ЗАСІДАННЯ  СТО  СІМНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  11  л и п н я  1996  р о к у

                             10 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.  Добрий  ранок,  шановні  депутати,  члени Кабінету

 Міністрів,    журналісти,    радіослухачі!    Прошу    депутатів

 підготуватися  до  реєстрації.  Проводиться поіменна реєстрація.

      Встигло   зареєструваться   339   народних   депутатів,  ще

 прибувають до залу. Ранкове засідання оголошується відкритим.

      У  роботі засідання бере участь Кабінет Міністрів на чолі з

 Павлом  Івановичем  Лазаренком.  Сьогодні у нас специфічний день

 засідань, оскільки сьогодні День уряду і кілька питань пов'язані

 з  діяльністю  уряду,  із  звітом  його  відповідно до доручення

 Верховної  Ради, розгляд питань тих, що віднесені за пропозицією

 депутатів до Дня уряду і  розгляд інших питань.

      Нагадую   вам,  що  вчора  Верховна  Рада  прийнла  рішення

 працювати  сьогодні до 20-ї години. О 12-й години в 11-й кімнаті

 відбудеться  засідання  активу  фракцій, ще раз повторюю, о 12-й

 години в 11-й кімнаті, не в 11-й кімнаті, а тут в залі Президії,

 на 3-му  поверсі, відбудеться   засідання активу  фракцій.

      Хто,  доручено кому від фракцій предствляти її, будь ласка,

 підійдіть на  це засідання. Домовилися, так?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      А завтра нормально працюємо. Рада визначить процедуру.

      Тепер відносно депутатських запитів. Є, власне, один запит,

 звернення  народного депутата Когена Юрія Борисовича, він йде до

 Голови  Верховної Ради з приводу проблем, які висувають ветерани

 і  пенсіонери  місти  Бахчисарая  стосовно  невиплат  пенсій  на

 незадовільний порядок оформлення субсидій, відносно необхідності

 прийняття   законів  про  відклик  депутатів,  про  необхідність

 замороження виплат заробітної плати керівникам держави тощо.

      Ми беремо  цей  запит,  оформлений  народним депутатом, для

 розгляду.  І  з цього приводу я рпосив би, щоб ви доручення дали

 на  розгляд.

      Я  ставлю  на голосування депутатський запит, зміст якого я

 дуже   коротко  вам  виклав. Будь ласка,  проголосуйте.

      За -

      Прийняте  рішення. Спасибі.

      Звіт  Кабінету  Міністрів  України  про  виконання доручень

 Верховної  Ради України щодо погашення заборгованості по виплаті

 заробітної   плати,   пенсій  та  стипендій,  а  також  перегляд

 розглядів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за

 віком.

      Доповідач Пинзеник Віктор Михайлович -виконуюючиц обов'язки

 віце-прем'єр-міністра  України.

      Прошу.

      Я  прошу  депутатів  не  користуватись  тим,  що тут є весь

 Кабінет  Міністрів  у  складі,  не  підходьте  до ложі Уряду, не

 заважайте їм  і собі.

 

      ПИНЗЕНИК  В. М.

 

      Шановний Голово, шановний Прем'єр-міністре, шановні депутати

 і члени Уряду!

      За  дорученням  Уряду  дозвольте  інформувати  вас про стан

 справ  з  виплатою  заробітної  плати, пенсій, стипендій і інших

 соціальних  виплат  з  позиції  Уряду  щодо  зміни  мінімального

 розміру заробітної плати та пенсії.

      Питання   погашення  заборгованості  за  цими  виплатами  є

 найгострішою соціально-економічною та політичною проблемою. І ми

 вдячні за можливість публічного, неупередженого обговорення цієї

 проблеми.

      Сподіваюсь,   щоп  ри  цьому  обговоренні  нами  керуватиме

 здоровий  прагматизм,  який  не  один раз демонструвала Верховна

 Рада.  Безумовно, народні депутати праві, вони ув'язують питання

 мінімальної   заробітної   плати,  пенсії  із  загальним  станом

 економіки, з ситуацією на виробництві.

      Тому   нам   не  уникнути  розмови  щодо  загального  стану

 економіки.  ви  все  одно  будете  ставити  ці  питання  в  ході

 обговорення.  Хоча  основну увагу дозвольте все-таки звернути на

 аспекти,   пов'язані  з  станом  вирішення  проблеми  соціальних

 виплат.  Ні в Уряді, ні в мене особисто немає сумніву в тому, що

 ставлячи питання про мінімальні розміри виплат, мається на увазі

 дати можливість нашим громадянам жити краще, платити їм більше.

      Але  давайте  реально  дивитися на наші можливості. Реально

 оцінимо   ситуацію.   Незалежно   від  того,  якого  політичного

 забарвлення  буде  особа,  що  виступає  з  данного  надзвичайно

 болючого питання.

      Звернемося  до фактів. Заборгованість зведенного бюджету по

 заробітній  платі,  грошовому забезпеченні, пенсіях, стипендіях,

 допомогах станом на 1 липня 1996 року складала 290, 9 трильйонів

 карбованців.   В  тому  числі  з  Державного  бюджету  -122,  6,

 пенсійного фонду - 67,9,  місцевих бюджетів - 100,4.

      Із  загальної суми у 290, 9 заборгованістьза півтора місяці

 і  більше  складає  78  трильйонів,  в  тому  числі з Державного

 бюджету -55, 2, з місцевих бюджетів -23 трильйони.

      Треба  відверто визнати, що вжиті Урядом в попередні місяці

 заходів   виявилося  достатньо  для  зміни  ситуації  на  краще.

 Незважаючи    на   те,   що   темпи   зростання   заборгованості

 уповільнилися,   зупинити   зрозтаючу   негативну  тенденцію  не

 вдалося.

      В  багатьох  народних  депутатів,  наших  громадян  виникає

 справе питання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачають, Віктор Михайлович. Шановні колеги!

 якщо  ми  слухаєм  сьогодні  звіт  Кабінету  Міністрів... Василь

 Іванович.  То,  будь ласка, кому нада поговорить, вийдіть туди в

 коридор,   а  решта  хай  слухають.  В  кого  це  виявляє  якусь

 зацікавленість.  Не  вспіли  розпочать,  а  вже кожен займається

 своєю справою, а віце-прем'є стоїть на трибуні.

      Будь  ласка.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Питання наступне. Чому це могло трапитись?

 Чому  в  такому  гострому  варіанті проблема не існувала раніше?

 Дозвольте зупититися на найбільш принципових моментах.

      Перший   момент.   Цього   року  ми  вперше  зітвкнулися  з

 ситуацією,  коли  спочатку  року  почали  зменшуватися не тільки

 реальні  в  незмінних  цінах,  але  і номінальні, тобто в діючих

 цінах, доходи бюджета.

      Так  без  врахування  специфічного  для кожного року місяця

 січня  в 1995 році доходи зведеного бюджету постійно зростали. В

 травні  вони  на 26 відсотків перевищували доходи лютого. В 1996

 році  доходи  травня  були  на  7  відсотків меншими від лютого.

 Особливо  загострилася  ситуація  з  березня, коли було прийнято

 рішення про відтермінування сплати заборгованості по податках до

 кінця року.

      Якщо  до  березня  доходи  зведеного  бюджету  зростали:  в

 січні  -167,  лютий  -210,  березень -273 трильйони, то з квітня

 ситуація  змінилась  на  протилежне. Квітень -215, травень -208.

      Втрати  доходів зведеного бюджету в квітні-травні порівняно

 з  лютим-березнем складають майже 60 трильйонів карбованців. Або

 21 відсоток існуючої заборгованості за соціальними виплатами.

      Загальні  ж  ненадходження  платежів до бюджету склало на 1

 червня  1996  року  майже  162  трильйони карбованців. серйозний

 вплив  на  втрату  доходу  бюджетів  мають  дірки  в податковому

 законодавстві, в результаті чого значна частина економіки працює

 в  тіні.

      На початок липня 1996 року 319, 5 трильйона карбованців або

 43,  5  відсотка грошей знаходилися поза банківською системою. І

 це  не  заощадження.  Їх  здійснюють  у твердій валюті. Ці гроші

 обслуговють  (...........)  тіньовий оборот, доходи від якого не

 надходять   до  бюджету.

      Другий   момент.   Ми   навчилися   оволодівати   проблемою

 фінансової  стабілізації, подолання інфляції. Але треба відверто

 визнати:  серйозно  відстаємо  в питаннях структурної перебудови

 економіки,   реструктуризація   наших   підприємств.   Багато  ж

 підприємств  фінансово  хворі,  не  можуть  сплатити  не  тільки

 податки,  але  й  заробітну плату своїм працівникам і потребують

 лікування.

      Специфіка  ситуації  полягає  в  тому,  що  центр  реформ з

 макрорівня необхідно переносити на мікрорівень, на рівень окремо

 взятого  підприємства.

      Мова  йде про те, що треба буквально руками перебрати кожне

 підприємство,   вирішивши,   що   робити  з  ним  далі.  Саме  у

 відставанні  структурних  реформ  лежить  одна з головних причин

 кризи платежів, наростання заборгованості по заробітній платі, а

 отже    й   соціальні   напруги  в  суспільстві.

      Ми  заховались  від  структурних  перекосів в економіці, як

 страус  в  пісок.  Ми,  як  чорт  ладану,  боїмось  банкрутства,

 забуваючи, що це не фізичне закриття підприємств, а як сповідь у

 священника  -  очищення  від  гріхів. Тобто,  від  боргів.

      Третій  момент.  Ми  часто  пробуємо  підмінити  можливість

 зробити  життя людей кращим, хоч на популярні, але нажаль тільки

 наміри,  намагаючись  спростувати  відому  всім  просту  людську

 істину:  поділити можна тільки те, що є, що вироблено. Не стають

 багатшими  наші громадяни від того, що ми хочимо поділити бюджет

 в  півтора  чи  в  два рази більше, ніж дозволяє наш економічний

 стан.

       Всього два приклади. Свого часу був введений порядок, який

 не  знала  жодна  економічна  система  світу:  ні  комунізм,  ні

 капіталізм.  Оклади,  навіть  не  заробіток,  а  його  частина у

 бюджетнивх  сферах були прив'язані до середньої заробітної плати

 по  народному  господарству та промисловості. Уряд свого часу не

 зважаючи  на  затверджений  бюджет,  був  позбавлений можливості

 реально  впливати  на  обсяги  витрачання  коштів по відповідних

 статтях.

      Дозвольте  проілюструвати наслідки цього рішення на цифрах.

 Якщо  в  травні  96  року  середня  заробітна плата по народному

 господарству  по  відношенню  до  грудня  94  року  складала 357

 відсотків,  в  тому  числі  в  промисловості  -351, в сільському

 господарстві  -296, то в освіті -407, в культурі -481, в охороні

 здоров'я -421. Переконаний що всі народні депутати розуміють -не

 може  заробітна  плата  в  бюджетній сфері зростати швидше ніж у

 сфері,  де  створюються матеріальні блага, де формуються джерела

 надходжень  до бюджеті в сіх рівнів. Зараз це рішення скасовано,

 але  наслідки  його  півторарічної  дії  ми  будемо відчувати ще

 довго.

      За   розрахунками   тільки  за  6  місяців  поточного  року

 перевитрати  коштів  по  бюжетній  сфері  складають 32 трильйони

 карбованців  або  майже  50  відсотків  всієї заборгованності по

 освіті,  культурі,  охороні здоров'я. Я розумію, що мова йде про

 непопулярні,  але  зате  правдиві речі і можливо б ми платили на

 мільйон-півтора  менше  в  середньому  на  місяць,  зате  б  всі

 отримували заробітну плату.

      Думаю,  що  і самі працівники бюджетної сфери,  якщо б вони

 мали  право  вибору,  то  обрали  б варіант відносно меншої, але

 своєчасної  виплаченої  заробітної плати. Сьогодні ж складається

 ситуація,   коли  одні  отримують  регулярно,  інші  добиваються

 місяцями,  вдаючись  і  до  таких  методів  досягнення  мети, як

 страйк.

      Що  зроблено  і  робить  уряд  по  виходу  із ситуації? При

 існуючому  стані речей доходи зведеного бюджетного оцінюються на

 липень у 210 трильйонів карбованців. Урядом прийнято рішення про

 скерування  85%  надходжень  на  соціальні  виплати.  Це  -  180

 трильйонів  карбованців.  Місячна  потреба  у  прямих соціальних

 виплатах  складає  169  трильйонів,  в  тому числі: з Державного

 бюджету - 114,9; з місцевих бюджетів - 54,1.

      За  10 днів липня з Державного бюджету профінансовано  36,9

 трильйонів  карбованців  соціальних виплат (відповідні матеріали

 вам  роздані).  Порівняно  з  станом  на  початок  місяці  на  8

 трильйонів карбованців зменшено заборгованість по пенсіям -зараз

 вона складає  59,4  трильйони.  В тому числі: за лютий-травень -

 22,9; червень - 36,5.

      На    сьогодні    заборгованість    за   лютий   має   лише

 Дніпропетровська  область,  але  вона не має боргів за квітень і

 травень.

      У  двох із п'яти областей (Донецьк...), які були на початок

 місяця - це Донецька і Луганська - залишається заборгованість за

 квітень.  До  20  липня  квітнева заборгованість по пенсіях буде

 погашена повністю.

      Для  розв'язання проблеми соціальних виплат урядом обмежено

 виплати на непершочергові  цілі  -  придбання  оффісної техніки,

 меблів, обладнання, зарубіжні відрядження, скорочено на 10 тисяч

 чоловік чисельність органів державної виконавчої влади.

      Прийнято  або  підготовлено рішення, що дозволять поповнити

 надходження  до  бюджету  з  метою  їх  цільового скерування для

 погашення  заборгованості  по соціальних виплатах. Назву деякі з

 них.

      Перше.  Прийняті  документи щодо врегулювання виробництва і

 торгівлі  спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, що

 дає  можливсть  серьйозно  поповнити  в результваті цього доходи

 бюджету. А втрати тут дуже великі. Тільки по спитру при існуючих

 обсягах внутрішнього споживання та ставках акцизу доходи бюджеіу

 мали б складати в річному обчисленні 168 трильйонів карбованців.

 Загальні  ж  доходи зведеного бюджету від усіх, я нагалошую, від

 усіх   підакцизних   товарів   складають   лише   72   трильйони

 карбованців,  тобто,  в  2,  3 рази менше. Реально отримано за 5

      місяців  всього  16  трильйонів карбованців. Друге. Великих

 втрат   зазнає  бюджет  від  контрабандного  ввезення  імпортних

 товарів,  в  тому  числі під виглядом транзиту. Урядом прпийнято

 рішення  про  те,  що  підакцизні товари переміщуються транзитом

 черезх  теріторію  України  або  під  відповідним супроводом від

 кордону  до  кордону  або  під  заставу  у  розмірі  всіх  видів

 податків,  що  знімаються  на  кордоні.  Початково  такий  режим

 запроваджується стосовно алкогоьних напоїв та тютюнових виробів.

      Третє.  Урядом  внесено  до  парламенту  проект закону щодо

 встановлення  кримінальной  та  матеріальной відповідальності за

 незаконне   виготовлення,  підробку  марок  акцизного  збору  та

 ввезення  і  реалізацію  продукції  без  марок  акцизного збору.

 Сьогодні  ви  розглядаєте  після  поправок цей закон і уряд буде

 дуже  вдячний вам, якщо ви  приймете  цей  закон.

      Четверте.  За  рішенням уряду серьйозна акція щодо контролю

 за  повнотою сплати податків та дотримання фінансової дисціплини

 у  витрачанні  бюджетних  коштів. Вона провдиться в 3-х головних

 напрямах. З понеділка, цього понеділка, в усіх областях України,

 в містах Києві та Севастополі розпочата перевірка повноти сплати

 податків  суб'єктами  господарювання  із залученням до перевірки

 податкових  працівників  інших областей. Ця перевірк а триватиме

 липень-серпень  з  проведенням  повторної  вибіркової  перевірки

 органами Головної державної податкової інспекції у вересні.

      Вибір  об'єктів  перевірки  випадковий.  Але  ця робота вже

 починає  давати  перші  плоди.

      Я  хотів  би звернути вашу увагу на наступні цифри: якщо за

 перші  5  днів  липня до Державного бюджету сплачено податків із

 боргу  на  суму  7,  9  трильйона  карбованців, або близько 1, 6

 трильйона  на  день,  то  за  перші  дні цьог тижня, коли почали

 роботи  Комісії, майже 11 трильйонів, або 3, 6 трильйона в день.

 В тому  числі   у  вівторок  3,8, вчора  4,6.

      Середньоденні доходи  цього тижня  зросли в  2,3   рази.

      Другий  напрямок.  З  наступного  понеділка  розпочинається

 перевірка  повноти  сплати податків на митницих та через систему

 ліцензійних  складів.

      І  третє.  Цього  тижня  по  всій  Україні розпочали роботу

 органи  КРУ  Мінфіну  щодо  контролю  за використанням бюджетних

 коштів.  Проведені  відповідно  до  Указу  Президента  перевірки

 показали   чимало   випадків  нецільового  використання  коштів,

 непершочергових    витрат,    зловживань,    а   то   і   просто

 розтринькування  коштів,  яких  сьогодні  так бракує для виплати

 пенсій  пенсіонерам, зарплати  вчителм,  лікарям тощо.

      П'яте.  Серьйозних  втрат  зазнають бюджети всіх рівнів від

 бартеризації  економіки.  Необхідно  відзначити,  що у зовнішній

 торгівлі  гострота  проблеми  в основному  знята.

      Якщо  в  січні-лютому 1995 року частка бартеру в експортних

 операціях складала 33, 8 %, то в січні-травні цього року -21, 3.

      Разом  з  тим  дуже  гострою залишається проблема бартеру у

 внутрішній  торгівлі.  Уряд  усвідомлює,  що в багатьох випадках

 окремі  підприємства  не  можуть обійтись без бартеру. але ми не

 можемо  далі миритись з явищами, які виявленні під час виїзду на

 місця.   Коли   деякі   підприємства,   що  випускають  ліквідну

 продукцію,  в тому числі і на зовнішньому ринку, 90-99 відсотків

 її  продають  по бартеру. Зрозуміло, що відбувається при цьому з

 господарствами.

      Коли  навіть зарплата платиться, так би мовити, бартерно. У

 зв'язку  з  цим  підготовлено рішення щодо відносно якого режиму

 поступово зменьшення бартерної торгівлі.

      Шосте.  Значні  втрати несе бюджет від уникнення сплати ПДВ

 при імпорті товарів народного споживання. За нишими розрахунками

 за  січень-травень 1996 року ввезено імпортних товарів народного

 споживання,  сплата  податку  на  добавлену вартість на які мала

 скласти  майже  50  трильйонів карбованців. Надійшло в бюджет за

 цей період лише 25 трильйонів, тобто половину втрачено.

      При   цьому   одночасно  наноситься  удар  по  вітчизняному

 виробнику,  продукція якого в таких умовах не може конкурувати з

 імпортною. Урядом завершується підготовка рішення, яке припинить

 як втрати бюджету, так і дискрімінацію національного виробника.

      Сьоме.   Ми   вдячні   Парламенту   за  прийняття  рішення,

 відповідно  з  яким перекрито канали уникнення сплати внесків до

 пенсійного фонду. Мова іде про принення виплати заробітної плати

 під виглядом диведентів та страхових відшкодувань.

      Проведення   пенсійним  фондом  перевірки  показали:  деякі

 структури роками не платили жодногок арбованця заробітної плати,

 все  йшло  через  щомісячні  диведенти, на які не нараховувалися

 відрахування   у   пенсійний  фонд.  А  маштаби  явища  набували

 загрозливого характеру.

      За  данними  балансу  грошових  доходів  населення  за цими

 каналами  щомісячно  виплачувалося 18-20 трильйонів карбованців.

 Зрозуміло,  що  податки  по  них  не  сплачувались.  Як  бачите,

 більшість  рішеня  спрямовані  на  те, щоб почати оподатковувати

 тіньову  економіку,  обороти  якої  досягають до половини всього

 економічного  обороту держави.

      Разом  з  тим  Урядом  реалізуються  заходи щодо поліпшення

 фінансового тану підприємств, що дозволить їм ставати на ноги та

 оступово гасити заборгованість по заробітній платі.

      Про  деякі з них вам вже відомо. Вони вже прийняті і діють.

 Аналіз ситуацітї показує на необхідність нетрадиційних підходів,

 нестандартних   рішень.  Якщо  хочете,  зміни  ланки  психології

 мислення.

      Про  два  рішення  хотів би сказати окремо. Вони мають дуже

 важливе  значення в поступовому розв'язанні  кризи  платежів та

 поліпшення фінансового стану підприємств.

      Перше  рішення.  Воно  вже прийнято, і хотів би звернути на

 нього  увагу  депутатів-господарників.  Мова  йде про проведення

 нетрадиційного  взаємного  погашення  старих  боргів  за  згодою

 суб'єктів   господарювання   з  будь-яким  зниженням  початкової

 заборгованості.   Допустимо:  парламент  винен Уряду України 100

 мільйонів   карбованців.   Ми   домовляємось:  віддайте  нам  50

 мільйонів  і  ми  квити.  При  цьому  зниження  боргу кредитора-

 постачальника  відноситься  на  зменшення  прибутку  у дебитора-

 покупця,   на  збільшення  прибутку.  Виграють  від  цього  всі.

 Продавець  отримує  живі  гроші, а не запис боргу, який невідомо

 коли може бути отриманий. Покупець отримує зменшення початкового

 боргу,  бюджет  отримує додатково ПДВ. Баланс по прибутку, як ви

 зрозуміли, є нульовим.

      Друге  рішення.  Підготовка його завершується. Мова йде про

 ліквідацію  парадоксальної  ситуації. Підприємство, яке один раз

 спідкнулося, ніколи вже не стане на ноги. Воно йде на дно. Чому?

 Справа  тому,  що  надходженнями на його рахунок підприємство не

 розпоряджається.  Це  робить  за  нього  банк  за,  так  званою,

 картотекою.  Ми  розглядаємо  питання  про  ліквідацію картотек.

 Рахунком  має  розпоряджатись  тільки  власник.  Особливий режим

 функціонування  рахунку передбачається при наявності непогашених

 боргів.   Затягує    підприємство   в   яму   і  невідповідність

 сьогоднішнім реаліям ставок штрафів і пені.

      Так,  за  несвоєчасну  оплату  енергоносіїв  ставка санкцій

 складає 0,5 і 0,75  відсотків   в день.

      Не  допоможуть  сьогодні такі санкції енергетикам. Той, хто

 раз  спіткнеться, не тільки не сплатить санкцій, але й основного

 боргу  за  енергоносії.  При  ставках,  які  складають 180 і 270

 відсотків  річних, інфляція за 6 місяців 25 відсотків зробити це

 просто   неможливо.   І  ми  завершуєм  підготовку  рішення  про

 приведення     штрафних  санкцій  до  рівня  інфляції.

      Обмеженість  часу  не  дозволяє  ознайомити  вас  з  іншими

 заходами  уряду  щодо  виходу  з  ситуації.  Зокрема  щодо  змін

 податкового  законодавства,  який  готується  разом  з народними

 депутатами , представниками  підприємницьких   кіл.

      Сподіваюсь,  що  ви  встигнете  до  закінчення сесії внести

 зміни в 1 закон "Про податок на добавлену вартість".

      Ситуація,  в  якій  ми  опинилися,  є досить непростою, але

 вихід  з  неї  можна,  трабе і ми зобов'язані його знайти нашими

 спільними   скоординованими   зусиллями.

      Шановні  народні  депутати!  Що  дасть  нам  у цій складній

 ситуації з соціальними невиплатами збільшення мінімальної пенсії

 та  заробітної  плати?  При  підвищенні  їх  до  1,  7  мільйона

 додаткові  витрати,  яких,  до  речі,  в бюджеті не передбачено,

 складуть  67  трильйонів  до кінця року. При 2, 1 мільйона майже

 202  трильйона  карбованців.

      Зрозуміло,  що ми просто збільшимо заборгованість, посилимо

 і так немалу соціальну напругу в суспільстві. У виробничій сфері

 прийняття  такого  рішення може мати своїм наслідком вивільнення

 близько  500  тисяч працівників. Саме така кількість працівників

 народного  господарства  має  зарплату  менше, ніж 2, 2 мільйона

 карбованців.

      Фінансовий  стан  багатьох  підприємств просто не дозволить

 збільшити  їм  виплати, які в місяць мали б скласти додатково 35

 трильйонів  карбованців.  За оцінками уряду тільки з безробітних

 може зрости з 221 тисячі нуль вісім відсотка до 720 тисяч або 2.

 6  відсотка.  Є  правда  інше  рішення  і  дуже  просте на нього

 потрібно  хвилини: погасити як заборгованість так і вищий розмір

 виплат за рахунок емісії. Нагадаю, що за емісію в 107 трильйонів

 карбованців  за  цей  рік  наше  населення  заплатило податків у

 вигляді зростання споживчих цін 25 відсотків.

      Якщо  за  рахунок  емісії погасити тільки заборгованість по

 соціальних  виплатах,  то  по  найбільш сприятливому,  але  мало

 ймовірному  варіанту,  реально  буде  значно  гірше, інфляція до

 кінця  року  складе 82 відсотки або 10. 5 відсотка на місяць. Це

 рівносильно  значному  зменшенню  реального повернення населенню

 богів  по  соціальних  виплатах.  За таким рішенням ми повернемо

 населенню  не  290,  а  159,  хоча  номінально  це буде 290, але

 знецінених карбованців.

      Переконаний,  що  в  цьому залі не знайдеться депутатів, що

 захочуть бути проклятими своїми виборцями за подібне рішення, це

 не 93 рік.

      Шановні  народні  депутати,  в  багатьох  випадках з питань

 соціальної  політики  ми були в ситуації, близької до тупікової,

 але  нам  вдавалося  виходити  з  неї, керуючись логікою речей і

 здоровим  глуздом.  Уряд  вірить  в  те,  що  і  цього разу вони

 переможуть.  Тому  ми звертаємось до вас з проханням: підтримати

 позицію   уряду,   не   піднімати   в   нинішніх   умовах,  коли

 заборгованість  по  соціальних  виплатах  складає  291  трильйон

 карбованців,  мінімальний  розмір  заробітної  плати  і пенсій і

 повернутися  до  розгляду  даного  питання  восени  96  року. Це

 можливо  не  дуже популярне рішення політика, зате це правдива і

 чесна політика перед собою, перед нашими громадянами.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідь закінчена. Будуть запитання до Віктора

 Михайловича?

      Будуть.  Запишіться, будь ласка. І зразу давайте домовимся,

 скільки часу відведем. Півгодини.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Одну  хвилиночку!  Ну,  давайте...  у  нас  (ви  ж  бачте),

 сьогодні   день   який  насичений!..  Я  вважаю,  що  півгоджини

 достатньо для того, щоб... Тому,  що я бачу,  що зацікавленості,

 безперечно, багато - давайте ми оперативно будем працювать...

      Виставте 30 хвилин, будь ласка.

 

      ТКАЧЕНКО С.К.

 

      192 виборчий округ, Мелітополь.

      Шановний Вікторе Михайловичу!

      Запитань  надзвичайно  багато  у нас. Насамперед я хотів би

 запитати:  що робиться (або передбачається робити) для того, аби

 все-таки  зберегти професійно-технічні училища, які сьогодні вже

 забули,  коли  одержували  зарплату?  А  тим  паче,  студенти не

 одержаують стипендії...

      Наступне   запитання.   Більшість  підприємств  мають  свої

 рахунки  в  близькому  і далекому зарубіжжі. Хтось цікавився, що

 там відбувається з тими рахунками? Як іде перекачка грошей?

      І  наступне запитання. Чому десь, на якомусь N-ному плані у

 вас  опинилося питання використання податкової системи як важеля

 оживлення економіки? Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Шановні  колеги,  ми  розглядаєм  питання

 погашення   заборгованості  не  тільки  ПТУ,  а  всієї  системи,

 бюджетної системи.  І як вчора доповідалось (інформація Прем'єр-

 міністра)  до  кінця  місяця  ми маємо намір не тільки здійснити

 поточні    проплати   липня,   але   й   забезпечити   погашення

 заборгованості    в    розмірах,   що   не   буде   перевищувати

 півторамісячних заборгованостей.

      В наступному місяці до місячної заборгованості. Включається

 погашення сюди і заборгованості по системі ПТУ.

      Що  стосується  2-го   питання, я детально не  зупинявся на

 дуже   важливому   рішенні,  яке  стосується  режуму   рахунків.

 Підготовлений  проект  указів,  який  має  серьйозно  вдарити по

 тіньових  оборотах.  Я хотів би сказати, що в останній час у нас

 активізувалось  повернення  валюти.  За  1-й  квартал цього року

 приріст інвестицій з Ліхтенштейну, я думаю,всі знають прекрасно,

 що  це  апшорна  зона, збільшивси майже на 90%, тобто, майже в 2

 рази. І всі прекрасно розуміють, що це наші гроші. Ситуація, яку

 ми  сьогодні  маємо  на валютному ринку, теж свідчить про те, що

 України  досить  у  великих  масштабах повертається валюта. Але,

 безумовно, ви праві,що не всі дірки, які тут існують, перекриті.

      Третє.  Податкова  система, я вникнув цієї розмови тільки з

 одної  причини  -про  неї треба було вести зараз окрему розмову.

 Зараз  підготовлени змни до податкового законодавстав, початково

 поданий  проект  указу Президента щодо інвестиційної політики, в

 якому   закладена   нова   ідеологія   амортизації.  Амортизація

 виводиться  із  собівартості  і розглядається, як право суб'єкта

 госоподарювання,   зменшити  нарахований  до  сплати  податок  з

 прибутку.

      Ще  кілька  принципових  речей, які ми реалізуєм з податка.

 По-перше, введення касового принципу нарахування прибутку, тобто

 зписання  з  рахунку  надходженням на рахунок. Сьогодні ми маємо

 ситуацію,  при якій доходи і витрати рахуються в різних цінах. В

 результаті    не    оподатковуєм   інфляційний   доход,   тобто,

 переоподатковуєм  підприємство.

      Наступна  проблема. Відшкодування дебітового сальдо податку

 на   добавлену   вартість.   Ця  проблема  особливо  гостра  для

 підприємств  з  сезонним характером виробництва-це в першу чергу

 аграрний  сектор,  підприємств з тривалим циклом виробництва -це

 машинобудування   і   підприємств-експортерів.  Проекти  законів

 готові,  ми  їх  обговорюємо.  І  до  початку наступної сесії ми

 внесемо   їх   на  ваш  розгляд  і  сподіваємось  на  оперативне

 прийняття.

