ЗАСІДАННЯ  ТРЕТЄ

   с е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и  17  с і ч н я    1996  р о к у

                      10.00 година

 

      Веде  засідання  Голова  Верховної  Ради України

      МОРОЗ О.О.

 

      ГОЛОВА.  Доброго ранку, шановні депутати і гості

 Верховної  Ради,  шановні  члени  Кабінету Міністрів,

 журналісти і радіослухачі!

      Я  прошу  депутатів підготуватися до реєстрації.

 Поки   ви   будете  готуватися,  я   коротко  оголошу

 депутатські запити.

      Від  Лук'яненка  Левка  Григоровича  до Міністра

 оборони стосовно обліку війського майна в Україні,

      Байраки   Миколи   Володимировича   до  Прем'єр-

 міністра   стосовно   виконання   постанови  Кабінету

 Міністрів   від   5   грудня   номер   812   стосовно

 Дніпродзержинського  виробничого об'єднання "Азот",

      Діхтяренка   Григорія   Юхимовича   до  Прем'єр-

 міністра  стосовно  реалізації  пільг і комепенсацій,

 передбачених  Законом  "Про  статус  ветеранів війни,

 гарантій їх соціального захисту",

      Товта  Михайла  Михайловича  до Прем'єр-міністра

 стосовно  виконання  постанови Кабінету Міністрів від

 26  січня  1994  року  номер  31  щодо  реорганізації

 лікувально-трудового  профілакторія  в  Закарпатській

 області,

      Ольховського   Бориса   Івановича   до  міністра

 юстиції України стосовно діяльності політичних партій

 України  і  до  Міністра  фінансів  стосовно вартості

 витрат  на  поїздки офіційних делегацій до Латинської

 Америки і Китаю,

      Болдирєва  Юрія Степановича.... Олександровича і

 Алексєєва  Володимира  Геннадійовича  до Генерального

 прокурора  стосовно  порушень  законодавста промови в

 Івано-Франківській області та щодо здійснення нагляду

 за  дотриманням  вимог законодавства про мови в актах

 міністерств, відомств, установ і організацій,

      Яблонського  Валентина  Андрійовича  до Міністра

 соціального захисту стосовно розробки пропозицій щодо

 реального механізму соціального захисту населення, до

 Міністра  фінансів  України стосовно затримки виплати

 працівникам освіти,

      Степанюка Дмитра Петровича до Кабінету Міністрів

 стосовно  платежів  на  Придніпровській  залізниці та

 щодо  виплати стипендій та заробітної плати студентам

 та викладачам Криворізького технічного університету;

      Верхоглядова   ВАсиля   Карповича   до  міністра

 фінансів  стосовно  стягнення  податку  на  добавлену

 вартість   з  цукру,  одержавного  господарством  від

 переробки давальницької  сировини;

       Степанова Петра Степановича до Прем'єр-міністра

 стосовно  додержання законодавства щодщо забезпечення

 інвалідів,  ветеранів  війни  та учасників ліквідації

 аварії на ЧАЕС  ліками;

      Шестакова  Віктора Петровича до міністра оборони

 України  стосовно  допуску  іноземних спеціалістів на

 режимні  об'єкти  міністерства;

       Алексєєва  Володимира  Генадійовича  до  голови

 Держтелерадіо України стосовно реорганізації редакції

 українського   радіо;

      Ігнатенка   Олександра   Степановича  до  Голови

 Верховної   Ради,  Прем'єр-міністра  та  Генерального

 прокурора  стосовно  порушень  Міністерством  оборони

 чинного законодавства щодо реформування збройних сил;

       Моісеєнка     Володимира     Миколайовича    до

 Генерального  прокура  України  та  Комісії  з питань

 Регламенту   ,  депутатської  етики  і  забезпечення

 діяльності   депутатів  стосовно  публіказії  газетої

 "Комуніст"  свавілля   по Івано-Франківську;

      Паська   Сергія  Олексійовича  до  голови  Фонду

 державного  майна стосовно правомірності приватизації

 Дашоківського  комбінату  бетонітних  глиб;

      Безсмертного  Романа  Петровича і Жовтяка Євгена

 Дмитровича   до   Прем'єр-міністра   повторний  запис

 стосовно  оплати  праці о голів, працівників місцевих

 Рад;

      Черепкова   Володимира  Федоровича  до  міністра

 фінансів    Україниц    стосовно   затримки   виплати

 заробітної плати працівникам освіти міста Артемівська

 Донецької  області;

       до   Президента   Кучми   депутата  Костицького

 стосовно   рисвоєння   почесного   звання  співаку  і

 композитора   Тараса  Петрененко  (тут  одна  помилка

 граматична  є ,так  що підійдете  потім);

       І  до Міністра внутрішніх справ Кравченка і від

 Костицького    теж    про    заборону    експлуатації

 автомобілів   на  номерах  яких  відсутній  державний

 прапор  і  про публікацію творів Тараса Петрененка до

 Міністерства культури і міністерств України.

      А   запит   депутата   Ричагова   вчорашній,  ви

 підійдіть  до  Олександра  Миколайовича Ткаченка, він

 вам  дасть  відповідь на ваше запитання. В принципі я

 можу  сказати  про  те,  що  як повідомляє завідуючий

 відділом  контролю Секретаріату Верховної Ради Микола

 Палій,  22 грудня у відділ контролю звернувся депутат

 Ричагов  з  вимогою  надати  йому копію депутатського

 запиту  народних  депутатів  Криних, Кармазіна обидва

 депутати  з  Одеської  області,  а  адресовано голові

 Держтелерадіо  Кулику.  У запиті порушувалося питання

 про  перевірку  ситуації,  що  склалася  на  одеській

 студії телебачення.

      Оскільки це питання не врегульоване законом, він

 терміново   зв'язався  по  телефону  з  Кармазіним  і

 проінформував   його   про   вимогу   Ричагова,  який

 категорично  заборонив мені надавати копію того акту.

 В присутності народного депутата Ричагова про це було

 проінформовано  Керіника Секретаріату Горьового, який

 підтвердив мої дії. По цьому питанню народний депутат

 України  Кармазін, який зараз перебуває у відрядженні

 має  намір  звернутися  до  Голови  Верховної Ради. Я

 думаю, що ми це питання в робочому порядку з'ясуємо.

      Справді, ця норма не визначена Регламентом.

      По інших запитах, даються доручення Секретаріату

 для  прийняття  відповідних  рішень.  Прошу  провести

 реєстрацію, будь ласка. То потім.

 

      ЙДЕ РЕЄСТРАЦІЯ

 

      В  залі  зареєструвалося  344  депутати. Ранкове

 засідання  оголошується відкритим. Повідомляю про те,

 що  в  роботі засідання бере участь Кабінет Міністрів

 України  на чолі з головою Кабінету Міністрів Євгеном

 Кириловичем Марчуком.

      Ми  сьогодні  і  на завтра, так як проголосували

 під  час  розгляду  порядку  дня  на  ці  два  тижні,

 передбачаємо  розгляд  Державного  бюджету України за

 процедурою  обговорення,  з тим, щоб потім зауваження

 депутатів   і   учасників   дискусії  були  враховані

 Комісією  з  питань  бюджету  під  час  доопрацювання

 документу  і  розгляд  його  на  наступному  тижні  в

 першому   читанні.   Це   строго  йде  за  процедурою

 Регламента.

      Записалося   на   виступи  сьогодні  близько  70

 депутатів.   Є  норма,  передбачена  Регламентом  про

 порядок    обговорення    депутатів   відповідно   до

 спеціальної  процедури  за якою обговорюється бюджет.

 Стаття  9. 1. 5  частина  1   передбачає  розгляд  за

 процедурою,    передбаченою  статтею  3. 4. 1,  котра

 говорить   ро  те,  що  обговорення  питання  включає

 виступи  представників комісій, фракцій, груп, а пунт

 8  і  депутатів. Тобто в такій послідовності ми будем

 вести  обговорення:  спочатку виступають представники

 від  комісій, і стаття 9. 1. 5 передбачає, що повинні

 подаватися  до  Секретаріату завяки від депутатів, де

 повинно  бути вказано: від кого він виступає від себе

 чи   від   комісії:  будуть  виступати  від  комісій,

 оскільки    бюджет,    власне-то    кажучи,   повинен

 розглядатися  відповідно  до  профілю  тих  чи  інших

 комісій,  а  потім від груп і фракцій, а потім будуть

 виступати депутати від себе.

      Регламент  ви  погоджували на Президії. До речі,

 ваша думка висловлювалася головами комісій і фракцій,

 членами   Президії,  які  наполягають  на  тому,  щоб

 обговорення   вести  за  повним  Регламентом:  до  10

 хвилин.  Одначе,  враховуючи  потребу  широку і такої

 участі  всіх у дискусії, я переконливо прошу: якомога

 стисліше  висловлювати свої міркування і конкретніше.

 Тобто   вкладатися   в  Регламент  таким  чином,  щоб

 економити для своїх колег можливість виступу.

      Якщо  немає  думок, а, власне кажучи, які можуть

 буть  думки, коли є Регламент, що передбачає як вести

 обговорення, то я просив би вашої згоди схвалити таку

 процедуру  і ще раз, хоч в цьому немає потреби навіть

 голосувати,  але будьласка, я ставлю на глосування цю

 процедуру  від  комісії,  від  фракцій,  а  потім від

 окремих депутатів.

      Будь ласка, ставлю на глосування.

      А потім візьмете слово з процедуру.

 

      Йде глосування.

 

      За  278,  така процедура ще раз затверджена, хоч

 вона передбачена Регламентом.

      Є які ще з процедуру міркування.

      Три депутати просять слово.

      Будь ласка, Чернявський, прошу.

 

      ЧЕРНЯВСЬКИЙ

 

      Дякую, Олександр Олександрович. Я думаю, що мене

 підтримують  мої  колеги, в тому плані що, крім того,

 що    ви    вже    проголосували,   дати   можливість

 представникам     регіонів,    тобто   від   областей

 виступити,  від груп депутатів.

      Така пропозиція моя від депутатів Сумщини.

 

      ГОЛОВА.  Я  просив  би вашої підтримки на те, що

 коли  будуть  виступати  депутати  уже окремо, я буду

 робити  таке  регулювання,  яке  Регламентом дозволяє

 мені  робити.  Щоб депутат... щоб від різних областей

 виступали.  А  ви  вже порадьтеся між собою, як ту чи

 іншу позицію відстоювати. Зрозуміло, так?

      Ще є? Кириченко, будь ласка. Василь Петрович, ви

 не  піднімали  руки.  Я  тільки сказав -три. Я прошу:

 будете виступать, потім...

      Микола Кириченко. Ага...

 

      КИРИЧЕНКО М.О.

 

      Дякую.

      Олександре  Олександровичу,  (Кириченко, 329-ий,

 Полтавська область).

      Я    хотів   би   запропонувати,   щоб   виступи

 чергувалися  від  комісій,  фракцій  і депутатів, які

 записалися  ще  на  тій  сесії. Є списки, і списки ці

 треба  опублікувати.  Я  думаю,  що  це  внесе  певну

 зацікавленість і, мабуть, буде живіше йти обговорення

 не  в  одному якомусь напрямку, тому що, одна справа,

 коли   виступають   від  комісії,  інша  справа  -від

 фракції,  і  третя,  коли  депутат виступає від своїх

 виборців і представляє певні інтереси своїх колег. Це

 одне.

      Друге.   Я  хотів  би  запропонувати  і  давайте

 проголосуємо:  якось  обмежитися  5  чи,  давайте,  7

 хвилин, щоб у нас більша кількість народних депутатів

 змогли виступити, внести конкретні пропозиції.

      І   останнє   процедурне   питання.   Олександре

 Олександровичу,   давайте   ж  приймемо  рішення  про

 трансляцію по телебаченню обговорення цього важливого

 питання. Я думаю, що виборці дуже зацікавлені в тому,

 в  тій інформації, яка буде у сесійному залі сьогодні

 і завтра.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Добре, я поставлю на голосування.

      Марченко.

 

      МАРЧЕНКО В.Р.

 

      Александр Александрович, я хочу напомнить, что в

 конце  прошлой  сессии вами была предложена процедура

 рассмотрения  одновременно трех важнейших вопросов, а

 именно,  отчет  по  бюджету  за  94-й  год, программа

 социально-экономического   развития  на  96-й  год  и

 проект  бюджета  на  96-й год. Мы с Натальей Витренко

 тогда   выступали   и   говорили   о   неправильности

 постановки  этого  вопроса,  нарушении  регламента  и

 процедур   и,   к   чему  это  приведет.  Сегодня  мы

 рассматриваем  бюджет,  проект бюджета 96-го года. Мы

 свои  предложения  внесем,  но  важный  вопрос -мы не

 утвердили  отчет  по  бюджету  94-го года. Мы в своих

 выступлениях    и    в    анализе   показывали,   что

 правительство  к  бюджету 94-го года отнеслось крайне

 безобразно:  нарушены практически все статьи доходной

 и  расхожной  части  бюджета, и никто за это не понес

 ответственности.   Мы   внесли   предложение  создать

 следственную   комиссию  депутатов  для  того,  чтобы

 расследовать деятельность правительства по выполнению

 бюджета   94-го  года.  Если  мы  не  создадим  такую

 комиссию,  не  утвердим ее полномочия и не поручим ей

 необходимые  от Верховного Совета поручения, не дадим

 то тогда и бюджет 96-го года станет такой же фикцией,

 как  и  бюджет 94-го. Поэтому по процедуре, поскольку

 эти  три  вопроса  рассматривались вместе, я все-таки

 считал бы правильным создать следственную комиссию по

 расследованию  выполнения  бюджета  94-го года, и это

 практика  парламента всех стран,-и после этого только

 рассматривать и утверждать бюджет 96-го. Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Швидкий,  останнє  зауваження.  Дем'ян,

 перепрошую. Дум'ян, Дем'яну дайте слово.

 

      ДЕМ'ЯН  Г.  В.,  Турківський 281 виборчий округ,

 Конгрес українських націоналістів.

      Шановний пане Голово! Шановні депутати! Шановний

 уряд України!

      Я  хотів  наголосити на тому, чого вимагають від

 нас  виборці,  чого вимагають національно-патріотичні

 сили  України.  А  саме: питання про Державний бюджет

 вони  підтримують,  щоби  обговорилося і якнайскоріше

 прималося. причому в якнайкращому змісті.

      Але є ще одне питання, яке чомусь ми вчора цілий

 день  обминали  всі...  Обминає  це  чомусь  також  і

 світ...   На   очах   усього   цивілізованого   світу

 відбувається  етноцидне знищення чеченської нації. Ми

 повинні  висловити  свою  думку  з  приводу  того, що

 російські  супер-шовіністи  ХХ століття на наших очах

 знищують ...

 

 

      ГОЛОВА.  Я прошу: по суті питання!..

 

      ДЕМ'ЯН Г. В.... націю, яка веде боротьбу за свою

 незалежність.  Питання  національної  незалежності  є

 таким,  яке  підтримували і підтримують всі нормальні

 люди світу...

 

      ГОЛОВА. Дякую. Виключіть, будь ласка, мікрофон.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  прошу  не  використовувати  трибуну Верховної

 Ради   для   з'ясування  позицій  тизх  сил,  які  ви

 представляєте.

      (Шум у залі, окремі вигуки)

      Я  відповідаю  на  ті  пропозиції,  які  вносили

 депутати.

      По-перше,  пропозиція  Кириченка  відносно того,

 щоб трансляцію вести в повному запису на телебаченні.

 Я  ставлю  на  голосування пропозицію Кириченка. Будь

 ласка.

 

      "За" -

 

      Рішення прийнято.

      Тепер  пропозиції депутата Марченка. На Президії

 ми  розглядали саме в такому контексті ці пропозиції.

 Більше  того, вчора ми проголосували під час розгляду

 питання  порядку  дня.  Процедуру,  де  час  розгляду

 питання  порядку дня, процедуру, де передбачали перед

 розглядом  бюджету... на 1996 рік затвердиит звіт про

 бюджет  1994  року.  Він  готовий? І розданий? Микола

 Янович,   будь   ласка,   з'ясуйте  питання.  Азарову

 слово... Будьте уважні.

 

      АЗАРОВ.

 

      Уважаемые  народные  депутаты,  депутат народный

 Марченко   несколько  узко  понимает  одновременность

 рассмотренпия  отчета  за  1994 год и бюджета на 1996

 год.

      Процесс рассмотрения бюджета на 1996 год начался

 Верховной   Радой  с  3  декабря  и  мы  его  еще  не

 закончили.  Тоесть  Регламент  требует  от  нас до ут

 верждения   Закона  "Про  державний  бюджет"  принять

 решение по отчету.

      Отчет   у   нас   запланрован   рассмотрение  на

 следующей  неделе.  К  этому времени мы еще не примем

 Закон " О державном бюджете" на 1996 год. Поэтому тот

 порядок    рассмотения,    к    которому   приступили

 соответствует утвержденному нами Регламенту и порядку

 рассмотрения.

 

      ГОЛОВА.  Значить  я  в  порядку  інформації всіх

 депутатів  ставлю  до  відома  і радіослухачів, котрі

 чують  цю  дискусію  про  те,  що  в  плані  у нас на

 наступну  середу,  якщо  не помиляюся стоїть Звіт про

 виконання бюджету на  1994 рік.

      Матеріали  з  цього  приводу... проект постанови

 зокрема  розданий  всім  депутатам.  На  Президії  ми

 обговорювали  це  питання і за рекомендацією Президії

 внесена....  винесені  доповнення  до  пункту  1  цій

 постанови...  чи  3-ій  пункт...  пункту 3... та 2-го

 пункту  постанови  відносно  того,  щоб відхилити цей

 звіт,  як  такий, що не відповідає призначенню такого

 документу,  і  зроблени  там  серьйозні висновки щодо

 відповідальності  тих  людей, які працювали в уряді в

 1994  році,  і  не забезпечили дотримання Закону "Про

 державний бюджет".

      Я   гадаю,   що  це  не  є  порушення  процедури

 загальної   і  ми  до  прийняття  закону  обов'язково

 затвердимо Звіт про бюджет... за виконання бюджету за

 1994 рік.

      Тепер,  якщо ви наполягаєте, я можу поставити на

 голосування.   Мені  здається,  що  це  дещо  зруйнує

 процедуру,  тому  що  це  окреме питання і його треба

 справді розглядати за іншою процедурою.

      Пропозиція   Дем'яна   відносно   ситуації,   що

 трапилася  вночі,  із  заложниками, я так розумію, на

 морі... Одну хвилинку. На морі затриманий корабель, і

 в  тому  числі,  там  є  кілька  громадян  України, 9

 громадян  України.  Тому я вважаю, що потрібно було б

 зробити  заяву від Верховної Ради, найперше до уряду,

 до   керівництва   Російської   Федерації  з  приводу

 звільнення  українських  громадян і захисту інтересів

 наших громадян.

      Я  думаю,  що було б правильно зробити доручення

 Комісії   із   закордонних   справ  нашій,  щоб  вона

 підготувала  текст  такої заяви, ми протягом дня його

 приймемо.   Звернутися   до   Президента   Росії,  до

 Державної  Думи  Росії,  і  можливо  відзначити там і

 суб'єкта  федерації  чеченського  лідера  Дудаєва для

 того,  щоб  звільнити  громадян  України,  вжити всіх

 заходів   для   звільнення   громадян.  А  то  справа

 Російської   Федерації,   і  я  думаю,  що  вона  теж

 переживає за ситуацію не менше ніж члени українського

 парламенту.

      Моя  пропозиція...  Ні, просто ви мене навели на

 цю  думку, спасибі вам, бо я інакше забувся б сказати

 про це. Дякую вам.

      Всі  пропозиціюї  закінчені, ідемо за процедурою

 обговорення питання.

      Слово   має  від  Комісії  з  питань  соціальної

 політики  депутат  Буздуган Юрій Олексійович. Список,

 будь ласка, опублікуйте на табло.

 

 

       ГОЛОВА.  Я  прошу,  Ігоре  Олексійович, ще була

 пропозиція  Кириченка,  щоб  Регламент  обмежити семи

 хвилинами.   Я   ставлю   на  голосування  пропозицію

 Кириченка.

      "За" -

       Сім   хвилин   приймається.

      Ні?   Десять?  Ну,  тоді  немає  питань.  Це  до

 процедури, але Регламентна норма, так що, будь ласка,

 просто  користуйтесь  своям  внутрішнім хронометром і

 обмежуйтесь  7  хвилинами. По-перше.

      А по-друге, я знову ж таки прошу всіх депутатів:

 не  використовуйте присутність тут Кабінету Міністрів

 для  того, щоб вирішувати свої питання. Я буду робить

 зауваження,  тому  я  прошу  не  підходити  до членів

 Кабінету.

      Все, будь ласка, Юрій  Олексійович  говорить.

 

      БУЗДУГАН. Дякую.

      Шановні  колеги,  якщо ви пам'ятаєте, десь трохи

 більше  року  тому ми приймали бюджетну резолюцію, де

 першим  же пунктом було записано посилення соціальної

 орієнтації  бюджета.  Ну,  на  жаль,  що  я  змушений

 констатувати  це те, що мені першому надали слово -це

 єжине  те,  що вийшло з цієї резолюдії щодо посилення

 соціальної  орієнтації бюджету.

      А  тепер  до  справи.  По-перше,  два  слова  по

 структтурі   запропонованого   бюджету.  Я  хотів  би

 відмітити  позитивний  момент,  що  в  статті  1,  де

 говориться   про  дефіцит  бюджету,  є  сепарація  на

 внутрішні позики, зовнішні джерела та первинну емісію

 Національного   банку.  На  жаль,  на  цьому  позитив

 закінчується.  Не  зважаючи  на  те,  що неодноразово

 звучало    в   цих   стінах   пропозиції,   практично

 проігноровані  і  відсутні  наступні  моменти.

      Відсутня  стеля кредитів, що буде надавати Уряд.

 Відсутня   стеля   суми   державних  гарантій  різним

 підприємствам.   Якщо  ви  пам'ятаєте,  от  зараз  ми

 виплачуємо,   погашаємо  ті...   Вибачте.  Правильно,

 борг,   які   наробили  наші  підприємства,  під  які

 зробили..., наш Уряд зробив гарантії.

      І,   нажаль,  немає  ще  такої  речі,  як  стелі

 іноземних   кредитів,   які   Уряд   може  брати  без

 ратифікації  Верховної Ради, щоб не бігати по кожному

 бріб'язку до нас.

      Другий момент по  структурі Державного бюджету -

 це  перенесення  10  статей  з  минулих  років  в цей

 бюджет. Я вважаю це просто недопустимим.

      Більшість  депрутатів  не  може  знати, що це за

 статті,   якщо   це   не   стосується  їхної  комісії

 безпосередньо, і такі речі робити не можна.

      Друга  проблема.  Друга  проблема  пов'язана  із

 зміною  структури  консолідованого бюджету. Ну про це

 вже  в колуарах   говорилося багато. Я хочу сказати з

 цієї  трибуни.  Зменшення  долі  бюджетів місцевих по

 структурі консолідованого бюджету з 32 десь приблизно

 до  25  відсотків,  тобто  скорочення  їх на чверть в

 умовах,  коли  с  цих  бюджетів виплачується зарплата

 вчителям  і  лікарям  на 85 відсотків саме ці місцеві

 бюджети виплачують саме ці потреби. В умовах, коли на

 2, на  3, а то і більше місяців, іде затримка виплати

 цією зарабітної плати, я вважаю, просто самогубством.

 Якщо  ми  хочемо  зірвати  ситуацію,  коли  вже зараз

 зупиняють  транспорт вчителі і лікарі по містах, коли

 вже   зараз   оголошуються  страйки,  ну,  це  просто

 соціально небебпечно.

      Далі. Власне по посиленню соціальної отрієнтації

 бюджету я буду говорити виключно по сфері компетенції

 нашої   комісії.   Ну,  записати  записали  і  що  ми

 отримали?  Що  в  1995 році це було 36, 63 Державного

 бюджету,  на  1996  рік  заплановано  32, 8 відсотки,

 тобто на 4,5 відсотки скоротили соціальні потреби.

      Далі.  Статус  пенсійного  фонду.  В  1994  році

 пенсійний  фонд був включен до державного бюджету, ну

 посилаючись  на те, на дефіцитність пенсійного фонду,

 що ж наші пенсіонери від цього отримали.

      Якщо  в  1993  році співвідношення між середньою

 пенсією до середньої зарплати було 61 відсоток, зараз

 ця цифра дорівнюється до 27 відсотки.

      Норматив  відрахування  ближиться  той самий, не

 змінилися нічого, куди діваються  гроші.

      Я  бажаю, ну це не тільки я, це позиція Комісії,

 пенсійний  фонд терміново треба виводити з державного

 бюджету, чому? Тому що Уряд фінансує абсолютно інші

 

      ГОЛОВА.  Юрій Олексійович, я прошу вибачте.

      Павло  Сергійович, я вас шановний прошу сісти на

 своє місце.

       Будь ласка, не заважайте Кабінету Міністрів.

