ЗАСІДАННЯ  П'ЯТДЕСЯТ  П'ЯТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  5  к в і т н я   1996  р о к у

                           10.00 година

 

      Веде  засідання  Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради

      України ТКАЧЕНКО О. М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Доброго   ранку,  шановні  народні  депутати,

 зарпошені,  працівники преси,радіо, телебачення! Доброго ранку,

 співвітчизники! Розпочинаємо засідання Верховної Ради. Депутатів

 прошу  зайняти  місця і приступаєм  до реєстрації.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Включіть,   будь   ласка,   систему.

      Зареєструвалось    325    депутатів.    Ранкове   засідання

 оголошується відкритим.

      Дозвольте  зачитати запити народних деутатів і прийняти їх.

 Надійшли такі  запити:

      Моцпана   Анатолія  Федоровича  до  Голови  Верховної  Ради

 України в зв'язку з відсутністю реагування Кабінету Міністрів на

 звернення  депутаів  стосовно контрактів по транспортуванню газу

 через  таріторію України та ціни для його споживачів в Україні в

 1996  році,

      групи   народних   депутатів..............,   Довганчин  та

 інших  -всього  14  чоловік до Прем'єр-міністру України стосовно

 невиконання  Закону  України  "Про державний бюджет на 1996 рік"

 щодо  відшкодування  коштів,  затрачених  сільськогосподарськими

 виробниками,  підприємств  на  будівництво  об'єктів  соціально-

 культурного призначення в 1995  році.

      Я ставлю  на голосування ці 2  запити.

 

      "За"-

      Рішення  приймається.

      В зв'язку з тим, шановні колеги, що вчора ми, як кажуть, на

 половині  розгляду  питання завершили вечірнє засідання, я хотів

 би, щоб  ми його  продовжили.

      Я  прошу  висвітити  всіх тих, хто записався по обговоренню

 даного  питання,  ті,  що  записались, я маю  на  увазі.

      Спасибі.

      Від комісії надається депутату Шаланському, будь ласка.

      Я  прошу,  заспокойтесь  і  працюємо.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.

 

      Шановний    Олександр    Миколайович,   шановні   депутати,

 радіослухачі!

        Сьогодні на розгляд сесії Верховної Ради винесено питання

 про  проект Закону "Про вивізне експортне мито н а живу худобу і

 сировину".

      Надзвичайно важливе питання на сьогоднішній день, поскільки

 за ним криється досить серьйозна ситуація у тваринницькій галузі

 агропромислового  комплексу  нашої  держави.

      Найперше,  я  хотів  би  привернути увагу вашу до того, які

 цілі  перед  собою  ставив  законопроект,  винесений  в Кабінеті

 Міністрів на розгляд Верховної Ради. Ну, щонайперше, статистичні

 дані  свідчать,  що  в  рік,  в частності за 1995 рік, поголов'я

 великої рогатої худоби і тваринництва в Україні зменшилось майже

 на    2  мільйона  голів.

      В  той  же  час проходить досить активна продажа на експорт

 живої худоби та шкіряної сировини із нашої держави.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,  нічого  не  чути  в  залі!

 Заспокойтеся,  будь ласка.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Логіка  запропонованого  проекту заключалась у

 тому,  щоб  припинити  спад  поголів'я  у  тваринницькій  галузі

 агропромислового  комплексу і припинити вивіз на експорт худоби.

 Але чи вирішує даний законопроект це питання?

      З  одного  боку, ввівши надзвичайно високі ставки вивізного

 експортного  мита  на  живу  худобу і шкірсировину, ми тим самим

 перекриваєм шляхи вивезення цієї сировини за кордон.

      З  іншого  боку,  ми  позбавляємо  наших  товаровиробників,

 конкретні    сільськогосподарські    підприємства,   феремерські

 господарства,  які  займаються  тваринництвом,  отримання  живих

 реальних коштів у день відправки поголів'я і шкіряної сировини.

      Тому  на нашій комісії це питання розглядалось 4 рази. Чому

 була така кропітка і досить довготривала робота нид цим, ніби на

 перший  погляд, не досить складним великим законом. Вся справа в

 тому, що окрім стримання, вивезення живої худоби необхідно якось

 реально  розв'язати  питання фінансування сільськогосподарського

 виробника, який вирощує твариницьку продукцію.

      Цей  закон  у  першому  варіанті  на  це  питання зовсім не

 відповідав.  Припинивши  вивіз  худоби ми втрачали єдине реальне

 джерело  отримання  живих  грошей  у  день,  коли проводиться ця

 торгова справа.

      Справа в тому, що із грудня місяця цей законопроект вітає у

 Верховній Раді, ніяк не можу дійти до розгляду. Нарешті сьогодні

 він   розглядається.   На   сьогоднішній   день,   якщо  візьмем

 статистику,  то  шкіряна  фабрики  наші  вітчизняні  завантажені

 роботою  всього  навсього  на  17  відсотків, тобто основна маса

 шкіряної  сировини  вивозиться  за  кордон  через  посередницькі

 структури.

      В  той  же  час,  жива  худоба  забирається  у господарств,

 везеться  за  кордон  по досить мізерним цінам. Ну, 65 центів за

 кілограм живої ваги - це майже нічого.

      Тому  необхідно  було розробити такий механізм, який би дав

 можливість   зберегти   поголів'я,   а   якщо  і  провести  його

 реалізацію,   то   отримати   реальні  нормальні  гроші,  які  б

 відповідали,  хоч  частково,  тим  затратам,  які  затрачені  на

 виробництво тваринницької продукції.

      Як же ж даний закон захищає вітчизняного товаровиробника, і

 що  найголовніше,  вітчизняного споживача цієї продукції: м'яса,

 молока  і  т. ін.? На ці питання законопроект в першому варіанті

 майже  не  відповідав,  оскільки  обмежувався  вивіз повністю за

 кордон  нашої  продукції, а вітчизняні переробні підприємства не

 виплачують кошти по півроку і більше.

      Тому  на  комісії  при розгляді цього законопроекту внесені

 серьйозні  зміни  і  поправки.  Ну,  найперше,  для того, щоб не

 втрачати  поголів'я  молодняка  великої  рогатої худоби, яке дає

 після   200   кілограм   досить   серьйозні  прирости  щодобові,

 пропонувалось  на  Комісії  Кабінету  Міністрів  вести поправки,

 довести  цю  реалізаційну вагу худоби до 350 кілограм.

      Поскільки  не  було погодженості із митним комітетом згідно

 стандартам  і  кодировці  тваринництва в нашій державі, розбивка

 йде  тільки  від  220  кілограм.

      Тому  в  ході  нашого  сьогоднішнього обговорення ми можемо

 визначитись: прийняти цю цифру не 220 кілограмів живої ваги, яка

 розділяє  молодняк  і готову худобу, а встановити її в межах 350

 кілограм  на сьогоднішній день, по моїй інформації, є погодження

 між Митним комітетом і Мінсільгоспродом на таку цифру.

      В  той  же  час  шкіряна  сировина, яка вивозиться з нашої

 держави,  знову  ж таки за безцінь через посередницькі структури

 не    дає    змоги   отримати   ні   державі,   ні   конкретному

 сільськогосподарському  товаровиробнику  реальних  коштів.  тому

 вводячи  ставки  виїздного  мита  досить  помірні  такі,  які  б

 виводили...   ну,   реалізіційну   ціну   на   рівень   світових

 конкурентноспроможний,   ми   встановлюєм   можливість  отримати

 надходження  до  бюджету  через  ставки  вивізного мита, а також

 ввівши   пункт,   що  у  першому  підпункті  пункт:  "Дозволдити

 сільськогоподарським  виробникам  юридичним  особам здійснюватви

 експорт  цих товарів без сплати вивізного експортного мита, крім

 молодняка   великої   рогатої  худоби,  що  є  товаром  всланого

 виробництва,    вкоючаючи    продукцію    особистих    підсобних

 господарств,  закуплену  в  громадян, що проживають на території

 сільськогосподарських   підприємств,  підтверджену  відповідними

 довідками  місцевих  органів  самоврядування".  Що  це дає нам у

 рельному житті?

      Найперше  -якщо  єсть  спеціалізоване  по виробництву м'яса

 великої рогатої худоби, воно має право, минуючи сплату вивізного

 екпортного  мати,  найти того клієнта, який може забрать у нього

 цього   худоби,  і,  не  сплачуючи  вивізного  екпортного  мита,

 отримати  реальну  ціну  за  вирощену  продукцію. Нижній мінімум

 встановлюється  індикативними  цінами. Кабінет Міністрів повинен

 розробити  згідно  законопроекту  шкалу  індикативних цін, які б

 давали  можливість  отримати  при  реалізації  нормальну ціну за

 здану худобу.

      На   сьогоднішній   день  всі  питання,  які  пов'язані  із

 реалізацією  живої  худоби, даний законопроект вирішує. В іншому

 плані,  в  іншому  плані, чи   ми зберігаєм на рівні виробництво

 тваринницької продукції? Ну цим законом і природою цього закону

 взагалі неможливо відрегулювати це питання, оскільки виробництво

 тваринницької  продукції  не залежить від експорту чи реалізації

 на м'ясокомбінатах.

      Скажіть   мені,   будь   ласка,  що  на  сьогоднішній  день

 Обухівський  м'ясокомбінат має партію тварин вагою 300 килограм,

 які   необхідно   терміново   реалізувати  сьогодні,  поскільки

 недостатня  база стримує утримання в належному стані молодняк до

 300  килограмів.  Що  в  першу  чергу необхідно реалізувати, щоб

 зберігти   поголів'я  і  наростити  виробництво?  Та  мабуть  то

 поголів'я,   яке   досягло   300   килограмів.   Але  Дарницький

 м'яокомбінат  згіден  закупити  цю  худобу  по цінам, які навіть

 менше 65 центів за кілограм живої ваги. В той же час встановивши

 от   такі   норми,  які  пропонуються  законопроектом,  ми  даєм

 можливість   реалізувать  цю  худобу  за  індикативними  цінами,

 встановленими   на  рівні,  ну,  відповідно  до  ваги  категорій

 світових цін і отримати реальний нормальний прибуток.

      Тому   всі   питання,   які  виникають  із  виробництвом  і

 реалізацією м'яса на сьогодняшній день, цей законопроект вирішує

 в  іншому плані, на сьогодняшній день питання обмежує реалізації

 худоби на сьогодняшній день її нарущування, вирішити не можливо,

 оскільки  для  того,  щоб  наростити  виробництво  тваринницької

 продукції  згідно  цінам  і відрегулювати, реалізаційними цінами

 відрегулювати так, щоб виробництво було рентабельним. Оце єдиний

 критерій,  але  це  не  предмет цього закону, це предмет взагалі

 економічної   і  фінансової  політики  навколо  агропромислового

 комплексу  і  це питання повинно вирішуватись іншими законами. В

 даній  ситуації,  я пропонував би вам, шановні народні депутати,

 ще раз прислухатись до того, що я тут хочу пояснити і вникнути в

 ситуацію.  Якщо  на  сьогодняшній  день заборонити реалізацію за

 живі  гроші  тваринницької  продукції,  ми  тим  самим  на корню

 ліквідовуєм  таку  галузь  нашого  господарства як тваринництво,

 оскільки   півроку   не   заплачено   коштів   за  здану  худобу

 м'ясокомбінатам,   не   дають   жодної   можливості   не  те  що

 відроджувати  і  нарощувати  виробництво,  а  навіть  покрити ті

 зибтки, які сьогодні вже є.

      Ну,  і  накінець, я хотів би привернути вашу увагу до того,

 що,  не  встановивши  згідно  з цим законопроектом вивізні мита,

 ставки  вивізного  експортного  мита  на  шкіряну  сировину,  ми

 втрачаєм    реальний    потенціал   виробництва   продукції   із

 шкірсировини. Чому?

      Найперше.  Яку  шкіру  вивозять за кордон? Шкіра, яка знята

 механічним  способом на м'ясокомбінатах. Яке до цього відношення

 мають конкретні товаровиробники сільськогосподарської продукції,

 адже   вони   здають   худобу  на  м'ясокомбінат,  м'ясокомбінат

 реалізовує готову шкіру не назад господарству, а через тих самих

 посередників  у ту ж саму Турцію, у ту ж саму Італію. Перекривши

 оцей  канал  збуту  шкіряної  сировини, а це дуже просто зробить

 ввівши ставки вивізного мита на рівні світових цін, тим самим ми

 зменшуєм  можливість наживатись посередникам і іншим структурам,

 які  не  працюють в даній ситуації, а забирають тільки прибутки.

 Ми  даєм можливість нормально розпорядитись тією продукцією, яка

 в нас на сьогоднішній день вирощена.

      Тому я дуже просив би вас ще раз серйозно подумати над тим,

 як  голосувать,  і  встановити для себе сілдуючу істину: якщо ми

 відхиляємо  цей законопроект, то ми повертаєм нашу торгівлю у ті

 рамки, в яких вона сьогодні працює. А сьогодні за безцінь, за 65

 центів,  вивозиться  все, що в нас вироблено таким тяжким, такою

 тяжкою працею.

      Дякую вам за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.    Анатолій    Миколайович...    До    Анатолія

 Миколайовича будуть запитання?

      Давайте,  5 хвилин. Запишіться, будь ласка. У нас сьогодні,

 шановні   колеги,   питань   багато,  я  просив  би  енергічніше

 розглядать їх.

      Цушко. Смірнов.

 

      ЦУШКО. Прошу передать слово Сокерчаку, 314-й.

 

      СОКЕРЧАК

 

      Дякую. Шановний Анатолій Миколайович!

      Я  знаю,  що  вчора  при доповіді було висказано про те, що

 комісія  зробила  надто  назькі  ставки митного збору на вивозку

 шкір-сировини   і  худоби.  Ви  сьогодні  зуміли  роз'яснити  цю

 ситуацію.  Я  хотів  би запитати вас таке: чи передбачає Кабінет

 Міністрів  у  разі  підняття  ставок,  а  таким  чином -заборону

 взагалі  вивозкі шкір-сировини і живої худоби, покращення роботи

 своїх  власних  підприємств? Чи плануються розрахунки своєчасні,

 тому  що,  ви  знаєте, що по року і по більше не розраховуються,

 таким  чином,  щоб  дати  можливість  колгоспу  самому вибрати і

 вибрати  кращі  умови,  а  не вивозити, значить, шкір-сировину і

 худобу за кордон?

      Дякую вам.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ  Я  зрозумів  ваше  запитання.  На робочій групі

 нашої  комісії,  коли  ми  запрошували  і  представників  легкої

 промисловості,  і  представників  Мінсільгосппроду  таке питання

 звучало,  ми задавали питання до цих відповідальних працівників:

 якщо  ми  введем  вивізне  експортнеь  мито  на тому рівні, який

 запропонував  Кабінет  Міністрів,  це покращіть ситуацію у нашій

 державі?  Відповіді  однозначної  не  надійшло,  поскільки таких

 розрахунків   не   проводилось...  поставлена  була  одна  ціль:

 заборонити  вивіз  і на цьому -як далі буде... Тому я вважаю, що

 наші   розроблені   (і  погоджені,  між  іншим,  і  з  Кабінетом

 Міністрів,  і  з  переробниками  оці  вивізні ставки експортного

 мита)   якраз   регулюють   ціни  на  такому  рівні,  коли  вони

 знаходяться  на  рівні  світових цін і дають можливість, якщо це

 буде  використана  посередницька  структура, отримати прибутки у

 бюджет у вигляді зборів, митних зборів.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Смірнов. Моцпан.

 

      СМІРНОВ

      61  виборчий округ.

      Анатолію Миколайовичу, я маю виступати з цього питання. І в

 цьому  контексті  мене  цікавить  чи підтверджуєте ви ось   такі

 факти,  які мною отримані.

      Наприклад,  чи  відповідає  дійснгості те, що в 1990 році в

 Україні  було  вироблено 17, 2 мільйонів одиниць шкіри, в 1996 -

 лише 6 мільйонів, зя ких 52 відсотки вивозяться за межи України?

      І  друге  питання.  Чи  має  рацію  Прем'єр-міністр України

 Марчук,  який  пропонує збільшити  в законі ...........?

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я  вам  вдячний  за запитання. Ну, на  перше

 питання  я  в  даний момент всю ситуацію, я не готую, у мене під

 собою...  під рукою немає статистичних дани, но оскільки...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Миколайович, я думаю, що ви це питання

 не занєте.....

 

      ШАЛАНСЬКИЙ....  Я  ж говорю, що не знаю... і я не готовий

 відповідать. А на друге питання....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.....  А  вид  себе?  я могу сказать, що, дійсно,

 щорічно  Україна продавала, а точніше, на переробку від 10 до 12

 мільйонів  великогї  рогатої  худоби і десь до 15 мільйонів шкір

 свинопоголів'я.  Ну,  там  овець і так далі. А це, що зараз така

 цифра,  то що зменшилось поголів'я -одне, а то, що друге -обліку

 немає, хто скупляє і продає його.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ. Ну, я друге запитання хотів би ва відповісти.

 350 кілограми, запропоновані у зверненні Євгеном Кириловичем, це

 абсолютно  правильна  цифра,  я її абсолютно підтримую, оскільки

 тільки   відсутність  каталогів  розбивки  по  групових  вигових

 категоріях  у  таможеному... у Митному комітеті, створило умови,

 коли ми  повинні були прийняти цифру 220.

      На   сьогоднішній   день  цифра  350  кілограм  живої  ваги

 погоджена і, я думаю, що ми можем залом це дєло підтримати....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Моцпан. Гаманюк.

 

      МОЦПАН.   146   Амвросіївський   виборчий  округ,  фракція

 соціалістів.

      Уважаемый  Анатолий  Николаевич,  у  меня  на рабочем столе

 депутата  3  проекта  постановы: Кабинета Министров, Комиссии по

 финансам   и  банковской деятельности и АПК.

     И  если  обкективно,  то  в каждом из этих трех предложенных

 законопроектов  есть  свой  сенс,  в  частности в законопроекте,

 предложенном Кабинетом Министров, и учитывая то, что лично писал

 Евгений  Кириллович Марчук в обращении к Председателю Верховного

 Совета,  называется  конкретная  цифра,  что  поимеет  держва от

 введения  этих  экспортных  пошлин  на вывоз скота и кожсырья. В

 частности  называетс  я  общая  цифра  порядка  14,  7 триллиона

 карбованцев поступления в бюджет.

      В  случае  принятия  Постановления  в  вашем  варианте,  вы

 просчитавали,  какие   здесь    будут  доходы      государства?

      Спасибо.

 

     ШАЛАНСЬКИЙ. Ну,  я вам  вдячний  за  запитання.

      Що  стосується  звержнення  Євгена  Кириловича Марчука, то,

 можливо,  воно  і  так,  там,      навєрно,  цифри, підтверджені

 розрахунками.

       На    наше   запитання   на   Комісії   до   представників

 Мінсільгоспроду,  конкретних розрахунків, які очікуються грошові

 надходження,  реальної відповіді не поступило, тому я не готовий

 вам  сказать.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Гаманюк  Леонід  Васильович.

 

      ГАМАНЮК.   Уважаемый   докладчик,   как   вы  относитесь  к

 предложению  о  направлении средств, полученных по предлагаемому

 закону  на  заинтересованного  сельхозпроизводителя, наращивание

 обкемов животноводческой продукции, реализацию на рынке Украины,

 льготное  кредитование  сельского  хозяйства  и  переработки как

 сезонных  отраслей.

 

      ШАЛАНСЬКИЙ.  Я вдячний вам з а запитання. Справа в тому, що

 це  питання  дуже  просто  вирішується, внісши вашу пропозицію у

 Постанову  "Про  введення  в  дію  закону",  де  вказати окремим

 пунктом,  що  кошти,  отримані  від  ввізного  екпортного  мита,

 направити  на     підтримання  товаровиробників.

      Я  думаю,  що  це в нашому залі може бути питання нормально

 вирішено.

      І ще, що я хотів би сказать на попереднє запитання Моцпана,

 справа  в  тому,  що  якщо  ми  відхилимо цей законопроект, який

 вноситься комісією з питань фінансової і банківської діяльності,

 то ми  залишаємо  той  механізм ,  який  діє   на  сьогодні.

      А  на  сьогодні, подивіться на Південь нашої держави, де на

 парамо,  теплоходи грузиться стільки твариницької продукції і за

 безцін,  що  це  не  можливо. Це необхідно упорядкувать, а закон

 упорядковує. Я дякую вам за запитання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, перед тим,

 як  надати слово від аграрної комісії, я хотів би попросити вас,

 щоб  ми одне зрозуміли, що ми сьогодні вперше за два роки роботи

 у  Верховній  Раді,  майже за два роки, розглядаєм питання, коли

 хочем оглянуться, а що ми натворили і що ми будем дальше робити,

 коли  дві галузі зразу розоряєм: виробника і переробщика. Вперше

 оглядаємся.  І  я  просив би з цих позицій підходить до розгляду

 питання.

      Будь  ласка,  Семенюк.  Вже  натворили  і  щоб не допустить

 більш те, що натворили робить.

 

      СЕМЕНЮК.

 

      159 виборчий округ,  депутат Семенюк.

      Шановні   колеги   народні  депутати,  представники  Уряду,

 представники засобів масової інформації.

      Перед початком виступу я хотіла б запитати саму себе і всіх

 вас  одне  питання.  Яке  має  значення  для товаровиробника, де

 реалізовувати продукцію в себе чи за кордоном?

      В  період,  коли  іде  ринок,  реалізовують товаровиробники

 продукцію  там, де більше платять. Ринок, звичайно, диктує своє.

 Коли  в  1983 році був взятий курс на так звану лібералізацію, а

 тим  більше, коли були виданні декрети Кабінету Міністрів в 1993

 року,  яки  мали  силу  закону,  де  звільналося від сплати пдв,

 акцизу,   всім   підприємствам,   які   мають  режим  іноземного

 інвестування.  Ви  пам'ятаєте як в цьому залі ми відміняли данну

 постанову.

      Що  данна  постанова  зробила.  В  результаті  на територію

 України   за  1994  рік  із  загального  обсягу  продукції,  яка

 завозилась,  90  відсотків  це  були продукти харчування. В 1995

 році  такий  процент  становив 81. Фактично в результаті повного

 безконтролю   зі   сторони   держави   було  створення  штучного

 конкурента для власного товаровиробника.

      Що   ж   завозилося?   Балики,  колбаси,  масла,   сметани,

 майонези -це все, що виробляється у нас на Україні. В результаті

 ього підприємства не могли реалізовувати свою продукцію. ТОму що

 продукція,  яка  завозилася  з-за кордону фактично була набагато

 нижчи в вартісній оцінці. І фактично підприємства стали забивати

 свої склади, не реалізовувати свою продукцію.

      Крім  того,  я  хотіла  би ще сказати і те, що в результаті

 лібералізації і безконтрольності впала і купівельна споможність,

 тому  що  населення  купувало  ту  продукцію,  яка була дешевша.

 Фактично,  створивши конкурента, розпочалося штрашне шельмування

 сільськогосподарських    ідприємств.    Звичайно,    колективним

 сільськогосподарським підприємствам та самим громадянам потрібно

 уло виходити  на відповідну якусь реакцію і виходити на ринок.

      ТОму  в  1994 році до нас хлинули ліванці, турки і всі інші

 фірми, підприємства і посередники, які почали вивозити масло від

 нас, живу худобу.

      Що  відбулося?  Відбулося  те,  що,  пустивши на свій ринок

 іноземні підприємства, які почали завозити товар третього сорту,

 ми   почали  вивозити  свій  якісний  товар  в  інші  країни.  В

 результаті  цього, звичайно, бізнесмени почали отримувати великі

 прибутки.  Коли  у  нас  вони  отримували по 43, по 45 центів за

 кілограм  живої  ваги,  в  Турції, Лівані вони продавали його за

 півтора  долара за один кілограм живої ваги. Я вже не говорю про

 ту шкіру, яка була якісну вивезена.

      Крім  того,  я  хотіла  би  сказати,  що сьогодні Комісія з

 питань  фінансів  і  банківської  діяльності  звичайно  пропонує

 компромісний        варіант:        дозволити       колективному

 сільськогосподарському підприємству,  до  речі, одному, вивозити

 без ліцензії. І давайте  ми подумає, як то буде?

      Скажіть  мені,  будь  ласка,  йдуть весняно-польові роботи,

 багато  тут  сидить  в  цьому  залі голів колгоспів. Скажіть, ви

 зпершу будете сіяти чи шукати ліцензію, яку потрібно підписати в

 Кабінеті  Міністрів  сімом  чоловікам,  чи  ви будете шукати для

 того,  щоб  загрузить корабель, потрібно хоча б 100 тисяч голів.

 Потрібно   й  знайти  трали,  які  вивозитимуть  скот.  Сьогодні

 потрібно  мати  припортову  зону,  де  можна  було  б  поставити

 відповідний   скот.   Сьогодні   потрібно  замовити  відповідний

 корабель,   який  би  відвозив.  По  відповідному  закону,  який

 пропонує   Комісія   Суслова   передбачається,   що   групування

 колективних  господарств  не  дозволяється,  іначе  вини  будуть

 платити виїздне мито.

      Що   ж   получається?  То  колективне  сільськогосподарське

 підприємство,  яке  схоче вивезти свій відповідно скот, порушить

 даний   закон.  Крім  того,  йому  іншого  нікуди  не  буде,  як

 звернутися    до    посередника,   а   посередником   є   тільки

 ліванець.

      Якщо  ж  він  сам схоче вивезти цей скот, ви знаєте про тей

 страшний  рекет,  який  зараз  є в Криму. Для того, щоб вивезти,

 рекетери  требують із одної голови відповідну суму коштів за те,

 що  ти  будеш вивозити. Для того, щоб всі ці баталії і всю цю...

 пройти  , відповідно  повинні  бути  кошти.

      Фактично  сьогодні,  даючи  колективному господарству право

 вивоза   на  шкіру,  постає  питання,  що  тільки  колгосп  буде

 звертатися  ліванця.

      Кому  ми  даєм  дорогу? Тільки  відповідно  ліванцю.

      Комісія  з  питань фінансів і банківської діяльності і наша

 комісія  декілька  раз  засідала,  але  все-таки ми відповідного

 компромісу  не  знайшли.  Крім того, що, шановні колеги -народні

 депутати, я хотіла б привернути вашу увагу до того часу, коли ми

 з  вами  в  цьому  сесійному  залі десятки раз аграрники ставили

 питання  про створення  фонду  підтримки  тваринництва.

      Кабінет  Міністрів  і  зокрема  і  Комісія вимагала, щоб це

 відповідно  додатковий  податок  для  того,  щоб  отримувати  чи

 створити  цей  фонд.

      Сьогодні  колективні  сільськогосподарські підприємства і в

 тому  ж  самому  числі  і  населення  при збитковості вирощувати

 відповідну  тваринницьку  продукцію  не  можуть  і  вони шукають

 відповідний  ринок збуту. Крім того, я б хотіла б сказати, що до

 цього  часу  видавалися 2 розпорядження Кабінету Міністрів, Указ

 Президента про індекативні ціни, але, як кажуть, і результат від

 нині  там. Тому комісія з питань АПК, земельних ресурсів про те,

 що сьогодні звичайно проблема і так стоїть в тому, що вивозиться

 наша  жива  худоба, колективні сільськогосподарські підприємства

 не  можеть  свою продукцію реалізовувати на м'ясокомбінати тому,

 що,   я  навіть  можу  привести  приклад  по  совму  округу,  де

 Бердичевський  м'ясокомбінат  отримуе,  реалізовує верніше, свою

 продукцію  у  колективне  господарство по 45 центів за кілограм,

 коли  Ліванці  дають  долар  за  кілограм. Відповідно колективні

 господарства вимушені шукати там, де є можливість.

      Тому   сьогодні  перед  тим,  як  приймати  закон  потрібно

 приймати  декілька  законів  в  пакеті,  зокрема,  це  закон про

 підтримку,  фінансову  підтримку тваринництва. Сьогодні потрібно

 або фінансова підтримка, або відповідна дотація.

      Крім  того,  я хотіла би ще сказати, що це не просто вимога

 аграрників,  за  повідомленням  комісії продовольчої Організації

 Об'єднаних   Націй   90   відсотків   країн  світу  усі  дотують

 тваринництво. Тому, я думаю, нам потрібно перед тим задуматися.

      Крім  того,  я хотіла би ще сказати, що сьогодні у вас всіх

 на  руках  є лист Євгена Кириловича Марчука про ту біду і про те

 звернення  по ввізному і вивізному миту. Давайте ми прочитаємо 4

 абзац,  в якому сказано, що ввізне мито на м'ясо, яке завозиться

 повинно ... становить 20 відсотків і ... відповідно конкурує.

      А  ми  ж вводим для свого товаровиробника 75. Тому я думаю,

 спочатку потрібно поставити питання про збільшення ввізного міта

 для тих товарів, які сьогодні вироб ляються на Україні і ту суму

 коштів,  яка  буде  надходити  від  всієї  операції направити на

 твариництво, а потім ставити питання про збільшення відповідного

 вивізного мита для нашої власної продукції.

