ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  ДЕВ'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и   18  к в і т н я   1996  р о к у

                           10.00 година

 

         Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

                            МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго  ранку, шановні депутати і гості Верховної

 Ради,  шановні  радіослухачі! Прошу депутатів зареєструватися...

 Проводиться  поіменна  реєстрація.

      Встигли   зареєструватися  341  народний  депутат.  Ранкове

 засідання оголошується відкритим.

      У  нас  накопичилося  кілька депутатських запитів, їм треба

 дати  хід. Оскільки ми вчора не змогли проголосувать, я хотів би

 вашої  підтримки  сьогодні  відносно  запитів Агафонова Анатолія

 Вікторовича  до  Прем'єр-міністра  стосовно  зволікання розгляду

 питання   про   щодо   підвищення   рівня  зарплати  працівників

 допоміжних служб лікувальних закладів,

      Яворівського    Володимира   Олександровича   до   міністра

 внутрішніх   справ  в  зв'язку  з  неповнотою  відповіді на його

 депутатське звернення від 14  березня  цього року,

      Білоуса Вячслава Олександровича до Прем'єр-міністра України

 у  зв'язку  з  відсутністю  відповіді  на  звернення   депутата

 стосовно  будівництва дитячої поліклініки в Полтаві, до міністра

 фінансів  України в зв'язку з відсутністю відповіді на звернення

 депутата  стосовно  використання коштів, які надходять за участь

 Збройних Сил у миротворчих операціях на Балканах,

      Степанюка  Дмитра  Петровича  до міністра зв'язку з приводу

 незадоволення   відповіддю  на  депутатське  звернення  стосовно

 невиконання відповідними підприємствами інструктивних документів

 Міністерства  зв'язку.

      Групи  народних  депутатів  від Одеської області -Сокерчак,

 Симоненко,  Немировський  та  інші,  всього  7 чоловік до голови

 Держтелерадіо,   голови  Комісії  з  законодавчого  забезпечення

 свободи  слова  та засобів масової інформації, повторний запит у

 зв'язку    з    ситуацією,    що   склалась   навколо   Одеської

 облтелерадіокомпанії.

      Гарькавого   Віталія   Івановича   до  міністра  освіти  та

 заступника  міністра  фінансів у зв'язку з відсутністю реагуваня

 на  звернення  депутата  стосовно  заборгованості  по  в  иплаті

 стипендій    учням    і   зарплати   викладачам   Петриківського

 профтехучилища  Дніпропетровської   області.

      Документи  оформлені, Секретаріат вважає можлилим направити

 такі  документи,  бо   вони  відповідають  вимогам  Регламенту.

      Я   ставлю на  голосування цю  пропозицію.

      За -

      Рішення  прийнято  ,  дяку.

      Слово   має   Симоненко  Петро  Миколайович,  продовжується

 обговорення  питання  про  проект  Конституції.

      За  ним  Костицький.

 

      СИМОНЕНКО.

 

      Шановний  Голово,  колеги,  шановні наші виборці -громадяни

 України!

      Безумовно,  що  початок  обговорення  проекту Конституції у

 Верховній  Раді  о  України  має величезне значення. Або народні

 обранці,  переборовши  шалений  політичний  тиск  і залякування,

 виконуючи  свої обіцянки виборцям, приймуть народну Конституції,

 або, як це було при прийнятті антиконституціної угоди, остаточно

 підтвердять,   о   вони   законодавчо  обслуговують  антинародну

 політику  виконавчої  влади.

      Аналізуючи  весь  хід конституційного процесу, хочу сказати

 наступне.

      По-перше,   фракція  комуністів  виступала  і  виступає  за

 утвердження    нової   Конституції   як   неодмінну   передумову

 утвердження   не  фіктивної  державності  України,  а  зміцнення

 справді демократичних засад суспільного життя.

      Ми  давно  працюємо в руслі конституційного процесу на всіх

 його  етапах.  Ще  в  червні  1991 року в тяжкі для нашої партії

 часи,  думаючи  про  державне  майбутнє нашого народу, за участю

 комуністів  до  Верховної  Ради України офіційно вносився проект

 Конституції, розробленний колективом відомих вчених-правознавців

 і практичних працівників  у галузі державного будівництва.

      Одак  тодішнє  парламентське  керівництво  ігнорувало його.

 Сама  наша  фракція  замість  безплідної балаканини організовала

 творчу   роботу.   І   вже   25   травня  1995  року  подала  до

 Конституційної   комісії   повний   проект   основного   закону,

 опублікованний у "Голосів України" 25 липня того ж року.

      Перевага  цього  проекта  закона якраз і полягає в тому, що

 він,  дійсно, відповідає вимогам більшості народу нашої України.

 І  ті,  хто давав запитання вчора голові комісії Буткевичу, мали

 змогу  з  приводу цього все ж таки переконатись. Ми сподівалися,

 що  положення цього документу, які  спирається на думку фахівців

 і    відтворюють   позицію   мільйонів   виборців,   будуть   по

 справедливості  взяті  до уваги і тою або іншою мірою враховані.

 Цього, на жаль, не сталося.

      Будь-які  наші пропозиції в робочій групі і, безпосередньо,

 у   Конституційній  комісії  грубо  ігнорувалися  і  відкидалися

 пропрезидентською  більшістю. З рештою така доля спіткала і інші

 справді  відповідальні  творчі наробки, зміст яких не збігався з

 баченням    засад    і    цілей   суспільно-державного   устрою,

 представниками президентської сторони.

      На  підставі  цього,  а  також  послідової  позиції захисту

 інтересів   більшості  трудового  народу  ми  рішуче  відкидаємо

 звинувачення  на  нашу  адресу  в  антидержавницькій  позиції, у

 намірах   повернути   розвиток  суспільства  назад,  торпедувати

 конституційний процес чи навіть зірвати прийняття Конституції.

      Останні  події  навколо  питання  про прийняття Конституції

 підтверджують,  що  поширюють ці злісні вигадки ті, хто більш як

 на   рік   переривав   конституційний   процес   після   минулих

 президентських   виборів,   потім   безцеременно  розправився  з

 чинною  Конституцією,  на  якій  присягав  Президент,  утвердити

 одноосібну  владу, а тепер рознукують антикомуністичну істерію і

 створюють у суспільстві психологічну напругу з тим, щоб за будь-

 яку ціну нав'язати країні вкрай недемократичний за своїм змістом

 президентський варіант Конституції.

      Ми не можемо сьогодні погодитись з брутальним нав'язуванням

 Основного  закону,  який  у  багатьох основоположних питаннях не

 узгоджується з Декларацією про державний суверенітет України, що

 за  имогами референдума 1 грудня 1991 року мала бути покладена в

 основу  нової  Конституції,  а також і схваленою Верховною Радою

 концепцією Конституції.

      Наші  вимоги  -припинити порушення закону, використовуються

 для  погроз  на  адресу  компартії,  інших  прогресивних  сил. А

 обманювати  виборців,  Центрвиборчком,  Верховну Раду, зневажати

 закон  депутатами,  що  працюють  в  президентських структурах і

 виконавчій  владі  -це нормально. Наші же заклики до порядку, до

 дотримання закону  - моло не злочин сьогодні.

      По-друге.   Хто,   чому   і   куди  поспішає  з  прийняттям

 Конституції?  Наші  виборці  повинні сьогодні знати, що розробка

 проекту  Конституції  відбувається  в умовах подальшого занепаду

 економіки, катастрофічного зубожіння переважної більшості народу

 і  небезпечного поглиблення майнового, а тепер можна вже казати,

 і  класового  розшарування  в  суспільстві,  деградації духовної

 сфери,  зростаючої залежності України від міжнародного капіталу,

 безцеремонного  диктату  західних  фінансових  і політичних кіл,

 перетворення її на бананову республіку.

      Внаслідок,    так   званих,   реформ   і   цілеспрямованого

 використання в корисливих інтересах значної частини націнального

 багатства,  в  ході зміни форм та суб'єктів державної власності,

 прямого  їх  відторгнення  і привласнення до управління державою

 прийшла  п'ята влада. Відбулося зрощення, з одного боку, крупних

 розкрадачів  соціалістичної власності не лише з хабарниками, а й

 шахраями,  грабіжниками,  а з іншого, значної частини керівників

 місцевої   влади,    правоохоронних   органів   з   комерційними

 банківськими та кримінальними структурами.

      Не  випадково  вони  так  сьогодні одностайно схвалюють цей

 проект  і примушують це робити багатьох тих, хто працює сьогодні

 в  трудових колективах. В багатьох регіонах України організовані

 злочинні   угрупування  привласнюють  право  виконувати  функції

 органів державного управління  через корумпованих посадових осіб

 здійснювати    власну    економічну   політику.

      Криміналізація   економіки,   влади,   суспільства  сприяло

 утворенню  нового  класу  кримінальної буржуазії. При цьому слід

 також  врахувати  і те, що Захід, не соромлячись, нам диктує яку

 політику  проводити,  які  реформи  і  як здійснювати коли і яку

 Конституцію   нам   приймати.   Ось   хто   найбільше   сьогодні

 зацікавлений в президентському варіанті Конституції.

      Наші   виборці  повинні  знати,  що  зміст  президентського

 проекту,  спрямований  на те, щоб під прикриттям красивих слів і

 гучних   фраз   за   зовнішню   деідеологізацією   закріпити  на

 конституційному   рівні   здійнену   в  Україні,  всупереч  волі

 переважної  більшості нашого народу, зміну суспільно-політичного

 ладу,   утвердити   курс  на  знищення  соціалістичних  засад  і

 капіталізацію   всієї  системи  суспільних  відносин,  закріпити

 безроздільне  панування  приватної  власності  і  реальну  владу

 грошового мішка мафіозних структур "жирних котів". Це свого часу

 казав  наш  Президент  Кучма.  Позбавити  трудящих найважливіших

 соціально-економічних завоювань часів Радянської влади, обмежити

 реальне  народовладдя,  створити  реальні...  легальні умови для

 зосередження  в  руках  Президента  і  його  оточення  практично

 необмежених  повноважень  при  відсутності будь-якого контролю з

 боку народу і будь-якої відповідальності перед ним.

      За  цих  умов широко розрекламований принцип розподілу влад

 залишується  деклароцією,  фікцією,  бо  над усіма гілками влади

 ставиться  Президент.

      Ось чому багато з них просто перелякались збирання підписів

 за  референдумом  з основних положень Конституції. Організаторів

 звинувачували  в антидержавній діяльності, спробах внести розлад

 в суспільстві, включаючи весь репресивний апарат для залякування

 людей.

      Сьогодні за директивами з предидентського оточення урядових

 структур  на місцях повсюдно проводяться політдні, організуються

 збори  трудових  колективів,  сесій  рад,  сходи  та інші масові

 заходи  для  одностайного  схвалення  проекту,  якого  переважна

 більшість  громадян і в очі не бачили, в цих умовах, в яких вони

 сьогодні знаходяться. Така профанація, таку анахабного одобрямцу

 не  було  за недавніх часів, які так полюбляють критикувати наші

 націоналдемократи. Навіть за так званим Конституційним договором

 прийняття   Конституції   віднесено   до  виключної  компетенції

 Верховної  Ради, однак цю справу взяли в свої руки президентська

 адміністрація  та  місцеві  органи виконавчої влади безцеремонно

 відтиснивши  ради  народних  депуттів,  в  тому числі і Верховну

 Раду.   З  цією  метою  ввелиі  ще  одну  дев'яту  посаду  віце-

 прем'єрміністра  і вчора влучно було сказано, віце-прем'єр вже з

 питань  прийняття  Конституції.  Як  не  гірко це визнавати, але

 нашому  народу  на  власному  гіркому досвіді доводиться в котре

 переконуватись  в  справедливості  відомої  істини: чим слабкіша

 держава,  тим  збільшує  настирливістю  правлячий  режим  прагне

 зміцнити  свою  владу  відвертіше  демонструє  свій  репресивний

 характер.  Не  дарма  кажуть, будь-яка влада розбищує, абсолютна

 влада -розбищує абсолютно.

      Шановні   грамадяни  України,  залякуючи  вас  комуністами,

 помилками  минулого,  можливим кровопролиттям, вони вже відверто

 заявляють,  що  без  крові  власного  народу  вони не збераються

 повертати  пограбоване.  Які  ще  потрібно  докази  того,  що  в

 прийнятті  антинародної  Конституції  зацікавлений президентська

 сторона  та  ті,  кого  вони обслуговують? Ось таку демократичну

 деражаву   матиме   наш   народ   якщо  схвалять  нав'язну  йому

 Конституцію. Підтримати цей проект у такому вигляді ми не можемо

 і не будемо.

      Шановні народні депутати, ви мали можливість ознайомитись з

 проектом  Конституції, запропонованим групою народних депутатів.

 Представляючи  його  хотів  би  зупинитись на деяких принципових

 моментах.

      При розробці проекту ми спиралися на вітчизняний і світовий

 досвід   державного   конституційного  будівництва,  виходили  з

 положень   Декларації   про  державний  суверенітет  України  та

 схваленою   Верховною  Радою  концепції  нової  Конституції.  За

 винятком, безумовно, питання про інститут Президентства.

      Врахували  також,  що з ряду конституційних питань, зокрема

 про  структуру  законодавчого  органу,  його  назву, про основні

 засади  виборчої  системи, статус прокуратури і т. ін., Верховна

 Рада вже не одноразово висловлювала свою позицію.

      Провідною   думкою   проекту  є  визнання  людини  найвищою

 соціальною  цінністю,  необхідність забезпеченні пріоритету прав

 людини  при  розв'язанні  всіх соціальних і національних питань,

 прагнення  створити  реальні  можливості  реалізації справжнього

 повновладдя народу.

      Відверто    виступаючи   за   соціалістичну   спрямованість

 суспільного  розвитку  як  єдину надійну, за нашим переконанням,

 умову   забезпечення  соціальної  справедливості,  підтверджуючи

 вірність  радянській формі народовладдя, ми разом з тим виходимо

 з  того,  що  вирішальне  слово  у питанні про соціальний вибор,

 форму  державного  правління,  назву  держави,  її символіку має

 сказати  народ  на  Всеукраїнському  референдумі, як це було, до

 речі,  узгоджено  Верховною  Радою  ще  в  липні  1991  року при

 схваленні  концепції  нової  Конституції,  і як, до речі, вважав

 свого  часу  Кучма, коли домагався, домагався посади Президента.

 Адже  і  він  змушений був визнати у своєму недавньому виступі в

 Верховній  Раді,  що  майже половина суспільства ще не готова до

 перетворень,  тобто  не  сприймає  їх,  хоча  наші спілкування і

 спілкування  ваші,  багатьох  присутніх тут у залі, з виборцями,

 результати  ряду соціологічних досліджень дають нам всі підстави

 стверджувати,  що  нав'язаний  суспільству  політичний  курс  не

 сприймає значно більше громадян.

      Отже,  соціальний вибір зроблений за них, всупереч їх волі. То  ж  чи треба ще раз, звертаю вашу увагу, дивуватись з того, що

 більше  3  мільйонів  громадян України в умовах безпрецедентного

 тиску  з  боку  властей,  залякування,  погроз,  поставили  свої

 свої  підписи  під  вимогою винести принципові положення проекту

 Конституції  на всеукраїнський референдум. Я просто звертаюсь до

 вас, шановні колеги, треба це враховувати і обов'язково поважати

 думку  тих  виборців,  які  сьогодні  доручили  нам тут приймати

 відповідальні рішення.

      Проект   складається   з    преамбули,   дев'яти  розділів,

 дев'ятнадцяти  глав.  На  перший  план  у  ньому,  як  і в інших

 проектах,  винесені  статті  про  права  і  обов'язки  людини  і

 громадяна...  громадянина.  Ми  прагнули  послідовно реалізувати

 вимогу  концепції  - закріпити в  Законі  не  тільки  права, вже

 проголошені  діючою  Конституцією  (це мається на увазі право на

 працю, матеріальне забезпечення в старості, в зв'язку з хворобою

 чи  втратою працездатності, право на безоплатну освіту і охорону

 здоров'я,  право  на  житло та інше), але й ті, які раніше нашою

 Конституцією  не  проголошувались,  але передбачені міжнародними

 документами.   Зокрема,   загальною   Декларацією   прав  людини

 Організації  Об'єднаних  Націй - право  на  життя,  на  належний

 життєвий  рівень  для  кожної  окремої особи та для її сім'ї, на

 інформацію  і  її  вільне  поширення без будь-яких форм цензури,

 право на приватну власність. Розділ відповідає цим вимогам.

      Особливу  увагу  приділено гарантіям прав і свобод, чим, на

 наш погляд, серйозно хибує президентський проект, поступаючись у

 цьому  відношенні конституціям багатьох демократичних країн і не

 повною  мірою  враховуючи  стандарти,  визначені  у  міжнародних

 документах.

      Не   вдаючись   до  деталей,  хочу  все  ж  висловити  наше

 переконання в тому, що при певних розбіжностях у різних проектах

 є можливості прийняти узгоджений варіант цього розділу.

      Розкриваючи   засади   суспільного   устрою,   наш   проект

 проголошує  передусім,  що суспільне життя в Україні грунтується

 на  пріоритеті  суспільства  над  державою.  Мета  суспільства -

 свторювати   умови   для   вільного  розвитку  і  якнайповнішого

 розкриття   особистих  здібностей,  творчого  потенціалу  кожної

 людини,  всебічного  розвитку  демократії,  реалізації принципів

 соціальної справедливості і захищеності, забезпечувати поєднання

 інтересів  різних  верств  трудящих,  не  допускати експлуатацію

 людини,  привласнення результатів чужої праці, сприяти створенню

 гідних  сучасної  цивілізації  умов  життя людей. Проект мітсить

 окрему  главу  "Економічна і соціальна організація суспільства",

 яка  проголошує  основою  суспільної  організації  вільну  працю

 людей,  можливість  користуватися результатами власної праці без

 зрівнялівки і утриманства рівня для всіх громадян, вихідні умови

 у соціальній сфері.

      Одним  із  принципів  організації суспільства проект вважає

 забезпечення   умов   для   вільного  розвитку  і  захисту  всіх

 конституційно  визнаних  форм  власності:  особистої, приватної,

 трудової, колективної, державної, загальнонародної і комунальної

 або  муніципальної  при  пріоритетному значенні колективних форм

 власності.

      Відтворено  в  проекті принципово положення Декларації "Про

 Державний  суверенітет України", згідно з яким, земля, її надра,

 повітряний  простір,  інші  природні  ресурси,  які  є  в  межах

 теріторії України, природні ресурси її континентального шельфу і

 виключної морської економічної зони, весь економічний і науково-

 тенічний  потенциал, створений на теріторії України, є власністі

 її народу, становлять матеріальну основу суверенітету республіку

 і використовуються з метою забезпечення матеріальних та духовних

 потреб  громадян.

      Зазначається  також,  що  земля,  її надра та інші природні

 ресурси  не  можуть бути об'єктом власності окремих громадян, її

 колективів та іноземних юридичних  і фізичних осіб.

      Земелні ділянки можуть надаватися організаціям і громадянам

 лише  у  володіння  і  користування,  в  тому  числі  у  довічне

 користування громадянам с правом успадкування.

      Проект  визначає  засади бюджетної, фінансової, податкової,

 цінової,  митної,  інвестиційної  політики  соціального  захисту

 громадян,  взаємодії  держави  і  профспілок,  охорони здоров'я,

 розвитку   культури,  державної  підтримки  сім'ї, материнства і

 дитинства,   молодіжної   політики,  правові  основи  діяльності

 політичних   партій   та   інших  об'єднань  громадян,  трудових

 колективів,  релігійних  об'єднань  на  основі  зафіксованого  в

 міжнародних  документах  принципу  згідно з яким церква має бути

 відділена  від  держави,  а  школа  від церкви, про місце і роль

 засобів масової інформації в житті суспільства.

      До   речі,  відповідні  положення  є  в  Конституціях  ряду

 зарубіжних  держав.  Вони  збагачують  основний  закон,  надають

 конкретного  змісту  деклараціям про соціальних характер тієї чи

 іншої  держави.

      Щодо   система   державної   влади  -наша  позиція  відома.

 Виступаючи  за  чітке  розмежування  функцій  і  повноважень між

 різними  гілками  влади,  різними ланками державного апарату, ми

 враховуємо, майже п'ятирічне існування інституту президенства не

 призвело   до   посилення   керованості   державними   справами,

 економічними  соціальними  процесами.

      Хоча  Президент, особливо після того, як ним був нав'язаний

 Верховній  Раді  так званий Конституційний ДОговір, взяв на себе

 не  лише  обов'язки  глави  виконавчої  влади,  а  і  здійснення

 законодавчих  функцій, навпаки, відбулось розщеплення виконавчої

 гілки  влади,  роль  Уряду виявилась приниженою, небачено розбух

 управлінський  апарат,  а  не передбачена Конституцією структура

 Адміністрації    Президента     фактично  узурпувала  владу.

      Ділетанти  з величезними амбіціями ні за щ не відповідаючи,

 диктують  свою волю і Уряду, і іншим виконавчим структурам, і не

 тільки  їм,  завдають шкоди справі і розбіжності, непорозуміння,

 що   постійно   виникають   у  відносинах  між  представницькими

 органами, Радами народних депутатів і державними адміністраціями

 на  місцях.

      Тому  в цьому питанні ми змушені були відійти від концепції

 Конституції,  наш  проект не передбачає інституту президентства,

 який  до  того ж вводився тимчасово. Ми виступаємо за збереження

 системи  Рад народних депуатів при чіткому розподілі повноважень

 між  їх  різними  рівнями,  якнайширшій самостійності регіонів у

 вирішенні   всіх   місцевих   справ   на  засадах  ол  місцевого

 самоврядування  з  підпорядкуванням  виконавчих структур, Рад по

 вертикалі аж до Ради міністрів у загальнодержавних справах.

      Це  повною мірою відповідає вимогам Європейської хартії про

 місцеве   самоврядування,  враховує  історичні  традиції  нашого

 народу   і   досвід   нашої   країни.   Дозволить   покінчити  з

 безкінечними,  з безвідповідальними реорганізаціями в обласних і

 районних   ланках,   забезпечити  надійну  керованість  справами

 держави і суспільства.

      Чітко  викладенні  в  проекті  положення про, що стосується

 організації   правосуддя   незалежно   від   будь-яких   впливів

 прокурорського  нагляду,  за  точним  і  однаковим  виконанням і

 застосуванням  на  території України законів... Я закінчую.... і

 ратифікованних  міжнародних  правових  актів, а також про захист

 суверенітету  і безпеки держави про зовнішню політику України як

 складової  частини  світового  співтовариства,  а також гарантії

 дотримання  Конституції.

      Вважаємо  неприпустимим  і небезпечним у політичному плані,

 що   позиція   розробників  офіційного  проекту  змінити  статус

 Кримської  Автономної  Республіки,  обмежити  її компетенцію. Ці

 положення мають загальнодемократичний характер і включення їх до

 основного  закону  збагатили  б  зміст і піднесли значення цього

 доленосного документу.

      Закінчуючи  свій виступ, хочу сказати про таке. Подаючи наш

 проект,  ми  відкриті  до пошуку узгодженних рішень. Співпадання

 багатьох положень у різних варіантах проекту Конституції створює

 для  цього, на наш погляд, необхідну основу. Потрібні лише добра

 воля, неупереджене, недискримінаційне ставлення до позиції іншої

 сторони,  щіра  настроєність  на  конструктивну  спільну роботу,

 здатність іти на поступки і компроміси у інтересах нашої держави

 України. Ми сьогодні до цього готові.

      Зокрема,  враховуючи,  що  більшість  депутатського корпусу

 поки  що не готова піти на скасування Інституту президенства, ми

 могли  б  погодитись з тим, що в основі розділів узгоджувального

 проекту  про  повноваження Президента як глави держави Верховною

 Радою  і  Урядом  були  покладенні  положення,  які  містяться у

 проекті, поданному Буздуганом, з урахуванням можливих зауважень.

      Все в мене останнє речення.  Я вибачаюсь.

      Звичайно, є ряд питань, у яких досягти єдиної позиції тут у

 Верховній  Раді  дуже  буде  важко. Це мається на увазі і статус

 мов,  державна символіка  і деякі інші. Їх можна було б виділити

 з основного закону, винести на Всеукраїнський референдум і після

 цього закріпити в конституційних законах.

      Це  значно  б  прискорило  конституційний процес, зробило б

 можливим прийняття вже найближчим часом конституційною більшостю

 Верховної  Ради  Конституції,  яка  відбиватиме  волю переважної

 більшості   нашого   народу   і  стане  важливим,  консолібуючим

 фактором, надійною базою подальшого державотворення.