 

   ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор  Михайлович,  шановні  колеги, я, по-перше,

 прошу,  щ  об  у зал зайшла Донецька, Львівська, Кіровоградська,

 Чернігівська  областя.  Чи  там  ці  питання  не  цікавлять?  Це

 доповідь  і  відповідь  на  ті  питання,  які  задаються.

      По-друге, я просив би, якщо питання задається одну хвилину,

 Вітору  Михайловичу  одну  хвилину  на  відповідь.  У нас багато

 бажаючих.

      Будь ласка. Осадчук,  Кузьменко.

 

      ПИЛИПЧУК.  Шановний пане Пинзеник, я звертаюсь до вас не як

 до віце-прем'єра, а як до кандидата на Нобелівську премію.

      Ви  сказали,  що  хочете  оподатковувати тіньову економіку.

 Весь  світ  бореться  за  ліквідацію, а ви сказали, що будете її

 оподатковувати.

      Скажіть,   як   ви   будете  оподатковувати  мафію,  рекет,

 проституцію, аркобізнес, хабарників, контрабанду -це ви сказали,

 що будете оподатковувати. І скільки плануєте отримувать в бюджет

 від  цього грошей?

      Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК   В.   М.   Як   економіст  економісту,  Володимире

 Мефодіовичу,  я  хотів  би вам  сказати  наступне.

      Тіньова   економіка  відрізняється  від  легальної  всього-

 навсьго  одним  -вона  не  платить податків. І причини лежать, в

 основному,  в прогалинах  нашого  податкового законодавства.

      Закриваючи ці прогалини, ми змушуємо цей сектор приходити в

 легальні обороти. І ми розглядаємо це як можливість в подальшому

 зниження     загального  податкового  пресу для  всіх.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Кузьменко,  Мулява.

 

      КУЗЬМЕНКО.  Я не задаю вам питання, шановний доповідачу, чи

 збирається  Уряд виконувати Конституцію, бо я вважаю, що апріорі

 він  зобов'язаний  її виконувати.

      І  я  прошу тільки пояснити мені, чи підготував Уряд проект

 змін  до  Конституції,  які б відміняли Статтю 27 -"Кожна людина

 має  право на життя", Статтю 43 -"Кожен має на мінімальну оплату

 праці" і статтю 48: право на достатній життєвий рівень.

      Якщо  ми підготували такі зміни, якщо вони пройдуть, тоді я

 можу  погодитись  з  тим,  що  не  можна  підвищувати мінімальну

 заробітну  латню.  Якщо  таких  змін  нема,  то, будьте ласкаві,

 виконуйте Конституцію. Підготували чи ні ви такі зміни?

 

      ПИНЗЕНИК. Ми не готували і не збираємось готувати, оскільки

 ми законопослушні урядовці. Вірніше ми сьогодні у відставці.

      По-друге,  папір  все стерпить. Уряд оперує. Я вибачаюся, я

 вас не перебивав. Уряд оперує єдиним джерелом доходів -бюджетом.

 Ми  сьогодні  не  в  стані  проплатити,  в  наслідок  чого існує

 заборгованість.

      Ми  говорим в цій ситуації, а давайте будем платити більше.

 Що   з  такого  платити  більше  буде.  Я  думаю,  що  не  важко

 спрогнозувати.  Буде  одне -буде більша заборгованість. Тобто на

 листочку   в   буде  рахуватися  виплата,  яку  наші  працівники

 бюджетних сфер реально отримати не зможуть.

      Що  пропонує  Уряд?  Ми назвали вам цілу низку заходів, про

 них  вчора  говорив  Прем'єр-міністр.  Сьогодні в доповіді Уряду

 згадувалося  про  ці  заходи,  які  дають  можливість  поступово

 наповнювати  доходами бюджет і гасити заборгованість. Безумовно,

 нема  такого рішення, за яким можна це було б зробити за місяць.

 Вірніше  це  рішення є, я про нього говорив, але це рішення буде

 мати жахливі наслідки для наших людей.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мулява, Ковтунець.

 

      МУЛЯВА.

 

      197 виборчий округ, Володимир Мулява.

      Пане  доповідачу, скажіть мені, будь ласка, чому ж власне у

 бюджетніків    зростала   заробітна   платня   швидше,   ніж   у

 виробничників?  Постійно  я  чую  власне пояснення ситуації, яка

 склалася  в  нас  в  економіці, не причинами, а наслідками. Я це

 відношу до наслідків, а ви  його відносити до причин.

      І  ще наступне питання. Коли врешті-врешт буде все-таки, ну,

 представлений  в парлмент якийсь сбалансований кодекс податкової

 системи?  Річ  в  тому,  що  ще  до  нашої  ери,  коли одному із

 володарів  запропонували  підвижити податки, то він відповів, що

 розумний  господар і володар він свою шесть стриже, але шкуру не

 здирає.  У  нас  давно  з виробничників здерта шкіра. Що від них

 можна  чекати,  якщо  їм  не дати можливості, власне, працювати.

 ...........   лише   посередник   в  процесі  товарообміну,  щоб

 товарообмін йшов   відомо потрібно товарне виробництво.

      Ну і мені дуже дивно, коли я чую, що амортизація прив'язана

 до  прибутку.  Відомо,  що амортизація, то ліше відрахування від

 спрацьованих  основних  фондів.   І  не  слід її прив'язувати до

 прибутку.

      Дякую за відповідь.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Ну  я  з  кінця почну. Коли я виступав, я

 говорив,  що  необхідно  ламати  нам  психологію, бо є величехна

 зашореність в нас. Тому числі і у мене. Ми не легко приймали це,

 обговорювали  рішення.  Було  дуже  багато  дебатів.  По суті ми

 вводим  систему, яка діє у всьому світі. І ми серйозно сплощуємо

 облік  основних фондів. Не треба буде вести інвентарні картки по

 кожному  об'єкту  сьогодні. Ми, по суті, відходим до простої, це

 крок  до  переходу до простої прохорої системи в бухгалтерському

 обліку, оли все буде видно.

      Друге.  Ви  снесемо  в  Кодекс  законів Податковий кодекс з

 цього  року  на  розгляд  парламенту.  Безумовно,  є дуже багато

 речей, про які говорилось і в цьому залі, коли податки виконують

 не  властиву  їм  функцію,  наприклад, коли не відшковується при

 експорті  дебитове  сальдо  ПДВ,  то  ПДВ  -це не ПДВ, а подат з

 обороту. І це нарікання справедливе.

      Але  разом  з  тим  ми  просили  зважувати на такий момент.

 Джерелом  формування  бюджетук  є  податки. Ми платимо заробітну

 плату, грошове забезпечення військовим, пенсії з податків. В нас

 іншого  джерела  нема.  І мені інколи стає страшно, коли звучать

 заяви:"Давайте  знизимо  ПДВ  в  два  рази".  Хто візьме на себе

 відповідальність,  що  внаслідок цього доходи бюджету залишаться

 хоча  б без змін. А нам заплатити треба заробітну плату, пенсії.

 Я побоявся таке рішення приймати.

      І  третє.  Хотів  би  ще  раз  наголосити.  Є святий закон,

 головний  закон,  фінансовий закон держави -це бюджет. Якщо ми в

 бюджеті закладаємо одні цифри на заробітну плату, а потім оклади

 в   бюджетних   сферах   прив'язуєм   до  середньої  зарплати  в

 промисловості  чи народному господарстві, де виплати ведуться не

 з  бюджету,  а з зароблених доходів, то й ми б мали цю ситуацію,

 ми   й  отримали  цю  ситуацію.

      Що,  наприклад, вийшло в січні? В грудні завжди в нас росте

 зарплата  в виробничій сфері. Чому? Ідуть виплати премій, 13, 14

 зарплати.  В січні завжди відбувається спад. Прив'язка окладу, а

 це  тільки  частина  зарплати,  привела  до  того, що зарплата в

 бюджетних  сферах  росла  швидше.  Таких  можливостей для виплат

 бюджет України  не  дозволяв.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ковтунець. З а ним  Білас.

 

      КОВТУНЕЦЬ

      Я  прошу  передати  слово  депутату Вернигорі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

      ВЕРНИГОРА

      Шановний  Віктор  Михайлович!  Я  до  вас  звертаюся  як до

 послідовника  Адама  Смітта,  який  застережував,  що  недоплата

 заробітної   плати  хоч  на  1  цент  найбагатшу  державу  зробе

 жебраком.

      Так   от,  до  вас  питання.  Чому  ви,  як,  ну,  головний

 реформатор  наш,  боїтеся  так  Закону  "Про оплату праці"? І ви

 сьогодні  жодним  словом  про  нього  не  обмовились,  а  чомусь

 агітуєте  нас , що не можна   збільшувати  заробітну  плату?

      Це,  по-перше,  не  економічна категорія -збільшувать чи не

 збільшувать.  Заробітну  плату  треба зароблять. І хіба в Законі

 про  заробітну  плату  чи  про оплату праці єсть хоч одне слово,

 щоби  комусь платить незароблену   заробітну  плату?

      Якби  ми  всі  4  статті  доввели в повному обсязі, ви б на

 сьогодні  не  агітували за легалізацію безробіття, за відпущення

 гріхів  як  банкрутства. Сьогодні був би винен за невиплату і за

 всі борги. То я хотів би почути від вас оце питання -як ви на це

 дивитесь  і  коли  ми будем вводить цю статтю? Інакше, навіщо їх

 приймали   цей  закон?

 

      ПИНЗЕНИК Я не знаю ще людини, яка б могла виплатити витрати

 з  своєї  кишені  більші, ніж там є. Ми абсолютно не проти того,

 щоб  піднімали  заробітну  плату,  ніяких зеперечень нема, але є

 проста  логіка,  яку  ще нікому не вдалося заперечити: для того,

 щоб виплатити більше, щоб витратити більше -треба мати в кішені.

 Ми  абсолютно  нічого не маємо проти того, щоб підприємства, які

 працюють,   заробляють   більше,  доходи  мають,  платили  своїм

 працівникам   більше.  Але  подивіться  яка  у  нас  складається

 ситуація: в бюдждеті, в кишені уряду бракує коштів щоб виплатити

 борги  -291  трильйон  карбованців  -і ми в цій ситуації кажимо:

 "Давайте  почнем  виплачувати  людям  більше".  Невже від такого

 проголошення  ми  зможем платити людям більше? Ми зможем платити

 людям  більше  тільки  в  одному випадку: в кишеню бюджету мають

 надійти  кошти,  ні кому в світі, ні кому не вдалось спростувати

 цю економічну логіку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вибачаюся, давайте ми вислухаєм, а тоді буде

 можливість  висловитись.  Я  думаю  для  того,  щоб гроші були в

 кишені  держави,  потрібно відпрацювать кредитну систему надання

 виробникам  нормальних  кредитів,  щоб  виробництво запрацювало.

 Запрацює  виробництво  на  цій  основі -будуть поступать гроші в

 кишеню, а не ту кредитну систему, яку ми сьогодні маємо.

      Будь ласка, Білас(?), за ним Сизенко.

 

      __________

 

      Шановний  Вікторе Михайловичу, в своєму виступі ви сказали,

 що  в  результаті  перевірок  податкової  інспекції  збільшилися

 надходження  в  кілька  разів  за останній тиждень, але останній

 тиждень   як   раз  передує  сплаті  податків  всіма  суб'єктами

 підприємницької  діяльності,  які мають сплачувати їх саме до 15

 липня.  Чи  не  здається  вам,  що  ви  просто не орієнтуєтусь в

 ситуації,  тобто податки здаються не тому, що йдуть перевірки, а

 тому,  що  закінчується  термін  сплати  податків  за попередній

 квартал? Це перше питання.

      І   друге   питання.  Ви  сказали,  що  багато  підприємств

 бехзнадійно хворі. Чи не здається вам, що інфекцію запустив саем

 уряд, в якому ви працюєте?

 

      ПИНЗЕНИК   В.М.     Я   вчора  аналізував  ситуацію,   яка

 складається  з  доходами.  В  цих  числах немає строків внесення

 чергових платежів.

      Я  можу  вам  навести ще одну цифру: середньомісячні доходи

 пенсійного  фонду  за  минулий  місяць  (середньоденні! вибачте)

 складали   2,7  трильйони.    Середньоденні   доходи  надходжень

 пенсійного фонду цього місяця складають 3,3 трильйони.

      Друге.  Хворість  нашої  економіки  була закладена з самого

 початку.  І  вона  була  відома.  Ми прекрасно знаємо про те, що

 наші...  багато  з  наших  підприємств  технічоно і технологічно

 відсталі.    А    це    означає,    що    їхня   продукція   або

 неконкурентноздатна  за  якістю,  або  за ціною. Причину хвороби

 треба   буде  шукати  дуже  далеко,  і  я  б  не  хотів  до  неї

 вертатися...

      Питання  стоїть  в  іншому - як  одживити  ці підприємства?

 Питання  відродження  інвестиційної  активності  (я  не хотів би

 детально  на  ньому  зупинятися) - це  питання  першочергове, це

 питання центральне. В цьому плані прийнято дуже важливе рішення,

 яке  стосується  приватизації  об'єктів  (окремих  об'єктів) під

 інвестиційні  зобов'язання!  Бо  нашим підприємствам потрібні не

 ваучери -  нашим   підприємствам   потрібна   нова   техніка  і

 технологія!  А кожне підприємство, яке сьогодні оживає, тягне за

 собою  десятки  і  сотні інших підприємств. Я не хочу детальніше

 про ці питання говорити...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сизенко, Брит.

 

      СИЗЕНКО  Ю.  П.,  177  Жовтневий виборчий округ, Запоріжжя,

 фракція комуністів.

      Уважаемый  Виктор Михайлович, всего несколько лет назад вот

 с  этого  места  мне удалось задать вам вопрос, касающийся того,

 кто  будет отвечать за проведение экономического курса в стране.

 Тогда  был  премьером  Масол.  После  него был премьером Марчук,

 сегодня пришел Павел Иванович Лазаренко и на которого я надеюсь,

 что  он,  действительно,  наведет порядок в экономиек. Но тем не

 менее, вот вы называете болячки в экономике, в производстве. Ну,

 проходят  годы  -ничего  ж  практически не меняется, идут только

 попытки.

      Нам,   допустим,   депутатм  и  я  думаю  коллеги  ос  мной

 согласятся,   очень   сложно   обкяснять   избирателям,  что   у

 государтсва  нет денег на пенсию, нет на стипендию, что сегодня,

 скажем,  в  Запорожье  Госуниверситет  да  и  Машиностроительная

 академия  вынуждены  сокращать  преподавателей  и  многие-многие

 другие аспекты.

      Я  думаю,  то, что Павел Иванович вчера в своем выступлении

 сказал  о  том,  что  инфляция сокращена-да, это факт. Но, когда

 деньги  пошли,  то  есть, на мой взгляд, мне ткажется, что Павел

 Иванович  должен  внимательно  посмотреть  на  подбор  кадров  в

 правительстве для того,  чтобы  ошибки не  повторялись.

      На  мой взгляд, Виктор Михайлович, все-таки каждый человек,

 который  с  этой  трибуны, а вы уже на протяжении нескольких лет

 приводите  нам  цифры  как  и что нам надо делать и, если это не

 выполняется,  должен набраться мужества и  уйти в  отставку.

      Спасибо.

 

      ПИНЗЕНИК.  Ну,  я  б  не  хоті  в коментувати ваш виступ, і

 думаю,  мені  немає  куди  іти, бо я сьогодні вже в відставці. І

 сьогодні  вам  доопвідає відставний уряд.

      А,   по-друге,   я   ніколи   не   боявся   і   не  побоюсь

 відповідальності.  По-третє,  я  ніколи  не  боявся  і  не боюсь

 сказати правду. Хто б не стояв на цій трибуні, прекрасно обіцяти

 людям,  я  не можу цього робити, неможна обіцяти те, що сьогодні

 дати  неможна.

      Цифри,  які  я  вам наводив і ви добре........ ситуацію, не

 дозволяють нам дати можливість людям жити краще, ніж це можливо.

      І  останнє.  Я  думаю,  ні  в  кого  немає сумніву і ілюзії

 відносно  того,  що  є якесь просте рішення, після якого негайно

 завтра стає легше. Це тяжка, кропітка і тривала довга дорога.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Брит, Сахань.

 

      БРИТ, Запорізька область.

      Шановний  Вікторе  Михайловичу,  мої  це  питання, може, не

 зовсім  потрібні,  але  в  руслі соціальних виплат. Мова іде про

 субсидії для  сільських   жителів.

      Система субсидій взагалі, на мій погляд, не досконала, а що

 стосується   субсидій  для  сільських  жителів,  то  це  взагалі

 знущання над  людьми.

      Щоб  отримати,  скажемо,  субсидію на газ і електроенергію,

 сільському  жителю треба викупити вугілля на рік і завезти його.

 А  це  у  сумі дає  десь   близько 15  мільйонів  карбованців.

      І  тільки  після  пред'явлених квитанцій йому нараховуються

 субсидії.

      Не  викупивши  вугілля,  людина не отримує субсидію на газ,

 електроенергію.  А  щоб  зітрати  гроші на вугілля, треба багато

 часу.

      Ви  колись  обіцяли,  Вікторе  Михайловичу,  звернутись до,

 переглянути  механізм нарахування і видачі субсидій, ви заявляли

 проце,   але  зовсім  нічого  в  цьому  плані  не  зробелно.  Чи

 збирається Уряд  все-таки  повернутись до  цього питання.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Я  абсолютно з вами погоджуюсь. Найбільші

 проблеми,  які  в нас виникають сьогодні, це проблеми з наданням

 субсидій на тверде  паливо,  в тому  чилі  вугілля.

      Середній розмір субсидій 10 мільйонів складає. але оскільки

 коштів  немає,  то люди практивно не можуть часто скористуватись

 своїм  правом.

      Набагато  простіша ситуація складається з виплатою субсидій

 по  житлово-комунальним  полсугам.  І тут необхідні рішення по і

 спрощенню,  і  по  першочерговому  скеруванню  коштів  на тверде

 паливо,   на   погашення  зобов'язань  Уряду  чи  держави  перед

 відповідними організаціями.

      Я хотів би вас поінформувати, що поряд з спрощенням системи

 субсидій,  підготовлені  такі рішення, щоб, скажімо, не всі люди

 звертались,  коли  міняються  умови  оплати,  а  тільки ті, кому

 настає  строк  перегляду. Урядом прийнято рішення про проведення

 взаємозаліку  боргів.

      Оскільки  я  б  хотів  відзначити,  що  дуже велика частина

 неплатежів  населення за комунальні послуги і житло лежить не на

 їх  вині,  а  на  вині  нас,  тому  що  ми своєчасно не погасили

 субсидії, які надаються населенню. Заборгованість за субсидіями

 складає  18  трильойнів.  Тому рішення проведено про взаємозалік

 заборгованості.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сахань,  Марковська.

 

      САХАНЬ.   Шановний   Вікторе   Михайловичу,   ви  правильно

 звернули,  в  своїй  інформації  акцент зробили на те, що ділити

 міожна  тільки  тоді,  коли є доходна частина бюджету, коли вона

 буде  більшою,  тоді  легше буде, так би мовити, поділити те, що

 належить людям.

      Але  скажіть  мені, будь ласка, от ми, коли приймали бюджет

 на цей рік, записали в проекті Постанови Верховної Ради завдання

 Уряду  провести  інвентарізацію  використання  державного майна,

 зокрем  нежитлових  приміщень,  державних,  комунальних  з метою

 збільшення  доходу  бюджету.  Ви ні слова про це не сказали, про

 те, як вионується це доручення Верховної Ради.

      По-друге,   скажіть   мені,   будь  ласка,  в  Уряді  хтось

 персонально  відповідає  за  доходну  частину  бюджету?  Чи  є в

 областях  визначненні  люди,  які  б  теж відповідали за доходну

 частину бюджету. Адже, як показує практика, все зводиться тільки

 до  Міністерства  фінансів  і  до  фінансових управлінь обласних

 виконкомів.  А  питання  значно  більше.  Вся  економіка повинна

 працювати на доходну частину бюджету.

      Дякую за відповідь.

 

      ПИНЗЕНИК.  Я можу вас інформувати, що Уряд провів роботу по

 інвентаризації  майна.  Недавно  матеріали  були  поданні нам до

 Кабінету Міністрів. Ми їх повернули як недостаньо підготовленні.

 Тобто нас не задовільнили результати перевірки.

      Тут є багато зловживань. І ви абсолютно правильно поставили

 це питання  про інвентаризацію і контроль.

      Друге.   Зараз   відповідно  до  Указу  Президента  у  всіх

 областих,   районах   призначенні  відповідальні  за  доходну  і

 витратну  частину  бюджету.  Але,  на  жаль,  як це часто буває,

 виїзди  на  місця  показують,  що  дуже часто це компанія, тобто

 реальної живої роботи майже не починалось.

      Про  це  було заявлено і вчора у виступі Прем'єра, і раніше

 про персональну відповідальність кожної особи за участок роботи,

 за   виконання   покладенних   на  нього  повноважень.  Ні  одне

 Міністерство  фінансів не в силі, не здатне вирішити питання без

 участі  інших  структур, як і те, що Уряд нездатний буде змінити

 ситуацію без нашої з вами спільної взаємодії. Оскільки нам треба

 прийняти  дуже важливі погодженні і скоординовані рішення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Марковська, Масенко.

 

      МАРКОВСЬКА.

      Шановний  Віктор Михайлович! Марковська, 47 виборчий округ,

 місто Вінниця, соціалістична фракція.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чути.

 

      МАРКОВСЬКА.

      Марковська, 47, соціалістична фракція.

      Віктор  Михайлович,  є  багато у нас таких казкарів, в тому

 рахунку  і  ви  теж  відноситесь  до  тих казкарів, які весь час

 говорять і розсказують нак казки. Я хочу сказати, що ви в своєму

 виступі  говорили  майже  весь  час тільки фіскальку політику по

 перевірці. рчом по перевірці тих підприємств, які знаходяться на

 плаву, які дають якусь підтримку нашій державі. І зараз ви знову

 збираєтесь  ці  підприємства  перевіряти  і  зовсім  не  думаєте

 перевіряти ті підприємства, які дають тіньову економіку.

      Крім  того  ви  не  сказали зовсім по податкам. Яку систнму

 податків  ви  плануєте?  Крім того мені би хотілося спитати вас.

 Все-таки,   в  говорили,  що  Конституція  -це  бумага.  Але, на

 привеликий  жаль, на відміну вас ми вважаємо, що Конституції -це

 Основний Закон нашої держави. То хочу вам про це теж нагадати. І

 хоч  ви не у відставці, і дай боже, щоб все-таки Прем'єр-міністр

 цю  відставку  затвердив,  то  мені  хотілося  б, щоб всі ті, що

 будуть  Прем'єр-міністрами  і  віце-прем'єрами рахували, що наша

 Конституція - це Основний Закон нашої держави. Дякую.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Я не знаю, де ви могли почути про те, що я

 говорив,  що  це  папір. Це Закон Основний, який обов'язковий не

 тільки  для  членів  Уряду,  він  для  мене обов'язковий, як для

 простого громадянина України. Я  його буду дотримуватись.

      Друге.  Я запрошу вас особисто сьогодні до мене на розмову.

 Ми   поговоримо.   Я  вам  покажу  списки  підприємств,  які  ми

 перевіряємо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. В залі розказуйте.

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М. Щоб ви самі переконались, що перевіряються

 різні структури різних форм власності.

      І  останнє.  З  цього  ж  приводу я готовий з вами провести

 окрему   тривалу   розмову  з  приводу  реформування  податкової

 системи.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко, Симоненко Валентин Костянтинович.

 

      МАСЕНКО О.М.

      330  Оржицький,  Полтавщина,  Масенко, фракція "Комуністи".

 Віктор Михайлович, ви і ваші однодумці, коли ведуть мову про оцю

 економічну  скруту  в  державі,  весь  час  посилаються  на масу

 об'єктивних  причин.  А  дозвольте  отак задати питання -а де ті

 причини  взядися?  Що,  війна  ч  и  якесь стихійне лихо по всій

 Україні  пройшло?  На  мою думку, оці всі об'єктивні причини, на

 вашу  думку,  про  які  ви  говорите,  це  наслідок неправильних

 економічних  реформ,  автором яких є. То як ви... ви є. То як ви

 вважаєте,  чи  не  розумно  бло  б  відмовитись від такого курсу

 економічних  реформ  і  перед  усім  народом України признати їх

 хибність і  змінити  його.

      І ще одне невеличке питання, щоб ви дали коротку відповідь.

 До  мене  часто  звертаються  виборці  і  говорять,  що  у вищих

 навчальних  закладах  уже  практично  не  приймають документи на

 безкоштовну  форму  навчання.  чи це правда чи ні, скажіть, будь

 ласка?

 

      ПИНЗЕНИК  В.  М.  Нема такої інформації у нас про те, що не

 приймають документи. Не може такого бути. Якщо у вас є конкретні

 випадки,   давайте   нам   інформацію,   ми   з  цими  випадками

 розберемося.

      Коли  ми  говоримо  про  зміну  курсу,  я  завжди  хотів би

 почути  -про  яку  зміну  йде  мова?  Що  треба міняти? Давайт е

 конкретні пропозиції. І ми будемо їх розглядати і враховувати.

      Я,  здається,  взагалі не говорив про курс, коли виступав з

 доповіддю  від  імені  уряду.  Я говорив про логіку економічного

 стану.  Я хотів би заперечити проти оцінки цієї логіки. Наводьте

 аргументи,  наводьте  факти  і давате пропозиції. Якщо в бюджеті

 немає   коштів,  то  хто  зможе  зробити  виплати  більші  нашим

 громадянам? А ми ставили питання і заходи передбачили -наповнити

 доходи  бюджету, погасити заборгованість не емісійними джерелами

 і  поступово  піднімати  доходи  нашого   громадян...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   На   особисту   зустріч  ви  і  Марковська  з

 Пинзеником.

      Симоненко Валентин  Констянтинович.

 

      СИМОНЕНКО В.К.

      Уважаемый  Виктор  Михайлович!  Вот мы здесь поговорили обо

 всем  и якобы ни о чем. У нас есть совершенно конкретная цифра -

 291  триллион,  и  я  хотел  бы вам задать вопрос один: она была

 предусмотрена  в  бюджете?  Бюджет  -это  закон?  Прошло  первое

 полугодие,  вы  начинаете  опять  рассказывать  один  специалист

 другому  специалисту, забывая совершенно конкретно, что за этими

 230  триллионами  из 290 триллионов карбованцев стоят конкретные

 люди,  что  сегодня  где-то  порядка миллиона работающих человек

 получают среднюю заработную плату 2. 2 миллиона карбованцев.

      Так вот, хотелось бы вам задать такой вопрос: кто конкретно

 в  правительстве  отвечает  за  эти вопросы, и почему нарушается

 бюджет  как  закон,  как квинтэсенция всей той политики, которую

 проводит  Кабинет  Министров. А если говорить уже откровенно, то

 когда  слушаешь  все,  что  говориться в очередной раз по поводу

 минимальной,   по   поводу   выплаты   заработной   платы,   что

 вспоминаешь,  что  это  из  энциклопедии  определения  что такое

 демогогия   -это   рассуждение   в  свою  пользу.  Вот  так  она

 моментально  высвечивается в памяти. Пожалуйста, ответьте на эти

 вопросы.

 

      ПИНЗЕНИК  Шановний  Валентин Константинович, я не пригадую,

 коли  це  було,  але  коли  розглядався  проект  бюджету мене ви

 запросили  на  трибуну  і попросили дату оцінку бюджету 97 року.

 Якщо  я  не помиляюсь, я почав виступ так: професійний обов'язок

 економіста  не  дозволяє  заявити  мені  про  те,  що  в бюджеті

 збалансовано.  І мова йде про те, що в бюджеті не була врахрвана

 вся  сума  витрат, необхідних навіть на виплату нинішнього рівня

 заробітної плати, але ви не знайдете моєї візи на проекті Закону

 "Про державний бюджет на 96 рік"

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Віктор  Михайлович,  спасибі.  Сідайте,  будь

 ласка.  Я  думаю,  що  Кабінет  Міністрів  формується,  Валентин

 Костянтинович,  так що не виключена можливість, ваша кандидатура

 тоже  там  буде  врахована  як людину знающу. Будь ласка, голова

 комісії Буздуган, 10 хвилин. Юрій Олексійович.

 

      БУЗДУГАН  Ю. О., Соціал-демократична партія України, голова

 Комітету з питань соціальної політики та праці.

      Дякую....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що комісії....

 

     БУЗДУГАН   Ю.О....      Вибачте,   весь  час  після  Віктора

 Михайловича доводиться наводити порядок...

      Шановні  колеги,  ну ми вже вкотре в цьому залі розглядаємо

 соціальні  питання, вже вкотре стоїмо перед дилемою: все-таки що

 нам  робити?  Вже  вкотре  ігноруються постанова Верховної Ради,

 закони, рішення, навіть Конституція.

      Остання  постанова,  яку  ми  прийняли, згідно до останньої

 постанови  уряд  мав  подати свої пропозиції до вчорашнього дня.

 Вчора на 18.30 годин вечора ніяких пропозицій не надійшло...

      Уряд  відправляти у відставку  -  ми  це  вже робили. Ми це

 робили   буквально  рік  тому.  Правда,  є  деякі  потопляємі...

 непотопляємі авіаносці, який просто не можна потопити!..

     Що ж нам все-таки робити? Головне наше завдання - не те, щоб

 відправити  той чи той уряд у відставку, висловити недовіру тому

 чи тому державному  службовцю. Головне наше завдання -  створити

 таку   систему,  яка  б  дала  можливість  своєчасно  отримувати

 нормальну  пристойну  заробітну  плату  і пенсію. Я думаю, з цим

 погодяться всі.

      І  нам  потрібно  зробити  для  цього  все.   Але я глибоко

 переконаний (це позиція не моя - це позиція комісії), що є певні

 люди,  які просто в принципі не здатні виконати цю роботу. Деякі

 люди в уряді...

      Ми  підготували  проект постанови -  він  вам  сьогодні був

 розданий.  Я  його  спеціально не підписував до 18.30,  до кінця

 сесії,  вчорашнього  сесійного  засідання - ну,  може,  хоч щось

 надійде від уряду?! Нічого не надійшло...

      Я  хочу  сказати  ,  що, звернути вашу увагу до 3-го пункту

 цієї   постанови,   де   говориться   про  висловлення  недовіри

 виконуючому обов'язки віце-прем'єр-міністра соціально-еконмічний

 питань  Пинзенику  Віктору  Михайловичу  та  заступнику міністра

 фінансів з соціальних питань Матвійчуку Володимиру Макаровичу.

