ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

        с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и  4  к в і т н я   1996  р о к у

                           16.00 година

 

      Веде  засідання  Перший  заступник  Голови  Верховної  Ради

      України ТКАЧЕНКО О.М.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.   Шановні  колеги,  я  прошу  зайняти  місця  і

 приступаєм до реєстрації на вечірнє засідання.

      Проводиться реєстрація, включіть, будь ласка, систему.

      В  залі  зареєструвалось  368  народних  депутатів. Вечірне

 засідання оголошується відкритим.

      Слухається  питання  про проект закону України про внесення

 змін   і  доповнень  до  Закону  "Про  аудиторську  діяльність".

 Доповідач  Вітренко  Наталія  Михайлівна,  голова  підкомісії  з

 питань    економічної    політики    та    управління   народним

 господарством.

 

      ВІТРЕНКО Н.М.

 

      Шановні колеги, до вашої уваги пропонується розгляд проекту

 закону  України  про внесення змін і доповнень до Закону України

 "Про  аудиторську  діяльність".  Цей  закон  був  розглянутий 26

 березня  1996 року, працювала над ним робоча група нашої Комісії

 з    питань   економічної   політики   і   управління   народним

 господарством  майже  півроку і за час опрацювання цього проекту

 закону ми намагалися всі найгостріші питання аудиту вирішити.

      Найгострішими питаннями, на наш погляд, були обов'язковість

 чи  не  обов'язковість  аудиту,  вартість  послуг  за  виконання

 аудиту,  кваліфікація  аудиторів,  тобто проблеми ліцензування і

 сертифікації    діяльності,   створення   палати   аудиторів   і

 регулювання палатою роботи аудиторів в нашій країні.

      Я  впевнена,  що  ви  чули  виступ  нашого  депутата Кужель

 Олександри   Володимирівни  з  цього  питання.  Вона  дуже,  ну,

 детально  розповіла  про  окремі  статті закону, і в обговоренні

 закону   було   тільки  декілька  пропозицій  і  зауважень,  які

 висловили   деякі   наші   депутати.  Зокрема,  депутат  Семенюк

 висловила пропозицію не приймати цей закон в першому читанні, бо

 не  погоджувалась  з цілим рядом статей. Так, Валентина Петрівна

 висказалась  проти  статті  про, абзац 4 статті 4, це витрати на

 виконання  обов'язкового  аудиту. Висловилась Валентина Петрівна

 проти того, щоб відносити ці витрати на собівартість продукції.

      Я  розумію,  що  є  можливість  відносити  їх  на  прибуток

 підприємств.  Але ж згідно з Законом "Про оподаткування прибутку

 підприємств"  вже це питання врегульоване. І питання оплати всіх

 послуг  аудиторів  і за економічним змістом повинно включатися в

 собівартість  продукції.  Тоді  збиткове  підприємство  чи  воно

 прибуткове,   все   одно,  воно  може  сплачувати  всі  витрати,

 пов'язані з аудитом.

      Далі.  На  погляд  депутата  Семенюк, протирічить стаття 10

 Закону статті 32-ій Закону України "Про підприємства в Україні",

 а    також    законів    "Про    власніть",    "Про   колективні

 сільськогосподарські підприємства" і "Про споживчу кооперацію".

      Треба  наголосити,  що якраз ця десята стаття -це є стаття,

 де розкривається обов'язковість аудиту. І у нас було дуже багато

 суперечок  з  приводу  цього.  Бо  якщо  закласти обов'язковість

 аудиту,  ось  тоді можна казати, що це суперечить деяким законам

 України,  і ми намагаємось всі сільськогосподарські підприємства

 поставити  под  контроль  аудиторів.  Хоча якщо б нормальноу нас

 функціонувала  аудиторська служба в Україні і ми б відрегулювали

 всі  питання  вартості послуг, то взагалі аудит тоді, нормальний

 аудит міг би бути обов'язковим для всіх без виключення суб'єктів

 господарської  діяльності.  Але ж, розуміючи сьогоднішній стан в

 країні,  ми  якраз  відмовились  від  обов'язкового  аудиту. І я

 наголошую,  що  10-ти  стаття  закону,  де  проведення  аудиту є

 обов'язковим,  включає  саме -для кого обов'язковим? Це державні

 підипрємства,   тільки   з   ініціативи  органів,  уповноважених

 управляти   державним  майном.  тобто  вже  вищі  органи  хочуть

 перевірити  -аудит це якраз і є незалежна перевірка, незалежними

 експертами перевірка фінансового стану -ось тоді вони замовляють

 аудит.

      Далі.   Обов'язковий   аудит:  для  банків,  для  страхових

 організацій,  товарних  та фондових бірж, інвестиційних фондів і

 компаній,  підприємств з іноземними інвестиціями, благодійних та

 інших,  неінвестиційних фондів; господарських товариств з річним

 господарським  оборотом  більш  як  100  тисяч  екю. І суб'єктів

 підприємницької    діяльності,   які   складають   консолідовану

 бухгалтерську звітність.

      Наші  консультацітї  з  експертами-фахівцями  з  проведення

 аудиту  підтвердили,  що  саме  в  цих  суб'єктах  господарської

 діяльності  дуже  багато є порушень і тому для них аудит повинен

 бути   обов'язковим.   Тому  зауваження  депутата  Семенюк  щодо

 протирічь   до   деяких   статей   інших   законів  ми  вважаємо

 недоречними.   Законом...   наприклад,   стаття  32  Закону  про

 підприємства  в  Україні,  вона розкриває питання, що як поряд з

 державними  контролюючими органами може бути формулювання іншими

 органами  відповідно  до  законодавства  України.  Тобто,  в цій

 статті   передбачено,   що   можуть   бути   дійсно   іншіоргани

 контролюючі.

      Що стосується ще ряду зауважень, то я  хотіла би з них такі

 відмітити.  По-перше,  з тих зауважень про вартість аудиторських

 послуг.  До  нас  багато  звернень  йшло і ви знаєте сьогоднішню

 практику  роботи  аудиторських  фірм.  Якщо  дійсно  послуги  за

 аудиторську  роботу  складають  4-5  і  більше мільярдів, то для

 суб'єктів  господарювання,  які  сьогодні не мають ти коштів, це

 стає   надважкою  послугою і  від  неї  відмвовляються.  Тому  в

 пропонований вам  закон  закладена  норма,  де  вартість  послуг

 аудиторів   не  повинна  перевищувати  одного  відсотка  річного

 господарського оборота  господарюючого  суб'єкта.

      І  вона,  ця вартість встановлюється на підставі узгодженої

 замовником  калькуляції.  Тобто  оце питання -питання болюче, ми

 намагалися   врегулювати   таким   чином,  щоб  і  замовник  був

 задоволений  і  той  хто  виконує  аудит,  міг  покрити всі свої

 витрати.

      Що  стосується  інших зауважень. Зауваження стосовно статті

 17   і   18   закона.  На  наш  погляд,  тут  нема  порушення  і

 невідповідності  до Закону "Про об'єднання громадян". Чому? Тому

 що  Закон  "Про  об'єднання  громадян",  він  з'ясовує  загальні

 принципи  і  вихідні  дані для включення їх в певні документи, а

 таким   передбачає,   спеціальні  норми  передбачає  Закон  "Про

 аудиторську діяльність". Тобто протиріч з Законом "Про об'днання

 громадян"  ми  в статтях  17 і 18    не вбачаємо.

      Наголошую   на  тому,  що  проектом  закону  ми  намагалися

 відрегулювати  саму  діяльність  аудиторів.  Сьогодні  в Україні

 стільки   з'явилося   аудиторських   фірм,   що   не  відповідна

 кваліфікація аудиторів наносить, ну, і руйнує ппрестиж аудиторів

 і  наносить шкоду  багато в чому державі.

      Якщо   ж   відрегулювати  законом,  та  самі  положенння  ,

 нормативи  по  сертифікації  видачі  ліцензій, то ми запобігнемо

 некваліфікованому  аудиту.

      І нарешті, яким же чином повинна очолюватись ця аудиторська

 служба  в  Україні?

      Переконані,  що  з'їзд аудиторів як об'єднання, добровільне

 об'єднання,  але  професійне об'єднання громадян, які виконують

 аудиторську роботу, зможе і обрати кваліфіковане правління, раду

 аудиторів і  обрати  голову  аудиторської  палати.

      Тоді  буде  працювати  нормальна  аудиторська  служба, буде

 відповідальність  за  рішення,  і  законом  передбачені  і умови

 покарання  за  порушення правил  аудиту.

      Якраз  25  квітня  буде  проходити  в Києві з'їзд аудиторів

 України.  До  нас  є кілька звернень в Комісію. Є звернення Ради

 спілки  аудиторів  України  і Рада спілки підтримує повністю цей

 варіант закон і просить прийняти, є і інші звернення. Звернення,

 ідписані  Президентом  аудитоської фірми "Аналітик " Головачем і

 іншими,  які  пропонують  відкласти  прийняття  рішень  з питань

 аудиторської діяльності до проведення з'їзду аудиторів України.

      Але, враховуючи те, що розгляд Закону в першому читанні -це

 з'ясування  концепції  закону, а сама кожнцепція, на наш погляд,

 правильна,   саме   ця   концепція   потрібна,  щоб  врегулювати

 діяльність  аудиторів  в  Україні, то ми рпопонуємо вам, шановні

 колеги підтримати рішення комісії і прийняти цей закон у першому

 читанні.

      При  доопрацюванні  закону,  ясна річ, будуть враховані всі

 зауваження  депутатів,  інших  організацій,  які  звертаються  і

 сьогодні до нас, для того, щоб врегулювати окремі питання.

      І  на  кінець  я  хочу додати, що аудит як облік і як інший

 контроль  -це тільки ті умови, які дадуть змогу подолати кризу в

 Україні.  Якщо  і надалі не буде системи обліку, системи аудиту,

 системи  контролю,  то  ні про яке подолання кризи не можна буде

 вести  і  мови.  Це  історична  вже  практика  довела,  що  саме

 контроль, надзор, як казав Володимир Ілліч Ленін, і облік -це те

 найголовніше, щоб захистити свою країни і щоб підняти її з руїн.

      І в нашій програмі запобігання національній катастрофі, яку

 я вносила в цей зал 11 жовтня 1995 року. Якщо ви пам'ятаєте була

 така  система  ріус. Це ринкова інформаційна управляючи система,

 яка  на якраз засадах аудиту, кваліфікованого аудиту, на засадах

 бухгалтерського  обліку,  комп'ютерізації  всіх  розрахунків дає

 змогу  здійснювати  всі форми контролю. І таким чином з'ясувати,

 що  сьогодні  має  країни,  який  фінансовий стан всіх суб'єктів

 підприємницької  діяльності. І звідси вже з'ясовувати яким чином

 можна   долати  кризу,  як  захищати  пріоритетні  наші  галузі,

 напрямки   і  яким  чином  забезпечувати  прогресивний  розвиток

 України. Тому я ще раз закликаю вас підтримати цей проект закону

 у першому читанні. Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі Наталія Михайлівна.

      Шановні  колеги,  ми, як кажуть, вдруге у у першому читанні

 розглядаєм цей проект закону. Були притензії, безперечно, вони у

 основній  масі  враховані  і Наталія Михайлівна докладно дала на

 них відповідь.

      Єсть  необхідність  задавать  запитання?  Єсть, да. Я прошу

 тоді  записатись.  Скільки  часу  відведем? 10 хвилин достатньо.

 Череп вніс пропозицію - 10 хвилин.  Я прошу виставте 10 хвилин.

      Пономаренко, за ним Пронюк.

 

      ПОНОМАРЕНКО

 

      422 виборчий округ, місто Сміла, депутат Пономаренко.

      Шановна     Наталія    Михайлівна!    Сьогодні    поодинокі

 підприємства,  які  ще працюють, перевіряють численні контрольні

 органи.  Це  прокуратура,  КРУ,  податкова  інспекція, фінансові

 управління.  Тепер  ще  ми  добавляєм  і  аудит. Ми не виступаєм

 взагалі  проти  існування  аудиту.  Але в такій системі, коли ті

 підприємства  поодинокі,  які  ще сьогодні працюють, та ще мають

 отакий   тиск  перевіряючих,  то  скажіть,  будь  ласка,  яке  ж

 підприємство можу витримати? ТОму важливо так, вирішуючи питання

 аудиту,  треба  вирішити  й  питання  зменшення оцих контрольних

 органів,   які   сьогодні   заважають  працювати  підприємствам,

 поодиноким підприємствам, які ще працюють.

      Дякую за увагу.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Я не можу погодитись з вами,  що  сьогодні

 забагато  контролю.  Якраз  я переконана, що контролю дуже мало,

 контролю  взагалі не буває багато. І знищення України почалося з

 того,  що  заборонили  і  скасували  робочий  контроль, народний

 контроль і державний контроль. З цього все почалося.

      Що  сьогодні  є?  Сьогодні є КРУ, яке працює, але перевіряє

 тільки  достовірність  обліку  і  збереження  об'єктів державної

 власності,   сьогодні   є   Державна  податкова  інспекція,  яка

 перевіряє  правильність нарухування і сплати податків в бюджет і

 тільки  податків  в  бюджет. А аудит, якраз  ставить перед собою

 питання  створення   незалежної   перевірки   фінансового  стану

 підприємств.  Те,  що  треба  нам  переконатися і тим більше при

 зміні   форм   власності,   який   же   дійсно  фінансовий  стан

 підприємств,  я думаю, що це не повинно виникати з цього приводу

 питань.

