституционного   суда   Украины   "не   має   права   публічно

 висловлювати   свою   думку   з   питань   конституційності   чи

 неконституційності правових актів, які знаходяться в провадженні

 колегії  суддів  Конституційного суду України та Конституційного

 суду  України". Так от, це "Конституційного суду України" зникло

 з  нової  редакції.  Але ж там по процедурі ми знаємо, що можуть

 бути справи і не в колегії, а в голови Конституційного суду.

      Тобто,  тоді  можна буде що, вимовлюватися по цій справі? Я

 думаю, що це не доречно. Треба зберегти ту редакцію.

 

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, вона правильно каже: це технічна,

 видно, помилка.

 

      ШИШКІН.  Нет,  здесь  раньше  была  назва:  "Коллегия судей

 Конституционного суда Украины", - это, что ли, имеется ввиду?

 

      ГОЛОВА.  І,  кома,  "Конституційного  суду"  дальше.  А  ви

 пропустили оце...

 

      ШИШКІН. А, в принципе, да, можно.

 

      ГОЛОВА.  Технічна  помилка. Дописати: "Конституційного суду

 України".

 

      ШИШКІН.  Через  кому  поставить  так,  как  было  в частыни

 перший.

      (Ш у м  у  з а л і)

 

      ГОЛОВА. Так, можна в цілому голосувать?

      Ставлю  на голосування в цілому. З поправкою Старовойтової,

 так. І попередньою прийнятою поправкою.

 

      "За"

      І попередньо прийнятою поправкою.

      Прийнято  рішення. Стаття 20 -Вибори голови Конституційного

 Суду  України. Голова Конституційного Суду України обирається на

 спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України з

 складу   суддів   Конституційного  Суду  України  лише  на  один

 трирічний  строк  таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів з

 будь-якої   кількості   кандидатур,  які  запропоновані  суддями

 Конституційного Суду України.

      Головою  Конституційного  Суду  України  вважається обраним

 кандидат,    за    якого    подано   голосів   більше   половини

 конституційного  складу  суддів  Конституційного Суду України. У

 разі, якщо запропоновано більше двох кандидатів на посаду голови

 Конституційного  Суду  України  і  ні  один  з кандидатів не був

 обраний,  проводиться  повторне  голосування  по  двох,  ну, тут

 неправильно   написано.   По  двох  кандидатурах,  які  отримали

 відносну  більшість голосів.

      У  разі,  якщо  запропоновано  не більше двох кандидатів на

 посаду   голови  Конституційного  Суду  України,  і  не  один  з

 кандидатів  не  був  обраний  або  голова  Конституційного  Суду

 України  не  був обраний при повторному голосуванні, проводиться

 нове  обрання  з  висуванням  інших  кандидатур на посаду голови

 Конституційного Суду України.

      Організацією   виборів  займається  спеціальна  комісія  по

 проведенню  виборів  Конституційного  Суду  України.  Склад цієї

 комісії  обирається  Конституційним  Судом  України на наступний

 день  після  призначення спроможного складу Конституційного Суду

 України.

      Порядок діяльності, термін дії і зміни у складі спеціальної

 комісії визначається Конституційним Судом України.

      Є  зауваження?  Одне.  Оскільки  йде таємне голосування, не

 виключена  можливість,  що два набрали більшу кількість голосів,

 ніж половина складу. Як бути далі, Віктор Іванович?

 

      ШИШКІН В.І.  А здесь исключающий вариант.

 

      ГОЛОВА.  Ну,  обрали,  записали  у  список  5...  Тут немає

 ісключающого порядку.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Ще  раз.  Дивіться:  "...  Головою  обирається кандидат, за

 якого    подано    більше    половини   конституційного   складу

 голосів..."  -так  же?  -"...  шляхом  подачі  бюлетенів".  А  в

 бюлетені  записано  5  чоловік,  наприклад.  І  2 набрали більше

 половини складу. Котрий обраний?!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ШИШКІН В. І. Ну, это... ну, это так, как избирают депутата!

 Там  тоже  ж  у  нас  записано 20 человек, когда нас избирали...

 Здесь  аналогичная  механика!  Вот здесь как раз такая механика,

 как для избрания депутата.

