ЗАСІДАННЯ  СТО  ОДИНАДЦЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

            У к р а ї н и.  3  л и п н я  1996  р о к у

                             16 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

 

      ГОЛОВА.   Прошу  депутатів  підготуватися   до  реєстрації.

 Проводиться поіменна реєстрація.

      348   депутатів  присутні  на  вечірньому  засіданні,  воно

 оголошується  відкритим.

      До  перерви,  так  мене  проінформували, ви домовилися, щоб

 поставити   ще  раз  на  голосувавння  питання  про  ратифікацію

 кредитної  угоди. Питання всім зрозуміле. Ставлю на голосучвання

 ще  раз.  Прошу уваги! Ставлю на голосування. Про ратифікацію, а

 не про закон, будь ласка, не хвилюйтесь.

 

      За-

 

      Рішення прийнято, спасибі.

      Питання  про ратифікацію угоди між урядом України та урядом

 Швейцарської  конфедерації  про  фінансову  допомогу для проекту

 реабілітації гідроенергетики та системного контролю. Доповідач -

 Макацарія Сергій Миронович, заступник Міністра фінансів України.

 

      МАКАЦАРІЯ С.М.

 

      Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати!

      Вашій увазі пропонується Угода між Урядом України та Урядом

 швейцарської  конфедерації,  про  фінансову допомогу для проекту

 реабілітації  гідроенергетики  та  системного контролю, яку було

 укладено 15 січня 1996 року в Києві.

      Зазначена   Угода   не  передбачає  фінансових  зобов'язань

 України  перед  швейцарською  конфедерацією.  У відповідності до

 положень   Угоди   про  фінансову  допомогу,  Уряд  швейцарської

 конфедерації  надає  Україні  безповоротній  внесок, так званий,

 гранд.  Загальним розміром 14 мільйонів швейцарських франків. Як

 співфінансування проекту гідроенергетики та системного контролю,

 Угоду   про   цей   проект  між  Урядом  та  Міжнародним  банком

 реконструкції  та  розвитку, було ратифіковано Верховною Радою 4

 квітня поточного року.

      Надходження в рамках фінансової допомоги Уряду швейцарської

 конфедерації  буде використане для закупівлі окремого обладнання

 та  наданню  послуг  по  проекту реабілітації гідроенергетики та

 системного контролю.

      Товари  та  наданні  послуги  відносно  товарів, які будуть

 закуплені   на  кошти  фінансової  допомоги  визначатимуться  на

 засадах   виключно   конкурсного   відбору,   серед  потенційних

 швейцарських посередників.

      За  рахунок  фінансової допомоги також будуть фінансуватися

 консультаційні    послуги    швейцарських    експертів.    Обсяг

 фінансування    консультаційних   послуг   складає   600   тисяч

 швейцарських   франків.   Загальна  сума  гранту  400  мільйонів

 швейцарських  франків,  обсяг  консультаційних послуг -600 тисяч

 швейцарських франків.

 

      ГОЛОВА.  Я прошу вас, шановні депутати, попередньо документ

 уже  прийняли не треба його обговорювати, слухайте що говориться

 зараз. Будь ласка.

 

      МАЦАКАРІЯ.    Консультаційна    діяльність   швейцарських

 експертів  регулюватиметься  угодою  між  Агентством координації

 міжнародної   технічної   допомоги   і  Федеральним  управлінням

 зовнішніх  і внутрішніх справ уряду Швейцарської Конфедерації та

 компанією "Дніпрогідроенерго" про надання консультаційних послуг

 для   реалізації   шивейцарської   допомоги   в  рамках  проекту

 реабілітації гідроенергетики України.

      Механізм  використання  кредиту  передбачає, що отримувачем

 фінансової  допомоги  виступає  Міністерство фінансів України як

 фінансовий агент уряду України.

      Банком-агентом    уряду    для   проведення   операцій   по

 використанню  коштів  фінансової  допомоги  на цілі, передбачені

 Угодою  про  фінансову  допомогу,  виступає Державний Експортно-

 імпортний банк України.

      Для забезпечення ефективного використання коштів фінансової

 допомоги  обраний  механізм  подальшого  кредитування, при якому

 Міністерство   фінансів   кредитує   кошти  фінансової  допомоги

 державної  акціонерної компанії "Дніпрогідроенерго" на умовах на

 термінах, що визначаються Угодою про фінансову допомогу.

      Такими  умовами  є  слідуючі:  погашення  заборгованості на

 протязі 12 років 24 рівними послідовними внесками кожні півроку,

 починаючи  з  2000  року,  які мають здійснюватись 1 лютого та 1

 серпня кожного року.  Перший внесок - 1 серпня 2000 року...

 

      ГОЛОВА. Сергій Іванович, одну секундочку! Шановні депутати!

 Шановні  депутаи,  будь ласка, слухайте і задавайте запитання...

 готуйте  запитання дл доповідача. Припиніть, будь ласка, розмови

 не по цій темі. Увага! Будь ласка, говоріть.

 

      МАЦАКАРІЯ.... Перший внесок -1 серпня 2000 року, останній -

 1 лютого 2012 року.

     Виплата щорічного відсотка (це - одна із умов рекредитування

 "Дніпрогідроенерго") складає за річною ставкою 7,5%.

      Погашення  боргу  здійснюватиметься  в  національній валюті

 України,  еквівалентно  відповідній сумі швейцарських франків за

 курсом  обміну стану на дату погашення. Погашення заборгованості

 "Дніпрогідроєнерго"  перед  Урядом України буде здійснюватись за

 спеціальний  рахунок  Міністерства фінансів України в Державному

 експортно-імпортному  банку.  Надходження за цим рахунком будуть

 прризначені  виключно,  підкреслюю, виключно для використання на

 природоохоронні   проекти   в  енергетичному  секторі  економіки

 України.

      Як  обумовлено  в  угоді про фінансову допомогу для проекту

 реабілітації  гідроенергетики  та  системного  контролю  надання

 позики "Дніпрогідроенерго" оформлюєтся угодою про надання позики

 між  Міністерством  фінансів  України  та  Державним акціонерним

 товариством     "Дніпрогідроенерго",    стосовно    використання

 фінансової  допомоги  для проету реабілітації гідроенергетики та

 системного контролю наданий урядом Швейцарської конфедерації.

      У   відповідності   до   Угоди   "про  фінансову  допомогу"

 українська   сторона  надасть  швейцарським  консультатнам,  які

 допомагатимуть.............  швейцарської  фінансової  допомоги,

 такий же статус, як і той, що забезпечується для посадових осіб,

 Конвеції   Організації   Об'єднаних  Націй  "Про  прівілегії  та

 ......... Об'єднаних Націй" від 13 лютого 1946 року та звільнить

 їх від сплати податків, митних зборів та інших сплат фескального

 характеру  відносно  будь-яких  доходів,  пов'язаних  з наданням

 консультаційних послуг по проекту.

      Згідно  Закону  України  "Про  міжнародні договори України"

 Угода мж Урядом України та Урядом Швейцарської конфедерації "Про

 фінансову  допомогу  для проекту реабілітації гідроенергетики та

 системного   контролю"   підлягає  ратифікації  Верховною  Радою

 України.

      Прошу  підтримати,  дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Є запитання до доповідача? Будь ласка, запишіться.

 Опоблікуйте  список. 15 хвилин вистачить? Вистачить, будь ласка,

 Парубок Омелян Никонович.

 

      ПАРУБОК..... Скажіть, пожалуйста, наскільки років надається

 цей  кредит?

 

      МАЦАКАРІЯ.  Кредит дається, останній строк погашення цього

 кредиту  для  Дніпрогідроенерго складає   2 012 год.

      Ставка  7,5%.

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка,  Мармазов.

 

      МАРМАЗОВ.   Прошу  передать Шаланскому,  226.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Шановний  доповідачу,  в мене виникло декілька

 запитань.  Чи  не  надто  великі суми віділені на консультаційні

 послуги   в  зв'язку  з  обслуговуванням  чи  проведенням  цього

 кредиту?

      Цей  кредит,  наскільки я зрозумів, зв'язаний і виражений у

 придбанні  іноземного  виробництва  апаратури  для  проведення у

 відповідність  там  і  центрального  диспетчерського  пункту  по

 Міненерго і таке  інше.

      Але  як  вплине  на  тариф  на електроенергію для споживача

 використання  цього  кредиту,  в  якій  мірі  він  вплине  на ту

 відпускну ціну електроенергії, яка  сьогодні  склалась.

       Дякую.

 

      МАЦАКАРІЯ.  Дякую за  запитання.

      Для держави Україна цей кредит безповоротний,............

  14  мільйонів швейцарських франків. Держава Україна не повертає

 і ніякі  відсотки по  ньому не сплачує.

      З метою використання обраний мехнізм, по якому Уряд у особі

 Міністерства фінансів кредитує ці кошти в Дніпрогідроенерго.

      Міністерство    енергетики   і   електрофікації   разом   з

 Міністерством фінансів будуть враховувати зазначені витрати і на

 повернення   і   на   обслуговування  кредиту,  які  будуть  при

 обрахуванні  тарифів.

      Но я ще раз підкреслюю, що ці кошти не підуть до бюджету, а

 підуть  на  окремий  рахунок,  спеціальний  рахунок в Експортно-

 імпортному   банку,   і  будуть  знову  ж  таки  використані  на

 природоохоронні міроприємства  у галузі  енергетики.

      І ще одне запитання. Відповідь на те, що чому такий великий

 обсяг на конституційні послуги.

      14  мільйонів  франкіц і 600 тисяч франків на конституційні

 послуги   -це   так  визначено  в  переговорах  із  Швейцарською

 стороною.  Вони дають гроши, вони такий обсяг запропонували.

 

      ГОЛОВА. Пономаренко.

 

      ПОНОМАРЕНКО.   422   виборчий  округ,  Смілянщина,  депутат

 Пономаренко.

      Шановний  доповідачу, скажіть, будь ласка, на які конкретно

 об'єкти  видається  кредит  і  чи  можна  буде врахувати потреби

 каскаду  від  електростанцій,  які побудовані на Дніпрі. Адже ми

 знаємо,  що  помаленьку ми  перетворюєм Дніпро в мертву ріку, то

 можливо  якраз  ці  кошти  треба  було  б  направити  на те, щоб

 поліпшити  ситуацію на Дніпрі. Ми знаємо, що на Дніпрі, на жаль,

 багато  гідроелектростанцій  абсолютно  сьогодні  не працюють, а

 тільки пошкоджують  ситуацію  в нашому регіоні.

      І  ще  одне  запитання невеличке. Чи буде врахована потреба

 фінансування  так  званої  малої  гідроенергетики?  Колись  наші

 батькі  і дідід будували масово невеличкі гідроелектростанції на

 стваках,   на  річках  і  мали  від  цього  величезну  кількість

 електроенергію.  Їх  треба  тільки  відновити.  Вони сьогодні є,

 треба тільки вкласти якісь кошти, щоб дати  поштовх їх роботі.

      Дякую за увагу.

 

      МАЦАКАРІЯ.    Спасибі.    Значить,   цей   гарант   включає

 фінансування,  яке  запропонував  Міжнародний банк реконструкції

 розвитку   і   у   квітні  місяці  ратифікавано  цей  проект  по

 реконструкції якраз Дніпровського каскаду -114 мільйонів доларів

 США.

      У  нас  якраз  відпрацьовується і буде буквально найближчим

 часом  підписано  мемарандум про надання ще одного кредиту, який

 буде на Дністровському каскаді застосований. Там обсяг майже 300

 мільйонів доларів США.

      А    що   стосується   малих,   то   я   вважаю,   що   при

 обговоренні  питання  по  отриманню  300  мільйонів  доларів  на

 реконструкцію  нашої гідроенергетики, ми будемо ставити питання,

 щоб  цільовим  напрямком  були,  значить, виділені кошти на малу

 енергетику.

 

      ГОЛОВА. Буткевич.

 

      БУТКЕВИЧ.

      Дякую. Доповідач вже відповів на моє запитання.

 

      ГОЛОВА. Він вияснив вже. Моісеєнко.

 

      МОІСЕЄНКО.

      Моисеенко, фракция  "Коммунисты Украины".

      Уважаемый  Сергей.......... у меня к вам один вопрос такого

 стратегического   плана.  Ну  мы  все  знаем,  что  Швейцария  -

 крупнейшая  финансовая  держава, имеет колосальные возможности в

 этом  плане.  Мы  все знаем о том, что у нас..., в принципе, для

 них  14  миллионов  швейцарских  франка  -это  практически то же

 самое,  что  14 миллионов долларов, вы знаете курс. Это не такие

 большие  деньги  ни для них, ни для нас. Ну вы знаете есть такое

 понятие в маркетинге как "продвижение товара".

      Не   кажется   л   вам,   что   сейчас   начинается   якобы

 безвоздмездное  продвижение  швейцарских  денег  на  наш рынок с

 будущим  захватом  этого  рынка  и  покорением  или, скажем так,

 подчинением  гидроэнергетики и уж тем более системного контроля.

 Тем  более, что я знаю, уже такие притязания по Киеву со стороны

 швейцарских  финансовых  групп,  ну  по другим местам. Как вы на

 этот вопрос ответите?

 

      МАЦМКАРІЯ.  Спасибо  за вопрос. Я считаю, что и приложу все

 усилия, чтобы энергетика Украины осталась энергетикой Украины.

      Да  это  попытка  продвижения  швейцарских  товаров  на наш

 рынок,   на   ненасыщеный  рыкок  в  отношении  систем  контроля

 энергетики,  но энергетику (я так же, как и вы, партиот Украины)

 в руки иностранных инвесторов полностью не отдадим.

 

      ГОЛОВА. Ви задоволені відповіддю? Не задоволений відповіддю

 Моісеєнко.

      Косів.

 

      КОСІВ

      Михайло  Косів,  фракція  народного  Руху.  Тут частково те

 питання,   яке  я  хочу  вам  задати,  задав  Пономоренко  Борис

 Йосипович.   Але  мені  хотілося  б  уточнити.  Чи  має  Кабінет

 Міністрів   конкретну   програму,   розраховану  на  відродження

 реконстркції  гідроелектростанцій  на  малих  річках. Мені таких

 гребель  і  будівель електростанцій на річках України доводилось

 бачити  багато.  Чи  є обраховані і чи є план їх відродження. Це

 перше.

      І  друге.  Чи  ця...  цей  кредит розрахований на те, аби в

 Україні   створювати  давно  пропаговані  альтернативні  джерела

 енергії.  Зокрема,  сонячні  батарею  і  вітрові електростанції.

 Дякую.

 

      МАЦАКАРІЯ.  Спасибі за запитання. Значить, відносно малої

 енергетики.   Зараз   це  питання  опрацьовується.  Затвердженої

 програми,  наскільи мені відомо, по малій енергетиці в даний час

 немає.

