Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 100

Опубліковано 21. 06. 1996

ЗАСІДАННЯ СОТЕ

Частина перша

Сесійний зал Верховної Ради України. 21 червня 1996 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, члени Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, шановні радіослухачі! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

Зареєструвався 371 депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Оголошую, що відповідно до статті 4.2.2 Регламенту народний депутат Кулінич Володимир Вікторович вийшов із фракції Руху і перейшов у депутатську групу "Державність". Усі документи оформлені відповідно до вимог Регламенту.

Далі. Надійшли такі депутатські запити:

Чемериса Володимира Володимировича - до Президента України /повторний/ стосовно подій, що відбулися 18 липня минулого року на Софіївський площі в Києві;

Гошовської Валентини Андріївни - до Президента України стосовно відкриття обласної тублікарні в Балаклійському районі Харківської області та стану утримання хворих у ній;

групи з восьми депутатів /Глухівський, Швидкий та інші/ - до Прем'єр-міністра у зв'язку з відсутністю реагування на їхнє звернення стосовно надання інформації про масштаби використання території України для дислокації військ сусідньої держави.

Депутатські запити оформлені відповідно до вимог Регламенту. Я ставлю на голосування пропозицію про їх направлення адресатам.

"За" - 308. Прийнято.

Оголошую продовження розгляду в другому читанні проекту Конституції України.

У порядку інформації хочу сказати, що протягом півтора дня відбулося кілька зустрічей представників депутатських груп і фракцій, відбулися також засідання фракцій і груп, Погоджувальної ради фракцій по ознайомленню депутатів і всіх учасників конституційного процесу з доопрацьованим текстом проекту Конституції. Відбувався пошук варіантів погодження найспірніших положень.

Оскільки Погоджувальна рада не виробила пропозиції щодо спеціальної процедури розгляду, а ті, що вносилися раніше, відхилені в сесійному залі, ми зобов'язані керуватися Регламентом і будемо це робити.

Відповідно до частини 6 статті 6.6.4 Регламенту в другому читанні на голосування ставиться окремо кожна стаття проекту Конституції в порядку їх нумерації /якщо не прийнято рішення про іншу послідовність розгляду частин, розділів, глав, статей відповідно до статті 6.6.5 Регламенту/. Голосування здійснюється згідно з положеннями глави 3.6. При цьому голосуванню в цілому підлягає кожна стаття, щодо якої голосувалися пропозиції і поправки.

Відповідно до частини 1 статті 6.6.3 та частини 1 статті 3.6.5, якщо пропозиція чи поправка містить кілька частин, можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти, речення. На засіданні Погоджувальної ради представники п'яти депутатських груп і фракцій теж висловлювали таку пропозицію.

Це, власне, питання процедури. Рішення про голосування проекту по частинах статей може прийматися без обговорення більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні, тим більше що в нас і документ складений саме так: пропозиції даються до частин статей.

Враховуючи це, ставлю на голосування таку процедуру: там, де є потреба, статті розглядати по частинах і голосування проводити також по частинах. Ставлю цю пропозицію на голосування.

"За" - 210. Прийнято.

Я щойно оголосив: рішення з процедурного питання приймається більшістю голосів тих, хто взяв участь у голосуванні.

Я запрошую на трибуну Михайла Дмитровича Сироту, голову Тимчасової спеціальної комісії.

Щодо процедури на наступні дні. Я радився з представниками фракцій, вони пропонують наступний тиждень працювати в пленарному режимі й розпочати засідання в понеділок о 12 годині дня. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 184.

Хтось не зрозумів цієї пропозиції? /Шум у залі/.

Хто за те, щоб поставити цю пропозицію на поіменне голосування?

"За" - 161.

Ставлю на поіменне голосування і переконливо прошу, підтримайте цю пропозицію: почати засідання в понеділок о 12 годині дня.

Одну хвилинку, Петре Миколайовичу! Шановні депутати, прошу вашої уваги. Підтримайте цю пропозицію. Ставлю її на голосування.

"За" - 217. Прийнято.

Шановні депутати! Згідно з частиною 1 статті 3.6.6 Регламенту внесена до пропозиції поправка ставиться на голосування раніш, ніж сама пропозиція, я просто зобов'язаний вас поінформувати про цю норму.

Якщо автор поправки має на меті відхилення пропозиції /вніс протилежну за змістом/, то на голосування ставиться текст пропозиції комісії. Враховуючи, що фактично до всіх статей і частин статей внесені альтернативні пропозиції,

я буду ставити на голосування спочатку текст, запропонований комісією, щоб робота йшла скоріше.

Крім того, якщо текст набирає 300 голосів, я пропоную /і Регламентом це теж передбачено/ поправки не розглядати.

Усе голосується поіменно. Повторюю також /я зобов'язаний це зробити/, що ми починаємо голосування. Необхідна кількість голосів для прийняття рішення - 300. Голосування поіменне.

Будь ласка, Михайле Дмитровичу...

Що з процедури незрозуміле, що треба ще з'ясувати? Будь ласка, депутате Симоненко.

СИМОНЕНКО П.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Красноармійський виборчий округ, Донецька область/. Спасибі. Шановні колеги! Я хотів би звернутися до вас із такого приводу. Ну, комісія попрацювала, підготувала текст. Який той текст, то кожному з нас судити, але у зв'язку з тим, що багато з тих зауважень, які є в цьому томі синього кольору, не враховані і не внесені в запропонований текст, хотів би попросити голову комісії і вас, Олександре Олександровичу, дати можливість

взяти участь в обговоренні не тільки тим, чиї поправки, скажімо, у цьому жовтому томі, а й тим, чиї поправки не враховані і не внесені сюди.

Є принципові зауваження, які не були враховані Тимчасовою комісією /вони просто відкинуті/, а сам зміст тексту, який вона запропонувала, тільки в деяких статтях відрізняється від того, що ми розглядали в першому читанні. Отже, ми маємо підстави стверджувати, що багато пропозицій не враховано. Тому я попросив би, щоб давали можливість і тим народним депутатам, хто вніс зауваження, теж брати участь в обговоренні тієї чи іншої статті. Ось у чому пропозиція.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, прошу.

СИРОТА М.Д., голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по доопрацюванню проекту Конституції України /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Петре Миколайовичу! Шановні колеги! Не можна було зробити однієї книжки, тому що перша /менша - майже на 400 сторінок/ містить поправки, які були внесені до проекту Конституції, поданого Конституційною комісією, і ми ніякого права не маемо об'єднувати їх з тими, що вносилися до тексту, прийнятого в першому читанні. Друга книжка - це зауваження до цього тексту. Та оскільки ми розглядали і ті, і ті зауваження, можлива така процедура: на наполягання народного депутата розглядати також і те, що написано в оцій блакитній книжечці.

ГОЛОВА. Пояснюю. Якщо буде потреба аргументувати внесену сюди поправку, вона теж буде братися до відома.

Процедура визначена Регламентом. Одне питання - щодо цих двох документів - з'ясовано... /Шум у залі/. Я ще раз повторюю: усе з'ясовано за Регламентом, /Шум у залі/. Ну, будь ласка. Депутат Чорновіл просить за депутата Моісеєнка... Не треба. Ви між собою з'ясуйте, і буде все гаразд.

Михайле Дмитровичу, пішли. Назва, так.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Оскільки зауваження 1-23 носили загальний характер і не були конкретизовані, то можна починати з поправки 24, що стосується назви "Конституція України".

ГОЛОВА. Ставиться на голосування назва: "Конституція України". Будь ласка. Пояснюю ще раз депутату Чорноволу, який не дочитав Регламент: якщо текст поправки альтернативний, то тоді голосується спочатку текст, запропонований комісією. У поправці 18 інша назва, тому ми повніші ставити на голосування назву "Конституція України".

Ставлю на голосування назву документа.

"За" - 326. Прийнято /Оплески/.

Назва прийнята, залишилося прийняти текст Конституції... /Шум у залі/. Прошу уваги! "За" - 326. Будь ласка, спокійно... /Шум у залі/.

Шановні депутати! Оскільки преамбула розрахована на прийняття Конституції референдумом, у мене є пропозиція

преамбулу голосувати після розгляду розділу "Прикінцеві положення" /Шуму залі/.

Це процедура, визначена Регламентом. Для прийняття пропозиції відповідно до статті 6.6.5 Регламенту потрібна, проста більшість голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні. Є потреба обговорити цю пропозицію? Можна ставити на голосування? /Шум у залі/. Ставлю на голосування /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Не можна цього робити.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування /Шум у залі/. "За" - 214. Прийнято /Шум у залі/.

ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Рішення незаконне! Чому ви не надали мені слова...

ГОЛОВА. Прошу депутата Чорновола не зривати засідання.

Ідемо далі.

ЧОРНОВІЛ В.М. Ви не мали права цього робити! Тільки підряд... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я ще раз роблю зауваження депутату Чорноволу за намагання зірвати засідання /Шум у залі/. Будь ласка, сядьте на місце /Шум у залі/.

Це визначено Регламентом. Я зачитав... /Шум у залі/. Сядьте на місце, не галасуйте. Ну, все ж нормально.

Ще раз прошу, відійдіть від трибуни. Я прочитав... /Шум у залі/.

Прошу всіх сісти на місця, крім Михайла Дмитровича. Не ходіть біля трибуни.

Ще раз прошу сісти на місце й не робити конфлікт там, де його немає.

ЧОРНОВІЛ В.М. Ми проголосували без обговорення. Це порушення Регламенту.

ГОЛОВА. Сядьте на місце всі /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Може, продовжимо засідання?

ГОЛОВА. Сядьте на місця. Я надам слово /Шум у залі/.

Слово має депутат Носов.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, мабуть, не зрозуміли, у чому суть пропозиції, яку проголосували. Справа в тому, що статтею 6.6.6 Регламенту передбачено таку можливість: "Щодо послідовності розгляду частин, розділів, глав, статей законопроекту в порядку застосування положень статті 3.5.2 може бути внесена пропозиція про обговорення і голосування спочатку тих структурних частин законопроекту, які містять преюдиціальні, першопрохідні, вирішальні або зумовлюючі положення щодо його інших відповідних структурних частей". І ця пропозиція голосується як процедурна.

Головуючий запропонував розглянути спочатку розділ "Загальні засади", а звідти потім можна буде щось внести і до преамбули, тобто послідовність може бути такою. Верховна Рада, проголосувала., підтримала. І абсолютно незрозуміло, чого товпляться там депутати. Не розуміють... Треба просто зрозуміти, що це - краща послідовність розгляду питання /Шум у залі/.

Не зрозумівши, що запропоновано, люди товпляться і зривають засідання. Треба читати й вивчати Регламент. Подібним чином ми діяли, коли приймали Закон про Конституційний Суд: спочатку розглянули його функції /а ця стаття була в кінці проекту Закону/, а потім почали розглядати початкові статті, бо їх норми випливали з функцій /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ну невже ви не бачите, що частині депутатів треба знайти будьякий привід, щоб зірвати засідання? А депутату Чорноволу можна було репетувати не своїм голосом? Я роблю йому зауваження /Шум у залі/.

Я діяв відповідно до Регламенту. Будь ласка, сідайте на місця.

Запишіться на виступ з мотивів голосування.

Я просив би тих, хто кидається на захват трибуни: користуйтеся термінологією, що є в українському словнику, навіть коли відстоюєте свої права, бо вживаєте такі слова, яких українська літературна мова не знає...

Будь ласка, сядьте на місце. Усі почули й записались, один ви не почули. Попросіть, щоб вам передали слово /Шум у залі/.

ще раз прошу всіх депутатів визначати свою позицію шляхом голосування, а не брати приступом трибуну. Це нікому не потрібно. Крім того, ще раз пояснюю: я сьогодні збирав представників різних груп і фракцій, вони внесли цю пропозицію /Шум у залі/.

Вячеславе Максимовичу, я вам не дивуюсь, і на вас не ображаюсь. Кому ви служите, я знаю, тільки говорити про це не буду.

Я вніс цю пропозицію відповідно до Регламенту, це процедурне питання. Депутат Носов дав вичерпне пояснення з цього приводу.

Одна обставина. Я звернувся до вас, чи можна ставити на голосування. Сказали, можна. Ті, хто бажає висловитися з мотивів голосування, записалися... Та вже був опублікований список, ви дивіться уважно.

Ще раз опублікуйте список, будь ласка.

Депутате Вінський, прошу.

ВІНСЬКИЙ Й.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Городецький виборчий округ, Хмельницька область/. Соціалістична фракція. Шановні народні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Хотів би сказати, що рішення, яке ми проголосували, цілком відповідає вимогам Регламенту, воно зрозуміле і логічне. І ситуація, яка склалася після прийняття рішення, також зрозуміла. Команда, яка хоче за всяку ціну протягнути авторитарну Конституцію, яка не хоче працювати над змістом цієї Конституції, яка, по суті, хоче зірвати конституційний процес і давно цим займається, вказуючи пальцями на лівих /мовляв, ліві не хочуть працювати/,

обманюючи і дурячи людей уже півроку, - сьогодні по-справжньому виказала свої наміри. Абсолютно чітко видно, що Рух і ті, хто за ним стоїть, і ті, хто з ним співпрацює, не хочуть приймати Конституцію нормальним законнім шляхом.

Тому я закликаю прагматичну частину народних депутатів, яка справді хоче працювати і розмірковує над тим, що ми маємо створити в результаті нашої роботи: давайте працювати і не дивитись на цих демагогів, які готові на все, аби дестабілізувати ситуацію і прийняти такий варіант Конституції, який вигідний тільки їм, а не всьому народу /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Хто проти цієї пропозиції? Депутат Сластьон?... Я зачитую за списком.

Депутате Болдирєв, ви "за" чи "проти"?.. Будь ласка.

БОЛДИРЄВ Ю.О., заступник голови виконавчого комітету Донецької міської Ради народних депутатів /Кіровський-Шахтарський виборчий округ, Донецька область/. МДГ. Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги! Думаю, мы столкнулись с ситуацией, когда люди, называющие себя демократами, в действительности демонстрируют приступы тоталитарного мышления. Я полагаю, нам необходимо принять какие-то организационные решения.

Мы знаем, что в России сейчас очень сложная политическая ситуация, но тем не менее их президент не постеснялся

отправить в отставку трех человек, которые, видимо, тоже страдали тоталитарными приступами. Я предлагаю поручить Комиссии по вопросам Регламента и ее председателю Шейко подготовить соответствующие решения по отстранению от участия в ближайших пяти заседаниях тех депутатов, которые срывают конституционный процесс. Спасибо /Оплески/.

ГОЛОВА. Депутате Сластьон, ви виступатимете "за" чи "проти"? Треба два виступи "проти". Кіяшко, Немеровський, Кузьменко, Манчуленко?

Будь ласка, депутате Манчуленко.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Фракція Народного руху. Прошу передати слово депутату Чорноволу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні колеги! Ось і настав той кульмінаційний момент, коли ми побачили, хто є хто /Оплески/. Я підтримую пропозицію депутата Болдирева про усунення відповідно до Регламенту від участі в сесії і від керування парламентом на два дні депутата Мороза, який грубо порушив Регламент і вирішив почати голосувати Конституцію з середини. Задум зрозумілий. Преамбулу вони провалять, бо

там є "Український народ", а вони - ніякий народ, вони - "совєтський" народ. Отже, після цього ми тихенько голосуємо кілька статей, доходимо до десятої, і Олександр Олександрович каже: "Давайте потім до неї повернемося. Не проходить". Доходимо до приватної власності, він знову каже; "Ну, давайте потім до цього повернемося".

А потім почнеться витягування на референдум чи на якесь погодження тих статей, що не подобаються комуністам і які становлять суть проекту української Конституції. Такий підлий задум потрібно зірвати, і ми будемо його зривати завжди! Ми Україну їм не віддамо!

До речі, порушення Регламенту були в тому, що нам не надали можливості висловитися з мотивів голосування. Тільки після голосування, після того як ми заблокували трибуну, звернувся до Регламенту наш спікер, якому давно не місце в тому кріслі. А чому зразу було не йти за Регламентом?! І збаламучені люди, не розуміючи, в чому справа, не почувши мотивації, проголосували, а зараз жаліють. Не можна так робити, скінчилося, Олександре Олександровичу! Є Регламент, є Конституція, є Україна і є ви, який поки що сидить у тому кріслі.

Дякую.

ГОЛОВА. Я дуже вдячний усім, хто так відстоює Регламент, і протягом розгляду проекту Конституції я буду обов'язково посилатися на ці слова. Будь ласка, зважте на це. Усе робитиметься тільки за Регламентом.

Будь ласка, депутате Ілясевич. Говоріть.

ІЛЯСЕВИЧ Я.М., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Якщо ми сьогодні відкрили сесію для обговорення проекту Конституції, то, очевидно, розумно було б продовжити цю роботу. Якщо горить хата, не треба сперечатися, які рушники і над якими образами будемо вішати. Якщо ми будуємо дім, то треба знати, що є різні технології його будівництва. Є вірменський спосіб, коли дім будують, як це не парадоксально, з даху. І стоїть чудово цей дім.

Тому, на мій погляд, найрозумніше - почати постатейне обговорення Конституції і не опускати нічого - ні преамбули, ні чогось іншого. А якщо стосовно якоїсь із статей не буде консенсусу, згадаймо досвід роботи Конституційної комісії. Коли щодо преамбули не було єдиної думки, члени комісії пропустили опірні питання, розглянули інші, а потім повернулись і все-таки прийняли варіант, який ми розглядаємо.

Тому я вважаю, що депутати, які розуміють небезпеку проведення референдуму в Україні, не повинні штучно розпалювати тут обстановку, а /ще раз підкреслюю/ працювати над проектом Конституції. Пропоную продовжити обговорення проекту Конституції. Якщо якась стаття не буде прийнята, не слід робити з цього трагедії. Ми маємо достатньо розуму, щоб обговорити її спокійно у фракціях, у комісіях і хоч десять разів повернутися до неї, але розглянути.

Дикую за увагу.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутати! Дозвольте від комісії... /Шум у залі/. Ні "за", ні "проти"...

ГОЛОВА. Я звертаюся до Петра Володимировича Шейка: ви не ображайтеся, будь ласка: у разі потреби я буду до вас звертатися, але в Регламенті не написано, що після всіх виступає ще голова регламентної комісії /Шум у залі/.

Депутат Ілясевич фактично підтримав варіант, який запропоновано. Тому я шукаю за списком. За ним іде саме депутат Шейко. Будь ласка, висловлюйтеся "проти".

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати, шановні виборці! Я категорично протестую проти поведінки спікера, який надає слово для коментаря Регламенту не членам нашої регламентної комісії, а депутату, який сидить у залі. Тому я хотів би, Олександре Олександровичу, якщо ви хочете використати Носова для коментарів, то використайте його у своєму кабінеті, але не в цьому залі /Оплески/.

Друге. Ви сказали /ця фраза прозвучала на всю Україну/, що частина депутатів не хоче працювати над проектом Конституції. Але ж усім зрозуміло, що це ви спровокували ситуацію, коли люди з'явилися на подіумі.

Тому я хотів би сказати всій Україні, що саме ви спровокували цю ситуацію /Оплески/.

Третє. Стаття 6.6.5 Регламенту говорить про те, що ми можемо змінювати послідовність розгляду законопроекту, у тому числі й проекту Конституції, але при цьому треба було дотриматись трьох умов. По-перше, Олександр Олександрович повинен був надати можливість висловитись двом депутатам "за" і двом - "проти". По-друге, він повинен був врахувати рішення головної комісії, яка приймала процедуру розгляду чи то розділів, чи то статей. І нарешті, він повинен був використати консенсус Погоджувальної ради депутатських груп і фракцій.