      Тому в статті 4 подивіться, там чітко з'ясовано, що аудит -

 це незалежна перевірка фінансових звітів та інших інформацій про

 фінансово-господарську   діяльність  об'єктів  господарювання  з

 метою   формування   висновкі   стосовно  їх  фінансового  стану

 достовірності  відображення цього стану в бухгалтерському обліку

 та  звітності  згідно  законодавства  України. Незалежні фахівці

 перевіряють   фінансовий  стан  і  дають  свої  висновки.  І  де

 можливості  його  покращення і наскільки бухгалтерська звітність

 відповідає данним, ну які внесені в неї.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Мулява. Сластьон. А тому що Пронюк передав йому

 слово і  підійшов  про це сказав. Будь ласка.

 

      МУЛЯВА

 

      Шановна   Наталя   Михайлівна!  Я  глибоко  переконаний  що

 справді, бо зупинити цей вже вид діяльності не можливо. Він є. І

 мабуть   потрібно,   щоб  стороннє  неупереджене  око  допомогло

 розібратися  підприємцеві  чи  іншому, хто покликав того аудита.

 Розібратися  у стані  речей і  найти  можливості покращення.

      Отже  й  я  за  прийняття такого закону. Але в мене виникло

 таке питання. В будь якій справі є плюси і мінуси. Які ви бачите

 недоліки в принципі самого інституту аудиторської діяльності?

      І  друге  питання  з  цього  приводу. Чи не вважаєте ви, що

 треба  десь  віднайти  більш  чіткі і виразні, ну лінії чи шляхи

 відповідальності  за  об'єктивність аудиту. Дякую за відповідь.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М.  Я думаю, що, якщо починати з кінця вашого

 питання,   то  стаття  23  і  стаття  24  розкривають  обов'язки

 аудиторів  і  аудиторських  фірм  і  спеціальні  вимоги  до них.

 Сьогодні  ці  вимоги не працюють, нема такого закону. А розділ 4

 те  все взагалі відповідальність аудиторів та аудиторських фірм.

 І  тут  передбачено  законом і цивільно-правова відповідальність

 аудиторів і інші види відповідільності аудиторів. Тобто це якраз

 питання  нас  дуже  цікавить.  Таким  чином створити аудиторську

 службу  в  криїні,  щоб кожний аудитор мав і відповідальність за

 перевірку  достовірності  данних.

      Що стосується потрібна чи не потрібна аудиторська служба. Я

 хочу сказати: "Це знову гра в іноземні слова." Що таке аудит? Це

 взагалі  вчені-бухгалтера. І ось ці вчені-бухгалтера і потрібні,

 не  просто  дебет-кредит  і  вони перевірили як це заноситься, а

 розкрити  за  цими  рядками,  за  цими  цифрами повністю картину

 фінансового стану підприємства. Зробити такий аналіз і підказати

 де  шляхи  покращення роботи підприємства, де не відповідність і

 таке інше.

      Тому,  я  переконана,  що  аудиторська  служба  потрібна  в

 Україні.  Саме  тому  я  і була залучена до роботи в цій робочій

 комісії,  я хочу сказати, що ми дуже плідно працювали з колегами

 Кузнєцовим, Немировським. Саме створюючи таким чином закон, який

 би наше бачення наведення порядку в країні теж включав в себе. І

 тому  це  дуже  цікавий  проект закону, він як раз з'єднав різні

 бачення  різних, як сказала, і політичних сил і різних фахівців,

 але  всі зійшлись на тому, якщо ми хочемо мати державу і державу

 міцну,  то повинен бути кваліфікований облік і контроль. Ось для

 чого потрібен аудит.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Сластьон. Чумак

 

      СЛАСТЬОН.  Прошу  передати слово Драгомарецькому Сергію,

 295 округ.

 

      ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.   Одесса.

 

      Наталья  Николаевна при всем к вам огромном уважении я хочу

 заметить,  что  если  вы  считаете,  что аудит спасет Украину от

 кризиса, то кризис тогда не минуем. Значит, но я хотел бы задать

 следующие вопросы.

      Я  не  очень  разделяю  вашупозицию,  что  аудит -это орган

 контроля,  аудит  как в нормальные времена называлось, это форма

 анализа    хозяйственной   деятельности   предприятия.   Поэтому

 надстроечные  отношения  никак Украину от кризиса не спасут. Нов

 вот  обязанность аудита, вызывает такая вот тотальная, сомнения.

 Я  понимаю,  что  проанализировать  деятельность  надо, особенно

 учитывая  криминальный характер нашего бизнеса, с одной стороны,

 и  его  безграммотность  тотальная  практически,  с  другой.  Но

 согласитесь,  что  тогда эта обязательность касается практически

 всех  предприятий, то это очень похоже на рэкет. Я почему говорю

 "всех"?  Мне  импонируют  интересы  закона,  и  я  думаю, что он

 значительно  интересней,  чем  предыдущий.  Вот если он касается

 "господарських товариств з річним господарським оборотом більше,

 як  100  тисяч  екю",  то  вы меня извините, более-менее крупные

 предприятия  все  попадают под это. Экю -1, 3 доллара. А вот как

 раз те, кто шустрит в полулегальном положении, нет.

      Так,  может  быть, сохраним первоначальное значение аудита,

 анализ хозяйственной деятельности, чтоб это было добровольно, за

 исключением   тех   случаев,   когда,  вот  помните,  по  закону

 приватизация "підприємств" привлекается...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Драгомарецький, час ваш.

 

      ВІТРЕНКО  Н.  М. Ну, перше хочу що сказати. Шановний Сергій

 Дмитровичу,  буде ще працювати робоча комісія, і ваші пропозиції

 можуть  бути  враховані.  Але  коли  ви починаєте свої питання з

 того,  що  криза  тоді не минуча, то спеціально тільки для вас я

 хочу зачитати мовою оригіналу: "Катастрофа невиданных размеров и

 голод  грозит  неминуемо. Об этом говорилось уже во всех газетах

 бесчиленное  количество  раз.  Катастрофа надвинулась еще ближе.

 Дошло   до  массовой  безработицы.  Подумать  только:  в  стране

 безтоварие, страна гибнет от недостатка продуктов, от недостатка

 рабочих  рук  при достаточном количестве хлеба и сырья. И втакой

 стране в такой критический момент возросла массовая безработица.

 Можно ручаться, что вы не найдете ни одной речи, ни одной статьи

 в  газете любого направления, ни одной резолюции любого собрания

 или  учреждения,  где  бы  не  признавалось  совершенно  ясно  и

 определенно  основная и главная мера борьбы, мера предотвращения

 катастрофы   и   голода,   эта  мера  -контроль,  надзор,  учет,

 регулирование  со  стороны государства, установление правильного

 распределения   рабочих   сил  в  производстве  и  распределении

 продуктов,  сбережения  народных  сил,  устранение всякой лишней

 траты  сил.  И  вот  (я  заканчиваю),  и  вот  для  чего и нужно

 контроль,  надзор  и  учет.  И  вот  чего как раз и не делают из

 боязни  посягнуть  на всевластие помещиков и капиталистов, на их

 безмерные,  неслыханные,  скандальные  прибыли, прибыли, которые

 наживаются  на  дорговизне".  Это Владимир Ильич Ленин "Грозящая

 катастрофа и как с ней бороться", 1917 год.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Розповідаю   -причому.   Притому,   що  це...  то  був  той

 історичний  момент.  Сьогодні інший момент і сьогодні питання ті

 ж,  але  ж  вирішуватись  потрібні  вони  вже інакше. І сьогодні

 аудит  -це  той  компонент,  який потрібен і для бухгалтерського

 звіту,  і  для  інших  форм  контролю.  І  якраз  оцей  аудит  і

 передбачений  в  концепції  закона.  тому, Сергій Дмитрович, я з

 вами   не   погоджусь,   що   перевірка  незалежними  експертами

 фінансововго стану тих підприємств, які передбачені в 4-й статті

 закону, нанесе їм шкоду.

      А  що  стосується великих підприємств (оцих підприжмств, що

 100  тисяч екю господарських товариств з господарським обротом),

 то це якраз ті підприємства, які сьогодні найбільш ну...

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наталя  Михайлівна,  я вибачаюсь! у нас же не

 семінар - у нас сесія...

 

      ВІТРЕНКО Н. М.... за яких ми найбільш переживаємо... Так, і

 першою... Добре, я врахую.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  А  ви  Драгомарецькому  розказуєте,  що аудит

 збереже  виробництво...  Ми за виробництво стільки не балакаємо,

 скільки за аудит!..

      Будь ласка, Чумак. За ним Череп.  І на цьому закінчим.

 

      ЧУМАК М., 443 виборчий округ, Бахмач.

      Наталя  Михайлівна, якщо ви думаєте, що створивиш аудит, ми

 ліквідуємо безробіття, тому що всі безробітні будуть аудиторами,

 то  ви помиляєтесь... Вивчаючи вчора матеріали, які нам роздано,

 було  зазначено,  що  керінвик  організації,  маючи  посвідчення

 аудитора,  зробив  перевірку  на  власному  підприємстві і таким

 чином   зробив   підлог...   Певне,   сьогодні   не  несе  ніхто

 відповідальності за свою роботу, маються на увазі аудитори!..

      І  мені  здається,  що  сьогодні  із  створенням  аудиту ми

 створили...  ну,  я  трошки  грубо  скажу,  зараньше кримінальну

 структуру, от, користуючись цими матеріалами. І я думаю, що все-

 таки,  перш  за все, чим створити аудит у сьогоднішній ситуації,

 от,   дати  йому  певні  повноваженнчя,  напевно,  треба  внести

 передбачливо добавки до Кримінального кодексу, які б передбачали

 в  Кримінальному  кодексі, так сказать, несення відповідальності

 кожним  аудитором  за  його  не  зовсім досконалу, м'яко кажучи,

 перевірку. Чи передбачається це чи ні. Дякую.

 

      ВІТРЕНКО Н. М. Дякую за питання. Я хочу наголосити на тому,

 що  сьогодні  крадуть  всюди. В Уряді, в податковій інспекції, в

 КРУ, в місцевих органах влади, на підприємства. Але для цього ми

 є,  законодавча  влада,  щоб  створити  такі закони, які б цьому

 запобігали. І  потім карати за  невиконання законів.

      Так   ось,  стаття  24  "Спеціальні  вимоги"  забороняється

 проведення  аудиту,  аудиторам, які має прями родинні стосунки з

 керівництвом,  аудиторам,  які має особисті майнові інтереси, як

 раз  директор попадає під 2-й підункт, інтереси в господарюющому

 суб'єкту, що перевіряється.

      І   далі.   В   розділі   4   стаття  25  "Цивільно-правова

 відповідальність    аудиторів    та   аудиторських   фірм",   за

 незалежне........   виконання   своїх   забов'язань  аудитор  чи

 аудиторська   фірма   несе  майнову  та  іншу  відповідальність,

 передбачений  і  розмір  майнової  відповідальності  і всі, якщо

 потрібні зміни в Кримінальному кодексі, то можна внести.

      Але  я  переконана,  що  сьогодні  наш  Кримінальний кодекс

 досить  таки нормальний. Нема соціального замовлення, замовлення

 для  того,  щоб  наводити  порядок  в країні. І тому не працюють

 статті  Кримінального кодексу.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Череп, будь ласка. І на цьом завершуєм. Валерій

 Іванович.

 

      ЧЕРЕП В.І. , 350 округ.

 

      Дякую.  Шановна  Наталія  Михайлівна,  я  за те, що  служба

 аудиторська   повинна  бути в нас на Україні. Я підтверджую ваші

 слова,   що  це  вчені  бугалтера,  це  тоже  добре.  Але,  якщо

 розглянути статтю 4, статтю 10 і статтю 15, а це -основа закону,

 то,  давайте  ми  в  статті  4-й   подивимось  на  3-й абзац, де

 записано:   "аудит   може   проводитись  з  ініциативи  власника

 господарюючого  суб'єкта  або  повноважним  органом,  а  також у

 випадках,  передбачених чинним госоподарством України, в лапках,

 обо'язковий аудит.

      Це  підтверджуєтсься  і  статею  10  -  обов'язковий.

      Скажіть,  будь  ласка,  яка  може  бути  ініціатива, коли є

 обов'язковий   аудит?   Чи   не   зробимо   ми  ці  служби  типу

 прокурорських,  коли  вони будуть не тільки перевіряти, висновки

 робити,  законодавчу базу робити замість того, щоб займатись, як

 ви  кажете,   дуже  грамотно,  вченими  бухгалтерами  бути?

      Я хотів би відповідь мати таку, тому що я, мабуть, сьогодні

 буду рпосити утриматись від прийняття в прешому читанні, тому що

 ці  статті  дуже  серьйонзно  треба  доопрацювати.

      Дякую за  увагу.

 

      ВІТРЕНКО.    Валерій  Іванович,  я  пропоную  вам  уважніше

 прочитати  третій  якраз...

      "Аудит   може   проводитись   з   ініціативи   власника   -

 господарюючого  суб'єкта,  або  уповноважеого  їм  органу, потім

 кома,  а  також  у  випадках,  передбачених чинним господарством

 України,  тобто ,  обов'язковий  аудит".

      Це  розділяється, ініціатива -це одне, обов'язковий аудит -

 це  інше.  І  якраз  обов'язковий аудит ми намагались розкрити в

 статті  10.

