ЗАСІДАННЯ  СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 березня 2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня. Шановні колеги, я прошу реєструватися.

16:01:52

За картками зареєстровано 412 депутатів, чого не скажеш по фізичній присутності.

Шановні народні депутати, я пропоную надалі розглядати порядок денний, який затверджений Верховною Радою України. На розгляд вноситься проект Постанови Верховної Ради про порядок виконання окремих положень Закону України „Про статус народного депутата України”, номер 2090. Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Єфремов Олександр Сергійович.

Олександр Сергійович, я прошу вас на доповідь.

 

16:02:15

16:02:43

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый головуючий, уважаемые коллеги, проект постанови, який подано на ваш розгляд народними депутатами України – членами комітету, підготовлено з метою забезпечення виконання положень частини п’ятої статті 20 Закону України „Про статус народного депутата України” на правовій основі. Зокрема цією правовою нормою передбачено, що порядок проведення виплат матеріальної допомоги на період працевлаштування колишніх народних депутатів України визначається Верховною Радою, тому є необхідність в правовому регулюванні такого питання. В додатку до постанови встановлюється форма і строки звернення народного депутата України за отриманням матеріальної допомоги, порядок проведення виплат матеріальної допомоги у разі навчання чи перекваліфікації колишнього народного депутата України, умови припинення визначених виплат тощо.

Реалізація постанови не вплине на видаткову частину Державного бюджету України та не потребує здійснення додаткових витрат за рахунок кошторису Верховної Ради України, оскільки мова йде лише про впорядкування цього питання, а такі кошти передбачаються щорічно в кошторисі Верховної Ради України. Комітет просить підтримати запропонований проект постанови.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.

Шановні колеги, є пропозиція без обговорення розглянути даний законопроект і прийняти його за основу і в цілому. Тому що тут немає речей, про які треба дискутувати.

Депутат Ляшко настоює на виступі. Я прошу ввімкнути  мікрофон депутату Ляшко.

 

16:04:23

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок  Юлії Тимошенко".

Арсеній Петрович, ми не можемо  голосувати ні за основу, ні в цілому за цей проект постанови. І ви, як депутат, обраний по списку "Нашої України - Народної Самооборони", теж не можете. Адже у випадку голосування це означає, що о ті всі розмови про боротьбу з пільгами і все інше, залишаються одними розмовами. Бо якби Олександр Сергійович не зійшов би з трибуни, я б попросив би, щоб він відповів: скільки коштує виплачувати народному депутату, який припинив повноваження, рік? Хай розкажуть, скільки це бюджету коштує.

Скільки наступний рік виплачують і так далі? Тому "Блок Юлії Тимошенко" за це голосувати не буде. Ми навпаки пропонуємо  законопроект, який скасує пільги нині діючих депутатів, а ви пропонуєте голосувати за те, щоб дати пільги колишнім. Де ж логіка? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

 

16:05:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Арсенію Петровичу. Ви знаєте, шановні колеги, не треба весь  час займатися агітацією, пропагандою. О це зараз о те, що ми почули – агітація і пропаганда.

Ви спочатку зберіть 226 чоловік і проголосуйте за свої передвиборчі обіцянки. Бо голосування відбувається виключно за рахунок інших фракцій. Тому  не треба пропаганду і агітацію перетворювати в основну форму роботи Верховної Ради.

Щодо даного проекту постанови, мені здається і шановний Олександр Сергійович – голова комітету, і шановний  Арсеній Петрович, в принципі, в статті 20-й пункт п’ятий все це  впорядковано. Там є достатньо чітко те, що йде одне за іншим і воно вимагає однозначно тих чи інших дій від Голови Верховної, від регламентного комітету і  так далі. Немає потреби, от у мене не було можливості поставити питання. В цій постанові немає потреби, все є в законі. І тому і не треба голосувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Кравченко ще. Колега Кравченко, будь ласка, увімкніть.

 

16:06:52

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Я хотел бы, чтобы наши избиратели четко понимали, что вот и по Харькову, и по этому проекту постановы, который мы рассматриваем сейчас, выступает поборником морали и права, еще раз повторяю, ранее судимый за мошенничество. До чего мы дошли, во что мы превратили Верховную Раду? Он паплюжит Верховную Раду абсолютно, народных депутатов всех, он вообще власть уничтожает законодательную, и мы терпим. Он с трибуны выходит, без стыда, без совести читает нам морали, а мы боимся ему сказать, что он мошенник, по статье судим за мошенничество, что он отсидел в зоне срок. И он должен стесняться выходить на трибуну.

А если говорить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, я хотів би повернутися до даного проекту постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 2090.

Дана постанова пропонується прийняти на виконання статті 20-ї. В статті 20-й Закону України "Про статус народного депутата України” визначено, що порядок таких виплат визначається Верховною Радою України. Раніше такого порядку ніколи не було.

Мова йде про те, що якщо ми з вами приймемо законодавство, а я сподіваюся, що ми приймемо це законодавство, яке скасовує різного роду пільги і привілеї, то автоматично цей порядок втратить чинність. Але ми – люди, які повинні керуватися не емоціями, не політичною доцільністю, а законом. Якщо в законі це написано, парламент зобов’язаний це розглядати.

З огляду на це я ставлю на голосування законопроект номер 2090 за основу і в цілому, про статус народного депутата України. Прошу голосувати.

 

16:09:13

За – 228

Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.

Переходимо до наступного... Прошу показати по фракціям.

Прошу перейти до наступного питання порядку денного. Це законопроект номер 1311 – проект Закону України "Про  внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації” щодо питання організації повноважень та порядку діяльності місцевих державних адміністрацій.

Доповідач Шлапак Олександр Віталійович. Є Шлапак чи немає Шлапака? З’ясуйте, будь ласка, де доповідач по даному законопроекту. Я прошу три хвилини паузи, щоб з’ясувати, де Шлапак.

Вибачте, колеги, у нас є друге читання. Ми перейдемо тоді до другого читання. Ганна Миколаївна Герман, голова Комітету з питань свободи слова та інформації. Проект Закону „Про внесення змін до Закону України "Про  рекламу”.

 

16:10:43

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги народні депутати України! На превелике щастя, є такі проблеми у цьому залі, які однаково болять усіх наших депутатів не залежно від того, до якої фракції чи політичної партії вони належать. До таких законопроектів належить і законопроект перехідний, який я маю честь вам сьогодні представляти, який забороняє рекламу тютюнових і алкогольних виробів.

Цей законопроект був поданий депутатами ще у п’ятому скликанні Борисом Беспалим та Миколою Томенком. І всупереч процедурі, яка не дозволяє приймати, якщо приймається один альтернативний, за основу приймати ще інший законопроект. Між авторами був знайдений консенсус, було знайдено порозуміння, і ми маємо в результаті один законопроект, до якого увійшли думки та ідеї двох авторів. Отже за участі обох авторів законодавчої ініціативи, за участі членів Комітету з питань свободи слова та інформації та членів робочої групи, що складалася з юристів, рекламістів, з представників громадськості, було знайдено цей компроміс і законопроекти узгодили по суті.

Узгоджений законопроект було обговорено із залученням широких кіл громадськості, представників рекламної галузі та преси. У документі враховано досвід європейських країн та положення ратифікованої Україною Рамкової конвенціїю Всесвітньої організації охорони здоров'я  із боротьби проти тютюну. Законопроектом пропонується заборонити рекламу тютюнових виробів, алкогольних та слабоалкогольних напоїв, прошу звернути увагу, власне, на цю новелу, на слабоалкогольних напоїв. Тут мається на увазі також і пиво та коктейлі. Заборонити рекламу їх не тільки в засобах внутрішньої реклами, реклами на транспорті, на перших та останніх сторінках обкладинок журналів та видань, на радіо, телебачення, окрім регламентовано відведеного часу та  спеціальних виставкових заходів, але й засобами зовнішньої реклами, що дуже важливо, шановні колеги. Цей узгоджений законопроект було прийнято в другому читанні у квітні 2007 року. Відповідно до статті 101 Регламенту Верховної Ради України прийняті Верховною Радою попереднього скликання в першому чи наступному читаннях законопроекти, але не прийняті в цілому, готуються і розглядаються, як ви знаєте,  Верховною Радою нового скликання за процедурою підготовки до другого читання, встановленою Регламентом. У тексті перехідного законопроекту, який ми розглядаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ГЕРМАН Г.М. Питання з врахуванням попередніх зауважень Головного юридичного управління внесено доповнення в термінологічну базу Закону „Про рекламу”, усунуто редакційні недоліки, регулюються питання спонсорства, поширення соціальної реклами, ідентифіковано окремі види реклами, встановлено нові обмеження реклами тютюнових виробів, алкогольних та слабоалкогольних напоїв.

Шановні колеги! Я розумію, що удосконаленню законопроекту „Про рекламу” немає меж, я розумію, що багато ще можна зробити і тут на цю тему. Але ми повинні зробити цей перший крок, ми повинні сьогодні разом усіма фракціями проголосувати за цей законопроект і ми знаємо, що згідно з Регламентом, якщо до законопроекту немає зауважень народних депутатів,  то дозволяється головуючому на пленарному засіданні поставити проект на голосування в цілому, як акт Верховної Ради.

Я прошу вас підтримати цей законопроект в цілому, я прошу вас зробити перший крок, суттєвий крок до суттєвого обмеження і заборони реклами тютюну і алкоголю в засобах масової інформації, в зовнішній,  внутрішній рекламі, на радіо, та телебаченні, в газетах і журналах.

Прошу дуже вашої підтримки в цьому питанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганна Миколаївна! Шановні колеги! Чи є запитання? Немає запитань. Дякую. Це друге читання, хотів би довести, Ганна Миколаївна, будь ласка сідайте, дякую.

Хотів би довести до вашого відому, що в порівняльній таблиці немає жодної поправки, яка б не була врахована. Якщо у народних депутатів України не має заперечень до цього закону, то я пропоную відповідно до 116-117 статті Регламенту поставити на голосування в другому читанні і в цілому даний законопроект.

Ми зробимо велику справу для держави. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування законопроект 0938 про внесення змін до Закону України „Про рекламу” (щодо реклами тютюнових та алкогольних напоїв), прошу голосувати.

 

16:16:31

За – 425.

Рішення прийнято.

Повна консолідація українського парламенту як єдиного законодавчого органу, прошу показати по фракціям. З мотивів голосування  п’ять хвилин, будь ласка. Прошу записатися з мотивів.

Ляшко Олег Валерійович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

16:17:08

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Арсенію Петровичу, ви не дали мені можливості відповісти, коли комуняка один розказував там, кого ми там маємо соромитися, то я хочу запитати того, хто там дуже активно клопочеться про громадську мораль. А де була ваша мораль, коли у 2006 році ви пішли під коаліцію, яку очолювала людина кілька разів не судима, де була ваша мораль, де ви тоді були, чого ви тоді мовчали? Вся країна знає, за що мене переслідували, скільки років Кучма і його наближені, то я хочу сказати, що я сподіваюся, що я доживу до того часу, коли цих червонопузих будуть судити за геноцид українського народу, за голодомори, за знищення мільйонів людей, не за одне якесь шахрайство, а за мільйони невинно убієнних душ. І вони сьогодні сидять, не покаялись, ходять з червоними прапорами і ще беруть на себе сміливість комусь мораль читати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік Володимир Іванович, Партія регіонів.

 

16:18:20

ЛАНДІК В.І. 

Уважаемые коллеги! Депутат Ландик, Луганщина.

Я хочу поблагодарить весь наш депутатский корпус, который поддержал законопроект нашего комитета по свободе слова и с таким хорошим результатом показали, что мы все против алкоголя, против табака. Но надо нам еще и не забывать, что надо бы принять законы,  запрещающие рекламу медицинских препаратов, которые нигде не сертифицированные, а сами где-то придуманные. Выступление на телевизора, по телевизору разных знахарей, а теперь уже и гадание по телеканалу нашего дорого мера, там уже и гадают у нас, и все это за деньги, и все за здоровье наших граждан. Я думаю, что это первый шаг, который мы очень долго к нему шли, но дальше надо идти и защищать здоровье наших граждан, которые нас сюда избрали. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Полянчич Михайло Михайлович.

 

16:19:25

ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Прошу передати слово Святославу Вакарчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вакарчук.

 

16:19:37

ВАКАРЧУК С.І.

Фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

Я хотів би сказати, що хоча ми сьогодні, дійсно, зробили перший крок, хороший крок до того, щоб наша мораль стала кращою, і наше телебачення, і інші рекламні носії стали чистішими все-таки це напівкрок. І шкода, що ми користуємося принципом: „На безриб’ї  і рак – риба” і цей закон є не до кінця таким, який, на мою думку, і на нашу думку мав би відповідати інтересам, і телеглядачів, і людей, які хочуть бачити заборону, і алкоголю, і реклами алкоголю і тютюну.