Ці три моменти Голова Верховної Ради не використав, кинувши фразу в мікрофон, що преамбула провокує референдум, давайте її в кінець віднесемо. Це не є, між іншим, аргументацією, і я, Олександре Олександровичу, прошу вас більше не порушувати Регламент, працювати виключно на основі статті 6.6.5 Регламенту.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні колеги! Я не хочу вступати в дискусію з Петром Володимировичем, тому що він не зовсім добре знає Регламент, на жаль /Шум у залі/.

Хвилинку, я просив би не аплодувати. Ну, першій доказ того: у Регламенті ніде не написано, що Голова Верховної Ради - спікер. Ніде в Регламенті не написано такого. Це поперше.

А по-друге, я вніс пропозицію на основі міркувань і пропозицій представників депутатських груп, з якими я зустрічався сьогодні о 8 годині 45 хвилин /Шум у залі/.

ЧОРНОВІЛ В.М. Ви неправду кажете, навіщо обманювати?

ГОЛОВА. Сядьте. Ну хіба вас треба запрошувати? /Шум у залі/. Прошу вас, заспокойтеся.

Я вніс пропозицію, два депутати висловилися "за", два - "проти". Я її ще раз ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Від комісії.

ГОЛОВА. Будь ласка, від комісії.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутати, три місяці вже працює Тимчасова комісія по доопрацюванню проекту Конституції, і практика нашої роботи показала, що будь-яке перескакування і невраховування окремих положень призводить до єдиного - до блокування подальшої роботи, що ми зараз і побачили. Чому це так?

Преамбула має такі положення, які зав'язані практично на всі розділи проекту Конституції. Наприклад, термін "Український народ" міститься не менш як у 50 статтях. Треба зараз визначатися.

Далі: "виражаючи свою суверенну волю". У нас у декількох статтях про це говориться.

"Демократична, соціальна, правова держава". Це теж є у статтях.

Перескочивши преамбулу, ми порушуємо єдину структуру Конституції. Треба визначитися. Саме тому члени Тимчасової спеціальної комісії наполягали на цілісному розгляді документів.

Оскільки в більшості депутатів немає, очевидно, принципових заперечень проти того, щоб почати з преамбули, то можна погодитись і, щоб не перескакувати, розглядати все послідовно.

Проголосували, слава Богу, назву: "Конституція України". Далі іде: "Ми, Український народ - громадяни України всіх національностей..." Давайте визначатися з цього приводу.

Це принципова позиція членів нашої комісії /Шум у залі/. Це було поіменне голосування. Більше того: під імені Українського народу Верховна Рада може приймати документи.

ГОЛОВА. Пропозиція внесена, обговорена. Думка комісії заслухана, хоч у даному випадку це Регламентом не передбачено.

Ще раз ставлю пропозицію на голосування /Шум у залі/.

Уже з мотивів виступали.

ЧОРНОВІЛ В.М. Ми вимагаємо поіменного голосування. Чому ви про поіменне не кажете?

ГОЛОВА. Я прошу голову комісії з питань Регламенту захистити мене від депутата Чорновола. Голосування йде поіменне.

СИРОТА М.Д. Іде поіменне голосування.

ГОЛОВА. Голосується пропозиція про те, щоб преамбулу розглянути у "Прикінцевих положеннях" або після "Загальних засад", виходячи з того, що зміст її означає прийняття Конституції референдумом. Якщо ви підтримуєте, - проголосуйте, не підтримуєте - не голосуйте "за". От і все.

Ставлю на голосування.

"За" - 171. Не підтримується пропозиція.

Одну хвилиночку. Вадиме Петровичу, щоб я не був тут ворогом Конституції /для депутата Чорновола - це я так розумію/, будь ласка, скажіть, чи справді обговорювалася ця пропозиція.

Слово депутату Гетьману.

ГЕТЬМАН В.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Тальнівський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Сьогодні ранком нас справді зібрав Олександр Олександрович Мороз /Шум у залі/. Були представники різних груп і фракцій, не знаю, кого не було. В усякому разі я був від "Незалежних", був Роман Петрович Безсмертний, був Микола Петрович Дудченко. Були комуністи, соціалісти, це крило, яке я назвав, і інші. Радилися, яким чином почати це обговорення /Шум у залі/.

Були висловлені думки, що залежно від того, який шлях прийняття Конституції буде обраний - чи на референдумі, чи тут, у залі, - буде голосуватися преамбула.

Ми визначилися - голосуванням. Тепер давайте іти далі.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, прошу. Перше речення: "Ми, Український народ - громадяни України всіх національностей" /Шум у залі/.

Будь ласка, не зривайте засідання. Ставлю на голосування. Голосування поіменне.

СИРОТА М.Д. Я можу аргументувати цей текст?

ГОЛОВА. Ну, будь ласка.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Дозвольте мені в декількох словах аргументувати, чому комісія зупинилася саме на такому терміні. Зверніть увагу, що "Український народ" на відміну від тексту першого читання написаний з великої літери. Це була пропозиція Івана Васильовича Попеску від групи МДГ. Тим самим ще раз підкреслюємо, що під терміном

"Український народ" мається на увазі те, що стоїть після тире: "громадяни України всіх національностей".

Для того щоб ні в кого не виникало сумнівів, термін "Український народ" написано з великої літери. Дякую.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування цю пропозицію? Ставлю її на голосування. Прошу підтримати. "За" - 263.

СИРОТА М.Д. - Тепер поправка 24 депутатів Вітренко, Марченка, Ніколаєнка... /Шум у залі/.

Ми ж уже проголосували: "Конституція України" і тільки що проголосували цей термін.

ГОЛОВА. Поправка 24 від групи депутатів /їх тут багато - від округів 346, 402, 167/. У першому абзаці преамбули термін "Український народ" пропонується замінити на "народ України".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Це та ж сама поправка 24, яку я тільки що прочитав.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 144.

СИРОТА М.Д. Поправка 25 депутатів Товта й Попеску.

ГОЛОВА. Хто з депутатів - Товт чи Попеску

- буде говорити?

Прошу, депутате Товт.

ТОВТ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Берегівський виборчий округ, Закарпатська область/. Дякую за слово. Шановний Михайле Дмитровичу! Шановний Голово! /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Депутат Товт має слово. Прошу.

ТОВТ М.М. Шановний Михайле Дмитровичу! /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Таким чином, шановні колеги, ми вислухали аргументацію Михайла Михайловича Товта. Комісія вважає, що термін "український народ", "російський народ", "болгарський народ" - те, що записано в конституціях цих країн, якраз є тією об'єднуючою нормою, за яку треба проголосувати. Саме тому ми не підтримали термін "народ України", так само як росіяни не підтримали "Ми, народ Росії". У російській конституції записано: "Ми, російський народ". Від комісії ми запропонували підтримати "Український народ".

Усе інше, що пропонує Михайло Михайлович Товт, практично збігається з текстом комісії, і тому ми вважаємо його пропозицію врахованою.

ТОВТ М.М. Я ще нічого не казав!..

ГОЛОВА. Депутате Товт, будь ласка.

ТОВТ М.М. Шановний Голово! Шановний доповідачу! Шановні колеги! Прошу хвилинку уваги.

Із формулюванням, запропонованим тимчасовою комісією, де поняття "Український народ" написано з великої літери, тобто маються на увазі громадяни всіх національностей, треба погодитись у тому разі, якщо до другого абзацу, де записано; "спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією права на самовизначення" також буде включено цей самий термін - "Український народ" з великої літери. Тобто вважаю, що з погляду забезпечення прав національних меншин перший абзац є цілком задовільним.

Проблема в іншому. У другому абзаці записано про право української нації на самовизначення. Застосування, категорії "українська нація" фактичне виключає з процесу самовизначення всіх громадян України, які за походженням не є етнічними українцями, моя пропозиція така: перший абзац проголосувати можна, він є задовільним, а в другому - термін "українська нація" замінити на термін "Український народ". Дякую.

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Товта зрозуміла. Він підтримує першу частину в редакції, у якій я ставив її на голосування, а поправка, власне, зводиться до

того, щоб у другій та наступних частинах звернутися до цього терміна.

СИРОТА М.Д. Однак, шановні колеги, поправка 25 звучить дещо по-іншому, там не згадується цей термін. А ті поправки, про які Михайло Михайлович сказав, стосуються наступних частин преамбули.

ГОЛОВА. То іншої частини цієї статті стосується... /Шум у залі/.

До першої частини альтернативна пропозиція 24. Автор - депутат Вітренко. Будь ласка.

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Згідно з Декларацією про державний суверенітет України /розділ ІІ "Народовладдя"/ "Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України"! Іще раз, шановний пане Михайле: "Громадяни республіки всіх національностей становлять народ України"!

Саме за Декларацію проголосував наш народ 1 грудня 1991 року. Чому ви відмовляєтеся від виконання волі народу? Запроваджуєте вже термін "український народ"? Це - для того, щоб розпалювати націоналізм в Україні. Тому ми пропонуємо записати: "народ України" - і тоді представники всіх 130 національностей будуть відчувати себе в нашій країні як люди, які живуть на своїй Батьківщині.

Ми пропонуємо проголосувати саме так. Якщо це не буде зроблено, то я відразу /бо ви не дасте наступний раз слова, Олександре Олександровичу/ ставлю пропозицію про неприйнятність преамбули, тому що вона суперечить Декларації про державний суверенітет України /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Будь ласка, пропозицію депутата Вітренко - замінити слова "Український народ" на "народ України", а далі за текстом - ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Ми вже це голосували: "за" проголосували тільки 144 депутати.

ГОЛОВА. Я прошу, Михайле Дмитровичу, оскільки ця пропозиція йде і в наступних пунктах... Яка різниця, чи я її на голосування буду ставити як двадцять шосту /це пропозиція депутата Пшеничної/ чи, наприклад...

СИРОТА М.Д. Ну, вони ж абсолютно однакові!...

ГОЛОВА. ...чи це буде поправка 30 депутата Попеску? Вони не скористалися правом на аргументацію.

Ще раз ставлю на голосування. Будь ласка.

"За" - 168.

Ця поправка після аргументації набирав 168 голосів і не голосується далі /Шум у залі/.

Ми можемо голосувати пропозицію про неприйнятність цієї норми, будь ласка, але преамбула складається з багатьох частин, і одним словом або однією нормою заперечувати частину або статтю не можна. Крім того, майте на увазі, що результати голосування /263 голоси/теж не задовольняють нас, бо треба набрати 300 голосів. Отже, у даному випадку немає потреби голосувати пропозицію про неприйнятність.

Є потреба голосувати інші поправки, що мають той самий зміст? /Шум у залі/. Депутат Пшенична наполягає на голосуванні? Ні.

СИРОТА М.Д. Поправка 25 була вже обгрунтована Михайлом Михайловичем Товтом.

ГОЛОВА. Те, що пропонував депутат Товт, ми голосували. Депутат Лавринович пропонував слова "громадяни України всіх національностей" вилучити. Є потреба це голосувати?

Депутатові Лавриновичу надається слово.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Високоповажне товариство! Хочу пояснити, чому, власне, я пропоную вилучити ці слова. У даному випадку поєднуються два

абсолютно різні поняття: "нація" у значенні політичному і "нація" у значенні етнічному.

Коли ми говоримо: "Ми, Український народ", розуміється, що мова йде про всіх громадян держави Україна.

Якщо ми через риску ставимо етнічне поняття, то тоді сплутуємо дві речі. Тоді є етнічно українська нація, і є етнічно інші нації.

Тому слід розуміти, що в даному контексті слова "Український народ" мають лише політичний зміст. До речі, для тих, хто зараз наполегливо виступав як опонент, раджу підійти до пам'ятника Ватутіну, що отут поруч поставлений за рішенням ЦК КПУ, і подивитись, що там написано: "Генералові Ватутіну від вдячного українського народу". Це написали попередники тих, хто зараз тут кричить проти цього терміна. Отже, мова йде про чисто політичне визначення. "Українська нація" тут вживається як чисто політичний термін.

Пропоную поставити це на голосування.

СИРОТА М.Д. Буквально два слова від комісії. Комісія не змогла підтримати цю пропозицію, бо ви бачите, яке напруження викликала ця перша частина преамбули. Комісія вважає, що формулювання "Ми, Український народ - громадяни України всіх національностей" дає змогу чіткіше зрозуміти, що малося на увазі.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні, депутате Лавринович? Наполягає.

Ставлю на голосування пропозицію депутата Лавриновича.

"За" - 126".

Депутат Глухівський наполягає на своїй пропозиції? Ні.

Депутат Ілясевич /поправка 29/ наполягає? Наполягає.

Зміст поправки такий: абзац перший преамбули доповнити словами:"...основу яких складає українська нація".

Будь ласка, слово депутату Ілясевичу.

ІЛЯСЕВИЧ Я.М. Шановні депутати? Якби ми погодилися з пропозицією колеги Лавриновича, я б не наполягав на голосуванні своєї поправки. Пропозиція Лавриновича., я вважаю, була дуже розумною, спрямованою на зняття напруженості в суспільстві.

Та якщо вже ми з вами відхилили її, доцільно проголосувати мою. Якщо ми декларуємо "громадяни України всіх національностей", тоді доречно підкреслити, що основу цієї сукупності націй складає саме українська нація. До речі, це збігається як з ученням основоположників марксизму-ленінізму про право націй на самовизначення, так і з засадами українського націоналізму щодо права націй на самовизначення.

Тому я пропоную і правим, і лівим підтримати цю пропозицію, а надто з огляду на те, що наше суспільство, загал /маються на увазі прості люди/ чудово це розуміє. Навіть у Криму, коли розмовляєш з людьми, переконуєшся,

що вони чудово це розуміють, бо кажуть: "Так, Ярослав Михайлович, действительно, украинцы - это основная нация".

Враховуючи це, прошу проголосувати за мои пропозицію.

ГОЛОВА. Комісія це відхилила...

СИРОТА М.Д. Комісія відхилила це, мотивуючи тим, що преамбула буде перевантажена. До того ж, ця частина нічого не додасть для чіткішого розуміння тексту.

ГОЛОВА. Депутат наполягає на голосуванні? Наполягає. Ставлю на голосування.

"За" - 69.

Так, я запитував, чи наполягає депутат. Слово має депутат Глухівський.

СИРОТА М.Д. Це ж практично враховано.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Олександре Олександровичу! Я наполягав на тому, щоб мою пропозицію теж поставили на голосування, Я пропонував: "Ми, Український народ, з волі Божої живучи на своїй споконвічній землі". Це насправді так, це справді наша споконвічна земля, і справді з волі Божої ми живемо на ній.

Я хочу сказати, що в конституціях багатьох держав містяться такі слова, і я наполягаю на голосуванні.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція депутата Глухівського.

"За" - 92. Не прийнято.

Депутат Попеску не наполягає на голосуванні. Поправка 31 голосувалася.

Депутат Ратушний:"...всі громадяни України". Ви наполягаєте на аргументації?

Слово має депутат Ратушний.

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! З перших хвилин обговорення цієї частини відчувалося протистояння, пов'язане з поняттями "етнічне", "національне" і "громадянське" суспільство.

Якщо глянути на проект Конституції, то червоною ниткою по ньому проходить теза про права громадян. І, власне, ця моя поправка розшифровує тезу депутата Попеску. Тобто "Український народ" - це всі громадяни України незважаючи на їхню етнічну приналежність.

Мене дивує таке. Власне, про національність і етнічну приналежність мали б говорити націоналісти. А тут якраз ліберали, які повинні відстоювати тезу громадянського суспільства, коди йдеться про громадян, однозначно наполягають на тому, щоб уже в перше речення вводити формулювання про всі національності.

Я думаю, що моєю поправкою це протистояння ми могли б зняти. Прошу підтримати цю пропозицію, тим більше що в Основному Законі якраз говориться про громадян України.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Ратушного.

"За" - 98.

Решта поправок голосувалася /Шум у залі/. Я не буду з'ясовувати текст, я не маю зараз змоги. Сядьте, будь ласка, на місце, не заважайте вести засідання. Я не голова комісії. Там були ваші представники /Шум у залі/.

Який номер поправки?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Почему вы по синему тому не предлагаете поправки?

ГОЛОВА. Я ще раз прошу, відійдіть від трибуни.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутате! Якщо є наполягання голосувати поправки і з блакитного тому, то, будь ласка, давайте їх проголосуємо.

ГОЛОВА. Ваша поправка голосувалася /Шум у залі/.

Ще раз пояснюю норму Регламенту. Якщо пропозиція того чи іншого депутата в редакції, яку пропонував інший депутат, голосувалася, ця поправка на голосування повторно не ставиться. Тому, будь ласка, не бігайте до трибуни і не вимагайте, щоб я ставив на голосування саме вашу поправку.

У поправці 15 у синьому томі є пропозиція депутатів Гармаша, Гмирі, Долженка, Дроботова та інших, у якій пропонується додати слова "визнаючи людину найвищою соціальною цінністю"... /Шум у залі/.

Я даю слово для обгрунтування цієї пропозиції депутату Гмирі. Він підходив, просив слова. Будь ласка.

ГМИРЯ С.П., член Комісії Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Спасибо. Уважаемые коллеги! Наша редакция преамбулы отличается следующим. Во-первых, мы предполагаем, что принимает Конституцию Верховный Совет, и у нас это прямо записано. Да и здесь, в зале, мы поднятием рук определились, что нужно, чтобы принимал Конституцию Верховный Совет. Это первое : отличие от редакции, предложенной большинством комиссии.

Во-вторых, у нас есть термин "народ Украины". Мы не считаем, что словосочетание "Украинский народ" с большой буквы" что-то меняет. С точки зрения филологии это простонапросто неграмотно. Новеллы в области языка можно позволить секретаршам, начинающим, но не убеленным сединами законодателям.

Третье. Мы опираемся на многовековой опыт. Право на самоопределение осуществляется не только украинским народом, но и всем народом Украины, как это имело место в действительности на референдуме 1 декабря.

Ну, и наконец, у нас еще одно принципиальное отличие. Мы опираемся на Декларацию о государственном суверенитете Украины, подтвержденную всенароднім референдумом 1 декабря 1991 года. Таковы основные принципиальные отличия нашей поправки. Просим за нее проголосовать.

СИРОТА М.Д. Щодо позиції комісії з цього приводу. Комісія вважала, що проголосована 258 голосами в першому читанні преамбула не дає нам змоги врахувати цю поправку, запропоновану шістьма депутатами.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Гмирі.

"За" - 147. Не набрала потрібної кількості голосів.

Які ще поправки до цієї частини не голосувалися? /Шум у залі/.

Поправка 35 депутата Моісеєнка: у преамбулі в абзаці першому замінити на "народ України". Ми це все голосували. /Шум у залі/. Так тут записано.

Ще раз прошу всіх депутатів: уявіть себе зараз на хвилину на моєму місці. У мене два томи обсягом понад тисячу сторінок, і кожен іще несе від руки написані пропозиції. Я не буду їх розглядати, їх фізично неможливо розглянути /Шум у залі/.

Решта поправок голосувалася, крім поправки 43 депутата Пилипенка.

Будь ласка, слово депутату Пилипенку.

ПИЛИПЕНКО М.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Джанкойський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Уважаемые коллеги! Предлагаю компромиссную формулировку, которая не противопоставляет один народ другому, в виде перечисления:

"Мы, украинский народ, граждане Украины всех других национальностей..," Считаю эту формулировку компромиссной и прошу поставить ее на голосование.

