Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 1

Опубліковано 15. 09. 1994

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 вересня 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні депутати, журналісті і гості нашої сесії, члени Кабінету Міністрів! Прошу депутатів вставити картки і приготуватися до реєстрації. Включіть, будь ласка, систему.

У залі зареєстровано 268 народних депутатів. Після визнання повноважень новообраних депутатів ми ще раз проведемо реєстрацію

- загальну. Ніхто, думаю, не сумнівається, що у залі набагато більше депутатів, ніж висвітлило табло. Ви розумієте причину цього - повноваження не всіх депутатів ще підтверджені.

Отже, друга сесія Верховної Ради тринадцятого окликання оголошується відкритою.

Шановні народні депутати! 21 серпня цього року на 60-му році життя раптово помер народний депутат України від Конотопського виборчого округу Сумської області Юрковський Віталій Станіславович, член Комісії з питань культури і духовності.

Також ви заявляєте, що 3 вересня на шахті "Слов'яносербська" виробничого об'єднання "Луганськвугілля" сталася аварія, яка спричинила численні людські жертви. Є також повідомлення про те, що, виконуючи овій службовий обов'язок, за останні тижні загинуло кілька працівників органів внутрішніх справ.

Я просив би вшанувати пам'ять людей, яких немає тепер з нами, хвилиною мовчання. /Хвилина мовчання/.

Прошу сідати.

Президія Верховної Ради за погодженням із радою депутатських груп і фракцій пропонує вам такий порядок роботи. Сьогодні після виступу Голови Верховної Ради України на пленарному засіданні пропонується розглянути такі питання:

Про результати виборів та визнання повноважень народних депутатів України, обраних 24 і 31 липня та 7 серпня 1994 року. Про порядок висвітлення роботи другої сесії Верховної Ради України.

Про організацію роботи та порядок денний другої сесії Верховної Раді України.

Про рішення Севастопольської міської Рада народних депутатів "Про статус міста Севастополя" від 23 серпня 1994 року.

Про кандидатуру на посаду міністра закордонних справ України.

Про комісію дія підготовки питання про ситуацію в Криму.

Потім пропонується продовжити роботу в комісіях, групах та фракціях над опрацюванням законопроектів, які у вас є на руках і щодо яких потрібні висновки комісій.

Відповідні пропозиції Президії Верховної Ради вам роздано.

Чи будуть якісь інші міркування з цього приводу? Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО В.Ф., член Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Голово, шановні депутати! Мені здається, що друга сесія

- це вже та сесія, на якій ми повинні переходити до конкретної роботи і вміти правильно організувати її. Ми вже маємо постійний Регламент, тому пропоную почати з того, щоб конкретно визначити перелік питань, визначити, в якій черговості вони розглядатимуться.

Пропонував би питання про організацію роботи та порядок денний другої сесії, яке в запропонованому Президією орієнтовному порядку стоїть четвертям, розглядати першим, як це і повинно бути в серйозному парламенті.

Дякую.

ГОЛОВА. Я не коментую, але хочу сказати, що якраз це і передбачено у запропонованому вам проекті. Але ж участь в обговоренні цього питання повинні взяти і новообрані депутати. Отже, треба спочатку визнати їхні повноваження. Після цього нам необхідно розглянути процедурне питання, яке передбачено Регламентом, - на початку кожної сесії приймати рішення про порядок висвітлення її роботи. Так що ви абсолютно праві. Я думаю, що тут ні в кого немає ніяких заперечень.

Третій мікрофон.

КОВТУНЕЦЬ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Я розумію, що після півторамісячної роботи в округах у кожного багато вражень, багато ділових пропозицій і кожен хотів би виступити тут із програмною промовою. Усе-таки я вважаю, що потрібно початі - з обговорення проекту порядку денного і тоді вже вирішувати, включати чи не включати ті чи інші виступи і програмні промові. Тому слід розпочинати не з окремих виступів, а з обговорення порядку денного.

Дякую.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка, Іване Олександровичу.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Рада Україні у закордонних справах і зв'язках з СНД /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутаті! Шановній Голово! Я теж пропоную розпочати сьогоднішню роботу з прийняття порядку денного. І не тільки на цей тиждень, а й розглянути порядок роботи протягом усієї другої сесії. Там є дуже багато таких питань, щодо яких ми не хотіли б, щоб вони там були, або ж які можна запропонувати. Тобто треба розглянути це питання ширше, щоб справді організаційно забезпечити нормальну роботу нашої сесії.

На часі комплексне вирішення соціальноекономічних питань. Я не знаю, коли буде обговорюватися питання про мінімальну заробітну плату і пенсії. Нічого тут не зрозуміти, і нас колись підставлять. Або коші буде Президент виступати із своєю економічною доповіддю. Тому я просив би вас усе-таки підтримати мою про позицію. Це перше.

Друге. Я згоден, що доповідь Олександра Мороза, нашого шановного Голови, може бути зроблена в межах регламенту і встановленого законом порядку. Але ж ми не читали цієї доповіді, і я можу наперед розцінити її як таку собі агітку, в якій Голова розповідає, що вже зроблено, що буде зроблено, як буде зроблено тощо. Таким чином він зліквідує наші можливості як народних депутатів впливати. па формування і громадської души, і порядку денного. Тому я просив би пана Голову нашого, Олександра Олександровича, відмовитися від виголошення цієї доповіді, оскільки ми її не бачили. Дайте ми її спочатку почитаємо.

Третє. Треба розширити питання щодо. Криму. Мова у проекті порядку денного йде лише про рішення Севастопольської міської Ради народних депутатів. Але ж ми знаємо, що ситуація загострилася в усьому Криму, і я пропоную, щоб зробив доповідь Президент, у глетах своїх повноважень, про ситуацію в Криму, зробив доповідь Олександр Олександрович, у межах своїх повноважень, про ситуацію в Криму... Чим я це обгрунтовую? Шановні депутати, прошу мене послухати.

Перше. Ні для кого не секрет, що російська влада і шовіністичні кола випробували нашу владу на політичну волю: чи можемо ми розв'язати цей клубок суперечностей у Криму, чи не можемо?

Друге. Вони випробовували нас на те, чи справді між Верховною Радою України і Президентом є нормальна співпраця, чи, може, Верховна Рада України підтримає лише Верховну Раду Криму, а Президент підтримає тільки Президента Мєшкова. Ми повинні про це дуже добре пам'ятати.

Є й економічні моменти. Для того щоб локалізувати... /Шум у залі/, шановні депутати, ситуацію в Криму, треба було витратити мільярди. Отже, заробітну плату не підвищуємо, а збитків зазнаємо. Хто винен у цьому, хто має нести кримінальну відповідальність? Тому я все таки звертаюся до вас і прошу поставити це питання більш широко.

І останнє. Щодо - контролю за діяльністю не тільки виконавчої влади, а й керівних органів Верховної Ради. Ви знаєте, що Кабінет Міністрів постійно два роки підписує якісь документи, а нам не дають цих документів. Тому звертаюся до Олександра Олександровича...

ГОЛОВА. Прошу вимкнути мікрофон. Іване Олександровичу, по-перше, ви використали свій час, а по-друге, ви говорите не з того приводу, з якого взяли слово.

Я зрозумів так, що стосовно пропозиції Президії у депутатів дещо розійшлися думки. Скільки часу ми відведемо на обговорення цього питання? Є пропозиція, бо це просто процедура, відвести 10 хвилин. Вистачить? Прошу цю пропозицію проголосувати.

"За" - 268. Рішення прийнято.

Перший мікрофон.

СМІРНОВ Є.Л., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Спілка українського народу. 29 серпня ваш велъмишановний уряд прийняв постанову номер 600, якою власне сканував статус радіаційно забруднених зон для великих територій і, отже, пільги сотням тисяч мешканців цих територій. Мої виборці уповноважили мене заявити /ось у мене тисячі підписів від них, і ще будуть десятки тисяч підписів/, що якщо ця постанова не буде негайно скасована, ви можете чекати актів громадянської непокори і громадянської війни. Поставтеся до цього серйозно.

Мої виборці уповноважили мене заявити, що вони вимагають негайної відставки Прем'єрміністра Масола. Я передаю вам списки, передаю вам підписи виборців з вимогою негайно включити це питання до порядку денного, з тим щоб сьогодні або в найближчі дні постанову номер 600 було скасовано.

Дякую.

ГОЛОВА. Передайте, будь ласка, до Секретаріату. Регламентом передбачається, що такі пропозиції треба передавати до Секретаріату. Я просив би депутатів дотримуватися Регламенту.

Другий мікрофон... Третій мікрофон... З трибуни?

Першій мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язок з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська область/.

Уважаемые депутаты, уважаемый Александр Александрович! Рассматривая проект повестки дня, я думаю, мы должны четко выделить три блока вопросов. Это - повестка дня на сегодня...

ГОЛОВА. Продовжуйте.

МАРЧЕНКО В.Р. Я повторю. Три блока вопросов. Это - повестка дня на сегодня, с которой мы соглашаемся, повестка дня на неделю и повестка дня на всю сессию. Мы предлагаем ориентировочную повестку на всю сессию сегодня не обсуждать. В соответствии с Регламентом мы гложем внести в нее изменения, сначала передав свои предложения в письменном виде в Секретариат. Предлагаю поэтому перенести обсуждение этого вопроса на следующую неделю.

А в повестку дня на неделю /не на сегодня/ мы просим включить один вопрос, который, на мой взгляд, тысячу раз готовился и сегодня уже подготовлен, - о минимальных заработной плате и пенсии. Без решения этого вопроса мы не сдвинемся с места.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово, шановні колеги народні депутати! Я пропоную, щоб ми, формуючи порядок денний на сьогодні і перелік питань на. другу сесію Верховної Рада, паралельно виступали від мікрофонів і вносили конкретні пропозиції, що саме ми маємо розглянути.

Я думаю, що зазначені питання повинні в основному бути розглянуті. Насамперед - це затвердження повноважень новообраних депутатів, підтвердження їх статусу, обов'язково питання Криму. Але якщо ми сьогодні розглядатимемо питання локальне - рішення Севастопольської міської Ради, то, вважаю, на наступний пленарний тиждень ми повинні включити до порядку денного розгляд кримського питання в значно ширшому плані. Щоб, маючи оцей гіркий урок усіх тих забав на високому обласному рівні, ми все-таки прийняли з цього приводу конкретні рішення.

Ще одне, шановний Олександре Олександровичу. Я вважаю, що найпершими питаннями для нашого розгляду повинні бути питання соціально-економічного стану нашої держави. За першу сесію ми жодного з цих питань не вирішили, а люди чекають розв'язання саме цих проблем.

І ще одне. На мій погляд, дуже і дуже важливе питання, якого ми і впродовж роботи Верховної Рада минулого скликання, і першої сесії нинішнього не торкаємося, а цей розгляд буде до честі Верховної Ради, - це становище, в якому перебувають українці за межами української держави. Маю на увазі фізичний геноцид у колишній Югославії, духовний геноцид українців у Росії та в інших республіках колишнього Радянського Союзу, ми, на превеликий жаль, як корінна держава українців цих питань не торкаємося. У той же час деякі держави, і зокрема Росія, роблять головним інструментом своєї політики становище росіян чи російськомовного населення в інших державах. У нас є справді велика тривога. Адже відбувається спекуляція. Ми повинні обов'язково розглянути це питання і допомагати нашим єдинокровним братам і сестрам в інших державах.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон... Я дуже прошу висловлюватися з приводу питання, щодо якого будемо зараз приймати рішення. Тобто порядку денного на сьогодні. А щодо тих питань, про які тільки що говорив Ярослав Михайлович, можна буде взяти слово при розгляді проекту порядку денного і переліку питань, які розглядатимуться другою сесією.

Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Українська республіканська партія. Шановні колеги депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Вважаю, що вашу доповідь ми повинні розглядати в контексті порядку денного. У цілому я нічого не маю проти того, щоб ви виступили з доповіддю перед депутатами в межах визначеного регламенту. Але давайте спочатку чітко вирішимо, яким буде порядок денний.

Я прошу розглянути одним із перших питання про хід підготовки проекту Договору про дружбу і співробітництво з Росією та напрацьований проект рішення. За моїми відомостями, той проект, який було опубліковано в засобах масової інформації, містить цілий ряд положень, які ущемляють державний суверенітет, однозначно є невигідним Україні, - скажімо, з приводу подвійного громадянства, що може підірвати наші Збройні Сили /невідомо, у чиїх збройних силах служитимуть люди, які матимуть подвійне громадянство/. Виникає ряд, як кажуть, територіальних загроз у разі відмови людей, які мають подвійне громадянство, від громадянства України. Є і завуальовані територіальні претензії Росії до України, а також ряд невигідних положень економічного характеру.

Тому я вимагаю, щоб сьогодні було заслухано звіт, а проект договору було передано для обговорення в комісії. Комісії повинні з цього приводу однозначно висловитися. Розглянути потім це питання на засіданні Верховної Ради, щоб та робоча група, яка працює з робочою групою Росії, керувалася не якимись вказівками Президента, його команди чи, як кажуть, тих, кого ми уповноважили, а щоб про це своєчасно була поінформована Верховна Рада і весь загал.

Також я вважаю, що ми повинні внести до порядку денного питання про антиконституційні рішення Президента про призначення виконуючими обов'язки тих двох міністрів, призначення яких належить до компетенції Верховної Ради. Президент суттєво обмежив повноваження Верховної Рада, пішов на такий крок, який можна назвати викликом. Я не знаю, на якій підставі без відома Комісії з питань оборони і державної безпеки були проведені такі зміни в Міністерстві оборони. Не пояснено причин відставки того міністра, довіру якому висловила вся Верховна Рада. Я вважаю, що питання про антиконституційний указ Президента має бути внесено на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВА. З трибуни. Дотримуйтеся, будь ласка, регламенту. Останній виступ.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Рада України з питань оборони і державної безпеки /Залізничний виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово, шановні депутати! Я хотів би зупинитися на порядку денному на сьогодні і на всю сесію. Вважаю, що виступ Голови Верховної Ради може бути в процесі розгляду питання про

сьогоднішній порядок денний. А першим питанням дійсно повинен бути порядок денний, причому на всю сесію. Чітко слід визначити пріоритети щодо питань, які мав розглянути Верховна Рада. Це насамперед пакет економічних законопроектів, а також проектів рішень з питань соціального забезпечення та з інших питань.

Хотів би звернути вашу увагу на те, ар Верховна Рада досі не могла здійснювати своїх функцій контролю за виконанням постанови Верховної Ради від 18 листопада минулого року про ратифікацію Договору "Старт", а також за виконанням постанови Верховної Рада у зв'язку з Тристоронньою заявою. Підготувати це питання неможливо, оскільки заблоковано доступ до інформації, до документів.

Як стало відомо, Леонід Кравчук поряд із Тристоронньою заявою підписав два таємних документи, а також видав таємний указ. І внаслідок цього Україна обеззброюється так, ар спочатку скорочуються найновіші стратегічні ракети, не визначено належної компенсації і так далі. Це питання надзвичайно важливе. Ми вимагаємо від вас, Олександре Олександровичу, як куратора Комісії з питань оборони і державної безпеки, забезпечити доступ комісії до всіх цих документів і включити це питання до порядку денного нашої сесії.

Хотів би також взагалі звернути увагу на те, що депутати не забезпечуються інформацією. У Москві було підписано 30 документів по лінії СНД. Причому, на мій погляд, було перевищено свої повноваження Прем'єр-міністром, бо йдеться про створення наддержавних координаційних і виконавчих структур. Це прерогатива парламенту, а не виконавчої влади. Я вимагаю, щоб депутатам було забезпечено доступ да всіх цих документів.

Також для того щоб Верховна Рада могла нормально працювати, потрібно, щоб відповідно працював Секретаріат, тобто апарат Верховної Ради. Відбуваються якісь кадрові зміни, якісь перетасовки без відома депутатів Верховної Ради. Олександре Олександровичу, про такі речі ви повинні радитися з Верховною Радою, і рішення щодо зміни структур, а також щодо кадрових переміщень повинно прийматися Верховною Радою.

МОРОЗ О.О. Степане Ільковичу, будь ласка...