      Комуністи, повторюю, готові до цього. Дякую за увагу.

 

      ОПЛЕСКИ

 

      ГОЛОВА.  Спасибі.  Слово  має Констицький Василь Васильович

 для співдоповіді.

 

      КОНСТИЦЬКИЙ В.В.

 

      Шановний  Голово  Верховної Ради! Шановні народні депутати!

 Потреба   в   прийнятті   Української  Конституції,  Конституції

 незалежної держави зараз усвідомлюється всім суспільством, всіма

 його   членами:............   і  дояркою,  вчителем  і  лікарем,

 інженером і міністром, політиком і науковцев.

      І,  я думаю, що потреба в прийнятті Конституції обемовлена,

 в   першу  чергу,  в  тому,  щоб  юридично  закріпити  створення

 Української  незалежної держави на конституційному рівні. Тому я

 відразу мушу сказати, що будь-які спроби торпедувати цей процес,

 які  прослідковуються  у діях певних політичних сил є відвертими

 антиукраїнськими   діями,   спрямованими   на   поступову   тиху

 ліквідацію незалежної держави.

      По-друге, я думаю, що потреба в прийнятті нової Української

 Конституції  диктується  потребою  у створенні правової бази для

 політичної    реформи.   І   проект   Конституції,   розроблений

 Християнсько-демократичною   партією   України,   який   я   тут

 представляю,  не  є  єдиним.  А  є частиною блоку законів, блоку

 проектів  законів, які не підготували і обнародували у свій час.

 Окрім  Конституції  до  цього блоку проектів входять: Закон  про

 вибори  до  Національних  зборів  (чи як буде названий парламент

 України),  Закон  про  політичні  партії  та Закон про вільність

 віросповідання і релігійну діяльність.

      Хочу   відразу   сказати,   що   над  проектом  Конституції

 Християнсько-демократичної   партії   України  працювали  відомі

 вчені. Це процес тривав більше року. Почався він з того, що була

 створена   Конституційна   комісія  на  чолі  з  головою  партії

 Журавським, до якої увійшли відомі вчені, такі як доценти Віктор

 Шишкін,  Анатолій  Заєць,  професори  Анатолій  Мацюк, Володимир

 Мартиненко, Василь Костицький та інші.

      Була опрелюднена концепція Конституції через засоби масової

 інформації.   А   сам   проект   Конституції  опублікований  для

 обговорення  в першу чергу членів партії, але до партії надійшло

 ряд  зауважень  і пропозицій від людей, які є симпатиками і не є

 членами нашої партії. Проект був затверджений 8 грудня 1994 року

 на  2  з'їзді  КДПУ  і після цього обнародований, а у січні 1995

 року  внесений  в  порядку законодавчої ініціативи мною на сесії

 Верховної Ради.

      Основне  завдання, яке ми ставили перед собою поряд із вище

 згаданими,  це створення правової бази для поліпшення соціально-

 економічного  життя  нашого  суспільства  і підняття рівня життя

 народу,  забезпеченності  узгодженності  між   законодавством.

      Хочу  сказати  кілька  слів  про  ту модель держави, яку ми

 вибудували,  готуючи  свій  проект  Конституції.  Ми  бачили, що

 українська  держава повинна бути унітарної і тут ні в кого з нас

 не  виникало  сумнівів. Ми бачили, що українська держава повинна

 бути соціальної державою і я в кількох словах хочу зупинитися на

 окремих положеннях проекту Конституції від ХДПУ.

      Завдання  держави звичайно -стояти на службі громадянському

 суспільству. і як у нашому проекті, так і в проекті Конституції,

 внесеному  від Конституційної комісії, створеної Верховною Радою

 та  Президеном,  людина  проголошується  найвищою цінністю. Хочу

 додати,  що  окрім  цього в проекті Конституції від нашої партії

 встановлюється  пріоритет прав людини. Таким чином, ми хотили би

 домогтися,  щоби  врешті-решт  людина  стала  на  один рівень із

 державою і був реалізований відомий принцип, який можна, скажем,

 сформулювати  так: Петренко проти  держави.

      Друге. Українська держава повинна бути правовою державою. І

 ці  положення  ми  знаходимо  те,  що в нашому проекті, зокрема,

 передбачається,   що   особі   дозволяється  робити  все  що  не

 заборонено  законом  в  той час коли державі можна робити тільки

 те,  що  прямо  визначено  законом.  Ми пригадуємо як в свій час

 недалекій  нашій  історії  для  будь-якої  позитивної  дії окрім

 положень,  передбачених  в  законодавстві вимагалася ще вказівка

 якогось  начальника. Ми хоіли створити такий механізм дії права,

 який би виключав таку можливість.

      В  Конституції  як  в  проекті Конституційної комісії так і

 проекті Конституції від християнських демократів передбачається,

 що  номи  права  мають  пряму  дію,  і  це звичайно є вийнятково

 позитивною характеристикою проекту. Ми передбачаємо що всі права

 людини  захищаються судом, а це означає що пр ниявності принципу

 прямої  дії  норм Конституції, будь-яка особа може захищати свої

 права, передбачені в Конституції, звертаючись прямо до суду і не

 очікуючи   того,  що  ще  будуть  додатково  розроблятися  якісь

 нормативні  акти,  скажімо,  на  рівні  міністерств  чи Кабінету

 Міністрів.

      Я  думаю  що всі звернули увагу на одне із положень проекту

 Конституції,  яке  виключає  застосування смертної кари в мирний

 час.  І  ви  очевидно  бачили  що вчора був мною внесений проект

 закону   про  заміну  смертної  кари  довічним  ув'язненням6  що

 відповідає засадам християнської моралі.

       Я  хотів  би  сказати,  що готуючи розділ "Права і свободи

 особи",  який  я,  на  мою  думку, один з найважливіших в нашому

 проекті  Конституції,  ми постійно задумувалися над тим, щоб вже

 на  рівні конституційного закону забезпечити механізм реалізації

 цих   прав.  І  я  тут  мушу  сказати,  що  наш  проект  вигідно

 відрізняється  від  деяких  інших, тому що ми не тільки, скажем,

 гарантуємо  право  на  працю  і не тільки всановлюємо що держава

 захищає  особу  від  незаконного  звільнення,  я  маю  на увазі,

 скажімо,  статтю 38 офіційного проекту чи проекту Конституційної

 комісії,  але  ще  й передбачаєм у статті 27 проекту Конституції

 від   ХДПУ,   що   держава   зобов'язує  працедавця  забезпечити

 екологічно,  технічно,  санітарно, гігієнічно безпечні умови для

 роботи  кожного  працівника.  І,  мало того, ми передбачаємо, що

 кожен  працедавець  зобов'язаний  забезпечити заробітну плату не

 нижче того мінімуму, який встановлюється державою.

      Ще  одна  особливість,  яка  визначає потребу в прискоренні

 конституційного процесу, обумовлена виконанням наших зобов'язань

 перед  Радою  Європи.  Я  хотів  би вам сказати, що участь наших

 представників  у  діяльності  органів  Ради  Європи,  зокрема  у

 юридичному   комітеті,   показала,   як   прискіпливо  підходять

 європейські   парламентарії   до  виконання  різними  державами,

 посткомуністичними державами Східної і Центральної Європи, своїх

 зобов'язань   перед   європейським   співтовариством.   І   мені

 приходилося  бути  свідком,  як  критично оцінювалися результати

 перевірок  дотримання цих вимог у таких державах, як Албанія, як

 Хорватія,  яка  прагне  вступити  в  Раду  Європи.  Я  думаю, що

 прискорення  конституційного  процесу,  -це  не тільки внутрішня

 потреба,  а  це  й  зовнішня потреба, оскільки наша участь, наша

 позитивна  участь у діяльності в Раді Європи -це механізм впливу

 на   європейську   політику   і   спосіб  підвищення  авторитету

 української держави.

      Але  найважливіша річ, яка, на мою думку, повинна слідувати

 зразу  за  завершенням конституційного процесу, -це забезпечення

 стабільності   у   нашому   суспільстві,   а  отже,  і  юридичне

 закріплення механізму противаг і стримувань.

      І я хотів би коротко сказати про те, як ми в своєму проекті

 Конституції  виписали цей механізм противаг і стримувань. Зверну

 вашу  увагу,  що  в проекті Конституції християнських демократій

 право законодавчої ініціативи має і нароз. І хочу згадати, що Жа

 Жак  Руссо, який був палким поборником народного суверенітету, у

 своїх  працях  говорив,  що  тільки народ має право на прийняття

 законів.  Я  розумію,  що  історія  парламентаризму,  а я палкий

 прихильник парламентаризму, далі розвивалася так, що між Руссо і

 Локком,  які  практично займали діаметрально протилежні позиції,

 врешті-решт  найбільш  авторитетною  і  найбільш  застосовуваною

 стала  теорія Монтеск'є -теорія розподілу влади. Але при цьому я

 думаю,  що  держава  не  може  виключно  за собою залишати право

 приймати закони, і тому народ поряд з можливістю самому приймати

 закони  на  референдумі повинен мати також право вносити проекти

 до  вищого законодавчого органу. І таке право у нас закріплено у

 пункті 6 статті 73.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  думаю,  що справедилво розширити перелік суб'єктів,  які

 мають  право вносити закони на розгляд парламенту, так як це є у

 нас, додавши туди і Верховний суд, і Конституційний суд.

      Наступний  важіль,  за...  яким  забезпечується  дотримання

 стабільності  в  суспільстві,  реалізація  принципу  закріплення

 механізму  противаг  і  стримувань  - є ідея  розподілу влади на

 законодавчу,  виконавчу  і  судову. І навіть у структурі проекту

 Конституції  від  ХДПУ  ви  можете  побачити,  що  ця ідея у нас

 реалізована на повну силу.

      Але  я  не  можу  не  відмітити  ще  одну важливу річ: адже

 розподіл  влади  - це не  тільки  незалежність  влади,  це  і їх

 рівність.  І  я маю на увазі, що законодавча і виконавча влади є

 рівні між собою. Але я думаю, що ми повинні досягнути і рівності

 судової  влади  з  цими трьома гілками влади (я підкреслюю: саме

 рівності,  а  не  тільки  незалежності  судової влади!). Ця ідея

 реалізується  через ряд положень проекту Конституції ХДПУ. Серед

 них   я  міг  би  назвати  один. Зокрема  -  Конституційний  суд

 формується  не  тільки  законодавчою і виконавчою гілками влади,

 але  також  і  судовою владою. І я думаю, що ідеальним варіантом

 буде, скажем, обрання 1/3 Конституційного суду на з'їздах суддів

 України.

      Я  хотів  би  ще відмітити також, що ідею розподілу влади в

 своєму  проекті  Конституції  ми  реалізували не тільки на рівні

 вищих  органів  державної  влади, але також і на місцях, у формі

 представників  Президента,  яких ми назвали префектами. Я думаю,

 що не суть важно, як вони будуть названі...

      Мушу  відмітити,  що  у  проекті Конституційної комісії теж

 була  спроба  вирішити  цю  проблему,  але  тим  не  менш  глави

 адміністрацій  ті,  які  у  нас  називаються  "префектами", є не

 тільки  представниками  Президента  нат  місцях, але мають також

 часткову  функцію  органів  виконавчої  влади.  Я  думаю, що тут

 юридично  може  бути  закріплена  небезпека появи знову дуалізму

 влади,  а аткож протистояння, яке малимісце в 1992 році, коли ми

 пригадуємо,  поряд  з  виконавчими органами місцевих Рад існував

 інститут представників Президента.

      Ще один дуже важливий принцип, який забезпечує стабільність

 в  суспільстві,-це  порядок  формування  судової  влади,  яку ми

 хочемо  бачити,  як  я уже казав, не тільки незалежною, але ще і

 рівною.  І,  на  аншу  думку, Президент може призначати суддіями

 осіб,  які  вступають на судівську посаду вперше на 5 років, а в

 наступному  уже  чи  на  довічно,  чи  на  більш тривалий термін

 призначати  суддів,  очевидно  повинен  все-таки  парламент.  Ми

 пропонували,  щоб  таким  органом, яким призначав би суддів, був

 сенат.

      Хотів  би  відмтити,  що з часу подання проекту Конституції

 від  Христіянсько-демократичної  партії  Украюїни  до парламенту

 пройшло  уже  дуже багато часу. І за цей період ми теж не стояли

 на  місці,  а  звично  просунулись  у  своїх  поглядах, у своєму

 розумінні  Конституційного  творення  України далі. І зараз я би

 відстоював  ідею,  щоби  районі  і  міські  судді  уже обиралиси

 населенням,  як це  є , скажемо, у Сполучених Штатах Америки.

      Ще  одна  важлива  річ, прояку я мушу сказати, це пріоритет

 норм  міжнародного  права.  Я  звернув увагу, що автори багатьох

 проектів  боялися  виписати  це  положення.  Небезпека  на  їхню

 думку,   тут  крилася  в  тому,  що  в такому випадку міжнародне

 співтовариство   може   якимось чином  впливати  на  формування

 правової  системи  України.  Прагнучи  їх заспокоїти, я хотів би

 сказати ось про що. Адже норми міжнародного права стають чинними

 для  України  тільки  після  їх  ратифікації парламентом -це по-

 перше.

      А по-друге, через норми міжнародного права можна вирішувати

 багато   проблем  із  врахуванням  соціальної  справедливості  і

 більшою  вигоди для нашої держави. І тут я, як приклад, хотів би

 привести  договір,  який  підписав  в  971  році київський князь

 Святослав  із грецьким імператором Цемнісхієм. Там було сказано,

 що  кораблі  та майно, які будуть викинуті на берег в результаті

 катастрофи,  беруться  під охорону держави, адже за національних

 законодавством  таке  майно,  яке попадає на територію землі, на

 землю,  що є об'єктом приватної власноті, скажемо, за німецькими

 договорами, підписаними з нашими пізніше, ставало власністю тієї

 особи, яка володіла земельною ділянкою.

      Таким  чином  ми бачимо, що міжнародне право може виступати

 засобом  прогресивного  розвитку і національного права.

      Ще  одна річ, яка є гарантом стабільності у суспільстві, на

 нашу  думку,  і  ми  в  цьому  глибоко  переконані,  є існування

 двохпалатного   парламенту.

      Висловлювались  різні  заперечення з цього приводу. Я хотів

 би  сказати,  о  наявність  двохпалантного парламенту, по-перше,

 забезпечує   перманентність   рівноваги.   Ми  знаємо,  що  ідея

 стримування   і   ідея   балансування   гілок  влади  передбачає

 можливість   розпуску   парламенту  Президентом,  або,  скажемо,

 висловлення  недовіри  постановки  питання  про  референдум, про

 недовіру   Президенту  з  боку   Президенту.

      Так от, навіть в цьому випадку, коли, скажемо, одна з палат

 парламенту  -палата  депутатів  -була  б розпущена, тим не менш,

 стабілізатором, представницьким органом від нороду в суспільстві

 виступає  сенат.

      Друге.  Уже  працюючи в узгоджувальній групі, в яку входили

 представники  десяти,  а  потім  11  депутатських груп і фракцій

 нашої  Верховної  Ради,  я  звернув увагу, що спроба забезпечити

 вплив парламенту на розвиток суспільства вимагає розширення його

 повноважень,   і   рпо   це   йшлось   неодноразово,   і  з  цим

 погоджувались,  практично, представники всіх 11 фракцій, які там

 працювали.

      Але  з'ясувалось,  що  неможливо  обняти  необмежне.

      І  таким  чином,  парламенту  для  забезпечення  ефективної

 роботи  дуже важуко справитись з тим величезним колом обов'зків,

 який  ми  би хотіли  покласти   на  нього.

      тому ідея про те, щоби Сенат займався питаннями призначень,

 огоджень  на  посади, зокрема погоджень, скажемо, на призначення

 глав  дипломатичних представництв, вирішенням питань про обрання

 Конституційного  суду  і  таке  інше.  Це фактично з одного боку

 розвантаження   Парламенту   і   сприяння   його  більш  плідній

 законодавчій  роботі,  а  з другого боку це також і забезпечення

 більш     справедливого     представництва     при     вирішенні

 загальнодержавних питань.

      Адже ми знаємо, що в нашому Парламенті, області залежно від

 кількості населенням мають різне представництво, різну кількість

 депутатів.  Так  от  в  Сенаті  при  вирішенні загальнодержавних

 питань,   я   думаю,   дуже  важливо,  щоб  кожна  область  була

 представвлена рівною кількостю депутатів.

      Я  міг  би  продовжувати  цей перелік аргументів на користь

 двохпалатного  Парламенту. Але, враховуючи регламент, я хотів би

 відмітити  ще кілька думок, про які, на мою думку, дуже доцілько

 сказати було б.

      Висловлювалися   ідеї   при  обговоренні  проектів,  автори

 окремих  проектів  і  окремих  думок  з  приводу конституційного

 будівництва  у  нашій  державі  вважають  за  доцільне  зберегти

 існуючий порядок формування органів державної влади та Парламент

 України  у  вигляді  Верховної  Ради  і посилаються при цьому на

 необхідність  дотримання  ідеі,  яка  зафіксована у Європейській

 хартії самоврядування.

      Мені  видається,  що  якраз  навпаки  збереження статус кво

 суперечило  б  ідеї  самоврядування.  Тому  що  таким  чином  ми

 юридично  фіксуємо  ієрархію,  підпорядкованість  органів  влади

 місцевого самоврядування Верховній Раді.

      Ну,  і мені тут чомусь згадолася давна українська приказка,

 яка  каже:  "Старого  горобця на полові не обдуриш". Бо, дійсно,

 таким   чином,  фіксуючи  парламентську  республіку,  зберігаючи

 Верховну  Раду  у  нинішньому  її розумінні, ми, очивидно, таким

 чином фіксуємо  існування радянської влади ще на тривалий час.

      Я  не можу також не сказати про те, що Конституція, проекти

 Конституції України -це свого рода спроба сформулювати політико-

 правову  доктрину  нашої  держави  і визначити розвиток права на

 тривалий час.

       Я  хотів  би відзначити, що у проекті Конституції України,

 який  представлений Християнсько-демократичною партією, теж була

 спроба  зробити  правову реформу. Я хотів би звернути вашу увагу

 на тільки два аспекти такої спроби.

      По-перше. Ми передбачали, що права особи захищаються тільки

 судом.  І в зв'язку з цим виписали багато положень, за якими суд

 повинен  перейняти  на  себе  ті  повноваження, які зараз у нас,

 фактично  будучі  судовими,  розосереджені  у  різних  державних

 органах.

      Друге.    Ми    старалися    нарешті    вирішити   проблему

 правотворчості  і  передбачили, що окрім законі, які приймаються

 парламентом,  загальнообов'язковими  нормативними  актами мусять

 бути  правові  акти,  які  приймає  Президент. І з цією метою ми

 розвели  назви  цих  правових  актів.  Я  бачу,  що ідея ця була

 сприйнята узгоджувальною групою, що ідея ця була сприйнята також

 і  на  міжнародному  юридичному  форумі,  який був організований

 світовим   конгресом   українських   юристів.   І   таким  чином

 передбачалося,    що    Презудент    мав    би   приймати   акти

 загальнообов'язкового  характеру,  які  ми  пропонували  назвати

 "універсалами",  разові  акти,  які  були  б  указами,  а  також

 розпорядження, які не носили б юридичного характеру.

      Закінчуючи,  я  хотів  би  сказати,  що проект Конституції,

 розроблений  Християнсько-демократічною партією використовувався

 у роботі Конституційної комісії. І мені видається, що, звичайно,

 не всі наші пропозиції, які характеризували б Українську державу

 і  Українську  Конституцію одночасно як демократичну і правову і

 соціальну, були використані в повній мірі.

      Разом  з  тим  я  хотів би сказати, що ми і не настоюємо на

 тому,  щоб  ці  ідеї  були  реалізовані  повністю.  Прагнучи  до

 концексусу і прагнучи забезпечити швидке прийняття Конституції в

 нашій  державі,  ми навіть не настоюємо на тому, щоби наш проект

 ставився  на  голосування  і  був  прийнятий за основу. А готові

 працювати   в   Узгоджувальній  комісії,  яка  доопрацює  проект

 Конституції поданий Конституційною комісією.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Спасибі  вам.  Надійшло  запитання.  І  мене вчора

 запитували  теж  депутати  відносно того, щоб задавати запитання

 доповідачам.

      Але  суть ось у чому. Проекти цих документів, відповідно до

 регламенту,  внесені  в  Верховну Раду. Вони роздані депутатам і

 роздані  були  частина  з них ще членами Конституційної комісії.

 Відбулося  сьогодні і вчора так само як і раніше 2... вірніше ще

 у  кінці квітня місяця... березня місяця представлення Верховній

 Раді  цих проектів. Тому воно йде не за процедурою співдоповіді,

 а   за  процедурою  представлення.  І  тому  немає  сенсу  вести

 обговорення...  запитання-відповіді.  А  обговорення  -ви можете

 брати  кожен  участь  у  обговоренні і висловити свою думку щодо

 всіх  проектів,  починаючи  від того, який вніс... який внесений

 Конституційною комісією.

      Слово  має Заєць Іван...

      Потім  я  відповім. 10 хвилин для  виступу.

 

      ЗАЄЦЬ І.О.

 

      Шановні депутати! Початок обговорення пленарного... питання

 про  Конституцію  остаточно  засвідчило,  що  місячна затримка з

 розглядом  проекту  Конституції у Верховній Раді сталася не сама

 по  собі,  а  з  волі  лівих  та  інших  антиукраїнських  сил  у

 Парламенті  на  чолі  із  Олександром Морозом.

      Інакше  я  не  можу розцінити вчорашній шоу-виступ депутата

 Буздугана.  Чи  усвідомлював депутат Буздуган, що він привласним

 собі  чужу  роботу, що він представляє проект, підготовлений під

 керівництвом  світлою пам'яті Леоніда Юцькова? Депутат Буздуган,

 як  і  депутат  Карнаух, ні оного аргумента не навели на користь

 своїх альтернативних законопроектів. То чому ж вони вийшли за цю

 трибуну?   А  для  того,  щоб  забезпечити  появу  саме  проекту

 Комуністичної   партії   України.   Щоб  дать  можливість  Петру

 Симоненку черговий раз розіграти чергове шоу. І ми його сьогодні

 побачили.  Бо  справжньої критики проекту Конституційної комісії

 ми  не  почули.  Були  загальні  слова  і більш нічого. Отже, ці

 депутати  просто стали тими носіями, які виводили на орбіту ліві

 сили.

      А  ліві  сили реалізують одночасно 2 програми. Це програму-

 максимум, за якою вони хочуть зупинити конституційний процес щоб

 там  би  не стало, а програму мінімум, якщо не вдасться зупинити

 конституційний  процес, то очолити доопрацювання законопроекту і

 вихолистати  весь  український дух, який є цьому законопроекті і

 для  цього вони виступають за те, щоб створити тимчасову комісію

 на професійних засадах. І тут очевидно це.

      Нажаль  деякі  депутати  із  так званих центриських фракцій

 вони  підігрують  тим  комуністам  і  соціалістам, вони фактично

 грають  за  їхніми  правилами,  на  їхній  шаховій дошці, а вони

 мусили  все-таки  почитати заяву комуністичної, соціалістичної і

 селянської  партії,  де  чітко  сказано  про мету діяльності цих

 фракцій  у  Верховній Раді. А мета така -це позбавити українськи

 народ своєї держави, яка дуже хитро завуальована у таку фразу як

 недопустимість  закріплення в будь-якій формі статусу України як

 національної   держави,   хоча   є   декларація   про  державний

 суверенітет   де   чітко   говорим,   що   ми   будуємо  державу

 національного  типу, вони говорять про те, щоб не було державних

 символів  українських, вони ставлять за мету відродження системи

 радянського     народовладдя,     з     круговою    порукою    і

 безвідповідальністю,  вони  виступають  фактично  за  скасування

 президентської  форми  правління,  а  той  хто  їм  підірує, той

 справді  грає  за  їхніми  правилами.

      І  не  ма  ж  по  суті критики законопроекту Конституційної

 комісії,   критика   цього   законопроекту  здійснюється  такими

 фразами,  знову  ж  таки  із  заяви комуністів: у ньому, тобто у

 законопроекті,  закріплюється курс на зміну суспільних відносин,

 звуження   соціально-економічних   прав   громадян,   ліквідацію

 народовладдя,  обмежується  у  своїх  повноваженнях законодавчий

 орган,   створюються   правові   умови   фактично  не  обмежаної

 одноосібної   влади  Президента.  А  от  конкретно  доказати  на

 конкретних  статтях  цього  ніхто не береться, бо це є неправда.