СИРОТА М.Д. Чому ми її в комісії не підтримали? Тому що в цьому є якесь певне протиставлення: український народ, а далі - громадяни всіх інших національностей. Ми вважаємо, що поняття "Український народ" об'єднуе в собі всі національності.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні, депутате Пилипенко?

Ставлю на голосування пропозицію депутата Пилипенка /Шум у залі/.

Прошу депутатів не підходити до членів уряду зараз, не заважати...

"За" - 85. Не прийнято.

СИРОТА М.Д. Поправку 44 - "Преамбулу виключити" - теж голосували.

ГОЛОВА. Поправка 45. Автор не наполягає на її аргументації. Наполягаєте, депутате Кузнєцов? Будь ласка.

КУЗНЄЦОВ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Временная комиссия отклонила мою поправку и никак это не мотивировала.

Оскільки ми приймаємо нову Конституцію України, необхідно повернутися до старої самоназви українського народу, яка відбита в універсалах Богдана Хмельницького, інших гетьманів України, та й у багатьох історичних документах. Усюди завжди писалося: ми - руські люди. Тому я пропоную змінити оці слова на "руські люди" /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутаті! Справді, усі ми-русичі, і слов'янські народи, від яких пішли і українці, й росіяни, зароджувалися в дельті річки Рось на Черкащині. Однак під час розгляду цього питання комісія виходила з того,

що ще відбулося розділення цього руського народу на український народ і російський народ. Саме тому комісія не змогла погодитися з цією пропозицією.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Кузнєцова.

"За" - 72.

Усі поправки проголосовані /Шум у залі/. Ще раз повторюю: поправки, які голосувалися в іншій редакції, але мають той самий зміст, повторно не голосуються.

СИРОТА М.Д. Наступна поправка 46 - це вже до другої частини преамбули. Автор, якщо наполягає, хай обгрунтує її.

ГОЛОВА. Частина преамбули: "виражаючи свою суверенну волю". Будь ласка, аргументація комісії.

СИРОТА М.Д. Пропонується підтримати редакцію Конституційної комісії, прийняту в першому читанні. Більше того, формулювання "виражаючи свою суверенну волю" знайшло відображення і в наступних статтях Конституції.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування частину: "виражаючи свою суверенну волю". Прошу підтримати. "За" - 285.

Опублікуйте результати голосування по фракціях, будь ласка /Шум у залі/. Не заважайте вести засідання!

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! 285 депутатів проголосували за другу частину. Тепер переходимо до поправок.

ГОЛОВА. Ще раз звертаюся до всіх: система "Рада" може результати кожного голосування висвітлювати в цифрах по фракціях. І я буду використовувати це для того, щоб ви могли допомагати один одному визначитися.

Будь ласка, ще раз голосується норма: "виражаючи свою суверенну волю".

СИРОТА М.Д. Чи треба переголосовувати після того, як висвітили результати...

Прошу підтримати редакцію комісії.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 352. Прийнято /Оплески/.

ГОЛОВА. Далі: "спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією права на самовизначення".

Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

СИРОТА М.Д. Усі поправки, які стосуються попередньої частини, не голосуються, оскільки конституційною більшістю друга частина вже прийнята.

Що стосується третьої частини, то комісія до тексту, запропонованого Конституційною комісією та прийнятого в першому читанні, не внесла жодних змін і вважає за необхідне поставити її на голосування.

Прошу підтримати позицію комісії.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію комісії.

"За" - 279.

Була пропозиція депутата Товта, яка зводилася, власне, до того ж самого: "здійсненого українським народом права на самовизначення". Цю поправку вже аргументовано. Прошу підтримати її. Ставлю її на голосування /Шум у залі/.

Я прошу з місця не коментувати. Коментувати може тільки голова комісії.

СИРОТА М.Д. Комісія вже висловила свою точку зору.

ГОЛОВА. "За" - 195.

Поправка 49. Депутат Алексєєв. Будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Спасибо, Александр Александрович. А то я, честно говоря, думал, что до меня очередь не дойдет. Половина поданных мною поправок вообще не включена в таблицу, а остальные даются в сокращенном виде.

А теперь по сути. Слова "і на основі здійсненого українською нацією права на самовизначення" я предлагаю снять по простой причине. 1 декабря 1991 года самоопределялась не "українська нація", а все граждане Украины. А если кому-то очень хочется записать именно

"українську націю", так сказать, сепаратно, то надо сначала провести еще один референдум "про українську націю". Поэтому, чтобы не пришлось, как говорит здесь Белоус, "за чиїсь гроші це робити", я предлагаю снять зачитанные мной слова, которые разделяют людей и могут вызвать противостояние, и идти дальше. Спасибо.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія виходила з того, що кожен народ, кожна нація має право на самовизначення. Таке право має і наша українська нація.

З другого боку, шановні колеги, я не думаю, що в цьому залі є люди, які не належать до української нації. До цього треба ставитися, очевидно, так, як воно є на сьогоднішній день.

Комісія просить підтримати наше формулювання і нічого не вилучати з цієї частини.

Дякую.

ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Наполягають.

Пропозицію депутатів Алексєєва і Краснякова ставлю на голосування.

"За" - 137.

Поправка 16 з меншої таблиці, тобто з голубого тому, назвемо його так.

СИРОТА М.Д. Сторінка 13.

ГОЛОВА. Поправка 16 депутата Лавриненка звучить так: "Ставлячи за найвищу мету побудову та утвердження України як правової, демократичної держави та дбаючи про розвиток суспільства на засадах соціальної справедливості, де обов'язково забезпечуються рівні права та можливості для всебічного розвитку громадян України будь-якої національності, народ України, керуючись великим історичним досвідом і усвідомлюючи, що досягти зазначену мету можливо лише за умов і дотримання всіма без винятку людьми норм законів та поваги до обраної самим народом і відповідальної перед ним представницької влади, встановлює загальні засади суспільного устрою, права, свободи і обов'язки громадян, принципи організації суверенної держави, функції та повноваження вищих державних органів, приймає і проголошує цю Конституцію - Основний Закон України".

Ставлю цю пропозицію на голосування.

СИРОТА М.Д. На думку комісії, ця пропозиція перегукується з тим, що записано у першому читанні, але дещо перевантажена, а тому менш зрозуміла, ніж та, яка запропонована комісією.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Депутат наполягає. Ставлю цю поправку на голосування.

"За" - 141. Поправку не прийнято.

Поправка 50. Депутат Попеску наполягає? Це вже проголосовано.

Депутат Попеску Іван Васильович. Будь ласка. Поправка 50, сторінка 13 більшого тому.

ПОПЕСКУ І.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні колеги! Справа в тому, що поправка 50 має три варіанти. Пропоную перші два проголосувати, а третій ні, оскільки третій не набрав потрібної кількості голосів під час голосування першого абзацу. Тому замість "народ України" написати "Український народ" з великої літери. Але спочатку проголосувати першу частину поправки: "багатонаціональною українською нацією". Це дасть змогу всім громадянам України усвідомлювати свою особисту причетність до будівництва Української держави, бо це положення є політичним, а не етнічним. Дякую.

СИРОТА М.Д. Комісія вважає, що "багатонаціональна нація" - це з філологічної точки зору якесь нечітке формулювання.

ГОЛОВА. Іване Васильовичу, ви наполягаєте на голосуванні своєї пропозиції? Він знімає її, бо бачить сам, що вона політологічно не витримана. Є тут ще така поправка: "спираючись на багатовікову історію українського державотворення". Ставлю її на голосування. Я ставлю на голосування частину цієї норми, Регламентом це передбачено.

"За" - 146. Теж не прийнято.

Ще раз до тих, хто волає, вибачте, не своїм голосом. Звертаю вашу увагу на те, що Регламент дозволяє голосувати частинами навіть речення. Тому я поставив на голосування частину. А від комісії прочитано те, що запропоновано. Я так і сказав. Але ж депутати кричать, тому ви й не чуєте.

Можна ще раз поставити на голосування, бо Іван Васильович не почув?

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, До мене підійшли депутати і відвернули мою увагу...

ГОЛОВА. Щоб усім було зрозуміло, давайте ще раз визначимось, що ми голосували.

СИРОТА М.Д. Поправка 53 депутата Краснякова. Комісія не зрозуміла, що таке "вітчизняне державотворення". Це навряд чи можна назвати юридичним терміном.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, Михайле Дмитровичу. Красняков написав так: "Спираючись на багатовікову історію вітчизняного державотворення..." /Шум у залі/.

Депутат Красняков. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Тоді вилучаються слова: "на основі здійсненого українською нацією права на самовизначення". Але Олександр Олександрович другу частину не ставить на голосування, тому що це можна зробити тільки за наполяганням автора поправки.

ГОЛОВА. Я ще раз прошу: будьте уважні і не додумуйте того, чого я не думаю і не кажу. Добре, звичайно, що є в нас такі, знаєте, маги, чарівники...

Депутат Красняков пропонує абзац третій преамбули викласти в такій редакції: "Спираючись на багатовікову історію вітчизняного державотворення". Я прочитав те, що написано. А він має аргументувати це.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тоді надайте мені слово!

ГОЛОВА. Так я ж надав вам слово!

КРАСНЯКОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович, я написал: "Спираючись на багатовікову історію вітчизняного державотворення". Я считаю, что наша история началась не с 1991 года. Она у нас отечественная и исторически обоснована. Я считаю, что надо записать в моей редакции.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Краснякова.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримала цю редакцію...

ГОЛОВА. "За" - 128.

Поправка 52. Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Фракція комуністів. Александр Александрович! Прошу три минуты согласно Регламенту для обоснования.

Предлагаю абзац третий преамбулы изложить в следующей редакции: "Спираючись на багатовікову історію державотворення України, нерозривно поєднану з історією братерських народів Росії, Білорусії, інших народів, що мешкають на території СРСР, і на основі здійснення права народу України на самовизначення".

Хочу напомнить всем тем, кто кричит, что история нашего украинского народа была официально зарегистрирована еще в восьмом веке, И в девятом веке, вплоть до 879 года, столицей первого нашего общего государства был Новгород. Там были князья Гостомысл, Рюрик Варяжский, и потом Рюриковичи правили в Киевской Руси.

Я хочу подчеркнуть, что все это подтверждает наши единые исторические корни. Дальнейшее развитие государства складывалось следующим образом. Киев стал столицей в 879 году, в 1169 году, столицей стал Владимир, в 1328 году - Москва, затем - Петербург и так далее. И все те, кто пытается фальсифицировать историю, стараются это проигнорировать.

Поэтому я глубоко уверен в своей правоте и настаиваю на том, чтобы проголосовать эту часть. И хочу потребовать, чтобы мне предоставили слово...

ГОЛОВА. Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

СИРОТА М.Д. Аргументація комісії така. Поперше, у нас була нерозривна багатовікова дружба не тільки з Росією і Білорусією, а ще й з Молдавією, Узбекистаном

і всіма іншими країнами. По-друге, ми не знайшли зараз на карті світу СРСР, тому комісія не змогла врахувати цієї поправки.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка. Ви не знімаєте її? Ні.

"За" - 70.

Шановні депутати, я прошу не ображатися авторів поправок, які за своїм змістом суперечать положенням, схваленим референдумом 1991 року, і містять думки, які не стосуються Конституції, якщо я буду їх випускати.

Пропозиції депутатів Канівського і Кулакова голосувались.

Пропозиція депутата Костицького. "В абзаці третьому преамбули після слів "дбаючи про..." додати слово "забезпечення", далі за текстом", її враховано.

Отже, читаю цю частину: "дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя".

Михайле Дмитровичу, ви щось маєте додати?

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, ця норма є у всіх конституціях світу, тому я прошу підтримати її. Від комісії прошу підтримати текст: "дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя".

ГОЛОВА. Будьте уважні. Ставлю на голосування текст, запропонований комісією: "дбаючи про забезпечення

прав і свобод людини та гідних умов її життя". Голосування поіменне.

СИРОТА М.Д. Прошу підтримати текст комісії.

ГОЛОВА. "За" - 335. Дякую.

Наступна частина: "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія просить підтримати цю редакцію, оскільки сьогодні нам дуже потрібна злагода на землі України.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я пропустив поправку 57 депутата Донченка. Він пропонував до проголосованої норми додати слова: "і визнаючи людину найвищою соціальною цінністю" /Шум у залі/. Поправка 57 депутата Донченка на сторінці 15 - додати до проголосованої вже частини слова:"...і визнаючи людину найвищою соціальною цінністю". Ставлю цю поправку на голосування.

"За" - 248.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, вибачте, будь ласка. Поправка 58 депутата Безсмертного звучить так: "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України", а в першому читанні прийнято таку редакцію: "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди у суспільстві". Комісія врахувала поправку депутата і замість слів "у суспільстві" записала "на землі України".

У додатковому матеріалі, який вам роздали, через технічну помилку написано "не враховано". Комісія врахувала цю поправку /це зазначено в основному томі/. Ця частина одержала 335 голосів.

ГОЛОВА. Треба її голосувати? Це поправка 58. Після слів "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди" записати слова "на землі України". Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія цю поправку врахувала, ми просимо підтримати її. "За" - 306.

ГОЛОВА. Дякую.

СИРОТА М.Д. Поправка 37 у додатковому томі на сторінці 17.

ГОЛОВА. Яка сторінка?

СИРОТА М.Д. Додатковий том, сторінка 17, поправка 37: "обираючи соціалізм як форму суспільного ладу, що виключає експлуатацію людини людиною".

ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Моцпана.

МОЩАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Социалистическая фракция. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели Амвросиевского избирательного округа Донецкой области! Я внес в преамбулу следующую поправку: "обираючи соціалізм як форму суспільного ладу, що виключає експлуатацію людини людиною". Я глубоко убежден, что если эта поправка войдет в преамбулу, все основные социально-экономические гарантии, изложенные в проекте Конституции, будут обеспечены. Если эта поправка не войдет в преамбулу, если мы не определим, какой мы действительно строим строй /а я убежден, что лишь на почве социалистического строя можно обеспечить важнейшие социально-экономические гарантии людей: право на труд, бесплатное образование, медицинскую помощь, обеспеченную старость/, все в этой Конституции будет обманом. Поэтому я буду голосовать против преамбулы в целом, если не войдет эта поправка.

Спасибо за внимание.

СИРОТА М.Д. Комісія розглядала цю поправку і виходила з того, що у нас був соціалістичний лад, але, на жаль, експлуатація людини людиною була теж досить поширеною. Крім того, комісія вважає, якщо буде прийнятий цей текст Конституції, то це дозволить, залежно

від того, яка політична сила прийде до влади, будувати різні форми суспільного ладу: комуністичний, соціалістичний, капіталістичний. Тобто тут визначені правові рамки, а політичні сили, які прийдуть до влади, наповнять його вже політичним змістом. Тому комісія відхилила цю поправку.

ГОЛОВА. Анатолію Федоровичу, незважаючи на те, що ця стаття політизує... /Шум у залі/. Ви хочете, щоб її проголосували? Будь ласка. Ставиться на голосування поправка депутата Моцпана. Прошу проголосувати.

"За" -127 /Шум у залі/.

Ще раз прошу не кричати. Переді мною лежить таблиця, я все бачу, не траба вигукувати з місць... Не надаю слова? Яка поправка? Поправка 26 депутата Пейгалайнена? На якій вона сторінці?

СИРОТА М.Д. Додатковий том, сторінка 16, поправка 28.

ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен. Будь ласка.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Харцизький виборчий округ, Донецька область/. Фракция "Коммунисты Украины". Во-первых, я требую, чтобы на табло было выставлено 3 минуты согласно части первой статьи 3.3.1 Регламента.

Во-вторых, я выражаю протест, потому что полностью игнорируются поправки по синему тому. Группа коммунистов, в том числе и я, 10 июня направили в комиссию письмо, где четко было обозначено, что все поправки, которые были поданы ранее, соответствуют второму чтению, их Сирота поставил на голосование. Они получили поддержку комиссии, но не были полностью внесены в том. А сегодня вы их просто игнорируете. Это недопустимо.

СИРОТА М.Д. Чого ж ми ігноруємо? Ми тільки що проголосували за поправку.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. А теперь конкретно о поправке. Я настаиваю на включении в абзац четвертый такого положения: "збереження діючих конституційних гарантій". Ведь народ Украины практически теряет сегодня конституционные гарантии. Я настаиваю, чтобы эта поправка была еще раз проголосована.

СИРОТА М.Д. Комісія не вважає, що український народ щось втрачає. Гарантії, передбачені в цьому проекті, такі ж, як і в попередньому проекті Конституції. Навпаки, комісія вважає, що вони посилені.

ГОЛОВА. Депутат Пейгалайнен наполягає на тому, щоб проголосувати доповнення до цієї частини в такій редакції: "збереження діючих конституційних гарантій". Ставлю його на голосування.

"За" - 149.

СИРОТА М.Д. Із блакитного тому...

ГОЛОВА. Поправка 31, депутат Красняков. "Виступаючи за соціалістичну спрямованість суспільного розвитку як неодмінну умову збереження соціальної справедливості..." Ми проголосували пропозицію Моцпана... Не треба пояснювати.

Пропозиція не ставиться на голосування, якщо вона була проголосована. Регламентом це передбачено. Ще раз кажу: якщо пропозиція голосувалася і набрала будь-яку кількість голосів, вдруге вона на голосування не ставиться.

Наступна частина: "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України" - проголосована 306 голосами.

Поправка 59 уже голосувалася, Юрію Григоровичу.

Поправка 60 депутата Моісеєнка: після слів "на землі України" додати "що неможливе без знищення антагоністичних класів".

Депутат Моісеенко. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М. Фракция "Коммунисты Украины". Уважаемые коллеги, прочитайте, пожалуйста, текст. Здесь написано: "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди у суспільстві". Но мы сегодня прекрасно знаем, что сытый голодного не понимает. Не понимает и никогда не поймет, если 12 миллионов наших пенсионеров имеют за год доход, равный сумме, которую получил Брынцалов, кандидат в Президенты России, за 8 лет. А подобные граждане есть и в Украине. Мы все читали в газетах заявление о том, что наши депутаты Щербань и Поливанов уже готовы убивать друг друга, что они по 5 миллионов долларов взяток в месяц никак не поделят и готовы 9 граммов свинца друг другу подарить. Вот вам вся справедливость Поливанова, Щербаня и им подобных. Так вот, до тех пор, пока это будет продолжаться, никакой "злагоди" быть не может.

Поэтому я прошу поддержать мое предложение. Никаких противоречий в этом нет. Мы, слава Богу, целых 70 лет так жили...

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка.

СИРОТА М.Д. Ні, Олександре Олександровичу, я від комісії хочу дати пояснення. Тут написано "піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на "землі України", а пропонується записати, що це "неможливе без знищення..." То що, ми в Конституції будемо записувати норму про знищення якоїсь частини нашого суспільства? Нехай нас Бог боронить, щоб ми один одного знищували. Комісія категорично проти такої норми.

"За" - 54.

ГОЛОВА. Я хочу попросити депутатів голосувати свідомо. ми повинні, по-перше, відповідально ставитися до самого процесу і до змісту проекту Конституції. По-друге, я просив би депутатів обгрунтування своїх пропозицій усе-таки викладати протягом однієї хвилини. Можна поставити на голосування це процедурне питання?

СИРОТА М.Д. Щоб обгрунтування вести протягом однієї хвилини, не більше. Комісія просить підтримати що пропозицію.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 233. Прийнято.

