Офіційний портал Верховної Ради України

БЮЛЕТЕНЬ N 53

Опубліковано 28. 07. 1994

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 28 липня 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. прошу всіх сідати на місця. Підготуйтеся до реєстрації. Прошу ввімкнути систему "Рада".

У залі зареєструвалися 294 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Завершуємо обговорення питання про хід приватизації, тепер треба прийняти постанову, ми з вами на ранковому засіданні домовилися, що протягом десяти хвилин, користуючись присутністю тут Віталія Андрійовича Масола, приймемо таке рішення, яке узгодило б наші позиції. А вони зводяться до того, що треба у процесі приватизації навести законний порядок.

В обговоренні цього питання взяли участь представники всіх фракцій, я так зрозумів, і голова Контрольної Комісії з питань приватизації. Багато депутатів підтримували пропозицію прийняти, за основу той проект, який запропонувала комісія Таранова. Але ще більша частина депутатів вважала, що треба

відобразити в цьому документі ті міркування, які вносилися й інший групами і фракціями, зокрема Соціалістичною фракцією: і групою "Реформи".

Тому я в порядку надходження ставлю на голосування пропозицію прийняття за основу... Почекайте, одну хвилинку, почекайте! Кому надавати спочатку слово - вам чи йому?

Заключне слово просить депутат Таранов. А потім ви візьмете слово.

ТАРАНОВ О.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством / Комсомольський виборчий округ, Харківська область/. Товарищи! 12 числа проект этого постановления был принят за основу. Поэтому, я думаю, повторно принимать его за основу смысла уже нет. 13 числа, все фракции и комиссии, в том числе и Социалистическая фракция, получили письменное обращение Комиссии по вопросам экономической политики с просьбой дать свои предложения к проекту постановления. Все фракции, в том числе, повторяю, и Социалистическая, дали свои предложения. Ни о каких альтернативных проектах разговора не было. Возник этот проект сегодня. Поэтому я считаю, что в выработке проекта постановления принимали участие практически все направления, все фракции, комиссии, и, выполняя его, действительно можно реально навести порядок в вопросах приватизации. Более того, в постановлении даются конкретные установки Кабинету министров на подготовку проектов законодательных актов по совершенствованию приватизации.

Поэтому я от имени комиссии, используя наше право, настаиваю, чтобы л установление либо было принято в целом, либо голосовалось постатейно. И есть еще просьба голосовать его поименно.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НОВІКОВ О.О., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Броварський виборчий округ, Київська область/. Я по мотивам голосования. Нам было заявлено, что проект этого постановления согласован с Кабинетом министров. У меня есть веские основания заявить, что этого не было сделано. Нас ввели в заблуждение. И мы можем оказаться в очень неприятной ситуации. Я прошу внимательно посмотреть... Прошу открыть страницу 3 справочной таблицы. Кабинет министров считает: "впорядкування процесу приватизації, перш за все з метою забезпечення прав громадян, має бути здійснено у найкоротші строки". И самое главное: "Тому прийняття рішення про призупинення процесу приватизації недоцільне".

Что же мы видим в проекте постановления, якобы согласованном? "Вважати за недоцільне прискорення процесів приватизації". Это же совсем наоборот! Верхом нашего согласования является на странице 7 таблицы абзац, гласящий: "Пункт 9 потребує узгодження з Адміністрацією Президента України до внесення проекту на розгляд Верховної Ради". Где это согласование с Администрацией Президента? Нет и не было.

И наши великие согласователи знают это и написали скромно: "Відхилено". Отклонение согласования с Администрацией Президента

- это, видимо, высшая форма согласования, котирую придумали наши великие махинаторы.

Я предлагаю все-таки получить несфальсифицированный проект, а действительно согласованный вариант с заключением Кабинета министров, как это было предложено во вчерашнем обращении Президента к Верховному Совету. Письмо нам раздавали, в нем написано, что только с заключением Кабинета министров, со всеми подписями... Поэтому если мы начнем сейчас заниматься вот этими непонятными вещами, то есть начнем вбивать клин между Верховным Советом и Президентом, Администрацией президента, то /вы знаете печальный опыт России/ это будет несерьезно и печально закончится.

ГОЛОВА. Я хочу ще раз попросити всіх депутатів не тільки говорити по суті, а ще й думати, що говорити. / Оплески /.