      Крім того,  я хотіла би іще навести такий приклад.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валентина  Петрівна  виступає  від  комісії як

 співдоповідач, тому в неї часу трошки більше. Будь ласка.

 

      СЕМЕНЮК.  Крім  того,  я  хотіла  б поставити питання

 перед   шкірсировинниками,  зокрема  перед  підприємцями  легкої

 промисловості. Якщо взяти той аналіз, який сьогодні ми маємо, це

 150   підприємств   легкої   промисловості.   Це   в   основному

 підприємства,  які  працюють на спільних підприємствах з різними

 країнами  світу.  Якщо ви хочете відповідну шкірсировину, ставте

 питання, і ціну платіть таку, яка є сьогодні на світовому ринку.

 Якщо  ж  ми сьогодні поставимо обмеження, фактично, шкірсировина

 буде вивозитись з України за безцінь.

      Я  попрошу  все-таки  віднести  розгляд  цього  питання  на

 повторне  перше читання, дати комісії, трьом комісіям і Кабінету

 Міністрів   спочатку  прийняти  закон  про  підтримку  фінансову

 колективним  господарствам,  індивідуальному  сектору,  а  потім

 ставити  питання  про  те вивізне мито, яке сьогодні ставиться в

 законі.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Значить,   я  просив  би  вас,  ми  запитання

 Валентині  Петрівні не будем задавать, вони працюють там зараз з

 комісією  над  документом  по  особливостях  приватизації в АПК,

 потрібно   дещо   погодити.  Тому  ми  її  відпустимо.  А  зараз

 приступаєм до обговорення даного питання.

      Висвітіть,  будь  ласка,  ще раз всіх тих, хто записався. Я

 хотів би зразу обумовити, скільки ми часу відведем. 30 хвилин?

      Хто  за  те,  щоб 30 хвилин, я прошу проголосувати. Питання

 надто важливе.

 

      "за"

      Приймається. Глухівський, Моцпан.

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати  (депутат  Глухівський,  277-ий  Золочівський  виборчий

 округ, депутатська група "Державність")

      Ми сьогодні приступили до обговорення надзвичайно важливого

 закону,    який   призначений   врегулювати   одну   із   сторін

 зовнішньоекономічної   діяльності   нашої  держави.  Україна  як

 держава  має  торгувати з іншими державами і вивозити на експорт

 певні  товари, тому що це нам вигідно, тому що це дає можливість

 вторгувати  кошти,  за  рахунок яких ми можемо розвивати себе як

 державу  -нашу господарку. Але треба поставити питання, що ж нам

 вивозити  на експорт, чим торгувати? Можна торгувати матеріалом,

 сировиною,  а  можна  торгувати  готовими виробами... Промислово

 ррозвинуті  країни,  звичайно,  не вивозять сировину, а вивозять

 готові  вироби. А ми давайте подивимось, яка ситуація склалася у

 нас  -те,  що  торкається  живої  худоби  і  що торкається шкір-

 сировини.  Склалася  така  ситуація, що наш виробник не має куди

 подіти  своєї  продукції, немає куди подіти худоби і не має куди

 шкір-сировини, тому що склалася абсолютно занижена ціна, по якій

 він може здати. І немає законодавчо врегульованого моменту, а як

 має обмежуватися вивіз цієї продукції на експорт. І ось, прошу я

 вас,  яка  склалася  ситуація:  нині по наших районах розгулюють

 зарубіжні  комівояжери, заруюбіжні торговельники, які скуповують

 прямо  на корню нашу худобу і вивозять її на експорт. Причому по

 дуже  низьких  цінах  -1  долар  за  кілограм (із Лівану у моєму

 районі)!..

      Дальше  візьмімо  шкір-сировину -1, 4 долара за кілограм, в

 той час як в Італії вона коштує 2,2 долара за кілограм!..

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,... я вибачаюсь!.. Глухівський!

 Глухівський!..

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ...  Давайте  поставимо собі запитання: може, ми

 не здатні переробляти...

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилинку! Шановні колеги, ви чуєте, за що

 мова йде? От виступає Глухівський...?

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ...  Давайте  поставимо собі запитання: може, ми

 не здатні переробляти цю продукцію? ...

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  давайте ж... Драгомарецький! Ну, сядьте,

 поверніться, ну не чуть же... Ми всі ведем розмову і вболіваємо,

 тільки не хочем слухать те, за що виступають наші колеги!..

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ....  Задамо  собі  питання:  може, ми не здатні

 переробити  цієї  продукції?  Ба, ні ж! Я проаналізую ситуацію в

 нашій   області.   В  нашій  області  є  досить  потужний  завод

 "Світанок",  який  переробляє  шкірсировину.  Він зіоже сьогодні

 щороку  випускати  500  мільйонів квадраьних дециметрів шкіри. А

 скільки  ж  він  випускає? 38 мільйонів! Це є всього 8% від його

 потужності!.. Це є завод із сучасним обладнанням. Я побачив, яку

 гарну  шкіру він випускає, вона є на рівні світових зразкітв -не

 гірше від італійської! І ця шкіра сьогодні коштує по 5-8 доларів

 за  кілограм!..  Ви  подивіться, скільки ми втрачаємо... Замість

 того,  щоб завантажити наші заводи, дати працю нашим робітникам,

 які  сьогодні  в вимушеній відпустці, ми відпускаємо цю шкіру за

 рубіж це абсрлютно є не правомірно.

      Тому   я   вважаю,  що  ми  маємо  підтримати  сьогодн  цей

 законопроект,  але  я  хотів  би сказати, що ми маємо підтримати

 його  в  тому  варіанті, у якому запропонував Кабінет Міністрів,

 тому що Комісія з питань фінансів і банківської діяльності десь,

 помоєму, заназила трошки акценти.

      Мені  видається,  що  треба  би було абсолютно не допустити

 цього   абзацу,   який   запропонувала   комісія,  що  дозволити

 сільськогосподарським товаровиробникам вивозити цю продукцію без

 мита.  Адже,  вельмишановні  панове,  ясно,  що це лазівка, яокю

 будуть  користуватися  знову ж ті зарубіжні вояжери, вони завжди

 знають сільгосподарського товаровиробника, якому заплатять певну

 суму,  а  цей  за  певну  суму  купить  яку  завгодно  довідку у

 місцевого самоврядування  м будуть далі цю шкуру  вивозити.

      Я хочу  конкретні пропозиції зачитати  зараз....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі, спасибі...

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ....Я маю конкретні  пропозиції...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиції........

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ......  Я  ще  хвилину.  Отже,  ерше я пропоную

 вилучити     з     проекту    закону    абзац    щодо    дозволу

 сільськогосподарським   виробникам   вивозити   без   митно   цю

 продукцію.

      Друге.  Зкорегувати  ц  ифри в таблиці. Вивіз молодняка має

 бити суттєао скорочено і тому я пропоную збільшити ті цифри з 75

 відсотків  на  100  відсотків  і 1500 екю до 2000 екю. Поставити

 цифри і щодо худоби, яка  є більше  220 кілограмів.

      Щодо  шкіри,  відновити  ці цифри, які запропонував Кабінет

 Міністрів.

      Наступпне.  Я  пропоную,  щоб  кошти  від мита, які не були

 заплановані  бюджетом,  використати  цітльовим  призначенням.  А

 саме:

      а)   на  допомогу  підприємствам  легкої  промисловості  по

 переробці...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.............,  я  вас  прошу,  ви  ппередайте  в

 комісію... Ми їх  будем доопрацьовувать....

 

      ГЛУХІВСЬКИЙ....   на   утворення   мережі   в   переробних

 підприємств......  наддешевлення  взуття для дітей, які сьогодні

 надзвичайно    дорогі    і    на    розвиток    тваринництва   в

 сільськогосподарському секторі.

      Отже,  я  пропоную  підтримати цей законопроект у варіанті,

 який нам  подав Кабінет Міністрів.

      Дякую .

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я прошу, шановні колеги, дотримуватися

 режиму  Регламенту. Будь ласка, Моцпан. За ним чернявський. А то

 преамбулу  багато розсказують,  а потом по  отділу?  в кінці .

 

      МОЦПАН

 

      146 Амвросиевский избирательный округ, фракция социалистов.

      Бепартийный  коммунист.

      Уважаемый  Александр  Николаевич,  уважаемые коллеги! Очень

 риторический и правильный вопрос задал наш председатель сущий на

 данном  пленарном  заседании  -Александр  Николаевич Ткаченко: "

 Пришло время разобраться, а что же мы натворили за два последних

 года  в экономике, и в частности в сельском хозяйстве, конкретно

 в производстве  рподукции  животноводства".

      А  мы  натворили  то, что конкретно пишется в пояснительной

 записке   к   законопроекту  в  предложенном  варианте  Кабинета

 Министров.  Мы  только  лишь  за  1995  год  потери составили 32

 миллиона  долларов  от  беспошлинной,  безмытного вывоза скода и

 кожсырья.

      И  в  пояснительной записке прямо ставится вопрос, что если

 не будут введены экспортные пошлины на вывоз скота и кожсырья, в

 ближайшие 2-3 года Украина овобще останется без скота.

      Уважаемые  коллеги!  Как  известно,  група  из  34 народных

 депутатов  безоговорочно  в качестве меры стабилизации экономики

 выступает за введение монополии государства во внешней торговле.

 И в этом  как  раз конеь  зла.

      Вы можете, уважемые коллеги, представить себе ситуацию, что

 екий  глава западной фирмы, некий, скажем, Рокфеллер, приглашает

 своих  менеджеров  и  заявляет:  "Вы,  ребята,  производите, что

 хотите,  вы  торгуйте,  как  хотите".  Это  невозможно.  В нашей

 сегодняшней     экономической     ситуации     наше    уважаемое

 государство..............   -это   глава,   это  собственник,  а

 менеджеры   -  это  руководители о  хозяйств.

      Я  доверяю  мнению  Анатолия  Ивановича  Шаланского. Виктор

 Григорьевич Раенко -это опытные хозяйственники, порядочный люди.

      Но,   Александр  Николаевич,  вы  как  бывший  председатель

 Госагропрома знаете, что для большинства руководителей хозяйств,

 чтобы не  было  жульничества,  нужен  глаз   да  глаз.

      И   поэтому  я  считаю  предложение  Кабинета  Министров  о

 введении  экспортных  пошлин,  это  и  есть  шаг  в установлении

 государственной  монополии  на  внешню торговлю. Хотя и не самый

 важный, не  самый нужный.

      На  сегодняшний  день  я  считаю, что это предложение нужно

 принять с замечаниями обязательно Комиссии по АПК, и в частности

 выступление  Анатолия  Ивановича  Шаланского.

      Да,   дейстивтельно   здесь   есть   некоторые   нюансы.  В

 предложении   Комиссии  по  банкам  и  финансовой  деятельности,

 финансам   и  банковской  деятельности  экспортные  ставки  мыта

 пошлины   снижается,  что  повышает  соответсвенно  конкурентную

 способность  нашей  продукции. Но ставки, предложенные несколько

 выше  Кабинетом  Министров,  позволяют  нам  в  общей  сложности

 получить  в  бюджет  14,  7 триллиона карбованцев. Над всем этим

 надо одумать.

      И,  уважаемые  коллеги,  в  заключение.  Я прошу Александра

 Николаевича  за  нарушение  регламента  пункт  3. 3, статья 3. 3

 пункт  1...  Вчера  мы  все  с  вами получили Закон Украины "Про

 внесення  до  статті  23 Закону України "Про загальній військові

 обов'язки, військову службу"".

      Уважаемый Александр Николаевич, убидительно прошу вас после

 завершения  вопроса  данного  поставить  вопрос  о  включении  в

 повестку   дня   законопроекта,   предложенного  правительством,

 который   предусматривает  уже  с  весны  обратить  внимание  на

 пояснительную  записку:  скоращения срока службы до 18  месяцев,

 полутора лет.

      Значит,   военослужащий   Вооруженных   Сил,   Национальной

 Гвардии,  пограничных  войск,  внутренних войск уже весной будут

 мобилизованы.

      Давайте   преподнесем   все-таки  некоторую  радость  нашим

 родителям.  Я,  как  человек неверующий, считаю, что послезавтра

 Благовещенье, давайте сделаем благую весть.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірить все равно нада в що-небуть.

      Чернявський, Радченко.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

      Шановний  Олександре  Миколайович!  Шановні колеги! Шановні

 виборці!  Я зумисне звертаюсь до всіх вас по цьому питанню, тому

 що  давайте  вдумаємось  (я  приєднуюсь до тих слів, що тут були

 сказані)  до  чого  ми  прийшли.  Але гірше того, ми ще і дальше

 йдемо.  Візьміть статистичні дані за січень -лютий-березень цього

 року.  Ми  ще на 30 процентів зменшили виробництво тваринницької

 продукції,  і  справа  тут не тільки в вивозі, а справа й самому

 стані тваринництва на України.

      Я  повинен  вам  сказати,  що  крім того, що при заключенні

 колективного  договору, сьогодні керівників звинувачують у тому,

 що   вони   продовжують   утримувати  тваринницькі  галузі,  які

 приносять   господарствам   надзвичайний  збиток  і  нічим  його

 перекривати.

      Тому,   підтримуючи  свого  колегу  із  нашої  депутатської

 комісії Анатолія Івановича Шаланського про те, що треба приймати

 закон у першому читанні даний, але я повинен з усієї відвертістю

 сказати, що навіть прийняття цього Закону про введення вивізного

 мита  на  шкірсировину і тваринницьку продукцію або живу худобу,

 ми не вирішуєм питання.

      Ну,  по-перше, я вважаю, що в постанову треба запивсати, що

 кошти,  отримані в результаті отримання вивізного мита, потрібно

 направити  на  дотацію  тваринницької  продукції. Але, Олександр

 Миколайович,  якщо  ми  мовчки  будемо  спостерігати  за тим, що

 робиться  у державі, то я думаю, що і Верховна Рада не буде мати

 авторитету у народу, у людей, як і інші органи.

      Ну скажіть, хіба можна миритися з тим станом, що, по-перше,

 вивезли  худобу,  вивезли  84 проценти і знову ж по статистичних

 даних   за  1995   рік. 84 проценти.

      Коли   розглядали   це  питання,  я  запитував  заступника,

 здається  міністра  легкої    нашої промисловості...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. А такого міністра...  його   ліквідували.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.   Ну  (...........)  Значить,  ліквідували,  а

 ліквідували і  цю  галузь.

      Ви  ж дивіться що. Якщо ми будем дальше розглядати сьогодні

 про  Споживспілку.  Я  прошу  уважно.  Я  від  фракції, тому час

 добавте  мені.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Півхвилини.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Да. Якщо одним (...........) сировину знищили

 взуттєву   промисловість  України  і  в  результаті  споживча...

 Укрспоживспілка  наша,  або  коопспілка  виробляла близько 4 пар

 взуття  на жителя України, то за минулий рік -лише 18 мільйонів.

 Тобто, менше ну на 40 процентів населення по одній  парі.

      Тому  ви  не  знаєте,  що  недавно  було що мода в Італії -

 здається  без  носків  ходити  у  1996  році,  то  для  України,

 враховуючи цю обставину, напевне іншу моду треба придумувати.

       Друга,  Друга  обставина  цього. Ви ж дивіться: знищили цю

 галузь таким чином. А вівчарство менше третини залишилось. Якщоя

 в  попередньому виступі називав цифру, що де-то 36 чи більше, то

 сьогодні уже менше третини овець на Україні залишилось. І знову-

 хто  її знищив цю галузь? Завезли вовну оказується: там вивезли,

 а  тут  завезли.  І  дві  шкоди, так сказать, створили, знищивши

 знищуємо галузь всіма шляхами, тваринницьку галузь на Україні.

      Ну  у вас же Олександр Миколайович, знаєте, ви і я знаю, що

 вівчарство  і  інші галузі тваринництва наростити за рік за два,

 навіть за 10 -надзвичайно важко, або й неможливо. Куди ми з вами

 дивимось  у  цих питаннях?

      І  я  думаю, що самі заборонні заходи, ви знаєте приклади з

 нашої  країни, було вже багато випадків. Ми забороняли алкоголь,

 вирубали   в  зв'язку  з  цим  виноградники,  добилися  бажаного

 наслідку...  Не  траба мені когось тут про це говорити. Навпаки.

 Ми  зробили навіть гірше в цьому питанні. Тому заборонні заходи,

 їх  траба вживати, але я вважаю, жодна країна світу не маї свого

 власного   сільськогосподарського  виробництва  без  дотації.  Я

 вживаю інколи слово паритет цін, да, паритет цін, але і він може

 досягатися одним шляхом або матеріальні ресурси здешевлювати для

 товаровиробника,  або дотувати ту продукцію, яка він виробляє. Я

 вважею,  що  ці  заходи поряд із прийняттям, допустім, у першому

 читанні цього законопроекту, от, із послідуючими виправленнями і

 внесенням усіх зауважень потрібно паралельно приймати нам заходи

 по дотуванню тваринницікої галузі. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Радченко. Пронюк.

 

      РАДЧЕНКО

 

      442 Прилуцький виборчий округ.

      Шановний   Олександр  Миколайович,  шановні  колеги,  давши

 дозвіл   на   право  вивозу  живої  худоби  та  шкір,  сировини,

 стверджується   дійсний  факт  перетворення  держави  України  в

 державу  сировинного придатку сільськогосподарської продукції на

 світовому  ринку.  Раджу  Уряду замислитись над наслідками такої

 державної  політики.  Яка  держава  світу,  маючи  свій  власний

 виробничий потенціал, потужності якого використовуються на 25-30

 процентів,  при  пустому  внутрішньому  ринку  дозволить в такій

 ситуації  вивозить сировину без всяких обмежень. І це тоді, коли

 по наслідкам минулого року взуттєвими фабриками України

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  вибачаюсь,  я  вибачаюсь, я вибачаюсь, одну

 хвилину,  Вадим  Петрович, ну, вийдіть у зал, там поговоріть. Ну

 ви  ж не даєте виступаючим і мені чуть за що розмова йде, нам же

 прийдеться  рішення  якесь приймать. Чи таке, чи таке, чи те, що

 написали,  чи  нове  якесь.  Всі  проводять  наради в залі, будь

 ласка.

 

      РАДЧЕНКО.   І   це   тоді,   коли  виробничі  потужності  5

 кожевельних  заводів використовуються на 10-16 процентів. То деж

 візьметься  виробництво,  вироби  з  натуральної  шкіри?  То деж

 візьмуться  дешева  сировина  і  дешеві  товари?  Чи підрахували

 розробники  законопроекту  скільки  в державний бюджет додатково

 надійде платежів у вигляді експортного мита при вивозі з України

 живої худоби та шкір сировини?

      Чи  підрахували  розробники законопроекту, скільки втратить

 Державний  бюджет  і місцеві бюджети від вивозу основної робочої

 сировини  кожевенних  заводів,  м'ясокомбінатів,  молокозаводів,

 взуттєвих,  швейних  та шкіргалантерейних фабрик? Чи підрахували

 розробники  законопроекту, скільки ще скоротиться робочх місць і

 на  скільки  чоловік поповниться армія безробітних? Впевнена6 що

 такими даними ніхто не володіє.

      В    пояснювальній   записці   законопроекту   відчувається

 упереджене  хвилювання  розробників  з  приводу  того, що в разі

 встановлення  високих  ставок  вивізного  мита вартість вивізної

 сировини   сягне   вище  рівня  світових  цін,  що  призведе  до

 неконкурентоздатності  сільськогосподарської  сировини в Україні

 на зовнішньому ринку.

      Хочу заспокоїти патріотів України тим, що товари, вироблені

 знашої  дорогої сировини, шкіряні куртки, плащі, кожухи, пальта,

 сумки,  рукавищі  і  навіть  портмане, ремні і медичні препарати

 надійдуть   до   нас   на   Україну,  і  конкуренція  на  нашому

 внутрішньому  ринку  їм  не  загрожує.  Як  говориться в народі:

 "Нашим салом та по нашій шкірі".

      Поміркуєм разом, до чого це все призводить. Заполонивши наш

 внутрішній   ринок   імпортними   неліквідами   та  ширпотребом,

 вилучаються  з  обігу  гроші, що відповідають товарному покриттю

 власного   виробництва.   То   де  ж  візьмуться  обігові  кошти

 вітчизняного  виробника?  то  де  ж візьметься заробітна плата і

 робочі   місця?   То  де  ж  візьмуться  надходження  в  бюджет?

 Економіка  -живий організм, і розвивається в притаманній для неї

 закономірності. І основний закон економіки: гроші-товар-гроші, -

 а при здоровому глузді іншого не може бути. На сьогоднішній день

 цей  закон  не  працює.  Сьогодні  працює закон: гроші -гроші. І

 зосереджуються вони в торгашів та в банках, а ми все наголошуємо

 на тому, що потрібно націоналізувати банки. Та не банки потрібно

 націоналізувати,   а   дати  можливість  працювати  виробництву,

 сприяти  тому,  щоб  не  чекати іноземного інвестора, а залучати

 свого в особі банку і виробника сировини.

      Дивною     є     норма     законопроекту     про     дозвіл

 сільськогосподарським  товаровиробникам  здійснювати  без всяких

 обмежень   і   цільових   умовностей  експорт  живої  худоби  та

 шкірсировини  без  сплати  вивізного мита. Причому, як продукції

 власного   виробництва,   так  і  скупленої  у  населення,  крім

 молодняка.  Все  вірно  -виростимо на Україні, а потім готову до

 переробки  сировину вивеземо за її межі!.. Хто буде контролювати

 ці операції? Хто буде контролювати закупку живності у населдення

 місцевим  господарствам?  Індикативні  ціни,  можливо,  в  цьому

 випадку і спрацюють, але на яку кількість худоби -це вже питання

 з питань!

      Чи  не  спадає  вам на думку, шановні колеги, що введення в

 дію  такого закону і такої норми років черед 5 на Україні корову

 ви  пайовому господарстві при наших крутих керівниках занесуть в

 "Червону   книгу"   і   будуть  охороняти  законом  як  рідкісну

 тварину!..  Скажете: драматизую?! Ніскільки! Кожен з нас володіє

 по   своїх  виборчих  округах,  наскільки  за  останніх  3  роки

 скоротилось поголів'я ВРХ та свиней.

      З  усього  зазначеного  в  проекті платником вивізного мита

 являтимуться   комерційні   структури   в   разі  їх  офіційного

 здійснення  зовнішньоекономічних  операцій.  Всім іншим -"зелена

 вулиця" ! Скажіть, будь ласка,  хто виграє від цього закону?

      Депутатаська група "Незалежність", Комісія з питань бюджету

 пропонують  поданий  законопроект  відхилити!  На  повмістці дня

 стоїть  питання про чітке регулювання кількості вивозу з України

 живої   худоби   та   шкір-сировини,  визначивши  структуру,  що

 здійснюватиме  зовнішньоекономічну  операцію  при  експорті цієї

 продукції.  Поряд  з  цим  Міністерству  промисловості  потрібно

 негайно  зайнятись питанням організації вітчизняного виробництва

 товарів легкої та переробної промисловості. Вирішити питання про

 введення  исоких  ставок  в'їздного  мита на товари некритичного

 імпорту,  про  що  так  переконливо обіцяв уряд в своїй Програмі

 дій.   Господарем  на  внутрішньому  ринку  повинен  бути  свій,

 вітчизняний  виробник.  Пора і перепоріло задуматись над тим, що

 досить  розвозити,  розкрадати,  знищувати своє і жебракувати по

 чужим  країнам,  принижувати гідність народу України, виставляти

 його  як  безпомічну,  безталанну націю! У нас є всі можливості,

 щоб  задовольнити свої потреби, на перших -ствердження економіки

 України  по мінімуму. Бракує сьогодні оргнізованості, контролю і

 відповідальності!

      Шановні   колеги,   якщо  ви  сприйняли  мій  виступ  більш

 емоційним,  ніж  професійним -я ж задовольнюся. Якщо ви спримете

 як  застереження  від поспішних, незважених, незпрогнозованих по

 своїх  наслідках  дій,  як це було допущено при рпийнятті Закону

 "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби", наслідком якого

 є  той факт, що надходження в бюджет акцизу по цій групі товарів

 зменшилось  в  6  разів.

      Так  що  думайте,  виходячи  не  з  вузьких  інтересів, а з

 державних. І  в цьому  випадку   виграємо  ми  всі  разом.

      Дякую  за   увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пронюк,   Смірнов.

 

      ПРОНЮК.  Шанвоний  головуючий,  шановні  колеги!

      Ті  виступи,  які  ви  вже  прослухали, свідчать про те, що

 проект Закону, який пропонується, "Про вивізне експортне мито на

 живу   худобу   та   шкіряну   сировину",  давно  вже  мав  бути

 розглянутий.

      І  я  хотів  би  лише  зазначити,  що  ми  все ж таки маємо

 відчувати  свою  провину  не  тільки  в  тому,  що  ми запізніло

 розглядаємо,  бо  тут  є  і  провина Кабінету Міністрів, але і в

 тому,  що  ми  недостатньо  провадимо протекціоністську політику

 щодо  нашої економіки. Ми, власне, гальмуємо економічні процеси,

 і  не  сприяємо  в  потрібній мірі тому, щоб трансформувати нашу

 економіку  в ринкові  умови.

      Отже я закликаю вас до того, щоби наші закони, в тому числі

 і  цей, мали б взяти просто від свій як вираз протекціоністської

 політики    Верховної Ради   щодо    власної економіки.

      Тут  вже  наводили  факти  того страшного втановища, яке ми

 маємо. Я  хотів  би  навести   факт  із  свого  округу.

      У   1955   році   хутрофірма  "Тисмениця"  в  моєму  окрузі

 переробила лише 56 тисяч шкір овечих, а можливість на 200 тисяч.

 І  все  це  пов'язано  з тим, що Росія встановила високе вивізне

 мито  на шкірсировинуі тому закупівля її дуже дорого обходиться.

 Хутрофірма  не...  через  це  не  може виконати замовлення таких

 державних інституцій, як СБУ, МВС, Міноборони та інших.

      Тому,   я   пропрную,  щоби  наш  проект  закону,  який  ми

 розглядаємо,  взагалі  встановив  вивізне мито і скасував ввізне

 мито  на  шкіряну  сировину.  Ті проекти, які нам  пропонуються,

 вони  трохи  розбіжні  від  комісії,  Кабінету міністрів, тому я

 пропоную   підтримати,   як  тут  булол  сказано  нашим  колегою

 Глухівським,  проект Кабінету Міністрів прийняти в 1-му читанні,

 не  треба відкладати, в нас є можливість на 2-ге читання винести

 і  все  узгодити.

      Якщо  ми  відкладемо,  ми  тим  самим  загальмуємо приняття

 самого  закону.  тому  я пропоную прийняти в 1-му читанні і 2-го

 читання   доручити   всім   3-м  інституціям:  двом  комісіям  -

 банківської  і  фінансової  діяльності  і  з питань АПК, а також

 Кабінету  Міністрів  узгодити  і  подати  на  2-му  читанні  уже

 узгоджений  єдиний  проект.  Я  вважаю,  що саме таким шляхом ми

 можемо   сприяти  піднесенню  нашої  економіки в покращенні життя

 наших людей. А відкладати неможна, ми знову будемо.......

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Спасибі, спасибі. Смірнов, Мовчан.

 

      СМІРНОВ

 

      61  виборчий  округ, Вінничина.

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги депутати.

      Запропонованний проект закону викликає двоїсте ставлення. З

 одного  боку, фактом є те, тут підтверидили це, що в 1990 році в

 Україні  було  вироблено  17,  2  мільйонів  одининць  шкіри.  В

 минулому  1995  лише  близько 6 мільйонів. При чому 52 відсотка,

 більше  3 мільйонів одиниць вивезли за кордон. Фактом є і те, що

 значна із тих 48 відсотків, що лишилися в Україні кількість шкір

 скуплено   за   безцінь  в  наслідок  тотальної  приватизації  і

 капіталізації і вітчизняними рогами і копитами (............) на

 складах.  Бо  ціну,  яку  вони правлять, далеко не дурні, а ради

 давати  просто  не  хотять. І рага разом з копитами возлежать на

 протухлих шкірах, як собака на сіні.

      Фактом  є і те нарешті що за кордон протягом останього року

 практично   безконтрольно   було  вивезено  понад  60  відсотків

 поголів'я або в результаті діяльності, чи точніше самодіяльності

 певних  керівників, або в основному за натхненої участі 73 фірм,

 більшість яких звісно забугорна чи  то так заморська.

      Результатом всього цього, власне через те я івиступаю стало

 те,  що  в  Україні  фактисчно  зупинились  або  працюють  на 10

 відсотків можливостей робочого часу велика кількість підприємств

 легкої  промисловості.  Зокрема  ще 5-10 років тому знаменита на

 весь  колишній  Союз  Тручинська  взуттєва  фабрика.  А працюючи

 працівники  раз у раз відправляються в неоплачувані відпустки. І

 впевненно і швидко перетворюються на жебраків чи (............).