      А  що  стосується  другого  запитання,  то  я  хочу  ще раз

 повторити, що на переговорах по подальшому... по подальшій... по

 подальшому залученню фінансових кредитів для реконструкції нашої

 енергетики,  ми  будемо  піднімати  питання  про підтримку малої

 енергетики. В  тому числі і  вітрильних  станцій.

 

      ГОЛОВА. Юрковський.

 

      ЮРКОВСЬКИЙ

      Мои  вопросы  уже  отвечал.  Предудущие ораторы задавали. Я

 снимаю  вопрос.

 

      ГОЛОВА. Немає  питання?  Юрковський? Суслов.

 

      СУСЛОВ

      У  меня  нет вопросов.

 

      ГОЛОВА. Степанов.

 

      СТЕПАНОВ

      Скажите,  пожалуйста, вы "Украину" -банк "Украину" -назвали

 державным . С каких  пор  это  державный?

      И  еще один вопрос. Какая все-таки коммерческая фирма будет

 использовать, распоряжаться этим кредитом?

 

      МАЦАКАРІЯ.  Спасибо.  Банк  "Украина",  я не называл банк

 "Украина",  я  называл  государственный экспортно-импортный банк

 Украины  -это банк -финансовый агент правительства и учрежденный

 правительством по указу Президента в 92 году, там имеет основную

 долю в уставном фонде этого банка правительство. Все иностранные

 кредиты  на сегодня обслуживаются через этот экспортно-импортный

 банк.

      Извините, я не услышал второй ваш вопрос.

 

      ГОЛОВА.  Дайте Степанову ще слово.

 

      СТЕПАНОВ   Я   спросил:   какая  коммерческая  фирма  будет

 распоряжаться,   через  какую  коммерческую  фирму  этот  кредит

 пойдет.  И  еще  скажу,  в  Украине  у  нас  нет  внятного банка

 государственного, вы лукавите.

 

      ГОЛОВА.  "Укрексімбанк" - це ж державний банк.

 

      МАЦАКАРІЯ. Державний банк.

      Значит,  через  коммерческую  фирму  этот кредит не пойдет,

 этот кредит поступит, это не кредит, этот гранд поступит на счет

 Министерства  финансов  в експортно-импортном банке и этот гранд

 будет    выдан   в   виде   кредита   государственной   компании

 "Днипрогидроэнерго".

 

      ГОЛОВА.  У  вигляді  кредиту  нашого  державного кредиту, у

 вигляді державного кредиту.

 

      МАЦАКАРІЯ. У вигляді державного кредиту, звичайно. Под 7.

 5 відсотка, а повернення буде провадитись в національній валюті.

 

      ГОЛОВА.  Кірімов.

 

      КІРІМОВ

 

      218 виборчий округ, "Державність".

      Шановний   доповідачу,   законопроект   дуже  важливий  для

 України,  тим  більше, якщо зважити на те, що минулої зими у нас

 катастрофічно не вистачало електроенергії і вона по кілька разів

 відключалася  в  усіх  населених  пунктах  держави. Але, скажіть

 мені,  будь ласка, тут в законопроекті написано, що це фінансова

 допомога, ви ж називаєте її кредитом, наскільки я знаю є різниця

 між  фінансовою допомогою і кредитом. Це перше.

      Друге.  Наскільки років розрахований, якщо це кредит, даний

 кредит?

      І  останнє.  Яка  частина  цього  кредиту буде витрачена на

 оплату  швейцарських  консультантів,  а  яка  система піде прямо

 безпосередньо на реабілітацію нашої гідроенергетики.

      Дякую.

 

      МАЦАКАРІЯ.  Дякую.  Згідно  з  Угодою  між Урядом України і

 Урядом  швейцарської  конфедерації, це дійсно фінансова допомога

 Україні від Уряду швейцарської конфедерації. Фінансова допомога,

 яку повертати Уряд не повинен.

      Уряд  в  особі  Міністерства фінансів, отримуючи на окремий

 рахунок  зазначену  допомогу  надає  державний  кредит державній

 компанії "Дніпрогідроенерго", державний кредит. Надається він на

 останній  строк  погашення 2012 рік. З моменту отримання грошей,

 буде   укладені  відповідні  кредитні  угоди  за  надання  цього

 державного  кредиту  компанії  "Дніпрогідроенерго".  І  компанія

 "Дніпрогідроенерго"  почне  погашати  його з 2000 року, до цього

 вона  була  платити  до  2000  року  тільки  проценти, і повинна

 закінчити погашення цього кредиту в 2012 році.

      Що   стосується   просто  консультантів,  і  основної  суми

 фінансової   допомоги.  Основна  сума  фінансової  допомоги  -14

 мільйонів   швейцарських   франків.  В  тому  числі,  600  числі

 швейцарських   франків  іде  на  оплату  консультаційних  послуг

 швейцарських  консультантів.  Але я ще раз підкреслюю, що ці 600

 тисяч,  які підуть на оплату швейцарських консультантів, Україна

 не повертає.

 

      ГОЛОВА. Хмельовий.

 

      ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

      ГОЛОВА. Безсмертний. Чурута.

 

      ЧУРУТА. Прошу передати слово Чернявському.

 

      ГОЛОВА. Чернявському? Будь ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Дякую  за  те, що передали, але хотів би уточнити все-таки,

 14  мільйонів  це  треба  буде  повертати  чи  не  повертати? Це

 безповоротна позичка, чи що це таке?

 

      МАЦАКАРІЯ. Швейцарії ми не повертаємо.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ  О. П. А ви видаєте під кредити. А 600 тисяч це

 як плата за те, що вони нам виділяють допомогу...

 

      МАКАЦАРІЯ    Швейцарці платять своїм консультантам.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Із 14 мільйонів?

 

      МАКАЦАРІЯ   Так.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ. Все ясно...

 

      ГОЛОВА.  Пронюк, останнє питання. Останнє питання...

 

      ПРОНЮК Є., 205 Тисменецький виборчий округ.

      Пане  доповідачу,  у  мене  таке питання: мене цікавить, чи

 мають  право  за  угодою  українські підприємства брати участь у

 конкурсі  щодо  обладнання у справі гідроенергетики? Я би хотів,

 щоби все-таки уряд захищав і, так би мовити, нашого виробника, а

 не тільки обладнання інших держав...

 

      МАКАЦАРІЯ    Дякую.

      За   умовою   Угоди  про  надання  фінансової  допомоги  на

 конкурсних  засадах  серед  швейцарських  постачальників  будуть

 визначені конкретні обладнання для... по цьому проекту.

      Якщо  би ми повертали би цей кредит, то, дійсно, треба було

 і необхідно було б ставити, і ми б ставили це питання, якщо б це

 було   для   Швейцарії  у  вигляді  кредиту,  про  участь  наших

 підприємств, наших виробників у цьому проекті.

 

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Віктор  Іванович,  у  вас є що сказать? Будь ласка, скажіть

 кілька слів. Можете на трибуну... Ідіть на трибуну.

 

      СУСЛОВ В. І. Уважаемые народные депутаты, естетственно, все

 мы понимаем, что надо проголосовать "за"... Это - грант, то есть

 безвозвратная  финансовая  помощь,  которая дается Украине. Мы с

 вами  не  можем припомнить аналогичного случая, чтобы давался на

 хорошее   полезное  дело,  как  в  данном  случае - на  развитие

 энергетики,  его  не нужно было бы возвращать и кто-то был бы не

 согласен брать.

      Я  предлагаю  сейчас  поставить  на голосование, прекратить

 обсуждение и проголосовать "за". Спасибо.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію

 цієї угоди. В  цілому.

 

      "За"-

 

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Шановні  депутати,  я  на  прохання  Стретовича  Володимира

 Миколайовича  оголошую  членам  Комісії з питань судово-правової

 реформи,  що  їхнє  засідання відбудеться зараз у залі Президії.

 Для  розгляду  в  2-му  читанні закону, пов'язаному з змінами до

 Цивільно-процесуального кодексу. Я просив би членів цієї комісії

 підійти  в  зал президії, а Секретаріату забезпечить їх роботу з

 таким  розрахунком,  щоб  вони  на  17  годин дали нем закон для

 розгляду в  2-му читанні.

      Не  буде  це зроблено, будемо голосувати той, що є. Зараз є

 пропозиція,  у  вас  є в переліку питань і на руках документ про

 проект  Закону  України про радіаційний захист людини. Доповідає

 Яценко  Володимир   Михайлович.

 

      ЯЦЕНКО.

      Шановні   народні   депутати,   ви   одержали   Закон  "Про

 радіаційний захист" і проект постанови Верховної Ради про проект

 Закону України про радіаційний захист людини. Вам запропонований

 проект  постанови  і  пояснення  до  нього, чому ми саме вносимо

 пропозицію  про відхилення проекту Закону про радіаційний захист

 людини, як......, що потребує доопрацювання та узгодження чинним

 законодавством   України.   Є   відповідні   пояснення   з  боку

 обгрунтування, точніше з боку науково-експертної ради? Верховної

 Ради  України.  Ми  можемо до цього ще додати і пояснення деяких

 членів  робочої групи, які працювали над цим законопроектом. Але

 ми  домоввилися  з  Юрієм Івановичем Костенко, що немає сьогодні

 потреби   подробно   обговорювати   зазначений  законопроект,  в

 принципі погодження є в тому плані, щоб погодитись з пропозицією

 Верховної Ради України проголосувати запропоновану вам Постанову

 Верховної Ради.

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати,  чи  є  потреба обговорювати цю

 пропозицію?  Ми  дуже  детально на засіданні Президії, коли вона

 працювала,  розглядали ці  питання.

      І   справді,   кілька   Комісій   висловлюються  з  приводу

 неможливості  розгляду цього питання, оскільки воно недосконале,

 незавершене  і втручається в правове поле інших законів, причому

 так,  конфліктно  втручається.  І треба відхилити і відпрацювати

 його а  потім  розглядати.

      Хто  за  цю  пропозицію,  прошу  проголосувати.  За  проект

 Постанови,  який ставиться в цілому, оскільки він всього два має

 пункти ,  про відхилення цього законопроекту.

      Ставлю на голосування  проект Постанови в цілому.

       За -

       Рішення  прийняте, спасибі.

      І  другий  Закон  "Про  проект Закону України "Про внесення

 змін  і  доповнень  в  деякі  законодавчі  акти України з питань

 пільгового     оподаткування     підприємств    і    організацій

 всеукраїнського   та   міжнародних   об'єднань   громадян,   які

 постраждали внаслідок  чорнобильської  катастрофи".

      Володимир  Михайлович,  говоріть, будь ласка.

 

      ЯЦЕНКО.  Шановні  народні  депутати,  на ваш розгляд подана

 порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про внесення змін

 і  доповнень  до  таких  законодавчих актів "З питань пільгового

 оподаткування   підприємств  і  організацій  всеукраїнського  та

 міжнародних   об'єднань   громадян,  які  постраждали  внаслідок

 чорнобильської катастрофи".

      Підкреслюю,  роздано  14  червня  1996  року,  як і вимагає

 Регламент Верховної Ради і Постанова Верховної Ради про введення

 в дію Закону про зміни і доповнення до чорнобильського закону.

      Друга, яку ви одержавли сьогодні, ну це вже я знаю, художня

 самодіяльність,  вона  подана з порушенням Регламенту, і підстав

 для  його  розгляду  немає.

      Суть  розглядаємого  питання. 24 квітня 1996 року Верховною

 Радою України було прийнято Закон "Про внесення змін і доповнень

 дло  чорнобильського  Закону", Президентом України 24 травня для

 повторного  розгляду  був  направлений закон про внесення змін і

 доповнень відносно статті 61. Я нагадаю вам суть зауваження.

      Стаття  61.  "Пільги щодо оподаткування об'єднань громадян,

 які    постраждали   в   наслідок   Чорнобильської   катастрофи,

 встановлюється законами про оподаткуваннями".

      Ну, право оподаткування. Стаття 61, яка діяла до цьогоч асу

 в  повному  обсязі,  я  підкреслюю.  Загальний  її  обсяг такий.

 Громадські   об'єднання   осіб,   які   постраждали  в  наслідок

 Чорнобильської катастрофи, статутною діяльністю яких є подолання

 наслідків  і  надання допомоги в наслідок катастрофи та їх фонди

 звільняються   від   усіх   видів  оподаткування,  сплати  мита,

 відрахувань  до  бюджету,  а  їх  підприємства і організації від

 податку  з  доходу  прибутку,  в  скобках  у  розмірі  суми, яка

 направляється  у  всі  громадські  об'єднання  для здійснення їх

 статутної діяльності.

      Громадські об'єднання та їх фогди у вказаній частині 1 цієї

 статті,  їх  підприємства і організації звільняються від податку

 на  імпорт, експорт та сплати мита за товари, що імпортуються та

 експортуються  згідно  ізх  статутною діяльністю, якщо члени цих

 організацій  є не меньше 60 відсотків чорнобильців.

      І  далі.  Громадські  об'єднання  осіб,  які  постраждали в

 наслідок  Чорнобильської  катастрофи,  звільняються від плати за

 землю.

      Я  підкреслюю,  ця  стаття 61 діяла в повному обсязі до тих

 пір,  поки не наклав вето Президент України на закон про зміни і

 доповнення до  Чорнобильського закону.

      6   червня   1996   року   Верховною  Радою  було  прийнято

 вищевказанний закон. Отож також поправку Президента України щодо

 статті 61. Постановою Верховної Ради передбачалося у двотижневий

 термін  розробити  і  внести  на  розгляд Верховної Ради України

 зміни  і  доповнення  до закону проп опдаткування. Ми, звичайно,

 просрочили цей термін, але ви знаєете з чим це було пов'язано. З

 прийнятям  Конституції України.

      Нагальна  потреба  змінити  61  статтю вищезгаданого закону

 була  висловлена і тим, що великі кошти від податкування ішли не

 за  призначенням.  Порушувалась  вимога  4 частини 61 статті, де

 вимагалося   направляти   їх   виключно   на   надання  допомоги

 чорнобильцям.  Але  в  зв'язку  з тим, що інсувало безліч у нас,

 навіть точної цифри не можна розрахувати, але близько трьохсот -

 це   точно   по   території   України   дрібних   чорнобильських

 організацій,   яких   не  можна  було  проконтролювати  і  кошти

 використовувались  не на надання допомоги чорнобильцям, які цієї

 допомоги потребують.

      Редакція  статті 61, приняйта Верховною Радою від 24 квітня

 1996 року,  обмежувала чисельність чорнобильських організацій до

 рівня   всеукраінських  та  міжнародних,  що  мають  осередки  в

 більшості областей, тобто малочисельні відміталися, а залишалися

 лише    ті   організації,   використання   коштів   яких   можна

 проконтролювати.   Вони,   по-перше,  мають  власні  контрольно-

 ревізійні  органи, і, по-друге, вони підконтрольні абсолютно тим

 контрольно-ревізійним    органам,    які    мають   сьогодні   у

 розпорядженні Уряд України.