ХМАРА С.І. І останнє. Я вважаю, що сьогодні потрібно дуже серйозно розглянути питання про ситуацію в Криму в тому контексті, що Конституція так званої Республіки Крим не узгоджена з Конституцією України. Саме через це питання заходить у глухий кут. Ми повинні раз і назавжди сказати, що нинішні проблеми виникли через нашу безпринципність, через те, що ми своєчасно і дуже енергійно не наполягли на узгодженні Конституції Криму з Конституцією України. Тому я вважаю, що це питання повинно бути розглянуте сьогодні. Конституція Криму, яка не відповідає Конституції України, повинна бути скасована з відповідними наслідками для гілок влада в Криму.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Час, відведений для обговорення цього питання, вичерпано

Дозвольте зупинитися на кількох питаннях, які треба було б проголосувати або дати на них відповідь. Іван Олександрович Заєць говорить про те, що він не знає, коли буде виступати Президент. Будь ласка, уважно подивіться перелік питань. Там написано, коли буде виступати Президент. Іване Олександровичу, я це вам кажу. Подивіться.

Далі. Дія постанови номер 600 Кабінетом Міністрів зупинена. /Шум у залі/. Одну хвилиночку. Я прошу пробачити. Дія постанови номер 600 Кабінету Міністрів стосовно чорнобильських законів на пропозицію Президії Верховної Ради зупинена самим же Кабінетом Міністрів. Кабінет Міністрів звернувся до голів відповідних обласних Рад та до виконкомів цих Рад, щоб вони внесли пропозиції щодо змісту і процедури прийняття відповідних рішень на виконання постанови Верховної Ради України минулого скликання. Це я хочу уточнити, щоб не було спекуляцій. Тобто дане питання ми згодом теж зможемо розглянути, як і передбачено процедурою. І потреби скасовувати вказану постанову немає.

Відносно пропозиції депутата Марченка перенести питання про орієнтовний порядок розгляду питань на другій сесії на 20 вересня. Ми підійдемо до цього питання. Давайте обговоримо. Оскільки передбачається кілька днів роботи в комісіях, можливо, справді треба врахувати всі нюанси. Я можу поставити це питання на голосування, але давайте спочатку до нього підійдемо.

Наскільки я орієнтуюся, ми не готові сьогодні розглядати питання про мінімальний рівень заробітної плати. Просто його не підготовлено для розгляду сьогодні. Просив би, якщо ви

не наполягаєте, перенести його на наступний тиждень. Чи хай буде так, як це передбачено орієнтовним порядком розгляду питань? На наступний тиждень? Ну, тоді, коди будемо обговорювати порядок, давайте проголосуємо.

Розглянути питання про хід підготовки договору з Росією. Таку пропозицію вносив Микола Іванович Поровський. Якщо у вас готове це питання... Миколо Івановичу, будь ласка, слухайте. Якщо у вас це питання готове, ви можете доповідь зробити... Ви посилалися на публікації про зміст договору, але, наскільки мені відомо, проект договору ніде не публікувався. Коментарі щодо цього, певна річ, були. Тому мені здається, що це питання не готове до розгляду на сьогоднішньому засіданні. Коли ви підготуєте чи комісія... /Шум у залі/. Вибачте мені. Вячеславе Максимовичу, спокійно.

Очевидно, Комісії у закордонних справах треба підготувати аналіз цієї роботи і в установленому Регламентом порядку внести дане питання на розгляд Верховної Ради. /Шум у залі/. Добре, дасте цю пропозицію, ми її проголосуємо зараз. Проголосуємо, Миколо Івановичу. Про антиконституційні дії, як сказав Микола Іванович, Президента. Я поставлю його пропозицію на голосування.

У сьогоднішньому порядку денному є питання про кандидатуру на посаду міністра закордонних справ. Тому ми можемо розглянути ці два питання одночасно.

Власне кажучи, сьогодні є дві позиції. І навіщо ми гар ними словами все це так обставляємо? Є прагнення частини депутатів не дати мені виступати перед початком сесії. А Президія рекомендує, щоб я виступив. Тому я ставлю пропозицію Президії Верховної Ради на голосування першою, в порядку надходження. Хто за те, щоб затвердити сьогоднішній порядок денний, прошу голосувати.

"За" - 205. Рішення прийнято.

Отже, питання про проект порядку денного ми обговорімо тоді, коли Верховна Рада підійде до його розгляду. А зараз я скористаюся наданим вами правом, щоб зробити вступне слово перед початком роботи сесії.

Шановні народні депутати, представники засобів масової інформації, шановні виборці! У зв'язку з відкриттям другої сесії Верховної Ради України нового скликання за згодою Президії Верховної Ради вважаю за необхідне зупинитися на деяких питаннях змісту і організації нашої роботи.

Перша сесія пройшла під завком істотних змін, що відбувалися в центрі і на місцях у структурах представницької та виконавчої вдали. У цей період був обраний новий Президент України, затверджений новий глава уряду та істотно змінений склад Кабінету Міністрів. У місцеві органи влади всіх рівнів прийшли нові депутати, сформовано нові виконкоми, вперше були обрані населенням голови місцевих Рад. У липні-серпні пройшло дообрання народних депутатів України, і на сьогодні загальний кількісний склад Верховної Ради, після визнання повноважень нового поповнення, становитиме 393 народних депутати, що дає змогу вирішувати всі питання, які належать до компетенції Верховної Ради.

Тепер важливо правильно визначити напрями і пріоритети в нашій діяльності, чітко сформулювати головні завдання, що постають перед вищим законодавчим органом держави на даному етапі.

Ці завдання підказує саме життя, соціально-економічна і політична ситуація, що склалася в Україні на даний момент. Я не буду характеризувати її в деталях, вона відома всім. Суть її зводиться до того, що в економіці триває розвиток кризових явищ, які ведуть до зубожіння народу і посилення соціальної напруги в суспільстві. Разом з тим досі не вдалося змінити політичний курс на такий, здійснення якого дало б можливість найближчим часом полі Іспити ситуацію. Розвиток економічної криза йде самопливом, влада втратила важелі управління економічними, соціальними, політико-юридичними та ідеологічними процесами в суспільстві, призвівши фактично до стану безвладдя і тотальної безвідповідальності.

Виходячи з цього, головним завданням на найближчий час об'єктивно стає відтворення державної влади в суспільстві, наведення бодай елементарного порядку.

Мушу сказати: роботи тут непочатий край, бо наш державно-правовий механізм, на жаль, являє собою якщо не купу руїн, то, у всякому разі, еклектичну і вкрай розбалансовану політичну машину. Про який порядок може йти мова в державі, що не лише фактично відмовилася від власної Конституції, але й не має ні власної твердої валюти, ні навіть затвердженого бюджету? У державі, то кожні півроку змінює без чітко визначеної програми принципові інститути в організації державної влади; державі, що без серйозного наукового обгрунтування відмовляється від

своєї власності в процесі здійснення неконтрольованої приватизації, фактичного розтягування її майна?

Саме тому, повторюю, наше найперше завдання як вищого законодавчого органу держави я визначив би так: покласти край організаційноправовому безладдю у державному будівництві та у здійсненні державної влади з суспільстві. Вирішити це завдання ми зможемо ляше скоординувавши зусилля депутатського корпусу з Президентом України /як главою держави за чинною Конституцією/ та спираючись на підтримку місцевих Рад усіх рівнів на чолі з їх головами.

Зрозуміло, створити ефективно діючий державний механізм неможливо за кілька місяців, на це потрібні роки. Але ява принципової ваги питання друга сесія повинна вирішити безумовно.

Перше - питання бюджету. Ми зобов'язані прийняти законодавчий акт про порядок формування державного бюджету і відповідальність за його виконання та затвердити бюджет на 1995 рік. Очевидно, це питання про порядок формування бюджету треба додатково включити до переліку питань для розгляду на другій сесії /до того переліку, який вам роздано/.

І друге - питання Конституції. Слід невідкладно завершити розробку проекту Основного Закону та розглянути його на пленарному засіданні до кінця нинішнього року, з тим щоб не пізніш як у квітні-червні наступного року ми змогли б прийняти новий конституційний закон, на основі якого здійснювалося б подальше формування цілісної правової системи, становлення правової держави в Україні. Як нам краще організувати конституційний процес, щоб забезпечити його найвищу результативність, - про це

ми ще порадилося з урахуванням пропозицій Президента та думки науковців. Це питання включено до орієнтовного порядку денного на початок наступного тижня.

Це, так би мовити, наріжні камені, які ми обов'язково повинні закласти у підвалини організації державної влади, бо без них будьяка подальша стабілізація влади просто неможлива.

Разом з тим, приймаючи державний бюджет, ми повинні чітко усвідомлювати, що його характер вирішальною мірою визначається станом економіки країни. Тому ключові питання, які невідкладно повинна вирішити Верховна Рада, пов'язані із розробкою і прийняттям пакета законодавчих актів, що стосуються економічних і соціальних проблем.

Загальні орієнтири цієї роботи визначені принциповим політико-юридичним документом "Основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період", прийнятим на першій сесії Верховною Радою відповідно до її компетенції, визначеної Конституцією. Зазначений документ покладений в основу діяльності уряду, і завдання відповідних постійних комісій - у тісній взаємодії з Кабінетом Міністрів реалізувати його положення в конкретних законодавчих рішеннях. Перелік цих питань також у вас є, ви проаналізуєте його, особливо в розділі орієнтовного порядку організації роботи Верховної Ради на жовтень.

У цьому зв'язку пора, нарешті, навести порядок у формуванні собівартості продукції, яка сьогодні на забезпечує навіть простого відтворення ні матеріального виробництва, ні робочої с ми. Фактично йде процес небаченого проїдання основного капіталу України і штучного заниження частки оплати праці у вартості продукції.

Готуючи глибоку реформу оплати праці і доходів населення, слід ретельно проаналізувати негативні наслідки попередньої практики їх регулювання, того факту, що заробітна мата фактично перестала виконувати свої головні функції: стимулюючу, відтворювальну і облікову.

Треба рішуче покласти край антинародній практиці останніх років, що склалася у сфері державних гарантій, коли при кожному черговому перегляді рівня мінімальних соціальних гарантій реальні доходя найменш забезпечених верств населення постійно зменшуються, а доходи найбагатшої частина населення відповідно зростають і коли рівень мінімальної заробітної плати не забезпечує навіть фізіологічного рівня споживання. Відповідні комісії зобов'язані якнайшвидше подати на розгляд Верховної Ради законопроекта, що передбачають підвищення мінімальної заробітної плати, розмірів пенсій і їх диференціацію залежно від стажу робота та інших чинників, встановлення гарантованого мінімального прожиткового рівня, компенсацію втрат громадян від знецінення їх грошових вкладів. Потрібно дуже уважно подавитися на збереження соціальних гарантій потерпілим від Чорнобильської катастрофі.

Враховуюча помилки минулого, необхідно терміново створити надійний механізм захисту національного ранку від зовнішньої експансії в усіх його складових: ринку товарів і послуг, капіталів, валюти, робочої сили, інформації тощо. Одночасно необхідно створити надійний механізм стимулювання активізації іноземних інвестицій в економіку України, гарантування їх ефективного використання.

Особливої уваги потребує забезпечення повноцінної законодавчої бази роздержавлення власності та здійснення дійового контролю за процесами приватизації в Україні. Крок у цьому напрямі ми зробили на першій сесії, слід бути послідовними і надалі в цьому. Практика свідчить про наявність великих прогалин у законодавстві про приватизацію, невміння і небажання відповідних органів контролювати її здійснення в інтересах більшості громадян України та держави.

Досвід роботи Верховної Ради переконує в необхідності запровадити чіткішу координацію і узгодженість в роботі постійних комісій, особливо економічного профілю, виробити у них комплексним підхід до формування економічної та соціальної політики держави. З цією метою, очевидно, доцільно було б покласти на Голову Верховної Ради координацію діяльності голів постійних комісій: економічної, фінансової, бюджету, базових галузей, паливно-енергетичного і агропромислового комплексів, соціальної політики та праці. Підготовка нинішньої сесії і деяких заходів останніх тижнів підтвердила потребу в такій координації. Якщо це буде так, тоді ми забезпечимо комплексний підхід при внесенні необхідних змін у податкову, кредитну, фінансову політику, валютне регулювання, які повинні бути зроблені найближчим часом.

Посиленої уваги потребують питання зовнішньої політики. Не можу ще раз не наголосити: ми повинні забезпечити присутність України при вирішенні різних проблем світового значення, які так чи інакше зачіпають інтереси нашої держави, та забезпечити реалізацію цих інтересів. Інтенсивні дипломатичні

контакти останніх місяців підтверджують, що Україна цікавить світове співтовариство поки що, на жаль, насамперед у контексті ядерного роззброєння і приєднання її до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Потрібно приєднуватися до нього Україні чи ні? Які наслідки це дасть для світового співтовариства? Чи не варто було б прийняти універсальний міжнародний документ, який охоплював би і предмет цього договору, і гарантував би безпеку України та інших деркав? Потрібен серйозний глибокий аналіз цих питань нашою постійною Комісією у закордонних справах і зв'язках з СНД разом із зовнішньополітичним відомством України та відповідними науковими установами.

Можливо, варто було б, і я наполягаю на цьому, щоб, користуючись ювілеєм ООН та 50- річчям Ялтинської угоди, запропонувати проведення у січні-лютому в Україні Міжнародної конференції з питань нерозповсюдження ядерної зброї, запросивши представників інших держав та експертів відповідних міжнародних організацій для вироблення справді універсальної міжнародної угоди, про яку я тільки-но згадував.

Повертаючись до проблеми створення ефективно діючого державного механізму, раціональної організації державної влади, ми повинні чітко усвідомлювати, що та система влади, яка складається в Україні в останні роки, відображає суперечливий перехідний етап розвитку країни. Тому вона об'єктивно не може стати завершеною і досконалою державно-правовою системою, стабільною на десятиліття. Зважати на це, ми повинні поставити перед собою двоєдине завдання. По-перше, забезпечити формування тих ланок в діючій системі влади, які необхідні для її завершення і нормального функціонування на даному

етапі. Це, насамперед, прийняття Закону про місцеві Ради, створення Конституційного Суду, прийняття пакета рішень і законодавчих актів з питань, умовно кажучи, парламентського права /тобто врегулювання діяльності Верховної Ради, Президії, постійних комісій, депутатів і так далі/, створення системи державного контролю, прийняття Закону про Кабінет Міністрів і тому подібне.

По-друге, слід уже на цій сесії подумати про утворення спеціальної державної комісії у питанні розробки концепції державно-правової реформи в Україні. Ця комісія, скажімо, через півроку мала б подати таку концепцію на розгляд Верховної Ради для прийняття відповідного рішення. Вже цілком очевидно, що нам не обійтися лише однією судово-правовою реформою, вирваною із загального процесу реформування держави і системи законодавства. Потрібні і глибока адміністративна реформа, і реформування законодавчої гілки влади, і оптимізація виборчої системи відповідно до тих положень, що випливатимуть із нової Конституції України та практики її застосування, в їх зв'язку зі здійсненням соціально-економічної та політичних перетворень.

Якщо не започаткувати ці стратегічної ваги рішення сьогодні, то завтра і післязавтра ми будемо залишатися у правовому полі там же, де знаходимося тепер.

Окремої уваги заслуговує блок питань, які стосуються внутрішньої організації та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Професіоналізація парламенту вимагає відповідної перебудови не лише відносин між комісіями, Президією та керівництвом Верховної Ради, але й структури та організації роботи

апарату Верховної Ради. Президія вже займалася цим питанням, і вдосконалення таке йде, реформування відбувається.

Значного підсилення вимагав наукове забезпечення законотворчого процесу, планування законодавчої діяльності та її координація, налагодження тісної взаємодії з іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, насамперед з Президентом та урядом України. Президія та керівництво Верховної Ради до кінця року повинні вирішити питання про створення Інституту законодавства, Національного парламентського видавництва та Парламентської бібліотеки, сформувати раціональну структуру Секретаріату.

Нам слід, нарешті, поставити діяльність усіх структур Верховної Ради на планомірну основу, органічно поєднуючи вирішення невідкладних актуальних питань з роботою яв перспективу. І при цьому - знайти організаційні, матеріальні та правові важелі, за допомогою яких істотно підвищити рівень відповідальності кожного депутата, кожного керівника і фахівця за виконання своїх обов'язків перед виборцями і державою.

Словом, нас чекає складна напружена робота. Хочу побажати всім дам усвідомити історичну значимість того, що ми маємо здійснити, і з цим усвідомленням свого громадянського обов'язку виконати ті завдання, які поставив перед нами час.

Дякую за увагу.