Наступна частина: "Прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу".

СИРОТА М.Д. Це є нормою більшості європейських конституцій. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей текст. "За" - 335.

Наступна частина: "усвідомлюючи відповідальність перед Богом, попередніми, нинішнім і прийдешніми поколіннями". Пояснення комісії.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія внесла дві поправки. Депутат Михайло Ратушний запропонував після слів "прийдешніми поколіннями" додати: "усвідомлюючи, що ми не прийшли сьогодні, що в нас є глибоке історичне минуле і наші пращури повинні надихати нас на те, що ми робимо сьогодні".

А депутат Попеску Іван Васильович запропонував додати: "усвідомлюючи відповідальність перед Богом". Мотивувалася поправка не тільки тим, що у нас дуже багато віруючих, які ще більше підтримають Конституцію, а й тим, що більшість європейських країн, які вносили таку норму до Конституції, після її прийняття починали бурхливо розвиватися.

Саме тому комісія дуже вас просить підтримати цю норму.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування текст в редакції комісії.

СИРОТА М.Д. Прошу підтримати, шановні колеги. Щоб не гнівити Бога.

ГОЛОВА. Я прошу не говорити під час голосування.

"За" - 227.

Відчувається тривога частини депутатів, особливо тих, які не є віруючими, з приводу того, що голосування за цю норму буде схоже на фарисейство.

Тому, може, не будемо зачіпати Бога. А наступна поправка того ж депутата Ратушного, а саме такого змісту: "усвідомлюючи відповідальність перед попередніми, нинішнім і прийдешніми поколіннями". Це поправка 68.

СИРОТА М.Д. Ні, шановні колеги. Ратушний вносив цю поправку тоді, коли не було ще включено слово "Богом". І я хочу, щоб Ратушний сказав, чи він вимагає голосування, чи ні.

ГОЛОВА. Я прошу вас, Михайле Дмитровичу... Засідання веде головуючий.

СИРОТА М.Д. Я розумію, але ж поправка Ратушного...

ГОЛОВА. Поправка депутата Ратушного має бути проголосована. Вона є в тексті таблиці.

СИРОТА М.Д. Ратушний не наполягав на голосуванні. Коли ми з ним говорили, він сказав, що знімає свою поправку. Давайте вислухаємо Ратушного.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 68.

СИРОТА М.Д. Комісія зараз не підтримує таке формулювання.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування поправку 68. Прошу голосувати.

СИРОТА М.Д. Ми не вислухали думку Ратушного. Це порушення Регламенту /Шум у залі/. "За" - 205.

ГОЛОВА. Прошу показати на табло результати голосування по фракціях.

СИРОТА М.Д. І надайте слово, будь ласка, Ратушному. Він знімав свою поправку /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Він же не піднімав руки. Ви ж не ведете засідання, а я не бачив, щоб він... Можливо, справді, я за вашою головою не помітив її.

Депутат Ратушний. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Я буду присідати.

РАТУШНИЙ М.Я. Шановні народні депутати! Так, моя поправка справді була внесена тоді, коли в тексті ще не було поправки депутата Попеску, а саме: "відповідальність перед Богом". Я не хотів, Олександре Олександровичу, щоб мене використовували у протистоянні, в якихось політичних іграх. Моя поправка врахована. Я думаю, це зрозуміло, що відповідальність усі повинні відчувати перед попередніми поколіннями, бо ми не перші тут, на цій землі. І боролись за неї, і відстоювали, і будували її багато поколінь до нас. І я, власне, не ставив цю поправку на голосування, тому що вона була врахована комісією. І я відстоюю текст у редакції комісії: "усвідомлюючи відповідальність перед Богом, попередніми, нинішнім і прийдешніми поколіннями". І прошу не порушувати більше Регламент.

СИРОТА М.Д. І взагалі, якщо не подобається слово "Богом", то треба ставити на голосування поправку про його виключення. А поправка Ратушного врахована.

ГОЛОВА. Як ставити на голосування - визначає Регламент. Я ставлю на голосування позитивний текст, а не виключення якоїсь частини.

СИРОТА М.Д. Так він врахований повністю.

ГОЛОВА. Ще раз попереджаю "диригентів" Зайця і Чорновола: або тихіше себе поводьте, або я буду змушений просити вас залишити зал. Вести засідання в такому галасі неможливо. Прошу керівників фракцій зайти зараз до кімнати Президії. Оголошується перерва на півгодини.

ЗАСІДАННЯ СОТЕ

Частина друга

Сесійний зал Верховної Ради України. 21 червня 1996 року. 12 година 30 хвилин, /Після перерви/.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Прошу депутатів займати свої місця.

Шановні учасники засідання! Поки підійде решта депутатів, я прошу хвилинку уваги. Будь ласка, сідайте на місця.

Шановні депутаті, під час перерви мі зібрали раду фракцій і випадково підійшли до вікна. Подивилися: яблука наливаються, листя зеленіє. Ми вже думали, що все зупинилося, а воно, виявляється, продовжує жити, кругообіг продовжується.

І Конституція у цій життєвій круговерті посідає важливе, але тільки одне, належне їй місце. І все залежить, певно, ще й від того, яким буде зміст цієї Конституції. Але те, буде прийнята вона сьогодні чи завтра, на загальний розвиток життя вирішального впливу

не матиме. Треба все-таки відчувати, що ми є частиною цього життя. І треба тут, у залі, поважати один одного, бути терпимими один до одного, не думати, що хтось когось хоче обійти чи не врахувати чиюсь позицію, чиюсь думку. Кожна розумна думка повинна висловлюватися нормальним голосом, бо коли людина починає кричати, то навіть і правдиві слова сприймаються як неправдиві. Я просив би, щоб це всі розуміли.

Наступна норма: "Керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року..." / Шум у залі/. Поправка 70? Так, поправка депутата Моісеєнка - доповнити преамбулу такою частиною: "підтверджуючи вірність радянській формі народовладдя трудящих".

У вас є потреба обгрунтувати? Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримала цю поправку.

МОІСЕЄНКО В.М. Уважаемые товарищи, я хочу сослаться на классика этой формы народовластия - В.И. Ленина. Вот как пишет Владимир Ильич: "Советы - суть новый государственный аппарат, дающий, во-первых, вооруженную силу рабочих и крестьян. Причем эта сила не оторвана от народа, как сила старой постоянной армии, а теснейшим образом связана с ним. Вовторых, этот аппарат дает связь с массами, с большинством народа настолько тесную, неразрывную, легко проверяемую и возобновляемую, что ничего подобного в прежнем государственном аппарате нет и в помине.

В-третьих, этот аппарат в силу выборности

и сменяемости его состава по воле народа, без бюрократических формальностей является гораздо более демократическим, чем прежние аппараты, В-четвертых, он дает крепкую связь с самыми различными профессиями, облегчая тем различнейшие реформы самого глубокого характера без бюрократии..

В-пятых, он дает форму организации авангарда, то есть самой сознательной, самой энергичной, передовой части угнетенных классов..." И в конце он говорит о том...

ГОЛОВА. Досить вимкніть мікрофон, будь ласка. Поправка депутата Моісеєнка ставиться на голосування.

"За" - 72.

Поправка Депутата Олексеєнка... Одну хвилинку, я ще раз звертаюся до депутата Пейгалайнена. Відповідно до Регламенту якщо проголосована поправка не набрала потрібної кількості голосів, то інша поправка такого ж змісту не голосується /Шум у залі/. Я надав слово депутату Моісеєнку... Це не має значення... Ви ж будете аргументувати поправку такого ж змісту.

Наступна частина преамбули: "керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням..."

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати цю частину.

ГОЛОВА. Ставлю цю частину преамбули на голосування. Будь ласка, голосуйте. "За" - 275. Була поправка 71 депутата Олексєєнка на сторінці 17. Він пропонує викласти цю частину так: "Керуючись Декларацією про державний суверенітет України та Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням".

Є потреба її аргументувати? Будете давати аргументацію своїй поправці? Треба голосувати? Будь ласка.

Ставиться на голосування поправка депутата Олексєєнка.

СИРОТА М.Д. Поправку 71 комісія врахувала лише частково /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Спокійно, будь ласка. Михайле Дмитровичу, ще раз кажу: коли йде голосування - не говоріть.

"За" - 175.

Поправка 72 депутата Донченка такого ж змісту. Він пропонує після слова "керуючись" додати слова "Декларацією про державний суверенітет України" і далі за текстом.

Депутат Донченко. Будь ласка, ваша аргументація.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Спасибо, Александр Александрович. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Александр Александрович! Я хотел бы сказать о процедуре рассмотрения вопроса, в частности о рассмотрении тех предложений депутатов, которые совпадают. Вы все-таки давайте депутатам возможность высказать свои замечания по этому поводу. Скажем, когда рассматривалось предложение депутате Моцпана о социалистическом устройстве общества, вы не дали мне выступить, а у меня тоже поправка была.

А я вот что хотел сказать по этому поводу. Если мы сегодня не запишем "обираючи соціалізм як форму суспільного устрою", то тем самым совершаем государственный переворот. Мы не спросили у народа, имеем ли мы право это делать или нет. Мы отказались от этой поправки, значит, сегодня мы своими руками совершаем в стране государственный переворот и должны за это нести ответственность по закону. Это первое замечание.

Второе замечание хотелось бы сделать депутату Сироте. Он не должен командовать как голосовать -'за" или "против", когда вы ставите вопрос на голосование, что он делает, находясь за трибуной. И я попросил бы сделать ему в этом плане замечание.

Теперь о конкретном содержании этого вопроса. "Декларація про державний суверенітет" проголосована

1 декабря но всенародном референдуме. Кто нам дал право не считаться с волеизъявлением народа и исключать слова "Декларація про державний суверенітет"? Спасибо.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Позиція комісії була така. У Декларації про державний суверенітет не передбачена така форма влади, як інститут Президента. Там написано, що вищім органом державної влади є Верховна Рада. Якщо ми буквально врахуємо це, то нам треба змінити форму суспільного устрою в Україні. Тому переважна більшість положень Декларації про державний суверенітет України врахована, але у зв'язку з тим що в Україні досить давно діє інституція Президента України, комісія не вважала за можливе записати так, як запропонував депутат Донченко.

ГОЛОВА. Дякую. Одну хвилинку, за наполяганням депутата Донченка я поставлю цю норму на голосування. А перед цим хочу сказати, що Акт проголошення незалежності України розвиває Декларацію про державний суверенітет України і не суперечить їй. І якщо ми запишемо так, то це буде підтвердженням наступності в наших діях. Тут немає ніякого протиріччя. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Донченка, записану в поправці 72.

"За" - 171.

А тепер я звертаюся до Олександра Івановича і Михайла Дмитровича: ви не ображайтесь, будь ласка, але я зобов'язаний зробити вам зауваження. Ваші посади в державі високі, але це не дає вам права керувати тут діями депутатів і впливати на результати голосування. Будь ласка, не хитайте головами, сидіть спокійно /Шум у залі/.

Поправка 73 депутата Моісеєнка... /Шум у залі/.

Результати голосування по фракціях? Будь ласка, покажіть їх на моніторі /Шум у залі/. Будь ласка, візьмете після роздрукування.

Продовжуємо. Поправка 73... / Шум у залі/. Я зачитую поправки підряд. Поправка 73 на сторінці 18.

Ще раз роблю зауваження депутату, який увесь час кричить під трибуною. Ви його знаєте, усі його знають.

Депутате Моісеєнко, будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М. Текст моей поправки звучат так: "керуючись рішеннями референдумів від 17 березня 1991 року, 1 грудня 1991 року, Декларацією про державний суверенітет України, наголосивши про бажання народу України жити в Союзі радянських суверенних соціалістичних держав і визнавши Декларацію про державній суверенітет України як основу для нової Конституції, законів України..."

І далі наступна частина:

"приймає в установленому Конституцією порядку цю Конституцію як Основний Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки".

У меня есть тексты документов референдумов, где четко сказано, что на обоих референдумах высказано желание нашего народа входить в состав Союза советских суверенных социалистических держав. Это абсолютно понятная норма. И я не понимаю тех, кто сегодня пытается обвинить меня в антигосударственных: выступлениях.

И статьей 97 Конституции определено, что только Верховный Совет должен принимать...

ГОЛОВА. Комісія відхилила цю редакцію?

СИРОТА М.Д. Ні, не так. Тут написано: "Враховано в статтях 9, 15 та інших". Виключено лише: "в Союзі радянських суверенних соціалістичних держав" і "Української Радянської Соціалістичної Республіки".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Моісеєнка. , "За" - 75 /Шум у залі/.

Одну хвилинку у мене є пропозиція. Основний зміст проголосовано, одержано 75 голосів. Можна показати результати голосування по фракціях на табло? Не можна? Усе. Ви ж бачили, що голосували "за" 75 депутатів, візьмете після роздрукування і подивитесь.

Є потреба показати на табло? Ставлю цю пропозицію на голосування. Маються на увазі результати голосування не по прізвищах, а по фракціях /Шум у залі/.

"За" - 189.

Дякую.

Поправка депутата Моісеєнка тільки що голосувалася. Результати голосування по фракціях показано... /Шум у залі/. Я зрозумів. Вертатися назад з таким голосуванням не можна.

Я не розумію, чому кричить депутат Єльяшкевич? Тут же все зрозуміло...

Поправка 74. Є потреба, висловитись?

Депутат Моісеєнко. Будь ласка.

МОІСЕЄНКО В.М. Я предлагаю преамбулу перед восьмым абзацем дополнить абзацем следующего содержания: "Виходячи із загальновизнаних засад міжнародного права і прагнення до активного співробітництва з народами інших країн у справі зміщення миру і міжнародної безпеки, розв'язання глобальних проблем, що стоять перед людством..."

Я кочу еще раз напомнить о тех проблемах, которые сегодня являются действительно глобальными для человечества, например защита окружающей среды. Я хочу напомнить о том, что в России принята специальная концепция устойчивого развития, о чем мы все почему-то молчим. А народ Украины задыхается в прямом смысле этого

слова. Особенно это чувствуется в Донбассе. Думаю, что это касается и других регионов. И проблема не только в Чернобыльской атомной станции. Речь идет вообще о тех остаточных принципах развития нашей экономики и международном разделении труда, которое направлено на погибель народа Украины. Вот поэтому я прошу поддержать мою поправку.

ГОЛОВА. Дякую. Ставлю не голосування цю пропозицію.

"За" - 144.

Поправка 75. Вона вже голосувалася?

СИРОТА М.Д. Так, голосувалася.

ГОЛОВА. Поправка 76 голосувалася, 77 - теж.

Поправка 76, депутат Безсмертний. Наполягаєте на голосуванні? Ні.

Наступна частина: "затверджуємо цю Конституцію - Основний Закон України".

Ставлю на голосування цю норму, вона не потребує обговорення.

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВА. "За" - 313. Прийнято.

Розділ І "Загальні засади".

Назву розділу ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВА. "За" - 305.

Я ще раз пояснюю депутатам процедуру: якщо в поправках є текст, який суперечить тексту правої колонки в редакції комісії, то спочатку ставиться на голосування текст в редакції комісії, щоб зняти непотрібне протиріччя. Якщо цей текст набрав потрібну кількість голосів, то поправки не голосуються. Ясно? Будь ласка.

Стаття 1 /сторінка 32/: "Україна є суверенна і незалежна демократична, соціальна, правова держава".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати цю норму, оскільки кожне слово тут має своє змістовне навантаження.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

СИРОТА М.Д. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. "За" - 298.

Багато депутатів не голосували. Я також не проголосував, мою увагу відвернули... Прошу вас не заважати мені.

СИРОТА М.Д. Я прошу переголосувати, оскільки більшість депутатів не голосувала.

ГОЛОВА. Ще раз ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, прохання підтримати редакцію комісії,

ГОЛОВА. "За" - 311. Рішення прийнято. Стаття 2: "Суверенітет України поширюється на всю її територію".

Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати цю редакцію. Зміни до цієї частини комісією не вносилися.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування частину, яку я прочитав.

"За" -337.

Далі. "Україна є унітарною державою".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія через увесь текст проекту Конституції провела саме цю ідею: Україна є унітарною державою. Від імені комісії прошу підтримати це формулювання.

ГОЛОВА. Ставлю цю частину в редакції комісії на голосування. В унітарній державі автономні утворення можуть бути.

"За" - 276 /Шум у залі/.

Прошу показати дані про результати голосування по фракціях. Ясно. Ідемо далі.

Поправка 51. "Частину другу статті 2 виключити". Тобто виключити цю фразу.

Хто хотів би її відстояти? Володимир Геннадійович Алексєєв? Будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ В.Г. Спасибо, Александр Александрович. Я внес поправку, в соответствии с которой часть вторую статьи 2 "Україна є унітарною державою" предлагается исключить. И не только потому, что в составе Украины есть Автономная Республика Крым и мы уже не унитарное государство. Это противоречит реальностям! С другой точки зрения, унитарность предполагает несколько иные экономические отношения: ведь здесь интересы регионов запутаны в клубок, по сравнению с которым морской узел кажется завязкой простого детского шнурка. Дело в том, как же будет перераспределяться бюджет. В унитарном государстве все сгребается в центр, а потом наиболее угодным распределяется /вы знаете кому/. Федеративное

устройство предполагает формировать бюджет совсем подругому. Поэтому если мы запишем: "Україна є унітарною державою", мы сохраним условия, когда одни регионы будут жить за счет других. Это основная экономическая предпосылка. Ну и несоответствие нынешней действительности - ведь есть Автономная Республика Крым...

И по ведению заседания. Я высказал свое предложение и прошу, чтобы Михаил Сирота не комментировал мое выступление. Он высказал свою точку зрения - мы проголосовали, я высказал свою позицию - ставьте на голосование. И, пожалуйста, без комментариев!

СИРОТА М.Д. Я розумію, але ж я відстоюю не свою думку, а позицію комісії. І тільки...

ГОЛОВА. Михайло Дмитрович Сирота як голова Тимчасової спеціальної комісії повинен пояснити мотиви відхилення поправки комісією. Це не його особиста думка.

СИРОТА М.Д. Я ж не свою думку пояснюю, а позицію комісії.

ГОЛОВА. Спокійно! Я просив би не бути дуже пристрасним щодо деяких норм, у тому числі й до цієї. Ми знаємо приклади, коли писалося "унітарна", а розхвалювалося інше, писали "федерація", а вона була міцнішою, ніж унітарна держава. Прикладів багато... Проте записано так. Ваша пропозиція не одержала потрібної кількості голосів.

Ідемо далі. Він наполягає частину другу виключити. Ставлю цю пропозицію на голосування.

СИРОТА М.Д. Але ж комісія категорично проти цього /Шум у залі/.

Я прошу не затримувати голосування.

"За" - 115.

Пропозиція депутата Товта: замість слова "унітарного" записати "федеративного". Є потреба голосувати чи ви знімаєте цю пропозицію?

Депутат Слободянюк. Будь ласка.

СЛОБОДЯНЮК С.М., заступник голови Ужгородської міської Ради народних депутатів /Ужгородський міський виборчий округ, Закарпатська область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Статья 2 и раздел X никак не согласуются ни в правовим аспекте, ни в практическом. Унитарность не может существовать вместе с автономией. Я, конечно, не хочу навлечь на себя негодование некоторых депутатов, поэтому слово "федеративное" я считаю наиболее приемлемым для содержания этого проекта Конституции. Прошу меня поддержать.