Тому я просив би всіх моїх колег по комітету, а також всіх, хто був причетний до напрацювання попереднього законопроекту, зокрема, пана Томенка, підтримати  ініціативу, і внести восени на наступній сесії новий законопроект, який би ще жорсткіше регламентував рекламу алкоголю і тютюну, зокрема, щодо спонсорства.

Я сподіваюся на вашу підтримку, давайте зробимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович.

 

16:20:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги!  Колеги, я, як автор цього законопроекту, хотів би подякувати всім, хто активно працював, і, передусім комітету, що, не дивлячись на різні політичні фракції, ми маємо одноголосну і спільну позицію.

 Я хочу і своєму колезі В’ячеславу Вакарчуку і колегам по парламенту сказати, що, дійсно, я теж йшов на компроміси. Бо згідно мого   законопроекту і терміни, і радикальність була набагато вищою. Мова зараз іде про те,  що лише з 1 січня 2009 рок тобто з кінця, з початку наступного року наступає норма про повну заборону реклами алкоголю, в тому числі пива і  тютюнових виробів на носіях зовнішньої реклами і я хотів це раніше зробити. І ми лише  частково врегулювали проблему спонсорства вдень і я повністю Славу підтримую, нам треба підготувати законопроект і повністю заборонити спонсорство  протягом дня, щоб діти вдень не дивилися про те, як  добре пити пиво, чи алкоголь.

Але, тим не менше, перший крок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чорновіл  Тарас В’ячеславович.

 

16:22:03

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Так, дозвольте, шановні колеги, трішечки чуть-чуть підіпсувати цю ідилію.  Я один з тих трьох, хто утримався від голосування. Я противник того, щоб в Україні, і мене обурює те, що в Україні далі розвивається і пияцтво, хоча сам курю, хотів би, щоб менше людей були, які пристрасні до цієї звички.

Але мене трішечки лякає оця „теляча втіха”, яка прозвучала в залі  після такого успішного голосування. Обмежимо рекламу, менше пити стануть? Менше курити стануть? Згадайте радянські часи, згадайте: була тоді реклама алкоголю і тютюну? Практично ні, а яке було п’янство? Повальне.

Тому давайте менше себе втішати, що обмежуючи рекламу, розв’яжете    якусь проблему. Ця проблема глибоко соціальна і боротися треба  з нею іншим способом. А то, знаєте, „обтрусили трошки листячко зверху” і думаємо, що таким чином позбулися всієї проблеми. Проблема існує, просто ми хочемо закрити очі і її не бачити.

Що стосується реклами. Я колись настоював на тому, що рекламу таких речей, як підакцизних, треба жорстко обмежувати. Але все, що легально виробляється в принципі, може бути рекламоване.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую колеги. Час для виступів з мотивів голосування завершений. Переходимо до наступного питання порядку денного.

Законопроект номер 1311, про внесення змін до Закону України „Про місцеві державні адміністрації”.

Доповідає перший заступник глави Секретаріату Президента України Шлапак Олександр Віталійович. Будь ласка, Олександр Віталійович.

 

ШЛАПАК О.В. 

Шановний пане Голово Верховної Ради, шановні народні депутати, внесений Президентом України проект закону розроблено з метою законодавчого регулювання проблем, що виникають у здійсненні повноважень місцевими державними адміністраціями. Конституційна реформа спричинила дисбаланс у відносинах не тільки між вищими органами державної влади, але й поширилась на регіональний рівень. Особливо ця ситуація загострилась після того, як вибори на місцевому рівні почали відбуватися за партійною ознакою. Конфлікти, які почали перманентно виникати у відносинах між органами місцевого самоврядування, особливо органами територіального, регіонального самоврядування і місцевими адміністраціями на превеликий жаль, на багатьох територіях досягли повного абсурду. Отже, запропонований законопроект у поєднанні із відповідними змінами до Закону України  про місцеве самоврядування в Україні якраз і має на меті збалансувати систему територіальної організації влади і налагодити партнерські взаємини між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Коротко хочу прокоментувати суть змін, які пропонуються на ваш розгляд.

Перше – це департизація і деполітизація місцевих державних адміністрацій.  Голова МДА, голова місцевої адміністрації повинен бути позбавлений від політичного впливу і здійснювати державну політику незалежно від позиції партії, які домінують у відповідному регіоні чи складу уряду.

Законопроект встановлює, що призначення і звільнення голів місцевих державних адміністрацій не пов’язуються з припиненням повноважень, вступом на пост Президента України, складанням повноважень, відставкою, з інших підстав чи формуванням нового складу Кабінету Міністрів України.

Законопроектом пропонується запровадити якісно новий підхід до формування корпусу голів місцевих державних адміністрацій згідно з яким, голова місцевої державної адміністрації призначатиметься з числа осіб, які перебувають у кадровому резерві на зайняття посад голів місцевих державних адміністрацій. Добір до кадрового резерву здійснюється за результатами конкурсу або в порядку переведення особи, яка на даний момент працює головою іншої місцевої державної адміністрації.

Законопроект деполітизує і посади заступників голови місцевої державної адміністрації, встановлюючи, що призначення та звільнення заступників здійснюється головою місцевої державної адміністрації самостійно без погодження з членами Кабінету Міністрів України.

Друге. Унормовуються відносини між державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Законопроект закріплює конституційне положення, що місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним обласним, районним радам лише у частині делегованих повноважень. Відповідно органи місцевого самоврядування мають право висловлювати недовіру голові місцевої державної адміністрації лише на підставі оцінки виконання делегованих повноважень.

Запропоновані зміни дозволять ліквідувати практику висловлення недовіри на підставі політичних уподобань. Критеріями оцінки виконавчої влади на місцях має бути її роботи, а не партійна приналежність.

Третє. Унормування відносин місцевих державних адміністрацій з Кабінетом Міністрів, з центральними органами виконавчої влади та їх територіальними підрозділами. Виходячи із важливості, роль місцевих державних адміністрацій у забезпеченні соціально-економічного розвитку відповідної території для реалізації їх повноважень мають бути створені чіткі механізми.

Законопроектом пропонується наділити голів обласних державних адміністрацій правом вносити пропозиції, що підлягають обов’язковому розгляду в установленому порядку до проектів нормативно-правових актів Кабінетом Міністрів, а також Проекту Державного бюджету України.

Ще одне питання, яке врегульовується проектом – це відносини місцевих державних адміністрацій з територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади. Я вже коментував це питання, коли ми розглядали з вами закон, Проект Закону „Про Кабінет Міністрів України”, його положення паралельно перенесені і в даний законопроект.

Крім того, законопроектом передбачається, що голова місцевої державної адміністрації може звертатися із запитом з питань, що належать до його компетенції, до територіальних органів міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, відповідних виконавчих органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб тощо.

Четверте. Законність та прозорість рішень, які приймаються на місцях. Законопроектом вперше ми пробуємо реалізувати статтю 144 Конституції України, яка повинна була б запровадити практику перевірки головами місцевих державних адміністрацій законності ухвалення радами та їх виконкомами рішень.

Голові МДА надається право звертатися до суду щодо оскарження рішень обласної, районної ради у разі виявлення невідповідності його Конституції чи законам України.

З іншого боку, з метою забезпечення прозорості діяльності органів місцевої і виконавчої влади законопроект передбачає розміщення нормативно-правових актів державних адміністрацій на їх офіційному веб-порталі, що забезпечить безкоштовний цілодобовий доступ громадян до таких актів. Підсумовуючи, прошу підтримати відповідний законопроект, який сприятиме належному законодавчому врегулюванню взаємовідносин місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування та державної влади, формуванню корпусу голів місцевих державних адміністрацій висококваліфікованими кадрами, стабільності соціально-економічної і політичної ситуації в регіонах, створить умови для ефективної та послідовної роботи місцевих органів виконавчої влади.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм, Олександр Віталійович. Прошу записуватись на запитання-відповіді, регламент – 5 хвилин.

Лавринович Олександр Володимирович.

 

16:29:47

ЛАВРИНОВИЧ О. В.

Шановний Олександр Віталійович, ви достатньо переконливо говорили про новації, які є в цьому законі. А скажіть будь ласка, та новація, яка вже є в восьмій статті стосовно механізму призначення на посади голови державної адміністрації передбачає дещо інший механізм, який є не тільки в чинному законі, але і в Конституції України. Чим ви можете пояснити такий підхід, коли мова йде про призначення, де нехтується участь Кабінету Міністрів в цьому процесі?

 

ШЛАПАК О.В. Шановний Олександр Володимирович, відверто кажучи, не знаю, звідки подивилися ви про нехтування ролі Кабінету Міністрів. Порядок в даному аспекті принципово вирішено поміняти. І порядок наступний. Ми будемо відбирати голів державних адміністрацій виключно з кадрового резерву. Що стосується включення до кадрового резерву, це позиція, яка залишається за державною службою, яка сьогодні є органом виконавчої влади і яка сьогодні підконтрольна Кабінету Міністрів України. Інша справа, мені здається, що в даному випадку мова йде про обмеження Президентом своїх повноважень. Він не може сьогодні, як, на превеликий жаль, буває, знайти людину з вулиці і запропонувати її для роботи в державній адміністрації. Це може бути тільки людина, яка пройде спеціальний конкурс, яка доведе свої здібності бути кваліфікованим працівником. І тільки в такому разі ми можемо вибрати  цю людину з переліку  тих, хто рахується у такому кадровому резерві. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рудченко Микола Миколайович, „Блок Литвина”.

 

16:31:23

РУДЧЕНКО М.М. 

Шановний Олександр Віталійович, „Блок Литвина” буде  підтримувати  пропозиції, тому що вони досить слушні.  Але при одній умові, якщо вони будуть, дійсно, як викладені у законі і якщо будуть на місцях підбиратися  голови   районних державних  адміністрацій із числа тих, хто  довів своєю працею і проживає  на території, що він згоден  керувати тим чи іншим регіоном. Але коли сьогодні у Житомирській області половина   голів  районних  державних адміністрацій є завезені, люди, які ніколи не працювали і не знають, що таке сьогодні виробництво, і належать до двох політичних сил, то цей закон абсолютно нічого не змінить. Ми б хотіли, щоб після прийняття закону  була зроблена ревізія і в засобах  масової інформації було надруковано, хто очолює ті чи інші районні державні адміністрації.

Дякую.

 

ШЛАПАК О.В. Микола Миколайович, дякую вам за принципову підтримку проекту цього закону. Вам як колишньому голові закону ця тема  напевно дуже близька і знайома. Якраз Президент України і має на меті припинити партизацію  або політизацію  такої посади як голова  державної адміністрації. Це повинен бути незалежний професіонал, як буде працювати виключно  у відповідності до законів і Конституції України. Я  переконаний, що з прийняттям цього закону так чи інакше ми наведемо лад у тій ситуації, яка має  місце на сьогоднішній день. В обов’язковому порядку перелік тих людей, які зараховані до кадрового резерву по тій чи іншій адміністрації, буде   публікуватися. І будь-який громадянин зможе ознайомитися з тими, хто  може претендувати на посаду голови адміністрації у подальшому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас В’ячеславович.

 

16:33:06

ЧОРНОВІЛ Т.В.            

Шановний Олександре Віталійовичу, скажіть, у випадку прийняття цього закону треба розуміти, що фактично ви маєте намір поставити остаточно хрест на історії по продовженню конституційної реформи у напрямку підсилення саме ролі місцевого  самоврядування?  Адже ж ми фактично   маємо  створення касти удільних князьків, які абсолютно будуть незалежні від  місцевої представницької влади, від місцевих рад і які фактично будуть підконтрольні врешті-решт, а ми знаємо, чим це закінчиться, тільки Президенту особисто  і більше нікому. І плюс фактично, я так розумію, що  цим законопроектом стимулюється ті, так звані, пересування по горизонталі. Тобто  фактично постійно будуть появлятися у певних регіонах люди, які   у питаннях цього регіону будуть абсолютно некомпетентні.

Чи ви можете розвіяти мої побоювання?

 

ШЛАПАК О.В. Дякую, Тарасе В’ячеславовичу.

Ви підказали мені річ, яку я  забув наголосити від самого початку. Я не говорю зараз у змінах до закону про принципові  зміни, яких очікує наша держава при проведенні другого етапу конституційної реформи. Безумовно, майбутня Україна – це Україна територіальних громад і місцевого самоврядування, про що буду говорити дещо, коли буду представляти вам зміни до Закону  „Про місцеве самоврядування”. 

Однак, ми живемо у реальному світі сьогоднішнього дня, а, отже, ті недоліки сьогоднішньої ситуації, які  ми виявили, аналізуючи ситуацію на місцях,  і запропоновані сьогодні для розгляду. Мова йде про те, щоб впорядкувати  проблеми саме сьогоднішнього дня.