      Є  ще  пропозиції  збільшити  цю  статтю,  запропонував наш

 юридичний  відділ,  сюди  в  обов'язковий аудит внести Верховної

 Ради,  Адміністрацію  Президента,  Кабінет Міністрів як суб'єкти

 для  обов'язкового  аудиту.  І це можна ще розглядати, коли буде

 допрацьований  закон.

      Але якраз тут розділяється: обов'язковий аудит передбачений

 для  кого,  а є й ініціатива власника. Тому що якщо ви власник і

 ви  відчуваєте,  що ваші підлеглі, ті підприємства, які, дійсно,

 знаходяться у вашій власності, не так звітують бухгалтерські, то

 ви  маєте  повне  право  звернутись  до  незалежної аудиторської

 фірми, яка зробить аудиторську перевірку. Я думаю, що ви повинні

 бути  в  цьому  зацікавлені.

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ.  Наталія  Михайлівна,  спасибі.

      Шановні  колеги,  я  прошу  уваги,  ми  розглядаємо занадто

 серьйонзий  законопроект,  а  точніше  поправки.

      Шановні  колеги,  нам  потрібно  порадиться. У вас на руках

 єсть  два  проекти  Постанови. І на другому проекті, який внесла

 депутат  Семенюк,  вона  настоює слово на 3 хвилини. Будь ласка.

 Вона  внесла  альтернативний  проект  Постанови.  У  вас єсть на

 руках.

 

      СЕМЕНЮК В.П.  159  виборчий округ, депутат Семенюк.

 

      Шановні колеги народні депутати, Олександре Миколайовичу.

      Я  детально  аналізувала  у свому виступі, коли йшло перший

 раз обговорення поданого законопроекту. Відповідно до регламенту

 комісія повинна була підготовити порівняльну таблицю і не тільки

 з  моїми  зауваженнями,  і сьогодні звучало, щоб моє призвіще на

 всю Україну разів 10, я їй дуже дякую за рекламу конечно.

      Але  відповідно  до статті регламенту 3. 5. 1 повинні бути,

 відповідні  були  зробленні  таблиця  порівняльна і висновки. Це

 перше.

      Тому  я  не  можу  погодиться  із тим, що сьогодні поданний

 законопроект протирічить 6 законам. Перше, закону про колективне

 сільськогосподарське   підприємство,  закону  про  підприємство,

 закону про  споживчу кооперацію, закону про власність.

      І   хочу   звернути   шановних  колег.  Сьогодні  у  законі

 відповідно  до  статті  18  і  17 повноваження З'їзду аудиторів,

 фактично  громадської  організації,  покладається право контролю

 над усіма підприємствами, які находяться на території.

      Якщо  провети  аналогію,  то  це можна сказати так: шановні

 колеги  народні  депутати,  ми маємо розглядати Конституцію, так

 давайте  відновимо  6  статтю  Конституції.  І  тоді  громадська

 організація  буде контролювати, тільки прийдеться визначати кому

 це потрібно робити.

      Крім   того,  Олександре  Миколайовичу,  я  до  закону  про

 аудиторську  діяльність подавала 4 рази зауваження. В 1994 році,

 коли  виступала  з  трибуни, і потім в письмовому виді, в 1995 в

 лютому  місяці, в   1995  в  квітні  місяці.  Потім  я розробила

 законопроект,   подала   в   Кабінет  Міністрів  для  того,  щоб

 відповідна реакція була від Кабінету Міністрів.

      Сьогодні  мій  законопроект  пройшов відповідну перевірку у

 комісії,  яка  пройшла,  але  ні  одне  зауваження не  прийнято.

 Сьогодні цей закон протирічить шістьом статтям.

      Відповідно до Регламенту статті 5. 1 прошу все-таки, колеги

 шановні  народні  депутати,   відправити поданий законопроект на

 повторне   ерше   читання,   зробити  відповідно  до  Регламенту

 порівняльну таблицю і тоді винести на повторне перше читання.

      І  ще одне хочу зауважити, шановні колеги. Я взяла детально

 проаналізувала  статтю  20  і  там  заклдається, що 1 відсоток -

 оплата  праці  аудиторів буде закладатися відповідно до обороту,

 який  сьогодні  має  господарюючий  суб'єкт.  Я вам пріведу такі

 цифри. Якщо взяти тільки половину, хотя б 0, 5 відсотка,  то  це

 буде  становити 300 трильйонів карбованців. Це фактично та сума,

 яка  сьогодні  належить  всього обороту кількості промисловості.

      Тому  я прошу все-таки переконатися ще в тому, що приватний

 аудит  повинен  бути  окремо,  це повинні бути приватні контори.

 Сьогодні  покладаючи  обов'язковий  аудит  -це фактично тарахова

 пухлина, яка сьогодні витягує ще із наших підприємств відповідні

 кошти. Крім того, у нас штат управління в порівняні з 1990 роком

 зріс  у  15  раз.  А  сьогодні  на  ті  кошти,  які закладаються

 відповідно  до статті 20, це ще та сума порівняно десь приблизно

 300  трильйонів карбованців. Яка може, якщо при заробітній платі

 100   мільйонів   карбованців  в  рік  середньому  по  народному

 господарству  -це  100  тисяч  приватних  аудиторів,  які будуть

 сьогодні  отримувати заробітну плату. ТОму сьогодні відповідного

 до   чинного  закону  Регламенту  потрібно  все-таки: економічні

 прорахунки,   порівняльна  таблиця і виконання Регламенту статті

 3. 5. 1. Прошу вас підтримати.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

      Шановні колеги! Я просив би -єсть бажаючі прийнять участь в

 обговоренні?  Єсть.  Я  прошу...  Одну  хвилиночку.  Єсть, я так

 зрозумів. Я прошу записатись.

      Є  записані?  Висвітіть,  будь ласка. 5 народних депутатів.

 Чернявський, Кузнєцов, будь ласка.

      Єсть  пропозиція  всім  п'яти  дать  виступить  і  на цьому

 завершити. Ну як буде Магда настоювать, ми на 2 хвилини  дамо.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.

      Дякую.  Я  буду  по  скароченій програмі. Дійсно, те, що ми

 сьогодні  почули, мене дуже поражиє і удивляє, що це ми почули з

 вуст  нікого небуть, а саме Вітренко. Тому я приєднуюсь до того,

 що  сказала Валентина тут Петрівна. Наталя Михайлівна, я не хочу

 її  ображати,  але думаю, або не в курсі справи, або не знаю чим

 інші, чи діє... чи є замовлення. Чому?

      Перше.  Вдумайтесь в цифру. До 1 процента валового обороту.

 До   1   проценту.  Тільки  що  розшифровували  в  які  це  суми

 виливається  і хто сьогодні ці суми буде використовувати. Тому я

 вважаю, що  оце  перше  принципове  положення.

      Друге.  Кадрове  забезпечення. Якщо там узяти у тих статтях

 хто  має право бути аудитом, де ми сьогодні отак ні з того, ні з

 сього вже набрали цих аудиторів, які сьогодні самі не розуміють,

 що  це таке аудит. Я  вибачаюсь, але  це  на практиці так є.

      Третє.  З  чим  я  не  погоджуюсь  і  думку мені попросили,

 знаючи,  що  буде  це  питання  в обговоренні, стаття 10 -вона і

 знову нечітко виписана - обов'язкове проведення  аудиту.

      Якщо  воно  буде обов'язкове, то це додатковий налог і ніщо

 інше, яке ми маємо з вами приймати, так сказать, і потім за це ж

 відповідати.  Я не буду вдаватись у деталі, думаю, що мої колеги

 ви  тут прекрасно  все розумієте.

      І  знову  ж  таке  саме як і в попередньому законі, який ми

 розглядали.  Якщо нашими законами щось не передбачено, або гірші

 ніж   міжнародні,  так  сказать,  умови,  тоді  ми  користуємось

 міжнародними.  Давайте  їх  випишем,  які  це  і  чому  наші, ми

 закладатамем  норми  в  цей  закон уже гірші від тих існуючих, я

 думаю,  що це такий пункт взагалі не можна вносити, а давайте це

 переносити  на  практику.  Я  повинен  вам  сказать, що не чітка

 визначеність   цього   закону   веде   до  того,  що  колективні

 господарства на сьогодняшній день не маючи копійки для придбання

 основних  чи  обігових  засобів  виробництва,  мусять сплачувати

 велетенські  суми,  велетенські  суми  для  того, щоб проведення

 аудиту.  Тому  чітко треба, ще я повертаючись до 10 статті, хочу

 сказати,  що  треба із цими питаннями все-таки якось погодитись,

 верніше, розібратися.

      Мене   інколи,  ну,  докоряють  тим,  що  у  нас  є  багато

 контролюючих служб. Давайте ми наведемо порядок у тих, що вже є.

 Є  КРУ,  є  налоговая  інспекція,  куди  оцей  аудит  ми  можемо

 увіпхати,   коли   іншими   законодавчими  нашими  актами  і  їх

 діяльність  практично  не обумовлена і ніде не використовується.

 Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ.  Пропозиція,  вибачаюсь,  відправити ще раз на

 доопрацювання,  приєднуюсь  до  того,  що тут говорила Валентина

 Петрівна,  для  того щоб була порівняльна таблиця і все інше, що

 стосується  для  того,  щоб  ми  могли  підготуватись до першого

 читання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузнецов. Угаров.

 

      КУЗНЕЦОВ    Фракция коммунисты Украины.

 

      Я  был  одним  из  инициаторов  вообще вот этого закона, вы

 помните  в  свое  время  мы  разбирали,  так сказать, ситуацию с

 аудитом  у нас в Украине и тогда мы приостановили действие этого

 закона,  вы  помните, по инициативе Натальи Михайловны Витренко,

 что  у  меня был проект другой постановы по поводу этого закона,

 но  сейчас  ситуация такова: закон конечно не совершенен, но то,

 что аудиторские фирмы существуют и де-факто, и де-юре, и то, что

 аудит,  в  общем-то, это элемент рыночных отношений, и сейчас на

 нашем  правовом  поле  действуют  разнообразные  фирмы западные,

 аудиторские   фирмы,  которые  берут  очень  хорошие  деньги  за

 проведение  аудита,  значит, прежде всего, конечно, здесь в этом

 законе  вызывает  возмущение  депутатов  и других людей, которые

 имеют отношение к экономике, руководителей предприятий, вот, эта

 статья  10-ая пресловутая. Значит, мы ее, действительно, рабочая

 группа  чистила эту статью. Но я отстаивал позицию такую, что мы

 должны  из  обязательных  аудитов,  так  сказать,  обследование:

 изкять  все  фирмы  и  все хозяйственные общества, кроме банков,

 страховых  организаций, товарных и фондовых бирж, инвестиционных

 фондов    и    компаний,    трастов,   "благодійних   та   інших

 неінвестиційних  фондів,  джерелами  формування  коштів  яких  є

 добровільне   відрахування  юридичних  та  фізичних  осіб".  Все

 остальные  предприятия  должны  быть вычеркнуты из обязательного

 проведения  аудита. И это дело каждого хозяйственного общества -

 проводить аудит или не проводить.

      Вот   тут  присутствует,  присутствовал  по  крайней  мере,

 начальник   нашей   налоговой  инспекции  Украины,  и  он  может

 подтвердить,  что  все  равно  -проводится аудит не проводится -

 налоговая  инспекция  проводит  свой аудит, свою проверку. И это

 буде все равно продолжаться.

      Конечно,   есть   ряд   других   статей,  которые  вызывают

 справедливое,  так  сказать, возмущение, в частности это и форма

 оплаты,  сумма  оплаты  аудиторских  услуг,  причем  это, как вы

 прекрасно  понимаете, этот закон регулирует, прежде всего, аудит

 частный, а не государственный, которого у нас не существует.

      Далее.  Лично  у  меня  возникают  вопросы,  значит, насчет

 заключения  договора  о  проведении  аудита. Здесь, правда, есть

 статья   20-ая,  где  написано,  что  "не  дійсними  є  будь-які

 положення  договору,  спрямовані на повне чи часткове звільнення

 аудитора  аудиторською  фірмою від встановленої законом майнової

 відповідальності  за  недостовірність  аудиторського висновку чи

 іншого  документу,  в  якому відображені результати аудиторської

 перевірки".

      Но  это  сделано  не  совсем правильно. Почему? Потому, что

 можно  установить  отвеитственность  очень маленькую аудиторской

 фирмы,   и  если  предприятие  допечет  и  нужно  будет  договор

 заключать  обязательно,  то  они  сюда  заложат  ответственность

 небольшую  и  скачают  деньги  с  того субкекта, у которого, так

 сказать6 будет проводиться проверка.

      Ну,  и  ряд другмих вопросов, которые здесь возникают. Но я

 хотел  бы  сказать,  что  при всем несовершенсве данного закона,

 если  мы  его  сейчас  не принимаем в первом чтении, а к первому

 чтению  он  подготовле  -поривняльная таблица делается только ко

 второму  чтению,  как вы знаете... Значит, я считаю, что закон с

 учетом  вот  этого  вот  вымаривания тех пунктов, о которых мы с

 вами  говорим,  его  можно  рассматривать  и  принимать в первом

 чтении.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

 

       ГОЛОВУЮЧИЙ. Угаров. Пудрик.