      Зразу   хочу  сказати, юридичної сили цей 3-й пункт не буде

 нести.  Піля  того, як ми прийняли Конституцію, Верховна Рада не

 має  права  втручатися  в  ці процеси -це є компетенція прем'єр-

 міністра  і  Президента. Ця постанова неме моральну і що головне

 політичну  силу. Вчора Верховна Рада висловила, Павло Івановиче,

 вам,  довіру,  велику  довіру. В цей важкий час ми вам довіряємо

 вивести   корабель,   дірявий  корабель  української  єкономіки,

 взагалі  української  держави  з  цієї  кризи,  в якій він зараз

 находиться.

      Ми  вам  довіряємо,  але,  повірте,  є  певні  претензії до

 професійної  компетентності  деяких урядовців. Я глибоко поважвю

 ВІктора  Михаловича,  як  монетариста,   але він не є фахівцев з

 питань  ринку  праці.  Він  не  є  фахівцем з питань соціального

 захисту,   з   питань   соціального   стррахування,   пенсійного

 забезпечення,  систьеми  зайнятості.  Я  хочу  сказати,  що дуже

 добре,  що  під  цим  документом  немає вашого підпису, тому що,

 шановні  колеги,  це  є  дезінформація, чергова дезінформація. Я

 ніяк  не  міг  зрозуміти  чому  подаються такі документи з таким

 страшним цифрами. В кінці-кінці зрозумів, коли пішов розбиратися

 в  єпархію  Володимира  Макаровича.  Виявляється... Я і кажу, що

 немає, добре, що немає підпису...Пинзеника ради Бога...

      В  чому  проблема? Щоб підняти заробітну плату, її не треба

 піднімати  всім  пропорційно.  Їі  треба  піднімати  регресивно,

 тобто,   спочатку   піднімати   тим,  в  кого  вона  менша.  Але

 виявляється   в   Міністерстві   фінансів    система,  яке  веде

 розрахунки, може це робити тільки прпорційно -просто множимо

 на  певний   коєфіцієнт.

      Саме  тому,  що в них немає, знаєте, як то кажуть, хто може

 робити  -робить,  хто  не може робити -шукає причину, чому це не

 можна зробити. От ми маємо з тими людьми вже два роки справу.

      Павло  Іванович,  вчора  Верховна  Рада виказала вам велику

 довіру,  і  я  сподіваюсь  на майбутню співрпацю. Але я два роки

 працюю, а дехто вже, років працює з цими людьми, і я не вірю, що

 вони в принципі  можуть  виконати  цю  роботу,  не  вірю.

      І я  думаю, що і    Верховна  Рада  теж не вірить.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги...

      Одну  хвилиночку.  До  голови  Комісії запитання? 5 хвилин,

 будь ласка, Юрій  Олексійович. Запишіться,  будь ласка.

      Записані  до  Юрія  Олексійовича,  да?

      На  запитання  я  питаю  записаться.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       А  виступи, то то  ж буде  окремо  після  запитань.

       Виставте   5  хзвилин, будь ласка.

       Сітренко.

 

      ВІТРЕНКО.  Шановний  Юрію  Олексійовичу, ось ми дивимось на

 Постанову, яка запропонована вашоюій Комісією. Ви чесно сказали,

 що  два  роки продовжується один і той же спктакль. Ми вже чуємо

 Віктора  Михайловича,  і  всі  знають  тут в залі, що він скаже,

 кожне настпуне  слово.

      Всі  знають, що він знову буде розповідати, що нема коштів,

 що  якщо  підвищити  заробітну  плату, то це буде зростати таким

 сніговим  комом.

      Але  ось ви робите висновок: висловити недовіру виконуючому

 обов'язки  Пинзенику  і заступнику міністра фінансів Матвійчуку.

 Скажіть, будь ласка, я не вірю в те, що Пинзеника знімуть, бо за

 ним стоїть Міжнародний валютний фонд, це до речі, але хай навіть

 Павло  Іванович,  щоб щось хоч зробити для народа України, зніме

 Пинзеника,  і  поставить замість Пинзеника, ну, Шпека поверне, а

 замість  Матвійчука  ще якогось там Кузьмича поставить. Ну і що?

 Що  зміниться  для України? Чому ваша комісія, яка робить проект

 постанови, неробить діагноз чому це відбулося і в якому напрямку

 потрібно міняти саму економічну політику? Будь ласка.

 

      БУЗДУГАН.  Наталя Михайлівна стосовно діагнозу, я думаю, ви

 не один раз чули виступи і мої, і членів нашої комісії, де в нас

 є  конкретні  пропозиції для того, щоб вирішити проблеми, які ми

 маємо  на  споживчому  ринку  і  на  ринку  праці.  Ці конкретні

 пропозиції  є.  На  жаль,  до  сих  пір  всі  Уряди робили прямо

 протилежне, просто протилежне; не інше, а просто протилежне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пилипенко,  Моцпан.  Будь  ласка, є Пилипенко?

  Моцпан. А, Пилипенко, будь ласка.

 

      ПИЛИПЕНКО М.В.

 

      Юрий   Алексеевич,   скажите,   пожалуйста,  вот  на  каком

 основании  в бюджете нынешнем у нас есть такая строка: "лечебно-

 оздоровительное   управление  Кабмина".  Тратится  5  трыллионов

 карбованцев.   То   есть   порядка   150  миллионов  на  каждого

 правительственного чиновника. А на каждого гражданина Украины 51

 триллион, то есть порядка 1 миллиона.

      Почему   такая  разительная  разница  при  таких  плачебных

 результатах работы нашего правительства?

 

      БУЗДУГАН.   Ви  знаєте,  з  чим  ми  солідарні  з  Віктором

 Михайловичем  -це  з тим, що ми не підтримували цей бюджет. Якщо

 ви  подивитиесь  поіменне  голосування,  я голосував проти. А не

 було, ну, вибачте.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.   Анатолій Федорович Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО  А.  Ф.  Спасибо Александр Николаевич. Моисеенко,

 фракция "Коммунистов Украины".

      Юрий  Алексеевич,  я  вот  познакомился  с  постановлением,

 подготовленным  вами для рассмотрения комиссии. Честно говоря, я

 не   удовлетворен,   потому   что   не   понятно,   что   значит

 "активізувати"  решение вот этих проблем. Тогда, когда в Донбасе

 уже  четыре месяца не получают люды зарплаты, и у разной сволочи

 (я  другого  слова  не подберу) именно "сволочи" хватает совести

 еще  и в чем-то упрекать, рассказывать о том, что у них правовых

 прав  нет  и  так  далее.  Я  на  вашем  месте,  вашей комиссии,

 пригласил  бы  вот этих все, кто там расписывать, и сделать так,

 чтобы  они  пожили без доходов четыре месяца. Не без зарплаты, а

 без доходов. Разные тут лица наши сильно высокопоставленные.

      Вот   мне   совершенно   непонятно,   должен   был  сегодня

 отчитываться    Щербань    здесь    Владимир   Петровыч,   глава

 администрации нашей Донецкой. Его Кухма почему-то отсылает туда.

 Кто  дал  право  Президенту  отменять решение Верховного Совета.

 Вопрос,  вопрос. Так давайте вместо вас поставим сюда Президента

 и  пусть  он  нам расскажет что он собирается делать с Донбасом,

 если он отправил туда своего представителя?

      Пожтому  я поддерживаю ваше выступление и претензии к нему,

 к  этим  вопросам,  но  считаю,  что  позиция  должна быть более

 сильной.

 

      БУЗДУГАН.   Я   розумію.   Але   давайте   все-таки  будемо

 послідовними.  Вчора з цієї трибуни виступав Павло Іванович. Він

 сказав,  що  до  кінця  літа  заборгованість впаде до 30 днів. Я

 скажу  відверто,  я  в  це не дуже вірю, але якщо людина бере на

 себе  відповідальність і готова над цим працювати, то давайте не

 будемо заважати, а будемо допомагати людині.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято Василь Петрович.

 

      СВЯТО В.П.

      Дякую,  Олександре Миколайовичу. ВАсиль Свято, 416 виборчий

 округ, Хмельниччина.

      Шановні  члени  Уряду!  Шановні  колеги  депутати!  Я  хочу

 сказати:"До гоподарювалися, прийшли до ручки?"

      А  конкретно  до  Юрія  Олексійовича запитання. Бюджет 1996

 року,    обважений    по   доходній   частині   більше   як   на

 півквадрильйона, як мінімум на 547, 6 трильйона. АПК: виділено в

 бюджеті  30  трильйонів.  Згідно  моїх  розрахунків,  як мінімум

 повинно  бути  666  трильйонів.

      Задавав питання Павлу Івановичу, задаю питання вам. Що їсти

 будемо?  Паливно-енергетичний  комплекс.  Виділено 8 трильйонів.

 Потрібно,   як  мінімум,  30  трильйонів.  Чим  грітися  будемо?

 Реструктуризація   чи   руйнація, шановні?

      То чи не варто подумати над одним-єдиним -надзвичайний стан

 можливий  вже потрібен економічний Україні, якщо хочемо зберегти

 найбільше багатсьво -народ України. Дякую за увагу.

 

      БУЗДУГАН.  Шановний  колего!  Я  глибоко  підтримую позицію

 депутата  Носова  про  розробку  закону  і введення надзвичайно-

 економічного  стану  і я хочу сказати: зараз, власне, те, про що

 ми  говоримо  з макроекономічної точки зору стосується порушення

 балансу споживання.

      Те,   про  що  ви  говорите,  це  -порушення  міжгалузевого

 балансу.  Це  2  найболючіші  проблеми.  Аое  зараз  ми все-таки

 говоримо    трохи про інше.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте. Спасибі.

 

      БУЗДУГАН.  Я  перепрошую,  є  одне письмове запитання. Я не

 хотів  би на нього не відповісти. тут дуже погоний почерк, я так

 не  зачитаю,  просто  скажу, про що йдеться мова: не виконується

 закон про... стосовно учасників Великої Вітчизняної війни. Немає

 достатнього фінансування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

      БУЗДУГАН.  Де  є  просто...   Ситуація  така.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Висвітіть,  будь ласка, хто у нас записався на

 виступ.

 

      БУЗДУГАН. Має надійти на цей закон 140 трильйонів, виділено

 в бюджеті 30 трильйонів, а реально надійшло десь в 4 рази менше.

      Тобто,   наші  постійні   проблеми  з бюджетом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте,  будь  ласка. Шановні колеги, скільки

 відведем  часу  на виступи... на обговорення?

      Нас  записалося  10  народних  депутатів.  По  30 хвилин...

 давайте  ми  40 хвилин відведем. Домовились. Виставте 40 хвилин.

 Слово надається Вітренко. За нею буде вступать Пилипенко.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Наталя  Вітренко,  Конотопський виборчий округ, Прогресивна

 Соціалістична   партія України.

      Шановні  колеги, чому весь народ України тримають в умовах,

 коли   мінімальна   заробітня   плата  і  мінімальна  пенсія  не

 відхкодовує  навіть  четвертої частини сьогодні найнеобхіднішого

 фізіологічного  мінімуму, який складає на сьогодні 9. 3 мільйони

 карбованців,  це той біологічний мінімум, щоб людина виживала. А

 мінімальна  заробітна плата і пенсія штучно утримується на рівні

 1.  5  мільйони.  Навіщо?  Це  зроблено  свідомо  для  того, щоб

 отримувати  надприбуткі  і  нових  українців, і тих заокеанських

 благодійників, які сьогодні  потрошать Україну.

      Ви  дивіться,  начебто  ринкові  реформи  йдуть  всюди, але

 порівняємо:  за  95  рік  середня  заробітна плата в Україні -45

 доларів  США, середня пенсія -20, поряд Росія, поряд Білорусь; в

 Росії -149, 47; в Білорусії -81, 38. Тобто Україна в чотири рази

 менше  ніж Росія отримує середню і в два рази, навіть більше ніж

 в  два  рази,  ніж  Белорусь.  Чому  це  так? Для того, щоб наші

 трудові  ресурси вимивались штучно і штучно кидали нашу Україну.

 Люди,  щоб  вижити,  дійсно  їдуть працювати і в Росію, і в інші

 країни кому як повезе.

      Я  вже  не  кажу  про ту крилату фразу Пинзеника, коли ще 3

 роки  тому  вам,  Віктор  Михайлович, казали: як можна вижити за

 таку   мінімальну  заробітну  плату,  бо  ви  завжди  її  штучно

 знижували.  І  ви  казали, що сказали народу України? Крутіться,

 треба  крутитись.  Так  ось весь народ України крутиться, бо так

 потрібно  Міжнародному  Валютному  Фонду,  бо так потрібно новим

 хазяям життя.

      Тепер  питання,  щоб  Гетьман  не кричав через весь зал, що

 Вітренко  знову популізм пропонує. Чи можна виправити становище,

 чи  можна  нарешті  заплатити  людям нормальну заробітну плату і

 пенсію?  Безумовно,  але  ж  потрібен  комплекс заходів.

      Знову  ж  цитую Пинзеника: коли ви обіцяли грошову реформу?

 Коли  буде  стабілізація? Коли інфляція впаде? Куди вже падати?!

 Ми  вже  краще  Америки -  вже  0,1%  за  місяць!..    Чому нема

 грошової   реформи?   Чому   ви   не   робите   грошову  реформу

 конфіскаційного  типу?  Хто  постраждає?  Бабусі  і  вчителі  не

 постраждають -знову ж таки постраждає кримінальний капітал, який

 сьогодні  в  тіньових  цих засіках тримає і готівку, і інші... і

 цінні  папери,  все  інше...  А  це  потрібно  засвітити  в ході

 реформи.

      Далі. Чому не сьогодні...

      Я беру ще один... Марченківський регламент... Закінчую!

      ...І  чому сьогодні не проводять комплекс інших заходів? Ми

 ж запропонували  програму,  ми  ж  довели  - треба  розблокувати

 підприємства,  треба  зняти  оцю  кризу  взаєморозрахунків.  Але

 потрібно іти на кредитну емісію Національного банку, і робити цю

 кредитну  емісію  адресну, а не через мультиплікатор банків, щоб

 банки  заробляли  на  цьому. І інші заходи: і регулювання цін, і

 зовнішньоекономічна політика, яка повинна змінюватися - все це в

 комплексі  дає  змогу  людей  захистити,  повернути мотивацію до

 праці,  захистити  пенсіонерів,  щоб  вони  не вмирали. Ви цього

 робити не хочете свідомо...

      Тому  я  пропоную в оцій постанові, яка роздана від комісї,

 додати 4-им пунктом: "Запропонувати новообраному...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Наталя Михайлівна, коли будем приймать рішення,

 ми приймем за основу...

 

      ВІТРЕНКО Н.М.... Прем'єр-міністру України...

      Добре.  Тоді  я  ще отримаю слово, а зараз хочу сказати, що

 депутати,  які відповідальні перед своїм народом, не можуть далі

 слухати балачки Віктора Михайловича Пинзеника, який скільки буде

 на  цій  посаді, стільки він буде розповідати, що нічого змінити

 не  можна... Але тільки ані він, ані його найближче оточення від

 цього  не  страждають!..  Давайте  тоді  ми  з  вами  сядемо  на

 мінімальну  заробітну  плату  і пенсію і подвивимось, як........

 жити сьогодні на 1,5 мільйони!..

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Пилипенко, Моцпан.

      Я   просив   би  тільки  -  по темі мову  вести,  а  не  по

 особистостях...

 

      ПИЛИПЕНКО М.В., Джанкой, Крим.

      Уважаемые  коллеги,  случайны  ли  такие  дикие неплатежи в

 нашей  экономике, в нашем  народном  хозястве -   300 триллионов

 карбованцев?   Я   считаю,  что  нет.  Эта  политика  проводится

 умышленно  и  она,  конечно, началась не с сегодняшнего дня, это

 политика  геноцида  против  собственного  народа.  Что  такое 50

 рублей минимальна пенсия 10-15 лет назад? Это 250 буханок хлеба.

 В  моем  округе  они  сегодня стоят 17, 5 миллионов карбованцев.

 Пересчитайте  это  на  Пенсионный  фонд -это будет сотсавлять ни

 мало,  ни  много  -2  квадриллиона 900 триллионов карбованцев. А

 вспомните,  какой наш бюджет на нынешний год -2 квадриллиона 430

 триллионов  карбованцев.  Вот  такие  возможности нашей нынешней

 экономики  -это  результат  реформ  политики  нашого Президента,

 который  является  главным  преступником  в этой стране. Который

 навязал путем обмана эту Конституцию нашему народу.

      Поэтому  пока  мы не поймем, что нам нужен новый Президент,

 народ   лучше  жить  не  сможет.  И  шахтеры  по-прежнему  будут

 блокировать  вкезды сегодня в Донецк, завтра в Киев приедут они.

 Это-неизбежность.  И потому, что политика, которую проводит наше

 правительстьво,   она   четка   видна   в   том  меморандуме,  в

 унизительном  для  нации,  который  был  в  мае месяце направлен

 Межнародлному  валютному  фонду. О  чем там говорится?

      Послушайте  только,  насколько  это  унизительно  для  нас,

 народных  избранников,  должно  быть.  В  соответствии  с нашими

 новыми  соглашениями  большая  часть импорта газа осуществляется

 оптовыми  компаниями, то есть, правительство сейчас ни за что не

 отвечает,  которые  заключили  прямые  контракты  с....... пром.

 Правительстворешило     не     вмешиваться     в    коммерческие

 взаимооотношения  между   поставщиками  и потребителями газа, не

 препятствовать  отключению  предприятий  и домохозяйств злостных

 неплательщиков.  Кроме  того, правительство  ускорит  работу  по

 установлению законодательной базы, которая разрешить конфискацию

 имущесва  должников. Вот такое светлое б удующее и результат тех

 реформ, которое ждет народ в ближайшие месяцы и годы. Перспектив

 нет.  Поэтому все мы обязаны с вами идти в массы и говорить, что

 пора   с этой политикой  кончать.

      Все у меня.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моцпан, Анісімов.

 

      МОЦПАН.

      Уважаемый   Александр  Николаевич,  уважаемые  коллеги.  Мы

 сейчас  обсуждаем  Постановление  Верховного  Совета, касающееся

 невыплаты  заработной платы, пенсий, стипендий, принятие которых

 даже  с  кардинальными предложениями Наталии Михайловны Витренко

 уважаемой мало что изменит.

      Будем  честны,  и  отвечать  на вопрос. Экономический курс,

 который  был  утвержден  в  этом Верховном Совете в октябре 1994

 года  с  подачи  Президента  Леонида Даниловича Кучмы, затем все

 программы  Правительства, которые мы здесь принимали в 1995 году

 и  все основные решения, включая Конституцию Украины, все это,

 безусловно,  работало против большинства населения государства.

      Я  не  для  красного  словца  в  свое  время  г оворил, что

 принимаемое  нами  решение,  включая  Конституцию,  как  это  ни

 прискорбно   отмечать,   имеют   антиукраинский   характер,  они

 направлены  против  народа.

      И если мы со всей своей ответственностью перед избирателями

 режде  всего,  кому-то,  может,  перед Богом, перед совестью, не

 возражаю,  но  прежде  всего перед своими избирателями честно не

 признаемся,   что   экономическая   политика  вгосударстве  -это

 политика банкротства государства в целом, я обращаю внимание тех

 в  особеннсоти,  я с ними вполне солидарен, кто стоит на позиции

 сохранения  говударства  Украины.  Мы  ничего  не изменим в этой

 ситуации,   мы  действительно  приведем  к  развалу  государства

 Украина.

      Пружина  сжимается до предела, то, что сегодня происходит в

 Донецке,  это,  возможно,  только  лишь  начало.  И  спрос будет

 жестокий.

      Сегодня  я  своим  избирателям отвечаю следующим образом: к

 сожалению,  условно  говоря,  государство Украина развивается по

 варианту номер один, условно. А именно: народ без сопротивления,

 молча,   это   надо   признать,   безропотно   воспринимает  эту

 экономическую  преступную  политику  и  соглашается  на нищету и

 вымирание  -это  факт,  где  единичные выступления с требованием

 выплаты заработной платы, пенсий, стипендий ничего не  меняет.

       Я   обращаюсь   к   тем   ,  кто  возглавляет  выступления

 забастовщиков.  Не  рядовых  забастовщиков, не рядовых шахтеров,

 которые  сегодня  поднялись из-под земли, не п олучая заработную

 плату  по 4 по 5 месяцев. Я их прекрасно понимаю, и они имеют на

 это  моральное  право.  Я  обращаюсь  к тем, кто возглавляет эти

 забастовки:   забастовки   только  лишь  с  требованием  выплаты

 заработной платы. Я говорю слова неприятные. Это проявление либо

 трусости,  либо  тупости, если мы граждани уважаем себя. Сегодня

 нужны решительные требования за смену экономического курса.

      Предложение  304  народных депутатов изложено было в свое

 время в заявление, в "Голосе Украины" опубликовано 28 марта. Это

 наша   позиция.   Сегодня  немедленно  нужен  жерсткий  контроль

 правительства  за всеми работающими предприятиями промышленными,

 в  сельском  хозяйстве,  за  ценами,  за  заработной  платой, за

 ограничением  всех  жульнических  доходов или снятием их вообще,

 как таковых. Тогда мы наведем порядок.

      И  вариант  второй,  который  может  быть.  История  нас не

 спросит.  Народ  может подняться со всей решительностью. И тогда

 он  эту  власть, вместе с вами уважаемые коллеги, будет рвать на

 части.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анісімов, Степанов.

 

      АНІСІМОВ Л.О.

 

      Уважаемые  народные  депутаты,  уважаемый  Премьер-министр,

 уважаемый Александр Николаевич.

      Один   из   вопросов   сложнейший,   который   мы   сегодня

 рассматриваем в этом зале. И мне бы не хотелось, чтоб мы это все

 проводили  на  эмоциях.  Усиливать  и  нагнетать  страсти вокруг

 тяжелейшего состояния людей, у которых покупательная способность

 сегодня сведена к нулю,  я не хочу и не буду.

      Буду  предлагать  конкретные предложения. И Павл Иванович я

 думаю,  что  вы  и  та  команда,  которая будет работать с вами,

 некоторые изменения в этом плане сделает.

      Первое.  Сегодня  много  сказано  о  минимальной заработной

 плате  и  о  минимальной пенсии. А больше сказано, как пополнить

 эту  часть  дохода для того, чтобы нормально поднять, я в первую

 очередь еще раз делаю акцент, пенсионное обеспечение.

      Так  как я представляю металлургический комплекс и город, в

 котором  больше сосредоточено металлургов и заводский район, где

 сосредоточено  27  промышленых предприятий. И люди, отработавшие

 30-40  лет, имеют максимум 5-5, 5 миллионов пенсии. Это - ничего

 на сегодняшний день.

      Поэтому   доходная   часть   должна  попопляться  следующим

 образом.  Я  думаю, что все-таки Павел Иванович разберется и 725

 постановление  Кабинета  Министров  будет  упразднено. Появление

 его,  и  Викторт Михацлович прекрасно помнит, появилося по одной

 только  причине:  мы  заморозили  заработную  плату хозрасчетным

 подразделениям, которые зарабатывают, 52 процент от фонда оплаты

 платят  во  все  социальные,  страховые компании и на социальное

 обеспечение,  из  них  37 процентов платися пенсии, 12 процентов

 чернобыльцам,  2  процента  на  занятость  населения.  Если  еще

 учесть  здесь до 15 процентов подоходного налога, и учесть еще 1

 процент  с  каждого  заработанного берется в пенсионный фонд, то

 это  огромное  накопление,  которые ни в коем случае, показывает

 логика,  нельзя  здерживать. Но привело это к тому, что привязка

 бюджетных организаций появилася к средней заработной плате.

      Поэтому  надо,  наверное,  конкретно  внестии предложение и

 каждому  платить  по  проработанному и выполеннному труду. Тогда

 тот,  кто  зарабатывает и пополняет бюджет, должет действительно

 смотреть  на  выполнение  своей  работы,  а  тем, кому положено,

 нормально подымать заработную плату.

      Ценообразование  и рентабельность полностью последнее время

 не  контролировалась  на  уровне  государства.  Если мои вопросы

 неоднократны  к  руководителям  Правительства,  и услышал  ответ

 следующего   содержания,   что  инфляционные  процессы  не  дают

 нормально   смотреть   именно   и   отслеживать   рентабельность

 предприятий   и  ценообразования,  то  этот  промежуток  времени

 прошел,  и  я  думаю  наступил  момент, где надо разобраться как

 можна  було  допускать,  что  рентаьельность  при  этом  кризисе

 неплатежей  в  некоторых  предприятий прыгала до 50 процентов. А

 некоторые не могут сводить концы с концами.

      И  если смотреть на заработную плату, давайте смотреть ее в

 доле  производства  и  в  доле  себестоимости. Если даже бюольше

 возьмем, давайте возьмем...

      Я 5 минут от фракции.

      ...в  доле себестоимости и в калькуляции продукции. Поэтому

 там видно на сегодняшний день то, что действительно искусственно

 это дело делается.

      И,  проведя  совещание  с  металлургами, Павел Иванович, вы

 были  и вам высказывали и выступал один из директорв сказал, что

 вот   это   725   постановление,   которое   по  старому  методу

 подготовленое,  привязанное к обкемам производства (...........)

 тому  что  падение  производства  есть,  не привязано ни к одной

 экономической  норме, ни согранению и сбережению энергоресурсов,

 где  (...........)  такую будем говорить подвижку, чтоб боролися

 предприятия  за  это.  Я думаю, сегодня она наносит больше вреда

 для   государства   и   пополнения  бюджета,  чем  действительно

 выполняет  пользы   то,  что было оно  подготовлено.

      Второе.  О  пенсионном  обеспечении.  Я  неоднократно здесь

 гворил,  сегодня  ведь  может  и нам, народным депутатам, первое

 надо  принять  решение.  Ни  один  документ,  а правительству не

 подавать  ни  один  документ  в  Верховный  Совет,  где касается

 изменения  и  дачи  льгот  на  выплату тем предприятиям, которым

 должны  поднять  социальное страхование. Поэтому здесь мы должны

 себе зафиксировать и не такой документ ни один не пропускать.

      Но  что  касается  социального  обеспечения и пенсий, я уже

 говорил  министру  и мне хочется сказать добрые слова ему в этом

 плане:   давайте   сделать  определенную  подвижку.  Ну  давайте

 вернемся   к   старой  схеме,  где  заработная  плата  и  пенсия

 выводилась  на  одну  норму.  Ведь что мы сделали? Мы сделали по

 опыту  других  государств,  когда дали право предприятиям раньше

 времени  оформлять пенсионную -будем говорить, пенсию -но другие

 ж  государства давали и раскрывали место другим (...........) на

 это  предприятие.

      Мы  дали  раньше времени на 5-10 лет оформлять пенсию. В то

 же  время  полезли в бюджет пенсионный и оставили будем говорить

 этого человека на рабочем месте. Да, это непопулярные методы, но

 надо  ж  двигаться.  Поэтом  у  я еще раз обращаюся к тем людям,

 которые  прийдут  на  сегодняшний день в правительство, я думаю,

 что  надо  ити  этим  путем. Или хотя бы дать право предприятию,

 если  он  сегодня имеет возможность финансовую, люди, достигшие,

 будем говорить, пенсионного возраста, должны пойти и отдыхать. И

 выплачивать  им,  дать  предприятию  право  до  50 процентов его

 заработка.   Ведь  закон,  принятый  старым  Верховным  Советом,

 сегодня........ полностью законсервировал всех людей, работающих

 на предприятиях, а поток молодых отсек как таковых. Поэтому и на

 эту  норму  надо  смотреть  и  вносить  в Верховный Совет. Ну, и

 заканчивая. Да, статья 48 Конституции на сегодняшний день, Павел

 Иванович  и  правительство, должно быть, конечно, как настольной

 кигой:  нормальное  социальное обеспечение, нормальная оплата за

 жильё, нормальное жильё и одежда, мы от этого никуда не уйдем.

      И  по  постановлению.  Я  проголосую  и  хочу услышать ваше

 последнее  слово,  потому  что  вам и вашей команде включаться в

 выполнение  всех  этих решений, и только тогда нажму кнопку "за"

 или "против".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Степанов. Пилипчук.

 

      СТЕПАНОВ

 

      Я от фракции, так что просил бы 5.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  просив  би,  давайте  так: по 3 хвилини від

 фракцій, ну, бажаючих виступить ще 10 чоловік.

 

      СТЕПАНОВ.

 

      Уважаемые председатель, уважаемые депутаты. Может быть кому

 то  кажется неуместным говорить сегодня о пересмотре минимальной

 заработной   плате,  когда  долг  по  выплате  уже  заработанной

 заработной плате составляет 290 трилллионов. Мне так не кажется.

 Если посмотреть немного глубже, мы увидим, что за эти 2 года что

 мы  здесь  практически  начисто разрушена вся система социальных

 гарантий.  Где  минимальный  споживчий  бюджет,  закон о котором

 никто не отменял? Нет его и не действует.

      Не  действует и межа малозабезпеченности. Заработная плата,

 пенсии  до нее не доходят, и вот сегодня очередной жертвой стала

 и  вот  эта  минимальная  заработная  плата, уже наверное комуто

 кажется,  что  она  слишком большая полтора миллиона. Поэтому, я

 считаю,  что  постановление  Верховного  Совета у нас есть и оно

 должно   быть   выполнено.  Те  разговоры,  что  будет  массовая

 безработица,  Виктор Михайлович уже прекрасно знает, что она уже

 сейчас  есть. Все разговоры о том, что рухнет экономика, она уже

 и так давным-давно рухнула, не надо нас этим пугать.

      Мы  видим,  что  правительство,  я  не  знаю бывшее или еще

 будущее,  практически  никто не хочет касаться этого вопроса, но

 почему-то  никто не сказал и не вспомнил, что принимали еще одно

 постановление,  связанное  с  минимальной заработной платой, где

 обязали    правительство   до   1   октября   пересмотреть   все

 законодательные  акты  и  привести  их  в  соответствие  с нашим

 постановлением.  Там где фигурирует минимальная заработная плата

 в  отношении  и  штрафов,  в  отношении  всех  этих  льгот  и по

 Чернобыльскому,  и по другим, и все прочим законам. Сделано это?

 Я  уверен,  что ни одной поправки нигде, никуда не внесено. И мы

 постоянно слышим, прежде всего от Виктора Михайловича Пинзеника:

 ми  не  можем,  ми  цього  не можем і цього не можем, і цього не

 можем.  Я  не  знаю  какой  можно  поставить  диагноз  вот таким

 разговорам?    Наверное,   скорее   всего   административная   и

 исполнительская потенция, я так бы назвал вот эти все рахговоры,

 что не можем.