      Комісія  вважає,  що  цей законопроект потребує найшвидшого

 розгляду на сесії Верховної Ради, бо виникають ряд проблем.

      Перше.  Якщо  ви  пам'ятаєтіе, Законом про Державний бюджет

 України ми взмозі фінансувати чорнобильську проблематику лише на

 38  відсотків,  тобто  на  1/3. Тобто держава не здатна сьогодні

 гарантувати всього того, що ми маємо гарантувати чорнобильськими

 законами.

      Друге. На медичні чонобильські програми Законом України про

 Державний   бюджет   на   1996   рік  виділено  5,  7  трильйони

 карбованців, тобто 1/4 необхідного. У зв'язку з цим немає ліків,

 продуктів     харчування,     багатомільярдні     заборгованості

 чорнобильських  регіональних  радіологічних  медичних  центрів в

 стаціонари на грані закриття.

      Третє.   Ряд  видів  спеціалізованої  медичної  допомоги  в

 українських  клініках  не  надавалося,  а  на лікування громадян

 України за кордоном бюджет не передбачає.

      Раніше  трансплантації  органів, закупівля штучних клапанів

 серця,  сосудів,  дорогих  лікарських  препаратів,  протезів  та

 багато   чого   іншого  відбувалося  за  рахунок  чорнобильських

 організацій. Наприклад, таких як Союзчорнобиль України. Зараз ці

 люди приречені.

      Вчора   я   вів   розмову  з  міністром  охорони  здоров'я.

 Передбачається  закриття  дуже  багатьох  лікувальних центрів по

 Україні.  І  не  може  бути  і  мови про виділення хоча б одного

 карбованця  або одного долара для лікування людей за кордоном, в

 тому числі чорнобильців.

      Четверте.  Відміна  пільг  для  фізичних  осіб  в оплаті за

 землю,  за  продаж  особистого майна, погіршує нинішнє фінансове

 становище  малозабезпечених  сімей  у  селах,  для  переселенцій

 чорнобильських зон, де зараз дуже велике безробіття.

      П'яте.  Смертність  серед  чорнобильців  за останні дев'ять

 років  збільшилась  в  2,  5  раза,  захворіло  в  6, 5 разів. І

 подібних проблем дуже багато.

      Ми стоїм перед проблемою: або остаточно забрати у цих людей

 надію на дальнійше налагодження нормального життя, або дати все-

 таки можливість людям заробляти кошти і якось виживати, оскільки

 держава   не   змозі   їм   допомогти на  100  відсотків.

      Вийти  з  критичної  ситуації  медичного обслуговування всі

 постаждалі  внаслідок Чорнобильської катастрофи можна за рахунок

 бюджету,  пожертвувань  та  пільг.  Якщо  вирішувати проблему за

 рахунок  бюджету, це потребує...

 

      ГОЛОВА.   Володимир   Михайлович,   одну  секунду.  Шановні

 депутати!  Закон  у  центрі уваги сьогодні суспільства. Я прошу,

 хай  він  буде  і  в  центрі  вашої  уваги.  Вітренко, Петренко.

 Сядьте...

 

      ЯЦЕНКО.  Дякую.  Ну  вчора  і  в  Українських  телевізійних

 новинах   і   сьогодні   на  балконі  всі  представники  масових

 чорнобильських   організацій  прийшли.  Ну  давайте  врешті-решт

 приймемо  рішення,  оскільки ми зобов'язані постановою Верховної

 Ради  протягом  2  тижнів  прийняти таке рішення. Уже строки всі

 минули.

      Якщо  вирішувати  проблему  за  рахунок  Державного бюджету

 України,  нам необхідно додатково 250 трильйонів карбованців. Ні

 Микола  Азаров,    ні всі ви, ні Уряд України не здатні сьогодні

 запропонувати вихід із цього положення. Коштів в бюджеті України

 не  існує.  За рахунок пожертвувань, всім зрозуміло, що це також

 неможливо,  оскільки  фактично  сьогодні пожертвування в Україні

 припинилися.  Залишається  вихід  із становища -надання пільг по

 (...........)   всеукраїнським   і   міжнародним   організаціям,

 громадяни яких постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

      Для  прийняття  запропонованого  проекту закону у нас є усі

 законні  підстави.  Так, у частині 4 статті 1 Закону України про

 статус  і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

 Чорнобильської  катастрофи,  передбачено:  державна  політика  в

 галузі   соціального   захисту   потерпілим   в   Чорнобильській

 катастрофі  тому  проживання  і  праця на забруднених територіях

 базуються   на   принципах.   Використання  економічних  методів

 поліпшення  життя  шляхом:  проведення  пільгового оподаткування

 громадян,  які  постраждали  від Чорнобильської катастрофи та їх

 об'єднань.

      Ц е вимога абсолютно законна про статус і соціальний захист

 чорнобильців.

      Крім  цього,  вперше  в Конституції України 24... 28. 06 ми

 ввели  обов'язок  держави  -захищати  чорнобильців. На даний час

 відсутність   податкових   пільгдля   об'єднань   громадян,  які

 постраждали  в  наслідок  Чорнобильської катастрофи, призвело до

 відсутності  коштів  на  благодійних  рахунках. Цим організаціям

 нема  чим  оплачувати  сьогодні  медичну  допомогу чорнобильцям,

 допомогу     сім'ям     померлих,    матеріально    підтримувати

 малозабезпечених.

      Виходячи  з  цього,  комісія  просить  вас, шановні народні

 депутати,  підтримати пропозиції комісії з питань Чорнобильської

 катастрофи,   які  містяться  в  середній  колонці  порівняльної

 таблиці,  а  саме ми проти вказаного в редакції комісії з питань

 фінансів  і  банківської  діяльності  на сторінці 2 порівняльної

 таблиці  пункту  1,  мова  йде  про підпункт "а": за посвідчення

 договорів  відчудження  жилих  будинків,  дач, садових будинків,

 гаражів  а  також  іншого  нерухомого майна; "б": за посвідчення

 договорів   відчуження   земельних  ділянок,  що  перебувають  у

 власності  громадян;  "г": за посвідчення договорів транспортних

 засобів,  інших  самохідних  машин  і  механізмів.

      Пункту  3 та підпункту "п": за операції з цінними паперами;

 "р":  за  операції,  які здійснюються на товарних, сировинних та

 інших біржах, крім валютних; "с": за проведення аукціону.

      Пункту 6 статті 3 на сторінці 8 пункт 6 Закону України "Про

 плату  за землю". Ми настоюємо на редакції, запропонованою нашою

 комісією.  Всі  ці  пільги  на  цей  час діяли, я підкреслюю, ми

 суттєво  і  так  ужерсточаємо  ситуацію, але не даємо додаткових

 пільг.  Я  підкреслюю, щоб депутати зрозуміли, що таким рішенням

 ми  обмежуємо  пільги  чорнобильським організаціям, а не надаємо

 додаткових пільг.

      Крім цього, постанова Верховної Ради України про введення в

 дію   чорнобильського   закону   передбачалося   втручання  лише

 оподаткування    чорнобильських    організацій,   аж   ніяк   не

 передбачалося   те,   що  пропонує  сьогодні  комісія  з  питань

 банківської   діяльності,  втручання  в  інвалідів,  там,  вдови

 загиблих  і  так  далі,  і так далі. Ми абсолютно не доручали це

 робити.  Почитайте  уважно, я пропоную не лізти туди, давайте ми

 окремо  потім  розглянемо,  якщо  є  такі  пропозиція.

      Доручення   Верховної   Ради   було  лише  щодо  пільгового

 оподаткування  чорнобильських  організацій  і  більше  нічого. Я

 прошу  врахувати  такі зауваження і проголосувати за пропозицію,

 викладену  в  середній  колонці  порівняльної  таблиці, тобто за

 пропозицію  нашої  комісії.  Вони  суттєво  не відрізняються від

 комісії  з  питань  банків  і  банківської  діяльності,  лише, я

 підкреслюю,  я  перелічив  той  перелік  пунктів,  які просив би

 підтримати. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Володимир  Михайлович,  ви  так  доповіли,  треба

 розуміти,  що  з  цих  з  двох пакетів оцей розглядається закон.

 Погляньте сюди.

 

      ЯЦЕНКО. Те, що вніс Терьохін, я ще раз підкреслюю. Сьогодні

 роздана  порівняльна  таблиця.  Я не знаю, на якій підставі вона

 внесена, оскільки вам порівняльна таблиця повинна роздаватися не

 тоді  коли  розглядається  питання,  а  до  цього,  щоб  ви мали

 можливість вивчити, ознайомитися.

      Крім цього, це ж не художня самодіяльність -рішення Комісії

 з питань банків і банківської діяльності.

 

      ГОЛОВА. Зрозуміло, Віктор Іванович прошу. З місця.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые    народные    депутаты,    нужно    быть   очень

 внимательными,  чтобы четко понять о чем идет речь. Вам 18 числа

 был  роздан  проект  подготовленный нашей комиссией, этот проект

 поддерживает и Чернобыльськая комиссия.

      Но 19 числа, состоялось у нас снова заседание комиссии. Где

 комиссия  наша  по  предложению  депутата Терехина поменяла свои

 предложения  особенно  в  части  льгот  по налогу на добавленную

 стоимость  и импортным пошлинам для чернобыльских организаций. И

 вот этот проект, доработаный уже с учетом этих дополнений роздан

 был сегодня.

      Таким  образом,  у  вас  на  руках два проекта. Я бы сейчас

 предлагал  просто  коротко  сформулировать в чем различия, потом

 определиться  какой  в  общем-то  в  части налога на добавленную

 стоимость импортных пошлин взять за основу.

      Я,  например,  стороник  того  проекта,  который роздавался

 ранее  просто  на последующем заседании я уже был в меньшестве и

 комиссия  посчитала,  что  предложения  связанные с ужесточением

 политики  по  отношению  к чернобыльским организациям могут быть

 поддержаны.

      Поэтому,   я   думаю,  надо  вначале  четко  сформулировать

 различия  между  этими  проектами,  потом  определить нашу общую

 политику  даем мы минимум льгот или немножечко больше. И принять

 один из этих двух проектов.

 

      ЯЦЕНКО.  Дякую  Вікторе Івановичу. Ви абсолютно підтримуєте

 нашу  пропозицію.  Ми  повинні розглядати той законопроект, і те

 рішення  Комісії  з  питань  банків  і банківської діяльності. Я

 також підтримую Віктора Івановича.

      Лише  на  останнє ваше речення, ми не розглядаємо сьогодні:

 надаємо  більше  пільг,  або  надаємо  менше  пільг.  Принципово

 суттєве  зауваження,  стаття  61  в  повному  обсязі  діяла.  Ми

 сьогодні  розглядаємо  скорочення,  тобто  зменшення пільг. Ні у

 варіанті  вашої  комісії, ні у варіанті нашої комісії не йдеться

 про  збільшення  якесь  пільг для Чорнобилської організації. І у

 нашому  і  у  вашому  варіантах  йдеться  про  скорочення  пільг

 чорнобильським  організаціям.  Лише  -на скільки скорочувати? На

 стільки, або обрізати зовсім...

      Ну,  я  думаю, що в день 10-ї річниці (в рік, точніше, 10-ї

 річниці)  Чорнобильської  катастрофи,  в  рік,  коли ми прийняли

 Конституцію  України  і  де  чітко записали конституційну вимогу

 щодо  захисту  чорнобильців,  я думаю, що не варто цього робити,

 шановні народні депутати!..

 

      ГОЛОВА.  Зрозуміло?

      Розглядаються  зміни до Закону України про внесення змін...

 вірніше,  так:  Закон  України "Про внесення змін і доповнень до

 деяких   законодавчих   актів   України   з   питань  пільгового

 оподаткування   підприємств  і  організацій,  всеукраїнських  та

 міжнародних   об'єднань   громадян,  які  постраждали  внаслідок

 Чорнобильської   катастрофи".  У  зв'язку  з  прийняттям  Закону

 України  про  внесення  змін  і доповнень до Закону України "Про

 статус,  соціальний  захист  громадян, які постраждали внаслідок

 Чорнобильської  катастрофи"  Верховна  Рада  України постановляє

 внести  такі  зміни  і доповнення до деяких законодавчих актів з

 питань оподаткування.

      І  перший  пункт у статті 4 Декрету Кабінету Міністрів "Про

 державне  мито",  абзаци  1  та  2 пункта 18 викласти в редакції

 (редакція  дальше подається): "Громадяни, віднесені до категорій

 І  і  ІІ  постраждалих  внаслідок  Чорнобильської катастрофи, за

 винятком  пунктів "а", "б", "г" пункту 3 та підпунктів "п", "р",

 "с" пункту 6. Громадяни, віднесені до категорії ІІІ постраждалих

 внаслідок  Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до

 відселення  чи самостійного переселення або постійно працюють на

 території   зон   відчудження,   безумовного   обов'язкового   і

 гарантованого  добровільного  відселення,  за  умови, що вони за

 станом  на  1  січня  1993  року прожили або відпрацювали у зоні

 безумовного  обов'язкового  відселення  не  менше 2 років, або у

 зоні  гарантованого добровільного відселення не менше 3 років за

 вийнятком  підпунктів  а), б), г) пункту 3 та підпунктів п), р),

 с) пункту 6.

      До  цього пункту   немає   зауважень?

 

      ЯЦЕНКО.  Олександр Олександрович, пропозиція Чорнобильської

 комісії   викладена   така:  в  абззаці  1  та  2-му  пункті  18

 "потерпілі"  замінити словами "постраждалі", оскільки потерпілих

 йдеться  про  громадян,  які потерпіли в наслідок Чорнобильської

 катастрофи. Ліквідатори справжні відмітаються, це абсолютно, ну,

 просто  помилка  звичайно зроблена. Ми таким чином подкоректуємо

 статтю  Закону...  Декрети  "Про  державне мито" і все, на цьому

 ставимо крапку.

      Комісія  Віктора  Іваговича  іде  далі, вона пропонує зняти

 такі  пільги.  Ну,  що  таке а), б), г) пункту 3. За посвідчення

 договорів  від..........  жилих  будинків, квартир, дач, садових

 будинків,  гаражів,  а  також  іншого  нерухомого майна. Ми цієї

 пільги  позбавляємо.

      Далі.   За   посвідчення   договрів  відчудження  земельних

 ділянок,  що  перебувають  у  власності  громадян. І цю пільгу у

 чорнобильців  забираєм.

      Далі.   Г)   "   За   посвідчення   договорів,  відчудження

 транспортних  засобів і інших самосхідних мишин і механізмів" -і

 цю  пільгу забираємо.

      Далі   пільгі,  які  ідуть.  Підпункт  п):  "За  реєстрацію

 інформацію  про  емісію  цінних  паперів,  за операції з цінними

 паперами  -забираємо.  "За  операції, які здійснюються на товари

 сировинних та інших  біржах, крім   валютних"- забираєм.