 

      УГАРОВ

 

      Уважаемые  коллеги,  уважаемый председательствующий, я хочу

 просить  вас  поддержать  принятие закона в первом чтении с тем,

 чтобы  ть  над  ним  нормально  работать  и  рассматривать уже в

 установленной в Регламенте порядке все предложения и замечания.

      Я  так  понимаю, что несколько забылось уже наше обсуждение

 первое  по  этому  закону,  и  опять  начинаются  волнения среди

 представителей  коллективных сельскохозяйственных предприятий...

 Так  вот,  если вы внимательно прочитаете проект 10-й статьи, то

 увидите,    что    обязательного    аудита    для   коллективных

 сельскохозяйственных  предприятий нет. Это пожелание было учтено

 сразу же.

      Далее.  Но  я  думаю, что все уже согласны -и противники, и

 сторонники  -с  тем, что аудит это уже неоткемлемая составляющая

 часть  экономики и экономических отношений не только на Украине,

 а  и  во всем мире. Поэтому сейчас выступать с точки зрения, что

 его  не должно быть или что он вообще не нужен, или как такового

 не    змечать...   Я   думаю,   что   это,   по   крайне   мере,

 негосударственный подход. Негосударственный подход...

      Далее.  Аудиторская  деятельность  -это  весьма специфичная

 деятельность,  и  прежде  всего,  своей  независимостью  и своей

 полнотой.  То,  что  она должна быть, я тоже думаю, не подлегает

 уже  никакому сомнению. И поэтому надо взять этот закон в первом

 чтении и начать с ним уже работать.

      Теперь   что   касается,   Валентина  Петровна  уповает  на

 Регламент,  ну,  что ж, ппозвольте и мне сослаться на Регламент,

 статью  3.  5.  1, на основании которой она предлагает отклонить

 проект.

      Так, вот эта статья говорит, что может быть отклонен проект

 в    случаях   несоответствия   ратифицированным   международным

 договорам  и соглашениям. Это подходит к данному  законопроекту?

 Не подходит.

      Несоответствие    Конституции   или   действующим   законам

 подходит?   тоже   не   одходит,   потому   что  в  аргументацию

 "несоответствие  законам",  к  сожалению,  не  приводится нкаких

 доводов -просто констатируется факт, что он не соответствует.

      Дальше.  Их  принятие  не  входит в компетенцию Верховного

 Совета:   тоже   не   соответствует.   Они   выходят   за  рамки

 законордателного  регулирования  вообще: тоже не подходит. Таким

 образом,  ссылка  на статью 3. 5. 1 Регламента Верховного Совета

 не   состоятельна,   а   больше,  к  сожалению,  никакой  другой

 достоверной  аргументации не  было проведено.

      И, в заключение, я хочу сказать, что аудиторская проверка -

 это  проверка  очень полезная для предприятия, потому что прежде

 всего  в  результате  проверки  на  предприятие не накладываются

 огромные   штрафы,  а  дается  возможность  самим  предприятиям,

 указываются  на  недостатки и указываются пути решения выхода из

 этих   недостатков.   То   есть,  имеется  очень  щадяший  такой

 благожелательный режим.

      А  что  касается всех остальных замечаний м предложений, то

 они  могут,  они  должны  быть  прежде  всего рассмотрены во 2-м

 чтении,  а  те,  по которым найдуться общие точки зрения, должны

 быть приняты. И поэтому я предлагаю принять закон в 1-м   чтении

 с  тем,  чтобы  начать  над ним нормальную плодотворческую таку,

 плодотворую, простите, работу.

      Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги,  я  розумію,  зараз  ми слово

 надаєм ми Пудрику, але йде повторення. Єсть  необхідність дальше

 продовжувать  чи  підвести, а потім... Немировський     настоює,

 ну, будь ласка, Пудрик, за ним Немировський.

      ШУМ У ЗАЛІ

 

      ПУДРИК.

 

      Макєєвка, 134  округ .

      Мы,  товарищи,  рассматривали этот закон 28 марта. И я тоже

 выступал   оп этому  закону.

      Получается  так,  что  28  марта  э  тот  закон  не  набрал

 колическва  голосов,  и  тогда  по  Регламенту  получается,  что

 сегодня  унас  второе  первое  чтение.

      Если  это  так,  то  тогда  должны были внести те поправки,

 которые говорил я, которые говорила Семенюк и так далее.

      Рассматривая  сегодня эти документы, они даже не изменились

 ни  одной  строчкой.

      Я,  в  принципе,  не  против Закону "Об аудите", у нас есть

 Союз  композиторов,  пусть  будет  союз аудиторов -ради Бога! Но

 давайте внимательно посмотрим статью 10, что она говорит? что со

 всех    предприятий,    как    частных,   как   приватных,   как

 госудраственных  нужно  стрывать  деньги,  деньги,  которые люди

 зарабатывают.

      Знаете,  я сам лоббист, и понимаю, когда лоббируют угольную

 промышленность,  машиностроение,  ВПК,  но когда лоббируют кучку

 бухгалтеров  после  университета  во  имя  их  блага -этого я не

 монимаю.

      Поэтому,   уважаемые  коллеги,  что  я  предлагаю:  считать

 слушание  данного  проекта  вторым  первым  чтением  и внести те

 замечания, которые говорил я, которые говорила Семенюк вот прямо

 сейчас  и проголосовать  за  это  второе  первое  чтение.

      Спасибо  за  внимание.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немировський.

 

       НЕМИРОВСЬКИЙ.  Уважаемые  коллеги,  дело  в  том,  что тот

 закон, который представлен на наше рассмотрение, он, безусловно,

 имеет  положительные  черты  в отношении того закона, которым мы

 сегодня  пользуемся.

      Хотя  бы  по  той  причине,  что  вводится  ответственность

 аудиторских  фирм  за  результаты  своей  работы. Ограничивается

 определенная   их  дейятельность  в проведении  аудита.

      Но есть определенные недостатки, которые не учтены авторами

 представленного  закона  и  которые  вносят  противоречия  в сам

 закон.

      Я  привожу вам пример. Статья 4, где предусматривается, что

 аудит проводится с инициативы "власника господарюючого об'єкта".

 И  одновременно в 10 статье эта статья идет уже в противоречие,

 потому   что   "господарський   об'єкт,   товаріщества  подлежат

 обов'язковому    аудиту."

      Поэтому  здесь  идет  абсолютно нестыковка статей закона. Я

 считаю,  что  если  б  можна  было  в 10 статье то, что касается

 господарских  товарыств написать, что это аудит -дело инициативы

 господарюючых  товарыств,  а  также по суб'єктам підприємницької

 діяльності  тоже з їх ініциативи, то тогда пункт бы имел бы свое

 какое-то логическую стенку.

      Кроме  того, настораживает другое. если 100 тысяч экю кому-

 то   кажется   несоизмеримой   суммой,   то  это  приблизительно

 хозяйственный оборот, где работает 25 тысяч человек. Можете себе

 это представить какой обкем продукции они выпускают.

      Настораживает   1  процент  от  товарной  господарственного

 оборота.  Если  переводить  на  нормальный язык, то 1 процент от

 господарственного  оборота  -это  1 процент от всей реализации в

 пределах  государства.  Значит,  другими  словами мы будем иметь

 каждого  сотого  человека,  который будет работать в государстве

 аудитором.   Я  еще  говорю,  что  здесь  требуется  обязательно

 уточнение.

      Следующий  вопрос.  Законом  предусмотрено, что аудиторскую

 фирму может возглавлять 1 человек и проводить аудит. Тогда пусть

 авторы  закона  мне  ответят каким образом 1 человек может нести

 ответсвенность  за  нанесенный  ущерб, который будет в следствии

 его может быть нераспорядительности и неумения составить акт или

 нанесен  ущерб  крупному  предприятию.  Если  это и есть вариант

 такого  возмещения,  пусть мне подскажут каким образом это можно

 было сделать.

      И  последнее.  Статья  29.  Я  хотел  бы  сказать господину

 Угарову,  чтобы,  если  вы  говорите,  что  очень  мягкий подход

 ответсвенности  за  то,  что  аудит,  то второй подпункт в таком

 случае  статьи  29  необходимо  снять.  Иначе он делает те слова

 ваши, которые вы говорили совершенно не отличными от закона.

      У меня все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Кірімов.  І  на  цьому  завершим.  Я

 Кіірмову слово дав.

 

      КІРІМОВ І.З.

 

      Спасибі  Олександре  Миколайовичу. Шановні колеги депутати,

 шановні виборці.

      Законопроект   про  аудиторську  діяльність  він  винятково

 важливий  і, напевне, якщо України виходить на міжнародну арену,

 то  ми  маємо  адаптовувати  не лише свої закони до законів, які

 існують   в  світі,  ле  й  маємо  приймати  такі  ж  закони  чи

 відповідні,  які  є  у  світі.  І  це  дуже важливо, і Закон про

 аудиторську діяльність не є винятком.

      Але  я  хотів  би  просто  ось  так  з  вами  в деякій мірі

 подумати.  А  чи  варто  так  спішити з цим законопроектом. Якщо

 поглянути  на  Законопроект про аудиторську діяльність, то в нас

  в  країні  вже  існує податкова інспекція, про це вже говорили,

 існує  податкова  міліція, існує КРУ, які також перевіряють наші

 підприємства,   колективні   сільськогосподарські  підприємства,

 підприємства промислові і так далі.

      Але  я  хотів  би  зазначити,  що  а  чи  не  забагато цієї

 перевірки. Справа в тому, що виробництво у нас в глибокій кризі,

 не працюють колективні сільськогосподарські підприємства так, як

 це  потрібно.  Нині  велика криза в сільському господарстві ще й

 тому,  що  немає  насіння,  немає  пального, немає мастил, немає

 техніки,    немає   запасних   частин.   Більшість   підприємств

 промислових  не  працюють.  Так що ж ми будемо контролювати? Для

 чого  потрібна  Закон про аудиторнську діяльність? Для того, щоб

 він  був  на папері? Для того, щоб, дійсно, як тут вже говорили,

 щоб  частина  бухгалтерів,  які  будуть  цим займатися, щоб мали

 доходи  і  причім  доходи  високі.

      Я  вважаю, що немає диму без вогню. Звичайно, цей вогонь є.

 Вогонь  того,  що  колись  нам  буде  потрібен  такий  Закон про

 аудиторську діяльність. Але, на мою думку, зараз про це говорити

 рано.  І тому я підтримую депутата Черняхівського, Чернявського,

 вибачте,  підтримую  депутата Чернявського в тому, що перед тим,

 як  приймати  цей  законопроект  тут  в парламенті, необхідно ще

 всебічно його обговорити і необходно добре над ним попрацювати.

      Дякую.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні  колеги!  У  нас на руках два проекти.

 Один  від  комісії,  в  якому  першим  пунктом  визначається про

 прийняття  в  першому  читанні.  І другий проект на руках внесла

 депутат  Семенюк  -який  першим  пунктом  пропонує  направити на

 доопрацювання  для  подальшому  розгляді  в  першому  читанні. В

 порядку  поступлення  я  ставлю на голосування перший проект від

 комісії.  Про  прийняття даного законопроекту в першому читанні.

 Будь ласка. Голосуєм.

      Я прошу  зібраться  з  силами   і  голосувать всім.

      Ковтунець, голосуйте.

 

      "За" -

      Не  набрали  трохи  голосів.

      Значить   я   ставлю   другий  проект  про  направлення  на

 доопрацювання  для  розгляду  в  першому  читанні.  Будь  ласка,

 голосуєм.   Повторному   першому   читанні.  Повторному  першому

 читанні.  Будь ласка, голосуєм.

      Григорій Григорович! Вашого  голосу не  хватить...

 

      "За" -

      Спасибі. Приймається.

      Слухається   питання   про   проект   Закону  України  "Про

 ратифікацію   договору   між   Україною  та  Міжнародним  банком

 реконструкції  та  розвитку"  про  надання  позики (...........)

 реабілітації гідроелектростанції та  управління   в системі.

      Доповідач  -заступник  міністра  електрофікації  енергетики

 Кузьменко Сергій Олександрович.  Будь ласка.

 

      КУЗЬМЕНКО С.О.

      Шановні   депутати!  Шановна  Президія!  Протягом  2  років

 фахівці  Міністерства енергетики разом з експортами Міністерства

 економіки,  Міністерства  фінансів,  експертами  Світового банку

 працювали   над  документами  розрахунками  щонадання  кредитної

 позички  Міністерству  енергетики  на  обновлення  наших  діючих

 гідроелектростанцій на Дніпрі.

      Справочно  скажу,  що  8 із діючих електростанцій на Дніпрі

 відпрацювали більше як 20 років. 5 із них відпрацювали більше 30

 роки,  а  така  гідроелектростанція,  в  першу  чергу  Дніпрогес

 відпрацювала  більше  ніж  40  років.  Тому сьогодні вже потреба

 велика   надання   нового   технічного   обладнання,  технічного

 переустройства  цього великого потрібного генеруючого потенціалу

 Міністерства енергетики.

      З  чого  складається  сьогодні  проект?  Перш  за  все  він

 складається  з  двох частин. Перша частина -це для Дніпровського

 каскаду  продовжити  строк  експлуатації  гідроенергетичного  та

 електротехнічного    обладнення   шляхом   часткової   зміни   і

 переозброєння основного обладнення. Підвищити загальну генеруючу

 потужність  ГЕС  після  реконструкції  на 130 мегават, полегшати

 ефективність  роботи, надійність та безпеку при дотриманні вимог

 щодо   охорони   навколишнього   середовища,  підвищити  безпеку

 експлуатації  гребель  на  основних  водосховищах  Дніпра шляхом

 монтажу системи контролю.