 

      ГОЛОВА.  Тобто повторно проводиться?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ШИШКІН В.І. Что?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В  бюллетене  должны  оставить  одного!  Это когда мы здесь

 избираем  6  человек, нам нужно избирать там 6. А здесь избирают

 одного. В бюллетене должен остаться 1. То есть порядок такой же,

 как  для  депутатов -здесь не может, чтоб двое набрали больше...

 Тогда   такой   бюллетень   признается...   как  у  нас  он  там

 называется?.. недействительным.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВА.  Не бюлетень, а сума бюлетенів - я маю на увазі.

 

      ШИШКІН   В.  І.  Здесь  суммы  бюллетеней  не  может  быть!

 Александр  Алексанлрович,  здесь  такой  же бюллетень, как и для

 избрания  народных  депутатов,  потому  что  речь идет только об

 одной личности - это не там, где 6 мы избирать. Когда 6 надо...

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло.

 

      ШИШКІН  В.  І....  Здесь  одна личность! Поэтому если будет

 оставлено  2  в  списках  -не  вычеркнутые,  то  такой бюллетень

 недействительным  признается,  так  как  и  с выборами народного

 депутата Украины. Здесь исключается вот эта опасность, о которой

 мы  с вами говорили тогда, когда 6 человек избирается...

 

      ГОЛОВА.   А   як   обирається   конституційна  оця  комісія

 спеціальна? процедуру не розписуємо?

 

      ШИШКІН В.І. А это уже они пусть у себя установят...

 

      ГОЛОВА.  Ставиться на голосування проект...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є  зауваження?  Будь ласка. Запишіться, в кого є зауваження

 до  цієї норми. запишіться. Зараз з'ясуємо цю обставину і підемо

 на перерву...

      Пономаренко, прошу.

 

      ПОНОМАРЕНКО Б.Й.

      Шановний  Олександре Олександровичу, ми вважаємо, що стаття

 виписана гарно. І не треба тратити нам часу -ставте, будь ласка,

 на голосування!

 

      ГОЛОВА.  Єльяшкевич.

 

      ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., Херсон, депутатаська група "Реформи".

      Уважаемые  коллеги, здесь, действительно, в статье все ясно

 выписано.  Дело  в том, что когда будет браться бюллетень, то он

 будет   признаваться   действительным,  если  останется  либо  1

 кандидатура, либо ни одной.

      Поэтому   даже   теоретически  никто  не  может  набрать  2

 кандидата вместе не   могут набрать   больше  половины голосов.

 

      ГОЛОВА. Все правильно.

 

      ЄЛЬШКЕВИЧ.   И   то,  что  здесь  записано,  эта  процедура

 полностью отработана и никогда никаких противоречий не вызывала.

 Поэтому я прошу поддержать.

 

      ГОЛОВА. Дякую. Мухін.

 

      МУХІН. Слово передаю Чупахину, он готовил этот  вопрос.

 

      ГОЛОВА.Будь ласка.  Переверніть  картку.

 

      ЧУПАХІН.  Вктор  Иванович,  ну, все-таки коллизия некоторая

 существует. Здесь есть положение. У разі, якщо запропонована....

 якщо  запропоновано  більше  2-х  кандидатів  на  посаду  голови

 Конституційного  суду  і  не  один із кандидатів не був обраний,

 проводиться повторне голосування по 2-м кандидатам, які отримали

 відносну більшість голосів.

      Александр  Александрович  уже  приводил пример. Выдвинуто 5

 кандидатов,  3  из  них получили по 4 или допустим по 5 голосов.

 Какие  кандидатуры  2  из  этих 3-х будут ставиться на повторное

 голосование?

 

      ШИШКІН. Значит, тогда все эти будут ставится. Это точно так

 как  с выборами народных депутатов. Действительно, был, я помню,

 1  ситуация  в  1990  году, значит, когда 2-е кандидатов набрали

 одинаковое  количиство  голосов  во 2-м туре. Я имею в виду тех,

 которые делили  2 и 3 место.

      Действительно,  нет...  Первое  прошел,  а не набрал больше

 половины,  а  второе  и  третее,  действительно,  набрали равное

 количество голосов.