І форма викладу вашої думки теж має велике значення, бо якщо ви говорите про Адміністрацію Президента, як про, так би мовити, структуру останньої інстанції, то ви теж помиляєтеся, бо погодження означає роботу в якомусь одному напрямі. Погодження - це свята процедура для компромісу і знаходження найкращих варіантів. Тому, будь ласка, не розкидайтеся словами, що це сфальсифіковано і тому подібне. Ніхто, мені здається, нічого не сфальсифікував. А про те, що доопрацьовувати треба документ, я з самого початку говорив. І от ми сьогодні потрапляємо в таку ситуацію: проект прийнято за основу минулого разу, але давалося доручення доопрацювати його, доопрацювання, а також сьогоднішнє обговорення і запитання та відповіді показали, що цей документ ще не відповідає тим завданням, які ми повинні перед ним ставити. Тобто я просив би все-таки, якщо не потрібно голосувати, оскільки документ прийнятий за основу, врахувати сьогоднішні зауваження.

Крім того, врахуйте прекрасний, на мій погляд, документ Контрольної комісії, де чітко розписано, що і в якій строк треба робити. Можливо, потрібно тільки наблизити деякі строки. Усе це ми могли б урахувати в тому документі, який ви пропонуєте. /Шум у залі/.

Ви пропонуєте по пунктах? Олегу Вадимовичу, я вас прошу, ви вже виступали з трибуни і виголосили заключне слово. А зараз я хочу висловити кілька зауважень з мотивів голосування перед тим як приймати рішення.

Так от, коли ми в редакційному плані розглянемо дай документ, то вийде, що преамбула не кореспондується, скажімо, з першим пунктом. Якщо ми так говоримо, то тоді треба взагалі по-іншому побудувати структуру самого документа. Якщо ви не заперечуєте, давайте я також підключуся до підготовки цього документа, бо він дуже важливий. Час у мене буде сьогодні з 10-ї до 11-ї вечора. Будь ласка, якщо ви заперечуєте, щоб комісія сама доопрацювала, давайте будемо працювати разом.

Хвилиночку, он ще шановний депутат Поровський скаже своє слово. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська, область/. Шановні колеги депутати! Шановний Голово! Я хотів би зауважити один дуже суттєвий момент, який може вплинути на результати голосування по проекту, цієї постанови, яку я в цілому підтримую.

Справа в тому, що ті, хто готував проект постанови, повністю проігнорували пропозицію, з якою виступав я і яка була підтримана більшістю депутатів аграрної фракції. Ця пропозиція полягала в тому, щоб передати безоплатно сільськогосподарським колективним підприємствам частину акцій підприємств переробної промисловості, магазинів, м'ясокомбінатів, молокозаводів. Завдяки цьому зникне необхідність виділення державних дотацій сільськогосподарським підприємствам, оскільки вони усунуть посередника з цієї важливої сфери.

На жаль, у проекті постанови я не бачу цього важливого положення. Гадаю, що якщо це в принципі буде тут зазначено, проект дістане підтримку, тому що за дане положення висловлювалася переважна більшість депутатів аграрної фракції. Прошу обов'язково зробити це доповнення.

ГОЛОВА. Шановний Миколо Івановичу! Як завжди, ви говорите правильні речі, але в. даному випадку ви говорите про речі, які стосуються норм закону, а не постанови. Якщо ми будемо говорити про передачу частини акцій певних підприємств сільгосптоваровиробникам, то це означає, що дана норма повніша бути відрегульована в законі, а такого закону немає. Будь ласка, вносьте проект такого закону як доповнення до діючих законів з питань приватизації, і ми тоді приймемо таке рішення. Ви ж зрозумійте, що в кожному конкретному випадку - це новий механізм, треба передбачити його принципи, закласти їх у законі.

ВИШНЄВЕЦЬКИЙ Г.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Горлівський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Уважаемое собрание! Мы должны принять сегодня что-то и прийти к чему-то, если примем компромиссный вариант. Что сейчас предлагает фракция коммунистов? Мы предлагаем проект постановления, который внесла комиссия Таранова, принять за основу с одной оговоркой: признать ход приватизации в Украине неудовлетворительным и наложить мораторий на определенное время /допустим, до конца года/. Нужно рассматривать сейчас проект этого постановления по пунктам, особенно те его положения, которые касаются дачи поручений Кабинету министров. Ведь поймите меня, уйдя в отпуск, мы оставим Кабинет Министров в полной растерянности. У нас огромный государственный сектор, но сейчас нет никаких нормативных актов, как им управлять.