Безумовно, це не  означає, що ми повинні зупинитися в реформі. Принципове  бачення  Президента саме таке: максимальна свобода місцевому самоврядуванню і виконання виключно контрольних функцій місцевими адміністраціями. І в рамках розвитку цієї філософії немає жодних порушень у законі, який я вам доповідаю: департизація посад, контроль за виконанням  місцевими радами Конституції, а також контроль  за роботою на місцях представників центральних органів виконавчої влади…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук, „Блок Литвина”, Сергій Миколайович.

 

16:35:19

ТЕРЕЩУК С.М.

Прошу  передати слово народному депутату Гриневецькому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриневецький Сергій Рафаїлович.

 

16:35:25

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановний Олександре Віталійовичу, чи не здається вам, що пакет документів, який подано, сьогодні трошки відхиляється від  Європейської хартії місцевого самоврядування, яку ми 10 років тому ратифікували?  І чи не планується разом з цим пакетом подати ще один проект закону про  вибори на мажоритарній системі чи   хоча б по відкритим партійним спискам,  як того вимагає від нас резолюція Парламентської  асамблеї Ради Європи? Дякую.

 

ШЛАПАК О.В.  Дякую, Сергій  Рафаїлович.

Ні, це не пов’язані речі. Я думаю, що питання повернення,  можливого повернення до мажоритарної системи виборів – це питання Верховної Ради, і вона прийме правильне і об’єктивне рішення.

Я ще раз хочу підкреслити, закон врегульовує проблеми сьогоднішнього дня. І глибоко переконаний в тому, що не може бути ситуації, коли голова адміністрації відправляється у відставку тільки за політичною ознакою. Конституція чітко говорить: він може бути відправлений у відставку відповідною радою тільки у випадку, якщо не виконує делеговані йому повноваження. Ось саме ця норма і прописується детально в законі, який я вам презентую. В цьому сенсі немає жодного порушення, в тому числі і принципів хартії, про яку ви згадували.    

Що стосується подальшого розвитку законодавства про місцеве самоврядування, ще раз підкреслюю: це - питання майбутнього дня, я надіюсь, що при доопрацюванні Конституції ми з вами над цим будемо активно працювати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Віталійович. Прошу сідати. Співдоповідач - Боднар Ольга Борисівна, перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. 

 

16:37:15

БОДНАР О.Б. Дякую. 

Ольга Боднар, „Блок Юлії Тимошенко”, перший заступник Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування.

Шановні колеги, шановний Головуючий, шановні співгромадяни! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України „Про місцеві державні адміністрації” на своєму засіданні 21 січня 2008 року. Законопроект уточнює компетенцію місцевих державних адміністрацій, порядок їх формування, запроваджує кадровий підхід до формування корпусу голів місцевих державних адміністрацій в розрізі майбутніх змін до Конституції -  3207-1, оцей багатостраждальний, проекту Закону про Кабінет Міністрів України та законопроекту, який ми будемо наступним розглядати, - про зміни до органів місцевого самоврядування.

В проекті є чимало новел. Окрім тих, які перелічив доповідач, хочу зупинитись на наступних: передбачається припинення Президентом  України повноважень  голів місцевих державних адміністрацій за поданням Кабінету Міністрів України. Врегульовується питання щодо кількості заступників голови місцевої державної адміністрації, яку має визначати Кабінет Міністрів України. Передбачається обмежити повноваження місцевих державних адміністрацій лише повноваженнями, наданими законом, переданими Кабміном або делегованими їм обласною чи районною радою в обсязі та порядку,  встановленому Законом України „Про місцеве самоврядування”. Головам обласних державних адміністрацій надається право вносити до проектів нормативно-правових актів міністерств і інших центральних органів виконавчої влади пропозиції, які підлягають обов’язковому розгляду в установленому порядку. Визначається право голів місцевих державних адміністрацій на запит. Передбачається обов’язкове розміщення на офіційному веб-порталі місцевої державної адміністрації нормативно-правових актів місцевої державної адміністрації, що забезпечить безкоштовний цілодобовий доступ громадян до таких актів та можливість їх пошуку. Це не весь перелік новел, які зустрічаються в законопроекті.

Варто зазначити, що під час обговорення вони викликали достатньо гостру дискусію. Члени комітету та запрошені на засідання представники Асоціації міст України висловили занепокоєння істотним посиленням статусу та повноважень місцевих державних адміністрацій та відповідно звуженням прав місцевого самоврядування, зокрема гостру дискусію викликали норми, які дозволяють ставити у преференцію рішення адміністрації над рішеннями рад. Негативно сприйнялася новація, яка дозволяє колишнім головам адміністрацій залишатися на цих посадах пожиттєво: закінчується п’ятирічний термін – і їм пропонують наступну подібну посаду.

Головне науково-експертне управління також висловило зауваження до низки положень проекту. Однак, приймаючи рішення, абсолютно всі члени комітету погодились, що існуюча система влади потребує системного реформування.  Чинні закони про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації приймалися у різні часи та на різній основі. Це породило чимало розбіжностей у трактуванні їх норм та заклало умови для політичних конфліктів.

В комплексі з іншими законопроектами, внесеними Президентом України, запропоновані зміни до Закону „Про місцеві державні адміністрації” дозволить в певній мірі навести якийсь лад у системі взаємовідносин між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Зважаючи на це, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування вирішив рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду законопроекту у першому читанні прийняти його за основу. А всі неузгодженості, які є в ньому, ми з вами доопрацюємо при опрацюванні до другого читання. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин, запитання-відповіді. Прошу записатися. Соболєв Сергій Владиславович.

 

16:41:28

СОБОЛЄВ С.В.

Прошу передати Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Бондаренку.

 

16:41:36

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановна пані Ольга, скажіть, будь ласка, от зараз йде серйозна кадрова зміна в системі місцевих державних адміністрацій, чи є у комітеті інформація про те, які політичні сили отримали можливість очолити місцеві державні адміністрації і в якому співвідношенні?

Тобто прийшла нова влада в Україні, створена коаліція, очевидно, в зонах, де найбільшу підтримку отримав "Блок Юлії Тимошенко",  там мало би відповідним чином призначатися люди, які представляють Блок.

На скільки мені відомо, практично, жодного призначення з середовища "Блоку Юлії Тимошенко" в Україні не проведено. Залучаються  представники інших політичних сил, вони, безумовно, підбираються за кваліфікаційними можливостями, але я не впевнений, що як раз ці відповідають тільки цим якостям. І впевнений в тому, що в  блоці Тимошенко є прекрасні фахівці, яких не беруть на цю роботу.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання, воно  швидше риторичне, тому що  не сильно кореспондується з цим законопроектом. Я скажу так, що на даний момент я не можу навести вам точну інформацію про те, які, представники яких політичних сил  обіймають ту, чи іншу  посаду. Але я повністю з вами погоджуюсь, що та політична сила, яка несе відповідальність, мала би запрошувати до співпраці, або на такі високі посади, саме таких професійних людей, які несли би ті обіцянки і виконували ті обіцянки, які  зараз поставили перед нашим народом представники коаліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.

 

16:43:17

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату Круглову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутату Круглову слово.

 

16:43:25

КРУГЛОВ М.П.

Шановний доповідачу, я хочу щоб ви дали відповідь на таке питання: чи не робимо ми в цьому законопроекті дурницю, або протистояння, з самого початку закладаючи між колегіальним органом - місцевими радами і одноосібним головою адміністрації. Тим більше, якщо ви знайомилися хоч з деякими головами адміністрацій, то ви б зрозуміли. У нас в Миколаївській області голова адміністрації – лікар-проктолог, і ви йому даєте право нагляду за законами, за Конституцією. Це дурниця! Це при наявності прокурора. Скажіть, будь ласка, якщо є прокуратура, яка нагляд отримує, навіщо ви даєте такі права людям, які не мають навіть фахової освіти?  Це перше.

І друге, в будь-якому разі ви зупиняєте рішення, і судовий розгляд рішень рад може йти місяцями. Навіщо ми робимо це протистояння з самого початку, розуміючи, що це дурниця? Дякую.

 

БОДНАР О.Б.  Дякую.  В своїй доповіді я сказала, що на комітеті так просто цей законопроект не проходив. І якраз зверталася увага на те, що, власне, якщо і надавати повноваження такі, про які йдеться в цьому законопроекті, то  тільки в тому розрізі, який передбачається Конституцією  України.

І саме тому  треба дивитися, якщо навіть можна опротестувати рішення ради до суду, то тільки в тому випадку, якщо вони суперечать Конституції України. Я тут з вами повністю погоджуюся, тому я і кажу, що не просте рішення, рішення тільки концептуально підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

 

16:45:01

ВАЩУК К.Т. 

Шановний Головуючий, шановні народні депутати і доповідач! Звичайно, концепцію і в першому читанні цей закон треба підтримати, проте я б хотіла звернути увагу на слідуюче: якщо не буде в Україні системи добору, навчання і виховання кадрів, які працюють на цих посадах, ми будемо мати і наступності влади, ми будемо мати ту картину майже повного безвладдя, яке існує сьогодні. Райони й області часто йдуть без руля і вітрил, бо кадри  міняються від зміни влади на верху тією чи іншою політичною силою. А велика кількість адмініструючих людей, які працюють в апаратах, мають не залежати від зміни головної особи.

От я думаю, що, готуючи далі цей закон до розгляду...

 

БОДНАР О.Б. Дякую, пані Катерино.

Абсолютно вірно. І в даному випадку у цьому законопроекті є новела, яка передбачає резервний, кадровий резерв. Це є правильно. Але треба подивитися, яка система підходу до цього кадрового резерву. Треба зробити так, щоб до цього кадрового резерву могли вливатися нові сили, у тому числі і молоді. Щоб у нас  не було такого, що людина, один  раз вступивши в воду, по-життєво залишає за собою статус голови адміністрації. Нам обов’язково треба зробити так, щоб це було доступно, як це передбачається Конституцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Лавринович Олександр Володимирович.

 

16:46:51

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

У мене питання у площині взаємостосунків, які сьогодні є у виконавчій владі. Розуміючи, що цей проект закону не скерований поки що принаймні на те, щоб зміцнювати місцеве самоврядування, а зміцнювати систему виконавчої влади на регіональному рівні, я хотів би запитати вас у тій частині статті, здається, якщо не помиляюся, 29, де мова йде про те, щоб замінити слова „Кабінет  Міністрів” на „Президент України”, де мова йде про те, що акти місцевих державних адміністрацій має скасовувати Президент сьогодні, а не Кабінет  Міністрів. Хто реально буде керувати системою виконавчої влади в країні? Кабінет Міністрів, який визначений як вищий орган у системі органів виконавчої влади, чи Президент України?

 

БОДНАР О.Б. Дякую, пане Олександре.

Я хочу сказати, що я на початку своєї доповіді казала, що даний законопроект, він кореспондується з тими змінами, які передбачалися ще тими змінами до Конституції, які були прийняті у четвертому скликанні 3207. Після того, уже на підставі них була розроблена низка законів, і підготовлені, це і власне сьогодні проголосований у першому читанні Закон про Кабмін, Закон про місцеве самоврядування і державні адміністрації.

Якщо ви питаєте мене, особисто моя точку зору. Я вважаю, що, оскільки Кабінет  Міністрів являється верхівкою тої ланки виконавчої влади, я вважаю, що це має бути підпорядковано Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Ольга Борисівно, дякуємо.

Шановні колеги,  я прошу записатися на обговорення, по п’ять хвилин. Будь ласка,  виступи від фракцій і виступи від народних депутатів.

Бондаренко Володимир Дмитрович, "Блок Юлії Тимошенко". Будь ласка.

 

16:49:12

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, це надзвичайно важливий законопроект, який наша фракція буде підтримувати в першому читанні, але для того, щоб доопрацювати його.  Мова йде про те, що сьогодні нам дуже важливо знайти баланс між державними адміністраціями, які сьогодні створені в районних центрах, а також в місті Києві, Севастополі, в обласних центрах, і тими радами, які пробують утримати ту частину влади, яку їм делеговано. Мова йде про наступне. Останнім часом ми спостерігаємо активний процес перебирання державою тих функцій, які раніше без будь-яких проблем належали раді. Це стосується як фінансового сектору, де Державне казначейство контролює сьогодні кожну копійку і будь-яке рішення ради, на жаль, в цьому відношенні є вторинним на фоні рішень державних адміністрацій, які мають для цього відповідний апарат, а також велику кількість державних чиновників, котрі контролюють фінансовий сектор. Це стосується земельного питання, тому що всі документи, які стосуються кадастрів земельних, а також самі землевпорядники, кадрове забезпечення також сьогодні знаходиться в державних адміністраціях і місцеві органи самоврядування не можуть оперативно працювати в цьому напрямку, хоча й державний контроль обов'язково потрібний. Про це свідчить практика Києва, де відрив місцевого самоврядування від контролю держави призвів до розбазарювання тисяч гектарів землі, дорогої київської землі. Це саме стосується і майнового комплексу, який може сьогодні належати як місцевим органам самоврядування, так і державі. До цього часу такого розмежування не відбулося. Тому якраз, доопрацьовуючи цей законопроект, ми повинні найти отой здоровий, нормальний баланс взаємних противаг і контролю. Адже державні адміністрації повинні мати право контролювати  діяльність місцевих органів самоврядування з правом зупинення їх актів, актів рад, але з одночасним поданням до суду, щоб не перетворилось це в диктат держави над самоврядуванням або в сваволю самого самоврядування при виконанні своїх функцій. В цьому якраз і полягає завдання, щоб ми сьогодні знайшли той здоровий баланс, ту здорову середину в цих стосунках.