 Так  от  давайте говорити правду, шановні депутати, що ви хочете

 просто  переглянути форму правління, а форма правління у проекті

 Конституції   там   є   пропрезидентська,  тобто  президентсько-

 парламентську,  ви  хочете  формувати  все і вся, всі органи, ви

 хочете все контролювати і на чого не відповідати. Це є, справді,

 перегляд того, тієї ситуації, яка є сьогодні. Не треба забувати,

 що  український  народ  уже  два рази голосував за президента як

 главу  виконавчої  влади  і  главу  держави.  Тому,  давайте  не

 прикриватися загальними фразами, а говорити правду, що ви хочете

 переглянути форму державного правління. І для цього ви розробили

 цілу систему міфів, а не доказів.

      Перший    міф.   Про   те,   ніби,   цей   законопроект   є

 президентський,  а  не законопроект Конституційної комісії. Якщо

 проаналізувати    витоки    цього    законопроекту,   то   можна

 переконатися, що в ньому втілена велика праця великих колективів

 і попередньої Верховної Ради. І не написаний він під Президента,

 він  написаний просто під президентську форму правління. І це ви

 затушовуєте. Отже, ми відкидаємо цей міф.

      Другий    міф   -це   той,   ніби,   цей   законопроект   є

 націоналістичним. Що якщо його прийняти, то завтра буде суцільна

 українізація,     завтра    буде    тоталітарно-націоналістичний

 буржуазний режим, і ми це все читаємо у комуністичних цих всяких

 заявах.  Для  чого  він спрямований, на кого він спрямований? На

 те,  щоб злякати представників національностей, щоб сказати: "Ви

 бачите, як ви проголосуєте за цей законопроект, що вас чекає".

      Насправді,  прочитання 10-ої статті, де мова йде про статус

 мов, говорить, що поряд із державною мовою може вживатися і інші

 мови   у   діяльності  дрежавних  органів  влади.  Це,  взагалі,

 недопустима  річ  для консолідації суспільства, але це є у цьому

 законопроекті.

      Якщо  ви  прочитаєте 11-у статтю, там говориться про те, що

 гарантується   національна   мовна   і   культурна  самобутність

 представників національних меншин.

      Якщо  ви  прочитаєте  48-у  статтю,  там сказано про те, що

 людина має право одержати освіту на рідній мові. Отже, і цей ваш

 міф,  шановні  комуністи і соціалісти, спростовується конкретним

 прочитанням проекту.

      Є  третій  міф,  за  яким ви говорите про те, що зруйноване

 народовладдя.  От  якби  Верховна Рада призначала усіх, отоді це

 народовладдя,  а  якщо  Верховна Рада разом з Президентом формує

 інші  органи  державної  влади,  а  Президент так само є обраний

 народом, то це, бачите, уже не народовладдя, це узурпація влади!

 Але  ви  не  говорите про те, що тут вперше гарантується місцеве

 самоврядування, що тут гарантуються справді прямі вибори. Про це

 ви,  шановні  комуністи  і  соціалісти,  мовчите.  І  ті, хто їм

 підігрують...

      Четвертий міф  - про те, ніби оцей законопроект не допускає

 існування   публічної   форми   власності,   тобто  державної  і

 комунальної.   Ніби   мова   йде   тільки   про  приватну  форму

 власності...  А  оскільки ви, шановні люди, як будете голосувати

 за  цей  законопроект,  то  ви  будете голосувати за суспільство

 суцільної  експлуатації - така  логіка комуністів і соціалістів.

 Але  якщо  ж вони прочитають 36-ту статтю (а це стаття саме, яка

 відноситься  до  розділу прав і свобод людини і громадянина), то

 вони  там  вичитають,  що  і там говориться про те, що громадяни

 мають  право  користуватися  державною  і комунальною власністю.

 Якщо  ви  почитаєте  статтю  140-141,  де  йдеться  про  місцеве

 самоврядування,  там  сказано,  що економічною основою місцевого

 самоврядування   є   комунальна   власність,   що  держава  може

 делегувати  повноваження місцевим органам влади і самоврядування

 і що під виконання цих повиноважень вона може наділяти об'єктами

 державної  власності.  Так  що  цей закон якраз створює базу для

 існування  і  приватної  власності,  і державної, і комунальної,

 тобто   публічної.   Але  в  центр  ставиться  справді  приватна

 власність.  Бо  тільки людина, економічно забезпечена, може мати

 волю.  А  таку  економічну  незалежність може дати лише приватна

 власність.

      Є  ще  один  міф,  за допомогою якої хочуть торпедувати цей

 законопроект. Цей міф полягає в тому, ніби в цьому законопроекті

 звужені  права, соціальні гарантії громадян, ніби немає права на

 працю,  ніби  немає  права  на  безоплатне  житло, на безоплатну

 освіту.  Це  так  само є велика неправда, якщо не сказати велика

 брехня! Треба читати статтю 3, де сказано, що обов'язком держави

 є  саме  гарантування  прав  і свобод громадян. Треба читати так

 само  статтю  12  про  соціальне  спрямування економіки. І треба

 читати  статтю  38  про право на працю, де говориться про те, що

 держава забезпечує повне виконання цього права. Треба читати так

 само  статтю  41,  де  говориться про право на безоплатне житло,

 треба  знову  ж  читати  і ту статтю 486 де говориться про право

 одержати освіту безоплатну.

      Тому,  ви, шановні комуністи і соціалісти, не хочете читати

 цей законопроект, а просто обмежуавєтеся загальними фразами. Тут

 як  раз  реалізовано  та модель, де народ є джерелом владя і він

 наділяє  державу  обов'язком гарантувати ці  права, а ви хочете,

 щоб  ми  записали, що ці  права і свободи гарантуються державою,

 тобто  держава нам делегує нам ці права, тобто держава нам дарує

 ці  права  -ні.  Ми  сьогодні  ставимо в основу людину, в основу

 народ,  тому  ми  повинні вимагати від держави забезпечцувати ці

 права,  але  ми  хочемо  закласти  такий механізм, який давав би

 можливості  гарантувати  ці  права  із боку конкретної людини, з

 боку  структури громадянське суспільство.

      І   ще   один   міф,   це   про   те,   ніби   тут  знищена

 Кримська  автономія.  Ви  занєте,  що  ми  встановили  і  статус

 сьогодні  Кримської  автономії при допомозі діючої Конституції і

 при допомозі Закону України "Про Автономну республіку Крим".

      У  цьому  законопроектмі  як  раз статус автономії визначає

 Конституція  і  статус,  тобто закон. Тому, шановні депутати, не

 обманюйте  себе  і  не  обманюйте кримчан. Ви хочете просто цими

 фразами... прихилити до себе сепаратиські сили -нічого не вийде.

 І  не  забудьте  про  ті рішення, які ми прийняли у березні 1995

 року.

      Я  міг  би  говорити  і  ще  про  багато  міфів  за...... Я

 завершую,  Олександр  Олександрович.  Ви  дали  2  хвилини Петру

 Симоненку понад Регламент...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  завершую... Тому, шановні депутати, ви не проаналізували

 цей  законопроект,  я  вважаю,  що це добра основа для того, що

 можна  її  поправити.  Ви не ведете мову сьогодні про те, щоб її

 удосконалити,  а  ви  ведете  мову,  щоб  його просто відкинути.

 Відкидаючи  Конституцію,  ви  відкидаєте  Українську державу. От

 ваша суть, шановні  комуністи і соціалісти.

      Тому  я  пропоную,  шановні  депутати, кому не байдужа доля

 України,  прийняти цей законопроект за основу, доопрацювати його

 протягом тижня, прийняти в першому читанні, не дурити самі себе,

 виносити на референдум. І український народ мудріше вас, шановні

 комуністи  і соціалісти, і він х оче стабільності, він хоче мати

 Конституцію.  І  він  її  буде мати. А ми вам не дамо зруйнувати

 українську  державу.

      Дякую.

       (ОПЛЕСКИ)

      За  ваше  здоров'я.

 

      ГОЛОВА. Жаль, немає Петра Володимировича Шейка, тому я мушу

 сказати  сам,  що  розгляд  цього питання здійснюється строго за

 Регламентом.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Точно  так,  як  передбачено  Регламентом, через два тижні,

 виключаючи  вихідні,  питання  на  17 число включено розглядом і

 ведеться так, як передбачено. І ніякого затягування не було.

      За  Регламентом  я  зобов'язаний  захищати  честь Верховної

 Ради. Будь ласка.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Я  не  коментую,  ви правду  кажіть.

      Я  ще  раз  кажу...

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      А   я  виступлю  і  скажу....

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Так,  так.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Я  звертаю  увагу  на те, що  Чорновіл  появився  в залі.

      Слово  має  Гмиря,    будь  ласка.

 

      ГМИРЯ.

 

      Уважаемый   Александр  Александрович,  уважаемые  депутаты,

 уважаемый    вице-премьер-министры,   министры   и   заместители

 министров, незаконно пользующиеся депутатскими полномочиями!

      Я,  прежде чем говорить, одну ремарку по поводу выступления

 Ивана  Зайца. Он здесь нам рассказал несколько мифов, но с одним

 я  совершенно согласен, когда он сказал, что проект Конституции,

 предложенный   Конституционной  комиссией , с  душком.

      Теперь  по  существу.  Ни  для  кого  не  секрет,  что, так

 называемая,  радикальная  экономическая  реформа,  обкявленная с

 такою  помпою,  катастрофичекски  провалилась.  Под  шумок такой

 стабилизации  продолжается  и заканчивается разграбление страны.

 Какая  там  стабилизация!  Вы  послушайте,  что  народ на улицах

 говорит.  Он уже обкединил уже слово стабилизация и слово конец.

 И говорит, что экономике Украины пришел стабилизец.

      Так  вот  нынишний  проект, который вынесен Конституционной

 комиссией,  призван  закрепить  то  ограбление  страны,  которое

 произошло   за   последнее  время.  Протаскивается  этот  проект

 несмотря на три миллиона подписей, которые собраны за проведение

 референдума по основным направлениям Конституции. Протаскивается

 этот  роект,  не  смотря  на  то,  что 1 декабря 1991 года народ

 высказался   уже   за  основные  положения  Конституции,  приняв

 декларацию о государственном суверенитете на Референдуме.

      Что  дает мне основание утверждать, что проект Конституции,

 предложенный Конституционной комиссией, является антинародным.

      Во-первых,  этот  проект  узаконивает ту невиданую по своим

 маштабам  экспроприацию  населения,  которая  произошла  в 1991,

 1992, 1993 годах. Вот здесь в этом проекте ни слова не говорится

 о  защите  государственной собственности, только о частной. Наши

 опоненты  говорят:  "Вот  раздел  "О  правах  человека" там и не

 должно  быть  защиты государственной собственности". Бог ты мой,

 поместите  статью  "О  защите  государственной собственности " в

 другой  раздел.  Кто  мешает  вам  это сделать? Очивидно, кто-то

 мешает,  если  положения  о защите государственной собственности

 нет.

      Здесь  в  этом  проекте  содержится положение о безудержной

 торговле   землей,   не   смотря   на   то,   что  декларация  о

 государственном     суверенитете    подчеркивает    общественную

 собственность на землю.

      Во-вторых.  Этот проект Конституции призван посорить народы

 Украины между собой. Здесь Иван Александрович говорыл о том, что

 все  прекрасно  в национальном вопросе. Вы меня простите, в этом

 проекте говорится о том, действительного говорится  о  том,  что

 в   населенных   пунктах,   где  компактно  проживает  население

 говорящее  на некукраиском языке можна этим языком пользоваться.

 Но простите, где компактно проживает та или иная национальность,

                              - 41 -

 можна  этим  языком  пользоваться.  Но  у  нас только один такой

 регион  -Крым.  Других регионов нет. У нас в Донбассе, который я

 представляю, подавляющее большинство украинцы. Но говорят они на

 русском языке, и их права не запрещены.

      В   проект   Конституции   не  вошли  положения  декларации

 Организации  Обкединенных  Наций  о правах национальных языковых

 меншинств. Когда я работал в рабочей группе, я сначала предлагал

 формулу  Коммунистической  партии  -два  государственных  языка.

 Понимая,   что  это  не  пройдет,  когда  девять  против  одного

 проголосовали, я выдвинул компромиссное предложение:  украинский

 язык - государственный, русский язык - официальный.

      Хочу  вам  напомнить,  несмотря  на то, что господин Мовчан

 меня  перебивает,  что  эта формула Президента Кучмы, за которую

 уже  проголосовал  народ  в  1994 году. Тем не менее, все четыре

 представителя  Президента в рабочей группе проголосовали против.

 Как же это понимать, уважаемые коллеги?

      Третье. Этот проект Конституции закрепляет отнятие у народа

 социальных  гарантий.  Здесь  говорят,  что все мол есть, что не

 нужно  государству  гарантировать  социальные  гарантии. Что вот

 говорится о том, что медицина есть платная, а есть и бесплатная.

 протите   меня,  пожалуйста,  в  современных  условиях  что  это

 означает?  Это  означает  только одно: что от насморка вас будут

 лечить  бесплатно, а если понадобится сделась какую-то, сколько-

 нибудь серьезную операцию -платите уже тысячи долларов.

      Образование,  основное образование является бесплатным. Что

 такое основное образование? Никто этого не знает. В высшей школе

 студенты   по   конкурс  получают  бесплатное  образование.  Это

 двусмысленная  формула.  Если все студенты группой, прошедшей по

 конкурсу, получают образование бесплатное -это одно, но в полном

 соотвнетствии  с текстом Конституции можно понять, что 1 человек

 от  группы  -лучший -по конкурсу получает образование бесплатно,

 после  чего  его  посылают за границу, а все остальные вынуждены

 будут платить.

      Да  и  вообще  следует  сказать  о  том,  что  нам не нужно

 равняться на Америку, на другие страны. Там образование платное.

 Там  медицинское  обслужиание  тоже  платное.  Но вы учтите, что

 структура  заработной  платы там совершенно другая. Кто-нибудь в

 этом  зале  решится  сказать,  что  если мы введем платные формы

 образования  и  медыцинского  обслуживания, то завтра мы изменим

 структуру   заработной   платы.  И  человек  будем  получать  70

 процентов от того, что он производит. Нет, никто не решится!

      Еще  одно  положение,  о котором я хотел сказать. Вот у нас

 много   говорили  о  вертикали,  о  вертикали  власти.  Нынешняя

 вертикаль  в  этой  Конституции  превращается,  извините меня, в

 горизонталь:  когда  все органы государственной власти лежат под

 одним человеком. Пусть и всенародно избранным.

      Посмотрите,  Президент  формирует  Правительство, назначает

 всех   судей,   имеет  право  распустить  Парламент  при  весьма

 неопределенных условиях. Власть Президента поистину безгранична.

 Более того, в этой Конституции дело дошло до страшных анекдотов,

 когда  статья  об импичминте говорится, что Президент может быть

 отрешен  от  должности  в  том  случае,  если он совершил тяжкое

 преступление.   Как  это  понимать?  Что  нетяжкие  преступления

 Президент  совершать  может?

      Есть статья 7. 3 Уголовного кодекса Украины, где перечислен

 список тяжких преступлений. все остальные преступления Президент

 может  совершать.  Вы  ж  меня извините, это получается какой-то

 закон  джунглей,  гда  во главе всего находиться тигр. Но это бы

 еще  было не страшно тигр все-таки животное благородное, но если

 верить Киплингу у каждого тигра есть лизоблюд шакал Табаки

      (Шум у залі)

      который  временами  болеет  бешенством  и  тогда нет никому

 покоя в джунглях.

      Еще  об  одном.  Народовластие,  которое  записано  в  этом

 проекте    только   записано,   на   практике   его   нет.   Где

 законодательная инициатива самой массовой организации профсоюза?

 Ее  нет.  Референдум по народной инициативе практически по этому

 закону  ровести  невозножно  и  таких  примеров  я могу привести

 немало.

      Теперь  о  многопалатном  или  двухпалатном  парламенте.  Я

 скажу,  что для меня это не самый принципиальный вопрос, но все-

 таки   задумаеся  будут  быстрее  законы  проходить  если  будет

 двухпалатный или, как говорят на Западе, двухкамерный парламент.

 Я  вам  могу  сказать:  не  будут, даже если каждому депутату по

 отдельной  кмере  будет  предоставлено,  все равно законы только

 замедляться будут в результате этого.

      Я  заканчиваю.  Нынешний  проект  Конституции совершенно не

 удовлетворителен.  Принимать  его неи в коем случае нельзя. Если

 говорить, если с чем-то его можно сравнить я могу его сравнить с

 тем   яблочком,   выращенном   в   Чернобыльской  зоне,  которые

 недобросовестные   подавцы  покупают,  предлагают  незнакомым  с

 положением  дел  покупателям.  Иногда  такое  яблочко  удается с

 выгодой  продать.  Я  хочу  вам  сказать,  те  господа,  которые

 предлагают  этот  проект  Кронституции, ешьте это яблоко сами, а

 еще лучше выбросьте его на свалку.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  Голова Верховного Суду України Віталій

 Федорович Бойко.

 

      БОЙКО  В.  Ф. Шановний головуючи, шановні народні депутати,

 перш  за  все, хотів би відзначити, що сьогодні більшість нашого

 суспільства,  особливо  його громадськоактивна частина відчуває,

 що   подальше  реформування  суспільних  відносин  у  суверенній

 Україні  не  може базуватись на законодавчій підвалині, яка була

 виготовлена  для  існування іншої правової системи. Саме зміни і

 політичній  системі  та соціально-економічній сфері суспільства,

 утвердження    ринкових    відносин    в   економіці   вимагають

 переосмислення   багатьох  політико-правових  ідей  радикального

 реформування всіх галузей законодавства.

      Як  відомо,  в  квітні  1992  року  Верховна  Рада схвалила

 концепцію  судово-правової  реформи в України, і в розвиток ідей

 концепції  протягом 1992-1995 років було підготовлено й прийнято

 ріяд   важливих   законодавчих   актів,  якими  в  значній  мірі

 врегульовані питання щодо місця і ролі суду в державі, проведена

 велика  робота  по  підготовці  нових Цивільного, Кримінального,

 Цивільно-процесуального,  інших  кодексів,  підготовлено  проект

 нового закону про судоустрій.

      Однак,   подальше   реформування   всієї  правової  системи

 держави, в тому числі і судової системи, гальмується відсутністю

 нової  Конституції, яка б визначила конституційно-правову модель

 держави,   держави   демократичної,   організованої  на  засадах

 верховенства  права,  де  реально забезпечуються права і свободи

 людини   та  громадянина,  створила  б  конституційну  базу  для

 подальшої  роботи  по  радикальному  реформуванню законодавства,

 визначила  б  конституційні  засади  реформування  судоустрою  і

 судочинства.

      Проект  нової Конституції порівняно з чинною Конституцією є

 значним кроком вперед на шляху побудови суверенної демократичної

 правової  держави.

      В  проекті  у відповідності з міжнародними правовими актами

 викладено  розділ про права людини й громадянина, регламентовано

 юридичні механізми їх захисту. В проекті вперше визначається, що

 суд  є  однією  з  складових частин державної влади, настільки ж

 важливої,  як  законодавча  і  виконавча  влади.  Такий розподіл

 державної  влади  закріплює  рівнозначність і незалежність трьох

 гілок  влади,  створює необхідні стримання і противаги, без чого

 неможливе  існування демократичного суспільства і захист людини,

 її права і свобод.

      Хоч  проект Конституції в цілому заслуговує, на наш погляд,

 схвалення, деякі положення вимагають доопрацювання.

      По-перше, однією з ключових проблем судово-правової реформи

 є  питання  про  судову  систему.  Сьогодні  в Україні діють дві

 незалежних  ланки  судової системи - загальні і арбітражні суди.

 Продекларовано і третю ланку -Конституційний суд, який однак так

 і  не  було  створено.  Верховний  суд  наполягав і наполягає на

 створенні  цілісної  судової системи в державі, в якій Верховний

 суд має стати найвищою і останньою судовою інстанцією.

      З  огляду  на  побоювання противників сильної, незалежної і

 єдиної судової системи, хотілось би зазначити слідуюче: із трьох

 гілок  державної влади судова влада за своєю природою є найбільш

 слабкою.  Вона  не має власних коштів (отримує від законодавця),

 ні  силових структур, ні можливості приймати загальнообов'язкові

 рішення загального характеру. Суди діють тільки на основі закону

 і в рамках процедури, яку також встановлює законодавець.

      Цілісність  судової системи передбачає взаємозв'язок різних

 ланок  судів,  незалежних  один від другого, і тільки на умовах,

 які   визначаються   процесуальним   законодавством.   Саме  так

 побудовані органи судової влади в тих демократичних країнах, які

 мають  високоорганізовану правову інфраструктуру і давні правові

 традиції.

      Проектом передбачено, що норми Конституції є нормами прямої

 дії  -усі  права  людини  мають  захищатись  лише судом. Кожному

 гарантується   право   на   оскарження   до  суду  рішень  діючи

 бездіяльності   органів   виконавчої   влади.  Саме  суди  мають

 розглядати  справи щодо конституційності актів органів місцевого

 самоврядування.  З  цього логічно випливає необхідність передачі

 функції  конституційного  судочинства  найвищому  судовому огану

 держави.  Надання цих функцій відокремленому від судової системи

 органу, Конституційному  суду  не  сприятиме  досягненню дійсної

 незалежності    Конституційного   судочинства   від   політичних

 пристрастей  і  протиборства  різних  політичних  сил і неминуче

 призведе  до  втягнення  його  у це противоборство, а відтак -до

 його  необ'єктивності  і  упередженості,  до перетворення його з

 судового  органу  в  політичний.  Якщо  це  суд, то йому місце в

 загальній судовій системі.

      Не  сприяє становленню  дійсно  незалежної  судової влади і

 існування  відокремленої  від  загальних судів ланка арбітражних

 судів.   Методи  і  засоби  судового  захисту  прав  і  законних

 інтересів  громадян не можіть суттєво відрізнятись від методів і

 засобів захисту прав, інтересів юридичних осіб.

      Між  тим,  чинне  законодавство про арбітражне судочинство,

 порівняно   з  цивільним,  встановлює  вкрай  спрощені,  урізані

 процедуру,  що  не  може  не  відобразитись  на  ступені судової

 захищеності  суб'єктів  арбітражного  процесу. В умовах ринкової

 економіки це має принципове значення.

      У  зв'язку  з  цим,  ми  наголошуємо  на  тому,  що  тільки

 цілістна,  а  не  роздріблена судова система може бути достатньо

 міцною  і  незалежною,  щоб  забезпечити  надійний захист пправі

 свобод  громадян,  юридичних осіб, а отже, і інтересів держави в

 цілому.

      Крім  того,  слід  врахувати,  що  сьогодні  ми  все більше

 відчуваємо  неузгодженість  у  розумінні та застосуванні одних і

 тих же норм  права загальними і  арбітражними  судами.

      По-друге.  У  питаннях  судового  устрою проект Конституції

 містить  і внутрішні суперечності. Стаття 92 проекту встановлює,

 що  виключно  законами  України визначається зокрема судоустрій,

 судочинство і статус суддів. І це вірно. В той же час стаття 105

 проекту   надає   право   Президенту  України  утворювати  суди.

 Утворення  судів  є  питання судойустрю, це пов'язано зокрема із

 фінансами,  що  також  компетенція  законодавців  і  це  питання

 слід... вирішення  його  слід пнрендати законодавцю.

      По-третє.  Проектом  передбачається призначення суддів усіх

 рівней безстроково. Це одна з надзвичайних гарантій незалежності

 суду.

      Суддя  має  бути  впевненим,  що  прийняте ним рішення, яке

 комусь   може   не   сподобатись,  ніяким  чином  не  вплине  на

 перебування   його на  посаді  судді.

      Безстрокове призначення суддів -це стабільність суддіського

 корпусу,   це  запорука   високого   професіоналізму  суддів.

       В зв'язку з цим вважаємо, що право безстрокового наділення

 судівськими овноваженнями слід передати представницькому органу,

 в проекті зазначено   Сенату  Національних  зборів.

      Тільки  преше призначення на посаду судді має здійснюватись

 Президентом   України  строком   на  5  років.

      Зміцнення гарантій незалежності судів і суддів, що є однією

 з важливих ознак правової держави, набуває особливого значення.