Тепер переходимо до питань, які визначені на сьогодні. Ми вже проголосували. Я вибачаюся. Читайте Регламент. У вас в запитання? Перший мікрофон.

МОВЧАН П.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! У зв'язку з тим що Голова Верховної Ради, як ви знаєте, представляв парламентську більшість, я просив би, щоб від опозиції - від двох груп та фракції - наступного дня було надано слово після того, як ми ознайомимося з текстом і проаналізуємо його. Із таким самим невизначенням регламенту.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую і вам. Ви трошки неточно висловилися, тому що я не є представником більшості, я - Голова Верховної Рада. А більшості в нашому парламенті немає. Це я хочу ще раз підкреслити, бо з цього приводу є багато спекуляцій у засобах масової інформації.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Про результати виборів та визнання повноважень народних депутатів України, обраних 24 і 31 липня та 7 серпня 1994 року. Слово має депутат Снігач Андрій Прокопович, голова Тимчасової мандатної комісії Верховної Ради. Будь ласка.

СНІГАЧ А.П., голова Тимчасової мандатної комісії

Верховної Ради України /Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Відповідно до статті 100 Конституції /Основного Закону/ України Тимчасова мандатна комісія розглянула інформацію Центрвиборчкому про результати повторних виборів та визнання повноважень депутатів, які були обрані в липні - серпні 1994 року, та скарги і звернення щодо порушень виборчого законодавства і доповідав вам свої висновки.

Повторні вибори народних депутатів України проводилися у 112 виборчих округах. У них було зареєстровано 880 кандидатів у народні депутати України, висунутих виборцями, партіями, трудовими колективами. У середньому в одному окрузі балотувалося близько восьми претендентів.

До списків виборців було внесено 9 мільйонів 167 тисяч 843 виборці. У голосуванні взяло участь 4 мільйони 688 тисяч 305 осіб, що становить 51,12 відсотка виборців.

Із числа кандидатів, які балотувалися на виборах 24 липня 1994 року, було обрано народними депутатами 20. Під час повторного голосування, що відбулося 31 липня і 7 серпня 1994 року, було обрано ще 40 народних депутатів України. Таким чином, за підсумками двох турів обрано 60 народних депутатів України.

У ході повторних виборів у п'яти виборчих округах вибори відбулися, але жодного з кандидатів у депутати не було обрано. В решті 47 виборчих округах у голосуванні взяло участь менш як 50 відсотків від загальної кількості виборців, уключених до списків виборців, і вибори там визнані такими, що не відбулися. Як відомо, повторні вибори проводилися в період масових відпусток, що, на погляд членів нашої комісії, не є раціональним.

На сьогодні всього 57 вільних виборчих округів. Найбільше депутатів до Верховної Ради не обрано від міста Києва /18 із 23/, Республіки Крим /7 із 19/, міста Севастополя /2 із 4/, Харківської області - 4. Обрано депутатів по всіх округах лише в шести областях, а саме: в Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській і Рівненській. У решті по одному-два депутати не обрано.

Розглянувши наявні матеріали по всіх виборчих округах та скарги, які надійшли до Тимчасової мандатної комісії і Центрвиборчкому /а їх було близько ста/, комісія провела поглиблене вивчення заявлених порушень виборчого законодавства по одинадцяти виборчих округах, де були обрані народні депутати. Найтиповішими, за твердженнями заявників, були такі порушення виборчого закону, як порушення порядку голосування, агітація в день виборів, перевищення особистого виборчого фонду, використання службового становища. Розглянувши кожну скаргу окремо, Тимчасова мандатна комісія дійшла висновку, що по восьми округах, Я саме: NN 60, 71, 208, 216, 227, 265, 289, 366 заяви про порушення не підтвердилися або ці порушення були такими, що суттєво не вплинули на результати виборів. Після обговорення комісія вирішила внести пропозицій Верховній Раді визнати повноваження 57 депутатів, обраних відповідно до вимог Закону про вибори народних депутатів України.

По трьох виборчих округах, а саме: по Калінінському виборчому округу N 109, Донецька область, Рубіжанському виборчому округу N 248, Луганська область, Галицькому виборчому округу N 260, Львівська область, більша частина членів Тимчасової мандатної комісії висловилася за прохання до Верховної

Ради дозволити доповісти свої висновки після перевірки достовірності деяких повідомлень та скарг щодо дотримання вимог виборчого законодавства, що з об'єктивних причин не вдалося зробити на сьогодні.

З метою недопущення попереднього звинувачення кандидатів і необ'єктивної оцінки ходу виборів, їх підсумків комісія висловлює прохання не розгортати сьогодні обговорення підсумків виборів по цих округах.

Шановні депутати! Що стосується пропозиції Центрвиборчкому щодо удосконалення виборчого закону, то Тимчасова мандатна комісія підготувала проект постанови Верховної Рада відносно тлумачення статей 46 і 48 і готова сьогодні чи, можливо, 29 вересня внести його для затвердження.

Було внесено декілька пропозицій щодо вдосконалення виборчого закону. Тому ми пропонуємо дати протокольне доручення відповідним постійним депутатським комісіям щодо організації удосконалення виборчого законодавства.

Шановні депутати! Проект постанови Верховної Рада вам розданий. Дозвольте його зачитати.

"Постанова Верховної Ради України про визнання повноважень народних депутатів України, обраних на повторних виборах і повторному, голосуванні в липні-серпні 1994 року.

Розглянувши подання Тимчасової мандатної комісії, відповідно до статті 100 Конституції / Основного Закону/ України Верховна Рада України постановляє:

1. Визнати повноваження народних депутатів України, обраних на повторних виборах і повторному голосуванні в липні-серпні 1994 року: Агафонова Анатолія Вікторовича - від Первомайського виборчого округу N 289, Миколаївська область; Байрака Миколи Володимировича - від Баглійського виборчого округу N 83, Дніпропетровська область; Бардина Ярослава Богдановича - від Вишгородського виборчого округу N 216, Київська область; Вернигори Леоніда Михайловича - від Хорольського виборчого округу N 332, Полтавська области; Гетьмана Вадима Петровича - від Тальнівського виборчого округу N 426, Черкаська область; Гладуша Віктора Дмитровича - від Центрально-міського виборчого округу N 52, Дніпро петровська области; Грабара Миколи Федоровича - від Хустського виборчого округу N 176, Закарпатська область; Грінцова Івана Григоровича - від Ямпільського виборчого округу N 355, Сумська область; Діхтяренка Григорія Юхимовича - від Золотоніського виборчого округу N 420, Черкаська область; Дудченка Миколи Петровича - від Славутського виборчого округу N 408, Хмельницька область; Єгудіна Володимира Ілліча - в Красногвардійського виборчого округу N 39, Республіка Крим; Жира Олександра Олександровича - від Марганецького виборчого округу N 93, Дніпропетровська область; Заборного Михайла Васильовича - від Бориспільського виборчого округу; N 208, Київська область; Завалевської Валентини Олександрівни - від Новоархангельського виборчого округу N 232, Кіровоградська область; Загороднього Григорія Дмитровича - від Переяслав-Хмельницького виборчого округу N 212, Київська область; Золотарьова Анатолія Івановича - від Лебединського виборчого округу N 352, Сумська область; Ігнатенка Олександра Степановича - від Кременецького виборчого округу N 363, Тернопільська область;

Кавуна Василя Михайловича - від Бершадського виборчого округу N 54, Вінницька область; Карнауха Миколи Васильовича - від Лубенського виборчого округу N 323, Полтавська область; Кондратюка Анатолія Олексійовича. - від Вінницького виборчого округу N 55, Вінницька область; Коструби Івана Федоровича - від Чуднівського виборчого округу N 166, Житомирська область; Крука Юрія Борисовича - від Ізмаїльського виборчого округу N - 305, Одеська область.; Кулакова Анатолія Андрійовича - від Кобеляцького виборчого округу N 328, Полтавська область; Лазаренка Павла Івановича - від Солонянського виборчого округу N 105, Дніпропетровська области; Лобенка Анатолія Олександровича - від Чорноморського виборчого округу N 303, Одеська область; Магди Івана Івановича - від Апостолівського виборчого округу N 98, Дніпропетровська область; Марковської Ніни Степанівни - від Замостянського виборчого округу N 47, Вінницька область; Мельника Сергія Івановича - від Житомирського виборчого округу N 161, Житомирська область; Мірошниченка Юрія Олексійовича - від Ростовського виборчого округу N 26, Республіка Крим; Москаленка Анатолій Івановича - від П'ятихатського виборчого округу N 104, Дніпропетровська область; Недвигайда Валентина Михайловича - від Новоазовського виборчого округу N 152, Донецька область; Овчаренка Петра Павловича - від АмурНижньодніпровського виборчого округу N 73, Дніпропетровська область; Павленка Едуарда Івановича

- від Центрального виборчого округу N 27, Республіка Крим; Петренка, Миколи Івановича - від Гайворонського виборчого округу N 230, Кіровоградська область; Петрука Віктора Івановича - від Володимирецького виборчого округу N 336, Рівненська область; Пономаренка Бориса Йосиповича - від Смільського виборчого округу N 422, Черкаська область;

Радченко Галини Федорівни - від Прилуцького виборчого округу N 422, Чернігівська область; Рябця Михайла Михайловича - від Свалявського виборчого округу N 173, Закарпатська область; Савченка Віктора Григоровича - від Ленінського виборчого округу N 80, Дніпропетровська область; Саханя Івана Яковича - від Ярмолинецького виборчого округу N 417, Хмельницька область; Севрюкова Володимира Васильовича - від Малиновського виборчого округу N 297, Одеська область; Селіфонтьєва Сергія Івановича - від Гірницького виборчого округу N 86, Дніпропетровська области; Семенчука Віктора Михайловича - від Старокостянтинівського виборчого округу N 415, Хмельницька область; Семиноженка Володимира Петровича - від Вузівського виборчого округу N 366, Харківська области; Терця Валерія Миколайовича - від Токмацького виборчого округу N 137, Запорізька область; Терьохіна Сергія Анатолійовича - від Комсомольського виборчого округу N 320, Полтавська область; Тютіна Вячеслава Олександровича - від Бабушкінського виборчого округу N 74, Дніпропетровська область; Худомаки Віктора Петровича - від Новомосковського міського виборчого округу N 95, Дніпропетровська область; Чапюка Ростислава Степановича - від Ківерцівського виборчого округу N 71, Волинська область; Чеботарьова Валентина Павловича - від Олександрійського міського виборчого округу N 227, Кіровоградська область; Чемериса Володимира Володимировича - від Франтівського виборчого округу N 235,

Львівська область; Шевченка Віктора Івановича - від Макіївського-Центрального виборчого округу N 133, Донецька область; Шевченка Володимира Івановича - від Костопільського виборчого округу N 340, Рівненська область; Шулежко Марії Яківни

- від Канівського виборчого округу N 421, Черкаська область; Юхимчука Анатолія Петровича - від Жмеринського виборчого округу N 50, Вінницька область; Ямкового Івана Олексійовича - від Тростянецького виборчого округу N 60, Вінницька область; Янка Станіслава Васильовича - від Селидівського виборчого округу N 139, Донецька область.

2. Доручити Тимчасовій мандатній комісії провести додаткову перевірку додержання вимог Закону України про вибори народних депутатів України під час повторних виборів у Калінінському виборчому окрузі N 109, Донецька области, Рубіжанському виборчому окрузі N 248, Луганська область, і Галицькому виборчому окрузі N 260, Львівська область.

ГОЛОВА. Які є запитання до голови Тимчасової мандатної комісії?

Третій мікрофон, будь ласка.

СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судовоправової реформи /Городоцький виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу! Я хотів би вам задати таке запитання. Назвіть конкретні підстави, які дали вам змогу зробити висновок про необхідність додаткової перевірки в трьох округах порушень, які там були, незважаючи на те що Центральна виборча комісія визнала повноваження, проводила свої перевірки, відповідним чином збирала і подала вам матеріали про такі факти. Чому півтора місяця вам було мало і тепер ви вимагаєте ще надати час для того, щоб три округи перевірити?

У мене така пропозиція: дане питання обговорити і прийняти рішення, оскільки такі прецеденти, як невизнання повноважень народних депутатів за досить, скажемо так, сумнівними підставами стають у нас практикою.

І, нарешті, ще один момент. Чи не цікавилася і чи не підраховувала комісія, скільки було аналогічних фактів при визнанні повноважень раніше обраних, депутатів і чому це вам не давало підстав, скажімо, говорити про перевищення виборчих фондів чи про якісь листівки і так далі?

ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте.

СНІГАЧ А.П. Мандатна комісія розглядала протягом двох тижнів матеріали ще перед сесією. Але виникли деякі сумніви. Більшість членів Мандатної комісії все-таки запропонувала

перевірити деякі матеріали, бо не вдалося їх перевірити в округах за браком там цих документів. Ми не хотіли неперевірені факти вносити на розгляд депутатів, щоб не було необгрунтованих звинувачень на адресу претендентів. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу з місця не вигукувати. Ви знаєте, що кожний депутат згідно зі своїми повноваженнями має право взяти участь у роботі комісії і долучитися до цієї справи. Давайте краще уважно слухати, що говорить голова комісії.

Ще є запитання?

Будь ласка, перший мікрофон.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Андрію Прокоповичу! Як відомо, відповідно до Закону про вибори народних депутатів і постанови Президії депутати повинні працювати в парламенті на постійній основі. До речі, сьогодні, 15 вересня, закінчується термін переходу депутатів на професійну роботу.

Відомо, що частиш новообраних депутатів працює, наприклад, на досадах голів обласних Рад, частина депутатів - в уряді. Чи розглядався в Мандатній комісії варіант невизнання сьогодні повноважень тих народних депутатів, які не збираються працювати на постійній основі, щоб через тиждень знову не повертатися до цього питання і не обговорювати його?

Дякую.

СНІГАЧ А.П. Дійсно, Мандатна комісія контролює виконання постанови, і всім депутатам було роздано опитувальний листок для того, щоб вони відповіли і до 15 вересня оформились.

У зв'язку з тим що на 10 число, якщо я не помиляюся, 227 /плюс-мінус один-два/ депутатів уже оформились, то 95 депутатів, які ще не оформились, отримали сьогодні такий лист від Мандатної комісії, в якому ми просимо до 12 години 15 вересня подати реєстром документи відносно оформлення. Президія Верховної Ради у понеділок розглядала це питання і доручила на 20 вересня згідно з рішенням Верховної Ради доповісти і прийняти остаточне рішення відносно роботи всіх депутатів на постійній основі, Я думаю, що у вересні ми повинні це питання зняти з порядку денного.

ГОЛОВА. Андрію Прокоповичу і Петре Володимировичу! Я хочу поділити це питання на дві частини. Справа у тому, що в нашому сесійному залі і зараз знаходиться значна кількість депутатів, яка це питання для себе не вирішила. І тому для тих депутатів, що обрані в останніх турах голосування, робити якісь винятки ми не маємо права, бо самі знаходимося в такому становищі. Я думаю, що це питання можна вирішити таким чином. Ми на наступному тижні, скажімо на вівторок або на середу, включаємо до порядку денного питання про професійний статус роботи депутатів і тоді остаточно щодо всіх депутатів приймаємо рішення. А сьогодні цю обставину не слід враховувати під час обговорення питання про повноваження депутатів.

Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Шановний доповідачу! Ми маємо неузгодженість між Законом про вибори народних депутатів і відповідною статтею Конституції, а саме: Закон про вибори народних депутатів не передбачає затвердження їх повноважень нами, тобто кінцевим визнанням є рішення Центральної виборчої комісії, а Конституція України йде далі - вона передбачає затвердження мандатів депутатів Верховною Радою. У зв'язку з цим чи не вважаєте ви, що було б логічно, спеціально не змовляючись, просто автоматично затверджувати рішення Центральної виборчої комісії? Заодно я пропоную по трьох виборчих округах, що зазначені у другому пункті проекту постанови, сьогодні проголосувати, визнати повноваження тих депутатів і на цьому закінчити, щоб ми не впряглися в таку роботу й непорозуміння і не витрачали даремно час, як це було на першій сесії.

Дякую.