      Ще  раз попереджаю, депутати не підходьте в ложу

 Кабінета  Міністрів,  ви  заважаєте  вести засідання,

 тому що вони не чують, що говорять виступаючи.

      Будь ласка, Ігор Васильович.

 

      БУЗДУГАН.

 

      Дякую.  Уряд  фінансує  абсолютно інші програми,

 через  кошти  пенсійного фонду, а потім ми питаємо де

 взяти гроші, щоб допомогти пенсіонерам.

      Далі,  обмеження фондів споживання сдав на с"їзд

 на  21  стаття,  як  в  бюджеті 1994 так і 1996 року.

 Категарично виступаю проти цієї статті.

      Може  вона  щось дає як доходна частина? 5 сотих

 доходної частини, 5 сотих відсотки.

      В  умовах,  коли  ми маємо не рівні 30 відсотків

 всього долю заробітної плати ВВП, навіть по офіційних

 даних: проти 60, 80, як воно має бути насправді, коли

 доля  заробітної  плати, собівартості продукції 8, 8%

 проти  20,  які  ми  мали за часів Радянського Союзу,

 знову  ж  таки офіційні дані, в умовах, коли йде така

 страшна  затримка  заробітної  плати, якщо на 1 січня

 1995 року це було три з половиною трильйони, на 1. 10

 вже в 10 разів більше: 35 трильйонів, а десь на Новий

 рік  вже  близько  70  трильйонів.  В умовах, коли ця

 затримка  до  сумарної маси заробітної плати зросла з

 7% до 22%, ще обмежувати фонди споживання...

      Далі.  Межа малозабезпеченності. Вибачте, це наш

 біль,  про  який  я  просто не можу не сказати. Є дві

 проблеми, пов'язані з межою малозабезпеченності.

      Перша  проблема.  Ось  проект  Бюджету. Покажіть

 мені,  де  є  окремою  статею  написаний  розділ межі

 малозабезпеченності?   Повторюється  те,  що  було  в

 Бюджеті  1995  року.  Я вважаю, без цієї статті ми не

 можемо  розглядати  цей  Бюджет. Я сподіваюся, що ви,

 колеги, мене підтримаєте в цьому питання.

      Друге  питання.  За  рахунок чого фінансувати цю

 межу   малозабезпеченності?   За  рахунок  Пенсійного

 фонду? Знаєте, як в тому анікдоті: "Ви носки міняєте?

      -Да, з правої ноги на ліву, а з лівої на праву".

      От,  приблизно,  так.  Взяти  з пенсіонерів, щоб

 дати    пенсіонерам.    Вибачте,   ці   кошти   мають

 фінансуватися  і за рахунок інших джерел надходження.

 А  з  Пенсійного  фонду  мають  фінансуватися  тільки

 пенсії, нічого іншого.

      Далі.   Останнє.  Я  буду  завершувати.  Система

 субсидій  на  комунальні  послуги.  Ну,  вже  всім, я

 думаю,  зрозуміло,  що  це  є  злочин  перед  народом

 України.   Кажуть,   немає  грошей,  щоб  фінансувати

 комунальне господарство.

      Я звертаюся до вас, колеги, в Бюджеті 1994 року,

 де  в  останній  раз фінансувалося житлово-комунальне

 господарство,  ці  потреби  сягнули аж 1, 6% Бюджету.

 Вибачте, я готовий віддати 3% Державного бюджету, щоб

 зробити  дешеве  житло  для  людей.  Давайте обмежимо

 абсолютно  всі  статті,  я  готовий  віддати  з  усіх

 статтей,  що  йде  на соціальний захист, усіх по 3% і

 повернутися    до   системи   фінансування   житлово-

 комунального    госпадарства.    Вибачте,    те    що

 відбувається я, інакше, як показухою пред Міжнародним

 Валютним  Фондом,  назвати  не  можу сприймати, надто

 дорого  це обходиться для населення. Що ж робити? Ну,

 я  знайшов  в  такому  вигляді цей бюджет приймати не

 можна, про це вже всі говорять.

      Що  я  пропоную? Я пропоную для початку прийняти

 доходну  части  ну  державного  бюджету,  після  того

 зробити сепарацію і провести, попереднью сепарацію по

 галузях,  по напрямках, по комісіях. І потім не прйде

 до нас міністр фінансів і не скаже: а ви мені скажите

 де  зняти, щоб я вам добавив, адже в мене тих коштів,

 які  будуть  по  кожному  напрямку,  вже хай вони нам

 доказують  з  Кабінету  Міністрів, що дійсна потрібно

 фінансувати, а що не потрібно. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово має депутат Масенко від комісії з

 питань  державного  будівництва.  За  ним виступатиме

 Павловський.

 

      МАСЕНКО

 

      330.  Ожецький,  Полтавська.  Фракція "Комуністи

 України".

      Шановний    Голова,   шановні   члени   Кабінету

 Міністрів,  шановні  депутати,  державний  бюджет  по

 важливості  другий  закон  після Конституції, в якому

 повинна жити держава. Це документ, який в повній мірі

 повинен   видображати   економічний   стан  країни  і

 життєвий рівень її народу. І коли подивишся на проект

 Державного  бюджету  на  1996  рік, то ще раз у цьому

 переконуєшся:  так,  життєвий  рівень  наших людей не

 покращиться.  І  тільки  тому,  що  виробництво у нас

 падає  з  кожним  роком.  А раз падає виробництво, то

 звідки ж візьмуться кошти до бюджету?..

      І  дивно констатувати той факт, що в розрахунках

 відображено  ріст  обсягу  промислової  продукції  на

 156,5%,  а сільськогосподарський -на 141,5%.  Валовий

 внутрішній   продукт  передбачається,  що  зросте  на

 145,7%,  а національний доход - на 142,3%.  Там  ішла

 мова  вже  про  те,  що  ці  цифри  вже в деякій мірі

 змінені.  Але  тоді  ще  дивніше  становиться:  як же

 можна - розрахунки  проведені  в такому плані, а якщо

 треба,  то можна їх підтасувати і під іншу ситуацію?!

 Це   взагалі   дивна  позиція...

      Ну звідки це все візьметься? Цього можна досягти

 тільки  шляхом збільшення цін! Але ні в якому разі не

 шляхом збільшення кількості виробленої продукції! Ну,

 як     можна     досягти    збільшення    виробництва

 сільськогосподарської  продукції,  коли  село  кинуте

 напризволяще?!   Фінансовий   стан   жахливий:  нової

 техніки  купити  ні за що, запасних частин і паливних

 матеріалів  також.  Те  ж  саме  і  з міндобривами, з

 засобами захисту рослин, медикаментами. Такий же стан

 справ і в промисловості...

      Нині  діюча  податкова  система  в  повній  мірі

 задавлює  виробництво...  Невже  ніхто не знає, чи не

 розуміє,  що  кабальні податки в переважній більшості

 своїй всеодно не сплачується?.. З цього немає користі

 і    бюдежту,    і    повністю    зв'язуються    руки

 товаровиробнику.   А   новоявлені   бізнесмени  уміло

 обходять  податкові  закони  і  наживаються на чужому

 горі.

      Думаю,  зухвало  сподіватися  на те, що ситуацію

 покращать   реформи,  запропоновані  Президентом,  як

 говориться   у   пояснювальній   записці...  Шановний

 Президенте,  шановні  члени уряду і всі великі і малі

 реформатори!  Зрозумійте  ж  в  кінці  кінців,  що не

 сприймаються  народом  такі реформи! Ну, скільки б ви

 не  планували  надходження коштів від приватизації, а

 якщо  народ  цього не хоче, то силою це не так просто

 зробити!.. Та й саме головне постає питання -а навіщо

 це  робити?! Ми ж весь час вели мову про те, щоб дати

 свободу  товаровиробникові, а не.. а на пракиці силою

 його  заганяємо  його  в  визначені  рамки.  А там де

 нав'язується сила, завжди є протидія -це аксіома.

      Беззміни   податкової   політики,   без  надання

 свободи товаровиробникові у виборі форми власності, я

 запевняю,  що  подоходах  бюджету  в  такому  вигляді

 виконаний не буде.

      Знову протягом року послідують корективи, зміни,

 доповнення, одним словом те, що  постійно засуджуємо.

      Чи  то  не  краще  зараз змініти підходи до його

 складання   і  зробити  так,  щоб  це  була  цілісна,

 незмінна прогама на весь рік.

      Само собою зрозуміло, що при невиконаннідоходної

 частини   бюджету   не  бде  проведено  фінансувагння

 запланованих  програм,  на  які  так передбачено ледь

 більше 70 процентів  до потреби.

      Але  поряд з цим, у видатковій частині бюджету є

 такі затрати, які можна було б значно скоротити або і

 зовсім ... не проводити.

      На  думку  окремих  членів нашої комісії, хоч би

 взяти  ось  такі затрати: на утримання органів влади.

 Як би хто цього... до цього не відносився, але всі ми

 погоджуємося,  що  законодавчий  найвищий орган влади

 потрібен - Верховна Рада.

      Потрібен   і   виконавчий   орган  влади-Кабінет

 Міністрів.  Ну,  вже  маємо  те  що  маємо. Є в нас і

 Президент.   Потрібно   і  його  утримувати.  Але  не

 зрозуміло:  навіщо  порібна  така  кількість  челядів

 в  Адміністрації  Президента, мабуть у двічі чи трічі

 більше  аніж  у  бувшому  ЦК Компартії України, що ми

 також засуджували.

      Думаю,   доцільно   запропонувать   Президентові

 безпосередньо    очолити    уряд,    а   асигнування,

 передбачені на утримання адміністрації, спрямувати на

 охорону  здоров'я,  де  ми маємо зараз страшні факти,

 коли  люди  не  можуть отримати елементарної медичної

 допомоги.

      Потрібно   покласти   кінець   створенню   нових

 управлінських  структур. Ось візьмемо такий факт. Був

 у  нас  Комітет по вугільній промисловості. Штат його

 налічував   110   осіб.   Десь   рік   тому  утворено

 Міністерство  вугільної промислововсті, штат якого на

 той  час  складав 278 осіб, а зараз, може і більше. А

 що   після   цього,  більше  стало  вугілля  чи  воно

 подешевшало?   Проблем  у  галузі  не  по  еншало,  а

 побільшало.  То  чи  варто  таке  о робити? А затрати

 збільшились.

      Чи так нам потрібно проводити і земельну реформу

 і витрачати на це 413, 4 мільярди карбованців.

     Видатки   держвного   фонду  сприяння  зайнятості

 населення  заплановані  в  сумі  38 трильйонів 775, 6

 мільярдів  карбованців.  То  чи не краще не руйнувати

 того,  що  в  нас було, забезпечити людей роботою і не

 проводити таких  витрат?

      Ну,   а   стаття   підтримки   підприємців  -500

 мільярдів,  фермерських  господарств -950 мільярдів і

 колективнивних  сільгоспідприємств  250,  3  мільярди

 карбованців  взагалі  викликає  і  здивування і сміх?

 Який  же  це  рівний підхід до різних форм власності?

 Прикро констатувати факт такого злочинного підходу до

 підтримки  колективного  сільгоспвиробника.

      Я думаю, мене підтримають і депутати від села, і

 члени колективних господарств: не потрібно нам робити

 такої  подачки,  давайте нікому її краще не давати, а

 спрямуємо  ці,  передбачені  на це кошти на вирішення

 соціальних проблем.

      Шановні  депутати, користуючись нагодою, я хотів

 би  від  себе  особисто  іще одне питання відмітити -

 рівний і справедливий підхід до фінансування регіонів

 і  областей.  Мене, представника Полтавської області,

 хвилює  той факт, що наша область, яка по виробничому

 потенціалу  знаходиться  на  6  місті в державі, а по

 витратах  на  одного  мешканця в області перебуває на

 останньому місті? Як і що можна поястини виборцям, що

 в  сусідній області є змога продати кожному жителю по

 дві  тони  твердого  палива  на  пільвій основі, а на

 Полштавщині  такої  можливості   немає?

      І  тому  за 1995 рік тільки 108 тисяч сімей, або

 40% отрима по одній тоні палива по пільгових цінах, а

 решта 192 тисячі сімей не змогли цього зробити.

      На  1996  рік  на  ці цілі в області передбачено

 тільки   355   мільярдів  карбованців,  що  становить

 половину цього річного.

      На    утримання    соціально-культурної    сфери

 планується  16, 7 трильйонів карбованців, що менше за

 фактичні  витрати  в  1995  року.  Область не в змозі

 компенсувати  різницю  в  цінах  за спожитий газ 4, 5

 трильйонів карбованців. Соціально-культурна сфера має

 заборгованість понад 4 трильйона карбованців.

      Я  говорю  про це тільки тому, що при хронічному

 дефіциті   коштів   в   обласному  бюджеті,  державою

 планується  вилучення  з  області в 1996 році понад 7

 трильйонів карбованців.

      Тому  як підсумок можна сказати одне, область не

 просить  щоб їй давали, Полтавщина просить, щоб у неї

 не забирали.

      І  як  підсумок  до  всього  сказаного,  я  хочу

 сказати  таке  від  імені  комісії. В запропонованого

 вигляді  бюджет  приймати  не  можна.  Його  потрібно

 корінним чином доопрацювати з урахуванням зауважень і

 пропозицій   депутатів,   а   потім  подати  його  на

 затвердження Верховній Раді.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має  депутат Павловський -голова

 Комісії  з  питань  ядерної політики. Прошу. І за ним

 виступатиме Довженко.

 

      Народний   депутат   ПАВЛОВСЬКИЙ,  406  виборчий

 округ, м.Хмельницький

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановний

 Євгене   Кириловичу!  Шановні  члени  Уряду!  Шановні

 народні депутати! Шановні виборці!

      Розглядаючи  бюджет України на 1996 рік, я хотів

 би зразу відзначити, що він суттєво відрізняється від

 бюджету  на  1995  рік,  хоча б тим, що він подається

 разом з державними програмами.

      І   я  хотів  би  проаналізувати  цей  бюджет  з

 чотирьох  сторін,  або з чотирьох точок зору. З точки

 зору   реалізації  державного  регулювання,  як  ідеї

 корекції   реформ,   яку   підтримує   Президент,  як

 виділення   пріоритетів  фінансування  тих  чи  інших

 програм, що є як реалізація програми дій Уряду.

      Третє.  Питання про борги, як їх погашати і що з

 ними робити.

      І   четверте.   Як  надати  можливість  регіонам

 реалізувати чисто ринкових механізм саморегуляції.

      Отже,   державне  регулювання  -це  системність,

 цілеспрямованість,   і   вона  повинна  опиратись  на

 незалежність,  як  економічну,  так  і незалежність в

 прийнятті  рішень.  І  накінець, державне регулювання

 повинно  вирішувати  проблему  захисту  свого ринки і

 свого виробника.

      В  суспільстві  державне регулювання -це складна

 багатоступинева   система,   і  першим  найсуттєвішим

 кроком  в  цьому  є  сам  факт  розробки  і прийняття

 Державного  бюджету.  Але  чи виконує він ті функції,

 про  які  я  вже  говорив? Тому що радикальним спобом

 вирішення  всіх  проблем  -це  є  зростання  власного

 виробництва,     тому    що    падіння    вирбництва,

 лібералізація зовнішньо-економічної діяльності і таке

 інше, все веде до порушення економічних прав людини в

 Україні.  І  отже,   виходячи з цієї тези, ми повинні

 дивитись чи задовольняє цій вимозі наш бюджет.

      Для  того щоб досягнути цього, в бюджеті повинна

 бути  явна  мена,  повинен бути явний розділ, який би

 забезпечував  ці умови, і, з другого боку, виходячи з

 досвіду  розвинутих країн, всі коши, які є в бюджеті,

 повинні    направлятись    на    розвиток    власного

 виробництва.    Тобто    повинні    бути   відповідні

 міжгалузеві замовлення, а цього в бюджеті немає.

      Наприклад,   на   фінансування  агропромислового

 комплексу  планується  78  трильйонів  карбованців. І

 невідомо,  яка  частина  з  них  піде на фінансування

 нашої   просмисловості,   а   яка   частина  піде  на

 фінансування інорземних фірм.

      Сьогодні,  да  речі,  стан  нашої промисловості,

 стан розробок такий, що ми можем повністю відмовитись

 від  закупівлі  техніки  за  кордоном,  від закупівлі

 засобів захисту росли, мінеральних добрив.

      Ми повинні підпорядкувати нашу грошовофінансову

 систему для громадян, інтересам нашого виробництва.

      І   тепер  друга  сторона,  як  же  реалізується

 основна  ідея  пріоритетів, яка закладена в плані дій

 Уряду,  а  саме  ми повинні фінансувати в першу чергу

 оті   галузі,   які  найшвидше  дадуть  віддачу,  які

 збільшать економічну незалежність держави.

     Так ось  виходячи з того пріоритетом номер один в

 бюджеті   по   всім   напрямкам  має  стати  паливно-

 енергетичний  комплекс, тому що незалежність  держави

 визначається  як  раз  цим  напрямком,  а  в паливно-

 енергетичному  комплексі ми повинні зробити ставку на

 вугілля, на вибуток своєї нафти і газу і на створення

 альтернативного джерела постачання енергоносіїв.

      В  беспосередньо  паливно-енергетичному комплексі

 пріоритетом  номер  один  на найближчий час має стати

 атомна  енергетика,  тому  що  вона може дати віддачу

 зразу  буквально  через  рік  два.  І  тому в бюджеті

 потрібно    беспосередньо    передбачити   капітальні

 вкладенрня  на  завершення  будівництва другого блоку

 Хмельницької    атомної    станції,   на   завершення

 будівництва   четвертого   блоку  Рівенської  атомної

 станції,  тому  що  рівень  готовності там більше 80

 відсотків,  а  ми плануємо такі капітальні вкладення,

 які  підтримують  цей рівень на тому ж самому стані і

 він не йде вперед.

      Всього  для  атомної  енергетики  потрібно 39, 8

 трильйонів,  з  них  18,  2 -передбачити в Бюджеті, а

 20%,  це  21,  6  трильйона  взяти  з  фонду паливно-

 енергетичного комплексу, який складає 108 трильйонів.

 І тоді ми змогли би за 2 роки створити стабільність в

 паливно-енергетичному  комплексі  за  рахунок атомної

 енергетики.  Але при цьому потрібно виділити кошти на

 завершення   Запорізької  атомної  станції,  зокрема,

 проблеми    міста    Енергодар   потрібно   вирішити,

 Придніпровського хімічного заводу і східного гірничо-

 збагачувального  комбінату  потрібно 3, 15 трильйона,

 тому  що, маючи технологію видобування уранової руди,

 ми  тим  самим розвиваєм технологію видобутку золота.

 Вони  між собою пов'язані. Більше того, я скажу таке,

 що один шахтар, працюючи в уранових рудниках, створює

 в результаті таку ж саму енергію, як 22 шахтарі.

      Це  я  розумію.  Серед  пріоритетних,  а цього в

 Бюджеті   немає,  повинна  бути  відзначена  програма

 створення   ядерного  палива  на  Україні.  Ну,  якщо

 говорити  про пріоритети, що ж може дати... Я вважаю,

 що   пріоритетами   повинні   бути,  в  першу  чергу,

 науковомісткі галузі і технології. І тому мене дивує,

 чому  так  мало коштів виділено на розвиток космічної

 нашої програми - 6,4 трильйона?

      Справа  в тому, що потрібно 23 трильйони, щоб ця

 галузь  почала давати віддачу. А де ж взяти ці кошти?

 Так   от,  дивіться,  якщо  сьогодні  в  нас  є  йонд

 зайнятості,  на  який ми плануємо 38 трильйонів, і ці

 38   трильйонів   будуть   забезпечувати   100  тисяч

 безробітних.  Так от, якщо взяти з цих 38 трильйонів,

 4  віддати,  наприклад, на ту ж космічну програму, то

 вона  дасть  можливість  створити  10  тисяч  робочих

 місць. А вже через півтора-два роки ця програма дасть

 нам  віддачу  на  рівні  250 мільйонів доларів -це 50

 трильйонів карбрванців.

      Я  хотів  би  звернути  увагу  ще  на  одне таке

 питання,  сьогодні  дуже  модно в питаннях зовнішньої

 політики  говорити про розброєння, про конверсію, але

 під цим гаслом є країни, які використовують ринок для

 звичайної  зброї,  я  можу  назвати  лідерів, тих хто

 лідери   є  в  продажі  зброї,  -це  Сполучені  Штати

 Америки,  Франція, яка, до речі, реалізувала зброї на

 11 мільйярдів доларів, і Росія, яка піднялася з трьох

 з  половиною  мільярдів доларів за один рік до десяти

 мільярдів  доларів.  Отже,  по  результатам  виставки

 зброї  в...........  можна  сказати,  що Україна може

 зайняти достойне місце на ринку звичайної зброї, але,

 якщо  ми будемо виділяти три трильйони карбованців на

 розробку  і  видання  зброї  і  півтора  трильойни на

 знищення ядерної зброї, то ми ніякого кроку вперед не

 зробимо.  І, тому, я вважаю, що на розробку і видання

 зброї   потрібно  предбачити  фінансування  на  рівні

 одиннадцять  трильйонів  карбованців, і знову ж, якщо

 ми візьмемо, скажем, 8 трильйонів з Фонду зайнятості,

 то  ми  зможемо  створити 20 тися робочих місць, і не

 потрібно фінансувати бізробітних.

      І,  ще  одне питання, яке я торкався, -це борги.

 Справа  в  тому,  що  сьогодні  головна наша біде -це

 борги.  Тільки  на  обслуговування боргу потрібно нам

 295   трильйонів.   Це  більше,  як  на  всі  наукові

 програми. На всі галузеві програми разом взяті!

      Отже,   беручи   кредити,   треба   дуже  уважно

 дивитись,   а  чим  будемо  розраховуватись.  І  якщо

 проаналізувати   ті   програми,   які   сьогодні  вже

 фінансуються (я їх аналізував), то виникає питання: а

 за  рахунок  чого  віддавати  борги?  Я  тільки  одну

 програму проаналізую.

      Наприклад,   планується   44   мільйони  доларів

 направити   на  обладнання  і  консультації  Мінфіну,

 Мінекономіки,   Національного   банку   в  фінансовій

 системі.   Так   от,   це   -приблизно  8  трильйонів

 карбованців.  Перше,  це  повністю  подавляється наша

 електроніка  і,  відповідно, приладобудування. А якби

 тільки половину пішло на обладнання? Зовсім відкинути

 консультації,  тому  що консультації -це фінансування

 іноземних  фірм,  то  ми  могли  би  підтримати  свою

 електроніку і тим самим почати рухати вперед.

      І  накінець,  останнє  питання,  на  яке я хотів

 звернути  увагу,  -про  освіту.  МСправа в тому, що в

 освіті  можна  нічого  не  планувати, але стипендію і

 зарплату   потрібно  в  повному  обсязі  планувати  в

 бюджеті.

      І  на кінець, що я хотів сказати про регіони -це

 фонд  субвенцій. Я вважаю, що такий фонд не потрібен,

 регіони повинні кошти залишати в себе, не потрібно їм

 дотації,   вони   матимуть   можливість  вирішити  ці

 проблеми.

      І   відносно  пропозиції.  Значить,  я  пропоную

 бюджет  прийняти  в  першому  читанні,  а  в  другому

 врахувати  всі  наші  пропозиції,  тому  що  найбільш

 руйнівна  дія -це якраз не прийняття, або відсутність

 бюджету.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Шановні депутати, ті, хто виступаєте, я

 прошу:    дотримйтеся    Регламенту,    по-перше,   і

 зосереджувати  свій  виступ  на  пропозиціях  або  на

 критиці   чи  обговоренні  суттєвих  вад  чи  переваг

 документу. По-перше.

      По-друге.  Звертаюся  до тих, хто не часто буває

 на  засіданнях Верховної Ради... Появившись тут, вони

 починають  активно  вступати  в діалоги з сусідами. Я

 прошу  вас,  якщо  у  вас  є  така потреба, вийдіть в

 коридор і там поговоріть, або ж сядьте хоч би один до

 одного  ближче,  щоб  не  кричали на відстані, і один

 одному,  так  би  мовити,?  не переконували в тому, в

 чому сам переконаний або  не зовсім.

      Будь   ласка,  Долженко  від  Комісії  з  питань

 Чорнобильської    катастрофи    виступає,    за   ним

 виступатиме Григорович.

 

      ДОЛЖЕНКО,   450  Чернігівський  виборчий  округ,

 фракція "Комуністи України".

 

      Шановні  члени  Президії, шановні виборці, члени

 уряду,   колеги   депутати!   Політика.......   уряду

 закладена  в програмі та проекті бюджету на 1996 рік,

 розрахована  на  перенесення  тягара  на регіональний

 рівень  та за рахунок подальшого скорочення витрат та

 соціальної  потреби,  підвищення налогів на виробника

 та сплату комунальних послуг.

      В   програмі   вказано   біля   50  приорітетних

 напрямів   -підрахували  ми  стільки.  Назвіть,  будь

 ласка,    програму    будь-якої   країни   світу   де

 закладається більше 4-5 напрямків?