      Друга  частка.  Це  по національному диспетчерському центру

 планується  виконати,  удосконалити  систему  збору  та  обробки

 інформації     для    національного    диспетчерського    центру

 електроенергетики   України,   що   дозволить   збільшити  обсяг

 переодичності   надходження  інформації  про  роботу  генеруючих

 компаній  на диспетчерських пунктах, поліпшити систему контролю,

 систему   регулювати   і   здійснювати   автоматичне  управління

 процесами  генерації  і  розполділу електроенергії. Удосконалити

 систему   регулювання   блоків   не   тільки   гідро-і  теплових

 електростанцій та інші роботи.

      Які  плануються  джерела  фінансування  для виконання цього

 проекту?  Перш  за  все  планується  позика  світового банку, що

 складає  114  мільйонів  доларів.  Використання  власних  коштів

 обсягами  десь  в  80  мільйонів доларів та надання гарантій від

 Швейцарського  -14,  гарант  Канади  -2,  5  та  Норвегії  -0, 6

 мільйонів  доларів.  І  того  весь  обсяг  капітальних  вкладень

 передбачається близько десь 210 мільйонів доларів.

      Які  умови  надання  кредиту  Свтовим  банком. Перш за все,

 планується,  що кредитна ставка повернення буде десь близько 7%.

 Крім  того,  термін  повернення  цих коштів складатиме 17 років.

 Пільговий  термін  -5  років.  Тобто,  через  5 років ми почнемо

 тільки, значить, повертати кошти Світовому банку.

      Міністерство  фінансів  уклало  додаткові угоди щодо позики

 Державної  акціонерної  гідроенергетичної компанії "Гідроенерго"

 та    Національним    диспетчерським    центром   України,   які

 безпосередньо  будуть  здійснювати  даний  проект  і  виступають

 суб'єктами виконання договору України.

      Як  планується використати ці кошти -210 мільйонів доларів.

 Значить,  80  своїх  та  всі  названі  мною  гаранти  планується

 використати  на  обладнання,  нашого українського обладнання, це

 турбін,  генераторів,  трансформаторів  та  іншого.  За  рахунок

 позики  Світового  банку  планується закупівля обладнання, що не

 виготовляється   в   Україні,  -це  електротехнічне  обладнання,

 релейного захисту, системи збору на обробки інформації, зв'язку,

 регулювання  та  ін.  Закупівля  обладнання  за  рахунок  позики

 передбачається   відповідно  до  правил  міжнародних  конкурсів,

 торгів,  які передбачають участь також і українських виробників,

 якщо  у  них  буде  уже  на  той,  коли  буде  потребуваться  це

 обладнання,  уже  буде  така перспективна, випуск перспективного

 цього, цієї продукції.

      І  як  показує  досвід,...................... уже сьогодні,

 значить,  приймають  участь:  це  Харковський  електромеханічний

 завод планується преобразовати та інші українські заводи.

      Який  передбачається  механізм повернення цієї позички. Ну,

 перш  за  все,  передбачається  за счет прибутку цієї генеруючої

 компанії.  Значить,  десь  до...  2000...  до  2000  року шляхом

 тарифного   механізму   планується   повністю   компенсувати  цю

 українську  частину, що стосується 80 мільйонів доларів. А після

 2001   до  2012  року,  значить,  планується  поверення  позички

 Світового банку.

      На  скільки планується збільшити тариф? Значить, десь до...

 з...  при  погодженні  даного  проекту  з  1996  року планується

 підвищити  тариф  (ну,  якщо  це  у  валютній частці), то 0, 009

 цента. А якщо в українській валюті, це 18 карбованців плануєтьяс

 збільшити   до   діючого  тарифу.  Скажімо,  якщо  сьогодні  для

 промислових   споживачів  тариф  існує  6  875  карбованців,  то

 збільшення його планується ще на 18 карбованців. До 2000 року. З

 2000 року планується збільшити ще вдвічі, то єсть 36 карбованців

 і   після   2005 -  зменшення,   яке  складе  всього-навсього  7

 карбованців,  то  єсть  піде зменшка на добавлення цього діючого

 тарифу, який сьогодні існує.

      Хочу сказати, що цей проект погоджений у комісіях Верховної

 Ради.  Таких,  як:  фінансовій та банківській комісіё,  паливно-

 енергетичного   комплексу,   зовнішніх   зв'язків  і  з  ядерної

 енергетики.   Як   показали   висновки   незалежної  економічної

 експертизи,  що  даний  проект ефективний, і ми сьогодні просимо

 вас,  шановні  депутати, дати згоду на получення цього кредиту і

 початку  уже  з  цього року, значить, виконувати цей проект щодо

 реконструкції Дністровського каскаду.

      Дякую за увагу, у мене все.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запитання  будуть  до  Сергія  Олександровича?

 Запишіться,  будь  ласка.  10  хвилин  достатньо  на  запитання?

 Погодились. Будь  ласка, Левченко, за ним  Панасовський.

 

      ЛЕВЧЕНКО, 243 Краснодонський округ.

 

      Уважаемый  Сергей  Александрович,  скажите,  пожалуйста,  а

 какой банк будет обслуживать этот кредит?

 

      КУЗЬМЕНКО С.О. Не чую...

 

      ЛЕВЧЕНКО. Наденьте  наушники...

 

      КУЗЬМЕНКО С.О. Вибачте.

 

      ЛЕВЧЕНКО. Скажите, пожалуйста, какой банк будет обслуживать

 этот кредит?

 

      КУЗЬМЕНКО С.О.   Наші   банки.   Планується   Ексімбанк   і

 Енергобанк.  Але  це ще остаточно не визначено, тому що головною

 вирішальною,  скажем,  силою  буде  наше Міністерство фінансів і

 Національний банк України.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Черепков, Піменова.

      ШУМ У ЗАЛІ

      Черепков, будь ласка. немає. Піменова.......Швидкий.

 

      ПІМЕНОВА.

      Прошу передать в 33-й Дроботову.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дроботов.

 

      ДРОБОТОВ.

      У меня 3 вопроса к вам. Вы знаете, какая ситуация сегодня с

 неплатежами  в  отношенни  к  вам  со  стороны Агропромышленного

 комплекса.  Как вы  смотрите  к  тому, чтоб эти неплатежи сейчас

 заморозить  и  начать  их  платить  с  осени? Это первое. И ваше

 предложение как выходить с этой ситуации?

      Второе.  Вы знаете, тяжелая сиуация в энергетике и в первую

 очередь  -это  тяжесть  в  энергетике  отражается  на селянах. Я

 скажу,   что   по   автономной   республике  Крым  сегодня  село

 отключается   на 10-12  часов.

      И  третий  вопрос:  скажите, если вы можете ответить, какое

 количество  електроэнергии  импортируется  Украиной  за  пределы

 Украины?

 

      КУЗЬМЕНКО С. О. Я хочу сказати, що всі три питання не мають

 сьогодні  відношення по темі, може, якщо дозволите, я окремо вам

 відповім,  тому  що це такі питання, що вони потребують, ну, по-

 перше, і підготовки моєї, і по-друге, час.

      Якщо  голова  мені  дозволить, я  буду...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  У  нас  часу  небагато,  в нас  10  звилин.

      Так,  концептуально.

 

      КУЗЬМЕНКО   С.   О.   Що   стосуєтсья  сьогодні  неплатежів

 промислових   підприємств,   яке   наше   бачення,  Міністерства

 енергетики стосовно виходи з цього положення?

      Перш  за  все,  Міністерство  енергетики проводить сьогодні

 реформи  в  енергетиці,  то єсть, переход на ринкові відношення,

 які    передбачають   підвищення   юиридичної   відповідальності

 споживачів  за  споживання  електроенергії. Перше.

      Друге.  Планується  сьогодні  створити  ринок  і  незалежна

 сьогодні  створена  комісія,  регулююча  комісія,  яка  сьогодні

 відстоюватиме інтереси споживачів. То єсть, скажімо, як сьогодін

 маєтсья  обвинувачення  з  боку  споживачів  в  односторонньо  в

 Міністерство  енергетики,  то єсть, буде таки нейтральний орган,

 чи  єсть  він,  я  вибоачаюсь, який буде, значить, під контролем

 якого  удуть формуватись і тарифи на електроенергію, і, скажімо,

 контроль  за  ринком   електроенергії.

      Я  вважаю,  що  впровадження  цього  ринку  дасть  сьогодні

 позитивні результати щодо покращення фінансового стану галузі.

      Але  фінансовий  стан  галузі  сьогодні критичний -десь 206

 трильйонів  боргу  від споживачів і дебітове сальдо складає десь

 80  трильйонів  карбованців.  Тому ми сьогодн маємо дуже великі

 складні  умови  для підготовки галузі у другій наступній зимовий

 період 1996-1997 року.

      Що  стосується  села,  значить,  не тільки село і споживачі

 промисловості,  і споживачі нашого населення мали відключення. І

 відключення мали не тому, що ми їх, скажімо, навіть відключали в

 цьому році, що вони не платять. А ми вже відключали навіть тому,

 що  м ине могли збалансувати споживання з генерацією. По законам

 фізики  не  можливо.  Тому  коли  падає  частота у нас починають

 працювати системи захисту...

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Олександрович, я вибачаюсь. Ви в містах

 через  один фонарь уключіть, у містах через один фонарь оставте.

 І  для  цього  села хватить електроенергії. Щоб не кожний фонарь

 горів, а через один фонарь.

 

      КУЗБМЕНКО С.О. Ну, зауваження правильне.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє питання по скільки  на експорт.

 

      КУЗЬМЕНКО С.О.  Значить,  на експорт ми в цьому році, 1995-

 1996  рік,  відправили 1, 8 мільйрда кіловат часів. Це тільки за

 умов    постачання   недостающого   палива,   оттоді,   скажімо,

 алюміньового дороту на ремонтні потреби галузі.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Швидкий. Чукмасов.

 

      ШВИДКИЙ. Народний депутат Швидкий, 256 округ, Жовківщина.

 

      Скажіть,  будь  ласка,  за  рахунок  яких коштів планується

 погашення  кредиту?  І на який проміжок часу це розтягується? Це

 перше запитання. Будь ласка.

      І друге питання таке. Чому в перелік заходів вводяться крім

 спеціального  релейного  захисту,  які  не  виробляються в нас в

 Україні,   ще   й  становлення  спеціальної  електронної  мережи

 імпортного  виробництва?  Це  друге питання. Чому крім релейного

 захисту  ще  й  становлення  телефонної  мережи?  І  там  в  нас

 виробляється в кінці.

 

      КУЗЬМЕНКО.  Значить,  механізм  повернення я в доповіді

 говорив  і  ще  раз  повторюся. Значить, 5 років ми не сплачуємо

 нічого.  Після  2000  року  ми  будем  сплачувати, значить. Весь

 термін  повернення  17  років.  Механізм,  значить,  за  рахунок

 збільшення  тарифів.  Я  говорив,  що якщо планується збільшитіь

 тариф,  якщо буде погоджено, то в 1996 році на 18 карбованців, у

 2000  році  -36 і дальше 2000 року -7 карбованців, піде зменшка,

 значить, до діючого тарифу сьогодні для промислових спложивачів.

      Що  стосується телефонного зв'язку, я вам скажу, що воно не

 має  ніякого  відношення  до  системи захисту. Система захисту є

 свій   зв'язок.   А   що   говориться  по  телефонному  зв'язку,

 Міністерство  енергетики  має,  значить,  дуже  розвиту  систему

 зв'язку  свою,  не  пов'язану  з  системою  зв'язку Міністерства

 зв'язку,  от.  І  річ іде не про телефонний зв'язок, річ іде про

 вдосконалення   системи   зв'язку  контролю,  то  єсть,  систему

 автоматизації.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Чукмасов, Таран.

 

      ЧУКМАСОВ

 

      Уважаемый Сергей Александрович! Я могу вам сказать довольно

 достоверно,  что  мой  избирательный  округ внес весомый вклад в

 развитие  электрофикация  села,  посколько  горит  только каждый

 восьмой фонарь в округе, поэтому вклад довольно-таки большой.

      Что касается вашей вот этой тезы по поводу тендора, который

 будет   проведен,  вот  этот  кредит,  возникает  опять  большие

 сомнения.  Поскольку  в  этом  зале  уже неоднократно были такие

 заверения, что будут проведены тендоры согласно указу Президента

 1994  года,  но  на момент уже даже жоклада оказывалось, что все

 уже   договора   заключены  с  конкретными  фирмами  без  всяких

 проведения тендорных торгов.

      Поэтому  еще  раз, пожалуйста, повторите, будет ли проведен

 тендор и заключались ли какие-то договора.

 

      КУЗЬМЕНКО. Ніяких договорів ні с ким ніхто не заключав. Я

 вам  відповідально  заявляю,  що  тільки на тендорній основі і з

 обов'язковою участю українських  заводів.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран.

 

      ТАРАН (ТЕРЕН)

      Терен,   Кременчук.  Шановний  доповідаче!  Яка  взагалі...

 Микола  Карнаух, тихенько.

      Яка   взагалі   ефективність  електростанцій  на  Дніпрі  в

 процентному відношенні до загальної кількості виробленої держави

 електроенергії? Яка взагалі перспектива цих станцій в державі?

