Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 69

Опубліковано 05. 05. 1996

ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України, 5 травня 1996 року, 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати і гості Верховної Ради! Я бачу, що депутати скучили один за , всі на місці, спілкуються...

Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

Встигли зареєструватися 312 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Чи є нагальна потреба обмінятися думками з приводу невідкладних питань? Будь ласка, запишіться на виступи. Висвітліть список. Дякую. Регламент - 30 хвилин.

Слово має депутат Сластьон.

СЛАСТЬОН Ю.Ф., директор радгоспу "Заповіт Ілліча" Скадовського району /Голопристанський виборчий округ, Херсонська область/. Шановний Олександре Олександровичу, прошу передати слово депутату Довганю, голові фракції.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ДОВГАНЬ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Великоолександрівський виборчий округ, Херсонська область/. Селянська партія України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Я хочу привітати наших виборців і подякувати їм за те, що вони у складі 5 мільйонів громадян вийшли на першотравневу демонстрацію і рішуче підтвердили неприйняття політики нинішнього керівництва нашої держави, спрямованої на знищення економіки України, позбавлення прав і свобод наших громадян, позбавлення основного права на працю і на отримання заробітної плати за цю працю.

Я хотів би підкреслити ще той факт, що державні свята, які ми святкуємо вже більш 70 років, підтримують навіть наші націоналістичні сили. І ми бачимо, що члени Руху та інші демократи також вийшли 1 травня на демонстрацію. Тим самим вони виявили солідарність з пролетарями, з усіма трудящими нашої держави. Це перше.

Друге. Ми всі повернулися з округів і бачили, в якому стані сьогодні наш економіка, в тому числі сільське господарство. На Херсонщині десятки колгоспів і радгоспів не провели до кінця весняно-польові роботи, всього не посіяли, тобто не закінчили сівбу, тому що наша держава відмовилася від підтримки свого товаровиробника. У колгоспах і радгоспах немає пального, по півроку люди не отримують зарплату, не ведеться відновлення техніки 9 основних засобів виробництва. Усе це свідчить про безперспективність курсу нашого керівництва. І тому вся оця гра, яка ведеться сьогодні навколо Конституції, повинна отримати оцінку нашої Верховної Ради.

Я пропоную на сьогоднішньому засіданні створити надзвичайну комісію Верховної Ради, включити до цієї комісії представників прокуратури, які могли б перевірити, куди поділися ті гроші, що були виділені на проведення весняно-польових робіт, куди поділися гроші, що були виділені на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, і притягнути до відповідальності винних у цій справі. Тому що пуста балаканина, яку сьогодні ведуть по телебачення, заводить в оману наших людей і показує безперспективність і безвихідність шляху, по якому йде наше суспільство.

ГОЛОВА. Депутат Кириченко.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Рада України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Соціалістична фракція. Олександре Олександровичу,

у суспільстві, у державі йде активне обговорення питань, пов'язаних із прийняттям Конституції, та інших питань, які сьогодні хвилюють усіх громадян держави, але, я думав, вони недостатньо висвітлюються у засобах масової інформації.

Ще 17 квітня цього року народними депутатами - членами Соціалістичної фракції Чижем, Лавриненком було внесено на розгляд Верховної Ради проект постанови про висвітлення конституційного процесу, де передбачалося, що на час прийняття Конституції України запровадити радіопередачу "Основний Закон. Яким йому бути?". Трансляцію її здійснювати на першому каналі Українського радіо. І був визначений час передачі - з 19 години 30 хвилин до 20 години 30 хвилин у вівторок, середу, четвер і п'ятницю. Я думаю, що у прийнятті такої постанова зацікавлені всі народні депутати України. Участь у передачах кожного дня братимуть по одному представнику від трьох депутатських фракцій і груп. І я хотів би, щоб ви поставили сьогодні на голосування цей проект постанови. Думаю, що це в наших спільних інтересах. Це перше.

І друге. Я хотів би поінформувати Верховну Раду і виборців про те, що з 25 по 30 квітня цього року делегація Верховної Ради України взяла участь у міжнародній науково-практичній конференції "Історія парламентаризму в державах - учасницях Співдружності незалежних держав", яка була присвячена 90-річчю від дня початку роботи першої Державної думи в Росії, Члени делегації взяли активну участь у засіданні постійних комісій Міжпарламентської асамблеї як спостерігачі і засіданні робочої групи з питань підготовки нової редакції регламенту Міжпарламентської асамблеї країн - учасниць Співдружності незалежних держав. Я хотів би, щоб про це знали і народні депутати, і наші виборці.

І останнє. Я думаю, що нам потрібно продовжувати обговорення проекту Конституції, яке вже розпочато у Верховній Раді, приймати постанову про створення Тимчасової спеціальної депутатської комісії на пропорційній основі. Якщо ж шановні народні депутати, наші колеги не погодяться із пропорційним принципом, то хіба можна вести мову про демократичність нашої Конституції і демократичністъ конституційного процесу? Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

АНІСІМОВ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Я хочу обратить внимание народных депутатов и членов правительства на некоторые принятые нами постановления.

Первое постановление. Когда мы поднимали минимальную пенсию и минимальную заработную плату на полтора миллиона, то в постановлении записали, что по итогам первого квартала мы будем пересматривать эти цифры и приближать их к черте малообеспеченности, которую мы утвердили в размере 6 миллионов 800 тысяч карбованцев. Первый квартал прошел, идет второй квартал. Комиссия, возглавляемая депутатом Буздуганом рассматривая этот вопрос, обратилась к правительству, но механизма и предложений со стороны правительства мы не видим. Я думаю, что нужно вернуться к этому вопросу и рассмотреть его. Такие минимальные заработная плата и пенсии не стимулируют работающих и не обеспечивают пенсионеров.

Следующий вопрос - это вопрос, по которому, Александр Александрович, было принято протокольное решение 3 марта 1995 года. Мы просили правительство предложить механизм выплаты пенсий, устранив при этом уравниловку, которая ныне имеет место. Вы помните, Верховный Совет не дал согласия министру финансов на установление минимальной пенсии в размере 4 миллиона 800 тысяч карбованцев одиноким пенсионерам и одиноким гражданам, достигшим пенсионного возраста. Этим решением правительство подорвало психологическое равновесие в семьях, состоящих из двух стариков. Теперь им надо или расторгать брак, или отказываться от своих детей только для того, чтобы получить доплату до 4 миллионов 800 тысяч карбованцев. А отработавшие 25-30 лет зарабатывают всего 5 миллионов. Все - на одном уровне.

Поэтому этот вопрос я считаю одним из глобальных, и правительству пора бы уже на него ответить. Я прошу еще раз вернуться к моему обращению к правительству и конкретному предложению от 3 марта 1995 года о таком механизме. Пусть оно предложит Верховному Совету, а мы рассмотрим и примем решение.

И еще один вопрос, который я уже неоднократно здесь затрагивал. И вы правильно отметили, Александр Александрович, в своем выступлении на митинге, что все заключается в экономике, и пока мы ее не запустим, никаких благ, никаких дополнительных ассигнований не будет.

Закон об амортизации. Сколько же можно о нем говорить? Почему я говорю об этим законе? Потому что на сегодняшний день инвестиции в государство не идут. Правительство

инвестировать предприятия по большому счету не в состоянии. Только амортизационные отчисления и быстрая амортизация дадут возможность выводить устаревшее оборудование и внедрять новое. Старая схема не срабатывает. Капитальные ремонты некуда относить. Это было и в прошлом году, так осталось и в нынешнем году. А если взять амортизацию на металлургических предприятиях, то она в себестоимости продукции по старой схеме составляет всего 0,5 процента. Что можно модернизировать за эти средства? Как обновлять основные фонды?

Поэтому я прошу поставить на голосование вопрос о том, чтобы сегодня дать правительству конкретное поручение. Давайте вместе браться за дело, а не упрекать друг друга в том, что нет таких законов. Об этом законе мы говорим ужа четвертый месяц. И я прошу, чтобы в течение двух дней этот вопрос был рассмотрен правительством и чтобы оно представило Верховному Совету свои предложения. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Депутат Алексеев. Будь ласка.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Александр Александрович, я взял слово для того, чтобы привлечь внимание Верховного Совета к тем негативным явлениям, которые имеют место в нашем государстве. Известно, что когда люди

ни на что не способны, не могут развивать ни экономику, ни социальную сферу, а хотят показать свою нужность, они переименовывают улицы. Но то, что произошло недавно в городе Львове, по-моему, выходит за всякие рамки. Улица Лермонтова переименована в улицу Джохара Дудаева, а улица Пушкина -в улицу Чупринки. На мой взгляд, государство, где улицы великих поэтов переименовывают в улицы бывших карателей, находится в очень серьезной опасности.

Я хочу обратить ваше внимание на то, что эти дикари подняли руку не просто на русских поэтов, а на выдающихся деятелей мировой культуры. И я думаю, что этому нужно дать определенную оценку. И не удивительно, что в такой ситуации вылазки национал-экстремистских сил имеют очень серьезные последствия. Так, 12 апреля сего года были подожжены помещение Совета ветеранов Украины и квартира, председателя областной организации ветеранов. Я прошу вас дать протокольное поручение Генеральной прокуратуре взять под контроль расследование этого дела с тем, чтобы выявить виновных и наказать их в соответствии с законом. Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Смірнов.

СМІРНОВ Є.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Спілка українського народу. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги

депутати! Починається майже з анекдоту, а закінчується дуже серйозними речами.

26 квітня цього року відзначалося 10-річчя Чорнобильської катастрофи. Кульмінацією заходів у Києві став концерт-реквієм на майдані Незалежності, режисерував який усе той же знаменитий пан Шарварко - неперевершений спеціаліст у царині естрадних шоу, Киян ошелешили силою силенною виконавців, апаратури і вперше - голографічними зображеннями. Нев'янучий диктор Сафонов у розпал цього свята /назвати його інакше не можна/ оголосив про те, що зараз станеться епохальна річ - уперше в світі на міському майдані прозвучить геніальне творіння Верді "Реквієм". Геніальне творіння дійсно прозвучало вперше за таких умов, бо до подібного ідіотизму ще ніхто не додумувався. Прозвучало воно під запис, а сотні виконавців, оточені сотнями міліціонерів, розкривали роти під хрипучу фонограму, яку публіка явно не бажала слухати. Звучало це приблизно так: включаю запис, зроблений 26 квітня. На що це, питається, схоже? Хай пан Шарварко займається своїми Таїсіями і Левками Дурками,

а не пнеться у велике мистецтво, на якому розуміється, перепрошую, як свиня на помаранчах. Про все це можна було і не говорити, але на проведення цієї жахливої показухи Міністерство культури і Кабінет Міністрів виділили і витратили декілька сотень тисяч доларів. І це в той час, коли працівники культури та багато інших по три місяці не одержують заробітної плати. Більше того, і цей, і інші факти засвідчують /що б там не говорили представники Кабміну/, що уряд має гроші для виплати зарплат і пенсій, але умисно з їх виплатою .зволікає, граючи в політичні ігри: приймуть Конституцію - зарплата і пенсії будуть відразу ж виплачені. І всі хай зрозуміють, що треба-таки цю Конституцію приймати, бо без неї ні туди і ні сюди. А те, що через три місяці все розвалиться, нікого не обходить. Це ж буде потім.

Тому я пропоную. Перше. Дати доручення Комісії з питань культури і духовності /якщо вона на щось здатна/ до 14 травня згідно з Конституційним договором підготувати проект постанови Верховної Ради про висловлення недовіри міністру культури України Остапенку, який здатний бути хіба що завгоспом філармонії, а не міністром культури.

І друге. Доручити Кабміну до 14 травня провести виплату зарплати і пенсій усім категоріям громадян у повному обсязі. Якщо цього не буде зроблено, то на пленарному засіданні 15 травня пропоную прийняти постанову про висловлення недовіри всьому складу Кабінету Міністрів. Мене дуже дивує, що в сьогоднішньому порядку денному немає питання про виплату зарплати і пенсій.

Дякую за увагу /Оплески в залі/.

ГОЛОВА. Депутат Ківшик. Прошу.

КІВШИК П.А., генеральний директор Полтавського облагропостачу /Глобинський виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу, в Полтавській області склалися тяжкі умови щодо проведення весняно-польових робіт. Причина одна - брак коштів. А річ у тім, що постанову Кабінету Міністрів, яка гарантувала, що до 1 травня держава розрахується за торішній урожай, не виконано.

Як відомо, Кабінет Міністрів постановив, що буде виділено кошти під державний контракт. Нашій області виділено 5,9 трильйона, а одержано близько трильйона карбованців, яких вистачило, щоб сплатити борги. Сьогодні товаровиробники не мають змоги придбати ні насіння, ні гербіцидів, ні пальномастильних матеріалів.

Я просив би звернути особливу увагу й на те, що держава досі не розрахувалася за сортність насіння гібридної кукурудзи. От і виходить, що на папері ви е, а фактично немає. Прошу довести цю інформацію до Кабінету Міністрів. Решту часу передаю Карасику Владлену Михайловичу.

ГОЛОВА. Будь ласка, Анненков... Анненков, прошу...

АННЕНКОВ Є.І., член Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Член депутатского объединения "Рабочая Украина", фракции коммунистов. Прежде всего хотел бы поблагодарить граждан Украины, которые несмотря на давление властей и предложения отдельных депутатов, в частности бывшего Председателя Верховного Совета, поработать в этот день на огородах, пришли на многочисленные митинги и высказали свое отношение к проводимым реформам.

На митингах поднимались такие вопросы: выплата пенсий, выплата заработной платы бюджетникам и работникам предприятий и организаций других форм собственности.

26 апреля мы на заседании Верховного Совета принимали решение о прямой трансляции заседания Кабинета Министров. Это решение Верховного Совета не выполнено.

Принимали также решение о том, чтобы сегодня на заседании Верховного Совета выступил Марчук. Но в повестке дня этого выступления нет. Когда же избиратели узнают,

от кого зависит то, что не выплачивается заработная плата, пенсии, субсидии?

На митингах граждане высказывали благодарность Верховному Совету за то, что проект Конституции обсуждался на пленарных заседаниях. Они наконец-то узнали, чего хотят сторонники Президента и слуги Международного валютного фонда - прежде всего закрепления частной собственности и ликвидации Советов.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Спасибі й вам. Депутат Карнаух.

КАРНАУХ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Дубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутати! Щойно ми всі повернулись із своїх виборчих округів. Там ми побачили, що життя наших людей, наших виборців, на жаль, погіршується. Люди запитують: "Шановні депутати, з якою метою, для чого ми вас обирали? Для того, щоб ви відстоювали і захищали наш інтереси, чи для того, щоб наше життя з дня на день погіршувалось?

І справді, у моєму Лубенському виборчому окрузі багато підприємств нині простоює. Працівники бюджетної сфери тривалий час не отримують заробітної плати. Так, викладачі СПТУ N 12, N 13, N 53 не отримують заробітної

плати, починаючи з жовтня чи листопада минулого року, студентам не виплачують стипендій з березня минулого року. До мене звертаються люди праці - колгоспники, робітники, а також військовослужбовці /вони, до речі, також протягом двох місяців не отримують заробітної плати/, працівники органів внутрішніх справ

- і запитують, як можна за таких умов жити і працювати? Коли все це скінчиться?

У цьому зв'язку хотів би звернути вашу увагу на те, що звіт Прем'єр-міністра про погашення заборгованості, який ми запланували, слід заслухати терміново і, як кажуть, з принципових позицій. Треба відшукувати кошти. Люди нас запитують: якщо бракує коштів на вчителів, лікарів, військовослужбовців, то чому такими темпами збільшується державний апарат, різні інспекції і контролюючі органи? На них, виявляється, гроші є.

Перебуваючи в рідному селі, я зустрівся з головою сільської Ради і запитав його: скільки моїх земляків народилося торік і скільки померло? Він сказав, що народилося 9 дітей, а померло 50 односельців. Тобто йде вимирання українського села, українського народу.

Звертаю вашу увагу також на те, що деякі державні структури організовують так зване обговорення проекту Конституції. Люди запитують: якщо ця Конституція і обговорення її проекту потрібні їм для того, щоб дати карти в руки Президенту і сказати, що люди підтримують вас, - то це одне. Але якщо ця Конституція має бути для народу - то це зовсім інша справа. І не думайте, що всі люди на місцях, трудящі люди, підтримують цей проект Конституції.

Я звертаюся до вас, шановний Олександре Олександровичу, з пропозицією найближчим часом заслухати звіт Прем'єр-міністра щодо погашення заборгованості і навести у цій справі порядок.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Спасибі вам теж.

Про деякі питання, що потребують вирішення. Пропозиція депутата Довганя Сергія Васильовича відносно створення спеціальної комісії для аналізу і контролю за використанням коштів, виділених для сільського господарства, та інших коштів. Будь ласка, підготуйте проект постанови з цього приводу. Я думаю, що депутати підтримають таку пропозицію, оскільки фактів про те, що кошти не надходять до адресатів, маємо сьогодні достатньо. Крім того, треба було б, мабуть, створити комісію або доручити Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, щоб перевірити, яким чином використовуються кредити Міжнародного валютного фонду, через кого вони йдуть до адресата.

Далі. Пропозиція депутата Кириченка Миколи Олексійовича щодо проекту постанови про висвітлення конституційного процесу. Оскільки цей процес тривалий, ми матимемо змогу розглянути проект на засіданні Президії і потім проголосуємо. Це раціональна пропозиція.

Багато було зауважень і пропозицій відносно питань, пов'язаних із заробітною платою, неплатежами тощо. Оскільки це питання ви обговорювали під час моєї відсутності,

то Олександр Миколайович /він тоді вів засідання/ дасть коротеньку інформацію, а потім визначимося.

ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Верховної Ради України /Шполянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні колеги! Як і було домовлено, 30 квітня відбулося розширене засідання Кабміну за участю Президента і представників Верховної Ради - керівників груп, фракцій, комісій. Народні депутати теж брали участь у розгляді цього питання. Було домовлено, що Кабмін до 26 числа має завершити виплату заробітної плати всім бюджетним організаціям. Це перше.

Друге. Той проект, що був внесений, доопрацьований з урахуванням доповнень і зауважень. Готується довідка щодо погашення заборгованості по заробітній платі. Завтра ці два документи вам зранку будуть роздані.