      На  жаль,  не лише на рівні пересічного громадянина, а і на

 рівні високопоставлених представників владних структур, особливо

 виконавчої  влади,  незалежність  суддів  трактується  як  якась

 пільга  для  них.

      Між  тим незалежність -це не суддівська пільга, а незалежна

 ознака демократії, те, без чого правова держава не може належним

 чином  функціонувати.

      Громадяни повинні бути впевнені, що суддя вільно, без тиску

 на  нього  з  боку  будь-яких владних структур у відповідності з

 законом  своєю правосвідомістю і внутрішнім переконанням приймає

 рішення  по  справі.

      У  зв'язку  з  цим  у  проекті  потрібно  посилити гарантії

 незалежності   суддів   і   судів,   посилисити  їх  захист  від

 стороннього  впливу  і  втручання   у  здійснення  правосуддя.

      Недолік  у  проекті  Конституції  є  те, що в ньому не дано

 конституційного    визначення    форм   здійснення   правосуддя.

 В   Конституції   слід   обов'язково  зазначити,  що  правосуддя

 здійснюється    шляхом    конституційного,    адміністративного,

 цивільного  і кримінальног  судочинства.

      Це  буде  конституційною  базою  для підготовки відповідних

 кодексів  та  інших  законордавчих  актів.

      В   проекті  не  закладено  і  один  з  важливих  принципів

 здійснення  судочинства,  а  саме,  що  судочинство здійснюється

 суддями  одноособово,  колегіально,  професійними  суддями,  а у

 випадках,  визначених  законом, судочинство здійснюється судом з

 участю  представників  народу.

      Це  стало відправним пунктом у підготовці нового закону про

 судоустрій  та  відповідних  також  процесуальних кодексів.

      Недоліком  є  і  те,  що  в  проекті  не гарантується право

 громадян  на  оскарження  судового  рішення.  Зокрема,  на  його

 апеляційне,  касаційне  скарження.  Право на оскарження судового

 рішення   є   важливою  конституційної  гарантією  захисту  прав

 громадянина  і  людини.

      Проектом  передбачено  також  обов'язок Президента України,

 депутатів принести присягу і викладено її текст.

      В той же час про принесення присяги суддями та про її зміст

 нічого  не  сказано. Хоч однією з підстав припинення повноважень

 судді  є порушення ним присяги. Цей недолік потрібно усунути при

 остаточному  доопрацюванні проекта Конституції.

      Конкретні  пропозиції  до  статей і розділу Конституції про

 суди  в  України  ми  також пропонуємо так назвати розділ -"Суди

 України".  Та  статей  деяких  і  нших розділів з метою усунення

 зазаначенних   недоліків   схваленні  Пленумом  Верховного  суду

 України і передані  Верховній Раді.

      Просимо врахувати їх при доопрацюванні проекту Конституції.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую і вам. Слово має Білоус.

 

      БІЛОУС В.О.

 

      317 виборчий округ, Спілка офіцерів України.

      Шановний головуючий, шановні народні депутати.

      Прийняти  Конституцію чи не прийняти, я думаю, що більшість

 депутатів  уже  визначились до того, що ми змушенні її прийняти,

 тому  що  люди нас вибирали. Дійсно, я підкреслюю, що  змушенні,

 тому  що виборці нам надали таке право, щоб ми представляли їхні

 інтереси.   А  кого  особисто  не  влаштовує:  партію  чи  якісь

 політичні  сили,  урядові  структури,  то,  я  думаю, ми могли б

 прийняти  таке  рішення на Верховній Раді, щоб за рахунок коштів

 цих сил, які хочуть провести Референдум під час весняно-польових

 робіт, провести Референдум по Конституції. Тільки за таких умов.

 А   розпоряджатися  коштами,  які  люди  платять  до  бюджету  і

 утримують владу всі гілки влади, то, я думаю, що це не етично на

 сьогоднішній день.

      Тепер  стосовно  Конституції.  Я  вважаю,  що  з прийняттям

 Конституції, наступним  кроком  нашого  Парламенту  повинно бути

 прийняття закону і взагалі формування Конституційного суду, тому

 що  без  цього  органу Конституція діяти не буде. Це стратегічне

 завдання, і, звертаючись до вас, колеги, як зліва, так і справа,

 я прошу не перекладати ще раз ці свої повноваження на виборців.

      Тепер   стосовно  проекту  Конституції,  який  внесений  на

 розгляд  парламенту.  На  мій  погляд,  в проекті Конституції не

 досить  чітко  виписані  такі  розділи,  як:  "Національні збори

 України",    "Президент    України",   "   КАбінет   Міністрів",

 "Прокуратура".  Але  я  прошу  вас  зосередити  увагу: нажаль на

 сьогоднішній день немає в проекті Конституції такого розділу, як

 " Національна безпека України".

      Тому Спілка офіцерів України розробила і передала вже групі

 "Реформи" цей розділ. В цьому розділі ми пропонуємо записати, що

 держава жахищає життєво важливі інтереси українського народу від

 внутрішніх   і   зовнішніх   зазіхань.  Для   виконання  завдань

 національної  безпеки  України  діють: Збройні Сили, Національна

 Гвардія,  прикордонні  війська, міліція, Служба безпеки України.

 Вони   є   гарантом   національної  незалежності,  цілісності  і

 недоторканості  її кордонів. Також в цьому розділі ми пропонуємо

 закріпити  цивільний  контроль  за Збройними Силами, щоб не було

 такого  положення,  яке  існує на сьогоднішній день. На жаль, за

 нашої   згоди  ми  призначили  цивільного  міністра  оборони,  а

 законодавчої  бази на сьогоднішній день про розподіл повноважень

 між  цивільним Міністерством оборони і Генеральним штабом немає.

 Тому  як  наслідок, ви бачите, відставка начальника Генерального

 штабу, інші зміни в вищому керівництві Збройних Сил України.

      На  жаль,  шановні  колеги,  в  проекті  Конституції  немає

 статей, стосовно поперенього узгодженння заключ... тих угод, які

 заключає  Уряд  від  імені  України. Тому на сьогоднішній день і

 Сочинські  угоди, Алма-Атинські угоди стосовно оборони держави є

 не  на  корить  Україні. І я пропоную після "Кабінету Міністрів"

 розділу,  щоб  ми  записали  в  цьому  проекті  Конституції,  що

 попередні  узгоджуються  з  ведучими комісіями Верховної Ради ті

 угоди, договори, які Уряд намагається підписати від імені народу

 України. Тобто, це Комісія закордонних справ, Комісія по обороні

 і  профільних  комісій  стосовно  тих  питань, по яким Уряд буде

 заключати    договори.

      В  цілому  я підтримую внесений проект Конституції прийняти

 його   першому читанні і  вносити  зміни та  доповнення.

      І  на  заключення.  Я  хотів  би ще раз звернутися до вас з

 проханням  -не  виносити  Конституцію  на референдум, тому що на

 сьогоднішній  день  розхитувати  супільство ми не маємо права. І

 заради   майбутнього  нашої  держави  ми  прийнятви  повинні  цю

 Конституцію  і  тільки  після  цього  цей Парламент виконає свою

 місію. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.   Поровський,  будь  ласка.  Я  не  бачу

 Поровського.

      Значить,   шановні   колеги,   представники  двох  комісій,

 голови - Стретович, зокрема - просять дати можливість виступити

 на  сесії  при  обговоренні  Генерального  прокурора. Розділ про

 прокуратуру  дуже важливий в Конституції і думка прократури теж.

 Нема   заперечень?  Будь  ласка,  Грегорій  Трофимович  Ворсінов

 генеральний прокурор України.

 

      ВОРСІНОВ.

 

      Уважаемый   председатель   Верховного   Совета,   уважаемые

 народные депутаты, длительный период разработки основного закона

 нашего государства подходит к логическому завершению. Думаю всем

 ясно  насколько  важно,  чтобы  в Конституцию Украины были четко

 очерчены  роль и место каждого в рамках государства. От этого во

 многом   зависит  эффективность  работы  всего  государственного

 механизма.  Но  не  только от этого, а от соблюдения законности.

 Поэтому    каждое    государство   создает   систему   гарантий,

 обеспечивающих  исполнение закона. Одной из них, причем наиболее

 существенной является прокурорский надзор.

      Органам  прокуратуры в демократическом правовом государстве

 должно  принадлежать  важнейшее  место  в  механизме поддержания

 законности  и  порядка в стране. В связи с этим я хочу коснуться

 проблем конституционного определения статуса прокуратуры. Проект

 Конституции Украины не обоснованно суживает функции прокуратуры.

 Предлагается  лишить  прокурора  права  осуществлять  надзор  за

 соблюдением  на  законном уровне исполнительной власти, органами

 контроля  и  местного  самоуправления, их должностными лицами, а

 также за соответствующими законами, издаваемыми актами.

      Еще  более  странно,  уважаемые  народные депутаты, то, что

 прокурор прававого государство лишается полномочий по надзору за

 соблюдением  прав  и  свобод  человека и гражданина. Ведь защита

 этих  прав  не  только  евпропейский  а и мировые стандарты. Уже

 более полстолетия, начиная с первых дней деятельности лиг, наций

 мировое  общество непрерывно ищет надежные механизмы защиты этих

 прав.  В  проекте  Конституции  к сожалению не нашлось место для

 закрепления   надлежащих   гарантий  независимости  генерального

 прокурора  при  осуществлении  функций  надзора  за  исполнением

 законов.  Исторический  опыт  учит, что умоление роли и значения

 прокуратуры   как   гласного   и  открытого  для  народа  органа

 государства  по  надзору  за законностью неизбежно приведет не к

 укреплению  законности,  а  к  произволу  и  беззаконию, грубому

 нарушению  прав  и  свобод  граждан.  Нынешний  правовой  статус

 прокуратуры,  ее  задачи и функции определены Законом Украины "О

 прокуратуре".   В  его  основе  лежат  принципиальные  положение

 Декларации о государственном суверенитете Украины, который четко

 обозначил роль и место прокуратуры в системе разделения властей.

 Ее  основное  назначение  по  осуществлению  высшего  надзора за

 точным  и  одинаковым  исполнением законов, но, к сожалению, это

 достояние  правовой  мысли  независимой  Украины  оставлено  без

 внимания.

      Закон   "О   прокуратуре"   приблизен  ее  деятельностью  с

 демократическим  принципом  права, которая, прежде всего, должна

 быть направлена на всемирное укрепление верховенства закона и на

 защиту прав и свобод человека. Предусмотрен судебный контроль за

 некоторыми  решениями прокуратуры, принимаемыми в порядке общего

 надзора.  Санкция  прокурора  на  арест  гражданина  может  быть

 обжалована в суде.

      Не  смотря  на  то,  что  в  Декларации  о  государственном

 суверенитете, в Законе "О прокуратуре", Конституционном Договоре

 определены   место,   роль   прокуратуры,   как   видите,  вновь

 активизировались  попытки персмотреть исторически установившуюся

 роль прокуратуры в нашем обществе.

      Следует  принять  во  внимание, что суды не могут полностью

 взять  на  себя  охрану  законности  в государстве, поскольку их

 задача  -осуществлять правосудие. Суды разрешают споры только по

 заявлениям и искам, в том числе и прокурора.

      Прокуратура, как государственный орган, наконец, как Служба

 Безопасности,  выполняя возможные функции надзора за исполнением

 закона,  активно  защищает права граждан, интересы государства и

 общества,  она  способствует  достижению  более  высокого уровня

 работы   государственного   аппарта,   положительно   влияет  на

 укрепление  законности  и  порядка.  Кроме  того, и на повышение

 правовой культуры , правосознания должностных лиц и граждан.

      Представим   себе,  что  прокуратура  завтра  будет  лишена

 указанных   функций.   Но   ведь  останется  правовой  нигелизм,

 местечковый зуд законотворчества, попытки должностных лиц обойти

 закон.  Кто  способен  будет защищать законность, реагировать на

 нарушения законов?

      Хочу   подчеркнуть,  что  только  в  прошло  году  органами

 прокуратуры выявлено более 100 тысяч таких нарушений, и почти 19

 тысяч  незаконных  правовых актов, которые отменены по протестам

 прокурора.  Кто  сможет  вернуть государству свыше 70 триллионов

 карбованцев,  около  135  миллионов долларов, которые взысканы в

 последжнее время в результате нашего надзора?

      А  кто  бы защитил без волокиты по................ законные

 интересы  почти  50  тысяч  граждан, права которых восстановлены

 благодаря нашим усилиям, по существу, в самый короткий срок, что

 предусмотрено  законодательством?  При этом должен отметить, что

 деятельность  по  осуществлению  надзора  за соблюдением законов

 отвечает  демократическим  принципам  права  и  не  противоречит

 общепринятым международным стандартам.

      Безусловно,   с  проведением  правовой  реформы  в  Украине

 прокурорский  надзор будет совершенствоваться и реформироваться.

 Но  для  нас  важен и путь, которым пойдет это реформирование. К

 сожалению,  предложения  по  ерформированию прокуратуры зачастую

 непрофессиональны  и  вносятся  без  соответсьтвующего анализа и

 прогнозирования,  основываясь  лишь на умозрительных взглядах, а

 порой  и  амбициях.  Реформировать  -это не разрушение того, что

 многие десятилетия служило бы во благо людям.

      Убежден,  нам  не надо стремиться переделывать до основания

 сложившуюся  у  нас  прокурорскую  систему,  а  тем более -слепо

 копировать  зарубежные образцы. Необходимо совершенствовать свою

 прокуратуру, решительно отказываясь от всего негативного.

      В  поисках путей решения этой проблемы необходимо учитывать

 выводы..........    европейской    конференции    -трансформация

 прокуратуры  и орган совместимы с демократическими .............

 прав,  проведенный  Советом  Европы  в  1993  году. Там сказано:

 "Чтобы   не  ошибиться,  добиться  успеха,  важно,  чтобы  любая

 создаваемая  прокурорская  система была совместима с культурой и

 историей  страны.  Эта система должна быть... восприниматься тем

 обществом, в котором она функционирует". Этот важный вывод имеет

 прямое отношение к проблеме конституционного определения статуса

 прокуратуры.   Учитывая,   что   Конституция   -Основной   Закон

 государства,   в   ней  должно  быть  определено  лишь  основное

 предназначение  прокуратуры,  без  детализации  направленной  ее

 деятельности,  которые  в  процессе  развития  государства могут

 изменяться.

      В  связи  с  этим Генеральной прокуратурой предложена такая

 редакция  статьи  119: "Надзор за соблюдением законов, уголовное

 преследование   лиц,   совершивших  преступление  осуществляется

 Генеральным прокурором Украины и ему подчиненными прокурорами".

      Касаясь   гарантии   независимости,  Генеральный   прокурор

 должен  отметить,  что проектом Конституции они не в полной мере

 не   обеспечены.   Согласно   статьи  120  Генеральный  прокурор

 назначается   Президентом  Украины  по  согласованию  с  сенатом

 национального собрания. А освобождается от должности уже без его

 согласия.  Скажите, пожалуйста, в Коституционном договоре, он же

 недавно  принят был, найдена   прекрасноя формула этого вопроса.

 почему  изменен, непонятно.

      Реальной   гарантией   независимости  Генеральный  прокурор

 будет,  его  назначению,  увольнению с должности парлмаментом по

 представлению Президента.

      Хочу   еще   раз   остановиться   на  1-й  новации  проекта

 Конституции,   которая  затрагивает  полномочия  прокурора.  Это

 санкционирование  ареста,  содержание  под  стражей,  проведение

 обыска  и  осмотр  жилища  или  другого  владения лица. Проектом

 предлагается   это  предать.........  раз  суду.  Принятие  этих

 положений   будет   игнорированием   наших   правовых  традиций,

 реального  положения  дел,  социально-политических эконмических?

 условий.   Кроме  того,  приведет  к  снижению  оперативность  и

 эффективность  и  деятельность органов дознания и следствия, что

 негативно торазиться на  борьбе  с преступностью.

      В  прошлом  году нами санкционировано аресты более 80 тысяч

 лиц.   По   жалобам  арестованым  судами  отменено  822  санкции

 прокурором и всего один... и это всего 1 процент от общего числа

 санкций.  Это  свидетельствует  о  том,  что действующий порядок

 арестов  освечает  демократическим принципам праваи обеспечивает

 соблюдениея прав человека.

      Мы  обратились  в  Верховный  Совет  Украины с предложением

 предусмотреть,  чтобы  прокурор  давал санкцию на арест, обыск и

 осмотр  жилища, а суду представить право рассматривать жалобы на

 эти  процесуальные действия.

      Коснусь   еще   1-й  важной,  на  мой  взгляд,  проблемы  -

 законодательной     инициативы.     Конституционным    договором

 Генеральный прокрор без достаточных оснований лишен этого права.

 В  тоже  время,   прокуратура обладает достаточной информацией о

 состоянии    законности,   имеет   все   возможности   обобщить,

 анализировать  правоприменительную  пракитику  и  на этой основе

 вносить  соответствующие законодательные ппредложения. Поэтому в

 проекте Конституции должно быть предусмотрено право Генерального

 прокурора на  законодательную инициативу.

      Уважаемые  народные  депутаты, большинство из вас, выполняя

 депутатские  обязанности, уже обращалось в органы прокуратуры по

 вопросам соблюдения законности.

      Поэтому   вы   имеете   достаточное   представление   о  ее

 деятельности,  знаете  недостатки  си сложности выполняемых нами

 задач.  И  поверьте:  отстаивая  высказанные  предложения,  и не

 преследую  каких-либо  узковедомственных  интересов.  У  нас  их

 просто   нет.  Мы  не  ищем  дополнительную  работу  -у  нас  ее

 предостаточно.  Обращаясь  к  вам -законодателям государства, мы

 руководствуемся   только   интересами   граждан,  государства  и

 общества.

      Если  мы уйдем от этих п ринципов закононности и соблюдения

 законности,  наше  государство  по  существу  капитулирует перед

 беззаконием.

      Завершая   свое  выступление,  прошу  всех  вас,  уважаемые

 народные   избранники,   поддержавть   предложение   Генеральной

 прокуратуры направленные на создание такой прокурорской системы,

 которая   бы  надежно  защищала  права  человека  и  гражданина,

 интересы  государства  и демократическую  законность.

      Благодарю  за  внимание.

      ОПЛЕСКИ

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.

      До мене заява надійшла від депутата Чорновола, сказавши, що

 він  появився  в залі.

      Я  справді, вибачаюсь, прошу вибачити, Вячеслав Миксимович,

 бо я думав, що вас нема, а ви є, виявляється, за колоною сидите.

      Тому  я прошу  вибачити.

      Я  прошу,  будь  ласка,  давайте  так,  щоб ми один з одним

 обмінювались  поглядами,  бо  я неспокійно почуваю себе, коли не

 бачу  вас  тут в  залі.

      Слово   має Степанов. За  ним  Шишкін.

 

      СТЕПАНОВ, 257  ............... избирательный   округ.

      Уважаемый Председатель,  уважаемые   депутаты!

      При  всем  своем  уважении  ко всем проектам Конституции, я

 остановлюсь  только  на  президентском проекте. И хочу подойти к

 нему  не  как политик, которого волнует отлаживание балансиров и

 противовесов   в  механизме  власти,  а  как  простой  гражданин

 украины,  который после перестройки, преступной ликвидации Союза

 и  успешной  экономической  реформы,  уже  ничему  не верит, и к

 каждой  новации  относится  с  законным подозрением. Какие новые

 несчастья его ждут и какие новые тяготы прийдется притерпеть.

      Наши  сограждани  не  настолько наивны, чтобы надеятся, что

 этот  проект им что-то даст. Их должно беспокоить другое, что он

 у них отнимет. И такое беспокойство далеко не беспочвенно.

      ДОстаточно посмотреть на раздел 2 "Права и свободы человека

 и  гражданина".  Здесь  я  позволю  себе  не  согласится с нашим

 уважемым  Президентом в том, что в этом проекте прав больше, чем

 в  любой  Конституцие,  действующей  до  того.  Перечень  прав и

 свобод,  действиетльно,  большой.  Но  реальной гарантии явно не

 достаточно.

      При  чем  для  одних прав и свобод устанавливаются четкие и

 исчерпывающие    гарантии.    Прямо    говорится,    это   право

 гарантируется. В отношении других прав и свобод проект сбивается

 на  скороговорку,  что  держава  створюэ  умови  или там чему-то

 способствует.

      И  что интересно гарантируются те права и свободы, которыми

 может  воспользоваться  подавляющее  меньшенство населения. А те

 права  и  свободы, в которых кровно заинтересован народ Украины,

 остались без гарантий.

      Возьмем   статьи   36   и  37  "Право  приватної  власності

 гарантується  і  кожен  має право на підприємницьку діяльність".

 Гарантия  этих  права  выписаны  в статьях исчерпывающе. Однако,

 сколько наших мограждан смогут осуществить эти права. Ответ дает

 статистика  цивилизованного  общества. Там имеют собственность и

 занимаются   предпринимательской  деятельностью  5-7  процентов,

 максимум 10 процентов населения.

      С другой стороны, какие гарантии предусмотрены в статье 38,

 где  говорится  о  праве на труд, в котором заинтересованы 90-93

 процента  населения  Украины.  Держава створює умови для пойного

 здійснення громадянами цього права. О чем идет речь?

      Представим   себе   ситуацию,  когда  человек  и  гражданин

 приходит в органы государственной власти и требует: "Предоставте

 мне  работу,  я  хочу  осуществить  право  на  труд, который мне

 гарантирует   Конституция".  В  ответ  государственный  чиновник

 укажет   перстом  на  второй  абзац  статьи  38  и  скажет:  "По

 Конституции  мы  создаем  условия,  но  пока  их еще не создали.

 Поэтому,  уважаемый  человек и гражданин, подожди пока мы их эти

 условия создадим".

      Почему-то   авторы   проекта,   предусмотрев  гарантии  для

 собственников-предпринимателей,  забыли  установить гарантии для

 права   на  труд.  А  следовало  бы  записать,  что  государство

 гарантирует  каждлому  гражданину  предоставление работы, оплата

 за   которую  должна  быть  не  ниже  поределенного  социального

 минимума.

      Сумели  же авторы проекта записать четкие гарантии в статье

 36  "Право  приватної власності гарантується, ніхто не може бути

 протиправно     позбавлений     власності".    Поэтому,    когда

 государственному чиновнику обратиться другой человек и гражданин

 в  тем,  что его рабочие заняли его предприятие, и заявляет, что

 это  нарлодная  собственность,  и  никакой  приватизации  они не

 признают, вот здесь уже, не сомневайтесь, государственная машина

 завертится  и  раскрутится  на  полную  мощь. Как видно из этого

 сравнения  в одном случае одни граждане имеют абсолютные права и

 исчерпывающие   гарантие,  в  другом  -большинство  населения  -

 человеки,  так  сказать,  имеют  права  весьма  относительные  и

 абсолютно никаких гарантий.

      Вот,  к  примеру,  статья  44:  "Кожен має право на охорону

 здоров'я".  Но опять таки "держава створює умови для ефективного

 і  доступного для всіх громадян медичного обслуговування". Опять

 таки  "створює".  Но,  а  если не створюе, тогда что, сложится и

 умирать?

      Или  статья  48:  "Кожен  має право на освіту", в том числе

 высшую  и  бесплатно, но только в государственных и коммунальных

 учубных  заведениях.  Но сколько таких заведений останется через

 2-3  года?  И как туда сыну рабочего или крестьянина можна будет

 поступить на конкурсной основе?

      Ну  и  наконец  статья  43,  которая по признаку отсутствия

 каких-либо  гарантий  может быть занесена в книгу Гинеса. "Кожен

 має  право на достатній життєвий рівень, для нього..............

 достатнє  харчування,  одяг,  житло".  И  это  все.  А кто будет

 определять,  "який рівень достній"? Может быть, бессменный вице-

 прем'эр по эжкономической реформе? Но тогда может получится, что

 будет  у  нас и государство, и герб, и гимн, но населения в этом

 государстве не останется.

      Следует,   наверное,   записать,  что  государство  каждому

 гражданину    гарантируент    жизненный    уровень    не    ниже

 потребительской  корзины, которую раз в год утверждает Праламент

 и пусть тогда вице-премьеры, реформаторы поднатужатся, чтобы это

 решение выполнить.

      Как  видам,  большинство статей второго раздела пустые и не

 содержат абсолютно никаких гарантий для большинства граждан.