      Результатом  цього  всього  стало і досить легка можливість

 для  деяких  осіб за рахунок селян набити кішені доларами. Але з

 іншого   боку   фактом   є   і   те,   що   за   умов  цілковито

 наплювательського ставлення виконавчої влади до АПК, що неуникно

 випливає  з  курсу,  так  званних,  ринкових  реформ. Наприклад,

 цінові  ножиці  за  один кілограм живої ваги. Виробнику селянину

 стало  невигідно  реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку.

 Її  реалізують  інакше.  При  чому  чим далі іде цей процес, тим

 меньше  лишається  шансів  його зупинити. І мене не здивує, якщо

 невдовзі  України закуповуватиме згідно із внутрішніми рішеннями

 чиновників-підприємців,  як  сьогодні закуповує польське вугілля

 чи   австралійську   вовну,   у  нас  їх,  мабуть,  немає.  Буде

 закуповувати  ізраїльську  шкіру  чи  англійське  з  вірусом або

 арабське м'ясо.

      Тому  начеб-то  і  слід  прийняти  цей  закон  і тим більше

 зважити  на  зауваги Прем'єр-міністра для того, щоб хоча б якось

 зупинити  пограбування  УКраїни.  Але  для  цього треба створити

 нормальні  умови  для роботи....... АПК, а не допускати до того,

 що  селяни по року і більше не одуржують (закінчую) зарплатні. А

 м'ясокомбінати   по   півроку  і  більше  не  розраховуються  за

 продукцію.

      Риба чи в даному випадку, оскільки предмет розмови інакший,

 козе  або  бик гние з голови. Доку така голова буде вперто перти

 шляхом  реформ,  жодних  змін на краще не буде. Проте аби хоча б

 трохи  поліпшити ситуацію слід все-таки прийняти розумний закон,

 але  максимально жорсткий закн, запропонований таким не є. Через

 це я пропоную його відправити на доопрацювання.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Мовчан, за ним Кияк.

 

      МОВЧАН.

 

      Шановний  пане Головуючий! Шановні колеги! Складається таке

 враження,  що ми стали країною, не Україною, а Аргентиною, де на

 душу  населення  припадає  по  5-8  штук  рогатої  худоби.  І ми

 розглядаємо  цю  проблему,  як  нам  надлишків  позбутися  і  як

 забезпечити  ті експортні умови, про які так клопочеться Суслов.

 У   своїй   пояснювальній  записці  він  пише  про  ще  введення

 запропонованих ставок вивізного мита, фактично втановлює ціну на

 живу    худобу   шкіряну   вище   світової,   що   призведе   до

 неконкурентноздатності вітчизняної продукції на світовому ринку.

      Та  всі  ж  свідчать  про  те, всі, хто виступав про те, що

 скорочується,  скоротилося,  нема  вже  чого.  То  хіба  ж можна

 говорити  про  цю норму сьогодні. Якщо говорити відветрто, то ця

 ситуація  нагадує  колишню рубрику в газеті Літературній "Рога і

 копита".  А  сама  справа  набирає шкурного інтересу. Але хто, в

 такому   випадку,   ці  шкурні  інтереси  тут  отстоює?  Кабінет

 Міністрів  пропонує  один  варіант,  він  відхиляється.  Комісія

 пропонує зовсім інше. Мотивації абсурдні.

      Та  їй  богу  ж  ви  ж  подумайте про те, що сьогодні треба

 приймати  зовсім  інший  закон  -закон  про режим збереження. Як

 зупинити?  Як  забезпечити  те,  щоб не довезли, не вивезли? Всі

 називали  і 1 долар солона шкура коштувала скільки. Мотається по

 всій  Україні  агенти,  які  збирають. Та їй богу, ми залишимося

 тільки  з  рогами і копитами, якщо нічого не зробимо сьогодні. І

 тому  я абсолютно відкидаю ці пропозиції комісії і мотивації. За

 ними,  я  ще  раз  кажу, стоять шкурні інтереси. І парадоксально

 виглядає,   що   Верховна  Рада  замість  того,  щоб  підтримати

 ініціативу  Уряду  і  мотивації,  викладені  Євгеном Кириловичем

 Марчуком  у його записці на ім'я Олександра Олександровича, пише

 про  те,  що він... Що може дана редакція до чогось причениться?

 Може    призвести   до   серйозного   погіршення   продовольчого

 забезпечення   населення  м'ясом  і  м'ясопродуктами, а   легкої

 промисловості  -шкірсировиною. Знехтувано. То можливо шукати той

 механізм,  який  оптамально  працював  би  і  на виробника, і на

 промисловість, і на забезпечував би всі сторони. Як це знайти?

      Очевидно  тут  без  монополізації галузі не обійтися. У цій

 абсолютно  неконтрольованій  анархічній  ситуації  треба вживати

 тільки  надзвичайних  заходів.

      Олександре Миколайовичу, і я просив би, щоб ми не тільки на

 доопрацювання  -зміну  ідеології  цього  закону, підходи ніякими

 нормативами  ми  не врятуємо ситуацію, якщо не вдамося до якихсь

 жорстких  норм.  І моя пропозиція полягає в тому, щоб відкинути,

 прислухатися  до  Кабінету Міністрів, до мотивації і до всих тих

 слів, які були  виказані тут. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я   думаю,   що   ми  прислухаємся  до  вашої

 пропозиції. В  першу   чергу.

      Яблонський, будь ласка. Я вибачаюся.  Кияк.

      Але,  шановні  колеги,  давайте  ми порадимся. Ми час, який

 відвели,  проголосували  за його 30 хвилин, ми його практично на

 виступі  Кияка  завершили. У нас є Яблонський від Руху, Вінський

 від  соціалістичної  фракції і Гаманюк від Єдності. Є пропозиція

 цим трьом надать і на цьому завершити.

      Не заперечуєте? Спасибі, будь ласка, по 3 хвилини.

 

      КИЯК.

 

      Я   теж   від   групи   виступаю   (Тарас  Кияк,  Чернівці,

 "Державність").  Може  то  не  моя тема, може то взагалі не поле

 депутатської  діяльності,  але  така  вже  наша  доля, що мусимо

 виполювати  бур'ян  на всякому полі. Тому 2 місяці я подав на цю

 проблему  депутатський  запит  до  СБУ.  Через неврегульованість

 вивозу  великої  рогатої худоби із Чернівецької області. То інша

 історія  детективна  і повчальна. У відповіді СБУ підкреслюється

 вимушеність  таких  процесів  і  той  факт,  що  вивіз  худоби є

 стабільною статею для поступання валюти до України. Але проблема

 в  іншому,  як з вигодою для України, а не для окремих гендлярів

 врегулювати  цей  механізм. Звертаюся до проекту Кабміну, звідки

 ті  норми?  Я маю дещо інші дані, отриманмавши їх з Європи. Чому

 не  заборонено вивіз дійних корів? Країни, що себе поважають так

 не  поступають. Чому в постанові не враховано фактор відсутності

 відповідної  інфраструктури  і  торгівля в режимі господар-фірма

 знову  віддати ініціативу фірмі. так можна проголосити тендор із

 залученням  навіть  іноземних  фірм, але вибираємо найвигідніший

 варіант.

      Що маємо сьогодні? Юкрейнголдлізінг -так назвали в Україні,

 між   іншим,   фірму   цікаво.   Дочірні   фірми   Укрм'ясопром,

 Укрсільгосппродукт купують м'ясо за 150 тисяч купонів, включаючи

 ПДВ.  Отже  десь 650 доларів за тонну м'яса і то нетто. Вираж за

 тонну собі в кишеню 250-350 доларів, вже вичистили ряд областей.

 Я  вважаю,  що  правильним  є  шлях  проекту постанови, де треба

 застосувати  митну  доставку  мінімум  30  відсотків.  Добре, що

 орентуємося  на  норми  ГААТ  та  ЄЕС, але норма 1300 доларів за

 тонну  трехи  завищена,  наше  м'ясо другого і третього сорту не

 піде  вище  як  1200  доларів.  Тим  більше,  нині,  коли Європа

 жахається  через  невідому хворобу корів. До того ж, виходячи із

 норм та наших потреб, велика рогата худоба експортується лише не

 нижче  брутто  400 кілограмів, тобто нетто -360 кілограмів. Цієї

 норми немає. А це, водночас, стимулюватиме якість м'яса.

      При  тому,  слід врахувати ситуацію, коли франковаріант, як

 правило, на 250-300 менше за............ Це норма європейська. І

 в  Триєсті  кожні  2-3  місяці  переглядаються норми, але ножичі

 залишаються.

      От  же, повністю заборонити експорт худоби не можна. Процес

 треба врегулювати, делегувавши незалежні повноваження реєстрації

 також   Міністерству   зовнішньоекономічних  зв'язків,  а  також

 врахувати   фактор  незалежної  ветеринарної  експертизи.  Бо  я

 зустрівся  з  фактом, коли худобу вивозять без медичних довідок.

 Ганьба перед світом.

      Є  інші  питання.  Чому  на  мій запит не перевірено чотири

 порти?  А  проблема  є.  Взяти хоча би до уваги гру на кількості

 голів  та вазі. В минулому році вивезено десь близько 3% великої

 рогатої худоби.

      На  перший  погляд,  цифра невелика, але давайте порівняємо

 статцстику.  Кількість  рогатої  худоби  впала  на 20%, а м'яса,

 виробництво  з  неї,  -на  40%. Отже, вивозять чи вивезли значно

 більше, ніж 3%.

      Тут  є  ще  одна вагома причина. Якщо кількість поголів'я в

 колгоспах  різко  впала, то в приватних господарствах на Україні

 вона  подвоїлася.  Але  приватники не мають можливості здати оцю

 хцдобу,  тим  більше, що м'ясобойні купують на 20% нижче, ніє та

 розцінка для колгоспів.

      Я  від  групи.  Є  ще один довід того, що цілком забороняти

 продаж  худоби  не  можна.  Що  інше,  шановні колеги? Захистити

 молодняк,  особливо  той,  що до 160 кілограмів. Як? Ціною. В ЄС

 кілограм  телятини  -3-3,  5  долара за кілограм. Отже, ми маємо

 встановити іну 3-3, 5 тисячі доларів за тонну. Певні пом'якшення

 стосуються  другого  ступеня,  це немає в режимі проекту.

      Другий   ступінь  -це  є  160-300  кілограмів  -теж  удвічі

 дорожчий:  2,  5  -3 тисячі доларів. Але оскільки у нас самих не

 вистачає м'яса, то нам і цей вид треба регламентувати.

      Є  чимало  інших  пропозицій.  Я готовий передати всі папки

 документації,  напрпрацьованої з цього питання, до міністерства.

 Я  буду  вдячний,  якщо  хоча  би деякі принципи цього механізму

 будуть  застосовуватися.

      Якщо  вже  говорити  про  голосування, шановні колеги, десь

 ближче  до  істини,  котра  завше  посередині,  варіант  проекту

 Верховної  Ради.  Але  краще  діймо  по принципу "корполенто!" -

 "Поспішаймо   поволі!".   Жоден   проект   сьогодні   не   треба

 проголосувати  позитивно.  Синтезуймо  з  урахуванням зауважень,

 зробімо його доцільним.

      Дякую.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Яблонський від НРУ. І за ним Вінський

 від соціалістів.

 

      ЯБЛОНСЬКИЙ

      Шановний Олександре Миколайовичу, шановні колеги!

      Закон  складний  і  тому  не  випадково  він  виявив  різне

 бачення.

      Що   хотілося  б?  Щоб  ми  до  цього  закону  підійшли  не

 політично, не політизували закон, а підійшли лише на професійних

 вимогах, інакше ми не вирішимо цього важливого питання!

      Думок дуже багато. Потрібно із тих всіх думок, проголошених

 тут,  і  повних  (?)  проектах  виьрати те головне, що зіграє на

 користь  захисту  нашого  товаровиробника,  що  зіграє на захист

 нашої  економіки.  І  тільки з таких позицій можна вирішувати це

 питання!

      Тварини,   зрозуміло,   розводяться   для   того,   щоб  їх

 реалізувати  -і  тварин,  і  їхню продукуцію. І чим більше наших

 тварин, чим більше тваринницької продукції буде реалізуватися чи

 то  на  внутрішньому,  чи  то  на  зовнішньому ринку, тим більша

 користь  буде  економії  держави. Головне, щоб ця продукція була

 висококондеційна  і щоби ціна на цю продукцію була вигідна і для

 виробника,  і  для  держави.  І  лише  з  таких  підходів  можна

 підходити.  А  інакше -різні міркування: заборонити вивіз -та це

 смішно,  колеги, це непрофесійно! Раз ринок існує -ринок повинен

 функціонувати.  Але  потрібно,  щоб  цей  ринок  і  виробник був

 захищений.

      Нині  склалася  така  ситуація,  коли  в експорті продукції

 беруть  участь і товаровиробник, і посередник, і іноземні фірми.

 А чому так склалося? Тому, по-перше, що на (як в цій ремарці)...

 кажуть:  "Вчера  были раки большие, но по 5, а сегодня малые, но

 по  3".  Здаючи  на  м'сокомбінат  і їм через півроку може гроші

 заплатять  чи  ні,  тоді,  як цей іноземний фірмач чи посередник

 сьогодні платить,  але дешевше.

      І  ось, що лбюдині важливо? Чи маьи гроші хоч трошки менше,

 але  вже  сьогодні  чи можливо більше завтра? І от ппоали в таку

 складну  ситуацію.  Тому,  поряд  з цим потрібно відрегулювати і

 деякі  інші  питання.  Головне,  щоб мета нашого закону була -це

 захистити  нашого товаровиробника,  захистити нашу  економіку.

      І   друге,   щоби  ліквідувати  державний  рекет  на  вивіз

 продукції  на  експерт.  Бо,  на  жаль, цей рекет сформувався і,

 отже, він тут  відіграє немалу роль.

      Вивіз  худоби  як  можна  регулювати?  Вивіж  худоби  можна

 регулювати  вагою.  Якщо  вага нк менше 350-400 кілограми, тобто

 висока  кондиція,  і,  отже,  цим  кількість поголів'я, яке буде

 вивозитись,  буде  регулюватись.  Отже,  і вагою, і....... на цю

 продукцію. Це тільки такий професійний підход і може бути.

      Особливе  питання  відносно  шкіри. Ви дивіться, за минулий

 рік  вивезено  з  України 5, 9 мільйони шкіри. Тобто..... а.....

 маєм  12  мільйонів  рогатої худоби. Тобто практично в неї, якщо

 половина  худоби  забувається,  що  не  буває,  майже  вся шкіра

 вивозиться за кордони і вивозиться за безцін. Тут потрібно....(я

 від   фракції,   закінчую),  тут  потрібно  перейти  професійно,

 обмежити це і , отже, і ціною ,і жорсткими законами.

      І  отже,  я....  вважаю,  що  із  всіх  думок, які тут були

 висловлені,  із  всіх  проектів  законів, потрібно створити один

 проект закону, прийняти його, врахувавши ті доповнення. І друге,

 якось  прикро,  коли  готується проект закону і його автори один

 виступає  "за",  другий  виступає  "проти".  Ніхто ж не підганяв

 комісії   в  темпі  цей  закон  винести.  Виносьте  вже  готовий

 законопроект, щоб можна його було вдосконалювати, а не виступати

 з пропозиціями  від комісії відхилити. Оце моє зауваження.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я тільки 1-у ремарочку скажу. Нікому не кажіть

 у  голос,  що  350  кілограм -це кондиційний скот. Не надо цього

 говорить. Вінський,  за  ним  Гаманюк.

 

      ВІНСЬКИЙ. Шановні  колеги  народні  депутати!

      Ми,  соціалісти, попереджали і народ і Верховну Раду ще два

 роки  назад, що  ми  до  цього  розгляду  маємо  прийти.

      Ні,  ми в 1991 році році утворились, товариш Мовчан, чи пан

 Мовчан!  А ви до цього довели, пан Мовчан. Так, ви розвалили, ви

 голсоували за ліберальні реформи, ви голосували за лібералізацію

 цін, ви голосували за вільний вивіз, ви вивезли все з України, а

 тепер  виступає  Яблонський,  захищає  Україну! Це я як прелюдію

 хотів  сказати.  Просто  дивно в непорядоності депутатів, які до

 цього  довели,  а тепер, дєятелі, захищають Україну! Від кого ви

 захищаєте? А  тепер  сказав  би:   як  захищаєте?

       Да,  від  вас!

      Хто  сьогодні вносив пропозицію ввести мито на ж иву худобу

 і шкіру? Кабінет Міністрів, реформаторський Кабінет Міністрів.

      Кому  вигідно  сьогодні  на  збиткову  рподукцію в державі,

 подумайте,  тваринництво в Україні збиткове на 17%, де є розум -

 на збиткову продукцію пропонувати мито? Це значить знищити свого

 товаровиробника  повністю!

      І  той,  хто  виступає  за  те, щоб це мито ввести, повинен

 сказати відверто перед людьми, що це добити наше тваринництво до

 кінця.

      Далі. Хто виступав за те, щоб по ліберальних цінах вивозити

 за  границю  і  не  контролювати ціну? Реформатори. І ми вивезли

 задаром, забезцінь, і сьогодні не маємо чим годувати людей.

      Але   другий  парадокс,  знову  ж  таки,  який  реформатори

 створили:  сьогодні в нас в 2 рази менше м'яса в державі, а люди

 в чергах не стоять, як кажуть наші реформатори. А чого ж люди не

 стоять  в  чергах? М'ясо вільно є в магазинах. Чому його нема? А

 тому  що  в  людей  немає  грошей,  немає  зарплати, немає за що

 купити. То  хто   це  зробив,  звідки  воно взялось?

      Я  хотів  би  сказати,  що  ця невеличка, вроді би локальна

 проблема,  яку ми розглядаємо, це пряме породження сьогоднішньої

 злочинної системи, направленної на знищення України, її народу і

 найперше   на   знищення   агропромислового   комплексу.   І  це

 цілонаправлена лінія.

       І  те,  що  воно  сьогодні  внесено  у  Верховну  Раду, це

 означає, що коли на Заході побачили, що ми вивозимо дешеве м'ясо

 і   задавимо  західний  ринок,  знищемо  їхніх  фермерів  своїми

 дешевими   цінами,   поступила   команда  запретить  вивоз,  щоб

 захистити своїх.  І наші дехто зараз це будуть робити.

      Тому виклад цієї ситуації тільки у слідуючому полягає. Ми з

 вами   зобов'язанні  переглянути  координальним  чином  державну

 політику  у  нашій  державі,  відмінити  ліберальні  реформи  по

 відношенню  о  агропромислового  комплексу,  ввести захист свого

 товаровиробника,  відновити  нашу  легку  промисловість,  яку ми

 свідомо  розвалили  і  розпродали.  І  тільки  тоді  можна  буде

 говорити про нормальне вирішення цієї проблеми.

      Я  переконанний, що ми повинні вивозити нашу продукцію, але

 вивозити по нормальній ціні, яка була б і для нас вигідною.

      Тому   3  пропозиції.  Закон  відхилити.  Заборонити  вивіз

 мало....   логової   худоби   уже  сьогодні  у  сесійному  залі.

 Заборонити  вивіз худоби і шкіри по ціні, яка нижче собівартості

 ціни,  плюс  25  процентів  рентабільності.  Сьогодні  це рішити

 питання  у  залі.  І  Кабінету Міністрів поручити розробити цілу

 систему,   комплекс  заходів  по  врятуванні  і  товаровиробника

 сільськогосподарського  і  переробної  промисловості,  і  легкої

 промисловості.  А не таким, знаєте, льогким ківком залишити все,

 як було.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Гаманюк   від   "Єдності"   і   Вітренко  від

 позафракційних. І на цьому завершуємо.

 

      ГАМАНЮК    Л.    Ю.   Гаманюк,   Днепровський   84   округ,

 Днепропетровская область, Группа "Єдність".

      Уважаемый   Александр   Александрович,  уважаемые  народные

 депутаты.

      В  сложившихся  условиях  закон  необходим. С предложенными

 ставками  вывозных пошлин можно согласиться. Однако, этот закон,

 по  нашему  мнению,  не  решит  проблем развития животноводства.

 Вывоз  за  пределы  Украины сырья -это не главная причина упадка

 животноводства,  а  следствии  политики  государства финансовой,

 налоговой, ценовой политики.

      Государство   всегда   стимулировало   трудоемкую   отрасль

 сельського  хозяйства  путем  установления  дотации  на  прирост

 обкема   производства,   улучшения   качества  сырья,  льготного

 кредитования   сезонной  отрасли  производства,  я  подчуркиваю,

 сезонной  отрасли.  Уменшив  дотации селу в 1994 году, полностью

 отменив их в 1995 году, резко снизилось поголовье в общественном

 секторе и поступление его на переработку в мясокомбинаты.

      Свободное   ценообразование   в   энергетике,  металлургии,

 машиностроении   привело   к   диспропорции  цен  между  ними  и

 продукцией  сельсткого хозяйства. Да еще и низкая покупательская

 спрособность населения и развал финансовой системы, переработки,

 неплатежи  торговли за продукцию.

      Кроме  того,  политика  ценообразования,  когда в стоимость

 продукции  включаетсяч огромная  доля  расходов,  независимых от

 работы   предприятий,   а   предусмотрена   декретами,  указами,

 постановлениями, нелогичен НДС в одинаковой ставке на продукты и

 предметы ежедневного спроса и длительного пользования -это очень

 завышает цену продукции и при низкой социальной защите населения

 сводит покупательский спрос к нулю.

      Сегодня  нам необходимо ответить на два вопроса. Какая цель

 принятия Закона?  Или  решить проблему животноводства и защитить

 своего   переработчика,  или  просто  пополнить  бюджет?  Считаю

 необходимым внести предложение о направлении средст полученых по

 предлагаемому закону  на заинтерованность сельгоспроизводителей,

 наращивание обкемов животноводческой продукции, реализацию ее на

 рынке   Украины,  льготное  кредитование  сельсько-хозяйственной

 переработки, как сезонных отраслей.

      По  вывозу  кожевенного  сырья.  Жаль, что никто сегодня не

 привел    цифры    сколько    его    пропадает    из-за    нашей

 безхозяйственности.  Считаем принятие Закона Украины о вывозимом

 експортном  таможенном  сборе  на живой скот и кожевенное сырье,

 внесенным    Кабинетом    Министров   своевременным   и   крайне

 необходимым.  Одновременно необходимо установить жесткие ввозные

 пошлины  на  мясопродукты,  особенно  вареные колбасные изделия,

 которые   заполонили   наш  рынок.  Это  позволит  предотвратить

 сокращение  количества  поголовья  скота в хозяйствах, увеличить

 обкемы поставок скотосырья на переработку.

      Считаю,  что доработаный проект закона с учетом замечаний и

 предложений,  высказаных  сегодня  и  в  порядке доработки после

 первого  чтения  можна  принимать.  Спасибо  за  внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко, будь ласка.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановні  колеги!  Саме  для  того,  щоб  проілюструвати які

 резерви  має Україна ще сьогодні, щоб забезпечувати свій бюджет,

 щоб  годувати  своє  населення,  щоб  працювали  люди,  я й була

 ініціатором  проведення в Верховній Раді виставок "Льон України"

 і  "Вовна  України".  І  чесно кажу -збиралася ще третю виставку

 зробити  по шкірсировині. Бо це той третій ресурс, який сьогодні

 майже  повністю  пограбований.  Але  я  думаю  так:  коли ми вже

 прийшли  до  того,  що  розглядаємо  питання,  можна виставку не

 робити.  Бо  всі, я думаю, в цьому залі переконані, що дійсно ми

 маємо  сьогодні  ще і худобу -хоч поголів'я її тільки за останні

 3 роки зменшилось наполовини ми маємо і технології її переробки,

 ми  маємо  і  сьогоднішній  наш  внутрішній  ринок,  який все це

 сприйме,  але  ми  не маємо законів, які б захищали сьогодні наш

 внутрішній   ринок  від   вивезення   шкірсировини.

      І  ось чому не можна сьогодні, розглядаючи проекти законів,

 погодитись  з  жодним:  а  ні  з Кабінетом Міністрів, а ні з тим

 більше  запропонованим комісією.

      Коли  комісія  і  ті,  хто  нібито захищає свого виробника,

 пропонують  зробити  виробнику таку пільгу, щоб забезпечити йому

 можливість   безмитного   вивезення   і  думають,  що  вони  цим

 підтримають  виробника,  то  треба ж трошки дальше прорахувати -

 кого     підтримують.     Сьогоднішніх     голів     колективних

 сільськогосподарських колективних підприємств, які дійсно лежать

 і вони думають, що вони втримаються ще місяць-два поки зовсім не

 вивезуть.   Підтримають   сьогодні  комерційних  структур,  коли

 безумовно  нагріють  сьогодні  цих  виробників,  але  наша легка

 промисловість буде і надалі лежати. І якщо сьогодні ще працюють,

 шкода  що  нема  колеги Мозера, він би розповів як яго фабрика в

 яких  умовах працює, але є і інші приклади, коли сьогодні є ще в

 Україні  єдине взуттєве підприємство Роменська взуттєва фабрика,

 яка не зменшила обсяги виробництва за всі ці роки, єдина, то хай

 би  її  директор  розповів де він шкіри бере. В Італії, в Польщі

 закуповує він гіршої якості аби якось виробляти продукцію.

      Тому,  мені  здається, ми повинні з вами закінчити сьогодні

 розгляд  питання  таким  рішенням,  не  просто  відкласти ці два

 проекти  закона,  а  ввести  сьогодні  мораторій на два тижні на

 вивезення  всієї  рогатої худоби, на вивезення шкіри і не тільки

 шкір  сировини,  але  і  напівфабрикатів бо їх пропускають через

 барабан  і  вивозять  ніби це вже не шкірсировина, але це шкіри,

 які  потрібні  сьогодні  для  виробництва.  На  два тижні ввести

 мораторій і за лва тижні запропонувати Кабінету Міністрів подати

 проект  закону  де  би  чітко  було вирішено хто буде регулювати

 вивезення   худоби   і  шкірсировини  з  України,  а  значить  і

 відповідати  перед  нами  за це, і за якими цінами, і які будуть

 мита  встановлені,  бо  це все потрібно терміново відрегулювати.

 Тільки  таким  чином  ми  захистимо  і свій ринок, і ми врятуємо

 бюджет,  бо  бюджетна  криза,  якщо  сьогодні не при'няти певних

 заходів  буде поглиблюватись і це буде криза не тільки бюджетна,

 це буде соціальна криза, це буде криза влади в Україні. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Я  думаю,  шановні  колеги,  що  ми

 достатньо  кваліфіковано підійшли до розгляду данного питання, і

 думаю,  що  за  і доповіддю, і співдоповіддю, за виступами за те

 питання,  яке  було  задано,  ми  всі  зрозуміли, що ми втрачаєм

 державну   безпеку  продовольчу  і  державну  безпеку  по  такій

 стратегічній сировині, як шкірсировина.

      Тому  ми  сьогодні  повинні  бідкатись не лише за те, чи ми

 коркурентноздатні,  чи  не  конкурентноздатні.  Це випадок, коли

 хата  горить,  а  ми  думаєм,  чи тікать, чи тушить цю хату. Нам

 сьогодні  потрібно  інший підхід. І тут дуже правильно і Мовчан,

 Яблонський,  Кияк, Вітренко, Вінський і інші вносили пропозиції.

 В  цій ситуації, в якій ми сьогодні оглянулись і проаналізували,

 побачили,  як  в  дзеркалі, ту згубну реформаторську політику по

 даній  галузі,  галузі не одній, виробників, чи то фермер, чи то

 колективне  чи  державне  підприємство.  Ми  тут побачили, що ми

 загубили чи губим до кінця взагалі ту галузь, як була козирною у

 агропромисловому  комплексі.  Це  тваринництво.  Ми виробляли, я

 хочу  нагадати,  півтонни молока на душу населення, ми виробляли

 78  кілограм  м'яса  на  душу  населення.  Сьогодні молока -270,

 м'яса - 38,5.

      За  кожсировину  тут  сказали і навели приклад. Ми, дійсно,

 давали  на  експорт  30%  кожсировини,  але 70-75 переробляли на

 власних  підприємствах.  А  ту,  що  вивозили,  -30,  це йшло на

 модернцізацію виробництва легкої промисловості, тому що сільське

 господарство  ніколи  монополістом  в даній галузі не було, було

 монополістом  Міністерство  легкої  промисловості.  І  держплан.