І трете. Ми домовлялися про те, щоб заслухати Прем'єр - міністра на засіданні Верховної Ради, якщо буде така потреба, Прем'єр-міністр дав згоду десь 11-12 числа, доопрацювавши відповідні матеріали, виступити на засіданні Верховної Ради з цього питання. Є така пропозиція: завтра, після того як будуть роздані ці матеріали депутатам, запросити Прем'єр-міністра і міністра фінансів Германчука для того, щоб вони відповіли на запитання, які виникнуть. Нам треба підготуватися до розгляду цього питання на засіданні Верховної Ради десь 12 числа.

ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, одне уточнення. Я був на засіданні Верховної Ради, коли ми прийняли постанову /ця постанова приймалася у присутності Прем'єр-міністра/ про те, що Прем'єр-міністр виступить тут обов'язково, А як етап - це можна зробити: завтра за участю Прем'єр-міністра міністр фінансів дасть відповідь на ті запитання, які виникнуть у депутатів на підставі того матеріалу, який буде їм розданий.

Пропозиція депутата Анісімова відносно механізму виплати пенсій. Доручення з цього приводу давалося уряду ще З березня 1995 року. Нехай Секретаріат підготує нагадування Кабінету Міністрів, я сьогодні підпишу цей документ.

Відносно законопроекту про амортизацію. Так само є пропозиція доручити уряду негайно внести проект Закону про амортизацію на розгляд Верховної Ради, Цей документ справді треба було розглянути давно.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 194. Приймається. Протокольне доручення.

Зауваження депутата Алексєєва відносно перейменування вулиць. Мені здається, ви сказали правильно, я не буду коментувати. Відносно підпалів. Підготуйте, будь ласка, лист до прокуратури, я теж підпишу лист-доручення відносно з'ясування ситуації про підпали, про терористичні акти.

Відносно пропозиції депутата Смірнова - чи має уряд гроші на заробітну плату, Я думаю, що ми в комплексі це питання будемо розглядати. /Шум у залі/

Письмова пропозиція такого ж змісту: про виплату заробітної плати у бюджетній сфері і ліквідацію заборгованості. Інформація з цього приводу була... /Шум у залі/. Яка довідка? Це за заявою депутата Смірнова. Комісія з питань культури і духовності розгляне це питання /Шум у залі/. Вас же ніхто не ображав... Одну хвилинку.

Слово для довідки має голова комісії Косів, Будь ласка.

КОСІВ М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Я хотів нагадати, Олександре Олександровичу, що два тижні тому на засіданні Президії Верховної Ради я порушував питання, про яке сьогодні говорив народний депутат Смірнов. Можна це перевірити за протоколом. Крім того, як тільки ми довідалися про те, що на проведення траурного концерту, присвяченого 10-річчю Чорнобиля, виділено 22 мільярди карбованців, причому комерційній структурі, до того ж не українській комерційній структурі, а московській, то відразу звернулися з листом до Євгена Кириловича Марчука. Але Євген Кирилович, як виявилося, не підписував нього розпорядження. Це розпорядження підписав хтось із його віце-прем'єрів... І міністр культури також цього розпорядження не візував. Отже, інформація, яку тут подав депутат Смірнов, не відповідає дійсності. Але я вважаю, що комісія справді має розібратися в цьому питанні й внести відповідні пропозиції.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Нехай комісія розбереться з приводу того, як організовуються концерти, хто і які платить за них кошти, якою є якість підготовки цих концертів. Думаю, що це якраз предмет вашої роботи /Шум і залі/. Не вигукуйте з місця. Ще раз повторюю: я зачитав вашу пропозицію, вона такого ж змісту, як і пропозиції, які вносили депутат Анісімов та інші депутати. Все.

Розглядається питання про проект Конституції України. Мається на увазі вирішення питання про створення тимчасової спеціальної комісії для доопрацювання проекту Конституції. А перед тим я хочу зробити таку інформацію.

Як ви пам'ятаєте, 2 квітня Верховна Рада прийняла рішення про розгляд проекту Конституції, внесеного Конституційною комісією разом із зауваженнями і пропозиціями членів Конституційної комісії 17 квітня, як це передбачається Регламентом. Відповідно до Регламенту ми розпочали розгляд цього питання, але тоді ж, 2 квітня, нам потрібно було відповідно до Регламенту створити Тимчасову спеціальну комісію з правами головної, яка повинна була доопрацювати проект Конституції на основі зауважень і альтернативних проектів, що були подані до 17 числа, і внести його на розгляд Верховної Ради у першому читанні. Це передбачено процедурою першого читання. Але у зв'язку з дискусією, яка

розгорнулася з приводу функцій комісії та її складу, ми змогли прийняти рішення лише про обговорення самого проекту Конституції.

Тим часом ініціативна група депутатів - представників майже всіх груп і фракцій протягом місяця працювала над цією проблемою. Сьогодні вони закінчать роботу над проектом, який зніме багато з тих протиріч, про які йшла мова під час обговорення проекту /а виступило у процесі обговорення 104 депутати/. І що б про це не говорили, ми повинні визнати, що дискусія, проведена у Верховній Раді, була надзвичайно потрібною для суспільства, потрібною для того, щоб з'ясувати ставлення депутатів до змісту внесеного на розгляд Верховної Ради проекту. І це ще раз підтверджує необхідність доопрацювання проекту і розгляду його вже у вдосконаленому вигляді. Зробити це можна тільки таким чином. Доопрацьований текст документа... Я прошу: не заважайте вести засідання /Шум у залі/.

Петре Володимировичу, я прошу вас припинити діалог. Вийдіть і переговоріть десь у іншому місці. Будь ласка.

Отже, внести на розгляд Верховної Ради уже доопрацьований проект можна тільки від імені головної комісії. Інших варіантів немає, Усі інші варіанти ведуть у тупик, тому що тоді кожен суб'єкт законодавчої ініціативи /якщо ми скористаємося таким приводом і внесемо проект від ініціативної групи/ має право на внесення своїх варіантів. Регламент виключає таку можливість. Ним передбачено консолідовану, погоджену роботу груп і фракцій. І тому ми повинні створити цю комісію. Рішення про необхідність створення такої комісії

було прийнято, але рішення Верховної Ради про створення комісії немає, бо немає її персонального складу.

У вас є проект, вірніше, список, яким передбачається включити до складу цієї комісії таких депутатів: Чапюк, Стретович, Юхновський, Кочерга, Пейгалайнен, Безсмертний, Омеліч, Селіфонтьев, Гармаш, Гмиря, Долженко, Дроботов, Попеску, Старовойтова, Гетьман, Ольховський, Лавринович, Заєць, Соболєв, Костицький, Довгань, Дудченко, Кириченко, Чеботарьов, Ніколаєнко, Лавриненко, Сирота, Буткевич.

Ці депутати фактично і працювали над текстом Конституції. І тому, мені здається. Почекайте. У нас немає ніякої потреби обговорювати зараз цей склад персонально. Адже це пропозиції комісій і фракцій, внесені на основі норм Регламенту. Тому я пропоную прийняти таку коротку постанову. "Відповідно до глави 4.6 Регламенту Верховної Ради України створити з представників від кожної депутатської групи і фракції Тимчасову спеціальну комісію з правами головної по опрацюванню проекту Конституції України" /Шум у залі/.

Можна проголосувати? Ставлю цю. пропозицію на голосування, /Шум у залі/.

"За" - 186.

Є пропозиція поіменно голосувати? /Шум у залі/. Давайте проголосуємо поіменно. Якщо ви проти цієї комісії, значить, ви проти розгляду у Верховній Раді проекту Конституції Тут іншого висновку немає. Немає іншого й розуміння. Будь ласка, проголосуємо поіменно? Ставлю цю пропозицію на голосування. "За"

- 182.

Ще раз повторюю: хто проти створення Тимчасової спеціальної комісії з правами головної по опрацюванню проекту Конституції, той блокує розгляд Верховною Радою проекту Конституції.

Ставлю внесену пропозицію про створення комісії на голосування.

"За" - 198. Рішення не прийнято.

Зробіть, будь ласка, відповідний аналіз за результатами голосування /Шум у залі/.

Є потреба обговорити це питання? /Шум у залі/.

У порядку інформації повинен сказати, що сьогодні вранці ми збирали з цього приводу Раду фракцій. Виникли дві позиції, альтернативні... Одну хвилинку. Ми це питання зараз обговоримо за принципом два - "за", два - "проти". Але спочатку я хочу пояснити ситуацію, яка створилася під час роботи Ради Фракцій. Виникли дві думки. Перша - не створювати Тимчасову спеціальну комісію з правами головної. Попрацювати, а потім те, що буде напрацьовано, передати до Конституційної комісії, котра має функції спеціальної комісії.

Друга думка - Тимчасову спеціальну комісію з правами головної створити відповідно до Регламенту, щоб продовжити роботу над проектом Конституції у Верховній Раді.

Хочу сказати, що перша пропозиція не має шансів на реалізацію, оскільки рішення про передачу проекту Конституції /виникає питання - якого?/ для доопрацювання до Конституційної комісії повинна прийняти Верховна Рада. Чи Верховна Рада

піде на такий крок, щоб, незважаючи на ту роботу, яка уже проведена протягом місяця, підняти руки і сказати: ми не можемо розглянути проект і передаємо його до Конституційної комісії? Ми одержимо те ж саме, що мали 2 квітня. Це очевидно. Тому якщо ми хочемо просуватися вперед, треба створити Тимчасову спеціальну комісій з правами головної. Як створювати цю комісію - Регламентом визначене: на пропорційній основі.

Я зачитаю норму Регламенту. Петре Володимировичу, будь ласка, підготуйте формулювання з приводу вимог, які передбачаються Регламентом щодо створення Тимчасової спеціальної комісії.

Виникла ось така колізія. Будь ласка, виступають двоє за цей проект, двоє проти. Запишіться, хто хоче взяти участь в обговоренні.

Депутат Косів. Ви "за" чи "проти"? Проти. Депутат Дем'ян. Проти. Депутат Юхновський. Проти. Депутат Заєць. "За" чи "проти"? "За"? Мається на увазі проект, який я зачитав. Тоді ні. Про це треба говорити в іншому місці. А зараз буде обговорення за скороченою процедурою. Депутат Паламарчук. Передати слово депутату Карнауху? Так. Депутат Зарудний. Зрозуміло. Депутат Ніколаєнко. Депутату Чижу? Косів Михайло Васильович. Будь ласка.

КОСІВ М.В. Прошу передати слово голові фракції Чорноволу.

ГОЛОВА. Депутат Чорновіл. Будь ласка.

ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні колеги! Олександре Олександровичу, не вводьте нас в оману, треба ж обговорити. Не можна ставити проект на голосування без його обговорення. Ви ж прекрасно розумієте, що справа не в передачі його до Конституційної комісії. Це був один із варіантів. А справа в тому, що ви у запропонованому проекті постанови хитро обійшли посилання на постанову, яку ми вже прийняли, коли засідання вів Олександр Ткаченко. Ми домовлялися /і ви ніби погодилися/, що це буде на розвиток постанови чи на її доповнення. Це один момент.

І другий - про пропорційне представництво. Там були сумніви. Якщо буде один голос, то нехай хоч і 30 комуністів приходять, усе одно вони нічого розумного не скажуть. Але в цьому разі ви ігноруєте постанову, яку ми вже прийняли. От про що йде мова. Сформулюйте інакше проект постанови.

ГОЛОВА. Зрозуміло.

Депутат Карнаух. Будь ласка.

КАРНАУХ М.В. Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу! Я, безумовно, за створення Тимчасової спеціальної комісії, але, наскільки я пам'ятаю, обговорення проекту Конституції ми закінчили виступом Івана Симоненка. Так от саме за результатами обговорення і маємо приймати постанову. Варіант проекту постанови мною підготовлений і запропонований вам - "Про передачу проекту Конституції України, опрацьованого Конституційною комісією, на доопрацювання та порядок підготовки його до повторного першого читання". Прошу поставити цей проект на голосування. Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я прошу уваги. Будь ласка, не шуміть.

Депутат Юхновський. Прошу.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Личаківський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Комісія, яка працювала три тижні без вихідних, завершила роботу над проектом Конституції. До роботи комісії приєдналися соціалісти, з якими Сирота і ми всі дуже терпляче, параграф за параграфом, погодили весь текст проекту Конституції, досягли щодо певних параграфів згоди, щодо інших - згоди не було досягнуто.

Я пропоную, щоб Петро Миколайович Симоненко визначив, як це зробили соціалісти, два чи три чоловіки, які разом з нашою групою, зокрема з Дудченком, Безсмертним, Шишкіним і Сиротою протягом сьогоднішнього дня розглянуть параграф за параграфом весь текст проекту Конституції, який ми напрацювали. Тоді, ознайомившись із цим текстом, представники, цієї фракції доведуть його до відома всієї фракції. А завтра чи післязавтра ми створимо офіційно таку комісію, члени якої знатимуть, що вони мають робити. І ця комісія вже буде чисто формальною комісією, яка внесе погоджений текст проекту Конституції на обговорення Верховної Ради.

Якщо ми зараз створимо таку комісію, куди увійдуть комуністи, які зовсім не читали новий, доопрацьований нами проект Конституції, то справа затягнеться. Тому я прошу, щоб комуністи спочатку ознайомилися з цим текстом, а вже тоді створимо погоджувальну комісію.

ГОЛОВА. Депутат Чиж. Будь ласка.

ЧИЖ І.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Соціалістична фракція. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні депутати! От сьогодні якраз і з'ясувалося, хто реально хоче прийняття Конституції, я хто, прикриваючись словами про необхідність прийняття Конституції, фактично його блокує.

Звичайно, В'ячеслав Максимович у нас найрозумніший. Усі інші

- не такі розумні. Це зрозуміло. Але я хочу нагадати вам про те, що ми прийняли за основу проект постанови про створення тимчасової комісії.

У зв'язку з цим наша фракція і делегувала народних депутатів для попереднього доопрацювання в комісії проект, визнавши таким чином попереднє рішення Верховної Ради, оскільки список створеної комісії було взято за основу. Наша принципова позиція випливає виключно і тільки з норм Регламенту -закону, який регулює процедуру проходження будь-якого законопроекту у Верховній Раді. А в Регламенті говориться, що головна комісія /у цьому випадку тимчасова спеціальна" яка наділена правами головної/ формується виключно на пропорційній основі. І все. Немає ніяких проблем.

Тому, я думаю, тут потрібно розглядати напрацьоване, скажемо так, ініціативною групою /свого часу я назвав її любительською, хай буде ініціативна/ як досить серйозну основу для доопрацювання. Але цій комісії чи групі треба надати статус легітимної, законної. І якщо Ігор Рафаїлович Юхновський розказував тут, що депутати дуже добре попрацювали, в тому числі й соціалісти, то чому ж ви блокуєте цю комісію зараз, чому не хочете надати їй такого статусу? Адже працюють у ній переважно люди із зачитаного списку. Чому не надаєте їй статусу тимчасової спеціальної комісії, щоб забезпечити законну основу для роботи, законний рух?

До речі, комуністи, на яких і тут весь час "наїжджають", і в засобах масової інформації, подали свій проект, чим засвідчили зацікавленість у прийнятті Конституції. Вона готові працювати, подали кандидатури до списку, і тепер голосували за створення цієї тимчасової комісії.

Я хотів би внести таку пропозицію. Якби в нас, Олександре Олександровичу, на пропорційній основі були, скажімо, сформовані комісії Верховної Ради, тоді не виникало б проблем, не з'явилася б оця колізія. Ми доручили б цю роботу трьом нашим правовим комісіям, і надали б їм статус тимчасової спеціальної. Але можуть бути перехльости. Адже є комісії, де люди тільки однієї орієнтації, одного політичного напряму.

Тому я пропоную підтримати цей проект, проголосувати за створення комісії і за цей список. Він відображає пропорційний принцип.

Дякую.

ГОЛОВА. Я пояснюю тим, хто не зовсім уважно читав Регламент і зараз з місця ставить запитання.

Питання про створення тимчасової спеціальної комісії передбачено Регламентом. У цій нормі є відсилка на статтю 4.4.3, яка стосується формування постійних комісій, оскільки тимчасова спеціальна комісія з правом головної має статус постійної на час, відведений Верховною Радою для її роботи, А там передбачено, що кандидатура для обрання голів

постійних комісій Верховної Ради, а також їх членів висуваються на засіданнях відповідних депутатських груп /фракцій/ згідно з квотами пропорційного представництва депутатських груп /фракцій/. Так говориться в Регламенті. Іншого немає. І тому, хто не читав, радимо: ще раз почитайте статтю 4.4.3. І відсилання у попередніх статтях до цієї норми з. От і все /Шум у залі/.

Сядьте, будь ласка, і не хвилюйтесь. Я дотримуюсь Регламенту.

Регламентом передбачено скорочену процедуру під час розгляду питання, яке вже з'ясовано достеменно: два виступи "за", два

-"проти" /Шум у залі/.

Тут порушувалося питання про постанову. В'ячеслав Максимович правильно казав, що постанова прийнята. Її ж ніхто на порушує. Є постанова, але є і цей проект постанови про склад комісії /Шум у залі/. Та не надам я слова, тому що згідно з Регламентом висловилися два депутати "за", два - "проти". Я запитав вас, ви сказали: "Я - "за", але я "проти". Сідайте, будь ласка /Шум у залі/. Іване Олександровичу, вельмишановний, я не надам вам слова, тому що норму Регламенту вже використано.

Шановні депутати, хто сумнівається в тому, що треба прийняти таку постанову, я вас дуже прошу: треба створити таку комісію. Якщо ми доручимо цій комісії функції головної, то матимемо можливість розглядати далі вже доопрацьований проект, адже проведено велику роботу. Що тут незрозуміле? /Шум у залі/.

Я дуже прошу вас, адже з цього приводу обговорені всі процедурні питання. /Шум у залі/.

Будь ласка, не кричіть, я все одно не чую. І опустіть руки /Шум у залі/.

Які в кого ще будуть пропозиції. Будь ласка, запишіться. Виставте три хвилини, по одній хвилині на виступ. Будь ласка, пропозиції щодо цього проекту постанови.

Депутат Вітренко. Прошу.