 

      ГОЛОВА. Кириченко.

 

      ШИШКІН....  Придется  еще  раз  переголосовывать.  То есть,

 здесь  схема такая же,  как для народного депутата.

 

      КИРИЧЕНКО, 329............

      Шановний  Віктор  Іванович,  давайте  ми  все-таки  в  усіх

 статтях,  що стосуються виборів народного депутата, Президента є

 питання  у  цій  статті про дійсність бюлетеню. От ви кажете, що

 бюлетень,  в  якій буде залишено дві кандидатури, недійсний. Чим

 це  буде  визначено?  Ви  все-таки повинні вписати в цій статті,

 якщо ми тут поєднуємо норми матеріального і процесуального права

 про  те, який бюлетень вважається дійсним: в якому залишена одна

 кандидатура або ні одної?

      Тоді у нас прецеденту не буде, що буде обрано декілька.

 

      ШИШКІН.  С такой пропозицией я соглашусь........... Давайте

 возьмем  ту  формулу,  то  есть,  требования  к бюлетню, который

 записан  в  Законе  "Про  выборы  народного  депутата".  С такой

 поправкой, с такой дополнительной пропозицией согласиться можно.

 Как  дополнение   еще  одной  частью.

 

      ГОЛОВА. Тоді  прочитайте її,   ми  запишемо.

 

      ШИШКІН.  Речь  идет  о  том,  в  каких  ситуациях  бюлетень

 признается  недействительным.  То  есть, взять формулу из Закона

 "Про выборы народных депутатов".

 

      ГОЛОВА.   Давайте   ми   проголосуємо   доручення   авторам

 розробникам   дописать   цю   норму,   яка  повністю  відповідає

 іншим........

      Ставлю на голосування це  доручення.

           (Ш у м  у  з а л і)

       Ну,  як  я  можу  ,  як  4  тільки  можу?

      "За" -

      Не  вистачило  голосів.

      Віктор   Іванович,  а  як  би  ви  подивились  на  те,  щоб

 незалежним  був  суд,  щоб  першого  голову суду обирали з числа

 представлених   судовою   владою?   Не   Верховною   Радою,   не

 Президентом, а   працівник  з'їзду  суддів.

      Тому  що  сьогодні  вплив  на  інших  буде  чи  з  структур

 Верховної Ради,  чи Президента,  а ті будуть  незалежні.

      І  не  залежить суддя, по суті регулює, вірніше, дає оцінку

 правовим   актам,   які   діють,   в   основному  приймаються  в

 законодавчому  органі,  діють  у  виконавчих  структурах.  А цей

 повинен  бути  незалежним,  особливо  на перший термін -3 роки. А

 потім  зміниться,  все  піде  дальше.

 

      ШИШКІН.  Олександр Олександрович, что касается практической

 реализации той идеи, которую вы сказали, я, фактически, на 100%

 с вами  согласен.

      только  стоит вопрос, можем ли мы это записать в законе? То

 есть,  мы  тогда уже в законе мы заранее п рограммируем какую-то

 неравность.

      Что  касается практики, практической, помните, мы с вами по

 этому поводу  говорили.

      Я  полностью  согласен  именно  с  такой идеей. Когда через

 определенный   период   времени   кончиться   полномочие  нашего

 парламента  и  Президента  и станет через 3 года избрание нового

 председателя  Конституционного  суда, он тогда не будет зависить

 не  от того и другого, но записать это мы не можем. Иначе, тогда

 действительно мы ставим вопрос в неравные условия какуе-то часть

 судей   Конституционного   суда,   мы  заранее  даем  картбланш,

 предположим, в той части, которая идет от судебного корпуса, что

 они...       Тоже нельзя.

 

      ГОЛОВА.  Всі  хто,  вибачте,  4  чоловіки, Віктор Іванович,

 висловились  4  депутати,  так  як і записано було відповідно до

 процедури  ставлю на голосування статтю 20, статтю 20 в редакції

 запропонованою комісією.

 

      ЗА - 211.

 

      ШИШКІН  В.  І.  После  обеда. 106 человек отсутвует в зале,

 посмотрите.

 

      ГОЛОВА. Перерва на дві години