ЗАСІДАННЯ  СІМДЕСЯТ  ТРЕТЄ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  7  т р а в н я   1996  р о к у

                           10.00 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі!  Прошу  депутатів підготуватися до

 реєстрації.  Будь ласка, увімкніть систему. Проводиться поіменна

 реєстрація.

      Зареєструвалося  334  народних  депутати. Ранкове засідання

 оголошується відкритим.

      Потрібно  направити  депутатські запити, які надійшли через

 Секретаріат  на розгляд Верховної Ради. Депутатський запит групи

 депутатів:  Іванов,  Пустовойтовський,  Ольховський  -всього  26

 чоловік   до   Голови   Верховної   Ради   стосовно  відсутності

 відповідного  реагування  Прокуратури  на звернення щодо появи в

 окремих    питання    статей,    спрямованих   на   розпалювання

 міжнаціональной  ворожнечі в Україні,

      Саханя  Івана Яковича до Прем'єр-міністра України в зв'язку

 з  формальною  відповіддю  Держкомітета  по житлово-комунальному

 господарству   на   депутатське  звернення  до  Прем'єр-міністра

 стосовно   обгрунтованості   розмірів   платежів  населенню  при

 проведенні   технічної   інвентаризації   Житлового  фонду,  які

 стягають   2,5 - 3  мільйони  карбованців  садиби,  що  викликає

 нарікання жителів, особливо людей пенсійного  віку,

      Івана  Чижа  до  Президента  України  з  приводу незаконної

 заборони  Львівської владою газети "Вільна Україна" і приниження

 тут  гідності  людей,  порушення прав людини. І тако ж порушення

 Закону "Про засоби масової інформації".

      Оформелні  документи,  запити  ,  як  годиться.

      Я  ставлю  на  голосування  ці  депутатські  запити.

      За -

      Рішення  прийнято.

      Шановні  депутати,  шановні  радіослухачі!

      Післязавтра   всі   ми,   вся   наша  держава,  весь  народ

 визначатиме  велике  свято - День  Перемоги.

      Є  пропозиція, щоб від імені Верховної Ради направити листа

 ветеранам  Великої  Вітчизняної   війни.

      Зміст приблизний я вам зараз прочитаю, а потім, я думаю, ми

 доручимо  Борису  Олійнику  і  Мухіну  як  представникам комісій

 відповідних  доопрацювати  цей  документ.

      А зміст  такий  за  основу  щоб  взяти:

      "Дорогі  ветерани  Великої  Вітчизняної   війни!

      Воістину незабутній весняний день -9 травня викликає світлу

 адість  зі  сльозами  на  очах.  Пліч  опліч  йдуть піднесення і

 смуток, гіркий спогад і надія а краще.

      Ось вже  51  рік  Україна, всі чесні люди планети святкують

 перемогу  над  "коричневою  чумою"  фашизму. Саме 9 травня стало

 символом   торжества,   справедливості,   перемоги   світла  над

 темрявою.

      З пам'яті людської ніколи не зітруться пекельні роки війни,

 коли  наші славні предтечі у жорстокому двобої відстоювали честь

 і  гідність,  свободу  і  незалежність  вітчизни.

      Перемога  далась величезними, непоправними втратами, і ми в

 скорботі  доземно  схиляємо  голови  перед  пам'ятю  полеглих на

 бранних  полях.  За  минуле  десятиліття  багато ветеранів війни

 пішло з життя. Вічна слава їм і вдячна пам'ять!

      Нелегкі  часи  переживає  нині  наша  держава,  а  з  нею і

 найменьш  соціальнозахищенні  ветерани війни. Прагнучи хоч якось

 полегшити  ваше  життя,  Верховна  Рада  України  внесла зміни і

 доповнення  до  Закону  "Про статус ветеранів війни, гарантії їх

 соціального захисту". Цей закон та інші державні акти спрямовані

 на  соціальний  захист інвалідів, учасників Великої Вітчизнянної

 війни,  підвищення розміру пенсій, установлення додаткових пільг

 і перевагу у забезпеченні ветеранів житлом, медичним та торговим

 обслуговуванням, оплаті комунальних послуг.

      Верховна   Рада   України   глибоко  переконана,  що  нині,

 об'єднавши  лави  старших  і  молодших поколінь, спільною працею

 здолаємо  труднощі, виведемо нашу державу на шлях демократичного

 цивілізованного розвитку.

      Сердечно  вітаєм вас сивочолих ветеранів, солдатських вдів,

 трудівників   тилу   з   51-ою   річницею   перемоги  у  Великій

 Вітчизнянній  війні. Зичимо усім доброго здоров'я та многоліття,

 на  многоліття  мирного неба над нашою священною землею. Добра і

 благополуччя вам. Зі святом перемоги!

                                           Верховна Рада України.

 

      ОПЛЕСКИ.

 

      Якщо  ви  не заперечуєте, давайте проголосуємо за цей текс,

 доручивши Олійнику і Мухіну редакційні внести поправки.

      Ставлю  на голосування, будь ласка. До Олійника підійдете і

 владнаєте всі ці  питання.

 

      "За" -

      Рішення прийнято. Спасибі.

      У  кого  є які зауваження, конкретні пропозиції покращення,

 підійдіть до Бориса Ілліча і владнайте це все.

      Тепер  слухається  питання  про проект Закону України "Прос

 ставки  акцизного  збору  та  ввізного  мита на спирт-етилові та

 алкогольні  напої". Доповідач Сокерчак Вячеслав Михайлович. Будь

 ласка.

 

 

 

      СОКЕРЧАК

 

      Шановні  народні  депутати,  Комісія  з  питань  фінансів і

 банківської   діяльності   у   порядку  законодавчої  ініциативи

 підготувала  і  вносить на ваш розгляд проект Закону України про

 ставки  акцизного  збору  і  ввозного  мита на спирт етиловий та

 алькогольні напої.

      Прийняття  цього  закону  являється  логічним  продовженням

 роботи   Верховної   Ради   України   нинішнього   скликання  по

 законодавчому упорядкуванню виробництва споживання та справляння

 податків з найбільш прибуткових і високо............. товарів  і

 в  першу  чергу, таких, як етиловий спирт, алкогольних напоїв та

 тютюнових виробів.

      Для   підтвердження  послідовності  нашої  роботи  в  цьому

 напрямку  хочу  нагадати  народним  депутатам,  що ще 15 вересня

 минулого  року  ми  з  вами прийняли Закон "Про акцизний збір на

 алкогольні  напої  та  тютбнову  вироби", яким запровадили марки

 акцизного збору на імпортні напої. В грудні, з  метою  посилення

 контрольних  функцій  державних  органів, ми прийняли Закон "Про

 державне   регулювання   виробництва   алкогольних   напоїв   та

 тютюновивх виробів".

      В  лютому цього року, внісши поправки до Закону "Про єдиний

 митний  тариф"  та відхиливши позавчора проект про надання права

 Кабінету  Міністрів  встановлювати  ставки  акцизного  збору, ми

 законодавчо  закріпили  за   Верховною Радою  право становлювати

 ставки акцизного збору та ввізного мита на підакцизні товари.

      І  нарешті,  прийнявши 6 лютого Закон "Про ставки акцизного

 збору  та  ввізного  мита на тютюнові вироби", ми з вами віддали

 перевагу  новому  започатковому  принципу  оподаткування, коли в

 одному  закону  встановлюються  сбалансовані  і  взаємопов'язані

 уніфіковані і специфічні ставки двох податків: акцизного збору і

 ввізного мита. Таким законодавчим актом зручніше користуватись і

 виробничникам  і імпортерам. За цим принципом побудований проект

 закону, який ми з вами зараз розглядаємо.

      Розробники   законопроекту   ставили   за  мету  встановити

 оптимальні  економічно-обгрунтовані  ставки  акцизного  збору  і

 ввізного мита...

 

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати! Це питання надзвичайно важливе,

 але  й  дискусійне. Я розумію, що тут розійдуться голоси, дубуть

 різні  підходи,  тим  більше,  що  позиція  Уряду дещо  здається

 такою,  що не співпадає з позицією комісії. Тому ви, будь ласка,

 слухайте,  що  говорить  доповідач  і  свідомо  беріть  участь у

 вирішення цього питання. Я  прошу  уваги, будь ласка.

 

      СОКЕРЧАК.   Розробники   законопроекту   ставили   за  мету

 встановити  оптимальні  економічно обгрунтовані ставки акцизного

 збору  і  в'їздного  мита на спирт етиловий та алкогольні напої.

 Щоразу із запровадженням сучасного механізму справляння податків

 шляхом  маркування  цієї  продукції  і  посилення контролю за їх

 сплатою,  має  забезпечити  зростання  і  стабільність бюджетних

 надходжень по цій групі товарів.

      Державним бюджетом України на 1996 рік заплановано отримати

 доходу  від  акцизного  збору  72  трильйона карбованців. В тому

 числі  від  алкогольних  напоїв  і  спирту  -більше 41 трильйона

 карбованців, що складає майже дві третини.

      По  розрахункам  спеціалістів  галузі  -а  у  вас  в пакеті

 документів   є   ця  таблиця  з  прогнозними  розрахунками  -при

 запровадженні  проектних  ставок акцизного збору він може зрости

 по  алкогольних  напоях  до 52, 7 трильйона карбованців. А после

 вчорашньої корекції із Кабміном -до 61 трильйона карбованців. Це

 практично на 20 трильйонів карбованців більше, ніж заплановано в

 бюджеті на 1996 рік. Звичайно, при умові, що підприємства будуть

 нормально працювати, а депутати підтримають запропоновані ставки

 податку.

      Обгрунтування оптимального розміру ставок акцизного збору і

 в'їздного  мита  на  окремі  види  алкогольних  напоїв викликало

 більше  всього  суперечностей.  Для  їх  врегулювання  в Комісію

 неодноразово  запрошувались  спеціалісти,  експерти,  технологи,

 економісти  і  практики з підприємств виробників і представників

 об'єднань Укрспирт, Укрвино, Держсад(...........) прому, радгосп

 заводу   "Таврія",   Київського   горілчаного   заводу,   заводу

 шампанських  вин.  Отримано  десятки листів і пропозицій з цього

 приводу.

      В основ розрахунку ставок був взятий проект закону, поданий

 Кабінетом  Міністрів  України 16 січня цього року. Але поскільки

 пропонувались  нефіксовані,  а  комбіновані  ставки  і  не  було

 пропозицій   по   в'їздному   миту,   то  комісія  змушена  була

 напрацювати  цей  проект,  значить, як про який вже говорив. А в

 розробці  його  прийняли  і  в  консультації  з  цього приводу в

 лютому-березні   місяці   прийняло  участь  дуже  багато  різних

 урядових  структур,  податкових  інспекцій, митниць і інших, хто

 зацікавлений  в  прийнятті   цього  закону.

      Як  ви  вже  зрозуміли,  в цьому законопроекті пропонується

 ввести  єдині  ставки акцизного збору у твердій валюті з одиниці

 реалізованоготовару  або  продукції.  Одночасно  із специфічними

 фіксованими  ставками ввізного мита на алкогольні напої. На нашу

 думку,  це  дозволяє  оптимізувати  розміри цих ставок, щоб дати

 можливість   нормально  працювати  підприємствам,  не  допустити

 різкого  зростання  цін  в  торгівлі,  а  також урахувати досвід

 сусідніх країн, які мають схожу ситуацію в економіці.

      По-друге,  встановити  єдину  методику розрахунків податків

 від   кількості   одиниць   імпортованих  товарів,  що  разом  з

 фіксованою ставкою акцизного збору та ввізного мита -екю -значно

 спростить   контроль  за  справлянням  податків  з  імпортованих

 напоїв, а також позбавить сенсу штучно занижувати митну вартість

 імпортних   товарів  і  зробити  економічно  доцільним  легальне

 ввезення  тих  високоякісних  товарів,  яких ми поки що не маємо

 змоги   розглядати   в   достатній   кількості   на  вітчизняних

 підприємствах.

      При  такому  підході  ми  змогли  б  отримувати від імпорту

 надходження до бюджету в повному обсязі.

      Крім  того,  ми  маємо  врахувати  іще  два  таких важливих

 моменти.  Споживач  має  право  споживати  алкогольну  продукцію

 різного  асортименту чи виду і бажано високої якості, і щоб було

 не  дорого.  Через  те,  не  можливо  зовсім заборонити ввезення

 алкогольних  напоїв, тому що їх все рівно завезуть. А, по-друге,

 це   буде   підштовхувати   наші   підприємства   до  технічного

 переобладнання  і  підвищення  якості  продукції.  Хоча  поняття

 якості нашої продукції, правда, не всієї, досить -таки відносне.

 Адже  спеціалісти  по алкоголю і в нас, і за кордоном признають,

 що  те,  що знаходиться в нашій пляшці, правда, теж не в кожній,

 має  непогану  якість.  Але  сама  пляшка, етикетка, пробка дуже

 знижують конкурентноспроможність нашої продукції при експорті.

      Саме  тому,  при  обгрунтуванні розміру ставок на імпорт ми

 логічно  дотримувались  таких  умов,  що  податки  повинні  бути

 достатньо низькими, щоб не ухилятись від їх сплати, а, з другого

 боку,  вони  повинні  бути  достатньо  високими,  щоб  захистити

 вітчизняне виробництво і зробити його економічно вигідним.

 При   розробці   ставок   акцизного  збору  на  різні  види

 алкогольних  напоїв  ми,  перш  за все, виходили з того, як вони

 вплинуть   на  ціну  продукції  і  економічні  показники  роботи

 вітчизняних   підприємств,   що  знаходяться  в  дуже  скрутному

 становищі   через   значну  затовареність  продукції  порівнянно

 високої  собівартості,  яку  важко  реалізувати покупцю, а текож

 кризу не платежів. За даними концерну "Укрспирт" в минулому році

 три    заводи    по   виробництву   горілки,   це   Чортківський

 Тернопольської,   Новоселецький  Чернівецької  та  Миколаївський

 стали збитковими по балансу.

      В  цьому  році станом на 5 квітня уже 15 горілчаних заводів

 тимчасово  зупиняли  свою роботу і не випускали продукцію, серед

 них  такі  великі  заводи  як Львівський, Одеський, Полтавський,

 вінницький,  Житомерський,  Сумський, Миколаївський та інші, які

 затоварені   продукцією  і  не  мають  збуту.  Я  не  маю  змоги

 аналізувати   причини   такого  стану  по  кожному  підприємству

 Концерну  "Укрспирт", але по більшості із 35 заводів, потужність

 яких  використовується  тільки  на 65 процентів у минулому році,

 стались досить таки великі відпускні ціни. Наприклад, на горілку

 "Русская"  чи  "Столічна",  які  по  цім цінам важко конкурувати

 особливо з продукції, яка виролена з давальницької сировини, але

 знижувати  ціну  нижче  собівартості просто не має можливості, а

 випускати збиткову продукцію теж немає ніякого сенсу.

      Крім того, на економічний стан роботи державних підприємств

 вплинуло   і   те,  що  в  останній  час  збільшилась  кількість

 підприємств  по  розливу  алкогольних  напоїв  безпосередньо  на

 лініяз   заводів  продтоварів,  консервних  заводів,  де  раніше

 розливались  мінеральні,  фруктові  або  столові  води  чи соки.

 Тільки  в  минулому  році  видано  близько 800 ліцензій на право

 виготовлення   алкогольних   напоїв.  Ця  продукція  як  правило

 виробляється  з  етилового  спирту, виготовлена на давальницьких

 умовах  і  не рідко простим його розбавленням водою до потрібної

 міцності,  продукція не завжди відповідає показникам якості, але

 значно  дешевша чим і приваблює покупця. Це в свою чергу створює

 несприятливі   умови   для  реалізації  продукції,  виготовленою

 державними підприємствами якісної, але значно дорожчої.

      Крім   того,   ще   є  один  парадокс,  який  не  можна  не

 враховувати.  Сталось  так,  що  в державному горілчаному заводі

 вигідніше   перероблять   давальницьку   сировину   ніж  власну,

 виготовлену  чи  закуплену,  адже  давалець  платить за воду, за

 пляшку  виготовленої  горілки 25 тисяч карбованців, а на власній

 сировині  завод  має  тільки  8-10 тисяч карбованців прибутку на

 пляшці.

      Аналогічна    ситуація    складається    і   у   виноробній

 промисловості.  Значно  впливає  на  стан економіки вітчизняного

 виробництва  імпорт  алкогольних напоїв, який складає 15-17% від

 об'єму  споживання.  А, можливо, і більше, поскільки важко точно

 визначити об'єм контрабанди, або нелегального ввозу. Це відчутно

 тим  більше,  що  маючи  великі власні потужності по виробництву

 спирту   етилового  (у  нас,  ви  знаєте,  114  спиртзаводів  та

 алкогольних  напоїв, а також я говорив про те, що видано близько

 800 ліцензій на виготовлення), ми здатні виробляти 600 мільйонів

 декалітрів.

      Україна  сама  споживає  приблизно  25  мільйонів,  а 30-35

 мільйонів декалітрів може складати експортний потенціал України.

 Він  в  значній мірі був би задіяний... був задіяний російському

 ринку,  де  в  рік споживається близько 250 мільйонів декалітрів

 алкоголю,  але  після  прийняття  пакета  законів із двох указів

 Президента   Росії,  а  також  шести  постанов  уряду  Росії  на

 квотування,   прорватись   на   російський   ринок  стало  майже

 неможливо,  а на західному ринку нас теж не дуже чекають. Все це

 ставить наше вітчизняне виробництво алкогольних напоїв, особливо

 експорт,  в  досить  таке  скрутне  становище. Тому при розробці

 ставок  акцизного збору і в'їздного мита ми ставили за мету дати

 можливість   нормально  працювати  і  захистити  від  імпорту  і

 контрабанди вітчизняних виробників.

      Зрозуміло,  що  в  умовах  кризового стану нашої економіки,

 високої  собівартості  продукції  та  великої  різниці в оптових

 цінах між підприємствами, що випускають однакову продукцію, дуже

 важко  встановити ставки податків, які б всіх задовольнили. Хоча

 ми  й  намагались це зробити. Наскільки нам це вдалось досягти -

 покаже  практика застосування ставок. А щоб депутати могли краще

 орієнтуватись  у  предметі обговорення цього питання, ми роздали

 вам  велику масу довідкового матеріалу з порівняльними таблицями

 ставок    та    розрахунками    об'ємів   виробниціва,   об'ємів

 оподаткування,  фактичних  та  розрахункових  цін  на  продукцію

 вітчизняного виробництва, а також імпортованого, що допоможе вам

 визначитись  в  перевагах  чи  недоліках запропонованого проекту

 закону.

      І  останнє,  що  б я хотів би сказати перед тим, як зробити

 аналіз  закону.  Ви  знаєте,  що  5  квітня Кабінет Міністрів за

 підписом  Євгена  Кириловича  Марчука  вніс,  подав  нам листа з

 проханням  зняти  в квітні місяці з порядку денного це питання в

 зв'язку  з  тим,  що дещо не співпадяють ставки акцизного збору,

 запропоновані   Кабінетом  Міністрів  і  тим,  що  запропонувала

 комісія на обговоренні в Верховній Раді.

      На  жаль,  до  цього часу ми офіційних даних не отримали по

 поправкам,  але  вчоа після вечірнього засідання у нас було така

 досить  непогана  робота разом з Головною податковою інспекцією,

 яка  від  імені  Кабінету Міністрів пропонувала дещо переглянути

 запропоновані  ставки акцизного збору, особливо у питаннях, тому

 щоб  захистити  свого вітчизняного виробника і збільшити мито на

 ввіз  імпортних товарів.

      Ми  занаєм, що, якщо подивиться на наші об'єми, то Україна

 може себе по багатьом алкогольним напоям сама себе забезпечити і

 через те,  у тому  запропонованому проекті є  деякі корективи.

      Я  коли  буду  вам...  будем  аналізувати  кожну позицію по

 ставкам  акцизного  збору,  я  вам  скажу, де, значить, зроблена

 поправка, тому що вчора після 20-ї години вечора ми закінчили цю

 роботу  і  не  змогли  оцей весь пакет відрукувати для того, щоб

 дати   депутатам    Верховної  Ради,  хоча  там  дуже  невеличкі

 поправки  -тільки  по  імпортних  товарах,  я  маю  на увазі, по

 ввізному миту.

      Що  стоосується побудови запропонованого проекту закону, то

 я  хотів би сказати про те, що він весь складається із 4 великих

 колонок,  ви бачите, що у 1-й колонці -це код виробів, які... на

 які  застосовується  та  чи  інша  ставка,  опис товара це друга

 колонка,  а  дальше  ставка  акцизного збору і специфічна ставка

 ввізного  мита.  Ви  бачите,  що  там  особливо  по 4-й колонці,

 значить, і у вас....... і повна ставка стоїть тільки 1 показник.

 Чому  це  так?  Діло втом, що в запропонованому проекті Кабінету

 Міністрів  і  пільгова  і  повна  ставка, вона повторюється. Для

 того,  щоб  не  закорачувати  наш  проект, ми все-таки вирішили,

 оскільки  цифри однакові, ми рішили дати і пільгову, і повну, як

 однією цифрою.

      Для  того,  щоб  депутати могли краще вникнути в суть цього

 закону,  я  хотів би сказати те, що в законопреокті пропонується

 ввести  на слабоградусні алкогольні напої, що під кодами 2204,

 2205,  2206  єдині  ставки  акцизного  збору,  утвердуив  суму з

 одиниці  реалізованого  товару  чи  продукції.

      Ставки  єдині  для  наших  імпортних товарів, відповідно до

 вимог.......................   ви   знаєте,   що  це  міжнародні

 організації.............   торгівлі, з якими у нас є угода.

      Але  ви  знаєте,  що  ціна  на  імпортні  товари,  або ціна

 імпорту,  це  складається акциз плюс ввізне мито. Оце така ціна.

 Згідно  з  вимогами  міжнародних  організацій співвідношення між

 ціною  на  товари  вітчизняного  виробництва та імпортні повинні

 бути  приблизно  як  один  до  трьох.  по багатьом найменуванням

 алкогольних напоїв у нас це співвідношення значно більше, навіть

 є  один  до  дев'яти,  це  коли ставка на імпортовані товари в 9

 разів  вище, ніж   на наші  товари.

      Згідно  того  ж  таки  положення  це  дозволяється робити в

 умовах,  коли  країна,  Яка  заключає цей договір, знаходиться в

 кризовому  стані  -для  того, щоб підняти своє виробництво. І ці

 ставки запроваджуються як тимчасові, і ви можете подивитись це в

 законі  в  другому  і  третьому  пункті нашого закону, а також в

 Постанові  по  введенню  його в дію.

      В  нашому законі введена ще одна така новизна -це те, що ми

 обкладаємо   великоградусні,   чи   з   високим  змістом  спирту

 алкогольні  напої  по  вмісту  100-процентного  спирту  в  цьому

 алкогольному  напої.  Це  дасть  можливість  обкладати  акцизним

 збором  тільки  спирт,  або  тільки вартість алкогольного напою.

 Тому  що,  якщо ми беремо до процентів від вартосіт цієї пляшки,

 то туди входить і етикетка, туди входить і пробка, і пляшка -все

 буквально.

      І  тоді  получається,  що  ми  обкладаємо  пляшку,  пробку,

 етикетку  і так далі, навіть ті товари акцизом, які не являються

 підакцизними,  тому  що  пробка  нікола  не  була підакцизним, і

 пляшка теж не була підакцизним товаром. Через це ми взяли тільки

 вміст  цієї  пляшки.  Я думаю якраз, що це якраз ця новизна, яку

 депутати  повинні зрозуміти і підтримати, це запровадження нашої

 комісії.

      Тепер  давайте  візьмемо  закон і я постараюсь ввести вас в

 курс  діла по статтям, які запропоновані. Ви бачите, що в першій

 статті  нашого  закону  стоїть  питання  про затвердження ставок

 акцизного  збору  і  ввізного  мита на алкогольні напої. Даються

 коди  товарів  і даються ставки, які ми пропонуєм і по акцизному

 збору, і по ввізному миту.

      У  вас  в  таблицях  порівняльних  є  можливість  порівняти

 ставки,   запропоновані  комісією.  Там  єсть  така  порівняльна

 таблиця.  Друга  графа  -це  ставка,  яка пропонується Кабінетом

 Міністрів. Третя -це та діюча і четверта -дається, порівняння із

 ставками акцизного збору, які запровадженні в Росії. Поскільки з

 Росією  у нас великі стосунки. І ви знаєте, що вплив російського

 ринку на український дуже значний.

      І  нам  бажано  було б все-таки вийти на російський ринок з

 нашими   товарами,   поскільки   у  нас  велике  перевиробництво

 алкогольних напоїв.

      По кодам 22. 04 ви бачите, що  крім 22. 04. 10 і 22. 04. 30

 ми  зробили  ставку  0,  015  екю,  ввізне мито 0, 06 екю. Але в

 дужках  написано  з  урахуванням  статті  3  нашого  закону.  Що

 говориться  в  статті  3 для того, щоб ми могли послідовно іти з

 вами.   Там  сказано  про  те,  що  вина  виноградні  натуральні

 ординарні  і  сухі обкладаються розміром 0, 02 екю, а також вина

 виноградні натуральні ординарні кріпленні в розмірі 0, 1 екю. Це

 нижче,  ніж ми поставили в таблицю. Чому? Для того, щоб ми могли

 користуватися  тими  ставками, а хто буде вносити нам імортовані

 товари буде користуваться вищою ставкою.

      Я  сказав  вам,  що  тимчасово з 1996 по 2000 рік ми вводим

 таку  норму для того, щоб дати можливість нашим товаровиробникам

 наростити  виробництво,  підняти  економічний  потенціал  нашого

 виробництва,  зробити  його  більш  вигідним  і цим же збільшити

 надходження  до  бюджету.  Я думаю, що тут особлиивих заперечень

 немає.

      Подивіться на код 22. 04. 10 -це вина ігристі і шампанські,

 вони  теж  обкладаються  0,  3  екю.  Ви  знаєте, що ця ставка і

 стосується   імпортованих.   Але   вчора,   коли   ми  остаточно

 погоджували   нашщі  ставки  із  Кабінетом  Мінсітрів,  ми  дещо

 поміняли  ставку  ввізного  мита:  не  1  екю, а 2 екю -це дасть

 можливість  підняти ціну на шампанські вина, які імпортуються до

 нас. І таким чином дати можливість нашим заводам шампанських вин

 конкурувати  із  тим,  що  до  нас завозиться. Тим більше, що по

 якості  (ви,  мабуть,  погодитесь) наші шампанські вина ге гірші

 ніж  закордонні,  особливо  Артемівські,  Кримські  заводи,  які

 поставляють,  Київський  завод  також  шампанських  вин,  який у

 минулому році експортував 18 мільйонів пляшок в Росію.