      "За проведення  аукціону"  забираєм.

      Я  ще  раз  підкреслюю,  ми  відпрацьовували  це з масовими

 чорнобильськими  організаціями.  Прохання  підтримати пропозиції

 нашої  комісії. Давайте ми залашимо цим громадським організаціям

 можливість  брати участь сьогодні, ну, в тій ринковій перебудові

 економіки,  яка  сьогодні  відбувається.  Треба  надати  їм такі

 пільги,  хай  вони  заробляють  самі  гроші.  Давайте  ми.... не

 позбавляти  їх.  І  потім  не  чіпляти  їх  на  шію  державі. Це

 принципова позиція нашої комісії.

 

      ГОЛОВА.  У  нас виникла колізія, я просив би, опустіть руки

 поки  що...  Терьохіна  і Шевченка. У нас виникла колізія, яка в

 перше  появилася в нас за останні  2 з лишнім роки.

      Комісії  дві,  яким  доручено було підготувати цей документ

 підготували  його  відповідно  до  Регламенту  і дали на розгляд

 депутатам.

      Депутати  над  ними  працювали,  і тепер готові розглядати,

 слухаючи  зауваження  однієї  і  другоя  сторони. Тим паче, що в

 основному  погоджені  пункти, як я розумію, крім кількох кількох

 розходжень,  так.

      Тепер же у нас появився ще сьогодні розданий документ.

      Формально,  якби  це  йшло  питання про розгляд документу в

 прешому читанні, Сергій Анатолійович, то ми могли б говорити про

 те,  що  мона  було  б  дати  вам слово, як співдоповідачу, ви б

 відстоювали    свою  думку.

      Але в даному випадку мова йде про друге читання. І тому ....

      Одну  хвилинку,  я прошу  вибачити...

      Тому  в  мене є пропозиція така: розглядати цей проект, а в

 тих   моментах,  де  ми  не  можемо  дійти  згоди,  тоді  будемо

 обговорювати  і  шукати  каріант.  Інакше це все на нуль зводить

 роботу.

      Сергій  Анатолійович,  я прошу вибачити, у нас щось подібне

 було  тоді,  коли  ми розглядали Закон "Про оподаткування", коли

 під час другого читання ми вернули все і розпочали зпочатку.

      Дайте  Терьохіну  слово.

 

      ТЕРЬОХІН.  Шановні  народні  депутати,  справа  в  тому, що

 перший проект, який був розданий якби від імені Комісії з питань

 банків і банківської діяльності, не голосувався Комісією, і тому

 саме,  і  Комісія повернулась до розгляду того першого внесеного

 проекту,  з  порушеннями  Регламенту  снесеного, ще втратила два

 тижні  для  того, щоб досягнути кінцевого узгодження. І сьогодні

 внесла  кінцевий  варіант свого бачення пільг для чорнобильських

 організацій.

      Тому  немає  ніяких  підстав розглядати перший проект, який

 був  поданний  порушенням  регламенту  Верховної  Ради.  Про  це

 комісія  і  відмитила  в  останній  раз,  коли  вона закінчувала

 розробку  цього  проекту,  внесенного сьогодні. Це не моя власна

 ініциатива  -це  є  позиція  комісії з питань фінансів. І тому я

 просив  би,  якщо  сьогодні  розглядати  документ, то розглядати

 документ, виданний сьогодні депутатам. А краще за все дати змогу

 їм  з  ним  ознайомитися  і винисти це питання наступного тижня.

 Дякую.

 

      ГОЛОВА. Суслов, будь ласка.

 

      СУСЛОВ  В.  І.  То,  что сказал депутат Терехин о нарушении

 регламента  при  подготовке  первого проекта действительности не

 соответсвует.  Депутат  Терехин  может познакомится с протоколом

 комиссии  и  убидится,  что этот проект был принят комиссией. Но

 правда  состоит  в  том, что депутат Терехин позже сумел убедить

 большинство  комиссии в своей правоте. И поэтому действительно с

 точки   зрения   процедуры   от  комиссии  должен  действительно

 рассматриваться   второй  вариант,  который  принят  позже.  Это

 правда.

      Но  и  первый  вариант был принят со всей процедурой и тоже

 правильно.  И  я прошу депутата Терехина просто сходить почитать

 протокол. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Я  прошу  уваги.  Оскільки  ви в комісії не можете

 домовитись,  вирішує  Верховна Рада. Є доповідач на трибуні, він

 пропонує.  І ми будем голосувати спочатку те, що пропонує голова

 комісії.

      Будь ласка, Володимир Михайлович.

 

      ЯЦЕНКО.  Я  пропоную, Олександре Олександровичу, от давайте

 по  пунктам іти. 1 пункт я пропоную проголосувати, викладенний в

 середній колонці від Комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

 

      ГОЛОВА. У  абзаці  1  та  2  пункта  18  слова  "потерпіли"

 замінити на слова "постраждали".

 

      ЯЦЕНКО.  Так, ми таким чином не забуваємо ліквід... Я прошу

 підтримати.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

      "За" -

      Я  прошу,  117  голосів. Визначиться, будь ласка. Валентина

 Петрівна не встигла проголосувать.

      Ставлю на голосування.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      "За" -

      РІшення прийнято.

 

      ЯЦЕНКО.  Дякую.  Павло Михайлович, є такий термін в законі.

 Ми  разом  з вами затверджували його в минулому складі. Спасибі,

 потім вже визначимося з терміном.

      Пункт   два.   Йдеться  про  надання  допомоги  людям,  які

 проходять лікування. Ми пропонуємо надати таку пільгу дітям, які

 потрепіли  в  чорнобильській  катастрофі,  які відправляються на

 оздоровлення. Прошу підтримати комісію.

 

      ГОЛОВА. Нема заперечень? Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Далі, будь ласка, Прийнято.

 

      ЯЦЕНКО.  Далі.  У  нас, власне кажучи, збігаються абсолютно

 позиції: замінити    українські добровільні  товариства - спілка

 "Чорнобиль"  (це  взагалі  не  визначено) словами "Всеукраїнські

 та  міжнародні  об'єднання  громадян,  які постраждали внаслідок

 чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості

 областей   України".  На  цій  формулі ми  наполягали. Президент

 абсолютно нас підтримує, спілка Соючорнобиль України і більшість

 масових  громадських об'єднань громадян підтримують такі вимоги.

 Це  більш  жорстка  формула.  Ми  позбавляємо  пільг  ті  дрібні

 організації, які фактично не можна проконтролювати.

 

      ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Далі. Закон України про оподаткування прибутку підприємств.

 

      ЯЦЕНКО.  Ну  ми  також  наполягаємо  на  голосуванні  більш

 простої  формули від Комісії з питань Чорнобильської катастрофи.

 Вона фактично розшифрована в пропозиці Комісії з питань банків і

 банківської  діяльності, але, я думаю, що в більш зручному стані

 викладена пропо зиції нашої комісії.

 

      ГОЛОВА. Що скаже Комісія фінансова? Суслов.

 

      СУСЛОВ.  Дело  в  том,  что  дополнения, изложеные в правой

 колонке,  они  сформулированы  более  грамотно и с ними, кстате,

 согласились  представители  и чернобыльских организаций. Тутт, я

 не думаю, что Чернобыльская комиссия против нашей редакции будет

 возражать.

 

      ЯЦЕНКО....   В  принципі,  ми  не  наполягаємо.  Якщо  десь

 грамотно...

 

      ГОЛОВА. Не  перебивайте.

 

      ЯЦЕНКО. ...давайте голосувати за  це.

 

      ГОЛОВА.  Права  колонка  голосується.  Тут  обидві  комісії

 сходяться.  Будь  ласка,  пункт  2  статті  3 Закону України про

 оподаткування   прибутку   підприємств.   І   далі  за  текстом.

 Голосується на сторінці 3 ваших матеріалів і 4 -доповнення. Будь

 ласка.

      ГОЛОС З  ЗАЛУ. НЕ  ЧУТИ

      Так,  так  в  правій  колонці.  Так, як пропонує банківська

 комісія.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Далі  там  пропонується редакційна, проведення рубрикації у

 відповідність  із  тими  змінами, що відбулися. це голосувать не

 потрібно.

      Сторінка   5  -пропозиції.  Декрет  Кабінет  Міністрів  про

 податок  на добавлену   вартість.

 

      ЯЦЕНКО.   Ну   розходжень  практично  нема,  але  вводиться

 додатковий  пункт  4  (...........) Закону України про податок з

 власників  транспортних  засобів  та  інших самосхідних машинних

 механізмів.

      ГОЛОС З  ЗАЛУ. НЕ  ЧУТИ

      Не  зрозумів, Віктор Іванович.

 

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, скажіть, будь ласка. Суслов.

 

      СУСЛОВ

      Уважаемый народные депутаты! Значит, основные противоречия,

 которые  были,  это  в вопросе об обложении налога на добавленую

 стоимость .

      У нас в первом варианте, которые мы сейчас рассматриваем, в

 правой  колонке  эти льготы даются, но предлагаются в отличие от

 Чернобыльской   комиссии   ввести  ограничения,  чтобы  перечень

 организаций,  которые получают льготы, перечень товаров, которые

 не  могут  ввозить  на этих условиях, и обкемы -это утверждается

 Кабинетом   Министров.   Хоть   так   можно   как-то  ограничить

 неоправданное использование льгот.

 

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  що  треба підтримати Комісію з фінансів

 і банківської діяльності.

 

      ЯЦЕНКО.  Ми не заперечуємо, хоча Постанову, яку ми прийняли

 Верховною  Радою  України  ми не відмінили, вона діє. В принципі

 можна підтримати. Ми дійсно відмінили під акцизні товари.

 

      ГОЛОВА.  Давайте  так,  голосується  редакція запропонована

 Комісією з питань фінансів і банківської діяльності, сторінка 5-

 6, до Декрету.

      Чого  ви  кричите?  Я  дам  вам  слово. Так не тоді коли ви

 кричите, а коли дійде черга.

      До  цього  пункту,  до  речі, ваших зауважень немає. З якої

 причини  скажіть? Я ще раз повторюю, в нас на руках документ від

 комісії   однієї   і   другої,  ось  у  вас  наступний  пункт  є

 ваша персональна поправка, тоді я вам надам слово.

      Я ставлю на голосування, на сторінці 5 і 6, пункт 3 Декрету

 Кабінету Міністрів голосується, в редакції, яку пропонує Комісія

 з питань банківської діяльності. Якщо хтось заперечує, голосуйте

 проти.

     

      "За" -

     

      Які заперечення Шевченко?

     

      ІЗ ЗАЛУ. Дайте ж мені слово.

     

      ГОЛОВА. Я дам слово.

     

      ШЕВЧЕНКО. Шановний Головуючий!

      Колеги,  я  також  прошу звернути увагу на Комісію з питань

 Регламенту. Ви сьогодні самі наголосили наскільки важливі закони

 стосонов  Чорнобиля.  Чого  в  нас щоразу виходить, що ми всі ці

 закони  приймаємо  з  порушенням  Регламенту.  Починаючи  з того

 Олександре Олександровичу...

     

      ГОЛОВА.   Вибачте,   Віталій  Федоровичу,  якщо  у  вас  не

 виходить, то це не означає, що у Верховної Ради.

     

      ШЕВЧЕНКО В.Ф. Почекайте, Олександре Олександровичу...

     

      ГОЛОВА.   Вибачте   мені,  документ  розглядається  поданий

 відповідно  до Регламенту. Вислухайте мене. Починаючи з того, що

 сьогодні  це питання навіть не заплановано в порядку дня нашого.

 То   вибачте,   у   мене   дома  лежать  ось  з  поправками  від

 чорнобильських організацій не лише те, що подала комісія Яценка,

 прошу  не  перебивати. А навіть те, що сьогодні комісія подавала

 по...  Суслова, я і те вже відніс. У мене дома лежать пропозиції

 чорнобильських  організацій,  і  я зараз сиджу і згадую, що вони

 мені  передали. Та, вибачте, ми так амо приймали зміни до Закону

 "Про статус", коли на якій там, 14 статті як обірвали, так все і

 закінчилося.   Правильно,   тут   сидять  люди  кровно  в  цьому

 зацікавлені,  ми  свої  грехи перед ними відмиваємо, вот, але ми

 чогось  не  говоримо  про  те,  що ми не тільки їх обійшли, а ми

 обійшли  3. 5 мільйонів потерпілих, наробивши цих дурниць.......

 з порушенням Регламенту ще на попередньому чи на чорнобильському

 законі.   Ну,   неможна  так  робити,  тим  більше  що  ми  самі

 наголошуємо, що це дуже важливі закони.

      Я  не  знаю,  що ми зараз приймаємо, це остаточний варіант,

 остаточний, ну як же так? Я представляю чорнобильський регіон.

     

      ГОЛОВА.   Віталій   Федорович,   послухайте,   будь  ласка,

 послухайте  уважно.  Ми  проголосували  Верховною  Радою перелік

 питань,  які  розглядаються  на цьому тижні, в розділі, тобто на

 цьому  тижні,  в  тому  числі  перелік  тих  питань,  які будуть

 розглядатися  при наявності часу. Всі ці питання з того переліку

 і  говорити, що це йде поза Регламентом, що це не визначено саме

 на  сьогоднішній  день,  вибачте  мені,  це не коректно з вашого

 боку.

      Терьохін. Ну, візміть, ви ж біди чорнобильські пам'ятаєте і

 так.

     

      ТЕРЬОХІН   С.   О.  Шановний  головуючий,  шановні  народні

 депутати,  я  хотів  би  ще  раз звернути вашу увагу, що замість

 раніше  розданого сьогодні був розданий кінцевий варіант комісії

 з питань фінансів, тобто той, який раніше був розданий замінений

 цим варіантом. Якщо ви, Олександре Олександровичу, і ви, шановні

 депутати,  подивитися в кінцеву редакцію Декрету "Про податок на

 добавлену  вартість",  то  ви,  який  розданий  сьогодні,  то ви

 побачите,  що  шпарка,  яка дозволила 720 трильйонів карбованців

 минулого  року  десь перерозподілити між, поміж бюджетом зникає,

 ми  вводимо нормальну пільгу. Тому, Олександре Олександровичу, я

 вас   ще  раз  прошу  розглядати  пропозиції  Комісії  з  питань

 фінансів,  роздані  сьогодні.  Замість  тих,  які  були  роздані

 раніше.  В першу чергу, з питань ПДВ і з питань імпортного мита.

 не   закриємо  це  -залишимо  розмови  про  будь-які  бюджети  і

 соціальні виплати! Невже не зрозуміло?!..

     

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, будь ласка,  ще раз...