ВІТРЕНКО Н.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Олександре Олександровичу! Уже вкотре в цьому залі ми говоримо про те, чому ми проти цієї постанови, чому ми проти такого розгляду питання. Тому що Олександр Миколайович Ткаченко /без вас це було/ протягнув рішення, коли 214 депутатів проголосували за те, щоб узяти за основу президентський проект Конституції. Тому яка б не була тимчасова комісія - чи буде 6 комуністів, чи буде 7 комуністів - розклад голосів такий, що нічого змінити не вдасться і пройде президентський проект. Ми пропонували спочатку проголосувати в залі концепцію Конституції, щоб будувати Конституцію на Декларації, про державний суверенітет, на тому документі, який є справді конституційним. Ви сьогодні викручуєте руки і кажете: "Прошу вас, прошу вас..." Не просіть. Більшість у залі розуміє, що ви хочете... Тому цей проект Конституції /і виборці нам сказали про це/ не пройде!

ГОЛОВА. Депутат Жеребецький. Будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Червоноградоький виборчий округ.

Львівська область/. Прошу передати слово депутату Соболеву.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Депутатська група "Реформи". Шановні депутати! Нам треба розібратися, що зараз відбувається.

Перше. Хоче цього хтось чи не хоче, але 24 квітня 214 депутатів проголосували за 3 принципових пункти постанови.../Шум у залі/.

Не за основу прийняти проект Конституції, а тимчасовій комісії у своїй роботі взяти його за основу. Не треба тут перекручувати. Це перший принциповий пункт.

Другий принциповий пункт. Цей проект треба погодити з усіма, хто брав участь у процесі творення Конституції. Саме тому нам залишилося по цій постанові проголосувати лише список. От який список? Їх подано три варіанти. У списку, який подали ряд депутатських груп і фракцій, згідно з Регламентом визначено, що голова комісії - депутат Сирота, і подано по два представники від кожної депутатської групи і фракції. Тому прохання, Олександре Олександровичу, поставити на голосування саме цей список. Таким чином, логічно буде завершена ця постанова, яка була проголосована 24 квітня.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергію Владиславовичу, будь ласка, уточніть вашу пропозицію. Ви маєте на увазі те, що ми проголосуємо список, а в цілому постанову не голосуємо? А де так написано? Будь ласка, увімкніть ще раз мікрофон депутата Соболєва .

СОБОЛЄВ С.В. Якщо ми піднімемо зараз стенограму, то згідно із стенограмою у виступі Олександра Миколайовича Ткаченка було чітко сказано про те, що ми проголосуємо постанову, а потім окремо проголосуємо список. Оскільки в постанові закріплено, що список є, я просив би зараз поставати на голосування список. Як тільки затверджується список, це означає, що постанову прийнято в остаточному вигляді.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Сергію Владиславовичу, ви не зовсім точні, я зобов'язаний про - це сказати... Будь ласка, слухайте, я ж і вам пояснюю. У пункті 2 постанови записано: "Затвердити голову та персональний склад комісії /список додається/. Якщо ми голосуємо список і затверджуємо голову, то тоді треба в цілому голосувати постанову. А щоб обійти цю колізію, то оскільки ви вражаєте, що вже проголосували, то нехай буде проголосовано, хай залишається. Ніхто ж не заперечує проти погодження. Одну хвилинку... /Шум у залі/.

Я прошу вас не кричати /Шум у залі/.

Я поясню ситуацію, будьте уважні. Щоб ми не натикалися раз за разом на це питання, необхідно створити комісію, надавши їй право головної. Список я вам зачитав. Що взяти за основу? Уже взято, вже зроблено роботу... /Шум у залі/.

Далі. Це стосується погодження, то нехай погоджують. Ми ж не записували цього навіть у тому документі. Ідеться про створення комісії з правами головної. От її і треба створити. Більше того, вважайте, що можна йти на цей компроміс, хоч у Регламенті зазначено, що голову комісії затверджує Верховна Рада. Бо якщо вже члени комісії домовились про те, хто веде засідання, і робота йде нормально, то домовляйтесь, працюйте. Врешті-решт, давайте так завершимо цю роботу. Але пройти оцей момент створення Тимчасової спеціальної комісії з правами головної треба обов'язково.

Депутат Марченко. Будь ласка.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Как бы мы ни относились к Конституционной комиссии, до принятия решения о создании новой комиссии нужно решить, быть ли Конституционной комиссии или не быть, и принять по этому вопросу решение. Это первое.

И второе. Александр Александрович и им с Натальей Витренко, и Владислав Носов по вопросу конституционного процесса внесли конкретные предложения в виде проектов постановлений Верховного Совета. Они не рассматривались. Эти проекты постановлений определяют техническое задание любой комиссии.

Верховный Совет был отстранен от конституционного процесса. Конституционная комиссия превысила полномочия. Постановлением, которое "протащил" Ткаченко, принял за основу для работы комиссии президентский проект. Это не соответствует положениям Декларации о государственном суверенитете и референдуму, который утвердил ее принципы как основные.

Поэтому как бы Конституционная или любая иная комиссия ни создавалась, это будет протаскивание с вашей помощью, с помощью социалистов, президентского варианта.

ГОЛОВА. Відносно тез із місця: у Верховній Раді не можна "протягнути" будь-який документ, бо треба, щоб за нього проголосували. Якщо проголосовано, то це вже прийнято рішення.

Далі. "Викрутити руки" теж не можна. Тут потрібна інша процедура і не в сесійному залі. Я розумію, про що кажу.

Далі. Проект постанови, який вносив депутат Носов разом з іншими ініціаторами, голосувався у Верховній Раді. Ви рідко буваєте на засіданнях, тому подивіться, будь ласка, стенограму.

Далі. Що стосується списку, який пропонував депутат Соболєв, то я ж його і провокую для голосування. Я зачитав цей список. Тільки таким має бути список, складений за пропорціями фракцій і груп. Інших просто не можна розглядати у Верховній Раді, бо це буде порушенням Регламенту. Слово має депутат Носов. Прошу.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Я вніс дві пропозиції. Одна пропозиція торкалася створення тимчасової комісії. Вона голосувалася і була відхилена. Але була й друга пропозиція, щодо проекту Конституції. Ця пропозиція не головувалася. Що ж стосується голосування...

ГОЛОВА. Петре Володимировичу, втихомирте, будь лавка, депутата... Повторіть спочатку.

НОСОВ В.В. Ще раз повторюю. Я вніс на розгляд два проекти постанов. Один проект постанови стосується створення тимчасової комісії. Він голосувався і був відхилений. У другому проекті постанови йшлося про проект Конституції. І там було запропоновано визначити основні положення. Але, порушуючи Регламент, заступник голови Верховної Ради від час обговорення чомусь поставив на голосування пропозицію, щоб взяти за основу і доручити комісії доопрацювати оцей президентський проект. Не закінчивши обговорення, прийняли це рішення. Потім три дні щось обговорювали. Тобто мій проект постанови щодо проекту Конституції ми не голосували.

І я справді хотів би, щоб було проголосовано мій проект поіменно. Хай його завалять, але буде видно, хто проголосує проти Декларації, хто проголосує проти міжнародних документів.

Відносно створення комісії я хочу вказати, що в нас є депутати двох гатунків: ті, що входять до фракцій з повними правами /їздять за кордон у складі делегацій, працюють у різних комісіях/, і ті, що нікуди не входять. Я як депутат другого гатунку закликаю інших депутатів другого гатунку не голосувати за створення цієї комісії. Хай її створюють депутати першого гатунку без нас і складають цей проект.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, дайте мені проект депутата Носова. Якщо він не голосувався, але був тут обговорений... Давайте розглянемо це в такій послідовності. Прошу уваги. Будь ласка, заспокойтеся. Ви обговорювали в цьому залі кілька варіантів постанови.

Депутате Кендзьор, та сядьте ви врешті-решт? /Шум у залі/.

Депутате Заєць, сядьте, будь ласка, і не кричіть. /Шум у залі/.

Отже в порядку інформації я зачитує те, що голосувалося тут, у залі. Це незавершений документ.

"Розглянувши проект Конституції України, підготовлений Конституційною комісією і поданий на розгляд Верховної Ради України 20 березня 1996 року. Верховна Рада України постановляє:

1.Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 6.5.4 Регламенту Верховної Ради України, передати проект Конституції на доопрацювання та подати його на повторне перше читання.

2.Для підготовки до повторного першого читання у Верховній Раді України доопрацьованого проекту Конституції узгодити відповідно до глави 4.6 Регламенту Тимчасову спеціальну комісію, сформовану з представників депутатських груп і фракцій. затвердити голову та персональний склад Комісії /список додається/.

3.Тимчасовій спеціальній комісії взяти за основу для підготовки до повторного першого читання проект Конституції, підготовлений конституційною комісією за дорученням Верховної Ради України, з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи внести доопрацьований проект Конституції на пленарне засідання Верховної Ради України для повторного першого читання".

Голосування цього проекту відбулося. Але остаточне рішення не прийнято, бо не був погоджений пункт 2. І ви про це чули вже в дискусії. Соболєв сказав: "Ми один список пропонували, а голосувався інший список". Як бачимо не одержав підтримки жоден список. Таким чином, якщо ми список і проголосуємо, постанову треба приймати в цілому. Це за умови, якщо в такому варіанті залишати постанову і голосувати тільки список, Це перший варіант.

А депутат Носов пропонував такий варіант:

"Розглянувши проект нової Конституції України, подання Конституційною комісією на розгляд Верховної Ради України 20 березня 1996 року, а також внесені альтернативні проекти Конституції України, Верховна Рада України постановляє:

1.Створити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України по опрацюванню нової Конституції України до введення нової Конституції України в дію.

2.Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 3 статті 6.5.4 та частини 2 статті 6.5.3 Регламенту Верховної Ради України. доручити Тимчасовій спеціальної комісії Верховної Ради України по опрацюванню проекту нової Конституції України об'єднати внесені проекти Конституції в один і доопрацювати його так, щоб проект нової Конституції України відповідав Декларації про державний суверенітет України, я також передбачаю:

1/ чітке визначення і розподіл прав і свобод людини і громадянина на ті, які захищатимуться судом, і ті, реалізація яких є соціальною функцією чи намірами держави;

2/ соціальну функцію держави щодо сім'ї, материнства, дитинства, молоді;

3/ право громадян на звернення за певних умов до Конституційного суду України;

4/ зобов'язання держави щодо підтримки та розвитку культури і науки, а також забезпечення загальнодоступності їх надбань;

5/ представницьку за своїм характером форму правління, при якій виконавча влада підзвітна обраним законодавчим органам або виборцям;

6/ реальні збалансовані механізми противаг між державними органами різних гілок влади;

7/ формування виборчих комісій представницькими органами влада;

8/ чітке визначення, чию політичну програму закладає Кабінет Міністрів у програму своєї діяльності;

9/ однопалатний парламент;

10/ механізми повноцінного контролю парламенту за діяльністю виконавчої влади;

11/ взаємно рівноцінний спосіб вирішення політичного конфлікту між Президентом України та парламентом шляхом проведення всеукраїнського референдуму про дострокове припинення їхніх повноважень з обов'язковим і однозначним наслідком дострокового припинення чиїхось з них повноважень;

12/ умови, форми і процедури відповідальності державних органів усіх гілок влади за результати своєї діяльності чи бездіяльності;

13/ глави про державну оборону і безпеку, бюджет і фінансовий контроль та інші, необхідність в яких виникне у зв'язку з доопрацюванням проекту Конституції;

14/ таку глибину і деталізацію нормативного регулювання, яка була б достатньою для прийняття Конституційним судом України обгрунтованих, однозначних, несуперечливих і справедливих рішень.

3.Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України по опрацюванню проекту нової Конституції України розглянути під час доопрацювання проекту Конституції пропозиції, внесені суб'єктами права законодавчої ініціативи, викласти доопрацьований проект Конституції в новій редакції і подати його у трьохтижневий строк Верховній Раді України на повторне перше питання".

Треба сказати, що цей пункт повністю відповідає Регламенту. Слід також відзначити, що 90 процентів або навіть більше цієї роботи ініціативна група вже виконала. Нам треба здійсняти формальний акт: створити комісію і прийняти цю роботу, так би мовити, на перевірку.

Я поставлю на голосування цей варіант, а також варіант, внесений депутатом Карнаухом у порядку законодавчої ініціативи. Я його теж зачитаю.

"У відповідності до частина І статті 97 Конституції України, частини І статті 17 Конституційного договору між Верховною Радою та Президентом України, глави 1.б, статей 6.2.6, 6.4.4, 6.5.1, 6.5.2, 6.5.3, 6.5.4, 6.5.6 Регламенту Верховна Рада України постановляє

1. Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 6.5.4, частиною 3 статті 6.5.4 Регламенту, передати проект Конституції, підготовлений Конституційною комісією, на доопрацювання і повторно подати його на перше читання у травні 1996 року.

2. Відповідно до статті 6.4.4 визначити такі основні положення, принципи, критерії, яким повинен відповідати доопрацьований проект Конституції та його структурні частини.

2.1. У розділі 1 "Загальні засади" передбачити, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює її як безпосередньо, шляхом всеукраїнського та місцевих референдумів і народної законодавчої ініціативи, так і черев своїх представників, обраних до органів державної влади і самоврядування.

2.2. У розділі ІІ "Права і свободи людини і громадянина". поряд в правами і свободами передбачити і гарантії цих прав і свобод з боку держави.

2.3. У розділі Ш передбачити право призначення і проголошення всеукраїнського референдуму Верховною Радою України, а не Президентом України.

2.4. У Конституції України має бути закладена парламентськопрезидентська форма правління, а тому розділ ІV назвати "Верховна Рада України" і записати; "Єдиним представницьким органом законодавчої влади України є Верховна Рада України. Верховна Рада України має бути однопалатною і складатися з 450 депутатів".

2.5. У розділі V "Президент України" передбачити його повноваження виключно як глави держави.

2.6. У розділі VІ "Кабінет Міністрів, інші органи виконавчої влади" записати і передбачити Кабінет Міністрів як вищий орган виконавчої влади.

Кабінет Міністрів підзвітний і відповідальний перед Верховною Радою України. Прем'єр-міністр призначається Верховною Радою України за поданням Президента. Склад уряду за поданням Прем'єр-міністра формується Президентом і подається на затвердження Верховній Раді.

2.7. У розділі УП "Прокуратура" не деталізувати її введення, а визначити це в Законі про прокуратуру.

2.8. У розділі УІІІ "Правосуддя" записати: "Судді Верховного Суду призначаються Верховною Радою України".

2.9. У розділі Х записати: "Автономна Республіка Крим" і передбачити наявність в АРК Конституції.

2.10. У розділі XІ "Місцеве самоврядування" передбачити, що голови сільських, селищних, міських, районних і обласних Рад обираються з числа депутатів, обраних до відповідних Рад.

2.11. У розділі ХІІ "Конституційний Суд" передбачити, щоб Конституційний Суд формувався трьома гілками влади по п'ять представників, який зі свого складу обирав голову Конституційного Суду.

3. Відповідно до глави 4.6 статті 4.6.2 Регламенту для доопрацювання проекту Конституції створити Тимчасову спеціальну комісію і визначити її як головну по доопрацюванню проекту Конституції і повторному внесенню його на перше читання 2 травня 1996 року /список додається/".

От такий варіант, який теж можна розглядати, оскільки ми вже провели обговорення, виступили 104 депутати. І, нарешті,

щоб обійти ці колізії і не сперечатися, я запропонував би такий проект постанови, на якому зійшлася більшість представників. Погоджувальної ради під час обговорення цього питання перед сьогоднішнім засіданням:

"Верховна рада постановляє: відповідно до глави 4.6 Регламенту Верховної Ради України створити з представників від кожної депутатської групи, фракції Тимчасову спеціальну комісію по опрацюванню проекту Конституції з правами головної /список додається/". /Шум у залі/.

Я прошу уваги. Вносилася пропозиція, і ми прийняли рішення /було 227 голосів/ про те, щоб позафракційні депутати теж делегували своїх представників. Була б представлена велика група депутатів. Вони проводили тут консультації. Я маю на увазі депутатів Буздугана і Ратушного, тобто два депутате від позафракційних. Була ще пропозиція, щоб проект, який вносився суб'єктом законодавчої ініціативи... /Шум у залі/. Вносилися ж такі пропозиції... Тому я думаю, що можна було б підтримати ці пропозиції У тій послідовності, як було зачитано, я поставлю на голосування подані проекти.

Отже, проект, внесений депутатом Носовим у повній відповідності з Регламентом... /Шум у залі/.

Востаннє пояснюю Івану Олександровичу Зайцю. За процедурою скороченого розгляду питань, достатньо з'ясованих у Верховній Раді, визначаються два депутати "за", два - "проти". /Шум у залі/. Від вашої фракції виступив проти голова фракції. І депутат Юхновський був проти. І два депутати були за. Сідайте, будь ласка, це запис же був з процедури...

Подивіться стенограму... /Шум у залі/, Я прошу вас: сядьте на місце і не заважайте вести засідання. Ще раз кажу: візьміть стенограму і подивіться, як було... Я добре пам'ятаю, як проходило засідання. /Шум у залі/. Поясню: з процедури було записано три депутати, відведено для виступів три хвилини, /Шум у залі/. Депутат Заєць був четвертим. Першими виступили три депутати - Вітренко, Марченко і що хтось, я не пам'ятаю... Подивіться стенограму. /Шум у залі/. Я роблю вам зауваження. Сядьте на місце, ви заважаєте вести засідання.

Я добре розумію, що депутати навмисно сіли не на свої місця для того, щоб зривати засідання. Нічого не вдієш - демократія... /Шум у залі/.

Я прошу Секретаріат дати мені стенограму цього фрагмента...

Петре Володимировичу, візьміть стенограму і подивиться. Я сказав так: відведемо три хвилини, проводиться запис... Записалися три депутати, три хвилини були використані... /Шум у залі/.

Чому депутата Носова?.. Тому що було посилання на депутата Носова як суб'єкта законодавчої ініціативи...

Ставлю на голосування проект, внесений депутатом Носовим у повній відповідності з Регламентом. Прошу голосувати.

"За" - 177. Не приймається.

Ставлю на головування проект, внесений депутатом Карнаухом... /Шум у залі/.

Ні, голосування не поіменне.