      Це  взагалі  невипоніма  програма,  яку  неможна

 виполнити.  Вважаємо,  що  на Україні ці напрямкі по-

 перше сільські господарці можуть дать.

      На  нашій  землі  дуже  швидко грошей і необхідн

 продукцію  яку  можна реалізовать і получіть в бюджет

 додатково  гроші. Та Паливно-енергетичний комплекс, я

 підтримую  тут Павловського, як найшвидчий, який може

 як найшвидче  дати віддачу.

      Неможна  також  соціальну  сферу  виводити з під

 державного  контролю  і віддавати під контроль тільки

 регіонам. Вони  не витримають    цього  тягаря.

      Неможна  також  сьогодні  входити в новий рік не

 вирішив  проблему  прожиткового  мінімуму  для  наших

 громадян.  І  по-перше,  для  пенсиіонерів,  одиноких

 матерів,  наших дітей.

      Постійної   уваги   потребує   і   Чорнобильська

 проблема.  Якщо  проаналізувати  1995 рік, то даже та

 мінімальна  програма, яка, значить, десь 40 відсотків

 від  потреби нараховує 117 трильйонів, які по бюджету

 були виділені,  вона  і витримувається.

      На   оздоровлення  людей  йде  лише  10-15%  вді

 потреби.

      Відповідно  Пстанови Верховної Ради і Кабміну ці

 гроші  і  ці кошти Національний банк повинен виділяти

 для   Мінчорнобиля   і  тільки  Мінчорнобиль  повинен

 контролювати їх використання.

      Алое   Нацбанк   не  іформує  постійно,  скільки

 поступило  цих  коштів,  мається  на  увазі.......  %

 поступлєній  від  налогів.  Скільки  виділяється  цих

 коштів,  і,  що  гірше  всього,  за  грудень і січень

 мінчорнобиль  одержав  тільки 2 трильйона при потребі

 на   місяць   11-12   трильйонів.  На  сьогодні  н  е

 харчуються   дітки   в   дитсадках   і   школах,   не

 виплачуються    пенсії,   доплати   до   пенсій,   не

 проводиться   оздоровлення,  не  провадиться  виплата

 будівельникам.

      Тому ми пропонуємо від Чорнобильської комісії до

 Чорнобильського  фонду повинні сплачувати 12% внесків

 всі  без  виключення підприємства. Це дасть приблизно

 50  трильйоні  до бюджету, які можна буде виконистати

 по  цільовому  на  правленню.

      Треба  знайти  форму, взяти кошти з підприємств,

                         - 41 -

 які    ухиляються    відсплати   в   бюджет   та   до

 Чорнобильського фонду.

      По-третє, негайно розглянути Закон "Про статус і

 соціальний   захист  громадян,  які  постраждали  від

 Чорноблильської   аварії,   щоб  впорядкувати  окремі

 положення   і  статті закону.

      Депутати  дали  дуже  багато пропозицій до цього

 закону,  ми  повинні  його  в січні прийняти. Негайно

 прийняти національну програму по ліквідації наслідків

 аварії  на  Чорнобильській  АЕС.  Ще в 1993 вона була

 розроблена  Кабміном,  розглянута,  але потім, в 1994

 році  передана на експертизу і до цього часу лежить в

 Кабміні  і не  приймається.

      У  бюджеті  на  1996  рік потрібно розглянути ще

 одну   окрему  статтю  про  заборонення  використання

 коштів     чорнобильських,     які    поступили    до

 чорнобильського   фонду   на  інші  цілі.  І  негайно

 повернути  8,  2  трильйонів  коштів,  які направлені

 Мінфіном   України  на  фінансування  інших  видатків

 бюджетів,   бо  це  зриває  виконання  чорнобильської

 програми.

      По  відношенню  до  бюджету,  згоден  з  тим, що

 сьогодни  ми повинні висказати пропозиції до бюджету,

 не  приймати  в  першому  читанні,  а  десь за місяць

 розглянути  в  Кабінеті  Міністрів  із  комісіями,  і

 тільки  після  цього  приймати  його  як бюджет нашої

 держави.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово має від Комісії із питань

 охорони  здоров'я  -Григорович  і  Костицький,  по  5

 хвилин. Будь ласка.

 

      ГРИГОРОВИЧ

 

      Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановний

 Уряде! Шановні народні депутати!

      Передовсім  я  почну з пропозиції нашої комісії,

 що  бюджет  приймати у першому читанні із урахуванням

 наших  поправок.  Чому  саме  так? Тому що ми повинні

 мати канву, основу. А відмовившись від головного, від

 прийняття  основи бюджету очевидно, ми можемо війти в

 більш  страшну  колізію,  і  це  буде мати наслідки в

 нашому   і  так  досить  неблагополучному  нинішньому

 соціально-економічному   становищі,   і   відіб'ється

 безумовно на нашому населенню.

      Від  нашої комісії, я б хотіла акцентувати увагу

 на  ведучих  моментах, які власне стосуються здоров'я

 нашого  населення, і звернути головну увагу на те, що

 є сьогодні найбільш загально-національним пріоритетом

 на наше дитинство.

      Віддаючи  належне  тому,  що  ми  піклуємося про

 соціальний  захист  пенсіонерів,  який  є  близько 15

 мільйонів в нашій державі, і це є цілком закономірно,

 віддаючи    належне   необхідності   прийняття   межі

 малозабезпеченності,  віддаючи  належне  необхідності

 субсидій  по  оплаті  за  комунальні послуги, я все ж

 таки  не  можу  зупинитися  на тому, що недостатнім є

 фінансування   всіх   потреб,   які  стосуються  нині

 материнства і дитинства.

      В   концепції   з  питань  національної  безпеки

 України  зазначено, що до внутрішніх факторів загрози

 нашої  безпеки, відноситься і сниження демографічного

 приросту  населення.  Отже  не  тільки  політичні, не

 тільки економічні..... так часто вже говориться з цих

 високих  трубун,  але  і  демографічні  є надзвичайно

 стратегічною проблемою.

      Тому,  ми  знаєме, що ще 2 роки тому в 1993 році

 попередній  парламент робив конференцію, на якій було

 вирішено   написати  програму  "Діти  України".  Вона

 готова.   2  роки  над  нею  працювали  міністерства,

 відомства, але, на привеликий жаль, у бюджеті на 1996

 рік  ми  не  бачимо  фінансування  цієї  програми.  Я

 вважаю,  це катастрофою. Я пропоную, щоб фінансування

 готової   програми   "Діти  України"  було  визначено

 окремої строкою бюджету.

      Так само утверджена Урядом програма " Планування

 сім'ї"  -це здоров'я покоління, це здоров'я жінок, це

 зробов'я  матерів,  це надзвичайно актуально важливо.

 Вна  визнана  однією  з  кращих  програм на світовому

 рівні,  але ми не бачимо фінансування окремою строкою

 бюджету.

      Я  не  буду  говорити про ті всі великі нагальні

 проблеми,  які нині в медицині, програми в проблемах

 материнства  і  дитинства...............  на  такому.

 Скажімо,  спостерігається  ріст  зараз, на привеликий

 жаль,  інфекційних  захворювань.  І державна програма

 імунопрофілактики  населення,  яка  зараз  віддана на

 регіональне   вирішення,   на  жаль,  не  вирішується

 достатньо.  І  тому  щоби  ми  не  мали  зараз  росту

 дифтерії,  поліомеліту,  щоб ми не мали екстремальних

 ситуацій  з  холерою,  значить, нам конче необхідно є

 централізувати    фінансування   державної   програми

 імунопрофілактики.

      І   нарешті   останнє.   Дитяче  захворювання  -

 туберкульоз, яке має зараз  поширення серед дитинства

 особливо.   Я   не   говорю   про   якесь   прийняття

 концептуальних    державних   програм,  напрацьованих

 інстутутом   туберкульозу,   на  це  нам   грошей  не

 вистачить.    Але    окремою    строкою    -укладення

 держконтракту  по  забезпеченню  протитуберкульозними

 ліками  -це  є  те,  що  конче  необхідно  вирішити в

 бюджеті на даний рік.

      Я  дякую  за увагу і прошу продовжити мій виступ

 пана Василя Костицького від нашої комісії.

 

      ГОЛОВА.   Ми  зробимо  корекцію  таку,  я  прошу

 вибачте,  я  допустився  помилки,  томсу що записано,

 шифтом  виделено  Секретаріатом, що це від комісії, я

 так  і  оголосив,  а  не  зруйновано  на те6 що у нас

 Комісії  з  питань материнства немає, але зважаючи на

 ту   важливу   проблему,   котру   порушувала   Лілія

 Сепанівна,  то  інформація  незайва.  Але від комісії

 створення   охорони   здоров"я   виступатиме  депутат

 Пасько, це він одержить свого часу слова і буде все в

 порядку.

      А Костицький тоді як вже  в черезі там попаде.

      Як уже, ні, нічого.

      Значить  ми  врахуемо  те,  що  Лілія Степанівна

 зекономіла дві хвилини.

      Зараз  від Комісії з пітань науки і освіти мають

 слово ось  ................. і  Сименоженко

      В який послідовносі будете виступать, будь ласка.

 

     Сименоженко,  я  так  розумію,  то  наука,  а  ви

 освіту, так?

      Будь ласка. По п'ять хвилин.

 

 

      СЕМИНОЖЕНКО.  Шановний  Голово,  шановні колеги,

 шановні члени Уряду.

      Сьогодні  можна  безперекричення нажаль сказати,

 що бюджетна політика, яка у нас проводиться є пройвом

 ведвертої зневаги до науки.

      Цифри  закладені  в проект державного бюджету на

 1996  рік  стосовно  науки  лише підтверджують стійку

 тенденцію падіння і її фінансуванняі безперебільшення

 унімажливлюють   подальше   існуванння   України   як

 держави,  що  може реально спиратися на власну науку.

 Тобто  вона  перетворюється  у країну, яка не в змозі

 розробляти  власні технології, а технології і є зараз

 основною   ознакою  конкурентноспроможності  держави,

 тобто  її  рівня.  При  виконанні  видаткової частини

 Бюджету 1995 року в цілому на 79, 2%, це тільки що ми

 підтвердили  цю  цифру  в  Комісії  по  Бюджету, а по

 окремих  галузях  десь  під  100%,  цей показник щодо

 науки  становить лише 67, 8%, тобто на 11 з половиною

 відсотків нижче, ніж ця середня цифра.

      Провідна  установа  -Національна  академія наук-

 реально  профінансована  з  урахуванням,  так званих,

 взаємозаліків,   лише   на   67%.   Ми  вчора  тільки

 уточнювали    цю    цифру.   Фінансування   державних

 пріоритетів  (зверніть  увагу:  пріоритетів) по лінії

 Держкомітету  з питань науки і технології в 1995 році

 профінансовано  лише  на  32%. Тобто, наука дійсно по

 цим даним зникає у нас як пріоритет.

      Подивимось   як   саме  потреби  розвитку  науки

 враховано   у   проекті   Держбюджету  на  1996  рік.

 Передбачено  спрямувати  десь, близько, 54 трильйонів

 карбованців,  що складає 0, 76 % від ВВП. Але якщо не

 враховувати  видатків  іноваційного  фонду, що є поки

 що,  по суті, позабюджетним джерелом фінансування, то

 залишається  0,  66.  Це майже втричі менше, ніж 1, 7

 %,  тобто  порівняно з нашим власним рішенням, яке ми

 приймали ще на першій сесії в 1994 році як мінімальні

 потреби. І елементарні розрахунки показують, що ці 1,

 7%  -це  мінімум,  який  можна  ще якось гарантувати,

 остаточний розвал нашої науки.

       Будь  ласка,  перший малюнок. На цьому малюнику

 видно по рокам, як цей відсоток відносно фінансування

 науки зменшувався в нашій державі до 1995 року.

      Ще  більш  цікавий  малюнок  другий, будь ласка,

 видно   по   ньому,   що   відношення  до  науки  нас

 випереджають  тільки  Бразилія  по  мінімальній  сумі

 фінансування,  відносно  до......,  ну, і, зрозуміло,

 деякі  Африканські  країни.  А  якщо  взяти до уваги,

 скажімо,  витрати  на одного мешканця тойже Бразилії,

 то  вона  випереджає  нас в 10 разів; Франція -в 129;

 Швеція  -в  410  разів;  -це  фінансування  на одного

 мешканця.  І  в  цих  країнах, я так розумію, що план

 бюджетного фінансування таки виконується. Чисельність

 фахівців,   зайнятих   у  сфері  науки  та  наукового

 обслуговування  за  п'ять  років зменшилась більш ніж

 вдвічі,  скажімо,  в  Націанальній  Академії  Наук ця

 цифра  зараз є 38 видсотків -це вже нижча межа дальше

 якої переходити не можна.

      До   речі,  про  Національну  Академію  Наук,  у

 запропонованому проекті бюджету обсяг її фінансування

 ставить  дванадцять  і  чотири  десятих, дванадцять і

 чотири  десятих  трильйона  карбрванців, навіть, якщо

 враховувати  мінімальний рівень, тринадцять і чотири,

 вибачте, будь ласка, якщо врахувати реальну інфляцію,

 яка  була  в  95-му  році  і  мінімальну,  на  яку ми

 розраховуємо  в  96-мк  році, то в сучасних грошах це

 вийде  десь,  ми  так рахували, десь 6 трильйонів. Це

 буде остаточн руйнація Національної Академії Наук.

      Покажіть,  будь  ласка,  ще  третій  малюнок. На

 ньому  видно,  яка  тенденція...  будь  ласка, третій

 малюнок... як динаміка валового внутрішнього продукту

 порівняно  з  динамікою  падіння  фінансування  науки

 простежується  за  ці роки. Тобто, фінансування науки

 зменшщується  випереджальними  темпами.  Якщо реально

 ВВП  знизився  десь  у  2,  5  рази,  то фінансування

 науки -в 10 разів!

      Як  це можна, за рахунок чого фінансування науки

 можна  підняти?  Ну,  звичайно, треба, дійсно, внести

 нові  підходи до формування доходної частини бюджету,

 в   тому  числі  і  за  рахунок  суттєвого  зменшення

 податкового  тиску.  Перш  за  все,  ПДВ  на суб'єкти

 господарювання.  Ми  знаємо,  що  (і  ці  дані є), що

 офіційний,  так би мовити, і неофіційній економіці ми

 збираємо десь 47% податків. ПДВ - не більше, як 11%.

      Заслуговує  на  увагу  і  перегляд оподаткування

 заробітної плати. Ну, це дуже такий глибокі процеси і

 треба   їх,  безумовно,  зворушувати.  Але  термінові

 рішення   могли   би   бути  прийняті,  якщо  змінити

 структуру   видатків.   Це  (тут  нагадувалось)  і...

 приклад  був виконавчої влади, і багато прикладів, де

 фінансування  науки  йде, скажімо, і про... навіть по

 Промінвестбанку,     по    Акціонерному    товаристві

 "Укрресурси".   Ну,   я   розумію,   що  можна  науку

 фінансувати  і в комерційному банку, але є там власні

 акціонери, котрі повинні все вирішувати...

      На  закінчення.  Наша  Комісія з питань науки та

 народної   освіти,   депутатське   об'єдання   "Наука

 України",  багато  депутати (і це було надруковано як

 депутатська  заява  в  газетах)  з  поданим варіантом

 Державного   бюджету   стосовно   науки   не   можуть

 погодитись і наполягають на 1,7% від БВП.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Валентина Андріївна Гошовська від цієї ж

 комісії.

 

      ГОШОВСЬКА В.А., 386 виборчий округ.

      Шановний,   Олександр   Олександровичу,  шановні

 народні  депутати,  шановні члени уряду! Наш нинішній

 бюджет   -це   відображення   не  просто  економічної

 структурного  характеру  кризи, йде мова про системну

 кризу.  А  це  приховує  реальну загрозу нацтональній

 безпеці, суверинітету. Все тугіше зятягується боргова

 петля, на наших очах відбувається деіндустріалізація.

      Визнаючи, що даний проект бюджету набагато вищий

 якісний    його    рівень   розрахунків   деталізації

 показників бюджету, глибші розшифровкі статей доходів

 і  видатків  в порвнянні з усіма проектами попередніх

 років.  Цінність  цією  безперечної  переваги проекту

 бюджету  на  1996  рік розмивається тим, що більшість

 показників    визначені   як   обліково-розрахунковим

 методом,  тобто  не  точним...  не  точним методом, а

 оціночно прогнозованим.

      Тобто  не  отримаєм  ми  і  те,  що  планується.

 Запропонований   проект  дає  багато  інформації  про

 стратегічні  орієнтири  уряду у соціально-економічній

 політиці.  Тут продовжує своє життя вхідна? стратегія

 зменшення  частки  оплати праці у ВВП 48, 2 чи в 1993

 році до  24  в 1996.

      Проект   бюджету   виходить   з  концептуального

 рішення   закріпленого   в  бюджетній  резолюції  про

 граничний розмір дефіциту у 6 відсотків ВВП.

      Проблема  дефіциту  бюджету  дійсно ключова. При

 його   складанні,   виконанні.   Але   прагнення   до

 мінімального  дефіциту  за  будь-яку ціну, піднесення

 мети    зменшення    дефіциту    бюджету   до   рівня

 найголовнішої, звичайно - це хибно.

      Йдеться   зокрема   про   розрахунки  бюджетного

 фінансування   освіти   і   науки  без  перебільшення

 центральних  видатків,  що  характеризують соціально-

 економічну політику уряду.

      Так  відповідно  до  цих  розрахунків  у проекті

 бюджету  включено  лише  70  відсотків  від потреби у

 витратах на заробітну плату, освіти і стипендії. І це

 при  тому,  що  потреба  розраховувалася з середнього

 рівня  ставки  педагогічного  персоналу  еквалента 55

 доларів,  професорсько-викладацьку -86, а стипендії -

 4, 8.

      По      решті      статей,      як     індикатор

 реальних................ затратах у цінах 1990 року і

 при курсі 225 тисяч карбованців.

      Звичайно,  а  решта  взагалі  буде фінансуватись

 десь  в  межах  42-43  %. а якщо врахувати, що вже за

 останні   роки  відбулось  різке  скорочення  дитячих

 дошкільних    закладів,    ПТУ,   старшокласників   в

 загальноосвітніх    школах,    зменшення   підготовки

 студентів  по 10 інженерних спеціальностях, згортання

 науково-дослідницьких  робіт,  небажання без належної

 оплати   випускників   вузу  йти  в  науку,  то  стає

 зрозумілим,  що невикожнання статті 56 Закону України

 "Про  освіту",  яка  вимагає  фінансування  освіти  в

 ромірі  10%  від національного доходу, а не 6, 15, як

 прпоонується6  це  не  економія, а остаточна руєна ля

 освіти.

      І   тому   пора   зупинити  чотирирічний  процес

 перетворення    народної    освіти   в   держбюджетну

 попелюшку.

      Подальше  тотальне зубожіння науки і освіти може

 призвести  до  тяжких  незворотних  наслідків, і тоді

 взятий   курс   на  побудову  соціально  орієнтованої

 ринкової  економіки перетвориться в фарс демократії і

 трагедію   демоса.

      Наслідком   руйнації   системи  профтехосвіти  в

 державі, очевидно, стала деградація робочої сили.

      У  той  час, як довідником професій мінпраці США

 нараховується   20   тисяч  професій,  у  л  нас  уже

 кількість   спеціальностей   знизилась   до   800,  а

 незабаром  планується,  про це вже заявлено, зменшити

 до  300.

      В   праці   Платона,  смію  нагадати,  "Держава"

 згадується   в   загальній  сумі  114  видів  занять,

 існуючих в стародавньому світі. Яку ж цивілізацію має

 намір  інтегрувати  Україна  на  шляху  до  четвертої

 інформаційно-т ехнологічної   революції?

      "Де   кошти",   -завжди   ми   задаємо  питання.

 Звичайно,  тут можна детально аналізувати, де воно є,

 але  від  розуміння,  що в нас йде не приватизація, а

 прихватизація,  слід  зупинити  всім  нам цей процес,

 коли   один   з   найбільших   в   Європі,  такий  як

 Балаклівський  цементно-шиферний  комбінат,  в  якому

 сьогодні    однієї   продукції   лежить   на   кілька

 трильйонів,  приватизується  дійсно за болючо низькою

 ціною.

      А  за  минулий  рік  від  такої  приватизації на

 Харківщині,  в  обласний  бюджет всього поступило 120

 мільярдів карбованців.

      І  ще  раз  хочу  привернути  вашу увагу до 6-ти

 процентного   відсотку.   У  свій  час  всім  відомий

 австро-американський  економіст і соціолог аналізуючи

 монитарну  і фіксальну політику відзначив, готовність

 бюджету  з  дефіцитом в умовах депресії підтримати на

 належному  рівні  витрати  перед  загрозою скорочення

 прибутку  -це  політика,  яка  помягшую  страждання і

 забезпечує функціонування найпотрібнішого із того, що

 в протилежному випадку навічно згине.

      Отож  граничний  розмір  дефіциту  6 відсотків і

 призведе до остаточної руйнації всіх соціальних сфер.

 Недаремно   апофоозом   всіх  розрахунків  є  один  з

 підзаголовків,  якщо  ви  помітили,  у запропонованих

 документах, там чітко сказано: "Скорочення асигнувань

 на   охорону  здоров'я  з  метою  зменшення  дефіциту

 бюджету України до 6 відсотків".

      І  це  тоді,  коли  Україна  на першому місці по

 дитячій  смертності  серед  індустріально  розвинутих

 країн  за  межами  СНД.  Коли йде процес інтинсивного

 скрочення   населення,   коли   за   народжувальністю

 займаємо   останнє   місце   в   колишніх  радянських

 республіках,  коли  лише  в  1994  році зареєстровано

 13900   замогубств,   що   перевищує  вже  затрати  в

 десятирічній афганській війні.

      В  шостому за рахунку уряду, суверенної України,

 як  і нам з вами, шановні законодавці, час зрозуміти,

 що   правити  означає  керувати.  В  іншому  випадку,

 економічна   функція   держави   опинеться   в  руках

 компродольської    буржуазії,    тіньового   бізнесу,

 мафіонезних кланів з усіма наслідками для цього.

      Наша  комісія  вважає,  що  в такому вигляді без

 відповідних  коректив,  ми  не  зможемо  прийняти цей

 бюджет.  В  іншому  випадку звичайно, його приймати в

 першому читанні будемо,якщо будуть внесені відповідні

 корективи. Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Дякую.  Слово  має депутат Смірнов -від

 Комісії    з   питань   боротьби   з   організованною

 злочинністю і корупцією. За ним виступатиме Пасько.

 

      СМІРНОВ

 

      Шановний   Олександре   Олександровичу!  Шановні

 народні депутати!

      Постійна Комісія Верховної Ради України з питань

 боротьби  з  організованною  злочинністю і корупцією,

 розглянувши  на ряді своїх засідань проект Закону про

 державний  бюджет  України  на 1996 рік, та додані до

 нього  матеріали,  доручила  мені  висловити  позицію

 комісії з даного питання, яка полягає в наступному.

      Перше.  Те, що стосується національної оборони і

 правоохоронної   діяльності,   забезпечення   безпеки

 держави,   боротьби   з  корупцією  та  організованою

 злочинністю. Насамперед, завданням Державного бюджету

 є фінансування видатків на ті інституції і утстанови,

 діяльність  яких  забезпечує нормальне функціонування

 держави та гарантує її незалежність.

      136 трильйонів карбованців -видатки, передбачені

 на  національну  оборону, складають 4, 5 відсотки від

 загальної суми на 1996 рік. З них видатки на науково-

 дослідницький  та  дослідно-конструкторські  роботи у

 сфері  національної  оборони  дорівнюю  3  трильйонам

 карбованців,  що  є  2,  5  відсотки  від видатків на

 оборону  і 0, 11 -від бюджету загалом.

      Що  це  означає?  Достатньо цього для збереження

 незалежності держави чи ні, і які це матиме настідки?

 В 1992 році видатки на оборони склали 9 відсотків від

 загальної    суми   видатків   Держбюджету.   Падіння

 виробництва склало 6,4 відсотки.

       1993  року  видатки на оборони дорівнювали 7, 9

 відсотків,  в  1994 - 5, 3.  За  цей  же  час падіння

 виробництва  сягнуло,  як  мінімум -  27, 7 відсотка.

 Отже, невкладання коштів в оборонну сферу призвело не

 лише  до  зниження  обороноздатності  держави ( що  в

 перспективі  і  дуже  близький, бо видатки на оборону

 знову передбачено зменшити), може призвести до втрати

 державності  України,  але і вкрай негативно вплинуло

 на  стан  найіональної  економіки,  оскільки оборонна

 сфера   за  умов  достатнього  фінансування  могла  б

 забезпечити  значні  валютні  надходження до бюджету,

 структурне  реформування національної економіки через

 залучення   основних   виробничих   фондів,  наукових

 розробок,    висококваліфікований   спеціалістів   до

 високих  технологій. Це зменшило б відплив ресурсів у

 тіньовий   сектор   економіки,   позбавило  б  джерел

 фінансування   ті   організації,   які   не   повинні

 фінансуватися  державою.  Іншими  словами  це  значно

 поліпшило економічний стан держави і завдало відчутно

 удару    по    високопасадовим    корупціонерам    та

 організованим злочинним угрупуванням, що їх обслуговує.