      Но  есть  еще  гарантии  другие. В часности вот статья 50 -

 "Кожен  має  право  звернутися з захистом своїх прав і свобод до

 судових  чи  інших установ ООН та Ради Європи". Как видим, здесь

 не  говорится том, что "створюються умови для звертання в Раду",

 а право есть такое.

      Но  я  хотел  бы  посмотреть  вот как сварщик, скотник вот,

 учитель  или  баба  Горпына  будут  защищать  свои  права в Раде

 Европы. И  сколько денег  у них  на  это хватит.

      Так  в  чьих  же  интересах  устанавливаются  такие жесткие

 гарантии?  Попробуй при таких гарантиях привлеч к ответсвенности

 нашу  криминальную  буржуазию  и мафию. У них денег не то, что в

 ООН,  у них в марсианский парламент хватит обратиться вот. И это

 при  том,  что  у  прокуратуры отнимается право надзора. Так что

 гуляй  душа,  грабь, воруй, убивай. Защитят и тебя нормы прямого

 действия.

      Поэтому гарантии должны быть во всех статьях Конституции, а

 не   только   в   тех,   которые  выгодны  "жирным  котам" - это

 терминология  нашого  уважаемого Президента -  новым украинцам и

 старым мафиози.

      Говоря о правах, нельзя пройти и мимо статьи 14. Я ее прямо

 зачитаю,  что  "народ  має  право  чинити  опір  будь-кому,  хто

 здійснює спробу ліквідувати українську державу". Вы будете... вы

 наверное  думаете,  что  я против этой статьи? Я -"за"! И обеими

 руками.  Но  предлагаю  дополнить, что народ имеет право "чинити

 опир  и  тому,  кто  покушается  на  его  основные экономические

 права".

      Не   выдали   3   месяца   заработную   плату  -передбачени

 Конституциею  засобы не  выкорыстани  - в  ружье.

      И  если  какой-то  государственный  орган  не  вводит  межу

 малозабезпеченности,  если он не выполняет решение о минимальной

 заработной  плате,  мы  знаем, что мы туда будем подвозить вот к

 этому органу.Чтоб уже  ударить  из главного  калибра.

      ОПЛЕСКИ

      И  я  считаю,  если  эта  статья  будет принята, а я за эту

 статью,  то  каждый  гражданин  Украины должен получить право не

 только  защищать  свою  державу,  но  он  должен  получить право

 защищать  и  свою  зарплату, и свою пенсию хто еще может как нас

 учили: огнем, штыком и прикладом. Только так.

      Ну, и наконец, я скажу вот, это все-таки Конституция не для

 народа,  не  для простого человека, не для большинства населения

 Украины. Если перефразировать выражение очень модное среди наших

 демократов  в  начале  перестройки,  если  эта  улица не ведет к

 храму,  то  зачем  она.  Если  эта Конституция не для народа, то

 зачем она? Поэтому, я считаю, Верховный Совет этот проект должен

 отклонить.

 

      ГОЛОВА.   Слово   має   Шишкін   Віктор  Іванович,  за  ним

 Яворівський.

 

      ШИШКІН В.І.

 

      Уважаемые  коллеги,  сегодня мы обсуждаем ту редакцию, того

 проекта, по поводу которого Христианско-Демократическая партия и

 я  как народный депутат неоднократно уже накидали свои замечания

 и  в  средствах массовой информации: радио, телевидении, газеты.

 Поэтому   у  меня  нет  сегодня  особого  желания  дополнительно

 критиковать этот проект, я считаю, что если вы следили за точкой

 зрения  Христианской-Демократической  партии, в том числе и моей

 точкой  зрения,  то  вы  наверное  для  сделаете  вывод,  что мы

 относимся  критически  к  предложенному  проекту.  Однако  самой

 критики   не   достаточно   для   того,  чтобы  Украина  была  с

 Конституцией,  дл  ятого, чтобы Украина приняла Конституцию надо

 предложить  что-то  конструктивноеждля  того, чтобы изменить тот

 проект  или  те  редакционные  недоделки, назову это так, в этом

 проекте,  который  возможно  утранить.  А возможно действительно

 переписать этот проект в значительной степени.

      Василий  Васильевич  Костицкий выступал уже здесь с краткиа

 анализом  проекта Христианско-Демократической партиии, поэтому я

 не буду сегодня на нем останавливаться, я хотя бы остановлюсь на

 некоторых   положениях   даного   проекта,  который  мы  сегодня

 обсуждаем, с проекцией того, что бы изменить в этом направлении.

      Меня  беспокоят два направления сегодня в этом проекте -это

 судебная   система   и  прокурорская  система.  Именно  с  этими

 направлениями  связано понятие "правовое государство". Как бы мы

 сегодня  ни анализировали вопрос двухпалатности, однопалатности,

 у  меня  есть  свои  вопросы "за", свои вопросы "против", но это

 вопрос  политический, это организация государственной институции

 законодательной.

      А  вот  вопрос,  связанный с судебной системой, -это вопрос

 уже  более  даже  глобальный.  Это вопрос понятия: есть ли у нас

 правове  государство,  будет  ли  правовое  государство, либо не

 будет  этого  правового государства. Это будет зависеть от того,

 как будет выписана судебная система.

      Я  хочу  обратить  ваше  внимание,  когда  Фемида  стоит  с

 завязанными  глазами с двумя чашами, то это касается обвиняемого

 и  защиты. А вот, что касается государственного устройства, если

 ту  же  самую  Фемиду  изобразить в виде какого-то божественного

 явления,  который должен выстроить государственную схему, у него

 должно   быть   три   чаши.   И   на   этих  трех  чашах  должны

 равновзвешенными быть законодательная, исполнительная и судебная

 власть. Так вот, наиболее слабой в этом проекте выписана как раз

 судебня власть.

      По-видимому, сегодня наша закон.., простите, исполнительная

 власть не хочет, чтобы судебная власть была выписана достаточным

 способом.  Я  уже  знаю по поводу некоторых, будем так говорить,

 инсинуаций  со  стороны  представителей  исполнительной  власти,

 которые  обращаются  в судебные органы с претензиями фактически,

 что 12 марта вступил в силу тут Закон, который мы с вами приняли

 31   октября   прошлого  года  -"О  праве  граждан  на  судебное

 обжалование  действий  должностных лиц". Они сегодня поняли, под

 каким  домокловым  мечом судебной власти они могут оказаться. Но

 вот  механизмы  (а  именно  они  должны быть в Конституции): как

 организовать судебную власть для того, чтобы нормальным способом

 реализовывалось  это  право  граждан  на  судебную защиту?.. По-

 видимому,  те,  которые  писали данный законопроект, не пришли к

 такой необходимости.

      Я  сегодня  не хочу говорить о всех десяти, которые писали,

 потому  что  я  знаю  точку  зрения  некоторых  из  них, которые

 оказались  просто в меньшинстве, поэтому мы должны быть здесь не

 субкективными,   а   достаточными  обкективными  -поддержать  то

 меньшинство,  которое оказалось в этой группе десяти, потому что

 их  точка  зрения не прошла.

      Поэтому,  что  наиболее  важно  сегодня  сделать? И один из

 выступающих   уже   говорил,   что  аккумулировать  формирование

 судебной  власти  в  руках  только  исполнительной (так, как это

 предложено   в   124-й  статье  проекта)  -это  значит  навсегда

 похоронить  понятия  "независимой  судебной  власти"  и навсегда

 похоронить  первую  статью данной Конституции, которая говорит о

 правовой, демократической (и далее по тексту) державе.

      Значит,  что  означает, что Президент назначает всех судей,

 да   еще   с  подачи  министра  юстиции,  то  есть  чиновничьего

 аппарата?!  Причем  прошу обратить ваше внимание -больше никакое

 министерство  в  данном проекте не зазначено, кроме Министерства

 юстиции... Как будто у нас это одно министерство...

      Значит...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Значит,  по  этому  поводу  мне  хотелось...  Здесь сделана

 аналогия  с  американским  Президентом,  но  прошу обратить ваше

 внимание,   дорогие  мои  коллеги,  что  американский  Президент

 назначает  пожизненно  судей!..  Пожизненно  судей,  с  согласия

 Сенатских  комиссий,  то есть федеральные судьи Суда Соединенных

 Штатов  вначале  проходят  сито  через  сенатские комиссии (если

 говорить  о народном представительстве). А потом только попадают

 на   стол   Президента.   Но   при   этом   еще   они   проходят

 квалификационные  комиссии, комиссии Союза адвокатов Соединенных

 Штатов  и  целый остальной перечень -то, что мы называем "сито".

 Здесь  ничего  нет!..  Если  вы  посмотрите  проект  Конституции

 Христианско-демократической     парти,     там     указано    на

 иредварительное,     так     называемое,    прохождение    через

 квалификационные  комиссии  и  другие  возможные органы, которые

 будет созздавать общественность. Я хотел бы, чтобы эти моменты в

 будующей украинской Конституции были отражены.

      Более  того, у нас судья назначается дважды. Я не возражаю,

 когда Президент будет назначать судью на 1-й испытательный срок,

 здесь  он  оформлен,  как  5-й  или 3-х летний, это уже не имеет

 значения.  Да, но вот потом, ппожизненно назначать его Президент

 не  должен, потому что судья автоматически становиться зависимым

 и   будет  первый  свой,  так  называемый,  испытательный  срок,

 преклоняться   перед   тем,   который  в  дальнейшем  его  будет

 назначать.  Поэтому  я  бы хотел, чтоб в нашем будующем проекте,

 если  мы  идем  на  так называемое бессрочное назначение судей и

 пожизненного  еще  именуют, хотя я против темина "пожизненное" -

 это  означает до "гробовой доски".

      А  бессрочное -это означает на тот срок, котрый максимально

 указан в Конституции. Тот, что назначал этот парламент. Будет ли

 это двухпалатный или однопалатный -ну, чтоб этим делом занимался

 представительский оган власти.

      Более того, в конституции должны быть очень оргументировано

 изложены функции независимости судьи и судов в частности. Прежде

 всего     финансовой     независимости.     При    рассмотрениии

 Государственного  бюджета,  который  мы с вами пр няли несколько

 месяцев назад, воочию было показано, каким образом может аппарат

 исполнительной  власти  влиять на судебный корпус. Так вот, если

 этого  момента  не  будет  четко зафиксировано в Конституции, мы

 никогода   не получим  независимую суддебную власть.

      Более  того,  сегодня  столько  много  нареканий  по поводу

 действия самих судей. Да, нарекани я справедливые, но я хотел бы

 отметить,    что    принципы    судопроизводства   должны   быть

 зафиксировыны  в  Конституции  и  моли  попытки  совета,  "групы

 десяти",  потому  что  я  участвовал  в последние дни, когда они

 работали  над  этими  статьями,  не  возыимели  должного успеха,

 потому  что не захотели зафиксировать здесь исчерпывающий прнцип

 правосудия,  а именно права человека могут быть нарушены в суде,

 в  самом  же суде, который должен защитить только потому что суд

 не  реализует  права  демократического судопроизводства. Так вот

 эти демократические принципы судопроизводства не ограничены, как

 это здесь предложено, мол, остальное мы распишем отдельно либо в

 Уголовном,  либо  в  цивильно-процессуальном  кодексах, а именно

 здесь  они  должны  выписать.  Потому что только конституционная

 гарания сделает наш суд независимым.

      То  есть,  эти  моменты мне хотелось, чтобы они воочию были

 отражены.

      Теперь  по поводу Прокуратуры. Есть вопрос очень серьезный.

 Я  бы  не  так  подходил,  как анализировалось здесь, что данный

 проект   полностью  лишает  Прокуратуру  возможностей  некоторых

 функций.  Я думаю, что авторы невнимательно знакомились, кто это

 говорил,  со  119  Статьей, пунктом 5 -"Представництво інтересів

 держави   або   громадянина  в  судах,  у  випадках,  зазначених

 законом".

      Я  понимаю,  что  нам  очень,  то  есть, данный проект дает

 возможность  защищать  права  гражданина  именно прокуратурам, 5

 пункт  читайте.

      Но мне хотелось бы по-другому подойти к этому вопросу. Дело

 в  том, что когда мы говорим о прокурорских традициях для нашего

 государства,  я бы не так уж говорил об этих традициях. Традиции

 бывают  разные.  Тридцатиление  традиции  наших концлагерей -это

 тоже традиции, и позасудовая расправа -это тоже традиции.

      Так  вот,  что  такое  традия!  Та система, которая сегодня

 существует,  будем  говорить, она  в  традиции    1936  года.

      Я  уже  не  хочу  говорить  сегодня  о традициях российской

 империи,  о других традициях, если это другие традиции, если это

 традиции,  то  это традиции все равно нашего государства. Почему

 же  мы  не  говорим  об этих традициях? Хотя бы возьмем традиции

 совествкого  периода  нашей  государственности.

      Посмотрите   Конституцию  1922  года:  Прокуратура  была  в

 составе Верховного суда Союза ССР с соответствующими функциями.

      Я  бы просил вас, учитывая, что у меня уже время кончилось,

 в  библиотеке  найте вот эте книгу, которая издана в 1977 году -

 "Конституция  общенародного  государства",  и  ознакомится.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       А  у  мени  есть,  подойдете  -я  вам дам. И ознакомится с

 Конституцией   1922  года,  здесь  46  статьей,  45  статьей,  и

 посмотреть.   И   когда   сегодня   говорят,   я   обращаюсь   к

 представителям   левых   партий,   когда  говорят  о  том,  что,

 действительно,   мы  критикуем  сталинизм,  но  хотим  стать  на

 ленинские  позиции.  Так  я  обращаюб  внимание,  что  как раз в

 Конституцие  1922  года  зафиксированы  ленинские позиции. И это

 тоже традиции нашего государства. Так давайте все подумаем о той

 возможной  роли,  которую  должен  играть  этот  орган в системе

 нашего государства.

      Благодарю за внимание.

 

      ГОЛОВА.   Спасибі.  Шановні  депутати,  до  Верховної  Ради

 надходить   багато   листів,  звернень  з  приводу  Конституції.

 Безперечно,  всі  їх  розмножувать, зачитувать немає можливості,

 Але  оскільки  звертаються  і  щоб  не множити цей документ, я з

 вашолго  дозволу  витрачу 1 хвилину на те, щоб ознайомити вас із

 зверненням  резолюції,  зборів депутатів міської та районних Рад

 міста Харкова.  Це документ, який мені тільки но поклали.

      Він,  даючи  позитивну  оцінку  проекту, разом з тим робить

 кілька  зауважень,  які,  я  вважаю,  є слушними і ми повинні їх

 врахувати.

      Мова  іде  ось  про  що.  Депутати  вважають,  що у проекті

 основного  закону  необхідно  відійти  від вживання термінів, що

 тотожні  і  несуть  однакове  змістове  навантаження. Наприклад,

 суверенітет та  незалежність, державна мова та офіційна мова.

      Чіткіше   визначити   такій   основоположний   термін,   як

 "українська   нація".  Вилучити  темін  "національні  меньшини".

 Визначити  конституційно  основні  принципи формування бюджету і

 розподіл його між різними рівнями, державою, державною владою та

 місцевим самоврядуванням.

      У  статті  48  абзацу  (............)  загальної  освіти  є

 обов'язковими  замінити абзацом такого змісту: "Загально-середня

 освіта   є   обов'язковою".   Ввести   норму,  яка  б  визначила

 різноманітність  форм  власності,  їх рівноправні з обов'язковим

 виділенням  комунальної форми вланості як самостійної незалежної

 від державної власності.

      Випадки  обмеження прав та свобод людини визначити виключну

 норму  Конституції  стаття  60.  Вилучити  з проекту Конституції

 положення  про  створення надзвичайних та особливих судів у разі

 введення  воєного стану, тому що людина має право на справедливу

 та  грунтовну  конституційну  процедуру  відправлення правосуддя

 незалежно від будь-яких умов та обставин.

      Підняти  до  21  року  віковий  ценз осіб, що обираються до

 палати  депутатів;  закріпити  у  проекті  норму,  яка  б давала

 законодавчій та виконавчій гілкам влади рівні можливості під час

 формування судів України всіх рівнів; уточнити правовий статус у

 державі Президента, прівесті його статус відповідність до обсягу

 повноважень,     визначених   у  проекті  Конституції,  оскільки

 Президент є не лише главою держави, але й очолює виконанчу гілку

 влади.  У  зв'язку  з  цим  необхідно чіткіше визначити правовий

 статус  Прем'єр-міністра.  Включити до переліку складових частин

 суб'єктів  системи   адміністративного   територіального  устрою

 країни   районів   в   містах.   Внести  зміни  до  статті  138,

 передбачивши  існування  районних  у  містах рад, що є складовою

 частиною  місцевого  самоврядування міст. Закріпити в 15 розділі

 перехідні   положення   функціонування  до  1998  року  існуючих

 представницьких   органів  на  рівні  районів  в  містах  та  їх

 виконавчих комітетів.

      Тому,  відзначаючи  певні  недоліки в проекті Конституції і

 можливість  подальшої  роботи Верховної Ради України над ним, ми

 підтримуємо   його   в   основному.   Вважаємо  за  необхідність

 доопрацювати  запропонований проект Конституції з Узгоджувальною

 комісєю,  створеною з представників депутатських груп та фракцій

 Верховної   Ради  на  пропорційній  основі,  після  чого  внести

 доопрацьований проект на розгляд Верховної Ради України.

      Звертаємося  до  Верховної Ради України, Президента України

 с..........  закликом:  прикласти  спільні зусилля для прийняття

 Основного  закону в строки, обумовлені Конституційним договором.

 Пропонуємо   розглянути   та   врахувати.......   зауваження  та

 доповнення до проекту Конституції.

      Від  імені  депутатів міської та районних Рад міста Харкова

 Куширьов,   голова  Харьківської  Ради  і  голови  районних  Рад

 Шумілкін, Кривцов, Анчуков, Обозний, Кроль,..........., Головко,

 ......... і Колісников.

      Перерва до 12.30.

                              - 78 -

                          ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

      ГОЛОВА. Прошу  сідати  всіх на місця.

      Оголосіть,  будь  ласка,  хто  любить  гарячий  чай  -краще

 відкладе.

      Перед   тим,   як  розпочати  засідання,  я  хочу  нагадати

 депутатам  про  те,  що  сьогодні  о  15.  00  тут  в цьому залі

 розпочнеться   слухання  з  приводу  10  річниці  Чорнобильської

 катастрофи.  А  в  зв'язку  з цією подією розгорнута виставка на

 третьому  поверсі і о 14 годині у кінозалі буде йті демонстрація

 відповідних  фільмів. Люди, котрі відповідають за підготовку цих

 слухань  і  за  підготовку  самих матеріалів, дуже відповідально

 поставилися  до   цього  обов'язку.

      Я  хотів би, щоб ви всі дуже уважно ознайомилися зі змістом

 того,  що  вам буде пропонуватися, бо від того залежатиме -я так

 гадаю -і прийняття відповідних рішень. Тому я ще раз переконливо

 вас  запрошую  до  участі,  до  активної  участі у всіх заходах,

 пов'язаних  із  10-річчям  Чорнобильської  катастрофи.

      Володимир  Олександрович.  Слово  має Яворівський Володимир

 Олександрович. Продовжується обговорення проекту Конституції.

      За ним  виступатиме  Степенко.

 

      ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

      Володимир     Яворівський,     Свідловодськ,     Онуфрієвка

 Кіровоградської області, Демократична партія України, політичний

 блок "Міст".

      Шановні  наші  виборці  і шановна Верховна Рада, я думаю що

 тільки  безпросвітний  утопіст може повірити в те, що в цій залі

 хтось   когось  може  розпереконати  що  можуть  бути  політичні

 перебіжчики із одного табору до іншого. Мені здається, настільки

 глибоко  всі  окопалися  що  вже  навіть  не видно хто в окопах,

 навіть якби руки підняли той не зрозумієшь, хто там сидить у тих

 окопах.

      Якщо розібратись практично нема жодного народного депутата,

 який  би сказав що він проти прийняття Конституції. Всі -за як в

 сторі  добрі  часи.  В  чому  ж  суть  конфлікту? Я хочу відразу

 використати цей час, прекрасно розуміючи, що я тут, ще раз кажу,

 ікого   не  переконаю  і  ніхто  із  табору  тих  кто  підтримує

 Конституцію Україниської Радянської Соціалістичної Республіки не

 перейде   у   табір  тих,  хто  підтримує  варіант  Конституції,

 винесений  Конституційною  комісією  і  мабуть  навпаки також не

 буде. Через те я хочу використати час для того, щоб переконати і

 своїх  виборців мабуть і інших виборців у своїй позиції, у своїх

 підходах, оскільки я к депутат маю на це право.

      Отже,   перша  причина  от  цього  розколу,  який  розділив

 Верховну  Раду, це звичайно найголовніше причина і я б її назвав

 дуже  чітко,  це  причина  політична  і  ідеологічна.  Що за цим

 стоїть?  Як  я  це все бачу і читаю. Є варіант Конституції, який

 здатен  практично  отсекти від України хай важко, хай буквальноо

 не на другий день, але отсікти від неї, значить, те її покручене

 минуле  і вивести її на абсолютно інший нормальний цивілізований

 правовий рівень. Є і інший варіант Конституції, який намагається

 все це законсервувати, все зберігти в тому варіанті, у якому він

 був.  Ось  той  вододіл,  який  власне  кажучи  нас  сьогодні  і

 розділяє.

      Тепер   безпоседеньо   до  самого  тексту  Конституції.  Ми

 прекрасно  розуміємо,  що є кілька дуже важливих, я б їх назвав,

 корінних положень нашої Конституції, які є неприйнятні для іншої

 строни.  Їх  не  багато,  і  все про те, про що ми тут говоримо,

 скажімо, там, дискусія про народовладдя: є воно чи немає його, -

 це вже інші позиції.

      Я  думаю,  що  у  цій  Конституції  уже відпрацьовано, який

 винесла  Конституційна  комісія,  уже  є певний набір нормальних

 компромісів. Ну, давайте логічно подумаємо. Так, американці мали

 право написати: "Ми, американський народ", -тому що на території

 Америки  зібралися  прекрасні  авантюристи  з  усього світу, які

 прийшли,  будували  цю  державу  і  прекрасно  розуміли, що вони

 будують  політичну,  а  не  етнічну  націю. То, хто ж такі ми? Я

 думаю, що нація етнічна, і, очевидно, було б нормально записати,

 що українська нація є коренневою на українській території. Можна

 це записати? Звичайно, що можна було б.

      Одначе,  навіть той варіант, який сьогодні є, повірте мені,

 я вважаю, що це дуже нормальний компроміс, коли ми записуємо, що

 український  народ,  це  дуже нормально, я думаю, це не викличе,

 скажімо,   якихось   розгойдувань.  Нормально,  нормально.  Мені

 здається, з цього приводу нічого сперечатись.

      Недавно  я  мав  дискусію з одним із представників "лівих",

 який сказав: "Почему вы не хотите пойти на компромиссы?"

      Я питаю: "На які?"

      - Ну вот, давайте запишем двуязычие.

      Я  відразу  сказав.  Це  той  компроміс... Якби переді мною

 поставили  проблему  відмовитися  від  рідної  мами, від рідного

 батька. Можу я на такий компроміс піти? Та ніколи, даруйте мені.

 Я,  до  речі,  за  те,  щоб  в  Україні  була  й п'ятимовність і

 десятимовність.  І ми повинні, справді, з цього приводу думати і

 комплексувати,  якщо  хочете,  що  ми  взагалі  не знаємо ніяких

 іноземних мов.

      Але  ж  давайте і згадаємо про те, що якщо ми йдемо з вами,

 народні   депутати,   і   хочемо   опанувати   таким  унікальним

 мистецтвом,      як      законотворчість,      і      нам     не

 вистачає.................  вивчити  українську  мову,  то я б на

 місці виборців просто сумнівався, даруйте, обирати чи не обирати

 такого   депутата.   Проблема?   Проблема,   єнад   чим  думати.

 Поміркуйте.

      Я   вважаю,   що   є,   я   довго  сам  вагався  з  приводу

 двопалатності.   Справді,  справа  нова,  як  вона  вживеться  в

 українську  правову  систему,  в українську політичну систему. І

 повірте,  що  я  довгий  час,  справді,  думав,  що  найкраще це

 звичайно  однопалатна  система.  Але  коли  почали ми міркувати,

 почали..........  над цим питанням, прийшли до того, що сьогодні

 як  раз  двопалатна  система для України, друга палата може бути

 ппрекрасним  стабілізатором. Ми ж з вами прекрасно розуміємо, що

 Україна   сьогодні   розчетвертована  за  мовним  принципом,  за

 географічним, за, даруйте мені, навіть за певним, так би мовити,

 менталітетом,  за компенсійним принципом: це те, що нам сьогодні

 дісталося.