Якщо не подобається, то не голосуйте.

"За" - 131. Не приймається.

Ставлю на голосування проект постанови, який я зачитав, тобто один пункт і список депутатів. "За" - 194. Не приймається.

Тоді в мене є пропозиція... /Шум у залі/. Окремо ставлю на голосування список депутатів, який я зачитав. І вам список поставлю теж...

Отже, список, зачитаний мною, а пропорційний представництвом ставлю на голосування. "За" - 85. Не підтримується.

Де ваш список? Будь ласка, депутати Єльяшкевич, не кричіть. Вас не видно, а голос весь час лунає. Прочитайте той список або дайте мені, я прочитаю. /Шум у залі/.

СОБОЛЄВ С.В. У цьому списку згідно з Регламентом визначено, хто в головою комісії. Запропоновано головою комісії обрати депутата Сироту і включити до комісії по два представники від кожної депутатської групи і фракції. Прохання цей список поставити на голосування.

ГОЛОВА. Тут записані депутати Чиж, Стретович, Юхновський, Безсмертний, Омеліч, Селіфонтьєв, Попеску, Старовойтова, Гетьман, Ольховський, Лавринович, Заєць, Соболєв, Костицький, Довгань, Дудченко, Новіков, Чеботарьов, Ніколаєнко, Лавриненко, Сирота /голова комісії/, Буткевич. Але тут немає представників від Фракції комуністів. Внесено таку пропозицію, я зобов'язаний поставити її на голосування.

Голосується цей список.

"За" - 152. Не приймається.

Є пропозиція, щоб керівники груп і фракцій пішли до залу Президії і домовилися про склад комісії. Я вас мирити більше не буду. Як хочете, так і домовляйтеся.

Розглядається питання про проект Постанови Верховної Ради України про надання права Кабінету Міністрів України на внесення змін і доповнень до ставок акцизного збору. Доповідач Ільїн Віталій Никифорович, начальник Головної державної податкової інспекції України. Будь ласка.

ІЛЬЇН В.Н., заступник міністра фінансів, начальник Головної державної податкової інспекції України. Шановна президіє! Шановні народні депутати! Відповідно до статті 18 Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України податкова політика визначається Верховною Радою України. Але, як свідчить досвід 1994-1995 років, у практиці виникають ситуації, коли в інтересах держави, бюджету та товаровиробників необхідне негайна прийняття рішення з метою підтримки вітчизняного виробництва та прискорення реалізації продукції в окремих галузях народного господарства в умовах насичення ринку імпортними товарами.

Оперативний вплив на рівень цін на вітчизняні товари певною мірою може бути...

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я прошу депутатів, які не є головами фракцій, зайняти свої місця. Вікторе Семеновичу, сідайте, будь ласка. А керівники фракцій і груп ідуть до залу Президії, лише голови фракцій. Михайле Дмитровичу, Антоне Денисовичу, сядьте на свої місця. Обговорюється важливе питання.

ІЛЬЇН В.Н. Оперативного впливу на рівень цін на вітчизняні товари певною мірою може бути досягнуто за допомогою змін розмірів відрахувань акцизного збору на основі обгрунтованих розрахунків та пропозицій.

Постановою Верховної Ради України від 15 липня 1994 року про деякі питання оподаткування Кабінету Міністрів України було надано право тимчасово, до 1 січня...

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я ще раз роблю зауваження депутату Кендзьору. Будь ласка, поводьте себе тихо в залі. Слухайте доповідача. Прошу вас...

ІЛЬЇН В.Н. Постановою Верховної Ради України від 15 липня 1994 року про деякі питання оподаткування Кабінету Міністрів України було надано право тимчасово, до1 січня 1995 року, вносити зміни до переліку товарів /продукції/, на які встановлено акцизний збір, та його ставок і надавати додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість, акцизного збору та ввізного мита. Це дало можливість уряду здійснити регулювання цін на такі вітчизняні товари, як цукор, есенції харчові, оцет харчовий, тютюнові вироби, на продукцію виноробної промисловості, телевізори та відеотехніку за рахунок зменшення ставок акцизного збору або повного звільнення від оплати акцизного збору, що сприяло пожвавленню виробництва та реалізації зазначеної продукції.

Останнім часом ряд товарів не має збуту через високу ціну, яка склалася внаслідок включення до неї акцизного збору. Труднощі ці тимчасові. На наш погляд, немає необхідності вносити зміни до Основного Закону країни, а досить надати Кабінету Міністрів право оперативного втручання в це питання і вирішення його тимчасовим внесенням змін у розміри акцизного збору, передбачені постановами Кабінету Міністрів.

Прикладів виникнення необхідності тимчасового оперативного втручання уряду у визначення ставок акцизного вбору з метою регулювання економіки можна навести чимало. Такого оперативного втручання потребує ситуація, що склалася нині з виробництвом та реалізацією кольорових телевізорів, випуск яких у 1995 році становив всього 73 тисячі штук проти 900 тисяч штук у 1993 році, при ставці акцизного збору - 10 відсотків.

Подібна ситуація складається нині і з виробництвом та реалізацією одягу з хутра, де виникає необхідність тимчасового або навіть сезонного регулювання ставок акцизного збору. За браком можливості оперативного регулювання акцизного збору виникають великі труднощі з реалізацією шин для легкових автомобілів. Зниження ставки акцизного збору на легкові автомобілі, шини для них та відміна оподаткування акцизним збором телевізорів передбачені у проекті Закону України про перелік товарів /продукції/, на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору, який розглянуто Верховною Радою України в першому читанні.

Враховуючи викладене та маючи на меті оперативне вирішення питань оздоровлення фінансового стану підприємств і організацій, стимулювання виробництва продукції вітчизняними товаровиробниками, пропонується надати право Кабінету Міністрів України тимчасово, на 1996 рік, вносити зміни до переліку товарів, на які встановлено акцизний збір, та ставок акцизного збору, надавати додаткові пільги щодо податку на добавлену вартість та акцизного збору.

При цьому проектом постанови Верховної Ради України з цього питання передбачається дотримання вимог статті 34 - Закону України про бюджетну систему України щодо відшкодування втрат доходів бюджету, які виникають у зв'язку з прийняттям рішень органами влади. Тобто в разі прийняття рішень, які зумовлюють скорочення надходжень або виникнення чи збільшення видатків, повинні передбачатися джерела їх покриття.

Прошу підтримати пропозицію Кабінету Міністрів України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віталія Никифоровича? Є. Запишіться, будь ласка. А поки депутати будуть записуватися, я хочу запитати вас, Віталію Никифоровичу,

чи не простіше було б замість того, щоб агітувати Верховну Раду за прийняття такої постанови, дати перелік товарів, і ми б затвердили нові акцизи? Це було б, мабуть, швидше. На місяць чи на літо можна було б надати таке право.

На запитання 10 хвилин вистачить? Домовилися.

Депутат Яворівський. Прошу.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Демократична партія України. Шановний доповідачу, я прекрасно розумію, що податкова політика, особливо по акцизу, має бути гнучкою і блискавично реагувати на зміни. І розумію, що пропускати це щоразу через Верховну Раду - складно, довго і неоперативно. Отже, я підтримую цей варіант. Скажімо, на рік можна такий експеримент зробити.

Але в мене я запитання, бо я маю певну осторогу: чи буде хто в Кабінеті Міністрів стежити за цими тенденціями? Ви ж це добре розумієте. Ми різко підвищили ціни, скажімо, на ввезення імпортних автомобілів, і знаєте, як це вдарило, Тепер ми завозимо в основному автомобілі низької якості із сусідньої держави і обмежуємо цей ринок. Хто буде стежити? Я просто хочу мати певність, підтримуючи цей варіант. Хто буде стежити за цими тенденціями, щоб ми не порушували експортно-імпортного балансу в нашій державі? Які під цей закон ваші гарантії?

ІЛЬЇН В.Н. Гарантії такі, що стежитимуть на кінцевому етапі. Пропозиції даватимуть галузеві міністерства і відомства, а на кінцевому етапі висновки робитимуть Міністерство економіки. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі та Міністерство фінансів.

ГОЛОВА. Депутат Олексеєнко.

ОЛЕКСЕЄНКО В.К., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Мар'їський виборчий округ, Донецька область/. Віталію Никифоровичу, я знаю вас як доброго фахівця. У нашому районі раніше сплату податків контролювали два інспектора, тепер - 92. Я іноді не можу второпати, хто ж керує, скажімо, агрофірмою - ми, правління, чи податкова інспекція? Якщо є та братія, то немає роботи ні на день і ні на два. А оштрафували нас торік на 14 мільярдів карбованців, і минулого року податки становили 115 відсотків до прибутків. Чи може бути більше безглуздя? Виявляється, у нашій державі таке в. Дайте відповідь, будь ласка.

ІЛЬЇН В.Н. Я думаю, що у вас не зовсім точні цифри. 115 відсотків сплати податків не може бути, і я готовий разом з вами поїхати, щоб на місці подивитися й оцінити, так би мовити, з точки зору фахівця. Давайте разом поїдемо. Я знаю Мар'їнку, знаю вашу агрофірму, знаю, який обсяг роботи був у податківців і який є тепер. Я готовий поїхати і подивитися разом а вами. Ви згодні?

ГОЛОВА. Депутат Ковтунець.

КОВГУНЕЦЬ В.В., член Комісії Верховної Ради України а питань бюджету /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Фракція Народного руху України. Шановний Віталію Никифоровичу, думаю, що все-таки ваша пропозиція не обгрунтована, оскільки прийняти потрібне рішення у Верховній Раді можна швидше, ніж здатен це зробити Кабінет Міністрів. Принаймні це підтверджує практика, Якщо Олександр Олександрович захоче, то будь-яке рішення може бути прийняте Верховною Радою протягом одного-двох днів.

Але запитування до вас таке: який у нас механізм моделювання тих чи інших рішень? Як прогнозуються можливі економічні ефекти збільшення чи зменшення ставок акцизного збору? Чи хтонебудь прогнозував, що станеться, якщо ми запровадимо оті ставки акцизного і митного збору на автомобілі, що ввозилися? І як сталося, що ми завдали таких збитків нашій економіці?

Дякую.

ІЛЬЇН В.Н. Яким чином моделюється прийняття рішень при визначенні ставок акцизного збору? Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі розглядається питання випуску цієї продукції вітчизняними товаровиробниками, кількість товарів, які завозяться. Усе це враховується. Враховується також рівень цін в інших країнах, які випускають аналогічну

продукцію і завозять її в Україну. Тобто враховується багато факторів, коли визначається, який має бути розмір акцизного збору на ті чи інші товари.

Крім цього враховуються види товарів: чи це товари широкого вжитку, чи товари, які не є предметами першої необхідності. Усі ці фактори теж враховуються при визначенні ставок акцизного збору. Враховується і світовий досвід на які товари передусім встановлюється акцизний збір. Ось такі критерії підходу до моделювання того, що нам дасть введення тих чи інших ставок акцизного збору.

ГОЛОВА. Депутат Черенков.

ЧЕРЕНК0В О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Біловодський виборчий округ. Луганська область/. Уважаемый Виталий Никифорович, для меня, например, 900 тысяч телевизоров или 75 - это не

просто случай... Это - преступление против Украины. Так вот скажите, пожалуйста, есть ли расчеты в Кабинете Министров о том, насколько после принятия этого решения увеличится выпуск телевизоров, по крайней мере, в этом году и в ближайшие годы? И еще хочу сказать уже в порядке обсуждения. Я предлагаю своим коллегам не голосовать за данное постановление и полномочия Верховного Совета в этой области сохранить.

Спасибо.

ІЛЬЇН В.Н. Что касается объема выпуска, то он зависит о* многих факторов. Одним из них является цена на телевизоры. Вы знаете, какая цена сегодня на телевизоры? А если мы снимем те 10 процентов ставки акцизного сбора на цветные телевизоры отечественного производства, то создадим, возможность для того, чтобы уменьшить цену на отечественные телевизоры.

Что касается других факторов, то они зависят и от товаропроизводителя, и от рынка сбыта. То есть это не только фактор акцизного сбора...

ГОЛОВА. Депутат Скіпальський.

СКІПАЛЬСЬКИЙ О.О., начальник Головного управління Міністерства оборони України /Володимир-Волинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний пане Голово! Шановний пане Ільїн! Сьогодні Україна аж стогне від податкової політики, яку проводить Кабінет Міністрів. Вона гальмує розвиток нашої економіки. І ви, Олександре Олександровичу, сакраментальне сказали, що це питання потрібно вирішувати, затверджуючи тут список на 100 товарів. Ми можемо розглянути його за 15 секунд і кожного місяця вносити потім корективи. Якщо ж ми передамо це уряду, ми лише збільшимо кількість чиновників, які дратимуть шкуру з тих, хто ввозить ці підакцизні товари, і ми тільки заплутаємо цю систему.

Тому я пропоную доручити Кабінету Міністрів протягом трьох днів підготувати список підакцизних товарів із зазначенням конкретної ставки акцизного збору /ми приймемо тут постанову за 30 секунд, попередньо прочитавши її проект/ і вносити такий список кожного місяця, щоб ця політика була гнучкою. Не можна віддавати це чиновникам. Сьогодні в Україні вісім структур контролюють акцизний збір. Само від того вини й бідні такі, бо контролерів набагато більше, ніж тих, хто працює.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово має депутат Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та

соціального розвитку села /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Віталію Никифоровичу, відповідно до статті 25 Конституційного договору право видавати укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством, надається Президентові. Чому ця норма не виконується? Ви не звертаєтесь із відповідною пропозицією до Президента чи не спрацьовує ця вертикаль, яка вже сьогодні відчувається на плечах кожного нашого виборця? Це перше запитання.

І друге /напевне, Олександре Олександровичу, з цього приводу треба дати протокольне доручення/. У нас раніше ліцензії на право імпорту-експорту та торгівлі видавалися Міністерством закордонних справ. Відповідно до Закону про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, який був прийнятий 19 грудня 1995 року й опублікований 23 січня 1995 року /у зв'язку з цим було ще звільнено з роботи людину, яка начебто підвела комісію Суслова/, це право було передане Міністерству фінансів, а потім відповідні повноваження були надані податковій інспекції.

До цього часу не розроблено положення про видачу ліцензій, що фактично не дає можливості колективним сільськогосподарським підприємствам, об'єднанням підприємств АПК отримувати ліцензії на право виходу на зовнішній ринок. Це грубе порушення чинного закону. Колективні

сільськогосподарські підприємства, переробляючи давальницький спирт, могли б отримувати бензин, запасні частини, але за браком відповідної нормативної бази й через зволікання з її прийняттям не мають ліцензій і не можуть вийти на зовнішній ринок.

ГОЛОВА. Валентино Петрівно, на запитання дається одна хвилина.

СЕМЕНЮК В.П. Олександре Олександровичу, я прошу дати протокольне доручення комісії Омельченка розібратися, чому до цього часу Кабінет Міністрів не розробив положення...

ГОЛОВА. Підготуєте таке доручення, я його підпишу.

ІЛЬЇН В.Н. Відповідаю на перше запитання: чому ці питання не регулюються указом Президента? Ви самі сказали, що Президент може видавати укази з питань, які не врегульовані чинним законодавством. Питання ж акцизного збору чинним законодавством врегульовано. Є відповідні декрети, закони, вони діють, і Президент своїм указом не може втручатися в питання встановлення ставок акцизного збору.

Щодо другого запитання, то воно не до мене, тому що податковій інспекції ніхто не доручав видавати ліцензії на виготовлення та продаж лікеро-горілчаних виробів. Це не функція податкової інспекції.

ГОЛОВА. Дякую.

Може, ви Суслову поставите це запитання? Ну, я прошу, Олександре Михайловичу, сідайте на місце.

Депутате Суслов, будь ласка.

Поки співдоповідач дійде, хочу висловити таке міркування, Віталію Никифоровичу. Якщо сьогодні назріла потреба у визначенні ставок акцизного збору, скажімо, по 50 видах товарів, то уряду треба було б підготувати перелік цих товарів і проект постанови. Ми б їх затвердили, а тоді думала б над оцим проектом постанови.

Вікторе Івановичу, прошу.

СУСЛОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Люботинський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые народные депутаты! Обсуждаемый сегодня вопрос исключительно важен, но я буду очень краток. Дело в том, что вопрос о передаче права устанавливать ставки акцизного сбора Кабинету Министров уже обсуждался в этом зале, ставился на голосование и нами уже принималось решение.

Напомню, что этого права правительство добивалось, когда вносился проект Закона о Государственном бюджете на 1996 год. Верховный Совет не поддержал эту просьбу. Сейчас нам остается формально проголосовать против проекта, внесенного Кабинетом Министров, и поддержать проект, который внесен Комиссией по вопросам финансов и банковской деятельности /он у вас имеется/. Этим проектом предлагается отклонить внесенный Кабинетом Министров Украины проект

Постановления Верховного Совета Украины о предоставлении права Кабинету Министров Украины на внесение изменений к ставкам акцизного сбора.

Очень коротко я хотел бы остановиться и на сути вопроса. Вызывает удивление сам факт подготовки такого проекта постановления. Этот проект, как признается и в объяснительной записке Кабинета Министров, противоречит статье 18 Конституционного договора между Президентом и Верховным Советом Украины, и ухе поэтому такое постановление не может быть принято. А если бы оно и было принято, то было бы противозаконным.

Далее. Ссылки правительства на то, что ставки акцизного сбора необходимо оперативно регулировать, - несостоятельны. Принцип, который мы с вами отстаиваем -это принцип стабильности налоговых ставок. Если мы предоставим право Кабинету Министров произвольно изменять эти ставки, то, как вы понимаете, Украина не сможет рассчитывать ни на какие иностранные инвестиции ввиду неустойчивости налогового поля. И никто не будет знать, выгодно ли развивать здесь производство тех же телевизоров или нет, потому что это право дает Кабинету Министров возможность не только понижать, но и повышать ставки. А в том, что правительство у нас последовательно проводит политику не смягчения налогового бремени, а его утяжеления, по-моему, все мы многократно имели возможность убедиться.