     

      ЯЦЕНКО  В.  М. Я думаю, здається абсолютним зрозумілим, що

 ми  вводимо  формулу:  1)  Всеукраїнське об'єднання громадян. 2)

 Вони  мають  осередки  у  більшості областей України. 3) Перелік

 видів товарів і перелік цих організацій затверджується Кабінетом

 Міністрів України для того, щоби був контроль і зрозуміло, куди

 діваються  ті трильйони карбованців, які раніше зникали невідомо

 куди...

      

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович...

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые  народные  депутаты, мы можем еще

 констатировать  различие позиций между Чернобыльской комиссией и

 тем вариантом от нашей комиссии, который вам роздан.

      Поэтому  я  считаю, что в данном случае, поскольку наиболее

 спорные  моменты по двум -это аналогия на добаленную стоимость и

 о  пошлинах.  Поэтому  я  бы  просил  рассматривать  как одну из

 возможностей  -естественно  и  обязательно  дать  слово депутату

 Терехину,  пусть  он  обоснует  ту  редакцию,  которая сегодня в

 розданном  варианте  есть. Если она наберет голоса, она пройдет.

 Там,   действительно,   более   жесткий   подход   к   обложению

 чернобыльских  организаций. Мы с вами можем принять либо то, что

 роздано  было  и  с чем согласна, в данном случае, Чернобыльская

 Комиссия.  Либо  принять более жетские предложения, которые были

 внесены   депутатом  Терехиным  и  нашей  комиссией  поддержаны.

 Поэтому он в данном случае имеет право эту позицию здесь .......

     

      ГОЛОВА.  Оскільки пропозиція Терьохіна (ну, не Терьохіна, а

 комісії)  роздана  на  руки  і  це не з голосу голосування, а за

 текстом, він ...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      ...дайте йому хвилину на обгрунтування.

     

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні народні депутати, відмінність від

 того...  того  варіанту, який поданий Комісією Чорнобильською, з

 тим  варіантом,  який поданий нашою комісією, полягає в тому, що

 фінансова  Комісія  пропонує  встановити  попередній контроль за

 цільовим   використанням   коштів,  які  мають  направлятися  на

 благодійницькі  цілі. Натомість Комісія з питань Чорнобилю каже,

 що  дайте  нам  спочатку  пілгу,  а  потім  ловіть  нас  куди ми

 використали. Ми і таке вже проходили. Тому я дуже просив би, щоб

 варіант,   який  дала  Комісія  з  питань  фінансів,  між  іншим

 підтриманий  цей  варіант був всіми представниками всіх партій і

 течій  нашого  парламенту, був прийнятий залом. Він каже про те,

 що  ПДВ відшкодовується з бюджету 15 числа місяця, наступного за

 сплатою. І такий механізм є в державному казначействі, тобто тут

 немає  ніяких технічних питань. Але за умови, якщо Чорнобильська

 організація  використала  ці  кошти  на  благодійніцькі  цілі  і

 підтримку  своїх  членів,  а  не  на  будь-які кошти, як це було

 протягом 4 років. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Комісія,  будь  ласка,  що пропонує. Чорнобильська

 комісія,  будь ласка.

     

      ЯЦЕНКО.  Я  ще  раз,  Олександр Олександрович, наполягаю на

 тому, що відпрацювали 2 комісії. Но...

     

      ГОЛОВА. Ні, давайте по  суті.

     

      ЯЦЕНКО..  Но  як  же  підтримати  те,  що,  ну,  абсолютно,

 забюрократізіровать?  цю  справу. Це фактично позбавити їх такої

 пільги.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

     

      ГОЛОВА. Зрозуміло.

      

      ЯЦЕНКО.  Я  таку пропозицію не вивчав, я ще раз підкреслюю,

 пропозиція -це що сторінка 6? Яка сторінка хоча б?

     

      ГОЛОВА. Строніка 5, 6. Читаю: "У Декреті Кабінету Міністрів

 України "Про  податок на добавлену вартість...

     

      ЯЦЕНКО.... Ну,  прочитайте , що  там...

     

      ГОЛОВА.  А,  пункт  1  статті 5 доповнити пунктом ще такого

 змісту:   "Обороти   з   безкоштовної   передачі   товарів,   що

 імпортуються,   крім   підакцизних  товарів,  які  надходять  як

 добровітьні   пожертвування   неприбутковим   організаціям   для

 здійснення  передбачених  їх  статутними документами благодійної

 діяльності".  І пункт б) статтю 7 доповнити новим пунктом такого

 змісту:  "Суми податку на добавлену вартість сплачені до бюджету

 Всеукраїнськими   та  міжнародними  об'єднаннями  громадян,  які

 постраждали  в наслідок Чорнобильської катастрофи -за товари, що

 імпортуються,  крім  підакцизних  товарів, відшкодовується таким

 об'єднанням   з  Державного  бюджету  України  протягом  місяця,

 наступног  за  звітним  періодом  за  умови, що зазначені товари

 використані  для  надання  благодійної  допомоги громадянам, які

 постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

      Взагалі-то  мені  здається,  правильно написано.

     

      ЯЦЕНКО.     Что     же     тут     прекрасного    в    этом

 пункте?............... прекрасный пункт.

       Що   означає   "боротись  з  безкоштовними  передачами  як

 добровільні  пожертвуваннями  неприбутковим  організаціям"  і так

 далі  і  так  далі?  Це  що, оформляти все у вигляді благодійних

 пожертвувань?

      І   що   значить   другий   пункт,  що  "зазначені  товари,

 використані  на надання благодійної допомоги громадянам"? А якщо

 товарі були продані, гроші були використані для цього, це що, не

 враховується?

       ШУМ   У   ЗАЛІ

 

      ГОЛОВА.   Будь ласка, спокійно.

      Пропозиція  Комісії,  яку....

       Володимдир   Михайлович,  пропозиція  Терьохіна,  яку  він

 аргументував,  ставиться  на голосування.

     

      ЯЦЕНКО.  Ну  це  абсолютно  неправильна  пропозиція.

     

      ГОЛОВА.   Будь ласка,  не говоріть, поки  йде  голосування.

      За -

      Не  підтримане  рішення.

      (ОПЛЕСКИ)

      Я  хотів  би запрошених  вести  себе пристойно.

     

      ЯЦЕНКО.  Я  хотів  би  зрозуміти головне, що йдеться не

 лише,  скажімо,  придбання  ліків  і  передача  їх.  Йдеться про

 придбання  будь-яких  товарів,  продаж їх на території України і

 використання  зароблених таким чином коштів для того, щоб купити

 той протез,........... все, що  завгодно.

     

      ГОЛОВА.   Володимир   Михайлович,   редакція  в  документі,

 запропонованому  в ..........

     

      ЯЦЕНКО.  Я  вас  прошу  підтримати, нема тут  нічого...

     

      ГОЛОВА.  Володимир  Михайлович! Стаття, аргументована вами,

 проголосована,  яка  одержала до дискусії 209 голосів, ставиться

 на голосування. Я  прошу  підтримати і  прошу  визначитись.

     

      ЯЦЕНКО.  Я прошу підтримати.

     

      ГОЛОВА.   Почекайте.

      За -

     

      Що  з  процедури  тут не ясно? Я порушую процедуру чи що? Я

 пояснюю  ще  раз.  Ну, так що. Сядьте, будь ласка. Суслову дайте

 слово.

     

      ЯЦЕНКО.  Петро  Володимирович,  пробачте  мені, ви одержали

 порівняльну таблицю. І в тому графіку, який розданий на тиждень,

 в  переліку сьогодні є і перше питання, і друге питання, яке яке

 ми  розглядаєм.  Але  роздано  вранці  з урахуванням того, що ми

 сьогодні з 3 годин мали не працювати. Невже не зрозуміло.

     

      ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ви взяли слово з процедури. Так от з

 процедури  перелік  питань  на сьогодні, розданний вам вранці. І

 всі документи взяли з собою до дому, якщо немає, то порийтемся в

 своїй папці. І не ставте зайвих питань для депутатів.

      Віктор Іванович, будь ласка, говоріть.

     

      СУСЛОВ В.І.  Уважаемые депутаты...

     

      ГОЛОВА.  То  це  інше  питання,  а ви говорите за те, що не

 знаєте за що голосувать.

     

      СУСЛОВ  В. І. Все варианты, которые голосуются, находятся у

 вас  на  руках. И нам нужно просто четко понять разницу по сути.

 Вот  этот вариант, который мы сейчас голосовали и не набрали, он

 предполагает,   что  Кабинет  Министров  устанавливает  перечень

 организаций   чернобыльских,   имеющих   льготы,   устанавливает

 перечень  товаров,  которые  могут  быть  использованы только на

 нужды  чернобыля  и  разрешает  обкемы их ввоза. И эти обкемы не

 облагаются   налогом   на   добавленную  стоимость.  Здесь  есть

 возможность   контроля.   И   это  устроило  даже  чернобыльские

 организации.

      Вариант...

     

      ГОЛОВА.  Ще  раз  ставлю  на  голосування  ту редакцію, яку

 відстоював  Яценко  і  яку  аргументував тільки що... Виключили.

 Дайте Суслову слово ще, будь ласка.

     

      СУСЛОВ В. І. Давайте сравним с вриантом, который отстаивает

 депутат  Терехин.  Этот  вариант  тоже  предполагает возможность

 возмещения   налога   на   добавленную   стоимость.  Но  вначале

 чернобыльская  организация  должна его уплатить, потом доказать,

 что она использовала на благодийни цели, на нужды чернобыльцев и

 только  после этого, может быть, получит компенсацию уплаченного

 налога на добавленную стоимость.

      Вы  понимаете,  что это бюрократичнее и сложнее. Попробуйте

 доказать,  то все это действительной использовано на благодийные

 цели.

     

      ГОЛОВА.   Ще   раз  ставлю  на  голосування  варіант,  який

 аргументував   Яценко  і  Суслов.  Ставлю  на голосування, прошу

 голосувати. Будь ласка.

     

      "За" -

      Ще  один  голос треба. Ще раз ставлю на голосування. Ще раз

 ставлю на голосування. За.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

     

      ЯЦЕНКО.   Дякую.  Відносно  статті  3  сторінка  шоста.  Ми

 погодились  абсолютно з тими змінами, які надає Комісія з питань

 банків  і  банківсбкої  діяльності. Лише, я підкреслював в своїй

 доповіді  про  те,  що  ми  якимсь  чином  втручаємось  в те, що

 Верховній  Раді  не  було доручено. Я хотів би звернути увагу на

 пукти "д","є", "е" і "ж" - вилучити. Подивіться, що це таке.

      "д"  -інваліди,  які  мають  мотоколяски  або  автомобілі з

 ручним   керуванням.   На   якій   підставі?   Це  вже  за  межі

 Чорнобильського закону виходить.

      "є"  -підприємства,  розташовані  на  території, що зазнала

 радіоактивного   забруднення  внаслідок  аварії  на  ЧАЕС.  Вони

 користувалися,   шановний   Шевченко   (це   йдеться   про  саме

 чорнобильські   підприємства,  які  розташовані  на  забруднених

 територіях).

      "є" - підприємства, розташовані на території, що зазнала...

 і так далі, і так далі. На якій підставі ми їх звільняємо?

      "є"   -громадяни,   віднесені  до  категорії  1  і  2,  які

 постраждали до відседення. Також позбавляються.

      громадяни,  які  відселені  з  зон радіаційного забруднення

 протягом трьох років, також вилучаються.

      Я,  чесно  кажучи,  не  бачу  для цього ніяких підстав. Для

 того,  щоби сьогодні законом України ці пільги є. Ми фактично ці

 пільги позбавляємо. Тому у мене пропозиція. Щоби не втручатися в

 діяльність  цих...  в дію цих пунктів д), є), е) і ж) і залишити

 лише   пункти  в) і г) статті 3. От і все.

      Щоб.....  не  виходили  за  межі  доручень  Верховної  Ради

 України. А потім  треба  буде  внести  окремі пропозиції...

     

      ГОЛОВА. Спокійно.

     

      ЯЦЕНКО_....  і розглянути їх. Але ж такої прпоозиції ми

 не надавали  і доручення...

     

      ГОЛОВА.  Володимире  Михайловичу,  ви не відчуваєте, що від

 того,  що  ви  весь час говорите, ви заважаєте розглядати закон.

 Доповіли коротко і хвате.  І досить.

     

      ЯЦЕНКО. Хорошо.

     

      ГОЛОВА.  В  Терьохіна  є поправка тут до цього пункту. Будь

 ласка,  Терьохін. До  цього пункту.

     

      ТЕРЬОХІН.  Шановні  народні  депутати!  Абсолютна  та  сама

 ідеологія.  Між іншим і пан Суслов, і пан Яценко трошки вам, так

 би мовити, не те сказали.

      Різниця   в   ідеологіях   полягає   в   тому,   чи  можуть

 підприємства,    створені    з   чорнобльськими   організаціями,

 імпортувати всякі там окорочка і так далі, на цьому заробативати

 прибуток, а потім цей прибуток їсти. На благодій... не тільки на

 благодійні   потреби, а  на все, що  завгодно.

      Так  от,  в  изараз проголосували, що вони можуть привозити

 такі окорочка і  ...

     

      ГОЛОВА.  Виключіть  мікрофон.  Або ви будуте обгрунтовувать

 свою  попрвку... Так от, обрунтовуйте поправку свою, а не ведіть

 діалог, відносно проголосованої норми. Дайте йому слово ще раз.

     

      ТЕРЬОХІН  С.  А. Те саме стосується і імпортного мита. Якщо

 ми  просто  кажемо,  що  імпортне  мито  знімається, то, шановні

 аграрії,  всі  наші намагання підняти імпортні мита на продукцію

 сільськогосподарського  сектору, яка зупинила імпортну, зупинила

 фактично  наше  виробництво,  будуть  закінчені. Тому що не буде

 контролю  за  благодійним  використанням  цих  товарів. А будуть

 ввозитися  вони,  торгуватися  будуть,  а  наші  аграрії  будуть

 задихатися.  Тому  я  просив  би  знову повернутися до цільового

 використання  цих  товарів  тільки  ддля  благодійницьких  цілей

 чорнобильців,  для  захисту  людини,  а не комерційного інтересу

 чиновника.

     

      ЯЦЕНКО.   Тільки   і  абсолютно  забороняється  категорично

 використання на будь-які інші цілі, тільки для надання допомоги.

     

      ГОЛОВА.   Редакція  Терьохіна  пункт  на  середній  колонці

 ставиться на голосування. Поправка Терьохіна  голосується.

     

      За-

     

      Ставиться  редакція,  запропонована комісією, права колонка

 сторінка  6. Ставлю на голосування. Ще раз ставлю на голосування

 в редакції від комісії, голосуйте!

     

      За-

     

      Ще  раз  повторюю  для  тих  81  чоловіка.  Яценко доповів,

 редакція на сторінці 6 стаття 3: пільги щодо податку. Від сплати

 податку звільняються і далі за текстом. Це те, що пропонувала ...