Поэтому и предлагается такой компромиссный вариант: принять сейчас первый пункт о признании хода приватизации в Украине неудовлетворительным и на определенное время наложить на приватизацию мораторий, Сейчас нужно рассматривать этот документ по пунктам. Сколько бы это ни заняло времени.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я просив би вас, давайте не будемо ходити по колу. Ну ми ж не наближаємося до центра, ми весь час по колу ходимо. Прошу вашої згоди на таке рішення: доручити комісії Таранова сьогодні відредагувати проект постанови з

урахуванням зауважень, які тут прозвучали. Ще раз кажу, я теж підключуся до редагування, якщо ви не згодні самі працювати над цим документом. Бо в будь-якому випадку не можна залишати записані тут формулювання. Для прикладу я зачитаю вам пункт, ось дивіться:

"2. Комісіям Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевим Радам народних депутатів вжити заходів щодо усунення зазначених недоліків". Це що, норма постанови Верховної Ради?

Далі читаю цей пункт: "Встановити, що головними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки України". Ця норма передбачена в законі, навіщо вдруге її записувати? Ми ж говоримо про конкретний механізм приватизації, про здійснення програми приватизації. Тому я прошу вас: відредагуйте документ із урахуванням тих позицій, про які тут ішла мова. А завтра вранці внесете його на розгляд Верховної Ради. Згодні з такою пропозицією? Ставлю її на голосування.

"За" - 192. Рішення прийнято. Дякую.

З вашого дозволу я переставлю питання в сьогоднішньому порядку денному місцями, оскільки в залі зараз весь Кабінет Міністрів. Слово для інформації надається міністру сільського господарства, так?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні!

ГОЛОВА. Ні? Інформація уряду про хід виконання Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1994 року про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі і про виконання доручення Верховної Ради України щодо виплати заробітної плати та відпускних працівникам освіти.

Першим має слово Ющенко Віктор Андрійович, голова правління Національного банку. /Шум у залі/. Давайте встановимо регламент для виступаючих - по 10 хвилин. Бо це проблема дуже вузька, і тут немає потреби витрачати більше часу.

ЮЩЕНКО В.А., голова правління Національного банку України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Говорячи про реалізацію цієї постановки хотів би зупинитися на чотирьох блоках питань, До яких Національний банк мав відношення. Перший - це відкриття кредитних ліній переробникам, а також по продукції м'ясомолочної промисловості у кінцевому розрахунку.

Доповідаю, що їм з 14 червня по 12 липня Національним банком за вісьмома дорученнями перераховано 14,9 трильйона карбованців.

На виконання пункту, що передбачав відкриття кредитних ліній і видачу кредитів сезонних, 1 липня банком "Україна" видано 1 трильйон карбованців, 10 липня - ще 1 трильйон, 15 липня 1,8 трильйона видано Укрсоцбанком. І після використання першої траншеї із 5 трильйонів емісійних грошей,

виділений під закупку зерна, банком "Україна" буде видано ще 1 трильйон під сезонний розрив. Це що стосується другого блоку питань.

Третій блок питань. Національним банком передано Міністерству фінансів, а потім відкредитовано на 25 областей 5 трильйонів карбованців на закупку сільськогосподарської продукції. Ця операція була проведена 12 липня. На сьогодні залишок з тих коштів, які перераховані заготівельним організаціям, становить 2 трильйони 333 мільярди, залишок коштів на рахунках фінансових відділів - 208 мільярдів карбованців. Процент фактичного перерахування за цією кредитною лінією коштів сільгоспвиробникам таким чином становить 50 процентів. 2,5; трильйона карбованців чекають свого використання.

Але у зв'язку з тим, що в ряді областей за даними Міністерства сільського господарства і Міністерства фінансів ці кошти освоєні, учора під час зустрічі з Віталієм Андрійовичем Масолом ми визначили четвертий напрям щодо розподілу кредитних ліній на кінець липня і серпень. Визначено і конкретну суму. Дано доручення розписати ці суми по галузях економіки. Я надіюсь, ці цифри або уже є, або будуть подані найближчим часом. Ідеться про ті 10 трильйонів, про які, Віталію Андрійовичу, ми вчора говорили.