СНІГАЧ А.П. Це питання вирішено у перший день роботі Верховної Ради, коли обрали Тимчасову мандатну комісію. Якщо обрали Тимчасову мандатну комісію, значить, її довірили. Ми тоді повинні до всіх однаково підходити. Тому сьогодні недоречно порушувати це питання.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БУРЯЧИНСЬКИЙ О.М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сарненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний полової Ви мені скажіть, у якій ще країні не визнаються повноваження т основі того, що один депутат є прокурором, другий - отримав в округ телеграму від громадянина Кучми, а третій помилився: у своему плакаті замість того, щоб написати, що Україна прямує у світле майбутнє, написав, що їй туди не по дорозі?

Друге своє питання я адресую Голові Верховної Ради. Шановний Олександре Олександровичу! Воля народу, який віддав більше 80 процентів своїх голосів за цих депутатів сьогодні піддається сумніву. Ви мені скажіть: коли Верховна Рада буде рахуватися з волею народу?

І пропозиція. Я вважаю, що повноваження депутатів ми повинні визнавати за рішенням Центральної виборчої комісії.

ГОЛОВА. Оскільки запитання адресувалось і мені також, то я, відповідаючи на нього, мабуть, звільню від необхідності відповідати Андрія Прокоповича.

Перше запитання. Ви просили назвати країну. Я називаю її Україна. Є така країна. І нам, досить нашої Конституції, щоб, визнаючи повноваження наших депутатів, ми не посилалися на конституції інших країн, адже наші депутати обиралися на підставі цієї Конституції. Тому я но збиваюся коментувати документи, тим паче такого рівня.

А щодо вашої пропозиції, то я повністю погоджуюсь із нею. І я думаю, що у своєму слові при обговоренні цього питання я ще б сказав: давайте не будемо задавати собі зайвого клопоту, а все-таки включимо в список где трьох обраних депутатів і одним списком визнаємо повноваження.

Перший мікрофон.

САМОФАЛОВ Г.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Дзержинський виборчий округ, Донецька область/. Меня вообще несколько удивляет позиция и

информация председателя мандатной комиссии. В прошлый раз он породил массу недоразумений. Сегодня в своей информации он назвал грех народных депутатов, в отношении которых предлагается разобраться в ситуации. У меня в связи с этим два вопроса.

Первый. Есть ли решения окружной и Центральной избирателъной комиссии по этому вопросу?

Второй. В прошлый раз мы задавали вопрос: сколько членов Мандатной комиссии присутствовало на заседании? У меня сегодня такой же вопрос: сколько из 26 членов Мандатной комиссии присутствовало на заседании и каким количеством присутствующих принималось решение по этим вопросам?

СНІГАЧ А.П. Із 26 членів Мандатної комісії присутні були 15, а потім під'їхав ще один, отже, всього 16 чоловік.

ГОЛОВА. Я прошу уваги, шановні депутати! Задаючи запитання і відповідаючи на них, давайте трішки знизимо рівень емоційності. Він такий же депутат, як і ви, і не треба так пристрасно запитувати, чекаючи такої ж пристрасної відповіді.

Будь ласка.

СНІГАЧ А.П. Рішення щодо одного і щодо другого було прийнято більшістю, різниця в дватри голоси.

Питання про те, щоб продовжити розгляд стосовно трьох депутатів, голосували по кожному окремо. Щодо депутата від 109 виборчого округу, то за те, щоб відразу визнати повноваження голосували 6 членів комісії, проти - 7, 2 утримались...

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні депутати. Нехай це не видається комусь смішним. Давайте продивимося результати голосування в цілому на сесії. "За" - 6, "проти" - 7, частина утрималась. Це ж абсолютно нормально для голосування. Але стосовно прийняття рішень, то треба керуватися нашим Регламентом, який визначає кількість голосів, потрібну для прийняття рішення. У даному випадку ми можемо говорити, що рішення не було прийнято, тобто що комісія не дійшла згоди. Тому, доповідаючи, Андрію Прокоповичу, треба говорити так: з даного питання комісія не дійшла згоди.

СНІГАЧ А.П. Може, і так правильно.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., член Комісії Верховної Рада України з питань фінансів і банківської діяльності /Артемівський виборчий, округ, Луганська область/. Поскольку предлагается не рассматривать вопрос о подтверждении полномочий депутата Иоффе, за которого в Рубежанском избирательном округе проголосовало 80 процентов избирателей, я спрашиваю председателя комиссии: почему?

СНІГАЧ А.П. Мы рассматривали вопросы вне зависимости от количества набранных голосов, вне зависимости от партийности, от профессиональных качеств. Были замечания, не все вопросы рассмотрели, возникли какие-то сомнения...

ГОЛОВА. Андрію Прокоповичу, навіщо ви виправдовуєтесь? Ви скажіть, що комісія не дійшла згоди з цього приводу, зараз Верховна Рада зробить це і звільнить вас від такої моральної ноші.

Третій мікрофон.

ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Миколаївський міський виборчий округ, Миколаївська область/. Хотел бы понять такую ситуацию. Мы на первой сессии утвердили составы постоянных комиссий Верховного Совета, в том числе и постоянной Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики /тогда мы приняли дополнительное решение о ее переименовании/. Эта постоянная комиссия получила полномочия по рассмотрению вопросов, относящихся к признанию полномочий депутатов. Почему снова рассмотрение вопроса о признании полномочий докладывается нам временной комиссией, чьи полномочия, очевидно, были предусмотрены до создания и начала работу постоянной мандатной комиссии?

На предыдущей /первой/ сессии мы убедились, на каком, я бы сказал так, недостаточно квалифицированном уровне нам были представлены материалы по признанию полномочий. В данной ситуации, по-видимому, было бы правильно получить изучать и докладывать этот вопрос постоянной депутатской комиссии.

ГОЛОВА. Дякую. Відповідайте, будь ласка.

СНІГАЧ А.П. Спасибо. Я хочу вашими словами и на вашем языке сказать: более квалифицированно и профессионально слушайте и читайте документы, если прослушали. Верховный Совет не поддержал наше предложение о слиянии этих комиссий. Поэтому то, что вы говорите, не соответствует действительности.

ГОЛОВА. Тобто рішення з цього приводу приймалося Верховною Радою. Тому претензія тут не до Андрія Прокоповича, а до всієї Верховної Ради. А Верховна Рада претензій не приймає, оскільки вона сама так вирішила. Тому просив би, шановні депутати, не задавати запитання і не вдаватися в обговорення цього зрозумілого питання.

Я вже вносив пропозицію, щоб у список, поданий Тимчасовою мандатною комісією, включити ще трьох депутатів з трьох округів, стосовно яких є рішення Центральної виборчої комісії, і провести голосування щодо всіх обраних депутатів. Немає заперечень?

Андрію Прокоповичу, сідайте, будь ласка.

Називаю прізвища: Васильєв Геннадій Андрійович - Калінінський виборчий округ N 109, Донецька область; Іоффе Юлій Якович - Рубіжанський виборчий округ N 248, Луганська область; Ємець Олександр Іванович - Галицький виборчий округ N 260, Львівська область. Це додатково до того списку, який зачитав Андрій Прокопович.

Ставиться на голосування пропозиція визнати повноваження всіх депутатів /це питання сформульоване в проекті постанови про визнання повноважень/, включаючи цих трьох осіб. /Шум у залі/.

Одну хвилинку, я прошу уваги. Ще раз підкреслюю, питання щодо персоналій голосується таємним голосуванням за визначеним Регламентом порядком. Список зачитав голова Мандатної комісії. За вашою згодою до списку ми включили ще трьох осіб, я назвав прізвища. Прошу проголосувати пропозицію про визнання повноважень усіх обраних депутатів.

"За" - 193. Прийнято. /Оплески/.

Дозвольте від вашого імені, привітати новообраних депутатів із визнанням їх повноважень і включенням у нашу складну і відповідальну роботу. /Оплески/.

Є ще пропозиція дати протокольне доручення комісіям Верховної Ради з питань правової політики і судово-правової реформи, з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів і з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування підготувати і внести пропозиції щодо вдосконалення Закону України про вибори народних депутатів України. Можливо, нам варто розпочати роботу над розробкою проекту нового закону про вибори. Тобто ми даємо таке доручення. Комісії це питання передбачать у планах своєї роботи, а ми при потребі включимо його до порядку денного.

Перше питання вирішено.

Тепер я просив би новообраних депутатів вставити картки для реєстрації. Сусіди, будь ласка, покажіть, як це робиться.

Шановні депутати! Оголошується перерва на 10 хвилин для того, щоб новообрані депутати одержали картки.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу запросити до залу наших колег, продовжуватимемо роботу.

Прошу всіх зайняти місця і вставити картки для реєстрації.

Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

У залі зареєстровано 322 депутати. Продовжуємо ранкове засідання.

Я розумію, що дехто ще не знайшов своєї картки, дехто не встигає за той час, поки мелодія звучить. Але, думаю, повторно реєструватися немає потреби. Важливо, щоб депутати активно працювали.

Переходило до другого питання порядку денного - про порядок висвітлення роботи другої сесії.

Слово має Понеділко Віктор Іванович. Будь ласка.

ПОНЕДІЛКО В.І., голова Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свобода слова та засобів масової інформації /Орджонікідзевський виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Комісія законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації узагальнила пропозиції громадян України, інших комісій Верховної Ради щодо вдосконалення висвітлення роботи другої сесії. Відповідний проект постанови з цього питання комісія подала Президії Верховної Ради. Президія схвалила цей проект з деякими. змінами. Він у вас є.

Якщо потрібно, я зачитаю проект цієї постанови, і потім розглянемо його.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПОНЕДІЛКО В.І. "З метою забезпечення населення України оперативною та об'єктивною інформацією про роботу вищого законодавчого органу держави Верховна Рада постановляє:

1. Доручити Державній телерадіомовній компанії України:

1.1. Висвітлювати роботу другої сесії Верховної Ради України у такому порядку:

по телебаченню і радіо здійснюється повна і прягла трансляція відкриття сесії, пленарних засідань першого дня роботи Верховної Ради України;

рішення про пощу трансляцію по телебаченню і радіо /пряду чи в запису/ інших пленарних засідань приймаються Верховною Радою України у кожному окремому випадку;

інформування по телебаченню і радіо про пленарні засідання та діяльність робочих органів Верховної Рада України здійснюється у формі телерепортажів, щоденників, щотижневих інформаційно-аналітичних звітів чи періодичних спеціальних програм.

1.2. Проводити щотижневі передачі по телебаченню і радіо у вигляді прямого парламентського каналу, надаючи рівні можливості народним депутатам, депутатським фракціям і групам.

2. Редакції газети "Голос України" об'єктивно висвітлювати діяльність Верховної Ради України та її робочих органів, оперативно публікувати закони та інші нормативно-правові акти.

3. Прес-службі Верховної Ради України всебічно сприяти оперативному і об'єктивному висвітленню роботи другої сесії українським та зарубіжним засобами масової інформації, своєчасне

надавати їм офіційні матеріали про діяльність Верховної Ради України і її робочих органів.

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комісію Верховної Ради України законодавчого забезпечення свобода слова та засобів масової інформації".

Цей проект постанови у вас є.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Другий мікрофон.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу! Проектом цієї постанови не передбачено прямої радіотрансляції пленарних засідань і показу в запису по телебаченню роботи нашої сесії в повному обсязі. Скажіть, будь ласка, чи сприятиме це критичній роботі нашої сесії, а також розумінню в суспільстві стану справ у законодавчому процесі?

Дякую.

ПОНЕДІЛКО В.І. Ваше запитання зрозуміле. Це, мабуть, не найслушніший момент для прийняття такої постанови. Але, як я сказав, комісія узагальнювала пропозиції інших комісій і громадян. Це, не тільки моя думка, що прягла трансляція в тому вигляді, в якому воно тепер здійснюється, багато зла робить Верховній Раді, а це більше, мабуть, народові України. Тому треба це

впорядкувати, надати можливість нашим тележурналістам продемонструвати свою майстерність, розповісти, як ми працюємо, що ми робимо. Народ матиме ціліснішу картину нашої роботи у Верховній Раді.

ГОЛОВА. Тим паче, що першим пунктом. проекту цієї постанови передбачено можливість демонстрації в повному обсязі тих засідань, щодо яких Верховна Рада прийме рішення. Обговорення важливих питань, я розумію, треба демонструвати. Це правильно.

Перший мікрофон.

КОЛІУШКО І.Б., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Буський виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу! Після отримання інформації від усіх комісій у серпні ватою комісією було підготовлено проект постанови, в якому передбачалася радіотрансляція пленарних засідань Верховної Ради України в повному обсязі в прямому ефірі. На засіданні Президії Верховної Рада Голова Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз висловив критичне зауваження стосовно цього пункту, і сьогодні проект уже внесено без нього, а ви знову ж таки посилаєтеся на ті самі обговорення в усіх комісіях, на підставі яких був підготовлений зовсім інший документ.

ПОНЕДІЛКО В.І. Я прошу не натякати на тиск з боку Голови Верховної Ради товариша Мороза. Проект голосувала Президія Верховної Рада, і я вам доповів, що він внесений з відповідними змінами згідно з рішенням Президії Верховної Ради.

Я не відрікаюся ні від того проекту, ні від цього, який вам зараз запропоновано. Прочитайте: тут написано, що проект вноситься Президією Верховної Радії України.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу! Про які рівні можливості депутатського каналу йде мова? Тут є депутати Верховної Рада попереднього окликання, які за чотири роки ні разу на ньому не були, а є такі, що бути 22 рази.

І друге. Я до вас звертаюся, Олександре Олександровичу. Ми сьогодні не дали людям газет. Я не буду продовжувати цю тещ. Але якщо ми сьогодні позбавимо людей трансляції по радіо...

Так, правильно, по телебаченню не потрібно... Але люди повинні знати, вони вже до цього звикли. Ви говорите про негативну оцінку нас. Ми такі, які ми є.

Я вношу пропозицію прийняти постанову, проект якої запропоновано, але записати в ньому про пряму трансляцію по радіо. Нехай люди чують, що ми робимо, що ми вирішуємо, яка ситуація в країні.

Дякую.

ГОЛОВА. Оскільки запитання до мене, я й відповім Василю Івановичу. По-перше, я не пропагую саме такий варіант. Це пропозиція Президії. Ви будете вирішувати шляхом голосуванню. По-друге, трансляція по радіо наших засідань /подивіться, будь ласка, порядок денний, там дуже багато питань у другому читанні/ не замінює газет. Вона не дає інформації про суть нашого суспільного життя, в тому числі й тих дискусій, які тут відбуваються. Краще, щоб коментар зробили грамотні журналісти /а вони ж усі в нас такі/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ОСТАШ І.І., -. директор міжнародної школи україністики Національної Академії наук України, м. Київ /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. У пункті 2 записано: "Редакції газети "Голос України" об'єктивно висвітлювати..." У мене таке запитання. Хто буде вимірювати глибину об'єктивності та за якою шкалою? І як ви вважаєте, що є об'єктивнішим для нашого українського народу: пряма радіотрансляція чи передача змісту роботи Верховної Рада журналістами?

ПОНЕДІЛКО В.І. Я вас зрозумів. Ви мені скажіть: ви колись хоч раз слухали в повному обсязі пряму радіотрансляцію? Чудово! Ви щось там зрозуміли як учасники розмови? Тому я не вважаю, що пряма радіотрансляція дає повну відповідь на те, що в нас робиться. Це суб'єктивізм, ще й який суб'єктивізм!

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПРОЦЕВ'ЯТ Т.І., експерт з наукових питань газети "Шлях перемоги", м. Львів / Самбірський виборчий округ, Львівська область/. Неформальна депутатська група "30 червня".

Шановний доповідачу! Поспілкувавшись у своїх округах з людьми, ми все-таки приходимо до переконання /до нас звертаються десятки і сотні виборців/: вони хочуть знати, що робиться на пленарних засіданнях Верховної Ради. Дуже багато наших виборців ночами сиділи і слухали трансляцію у запису по телебаченню. Я вношу на голосування пропозицію про те, щоб ми за жодних обставин не припиняли пряму радіотрансляцію, щоб вона обов'язково відбувалася, щоб ми повернулися до практики, коли засідання транслюється у повному обсязі у запису по телебаченню. Багато

людей хочуть бачити і чути, що ми тут вирішуємо і як. Чи розглядалася на засіданні вашої комісії можливість повної радіотрансляції, а також повної телетрансляції увечері у запису? Дякую.

ПОНЕДІЛКО В.І. Зрозуміло, і я не відкидаю ваших пропозицій. Де вноситься на розсуд Верховної Ради. Яке буде прийнято рішення, так воно і буде. Але я ще раз кажу, що майже всі чи більшість із тих, хто вніс свої пропозиції від комісій, наполягали на збереженні повної радіотрансляції. Стосовно телетрансляції надійшли найрізноманітніші пропозиції, колега Коліушко казав про це. Не наполягалося на тому, щоб зберегти її.