     

      ЯЦЕНКО.  Крім  останньої  частини.  Пункти  де  є  "п", "з"

 вилучити.

     

      ГОЛОВА.  Крім останьої частини.

     

      ЯЦЕНКО. Я категорично проти цього і ще раз підкреслюю.

     

      ГОЛОВА.  Ставлю  на  голосування  з  цим  зауваженням, будь

 ласка.

     

      За-

     

      Хто за те щоб поіменно, будь ласка.

     

      За-

     

      Ставиться  на  поіменне голосування текст, запропонований в

 правій  колонці  із  зауваженнями Яценка щодо пунктів "д, є, ж".

 Ставлю на поіменне голосування.

     

      "За" -

      Рішення не прийнято.

      Ця частина направляється на доопрацювання.

      5 пункт, сторінка 7.

     

      ЯЦЕНКО. На сторінці 7, 5 пункт. Прошу підтримати.

     

      ГОЛОВА.  Можна  ставити  на  голосування?  Тут  співпадають

 позиції. Ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

     

      ЯЦЕНКО.  Сторінка  8,  9, 6 пункт. В нас тільки розходження

 одне,  на  сторінці 9 вводиться "сплата за землю" обмеження 0, 2

 гектара.  Ми  такої  пропозиції не подавали, ми виступаємо проти

 такого обмеження. Такого раніше не було.

     

      ГОЛОВА. Віктор Іванович, що комісія?

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Позиция комиссии состояла в том, что нельзя

 давать  льготу по оплате за землю неограниченую никаким обкемом.

 Если Чернобыльская комиссия скажет, что 0, 2 гектара это слишком

 мало,  и  нужно,  допустим, 0, 4 с этим можно согласиться. Но мы

 будем  настаивать  на том, что предел, то есть тот не облагаемый

 минимум  по оплате за землю, он должен тут быть установлен и для

 чернобыльцев.

     

      ГОЛОВА.  Віктор Іванович, але ж ця норма суперечить діючому

 законодавству   Земельному  кодексу,  де  передбачено,  що  люди

 похилого віку не платять за присадибну ділянку податок.

      А ви вводите норму тільки для чорнобильців - 0,2.

     

      ЯЦЕНКО  В. М. В сільській місцевості люди у нас мають 0, 6.

 Ну,...  0,2  -  платить,  0,4  -  не платить... Щось воно не те

 получається...

     

      ГОЛОВА.  Терьохін, поправка 10-та, будь ласка.

     

      ТЕРЬОХІН  С.  А.  Шановні  народні депутати, справа йде про

 нормування  пільг.  Дійсно,  ви  знаєте, що багато випадків коли

 фермери  так звані оформляють землю на пільговика і потім ніколи

 в житті плату за землю не платять. Тому якщо виходити з кодексу,

 Закону про плату за землю, можна поставити по верхній планці - 1

 гектар.  1  гектар. Але це не значить, що тисячі гектарів можуть

 бути  оформлені  на  одну  людину,  яка не буде платити повністю

 плату за землю. Між іншим, це пропозиція депутата Немировського,

 який  вносив  її на комісії. Тому я просив би підтримати принцип

 нормування, але поставити 1 гектар.

      Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Масол, будь ласка.

     

      МАСОЛ

      Я підтримую пропозицію - 1 гектар...

     

      ГОЛОВА.   Зрозуміло.   Будь   ласка,...  я  прошу,  Олексій

 Дмитрович,  та...  ну все правильно!.. Ну, піднято багато рук...

 Не   можна  обговорювати  в  другому  читанні  норму - процедура

 визначає   так:  той,  хто  вносив  пропозицію, і - від  комісії.

 Специфіка, що дві комісії вносили..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка...  Володимире  Романовичу,  одну хвилиночку! Я

 прошу уваги!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я прошу уваги... Я прошу уваги... Є така життєва історія, і

 я  її  бачив.  Так  от  це  і розповім про неї: їде в тролейбусі

 водій,  а  поряд  з  ним...  а поряд з ним їде теж чоловік, який

 тримає кермо.  Але  це  кермо тримають не всі люди - ви в даному

 випадку берете на себе цю місію!.. Так...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка, Віктор Іванович, слово...

     

      СУСЛОВ  В.  І. Уважаемые народные депутаты, я думаю, что мы

 достигнем  компромисса, если возьмем 7 пункт в редакции, которая

 роздана  вам  сегодня. Здесь записано: " Верховною Радою України

 17  травня  прийнятий  новий  Закон  "Про  плату за замлю", яким

 надаються  пільги  за  земельні  ділянки в межах гранічних норм,

 встановлених   Земельним   кодексом  України  окремим  категорім

 громадян,  в  том  числі  і  особим,  які постраждали в наслідок

 Чорнобильської   катастрофи."   Этот  закон  еще  не  вступил  в

 действие,   но   мы  это  уже  пиняли,  поэтому  вообщем-то  нет

 необходимости  сейчас  принимать  решение. Давайте мы... вот то,

 что касается платы за землю снимем.

     

      ГОЛОВА.  Цей  пункт...  Володимире  Михайловичу,  цей пункт

 голосується  без тези про плату за землі. Ставлю на голосування,

 будь ласка. Голосуйте.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

     

      "За"-

     

      Я  ще  раз  пояснюю, пункт 8 статті 11 Закону "Про плату за

 землю"...  Давайте  зовсім знімемо його тоді. Ну, якщо... якщо в

 Законі  "Про  плату за землю" визначені пільги для чорнобильців,

 то навіщо  тут його писать, Володимире Михайловичу?

     

      ЯЦЕНКО.  Олександр  Олександрович,  я  підкреслюю,  що  там

 визначено  пільги  для  зон  радіаційного  забруднення.  Там  не

 визначено пільги для чорнобильців. Можливо, 1-ї категорії людина

 живе  в  Донецьку,  де  немає радіаційного забруднення на чистій

 землі,  відносно  будемо  казати так, пільги Закон "Про плату за

 землю"  таких  не  встановлює.  Лише  для  2,  3,  4-ї категорії

 забруднення,   зони   забруднення,   а   для   чорнобильців   не

 встановлюється.  Ну,  давайте  введемо  норму  0, 4 гектара і на

 цьому зупинимся і дійдемо згоди і проголосуємо за це.

     

      ГОЛОВА.  У Законі "Про... у Земельному кодексі визначено як

 і  в  Законі  "Про колективне господарство" є, там, де мова  іде

 про присадибні?ділянки. Олексій Кирилович, будь ласка. Володимир

 Кирилович Олексєєнко.

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.

      В  Законі "Про плату за землю" там встановлено, що в межах,

 визначених пільги надаються всім категоріям громадян.

      А  окремо  записано  чорнобильців,  ну ті, які проживають в

 чорнобильській  зоні.

      Якщо   Комісія  вносить  пропозицію  про  те,  що  якщо  ці

 чорнобильці  живуть  десь  в  інших  областях,  то тут надо тоді

 затсерджувать.

     

      ГОЛОВА.   Так  писать, ага, ясно.

     

      __________.  А  розмір  який?

     

      ОЛЕКСЄЄНКО.  А  розмір,  це давайте домовимось: чи в межах,

 установлених згідно Земельного законодавства, ілі 0, 60, ілі 25,

 ілі  15 сотих, то давайте так і запишемо, що проживающих в інших

 городах,  но в межах тих норм, які записані, визначені земельним

 кодексом.

     

      ГОЛОВА.   Значить  записати  так:

      "  А  також  самотні  громадяни  похилого віку, які мають у

 власності житловий будинок та громадяни похилого віку, які мають

 у  власності  присадибну  ділянку...."

     

      ЯЦЕНКО. В межах, визначених земельним кодексом, так?

     

      ГОЛОВА.  В  межах, визначених земельним законодавством, яка

 знаходиться  у власності....

      Давайте так, чому ми повинні ламать голову над тим, над чим не додумала ще  Комісія?

      Тому  є  пропозиція  зняти цю норму теж на доопрацювання. І

 потім  я  буду,  Володимир  Михайлович,  буду  просить вас, будь

 ласка,  я  просив  би вас, дискусію на трибуні не організовуйте.

 Спочатку її проведіть між Комісіями і приходьте з одним текстом.

 Тому  що   толку  не   буде  од  такої  роботи.

     

      ЯЦЕНКО.  Дякую.

      І  пункт  7  з  статті  11  вилучити -це інваліди першої та

 другої   груп,   читайте   в  лівій  колонці,  учасники  Великої

 Вітчизняної   війни   та   порівняні   до   них   особи,   вдови

 військовослужбовців так далі, при чому тут чорнобильський закон?

      Тому   я  категорично  проти,  щоб  в  пункт  7  статті  11

 голосувати. Це  не   відноситься до  сфери  дії цього  закону.

      Є  прохання  таке,  пропозиція, вносьте окремо. Но при чому

 тут  чорнобильський закон?

     

      ГОЛОВА.  Я  ще  раз пояснюю: тоді треба аргументацію робити

 відповідну. Дайте  Суслову  слово.

     

       СУСЛОВ.  Уважаемые  народные  депутаты, здесь, конечно же,

 опечатка,  и  никто  не собирался лишать льгот инвалидов. Здесь

 правильно   записать  пункт  6,  то  есть  попутно  мы  пытались

 ограничить  льготы. Пункт 6 -это благодийни фонды, которые имеют

 благодийни  фонды. Потому что под видом благодийных фондов очень

 часто пользуются этой льготой неоправданно.

     

      ГОЛОВА. Володимир Михайлович.

     

      ЯЦЕНКО_. Пункт 7 нема, а що стосується благодійних фонді ми

 разом  розглянемо окремо з чорнобильцями. Це питання зникає тоді

 само собою.

     

      ГОЛОВА.  Хто  за те, щоб вилучити пункт 7 статті 11, ставлю

 на голосування.

     

      ЯЦЕНКО.  Вилучити. Він  торкається не...

     

      ГОЛОВА.  Я ще раз прошу Володимире Михайловичу не говоріть,

 коли іде голосування.

     

      "За" -

     

      Залишається в редакції діючого  закону.

      Значить,  в  нас  залишилися  недоопрацьованими 2 пункти. Є

 пропозиція  проголосувати  доручення  двом  комісіям  у вівторок

 доповісти   ці   два   пункти,   у  середу  вірніше.  Ставлю  на

 голосування.  І  аграрана  комісія  теж.  На  середу,  ставлю на

 голосування доручення.

     

      "За" -

     

      Доручення видане. Будь ласка.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слухається  питання  про проект Закону України

 про  державний  матеріальний  резерв.  Ямковий Іван Олексійович,

 перший  заступник  голови  Державного  комітету по матеріальному

 забезпеченню.

     

      ЯМКОВИЙ І.О.

     

      Шановні  народні депутати! Шановний Олександре Миколайович!

 Проект  Закону  про  державний  матеріальний  резерв  є одним із

 важливих економічних законів і вкрай необхідних для забезпечення

 життєдіяльності нашої держави.

      Сьогодні  закони про державні матеріальні резерви існують у

 всіз  розвинутих  країнах.  Росія  прийняла  його  в  1993 році.

 Молдавія  -22 вересня 1995 року. Конгрес США прийняв рішення про

 закладку в державний резерв 160 мільйонів тонн нафти.

      І   проект  цього  закону  визначає  юридичні,  економічні,

 організаційні   основи   створення,   накопичення,   зберігання,

 освіження,  використання  та  фінансове  забезпечення  роботи із

 державними.............  резервами.  Він регулює  відносини  між

 центральними  і місцевими органами державної виконавчої влади та

 підприємствами  і  організаціями  незалежно  від форм власності,

 визначає відповідальність за порушення цього закону.

      Державні   матеріальні   резерви   -це   спеціальний   фонд

 матеріальних   цінностей,   призначених  для  надання  державної

 підтримки  окремим галузям народного господарства, підприємствам

 і  організаціям з метою стабілізації економіки в разі тимчасових

 порушень,    постачання   важливих   видів   сировини,  паливно-

 енергетичних  ресурсів,  продовольства,  виникнення диспропорцій

 між  попитом  і  забезпеченням на внутрішньому ринку, соціальних

 або  економічних  обставин,  зовнішньої коньюктури, забезпечення

 (...........)  гуманітарної допомоги, забезпечення першочергових

 робіт  під  час  ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха та

 катастроф.

      Номенклатура матеріальних цінностей визначається і обсяг їх

 накопичення   визначається Урядом.

      мобілізаційні  резерви  -це  спеціальний  фонд матеріальних

 цінностей,  який створюється на підприємствах і в організаціях у

 відповідності   із   мобілізаційними   завданнями,  втановленими

 міністерствами,   відомствами   і   підприємствами,   автономній

 республіці Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським

 держадміністраціям і організації виробництва військової та іншої

 промислової  продукції.  Забезпечення  безперебійної їх роботи в

 умовах  воєнного  часу.  Розгортання  в  воєнний  час додаткових

 військових  формувань,  згідно  мобілізаційних планів. Виконання

 (...........)  ситуаціях  робіт  по  відновленню  залізничних  і

 автомобільних  доріг,  мостів, ліній зв'язку, аеродромів, газо-,

 нафтопроводів, систем енерго-і водопостачання населених пунктів.

      І  приклад  вам  -Харків,  де була аварія і які збитки були

 нанесені  народному  господарству  із-за того, що таких насосів,

 які там були... не було. І не випускає наша промисловість.

      Управління   координації   роботи   і  контроль  в  області

 державних,   матеріальних   резервів   сьогодні   покладений  на

 державний   комітет   України  по  матеріальних  резервах,  який

 створений  в 1992 році.

      Матеріальні  цінності жержавного резерву зберігаються як на

 підвідомчих цьому комітету підприємствах, так і на підприємствах

 і   організаціях,   підпорядкованих   іншим   міністерствам   та

 відомствам  та  незалежно  від  форм  власності,  на  договорній

 основі.

      Матеріальні  цінності  державного  резерву  створюються  за

 рахунок  коштів державного бюджету. Вони є власністю держави, не

 підлягають  приватизації, акціонуванню і їх відпуск здійснюється

 тільки  за  рішенням  Уряду.  Всі кошти за відпущені матеріальні

 цінності  поступають  на  рахунок  Державного  бюджету. Державні

 мобілізаційні  резерви  незалежної  України були створені в 1992

 році  на  базі  номенклатури  і  обсязі  матеріальних  цінностей

 бувшого  Радянського  Союзу, які забезпечували потреби народного

 господарства,  оборони  у  відповідності  із  діючими на той час

 мобілізаційними завданнями.

      Сьогодні   інший   час  і  сьогодні  необхідно  переглянути

 номенклатуру,  обсяги державного мобіляційного резерву, виходячи

 із  потреб  економіки  і оборонної доктрини незалежної України і

 згідно рішень уряду ця робота вже проводиться.