Я знаю, що сьогодні є декілька законопроектів, в тому числі і цей, які будуть серйозно трансформувати законодавство України в частині конституційної реформи. Тут також дуже важливо, щоб ми, усвідомлюючи кінцеву мету, не почали це реформування в різних напрямках або різновекторне реформування. Тому ще раз прошу підтримати цей законопроект в першому читанні для подальшого його доопрацювання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук Сергій Миколайович,  "Блок Литвина".

Гриневецький Сергій Рафаїлович.

 

16:52:19

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Можна розцінити, як позитивне явище той факт, що зроблена спроба системного реформування системи влади, здійснити розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади  та органами місцевого самоврядування.

Дійсно, в проекті закону є ціла низка новел,  але із досвіду роботи хотів би показати, що ці новели не спрощують механізм і не стверджують принципи демократії, а більш того створюють більше проблем. Скажімо, головам місцевих державних адміністрацій пропонується надати право надавати згоду на призначення керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а далі – вслухайтесь! – крім керівників територіальних  органів, які призначаються за погодженням з Президентом України, а також підприємств, установ та організацій, що перебувають в управлінні міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних сил та інших військових формувань України.

От я задаю питання. Закон „Про міліцію”, чітко виписано, що міліція є державним озброєним органом виконавчої влади. Податкова міліція, підрозділи Державної прикордонної служби, митники, які за законом є правоохоронними органами спеціального призначення, залізничні війська, підпорядковані Міністерству транспорту і зв’язку. Як тут бути? Потрібна конкретизація. Не визначено, що має робити голова місцевої адміністрації, коли Центральний орган виконавчої влади призначив керівника територіального підрозділу без узгодження з ним, а у нас 95 відсотків саме так відбувається. То можливо, якщо ми хочемо підняти статус і відповідальність, то останньому надати можливість зупинити це призначення з обов’язковим одночасним зверненням до Адміністративного суду.

Далі, досить цікава пропозиція встановити призначення на визначений термін 5 років. Виписано дійсно чіткий порядок призначення голів місцевих адміністрацій, це з одного боку збереже державні адміністрації від кадрових потрясінь після президентських виборів і, на мою думку, більше буде відповідати політичному режиму парламентсько-президентської республіки. В тім, проект закону пропонується ввести статтю 9/1, за якою голова місцевої адміністрації може бути відсторонений Президентом від виконання повноважень. Однак чітко не прописано у яких випадках і на яких термінах відбувається це відсторонення. Гадаю, що було б доцільно ввести обмеження на призначення тимчасово виконуючих обов’язків, скажімо, не більше двох місяців. Бо сьогодні в Одеській області є голови рай адміністрацій, які виконують обов’язки більше півтора року.

А в цілому, „Блок Литвина” підтримує проект закону в першому читанні з урахуванням зазначених проблем. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський Юрій Богданович.

 

16:55:40

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, наша фракція переконана, що розглядуваний законопроект спрямований на зміцнення місцевих органів виконавчої влади і на упорядкування діяльності місцевих державних адміністрацій. Ми підтримуємо ті основні новели, які закладені в законопроект і вважаємо, що вони є, дійсно, рішучими кроками вперед по зміцненню системи виконавчої влади саме як державної, а непартійної чи політичної виконавчої влади.

Я назву ці основні здобутки, на нашу думку, цього законопроекту. Перше. Призначення голів місцевих державних адміністрацій на конкретний строк – 5  років безвідносно до змін на вершині політичного керівництва держави. Тобто безвідносно до виборів Президента, до формування уряду, голова адміністрації, як державний службовець, як представник держави, а не тої чи іншої політичної сили працює незалежно від цього. Це посилює його роль, власне, як державного службовця.

Друге. Призначення керівників державних адміністрацій з кадрового резерву, у яких зараховуються теж на відповідних підставах, з відповідним досвідом або освітою. Власне, це виключить запитання, які сьогодні звучали вже тут, а в нашій політичній силі є хороші, а в нашій є кращі. Справа не в політичних силах, коли йде мова про державну виконавчу владу.

Призначення передбачається здійснювати, як це і передбачається Конституцією, Президентом України за поданням Кабінету Міністрів. І мені здається, що це теж крок який знімає деякі сьогоднішні запитання, і це добра воля з боку Президента.

Важливою особливістю є передбачувана законом обов’язкова заміна голови державної адміністрації після закінчення п’ятирічного строку повноважень. Це означає, що голова місцевої державної адміністрації не має можливості, як-то часом кажуть, „врости у місцеві схеми”. І не буде мати особистих зацікавлень, не встигне обрости особистими зацікавленнями.

Водночас, передбачене збереження кадрів, після звільнення з такої посади, ця особа може перейти керівником адміністрації в інший регіон, або отримати за своєю згодою іншу державну посаду із збереженням його у резерві.

Нарешті, хотів би підкреслити, що позиції щодо нагляду за дотриманням законодавства, Конституції і законів органами місцевого самоврядування, як і впорядкування стосунків між адміністраціями і радами в межах повноважень місцевого самоврядування є суттєвими кроками вперед для того, щоб упорядкувати ці стосунки, зробити їх однозначними, а не сумнівними.

Наша фракція підтримує цей законопроект в першому читанні і   я сподіваюся, що так зроблять усі, хто дійсно зацікавлений у тому, щоб у нас  на місцях була державна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рижук Сергій Миколайович, Партія регіонів.

 

16:59:01

РИЖУК С.М.

Шановні  народні депутати! Звичайно.  якщо почитати діючу редакцію обговорюваного закону і внесену,  то різниця велика.  І я не хочу бути дуже суб’єктивним, чи в опозиційному плані сказати, але є ряд і позитивних  моментів.

Але, в порівнянні це викликає  принаймні у нас, у  фракції „Партії регіонів” зразу ж  прислів’я „Із грязі -  в князі”. Коли на сьогодні   голова, чи обласної, чи районної адміністрації має лише обов’язки  і функції до виконання, а прав майже ні – це правда. То в даному законопроекті, це той „князь”, який тільки  підпорядкований Президенту і може зупинити навіть рішення районної ради, обласної ради і так далі. Це перше.  Вдумайтеся, дуже небезпечно на сьогоднішній момент.

Друге питання. Є закон, а є просто здоровий глузд. Які були причини, щоб у моїй рідній  Житомирській області за два роки змінився уже шостий голова обласної державної адміністрації? Вони що,  скомпрометували себе? Ні. Вони написали заяви і  повтікали? Ні.  Чому так бездумно це робиться і чому так нехтується цілий регіон і нівечиться. Дуже добре, що п’ять років, але фактично  відбувається беззаконня і при цьому діючому законі.

Далі. Резерв кадрів. Віддається ціла стаття, вісім позицій стосовно резерву кадрів. Але немає надії у нас про те, що там не будуть куми, брати, свати і так далі, навпаки, вони туди побіжать. Чому, питається знову ж таки, в моїй рідній Житомирській області більше року із 23 районних адміністрацій, голів районних адміністрацій, 11 районів не має рік уже і більше голів районних адміністрацій, що для цього потрібен закон чи  потрібен здоровий глузд? Тобто і цей законопроект не убезпечує.

Звичайно, і 30 днів призначати, є принцип безперервності і виконавчої влади. Якщо 30 днів, то потрібно порадитись  із людьми, щоб представити, а не кота в мішку везти, це теж є питання. Тобто запитань більше, ніж відповідей і фракцій Партії регіонів не буде голосувати за даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас В’ячеславович. Це виступи вже від народних депутатів України. Наступний Кармазін, тільки два депутати записалось.

 

17:02:19

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, як тільки було сказано, фракція Партії регіонів не буде голосувати за цей законопроект, тому що як на мене, цей законопроект носить дві дуже погані характерні риси. Перше, - це є утвердження в значній мірі тоталітаризму в країні, причому такого волюнтаристського тоталітаризму. А, друге, - це є елементарна кон’юнктурщина, будьмо свідомі. Місце сидіння визначає свідомість.

Сьогодні Президент, конкретний Президент сьогоднішній воює проти конкретного сьогоднішнього Прем’єр-міністра. Воює методами, в тому числі, і законодавчими. Немає у мене симпатії, скажімо, до цього уряду, але ми творимо закони не на цей рік, півтора, два, які лишилося бути цьому Президентові. Ми творимо закони взагалі для держави. Ми що кожен раз під будь-яку кон’юнктуру, під будь-яку ворожнечу і гризню будемо повністю міняти законодавство України? Даним законопроектом фактично вводиться певна удільна каста недоторканих місцевих князьків, які можуть підбиратися і будуть підбиратися, і будуть діяти за принципом особистої відданості Президенту. А давайте згадаємо, ми ж так ідемо в Європу, всі про це розказуємо, пригадуєте  ... існує. Я чомусь не чує часто так від державних українських вищих посадовців згадки про цю хартію – Європейська хартія місцевого самоврядування. Ми її ратифікували, це є частина українського законодавства. Відповідно, згідно із Законом України „Про міжнародні договори”, згідно з Конституцією вона має бути вищою від інших законів, вони мають приводитися у відповідність до неї. Згадаємо, що там написано:  первинність є за місцевими радами, за органами, які представляють населення, вони мають отримати можливість своєї виконавчої функції, а не в примусово зобов’язуючому характерові її комусь делегувати, як це ще більше укріплюється в цьому законі.

Фактично цей закон не дає відповіді на питання у нас Президент є головою виконавчої влади чи ні? За Конституцією – ні. Але в даному випадку, він в своїх руках зосереджує максимальний масив саме виконавчої влади.

Наступний момент. Що мають робити саме ці обладміністрації.  Знаєте, може щось бути одне або вони є органом виконавчої влади, або вони є органом контролю нагляду відповідного аудиту, об’єднувати ці речі, в принципі, неможливо. В даному випадку, вони зосереджують собі всю повністю виконавчу влади і ще й мають контроль аудит за діями представницької влади абсолютно антиевропейський досвід, абсолютно якась, я не знаю, середньовіччє, вассальний принцип щодо місцевих органів представницької влади. Я переконаний, що ми не можемо за це голосувати.

Щодо тих позитивів, які ............. проглядаються в цьому законі, знаєте, їх не буде. 5 років не ...… ніби кадрів, та, згадайте, у нас скільки років визначено генеральному прокурору законом, у нас хоч один генеральний прокурор добув свій термін,  приходить Президент, або у Президента настрій міняється і міняється, так само і всіх голів адміністрацій будуть мітлою  міняти, коли захочеться Президенту. Ми проти цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

17:05:34

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Блок Наша Україна - Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я б після такого виступу, де проти всього і ніяких конкретних пропозицій хочу запропонувати інший підхід. Я хочу запропонувати підхід порівняльного аналізу, я бачу, що цей закон уже кращий, ніж той, що був раніше. Але, можливо, він потребує покращення і я це також бачу. Тому я буду просити вас проголосувати за нього і вносити сюди пропозиції.

Що я бачу, що підходить і що не зовсім підходить. Дуже правильно зроблено ті позиції, по яким зараз чомусь критикувався закон. Що голова обласної державної адміністрації може призупиняти незаконні розпорядження, підкреслюю, саме незаконні розпорядження сільських, селищних, міських голів. Ви подивіться, що сьогодні робиться по скаргам. Я не знаю, зараз тільки в Одесі почали говорити про генплан, як люди пішли зі скаргами страшно. Люди пішли в суди, суди стали завалені. Люди мають бути спокійні, що незаконні розпорядження ніде не пройдуть.

Подивіться, що по іншим сьогодні, по містам робиться, по тому ж Харкові, де зараз вилучають, в з в’язку з розкраданням вилучають матеріали і також ставилось питання, і мери міст робили висновок, вигляд, що вони нічого не бачать. Тому я вважаю, що зі зверненням, з одночасним зверненням до суду надання такого права веде навпаки до європейської практики.

Що стосується іншого, іншої проблеми. Проблеми кадрового резерву і так далі. Я категорично за те, щоби записати в цей закон, що люди з бізнесу, як зараз у нас з’являються з невідкуди голови обласних адміністрацій, деяких районних адміністрацій. Не мають туди попадати. Що це мають бути ті люди, які почали працювати і служать на державній службі. Що не має бути так, як в Миколаєві зараз сталося, коли ми надаєм право до з підприємствами, установами, організаціями укладати угоди, коли викликали на колегію, а на ранок уже помер, людина. Тому що сім місяців його перевіряли страшенно, бо хотіли бізнес прибрати. Це мова йде про голову обласної організації, обласної адміністрації. Хіба це можливо таке? Ні, неможливо.