      Нажаль  відбувається зворотній процес, схожий на

 надшвsдкий  зріст  злоякісної  пухлини,  де негативне

 провокує  ще  більш  негативне. 1991 року чисельність

 збройних сил країни скоротилася на 68 відсотків, а їх

 боєвий  потенціал  знизився  до 40 від оптимального в

 запропонованому  бюджеті  закладено подальше зниження

 кількісного складу збройних сил України, на сьогодні

 він  дорівнює 374 тис. осіб і їх боєздатність. Кого і

 від кого можуть захистити такі збройні сили.

      До  речі  для прикладу, пересічно в Європейських

 країнах   на  національну  оборону  видатки  бюджетні

 дорівнюють  14-22  відсотки,  тобто  3,  5  в 5 разів

 більше  ніж  в  Україні,  а  видатки на правоохоронну

 діяльність  в  середньому в два, три з половиною рази

 нижчі ніж видатки на національну оборону.

      Нам   же   пропонують   затвердити  видатки  на

 правоохоронну   діяльність   і  забезпечення  безпеки

 держави  у  сумі 147 трільйонів 150 мільярдів крб. за

 деравним бюджетом і трохи більше законсолідованим, що

 на  20  трильйонів 750 мільярдів більше за видатки на

 національну  оборону. Це і не дивно, оскільки сумарна

 чисельність    правоохоронців   всіх   структур   вже

 перевищила 600 тисяч осіб. Для порівняння: В Росії їх

 540  тисяч. То що, у нас інтенсифікується боротьба із

 злочинністю?  Завадяки  бюджетним  видаткам стає вона

 більш  ефективною?  Де там! Розкриття тяжких злочинів

 порівняно  з  1992 роком зменшилось втричі, злочинів,

 вчинених  злочинними  угрупуваннями  в  6-7  разів. І

 дивного   тут   нічого   нема.   Якщо  із  600  тисяч

 правоохоронців оперативною роботою займається 18-19%.

 Отже,  не  менше  половини  бюджетних  видатків в цій

 сфері   призначено   для   апарату.   Та  й  їх,  цих

 запланованих  видатків  теж  не  вистачить.  Грошей у

 держави  нема  на  боротьбу з оргзлочинністю. Інакше,

 чим   пояснити   розмір   додаткових  асигнувань  для

 фінансування    матеріально-технічного   забезпечення

 спецпідрозділів  по  боротьбі з оргзлочинністю у сумі

 лише  1 трильйон 100 мільярдів карбованців. 0, 6% від

 видатків на правоохоронну діяльність.

      І  ще  ліпше.  Під Державну програму боротьби із

 злочинністю   виділено   105   з  половиною  мільярди

 карбованців, тобто по півтори тисячі доларів в місяць

 на  відповідні  структури  в кожній області. Цього не

 вистачить на похорони тих, хто, на жаль, гине від рук

 злочинців.

      В  той  же  час,  під Державну програму розвитку

 виробництва тари і пакувальних матеріалів виділяється

 на  26  мільярдів  карбованців  більше  (том  другий,

 сторінка 9 переліку).

      Таким  чином6  аналіз видатків Держбюджету у цій

 сфері    дозволяє   стверджувати,   що   боротьбу   з

 організованою   злочинністю   і  корупцією  і  надалі

 планують  імітувати,  як і до цього. А на вкладені на

 правоохоронну  сферу  гроші будують поліційну державу

 для  жорсткого  контролю  за  обікраденим  і голодним

 народом,  що,  мабуть,  стало для виконавчої влади на

 чолі   з   Президентом   ще  більш  актуальним  після

 січневого  підвищення цін, що поставило країну н межу

 соціального вибуху.

      Друге. Те, що стосується методологічних засад та

 деякіх  аспектів запропонованого проекту бюджету дуже

 коротко.  В  нім  однозначно відчувається відсутність

 методики складання планів та прогнозів економічного і

 соціального   розвитку   держави,  що  мали  б  стати

 підгрунтям  для  заходів по забезпеченню стабілізації

 економіки.

      Система  національних  рахунків використовується

 десь  у  межах 60 відсотків, а не повністю, що не дає

 інформації     для     розрахунку    макроекономічних

 показників.  Не  враховані  нові  статистичні  дані о

 результатах виконання плану надходжень до держбюджету

 за  95-й рік, що склали лише 51-55 видсотків. Кабінет

 Міністрів   не   подав   Верховнїй  Раді  України  на

 затвердження  Податковий  кодекс,  відсутність  якого

 призводить  до невизначенності ставок оподаткування і

 унеможливлює  реальні розрахунки показників бюджету і

 визначення реального дефіциту.

      Ряд    фондів,    що   формуються   за   рахунок

 обов'язкових   відрахувань  не  включені  до  проекту

 бюджету,  наприклад,  Фонд  соціального  страхування,

 Фонд  охорони  праці  і  тощо.  Навпаки,  заплановано

 видатки  на  утримання  фондів,  концернів  тощо, які

 повинні   утримуватись   за  рахунок  фінансів  своїх

 підприємств,  і багато з яких вже давно приватизовано

 як...........,   що   відкриває   неосяжне  поле  для

 зловживань.

      Приклади,    акціонована   судоплавна   компанія

 Укррічфлот,  об'єднання  цівільної авіації "Аеропорти

 України",  спілка  піонерських  організацій  України,

 Рада   фракцій   незалежних   профспілок,  мабуть  на

 зарплатню  керівництву,  не  витримує  жодної критики

 розміри  видатків,  заплановані  на соціальний захист

 населення.

      На    соціальний    захист    постраждалих   від

 Чорнобильської  катастрофи  виділяють 107 з невеликим

 трильйонів  карбованців  при мінімальній потребі 230-

 250  трильйонів.  Вдвічі  менше  від  потреб виділено

 коштів  на  фінансування освіти, на охорону здоров'я,

 катастрофічна  ситуація в культурі, яка гине прямо на

 очах.   Всього-навсього   24   з   чимось   трильйони

 карбованців.  Взагалі,  складається враження, що якщо

 цей бюджет буде прийнято, то нам доведеться терміново

 переглядати  цілу  низку  законів  у  бік послаблення

 соціального  захисту  населення.  Дохідна  ж  частина

 бюджету  побудована  таким  чином,  що  більш  всього

 надходжень  забезпечується  не  прямими  податками, а

 побічними.   В   першу   чергу,  податком  на  додану

 вартість,  що не забезпечує стимулювання виробництва.

 І таких зауважень -величезна кількість.

      І останнє, третє. Таикй проект бюджету цілковито

 знаходиться   у  параметрах,  виназчених  Міжнародним

 валютним  фондом, Світовим банком і є цілком логічним

 наслідком  прийняття Верховною Радою України Програми

 уряду і підписання Конституційної Угоди. Але одне зло

 не можна посилювати ще й іншим...

      Виходячи   з   усього   вищемовленого,   Комісія

 Верховної  Ради  з питань боротьби з оргзлочинністю і

 корупцією  пропонує:  проект  Закону  "Про  Державний

 бюджет  на  1996 рік", поданий Кабінетом Міністрів, в

 першому  читанні  не приймати, відхилити і відправити

 на доопрацювання.

      І  від  себе  буквально  одне  речення.  Проект,

 бюджету  підготовлений  на  подібних  засадах,  які є

 антидержавними   і   антинародними,  проект  бюджету,

 написаний   під   диктовку   закордонних  замовників,

 поліпшити   ніяким  доопрацюванням  неможливо - треба

 відмовлятися від злочинного курсу так званих ринкових

 реформ!

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА.  Слово  має депутат Пасько від Комісії з

 питань охорони здоров'я.

      За ним виступатиме Косів.

 

      ПАСЬКО   С.  О.,  425  Звенигородський  виборчий

 округ,  Черкаська  область. Секретар Комісії з питань

 охорони здоров'я, материнства і дитинства.

      Шановний   Олександре  Олександровичу!  Шановний

 Євгене  Кириловичу! Шановний Павле Івановичу! Шановні

 депутати та члени уряду!

      Проект   бюджету   на   1996   рік   був  уважно

 розглянутий  і  проаналізований  в  Комісії  з питань

 охорони  здоров'я  на спільних засіданнях з міністром

 охорони   здоров'я  Кириленком  Іваном  Сергійовичем,

 потім -  з   Віце-прем'єром   Курасом,  на  засіданні

 бюджетної  Комісії Верховної Ради України. На жаль, у

 пропонованому  проекті  бюджету  видатки  на  охорону

 здоров'я   складають  4,9%   валового   національного

 продукту,  що  є  удвічі менше показника, визначеного

 статтею  12  "Основ законодавства України про охорону

 здоров'я".   І   лише  31%  від  мінімальних  потреб,

 розрахованих Міністерством охорони здоров'я.

      Вказаних  асигнувань  вистачить  лише  на оплату

 праці   медпрацівників,   на   закуплю  медикаментів,

 харчування    хворих,   оплату   комунально-побутових

 послуг,  придбання і ремонт медичної апаратури коштів

 не  залишається.

      За  останні  3  роки заклади охорони здоров'я не

 одержували планових асигнувань на капітальний ремонт,

 придбання  м'якого інвентаря і меблів, що призвело до

 занепаду  іхньої матеріальної бази.

      Враховуючи   вкрай   важкий   економічний   стан

 держави,    Міністерству    охорони   здоров'я   було

 запропоновано  максимально використати резерви галузі.

      На   засіданні  бюджетної  комісії  гостро  були

 поставлени питання щодо значного збільшення кількості

 працюючих  в охороні здоров'я, насамперед, за рахунок

 управлінського  апарату.

      Про  гіганську різницю в рівнях зарплати частини

 головних  лікарів і середнього та молодшого медичного

 та технічного персоналу.

      Йшлося  і  про  подальше  скорочення  лікарняних

 ліжок,  хоча  треба зробити все можливе, щоб зберігти

 дільничні    лікарні,    враховуючи    вкрай   погане

 транспортне сполучення в сільській місцевості.

      Розглядалися    пропозиції    щодо    скорочення

 тривалості  інтернатури  с  3  до  1 року, тривалості

 курсів   удосконалення   лікарів,   зменшення  набору

 студентів  до медичних ВУЗів та інше.

      Вивчивши  всі  зауваження,  3  січня  1996  року

 Міністерство  охорони здоров'я подало до Міністерства

 фінансів  свої  пропозиції  щодо  економії  бюджетних

 коштів.  Серед  яких  пропонується:  перше -створення

 Національного    фонду    медичної    допомоги    при

 міністерстві   охорони   здоров'я  та  територіальних

 фондів  медичної  допомоги  при  Міністерстві Охорони

 здоров'я   Автономної   Республіки   Крим,  обласних,

 Київскому   і   Севастопольському  міських  управлінь

 охорони здоров'я з їх вертикальною підпорядкованістю.

      Джерелом  грошового  наповнення  фондів  є кошти

 державного   та   місцевих  бюджетів,  переважно  для

 непрацюючого   населення   та   цільовий   податок  з

 працеддавців  за  працюючих в розмірі 6 відсотків від

 Фонду оплати праці  .

      За  прогнозними розрахунками на 1996 рік ця сума

 складає,  складатиме  140  трильйонів  карбованців. В

 одночас,   для   запобігання   перетворення  медичної

 допомоги   в   платну,   в   тому  числі  у  тіньову,

 пропонується  в  межах  загального обсягу податків та

 відрахувань  а  доход  громадян ввести відрахування в

 розмірі 6% на фонд медичної допомоги. Це повинно дати

 ще 140 трильйонів карбованців.

      Друге,  з метою раціонального використання фонду

 оплати    праці    вирішити    питання   затвердження

 чисельності  і  штатних розписів лікувальних закладів

 вищестоящим   органом   охорони   здоров'я,  а  також

 скоротити  зайві  посади та непродуктивні витрати, що

 дасть    змогу   вишукати   близько   30   трильойнів

 карбованців.

      Третє,     міністерство     також     передбачає

 перерозподіл  надання  медичної допомоги переважно за

 рахунок  амбулаторної  допомоги з удосконаленням форм

 оплати   праці   спеціалістів   первинної  ланки,  що

 дозволить   зекономити   о   близько   60  трильйонів

 карбованців.

      Четверте,  Міністество  охорони  здоров'я  також

 вважає   за   доцільне   дозволити  закладам  охорони

 здоров'я  для  поктиття витрат на утримання здавати в

 оренду  до  50% загальної площі з повним спрямуванням

 отриманих   коштів   на   потреби  цих  закладів.  Це

 дозволить    вишукати    близько    100    трильйонів

 карбованців.

      Але,    не    зважаючи    на   значну   економію

 запровадження  запропонованих  Міністерством  охорони

 здоров'я  заходів, Комісія і Міністерство наполягають

 на  врахуванні  трьох  пропозицій.

      Перше.  Внесення  до переліку державних програм,

 яким  надається пріоритетне фінансування з державного

 бюджету   національної   програми   імунопрофілактики

 населення  на 1993-2000 рік згідно Постанови Кабінету

 Міністрі від 21 квітня 1993 року за номером 288.

      Друге.   Необхідно  виділити  окремим  рядком  у

 Державному   бюджеті   фінансування  протиепідемічних

 заходів,     як     це     практикується     відносно

 протиепізотичних     заходів     -держава     повинна

 контролювати    епідемічну    ситуацію.    Це   треба

 обов'язково  зробити,  враховуючи  стрімке  зростання

 захворюваності  на  дифтерію, холеру, багатьма іншими

 інфекційним  хворобами,  такими, як вірусний гепатит,

 туберкульоз,    венеричні  хвороби.

      І  третє.  Комісія  з питань охорони хдоров'я та

 Міністерство    охорони   здоров'я   звертається   до

 Президента  України,  Кабінету  міністрів,  комісії з

 питань   бюджету,   до   всіх  народних  депутатів  з

 проханням   про   збільшення  асигнувань  на  охорону

 здоров'я   як  мінімум  на 20%.

      Ці   кошти   треба  знайти  в  скороченні  штату

 управлінського  персоналу не тільки в системі охорони

 здоров'я, а й в інших галузях. Так тільки за останній

 час     були     створені     при    виконкомах    та

 держадміністраціях  відділи  субсидій  та соціального

 захисту  молоді.  Відділи є, а субисидій та ефективно

 соціального захисту ще немає.

      Постійно   ростуть   штати  різних  контролюючих

 органів.   В  законопроекті  про  природні  монополії

 пропонуються   створення   національних  комісій  при

 кожній   природній  монополії,  що  значно  збільшить

 кількість чиновників.

      Незважаючи   на   зауваження  Комісії  з  питань

 охорони   здоров'я,   з  порушенням  Регламенту  було

 прийнято  Закон  про державне регулювання виробництва

 спирту  етилового,  яблочного  та коньячного. В якому

 передбачається   розширення  штатів  Держкомстандарту

 України. Це тільки окремі приклади.

      Враховуючи   важкий  економічний  стан  держави,

 треба  дуже  жорстко  підходити  до  цієї  проблеми і

 максимально  скоротити  управлінський  апарат. А за з

 економлені   кошти   направити   на  потреби  охорони

 здоров'я, освіти, науки і культури.

      Шановні  члени  Уряду, шановні народні депутати!

 Охорона  здоров'я одна з небагатьох галузей народного

 господарства   України,  яка  незважаючи  на  мізерне

 фінансування  ще  тримається і намагається з останніх

 сил   забезпечити  медичне  обслуговування  населення

 України.

      Практично виконується необхідний об'єм медичного

 забезпечення,   проводиться   100   операцій  зі  100

 необхідних.  Тому прошу вас, шановні депутати і члени

 Уряду,  врахувати пропозиції Комісії з питань охорони

 здоров'я   та   Міністерства   охорони  здоров'я  для

 забезпечення  виживання  системи  охорони  здоров'я і

 населення України в 1996 році.

      Дякую  за  увагу. Зекономлені 3 хвилини плюс дві

 Людлми  Степанівни,  передаю  голові підкомісії нашої

 комісії передаю Василю Васильовичу Костицькому.

 

      ГОЛОВА.    Я   хочу   нагадати   депутатам,   що

 Регламентом  передбачається  свого слова, свого права

 на виступ, а не передача часу. Будьте уважні, я прошу

 вас.

      Слово  надається  депутату  Косіву від Комісії з

 питань культури. За ним виступатиме Кожушко.

 

      КОСІВ

 

      Шановні  колеги  народні депутати! Шановні члени

 Уряду! Шановні працівники культури України!

      Дозвольте мені довести до вашого відома висновки

 Комісії  з  питань  культури  і духовності про проект

 Державного бюджету України на 1996 рік.

      Отже,   проект   проект  Державного  бюджету  на

 нинішній  рік  передбачає видатки на культуру, засоби

 масової  інформації,  видавничу     праву,  утримання

 держаних   архівів   у   загальному  розмірі  - 49, 5

 трильйона   карбованців.   з   цієї   загальної  суми

 асигнувань  28, 7  трильйона   карбованців становлять

 видатки   Державного   бюджету,   решта  -з  місцевих

 бюджетів.

      Структурний аналіз назнаних сум свідчить про те,

 що  реальні  потреби  культурної  сфери  можуть  бути

 профінансовані   наступного   року   приблизно   лише

 наполовину,  а  за  деякими статтями видатків, навіть

 менше.    Наприклад,    для   забезпечення   основної

 діяльності   культурних   і   освітніх   установ,  що

 знаходяться в підпорядкуванні Міністерства культури і

 мистецтв,  передбачено проектом Державного бюджету 8,

 9  трильйона  карбованців,  що  складає  55 відсотків

 реальних  потреб. В тому числі на кіновиробництво -27

 відсотків  від  потреб,  розрахованим  міністерством.

 Навчальні   заклади   потребують   для   повноцінного

 функціонування 4, 9 трильйона карбованців, тоді як за

 проектом  Держаного  бюджету  передбачається виділити

 лише  близько  2 трильйонів, що становить 41 відсоток

 від потреб.

      Подібна   ситуація   складається  їх  фінансовим

 забезпеченням   функціонування   державної   архівної

 системи. В проекті бюджету передбачено на  діяльність

 архівних    установ підпорядкованих голов архіву -150

 мільярдів,   що   становить   трохи  більше  половини

 реальних фінансових потреб.

      Все   це,  а  також  аналіз  показників  проекту

 бюджету на виплату заробітної плати в галузі культури

 свідчать  про  те,  що  фактично  ним  передбачається

 скоротити  на  половину  кількість культурно-освітніх

 закладів,  а  зараобітну  плиту  працівників культури

 знизити.

      Зокрема, розрахунки щодо заробітної плати тільки

 однієї   галузі  працівників  архівних  установ  пока

 показують,  що  середня  реальня заробітна плата буде

 становити  блізько  6 мільйонів крб. і то вона, як ви

 знаєте виплачується абсолютно не регулярно.

      Окрім   цього   незразумілою   є   ситуація   із

 заборгованостю  установ  в сфері культури за поточний

 рік.

       Проект  бюджету не дає відповіді на питання про

 те,  яким способом цю заборгованість, а вона досить і

 досить  значна,  буде погашена. Якщо це буде робитися

 за  рахунок  асегнувань  по виконанню бюджету на 1995

 рік,  то це буде уже із бюджету 1996, то якщо з 1996,

 то  реальні витрати на культутру у цьому році знову ж

 такі на відповідну суму будуть знижені.

      Імовірно,    щщо   воно   так   і   буде,   отже

 недостатність  фінансування  сфери  культури  буде ще

 більш  разучую,  оскільки  будуть  компенсуватися  на

 новорічні  недоплати.  Також недостатнім чином проект

 бюджету  висвітлює  проблеми  розвитку  національного

 книгодрукування.   Питання  цієї  тематики  розмит  в

 проекті бюджету, а кошти що передбачаються в ньому на

 видання  всіх  видів друкованої продукції розпорошені

 між  різними  відомствами.  Таким  чином що неможливо

 з'ясувати   на   скільки  будуть  задоволені  потреби

 розвитку    книговидання,   яка   загалом   переживая

 надзвичайно   тяжку  кризу.  В  Україні  відбувається

 бесприкладна  русіфікація  у  цій галузі, бо лише три

 відсотки   книг  українською,  видається  українською

 мовою. І це у державі, яка визнала свою незалежність.

 3% видань.

      Отже,  ми  вимагаємо,  щоб  з  1 січня 1996 року

 звільнити  від  сплати податку на прибуток або дохід,

 одержаний  видавництвами,  видавничими організаціями,

 поліграфічними  та  книготорговельними підприємствами

 від    випуску,    виготовлення   та   розповсюдження

 літератури державною мовою та малотиражних до 5 тисяч

 примірників  видань  мовами національних меншин, якщо

 ця  література  становить  не  менше  70%  загального

 обсягу їхнього виробництва. Звільнити від сплати всіх

 видів  податків,  відрахувань  навчальні підручники і

 посібники для загальноосвітніх шкіл, вищих і середніх

 учбових   закладів  та  літературно-художні  книжкові

 першовидання вітчизняних авторів. І від мита податків

 та  зборів  при  експорті-імпорті  друкованих  видань

 періодичних  і  неперіодичних,  випущених українською

 мовою. Лише за таких обставин ця галузь зможе вижити.

      Комісія   вважає,   що   в  статті  фінансування

 соціально-культурних  закладів і заходів повинно бути

 передбачено  окремим рядком витрати на книговидання і

 пресу.  Складовими  витрат  цього  розділу мають бути

 кошти,   що   виділяються   на   державну   підтримку

 періодичних видань і реалізацію заходів, передбачених

 державною     програмою     розвитку    національного

 книговидання і преси на період до 2000 року.

      Мають       бути       підтримані      виконання

 загальнодержавних  тематичних  програм і фінансування

 національної книжкової палати України.

      Проект  Бюджету  також не передбачає розрахунків

 щодо   приватизації   об'єктів   соціально-культурної

 сфери,  хоча проектом Державної програми економічного

 та   соціального   розвитку   України   на  1996  рік

 проведення  такої  приватизації заплановано. А процес

 зміни  форм власності буде вимагати певних захисних і

 стабілізаційних кроків та відповідного фінансування.

 Проект   бюджету   передбачає  фінансування  передачі

 об'єктів      соціально-культурної      сфери      із

 загальнодержавної  до комунальної власності у розмірі

 25 трильйонів карбованців, що складає в середньому по

 100 мільярдів на область, тобто лише 30 відсотків від

 потреби  на  утримання, скажімо, дитячих садків. Крім

 цього,  комісія  не  може  погодитись  із  статтєю 24

 проекту   Закону"   Про   державний   бюджет",   якою

 передбачається  встановити,  що  прерахунки посадових

 окладів  і  розмірів  заробітної  плати педагогічним,

 медичним,     науково-технічним     працівникам    та

 працівникам    культури    передбачені    відповідним

 законодавством,  здійснюються  одночасно з уточненням

 державного    бюджету.   Це   недопустимо,   оскільки

 уточнення  державного  бюджету здійснюється в кращому

 випадку  один  раз  на  рік, перерахунки ж заробітної

 плати   зазначеним   категоріям  працівників  повинні

 проводитись регулярно, як того вимагає законодавство.

      Ми  уже  кілька  років підряд, ще в попередньому

 складі Верховної Ради говорили про нові тарифи оплати

 праці  працівникам бюджетної сфери, і ми пропонували,

 щоб нижча планка заробітної плати не відрізнялася від

 верхньої планки заробітної плата більше як у 5 разів,

 тільки  при  тому  випадку  можлива  буде забезпечена

 соціальна справедливість.

      Отже,   зважаючи  на  вищевикладене,  Комісія  з

 питань  культури  і  духовності  не  може  підтримати

 проект   Державного  бюджету  на  1996  рік,  а  може

 схвалити   його   лише  в  тому  випадку,  коли  його

 відповідним  чином буде скореговано. Тобто тоді, коли

 видатки на культуру будуть збільшені на 50% порівняно

 із запропонованими видатками в проекті бюджеті.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА.  Слово має депутат Кожушко від Комісії з

 питань  паливно-енергетичного комплексу і транспорту.

 За ним виступатиме Мухін.

 

      КОЖУШКО  О.  М.,  145  виборчий округ, Комісія з

 питань паливно-енергетичного комплексу та транспорту.

      Уважаемые коллеги!

      Наша     Комиссия    по    вопросам    топливно-

 энергетического  комплекса, транспорта и связи вместе

 с   руководителями   и   ответственными   работниками

 соответствующих  центральных  органов  исполнительной

 власти   трижды   рассматривала  внесенный  Кабинетом

 Министров    Украины   проект   Закона   Украины   "О

 Государственном   бюджете  на  1996  год".  И  сейчас

 продолжает  совместную работу с Комиссией по вопросам

 бюджета   с  целью  выработки  решений  по  отдельным

 замечаниям, предложений по указанному проекту.