      По  коду  22. 04. 30 ми прийшли до остаточного висновку, що

 оскільки  це  сировина,  яка  використовується  для виготовлення

 акцизних  товарів,  то  згідно  з  декретом  Кабінету Міністрів,

 пункти  якого  ще діють, а також згідно з Законом Верховної Ради

 "ПРо  ставки  акцизного  збору  на  алкогольні  напої і тютюнові

 вироби",  який  ми  прийняли  15  вересня,  у двох стяттях чітко

 записано,  що необкладається акцизним збором напівфабрикати, які

 ідуть на вироблення акцизних товарів. Через те отут пропонується

 все-таки прочерк, оскільки воно не буде обкладатися.

      Між  комісією та Урядом, а також були пропозиції від деяких

 депутатів,  все-таки  приходили  такі  пропозиції, що давайте ми

 хоча б мінімальною ставкою обкладемо, тому що не ловиться, часто

 втрачається  слід  напівфабрикатів,  коли  він  пішов  на  якесь

 виробництво,  то  зникає  таким  чином з під контролю податкових

 інспекцій.   Але   все-таки   вчора   ми  говорили  із  Ільїним,

 з...................,  з  податковою  інспекцією  ми сказали, що

 механізм цей є. Тим більше, що у третьому пункті нашої постанови

 ми  доручаем  Кабінету Міністрів розробити механізм, який би дав

 можливість більш посилити контроль якраз за справлянням, за тим,

 щоб  прослідкувати  скільки пішло сировини і скільки виготовлено

 готового товару, який обкладається акцизом.

      Через  те  у  нас  тут стоїть..., наша сировина, яка йде на

 виготовлення  напоїв  алкогольних слабоградусних, в тому числі і

 коньячні, шампанські виноматеріали, ми поставили ставку нульову.

 Прочерк.  Не вкладається. А вкладається тільки готові шампанські

 вина і коньяки. Я думаю, зрозуміло це.

      По  позиції  2205  -це  вермути  і  інші вина виноградні -м

 поставили   ставку,   яка   співпадає  із  пропозицією  Кабінету

 Міністрів  теж  0,  5  екю.  Це  нормальна ставка, але збільшили

 в'їздне мито для того, щоб все-таки захистити свої підприємства,

 які  виробляють  вермут. І ви знаєте, що Крим, Херсон випускають

 непогані.  Ми  поставили  2  екю  і  це  дещо  підніме  ціну  на

 імпортовані,  значить,  вина,  вермути  і інші натуральні вина з

 добавками рослинних ...   з рослинними  добавками.

      По    позиції    2206   -інші   напої,   зброджені   і.....

 перерахувуєть -тут не було ніяких заперечень, через це ця ставка

 зберігається -0, 5 екю як акциз і 0, 5 як в'їздне мито.

      Таким чином, хто буде завозити імпортні товари, вони будуть

 плитити  1  екю,  наші - тільки півекю.

      Я  вам  сказав  про  те,  що  в нашому законі ми ввели нове

 поняття  -обкладання  акцизним  збором  тільки  вміст  спирту  в

 алкогольних напоях, які мають високий вміст спирту. Це -горілка,

 коньяки,  дренді  і так  далі.

      Ви  бачите,  що записано по позиції 2207 -це спирт етиловий

 не  менше  як  80 процентів спирту -3 екю за літр стопроцентного

 спирту.  Це означає, що ми все переводим в стопроцентний спирт і

 3  екю  за   літр  стопроцентного  спирту.

      Ви знаєте... дальше я буду зупиняться на горілці, я розкажу

 який механізм  обкладання   горілки.

      Що  стосується  в'їздного мита, там 2 екю. Якщо порівняти з

 Росією,  то  це  практично  однакові  ставки  і дасть можливість

 уникати  від контрабанди. Тому що, якщо ми будемо, зробим ставки

 набагато  вищі,  ніж  в  Росії,  тоді  до  нас будуть намагаться

 контрабандним  шляхом  завезти.  Тому  що  офіційним  шляхом, ви

 знаєте,  при  великому  виробництві  наших  товарів,  навряд  чи

 вдасться  завезти.

      По  позиції  220810,  ви  бачите,  складові спиртові напої,

 полуфабрикати  і  так дальше. Це якраз та позиція, про яку я вже

 говорив.  Ми вирішили не обкладати його податком. Чому? Тому що,

 ви знаєте, це з метою підтримки коньячного виробництва, власного

 коньячного  виробництва. Воно дуже в занедбаному стані, не грані

 краху  знаходиться.  Величезну  кількість коньячної сировини нам

 приходиться,  десь  до  48%,  завозити  з Молдавії для того, щоб

 підтримати  свої  коньчні  заводи.  Якщо  ми  будем  стимулювати

 виробництво   коньячне,   я   думаю,  що  цим  буде  автоматично

 стимулюватися   і   виробництво  полуфабрикатів  для,  коньячних

 полуфабрикатів,   які  виробляються  підприємствами,  в  совхоз-

 заводах і т. д.

      Через  те,  тут  стоїть  ставка -прочерк, але ввізне мито 5

 екю.   Це   досить-таки   велика   ставка,  якщо  взяти,  що  по

 Національному  банку  це  240  тисяч карбованців за одне екю, це

 більше мільйона, мільйона 200 тисяч карбованців получається.

      По   позиції   2208,  ви  бачите,  там  10-100.  Це  напої,

 співпадає,  але  після погодження вчора наших думок із Кабінетом

 Міністрів  ми  поставили ставку ввізного мита 7 з половиною екю,

 це  досить-таки висока ставка, для того щоб повністю таким чином

 дати   можливість   повністю  реалізуватися  можливостям  нашого

 виробництва.  Тому  що  оці  види  напоїв,  вони завозяться з-за

 кордону не завжди якісні, і своїх товарів в нас вистачає.

      По  позиції  2208-20  "Міцність  спиртових  напоїв", в тому

 числі  коньяки  і бренді, ви бачите, що в кінці там написано: "З

 урахуванням   статті   3",-ми   запроваджуєм  після  вчорашнього

 погодження  ставку 3 екю за один літр стопроцентного спирту, 7 з

 половиною  екю  за літр -це ввізне мито. Але оскільки попадає ця

 позиція  під  статтю  3 нашого Закону, то ви бачите, що коньяки,

 бренді,  витримка  яких  не  менше 3 років, обкладаються всього-

 навсього  ставкою 0, 25 екю до 2000 року, і таким чином, ми даєм

 можливість  повністю контролювати ввезення товарів імпортних при

 досить-таки  високих  ставках,  і  даєм  можливість за ці 4 роки

 нашим   підприємствам,  які  виробляють  і  коньяки,  і  бернді,

 наростити своє виробництво, стимулюючи його.

      Позиція  2208 -це горілка сливова, грушова, ви бачете після

 вчорашнього  погодження ми поставили ставку, значить, 3 екю за 1

 літр  100-процентного спирту, якщо це перерахувати в горілку, то

 це  получається 1. 2 екю за 1 літр горілки. Це нормальна ставка,

 яка  практично сьогодні діє, ви бачете, значить, а що стосується

 для  того,  щоб  поставити  перехкоду  для  ввезення  горілки  з

 закордону то досить таки висока 7.5 екю ставка ввізного мита.

      По  позиціям 22089510 і до кінця нашого закону ніяких таких

 непогоджень не було, через те ми погодились з тим, що винести на

 розсуд   сьогодні   нашої   Верховної   Ради   оці  ставки,  які

 запропоновані,  ви  бачете  так  3  екю  за  літр стопроцентного

 спирту,  ввізне  мито  теж  залишеється таке, як запропоновано в

 проекті закону, який вам подається.

      Що  стосується другої статті нашого закону, то ми пропонуєм

 акцизний  збір  спирту,  алкогольних  напоїв  що імпортуються на

 Україну сплачується у валюті України за офіційним курсом, що діє

 на день сплати акцизного збору згідно з чинним законодавством, а

 чинне  законодавство -це розроблене у законі, який ми прийняли з

 вами  15 вересня про марки акцизного збору, так чітко розписано.

 Але  курс  діє  на день перетену митної території. Що стосується

 вітчизнянних  виробників, це другий абзац цієї статті, то ми теж

 зробили  деякий  стимул  для  нашого  виробництва: акцизний збір

 спирту,  алкогольних  напоїв,  що  вироблені  і  реалізуються на

 Україні плачується у валюті України, розраховується за офіційним

 курсом  на  1-й  день  кварталу, в якому здійснюється реалізація

 спирту,  алкогольних  напоїв  і  залишається  незмінним протягом

 кварталу.  Я думаю, що тут зрозуміло чому ми стимулюєм для того,

 щоб   наше   виробництво   знало,  що  наступило  перше  квітня,

 наприклад,  і вже до кінця другого кварталу він буде знати яка у

 нього  ставка  буде діяти і скільки він прибутку отримає з свого

 виробництва,   через   те   вони   фіксується   і  є  можливість

 розрахувати.  Таким  чином  і контрольні податкові інспекції теж

 можуть знати які надходження, на які надходження можна очікувати

 в  тому  чи  іншому  кварталізалежно  від реалізації алкогольних

 напоїв.

      Третю  статтю  ми  з вами вже практично розглянули, тому що

 вона входить в деякі позиції.

      Ну, четверта стаття, це - встановити, що спирт етиловий, що

 використовується вітчизняними товаровиробниками для виготовлення

 спиртових  соків,  мусів..............................  парфумів

 ставка акцизного збору встановлюється в розмірі 0,2 екю  за літр

 100%-го  спирту.  Якщо так розібратися, то ми якраз підтримували

 те,  що  нам  надходили  листи від парфумерних, значить, фабрик,

 заводів,  і  вона  якраз  співпадає  з тим, щоби дати можливість

 встановлювати  на наші парфуми, інші вироби, де використовується

 спирт,  нормальні  ціни  і таким чином дати можливість працювати

 нашому виробництву.

      Ось  так,  що стосується аналізу запропонованого на розгляд

 Верховної Ради проекту ього закону.

      Що стосується постанови, то це - окреме питання, і я думаю,

 що коли ми будем розглядати, то можна буде зробити деякий аналіз

 по постанові. Все. Я...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Вячеслав   Михайлович   закінчив   доповідь.

 Запитання будуть? Будуть... Запишіться, будь ласка.

      Скільки відведем часу?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      10 минут достатньо?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Василь  Іванович,  ви  як  скажете, то можна вже ставить на

 голосування...  10  хвилин,  да?  Виставте,  будь ласка.

      Борзих, Кірімов.

 

      БОРЗИХ О.І.

 

      238 виборчий окру, Луганськ.

      Уважаемый   докладчик,   вы  сказали  в  своем...  в  своей

 информации,  что  буквально  вчера  Налоговая  инспекция сделала

 замечание  в  сторону  увеличения вкездного мыта. А у меня такой

 вопрос:  а  что,  комиссия  не  заинтересована отстаивать своего

 производителя?!  И,  скажем,  в той же статье 22.07.- "Ставки на

 спирт  этиловый,  а  это  самое больше продуктов изготовляется в

 Украине,  за  отечественный  -3  экю ставка, а ввозимый спирт -2

 экю, даже меньше.

      Мы  знаем, как мы приняли здесь Закон "О запрете рекламы на

 табачные  и алкогольные изделия", то какой поднялся шум в прессе

 отстаивать   интересы.   Как   правило,  это  интересы  западных

 производителей,  не отечественных. Тоже самое прослеживается и в

 том числе  и в отдельных  статьях этого  закона.

      У  меня еще вопрос. Было ли давление на комиссию со стороны

 отдельных  фирм  и  так далее, чтоб протащить в этот закон более

 льготные ставки  на ввозимую продукцию?

      И  последнее.  Здесь присутствуе Ильин Виталий Никифорович,

 хотелось   бы   его  позицию  знать.  Учли  полностью  замечания

 налоговой   инспекции   в  этом  законе  или  комиссия  все-таки

 отстаивает интересы чьи-то другие? Спасибо.

 

      СОКЕРЧАК.  Ну, по-перше, я б не хотів, щоб ви звинувачували

 комісію,  що не чьїсь? інтереси. Ми інтереси нашого вітчизянного

 виробника відстоюємо. Що тиск був, це був тиска. Ви знаєте, що в

 нас  немає  такогго  питання,  де б не було тиску. Хтор готовить

 питання  -той те відчуває. Тим паче, що це питання переносилось,

 було  готове  вже  на  1  березня  і  переноситься, ви бачите аж

 до якого часу перенесли.

      Але  ми за цей час провели наради із запрошенням величезної

 кількості  підприємств-виробничників.  Давали  їм ці ставки, щоб

 вони  попробували  розрахувати  на  своє  виробництво.  Я  вам в

 доповіді  про  це  говорив,  в  нас  собівартість  дужке велика,

 розброс  дуже  великий,  починаючи  від  140,  значить, тисяч...

 оптова   ціна   і   кінчаючи  470  тисяч  на  туж  саму  горілку

 "Російська".

      Що  стосується  2207,  ви  не  зовсім  мене  зрозуміли. Для

 імпортних  -це  треба  3 екю плюс 2 екю -буде 5, ви кажете, що 2

 екю.  Наші,  ви  ж  знаєте,  наші  ввізного  мита  не платять, а

 імпортери  платять  3 екю плюс 2 - 5 получається.Так що все-таки

 ставка  майже  в  2 рази вище. Так що, я думаю, ви не зовсім тут

 розібрались в  цьому ділі.

      Тепер що стосується, чи бачила Комісія? Да, Комісія бачила,

 і  ми,  якщо пам'ятаєте, 20 березня дали вам один варіант нашого

 закону,   потім  все-таки  ще  раз  перерахували  з  запрошенням

 багатьох  підприємств,  Укрспирт і так дальше і подивились, яким

 чином  ми  все-таки  можемо  захистити  свого  виробника.

      Довго  все  це  обраховувалось,  і  я  думаю,  що  знайдена

 оптимальні  ставки.  Але  я  хотів би, щоб депутати зрозуміли ще

 одну  ситуацію.  Якщо ми думаємо, що сьогодні тим вищу ставку ми

 зробимо,  тим  краще  захистимо  нашого виробника, то ви глибоко

 помиляєтесь.  Практика  доказує,  що  це  зовсім  не так. Якщо є

 оптимальне  співвідношення  між  ставками,  тоді  краще  платити

 державі  по  офіційним  каналам  завозити,  ніж  тому, хто м оже

 покласти  в карман. Якщо дуже високі ставки, шукають інші шляхи,

 де можна менше заплатити, а все-таки провезти, торгувати.

      Я  думаю,  що  дещо  ми  підняли ці ставки. Це моя особиста

 думка,  вчора  я  теж висловлював, коли ми узгоджували. Але чому

 тільки  вчора? Я вам сказав, ми чекали офіційного, поскільки був

 офіційний лист від Кабінету Міністрів про те, щоб зачекати, поки

 не буде поправки, ми чекали офіційного представлення Кабміну.

      Але  вчора  ми  просто зібрались з представниками Кабміну і,

 як говорять, вже допрацьовували його в самий останній  момент.

      Я  думаю,  що  це не  зашкодить   якості  закону.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  так  розумію, що питання було задано, а як

 воно  відобразиться   на  бюджеті?

 

      СОКЕРЧАК.     Так,  я зрозумів.

      На  бюджеті.  Я сказав про те, що в бюджеті, який ми з вами

 затвердили,   закладено  надходження  від  акцизних  товарів  72

 трильйона  карбованців.

      Від   алкогольних  напоїв  51  трильйон  карбованців.  Наші

 розрахунки  з  урахуванням  поправок,  які  вчора  були  внесені

 головою   податкової   інспекції,   ми   зможемо   розрахунковим

 розрахунком дати приблизно на 20 трильйонів карбованців більше.

      Я  б сказав вам тільки ще одне: якщо ми будемо контролювати

 ввоз,  щоб не було контрабанди, якщо нам вдасться повністю вийти

 на  ринок,  на  експорт нашої продукції, тому що наші 15 заводів

 сьогодні  перезатоварені. Н у  що  з  того, що ми її випустимо -

 продукцію?  Вона  дасть  акцизний  збір  тоді,  коли  вона  буде

 реалізована. Ви ж самі розумієте. Так що тут деякі умови є. Хоча

 розрахунки  показують,  що  при цих ставках, які ми сьогодні вам

 пропонуємо,  це  буде на 20 трильйонів більше, ніж заплановано в

 бюджеті нашому.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кабінет  Міністрів дав розрахунки, що в бюджет

 зменьшиться поступлення на 10-12  трильйонів.

 

      СОКЕРЧАК В. М. Олександр Миколайович, ми вчора погодили і я

 думаю  ви  сьогодні  зможете  дати  і товаришу Ільїну можливість

 виступити.  Але  все-таки  ми  погодились  з  тим,  що  якщо  ми

 запровадим  ті ставки, про які ми говорили, то тих 3-4 трильйона

 карбованців.  Вчора  стояло  про  4 трильйона карбованців. Ми їх

 найшли в тих ставках, які пропонуєм сьогодні. Ну, може не зовсім

 4, але там близько 4.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Кірімов, Раханський.

 

      КІРІМОВ  І. З.

 

      Шановний  Олександре  Олександровичу,  шановний доповідачу,

 шановні    виборці.    218    Іванківський    виборчий    округ,

 (..............).

      Насамперед  я хочу сказати, що доповідь ваша мені ососбисто

 імпонує.  Але  продовжуючи  думку Олександра Івановича Борзих, я

 хочу зазаначити, що з часів Шумеру монополія на виробництво і на

 імпорт спиртних не віддавалася самогонникам і імпортерам, а вона

 була державна.

      Тому ви в своїй доповіді сказали, що від акцизного збору ми

 при  нормальній  роботі  промисловості,  і  я  додаю  сільського

 господарства, одержимо  61 трильйон карбованців. Це добре.

      А  чи  не  скажете  ви  а  скільки ми б одержали трильйонів

 карбованців,  як би це спиртне виробляли в себе і реалізовували?

 Це перше питання.

      Друге  питання.  Ви  зазначили,  що якість нашого спитрного

 добра.  Але  неадекватна  цьому  спиртному  тара  або  пляшки та

 етикетки.  Так  невже  ми не можемо в своїй країні налогодити це

 виробництво для того, щоб не імпортувати спиртне, а експортувати

 його? Дякую за увагу.

 

      СОКЕРЧАК  В. М. Дякую за запитання. Я вже сказав про те, що

 це  ми  від  власного  виробництва  можем  отримати  близько  60

 трильйонів  карбованців,  від  власного.  І  ще  була в доповіді

 названа  цифра  15-17 відсотків від цього, від акцизу -це імпорт

 може  бути.  Ну, ставки, які ми зараз запроваджуємо, вони можуть

 значно  зменьшитись.  Але  хотілося б, щоб це було зменьшення по

 офіційним  каналом.  А  то  ж  може  бути  таке, що по офіційним

 зменшиться, а по нелегальним збільшиться.

      Так  само  як  з  тютюновими  виробами  сьогодні. Адже ж не

 досить  тільки запровадити нормальні ставки, це треба встановити

 контроль  за  цим,  щоб  не  проходили  по  неофіційним  каналам

 сігарети.   А   сьогодні  якраз  це  більше  всього  б'є  нашого

 виробника, хоча виробництво збільшилось.

      І  останнє  -по  пляшці.  Ну  що  сказати.  Це норма іншого

 закону.  Нам, дійсно, треба   подумати  серйозно  над  тим, щоб,

 дійсно,  тара  була  б така, яка б відповідала тому вмісту, який

 там  є.  Ви  бачите, що Львівський горілчаний завод ужу випускає

 в  нормальній тарі, і вона користується досить-таки популярністю

 великою. Хоча і ціна  висока, але збут є цієї продукції.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Раханський, Климпуш.

 

      РАХАНСЬКИЙ

 

      30 виборчий округ, Євпаторія, Раханський.

      Шановний  доповідачу!  Скажіть,  будь  ласка,  ви  в  своїй

 доповіді  сказали,  що  звільняєте  від  ввізного  мита вартість

 пляшки і крин-пробки. Від ввізного мита. Тобто іпортні голку або

 вино.  А  я  задаю вам таке запитання. Я домовився, наприклад, з

 постачальником  і  вартість рідини заклав у пляшку. Може це бути

 чи ні? Це перше питання.

      Друге  питання.  Ми  прийняли  з  вами  Закон  "Продержавне

 регелювання  виробництва  і торгівлі лікеро-горілчаних виробів".

 Він  сьогодні  не працює. А не працює особливо по експорту, тому

 що  Міністерство  фінансів  до цього часу не організувало видачу

 ліцензій.  Ми  забрали  від  Міністерства  зовнішньо-економічних

 зв'язків,  а  міністерство до цього  часу не організувало видачу

 ліцензій. Це друге питання.

      І  третє питання -марки акцизного збору. Ну марка акцизного

 збору сьогодні теж не працює. Ми наклеїмо раз вручну в магазині,

 де  хочете  тому  подібне.  Беремо  переклеїмо  цю марку потім з

 одної  пляшки  на  другу пляшку, тобто ми самі себе обманюємо. Я

 вважаю,  що  прийняти  два  три  місяці  тому  зазад  і потрібно

 захищати,  його  потрібно  сьогодні  приймати. Але скажіть, будь

 ласка, дайте відповідь на ці три запитання. Дякую за увагу.

 

      СОКЕРЧАК.  Перше  питання.  Пляшка  і  вміст  в  пляшці. Ви

 бачите,  що обкладається 100-процентний вміст спирту. Щоб він не

 закладав  в  ціну  пляшки,  але  обкладається ставкою стабільною

 спирт. Так що ви самі розумієте, що тут не той варіант, про який

 ви,  значить,  про який ви говорите. Спирт обкладається. І чітко

 написано  "3  екю  за  літр  стопроцентного  спирту".  І хай він

 ставить  хоч  і мільярд на ту пляшку, воно не впливає, все-рівно

 обкладається спирт.

      Що   стосується  другого  питання  вашого,  то  вчора  наша

 комісія...  нє,  нє, я... так, так, ви просто подумайте над цим.

 Ми  ж обкладаєм спирт, а не пляшку. Не ціну обкладаємо, а штуку.

 Так  що   все  це  нормально.

      А   що  стосується  другого  питання.  Вчора  наша  комісія

 розглянула,  значить,  пропозицію Кабінету Міністрів і винесе на

 найблище  засідання  питання  про те, щоб знову ж таки повернути

 Міністерству    зовнішньо-економічних   зв'язків   питання   про

 ліцензії.  Чому?  Тому що, ви знаєте, що прийнято було Закон про

 державне  регулювання  і  там  за погодженням Кабінету Міністрів

 було  доручено  податковій інспекції. Але, на жаль, в технічному

 плані  податкова  інспекція не зуміла підготуватися до того, щоб

 видавати  ліцензії.

      Я  думаю,  що  лід  тронувся вже, з вчорашнього дня Кабінет

 Міністрів  своїм  розпорядженням доручає Міністерству зовнішньо-

 економічних  зв'язків  давати ліцензії, як це й було раніше, під

 контролем.

      Третє. Марки. Що стосується марок. Я б не сказав би що вони

 не  працюють.  В  мене єсть дуже великий матеріал, ось податкова

 інспекція  подала,  як  по  областям іде реалізація марок. Я вам

 скажу,  що нормально йде реалізація. Треба, щоб люди привикли до

 цього.  Але  ось  по  тютюновим  виробам можна вже зробити деякі

 підсумки. За станом на 1 квітня реалізовано 185 мільйонів марок.

 Марок  акцизного  збору.  Якщо  надійде  ця  продукція з марками

 акцизного  збору,  то  це  дасть можливість мати уже приблизно 1

 трильйон  700  мільярдів  карбованців  акцизного збору. Значить6

 тепер  зважте  на  те,  що  ми  заклали в бюджет України всього-

 навсього  надходження 2, 4 трильйона від тютюнових виробів. А ми

 за  перший  квартал, бачите, майже, майже підійшли до цього. Так

 що, якщо  буде  працювати.....

      ...буде  нормально.  Поки що    контроль...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Варфоломійович задоволений відповіддю.

      Значить, Климпуша я оголосив.  Будь ласка.

 

       КЛИМПУШ О.Д.

 

      (172 виборчий округ, ....................... Климпуш)

      Шановний  доповідачу,  я, в  цілому підтримуючи цей закон і

 розуміючи  його  нагальну  необхідність,  хотів би звернути вашу

 увагу  на  таке.  Спирт  для  України є стратегічною сировиною і

 повинен  нею  бути.  Це  може  бути навіть альтернативно нашому,

 нашим нафтопродуктам , тим, що імпортуються.

      Але  потреби в імпорті України в спирті немає ніякої. Тому,

 не  зрозуміло,  чому  тільки  2  екю ви виставляєте на один літр

 спирту за його, на його імпорт. Це перше питання.

      Друге  питання.  Ви  посилаєтеся весь час на вчорашні якісь

 угоди,  що  ви  вчора  щось  встановили  і  вчора досягли якоїсь

 домовленості.  У нас немає цих документів, ми не знаємо, якої ви

 домовленості  досягли  і як вони міняють ті цифри, які є в наших

 даних.

      І  третє питання. Чому ви сказали, що заборонити або ввести

 високий  податок, високі митні збори -це безнадійно, тому що, що

 ви вважаєте, що митні органи не здатні забезпечити захист наш?

 

      СОКЕРЧАК  В.  М.  Я  думаю,  що якщо ви пройдетесь по нашим

 ларькам,  я  на  останнє  питання  даю  відповідь, де продаються

 тютюнові  вироби, алкогольні напої, то ви побачите, наскільки ми

 захищаємо. Якщо так розібратись, то кожна восьма пачка із десяти

 без  марки  акцизного  збору  поки  що.  І, мабуть, поки що нема

 захисту такого.

      Те  ж  саме  на  пляшці.  Ви ж подивіться: вам показують на

 вітрині  пляшку,  а  продають  без  марки  акцизного збору. Це в

 основному так. Давайте будем говорити правду.

      Що стосується вашого першого питання, я вже відповідав, йго

 задавав  депутат  Борзих,  не 2 екю, а три плюс два -буде п'ять.

 Тому  що на спирт, ви ж бачите, воно ж плюсується там. Це акциз,

 плата  за  імпорт,  получається:  три  плюс  два -буде п'ять. Це

 нормально,  нормально.  Якщо  ми  дамо  більше, це набагато буде

 більше,  ніж  в  Росії,  набагато  більше,  ніж в Росії. Ви самі

 розумієте, нам треба якось захищати і свій ринок в цьому ділі.

      І я друге питання забув ваше, вибачте.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вячеслав Михайлович, спасибі, сідайте.

      У нас є записані на обговорення?

      Висвітіть,   будь   ласка.  Чернявський,  Мовчан,.........,

 Лавриненко і Поровський.