Кроме того, я хотел бы обратить ваше внимание на то, что Верховный Совет Украины фактически уже объявил, что именно он отвечает за налоговую политику. Мы могли бы привести достаточно примеров оперативного рассмотрения ставок, в том числе и ставок акцизного сбора. Все вопросы освобождения производителей отечественных автомобилей от уплаты акцизного сбора были решены Верховным Советом очень быстро. Так же, как, допустим, вопросы освобождения от акцизного сбора при реализации сахара и так далее.

Сейчас на ваше рассмотрение внесен проект Закона Украины о ставках акцизного сбора и ввозных пошлин на спирт этиловый и алкогольные напитки. Этот проект должен рассматриваться завтра. Подготовлен к рассмотрению проект Закона о ставках акцизного сбора и ввозных пошлин на автомобили, а в ближайшее время будет внесен проект закона об общем перечне подакцизных товаров, ставок акцизного сбора и ввозных пошлин по этим товарам.

Вы понимаете, что если Верховный Совет неожиданно передаст все Эти права Кабинету Министров, то огромная работа, которая была проведена, пойдет насмарку. Кроме того, у нас по-прежнему есть очень серьезные сомнения в способности правительства действительно эффективно регулировать эти ставки.

Таким образом, у вас на руках два проекта постановления: один

- Кабинета Министров, который предлагает передать право на установление ставок акцизного сбора Кабинету Министров, и второй

- проект комиссии, которым Предлагается отклонить проект, внесенный Кабинетом Министров.

Я прошу поставить эти проекты на голосование и какой-то из них взять за основу. Спасибо.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Івановича? Залишіться, будь ласка. 5 хвилин. Тут усе абсолютно зрозуміло. Депутат Мулява.

МУЛЯВА В.С., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Калуський виборчий округ, ІваноФранківська область/. Відомо, що через негнучкість і відсутність корекції у зв'язку із змінами в економічній ситуації Україна втрачає трильйони карбованців, які не надходять у бюджет. Чи пораховано хоч за допомогою теорії імовірності, які збитки можуть бути в разі схвалення одного проекту і які, скажімо, прибутки в разі схвалення іншого? Чи враховано "за" і "проти" в цифровому виразі? Бо в нас завжди тут звучать аргументи або чисто теоретичні, побудовані на якихось досить сумнівних засадах, або чисто емоційні. Хотілось би, щоб, приймаючи той чи інший закон чи ту чи іншу поправку, ми користувалися якимись переконливими розрахунками. Чи обраховані один і другий варіанти в плані можливих прибутків і збитків?

СУСЛОВ В.І. Уважаемый депутат Мулява, не все можно посчитать. Естественно, что есть решения Верховного Совета, которые носят чисто политический характер.

Мы ведь не знаем, какие именно решения будет принимать Кабинет Министров, если ему будет дано право устанавливать ставки акцизного сбора. Но можем предполагать, каков будет характер этих решений, на основе дискуссии, например, вокруг проекта Закона об обложении табачных изделий ввозными пошлинами и акцизным сбором. Закон мы приняли, и в итоге в течение первого квартала от отечественных фабрик получили 41 процент суммы акцизного сбора, рассчитанной на год. И сейчас достаточно быстро нарастают поступления от импортных табачных изделий.

С нашей точки зрения, Верховный Совет принял очень хороший и эффективный закон. С точки зрения работников Кабинета Министров этот закон неэффективен, потому что они умножают объемы производства и ввоза на более высокие ставки и считают, что получили бы больше.

Наша комиссия по всем статьям обложения налогом подакцизных товаров выполняет расчеты. Мы полагаем, что политика, нацеленная на увеличение ввозных пошлин, на снижение по некоторым статьям товаров внутренних акцизных сборов /потому что акцизный сбор - это внутренний налог/, нацелена также на защиту внутреннего производства и, таким образом, оживление нашего производства.

Напомню, что Кабинет Министров имел и имеет право регулировать ставки ввозных пошлин. Однако своей политикой в этой области он до сих пор не защитил отечественного производителя. Поэтому, я еще раз хочу это подчеркнуть, право на внесение изменений ставок акцизного сбора не Должно быть передано Кабинету Министров.

ГОЛОВА. Депутате Кожушко, будь ласка.

КОЖУШКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Виктор Иванович! Уважаемые коллеги! Сейчас очень модно везде говорить о том, что политическими партиями, движениями разрушается самостоятельность Украины. Я хочу заявить /так и в моем округе считают/, что никакие политические партии в этом плане ничего сделать не могут, а виновата во всем неправильная экономическая политика. Именно она и приводит к тому, что народ перестал верить в реформы. О них говорят уже много лет, а положение ухудшается.

Сегодня мы рассматриваем вопрос, касающийся экономической политики. Так вот смотрите: когда мы говорим, что необходим зачем об амортизации /это поднимет производство/, когда мы говорим, что необходимо изменить ставки налога на добавленную стоимость, то такие предложения не вносятся.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, на запитання відводиться одна хвилина.

КОЖУШКО О.М. Сегодня снова речь идет об изменениях с целью увеличения ввоза товаров. Я хочу задать такой вопрос вам, уважаемые: когда возникает угроза для независимисти любой страны? Когда количеству ввозимого

товара, особенно сельскохозяйственной продукции, превышает 35 процентов, По имеющимся данным к нам уже ввозится 60 процентов. Вот где наша независимость!

И я хочу поддержать председателя комиссии в том, что нужно отклонить данный законопроект, который лоббируется какой-то частью людей.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу, прошу все-таки конкретно ставити запитання. А це - виступ. Ви можете використати час для виступу.

Будь ласка, Вікторе Івановичу.

СУСЛОВ В.І. На это выступление не требуется ответа. Здесь все понятно.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат Анісімов.

АНІСІМОВ Л.О. Виктор Иванович, пожалуйста, ответьте: блокировалось ли хоть раз поступление документов конкретно из налоговой инспекции или из Кабинета Министров при рассмотрении данного /и любого!/ вопроса: по акцизному сбору, по налогам и так далее? Если да, то по какой причине? Если нет, тогда я выскажу другую мысль.

СУСЛОВ В.І. Все проекты, внесенные Кабинетом Министров в Верховный Совет, рассмотрены или на заседании комиссии, или на пленарном заседании. Они либо приняты в первом чтении или в целом, либо отклонены. Все, что вносится по

вопросам налоговой политики, рассматривается немедленно.

Другое дело, что, к сожалению, в последнее время из-за наших конституционных дебатов мы не успеваем принять то, что внесено комиссией /а нашей комиссией уже внесено 16 законопроектов/. Тем не менее все, что требует немедленного рассмотрения, рассматривается достаточно быстро. Я мог бы привести не один пример /я уже говорил о налогообложении производства отечественных автомобилей и так далее/. Но дело в том, что Кабинет Министров не настаивает. В тех случаях, когда он настаивает, мы рассматриваем быстро. Иногда же он не считает нужным принимать те или иные законы. Напомню, что рассмотрение проекта Закона о ставках обложения алкогольных изделий акцизным сбором и ввозными пошлинами задерживается по просьбе Кабинета Министров. Рассмотрение этого проекта было отложено на основании письма Кабинета Министров.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Я хотів би звернутися до депутатів Анісімова, Сокерчака й Цушка: є потреба обговорювати цей проект? Є потреба. Запишіться, будь ласка.

Депутат Анісімов має слово. Тільки просив би висловлюватись лаконічно.

АНІСІМОВ Л.О. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты! Я посмотрел бы немного прагматичнее на ситуацию, которая складывается

сегодня в Верховном Совете. Я прекрасно понимал позицию и уважал членов комиссии Виктора Ивановича. Они оперативно работают. Но мы не должны упускать из виду того, что звучало с этой трибуны: что будут сделаны шаги с целью стимулирования производителя как такового и будет привязка к статье 34 Закона о бюджете.

Депутаты уже высказывали свою позицию по поводу законопроекта, предложенного комиссией, и законопроекта, предложенного Кабинетом Министров. Я бы пошел по такому пути, и сегодня это было бы, наверное, движение навстречу друг другу - Кабинета Министров и Верховного Совета. Я бы дал разрешение до конца 1996 года на снижение ставок акцизного сбора. Коль уж речь идет о стимулировании производства, Кабинет Министров ни в коем случае не должен повышать ставки акцизного сбора. Чем это вызвано

- об этом много говорилось. Поэтому я поддержал бы Кабинет Министров в части снижения ставок акцизного сбора. Сегодня завод "Коммунар" в Запорожье практически остановился. Мы несколько раз возвращались к вопросу о снижении акцизных ставок, но время идет так быстро, что мы не успеваем иногда за ходом событий. А при этом теряет и экономика, и производство.

ГОЛОВА. Слово надається тому, хто записаний. Депутат Сокерчак.

СОКЕРЧАК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Савранський виборчий округ, Одеська

область/. Фракція "Комуністи України". Шановні народні депутати! Підтримуючи вагомі аргументи голови Комісії з питань фінансів і банківської діяльності Віктора Суслова, хотів би крім того нагадати всім депутатам про те, що 15 вересня минулого року Верховна Рада прийняла Закон про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби. У статті 5 там записано таке: "Ставки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби встановлюються Верховною Радою України і є єдиними на всій території України".

Так от, товариші, будьмо послідовними: якщо ми закон прийняли й доручили Верховній Раді затверджувати ставки акцизного збору, то давайте і затверджувати їх.

Крім того, розглядаючи в минулому році в першому читанні основні засади податкової політики, ми передбачали, що виключно законами будемо регулювати ставки і податку на додану вартість, і акцизного збору, і ввізного мита. Це ті засади, на яких ми повинні розробляти податковий кодекс. Через те я хотів би, щоб ми як депутати Верховної Ради були послідовними.

І останній аргумент. Верховну Раду звинувачують у тому, що, прийнявши б лютого 1996 року Закон про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби, ми нібито зменшили надходження до державного бюджету.

Віктор Іванович навів цифри, які доводять протилежне. Єдиний податок, який сьогодні регулює Верховна Рада, - це ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби. І надходження від цього податку - 41 відсоток. Подивіться

таблицю: більших надходжень, ніж від акцизного збору на ці вироби, немає. Чому? Тому що це оптимальні ставки, і виробництво працює нормально.

Інші поставки регулюються Кабінетом Міністрів. Хто заважає йому, наприклад, поміняти ставку на ввіз автомобілів?

Я вже вчетверте готуюсь доповідати на засіданні Верховної Ради питання про ставки акцизного збору на алкогольні напої і спирт, але весь час його слухання переноситься. Ми могли б запропонувати об'єктивні ставки. Якщо вдасться доповідати завтра, я зумію це довести.

І останній аргумент на користь того, щоб Верховна Рада встановлювала ставки акцизного збору. Це простий розрахунок: тільки за перший квартал імпортерами закуплено в нас 185 мільйонів марок акцизного збору. Простий підрахунок свідчить, що коли ці сигарети надійдуть із-за кордону до нас, то тільки за перший квартал цього року бюджет отримає 1,7 трильйона карбованців. А ми запланували всього надходжень за рік від тютюнових виробів, включаючи й вітчизняні, 2,6 трильйона карбованців.

Наші ставки якраз об'єктивні, і їх треба підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Продовження засідання - о 12.30. Прошу не запізнюватися. Прошу також голів фракцій зайти до залу Президії.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Слово має депутат Цушко. За ним

- депутати Мулява, Азаров і тоді закінчуємо.

ЦУШКО В.П., директор радгоспу-заводу імені Сергія Лазо Тарутинського району /Тарутинський виборчий округ, Одеська область/. Селянская фракция. Уважаемые коллеги! Если вспомнить хронологию рассмотрения этого вопроса, то еще в августе 1994 года мы дали право Кабинету Министров устанавливать ставки акцизного сбора. Я докладывал проект этого постановления. В 1995 году, если помните, Верховный Совет опять подтвердил полномочия Кабинета Министров регулировать ставки акцизного сбора. И возникает очень интересный вопрос: кто мешал правительству регулировать их? Кстати, эти полномочия у Кабинета Министров имеются и сейчас, они прекращаются только с принятием нами соответствующих законов. Это первое.

Второе. Есть проект закона, который мы подготовили и который уже с февраля находится в Верховном Совете, - о ставках акцизного сбора и ввозных пошлинах на алкогольные напитки и спирт. Но любопытно, что происходит, Александр Александрович. При вашей поддержке этот законопроект включается в повестку дня в качестве внеочередного. Если вас нет, он исчезает куда-то, И вот опять этот законопроект стоит в

конце перечня вопросов, и завтра не будет рассмотрен, Поэтому я прошу, чтобы на завтра он был включен первым. Думаю, после его рассмотрения у Кабинета Министров не будет оснований заявлять, что мы задерживаем решение вопроса.

Кстати, по поводу этого законопроекта говорили, что он якобы не был согласован с комиссией Азарова. Состоялось уже три или четыре заседания, на которых присутствовали члены этой комиссии. В принципе законопроект уже доработан.

Следующее. Я хочу поддержать коллегу Семенюк. Александр Александрович, это не По теме, но поскольку я получил слово... Закон о государственном регулировании производства и торговли спиртом и так далее не выполняется. Товарищ Ильин только что сказал с трибуны, что налоговая инспекция не обязана выдавать лицензии. Да, не обязана. Но в проекте закона, который был внесен Кабинетом Министров / я специально проверял/, было записано, что лицензии выдает Министерство финансов. И сегодня Министерство финансов от выдачи лицензий откапывается. С 23 января практически не выдаются лицензии на экспорт алкоголя из Украины, отчего страдает бюджет и страдает государство, потому что нет валютных поступлений.

Далее. Я прошу коллег поддержать проект постановления, внесенный комиссией и не предоставлять такого права Кабинету Министров. Эти вопросы следует решать на сессиях Верховного Совета как первоочередные. Проблем с их рассмотрением нет. Через комиссию эти проекты проходят очень быстро, оперативно.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Депутат Мулява.

МУЛЯВА В.С. Проект постанови, що розглядається, як мені відається, має велике значення в тому розумінні, що поставлено питання про саму можливість господарювання для Кабінету Міністрів. З одного боку, ми маємо цілком справедливі претензії до уряду, а з другого - так його регламентуємо, що він фактичне не мав можливості утримати баланс між ввізним митом і внутрішніми акцизними зборами.

Не треба вважати, що в Кабінеті Міністрів обов'язково хтось буде шахраювати і за певну винагороду когось підтримувати, а когось давити. Ми повинні надати урядові можливість господарювати. Ми зможемо завжди все порахувати: чого і скільки втрачено, якщо Кабінетом Міністрів прийнята, скажімо, не та ставка акцизного збору, і поставити питання про відповідність певних осіб займаній посаді, якщо хтось справді прийняв рішення не в інтересах держави.

Нещодавно я був на засіданні Кабінету Міністрів і дуже здивувався, коли наш Президент висловив обурення чи претензію, що в Кабінеті Міністрів немає єдиного економічного центру і через це немає єдиної економічної політики в країні.

Але як то може бути, коли в уряді є два віце-прем'єри з економічних питань, функції яких чітко не окреслені, часто перехрещуються. Є ще й міністр економіки. Фактично є три економічні центри. Вважаю, що ми повинні в даному разі звужувати коло людей, які вирішують питання, і піднімати рівень відповідальності владних структур.

Я пропоную задовольнити прохання, з яким Кабінет Міністрів звернувся до Верховної Ради, але підвищити міру відповідальності і контроль за виконанням тих чи інших постанов Верховної Ради.

Без надання Кабінету Міністрів можливості господарювати годі сподіватися, що наш бюджет поповнюватиметься і що буде стимулюватися внутрішнє виробництво, бо його ж треба ще й, стимулювати на вивіз. А я хочу вам сказати, що сигарети, на яких намальований отаман з козаками, мішками вивозять, і їх купують за кордоном тільки тому, що вони так гарно оформлені.

Тож я закликаю дати можливість Кабінету Міністрів господарювати.

ГОЛОВА. Депутат Азаров.

АЗАРОВ М.Я., голова Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Вопрос этот, конечно, чрезвычайно серьезный. В каком ракурсе его надо рассматривать? В условиях кризиса в экономике, в условиях несформировавшегося внутреннего и внешнего рынка надо предоставить право Кабинету Министров устанавливать ставки акцизного сбора. Вместе с этим правом Кабинет Министров должен взять на себя и ответственность за доходы бюджета, за выплату заработной платы из бюджета и за доходные источники в целом.

Я хотел бы сказать, что, к сожалению, не услышал ни в докладе, ни в содокладе анализа причин, по которым, например, в России акцизный сбор составляет 13 процентов от всех доходов бюджета, а у нас по плану всего-навсего 1,7, а реальные доходы еще ниже. К сожалению, и уровень представительства правительства при обсуждении такого чрезвычайно важного вопроса /при всем моем глубоком уважении к заместителю министра финансов Ильину/ все-таки недостаточен. Это свидетельствует - в этом я хотел бы поддержать депутата Муляву, - что в правительстве нет экономического центра, который четко отслеживал бы доходы бюджета. Заседание Кабинета Министров, состоявшееся 30 апреля, подтвердило это. Никто в государстве не отвечает за доходы бюджета, а вместе с тем никто не собирается брать на себя ответственность и за выплаты из него.

Я хотел бы спросить правительство: почему до сих пор не используется данное вам законом право установить ввозную пошлину на каменный уголь, например? Почему до сих пор не разработано положение о порядке перечисления в бюджет сумм за транзит газа, не учтены многие другие источники? Почему Кабинет Министров так вяло работает с точки зрения наполнения доходных частей бюджета?

Резюмируя сказанное, я хотел бы возвратиться к вопросу об ответственности: или Верховный Совет берет на себя ответственность за формирование налоговой политики, а соответственно - за доходы бюджета и все выплаты, все финансирование из бюджета /а я думаю, каждому, здесь сидящему, понятно, что

нельзя подчинять контроль за оперативным исполнением бюджета законодательному органу/, или мы должны дать это право Кабинету Министров, но соответственно и спросить с него за наполнение доходной части бюджета.

Снижать ставки акцизного сбора или повышать? Я отвечаю на замечания депутата Анисимова. Акциз - это все-таки налог на предметы, скажем так, роскоши, на предметы не первой необходимости. Поэтому пусть правительство само думает и оперативно реагирует на конъюнктуру рынка.