      В   одном   выступлении  от  комиссии  обо  всех

 предложениях  не скажешь, поэтому еще будут несколько

 выступлений   членов   нашей  комиссии.  Это  вызвано

 остротой  проблем,  которые мы должны решить с вами в

 областях   финансирования,  прежде  всего,  отдельных

 отраслей    топливно-энергетического    комплекса   и

 транспорта.

      Хочу    отметить    главное.    Без    признания

 приоритетности  угольной  промышленности  и  железно-

 дорожного транспорта экономику поднять невозможно!  Я

 хотел   бы  привлечь  ваше  внимание  к  потребностям

 финансового  обеспечения железно-дорожного транспорта

 и   наши  предложения  по  дополнительным  источникам

 доходной части бюджета, а также сокращения расходов.

      Я    вас    не    удивлю,    если   скажу,   что

 железнодорожному  транспорту предусмотрено в проекте,

 исходя     из     общего     обкема    центральных...

 централизованных  капитальных вложений 150 триллионов

 карбованцев,  только  1,  1 триллиона карбованцев при

 потребности 40 триллионов.

      Такое  положение  скажут  во всех без исключения

 сферах  нашей  жизни  и  будут  правы,  если не будут

 учитывать      состояние      и     прелназназначение

 железнодорожного транспорта.

      Сразу  скажу,  что  одна  из  самых  фундоемких?

 отраслей  материального  производства  какой является

 железнодорожный транспорт, не может получать меньше 1

 процента  общего  обкема  централизованых капитальных

 вложений,  в  ппротивном  случае  мы  получим инфаркт

 экономики.

      В всязи с отсутствием государственной подддержко

 железнодорожного  транспорта  с 1991 года практически

 прекращено   приобретение   подвижного  состава.  Как

 следствие   этого,   техническое  состояние  основных

 средств    железнодорожного    транспорта,   особенно

 подвижного состава путевого хозяйства, критическое.

      Более  40  процентов  вагонов  электро-дизельных

 поездов  подлежат списанию. 1324 пассажирских вагонов

 полностью  выроботали  свой  ресурс и несоответствуют

 требованиям  безопасности  движения.

      Сейчас   простаивает   более  58000  неисправных

 грузовых  вагонов,  1500  локомотивов  и  2000 единиц

 пассажирского подвижного состава.

      Почти каждый пятый километр пути эксплуатируется

 с  просроченым сроком капитального ремонта, требуется

 чрезвычайная  и  срочная  замена  более  11 миллионов

 шпал.

      К  сожалению,  приходится  констатировать, что в

 1995  году  колчество.........  и  аварий увеличилось

 вдвое.

      Дальнейшая    эксплуатация   такого   подвижного

 состава  железнодорожного транспорта для пассажирских

 перевозок   не   отвечает   требованиям  безопасности

 движения   с   возможными  негативными  последствиями

 выведения  его  из  експлуатации приведт к сокращению

 пассажирских  переревозок железнодорожного транспорта

 уже в этом году.

      При   сохранении  такой  ситуации  в  дальнейшем

 пассажирские перевозки через два-три года могут быть,

 практически,  прекращены.

      Разве    может    быть    такая    ситуация   на

 железнодорожном    транспорте    быть   незамеченной?

 Безусловно,  нет. Кабинет Министров Украины принимает

 за  последнее  время четыре постановления: 480 в 1993

 году, 364 -в 1994 году, 703 -в 1994 году, и, наконец,

 22. 09. 95  года 752  постановление.

      Общее  для  этих  постановлений  то,  что они, к

 превеликому  сожалению,  не  выполняются.  Исходя и з

 того,   что  средства  у  предприятий  транспорта  на

 подвижной  состав отсутствует, в связи с убыточностью

 пассажирских  перевозок и мизерными аммортизационными

 отчислениями,   Комиссия   предлагает   предусмотреть

 в   Государственном   бюджете  Украины  на  1996  год

 отдельной   строкой,  повторяю,  такие  средства  для

 железнодорожного транспорта 40 триллионов карбованцев

 и  выделить  бюджетный  кредит  1,  24.  То  есть, мы

 поддерживаем  решение  Правительства от 22. 09. 95 г.

 за  ь752.

      Проектом,   к   сожалению,  Законом  Украины  "О

 Государственном бюджете Украины на 1996 год", который

 через  два  месяца был представлен, эти средства пока

 что не предусмотрены. Под угрозой находится программа

 освоения    производства    подвижного   состава   на

 предприятиях Украины и обкем пассажирских перевозок в

 этом   году  и  в последующие  годы.

      Поэтому   прошу,  уважаемые  народные  депутаты,

 поддержать эти    предложения.

      Что  касается  относительно  увеличения доходной

 или   сокращения   расходной  части  Государственного

 бюджета,  я хотел бы навести такие примеры, где можно

 получить соответствующие доходы.

      В  следствии  отсутствия  элементарной  политики

 тарифов    на    всех    видах    транспорта   и   на

 железнодорожном,    и    на    авиационном,    и   на

 автономобильном,  и  на  морском,  а также отсутствие

 координации  всех  видов  транспорта, страна потеряла

 транзитные    перевозки,    наши   грузы   вывозяться

 иностранными  судами,  что  значительно  дороже. И по

 нашим  подсчетам 10 процентов от общих доходов страна

 потеряла   только   за   неудовлетворительную  работу

 Министерства транспорта.

      Следует  на  мой  взгляд, рассмотреть пополнение

 бюджета за счет получения доходов, за "Транзитгаза" и

 нефти,  а  в этом надо навести элементраный порядок и

 повысить  роль  и ответственность Комитета по нефти и

 газу.

      Если смотреть с точки зрения законодательной, мы

 с    вами    приняли    очень    хороший   Закон   по

 энергосбережению.  Выезд  на места в Днепропетровскую

 область  и в другие, показал что этот закон нужен. Но

 в  следствии  того,  что  до сего времени не работают

 структуры  те,  которые должны работать, хотя они уже

 есть,  зарплату  получают,  а  этим  проектом, тоесть

 законом   предусмотрено   10  триллионов  карбованцев

 экономии.

      Я  прошу  отдельной  строкой записать: "Повысить

 спрос  тех  людей,  которые  отвечают за этот участок

 работы".  Я  хотел  бы  сказать, что в доходной части

 бюджета   должны   быть   отражены   поступления   от

 реализации  государственного имущества в процессе его

 приватизации. Такое отражение особенно поступление от

 реализации  имущества  средне-крупных государственных

 предприятий, дает не только увеличение доходной части

 бюджета,    но    является    формой    контроля   за

 приватизацией,  которая к сожалению, у нас проводится

 с грубыми нарушениями.

      В  доходной  части  проекта  бюджета на.........

 борг   составляет   30,   5  триллионов  карбованцев.

      Учитывая  последнее  решение Верховного Совета в

 этой  области,  представляется целесообразным принять

 отдельной строкой доходы от государственных монополий

 на  производство  и  реализацию вина, спирта, ликеро-

 водочных  изделий. Естественно, поступления акцизного

 сбора должны быть учтены.

      Изветная  экономия  бюджетных средств может дать

 прекращение  финансирования редакций отдельных газет.

 В проекте Государственного бюджта Украины на 1996 год

 финансирование   учреждений   физической  культуры  и

 молодежных  мероприятий  предлагается  таким образом,

 что..............  Министерства  по  делам молодежи и

 спорта    стоят    отдельные   спортивные   клубы   и

 товарищества.  Думается,  должно  быть финансирование

 отдельной  строкой  клубов,  а только Министерство по

 делам  молоджежи  и спорта, поскольку оно отвечает за

 проведение  государственной  политики  в  этой  сфере

 и.............  финансирования  отвечает, возможно, с

 сегодняшнего дня.

      Следует  назвать  забытый  такой резерв экономии

 бюджетных  средств,  как  сокращение административно-

 управленческих    расходов,    особенно   на   основе

 устранении  паралелизма в работе различных органов. Я

 назову   только:   Министерство  по  делам  прессы  и

 информации,   Найиональное   агентство   по  вопросам

 информации,   Государственная   служба   по  вопросам

 технической    защиты   информации,   Государственный

 комитет   по  вопросам  телевидения  и  радиовещания,

 Национальный   совет   по   вопросам   телевидения  и

 радиовещания.  Разве  Кабинет  Министров  Украины  не

 видит в даном случае возможности сэкономить бюджетные

 средства,  которые  направляются  на  содержание этих

 органов. И ряд других сокращений.

      Безусловно,  я  хочу  сказать,  что  если  мы не

 сумеем  найти в доходной и расходной части увеличения

 бюджета,   то   ничего  не  остается  как  увеличение

 дефицита бюджета.

      Спасибо.

 

      ГОЛОВА.  Дякую. Першим після перерви виступатиме

 Володимир  Васильович  Мухін, голова Комісії з питань

 оборони.  Прошу не запізнюватись,  після   перерви  о

 12.30 сесія продовжить роботу.

                П І С Л Я  П Е Р Е Р В И

 

      ГОЛОВА.  Активніше.

      Будь  ласка, слово для вистутпу надається голові

 Комісії з питань оборони депутату Мухіну.

       За ним виступатиме Анісімов

 

      МУХІН.

 

      Комісія  Верховної Ради України з питань оборони

 і  держбезпеки  7  грудня,  на  своєму  засіданні, за

 участю  представників  відповідальних  міністерств  і

 відомств   розглянула   поданий  Президентом  України

 проект  державного  бюджету  України  на 1996 рік, та

 проект закону України про державний бюджет.

      Щодо  виділення асигновання до потреб оборони ми

 роздивилися  питання  про  оборону, держбезпеку,  про

 питання   конверсії   підприємств   і  таке  прийняли

 рішення.

      Стосовно  Міністерства оборони України, виходячи

 з  складних  завдань,  які  вирішуються міністерством

 оборони,  нинішньою  чисельністю  особистого складу,

 стану збройних та військкової техніки, норму грошової

 матеріальної  та  технічної  забезпечення, заходів по

 скороченню  збройних сил і з врахуванням невирішенних

 проблем  у  1995  році,  комісія  пропонує  збільшити

 обсяги  фінансування  міністерства  оборони України і

 встановити суму в розмірі 270 трильйонів карбованців,

 при  цьому  Комісія з питань оборони виходила з того,

 що  це  дасть  змогу  забезпечити  обсяги  витрат  на

 грошове  забезпечення особистих вкладів, продовльство

 та  речове  майно,  медицинське  обслуговування та на

 ліки,   комунальні   обсяги   і   на   придбання  для

 Міністерства оборони, обронної техніки.

      Я  скажу, що з урахуванням тої інфляції, яка йде

 в  нашій країні, це буде фінансування таке, як було в

 1995  році.  Але  вже  тут  депутат Смірно виступав і

 знають  многіє  депутати  Верховної  Ради,  що обсяги

 фінансування  Міністерства  оборони  в  державах, які

 граничать з нашою країною, збільшились дуже сильно, і

 це   в   5-6  раз  більше,  ніж  у  нас  на  України.

 Подивіться,  як  Турція  асигнує  гроші на оброну, як

 інші  держави.  І  з цього ми бачимо, що ми зовсім не

 приділяєм  ніякого  значення  до  нашого Міністерства

 оборони,   до   нашої   оборони.   Якщо  такі  обсяги

 фінансування будуть в 1996 році, то можна сказати про

 те,    що    ми   будемо,   собственно,   розвалювати

 Міністерство оборони.

      Я  ще  повинен  сказати про те, що до цього часу

 наше Міністерство оборони жило, собственно говоря, за

 рахунок  того,  що  залишилося від Радянського Союзу.

 Була  така  техніка, була на складах обмундірованіє і

 т. п. Зараз всього цього нема. Я ще підкреслюю: цього

 вже   немає.  Якщо  ми  не  дамо  гроші  Міністерству

 оборони,  то  будемо,  так  сказати,  що Міністерство

 оборони зовсім у нас не буде працювати, не буде у нас

 Збройних  Сил.  Тобто, якщо не буде Збройних Сил, про

 яку  державу  тут  кажуть  наші, так сказать, шановні

 народні депутати?

      Проект  Державного  бюджету  України на 1996 рік

 стосовно   фінансування   Служби  Безпеки  передбачає

 виділення  16,  3  трильйона  карбованців.  Вважаючи,

 виключно важливе значення цього питання, структури, а

 також   нагальну   необхідність   забезпечення  вищих

 органів  державної  влади  стратегічною  інформацією,

 щодо потреб значно, треба значне количество коштів на

 підтримку цей підрозділів і не тільки карбованців, це

 треба    щоб    була   і   валюта,   треба   закупати

 соответствующее  обладнення, яке треба щоб працювало,

 і  ми,  врахуючи  це,  комісія  з  питань  оборони  і

 держбезпеки  пропонує,  щоб  бюджет на підтримку, так

 сказать,  служби  безпеки  бил установлен в сум е 26,

 23,   6   трильйонів  карбованців.  Значить,  ми  так

 врахуємо,  що  треба  і підтримати Головне управління

 урядового  зв'язку,  і  ми пропонуємо, щоб управління

 урядового  зв'язку  мало  17 і одну десяту трильйонів

 карбованців. Чому це потрібно?

      Тут  вчора  задавали  питання:  як работає наше,

 там,  контррозвідка  і  розвідка? Я вам скажу так, що

 для  того,  щоб працювали ці області, треба щоб у них

 були  кошти.  Значить,  и  в  Соединенных Штатах, и в

 России,  и  в  других странах на підтримку розвідки і

 контррозвідки виділяють великі кошти, і ви знаєте про

 це.  І щоб в нашій державі була інформація про те, що

 робиться  і  в  нашій  державі,  і за пределами нашої

 держави,   щоб  можна  було  вищим  посадовим  особам

 приймати  рішення,  то  треба,  щоб було фінансування

 Служби безпеки.

      Я  ще  скажу  про  те,  що ту інформацію, котору

 отримує служба безпеки, і ту інформацію, яку дає вона

 на  кордон,  позволяет, так сказать, получать великое

 количество   коштів  в  валюті,  і,  вот,  ми  будемо

 обсуждати  питання  про  те,  як  же зробити так, щоб

 обсяги валюти з України, які уходять, були менші. Так

 потрібно  для того, щоби працювали ці заклади, треба,

 щоб  ми  туди  вкладали  гроші. Не будемо ми вкладати

 туди гроші -не буде нічого вирішуватися.

      Я    підкреслюю:    тут    треба    оборудованіє

 соотвєтствующеє.  Не буде цього оборудованія -не буде

 працювати  ця  галузь.  Значить, і тут я теж кажу, що

 треба  нам  підвищити асигнування на підтримку Служби

 безпеки.

      Особливо  я  хочу  сказати  про наші Прикордонні

 війська.  Значить,  ви  знаєте про те, що прикордонні

 війська,  значить,  це... Коли ми кажемо про державу,

 ми  кажемо  про кордон. І коли не буде у Прикордонних

 військах  відповідних  грошей, то не можна казати про

 державу... І ми пропонуємо, щоби в проекті бюджету на

 1996  рік  ПРикордонним  військам  була  вказана, так

 сказать, казан цифра у 20 трильйонів карбованців.

      Я  ще  скажу про військово-промисловий комплекс.

 Діло в тім, що найбільш такі вагомі розробки, які є у

 нашої  держави,  це розробки у військово-промисловому

 комплексі.   І   коли   ми  на  вісйьково-промисловий

 комплекс  плануємо  тільки 15 трильйонів карбованців,

 то  це  значить,  що  ми зарання кажемо про те, що ми

 будемо  розвалювать  воєнно-промисловий  комплкс.  Ми

 пропонуєм,  щоб  на  воєнно-промисловий комплекс були

 значно  збільшені  асигнування.  Ми  пропонуємо,  щоб

 окремою  стеттею  було  записано  закази  на розробку

 оборонних  замовлень,  тобто на розробку нової зброї.

 Ми  пропонуємо,  щоб  була  окрема  стаття, де було б

 написано,   що   15  трильйонів  карбованців  йде  на

 розробку  нового озброєння, нового оборудованія. І це

 потрібно  зробити.  Я  вам  скажу  так, що борг нашої

 держави  перед  розробниками за минулий рік становить

 порядка трьох трильйонів карбованців, а планується на

 1996  рік  на  розробку  цих  озброєнь нових тільки 3

 трильйоніи карбованців. Так як вони розрахуються?! Це

 зовсім не зрозуміло...

      І  ще я скажу про нашу космічну державу Україну.

      На   підтримку   космічної  держави  України  ми

 плануємо  тіільки  6  трильйонів карбованців. Це така

 смішна сума, що... сказать, просто об етом сказать...

 разговарівать нє стоіт. Поетому наша комісія пропонує

 підтримату  нашу  космічну  галузь  і....  сказать...

 хотяб   там  12  трильйонів  карбованців  видлить  на

 підтримкукосмічної галузі.

      І  вцілому  я скажу, что етот бюджет, которий ми

 ще маємо зараз, просто  на  розвал держави направлєн.

      Єслі  ми  нє учтьом ці замєчанія.... сказать,...

 по  поводу  нашої  оборону, по поводу служби безпеки,

 прикордоних  питаннях,  то  можна  сказати так, що ці

 галузі  будуть руйнуватися і постєпєнно у нас не буде

 вже  ні  прикордоних  військ,  ні  Служби безпеки, ні

 оборони.  І про що ми потім  будемо казати.

      В  цілому  наша  комісія  прийняла таке рішення:

 єслі  бедуть  підтримані наші пропозиції, то ми тогда

 будєм  підтримувати  і  бюджет.  Але,  коли не будуть

 підтримані наші пропозиції, ми бюджет підтримувати не

 будемо.

      І я ще казав, хочу попросіть щоб шановний Голова

 дав  нашим  дєпутатам  от  нашей  комісії так от.....

 Поровського  і  Кризькому. Поровський там ще декілька

 буквально слов скаже.

      (Шум в залі)

 

      ГОЛОВА.  Відповідно  до  Регламенту,  я прошу...

 Відповідно  до Регламенту тільки Головуючий дає слово

 для  виступу, тому, будь ласка, сідайте на місце: по-

 перше.

      По-друге.  Я  хочу  звернути вашу увагу, шановні

 депутути на те, що ми розглядаємо сьогодні питання за

 процедурою  обговорення  бюджету.  Подання відбулося,

 іде  обговорення.  Після  цього обговорення Комісія з

 питань   бюджету,   узагальнюючи  пропозиції  комісії

 фракцій і окремих депутатів, тобто, узагальнюючи нашу

 дискусію,   робить  доповідь  на  сесії  і  ми  потім

 розглядаємо цю доповідь, або приймаємо за основу чи в

 першому  читанні  проект, якщо в нас немає заперечень

 щодо висновків комісії, яка врахує всі ці зауваження,

 бо тут є взаємовиключаючі пропозиції, як сьогодні вже

 це звучало в декількох виступах.

      А якщо будуть якісь спірні моменти, котрі можна

 буде  вирішувати  і  потреба  буде  вирішувати шляхом

 голосування  в сесійному залі, тоді будемо голосувати

 в сесійному  залі.

      Аж   після   того  ми  приймаємо  рішення.  Тому

 сьогодні  пропозицію  щодо  прийняття або неприйняття

 або  що, ви зараз в основному працюєте над змістовною

 частиною   бюджету,   пропонуючи  зміни,  доповнення,

 зміни, скажімо, в одних статтях та в інших так, як це

 визначено  Регламентом. Тобто, пропонуючи, наприклад,

 збільшення    видатків    по   військовому   бюджету,

 передбачити скорочення їх в іншій частині або джерела

 наповнення   цієї  витратної  частини.

      Я  хотів  би,  щоби  в  саме такому контексті ми

 розглядали  сьогоднішнє  питання.

      Слово  для виступу від Комісії з базових галузей

 надається Анісімову. Будь   ласка.

       Там  40  секунд.

 

        АНІСІМОВ.

        Уважаемые  народные  депутаты, уважаемые члены

 Правительства,  уважаемый  Александр  Александрович!

 То,  что  на  сегодняшний  день  произошло  изменение

 подхода к рассмотрению бюджета нашего государства, мы

 сегодня    рассматриваем    его   после   того,   как

 рассматриваем  информацию  о  социально-экономическом

 развитии   нашего  государства,  можно  отметить  как

 положительный    результат.    Принцип   формирования

 Госбюджета  без определения приотритетного развития в

 экономике,   промышленного   сектора   в   частности,

 основного  поставщика  и  пополнения бюджета оказался

 пагубным  и немсоствятельным.

      О кризисном состоянии экономики сказано много, и

 еще очень много будет сказано в этом зале.   Ситуация

 сложилась   трудная.   Но  как  бы  ни  было  трудно,

 ситуацией  нужно управлять и находить определенные, и

 делать пределенные  шаги.

      Хотелось   бы,  чтобы  рыночный  синдром  прошел

 быстрее  команды  Президента и команды исполнительной

 власти.   И   ваша   команда,   Евгений   Кириллович,

 востановила   управляемость   народным  хозяйством  и

 экономики в целом.

      Дисциплина -это тоже фактор экономический. Самый

 большой  удар  по огромному экономическому потенциалу

 Украины нанесен либерализации цен на энергоносители и

 Декларацией  цен  на конечную продукцию. Об этом тоже

 много  говорили,  и  на сегодняшний день не учитывать

 этого  формируя бюджет нельзя.

      Удовлетворят  сегодня статьи бюджета по расходам

 и  в  целом  бюджет  хотя  бы  отдельных субкектов на

 территории  Украины,  можна  сказать,  конечно нет. И

 сегодня  не надо до конца лукавить, а сказать чесно и

 открыто  здесь вместе с правительством, Президентом и

 нами   законодателями.   Ведь   все   и   большинство

 законодательных  актов  по  расходной  части бюджета,

 принимались   на   уровент   1985-1996   год  который

 наступает.  А  доходная  часть  бюджета  к  1990 году

 сократилася  в  2,  3  раза.  Поэтому надо откровенно

 говорить, что это следствие, особенно касается членов

 правительства  и нас, народных депутатов. А причина -

 приостановка   движения  экономики  и  потенциала,  и

 отраслей  базовых,  которые  я  представляю  на  этой

 трибуне.

      Поэтому  давайте  бороться  в  этом  отношении с

 причиной.  Если  это  неуясним, то будем отрезать то,

 что   на   сегодняшний  день  уже  невозможно  дальше

 уменьшать.

      Все   больше   и   больше  взгляды  обращены  на

 расходную   часть,   меньше  на  источник  пополнение

 бюджета.  А  источником  пополнения  бюджета,  как  я

 говорил  еще останавливаясь на этом, в основном может

 быть    только   производство,   наращивания   обкема

 производства,  рынки  збыта, и конкурентноспособность

 продукции  даст  дополнительный приток ассигнований в

 бюджет.

      Но  за  конкурентноспособностью  стоят  и  цены.

 Здесь  сидит  Виктор  Михайлович  и  Вице-премьер  по

 экономике.  Поэтому  если  на сегодняшний день закрыв

 глаза  и  не  делать  действительно просмотр как цены

 растут до предела и до конечной продукции, мы получим

 тот  результат,  что  получаем  на  сегодняшний день.

 Либерализация  -либерализацией,  но  давайте все-таки

 этим  процесом  управлять.  И  коль  уже  государство

 становиться  на  этот  путь  управления на переходном

 этапе,   не   уходить   от   этого   и,   пожалуйста,

 корректируйте.

      Кризис неплатежей -основной на сегодняшний бич в

 экономике  государства,  он  остановил  производство,

 механизм  пополнения  оборотных  средств, связанный с

 инфляцией, не контролируем ростом цен, Правительством

 не  определен и не предлагается. Это один из основных

 источников ничтожения нашей промышленности.

      Я очень рад на секгодняшний день констатировать,

 что  все-таки  на  Правительстве расматривали один из

 путей  пополнения  обортных  средст.  Не решив этого,

 кризис платежей нас задавит.

      Что   ж  надо  сделать  в  даном  случае?  Я  на

 сегодняшний день не вижу подпрограмму именно Кабинета

 Министров,  мы  не  запустили  промышленно-финансовые

 группы,  где  много  сломано было здесь копий и много

 сказано  в  этом  Верховном  Совете. Решение принято,

 закон  есть,  но на сегодняшний день еще не услышал о

 работе  ни  одной  промышленно-финансовой группы, как

 механизма  для запуска хотя бы части, в даном случае,

 промышленности.

      Приватизация,   где   стоит  строчкой  получение

 ассигнований   от   продажи  основных  фондов,  а  не

 говорится  об  его  эффективности  -это  тоже,  будем

 говорить,  один  из  просчетов  на  сегодняшний  день

 бюджета, который нам предоставляется.

      И,   Виктор  Михайлович,  вот  вы  присутствуете

 здесь,    вы    помните,   когда   мы   рассматривали

 приватизацию   на   одном   из   крупных  предприятий

 машиностроительного    комплекса   "Моторсич".   Ведь

 большая  приватизация  не  идет сегодня и не пойдет в

 Украине.  А  мы один к одному переносим закон с малой

 приватизации    на    большую   и   хотим   запустить

 производство.