Але я вважаю, що в цьому проекті є і прогалини. Є і ті прогалини, які треба змінювати. Наприклад, наприклад, в статті 10, тут записані такі речі, що перші заступники голів місцевих адміністрацій та заступники голів подають заяви про припинення своїх повноважень новопризначеним головам місцевих державних адміністрацій у день їх призначення. Вони що не на державу працюють?  Це треба викинути, це не можна так відноситися до кадрів. А в цілому треба закон приймати і доопрацьовувати його. Він набагато прогресивніший. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є у доповідача прохання? Будь ласка, Олександр Віталійович Шлапак. І якщо є у співдоповідача, також має  за регламентом  можливість вийти на трибуну парламенту.

 

ШЛАПАК О.В.

Шановні народні депутати,   я слухав зараз  дискусію і мені здалося, що мені не вдалося довести до вас деякі новації  цього закону і додатково пояснити, на мою думку, надзвичайно важливі речі, які ми намагалися закласти  у цей проект. Я скажу декілька зауважень.

Ну, перш за все, що стосується Європейської хартії місцевого самоврядування. Шановний Тарасе В’ячеславовичу, не треба путати місцеве самоврядування і регіональне самоврядування. Мова іде зараз про перетин повноважень, які має обласна  рада і обласна державна адміністрація, районна рада і  районна державна  адміністрація. Так от ні  обласна рада, ні районна рада не є органами місцевого самоврядування. І коли  ми будемо з вами працювати над конституційними змінами, ми обов’язково про це скажемо.

Так от у тому випадку, коли сьогодні обласні ради,  районні  ради перебирають на себе виконавчі функції – це абсолютно не правильно.  У тому випадку, коли вони делегують ці повноваження адміністраціям і відповідним чином можуть питати з них  за виконання цих повноважень це абсолютно  європейська і правильна практика.

Щодо контрольних функцій. Пане Круглом я з вами  згоден, що норма дуже контроверсійна. Але хочу сказати ще одну річ. Ви були народним депутатом, коли  ми приймали Конституцію нині діючу. Стаття 44. „Рішення органів місцевого  самоврядування  з мотивів їхньої  невідповідності Конституції   чи законам України зупиняються в установленому порядку з одночасним зверненням до суду. Вона існує ця норма. І якраз чим швидше ми  заберемо функції  загального  нагляду, і це буде питанням публічного права, тим краще. Я в цьому особисто не сумніваюся.

Щодо касти. Я вважаю, що це правильне визначення. Нам треба обов’язково намагатися створити у нашій державі касту державних службовців такі, які вони є у всіх європейських державах: висококваліфіковані, віддані  державі люди, не заангажовані політично, люди  яких постійно готують у кадровому резерві, люди, які постійно працюють над собою для того, щоб через певний час перездавати певні екзамени і  доводити свою готовність працювати  на такій державній посаді. Безумовно, єдина проблема, на яку правильно зверталася увага, це сьогоднішнє співвідношення  функцій виконавчої влади і контролю. Так от при змінах до Конституції, я переконаний, що  від державних адміністрацій функції виконавчої влади будуть забрані і передані місцевому самоврядування, і це правильно. А функції контролю, безумовно, будуть залишені.

І останнє.  Неправильно критикувати проект  закону, виходячи  з сьогоднішній реалій. Повірте мені, ситуація яка склалася, можливо Президенту було б зручніше всього нічого не міняти, оскільки сьогодні існуюча можливість  в ручному режимі робити всі ті речі, які, на превеликий жаль, робляться. Однак, він вносить ініціативи, які багато в чому обмежують, у тому числі його можливості впливу на кадрову політику, він вносить конкретні правила прозорі і зрозумілі.

Ось чому я переконаний у тому,  що запропонований вам законопроект – значний крок вперед понад те. що існує на сьогоднішній день  і просив би  його підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ольга Борисівна, ви наполягаєте на  співдоповіді? Не наполягає на співдоповіді.

Колеги, закінчено обговорення даного питання. Комітет пропонує прийняти за основу проект Закону України про внесення  змін до Закону України „Про місцеві державні  адміністрації”.

Шановні народні депутати України, я ставлю на голосування за основу у першому читанні проект Закону України „Про внесення  змін до Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, реєстраційний номер 1311. Прошу голосувати.

 

17:12:33

За – 235

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціям. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 153  „Наша Україна – Народна Самооборона” –  62, комуністи – 0, „Блок Литвина – 20.

Законопроект номер 1313, доповідає Шлапак Олександр Віталійович, „Про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Будь ласка, Олександр Віталійович.

 

ШЛАПАК О.В.

 Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується   внесений Президентом проект Закону „Про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування”, який стосується взаємовідносин між місцевими  державними адміністраціями та районними і обласними радами. Необхідність реформи місцевого самоврядування спрямована на посилення місцевого самоврядування нашій держави не викликає сумнівів. Україні потрібна поетапна децентралізація влади і створення ефективної системи, ще раз підкреслюю, місцевого самоврядування. Це принципова позиція Президента України.

Україна має стати державою самоврядних громад. Разом з тим, неприпустимими є протиставлення місцевого самоврядування місцевим державним адміністраціям. Місцеве самоврядування та місцеві державні адміністрації не вороги і не конкуренти, вони спільно повинні працювати на розвиток областей, районів, бути партнерами у забезпеченні єдності державної політики по всій Україні.

Ініційований Президентом України законопроект є першим кроком до врегулювання низки проблем, що виникли в системі місцевого самоврядування після внесення змін до Конституції України та впровадження пропорційної виборчої системи на виборах до міських та районних рад. Проблеми ці мають місце у взаємовідносинах громадян з органами місцевого самоврядування, так і у взаємовідносинах органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій. 

Закон України, я хочу нагадати вам, про місцеве самоврядування був прийнятий ще в 97-му році. Ради всіх рівнів формувалися тоді на основі мажоритарної виборчої системи. Після запровадження виборів на пропорційній основі між депутатським корпусом місцевих рад та територіальними громадами утворився вакуум. Громади фактично позбавлені реальних механізмів впливу на вирішення питань, місцевих питань. Хоча слід нагадати, що відповідно до Конституції місцеве самоврядування є саме правом територіальної громади.

Практика прийняття радами рішень поза інтересами громад, безсистемна забудова, розбазарювання комунального майна стала, на превеликий жаль, повсякденною, про що ви сьогодні дуже багато говорили. У той же час, місцеві громади не можуть реально користуватися можливостями, наданими Законом про місцеве самоврядування в Україні, в частині використання інструментів прямої демократії, таких як громадські слухання, збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, оскільки норми цього закону фактично не є нормами прямої дії.

Відповідно перший блок змін, які пропонуються, це залучення громадян до місцевого самоврядування, як головне завдання цього законопроекту. З цією метою законопроектом удосконалюється положення щодо проведення місцевих референдумів, загальних зборів громадян, місцевих ініціатив, громадських слухань, вводиться новий механізм консультативного опитування, регламентується порядок його призначення і проведення. Встановлюється, що референдум з питань, що не належать до компетенції ради, не має юридичної сили.

У законопроекті запроваджується норма, за якою рада територіальної громади зобов’язана визначати правове регулювання процедури реалізації вищеназваних статей закону через ухвалення місцевою радою статуту територіальної громади або відповідного положення.

У той же час, щоб визначені радою процедури не були надто складними для реалізації чи не мали правових прогалин, законопроект передбачає встановити мінімально необхідні вимоги до статуту територіальної громади в частині реалізації прав громадян на здійснення механізмів прямої демократії – це громадські слухання, збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи тощо.

Запропоновані законопроектом зміни до розділу першого Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” нададуть територіальним громадам можливість безпосередньо впливати на здійснення місцевого самоврядування саме в інтересах місцевого населення на принципах законності, відкритості, підзвітності та відповідальності рад та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами.

Інша важлива складова законопроекту – це утвердження прозорості та відкритості у діяльності місцевих рад, забезпечення додержання Конституції та законів України органами місцевого самоврядування. Задля реалізації цієї мети у законопроекті встановлюється виключно відкритий режим сесій ради та гарантується можливість присутності на пленарних засіданнях громадян і представників засобів масової інформації. Запроваджується державна реєстрація нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, унормовується порядок ухвалення, підписання, оприлюднення та доступу, у тому числі через Інтернет, до актів органів місцевого самоврядування.

Окремо слід виділити проблему зростання витрат на утримання обласних чи районних рад. Представницькі органи стають занадто дорогими для виборців. Після обрання відповідних рад у 2006 році у майже половині областей було збільшено чисельність апарату обласних рад. Відсутність єдиних правил встановлення оплати праці для голів обласних рад, районних рад спричинило значні диспропорції як у рівні оплати праці між регіонами, так і значні диспропорції у рівні оплати праці працівників рад і місцевих державних адміністрацій.

Законопроектом передбачається, що структура, чисельність, штатний розпис виконавчого апарату ради, а також витрати на утримання ради та її виконавчого апарату будуть затверджуватися відповідно до закону. Кількість заступників голів обласних, районних та районних у містах рад також пропонується визначити законом. Запроваджується чіткий припис: обласна рада - перший заступник  та заступник, районна рада - заступник.

Наступний блок – це розв’язання проблем взаємовідносин між радами та місцевими державними адміністраціями, а також радами та сільськими, селищними і міськими головами.

Я про це уже говорив, коли представляв попередній закон. Мова іде про те, щоб зробити зараз паралельне рахування в Законі „Про місцеві адміністрації” і в Законі „Про місцеве самоврядування” таких положень, як делегування повноважень, відставки глав адміністрацій, а також щодо контролю рішень місцевого самоврядування. Власне кажучи, це всі основні новації  цього проекту закону. Я просив би його підтримати,  оскільки в пакеті з проектом закону  про місцеве, про місцеві державні адміністрації він створить нову ситуацію на місцях, де чітко будуть розмежені повноваження органів місцевого, радже регіонального самоврядування і місцевих державних адміністрацій.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин, питання-відповіді, будь ласка.

Цибенко Петро Степанович.

 

17:20:03

ЦИБЕНКО П.С.

 Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний доповідачу, оскільки ви зв’язали два останніх законопроекти між собою, а це, справді, так, я  хотів би задати запитання, яке стосується обох з них.

Можна назвати непоодинокі випадки, коли місцеві адміністрації знаходяться у стані холодної чи гарячої війни з відповідними радами. На моє глибоке переконання, головна  причина полягає в тому, що Президент призначає голів місцевих адміністрацій, знаєте, який принцип взаємовідносин між ними, лежить у площині: сюзерен – васал.

То чи не слід, не час уже нам перейти до вибору представників місцевих адміністрацій? Адже у нас був період, коли обиралися, ну, принаймні, голови обласних адміністрацій.

Я думаю, що такий підхід мав би зняти багато протиріч, які є сьогодні, оскільки це, справді, було б на користь справі.

 

ШЛАПАК О.В. Дякую, Петре Степановичу.

Ваше питання виходить за рамки тих законопроектів, які я доповідаю. Воно стосується змін до Конституції нашої держави.

Ми, коли прописували норми законів про місцеве самоврядування і місцеві адміністрації, використовували європейський досвід – досвід відносин маршалів і воєвод у Польщі, префектів і керівників місцевого самоврядування у Франції. Там та сама практика, що і в нас: унітарна держава, в якій виконавча влада є строго зарегламентована і організована вертикально і місцеве самоврядування з самими широкими повноваженнями. Я переконаний, що в майбутньому саме така форма організації влади чекає і Україну.

Що стосується питання, яке ви задали про холодну або гарячу війну, якраз переконаний, що норми, які ми прописуємо тут, допоможуть уникнути таких питань. Якщо голову районної адміністрації не будуть відправляти у відставку тільки тому, що він з іншої партії або комусь не подобається, а будуть відправляти у відставку за те, що він не виконує конкретних делегованих повноважень.

І про  делеговані повноваження: вважає рада, що може виконати сама ті чи інші повноваження – не делегуйте, але ті, які делеговані або імперативно делеговані в законі, повинні виконуватися місцевою державною адміністрацією. Якщо ми встановимо …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ШЛАПАК О.В. Якщо ми встановимо чіткий водорозділ таких повноважень, то дискусій на місцях у нас буде значно менше.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Кендзьор.

 

17:22:28

КЕНДЗЬОР Я.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція Народний Союз "Наша Україна – Народна Самооборона".

Пане Олександре, в попередній інформації щодо місцевих… про органи… місцеві державні адміністрації, ви сказали, що районна рада, обласна рада не є органами місцевого самоврядування. За версією Секретаріату Президента ким вони є – районна і обласні ради?

 

ШЛАПАК О.В. Дякую.

Пане Кендзьор, не за версією Секретаріату Президента, а за Європейською хартією місцевого самоврядування, на яку сьогодні посилалося багато депутатів.