СИРОТА М.Д. Дозвольте не від себе, а від комісії сказати декілька слів. Внесений проект Конституції розроблений на унітарну державу. Якщо ми записуємо "федеративну", тоді майже весь проект потрібно переробляти. Комісія підтримує позицію Олександра Олександровича, що в унітарній державі може бути автономія. Комісія відхилила цю поправку.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутатів Товта і Слободянюка.

"За" - 105.

Те ж саме пропонується депутатом Чурутою /Шум у залі/. Я ще раз прошу вас: не затримуйте процедуру розгляду проекту Конституції. Пропозиція депутата Краснякова голосувалася в іншій редакції.

Депутат Понеділко пропонує в частині третій після слова "є" записати "єдиною" - і далі за текстом.

СИРОТА М.Д. "Україна є єдиною унітарною державою" - це ж трохи не те...

ГОЛОВА. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Понеділка,

ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Орджонікідзевський виборчий округ, Запорізька область/. Враховуючи існування Автономної Республіки Крим, пропонується такий компромісний варіант...

СИРОТА М.Д. Тоді буде звучати так: "Україна є єдиною унітарною державою".

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, я прошу вас: не заважайте депутатові... Виступає депутат Понеділко.

ПОНЕДІЛКО В.І. Після слова "є" записати "единою", а "унітарною" вилучити.

ГОЛОВА. Депутат Понеділко пропонує замість слова "унітарною" записати слово "єдиною". Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 120.

Поправка 56, внесена депутатом Кузнєцовим. Він пропонує частину другу статті 2 викласти в такій редакції: "Україна є світською державою". Це як доповнення...

Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Кузнецова.

КУЗНЕЦОВ П.С. Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Украина действительно является светским государством, это факт. И я считаю, что этот факт нужно зафиксировать в Основном Законе Украины. Почему?

Потому что если мы от этого отказываемся, тогда создаются возможности превратить Украину в клерикальное государство с какой-то одной доминантной религией - или католической, или православной, или мусульманской. Я предлагаю обязательно записать эту формулировку.

СИРОТА М.Д. Комісія, розглядаючи цю поправку, дійшла висновку, що вона стосується не цієї частини, оскільки Україна є унітарною державою. Тут основне змістове навантаження - чи унітарна, чи федеративна держава. Тому комісія відхилила цю пропозицію.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Слова "Україна є світською державою" ставляться на голосування.

"За" - 122.

Поправка 57 стосується вже наступної частини - "Територія України є цілісною і недоторканною".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати цю редакцію.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування частину третю, в редакції Комісії: Територія України є цілісною і недоторканною".

"За" - 340.

Я ще раз прошу депутатів не кричати. Є технічні можливості голосування. Ви не задоволені результатом? Я ж вам кажу, що є технічні можливості голосування... Будь ласка, висвітліть результати голосування /Шум у залі/.

З мотивів голосування зараз слово не надається... Образили?

Слово має депутат Пейгалайнен з мотивів голосування, його образили, так він сказав.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Фракция коммунистов. Я, уважаемые коллеги, голосовал "против" в числе 21 депутата. Почему?

Во-первых, территория у нас не определена в этом тексте. Получается, что мы проголосовали с вами неизвестно за что. В принципе территорию Украины можно определять по отдельным периодам. Можно по казацкому периоду или когда была Украинская Народная Республика, можно по советскому периоду. Поэтому необходимо было написать "в існуючих кордонах". Вот почему мы и голосовали против. А так получилось Бог знает что. Какую территорию? Від Сяну до Дону?..

ГОЛОВА. Дякую.

Стаття 3. Частина перша. "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".

СИРОТА М.Д. Комісія просить усіх народних депутатів підтримати це формулювання, оскільки воно є практично в усіх конституціях Європи.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 351.

Поправки не голосуються. Доповнення теж за Регламентом не голосується.

Частина друга. "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, дозвольте сказати від комісії. Зроблено доповнення - два останніх речення, - щоб посилити відповідальність держави перед людиною. Я прошу підтримати редакцію комісії.

ГОЛОВА. Ставлю дану норму на голосування. "За" -343.

Якщо норма набрала потрібну кількість голосів, доповнення до неї не голосується. Це визначено Регламентом.

Стаття 4. "В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і втрати громадянства України визначаються законом".

СИРОТА М.Д. Це кореспондується з попередньою статтею. Шановні колеги, прошу підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 314. Рішення прийнято.

Стаття 5. Частина перша. "Україна є республікою".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 337.

Частина друга. "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні в народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування".

СИРОТА М.Д. Тут комісією до другого читання зроблена поправка. На початку ми записали: "Носієм суверенітету", щоб чіткіше визначити цю функцію. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 339.

Процедура визначена. Я йду чітко за Регламентом. Будь ласка.

Далі. "Ніхто не може узурпувати державну владу". Це сторінка 51.

СИРОТА М.Д. Сторінка 51. Це було враховано комісією, пропозиція частини членів нашої комісії. Прошу підтримати.

ГОЛОВА. "Ніхто не може узурпувати державну владу" /Шум у залі/. Я не зрозумів, у чому справа /Шум у залі/.

Прошу вибачити, я пропустив абзац: "Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповано державою, її органами або посадовими особами". Вибачте.

СИРОТА М.Д.Це додатковій том, сторінка 31. Комісія просить підтримати це формулювання, оскільки воно гарантує порядок у державі.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 367.

"Ніхто не може узурпувати державну владу". Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Прошу підтримати. "За" - 362.

ГОЛОВА. Стаття 6, частина перша. "Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову".

СИРОТА М.Д. Це сторінка 52. Комісія просить підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. А потім - інші думки...

"За" - 318.

Де ж доповнення? Тут немає доповнення... /Шум у залі/. Ну, ще раз... Я в обідню перерву попросив спеціалістів подивитися Регламент, і вони мені ще раз процитували, що поправки після прийняття редакції правої колонки не голосуються /Шум у залі/. Я прошу вас!

Частина друга. "Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України". Прошу.

СИРОТА М.Д. Тут є маленьке доповнення: "відповідно до законів України". Це уточнює. Просимо підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 334.

Не альтернатива, а доповнення до статті. Слово надається депутату Носову.

НОСОВ В.В. Шановні депутати, у мене не альтернативна пропозиція, і голосування попередніх її не відкидає. Статтю 5 /синя книга, сторінка 32/ я просив доповнити частиною такого змісту: "Від імені народу можуть виступати виключно Національні Збори України". Ну, тепер назву змінено - "Народна Рада". Тоді треба доповнити частиною: "Від імені народу може виступати виключно Народна Рада України".

ГОЛОВА. Зрозуміло.

НОСОВ В.В. Хочу пояснити чому.

ГОЛОВА. Будь ласка, Михайле Дмитровичу.

НОСОВ В.В. Я ще не закінчив. Правильно було внесено доповнення щодо Президента - що Президент виступає від імені держави. Це правильно. Тепер тут треба доповнити, від чийого імені виступає Народна Рада.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія, розглянувши цю поправку, вважає, що не тільки Верховна Рада України обирається народом, Президент України також обирається народом. Тому норму "виступати від імені народу" ми вирішили взагалі не включати до Конституції. І повноваження

Президента, і повноваження Народної Ради чітко виписані, і там є відповідь на це питання.

ГОЛОВА. Пропозицію депутата Носова я зараз поставлю на голосування. Але зобов'язаний сказати вам таке. У наступних статтях буде дискусійною, як показало засідання ради фракцій, назва - "Верховна Рада" чи "Народна Рада". Тому в даному випадку я просив би вас проголосувати за змістом, що від імені народу виступає виключно вищий законодавчий орган.

Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримала це.

ГОЛОВА. Ця норма записана. Голосуйте. Це пропозиція депутата Носова.

"За" - 207.

Стаття 7. "В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати дане формулювання.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 319.

Але я зробив помилку. У зв'язку з тим... Ні, набрали, так що тут помилки немає. Усе правильно. Я думав, що там не було 300 голосів.

СИРОТА М.Д. Наступна сторінка - 58.

ГОЛОВА. Сторінка 58. Стаття 8, частина перша. "В Україні діє принцип верховенства права".

СИРОТА М.Д. Комісія просить підтримати саме таке формулювання.

ГОЛОВА. Голосуйте.

"За" - 282.

Поправка 157 депутата Кармазіна... /Шум у залі/ По фракціях, будь ласка, опублікуйте.

Поправка 157 депутата Кармазіна: замість "верховенства права" записати "верховенства закону" /Шум у залі/. Я прошу вас, шановні депутати! Поправка, депутата Кармазіна... До неї, так?

Депутат Носов представляє цю поправку.

НОСОВ В.В. Шановні депутати, справа в тому, що визначити для Конституційного Суду зміст поняття "верховенство права" ніхто не може. Теоретики поки що у своїх монографіях дають різні визначення. Тому в синій книзі на сторінці 37 я пропонував записати "верховенство закону як вираження волі народу".

Якщо просто записати "верховенство закону", то таку ідею підтримували фашистські режими, тільки фюрер писав закони. А ось "закон як вираження волі народу" - це вже

зовсім інша формула. І ця формула відповідає міжнародним документам, у них передбачається саме "верховенство закону". Теоретики мені скажуть, що там передбачається верховенство права, що слово low /закон/ трактується...

Я подавав відповідні обгрунтування до комісії. У документі копенгагенської наради 1990 року акти виконавчої влади називаються по-іншому - "адміністративні принципи", тобто відмежовуються від поняття "закон".

Отже, треба голосувати за "верховенство закону як вираження волі народу".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія розглядала це питання і вважає, що поняття "право" ширше, ніж поняття "закон", тим більше що така норма зафіксована і у статуті Ради Європи. Крім того, якщо ми пишемо "закон як вираження волі народу", то всетаки це буде не зовсім точно, оскільки закони приймають народні депутати, а не народ. І тому ця норма може бути неоднозначно витлумачена.

Комісія просить залишити так, як записано: "верховенства права".

ГОЛОВА. Депутат Носов на сторінці 37 меншого тому запропонував цю статтю викласти так: "В Україні діє принцип верховенства закону як вираження волі народу".

Я ставлю цю поправку на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує.

"За" - 190.

Поправка 158 Семенюк Валентини Петрівни. Зміст такий: "В Україні діє принцип верховенства права, втіленого у Конституції і законах держави".

Надається слово депутату Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги народні депутати. Прошу вас звернути увагу на мою поправку. Я її обгрунтовую тим /про це говорив і депутат Носов/, що закони приймають безпосередньо народні депутати - представники народу. Тому моя пропозиція грунтується на тому, що це повинно бути втілено в Конституції і законах. Прошу поставити це на голосування.

Дякую.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Комісія розглядала цю поправку і вважає, що оскільки зараз у нас немає достатньої кількості законів, та й взагалі принцип права настільки широкий, що його повністю виразити в Конституції і законах немає можливості, то редакція, за яку ми проголосували, практично охоплює це поняття.

ГОЛОВА. Одначе пропозицію внесено. Оскільки редакція комісії не набрала потрібної кількості голосів, а цей варіант задовольняв те формулювання, я прошу поставити на голосування текст: "В Україні діє принцип верховенства права, втіленого в Конституції і законах держави". Мені здається, дуже розумно написано.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує таке формулювання. "За" - 219.

ГОЛОВА. Були коментарі з посиланням на те, що є міжнародне право. Річ у тому, що якщо Україна приєднується до якихось міжнародних договорів, то вона оформляє це законом про ратифікацію. Тобто вона відразу охоплює цю норму.

Депутат Кожушко. Поправка 159. Прошу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Нема, нема.

ГОЛОВА. "В Україні діє принцип верховенства права і закону."

Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Одну секундочку! Це обговорювалося в комісії. А якщо закон суперечить нормам права, то що тоді будемо робити?

ГОЛОВА. То ми його не приймаємо. Ми не маємо права приймати такий закон.

СИРОТА М.Д. Якщо закон буде прийнятий неконституційний, то це досить небезпечно. Тому комісія відхилила це.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Кожушка.

Та не пропускаю я! Повернуся ще до тих позицій.

"За" - 143.

Поправка 155 депутата Лавриненка. Будь ласка, на сторінці 58. "В Україні діє принцип верховенства конституційного права. Найвищу юридичну силу має Конституція України. Її норми є нормами прямої дії. Закони та інші правові акти мають прийматися на основі Конституції України та відповідати їй.

Конституція України не може бути призупинена чи відмінена як у цілому, так і частково без згоди народу. Відповідне рішення про це може приймати виключно Верховна Рада на основі результатів всенародного референдуму".

Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Комісія врахувала це частково.

ГОЛОВА. Миколо Федоровичу, вам слово.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики та судово-правової реформи /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые товарищи народные депутаты! Я просил бы поддержать, поскольку статья в данной редакции как раз учитывает то, о чем сейчас говорили депутаты, внося свои поправки. Она более емко охватывает те предложения, которые только что высказывались. Прошу поддержать.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Дозвольте від комісії. Ми записали в одній із статей цього проекту Конституції, що права, які записані в цій Конституції, не є вичерпними, і якщо ми запишемо, що в Україні діє верховенство конституційного права, то ми обмежуємо права людини. Тому це частково враховано, а в цілому комісія не змогла погодитися із запропонованим текстом.

ГОЛОВА. Редакція статті, запропонована депутатом Лавриненком, ставиться на голосування. Він її обгрунтував. Будь ласка.

"За" - 141.

Депутат Кочерга. Номер вашої поправки і на якій сторінці?

СИРОТА М.Д. На сторінці 37 у додатковому томі.

ГОЛОВА. Будь ласка, сторінка 37 голубої книжки, поправка 77. "Статтю 8 викласти у редакції: "В Україні діє принцип верховенства Конституції. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші правові акти мають прийматися на основі Конституції і відповідати їй". Слово надається депутату Кочерзі.

КОЧЕРГА В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Фракция коммунистов. Ну, в принципе мы проголосовали, хотя я еще раз хотел бы попросить народных депутатов внимательно всмотреться в текст этой первой части: "В Україні діє принцип верховенства права, втіленого в Конституції і законах держави" -это более полно отвечает правоприменительной практике. Дело в том, что понятие "верховенство права" очень широкое и неопределенное, а здесь мы конкретизируем: "верховенства права, втіленого в Конституції і законах держави".

Я прошу еще раз поставить на голосование.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Комісія розглядала це питання і вважає, що якщо ми запишемо: "В Україні діє принцип верховенства Конституції", то це означає, що ми Конституцію змінювати вже не зможемо, оскільки зафіксовано, що це вже все, це верховенство. Тому гнучкіше буде, на думку комісії, "верховенства права" /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу уваги! Депутат Кочерга Віктор Герасимович обгрунтував свою позицію. "В Україні діє принцип верховенства Конституції" /Шум у залі/.

Надається ще раз слово депутату Кочерзі.

КОЧЕРГА В.Г. Уважаемые коллеги, здесь неправильно истолковали...

ГОЛОВА. Увага! Увага!

КОЧЕРГА В.Г. Я выступаю от имени шести народных депутатов, которые... А ту поправку я снимаю...

СИРОТА М.Д. Ви маєте на увазі поправку 76?

КОЧЕРГА В.Г. Мы говорам о поправке 76, в которой я обосновал...

СИРОТА М.Д. Олександр Олександрович назвав поправку 77..

КОЧЕРГА В.Г. Применение права как закона.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я помилився, не те прочитав. Тут написано так: "В Україні діє принцип верховенства права, втіленого в Конституції і законах держави". Так? Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування. Підтримайте, будь ласка, Михайле Дмитровичу.

СИРОТА М.Д. Ні, комісія не підтримала цього. "За" - 200.

ГОЛОВА. Я попереджаю ще раз усіх, хто сидить на спеціальних місцях у сесійному залі. Вони відводяться не для того щоб диригувати голосуванням, а для того щоб брати участь у ньому і щоб видно було, де хто сидить. Тому я прошу вас: не махайте головами, руками та іншими частинами тіла. Спокійно! /Шум у залі/. Будь ласка. Інакше я проситиму всіх - і гостей, і не гостей сісти до залу /Шум у залі/.

Хвилинку! Який номер вашої поправки?

Депутату Лук'яненку надається слово.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Мова у цій частині першій...

ГОЛОВА. Він зараз скаже...

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. У частині першій статті 8 ідеться... Це не поправка, а частина перша статті 8.

ГОЛОВА. Левку Григоровичу, який номер вашої поправки?

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Я поправки не подавав, бо стаття...

ГОЛОВА. Я хочу почути, який номер поправки. Немає поправки?

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г, Я підтримую частину першу і хочу пояснити її правильність.

ГОЛОВА. Надається слово депутату Лук'яненку. Він має право послатися на поправку, яку вносили Гмиря та інші депутати. Він говорить про неї. Будь ласка.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Частина перша статті 8 регулює режим у державі. З точки зору теорії права режим може бути або правовий, або неправовий. Прикладом неправового режиму була влада в Радянському Союзі, коли Комуністична партія керувала всіма органами - державними і недержавними. Якщо ми переходимо до демократичної держави і записуємо, що діє принцип права, то це якраз протиставлення тому, що може бути режим неправовий. Ця норма так, як вона тут записана, теоретично правильна, і її необхідно затвердити. Спроби розширити її, оскільки, мовляв, діє принцип права і Конституція плюс закон, є зайвими, неправомірні. Власне, це найправильніша формула.

ГОЛОВА. Все, дякую. Вимкніть мікрофон. Я ще раз повторюю: депутати, які не вносили поправок, слова не беріть /Шум у залі/. Досить, я зрозумів, що він говорить стосовно своєї поправки. Але, повірте мені, якщо ви не чуєте, що я кажу, то я тим більше не чую, що ви кажете. То давайте слухати один одного. Я не можу надати слово, тому що ви так кричите з місця, що не даєте змоги вести засідання.

Поправка 160. Депутат Пилипенко пропонує вилучити частину першу статті 8. Потрібно голосувати? Він не наполягає.

Депутат Кризський у частині першій статті 8 пропонує додати слова: "втілений у Конституції і законах держави".

Слово надається депутату Кризському.

КРИЗСЬКИЙ Ю.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Первомайський виборчий округ, Луганська область/. Дякую. Шановні народні депутати! Я вважаю, що у статті 8 обов'язково має бути записано: "В Україні діє принцип верховенства права, втілений у Конституції і законах держави". Інакше можна розуміти так, що більше прав у тих, хто має більше прав. Як Головатий і йому подібні.

Тому пропоную поставити моє зауваження на поіменне голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує цього.

ГОЛОВА. Ставиться на поіменне голосування пропозиція депутата Кризського. Будь ласка.

"За" - 154.

Поправка 154 депутата Шевченка. "Статтю 8 викласти в такій редакції: "В Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Гарантується право на судовий захист конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України!

Скажіть від комісії, чому її відхилено.

СИРОТА М.Д. Річ у тому, що комісією ця поправка врахована частково. Не врахована тільки остання її частина, а саме: "Гарантується право на судовий захист конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції..." Хоча і це враховано, в іншій статті, де записано, що норми Конституції України є нормами прямої дії і що гарантується на підставі Конституції звернення до суду. Тобто це все є. Але в редакції депутата тут дещо по-іншому скомпоновано.

ГОЛОВА. Як бачите, комісія у принципі не заперечує.

СИРОТА М.Д. Але комісія вважає, що так, як записано тут, краще.

ГОЛОВА. Я розумію, але цей текст не набрав потрібної кількості голосів.

СИРОТА М.Д. Ні, частину другу, де це записано, ми не голосували.

ГОЛОВА. Частину другу?

СИРОТА М.Д. Другу не голосували.