      И  я  хочу  обратиться  к Павлу Ивановичу, что таких людей,

 которые  этим  заболеванием  страдают, наверное не должно быть в

 новом правительствеА то все не можем, не можем и не можем.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипчук, Моісеєнко.

 

      ПИЛИПЧУК В.М.

      Шановні  колеги, це питання, яке ми сьогодні розглядаєм, це

 є  наслідок,  а  не  причина. Наслідок того, що економіка впала;

 того, що  впало  виробництво,  яке  дає  податки  для наповнення

 бюджету, з якого проводяться виплати.

      Виступ  Віце-прем'єра  був  констатцією фактів того, що є -

 фотографією.  Але для цього  не  треба  було  гаяти час -  ми цю

 фотографію кожен день бачимо...

      Немає   аналізу  об'єктивних  і  суб'єктинвих  причин,  які

 призвели до  цього.  І  пропозиції, як вийти з цієї ситуації - з

 кризи неплатежів, як піднять виробництво і т.д.

      Уряд  приписує  собі  заслугу  у  стабілізації  економіки і

 зниженні  темпів  інфляції.  Я  повинен сказати, що це зовсім не

 так,  бо інфляція - це знецінення грошей, це збільшення їх понад

 потребу   обслуговування   в   економіці.  І  зниження  інфляції

 відбувається двома шляхами: монетарними -за рахунок стабілізації

 курсових  і  валютних  інтервенцій, а... і рестрикції (?) лишніх

 грошей,  і  це  зробив  Національний  банк. З боку уряду не було

 зроблено   іншого ходу  - збільшення  товарної  маси,  зменшення

 дефіциту  бюджету, зменшення дефіциту платіжного балансу. Тобто,

 однобокими регуляторами  - регуляторами зі сторони Національного

 банку - була  досягнута  та  ситуація.  А  з  боку уряду не було

 зроблено  нічого  для  того, щоб підняти обсяги виробництва, щоб

 підняти  валовий  внутрішній  продукт,  збільшиіти  національний

 де.......  в  Україні,  який  є  джерелом  формування  бюджету і

 виплати... виплат, про які ми на сьогоднішній день розглядаємо.

      Податки на сьогоднішній день вимивають оборотні кошти понад

 потребу    господарству   простому   відтворення   господарської

 діяльності.

      За  цих  умов  коло  неплатежів є невідворотньою умовою або

 результатом  податкової  системи,  яка  вимиває  обротні кошти і

 неплатежі,  це  є  результат,  а не окрема проблема. Ця проблема

 породжена  податковою  митною  політикою  і  відсутністю системи

 довгострокового кредитування, в тому числі населення для купівлю

 товарів довгострокового користування.

      Слід  не  піднімать,  питання  ставить  не  не про підняття

 заробітної  плати і пенсії, а про товарне наповнення заробленого

 карбованця  і  отриманої  пенсії.  І  тільки таким чином підянть

 життєвий  рівень  населення,  але  в зв'язку з цим треба змінити

 економічну  політику  в  сторону  зменшення  фіскальної  функції

 держави.

      На  жаль,  виступаючий  Президент  перед нами казав, що він

 зменшить  податковий  прес. Але економічна команда уряду його не

 зменшила.  Масол  виступав  і  казав, що він зменшить податковий

 прес.  Економічна  команда  уряду  його не зменшила. Впав Масол,

 впав  Марчук, який теж виступав за зменшення податковогго пресу,

 але не було нічого зроблено, економіки продовжувала падать. І те

 саме   буде   з  вами,  шановний  Павле  Лазаренко,  бо  команда

 економічна  уряду  у  всіх цих названих урядах залишалася одна і

 та  є  сама  -вона  видохлась.  Рекомендовані  їй  пропозиції на

 сьогоднішній день не дали позитивних результатів, а погіршується

 ситуація...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте...

 

      ПИЛИПЧУК....  І,  якщо  ви  не заміните економічну команду,

 через рік ми буд емо розглядать питання нової....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Моісеєнко... Олійник.

 

      МОІСЕЄНКО, фракция "Коммунисты Украины", Донецкая область.

      Вчера   мы   назначили,  точнее  дали  согласие  Президенту

 назанчить  нового  Премьер-министра.

      Я  внимательно  послушал  его  доклад,  и, если вы помните,

 воздержался  от голосования  по этой  кандидатуре.

      Дело  в  том,  что  то,  что  предложено,  не поменяет курс

 экономический,  не  поменяет  главного -не поставит под контроль

 теневую  экономику  и не  даст  людям  трудиться.

      Вот  поэтому я полностью поддерживаю сегодняшних горняков,

 которые    хоть   как-то,   хоть   такими   методами   засталяют

 Правительство  обратить  внимание  на  то, что они есть на белом

 свете, что десятки миллионов людей, не только горняков, а и всех

 остальных трудящихся, голодают, не получая заработной платы.

      Я   могу   сказать  одно,  что  за  шахтерами  пойдет  весь

 трудящийся  народ.  И  обидно  то, что пока профсоюзы остаются в

 стороне.

      Вот  здесь  мы  написали  в третьем пункте: " Підготувати і

 провести  з  Об'єднанням  профспілок..."  Это  с кем, со Стояном

 готовить?  Да Стояна нужно гнать из профсоюзов, он должен сейчас

 не  здесь  сидеть,  а находиться в Донецке и поднимать людей на

 протест за  зарплату.

      Сегодня  вопрос  номер  один -  зарплата.

      Вопрос  номер два -какая зарплата? Еще полтора года назад в

 статье  "Где  наши деньги?" я очень наглядно обкяснил шахтерам и

 остальным  трудящимся, какая сегодня должна быть у них зарплата.

 Сегодня   по   самым   "гиблым"   таким   подсчетам,   с  учетом

 разрушающейся  экономики, шахтер должен получать не менее 80-100

 миллионов  карбованцев, а ему, фактически, платят 7-8, то есть в

 10   раз   меньше.  Я  подчеркиваю,  это с учетом  опустившейся,

 разрушенной экономики. Вот в той статье я даю ответ, где деньги.

 Деньги в банках.

      Я  много  раз говорил о том с этой трибуны, что нужно брать

 под  контроль  и банки. И сегодня сознание трудящихся приходит к

 пониманию   этого,   Правда,   они  не  знают  еще  одного,  что

 останавливая   транспорт,  это,  конечно,  правильная  мера,  но

 полумера, потому что страдает безвинное население. А толстосумы,

 вообщем-то, не страдают, их деньги совершают все те же обороты.

      Есть  теневой  оборот,  который  совершенно  не  берется во

 внимание,  и  я удивляюсь, почему Премьер вчера ни слова об этом

 не  сказал. У нас об этом молчат налоговые органы, у нас об этом

 молчит  Министерство  внутренних  дел  и так далее. У нас, я уже

 говорил  ни  раз  отчета от этих вопросов, требует отчета только

 экономическую часть правительства.

      И  последнее,  что  я  хотел  бы  сказать. До тех пор, пока

 трудящиеся  не получат за свой труд заработаную зарплату,   вам,

 сидящим  в  зале,  спокойной  жизни  не  будет. Ваша песня спета

 дорогие мои. И этого правительства, и этого Президента, и нашего

 Парламента.   И   сам   факт   того,   что   трудящиеся   начали

 обкединяться, - это могильная песня буржуазии. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Олійник Борис Ілліч, за ним  Ратушний.

 

      ОЛІЙНИК Б.І.

 

      Шановні  колеги,  я без еміцій, не знаю, як для кого, а для

 мене  вже давно все ясно. Виконання приписів мвф завершується, а

 його   надзавдання,  як  ви  знаєте,  точно  визначив  Аврамович

 міжнародний  фінансист,  не допомагати національній економіці, а

 зруйнувати  дорешти,  щоб  потім  побудувати  свій храм, де месу

 правитимо вже не ми.

      Кажуть,  що  у державі немає коштів. Можливо у держави їх і

 справді катма. Але у державі вони є і немалі. Погляньте навкруг,

 вздовж   і   в  поперек,  над  приземкуватими  оселями  трударів

 зводяться  котеджи на 3-4 поверхи. Номери іномарок цих хазяїв ви

 просто не встигнете розгледіти, оскільки вони летять з космічною

 швидкістю. Не зазираючи в чужі кішені, серед бізнесменів є чесні

 порядні  люди. Запитаємо у переважної решти (............). Де і

 звідки вони взяли оці мільйони доларів, на які зводяться палаци,

 купуються   іномарки,  утримуються  чесленна  челядь  і  могутня

 охорона?

      От  же гроши у державі знайдуться і на пенсії, і на виплату

 зарплати шахтарям, і навіть на культуру і село, якщо ми нарешті,

 Павле Івановичу,

      Перше.  Приймемо  Закон  про  декларацію  доходів  і майна.

 Бажано  в моделі Степана Хмари.

      Друге.  Виходячи  з  цього  закону  почнемо  сягати податки

 згідно   доходів   і   майного   стану   громадян...............

 з'ясувавши, де вони взяли ці мільярди.

      Третє.  Порятувати  село  можна, не мені вам говорити, ліше

 шляхом  порядкування цін, цебто вартість хліборобської продукції

 вивести на рівень промислової.

      Частину  ж зерна у наших сліборобів закуповувати за валюту.

 ДОбровільно  або  через  Інтерпол  запросити  втікачів  разом  з

 валютою повернутися у рідні креси.

      Хоча   б   у  троє  скоротити  кількість  віце-прем'єрів  і

 міністрі,  відпустивши  чинних  працівників  апарату і заново на

 конкурсній  основі  після вентиляції запросити до апарату, але в

 значно  зменшеному числі. До речі, незавадило б залучити ще хоча

 б  кількох  аборигенів до тих небагатьох українців, які тужать в

 одинокості в президентських та кабмінівських стурктурах.

      Кажуть,  що  негое  ставити  попереду економіки політику. Я

 згоден.  Але  коли  ми  не поставимо поперед економіки культуру,

 освіту, науку, ми ніколи не виберемося з цієї халепи.

      І   інарешті,   означене   вище  і  є  складовими  от  того

 надзвичайного  стане,  про  яке  я вже тлумачу кілька років, яке

 підтримав  колега  Свято і навіт згадав Президент. Одне слово: у

 державі  гроші  є. Паче того і стільки, що вистачило б навіть на

 здійснення  заповітної  мрії  нових українців -подубувати світле

 капіталістичне    майбутнє.   Але   і.........,   перефразовуючи

 доперебудовне  гасло, у  нас і нині все ближче далі капіталізму,

 тобто  з  капіталізмом  не виходить. То чи не краще решту валюти

 спрямувати  на  будівництво  дороги, яка веде до храму злагоди і

 згоди та соціальної справедливості.

      А  щоб  та  дорога  не  курилася  через  пустелю та бур'яни

 незораних  ланів,  а  пливла поміж золотавих пшениць, небагато й

 потрібно:  ну  хоч  раз чесно розрахуватися з селом за правильні

 труди  його і нарешті назвати тих, хто довів хлібодержців, бо ми

 тримаємося  на  хлібі,  до ганебного жебрацького стану. Дякую за

 увагу.

      ОПЛЕСКИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний. Носов.

 

      РАТУШНИЙ

      Михайло  Ратушний,  Конгрес  Українських націоналістів, 361

 (...........)  виборчий округ. Шановні народні депутати! Шановні

 виборці!  Без  сумнів,  ця  проблема,  яку ми піднімаєм, це не є

 проблема  економічна,  це  не  є проблема соціальна. Це проблема

 політична. Я би хотів в першій частині свого виступу сказати то,

 що вже  говорилося тут   не  один  раз.

      Що  можна чекати від міліціонера, який 6 місяців не отримує

 заробітну  плату і його державна влада штовхає на то, щоб він...

 що  він її не може отримувати. На 6 місяць переважна більшість з

 них повинні піти до тої самої тіньової економіки на службу і без

 сумнівів  від  такого  міліціонера  чекати, щоб він дотримувався

 закону    і  захищав   порядок  неможливо.

      Що  можна  чекати від студента чи СПТУ чи курсанта, чекати,

 коли  він  за  6  місяців  не отримав стипендії і він не має тих

 самих  під'ємних,  з  яким  ми... повинен був би починати власну

 судову   діяльність.   Він   повинен   піти  або  на  службу  до

 рекетерської  групи, або сам створити таку рекетерську групу для

 того, щоб (...........)  самі.

      Що  можна  говорити,  коли  пенсіонер  не  отримує місяцями

 пенсії  чи військовослужбовець не отримує також декілька місяців

 заробітної   плати?   Суспільство  фактично  поставило  в  умови

 самозбереження   і   самовиживання.   І   це   самозбереження  і

 самовижавання  заставляє його порушувати закон, не виконувати ті

 закони.   Тобто,  та  политика  невиплат  вона  створює  систему

 загальної корупції, загальної криміналізації в суспільстві, коли

 з  одного  боку існує влада, яка якби приймає закони, та якби їх

 виконувати, а з другого боку існує український народ, який, якщо

 буде  виконувати  ті  закони,  то  він  просто-напросто не зможе

 вижити.   Тому   ситуація   стає  політичною,  вже  ситуація  на

 сьогоднішній  день  полягає  не в тому, що кредит довіри простих

 людей  до  влади  вже вичерпався до кінця, а прості люби існують

 самі  по  собі, а влада існує сама по собі. Така ситуація є дуже

 небезпечна,   тому   що   вона   може   привести  до  соціальних

 катаклізмів, вона вже приводить, і може бути використана певними

 чинниками   до  повалення  держави  як  в  середині  української

 держави, так і на зовні.

      Часто  з  цієї  трибуни  звучало,  що  ми, наша політика ми

 будуємо  соціально-ринкову  економіку.  Це  звучало і у виступах

 прем'єр-міністрів,  це  звучало  і  у  виступах  президентів,  і

 багатьох  депутатів,  але  соціально-ринкова економіка саме тому

 звучить  соціально, що вона робить наголос, це не соціалістична,

 наголос  на  слово  соціальна, де говориться про то, що інтереси

 суспільства  і  кожної  людини  повинні бути поставлені в центрі

 уваги, інтереси простого громадянина, а не чиновника.

      З огляду на те, тепер тезово зупиняючись, без сумніву, якщо

 бюджет  не виконується, то це або штучно неправдивий бюджет, або

 тих,  на  кого покладено їхнє виконання, повинні просто-напросто

 забезпечити  виконання  цього  бюджету. Говориться про те, що ми

 повинні зменшити податковий прес, але про це говориться декілька

 років і він власне не зменшується.

      Дальше,  проблема тут часто звучить -повернення вкрадених в

 народу  валютних  коштів, які вивезені за межі держави. Це треба

 робити   парламенту,  ставити  на  контроль  все  це.  Я  думаю,

 насамкінець,  в програмі уряду, яку ми приймали тут попереднього

 уряду і будемо приймати, говорилося, досить часто говориться, що

 ситуацію    в    економіці   може   змінити   професіонал.   Але

 професіоналізм  ще  полягає в тому, що в нас є професіонали, які

 професійно  розкрадають  Україну.  Ми повинні ставити в уряді на

 патріотів, які працюють в першу чергу  не на себе, а на державу.

      Якщо такі люди приступлять до виконання державних програм і

 бюджетів,  тоді  простий  український  громадянин буде регулярно

 получати зарплату, студент -стипендію, а пенсінер -пенсію. Дякую

 за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Носов.

 

      НОСОВ В.В.

      Шановні депутати, шановні урядовці й гості!

      Я  б  до  постанови,  що вам роздана від комісії Буздугана,

 подав свою пропозицію  -  доповнити її окремим пунктом. Але якщо

 постанова   не  буде  прийнята,  то  я  наполягав  би,  щоб  моя

 пропозиція була прийнята як окрема постанова з одного пункту.

      Зміст  її  такий:  "Звернути увагу Прем'єр-міністра України

 Лазаренка  П.  І. (Павла Івановича) на необхідність невідкладної

 розробки  проекту  Закону  України про антикризове регулювання в

 економіці   згідно   з   дорученням,  передбаченим  в  постанові

 Верховної Ради  України  "Про введення в дію Закону України "Про

 Державний  бюджет  на  1996  рік".  Хочу  дати пояснення, що тут

 мається на увазі.

      Якби  наші теоретики-монетаристи читали не лише підручники,

 а  вивчали  історичний досвід, то вони з здивуванням побачили б,

 що  з кризи виходять не шляхом монетаристських заходів, а шляхом

 надзвичайних   заходів   -  так, як   це   робиться  у  воєнному

 надзвичайному  стані.

      Їздили в Південну  Корею  -  що ж ви там дивилися?! Треба ж

 було  дивитися,  як  виходили  з кризи тоді, а не якими заходами

 регулюють  зараз!..  А  тоді  було 5 п'ятирічок... 6 п'ятирічок,

 уряд  розписав,  хто  що  вироблятиме,  незалежно  від  того, чи

 приватна власність, чи неприватна... Скажімо, на Україну в стані

 кризи  кетчупи,  макарони  та  печиво,  мабуть  би, не возили!..

      Тобто,  вихід робиться в зовсім іншому режимі... Почитайте,

 як  робив  Рузвельт.  Якщо  генерал  Лебідь  розуміє,  не будучи

 доктором  наук, розуміє, як це треба робити і посилається на цей

 досвід,  то,  мабуть,  і  нашим  академікам треба в кінці кінців

 зрозуміти,  а  не  як  маленькі дітлашки в коротеньких штанішках

 бігають і кричать про лібералізацію!..

      Що робить держава? Держава контролює повністю виробництво -

 пустих  грошей ніхто не дає, контролює ціни, контролює заробітну

 платню   відповідно   і  вибалансовує  відповідність  зробленого

 заробітній платні в умовах свого кризового стану і не змагається

 з  найкращими  виробниками в світі. Для цього піднімаються митні

 кордони.

      А  що робить наш уряд? А наш уряд закладає наших виборців і

 всю  Україну,  беручи  кредити.  На  яких  умовах? Лібералізація

 режиму  про торгівлю і ціноутворення в дужечках, скасування всіх

 експортних  мит,  ліквідація  індикативних  цін  на весь експот,

 анулювання  спеціального  режиму експорту, ліквідація всіх вимог

 при   реєстрації   експорту,   відміна   існуючих   вимог   щодо

 сертифікації   якоті  товарів,  які  застосовуються  до  ттварів

 іноземного  виробництва.  Приїхали.  До  речі,  ця остання норма

 супречить   нормам   Конституції,   бо  по  Конституції  держава

 контролює,  захищає своїх спожвивачів. Оце і є запродаж України,

 тому,  що,  коли  ви  спробуєте вийти з кризи, вам скажуть, як в

 наступній   угоді   сказано:  "  У  разі  невиконання  будь-який

 забов'язань   основна   сума  боргу  з  нарахованими  процентами

 підлягають негайній сплаті". Оце і є той кручок, на який ловлять

 України.  Звісно,  ці  кредити на зарплату, на те, на се підуть,

 віддавати не буде відомо з чого.

      Я прошу проголосувати мою постанову, мій пунктик саме цей в

 поіменному режимі, щоб було видно, хто думає, а хто не думає про

 людей  і  про  Україну, бо виходить так, коли тот, хто підтримує

 ліберелізацію, коли їдуть на округ, то там вони розкривають душу

 і  кажуть,  що  ми за надзвичайний економічний стан. Це ж 2 речі

 зовсім  протилежні.

      Так що я прошу   проголосувати  поіменно.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.   Шановні  колеги,  час  Регламенту,

 відведений на 2 годи, відпрцювали. Нам потрібно порадиться чи ми

 будем  дальше продовжувати обговорення, чи ми приймем рішення, а

 потім  підем на  перерву.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Примем  рішення.  Одну хвилиночку... Одну хвилиночку. Павло

 Іванович, у вас   не буде  ніяких  по даному питанню?

 

      ЛАЗАРЕНКО. Шановний Олександр Миколайович, шановні народні

 депутати, декілька слів дозвольте стосовно обговореного питання.

 Дійсно,   воно   надзвичайно   складне,   дійсно,............  з

 більшістю  вступаючих,  які  так  гостро  і  боляче говорили про

 ситуацію,  котра  сьогодні склалася із виплатою заробіної плати.

 Найгостріше  це питання стоїть в шахтарських колективах.

      Я  вчора  вів  розмову,  сьогодні  хочу  підтвердити, що до

 вівторка,   наступного   вівторка  Уряд  приймає  сьогодні  міри

 конкретні для того, щоб вирішити зняти питання по шахтарям.

      Я просив би вас, шановні народні депутати, ісля перерви, ми

 подали  проекти  законодавчих документів, і щоб ви їх затвердили

 стосовно  регулювання спирту, Сьогодні Олександру Миколайовичу я

 передав,  тютюну,  ведення акцизної марки -все те, що вчора була

 розмова.

      Якщо сьогодні ви після обіду ратифікуєте дві угоди стосовно

 кредитів   і  дві  Постанови,  які  передані  в  Президію,  вони

 знаходяться в Олександра Миколайовича, вони не суттєві, сьогодні

 можна  було  б, оці 4 документу, оце була б спільна дія, спільна

 конкретна  справа,  яка  направлена  на  те,  щоб  ми працювали,

 розпочинаючи  з  завтрашнього  дня  в  цьому режимі. Конкретно і

 чітко.

      Стосовно  заробітної  плати.  По шахтарям ми до вівторка ми

 напругу знімемо. Загалом не розв'яжемо, а напругу знімемо. Зараз

 міністр  фінансів  і перший заступник голови Національного банку

 були  біля мене, ви бачили, з самого ранння, з піввосьмого ранку

 ми  сьогодні  працюємо  в  цьому  режимі, і десь до 16-17 години

 питання   ми   вирішимо.   Розуміючи   складність   і  розуміючи

 неохідність прийняття  цього  питання. Це  по-перше.

      По  Постанові і по іншим питанням, які вносив депутат Носов

 і інші  були  пропозиції.

      Ми   вчора   домовились  до  вересня  місяця,  можливо,  не

 програма,  яка  потрібна,  а  план  дій  Уряду,  саме по цим тим

 напрямкам,  про  які  сьогодні  вів  і депутат Носов, і інші. Не

 монополія,  як  де-хто  веде розмову, а державне регулювання тих

 головних   напрямків,   котрі  сьогодні  особливо  потрібні  для

 держави, для її економіки, для наповнення бюджету, ми внесемо.

      І  тому,  звісно, потрібно і звернутись і так, але рішення,

 які  б такі були б категоричні, конкретні, не приймати сьогодні,

 нема  необхідності,  до вересня  ми їх внесемо.

      І на останнє. Я просив би перед днем Уряду, перед тим, поки

 що  в  залі  знаходиться  більшість народних обранців, просив би

 поставити   4  питання  на  розгляд,  проголосувати  їх  і  дати

 можливість  еалізувати  наповнення бюджету конкретними діями уже

 Уряду після  цього, як ми зробимо. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги,  я  думаю,  що ці 4

 питання.  Сейчас  займається  у  нас  комісія  на  чолі Віктором

 Івановичем  Сусловим.  Я  думаю,  що ми у другій половині дня їх

 винесем,  введем  в  порядок  денний і розглянем. Вже по питанню

 прийняття  безперечно порадимся і я думаю, приймем.

      Я  хочу,  щоб  ми  зв  ами  сьогодні, працюючи в режимі дня

 Уряду,   вчора   в   нас   день   був   досить  такий  складний,

 відповідальний,  оли  ми  з вами слухали і Президента, слухали і

 Прем'єр-міністра і чул ивідповіді на ті питання, які задавалися.

 Мені  кажеться,  що  ми  зрозуміли, що дійсно ситуація зрозуміла

 всім. Але вона і не безнадійна і вона керована.

       Тому   хотілося   б,   щоб   і  сьогоднішня  розмова,  яка

 відбувається по-першому питанні, безперечно, вона буде врахована

 і  Прем'єр-міністром і тим Кабінетом, який буде формуватись, але

 ми   думаєм,   що  і  Прем'єр-міністр  при  формуванні  Кабінету

 Міністрів  безперечно  врахує  ті позиції, які він ісповідував у

 своєму програмному виступі, по яких принципах будуть підбиратись

 члени Кабінету Міністрів.

      А  зараз  нам необхідно з вами прийняти постанову. У вас на

 руках  єсть проект цієї Посатнови. Я хотів би, щоб ми його зараз

 прийняли  за  основу.  А  потім  я  скажу  за  ті  пропозиції  і

 зауваження,  які  внесенні  в  письмовій  формі. Вони переді мно

 єсть.

      Я  ставлю  на  голосування  прийняти  проект  Постанови  за

 основу.  Той  проект,  який  повинен у вас на руках буть, проект

 Постанови,  внесений Комісією Верховної Ради з питань соціальної

 політики та праці.

 

      "За" -

 

      Я  прошу, розберіться і давайте... Значить проект, внесений

 комісією.  У  вас  єсть  на руках. Я ще раз питаю. Якщо потрібно

 зачитать, давайте я зачитаю. Одну хвилиночку, я зачитаю. Сядьте,

 пожалуйста, потом будем з мотивів.

      Проект постанови вноситься  Комісією Верховної Ради України

 з  питань  соціальної політики та праці. Постанов Верховної Ради

 про інформацію з питань пов'язанних з виплатою заробітної плати,

 пенсії,  стипендії  інши  соціальних  виплат  та  про підвищення

 розміру мінімальної заробітної плати. Верховна Рада постановляє:

      1.  Інформацію  Кабінету  Міністрів  України про заходи, що

 здійснюються  для  погашення  заборгованості  заробітної  плати,

 грошового забезпечення пенсії, стипендії інших соціальних виплат

 та  про  можливість  підвищення  мінімальної  заробітної плдати,

 мінімальної пенсії за віком  взяти до відома.

      2.  Зобов'язати  Кабінет  Міністрів  України  на  виконання

 постанови   Верховної   Ради   від  24  травня  1996  року  ь214

 активідзувати роботу щодо поповнення доходної частини бюджету та

 скорочення   непершочергових   видатків   з   бюджету   з  метою

 спрямування  надходженнь  до  бюджетів  всіх  рівнів  на виплату

 заробітної  плати,  грошового  забезпечення,  пенсії,  стипендій

 інших соціальних виплат.

      Підготувати  і  внести  на  розгляд  Верховної Ради України

 узгоджувальний  з об'єднанням профспілок пропозиції про перегляд

 з  1  вересня 1996 року розгляд мінімального розгляду заробітної

 плати.

      Проінформувати Верховну Раду України про хід виконання цієї

 постанови до 1 вересня 1996 року.

      3.  Висловити  недовіру виконуючому обов'язки віце-прем'єру

 міністру  з соціально-економічних питань Пинзенику та заступнику

 міністра фінансів з соціальних питань Матвійчуку і запропонувати

 Президенту  та  прем'єр-міністру  України  врахувати  висловлену

 недовіру  зазначеним особам при  формуванні   уряду".

      Ну тут по-першому, по Пинзенику, ви знаєте, що у відставці.

 Комісія  це  розуміє,  а Матвійчук тоже входить в склад Кабінету

 Міністрів. Тому я вважаю, що ці питання уже враховані.

      Я ставлю цей проект за основу. Без 3 пункту.  Голосуєм.

 

      "За" -

      Одну  хвилиночку.

      Я тоді ставлю з 3 пунктом. Вмісті. Будь ласка.

 

      "За" -

      Будь ласка. Павло Михайлович Мовчан.

 

      МОВЧАН

      Шановні   колеги  і  шановний  Олександре  Миколайовичу!  Я

 вважаю,  що,  перше,  треба  було  б зробити редакційну правку і

 замість  другого  пункту  в  такій  редакції,  якій існує зараз,

 запропонувати  зобов'язати  Кабінет  Міністрів  вжити необхідних

 заходів   і   далі  там  за  текстом,  що  стосується  скорочень

 непершочергових  видатків  і  спрямувань  надходжень до бюджету.

 Просто вжити необхідних заходів. Без цього тлумачення.

      І друге. В зв'язку з тим, що ви тільки вчора виявили довіру

 прем'єр-міністру  і за Конституцією -це Конституційна норма -він

 формує  Кабінет Міністрів, я просив би вас, шановні колеги, все-

 таки  дати  можливість Павлу Івановичу формувати ту команду, яку

 він бачить.

      І третій пункт -не проголосовувати. Давайте ми його змімемо

 із  цією редакційною поправкою, яку я пропоную -вжити необхідних

 заходів. Це більш конкретизуюча дія. І плюс пропозиція, яка була

 висловлена депутатом Носовим.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилиночку, шановні колеги, я тоді ще раз

 ставлю  на  голосування  ций проект постанови без 3-го пункту, а

 потім  ми  його  наповнимо  тими пропозиціями, які ви вносите. Я

 прошу  проголосувати.  Бандурко,  у  вас генеральський голос, не

 шуміть,  сідайте.  Ну,  не  з 1 вересня, безперечно. Голосуєм за

 основу без 3 пункту, а потім внесем поправки.

 

      За-

 

      Прийнято.  По  першому  пункту  які  зауваження є? Немає по

 першому.  По  другому  пункту,  будь ласка, вносив пропозицію, я

 вибачаюся,  Мовчан  Павло  Михайлоович. Павло Михайлович, ще раз

 повторіть, будь ласка, бо ми з голосу.

 

      МОВЧАН.  Зобов'язати  Кабінет  Міністрів  вжити  необхідних

 заходів  щодо  скорочення  непершочергових видатків із бюджету з

 метою спрямування надходжень до бюджету всіх рівнів, ну, далі за

 текстом.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Це редакційно.

 

      МОВЧАН.  Зобов'язати, так.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Буздуган.

 

      БУЗДУГАН.  Дякую,  шановні  колеги, це саме мені доведеться

 працювати  з  тими людьми, які займаються соціальними питаннями,

 тому  я  все-таки  прошу  поставити  третій  пункт  поіменно,  в

 поіменному режимі.

      Ви знаєте, в нашій комісії...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка, ми проголосували без 3-го

 пункту за основу.

      БУЗДУГАН  Є  конкретна  пропозиція, я прошу поставити її на

 голосування і прошу поставити  в поіменному режимі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поставлю, Юрій Олексійович, ну, я поставлю. Я

 поставлю,  ви ж внесли пропозицію, я поставлю. Поставлю, я ва ще

 раз кажу. Ми ще другого не прийшли. Що ви хвилюєтесь?

      Значить  по  другому  пунтку  тут є така пропозиція не до 1

 вересня,  а  повернутися десь мабуть в середині вересня, там, 15

 вересня  ми  3  виходим  з  вами  на  роботу,  тому  я вважаю це

 редакційна правка, будь ласка.