Я все-таки просил бы депутатов поддержать правительство в данном вопросе /при условии, конечно, серьезного контроля за реализацией этого решения/.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Виступили всі, хто бажав висловитися з цього приводу. Суть питання зрозуміла. Уряд просить надати йому право вносити зміни й доповнення до ставок акцизного збору, а в законодавстві і Конституційному договорі передбачено, що це право Верховної Ради.

Є два проекти постанови. Один проект - урядовий. Він зводиться до двох пунктів:

"1. Надати Кабінетові Міністрів України право тимчасово - на 1996 рік - вносити зміни до ставок акцизного збору за переліком підакцизних товарів, який затверджується Верховною Радою України. При цьому забороняється надавати пільги окремим суб'єктам підприємницької діяльності.

Постанови Кабінету Міністрів України із зазначеного питання вважаються чинними до 1 січня 1997 року.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування".

І проект постанови Верховної Ради, який вносить Комісія з питань фінансів і банківської діяльності, такого змісту:

"1. Відхилити поданий Кабінетом Міністрів України проект Постанови Верховної Ради України про надання права Кабінетові Міністрів України на внесення змін до ставок акцизного збору як такий, що протирічить статті 18 Конституційного договору між Верховною Радою України і Президентом України.

2. Віднести питання про зміни ставок акцизних та митних зборів на підакцизні товари /за пропозицією Кабінету Міністрів України або відповідної комісії Верховної Ради/ до розряду невідкладних".

Зрозуміло.

Проект постанови, внесений Кабінетом Міністрів, ставлю на голосування.

"За" - 92. Проект не підтримується.

Ставиться на голосування пропозиція взяти за основу проект, внесений комісією.

"За" - 192.

Ще раз повторюю, оскільки це майже результативне голосування... Хвилиночку, може, хтось не зрозумів. Я ще раз наголошую на тому, що пропонується сам проект відхилити, але запропонувати уряду подавати перелік товарів, на які встановлюється акциз. Тобто, по-перше, ми маємо затверджувати перелік

підакцизних товарів, що є в нас уже в плані роботи, а по-друге, вважати ці питання невідкладними: якщо вони вносяться, відразу приймається рішення.

Зрозуміло. Я прошу, підтримайте вже цю пропозицію, оскільки вона набрала переважну більшість голосів. Ті 80 чоловік, що не визначилися, - голосуйте, будь ласка. Ставлю На головування ще раз.

"За" - 241.

І які є доповнення, уточнення? Постанову в цілому можна голосувати?

Ставлю в цілому на голосування.

"За" - 245. Прийнято.

Це питання завершили, і тепер я хочу дати довідку у зв'язку з претензіями, які були висловлені головуючому в принциповій формі під час розгляду попереднього питання. Я доручив підняти стенограму. Як ішло обговорення питання? Ось нюанс, який оспорювала група депутатів на чолі з Іваном Зайцем. Говорилося так /я вів засідання/: "Які ще будуть пропозиції?" Депутати, піднімають руки, є ще препозиції. Надаються три хвилини. "Будь ласка, запишіться. Три хвилини виставте. По одній хвилині на виступ. Будь ласка, пропозиції щодо цього проекту постанови".

Першою слово отримала депутат Вітренко. Виступили троє: Вітренко, Соболєв, Марченко. Депутат Заєць був записаний четвертим. Тому просив би керуватися стенограмою. Депутат Носов

узяв слово, оскільки на нього зіслався у своєму виступі депутат Марченко. І він є суб'єктом права законодавчої ініціативи. Це теж передбачено Регламентом.

Далі. Претензії депутата Марченка з приводу того, що внесений ним проект постанови не голосувався. Подивіться сторінку 55 стенограми /візьміть у Секретаріаті/. Проект депутатів Марченка і Вітренко голосується поіменно: "за" -113 голосів. /Шум у залі/. Розберіться, підніміть ще раз текст стенограми. Слово просто так не надається, воно надається для обговорення питань.

Усе. Дякую.

Перед розглядом наступних питань просив би вас проголосувати проект постанови про перелік питань для розгляду на п'ятій сесії Верховної Ради в травні 1996 року. На засіданні Президії це обговорювалося, перелік у всіх вас є, матеріали роздало завчасно, перед святами.

Проект постанови ставлю на голосування.

"За" - 186. Не прийнято.

Ще раз пояснюю: перелік питань на травень, його роздано вам напередодні 1 травня. Зрозуміло? Президія погодила його. Ще раз ставлю на голосування пропозицію затвердити цей перелік питань.

"За" - 230. Рішення прийнято.

Дякую.

Про проект Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про особливості приватизації

майна в агропромисловому комплексі. Хто доповідач? А, ми прийняли закон, а не проголосували постанову про його введення. У вас цей проект є, його вже обговорювали. Ставлю на голосування.

"За" - 205. Не прийнято.

Ще раз пояснюю. Ми обговорили на засіданні /якщо не помиляюся, 28-го числа/ проект Закону про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі із зауваженнями Президента. Закон прийняли. А постанову про введення цього закону не проголосували, перенесли голосування на початок наступного сесійного тижня, тобто маємо проголосувати зараз.

Тому ставлю цей проект постанови на голосування за основу. Будь ласка.

"За" - 221. Прийнято.

У цілому можна? Ставлю на голосування в цілому. .

"За" - 218. Рішення прийнято.

Про обрання народних депутатів України Франчука, Буряка та Тарова членами постійних комісій Верховної Ради. З мотивів?.. Слово депутатові Шейку.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Перед голосуванням я хотів

би, щоб по півхвилини народні депутати Франчук, Буряк і Шаров пояснили мотиви свого переходу до тих постійних комісій, куди вони подали заяви. А чому, я потім поясню.

Жодного цього депутата немає в залі, і немає давно. Тому я дуже сумніваюся, що вони продуктивно працюватимуть у цих комісіях. Скоріше Верховна Рада повинна розглянути питання про присутність цих народних депутатів у цьому залі. Вони обрані два тижні тому . і жодного дня тут, у парламенті, не були. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Дуже правильно каже Петро Володимирович. І стосовно багатьох депутатів треба було б поставити так питання, а перед тим внести зміну до Закону про статус народного депутата, надавши право Верховній Раді позбавляти повноважень депутатів, які не відвідують засідання. Оце давайте зробимо, і тоді у Верховній Раді буде порядок.

З другого боку, Регламентом не передбачено, щоб депутат давав пояснення Верховній Раді, чому він хоче працювати в тій чи іншій комісії. Він має професійні, політичні, соціальні, будь-які мотиви для того, щоб вирішити так чи інакше. Депутат має працювати в якійсь комісії, і ці депутати визначилися.

Проект внесений відповідно до Регламенту. Ставлю його на голосування.

"За" - 106. Не прийнято.

Прошу Комісію з питань Регламенту підготувати це питання

Про проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України... Прошу вибачити. Я пропустив питанняадміністративно-територіального устрою.

Вам роздано ці документи 2 квітня і доповнення до них -З квітня. Хто доповідає з цього приводу? Тут кілька документів. Ідеться ось про що: "Присвоїти новозбудованому населеному пункту Житомирського району Житомирської області найменування - село Нова Василівка". Це з тих, куди переселення відбувалося. Ставлю цей проект на голосування.

Будь ласка, припиніть голосування. Ще раз пояснюю. Це проект Постанови про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Житомирського району Житомирської області. Зміст такий: "Верховна Рада України постановляє: Присвоїти новозбудованому населеному пункту Житомирського району Житомирської області найменування - село Нова Василівка".

Проект у вас є. Ставлю його на голосування.

"За" - 245. Прийнято.

Проект Постанови про затвердження меж міста Енергодар Запорізької області.

"Верховна Рада України постановляє: Затвердити межі міста Енергодар Запорізької області загальною площею 6350,1 гектара".

Відповідна довідка є, Комісія з питань державного будівництва розглядала це питання й підтримує цю пропозицію. Ставлю її на голосування.

"За" - 248. Прийнято.

Проект Постанови Верховної Ради України про відновлення селу Плоскове Хмельницького району Хмельницької області колишнього найменування.

"Верховна Рада України постановляв: Відновити селу Плоскове Хмельницького району Хмельницької області колишнє найменування - Волиця".

Відповідна довідка є. Профільна комісія розглядала і підтримує цю пропозицію. У матеріалах є всі обгрунтування.

Ставлю проект постанови на голосування.

"За" - 214. Прийнято.

Проект Постанови Верховної Ради України про зміну меж міста Кривого Рога Дніпропетровської області.

"Верховна Рада України постановляє:

Включити в межі міста Кривого Рога Дніпропетровської області 9304,6 гектара земель Криворізького району".

Необхідні обгрунтування є, відповідні комісії це питання розглядали.

Ставлю на голосування цей проект постанови.

"За" - 205.

Я прошу вас: уважніше голосуйте. Мова йде про життєво важливе питання.

Ще раз ставлю цей проект на голосування. Дніпропетровці, голосуйте "за".

"За" - 234. Спасибі.

Проект Постанови про зміну меж міста Олександрії Кіровоградської області.

"Верховна Рада України постановляє: Включити в межі міста Олександрії Кіровоградської області землі Олександрійського району загального площею 1455,6 гектара".

Довідка є, аргументація достатня. Профільна комісія, розглянувши всі зауваження й пропозиції місцевих органів влади, підтримує цей проект постанови.

Ставлю його на голосування. Будь ласка.

"За" - 234. Прийнято.

Проект Постанови про затвердження меж міста Новодністровськ Чернівецької області.

"Верховна Рада України постановляє: Затвердити межі міста Новодністровськ Чернівецької області загальною площею 708,9 гектара".

Пропозиції з цього поводу і довідка також є. Один фрагмент її прочитаю: "Місто Новодністровськ - новий населений пункт /підкреслюю: новий населений пункт/, заснований у 1975 році у зв'язку з будівництвом комплексу Дністровського гідровузла. У ньому проживає 10,4 тисячі чоловік. Тут діє Дністровська ГЕС, 4 будівельні організації, фабрика по

виготовленню трикотажних виробів. У місті будується панчішно-шкарпеткова фабрика, є три загальноосвітні, музична і спортивна школи, лікарня, поліклініка. Будинок культури, 11 підприємств торгівлі та громадського харчування", - і так далі.

Клопотання місцевих органів влади розглянуто відповідною комісією, вона підтримує цю пропозицію. Для затвердження меж міста потрібно проголосувати.

Ставлю на голосування цей проект постанови.

"За" - 247. Прийнято. Дякую. /Шум у залі/. Ну, що ж тут не зрозуміло?

Про проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України. Слово має депутат Суслов Віктор Іванович. /Шум у залі/. Заступник?..

Перепрошую, я помилився. Слово має Соловков Юрій Петрович, заступник голови Державного митного комітету. Прошу.

СОЛОВКОВ Ю.П, заступник голови Державного митного комітету України. Шановний Олександре Олександровичу? Шановні народні депутати! Сьогодні на ваш розгляд вноситься проект Закону України про порядок обкладення податками предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.

Цей законопроект розроблявся на виконання розпорядження Президента України і має за мету: уніфікувати митне оформлення; визначити порядок переміщення громадянами

предметів через митний кордон у режимах, які раніше законодавчо не встановлювалися /наприклад, тимчасове вивезення та ввезення/; встановити оптимальну межу безмитного ввезення та вивезення предметів громадянами; встановити гнучкішу систему реалізації митних правил завдяки чіткому визначенню питань, віднесених до компетенції Кабінету Міністрів України та інших державних органів; збільшити надходження коштів до Державного бюджету України, а також вирішити ряд інших специфічних питань.

Переміщення предметів громадянами через митний кордон України врегульовано сьогодні двома законодавчими актами: декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року про порядок обкладення митом предметів, які ввозяться /пересилаються/ громадянами в Україну та Законом України від 28 січня 1994 року про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться /пересилаються/ громадянами за митний кордон України.

У ході застосування зазначених законодавчих актів виявилися чимало їх недоліків, що призводить до значних економічних втрат держави та незручностей для громадян. Особливо багато проблем виникає із застосуванням Декрету Кабінету Міністрів про порядок обкладення митом предметів, які ввозяться /пересилаються/ громадянами в Україну. Так, незважаючи на те, що в 1993 році сума безмитного ввезення товарів була зменшена з 5 тисяч, доларів до 1400 доларів Сполучених Штатів Америки, розширюється кількість громадян, які займаються "човниковим" бізнесом і не сплачують ніяких податків.

3'явилася й значно зростає за кількістю категорія громадян, основною статтею доходів яких є діяльність по ввезенню та вивезенню товарів. Слід зазначити, що наше законодавство надає громадянам досить вагомі пільги /безмитне ввезення в Україну товарів на загальну суму до 1400 доларів США згідно з названим декретом Кабінету Міністрів та безмитне вивезення товарів, передбачене за ввезену в Україну валюту/, особливо в порівнянні з порядком, встановленим для суб'єктів господарської діяльності. Завдяки цьому такий бізнес процвітає, тим більше що зазначена категорія громадян, як правило, не сплачує податків - акциз, податок на додану вартість, прибутковий податок тощо, не зобов'язана продавати 50 відсотків отриманої іноземної валюти, не повинна подавати копії письмових контрактів, договорів про переміщення товарів через кордон, має право працювати з іноземною валютою в готівковій формі, а на товари, що вивозяться громадянами, не поширюється режим квотування, ліцензування та спеціальний режим експорту.

Таке становище призвело до того, що значна кількість суб'єктів господарської діяльності почала працювати під виглядом простих громадян.

Суб'єкти підприємницької діяльності та їх співробітники, які незаконно відкрили рахунки в іноземних банках, користуються тим, що законодавством України не визначене поняття легально отриманої іноземної валюти і не встановлено вимоги щодо декларування джерел походження валюти при її ввезенні в Україну.

Як звичайні громадяни, тобто без сплати мита, ввозять на одну особу товари вартістю до 1400 доларів Сполучених Штатів Америки, придбані за валюту, зняту з таких рахунків, або валюту, яку потім використовують як звичайні громадяни для безмитного вивезення товарів.

У підготовленому проекті закону вказані недоліки усунуто. При цьому визначена порядок обкладення податком предметів, які ввозяться і вивозяться громадянами. Це дасть змогу спростити користування законом як митними органами, так громадянами.

Пропонується значно зменшити суму безмитного введення товарів громадянами /з 1400 доларів Сполучених Штатів Америки до 200 екю/. Усе, що буде ввозитися понад визначену суму, у тому числі транспортні засоби, передбачається оподатковувати в порядку, встановленому для юридичних осіб, за винятком предметів особистого користування, спадщини тощо, ввезення яких не оподатковується.

Хочу сказати, що якби цей закон діяв у 1995 році й такі норми були встановлені, то від мита з громадян тільки при ввезенні товарів держава отримала б суму в сім-вісім разів більшу від тієї, яка була фактично отримана.

Суттєві зміни внесено до порядну обкладення податками предметів, які вивозяться громадянами. Зокрема, вивізне мито відміняється, але передбачається, що кожному громадянинові /за винятком конкретно визначених випадків/ буде дозволено вивезти безперешкодно предметів на суму до 200екю, переслати

поштою - на суму до 50 екю. Усе, що перевищує зазначену суму, вивозити громадянам не дозволяється, за винятком плодоовочевої продукції, вирощеної в особистому господарстві або отриманої як натуроплата в 1996 році. Цим заходом намічається активізувати перехід громадян до цивілізованих правил здійснення торгівлі.

В цілому проектом закону враховано зміни, які відбулися останнім часом на внутрішньому та зовнішньому ринку. Запровадження в життя закону не потребує додаткових матеріальних витрат і забезпечить вдосконалення митного контролю та системі оподаткування предметів, які переміщуються громадянами через митний кордон України.

Шановні народні депутати! Комісія Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності розглянула цей проект закону України і висловилася за його прийняття. Разом із тим комісією було зазначено, що до законопроекту слід внести ряд змін і доповнень, у зв'язку з чим запропоновано прийняття його в першому читанні.

Хочу зупинитися це на одному аспекті. Із набранням з 1 січня 1996 року чинності Закону України /від 16 листопада 1995 року/ про деякі питання оподаткування підакцизних товарів предмети, які ввозяться на митну територію України, обкладаються митом, акцизним збором і податком на додану вартість. Це змусило окремі категорії громадян, що перебували за межами України в службових відрядженнях, звернутися до Верховної Ради України з проханням переглянути норму

зазначеного закону України. Така пропозиція підтримана рядом міністерств і відомств України.

Враховуючи викладене, звертаюся до вас Із проханням прийняти законопроект у першому читанні, а також розглянути можливість внесення до постанови Верховної Ради з цього питання пункту такого змісту: "Установити, що до введення в дів Закону України про порядок обкладення податками предметів, які перемішуються громадянами через митник кордон України співробітники дипломатичних представництв України, а також працівники морського плавскладу, які перебували за межами України протягом строку, що перевищує 183 календарні дні, ввозять на територію України предмети особистого користування в порядку, передбаченому для громадян, що переїжджають на постійне проживання в Україну, без оплати мита, акцизних зборів та податку на добавлену вартість.

Легкові автомобілі та мікроавтобуси можуть ввозитися одним громадянином, що підпадав під категорію, визначену цим пунктом, без сплати мита, акцизних зборів та податку на добавлену вартість один раз на три роки".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Запишіться. Опублікуйте список. Відводимо 10 хвилин. Депутат Пронюк.

ПРОНЮК Є.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншої і міжнаціональних відносин /Тисменицький виборчий округ, ІваноФранківська область/. Українська республіканська партія. Я підтримую в принципі цей законопроект, але я за те, щоб і схвалити його в першому читанні, бо, на мою думку він справді потребує доопрацювання.

А запитати я хотів би вас, шановний доповідачу, ось про що. Скажіть, будь ласка, яку паперову тяганину породить оцей закон для наших громадян? Я весь час чув скарги, коли зустрічаюся з виборцями, щодо оформлення документів.

СОЛОВКОВ Ю.П. Прошу пробачення, я не зовсім зрозумів ваше запитання.

ГОЛОВА. Чи збільшиться кількість бюрократичних всіляких зволікань тощо.

Я відповім, що не збільшиться. Їх і так вистачає. Закон просто унормує цю процедуру. Правильно я сказав? Правильно. Спасибі.

Депутат Дем'ян. Будь ласка.

ДЕМ'ЯН Г.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Турківський виборчий округ, Львівська область/. Прошу передати слово депутату Глухівському.