ГОЛОВА. Давайте по частинах те, що пропонує депутат Шевченко. По частинах.

СИРОТА М.Д. Ми вже проголосували частину першу: "В Україні діє принцип верховенства права". Це в нього є. А частину другу статті треба поставити спочатку на голосування в редакції нашої комісії.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Є текст, і є процедура. Процедура така: перша частина голосується. "В Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу". Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Це ж уже є в Конституції. Зараз це вже є в тексті.

"За" - 253.

ГОЛОВА. Наступна частина: "Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй".

СИРОТА М.Д. Це норма частини другої в редакції комісії.

ГОЛОВА. Ще раз прошу, ми редакційно можемо її перенести потім. Я не порушую Регламент.

СИРОТА М.Д. У редакції комісії викладено точніше - "нормативно-правові акти".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує такого формулювання. "За" - 178.

ГОЛОВА. Оскільки в частині другій статті в редакції комісії ці категорії визначені, давайте проголосуємо спочатку цю редакцію. "Конституція..." Я оголошував, але ви не наполягали.

"Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і мають відповідати їй. Норми цієї Конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України гарантується".

СИРОТА М.Д. Прошу підтримати таку редакцію комісії.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 343.

СИРОТА М.Д. Тепер стаття 9. Це сторінка 62.

ГОЛОВА. Ні, ні! Я зробив одну помилку. Зараз ми її виправимо. Прошу уваги. Стаття голосується по частинах і в цілому.

СИРОТА М.Д. Преамбула в такому разі також.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Але тут працює ще одна норма Регламенту: частини статей голосуються тією ж кількістю голосів, що і вся стаття. Тому ми повинні зважати на цю обставину. Бо голосування в цілому статті, в якій є непроголосована частина, не означає голосування всієї статті /Шум у залі/. А що означає? Ну, якщо ви цього не зрозуміли, то я не знаю, як пояснювати ще раз.

Де депутат Шейко, щоб прокоментувати Регламент? Будь ласка, я читаю Регламент: "Якщо пропозиція чи поправка, яка виноситься на голосування, містить кілька положень чи стосується кількох предметів або в тому чи іншому вигляді містить кілька частин, кожна з яких має власне правове значення, то за внесеною на засіданні пропозицією голосування може проводитися по її частинах", що ми і робимо,"...з наступним голосуванням у цілому; процедурне рішення про голосування по частинах може прийматися без обговорення" /що ми й визначили голосуванням/.

Далі. "Якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки прийняті, а в результаті голосування в цілому пропозиція чи поправка відхиляється або якщо всі поставлені на голосування частини пропозиції чи поправки відхиляються, то пропозиція чи поправка вважається відхиленою в цілому".

Так от, ситуація в нас така, що є статті, де більшість поправок підтримана, а частина не проголосована. Тоді за логікою цієї статті я мушу ставити статтю в цілому на голосування без цієї частини, яка не одержала відповідної кількості голосів.

Так я пояснюю? Так. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. То це зовсім не зрозуміло, що ми робимо. Абсолютно.

ГОЛОВА. Прошу не хвилюватися.

У мене є ще така пропозиція. Зараз Комісія з питань Регламенту... Наприклад, стаття складається з трьох частин. Дві набрали по 300 голосів, а одна - 280. Ми можемо ставити в цілому чи тільки дві по 300? Одну хвилинку... Це ви так кажете, а як про це говориться в Регламенті, я не знаю. Нехай депутат Шейко та юрвідділ скажуть про це, і ми повернемося до цього питання. Зараз будемо розглядати наступну статтю.

СИРОТА М.Д. Олександре Олександровичу! На засіданні комісії це питання розглядалося. Скажімо, якщо перша частина статті, від якої похідні друга і третя, не набрала голосів, а друга і третя, які виходять логічно з першої частини, набрали, то що ж ми зробили? Ми ж юридичний нонсенс тоді закладаємо. Тоді стаття повинна голосуватися в цілому, якщо так зробити... Але думка членів комісії була спрямована на те, щоб спочатку проголосувати поправки.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, секунду. Перше читання тут не має ніякого значення. Це по-перше. А по-друге, Тимчасова спеціальна комісія готує тексти для голосування Верховною Радою. Але не вона "тлумачить Регламент, а Комісія з питань Регламенту й юрвідділ. І зараз вони

скажуть, як нам далі бути в цій ситуації. А поки що йдемо, далі... Дьомін займається цим питанням.

Стаття 9. Частина перша. "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Народною Радою України, є частиною національного законодавства України" /Шум у залі/.

Я прошу вас! Проголосовано, подано 300 голосів... Що я пропустив? Михайле Дмитровичу, скажіть.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Комісія просить підтримати саме таке формулювання.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 222.

Я, мабуть, не роблю таємниці з того, що тут є заперечення не стільки щодо змісту статті, скільки щодо назви законодавчого органу. Тому давайте спочатку проголосуємо пропозицію /це поправка 174/ замість слів "Народна Рада" записати "Верховна Рада". А потім проголосуємо цей текст.

СИРОТА М.Д. Та як же це може бути? У першому читанні проголосовано за те, щоб була "Народна Рада України".

ГОЛОВА. Ще раз повторюю, що ми розглядаємо питання У другому читанні. Усім зрозуміло?

Будь ласка, депутате Красняков, аргументуйте... Немає. Тоді депутат Олексєєнко... Те ж саме пропонують депутати Донченко і Ніколаєнко... Хто є на місці?

Депутате Ніколаєнко, говоріть.

НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Іванівський виборчий округ, Херсонська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я підтримую вашу думку, що проблема не в змісті статті, а в назві "Народна Рада України". Ми знаємо, що пропонують багато назв. Але якщо ми вже пішли на те, що і Крим має Верховну Раду, і якщо ми підкреслюємо, що Верховна Рада одна здійснює законодавчий процес в Україні і що є верховенство права, верховенство закону, то було б доцільно, враховуючи історичну традицію, усе-таки залишити назву "Верховна Рада".

Дякую.

СИРОТА М.Д. Від комісії дозвольте, тому що ми дуже багато дискутували з цього приводу.

Частина членів комісії наполягала на тому, щоб написати "Верховна Рада України", інша частина - на тому, щоб написати "Національні Збори України". Але в одному випадку опонентів не влаштовувало слово "Верховна", у другому - слово "Збори". Знайшли компроміс. Зважаючи на те, що в нас на значках написано "Народний депутат України", і нас обирав народ, і діємо ми від імені народу, вирішили написати: "Народна Рада України". Ось така позиція комісії.

ГОЛОВА. Шановні депутати, з цього приводу є безліч, скажу так, поправок, які зводяться до того, що треба назвати "Верховна Рада", а не "Народна Рада". Тому я окремо і ставлю на голосування цю пропозицію: замість слів "Народна Рада" записати "Верховна Рада" /Шум у залі/.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримала... "За" - 215.

ГОЛОВА. Висвітліть, будь ласка, по фракціях.

Тоді я просив би вас, шановні колеги, прийняти цю норму такою, як тут записано, тільки пропустити слово... Записати так: "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана, вищим законодавчим органом, є частиною національного законодавства України?

СИРОТА М.Д. Такої поправки не було в тексті? Як ми можемо з голосу...?

ГОЛОВА. Ця норма є в моїх поправках, які чомусь не враховані. А там ціла книжка поправок. Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Але такої поправки немає! Комісія заперечує проти цього /Шум у залі/. "За" - 199.

ГОЛОВА. Не набирає потрібної кількості голосів.

Депутат Чорновіл пропонує цю норму віднести на трете читання. Врахуємо цю пропозицію /Шум у залі/.

Мішура Валерій Дмитрович. Будь ласка.

МІШУРА В.Д., секретар Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Центральний виборчий округ, Кіровоградська область/. Фракція "Комуністи України". У мене поправка номер 4. Вона стосується всіх нас. Це з приводу "Народа Рада" чи "Верховна Рада". Я спробую аргументувати. Коли в нас був перший варіант і там були "Національні Збори", я в Олександра Івановича Ємця спитав на "круглому столі": "Чому Національні Збори?" Він сказав: То я не можу відповісти. Отак ми вирішили". "Національні Збори - назва парламенту у Франції. Але ж в Україні євреїв більше ніж французів, то, може, давайте назвемо "Кнесет"?

У нас історично, за багато років склалася назва "Верховна Рада". То нехай так і залишається. І не треба вигадувати якихось нових назв - "радники", "Народна Рада" і таке інше. А потім, це ж треба багато коштів на те, щоб знову ці вивіски замінити. Це дуже великі кошти /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Депутат Мішура говорить про поправку 4 з голубої книжки. Але оскільки мої колеги один поперед другого кричать... Він не чує, що говорить депутат, і тому вимагає, щоб ще раз назвали номер поправки.

Валерію Дмитровичу, назвіть ще раз.

МІШУРА В.Д. Це поправка номер 4, яка стосується назви - "Верховна Рада" чи "Народна Рада". Я пропоную внести цю поправку до всіх статей, де є назва "Народна Рада", й аргументував це.

Я хочу ще раз наголосити на тому, що дуже багато коштів у нас піде на перейменування.

ГОЛОВА. Тобто йдеться про те, щоб в усіх статтях Конституції, і в цій конкретно, вживати термін "Верховна Рада України". Ця поправка оголошена, аргументована. Комісія висловилася щодо неї. Ставлю на голосування ще раз.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує цю поправку. "За" - 217.

ГОЛОВА. Запам'ятаймо, що ця позиція підтримується 217 депутатами.

СИРОТА М.Д. А "Народна Рада України" - 222 народними депутатами.

ГОЛОВА. То норма, а не назва.

СИРОТА М.Д. Але ж і там є назва, і це підтримали 222 народних депутати.

ГОЛОВА. Ну, давайте перевіримо ще на інших поправках.

Будь ласка, поправка 177 депутатів Костицького і Юхимчука. Хто буде говорити? Депутат Юхимчук? Ні. Депутат Костицький? Теж ні. Не голосується.

Депутат Коропенко, поправка 179...

Роблю зауваження депутату Зайцю. Нетерпимо це, ви розумієте? Тут уже дзвенить у вухах від цього постійного крику. Я прошу вас, не заважайте вести засідання.

Поправка 179 депутата Коропенка. "У частині першій статті 9 після слова "надана" Верховною Радою України записати "Народною Радою України", далі за текстом, але після слова "частиною" - займенник "її", і далі за текстом, без слова "Україна". Депутат Коропенко обгрунтовуватиме? Він не наполягає на голосуванні.

Депутат Костицький, поправка 180.

СИРОТА М.Д. Поправка 180, сторінка 63.

ГОЛОВА. Він не наполягає.

Поправка 168. "При невідповідності норм міжнародного права, що набрали чинності для України, законам України діють норми міжнародного права". Поправка 168 депутатів Товта і Слободянюка.

СИРОТА М.Д. Подивіться, будь ласка, сторінку 38 блакитної книжечки, там є норма Конституційної комісії.

ГОЛОВА. Депутат Товт. Поправка 168, сторінка 60.

ТОВТ М.М. Поправка 168. Шановні народні депутати, я прошу зафіксувати тут ступінчастість, тобто: верховенство Конституції, під ним по драбині - верховенство міжнародного права і під ним - внутрішні закони. Тобто у тих випадках, коли є колізія між внутрішніми законами держави і міжнародними угодами, ця колізія вирішується на користь міжнародного права. Ці норми вкладені фактично в усі конституції європейських держав. Прошу підтримати.

Дякую.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Дозвольте від комісії декілька слів. Перша частина була дещо змінена на пропозицію членів комісії. Експертами підтверджено, що так буде точніше.

Що стосується другої частини доповнення, то я хотів би, щоб ви подивилися частину другу статті 9. "Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України". Це більш жорстка норма.

ГОЛОВА. Ще раз слово має депутат Товт.

ТОВТ М.М. Ми говоримо про різні речі. Я маю пропозицію на випадок колізій між внутрішнім законодавством і нормами міжнародного права. Що стосується відносин Конституції і норм міжнародного права, то віддано першість Конституції. А при колізіях між законами повинні діяти норми міжнародного права.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Коли ми це обговорювали, то виходили з того, що закони не можуть суперечити Конституції. А якщо так, тоді є норма друга, яка запропонована нами...

ГОЛОВА. Я прошу, хвилинку! Не починайте теоретичної дискусії?

СИРОТА М.Д. Давайте голосувати.

ГОЛОВА. Внесено пропозицію, я ще раз зачитую її: "При невідповідності норм міжнародного права, що набрали чинності для України, законам України діють норми міжнародного права".

Ставлю на голосування цю пропозицію.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, ще раз прошу. Голосується. Ви вже сказали, не треба повторювати. "За" - 114. Депутат Карпачова. Номер поправки?

КАРПАЧОВА Н.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Алуштинський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Шановні колеги депутати! Я хотіла б зараз якось знайти компроміс. Суть статті 9 полягає не в тому, якою буде назва нашого вищого органу, а в тому, які будуть укладатися міжнародні договори. Тому я хочу вам запропонувати компромісний варіант цієї статті. Насамперед наголошу, що стаття 9 в тій редакції, яка запропонована комісією, у цілому містить таке положення, яке вказує, що Україна взагалі відмовляється від проголошеного нею раніше примату норм міжнародного права над національним. Тобто Україна забороняє цією статтею дію норм міжнародного права на своїй території. Для того щоб укласти міжнародний договір, треба вносити поправки до Конституції кожного разу.

Текст статті 9, який я запропонувала, ви всі маєте: "Україна визнає пріоритет загальнолюдських цінностей, дотримується загальновизнаних принципів міжнародного права". Це перша частина. Я хочу звернути, шановні колеги, вашу увагу на те, що ця редакція збігається з текстом розділу 10 Декларації про державний суверенітет, де Україна визнала перевагу загальнолюдських цінностей над класовими.

Друга частина запропонованої мною редакції статті: "Належним чином ратифіковані /Верховною Радою, або Народною Радою, як ми приймемо з вами/ або схвалені та офіційно опубліковані /бо існує процедура/ міжнародні договори України становлять частину її законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства".

І третя частина: "Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулося у формі закону, встановлено інші, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України". Це цивілізована міжнародна норма! Я підтримую пана Товта в цьому і прошу вас, шановні колеги...

ГОЛОВА. Ніно Іванівно, завершуйте, все.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! Комісія підкреслює, що ця норма має єдине значення: укладати міжнародні договори, які суперечать Конституції України, не можна. Спочатку треба зробити зміни до нашої Конституції, якщо ми вважаємо за потрібне такий договір укласти, а вже потім його укладати. Це гарантія того, що нікому не прийде в голову укласти такий договір, який суперечитиме нашій Конституції. Подумайте над цим.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Карпачової.

"За" - 135.

Михайле Дмитровичу, шановний! Шановні депутати! Як би ви подивилися на те, щоб заради збереження змісту цієї статті, бо він потрібен, записати, наприклад, так. Михайле Дмитровичу, послухайте: "Чинні в Україні міжнародні договори є частиною національного законодавства України".

СИРОТА М.Д. Шановний Олександре Олександровичу, Регламент узагалі забороняє робити поправки з голосу. І до того ж за це 258 депутатів уже проголосували.

ГОЛОВА. Я роблю ще раз зауваження депутату Зайцю і прошу його залишити хоч би на півгодини сесійний зал. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, Микола Васильович наполягає, щоб подивилися статтю 16, вона кореспондується зі статтею 9.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу вас підтримати пропозицію про продовження засідання до 15 години без перерви для того, щоб ви могли скористатися тими квитками, які вже одержали. До 15 години без перерви. Немає заперечень? Прийнято, тим більше це... /Шум у залі/.

Зрозуміло, це я нагадую, щоб були спокійні депутати і не смикалися зі своїх місць.

Я і вам надам слово, аякже. А який номер вашої поправки? Поправок 87 з голубої книжки.

СИРОТА М.Д. Додатковий том, сторінка 38, поправка 87.

ГОЛОВА. Будь ласка, я читаю: "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною її національного законодавства.

Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції.

У разі звернення до системи міжнародного арбітражу при розв'язанні міжнародних спорів Україна визнає зобов'язуючу силу його рішень".

Ось така норма пропонується. Що говорить комісія?

СИРОТА М.Д. Комісія вважає, що ми врахували частково, і в редакції комісії це виписано більш чітко і точно. Тому комісія пропонує голосувати нашу редакцію.

ГОЛОВА. Будь ласка, слово для аргументації має депутат Кочерга.

КОЧЕРГА В.Г. Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на последнюю часть этой статьи. Мы считаем, что если мы примем в такой редакции, которую предлагает группа народных депутатов, то предоставим для нашего государства гарантию права обращаться в международные арбитражные организации. Мы еще раз таким образом подтверждаем, что Украина является солидным полноправным членом мирового сообщества. Поэтому я предлагаю проголосовать. Это только укрепит авторитет нашего государства.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутати! Ми обговорювали це в комісії. Комісія вважає, що система міжнародного арбітражу - це не визначений юридично термін. Записувати до нашої Конституції те, що не визначено чітко в міжнародному праві, дещо неправильно, очевидно. Ми не проти самої ідеї, але ж вона має бути чітко сформульована, бо незрозуміло із поправки, до кого ж саме будемо звертатися.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ще раз читаю текст, який ставитиму на голосування. Увага! Та прошу ж вас: не кричіть не своїм голосом! Депутати Заєць, Моісеєнко, Пейгалайнен - не кричіть!

"Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною її національного законодавства.

Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції.

Ставиться на голосування ця поправка.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримає таку редакцію, вважаючи...

ГОЛОВА. Ви вже сказали про це, Михайле Дмитровичу.

"За" - 155.

Яка ще поправка? Поправка 172 із основної книжки депутата Лавриненка: "Міжнародні договори набирають чинності для України лише після ратифікації їх відповідно до Конституції України.

Укладання Україною міжнародних договорів не повинно суперечити її Основному Закону". Дуже толерантне формулювання, на мій погляд. Михайле Дмитровичу, прошу.

СИРОТА М.Д. Ми вважаємо, що наша редакція чіткіша, бо інакше незрозуміло, хто ж саме буде ратифікувати. А в нашій редакції сказано, хто саме ратифікує.

ГОЛОВА. Депутат Лавриненко. Будь ласка.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф. Шановні колеги! Справа в тому, що ті пропозиції, які ми голосували до цього, виписують механізм, деталі. Та всім відомо, як сприймаються у будь-якій державі міжнародні договори, яким чином вони ратифікуються. Моя пропозиція в загальному вигляді якраз стисло це відображає. І я вважаю, що деталізація вноситься в окремі закони, а не в Конституцію. А якраз Конституція містить основні норми. Прошу підтримати.

СИРОТА М.Д. На засіданні комісії це обговорювалось, і я хочу дати ще одну аргументацію: не всі міжнародні договори підлягають ратифікації. Ратифікації підлягає тільки частина їх. Якщо ми запишемо таку норму, то зобов'яжемо всі без винятку міжнародні договори ратифікувати, якщо навіть у цьому немає жодної необхідності, як зараз. Комісія не підтримує.

ГОЛОВА. Вибачте, Михайле Дмитровичу, друга частина цієї статті говорить, що укладання Україною міжнародних договорів не повинно суперечити її Основному Закону. Не йдеться про ратифікацію.

СИРОТА М.Д. Так, Олександре Олександровичу, ми ж в Основному Законі записуємо першу частину, де буде - після ратифікації. Це ж уже буде записано. І таким чином ми обрізаємо собі існуючу міжнародну практику. Не можна цього голосувати.