      Давайте   ж  правда  посмотрим  и  скажем:  коль

 сельгодня  государство берет в свои обкятия все ближе

 и  ближе  экономический потенциал нашего государства,

 не  надо,  может быть, рваться, будем говорить, в эту

 пучину  приватизации и смены формы собственности, как

 таковой.

      Понятно:  нет ассигнований, нет, будем говорить,

 на  инвестиции,  на  обновление  оборудования,  но, я

 думаю, так идти слепо, закрыв глаза, и посчитать, что

 даст  нам  основные  фонды,  перерасчитав их, я думаю

 эффекта  и  результата  мы  не  получим. Поэтому надо

 посмотреть и на это на сегодняшний день.

      Я    хотел    бы    остановиться    на    горно-

 металлургическом комплексе, хотя здесь не техническое

 совещание. Но я обращаюсь к первым лицам государства:

 если  будут  расчеты  и бизнес-план предоставлены и в

 Министерство  экономики, и на уровне Президента, и на

 уровне  правительства,  поддержите,  поддержите  этот

 комплекс,     который     на     сегодняшний     день

 горнометаллургический   комплекс   и  химический,  вы

 знаете  лучше  меня дает до 60 процентов ассигнований

 валюты в государство.

      Да  сложилось  так  в нашем государстве Украина,

 что     именно    горно-металлургический комплекс  и

 химическая     промышленность    перенасытили    наше

 производство,   но   коль   сложилось   так,  давайте

 использовать  его  как  Арабские  Эмираты используют,

 продавая  нефть. Хотя тут есть другая сторона, иногда

 не  хватает  ассигнований  и для того, чтоб запустить

 производство.

      Ну    как    понять    тогда   сегодня   подходы

 правительства,   которые  организорвать  должны  были

 производство,  что  некоторые металлургические заводы

 готовы  и проплатили и должны за проплату, к примеру

 газа,  но  практически  остановили Донецкий регион, в

 январе  месяце,  чья  это задача для того чтоб прошел

 этот газ, уже  проплаченный.

       Я  думаю,  тут  надо  взять  ответственность на

 себя,   именно  исполнительной  власти  и  не  искать

 соринку где-то в чужом глазу.

      Меня   всегда   волновал   вопрос  и  я  на  нем

 остановлюся,  это  увидеть  субкекта  в  тех реформах,

 которые происходят в нашем государстве.

      А  это прежде всего человек труда. Об этом мы на

 сегодняшний   день  забываем  и  забывает  в  первую

 очередь      исполнительная      власть,      которая

 продекларировала  в заявлениях Президента и конкретно

 были  сказаны следующие слова, повторяю, я думаю, что

 это  должно  быть  настольной  для  вас  книгой, и вы

 иногда к ним должны возвращаться.

      "Политика  роста цен и параллельного сдерживания

 фонда  оплаты -это, за своей сутью, нонсенс, и дважды

 нонсенс,   когда   наступил   кризис   относительного

 перепроизводства".

      Поэтому,  давайте  посмотрим и на эту сторону. Я

 возвращаюсь  к  тому, что на сегодняшний день шахта -

 есть   шахта,   и   горно-металлургический  комплекс,

 особенно,  рудари  заслуживают  такого  же уважения и

 внимания.  Он  спускается  в  шахту  -за  свою работу

 должен  получать  тоже  относительно такие же деньги,

 как   получают   и  другие  люди,  связанные  с  этой

 профессией.

      На    сегодняшний    день    725   Постановление

 задействовано  и  переносится в статьи Бюджета в 1996

 год.  Я  предлагаю  и  Комиссии  товарища  Азарова, и

 присутствующему  здесь  министру  экономики,  и вице-

 премьеру  исключить  эту статью, доходную часть -1, 5

 триллиона.  Она  нарушает законодательство. Мы должны

 быть с вами первыми показателями примера в исполнении

 законодательского   поля.  Если  ссылка  была  раньше

 Кабинета   Министров,  что  725  Постановление  вышло

 благодаря  тому,  что в одной из норм бывшего Бюджета

 находилось   право   регулировать   фонд  потребления

 Правительству,  хотя  с грубыми нарушениями, появился

 дополнительный налог на прибыль -30% -это прерогатива

 Верховного  Совета,  мы  не  принимали.  Работает  на

 сегодняшний  день 15 статья, ее никто не отменял. Это

 поле  нарушено.  То  1996  год и бюджетная резолюция,

 которую  мы  принимали  здесь, не дает сегодня такого

 Правительству.

      Поэтому,  пожалуйста,  уберите  эту  норму,  725

 Постановление  пересмотрите,  и,  будем  говорить, на

 сегодняшний  день  оно не должно срабатывать. Ведь на

 сегодняшний  день,  будем говорить так, замораживание

 заработной  платы,  замораживаем  ее  по  всему полю,

 будем  говорить,  экономическому. 51% только от фонда

 оплаты   итдет   ассигнования,  отчисления  в  Бюджет

 государства. Тут и чернобыльские, тут и пенсионные, и

 соцстрах, и т.д., и т.п. Я перечислять не буду.

      И заканчивая свое выступление, хочу остановиться

 немножко  на  регионе.  Запорожская  область является

 областью,   которая  датирует  другие  областя  через

 Бюджет.     Перераспределение,     которое    сегодня

 предлагается  в Бюджете, я не буду поддерживать, ведь

 78%  происходит  перераспределение через центр. А где

 же региональная политика, о которой шла много речь на

 сегодняшний   день   от   предыдущего  Президента  и,

 заканчивая  сегодняшним?  Поэтому я предлагаю, и внес

 предложение,  5,  6  триллионов, которые изымаются из

 Запорожской   области,   если  не  будет  рассмотрено

 перераспределение, изкять.

      Я       представляю      регион,      насыщенный

 металлургическим   комплексом,  химическим,  атомными

 электростанциями,  не  говоря  уже,  будем, о гидро-и

 тепловых, поэтому, я думаю, те, кто отдает хоть чуть-

 чут,  должен  жить  лучше, тем кому отдается. Поэтому

 такой  подход однобокий я на сегодняшний день не буду

 воспринимать.   Я   думаю,   что  комиссия  учла  все

 замечания,   которые   здесь   выскажут,   и   говорю

 конкретно,    и    предлагаю   комиссии   Азарова   и

 представителям      Правительства:     если     перед

 рассмотрением   бюджета  в  первом  чтении  не  будет

 предложено        народным       депутатам       межа

 малозабезпеченности,   а   с   учетом  инфляции  -300

 процентов   по   1995   году,   -она  сегодня  должна

 составлять   порядка   7  миллионов,  я  буду  первый

 подниматься    на   трибуну   и   предлагать   бюджет

 государства  не  рассматривать.  Это отправная точка,

 без  этого  мы  не можем двигаться не на йоту вперед.

 Спасибо за внимание.

 

      ГОЛОВА.

      Слово  має депутат Вітренко від комісії з питань

 економічної політики.

 

      ВІТРЕНКО

 

      Шановні  колеги, виступаючи від Комісії з питань

 економічної    політики    і    управління   народним

 господарством,  цілком  зрозуміло,  що  ми  не можемо

 схвалити  цей  бюджет, тому що він як раз ідемонструє

 всім,  що  тут  нема  розумної економічної політики і

 нема   управління   народним  господарством  в  наших

 національних    інтересах.    Чому    нема   розумної

 економічної  політики?  Тому, що Міжнародний валютний

 фонд,  який сьогодні використовує Україну як він хоче

 через  тих, яких він обрав для цього, він і проводить

 свою подальшу політику на руйнування нашої економіки.

 І   доки   в   уряді  будуть  сидіти  шановні  Віктор

 Михайлович   Пинзеник   і   не  менш  шановний  Роман

 Васильович  Шпек  (а  там  же множаться і інші владні

 гібриди, які сидять на різних стільцях одночасно), до

 цього змін в економічній політиці України не буде!

      І  коли питають: а де ж той Міжнародний валютний

 фонд?  Ну,  хоч  в  якій країні він довів до розуму і

 покращив   життя?   То   навіть   представники  місій

 Міжнародного валютного фонду відповісти на це питання

 не  можуть...  Не  можуть  відповісти  чому? Тому, що

 навіть  ті країні, де був Президент, подивився як там

 реформи  йдуть,  побачив,  що у Чілі 85% -це сировина

 (тобто  Чілі  зробили  колонією...  Нормально...),  в

 Бразілії  -40%  населення вчаться у школі менше ніж 5

 років.   І   це  нормально  -навіщо  розумні  люди  в

 колонії?!..  Мексіку  поклали,  Угорщину зруйнували -

 нема країни Угорщини... Взяли у борг 10 мільярдів, на

 сьогодні  винні 30 мільярдів, і ще борги множаться...

 З   Росією   теж  зробили:  на  26%  сьогодні  рівень

 виробництва  відносно 1990 року... Тепер і Україною ж

 треба розправитись...

      І   доки   і   надалі   бюджет  будуть  складать

 Міжнародний  валютний  фонд, а нам тут давати його на

 розгляд - нічого, ніяких змін на краще не буде!..

      Тепер  питання: чи можна змінитит? А сьогодні от

 доповідають різні комісії - різні комісії намагаються

 якось...  ну,  витратну  частину розподілити. Не може

 бути  витратної нормальної частини бюджету, коли нема

 доходної  частини!  Що  робить наш шановний уряд, щоб

 підняти виробництво? А нічого!  І  коли  я  почула на

 "круглому  столі" Світового банка заступника міністра

 економіки   Науменка,   який   сказав,   що  вугільна

 промисловість  України  взагалі  неефективна,  і  нам

 вигідніше  купувати  вугілля  і  не треба бути такими

 аборигенами, а треба дивитись, де нам краще - в Росії

 чи Польщі купувати.

      А   ще   далі,   коли   він   сказав,  що  легка

 промисловість    Україні   не   потрібна.   І   легка

 промсловість  України  ніколи не була такою, щоб ми з

 вами  йшли  і купували її продукцію. тоді я подумала:

 так  де  ми  з  вами  знаходимось? Хто тоді взагалі в

 уряді  присутній?  Якщо не розуміти, що сьгодні легку

 промисловість можна підняти, лише залишити сировину в

 Україні,  лише  хоч  трошки змініти податкову систему

 хоч  ми  весь  час  кажемо:  дайте  єдиний податковий

 кодекс і взагалі дайте  змогу працювати виробництву.

      Легку  промисловість добивають. Зробили сьогодні

 розцінки  на рівні вже Сьєра Лєоне? і не бачить цього

 уряд?   Що  наші  сьогодні  фабрики  шиють  одяг  для

 закордону  і  не  мають  права поставити навіть своєї

 марки  виробничої?  А  потім  кажуть:  грошей  нема в

 державі.  А  де  ж  тоді  кошти  бюджету,  де джерела

 бюджету?

      Якщо  енергоносії  ми  будемо  купувати,  а свої

 вугільну  промисловість  не використовувати. Закриємо

 Чорнобильську  АЕС, бо дуже цього хоче МАГАТЕ і ніхто

 не дивиться на  ефективність станції.

      Далі.  Зруйнуємо  до кінця харчову промисловість

 будемо  закупати там все харчування.

      На  сільське господарство не дамо того, що кожна

 держава нормальна дає. про який бюджет мова?

      Ось  чого  сьогодні  ми  з  вами свідки того, що

 відбувається   гра  наперсточників,  коли  змінюється

 макроекономічні  показники через місяць, через два. В

 жовтні  доповідає  Марчук,  каже:  впаде  всього на 1

 відсоток  валовий  внутрішній  продукт.  В грудні вже

 кажуть: ні, не на1 відсоток, а 1, 8. А в кінці грудня

 уявляється на 5, 7 відсотків впаде валовий внутрішній

 продукт.

      Тому,   підкреслюючи,   що  розглядання  бюджета

 повинно   базуватись,   по   -перше,   на  нормальній

 податковій  політикі, яку уряд не здатний змініти. Ми

 це   вже переконались.

      По-друге.  Формування  бюджєета треба формувати,

 робити   на  плані  соціально-економічного  розвитку.

 Треба  складати  баланси,  треба  бути економістами і

 розуміти. І є директивне планування, і є індикат ивне

 планування, і тоді є економічне політика держави.

      І  тоді  по-третє: приймати Бюджет, але приймати

 бюджет  як  закон.  Ось  чому,  дійсно,  нам  з  вами

 потрібно  уде  створювати  слідчу  комісію по бюджету

 1994  року,  бо те, що вийшло в 1994 році, а шановний

 Петро  Кузьмич нам захотів докласти, чи доповісти цей

 бюджет за 4, 5 хвилини, це взагалі нонсенс в світовій

 практиці, щоб  таке  робили   з  Бюджетом.

      Ось  чому  наша  комісія  з економічної політики

 хоче,  нарешті,  Уряду  запропонувати:  якщо  ви не в

 змозі,  ну, дійсно, буває -люди не можуть працювати і

 займатись   економічною   політикою,   то   йдіть   у

 відставку,  давайте  змінювати  Уряд. Бо дуже цікаво

 відбувається  в  країні:  то  Президент відповідає за

 дераву, і він протаскує Конституційний договір, і він

 на  чолі  виконавчої  влади,  то  він не відповідає -

 відповідає  Марчук.  А  тепер ще Марчук буде сидіти в

 залі, скаже: "Я теж ні за що не відповідаю, бо і мені

 хтось заважає". Весь  час  комусь хтось  заважає.

      Тоді,  якщо  Уряд  йде  у  відставку, то давайте

 формувати  більшість  Верховної  Ради,  сьогоднішньої

 Верховної  Ради,  щоб  та  більшість  брала  на  себе

 відповідальність, формувала Уряд під свою програму, і

 за  цю  програму відповідала б, щоб народ України міг

 побачити, хто за  що  відповідає.

      А  це,  зрозумійне,  оці  дружні  стосунки, коли

 братаються  всі, -і Президент, і Прем'єри, і спікери -

 всі  вони  дружать  сім'ями,  а  потім  ніхто крайніх

 знайти  не  може, то це, я думаю, що народ України не

 влаштовує.

      І  тоді  Бюджет  1996 року ми зможемо прийняти і

 забезпечити  розвиток  як  виробництва,  і  бюджетної

 сфери  також.

      Щоб сьогодні вийти з цього стану, який склався в

 державі, -а держава, дійсно, без Бюджету працювати не

 може,  _  наша  Комісія  вважає  за доцільне прийняти

 бюджет на місяць, максимум -на один квартал, прийняти

 бюджет  тільки  з  тих  головних  статей,  які  конче

 потрібні  для  витратної  частини,  і  примусити Уряд

 виправити податкову політику і доповісти ту податкову

 політику  де  непрямі  податки  не будуть, як в цьому

 бюджеті  складати  разом з відрахуванням у фонди, які

 йдуть  у  державний  бюджет 62, 8 відсотки, а дійсно,

 будуть  зменшуватися непрямі податки, зростати частка

 прямих  податків,  буде  зменшуватися взагалі частка,

 яка  встановлюється  для  товаровиробників, щоб це не

 перебільшувало   45   відсотків.   Були   б  створені

 промислово-фінансові  групи,  який  ми  з  вами закон

 прийняли,  але він чомусь не сподобався Президентові,

 він  не працює. Ось тоді Уряд має відповідальність за

 той  бюджет,  який  він нам пропонує, і тоді Верховна

 Рада  приймає  на  себе відповідальність за виконання

 такого бюджету.

      Тільки   тоді   депутати,  які  підзвітні  своїм

 виборцям,  а  наші  виборці і є народ України, можуть

 голосувати  за  бюджет. Тоді ми дійсно, будемо знати,

 що  ми  спрямували  свої всі зусилля на розблокування

 виробництва,  на  зняття  кризи взаєморозрахунків, на

 підвищення  платижоспроможного  попиту  населення, на

 те,  щоб жила і працювала держава. Інакше варіанти, я

 вважаю, в цьому залі не пройдуть.

      Тому  я  ще раз пропоную Уряду подумати над тим,

 що  ви на цей раз знову вносите в зал Верховної Ради,

 це  вищий  законодавчий  орган  держави.  Ми  обранці

 нашого  народу,  ми  відповідальні  за майбутнє нашої

 держави.

      Дякую.

 

      ГОЛОВА. Дякую вам за змістовний виступ, я думаю,

 що  Уряд  врахує  ваші  зауваження.  Відносно  дружби

 сім'ями  ми  дружимо  сім'ями  з вами, і бачите, що є

 позитивний результат від того.

      А  також  я  просив  би,  Комісія  з економічної

 політики  повинна  займатися економічною політикою, і

 повинна  давати  пропозиції  конкретні по відповідних

 законодавчих  актах  своєчасно,  щоб  тоді готувалися

 відповідні пропозиції від Уряду теж.

      Слово має Даниленко.

 

      ДАНИЛЕНКО

 

      Шановний    Олександр   Олександрович!   Шановні

 народні  депутати!  Шановні  члени  Уряду! Ще з часів

 сивої  давнини  і сьогодні це так: селянин робив все,

 щоб  у  кожної людини, у кожгного дителя нашої країни

 був  хліб  і  було  до  хліба.  І якщо добре працював

 селянин,  то,  звичайно, добре жилось і кожній людині

 нашої держави, в цілому була міцна наша держава.

      З   цієї   позиції   і  виходила  наша  комісія,

 аналізуючи   проект   бюджету,   поданий  на  розгляд

 Верховної  Ради.  Було  зроблено цілий ряд зауважень,

 пропозицій,   які   направлені  в  Комісії  з  питань

 бюджету.  І  хочу  сказати  спасибі. Комісія з питань

 бюджету  працювала активно і віднеслась з надзвичайно

 великою   серйозністю   до   наших   питань,  які  ми

 запропонували до розгляду і до внесення безпосередньо

 в бюджет, проект якого ми сьогодні розглядаємо.

      Але  я  був  присутній  6  січня  1996  року  на

 засіданні Кабінету Міністрів, де розглядалось питання

 законодавчих   документів,   які   б   регламентували

 поступальний  розвиток нашого промислового комплексу.

 На  жаль,  чіткої обгрунтованої позиції деяких членів

 Кабінету  Мінісітрів  я  не  побачив.  Я  не  отримав

 конкретної  відповіді і не побачив того бачення, і не

 відчув   того  бачення  від  деяких  членів  Кабінету

 Міністрів: що сьогодні потрібно зробити, для того щоб

 у кожної людини був хліб і було до хліба.

      А  тому  наша  Комісія з питань агропромислового

 комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку

 села  вважає,  що  даний  проект  бюджету  сьогодні в

 такому  виді,  в  якому  запропонований,  приймати не

 можна,   тому   що  він  єсть  руйнівним  для  нашого

 промислового  комплексу,  а  значить  і  в цілому для

 нашої  держави,  тому  що  наше село, агропромисловий

 комплекс  єсть  основою  нашої держави, основою нашої

 державності.

      Аналіз   показує,  що  як  і  в  попередні  роки

 відсутні    справжній   державний   підхід,   як   це

 передбачено......  ряд уже прийнятих законів України,

 рішень   уряду   та  відповідних  державних  програм,

 спрямованих   на   зупинення   спаду  виробництва  та

 кризових явищ і підвищення ефективності виробництва.

      Так  і  з  13 основних позицій, що забезпечуюють

 реальну  підтрімку  села наберається лише одна ціла і

 три   десятих   відсотки   до  внутрішнього  валового

 прибутку  та  2,  4 відсотки до загальної суми витрат

 проти  відповідного 1, 7 і 3, 4 відсотки в 1995 році,

 з чим дзвичайно погодитися неможна.

      І     з     платанеспроможності     господарств,

 господарства немають необхідних потреб в технічних ре

 сурсів дляведення виробничої діяльності.

      По  декілька  місяців  не  виплачують виробникам

 заробітну  плату,  яка нажаль сьогодні знаходиться на

 останнєму місці і звичайно, а який податковий проект,

 який   сьогодні  іновий  механізм  по  відношенню  до

 агропромислового комплексу.

      Без   всебічної   вивеженої   політики   держави

 неможливо буде провести в необхідному обсязі, перш за

 все  весняно  польові  роботи,  сформувати необхідні

 продовольчі  ресурси  цього року. Так до весняної....

 госоподарству не вистачає 25 відсотків сортов насіння

 зернових  культур.  З  урахуванням  ресурсів  мінпром

 пердбачено  поставка сільському господарству в січні,

 травні  азотних,  фосфорних  добрив  на  половину,  а

 калійних  лише  на  18%  до  потреби. Засобів захисту

 рослин в наявності є лише 12 тисяч тон, тобто третина

 необхідної кількості.

      Якщо  ми  будемо мати і далі такий підхід з боку

 державних  владних  структур, то постає питання: а де

 ми  будемо  брати  продовольчі  ресурси. Знову будемо

 барти  кредити  у Валютному Фонді і Світовому банку і

 будем  закупляти  те,  що  ми  сьогодні маємо в наших

 магазинах.

      Я  думаю,  що в нас, шановні члени Уряду, є свій

 валютний  фонд -це земля, земля наша чудова, родюча і

 люди,  які вміють працювати. І при активній підтримці

 з  боку  держави  ми можемо все зробити для того, щоб

 нагодувати  наших  людей  і виробити значну кількість

 сільськогосподарської  продукції  і  продати її нашим

 ближнім  сусідам: Росії, Туркменистану. Розрахуватись

 за нафту і за газ.

      Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про

 забезпечення   підготовки   машино-тракторного  парку

 сільського  господарства  до  польових  робіт" в 1996

 році   передбачено   (вдумайтесь,   шановні)  лише  5

 трильйонів   карбованців,   а  потрібно  сьогодні  64

 трильйони карбованців.

      Окремо     хочу     сказати     про     сільське

 машинобудування. Кінець-кінцем, ми повинні сьогодні і

 в  Бюджеті  закласти  окремою  строчкою,  тому  що ми

 сьогодні  закупляємо  імпортну  техніку.  Дальше  так

 працювати сільське господарство не може і не витримає

 цієї  наруги  наша держава, тому що, беручи кредити і

 закупляючи  чужу техніку, ми залазим сьгодні до своїх

 дітейі онуків в кишені.

      За  розрахунками  Мінсільгосппроду  по потреба в

 коштах  на  придбання  матеріально-технічних ресурсів

 для  проведення  весняно-польових робіт становить 357

 трильйонів карбованців. А на всю виробничу програму -

 понад 600 трильйонів карбованців.

      Щорічно  обговорюючи державний бюджет, і сьогоді

 на  1996  рік,  ми,  народні  депутати  від сільських

 виборчих   округів   відстоюємо  виділення  бюджетних

 асигнувань  під державний контракт на зерно, цукровий

 буряк і соняшник.

      І  отут,  шановні  члени  Уряду,  я думаю, що ви

 повинні  сказати своє слово. Сьогодні держава повинна

 обрахувати,   знайти  ринки  і  закупити  максимальну

 кількість, підтримуючи, в тому числі товаровиробника.

 І  зерно,  і насіння соняшника, і цукор для того, щоб

 спрогнозувати  ринок,  і продати по вигідних цінах цю

 сільськогосподарську продукцію, вторгувать і провести

 розрахунки за ту продукцію, яку ми отримаємо сьогодні

 у  країні. Нажаль позиції з боку уряду ми сьогодні, в

 вирішенні цього питання, ми не бачимо.

      В   проекті   бюджету   видатки   на  проведення

 земельної   реформи   заплановані   в  розмірі  1,  9

 трильйонів  карбованців.  По  Закону  " Про сплату за

 землю"  ми  повинні отримати в бюджет 91 трильйон. І,

 тут  же,  знаву  порушення,  шановні  члени уряду, ці

 гроші  повинні  йти на відтворення родючості землі, а

 куди  направляє  Кабінет Міністрів ці гроші? Я думаю,

 що  тут  Верховна  Рада  і  наша  комісія як складова

 Верховної Ради повинна сказати своє слово.

      Не  планується в відповідності з вимогами закону

 України   виділення   коштів   в  сумі 53  трильйонів

 карбованців    на   відшкодування   господарствам   і

 підприємствам   власних   коштів,  які  вони  понесли

 затрати  у 1995-96-х роках, витрачених на будівництво

 об'єктів  соціальної  сфери  на селі, а також для 123

 тисяч індивідуальних сільських забудівників.

      Крім  того, не передбачається за рахунок бюджету

 утримання соціальної сфери на селі, а на це при умові

 непередачі  на  баланс  державі необхідно ще понад 50

 трильйонів  карбованців.  А  ви  знаєте, яка сьогодні

 ситуація  в нашому селі: населення різко старіє, якщо

 з  таким  підходом до сільських жителів і дальше буде

 підходити   держава,  то,  звичайно,  через  декілька

 років, не дивлячись на те, що будуть і нові комбайни,

 і буде все нове, не буде просто кому там працювати...

      Про  товарний  кредит  ми  сьогодні  дуже багато

 говорим.  Я  думаю,  що  держава  у  1995  році грубо

 обманула  сільських  працівників  і  забрала, по суті

 діла,  яке  сьогодні  надійшло у державні ресурси, за

 безцінь...  Я  думаю,  що  сьогодні держава, з одного

 боку,  а  з  другого  боку,  товаровиробник,  повинні

 виступати...  працювати  на  партнерських  договірних

 умовах, а не так, як працювали до цього часу...