 

      СОКЕРЧАК.  Да,  по  угоді,  я зрозумів. Я ж вам сказав у

 своїй  доповіді,  що  ми  поскільки  було внесено офіційне чи те

 призупинення  розгляду  питання  за  підписом Марчука, то било б

 логічно  щоб за підписом Марчука вийшли і поправки по цьому, але

 поскільки  їх не прийшло, а вчора ми вже повинні бути розглядати

 питання,  то ось голова податкової інспекції вчора наполягав, що

 все-таки  він  буде виступати на сесії і буде наполягати на тому

 щоб  переглянути.  Ми вважали за можливе, поскільки у нас просто

 залишилась  ще  одна  ніч  до розгляду цього питання, подивиться

 все-таки  на  імпорт  і  особливо  тут  змін  немає, ми ж просто

 замість  ставки,  яка  там  була  5  екю  погодили  з  Кабінетом

 Міністрів,  зробили  7. 5 екю на імпорт, на ввізне мито, всього-

 навсього.

      Що  стосується  горілки,  яка  дає  нам  90  процентів  від

 алкогольних  напоїв  акцизного  збору  90  процентів,  то ставка

 піднята  із  2.  5  екю  до  3.  Це  дасть можливість мати ціну,

 відпускну  ціну  приблизно  на  півлітра  горілки  235-237 тисяч

 карбованців,  при  тій  середній ціні собівартості, яка сьогодні

 сталась по 35 заводам "Укрспирту".

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

      СОКЕРЧАК В.М. Можна опустити, якщо буде 2.5, буде...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Сідайте,   Вячеслав   Михайлович. Ближче  там

 зустрінитесь   і   обміняєтесь   ще  думками  більш  детальніше.

 Чернявський, будь ласка.

      Я  просив  би,  шановні  колеги,  підтримать,  щоб  всім  5

 депутатам  дати  виступ  по 3 хвилини і на цьому завершити, будь

 ласка.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Шановний  Олександр  Миколайович,  шановні  колеги, шановні

 виборці.  Питання,  яке  ми  зараз  обговорюм, на мій погляд має

 надзвичайно  важливе  значення  і можливо навіть у більш ширшому

 понятті,  ніж  зараз  воно  обговорюється.  Про  те, що Вячеслав

 Михайлович,  виступивши  із  доповіддю  з цього питання поставив

 правильно питання, в мене сумнівів немає, я вважаю правильно те,

 що  потрібно  у  цьому  питанні  підтримати і пропозицію уряду з

 приводу  того,  що  збільшити  ставки на в'їзд товарів, які... в

 якійсь мірі знищують нашу економіку, причому глибоко знищують -я

 можу  вам  привести  приклади із цього приводу, що... і хотів би

 задати,  можливо, питання урядовим структурам: а скільки Україна

 втратила  від  того,  що  у нас завозяться оці всі товари, якими

 можем  свій  народ  повністю  забезпечити,  причому  дещо  вищої

 якості,  ніж  те,  що  ми  завозим  всякі  сурогати,  від  якого

 отруюються  наші  люди,  наші діти і т. д. Чи не більше від отих

 подачок  міжнародних  валютних фондів і т. д.? Мені здається, що

 якби  фахівці  безпристрастно  підрахували,  то  ці  втрати наші

 багато більші...

      Вдумайтесь  у цифру (тут наприводились цифри по алкогольних

 напоях), до  чого  ми  довели наші виробництва по безалкогольних

 напоях:  наші  люди,  наші  діти  сьогодні  вживають  не сітро -

 традиційні наші напої, вживають різні інші напої, і наша харчова

 промисловість за минулий рік випустила менше третини цих напоїв.

 Скільки  ми  робочих місць втратили! Тому я, підтримуючи уряд із

 цього  по  алкогольних  напоях,  хотів  би,  щоб він підготували

 відповідний  проект  закону  з  приводу  обкладення акцизними...

 акцизом  на  товари  безалкогольні  напої та інші товари, щоб ми

 труїли  свій  власний  народ.  Ми  втратили тисячі робочих місць

 наших людей, українців від того, що зупинились... працювати наші

 заводи по випуску наших традиційних товарів. Думаю, що від цього

 страждає наш український народ, наші люди, наші виборці. Приклад

 (не  буду,  напевне,  виступати  по  іншому  прикладу,  по інших

 питання  сьогодні  нашої  повістки дня), але не може не сказати,

 наприклад,  що  Німеччина  від  того,  що  завезла  товари наші,

 спиртні  напої,  винні,  продала  на Україну 140 мільйонів марок

 тільки  за  1995 рік. Скільки від цього українська промиловість,

 український  народ втратив!.. Я не говорю по інших, так сказать,

 країнах...   Тому  я,  підтримуючи  даний  законопроект,  вважаю

 допоанити  його  по  слідуючим....  верніше, дати доручення, щоб

 Верховна  Рада,  Олександр  Миколайович, дала письмове доручення

 Кабінету  Міністрів  розробити  подібні  законопроекти  по інших

 товарах, які ввозяться в нашу країну. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Поровський,  будь ласка, за ним буде

 виступать Моцпан.

 

      ПОРОВСЬКИЙ,       група      "Державність",      Українська

 республіканяська партія.

 

      Шановні колеги-депутати,  шановний  пане  Головуючий! Перед

 усім,  я  хочу  віддати  належне  тому,  що  доповідач  Сокерчак

 В'ячеслав  Михайлович з  великою  копетентністью  знанням справи

 доповів  зазначений проект закону. Але мушу зазначити, що тільки

 збільшення  ставки  акцизу  не  змінить  ситуацію  на краще і не

 забезпечить  сподіваного  поповнення  бюджету.  По  тій  простій

 причині,  що  в Україні видано, як уже було зазначено, понад 800

 ліцензій на розлив горілки і відбувається в переважній більшості

 в  підвалах,  на лініях розливу мініральної води і тому подібне.

 Горілка,  виготовлена  таким  б  чином,  не  потрапляє  в  сферу

 торгівлі,  податком  не  обкладається.  як  правило, вона іде на

 ринок,  на базар. За рахунок відсутності податку ПДВ занижується

 її  ціна.

      І  таким чином, на базарі трапляються значні партіі горілки

 по 140 тисяч за пляшку, тоді, коли виготовлена на так би мовити,

 законим  шляхом, горілка потрапляє в реалізацію 280 тисяч. Таким

 чином,    кошти    обертаються    в   тіньовій   економіці,   не

 оподатковуються  і  надходження немає. Для того, щоб поступлення

 були  в  бюджет  з  цієї  сфери,  перш  за все ми повинні ввести

 монополію  на  виготовлення і забезпечити, значить, виготовлення

 тільки  на  спеціалізованих комбінатах і відповідну монополію на

 торгівлю.

      Окрім  того,  придбання  марки -це тільки на першому етапрі

 було сказано, що вона не находить великіт об'єми реалізації, але

 ж  ми  знаємо,  що  марки  то придбали, а продають продукцію без

 наклеєння цієї  марки.

      Сьогодні   в   Україні  не  придбано  жодного  автомата  по

 наклеєннюю цієї  марки  на  пляшку.

      Наступне.  Тут  пропонувалось,  в проекті рпопонувалось, не

 брати  ввізне  мито із пляшки, яка імпортуєтсья в Україну. Тобто

 ми  даємо  пільги  іноземному  виробнику  збувати в Україну свою

 продукцію.  В  той  же  час  на моєму виборчому окрузі через три

 місяці,  сподіваюсь, що буде пущено завод по виготовленню пляшки

 це агрофірмою " Заря", який забезпечить третину потреби в пляшці

 всіх    українських  товаровиробників.

      Таким   чином   цже   цим   законопроектом   ми  підриваємо

 матеріальний інтерес нашого товаровиробника, торпедуємо введення

 в  дію  заводу  по  виготовленню  пляшки,  зокрема,  в виборчому

 окрузі,  його  можна  було б ввести ще з початку року, якби Уряд

 був  зацікавлений  в цьому і надав відповідні кошти або пільгові

 кредити на виготовлення пляшки. А коли це ми намагаємось зробити

 тільки за рахунок акціонерів, і з другого боку кажемо, що пляшки

 немає,   та  це  і  намагаємось  ввести  пільги  для  іноземного

 виробника   пляшки,  то  в  чиїх  інтересах  працював  той,  хто

 розробляв  такий законопроект? В інтересах іноземного виробника,

 а не  в  інтересах      України.

      Шановні  колеги  депутати!  У  нас,  мої виборці і ваші, не

 знають,  куди  здати  порожню  пляшкотару. Це проблема в кожному

 селі,  в  кожному місті. І от замість того, щоб ввести пільги на

 прийом пляшкотари, для того, щоб люди могли здати порожню пляшку

 і пустити її в додатковий оберт, нічого цього не передбачається6

 але знову ж таки ми пропонуємо сприяти іноземному виробнику.

      Наступне.   Ми   повинні  передбачити  підповідальність  за

 підробку  товару  і  товарних  знаків.  Що  в  нас відбувається?

 Копіюють   товарні  марки,  наклейки,  корки,  наклеюють  їх  на

 сурогати, розляті в підвалах, реалізують на базарах, а юридичної

 відповідальності  за   це  ніхто не  неме.

      Тому  я пропоную в доповненні в цьому законі, коли він піде

 в  читання,  передбачити  відповідальність  за підробку товарних

 знаків,  а також відминити ввізне мито на пляшку, виготовлену за

 кордоном.  Краще  ми  підтримаєм вітчизняного виробника, зокрема

 завод агрофірми "Зоря" в моєму виборчому окрузі. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі Микола Іванович за підтримку агрофірми

 "Зоря". Якби ви ще так підтримували агрофірму "Зорю" там спільне

 підприємство  і  по приватизації міжгосподарського санаторію, за

 який  ви  так  хвилюєтесь всі. Колгосп построїв, а приватизувать

 всі хотять. Будь ласка.

 

      МОЦПАН  А. Ф.

 

      146     Амросевский     изибирательный    округ,    фракция

 "Социалистов", Моцпан.

      Уважаемый Александр Николаевич, уважаемые коллеги.

      Я,  безусловно,  поддерживаю  выступления ранее выступавшых

 депутатов о том, что действительно и Виктор Михайлович Суслов, и

 Вячеслав Михайлович Сокерчак, и все члены Комиссии по финансам и

 банковской  деятельности,  действительно  поработали  неплохо по

 данному законопроекту.

      И  я  весьма  удовлетворен  теми  изменениями, надо сказать

 существенными  изменениями, которые окончательно сложилась вчера

 вечером,   после   согласования   с   представителями   Кабинета

 Министров.

      Абсолютно  верный  ход  увеличить  ставки ввозных импортных

 пошлин  на  импортируемую вино-водочную продукцию и так далее. И

 вто  же  время  ослабить  пресс  акцизных сборов на производство

 отечетсвенных вино-водочных изделий. Все это действительно так.

      Безусловно,   я   поддерживаю   мнение   ранее  выступавших

 товарищей и предлагаю данный законопроект принять.

      Вместе с тем я бы не хотел особенно предвосхищать уважаемые

 коллеги. Можно ли рассматривать данный законопроект существенным

 вкладом   в   дело  пополнения  бюджета  доходной  части  нашего

 государства.   Отнюдь  нет.  Это  всего  лишь  маленький  шажок.

 Уважаемый  депутат  Киримов  Иван  Захарович,  Поровский Николай

 Иванович   поднимали   вопрос   о   монополии   государства   на

 производство, реализацию вино-водочных изделий.

      Напомню  вам, уважаемые коллеги по оценке одного из крупных

 специалистов  в  этой  области  нашего с вами коллеги, народного

 депутата  Украины  Раханского  Анатолия Варфаломеевича: если  бы

 государство   сегодня   вложило   32   триллиона  карбованцев  в

 обеспечение  монополии  государства на производство и реализацию

 всего лишь водки без пива и вина, оно получило бы чистого дохода

 300  триллионов карбованцев, а не сбор акцизный, о котором здесь

 говорили, 61 триллион карбованцев.

      НО  опять  таки,  уважаемые депутаты Поровский и Киримов. В

 октябре  1994 года вы поддежали нашего Президента, его программу

 на  ускоренное  развитие рыночных капиталистических отношений, а

 элемент  монополии  государства  на  вино-водочные  издели  -это

 атрибут  социалистического  строя,  уважаемые  коллеги,  если вы

 хотите вернуться к этому.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так  вот я убежден, чтобы мы здесь не разговаривали, только

 лишь принятие программы чрезвычайных мер, в основу которых может

 быть положено предложение коммунистов и социалистов, в том числе

 и  заявление  34  народных  депутатов,  позволит  нам решить эту

 проблему.

      И последнее. Уважаемые коллеги! Не раз вы говорили,  и  мне

 приходилось  говорить:  у  нас  50  процентов  водки  сегодня на

 внутреннем   рынке   -это  фальсифицированная  водка.  Уважаемый

 Николай    Иванович,    это   не   только   лише   непоступление

 соответствующих налогов в доходную часть бюджета, это фактически

 нанесение   вреда  здоровью  нашых  граждан,  нашей  нации,  это

 страшная  беда.  Вы  можете  себе  представить  что это за водка

 реализуется,  до  чего  это  доходит?  Вот  над  этим тоже нужно

 работать. Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Була б монополія, не нада було б акцизу.

      Лавириненко. За ним Мовчан.

 

      ЛАВРИНЕНКО

 

      Лавриненко, Социалистическая партия Украины.

      Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели! Полагаю,

 что  наши  родные  Министерства  экономики и финансов страдают в

 даной  области своеобразной миопией -близорукостью. Казалось бы,

 кому  как не им надо беспокоится о пополнении бюджета. Я не хочу

 повторяться  предыдущие выступающие очень точно охарактеризовали

 ситуацию.  Она  также правильно, я полагаю, отражена и в докладе

 товарища  Сокерчака  и  хочу сам подчеркнуть, что во все времена

 государственная  казна  имела  существенное пополнение именно за

 счет  производства  и  реализации  алкогольных  напитков. Причем

 отечественного. И подчеркиваю -государственного производства. То

 есть, монополия здесь была всегда и должна быть.

      Даный  проект  Закона  должен  был уже давно быть поданым в

 Верховный  Совет,  рассмотреным и принятым. Но если этого до сих

 пор  не  сделано,  а  страна наводнена, как здесь уже говорилось

 предыдущими   выступающими,  наводнена  иностранными  напитками,

 которые,   кстати,   иностранцы   избегают   сами   употреблять,

 предпочитают  другие и когда приезжают в Украину, то пьют именно

 наши  отечественные и вина, и водку. Отсюда напрашивается вывод,

 что  те лица в Кабмине, которые отвечают за эту сферу, абсолютно

 безответственны  и  очевидно  имеют  какой-то  корыстный интерес

 вместо   государственного  интереса.  Потому  что  не  считаются

 деньги,  не  считаются те выгоды, которые должны мы извлекать. А

 только  нас  ставят  перед фактом, что, видите ли дескать, у нас

 перепроизводство  и  перепроизводство  якобы ненужной продукции.

 Конечно  она  будет  ненужной, если реклама ежедневно ежесуточно

 представляет только иностранные вина, только иностранные напитки

 и так  далее. Причем  весьма сомнительного  качества.

      Вы помните, как еще донедавна говорили, что, мол, наш народ

 травят  какой-то  чернухой и так далее, но та "чернуха" все-таки

 имела   какой-то   санитарный  паспорт.  Что  имеет  сегодняшнее

 импортируемое  изделие,  мы  знаем. Это последствия отравлений и

 так  далее.

      Наши  отечественные  товары:  водка,  вино и, как известно,

 другие  напитки,  -лучше  всех  импортных,  которые поставляются

 сегодня.   В   частности,   я   хочу  подчеркнуть,  что  сумская

 "Рябиновая"  водка  получила самое высокое признание на выставке

 мировой алкогольной продукции, но об этом ни слова в собственной

 стране. За рубежом об этом говорят -у нас ни слова.

       Я  полагаю,  что  в законе, в проекте закона, пункт 4, где

 говорится,    что    "встановити    на    спирт   етиловий,   що

 використовується  вітчизняними товаровиробниками" надо добавить:

 "державними товаровиробниками", -для того, чтобы, действительно,

 поставить  в  более  выгодное наше отечественное государственное

 производство. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан. За ним - Юхновський.

 

      МОВЧАН П.М.

 

      (198 виборчий округ, Коломийський, Всеукраїнське товариство

 "Просвіта")

      Шановний пане головуючий, шановні колеги, мені здається, що

 питання  надто  серйозне, щоб ми сьогодні так галопуючим темпом,

 як  вчора,  прийняли,  заклавши  уже відповідні проірхи у нашому

 бюджеті.  Аргументація,  яка  була  висловлена паном Сокерчаком,

 мені  здається,  і  переконливою,  і  водночас, вона страждає на

 певні похибки.

      Справа  в  тому,  що  безмитний ввіз тари в Україну -це, як

 продоження  теми,  яку  заторкнув  Поровський, обернеться і воно

 далі  і воно буде, не обернеться, а воно триватиме, як сьогодні:

 тару  завозять, розливають вітчизняний спирт, алкогольні напої у

 імпортну  тару,  і  мита  не збирають, і збитки для держави ті ж

 самі суттєві, які мають місце сьогодні.

      І  тому,  питання монополії, яке і піднімав і Поровський, і

 Моцпан.  До  речі, панет Моцпан, хотів би сказати, що, очевидно,

 Бердяєв   не   помилився,  коли  сказав,  що  СРСР  -це  логічне

 продовження  царської  Росії, тому що монополія, ви знаєте, була

 абсолютною на алкогольні напої і реалізацію за царських часів.

 Тому,   монопольне   право   мусить  бути  абсолютним.  Як  його

 забезпечити   сьогодні?   Це   нереально.   Але   простежити   і

 проконтролювати,  і  зробити  те,  що  сьогодні  вже виникала ця

 думка,  оця  парітетність  акцизних  ставок  на  ті  товари, які

 ввозяться,  і  на  наші  плюс  мито, яке, мовляв, дає можливість

 нашому  виробництву  підніматися, нічого подібного -це внутрішня

 полеміка  із,  Володимира  Мефодійовича Пилипчуком. Він каже, що

 митом  ми  будем  перевершувати і стимулювати, так розлив будуть

 тримати,  розливи  будуть  в  Україні  тримати,  які мають місце

 сьогодні. Сьогодні наклейкі тільки б були на вітчизняній тарі, а

 завтра  буде  і вже абсолютно завозиться ця тара і виготовлятися

 тара  буде  і  в  Поровського  в  Україні, і розливатися, і буде

 реалізовуватися,  і  ніякх  марок  ніхто  не  придбає. І тому, я

 пропоную,  безперечно  треба  зробити  щоб  обкладалося,  перше,

 ввізним  митом  тара,  обов'язкоао  і ніяких пільг не було, пане

 Іл'їн,  бо  це  збитки державні, це збитки загальнонаціональні і

 безперечно  треба  робити,  щоб  монополія відновилася. Як цього

 досягти?  Мені  здається,  і сидять такі розумні люди у Кабінеті

 Міністрів,   які  мусять  подумати,  бо  ті  добрі  наміри,  які

 заклвдені  у пояснювальній записці, зробити економічно доцільним

 легальний  імпорт  і отримувати більш в повному обсязі податкові

 надходження від імпорту алкогольних напоїв.

      До  речі,  дуже  цікавий  був епізод нещодавно в Борисполі,

 коли  одна  шгрупа  крадіїв  машин  викрала  разом  з імпортними

 напоями  "Аморетті",  значить,  ящик  "Аморетті"  чи  я  не знаю

 скільки  там  було  в  тій  авто, іноземній марці, вони викрали,

 розпили  у  лісопосадці всі, як кажуть, окочурились і дуже легко

 знайшли  і  авто, і тих чотири небіжчики, які розпили той напій,

 який уже розливався в Україні. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  репліку  тільки Юхновському слово

 надається поки Ігор Рафаїлович дійде. Я не знаю як царська Росія

 надавала кредити кому. Но СССР -пів-Європи кредити брали в СССР,

 а сьогодні ми берем навпаки...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь ласка...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Пошуміть... будь ласка. Це так -для того, щоб задуматься...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні депутати!

      Ми  розглядаємо  сьогодні складний закон -закон, пов'язаний

 із  підвищенням  мита на ввоз алкогольних напоїв, ми пропонуємро

 ввести мито і на ввоз посуду і таке інше. Я мушу вас попередети,

 що  справді,  якщо  ми  введемо  на  мито,  то ціна на ввезені в

 Україну алкогольні напої підвищиться. І наші вироби будуть краще

 куплятися,  але  тільки  на дуже короткий час. Вслід за цим наші

 виробничники  піднімуть  свої ціни до тих цін, які будуть стояти

 на   ввезених   імпортованих  іноземних  виробах.  В  результаті

 кількість   товарів,   які   будуть   продаватися  при  існуючій

 заробітній  платі,  буде  зменщуватися,  і  прибуток  в  державу

 зменшиться. Тому перед нами стоїть дуже важлива проблема. Я б її

 назвав  "проблема  торговельного патріотизму". І тут сьогодні, в

 переддень   роковин   Великої  Вітчизняної  війни,  в  переддень

 праздника  Перемоги,  я  з  цієї  трибуни,  як  не  дивно,  хочу

 звернутися не зі спеціалізованою доповіддю, а з певним закликом.

 Я хочу зробити два заклики.

      Один заклик -я хочу звернутись до наших виробників харчової

 промисловості.  Я  хочу  звернутися  до  них: працювати яксіно і

 виробляти  якісні  товари.  Тільки таким чином ці товари зможуть

 конкурувати  іноземними  товарами.  Дуже часто наші товари мають

 дуже добру якість, але мають дуже погану упаковку. І я звертаюся

 до  уряду  держави  прийняти  всі зусилля, вкласти скільки можна

 капіталу  в  те,  щоб  упаковка  наших  вітчизняних виробів була

 максимально принадливою.

      Другй  мій  заклик  є  до  вас, шановні депутати і до всієї

 України,  до  всіх покупців: якщо ми на кожному кроці, в кожному

 магазині   своїм  власним  прикладом  не  будем  давать  приклад

 купувати тільки вітчизняні тоовари, тільки українські товари, ми

 не  зможемі  збільшити  кількість  грошей,  які є в обігу, ми не

 зможем збільшити  заробітню  плату людям.

      Тому  я  звертаюсь до вас, шановні депутати, я звертаюсь до

 всього  населення України -шановні друзі, почніть купялти тільки

 товари  українського  виробництва,  тоді  ми зможемо вийти з тої

 біди,  в яку ми потрапили. Дякую за уавгу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  нам  надо  порадиться.  Ще є

 записано  4  депутати:  Цушко,  Семенюк,  Пилипчук  і Суслов від

 комісії - голова комісії.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Дамо  всім,  щоб  завершить це питання, враховуючи, що воно

 дійсно  має  велике  значення  в економічному плані. Будь ласка,

 тоді  Семенюк,  за нею Цушко, Пилипчук і Суслов і все. Валентина

 Петрівна...

      ШУМ У ЗАЛІ

      З місця, будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК

 

      159 виборчий округ.

      Шановний  Олександр  Миколайович,  шановні  колеги  народні

 депутати.  Хто  хотів  працювати над цим законом, той працював у

 комісії і до речі спеціалісти, які працювали там і наші колеги -

 народні  депутати  висловили всі свої думки, майже всі вони були

 враховані.  Мені  довелось не одноразово займатися цим законом і

 всі  мої пропозиції були  враховані.

      Перед...  думаю,  що комісію потрібно підтримати і прийняти

 цей   відповідно   закон.   Але   я   хотіла  б  ще,  олександре

 Миколайовичу,  щоб  ми  підняли  одну  таку  ще  проблему. Зараз

 Комісія  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності готовить

 Закон  Про  підакцизні  товари.  Сьогодні,  якщо  проаналізувати

 інвестиції,  які  ідуть  в  Україну -це в основному ідуть у наші

 підприємства   харчової   промисловості  і  внутрішню  торгівлю.

 Мається  на  увазі,  що  тут  заполонено повність продукція, яка

 завозиться  -це і пиво, це і те ж саме підприємство "Кока-кола",

 яке  сьогодні зайняло монопольне становище на нашому ринку, то я

 хочу   внести  таку  пропозицію:  доручити  Кабінету  міністрів,

 вірніше,  Антимонопольному  комітету,  проаналізувати  кількітсь

 товару,  який  ввозиться  в  Україну,  ви  значити їх монопольне

 становище  на  ринку,  які  ці  фірми,  які спільні підприємства

 зайняли  монопольне  становище на ринку, і перед розглядом цього

 закону,  який  зараз  працює,  комісія  Суслова,  щоб  м  и мали

 детальний аналіз.

      Тому   що,   якщо   взяти   по  інвестиціях,  які  сьогодні

 вкладаються  в  Україну,  зокрема в торгівлю, і в нашу переробну

 промисловість,  вони  в  три  рази  майже  в  нас  вищі, чім той

 капітал,  який  вкладається   Україною  за  кордоном.

        Я  думаю, що це суттєва така проблема, і її потрібно вже

 зараз зарання перед тим розглядом законопроекту розглядати.

       І  прошу,  шановні  колеги,  підтримати  Комісію  з питань

 фінансів  і банківської діяльності, вона детально опрацювала цей

 закон. Дякую  за  увагу.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Цушко,    Пилипчук.

 

      ЦУШКО.

 

      Уважаемые  коллеги!

      Дело  в  том,  что  мы над этим законом уже работали месяца

 три,  чтобы  снять  все  вопросы. И действительно, все перепитии

 этого закона  были   сняты  только  вчера.

      Ну,  вот  выступали  пару  коллег, и говорят о том, что мы,

 допустим,  при  ввозе  импортер договорится с покупателем, и эту

 всю  стоимость  перенесет  в тару.

      Это  невозможно.  Дело в том, что, налить, вот допустим, на

 литровую  бутылку  водки, можно ставить и ноль ее стоимость. Для

 этого  мы  и  ввели  акциз  и пошлину фиксированную в экю. И при

 любом  ввозе  по  нашему  закону  за литровую бутылку водки надо

 платить 10, 5 екю -7, 5 пошлины, 3 экю акциза. И ставь цену хоть

 ноль,  хоть  перемести  все  на  тару!

      По  таре  будут  платить НДС и так далее, другие налоги, по

 любому. Поэтому  тут  этого  вопроса  нет.

      Следующее,  в  чем  плюс  этого закона? Дело в том, что мы,

 действительно, тут протекционируем наше производство, потому что

 именно  этой  продукции   в  нашей  стране  достаточно.

      Другой   вопрос.  Вчера  все-таки  комиссия  согласилась  с

 предложение  налоговой службы о повышении пошлин. Это правильно.

 При  условии,  что  наши  органы, я имею в виду МВД, пограничные

 службы,  таможенные  службы  таже  таможенная  инспекция,  будут

 контролировать  и  проверять,  чтобы  исключить  контробанду. Мы

 собирали  совещание, где участвовали директора водочных заводов,

 они   говорят,   что  нас  губит  не  столько  налоги,  а  губит

 контробанда.  Не  могут  конкурировать,  когда водка при выпуске

 допустим  Киевского  завода стоит бутылка 250 тысяч, а продается

 140 тысяч.