Я ще раз хочу вам підкреслити: обласна і районна рада по великому рахунку,  відповідно до хартії повинні виконувати тільки ті повноваження, які їм делегують самоврядні громади – і крапка. Тому саме в хартії і розділяється поняття місцеве самоврядування як села, міста і структур, які утворені понад ці органи місцевого самоврядування. У противному разі ми побудуємо стару і добру матрьошку системи рад.  Ось чому я і підкреслив різницю між місцевим і регіональним самоврядуванням.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кармазін Юрій Анатолійович.

 

17:23:52

КАРМАЗІН Ю.А. Дякую.

Шановний Олександре Віталійовичу, у мене два дуже коротких питання.

Перше питання. Місцеві референдуми ми знову відсилаємо до закону, до окремого закону. Хоча тут можна було сформулювати це, тут була можливість сформулювати це. Чи вважаєте ви, що можливо сформувати і треба це зробити? Перше питання.

І друге запитання. В Конституції в статті 118 немає різниці, по якому із повноважень невиконання оголошують недовіру головами державних місцевих адміністрацій. Хоча мені більше подобається так, як ви пишете „у частині делегованих їм повноважень”. Але це мені подобається, Юрію Кармазіну. А народному депутату Кармазіну подобається так, як в Конституції написано. Я буду виконувати так, як в Конституції. Чому відійшли від конституційного принципу чіткого? І чи зможемо ми узнати, хто є автором цього закону, тобто хто готував, чи узгоджувалося це якось? Бо 17 аркушів зауважень, 15 аркушів фактично. Тільки науково-експертного відділу...

 

ШЛАПАК О.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, щодо вашого першого запитання. Коли ми готували проект закону, ми – це невелика робоча група, яка складалася з фахівців, у тому числі місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, ми працювали єдиною групою над обома законопроектами відразу, оскільки прекрасно розуміли необхідність їх і узгодження між собою. Ми пробували внести відразу зміни в Закон про місцевий референдум, який є надзвичайно важливим. Однак, виявилася задача ця надто широкою і надто складною. Ось, чому вирішили зробити знову відсилочну норму, а попрацювати уже у подальшому над законом про місцевий референдум.

Якщо у ці 14 днів, протягом яких буде доопрацьовуватися закон, буде готова формула щодо змін до Закону про місцевий референдум, я вважаю, що їх треба вмонтовувати у цей закон, оскільки він допоможе нам створити певну синергію. Що стосується другого вашого запитання, стаття 118 не посилається  впряму на норму, про яку ви говорите. Однак інші статті Конституції чітко говорять, що місцеві адміністрації відповідальні перед місцевими радами в рамках делегованих повноважень. Я виходжу саме з цієї імперативної норми Конституції. Я ж не кажу, так би мовити, про сам здоровий глузд.

Щодо зауважень...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ШЛАПАК О.В. Безумовно, до цього законопроекту досить багато зауважень, оскільки він достатньо складний. Переконаний і розраховую на плідну роботу з відповідним профільним комітетом Верховної Ради, з тим щоб максимально узгодити наші позиції і зробити серйозний крок, прийнявши ці обидва закони в розвитку місцевого самоврядування, місцевих адміністрацій, а відтак  місцевої влади в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Віталійовичу. Прошу сідати.

Матвієнко Анатолій Сергійович, співдоповідь. Будь ласка.

 

17:26:52

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор” блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Дозвольте, шановні колеги, доповісти вам позицію Комітету Верховної Ради з питань проекту Закону України „Про місцеве самоврядування” №1313, внесений Президентом України. Комітет розглянув цей законопроект 21січня 2008 року. Після обговорення пропозицій  та зауважень комітет дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в першому читанні за основу. За це рішення проголосувало: за – 8, проти – 2 народних депутати з 10 присутніх на засіданні комітету. Що хотілося б відзначити, коментуючи позицію комітету. Найперше, що основні завдання, які поставили перед собою розробники, на які варто було б сьогодні відреагувати і підтримувати, зводяться до наступного. Перше. Розробники пропонують, і це заслуговує на увагу, владу зробити ефективнішою в її єдності і взаємодії її суб'єктів. Як відомо, стаття 5 визначає три суб'єкти. Це безпосередньо народовладдя, місцеве самоврядування та державні органи влади. І зрозуміло, що найслабшою ланкою було це, власне, саме народовладдя. Саме в цьому законопроекті є спроба абсолютно чітко активізувати діяльність самої громади і визначити, що сама громада має робити в організації влади на місцях. Це і  місцеві референдуми, обов’язкові консультативні, загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, більше того це не тільки форма, а і обов’язок місцевих органів влади реагувати на відповідні рішення.

Що ще заслуговує на увагу – це те, що максимально прагнуть автори зробити в напрямку пошуку найбільш ефективних моделей влади в тих рамках Конституції, або при тій Конституції, яку ми сьогодні  маємо.

Заслуговує на увагу ліквідація конфлікту між органами місцевого… пошук механізму ліквідації механізму між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями. Зрозуміло, що це питання має бути врегульоване і в цьому законопроекті є спроба врегулювати за яких підстав і кому, і за що може бути висловлена недовіра.

Посилення законності актів органів місцевого самоврядування, вдосконалення порядку їх реєстрації та посилення контролю з боку місцевих державних адміністрацій щодо відповідності їх Конституції та законам України. Тут вже про це говорилося, очевидно варто розуміти, що державні місцеві адміністрації повинні набувати все більше функцій контролю та нагляду, і саме тут зроблено суттєвий крок в напрямку реалізації цієї проблеми.

Також пробуються впорядкувати кадрові питання на рівні районних та обласних рад, більш чітко визначення підстав та порядку дострокового припинення  повноваження сільських, селищних, міських і сільських рад. Оскільки це питання актуальне, яке підтверджує ситуацію, яку ми розглядали по Києву і по Харкову.

Всі ці питання є надзвичайно актуальними, на думку комітету, практично значимими. Але позитивно оцінюючи цей законопроект, комітет звернув увагу його розробників на цілий ряд недоліків, про які йшлося як у виступах на засіданні, так і ґрунтовному висновку Головного науково-експертного управління. Очевидно, нам потрібно врегулювати ситуацію із базовим законом про референдум і нормами цього закону. Очевидно, в  тексті законопроекту зустрічається термінологія, яка не передбачена Конституцією і яку потрібно зняти.

Була дискусія з приводу того, що виключено 31 пункт із статті 43, це коли місцеві ради мали право вносити пропозиції щодо голів адміністрацій. Це питання спірне, як на мене, очевидно, ми маємо йти не тільки пошуку механізму співпраці, а йти шляхом і розподілу повноважень, і очевидно, я особисто вважав би, що це зроблено правильно.

Що стосується редакції статті 72, в якій детально врегульовані підстави та порядок висловлення недовіри голові районної обласної державної адміністрації, також була дискусія, я думаю, що при доопрацюванні ми можемо знайти прийнятні формули.

Серйозні зауваження висловлювались на адресу нової редакції статті 59, в якій йдеться про акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, порядок їх реєстрації, моменту вступу їх в силу і чи треба  п’ять днів, чи треба безстроково надавати голові адміністрації право і чи пов’язувати це з реєстрацією в органах юстиції. Одним словом, ці зауваження є такими, які можуть бути доопрацьовані в другому читанні. І тому комітет пропонує проголосувати цей законопроект і підтримує пропозиції, які вже звучали, в першому читанні за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу п’ять хвилин питання, відповіді. Сухий Ярослав.

 

СУХИЙ Я. Дякую. Анатолій Сергійович, скажіть, будь ласка, чи на ім’я вашого комітету надходили якісь інформації про те, що десь в якійсь області голові облдержадміністрації висловили недовіру не за конкретні та реальні порушення в роботі, а за те, що він належить до якоїсь партії, „Наша Україна” чи БЮТ і тому подібне? Це перше питання.

Друге питання, все-таки на думку, ви давно працюєте в цьому комітеті, ви знаний фахівець на Україні, скажіть, будь ласка, ваша точка зору, чому призначення на посади голів облдержадміністрацій відбувається так не демократично, без погодження з територіальними громадами, інтереси яких представляють ради?

І третє запитання, чим пояснити такий парадокс, що останнє призначення голів облдержадміністрацій в основному відбувається за рахунок мешканців Закарпатської області, це тепер там честь, совість і ум нашої епохи? Мене, як представника Запоріжжя, це радує, бо слідуюче за Закарпаттям йде Запорізька область, ми ж тут бачили Дніпропетровську, Донецьку, а тепер Закарпаття, три питання, будь ласка. Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Я почну, якщо ви не заперечуєте, з останніх двох і об’єднаю їх щодо не демократичності призначення та відповідної регеналізації призначених представників. Я думаю, що це безперечно є вада, і, очевидно, ваші сумніви не безпідставні. Але для того, щоб цього вникнути ми розглядали щойно законопроект, який врегульовує цю проблему, і робить її більш демократичною, встановлюючи відповідний резерв, відповідні вимоги до резерву, і відповідні механізми призначення. Я думаю, що це не норма цього закону. Але, безперечно, з цим законом це пов’язано.

Стосовно того чи відомі нам факти, коли за політичними мотивами висловлюється недовіра. Відомі. Харківський випадок – це факт, який ні що інше, як політичні переслідуючі мотиви, висловлення недовіри голові адміністрації. Я не коментую, як він відбувався, як він проходив, але це є факт. Я думаю, щоб таких фактів більше не було, більше того, ми маємо розуміти, що місцева влада не завжди буде адекватна коаліції, яка формує вертикаль виконавчої влади, включаючи президентську... адміністративну, місцеві адміністрації, очевидно, ми маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити…

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми маємо привчати співпрацьововути, а не воювати. В цьому, очевидно, і є суть цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.

 

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую, Попеску фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Анатолій Сергійович! Не здається вам, що оці два законопроекти, які ми сьогодні один уже проголосували в першому читанні, і зараз другий, який ви зараз представляєте, воно йде в бік послаблення колективних органів самоврядування і посилення виконавчих органів, на чолі яких знаходяться представники призначені, які іноді, навіть можуть бути не з цієї громади, з цієї місцевості.  Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пане Іване, я думаю, що знову ж таки є підстави так міркувати. Але, коли абстрагуватися від того, що ми маємо з вами зробити. Ми маємо з вами зробити суттєві зміни в Конституцію, і суттєво зміцнити місцеве самоврядування. Зміцнити його і на рівні районному, так, в тому числі, і ввести, очевидно, виконкоми, і чітко розділити повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування, і місцевих органів державних адміністрацій. І коли ми це зробимо у нас не буде проблем.

Тому, очевидно, цей закон якраз і стимулює нас з вами дуже швидко рухатися з змінами до Конституції, утвердження    реального місцевого самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Кармазин.

 

КАРМАЗІН  Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників  Вітчизни, „Наша Україна - Народна  Самооборона”.

Скажіть будь ласка, ви вивчали положення, які введені до статті 19  проекту Закону щодо статуту? Вивчене мною, показує, що ми народимо(?) 500 ( це по мінімуму),  законодавчих актів нових і викидаємо те положення, яке було, чи підстави для відмови в державній реєстрації статуту    і його невідповідність Конституції і законам України – це викидається.

Натомість ми говоримо про творення нових норм права, які можуть і вже вирішуються і Конституцією, і чинними законами. Це може  натворити дуже багато вакханалії.

Чи помітили ви цей момент, і як ви думаєте, як в комітеті обговорювалось щодо врегулювання його. Чи потрібно це взагалі, чи це створить безліч проблем, на мій погляд, створить безліч проблем, які просто ще не розуміють, що це „джина   випускають із пляшки”. Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую, пане Юрію. Якщо ми будемо послідовні,  то ми маємо розуміти, що ми з вами ратифікували хартію  про місцеве самоврядування. Хартія про місцеве самоврядування вимагає, або передбачає, що громада має керуватися таким документом, як статут, як малою Конституцією. Немає якраз в цьому нашому   законодавстві,  немає такої норми, як обов’язкової. 

Я згоден з вами, що ми можемо подивитися, які вимоги, яка процедура. Але те, що це вимагає хартія, а відтак ратифікований нами закон, очевидно заперечувати не можна.

Як це відрегулювати? Я думаю, що в другому читанні, спільно з  вами, ми очевидно знайдемо правильне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Сергійович. Шановні колеги, прошу сідати. Записуємося, виступи від фракцій і виступи від народних депутатів.

Колісниченко, Партія регіонів. Колеги, Колісниченко, Партія регіонів.

Депутат Ярослав Сухий.

 

СУХИЙ Я.М. 