      Терьохін.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Меркушов, будь ласка. Меркушов заблокував вас. Будь ласка.

 

      МІРКУШОВ.

 

      Шановний Олександр Миколайович, в другому пункті, абзац 2 -

 тут  встановлена норма з 1 вересня 1996 року. Зважаючи на те, що

 до  вересня  буде формуватись новий склад уряду, буде готуватись

 програма,  я  вважаю,  недоцільно  записувати  такий  термін. Ми

 будемо  розглядати програму і тоді ті питання будемо вирішувати.

 тому  я пропоную цей пункт оставити в такій редакції, в якій він

 є. Але вилучити термін - з 1 вересня.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто,  повернутись осінню. Нема заперечень? Я

 прошу підтримать цю пропозицію.

      Про перегляд восени 1996 року.

 

      "За" -

 

     1 жовтня - якраз уряд буде сформований. Будь ласка, голосуєм

 за 1 жовтня.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      До другого пнукту ще єсть?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Анісімов,  потім Терьохін. Терьохін, треба сидіть на своєму

 місці сидіть у області, а ви бігаєте по всьому залі!..

 

      АНІСІМОВ Л.О., 178 виборчий округ, Запоріжжя.

      Александр  Николаевич,  я  прошу обратить внимание. Значит,

 все  можно  оставить  в  такой редакции, но во втором пункте, во

 втором абзаце, где заканчивается: минимальной заработной платы и

 минимальной  пенсии - о  чем  сегодня  шла  речь. Поэтому нельзы

 опускать и этот момент.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Погоджуємся? Я ставлю цю поправку. Це 2 пункт,

 остання  строчка:  мінімальної  заробітної  плати і мінімальної

 пенсії. Голосуєм.

 

      "За" -

 

      Поправка прийнята.

      Ще до другого пункту?

 

      ТЕРЬОХІН.

      Шановні  народні  депутати, я хотів би звернути вашу увагу,

 що  слово  "забов'язати"  є  абсолютно  некоректним.  Подивіться

 Конституцію,  ми  можемо запропонувати урядові, а не забов'язати

 уряд.  Це  вже  час  минулої  Конституції.  Тому  прошу  замість

 "забов'язати", записати "запропонувати",  а потім спитаємо.

      Дякую.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає  заперечень? Ну, приймається, голосувать

 не  будем.  Будь  ласка, по 2-му пункту ще єсть? Кузьменко, будь

 ласка.

 

      КУЗЬМЕНКО, "Комуністи  України", Запоріжжя.

      Спасибі.  Я хотів би запропонувати, доповнюючи до логічного

 завершення те, що запропонував Анісімов, завершити цей 2-й абзац

 таким  виразом:  "розмір  мінімальної  заробітної  плати, платні

 мінімальної пенсії відповідно до статті 48 Конституції України".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.....  Я думаю, можна. Давайте проголосуєм. На цю

 статтю сьогодні вже увага тут зверталася, як на настолюну книгу.

 

      "За"-

 

      Прийнято.

      В  цілому  голосуєм?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку, одну хвилиночку... До 2-го пункту ще єсть

 поправки?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Єсть поправки?

      Антон Антонович, будь ласка. У Носова 4-й пункт, ну, в мене

 ж  єсть  Носова...  Закінчим  з  2-м,  потом перейдем, ну, що ви

 торопитесь?

 

      ____________. Александр Миколайович?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь  ласка.

 

      КОРОПЕНКО,  фракція  комуністів, Дніпродзержиинськ.

      Я пропоную 2-й пункт викласти коротко і ясно. Запропонувати

 Кабінету Міністрів виконату Постанову Верховної Ради України від

 24  травня  1996  року  за  номером 214 і поставити крапку. І не

 перераховувати,  що  там  потрібно  робити  Кабінету  міністрів.

 Непершочергових  видатків  давно вже немає. Нема нічого, все йде

 на  зарплату.  То  чого  ми будемо казати Кабінету Міністрів, що

 робити.  Він  сам  знає, що робити, а ми тільки напомнимо те, що

 зроблено було раніше. Пропоную підтримати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  пропозицію  ставлю  Антона  Антоновича  на

 голосування.

      Таким  чином,  можна  приймать  взагалі  одним  пунктом.

      За -

      Спасибі,  прийнято.

      До  другого  ще  є зауваження?  Тітенко  просить.

 

      ТІТЕНКО.  Я вношу такое предложение, что если эта постанова

 не   будет   выконана,   то   взять   з  бюджета  на  содержание

 Администрации  Президента и Уряду, Верховної Ради и выплатить за

 эту зарплату медработникам и социальной сфере, выплатить за счет

 их,  внести  изменения  в статью.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це в порядку пропозиції буде п рийнято.

      У  вас? Камінський. до  другого  пункту,  я так  розумію.

 

      КАМІНСЬКИЙ.  Дякую, Олександре  Миколайович.

      Я,  підтримуючи  пропозицію чи наполягання Буздугана щодо 3

 пункту,  я  б його запропонував доповнити Постанову тільки таким

 чином: не висловити недовіру, а порекомендувати Прем'єр-міністру

 Лазаренко не розгляда...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Отключіть  мікрофон.  Ми  ведем  розмову  за 2

 пункт. Нема до другого пункту?

      Тепер  за  3  пункт.  Голова  комісії Буздуган наполягає на

 тому, щоб ми проголосували поіменно за 3 пункт.

      Я  ставлю  на  голосування,  хто  за  те...  Зрозуміло,  це

 персональне   питання.   Правильно.   Олександр   Іванович  прав

 стопроцентно.

      Одну хвилиночку, я ставлю пропозицію 3 пункт на голосування

 в  редакції, яку внесла комісія Буздугана. Будь ласка, голосуєм.

 Не поіменне, ми голосуєм у звичайному режимі.

 

      "За" -

      Все.  Знімаєм  напругу.  Олександр  Іванович і ви знали, що

 вона буде знята.

      Значить,  тепер  пропозиція  Носова,  я  читаю.  "В порядку

 законодавчої  ініциативи вношу відповідно до статті 3 і так далі

 Регламенту  Верховної  Ради  до проекту Постанови щодо звіту про

 погашення     заборгованості    заробітної    плати,    пропоную

 проголосувати поіменно пропозицію таку.

      Перше.  Доповнити  проект  Постанови Верховної Ради пунктом

 такого  змісту,  мається  на  увазі  3.  Звернути увагу Прем'єр-

 міністра   Лазаренко   на   необхідність  невідкладної  розробки

 проекту-закону  про антикризове регулювння в економіці. Згідно з

 дорученням  передбаченої  постанови  Верховної  Ради України про

 введення в дію Закону України "Про державний бюджет на 1996 рік"

      Хто за те, щоб цб пропозицію... Будь ласка.

 

      ЛАЗАРЕНКО.  Я  звертався  до  вас  і  знову звертаюсь. Ми ж

 домовилися,  що  в  вересні  ми  внесем пропозиції. Необхідності

 прийняття  такої  постанови сьогодні немає. І звертаюсь знову до

 вас  в  присуності Уряду, щоб ми могли дать всі пояснення, після

 обіду  розглянути чотири питання, і котрі сьогодні необхідні. Ми

 приймаєм те, що також необхідне. Але говорне сьогодні дещо інше.

 Ми  разом з Сусловим погодили це питання і конкретно вносим. Оце

 буде наповнення бюджету. А від того, що зробим, або приймем, або

 не  приймем  наповнення  реального не буде. І тому я прошу зняти

 питання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги!  Ну давайте так. Ми

 закон прийняли з вами? Прийняли. Давайте цей закон і виконувать.

 Ну  що  ми  будем,  як кажуть, масло маслов помогать. Я ставлю в

 цілому  постанову  з  тими  поправками, за які ми проголосували.

 ГОлосуєм. Я прошу не шуміть з місця.

 

      "За" -

 

      Одну хвилиночку.

      Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО.

      Дякую. Як я ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пре'мєр-міністр... що ви шумите. Прем'єр-мінстр

 попросив, ми погодилися з ним.

 

      ВІТРЕНКО....  я  вдячна  Олексапндру  Миколайовиу, що слово

 дали  для  пропозиції  до  постанови.  Я  пропоную до четвертого

 пункту,  і  тоді, може, ми уникнемо колізії з 3 пунктом, хоч він

 там  повинен  бути, але ж в 4 пункті чітко записати "Зобов'язати

 Президента і прем'єр-міністра України у вересні 1996 року подати

 у  Верховну  Раду  України Програму надзвичайних заходів, де для

 розблокування потиту населення і відновлення мотивації до праці,

 рівень   мінімальної   заробітної   плати   становити   не  нище

 фізіологічного  рівня  9,  3  мільйони  карбованців, мінімальної

 пенсії  -на  рівні  мінімального споживчого бюджету -22 мільйони

 карбованців.  Передбачити  регулювання  і обмеження максимальних

 рівнів заробітної плати".

      Ясна  річ,  щоб  не  було  інфляційного  буму,  треба вжити

 комплекс певних   заходів.

      Я  вважаю, що ми, як Верховна Рада, оці рівні, я к завдання

 дамо  уряду, то хай далі вони планують свою политику. Але вони ж

 повинні знати  -  над  чим працювати.

      Тому  я  прошу  вас  поставити  мою пропозицію в поіменному

 режимі   на  голосування.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Я    ставлю   на   голосування   пропозицію,

 (...........) внесена. А потім повернемся до Носова пропозиції.

      Ну зачитала ж тільки. Нада слухать. Ви все врамя хвилюєтесь

 і не   слухаєте.

 

      "За" -

 

      Носов, будь ласка. Носов.

 

      НОСОВ

      Шановні депутати! Шановний Павло Іванович! Справа втому, що

 одна  справа  -це  програма уряду і зовсім інша справа -це закон

 про   антикризове     регулювання.

      Ви  передбачите  програму  і, скажамо, громадські роботи, а

 Кодекс законів про працю вам не дозволяє цього робити. Тільки за

 фахом  використовувати.  Оце  є елементом цього закону. Скажімо,

 французи  в 70-х роках встановили, зарабітня платня в приватному

 секторі  не  вижче  ніж  в  державному,  ви  цього передбачити в

 програмі  не  можете,  тому  що  цен  може  буть  тільки законом

 встановлено,  і  треба  набрати цілу низку цих питань, які мають

 бути  відображені  в  законі. І саме оцей закон дасть можливість

 вам  скласти  програму,  бо  коли  ви  складете  цю  пограму, ви

 побачите, що ви не маєте права її впроваджувати.

      Я  прошу  проголосувати  поіменно, я надійшлю вам, до речі,

 книгу,  зараз  роздобув,  півтора  року  здобував "Экономические

 чудеса,  поучительный  опыт  для  России" зараз зкопіюють, я вам

 надійшлю  і  всі  оці  заходи,  які  треба в законі передбачати,

 будете виифвчати, вибирати.

      Я  прошу  проголосувати  поіменно, навіть якщо два чоловіки

 підтримає,  буде видно хто розуміє це питання, а хто не розуміє.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   ставлю...   Хто   за   те,  щоб  поіменно

 проголосувать  внесену  поправку, а точніше, доповнення депутата

 Носова?  У вас на руках ця пропозиція є.

 

      "За" -

 

      Ставлю на поіменне голосування внесене доповнення. Голосуєм

 в поіменному режимі.

 

      "За" -

 

      Не  прийнято.  Я ставлю проект постанови з тими поправками,

 які ми прийняли, в цілому.

 

      "За" -

 

      Прийнято.

      Оголошується перерва на 30 хвилин!

     

                           ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ....  Хто  це такі бумаги роздає оце?.. У кого на

 що хватає розуму... Я просив запросить людей до залу...

      Шановні  колеги, перед тим, як надати слово заступнику... а

 точніше -  виконуючому   обов'язки  заступника  голови  Кабінету

 Міністрів  Зубцю,  я б хотів, щоб ми з вами порадилися по режиму

 дальнійшої роботи сесії.

      Враховуючи  те,  що  сьогодні  Прем'єр-міністр  і  разом  з

 Кабінетом Міністрів у другій половині дня повинні зустрічатись з

 шахтарями і депутатами від цих регіонів -  Донецької, Луганської

 облстей - прохання  було  б  таке:  у  нас  3  питання  ті,  які

 стосуються  людей,  членів  уряду,  виконуючих  обов'язки членів

 уряду.  Щоб ми ці 3 питання, які... в першу чергу,  звіт про хід

 виконання  Закону  про  Державний бюджет в частині відшкодування

 колективним   сільськогоподарським   підприємствам коштів,  і  2

 питання, які  винесені  на День уряду - це про хід підготовки до

 збирання врожаю  і  про  порядок розрахунків за газ - щоб ми без

 перерви  ці  3  питання  в складі Прем'єр-міністра і членів, які

 виконують... склад уряду, розглянули без перерви.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Потім,  в  кінці  розглянули  3 питання, які внесе Суслов в

 присутності  уряду.

      Рробим  перерву і в 16 годин продовжуєм уже ті питання, які

 у нас... Не заперечуєте?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      В  такім  режимі  працюєм.  Тому  я  просив би по цих трьох

 питаннях,  враховуючи час, щоб ми максимум по 40 хвилин на кожне

 питання.  Це  нам  хватить  півтори  години  для  того, щоб ми 3

 питання  розглянули.  Потім розглядаєм 3 законопроекти в пакеті,

 які  внесе  Суслов і членів уряду відпускаєм десь там у 14-30, у

 15 годин. Не заперечуєте? Працюєм.

      Таким чином, слухається питання про звіт Кабінету Міністрів

 України  про  хід виконання Закону "Про Державний бюджет на 1996

 рік"  в  чистині відшкодування колективним сільськогосподарським

 підприємствам  коштів  для  компенсації  витрат  на  будівництво

 об'єктів  соціально-культурного призначення на селі у 1995 році.

 Зубець  Михайло  Васильович,  виконуючий обов'язки віце-прем'єр-

 міністра. Співдоповідач Даниленко... Михайло Васильович, скільки

 часу вам? Будь  ласка.

 

       ЗУБЕЦЬ.  Шановний  Олександр  Миколайович, Павло Іванович,

 шановні  народні  депутати. В зв'язку з тим, що вчора у доповіді

 прем'єр-міністра і в відповіді на питання досить детально стояло

 питання виплати із бюджету 25 трильйонів карбованців на понесені

 затрати  відшкодування  до  соцкультурної  сфери.  В  мене  єсть

 пропозиція,  я  б  хотів  би, щоб ви мене підтримали. Чітко було

 сказано  який уряд зараз примає міри по виконанню цієї бюджетної

 частини,  було  чітко  сказано  як  буде  проведено  взаємозалік

 частини  затрат  і  було сказано, що у вересні місяці це питання

 буде вирішуватись.

      В  мене  єсть  пропозиція -детально розгялнути це питання в

 вересні, а сьогодні зняти  його з  обговорення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Як, колеги?

      ШУМ  В  ЗАЛІ

      Правильно. Я думаю, що, дійсно , зараз південь і центральна

 частина  вже  в  жнивах.  Вчора  ми  з вами прийняли 1 серьйозне

 рішення,  я  думаю,  воно  піде  на  користь іменно і державі, і

 хліборобам.  Зараз  так,  як  доповів  прем'єр-міністр тільки що

 в розмові із  Головою  Верховної Ради, Шпек працює над кредитом,

 який ще дозволить нам майже півмілліони  тонн завезти пального у

 найближчий час,  тобто, десь  до 1-го вересня.

      Я  думаю,  щі  ті міри, які приймаються, дозволяють сказать

 нам,  що  селу  буде поставлено на протязі місяця-півтора десь в

 межах півтора мільйона тон пального.

       Тому  я думаю, що сьогодні питання настільки зрозуміле, що

 потрібно  дать  можливість,  щоб  і  Прем'єр,  і Віце-прем'єр, і

 міністр  сільського  господарства працювали над цим, а ми з вами

 їх підтримали.

      А у вересні  місяці   повернутись  до  його  і заслухати.

      нема заперечень?

      Хто  за  таку  пропозицію,  яку  вніс  віце-прем'єр,  прошу

 проголосувати.  Прошу  розібратись  з  робочими  місцями і прошу

 підтримати.

      За -

      Одну  хвилиночку,  я тоді дам Даниленко Анатолій Степанович

 хоче підтримать, я йому слово даю, голова аграрної комісії.

 

      ДАНИЛЕНКО.  Я дякую, Олександр Миколайович, що ви дали мені

 можливість   висловити   свою  позицію  як  голові  Комісії,  як

 депутату.

      Справа  в  тому,  що  дійсно,  вчора в своїй доповіді Павло

 Іванович конкретно сказав, що в лпні місяці, Михайло Васильович,

 до  кінця  липня  буде  ще  3  трильйони  карбованців, а потім в

 зв'язку  з тим, що закінчується авансування під держаконтракт, у

 вересні  місяці  піде  активне відшкодування затрат, які понесли

 товаровироники  на  будівництво  об'єктів  соціально-культурного

 призначення.

      А   тому  в  цілому  я  підтримую  те,  що  сказав  Михайло

 Васильович,  але  при  одні  умові,  щоб  ми в вересні місяці не

 знімали  з  повістки  денної це питання. І в порядку контролю ми

 зобов'язані  як  як  складова наша комісії Верховної Ради десь у

 другій половині вересня це питання поставити і розглянути.

      І ще хотів би попросити, Михайло Васильович, щоб ви сказали

 у  порядку  інформаці  всім  керівникам  областей,  тому що дуже

 багато  надходить  дзвінків, прохань про прискорення направлення

 цих  коштів безпосередньо сьогодні  в АПК.

      Але,  Олександр  Миколайович,  я  не  хотів  би  зв'язувати

 сьогодні   і друге  питання,  яке  винесено на день  Уряду.

      А  по  цьому,  я  думаю,  можна  погодитись  із пропозицією

 Михайла  Васильовича  при одній умові, щоб було виконання те, що

 сказав  вчора  при  доповіді  Павло  Іванович.  Гроші ідуть, а у

 вересні місяці ми працюємо активно. І у вересні місяці буквально

 при початку роботи, десь у середині ми слухаєм данне питання.

      Дякую, шановні колеги, за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто  іде  розмова  про те, що ми все-таки по

 жнивах  розглянемо  окремо зараз, а це проголосувать і перенести

 на вересень місяць. Перенести на вересень.

      Ставлю  на  голосування  цю  пропозицію,  яку  підтримує  і

 комісія. Голосуєм.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Слухається  питання.  Сідайте,  будь  ласка.  А  ні,  у вас

 слідуюче.  Слухається  питання  про  хід  підготовки до збирання

 врожаю  в  1997 році, формування продовльчих ресурсів та хлібний

 баланс. Михайло Васильович, будь ласка.

 

      ЗУБЕЦЬ. Шановні народні депутати, сільськогосподарські

 товаровиробники  ведуть,  як  ви  добре  знаєте,  зараз збирання

 зернових  культур.  Урожай сільськогосподарських культур в цьому

 році  формується  дуже в складних погодних умовах. Практично всі

 області,  особливо  південні,  довгий  час були вражені жорсткою

 посухою. Це спонукало внести корективи в очікуванні валові збори

 зерна  та інших видів продукції.

      Обстановка,   яка  склалася  на  зерновому  полі,  потребує

 продуманого  підходу  до  організації  та  проведення збиральних

 робіт,  раціонального використання вирощеного врожаю. На жаль, в

 цьому  питанні  єсть багато в нас іще недоліків. Під урожай 1996

 року  в  господарствах  суспільного  сектору  посіяно зернових і

 (............) кутур 12, 9 мільйонів гетарів або 90 відсотків до

 прогнозу.  Дозбирання  очікується  12,  3  мілйьони гектарів, що

 становить  94 відсотка до прогнозу.

      Найбільше    зменьшення    площ    зернових    має   місцев

 Запоріжській   -179,   в   Херсонській   -158,   Одеській  -138,

 Миколаївській  -111  і  в  Кіровоградській -65 тисяч гектарів. В

 цілому  по  державі  площа  зернових  зменьшується в порівняні з

 прогнозними розрахунками на 111 тисяч гектарів - 8 відсотків.

      За даними областей валовий збір зернових культур господаств

 суспільного  сектору  з врахування кукурудзи очікується на рівні

 27-28  мільйонів  тонн, що на 4, 5 мільйонів тонн менше прошлого

 року.  Найбіше  зерна не добирається, як вам вже добре відомо, в

 господаствах південних областей, які зазнали жорсткої посухи.

      Всього  недобирає  Південь у нас 5, 5 мільйонів тонн зерна,

 із  них Запорізька область -860, Херсонська -770, Одеська -780 і

 Миколаївська - 750  тисяч тонн.

      Ранніх  зернових і зернобобових культур очікується одержати

 24  мільйонів  тонн,  це  на  5  мільйонів  менше минулого року.

 Валовий  збір  озимої пшениці передбачається в обсягах 15,3 - 16

 мільйонів  тонн,  що  також  дещо  менше прошлого року. Державне

 замовлення  на  закупівлю  зерна  і насіння сформоване  в обсяг,

 передбачених постановою Кабінету Міністрів, 5 мільйонів тонн.

      Цим же документом передбачалось проавансувати до 5 липня 60

 відсотків  вартості  держзамовлення  фінансами  та матеріальними

 ресусами. Необхідно сказати, що на 4 липня, як вчора сказав це і

 Прем'єр-міністр  Павло  Іванович, Уряд виконав своє зобов'язання

 перед  сільськогосподарськими товаровиробниками. Видано грошових

 авансів  - 40, 1  трильйон  карбованців,  поставлено мінеральних

 добрив і засобів захисту рослин на 18, 7 трильйонів карбованців,

 поставлено техніки, насіння інших матеріальних ресурсів на 10, 4

 трильйони   карбованців   з   врахуванням   техніки,   придбаної

 господарствами   на   умовах   розстрочки  платежів.  І  так  72

 трильйони  карбованців,  як  і  планувалося сільськогосподарські

 товаровиробники отримали.

      Подані   областями   розрахунки   свідчать,   що   державне

 замовлення   по   закупівлі  зерна  буде  виконано.  Керівництво

 Автономної  Республіки Крим та Запорізької області звернулися до

 Уряду  з проханням дещо зменшити обсяги державного замовлення. А

  Харківська   область   навпаки   попросила  збільшити  державне

 замовлення  по  області  на 100 тисяч тон. Такі зміни Уряд вніс.

 регіональне   замовлення   формується   для  задоволення  потреб

 населення   областей   та   Автономної   республіки  Крим.  Слід

 відмітити,  що  в  цьому році уряд не має достатніх ресірсів для

 регулювання... потреб у продуктах харчування на місцях.

      Кожний  регіон  повинен  вирішувати це питання самостійно ї

 його  керівники  відповідають за стан збереження... забезпечення

 населення  свого  регіона  продуктами харчування. Це, на відміну

 від  попередніх  років.  За  регіональним замовленням очікується

 надходження  зерна 3, 4 мільйони тон, що на півтора мільйона тон

 менше   до   потреби.   Найбільше   не  виконується  регіональне

 замовлення    в    господарствах    Запоріжської,    Луганської,

 Миколаївської,  Тернопольської областей та Автономної Республіки

 Крим.

      Для опати праці, якщо говорити по балансу, для оплати праці

 планується  використати 4, 4 мільйолна тон, або 16 відсотків від

 валового  збору  зерна.  Із  них озимої пшениці -2, 7 тон або 18

 відсотків.

      Поставки  за  матеріально-технічні  ресурси становитимуть 1

 мільйон  300  тисяч  тон,  громадське харчування -450 тисяч тон,

 продаж  комерційним  структурам  по  бартерним  угодам  та  інші

 витрати     становитимуть      мільйон   800  тисяч  тон.

      При   такій   структурі   витрат  для  потреб  громадського

 тваринництва  залишиться  5,  6  мільйони тон зерна, або лише 34

 відсотки  до   потреби.

      А    в    господарствах   Луганської   області   лише   26,

 Чернівецької  -23,  Херсонської 20, Миколаївської -понад досягає

 15   відсотків.

      Заготівельні   підприємства   Автономної  Республіки  Крим,

 південних  областей  Дніпропетровської, Донецької, Запоріжської,

 Миколаївської,   Одеської   та  Херсонської  областей  своєчасно

 завершили   ремонт   і  підготовку  тезнічної  бази.  Достроково

 підготвалася   до   хлібозаготівель   підприємства  Полтавської,

 Тернопольської і Хмельницької виробничих об'єднань елеваторної і

 зернопереробної  промисловості.

      До  1  липня поточного року завершили ремонт технічної бази

 заготавеньні     підприємства     Вінницької,     Закарпатської,

 Чернівецької,   Луганської   та  інших  областей.  (...........)

 остальних   областях   ця   робота   завершується.

      Підготовлено необхідну кількість зерносховищ, зерносушарок.

 Технічна база заготівельних підприємств дозволяє щодоби приймати

 1.  3 мільйони тонн зерна, очищати в потоці біля одного мільйона

 тонн і сушити понад півмільйона тонн колосових культур.

      Проведено  доукомплектування  та  підготовку кадрів масових

 професій,   всього  пройшло  підготовку  біля  6  тисяч  чоловік

 приймально-якісного,  бухгалтерського,  персонального  складу та

 механізаторів.

      Необхідно  сказати,  що  не повністю вирішуються ще питання

 забезпечення  пальними  переробних  і  зберігаючих  підприємств.

 Складними    залишаються   питання   технічного   і   ресурсного

 зебезпечення  збиральних  робіт.  Комбайновий  парк, як ви добре

 знаєтье  за  останні 5 років скоротився майже на 22 відсотки, із

 112 тисяч у нас залишилося 87 тисяч комбайнів, майже половина із

 них  відпрацювали  амортизаційні  сроки  і в збиранні цього року

 приймуть   участь   біля  72  тисяч  зернозбиральних  комбайнів.

      Навантаження  на  один  комбайн у цьому році складатиме: по

 зоні  степу  -180  гектарів, по лісостепу -136 і по поліссю -118

 гектарів.  За розрахунками урожай ранніх зернових в таких умовах

 можна  бути зібрати в середньому по зонах відновідно 20, 17 і 16

 днів. Це в самий оптимальний строкі і то, воно буде перевищувати

 оптимальні  строки  в півтора-два рази.

      Найбільше  навантаження  в  Автономній Республіці Крим -195

 гектарів, в Дніпропетровській області майже 200, в Миколаївській

 также   200,  в  Харківській  і  Херсонській  по  180  гектарів.

 Необхідно  сказати,  що поряд з таким високим авантаженням є ряд

 господарств,  де навантаження на комбайн буде складати майже 300

 гектарів.

      В   збиральних   роботах  в  цьому  році  братимуть  участь

 закуплені   по  імпорту  600  комбайнів  фірми  "Джон-Дір",  300

 німецьких  комбайнів  фірми  "Клас",  90 американських комбайнів

 фірми  "Ньюхоланд",  60  датських  "Масей....  сон"  та невелика

 кількість комбайнів інших фірм.

      У  цих  умовах  особлива  увага  звертається на організацію

 роботи  комбайнового парку, зокрема високопродуктивних комбайнів

 імпортного   походження,   які,   як   правило,   формуються   в

 механізовані загони.

      При  цьому  середній  виробіток на 1 комбайн сягає 100-1200

 гектарів,  тобто  1000 цих комбайнів, яка буде приймати участь в

 збиранні  цього  року,  замінить  понад 4 тисячі комбайнів класу

 "Нива".

      Зважаючи  на  складне становище з забезпеченням господарств

 зернозбарильними  комбайнами,  великим  обсягом ремонтних робіт,

 уряд  виділив  5  трильйонів  карбованців  бюджетної  позички на

 закупівлю  запасних  частин  критичного  імпорту  та тракторів і

 сільськогосподарської техніки, в тому числі - до зернозбиральних

 комбайнів.

      Спеціалізованим  майстерням  по  ремонту збиральної техніки

 надано  допомогу  коштами  в  сумі  330 мільярдів карбованців, з

 Державного   бюджету   виділено  100  тисяч  шин  для  вантажних

 автомобілів.    Виділені    кошти    Харківському   тракторному,

 Дніпропетровському        заводам        для        забезпечення

 сільськогосподарських   товаровиробників  тракторами  на  умовах

 лізингу - господарствам уже поставлено майже 2 тисячі тракторів.

      Додатково    на   ремонтно-транспортних   підприємствах   і

 ремонтних  заводах  організовано  виготовлення  206  найменувань

 деталей до зернозбиральних комбайнів; більше 120 найменувань -до

 сінажних комплексів німецького виробництва та ряд інших деталей,

 що раніше поставлялись з-за рубежа.  В ремонтно-транспортних...

 -тракторних підприємствах майже втричі зросли обсяги відновлення

 спрацьованих деталей.

      На протязі двох останніх років на підприємствах Мінмашпрому

 налагоджено  виробництво понад 1000 найменувань запасних частин,

 які   раніше   виготовлялися  за  кордоном.  У  тому  числі  340

 найменувань    запасних    частин,   вузлів   і   агрегатів   до

 зернозбиральних  комбайнів  "Дон".  В цьому році буде освоєно ще

 100  найменувань,  що  значно  полегшить  проведення капітальних

 ремонтів цих машин.

      Автономна   Республіка  Крим,  Донецька,  Дніпропетровська,

 Одеська, Хмельницька області, використовуючи допомогу держави та

 вишукуючи  інші   джерела   фінансування,    провели   необхідну

 організаційну  роботу  по  інженерно-технічному  забезпеченню  і

 підготовились до збирання... збиральної техніки до рівня 78-87%.

 Це кращі області, що підготувалися до збирання хліба.

      У   Володарському  районі,  Донецької  області,  наприклад,

 готовність  комбайнів  складає  понад  95%.  Єсть  ряд  і  інших

 областе,  які досягли високих показників. В ціх районах зберегли

 в    господарствах   служби   машинного   двору   і   технічного

 обслуговування,  те,  що  раніше  було  зроблено,  ви  знаєте  і

 показало  позитивно  -вони не згубили, залашили їх, тому і такий

 рівень підготовки.

      Проте,  загальне  становище з ремонтом збиральних комбайнів

 на  сьгоднішній  день залишається досить складним. Такої низької

 готовності на початок липня, я вам чесно скажу, у нас не було за

 останні роки.

      В   цілому   по   Україні  підготовлено  близько  56  тисяч

 комбайнів, що  становить лише 64% наявоного парку. Темпи ремонту

 низькі  і за червень відремонтовано тільки 22 тисячи або 25% від

 наявних.

      Найгірший  стан  з  підготовкою техніки до збиральних робіт

 створився  у Житомирській, Львівській, Рівненській, Волинській і

 Полтавській  областях,  де готовність комбайні не перевищує 55%.