      Сьогодні  ми  повинні,  як  кажуть, з вами, мабуть, зробити

 один   висновок.  І  тут  Наталія  Михайлівна  правильно  внесла

 пропозицію.  Ми  повинні  відхилити  і  один,  і інший проект на

 доопрацювання в першому читанні, встановити мораторій мінімум на

 2  неділі,  тобто  заборонити любий екпорт і живої ваги, і шкір-

 сировини, відпрацювати цей документ і через 2 неділі повернутись

 до  його,  але  вже  зовсім  в іншому вигляді. Я думаю, що такий

 підхід  дасть  нам  можливість  за  ці  2 неділі і відпрацювати,

 створивши  вітчизняну систему експортно-імпортну в даній галузі,

 а  не давати можливість тим 70 різним організаціям, які сьогодні

 займаються,  в основному, і експортом, і імпортом. Тому через цю

 призму  ми  зможем  тоді  не  тільки  галузь  зберегти  і дальше

 нарощувати її потужність, ми тоді зможем наповнювати наш бюджет,

 і  саме  головне  -забезпечити  52  мільйони  населення  України

 продовольчими  фондами, забезпечити одягом -те, що виробляє дана

 галузь,  тому  що тут йде розмова не за велику рогату худобу, не

 свинопоголів'я  -тут  за вівцеполе, за коней, за все те живе, що

 виробляється  в  галузі сільського господарства. Тому я хотів би

 вас  просити, я думаю, що кожен має право на свою думку, і ми її

 вислухали,  але  я  просив  би  при  тому,  коли  ми перейдем до

 голосування,  щоб  ми  зважили  оці  пропозиції і прийняли вірне

 рішення. Спасибі.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будем ми ще дальше вести розмову по обговоренню?

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка,  заступник  міністра  сільського господарства,

 Пабот Олексій Володиморович.

 

      ПАБОТ В. О. Шановний Олександре Миколайовичу, високоповажні

 депутати Верховної Ради!

      Я - перший  заступник  міністра  сільського  господарства і

 продовольства    Мінсільгосппроду    України,    Пабот    Віктор

 Олексійович.

      Я  хотів  би  вас,  розраховуючи на те, що різна полярність

 думок при розгляді цього важливого питання, а так воно повинно і

 бути,  що істина завжди вирішується тоді, коли знаходиться тоді,

 коли іде жваве обговорення.

      Але  просити  вас  зважити,  по-перше,  відволікання  цього

 закону  приведе  до того, що вже буде не потрібно його приймать.

 Ситуація в тваринництві надзвичайно складна. Своєчасне прийняття

 цього закону дасть можливість в деякій мірі стабілізувати рівень

 тваринницьеої   продукції.   Тому   саме  варіант,  пропонований

 Кабінетом   Міністрів   України,   на  нашу  думку,  єсть  самий

 об'єктивний,  але  скорегувавши в ньому тільки перши пункти, там

 де вага  220 кілограмів, поставити не  менше 350.

      І  друге. Доповнити його, що з коштів, виручених із худоби,

 яка.......    експорт,   на   імпорт..........,   повернути   на

 тваринництво.

      Ви,  товариши, вдумайтеся в таку обстановку. Та худоба, яка

 вивозиться,   вона  державі  нічого  не  дає.  Ми  втрачаємо  на

 податках,   а   та  худоба,  яка  переробляється,  вона  іде  на

 споживання саме наших людей......... І всі податки, які ідуть із

 комбінатів, вони ідуть  саме на добробут  нашої країни.

      Спасибі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Натоює  голова  Комісії  фінансово-

 банківської  Суслов  Віктор  Іванович. Будь ласка, на заключному

 слові.

 

      СУСЛОВ В.І.

 

      Уважаемые народные депутаты, я буду выступать в основном по

 процедурным вопросам.

      Итак,  вам  роздана  таблица,  где  есть  два  предложенных

 проекта: в левой колонке -проект Кабинета Министров, так, как он

 подан,  с  полным  уважением  к праву законодательной инициативы

 Кабинета  Министров;  в  правой колонке -вариант, представленный

 Комиссией  по  вопросам  финансов  и  банковской  деятельности.

      Несмотря  на  всю  критику,  которая  здесь  звучала,  хочу

 обратить ваше внимание на то, что оба проекта имеют одну и ту же

 цель-  ограничение  вывоза  скота  и кожсырья.

      В   этих  проектах  есть  несколько  существенных  отличий,

 главным  образом, так сказать, идеологического характера. Проект

 Кабитента  Министров исходит из того, что все вывозится и должны

 быть  установлены  запретительные  пошлины  для  всех, но почему

 вывозится  -все  мы понимаем. Потому, что сельхозпроизводители с

 удовольствием  продавали  и скот и кожсырье внутри Украины, если

 бы у них покупали, по крайней мере, по приемлемым ценам.

      То  есть,  фактически,  проект  Кабинета Министров содержит

 скрытое  обвинение сельхозпроизводителей в непатриотизме, в том,

 что  они  не  желают  продавать по низким ценам либо отдавать за

 бесценок.

      Поэтому,   что   же  касается  проекта  Комиссии.  Комиссия

 полностью  согласилась  по  очень  высоким ставкам, предложенным

 Кабинетом  Министров  по  молодняку. Пусть  оно  так  и будет.

      Далее,  Комиссия предложила ввести освобождение от вывозных

 пошлин  сельхозпроизводителей, но обратите внимание на следующий

 тезис:  "Реалізація вказаної продукції проводиться за цінами, не

 нижчими індикативних, встановлених Кабінетом Міністрів".

        При   этом,   таким   образом,  Кабинет  Министров  может

 поставить  преграду  на пути вывоза за бесценок любой продукции.

 Никто  из  сельхозпроизводителей  не сможет вывезти ниже, чем по

 ценам      установленным.

      Далее.    В    варианте    Комиссии   есть   несогласие   с

 предоставлением  права  Кабинета Министров регулировать вывозные

 пошлины. И вот этот последний тезис, последний пункт из варианта

 Кабинета   Министров,   даже   если   пройдет  вариант  Кабинета

 Министров,  он,  с  нашей  точки  зрения,  не может быть принят.

 Потому  что  тогда  вообще  теряет  смысл  установления вывозных

 пошлин законом. Зачем устанавливать законом, если зватра Кабинет

 Министров  снова  их  может  понизить  или  принять любое другое

 решение либо снизить их до нуля.

      И  наконец я хотел бы сказать еще о следующем. Любой проект

 из  этих  должен быть сегодня принят. Если будут, как предлагали

 многие  здесь  выступавшие, отклонены оба проекта, а я повторяю,

 оба  нацелены  на ограничение вывоза, то сохранится существующая

 на  сегодня ситуация безпредела. Поэтому те, кто критиковали оба

 проекта и предлагали отклонить оба преследовали цель сохранинеия

 вот этого неконтролируемого вывоза скота.

      Поэтому  для  того,  чтобы  не  отттягивать  решение  этого

 вважнейшего  вопроса,  я  прелагаю  поставить  на голосование за

 основу  и  один  проект  и второй. А тот, который наберет больше

 голосов,  поставить  на голосование принять в первом чтении. Это

 позволит  с  учетом  предложений  депутатов его доработать. И на

 следующей  сессионной  неделе  принять  окончательно. Отклонение

 обоих    проектов,    я   повторяю,   сохраняет   ситуацию   без

 неконтролируемого вывоза.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні   колеги,   нам   потрібно,   дійсно,

 визначитись.  І  мені  здається,  що ми всіх вислухали з великою

 увагою.  І  в  цьому залі нема жодного того, хто б не був дійсно

 заклопотанний у той ситуації, яка складається чи  не відчував ту

 загрозу.

      У  нас  єсть  у  кожного  депутата  на  руках  два  проекти

 постанови   від   двох   комісій.   Один   проект   від  Комісії

 фінансовобанковської,   який   разом   з   Кабінетом   Міністрів

 підготували  і  другий  проект  із  Комісії  по агропромисловому

 комплексу. Третій проект, який внесли депутати при обговоренні -

 це  те,  що  направити... Я скажу, на руках немає, но ми можем в

 перерві доопрацювать і внести його.

      І  внесена  пропозиція  третя,  щоб призупинити дію, щоб не

 було  безконтрольності  за  що  тут  сказав Віктор Іванович дуже

 правильно,  на ці дві неділі на той мораторій, який ми, можливо,

 приймем при доопрацюванні проекту закону.

      Тому  давайте  ми опреділимося. Я думаю, що було б, мабуть,

 правильно  доручити  зараз  нашим  депутатам  з  агропромислової

 комісії   з   Комісії   фінансів  і  банківської  разом  з  тими

 пропозиціями,  які  внесли  тут.  А  від агропромислової комісії

 виступала  Валентина Петрівна і внесла пропозицію про відхилення

 і   направити   на  доопрацювання  в  другому  першому  читанні.

 Доопрацювати після перерви, а потім проголосуєм, зробивши із цих

 трьох  підходів,  а  точніше  з двох проектів, які є на руках, і

 третій  підхід,  який  запропонували,  зробити один і потім його

 проголосувати.   Десь   після   перерви.   Не   заперечуєте?  Не

 заперечуєте.  Спасибі.

      Я  просив  би, Володимир Олексійович Олексієнко, ви тут від

 агропромислової  комісії,  як  заступник  голови,  Суслов Віктор

 Іванович,   як  голова  комісії.  Єсть.  Будь  ласка,  запросіть

 Вітренко, Вінського, Мовчана,........... Яблонського, Кияка, хто

 вносив дійсно такі важливі пропозиції, будь ласка, доопрацюйте з

 двох-трьох  пунктів одни проект постанови, ми після перерви його

 розглянем.

      Я хотів би цю пропозицію поставить на голосування, і просив

 би підтримати, щоб різнополюсності у нас в цьому не було.

 Підтримуєте?  Погодились.

      Володимир  Олексійович... Володимир Кирилович, за вами і за

 Сусловим  збір і  підготовка.

      Шановні  колеги!  У  нас  слідуюче  питання, яке ми повинні

 розглянути, це про доповнення до Постанови Верховної Ради від...

 України від 2 квітни 1996 року "Про включення до порядку денного

 пленарних  засідань  Верховної  Ради  України питання про проект

 Конституції  України".

      Перед  його  розглядом  поступила  запит  депутатський  від

 фракцій.  Просять перед його розглядом взяти 15 хвилинну перерву

 для  погодження  і  потім  до  нього приступити.

      Тому  єсть така пропозиція: зараз у нас якраз без 15 хвилин

 12.  Зараз  зробити  на  ці  15  хвилин,  а точніше на 30 хвилин

 перерву і розпочнем роботу о 12. 15. Тобто, оцих півгодини.

      Оголошується  перерва  до  12.15.

                     П І С Л Я   П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу сідати і продовжуєм роботу.

      Анатолій Миколайович...

       Шановні  колеги,  я  прошу  зайняти свої місця, продовжуєм

 роботу сесії.  Чобіт, забирайте до себе туда  колег.

       Іван  Сергійович,  чи  Сергій Іванович, сідайте. Ну, що ми

 прогулюємся по залу?

      Шановні  колеги,  до  мене  як  до головуючого і заступника

 Голови  Верховної  Ради  поступило багато запитів, чому сьогодні

 Мороз  Олександр  Олександрович  не  присутній  на  сесії. Я вам

 повинен   сказать,  що  Олександр  Олександрович  вчора  ввечері

 захворів  і  його  госпіталізували. Зараз він лежить в Феофанії,

 стан  здоров'я  задовільний,  але  лежить  під  капельницею. А я

 думаю, що решту питань, там уже займаються лікарі.

      Комісія,   яку  ми  просили,  аграрна  комісія  на  чолі  з

 Олексієнком  і  Комісія фінансова-банківська, Суслов працювали в

 перериві  над  тими зауваженнями і пропозиціями, які висловлені,

 до  проектів,  які  внесені  на  розгляд  по  першому питанню. І

 прийшли  до  висновку,  що потрібно зараз напрацьований матеріал

 віддрукувати,  роздати всім депутатам в залі в тій редакції, яку

 вони  напрацювали,  і  потім  ми  десь в кінці приступим до його

 розгляду. А зараз переходим до слідуючого питання.

      Про  доповнення  постанови  Верховної  Ради  України  від 2

 квітня  1996  року  про  включення  до пордяку денного пленарних

 засідань  Верховної Ради питання про проект Конституції України.

 Так,  як у нас фракція комуністів, соціаліств просила перерву, я

 надаю слово від фракції Симоненку Петру Миколайовичу.

 

      СИМОНЕНКО П.М.

 

      Уважемые  народные  депутаты,  дорогие  наши  избиратели, я

 попросил   слово   для  того,  чтобы  проинформировать  народных

 депутатов,  в  связи  с  чем мы попросили перерыв, и какова наша

 позиция.

      Фракция Компатии и Соцпартии поручили мне сделать следующее

 заявление.  Из сообщений официальных средств массовой информации

 сегодня и других источников стало известно, что Президент собрал

 вчера  народных  депутатов,  все  еще  работающих  в  структурах

 исполнительной  власти, и поставил перед ними задачу: во что бы-

 то  ни стало, сколотить большинство в Верховном Совете и принять

 президентский  проект Конституции. Президент предупредил, что от

 решения  этого  вопроса  будет зависеть и их судьба в структурах

 власти.

      Там  же  некоторые  губернаторы  в  присутствии  Президента

 предложили  начать  процесс  по смещению Председателя Верховного

 Совета.  Это  вынуждает  нас  поставить вопрос о полномочиях тех

 народных   депутатов,   которые  обманули  своих  избирателей  и

 продолжают  работать в структурах исполнительной власти, то есть

 о  выполнении  требований  Закона  и  статьи 13 Конституционного

 Договора,  в которой сказано: народные депутаты Украины работают

 в  Верховном  Совете на постоянной основе. Они не могут сочетать

 депутатскую   деятельность   с  иной,  кроме  преподавательской,

 научной  и  иной  творческой  работы. Именно эти депутаты -Емец,

 Дурдинец,  Головатый,  Бутейко  и другие -особенно настаивали на

 том,  чтобы  Верховный  Совет работал а профессиональной основе,

 чтобы   последовательно   реализовывался  принцип  распределения

 властей.   Теперь   для   нас   стало  очевидным,  что  это  был

 сознательный  обман.  Произошло  нечто  обратное  -спланированно

 реализуется  глубокое  исполнительной власти в законодательную с

 целью подчинения ее интересам исполнительной власти. Фактическое

 подчинениет  Президенту прокуратуры и судебной власти. Постоянно

 сегодня   принимаются   пропытки  парализовать  законотворческую

 деятелньость  Верховного  Совета.  Делается  это  сегодня  уже с

 очевидной   целью   -дискредитировать  законодательный  орган  и

 отстранить  его от законотворческой деятельности. А делается это

 еще  и  с  целью  развязать  себе  руки  для  бесконтрольного  и

 безнаказанного  разграбления  народного  достояния  мафиозными и

 коррумпированными   структурами,   отвлечь  внимание  народа  от

 истинных   причин   развала   экономики,  обнищания  абсолютного

 большинства   трудящихся,   провала   навязанного  Международным

 валютным фондом экономического курса.

      Суть  в  этом,  дорогие избиратели, и для нас это очевидно.

 Власть  оказалась неспособной навести порядок в стране, подавить

 преступность,   пресечь  разбазаривание  государственной  казны,

 своевременной  выплаты заработной платы, пенсий, стипендий, хотя

 это было, пожалуй, самыми громкими обещаниями нашего Президента.

      Случайно ли это, что за почти 2 последних года ни по одному

 из  громких  дел,  о  которых было заявлено -ни по БЛАСКО, ни по

 печатанию   гривны,  ни  по  преступной  деятельности  трастовых

 компаний,  ни  по  тому,  куда  делось  900 миоллионов долларов,

 предназначенных для сельского хозяйства, ни по продаже детей, ни

 по  одному  этому  и  многим другим так и не состоялись судебные

 разбирательства,   которые   бы   дали   оценку   той  или  иной

 деятельности.

      Кому  не выгодно поставить точку в этих делах, я думаю, что

 ответ  здесь  пончтен.  Нас  возмутило  и то, что начали открыто

 оскорблять, заявляя, что, как "кухаркины дети", наше присутствие

 в  этом зале - это абсурдно.

      И  делается  это  тем  человеком,  которого  родила простая

 женщина.  Мы видим как идет запугивание, шантажирование и подкуп

 депутатов,   в   том   числе,   через   назначение   на   высшие

 государственные   посты   тех,  кто  особенно  угодничает  перед

 президентом.

      Через навешивание генеральских звезд тем, кто бесзастенчиво

 продает   государственные  секреты,  через подкупленные льготами

 Президента, кстати говоря, за народные деньги. средства массовой

 информации  дисориентируют общественное мнение, распространяется

 клевета  оппозиции, как коммунистов-социалистов, "левых" сил и в

 целом запугивается народ.

      Запугивает,  уважаемые  народные  депутаты,  кровью те, кто

 нагло  не  заявляет,  а уже сегодня предупреждает народ, что без

 кроволития они  не отдадут награбленное у народа добро.

      В   ппоследнее  время  особенно  активизировались  поппытки

 использовать   верховный   совет  для  удовлетворения  интересов

 обнаглевших просто  мафиозных и  курумпированных структур.

      Мы  считаем, что так дальше продолжаться не может. Нас наши

 избиратели  не   уполномачивали  быть  ширмой  для использования

 Верховного  совета  в  целях  усиления  власти  Президента и его

 окружения  стоящих,  и  это  уже очевидно на службе у финансовых

 воротил.

      Учитывая  изложенное,  мы требуем незамедлительно вернуть в

 повестке  дня впрос о прекращении полномочий народных депутатов,

 которые  нарушили  закон  и Конституционный договор и решить его

 так,  как  записано  в  законе и Конституционном договоре. И тем

 ссамым   создать  нормальные  условия  для  плодотворной  работы

 Верховного  Совета  и  рассмотреть  во вторник, 9-го числа перед

 Днем  Уряда.  Без  этого, мы считаем, невозможным наше участие в

 обсуждении  вопросов повестки дня.

      Благодарю за внимание.

      ШУМ У ЗАЛІ.

 

      ІЗ ЗАЛУ. Олександр Миколайович, я прошу слова....

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги.... Одну хвилиночку, ну, чого ти

 кричиш? Я  дам  слово.

      Я  ж  бачу,  в ж  мене  бачите,  я  вас  бачу.

      Шановні колеги, фракція одна і друга попросила перерву.

      Ми  дійсно,  з  вами  погодились,  цю перерву зробили на 15

 хвилин раньше,  і  півгодини  використали.

      Від  фракції  я  надав  слово,  зробили  заяву,  но в нас є

 планове  питання згідно  Регламенту.

      І  я думаю,  що  одне  до другого  воно  не  стосується.

      Зробили  заяву  -ну  і  хай  ця  заява  буде.  А ми давайте

 розглядать те питання, яке в порядку денному в нас. І давайте на

 цьому   і  зупинимось  зараз.

      У нас  є на  руказ  з вами  5  проектів.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      З  процедури,  будь ласка,  ВАдим  Петрович  Гетьман.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Я  рпошу  з  місця  не  шуміть.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

 

      ГЕТЬМАН.  Шановні народні депутати, я подавав проект, він у

 вас єсть на руках, з цього проекту я хочу сказати, і маю право.

      Шановні  народні  депутати, Всі ми за  останні дні...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги, ну, дайте, по-перше, депутату

 говорить.  Він  як ініціатор проекту він виступає. Ми роглядаємо

 регламентнне  питання.  І  давайте   вислухаємо.

      Будь ласка.

 

      ГЕТЬМАН.  Шановні  народні  депутати!  За  останні  дні  ми

 намагались  знайти  той крихітний компроміс, який би дав змогу в

 решті решт розпочати роботу над проектом нової Конституції.

      Часу  до  17  квітня,  тобто до дня винесення в зал проекту

 Конституції  залишилось  все  менше.

      Комусь дуже хочеться, щоб, не прийнявши жодного рішення, не

 створивши    спеціальну   комісію,   не   напрацювавщи   якогось

 альтернативного  проекту,  ми  отримали  на  17  квітня  варіант

 Конституційної комісії, дружньо його провалили з наслідками, які

 неважко передбачити. Розповсюдженним проектом за моїм підписом я

 теж  намагався наблизити точку зору, як лівих, так і правих, щоб

 врешті-решт процес розпочати.

      Що  ж  ми  отримали у відповідь. У відповідь ми отримали ще

 одни  проект  Голови  Верховної  Ради.  Слід  за ним ще декілька

 проектів,  де  наполегливо  проводиться лінія обійти погодження,

 іменно  погодження  з  Президентом. Те, що сьогодні було сказано

 шановним  товаришем Симоненко, я був на тій зустрічі в числі тих

 депутатів,  хоча не являюся членом якоїсь так сказать виконавчої

 влади,  відкидаю все те, що було сказано з цієї трибуни, тому що

 цього не було сказано.

      Більше  того,  було  сказано  одне,  що  він готовий іти на

 компроміс    відносно   проекту   Конституції,   однак   вимагає

 наполегливо погодження з ним того, що ми з вами тут напрацюємо.

      Тому  я  хотів би звернутися до вас з наступним, що все це,

 як  ви  бачите  веде  нас  в затяжний процес комфронтації різних

 гілок  влади, а звідси і неминучий референдум безальтернативний.

 Кому  не бажаючи знову влаштувати конкурс проектів, що ще більше

 ускладнює  голосування  і  розпорошує  сили,  не даєм можливості

 депутатам  зосередитися  на одному із проектів. Я відкликаю свій

 проект  із  того,  щоб  він був розглянутий. Пропоную це зробити

 всім іншим авторам проекту. І залишити один проект, який повинен

 тут ставитись на  голосування.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги.  Спасибі Вадим Петрович. Я ще

 раз  прошу  нас  до  злагоди і послідовної роботи. У вас єсть на

 руках  проект один, другий, третій... п'ять проектів. Єсть у вас

 на руках проект, який вніс Гетьман Вадим Петрович від фракції чи

 від  групи  фракцій...  Одну  хвилиночку.  Вадим  Петрович  вніс

 пропозицію,  ну  не  нада підказувать мені. Вніс пропозицію, щоб

 цей  проект  зняти.  Хоча,  я  вважаю,  що його можна було б при

 невеликому орегуванні прийняти і проголосувати за нього. Но якщо

 Вадим  Петрович  його  відкликав з погодженням своєї фракції, ми

 його знімаєм, питань немає.

      Ми  переходим  до  розгляду тих проектів, які у вас єсть на

 руках. Перший з них я зачитаю вам.

      Проект   вноситься   Головою   Верховної  Ради  Олександром

 Морозом.  Я  зачитую,  а потім ви задасте запитання, ми до нього

 перейдемо.

      ГОЛОС З ЗАЛУ.      Не чути.

      Ну він же його не відкликав. Ми його повинні розглянути.

      "Про  зміну  постанови  Верховної Ради України від 2 квітня

 1996  року  "Про включення до порядку денного пленарних засідань

 Верховної Ради України питання "Про проект Конституції України".

      Верховна Рада постановляє:

      Постанову  Верховної  Ради  від  2  квітня  1996  року  про

 включення  до  порядку денного пленарних засідань Верховної Ради

 України  питання  "Про  проект  Конституції"  викласти  в  такій

 редакції:

      1. Включити до порядку денного пленарних засідань Верховної

 Ради  України  на  17  квітня  1996  року  питання  "Про  проект

 Конституції України".

      2.  Визначити  Головною  комісією  по доопрацюванню проекту

 Конституції  тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України

 сформовану   відповідно до вимог глави 4. 6 Регламенту Верховної

 Ради з представників депутатських груп і фракцій на пропорційній

 основі  за  квотою,  не  менше  2-х  представників  від  групи і

 фракції.

      Президії   Верховної   Ради  України  забезпечити  розробку

 проекту   постанови   про   тимчасову   спеціальну   комісію  по

 опрацюванню  проекту  Конституції України та подати його разом з

 пропозиціями  депутатських груп і фракцій про персональний склад

 комісії  на затвердження Верховної Ради України до 6 квітня 1996

 року.

      3. Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України до

 13  квітня  1996  року  опрацювати  проект  Конституції  України

 відповідно до вимог глави 6. 4 та 6. 5 Регламенту Верховної Ради

 України  рекомундуючи  взяти  як  основний  для розгляду проект,

 внесений   Конституційною   комісією  разом  із  зауваженнями  і

 пропозиціями  членів Конституційної комісії 20 березня 1996 року

 та  подати  підготовлений проект народним депутатам до 15 квітня

 цього року.

      До  15  квітня  1996  року  направити опрацьований комісією

 проект  Конституції  України  Президенту  України для врахування

 його зауважень  і пропозицій.

      І  4. Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України

 внести  доопрацьований  проект  Конституції  України  на розгляд

 Верховної Ради України 17 квітня 1996 року.

      Єсть пропозиція прийняти  за основу.

      ШУМ В ЗАЛІ

      Ну  давайте  так.  Якщо  настоюють  поіменно,  я  ставлю на

 голосування.   Хто   за  те,  щоб...  Іван  Олександрович,  Іван

 Олександрович,   ну прийслухайтесь до  голови комісії.

      Я   ставлю  на  голосування.  Хто  за  те,  щоб  голосувати

 поіменно всі  внесені проекти.

      Я вже оголосив.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Я  ставлю  даний  проект,  внесений,  за  основу.  Голосуєм

 поіменно.   Я  прошу  голосувати.  Хто  як  визначиться  -справа

 кожного, але  в голосуванні прийняти участь.

 

      "За" -

 

      Не  набрав  голосів.  Значить,  проект вноситься на розгляд

 народним   депутатом  України  Юхимчуком  про  внесення  змін  і

 доповнень  до  постанови  Верховної Ради України від 2 квітня 96

 року   про   включення  до  порядку  денних  пленарних  засідань

 Верховної Ради України питання про проект Конституції України.

      Верховна Рада постановляє, я прошу до уваги, внести зміни і

 доповнення  до  постанови Верховної Ради України від 2 квітня 96

 року   про  включення  до  порядку  денного  пленарних  дасідань

 Верховної  Ради України питання про проект Конституції, виклавши

 її   в  такій  редакції.  Перше.  Включити  до  порядку  денного

 пленарних  засідань  Верховної Ради України на 17 квітня 96 року

 питання про проект Конституції України.

      Друге.  Визначити  головою  комісії  по проекту Конституції

 України  тимчасову  спеціальну комісію Верховної Ради України по

 опрацюванню  проекту Конституції України, сформованою відповідно

 до вимог глави 4. 6 регламенту з представників депутатських груп

 і  фракцій  на пропорційній основі за квотою по два представники

 від 25 народних депутатів України.

      І  третє. Президії Верховної Ради України внести на розгляд

 Верховної  Ради 9 квітня 96 року проект постанови Верховної Ради

 Укаїни про тимчасову спеціальну комісію, комісію про опрацюванню

 проекту  Конституіції  України  відповідно  до  вимог  частини 3

 статті 4.6.1 та статті 4.6.2 регламенту.

      Ставлю на голосування за основу, поіменне голосування.

 

      За -

 

      164. Третій проект. Я зачитаю, щоб ви зорієнтувалися.

      Вноситься    народними    депутатами   України   Юхимчуком,

 Сімоненком,   Сластьоном  і Чупахіним. Це Сімоненком  Валентином

 Костянтиновичем,  я маю на увазі.

      "Про  внесення..."  Я  прошу до уваги! "Про внесення змін і

 доповнень до постанови.." Текст тей самий.

      "Верховна  Рада  постановляє:  внести зміни і доповнення до

 Постанови  Верховної  Ради  України  від  2 квітня 1996 року про

 включення  до  порядку денного пленарних засідань Верховної Ради

 питання про проект Конституції, виклавши її в такій редакції". Я

 прошу до уваги!

      "1.   Включити   до   порядку  денного  пленарних  засідань

 Верховної  Ради  на  17  квітня  1996  року  питання  про проект

 Конституції України"

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я не зрозумів. А у вас було це від групи?

      Юхимчуку,  будь ласка, дайте слово.

 

      ЮХИМЧУК А.П.

 

      Шановні  колеги,  шановний  Олександр  Миколайович,  я хочу

 внести  поправку.  Даний  законопроект, дійсно, був опрацьований

 авторською   групою,   яка   доручила   внести   сьогодні  даний

 законопроект.  І перед тим, хоча ми вже проголосували про нього,

 я  хотів  би  звернути увагу, згідно Регламенту я маю право до 3

 хвилин, як співавтор даного законопроекту.

      Хотів  би звернутись, шановні колеги, як до лівих, так і до

 правих,  з тим, щоб ми все-таки сьогодні знайшли отой компроміс,

 про  який  говорив  Вадим  Петрович  Гетьман, і для того, щоб ми

 продовжували конституційний процес, ми повинні сьогодні створити

 тимчасову  комісію  з  тим,  щоб  нам  підготувала сьогодні весь

 законопроект до першого читання. І діяти надалі тільки в процесі

 Регламенту  нашого,  тому що є перше читання, і там кожний з нас

 як  суб'єкт законодавчої ініціативи має право висловлювати ту чи

 іншу   позицію   щодо   проекту   Конституції.   Проект.........