ГОЛОВА. Будь ласка. Депутат Глухівський.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Юрію Петровичу! Я хотів би почути відповіді на такі два запитання. Ви сказали у своїй доповіді, що за товари, які є предметами особистого користування, не сплачується мито. Як визначатиметься, які товари - особистого користування, а які - ні?

І друге. Була така норма: 5 тисяч доларів, потім - 1400 доларів. Тапер пропонується 200 екю - це приблизно 250 доларів. Чи хтось промодельовував і прогнозував цю цифру? Чи вона виникла якось довільно? Тобто чи на станеться так, як з тими автомобілями, на котрі ми змінили ставку мита, а в результаті держава від того тільки програла? І чи на траплятимуться такі ситуації, коли, скажімо, раніше той, хто ввозив до нашої держави рефрижератор, начинений курячим м'ясом на суму до 1400 доларів, тепер це ж м'ясо переоформить на п'ятьох туристів, і ці п'ять туристів без перешкод, без усякої оплати мита ввезуть той рефрижератор на ту ж суму в 1400 доларів?

Дякую.

СОЛОВКОВ О.П. Перше. Межа в 200 екю - це, практично, та межа, яка діє в усьому світі. Ми взагалі виходимо з того, що громадянин не повинен ввозити товари. Товари мав ввозити підприємець. Тому 200 екю - це сума, достатня для того, щоб переміщувати через митний кордон якісь сувеніри, подарунки й таке інше.

А якщо ведемо мову про товари, то перевозити їх через митний кордон України має суб'єкт підприємницької діяльності.

Що стосується суми 200 екю, то вона відповідає світовим нормам. Це по-перше. А по-друге, якщо товар на суму 1400 доларів буде ввозити зараз не один громадянин, а семеро, то це невигідно, бо витрати на переміщення самих громадян через кордон будуть значно більшими за мито.

ГОЛОВА. Дякую. Депутат Соболєв. Немає його. Депутат Пасько.

ПАСЬКО С.О., секретар Комісії Верховної Ради України а питань охорони здоров'я, материнства і дитинства /Звенигородський виборчий округ, Черкаська область/. Дякую, Олександре Олександровичу, Шановний доповідачу! Чи збільшились надходження до бюджету /мене цікавить конкретно від сплати мита на транспортні засоби/ після введення закону з 1 січня 1996 року. Це перше.

І друге. А чому б не дозволити всім громадянам України безмитно ввозити один автомобіль раз у три чи п'ять років з позначенням у паспорті, враховуючи, що Україна не виготовляє своїх автомобілів у достатній кількості? Дякую за увагу.

ОСЛОВКОВ Ю.П. Щодо першого запитання. Наведу цифри, які ми маємо на сьогодні. Сума мита, сплаченого за ввезення автотранспортних засобів, у 1996 році становила 5 трильйонів 256 мільярдів карбованців. Це за рік. За перший квартал цього року з урахуванням акцизного збору та податку на додану

вартість ця сума становить 3 трильйони 676 мільярдів карбованців, тобто практично зростає, незважаючи на те, що встановлено акцизний збір та податок на додану вартість. Але якщо брати виключно мито, то справді, надходження від сплати мита за ввезення транспортних заводів значно зменшилися.

Друге ваше запитання - щодо безмитного ввезення транспортних засобів. Це питання неодноразово розглядалося. Транспортні засоби, насамперед легкові автомобілі, не є предметами першої необхідності, і надавати якісь пільги на ввезення цих товарів, я вважаю, недоцільно. Якщо людина має кошти придбати такий автомобіль, то при ввезенні вона має заплатити податки, передбачені законодавством.

ГОЛОВА. Депутат Сидоренко.

СИДОРЕНКО Г.В., член Комісії Верховної Ради України в питань оборони і державної безпеки /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Прошу передати слово депутату Єльяшкевичу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради України а питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатская группа "Реформы". У меня два вопроса. Первый: будут ли облагаться налогами предметы, которые не ввозятся, а вывозятся из Украины? И есть ли такая практика за рубежом?

И второй - к Председателю. Скажите, почему, вопросы, связанные с налогообложением, докладывает председатель таможенного комитета, а не Министерства экономики или Министерства финансов?

ГОЛОВА. Відповідаю: так внесено вашою комісією. Запропоновано, щоб доповідав цей представник від Кабінету Міністрів Він і доповідає.

Будь ласка, відповідайте по суті.

СОЛОВКОВ Ю.П. Запитання стосовно вивізного мита. У проекті закону вивізного мита не передбачено. Вивезення товарів, як і в усьому цивілізованому світі, здійснюється без вивізного мита. Але ж, наголошую, якщо буде вивозитися товарна партія /це передбачено цим законопроектом/, то для здійснення цієї операції - переміщення товару через митний кордон України - людина має бути зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності і оформляти цю операцію на загальних підставах, як будь-який суб'єкт зовнішньо - економічної діяльності.

ГОЛОВА. Ще раз на доповнення того, що я сказав, Олександре Сергійовичу. Ось протокол комісії, членом якої ви є. 3 цього питання доповідачем визначено Соловкова Юрія Петровича. Точно так і відбувається.

Депутат Радько.

РАДЬКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Кролевецький виборчий округ, Сумська область/. Фракція комуністів. Шановний доповідачу! Мені і моїм виборцям, звичайно, невідомі ті екю і долари, на які ви посилаєтеся. І я хочу запитати вас від імені моїх виборців, селян, які не отримують, щоб ви знали, навіть карбованці; скільки треба моєму селянину заплатити за посилку вартістю більше 5 мільйонів карбованців, яку він пересилав до Росії?

Дякую за увагу.

СОЛОВКОВ Г.П. За посилку, яку він пересилає за кордони України... Я вже сказав, якщо за кордон відправляються предмети вартістю до 80 екю, тобто практично це становить... Ну, можна помножити на 1,29 і отримаємо вартість товарів у доларах, яка не обкладається податками. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Яка сума?

СОЛОВКОВ Ю.П. Постановою Кабінету Міністрів За одне міжнародне поштове відправлення встановлено мито в розмірі 50 доларів. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ви не зрозуміли. Вас просять виразити це в карбованцях.

СОЛОВКОВ С.П. Приблизно 10 мільйонів карбованців.

ГОЛОВА. 10 мільйонів карбованців. 200 екю - це 10 мільйонів так чи ні? Ні? Тоді ще раз чітко скажіть: вартість - така, а тариф - такий.

СОЛОВКОВ Ю.П. Без обкладення вивізним митом у міжнародних поштових відправленнях Предмети пересилаються на суму до 10 мільйонів карбованців, а плата за пересилання становить цю ж суму

- 10 мільйонів карбованців.

ГОЛОВА. Депутат Яблонський.

ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України а питань науки та народної освіти /Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область/. Я не записувався на запитання.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Цушко... Ви вже з'ясували своє питання?

Сідайте, будь ласка, на місце.

Депутате Суслов, прошу.

Сідайте, будь ласка, сідайте. Нам слід робити капітальний ремонт цього приміщення. Це потребує великих витрат, але необхідність у тому є. Ви ж самі бачите, зв'язок не годиться.

Вікторе Івановичу, будь ласка.

СУСЛОВ В.І. Уважаемые народные депутаты! Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности рассмотрела проект Закона Украины о порядке обложения налогами предметов, которые перемещаются гражданами через таможенную границу Украины. Проект внесен Кабинетом Министров Украины. Комиссия приняла решение рекомендовать Верховному Совету одобрить проект законе в первом чтении.

Все мы понимаем, что такой закон крайнеє нужен. Я напомню, что 16 ноября прошлого года Верховный Совет принял Закон о некоторых вопросах налогообложения

100

подакцизных товаров. Причем комиссия вносила законопроект, который касался только юридических лиц и ликвидации льгот для них. Вы помните, очевидно, что в ходе обсуждения Верховный Совет /я думаю, неожиданно для самих депутатов/ принял решение сделать плательщиками акцизного сбора и налога на добавленную стоимость при ввозе товаров также и физических лиц. Как народные депутаты все мы знаем, какие отрицательные последствия это повлекло за собой: ситуация на таможнях и так далее. 3 связи с этим закон, который окончательно урегулировал бы порядок ввоза товаров в Украшу и их вывоза из Украины физическими лицами, крайне нужен.

У комиссии есть серьезные замечания по проекту, но тем не менее мы считаем, что он может быть доработан с учетом замечаний и предложений, которые выскажут депутаты, и принят во втором чтении.

Я просил бы вас обратить внимание на проект постановления по проекту закона. Мы считаем возможным временно, до окончательного принятия упомянутого закона, урегулировать с помощью постановления ряд вопросов, В частности, В пункте 3 проекта постановления говорится: "Установить, что до введения в действие Закона Украины о порядке обложения налогами предметов, которые перемещаются гражданами через таможенную границу Украины, предметы /товары/, на которые устанавливаются акцизный сбор при ввозе в Украину гражданами на суммы не более 200 экю /200 экю умножьте на 240 тысяч карбованцев, и вы получите, если это вас интересует, приблизительную сумму в

101

карбованцах/ или при ввозе единичного предмета стоимостью до 300 экю, не подлежат обложению акцизным сбором и налогом на добавленную стоимость /за исключением ликероводочных и табачных изделий/".

Тем самым вводится необлагаемый минимум для граждан при ввозе подакцизных товаров. Фактически Кабинет Министров уже ввел эту норму своими нормативными актами, но она незаконна, мы предлагаем эту норму узаконить. Она будет действовать временно, до введения в действие данного закона.

Далее в пункте 3 записано: "Разъяснить, что эта сумма входит в состав суммы, указанной в пункте "а" статьи 2 Декрета Кабинета Министров от 11 января 1993 года N 2-93 о порядке обложения таможенной пошлиной предметов, ввозимых /пересылаемых/ гражданами в Украину".

Установленная там сумма, не облагаемая налогом, - 1400 долларов США. Значит, пока будет действовать данная норма, не будут облагаться налогом товары на сумму 1400 долларов, включая подакцизные товары на сумму 200 и 300 экю, которые входят в эту сумму.

С серьезными проблемами сталкиваются граждане, которые находились в служебных командировках за границей и возвращаются в Украину. Это работники дипломатических представительств, транспортных организаций и прежде всего моряки. Поэтому мы предлагаем как временную меру /но она будет уже сейчас действовать/ принять следующее положение:

"Граждане-резиденты, которые выезжали в служебные командировки за пределы Украины, в том числе работники

102

дипломатических представительств Украины за границей, моряки рыбопромыслового, торгового, речного флота и другие, имеют право дополнительно к указанным выше необлагаемым налогом суммам ввезти в Украину предметы /за исключением ликероводочных и табачных изделий/ без уплаты таможенных пошлин, акцизного сбора и налога на добавленную стоимость на сумму, которая не превышает 50 процентов полученной иностранной валюты, подтвержденной документами в порядке, определенном Кабинетом Министров Украины".

Это значит, что если у гражданина есть законный доход - заработная плата, полученная в валюте, - он может на половину этой суммы ввезти товары без налога.

Здесь представлены письма, которые характеризуют положение моряков и дают возможность пошить, большая это будет сумма или нет. В объединении "Атлантика" матрос за 321 день пребывания в рейсе заработал І 503 доллара. Он почти год плавал и ввезет без налогов товаров на сумму 750-800 долларов, что, я думаю, никакого ущерба, нашему бюджету не нанесет. Эту сумму предлагается рассчитывать, начиная с 1 января 1992 года, потому что в некоторых случаях моряки накапливали валюту для ввоза автомобилей.

Вы прикинете и поймете, что человек заработал на безналоговый автомобиль за три-четыре года работы в рейсе. По крайней мере, с целью закрепления кадров, чтобы наши моряки работали на наших судах, нам такую норму надо было бы принять.

Таким образом, предлагается рассмотреть возможность принятия этого постановления с учетом того, что проект

103

закона мы примем в первом чтении, а ко второму все, ваши замечания и дополнения комиссией будут учтены. Спасибо.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Івановича? Є одне запитання. Депутате Степенко, будь ласка. Ще є запитання? Тоді запишіться.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Вікторе Івановичу, у мене до вас просте запитання. Коли ми, урешті-решт, врегулюємо всі ці питання? От дивіться: у порядку денному стоїть питання яро проект Закону про порядок обкладення податками, а за ним про проект Закону про звільнення від обкладання митом. Тобто одне й те саме

- що мито, що податки. Головне, що треба платити.

Коли ми врегулюємо хоча б питання, яке стосується пересилки? Купив, припустімо, дітям батько холодильник, переправити в Росію не може, бо коштує це утричі дорожче.

Я вважаю, що треба оці два проекти об'єднати, відхилити і прийняти справді продуманий закон, який звільнить наших людей від оцих митарств, які сьогодні є. Чи працює над цим комісія, чи ні?

Дякую.

104

СУСЛОВ В.І. Уважаемые депутаты! Вам будет предложен и второй проект закона, уже от комиссии, который действительно называется "Об освобождении от обложения таможенными пошлинами предметов, которые вывозятся /пересылаются/ гражданами". Но это отдельный вопрос. Этот закон тоже будет действовать временно, до введения в действие обсуждаемого сейчас проекта. Думаю, мы сможем принять решение и об освобождении посылок от пошлины, и об освобождении от этой 50-процентной пошлины на предметы, которые граждане вывозят. Вы знаете, что в других странах, если гражданин вывозит товар, ему не только разрешают это делать свободно, но и возвращают на границе уплаченные при покупке налоги.

Мы не ставим вопрос о возврате налогов. Мы ставим вопрос о том, что вывозимый предмет не должен облагаться 50-процентной пошлиной. Это, конечно, дико с точки зрения мировой практики, но это было принято Верховным Советом прежнего созыва, который был очень озабочен тем, что из Украины что-то вывозят. Сейчас, я думаю" уже все понимают, что экспорт, даже в такой форме, надо стимулировать. Поэтому у нас эта проблема выделена в отдельный вопрос, и мы ее специально обсудим.

Спасибо.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Так, Василю Івановичу? Перший законопроект має загальний характер, а то вже конкретні питання, конкретні товари чи конкретна процедура. Депутате Юхимчук, прошу.

105

ЮХИМЧУК А.П., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жмеринський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Вікторе Івановичу? Як на вашу думку, чи потребує посилення норма відповідальності працівників митної служби за зловживання та порушення чинного законодавства? Як не прикро, але сьогодні є надто багато фактів зловживання саме в цій структурі. Скажіть, будь ласка, яка ваша позиція й позиція комісії щодо посилення відповідальності?

Дякую.

СУСЛОВ В.І. Конечно, за нарушение таможенного законодательства должны отвечать по закону и граждане, и особенно служебные или должностные лица. Но это не норма рассматриваемого закона. Поэтому я не буду на этот вопрос отвечать. Но в принципе я за усиление контроля и ответственности.

ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Найда.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Виктор Иванович, как вы считаете, определение товарной партии требует уточнения, как записано в этом проекте закона, или нет?

Хотел бы услышать ваше мнение и о том, почему руководитель Государственного таможенного комитета докладывает вопросы налогового законодательства. Знаю, что у вас мнение иное.

106

СУСЛОВ В.І. Что касается определения товарной партии, то оно, действительно, может быть уточнено, и об этом у нас на заседании комиссии шла речь. Но сейчас в такие детали, думаю, нам не стоит входить, потому что все предложения, в том числе и депутата Єльяшкевича, будут внесены в таблицу, которую мы будем рассматривать.

Что касается второго вопроса - кто должен докладывать, то докладывать по проекту, внесенному Кабинетом Министров в порядке законодательной инициативы, должен тот, кого назначил Кабинет Министров. В данном случае, как вы видите, в письме Кабинета Министров докладчиком определен заместитель председателя Государственного таможенного комитета Соловков. Это право Кабинета Министров, и я думаю, нам здесь не стоит на эту тему вести дискуссии.

ГОЛОВА. Депутат Найда.

НАЙДА Г.І., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Фракция коммунистов. Уважаемый Виктор Иванович! Я в принципе поддерживаю вашу концепцию с учетом того, что постановление будет действовать в указанный временной период. Но в предложенном вашей комиссией проекте постановления нет четкости относительно 1400 долларов. То есть четко не определено, что можно для моряков, рыбаков, работников дипломатических представительств и консульств и чего нельзя.

107

Ну и самый главный мой вопрос - о пересылке почтой. Наступает лето. Могут граждане Украины "жменю" вишен отправить своим детям в Россию или оттуда получить? Выло бы хорошо, если бы ваша комиссия в срочном порядке /как временную меру/ внесла предложение, касающееся почтовых пересылок. Там много всяких вопросов, и их за одну минуту невозможно решить здесь. Но было бы целесообразно, чтобы ваша комиссия, поработав буквально сутки, предложила временные нормы для почтовых пересылок. Это просьба наших избирателей. Этот вопрос очень волнует граждан Украины.

СУСЛОВ В.И. Уважаемые депутаты! В проекте постановления дается ссылка на пункт "а" статьи 2 Декрета Кабинета Министров о порядке обложения таможенной пошлиной предметов, ввозимых /пересылаемых/ гражданами в Украину. В этом пункте говорится о том, что "Від сплати мита звільняються такі предмети, які ввозяться /пересилаються/ на митну територію України громадянами: товари /крім винно-горілчаних і тютюнових виробів/ загальною вартістю, еквівалентною 1400 доларів США включно".

Таким образом в проекте постановления содержится ссылка на действующий нормативный акт, имеющий силу закона. Эта сумма, в пределах которой ввозимый товар не облагается пошлиной, узаконена как временная мера. Все это дает полное, с нашей точки зрения, представление о том, какие нормы действуют до принятия закона во втором чтении.

108

Что же касается почтовых пересылок, то я еще раз напоминаю, что у вас есть второй проект: "Про звільнення від обкладання митом предметів, які вивозяться /пересйлаються/ громадянами за митний кордон України". Это отдельный вопрос в повестке дня. Согласно этому проекту посылки освобождаются от уплаты пошлины. Мы сможем это принять уже сегодня.

ГОЛОВА. Депутат Костюченко.

КОСГЮЧЕНКО Л.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Виктор Иванович! Я хотел бы, чтобы вы четко ответили на такой вопрос. Сегодня потерян рынок автомобильных перевозок за границу. Потерян, потому что наши машины не конкурентоспособны, и многие предприятия работают по лизингу.