ГОЛОВА. Так я й кажу, що в другій частині не йдеться про ратифікацію.

Ставиться на голосування редакція, запропонована депутатом Лавриненком, такого змісту: "Міжнародні договори набирають чинності для України лише після ратифікації їх відповідно до Конституції України.

Укладання Україною міжнародних договорів не повинно суперечити її Основному Закону".

ГОЛОВА. "За" - 132. Не приймається.

Яка ще поправка? Поправка 93 депутата Пейгалайнена: "У частині першій статті 9 слова "є частиною її національного законодавства" замінити на: "породжують права і обов'язки для державних органів, юридичних осіб і громадян України".

Депутат Пейгалайнен. Будь ласка.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Фракция коммунистов. Я действительно предложил исключить в части первой статьи 9 эти слова. Почему? Я вижу, что целый ряд статей, которые сегодня предложены и которые, будут предлагаться дальше, фактически формируют чисто националистическое государство. И эта формулировка стоит здесь не случайно.

Мы же, интернационалисты, считаем, что мы должны думать о народе Украины, а не только об одной его части. Поэтому эти слова надо исключить.

Кроме того, мы считаем, в том числе и я, что международные договора, которые заключаются, должны исполнять государственные служащие, их должны исполнять государственные

органы власти, их должны исполнять отдельные граждане. Но они не должны становиться нашим законодательным полем. У нас свое законодательное поле, и мы должны в своем законодательном поле строго работать.

ГОЛОВА. Дякую.

СИРОТА М.Д. Комісія не погодилася саме ось із чим. Дивіться, що буде, якщо ми проголосуємо і приймемо норму, що чинні міжнародні договори породжують права і обов'язки для осіб, громадян. Права людині даються при народженні, а не породжуються чинними міжнародними договорами, що ми уклали. Саме через це комісія відхилила цю поправку.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Пейгалайнена.

"За" - 102. Не прийнято.

СИРОТА М.Д. Другу частину статті 9 в редакції комісії треба голосувати.

ГОЛОВА. Друга частина статті 9: "Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України".

СИРОТА М.Д. Прошу підтримати таку редакцію.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 279.

Уточнення? Поправка 183 депутата Ратушного. Увімкніть мікрофон депутата Ратушного.

РАТУШНИЙ М.Я. Шановні депутати! Якщо ми допускаємо укладання міжнародних угод, які суперечать Конституції, то ми перекреслюємо те, що Конституція є Основний Закон.

Я звертаюся до тих депутатів, які стосовно попередньої статті говорили, що Конституція має найвищу юридичну силу, і хотіли поставити це в першому абзаці. Я звертаюся до всіх депутатів: давайте на перспективу попередимо укладання будь-яких міжнародних угод, які б перекреслювали суверенітет Української держави і не визнавали її Конституцію як Основний Закон. Таких угод не може бути в перспективі, на мій погляд.

СИРОТА М.Д. Якраз друга частина і підтверджує те, що сказав Михайло Ярославович. Навіть більше, вона конституційно закріплює те, що він сказав. Комісія наполягає на тому, щоб залишити цю норму.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Ратушного про вилучення із тексту статті 9 другої частини.

"За" - 76.

Наступні пропозиції зводяться до того самого. Тому я не ставлю їх на голосування.

Поправка 184: "Міжнародні договори не повинні суперечити Конституції та раніше ратифікованим міжнародним договорам". Пропозиція депутата Симоненка. Будь ласка, Іване Петровичу.

СИМОНЕНКО І.П., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область/. Уважаемые коллеги депутаты! Ратушный, я думаю, неправильно информировал, говоря о том союзном договоре, который обязательно будет. И он будет только на основании референдума, а это не будет противоречить Конституции. Речь идет о другом. Вот посмотрите, что предлагает комиссия: "Укладання міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе"... А ось те, що я пропоную: "Міжнародні договори не повинні суперечити Конституції та раніше ратифікованим договорам! Коли гетьман Скоропадський на німецьких багнетах установлював УНР, то тоді прийшли війська і можна було змінити Конституцію відповідно до обстановки, що змінилася.

Тому треба записати, що можливе тільки тоді, коли буде змінено Конституцію або проведено референдум. Тому я пропоную все-таки проголосувати чіткіше: "Міжнародні договори не повинні суперечити Конституції та раніше ратифікованім міжнародним договорам". А те, що говорив Михайло Дмитрович, що не всі договори ратифікуються, якраз і знімає цю пропозицію.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, що комісія сказала?

СИРОТА М.Д. Комісія, коли розглядала поправку 184, то вважала, що не можна на один рівень ставити Конституцію і раніше ратифіковані міжнародні договори. Це зовсім різні

речі. Ми ратифікуємо договори простою більшістю, а Конституцію приймаємо 300 голосами. Тому комісія не вважає за можливе включити таку поправку. Комісія не підтримує.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Симоненка, яка комісією врахована частково, так записано у документі.

СИРОТА М.Д. Частково, так. Не повинні суперечити Конституції

- це теж передбачено редакцією комісії.

ГОЛОВА. "Міжнародні договори не повинні суперечити Конституції та раніше ратифікованим міжнародним договорам". "За"

- 103. Стаття 10.

СИРОТА М.Д. Сторінка 75, перша частина цієї статті.

ГОЛОВА. Сторінка 75, частина перша: "Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя".

СИРОТА М.Д. Це вже друга частина. Перша частина: "Державною мовою в Україні є українська мова"

ГОЛОВА. Я зачитав і другу частину? Добре, перша частина: "Державною мовою в Україні є українська мова".

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, від комісії тут є уточнення. Слово "офіційною", яке було в дужках, комісія, погодившись з пропозицією депутатів, зняла, щоб була абсолютно однозначна норма прямої дії, всім зрозуміла: "Державною мовою в Україні є українська мова". Прошу підтримати рішення комісії.

"За" - 247.

Опублікуйте, будь ласка, результати голосування по фракціях /Шум у залі /. Я прошу вас... Повірте, я чую, не кричіть по десять раз те саме!

СИРОТА М.Д. Можна коментар від комісії, Олександре Олександровичу?

Комісія дуже детально опрацювала цю статтю, було дуже широке обговорення. Це була пропозиція МДГ, яку висловлював Іван Васильович Попеску. Тому, дійсно, щоб статтю не руйнувати, можна голосувати її в цілому. Тут я підтримую Михайла Михайловича Товта.

ГОЛОВА. В'ячеславе Максимовичу, я знаю, що ви цей віршик запам'ятали ще тоді, як корову пасли, мабуть. Та це не означає, що треба його тут озвучувати.

Давайте так підійдемо. Оскільки кожна наступна норма цієї статті випливає з попередньої норми і продовжується в іншій нормі, від комісії, від окремих депутатів, фракцій була пропозиція ставити на голосування в комплексі всю статтю: "Державною мовою в Україні є українська..." Так? Не заперечуєте проти цього? Проголосуйте, хто за це для статті 10.

СИРОТА М.Д. Так уже ж голосували! 247 голосів було.

ГОЛОВА. Ні, за цю процедуру для статті 10.

СИРОТА М.Д. За те, щоб у цілому статтю голосувати? Комісія підтримує цю пропозицію.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування.

"За" - 256. Прийнято рішення стосовно статті 10 - підкреслюю ще раз! /Шум у залі/.

Депутате Бардин, будь ласка, не кричіть. Я пояснюю ще раз: я запропонував проголосувати процедуру для статті 10. Процедурне рішення приймається простою більшістю, і воно прийняте. Це питання не потребує обговорення, бо це є процедурне питання - так визначено у Регламенті.

Тепер я нагадую, як це буде. У нас, власне кажучи, виходу немає, тому що ми маємо з цього приводу приблизно 50 пропозицій. Хто займався коли математикою, або як Михайло Дмитрович, вищою математикою, то він скаже, що по частинах буде стільки комбінацій, що ми не здатні будемо вийти з цієї ситуації.

СИРОТА М.Д. Я ще й політикою займаюся зараз.

ГОЛОВА. Ага, так. Голосуємо весь текст, а потім голосуємо пропозиції, які зводяться до інших текстів.

СИРОТА М.Д. Комісія дуже просить усіх народних депутатів підтримати цю статтю і проголосувати.

ГОЛОВА. Будь ласка, я читаю текст: "Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади, державних організацій та органів місцевого самоврядування поряд із державною мовою і мов національних меншин.

Україна виявляє турботу про вільний розвиток і вживання усіх національних мов, якими користуються громадяни України.

Порядок застосування мов в Україні встановлюється законом" Здається все, так?

СИРОТА М.Д. Так. Комісія пропонує підтримати цю статтю у цілому.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цей текст статті 10. "За" - 238.

СИРОТА М.Д. Тоді, Олександре Олександровичу, може, по частинах будемо голосувати?

ГОЛОВА. У цілому. Поправка 186 депутата Вітренко. Будь ласка.

ВІТРЕНКО Н.М. Передайте, будь ласка, слово Марченку, це наші спільні поправки.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /романський виборчий округ, Сумська область/. Олександре Олександровичу, я прошу розглянути нашу поправку 213. Тому що комісія, коли працювала, взяла одну і другу поправки і обидві записала.

І я хочу висловитися з процедури, Олександре Олександровичу. Згідно зі статтями 6.6.3, 6.6.4 та іншими Регламенту стаття набирає силу, коли проголосовується у цілому. Ви жодної статті, жодного розділу ще не поставили на голосування у цілому, і вони не вважаються прийнятими.

Згідно зі статтею 3.5.4 Регламенту депутати можуть висловитися про неприйнятність окремих положень статей проекту Конституції або просто статей. Своїм веденням засідання ви не дали змоги депутатам поставити ці питання, тому що попередні пропозиції якраз показували, що ті статті суперечили і Декларації, і міжнародним нормам. Прошу врахувати це. Жодної нашої поправки до статей першої, другої, третьої ви не дали навіть змоги обгрунтувати і поставити питання про неприйнятність.

ГОЛОВА. Я прошу економніше. Я вам дам час на аргументацію. А відповідь даю так: прошу всіх депутатів бути постійно в залі і слухати ті доручення, які дає сесійний зал з приводу тих чи інших норм.

Сесійний зал, я це озвучив і одержав підтримку депутатів, дав доручення Дьоміну, Шейку, Носову і юрвідділу з'ясувати, що говорить Регламент про голосування статті в цілому, якщо одна з її частин не набрала потрібної кількості голосів, а решта частин

- набрали. Голосується потім стаття в цілому з урахуванням цієї частини чи з вилученням цієї частини. От вони з'ясують, прийдуть, проінформують, а потім будемо голосувати по статтях. Будь ласка.

МАРЧЕНКО В.Р. Олександре Олександровичу, я зараз прочитаю нашу поправку, яку ми запропонували, але ще хочу сказати з процедури. Коли ви запропонували, і правильно запропонували преамбулу не голосувати, то була інша пропозиція з процедури, щоб почати розгляд проекту Конституції з перехідних положень. Бо саме в перехідних положеннях закладається узурпація на три роки влади Президентом. Тому з цього потрібно починати. І прошу поставити на голосування.

Тепер щодо статті конкретно. У повній відповідальності з Декларацією прав національностей в Україні, яка проголосована і прийнята попередньою Верховною Радою, ми виклали положення щодо мови, і я хочу їх зачитати.

"Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації.

Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російською мовою. У регіонах, де

проживає компактно кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою може функціонувати мова, прийнята для всього населення даної місцевості".

Ця норма відповідає міжнародній практиці, практиці інших країн, які забезпечили безконфліктне існування громадян усіх національностей. І тому пропоную депутатам підтримати саме пропозицію, яка є нормою Декларації прав національностей в Україні.

Дякую.

ГОЛОВА. Ця пропозиція частково врахована. Михайле Дмитровичу, будь ласка, говоріть.

СИРОТА М.Д. Ця пропозиція справді врахована частково, томі що ці норми відображені в цій та в інших статтях.

Ми вважаємо, що це нормальна поправка, але вона не є компромісною для більшості народних депутатів. А та, що запропонована комісією, повірте, вона у величезних муках народилася. І на думку, скажімо, Івана Васильовича Попеску, ця стаття буде одна з кращих серед конституцій усієї Європи.

І тому все-таки комісія наполягає, що єдиний можливий компроміс - це той, який ми відпрацювали і за який проголосували у першому читанні 258, а тепер - 238 депутатів.

ГОЛОВА. Я ще раз прошу Михайла Дмитровича не втручатися в процедуру розгляду проекту, пов'язуючи перше і друге читання. Там була своя процедура - прийняті норми взагалі, як основа для доопрацювання. Тепер розглядаємо конкретні статті, постатейно.

Пропозиція депутата Марченка, ним аргументована, ставиться на голосування. Будь ласка.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує цю поправку в такому вигляді.

ГОЛОВА. Пропозиція частково врахована, не викликає принципових заперечень.. "За" - 132.

Поправка групи депутатів у голубій книжці. Будь ласка, депутату Долженку слово.

СИРОТА М.Д. Сторінка 40 у додатковій книжці.

ГОЛОВА. Поки депутат Долженко підготується до аргументації, я читаю текст: "Державними мовами в Україні є українська і російська мови.

У місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, поряд у діяльності органів державної влади та державних організацій із державною мовою може вживатися мова, прийнятна для більшості мешканців певного населеного пункту чи регіону.

Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування".

Говорить депутат Долженко.

ДОЛЖЕНКО Г.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! В Україні проживає приблизно 50 процентів російськомовних мешканців. Компактно проживають у Криму, на півдні, на сході 70-60 процентів російськомовних мешканців - громадян України.

Тому я прошу підтримати ту поправку, що я читав у комісії від фракції комуністів: або дві мови, або державна мова українська, а російська мова - офіційна.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги! У комісії, я вже казав, розглядалося це питання, і більшість членів комісії підтримує ту тезу, що в унітарній державі може бути офіційною лише одна мова. До того ж є досвід сусідніх країн, зокрема федеративної Росії. У них там теж одна мова - російська -державна. Тому комісія не змогла врахувати повністю цю поправку. Комісія її не може підтримати в такому вигляді.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування поправка, внесена і аргументована депутатом Долженком.

"За" - 139.

Поправка 187 депутата Мішури. Зміст такий: "Державними мовами в Україні є українська і російська мови. У діяльності органів державної влади та державних організацій..." Я тільки що це ставив на голосування. Це вже проголосовано /Шум у залі/.

Ну ввімкніть мікрофон депутата Мішури.

МІШУРА В.Д. Фракція комуністів. Шановний Михайле Дмитровичу! У будь-якій демократичній державі повинен існувати такий принцип: нікому й ніяких привілеїв - ні людині, ні мові. Нікому! Якщо ми запишемо те, що ви пропонуєте, то ми одною рукою голосуватимемо за демократію, а в другій руці за спиною триматимемо поліцейську палицю. Я думаю, що коли ми приймемо редакцію, яку я пропоную, у нас буде більше патріотів нашої держави України. Я прошу поставити мою пропозицію на голосування.

СИРОТА М.Д. Усе-таки, якщо ви до мене звернулись, я скажу, що патріотизм не залежить від статті Конституції /Шум у залі/. Не треба тоді до мене звертатись, якщо так.

ГОЛОВА. Дякую, Михайле Дмитровичу. Я щойно ставив на голосування цю норму, і за Регламентом немає потреби другий раз її ставити.

Поправка 108 депутата Болдирєва. Він зараз буде її аргументувати, будьте уважні. Ще раз прошу, не галасуйте, бо ви ж не чуєте один одного. Зміст поправки такий: "Державною мовою в Україні є українська мова. Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови. У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд з офіційними мовами і мов національних меншин.

Порядок функціонування та використання мов в Україні визначається законом".

Депутат Болдирєв. Будь ласка.

БОЛДИРЄВ Ю.О. Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги депутаты! Я хочу подчеркнуть, что наша формулировка статьи, которую сейчас зачитал Председатель, не вошла в основной текст в результате того, что регламент Временной согласительной комиссии таков, что депутаты, представлявшие фракции, абсолютное большинство членов которых подписали нашу поправку, проголосовали против. Это касается группы "Соціально-ринковий вибір", где 22 из 27 депутатов, то есть 85 процентов, подписали наш текст, а их представители проголосовали против. Это касается группы "Єдність", где 16 из 28 членов, то есть две трети, тоже подписали, а их оба представителя, к сожалению, проголосовали против, а ведь ясно, что хотя бы один должен был проголосовать "за". И касается фракции Селянской партии, 90 процентов членов которой подписали, а один из представителей этой фракции почему-то проголосовал против.

Если бы регламент работы Временной согласительной комиссии был правильным, отвечал нормам Регламента Верховного Совета, то тогда, конечно, такого бы не было. И этот текст, который сейчас вам предлагается - поправка 188, - он бы вошел в основной текст проекта Конституции. Мы бы, естественно, голосовали его с совершенно другим настроением.

Поэтому я предлагаю вам поддержать текст, который подписан на сегодняшний день уже не 238, а 244 депутатами. На сегодняшний день собрано 244 подписи! Я предлагаю проголосовать этот текст.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Прошу лаконічно говорити.

СИРОТА М.Д. Шановні народні депутати! Стосовно того, що сказав депутат Болдирєв. У чому тут правда? Коли ми розглядали оці поправки, здійснювався шалений психологічний тиск на всіх депутатів. Зокрема, сам депутат Болдирєв приходив на засідання комісії і закликав депутатів Старовойтову і Попеску виходити в певні моменти із залу, не підтримувати. І зараз здійснюється не що інше як політичний тиск на депутатів, які проголосували так, як вони вважали за потрібне. Не можна тиснути на депутатів! Комісія не підтримала цю поправку /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу: спокійно! Ця редакція є ще в багатьох пропозиціях. Є потреба обговорити її за процедурою два - "за" два

- "проти"? /Шум у залі/.

Давайте тоді так: я поставлю її на голосування зараз. Якщо буде хто наполягати, потім матиме ще слово для аргументації, оскільки є з цього приводу інші пропозиції.

Прошу уваги! Я прочитав текст, його аргументацію зробив депутат Болдирєв, відповідь комісії зрозуміла. Я ставлю

на голосування цю пропозицію. Уважно! Вона не голосувалася.

"За" - 162.

СИРОТА М.Д. А казали - 244. 162! /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу, заспокойтеся.

Поправка 189 врахована вже голосуванням. Поправка 190 голосувалася. Поправка 191 депутата Пшеничної. Будь ласка, увімкніть мікрофон депутату Пшеничній.

ПШЕНИЧНА О.М., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Ленінський виборчий округ, Автономна Республіка Крим/. Шановні депутати! /Шум у залі/. Сергію Соболєв, я звертаюся до вас...

Шановні депутати! Ми сьогодні розглядаємо проект Основного Закону держави - проект Конституції. Я хочу сказати, що моя поправка, котра була подана до преамбули, не пройшла, не була оголошена тільки через те, що в цьому залі зовсім неможливо щось почути через ваші розмови.

А тепер стосовно моєї поправки. Після того як було прийнято проект Конституції в першому читанні, я брала участь у роботі Тимчасової погоджувальної комісії. І скажу, чому я брала участь у роботі цієї комісії. Бо я дала свої пропозиції, я проголосувала "за" в першому читанні,

сподіваючись на те, що в Україні, в тій державі, яка стала незалежною, пануватиме здоровий глузд, що ті поправки, які подали ми, кримчани, будуть якось ураховані.