 розроблений.  Конституційна  комісія  провела велику роботу, і я

 думаю,  що  він,  дійсно, повинен бути врахований як основний. І

 тому ми повинні сьогодні до першого читання теж, кожний народний

 депутат,  внести  свої  певні пропозиції і приступити до першого

 читання в процедурі Регламенту нашого. Тому, я хотів би, шановні

 колеги,  з  тим,  щоб  ми знайшли себе кожний в цій процедурі, з

 тим,  щоб  ми  могли  сьогодні  визначитися і створити тимчасову

 комісію,   яка   практично   дасть   можливість   їй  продовжити

 конституційний  процес. Я звертаюсь до всіх присутніх в залі: ми

 сьогодні  повинні відкинути амбіції свої. мудрість політиків -не

 в посиленні амбіцій, а в пошуці компромісів. Компроміс у нас для

 того,  щоб  ми  продовжили конституційний процес. Я ще раз прошу

 поставити  даний законопроект на поіменне голосування з тим, щоб

 ми прийняли відповідне рішення.

      Дякую за увагу.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну,  шановні  колеги,  я вибачаюся, тому що я

 оголосив, що це -проект від депутата Юхимчука, а потім оказалось

 від  групи депутатів. Тому по проханню вже цих депутатів, яких я

 сказав,  я  ще  раз  ставлю на поіменне голосування той же самий

 законопроект.  Прошу  визначитись.  Не від Юхимчука від групи, а

 на   поіменне  голосування  тий  же  самий  законопроект.  Прошу

 визначитись, не від Юхимчука, від групи, а текст тий самий. Який

 я зачитав попередній.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Голосуєм, будь ласка.

 

      "За"-

 

      Цифра та сама.

      Іостанній  проект,  який  єсть,  проект  вноситься народним

 депутатом України Кириченком, 395 виборчий округ.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Не надо шуміть. Ми вже з вами скільки часу на це витратили?

 Що  я  думаю,  що  потрібно...  Я думаю, що ми все равно рішення

 найдемо цього питання, такого не може буть. Я думаю, якщо ми ппо

 3-х позиціях з вами не сходимся, ну, як не сходимся?  Всім ясно,

 що взяти за  основу.

      Друга пропозиція: подавать на узгодження чи не  подавать.

      І третє. Узгоджувальну  комісію чи якусь іншу комісію?

      От,   у  нас  ті  3  розодження,  по  яких  ми  не  находим

 конценцусу.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Постанова  Верховної Ради. Верховна Рада постновляє:

      включити(так,  як  скрізі  іде)  Перше. Включити до порядку

 денного  пленарних  засідань Верховної Ради України на 17 квітня

 1996 року питання про проект  Конституції України.

      Друге.  На  підставі  Регламенту,  встановлених  ним  квот,

 представництва,  створити тимчасову спеціальну комісію Верховної

 Ради  України,  як  головної.  Групам  і фракціям Верховної Ради

 України   анравити  своїх  представників  до  складу  тимчасової

 комісії  не  пізніше  5 квітня  1996  року.

      Комісія  має право розпочати роботу тільки псля сформування

 її  складу  в  кількості  представників  не  менше,  ніж 2/3 від

 загальної кількості, згідно  квот, квот  представництв.

      Рішення   приймається   комісією   більшістю   голосів  від

 загальної    кількості,   яка   повинна   бути   згідно   квотам

 представництвам.    Третє:    тимчасовій   спеціальній   комісії

 опрацювати  проетк Конституції України згідно вимог глав 6. 4 та

 6.  5  регламенту  Верховної  Ради України та до 15 квітня цього

 року  подати  підготовлений  проект народним дептуатам України а

 також аправити   Президентові    України.

      Я  ставлю на  поіменне  голосування   за   основу.

      За -

      120  голосів ,  не  набрало.

      І  від   5  груп  і  фракцій.

      Я  говорю  те,  що  я  маю  в  руках,  тут 5 підписалось, а

 добавлять  і   я  не  буду.

      "  Верховна  Рада  України про включення до порядку денного

 пленарних  засідань  Верховної Ради та організації підготовки до

 першого  читання     проекту    Конституції  України".

        Верховна  Рада  постановляє:  включити до порядку денного пленарних  засідань  Верховної  Ради  України  питання про проект

 Конституції України 17 квітня   1996  року.

      2.  Для  підготовки  до  першеого  читання  у Верховну Раду

 України   узгодженого   проекту   Конституції  України  увторити

 відповдіно  до  статті  4.  6. 1 та 6. 4. 2 Регламенту Верховної

 Ради   України   тимчасову   спеціальну  Комісію,  сформовану  з

 представників  депутатських  груп  і  фракцій  у  Верховній Раді

 України  по  2  представники  від  групи  або  фракції.

       3.  Тимчасовій  спеціальній  комісії  взяти  за основу для

 підготовки  до першого читання проект Конституції, підготовлений

 Конституційною  комісією України разом з поданими зауваженнями і

 пропозиціями.

      4.   Тимчасовій   спеціальній   комісії  узгодженні  зміни,

 доповнення  до  тексту проекту Конституції України. До 13 квітня

 1996 року направити для узгодження Президентом України та внести

 Верховній  Раді  України  з  17  квітня  1996  року на розгляд у

 першому   читанні  узгодженний  проект  Конституції.

      Ставлю  на  голосування.  Одну  хвилиночку.  Ми голосуєм. Я

 прошу голосувати.  Голосуєм за основу, поіменно  голосуєм.

 

      "За" -

 

      183.

      Таким   чином,  шановні  колеги,  я  думаю,  що  я  ще  раз

 наголошую, що безвихідного питання чи положення не може бути. Ми

 просто  даром  гаємо  час, знаючи наперед, що без нас це питання

 ніхто вирішувати не буде.

      Тому  я  вношу пропозицію таке. Давайте ми ще раз перенесем

 розгляд  цього питання на 9 квітня, на вівторок. У нас буде день

 Уряду.  В  цей день ми ще раз попрацюємо над цими проектами, які

 сьогодні  ми  з  вами  розглянули і не найшли, як кажуть, єдиної

 дмки   більшістю  голосів.

      А   зараз   продовжуєм  роботу  згідно  Регламенту  по  тих

 питаннях, які  внесенні в порядок денний. Немає заперечень?

      Я ставлю  на голосування цю пропозицію. Карнаух голосуй.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Здоровий глузд всеодно бере верх.

      Значить  слухається  питання  про проект Закону України про

 внесення  змін  і доповнень до Закону "Про споживчу кооперацію".

 Доповідач   Бабенко   Станіслав   Григорович,  голова  Правління

 центральної спілки споживчих товариств України.

      Будь ласка.

 

      БАБЕНКО С.Г.

 

      Шановні народні депутати! ...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  прошу,  сесій не завершена. Я прошу зайняти

 місця і працюєм.

 

      БАБЕНКО  С.  Г.  Після  введення  в дію Закону УКраїни "Про

 споживчу  кооперації" укоопспілка в жовтні 1992 року вступила до

 міндародного  кооперативного  альянсу.  В  зв'язку з чим виникла

 необхідність  приведення  окремих  положень  вказаного  закону у

 відповідність з принципами  світового співтовариства.

      Слід  зауважити, що необхідність внесення змін та доповнень

 до  закону  обумовлене  також  потребою більш чіткого визначення

 правового  статусу  споживчих товариств і створених ними спілок,

 їх  взаємовідносин,  а  також  усунення ускладнень при вірішенні

 окремих питань діяльності споживчої кооперації, що виникають при

 його застосуванні.

      Поданий   Кабінетом   Міністрів   України   проект   закону

 передбачає  внесення  змін  і  доповнень  до п'яти статей. В дві

 статті  9  і  18  закону  пропонується внести зміни по суті, які

 зводяться   до   законодавчого  закріплення  одного  з  основних

 основоположних принципів -принципу створення неподільного фонду,

 як колективного громадського капіталу. Цей принцип заснований на

 тому,  що мета кооперативної діяльності -не накопичення капіталу

 для   його   наступного   перерозподілу   між  окремими  членами

 товариства,  а,  перш  за  все, створення колективного капіталу,

 котрий  використовується  на загальну користь всіх пайовиків, як

 теперішніх, так і майбутніх.

      Неподільна  частина  статутного  фонду, що закріпляється ха

 всіми  юридичними  особами  споживчої  кооперації складає основу

 економічної   цілісності   і   гарантом   існування  її.  Розмір

 неподільного  фонду  споживчі товариства та їх спілки визначають

 самостійно.

      Подільна   частина   статутного  фонду  персоніфікується  і

 закріпляється за кожним членом товариства. Розмір частки кожного

 пайовика  в  грошовій  формі  визначають  загальні  збори членів

 споживчого товариства, що виключає несправедливий розподіл майна

 і збагачення одного за рахунок другого (...........)

      Останні  3  статті  закону  -6,  8  та  17  -приводяться  у

 відповідність   з  чинним  законодавством  України,  що  регулює

 діяльність  споживчої кооперації і фактичними взаємовідносинами,

 які  склалися  між  первинною  ланкою споживчої коопирації та їх

 спілками.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав  Григорович,  я  вибачаюсь.  Шановні

 колеги!  Я  просив  на  самому початку, якщо в когось єсть якісь

 (...........) вийдіть туди у фойє і там поговоріть. Ну давайте ж

 дамо  можливість  слухать  тим,  хто  в  цьому зацікавлений. Іде

 розмова  про  законодавчий  акт, який стосується, в першу чергу,

 людей, які працюють на селі, годують всю державу. Будь ласка.

 

      БАБЕНКО. За послідовно подану на ваш розгляд проекту закону

 ці зміни та доповнення зводяться до наступного. Стаття 6 пункт 1

 цієї статті уточнює умови, за яких громадяни можуть бути членами

 споживчого  товариства.  Це:  наявність 16-річного віку, бажання

 брати  участь у здійсненні завдань товариства, сплата вступних і

 пайових  внесків,  прийняття  загальними  зборами  пайовиків або

 уповноваженими органами рішення про набуття членства.

      Пункт  2  статті  6  уточнюється  редакційно.  Пункт 4 цією

 статті  законодавчо  закріплює право члена споживчого товариства

 одержувати  частину  прибутку відповідно до його пойового внеску

 та  закріпленої  за  ним  частки в майні товариства, розмір якої

 визначається  вищим органом  управління  споживчого товариства.

      Пункт 1 статті 8 закону приводиться у відповідність пунктом

 4  статті  9 закону, яка визначає, що власність спілок споживчих

 товариств  створюється з майна переданої їх членами та пунктом 2

 статті  18, яка передбачає, що в разі ліквідації спідки її майно

 розподіляється між    членами  спілки.

      Законодавче  закріплення  в  розділах  4 і 8 закону порядку

 створення   спілок  на  засадах  членства  відповідає  фактичним

 відносинам,  що  склалися  в  споживчій кооперації статутом всіх

 кокоперативних  організацій  та  статтям  5 і 7-ої Мізжнародного

 кооперативного альянсу.

      Відсутність   цієї  норми  в  розділі  3-му  призводить  до

 ускладнення  його  застосування  при вирішенні питань діяльності

 спілок,   їх   відносин  з  споживчими  товариствами,  утворення

 централізованих   фондів,   створення   спільних  підприємств  і

 потребує  редакційного уточнення вказаних статей в розділах 3, 4

 і 8-му закону.

      Не  дивлячись  на  те, що стаття 2 закону визначила основні

 принципи  діяльності  споживчої кооперації, визнаних міжнародним

 співтовариством,  після  вступу  Укоопспілки  до альянсу виникла

 необхідність   внесення  змін  до  статті  9  закону  в  частині

 утворення    в   споживчих   товариствах   неподільного   фонду.

 Капіталізацію   і   неподдільність  частки  прибутку  Міжнародна

 кооперація   світу   використовують   для   збереження  розвитку

 кооперативів,  спілок  та  зоснованих  ними  підприємств з метою

 стабілізації  їх  розвитку,  зменшення негативного впливу в разі

 соціальних  потрясінь,  ефективної  підтримки  у  майбутньому, а

 також забезпечення її збереження в кризовому, в умовах економіки

 деражави.

      В  пункті першому статті 9 пропонується закріпити за кожним

 пайовиком  право на частку в майні товариства, яка складається з

 його   пайового   внеска,  закріпленої  за  ним  части  в  майні

 товариства  та  нарахованих  на  них  дивідендів. Враховуючи, що

 споживча  кооперація  з  часу  її  утворення  1866 рік має певні

 надбання, набуті протягом попередньої діяльності. В пунктах 2 та

 7-му  статті  9-ої  пропонується  законодавчо  закріпити джерела

 формування  власності  споживчих товариств та її спілок, порядок

 розподілу   і   закріплення   між  членами  споживчих  товариств

 подільної   частини   статутного   фонду,  а  також  привести  у

 відповідність статтями 20 і 24-го Закону "Про власність" перелік

 об'єктів і суб'єктів права колективної власності.

      Пропонується  визнати  такою,  що  втратила  чинність пункт

 перший  статті  18  закону  в  частині визанння арбітажним судом

 споживчого  товариства  банкрутом, оскільки Законом України "Про

 банкрутство"  встановлює  умови  і порядок визначення банкрутами

 тільки  суб'єктів  підприємницької  діяльності, до яких споживчі

 товариства   не   відносяться.   Чинне   законодавство   України

 підтверджує   безпідставність  ототодження  споживчих  товариств

 підприємницькими структурами.

      Пропонується  в  проекті  також привести у відповідність із

 статтею  40  Цінового  кодексу  України,  статтею  9 Закону "Про

 споживчу  кооперацію  та  принципи  міжнародного  кооперативного

 руху"  і пункт перший статті 18 Закону, редакці якої передбачає,

 що в разі ліквідації споживчого товариства майно, яке зилишилося

 після  всіх  обов'язкових  виплат,  в  тому  числі  і пайовикам,

 передається  спілці,  до  складу  якої  входило  товариство  для

 здійснення нею основних цілей споживчої кооперації.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Григорович завершив.

      Запитання будуть до доповідача? Запишіться,  будь ласка.

      Скільки хвилин відведем? А?

      Ну,  я думаю, записалось 19. 10 хвилин. Виставте 10 хвилин.

 Філіпчук,  за  ним  -Ричагов.  Це  ви  щось  жалієте,  Станіслав

 Григорович.

 

      ФІЛІПЧУК Г.Г.

      (Георгій Філіпчук, Чернівецька область)

      Шановний  доповідачу,  я  хотів  задати  вам два запитання.

 Перше  запитання.  Чому ви, власне, не ініцієте той процес, який

 би йшов на акціонування?

      І  друге.  На території мого виборчого округу, як і на всіх

 інших,  я  гадаю, виборчих округах знаходяться багато магазинів,

 які  є  у вашому відомі. Ці магазини мають дуже малий асортимент

 товарів. Площі їх не використовуються. За ту землю, на якій вони

 знаходяться,  плата  не  здійснюється.  І є різні пропозиції і з

 боку органів влади, і з боку людей, громадськості, щоби до цього

 питання підходити, власне, з точки зору інтересу не відомчого, а

 з  точки  зору  інтересу  споживача, покупця і тієї громади, яка

 живе  в  тому чи іншому селі, в населеному пункті. Я хотів, щоби

 ви цих 2 питання нам проілюстрували на перспективу, як ми будемо

 вирішувати ці проблеми.

 

      БАБЕНКО.  Дякую  за  запитання.  І  хотів  би на це вам

 відповісти,   що:

      1) Ми говорим про реформування відносин власності споживчої

 кооперації,  і  сьогодні я вам доповів. А проте, ще й говорив 24

 грудня   1994   року,  що  створюється  в  споживчій  кооперації

 неподільна  і подільна частини. І подільна частина закріпляється

 за  пайовиками,  яка  буде  персоніфікована. І їм будуть вручені

 відповідні   свідоцтва.   Іде   розмова  про  те,  що  проведена

 переєстрація   пайлвиків  повністю.  На  сьогодні  нараховується

 близько  7 мільйонів чоловік. Кожний чоловік визначений, і кожна

 ця  доля й частка буде закріплена за пайовиком. Через те питання

 акціонування  -це  зовсім  друге  питання, і воно не підлягає до

 питання  про  власність  споживчої  кооперації, так як власність

 споживчої кооперації -це власність пайовиків.

      2)  Говорячи... чи відповідь на друге питання. Говорячи про

 відомчисть,  я  хотів  би  сказати  тільки одне: ні я, як голова

 правління  Центральної  спілки  споживчих товариств, ні на рівні

 області  чи  району,  ніхто  не  має  права  вирішити  долі  тих

 підприємств,  які  є  на  території  того  чи другого споживчого

 товариства.  Це  питання,  яке відноситьсятільки до компетенції,

 тільки   до  компетенції  самого  споживчого  товариства,  самих

 пайовиків і зборів повноважених... яких є.

       Хочу  сказати в цьому плані, що ми рекомендували споживчим

 товариствам, що ті підприємства, які сьогодні на привеликий жаль

 не  використовуються  з  цілого  ряду об'єктивних і суб'єктивних

 причин, щоб вони надавались в оренду і комер ційним структурам і

 другим   фірмам.   Мабуть,   таке  може,  фермерам,  колективним

 сільгоспгосподарствам,  така  робота  в  системі  проводиться. Я

 думаю,  що це повинно робитися, якщо такі магазини єсть в вашому

 округу, то це  потрібно робити.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Ричагов,Кендзьор.

 

      РИЧАГОВ

 

      316 избирательный округ.

      Уважаемый Станислав Григорьевич, потребительская кооперация

 переживает  сегодня не наилучшие времена. Естественно, перед ней

 стоит количество проблем, которые нужно решать и которые волнуют

 сегодня депутатов Верховного Совета.

      Поэтому   необходимо  обсуждение  ситуации,  сложившейся  в

 потребительской  кооперации  и  наилучшего  для  этой  плоскости

 является  обсуждение  поправок  к  законам,  которые  вы сегодня

 предлагаете.

      Однако,  то,  что  вы  сегодня  делаете,  грубейшим образом

 нарушая  Регламент  Верховного  Совета, а поправки долджны были

 поданы  быть по крайней мере за 6 дней, а розданы всем депутатам

 только  ппозавчера, наводит на мысль, что вы стараетесь избежать

 подобной дискуссии.

      Скажите,  пожалуйста,  какие  силы  стоят  за  вами, что вы

 сегодня  так успешно нарушили Регламент Верховного Совета?

 

      БАБЕНКО.  Я  на  це  хотів би вам відповісти, шановний

 народний депутат Ричагов, хотів би  відповісти таке.

      Проект  закону, який ми розробили, був пподаний в комісію 4

 серпня  1994  року.  Він розглядався в комісії 4 рази. І вкінці-

 кінців  був прийнятий і напрвлений в Верховну Раду.

      Останнє  питання, коли вам видили ті проекти, повірте мені,

 це не мої питання, зрозумійте мене вірно. І звинувачувати мене в

 цьому,  це підставна робота. Це перше .

      І  друге.  Які сили стоять за мною? Я відповім, які. Ті, що

 щоденно  забезпечують  завоз  30  тисяч населених пунктів 3, 5-4

 тисячі  тонн  хліба.  70  тисяч  магазинів, якіх в насє. Більше,

 менше,  з  перебоями,  але  ця  відповідальність за забезпечення

 товарами  першої необхідності, мабуть, це і найголовніше, те, що

 стоїть в  вирішеннях цих питань, які  сьогодні ми  піднімаємо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Кендзьор, М'ясковський.

 

      КЕНДЗЬОР. Я прошу надати слово колезі Швидкому Петру.

 

      ШВИДКИЙ.  Скажіть,  будь  ласка,  все-таки конкретно, хто ж

 виступає  власником  всіх  майнових  і  грошових фондів, які є в

 споживчій  кооперації:  окремий пайовик, товаристо чи спілка, це

 перше  питання,  і  якщо це, і тоді друге буде питання, скажіть,

 чому  користування  і  розпорядження  майном споживчих товариств

 спілок   здійнюють  їх  вищі  органи.  Якщо  все-таки  власником

 виступають нижчі органи, або, скажімо, пайові. Це друге питання.

 Дякую.

 

      БАБЕНКО.  Перше. Власником системи споживчої кооперації,

 всього  чого  тільки не є, являються пайовички, і вони вибирають

 для  управлінян  органи  правління  для  управління  власністю і

 розпоряджання  власністю  органи  управління.

      Перше,  це п равління всіх рівнів, а розпорядження, мається

 на  увазі  зміна  форм  власності,  п ередача чи продажа, тільки

 вищий  орган.

      На  рівні  споживчого  товариства  це  збори  уповноважених

 пайовичків.  І  ніхто більше -ні я, ні голова облспоживспілки чи

 райспоживспілки  не  має  права втручатись чи вирішувати питання

 без  вищого  органу,  без зборів пайовиків чи то ради пайовиків.

 Пайовиків  головне. Питанняя  власності  в системі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  М'ясковський, Пронюк.

      Пронюк,  Стешенко.

 

      ПРОНЮК.  Шановний  доповідачу,  я  розумію цілком, чому мій

 колега  Ричагов  поставив  вам  так  питання,  що  хтось за вами

 стоїть.  ви,  коли  відповідали,  відповідали  не про те, про що

 питав вас Ричагов. І коли ви говорили про 70 тисяч магазинів, то

 ви  не  сказали,  що  вони  порожні  і  пусті.  Я розглядаю вашу

 структуру  зараз  як  останній  притулок  централіського старого

 управління.

      Я  хочу  вас  спитати,  скажіть,  будь  ласка,  ви  вносите

 поправку,  яка  передбачає,  що  член  споживчого товариства має

 право  на  частку  свого паю. При розподілі, якщо буде припинена

 діяльність  споживчого  товариства,  там  районного  чи  якогось

 іншого рівня.

      Скажіть,  будь  ласка,  чим  ви  буде розраховуватись, коли

 зараз нічого у вас немає, коли воно все порожньо? Це одне.

      І  друге.  Чи  не  видається  вам, що нарешті справді треба

 привести цей закон у відповідності із кониенцією про Міжнародний

 кооперативний альянс і надати всім осередкам споживчих товариств

 юридичну  самостійність,  а не керувати ними, так як керували 70

 років?

 

      БАБЕНКО. Ну, перше я хотів би відповісти вам на те питання,

 яке  ви  поставили,  що стоїть за тим. Я хотів би сказати тільки

 одне.  Те,  що  я сказав, то дійсно так. Я хотів би привести вам

 таке.  І  ви  це  дуже  добре  знаєте.  В  сільській  місцевості

 налічується  30  тисяч  населенних пунктів, із яких крупних, про

 які  ви  ведете  розмову, це десь півтори тисячі, а 27 -це мілкі

 населенні  пункти  невеликі,  де практично сьогодні немає нікого

 крім споживчої кооперації. Це перше.

      Друге. Говорячи про пусті полки магазину, я сьогодні вам би

 на  це  сказав оць що. на привеликий жаль це дійсно таке єсть. І

 говорячи  про це не хочу захищати організацію у тому плані, хоча

 я  захищаю її, в тому плані, що в нас немає недоробок в цьому. Є

 і великі.

      Але  я хотів би сказати і друге, що без підвищення покупної

 спроможності   населення,   то   єсть   без  своєчасної  виплати

 заробітної плати, оплати працівникам агропромислового комплексу,

 мабуть,  підвищити і попит і товарність магазинів, на привеликий

 жаль,  буде  дуже  складно.  Для  того я приведу вам тільки один

 приклад.

      Сьогодні  в  структурі  товарообороту  (це  за 1995 рік) 85

 відсотків  це  складає  продовльчі товари. От така у нас низька,

 край низька покупна спроможність.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. І ліквідували заготівельні контори.

 

      БАБЕНКО. Так, це перше.

      І друге. Чим ми будемо розраховуватись? Я хотів би сказати,

 що в системі споживчої кооперації напрацбована (і я говорив це і

 в  доповіді)  на  протязі  близько 130 років велика матеріально-

 технічна  база.  Закріпляється це в грошовому виразі. І хотів би

 сказати,  що  в цьому році ми нарахували перші дивіденди близько

 чотирьох  з половиної мільярдів карбованців -це получається біля

 60  відсотків  річних  пайовикам  на  ті  паї,  які вони мають в

 системі споживчої кооперації.

      Більше  того, розуміючи, що в державі сьогодні грошей нема,

 всіми  кооперативними організаціями проведена велика робота щодо

 поповнення  власних  обігових  коштів.  І  за  минулий  рік вони

 збільшились з 4,5 до 13,5 трильйонів карбованців.

      ТО єсть, робота в цьому плані ведеться і наші пайовики, щоб

 підтвердити  те,  що  вони  зацікавлені  в тому за 1995 рік з 18

 мільярдів пайових внесків зросли пайові внески до 800 мільярдів.

 Практично  без  малого  на  трильйон  карбованців.  Це  говорить

 зацікавленість в роботі споживчої кооперації.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Станіслав Григорович, я репліку зробив. Знаить

 хто   буде   наповнювать  прилавки........  ліквідували  те,  що

 присосило   величезну   користь   і  індивідуальному  сектору  і

 торгівлі. Загорівельні контори  мається на увазі.

 

      БАБЕНКО.  Я відповім. Я вам скажу. Заготівельні контори

 переживають  тяжкий  час,  і,  перш  за  все за високі процентні

 ставки за кредитні ресурси, які сьогодні є - це перше.

      І  друге.  Розуміючи  що  населення є продукціями забираєм,

 берем  і  робим  проводим  сьогодні  роботу,  щоб  ту  продукцію

 заготовлювати  прямо  в  селі,  там  же  переробляти  і в тих же

 магазинах реалізувати.

      На  привеликий  жаль,  сьогодні  це  питання  велике і воно

 пов'язане з поповненням обігових коштів в системі. А втрачаєм ми

 величезні  ресурси,  які  сьогодні  вивозяться  і комерційними і

 другими  структурами,  бо  в  них  і  ціни  і  оподаткування. Ви

 розумієте,  вони від нього уходять. В результаті ми несем всі ці

 витрати  і  ці ресурси нам сьогодні дуже тяжко взяти. Над цим ми

 працюємо   і   я  думаю,  що  коли  в  державі  почне  нормально

 підвищуватись  покупна  спроможність населення і це питання буде

 відрег...  врегульовуватись.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я  не  зрозумів.  Я  думаю,  що  і  решта  не

 зрозуміла.

      Будь ласка, Стешенко. За ним Круцик і на цьому завершуємо.

 

      СТЕШЕНКО

      Дякую. Шановний Олександр Миколайович! Шановні колеги! Мені

 дуже  імпонує, що ми надто прискіпливо відносимось до будь-якого

 питання  і  саме  щодо тих процесів, які відбуваються сьогодні в

 споживчій  кооперації.

      Але  хочу  сважити  і  закликати  вас до одного. На трибуні

 сьогодні  знаходиться  людина, яка не 1 рік фахово працює на цій

 посаді і   досконало знає цю галузь.

      Те,   що   відбувається   сьогодні   на  полицях  сільських

 магазинів.  Це  те  відзеркалення тих процесів, які відбуваються

 взагалі  в  нас  у економіці. Але я хочу звернути одну увагу. Ви

 знаєте,  що  до  нас  було звернення Міжнародного кооперативного

 альянсу,   була  утворена  Урядова  комісія,  яка  запропонувала

 висновки    щодо подальшої  трансформації споживчої кооперації.

      Якщо  уважно  подивитися  і  розглянути  ті пропозиції, які

 сьогодні вносить Станіслав Григорович, то вони були підтверджені

 районною  звітною  конференцією  пайовиків,  яку я тут маю право

 репризинтувати і вони також прохали підтримати цю пропозицію і я

 прошу    припинити    подальше    обговорення    і   підтримати,

 проголосувавши  нас  за  те,  щоб у цих складних умовах споживча

 кооперація   все-таки  могла існувати. Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  За підтримку.  Крицик  і  завершуєм.

 

      КРУЦИК.

 

      Рогатинський   202  виборчий  округ,  група  "Державність",

 Конгрес українських націоналістів.

      Шановний  доповідачу, я би міг вам задати стільки запитань,

 скільки  тут  є  змін  і  доповнень  до  цього закону, що ви нам

 пропонуєте, але я задам тільки по двох статтях.

      Перше.  Стаття  9  пункт,  ви говорите про якусь колективну

 власність,   відповідно   до   головного  принципу  Міжнародного

 кооперативного   альянсу,   до   якого  входить  і  УКоопспілка,

 економічною  основою  кооперативного  руху  є  принцип приватної

 власності  членів кооператива на його майно. Оце стверджується в

 листі  Президента.........  Лавса  Маркуса до Президента України

 від  17  липня 94 року. Підкреслюю, приватної, а не колективної.

 Це перше питання.

      Друге  питання.  В  статті  9 пункт 7 створення неподільної

 частки  статутного  фонду  у  розмірі  51 відсоток практично дає

 право   володіння,   використання   та  розпорядження  об'єктами

 власності  споживчої  кокоперації  групі  керівних осіб виключає

 взагалі інститут приватної власності. Поясніть, будь ласка, мені

 противне, якщо можете. Коли ви берете в статті шостій пункт один

 і  три  обмежуєте кількість членів Укоопспілки, я не розумію, чи

 закон   робиться   для   членів  Укоопспілки,  чи  робиться  для

 керівництва?

 

      БАБЕНКО.