      Все   говорите   о   монополии.   Я   докладывал   закон  о

 государственном  регулировании.  Помните,  какая  борьба  шла  и

 пришлось  уступить  все-таки  на два года. Но тут правы аграрии,

 потому  что  я представитель тоже аграриев. Дело в том, что если

 взять  тонну дизельного топлива, надо отдать 2, 5-3 тонны зерна,

 а если взять ее через спирт надо отдать 600-700 килограмм зерна.

 Вот в чем проблема. Решите проблему для аграриев или дотьакцией,

 или по-другому и можно устанавливать.

      Прав  товарищ  Раханский  о  том,  что  говорил выступающий

 товарищ  Моцпан.  Правы  они, что можно затратить 32 триллиона и

 ввести   монополию,   но  только  при  условии  решения  вопроса

 аграриев.  Потому  что в противном случае такая ситуация... и мы

 вынужденны особенно средние регионы и сереные регионы вынужденны

 перерабатывать зерно на  спирт.

      И  последнее.  Дело  в  том,  что  если  мы не решим вопрос

 выполнения  законов,  ничего у нас не получится. А не выполнение

 закона у нас начинается с ссамого Кабмина. Министерство финансов

 фактически,  которому  было  поручено  законом о государственном

 регулировании  выдача  лицензии,  с 23 февраля прекратила выдачу

 лицензий.  Прекращено  выдачу лицензий, нанесен большущий ущерб,

 на вывоз на экспорт не даются лицензии.

      Спасибо  за  внимание.  Прошу  проголосовать  закон сегодня

 окончательному,  потому  что  он  не  подлежит  второму чтению в

 принципе. Это ж ставки. Все обсуждалось. Благодарю.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пилипчук, Суслов.

 

      ПИЛИПЧУК.

 

      Шановні   колеги,  мене  дивує  ситуація,  яка  склалася  в

 українському   Парламенті.   Комуністи  і  демократи  помінялись

 місцями.  Комуністи  виступають  за те, щоб розбить монополію, а

 демократи  Поровський,  Мовчан  (це вже не внутрішня, а зовнішня

 дискусія) виступають за її збереження.

      Я  вам хочу сказать, що монополія існувала і при комунізмі,

 і  при  капіталізмі.  І  прийшли  всі  до висновку, що монополія

 дозволяє  диктувать  ціну  і  знижувать  якість,  тому що іншого

 немає.  І  що  запропонують,  по якій ціні, і по якій якості, ви

 мусите  куплять,  бо іншого немає. І для того, щоб було інше, то

 потрібна  конкуренція. Через те я просив би демократів забуть за

 монополію  держави  на  любі види виробництва чи діяльності, ч и

 торгівлі.  Монополія приводить до того, що страждає споживач, бо

 йому диктують ціну і якість, і він вибору не має і мусить брати.

      Друге. Відносно того, що сказав пан Юхновський, що ціни від

 цього не змінюються, тому що збільшені ціни на імпорт призведуть

 до  ого,  що  внутрішній  виробник  призведе наступним кроком до

 збільшення  ціни і вирівняє із ціною імпортного товару. То, пане

 Юзновський,  я  хочу  сказати,  що третім кроком буде те, що при

 одинаковій ціні, але різній якості, будуть куплять більш якісний

 товар.  І  то  вже  немає  значення  чи то імпортний, чи то буде

 внутрішній.  І  якщо  внутрішній  буде  гіршої  якості, то знову

 відтвориться ситуація, за якою буть куплять товар, який в рівній

 ціні,  але  вищої  якості. Я в цьому не бачу ніякої загрози. І я

 пропоную  цей закон прийняти в запропонованому вигляді через те,

 що   він   дозволить  підняти  обсяги  виробництва  внутрішнього

 продукту,   одночасно  дозволить  мати  кошти  на  переозброєння

 заводів,   тому  що  збільшення  виробництва  до  100  процентів

 потужності  заводу  дозволить  знизить собівартість без зниження

 ціни,  отримати більше коштів на переозброєння, в тому числоі на

 замовлення іншої тари і на замовлення іншої етикетки.

      В  зв'язку  з  цим,  пропоную припинити дискусію на цьому і

 прийняти    запропонований  законопроект.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Тут  одна  тільки  репліка.  Ціна  і

 купівельна  спроможність  потрібно враховувати. Тому одні можуть

 одне  купить,  а  другі  не  можуть.  Будь  ласка, Суслов. І від

 Кабміна  Ільїн.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты! Я взял слово естественно для

 того,  чтобы  поддержать проект. Хочу напомнить, что поступления

 акцызного  сбора  от  алкогольных  напитков  дают основную часть

 поступлений  от акцызного сбора в бюджет вообще, а, к сожалению,

 общее  поступление  от  акцизного  сбора,  несмотря  на  высокие

 ставки, в том числе и на алкогольные изделия, которые до сих пор

 действовали,  дают незначительную часть доходов бюджета, менее 2

 процентов  в  расчете  на год. В то время как в развитых странах

 это,   как  правило,  больше  10  процентов  или  на  уровне  15

 процентов.

      Это  свидетельствует  о  том,  что,  к сожалению, в Украине

 огромная   часть  подакцизных  товаров  ввозится  и  реализуется

 нелегально    вообще  без  налога.

      Поэтому  сложнейший  вопрос конечно о том, что такое ставки

 высокие и что такое ставки низкие. Если ставки окажутся низкими,

 то  выгодной  становится  легальная  работа, ликвидируется рынок

 левой  водки  и  ликвидируется  контрабанда,  потому  что налоги

 становятся выгодно или, по крайней мере, возможно платить. Но не

 исключено,  что  в  этом  случае  возможны  временные  и  потери

 бюджета.

      В  случае  же  завышения  ставок естественно, как правильно

 сказал, кстати, правильно оценивая ситуацию в нашем государстве,

 один  крупный импортер алкогольных напитков, он говорит: "Думая,

 что устанавливая высокие ставки на импорт, вы увеличиваите доход

 бюджета,  вы  ошибаетесь. Вы просто устанавливаете более высокие

 ставки  на таможне, которые мы начинаем платить вместо налогов."

 И когда звучат идея о том, что нужно очень резко поднять ставки,

 всегда  об  этом полезно вспоминать и полезно анализировать опыт

 прошлых  лет,  когда,  действительно, у нас потери бюджета из-за

 контрабанды  и  неплатежа  налогов намного большими оказываются,

 чем возможные потери при снижении ставок.

      Кстати,  что  касается  контрабанды,  я  хочу обратить ваше

 внимание  на  Закон  "О  контрабанде",  который  подал  на  наше

 рассмотрение Кабинет Министров и которым он предлагает вообще из

 понятия  контрабанды  нелегальный  ввоз  алкогольных  напитков и

 табачных  изделий  изкять.  Одновременно,  при  введении высоких

 ставок  на  подакцизные  товары  это и будет обеспечивать полный

 разгул  дальнейшей  контрабанды.  Но,  так  или  иначе,  мы были

 вынуждены  искать  компромиссы  с  учетом  того,  что  бюджетная

 комиссия  по  первоначально  предложенному нами проекту все-таки

 оценивала  эти  ставки,  как  заниженные, такую же позыцию занял

 Кабинет   Министров   и   было   письмо   Премьер-министра,   мы

 действтилеьно  согласились в конечном счете на повышение, прежде

 всего,  ставок  ввозных  пошлин по ряду импортных товаров, о чем

 вам здесь уже и было сказано.

      Что  же  касается  идей,  которые  здесь  звучали  в  части

 введения монополии на торговлю алкогольными напитками, то я хочу

 напомнить,  что  этот вопрос специально обсуждался и ставился на

 голосование, когда мы обсуждали проект закона "О государственном

 регулировании производства и торговли алкогольными напитками", и

 тогда,  к сожалению, идея введения монополии в этом зале голосов

 не  набрала. Эта проблема -не тема этого закона. Это тема Закона

 "О   государственном   регулировании   производства  и  торговли

 алкогольными и табачными изделиями".

      Поэтому,  я  не  хотел, чтобы кто-то, думая о необходимости

 введения монополии, блокировал бы сейчас этот закон по ставкам.

      В  целом, с учетом того, что статьей третьей закона мы даем

 временные,  но существенные льготы отечественным производителям,

 мы  считаем,  что  Верховна  Рада,  приняв  этот  закон, создает

 условия  для отвоевания внутреннего рынка алкогольных напитков в

 пользу  нашего  отечественного  производства,  что хорошо с друх

 точек  зрения:  развития  национального произвоства и увеличение

 доходов бюджета. Просим поддержать проект. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Кабміна Ильїн, заступник міністра фінансів.

 

      ІЛЬЇН.

 

      Шановні  народні  депутати,  я  хотів  зупинитася  на  двух

 питаннях,  але  уже  у  виступах  депутатів  і у виступі Віктора

 Івановича  прозвучало  те, що вчора остаточно дійшли згоди члени

 комісії,  народні  депутати  і представники податкової інспекції

 щодо   внесенн   деяких   правок   в  той  проект  закону,  який

 передбачалось   розглядати.   Вчора   остаточно,   так  сказать,

 з'ясували   свої  позиції  і  остаточно  прийняли  рішення  щодо

 збільшення   ставок  ввізного  мита,  а  по  окремих  товарах  і

 акцизного  збору  на  деякі  товари з метою захисту вітчизняного

 товаровиробника. Це також було прийнято і з ціллю збереження тих

 доходів  бюджету,  які  заплановані  на  поточний  рік. Тобто ці

 розбіжності  між  позицією  авторів закону і Кабінетом Міністрів

 були зняті.

      Друге  питання, на якому я хотів зупинитись -це питання про

 тару.  Тут виступав народний депутат, значить, Поровський Микола

 і  народний  депутат  Мовчан  і  вони  говорили  про те, що тара

 звільняється  від податків і це не вірно і так далі. Я думаю, що

 не  зовсім  правильно зрозуміли народні депутати Сокерчака, який

 доповідав,  значить,  цей проект закону. Якщо буде завозитись на

 територію України імпортна тара, вона буде обкладатись і митом і

 всіма  податками,  які  повинні сплачувати ті, хто завозить, хто

 імпортують  любий вид продукції, тобто ніхто тару не звільняє, а

 мова в законі йде про акцизний збір із лікеро-горілчаних виробів

 у  перерахунку  на  100-процентний  спирт.  Тому я хочу, щоб всі

 розуміли  що  це  питання  тари  не  стосується.  Тара, яка буде

 завозитись на територію

      (Шум у залі)

      ...Тара,    яка    завозиться    на    територію   України,

 оподатковується   всіма   податками,   які   повинні  сплачувати

 імпортери.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Никифорович, ви по суті...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ІЛЬЇН.  Тобто, я свої 2 питання, так сказать, висвітив, і я

 думаю,  що всі зрозуміли мене, що тут нема хиби, в частності, по

 тарі... І я прошу підтримати цей проект закону.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Галина  Федорівна  з  місця  сильно

 просить дві хилини. Будь ласка, Радченко. Радченко!

 

      РАДЧЕНКО Г.Ф., 442...................виборчий округ.

      Шановні  колеги,  я  впевнена  в  тому, що ніякі економічні

 перетворення  ніколи  не  дають  позитивних  наслідків,  якщо ми

 повністю відказуємось від державного регулювання.

      А  тепер  перейдемо  конкретно  до  цього  питання,  яке ми

 розглядаємо.  Запропонований  проект  я підтримую повністю, але!

 Давайте  поміркуєм  над  тим,  як  же...  до  чого...  як  би...

 досягнеться диспропорція в наших цінах на вітчизняну продукцію і

 на   імпортну  продукцію?  Звичайно,  запропонувавши  ті  ставки

 в'їздного мита і акцизного збору, ясна річ, що у нас досягнеться

 значна   диспропорція  в  цінах  між  вітчизняною  продукцією  і

 імпортною  продукцією.  І  як  цілком  вірно  наголосив  депутат

 Юхновський  про те, що наша торгівля (хотіла б ми чи не хотіли),

 але  штучно  підійме  ціни  на  вітчизняну  продукцію за рахунок

 збільшення торгових націнок. Тому я пропоную: для того, щоб наша

 торгівля не нагріла на цьому руки, встановити обмеження торгової

 націнки  на алкогольні напої вітчизняного виробництва, а іменно:

 для  міської  торгівлі - до  25%  до  ціни виробника вітчизняної

 продукції; для сільської торгівлі -до 30%. За виключенням статті

 витрат..............  сплати  процентів за банківський кредит. Я

 вважаю,  це  буде  цілком  вірно! В противному разі я вважаю, що

 наша  торгівля  виграє,  але  наш вітчизняний споживач від цього

 лише  втратить. І тим більше, втратить від цього наш вітчизняний

 товаровиробник, оскільки зниження цін він не помітить.

 

      ГОЛОВА. Микола Янович...........

 

      АЗАРОВ М.Я.

      Уважаемые  народные  депутаты,  этот документ в течение 2-х

 месяцев  проходил  проработку  в  правительстве, в том числе и в

 бюджетной  комиссии.  Определенные изменения, я считаю, в лучшую

 сторону  были  внескены  в  этот  документ  и  есть определенная

 надежда,  что бюджет не потерпит существенных  потерь.

      И  это  самое  определяет  нашу  позицию,  то  есть позицию

 Бюджетной комиссии в плане поддержки этого документа. Но я хотел

 бы  сказать  все-таки  несколько  слов.  Я  просил  бы вас через

 полгода  по  анализу  результатов  поступления  в дохожную часть

 бюджета по вино-водочным изделлиям, то есть по предмету действия

 этого закона,  вернуться  к этому  вопросу.

      И,  если  мы  существенно все-таки потеряем, я хотел бы вас

 все-таки,  так  сказать, определенную обнспокоенность высказать,

 то вернуться и восстановить ставки акциза, действующего ныне.

      Все-таки  есть  определенные  опасения,  что  иы не доберем

 определенную  часть  доходов. И я хотел бы сказать некотрым, вот

 тут  Пилипчук выступал Владимир Мефодиевич, доходы от реализации

 вино-волочных  изделий  у нас составляли в общих доходах бюджета

 около   20   процентов.  Сейчас  это  0,  7  процента.  О  каокй

 конкуренции  можно там  говорить?

      Во  всех  развитых  странах  мира  действуют  законы  очень

 жесткие,  определяющие,  вводящие  гсударственную  монополию  по

 существу на производство и реализацию  вино-водочных изделий.

      Одна  только  Украина не может на это решиться и вы знаете,

 что    мы    несколько    раз   валили,   проваливали   введение

 сооответствующей нормы в нашем  законодательстве.

      Так вот, смысл моего выступление сегодня заключается в том,

 чтобы  просить  народных  депутатов  сегодня все-таки поддержать

 этот закон, но оперативно, по результатам реальных поступлений в

 доходы  бюджета  вернуться  к рассмотрению этого вопроса, скажем

 так, через полгода.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.     Так,  спасибі. Головуємо.

      Яворівський,  одну хвилину.

      Шановні колеги, я думаю, що всі сходятьс на одному.

       Будь ласка,  Яворівський.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ.  Я,  всласне  кажучи, Олександр Миколайович, з

 мотивів  голосування.

      Я  пропоную, справді, в першому читанні цей закон прийняти,

 але  я  обов'язково  пропоную, я вірю на слово нашому заступнику

 міністра  фінансів  і голові нашої податкової інспекції, але наш

 закон,  який  ми  приймаємо,  звучить так -"Про ставки акцизного

 збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої".

      Я  б  дуже  хотів,  щоб ми все-таки пляшок, оскільки будуть

 користуватись  на митниці тільки цим законом. Через те давайте в

 другому  читанні  все-таки десь зафіксуємо про те, що податок на

 пляшки,  бо  ми  інакше  за  свої  гроші підтримуємо іноземну ло

 промисловість,  в той  час,  коли  наша  падає.

      І  друге  зауваження.  Я  пропоную і прошу депутатів мене

 підтримати,  тимчасово  встановити,  це 3 пункт закону, на 1996-

 2000  роки. ЩО це за тимчасово? Я пропоную все-таки на 1996-1997

 рік,  якраз  на  період  нашої з вами депутатської діяльності, а

 прийдуть  інші,  кращі,  і ,  можливо,  все  поміняють. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  ставлю  на  голосування  проект  Постанови

 Верховної  Ради  про введення в дію Закону "Про ставки акцизного

 збору  і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" за

 основу.

      Я  вибачаюсь,  закон.

      Голосуємо  за  закон,   я  вибачаюсь.

      За -

      Тепер  Постанову  за  основу,  вона  є  у  вас  на  руках.

      "За" -

      В цілому? Голосуєм в цілому.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Шановні колеги, там було внесено ряд пропозиції і поправок.

 Ну,  дуже  цінна була пропозиція, внесенна, що доручити Каьбміну

 зробити  аналіз  про пропорційне співвідношення і алкогольних, і

 безалговольних   напоїв.  І  десь  через  місяць  проінформувати

 депутатів  Верховної  Ради  як воно, дійсно, який має вигляд для

 того,  щоб,  мабуть, те, що сказав Микола Янович, через півроку,

 повернувшись  до  цього  питання,  ми  все-таки зробили, мабуть,

 серйозні корективи. Тому що нащот монополії державної, ми з вами

 ще до неї повернимось.

      Я  розумію чому сьогодні, я не хочу коментувати, а кожен би

 з  вас  міг  прокоментувать,  тому  що  це  жива  копійка  і  її

 почувствовали   ті,   хто   перший  за  це  взявся.  І  втратили

 державність,  втратили  все. Ну, я думаю, що нас життя заставить

 повернутись до цієї монополії.

      І   була  внесенна  пропозиція  ще  інша  Радченко  Галиної

 Федорівною  про...  встановити обмеження націнок. Я думаю, що ми

 тоже  даємо  доручення Кабміну для того, щоб у цій постанові тут

 єсть терміново внести такі-то, такі-то зміни.

      І  останнє. Ми з вами повинні визначитися. Ми проголосували

 за  закон.  Але  була  пропозиція  у  першому  читанні, внесенна

 Яворівським.  Таким  чином,  я  хотів  би  вашої  підтримки.  Ми

 прийняли  закон  у  першому  читанні.  В  цілому?  Питань немає.

 Спасибі. Другий раз не будем  переголосовувать.

 

      ШУМ У ЗАЛІ

      Закон в цілому? Голосуєм.

 

      "За" -

      Спасибі.

      Слухається  питання  про  проект Закону про вивізне мито на

 живу   худобу   та   шкіряну   сировину.   Шаланський   Анатолій

 Миколайович,  член  Комісії  з  питань  фінансів  і  банківської

 діяльності. Будь ласка.

 

 

      ШАЛАНСЬКИЙ А.М.

 

      Дякую.  Шановний  Олесанд  Миколайович!  Шановні  депутати!

 Шановні виборці! Сьогодні ми розглядаємо у другому читанні Закон

 про  вивізне  експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину,

 який  пройшов  доопрацювання  у  Комісії  фінансів і банківської

 діяльності.   Всі   подані  пропозиції  були  детально  вивчені,

 обговорені,  прийняті  відповідні  рішення,  внесені  в  таблицю

 порівняльну  для  того,  щоб ми тут у залі визначились з того чи

 іншого питання.

      Актуальність  питання, що вноситься або врегульовується цим

 законом,  очевидна.  Закон  необхідно  було  приймати  не  вчора

 навіть,  а  два  роки тому назад. Несвоєчасність внесення такого

 закону  на розгляд сесійного залу призвело до різкого скорочення

 погольв'я  великої  рогатої  худоби,  до  значного  вивезення за

 території  нашої  держави шкірсировини, да зменшення виробництва

 на  переобних  підприємствах і продукції тваринництва і шкіряної

 сировини.

      Справа   в   тому,  що  життєвий  рівень  нашого  населення

 надзвичайно  низький,  невиплата  постійна  або затримка виплати

 заробітної  плати,  невизначеність  у  ціноутворенні на паловно-

 мастильні        матеріали,       енергоносії,       відсутність

 (...........)  (...........)  сільськогосподарської продукції та

 продукції  промислового  виробництва, монополізм переробників на

 внутнішньому   ринку,   ну   і   безвідповідальне  ставленя  тих

 комерційних структур, які займаються посередницькою діяльність у

 вивезенні  вказаної  сировини  за  кордон,  призвели до того, що

 значна  частина  на  сьогоднішній  день  нашої сировини майже за

 безцінь вивезена за кордон.

      І обмеження такого обвального грабунку нашої держави, я вже

 сказав, необхідно було ставити ще 2 роки тому назад.

      Рівень   собівартості  продукції  на  сьогоднішній  день  в

 тваринництві  у  різних регіонах і навіть у різних господарствах

 радом...  поряд  розміщені  надзвичайно  відрізняються  один від

 одного.  І  тому  за  критерій  у  визначенні  реалізаційних цін

 собівартість  продукції  прийнята  бути  для  загальнодержавного

 прийняття  не може   бути.

      Справа  в тому, що на сьогоднішній день ми прийняли Закон у

 першому  читанні,  а от адміністративні органи виконавчої влади,

 починаючи   із   обласних   і   районних   управлінь  сільського

 господарства,  ввели  в  порушення  законів  про  підприємство і

 (...........)  діяльність  через  використання  форм і звітності

 форми  24,  обмеження  на вільне розпорядження товаровиробниками

 своєю  продукції  забороняється реалізація худоби, забороняється

 вивіз  її  як за кордон, так і реалізація в інші області. Навіть

 нашої держави. Це все порушення Закону, на яке аж ніяк не реагує

 прокуратура   і на  місцях , і  на   в  центрі.

      Тому  я  вважав би, що на сьогоднішній день нам необхідно в

 другому  читанні  прийняти цей закон, як закон нашої держави. Це

 призведе  до...  чи  дасть  змогу скоротити розбазарювання нашої

 продукції,  впорядкує  торгівлю  живою  худобою і шкірсировиною,

 оскільки  відповідними  пунктами  закону,  статтями  закону,  ми

 обмежуємо  її  вивіз  за кордон без сплати вивізного експортного

 мита.  Тим  самим, хоч якось захищаєм нашу і легку промисловіть,

 переробну  промисловість  і товаровиробника від тих умов, в яких

 на сьогоднішній день вони знаходяться.

      Ну,  і  насамкінець.  Я  хотів  би  ще  раз  наголосити, що

 введення  цього  закону,  ну, не зовсім в повній мірі вирішує ту

 ситуацію,  яка  склалась  у  агропромисловому  комплексі, в тому

 числі  в  тваринництві  в  нашій державі. Адже з введенням цього

 закону не змінюються ні цінові взаємовідносини між промисловістю

 і   сільськогосподарським   виробництвом.   Взагалі   економічна

 ситуація      навколо     сільськогосподарського     виробництва

 агропромислового   комплексу   не  вирішує,  не  вирішується  на

 сьогоднішній  день  ні  цим  законом,  ні тими проектами, які на

 сьогоднішній день  розробляються Кабінетом Міністрів.

      Тому,  на  це  необхідно  було  б звернути увагу виконавчих

 органів  нашої  держави,  прискорити  створення правового поля і

 створення      економічних      умов      роботи      виробників

 сільськогосподарської   продукції   на   належному  рівні  нашої

 держави.

      Я пропоную перейти, взяти порівняльну таблицю і пройтись по

 тим  статтям,  які  підготовлені  до  другого читання з тим, щоб

 прийняти рішення і ввести закон в дію.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Анатолія Миколайовича будуть?

      Будуть. Запишіться,  будь ласка.

      Питання,  шановні  колеги,  не  менш  складне,  як ми перше

 тільки   що  прийняли.  Даже  значно  складніше.  Тому  що  воно

 довгострокове.

      15  хвилин  досатньо  буде?  Я  з  урахуванням, що ми після

 перерви продовжим. Будь ласка, Цушко, Ратушний.

 

      ЦУШКО   315 Тарутинський округ, Одеська область.

      Селянська партия Украины.

      Анатолий  Николаевич,  скажите,  пожалуйста,  все-такы этим

 законом    уже    после    доработки,   после   второго   чтения

 непосредственно  производителю  будет  лучше,  действительно  те

 деньги, которые раньше попадали посреднику попадут производителю

 или нет?

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Реально  закон  визначає,  що  товаровиробник

 безпосередньо  має  право  виходити  на  світовий ринок торгівлі

 живою  худобою  і  тим  самим  отримати  ту  ціну,  яку пропонує

 покупець,   без   посередника,   виключаючи  оті  всі  отримання

 посередника.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Цього не було і не буде ніколи, у найблищі 100

 років.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Я найперше представляю тих голів колгоспу, які

 виробляли у недалекому минулому 1. 5-2 тисячі тонн м'яса великої

 рогатої  худоби  і  вміють  реалізовувати.  Дайте можливість, ми

 найдем шлях реалізації без посередника.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний, будь ласка. За ним Масенко.

 

      РАТУШНИЙ

      Я   хотів   побачити   багато   тих  голів  колгоспів,  які

 безпосередньо   експортували  продукцію  не  через  ліванців,  а

 безпосередньо  в  Ліван. Хотів би бачити їх, але в мене в окрузі

 нема  ні  мартенів,  ні  шахт,  в  мене  є сільське виробництво,

 значить,  тут  є  моя  пропозиція  така.  Ви  написали,  що вона

 врахована  частково  Суть  її  полягає  ось в чому: в Лівані без

 сумніву  свинину  їсти  не будуть і з огляду на те, що там зараз

 прогоріла американські,   а   англійські  тваринники  дуже

 капітально  прогоріли  по  експертних  оцінках  там  є експортні

 можливості   десь   порядка   на  мільярд  доларів  на  експорту

 тваринництва.  Але  працює  з українською сировиною ми знаєм які

 фірми  чи  з  яких  посередників,  які  мають  згоди  відповідну

 тут..........  інші.  Тому я хотів би знати чому ваша комісія не

 врахувала  мою  пропозицію,  де  чітко  записано,  щоб дозволити

 працювати    саме   через   вітчизняні   українські   об'єднання

 екпортерів,  а  не  працювати  ті...  чрез  ці іноземні СП, які,

 власне, здійснювали оцей поголовний вивіз худоби з України?

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я  вам  дякую  за  запитання. І для того, щоб

 відповісти  на  нього,  хотів  би  звернути увагу вашу на те, як

 створювались торгові дома і агробіржі в обласних центрах. Це той

 же  самий  варіант, тільки в зворотному напрямку -через ті біржі

 (у  різних  областях  вони  називались  по-різному)  проводилось

 забезпечення     товаровиробників     мінеральними    добривами,

 нафтопродуктами  і  таке  інше. Так от, монополізувавши на рівні

 області  через  відповідні  управлінські структури оцю торгівлю,

 там  ціени  довели до таких здирнецьких, що на сьогоднішній день

 ні одне поважаюче себе господарство через них не торгує.

      Створити  ще  одного  такого  монстра я не хотів, щоб потім

 брати  на  себе  відповідальність  за ту здирницьку позицію, яку

 вони займають.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Масенко, будь ласка.

 

      СТЕПЕНКО В.І., 331 виборчий округ.

      Олександр Миколайович, Масенко мені передав.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Да я записаний там слідуючий - хай не хвилюються!