      І  друге. Умови контракту цього добрі, умови кредиту добрі,

 але  чи є якась система в реконструкції станцій? Тобто, що я має

 на увазі? Чи є якийсь план, який (...........), скажімо, в першу

 чергу?  Чи  вистачить  цих  коштів? Чи будуть якісь довгобуди? І

 нарешті  зовсім  наївне  питання про те, чи буде якийсь контроль

 цих коштів    їх використання?

      І  друге.  З  вашого  дозволу.  Через  страйки не працювали

 електростанції.  Дайте  мені, будь ласка, відповідь. Якщо оце ви

 можете  дати  відповідь. Держава на цьому втратила 40 трильйонів

 карбованців.    Як    вплинули    ці    шахтарські,  ініційовані

 антидержавними  силами,  страйки  на  видобуток електроенергії в

 Україні. Дякую.

 

      КУЗЬМЕНКО.    Що    стосується    участі    в   генерації

 гідроелектростанцій,  то  вони складають 8, 7 відсотка від усієї

 генерації.  Я  вам  скажу,  що  це  крайнє  недостатньо того, що

 сьогодні   наші  генеруючі  от  гідроелектростанції  наші,  вони

 виконують  роль тільки регулюючого регеруючого істочника. Тобто,

 вони  при  вечірньому  максімум, значить, балансують генерацію з

 постачанням. З  споживанням, вибачте будь ласка.

      І   зараз   їх   крайньо   недостатньо,  тому  Міністерство

 енергетики,  якщо  ви  знаєте,  веде дуже заповільно, тому що не

 хватає  коштів.  Але  ми працюємо над будівництвом Дністровської

 гідроакамулюючої  електростанції  і  теж  ведемо сьогодні роботу

 Світовим  банком  по надання   кредиту  і туди.

      Що стосується плана реконструкції цих електростанцій, то ви

 бачите,   що   цей   термін   реконструкції  гідроелектростанцій

 Дністровського  каскада  він  передбачається  до 2005 року, тому

 тут,  скажімо,  основні  роботи,  які  плануються  зробити, вони

 заложені  в  цьому  проекті.  Далі більш такі мілкі роботи, вони

 будуть   виконуватись   згідно   нашого  галузевого  плану,  але

 глобальні конструктні роботи вони передбачаються цим проектом.

      Що  стосується,  скажімо,  роботи  електростанцій теплових,

 пов'язаних   з.........,  я  вибачте,  не  зрозумів  самої  суті

 питання, будь ласка, якщо можна повторіть мені це питання.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, сідайте. У нас є бажаючи від комісії?

 Магда, будь ласка, потім Панасовський.

 

      МАГДА.

      Шановні  депутати,  шановний головуючий, комісія з фінансів

 та  банківської  діяльності уважно вивчила даний проект кредиту,

 ми  дивились  чи  потрібен цей кредит Україні, і якщо подивитися

 стан   сьогодні   енергетики,  гідроенергетики,  то  він  дійсно

 потрібний.  Чому  ми  не займались гідроенергетикою раніше? Тому

 що,  ви  знаєте  програма  до  Чорнобильської  аварії у нас була

 розвиток   атомних   електростанцій  в  Україні,  і  всі  кошти,

 капіталовкладення  тоді  шли  на  атомні  електростанціі.  Після

 Чорнобильської  аврії  всі  практично  ми  нічого  не будували в

 тепловій  енергетиці  тому,  що  всі  кошти  пішли на ліквідацію

 Чорнобильської аварії і тому сьогодні нам прийшлось дуже скрутно

 зимою,  тому  що теплові електростанції виробили свій ресурс, по

 гідроелектростанції,  по  гідроелектростанціях  сказав достатньо

 Кузьменко.

      Були в процесі розгляду цього питання ряд запитань. Чому ми

 повинні  ратифікувати  цей  договір,  якщо  кредит  буре, беруть

 підприємства?  Я  хотів сказати, що в даному випадку............

 чи  національний  диспетчерський  центр, чи гідроелектростанції,

 вони   державні   і  вони  залишаться  державними,  тому  що  ні

 Національний  диспетчерський  центр,  ні  гідроелектростанції не

 підлягають  приватизації.  Гідроелектростанції на Дніпрі тому що

 вони  мають плотини державного значення, і не тільки державного,

                              - 49 -

 а  і воєнного значення. А Національний диспетчерський центр тому

 що в системі ринку він повинен бути державним, для того щоб було

 контроль, щоб виконувати контроль держави в електроенергетиці.

      Дальше.  Повернення кредитів. Хто контролюватиме повернення

 кредитів.   Перше  за  все,  кредити,  вони  даються  з  великим

 контролем  зі сторони Світового банку -це раз. Дальше державний,

 Міністерство   фінансів   і  Уряд  -це  два.  Ну,  і,  звичайно,

 Міністерство  енергетики  сьогодні  державне,  і  це контроль зі

 сторони держави.

      Чи  можна  було  обійтись  без  кредиту, то єсть можна було

 сьогодні  повисити  тарифи так, щоб мати змогу будувати, то вам,

 мабуть, всім ясно, що це зробити не можна.

      А  тому,  я  вважаю, що комісія прийняла рішення підтримати

 цей  проект  кредиту.  І я звертаюсь до всіх вас теж підтримати,

 оскільки  це  значно  поліпшить  надійність електроенергетики, в

 тому числі і в зимовий період.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Панасовський.

     

      ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

     

      Я буду предельно краток и доложу, что 28 сентября 1995 года

 в  Вашингтоне  Правительством Украины был подписан договор между

 Укриной   и   Всемирным   банком   реконструции   и  развития  о

 предоставлении   Украине  займа  Мирового  банка  на  реализацию

 проекта "Реабилитация гидроэлектростанций".

      Этот   займ   предоставляется  под  стандартную  изменяемую

 процентную ставку с периодом выплаты в течение 17 лет и, включая

 5-летний   льготный   период,   в   течение   которого   выплаты

 производится  не будут.

      Я   вам   хочу  сказать,  что  речь  идет  о  9-ти  крупных

 гидроэлектростанциях,  котрые играют основную роль в обеспечении

 управления   пиковой   нагрузкой   и   частотой  в  обкединенной

 энергетической системе?

      Однако,  большинство из этих электростанций ужже выработали

 ресурс,  требуют  технического  перевооружения.  А  это  доля  в

 покрытии   нагрузки  на  9  процентов,  в  структуре...  доля  в

 структуре мощности обкединенной энергетической системы.

      На   многих   блоках   гидроэлектростанций  есть  серьезные

 проблемы, связанные с обеспечением контроля состояния надежности

 плотин водохранилищ  Днепровского  каскада.

      Поэтому,   в   принципе  эта  программа  предусматривает  и

 позволит  продлить  срок  эксплуатации гидроэнергетического и...

 оборудования   путем   частичной   его   замены,  поднять  общую

 генерирующую   мощность  гидроэлектростанции  с  4,  7  миллиона

 киловатт     до     9,     увеличить     эффективность    работы

 гидроэлектростанций,  повысить безопасность эксплуатации плотин,

 гидросооружений   на   каскаде   днепровском,   и,  естественно,

 усовершенствовать систему регулирования блоков.

      Это  задача  непосильна  для Укарины, поскольку мы не имеем

 своей    индустриальной    базы,   выпускающей   технологическое

 оборудование.

      Национальным   диспетчерским   центром  энергетики  Украины

 рассматриваются вопросы на реализацию проекта, и переданы они на

 международные  торги,  в  котоырх  будут принимать участие и уже

 подали  свои  предложения  около  50  ведущих  зарубежных фирм и

 компаний.

      Естественно,   из   внесенных   предложенийвозможен   выбор

 наиболее  оптимального  и  эффективного  варианта  осуществления

 проекта.

      Я,  заканчивая,  скажу,  что  мы  должны  с  вами воздавать

 условия  для  привлечения  инвестиций, в том числе и иностранных

 для   реабилитации   и   технического   перевооружения  обкектов

 энергетики.

      Имеется  целая  часть  документов по этим направлениям, она

 подготовлена  и ждет своего законодательного разрешения. Сегодня

 один  из  таких  документов.

      Мы   считаем,   что   только  обеспеченная  законодательной

 поддержкой   комплексная   программа  действий  правительства  и

 основных  направлений  работы  Минэнерго  смогу  стабилизировать

 работу  энергетики  и  открыть  в  ней  перспективу  дальнейшего

 развития.

      Я как профессионал, специалист просто прошу вас поддержать,

 одобрить этот  закон,  ратифицировать    договор.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасібо.

      Денейкин,  і  проситьс  я голова Комісії по ядерній безпеці

 Павловський  на  дві  хвилини.

     

      ДИНЕЙКІН.   Уважаемый   Александр  Николаевич,  уважаемые

 коллеги,  сегодняшнее  рассмотрение  кредита  приобрело  сторону

 именно   самого   кредита,   то   есть   финансовая   часть  его

 предоставления,  финансирования , какой банк будет обслуживать и

 так  далее.

      Но    с   другой   стороны   все-таки   нужно   посмотреть,

 правильно............     Григорьевич     сказал,    именно    с

 государственной  точки  зрения.

      Ну,   в   этом   зале   и   в   Кабинете  Минитстров  часто

 рассматриваются     проблемы     атомной    энергетики,    часто

 рассматриваются   проблемы   топливного   обеспечения   тепловых

 станций. Но практически не касались вопроса гидроэнергетики. Она

 выполняла  свою  роль, выполняет. И нужно все сделать, чтобы и в

 будущем это была надежная часть электроэнергетики Украины.

      Сегодня    гидроэлектростанция    -это    часть,    которая

 обеспечивает  надежность  работы  энергосистемы Украины. Украине

 досталась   энергетическая   часть   с  крупными  мощностями,  с

 мощностями    автомных    станций,    с    мощностями   тепловых

 электростанций крупными блоками. Поэтому все аварийные установы,

 неплановые     установы     блоков     покрываются    за    счет

 гидроэлектростанций.  Это  делается  мгновенно.  Это не ощуцщают

 потребители. Сохраняется надежность энергосистемы.

      Тоже   самое  происходит  и  в  часы  утренего,   вечернего

 максимума,  когда  необходимо  набрать необходимую доплнительную

 пиковою нагрузку.

      Сегоднешний   вопрос  нужно  рассмотреть  из  точки  зрения

 перспективы,  то  есть  будущие  годы  в  энергетике.  Это вновь

 атомные  станции,  вновь  блоки  на атомных станциях, которые, к

 сожалению,  сегодян не могут регулироват электрическуёю нагрузку

 в  зависимости  от  времени  суток.  И  вновь  нагрузка ляжет на

 гидроэлектростанции.

      Сегодня  не  нужно  упускать и такой момент, что все-таки в

 результате  данной  реконструкции будут полученны дополнительные

 мощности   на   гидроэлектростанциях.  А  если  посмотреть,  что

 себестоимость  сегодня  электроэнергии на гидроэлектростанциях в

 5-8  раз  ниже,  чем на атомных станциях и на тепловых станциях,

 при  сегоднешнем состоянии экономик Украины -это, действиетльно,

 немаловажный фактор, с которым  считаться нельзя.

      В  том материале, который вам роздан, вы видете срок службы

 оборудования  гидроэлектростанций,  есть  электростанции 20 лет,

 естьэлектростанции   30   и  более  лет,  то  есть  оборудование

 действительно  отработало  свой  ресурс. И поэтому действительно

 нужно  вложить  деньги,  нужно  поднять  их  уровень надежности,

 поднять мощности.

      Допустим  мы  не  утвердим сегодняшний кредит. Государству,

 Министерству  энергетики все равно прийдется изыскивать ресурсы,

 в  первую очередь, по всей видимости это будет тариф, потому что

 гидроэлектростанции -это надежность работы нашей энергетической,

 их  нужно  реконструировать,  их нужно поднимать их надежность с

 тем, чтобы энергетическая система Украины работала и не страдали

 прежде всего потребители.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Павловський  Михайло Антонович, будь

 ласка.

     

      ПАВЛОВСЬКИЙ

      Народний  депутат  Павловський,  406  виборчий округ, місто

 Хмельницький.

      Шановні  народні депутати! Шановний Голосуючий! Переді мною

 виступали фахівці високого рівня, які все відобразили правильно.

 Я  хотів  би  тільки  добавити  про  те,  що гідроелектростанції

 створюють умови для безпечної роботи атомних електростанцій.

      І   тому,  розглядаючи  цей  проект  на  нашій  комісії, ми

 підтримали  його.  Але в процесі детального, ретельного розгляду

 ми звернули увагу на питання, які виходять за межі цього проекту

 і мають спільні риси.

      По-перше.  Виявилось  при розгляді проекту, що нам зразе не

 могли  ідповісти,  яка  частина  цього кредиту піде на створення

 робочих  місць  на  Україні,  тобто  на  наше виробництво, і яка

 частине  буде  іти  на  фінансування  іноземних  фірм?  Як  буде

 використовуватись наш науковотехнічний потенціал?

      Тобто,  з  розгляду цього проекту ми зробили такі висновки,

 що  на  сьогоднішній  день в нашому Уряді немає методики і немає

 умов, які повинні виставлятись при одержанні займу або кредитів.

 Отже,  я  вважаю,  що  ми  повинні зробити протокольне доручення

 Уряду  розробити  методику отримання займів, в якій передбачати,

 щоб  більша  частина  кредитів  йшла  безпоседеньо у виробництво

 України.