А щодо того, що люди, виборці вимагають... Повірте: в комісії є різні пропозиції. Одні вимагають, а інші кажуть: припиніть цей базар чи пропаганду цього балагану.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВІТОВИЧ О.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і Міжнаціональних відносин /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу! Я лише хотів би вам нагадати, що в тих міжнародних правових актах з прав людини, які ратифікувала Україна, є і таке невід'ємне право кожної людини, як право на безперешкодний і вільний доступ до об'єктивної інформації.

У пункті 1 /останній абзац/ проекту постанови явно порушується саме це невід'ємне право.

І друге. Щодо побоювань, чи всі засідання у нас проходять, скажімо, нормально. Чи не варто, щоб ми не робили будь-якої цензури і будь-яких купюр, щоб наші виборці бачили нас саме такими, якими ми є?

ПОНЕДІЛКО В.І. Відверто кажучи, я не знайшов, що в цьому пункті порушується право на одержання інформації.

Де ж тут цензура, Вячеславе Максимовичу? Немає тут ніякої цензури. Це ж не моя цензура, це буде ваша цензура. А тому вава воля: голосуйте.

ГОЛОВА. Оскільки я розумію, що певною мірою відповідаю за рішення, Президії, головуючи на її засіданнях, хочу сказати, що всі держави, які приєднуються до міжнародних конвенцій про права людини, в таму числі і про право на інформацію, роботу своїх парламентів у засобах масової інформації у повному обсязі не демонструють. Виняток у цьому плані робить Україна.

ПОНЕДІЛКО В.І. Тут є ще одне питання. Скажіть, будь ласка,

а чому ми в такому разі не встановимо телекамеру та мікрофони, скажімо, у залі засідань Кабінету Міністрів? Вони теж там сперечаються. Але це ж зал засідань робочого органу, а не майдан для мітингу. Це ж робочий орган! Якщо ми не будемо тут приймати законів, то давайте...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., заступник голови Комісії Верховної Рада України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Маю питання і до доповідача, а також, оскільки проект внесений Президією Верховної Ради, то одне /чи кілька запитань/ буде стосуватися і роздумів Голови Верховної Ради пана Мороза, який щойно сказав, що в інших країнах таке не практикуется, що це робить тільки Україна.

Перед тим як задати запитання, я хочу, шановний Олександре Олександровичу, сказати, що ви дезинформуєте і народних депутатів України в цілому, і, якщо йде трансляція по радіо, весь народ України, кажучи, що цього немає в інших країнах. Навпаки! У багатьох країнах які вважають себе демократичними, відводиться спеціальний телеканал для висвітлення всіх дебатів у парламенті. Так! Кожний громадянин цієї країни і кожний виборець, який іде на вибори, хоче знати, чим займається його депутат у парламенті, щоб визначитися, чи голосувати за нього вдруге, чи ні, чи, як ви кажете, відкликати. Тому він повинен мати право ввечері ввімкнути телевізор і дивитися будь-який канал із 32. Але якщо він хоче подивитися, що робиться в його національному парламенті, то він теж таке право має.

Тепер у мене запитання до доповідача. Чи не здається вам, що ви допустилися певного протиріччя і у своєму вступному слові, і потім, відповідаючи на запитання? Ви сказали, що такий проект пропонується на прохання громадськості. А потім сказали: чи ви слухали радіо і чи ви зрозуміли, про що йдеться по радіо? Отже, ви хочете сказати, що народ є такий дурний, що він, слухаючи трансляцію по радіо, нічого не розуміє. І що громадськість до вас звернулася: ми є дурна громадськість, ми не розуміємо по радіо, що діється, то ми просимо перекрити радіотрансляцію...

Мабуть, тут є якась політична гра і нечесність. Я не думаю, що наш народ дурний і не мав права дивитися пряму чи в запису трансляцію по телебаченню і не може чути пряму трансляцію по радіо. Не думаю. Він усе зрозуміє.

І якщо ви хочете називати нашу Україну і наш парламент демократичним, то я не хочу, щоб мене звинувачували в тому, що ви сказали: це буде ваша цензура. Ні, я не хочу, щоб це була парламентська цензура. Я хочу, щоб у нашому суспільстві була безцензурна подача інформації про діяльність і кожного депутата, і парламенту.

І тому я пропоную, щоб у згаданому проекті постанови в пункті 1 передбачалося відновлення того порядку трансляції, який був установлений минулою Верховною Радою, щоб увечері була телетрансляція у запису всіх пленарних засідань, щоб бачили, як відбуваються дебати в першому читанні тощо.

Що стосується телебачення, то УТ-І практично ніхто не давиться. Це ви всі знаєте. А думаю, що взагалі якість українського телебачення - це велика проблема. Але якщо по УТ-І транслюватимуть пленарні засідання, то це буде найкращій канал.

Щодо трансляції по радіо. Я пропоную так само записати про те, що трансляція другої сесії по радіо здійснюється у повному обсязі і в прямому ефірі, як то було під час першої сесії.

Це дві мої пропозиції.

ГОЛОВА. Дякую.

Я даю відповідь на перше запитання, оскільки воно мені адресувалося. По-перше, я за те, щоб в Україні був спеціальний телеканал, відведений для трансляції пленарних засідань. Як тільки ми доживемо до такого /знайдемо бюджетні кошти, зробимо відповідну систему/, то, думаю, тоді станемо врівень з тими небагатьма країнами, про які ви згадуєте.

По-друге, я ще раз повторюю те, що вже говорив: ви будете вирішувати остаточно. Ми розглядаємо один із варіантів.

І по-третє, я просив би всіх, хто виступає, бути обережними у висловлюваннях. Із виступу Віктора Івановича не випливало, що наш народ такий дурний. Наш народ мудрий. Буває, що ми з вами щось дурне тут верземо, і не хотілося б, щоб це йшло до людей. /Оплески/.

Вікторе Івановичу, будь ласка.

ПОНЕДІЛКО В.І. Вячеславе Максимовичу, ви мене не ображайте... Пан Головатий так часто використовував один епітет стосовно народу, що я засумнівався в його щирості. Нема на що відповідати. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я прошу вас: давайте не будемо встрявати в персональну дискусію.

Другий мікрофон.

РАТУШНИЙ М.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. У мене запитання, хоча я бачу, що тут уже почалося обговорення. То, можливо, варто розпочати обговорення?..

Що ж примусило і Президію, і вас як члена Президії, і голову комісії пёршим поставити питання /бо все інше - то белетристика/ про зняття прямої радіотрансляції?

Ми мали досвід того, що на першій сесії відрікалися незручні для Президії, для керівництва Верховної Радці доповідачі, виступи від мікрофонів. Невже зараз, у тій ситуації, що склалася в Україні /Крим, економіка, соціальні питання/, така нагальна потреба найпершим питанням ставити відміну прямої радіотрансляції? Чи це є вже лінія на згортання отих процесів, початих Генеральним секретарем КПРС і так далі щодо гласності, про яку в документах і соціалістичної, і комуністичної більшості так часто згадується?

У мене конкретне запитання: що примусило поставити це питання найпершим на сесії?

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, прошу.

ПОНЕДІЛКО В.І. Є формальне право - на початку кожної сесії затверджується порядок висвітлення роботи сесії...

ГОЛОВА. Це норма Регламенту.

ПОНЕДІЛКО В.І. Це норма Регламенту, і, мабуть, це не вперше і не востаннє робиться.

Далі. Ви весь час щось відшукуєте, домислюєте за мене... Це теж мені зрозуміло. Але скажіть, будь ласка, чи не здається вам, що дуже часто через наші невиважені висловлювання, заяви, виголошені тут, напружується політична обстановка в Україні? Може, вже час покласти край цьому?

ГОЛОВА. Я доповню, бо запитання адресувалося і мені теж.

Шановні депутати! Давайте не будемо займатися політичною дискусією. /Шум у залі/. Я прошу уваги. Коли хтось говоритиме про комуністичну, соціалістичну більшість у парламенті, то я прошу вас, називайте цифру і не вдавайтеся до інсинуація. Не можна так робити.

Третій мікрофон.

ХМАРА С.І. Хочу почати з пропозиції. Пропоную пункт 1 сформулювати в такому вигляді: висвітлення пленарних засідань Верховної Ради відбувається шляхом повної прямої радіотрансляції і повної трансляції по телебаченню в запису.

Я не розумію, чому так комусь заважає трансляція. І минулої сесії, і тепер я отримав сотні листів і телеграм з різних куточків України, де наші виборці /не лише мої/, громадяни України позитивно відгукуються, заявляють, що вони хочуть бачити, що тут робиться.

Наводяться аргументи, що в нас бувають невиважені чи якісь там інші заяви чи виступи депутатів. Але нашим виборцям легше буде набувати політичного досвіду, щоб потім виправляти свої помилки, якщо вони допустили їх на виборах.

Поширювати цензуру на Верховну Раду в жодному разі не можна. Аргументів на користь цього немає, і виправдання не може бути.

Пропоную також провести поіменне голосування, щоб люди бачили, хто боїться висвітлення, а хто не боїться.

От такі мої пропозиції.

Дякую.

ГОЛОВА. Регламентом передбачено, що головуючий на засіданні має право припинити внесення пропозицій і запитання тоді, коли вони повторюються або суть обговорення зрозуміла.

Ми приходимо, власне кажучи, до двох пропозицій. Одна пропозиція - Президії. Інша відрізняється від неї тим, що обстоюється необхідність залишити повну радіотрансляцію. І була не одна пропозиція /я не називаю авторів/ - про доповнення радіотрансляції повною телетрансляцією. Я поставлю все це на голосування.

Коли хто не розуміє, чому до таких кроків вдається Верховна Рада, чому пропонується таким чином висвітлювати нашу роботу,

то я просив би вас, у тому числі тих, хто задавав такі запитання, прочитати стенограми Верховної Ради минулого скликання за 1992 і 1993 роки. Ті, хто зараз наполягає на повній трансляції, наполягали тоді на її пригинанні, наводячи приблизно ті самі аргументи. Але це не має значення для вирішення нинішнього питання. То на потім.

А сьогодні мі повинні визначити, чи ми зупинимося на тому порядку, який пропонує Президія, чи врахуємо ті додаткові пропозиції, які вносять сьогодні депутаті.

Вікторе Івановичу, сідайте будь ласка.

Чи є в депутатів потреба обговорити це питання? Є потреба. Добре. Хто захоче висловитися від фракцій, матиме змогу це зробити після перерви.

А тепер я звертаюся до депутатів, які цікавляться економічною реформою, зокрема використанням іноземних інвестицій. прошу уваги.

О 12 годні в кімнаті 11 у будинку комісій, що через дорогу, відбудеться зустріч із членом парламенту Голландії і представником правління Світового банку Евелін Херфстен, яка представляє інтереси України у Світовому банку. Вона зустрічалася впродовж учорашнього дня із працівниками Кабінету Міністрів, у тому числі з віце-прем'єром, який відповідає за ці питання, із працівниками Національного банку. Я також мав зустріч із нею. Сьогодні є можливість одержати дуже солідний кредит від Світового банку, так званий реабілітаційний кредит. Я просив би членів комісії, які займаються економічною реформою, а також депутатів, котрі бажають вислухати цю

інформацію і зацікавлені задати запитання і одержати відповіді, підійти в кімнату 11.

Засідання продовжимо о 12.40. З урахуванням отої перерви, яку ми використали раніше. Прошу на перерву.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу зайняти свої місця.

Продовжуємо нашу роботу. Ми обговорюємо питання про порядок висвітлення роботи другої сесії в засобах масової інформації. Представники деяких фракцій хочуть висловитися із цього приводу. Я думаю, що треба надати їм таку можливість. Це право передбачається Регламентом. Я тільки просив би їх не робити якихось політичних узагальнень, адже мова йде про абсолютно конкретне питання: у такій чи в такій формі висвітлювати роботу цієї сесії. Пропозиції були різні. Вони комусь подобаються, а комусь - ні, але буде таке рішення, яке прийме Верховна Рада.

У мене є записка від фракції Народного руху України з проханням надати слово депутату Віталію Шевченку.

Запис на виступ ведеться згідно з Регламентом. Це означає, що ви подаєте заяви в письмовій формі головуючому через Секретаріат. Але оскільки сьогодні перший день і питання ми обговорюємо зараз, я думаю, ми спростимо до процедуру: подавати такі записки можна прямо сюди.

Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО В.Ф. Дякую.

Шановний Голово! Шановні депутати! Наша фракція розцінює запропонований проект постанови негативно з двох причин.

По-перше, цей проект постанови недостатньо кваліфіковано підготовлений. Від себе додам: засвідчую це як член Комісії

законодавчого забезпечення. свобода слова та засобів масової інформації, голова якої доповідав з привода проекту постанови із цієї трибуни.

І по-друге, цей проект постанови концептуально неправильний. Мається па увазі передусім другий абзац підпункту 1.1. Чого варто формулювання; рішення про повну трансляцію по телебаченню і радіо /пряму чи в запису/ інших пленарних засідань приймаються Верховною Радою України в кожному окремому випадку"?

Це той випадок, коли ми не можемо позбутися нашої задавненої болячки, коли йдемо до закономірностей через винятки. Замість того щоб у кожному питанні, яке стосується нашої роботи, раз і назавжди мати чітко визначений порядок і лише в якихось повних випадках роботи винятки, ми знову йдемо від того, що робимо винятки, а потім, може, прийдемо до правила.

Маємо дуже підступну річ, оскільки за такого формулювання в цій сесійній залі більшість завжди буде нав'язувати всій Верховній Раді ту схему висвітлення роботи Верховної Ради, яка їй подобається, у тих випадках, коли можна підняти її імідж.

Маю на увазі навіть не ту конкретну більшість, яка сидить тут. У кожному парламенті - і до нас, і після нас - також буде більшість. Якщо ми будемо "ліпити" отакі постанови, ідучи від винятків до правила, то ми весь час будемо на цьому спотикатися.

У зв'язку з цим не витримує критики і наступне формування про те, щоб висвітлювати роботу парламенту у формі щоденників, щотижневих інформаційно-аналітичних звітів і так далі. Неважко передбачити, які-то будуть звіти, оскільки ми, по суті,

маємо обмаль каналів нашого телебачення, а в більшої і областей України працює один державний канал /повторюю - державний/. Що ж до преси, то вона ще не позбулася рудиментів старої системи, коли вона - суціль державна. А хто платить гроші, той і замовляє, як відомо, музику.

Внесення на розгляд проекту цієї постанови нагадує народну анекдотичну ситуацію, коли за столом сидить дуже багато людей, а в тарілці залишився один вареник. І всі дивляться, хто його вхопить. А коші на одну секунду вимкнеться світло, то всі руки опиняться в одній макітрі.

Якщо ми приймемо цю постанову, то таким чином від усіх відгородимо ширмою нашу Верховну Раду, і кожен буде гребти під себе так, як хоче і скільки хоче.

У зв'язку з цим я хотів би наголосити і на такому. Ми маємо молоду державу, яка свої правові підвалиш! будує із частого аркуша. Лише три роки ми творимо своє законодавство. Коли в країнах розвиненої демократії приймається один закон за кілька місяців, то ми маємо прецеденти, коли за один день "проганяємо" по 5-8 законів. І позбавити наших людей можливості слухати, як ці закони приймаються, це означав розплоджували отої правовий нігілізм, який призводить до того, що люди не знають, на жаль, елементарних речей. Люди не знають про те, що ми ввели декларування доходів і навіть передбачили відповідальність за це. Люди не знають, куда прилаштовувати свої ваучери і так далі. Цей правовий нігілізм таким чином буде плодити наша Верховна Рада.

Хотів би загострити вашу увагу ще на двох моментах, які стосуються проекту цієї постанови. Прошу, шановні колеги, у подальшому утримуватися від таких формулювань у проекті постанови. Маю на увазі, приміром, пункт 2: "Редакції газети "Голос України" об'єктивно висвітлювати діяльність Верховної Ради України та її робочих органів, оперативно публікувати закони та інші нормативно-правові акти".