      Анатолій Миколайович, я з вами розмовляв (і тоді на комісії

 ми  говорили)  -от  все-таки ви поясніть, чим визвано оце, що ви

 говорите  (я з вами категорично не згідний, що... і ви фахівець,

 ви  досвідчена  людина),  знаєте,  що  різке зменшення поголів'я

 відбулось  не через те, що його закупили за кордон. Це просто ми

 так, до кожного закону вішаєм всіх собак на нього...

      Я  хотів  би вам задать таке запитання. Чому все-таки, якщо

 це  вигідно  продавать  за  кордон,  не  займеться  цим питанням

 держава?  Чому  все це передається комерційним структурам? І хто

 яку поніс відповідальність, адже там не просто була продажа -там

 іще  було сплошне порушення тих законів, які у нас діють? Чи цим

 питанням  займалась  комісія  і  цікавилася, чому все-таки у нас

 така  держава,  яка  не  цікавиться  тим,  що  робиться  у нас в

 сільському господарстві. Дякую.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я  вам  вдячний за запитання. Да, дійсно, ви

 підняли   абсолютно   привильне  запитання.  Десь  відсотків  5,

 максимум 10 вивозиться за кордон, все інше дорізається на місці,

 це  рез  що  іде спад виробництва, через диспаритет цін,.... про

 які я попередньо говорив. Ну, тут ми з вами, ну, однодумці.

      Що   стосується  позиції  держави в даному випадку, то, ну,

 візміть  той  же самий факт поставки нам вчорашнього розглядання

 поставки  товарного  кредиту в Сполучених Штатів, коли все через

 державні  гарантії віддається в руки комерційним структурам. Це,

 мабуть,  та  лінія,  коли  необхідно,  ну,  створити стартовий б

 капітал для майбутніх наших державних чи приватних структур. Оце

 теж мабуть? позиція виконавчої влади, Кабінету Міністрів в цьому

 питанні. Так  що  тут я іншого нічого не  скажу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується перева на півгодини. Після перерви

 Бойко   перший задасть запитання.

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бойко, до  запитання. А  за  ним  Семенюк.

 

      БОЙКО.

      Шановний доповідачу! В принципі, що необхідно зробити якісь

 кроки  для  виходу  тваринництва  із кризи, згідні ми всі. Але є

 деякі  цифри.  На  1995 рік у нас було 17 мільйонів голів худоби

 взагалі, десь біля 4 - 4,5 мільйони в приватному секторі.

      Вивезено  350  тчсяч голів худоби за 1995 рік. Падіж худоби

 склав  біля  450  (  з а  різними  даними) 500  тисяч  худоби.

      І  от тут, у нас, у Верховній Раді, в цьому приміщенні, при

 обговоренні  данного  законопроекту,  багато  депутатів,  в тому

 числі  і  я, схиляємось до того, що йде лобування двома групами.

 Одна    група    захищає   інтереси   виробників   -переробщиків

 м'ясокомбінати,  які зацікавлені в низькому рівні цін на худобу,

 друга  група  протидіє  цьому.

      Якщо  залишити  такий  варіант,  як ви пропонуєте, то це не

 буде  означати,  що  ми  фактично даємо можливість наживатись на

 виробництві  і  переробці  м'яса  м'ясокомбінатам, додушуючи уже

 безпосереднього  виробника  цієї  продукції.

      То, що  нам  тут  весь  час  говорять  про ....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідайте,  зміст  зрозумілий.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.   Дякую. Я зрозумів  ваше  запитання.

      Я  трошки  не  зрозумів  цифрові  дані,  які ви назвали -це

 350...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Цифрові  дані  такі,  що  17  мільйонів було в

 громадському і 4, 5 в приватному великої рогатої худоби. А разом

 було  десь   24  мільйони.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я  хочу  по суті поставленного запитання.

 Хто  кого  лобує  і  які  з  прийняттям  цього  закону наслідки.

 Найперше  слід  врахувати  той  факт,  що  перед цим ми прийняли

 досить   правильний   закон   про  ососбливості  приватизації  в

 агропромисловому   комплексі,  відхиливши  вето  Президента,  де

 встановлюється   ну   більш  впливова  дія  товаровиробників  на

 ціноутворення  і  більш  справедливий  перерозподіл прибутку від

 реалізації   торгівлі   мясними  виробами  і  таке  інше.

      Що ж стосується, безпосередньо цього закону, як він захищає

 товаровиробника,   то   дійсно   товаровиробник   може   реально

 реалізувати   свою   продукуію   за   тими  цінами,  не  нижчими

 індикативних.  Це  вже  у  постанові  дається завадання Кабінету

 Міністрів  відпрацювати  ці індикативні ціни і таким чином зняти

 монополію переробників на  одержання прибутку.

      Ну, дуже просто, у товаровиробника єсть можливість вибору в

 реалізації своєї продукції.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Значить,  тут  не нада багато думать для того,

 щоб  було  вигідно  і  товаровиробнику і переробнику, то держава

 повинна  взяти  на  себе  мінімум  60  процентів  дотації. І всі

 питання  зразу  знімається.  І це мало-мальські грамотним людям,

 хто  володіє балансом в межах області, району, тим паче держави,

 то це все зрозуміло.

      А  ми  хочем,  як  кажуть,  на  шару все робить і нічого не

 получать.

      Будь ласка, Семенюк, Пронюк.

 

      СЕМЕНЮК.  159 виборчий округ, депутат Семенюк.

 

      Шановний  доповідачу,  скажіть, будь ласка, наша пропозиція

 відносно  того,  що  дозволити  експорт  власної  продукції  тим

 підприємствам,  які  займаються... нашим вітчизнянним фірмам, не

 враховано від нашої Комісії з питань вгропромислового комплексу.

      Дайте  мені відповідь на таке просте питання. Відповідно до

 статті  6  закону про власність реалізація продукції не залежить

 чи  внутрі,  чи  за  кордоном.  Для  мене, як власника, значення

 немає.  Якщо  ми  відкидаєм  власного вітчизняного, тим самим ми

 відкидаєм  і  індивідуальний  сектор.  Сьогодні  в нас є система

 споживчої  кооперації,  заготконтори, які закупляють в населення

 продукції  і  реалізувуюють  по  тій  ціні, де їм сьогодні можна

 купити.  Для мене, як власника, нема значення, де його продавати

 внутрі   країни,  за  кордоном,  але  головне,  щоб  я  отримала

 прибуток.

      Якщо  сьогодні  наша пропозиція не врахована, скажіть мені,

 будь  ласка, ті договора і ті контракти, які заключені системами

 споживчої   кооперації,   закрема,  в  мене  є  лист  від  цілих

 підприємств  споживчої кооперації Автономної Республіки Крим, де

 вони  підтверджують,  що  сьогодні контракти, які заключені ще з

 1995 року з прийняттям цього закону будуть розірвані. Крім того,

 продукція,  яка  зараз  вже єсть на складах, буде гнити, тому що

 підприємства  (якщо  взяти  по  аналізу легкої промисловості) не

 можуть закупити.

      Чи  не краще було б Комісії з питань фінансів і банківської

 діяльності ставити питання:

      Перше  те,  що  говорив  Олександр  Миколайович.  Виділення

 дотація для селянина або створення фонду підтримки тваринництва.

 Коли ми ставили питання від аграрної комісії, це дуло відкинуто.

 І чи не кращу бело б все-таки врахувати нашу пропозицію? Я  тоді

 буду у виступі ще говорити. Дякую.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Я вам дякую за запитання і хотів би зосередити

 вашу  увагу  на  слідуюче.  Заготівельним  організаціям ніхто не

 заборонив  проводити  цю  діяльність,  і  розрахункові  ціни  на

 введення вивізного експортного мита показують, що певна вигода з

 цього єсть.

      Інша  справа, я хотів би, відповідаючи на ваше питання і на

 питання  Ратушного,  сказати,  що  у  порівняльній  таблиці єсть

 пропозиція  через  вітчизняні  українські  фірми або об'єднання,

 ними  засновані,  здійснювати  експорт  цих  товарів  без сплати

 вивізного   мита.

      В  принципі  це  питання  поставиться  на  голосування.  Як

 визначиться   зал,  я  не  заперечую.  Ттому  я  вважав  би,  що

 попередній ний відхилення позицій, коли товаровиробики, юридичні

 особи  можуть  закупляти  в  населення  для подальшої реалізації

 худобу, вирощену на своїй території, це конечно притискає часний

 сектор або приватний сектор у реалізації своїх можливостей.

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Та  ні. Закон про власність не порушується. Ваша власність.

 Реалізуйте її, для цього все єсть всі можливості.

      ГОЛОС З ЗАЛУ. НЕ ЧУТИ

      Ніхто  нікому  нічого  не  забороняє. Просто встановлюється

 в'їздне  мито.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу  з  місця...  Ми  вам  слово дамо для

 виступу. Пронюк. Кияк.

 

      ПРОНЮК

      (...........) 205, Євген Пронюк, Українська республіканська

 партія.  Шановний  пане  доповідачу!  У мене до вас 2 запитання.

 Перше  -це  чи  достатньо захищені от будуть наші виробничники у

 сфері  поставок  на  шкури?  Вони...  тут 30 відсотків їх митної

 вартості дається і я трохи засумнівався, що це буде достатньо. Я

 хотів  би  може  ви б навели   якісь розрахунки.

      І  ще  одне  запитння.  Ви  сказали, що в той час, поки той

 закон приймався у першому читанні, тепер ось в другому, поки йде

 і  він запізнився(...........) його розглядом, що Україна багато

 втратила.  То  чи  немає  сенсу  в  постанову про його прийняття

 зазначити,  що  він  вступає  в  дію  з  моменту прийняття, а не

 публікування. Прошу. Дякую.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Дякую  за  запитання.  Що  стосується захисту

 наших вітчизняних товаровиробників у плані забезпечення шкірами.

 Це  було  перше  запитання.  Ну, як ви бачите із запропонованого

 тексту  законів,  всі шкіри, які підлягають під код товару 4101,

 4101,  4102, 4103 -90 тисяч, це весь перелік шкір, на які навіть

 власний  товаровиробник  не  має  права без мита вивозити. Тому,

 цей...  Чи ви говорите, що ставка низька. Ні, є слідуюча таблиця

 розрахунків.  Якщо  у вас її немає, я можу привести дані, ну, за

 браком  часу...  я  вам  її запропоную і ми домовимся, що ставки

 нормальні.  Так,  вони  захищають,  і  дають  можливість  якість

 керувати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кияк. Чернявський.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я вибачаюсь, друге запитання по постанові. Ну,

 я  вважав  би,  що  приймем  закон  в  другому читанні і піде до

 постанови потім ваша пропозиція, може буть врахована.

 

      КИЯК Т.Р.

      Дякую (Кияк, Чернівці)

      Шановні  колеги,  даний  проект  закону значно кращий, його

 треба  приймати  саме  сьогодні,  бо має перед собою дані, що за

 останні  3  тижні,  використовуючи  юридичний  вакуум, гарячково

 вивозяться десятки тисяч молодняка.

      Але з іншого боку, чи не попадаємо ми з-під гріму на дощ? У

 своєму  виступі  я  говорив:  так,  мито  потрібне. Але ставка в

 відсотках його оптимальна десь 30%, бо ми виключаємо сьогодні із

 поля конкурентного, дійсно, іноземних поседеників, в той час, як

 з нашими посередниками ми втратили значно більше.

      Щоб  не  бути  голослівним,  цитую  відповідь  мені  Служби

 Безпеки:  "У  зв'язку  з  відсутністю  досвіду  експорту великої

 рогатої  худоби  у державних та комерційних структурах в Україні

 цими ринками за декілька останніх роки заволоділи іноземні фірми

 з орієнтацією реалізації продукції в країни Близького Сходу.

      Маючи  багаторічний  досвід  роботи  в цій сфері, розвинену

 інфраструктуру,  численну  флотилію кораблів для транспортування

 худоби,   а   також   пропонуючи   ціну   вищу,  ніж  українські

 заготівельники, вони купують худобу по всій країні, зосереджуючи

 увагу  на  найбільш  цінних  породах і молодому поголів'ї, таким

 чином стимулюючи якість поголів'я".

      Ваша думка,  будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Ну, що стосується молодого поголів'я, то ми її

 обмежили  ваговим  цензом  у  350  кілограм.  При нинішніх наших

 середньодобових   приростах   молоде   поголів'я  не  може  бути

 вивезене.  А якщо хтось працює із кілограмовими середньодобовими

 прибутками,  приростами, то це на здоров'я йому, він не втратить

 і держава від цього не втратить. Спава в іншому, що дійсно у нас

 досвіду  в  цій  торгівлі  мало.  Реально ми відкриваєм шлях для

 торгівлі   із   іноземними   посередниками   тільки   конкретним

 товаровиробникам.  І  чому?  Тому,  що,  ну,  це живі гроші, які

 повинні  поступать  сьогодні  у сільськогосподарське виробництво

 для підтримки його на плаву.

      Всі   інші  посередницькі  структури,  ну,  виключаються  з

 введеням  цих митних вивізних ставок і держава від цього повинна

 виграти.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський. Швидкий.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

 

      Дякую.  Олександре Миколайовичу  і шановний доповідачу, я в

 своєму виспуті при першому розгляді цього закону, проекту закону

 у  Верховній  Раді  говорив, що це, прийняття цього закону це не

 вирішує суть питання. Жодна країна світу таким шляхом не захищає

 свого  товаровиробника, потрібно встановити ціну, яким шляхом чи

 дотацію,  чи ще інше, тоді тільки ми можемо вирішити це питання,

 забороняючи  ми  все  равно  будем  створювати  правильно  чи не

 правильно якісь струртури, які будуть спекулювати на цьому ділі.

 І  ви ж подівіться, і ви ж самі правільно назвали, що не вивезли

 худобу,  а  вирізали. Основна частина вирезана, тому що сьогодні

 товаровиробнику не вигідно займатися тваринницькою продукцією.

      Я  назву  такі  цифри,  я  думаю,  що  сумчани, мої виборці

 підтримають  мене  в  цьому,  от  дивиться,  у  ті  часи, які ми

 називаємо  були не сприятливі і так дальше. Від множення ціни на

 хліб,  на  зерно  і на молоко було як один до двух і на м'ясо як

 один  до десяти. Подивиось що сьогодні робиться, як один до один

 і  до  п'яти,  тобто  від  множення  навіть,  ну,  три галузі до

 тваринницьких  галузей...  ну,  звіряче,  а  не  людське,  можна

 сказати...  І  якби тварини відповідали і мали право мислити, то

 вони  б сказали, хто керує в країні цими галузями... Я говорив і

 попередньому  керівництву,  ну думаю, що сейчас прийшли до влади

 ті  люди,  які  розберуться  нарешті  в  цих  питаннях і не оцим

 законом  -18%  взуття  ми  в  минулому  році  тільки виробили на

 Україні!..   В   чому   ходить  -я  задавав  запитання.  Давайте

 задумаємось.  І  я  буду голосуваать і підтримаю, якщо цей закон

 сприятиме.  Він навпаки -замість того, щоб уряд, наш рідний уряд

 займався цим питанням, ми йому даємо в якійсь мірі віддушину для

 чогось... Я вибачаюсбь за затримку часу.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я  вам  вдячний  за такий широкий коментар. І

 хотів  би  підтримати  вас. Дійсно, на сьогоднішній день.. ну, в

 вотні  з  вигідніше переробить кукурудзу на спирт і реалізувать,

 ніж  перепустить  черз  тваринництво  і  отримать  збитки.  Це -

 однозначно!  Тому  я  думаю,  що немає тут ніякої... ну, іншого,

 альтернативного  аріанту,  як  наводить  порядок в економіці і в

 агропромисловому   комплексі,   у   фінансовому  забезпеченні  і

 економічному його забезпеченні.

      Але  в  даній  ситуації  необхідно  якось  захистити  своїх

 переробників,  в найпершу чергу. Отим же самим шкіряним фабрикам

 дать якусь реальну продукцію для переробки і подальшої перробки.

 Ціну  ж...  не  предсмет  цього закону ціна -давайте ж розділять

 предмет  цього  закону і інших законів. Я з вами погоджуюсь, але

 давайте  протокольно  дамо  доручення  чи  в постанові визначимо

 термін  Кабінету Міністрів розробить якийсь механізм нормального

 ціноутворення!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Швидкий.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Сідайте, будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Миколайович.... Сідайте, будь ласка...

 Шановні   колеги,   значить,   ми  повинні  перед  тим  як  його

 обговорювать  постатейно,   а  ми  і  так повинн це робить, тому

 що...  єсть  у  нас  депутати, які бажають просто висловитися не

 запитанням, а висловити  свої думки.

      Тому  перед  тим,  як перейти до постатейного, я хотів би з

 вашого  дозволу, щоб ми, трошки порушивши процедуру, але питання

 це  трошки розкрили більш  глибше, якщо не заперечуєте.

      Будь  ласка,  хто  у  нас  записався?  Семенюк. Будь ласка,

 Валентина Петрівна.

 

      СЕМЕНЮК В.П.,  159 виборчий  округ.

      Шановні колеги народні депутати, я розумію всю складність і

 ту  турботу  уряду  про  те, що сьогодні потрібно   дійсно  щось

 робити,  упорядковуавти  відповідно  експорт  живої  худоби, але

 сьогодні  такими  кроками,  забороною  фактично  ми  не  зможемо

 фактично      допомогти      товаровиробникам,     безпосередньо

 сільськогосподарським.

      Сьогодні  ви всі знаєте, що державного замовлення того, яке

 введене  тільки на зерно, його вистачає для колгоспу придбати 1,

 5  гусениці для трактора, не говорячи вже про те пальне,  про ті

 всі інші  запасні  частини.

      Тому сьогодні, мені кажеться, перд прийняттям цього закону,

 треба  глибше  вникнути  в це питання. Сьогодні для підприємства

 легкої  промисловості  потрібно в першу чергу тупо долати кризу,

 яка є неплатежеспроможності, зокрема, виділити кредити, щоб вони

 могли  закупити  у нас сільськогосподарського виробника гроші...

 то єсть  шкіру і  ту худобу, яка їм для них   потрібна.

      Друге. Сьогодні для сільськогосподарського товаровиробника,

 я  повторюю,  як  це  робиться... у 90 відсотків країн світу іде

 дотація  для села.

      Крім того, я ще б хотіла наголосити, що сьогодні потрібно і

 усім  комерційним  банкам  давати  кредити,  і  це  я  наголошую

 особливо  дл  Комісії з питань фінансів і банківської діяльності

 не  під  300%,  а під такий відсоток, щоб можна було запрацювати

 виробництву.

      Сьогодні  монополія  банків -невиділення кредитів, сьогодні

 монополія  виробника,  це  теж,  що  довго блокувався Закон "Про

 особливості  приватизації  в  АПК",  це та оренда з викупом, яка

 поклала  на  лопатки  нашого  товаровиробника.

      Крім  того,  я хотіла б навести такі цифри, шановні колеги,

 відповідно  до  аналізу за 1995 рік по всіх областях 25% по всіх

 областях  України збитковість тваринницької продукції по Україні

 склала  16,  2  %.  А  є  такі  областя,  як Кіровоградська -37,

 Дніпропетровська  -30,  Житомирська  моя -15. Скажіть мені, будь

 ласка,   чим   можна  компенсувати  сьогодні  ось  ці  затрати?

      Тому  наша  комісія виходила з того, що сьогодні приймати

 цей  закон  потрібно,  але  урахувати  всі  наші  пропозиції від

 Комісії  з  питань   агропромислового  комплексу.

      Крім  того, я хотіла б сьогодні ще наголосити, жаль, що тут

 сьогодні  нема  Миколи Яновича, нам потрібно при розгляді Закону

 "Про  бюджет",  його,  напевно,  вже зараз потрібно переглядати,

 ставити питання про виділення коштів для підтримки тваринництва.

 Тому   що   сьогодні,   не   підтримуючи   село,  ми,  фактично,

 товаровиробники   в   результаті  того,  що  воно,  тваринницька

 продукція  для нас не рентабельна, буде вирізатись скот, тому що

 виробляти  ту  рподукцію, яа нерентабельна, в період дикого, я б

 назвала,  такого  базару, ні  один  товаровиробник  не  буде.

      І  тому  я б хотіла, щоб, Олександре Миколайовичу, все-таки

 йшли ми постатейно, врахували всі ті пропозиції, нашої Комісії.

      Крім  того я хотіла б ще добавити, що наша Комісія, правда,

 трошечки із запізненням, не подала ще одну інформацію, Це те, що

 переробні підприємства, які сьогодні закупляють у м'ясокомбінаті

 шкіру,   не   вивозили.   Це   зокрема  переробленні  вже  шкіри

 (..............).  Це  шкіри,  які  відпрацьовані.  Тому що така

 схема,  яка  сьогодні  подана,  вірніше  відпрацьована  багатьма

 підприємствами,  де  ввозиться відповідна шкіра за копійки, дуже

 надтонадто турбує нас.

      Крім  того,  я  хотіла  б  іще  обов'язково  нагадати нашим

 шановним колегам народним депутатам. Всі, їдучи на округ, ми всі

 кричимо  ой-ай-аяяй  чому  заробітна плата в селі така низька. А

 все  це  від  того,  що  диспорітет  цін, зокрема на твариницьку

 продукцію, на сільськогосподарську надто великий.

      Хто  сьогодні  чув,  як  я виступала і говорила, що захищаю

 споживчу ооперацію. Це та ще кооперація, яка дає в селі сірники,

 яка сьогодні завозить хліб, сіль, олію, все те, що необхідно для

 села.

      Тому   сьогодні  забороняти  реалізовувати  індивідуальному

 сектору  ту  продукцію,  яку  вона виробляє -це фактично злочин.

 Чому   я   так   говорю,   тому  що  сьогодні,  якщо  взяти  для

 інідивідуального  сектору,  немає значення хто в них купить, але

 головне для нього за що він купить.

      Декілька  днів  назад, будучи на округу, до мене звернулася

 одна  жіночка  із  села  Пар........ Попільнянського району, яка

 сказала:   "Я  раніше  за  придбаного  бичка  могла  придбати  3

 холодильники.  А сьогодні мені потрібно було рік складати пенсію

 і  годувати  два  роки бичка, щоб я могла купити холодильника. Я

 думаю, що нам потрібно сьогодні над цим задуматися.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко, будь ласка.

 

      КИРИЛЕНКО.

 

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги депутати.

      Я хочу підтримати мою колегу, що виступала переді мною. Без

 поправок,   які   внесла   Комісія   з  питань  агропромислового

 комплексу,  земельних  ресурсів  та  социального  розвитку села,

 закон буде  біднуватий і навіть поверхневий.

      І ще раз хочу підтримати ту думку, яку вже висловили переді

 мною депутати. Чому виникла проблема і чому ми кинулись приймати

 цей  закон.  Збиткова продукція, але надзвичайно життєво важлива

 для  держави,  твариницька,  просто  знищується  як збиткова. Ми

 можем  дожити  до часів, коли твариницька продукція вітчизняного

 виробництва зникне взагалі з прилавків.

      Олександре  Миколайовичу,  ви  не раз наголошували, що цією

 продукцією наш ніякий ні Захід, ні Схід не накормить.

      Тому   ці   дві  поправки  нашої  Комісії  агропромислового

 комплексу треба підтримати, щоб хоч в якійсь мірі підтримати. Це

 далеко  не  повна  міра,  вона не компенсує, далеко не компенсує

 відсутність дотацій, але хоч в цій мірі треба допомогти.

      Дякую і прошу підтримати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ

      Я  почну з цитати заступника голови Служби Безпеки України,

 який в статті" Еконмічна безпека і гарантія суверенітету" писав,

 що "... значної шкоди економіці держави завдають збитки бантерні

 контракти  на  вивезення за межі України великої рогатої худоби,

 які  укладаються  при посередництві різних недержавних структур.

 Так   сільськогосподарськими   підприємствами   Житомирської  та

 Одеської   областей   протягом   1994  року  іноземними  фірмами

 "...............",       "............",          "...........",

 "..........",  ".............." Німеччина і Австрія було продано

 більше  85 тисяч голів рогатої худоби з таки співвідношенням: за

 один  кілограм  живої  ваги  -два  з половиною кілограми палива,

 тоді,  як  відповідно до світових цін, це співвідношення у двічі

 більше. Тому сільськогосподарські товаровиробники втрачено майже

 10 мільйонів американських доларів.

      Тобто,  є проблема. Вона полягає в тому: є ринок, який, без

 сумніву,  треба  використовувати,  є товар тут. Питання полягає:

 хто    буде    на    тому   ринку   працювати   чи   український

 сільськогосподарський  товаровиробник, чи український експортер,

 чи  нашу  худобу  буде  вивозити посередник іноземний, який буде

 наживатися  і  вивозити  за такі ціни, по такому співвідношенню,

 користуючись  тею  ситуацією  жахливою, яка скадена в сільському

 господарстві.

      Тому  саме  під  цим  кутом  я вніс пропозицію до змін, щоб

 дозволити працювати справді вітчизняному експортеру, як прийнято

 у  всьому  світі.  Без  сумніву,  створити  для нього відповідні

 умови.  Ми  повинні  це  зробити.  Я думаю, цей закон  у другому

 читанні  з зврахуванням тих змін і доповнень дозволить працювати

 саме  в  тому  напрямку і захистить і наш ринок. Бо вже ситуація

 справді  склалася  така,  що  вже...  вже  не  корови лишилися в

 колгоспах. Там вже кози лишилися по надоях.

      Я  думаю,  що якщо ми розумно підійдемо до тої ситуації, то

 можна  і покращити і племінну справу в сільському господарстві і

 ясно,  якщо  Уряд  буде  працювати в тому напрямку з новим віце-

 прем'єром  Зубцем,  який  є  спреціаліст  в  даній  галузі, буде

 працювати   єфективно,   то  така  ситуація,  яка  описана,  яка

 заслуховується,   до  речі,  на  нашій  Комісії  по  боротьбі  з

 оргзлочинністю з даному питанню, така ситуація, яка складалася в

 1994  році,  в  1995  році,  вона  складатися не буде. І це буде

 приносити прибуток державі, а не збитки. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні колеги! Щоб приступить, дозвольте мені 2-3 хвилини.

      Ми  з  вами  не  відчуваєм  -а якщо відчуваєм, то далеко не

 всі  -глобальність  самого  питання,  яке ми розглядаєм. Ми за 4

 роки  скоротили  вживання  м'яса  на душу населення у 2, 7 раза.

 Вдумайтесь! У 2, 7. Хто нагодує 52 мільйони населення через рік,

 через 2? Справа не в кількості експорту. Хто балансом сьогодні в

 державі  -нам  це  питання  потрібно  ставити -володіє і хто цей

 баланс  хоче підтримати? Думаю, що Кабінет Міністрів не володіє.

 Це  перше.

      Друге.  Я вам наведу цифри, а ви вдумайтесь. 1970 рік. 1990

 рік,  вибачаюсь.  Забито  великої рогатої худоби 8 мільйонів 900

 голів. 1995  рік - 5  мільйонів  200.