      Друге.  Повинен бути розроблений закон про кредити України,

 в  якому  повинні  бути  виставлені умови не кредитора, а повині

 бути  чітко  сформульовані  умови нашої держави. Тому що ми такі

 приклади  вже  бачили.  Коли беремо кредит і не копійки не йде в

 наше виробництво і це веде до зростання зовнішнього боргу і отже

 до занепаду   України.

      Тому  я  хотів би підтримати в цілому ще раз наголосити, що

 комісії  цей проект підтримує, але я хотів би, щоб ми підтримали

 протокольне  доручення  Уряду  про  методику  і  умови отримання

 кредитів.  Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.  Шановні  колеги! У вас єсть на руках

 проект  Закону  про  ратифікацію,  про  ратифікацію договору між

 Україною  та Міжнародним банком  реконструкції та розвитку.

     

      ГОЛОВА.  Ставиться  на  голосування цей проект. Будь ласка.

 Іде   голосування.   (...........)  Маркович,  голосування  йде.

 Голосуйте.

     

      "За" -

      Рішення прийнято. Дякую.

      Слухається  питання про проект Закону України про лікарські

 засоби.  Друге  читання.  Доповідач  Спіженко  Юрій  Прокопович,

 голова   Комісії   з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  і

 дитинства. Прошу.

     

      СПІЖЕНКО Ю.П.

      Шановні  народні  депутати! Сьогодні на ваш розгляд внесено

 підготовлений  Комісією з питань охорони здоров'я, материнства і

 дитинства   до   другого  читання  проект  Закону  України  "Про

 лікарські   засоби".  Під  час  підготовки  остаточної  редакції

 законопроекту  комісією  було  розглянуто  і враховано переважну

 більшість тільки зауважень та пропозицій, висловлених постійними

 комісіями  Верховної Ради України, окремими народними депутатами

 України,  а  також  внесено  зміни  і  доповнення, запропоновані

 юридичним та редакційним відділом Секретаріату Верховної Ради.

      При  підготовці  законопроекту  робочою групою комісії було

 вивчено та максимально враховано відповідний законодавчий досвід

 інших  країн  світу,  зокрема Сполучених Штатів Америки, Канади,

 Німеччини,   країн   СНД.   Наша   комісія  вдячна  спеціалістам

 управління по контролю якістю медикаментів та харчових продуктів

 Міністерства охорони здоров'я  Сполучених Штатів Америки

     

      ГОЛОВА.  Секундочку, секунду, будь ласка.

     

      СПІЖЕНКО.  За рецензування проекту закону та пораду щодо

 можливого  досконалення  його остаточної редакції. Проект закону

 України  про  лікарські  засоби  встановлює і закріплює найбільш

 важливі   і   принципові  положення  щодо  формування  державної

 політики  у  сфері  створення,  виробництва  контролю  якості та

 реалізації   лікарських  засобів,  забезпечення  ними  населення

 України.

      В  редакції  законопроекту,  запропонованого комісією більш

 чітко  у порівнянні з першим його варіантом врегульовані питання

 про порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів,

 їх реєстрації, конкретизовано вимоги до ліцензування діяльності,

 пов'язаної  із  створенням, виробництвом та реалізацією ліків, а

 також   вимоги   щодо   здійснення  державного  контролю  якості

 лікарських засобів.

      З  цією  метою  законопроект  доповнен  рядом нових норм. У

 якісно  новому  вигляді видано на розгляд про державний контроль

 якості  лікарських  засобів,  в  ньому  чітко  визначено  органи

 державного  контролю  в  особі  державної  інспекції  з контролю

 якості  лікарських  засобів  при  Міністерстві  охорони здоров'я

 України   та   Держкоммедбіопрому   України,   їх   завдання  та

 компетенцію.   Це  є  особливо  важливим  з  огляду  на  процеси

 роздержавлення  національної  фармацевтичної  промисловості,  на

 подальше   зростання   участі   комерційних  структур  у  справі

 забезпечення населення медикаментами.

      В   той   же   час   проет   закону  не  торкається  питань

 функціонування   аптечної   мережі,   обігу   та   контролю   за

 наркотичними,     радіоактивними,    отруйними,    ветеринарними

 препаратами,   а   також  цін  і  ціноутворення,  оскільки  вони

 регулюються  і  мають  регулюваться іншими законодавчими актами.

      Відповідно до вимог міжнародної медичної та фармакологічної

 термінології  в  комісії  доопрацьовано  та  редакційно уточнено

 цілий  ряд термінів, що вживаються в законі, а також вилучено ті

 з них, які в ньому не застосовуються.

      Слід  зауважити  також,  що  значних  змін  зазнала  і сама

 структура побудови законопроекту. Деякі розділі, об'єднані деякі

 у новому варіанті, розташовані  в іншому, ніж раніше, порядку.

      За    проведеними   Міністерством   фінансів   розрахунками

 додаткові  бюджетні  витрати,  пов'язані із створенням державної

 інспекції   контролю   якості  ліків,  складють  480  мільярдів.

 Утримання   інспекційного   апарату   -50  мільярдів,  оснащення

 лабораторій - 430.

      Враховуючи  складну  економічну ситуацію, комісія вважає за

 доцільне,  починаючи  з  1997  року  при  формуванні  Державного

 бюджету  України передбачати в ньому окремим рядком фінансування

 державної  інспекції  з  контролю  якості лікарських засобів при

 Міністерстві охорони здоров'я України.

      Термін  введення  в  дію  норми  частини  другої статті 17,

 згідно   з   якою  контроль  за  ввезенням  на  митну  територію

 лікарських  засобів  буде  здійснюватись  державною інспекцією з

 контролю   якості   лікарських  засобів,  пропонується  комісією

 віднести на більш віддалені строки -з 1998 року. Це знайшло своє

 відображення  в запропонованому нами проекті постанови Верховної

 Ради  України  "Про введення в дію Закону України "Про лікарські

 засоби".

      Разом з тим, законопроектом також передбачається можливість

 фінансування   розвитку   системи   державного  контролю  якості

 лікарських засобів за рахунок коштів, одержаних від сплати збору

 за   державну   реєстрацію  ліків  та  за  рахунок  штрафів,  що

 накладатимуться   на   суб'єкти   господарської   діяльності  за

 порушення ними вимог законодавства про лікарські засоби.

      Таким  чином,  у поточному році додаткових витрат з бюджету

 не передбачається.

      Тепер,   просив   би   Верховну  Раду  України  перейти  до

 постатейного розгляду і голосування проекту закону.

      До  назви законопроекту зауважень не було. Вона залишається

 в редакції...

     

      ГОЛОВА.   Одну   секундочку.   В  мене  таке  запитання  до

 депутатів.  Чи  є в когось принципові зауваження до змісту цього

 закону, враховуючи те, що над ним спеціалісти працювали?

      Немає  принципових  зауважень?  То  ми  могли б... ми маємо

 право його в другому читанні приймати в цілому.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Нема  зауважень?  Заперечень?  Можна  в  цілому  в  другому

 читанні ставить на голосування? Ставлю на голосування в цілому в

 другому читанні цей проект закону.

     

      "За" -

     

      Дякую, рішення прийнято.

      Про  проект  постанови  про  введення цього закону. У вас є

 докумнт. За основу ставиться проект постанови, будь ласка.

     

      "За" -

     

      Рішення  прийнято.  Доповнення є? Ставлю в цілому постанову

 за... як постанову Верховної Ради.

     

      "За" -

     

      Дякую, постанову прийнято. Дякую розробникам і депутатам за

 активну роботу над документом.

     

      СПІЖЕНКО.   Спасибі  вам,  шановні  депутати  і  Голово,

 спасибі.

     

      ГОЛОВА.  Спасибі.

      Слухається  питання  про проект Закону україни "Про вивізне

 експортне  мито на живу худобу та шкіряну сировину". Доповідач -

 Гайдуцький Павло іванович, будь ласка.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ П.І.

      Шановний   Олександре   Олександровичу,   шановні   народні

 депутати!

      З   метою   захисту  споживчого  ринку  України,  інтересів

 вітчизняних  товаровиробників  і обмеження вивозу і врегулювання

 вивозу   за   межі   України   живої   худоби   та  гкірсировини

 Мінсільгосппродом  підготовлено та внесено на ваш розгляд проект

 Закон  України  "Про  вивізне  експортне  мито на живу худобу та

 шкіряну сировину".

      У   нас  викликає  велике  занепокоєння  те,  що  кількість

 поголів'я  худоби  скорочується. Зокрема, в 1995 році проти 1990

 року  скоротилося  на  25  відсотків.  Прирости  великої рогатої

 худоби теж знижується, знижуються м'ясні ресурси України.

      В  наслідок різкого скорочення чисельності поголів'я свиней

 в  суспільному секторі та погіршення якісних показників розвитку

 тваринництва   при  забезпеченні   рівня  споживання  населенням

 м'яса і м'ясопродуктів в 1996-у на рівні минулого року 1995-го.

      Дефіцит  м'ясних  ресурсів  може  становити  біля  600 тонн

 м'яса.   Однієї   з   причин   зменшення  чисельності  худоби  і

 виробництва    м'яса    є    відсутність   державної   підтримки

 товаровиробників  продукції  тваринництва,  а  також несвоєчасні

 розрахунки  сільськогосподарськими  товаровиробниками переробних

 підриємств  і  прискорення останнім часом, особливо в 1995 році,

 вивіз худоби за межі України.

       Це призводить до того, що товаровиробники змушені укладати

 договори  за кордоном із фірмами, які вивозять худобу з тим, щоб

 вирішити  проблему  забезечення  пальним, забезпечити проведення

 веснних посівних  і осінніх  робіт.

      Нині в Україні експорт худоби здійснюють понад 70 іноземних

 фірм  та посередників. Національні інтереси України тут остатнім

 чином  не  захищені.  В  1995  році експортовано 260 тисяч голів

 великої рогатої  худоби і 76 тисяч голів овець.

      Держава  при цьому втрачає значну кількість коштів, перж за

 все  товаровиробники  і  втрачаються  робочі  місця, втрачається

 сировина  від  тваринної  і наступних переробок.

      Сільськогосподарські підприємства за нашими підрахунками на

 кожній  експортній  голові  втрачає, як мінімум, 100-150 доларів

 прти  реально  можливої  ціни і втрачається, як я сказав, значна

 кількість  сировини  останньої переробки.

      Для  покращення  стана  справ  у  тваринництві  та усунення

 негативни явищ вказаним проектом закону були  передбачені високі

 ставки  виїздного мита, що робило експорт зазначенихх товарів не

 ефективним     і    в    значній    мірі    захищало    інтереси

 сільськогосподарських виробників і держави.

       А це в  результаті  оопрацювання проекту Комісія Верховної

 Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності вивозні

 експортні  і  митні  ставки  зменшені  майже  вдвічі, що зробило

 можливим безперешкодним вивезення худоби, але одночасно знизило,

 потенційно знизило ціну для сільськогосподарських виробників.

      В  зв'язку  з  тим  для  сільськогосподарських виробників в

 такій  редакції  Закон  не  вирішує  проблем, з яких ми вносили,

 власне,  закон,  і  ми  вважаємо,  що  закон треба концептуально

 доопрацювати  перш  за все  в д вох  напрямках.

      Перше  -це  тарифне регулювання, високе тарифне регулювання

 на  вивіз експорт молодняка до 400 кілограмів, або хоча б до 350

 кілограм,  встановивши  мито  на  рівні  75-100  %,  і  друге  -

 індикативно-цінове  регулювання дорослої відгодованої худоби -це

 корови  і  бики,.....  і  інші  вагою  зверх  400  або зверх 350

 кілограм,  враховуючи  те,  що  в  нас індикативна ціна сьогодні

 значно  вища,  ніж середня внутрішня ціна, і це дало б моливість

 захистити  інтереси   сільськогосподарських  виробників.

      З  урахуванням цих зауважень був направлений лист від імені

 Кабінету   Міністрів,   одночасно   вважали   б   за   необхідне

 доопрацювати   питання   спрямування   коштів,   одержавних  від

 встановлення  мита  на  виві молодняка, якщо такі випадки будуть

 місце  мати, а вони, напевне, будуть мати міце, у фонд підтримки

 виробників   тваринницької  продукції.

      Дякую  за  увагу.

     

      ГОЛОВА.     Є  запитання  до   Павла  Івановича?

      Як  ви  зрозуміли,  що  це питання не про худобу і шкіру, а

 питання  про  економіку  і  економічну  незалежність. Тому, будь

 ласка,  запишіться  хто  хоче  задати запитання. 10 хвилин, будь

 ласка.

      Степанов.

     

      СТЕПАНОВ.  Александр  Александрович,  пожалуйста, передайте

 Немировскому.

     

      ГОЛОВА. Будь ласка.

     

      НЕМИРОВСЬКИЙ.

     

      Павел  Иванович,  будьте  добры  тогда, вы говорите, что мы

 сегодня этим законом не решаем проблемы. Но скажите, пожалуйста,

 почему  мы  так долго ждали уже три года, когда нас осталось как

 поголовья 15-20 процентов, и критикуем тот закон, который хоть в

 кокой-то мере ограничивает нашего скота и кожсырья.