      В  2 рази менше, ніж потрібно заплановані обсяги

 фінансування    аграрної   науки:   за   розрахунками

 Акаджемії аграрних наук недостатнє фінансування науки

 приведе  до  скорочення  60%  чисельності  науковців,

 виведення   із   робочого  стану  половини  наукового

 обладнання і споруд. І дозволить виконати надзвичайно

 малу   кількість   наукових   програм.   Всього   для

 фінансування  агро-промислового  комплексу  необхідно

 додатково  передбачити  в  проекті  бюджету, шановний

 Микола Янович, як мінімум 370 трильйонів карбованців.

 По   основних   статтях   видатків   потреба   АПК  у

 фінансуванні задовольняється менше, ніж наполовину.

      Проте,  шановні  колеги,  ми не ставимо сьогодні

 питання  тільки додатково збільшити видаткову частину

 для працівників сільського господарства, в цілому для

 агро-промислового  комплексу.  Ми  пропонуємо  нашому

 Кабінету.... нашому уряду, Кабінету Міністрів вивчити

 досконало й достатньо ринки, які оточують нас навколо

 нашої  країни.  Необхідно  закупити  кінець  кінцем в

 цьому  році  10  мільйонів  тонн  зерна, переробити і

 внаслідок  цього  ми  отримаєм  понад  60  трильйонів

 додаткових надходжень!

      Від   переробки  закуплених  20  мільйонів  тонн

 цукрових  буряків  буде  отримано, крім цукру, біля 1

 мільйону  тонн  меляси, з якої можна виробити біля 30

 мільйонів.....   спирту,  від  реалізації  спирту  до

 бюджету  надійде  у  вигляді податків, шановні, понад

 230 трильйонів карбованців!

      Додаткове   надходження  коштів  очікується  від

 реалізації  соняшникової  олії. Від податку на землю,

 від  збільшення  реалізації  винно-коньячних виробів,

 продукції рибної галузі та інше.

      Враховуючи,  що сільське господарство є основною

 життєзабезпечувальною  галуззю  в народному комплексі

 України,   ми   наполягаємо,   щоб   при   формуванні

 Державного  бюджету  на  1996 рік всі наші пропозиції

 були  враховані  у  проекті і передбачені такі обсяги

 бюджетних   асигнувань,   які  б  дозволили  створити

 реальну матеріально-технічну базу для зупинення спаду

 сільськогосподарського виробництва і його відтворення

 так,  як  прийнято  це  законодавчо у всіх розвинутих

 країнах світу.

      І  передостаннє.  Шановні  колеги,  стогодні  ми

 працюємо  на  початку  1996  року.  Сьогодні на дворі

 зима:  20 і більше градусів -як буд-то би до весни ще

 далеко.  Але  хлібороби знають, що це не так, тому що

 сьогодні   повинна   стояти   на  лінійці  готовності

 повністю  вся сільськогосподарська техніка. Олександр

 Олександровичу, я закінчую.

      І  якщо  сьогодні  уряд,  Кабінет  Міністрів  не

 зробить  усе  для  того,  щоб  чітко,  ціленаправлено

 провести    комплекс   сільськогосподарських   робіт:

 своєчасно  і  якісно  посіяти,  тобто заклсти надійну

 основу  під  формування  продовольчих ресурсів в 1996

 році, то без цього по суті діла бюджет який буде? Він

 буде просто мертвонароджений.

      А  тому  ще  раз  прошу  членів  уряду,  Кабінет

 Міністрів   в   цілому   врахувати   пропозиції,  які

 надіслани від нашої комісії, аж після того можна буде

 розглядати даний законопроект.

      Дякую вам, шановні колеги, за увагу.

 

      ГОЛОВА.   Від   Комісії   з  питань  законності,

 правопорядку слово має голова комісії депутат Жир? За

 ним виступає Тодоров....від Екологічної комісії.

 

      ЖИР.

 

      Шановний   Головуючий,   шановні   члени  уряду,

 колдеги  депутати.  Комісія  з  питань  законності та

 правопорядку  ретель  підійшла  до  вивчення  проекту

 бюджету  на 1996 рік. І перш за все, виходячи з того,

 якзапропонований проект бюджету сприятимете вирішенню

 питань наведення правопорядку  в нашій державі.

      На  нашу думку, заплановані видатки на утримання

 правоохоронніх  органів  не  сприятеме  вирішенню цих

 питань так, як це  вимагає сьогодні  життя.

      З   чого   ми   виходимо?  І  Верховна  Рада,  і

 Президентом,   і   Урядом   боротьба  із  злочинністю

 визначена як одна з пріоритетних програм.

      Але ...

 

       ГОЛОВА.  Я прошу депутата дем'яна трохи тихішще

 говорити   з  сусідами, особливо  з   далекими.

 

 

      ЖИР. Але який же це пріоритет, коли передбачених

 в бюджеті коштів на утримання Міністерства внутрішніх

 справ  вистачить  луше на повне утримання 40% штатної

 чисельності особового складу?

      Якщо   протягом  поточного  року  було  розкрито

 близько 66% злочиниів, в тому числі більше 55 тяжких,

 то  за  розрахунками  фахівців  ці  показники  можуть

 понизитись  майже  вдвічі.

      Конкретно,  за розрахунками на утримання органів

 Міністерства  внутрішніх  справ  у 1996 році потрібно

 використати  171 трильйон карбованців. Якщо скоротити

 всі  видатки  до  мінімуму,  залишивши лише в повному

 обсязі  фінансування  заробітної  плати, -це сьогодні

 становить  55  трильйонів  карбованців,-то  ця  цифра

 становитиме   109   трильйонів  карбованців,  це  той

 мінімум,  якій  сьогодні  може  забезпечити виконання

 Міністерством внутрішніх справ тих обов'язків, які на

 них  покладені.

      Але  в  запропонованому проекті Бюджету ця цифра

 становить   всього  68  трильйонів  карбованців.

      І  це  все  в  той  час,  коли грошові отримання

 особовому   складу   за  листопад  виплачено  лише  в

 поточному  році.  Заборгованість  за  грудень складає

 більше  2,7  трильйонів   карбованців.

      І  кому  з  нас  з  вами  не  зрозуміло, що коли

 співробітник  міліції  не отримує заробітну плату, то

 він вимушений шукати якісь інші джерела для того, щоб

 утримувати  самому  свою  сім'ю?  І  все це є одною з

 підстав  того,  що  в  нас сьогодні серед працівників

 Міністерства    внутрішніх    справ,   правоохоронних

 органів, на жаль, поширюються зловживання, і ми маємо

 багато скарг, які надходять і до Верховної Ради.

      Крім  того,  треба сказати, що на сьогодні борги

 Міністерства  внутрішніх  справ постачальникам послуг

 та   матеріальних   цінностей   становлять  більше  5

 трильйонів карбованців. Це і послуги комунальні, це і

 виплата за продовольство і таке інше.

      Тому  на  думку  комісії  запропонований  проект

 фінансування  та  матеріально-технічного забезпечення

 органів  і  підрозділів  внутрішніх справ не в повній

 мірі  відповідає тим завданням, які перед ними стоять

 і  не  дасть змогу міністерству виконати ті завдання,

 які стоять перед ними на сьогоднішній день.

      Дуже коротко про фінансування установ, виконання

 покарань.   Асигнування   в   розмірі  19  трильйонів

 карбованців,  що  передбачаються Мінфіном на 1996 рік

 не    забезпечують    навіть    мінімальної   потреби

 життєдіяльності  установ  системи виконання покарань.

 Тільки  вартість продуктів харчування спецконтингенту

 та  продовольчих  пайків продовольчого складу складає

 сьогодні більше 15 трильйонів карбованців.

      Згідно  діючих норм, цих коштів вистачить тільки

 на   утримання   65  установ  із  184,  що  діють  на

 теперішній  час. Харчування, медичне обслуговування і

 одяг  -68 тисяч чоловік спецконтингенту із більше 200

 тисяч.  І  все  це  при  тому,  що  серед  осіб,  які

 утримуються  в  місцях позбавлення волі, різко зросла

 захворюваність  на туберкольоз, інфекційні хвороби та

 дифтерію.

      В  медичних  установ  утримуються  5,  3  тисячі

 засуджених,  хворих  на  туберкульоз. Не здійснюється

 тривалий  час  оновлення  та ремонт технічних засобів

 охорони та таке інше.

      Я   не   буду   зупинятися   багато  на  питанні

 фінансування  прокуратури.  Вони  такі  самі як і про

 фінансування,     такий    же    стан    пропонується

 фінансування,  як  і  органів Міністерства внутрішніх

 справ.

      На   жаль,   сьогодні  існує  думка  в  тім,  що

 поповнити  свій  бюджет правовохоронні органи зможуть

 за  рахунок  коштів, які надходять до них за рішенням

 суду по розглянутих справах.

      На   жаль,   така  думка  існує  в  Міністерстві

 фінансів.  Але  я хотів би сказати, що і Міністерство

 фінансів  при  розгляді комісією цього питання надало

 нам  довідку: що станом на 6. 10. 95 року Генеральною

 прокуратурою  одержано  за  рішеннями  судів 4 тисячі

 доларів  США,  32  тисячі  російських  рублів  та  32

 німецьких   марки,   які  у  віжповідності  з  діючим

 законодавством спрямовуються на розвиток матеріально-

 технічної бази прокуратури.

      Ви  самі  розумієте,  що  це  не  ті  гроші, які

 сьогодні потребують наші правоохоронні органи.

      Наступне  питання.  В  проекті бюджету стаття 4.

 Передбачено 15 трильйонів карбованців на фінансування

 будівництва  житла  для  військовослужбовців  та осіб

 рядового  та начальницького складу органів внутрішніх

 справ.   Але   чітко   не  визнано,  в  яких  обсягах

 планується      фінансувати      будівництва      для

 військовослужбовців,    співробітників   Міністерства

 внутрішніх  справ (до   речі,  на черзі, де перебуває

 більше 40 тисяч сімей) та  інших відомств.

      Тому комісія підтримує пропозицію ряда депутатів

 про  чітке  визначення  у бюджеті згаданих коштів. Ми

 пропонуємо,  підтримуєм,  щоб  в  бюджеті  було чітко

 визначено: скільки кошті на будівництво житла отримає

 Міністерство оборони; скільки Міністерство внутрішніх

 справ;  Служба  безпеки і інші органи, які займаються

 охоронної діяльністю.

      Ми  розуміємо,  що  держава не може свої видатки

 перевищувати  над  доходами бюджету. Тому, закінчуючи

 свій виступ, я хотів би сказати, що сьогодні є багато

 джерел  поповнити  доходну частину бюджету. Я не буду

 займати  ваш  час.  Всі  ці наші конкретні пропозиції

 будуть  надані  і  до  Комісії бюджетної, і до Уряду,

 тому  що,  ми  вважаємо,  є  конкретні пропозиції для

 того, щоб ці питання вирішувати нормально поповненням

 доходної частини бюджету.

      Дякую за увагу.

 

      ГОЛОВА. Дякую.

      Слово  має  депутат Тодоров від Комісії з питань

 екологічної політики. Одну хвилину перед тим я зроблю

 оголошення.

      О   15.30      відбудеться   засідання  Президії

 Верховної   Ради,  о  15.30    відбудеться  засідання

 Президії Верховної Раді.

      Будь ласка, далі.

 

      ТОДОРОВ.

 

      Уважаемый  Александро  Александрович,  уважаемое

 правительство, уважаемые коллеги!

      Многие ораторы, предыдущие сетовали на  нехватку

 финансовых  ресурсов для покрытия расходов, связанных

 с жизнедеятельностью государства.

      Я   хотел  бы  остановиться  на  доходной  части

 бюджета,  то есть на  резервах пополнения бюджета и я

 бегло   насчитав  таких  семь  источников  пополнения

 бюджета.   Валовый   внутренний  продукт  зависит  от

 еффективности   роботы   промышленности  и  сельского

 хозяйства.

      Ключевым  моментом  повышения  валового продукта

 является  рынки  збыта  и  наличие оборотных средств,

 кроме    того,  важное   значение   имеет   наведение

 елементарной  дисциплины  в  роботе промышленности. В

 этом   вопросе  импонирует  требовательность Премьер-

 министра  Марчука  Евгения Кириловича и Первого Вице-

 премьера Лазаренко. Раздаются вслед голоса о том, что

 они    якобы    воскрешают    к    жизни    командно-

 административную систему.

      Но  мы  советуем  им  и  всему  Правительству не

 обращать  внимание на это и смелее наводить порядок в

 стране .

      Не  секрет,  что  власть у нас слабая, законы не

 выполняются, и это дальше терпеть нельзя.

      Хотелось   бы   остановиться  на  паритете  цен.

 Приведу только один пример.

      Значит,  если  до  1990  года  для  того,  чтобы

 комбайн   купить,  значит,  селянам  необходимо  было

 продать  6  бычков,  то для того, чтобы сейчас купить

 комбайн, значит, надо вымести весь скот, так сказать,

 и  продать 120 бычков. Конечно, об этом надо думать и

 очень серьезно.

      Не  учтены  доходы  от банковской деятельности в

 Бюджете.    У    нас    функционирует   очень   много

 государственных  банков,  но  доходы  от них, значит,

 уходят неизвестно куда, в песок.

      В  стране  у  нас  есть  золото,  золотой запас,

 драгоценные  камни.  Значит,  все  это надо пускать в

 оборот.  Важный  резерв является снижение расходов на

 оборону.

      Если  в  России,  которая  ведет  войны в Чечне,

 Таджикистане,  миротворческая  деятельность в Грузии,

 Армении,  военнослужащие  составляют  2,  7% от всего

 населения,  то на Украине, которая ни с кем не воюет,

  3,  8%.  Значит,  здесь  у  нас  есть огромный резерв

 сокращения   расходов  на  оборону,  поскольку  армия

 сейчас  наша  находится  в  плачевном  состоянии. Это

 резерв для повышение и окладов, и довольствия.

      В  Украине  каждый  третий  житель по статистике

 имеет,  примерно,  тысячу  долларов.  Это  где-то  20

 миллиардов  долларов  дополнительного  резерва,  если

 только  упорядочить  и  открывать  валютные счета для

 граждан, то это, заинтересовать в этом отношении -это

 еще половина бюджета дополнительно.

 

      ГОЛОВА.  Одну  хвилиночку,  Андрей  Борисович, я

 прошу тихіше. .........., спокійно, будь ласка.

 

      ТОДОРОВ

 

      Если  дифицит  государственного бюджета, скажем,

 увеличить  вместо  2 до 10 процентов и не бросать его

 на потребление, а бросить на капитальные вложения, то

 можно  этим  ускорить  введение  в  строй действующих

 обкектов,  откуда  также в дальнейшем можно извлекать

 определенную  прибыль.  У  нас  в  стране очень много

                        - 126 -

 обкектов,  которые  имеют уже степень готовности 80 и

 выше  процентов.  В этой связи я хотел бы попросить у

 вас,   увжаемые   депутаты,   поддержки  в  окончании

 строительства  водовода  Каховка-Бердянск. Всего один

 триллион  требуется  для  того,  чтобы  его  ввести в

 действие.   Я  уже  говорил,  что  нужно  3  вещи:  2

 километра   труб,  радио-релейную  связь  и  расходы,

 связанные с эксплуатацией.

      Хочу  остановиться на своем регионе. Я прожил 23

 года  в Запорожье. Кроме едкого дыма, пыли очень мало

 воспоминаний  осталось  у  меня  в  этом отношении...

 Запорожцы  шутят,  что  когда  южный  ветер подует на

 город,   Павло   Кишка  (?)  смеется,  и  наоборот...

 Поэтому,  если регион дает пополнение в бюджет, то во

 всяком случае он должен жить не хуже, чем те регионы,

 куда перекачиваются эти средства.

      Я  предлагаю  правительству  с  учетом замечаний

 доработать  проект  бюджета  с  тем,  чтобы  мы через

 некоторое  время  могли  вернуться  к этому вопросу и

 принять его в первом чтении.

      Спасибо за внимание.

     

      ГОЛОВА.  Слово  від  групи  "Центр"  має депутат

 Череп.

     

      ЧЕРЕП В.І., 350 виборчий округ, група "Центр".

      Шановні колеги!

      Як висловив думку депутат Анісімов -це добре, що

 у розробників бюджету на 1996 рік вистачило здорового

 глузду  відхилити  (на мій погляд) абсурдну ідеологію

 формування  бюджету  без плану соціально-економічного

 розвитку  держави, як це було при розробці бюджету на

 1995  рік.  Так  само  логічним  є  те,  що перш  ніж

 формувати  економічну  програму  і  бюджет держави на

 наступний   рік,   треба   об'єктивно  проаналізувати

 результати  минулого  року,  що  максимально наближає

 бюджетну стратегію на потточний рік до реальності.

      На  жаль,  аналіз виконання бюджету за 1994-1995

 роки  свідчить про те, що негативна практика вільного

 ставлення до всіх статей Закону "Про бюджет" призвело

 до  того, що коли закон "Про бюджет" не став законом,

 а  в  повному  розумінні цього слова і відхилення від

 затверджених .............стало вже нормою.

      Я  не  ставлю  за  мету  за кілька хвилин робити

 детальний  аналіз,  але  сконцентрувати  вашу  увагу,

 шановні колеги, на деяких вузлових моментах спробую.

      Перше.  Чи був минулий 1995 рік роком поступових

 поетапних  зрушень  в напрямку стабілізації економіці

 як  це  подавалось  в  багатьох  урядових  програмних

 документах? Однозначної відповіді  дати неможливо.

      Тому  дозвольте  перейти до окремих конкретиків?

 Головний   макроекономічний   показник  ВВП:  валовий

 внутрішній  продукт  скоротився від базя 1994 року на

 12, 7 відсотків -це вдвічі більше від запланованого.

      Спад  обсягу виробництва продукції становить 14,

 4  відсотка. Тривожним є той факт, що скоротили обсяг

 виробництва майже три четверті підприємств.

      Деякі економісти проводять ці цифри як позитивні

 зрушення,  посилаючись на те, що в минулому році спад

 виробництва був вдвічі більшим.

      Такий  підхід  є  абсурдним, тому що порівнювати

 треба  с  плановими цифрами, які є базовим рівнем для

 розробки  всіх  показників  бюджету.  Це ж аксіома. А

 базова цифра була  в 6 разів нижчою.

      Тревожним є факт, що найбільший спад виробництва

 вібувся   в   галузях,   які   були   ви  значені  як

 пріоритетні. Це легка промисловість, машинобудування,

 тобто  ті  галузі,  які  працюють  на експорт і дають

 швидкий оборот  капіталу.

      Невирішення    питання   заліку   взаємоплатежів

 призвело до збільшення просрочки більше, як у 5 разів

 і  досягло  астрономічної  заборгованості  в сумі 900

 трильйонів   карбованців.

      В  результаті  некерованості  цими процесами при

 спаді  виробництва  на  багатьох підприємствах зросли

 обсяги   нереалізованої  продукції,  що  паралізувало

 економіку  підприємств  і призвело до несплати коштів

 до  бюджету.

       Який можна зробити висновок? На складному етапі

 переходу   до   ринку   держава   практично  втратила

 керованість державним  сектором  економіки.

      Слідуюче.  Сьогодні  всім  ясно,  що непродумана

 лібералізація  цін  лягла  на  непідготовлений  грунт

 економічних  перетворен.  І  замість  позитивних змін

 породила  хаос.

      На  сьогдні  визнається  ідеолог наш цієї тези -

 Віктор  Пинзеник.  На жаль, стратегічні прорахунки не

 були  ланцюгового характеру.

        Шановні колеги! чи зроблені належні висновки з

 помилок?  На  жаль,  ні.  Більше того, деякі політики

 роблять  вигляд,  що  нам вдалось створити передумови

 для    нормальної   роботи,   посулаючись   на   факт

 приборкання   інфляції   і   відносної   стабілізації

 грошової  одиниці.  Так,  це факт. Але ло якою ціною?

 Робити   вигляд,   що   це   часи   гіперінфляції   і

 некерованості  зростання  цін  минули  -це  серьйозна

 помилка.  Не  треба  забувати,  що  між  процесами на

 макро-і мікрорівні в економіці є тісний зв'язок.

      Якщо   об'єктивно,   ми  маємо  деяку  тимчасову

 стабілізацію  по макропоказникам.

      В той же час на рівні, мікрорівні повний колапс,

 тобто  на  рівні  товаровиробника.  І цьому пояснення

 такому  явищу є, як тимчасова стабілізація. По-перше,

 ло   низький  рівень  інфляції  штучно  підтримується

 непоодинокими    ін'єкціями   у   вигляді   іноземних

 кредитів, кі треба   буде  повертати.

      По-друге,   зростання   внутрішнього   боргу  за

 рахунок  збільшення  кредитів. Пам'ятаєте, на початку

 було  183  трильйонів, потім 204, потім затвердили ми

 244.

      Наступне.  В  минулому році ми платежів в бюджет

 досягли  майже 300 трильйонів, а дефіциту отримувався

 на  рівні  запланованого  -7,  3 відсотка. За рахунок

 чого, давайте спитаємо себе?

      По-перше,    за   рахунок   невиплати   зарплати

 робітникам бюджетної сфери.

      По-друге, заборгованості Міністерству оборони.

      По-третє, неоплати великої суми будівельникам за

 виконані  роботи,  в  тому числі, АПК, чорнобильської

 програми і так далі.

      Тому  реальні  політики  розуміють,  що  тримати

 довго,  як кажуть, джина в пляшці не вдастся, тому що

 в  бюджеті  ці  кошти  не будуть передбачені якщо, то

 дуже  швидко  стане  питання  чергової  емісії.  А це

 чергова інфляція, і чергове зростання цін.

      Бюджет повинен бути реальним.

      Постає й таке питання, в якій мірі бюджет працює

 на  покращення умов малозабезпечених верст населення,

 в  умовах  підвищення  цін  і  тарифів  на комунальні

 послуги.   Ціни   підняли   на   60   відсотків   від

 собівартості,  з  другого півріччя на 80 відсотків. В

 той  же час в бюджеті на виплату субсидій заплановано

 всього  86 трильйонів карбованців, що більш як вдвічі

 менше потрібного.

      До  того  ж  кілька  сімей  2,  5  мільйони, які

 потребують   субсидій,   як  показала  перевірка,  як

 кажуть,   "зі   стелі   взята".   Відсутні   будь-які

 розрахунки.

      Слідуюче,   соціальна   політика.   В   програмі

 діяльності  Кабінету  Міністрів  в розділі "Соціальна

 політика"   чітко  вказано  на  посилення  соціальної

 спрямованості  економічних  реформ, що є стратегічним

 завданням діяльності Уряду. Це добре.

      Тепер прослідкуємо, як ця стратегія втілюється в

 життя.  А  реалії  такі,  все  навпаки. Конкретно, на

 квартирному  обліку перебуває 2500 сімей, із них, 662

 тисячі   громадян,   які  мають  пільги  чорнобилець,

 афганець, інвалід війни і так далі.

      В  1995 році в міській місцевості на будівництво

 житла  спрямована  була мізерна цифра-8, 7 трильйонів

 карбованців. Треба будувати за гроші громадян кажуть,

 але 98 відсотків людей немають цих грошей.

      В  минулому  році  потреба в державних пільгових

 кредитах  на  кооперативи  та  індивідуальне  житлове

 будівництво  була вирішена в сумі 0, 7 трильйонів або

 1, 6 відсотка від потреби.

      А  в проекті консолідованого бюджету на поточний

 рік   таких   коштів   взагалі   не   передбачається.

 Комерційні    банки   не   зацікавленні   в   наданні

 довгострокових    кредитів.    Практічно    припинено

 будівництво  житла  за  рахунок  коштів  підприємств,

 обмежілось   будівництво  житла  за  рахунов  власних

 коштів через високу його вартість.

      Вихід  єдиний  (я  про це неодноразово казав): в

 бюджеті  чітко  визначитися по житлдовому будівництву

 через  довгострокові  пільгові  кредити  банків,  під

 заставу через сітку іпотечних банків. Держава повинна

 взяти   на  себе  гарантії.  Для  цього  потрібно  90

 трильйонів  карбованців,  що  дасть  змогу побудувати

 біля  2 мільйонів квадратних метрів житла. До речі, і

 Германчук,    і    Гурєєв,   колеги   міністри,   всі

 погоджуються  на  100  відсотків (я з  ними балакав в

 перерві).

      І ще одне -питання передачі житла і   соціальної

 сфери   до   комунальної  власності.  Запланували  20

 відсотків  житла і до 30 відсотків комунальної сфери.

 Планують  в бюджеті витрати на це 25  трильйонів - це

 мізерна   цифра,   вона   неправильна   і   абсурдна.

 Розрахунки  показують,  якщо ці об'єми передавать, то

 треба  156 трильйонів. І це траба врахувати в бюджеті

 або тоді сказати, що ми плануємо цифри для передачі в

 комунальну власність нереальні.