Я скажу навіть більше. Я наполягала на тому, щоб юридичний відділ дав нам відповідь: що таке національні меншини? Якщо взяти Крім, де проживає більше мільйона росіян, 600 тисяч українців, 300 тисяч кримських татар, то незрозуміло, чому люди у незалежній державі повинні випрошувати собі дозвіл говорити своєю рідною мовою і навчатися рідною мовою?

Олександре Олександровичу, чому отакі от чвари у Верховній Раді? Може, хтось дасть ним зрозумілу відповідь: є якісь міжнародні канони чи ні? Бо якщо одна сторона буде наполягати на одному, а чоловіки наші з Дніпропетровської області продовжуватимуть розмовляти, то навіщо ми тоді зібралися у цій Верховній Раді?

Дякую.

СИРОТА М.Д. Комісією обговорювалося це питання, і комісія дійшла висновку, що нікому в Україні тепер не заважають навчатися тією мовою, якою він хоче. До того ж навіть у Верховній Раді України російська мова вживається абсолютно так само, як і українська. Жодної дискримінації щодо мови немає в державі.

ГОЛОВА. Поправку депутата Пшеничної я не зачитував. Будь ласка, спокійно, депутате Пресняков. Послухайте, пропозиція депутата Пшеничної відрізняється від тієї, що читав депутат Болдирєв, останньою частиною:

"Державною мовою в Україні є українська мова.

Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови. У місцях компактного проживання однієї або декількох національних груп поряд з державною і офіційними мовами гарантується вживання в державних органах та установах мови, прийнятної для більшості мешканців певного населеного пункту".

Ще раз пояснюю: відрізняється від пропозиції, що давав депутат Болдирев. Почитайте, порівняйте.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує таку редакцію.

ГОЛОВА. Я. ставлю на голосування пропозицію депутата Пшеничної. Голосуйте. "За" - 158. Поправка 192 депутата Лавриновича. Наполягаєте? Ні.

Поправка 193 депутата Кияка. Не наполягає. Поправка 194 депутата Мовчана. Будь ласка, слово має депутат Мовчан.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордоннях справах і зв'язках з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Я пропонував ту норму, яка є в конституції Російської Федерації, орієнтуючись на одне: щоб уникнути тих конфліктів, які ми можемо закласти в цій статті. Саме тому в російській конституції /а не території Росії є безперечно всі права етнічних груп і цілих націй/ закладено цю норму. Чому ж вона нам не подобається? Мені здається, що вона була б найдоречніша і усунула б усі ті непорозуміння, які є сьогодні в залі.

Я не хотів би, щоб ми цю проблему перетворити на політичну. Питання мови - це питання життя нації. Само собою зрозуміло, що сколонізована свого часу Галичина могла так само сьогодні вимагати, щоб була ще й польська мова офіційною, або Буковина - румунської. Свого часу Чехія не говорила чеського мовою, була німецька, або Франція - французькою.

Тому я пропоную дотриматися цього і проголосувати мою пропозицію.

Дякую.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія розглядала цю норму і відхилила /написано "враховано частково"/. Чому? Якщо написати "державною офіційною", то це означає, що є і державна неофіційна. Щоб однозначно трактувати, написали просто: "Державною мовою є українська".

ГОЛОВА. Пропозиція депутата Мовчана ставиться на голосування.

"За" - 76.

Депутат Старовойтова свою поправку зняла. Ця поправка неконкретна.

Поправку депутата Малєвського частково враховано. І її вже голосували. Я не ставлю її на голосування.

Поправка депутата Донченка: "Статтю 10 доповнити частиною в редакції: "У Республіці забезпечується всебічний розвиток і вживання державних мов. Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування". Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування.

СИРОТА М.Д. Комісія не погодилося з формулюванням. Слово "Республіка" з великої літери - це неконституційне.

ГОЛОВА. Михайле Дмитровичу, голосується поправка. "За" - 121.

СИРОТА М.Д. Думку комісії я ж можу висловити...

ГОЛОВА. Поправку депутата Попеску враховано.

Поправка 199 Олійника Бориса Ілліча. Будь ласка, слово має депутат Олійник. Будьте уважні. Прошу.

ОЛІЙНИК Б.І., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Запорізький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Ми маємо пройти кілька, так би мовити, небезпечних зон...

ГОЛОВА. Борисе Іллічу, одну хвилиночку! Я звертаюся до депутатів із Миколаївської області. Ну, повірте мені, у нас є кілька депутатів, які винятково знають предмет, який ми зараз обговорюємо. Один із них, на мій погляд принаймні, Борис Ілліч Олійник. Я прошу послухати, що говорить фахівець, який знає цей предмет.

Будь ласка.

ОЛІЙНИК Б.І. У нас є кілька небезпечних зон, які ми маємо пройти, не залишаючи у себе поза спиною, бо так чи інакше вони колись вибухнуть. І глухих кутів немає, їх створюють люди і самі розблоковують.

Я у своїй пояснювальній записці твердив, що мова - це надкласове, тим паче надфракційне поняття. І не можна, скажімо, на супротивника аплікувати мову, якою він користується.

Тому ми відмежуємося від емоцій. Я абсолютно стою за те, щоб державною мовою була українська мова, оскільки є Закон про мови, до якого я причетний. Та в російської мови, хочете ви цього чи не хочете, є свій статус. Ми любимо всі і болгарську мову, і польську, й інші, але і в Україні, і у світі російська мова - одна з найпоширеніших. І в неї є міжнародний статус: вона є однією із шести офіційних, мов Організації Об'єднаних Націй.

То чому б нам не віддзеркалити той принцип, записати, як я тут пропоную, що державною мовою є українська, а як одна з найпоширеніших у світі російська мова, котрою користуються мільйони громадян в Україні та в країнах СНД, може використовуватися поруч із державною як робоча мова міжетнічного, міжнаціонального спілкування?

СИРОТА М.Д. Комісія не змогла підтримати цю норму.

ГОЛОВА. Оскільки я з самого початку сказав, що голосуватимуться норми в цілому, то я цю пропозицію зачитаю повністю, бо депутат тільки другу частину зачитав: "Державною /офіційною/ мовою в Україні є українська мова. У місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, поряд із державною мовою в діяльності органів державної влади та державних організацій може вживатися мова, прийнятна для більшості жителів певного населеного пункту.

Як одна з найпоширеніших у світі, російська мова, якою користуються мільйони громадян в Україні та в країнах СНД, може використовуватись поруч з державкою як робоча мова міжетнічного, міжнаціонального спілкування".

СИРОТА М.Д. Це ж дві поправки. Хіба ми можемо дві поправки зразу голосувати? Це дві різні поправки. Комісія не може підтримати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 155.

Пропозиція депутата Найди голосувалася. Поправка 203 депутата Долженка голосувалася. Поправка 204 депутата Чупахіна голосувалася. Поправка 205 депутата Самофалова. Увімкніть мікрофон депутату Самофалову.

САМОФАЛОВ Г.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Дзержинський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги, я прошу внимания! Здесь или вкралась досадная ошибка, или что-то другое. Дело все в том, что после окончания первого круга работы Временной специальной комиссии депутаты Самофалов и Степанов предложили к тому тексту, который был наработан комиссией, добавить всего-навсего один пункт следующего содержания: "офіційними мовами в Україні є українська та російська мови". Почему-то он исчез. Я очень прошу проголосовать этот пункт, учитывая международный статус "російської мови". Я передаю копию вам.

СИРОТА М.Д. Комісія голосувала цей пункт і не змогла його прийняти. Комісія проти.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування доповнення депутата Самофалова. Прошу.

"За" - 141.

Пропозиція депутатів Кузьменка і Понеділка. Будьте уважні, я її зачитаю /Шум у залі/. Одну хвилинку! Поправка депутата Мармазова в цій редакції голосувалася. Я зараз вам прочитаю... /Шум у залі/.

Прошу, послухайте сусіда, а потім вас послухаємо! Депутате Алексєєв, скажіть своїм сусідам, щоб помовчали трохи. Депутате Шевченко, сядьте, будь ласка! Борисе Харитоновичу, послухайте, будь ласка, пропозицію депутатів Понеділка і Кузьменка. Увага!

"Офіційною мовою в Україні є українська мова. У місцях компактного проживання громадян - представників інших національностей у діяльності органів державної влади, державних органів та місцевого самоврядування може вживатися мова, прийнятна для більшості мешканців певного регіону або населеного пункту. Рішення про це приймається відповідним органом місцевого самоврядування".

Понеділко чи Кузьменко, будете аргументувати? Тут усе й так ясно...

СИРОТА М.Д. Комісія звертає вашу увагу: пропонується, що просто орган місцевого самоврядування може визначити це, а не Верховна Рада. Тому комісія не підтримала.

ГОЛОВА. Верховна Рада визнала, що офіційною мовою є українська, а решта - то така справа.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 110.

Депутат Мармазов. Будь ласка.

МАРМАЗОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська

область/. Уважаемые товарищи! Как известно, Украина вступила в Совет Европы. Мы ж, наверное, должны брать на вооружение опыт Западной Европы. А там, в цивилизованных странах с многонациональным составом населения, в таких, как Швейцария, Голландия, Финляндия, статус государственного предоставляется всем языкам, которыми пользуются крупные группы населения. В Финляндии, где шведов всего 7 процентов, шведский язык имеет статус государственного. У нас русских - 12,5 миллиона. Родным для себя русский язык считает почти половина населения. На русском языке говорит больше половины населения.

Кстати, приняв такое решение, мы снимаем очень острый вопрос. Ну, и давайте вспомним: предоставить русскому языку статус официального обещал Президент как до выборов, так и после выборов. Обещал это и Кравчук, который здесь сидит, когда боролся и хотел, чтобы его второй раз избрали.

Александр Александрович! Совсем недавно вы беседовали с Акаевым. Акаев привел пример, что у них на 4,5 миллиона населения один миллион славян. Они официально ввели статус русского языка. Так неужели мы чем-то должны отличаться от этих цивилизованных стран?

Я прошу поставить еще раз на голосование с учетом моей мотивации.

СИРОТА М.Д. Комісія вважає, що те, про що ви сказали, враховано в тексті статті 10 у нашій редакції. Тут це є: "Україна виявляє турботу про вільний розвиток і вживання усіх національних мов, якими користуються громадяни України". Це є у проекті Конституції.

ГОЛОВА. Голосується пропозиція 206 депутата Мармазова: "Державними мовами в Україні є українська і російська мови. У місцях компактного проживання громадян, які належать до однієї або кількох національних меншин, у діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із державною мовою може вживатися мова, прийнята для більшості мешканців певного населеного пункту чи регіону. Громадянам гарантується право вільного вибору мови навчання і мови міжнаціонального спілкування". Ставлю цю пропозицію на голосування.

СИРОТА М.Д. Це вже голосувалось... Комісія не підтримує...

ГОЛОВА. "За" - 145.

Пропозиції депутатів Агафонова і Краснякова голосувалися.

Текст, який пропонував депутат Мірошниченко: "Державною мовою в Україні є українська мова. Офіційними мовами в Україні є українська та російська мови.

У місцях компактного проживання громадян, що належать до однієї або кількох національних меншин, гарантується право використання в діяльності органів державної влади та державних організацій поряд із офіційними мовами і мов національних меншин.

Порядок функціонування та використання мов в Україні визначається законом".

Ставлю цю пропозицію на голосування.

СИРОТА М.Д. Це вже голосувалось... Комісія не підтримує...

ГОЛОВА. Такої редакції не було.

"За" - 136.

Пропозиція 211 депутата Симоненка Івана Петровича голосувалася /Шум у залі/. Іване Петровичу, не можна в Конституції записувати процент населення...

Увімкніть, будь ласка, мікрофон депутата Симоненка. Він має право обговорювати свою пропозицію.

СИМОНЕНКО І.П. Олександре Олександровичу, по-перше, нагадую, що тут 25 відсотків, і це є однією з міжнародних норм, яка тут потрібна. По-друге, я хотів би сказати Мовчану, Зайцю, Чорноволу та іншим націоналістам відносно статуту російської та української мов таке. Як важко говорити людині про це з Чернігівщини, земля якої виростила Великого Довженка - українського письменника і режисера, великого російського письменника Гоголя, видатних письменників Коцюбинського і Короленка, відомих письменників Рибакова і Глібова. І зараз різати по живому те, що створено епохами, віками, - значить політизувати нормальний стан і нормальне явище.

Я хотів би попросити все-таки підтримати норму в 25 процентів, яка дозволила б національним меншинам і іншим вільно використовувати і російську, і українську мови. Це буде полюдськи достойно і по-людськи демократично. Прошу проголосувати.

СИРОТА М.Д. Шановні колеги, комісія вважає, що записувати норму 25 відсотків дещо небезпечно. А якщо буде

менше 25 відсотків? Скажімо, болгари... Наша редакція гарантує їм право використання рідної мови у діяльності органів державної влади в місцях компактного проживання. А така норма взагалі відрізає це право всім національним меншинам, які не набирають запропонованих 25 відсотків. Комісія не може погодитися з цим.

ГОЛОВА. Я просив би все-таки визначитися зі статтею 10 і завершити обговорення. Іване Петровичу, я просив би вас зняти свою пропозицію. Ні?

Голосується поправка Івана Петровича Симоненка.

"За" - 97.

Інше голосувалося вже.

Депутат Заєць. Враховано його пропозицію.

Депутат Шевченко. Також враховано.

СИРОТА М.Д. Депутат Заєць наполягає на поправці 214.

ГОЛОВА. Депутат Лавриненко. Пропозицію враховано частково /Шум у залі/.

Згідно з Регламентом проголосована поправка вдруге не ставиться на голосування /Шум у з а л і/. То частина... Голосуються статті в цілому. Проголосували "за" 236 депутатів.

Депутате Безсмертний, ви наполягаєте на голосуванні? Ні.

Пропозицію депутата Коршинського враховано. Поправку депутата Кулакова теж частково враховано /Шум у залі/.

Доповнення депутата Круцика до частини першої статті 10: "Діловодство та звітність здійснюються державною мовою". Ви хочете взяти слово? Поставити на голосування?

СИРОТА М.Д. Комісія вважає, що це норма закону.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування доповнення до статті 10.

"За" - 81.

Поправка 216 депутата Лавриненка: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Статус офіційної мови також має російська мова як така, що визнана в усьому світі однією э загальнопоширених мов міжнаціонального спілкування і є рідною для чверті населення України.

У місцях компактного проживання громадян..."

Далі за текстом іде те, що було вже проголосовано. Тобто зміна пропонується до третього абзацу.

Ставлю на голосування пропозицію депутата Лавриненка.

СИРОТА М.Д. Комісія не підтримує.

ГОЛОВА. Голосується пропозиція депутата Лавриненка. Це поправка 216.

"За" - 110.

Прошу уваги. Оскільки всі зауваження або повторюються, або є лише частинами, які доповнюють текст, але не змінюють змісту статті /а ми проголосували за те,

що ця стаття розглядається в цілому/, я ставлю на голосування пропозицію підвести риску під дебатуванням щодо змісту статті 10.

Прошу проголосувати.

"За" - 159. Рішення прийнято. Це процедура, це більшість.

Слово має Петро Володимирович Шейко.

ШЕЙКО П.В. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Доручення, яке давав Голова Верховної Ради, щодо трактування окремих положень Регламенту є, мені здається, найбільш вдалою відповіддю на його некоректне зауваження, що я не дуже знаю норму Регламенту. Це преамбула мого виступу.

Так от, чіткої відповіді /щоб можна було послатися на частину або на статтю Регламенту/ на завдання, яке поставив Олександр Олександрович, немає. Але логіка норм Регламенту дає змогу вийти на нормальну процедуру голосування статей. Я посилаюся передусім на статтю 3.6.5 і на статтю 6.6.4, які говорять, що ми обов'язково повинні голосувати статтю в цілому, коли голосуємо її частини.

У даному випадку ми проголосували, скажімо, преамбулу і декілька статей, де частини не набрали Конституційної більшості голосів. У цьому випадку вступає в дію /і ми повинні користуватися нею/ норма статті 6.6.9, частина 3, де говориться, що непроголосовані частини не приймаються і можуть бути парламентом відправлені на доопрацювання. Я зачитаю: "Приймаючи рішення про доопрацювання

законопроекту, розглянутого в другому читанні. Верховна Рада зазначає частини, розділи, глави, статті, частини статей та пропозиції до законопроекту, що підлягають доопрацюванню; прийняття цього рішення скасовує результати попереднього голосування щодо них". Тобто якщо, скажімо, в нас не була проголосована частина друга статті 2, то ми не можемо голосувати статтю в цілому. У принципі можна було б це зробити, але навряд чи ми отримаємо бажаний результат без другої частини. У цьому випадку дається доручення головній комісії Верховної Ради доопрацювати частину другу статті 2 і подати на розгляд на повторне друге або на трете читання. Ті статті, усі частини яких підтримано конституційною більшістю, Олександр Олександрович може поставити на голосування в цілому, скажімо, статтю 1, яка набрала 311 голосів, або статтю 3. Відповідно до частини третьої статті 6.6.9 він може поставити на голосування в цілому групу статей, усі частини яких набрали конституційну більшість голосів. Скажімо, статті 2, 3, 4, 5.

Ще раз повторюю: стаття, хоч одна частина якої не набрала конституційної більшості голосів, не може голосуватися в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я прошу уваги! Таким чином, статті 1,3,4, 5, 6, 7, частини яких набрали конституційну більшість голосів /я назвав які статті/, ставлю на голосування в цілому. Будь ласка.

"За" - 194.

Опублікуйте, будь ласка, список /Шум у залі/.

Схоже на те, що не всі зрозуміли, за що голосувати, тому я ще раз оголошую: ми проголосували конституційною більшістю за частини статей 1, 3, 4, 5, 6 і 7. Петро Володимирович від імені робочої групи, котра була створена для уточнення процедури, для уточнення норм Регламенту, запропонував ці статті проголосувати в цілому.

А щодо статей, частини яких не одержали потрібної кількості голосів, ми дамо доручення Тимчасовій спеціальній комісії доопрацювати їх, і ми в понеділок проголосуємо їх. Так? /Шум у залі/.

Відповідно до... З мотивів? /Шум у залі/.

Ну, врешті-решт, ви можете послухати? Тут не потрібні виступи з мотивів. Це питання цілком визначене Регламентом.

Ще раз ставлю на голосування. Уже всі зрозуміли, що голосуємо? Ставлю ще раз ці статті на голосування в цілому /Шум у залі/.

"За" - 201. Не прийнято.

Ну, що з процедури? По статтях голосувати.. Добре, по статтях.

Стаття 1 фактично проголосована в цілому, бо вона складається з однієї частини /Шум у залі/. Преамбулу /тільки що пояснив вам депутат Шейко/ не можна ставити на голосування в цілому.

Стаття 3. Дві частини проголосовані: "Людина... є соціальною цінністю" і "Права, свободи... визначають зміст... діяльності держави". Ну яка може бути перерва о 15.15?

Статтю 3 ставлю на голосування в цілому. Стаття 1 проголосована в цілому, бо вона складається з однієї частини.

"За" - 251.

Опублікуйте, будь ласка, хто голосує, а хто ні /Шум у залі/.

Будь ласка, запам'ятайте ці дані. Готуйтеся до наступних засідань. А перед тим хочу зробити вам таке оголошення.

У понеділок о 10 годині відбудеться засідання Президії, о 12 годині розпочнеться засідання Верховної Ради.

Тимчасова спеціальна комісія працює над погодженням тих частин статей, котрі не набрали потрібної кількості голосів. У зв'язку з цим усі відрядження, у тому числі й закордонні, відміняються.

Усе, до побачення.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 100

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