      Дякую.  Перш за все про власність і, ви знаєте, що в законі

 Україні  "Про власність" стаття 2 закріплює три форми власності:

 приватну,  колективну  і  державну. В статтю 20 от цього закону,

 Закону  "Про  власність"  віднесла власність кооперативів та ї=х

 об'єднень  до  форми  колективної власності. Закон "Про споживчу

 кооперацію", який був прийнятий і введений в дію через рік після

 прийняття  Закону  "Про  власність"  закріпив  у  9  статті,  що

 власність  споживчої  кооперації  є однією із форм кооперативної

 власності.  Тому  вважаю,  ваш  виступ про те, що в Україні нема

 колективної формули власності, мабуть, це не зовсім так.

      З  прийняттям  Цивільного  кодексу України, в проекті якого

 передбачено  дві форми власності: приватна і публічна, -правовий

 режим майна споживчої кооперації знайде своє законне закріплення

 саме  в формі приватної власності з визначенням частки паю, долі

 в  майні членів товариства як часткова, приватна власніть. І тут

 ви маєте рацію. Це перше.

      Друге.   Здійснення   права  колективної  власності  вищими

 органами  управління власника -це збори, конференції, з'їзди. І,

 дійсно,   з'їзд   споживчої  кооперації  рекомендував  споживчим

 товариствам  розглянути  питання  про  створення подільної та не

 подільної  частини  статутного  фонду споживчої кооперації. Було

 приведено  33  тисячі  зборів:  від  дільничих  до уповноважених

 зборів   в   споживчих   товариствах,   в   райспоживспілках,  в

 облспоживспілках. І вони самі приймали рішення, яка частина буде

 закріплена. Це перше.

      Друге.  Я  вже говорив про те, і ще раз хочу відповісти про

 те, що правління облспоживспілки, Укоопспілки чи райспоживспілки

 не  розпоряджається  власністю  поживчої  кооперації.  Воно  нею

 управляє.  А  розпоряджається  власністю  вищий  орган -це збори

 уповноваженого   споживчого   товариства,   збори  уповноважених

 Райспоживспілки, ради та з'їзди споживчої кооперації.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі,  Станіслав  Григорович,  сідайте.  За

 вичерпну відповідь вам спасибі.

      Слово   надається   для   співдоповіді  Парасунько  Михайло

 Васильовичу   -голові   підкомісії   з  питань  агропромислового

 комплексу та соціального розвитку села. Будь ласка.

 

      ПАРАСУНЬКО  М.  В.  Шановний Олександр Миколайович, шановні

 народні  депутати,  у  доповнення  до  того,  що виступив голова

 центрального управління Укоопспілки хочу звернути вашу увагу, що

 поданий  Кабінетом  Міністрів  законопроект "Про внесення змін і

 доповнень  до  Закону "Про споживчу кооперацію" при попередньому

 розгляді  його  в  комісію  4  рази  розглядався  на  засіданнях

 комісії. На протязі всього часу його доопрацювання здійснювалося

 разом  з  робочою  групою  і  Кабінетом  Міністрів  з залученням

 незалежних   експертів   та   провідних   науковців  із  виїздом

 безпосередньо на місця, зокрема в Житомирську область і Київську

 область. ПРичому були розглянуті і враховані висновки Юридичного

 відділу  Секретаріату  Верховної  Ради  України, а також всі без

 виключення  пропозиції, що надійшли від членів комісії, фахівців

 Інституту  держави  і права Національної Академії аграрних наук,

 Національного  аграрного  університету, Київського національного

 університету  імені  Тараса  Григоровича  Шевченка, Міністерства

 юстиції    України,   окремих   райспоживспілок   Київської   та

 Житомирської  областей.  Доопрацьований таким чином законопроект

 не  викликав  принципових  заперечень  ні в кого із зацікавлених

 опонентів.  Він  погоджений  робочою  групою  Кабінету Міністрів

 України і в такому вигляді вноситься сьогодні на ваш розгляд.

      При  цьому статті 6. 8 і 17 діючого закону просто приведені

 у  відповідность  з чинним законодавством України (підкреслюю!),

 що   регулює   діяльність   споживчої  кооперації  і  фактичними

 взаємовідносинами,  які  склалися між первинною ланкою споживчої

 кооперації та їх спілками.

      Суттєві  зміни внесені до двох інших статей -9-1 і 18-ї, де

 законодавчо    закріпляється    1    із   основних   міжнародних

 кооперативних   принципів.   Цей  принцип  передбачає  утворення

 неподільного  фонду,  заснованого на тому, що мета кооперативної

 діяльності -  не   накопичення   капіталу  для  його  наступного

 розподілу  між  членами  кооперативу,  а створення коолективного

 громадського  капіталу  для  використання на загальне благо всіх

 членів  товариства,  як  нинішніх, так і майбутніх. Це положення

 закріплюється в пункті 7 статті 9. І прошу звернути на те увагу,

 що   розмір   його  визначається  саме  споживчими  товариствами

 самостійно.

      Друга  суттєва  зміна закріплюється в пункті першому статті

 18,  редакція  якого передбачає, що в разі ліквідації споживчого

 товариства,   майно,  яке  залишилось  після  всіх  обов'язкових

 виплат,  передається  спілці,  до  складу  якої входило споживче

 товариство   для   здійснення   нею   основних  цілей  споживчої

 кооперації  як  систему  обслуговування сільського населення. Це

 відповідає   статті   70   Цивільного  кодексу  и  та  принципам

 міжнародного   кооперативного  руху.

      Я,  шановні  колеги,  коротко  назвав  вам  суть цих змін і

 доповнень,  що вносяться  сьогодні  до  діючого закону.

      Тому  вважаю  за  необхідне  довести  до  вашого відому, що

 окремими  посадовими  особами  органів  державної  влади України

 виношуються   дещо   думки,   що   закладені   в  розданому  вам

 законопроекті  щодо формування відносин власності та організації

 засад  споживчої кооперації протиріччя ті, що я виклав перед цим

 вище.

      Для   вивчення   і  правової  оцінки  їх  згідно  доручення

 Президента  України  Кабінетом  Міністрів  України була створена

 тимчасова  комплексна  комісія. Ця Комісія зробила висновки, ось

 вони  є  в  цьом  у  документі,  і  підтвердила, що реформування

 відносин  власності в споживчій кооперації проводиться на основі

 рішень  її  виборно-представницьких  органів  у  відповідності з

 чинним  законодавством  України,  напрямки соціально-економічних

 реформ в державі та принципами міжнародно-корпоративного руху.

      За  дорученням Президента України Кабінет Мінітсрів України

 звернувся  до  Національної  академії  наук з проханням провести

 незалежну  експертизу  з зазначених  виступів.

      Після  її  проведення провідні науковці України підтвердили

 правову   а   економічну  обгрунтованість  висновків,  зроблених

 тимчасової  комісією  Кабінету  Міністрів України, водночас вони

 дійшли  до  висновку,  що  пропозиції тих, хто не погоджується з

 висновками  комісії, не узгоджуються з законодавчими актами, які

 регулюють   відносини  права  власності  в  державі,  суперечать

 основоположним  кооперативним принципам, не враховують специфіку

 і  практику  діяльності сопживчої кооперації України в сільській

 місцевості.   В   ряді   випадків   вони   не   мають  наукового

 обгрунтування,  будуються  на  емоціях  та  різних припущеннях і

 догадках.

      Розданий  вам  законопроект  є  додатком  до цих висновків.

 Виходячи   з   цього,   комісія  просить  вас,  шановні  колеги,

 підтримати проект  постанови з цього питання в 1-му  читанні.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  До  заступника голови комісії будуть

 запитання?   Будуть.   Будь  ласка,  запишіться.  5  хвилин.  Не

 заперечуєте?   Будь   ласка,  Осадчук,  Драгомарецький.  Михайло

 Васильович..... коротко і  ясно відповідать...

 

      ОСАДЧУК.

      Шановний   доповідачу,   мене  все-таки  родовжує  цікавити

 питання,  яке  тут порушувалося. Одна із поправок до Закону "Про

 споживчу  кооперацію"  передбачає, що член споживчого товариства

 має  право  на  частину його прибутку. Як це право ближчим часом

 буде  на  практиці реалізовуватися, тим паче,  за ситуації, коли

 дуже  в  багатьох товариствах зараз велика фінансова криза, нема

 товару,  немає  можливості  розраовуавться  з поставщиками і так

 далі.  Чи  це  просто  така дуже віддалена персектива для членів

 споживчого товариства?

 

      ПАРАСУНЬКО.  Дякую,  шановний  Петре  Ілліче, вам за таке

 запитання,  бо  воно  чк  раз дуже актуальне саме для власників-

 пайовиків.І хочу привернути вашу увагу, що саме цім  доповненням

 ми даєм можливу вирішувати самому пайовику свою участь. Або далі

 продовжувати  бути  членом споживчого товариства, або вийти. І в

 нас вже є багато випадків, особливо в крупних селах, де пайовики

 створюють  свої приватні ларьочки. Так ми дамо юридичну базу для

 того,  щоб  споживче  товариство,  мається  на увазі його збори,

 могли,  як  каже,  застосувати  механізм видачі цих девідентів з

 прибутку  або  повністю  його  майна,  яке  він має за свої паї,

 значить,  у цьому пайовику за рахунок обігових коштів. Тобто або

 безпосередньо   карбованцями   або   товаром  при  згоді  зборів

 (............)  і  пайовика,  як  двох  сторін. Такі вже якраз в

 уьому  і  треба  затвердити, щоб мати правову базу для вирішення

 цих проблем.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький, Жовтяк.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ.  Драгомарецкий, Одесса.

 

      Уважаемый   докладчик,   у   меня   не   вызывает  сомнение

 необходимость    тех    законодательных    инициатив,    которые

 предпринимаются.  Но  хотелось  бы  уяснить для себя и для своих

 коллег следующее:

      Первое.  Скажите,  пожалуйста,  в  каком  юридическом  поле

 сейчас действует потребительская кооперация на Украине?

      Второе.  Каков  созидательный потенциал? И что это дает для

 развития  хозяйственной  деятельности  и те поправки, которые вы

 докладываете.

      И   третье.   Какие   отношения   субкекта  потребительской

 кооперации  с Государственным бюджетом Украины.

 

      ПАРАСУНЬКО.  Дякую за запитання.

      Перше.  Сьогодні  у  законі  про  власність  вже в статті 2

 визначено  3 форми власності: державна, колективна і приватна. А

 статею  30  цього закону, значить, майно або власність споживчої

 кооперації віднесено  до колективних органів власності.

      Тому  до  внесення цих змін і доповнень споживча кооперація

 працює   в   юридичному  полі  саме  (............)  закону  про

 власність.  Інші  свої  функціональні  дії  споживча  кооперація

 виконує  керуючись економічними законами про обслуговування, про

 споживчу кооперацію. Єсть закон основний до якого ми вносимо. Що

 має  або представляє собою господарський потенціал цієї системи?

 Дійсно,  вона  переживає  як  всі галузі, особливо обслуговуючі,

 значить,  не  кращі  свої  часи,  тобто  реформування  відносин,

 особливо  тих,  які  раніше  були  державне  адміністрування. Ми

 знаєм,   що   було   державне  адміністрування,  значить,  діями

 споживчих кооперацій особливо на місця, та й в центрі.

      Ці  доповнення  і зміни дають можливість вийти, як кажуть з

 цих  колізій,  а  керуваться  головними  принципами  дітяльності

 споживчої  кооперації.  Це  створення  громадського капіталу для

 поліпшення   свого  же  обслуговування.  І  створити  для  цього

 неподільний фонд, частину якого визначають самі пайщики на своїх

 зборах.  Можу  бути таке, що в одному споживчому товаристві одна

 частина  буде  -25  процентів,  наприклад, об'єму власності, а в

 другому  може  бути  35,  це  залежить від їхнього інтересу, від

 їхної, як кажуть, задачі, яку вони ставлять перед собою.

      І  слідуюче  питання.  Які відносини між державою? Сьогодні

 споживча   кооперація   обслуговує   сільське   населення,  тому

 відносини  відбуваються згідно діючих законів щодо обслуговуючих

 галузей.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Жовтяк.

 

      ЖОВТЯК

 

      Шановний  доповідачу! Ви говорили тет про емоції критиків і

 про  те,  як  глибоко  ваша  комісія  вникла  в суть питання. То

 скажіть,  будь  ласка, яке моральне і юридичне право на фактичне

 привласнення  ого,  що  створено мільйонами сільського населення

 України кількома поколіннями пайщиків, які померли в злигоднях і

 не отримали ні дивідендів, ні жодних послуг на свої паї, а також

 на  те,  що  створено державою. Так от. На фактичне привласнення

 цього  всього  мають апарат споживспілки. А це привласнення явно

 випливає із законопроекту, який зараз пропонується. Дякую.

 

      ПАРАСУНЬКО.  Шановні  колеги!  Я  ще хочу привернути увагу

 всіх  до  цієї  проблеми. Що в залежності від організації роботи

 кожного  сільського  споживчого  товариства  і  від  уміння його

 керівництва,  якого  обирають  збори  пайщиків і залежить рівень

 обслуговування  тих пайових внесків, тобто майна. Тому я не можу

 погодитись  на те, що пайщик, який уклав свій пай напротязі, або

 укладає паї напротязі 30 років -не отримує обслуговування. А хто

 є  цю  територію  сільську  обслуговує  до цього часу і сьогодні

 обслуговує.  Хоч  появляються  вже  приватні, так сказать, точки

 торгівельні  на  селі.  Ніхто  не  забороняє,  вони  як  успішно

 конкурують з підприємствами або магазинами споживчої кооперації.

 А щодо привласнення групи апарату сільських споживчих товариств,

 спілок,  районних,  обласних  майна цього, то саме... знову таки

 звертаю  увагу,  що  сьогодні  цим  законом, який включає в себе

 перерозподіл  майна  на  користь  низових  кооперативних  ланок,

 занчить,  і  вже  станом  на 1 січня 1996 року у майні споживчої

 кооперації,  яким  вона  володіє  як  система, скоротилося з 100

 процентів  до 4 процентів саме для цих органів управління, які є

 тоже  пайщиками.  Тому  що іначе не вибируть і голову споживчого

 товариства  чи  його  там  працівників торгівельного віддіу, щоб

 вони  не   були пайщиками.

      Ось  тут  єсть,  значить, у нас заключення експертні, які я

 значить  проголошував  і  тут  все  підтверджено статистичними і

 офіційними  матеріалами. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, спасибі. Я думаю, що Жовтяк

 мав  на  увазі,  що  ця власність, яка створена і паями і працею

 всіх трудівників села, вона повинна і на всіх працювать, а не на

 окремих. Сідайте, будь ласка, спасибі за вичерпну відповідь.

      Висвітіть, будь ласка, хто записався на обговорення.

      У  нас  записалося  6  депутатів. Чернявський, Яворівський,

 Жовтяк,  Швидкий  і  Пронюк,  і  Пономаренко.  Чернявський, будь

 ласка, за ним Яворівський.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Шановний  Олександр  Миколайович,  шановні колеги, я думаю,

 після   тої   грунтовної   доповіді,   яку  зробив  доповідач  і

 співдоповіді  Михайла  Васильовича,  моє, ну, значимость виступу

 набагато  зменшується. Повинен сказати, що ми, депутати Сумщини,

 в  більшості  які обрані з сільських округів, протягом тих днів,

 коли  ми  працювали  на  округах,  ми вивчали це питання і думку

 наших   безпосередніх   жителів.  Всі  вони  в  більшості  своїй

 підтримую  даний  законопроект  і  чому?  Тому,  що всі ви добре

 знаєте,  руйнується в нас все в державі і це не знаєм як воно ще

 й  коли  буде виправляться, але сільський житель сьогодні, як би

 то  не було, він забезпечується хотя би крайнеобхідними товарами

 лише через систему споживчої кооперації.

      Повинен  сказати,  що  тут  приводились цифри про те, що 42

 проценти  населення  України, я вважаю, що їх значно більше тому

 що, враховуючи те, що сільська споживча кооперація крім того, що

 вона  торгує,  вона  ще  і  виконує функції заготівель лишків, а

 потім  збуту  в  містах  лишків сільськогосподарської продукції,

 хоча, як правильно говорив Олександр Миколайович, в даний період

 ця  робота  значно скоротилась, але мені здається, це не стільки

 по  вині  споживчої  кооперації,  а  по  вині  тих обставин, які

 сьогодні складаються в нашій державі.

      Тому   від   імені   депутатської  групи  Сумщини  я  вношу

 пропозицію  про  те,  щоб  даний законопроект прийняти в першому

 читанні. Тут я тільки вношу пропозицію таку, щоб у статті першій

 пункті   шостому   член   споживчого  товариства  відповідає  за

 зобов'язання  споживчого  товариства  лише в межах внесеного ним

 обов'язкового  пайового  внеску  та  закріпленої за ним частки в

 майні товариства, якщо інші не передбачені статутом. Я думаю, що

 це  питання ще треба доопрацювати, уточнити, як саме, чому я маю

 пайовий  внесок  і  я  ще  маю  відповідати  за діяльність цього

 споживчого товариства. Я думаю, що тут треба це деталізувати.

      Думаю,  що  було  б правильно, коли в ході подальшої роботи

 над  даним  законопроектом  внести  ще  цілий  ряд  пунктів  або

 доповнень  про  те,  як  би  все-таки, щоб і в цей кризовий стан

 сільська споживча кооперація працювала більш ефективно, можливо,

 шляхом  державного,  державної  підтримки,  оскільки,  я  ще раз

 підкреслюю, майже половина населення України залежить у своїй, у

 своєму  житті  від  діяльності  даної  галузі, якщо це можна так

 сказати.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Яворівський, Жовтяк. За ним - Швидкий.

      Я прошу запросить людей до залу. Ми скоро будем голосувати.

 

      ЖОВТЯК Є.Д.

      (Євген  Жовтяк,  219  Києво-Святошинський  виборчий  округ,

 фракція Руху)

      Шановні   колеги,   шановні   виборці,  сьогоднішній  день,

 очевидно,  війде  в  історію Верховної Ради України та світового

 парламентаризму  із  проектом закону, який покликаний регулювати

 діяльність  комерційної структури, якою є, по суті, Укоопспілка,

 виступає голова цієї комерційної структури Бабенко.

      На  мій  погляд,  це  показник найвищої корумпованості, яка

 тільки можлива у владних структурах.

      Наведу  інший безпрецидентний приклад. 26 вересня 1995 року

 Президент  дає  Кабінету  Міністрів  України  доручення детально

 вивчити   питання  формування  відносин  власності  у  споживчій

 кооперації  і  запропонувати  рішення. Така тимчасова комплексна

 Комісія   Кабінету   Міністрів  України  з  питань  реформування

 відносин  власності та організаційних засад споживчої кооперації

 України   була  створена.  Але  увійшли  в  неї  майже  виключно

 представники  зацікавленої  структури  -керівництво Укоопспілки,

 обласних і районних споживспілок. А очолив цю комплексну комісію

 Кабінету Міністрів, як ви вже самі здогадалися, Баенко.... Можна

 не  дивуватись,  що висновки цієї комісії цілком на користь цієї

 комерційної структури!.. Як кажуть, далі нікуди!..

      Що    пропонує   запропонований   законопроект?   Відповідь

 однозначна:  подальше закріплення безконтрольності та зловживань

 купки  діячів  Укоопспілки,  які  фактично  привласнили  те,  що

 створювалося  на  протязі багатьох поколінь сільським населенням

 України.  Мільйони  пайовиків  своїми  кровними заощадженнями та

 виснажливою   працею  створені  величезні  багатства  померли  у

 злігоднях,  не отримавши на свої паї ні послуг, ні девідендів. А

 сьогодні бабенки нам заявляють: це все наше! 70 років держава...

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу... Жовтяк!

     

       ЖОВТЯК .... вкладає свої кошти як прямо, так і через...

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. ...Я прошу: ви користуйтеся... так як слід...

     

      ЖОВТЯК...  найрізноманітніші пільги, а сьогодні бабенки нам

 аявляють:  це все наше! Я вже не кажу про те, що закон написаний

 неграмотно.  Назву лише 1 приклад. Стаття 9 пункту 1 гласить, що

 дивіденди  -це  частка  у  майні  товариства. І таких ляпсусів у

 проекті безліч.

      Час  від  часу  звертаючись  до Верховної Ради за черговими

 грошовими  вливаннями  та  пільгами,  діячі споживчої кооперації

 пиоводять  приклади  порожніх сільських магазинів, які згідно із

 цим законом є власністю споживчих товариств. І жодного слова про

 сотні  надрентабульних  підприємств, якими безконтрольно володіє

 апарат   Укоопспілки,   не   говориться.  І  це  безаконння  нам

 пропонують узаконити цим законопроектом.

      Мої  пропозиції: відхилити законопроект, створити тимчасову

 комісію  з  питань  реформування  власності Укоопспілки на таких

 засадах.

     Перше.  Провести аудиторську перевірку споживчої кооерації з

 метою  встановлення  тієї  частки майна споживчої кооперації, на

 яке мають законне право нині сущі  пайовики.

      Друге.   Майно  ж,  яке  створено  попередніми  поколіннями

 пайовиків  і  на  яке  не  пред'являть  своїх прав спадкоємці та

 мвайно6  що  передане  або створено на кошти держави, обернути у

 державну    власність    з    майбутньою    демонополізацією   і

 приватизацією.

      Прошу  поставити  ці пропозиції на голосування. Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Швидкий, Пронюк. Пронюк... А Швидкий,

 будь ласка....дописували.

     

      ШВИДКИЙ.

      Шановні  народні депутати, шановний Головуючий. Я думаю, що

 це  питиння  споживчої  кооперації,  яке  сьогодні  нам так, ну,

 виклав  Станіслав  Григорович  Бабенко,  яке потім доповідали із

 комісії  по  Агропромислового  комплексу,  давно  потребує самої

 пристальної уваги.

      І,  дійсно,  в  1993  році  в  Києві  відбулася  Міжнародна

 конференція,   яка   як   раз   відзеркалила   основні  принципи

 міжнародного і  світового досвіду кооперативного руху.

      Але   я   вам   скажу,   що   в  виступі  голови  споживчої

 кооперації....  Центральної сопживчої спілки. Дальше і в виступи

 як  раз  виступаючого  від комісії не сказано, що основою як раз

 споживчої  кооперації  є  первинне  товариство.  Це  є основа. І

 верхні  ешелони, верхні структури, а в нас їх виступають різного

 роду  сппілки,  лише  виконують ті функції, які не може виконати

 первинне  сопживче  товариство.

      Через  те  я  хотів  би все-таки сказати, що треба що цього

 Закону  "Про  споживчу  кооперацію" підійти більш концептуально.

 Його  треба  не  просто якимось чином там виступати за якісь там

 окремі  статті  цього закону, а треба концептуально визначитись,

 стреба концептуально попрацювати над цілим Законом "Про споживчу

 кооперацію".

      Я  маю  право  про це говорити, поскільки я представляю цей

 район, який ще в радянський час займав перше місце по споживчій

 кооперації.  Це  Жолківщина  Львівської  області.

      Споживча  кооперація  впала  в 1993-1994 році до нуля, вона

 дісно  лягла, як кажуть, на лопатки. Я скажу, чому вана впала. Я

 знаходжуся,  живу  у  містечку, яке мало два продовольчих товари

 державної   торгівлі  і  чотири  продовльчі  магазини  споживчої

 кооперації.

      Державні  магазини  комерціалізували,  тобто  дали їм право

 юридичної    особи.    Дрежавні    магазини    функціонують   до

 сьогоднішнього  дня,  нормально  одержують  зарплату,  нормально

 забезпечують наше маленьке містечко продовольчими товарами, а як

 якраз  продовольчі  магазини  продовольчої  споживчої кооперації

 чомусь    спали.

      Я  тоді  був головою комісїі районної депутатської групи по

 торгівлі.   Я  аналізував  це  діло.  Вийшло,  що  товарообіг  в

 комерціалізованих  державних  магазинах  становив  5-7  днів.  в

 споживчій кооперації, поскільки цей ланцюжок тягнувся до району,

 потім  там  було  така  структура, яка централізовано збирала ці

 кошти,  потім їх розподіляла і тому подібне, це було 30-40 днів.

 Але  врахуйте,  яка інфляція тоді відбувалась, 1 700 -1 500%. От

 вам  ,  де  гроші  поділись. Немає  цього       товарообігу.

      Церез  те  ще  раз  вам  кажу,  нам треба найбільше віддати

 перевагу      первинним  оцим  товариствам.

      Друге  питання: до мене часто звертаються голови колгоспів,

 голови  спілок  про  те,  що  мають, скажімо, сировину, скажімо,

 м'ясо,  і хочуть продати своїм колгоспникам по дешевшим цінам. І

 в   цьому   ніяк   не   можуть  знайти  співпраці  із  споживчою

 кооперацією.  Це  також  треба  вирішувати.  Треба якраз, щоб ці

 первинні    ланки    споживчої    кооперації   співпрацювали   з

 товаровиробником  і  це  буде  і на корість справи, і на корість

 самої споживчої кооперації. Я хотів би сказати, що  наш керівник

 райспоживспілки  є досить добрим організатором. Він на сучасному

 етапі  зрозумів  оці  причини. Реорганізував споживчу кооперацію

 району  так,  що в його спілки входять буквально 2-3 села, тобто

 він  наблизив  оце,  що  я говорю, до вробника і зараз якраз оці

 сільскі   магазини  споживчої  коопеарції  починають  відживати,

 починають вже наповнювти товарами і тому подібне.

      Тому  я  вважаю,  що треба якраз на цьому зосередити основу

 увагу.

      Тепер  я  хотів  би проаналізувати оці статі, які нам дають

 доповнення до статей, які нам дають на розгляд.

      Стаття 6, пункт 4. В мене 5 хвилин, я від фракції виступаю.

 Стаття  6  пункт  4  абзац 4. Там написано, що закріпити за ним,

 мається  на  увазі  за  пайовиками  частки  в  майні  споживчого

 товариства. Немає механізму.

      Дальше.  Стаття  8  пункт 1 абзац 2 треба доповнити словами

 тих,  які  вони  самі  не можуть виконуватися. Це я про те, що я

 говорив.

      Дальше.  Стаття  9  пункт  1. Треба вилучити, що володіння,

 користування та розпорядження майном споживчих спілок здійснюють

 їх вищі органи. Повинні здійснювати лише ті структури, які мають

 на це право.  А саме  первинні товариства.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви час перебрали  вже вдвічі.

     

      ШВИДКИЙ.  Хвилиночку.  Ще  одне.  І  останній  пункт.

 Статутний  фонд  споживчих -це стаття 9, пункт 7. Статутний фонд

 споживчих  товариств,  спілок та підпорядкованних їм підприємств

 і   організацій   за   рішенням  їх  вищих  органів,  подумайте,

 управління  розподіляються  на  неподільну  частину. Це не можна

 такого приймати, шановні мої.

      Через  те  треба  цей  закон  відхилити,  відправити його в

 комісію на доопрацювання. Нормально його зробити. А я за те, щоб

 споживча  кооперація  функціонувала. Вона потрібна, вона повинна

 дати  нам для села товари, повинна і товари від села вивозити на

 ринок, скажем, на  міський і інший.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Круцик  за  мість  Пронюка,  за  ним

 Пономаренко.

     

      КРУЦИК.  Шановні народні депутати! Круцик, 202 Рогатинський

 виборчий   округ,   Івано-Франківщина.   Я  абсолютно  підтримую

 попередніх виступаючих, Жовтяка і Швидкого про те, що ці зміни і

 доповнення  до  цього закону сьогодні приймати в першому читанні

 не можна.

      Хочу  на  прикладі  довести чому. Пропонується нам прийняти

 таке.  Це стаття 6 пункт 1 абзац третій: "Громадянин стає членом

 споживчого  товариства   після прийняття рішення про його прийом

 загальними   зборами,   зборами   уповноважених   товаривством".

 Прийняття  даної  норми  дасть  можливість працівникам споживчої

 кооперації  штучно  скорочувати  кількість  пайовиків, тому дане

 доповнення вносити не можна.

      Або  таке  пропонується.  Громадянин  може бути членом лише

 одного   товариства   споживчої   кооперації.  Не  повинно  бути

 обмеження.  Якщо  громадянин  має базання нести свої кошти і тим

 самим  фінансово  допомогти  декільком споживчим товариствам, то

 для  чого  його  обмежуватя.  Дане  доповнення  також приведе до

 штучного  корочення кількості пайовиків. А для чого це робиться,

 можете здогадатися самі.

      Наприклад,  в  статті  8  пункт  1  абзац другий. Необхідно

 включити  слова  на  договірних  засадах.  В чому суть? Споживчі

 товариства  можуть  делегувати спілкам частину своїх повноважень

 та   виконання   окремих   функцій   і   обов'язково...   А  тут

 закінчується,  а  тут  обов'язково  треба додати " на договірних

 умовах".  Ми  сьогодні  вже маємо по Україні масу випадків, коли

 спілки  на місцях судяться з Київською коопспілкою про те, що ті

 намагаються  забрати  їхнє майно. Але, напевне, найосновніше те,

 що я своєму задавав запитання, коли нам пропонують, що власність

 споживчої   кооперації   дією   форм   власності  -є  колективна

 власність.