      Свинопоголів'я.   1990  рік - 10  мільйонів. 1995 рік  -  3

 мільйони 200. Втричі.

      Мілка худоба. 1990 рік - 2,5 мільйони. 1995 - мільйон 400.

      Другий  розділ:  зхаготовлено шкір, а я дальше скажу, за це

 говорив  Чернявський, 8 мільйонів -1990 рік і заготовлено шкір у

 1995  році  державою  3  мільйони  180.  А 52 мільйони населення

 залишається. Ми ж не експортуєм, люди ж не виїжджають.

      Свинопоголів'я  було  майже  9  мільйонів,  в  1995  році-1

 мільйон 400 шкір з 9 мільйонів.

      Мілке  тваринництво  -3  мільйони  100,  і 1995 рік -всього

 мільйон 700.

      А  тепер давайте подивимся експорт. 1990 рік, експорт шкіри

 великої  рогатої  худоби  становив  400-420  тисяч,  1995 рік -2

 мільйони. То єсть, вивозиться не тільки тварини -це мізер, це 4-

 5%, шкіра вивозиться.

      Свиней шкірсировини майже так на так.

      Мілка  шкіра:  вівці і т. ін., -вивозили 103 тисячі, в 1995

 році майже 660, то єсть в 6 з половиною разів більше. Крім того,

 вивезено  в  минулому році майже 400 тисяч голів великої рогатої

 худоби разом зі шкірою.

      В  Україні  працює  14  шкіряних  заводів.  На  цих заводах

 працювало   до   1990   року  15-15,  5  тисяч  людей.  Сьогодні

 завантаження  шкіряних  заводів  від  8  до 15%, кількість людей

 скоротилась в 3,5 рази.

      Виробляли  обув  на 52 мільйони населення 182 мільйони пар.

 По  3 з лишнім, по 3 з половиною пари. В минулому році, як казав

 Чернявський,  по одному каблуку на брата -18, 7 мільйони всього.

 Тобто, менше , ніж по парі, в 3 рази.

      Тому,  сьогодні  питання  стоїть, я б сказав, в глобальному

 плані.   Ми  з  вами  переживаєм  парадокс,  який  парадокс  тих

 недолугих реформ, за які так багато ведеться мови.

      Перше.   З   одного  боку,  ми  не  маєм  право  морального

 заборонити  експорт,  но  ми  не маємо морального права залишити

 свій  народ  голодним,  тому  що  завести  продуктів  харчування

 м'ясних така держава не в змозі на 52 мільйони.

      Друге.  Ми  розпальовуючи колгоспи, роблячи їх акціонерними

  чи   пайовими,  в  той  же  час  паюєм  чи  робимо  колгоспи  в

 промисловості.   В  селі  ліквідуєм  колгоспи,  а  впромиловості

 колгоспи створюєм. Де ж наш підхід і де лінія в тих реформах, за

 які так багато ведеться мови.

      Тому я вважаю, сьогодні перед тим як приймати цей закон, ми

 його  безперечно  повинні  прийнять,  тому що сьогодні це ще, як

 кажуть,  одна  якась  невеличка ниточка, яка дає можливість, що,

 заробити  копійку,  купить  пальне  і провести комплекс весняно-

 польових  робіт.  Чи весною, а відводиться дві неділі всього, чи

 осінню,  коли відводиться дві неділі на збиральні роботи? Но нам

 питання  соїть  хто  буде  цим  займаться:  чи  ті 72 комерційні

 структури  під  видом  СП,  чи  ми  повинні  що? Мабуть прийняти

 відповідний  закон,  який  би  міг  чітко визначити як дотаційну

 галузь тваринництво і монополію держави на експорт тваринницької

 продукції,  в першу чергу, племінної, племінного поголів'я, а не

 м'ясного  чи  молочного.  Тому  я  просив би вас при обговоренні

 даного  питання  не  просто  виходити  з  часного  підходу, який

 сьогодні   зробили,   що  більшу  ціну  зробили,  воно  ляже  на

 собівартість  продукції через мито хочем ми цього чи не хочем, і

 виграша  тут  державі  не  буде.  Но  то, що ми сьогодні людей і

 голодних  і  босих залишаєм, ось у чому проблема. І я думаю, що,

 нажаль, далеко не всі розуміють і тому кабінеті, і в цьому залі.

 Тому  я просив би щас, коли ми будем постатейно розглядать, коли

 ми  будем  голосувать,  давайте  ми,  як  кажуть,  по-державному

 підійдем  до  цього. І не будем користуваться тим, що сіюмінутна

 вигода  окремих  керівників  чи господарств -це вигода для всієї

 держави.  Нічого  подібного!  Це  вигода  окремих,  а держава -у

 величезному  проігриші,  тому  що з 70-ти кілограм м'яса на душу

 населення  зійти  до  27-ми сьогодні, то на кінець того року вже

 буде 18 кілограм...

      А зараз, Антолій Миколайович, будь ласка,  на трибуну.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.

      Ну,  пропонується перейти до постатейного голосування і для

 визначення кінцевого результату.

      Взагалі  я  хотів би сказати,  що отаку позицію займать, що

 ми  подали  поправку,  вона повинна бути любою ціною врахована -

 трошки  несправедливо,  адже  якщо  говорить про те, що поправка

 Комісії  з  питань  агропромисловго комплексу, де говориться, що

 вивізне  експортне  мито  нараховується митними органами України

 внаціональній   валюті   і   перераховується   на   рахунок  тих

 товаровиробників,  чия  продукція  експортується. Але ж це чітко

 визначено  статтею  17 Закону України "Про єдиний митний тариф".

 То  давайте спочатку внесем зміни до цього закону, а потім будем

 цей творить. І по-іншому як?

      Я  пробачаюсь за такий коментар... Мабуть, постатейно будем

 іти?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Антолій Миколайович, давайте праву колонку

 так з лівою...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      У  вас єсть під руками. Значить, давайте з першої сторінки,

 порівняльна таблиця. Ви зачитуйте так, по вертикалі, і ми йдем...

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Значить, порівняльна таблиця, я зачитую праву

 колонку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ... З метою  захисту  споживчого ринку України

 інтереси  вітчизняного  товаровиробника та подальшого поліпшення

 структури експорту, Верховна Рада України  постановляє:

      Перше. Затвердити такі ставки вивізного експортного мита на

 товари, що вивозяться за межі України. Код товару: велика рогата

 худоба  жива, млодняк великої рогатої худоби, вагою не більше як

 350  кілограмів, ставка мита у відсоку до митної вартості товару

 75,  але  не  менше,  як  1500  екю  за  тонну.  Ну, і так вагою

 більше...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну  хвилиночку...  Так будем по порядку іти.

 Значить,  це, не дивлячись на те, що збільшили, це приміром у 3-

 3,  5 рази менше ціна, ніж ця ппродукція коштує за кордоном, щоб

 ви знали.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ...   Ну,  найперше,  якщо  ціна  на  умовах...

 середньо  конкурентна  ціна,  пкспортна  ціна  на таку категорію

 мололдняка становить 2500 доларів США, то в нас виходить 4315. Я

 вважаю,  що  ніто  її  таку  не купить. Достатньо, з врахуванням

 експортного мита,  ціна досить висока і  вона  ніяких ...........

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Валентина Петрівна, у вас по цьому....

 Будь ласка, Семенюк.

 

      СЕМЕНЮК В.П., 159 виборчий округ.

      Шановні   колеги   народні  депутати,  шановний  Олександре

 Миколайовичу  і  доповідачу.  Наша  комісія виходила із того, що

 сьогодні ні одне колективне сільськогосподарське підприємство не

 може  власноручно загрузити корабль в 1000 голів. Сьогодні треба

 голові  колгоспу  сіяти,  а не займатися експортом. і сьогодніне

 потрібно    замилювати   очі,   що   самі   сільськогосподарські

 підпиємстав   будуть   вивозити  продукцію.  Для  цього  повинні

 відповідні  бути  структури.  Тому  то...  наша  пропозиція, яка

 сьогодні  від  комісії  подана,  вона  грунтувалася на тому, щоб

 сьогодні у нас є вітчизняні фірми, які займаються цим. Мені нема

 значення  хто.  Таж  сама  споживча  спілка  чи  інші вітчизняні

 провести  тендор,  визначити  їх,  в  Кабінеті  Міністрів  2, 3,

 5............,  поставити  коло  них  Службу  безпеки, податкову

 інспекцію,  і  хай  вони   займаються  експортом  цього  товару.

      Тому  що  сьогодні,  якщо дати добро сільськогосподарському

 товаровиробнику,  це  значить  ліванець,  який приїжджає сюди із

 товаром   третього  сорту  -жвачками-чвачками,  продає  тут  їх,

 приходить до голови колгоспу, дає йому гроші і вивозить  товар.

      І  попрошу  все-таки  проголосувати за н ашу пропозицію від

 Комісії      -дозволити      все-таки      сільськогосподарським

 товаровиробникам, юридичним особам, заснованим ними об'єднанням,

 вітчизняним   фірмам,   що  проводять  експорт  цих  товарів  за

 дорученням  сільськогосподарських  товаровиробників, обов'язково

 за доручеггям, здійснювати експорт зазначених товарів без сплати

 вивозного   мита  і так  дальше.

      тут,   де   шкірсировина,   є   заступник  міністра  легкої

 промисловості  ми  з  нею  ось  погодили  ще одну пропозицію, що

 доповнити  до  цього  ще  код  41, значить, шкірсировина великої

 рогатої     худоби    або    тварин    сімейства    конячих    і

 перероблені..............   в ставку  вставити  300  і  350.

      Тому  що  сьогодні  та сировина, яка вже перероблена, також

 вивозиться.

      Тому це доповнення я про прошу внести сюди, в дану таблицю,

 і  врахувати   нашу  пропозицію.

      Попрошу  поставити  на  поіменне  голосування,  тому щоб ми

 могли  би знати, хто ж  все-таки  турбується  за село. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло  все. Поправка   ,  вона    всередині..

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.   Спасибі   і   вам,   ВАлентино   Петрівна,  я

 пробачаюсь,  Олександр  Миколайович,  але  справа  в  тому, що я

 зачитав  "велика  рогата  худоба,  молодняк",  до вашої поправки

 підійдем потім і будемо її обговорювати. Так же не можна.

      Та  я  не спорю, що це ваша поправка, та зачитаний текст не

 дійшов ще до вашої поправки. Це буде другий пункт закону, і тоді

 ніхто не заперечує проти вашого виступу. Ми дійшли тільк и до 75

 і 1 500.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

       Значить, 55-540 вагові категорії більш, як 350 кілограм.

       Є   зауваження?  Немає.

      Нетелі, корови, бики, воли та інші. 55. 540. Немає?

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Вівці жіві. 50. 390. Шкіри великої рогатої

 худоби...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  30. 400. Немає.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Овець  або  ягнят -31 екю. І шкіри тільки

 свиней - 27. 170.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Єсть зауваження?

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Шкіри великої рогатої худоби, де ви, кому

 давали?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іде  індекс  01. 04. 10. Шкіри великої рогатої

 худоби. Тут написано 30.400.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Шкіри  великої рогатої худоби 30. 400. Ви

 пропонуєте  30.350. Зменьшить, щоб більше вивезли? Чи як?

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  погоджується.  Я  ставлю  цей  розділ  на

 голосування.  Я  прошу  Цушко  сідайте. Голосуєм. Перший розділ,

 який ми пройшли з вами.

 

      "За" -

 

      Сідайте,  будь  ласка. Ростислав Станіславович, ми до вашої

 поправки  дійдем.  Я  прошу  голосувати.  Включіть систему, будь

 ласка.  Я  ще раз тоді зачитаю, за що голосуєм. Поправки Комісії

 по  агропромисловому  комплексу всі враховані. Одна тут була 30.

 350  від Комісії агропромислової, а Комісія банківсько-фінансова

 внесла  30. 400, то єсть збільшила ставку. Я думаю, що тут можна

 погодитись.

      Я  ставлю  на голосування. Я прошу візміть таблицю в руки і

 все стане зрозумілим.

 

      "За" -

      Прийнято.

      Будь  ласка, дальше. От тут поправка... Валентина Петрівна,

 та поправка, за яку  вели розмову....................

      Будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Значить  до  другого  пункту  комісія  всі ті

 поправки, які подавались народними депутатами Чапюком, Ратушним,

 Комісією  з  питань  агропромислового  комплексу, враховані вони

 частково.

      Я  хотів  би  сказати,  що  комісія  не  заперечує і дає на

 вирішення  залу  доповнення  Ратушного, яке включає і пропозиції

 Комісії  агропромислового  комплексу,  де  після слів "дозволити

 сільськогосподарським   товаровиробникам   "   записати   "через

 вітчизняні   українські  фірми  або  об'єднання  ними  засновані

 здійснювати  експорт цих товарів без сплати вивізного мита, крім

 молодняка..." і далі по тексту.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ні.  Не  зелена  вулиця  відкивається, а якраз заготівельна

 контра чи потребкооперація, яка здійснює цю роботу...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний.

 

      РАТУШНИЙ.

      Ви  сказали мою поправку, але замість слів не "через" бо це

 буде  якраз  означати, що і колгоспник, як ви говорили, і фермер

 не  зможе  тоді. Я погодився, нехай беде не "через", щоб не було

 цієї  монополії, а замість слів "через", "а також через".  Тобто

 вони  можуть  напряму, їм і до закону не заборонялось це робити,

 правда  мало хто це робив, здавали. Тобто це буде ширший спектр.

 Прошу проголосувати.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одну хвилиночку. Антон Антонович, не шуміть. Я

 прекрасно володію питанням, не нада шуміть.

      Суслов.

 

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  депутаты!  Мы  четко  должны  знать  за  что  мы

 голосуем, и позиция комиссии. Поэтому позиция комиссии на первой

 странице отражена таким образом:"Дозволити сільськогосподарським

 товаровиробникам  і  юридичним  особам  здійснювати  експорт цих

 товарів   без   сплати   вивізного   мита".  То  есть,  комиссия

 посредникам не предлагала давать льготу по освобождению от мыта.

      Если  мы  сейчас  учтем  поправку,  которая  обсуждается  и

 допишем  туда  в  том  числе  посредником, то вообще эта затея -

 вводить  мыто  -теряет  смысл.  Потому что по-прежнему будет все

 выозиться  без мыта. Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Від  банковсько-фінансової комісії я ставлю на

 голосування   текст.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Праву   колонку.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Права  колонка. Самий низ. Ну візміть таблиці.

 Там 4 строчки.

 

      "За" -

      От, будь ласка. Від Аграрної комісії поправка, яка внесена.

 Середня  колонка. Ставлю на голосування.

 

      "За" -

      Чернявський, будь ласка.

      Я прошу,  запросіть  людей до залу.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Дякую.  Шановний  Олександр  Миколайович! Шановні колеги! Я

 думаю,  що Віктор Іванович, як голова нашої комісії прав, але не

 зовсім  враховується  одна  обставина. Скажімо так. Ми колгоспам

 дозволяємо  здійснювати  -радгоспам,  іншим формам, так сказать,

 товаровиробників  -здійснювати  льготний  бартер  ну на паливно-

 мастильні  матеріали.  Коли за доручення цих же товаровиробників

 виступає  Агротехсервіс,  уже  він не звільняється від цієї, так

 сказать,    (...........).   В   результаті   оці   всі   пільги

 накручуються,   вірніше   не   пільги,   а   все,  що  заплатять

 Агротехсервіс. Ще там накрутки. Получається в декілька раз.

      Аналогічно  може  получиться і тут по цих об'єднаннях. Тому

 нада найти компромісне отут вирішення між тим, хто пропонує агро

 наша  комісія  і  банківська найти за дорученням оці організації

 об'єднання  (...........) такого колективного господарства. Може

 виступати   в   даному   випадку   чи   якась  інша  організація

 товаровиробників,  яка  може  виступати  за  дорученням фізичних

 осіб........

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.   Дозвольте   декілька   слів,   Олександр

 Миколайович!

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.   Значить,  я  хочу  в  заперечення  тільки  що

 сказаного  сказати,  що  ми  вводим  вивізні,  ставки  вивізного

 експортного мита з тим, щоб не дозволити ще більше застосовувати

 бартер,  а  отримати реальні гроші і за ці реальні гроші у нас в

 державі значно дешевше можна купить при наявності грошей ті самі

 паливно-мастильні матеріали. Я в цьому більш, ніж переконаний.

      Навіщо  вам  фрахтувать корабель? І навіщо? Вникнуть в суть

 справи і визнати, що не потрібно вам фрахтувать нічого.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко.

 

      ЦУШКО В.П.

 

      Уважаемые  коллеги,  я  прошу  вас:  проголосуйте  все-таки

 редакцию комиссии. Дело в том, что эта редакция позволяет именно

 товаропроизводителю,  а  остальным,  наша  задача принятия этого

 закона  -чтоб  не  вывозился массово скот. Но мы хотим, чтобы не

 было  монопольного положения и наших, кто производит, и думали о

 том,  как оплачивать нам не через полгода, а оплачивали за мясо,

 зданное  в  этом. И пусть наш мясокомбинат покупает у нас. А для

 посредников   мы   именно   делаем   пошлину,  не  зависимо:  он

 отечественный   или   западный,   или  иностранный.  Только  для

 товаропроизводителя  нужно  сделать эту льготу, чтоб поставить в

 равных условиях, то есть заставить наших монопольных, о том, что

 мы  говорили  в особенностях приватизации, что мясокомбинаты все

 приватизированы  без товаропроизводителя, и он не влияет на его,

 на  формирование  цены  и  т.  д.  И  мы  хотим поставить втаких

 условиях,     чтоб    мясокомбинат-переработчик    боролся    за

 товаропроизводителя.

      Поэтому,  проголосуйте, пожалуйста, и я предлагаю поименное

 голосование по этому пункту.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  хочу вашу увагу звернути на цей текст, який

 пропонує банківсько-фінансова комісія. На середину цього пункту,

 ви вдумайтесь. Тут закладена, як кажуть, соль.

      "Дозволити      сільськогосподарським     товаровиробникам,

 юридичним  особам  здійснювати  експорт  цих  товарів без сплати

 ввізного  експортного мита крім молодняка великої рогатої худоби

 вагою більше 350 кілограм.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Не більше.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. І далі іде. Вагою не більше, то есть молодняк з

 мраморного  м'яса, яке забищень вивозили до цього, тут закладено

 що  вже  цього  не  буде. От тут все закладено, тому я просив би

 підтримати комісію цю. Голосуєм.

 

      За-

      Берить приклад із Ростислава Степановича.

      Спасибі.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Слідуючий  пункт нашого закону -це реалізація

 вказаної  продукції проводиться за цінами не нажче індикативних,

 встановлених Кабінетом Міністрів України.

      Чому    від,    враховано   частково   пропозицію   комісії

 агропромислово  комплексу,  де  вони  чи попередня редакція була

 перероблена, де 25 відсотків рентабельності забезпечувалось плюс

 собівартість. Справа в тому, що елементарний розрахунок показує,

 що  в  кожному  регіоні і в кожному господарстві, це по-перше. А

 по-друге, якщо взяти середню собівартість по державі на, вкласти

 25   відсотків  рентабельності,  ми  виходим  не  278  мільйонів

 карбованців  за тонну худоби, що майже на 50 мільйонів на кожній

 тонні   перевищує  світову  ціну.  Це  наперед  заборонить  любу

 торгівлю.   Тому   індикативні   ціни  в  постанові  доручається

 розробити  Кабінету  Міністрів і таке б рішення як запропонувала

 редакція нашої комісії було б, на мою думку, правильно.

      Прошу підтримати його і проголосувать.

 

      ГОЛОВА.  Із  тих,  хто вносили зауваження до цього пункту є

 слово... має хто слово? Семенюк, будь ласка.

      Чи можна голосувати цей пункт?

 

       СЕМЕНЮК.159-й виборчий округ, депутат Семенюк.

       Шановний   Олександр   Миколайович,   шановний   Олександр

 Олександрович.  Я  все-таки  хочу  повернутися ще раз дотого, що

 сьогодні  результатом  голосування  по  пункту  попередньому  ми

 поклали   на   лопатки  всю  споживчу  спілку.  Це  перше.  Весь

 індивідуальний   сектор   не   зможе   сьогодні   повертатися...

 реалізовуватипродукцію.  А колгоспи будуть вивозити не зрозуміло

                              - 107 -

 як. Крім того, я хотіла би, Олександре Олександровичу, звернути,

 що  сьогодні  від нашої комісії не вразована головна пропозвція,

 що  вивізне  експортне  мито  нараховується  митними  органами в

 національній   валюті   і   перераховується   на   рахунки   тих

 товаробників, чия продукція експортується.

      Я  дуже  попрошу,  я розумію, що сьогодні Заокн "Про єдиний

 митний  тариф"  повністю  позбавляє  товаровиробника  отримувати

 гроші.  Давайте  ми  подумаєм,  сьогодні  ми прийняли бюджет, із

 поданого бюджету гроші до товаровиробника не дійшли. компенсація

 за  1995  рік  по будівництву соцкультпобуту не дійшло. колгоспи

 сьогодні не мають за що посіяти, за рахунок села буде поповнення

 бюджету, але  для села нічого не  доодить.

      Я попрошу, Олександре Олександровичу, поставите пропозицію,

 а  комісії з питання....

     

      ГОЛОВА. .........Миколайович, відповідайте.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Справа  в  тому,  що я зачитав пункт закону.

 Реалізація  вказаної продукції проводиться за цінами, не нижчими

 індикативних,  встановлених  Кабінетом  Міністрів   України.  Ви

 своє... свій виступ присвятили попередньому і наступному пункту.

 Ну, якось же  надо  іти....

     

      ГОЛОВА. Відносно цього пункту. Дійдемо до наступного, потім

 візьмете  слово.  Можна  голосувать?  Ставлю  на голосування цей

 пункт. Прошу підтримати. ... Це пункт від Аграрної  космісії.

     

      "За"-

      Прийнято рішення.

      Наступний   пункт.  Вивізне  експортне  мито  нараховується

 митними  органами  України,  сплачується  в  валюті  Україні при

 визначенні  митної  вартсті  товарів та сплати мита, в томучислі

 обчивслено за ставками в екю. Іноземна валюта перерахховується у

 валюту  України  за офіційним курсом Національного Банку України

 на  день  подання  митних  декларацій.  Вивізне  експортне  мито

 сплачується   суб'єктами  зовнішньо  економічної  діяльності  на

 митний  цех  за  своїм місцезнаходженням, місцем проживання. Які

 будуть пропозиції,  зауваження?

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.   Справа   в  тому,  що  це  все  виписано  у

 відповідністі  з тими законами, які діють на сьогоднішній день у

 нашій  державі. Для того, щоб помінять це формулювання і ставить

 на  голосування  пропозицію  Комісії з Агропромислового комлексу

 необхідно  попередньо  внести  зміни  до  статті  17 Закону "Про

 єдиний митний  тариф".

      Тому  я  просив  би ставити на голосування і голосувати цей

 пункт.

     

      ГОЛОВА.   Нема  заперечень?  Кириленко, будь ласка.

     

      КИРИЛЕНКО.  Спасибі,    Олександр Олександрович .

      Я  повторю  те, що  повторював,  але  значно  коротше.

      Не  пройшла  одна поправка нашої комісії, за цю поправку ми

 принципово,  аграрники,  будемо  відстоювати. Треба підтримувати

 свого  товаровиробника  коштами  реальними.  Знову  гроші підуть

 невідомо куди, товаровиробнику не підуть. Ми просимо все-таки цю

 поправку   в залі  ,  депутатів  підтримати   аграрників.

      Збиткова  тваринницька  продукція,  ми  її  знищимо. Вона і

 зразу   знищується  як  нерентабельна,  як  збиткова. Спасибі.

     

      ГОЛОВА. Ви підтримуєте цю пропозицію? Анатолій Миколайович6

 будь ласка.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я  вдячний.

      Я  хочу  вам   трішки  заперечити  в  якому  плані?

      Наперше,  справа  в  тому,  що  ми  відкриваємо конкретному

 товаровиробнику   вихід   на  торгівлю.  І  ті,  хто  займається

 посередницькою  діяльністю,  сплачують  вивізне  мито  за  міцем

 проживання  або   місцем  розташування.

      Покажіть   мені   механізм  на  сьогоднішній  день,  як  це

 посередник,  скупивши  по  території області худобу у населення,

 зможе  повернути  цьому  населенню  кожному  його долю вивізного

 мита?  Як  митна  служба зможе розібратись, на який двір скільки

  перерахувати?  Це  ж  механізм,  визначений Законом "Про єдиний

 митний тариф".

     

      ГОЛОВА. Ще  раз,  Іван  Григорович  і Ярослав  михайлович.

     

      КИРИЛЕНКО. Я пропоуню, Олександр Олександрович, пропонуємо

 і  ми,  ми  відпрацьовували  цей  механізм,  ми  знали, що такий

 аргумент  зразу  буде  виставлений.  Хоч це питома вага незначна

 буде  від  часника.

      Ми  пропонуємо  компромісний  варіант. Компромісний варіант

 заключається  в  тому,  що все те, що ми зберемо, вивізного мита

 зберемо, у нас є Державний фонд л підтримки тваринництва, Стаття

 "Селекція". Давайте туда спрямуємо їх, будемо закупляти племенне

 поголів'я  для  наших   товаровиробників.

      Олександр  Миколайович,  я  вже бачу, зрозумів і підтримує.

 Давайте,  щоб ці гроші не розтіклсь, щоб вони знов повернулись у

 тваринницьку   галузь. Дякую.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я не заперечую проти такого, но у Постанові ми

 можемо  відзначити  завдання  Кабінету  Міністрів -відпрацювання

 зоселедження цих  коштів  на  окремому  рахунку.

     

      ГОЛОВА.  Олександр Миколайович.

     

      ТКАЧЕНКО  Шановні  колеги, я думаю, що представники

 агропромислової  комісії  правильно  ставять питання: "Чому?" Ви

 пам'ятаєте,  коли  в  1889, 1990, 1991 рік було дозволено вперше

 продавати  на експорт продукцію і твариницьку і зернову, і іншу,

 то  кошти  акумулювались  де?  В  Національному банку тоді було,

 Всесоюзний банк. По сьогоднішній день кольгоспам ніхто і копійки

 не повернув.

      Чому сьогодні агропромислова комісія боїться, що знов, якщо

 гроши  будуть заколмюловані на рахунку Національного банку, вони

 знов  не  повернуться  під різними предлогами. Тому що в державі

 дирка завжди для  цих коштів найдеться.

      Тому я думаю, що тут нада підтримать аграрників.

     

      ГОЛОВА.  Суслов, будь ласка, а потім Ратушний.

     

      СУСЛОВ В.І.