      В  92-95-х  роках  і  в цьому році в результаті економічної

 кризи,   разбалансованості  постачання  народного  господарства,

 розрива  економічних  зв'язків, відсутністю обігових коштів, для

 забезпечення  роботи  підприємств і населення та Збройних Сил із

 резерву  основному  відпускались матеріальні цінності. В зв'язку

 із   відсутністю   законодавчого   захисту  та  держрезерву,  та

 скорочення,   начне   скорочення  комітету,  керівники  багатьох

 підприємств  і  огранізацій,  відповідальні зберігачі в масовому

 порядку   самовільно   використовували   матеріальні   цінності,

 особливо мобілізаційного резерву на власні виробничі потреби, що

 є скритим безпроцентним кредитуванням.

      Так,  в  95  році  було самовільно використано матеріальних

 ресурсів  на  суму  біля  50 трильйонів карбованців. В зв'язку з

 погіршенням  фінансового  стану  підприємства не забезпечують їх

 повернення  до  держрезерву  в  установлені  строки,  і тільки з

 прийняттям  статті  3акону "Про державний бюджет України на 1996

 рік",  де  передбачено  в  статті 30 надання права про стягнення

 штрафних   санкцій   із   підприємств,  які  самовільно  забрали

 наводить в цьому належний порядок.

      За   5  місяців  поточного  року  міжобласними  інспекціями

 комітету  було  перевірено стан кількісного, якісного зберігання

 матеріальних   цінностей   на  197  підприємствах.  Виявлено  їх

 використання  і  за  самовільне використання встановлені штрафні

 санкції в сумі 2 трильйони. 35 мільярдів поступили уже в бюджет.

      Однак,  важкий  економічний  стан  в  державі,  відсутність

 державних  бюджетних коштів веде до критичного зменшення окремих

 видів.  Так  за  шість місяців поточного року обсяг фінансування

 державного  резерву становив 4 відсотки від передбачених Законом

 про  державний  бюджет. А на розробку оптимальних норм і рівнів,

 практично не виділено жодного карбованця.

      Разом  з  тим,  за  цей  час  із  держрезерву надана значна

 допомога    паливно-енергетичними   ресурсами   електростанціям,

 промисловим    підприємствам,    природним   газом   -сільському

 господарству, бюджетним організаціям, населенню.

      Відпущені    армії   продукти   харчування   та   населенню

 промислових   міст.   Діючий   сьогодні,   на   жаль,   механізм

 фінансування  встановлений  Мінфіном,  якщо  не  буде  змінений,

 призведе  до  зменшення  і  ліквідації  важливих  видів ресурсів

 держрезервів.

      В   результаті  держава  втратить  можливості  виживання  в

 екстремальних  умовах,  перебудови  народного  господарства.  Та

 знизиться її оборонний потенціал.

      Шановні  народні  депутати,  діючі  в  данний  час, відомчі

 нормативні  акти про державний і матеріальний резерв в правовому

 відношенні  не  забезепечують виконання завдань, по накопиченню,

 зберіганню,   освіженню   та   відпуску  матеріальних  ресурсів.

 Зміцненню державної дисципліни та захисту інтересів держави.

      Керівники  підприємств,  відповідальні зберігачі державного

 резерву,  в  умовах ринкових взаємовідносин вимагають оплати від

 втрат  за  зберігання  матеріальних  цінностей.  Які  лягають на

 собівартість  продукції,  що  призводить до підвищення її ціни і

 зменшення конкурентноспроможності.

      І   затрати   на  зберігання  необхідно  відшкодовувати  із

 державного  бюджету.  І  розрахунково  вони  складають  біля  16

 трильйонів,   а   практично,  то  сьогодні  держава  не  платить

 підприємствам.  І  підприємствам стає практично невигідно мати з

 державою справи.

      Враховуючи загальнодержавне значення матеріального резерву,

 на  наш погляд, шановні депутати, подолати перешкоди, і змінивши

 фінансування, і внести деякі пільни для підприємств.

      Наприклад,  я  такий  приведу  вам...  Законом України "Про

 податок  з  власників  транспортних  засобів та інших самоходних

 машин  і  механізмів",  який  прийняла  Верховна  Рада  минулого

 скликання  від  11  грудня  1991  року,  встановлені  податок  з

 власників  діючих  машин.  А  за  що ж сплачують організації цей

 податок?  Ті  організації, які зберігають машини, призначені для

 мобілізаційних  потреб?  то  єсть  їм  економічно  абсолютно  не

 вигідно виконувати важливу для держави задачу...

      І     прийняття    законопроекту    визвано    необхідністю

 законодавчого   визначення   державного   резерву,  встановлення

 повноважень центральних, місцевих органів державної і виконавчої

 влади,   порядок   розробки  номенклатури,  обсягів  накопичення

 матеріальних   цінностей,  організацію  поставок  і  фінансового

 забезпечення,    майнової    відповідальності    за   самовільне

 використання матеріальних цінностей.

      Шановні   народні   депутати,   для   наведення  порядку  і

 дисципліни  в  цій  важливій державній справі прошу вас прийняти

 Закон  про  державний  і  матеріальний резерв у першому читанні.

 Законопроект  був  розглянутий  і  підтриманий сімома комісіями:

 Комісія  по  обороні, Комісія по бюджету, Комісія по сільському

 господарству,   Комісія   по   паливно-енергетичним  ресурсам  і

 транспорту.  І  він  буде  доопрацьований по вашим зауваженням і

 пропозиціям і поданий в другому читанні.

      Дякую за увагу. І прошу підтримати в першому читанні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання будуть? Будь ласка. Запишіться, будь

 ласка. Висвітіть.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      10 хвилин виставте, будь ласка. Пасько, Терець.

     

      ПАСЬКО.

      Я  прошу передати слово Парубку Омеляну  Никоновичу.

      ШУМ  В  ЗАЛІ

     

      ПАРУБОК.

      Іван    Олександрович,    підприємства,    які   зберігають

 матеріальні  цінності  державного  резерву, несуть певні витрати

 утримання,  охорона  складських  прміщень,  суттєво впливали  на

 фінансові  результати... і до приймальних пунктів цукрозаводів і

 підприємтсв,де  зберігаються матеріальні  ресурси.

      Скажіть, пожалуйста,.... в законі передбачено відшкодування

 цих витрат чи не  передбачено?

     

      ЯМКОВИЙ.  Спасибі.  Так  і  підприємства  несуть сьогодні і

 затрати  по  заробітній  платі,  електроенергії, тому в законі і

 передбачено,  що  вони  будуть  зберігати на договірній основі і

 потрібно їм оплачувати ці затрати.

      Однак, можна і по 2-му підійти, оскільки в нас немає такого

 апарату  і  контрольних  функцій,  то  можна,  щоб  підприємства

 неплатили  податок  до... податок на суму вартості зберігання, а

 контроль  за  налоговими  інспекціями  -не  будем ганяти гроші з

 одного, як кажуть, сюди-туди. Так що можна і такий шлях піти, но

 обов'язково  затрати треба компенсувать.

     

      ____________.Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терець, Марченко.

     

      ТЕРЕЦЬ, 187.........виборчи  округ.

      Дякую,  Олександр  Миколайович.  До  праці  в  парламенті я

 працював  директором хлібної бази номер 74, яка виконувала як...

 функції  по  державному  зберіганню  хлібних  резервів,  а також

 мобілізаційних.  Я  гадаю,  що ця проблема, яка поставлена, вона

 досить  важлива.  Але  в  цьому  запропонованому  проекті  немає

 нормативів,  які  б давали мої........ в повному мобілізаційному

 резерві, я повністю згоден.

       І  тому  у  мене  таке  до  вас  запитання   про  механізм

 матеріальних   цінностей:   чи   розроблявся  Комісією  разом  з

 Кабінетом  міністрів  чи  будуть ці розрахунки додані до другого

 читання? Дякую  вам.

     

      ЯМКОВИЙ.  Ви  слухали,  коли  я  виступав,  то  сказав, щ о

 дійсно,  сьогодні  державні  матеріальні  резерви складаються із

 двух  -державний і мобілізаційний. І дійсно, мобілізаційні, вони

 для оборонних потреб. І сьогодні, виходячи з оборонної доктрини,

 потрібно  повністю переглянути мобілізаційний план. Він, якщо ви

 знаєте, підприємства, директора знають, він розроблявся під 1986

 розрахунковий  рік.  І  бувшого Радянського Союзу. Тому сьогодні

 його  потрібно  переглянути,  виходячи з потреб нашої незалежної

 України і над цим працюють.

      Номенклатуру  повинні розробляти підприємтсва, міністерства

 і  облдержадміністрації  і  затверджувати це Постановою Кабінету

 Міністрів.

      Відносно номенклатури по державним резервам, то вони дійсно

 згідно  доручення  Уряду  розробляються  зараз  більш оптимальні

 норми і обсяги і рівні накопичення, щоб мінімум коштів тратити з

 Державного бюджету, щоб це було раціонально, і в першу чергу те,

 що потрібно для  потреб держави.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Марченко, Таран.

     

      МАРЧЕНКО.  Уважаемый Иван Алексеевич, в целом я поддерживаю

 необходимость    принятия   закона,   и   считаю,   что   именно

 регулирование  этих  процессов  законодательно  обеспечит  целую

 систему  и ответственности,  и работы.

      Но я хочу  задать  вам вопрос, почему не учтено предложение

 Минсельхозпрода? А оно простое -"своєчасне освіження та заміна в

 матеріальних  цінностях на пунктах відшкодувального зберігання".

 І  так далі.

       Здесь по предложениям или обкяснениях, почему не учтено их

 предложение, вы говорите о том, что есть специфика, и вы отдаете

 полномочия Кабинета Министров.

      Мне представляется, противоречий здесь больших нет, но если

 будет    учтено    предложение    Минсельхозпрода,   то   именно

 законодательно  Кабинет  Министров  будет  обязан  работать  или

 выполнять,  и будет включено или реализовано то, что вы говорите

 передаете  функции  Кабинета Министров. Только они уже будут это

 делать в законодательном русле. А так они могут делать, могут не

 делать.

      Поэтому  мое  предложение  вот  эти  предложения включить в

 этот законопроект и принять во втором чтении.

     

      ЯМКОВИЙ.  Спасибі  за  питання.  Тут, дійсно, я говорив, що

 соль  в  чому,  що  потрібно  і  за  зберігання  платити  і коли

 проводиться  освіження  продукції. Ось наприклад масло. Значить,

 сьогодні  можна  свіже  масло  тваринне  відпускати  в торгівлю,

 старе, яке зберігалось відпускати в торгівлю, а свіже класти. По

 кій  питається  ціні.  Раніше  було по 3. 40. По 3. 50 питань не

 було.

      Але  сьогодні ми переходимо до ринкових відносин і звичайно

 тут цінові питання дуже ускладнюються. І підприємства хочуть, що

 б  допустим  сьогодні він кладе масло по 500, сьогодні ціна десь

 500  середня,  а  відпускати  стане  по 450. Але ж торгівля буде

 продавати   оже.  Тому  тут  є  нюанси.  І  ми  з  Міністерством

 сільського господарства працювали над цим.

      Тому  тут  уже  при другому читанні частина буде пропозицій

 враховано, а от це якраз потребує додаткових коштів бюджету. Тут

 підхід повинен бути неодинаковий до різної продукції.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що питання задане, по-перше, правильно

 в  тому  плані,  що  держава  повинна  мать  резерв коштів на цю

 різницю. Таран, Лупаков.

     

      ТАРАН.

 

      Микола Таран, Запоріжжя, 180.

      В  мене  таке  питання  і  пропозиція. Ми всі прекрасно тут

 сидимо  в залі і знаємо, що після розвалу великої країни ці речі

 в  Радянському  Союзі повинні були вирішенні, але (............)

 рік.  Тому  кожне підприємство і ті організації, які відповідали

 за  храненіе там, за державний резерв матеріальний, вони повинні

 відповісти   сьогодні   по   цьому  закону  або  згідно  якогось

 підзаконого акту.

      І  друге.  Я  хотів  би  допомогти  вам відповісти по своїм

 баченням  по  ціноутворенню. Держава відповідає перед народом за

 його  стан, за його харчі за те, як вона буде вести свій народ в

 скрутну годину. Тому держава має право сьогодні на диктат і цін,

 і  правил  і  так  далі.  І  має  право  спитати  з  людей,  які

 розтринькали  той  державний  резерв.  Як  воно  ввяжеться оце в

 поняття   з  Кабінетом  Міністрів,  чи  воно  буде  регулюватись

 абсолютно всі ці........?

     

      ЯМКОВИЙ.  Значить от для цього якраз і потрібний цей закон,

 щоб  навести  порядок,  і  спасибі,  що  ви якраз таке і питання

 задали. На сьогодняшній день це питання -контроль, згідно статті

 30  про  Державний  бюджет України на 1996 рік, а також прийнята

 Верховною  Радою  Постанова  наша про механізм застосування міри

 відповідальності  юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться

 матеріальні   ресурси   державного   резерву  за  самовільне  їх

 відчуження  і  використання.  Ми  його  прийняли 20 лютого цього

 року.

      Так  що  цей  закон якраз дає можливість... прийняття цього

 проекту   дасть  можливість...........  порядок.  А  то,  що  ви

 говорите  ціни,  да, то потрібно дійсно для забезпечення людей у

 важкий  період  і особливо бюджетних організацій. Я маю на увазі

 лікарень,  армій.  І тут може піти держава на те, що ціну робити

 нижчу для того.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Лупаков, Марковська.

     

      ЛУПАКОВ.

      Лупаков,  Спілка  офіцерів  України,.............. виборчий

 округ ь433.

      Шановний Іване Олександровичу! Те, що потрібно приймати цей

 закон  і  потрібно  було  вже  давно  його прийняти, як  кажуть,

 питання  ні  в  кого  не виникає. На жаль, в цьому законі досить

 неконкретно  визначено, я вважаю, один з головних моментів, яких

 повинно  бути  визначено, це розділ "військовий аспект". Там він

 фактично зовсім не визначений, так, тільки загальні поняття.

      А  ви  знаєте,  що,  на  жель,  на  сьогодні у нас на наших

 заводах  зберігається,  на  заводах України зберігається і на це

 витрачаються  величезні кошти. Абсолютно те, що нам абсолютно на

 Україні  не  потрібно.  Факти у вас такі є (...........). Тому я

 просив  би  звернути  увагу  якраз  на  цей  розділ.  Відповідні

 пропозиції  я вам теж  подам.

      І  друге.  Вважаю за необхідне в постанові, яку ми приймемо

 при  другому  читанні, обов'язково сказати, дати доручення Уряду

 про  негайне  -до  кінця  цього  року  -зробити,  щоб  у нас був

 розрахунковий  не  86,  а  96.  за 10 років пора уже нам якось і

 зрозуміти   це. Да?

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

     

      ЛУПАКОВ.  Використання номенклатур, визначити номенклатуру,

 но в запасі. І конкретне дати доручення, щоб це було питання, як

 кажуть, у нас в кінці-кінців закрите. 5 років.