      Я  вже говорив про те, що є лист з Міжнародної асоціації до

 нашого  Президента,  і  України стала членом цієї асоціації, але

 нам все одно пропонують, щоб ми прийняли таке  доповнення.

      Теперішне диференціювання власності споживчої кооперації на

 подібні  та  не  подібні  фонди  відбувається  саме  в інтересах

 керівної  верхівки,  а не споживчих товариств, не кажучи вже про

 рядових  пайовиків.  Неподільний  фонд, який за власним рішенням

 керівних  органів, становить не менше 51 відсоток, знаходяться у

 їх повному розпорядженні.

      За  таких  (...........)  первинні  споживчі  товариства, а

 також пайовики залишаються поза переважною частиною власності.

      Я  наведу  вам  такий невеличкий приклад. Івано-Франківське

 міське  споживче  товариство  в  березні цього року видало своїм

 пайовикам  гарантійні  посвідчення на частку майна товариства. І

 які  вони  є? Члени товариства зараз їм виділили оці посвідчення

 на суму 200-300 тисяч.

      Якщо   проаналізувати   всі  оці  зміни  і  доповнення,  то

 сприймаються  тільки  одне  доповнення  до  статті 17 пункт 2. А

 решта  всі  направлені  і  закон  робиться  під керівну верхівку

 Укоопспілки.  Тому  я пропоную від групи "Державність" цей закон

 відкласти  і не приймати в першому читанні, а відправити його на

 доопрацювання.  Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Пономаренко. (...........) і на цьому

 завершимо.

     

      ПОНОМАРЕНКО

      Шановний  голово!  Шановні  народні  депутати! Як би хто не

 вважав,   але   сьогодні  система  споживчої  кооперації  -єдина

 структура,   яка   працює  на  забезпеченні  сільського  покупця

 товарими  широкого вжитку.

      Працює   погано,  треба  сказати  відверто.  Тому  що  коли

 подивишся  на  полиці  сільських магазинів, абсолютно пустих, де

 навіть  росчески  чи  електролампочки  не  може  купити сільська

 людина,  то  це  не  говорить на користь цієї системи. Але іншої

 системи  сьогодні   дійсно немає.

      На   сьогодні   сам   селянин-пайовик,   виплачуючи  внески

 практично  нічого  не отримує на взамін. Тут написано: "Джерелом

 формування  (пункт  3) власності споживчих товариств є пайовий і

 статутний  фонди. Пайовий фонд споживчого товариства складається

 із   пайових    внесків  членів  товариства".

      Якщо  ви  пам'ятаєте  -трошки зробимо екскурс в історію -то

 пайовик  раніше мав можливість отримати і якісь дефіцитні товари

 в  обмін  на  свої  кошти,  і постійно забезпечений був товарами

 широкого  вжитку, які можна було купити не їдучи до районного чи

 обласного  центру.  Сьогодні  це все вимито, цього всього немає.

 Тому  оцінити  добре роботу споживчої кооперації мабуть у когось

 не  підніметься  рука, але сьогодні, повторюю, це єдина система,

 яка  хоч  в  якійсь  мірі  забезпечує попит населення сільського

 споживача.

      Нажаль  кооперація також дуже слобко працює, виконуючи свої

 функції  по  заготівлі  сільськогосподарської  продукції. Чомусь

 комерсанти  їдуть  по  всіх  селах  і  збирають  ту  продукцію і

 реалізують  її  в межах нашої держави, в межах сусідніх держав і

 мають  на  цьому  величезний  зиск.  В  умовах,  коли  практично

 паралізоване  міжміське  сполучення,  приміське сполучення, коли

 сільський  споживач-громадянин  не  має  можливості вивести свою

 продукцію  на  ринок  міста,  то система кооперації -це, мабуть,

 єдина  система,  яка може допомогти в цьому відношенні, маючи на

 те  відповідну  базу.  На  жаль,  споживча  кооперація і в цьому

 відношенні працює абсолютно погано.

      Я  вам  повинен  сказати,  що,  буваючи в багатьох селах, я

 переконався,  що  Україна  має надзвичайно величезні можливості,

 навіть    надзвичайно   величезні   потужності,   по   заготівлі

 сільськогосподарської  продукції.  Якби ми з розумом реалізували

 той  свій величезний потенціал, то, мабуть, набагато поповнили б

 і  казну  держави,  і  поповнили  б свої матеріальні ресурси. На

 жаль, споживча кооперація цим також не користується.

      Я  хотів  би запропонувати керівництву споживчої кооперації

 вивчити  досвід,  який  напрацьований  в  Білгородській області.

 Візьміть,  будь  ласка,  почитайте газету "Известия". Там навіть

 пішли   на  такий  крок,  де  створили  фонд,  який,  займаючись

 закупками  продукції сільського господарства, реалізуючи його на

 ринках  міста,  маючи  на  цьому величезний зиск, створили фонд,

 забезпечуючий  виділення  кредитів на забудову сільського жителя

 власного будинку. Значить, вигідно це робити.

      Я  пропонував  би все-таки розглянути більш детально ці всі

 питання.   Хотілось  би,  щоб  кооператори  чітко  сьогодні  нам

 сказали,   що   сьогодні  їм  потрібно,  як  їм  працювати,  які

 законотворчі  акти  їм  треба  сьогодні, щоб кооперація, дійсно,

 запрацювала,  щоб  вона  повернула довір'я сільського споживача,

 щоб  наповнити  товарами  магазини, полиці магазинів наших міст,

 наших сіл. Тому що просто боляче дивитися, як та сільська бабця,

 не  маючи  можливості  поїхати  до  міста,  тому  що  не  працює

 транспорт,  не має можливості купити найнеобхідніше, елементарні

 речі в сільських магазинах.

      Тут  уже  піднімали  питання про те, що потрібно, очевидно,

 вирішити   такі   питання,  як  залучити  необхідні  матеріальні

 ресурси,  ті  будинки, які сьогодні стоять, не використовуючись,

 які  належать  споживчій  кооперації.  Безумовно, так. Навіть на

 моїй  рідній  Черкащині  дуже  багато,  величезний спротив проти

 того,  щоб  з  розумом  використати  ці  магазини,  які сьогодні

 пустують, не приносячі ніякої користі сільському споживачу. Тому

 я  знову таки звертаюся, я думаю, що це не останнє засідання, ми

 кілька  раз  підіймали  питання  про  те,  що  треба в комплексі

 заслухати  всі...  всих  тих відомства, керівників відомств, які

 працюють  сьогодні  на  прилавках  магазинів  села,  заслухати і

 напрацювати  відповідну  законодавчу базу, яка б дала можливість

 (тут  не  тільки  голова  споживчої  кооперації,  а тут повинні,

 очевидно,  і керівники інших міністерств), яка б дала можливість

 наповнити   сільські  магазини  і  забезпечити  всім  необхідним

 сільську людину. Дякую за увагу.

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція яка?

     

      ПОНОМАРЕНКО.  Пропозиція:  прийняти  в першому читанні, але

 обов'язково (тут у мене є доповнення),  ...

     

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Піменова, будь ласка.

     

      ПОНОМАРЕНКО....до постанови Верховної Ради, я її зачитаю...

     

      ПІМЕНОВА,    фракция    коммунистов,   Симферопольский   42

 избирательный округ, Автономная Республика Крым.

      Уважаемый   председатель,   уважаемые   депутаты,   дорогие

 товарищи избиратели!

      Как член комиссии, о которой говорил здесь господин Жовтяк,

 по  так  называемому вопросу реформирования форм собственности в

 системе  потребительской  кооперации  хочу  очень ответственно с

 этой  трибуны  заявить,  что тенденциозное выступление господина

 Жовтяка  ничего  общего  не  имеет с теми выводами, которые были

 сделаны  (и  прошу  меня не перебивать и не шуметь -я женщина, в

 конце концов!), с теми выводами, которые сделала эта комиссия. И

 совершенно  вы  неправильно  здесь  сказали товарищам и господам

 депутатм  о том, что эта комиссия была сформирована не только из

 представителей,  работающих  в  системе  потребкооперации -здесь

 были представители Кабинета Министров, Администрации Президента.

 Когда  комиссия  отработала то, что она должна была сделать, все

 материалы  были  направлены в Кабинет Министров Премьер-министру

 Марчуку  и  в  Администрацию  Президента  Президенту, и они были

 удовлетворены  результатами  этой работы.

      Кроме того, как член комиссии, как и всей комиссии, я имела

 возможность  ознакомисться  очень  глубоко со всеми материалами,

 касающимися  выводов  Института,  например,  государства и права

 нашей  Академии юридических наук, где было четко изложено о том,

 что  принципы  и  деятельности  всей  нашей  потребкооперации на

 Украине  не противоречит принципам международного кооперативного

 альянса.

      Кроме  того,  хочу  сказать,  что  сегодня нельзя по работе

 отдельных  работников  и руководителей потребительских обществ в

 районе   судить   в   целом  о  системе  работы  потребительской

 кооперации на Украине.

      Хочу  спросить  Жовтяка  и  всех  тех представителей партий

 Народного  Руха,  которые  насегодня уже с их помощью, простите,

 уничтожили   все  и  вся.  И  сегодня  пытаются  еще  уничтожить

 коллективную  форму  собственности.  Я  хочу  сказать, уважаемые

 товарищи,  господа, назовите мне сегодня тех, кто вместо системы

 потребительской   кооперации   обслуживал   бы   наше   сельское

 население,  кто  бы  им  привозил  хлеб,  муку и все необходимые

 продукты питания и товары  1-й  необходимости.

      Я   согласна  только  в  тм,  что  сегодня  потребительская

 кооперация  нуждается  в  помощи со стороны государства. Я помню

 как  на  моем  округе в Симферопольском районе работали магазины

 поь  обслуживанию  льготного контингента нашего населения. Это -

 наши ветераны войны, это наши участники Чернобыльской трагедии.

      Так,  вот,  сегодня,  если  раньше государство брало на себ

 обязанности   давать   ппотребительской   коопперации   Госзаказ

 помагать ей в этом, то сегодня государство, убрав с себя все эти

 гарантии,  убрав  с  себя  заботу  об  этом населении, поставило

 систему потребкооперации еще и в позу виновного того, что они не

 обслуживают население.

      И   назовите   мне   сегодня,   какая  бы  система  сегодня

 обслуживала  людей,  извините  меня  даже  без  денег? Поэтому я

 считаю, что самое главное, что мы сегодня могли бы сделать -это,

 во -первых, принять закон обязательно в 1-м чтении, а для тех из

 депутатов,   кто  действительно  хотел  бы  помочь  в  улучшении

 деятельности    системы   потребкооперации,   сдать   все   свои

 предложения  и  допполнения  к  тем  изменениям в закон, который

 есть.

      И еще хочу сказать. Мы здесь все, каждый день, особенно мои

 здесь  соседи  по  правому от меня блоку, представители Киевской

 области, Народного Руха, "Державности" в особенности очень часто

 говорят о заботе своего народа.

      Так  вот  давайте сделаем так: чтобы было, кому заботится о

 сельском   населении  в  первую  очередь,  давайте  уж  если  не

 помогать, то хотя  бы  не мешать системе  потребкооперации.

      давайте   вспомним,   как   сегодня   государство  помогает

 сельскому   населению  через  те  непосильные  кредиты,  которые

 предлагаются системе потребкооперации, но вытащить на себе такой

 тягарь  невозможно.

      И  еще  хочу  сказать. Сегодня кажды пайщик впервые реально

 получил  возможность получать дидиденды, чего, да, действительно

 не  было  многие  годы.  Так  вот  в этом, наверное, надо помочь

 системе  потребкооперации.

       Уважаемые депутаты, прошу прислушаться вас и принять закон

 в ервом  чтении.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, враховуючи те, що ми

 с  ьогодні працюємо в ранішньому режимі, а вечірнього не буде, я

 просив   би,   щоб   ми  перереєтсрувались,  а  потім  рповедемо

 голосування. Нам  треба  два  документи.

      Прошу  зайняти  місця,  проведемо  поіменне  голосування як

 реєстрацію.

      Проводиться  поіменна  реєстрація.

      317,  не голосувало 73, не реєструвалось. Я думаю, що в нас

 достатньо  депутатів  для  того, щоб  прийняти  рішення.

      Шановні  колеги,  у  вас  на  руках  є проект Постанови від

 Комісії, і   є  два  підходи.

      Від Комісії внесена пропоизція прийняти в першому читанні і

 направити  на  доопрацювання в комісії. Я думаю, що тут є сенс в

 цьому.  Тому  що  дійсно ті зауваження, пропозиції і так критика

 справедлива,  яка була в адрес споживчої кооперації, безперечно,

 вона повинна бути врахована.

      Але нам потрібно я все-таки вважаю прийняти, а не відхиляти

 цей   законопроект.  Тому  я  пропоную  проголсувати  за  проект

 постанови,  який  вноситься  від  комісії і прийняти постанову в

 першому  читанні.  Беремо  цю  справу  у  дві  руки  і голосуєм.

 Голосуєм.

     

      "За" -

      Одну  хвилиночку.  Валентина  Петровна, в неї не спрацювала

 апаратура.  Вадим  Петрович  тоже  настоює. Переголосовуєм, будь

 ласка, на проханням депутатів.

     

      "За" -

      Спасибі.

      А  зараз  шановні  колеги  вам роздали той законопроект про

 ввізне мито на живу худобу і шкіру сировину. У вас єсть на руках

 і  доопрацьованний  з  тими  зауваженнями  і пропозиціями і єсть

 проект від комісії аграрної.

      Я  ставлю на голосування запропонованний проект від робочої

 групи  і тієї групи, якій ми давали відповідне доручення. Віктор

 Іванович,  будь  ласка.  Значить,  від  одної  і  другої комісії

 надаємо слово Суслову і Валентині Петрівні. Я прошу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я   прошу   до   уваги.   По  процедурі  давайте  вислухаєм

 представників   двох  комісій,  а  потім  по процедурі  Катерині

 Тимофіївні....

     

      СУСЛОВ В.І.

      Уважаемые  народные  депутаты! Вам только что роздан проект

 Закону  про  вивізне  експортне  мито  на живу худобу та шкіряну

 сировину.  Этот проект подготовлен  на основе проекта, поданного

 Кабинетом   Министров,  и   согласован   и   находящимися  здесь

 представителями   Кабинета   Министров,   от  Минсельхозпрода  и

 Министерства промышленности. Все ставки таможенных пошлин в этом

 проекте   точно  соотаветствуют  тому,  что  предлагает  Кабинет

 Министров,  и  введено то дополнение, которое предложено письмом

 Премьер-министра,  то  есть  установлен  вес  молодняка  до  350

 килограммов, как вы видлите. Было 220.

      В  этом  проект  вошло  предложение, которое было в проекте

 Комисии  по  вопросам  финансов  и банковской деятельности после

 ставок   вывозных   прошлин:

      "Дозволити   сільськогосподарським   виробникам  -юридичним

 особам  здійснювати  експорт  цих  товаров  без  плати вивізного

 експертного  мита,  крім молодняка великой рогатой худоби і шкір

 сировини.  Якщо це є товари   власного  виробництва.

      Реалізація  вказаной  продукции  проводится  за  ценами  не

 нищими индикативных становленых Кабинетом Министров Украины."

      Таким    образом   остается   только   для   производителей

 возможность  ывоза  без  пошлин  живого  скота  весом  более 350

 килограммов,   кожсырье   сельхозпроизводителей  непосредственно

 експортировать  без  пошлин не могут.

      Таким  образом,  мы  попытались  здесь  сбалансировать  все

 интересы  и  разные  мнения,  которые  есть.  Если  проект будет

 принят, то он действительно позволит остановить неконтролируемый

 сегодня  вывоз и безпошлиный вывоз молодняка и кожсырья. В то же

 время  он дает возможность тем, кто производит скот, производить

 експорт  взрослого скота без пошлин и тем самым дает возможность

 им зарабатывать деньги и реализовывать свою продукцию.

      Я думаю, что на сегодня у нас есть возможность принять этот

 проект   окончательно   и   мы   бы   тогда  были  избавлены  от

 необходимости  принятия  каких-то временных екстренных мер. Типа

 введения  запрета  на вывоз. То, что может отрецательно повлиять

 на   состояние  внешне-экономической  деятельности,  привести  к

 нарушению     контрактови     затронет     интересы    субкектов

 предпринимательской   деятельности и производителей.

      У  аграрной комиссии есть особое мнение. Ну пусть оно здесь

 прозвучит.

      Я  предлагаю поставить на голосование этот проект и принять

 его  окончательно.  Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Ми вже наговорились. Віктор Іванович,

 сідайте.  Сідайте.  Одну  хвилиночку.  Валентина  Петрівна  -від

 аграрної комісії.

      Сюда  на  трибуну.  Я  думаю, що точки зору дійсно тут єсть

 полярні,  але  ми  найдем  з  вами  сьогодні  і  приймем розумне

 рішення.

 

      СЕМЕНЮК.

      159 виборчий округ. Депутат Семенюк.

      Шановні  колеги  народні  депутати,  звичайно я розумію, що

 потрібно  сьогодні  регулювати  відповідно  ціни,  але  ви  мені

 вибачте,  шановний  Віктор  Іванович, відповідно до повноваження

 рішень  Кабінету Міністрів індикативні ціни є рекомендовані і не

 несуть  обов'язкового  виконання. МЗС їх, який проводить аналіз,

 вони тільки рекомендуються, а не виконуються Кабінетом Міністрів

 і  такого  регулювання  немає, так що давайте ми все-таки будемо

 виходити  із  того,  що  дамо  повноваження  Кабінету  Міністрів

 регулювати  ціни,  щоб  вони були обов'язковими для виконання на

 відповідних територіях. Це перше.

      Друге  питання.  По-перше,  я  хотіла би ще раз повернутис,

 шановні  колеги,  до  тої  ситуації,  яка складвється. Ми на всі

 ввізні  товари  даємо  20 відсотків, на вивозні даєм колективним

 господарствам  дорогу  вивозити. Зможуть колективні господарства

 вивозити?  Не зможуть. Фактично знову йдемо до посередника, який

 не  буде  платити  ще  й  у бюджет гроші. Сьогодні не можна таке

 приймати.  Тому  я  попрошувсе-таки, є декрет Кабінету Міністрів

 одниі  другий,  є  указ  Президента  по  індикативних  цінах.  У

 Кабінеті  Міністрів  є  повністю  законодавча база, яка дозволяє

 створити  свого вітчизняного товаровиробника, який би переробляв

 продукцію,  відправляв  би  за  кордон у вигляді тушонок, всього

 іншого,  залишаючи  шкіри  у  себе,  тим  часом  регулючи всі ці

 моменти.

      Друге  питання.  Що  сьогодні  заважає  Кабінету  Міністрів

 дозволити  споживчій  кооперації  заготовляти  внаселення м'ясо,

 відповідно   під   державним   контролем  відправляти  і  давати

 можливість все-таки надходити відповідні кошти до бюджету.

      Т  друге  питання,  саме  головне. Давайте спочатку введемо

 мораторій  на всі продукти харчування, які завозяться на Україну

 і  виробляються  тут.  Ви  подивіться  в  наші  полиці  повністю

 заповнені  голондськими,  всіми  іншими  продуктами  харчування.

 Давайте будем спільно приймати і той закон і цей.

      Тому  я  прошу підтримати комісію АПК і до 16 числа давайте

 сяде   Кабінет   Міністрів,  комісія  АПК,  нехай  сяде  комісія

 Верховної  Ради  з  питань  фінансів.  Дамо  реальні розрахунки,

 скільки  в  нас продуктів харчування є, скільки необхідно, і все

 ці  реальні розрахунки покладемо на стіл і проголосуєм для того,

 щоб  можна  було реально прийняти якесь рішення. Окремо приймати

 рішення  фінансової  комісії  і  окремо Комісії АПк, я думаю, що

 сьогодні   недоцільно.   Потрібно   думати  про  свого  власного

 товаровиробника  і захищати його. Сьогодні йде посівна, сьогодні

 йде   посівна.   Ні  один  колгосп  не  буде  займатися  вивозом

 продукції,  ні  в  одного колгоспу немає замовлених тралерів, ні

 одного  немає  замовлення  чи  тих  самих  кораблів. Це все буде

 робити посередник, якщо ми хочем робити це для посередника.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я думаю, питання досконально

 всім  зрозуміле. Я лише хотів отаку думку висловити. Я думаю, що

 вона для всіх більш-менш піде.

      Перше.  В  цій ситуації, в якій ми знаходимося, розглядаючи

 дане питання, було б, мабуть, саме найкраще прислухатись до того

 першого пункту постанови, я прошу до уваги, не думаю, що нам так

 весело, розглядаючи таке складне питання.

      Ну,  то зараз дамо слово. Ну, від комісії же 2 виступило. Я

 думаю,  що  можна  було  б,  як кажуть, і одну комісію, сьогодні

 проект  постанови ставить, і від іншої. Ну, давайте щось середнє

 розумне знайдем. І я вважаю, що воно було б правильно, якби ми з

 вами  сьогодні прийняли рішення, а воно в першому пункті є, таке

 рішення, від аграрної комісії.

      Одну хвилиночку. Я скажу, а потім і ту, і ту ми поставим на

 голосування.

      Відхилити  розгляд  даного  питання  до  16  квітня, за цей

 період переглянути ціновий механізм на внутрішньому ринку на всі

 види  цієї  продукції  з  урахуванням даже, можливо, й державних

 дотацій  для  того,  щоб  галузь і виробника, і переробника була

 доцільна економічно, доцільна.

      І  третє,  мабуть,  за  цей  час  можна  було відпрацювати,

 створити свою внутрішню систему експортно-імпортну на продукцію,

 яка  виробляється в цій галузі. Експортно-імпортну! Таким чином,

 лишивши всі ті 70, які є сьогодні, як кажуть, бути поза законом.

 Я   вважаю,   що  такий  би  підхід  дав  можливість  і  тоді  і

 товаровиробникам,  і  нашій  переробній  галузі,  і нашій легкій

 промисловості запрацювати.

      Мухін  настоює?  Будь ласка, Володимир Васильович.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я думаю, що 2 неділі нам дало б можливість спрацювати...

     

      МУХІН В.В., 370 виборчий округ.

      Александр Николаевич, пожалуйста!..

      Значит,  вы знаете, я находился на подведении итогов работы

 таможни  за  1995 год, и руководители таможен всех вставали (там

 как  раз  Президент  был) и рассказывали потом, что через каждую

 таможню  на восток, на запад, на юг вывозятся фурами эти кожи. И

 таможенники  вставали  и  говорили  президенту:  ну до каких пор

 будет продолжаться это безобразие? Значит, страна... в стране не

 работают  кожевенные  заводы,  а  эти  кожи  вывозят  за кордон!

 Значит,  ситуация  такая:  Кабинет Министров разработал вот этот

 проект   и  предложил  нам.  Комиссия  работала  -тоже  какие-то

 поправки  предложила. Зачем? Фактически, получается сегодня, что

 Верховный  Совет выступает за то, чтобы все это сырье вывозилося

 за  пределеы  нашей  страны!  И  я  как председатель Комиссии по

 безопасности  вам  скажу,  что  так  нельзя  поступать,  дорогие

 товарищи! Наоборот надо о державе нашей заботиться...

     

      З ЗАЛУ. Правильно, правильно!..

     

      МУХІН В. В. Правильно, правильно!.. Поэтому я вам... прошу,

 пожалуйста,  в первом чтении принимать либо предложения Кабинета

 Министров,  либо  предложения  комиссии.  Давайте  дорабатывать.

 Зачем  нам  откладывать?!  Давайте сегодня примем это решение. А

 отложить выгодно тем, которым в этой мутной водичке потом ловить

 какую-то рыбку, невыгодную для нашего государства...

      Поэтому,  Александр Николаевич, я настаиваю на том, что это

 решение надо сегодня принимать либо в чтении Кабинета Министров,

 либо в чтении нашей комиссии.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.  Катерина  Тимофіївна,  будь  ласка,

 Ващук, а потім Цушко  і завершуєм на цьому.

     

      ВАЩУК К.Т., Волинь.

      Шановні  депутати,  шановні  виборці!  За гарними лозунгами

 захисту   інтересів  Батьківщини,  ми  можемо  успішно  сьогодні

 ппоховати  остаточно  нашу  тваринницьку  галузь.  Всі  сьогодні

 думають  про  те,  як зробити якнайтвердішим бар'єр для власного

 товаровиробника.

      Шановні  колеги-депутати,  чому ми так палко не боремось за

 те,  щоб ввізне мито на ті продукти харчування, які виробляються

 на  Україні,  стало  тим  бар'єром, яке дає хід нашим продуктам?

 Чому ми спокійно купуємо голандське молоко, масло і сир? Чому ми

 перейшли на іноземні ковбаси? бо тому, що наші всі накрутки -ПДВ

 і  все  інше  робить нашу продукцію дорожчою в зв'язку з тим, що

 немає ніякого  мита  на чужу  продукцію.

      От,  я думаю, що перед тим, як приймати рішення по цьому, я

 тут  підтримую Олександра Миколайовича Ткаченка, треба подумати,

 як зробити так, щоб був паритет цін на те, що ми виробляємо, щоб

 були закриті кордони для ввезення того, чого достатньо є в нашій

 державі, ну, хоча б регулюючи мито ввізне.

      І  тртє.  Ми  тут  думаємо  як закрити начисто і не вивезти

 худобу.  Шановні  колеги,  а  хто  її  купує?  Ми  хоч  один раз

 поцікавились  де подіто худобу? Согодні найбільа буває проблема:

 де  її подіти? М'ясокомбінат не бере, бо не платить грошей,немає

 за  що платити. Бо його продукцію не купують, бо вона дорога. Те

 саме  робиться  із  маслом  і  сиром, до речі. Ми маємо мінус 17

 рентабільність  тваринництва  по  Україні.  Це  такий  тривожний

 дзвінок,  якого,  ну,  треба,  щоб зтривожився весь зал.

      Значить  буде звиткова галузь -виріжуть худобу. Уже пройшло

 скорочення  корів  майже  на  30%.

      Тому  я  пропоную для того, щоб ми сьогодні тут не наробили

 лиха,  його  і так достатньо в сільському господарстві, боя хочу

 сказати,  що  то єдина галузь, яка є колонією у власній державі.

 Пропоную не прийямати сьогодні жодної постанови, оті два рішення

 направити  в  комісію  по АПК, яка все-таки має монопольне право

 пропонувати  рішення  по  тій  гашузі, за яку вона в якійсь мірі

 відповідає.   І   запропонувати   Кабінет   Міністрів   усе-таки

 попрацювати  над створенням фонду підтримки тваринництва в нашій

 державі. І до того, щоб не боятись, що все вивезуть за ці дні, є

 така  мудра  політика в усіх державах, як квотування: порахувати

 треба, скільки треба армії, скільки треба нашій державі, а решту

 дозволити  вивозити  і  торгувати,  як робить весь цивілізований

 світ.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Спасибі.

      Катерина  Тимафіївна,  ви  говорите  істину,  і  вона  всім

 зрозуміла,  що сьогодні ніхто не знає балансу державного в даній

 галузі.  Якби  цей  баланс  сьогодні  вам  був час сказать, то я

 думаю, що в кожного б рука потягнулась одбидва голосувати за те,

 що  нам  потрібно  серьйозно   доопрацювати  цей  документ.

      Цушко, будь ласка,  я оголосив.

     

      ЦУШКО.  Уважаемые  коллеги,  ситуация у нас сложилась из-за

 того,  вот вам обороная сторона нашей приватизации. Приватизация

 мясокомбинатов  привела  к  тому,  без  участия,  я  имею в виду

 товаропроизводителей,    привела  к  этой  ситуации.

      Какой  сейчас  выход?  Прав,  конечно, Кабмин, нужно сейчас

 останавливать   вот  этот вывоз  скота   и вырезание.

      Поэтому,  я  предлагаю  такое,  чтобы  много  не  говорить,

 принять  в  первом  чтении вариант Кабмина без третьего пункта и

 после  доработать  в  таком контексте, чтобы был заинтересован в

 этом  товаропроизводитель. И сделать, чтобы и монополист наш был

 заинтерисован плотить, и товаропроизводитель не вырезал скот.

      Если  же  мы  запретим  полностью  вывоз, мы вынудим своего

 товаропроизводителя  и  не решим вопрос, чтобы ему плотили цену,

 которую  он  заслуживает,  мы  товаропроизводители  будем просто

 авырезать  скот.  Потому  что нет другого выхода, не выгодно его

 производить.

      Поэтому,  уважаемые  коллеги,  давайте  сделаем первый шаг,

 приймем в  первом  чтении вариант Кабмина без третьего пункта, а

 дальше  комиссии  доработаю вместе с Кабмином, и приймем решение

 во втором чтении.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  думаю,  що  нема,  мабуть, потреби знову по

 кругу  пускать  на  обговорення.  Ну  зрозуміло. Ну що ми сльозу

 вибиваєм один одному.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Давайте  від  флоту  дамо,  вони знають як вивозиться. Будь

 ласка. І завершим на цьому.