 Для  проведення  жнив  необхідно  нам  810  тисяч тонн бензину і

 1250000  тисяч  тонн   дизельного палива. А також 82 тисячи тонн

 моторних  масел.  В  господарствах безпосередньо на сьогоднішній

 день  процент забезпеченості  складає 15,14%.

      В   окремих   господарствах  Криму,  Волинської,  Одеської,

 Чернігівської  областей  забезпеченість  пальним безпесоредньо в

 господарствах на  сьогоднішшній день значно  нижче.

      Урядом   вживаються   необхідні   заходи   для   виповнення

 становища,  вишукані  кошти  і  в кінці червня, на початку липня

 проавансовано   держазомвлення  в  сумі  близько  20  трильйонів

 карбованців.  Ці  кошти  ми рекомендували використовувать 85% на

 закупівлю  пального, 15 -на запасні частини. Це дасть можливість

 поповнити  запаси  дизельного  пального  в межах 300 тисяч тонн.

 Кошти  концентруються  на  рівні областей і районів, що дозволяє

 закупити пальне  за дещо нижчими  цінами.

      Крім  того,  Укрнафтопродуктом  закуповується зараз близько

 285тисяч тон дизельного палива, яке також поступить пді державне

 замовлення. За рахунок іноземних кредитів закупити 150 тисяч тон

 автобензину,  410  тисяч  тон  дизельного  палива і 16 тисяч тон

 масел через комерційні структури.

      Це  дає  можливість  на період розгортання жнив забезпечити

 пальним  зернозбиральні  агрегати.

      Відпрацьовується  питання закупівлі автобензину і дизельног

 палива в комерціних структурах під продукцію врожаю 1996 року.

      При   підготовці   до   збирання   врожаю   особлива   вага

 приділяється  кадровому  забезпеченню.  В  Автономній Республіці

 КРим,  в  південних областях на жнивах не вистачає до потреби 17

 тисяч   механізаторів.   В   Запорізькій   області  6  тисяч,  в

 Миколаївській  2  тисячі.

      Незайняті  люди  є,  планується  їх залучити на жнива, і ця

 робота   вже   активно  проводиться,  знайти  фахівця  на  кожен

 зернозбиральний  комбайн.

      Вживаються заходи, щоб не допутстити втрат зерна. Необхідно

 відмітити,  що  на  сьогоднішній  день  є  непоодинокі факти, де

 горять  хліба.  І  вчор  в  Кіровоградській  області згоріло два

 поля  -38  гектарів і 45 за халатне відношення, трактор виїжджає

 на  поле  без  іскрогасника  ітакі  випадки  є.  Тому  і  органи

 внутрішніх   справ,   і   державні  адміністрації,  і  Керівники

 господарств   рекомендовано   проводити   постійну   роботу   по

 недопущенню  розкрадання , втрат  врожаю  та  збереженню його.

      Організація   збиральних  робіт  постійно  контролюється  і

 Урядом,  і  Міністерством сільського господарства, і знаходиться

 повсякденно  під  контролем.

      Декілька  слів  були  побажання  висказані  на попередньому

 засіданні  депутата  Чернявського,  щоб  ви сказали, як ведеться

 підготовка  до  осінньої сівби під урожай 1997 року. Я зупинюсь,

 буквально, на  3 хвилини.

      Да,  ми  цьому питанню зараз приділяємо дуже велику увагу з

 таким  розрахунком,  щоб дійсно нам провести цю посівну кампанію

 організовано,  з  таким  розрахунком,  щоб  ми  увійшли, б удемо

 говорить,  з гарантованою такою підготовкою до врожаю слідуючого

 року.

      Нам  необхідно  посіяти  під  урожай  1997  року  біля 8, 5

 мільйонів  гектарів озимих на зерно і зелений корм, в тому числі

 і  на  зерно  майже  8  мільйонів гектарів. Із них пшениці -6, 7

 мільйонів  гектарів.  Це  на  рівні  1995  року.  Ви  знаєте, ми

 рекомендували  останні  дні,  щоб необхідно було б розібратися з

 цим, з таким розрахунком, щоб в деяких регіонах, і люди ідуть на

 це, дещо збільшити зерновий клин, в першу чергу пшениці.

      За  попередніми  данними  сільськогосподарські  виробники в

 основному  будуть забеспечені власним насінням. При потребі 2, 2

 мільйона тон його очікується мати майже цю кількість. Прийдеться

 нам  зробити  деякі перекидки між областями, на що уже робляться

 спеціальні  розрахунки  в  Міністерстві сільського господарства.

 Проводиться  робота  по  створенні  запасів  мініральних добрив.

 Проводимо роботу по тому, щоб посівну зробити, особливо зернової

 пшениці  по  хорошим  попередникам.  Тому  ми  рекомендували  на

 останніх   двух   нарадах,  які  ми  проводили  і  в  Миколаїві,

 спеціальна   нарада   була   проведена   на  рівні  заступників,

 начальників  обласних  управлінь  по  рослиництву. Рекомендували

 подивитися  на  ці попередники. Проводили ми нараду в Донецьку з

 заступниками   глав   обласних   адміністрацій,  де  чітко  було

 домовлено  в  зв'язку  з  тяжким станом забезпечення твариництва

 кормома  і  дещо бажанням деяких областей рпозширенням зернового

 (............)   під  озимиї.  Ми  рекомендували  розібратися  з

 попередником  підозими,  яким  являється  зачастую  кукурудза на

 (............).

      Не спішити звільняти ці площі під озими. залишити до повної

 стиглості кукурудзи з таким розрахунком, щоб забезпечити якісним

 силосом  твариництво,  тому  що я ще раз повторюю, концентратомп

 воно  буде  забезпечене лише на 35 максимум 40 процентів. Ці всі

 міри  ми  проводим, контролюєм. Зараз тоже планується проведення

 такої  наради по проведенню осіньої сівби і ще раз говорю, що ці

 питання находяться під контролем міністерства.

      В мене все. Я дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  до  Михайла  Васильовича  будуть? Я

 просив би 10 хвилин відвести і записатись на запитання. Ну, так,

 як  ми  домовились,  по скороченій програмі. 10 хвилин і тоді на

 виступи тоже 10-15 хвилин. Будь ласка.

      Петренко,  Чернявський.  Хвилина  на  запитання,  хвилинана

 відповідь.

 

      ПЕТРЕНКО.

      Петренко, 230 .............виборчий округ.

      Шановний  Михайло Васильович! Справа в тому, що ви сказали,

 що  держава  закупає  тількі 5 мільйонів тонн зерна. Но справа в

 тому,  що  ми збираєм набагато більше. Куди піде остальне зерно?

 Адже  можна  державі  може  закупити  і більше зерна, потім його

 переробити  на муку і продати муку, а не проджавати зерно. І це,

 мабуть, багато вигідніше і будуть ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми  давайте  про  жнива  говорить,  а  не  про

 мукомельну промисловість.

 

      ПЕТРЕНКО....   до  Державного  бюджету.  І  ще  б  я  хоті,

 користуючись  нагодою,  звернутись до Прем'єр-міністра. Справа в

 тому,  що, Павло Іванович, дуже село жде... Постанова, яка зараз

 є у вас в Кабінеті Міністрів, про зняття пені за митний контроль

 для  сільськогосподарських  виробників.  Получаються  парадокси.

 Наприклад, є в одному із колгоспів купили в листопаді місяці два

 трактори  за  1 мільярд 900 мільйонів, на даний момент з них вже

 требують  пеню  3  мільярди  600  мільйонів.  Ну  це...  Так  що

 розгляньте, будь ласка, цю постанову.

      Дякую.

 

      ЗУБЕЦЬ. Дійсно, з 30 мільйонів тонн хліба, який ми плануємо

 в  цьому  році  зібрати  із  населенням  і  з фермерами, держава

 закуповує у державний резерв 5 мільйонів тонн хліба. Регіональні

 замовлення  тоже  будуть  сформовані  на рівні 5 мільйонів тонн,

 заключені  контракти, і ми бачимо, що надійде попередньо десь 3,

 5 мільйни тонн.

      Я вам говорив по балансу, які у  нас  розрахунки. 4, 4  ілі

 4, 5  мільйони тонн - це  натуроплата;  десь біля цього д есь  2

 мільйони,   2,   5   мільйона   тон.  Ц  е  насіння  комерційним

 структуроам,   які  вже  господарства  заложили,  тоже  майже  2

 мільйони  тон.  Остальне...  Да,  880  тисяч...  890  тисяч  тон

 додатково    держава   закуповує   фуражного   зерна,   остальне

 залишається   на  фураж.  Я  вам  сказав,  яке.  Остальне  зерно

 залишається в розпорядженні товаровиробників. І ми не маєм права

 сьогодні  заперечувати товаровиробнику розпорядитися тим, що він

 має. Оце головна причина.

      Що  касається  того,  що ви говорили -підготовки закону про

 знятття  таможенних  тарифів  на  завоз  техніки -ми окремо, хто

 звертається  до  нас,  ми  даєм  такий  дозвіл.  Хотя  в  цілому

 готовиться  така  постанова,  ви  кажете. Правильно, ми її будем

 приймати   найближчим  ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський, Черенков.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Дякую. Шановний Михайло Васильович, я  розумію, що сьогодні

 в  державі  до керівництва сільським господарством прийшли люди,

 які знають село, які знають як там навести порядок і так дальше.

 В  мене  сумніву з цього приводу немає. Але я хотів би і вдячний

 вам  за  те,  що  ви  не  забули  моє запитання, я хотів би, щоб

 сьогодні  в  присутності  всіх  членів  Уряду  -я  маю  на увазі

 наступного  -щоб ви мали належну підтримку. Я маю на увазі більш

 широке  питання  підготовки  врожаю  1997 року. Тому що половина

 справ  урожаю  1997 року вирішується в цьому році. Як ми зоремо,

 як  ми  внесемо  добрива  і  так дальше. На сьогоднішній день, я

 розумію  надзвичайно  тяжке фінансове становище, тому це питання

 фінансового  забезпечення поки не має ніякісінького. Якось треба

 вирішити,  щоб ми отримали... село щоб отримало добрива, техніку

 і  так  дальше під урожай уже наступного року, щоб уряд розробив

 механізм  -як  товаровиробники  можуть  уже сьогодні виробляти і

 фінансову  допомогу  отримати  на  вирощення  насіння 1997 року,

 добрив  і  все інше.  Дякую.  Як    ви це  думаєте?

 

      ЗУБЕЦЬ.  Дякую,  Олексій Пилипович. Ми так же стурбовані, і

 ви  за успішне проведення і якісне проведення осінньої сівби, як

 я  вже  говорив.  Тому  що  урожаї, які ми отримували в прошлому

 році, які формуються цього року, економічно нас капітально у нас

 підрізається,  ви  добре  знаєте. Тому ми зараз і хочимо зробити

 те,  що  ви  говорите,  щоб  ми  провели  якісну  сівбу. Головне

 питання,  ви говорите, болюче -це фінансове питання, ви чули, що

 ми  говорили, що дещо буде зроблено в цьому плані, вчора і Павло

 Іванович  говорив,  проплачені будуть кошти і після 60 процентів

 по  держзамовленню, будуть надана допомога і у відшкодуванню цих

 соціальних  витрат, це всі ті кошти, які допоможуть нам вирішити

 це,  проведення  успішної посівної. Хотя ми займаємось серйозним

 питанням  і  вирішенням  проблеми нафтопродуктів і так дальше, і

 так дальше, і насінням.

      Головне,  що потрібно було б зробити в цьому плані, і ви як

 генеральний  директор  НПО  "Суб......."  щоб ми на рівні кожнії

 області серйозно провели оці семінари, щоб показали конкретно як

 потрібно  сіяти.  Чому?  Тому  що, ви знаєте, да, засуха в цьому

 году  нас  всіх підкосила, но ви добре знаєте, 40 процентів площ

 озимих,   які   були  посіяни  в  прошлому  році  без  порушення

 теххнологій, да, вони тоже підверглися засусі, но ви подивіться,

 вони-таки  тримають  урожай,  а 60 процентів площі, які не дають

 сьогодні  врожаю  -це  або рано посіяні, або пізньо посіяни, або

 посіяни п............... ітак дальше, і так дальше.

      Тому   ми  звертаєм  увагу  в  першу  чергу  на  дотримання

 технологій   і  ефективно-якісного  проведення  посівної  озимої

 компанії.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Черенков. Борзих.

 

      ЧЕРЕНКОВ.

 

      Уважаемый  Михаил  Васильевич, нынешнее сельськое хозяйство

 находится  втяжелом  состоянии  и  наверное  по главной причине,

 потому  ч  то  сегодня  ценообразование  в  отношении  сельского

 хозяйства,  будем  говорить, работает именно против его. Вот нам

 вчера  раздавали  документы по поводу, и расчеты цены дизельного

 топлива,   там  до  цента  эта  цена  посчитана,  в  тоже  время

 эквивалентность  обмена  по пшенице на сегодня, в том числе и по

 госзаказу  составляет  18,  в  договорах  записано, 18 миллионов

 рублей.

      Вы знаете, что цена на бирже составляла 29 миллионов, 26-29

 за третий класс пшеницы и сегодня именно это является тормозом в

 развитии  нашего  АПК.  И  согласитесь,  что  отдавать 200 голов

 основного стада дойного за 1 трактор, выробленый на ХТЗ, -  это,

 практически, крах в дальнейшем сельського хозяйства.

      Так  какова  же  будет  политика  в ценообразовании и какая

 будет конкретная цена на вот ту пшеницу, на те 5 миллионов тонн,

 которые   мы   закупим   в  пределах  госзаказа?  Это -  условие

 дальнейшего   сева   нормального   осеннего   (если  будет  цена

 нормальная)  и  условия  выплаты зарплаты, которая годами уже не

 выплачивается в АПК...

      Спасибо.

 

      ЗУБЕЦЬ М.В.   Дякую.

      Ви   підняли  дуже  важливе  питання.  Я  повністю  з  вами

 погоджуюся,    що    тут    потрібно    відпрацювати   нормальне

 співвідношення  нашої  пшениці до всього остального, на що ми її

 міняєм...

      Вчора,  чи  позавчора  ми  на  засіданні  аграрної  Комісії

 пропрацьовували  питання  зняття ПДВ, а вчора ви вирішували тут,

 на  сесії,  то  ви,  мабуть,  вловили,  який  ми  запропонуивали

 еквівалент.  Це  - перше, що  ми  зробили.  Дуже тяжко буде його

 вирішувати,  но  тєм  не  менєє,  ми  його  туда  записали. Туда

 записали...

      Сейчас  відпрацьовується  питання і возврата, скажем, за ці

 мінеральні добрива. Думаю, що ми разом з вами дійдем до того, що

 ви говорите -  щоб  не  роздавати  нашу  пшеницю по тим мізерним

 цінам, як це ми робили до останнього часу...

      А  вчора,  як  ви  пам'ятаєте,  Павло  Іванович  вам  давав

 відповідь,  що розрахунки остальної часті 40% по держзамовленням

 по  пшениці  будуть здійснені по тим цінам, які будуть в цей час

 сформовані на біржах -якщо це буде 29 мільйонів за тонну, то так

 буде й платитися.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Борзих, Степенко.

 

      БОРЗИХ О.І., 238 виборчий округ,  місто Луганськ.

      Уважаемый  Михаил Васильевич, Луганская область подверглась

 жесточайшей засухе, и вы  это  знаете... Но сегодня уже началась

 уборка  и  началась  хлебосдача.  Но,  к  сожалению, по погодным

 условиям содержание клейковины сдаваемой пшеницы -очень низкое и

 она относится к  IV классу.

      Не  могли  б  вы принять решение (это в практике уже было),

 чтобы  считать ее по ІІІ классам... по цене ІІІ класса и платить

 хозяйствам именно по такой цене?

      И  второй вопрос. Многие хозяйства по лизингу взяли технику

 под  урожай  этого года. Но такого урожая, конечно, не будет, на

 который расчитывали. Нельза на 1 год или на 2 продлить, ну, этот

 технический  кредит,  как говорится, по технике, чтобы хозяйства

 могли  перенести  то  что  в  этом году должны сдать за технику,

 перенести   еще на  1 или  2 года? Спасибо.

 

      ЗУБЕЦЬ.   Дякую.  Сьогодні  також  підходило  ряд  народних

 депутатів до мене з таким проханням, як ви говорите. Я думаю, що

 і 1 питання по тому, кя вона і за цей засоб і ця пшеніця попадає

 в  5 клас -ми розглядали раніше ці питання, думаю, що і зараз ми

 його  розглянем і підем на зустріч товаровиробникам. Теж саме по

 лізингу, щоб протянуть його дальше.

      Надходять   і   інші   проопзиції   -замінить  часть  хліба

 подсолничніком, ми розглядаєм ці питання, потому що вони виникли

 нестандартно із  склавшихся  умов  цього року.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Борзих... Я  вибачаюсь,Степенко, Роєнко.

 

      СТЕПЕНКО...   округ.

      Михайло  Васильович, в мене до вас конретне питання. Ну, ми

 розглядаєм  про  хід  підготовки  до  збирання  врожаю,  це  для

 несвідомих  людей,  це питання надо розглядать на початку травня

 найпізніше.  Зараз  іде  вже  уборкаі  за що ми тут ведемо мову,

 мені, наприклад, це не зовсім  зрозуміло.

      Я хочу задать таке питання. Сьогодні нормальний господар не

 думає  як убрать, він думає як посіять. І одержати урожай в 1997

 році.  В  мене  тіам  письмове  є  запитання  до вас. Ви знаєте,

 Полтавщина   55   тисяч   гектарів  вибив  страшний  град.  Єсть

 господарства, я навожу конкретно в Полтавському районі Жовтневий

 промінь,  вибито  все,  немає  навіть,  що  нарвати  кролям. І я

 задавав  питання:  що  конретно  робив  уряд  і ви особисто, щоб

 допомогти цим господарствам, вони фактично сьогодні знищені, щоб

 провести  там  хоч  якісь роботи, щоб не дати можливсть загинути

 цим  хозяйствам? Дякую.

 

      ЗУБЕЦЬ. Дякую, Василь Іванович, дійсно, так. Ми це знаєм. В

 2-х  областях саме велика біда -в Одеській і в вашій області. Ми

 знаєм,   скільки   погибло,   на  жаль,  посівів.  І  вчора,  ви

 пам'ятаєте,  задавали  це  питання і Павлу Івановичу і він чітко

 вам   сказав,   що   урядом   приймається   зараз   це  питання,

 розглядається  це  питання. На жаль, ви знаєте, чому складно. Ці

 ті  ж  самі  страховки,  які  ми з вами не зробили, іншого фонду

 немає,  крім  резервного  фонду,  який тоже на сьогоднішній день

 вичерпано.

      Ми  знаємо,  це болюче питання, і зараз воно розглядається,

 доручено  цілому  ряду  міністерств  і відомств внести конкретні

 пропозиції,  в  найближчі  дні  як вийти з цієї тяжкої ситуації,

 тому  що,  дійсно, є ряд господарств, які без допомоги не можуть

 стати  на  ноги.  Це,  дійсно,  так,  ми  розуміємо це, і думаю,

 приймемо  якесь  рішення.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Тобто,   Василь   Іванович,   демократизму  в

 страхуванні  допускать  не  можна?  Ми  допустили  його, а тепер

 хочемо  локтя  достать,  а він  не  достається.

 

      ЗУБЕЦЬ.  Лише    9% господрств  зробили  страховку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка,  я  Роєнко  оголосив, тому я хочу

 надать  йому  слово.

 

      РОЄНКО.   Спасібо,  Олександр Миколайович.

      Михайло  Васильович,  я  задам  вам  те  питання, яке я вам

 задавав  на Комісії, але хочу, щоб ви відповіли всім депутатам і

 селянам, які слухають  сьогодні  нас.

      Ми  говоримо  про  те,  що  потрібна  допомога  колгоспам і

 адгоспам,  тобто сільгоспвиробникам, говоримо про те, що порібно

 і під  державний контроль кошти,  і добре,  що  вони   пішли.

      Але  все-таки,  коли  буде виділено компенсаційні кошти від

 втрат  від інфляції за продаж державі зерна, соняшника, цукрових

 буряків за 1994 рік, які були продані державі, кошти за гібридну

 кукурудзу  -1995 рік? Цих би коштів якраз би вистачило для того,

 щоб  погасити всі кредити, погасити заборгованість відповідно по

 податках  і підрахуванням   електроенергії.

      І  чи  не  можна  зробити  взаєморозрахунки  господарств із

 державою якраз  по цих  напрямках?

      І  сотаннє,  чи друге питання: що ж таке сталось з лізінгом

 на  сільськогосподарську  техніку,  чому досі немає поступлень в

 господарства по  договорах?

      Дякую.

 

      ЗУБЕЦЬ.  Дійсно,  ми  ще  й  по  1994,  і  по  1995  року в

 результаті  цієї  інфляції  маємо  десь  порядка  14  трильйонів

 карбованців, які ще не виплачені господарствам.

      Необхідно  відмітити,  що  тут дещо допущена ще й помилка в

 ряді  областей, які не провели відносно зменьшення чи збільшення

 ціни переоцінку, переоцінку залишків.

      Тепер,  що  касається  конкретної  виплати, коли воно буде,

 коли  воно  надійде.  Значить,  частина  зерна  ще знаходиться у

 залишках  у  Держрезерві.  По  мірі  його  реалізації  і  будуть

 виплачені  ці кошти. Зараз доручено це відповідним міністерствам

 зробити цю справу.

      По кукурудзі. Значить, із 188 тисяч по...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь Михайло Васильович. Шановні колеги,

 якщо  промисловикам  це,  як кажуть, не зрозуміло чи депутатам з

 промислових регіонів, ну, будь ласка, не мішайте. Ви знаєте який

 у нас продовольчий фон. Давайте послухаєм  Віце-прем'єра.

 

      ___________. Із 188 тисяч тон кукурудзи, яка була засипана,

 як  насіння, вона знаходиться на зберіганні в державних складах,

 виявляється  власністю господарств. На сьогоднішній день залишок

 її на суму 14 трильйонів карбованців. Зараз в Кабінеті Міністрів

 і  в Міністерстві фінансів, Міністерстві економіки тоже зроблено

 доручення Прем'єр-міністру обрахувати і внести пропозиції. Як же

 ми поступим.

      Єсть  одна  із  пропозицій, що ми її будемо проплачувати по

 тим  біржовим  цінам,  які  склалися  на  сьогоднішній  день  на

 товарній   біржі.  Оце,  що  касається  проплати  по  кукурудзі.

 дійсно,  якщо в нас була б можливість і по цим двум позиціям, ви

 правильно  говорите,  ми найшли ці кошти, проплатили, то зняли б

 цілий  ряд напруги фінансової, щоб провести і збиральну компанію

 і підготуватися дозбирання, до посіву   осіневого копання.

      І  по  лізенгу  на техніку. Ми також там не все проплатили,

 тому  затрималися.  Хоча  я вам сказав, що 2 тисячі тракторів ми

 вже   придбали.  Зараз  є  доручення  Прем'єр-міністра  створити

 спільне підприємство по випуску техніки, ви знаєте, і комбайнів,

 і  тракторів для того, щоб вирішити питання, щоб до нас пішли ці

 фірми  на  створення  спільних підприємств. Ви внеслу пропозицію

 створити   спеціальну  в  Україні  лізингову  компанію,  яка  би

 гарантувала, гарантувала реалізацію під лізинг більш надійно, як

 це  ми  зробили,  на  жаль, до останнього часу. Зараз ці питання

 вирішуються   в   Кабінеті   Міністрів.   Створення  спеціальної

 лізингової  компанії,  яка  б могла заключати договори з вами, і

 поставку  забезпечити  вам  техніки  на  тих умовах, які вигідно

 сьогодні для госпордарства.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте.

      Слово надається  голові  Комісії  агропромислового комплесу

 Даниленко.

 

      ДАНИЛЕНКО.

 

      Шановний  Олександре Миколайович? Шановний Микола Іванович!

 Шановні народні депутати! Шановні всі, хто присутні в цьому залі

 при  розгяді  даних питань. Я хочу сказати так, коли ми приймали

 Конституцію,  її прийцняли, я вийшов з цього залу щасливий. Коли

 вчора   Президент,   Голова  Верховної  Ради  і  новопризначений

 Прем'єр-міністр  тут в тісному пожатті об'єднались, я з почуттям

 великого  задоволення  також  був  щасливий.  Я  думаю,  коли ми

 прийняли Конституцію, сіли в одну лодку.

      А  сьогодні  розгляд  даних  питань,  які  винесені на день

 Уряду,  показує  так, що ми сіли в одну лодку, але пока грибем в

 різні сторони.

      Я,  Віктор  Михайлович,  і  шановний  Анатолій Федорович, і

 колега  Володимир  Миколайович,  не  хотів  би,  щоб  у нас були

 переможені  і  переможці.  Я  думаю,  людим  сьогодні  нашим тим

 бідним,  які  живуть  безпосередньо  на  землі, які трудяться на

 шахті  чи  на  підприємстві,  вони  не  розділяють: законодавча,

 виконавча,  судова.  Добре  живеться  людям,  то  й добра влада.

 Живеться,  як  живеться сьогодні так, то звичайно які думки, які

 настрої у наших людей.

      Я  думаю,   що, мабуть, сьогодні потрібно було б розглядати

 питання те,  що ми тільки що розглядаємо, на першому плані, тому

 що якраз, коли запрацює виробництво, коли запрацює економіка, то

 тоді  і  наповниться наш бюджет, то й звичайно і буде покращення

 життя в наших людей. Хоча, коли говорили про заробітну плату, то

 майже  ніхто  нічого не сказав: а що отримує сьогодні колпник чи

 колгоспниця,  фермер  чи фермарша, працівник, який безпосередньо

 працює  в  селі:  у  полі чи на фермі роками. І, нажаль, в цьому

 напрямку не з їхньої вини.

      Що  потрібно  сьогодні  зробити?  Ми  розглядаєм це питання

 значно     ширше.     Не     тільки     проведення     комплексу

 сільськогосподарських   робіт  по  збиранню  врожаю  1996  року,

 формування  продовольчих  ресурсів не тільки хліба як зерна, а й

 картоплі,  овочі,  молока,  м'яса в цілому -закладення надійного

 спокійного   життя  наших  людей    в  нашій   країні.

      Ось так я розцінюю сьогодні розгляд даного питання. А що ми

 маємо    сьогодні?

      Михайло  Васильович тут намагався пояснити. Я взагалі, якщо

 висловити  свою  позицію  про проведення Дня уряду, нам, шановні

 колеги,  потрібно  міняти практику і підхід до Дня уряд. Чому це

 ми  читаємо  один  одному  лекцію?  Є  ж постанова, є ж Закон, є

 виконавці.  Прийшов  -двома  словами зробив. Чому не зробив? Яка

 потрібна  підтримка?  Яка  потрібна  допомога?  І  пішли  дальше

 працювати.  Сьогодні  по сут і діла 4 години, а хто задоволений?

 Ні  тут,  хто  в залі, ні тут, хто там. Я думаю, потрібно мінять

 позицію, потрібно  мінять   підхіди.

      Михайло  Васильовч, якби воно було так, але воно, на жаль,

 не  так.  Якщо  ми возьмем 5 років назад, то було більше, як 14-

 тисяч комбайнів, 3 роки назад було 115. Сьогодні 86тисяч 700. Із

 цих 86700 комбайнів 50 процентів ще не справні. і то це дєдушки,

 яким   по    7,  по 8,  по 10 років.

      І  ви  сказали, що раніше ми там молотили за 10-12 днів. На

 чому?  На  бумазі?  Ніколи в житті не молотили, за 10 днів

 жнива не проводив той, хто жнивував.

      А сьогодні при такому підході............ області 200 днів,

 200  га  на  один  комбайн,  то  прикиньте,  якщо "Нива" не буде

 ламатись,  6  га розділіть півтора місяця, що залишиться з хліба

 через  1, 5 місяця? Нічого не залишиться. Я не для того, Михайле

 Васильовичу,  загострюю  тут увагу щоб вас покритикувати, ні! Не

 потрібно  критикувати, але виходячи з тої ситації, а ще можна її

 спасти,  потрібно  всім  засукати рукава і направити всі зусилля

 щоб  відремонтувати техніку. А через кого, Павло Іванович, можна

 відремонтувати?  Нажаль  ми  сьогодні  таку  міцну структуру, як

 "Агротехсервіс", а це державна структура, пустили її на самоплив

 і  вони  роблють  хто що хоче і як куди хто випливе. Я думаю, що

 тут,  михайло  Васильович,  як  раз  ми повинні зосередити увагу

 діяльності  вас  як  віце-прем'єра на цей великий концерн і йому

 сьогодні,  і зобов'язати, і здать можливість йому по-справжньому

 запрацювати.

      Той  самий  товарний  кредит....... Німеччини він, сьогодні

 закінчується  строк  його  дії -300 мільйонів дойч марок -треба,

 потрібно   було   б  отримати  комбайні,  які  у  нас  в  Європі

 виробляються -не зробили. Можна було б підсилити "Агротехсервіс"

 і  надати йому можливість фінансово забезпечені виділити кошти і

 він би ці кошти направив на нафту, закупив би нафту і негайно на

 другій  би  день  довів  би  по  тих коефіцієнтах, які сказав би

 Кабмін,  а  не  по яких коефіцієнтах захотів би "Агротехсервіс",

 щоб  нажитись,  і дали б можливість працювати товаровиробникові,

 дали б можливість засипати надійну кількість зернових ресурсів у

 державний резерв. Є сьогодні це? Звичайно немає.

      А  тому,  я  не  можу  погодитис  із  Борзих, який працює в

 сільському       господарстві,      задав      питання      чому

 низький.................., Михайло Васильович сказав тільки що -

 жара.

      Ні,  Михайло  Васильович, не в тому суть. Основу під урожай

 пшениці  96 року ми закладували в 94 році, ми обманули землю, не

 себе, ми обманули землю, ми знаєм що тільки у нас і азот. Якщо в

 96  році  згідно  постанові  Кабінету  Міністрів  було  виділено

 півтора   мільярда  кубов  газу  для  забезпечення  мінеральними

 добривами господарств для того, щоб підживити пшеницю як мінімум

 в два рази щоб дать можливість збагатити з клейковиною і підняти

 хлібопекарські  якості зерна. А як той газ виділявся, а куди він

 пішов? 20 процентів забезпеченність мінеральними добривами, і як

 наслідок  того  хліба менше. А есть приклади, коли в одному полі

 півполя  чи  третя  частина  підживлена  і не підживлена -це все

 зразу  показує.  Ми  ж  спеціалісти,  ми ж розумієм про що мова,

 потрібно ж конкретно працювати, конкретно говорити.