      Як  нам  її  утримати  в  одному  оцьому  пучку  Українську

 державу,  я думаю, що найдено дуже нормальний варіант від кожної

 області  рівне представаництво у верхній палаті, тобто буде дуже

 нормальний  баланс  політичних  сил.

      Друге  питання,  що  ми  ж самі розуміємо, що ми ще довго з

 вами  будемо  наекзальтованими,  більше  будемо  емоційними, ніж

 раціональними.  І  верхня  палата  буде стабілізатором для того,

 щоби  нижня раптом під якійсь настрій, під повну політичну якусь

 хвилю  не прийняла якесь рішення, яке може пошкодити Українській

 державі.

      Я  прекрасно  розумію  "лівих",  я  кажу,  як  людина, я їх

 розумію.  Чому  викликає  такий опір цей варіант Конституції? Та

 тому  що  у  ній  іє  одна  із статей, про неї майже ніхто ще не

 говорив   про   те,   що  вона  може  вперше  фіксує  Українську

 державність  на  правовому  рівні, що кожен громадянин має право

 доступними  йому  методами  захищати  цілістність і незалежність

 Української держави.

      Я прекрасно розумію, що це в багатьох, а в нас в парламенті

 є  сили  антидержавні,  у  них це викликає ппевне заперечення. Я

 належу  до  тих,  хто  переконаний  в  тому, що тільки нормальний

 баланс  між  законодавчою і виконавчою владами може дати Україні

 спокій,  принаймі  на  той  еріод, поки ми перейдемо через цю...

 поки  ми перейдемо через цю прірву. Це нормально? Нормально. І я

 думаю,  що  ми, і звертаюсь до Олександра Олександровича, нам би

 варто  було  б  подумати,  в нас сьогодні такий зуд: от обрізати

 повноваження Президента. Я теж, щоб вони були збалансовані, я це

 підкреслюю.

      Але,  давайте, будемо думати  про те, щоб наших повноважень

 законодавчого органу ніхто не утинав. У нас є важелі колосальні,

 в нас є законодавство, яке може поставити в рамки і Президента і

 виконавчу  владу  і  давайте посилимо. Я за те, щоб це зроботи в

 робочій  групі, посилити наші контрольні функції Верховної Ради.

 Це питання, яке можна дуже нормально і розумно.

      Сьогодні  виступають,   ми   проти,  значить,  а  Моісеєнко

 договорився  просто  до  того,  щоб  Президент  взагалі  повинен

 здавати  пляшки,  а після обіду, значить, керувати державою. ЩОб

 взагалі  позбавити  будь-якого   фінансування.

      І  ось  в  яку  державу  хоче  дехто  нашу  державу бачити.

 Скажіть,  тут  є хоч одна людина, яка скаже проте, що ми з вами,

 450,  якби  був  повний  парламент,  ощ  ми  -450  людей -здатні

 керувати державою. Я можу з Моісеєнко розділяти відповідальність

 за  керівництво цією державою? Та ні, тому що ми з ним абсолютно

 в ізних  напрямках  дивимось.

      Через  те  я  переконаний,  що  сьогодні  державою  повинна

 керувати  одна людина, всенародно обрана, і хай ця людина керує,

 але  хай вона буде під контролем Верховної Ради. Отже, і тут все

 нормально.

      Я  маю  справді  один сумнів, і сумнів чималий. Ми сьогодні

 хочемо,  це  прекрасно,  що ми йдемо на розподіл влад. Але я і

 себе попереджаю, і виборців своїх -депутатів, попереджаю в тому,

 що,  звичано,  сьогодні  надання  повної  незалежності судів -це

 романтика.  Ми  знаємо,  яка  ситуація сьогдні в судах, вони всі

 вийшли      абсолютно  з  цієї  системи.

      Я   недавно   побув   на  кількох  судах  і  бачив,  як  це

 відбувається.

      Я  за  те,  що  ми, звичайно, повинні посилити прокурорську

 систему,  але  знову  ж  таки саме Верховна Рада на себе повинна

 взяти   ці   нормальні   контрольні   функції,  проте,  щоб  цей

 прокурорський    цей   нагляд   відбувався   в   нашій   державі

 цивілізовано.   Скільки   сьогодні  зловживань!  на  наших  очах

 розсипались  всі  ці резонансні справи, про кі ми говорили. Вона

 сипеться  одна  за  одною.

      І  сьогодні  вже  абсолютно  розуміло, що багато з них було

 сфабриковано.  І  справу  Звягільського, нам до неї треба було б

 повернутись.  Якщо  він винен, то треба робити все для того, щоб

 він  видів  не в Ізраїлі, а в тюрмі, але якщо він не винен, якщо

 це  справа  сфабрикована,  а  ми спокійно сидимо тут і на все це

 дивимось, от   у цих  питаннях  потрібно  розбиратись.

      І завершую. Вчора виступав Стешенко і з таким придиханням п

 ристрасним   говорив,   кинув   таку   фразу:   "Де   загубилося

 народовладдя?".  А  коли  воно  в  нас  було,  хто  мені  скаже,

 народовладдя?  Це було тоді, коли висувалося по одному кандидату

 в  депутати.  Так  як  же ми можем це спокійно сприймати? Ми ж з

 вами  все-тки обрані. Я пройшов 3 виборчі кампанії і ніде меньше

 10 соперників не мав.

      Через  те...  або,  скажімо,  плач  з приводу того, що ми в

 кожному  селі будемо обирати голову. Та якраз суть і втому, що у

 нас  сьогодні полвина сіл неперспективних через те, що там немає

 ніякої влади.

      Я  переконанний ми повинні, звичайно, все зробити для того,

 щоб  цю пару випустити тут, тільки, щоб не зірвало оцей ковпак у

 нас  над  головами. Я абсолютно переконанний, що ми маємо, хай в

 дуже  багатьох  випадках  недосконалу  Конституцію,  але над нею

 треба  спокійно  попрацювати  і  було  б  найкраще,  як би ми її

 прийняли.  А  оскільки  прийняти  не  можемо, то я думаю, хай її

 приймає народ.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилину уваги, будь ласка. Я прошу уваги. Не

 хвилюйтеся. Кожен має право на висловлення своєї думки.

      Є  таке  звернення  до  мене  з  приводу  обговорення цього

 питання.  Депутат  Мулява,  він  має  право  звертатися  так. Це

 звернення   зареєстровано   і  підтримано  головою  регламентної

 комісії  такого змісту.

      "Звертаюся  до  вас  втретє.  Перший  раз  -усно,  другий -

 письмово  і третій раз знову письмово. Вимагаю звернення і друге

 і третє зачитати і дати відповідь.

      Перше.  Чому  в  такому зверх важливому питанні, як розгляд

 проекту  Конституції  України  ви  так грубо порушуєте Регламент

 Верховної Ради. У Регламенті відсутня категорія представлення, а

 є   лише  категорія  поняття  доповідь,  співдоповідь.  І  чітко

 визначено  на  них час: 30 і 20 (ну, там не меньше 20 написано).

 Передбачено   право   запитань   не   лише   доповідачам,   а  і

 співдоповідачам.  Стаття 34 частина 1а пункт 1. 2 статті 6. 5. 3

 Регламенту. Винятки ж регламенто не передбаченні.

      Невже  ж  співдоповідачі  проголошують  абсолютні  істини у

 абсолютній  інстанції.  Як  же можна визначати своє ставлення до

 тих  чи  інших  проектів,  якщо  ви  не даєте можливості  задати

 питання і почути на них відповіді.

      Чому  ви  нав'язуєте  Верховній  Раді  України свій порядок

 розгляду   проекту   Конституції  України  і  порушуєте  порядок

 розгляду  питань,  регламентованих Регламентом? Хто вам дав таке

 право?

      Прошу   виправити  порушення  чи  допущену  помилку  (слово

 "помилка" в лапках).

      Я  мушу  відповісти  на  це  питання.  А потім на друге дам

 відповідь.   По-перше.   Я  якраз  наполягав  на  тому,  щоб  ми

 Конституцію  розглядали  так,  як визначено Регламентом. І після

 включення  до  порядку  дня  питання про Конституцію, всі автори

 альтернативних   проектів   і   зауважень   можуть  давати  свої

 пропозиції,  а створена комісія тимчасова спеціальна зобов'язана

 перерорбляти  всі  ці  документи і виступати з доповіддю з цього

 приводу,  і  тоді   відпадає  потреба представляти альтернативні

 проекти.  Так  визначено  Регламентом. Ця пропозиція не одержала

 підтримки  з  боку  певної  частини депутатів. І тому ми змушені

 були, буквально, виконувати постанову Верховної Ради про розгляд

 цього питання у редакції, яка є у постанові від 2 квітня.

      Тепер  виявилося  так,  і  ми  маємо  вже  тут,     справді

 Регламентом  це  не  визначено  як представляються альтернативні

 проекти,  але у нас є аналогія, як представлений був  проект від

 Конституційної   комісії   без   запитань   і   відповідей,  так

 мали  право  представляти  цей  проект  і  автори альтернативних

 проектів  вої варіанти. Але якщо ви наполягаєте на тому, я, будь

 ласка, можу поставити на голосування, нехай Буздуган, Симоненко,

 Карнаух  і Шишкін встануть і дадуть відповіді на запитання. Я не

 буду  заперечувати,  я  не  нав'язую.  Просто,  коли я вчора цей

 варіант  запропонував,  то  ніхто  не  заперечував.  Це  не було

 нав'язування.   Я   порадився   з   депутатами.  Тому,  якщо  ви

 наполягаєте   на  такій  схемі,  я  згоден.  Ви  підтримуєте  цю

 пропозицію?  Я  можу поставити на голосування. Але це процедурне

 питання. Одне.

      І  друге. Якщо Декларацію про державний суверенітет України

 обговорювали три дні, то стільки ж тижнів ми будемо обговорювати

 проект  Конституції  України  тижнів чи днів, стільки.

      Як  ви,  як Голова Верховної Ради бичите це чи прогнозуєте,

 чи  плануєте цю процедуру? Володимир..............., я нічого не

 пронозую,  я  керуюсь  Регламентом. Отак, як там написано, так і

 будемо  робить. А тільки одне уточнення. Я брав активну участь у

 прийнятті Декларації про державний суверенітет, ми працювали наж

 нею,  якщо  не  помиляюся, близько 2, 5 тижнів обговорення йшло.

 Тому  Конституція  -документ важливіший і треба над ним серйозно

 працюват.  Стільки,  скільки  потрібно  для  того,  щоб прийняти

 нормальну Конституцію для нормальної нашої держави.

      Будь ласка,  Степенко.

 

      СТЕПЕНКО

      Шановний  головуючий!  Шановні  колеги!  Сьогодні мабуть не

 найдеться жодної людини у державі Україна, яка б сказала, що нам

 не  потрібна  Конституція.  Але,  побувавши  на  обговоренні так

 званого проекту Конституції, я задав, ну по крайній мірі, 2 собі

 питання.

      Перше.  Що ми обговорюєм і куди здавать ті зауваження і хто

 їх  врахує,  які  сьогодні мішками собираються по всіх областях,

 районах, селах і так дальше.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Знаєте,  я коли оце побачив, мені така шутка прийшла на ум.

 Коли   священника   запитують:  "Ви  за  скільки  можете  дитину

 похрестить?"  Він каже: "За 10 мільйонів". "А це дорого, -каже.-

 За  мільйон  можете?"  А він каже: "Можу, син мой. ну на що воно

 буде  похоже?"

      ШУМ В ЗАЛІ

      Томуя,  коли слухав уважно виступи співголів, і Президента,

 і  Голови  Верховної  Ради,  мені  запам'яталось одне, Олександр

 Олександрович,  коли  ви сказав: "Нам нада все зробить для того,

 щоб не  було спекуляції  по прийняттї Конституції."

      І  коли  сьогодні  говорять, що от ви знаєте єдина держава,

 яка  не  має  Конституції. Ну наш великий сусід має Конституцію.

 Але хто її дотримується і скільки йде спекуляції, що вона дійсно

 прийнята   не  по людські -  за  мільйон.

      Тому  я  б хоів, Олександре Олександровичу, вас попросить і

 Президію  -не  відступити  від Регламенту і прийняти Конституції

 так,  як  вона повинна   буть прийнята. І...  за  10 мільйонів.

      І  ще що мені хочеться, Олександре Олександровичу, сказать.

 Не  надо  нам  збочуваться  на  оці всі спекуляції, от виступали

 сьогодні  не  по  Конституції,  одні  клянуть,  критикують. Я от

 просто  думаю  де стільки в людині злості, просто якась тваринна

 ненависть  до  чужої  думки.  Ну,  саме  розумно сказав народний

 депутат   Анісімов.   Ми  маємо  право  голосувать  і  обов'язок

 реєструватись на сесії, і голосуй як ти вважаєшь за потрібне, як

 ти  обіцяв виборцям. Ну, коли йде оця шалена політична ситуація,

 оце  шоу  політичне,  я думаю, що ці люди взагалі не хотять і не

 думають  щоб  прийнять Конституцію. І якщо говорити відверто, що

 от  до того уже договоряться на цих обговореннях що говорять, як

 буде  Конституія, то буде все в магазинах, буде пенсія. Ну, люди

 добрі,  це ж абсурд. Буде все як запрацює економіка, буде все як

 будуть перспективні села.

      Тут  виступав  Яворівський мій опонент, я його дуже поважаю

 цю людину, але він сказав, половина сіл безперспективних, це міг

 придумать  тільки  письменник, і повірте мені не вищого гатунку.

 Володимир  Олександрович, немає, дорогой, не перспективних сіл є

 безперспективна,  антиселянська,  антидержавна  політика  до цих

 людей  і  не  може  села буть безперспективного. Як же ви мог до

 такого додуматись?

      (Шум у залі)

      Письменникі єсть, а села немає.

      (Шум у залі)

      І  ще  одно.  Преамбула до цієї справи. Значить, виступають

 скільки  у нас партій, скільки рухів кожен хоче буть Джеферсоном

 чи  Вашингтоном  українським і вже кожен каже найкращих фахівців

 залучали.  Скільки  ж  то  у  нас  фахівців? Страна вундеркіндів

 якихсь. Хто не пише і кращий, уже сам себе назива що він кращий.

 Я думаю, що у нас є Конституційна комісія, ми її затвердили, є в

 кінці  кінців регламент. І якщо ми приймемо в первому читанні чи

 не  приймемо, пожалуста, здавайте свої всі туди зауваження, і ми

 тут  проголосуєм  і  скажем:  чи  те положення буде прийнято, чи

 інше.  Але  сьогодні  зводить якісь рахунки і доказувать, що хто

 кращий,  а  хто  гірший,  я  вважаю,  це  не по-людськи і не по-

 мужськи.

      І іще одне. Тут виступали юристи, ну, дійсно, фахівці своєї

 прави,  і  кажуть: чи буде правова держава? Буде, як Конституцію

 приймем.  Ні,  не  буде.  Буде,  як будем дотримуватися законів,

 буде,  як будем дотримуваться указів Президента. Хороші вони, не

 дуже   хороші,  але  вони  повинні  діяти.  А  якщо  ми  приймем

 Конституцію,  будем  відноситься так, як ми відносимось до нашої

 діючої Конституції, то тоже порядку в країні не буде.

      І   кажуть,   що   це   надо  зафіксувать  державу  в  наше

 Конституцію.   Вона   зафіксована   Актом   про  незалежність  і

 зафіксована  референдумом. Ви це прекрасно занєте -про державний

 суверенітет.  І  не  надо  на  цьому  питанні, ну, на мою думку,

 спекулювати.

      І  іще одне. Я вношу пропозицію, Олександре Олександровичу,

 прошу  її  не загубити. Коли ми будем приймати, я ще повертаюсь,

 голосувати  за  пункти  Конституції, ні в якому разі написать у,

 написать  у  постанові  нашій,  що  якщо виносити Конституцію на

 референдум,  ні  в  якому  разі  не  виносити  в цілому взагалі.

 Виносити  тільки  окремі  пункти  і положення. Якщо ми винесем в

 цілому,  якщо це зроблять без на, це вже таке діло, наша совість

 буде чиста. Але якщо ми винесем в цілому, взагалі, повірте мені,

 що  вона пройде, пройде на "ура". А ми повинні з вами... Пройде,

 я знаю, що я говорю.

      Тому, ще треба звернуть увагу, Олександре Олександровичу, я

 вже  декілька  разів виступав, шановні колеги, до вас звертаюся:

 давайте   припиним  оті  ігри  на  телебаченні,  що  називається

 "Депутатський канал". Ну, повірте, це страмота, якої світ, я не

 думаю,  що  бачив  ще  десь.  Давайте  ми  віддамо  цей  час для

 роз'яснення  положень  Конституції: чітко сказать, що ми от таку

 думку  маєм, юристи повинні -чому повинен двопалатний буть, а не

 однопалатний  парламент  і  т.  д.  А  так...  люди,  з якими я,

 повірте,  говорив  з  багатьма  людьми,  взагалі  не знають і не

 читали цієї Конституції, а роз'яснить у нас, виходить, нікому...

      І  ще  одне.  Хочу повернуться і потім перейти конкретно до

 статей Конституції, значить...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Іще  хочу сказать, значить, що... я укладусь в Регламент!..

 Іще  давайте  друг до... один до одного повагу якусь мати і все-

 таки вислухать всі ті думки, які в кого б не були...

      І  конкретно.  От  наприклад  гарантії Конституції -хорошо,

 хорошо!  Задається  питання:  на  чому ці гарантії базуються? Я,

 наприклад,  не  бачу,  що  оті всі гарантії будуть перетворені в

 життя... І тепер -є гарантія тільки на приватну форму власності,

 а  все  остальне  -має  право.  Тепер,  парламент двопалатний...

 От потрібно доказати. Я не проголосую за двопалатний парламент -

 тільки  за  однопалатний  парламент.  І  мені  ніхто сьогодні не

 докаже,  що  потрібний  двопалатний, що це буде стабілізація. Це

 (іще   раз   хочу   звернуться   -тут   бере  репліку  Володимир

 олександрович) - це рябої кобили сон!..

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      І  іще одне -паралельність у виконавчій владі. Товариші, ну

 ми  ж  пережили  з вами: голова Ради і голова виконкому... Січас

 мені  не  зрозуміло: буде і президент, і Кабінет Міністрів. Я за

 те,  щоб  Президент був сильний, міг давать відповідні вказівки,

 укази,  спитати  за  роботу.  Але! Відповідав за роботу Кабінету

 Міністрів! Навіщо дві паралельні структури?! Ну, тут я підтримую

 Володимира   Олександровича,   який   сказав:   "Один  потрібний

 керувать!"  Де керує два, там не керує ніхто! І тим більше -якщо

 не несе відповідальності!

      Єдина  влада  (стаття  5)  -народ, ліквідували вибори. Ми ж

 ішли  в  парламент  і  казали:  ми будем добиватбься. Я особисто

 обіцяв,  щоб вибори від села до Президента йшли всенародно. І це

 правильно.   Друга   справа:  фальсифікація?  виборів  не  дають

 провести  як  слід,  ну,  це  вже  справа  тут  тих, хто повинен

 слідкувать  за  дотриманням законності.

      Стаття  109  -взагалі  надо  виключить.  Про яку... про яке

 усунення Президента може йти мова? На практиці це ж практично не

 можна  зробити, навіщо нам  самим  себе дурити?

      Тепер. Якщо двохпалатний постійно....... Безкінечні вибори,

 ви   вдумайтесь,   вибори  сенатів,  сената,  депутатів,  вибори

 Президента і  весь  час  вибори, вибори  і вибори.

      І  ще одно. Два рази подається програма діяльності Кабінету

 Міністрів,  якщо  вона  не прийнята, розпускається парламент. Це

 єсть,  ну, занєте, можна подать сюди оте за мільйон і розпустить

 парламент,  -ну,  все це зроблено для того, щоб арламент сидів і

 думав:  розпустять  завтра чи ні. Я думаю, що розпустить Кабінет

 Міністрів  -це  правильно,  якщо  він таку програму дає. А, якщо

 розускать  Верховну Раду і не то, що страх якийсь...... боїтесь,

 ну,  уже  особисте  те,  що  пережито  якось не боїшся, а просто

 думаєш, що ,ну,  так не  повинно  буть.

      І  останнє.  Я  б просив усіх, хто сьогодні виступає, хто у

 Конституційній комісії, все-таки у нас українська мова багата, в

 нас  українська  мова  надзвичайно  прекрасна  і  давайте  мв  з

 Конституції  викенемо  ті  іноземні  мови, а напишем Конституцію

 чіткою українською  мовою.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.    Володимир   Олександрович   просив   слово   для

 репліки.... Володимире Олександровичу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Спокійно...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Регламент  передбачає,  якщо  образа  була,  ну,  він же не

 ображав вас...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Він  же  вас  не ображав, з любов'ю сказано... Я прошу... я

 прошу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я прошу, прошу... Смірнов, будь ласка... Та потім, потім...

 Почекайте,  ну,  подивіться,  як би так, так тоді б пів залу тут

 виступало проти виступу Зайця.... Ні, так він же не ображав, він

 не  ображав...

      ШУМ У ЗАЛІ

 Я   скажу...  Так  то  ж  я  за  наполяганням  комісії...  Петро

 Володимирович, з'ясуйте, будь ласка, нюанс. І, якщо він скаже

 

      СМІРНОВ

 

      Шановний  Олександр Олександрович, шановні колеги депутати,

 шановні виборці!

      Я  уважно  слухав виступи і лівих, і центристів, і тих, хто

 називають  себе  правими.  І,  на  превеликий мій жаль, здається

 мені,  що  абсолютна  більшість  з них, за незначними винятками,

 говорять  не  про  головне.

      Детально схарактеризувати запропонований проект Конституції

 у відведений  на  це  Регламентом  час  неможливо.

      Тому   про   головне,   про  основне:..........,  на  якому

 приймається  Конституція? Мабуть, нікого не треба переконувати в

 тім,  що  курс  так  званих  ринкових  реформ  завів країну і її

 громадян  в  глухий кут. 90% живе життям на межі виживання, коли

 місяцями  не  виплачують  зарплатні  тим,  хто працює (останній

 приклад  тому  -страйк  вінницьких педагогів, які не мають за що

 жити  буквально), коли ті, хто не працює не з своєї провини ніде

 не  можуть  знайти  роботи,  коли  на  жалюгідні  і  затримувані

 зарплатні  і  пенсії  нема чим заплатити за квартиру, за світло,

 яке  до  того  ж  відмикається  постійно,  особливо по селах, за

 опалення,   коли  простоюють  підприємства,  а  людей  женуть  в

 неоплачувані  відпустки чи скорочують, коли, нарешті, нема у щао

 вдягнутись  і  немає  за що їсти. Повторюю, 90% громадян України

 відчувають  це  на собі щодня. Саме до такого стану, а в останні

 півтора  роки    прискореними  ударними  темпами доведено одну з

 найбагатших  країн  світу  -Україну з її роботящим народом, який

 тепер умисне перетворюють на спекулянтів, жебраків, злочинців чи

 пияків  з   відчаю.

      Обіцяних   покращень  нема,  хоча  про  виконання  обіцянок

 заявляють   із   високих   трибун,  їх  і  бути  не  може,  доки

 реалізовуватиметься  точно  розроблений і чітко впроваджуваний у

 життя,  про  що я не раз говорив з цієї трибуни антидержавний та

 антинародний  план. Вистава. Автори сценарію і режисери якої, як

 завжди  у  таких  випадках  незнанні  і  невидемі знаходяться за

 лаштунками сцени, де розігрується траги-фарс.

      За  мість  того,  щоб  виходити  із ситуації, яка стала без

 перебільшення  важливою...  Згадайте  сотні  телеграм  з округів

 кожного  з  депутатів,  загадайте  те,  що  ви  бачите  на своїх

 виборчих  округах  на  кожному  прийомі.  Замість  того,  щоб  у

 найрадикальнішій  засіб, у найкоротші терміни рятувати державу і

 її    народ.   Вашу   увагу   відповілакають   грандіозним   шоу

 всеукраїнського маштабу підкодою назвою проект нової Конституції

 України.  Шоу  сенс,  якого  зводиться  до  того,  що  у всьому,

 мовляв,  винна  відсутність  цієї  Конституції, без якої, як без

 повітря.  А  в її відсутності винна така пересяка Верховна Рада.