      Я  на округе, через который проходит сегодня каждый день по

 9,  по  10  (............),  который  скупает  у нас кожсырье за

 бесценок. И не имеет никаких припятствий  для его вывоза.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ну, перше питання я можу погодитись з вами,

 що  він,  будучи  прийнятий  цей  закон,  в якійсь мірі обмежить

 вивезення.   Але   ця   міра   буде   коштувати   в   ціні   для

 сільськогосподарського  товаровиробника  якраз  у  розмірі цього

 мита.  Тому  для  сільськогосподарського  товаровиробника  такий

 рівень  мита,  який  з  одного боку дозволяє вивезти, а з другої

 сторони  треба  його  заплатити,  відображається мінусом на його

 ціні, яку він заробляє.

      А  друге питання, що стосується власної ціни, як ви сказали

 за  безцінь,  то  цифри  оцінок  -це непідтверджують, тому що на

 сьогодні  я  можу  назвати  вам  ціни, які по експорту вищі, ніж

 внутрішні  ціни. Наприклад, середня ціна, середня експортна ціна

 за січень-березень 1996 року складала в доларах США у середньому

 тищу  доларів  в  той час, як за молодняк до 380 кілограм. В той

 час,  як  за  січень -540, внутрішня українська ціна, за лютий -

 540, за березень -588 і за квітень -605 доларів. Так що серендні

 ціна експортні по великій рогатій худобі на 40 вищі, по свинях -

 на 15-20 процентів вищі.

     

      ГОЛОВА. Піменова.

     

      ПІМЕНОВА

      Пименова,  Автономная  Республика Крым, избирательный округ

 42.

      Скажите, пожалуйста,  вот вы, когда здесь нам расказывали о

 проекте закона, сказали о том, что уже нанесен значительный урон

 нашему   государству.   Вопрос  первый.  Кто  конкретно  понесет

 ответственность  за  тот  материальный  ущерб,  который  нанесен

 государству    отсутствием    до    сегодняшнего   дня   четкого

 регулирования,    общем    закона,    который    бы    определял

 государственные  все  эти  пошлины  на  ввоз-вывоз?  Это  первый

 вопрос.

       И   второй.  Скажите,  пожалуйста,  как  долго  будет  еще

 регулироваться эти ставки, о которых мы сегодня говорим, и будет

 ли у нас в конце-концов что вывозить пока мы приймем этот закон.

      Спасибо.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ну  ви знаєте, що до цього часу у нас не було

 закону,  який би регулював експорт худоби або тарифним способом,

 або  іншим  способом.  У  січні була прийнята постанова Кабінету

 Міністрів  ь71,  яка  ввела  реєстраціну  систему  регулювання і

 індикативну   цінову   систему   регулювання.  Вона  дала  певні

 наслідки.  Я  можу  вам  назвати цифри: за грудень місяць, тобто

 останній  місяць до введення постанови, вивезено 32 тисячі голів

 великої  рогатої худоби, а за перший квартал 1996 року, тобто за

 три  місяці,  вивезено  40  тисяч  голів великої рогатої худоби.

 Тобто  значно  менше  розрахунку  на  місяць,  ніж  до  введення

 контракту.  Але  вже  при застосуванні цієї постанови, ми бачимо

 більш  шляхи до дальшого вдосконалення, а саме треба врегулювати

 найбільш  вузьке місце, яке сьогодні єсть -це вивіз молодняка. А

 саме  його  можна  регулювати через встановлення мита. Тому ми і

 пропонуємо цей механізм для регулювання експорту.

     

      ГОЛОВА.  Пронюк.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  І  чим  скоріше  ми  його  приймамо  саме  по

 молодняку -це найбільш болюче питання -тим бистріше врегулюється

 ця  проблема.  Ми  вважаємо, що тоді значно зменшиться загальний

 вивіз і буде стимул  до  відгодівлі  худоби.

     

      ПІМЕНОВА.  Я  прошу  меня извинить, но вы не ответили на

 мой  самый первый и главный вопрос. Я являюсь членом Комиссии по

 социальной  политике  и  труду и знаю, что еще комиссия прошлого

 созыва  Верховного  Совета  настаивала  на  том,  чтобы  Кабинет

 Министров    представил    такой   проект   закона   и   положил

 (...........)   (...........)   за  пределы  нашего  государства

 бесконтрольно.   Кто.   Я  вас  просила  ответить  -кто  виновен

 персонально  в  том,  что  такого  закона  не  было до сих пор и

 понесет  ли  кто-нибуть  в Кабинете Министров ответственность за

 нанесенный   государству урон.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Ну  я  думаю,  що  ви розумієте, ще не в моїй

 компетенції  установити персональну відповідальність за то, чого

 не  було  такого закону раніше. З вересня місяця я безпосередньо

 займаюсь  цим  питанням,  аналізуєм  динаміку  експорту  і вже в

 листопаді-грудні  ми  ставили  це питання. Перший варіант був як

 постанова  Кабінету  Міністрів. Після того, як ми відрішіткували

 динаміку   дії   постанови   через   індикативні  ціни  і  через

 реєстраційну   систему   ми   приходим  до  висновку,  що  треба

 застосувати і  мито. Особливо  по  молодняку.

     

      ГОЛОВА. Павло Івановичу, ніхто вас же не звинувачує і ніхто

 не  говорить  про  те, що ви повинні давати оцінку. Але в даному

 випадку   тоді  треба  звинувачувать  вас,  що  ви  не  проявили

 ініціативу  і  не підготували проект закону своєчасно. А ви ж то

 знаєте  краще, ніж будь-хто у залі, або багато... ніж багато хто

 в  залі, що є люди, які зацікавлені в тому, щоб такий стан речей

 зберігався.  Тому  тут конкретне питання -з чиєї ж вини затримка

 відбулася  в   цьому  відношенні.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ. Значить, я ще раз кажу з листопада місяця 1995

 року.     Це  буквально  через  2  місяці,  коли  пішли  та  вже

 погіршалась  динаміка  вивозу  худоби, ми внеслі пропозицію щоби

 ввести митне регулювання експорту худоби.

     

      ГОЛОВА.   Пронюк.

     

      ПРОНЮК   Є.   Тислинецький,   205,   Євген   Пронюк,  група

 "Державність", Українська республіканська партія.

      Пане  міністре,  у  мене  до  вас два запитання. В цілому я

 задоволений  тим,  що  нарешті  ви  і Кабінет Міністрів в цілому

 ставить  цю  проблему,  яка запізнилася. Я хотів би вас спитати,

 по-перше,  Росія  ввела, це наказ голови Миткому Росії номер 699

 від  21.  11.  95  року високе імпортне мито і, значить, в нас є

 сила своїх товаровиробників, і тому звичайно нам треба робити те

 саме,  щоб  розв'язати  цю  проблему.  Я  хотів  вас спитати: чи

 не  вважаєте  ви говорили тут про живу худобу, та чи не вважаєте

 ви,  що це у повній мірі торкається і шкір  сировини. Це та сама

 проблема,  но  ми  не можемо ввозити, вони дорогі, а разом з тим

 наші  шкури  легко  вивозяться  через мале вивізне мито. Це одна

 проблема, що я хотів вас спитати.

      І друга, чи не вважаєте ви, може варто вдатися до рішучиших

 кроків  щодо  виозу  живої худоби, скажімо, ввести на деякий час

 просто  мораторій  на  вивіз худоби, тому що при такому вивозі і

 при скороченні загального поголів'я, звичайно треба вдаватися до

 радикальних  методів,  принаймні  можна  розглядати проблему про

 термін,  хай невеликий, але якийсь термін мораторію. Прошу вашої

 відповіді. Дякую за увагу.

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  Дякую.  Дозвольте  я почну з другого питання,

 коли ми говоримо про збитки від існуючої, так би мовити, системи

 вилучення  худоби,  особливо до Нового року, то мається на увазі

 потенційні збиткі проти тої ціни, яку продає покупець посередник

 у нас, а потім продає Україні за ввезення, скажім, в Лівані чи в

 Турції. Це ми маєм на увазі.

      Скільки   заробляє   в   ціні   на  наших  товаровиробниках

 посередник-покупець? Це потенціальні збитки. А якщо говорити про

 фактичні, то вони є прибутки, тому що ціна, яку називає покупець

 в  Україні,  який  везе худобу на вивіз, вона вища, ніж пропонує

 наш  м'ясокомбінат  чи  інший  вітчизняний  покупець.  Тому  тут

 реально є прибутки.

      В зв'язку з цим, ввести повний мораторій, повну заборону, в

 цьому  втратили  б  і  сільськогосподарські товаровиробники, які

 успішно  займаються  тваринництвом, конкретні товаровиробники, і

 мають  право,  це їхнє право, перебачене Законом "Про колективне

 сільськогосподарське  підприємство",  на продаж своєї продукції,

 продукції тваринництва, в тому числі і на експорт. Але для цього

 його треба нормально врегулювати.

      Тому,   я   вважаю,   що   мораторій  є  не  кращий  спосіб

 врегулювання  цієї  проблеми,  а  кращий  спосіб  є  саме який я

 назвав  -це  тарифне  регулювання і індикативне, цінове, залежно

 від того, якої ваги худоба.

      А   що   стосується   вашого  першого  питання,  то  я  теж

 погоджуюся,  що  нам,  напевно,  треба  підсилити ввізні мита на

 шкірсировину  і взагалі іншу продукцію сільського господарства і

 сировину  сільськогосподарської продукції для переробної галузі.

 І   ми  підготували  уже  закон  про  недопущення  дискримінації

 вітчизняних   товаровиробників  на  ринку  сільськогосподарської

 продукції.  І такий закон сьогодні опрацьовується в Мінекономіки

 разом  з  Мінсільгосппродом  і  іншими  відомствами. Я думаю, що

 через тиждень-два буде внесений...

     

      ГОЛОВА. Вернигора оголошений,  будь ласка.

     

      ВЕРНИГОРА Л.М.

      (Вернигора, 332-ий...................виборчий округ)

      Шановний  Павле  Івановичу,  я  хотів  вас  запитати, чи не

 зверталися   ви  до  шановного  депутата  Григорія  Омельяновича

 Омельченка  із  запитанням,  чому коли із 19 мільйонів шкір, які

 заготовляли  в  нас  в  Україні,  вивозили близько 9 мільйонів 5

 років  підряд.  Сьогодні  ми вивозимо десь близко 3 мільйонів, і

 тепер  кинулись ми рахувати, чи вигідно нам чи це не вигідно. Це

 перше.

      І  друге.  Ви ж прекрасно занєте, що наше м'ясо за кордоном

 нікому  не  потрібно й за 3 копійки... Вивіз худоби і шкір пішов

 тільки  тому,  що  наша  шкіра -найкраща в світі. Там, скажем, в

 Аргентині  9  місяців годують теля -і під ніж. У нас -5-8 років,

 потім  3  слоя  знімають із шкіри, втричі більше взуття, і тепер

 всі  кинулися  на долари для того, щоб собі мати вигоду. А наших

 корів  ріжуть  на кораблях і скидають в море м'ясо, щоб получить

 нашу  шкіру.  Так я й думаю: чого б нам все-таки не домовитися з

 цими  країнами,  щоб  хоч  м'ясо нам залишали? Ми ж так підем по

 світу з торбою...

     

      ГАЙДУЦЬКИЙ.  На  жаль, ви все сказали, відповіли, фактично,

 на  своє питання. Крім деяких нюансів... Я би не сказав, що наша

 шкіра  найкраща  в  світі, а м'ясо найгірше в світі. М'ясо теж у

 нас  гарне,  і  сьогодні експерти це теж визнають іноземні. Але,

 дійсно6  в  цій  ситуації  з  експортом худоби присутній такий в

 значній мірі, причому, фактор, що везуть худобу в основному із-

 за шкіри. В основму із-за шкіри. Тому таке регулювання, особливо

 по   молодняку,   тому   що   найбільш  цінна  шкіра  молодняка,

 регулювання  високими  тарифами митними і дасть можливість це...

 цю  справу  призупинити  і  проводити  забій  на Україні, і тоді

 ставити   питання   про  нормальну  торгівлю  шкірами,  а  може,

 використання і переробку її на Україні.

     

      ГОЛОВА.  Дякую, сідайте, будь ласка.

      Я  просив  би  вас  усіх,  шановні  депутати,  будь  ласка,

 послухайте...   Ну,   для   уваги,  будь  ласка,  зареєструйтеся

 поіменно...

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Зареєструйтеся. Будь ласка.

     

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ.

     

      Сасибі.  Всі  на  місці. Так що все в порядку. Так. Я прошу

 вашої уваги. По-перше, питання про тарифи і... акцизи на шкіру і

 мито на... про експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину

 надзвичайно  важливе. Скрізь воно сьогодні дебатується в кожному

 господарстві, на кожному окрузі.

      Тому,  я  думаю,  ви  подумаєте  ще  раз  над  нормами, які

 запропоновані  вам  на  розгляд, висловитеся після цих роздумів,

 зосередтися,  подумайте  -завтра висловитися, але стисло, щоб ви

 мали  свою  позицію,  чітке  переконання  в  тому,  що треба так

 робить. і ми з вами завтра приймемо правильне рішення. Перше.

      Друге. Я хотів би, щоб ви ще раз без надмірного нервування,

 спокійно  розглянули  все те, що пов'язано з доповненнями там до

 відомої  постанови,  котра  уже  3-й  день  не  дає заспокоїтися

 депутатам.  І теж, порадившвсь один з одним теж прийняли зважене

 рішення  вранці.

      А,  тим  часом,  оголошується  перерва до 10-ї години ранку

 завтра.

      До побачення!