Ось так коротко я можу поінформувати вас відносно виконання цієї постанови.

ГОЛОВА. У межах загального регламенту десяти хвилин, будь ласка, конкретні запитання. Другій мікрофон.

ТІТЕНКО В.Г., член Комісії Верховної Рада України з питань фінансів і банківської діяльності /Комінтернівський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Виктор Андреевич! В телеграмме, направленной областным филиалам Національного банка, написано, "Видавати за плату 30 відсотків річних будь-які додаткові стягнення у вигляді пені, штрафів, підвищення процентів не дозволяється".

Я сегодня связывался з банком "Украина". До сих пор они снимают 36 процентов и говорят, что никакой телеграммы им не поступило. Может быть, банк "Украина" игнорирует такие решения? Но ведь контроль возложен на филиалы Национального банка в областях. Что вы по этому поводу можете ответить?

ЮЩЕНКО В.А. Я можу дати запит, щоб перевірили, наскільки од відповідає дійсності, і якщо є порушення, то вжити заходів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон,

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Вікторе Андрійовичу! Я безпосередньо займався ним питанням. До речі, наше господарство виконало держзамовлення по хлібу. Але знаєте, що говорять на хлібоприймальних підприємствах? Там говорять, що ви, мовляв, здавайте, тому що гроші кінчаються і їх більше не буде. Так ви чітко скажіть, буде виплачено всю суму, що належить господарствам за здане зерно, чи дійсно закінчаться гроші і повториться минулорічна ситуація?

І друге конкретне запитання. Ви знаете, у постанові сказано про пільговий 30-процентний кредит. І от коли ми звернулися, щоб одержати такий кредит, то виявилося, що там закладено дуже цікавий механізм його одержання. Не знаю, чи це він вами вигаданий, чи, може, його на місцях вигадали? Говорять: ви повинні знайти гаранта, тобто того, хто дає гарантію, що якщо ви не заплатите... І от у Полтаві знайшли "Нону," така фірма є. У того, хто країну годує, грошей немає і гарантій, а в "Нони" є гарантія. І "Нона" ця гарантує, що якщо ти збанкрутуєш, вона заплатить гроші. Як це розуміти? І там чітко записано, що кредит під збирання врожаю - припустимо. А як це розуміти? Якщо я комбайн купую, то це лід збирання врожаю та ні? Ви, будь ласка, поясніть конкретно. Дякую.

ЮЩЕНКО В.А. Я хотів би, шановні депутати, підкреслити специфіку участі Національного банку у виконанні цієї постанови. Національний банк виділяє ресурс уряду. Уряд розподіляє його по областях і забезпечує його використання. Іде другий ешелон видачі кредиту, іде перерозподіл його і далі - використання.

Я доповідаю, що за станом на 12 липня було перераховано 5 трильйонів карбованців. За станом на 27 липня із цих 5 трильйонів залишилось невикористаними 2 трильйони 333 мільярди у заготівельних організаціях і 208 мільярдів - на розрахунках фінансових відділів. Але, незважаючи на це, учора ми домовилися про наступний ешелон видачі кредитних ресурсів для закупівель, які були б направлені в ті регіони, де сталося те, про що ви говорите, - вичерпано кошти. Ця друга черга якраз і дасть змогу вирішити питання.

про пільгові кредити. Шановні колеги, мова йде про те, що кредити, які надаються до централізованих ресурсах, видаються на загальних умовах, тобто кредити повинні мати забезпечення щодо повернення. У якій формі? Закладіть кредити сільгосппродукцією, якимись іншими цінностями, але вони повинні бути повернені, це ж кредит, а не бюджетне фінансування! Спільно з банком "Україна" ми поставили питання так: коли йдеться про централізовані кредитні лінії, які відкриває Національний банк на банк "Україна" чи на будь-який інший, комерційний банк несе персональну відповідальність за повернення кредитів.

Тепер про посадових осіб, які забезпечують використання цих кредитних ліній. Ми підготували два доповнення до кодексів України про те, що винні будуть платити 200 мінімальних окладів, якщо не забезпечено цільового використання кредиту чи якщо не забезпечено його погашення. Це механізм повернення кредитів, його можна і через страховку дати, і через заклад, і через поруку. Є різні форми.

ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу, я вас дуже прошу. Нас слухають не тільки депутати, серед яких не всі знають тонкощі банківської діяльності. Нас слухають працівники сільського господарства, які розуміють справу так: якщо гроші дали, то вони прийшли на рахунок, а якщо не прийшли, значить їх не дали. Тому треба, щоб вони доходили, але біда в тому, що вони не доходять. У мене зараз в окрузі двоє голів колгоспів добиваються на прийом саме з цього приводу.

Перший мікрофон.

ПІМЕНОВА Н.П., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Сімферопольський виборчий округ, Республіка Крим/. Я представляю избирателей сельского Симферопольского района. У меня к вам такой вопрос. Обеспечением товарами народного потребления, заготовками сельскохозяйственной продукции, ее переработкой наряду с предприятиями агропрома занимаются предприятия потребкооперации.

Скажите, пожалуйста, когда, в какие сроки будут ли в соответствии с. законом о потребительской кооперации представлены потребительской кооперации кредиты под 30 процентов?

ЮЩЕНКО В.А. Через тиждень і під 55 процентів. ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІМЕНОВА Н.П. Ваш ответ меня не совсем удовлетворил. В Законе о потребительской кооперации записано, что предприятия потребкооперации в вопросах, заготовки сельхозпродуктов пользуются теми же льготами, что и предприятии агропрома /они сегодня получают кредиты под 30 процентов/. Почему нарушается. закон о потребительский кооперации?

ЮЩЕНКО В.А. Я думаю, що це питання ми можемо обговорити окремо, але воно вже вчора обговорювалося. Було знайдено можливість відкрити на ці цілі певну кредитну лінію на тих умовах, про які я вам говорив.

ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу! Закон про споживчу кооперацію регулює загальні принципи відносин, у тому числі я фінансові. У таких же умовах знаходиться і сільське господарство, але введено особливі умови кредитування чи виділення певних сум під конкретні умови - під заготівлю зерна, під розрахунок за здану раніше продукцію. Тому тут не можна проводити паралель. А підтримку кооперації буде здійснено за рахунок механізму, який щойно запропонував Віталій Андрійович.

Другий мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/, Шановний Вікторе Андрійовичу! За моїми спостереженнями, ви дужо рідко лукавите, коли на цій трибуні. отже, маю до вас таке запитання. Сьогодні або завтра ми будемо розглядати, може, одне з найважчих, корінних питань - про підвищення межі малозабезпеченості, тобто питання про мінімальну заробітну плату.

Я хотів би, готуючись до обговорення цього дуже важкого і складного питання, почути від вас абсолютно відверту відповідь: що дасть оцей наш соціальний захист із підстраховочним варіантом соціального нападу? Як ви як банкір-професіонал передбачаєте: який це буде виток інфляції?

ЮЩЕНКО В.А. Є два варіанти. Якщо базою для виконання цього рішення буде не інфляційне джерело, то це буде правильно.

І в такому разі на це запитання повинен відповісти міністр фінансів. А я відповідаю тільки за ті джерела, які є у розпорядженні Національного банку. Вони на третій квартал становлять певну суму. Її визначено, а це означає, що рівень інфляції становитиме приблизно 18 процентів. Якщо ми ще щось будемо далі перебирати... За кожне рішення треба платити підвищенням цін. 18 процентів визначено як показник базової інфляції третього кварталу. І якщо це рішення буде проводитися емісійним шляхом, то я вам дуже легко можу порахувати, якою буде ціна цього питання в зростанні цін. Ви мені дасте цифру - скільки коштує це питання, і я за півгодини дам вам відповідь - якою буде ціна цього питання в плані інфляції.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка, Вікторе Андрійовичу.

Слово має Германчук Петро Кузьмич, міністр фінансів України. /Шум у залі/. Вибачте, але ми регламент проголосували. Побудьте там, ви першим задасте запитання міністру фінансів.

Ваш регламент - 10 хвилин. Будь ласка.

ГЕРМАНЧУК П.К., міністр фінансів України. Перш ніж розпочати інформацію про хід виконання постанови Верховної Ради, буквально кілька слів про фінансовий стан, який ми маємо, оскільки сьогодні йдеться про звіт щодо виконання бюджету за перше півріччя.