     

      СЕВРЮКОВ.

      Александр Николаевич, Спасибо. Севрюков, Одесса.

      Как  раз в основном флот и возит этот скот. Это к сведению.

 Вообще,  уважаемые  коллеги,  у меня вызывает удивление: КАбинет

 Министров 31 якваря внес законопроект. Було два месяца для того,

 чтобы  те, кто отстаивает интересы, действительно, производителя

 нашего  отечественного,  могли  сесть  соответствующие  комиссии

 господина Суслова и договориться.

      Более  того,  если мы радеем за нашего товаропроизводителя,

 можна   было,  пользуясь  статусом  депутата  з  законодательной

 инициативой,  раньше  этот  вопрос  внести.  Поэтому сейчас этот

 документ  хоронить,  вы  знаете  это не совсем нравится. Что -то

 здесь не совсем правильно.

      Поэтому   я  поддерживаю  то,  что  сказал  товарищ  Цушко,

 необходимо  принять  в  первом чтении без третьего пункта и дать

 возможность  работать. И не надо обвинять друг друга, потому что

 наша здесь совесть тоже не совсем чиста.

      И наши, все-таки дороги, которые затоварены фурами, которые

 разбивают  наши дороги и флот, который перевозит этот скот, надо

 чтобы  он  работал  нормально  и освободить от этого непомерного

 труда и сохранить наше поголовье.

      Поэтому  прошу  поддержать  в  первом  чтении  без третьего

 пункта.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Москаленко. І на цьому завершимо. ну

 ще одного  послухаємо  аграрника.

     

      МОСКАЛЕНКО А.І.

      Дякую.   104   виборчий  округ,  Дніпропетровська  область,

 Москаленко.

      Шановний  Олександр  Миколайович!  Я  хочу зробити загальне

 зауваження щодо розгляду питань тут у стінах Верховної Ради.

      Коли  Президія Верховної Ради  припинить ...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу до уваги.

     

      МОСКАЛЕНКО  А. І.... припинить приймати до розгляду питання

 без   погодження   з   головною   комісією?  Чому  комісія,  яка

 відповідає  за  стан  справ,  за підготовку законодавчих актів у

 аграрному   секторі,   не   приймала  участі  в  розробці  цього

 документу?  І Президія його прийняла і нам пропонує. І ми 2 часа

 гаємо час,  а тепер  знімаємо.

      Тому  я  прошу  не  допускати більше на Президії, щоб в зал

 надходили такі документи.  Дякую.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  По-перше,  я скажу, що головна комісія аграрна

 приймала  і  саму  активну участь. Але в неї точка зору інша. Як

 виробника, як та людина, яка вважає, що їхня галузь ошукується і

 становиться економічно недоцільною як галузь. Ось в чому річ.

      Я   думаю,   Катерина   Тимофіївна  чітко  і  ясно  ще  раз

 підтвердила.  Давайте  ми поставим на голосування не тільки тих,

 хто  це  розуміє  чисто  теоретично з позиції бюджету, з позиції

 сьогоднішнього  дня, а й з позиції сьогоднішнього і завтрашнього

 дня. Як галузі, так і економіки держави.

      У  нас єсть 2 проекти. Всі праві, як кажуть, по своєму. Але

 ми  повинні  найти  рішення.  І  я вважаю, що внесена пропозиція

 (...........)  Цушко  і  іншими,  щоб прийняти в першому читанні

 проект  від  комісії  доопрацьований(...........)  без  третього

 пункту. І напротязі 2 тижнів доопрацювати, а потім повернуться і

 оці  всі  зауваження  врахувать.  Я думаю, тут є сенс в цьому. Я

 ставлю  це  на голосування, голосуєм. З дві неділі, ми вже більш

 не зробим як зробили за 4 роки.

     

      За -

      Одну  хвилину, одну хвилиночку, я ставлю на голосування від

 аграрної  комісії,  яка  цу  вас  є на руках. Одну хвилину, Іван

 Олександрович...  Від  аграрників?  Ще  ми  повернемся.  Аграрна

 комісія  вносить  по  першому  пункту  їхнього проекту постанови

 відхилити для доопрацювання до 16 квітня. Дальше іде за текстом.

 За   ці  дві  неділі  доопрацювати,  я  думаю,  і  врахувати  ті

 пропозиції,  які  комісія  Суслова  внесла.  Я  сталю цей проект

 постанови в першому читанні на голосування від аграрної комісії.

      Павло Михайлович, голосуйте. Це для просвіти виграш.

     

      За -

      Значить,  одну хвилиночку, одну хвилину. Тоді давайте ми до

 першого  проекту  встановим  строк до 16 квітня доопрацювати, 16

 квітня  виносим  на розгляд у другому читанні. Підходить? Ставлю

 на голосування. Голосуєм. До 16 квітня.

     

      За -

      Ні  ми його все-таки приймем. Значить час є. Одну хвилинку,

 значить,  я  надаю  слово ще раз Суслову як голові комісії і від

 аграрників Вінський.

     

      СУСЛОВ  В.  І.  Уважаемый  Александр  Николаевич, уважаемые

 народные  депутаты,  я  еще  раз  прошу  очень внимательно вести

 заседание. Вы поставили на голосование проект Кабинета Министров

 без треьего пункта. Он не прошел. Вы не поставили на голосование

 проект, который от рабочей группы был роздан, где этого третьего

 пункта нет.

      В  результате получилось, что многие депутаты не поняли, за

 что   они  голосовали.  Естественно,  что  отличается  вот  этот

 последний розданый вам проект от проекта Кабинета Министров тем,

 что  в  нем  как  раз  учтены интересы аграриев. Прочитайте этот

 абзац  после  ставок.  И  вот  этот  проект  давайте поставим на

 голосование.  То,  что Александр Николаевич его не ставит, он не

 прав.

      Спасибо.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо. Ставлю я цей проект. Одну хвилиночку.

      Вінський,  будь ласка.

     

      ВІНСЬКИЙ Й.В.

      Шановний  Олександре  Олександровичу, значить, абсолютно, і

 Комісія  агропромислового комплексу, і ряд виступаючих абсолютно

 чітко  поставили  питання,  чому  ми  не голосуємо "за". Тому що

 жоден  з  цих  проектів,  який  ви  хочете  провести, не регулює

 мінімальну  ціну,  а значить, дає можливість за безцінь вивозити

 продукцію з України.

      Ви  знаєте прекрасно, що ніяких індикативних цін на м'ясо в

 нас немає в державі. Тому, ми пропонували в кінці другої статті,

 тобто  в  кінці  першого  пункту,  там, де йде реалізація... Від

 робочої  групи. Там, де йде мова про індикативні ціни, записати,

 що  реалізація вказаної продукції проводиться за цінами не нижче

 реальної  собівартості плюс 25% рентабельності. При встановленні

 мінімальної ціни можна було б підтримати в першому читанні.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

      Я  за  цю  поправку  до проекту від робочої групи ставлю на

 голосування,  до другого пункту. До першого пункту, я вибачаюсь.

 І  тут ще вніс Пронюк поправку: добавить "шкірсировину овець". Я

 думаю, що це правильно.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Значить, одну хвилиночку, ми підтримуєм поправку Вінського?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я тоді ставлю за основу!

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Будь  ласка, голосуєм. проект від робочої групи! За основу!

 Мухін, не шуміть...

     

      "За" -

      За основу проект від робочої групи.

      Тепер  я ставлю на голосування поправку, внесену Вінським і

 Пронюком  до...  Вінський вніс пропозицію чітку і ясну -щоб ціни

 (я вибачаюсь!..)... Рівень цін повинен бути такий, який ба давав

 можливість  мати  рівень  рентабельності  не нижче 25%. А Пронюк

 добавив: шкри овець. Я цю поправку ставлю на голосування.

     

      "За" -

      Іван Олександрович, голосуйте!..

      Я ставлю...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Є   ще  поправки?  Є  поправки...  Будь  ласка,  запишіться

 давайте, тому що я бачу - багато...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      10 хвилин на поправки достатньо? Достатньо.

      Будь ласка, Кочерга, Донецьк. За ним Ратушний.

     

      КОЧЕРГА, Донецьк. Прошу передати слово Терещуку.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук.

     

      ТЕРЕЩУК    , Маріуполь, фракція комуністів.

      Дякую, Олександре Миколайовичу.

      Я пропоную...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, не чуть нічого... Мені ж надо

 з вами зорієнтуваться в пропозиціях...

     

      ТЕРЕЩУК  Я  пропоную  внести  таке доповнення в цей проект:

 "Доручити  Кабінету  Міністрів до 16 квітня підготувати і внести

 на  Верховну  Раду  проект  Закону  "Про  в'їздне мито на імпорт

 харчової продукції, виробництво якої існує в Україні".

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Це  як  раз  про те, що казала Катерина Тимофіївна відносно

 того, що  ми ......

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мається  на........ закупаємо по ввізному миту

 на імпортну продукцію, яка  виробляється у нас на Україні. Так.

     

      ТЕРЕЩУК.Так.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ.Так, я  цю поправку ставлю на голосування.

     

      "За"-

     

      Ратушний.

      ШУМ У ЗАЛІ

     

      РАТУШНИЙ.

      Так,  шановні  народні депутати, в мене є пропозиція, бо ми

 зараз  з  голосу  стільки поправок  понавносимо,  приймаємо. Тут

 пишеться в проекті, ми причини говорили. Тут вказано: реалізація

 продукції  приводиться  за  цінами,  не нижче індикативних. Була

 пропозиція  Вінського,  ми так голосуєм. Я вважаю, пропозиція...

 Давайте  поставимо закон вцілому і і закінчем ту справу, тому що

 у нас на шкури часу більше виходить, ніж........ Хоча це питання

 важливе, ніж на Конституцію.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сасибі.  Ну,  ви  знаєте,  що таке індикативна

 ціна.  Це  дивлячись  хто її ставить і хто до кого прийшов. Така

 індикативна ціна з потолка. Чи він  овічується чи він темний.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Тому   індикативнв   ціна...   там   основні   ми  заложили

 рентабільність,  а  яка  ціна, там основа закладена. Будь ласка,

 Катерина Тимофіївна Ващук.

     

      ВАЩУК  К.  Т.  Шановні  колеги,  все-таки  ми  робимо знову

 помилку.  Ми  з  голосу  приймаємо  поправки,  самі  цінні ми не

 включили.  Не  включили ту поправку, що накласти все-таки ввізне

 мито  на  ті товари, які ввозяться, продукти харчування, які є в

 Україні. Це дуже стосується, це захист власного товаровиробника.

      Тепер   друге.  Отут  вивізне  мито  нараховується  митними

 органами  України і сплачується у валюті України. Ми пропонували

 і  направляється  на підтримку власного товаровиробника. Тобто я

 все-так   настоюю,   моя   пропозиція   не  була  поставлена  на

 голосування, щоб ми сьогодні, спішачи при п'ятниці, не натворили

 лиха,   я   все-таки   дуже   прошу  доручить  комісії  два  дні

 допрацювати,  і  на  слідуючому  тижні в спокійній обстановці ми

 приймемо виважене рішення, за яке не буде не стидно нікому і яке

 буде  працювати  на  Україну.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  поправку першу Катерини Василівни ставлю на

 голосування  про  накладання, як кажуть, відповідного мита на ту

 продукцію,  але  мито  мається  на  увазі  таке, яке, як кажуть,

 давало   можливість   нашому  товаровиробнику  більше  вриоблять

 продукції,  а  не  захищать  його.  Тому я ставлю цю поправку на

 голосування. Першу  поправку.

     

      За -

      Не  набрало.

       ШУМ   У   ЗАЛІ

      Одну  хвилиночку. Радченко,  Мухін.

     

      РАДЧЕНКО.  Прошу  передати  слово  Піменовій,  42  виборчий

 округ.

     

      ПІМЕНОВА.    Я   вчера   задавала   вопрос,   связанный   с

 рассмотрением  ныненего  вопроса.

      Все  дело  в  том,  что  в  течение многих, не одного, года

 Кабинет  Министров  искусственно  затягивал  принятие документа,

 который бы сегодня решил все те вопросы, о которых мы говорим.

      В результате мы получили, и это явствовало из пояснительной

 записки  и выступления докладчиков, ущерб государству, развалена

 легкая промышленность, выросла безработица.

      Так от все-таки вчера на вопрос:"Кто виновен?", мне конечно

 Гайдуцкий ответить не смог и он не сможе на этот вопрос. Поэтому

 я  предлагаю:  на  ряду  с  тем, что мы сегодня приняли решение,

 поручить  Генеральной  прокуратуре  провести проверку законности

 фактов проведения внешне-экономических операций по экпорту живой

 худобы  и шкирсыровины за период 1993-1995 года. И о результатах

 доложить нам здесь Верховному Совету.

      Кроме  того,  чтобы  обеспечить с нашей стороны контроль за

 проведением этой работы, предлагаю создать комиссию из депутатов

 3-5,   не   больше,   чтобы   они  помогли,  вернее  Генеральной

 прокуратуре  в этой работе.

      У  меня  эти  вопросы  не  голословны, у меня на руках есть

 документ  Минситерства  экономики,  в котором они указывают, что

 проект  документа по этому вопросу еще в 1994 году был направлен

 в соответствующие отраслевые министерства Кабинетом Министров. И

 такой  документ,  который  мы сегодня никак не можем принять, мы

 должны были принять уже давно.

      Благодарю за внимание  и прошу поставить на голосование.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Но це пропозиція для постанови, це не

 для закону.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Для  постанови,  да, ця пропозиція слушна. Ми ведем розмову

 за  закон,  і  поправки, які ми розглядаєм. А то, що Генеральній

 прокуратурі  доручить  і питань немає. Я вважаю, що ви правильно

 внесли  пропозицію.  Ми  дамо, яка кажуть, відповідне доручення.

 Ваше письмове єсть таке.

      Мухін,  будь ласка, за ним Кириченко.І на цьому завершуєм і

 голосуєм.

      

      МУХІН

      Александр  Николаевич,  я как раз это и хотел сказать то, о

 чем  сейчасговорят -это не является нормой закона, а поэтому нам

 надо в первом чтении в целом принять этот закон. А вот то, о чем

 говорят,  просто  включить  в  постановление.  И  в  самом деле,

 собственно  говоря,  о  чем  мы  спорим?  Одни защищают интересы

 нашего  производителя,  так  сказать, колхозов там и совхозов, а

 другие  защищают интересы тоже производителя, только фабрики там

 и  так  далее.  На  самом  деле  надо сделать так, чтобы и тем и

 другим было выгодно, но только нашим.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, спасибі. Кириченко.

     

      КИРИЧЕНКО.  Олександр  Миколайович,  дякую. Передайте слово

 Вітренко.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітренко, будь ласка.

     

      ВІТРЕНКО Н.М.

      Дякую.   Шановні   колеги!  Я  думаю,  щоб  якраз  не  було

 голосувань  з голосу, то вже вирішили з вами, що варіант робочої

 групи,  прийнятий  за  основу.  І  вже  проголосували за додаток

 Вінського  про  те,  щоб  індикативні  ціни  дійсно  захищали би

 товаровиробника. Це теж проголосовано. Тому я вважаю, що нам для

 того,  щоб  вирішити питання сьогодні, не заганяти його в глухий

 кут,  треба зараз проголосувати в цілому за це рішення в першому

 читанні. Але на друге читання Кабінет Міністрів повинен подати і

 механізм  забезпечення  відшкодування витрат товаровиробника. Бо

 цей  перший  пункт,  по  якому  були  сперечання,  не  розкритий

 сьогодні  повністю  в постанові. Потрібно, щоб гроші повернулися

 тільки  на  рахунок  товаровиробника,  а не осіли на комерційних

 структурах.

      І все ж таки саме через виняткову важливість цього питання,

 його  потрібно  вирішити  сьогодні.  Тому  я  просто  прошу всіх

 підтримати  в  першому  читанні  варіант  робочої  групи і на 16

 квітня  поставити  у  другому  читанні  для  вирішення питання в

 цілому.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Азаров.  І  завершуємо.  Главний наш

 казначей.

     

      АЗАРОВ М.Я.

      Спасибо  Александр Николаевич за такое, так сказать, доброе

 слово.  Я в этой связи хотел бы сказать. Ну первое. Надо конечно

 принять  в  первом  чтении.  Второе. Протокольное доручення дать

 рабочей   группе   ко   второму   читанню   дать   экономическое

 обгрунтування  данного закона.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Я  ставлю  на голосування в цілому з

 цими поправками, які були ми проголосували і до 16 числа винести

 на  друге  читання  і  з механізмом, і з розрахунками. Голосуєм.

 Берем справу  в  2  руки. Справу голосування, я  маю  на увазі.

     

      

      "За" -

      Спасибі. Рішення  прийнято.

      Шановні   колеги,  перед  тим  як  нам  завершити  пленарне

 засідання, я хотів би вас попрохати, по-перше, значить, восьмого

 квітня  відбудеться  Президія  Верховної  Ради,  членів Президії

 прошу, щоб на 11 годин прибули і прийнли участь.

      9  квітня  відбудеться  День  Уряду і пленарне засідання по

 тому питанню, за яке ми з вами проголосували по Конституції.

      Слідуюче  питання.  Вам  на  руки розданий порядок роботи і

 орієнтовний  перелік  питань.  Я просив би до Президії, тобто до

 слідуючого понеділка уважно розглянути, щоб ми з вами коли будем

 на  Президії  все  розглядать,  щоб  вони  всі  питання  були  і

 враховані  і  з'ясовані.  Ви  бачите  що там всі ті питання, які

 даються  в  переліку,  стоять із зірочками. Це така домовленість

 наша  з вами і домовленість, яку внесла Президія Верховної Ради,

 щоб ми розглядали питання по скороченому режиму, щоб ускорити їх

 прийняття.

      І,  враховуючи  те,  що у нас ще є 13 хвилин до завершення,

 комісія оборони і безпеки Мухіна пропоную розглянути це питання,

 яке  є  у  нас  в  порядку  денному  стоїть  останнім7  Хто буде

 доповідать? Будь ласка, я прошу до уваги.

     

      РУДКОВСЬКИЙ.

      Шановні  народні  депутати,  на  час створення Збройних Сил

 незалежної     України     кількість     сімей     безквартирних

 військовослужбовців,  які  проходили  службу на Україні в складі

 контингенту військ Радянської Армії за станом на 1 січня 92 року

 складала  56.  7  тисяч  чоловік.  З  метою  вирішення  житлової

 проблеми  та  здійснення  заходів щодо реформувань та скорочення

 Збройних  Сил  Міністерством  оборони  вже  в квітні 92року були

 розроблені та подані до Кабінету Міністрів України до врахування

 при    розробці    державної    програми   забезпечення   житлом

 військовослужбовців  Збройних  Сил.  Головні  положення програми

 "Житло  2000",  яким передбачалось щорічне будування до 25 тисяч

 квартир.  Реалізація  пропозицій  Міністерства оборони дозволило

 через  3-4 роки зняти напруженість в вирішенні житлової проблеми

 та  здійснити  головні  засоби  щодо  реформування  Збройних Сил

 України.

      Для  потреб  Міністерства  оборони  України  з  усіх джерел

 фінансування  було  побудовано  (я  прошу  звернути  увагу на ці

 цифри),  в  1992  році  було  побудовано  15 900 квартир. В 1993

 році -11 500, а вже в 1994 році -6 200, і в 1995 4 846 квартир.

      Таким  чином, незважаючи на вкрай нестабільне фінансування,

 за  перші  чотири  роки  було  побудовано за рахунок усіх джерел

 фінансування  і  передано  під  заселення  38 тисяч квартир. Але

 кількість безквартирних військослужбовців порівняно з 1991 роком

 не  тільки  не  зменшилась, а збільшилась. І на сьгоднішній день

 вона  складає  70  тисяч  безквартирних, майже 40% від загальної

 численності  офіцерів та прапорщиків. І я скажу, що в військах в

 любому гарнізоні це дуже тяжке положення.

      Зараз це безквартир'я порождає велику незадоволеність серед

 офіцерського  составу.  Головною причиною такого становища є те,

 що  відбувалось  інтенсивне поновлення офіцерського складу. І ми

 повинні  доповісти,  що  за  ці  роки до нас прибуло до 18 тисяч

 військослужбовців з країн СНД. Звільняється в запас та відставку

 офіцери,  які  вислужили в законом строки, але вони не отримують

 житло  через  те,  що  ми їх не можем забезпечити. А на зміну їм

 приходять  такі  ж безквартирні офіцери, які закінчили училища і

 приходять на зміну.

      Більше  на  сьогодні,  більш як 33 тисячі офіцерів вимушені

 проживати  на  приватних  квартирах,  при  цьому  50-60  доларів

 платять  щомісячно,  майже 50-60% свого грошового отримання. При

 існуючих   темпах   житлового  будівництва,  за  рахунок  коштів

 Держбюджету   (я   прошу   звернути  на  це  увагу!)  ми  зможем

 забезпечити  офіцерів  і випускників тільки через 25-30 років!..

 Стільки  ні  один  офіцер не зможе прослужити... Практично, вони

 будуть весь час на службі без житла.

      Відсутність  перспективи  щодо  вирішення житлової проблеми

 вкрай   негативно   впливає   на   морально-психологічний   стан

 військовослужбовців та їх сімей, породжує в душах сумнів в своїй

 необхідності.

      За минулі роки фінансування капітального будівництва, яке й

 тоді, й сьогодні спрямоване цілком тільки на житло, з Державного

 бюджету  поступово  і  незмінно  погіршувалося. Чітко проявилась

 негативна   тенденція   до   зменшення   обсягів  будівництва  і

 фінансування  за  слідуючі  роки:  у  1992  році  планувалось 16

 мільярдів  -ми практично у 1992 році 16 мільярдів і отримали. І,

 про  що  я  вам казав, що ми побудували 19 тисяч... 15 тисяч 900

 квартир. У 1993 -420 мільярдів планувалось -отримали 368. У 1994

 році:  3  трильйони  143  мільярди -отримали 2 трильйони. У 1995

 році планувалось 13 трильйонів - отримали 9,9.

      Слід   відзначити,   що   за   ці  роки  значно  впав  темп

 будівництва.  З  метою недопущення скорочення обсягу будівництва

 житла  Міністерство  оборони  навіть  почало реалізацію програми

 будівництва    житла   для   військовослужбовцйів   за   рахунок

 позабюджетних   коштів  -інвесторів.  Згідно  з  вимогами  Указу

 Президента  України від 1 липня 1993 року номер 240/93. Цей указ

 та   доповнення  до  нього  передбачають  передачу  у  власність

 інвесторам  до  50%.  Я повторюю: до 50% житла! От... А остальні

  50  відсотків  і  більше  отримують

 безквартирні  офіцери  і  прапорщики  безкоштовно.  А  також цим

 указом  було  звільнено іноземнихх та українських інвесторів від

 сплати  податків  на  добавлену  вартість  та  митних  сборів...

 матеріали,  механізми,  обладнання  на весь обсяг їх інвестицій,

 які вкладють  тільке в житлове будівництво.

      Шановні  народні  депутати,  на  сьогодні ми побудували уже

 безкоштовно  заселили  офіцерів 670  чоловік в 1994 році, в 1995

 році  -195 сімей. Це, безумовно, мало. Але це тільки за того, що

 інвестори позбавлені пільг.

      Шанвні   народні   депутати,   Кабінет  Міністрів  разом  з

 провідними  постійними комісіями Верховної Ради розробив у січні

 1996  року,  представив  на розгляд Верховній Раді проект закону

 Про  внесення  доповнень   до  Закону України "Про оподаткування

 прибутку  підприємств".  Та  до  Декрету Кабінету Міністрів "Про

 податок  на  добавлену  вартість",  яким  передбачається надання

 деяких   додаткових   пільг  інвесторам  будівництва  житла  для

 військовослужбовців.

      За   розрахунками, прийнятими  до  цього  закону, дозволить

 зацікавити  додаткових  інвесторів  та  без  залучення коштів, я

 повторюю,  без  залучення  коштів  Державного бюджету. Розпочати

 будівництво  житлих  будинків загальним  обсягом від 2-х до 7-ми

 тисяч квартир на  рік.

      Міністерство   оборони  звертається  до  Верховної  Ради  з

 проханням підтримати зазначений  законопроект.

      

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Одну хвилиночку...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Голосуєм   то  голосуєм...  Я  хотів  би,  щоб  ми  з  вами

 подивилися ... в нас в залі  кворуму немає...

      ШУМ У ЗАЛІ

      Тому  я  хотів,  одну хвилинку, одну хвилиночку. Давайте ми

 все-таки   це   питання  завершим  сьогодні,  а  проголосуєм  на

 слідуючому пленарному засіданні.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Одну    хвилинку,  запитання є?  Немає.

      Хто  за те, щоб   без  обговорення проголосувати?

      Прошу  проголосувати.

      Та  ну  що,  ми  всі  так сильно розбираємось у військових

 справах?   В  ................ да.

      Я  думаю,  давайте  підтримаємо  військових,  не завидувать

 їхній долі.

      За -

      Я  ставлю  на  голосування прийняття цього закону в цілому.

 Ну, комісія  настоює.

      Я  прошу  всіх  прийнять  участь  в  голосуванні.

      За -

      Враховуючи...

      Сідайте,  будь  ласка.

      Головко   Володимир   Іліч,   йдіть   на   трибуну,  голова

 підкомісії.

 

      ГОЛОВКО.  Уважаемые  коллеги,  я  понимаю,  что этот вопрос

 очень  острый.  Многие  из  нас  думают  о том, что, в принципе,

 Украина понесет  огромные  убытки  от этого  рпоцесса.

      Но  я  вам  гарантирую,  что государство не потеряет в этом

 плане  ни  копейки.

      И  тот,  кто надеется, что в этом процессе мы с вами где-то

 что-то  сможем обрести в налоговую систему, это направно. Потому

 что   сейчас   идет   процесс,   как   сейчас   сказал   Дмитрий

 Александрович,  о  том, чтобы все инвесторы сейчас легли на дно,

 никто   не  хочет  вкладывать  деньги,  потому  что  государство

 отбирает.

      Потеря инвестора для Вооруженных Сил является тоже смертью.

      Сейчас  офицер  платит порядка, 36 тысяч офицеров проживают

 на  часных  квартирах.  Платит  50-60  долларов  в  месяц. А это

 примерно  50  процентов  зароботка  офицера. Молодежь уходит. За

 прошлый  год  уволено  14,  5  тысяч  офицеров.  Из них 12 тысяч

 молодых.  Но  в армии осталось три состава страшего офицерсокого

 состава. Эти не увольняются, потому что нет жилья. Их невозможно

 уволить без жилья. Получается патовая ситуация.

      И  чтобы  выйти  из  этой ситуации -это единственный способ

 только,  дать  хотя  бы  на  3-4  года возможность разрешить эту

 проблему,  осовободив инвестора от двух налогов: на прибыль и на

 собственно  на те средства, которые вкладываются в строительство

 для военных.

      Я  думаю,  что эти деньги мы с вами обретем в недвижемости.

 Украина  получит  недвижемость.  А  так эти деньги будут кормить

 израельтян, немцев, швецарцев и кого угодно они будут кормить.

      Я  думаю,  что  в этой ситуации нам лучше, когда мы получим

 недвижимость.  И  что  в  результате  этого 50 процентов получит

 армия,  40  процентов  получит  инвестор  и 10 процентов получит

 местная  власть.  А  мы знаем, что сейчас ничего не строится. 10

 процентов  для  местной власти - это тоже будет...

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, бо нас звинуватять, що ми...

     

      ГОЛОВКО.   Я   прошу   вас,  коллеги,  поддержать  этот

 законопроект. Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Буквально Самофалов одну хвилину від бюджетної

 комісії і завершуєм. Я думаю Мішура тожі підтримає.

     

      САМОФАЛОВ  Г. Г. Уважаемые коллеги, сегодня вопрос, который

 стоит  на  сессии  -это  вопрос  стоит  в  одном ряду с границей

 малообеспечености,  с минимальной заработной платой, минимальной

 пенсией.  Это  живые  люди,  это  конкретные  судьбы.  Речь идет

 сегодня о 15 тысячах квадратных метров, которые нужно построить,

 дав льготы на 780 миллиардов карбованцев.

      Я  думаю,  что  надо  поддержать  проект Постановления, тем

 более,   что  он  согласован  с  Комиссией  по..................

 безопасности,   бюджетной   Комиссией,  Комиссией  по  банкам  и

 банковской  деятельности.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримуєм? Я ставлю на голосування, я прошу...

      ШУМ У ЗАЛІ

      А?

      ШУМ У ЗАЛІ

      Микола Янович підтримує, це ж його заступник виступав.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Я  прошу  проголосувати.  Микола Янович тоже підтримає, він

 передумав,  ну  Мухіна  нада  ж  підтримать    комісії.  Я прошу

 голосувати всіх.

     

      "За"-

      Голосування  перенесем  на  слідуючий вівторок у пленарному

 режимі. А зараз я  дякую всім за роботу, на все краще.