Шановні колеги, безумовно, можна було би вітати спроби унормувати, впорядкувати взаємовідносини на місцях. Особливо, взаємовідносини владні. І я зрештою не просив би слова, тому що ви знаєте, я рідко виступаю з таких питань, моя проблематика – це соціальні аспекти законодавства, якби я не чув слів від Олександра Віталійовича, абсурд. Те, що відбувається, це абсурд. І мені чомусь здається, що ми цими законопроектами, цей абсурд ще більше поглиблюємо. Хіба це не абсурд, коли більшість ради, обласної ради у місті Тернополі, наприклад, БЮТ, а їм голову  облдержадміністрації назначають ще іншого та ще й ворожого налаштованого до БЮТ. Це хіба буде сприяти, хоч би комуніста вже назначили, а то ж не комуніста ще й назначають.

Чому, я задавав питання і мені не зрозуміло, чому територіальна громада позбавлена права обирати голів виконавчих органів на місцях, в регіонах, у себе з цих регіонів, це хіба демократія, це демократично? 

Ще одне. Мені абсолютно не зрозуміло ні з першого законопроекту, ні з цього, то яка ж тоді вибудовується вертикаль виконавча, де там місце Президента? Я знаю голову виконавчої гілки влади, це уряд, Прем’єр-міністр України, яка роль Прем’єр-міністра? Ви мені скажіть, будь ласка, оце так званий губернатор, він з ким у Київ поїде вирішувати свої проблеми газифікації, води, вугілля. Я сказав, так званий, губернатор, голова облдержадміністрації, не бийтеся в істериці, я знаю про що я говорю. З ким він приїде вирішувати ці проблеми? З Секретаріатом Президента? А Президент буде писати листи в Кабінет Міністрів України, це що підхід?  Хіба цим не поглиблюється абсурд?

Ще одне. Ви розумієте, сьогодні жоден глава облдержадміністрації чи районної держадміністрації, який отримав недовіру від якоїсь ради, я не знаю, що там було у Харкові, але я пам’ятаю, що було у Запорізькій області.  Як можна було не висловлювати недовіру людині, колишній пляжний фотограф, який з мавпочками ходив фотографував і  він став главою райадміністрації. Другий, годинковий майстер став главою райдержадміністрації. Тут називався приклад лікаря-проктолога, це дуже симптоматично. Отак у нас на Україні влада робиться через одне місце...       Хіба це підхід?! Можна.

Шановні колеги, я пропоную, у нас на очах вашими руками, коаліції, вибудовується владна адміністративна вертикаль під конкретні дії – під президентські вибори, і ви це прекрасно розумієте, і мовчки голосуєте.

Я вважаю, держадміністрації потрібно скасувати як рудимент  авторитаризму та ознаку політичного мракобісся, тому що суспільство знову стає заручником політиканства. За цей законопроект голосувати не можна!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський Юрій Богданович.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я не буду продовжувати традиції поганої, яка у нас склалася, коли при обговоренні одного законопроекту ми говоримо зовсім про інший і, коли ми дуже гарно ображаємо представників тієї чи іншої поважаної професії, забуваючи про норми Конституції, про те, що всі мають рівне право брати участь в управлінні державними справами незалежно від професій. Тому хай лишається на совісті тих, хто не любить певної лікарської професії, може мав з ними клопоти, я не знаю.

Шановні колеги, законопроект, який розглядається, на мою думку, є серйозним кроком у поліпшенні достатньо давнього Закону „Про місцеве самоврядування” прийнятого ще в 1997 році. Цей закон потребує поліпшення і те, що сьогодні пропонується далеко не вичерпує всіх проблем, які існують у сфері місцевого самоврядування. Я хотів би підкреслити три напрями, у яких, на мою думку, пропонується зробити суттєвий прорив вперед.

По-перше, це регламентація певних форм прямої демократії у місцевому самоврядуванні. Регламентація певна, хоча для цього потрібен окремий закон місцевого референдуму, консультативних опитувань, загальних зборів громадян, місцевих ініціатив і особливо громадських слухань. Ми багато говоримо про громадські слухання, нарешті вперше пропонується при вирішенні ряду питань принципових, таких як прийняття бюджету чи деякі інші важливі речі обов’язкове проведення громадських слухань.

Я не знаю, хто тут бачить тоталітаризм, я бачу тут більш активне залучення громадськості і громади до вирішення місцевих справ.

Друга проблєма – це... А, до речі, сюди ж я би відніс і реалізацію вимог принципу субсидіарності у статутах територіальних громад. На жаль, не всі це помітили і навіть у висновку Головного науково-експертного управління написані якісь непорозуміння.

Друга проблєма – це стосунки рад і адміністрацій. І ще раз підкреслюється конституційна норма, що це має здійснюватися у межах делєгованих повноважень. Адже ради здійснюють лише самоврядні повноваження. І тому не можуть контролювати виконання органами державної влади їхніх конституційних повноважень.

І третє. Це підстави дострокового припинення органів місцевого самоврядування як рад, так і голів. Мені здається дуже важливим відзначити дві позиції. Це прийняття рішень за межами повноважень, що стає у нас поголовною хворобою місцевого самоврядування, а також невиконання рішень суду, які набрали законної сили. Дуже важливо також, що при цьому регулюються не лише підстави, але і порядок дострокового припинення повноважень сільських, селищних, міських голів. Це та проблєма, з якою ми і сьогодні тут билися, в сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. В цілому наша фракція вважає, що цей законопроект має бути підтриманий в першому читанні. І закликаємо всіх, кого турбує розвиток місцевого самоврядування в Україні, підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", відповідальний за місто Кіровоград від "Блоку Юлії Тимошенко".

Шановні колеги! Ми сьогодні маємо нагоду вдивитися в ту величезну проблему, яку сьогодні має Україна. Це проблема місцевого самоврядування. Я відразу хочу сказати, що в результаті наших домовленостей внутрі коаліції "Блок Юлії Тимошенко"  підтримає цей законопроект. Це при всьому при тому, що ми прекрасно розуміємо, що цей законопроект навіть, якщо він стане законом, а він-таки, мабуть, стане законом, не розв’яже тих колосальних проблем, які сьогодні є в українському місцевому нашому самоврядуванні. Бо, чесно кажучи, ми тільки ходимо довкола тих болючих питань, які сьогодні є. І цей законопроект, до речі, їх так само не до кінця розв’язує. Що я маю на увазі? Навіть якщо  буде прийнято цей законопроект, ми все одно не вирішимо найголовнішого, найболючішого питання про те, що національний український бюджет повинен будуватися знизу до гори, що ми повинні все-таки залишати ті кошти, які  заробляє місцева громада, залишати  в її розпорядженні, щоб  дядьки не їхали до Києва і тут випрошували, танцювали польку-бабочку довкола міністра фінансів, там іще когось, щоб  свої ж такі власні гроші потягнути назад знову до себе. Це одна із проблем.

Друга. Ми з вами постійно декларуємо про те, що це  місцеве самоврядування, що це народна влада і тому подібне. Але насправді, як показує практика, навіть сьогоднішній отой інцидент, який ми сьогодні розглядали по місту Києву, якби це не зробила Верховна Рада, мені дуже важко уявити, чи міг би це зробити  Київ. Я не хочу принижувати ніякі регіони, але це все-таки Київ, де тут  такий, так би мовити,  десь може і  більше демократії, більше може навіть і демократичних сил, і люди може більш вільні і розкуті, ніж, скажімо, у тому  самому Кіровограді, де  напередодні нового року голова міста, Пузаков, ви знаєте, він був народним депутатом тривалий тут час, за кілька днів буквально до закінчення нового року, знаючи про те, що у нашому законі про Державний бюджет обов’язково земля буде продаватися тільки на конкурентних, так би мовити, підставах, десь біля 200 гектарів в тіньову абсолютно приватизують на якихось липових осіб і таке інше.  І що далі? Все місто знає, все місто обурюється. Що для цього потрібно зробити? Референдум? Але ж у цьому законопроекті ми тільки  натякаємо на те, що буде Закон  про  референдум. Насправді, його немає як такого. І він  не буде мати ніяких результатів.

Через те, я ще раз кажу, я переконаний, що цей законопроект – це такий невеличкий, але все-таки крок уперед. Він, справді, урегульовує якісь певні питання. Але насправді, шановні колеги  депутати, незалежно від політичних поглядів ми до місцевого самоврядування повинні повертатися знову і знову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, Симоненко, фракція комуністів.

Я хотів би звернутися у першу чергу  з цієї трибуни до наших колег, депутатів місцевих органів  самоврядування,  тобто до тих, кого торкається цей проект закону. І ось той блуд, який зараз у нас тут відбувається якраз у залі при розгляді цього питання, - це практично один з елементів узурпації влади. І треба  конкретно говорити  про те, що  руйнується політична  реформа, і від зменшення повноважень Президента йде  посилення, збільшення повноважень Президента.

Проблема – це і боротьба за владу у Києві, а це  і руйнація конституційного положення щодо того, що єдиним джерелом влади у нас в Україні  і носієм суверенітету є  народ України.

Тому фракція комуністів  категорично буде проти виступати цього. І ще і ще раз хочемо заявити, що цей проект закону не покращує і не збільшує повноваження місцевого самоврядуванн6я, а руйнує місцеве самоврядування. І тут  треба чесно сказати нашим колегам-депутатам місцевих органів самоврядування. Той, хто проголосує, той проголосує за  знищення місцевого самоврядування.

Рада повинна мати виконавчий комітет, а їй цим законом забороняється, примушують, щоб вона передала повноваження голові держадміністрації, а це чиновник, якого посадили з Києва, і він буде виконувати не те, що людям потрібно там, а буде робити те, що забажається головно пчеловоду. Ось що вони будуть  робити. І про це треба відверто говорити.

Тому ми сьогодні і говоримо: референдум, про який тут, скажемо, дуже багато  диму понапускали, він же практично буде  в руках того ж голови  держадміністрації,  якому делеговані повноваження. І такого референдуму ніколи місцеві територіальні громади не проведуть. Це, по-перше.

Жодних чесних виборів вони не проведуть. Чому? А я пояснюю, що Державний  реєстр до сьогоднішнього дня влада помаранчева не зробила. Ви брехнею займалися, коли дурили людей під час виборів. А я попереджав з трибуни цієї, що потрібний Державний реєстр, бо  покійниками будете голосувати. Ось  це і  буде далі   продовжуватися під час, так скажемо, реалізації його закону.

Я хотів  би ще і ще раз нагадати, що  головний принцип сьогодні  формування влади у нас в Україні – це  справді дати свободу територіальній громаді. Для того, щоб дати їй  свободу, ми, комуністи, пропонуємо:  треба в Конституції ліквідувати інститут президентства і ліквідувати ті ж самі  голови держадміністрацій обласні і районні. Тоді у нас справді територіальна громада обере свою виконавчу структуру і буде виконувати все те, що обіцяють виборцям, а не так, що вони практично будуть комуфляжем для так званої демократії, це не демократія, а буде диктатура. Це закон на узурпацію влади і знищення місцевого самоврядування. Комуністи за цей закон голосувати не будуть. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриневецький Сергій Рафаїлович, „Блок Литвина”.

 

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую. 

Шановний Арсеній Петровичу, шановні колеги, по великому рахунку, всі ми з вами були свідками, коли в 94-му році обирали голів районних рад і голів обласних рад, а потім вони очолювали і виконавчі комітети цих рад і були стримування і противаги. І навіть тоді, в 94-му році за оцінкою Венеціанської комісії це була одна із найкращих форм правління місцевого самоврядування. 

До речі, створення… Я абсолютно підтримую Петра Миколайовича Симоненка в цьому, що створення виконавчих органів районних і обласних рад – це одна із умов Європейської хартії місцевого самоврядування, яку ми ратифікували ще в 97-му році, в минулому році відмітили десятиріччя. Мені здається, що комплекс питань, які сьогодні розглядаються, - Закон про Кабінет Міністрів, місцеві адміністрації, місцеве самоврядування – повинен бути продовжений і внесенням змін до Закону про вибори і в першу чергу на місцевому рівні, для того щоб вирівняти ситуацію.

Але що стосується проекту закону, шановні колеги, я хотів би сказати, що питання місцевого референдуму, мені здається, що краще приймати окремим законом - про місцевий референдум, а не виписувати в Закон про місцеве самоврядування, бо воно буде тлумачитись так, як захоче та чи інша місцева рада, яка обрана по партійному принципу.

Друге питання. Викликає сумніви запровадження обов'язковості ухвалення статуту територіальної громади села, тим більше що дозволяють регулювати утворення та діяльність виконавчого комітету, постійних тимчасових контрольних комісій саме статутом. Це, до речі, протиправна дія відповідно до чинного законодавства і Конституції, і може призвести до того, що місцеве самоврядування статутом буде розширювати свої повноваження всупереч Основному Закону або діючому законодавству.

Я думаю, що важливим моментом як змін до Закону „Про місцеві адміністрації”, так і „Про місцеве самоврядування”, є більш чітке визначення обсягу повноважень, делегованих обласними і районними радами. Але, на мою думку, ця норма недостатньо прописана. Незрозуміло, чи носить вона обов’язковий чи добровільний характер. Втім практика показує, зокрема і в Одеській області, що відсутність імперативного припису щодо делегування повноважень дає місцевим радам можливість тлумачити цю норму як необов’язкову.