Вибачайте, але редакція "Голосу України" саме це й робить. Вона оперативно друкує все, що ми тут приймаємо... Ало вказувати редакції про те, що об'єктивно висвітлювати. Де та мірка, як об'єктивно висвітлювати? Із цієї нагоди хочу додати, що ми поставили редакцію "Голос України" /нова мітла по-новому мете/ у таку ситуацію, що вони починають уже лінійками вимірювати, кому вони більше відводять матеріалів: чи рухівцям, чи комуністам.

І з приводу прес-служби кілька слів. Ми дуже рідко згадуємо прес-службу Верховної Ради у цьому залі. Хотілося б наголосити на тому, щоб вона /якщо вже розбиратися з прес-службою/ робила те, що повинна робити: хто з депутатів їде в Америку - чи то червоні, чи то білі і так далі, як приймаються рішення про підвищення зарплати і які фракції на тому наполягають. Щоб усі знали.

Наша фракція пропонує висвітлювати роботу повністю по радіо і по телебаченню. І оскільки йдеться про гласність, то обов'язково гласно вирішити це питання шляхом поіменного голосування.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. У мене від групи "Державність" є дві пропозиції. Виникає підозра, що вони не радилися, а кожен виступав від імені групи. Ви, будь ласка, спочатку порадьтеся між собою, а потім будете вносити пропозицію.

Від групі "Реформи" слово має депутат Коліушко. За ним від Соцфракції виступатиме депутат Марченко.

КОЛІУШКО І.Б. За дорученням групи "Реформи" хочу внести, шановні депутати, три пропозиції щодо проекту Постанови Верховної Ради про порядок висвітлення роботі другої сесії Верховної Раде України.

Основне, на чому наголошує депутатська група "Реформи", це необхідність доповнити пункт 1 проекту цієї постанови підпунктом: "Радіотрансляція пленарних засідань Верховної Ради України здійснюється у повному обсязі в прямому ефірі"

З цього приводу хочу сказати таке. Те, що робота Верховної Ради України має дуже часто непривабливий вигляд, абсолютно не може бути підставою для обмеження гласності і відміни прямої радіотрансляції роботи її сесії, до чого закликають деякі члени Президії Верховної Ради і деякі фракції.

Сьогодні, коли газети стали майже недоступними для мільйонів громадян України, коли телебачення подає лише скупі інформації про роботу Верховної Ради, пряма радіотрансляція пленарних засідань Верховної Ради України залишається єдиним джерелом інформації про нашу роботу. Завдяки їй громадяни України мають можливість знати й оцінювати, кого вони вибрали в тривалих, виснажливих виборчих кампаніях, на які витрачено мільярди їхніх грошей.

Чим узагалі ми тут займаємося і хто з нас чого вартує? Урешті-решт тільки через пряму радіотрансляцію мають можливість отримувати інформацію про роботу Верховної Ради журналісти, політологи, юристи, інші науковці, наші референти, консультанти, які працюють з нами і допомагають нам, але не всі вони мають можливість сидіти тут на балконі.

Якщо ж хтось не хоче слухати радіотрансляцію пленарних засідань Верховної Ради України, як це стверджують деякі депутатикомуністи, то він може вимкнути радіо або переключити його на іншу радіостанцію. А що має робити той громадянин України, який хоче слухати, у випадку, якщо ми проголосуємо за відміну прямої радіотрансляції?

Щодо висвітлення по телебаченню нашої роботи пропонуємо пункт 1.2, викласти в такій редакції: "Заснувати щоденну парламентську програму на телебаченні, в якій інформувати про пленарні засідання та інші форми роботи Верховної Ради України, а також надавати ефір представникам депутатських груп і фракцій та комісій Верховної Ради, надаючи рівні можливості народиш депутатам, депутатським групам і фракціям".

Це необхідно, тому що пропозиція, зазначена в проекті постанови, проводити лише щотижневі передачі, абсолютно недостатня. Зараз є значний відрив між тим, що робиться тут, і розумінням багатьох людей, у тому числі трудових колективів і так далі, наскільки важливі ті чи інші проекти, чому не можна прийняти це рішення, а приймається інше. Необхідно депутатам частіше висвітлювати ці питання, роз'яснювати всі ці положення в прямому ефірі по телебаченню.

Пункт 2 проекту постанови пропонуємо, викласти таким чином: "Редакції газети "Голос України" объективно висвітлювати діяльність Верховної Ради України та її робочих органів, оперативно публікувати закона та інші нормативно-правові акти, інтерв'ю і виступи народних депутатів України, заяви та інші офіційні матеріали депутатських груп та фракцій, а також особливо суспільно значущі законопроекти, внесені до Верховної Ради Україна".

І на закінчення свого виступу хочу сказати, що депутатська група "Реформи" пропонує провести поіменне голосування цих пропозицій.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Для уточнення акажу, що вчора відбулося засідання фракції комуністів, на якому я був присутній. Я хотів би бути на засіданнях усіх фракцій, але жодна більше не збиралася. На цьому засіданні комуністи наполягали на повному висвітленні роботи сесії. Тому просив би у своїх виступах не вдаватися до політичних дискусій, а говорити по суті справи. Справді, це я наполягав на тому, щоб подати в такій формі інформацію, як пропонує Президія сьогодні. Це зовсім не означає, що йде мова про обмеження інформації. Ідеться про форму подачі інформації. Тому, будь ласка, беріть участь в обговоренні по суті цього питання.

Від фракції соціалістів слово мав депутат Марченко. За ним виступатиме представник від групи "Державність". Ви визначилися вже?

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Социалистическая фракция последовательно отстаивает принцип прямой трансляции, как минимум по радио. Сегодня мы провели заседание и подтвердили это.

Наши аргументы. Дело в том, что не телевидение, которое нас показывает, дискредитирует в значительной степени нашу работу, а мы сами своей непоследовательностью, может, неумением выбрать главное, привести к коренным изменениям в экономике, в обществе. Именно мы виновны в том, что эти изменения сегодня не идут. Прямая трансляция выступлений депутатов даст возможность работать той обратной связи, которая заставит нас решать жизненные проблемы, реально существующие и накапливающиеся в наших округах и в государстве.

Еще один из наших аргументов. При той мизерной, нищенской заработной плате большинство людей отказывается от приобретения газет, журналов, и средства массовой информации становятся им недоступны. Поэтому о законах, решениях, которые мы принимаем, они зачастую не знают. И трансляция - единственный или один из немногих каналов, но которым люди в этой кризисной быстро меняющейся ситуации имеют возможность получить оперативную информацию о принимаемых нами решениях.

Поэтому социалисты за прямую трансляцию, как минимум - по радио. Если встанет вопрос о прямой телетрансляции, будем голосовать и за это.

ГОЛОВА. Слово має депутат Мовчан. За ним виступатиме депутат Аксененко від фракції комуністів...

Ви виступаєте. Ні, ви не від фракції комуністів, ви від групи "Державність".

МОВЧАН П.М. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Справді, можна шукати аналогів у роботі Верховної Ради, коли ситуація зумовлювала певні зміни. І посилання Олександра Олександровича на 1992 рік... У ретроспективі можна вважати, що то були доречні пропозиції.

Нинішня ситуація в державі вимагає того, щоб трансляція була прямою - і по радіо, і телевізійна. Аргументів предосить: немає газет, немає можливості одержання інформації з інших джерел.

Мене дивує тільки одне. Усі "за": комуністи - "за", соціалісти - "за", усі фракції - "за". А проект вноситься давно ким. Що це, ідея і думка Понеділка? То давайте ми, справді, проголосуємо, але поіменно. Олександр Олександрович сказав, що був у фракції комуністів, вони підтримують. Але чомусь у цьому залі панувала зовсім інша думка, і мені здається, що голосування якраз і спростує це.

Не буду довго говорити, чому це необхідно. Буквально через два тижні підвищаться ціни, Олександре Олександровичу. Та інфляція і ті субсидії, ті 355 трильйонів обернуться в жовтні колосальними звинуваченнями проти нас. І які наші способи самозахисту? Колізії між президентськими структурами і Верховною Радою вже закладені. І єдиний спосіб донести до людей всю правду всього того, що чекає на нас, - оці мікрофони. Вони дадуть можливість спростовувати і доносити правду до наших виборців.

Я не кажу про ідеологію, я відкидаю це. Ідеологічні розбіжності є всюди. Але правда економічна - передовсім. І ми маємо донести правдиво всю інформацію про це. Думаю, це якраз дав нам можливість спростовувати всі міфи як лівих, так і середніх і правих. І я вважаю, що сьогодні вже не зволікаючи треба ставити питання на поіменне голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до всіх депутатів. Чому Президія, розглядаючи це питання, вносила таку пропозицію? Давайте думати, як відгукується наше слово у суспільстві.

Ні, я не коментую. Я не про попередній виступ кажу. Якщо у вас є аналіз щодо підвищення цін, інфляції, усього іншого, то давайте в процесі обговорення відповідних економічних питань використовувати цю інформацію, а не просто кидати у суспільство сьогодні ці повідомлення. Якби ми зараз сказали, що курс, скажімо, карбованця впаде на стільки-то пунктів, я вам гарантую, що завтра під універмагом у Києві він буде точно на стільки менший.

Тобто треба дуже зважено ставитися до того, що ми говоримо з цієї трибуни.

Від фракції комуністів слово має депутат Аксененко. Будь ласка.

АКСЕНЕНКО С.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради /країни законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Лутугинський виборчий округ, Луганська область/. Средства массовой информации сегодня не отражают воли народа, которая была выражена на нынешних выборах. Они застыли на позициях 1991 года, продолжают пропаганду национализма, продолжают натравливать народы друг на друга, и Верховный Совет никак не может справиться с этим. Я председатель подкомиссии по телевидению и радио. Сколько бы ни было разговоров, все равно отражается та ситуация, которая была зафиксирована раньше, не сейчас.

Если мы отменим сейчас прямую трансляцию и отдадим все это на откуп средствам массовой информации, то непонятно, что будут о нас думать, В нынешней политической ситуации, когда власть должна брать на себя ответственность за положение в республике, легче всего свернуть на парламент, на депутатов. Мы уже видим, что начинаются атаки на депутатский корпус. И если прекратим прямую трансляцию, то тогда эти атаки усилятся. Поэтому фракция коммунистов большинством голосов поддерживают прямую радиотрансляцию и объективный теледневник.

Есть еще предложение освещать также и то, что происходит в Кабинете Министров, в других исполнительных органах.

И еще одно. Перед зданием Верховного Совета стоят представители Харькова. У харьковской депутации есть предложение включить для них прямую радиотрансляцию.

ГОЛОВА. Це вирішується в робочому порядку. По-моему, ми вже перевіряли вранці. Можливість прямої трансляції для тих людей, що прийшли до будинку Верховної Ради, є. Будь ласка, включіть. Голосувати це немає потреби... Ви заперечуєте? Ну, не будемо включати. Тим більше, що техніка розвинута настільки, що можна в сірниковій коробці принести радіоприймач і слухати що завгодно...

Одну хвилиночку, почекайте, я к іще не оголошую.

Шановні депутати! Просив би вирішити питання зараз. Бо людям не подобається те, що ми витрачаємо час на обговорення подібного роду питань. Тому я, до речі, і вносив саме таку пропозицію на засідання Президії. Але мова йде про інше.

На засіданні Президії під час розгляду цього питання були присутні керівники всіх фракцій. Виникав запитання, що ви робите у фракціях, якщо маєте заперечення тоді, коли це питання розглядається. Тому тут немає про що говорити.

Розумію, фракції тепер наполягатимуть на збереженні попереднього порядку висвітлення. Тому давайте проголосуємо цей попередній порядок і припинимо обговорення. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію, щоб зберегти попередній порядок висвітлення роботи сесії... /Шум у залі/. Я зараз поставлю на поіменне голосування, одну хвилиночку. Хочете висловитись? До речі, від вас заявки ще немає.

Одну хвилиночку, Степане Ільковичу...

Прошу уваги!

Уточнюю - попередньої сесії. Маються на увазі пряма трансляція по радіо і телерепортажі. /Шум у залі/.

Степане Ільковичу, прошу вас... Шановні, ви записалися? Та ні, вас у списку немає, ви, певне, просто заявки не дали. От давайте напишіть заяву, як це передбачено Регламентом, і виступатимете. Степан Ількович таку записку подав. Будь ласка, Степане Ільковичу.

ХМАРА С.І. Шановні депутати! Питання дуже важливе, не другорядне, як може декому здатися. Від мікрофона я вже коротко говорив і хочу повторити, що немає жодних виправдань, аби не давати трансляції і приховувати від народу інформацію про роботу Верховної Ради, бо саме тут концентрується розгляд усіх найважливіших питань. Вдумайтеся: саме тут, у найвищому законодавчому органі держави. Щодо розмови про те, що по телебаченню висвітлюватиметься кожен день роботи сесії і так далі. Ми знаємо, як це робиться: буде цензура, будуть купюри. Тобто зміст передач залежатиме від багатьох суб'єктивних причин, і передусім від такої: хто буде суддями того, що показують. Водночас кожен виборець хоче бачити і знати, чим займається під час сесії його депутат. Навіть побачити його хоче. Ми повинні надати йому таку можливість. У ще в Україні всі знають, яка складна інформаційна ситуація; дві третини населення не має можливості читати газети через їх дорожнечу. Тож радіо і телебачення є головними розповсюджувачами інформації.

Для людей має велике значення часом не те, яке рішення ми прийняли, а зміст дебатів. Звичайно, ми припускаємось помилок і будемо припускатися їх, бо цього уникнути, на жаль, не можна.

Гадаю, все це має бути відображено не тільки в стенограмі, яка випускається, у бюлетенях тиражем 450 штук - вони недоступні ні для бібліотек, ні для населення. Треба, щоб усе це доносилось до серця й розуму наших людей, що можливо тільки через ефір.

Тому ще раз закликаю депутатів поставитися з усією відповідальністю до цього важливого питання. Повторюю пропозицію

- у першому пункті постанови прийняти таке формулювання; здійснюється повна радіотрансляція, пряма і повна телетрансляція в запису. Чому саме так? Тому що вдень, коди ми працюємо, не всі мають можливість слухати радіо, адже зайняті на роботі тощо. Тож ці люди зможуть подивитися роботу сесії ввечері по телевізору. І посилання на те, що такі трансляції обходяться дорого, також безпідставні. Адже інформаційна блокада обійдеться Україні в тисячу крат дорожче.

Посилання на те, що такої практики немає в інших країнах, безпідставні, бо це неправда. Нині у всіх цивілізованих демократичних країнах на телебаченні відведені спеціальні канали. Посилання на те, що в нас немає каналів, - неправда. Подивіться, що показують по нашому телебаченню, як воно використовується, які там часом ідуть, передач і, і ви зрозумієте: ми не використовуємо його потужності належним чином. Тож тим більше хіба можна не надати можливості транслювати пленарні засідання?

Ще раз прошу ставити це питання на голосування, саме на поіменне голосування. Бо не хочу потім виправдовуватися чи

пояснювати. Тим більше що через засоби масової інформації це робити не зможу, адже пробитися на радіо чи телебачення для мене особисто, як і для багатьох інших депутатів, майже неможливо. Практично неможливо. І я не мав іншої можливості, ніж під час трансляції сесії, донести свої думки до теле- і радіослухачів.

Тому я хотів би все-таки ще раз загострити увагу депутатів і закликати до розсудливості. Такий порядок висвітлення роботи сесії буде позитивний навіть у тому плані, що кожен з нас з більшою відповідальністю заходитиме до цього залу. Це дисциплінуватиме, організовуватиме людей у всіх відношеннях, навіть щодо зовнішнього вигляду.

Дякую.

ГОЛОВА. Можу прочитати тези із Регламенту, яка дозволяє мені зупиняти дискусію тоді, коли суть уже ясна і коли промовці повторюються. Тому треба прийняти рішення, а не говорити про нього. Просив би, давайте наблизимося до цього. Слово надається Новікову Олександру Васильовичу від групи МДГ.

НОВІКОВ О.В., голова виробничого кооперативу "Сінус", м. Бровари /Броварський виборчий округ, Київська область/. Межрегиональная депутатская группа.

Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели! У нас происходит сейчас парадокс: все фракции действительно выступают против прекращения трансляции, но, тем не менее, у меня почему-то ость ощущение, что ее все-таки прекратят.

Так вот, я хочу обратиться напоследок к избирателям. Дорогие избиратели! Может быть, вы слышите нас последний раз, потому что будет принято "мудрое" решение. Этот проект, который появился каким-то странным образом /от него сейчас все отмежевываются/ не выдерживает никакой критики. Почему?