 От буде Конституцію прийнято і все стане гаразд.

      Пред  тим,  б'ючи  себе  в  груди,  колишні  агенти  КГБ  і

 теперішні       агенти       найрізноманітніших       спецслужб,

 найрізноманітніших країн, від тієї ж Росії до Сполученних Штатів

 і  Ізраїлю  волають  про  смертельну  небезпеку  для дердавності

 України, кщо Конституцію не буде в найближчий час прийнято.

      Для кого весь цей гвалт, для чого він?

      По-перше, для того, щоб відволікти вашу увагу від основного

 і  уникнути покарання за скоєне, переклавши всю провину з хворої

 голови на здорову.

      По-друге, для того, щоб вашими руками, шановні виборці, під

 істеричні  і  одностайні  у     кращих  комуністичних  традиціях

 волання  з  міст  "схвалюємо"  протягнути,  так би мовити, волею

 народу  запропонованний проект Конституції.

      Друге,  Власне  те, що стосується проекту. Україна, дійсно,

 знаходиться  у  смертельний  небезпеці,  посиленній ще й тим, що

 Українська  армія  власне умисне нищиться. Але поруч з очивидною

 зовнішньою  небезпекою ще більшою є небезпека внутрішня, коли на

 верхівках  влади у її середніх і низових структурах від Києва до

 областей  і  районів знаходяться переважно хапуги і злодії, коли

 злочинні   "державні"   корпорації   тісно   вже  об'єднались  з

 кримінальними  мафіозними  структурами,  коли  реальну  владу  в

 державі захопили особи, яким наплювати і на державу, і на народ,

 наплювати  на  те,  під якими прапорами вони сидять на посадових

 кріслах і та те, що буде з Україною завтра.

      От  під  цим  кутом  і  подивимось на запропонований проект

 Конституції.  У  разі  його  прийняття  громадяни України будуть

 практично  позбавлені  всіх  соціальних гарантій. Вам залишиться

 тільки  нічим  не  забезпечені  права.  Ви матимете право згідно

 статті  38  на  працю,  але  це  право нічим не гарантується. Це

 означає:  найдеш  роботу -працюй, ти маєш на це право, не найдеш

 роботу - подихай з голоду, на цйе ти теж маєш таке саме право.

      Згідно статті 40 ви маєте право на відпочинок. Відпочивайте

 хоч  все  своє життя, ви маєте на це право, але за який кошт, то

 ваші  проблеми.

      Згідно із статтею 41 ви матимете право на соціальний захист

 у  старості,  але воно гарантовано лише соціальним страхуванням,

 якого не вистачить і на 10 відсотків потреб.

      Згідно  із статтею 42 ви будете взагалі позбавлені права на

 безкоштовне обержання житла.

      Згідно  з  статтями  44  та 48 ви матимете право на медичну

 допомогу   та   освіту,  причім  безкоштовні,  але  в  державних

 закладах,  кщо  такі  залишаться,  бо інші матимуть право згідно

 статті 36 на приватну власність, якою може бути і вже стало все,

 що  не  входить  у  вичерпний  перелік  об'єктів (частина 3 цієї

 статті),   і  яку  ніхто  ніколи,  бо  закон,  в  тому  числі  і

 Конституція,   зворотньої   дії   не   має.   Ніхто   не   зможе

 націоналізувати (пряма відсилка частини 6-8 цієї статті).

      Іншими  словами: все, що вони накрали у держави і народа, у

 них  залишиться. Більше того, проект гарантує це, як і захист їх

 конкуренції  (стаття 37). більше того, їм буде надано можливість

 красти і надалі. Бо функції загального нагляду у прокуратур -про

 що сьогодні прекрасно сказав Генеральний прокурор -буде забрано.

 А отже не буде кому здійснювати контролю за додержанням законів.

 Саме таким є зміст цих статей, щоб там не говорив другий соловей

 української політичної естради, вельмишановний пан Заєць.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ви  гадаєте,  що  знайдете правду на.... держадміністрації,

 але  стаття  117  проекту  Конституції  жваво нагадує статтю 117

 Кримінального  кодексу  України  і  мала б називатись -"Право на

 згвалтування громадян головами держадміністраціями".

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ви гадаєте врешті-решт, що можна буде потім щось змінити? А

 нічого!   Бо   статті  71  -100  -лише  димова  завіса  удаваної

 демократії, прикриття диктатури, яку оберігає стаття 109.

      Вже  зараз  ми  практично майже нічого не можем зробити для

 своїх  виборців. Згідно  із цим проектом,  взагалі  нічого!

      Причин  диктатури  не  задля  наведення  порядку,  не задля

 порятунку  держави,  не  такої  диктатури,  яка нам зараз була б

 навіть   потрібна.   Але   диктатури   іноземного   капіталу   і

 кримінального  середовища.

      Отже,  запропонований проект Конституції, який приамбулою і

 початквими  положеннями  милує  душі  патріотів,  в тому числі і

 справжніх, у дійсності є пасткою, мишоловкою, куди, як приманку,

 запхнуто  ці  патріотичні  гасла  цілком  вірні  і  яка  зразу ж

 закриється  на  замок  статтею  156,  згідно  із  якою  протягом

 тривалого часу ніяких  змін  в  Конституцію ви не внесете.

      То  ж  якнайшвидше  прийняття такої Конституції потрібно не

 державі, не народу. Воно потрібно іншим. Для того, щоб узаконити

 на  довгий  час  своє перебування при владі, виключивши найменшу

 можливість  опору.

      Такий   проект   Конституції,  виходячи  саме  з  інтересів

 української   держави   і   народу,   приймати  не  можна.  Нова

 Конституція потрібна, але ще більше потрібно те, щоб втілювали у

 життя основний  закон, відданий народу і державі люди.

      І  третє останнє. Що ж робити? Як на мене існує 2 варіанти.

 Перший  -я  розумію, що він не буде прийнятий тим не менше як на

 мене   самий   радикальний  і  самий  вірний,  відхилення  цього

 запропонованого  проекту Конституції, створення яке, я завершую,

 яке   пропонував   півтора   роки  тому  Комітету  національного

 порятунку  запровадження  в  Україні надзвичайного стану. Другий

 шлях   -компромісний.   Координальна  переробка  запропонованого

 проекту   з   одночасним   усуненням  з  посад  через  процедуру

 імпічмента скорумпованих керівників держави.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Слово має депутат Самойлик, за ним Оробець.

      Ви одержете слово після всіх, так як в Регламенті.

 

 

      САМОЙЛИК

 

      Шановні  колеги,  шановні  виборці.  Розглядаємо  у першому

 читанні проект Конституції України, подія занадто відповідальна,

 ажлива  для всіх: і для Верховної Ради України, і для виконавчої

 влади,  і  для  політичних партій, і головне для самої України і

 для  її  народу.  Декому не йметься швидше розглянути і прийняти

 навіть  без  обговорення  основний  закон і це цілком зрозуміло,

 треба  щоб люди менше розмірковували і співставляли, порівнювали

 їх.

      Головне,  на мій погляд, чого не врахували будівничі нового

 проекту  -це  духу  українського  народу як би про це не говорив

 Іван  Заєць, національних традицій і історичного досвіду. Всього

 цього ви не знайдете в проекті Конституції.

      Відлучений від конституціонного творення і народж України в

 ім'я якого і створюється основний закон. Голови комісій і колеги

 вчора  та й сьогодні розповідають про плідну роботу нелегальній,

 неузаконеній якійсь там комісії. Вибачте, будь ласка, Володимире

 Григоровичу,  і ваші колеги, а хіба ми вас не делегували півроку

 тому назад і навіть більше і не ми вам дали повноваження, щоб ви

 у   законній   Конституційні   йкомісії   представляли  інтереси

 Верховної  Ради?  А, може, шановні члени Конституційної комісії,

 не  дочекавшись портфелей, подібно Ємцю, вирішили ще раз нагадит

 Президенту, що стоять в черзі?

      Дивує,   майбутній   Основний   Закон  України  виношується

 сьогодні  десь  там  в  закутках, пошепки, нелегально. При таких

 умовах  Конституція  України  не буде актом згоди, консолідацією

 суспільства,  а  знову  стане  актом  змови, яка нічого не дасть

 аншій Україні.

      Тому,  не треба відкидати можливості винесення неузгоджених

 питань на референдум. Ні "лівим", ні "правим" нічого боятися, бо

 якщо  ми дійсно прийшли до Верховної Ради, щоб захищати інтереси

 виборців,  і є виразниками цих інтересів, то думку людей і треба

 вивчати, і знати, і врахувати при розробці Конституції.

      Пам'ятаймо  і  те,  що  розробляємо  не  для  себе і не для

 Президента,  а  для  України  і  для  народу Основний Закон. Тож

 давайте   прислухаємося  і  всенародно  обраного  Президента,  і

 народні депутати до думки наших виборців.

      Хочу  більш  детально  зупиниться  на деяких тільки окремих

 статтях,  які стосуються соціальних прав та гарантій. Чому? Тому

 що це найближче кожній сім'ї, кожній людині.

      Стаття   48:   "Освіта".   "Основна   загальна   освіта   є

 обов'язковою".  Мене  турбує як людину і як депутата, і як жінку

 те,  що  ця  норма  Закону,  як,  до  речі, і інші, не дається в

 розвитку.  Більше  того,  вона  відкидає суспільство на 20 років

 назад. Але ж у нас уже була обов'язкова середня освіта. Навмисне

 замовчується   те,  що  сьогодні  вже  основна  освіта  -неповна

 середня,  тобто в 15 років дитина вийде зі школи без перспективи

 навчання в середній школі, вузі. І ні для кого не є секретом, що

 більшість  громадян не спроможні заплатити за навчання. І шлях у

 цих  дітей  один  -безробіття,  деморалізація,  поповнення рядів

 злочинців. Хіба такого права на освіту чекає від нас народ? Хіба

 таке  майбутнє  потрібне  сьогодні  Україні?!  А  хто  може дати

 гарантії,  що  Верховна  Рада  України  (не  цього,  так другого

 скликання)  не  піде  ще  далі нас і в новій редакції Закону про

 освіту  не  запише,  що основна освіта початкова буде?! В цій же

 статті  йдеться і про безкоштовність вищої освіти, на конкурсній

 освіті...   Вибачте,   але  може  статися  таке,  що  всього  1%

 абітурієнтів будуть прийматися саме на конкурсній основі!

      Нарешті  так  багато говоримо про світові норми, стандирта,

 про  те,  що  ми  дійсно  європейська держава... Так в Японії, в

 інших країнах декларується вже обов'язкова вища освіта! То задаю

 питання  собі  і  всім  вам:  кому вигідно, щоб народ України не

 тільки  жебракував,  але  й  деградував  з кожним днем? Співцям,

 солістам  та хористам, які натхненно тут оспівують бездоганність

 проекту   Конституції   на   зразок  Зайця?!  Дивно,  що  будуть

 затверджувати  цю норму закону ті, хто сповна скористався з прав

 та гарантії існуючої нині Конституції!..

      На  жаль,  Конституція  не  тільки  не  дає  гарантій,  але

 відсутні  механізм реалізації. Знову ж таки виникає загроза дати

 суспільству  мертвонароджене дитя. Єдина гарантія і про неї дуже

 багато  вже  говорили  з  цієї трибуни, яку надає держава (і, до

 речі, стаття ця солідна, 36-та) -це право приватної власності. І

 примусове  відчудження  об'єктів  приватної  власності може мати

 тільки  як  виняток.  І  далі: конфіскація майна може мати місце

 лише  у  зв'язку  з  виникненням  правопорушення. А у Німеччині,

 Франції  та  й у інших розвинених країнах, де дійсно дуже багато

 бувають саме наші демократи і вчаться, право приватної власності

 гарантується  лише  у  випадку визначення природи цієї приватної

 валсності.  Кому ж вигідно сьогодні в ранг вищого закону вводити

 те,  що  незаконно придбано?! Хіба комусь не ясно в цьому залі і

 не  зрозуміло,  звідки  з'явились  приватники і який їх характер

 приватної власності?!.. Власності...

      Взагалі складається думка, що головна мета нового проекту -

 це  просто  прокол  намірів.  Чому?  Та  тому що Конституція -це

 документ,  який  закріплює досягнуте, який єсть поступом вперед.

 Покажіть,  де  тут  є поступ вперед? Він створений для того, щоб

 різати  права тих, хто звик сьогодні розраховуавти лише на чесну

 працю  свою,  для  того,  щоб узаконити термінове награбоване, а

 іншими   слова   узаконити   державний   переворот.   Встановити

 необмежену  монархію  в  Україні.  За  наслідки  також,  як і за

 наслідки Конституційної угоди ніхто не думає відповідати.

      Якщо  за  роки  незалежності  прагнули  саме  до цього, то,

 дійсно, Конституційна комісія досягла своєї мети і справилась зі

 своїм завданням.

      Є  сумніви  і щодо інших статей Конституції. Я не думаю, що

 ми   сьогодні   можемо   дозволити   собі   і  таку  розкіш,  як

 двозхпалатний   парламент.  Чи  потрібне  таке  розпорошення  на

 сьогодні   законодавчої   влади?  І  врешті  хай  виборці  також

 задумаються, що це -додаткові витрати з бюджету за їх рахунок, з

 їх  кишені.

      Йшлася  мова  і  про  те,  що  не підсилюється судова гілка

 владу.  Ну,  про  яку об'єктивність, незалежність, непідкупність

 може  іти  мова, коли члени Верховного Суду будуть призначатися.

 Взагалі  таке  враження,  що  і  суд, і прокуратура за проектом,

 даним...   Конституційною   комісією,  повинні  виконувати  роль

 хлопчисьок  і не більше.

      Я   пропоную:   відхилити   проект   Основного   закону  на

 доопрацювання  і винести на повторне 1-е читання. Ввести роботу,

 ввести,  Олександре  Олександровичу,  і до вас звертаюсь, роботу

 над   Конституцією   в   законне   русло.   Для   чого  створити

 узгоджувальну  комісію  на пропорційній основі, як і передбачено

 Регламентом, і затвердити на сесії.

      Дати народним депутатам висновки щодо відповідності проекту

 міжнародним   актам,   забезпечити    об'єктивність  висвітлення

 конституційного процесу в Укарїні на основі знову ж таки закону.

      Сьогодні  йде  гра  в  одні  ворота,  звучить  лише  "арії"

 захвалювання  проект  і "зірки" цієї естради отут звучали з цієї

 трибуни.  Хотіла  б сказати, що навіть до такого, вранці ви чули

 інформацію,   що   Верховна  Рада  України  відхилила,  заявила,

 прийняла  рішення рішення про неприйнятність Конституції. Звідки

 така  інформація, хто подає її в ефір сьогодні, хто зацікавлений

 в ній?

      Треба,  щоб  звучали  альтернативні  думки, тільки в такому

 випадку  ми  зможемо  вдосконалити   проект.

      Варто  ставити  питання  про  необхідність після п рийняття

 Конституції  дострокових  виборів  Верховної  Ради,  Президента,

 голів  Рад  всіх рівнів. Під нові повноваження повинні працювати

 нові  люди.

      Хочу  звернутись  до виборців. Дійсно, багато міфів звучить

 щодо   недержавної   позиції   лівих  сил.  Не  вірте  Зайцям  і

 Яворівським!  Перший  проект Конституції розробили комуністи. Ми

 його  запропонували  своє  бачення  розвитку  суспільства  нашої

 держави. І найкраще саме в нашому проекті передбачили воціальний

 захист  населення громадян   України.

      І не ми бігаємо до Президента, самовіддано дивлячись в очі,

 балагаючи    посад,    як   вчара   Чорновіл   заявив:   ми   не

 пропрезидентська   партія,  але  якщо  запропонуєте  посаду  -не

 відмовимся!

      Ми не спекулюємо вашою довірою, і звертаюсь до вас, шановні

 виборці,  не  дайте  себе ошукати демагогам-політикам, які зараз

 звучать  з  цієї  трибуни!

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Катерина  Семенівна,  спасибі.

      Слово має Оробець Юрій Миколайович, за нам Болдирєв.

 

       ОРОБЕЦЬ.

 

      Група  "Реформи",  місто Київ. Шановні колеги! Я постараюсь

 виступити інакше, як робили це доповідачі.

      Я   не   буду  називати  прізвища  попередніх  доповідачів,

 виривати   шматок  з  їхньої  доповіді,  і  влучно  коментувати,

 зриваючи  оплески,  як і не  наближають  нас  до  консенсусу.

      Я буду  говорити  про  суть.

      В  конституційному  процесі  зараз є дуже багато міфів.

      Ось  два  із  них  найбільш пополурних у цьому залі. Перший

 міф  -це  здійснюється за словами Володимира Вінниченка і Симона

 Петлюри.  "Нам  потрібна  соціалістична Україна або ніякої". Міф

 другий. "Нам потрібна президентська Україна або ніякої".

      Я  хочу  сказати,  що  розкол  залу  саме  на  ці полюси не

 приносить  ні злагоди, ні конструктивізму. І як показали останні

 3 тижні обговорення - це шлях у тупік.

      Аналізуючи  проект  Конституції, можна чітко бачити, що нам

 запропонована  жорстка  президентська  форма  правління.  І лише

 вводиться   елемент   посади  -Прем'єр-міністр,  який  чуть-чуть

 наближає до  президентсько-парламентської республики.

      Надзвичайно  слаба  судова  влада.  Місцеве  самоврядування

 надзвичайно   слабе,   а   Верховна   Рада   розбита   навпіл  -

 двопалатність.

      Можна  сильно  критикувати  цей проект і я саме так робив у

 своїх  попередніх  розмовах,  статтях, виступах. І ніхто мене не

 запідозрив  у  тому,  що  я активний стороник саме цього проекту

 Конституції.  Я  можу  лише  назвати, що тут не використані такі

 поняття,   як   права   людини.  Є  ограничення  навіть  свободи

 пересування.  28  стаття  з  огляду на моральність населення або

 стаття 109 і 104, які дають вищий гарант Конституції, можливість

 вчинити  понад  60  злочинів  пожиттєво.  Це все є елементи цієї

 Конституції.

      Але  мене  цікавить  інше:  з  якою  метою  ми  це говорим?

 Звичайно, я бачив доповіді, які доводять всю систему до абсурду.

 Але  абсурд  ніколи  не  був  конструктурвним.  І  в даний монет

 найважливіше: що робити далі?

      На  жаль,  в  засобах масової інформації робиться одна дуже

 погана  служба  конституційному  процесу.  Підміняється  питання

 розгляд  про  суть  проекту ромовами про те, що важливо прийняти

 Конституцію.  Так,  важливо прийняти. Але проблема в тому, що чи

 відповідає вона глобальним потребам нашого суспільства.

      Візьмемо  першу  проблему  -проблема  національної  безпеки

 України.  Говориться,  розпускається  черговий міф, що нам треба

 прийняти  срочно  до  виборів  в  Росії,  бо інакше, в принципі,

 Конституцію не можна буде. А я хочу сказати:"А невже Конституція

 потрібна  лише  нам  до  червня або у липні місяці, коли в Росії

 будуть  якісь  події?  А  що  буде  далі?"  Якщо  ми  маєм  таку

 неконтрольовану   виконавчу   гілку   влади  і  приходить  інший

 Президент,  який обирається голосами на Сході України, бо саме в

 семи  східних  областях  України  є  більше  половини  населення

 України. І якщо в своїй програмі, поступках він буде наслідувати

 Лукашенка,  то  яка буде гарантія націмональної безпеки України?

 Що за сім годин він здасть України так, як це зробиав Лукашенко?

 Скажіть,  будь  ласка,  саме  такий перерозподіл повноважень між

 гілками влади відповідає національній безпеці України? Ні!

      І  я  хочу поговорити про найважливіше в цьому проекті. Яке

 співвідношення   між   парламентською  і  президентською  формою

 правління?  П'ять років нашого існування дають нам певний досвід

 в цьому плані. Подивіться: перший Президент України був обраний,

 був   сильним   президентом.  Спочатку  мав  високий  рейтинг  в

 суспільстві,   але  він  обирався  Сходом  України.  Потім  його

 симпатії   перемістились  на  Захід  України,  потім  назад  він

 метнувся в центр і на тому був політичний кінець. Кінчилось тим,

 що  перший  президент  кінчив  так,  як  англійська  королева  -

 погодився  на  любі  призначення в Кабінеті Міністрів і на хвилі

 страйку  в  Донецьку  був  призначений один виконуючий обов'язки

 Прем'єр-міністра.

      Та   саму   інсторію  повторив  другий  президент  України.

 Подивіться,  раний  сходом України, потім симпатією користується

 на  заході України. І ще один виток коливання -і знов англійська

 королева. Чому?

      Це  відбувається  тому,  що  за президентом нема політичної

 партії,  як  є в цивілізованому суспільстві, яка би підтримувала

 по всій  території України.

      Я  хочу  сказати,  що ми маєм і інший досвід. Причому також

 дуже сумний. Коли нема більшості в нашому Парламенті. Коли існує

 ситуативна   більшість,  яка,  наприклад,  голосує  за  прем'єр-

 міністра Масола, а після того дружно подає у відставку і жодна з

 політичних  сил ніби-то не несе політичної відповідальності. Все

 голосування  таємне і   "взятки  гладкі".

      Я  хочу  сказати,  що  така  система  як одна, так і друга,

 приносить  до того, що всі заявляють, що всі заявляють, що ми не

 при  владі.  А  при  владі  відбувається  політич...  фінансово-

 політичні  клани  за регіональною ознакою, які виставляють своїх

 представників  і  по-суті вершать між собою і боряться за влади.

 Саме  інтереси  цих  фінансово-політичних  кланів  дуже  яскраво

 відображені  в даному проекті  Конституції.

      Так  ось,  нам  треба  дуже  продумати  про те, щоби проект

 Конституції   був  не  антипартійний.  Бо  стаття  32  забороняє

 діяльність   навіть  фракцій  у  національних  зборах,  тобно  у

 Верховній Раді України.

      Я  хочу  сказати,  що такого положення не має програми... в

 програмі  будь-якої  політичної партії. Треба бути відвертим, що

 даний  проект Конституції не відповідає жодній з програм програм

 політичних  партій  і  це  правда.  Який конструктивний вихід? Я

 належу   до   тих,   хто  вважає  що  треба  приймати  безумовно

 Конституцію  і  треьа  приймати  швидко  це,  не роздумуючи дуже

 сильно, але є інший момент, що поспіхом храму не збудуєшь.

      На   моє  глибоке  переконання  має  бути  в  нашій  країні

 розгорнута  широка система політичних дискусій, де беруть участь

 політичні   партії   і,   в  першу  чергу,  юристи,  які  будуть

 аналізувати  безпрестрасно  кожну  статтю Колнституції і в кінці

 кінців ми прийдемо до злагоди в цьому суспільстві.

      І  тепер  по  формі  прийняття  Конституції. Нам нав'язують

 думку,  що  треба  набрати  209  голосів і винести на венародний

 референдум  і  спроектувати  наш  розкол тут у Верховній Раді на

 політичну  карту  України. І для мене як для політика чітко ясно

 що той, хто зараз говорить про референдум, а це мається на увазі

 представникі  лівих,  які  зібрали  3  мільйона підписів, голоси

 лунають  за референдум Криму і голоси безвідповідальних діячив в

 Адміністрації Президента. Їх не цікавить єдність в Україні. Мені

 здається  що  саме зараз треба найти ту конструктивну більшість,

 яка  би  чітко  витягала  з цього проекту всі сковані гачки і ми

 прийшли до такого варіанту, за який би була переважна більшість.

 Якщо  трапиться нам таке, що ми не можем зібрати уже 300голосів,

 але  наближаємся до близько цього, то, я думаю, нам поможе народ

 все-таки найти злагоду в цьому залі.

      Одним  словом  я  прошу продовжити обговорення ту традицію,

 яку  започаткував,  а  саме  говорити  про  суть  проблеми  і не

 старатися підколювати своїх колег. Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі,  Юрій  Миколайович, і за пропозицію, і за

 слово. Має слово Болдирєв Юрій Олександрович. За ним - Кириченко.

     

      БОЛДИРЄВ Ю.О.

     

      Уважаемые    депутаты,   уважаемый   Председатель!   Другие

 государства  имели  возможность  строить  свои  системы  раньше,

 намного  раньше  нас:  200-300 лет назад. И тогда при том уровне

 связей,  при том уровне взаимовлияния государства на государство

 можно   было   допускать   к  строительству  поэтов,  писателей,

 мечтателей.