     

      Уважаемые  народные депутаты, налогообложение -это все-таки

 наука,  в  которой  нельзя  нарушать  принципы.  Понимаете здесь

 попытка  внести новый принцип. Когда плательщик мыта в отдельных

 случаях  платит мыта сам себе на счет, обратите на это внимание,

 в  других,  когда он заставляет других платить налог, который по

 всему  действующему  законодательству должен поступать в бюджет,

 опять  таки должен поступать ему на счет.

      Ну,  вот  к примеру. У нас по этому закону не освобождаются

 сельхозпроизводители  от  мыта  при вывозе молодняка. Да, мы это

 уже   приняли.   В   данном   случае,  если  будет  принята  эта

 формулировка, -это значит, что он будет платить мыто сам себе на

 счет  при  вывозе  молодняка.  Так  не  бывает.  Ну, а та мысль,

 которая здесь рациональна, -это другая. Все должно ити в бюджет,

 но,  если авы хотите, чтобы за счет этого источника формировался

 фонд   для   поддержки   сельскохозяйственных  производителей  в

 бюджете,  пожалуйста,  создайте  в бюджете такой фонд и запишите

 каковы    источники   его   формировния.   И   все   это   будет

 финансироваться  из  бюджета,  тогда  будет кстати и контроль за

 выполнением.

      Но такого непосредственного внесения этого мыта таможенными

 органами,  минуя бюджеты, на счета отдельных колхозов, совхозов,

 других    производителей    -это   никто   никогда   ничего   не

 проконтролирует,  кто  получил, кто сколько вырастил. Одни будут

 выращивать,  другие будут получать, будет масса злоупотреблений,

 потому    что    это    нарушение    фундаментальных   принципов

 налообложения.  Поэтому  я прошу все-таки проголосовать редакцию

 от Комисии банковской.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ратушний.

     

      РАТУШНИЙ.

      Я знову почну з того,  що  з  самого  початку  ......  Мою

 пропозицію  не  зрозуміли. Я пояснюю: я не вірю в то, що колгосп

 буде  чи  фермер вивозити на експорт продукцію. Буде посередник.

 Але  ми  його  бачити  не  будем, як ми бачим зараз, бо він буде

 розраховуватись  готівкою.  Якщо  ми даєм таку велику пільгу для

 товаровиробника,........ дбаючи про його інтерес, звільняєм його

 від мита, а фактично ми робимо... Знаєм, хто працює посередником

 по  факту,  а  не юридично, це я фірми ці вже називав. То  треба

 чітко зазначити, що звільняється від мита, якщо він працює через

 вітчизняного експортера.

      Тому  моя  пропозиція  саме  полягала  в  тому,  щоб якийсь

 іноземний  посередник, який........ якби ми звільнили колгосп чи

 фермера, а фактично звільнили оці самі фірми, отих ліванців, про

 яку  вже  говориться  тут півдня. От в чому полягає суть. Або не

 звільняти. Тоді перекриєм собі експортний ринок, який існує.

     

      ГОЛОВА.  Шановні  колеги! Я просив би вас звернуть увагу на

 таку   обставину.   Подивіться,   будь   ласка,   тут,   власне,

 упорядковується  механізм  справляння  мита  і саме через валюту

 України.  Ці  нюанси,  про  котрі  говорить і Іван Григорович, і

 Віктор   Іванович   та  і  Ярослав  Михайлович  так  само,  вони

 зрозумілі...

      Богдан ............, я прошу. Валентина Петрівна.

      Так  от,  в  зв'язку  з  цим  я  просив  би  так:  якби ми,

 розглянувши  ці норми, які все-таки, ну, в систему приводять сам

 процес,  дали доручення потім комісії через три місяці доповісти

 як працює цей механізм. Якщо щось буде не так, ми внесемо зміни.

 Але  треба сьогодні впорядкувати саму систему. Будь ласка. Та не

 Карнух, а  Харламов. Да.

      Будь ласка.

     

      ХАРЛАМОВ В.Г.

      Харламов, 103, Петропавловский, Днепропетровская область.

      Товарищи  депутаты!  Товарищи избиратели! Я хотел бы, чтобы

 мы сегодня с вами, ну, отделили настоящую истину от той, которую

 нам   хотят преподнести.

      Дело  в  том,  что  производитель продал продукцию и на его

 счет  должны  поступить деньги. Не на какой-то счет государства,

 не  на  какой-то другой счет фирмы они не поступят. Они поступят

 именно   на   счет   производителя.   Поэтому  эту  норму  нужно

 голосовать.

      Иначе   мы  сделает  так,  что  продаст  производитель  или

 посредник,  а  деньги поступят тому, кому-то тоже посреднику или

 еще  какой-то  комерческой структуре.

      То  есть,  только  на  счет  производителя. Так как в норме

 комиссии   заложено. Я прошу  поддержать   комиссию.

     

      ГОЛОВА. Олександр Миколайович...

     

      ХАРЛАМОВ В.Г. Банковской  деятельности  Суслова.

     

      ГОЛОВА. Підтримучи позицію Суслова.

     

      ТКАЧЕНКО.  Шановні  колеги!  Я  думаю, що Харламов мудро

 сказав. Я тільки хотів такий невеличкий екскурс зробить. Коли ми

 приймали закони по землі і Земельний кодекс поправкиі єсть такий

 податок  на землюі ми з вами закладали, що цей податок на землю,

 акомулюючись  на  державних рахунках, піде на що? На підвищення,

 на   відтворення  родючості  землі.

      назвіть  мені в цьому залі -скільки направила держава з тих

 коштів сьогодні на відтворення? Нічого! Оце те є саме буде, якщо

 ми не підтримаєм  Комісію  агропромислову.

     

      ГОЛОВА. Іван Григорович Грінцов.

     

      ___________. Я...

      

      ГОЛОВА. Зараз, зараз. Хвилинку. Грінцов, Сумська область.

     

      ГРІНЦОВ І.Г.

      Уважаемые товарищи! Мы вот сегодня при разборе этого закона

 напутали.  Если  мы  вводим пункт "Реалізація вказаної продукції

 проводиться   за  цінами,  не  нижчими  декативних  встановлених

 Кабінетом  Міністрів України", -и вводим мыто, индикативные цены

 не  могут же быть ниже мировых цен. Плюс мыто. Значит, мы делаем

 свою продукцию неконкурентноспособной. Это один момент.

      Второй  момент.  Мы  насилуем рыночные отношения, мы просто

 заставляем,  чтобы  перерабатывающая  промышленность  у колхозов

 забрала  за бесценок шкирпродукцию. У них денег нет, никто ее не

 оплатит сегодня, они будут гнить, как и раньше гнили, если мы не

 примем дополнительных мер.

      Поэтому,  мы,  Комиссия  АПК,  очень  глубоко разбирались с

 этими  вопросами.  И  надо согласиться с поправками комиссии или

 сегодня  окончательно  не  принимать  этот  закон.  Мы напутаем,

 Александр  Александрович.  А  можно  разобраться с ними, сделать

 хороший закон.

     

      ГОЛОВА. Анатолій Михайлович, ще слово, а потім я...

     

      ШАЛАНСЬКИЙ. З вашого дозволу.

      Я хотів би наголосити на тому, що яка природа цього закону.

 Адже  Кабінет  Міністрів,  вносячи на розгляд Верховної Ради цей

 закон,  якраз  і  збудував  ту  греблю, через яку не перейшла ця

 тваринницька  продукція  за межі нашої держави. Це, відповідаючи

 вам.

     

      ГОЛОВА. За безцінь, за безцінь.

     

      ШАЛАНСЬКИЙ. Тим більше, за безцінь.

      Тому,  встановлюючи  ставки вивізного експортного мита, ми,

 дійсно, приміняєм такі насильницькі методи для зменшення вивозу,

 граблення нашої держави.

      В   той  же  час,  ми  відкриваєм  кордон  для  конкретного

 товаровиробника,  який  своїми  мозолями виростив цю продукцію і

 готовий  отримати  ці  кошти, не сплачуючи вивізного експортного

 мита.

      Ми  ж хочем у цьому законі, за вашою логікою, об'єднать все

 те  бажане,  яке  ми  сьогодні  хочемо мать в державі. Такого не

 можливо,  це  не  предмет  цього  закону.  Я  погоджуюсь,  що ми

 постановою можем дать доручення Кабінету Міністрів через місяць-

 півтора  чи  через тиждень, як ми визначимось, подати на розгляд

 Верховної   Ради  закон  про  врегульювання  взаємовідносин  між

 переробниками,   товаровиробниками  в  нашій  державі,  це  буде

 предмет  того  закону. А цей, прошу вас, ну, він не зможе більше

 на  себе  взять  цей  закон ніж він може по своїй природі нести.

 Тому я прошу, підтримайте другу редакцію другого пункту редакції

 від  комісії,  проголосуєм  і  цим  самим, ну, створим хоч якесь

 правове поле у цій сфері нашої держави.

     

      ГОЛОВА.  Іване  Григоровичу,  один,  другий і інші учасники

 дискусії,   я   все-таки   просив   би,   оскільки   все  більше

 обговорювалося  це  питання, проголосувати цей варіант, маючи на

 увазі  що  ми  в  постанові  обов'язково запишемо інформацію про

 аналіз використання цього закону протягом, скажімо, двох місяців

 і щоб ми одержали його  на руки.

      Можна  ставить  на  голосування? Я ставлю на голосування цю

 пропозицію, будь ласка. Голосується правая колонка.

     

      За-

      Ну, 105 чоловік, хоч 5 визначитесь як голосувать.

      Я  ставлю ще раз на голосування, ну, не можна на пів дорозі

 кинуть  роект.  Ще раз ставлю на голосування, будь ласка. Ну, це

 суто ехнічно помилка, просто не  встигли проголосувати.

     

      За-

      Спрацювало,  все в порядку, спасибі. Тепер в цілому ставить

 на голосування проект.

     

      За -

      Рішення  прийнято.  Проект постанови за основу ставиться на

 голосування.  Закон в цілому, ми проголосували, проект постанови

 за основу.

 

       За-

       Проголосовано   за   основу,   а  терпер  доповнення,  яке

 стосується  контролю  за ефективністю викоримтання цього закону.

 Записати  такий  пункт:  "Доручити  Комісії  з питань фінансів і

 банківської    діяльності    разом    з    Кабінетом   Міністрів

 проінформувати    Верховну   Раду   України   про   ефективність

 використання  норм  цього  закону  через...  ну,  скажем  так: у

 вересні нинішньогг року." Можна так, якраз три місяці пройде.

     

      СЕМЕНЮК із залу не чути

     

      ГОЛОВА.  Ну,  це  в  аналізі  повинно  буть, я ж не можу це

 записати.  В постнову ми не може не можем записати. В аналізі це

 повинно   бути.   Можна   проголосувати   таке  доповненя.  Нема

 заперечень проти цього доповнення? Ставлю на голосування.

     

      "За"-

      Я  попросив  би  Віктора  Івановича і анатолія Миколайовича

 персонально  ви візміть собі це на озброєння,... на контроль. це

 одне  і  друге,  що,  будь  ласка, зауваження. Галина Федорівна,

 прошу. Галина Федорівна Радченко.

     

      РАДЧЕНКО Г.Ф.

      442  Прилуцький  виборчий округ.

      Шановний  Олександр  Олександрович,  шановні колеги! Я хочу

 сказати  слідуюче.  Якщо  ми  будемо формувати економіку держави

 виключно   по   галузевому  принципу,  а  точніше  по  принципу:

 "Спасайся  хто  як  може", я вважаю, що ми зайдемо дуже далеко і

 довалимо те, що  у нас залишилося.

      Тому  я  категорично  проти  цього закону, який ми сьогодні

 прийняли,  оскільки  питання  треба  вирішувати  в  конкурсі.  І

 сьогодні  на  повістці  дня  негшайно стоїть Закон "Про державне

 регулювання    розвитку    тваринницької   галузі   і   експорту

 тваринницької   продукції".   Без   цього   закону,   без  цього

 регулювання  економіки  держави  не  буде.  Не  буде  в  нас  ні

 сільського госопдарства, не буде в нас ні промисловості, не буде

 в нас  ні бюджету і  не буде  держави. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Ви пропонуєте записати ще цей пункт про підготовку

 цього закону терміново.

     

      РАДЧЕНКО   Г.  Ф.  Я  відхиляю,  його  треба  розглядать  в

 комплексі...

     

      ГОЛОВА. Ну, я вас... Галина Федорівна, ви правильно кажете,

 але справа в тому, що нижче ця держава сьогодні через цей канал,

 через  те, щоб це питання, цей процес не врегульований і ви ж це

 знаєте, не гірше мене.

      Наскільки  це  ефективно  буде регулювати саму... самий оце

 товарний  грошовий обіг в цій галузі, я не беруся говорити, тому

 що  я  глибоко  так  не  аналізував як комісія. Але те, що треба

 розглядати  це питання і треба регулювати його і треба ставити в

 законні рамки,  я не сумніваюся.

      Ефективність яка буде, подивимося, тому що, ну, що з  того,

 що  ми  знали,  чи  ви знали  про  те,  що  потрібно такий закон

 приймати,  але  2  роки  не  приймалося те, що потрібно. Та хіба

 тільки  2  роки?  Ми ж вивіз цей розпочався вже приблизно 3 роки

 тому.  Але  дійшло  до  таких  нетрь,  що  дальше вже терпіть не

 можна  -ми  залишаємось  без  тваринництва  взагалі.  Ну,  це не

 пропозиція  до  проекту  Постанови.  До  проекту  Псотанови  які

 пропозиції? Вітренко, прошу, зараз.

     

      ВІТРЕНКО.  До проекту Постанови. Перший пункт -зрозуміло: з

 дня  опублікування   вводиться  в дію.

      Але  другий  пункт.  Чому  Кабінету Міністрів в двотижневий

 термін після опублікуванння закону розробити от слідуючі заходи?

 Моя  пропозиція  така:  Кабінетові  Міністрів  України  до кінця

 травня  розробити :

      1. Індикативні ціни.

      2.  Визначити  порядок  експорту.

      3.  Розробити  механізм  регулювання  цін  товаровиробників

 сільськогосподарської  продукції  і  переробної  промисловості.

     

      ГОЛОВА. Я  думаю, що  можна  підтримати  таку  пропозицію.

      Я  прошу  вас, підтримайте, це справді, конкретні і пунти і

 конкретні   пропозиції.

      Ставлю на  голосування  поправку  Вітренко.

      Будь ласка.

       За-

       Рішення прийнято. Чернявський,  будь ласка.

     

       ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Дякую.

       Олександр Олександрович ,  шановні  колеги!

      Я вносив пропозиції в цьому залі, і більшість моїх колег її

 підтримали,  що  це вже, я не говорю, щоб не прийнять -закон уже

 прийнятий.

      Але  в  доповнення і в розвиток цього закону дати доручення

 Кабінету  Міністрів  в  місячний  термін  чи  як  там  погодятьс

 депутати,  розробити  механізм  взагалі  про  стан  і  розвиток,

 забезпечення  розвитку тваринницьких галузей в Україні, всіх без

 винятку. Там   вони  всі  знищуються. Це  напівміра.

      Я  пропонував  би  третім  пунктом  в  даній  Постанові, що

 Кабінету  Міністрів розробити заходи по врятуванню тваринницьких

 галузей   України.

     

      ГОЛОВА.   Олексій   Пилипович,   одну  хвилиночку,  Олексій

 Пилипович,  пам'ятаєте, як ми приймали перший закон прямої дії у

 верховній  Раді  минулого  скликання.  Як би ми писали доручення

 Кабінету  Міністрів  так,  як  ви написали, я можу назвати зараз

 деякі  закони, ми б його ніколи не мали.

      От   тому   я   просив   би  комісію  Даниленко  разом   із

 відповідними  зацікавленними  комісіями  і  структурами Кабінету

 Міністрів, і Міністерство Мінсільгоспроду -сідайте пишить закон.

 Готуйте  цей  закон.  Як тільки він буде готовий, тоді в порядку

 законодавчої  ініциативи давайте його на розгляд Верховної Ради.

 Одну хвилиночку. Будь ласка.

     

      ТАЧЕНКО.  Шановні  колеги,  ви пам'ятаєте 22 грудня

 1995      року     на     Всеукраїнській,     так     названній,

 сільськогосподарській  нараді  було  прийнято  рішення,  де було

 одним  із  пунктів сказано: "... до кінця січня місяця 1996 року

 розробити   національну   програму   розвитку   агропромислового

 комплексу". Це те, за що Радченко говорить.

      Сьогодні  травень  місяць.  Палець о палець не думаю, що ми

 вдарили.   Щось   роблять.  Нам  потрібно  національну  програму

 приймать.  А  потім  на її дотримання цієї національної програми

 потрібно   прийняти   5  законів  по  кожній  галузі.  Тоді  ми,

 безперечно, зможем контролювать. Це той комплекс, за що ведеться

 мова.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би,  цей  проект  постанови  торкається

 конкретного     питання,    врегулювання    юридичного,    таких

 правовідносин. Я просив би давайте ми його проголосуємо. А це ви

 маєте  на  увазі, це в плані комісії повинно буть записано і так

 дальше. І буде воно працювати. Пронюк прошу.

     

      ПРОНЮК.   Тисменецький   205,   Євген   Пронюк,  українська

 республіканська партія.

      Шановний пане голово, шановні колеги.

      Тут  прозвучала  тривога  доповідача  і  були  ним наведені

 відомості,  що  в  залі  за  час  обговорення  цього  проекту  у

 Верховній  Раді, народне господарство багато втратило. Тобто був

 оцей вивіз форсованний, швидкий до прийняття цього закону.

      Тому  я  пропоную  у  першому пункті постанови записати, що

 ввести в дію з дня прийняття.

     

      ГОЛОВА.  Не можна цього. Ми не можемо порушувать, по-перше,

 законодавство  наше  про  закону.  З  дня опублікування. Ми його

 підпишемо,   він  короткий  закон,  через  пару  днів  він  буде

 опублікований.  Давайте  так,  з  дня прийняття не можна, із дня

 опублікування.

      Можна  в цілому поставить на голосування? З поправками, які

 знайшли  підтримку депутатів. Я ставлю в цілому проект постанови

 з поправками, які проголосовані і одержали  підтримку депутатів.

 Прошу.

     

      "За"-

      Дякую, рішення прийнято.

      Спасибі  розробникам  проекту  і  спасибі  всім  за активну

 участь  у  цій  дискусії. Може ми в чомусь були непереконливими,

 можливо,  десь  тут  є  якась  неточність,  бо дуже складний цей

 процес.  І всі розуміють прекрасно, що вивозиться худоба не тому

 тільки,  що  цей  процес  неврегульований,  а  тому  що в такому

 економічному   стані   знаходяться   господарства,   і  тому  що

 непаритетні стосунки з державою, з іншими галузями наскільки, що

 вони,  рятуючи  сьогодній  день,  вимушені  підрізати  свою базу

 економіну  на  майбутнє.  І  тому  це один заход, але, в цілому,

 треба  серйозно  корегувати економічну політику держави стосовно

 стану в агропромисловому комплексі.

      За  вашою  згодою...  Ми сьогодні працюємо до 15 години. За

 вашою згодою, якщо ви не заперечуєте, вноситься пропозиція така,

 щоб  питання  "Про  оновні напрямки грошово-кредитної політики в

 Україні на 1996 рік" розглянути все-таки 12-го числа.

      ШУМ У ЗАЛІ

      26-го?  Так,  вибачте,  13-го  у нас сесія тільки. Тобто на

 наступний  сесійний  тиждень. Можна без голосування визначитися?

 Можна.

      Про  проект  постанови Верховної Ради України про поширення

 чинності   пункту   3   Положення  "Про  порядок  комплектування

 матеріально-технічного  військового  фінансового  та  соціально-

 побутового  забезпечення  спеціальних підрозділів Служби Безпеки

 по   боротьбі   з   корупцією   і   організованою  злочинністю".

 Доповідач  -Скібінецький  Олександр Матвійович, перший заступник

 голови Служби  Безпеки України. Прошу. Увага.

      До 15  години (...........). Прошу.

     

      СКІБІНЕЦЬКИЙ О.М.

      Шановний  Голово!  Шановні народні депутати! Запропонований

 проект  підготовлений  Центральним  управлінням  Служби  Безпеки

 України.  Необхідність  його  прийняття  викликана  тих,  що  на

 сьогоднішній  день  реальну боротьбу з корупцією і організованою

 злочинністю   ведуть   не   тільки   співробітники   спеціальних

 підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю,

 а і співробітники інших оперативних та слідчих підрозділів.

      Так,  співробітники підрозділів оперативного документування

 Служби  Безпеки  постійно  здійснюють  візуальне спостереження і

 оперативне  документування  дій  осіб,  причетних  до корупції і

 організованої злочинної діяльності. А також оперативну установку

 на  них  за  завданнями Головного управління КА Служби Безпеки і

 відділів  КА  регіональних органів  служби.

      При  цьому  вони  постійно  перебувають  у  безпосередньому

 контакті  з  учасниками  злочинних  угруповань.  Зростає ступінь

 ризику    для   особистого   життя   та   життя   членів   сімей

 співробітників.    Оскільки    вже   мають   місце   напади   на

 співробітників   під   час   несення   ними  служби,  блокування

 оперативних  машин,  погрози  офіцерам, які виконують оперативну

 установку.

      На  відповідальних  ділянках боротьби зі злочинністю в тому

 числі з її організованими формами знаходяться слідчі працівники,

 яким   доводиться   працювати   з   обвинуваченими   у  вчиненні

 насильницьких  дій.  Все  частіше  слідчим  відкрито погрожують,

 шантажують,  спробують  підкупити. До надмірної психологічної та

 нервової  напруги  і  моральної  перевтоми  призводить  і те, що

 слідчі  у  своїй  роботі виступають під своїм ім'ям і самостійно

 приймають   відповідальні   процесуальні   рішення.  Загострення

 кріміногенної   обстановки   в   Україюні,  зростання  кількості

 суспільно-небезпечних  діянь, які посягають на інтереси держави,

 призвели   до   різкого   збільшення   навантаження   на  органи

 попереднього  слідства Служби Безпеки України.

      Так,  якщо в 1993 році у провадженні слідчих органів Служби

 Безпеки знаходилось 710 кримінальних справ стосовно 865 осіб, то

 у  1994  році -1323 справи на 1489 осіб, у 1995 році -2305 справ

 на  2474  особи.  За чотири місяці 1996 року -1033 справи на 843

 особи.

      По  багатьох справах про злочини проти держави поряд з ними

 прослідуються   обставини  вчинення  інших  загальнокримінальних

 діянь, що потребує додаткових зусиль і часу.

      Збільшується  кількість  кримінальних  справ  про  злочини,

 вчинені  в  організованих  формах.  У  1994  році  це 12, 9% від

 загальної  кількості  справ, у 1995 році-15, 5% і в 1996 році ця

 тенденція також зберігається.

      Конкретні  оперативно-розшукові  справи  про  корупцію  або

 організовану    злочинну   діяльність   на   сьогоднішній   день

 знаходяться  у  провадженні  співробітників  і інших оперативних

 підрозділів  Служби  Безпеки України, крім Управління КА. Таких,

 як  Головне  управління  контррозвідки,  Управління  по  захисту

 конституційної державності у боротьбі з тероризмом.

      Так,  в  поточному році у провадженні тільки співробітників

 управління     економічної    безпеки    Головного    управління

 контррозвідки   знаходиться  20  оперативно-розшукових  справ  з

 ознаками організованої злочинної діяльності в сфері економіки. 7

 співробітників  входять  до  спільних оперативно-слідчих груп, 9

 здійснюють оперативне супроводження кримінальних справ.

     

      ГОЛОВА. Олександр Матвійович, вибачте, будь ласка. Оскільки

 ця  інформація є в депутатів, можливо, в них є запитання до вас,

 бо  я  так знаю, що на Президії, коли обговорювалось це питання,

 то  заперечень не викликало винесення цього питання для розгляду

 Верховною Радою, бо потрібно, так би мовити захистити тих людей,

 хто з ризиком для життя працює в цій галузі.

      Є запитання в когось?

      Будь ласка, Донченко, Донченко,  будь ласка. Прошу.

     

      ДОНЧЕНКО.

      Уважаемый докладчик, Донченко, фракция коммунистов.

     

      ГОЛОВА. Олександр Матвійович.

     

      ДОНЧЕНКО. Александр Матвеевич.

      Я  хотел  бы  один момент уточнить. я не против того, чтобы

 предоставить  льготы,  действительно,  людям, которые работают в

 следсвенных  органах,  в вашей системе, которые рискуют жизнью и

 которые  действительно подвергаються самым серкезным угрозам. Но

 меня   интересует   вопрос,   связанный   с   финансированием  и

 обеспечением  выполнения  данного  законопроекта.  Насколько это

 согласовано с бюджетом, насколько это касается согласованности с

 тем  бюджетом,  который  выделен  на содержание вашей службы или

 этот  опять  все ляжет на бремя социального захисту населення? Я

 бы хотел этот момент уточнить для себя, пожалуйста.

     

      СКИБІНЕЦЬКИЙ.  Відповідаю  на  ваше  питання.  Значить, по-

 перше,  йдеться  не  про  пільги,  а  про компенсацію втрат, які

 знайдуть  співробітники,  ризикуючи  життям,  здоров'ям  і  інші

 втрати.

      По-друге,   все   це   передбачається  здійскювати  всі  ці

 компенсації в рамках бюджетних, в рамках бюджету Служби Безпеки,

 в  рамках  тих  асигнувань,  які  існують на сьогодняшній день у

 Службі езпеки, в тому числі по зарабітній платі.

     

      ГОЛОВА.  Олександр Матвійович, і міністр фінансів завізував

 цю?

     

      СКИБІНЕЦЬКИЙ. Завізував, да.

     

      ГОЛОВА. Можна ставити на голосування? Ставлю на голосування

 проект  постанови  про поширення чинності пункту 3 положення про

 порядок  комплектування  і  так  далі  на  певні  Служби Безпеки

 України. Ставлю на голосування, підтримайте, прошу.

     

      За -

     

      Ну,  поіменно  не  будем  голосувати.  Я  прошу тих, хто не

 встиг.  Ставлю  на  голосування, будь ласка. Прошу, ну, я ж бачу

 людей достатньо в залі, активність велика.

     

      За -

     

      Дякую. РІшення прийнято, сідайте, будь ласка.

      Про проект закону України про управління державним сектором

 економіки Мінін Леонід Васильович, заступник міністра економіки,

 прошу.

      Так,  будь  ласка,  Анісімову дайте слово. До доповідача? З

 процедури  мається на увазі? Одну хвилиночку, Леонід Васильович,

 дайте Леоніду Олександровичу.

      

      АНІСІМОВ Л. О. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые

 народные  депутаты. Сегодня утром Комиссия с базовых отраслей по

 этому  поводу  собиралась.  Мы практически заинтересованых лыц и

 первых  лиц,  которые  должны  быть  заинтересованы  в изменении

 структуры  управления  народным  хозяйством  как  предлагается в

 законе,  не  могли  определить  их  позицию  как  таковую.  Есть

 предложение этэт вопрос снять с рассмотрения на сегодняшний день

 и рассмотреть его в 20-ых числах мая месяца. Потому что Комиссия

 с   базовых  отраслей,  а  это  в  первую  очередь  касается  ее

 прикосновения,  как  всей  структуры управления и вопрос сегодня

 есть  и надо его рассматривать, но пожход и окончателдьные точки

 не согласованы, даже сегодня утром на Комисии с базовых отаслей.