Первое. Приводится в ном аргумент, что мы дискредитируем Верховный Совет. Но вы знаете, Петр І велел своим боярам "говорить не по писаному, дабы дурь каждого видна была". Так вот избиратели имеют право видеть своих избранников во всей "красоте", а не так, что наши выступления уже потом припудрят и вырежут не нужное им, на телевидении.

Второе. У нас сейчас /даже у депутатов/, иногда нет возможности узнать правду о том, что творится в стране. В частности

о работе Верховного Совета. Мы не знаем, какие официальные делегации и куда от нас отправляются, за счет, так сказать, денег, которые выделяется на помощь Украине. Не знаем, какие документы и какие льготы предоставит наш уважаемый всеми Президиум. У меня уже есть данные о том, что Президиум пытается предоставить экономические льготы каким-то предприятиям, непонятно за какие заслуги. Мы же об этом не знаем. Так вот, скоро и вы, уважаемые избиратели, ничего знать не будете о том, что творится даже в Верховном Совете, который вы так старательно избирали уже многократно.

Поэтому, если действительно наши словеса, сказанные здесь, ложатся тяжелейшим бременем на нашу экономику, если действительно наши избиратели никак не могут себе позволить слушать своих депутатов по прямой трансляции, то есть компромиссное предложение: давайте мы сделаем так... У нас сейчас парламентский дневник ведется, на мой взгляд, безобразно. Из него мы и наши избиратели не узнаем об острейших вопросах, которые рассматриваются в Верховном Совете. Давайте предоставим пропорционально эфирное время, которое будет определяться не пресс-службой Верховного Совета... Я, кстати, не утверждал список этой пресс-службы и даже не знаю, кто там за нас комментирует нагая дела. Например, сделаем так: для фракции пропорционально ее численности мы тлеем 20 минут эфира. Вот мы ежедневно будем рассказывать все так, как это должно быть, без редактирования и так далее. То есть будем иметь возможность хотя бы заявить вашему народу какие-то наиболее острые проблемы, для чего мы, собственно, и собрались.

Если вам в Верховном Совете нужны просто специалисты, которые работают кабинетно, то для этого есть Кабинет Министров, а мы - представительный орган. Мы представляем здесь всю страну. И ми должны огласить на всю страну те острые проблемы, которые есть, сообщить о каких-либо вопиющих фактах. Скоро мы этого уже сделать не сможем - после того голосования, которое вот-вот произойдет.

Поэтому я все-таки прошу, чтобы это голосование было поименное. Мы тогда узнаем, кто действительно хочет показаться своему народу, а кто не хочет. Это основное требование. И если уж никак нельзя вести полную трансляцию, то тогда нужно ввести трансляцию пропорциональную. Эфирные дневники должны контролироваться только депутатами и только Верховным Советом, а не какими-то чиновниками, которым виднее, что можно сказать о Верховном Совете, а что нет. Хотя этих чиновников никто не избирал - ни избиратели, ни мы.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я дуже просив би представника від селянської фракції проявити зваженість і мудрість і но займати час виборців на те, чим ми зараз займаємося.

Подам ще таку репліку, не репліку, а уточнення, оскільки щойно прозвучало звинувачення на адресу Президії. Президія жодного питання про якісь комусь пільги не розглядала. Тому, якщо ви говорите такі слова, беріть за них відповідальність на себе.

Далі. Текст проекту постанови, який у вас на руках, прийнято Президією Верховної Ради і керівниками фракцій справді за моїм наполяганням.

Прошу уваги! Повірте, що з політичної точки зору мені особисто вигідно, щоб ішла пряма трансляція. Адже Голову Верховної Ради будуть показувати в 450 разів більше, ніж кожного з депутатів, а в скільки разів більша, ніж Прем'єр-міністра чи Президента, то й не сказати. Таким чином, можна щось десь гарно продумати, доповісти... Я гадаю, що в цьому немає потребі тут вам щось доводити. Одначе за порядком надходження пропозицій ставитиму на голосування спочатку пропозицію Президії. І вас прошу: не голосуйте за неї. Проголосуйте за висвітлення в ефірі нашої роботи з тими доповненнями, які ви тільки що висловили від фракцій, тобто зі збереженням повної трансляції по радіо. А щодо питання про телебачення, просив би все-таки утриматися. Бо телебачення коштує 40 мільярдів у донь. Я ще повторюю цю цифру - 40 мільярдів у день, а ми фінансуємо тільки десь 10-20 відсотків цього обсягу. Посилаюся на свідчення голови Держтелерадіокомпанії.

Голосування проводитимемо поіменно. Прошу проголосувати пропозицію, щоб провести поіменне голосування.

"За" - 256. Рішення прийнято.

Ставлю не голосування проект від Президії. Ще раз повторюю своє прохання: голосуйте "проти", я ж голосуватиму "за", оскільки я вносив пропозицію.

Ввімкніть систему.

"За" - 111. Рішення не прийнято.

У мене є така пропозиція. Висловлено декілька суттєвих доповнень до проекту цієї постанови. У принципі можна взяти цей проект за основу, а потім окремо проголосувати доповнення. Можна інакше діяти. Можна спочатку розглянути конкретні пропозиції, а потім проголосувати проект постанови в цілому.

Давайте проголосуємо таким чином. Була одна пропозиція, яка зводиться до того, щоб у цілому запропонований порядок зберегти, тільки додати повну трансляцію по радіо.

І друга пропозиція - давати повну трансляцію і по радіо, і по телебаченню. Зрозуміло? У запису, безперечно. А далі, може, будуть деякі уточнення.

Отже, ставлю на голосування пропозиції в порядку їх надходження. Перша пропозиція - давати трансляцію, як передбачається проектом постанови, плюс повна пряма радіотрансляція. Вибачте, перша пропозиція - повна трансляція по радіо і в запису по телебаченню. Будь ласка, голосуйте.

Прошу ввімкнути систему. Я ще раз пояснюю, оскільки я не простежив... Ні, все-таки перша пропозиція внесена депутатом Лавриновичем: те, що тут пропонується, плюс повна радіотрансляція. Тому ставлю на голосування цю пропозицію.

Я ще раз повториш те, за що ми голосуємо. У вас на руках проект постанови в редакції комісії. Він викликає заперечення хіба що в деяких нюансах. Але були доповнення у виступах депутатів. Перша пропозиція депутата Лавриновича: додати до проекту запис про повну радіотрансляцію.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я протестую!

ГОЛОВА. Ви протестуєте? Будь ласка, протестуйте.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні депутати! Шановні радіослухачі! Я пропозицій не вносив узагалі. Я ставив запитання доповідачу пану Понеділку. А моя пропозиція - щоб була повна трансляція по радіо і повна в запису по телебаченню.

ГОЛОВА. Ясно. Сідайте, будь ласка. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу! Прошу вибачення, але першою була моя пропозиція. Коли я виступав від мікрофона, то сказав: погодитися з проектом, тільки додати повну трансляцію по радіо. Без телебачення. Я прошу поставити її на голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Аграрникам слова не дали. Гадаю, що ми все-таки повинні зробити так, щоб по телебаченню давалися огляди. Тому що на весь вечір, кола люди прийдуть з робота і хочуть поживитися щось цікаве, пісню послухати чи подивитися кіно, ми включаємо наші не завжди цікаві розмови. То ми пропонуємо, щоб по телебаченню давався тижневик, не щоденник, а тижневик. А по радіо давати щоденник кожного дня. Оце така пропозиція.

ГОЛОВА. Так, як було.

ДЕПУТАТ. Я звертаюся до комуністів і соціалістів: давайте ж подумаємо, що ми робимо. Ми хочемо зробити так, як було під час роботи Верховної Ради попереднього окликання, коли всі програми були зайняті ідеологічними прокламаціями.

ГОЛОВА. Остання пропозиція - і на цьому припиняємо. Будь ласка, третій мікрофон.

ПИЛИПЧУК В.М., народний депутат України /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я пропоную технологію, за якою ставити пропозиції. Наприклад, якщо першою поставити пропозицію про повну трансляцію по телебаченню в запису ввечері, то я голосую "за". Якщо вона не проходить, тоді я і за другу голосую "за", щоб збереглася трансляція хоча б по радіо. Якщо ви поставите пропозиції навпаки, то я голосуватиму "проти", щоб пройшла наступна пропозиція. Але якщо наступна пропозиція не пройде, то тоді будуть казати: дивіться, Пилипчук виступав проти трансляції, щоб узагалі не транслювалося навіть по радіо.

ГОЛОВА. Давайте зробимо так, чиновні депутати. У нас є два варіанти... Що ви пояснюєте? Треба було давати пояснення, коли розглядали Регламент. А ви тепер уточнюєте. Сідайте, будь ласка.

Я поставлю на голосування в такій послідовності, як радить шановний депутат Пилипчук. Тобто є два варіанти. Перший - пряма трансляція по радіо і повний запис по телебаченню.

І другий варіант - пряма трансляція по радіо і репортажі по телебаченню без трансляції в запису. Ось у такій послідовності... Вибачте, Василю Івановичу, хай уже буде так. Це дасть можливість людям визначитися.

Отже, ставиться на голосування перший варіант, тобто повна пряма трансляція по радіо і повна в запису по телебаченню. Прошу голосувати.

"За" - 129. Рішення не прийнято.

Голосується друга пропозиція - пряма трансляція по радіо і репортажі по телебаченню. Прошу голосувати. "За" - 289. Рішення прийнято. Чи є потреба вносити ще якісь уточнення до тексту?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВА. Немає потреби.

Тоді є пропозиція проголосувати проект постанови в цілому з тими доповненнями, які ми тільки що проголосували.

Яке у вас доповнення? Ви ж щойно виступали, вносили пропозицію.

Другий мікрофон.

ХМАРА С.І. Хотів би сказати: давайте зробимо доповнення, що під час розгляду важливих питань Верховна Рада приймає конкретне рішення.

ГОЛОВА. Але ж тут написано, ви спочатку прочитайте! Прошу проголосувати пропозицію, щоб постанову прийняти в цілому з проголосованим доповненням. "За" - 299. Прийнято.

Розглядаємо третє питання - про організацію роботи та порядок денний другої сесії Верховної Ради України.

Ви маєте на руках орієнтовний порядок денний і перелік питань, які треба розглянути на цій сесії. Давайте повернемося до пропозиції депутата Марченка. Я обіцяв поставити на голосування пропозицію про те, щоб розділити дане питання на два. І щодо порядку роботи можна проголосувати зараз, а щодо переліку питань

-у вівторок, після того як ви в комісіях його опрацюєте.

Немає заперечень? Ставлю на голосування таку послідовність розгляду цих питань. Прошу голосувати.

"За" - 286. Прийнято.

Отже, розглядаємо тільки перлу частину питання - про організацію роботи другої сесії. У вас на руках є проект постанови з цього приводу. На другій сторінці там написано таке /я хочу зачитати цей текст, оскільки слухачі його не бачили/: "Друга сесія Верховної Ради України розпочне свою роботу о 10 годині 15 вересня, завершити її пропонується 23 грудня 1994 року.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради останній тиждень кожного місяця відводиться доя роботи депутатів у виборчих округах:

Вересень - 26-30

Жовтень - 24-20

Листопад - 21-25

Грудень - 26-30.

Решту сесійного часу народні депутати працюють у комісіях по підготовці законопроектів і на пленарних засіданнях Верховної Ради, які за рішенням Президії Верховної Ради України проводяться в міру готовності питань порідку денного до розгляду".

Є пропозиція прийняти цей проект постанови за основу. Прошу голосувати.

"За" - 310. Прийнято.

Які будуть доповнення до цього варіанта порядку організації роботи другої сесії? Немає пропозицій...

Другий мікрофон... Вибачте, третій.

КИРИЧЕНКО М.О., народний депутат України /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу! Чи розглядалося на засіданні Президії питання про розміщення депутатів у залі по фракціях і депутатських групах? Я вношу пропозицію розглянути це питання.

ГОЛОВА. Це питання розглядалося на засіданні Президії. Одначе згоди ми не дійшли через технічні причини. Крім того, в нас ще не зовсім стабільний склад фракцій. Безперечно, Вячеславе Максимовичу, за винятком фракції Руху. Тому, зважаю, до цього питання повернемося тоді, коли воно назріє. Ми в будьякий час можемо зробити таку перестановку. Є ще одна обставина: ряд депутацій від областей бажають працювати разом, обстоюючи інтереси свого регіону. Гадаю, не треба їм у цьому заважати. Тож

повернемося до цього, коли це постане на часі.

Є ще одна пропозиція, котра висловлювалася багатьма депутатами. Вона полягає в тому, щоб пленарні засідання продовжувати у визначений день до певного розгляду всіх запланованих питань, якщо інше не визначено Верховною Радою.

Тобто якщо ми передбачили в порядку денному на сьогодні чи на завтра, скажімо, вісім питань, то о 18 годині роботу не припиняємо, а працюємо до того часу, поки всі питання не будуть розглянуті. Немає заперечень?

У мене є пропозиція проголосувати в цілому запропонований порядок разом з доповненням. Немає заперечень?

Є заперечення. Будь ласка.

ЧОРНОВІЛ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Подільський виборчий округ, Тернопільська область /. Я маю право виступити від фракції Руху. Ви уявляєте, шановні народні депутати, що буде, якщо ми приймемо таке рішення? Ми навмисне розтягнемо /а наш Голова вміє це робити, і ми всі вміємо/ питання неістотне, а потім увечері зімнемо решту і помчимося галопом, не давши навіть висловитися. Та не можна такі речі робити ні в якому разі! Можна щоразу при потребі продовжити засідання на півгодини чи годину, проголосувавши

це, - так ми робили раніше. Але взяти це за правило - просто абсурд. Ні в якому разі!

ГОЛОВА. Посяду уваги, шановні депутати! Вячеслав Максимович дещо погарячкував. Ми всі - розумні люди, і такий порядок можна визначати щоразу, враховуючи дану пропозицію теж, аби спочатку ставити найважливіші питання. Крім того кожен, мабуть, дбатиме про те, щоб займатися розглядом цих питань, а не товкти воду в ступі.

Давайте рухатися вперед. Немає заперечень? Ставлю в цілому пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 227. Прийнято.

Тепер про сам порядок денний. Я ще раз прошу, опрацюйте його в комісіях. Для цього у вас є можливість.

Тепер питання про рішення Севастопольської міської Ради народних депутатів "Про статус міста Севастополя" від 23 серпня 1994 року. Від комісії доповідає Олександр Володимирович Лавринович. Будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні народні депутати! Шановний пане Голово! Питання, яке зараз стоїть у порядку денному, є надзвичайно важливим для нас. Ми зверталися вже до питань, які народжувалися в Криму, і в нашому складі депутатів, і в попередньому неодноразово.

Вчора, розглядаючи це питання на засіданні Комісії з питань правової політики і судовоправової реформами аналізували його поетапно в присутності представників виконавчої влади, керівника управління внутрішньої політики і представників наших науково-аналітичних відділів.

Ситуація, що зараз загострилася в Криму, ще раз нагадала нам про необхідність правового врегулювання існуючої проблеми. Ви знаєте, що 23 серпня цього року Севастопольська міська Рада прийняла рішення про місто Севастополь як таке, що має статус російського міста. Ви знаєте також, що подібне рішення в липні 1993 року прийшла Верховна Рада Російської Федерації.

Наша Верховна Рада попереднього скликання зверталася до цієї проблеми. І Президія Верховної Ради України прийшла заяву, в якій спростовувала ту аргументацію, що наводилася Верховною Радою Російської Федерації під час прийняття такого рішення.

Сьогодні ми, звичайно, не можемо розглядати проблему Севастополя ізольовано й відірвано від усіх проблем, які виникли й існують у Криму.

Але ми маємо вирішити поетапно проблему із застосуванням виключно тих законодавчих кроків, які має зробити і уповноважена зробити Верховна Рада України.

У червні цього року наша комісія увійшла а поданням до Верховної Ради України про зміни в Конституції України статті 97, частина третя, пункти 21-1 і 31. Ми їх розглядатимемо згідно з порядком денним, який пропонується на наступний тиждень. Де буде один з кроків, який, можливо, допоможе нам урегулювати проблему Криму й дасть можливість законним конституційним шляхом вирішити ці питання.