      К  сожалению, мы строим государственность в условиях, когда

 взаимозависимость  стран такова, что никто ничкому не прощает ни

 малейшей  ошибки.  И  поэтому,  поэтический подход, мечтательный

 подход - вот то, что бкет нас по голове, начиная с 1990 года.

      Государство   строится,   исходя   из  идеологии  поэтов  и

 отсидентов.  Это  ложная,  это  ложная  идеология. Люди, которые

 испытывали  очень  большое  давление  напротяжение  значительной

 части  своей  жизни,  давление  идеологическое,  как  поэты, или

 давление  физическое,  административное, как отсиденты, не могут

 сегодня  от  идеологии  мести перейти к идеологии свободы. И это

 главное, что мешает нам в государственном строительстве. Сегодня

 и  та, и другая сила стали составной частью поддержки строящейся

 в нашей стране олигархии. Агрессивно послушная меньшинство уже 6

 лет навязывает обществу свои принципы: месть вместо свободы.

      Что   я   имею   ввиду?  Прежде  всего,  коренным  вопросом

 государственного  строительства  является  вопрос  о  местном  и

 региональном  самоуправлении.  Мы  все  время говорим о том, что

 необходимо    использовать   все   возможности,   даваемые   нам

 вступлением  в Совет Европы. И в то же время (и сейчас, я думаю,

 уже  не  будет  возгласов  поддержки со стороны левых), и в тоже

 время  с  вашей  помощью,  левые,  они, правые задушили Крымскую

 Автономию. Это вы голосовали -я тщательно анализировал поименное

 голосование  по  Крыму  еще  в 1994 году... То есть мы все время

 исходим  из  того,  что Крым, Донбасс, другие пограничные арйоны

 (Закарпатье) - все хотят оттуда убежать от нас -кто-то на Запад,

 кто-то  в  Россию...  До  тех  пор, пока вот эта идеология будет

 водить  рукой законодателя, до тех пор, пока из этих соображений

 будет  писаться  Конституция,  мы  будем  создавать Конституцию,

 которую  никто  опять  же не будет выполнять на следующем витке.

 Нужно  дать,  нужно  дать  возможность  людям  стать  патриотами

 потому, что это выгодно, а не потому, что Рух там, "Державность"

 или   кто-то   еще   хочет   загнать  людей  в  светлое,  новое,

 патриотическое   будущее...   Нужно,  чтобы  выгодно  было  быть

 патриотами.  А  для этого нужно поставить ограничения по изкятию

 налогов  на  территории,  нужно поставить ограничения по изкятию

 налогов  у  городом.  И  тогда в этом случае юбудет выгодно этим

 территориям,  этим городам принадлежать Украине, и они никуда не

 будут дергаться. Вот в чем дело!

      А что мы видим в предлагаемом проекте? Мы видим консервацию

 существующей  ситуации,  когда  совершенно абсурдная бюджетная и

 налоговая  политика создает непрерывные конфликты между городами

 и областями, между областями и государством.

      За  6  лет,  за  последние  6  лет  та  реформа  местного и

 регионального  самоуправления,  которая будет проведена в случае

 принятия этого проекта, будет уже шестой! Напомню вам.

      1990  год. Есть советская система. Первые выборы 1990 года,

 и начинаются  реформы: сначала разделили - председатель Совета и

 председатель  исполкома -первая реформа. Затем соединили, потому

 что   это   оказалось  не  эфыфективно,  переизбрали  снова  эти

 должности совместили -вторая реформа.

      Третья  реформа:  предыдущему  Президенту  тоже  не хватало

 вертикали - сделали   администрации.

      Четвертая  реформа:  1994  год  -Всенародные  выборы прямым

 голосованием   избрали   мэров   и  губернаторов.  Пришел  новый

 Президент,  ему  опять  не  хватало  полномочий,  появилась  5-я

 реформа.  Снова  появились  администрации.

      Если  мы  сегодня  примем вот этот проект Конституции в том

 виде,  в  каком  он  написан,  это  будет 6-я реформа местного и

 регионального  управления за  6 лет.

      Какой  народ,  какая  страна в состоянии это выдержать? Я у

 вас  спрашиваю. Ну, есть еще такой  законодатель, есть еще такой

 Президент  в мире, я не разделяю здесь нас и его -мы все хороши.

 Есть  ли  еще  такие вожди у народа, которые б 6 реформ за 6 лет

 проводят  на  своем  народе?  Ну,  можно  это  допускть или нет?

 Давайте же остановимся наконец.

      Что же нужно? Нужно, чтобы областные руководители, будут ли

 они  называться  председателями  обласных  советов, будут ли они

 называться  губернаторами, может, будут называться гетьманами не

 знаю, но главное, чтобы у них были деньги, свои деньги, чтобы их

 деятельность  зависила,  завмисила  от  спроса.  Чтобы,  вот,  я

 недавно  ездил  в  Одессу,  разбирал  конфликт  между  городом и

 областью:  такой  же  конфликт  существует  между  Мариуполем  и

 Донецкой областью.

      Нужно,  чтобы,  если  местное  руководство  сумело  собрать

 дополнительные  налоги, чтобы им эти налоги не ставили в базк на

 следующий год и не снимали у них государственные налоги, которые

 им принадлежат на равных основаниях с остальными. В этом, именно

 в  этом  мехханизм  всей  вот  этой  колотнечи.  В  этом меанизм

 постоянного  конфликта, а не в том, что кто-то там хочет убежать

 в  Венгрию, кто-то хочет убежатьв Россию или там в Турцию.

      Когда  мы это поймем, у нас прекратятся политические стычки

 на  парламенте  между "національно свідомими" и коммунистами, и

 мы начнем    конструктивно  работать.

      Следующий  вопрос,  это  опять  вопрос  свободы, это вопрос

 языка.  Уважаемые  патриоты,  поймите,  вы не сделаете такими же

 патриотами,   как  вы,  русскоязычное  большинство  населения  в

 Украине.  Не  граждане  должны  говорить  на  голосувадсртвенном

 языке,  на державной мове, нет! А государство должно общаться со

 своими  гражданами  на  том  языке, на котором им удобно. Только

 этот  принцип  позволит  сделать  этих  людей  патриотами.

      Запомните  раз  и  на всегда: мы все патриоты не меньшие, а

 может быть, и большие, чем вы. Вы напрасно выдали справки только

 себе. Сделайте второй государственный язык, и вы увидите, что не

 будет основы для того, чтобы кто-то высказывал недовольство.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

       Паша,  помолчи,  Паша,  я тебя не  перебивал.

      значит,   до   тех  пор,  пока  вот  такое  давление  будет

 происходить,  мы  не  сможем  построить той самой цивилизованной

 системы, о которой мечтаем. Это та же самая болезнь -не свобода,

 а   месть,  понимаете?  Вот  раньше  Российская  империя  давила

 украинский  язык,  коммунистическая  империя  давила  украинский

 язык,  теперь мы пришли к власти, теперь мы будем давить русский

 язык.  Это  как  после  забастовки  1990  года  один  мужик  мне

 обкяснял,  что  мы должны делать: ну, вот, они пожили -теперь мы

 поживем.

      Вот  этот  принцип,  Паша, этот принцип не свобода, а снова

 месть. Да  разве  это  цивилизованный  путь  в Европу?

      Давайте  признаем  наконец,  что  если мы сделаем два языка

 равноправных -  мы  этим  только  укрпим  страну.

      Возле  Бельгии  есть  ограмная,  по  сравнению  с Бельгией,

 Франция.  И  франкоязычное  население Бельгии никогда в жизни не

 ставило    вопрос   об   отделении   от   остальной   территории

 присоединения  к  Франции,  потому  что они имеют свободу своего

 языка. Ну, когда мы все наконец поймем это.

       Еще  раз  повторяю,  для  тебя Паша повторяю, что единство

 страны,  динство  нации дает только свобода, а не создание новой

 тюрьмы народов.

      Вообщем,  уважаемые коллеги, такая Конституция, которая нам

 предложена, к сожалению, снова будет нарушаться. Потому что даже

 после  принятия  этой  Конституции снова кому-то будет нехватать

 полномочий.  Как  говорил  проффесор  Преображенский  в "Собачем

 сердце":  "Разруха  не  в экономике, разруха в головах".

      Давайте  преодолем прежде всего эту разруху. Давайте увидим

 друг  друга  в лицо, что мы все патриоты в равной мере, но мы по

 разному смотрим на процесс строительства. Давайте не подозревать

 друг друга, что мы держим за пазухой камень или дулю в кармане.

      Короче  говоря,  заканчиваю.  Выводы.  Если  мы  не  сумеем

 принять эту Конституцию необходимым конституционным большинством

 в этом зале и нам прийдется выносить ее на Референдум, мы должны

 вынести  не  тот  как  бы  окончательный  текст,  который  будет

 согласован  209 или может уже 210 голосами, о чем сказал коллега

 Оробец  передо  мной.  Мы  должны  вынести  текст и плюс к этому

 должны   вынести   вот  эти  два  принципиальнейших  вопроса  на

 Референдум.  И в зависимости от того, как проголосует население,

 промодифицировать уже саму Конституцию, вписав в нее вот эти два

 положении о региональном самоуправлении и о  языке.

      То есть я хочу подчеркнуть, если будет референдум, вопрос о

 языке  и  вопрос  о типе регионального и местного самоуправления

 должен  выносится  отдельными вопросами. Только в этом случае мы

 сумеем, мы семеем создать Конституцию, которая будет действовать

 долго и не явится новой очередной бумажкой. Спасибо.

     

      ГОЛОВА.  Я прошу всіх виступаючих дотримуватись регламенту.

      Будь ласка, Сергій Кириченко.

     

      КИРИЧЕНКО С.

     

      395 виборчий округ, місто Херсон, Сергій Кириченко.

      Шановний   Головуючий!   Шановні   народні   депутати!  Які

 б  суперечки і протистояння не були в цьому залі, усім нам варто

 не  забувати,  що  всі ми сидимол в одному човні. А переможців і

 переможений  в  ході і результаті конституційного процесу просто

 не може бути.

      В державі зростаюче безправ'я і зубожіння народу. Більшість

 людей  не  вірить  владі.  Зростаюча  корупція  поголовно в усіх

 установах і структурах органів влади і місцевого самоврядування.

 Незахищеність  людей  від  злочинців,  від  пограбування владою,

 засобом  трастів,  акціонерних компаній, надмірно надвисоких цін

 та  наднизьких  пенсій,  стипендій,  зарплат.  Ось ті об'єктивні

 факти,  показчики  правди,  які свідчать, що в Україні панує вже

 фактично антинародний режим.

      Яка  б  форма  правління не була в такій державі, вона буде

 приречена  якщо  не  на  швидкий  розвал,  то  на довготривалі і

 небезпечні  соціальні катаклізми, якщо не забезпечити громадянам

 реалізацію їх природніх прав і свобод.

      Першою  найвищою  посадовою  особою  в державі причетною до

 можливості  впливу  на  ці процеси виступає саме Президент, який

 сконцентрував  на  сьогодні  в  своїх  руках  надзвичайно великі

 повноваження.  Концентрацію і монополізацію влади він здійснював

 поступово   і  послідовно   від  етапу  періоду  декретування  в

 бутність   Прем'єр-міністром, через  Конституційний  договір  до

 проекту      Конституції,     в     якому     за     Презедентом

 закріплюються............   права   про  об'єм  котрих  міг   би

 помріяти диктатор будь-яких бананових країн.

      При   цьому  в  Україні  ще  дуже  динамічно  продовжується

 вторинний  період первісного накопичення капіталу. (...........)

 зводиться   до   стартових,  а  значить  феодальних  об'єм  прав

 громадян.

      Вкрай  небезпечним  є  позбавлення  в цьму проекті громадян

 України,  звичних  і  суттєвих для них прав і свобод. Наприклад,

 жінок  буде  позбавлено  рівності  прав  чоловіка і жінок; права

 надання  оплачуваних  відпусток та інших пільг вагітним жінкам і

 матерям;  права  на  скорочуваний  робочий день для матерів, які

 мають  малолітніх  дітей;  право  на  отримання  допомоги у разі

 народження   дитини;   право  багатодітних  сімей  на  пільги  і

 допомоги.  Зникло зобов'язання держави на одержання громадянином

 гарантованої  роботи, що робить право людини на працю примарним.

 Право   на   мізерну  подачку  у  вигляді  мінімального  розміру

 заробітної  плати.

      В  конституціях  же  цивілізованих країн діє принцип "рівна

 оплата за рівний труд".

      Статтею  40  проекту  позбавлено  наших  громадян  права на

 відпочинок,  бо  вже  буде  скасована,  передбачена  статтею  39

 конституційна норма, що робочий тиждень не перевищує 40 годин.

      Зникне право на скорочений робочий день для ряду професій і

 виробництв. Зникне скорочена тривалість роботи в нічний час.

      Зобов'язаний  попередити  про  різке  обмеження соціального

 захисту.  За  цим проектом людина у країні його не матиме в разі

 хвороби, так як це слово викинуте зі статті 41 Конституції.

      Якщо  після  введення  такого  проекту,  людина, не да бог,

 захворіє,  то  ні  карбованця за кожний день хвороби вона вже не

 отримає.  Хоча проценти стягування з людей виплат по соціальному

 страхуванню не зменшаться, а збережуться в існуючих розмірах.

      Це  означає,  що  стягувати  з усіх будуть так.. в таких же

 розмірах,  як  і  раніш,  але  отримувати  наприкінці усі будуть

 менше.

      Статтею  42  люди будуть позбавлені права на невисоку плату

 за  квартиру  і  комунальні послуги.

      А   тепер  увага  і  запам'ятайте,  громадяни  України,  що

 буквально   через   дуже   короткий   час   в   разі   прийняття

 пропрезидентського   проекту  Конституції  на  підприємствах,  в

 установах  і  організаціях  усі  списки  черговиків на отримання

 житла  будуть  зняті  і  викинуті. І в першу чергу -на державних

 підприємствах.

      Це  із-за того що слово забезпечується вилукинути із тексту

 статті  42  Конституції.  Поступово в більшості лікарень навпаки

 вивисять списки з розцінками різних видів медичних послуг.

      Зникла  в цьому проекті і право на техніку безпеки, держава

 вже   не  дбатиме  про  поліпшення  умов  і  охорону  праці.  Це

 означатиме,  щор  нові  хазяї  не  зобов'язані будуть створювати

 нормальні для людей умови праці.

      Зникла і заборона дитячої праці. Зник в проекті Конституції

 обов'язок   держави  на  безоплатність  усіх  видів  освіти,  на

 забезпечення  розвитку  заочної і вечірньої освіти. З прийняттям

 такої  Конституції,  яка  зараз закінчується обговоренням учні і

 студенти  будуть  позбавлені  державних  пенсій  і пільг, в тому

 числі  безоплатну видачу шкільних підручників. Люди вже не будут

 забезпечуватись загальнодоступністю на користування досягненнями

 культури.

      Безперечно,  я  тільки  перерахував  тільки  декотрі права,

 безперечно  за неписаними природними законами нашого суспільства

 повинно    заплатити    велику    жертовну   плату   за   минулі

 багатодесятелітні  історично-суспільні  експерименти і не минуче

 позбутись  багато  з  яких  із перелічених прав. Але щоб зразу і

 найважливішого,  то  це  забагата  плата коли, втративши шило не

 придбаєшь  мило.

      Висновок  і  оцінка  однозначні. Ця так звана Конституція в

 такому  вигляді  різко  погіршить життя людини, зробить її більш

 беззахисною.  Цей  проект  Конституції  небезпечен  тим,  що він

 навіть  немає  наміру  змінювати, реформувати на краще суспільні

 відносини,  структуру  і  повноваження  органів  влади  у  нашій

 державі. Все залишається як є на сьогодні і погіршується тим, що

 вже  не  третина,  а більша частина державної влади переходить в

 руки  Президента.  Тобто  без  реформування  суспільних відносин

 відбувається  лише арифметичний перерозподіл влади. Безперечно в

 Україні  повинен  бути  розподіл влади і позитивну роль може тут

 зробити  інститут  президентства, але ж такі вже природні закони

 що об'єм прав завжди рівнопропорційний об'єму обов'язків. Нажаль

 наш Президент не реалізує цей самий найнеобхідніший момент. Хоча

 б  в  ситуації  відмови  ним  як  гарантом захисту прав і свобод

 громадян підписати відповідний указ щодо захисту прав потерпілих

 вкладників  акціонерних  і  довірчих  товариств та відшкодування

 нанесених  їм  збитків.  І  тому,  це  питання на сьогодні ще не

 вирішено. Це борг на совісті Президента Кучми.

      Висновок з цього лише один: надконцентрація державної влади

 в  одних  руках  -це  загроза національній безпеці, національним

 інтересам України.

      Велику   небезпеку   для   демократії   представляє  заява,

 проголошена  Президентом  України  з цієї трибуни 2 квітня, коли

 він  висловив  своє  невдоволення  формуванню державної політики

 двома  гілками  влади  і  заявив, що державна політика повинна і

 буде формуватися одним органом державної влади і реалізовуватись

 усіма  її  гілками. Таким конституційно визначеним органом є, на

 погляд  нашого  Президента,  саме  і  тільки  Президент України.

 Відома  річ,  що  цього  допустити не можна, і цієї монополії не

 буде.

      Тенденція  до  погіршення  ситуації  в  державі  за  причин

 надконцентрації  державної  влади  в  руках  виконавчої гілки за

 рахунок  послаблення законодавчої стала вже очевидною. І тому цю

 проблему повинна вирішити саме нова Конституція України.

      Причиною  послаблення  Верховної Ради стало те, що держава,

 дійсно,  не добудована, немає всіх класичних атрибутів розподілу

 державної  влади поміж трьох влад. Не стільки політичний розклад

 сил  в  парламенті,  скільки  відсутність  Конституційного суду,

 дозволило  виконавчій владі зсередини через своїх людей і ззовні

 зруйнувати і послабити парламент.

      Завершується  ініційоване партією влади обговорення проекту

 Конституції,   який  всупереч  Конституційного  Договору  ще  не

 схвалений  сторонами.  Неправедним  шляхом,  шляхом  незаконного

 референдуму,  який планують оголосити указом Президента, не буде

 зроблено  доброї  справи.  А  фактично  може  бути  введено лише

 неототалітарний режим президентського правління.

      Громадяни  повинні  знати  те, що Президент не має права на

 організацію  і  проведення  референдуму,  бо  згідно статті 17 і

 статі   18   Конституційного   Договору  організація  проведення

 референдуму є виключною компетенцією Верховної Ради України.

      Хтось  хоче  позбавитись  народу руками власного ж народу -

 хочуть звести майже до нуля обов'язки держави перед людиною...

      Хотів  би  застерегти  деякі  наші  гарячі голови, котрі ще

 вчора виступали поборниками з тоталітарним режимом від небезпеки

 проведення   найскорішого  неправедного  референдуму  за  указом

 Президента,   мотивуючи  це  нібито  збереженням  і  укріпленням

 держави.  Власне,  на цьому факторі теж хочуть зіграти так звані

 "тонкі  равці"  від  політичних  інтриг.  То  не  забувайте,  що

 сьогодні   вас   використовують   як  необхідне  знаряддя  проти

 опонентів,   а   завтра,   після   досягнення  неправедної  мети

 відмовляться як від чогось відпрацьованого.

      Реальні  передумови  загрози  зникнення тої держави, яку ми

 вже  на  сьогодні  маємо,  слава  Богу,  відсутні, так як більша

 частина  державної  влади знаходиться в руках саме Президента. І

 тому  бутність  держави,  як  і  доля  людей,  їх  як заручників

 залежать  сьогодні  саме  від  його  поведінки.  Власне, з цього

 розрахунку  йде заборонена гра, коли заради тільки-но збереження

 держави ті, хто стоїть поруч з Президентом (одна хвилина лише!),

 і він саме хоче стягнути занадто високу плату з людей, порушивши

 баланс  рівноваги між громадянським суспільством, тобто народом,

 і державою як апаратом примусу. До держави завжди відносились як

 до  потенційного  зла,  на яке люди свідомо йдуть, зносячи за це

 велику  плату шляхом обмеження частково своїх прав заради якоїсь

 стабільності  і  встановлення  загальних  правил  гри серед усіх

 людей в даній державі.

      Тому  нам  іншого  шляху нема, як із запропонованих кількох

 проекті  Конституції  України  взяти  один  і  зробити  з  нього

 нормальний Основний Закон демократичної для держави.............

 закон.

      Політичний   реалізм   (я   закінчую!),   просто   мудрість

 підказують,  що  треба додержуватись якихось сталих правил гри і

 не   йти   на  ескалацію  напруження  і  загострення  політичної

 ситуації.

      Вже  довгий  час  (я  закінчую)  представники  11-ти груп і

 фракцій працюють над створенням нормальної Конституції, взявши в

 обробку  проект, поданий Конституційій комісії. Треба нам тільки

 цей   неформальний   процес  як  найшвидше  зробити  легітивним,

 принявши  Верховною  Радою  постанови  про  створення тимчасової

 спеціальної    комісії   за   пропорційним   представництвом   у

 доопрацюванні  Конституції.  А  ця  комісія вже візьме з текстів

 інших  поданих  проектів  те, що найцінніше і найважливіше. Одна

 секунда...  Та  об'єднає  наше  суспільство  шляхом узгодження і

 досягнення   політичного  компромісу  між  всіма  представленими

 політиснимисилами  в  парламенті та Президентом Украіни. Бо саме

 він  Президент,  побачивши плідну, згуртовану роботу в Верховній

 Раді,  коли ще з'явиться кінцевий документ, навряд чи зможе піти

 проти  волі народних представників і нав'язувати свої одноосібні

 правила. Головне для нас і для всього......

     

      ГОЛОВА. Я прошу,  Сергій Олександрович, ....

     

      КИРИЧЕНКО...  Щоб  в  цих  стінах було, значить, не було

 розладу   і   протистояння.   Дай   Боже,  нам  розуму,  щоб  ми

 порозумілися   і   благослови  нас  на  досягнення  доброї  мети

 Конституції  для  і заради  людей.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Я переконливо прошу всіх дотримуватися Регламенту.

 Ну,  не  можна  ж  так. Ви виступаєте 13, 5 хвилин замість 10. Я

 хочу запропонувати таке. Нагадати, по-перше, що о 15-й годині, о

 15-й  годині почнеться вечірнє засідання тут з  слухання проблем

 Чорнобильської...., пов'язанихх з Чорнобильською катастрофою. Це

 питання...  да...  І, ну, з 10-річчям Чорнобильської катастрофи.

 Це  питання  вирішене  голосуванням  на Верховній Раді завчасно,

 тому  визначатися відносно там того, що ми мов рориваємо питання

 розглядом, або що не має потреби. Це питання визначено Верховною

 Радою. Це перше.

      Дреге.   Вся   процедура  обговорення,  яка  іде  сьогодні,

 виступило  вже тільки сьогодні 14 чоловік. Тільки в обговоренні.

 Я не кажу вже про альтернативні проекти, свідчить про те, що нам

 доведеться визначатись з кількох важливих питань.

      Але  одне  не  викликає  ніяких  сумнів, що ми повинні мати

 тимчасову   спеціальну   комісію,  яку  потрібно  створювати  і,

 безперечно,   на   пропорційній   основі,   так,   як  визначено

 Регламентом,  і  легітивізувати  ту  роботу, котра розпочата вже

 представниками  груп   і  фракцій.

      тому  я  хотів  би, щоб ми завтра знали вже, що ми потрібні

 прийняти  рішення  з  цього  приводу,  бо далі після обговорення

 питання за процедурою, яка визначена Регламентом, ми рухатись не

 зможемо,  якщо  не  буде такої  комісії.

      Тому  далі відтягувати це і сперечатись або що, не можна. Я

 в  зв'язку  з  цим  просив би обмінятись думками голів фракцій і

 груп,  і,  очевидно, з цього приводу нам потрібно буде зібратись

 завтра  о  9  годині  ранку.

      тобто,  головам фракцій і груп, я прошу не забути, і завтра

 на  9  годину  ранку  в  цей  кабінет  зайти,  а  не в інший. Ви

 розумієте.

      Так, і дальше, відносно з пропозиціями щодо складу, прізвищ

 і  таке  інше.  О  14  годині кінофільм в кінозалі, те, про що я

 хговорив  раніше.  Обов'язково  візьміть  участь, дуже серьйозна

 підготовча  робота  проведена.

      Виставка теж на третьому поверсі, а о 15 годині тут в залі.

      До побачення. Вірніше, не до побачення, а до 15 години.