      А  тому  сьогодні,  не дивлячись на те, моя пропозиція (це,

 кстаті, не моя пропозиція, а пропозицію я висловлюю тому, що тут

 критика  нічого  не  дасть  -пропозиції  й  побажання  від нашої

 комісії)  сьогодні,  Михайло  Васильович  і  Анатолій  Ілліч, ми

 говорим  за  збирання  хліба.  Але  я думаю, той, хто думає жить

 дальше,  сьогодні  повинен  все  зосередити, щоб почати готувати

 надійну  основу під урожай 1997 року. Я так думаю як людина, яка

 пропрацювала  весь  час  в  селі  і  знаю цю ситуацію і знаю, що

 робити  -нехай камінці, Анатолій Ілліч, з неба, но все зробить..

 Які б то трактора там не були -забрати запчастини, направити під

 держконтракт,    отдать   господарствам,   нехай   поремонтують,

 витягнуть  із-під  забору,  з-під  тинів,  з бур'янів і сьогодні

 потрібно сформувати загони. Органіка, мінеральні... Я не даю вам

 нарядів  -я  просто  вношу пропозиції від імені нашої комісії. Я

 знаю, що ви люди досвідчені, но сьогодні це -питання номер 1!..

      По  роботі  комісії,  яка  провела  по  розгляду питання по

 збереженню  поголів'я  як  великої  рогатої худоби, як поголів'я

 свиней,  як поголів'я овець, як поголів'я й птиці. Сьогодні єсть

 відповідно  проект...  законопроекту,  шановний  Павло Іванович,

 який  нароблений нашою комісією, і ми готові подати вам на уряд,

 щоб ви узгодили його, подивились -його потрібно негайно сьогодні

 розглядати  і підтримати галузь, створити... Тому, що на той рік

 уже  не  буде  кого  підтримать,  не  буде що підтримувать!.. Ви

 дивіться,  як  масово  з  кожним місяцем зменшується поголів'я і

 великої  рогатої  худоби, і інших сільськогосподарських тварин і

 птиці.  І  не  тому, що там геть так погано господарюють ті, хто

 безпосередньо   працює  на  землі...  Хоча!  Хоча,  поки  ми  не

 визначимся  з  власністю  (це - моє  тверде  переконання)  і  не

 забезпечим  нормальну  законодавчу основу (а ми її повинні разом

 забезпечувать -Верховна Рада і Кабінет Міністрів), то отут треба

 ділити  50 на 50, Анатолій Ілліч. Єсть місця, де слабко працюють

 тому, що воно сьогодні нічиє. Безпосередньо на місцях. Але такий

 диспаритет цін...

      От  давайте  подивимся:  місяцями господарства не отримують

 продукцію  за  молоко,  місяцями  господарства  не  отримують за

 м'ясо, місяцями (по 11, по 12 місяців) єсть господарства, у яких

 не  отримують  люди  зарплату.  Може, це комусь і вигідно, але я

 думаю,  не  тим  простим  людям,  які  безпосередньо встають у 4

 години ранку і кожний день ідуть на роботу...

      Чому  я  загострив  увагу  на  цих  питаннях,  сказав більш

 широко,  виходячи  за рамки збирання врожаю зернових, формування

 зернових  ресурсів, хлібних ресурсів у ресурсах держави? Тому що

 воно  все  настіки  пов'язано,  воно  наскільки  одне  за  одним

 зачіпляє, тягне і його неможна в відривм розглядати це питання.

      Наші  пропозиція,  шановний  Павло  Іванович від комісії, я

 джумаю,  давайте  ми  не будем чекати початка 1997 року і ми вже

 підійшли  до  вирішення цих питань і.......... просимо підтримки

 від  вас,  щоб  дані  питання,  про  які  я  тільки  що  сказав,

 підлтримку    галузей   тваринництва,   галузей   тваринноицької

 продукції,   про   продаж   тваринницької   продукції,   щоб  ми

 безпосереньо   вже  в  жовтні місяці винесли цей законопроект на

 розхгляд Верховної Ради, тоому ще раз хочу повернутись -у жовтні

 місяці  буде  просто пізно.

      І  передостаннє.  З  чого  починав,  тим  хочу і закінчити,

 шановні народні депутати. Сьогодні виішується доля нашої держави

 і це дійсно так. Якещо ми будем з хлібом, то ми будем багаті, то

 ми  будем  в достатку. А з ким рахуються? Той, хто сильний, той,

 хто багатий. А, якщо не буде хліба, то будем сьогодні вишукувати

 ті  кредити,  будем  пускати  кредити  на закупівлю, а, значить,

 будем   принижувати  свого  товаровиробника,  а,  значить,  буде

 тривога  за  завтрішній день в кожній сім'ї наших громадян нашої

 України.

      Я   хочу  сказати,що  ще  можна  спасти  ситуацію,  Михайло

 Васильович,  при  1-й  умові.  Якщо  різко  запрацює  ваш відділ

 міністерства  і особливо наш рідний Агротехсервіс, який сьогодні

 мав би дойти до кожної... Не тому що там я його хвалю -там немає

 сьогодні за  що хвалити. Але  другого в нас  сьогодні  немає.

      Цілий  пакет   пропзицій,  шановний Павло Іванович, якщо ви

 дозволите   щодо   покращення   роботи   у   галузі   сільського

 господарства,   я  хотів  би  передати  вам  для  того,  щоб  ви

 опрацювали  і  відповідно, якщо  можна,  врахували  в дальнійшій

 роботі.

      Не  хочу я сьогодні тут критикувати один одного, тому що це

 крик  душі,  це  межа,  дальше  якої  неможа відступати.

      Якщо  ми  сьогодні, Михайло Васильович сказав, 27 мільйонів

 тон  зерна, я хотів би дуже помилитись, щоб це було 27 мільйонів

 тон  зерна. Ви ж подивіться, що на Півдні, ви ж подивіться, що в

 Центрі,  ви  ж  подивіться,  що  на  Сході! Ситуація надзвичайно

 складна.  Але  якщо  ми  сьогодні  мобілізуємось -це солярка, це

 бензин,  це запчастини, це зарплата, то ми можемо вискочити. По-

 другому  я  не  можу  сказати. Дякую за  увагу.

      Якщо   є  запитання,  я  готовий  відповідсти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Запитань   не   буде.   Я  думаю,  що  виступ

 правильний.

      Шановні  колеги,  згідно  того  положення,  яке ми з вами і

 затвердили  про день  Уряду,  обговорення не  проводиться.

      Але  є  і  таке  прохання до вас, щоб надати слово Катерині

 Тимофіївні Ващук, вона як співголова. Вона, буквально, 3 хвилини

 підведе підсумки, і ми на цьому, як кажуть, приймаємо до уваги і

 інфомацію, і ті міри, які приймає Кабінет Міністрів по успішному

 проведенню  жнив і подготовці до 1997 року.

 

      ВАЩУК.  Спасибі,  Олександре Миколайовичу.

      Шановні  колеги,  я попросилва  слова  не того....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку, Катерина Тимофіївна, Шановні

 колеги, кого не було в залі, ми зразу о 13 годині домовились, що

 працюємо  до 15 години, з 15 до 16 робимо годинну перерву, потім

 з 16 продовжуємо.

      Но до  15  години  ми  повинні  завершити  день  Уряду.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      А працюємо потім до 8. І Мухін тоже. ДО 20, точніше.

 

      ВАЩУК.  Шановні колеги, я хочу привернути увагу до кількох

 питань  не  тому,  що  сьогодні  жнива  і це так важливо. Це вже

 пізно  сьогодні,  і  я  не вірю, що при тій громоздкості апарату

 нашого  державного  на  щось  сьогодні суттєво уже на селі можна

 вплинути.

      Уже  жнива  пройдуть так, як ви  до них  підготувались.

      А   тому,   що,   практично,  формується  новий  Кабінет  і

 виробляється  нова  стратегія, нова лінія в аграрній політиці, і

 все-таки хочеться, щоби думка селян, тих, хто там сьогодні живе і

 працює, була там відображена.

      Що  хочеться.  От  ми  підійшли до жнив. Якби це питання ми

 розглядали  десь  он на початку року або хача б у квітні-травні,

 то  ми  б  питали,  що збирати і чим збирати. Що ми маєм те, щоо

 маєм. Чим? теж  сьогодні вже дуже красномовно нам доповіли.

      Але для того, щоб надалі так не було, я твердо переконана і

 підтримати  хочу  Анатолія  Степановича, що до того часу, поки в

 нашій   державі   не  буде  якоїсь  єдиної  державної  сітки  по

 технічному  забезпеченні,  чи  то буде лізингова компанія, чи то

 буде  та компанія, яка багато років працювала, агротехсервіс, як

 абуде  зосереджувати як центр на собі основні питання, то до тих

 пір  комерційні структури будуть диктувати селянину, як диктують

 сьогодні.  І  не  буде  в  нас  державної політики і не буде там

 державного якогось упливу.

      Чому?  Дивіться, що сьогодні ми... чим ремонтуємо комбайни.

 Да,  просто  пальцями.  Сьогодні приїзжаємш у село, нема жодному

 комбайнеру що сказати. Про запчастини ніхто мови не веде. Хто їх

 привозив  з  Ростова.  А  всі  ж комбайни у нас... всі прекрасно

 знали, що найменьше 6-7 років, а в більшості, в більшій половині

 10-11. От уявіть які то будуть жнива, то буде біль серця.

      Тому  все-таки  надалі,  цього  випускати не можна. Ну, хто

 буде возити такі речі, які комерційні структури. Це не настільки

 вигідно.

      Я хочу ще сказати. Те саме з новою технікою. От сьогодні ми

 заговорили  за  лізинг.  5  років Україні, 5 років. Оце тому, що

 видно  у нас сільське господарство іде якось, ну, без руля і без

 вітрил.  Може уже тепер ми будемо мати той руль і витрила так, к

 Прем'єр все-таки аграрник і ми йому вирімо сьогодні.

      Ну,  чому  так,  що  ми не маємо звідки і де централізовано

 купити  ту  техніку,  як її під лізинг узяти. І надіємося на те,

 що, дійсно,  ми...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерино Тимофіївна, я вибачаюсь. Ні ні, я вас

 не  перебиваю.  Я  прошу ще раз. Депутати з промислових регінів,

 послухайте,  будь  ласка,  ідять  і  в  селі, і в місті. Давайте

 послухаєм і подумаєм, ми робим програму 1997 року, а не 1996.

      Будь ласка.

 

      ВАЩУК  К.  Т.  Мені  хочеться  ще  звернути  увагу  на таке

 питання,   як..   Ось  ми  сьогодні  говоримо:  авансування  під

 держконтракт.  Хто в Уряді задумався, як буде жнивувати Полісся,

 Прикарпаття,  Закарпаття, Фраківщина, де державний контракт дуже

 невеликий. І де люди розраховували на ті кошти, які надійдуть за

 соцкультпобут,  які  розраховували на інші моменти фінансування.

 За  державний  контракт  з нас вирахували за мінеральні добрива,

 частинку якусь, ще за щось, ще за щось і ми вже не маєм, взагалі

 вивезем зерно, і вже майже нічого не будем получати.

      Тому  я  все-таки  вважаю,  що  відпрацьовуючи  систему оцю

 авансування,  стимулювання  якогось...  заготівлю  хліба,  треба

 враховувати політику згідно регіонів, не дивитися на той багатий

 спеп,   який   бьагатий   хлібом,  а  думати,  що  треба  вижити

 і..............

      І  ще.  От сьогодні ми говоримо про 5 мільйонів тонн хліба.

 Якщо  в  нашій державі не буде м'яса, не буде молока, не буде ще

 чогось -голоду не буде. Но якщо не буде хліба, шановні депутати,

 завтра ми будемо чута на вулицях не тільки про зарплату, а й про

 хліб.

      Тому  я, звертаючись до Уряду, просто прошу, що треба взяти

 під  особливий  котроль  оці регіональні контракти, про які може

 більше  мови ведеться, ніж працюється. Того, щоб не було так, що

 ми посер зими залишимось без хліба. Бо нам фактично треба тільки

 продовольчого  хліба  10,  11,  а то і 12, мені поможе Олександр

 Миколайович, мільйонів.

      І  хочеться,  щоб у цьому питанні не останню роль відіграли

 банки.  І тут слово повинен своє сказати таке чітке і тверде наш

 шановний Прем'єр. Його, я думаю, та система повинна послухати. Я

 якщо  банки  поможуть, дійсно, щоб той регіональний контракт був

 дійсним,  реальним,  то  він  буде.  І  важаю,  що  при розробці

 подальшої  програми  розвитку  сьльського  господарства все-таки

 терміново   треба  ввести  державне  регулювання  цін,  державне

 регулювання поставок, заготівель. Ота вся розмова, що велась про

 ринок  для  села  обернулась горем. Чому? Бо ринок для села, але

 тільки  в  тому  плані, що село купує. А те, що село продає, там

 ринок  кінчається.  Бо  там  ціна  диктується  і  тим  наше село

 сьогодні на колінах. Ринок тільки з однієї сторони -те, що йде в

 село.  А  те,  що  йде  до села, там ринку немає. І тут все-таки

 єдине державне регулювання необхідно. Я закінчую. Я закінчую.

      Друга  велика проблема буде -це проблема з цукром. Там така

 сама  нерозбериха  і  тому,  коли  ще є 2 місяці часу ми повинні

 знати як мии будемо здавати цукрові буряки, як юїх буде приймати

 завод,  чи  це  буде давальницькі умови і які вони будуть, бо на

 сьогодні  заводи самі диктують проценти за переробку, з тим, щоб

 все-таки  накінець  селянин  побачив, що уряд має чітку позицію,

 чітку  програму,  яка  насправді  бде  йти на те, щоб підтримати

 товаровиробника.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

     

      ВАЩУК. Я дякую за терпіння тим, кому ця тема не цікава.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,  що  було  життя  солодке.  Василь

 Іванович,   я  вам  слова  давать  не  буду.  ви  і  так  багато

 виступаєте. Ви томитеся, я за вами слідкую, я за вас переживаю.

      Павло Іванович,  будь ласка.

     

      ЛАЗАРЕНКО. Дякую. Шановний Олександр Миколайович! Шановні

 народні  депутати! Потрібно чітко розмежуватись і визначитись як

 сьогодні виконується програма, передбачена в Державному бюджеті.

 І  тому  я  хотів  би  наголосити, що на 5 серпня поточного року

 передбачалося  72  трильйони авансування, фактично проавансовано

 78. Це перше.

      Друге. Ми повністю виконаємо згідно закону і постанови, яка

 прийнята по держзамовленню, до 1 грудня закупку 5 мільйонів тонн

 хліба.  Кроме  цього,  прийнята постанова додаткова на 800 тисяч

 тонн  хліба  безпосередньо  для виробництва спирту. І тому вести

 розмову  загалом,  да  -дійсно  проблем багато, да -дійсно біда,

 да  -дійсно техніка не ремонтується, але зрозуміло, що напевно є

 безпосередній  керівник господарства на місці і інші підрозділи,

 які також повинні працювати.

      Я   підтримую  пропозицію  керівника  Анатолія  Степановича

 стосовно значного покращення роботи "Агротехсервісу". Вважаю, що

 та програма використання кредитних ресурсів, кредитних ліній під

 закупку  техніки,  вона  повинна  йти  в  першу  чергу або через

 обласні  підрозділи,  або  через  центральний  підрозділ  служби

 "Агротехсервіс", а не через ті підрозділи, які не мають сьогодні

 можливості,  ні  гарантій,  ні  інших забезпечення в разі якихсь

 таких невимушених, в разі якихсь таких справ не зрозумілих.

      І  ще одне надзвичайно важливе питання. Я вже вів розмову і

 просив  би  погодитись:  взаємна заборгованість. Агропромисловий

 комплекс   заборгував   за   електроенергію   34  трильйони,  ми

 домовились,  що  з  1 вересня розпочнемо відшкодовувати, зробимо

 взаємозалік  там,  де можливо. Постанова прийнята, за 10 днів ми

 виконаємо,  але ставити питання так категорично: тільки сьогодні

 і  інше  неможливо,  -ви  ж розумієте, які сьогодні умови і який

 стан.

      І  ще  одне  питання.  Стосовно  підготовки до 1997 року. Я

 сприймаю  побажання,  котрі  висловлені,  і  думаю,  що  десь  у

 вересні-жовтні це питання буде грунтовно розглянуто.

      А  в  цілому  (щоб  сьогодні  було  повністю зрозумілим) ми

 виконуєм  Закон  про  Державний  бюджет в питаннях авансування й

 закупки хліба по держзамовленням. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні  колеги,  декілька слів для підсумку.

      Я  хотів би ще раз нагадати всім в цьому залі (і депутатам,

 і уряду на чолі з Прем'єр-міністром), що Україна -це 52 мільйони

 населення,  Україна  - це 34  мільйони  орної  землі.  І  те, що

 сьогодні  ми  з вами почули, що з 34 мільйонів можна одержать 27

 мільйонів  тонн  хліба,  такого  позору  Україна за післявоєнний

 період не знала... Це рівень валу зерна 1947-1948 років...

      Тому сьогодні ми з вами, обговорюючи це питання, винісши на

 розгляд  уряду,  повинні  зрозуміть,  що це не Зубцю потрібно як

 віце-прем'єру,   це  не  Даниленку  як  голові  комісії  -це  52

 мільйонам населення потрібно! І ту роль, яка нас поглядається як

 на  законодавчий...  Ту  роль,  яка  покладається  на  виконавчу

 структуру...  Ми  повинні  все  зробити  сьогодні,  щоб, мабуть,

 економіку  і  політику  об'єданти в одне питання. У нас сьогодні

 воно  роз'єднано,  і  кожен...  Одні  займаються  одними,  другі

 занімаються  іншими...  Ми  сьогодні  з  вами  і  економісти,  і

 політики.

      Тому я просив би, щоб ми зрозуміли друге - що нам необхідно

 для того, щоб вижить до урожаю наступного року, чітко усвідомити

 параметри.  А  параметри  такі:  для того, щоб провести збирання

 урожаю, ми повинні мати 110 тисяч комбайнів -сьогодні їх ми маєм

 50%.  Ми  повинні  мати  250  тисяч  механізаторів. Сьогодні цих

 механізаторів  на 1/3 менше. Ми повинні мать 5 -5, 5 тонн добрив

 діючої  речовини,  сьогодні  маєм  0,  8  мільйони тонн, тобто 5

 частину чи 6.

      За  який  хліб  іде  мова?  Тому,  я  думаю,  сьогодні.....

 виступ  -це  крик  душі  тих, хто несуть за це відповідальність.

 Але....  я  хотів,  Павло Іванович, вас попросить, Кабмін і тих,

 хто  цим  займається  -ми повинні негайно провести реорганізацію

 Агротехсервісу.  Ми  повинні  укріпить  керівництво,  ми повинні

 структуризовать   цю   систему,  яка  повинна  стати  лізинговою

 компанією на найближчі 10 років. Ми повинні уяснити слідуюче, що

 сіять  16 мільйонів гектарів, но не 13 -те, що ми сьогодні маєм.

 тому що при 16 мільйонах, при 3-х тоннах з гектара -це вал зерна

 48  мільйонів.  А  анм  потрібно  52,  53.  Тобто,  урожай 32-33

 центнери з гектара.

      Тому я просив би, щоб ми усвідомили і чітко розуміли, що 42

 мільйни хліба нам хватвє на те, щоб вижила Україна від урожаю до

 урожая  і 10 мільйонів на експорт -це 2- 2,5 мільярди прибутків,

 які повинні вкладать в розвиток Агропромислового кормплексу його

 соціальні інфраструктури.

      І  останнє.  Я  вважаю,  що  в  сьогодній  розмові  повинні

 зрозуміть,   що   без   державного  замовлення,  без  державного

 контракту, без національної програми ми погубим державу. Тому, я

 думаю,  сьогоднішня... і уряд, який формується, і ті пропозиції,

 які   були  внесені  по  урожаю  цього  року,  та  прграма,  яка

 закладається  під  урожай  1997  року, повивнна бути витрамана в

 параметрах  посіву  мінімум  8.  5  мільйонів  гектар озимих і 8

 мільйонів  ярих  на  слідуючий  рік. Оце ті питання, які повинні

 лягти в основу національної програми, це ті питання, які повинні

 лягти  в  основу  роботи  нового  Кабінету  Міністрів, який буде

 затверджений  на  протязі 3-х місяців. Розгляд питання ми з вами

 на  цьому  завершили,  дякуєм  тим,  хто готував його і тим, хто

 приймав участь в  його обговоренні.

      А  зараз  переходимо до останнього питання, яке винесене на

 день  уряду.

      Я  думаю,  що  ми  до  15  години  завершимо.  Про  порядок

 розрахунків  за  гах  між  підприєммствами України та російським

 акціонерним  товариством "Газпром" у 1996 році. Доповідач Довжок

 Євген  Михалович  -голова Державного комітету нафтової і газової

 промисловості. Будь ласка.

     

      ДОВЖОК.  Шановний  Олександр  Миколайович,  шановний  Павло

 Іванович,  шановні  народні депутати!

      Забезпечення   народного  господарства  і населення  України

 природним газом в 1996 році здійснюється відповідно до Постанови

 Кабінету Міністрів України ь 1 033 від 22 грудня 1995 року.

      Згідно   зазначеної  постанови  держава  прийняла  на  себе

 відповідальність  за  забезпечення  природним  газом  населення,

 комунально-побутових  та   бюджетних  організацій.

      Інші  споживачі  природного  газу,  суб'єкти  господарської

 діяльності,  закуповують  природний газ серез оптових імпортерів

 та  та  комерційні  структури,  які  поставляють природний газ в

 Україну,  імпортований  з Росії  та  Туркменістану.

      Оптові   імпортери  та  комерційні  структури  забезпечують

 поствки  природного газу за територіальним принципом -відповідно

 до  групування  областей  України  для забезпечення їх природним

 газом у 1996 році.

      Введено  його  в  дію наказом Держнафтогазпрому ь 18 від 26

 січня  1996  року та наказом Дернафтогазпрому ь 82 від 21 травня

 1996  року  про  коригування  групування  областей  України  для

 забезпечення  їх  природним  газом  у  2-4  кварталах 1996 року.

 Територілальний    принцип    -це   охоплення   всіх   суб'єктів

 господарської  діяльності  регіону,  а  не  тільки  суб'єктів  з

 високоліквідної продукції.

      Відповідно  до  Постанови  Кабінету Міністрів України номер

 1033  Держнафтогазпром  15 січня 1996 року затвердив баланс газу

 на  1996  рік для населення, компобуду та бюджетних організацій.

 Заплановане  споживання  природного  агзу по Україні на 1996 рік

 складає   83   мільйрди  200  мільйонів  кубічних  метрів  газу.

 Довідково  скажу,  що  в  1991  році  Україна  спожила понад 118

 мільярдів бічних метрів газу.

      Розподіл  між споживачами виглядає наступним чином. Обласні

 держадміністрації   з   урахуванням  бюджетних  організацій  -34

 мільярди  кубічних метрів, Міністерство енергетики -15 мільярдів

 кубометрів, Міністерство промисловості -18, 5 мільярдів кубічних

 метрів, Мінмашпром -2, 4 мільярди, агропромисловий комплекс 4, 8

 мільярдів  кубічних  метрів  і  інші  споживачі  -8, 5 мільярдів

 кбічних  метрів.  Крім  того,  технологічні потреби акціонерного

 товариства  Укргазпром заплановані на рівні 8 мільярдів кубічних

 метрів.

      Ресурси  природного  газу  дл  якожної області, а також для

 галузей  народного  господарств були сформовані із газу власного

 видобутку,   які   ведуть  акціонерне  товариство  "Укргазпром",

 акціонерне   товариство   "Укрнафта"  та  державне  підприємство

 "Чорномор-нафтогаз"  і  становлятіь 19 відстків від запланованої

 потреби.

      Друге  джерело  -  це  держрезерв   газпідземносховищ  -  5

 відсотків, і оптові імпортери: газ із Росії та Туркменистану -76

 відсотків.  Газ  власного видобутку і деркомрезерву постачається

 обласним  газозбитовим  організаціям  для  населння, комунально-

 побутових   споживачів  і  бюджетних  організацій   на  підставі

 договорів  з  акціонерним  товариством  Укргазпром,  акціонерним

 товариством Укрнафта та державним підприємство Черноморнафтогаз.

      Всі   інші  суб'єкти  господарської  діяльності  згідно  із

 затвердженим   Кабінетом   Міністрів   України  порядком  уклали

 договори  з  оптовими  імпортерами  або з .........газпром, якщо

 вони  підключені до системи загопроводів напряму.

      За 5 місяців 1996 року споживачі України використали 143, 4

 мільярди   кубічних   метрів   природного  газу.  В  тому  числі

 населення,   компобут   і  бюджетні  організації  -18  мільярдів

 кубічних метрів, промисловість -25, 4 мільярдів кубічних метрів.

 В  цьому  обсязі  газ  російського  походження  -23, 9 мільярдів

 кубометрів,  газ туркменського походження -11 мільярдів кубічних

 метрів  і  газ  українського походження -8, 5 мільярдів кубічних

 метрів.

      Оптові  імпортери  розрахувались  з  Російським акціонерним

 товаристовм Газпром за наведені обсяги природного газу практично

 повністю.  Тобто на рівні 97-98 відсотків і заборгованості перед

 росіянами  станом  на  01. 06. 96 року практично немає. І я мушу

 сказати:   претензій   від  акціонерного  товариства  Раогазпром

 увідпошенні проплат за поставлений газ в Україну також немає.

      Довідково   нагадаю,   що   заборгованість   України  перед

 Російським   акціонерним   товариством  Газпром  за  поставлений

 природний  газ  в  1994 році складала 1 мільярд 423, 6 мільйонів

 доларів, а в 1995 році -116, 4 мільйонів доларів.

      Як відомо, за 1994 рік борг реструктуризовано. Борг за 1995

 рік  зменшено і станом на 1. 07. 96 року складає 80, 8 мільйонів

 доларів Сполучених   Штатів.

      На дослідні роботи з 6 місяців поточного року можна зробити

 висновки,  що  діюча  система і порядок поставок природного газу

 споживачами  України,  незважаючи  на окремі недоліки, має цілий

 ряд   позитиних   переваг   перед   системою   і  порядком,  які

 функіонували    напротязі    1994-1995   років   і   тому,   при

 відповідальному...  при  відповідному  вдосконаленні,  може бути

 використана   в  наступні  роки.

      Основним недоліком, я хотів би загострити на цьому питанні,

 основним  недоліком існуючого в 1996 року, порядку поставок газу

 в  Україну... імпортованого газу в Україну це те, що цей порядок

 запроваджувався  в  III  декаді  грудня  1995  року.  Тобто,  ми

 формували  цей  порядок і договорні взаємовідносини з Російським

 акціонерним  товариством  "Газпром"  і  з  споживачами України в

 розпалі  минулої  суворої  зими.  Але  я повинен підкреслити, що

 збоїв  практично  і  зимою, і до цього часу в постачанні газу не

 відмічалось. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? 15 хвилин на запитання достатньо часу?

 У  нас..  у  вас...  а  тоді  через одне будем. Запишіться, будь

 ласка.

      Висвітіть,  будь  ласка.  Виставте  15 хвилин. Один... одне

 запитання з табло. Альошин Потім письмове. І так будем мінять.

 Будь ласка, Альошін.

     

      АЛЬОШИН

      Прошу передати Осташу.  Осташу передайте.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Осташ, будь ласка.

     

      ОСТАШ

 

      Осташ Ігор, 269 виборчий округ, Стрийщина.

      Шановні   колеги.   Шановний   Павло   Івановичу,  шановний

 доповідачу,  вже  вчора торкався цього питання і ми перенесли цю

 розмову на сьогодні. На мій поглад, ідея зміни схеми розрахунків

 за  газ,  при  якій  основний  тягар  переноситься  з держави на

 комерційні  структури,  мав  в  цілому добрий характер. Однак її

 втілення  внесло  певний  дизбаланс  у  взаємодію  вже  існуючих

 структур,  і  оскільки  кошти  за  транзит  і за зберігання газу

 фактично входять у взаєморозрахунки за постачання газу з Росії і

 Туркменістану,  а  саме транспортування оплачується тепер газом,

 то  це  виявилося  фактично  дуже  серйозним  ударом  по бюджету

 багатьох  регіонів  України, зокрема, Львівщини. Тому що головні

 днори багатьох регіонів і мого виборчого округу, Стрищини, і вся

 газова  галузь потрапили у скрутне становище. Під знаком питання

 виявилися  виплати  зарплат вчителям, медикам, працівникам всієї

 бюджетної  сфери, і крім того, ви никла заборгованість у виплаті

 зарплат рацівникам газової галузі.

      Ми маємо справу з так званим газовим бартером, у результаті

 якого  серйозно  страждають  місцеві  бюджети.  Вчора  у виступі

 Прем'єр-міністра   було   взято   курс  на  зменшення  бартерних

 операцій,  і  це  правильно. Очевиидно при підписанні угод треба

 враховувати  і ту фіксовану суму податків, яка повинна надійти в

 бюджет, а вже понад цю суму і лише понад цю суму можна дозволити

 бартерні  газові  операції, бо вийде так, що зарплату доведеться

 платити  натурою,  тобто  газом.  І  тому  у  мене  два коротких

 питання.

      Перше  питання.  Яка ваша точка зору на ситуацію з бартером

 газу?

      І  друге.  Яка  все  ж таки різниця між світовими цінами за

 транспортування  газу  і  тими  цінами,  які  оплачуються нам? А

 депутатський  запит  підписаний  понад  30  депутатами я передаю

 панові Прем'єр-міністру Лазаренку.

      Дякую за увагу.

     

      ДОВЖОК       Дякую за запитання.

      Я  мушу  сказати,  що і в Держнафтогазпромі, і в уряді, і у

 мене  особисто  негативне  відношення  до  того,  що  за транзит

 російська  сторона,  тобто РА "Газпром", платить газом. Але я ще

 раз  хочу  наголосити,  що  ми взаємовідносини... ми, до речі, в

 цьому році вперше... тільки в цьому році ми підписали, чи уклали

 угоду, контракт ... за транзит газу.  В минулому році взагалі не

 було  такого контракту! Але ми в розпалі зими вели переговори, і

 вимоги - ми не змогли встояти перед вимогами російської сторони,

 була загроза взагалі відключення постачання газу в Україну.