У нас на сьогодні дефіцит консолідованого бюджету /я маю на увазі і державний бюджет, і бюджети всіх рівнів/ становить 23, 5 трильйона карбованців. Крім того, зовнішній валовий сукупний борг становить 4, 3 мільярда американських доларів. Це я для того, щоб ви знали, в якому скрутному фінансовому становищі знаходиться уряд і як йому сьогодні важко вирішувати питання.

Але, незважаючи на це, постанова Верховної Ради про подання кризового стану в агропромисловому комплексі, на нашу думку, виконується більш-менш успішно. На сьогодні ті в рахунок держконтракту /з урахуванням тієї суми, про яку говорив Віктор Андрійович Ющенко/ уже перерахували 23, 9 трильйона карбованців. Повірте, ця сума значна, вона, до речі, становить понад 80 процентів річних сум фінансування державного контракту.

Віктор Андрійович говорив, що для забезпечення погашення заборгованості сілогосптоваровиробникам надано кредит у сумі 4, 9 трильйона карбованців. У рахунок мобілізації коштів понад 3 трильйони карбованців вишукано для державного резерву, у тим щоб заготовити сільгосппродукцію. Крім того, уряд на виконання цього рішення Верховної Ради прийняв постанову про ціноутворення на сільгосппродукцію і сировину. В одному із пунктів цієї постанови йдеться про виконання рішення Верховної Ради стосовно зменшення податку на добавлену вартість і визначено суму, яка також направляється на потреби сільського господарства, - понад 13 трильйонів карбованців. За тією домовленістю, якої тут було досягнуто, ми щодня перераховуємо з Міністерства сільського господарства 60 мільярдів карбованців на операційні витрати, з тим щоб забезпечити фінансування всіх рівнів бюджетів.

Крім того, ми дещо просунулись у розрахунках щодо соціальної сфери. Сьогодні заборгованість/ якщо пам'ятаєте, вона становила на минулому тижні понад 500 мільярдів карбованців/ становити близько 200 мільярдів карбованців.

Далі. На виконання постанови Верховної Ради ми компенсуємо

різницю між ставкою рефінансування Національного банку і ставкою, за якою надаються кредити сільському господарству, - це 30 процентів. Таких кредитів сьогодні надано банком "Україна" і Укржитлсоцбанком на суму 5,7 трильйона карбованців. Це ті кошти, які наплавлені сьогодні на фінансування заходів, передбачених цією постановою.

У розрізі областей, якщо когось це цікавить, будь ласка, у нас все це є. Завтра ми спеціально з цього, приводу /тому що з місць надходить багато нарікань, що кошти нібито не доходять безпосередньо до господарств, десь затримуються у фінансових органах чи в інших структурах/ збираємо всіх начальників обласних фінансових управлінь, щоб спитати з кожного із них за ті 9 трильйонів що їх ми безпосередньо перерахували на рахунки обласних фінансових управлінь, які повинні одразу розраховуватися із заготівельними організаціями ми у міру здачі хліба, завтра у нас буде предметна розмова з цього питання, і тим областям, де, як сьогодні говорив депутат Степенко, не вистачає коштів /таке може бути, можливо, ми прорахувалися, коли розподіляли кошти під здачу зерна/, буде поновлено ті кошти, тобто кошти будуть на рахунках обласних фінансових управлінь. Операція ця у нас /якщо хтось сумніваєтеся, може прийти перевірити/ займає, від Ющенка до обласного фінансового управління, півгодини.

Ось що можна було сказати коротко, враховуючи, що Віктор Андрійович зі свого боку також сказав про це.

ГОЛОВА. У межах загальних десяти хвилин - перший мікрофон...

ГЕРМАНЧУК П.К. Я відповім одразу на запитання депутата Яворівського стосовно межі забезпеченості. Я висловлю власну думку і думку більшості членів уряду, наскільки мені відомо... Ну, висловлю свою думку. Я вважаю, що сьогодні це робити передчасно. Це нічого не дасть, крім видатків у сумі 250 трильйонів карбованців додатково в розрахунку на п'ять місяців до тих 191 трильйона карбованців, які визначені в розрахунках до. уточнення бюджету на 1994 рік. Це я кажу лише про прямі витрати, тому що ми не встигли запропонований проект прорахувати, не знаємо, як усе це Позначиться на ціновому факторі, а ціновий фактор потім знову ж таки ляже на бюджетну сферу.