І ще одне, останнє. Законопроектом пропонується запровадити державну реєстрацію актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування, при цьому порядок реєстрації нормативно-правових актів київського міського голови та Київської міської ради не передбачено. Вважаю, що треба подивитись на це питання комплексно.

Хотів би зазначити, що ці проекти потребують суттєвого доопрацювання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коновалюк Валерій Ілліч. Ви з місця будете? Ввімкніть Коновалюку з місця.

 

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні народні депутати, позицію фракція висловила. Але, підсумовуючи, хочу звернути увагу, перш за все представників коаліції, на те, що сьогодні схваленням цих рішень ми взагалі ставимо хрест на перспективі розбудови місцевого самоврядування. Замість того, щоб дійсно виправляти існуючі проблеми і в тій системі державного безладу і руйнації державного управління, яка відбувається останніх три роки, ми мусимо сьогодні фактично забрати останню можливість сьогодні на місцях людям вирішувати власні проблеми.

Ви знаєте, коли ми створюємо демократичну декорацію і називаємо це певними процесами демократизації суспільства, це викликає виключно не тільки обурення у нашої фракції, але і в цілому у людей. Коли призначаються без згоди Кабміну виконавчі обов’язки голови Львівської обласної державної адміністрації – це зараз, коли 50 вакансій голів районних державних адміністрацій. І взагалі двовладдя, воно продовжується і повна безвідповідальність. Я хочу вас з цим і привітати, що ми, фактично, сьогодні  створюємо прецедент, який буде, фактично, впливати найближчі роки негативно на ситуацію в країні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чорновіл Тарас В’ячеславович, з трибуни.

На 15 хвилин я продовжую пленарне засідання.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, цей закон в парі з попереднім законом ще більше поглиблює о той тоталітарний середньовічний принцип, згідно з яким існують суверени і васали. При тому зберігають ще дуже часто в обмеженому, карикатурному вигляді те, що колись називалося Магдебурзьким правом, зараз місцевим самоврядуванням.

Під дуже серйозним впливом і контролем віконтів, баронів, герцогів і тому подібне. Ми, фактично, цими двома законами  повертаємося в сферу середньовіччя. В законі є дуже красиві слова, мене просто захопило, коли представляв доповідач про те, як зросте роль територіальної громади, коли вона зможе через місцеві слухання територіальні, через місцеві референдуми розв’язувати напряму свої проблеми. Це називається таким гарним словом: пряма роль населення, прямий вплив. Але, знаєте, це все є красива, мильна бульбашка.

Цей закон не розв’язує двох речей, власне, одну не розв’язує, а другу – взагалі блокує. Перший нюанс, він стосується  тих ресурсів, на яких має здійснюватися місцеве самоврядування, ніхто їм нічого не передає. Дальше цим законом взагалі зацементовується, забетоновується принцип тої самої зобов’язуючого  делегування своїх повноважень, відповідно ресурсів.

І тому, фактично,  місцеві громади зможуть спокійно проводити референдуми і слухання хіба що з питань перейменувань там вулиць, там і тому подібне, більше в них не вийде. Але в законі ще є гірша норма, яка взагалі жорстко обмежує під досить розпливчасте формулювання сферу дії, сферу впливу, сферу відповідальності територіальної громади, можливість проводити з них референдуми.

Просто після того підзаконними актами обмежать до краю можливості територіальної громади, обмежать тим, що вона там делегувала, не делегувала і, фактично, я вже вернуся ще раз до цього, окрім о тих самих моментів про перейменування якісь місцеві, більше нічого територіальна громада вирішити не зможе.

Щоб вернутися до європейського принципу, нам потрібно вийти на те, що базовим рівнем є місцеве самоврядування і місцева громада. Дуже обмежене, регламентоване законом має бути, дійсно, делегування районним і обласним рівням, де, дійсно, є спільні інтереси, а не присущі територіальним громадам інтереси, закріплення за територіальними громадами і їх  органами місцевого самоврядування відповідних ресурсів податкових, і адміністрація  як не орган виконавчої влади, а орган аудиту. Органом виконавчої влади має бути виконком.

Знаєте, в цьому законопроекті сором’язливо замовчана одна норма, вона не вербалізована, не названа. Тут не написано, що відтепер голів рай- і обладміністрацій треба називати „генерал-губернаторами”, тому що їхня роль згідно з цим законом сама така, а не інакша. Поздоровляю вас з цим, ми вернулися чи-то  в середньовіччя, чи-то в глухий період царської Росії.

І ще, місце сидіння визначає свідомість. Один виступаючий сьогодні, який дуже хвалив цей закон, в 2000 році мене, молодого депутата, повчав, яке велике значення має місцеве самоврядування і як не можна допускати виконавчу владу, щоб його...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок "Наша Україна – Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, шановні колеги депутати місцевих рад! Я був депутатом і районної, і обласної ради в своєму житті, тому я можу порівнювати ці законопроекти, які зараз є. І, їй Богу, зараз взяв окуляри, щоб знайти там знищення місцевого самоврядування,  і не бачу. От не бачу, де знищується тут місцеве самоврядування.

Чи може в тому знищується місцеве самоврядування, що зараз в статті 58-й передбачається, що буде тільки один перший заступник голови обласної ради та один заступник голови обласної ради?

Я нагадаю вам, шановні борці за народні права,  хто сформував більшість в Одеській обласній раді, що поки що ви на народні плечі посадили шість заступників голови обласної ради. Це шість приймалень, шість кабінетів, шість машин, шість радників, секретарів, помічників! Це вам заважає?

Так от, шановні друзі, , давайте будемо якось нормальними і дивитися, що є плюсом. Якби це один був плюс, уже треба було б приймати цей закон, бо є боротьба з бюрократією. Я не бачу тут і середньовіччя, шановний молодий друже, не бачу його. Тому що рішення сільської, селищної, міської ради крім рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у п’ятиденний строк з моменту прийняття може бути зупинено цим головою. Таким чином як би застосовується право вето міським головою і другий раз виноситься на розгляд. І потім, коли підтверджується, тоді тільки воно є, працює це рішення, набирає чинності у порядку, встановленому законом.

Я задавав питання щодо статуту. Да, дійсно, я порівняв норми старого закону щодо статуту і нового і бачу тут велику небезпеку. Я бачу тут небезпеку і буду вносити пропозицію про зміну, про внесення змін до статті 19, бо виходимо ми за межами виключно законами України визначаються порядок утворення і діяльності органів місцевого самоврядування, а не статутом.

Тому, я думаю, що це може народити дуже багато проблем, а я проти цього. Я за те, щоб місцеве самоврядування допомогало Україні стати більш заможнішою і кращою країною. Я переконаний, що ми будемо голосувати і проголосуємо за цей закон, і що він покращить і наблизить наше життя до майбутнього. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буджерак Олександр Олександрович.

Я оголосив про продовження засідання на 15 хвилин.

Томенко Микола Володимирович.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги,  я хотів би звернути увагу на цей законопроект з точки зору того, що тут є дві складові.

Перша складова, яку я підтримую, вона стосується взаємин і місця самої територіальної громади. Тому що насправді, якщо чесно сказати, хорошої влади не буває. Не може бути хороша міська рада, а погана міська адміністрація. Є, буває або відповідальна влада, або безвідповідальна, або підконтрольна, або безконтрольна.

Тому я не хотів, щоб ми ідеалізували, бо тут я почув так, що як міська рада, то це хороша, а як адміністрація – погана. Не завжди і не скрізь так буває. Ми сьогодні слухали про одну знамениту міську раду і я думаю, я багато про неї розповів. Тому давайте не ідеалізувати ради, а принижувати обласні адміністрації чи районні. І там є добрі люди, і там є. Але важливіше, щоби територіальна громада впливала і на тих, і на інших. Тому в цьому законі, я думаю, справедливо і правильно врегульовано, як проводити, наприклад, громадські слухання. Ви знаєте, як в Києві громадські слухання проводяться? Вночі оголошення почепили на одному стовпі, зранку 15 людей прийшло і землевідвід погодили або будівництво. Це називається громадське слухання. То невже не треба в законі його прописати? Треба прописати.

Історія з місцевим референдумом. Знаєте, як в Києві ініціативні групи збираються, щоб місцевий референдум провести? Збираються рік, а приходять до начальника і кажуть, ми хотіли б поставити питання, чи тобі довіряє громада, чи не довіряє. А він каже, звичайно я проти, щоби мені ставили питання. Тому треба врегулювати, як місцевий референдум ми проводимо, тут я з колегами погоджуюся, очевидно, все-таки треба спеціальним законом про місцевий референдум. Ми в законі тут не врегулюємо всі обставини, але очевидно одне – міська рада не повинна бавитися  в велику геополітику, бо занадто велика ціна країни, щоб сільська рада чи районна визначала, йти в ЄЕП чи в НАТО. Отже ці питання – це питання країни. Є питання для місцевого референдуму, вони чітко повинні бути визначені. Забудова, де дороги, висотність будинків і таке інше, і звичайно, довіра, недовіра до місцевої влади – це питання місцевого референдуму. Але, з іншого боку, я погоджуюся з колегами, які говорили, що в другій частині закону, де йдеться про взаємини місцевих рад і обласних адміністрацій, очевидно й … на користь обласних організацій, районних адміністрацій. Тому коли ми будемо працювати над другим читанням, ми повинні дуже чітко прослідкувати цей баланс, тому що звичайно вища ступінь легітимності у ради, який обирає територіальна громада. І тут ми не повинні створювати якийсь принцип недоторканності районній чи обласній адміністрації тільки тому що хтось її призначив і вони з якоїсь однієї правильної партії.

Тому наша політична сила буде пропонувати до другого читання якраз зміни, що стосуються чіткого статусу місцевих рад і зрозумілих повноважень обласної районної адміністрації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, будь ласка.

Микола Володимирович! Можна вас попросити підійти я хотів одне слово переговорить.

 

ШЕВЧУК С.В. 

Шановний Головуючий! Шановні колеги! Я представляю Комітет з питань європейської інтеграції і нам дуже  прикро, що ці два законопроекти, які ми розглядаємо не були попередньо розглянуті в цьому комітеті. Прикро тому, що не лише хартія про місцеве самоврядування є основоположним документом, який регламентує життя територіальних громад, є чимало нових директив Ради Європи і Європарламенту. І, на жаль, законопроект, який ми розглядаємо суттєво відходять від цих принципів європейського права, принципів європейського самоврядування.

Я нагадаю, що місцеве самоврядування за хартію на яку ми так любимо посилатись це своєрідних винахід європейців, винахід, як організувати їх гуртожиток. Місцеве самоврядування – це право місцевих громад вирішувати усі проблеми місцевого значення на свій власний розсуд, а не на розсуд комісарів чи керівників адміністрацій, чи будь-кого іншого.

Запропоновані в двох законопроектах принципи, на мій особистий погляд відходять від цих принципів європейського права, це напрямок російсько-білоруського управління. І прикро, що ініціатором таких новацій виступає Президент України.

Відомо, що хартія про місцеве самоврядування в Україні не виконувалась з основної причини, фінансова основа місцевого самоврядування була недосконалою, коли всі кошти, які напрацьовувались на місцях, направляли в столицю, а пізніше приходилось місцевих громадам доказувати, що вони необхідні в регіонах. В цих двох законопроектах добавляється інша перешкода, організаційно-управлінська перешкода, коли над громадами стає каста управлінців, які називаються керівники районних чи обласних державних адміністрацій.

Зараз ви зауважте, вже майже не оспорюється принцип, що делеговані повноваження радам адміністрацій повинні мати імперативний характер, примусовий характер. Я вважаю, що ці принципи далекі від того, про що ми прагнемо, далекі від того європейського вибору, який проголошений в Україні. І я хочу заспокоїти своїх колег із „Блоку Юлії Тимошенко”, багато їх обрано в місцеве самоврядування і ради різних рівнів. Якщо фракція БЮТ сьогодні голосуватиме за ці два законопроекти, то це лише в першому читанні. Повірте, це так щоб не дражнити „гусей” із Банкової, до другого читання ці обидва законопроекти будуть суттєво змінені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Час на обговорення завершився. Доповідач і співдоповідач на наполягають на виступі. Хотів би нагадати, що профільний комітет пропонує прийняти за основу проект закону України про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування” в Україні (реєстраційний номер 1313).

З огляду на таку пропозицію комітету та в зв’язку з тим, що ми пройшли всю регламенту процедуру, я ставлю на голосування прийняти за основу проект закону України про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (реєстраційний номер 1313). Колеги, прошу голосувати.

 

За – 243.

Рішення прийнято, з чим я вас вітаю.

Прошу показати по фракціях: Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 70, комуністи – 0, "Блок Литвина" – 19.

Шановні народні депутати України, оголошую вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України закритим.