      І  останнє.  Як  ви  вважаєте, я знаю, що цей проект закону

 узгоджений  з міністром оборони Шмаровим. Але, як ми бачимо, там

 абсолютно  нічого  немає  військового. Це є що? Некомпетентність

 міністра    оборони    чи   навмисно   зроблено,   щоб   знищити

 (...........) ресурси  України. Дякую.

     

      ЯМКОВИЙ.   Спасибі  за  питання.  Значить,  я  начну  з

 останнього.  Да,  дійсно, положення про державний мобілізаційний

 резерв  воно  було  закрите  і  там  все  висвітлено. І я з вами

 говорив  і  вважаю, що Законі треба більш конкретно записати про

 Державні мобілізаційні резерви. (...........) в тому розмірі, що

 я  сказав  в  свому  виступі.  Це  раз.  І  це  врахується  ваша

 прпоозиція при  другому    постатейному читанні. От.

      Відносно  розрахункового  року я говорив. Да, він устарів і

 сьогодні,   виходячи  із  потреб  оборони  і  доктрини  України,

 економіки  України,  потрібно  його переглянути і це терміново і

 над цим працюють. І (...........) потрібно цю роботу прискорити.

 От.  А  ці матеріальні цінності, які не потрібні, їх направити в

 народне господарство.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка, Марковська. Останнє запитання.

     

      МАРКОВСЬКА  Н.С.

 

      Соціалістична фракція, 47 виборчий округ.

      Дякую,  шановний  Іване  Олексійовичу, у мене до вас таке є

 питання.  В  цьому  році  була  дуже  сурова  зима  і  люди наші

 громадяни   багато   замерзали  від  холоду,  не  маючи  ніякого

 опалення.  В  вашому  державному резерві є дуже велика кількість

 пального.  То  передбачається  чи  у  вас в цьому році, і чи цей

 закон  передбачає гнучгу позицію, що коли державі таки важко, то

 можливо держанадзор...... видав таки пальне людям. Це по-перше.

      А по-друге. Зараз багато лікувальних закладів, які не мають

 зовсім      харчування,     це     особливо     стосується     і

 противотуберкульозних  закладів,  а также психічних закладів. Чи

 передбачається  також  в вашому, коли таке скрутне становище для

 держави, щоб забезпечити їх фінансування? Дякую.

     

      ЯМКОВИЙ.   Значить,   дійсно   в   державному   резерві  по

 номенклатурі  є  для  забезпечення  роботи паливно-енергетичного

 комплексу  України  в  зимовий період: це зберігається природній

 газ  і  його  раніше  зберігалось порядка 19 мільярдів, сьогодні

 споживання  зменшилось  і  нам  потрібно,  щоб  було у підземних

 сховищах  близько  15  мільярдів,  тому що зимою йде з підземних

 сховищ  подача  для  забезпечення  нормальної роботи. Крім того,

 потрібно   і   мазут,   і   вугілля,   і   в   першу  чергу,  на

 електростанціях,    щоб    забезпечити    безперебійну    роботу

 електростанцій.  І  це  треба  накопити літом і згідно постанови

 уряду по роботі... льної промисловості ця робота йде, але коштів

 дійсно  не  достатньо.  Вот,  тому і як раз з метою забезпечення

 населення,  в  першу чергу, зимою розробляються урядом і графіки

 про обмеження споживання газу промисловими підприємствами, а щоб

 забезпечити опалювальні котельні і населення. Це один із.

      Друге, що також тоже треба накопичити і ті ж нафтопродукти,

 щоб можна їх забезпечити навіть збирання урожаю, бо коли горить?

 Сьогодні,  якщо  ми  своєчасно  не забезпечим, тому це уряд тоже

 передбачив.

      Відносно  забезпечення виділялися із держрезерву і продукти

 харчування,   в   часності,   масло,   м'ясо   для  забезпечення

 промислових  місць.  І  сьогодні  якраз  це  болюча проблема, бо

 сьогодні росіяни скуповують тваринне масло, а ми не платимо і не

 можемо  закласти,  щоб  його  в  промислових  містах  Донбасу, і

 забезпечити населення. Тому це треба робити.

     

      ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

      Шановні  депутати,  на виступ записалося три чоловіки. Якщо

 ви   не   заперечуєте,   щоб  в  першому  читанні  прийняти.  Не

 заперечуєте?  Я  маю на увазі, Михайла Володимировича Степанова,

 Валентину Петрівну Семенюк і Миколу Федоровича Лавриненко.

      То  тоді  давайте  свої  зауваження подайте, проголосуємо в

 першому  читанні.  Ставлю  на  голосування  проект Постанови про

 прийнятти цього Закону в першому читанні, і з дорученням комісії

 по доопрацюванню.

     

      "За" -

      Рішення прийнято.

      Шановні депутати, я хотів вас попросити про одне відхилення

 від  Регламенту,  а  саме  про  продовження  роботи хвилин на 15

 роботи пленарних засідань. Одну хвилиночку. Мова йде ось про що.

      Ми  прийняли вчора Постанову відповідно до якої я звернувся

 з   листом   до  Президента  відповідно  повноважень  депутатів,

 визначення  тих  депутатів,  які будуть працювати в уряді, тощо.

 Для  аргументації того листа мені потрібен той документ, який ми

 повинні  зараз прийняти і дали з цього приводу доручення Комісії

 з питань правової політики.

      Комісія  підготувала  цей  матеріал, зараз буде доповідь по

 ньому  зроблена,  і  може  розданий  на  руки.  Нам  вистачило б

 буквально  15  хвилин  на  прийняття  цього документа. Але треба

 визначатися,  я  просив  би  дозволу  продовжити  на  15  хвилин

 засідання і розгляду цього питання.

      Хто за ці пропозиції, прошу проголосувати.

     

      "За" -

     

     Ну, процедурне питання - це продовження роботи на 15 хвилин.

 Я  звертаю увагу, що ми проголосоували за продовження роботи без

 перерви,  коли  розглядали  Конституцію, 188 голосів, і ніхто не

 заперечував... Будь ласка, Володимир Миколайович.

      Прошу уваги!

     

      СТРЕТОВИЧ В. М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні

 колеги,  повірте,  мені  важко наступати на горло власній пісні,

 але  так  складаються  обставини,  що  раз  ми  проголосоували -

 прийняли  постанову,  щоб  це  слухати  в  другому читанні, то я

 вимушений  стояти  на  цій  трибуні,  хоча...  знаєте, досконало

 довести до тої оптимальної межі цей закон, який він повинен бути

 після  прийняття  Конституції,  у відповідності до Регламенту це

 зробити - просто фізично не вистачало часу...

      Я  не  буду  вам  довго  говорити, але стенограма поступила

 тільки  о  15  годині.  Поки  внесли  всі  поправки в комп'ютер,

 наступила  16  година  50  хвилин,  зібралася комісія, це все ми

 проробили, а тепер давайте по суті.

      Першу  -візьміть  (перед вами є текст), візьміть той текст,

 який  вам  розданий  і  ті  поправки,  які  враховані комісією в

 результаті  обговорення.  Поки  ви  шукаєте,  я  вам  скажу,  що

 надійшли  поправки  від народних депутатів: Вінського, Новікова,

 Жеребецького,  депутата Мороза, Степанова, Лупакова, Ампілогова,

 Щейко,  Сидоріна,  Круцика,  Поровського  і  Климпуша.  Як  вони

 враховані -оцінюйте самі по тексту, я не буду вам говорити, тому

 що таблиці перед вами немає.

      По-перше,  редакційна  правка -у разі невиконання депутатом

 вимог  щодо  несумісності - на  слово "несумісництва", потому що

 несумісність російській мові - це совместімость, а сумісництво -

 це суміщення професій. Тому це - чисто редакційна правка, комісія

 її врахувала.

      Друге. Надходили поправки - віддати це прерогативу виключно

 Київ і Верховному Суду. Комісія проголосувала це питання ще раз.

 Голосувались  3  пропозиції:  Київський міський суд розглядає ці

 справи,  Верховний  Суд  і  районний суд. В результаті більшістю

 голосів  залишено  "Київським  міським судом" в тій редакції, що

 вам запропоновано.

      Наступна  правка.  Зараз  я  постатейно зачитаю весь проект

 закону   в  остаточній  редакції  і  як  він  повинен  бути  для

 стенограми.  Щодо  заяви  про  дострокове припинення повноважень

 народного   депутата   в   разі   невиконання   ним  вимог  щодо

 несумісництва  депутатського  не  мандату.  Мандат  не  може  не

 суміщатися,   а   діяльність   депутатська   з   іншими   видими

 діяльності  -це  редакційна  правка, теж її комісія врахувала до

 вашого...  Звертаються  Голова  Верховної  Ради особисто, або на

 вимогу не менше 25 народних депутатів.

      Лунала   пропозиція  Олександра  Олександровича  на  вимогу

 рретину  -ну,  це оціночне поняття. Чому третини? Оскільки у нас

 фракція,  межа  в  фракції  25  чоловік  і  коли  фракція  якась

 наполягає згуртувалась,  25 депутатів  може  звернутися.

      І  в  останню чергу, проголосовано цей закон, який набрав ,

 голосів  і  набирає  чинності  з  дня  його  опублікування після

 прийняття  депутатми  присяги  у відповідності з Конституцієї. І

 тоді  все  воно  виписується в логічний зв'язок. Оце такі правки

 внесені  і  я  вам  зачитую остаточний текст, будь ласка, уважно

 його слухайте, щоб  потім не було в  нас різних тлумачень.

      От   же.   Текст:   "Відповідно  до  частини  3  статті  81

 Конституції  України  внести  до Цивільно-процесуального кодексу

 такі  доповнення.  Частину  1  статті  236  доповнити  пунктом 1

 значком  5  такого  змісту:  1.  5.  По  заявах  про  дострокове

 припинення   повноважень   народного  депутата  України  у  разі

 невиконання ним вимог щодо несумісництва депутатської діяльності

 з іншими видами діяльності.

      Друге.  Доповнити кодекс главою 30 такого змісту. Глава 30.

 "Де   заяви  про  дострокове  припинення  повноважень  народного

 депутата України у разі невиконання ним вимог щодо несуміцництва

 депутатської діяльності з  іншими видами  діяльності.

      Стаття  243  за  значком 21. Підсудність справ по заявам по

 достроковому припиненню повноважень народного депутата України у

 разі   невиконання  їм  вимог  щодо  несумісництва  депутатської

 діяльності  з  іншими  видами діяльності розглядаються Київським

 міським судом.

      Стаття  243  за значком  22."Право  на звернення з заявою."

 Заява  про дострокове припинення повноважень народного длепутата

 України   в   разі  невиконання  ним  вимог  щодо  несумісництва

 депутатської   діяльності  з  іншими  видами  видами  діяльності

 звертається  Голова  Верховної  Ради  особисто  або на вимогу не

 менше  25 народних депутатів  України.

      Стаття  243  за  значком  23.  "Порядок  судового  розгляду

 заяви".  Заява  про  дострокове припинення повноважень народного

 депутата України суд розглядає в семиденний строк.

      Стаття 243 зі значком 24: "Особи, які викликаються в судове

 засідання. Для участі в розгляді заяви про дострокове припинення

 повноважень  народного депутата України обов'язково викликається

 представник  заявника  і  народний  дептуат України щодо якого п

 орушене  питання  про   дострокове  припинення повноважень.

      Стаття  243 зі значком 25. "Рішення суду". Встановивши, що

 н  ародний депутат України порушення вимог статті 78 Конституції

 України  має  інший  представницький  мандат  або  перебуває  на

 державній  службі  чи  займається  іншими  видамі діяльності, що

 відповідно  до  закону є несумісним з депутатським мандатом, суд

 постановляє   рішення   про  дострокове  припинення  повноважень

 народного депутата   України.

      Якщо  заняття  діяльністю,  несумісною ....

      Це  редакційно ....

      Несумісною  з  депутатською  діяльністю  не підтверджується

 доказами, суд відмовляє в  задоволенні  заяви.

      В  мотивувальній  частині  рішення обов'язково повинно бути

 зазначено,   якою   діяльністю,   несумісною   з   депутатською,

 займається  депутат,  яким  и  доказами  це стверджується і яким

 законом    встановлено   несумісництво   данної   діяльності   з

 депутатською  діяльністю.

      Або    наведені   мотиви,   з   яких   суд   визнав   заяву

 необгрунтованою.

      Рішення   суду  може  бути  оскаржене  до  Верховного  суду

 України.

      Копії рішення суд не пізніше трьох днів надсилає заявникові

 і  народному депутату України. З набранням рішення суду законної

 сили   повноваження   народного   депутата   України  вважаються

 припиненими.

      Другий  розділ.  Цей  закон  набирає  чинності  з  дня його

 опублікування   після  прийняття  народними  депутатами  України

 присяги   у  відповідності   з Конституцією".

      Оцей  варіант  остаточний  комісія  просить  підтвердити  в

 другому  читанні.

     

      ГОЛОВА.  Я  нагадую,  що  розглядається в другому читанні

 проект.  Тому або постатейно, або, якщо хоче Верховна Рада, може

 в цілому  голосувати.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       В  цілому.  Голосування поіменне, так, як і було в першому

 читанні.

      Хто за те, щоб поіменно голосувати, ставлю на голосування.

     

      "За" -

     

      Прийнято рішення.

      Проект Закону ставиться на поіменне голосування в цілому.

     

      "За" -

     

      Я   зобов'язаний   нагадати  депутатам,  що  мова  іде  про

 органічний  закон  Конституції.  Ні, 226 голосів потрібно, а 216

 проголосувало. За Конституцію 226 голосів. Ну, очевидно дехто не

 знав.  35  чоловік  не  визначилося.  Будь  ласка, визначайтесь.

 Можете проти голосувать, можете за - це не має значення.

      По фракціях опублікуйте, будь ласка. Так, Рух не підтримує.

 "Єдність", "Центр" не підтримує. І воно зрозуміло чому. Але все-

 таки  державність, а це вже зовсім не зрозуміло.

      Тоді   виникає   питання:   ви   за  Конституцію  чи  проти

 Конституції?

      Я ще раз ставлю на голосування поіменно і цей список завтра

 буде  опублікований в "Голосі України". Ставлю на голосування ще

 раз.

     

      "За" -

     

      Рішення прийнято. Спасибі.

      Я  буду через годину на телебаченні і обов'язково скажу про

 те,   що   депутати   одностайно   підтримали  це.  По  фракціях

 опублікуйте, будь ласка.

      Є  прохання до Секретаріату. Передайте матеріали поіменного

 і пофракційного голосування у "Голос України".

      Антон  Денисович,  рішення  прийнято.  Ми  на  15 затримали

 засідання.  Вранці  візьмете  з  мотивів.  Будь ласка, засідання

 закінчене, до завтра.