      Розділ     капітальних    вкладень.    Визначити

 пріоритети...............    Все    зробили   начебто

 правильно.  В  той  же  час  планується  сьогодні 150

 трильйонів   карбованців   капітальних   вкладень  із

 централізованих    джерел.    Більш   того,   вносять

 пропозиціюї   три   дні  тому:  зняти  50  трильйонів

 карбованців.  Хіба можна вирішувати серйозно проблему

 переорієнтації  економіки,  хіба  можна сьогодні нові

 технології  вводити,  які  будуть, значить, не такимі

 матеріалойомкими   і  зберігати  енергоресурси,  якщо

 капітальні    вкладення    в   бюджеті   цього   року

 зменшуються.  Це  допускать непотрібно. Я просив би в

 проекті бюджету це обов'язково сказать і зробить.

      І останнє зовсім. Скільки можна вести розмов про

 те, що ми з вами маємо мало безробітних.

      В проекті бюджету закладено 350 тисяч, ми знаємо

 з  вами,  що  безробітних  набагато більше. В проеткі

 закладеється  з  цифр  15,  5  трильйонів на те, щоб,

 значить  можна  було  виплачувать,  значіть  гроші по

 безробіттю.

      Я  думаю,  що  треба  легалізувати безробіттяі в

 проекті  бюджету  закласти  ту  цифру,  яка  буде  по

 розрахункам, це буде об'єктивно і реально.

        Шановні  колеги,  я  закінчую,  хотів  би одне

 сказати.

      Ми з вами сьогодні обговорюємо план бюджету, сна

 річ,  що  над  нім  надо іще попрацювати. Для цього є

 певний час,  але дуже короткий час.

      Тому   я   просив   би   всі   зауваження,   які

 сьогодні....,  в  тому  числі  і  від  нашої  фракції

 "Центр", значить, як кажуть проробити і врахувати при

 кінцевому результаті проекту бюджету.

      Дякую за увагу.

     

      ГОЛОВА.  Слово  має  від  фракції  "Рух" депутат

 Ковтунець.

     

      КОВТУНЕЦЬ

     

      Володимир   Ковтунець,  фракція  Народного  руху

 України.

      Шановні народні депутати, шановні члени Уряду.

      За  ради  справедливості слід визнати, що проект

 бюджету  на  1996  року  підготовлено  значно  краще,

 грунтовніше аніж попереднього 1995. І це свідчить про

 ознаки керованності Уряду.

      Всі  ми  звичайно бажали абі обнаділиє прогнози,

 які покладено в його основу було досягнено. Однак при

 уважному  аналізі,  з'являються  певні  сумніви, а це

 змушує  ставити  під  сумніви  реалістичність  самого

 бюджету 96.

      Так,  планується  порівняно з 1995 роком досягти

 деякого збільшення обсягів промислового виробництва -

 0,  8%.  І це має стати основою для фактичної зупинки

 падіння ВВП, тобто падіння десь менше 2%, хоча ми вже

 чули дещо інші прогнозні(..........) Але 1995 року за

 обсягом промислової продукції ми перевищували грудень

 1994  року  лише  в  двох  місяцях:  це  в жовтні і в

 листопаді.  У  всіх  інших  місяцях  ми  мали суттєве

 зменшення обсягу промислової продукції.

      В  1996  рік  ми  стартуємо з грудневої позначки

 обсягу  промислового  виробництва на 3, 7% нижче, ніж

 було  в 1994-му. Якщо порівняти листопад 1995 -го і

 листопад  1994-го,  то  відмінність ця іще суттєвіша:

 мінус 7,4%.

      Якщо  хтось  скаже,  що  прогнози робилися місці

 чотири тому, у вересені місяці, то тим гірше, тому що

 показники економічні вересня були суттєво гірші.

      Отже,  щось  у  нас  негаразд  і  з  економічним

 аналізом,   і   з  економічним  прогнозом.  Ми  знову

 закладаємо  нереальні  макроекономічні  показники,  і

 знову закладаємо нереальні доходи Бюджету.

      Все  це свдчить, що для досягнення запланованого

 Уярдом  рівня  мали  бути  подані неординарні керуючі

 імпульси,  які підштовхнули б економіку до підйому. В

 програмі соціально-економічного розвитку цього немає.

      А тепер обрахуємо, що 1% ВВП складає, приблизно,

 30  трильйонів доходу до Бюджету. Якщо ми помиляємося

 на  3%,  ми втрачаємо в доходах Бюджета 90 трильйонів

 карбованців.  Це  на  остання  вада  доходної частини

 Бюджету.

      Стоїть   запитання   до...   Хочеться  поставити

 запитання  до  Мінфіну,  до  Міноборони: де в Бюджеті

 доходи  від  продажу  озброєнь  та військового майна.

 Адже    лише    1995    року    Росії    продано   19

 бомбардувальників  ТУ-160,  25 ТУ-95-их, 16 ракет СС-

 19.  А в доходній частині Бюджету минулого року сума,

 яка   не  перевищує  вартості  одної  такої  одиниці.

 Нинішнього  року  планується продати 32 ракети СС-19,

 600,  а  за  деякими  даними  до  тисячі (..........)

 ракет. В проекті Бюджету за це немає жодного слова.

      В  той  же  час, затримується виплата заробітної

 плати   нашим  військовослужбовцям,  не  фінансуються

 державні  контракти на постаку армії найнеобхіднішого

 майна,  в  тому  числі обмундирування. Причина такого

 становища  в  тім,  що  торгівлею  озброєнням  у  нас

 займається,  як  ніде  в  світі,  саме  Міністрерство

 оборони  і  Міністр  оборони.  Цьому,  нарешті, треба

 покласти край і навести тут порядок.

      Неможна  погодитить  і з тою політикою, яку веде

 уряд  у  митному регулюванні ввозу імпортних товарів.

 Досі  фактично обкладається ввізним митом продовольчі

 товари,  які  можна упішно продукувати у себе дома, з

 іншого  боку,  ставки ввізного мита і акцизного збору

 на імпортовані цигарки та автомобілі, вони спеціально

 підібрані  так,  щоб  загнати  весь  імпорт у тіньову

 економіку  і  позбавити  бюджет, таким чином, значних

 доходів.  Скажіть, будь ласка, хто заплатить 2 тисячі

 доларів ввізного мита за неновий автомобіль західного

 виробництва?  Ще  не  висохло  чорнило на відповідній

 постанові  Кабінету  Міністрів, як наші громадяни вже

 знайшли  кілька  варіантів  обходу  цієї постанови, і

 обходу  державної  казни. З рештою, давайте визнаємо,

 що   і   "Жигулі",   і"   Волги",-це  також  імпортні

 автомобілі  і незрозуміло, чому Україна має віддавати

 перевагу  імпорту  саме цих автомобілів, а не чеських

 "Шкода"  бо ще інших дорогих автомобілів, виробництва

 інших країн і не гіршої якості?

      Отже,   наші   пропозиції.   На  всі  автомобілі

 імпортні   запровадити   єдині   помірковані   ставки

 ввізного  мита,  які  б  давали суттєві і гарантовані

 надходження     до    державного    бюджету.    Вжити

 протекціоністських   заходів  щодо  нашого  аграрного

 сектора, переробної промисловості, запровадивши митні

 збори за ввезення продуктів харчування.

      Не  повною  мірою  в бюджеті, в доходній частині

 використано вигідне транспортне розташування України,

 яке  може  дати  більші  доходи від плати за транзит.

 Запитується: допоки ми будемо чинити на користь наших

 сусідів  (зокрема,  Росії), обдираючи, перетворяючи в

 жебраків своїх громадян?!

      Особливе  питання - це  стосунки між Державним і

 місцевими   бюджетами.   Фонд  субвенцій  та  дотацій

 обласним  бюджетам - це  винахід  наших  фінансистів,

 корисний  хіба  що  для них особисто... Якщо обласний

 бюджет  на  40-60%  субсидується  з Києва, у місцевих

 органів  влади  зникають  будь-які  сили  до  повного

 справляння  податків,  до  стимулювання матеріального

 виробництва.

      Розрахунки  свідачать, що навіть залишивши ПДВ у

 повному обсязі у складі Державного бюджету, про що ми

 вчора вели мову, відрахування інших видів податків до

 обласних  бюджетів можна  встановити  таким чином, що

 розміри   дотацій  суттєво  зменшаться  і  зменшиться

 кількість  областей,  які  сьогодні  у нас принизливо

 вважаються дотаційними.

      Зрештою,  частки  місцевих  бюджетів у зведеному

 бюджеті  -  неприпустимо    мала.    Така    надмірна

 централізація  не в останню чергу є причиною затримок

 з  виплатою  заробітної  плати і вчителям, лікарям та

 працівникам інших бюджетних галузей.

      Викликає   сумнів   доцільність   передачі  всіх

 доходів від приватизації до місцевих бюджетів -за цим

 проглядається  бажання  Мінфіну  перекласти  бюджетні

 труднощі, спричинені гальмуванням економічних реформ,

 на місцеві органи влади.

      Тепер  дещо  про  видатки.  При  тих  сумах, які

 передбачено  для  освіти,  охорони  здоров'я,  науки,

 культури, нам уже треба закривати частину установ цих

 галузей,  аби зберегти бодай найбільш життєво важливу

 частину... Треба врахувати гіркі уроки минулого року,

 коли  видатки,  зокрема,  на освіту планували одні, а

 потім  доводилося збільшуватися, аби хоча б виплатити

 заробітну   плату.   І   тому   пропозиції,  зокрема,

 Міністерства  освіти  мають  бути  враховані  більшою

 мірою.

      Дивує  структура  державного  контракту  для цих

 галузей.  Скажімо, біля одного трильйона складає сума

 державного контракту для потреб Національної Академії

 наук.  І  лише з них лише 40 мільярдів карбованців на

 видання  наукової  літератури.  Все  інше,  здається,

 товари далеко не першої необхідності.

      А   де   ж   контракт   на  продукцію  медичного

 призначення?   Немає   зовсім.   Питається:   як   це

 узгоджується   з  проголошеними  урядом  економічними

 приорітетами?

      Навіть  в  межах  поданого  нам  проекту резерви

 видно  неозброєним оком. Скажімо чи потрібен Кабінету

 Міністрів резервний фонд у 50 трильйонів карбованців,

 коли  минулого року ми обійшлися фондом в розміром 20

 трильйонів?

      Чи  доцільно  у 2, 5 рази збільшувати видатки на

 Кабінет  Міністрів, на Адміністрації Президента, якщо

 практично по всіх інших видаткових статтях коефіцієнт

 збільшення  становить в межах 1, 4 -1, 5? Тим більше,

 що  ці  дві  управлінські структури фактично дублюють

 одна   одну   і  воно  ніяк  не  поліпшує  діяльність

 виконавчої влади.

      Очевидно,  слід  виділити окремими рядками кошти

 на  утримання  виконавчої влади і кошти для виконання

 функцій Глави держави.

      У    видатковій    частині,    яка    стосується

 фінансування  народного  господарства,  надто  багато

 статей  стосовно  яких  не  витримано вимог бюджетної

 резолдюції про  ступень деталізації статей бюджету.

      Адже,  якщо  108  трильйонів  виділяємого  фонду

 Паливно-енергетичного  комплексу, то ми повинні чітко

 знати: на якій конкретні потреби мають піти  ці кошти.

      Це  стосується  і видатків на Аграрний комплекс.

 Важко  позбутися  враження, що і цього 1996 року уряд

 збирається............ економічну реформу, структурну

 перебудову   економіки   латанням  дірок  за  рахунок

 платників податків, пенсіонерів і бюджетної сфери.

      Впевнені,   що   коли   всівидатки   на  народне

 господарство    буде   достатньо   деталізовано,   ми

 відшукаємо  кошти  для збереження і нашого освітнього

 наукового    потенціалу    і    соціального   захисту

 малоімущих.

      І  врешті  решт  з усього сказаного напрошуються

 маловтішні  висновки.  Даруйте,  не  видно за рядками

 цього   закону   справжньої   турботи   про  простого

 громадянина,  турботи за долю держави. Ніби правильно

 пишемо  програми,  собі  і  світові  клянемось ввести

 економічну  реформу, а практично постійно оглядаємось

 назад. Ні в програмі соціально-економічного розвитку,

 ні  в  проекті  Бюджету  не  видно серьйозних намірів

 прискорити  реформування  відносно власності, зокрема

 на землю, стимулювати інвестиційну діяльність, ввести

 структурну    перебудову    господарства,   полегшити

 податковий прес на українського товаровиробника.

      Розумію,  що все це робити Уряду важко у зв'язку

 з  блокуванням  прогресивних тенденцій в цьому залі з

 боку  лівих сил, однак і сидіти склавши руки сьогодні

 нам  не  личить.

      Мусимо  визнати,  що  терпіння  нашого народу не

 безконечне,  і  тому  маємо  відкласти  вбік  суттєві

 політичні  розбіжності,  незгоди  між  вікнами в лади

 заради  поступу  в  економічній  сфері.

      Конкретіни  пропозиції нашої фракції місяць тому

 подано  до  Бюджетної  комісії*.  І  ми підтримуємо в

 першому  читанні  проект  Бюджету лише за умови, о ці

 пропозиції,  буде  надія,  гарантія, що ці пропозиції

 буде  враховано.

      І,  нарешті, я скажу таке: обговорюючи звіти про

 виконання  бюджетів,  ми  справедливо  обурювались. Я

 думаю,   на  1996  рік  було  б  доцільно  насьогодні

 домовитись  з  Урядом: якщо  бюджет 1996 року, Закон

 "Про  бюджет" викожнуватись не буде, міністр фінансів

 повинен буде  йти     у відставку.

      Дякую  за  увагу.

     

     

       ГОЛОВА.  Слово  має  від Соціалістичної фракції

 депутат  Чиж.

      Я,  не  коментуючи,  просив  би  таки,  якщо  ми

 говоримо   про   блокування   якихось   реформ,   або

 пропозицій,  то  назвати,  які  саме вносились, і які

 блокувались.

      Будь ласка.

     

       ЧИЖ.

      Шановні      колеги,      шановний     Олександр

 Олександровичу!

      Знаєте,   чим   більше  вчитувався  в  матеріали

 проекту  Бюджету,  тим  більше  йшла на думку народна

 пісня  відома  "Туман  яром, туман долиною". А відомо

 дальше, що "за  туманом  нічого не видно".

      Я  спробую проілюструвати це на прикладі проекту

 бюджету.

      Незрозуміла  методика співвідносності показників

 в  цьому  документі. В проекті зовсім не показано, як

 буде  легалізуватись  тіньова   економіка, адже Євген

 Кирилович  Марчук  визнав,  що  третина коштів ходить

 поза державою. То що буде зроблено, щоб ці кошти були

 в бюджеті?

      Тінізація     закладається     самою    системою

 фіксальності,  доки так буде, доти не проявлятиметься

 те, що ховається. Тобто економічні відносини і надалі

 будуть криміналізуватися.

      Бідою  справжнісінькою стали нарахування на фонд

 оплати  праці, перерозподіл його через бюджет повинен

 забезпечувати  тільки соціальні потреби, а насправді,

 це  ще  одна  колосальна  чорна  діра,  ще один засіб

 обдирання,  що  губить стимуляцію до праці, консервує

 бідність, обмежує реальні доходи.

      Що  таке  13  й  14  таємні статті, як ми можемо

 розглядати бюджет незнаючи що це таке?

      Далі.   Плутанина  з  різними  видами  податків,

 акцизом,   амортизаційні   відрахування,  платежі  до

 фондів  заганяються  до ПДВ, хоч такими безперечно не

 є. Сам податок на добавлену вартість, один з головних

 податків,  але  у  цьому випадку податок на добавлену

 вартість   через  практику  повторного  оподаткування

 продовжує  блокувати  виробництво.  Через поглиблення

 неплатежів,  які  в  1995  році тут звучала цифра 900

 трильйонів  склали,  крім  того,  це  провокує цінову

 інфляцію  в  сумі  понад  300 трильйонів карбованців.

 Тобто   цей   старий   механізм   закладає  зростання

 неплатежів,  губить виробництво, веде до не виконання

 бюджету.

      Темпи  ростів  доходу планується на 20 відсотків

 менші  від темпів росту цін. Тобто подальше обмеження

 фонду    споживання.   Фактично   рівень   споживання

 консервується  у  5  разів  нищим ніж у 1990 році. Це

 тупик,  куди йдемо. Де тут питання про Закон про межу

 малозабезпеченості, як він буде регулюватися між тим,

 ми  повинні  це спершу розглядати, а потім бюджет. Як

 буде  діяти Закон про оплату праці, в якому виключені

 чотири головні статті. Чому ми не включаємо Закон про

 мінімальний  споживчий  бюджет,  який  виключений  ще

 декратом Кабінету Міністрів, чому це не передбачено.

      Нарешті,   навіть  конкретна  абсолютно  справа,

 зовсім   фактично   на   призволяще   покинуті   дома

 пристарілих,   будинки-інтернати.  Цього  року  маємо

 тільки 23 відсотки профінансовано. Мені довелося бути

 Форешеві Харківської області, я бачив, як людям тяжко

 жити цим.

      Що  ми  зараз  робимо?  Я  думаю... Разом з тим,

 податки  з  населення  прибуткові,  ПДВ  і  так  далі

 закладаються  такі, що складають третину всіх доходів

 бюджету і 40 відсотків всіх доходів громадян. Де вони

 візьмуться,   звідки,   з  повітря,  через  непорочне

 зачаття?  Як  можна такі вибудовувати замки ефімерні?

 Доки  можна  збиткуватися  над  людьми? Адже сьогодні

 середня заробітна плата складає 46 карбованців зразка

 1990 року. Тим часом мінімальний споживчий бюджет, за

 який  ми  забуваємо,  тільки  кажемо  про  межу,  уже

 перевищує 24 мільйона зразка цього року.

      Не  можна  порівнювати,  скажімо,  з розвинутими

 країнами,  а все ж тут треба таки порівняння зробити.

 Десь  близько 90, 80 з лишнім відсотки, як ви знаєте,

 у  Штатах  сукупні  грошові доходи у ВВП, а заробітна

 плата  близько  60 відсотків. Що у нас, ви знаєте: 24

 відсотки.   І,  до  речі,  передбачається  у  проекті

 бюджету  у  двічі  менші,  ніж у бюджеті 1993 року. І

 проблема  неплатежів,  про  які  говорили  тут,  3, 5

 трильйони  мали  на  01. 01. 95  року,  70 трильйонів

 маємо  а  01. 01. 96  року  -  це  чи  не  є  оцінкою

 діяльності  Уряду  і  Президента  і  всіх  виконавчих

 структур.

      Ще  один  елемент  туману  цього:  в розрахунках

 пишуть  72  трильйона  на  іновацію,  в самому законі

 закладають  тільки  6  трильйонів.  Де 66 найшлося? І

 таких оцих питань можна наставити безліч.

      Головна ж ілюзія цього проекту, що простежується

 в   проекті,  -це  досягнення  мінімального  дефіциту

 бюджету через механізми, що ведуть в тупик. Зменшення

 реальних  оходів  і  рівня  споживання населення, які

 закладаютьс,  ще  більше  ускладнюють  ситуацію, і це

 зрозуміло. Згадайте бездефіцитний бюджет, так званий,

 1994  року, у підсумку 28 відсотків дефіциту. Хіба не

 є  для  нас  запобіжником  такі  перестороги,  так би

 мовити.

      То  чи можемо ми взагалі говорити про бюджет, чи

 є він в даному випадку, чи є предмет для обговорення?

      І   такого  бюджету  якщо  він  буде  прійнятий,

 особливо беда соціальної сфери і нашому селу або щось

 подібне якщо буде прийнято.

      Це   їх   загібель,   подивиться   які......  на

 соціальний розвіток села, практиччно нічого, а ще ж є

 борг  перед  будівельниками  за  уже виконані роботи.

 Кому  ж  треба  про це думати. Чи це свідома політика

 знищення  села.  Соціалісти,  наша  фракція  участі в

 такому  про  цесі  брати не будуть, сподіваємся, що і

 Верховна Рада цього не зробить.

      Ви  ж  дивиться,  всім  відомо, що в селі в край

 спрацьовані  основні  фонди  і машинотракторний парк,

 рівень  зносу  яких встановить 60-70 відсотків, падає

 редючесть  земель6  на  один  гектар релів внесенисми

 міндобрів  знизилося  до  30  у  перерахунку на діючу

 речивену до 30 кілограм, або в 5, 5 раза меньше проти

 1990 року.

      Не витримується технологія вирощування більшості

 культур  через  нестачу паливно-мастильних матеріалів

 та засобів захисту рослин. Про все це йшла розмова на

 всеукраїнській  нараді, розроблено проект відповідних

 документів, але ж у проекті бюджету на цей рік коштів

 під  ці  справи  не  виділено. До для чого було город

 городити  питається?  Чи  не  для  того,  щоб  тільки

 отримати..............  на  продаж  землі.  Адже  уже

 явочним     порядком     насильницько    насаджується

 приватизація  навпаки,  збирають збори колгоспників і

 давай  землю  будемо віддавати. Це відомо до добра не

 доведе.

      Або  такий  момент.

      Уряд  не  виконує  Закону  "Про плату за землю",

 яким  у  статті другій визначено, що податок на землю

 спрямовується  не  збереження  родючості грунтів. Так

 робиться   в  усіх  державах  світу.  Ми  що,  хочемо

 перетворити україну у пустелю?

      Друге.   У   цьому  залі  вже  пролунала  слушна

 пропозиція.  Якщо  кредити  одержуємо від міжнародних

 фінансових  структур,  то  давайте  будемо шукати, за

 рахунок   чого  повертати  борги.  А  ми  що  робимо?

 Загубили  власне  вівчарство.  Проте,  шерсть  веземо

 через  океан.  Втрачено виробництво хмелю, льону, в 5

 разів   скоротили   виробництво   гібридів  кукурудзи

 першого   покоління,   зате   тепер   закуповуємо  за

 кордоном.

      У  Югославії  війна,  а  вони пропонують Україні

 першокласне  насіння.  І,  можливо,  доведеться  його

 закупляти в силу обставин.

      У  криму маємо, ростуть еферо-олійну культури, є

 чудові  сорти  винограду, які не поступаються відомим

 французьким чи італійським. І за все можна одержувати

 валюту.

      То,  може,  цим треба зайнятися, а не тим, як би

 скоріше  здати землю -наше головне багатство? Невже в

 Уряді  не  розуміють,  скажімо, що податковий прес та

 встановлення  пільг у кожному законі, що подається на

 розгляд  до  Верховної  Ради,  ведуть  до поглиблення

 кризової  ситуації.  Замість  стимулювання  податками

 нарощування  виробництва, виходить навпаки: чим краще

 працюєш - тим більше потрібно платит податків.

      І,   до   речі,   зараз  пільги,  які  надаються

 безоглядно,  довели до того, що кожний восьмий гектар

 використовується   безоплатно.   Це  теж  є  питання,

 інформація до роздуму.

      Можна  було  б називати масу інших прикладів, що

 цей  проект  не  можна інакше оцінити як бюджет, який

 поглибить   кризу,   деградацію  продуктивних  сил  і

 зубожіння   трудової   людини.  Треба  не  в  циферки

 гратися,  а  міняти  політику, до того ж, кардинально

 міняти, на користь тих, хто живе своєю працею.

      Наша    фракція    соціалістична    неодноразово

 наполягала  на перенесенні центру податкового тиску з

 виробництва  на  споживання. Про це ми говорили і при

 обговоренні  Бюджету  минулого  року.  Наполягали  на

 введенні податку на нерухоме майно, захистивши певний

 рівень середнього майнового стану нашого громадянина,

 і  за  прогресивно  зростаючою  шкалою  оподаткувавши

 багатих.   Ми  пропонували  проведення  за  такими  ж

 принципами   конфіскаційної   грошової   реформи.  Ми

 пропонували  проведення  протекціоністських заходів у

 зовнішній торгівлі і значне підвищення митних тарифів

 на  експорт потрібної нам самим сировини, і на імпорт

 тарифів  не  визнаних критичним імпортом, пропоновані

 нами  заходи  нажаль  не підтримані, ми не відчуваємо

 такого розуміння і в проекті, який поданий сьогодні.

      Закінчуючи,   щоб   не   вийти   за   межу  часу

 відведеного,   скажу   так:   можна   було   б  довго

 дебатувати.  При  доопрацюванні  цього  проекту, і це

 наша   головна   пропозиція,   треба   відкинути  оті

 параметри  6 відсоткового дефіциту бюджету, треба йти

 на  подвоєння,  якщо  хочте, дефіциту, але за рахунок

 цього,  ну,  не  мажна закладати свідомо 30 відсотків

 фінансування  лікарені чи школи, чи чогось іншого. Що

 ж   ми   робимо?  Треба  жити  своїм  розумом,  нашим

 державним  розумом, а не з того, що нам подадуть наші

 радникі за океаном . Дякую.

      ГОЛОВА.  Шановні  депутати, після перерви першим

 виступатиме  від  групи  "Єдність"  депутат Степанюк.

 Оголошується перерва до 16-ої години.