      Тому  ми...  я  негативно  до  цього  відношусь, і ми зараз

 працюємо  (от  літом,  зараз)  ми працюємо з росіянами для того,

 щоби  контракт  за  транзит газу і зберігання газу був грошовий.

 Був і окремий, і грошовий.

      Друге  питання,  щодо ціни транзиту. Ну, що я можу сказати?

 Ціна  транзиту у нас непогана, я мущу сказати.  1,75 долара за 1

 тисячу  кубометрів  на  100  кілометрів.  Але це теж, як кажуть,

 питання  чи  результат  процесів  торгів.  І ми повинні торги ці

 провести  в сприятливих умовах для України, а не в розпалі зими.

 Тобто, бажано б, звичайно, мати вищу ставку транзиту, але це вже

 питання, так би мовити, торгів з російською стороною.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання письмове, будь ласка.

     

      ДОВЖОК   Запитання   таке:   надати  народним  депутатам...

 народним  депутатам  контракти  поставки газу на 1996 рік між РА

 "Газпром"  і  АТ "Укргазпром" із щоквартальним розподілом газу з

 зазначенням ціни й ставок за транзит тощо.

      Ну,   контракти   надані  депутатам  на  засіданні  Комісії

 Верховної  Ради України з питань бюджету 3 липня 1996 року. Я не

 думаю, що в цьому залі...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Коломойцев, будь ласка.

     

      КОЛОМОЙЦЕВ. Пршу  передать слово  депутату Свято.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Свято,  будь ласка.

     

      СВЯТО, 416  виборчий  округ, Хмельниччина.

      Дякую,  Олександре  Миколайовичу. Шановний доповідачу, мене

 цікавлять  такі  запитання.  Перенесення  тягаря  на  виробника,

 згідно  постнови  Кабінету Міністрів від 22 грудня 1995 року, це

 чи  не  добивання виробника, як такого, який знаходиться зараз в

 агонії? Чи  не погріршується    стан той,  який є  в дійсності?

      Друге.  Зменшення  боргу  за газ Росії -хіба це успіх, коли

 сам прооцес реструктуризації -це попадання в обійми Міжнародного

 валютного  фонду,  з я кого ми вже, з тих обійм, дуже важко, щоб

 випуталися?

      І третє. То, можливо, підтримати Агропромисловий комплекс і

 на  основі  бартеру зщапочаткувати можливість направління газу в

 Україну,  хоча бартер  і  непопулярний?

      Дякую  за увагу.

 

      ДОВЖОК. Я вибачаюсь, але я не зрозумів 1-е запитання.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Не  чути було. Будь ласка...

     

      ДОВЖОК. Я не  зрозумів  1 запитання...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ви   так   громко   не   говоріть,   тому  що

 ви.........., будь ласка.

     

      СВЯТО.   Відносно   1-го   запитання,   спочатку  треба  не

 переносити  тягар  на  виробництво,  яке  агонізує,  а  спочатку

 оживити  вивробництво,  тобто,  ставити питання, от, зокрема, по

 відношенню  до сільського господарства -4, 8 мільярди кубометрів

 газу.  Дати  можливсть  на  основі бартеру заполучити отой самий

 газ,  як  такий. А ми переносимо, держава відмежовується з точки

 зору  постачання  газом,  а  звідки  візьме  виробник,  якщо він

 агонізує?

     

      ДОВЖОК.  Дякую.  Ну, перш за все, я повинен акцентувати, що

 мова  іде  не  про  перенесення тягара на виробника, а ставиться

 питання  таким  чином,  що виробник мусить працювати ефективно і

 використовувати  газ  стільки, скільки йому потрібно, і стільки,

 за скільки він може заплатити.

      І  тому ми розглядали питання, чому держава, чому Державний

 бджет  мусить відповідати  за  нефективного виробника.

      Тут  є  питання,  але  я  мушу сказати, я на минулому тижні

 перебував  в Іраку,  і  коли  ми обмінювались думками, інфомацією,

 коли  я  сказав, що Україна споживає 85-90 мільярдів кубометрів

 газу, керівництво було здивоване, фахівці здивовані, і кажуть,:

 "Ну,  от сюди  можна,  сюди  можна,  а куди  ще?"

      І  я вам скажу, що споживання газу с таких кількостях, це

 не  є  дуже  дорага справа.

      Тому я думаю, що кожен виробник мусить розглядати питання і

 виважувати  свої  можливості і необхідність. Або використовувати

 газ   на  паливо,  або дивитись,  може,  якимось  іншим  паливом

 користуватись.

      І  взагалі  питанняя йде про оплату споживання газу, як і і іншого,  до речі,  енергоносія.

      Друге   питання   -зменшення   боргу.  Зменшення  боргу  ми

 вважаємо,  що ми як країна, яка споживає продукцію іншої країни,

 то  повинні  бути  цивілізовані взаємовідносини, і ми не повинні

 ходити  в  боргах.  Якщо  ми  працюємо,  в нас є контракти, і ми

 повинні їх виконувати, і платити, звичано, за ту п родукцію, яку нам  дають.

      Що   стосується   сільського  господарства,  так, сільське

 господарство треба підтримувати, і на початку цього року півтора

 мільярди  газу  було надано як кредит, товарний кредит для того,

 щоби  виробити  необхідну  кількість  міндобрив  для  сільського

 господарства.

      Але ці питання мають місце, мають право на існування,які ви

 задаєте,   і  вони  повинні  вивчатись  і  розглядатись,  як  їх

 вирішувать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка,  письмово.

     

      ДОВЖОК.   Друге  питання.  Наскільки  юридично  обгрутована

 позиція  акціонерного  товариства  Укргазпром щодо зняття з себе

 гарантії  оплати  за  російський прородний газ, що поставляється

 українськими  комерційними  структурами оптовими постачальниками

 газу.  Чи  відповідає  дійсності інформація, що Уряд України вже

 сплатив 70 мільярдів доларів російському акціонерному товариству

 "Газпром" за комерційну структуру.

      Відмова  акціонерного варитства "Укргазпром" від гарантій і

 оптовим    покупцям,   комерційним   структурам   базується   на

 неправомірності  таких  гарантій  з боку державної структури. За

 дії комерційних структур, що і викладено в листі Фонду держмайна

 номер  10-17549  від  24  січня  1996 року. Російське акціонерне

 товариство   "Газпром"   фактично   погодився   з  такими  діями

 акціонерного  товариства  "Укргазпром",  не  розірвавши  жодного

 контракту з оптовими покупцями.

      На   данний   час   борг   у   комерційних  структур  перед

 "Укргазпром"    практично    немає.   Російському   акціонерному

 товариству  перераховано 70 мільйонів доларів в рахунок погашеня

 заборгованості   акціонерного   товариства   "Укргазпром"  перед

 російським  акціонерним  товариством  "Газпром".  За  1995 рік в

 рахунок  заборгованості  бюджету  перед  акціонерним товариством

 "Укргазпром2.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Вінський.

     

      ВІНСЬКИЙ.

     

      Шановний  Євген  Михайлович,  в мене кілька запитань по цій

 ситуації.

      Скажіть нам чітко, що держава виграла від тієї схеми, яка в

 цьому році запропонована і що програла? Які ви бачите плюси, які

 и бачите мінуси і чого більше?

      Друге  питання.  Чому комерсанти, які торгують газом, мають

 колосальні  прибутки, а держава вроді би мала збитки?

      Третє.  Як так може бути, що значна частина державних наших

 підприємств,  структур  не платить колосальні суми за газ, а ті,

 які  цим  газом  торгують,  не  стають банкрутами? Де вони взяли

 гроши, якщо такі величезні борги перед ними?

      І останнє запитання. Як ми сьогодні боримось боримось з тою

 природною  монополією на газове постачання, яка в нас є, тому що

 ви  самі  розумієте, що якщо треба йде до міста одна, то там вже

 немає  конкуренції,  той,  хто  на  трубі, той і диктує. І як це

 ви думаєте робити дальше?

     

      ДОВЖОК. Перше питання. Що держава виграла, що програла? Ну,

 перш  за  все,  держава виграла те, що забезпечила енергоносіями

 виробника. І це головне. І вчора і сьогодні в цьому залі народні

 депутати  постійно говорили про те, що треба підтримати власного

 виробника.  Так  от  я  думаю,  що  те, що виробник, український

 виробник  не  мав,  будем  говорити,  простою  із-за  газу -це є

 виграш.

      Що  програла держава? Я вважаю, що, я підкреслюю, від цього

 порядку  держава  нічого  не  програла.  То, що ви гшоворите про

 транзит, про зберігання, про, скажем, бартерний характер, -це не

 є  вади порядку. Це є вади іншого гатунку, і про це я говорив. І

 це  треба виправляти. Але порядок, я думаю, що він поки що... Ну

 я не бачу, я не можу сказати, який він має вади.

      Друге.  Чому  комерсант  має прибуток, а держава збитки? Ну

 мені  важко про це говорити, тому що комерсант має свої підходи,

 свій  характер праці, він не знає як це все робити, і де він має

 свій  зиск,  я  не можу зараз... В мене є свої думки, але я б не

 хотів, як посадова особа, говорити про це.

      Третє.  Чому комерсант розраховується? Це того ж, як кажуть

 порядку  питання. Де він бере гроші, то його справа. Де він бере

 гроші  і як він робить ці гроші. Але він працює на цьому ринку і

 розраховується.

      І  4  -як  ми  боремось з природною монополією. Ну природна

 монополія.  Я  думаю,  що  це умовне поняття -природна монополія

 газотранспортна  система.  Але  дійсно,  нема  в  державі  такої

 можливості,  щоби,  скажемо,  до  кожного  споживача мати окрему

 нитку  чи  окрему  систему  для  того,  щоби  можна  бло  з  ним

 співпрацювати.  Тому  тут  є багато проблем, але, я думаю, що ці

 проблеми  породжені (породжені, я підкреслюю) низькою, або майже

 відсутністю платіжоспроможності українського споживача газу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Письме  запитання. Одну хилиночку. Вінський. Я

 думаю,  що  оцей зал і ті, хто присутній, хто не присутній, ми з

 вами приймали Закон про різні форми власності. Я не думаю, що це

 Довжик  приймав  його,  що  це  Кабінет  Міністрів. Ми з вами. В

 ринкову  економіку  входили  хто,  як  кажуть, з фасаду, а хто з

 тилу.  Давайте  сьогодні  тоді  мабуть і до цього й підходить, з

 того,  що  ми його узаконили, а тепер давайте будем дивиться, як

 управлять   цим   процесом.   Не   бачачи   у   кажному   своєму

 співвітчизнику  свого ворога. Оце ті люди, які і тут сидять і за

 межами    цього  залу. Будь ласка,   письмове.

     

      ДОВЖОК.  Слідуюче  питання "Обгрунтувати ціну за російський

 газ на кордоні Росія-Україна, Україна-Словакія."

      Стосовно  ціни  на  газ  на  кордоні України з Росією, то в

 контрактах оптових покупців з російським акціонерним товариством

 "Газпром"  вказана  саме  ціна  80  доларів Сполучених Штатів за

 тисячу  метрів  кубічних   газу.

      На   Україні   природний   газ  реалізується  зпоживачем  у

 відповідності  з наказом Міністерства економіки України ь186 від

 20. 12. 95 року.

      Щодо  ціни  за  природний  газ,  який (...........) газпром

 продає  європейським  країнам,  в  тому  числі і Словакії, то це

 інформація конфедеційна і ми нею не володіємо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Все  у  вас?

     

      ___________. Да.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка, Моцпан від комісії.

     

      МОЦПАН Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Анатолій  Федорович, можна сюди. З місця, будь

 ласка.

     

      МОЦПАН   146  Амбросиевский  избирательный  округ,  фракция

 социалистов.

      Уважаемые    коллеги,   уважаемый   Александр   Николаевич,

 уважаемый  Павел Иванович. С чего начался вопрос? С рассмотрения

 сегодня на Дне правительстве вопроса по газообеспечению. 7 марта

 этого  года одиннадцать народных депутатов, а именно коммунисты:

 Красняков,     Охрименко,     Моисеенко,    Радько,    Левченко;

 позафракцийни: Марченко, Витренко; члены фракції "Народного Руху

 України":   Шевченко,  Заєць;  руководитель  фракции  "Реформи"-

 Соболєв  обратились  с  депутатским обращением к правителсьтву с

 просьбой   предоставить   копию  контракта  между  Ралгазпром  и

 Укргазпром  о  поставке  газа и порядке проплаты его на 1996 год

 порядка  50 миллиардов кубических метров газа, речь шла о данном

 контракте.

      В   связи   с  тем,  что  моя  фамилия  первая  по  данному

 дептутскому  прошению, мне пришлось вести данный вопрос. Все вы,

 увыажаемые   товарищи  коллеги,  получили  за  подписью  первого

 заместителя   председателя   комитета,   заместителя  уважаемого

 Евгения  Михайловича Лапатина. Ответы на данные вопросы, я прошу

 вас  обратить  внимание  на  данные  ответы  и на ту информацию,

 которую  я  вам  постараюсь  изложить.  Что  касается  того, что

 сегодня Ралгазпром согласился фактически, как сказанов ответе, о

 чем  говорил  уважаемый Юрий Михайлович о том, что Укргазпром не

 будет  гарантировать  оплату газа коммерческими структурами, то,

 как  вы  понимаете, в праве фактически -это не значит формально.

 Дай  Бог,  чтобы это было, уважаемый Павел Иванович, фактически,

 тогда вопрос снимается.

      Вы  говорите  о  том,  уважаемый  Евгений  Михайлович,  что

 коммерческие структуры не должны Ралгазпрому, господину Яхерову,

 за  газ, который мы получили за первое полугодие 1996 года. Есть

 другая информация, что расчитались на 68 процентов.

      Далее. Вы говорите о том, что цена на газ у нас установлена

 80 долларов США за тысячу метров кубических. 23 апреля уважаемый

 Павел   Иванович,   в  газете  "Всеукраинские  ведомости"  давая

 интервью  по  некоторым вопросам, сказал следующее: "Мы покупаем

 газ  в  России  по  80  долларов,  продаем  предприятиям  по  83

 доллара". Уважаемый  Павел  Иванович,  если бы  "мы" -  это было

 правительтство,  я  бы  согласился,  что  наше правительство как

 истинные  патриоты  работают  на благотворительных началах... Но

 если оптовыми покупателями газа являются коммерческие структуры,

 то таким образом они тогда работают: за 80 долларов покупают газ

 на  границе  России  с  Украиной,  по 83 продаем предприятиям, 3

 доллара   идет  за  транспортные  услуги...  Я  не  поверю,  что

 коммерческие структуры у нас благотворительностью занимаются!..

      Далее.  По  вопросу  проплаты  за  транзит.  Насколько  мне

 известно,   условиями   контракта   (которые,  кстати,  народные

 депутаты  выше перечисленные  не   получили,  хотя,  как  заявил

 уважаемый Михалыч, контракты представлены Комиссии по финансам и

 банковской   деятельности)   по   вопросу   транзита  соглашение

 следующее:  общая  сумма  проплаты  за  транзит России и Украины

 составляет  порядка  2  миллиардов  долларов. По соглашению: 800

 миллионов  долларов  РАО  "Газпром" проплачивает, рассчитывается

 поставками   газами   (порядка   10  миллиардов  кубических),  а

 остальные   миллиарды................   в  этих  пределах  тысяч

 долларов   рассчитываются   коммерческие   структуры  поставками

 материальных ресурсов, товаров и денежной массой.

      У  меня  вопрос.  Первый: откуда берется газ российский для

 расчетов  за  транзит?  С  газохранилищ,  которые  находятся  на

 территории  Украины!  Берется ли плата за хранение газа, который

 находится на территории Украины, в наших газохранилищах? Судя по

 контракту - нет!  Таким  образом,  есть мнение специалистов, что

 порядка  98  миллионов  долларов мы подарили Якиреву, России или

 вообще  РАО  "Газпром"  и  еще кому-то... А мне кажется, что эту

 сумму надо было вычесть!..

      Далее.  Кто  нам  сегодня со всей ответственностью пояснит:

 коммерческие  структуры  действительно, ноль в ноль, цена в цену

 поставляют, расчитываются за транзит товарной массой и денежными

 ресурсами.   Кто   это  подтвердит?  Сколько  мы  с  вами  знаем

 различного  рода  махинаций,  как  поставками товарами снималась

 очень высокая дельта и шла громаднейшая нажива.

      Когда   я   однажды   поинтересовался   у   работников  1-й

 правоохранительной  структуры  проявляет  ли ведомство интерес к

 газовой   проблеме?  Проявляет,  ну,  он  мне  сказал,  что  это

 смертельная  проблема.  В  доказательство, называю вам известные

 факты.

      Убит  киевский  педставитель  фирмы "Этера" Шельченко? -это

 транснациональная корпорация, убит руковолитель........... союза

 Донбасса Момат?, о чем  я скажу   несколько  позднее.

      Так  что не все так просто, уважаемые товарищи. И последний

 4-й  вопрос,  который  мы  получили ответ за подписью уважаемого

 Лопатигна  говорит  о  том,  что Индустриальный союз Донбасса не

 является оптовым импортером газа. Формально, возможно оно и так.

 Но  я,  уважаемые  товарищи,  вам  сейчас  процитирую интервью в

 газете   "Независимость"  за  3  июля  этого  года  мэра  города

 Мариуполя  Поживанова  Михаила  Александровича,  нашего  с  вами

 коллеги,  народногоб депутата Украины.

      Цитирую:  "Затем  началась  компания  по  перераспределению

 газового  рынка. В приказном порядке мне было сказано, ч тобы 28

 предприятий   перезаключили   свои   договоры   вместо......  на

 Индустриальный  союз  Донбасса,  учредителями  которого является

 коммерческие  структуры,  приближенные к губернатору. То есть, к

 Вадиму   Петровичу   Щербаню.   Подсчитав,   что   мариупольские

 предприятия  при  этом теряют 1, 5 миллиона долларов, речь шла о

 завышеной  цене  относительно, я отказался. И в феврале началось

 следующее.  "Если  ты  не  будешь делатьто, что тебе говорят, мы

 дадим  команду  правоохранительным  органам  и  тебя вывернут на

 изнанку".  Конец цитаты.

      Уважаемый  Павел  Иванович,  я  обращаюсь лично к вам, вы -

 правая  рука  Президента.  Вчера  вы  получили  все  необходимые

 полноммочия.  Я  вас  убедительно прошу, в связи с этой историей

 конфликтной,  я  сказал  бы  позорной  для  всех  ветвей власти,

 которая  сейчас  происходит  у нас в Донбассе между губернатором

 Вадимом.........  Щербанем  и  мэром  города  Мариуполя Михайлом

 Александровичем  Поживаном,  я  прошу  вас  обратитесь  лично  к

 Президенту,  инициируйте вопрос на время расследования, а оно на

 сегодняшний    день,    насколько    мне    известно,   ведется,

 распоряжением,  Указом  пусть Президент освободит губернатора от

 исполнения  обязанностей  -Владимира  Петровича Щербаня от главы

 Донецкой  облгосадминистрации, и можно поросить... Кстати, зашел

 Михаил Александрович Поживанов, его написать заявление. Как мэра

 мы  его  не  можем  освободить,  мэр  пусть  напишет  заявление.

 Насколько  мне  известно,  он согласен написать такое заявление:

 "На время расследования, чтобы обеспечить обкективность, чтобы в

 конце концов там действительно установить, кто там действительно

 жульничает,  чья сторона -Поживанова или Щербаня, будем говорить

 откровенно,  освободить одного Указом, распоряжением, дургого по

 просьбе.  Вот  он  мне подтверждает, что согласен написать такое

 заявление,  но,  разумеется,  днем  позже после издания Указа об

 отстранении  от  должности  на  время  расследования губернатора

 оласти Щербаня Владимира Петровича.

       Уважаемый  Павел  иванович, я обращаюсь теперь уже лично к

 вам.  Не  все  в  отношениях в Россией с РАО "Газпром" в области

 поставки  газа,   расчета  за  газ  все  ясно  и  понятно.

      Но я все-таки надеюсь, что, получив вчера серьезное доверие

 о  т  парламента и высказав некоторые замечания по этому поводу,

 вы доведете дело до конца. Мне лично ничего не остается делать.

      Но  дело  это,  действительно,  для  Украины  очень важное.

 Нажива  идет  громаднейшая.  Я нахову эпизод, который, уважаемые

 коллеги,  уважаемые  избиратели,  не  имеет  отношения к газовой

 проблеме.  Здесь  правильно  сказал Александр Николаевич, как мы

 врынок  вошли.  Вот  я  вам скажу, как мы вошли в рынок. Сегодня

 цена  такого  медаппарата,  очень  необходимого, как бисептол на

 европейском  рынке  стоит  в  наших  карбованцах  33  тысячи -18

 центов, в аптеках города Киева 300 тысяч карбованцев, а в киоске

 Верховного  Совета  на  переходе,  я поинтересовался, 332 тысячи

 карбованцев.  Мы  можем  при  таких  ценах,  при  таком  разгуле

 коммерческой  преступности, иначе не назовешь, навести порядок в

 государстве?

      Спасибо за  внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

       (ОПЛЕСКИ)

      Павло Іванович, будь ласка. І завершуєм. Слово має Прем'єр-

 міністр.

     

      ЛАЗАРЕНКО.  Шановні присутні, шановні народні депутати!

      Питання,   котре   сьогодні   обговорюєм  занадто  складне,

 занадто. І головні борги, котрі мала держава, розпочалися з 1993

 року.  Потрібно  підняти 23 березня 1993 року підписи і гарантії

 на  2,  5  мільярда  доларів перед Росією. І в тому, що сьогодні

 надзвичайно  велика  проблема  з  пропалатою  пенсій, інших саме

 стосується того, що нам потрібно обслуговувати зовнішній борг.

      Тільки  в  червні поточного року нам потрібно було сплатити

 309  мільйонів  доларів  зовнішього  боргу. 80 відсотків це саме

 Росії.

      По-друге.  В  1994  рік  ми  мали  борг перед Росією в 1, 4

 мільярда  доларів. І другими словами нам потрібно  обслуговувати

 без  відсотків  3,  9  мільярда доларів тільки боргу за ці роки.

 Потрібно  відзначити,  що  вперше в 1995 році, вперше, ми вийшли

 майже без боргів перед Росією.

      Не краща ситуація по Туркменістану. Ми мали за 1993 рік 693

 мільйона  боргу  перед  Туркменістаном.  Ми мали за 1994 рік 176

 мільйонів  доларів перед Туркменістаном. І ми закінчили 1995 рік

 з боргом 15, 8 мільйони. 15, 8 -цифри самі кажуть за себе.

      Занадто  складна  ситуація  і  в  цьому році, занадто. Уряд

 вірно зробив і я просив би вашої підтримки, щоб Уряд не виступав

 гарантом  перед  РАО "Газпром"   і Туркменістаном. Які не були б

 проплати,  але  нас  ніхто  не заставить в кінці року платити за

 суб'єкти господарської діяльності.

      Сама велика проблема полягає в тому, що внутрішня сплата за

 газ, який використаний на підприємствах..... компобуту становить

 в цьому році не більше 60 відсотків.

      А  якщо  взяти  кошти? Коштами підприємствами сплатили 3, 7

 відсотка  від  загальної  кількості  споживчого  газу.  Це інший

 товар. Якщо тільки, на чому наполягає Раогазпром, буде відмінена

 товарна  схема, ми залишимось без енергоносіїв повністю. Це одна

 частина проблеми.

      Друга.  Вона  почалася  з 23 лютого в цьому залі 1995 року,

 коли   разом  з  вами  прийняли  Постанову  про  зменшення  норм

 споживання газу на 1 квадратний мент. У нас норми були завжди 11

 кубічних  метрів  на 1 квадратний метр площі в місяць, ми з вами

 прийняли  в  цьому  залі  -5. І напротязі року ця норма була. Що

 вона  дала?  Ця  норма  дала  те,  що  в  минулому році бюджетні

 організації  всіх  рівнів без виключення заборгували Укргазпрому

 93 трильйона карбованців. І ми, приймаючи бюджет на 1996 рік, цю

 суму не врахували, вона зависла і висить по сьогодняшній день.

      Що  дало  в  пешому  кварталі поточного року норми, про які

 я  веду  розмову.  Дали  нам  в обсязі 87 трильйонів карбованців

 прямих  збитків, які також не були передбачені, і не передбачені

 в Державному бюджеті на 1996 рік.

      Я не ставив питання, наполягав нам тому, щоб рахували. Алеь

 розумію,  що  оці  180  трильйонів карбованців пішли, як скритий

 дефіцит  бюджету,  які  не  передбачені,  і  це  також  лягло на

 сьогоднішній день повністю на плечі Укргазпрому. І тому ми чітко

 поставили  питання  перед Раогазпром за транзит російського газу

 по  території  України  платіть  нам тільки грошми.

      Вони  кажуть:  нема  заперечень,  платіть нам також грошми.

 Наші  підприємці.  Я  вам  назвав.  Загальна  сума  коштів -3, 7

 відсотки(...........).

      І  тому  РАО  "Газпром"  за  транзит  російського  газу  по

 території  України  розраховується  газом. В повному обсязі. Газ

 цей пішов. Сьогодні знаходиться... часть використано на покриття

 180  трильйонів тих, які у нас непередбачено в бюджеті. Оце тута

 ті  пішли кошти. Нам можливо було б його узаконити, зарахувати і

 не  було  б  ніяких  спекуляцій  і  розмов.  Ми  цього з вами не

 зробили, а  тепер ведем  розмову.

      І третій напрямок. Ми знаємо, що в нас пердбачено з 1 січня

 поточного  року  проплата за комунальні послуги 60 відсотків від

 загальної  суми.  Інше  сплате  Державний  бюджет. За 1 півріччя

 Державний   бюджет   зробив   взаємозалік   Укргазпрому   на  28

 трильйонів.  А  необхідність  була  90  трильйонів.  І  ця  сума

 загальна  зависла.  Загальна  сума,  яка зависла на Укргазпромі,

 складає   сьогодні  тільки  в  бюджеті(я  не  беру  за  суб'єкти

 господарської  діяльності)  -270  трильйонів карбованців. Це той

 скратий дефіцит бюджету, про який ми всігда ведем розмову.

      Питання надзвичайно складне. Після цього на другому питанні

 можна   поставить   -енергоносії.   Там   також  245  трильйонів

 карбованців  заборгованість  за  півтора  року в бюджетів різних

 рівнів.  Оце головний тромб енергетичний. Оце головні непроплати

 енергетичні. Оце  головна   невизначеність   енергетична.

      Тому  ми  знайдем механізм вирішення. Він складний. І вірно

 ви  підтврджуєте,  я  повністю погоджуюсь із співдоповідачем про

 те,  що  не все так гладко з Росією. Все занадто складно, не все

 йде  добре  так,  якби  сьогодні хотілось, але сьогодні потрібно

 сказати,  що  запропонована  схема напевно єдина вірна, хо і має

 багато недоліків, але все жтаки дала можливість на 100 відсотків

 за  6 місяців поточного року розрахуватись з Росією. Яким чином?

 Ви  знаєте  чим:  тим  що  ми  виробляєм і те, що відправляєм, і

 потрібно  сказати  належне  Росії за те, що вони нас кредитують;

 належне  Туркменістану за те, що він нас кредитує. Ми, получивши

 11  мільярдів  кубічних метрів газу з Туркменістану, на сьогодні

 не  оплатили  їм за газ через різне, через те що нема можливості

 підприємств,  десь  заборгованість  складає  біля  400 мільйонів

 доларів. Це ми працюємо, вони нас кредитують.

      І  тому  що  на  завершення  хотів  би  висловити:  питання

 складне,  воно повністю відоме, уряд нам ним працює, внесе, коли

 буде  вносити  проект  бюджету  на  97  рік,  ми  внесем  всі ці

 поправки, котрі завислі, котрі є, від котрих нікуди не дінеться.

 А  Укргазпром сьогодні працює в таких надзвичайних умовах, маючи

 за  борги  бюджету  183 трильйонів ті, які назвав і ще й пені 27

 трильйонів,  яку  нащитали.  Так що до їх потрібно підійти більш

 виважено,  чітко,  найти  механізм  допомоги  сьогодні.  І  уряд

 прийняв  рішення  по  реструктурізації боргу той, який був за 94

 рік  -1.  4  -і  підприємствам  пролангувати, відстрочити і інші

 механізми.

      Єдиний вихід сьогодні  -  внести корективи ті, які єсть, до

 бюджету  1997  року,  врахувати  механізм  і  зняти цивілізовано

 врешті-решт   це  питання - воно  дійсно  складне,  воно  дійсно

 потребує уваги і уряду, і Верховної Ради.

      Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні   колеги...  Шановні  колеги,  значить...  Анатолій

 Федорович,  сядьте...  Була,  мені кажеться, детально розглянуто

 питання,  яке  виносилось на День уряду. Була внесена пропозиція

 Анатолієм  Федоровиче  (я  думаю, що і Павло Іванович це питання

 зрозумів.  І, мабуть, на нього відповідно зреагують -  те, що ви

 внесли)...  Я  думаю,  що,  дійсно, складнощі єсть, але давайте,

 мабуть,  спільно  до  них  підходить,  спільно  шукать  вихід і,

 мабуть,  думати,  що  ми  сьогодні  перше  питання  розглянули -

 готовність  і  проведення  жнив - отак  ми  повинні підійти й до

 питання підготовки до зими. І давайте допомагать у вирішенні цих

 питань нашому уряду, який сьогодні формується.

      Спасибі, Павло Іванович, вам. Спасибі членам уряду. Спасибі

 всім  депутатам,  хто  прийняв  участь  у Дні уряду. На цьому ми

 завершили розгляд питань. Оголошується перерва до 16-ї години!

      Одну хвилиночку! Я просив би о 16 годині всіх буть, тому що

 ми  пакетом  будем  розглядати ряд невідкладних питань, які вніс

 Кабінет  Міністрів  і  Павло  Іванович  особисто.  Січас засідає

 комісія  Вікора Івановича Суслова, розглядає ці питання і о 16-й

 годині  ми  їх внесемо в порядок денний і розглянемо, думаєм, до

 20-ї години сьогодні. Все!

     

      ЛАЗАРЕНКО  П. І. Я, на жаль, не зможу бути після перерви...

 Я  звертаюсь  до  вас:  пакетом  6  документів по всіх напрямках

 прийняти!   Це  надзвичайно  важливо!  Якщо  ми  проголошуємо  і

 вимагаємо  (і  вірно  вимагаєм  від  уряду)  питання  ліквідації

 заборгованості  по заробітній платі, дайте можливість уряду мати

 надходження   реальні   до   бюджету!

      Дякую.  І  сподіваюсь  на підтримку...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перерва до 16-ї години!