 Я  думаю,  что  валерий  Иванович к вам должен был обращаться, и

 есть  представитель  другой  комиссии,  поэтому  мое предложение

 такое:  вопрос  есть -его надо решать, но сегодня он не готов. И

 Комиссия с базовых отраслей предлагает снять его с рассмотрения.

     

      ГОЛОВА.  Я  прошу,  Леонід Олександрович, звернуть увагу на

 таке.  Проект  потснаови  Верховної  Ради  з  цього  приводу від

 Профільної   комісії   за   змістом  збігається  з  тим,  що  ви

 пропонуєте. Але наслідки того... повинні... там глибші, точніші,

 не  просто  зняти,  а  направити  на доопрацювання.  Це форма...

 рішення  чи спосіб рішення  - це питання Верховної Ради.

      Леонід  Васильович,  якщо ви не наполягаєте, так чи інакше,

 ну,  ви  ж  орієнтуєтеся,  не  1-й раз у нас на засіданні, що, я

 вважаю,  що  це  оптимальне   рішення.  Давайте ми його винесемо

 після допрацювання, з урахуванням тих зауважень, які уже зробили

 комісії  і  вважать,  що  повинні  вони бути відображені в цьому

 законі.

      А,  якщо  врахувати  обіг  цінних  паперів і роль держави в

 контролі  за  обігом цінних паперів, де є частка державна, то це

 ще  більше  говорить про необхідність доопрацювання цього закону

 вже в цих умовах.

      Якщо  ви  не  заперечуєте, давайте проголрсуємо той проект,

 який внесла наша комісія... Профільна комісія. Немає заперечень?

 І  Леонід  Васильович  теж не заперечує. Я ставлю на голосування

 цей  проект постанови, який вгнесено комісією Таранова, прошу...

 На  доопрацювання  цей документ з урахуванням тих зауважень, які

 вже  висловлені  депутатами і комісіями. Нема заперечень. Ставлю

 на голосування.

     

      "За"-

     

      ... Анатолій Андрійович, він запізнився і просить, щоб його

 не  врахували  голос.  Будь ласка, працюйте.  Я ще раз ставлю на

 голосування  цю  пропозицію.  Ніяких  же  заперечень  не було...

 Прошу.

     

      "За"-

     

      Рішення прийнято.

      Про проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до

 Закону  "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

 Віктор  Іванович  Суслов  доповідач. Де він? Ну, давайте ми тоді

 Закон "Про ратифікацію угоди між Урядом України і...

      Є  вже  Віктор Іванович?

      Будь ласка,  давайте.

      Будь   ласка.  Доповідає  Віктор  Іванович  Суслов,  голова

 Комісії  з  питань фінансової  і банківської  діяльності.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемые народные депутаты! Я напомню, что

 Верховна  Рада Україны уже рассматривала эти дополнения к Закону

 Україны "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті",

 они  были  направлены на доработку, и с участием правительства и

 Национального банка Украины Комиссия доработала рпоект.

      К  чему  сводится  суть  дополнений  к  Закону  "О  порядке

 осуществления  расчетов   в иностранной  валюте"?

      В  статье  2  Закона  предлагается  добавить  часть  такого

 содержания:  под  действие части 1 этой статьи попадают импортные

 операции   резидентов   при   использовании   расчетов  в  форме

 документарного     аккредитива     с    момента    осуществления

 уполномоченным   банком   платежа   по   аккредитиву   в  пользу

 нерезидента.

      Это   расширяет   возможности  использования  аккредитивной

 прогрессивной    формы   расчетов   при   экспорте   товаров   и

 соответственно при расчетов аккредитивов не будет использоваться

 ограничение  в  90  дней  по  возврату валюты в связи с тем, что

 валюта   при   такой   форме  расчетов  не  выходит  за  пределы

 украинстких  банков.

      Далее.  Комиссия  предлагает дополнить статью 4 Закона, или

 выкласты  статью  4  закона   в  такой  редакции:

      "Порушення  резидентами терміну, передбаченого Статтями 1 і

 2  цього  закону  тягне  за  собою стягнення пені за кожний день

 прострочення  в  розмірі  0,  3%  від суми неодержаної виручки в

 іноземній    валюті,    перерахованной   за   офіційним   курсом

 українського   карбованца   до  іноземних  валют,  установленним

 Національним банком України на день винекнення заборгованості.

      Величина  штрафа таким образом остается такой же, какой она

 была  и  в предыдущей редакции закона. Но суть проблемы, которая

 возникла  при применении закона, состоит в следующем, что в ряде

 случаев,  когда  платеж  не  осуществляется  по вине покупателя,

 находящегося   за   границей,   наш  резидент,  экспортировавший

 продукцию,  вынужден был уплачивать при привышении установленого

 срока в 90 дней возврата валюты штрафные санкции.

      В  данному  случае дополнение комиссии позволяет не платить

 санкции  на  период  рассмотрения  споров  суде. Это в интересах

 наших  предприятий  експортеров.  В  статье  говорится:  "В разі

 прийняття   (..............)   Арбітражним   судом,  Міжнародним

 комерційним  арбітражним  судом чи морською арбітражною комісією

 по  торгово-промисловій палаті України, позивної заяви резидента

 про  стягнення  с  не  резидента  заборгованості,  яка виникла в

 наслідок   не  дотримання  резидентом  термінів,  перердбаченних

 експортно-імпортними конкрактами, терміни, передбаченні статтями

 1  і  2  цього закону, зупинаються. І пеня за їх порушення в цей

 період не сплачується.

      У  разі  прийняття  судом або Арбітражним судом рішення про

 відмову  позивів  повністю  або частково або припинення закриття

 впровадження  у справі чи залишення позову без розгляду терміни,

 передбаченні  статтями 1 і 2 цього закону поновлюються і пеня за

 їх   порушення   сплачується   за  кожний  день  прострочення  з

 урахуванням  періоду,  на який ці терміни було зупинено".

      В    такой   редакции   это   позволяет   восприпятствовать

 использованию обращения в суд как средства неплатежа санкции. То

 есть,  если  предприятие  неправомерно  обратиться  в  суд и суд

 откажет в принятии иска, то в этом случае на период рассмотрения

 дела  за этот период санкции также будут уплаченны.

      И далее в редакции этой статьи:  "...в разі прийняття судом

 або  арбітражним  судом  рішення  про задоволення позову пеня за

 порушення термінів, передбачений статтями 1 і 2 цього закону, не

 сплачується  з  дати  прийняття  позову  до  розгляду  судом або

 арбітражним   судом.  Державна  податкова  інспекція  вправі  за

 наслідками  документальних  перевірок  безпосередньо зтягувати с

 резидентів пеню, передбачену цією статтею".

      И  дополнение к статье 5. Извените, статье 6. В этой статье

 давалось  право  экпортерам продукции получать лицензию нацбанка

 на   продление   срока  возврата  валюты  в  случаях  выполнения

 резедентами  договоров производственной кооперации, консигнации,

 комплексного   строительства   и  поставок  сложных  технических

 изделий.   Прездалается   в   этот   перечень   дополнить  также

 оперативный и финансовый лизинг.

      Дело в том. что многие виды продукции украинских экпортеров

 могут  быть  вывезены  сегодня  на  условиях  не единовременного

 расчета,  а  на  условиях  лизинга,  то  есть аренды. Когда, ну,

 скажем,  генераторы,  есть  подобные  предложения по автомобилям

 "Краз"   и  по  некоторым  другим  видам  дорогостоящей  сложной

 технической  продукции. И вот с целью стимулирования таких видов

 экспорта предлагается перечень возможности получения лицензий по

 отсрочке  поступления  валюты  включить в оперативный финансовый

 лизинг.  Таким  образом  дополнения,  которые вносятсяк закону о

 порядке  расчетов  в  иноземной  валюте, позволяют  стимулирвать

 экспорт украинских предприятий. И комиссия просит их поддержать.

     

      ГОЛОВА.  Я  думаю,  переконливо  пояснює Віктор Іванович. Є

 потреба  в  запитаннях  у  когось?  Всім  зрозуміло.  Якщо немає

 заперечень,  то  я  тоді  попросив  би  проголосувати цей закон.

 Можна?  Він,  ну,  мені  здається, по-перше, дуже короткий. Крім

 того,   виписано   все  досить  чітко,  лаконічно.  Якщо  ви  не

 заперечуєте,  я  ставлю  цей  закон в цілому на голосування, тут

 всього  чотири  статті,  п'ять  статей. Можна ставить? Ставлю на

 голосування цей проект, який доповів тільки що Віктор Іванович.

      Прошу. Будь ласка, уважно.

 

      "За" -

     

      Рішення прийнято.

      Відносно  постанови про введення в дію цього закону. Вона в

 вас  на  руках  і зводиться до того: "Ввести в дію Закон України

 "Про  внесення  змін та доповнень до Закону України "Про порядок

 здійснення   розрахунків   в   іноземній   валюті"  з  дня  його

 опублікування,  крім  пункту  3,  який  набуває  чинності  з дня

 опублікування  Закону  "Про  лізинг".  А  ми на тому тижні будем

 розглядати Закон "Про лізинг".

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Да,  если  позволите,  я все-таки постанову

 провведення в дию кратко прокомментирую.

      Итак,  предлагается закон ввести с дня опубликования, кроме

 того пункта, которым вводится норма по лизингу. Решение комиссии

 было  принято  в  такой  редакции  в  связи с тем, что закон про

 лизинг  предполагается  в ближайшее время рассматривать в первом

 чтении   и,   вероятно,   как   минимум,  в  этом  году  принять

 окончательно.  Но  я  просто уже не от комиссии, а от себя вношу

 предложение,  как  народного депутата, вот поставить тчоку после

 слов  "  с дня его опубликования", то есть пусть норма о лизинге

 вводится.  Никаких  злоупотреблений  за период до окончательного

 принятия  закона  о  лизинге,  я  думаю,  не  будет. Но чтобы не

 затягивать  введение этой важной нормы в действие, можно было бы

 принять  без  ограничений по пункту 3, но это в данном случае не

 позиция  комиссии,  это  моя  собственная  позиция, исходящая из

 понимания необходимости стимулирования этой формы экспорта.

     

      ГОЛОВА.  Ясно. Віктор Іванович, давайте ми домовимось таким

 чином. Комісія подала документ, за основу його можна голосувати.

      Я  ставлю  цей  документ  за  основу, а потім поставлю вашу

 поправку.  Ставлю  на  голосування проект, внесений комісією, за

 основу. Підтримайте,  будь ласка, розумний проект.

     

      "За" -

     

      Спасибі.

      І  не менш розумна стимулююча пропозиція Віктора Івановича.

 Я  прошу  проголосувати  пропозицію  Суслова, депутата Суслова в

 даному  випадку,  не  як  голови  комісії, про те, щоб поставить

 поправку   перед   словом   крім  пункту.  Ставлю,  будь  ласка,

 підтримайте  вона  теж правильна, тим більше що ми на наступному

 тижні розглядаємо закон про лізинг.

     

      "За" -

     

      Не  підтримується  ця пропозиція, значить залишається повна

 редакція.

      Ще  є  пропозиції, будь ласка, Вітренко. Ще хто хоче внести

 пропозиції?

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Віктор   Іванович,  з  законом  ми  погодились, дійсно, тут

 виписано  все  нормально,  але ви робите вигляд, ніби не зараз в

 Україні не проходять розрахунки в іноземній валюті повз банками,

 ніби  нема  15  мільярдів  долларів  на  руках у населення, ніби

 виконується  оте  розпорядження,  який  Пинзеник  клявся  що з 1

 серпня   буде  припинено  обіг  іноземної  валюти  по  території

 України, се ж це не виконується. І в цьому законі не має жодного

 слова про це. Я розумію, що закон побудован не для цих операцій,

 а  для тих експортних, які проходять по банкам, але я пропоную в

 постанові записати, знову ж таки, не буде у нас працювати тільки

 національна  валюта,  ви  ж  знаєте  не буде порядку в грошовому

 обігу. Будуть ходити російські рублі, долари, марки ітаке інше,

 порядку не буде.

      В  постанову додати ще один пункт: до кінця травня Кабінету

 Міністрів  подати  на розгляд Верховній Раді механізм припинення

 обігу іноземної валюти по території України. І тоді ми завершимо

 розгляд цього питання.

     

      СУСЛОВ В.І.   Да, уважаемая Наталья Михайловна, в ближайщее

 время комиссия выносит на второе чтение проект закона о валютном

 регулировании,   хотя  сроки  подачи  предложений  давно  прошли

 депутатами,  но  ваше  предложение, если вы подадите письменно к

 этому  закону,  мы  обязательно внесем. Так что, в данном случае

 есть специальный закон, который эти вопросы регулирует и давайте

 все что нужно внесем в тот закон. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Наталя  Михайлівна, ви пам'ятаєте коли ми ще разом

 виносили пропозиції подібного виду, то це передбачалося як раз у

 законі  про  валютне  регулювання.  Давайте будем розглядать цей

 закон  і  всі  пропозиції внесем. Так? В цілому можна голосувати

 постанову? Ставлю на голосування. Будь ласка.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято, спасибі.

      Про  проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом

 України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво

 в  галузі  пенсійного  забезпечення.  На  трибуні  Олійник Борис

 Григорович   -перший   заступник  Міністра  соціального  захисту

 населення.  Але  мені  здається,  що  тут  ні в кого не виникало

 ніяких  заперечень  про  необхідність приведення у відповідність

 пенсійного забезпечення. Ставлю на голосування проект закону.

     

      "За" -

     

      ГОЛОВА.  Рішення прийнято, спасибі.

      Тепер.  У  вас  на  руках  розданий  тільки  що орієнтовний

 перелік  питань  із  затвердженого порядку на травень місяць для

 розгляду  на  пленарних  засіданнях Верховної Ради України 13-17

 травня.  Це  не  предмет  для  обговорення, ви вже затвердили це

 питання  і  Президія у розпорядок тижня наступного розгляне і на

 сонові  цих питань прийме відповідне рішення. Я просив би тільки

 вас  підготуватися  належним  чином до 13 числа і тут спеціально

 виписані питання, які будуть, а наступні будуть у тому приблизно

 порядку, які тут внесені.

      Я думаю, що цих трьох питань вам вистачить для того, щоб...

 вірніше,   трьох   пунктів  вистачить  для  того,  щоб  ви  були

 підготовлені   до   сесійного засідання.

      Крім   того,   вам   роздані   матеріали  від  Міністерства

 соціального  забезпечення  відносно всіх питань, що пов'язані із

 ветеранами  війни,  їхнім  статусом, законодавством, яке з цього

 приводу видано, гарантіями відповідними, деякі параметри, так би

 мовити,  фактичні,  статистичні  дані. Тобто, вся та інформація,

 яка  потрібна  вам  як  депутатам, котрі працюють з виборцями на

 своїх  округах  і  зустрічаються особливо в ці дні із ветеранами

 війни  і   праці.

      Тому  я  дуже просив би, щоб ви в ці дні скористалися такою

 можливістю  і  зустрілися.  Це  дуже потрібно ветеранам і вам, і

 Верховній Раді, і всім суб'єктам влади у нашій державі.

      А  ці матеріали для вас будуть не зайвими. Крім того, там є

 ще кілька підзаконних актів, які приймало Міністерство. Я думаю,

 що  ми  маємо нагоду і подякувати Єршову Віталію Аркадійовичу, і

 заступнику  міністра  Алейнікову, який тільки що тут представляв

 проект  закону  БОрису  Григоровичу  і  я думаю, що ці матеріали

 будуть  вам потрібні. Це на вимогу депутатів Верховної Ради. Які

 є пропозиції?

      Будь ласка,  Марченко, ваша  пропозиція.

     

      МАРЧЕНКО В.Р.

      Александр   Александрович,  мне  представляется  необходимым

 ввести  в  практику  вопрос  "Разного".  Есть проблемы в округе,

 которые  необходимо  огласить,  по  которым  необходимо  принять

 решение,   есть  проблемы  в  депутаской  жизни,  которые  также

 необходимо  решить.  Это  постоянно  выходит  и  люди  не  могут

 высказаться и я тоже...

     

      ГОЛОВА. ........... Давайте так...

     

      МАРЧЕНКО. ... Это 1-й  вопрос...

     

      ГОЛОВА.... Воно окремо не записується, а буде пердбачено. В

 середу   ми   поставимо  Секретаріат...  замітив.......  різниць

 різних...

     

      МАРЧЕНКО....  Второе.  Александр  Александрович, по докладу

 Марчука.  Мне  представляется, сегодня уже с принятием решения о

 повышении   цне   на   газ   в  1,  5  раза,  доклад  Марчука  о

 заборгованости  зароботной платы в бюджетной сфере важен, однако

 мне  представляется  необходимо обратиться к нему, чтобы уровень

 минимальной  зароботной  платы  и  пенсии  также  были увязаны с

 повышением  цен.  И  я  просил  бы,  чтобы Марчук в этом докладе

 коснулся  и  этого  вопроса и Верховный Совет в этой связи также

 принял решение.

      И    последнее    предложение    или    вопрос.   Александр

 Александрович, принято комиссией или решением Верховного совета,

 Комисия конституционная работает над проектом Конституции как та

 будет подаваться, я, как депутат, хочу подать свое предложение в

 какой форме еще не знаю, к какому проекту также не знаю. Однако,

 было  принято  решение  веорховным  советом  о  концепции  новой

 конституции. Решение это было проголосовано. Выступил с докладом

 моисеенко. Обсуждение по концепции новой  Конституции  не  было.

      В  этой  связи,  Верховный  Совет устраняется от разработки

 новой  Конституции  и  мне представляется, если мы не рассмотрим

 концепцию новой Конституции, мы постоянно будем наталкиваться на

 конфликтную   ситуации  в  Верховном  Совете  и  тормозить  этот

 Конституционный процесс.

      Я  просил  бы:  проголосованное  Верховным Советом решение,

 пока  еще  эта  комиссия  будет  работать, рассмотреть концепцию

 новой  Конституции  и  этим  определить  техническое задание для

 этой... работы для  комиссии. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Я  знаю,  Володимире  Романовичу,  що мало хто так

 цікавиться Регламентом, його положенням у Верховній Раді, як ви.

 Ви  справді хороший спеціаліст, знаєте це питання і там є норми,

 які передбачають, що тимчасова спеціальна комісія головна як раз

 і  вирішує  ті  питання,  які  ви  тільки  що  поставили.  А про

 концепцію  доповідь,  інформацію,  верніше,  доповідь  Моісеєнка

 розглянута  тут  була  так,  з  одного  боку,  як  пропонувалось

 розробниками, з іншого боку, так, як вирішила Верховна Рада.

       І  цей  документ  направлений  в Конституційну комісію для

 доопрацювання  і  врахування  під   час  підготовки  проекту.

      Нинішня  тимчасова  спеціальна  комісія, створена, одержала

 конкретне   завдання,   як   працювати,  над  чим  працювати,  в

 ініціативному  порядку вона роботу, власне кажучи, вже завершує.

 І  зараз йде узгодження в зв'язку з тим, є там, що сказали вчора

 на  телебаченні  Григорович,  що  сбій трапився. Ніякого збою не

 трапилось,  якраз йде інтенсивна, потрібна, ефективна робота. То

 вас  проінформували  не  правильно. Нормальна йде робота. І буде

 підготований документ, в якому оці позиції, структури, концепції

 тощо  під час посвторного першого читання і будуть розглянуті. Я

 думаю, що матимете змогу одержати відповідь на ті питання, що ви

 поставили  тільки  що.

      Я  рпошу  зважити  на  цю  обставину.

      А   відносно   змістц  виступу  Марчука  -Прем'єр-міністра,

 Олександр  Миколайович, ви з ним переговорите, що, безумовно, та

 зміна,   яка  трапилась  сьогодні,  пройшла  в  засобах  масової

 інформації,  вона повинна знайти відображення у виступі Прем'єр-

 міністра, оскільки це людей хвилює, збуджує і торкається кожного

 громадянина   України.  Юрій  Григорович  Донченко,  прошу.

     

      ДОНЧЕНКО.   Уважаемый  Олександр  Олександрович,  увжааемые

 народные депутаты! Я хотел бы обратить ваше внимание еще на один

 момент. Если помните, когда мы принимали Закон "Об оплате праці"

 и   выходили   на  полтора  миллиона  цифру,  то  было  сказанои

 параллельно  же  межу малозабезпечености когда мы приняли 4 800,

 было сказано, что поквартально будет пересматриваться эта цифра.

      Мы  уже  выходим  на шестой месяц. Пока еще никто ничего не

 делал.

      То  есть,  опять-таки,  в  связи,  может  быть, с накладами

 Евгений Кириллович, то есть, подходы Уряду. Нам в Комиссию никто

 тоже  никаких  не  вносит  предложений.  Или там надо каждый раз

 подталкивать?  Я  не могу  понять,  в чем  причина  здесь.

      Поэтому я бы хотел, действительно, то, что говорил Владимир

 Марченко,  сейчас  связано  с  повышением цен на газ параллельно

 отразить  вопросы,  связанные  с минимальной заработной платой и

 межой  малозабезпечености. Чтобы  это  прозвучало. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Знову ж таки буде розмова з цього приводу. Ми ж не

 відкривалі  різного.  А  всі  питання,  винесенні  на  сьогодні,

 розглянуті. Є ще нагальні питання, які потребують вирішення?

      Пилипенко, будь ласка.

     

      ПИЛИПЕНКО.

     

      Александр  Александрович, есть настоятельная необходимость,

 чтобы  депутатов  обеспечили  материалом  по  оплате  за газ. На

 уровне,  например,  Крыма,  района идет неразбериха. Люди сейчас

 должны  по  30  по  50  миллионов  карбованцев и, как говорится,

 находятся у последней черты. Приходят с вопросами, а им ответить

 нечего. Поэтому нужно...

     

      ГОЛОВА.  Інформацію  з цього приводу з розрахунками так, як

 ми  одержували раніше свого часу, ви будете мати. Доручення таке

 Секретаріат   запишіть   собі.   Кабінету   Міністрів,   зокрема

 Міністерству   економіки  дати  повні  розрахунки  з  прикладами

 платежів  за  комунальні  послуги, в тому числі за газ після цих

 змін, які внесенні Урядом тепер.

      Олексій Пилипович прошу.

     

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

     

      Дякую.  Олександре  Олександровичу,  шановні  колеги, думаю

 підтримаєте мене.

      Я хотів би, що б ми зараз і коли буде Олександр Миколайович

 вести  переговори з Євгеном Кириловичем, щоб в інформацію голвои

 Уряду,   була   інформація   не   тільки   по   бюджетній  сфері

 забогованості, а і по інших галузях.

      Тому  що  питання  подорожчення  газу, а як буде це на сел,

 коли  там  місяцями  вже  не  виплачується  заробітна  плата,  я

 наприклад  не  уявляю  собі зараз, як їхати на округ і говорити,

 воно  ж уже поступило півтора раза, коли сьогодні не сплачується

 і е тому, що люди не хочуть,  немає чим платити.

      Як із цього питання вийти. І взагалі інформація сьогодні по

 засобах   масової  інформації  пройшла,  що  16  областей  ранні

 закінчили,  коли  їх  давно  уже  треба  закінчити.  Взагалі  як

 виконуються   наші   постанови   і   постанови  Уряду  з  питань

 агропромислового комплексу. Дякую.

     

      ГОЛОВА.  Олексій Пилипович я прошу вам. Шановні депутати, у

 багатьох із вас на робочих столах стоїть сотка телефон. У Євгена

 Кириловича  Марчука 2-48, номер телефона. Тому, будь ласка, якщо

 у  вас немає, зайдіть до голови комісії і від нього перезвоніть,

 зробіть  такі  побажання.  Але  сьогодні структуру доповіді, яка

 визначена  загальною темою, передавати через Головуючого або що,

 це нераціонально.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Ні,  ні,  ні. Все правильно, тому це все зрозуміло. Там він

 же Прем'єр, він розуміє, що треба відповідати за всі галузі. Все

 правильно.  Олексій  Пилпович, я ж вам і кажу, що ви маєте право

 це  безпосередньо  запропонувати.  А я зобов'язаний вас слухать,

 правильно, що я і роблю. Я прошу вас, ще дві пропозиції.

      Микола Федорович і Євген.......

      ШУМ У ЗАЛІ

      Так,  5  хвилин, запишіться, хто буде говорить,............

 говорить тим часом. Підготуйте.....

     

      ЛАВРИНЕНКО.

     

      Уважаемые  товарищи!  Александр  Александрович!  Дело вот в

 чем, люди многие не получают, хотя праздники наступают, никакого

 вознаграждения,  как  этио  было  раньше, ни премий, ни зарплаты

 вовремя,  и обижаются, что не получают даже доброго слова в свой

 профессиональный  праздник.  Мы поздравили ветеранов. Это доброе

 слово   сказали.   Но   сегодня  еще  профессиональный  праздник

 связистов  и  работников  радио.  Поэтому я хочу восполнить этот

 пробел и от всех нас поздравить их с этим праздником, а Комитету

 радио  и телевидения пожелать, чтобы они хотя бы тоже (это много

 не  стоит) исполнить хорошую для них песню, стихотворение и тоже

 сказать доброе слово.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі за нагадування, Микола Федорович. Я просив

 би,  щоб  всі,  коли  будете в себе в округах, зайдіть у відділи

 зв'язку.  Ви  так  чи інакше туди заходите, а тепер зайдіть ще й

 поздоровте  людей з цим святом працівників цієї галузі. Я думаю,

 що  вони  справді  заслуговують  доброго слова, але нехай беруть

 менші тарифи за доставку газет і інші послуги.

      Будь ласка, будем закінчувать давайте, ну.

      Останнє. Пронюк останнє слово.

     

      ПРОНЮК.

      Тисменецький, 205, Євген Пронюк, Українська Республіканська

 партія.  Шановный  пане Голово! Ми щойно одержали перелік питань

 для роботи на засіданнях від 13 -17 травня. Але я не знайшов тут

 питання  про  повторне  перше  читання проекту Конституції. Мені

 видається, що ми маємо зараз...

     

      ГОЛОВА.  Президія...  Одну хвилиночку. Президія розгляне це

 питання  за  інформацією  голови Тимчасової спеціальної комісії.

 Якщо визначить на будь-який день, на той день і поставимо.

     

      ___________. То  тре   починати з  13  числа...

      Не пізніше.

     

      ГОЛОВА. Це буде стоять. Не хвилюйтеся. Не хвилюйтеся.

      Спасибі  всім  вам  за  увагу.  Щасливої дороги, хто їде на

 округи. Ще раз з святом і вас всіх із святом Перемоги.

      Всього доброго.

      ОПЛЕСКИ