Каким образом в законе будет предусмотрен ввоз лизинговых автомобилей для участия наших транспортников в международных и междугородних перевозках?

СУСЛОВ В.І. Нормы рассматриваемого проекта распространяются только на товары, перевозимые гражданами через таможенные границы Украины. Гражданами как физическими лицами, а не предпринимателями. Поэтому вопросов лизинга там нет.

109

Сейчас в Комиссии по вопросам экономической политики готовится проект закона о лизинге. Вероятно, более уместно будет задать этот вопрос при обсуждении этого проекта. А нашей комиссией подготовлен проект /он вам роздан/ Закона о внесении изменений и дополнений к Закону о порядке расчетов в иностранной валюте. Им предусмотрена возможность получения лицензии на отсрочку валютных поступлений при проведении лизинговых операций.

Вопрос подготовлен, в ближайшие дни он должен быть рассмотрен.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Дякую. Хтось бажає взяти участь в обговоренні цього питання? Депутате Моцпан, будь ласка. Можна з місця, скоріше буде. Тим більше у вас після городу ноги болять.

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Фракция социалистов. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Я, безусловно, поддерживаю законопроект, предложенный нашим правительством, и то, что предлагает Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности. Однако должен вам признаться, что поддерживаю этот законопроект по определенным соображениям - в связи с заявлением 34 народных депутатов. Это серьезный шаг к регулированию порядка ввоза товара на нашу территорию.

110

Обратите внимание: 65 процентов товара, реализуемого сегодня на внутреннем рынке, - это товар импортного производства. Фактически наши заводы, фабрики, в особенности предприятия легкой, пищевой промышленности, надо закрывать, людей оставлять без работы и жить за счет иностранного товара. Но кто сможет жить за счет иностранного товара? Вполне понятно: толстосумы. Для подавляющего большинства населения он будет, разумеется, недоступен.

Далее. До 1993 года к нам можно было беспошлинно ввозить товар на сумму до 5000 долларов; с 1993 года -на сумму 1400 долларов. С введением этого закона мы ограничим беспошлинный ввоз товара суммой в 200 экю /это примерно 260 долларов/ и, будем откровенны, уважаемые коллеги, серьезно ударим по челночному бизнесу. Во всяком случае это вызовет повышение цен на товары импортного производства, которые ввозят так называемые "челноки"

- бизнесмены. Нарушений на сей счет предостаточно, вы примерно знаете, что происходит на границе: пять "челноков" оформляют ввоз товара, и ввозится целая фура товара, примерно на 7 тысяч долларов. Теперь, конечно, этот сговор, для того чтобы беспошлинно ввезти товар, будет стоить им дороже.

Уважаемые коллеги! Мы действительно должны быть озабочены защитой нашего рынка. Вот здесь шла речь о легковых автомобилях. По моему убеждению /может, это будет и резко сказано/, сегодня есть три человека в государстве, которым должна быть доступна иномарка или во всяком случае престижный автомобиль: это Президент, глава правительства

111

и Председатель Верховного Совета. Все остальные должны ездить на тех автомобилях, которые мы выпускаем, то есть на "Запорожцах". Равно как и все остальное, что мы носим, чем мы пользуемся и так далее. Речь в конечном итоге идет о восстановлении государственного управления экономикой, в том числе и внешней торговлей.

А проект закона я буду поддерживать, но последним.

И еще такой вопрос /думаю, он будет рассмотрен Виктором Ивановичем Сусловым при подготовке этого проекта ко второму чтению/. Статьей 11 предусматривается 15 процентов суммы налогов и штрафов направлять на поощрение работников таможни. Я хотел бы, чтобы решение по этому поводу было достаточно взвешенным, а то мы уже договариваемся до того, что и милицию надо спонсировать, и все остальное.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Депутате Поровський, будь ласка.

Узагалі краще на велосипедах їздити. Для здоров'я краще, Анатолію Федоровичу... Але цим законом дещо інші норми регулюються.

Депутат Поровський відмовляється?

112

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Дякую, я відмовляюся.

ГОЛОВА. Депутат Анісімов.

АНІСІМОВ І.О. Я бы, конечно, сказал немножко не так, как мой коллега Моцпан, и подошел бы к этому вопросу немножко прагматически.

Дело в том, что если мы будем однобоко подходить к тем самым "челночникам", то вызовем нежелательные явления. Да, плохо сейчас в нашем государстве, но если эта армия "челночников" выйдет на улицы и потребует для себя рабочих мест /а государство не в состоянии сегодня это сделать/, как тогда мы поведем себя здесь, в Верховном Совете? Надо разумно подойти к этому вопросу. Если кто-то попробовал хоть раз съездить "челночником"... Я такому больше не советовал бы ездить. Попробуй перевезти через таможню хотя бы один тюк товара, а потом реализовать его на территории Украины. Я прекрасно понимаю сложившуюся ситуацию, однако предлагаю все-таки не уменьшать эту сумму - 1400.

Этот вопрос я бы разделил на несколько.

Первое. Что касается товаров, в избытке имеющихся на территории Украины. Здесь надо действительно создать определенную защиту для своего производителя. Я имев в виду и продовольствие, и все остальное. А в отношении того, кто привозит

113

этот товар и хочет вступить в конкуренцию с нашим производителем и задавить его, то здесь действительно надо устанавливать по максимуму и акцизный сбор, и таможенную пошлину.

А в отношении товара, который у нас не производится, но имеет спрос на территории Украины, конечно, планку надо приподнимать. Кстати, в западном мире для товара, который Нужен, устанавливают приоритет, с тем, чтобы он продвигался на территории и насыщал рынок данного государства.

Второе. Все-таки НДС, как здесь уже говорили, - это налог, который ложится на покупателя, и я думаю, что мы подойдем к тому моменту, когда комиссия, возглавляемая Виктором Сусловым, определит норму для вывозящего товар с территории Украины. Я бы предложил установить не менее 20 миллионов в том случае, если человек вывозит с нашей территории не менее пяти единиц товара. Из этой суммы, которая сегодня подпадает под НДС, 50 процентов ему отдавать, как это делается в других государствах. Этим мы стимулировали бы реализацию наших товаров, а значит - открытие рабочих мест и увеличение объемов производства.

Здесь прозвучал интересный вопрос: чего больше будет иметь наш гражданин - плюсов или минусов, общаясь со своими родственниками на территории других стран СНГ? Я думав, что Виктор Иванович четко ответил по этому поводу. И ми должны принять такое решение, чтобы перемещение посылок и почтовых переводов родственникам не облагалось никакими таможенными оборами.

114

ГОЛОВА. Депутате Степенко, ви згодні?

СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу, я підтримую. Щоб навести порядок...

ГОЛОВА. Підтримуєте? Спасибі.

Депутат Мовчан. За ним - депутат Терещук.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Ясна річ, наводити лад у цій сфері необхідно. Але ми знаємо /і не раз уже в цьому пересвідчувалися/, що добрими намірами вимощується дорога до пекла, про що також сьогодні говорили ті, хто згадував прийняті нами постанови щодо підвищення, наприклад, акцизних і митних ставок на ті чи інші товари.

На мій погляд, коли суспільство перетворилося на суцільний базар, коли десь 30 відсотків людей виживають за рахунок цього самого базару, у будь-який спосіб намагаються роздобути якусь продукцію і реалізувати її тут або за межами України, спроби Держмиткому за рахунок цього здобути у вісім разів більше і наповнити бюджет, про що сьогодні доповів заступник голови цього комітету, є черговою ілюзією.

Чому не підходити до цієї проблеми дещо інакше - оподатковувати торговельні точки? Адже насичення товарами нашої країни - це благо. Що стосується підвищення акцизних ставок або обкладення податком тих товарів, які ввозяться чи вивозяться з України

115

/особливо це стосується сільськогосподарської продукції, а це справа сезонна/, то тут треба ще порахувати.

Не можна, Олександре Олександровичу, сьогодні застосовувати норми, узяті зі стелі. Чому 300 екю чи 200 екю? Чому не 1400 доларів, які дійсно дають хоч якусь мінімальну можливість завезти і реалізовувати товар тій чи іншій людині, яка нині безробітна в Україні? Ви знаєте, скільки тих "човників", які перетинають Україну в різний спосіб і "шнурками" витягуються уздовж вулиць і трас? Давайте подумаємо про них.

Наповнення бюджету - це справа промисловості, не можна вирішувати цю проблему шляхом здирства. Фіскальні підходи, які ми сьогодні застосовуємо, не приведуть до наповнення бюджету. Навпаки, підвищаться ціни на товари, які ввозяться, зменшіться можливість перетоку товарів вітчизняного виробництва за межі України.

116

Мені здається, треба шукати дещо інші підходи і дещо інші принципи. Один із них я пропоную. Це - встановлення податку на торговельні точки, де б вони не були. Якщо, скажімо, реалізується поодинока річ, то має бути один підхід, а якщо йдеться про торговельні палатки, магазинчики. точки, то інший. Тому особисто я не буду голосувати за це, бо знаю реальний стан справ.

ГОЛОВА. Павле Михайловичу! Ви мене там згадали. Але цю пропозицію вніс Кабінет Міністрів, а не я. Я підтримую вашу пропозицію стосовно оподаткування торговельних точок, але це не вирішує проблеми. Якщо голландське масло дешевше ввозитиметься через кордон, то який би податок на торгову точку ми не встановлювали, усе одно худобу виріжуть у господарствах, бо стане невигідно її тримати...І тому акцизний збір у даному випадку - це спосіб захисту власного товаровиробника, про що ви говорите як про основу бюджету.

Депутат Терещук. Будь ласка.

117

ТЕРЕЩУК В.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Фракция коммунистов. Спасибо Александр Александрович. Уважаемые депутаты! Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что этого закона ждут очень давно. Ведь действующие законодательные акты по налогообложению и акцизному сбору с ввозимое товаров поставили лиц, работающих за границей, в неравное положение с людьми, выполняющими аналогичную работу на территории Украины. Не было бы здесь проблемы, если бы политика нашего государства, политика правительства была направлена на то, чтобы поднимать производство. А мы видим, что за последние три-четыре года продолжается непрерывный спад производства, сворачивание возможностей для работы. И в этих условиях защита отечественного производителя действительно должна предполагать меры определенного регулирования перемещения товаров через границу.

Но проблема в другом. Александр Александрович, им знаете /на ваше имя было обращение профсоюзной организации Азовского морского пароходства/, что принятием ряда законодательных актов по существу были сделаны шаги к тому, чтобы люди вообще не могли найти работу, в том числе я в торговом флоте.

В Мариуполе сложилась очень напряженная ситуация, крупнейте предприятия останавливаются, даже "Азовсталь". И число невостребованных рабочих рук в городе очень значительно. И вот когда в прошлом году это постановление было введено в действие, то оказалось, что по целому ряду категорий и

118

профессий оно приобрело характер обратного действия - вступив в силу с 1 января, оно начало применяться в отношении лиц, которые находились в плавании по семь-восемь, а то и девять месяцев.

Далее. Люди, работающие на судах, плавающих под флагом Украины, законодательством об охране труда были поставлены в неравное положение по сравнению с гражданами Украины, работавшими на территории Украины. И вот сейчас мы пытаемся этот вопрос урегулировать с тем, чтобы начать поднимать производство. Необходимо учитывать и этот момент.

И когда в проекте постановления, подготовленном комиссией Суслова, предлагается 50 процентов валютной выручки не облагать налогом, то возникает вопрос: почему люди, работающие в Украине, имеют право покупать продукцию отечественного или импортного производства на все свою заработную плату, а человек, отработавший на корабле под флагом Украины за пределами страны, вынужден будет на купленную за свою же заработную плату продукцию еще уплачивать 50 процентов дополнительных акцизных сборов и налогов? Мне кажется, что это постановление не будет соответствовать Закону об оплате труда. Необходимо всю сумму, которую зарабатывают моряки за пределами Украины, освободить от уплаты акцизного сбора и налога.

Спасибо.

ГОЛОВА. Депутат Бутейко. Останній виступ.

119

БУТЕЙКО А.Д., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /КаміньКаширський виборчий округ, Волинська область/. Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Цілком очевидно, що настав час приймати закон, проект якого подамо Кабінетом Міністрів і розглянуто Комісією з питань фінансів і банківської діяльності. Якраз цей закон має відрегулювати ситуацію в цій сфері таким чином, щоб ми могли і захистити вашого виробника, і водночас не поставити себе в ізоляцію. Ми повинні всебічно підійти до-цієї справи, забезпечити нашим виробникам можливості брати активну участь у міжнародному поділі праці, подбати, щоб наші підприємства були готові до конкуренції на світовому ринку. Прошу вас підтримати проект постанови, запропонований Комісією з питань фінансів і банківської діяльності, і схвалити законопроект у першому читанні з урахуванням тих пропозицій, що висловлювалися.

Що ж до конкретики, то я хотів би запропонувати, щоб пункт 3 проекту постанови, точніше його перший, третій і четвертий абзаци стали частиною самого закону. Адже тут є справді суттєві норми, і їх не можна залишати лише в постанові, це питання має регулюватися законом.

Хотів би підтримати тих депутатів, які говорили про недоцільність обмежувати 50 відсотками отриманої іноземної валети тих працівників, які працювали за кордоном. Це стосується і дипломатичних установ, і моряків рибопромислового, торговельного, річкового флоту. Мабуть, було б доцільніше записати, що

120

вони не будуть сплачувати мита, акцизного збору та податку на добавлену вартість на суму, яка не перевищує розміру заробленої ними іноземної валюти.

Далі. Я думаю, що робота над цим законопроектом повинна мати пріоритетний характер, тому що дійсно необхідно зняти ті проблеми, які були створені попереднім складом Верховної Ради /про них говорив Віктор Іванович Суслов/, і дати можливість нашому виробникові нормально працювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Депутат Севрюков. Одна хвилина, остання репліка. Будь ласка.

СЕВРЮКОВ В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Фракция социалистов. Спасибо, Александр Александрович. Спасибо комиссии, которая наконец подготовила поправки в отношении работников морского рыбопромыслового флота. Я хотел бы вот на что обратить внимание, Александр Александрович.

Мы этим законом освобождаем от уплаты пошлины на 50 процентов полученной валюты. То есть моряк или речник получил за границей зарплату, на нее он может купить и привезти какой-то товар, который на 50 процентов не облагается. Но у нас есть еще одна, проблема, порожденная постановлением Кабинета Министров Украины от 14 декабря 1993 года N1032, в соответствии с которым еще и 50 процентов зарплаты этого моряка или рыбака облагается налогом.

121

Вы представляете, его с двух сторон загоняют в тупик! Эта проблема уже не один год поднимается, но не решается. и просил бы прислушаться к предложению коллеги Бутейко и записать в постановлении не "50 процентов", а именно "от заработанной заработной платы". Потому что и моряк-рыбак всегда может показать документ, на основании которого он заработал эту заработную плату.

Я просил бы также одновременно с принятием постановления дать протокольное поручение по постановлению Кабинета Министров N 1032, потому что тоже получается в общем-то дискредитация. Дело в том, что по международному праву судно является территорией определенного государства, в данном случае - Украины. И моряк соответственно находится не за рубежом, а на территории Украины. Так за что же мы с гражданина Украины, находящегося на территории Украины, еще взимаем 50 процентов подоходного налога ?

Спасибо.

ГОЛОВА. У мене є така пропозиція, Фахівці, присутні в цьому залі, можуть внести багато конкретних зауважень, спираючись на думку спеціалістів відповідних відомств і організацій, господарських колективів. Постанова, яку ми можемо прийняти, дає можливість врахувати ці пропозиції під час підготовки питания до другого читання. Тому я ставлю на голосування за основу - проект постанови, внесений Комісією з питань фінансів та банківської діяльності.

"За" - 239.

122

Можна в цілому голосувати? Ставлю на голосування в цілому.

"За" - 233. Рішення прийнято.

Перш ніж ви підете на перерву, я хотів би зробити невеличку інформацію, буквально на три хвилини. Відбулося ще одне засідання Погоджувальної ради фракцій. 3'ясувалося, що думки представників фракцій розійшлися. Одних турбує те, що якщо в постанові записується про прийняття відповідного документа за основу, то це може бути однією з підстав для того, щоб тлумачити це як винесення на референдум того проекту, який був з самого початку. Других - те, що не беруться за основу ніякі документи і це створює широкі можливості для варіацій довкола взяття за основу якогось документа, і тоді знову виникає безкінечна кількість ситуацій. Тому радою фракцій /ну, не всі погодилися з такою думкою, але вона обговорювалась/, дискутувався такий варіант: оскільки ми прийняли 2 квітня постанову про знесення на розгляд Верховної Ради проекту, підготовленого Конституційною комісією, разом із зауваженнями і пропозиціями членів Конституційної комісії, і взяли участь у цьому обговоренні більш як 100 депутатів, то тепер повинні підвести під цим етапом риску. І щоб не виникало сумнівів, що саме вноситься, ми і записуємо конкретно, що створюємо Тимчасову спеціальну комісію по доопрацюванню матеріалу, який одержала Верховна Рада,з усіма зауваженними, пропозиціями. Це те, що вже зроблено ініціативною депутатською комісією... /Шум у залі/. Будь ласка, одну хвилинку!

123

Документ такого змісту: "Про створення Тимчасової спеціально і комісії по опрацюванню проекту Конституції України.

Верховна Рада України постановляє: Відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України створити Тимчасову спеціальну комісію з правами головної для доопрацювання проекту Конституції України, внесеного Конституційною комісією разом із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчої ініціативи /список додається/".

Крім того, дискусію викликало те, що в одному із списків є представники позафракційних, в другому - немає. Представники позафракційних сказали, це якщо будуть запропоновані прізвища депутатів Буздугана і Ратушного, то це влаштовує позафракційних.

Якщо це так, то я просив би вас подумати. Давайте, може, зараз проголосуємо і поставимо крапку в цьому питанні. /Шум у залі/. А ні, то тоді треба о 16 годині голосувати.

Давайте, прошу проголосувати пропозиції зараз.

"За" - 111.

Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб цей проект постанови проголосувати о 16 годині. "За" - 151. Рішення приймається. О 16 годині. Будь ласка.

124

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 69

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