Мотивація депутат із Севастопольської міської Ради під час прийняття цього рішення базувалася на тих постановах, які приймалися в 1948 році Верховною Радою Російської Федерації. Вам роздані довідки, зроблені групою наукових консультантів нашої Верховної Ради, де подано інформацію про той стан справ, який існував з 1948, 1954 років і по сьогоднішній день. Ви знаєте, що після прийняття рішення про передачу Кримської області до складу Української РСР місто Севастополь було виключено з бюджету Російської Федерації і фінансувалося виключно Україною. І територіальним поділом Російської Федерації, який передбачав наявність міст республіканського підпорядкування, Севастополь не був там врахований. Та й сьогодні, з Конституції Російської Федерації ми знаємо, існує тільки два таких міста - Москва й СанктПетербург. А згідно з Конституцією України ми маємо теж два таких міста - це Київ і Севастополі.

Крім того, ті рішення, які приймалася Севастопольською міською Радою, ввійшла в протиріччя зі статтею 70 Конституції України, в якій зазначено, що територія України є единою й неподільною, і статтею 77 Конституції України, де записано, що Севастополь є містом республіканського підпорядкування в Україні.

Окрім того, у статті 97 Конституції України визначено порядок зміни кордонів України. Це право належить виключно вищому законодавчому органу або загальнонародному референдуму.

Таким чином, те рішення, яке прийняла Севастопольська міська Рада, з правової точки зору в неправомочним і не може набирати чинності.

Крім того, слід, напевне, додати, що це рішення вступає в протиріччя з міждержавною угодою, яка підписана Російською Федерацією й Україною в липні 1990 року, де визнається недоторканність існуючих на той момент кордонів між Україною і Російською Федерацією.

Дії, які були вчинені Севастопольською міською Радою народних депутатів, підпадають під статтю 97, частина третя, пункт 31, а також під цю статтю, частина третя, пункт 21-1.

На ці дії Конституція України передбачає дві можливі реакції Верховної Ради України.

Той проект постанови, який ви бачите і який учора схвалений Комісією з питань правової політики і судово-правової реформи, передбачав застосування пункту 31 частини третьої статті 97, тобто скасування рішення Севастопольської міської Ради, яке вона прийняла.

Обговорювалися також, звичайно, наявність і можливість застосування пункту 21-1, який дає Верховній Раді право прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Севастопольської міської Ради, оскільки тут говориться, що коли Рада міста приймає рішення з порушенням Конституції і законів України, то Верховна Рада України може припинити її повноваження і призначити нові вибори.

З цього питання пройшла дискусія в комісії за участю всіх присутніх членів і запрошених. У підсумку зійшлися на тому, що ми ще не прийшли Верховною Радою постанови про скасування рішень, які вже приймалися Севастопольською міською Радою, хоч до цього часу ми мали прецеденти таких рішень, які стосувалися, зокрема, базування Чорноморського флоту.

Комісія вносить на розгляд Верховної Ради України проект постанови про скасування рішення Севастопольської міської Ради щодо статусу міста Севастополя.

ГОЛОВА. Чи є запитання до доповідача? Будь ласка, перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый депутат Лавринович, я согласен с проектом решения, сразу говорю. Меня интересует только один момент. Решение Севастопольского городского Совета основывается только на личном мнении депутатов, или же это был результат референдума или опроса общественного мнения жителей города Севастополя?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні депутати! Ви маете інформаційні матеріали і, очевидно, прочитали рішення Севастопольської міської Ради. Там у мотиваційній частині говоряться про те, що проводився опит громадян міста Севастополя з цього питання. І ви, напевно, знаєте, що згідно із Законом про всеукраїнський і місцеві референдуми подібні питання на референдум виноситися не можуть і проведення опитування з таких питань в прерогативою Верховної Ради України.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Шановний доповідачу! Чи не вважаєте, ви, ар наше рішення про скасування рішення Севастопольської міської Ради є надто скромним і якимось надто обачним. Рішення місцевого органу влада, який посягав на територіальну цілісність нашої держави, підлягає оцінці згідно з Кримінальним кодексом. Зрештою,

у нас є відповідні закони про деякі злочини проти держави і так далі. То чи не можемо ми сьогодні, скасовуючи рішення Севастопольської міської Ради, одночасно прийняти рішення про розпуск такої Рада, яка діє проти своєї держави? /Оплески/.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ми маємо право прийняти таке рішення, маємо право зробити це з огляду на статтю 97, частина третя, пункт 21-1 Конституції, яку я вам процитував. Ми обговорювали це питання. Я вам доповідаю про колективне рішення, яке було прийнято Комісією з питань правової політики. Ми зараз можемо обговорити будь-яке інше рішення і прийняти його в цьому залі. Хочу сказати також, що питання кримінальної відповідальності, яке ви тут порушили, теж розглядалось і обговорювалось на засіданні комісії. Ми прийняли протокольне звернення до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки - виконати дії, передбачені у їх внутрішніх статутах, щодо додержання законодавства України і збереження її територіальної цілісності, оскільки існують конкретні фізичні особи, які вчинили ті чи інші дії, що призвели до тих наслідків, які ми сьогодні маємо.

ГОЛОВА. У вас на руках, якщо я не помиляюся, є протокольне доручення з цього приводу Генеральній прокуратурі щодо вжиття відповідних правових заходів для забезпечення додержання законодавства про територіальну цілісність України. Гадаю, що ми це зробимо і будемо діяти в межах Конституції.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Шановний доповідачу! Я однозначно підтримую внесені пропозиції. Якщо є Конституція, є закони, є укази Президента, вони повинні виконуватися. А хто їх не виконує, повинен відповідати. Але я знаю, що у вашій комісії йшла мова про те, щоб розгляд цього питання поєднати із станом, що склався в Криму. Розглядалося чи не розглядалося це. питання? Адже сьогодні у цій ситуації ми маємо шанс, дуже великий шанс, скасувати попереднє рішення Верховної Ради про надання автономії Криму, розпустити Верховну Раду Криму. Автоматично відпадає інститут президентства... Я прошу вислухати, тому що я цим питанням трохи займався, спілкувався з людьми. Там ніхто не займається ділом. А народом тільки прикриваються. У нас головою обласної Ради є людина, яка несе персональну відповідальність за стан справ. Я не уявляю, щоб у Полтавській області був президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада. Що вони робили б?

У мене є така пропозиція, Олександре Олександровичу. Повірте, там порядку не буде. Ми повинні розглянути питання одночасно про Крим і Севастополь на закритому засіданні, прийняти рішення і навести там порядок. Якщо ні, то провести в Криму референдум, звернутися до народу із запитанням: ви за Верховну Раду, за Президента, чи за те, щоб у вас була область, був всенародно обраний голова обласної Рада, щоб був порядок в області. Гадаю, що народ там уже достатньо настраждався.

Дякую.

ГОЛОВА. Василю Івановичу! Запитання це не до Олександра Володимировича. Він доповідає з чітко визначеного питання про рішення Севастопольської міської Ради. Із вашої репліки чи з вашого запитання можна було зрозуміти те, що ви говорили з людьми у Полтаві, а не в Криму. Тому, розуміючи обгрунтованість вашої постановки питання, вважаю, що ми не повинні штучно прив'язувати його до питання про ситуацію в Криму сьогодні. У порядку денному передбачено питання про створення комісії, яка на місці вивчить це питання, і на початку наступного тижня ми розглянемо його грунтовно. Якщо ми будемо переконані, що ваша пропозиція дасть позитивні результати для держави і для нашого суспільства, то ми приймемо таке рішення. Але його треба вивчити. Просив би ці два питання не поєднувати.

Мені здається, що депутат Лавринович переконливо доповів суть цього питання. І ми могли б з цього приводу прийняти рішення, яке дозволило б сьогодні і виконкому Севастопольської міської Ради діяти так як слід, і не зв'язувати потім це рішення з мотивацією дій депутатів Верховної Ради Криму.

До речі, про це я говорив із багатьма депутатами в Криму, які теж просили скасувати це рішення. А це наш обов'язок. Гадаю, що доручення, яке ми даємо відповідним органам, доповнить наше рішення. Ми одержимо з цього приводу потрібну інформацію.

Є ще запитання до доповідача?

ЛАВРІНОВИЧ О.В. Шановний Василю Івановичу! Я відповім тільки на першу частину запитання: чи розглядалося воно. Так, учора на засіданні Комісії з питань правової політики це питання розглядалося в комплексі. Ми запросили спеціалістів для того, щоб мати всебічну інформацію і знати, які рішення ми можемо прийняти, які можемо прийняти і виконати, і щоб знати, які рішення ми приймемо і виконаємо і які будуть наслідки для держави в цілому. Пропозиція стосовно існування Кримської автономії також обговорювалася. Моя позиція повністю збігається з вашою. Але є ще об'єктивні обставини, є стан справ, і з цим потрібно рахуватися. Є різні точки зору, які потрібно в цьому залі висловити і врахувати. Дякую.

ГОЛОВА. Чи є ще запитання у депутатів? Усе зрозуміло. Надійшла пропозиція не задавати більше запитань.

Прошу проголосувати запропонований проект постанови.

"За" - 303. Постанову прийнято.

Таким чином, рішення Севастопольської міської Ради про статус Севастополя скасовано. І я хотів би вашої підтримки дати протокольне доручення Генеральній прокуратурі, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України вжити відповідних правових заходів щодо забезпечення додержання законодавства про територіальну цілісність України згідно з цією постановою Верховної Ради України. Немає заперечень?

Прошу голосувати.

"За" - 296. Рішення прийнято.

Шановний Миколо Івановичу! Я дам вам слово. Згідно з Регламентом під час голосування ніхто не має права на слово навіть з процедури. Мабуть, я не встиг надати вам слово, беру вину на себе. У даному випадку я виконував волю Президії. Ми детально обговорювали це питання і дійшли висновку: краще цю цілком зрозумілу справу не обговорювати, бо тут нічого ні взяти, ні додати. Просто Севастопольською міською Радою було прийнято незаконне, антиконституційне рішення. Тепер його скасовано. До речі, тут врахована і думка Президента.

Тепер з процедури. Будь ласка, вибачте. Дивуюсь, як міг вас пропустити.

Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановний Олександровичу! Шановні колеги депутати! З процедури прийнятого рішення просив би вас дати роз'яснення всій сесії. Адже Севастопольська міська Рада є колективним органом, і колективний орган не може нести, точніше, депутати не можуть нести відповідальності за рішення колективного органу. Крім того, кожен депутат міської Ради має статус депутатської недоторканності, має імунітет від Прокуратури, від Служби безпеки тощо.

Тобто прийняте нами рішення державними органами не може бути виконано, тому що до Севастопольської

100

міської Ради вони не можуть підступитися. Інша справа, я хотів би на це звернути вашу увагу, що Севастопольська міська Рада була сформована з порушенням Конституції, законодавства, тому що в голосуванні брали участь військовослужбовці Чорноморського флоту, які не є громадянами України. Таким чином, цей орган був сформований всупереч чинному законодавству, а також Закону про вибори, що є ще однією підставою для того, щоб розпустити Севастопольську міську Раду. А після того як депутати будуть позбавлені депутатського імунітету, тоді і Прокуратура, і Служба безпеки зможуть застосувати, як кажуть, відповідні санкції.

101

Тому я пропоную і наполягаю все-таки поставити на голосування рішення про то, що Севастопольська міська Рада повинна бути розпущена. Принцип має бути один. Якщо Рада - чи Севастопольська, чи обласна - приймає антиконституційне рішення, такий орган повинен бути розпущений.

ГОЛОВА. Мені здається, Усі зрозуміли зміст виступу і всі зрозуміли пропозицію. Гадаю, що нам, депутатам, потрібно думати де тільки про нинішнє рішення, а й про наслідки цього рішення.

Якби ми буди певні, що такого рішення справді потребує ситуація, то проголосували б. Але тут усе зрозуміло.

З процедури у вас? Перший мікрофон.

БОБРИНЬОВ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Балаклавський виборчий округ, м. Севастополь/. Уважаемые депутаты! Вот здесь видна попытка нагнетать обстановку со стороны правых сил, оно понятна. Ив первую очередь хотел бы это объяснить. Но буду говорить правильное это решение или неправильное. Согласно Конституции - правильное, но с моих позиций, как морякачерноморца, можно было бы все сделать мягче. Но тем не менее хочу объяснить, почему городской Совет пошел на это решение. Первое. Подтолкнуло на это то, что все-таки был опрос. Он в Севастополе

102

проведен. А вы понимаете, что там в большинстве население русскоязычное. И попытка насильственно навязать в школах украинский язык, документацию вести на украинском языке... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Прошу уваги! Продовжуйте, будь ласка.

БОБРИНЬОВ О.В. Это токе подтолкнуло к такому решению вопроса.

Второй момент. Мы, коммунисты Севастополя, не поддерживаем это решение и то, что оно было необходимо именно сейчас. Но решать проблему Севастополя нужно, и проблему Черноморского флота решать нужно. Это тоже подтолкнуло к такому решению. Кроме того, посмотрите, что творится. В июне правыми силами учрежден альтернативний "уряд", который создал отделы из украинцев и который контролирует горсовет. И это тоже послужило основанием для таких действий городского Совета. Но я хочу обратить ваше внимание на то, что буду осуждать своих севастополъцев, которые просятся в Россию... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Продовжуйте, будь ласка! /Шум у залі/.

Закінчуйте, будь ласка.

БОБРИНЬОВ О.В. Минуточку. Уважаемые депутати! У нас поче му-то сложилось так, как в той пословице: "Я газет не читаю, но знаю, что в них плохо пишут". Я живу в Севастополе, а из наших депутатов никто там не живет, иногда приезжают. Как пан Хмара - приехал с военизированной охраной, флаги срывал. И вот все это...

103 ГОЛОВА. Усе зрозуміло. Дякую вам. Вимкніть перший

мікрофон. Рішення ми прийняли. З процедури більше слова не

надаватиму, бо я бачу, що дехто не вміє себе вести біля

мікрофона. Тому надавати слова більше не буду. Ми ж но з

процедури говоримо, ми говоримо про вирішення питання. А

повороту до вирішеного пит ння немає. Прошу уваги! Прошу всіх сісти на місця. Я не надам

нікому слова, навіть за процедурою. /Шум у залі/. Шановні

депутати, прошу уваги. Прошу активістів від УНСО дискусію

вести за межами сесійного залу. Я ще раз прошу: дискусію

ведіть за межами сесійного залу. А для пропозицій у все є

мікрофон, і ви маєте змогу шал скористатися. Але мікрофон -

це т й прилад, у який треба говорити, а но яким демонструвати свою

фізичну силу. Перед тим як оголосити перерву, прошу

послухати таку інформацію. У нашому порядку денному

передбачено розглянути ще два питання, які потребують

консультацій у комісіях і фракціях. Це питання про ситуацію

в Криму та створення комісії і питання пр

кандидатуру на посаду міністра закордонних справ України:

Стосовно питання про кандидатуру па посаду міністра закордонних справ, то з інформації, яку дали Голові Верховної Радії голови комісій, видно, що ряд комісій не змогли з деяких причин зустрітися з претендентом на посаду міністра. Я назву ці комі ії, прошу уваги: з питань охорони здоров'я; науки та народної освіти; бюджету, фінансів і банківської діяльності; агропромислового комплексу; екологічної політики; Чорнобильської катастрофи; ядерної політики, боротьби з організованою злочинністю і ко упцією; з питань Регламенту і з питань законодавчого забезпечення свободи слова.

104 Тому зараз ці комісії зберуться разом тут, у залі, і

зададуть претенденту на досаду міністра запитання, які їх

цікавлять. А потім окремо кожна комісія подасть протокол про

своє ставлення до цієї кандидатури. Назву ще раз комісії.

Комісія Спіженка, Сторіжка, Сусілова, Щербаня, Даниленка,

Філіпчука, Яценка, Павловського, Омельченка, Шейка і

Понеділка. Ці комісії залишаться тут, у залі, дослухають

претендента, зададуть йому запитання, а потім кожна ком сія окремо оформить протокол про своє ставлення до цієї

кандидатури. Далі. У перерві я прошу керівників фракцій

визначитися щодо делегування своїх представників до комісії,

яка виїде завтра до Криму і буде до наступного понеділка

займатися там підготовкою питання про ситуацію в Криму.

Комісія проаналізує на місці становище, причини, джерела тієї ситуації, яка створилася,

настрій людей, реакцію їх на ці події і тому подібне. Ось ці

два питання, будь ласка, розгляньте у перерві. Оголошується

перерва до 16 години. 105

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 1

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