Ми підрахували, що оплата праці повинна зрости десь у 4, 2 раза, пенсії і соціальні вишите - у 4, 7 раза. Звичайно, таких коштів у державному бюджеті сьогодні немає. Вийти із становища цивілізованим способом, як сказав Віктор Андрійович, і дати неінфляційні джерела покриття таких значних видатків сьогодні держава... Взагалі, у країнах світу застосовують три таких способи - кредит банку в межах стелі, цінні папери, і позика. На жаль, жодного із цих трьох способів ми сьогодні не можемо застосувати, ми ще тільки це відпрацьовуємо. Учора, ви знаете, буди зустрічі і у Президента, і у Голови Верховної Ради, і у глави уряду. Тому сьогодні приймати таке рішення не можна. Я як міністр фінансів просто

вас благаю, я не знаю, як це до вас звернутися: не можна цього робити, повірте, Якщо ми це здибимо, то, вважаю, це нічого нікому ні на столі, ні в кишені не додасть.

ГОЛОВА. Петре Кузьмичу, будь ласка, перше запитання. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/, шановний Петре Кузьмичу! Я хотів би, щоб ви дали чітку відповідь на таке запитання: коли всетаки будуть повернені кошти, затрачені на об'єкти соцкультпобуту, які будувалися в 1993 році і будуються в 1994 році. У проекті постанови, про це записано, але, на жаль, ні копійки пеки ще не надійшло. Це перше запитання.

І друге запитання. У цьому проекті передбачено, що той кредит, який видається у міжсезонний розрив, не видається тим радгоспам, і особливо тим господарствам, які спеціалізуються на вирощуванні овочів і на виробництві молока. Вони зараз загнані в такий глухий кут, що практично знаходяться на грані банкрутства, не мають змоги купити ні пального, ні матеріалів. Я хотів би знати, чи буде щось вирішено відносно спеціалізованих господарств.

ГЕРМАНЧУК П.К. Що стосується першого запитання, то я вам відповів, що буквально за тиждень ми ще вишукали понад 250 мільярдів карбованців. Повірте, я можу вам дати інформацію по кожній області. Не знаю, може, до вашого господарства вони дійсно не дійшли. Ми повністю розрахувалися вже із вісьмома обласними, а перед шістнадцятьма в нас це б заборгованість. І, безперечно, я не знаю, як до кожного господарства дійшли ці гроші.

Про кредити, міністерство фінансів кредитів не надав, але, що стосується тих кредитних ліній, де ми фінансуємо різницю між ставкою рефінансування і ставкою 30 процентів, то я вважаю, що це предмет для розмови між Мінсільгосппродом, Національним банком і міністерством фінансів щодо надання цим господарствам таких кредитів.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧЕРЕНКОВ О.Н., член Комісії Верховної Ради України а питань фінансів і банківської діяльності /Біловодський виборчий округ, Луганська область/. Я расценивав сегодняшний визит нашего Кабинета министров как начало очередной экспроприации зерна у крестьян. Ведь сегодня практически не рассматривается вопрос о цене на животноводческую продукцию. В данное время Луганская область имеет на картотеке сельхозпредприятий порядка одного триллиона карбованцев. Все поступления от продажи зерна, дане если мы выполним госзаказ, пойдут только на то, чтобы закрыть эту брешь. Сеять не за что, зимовать не

за что. Мало того, ни одного карбованца не поступило в наш колхоз, а также в район и область на возмещение строительства объектов соцкультбыта за прошлый год. Как же нам зимовать?

ГЕРМАНЧУК П.К. Ну, во-первых, нужно отвечать за то, что вы говорите. Подойдите ко мне, и я вам покажу, что нет такой области, куда, как вы говорите, не поступило ни одного карбованца. Мы уже давали вам столько справок относительно того, куда поступили деньги, какие министерства этим нанимаются и тому подобное... Я вам говорю, что 9 триллионов пошло на областные бюджеты. Я вам дам официальную справку по Луганской области. Если вы не верите, придите, пожалуйста, завтра на заседание коллегии Министерства финансов. Там будет начальник финансового управления и мы вместе с ваш спросим, куда он дел деньги.

Единственной причиной непоступления денег в ваш колхоз может быть та, что они использованы не по целевому назначению, хотя мы и обозначили, как их использовать, Если кто-то взял на себя такую ответственность и направил эти деньги на другие цели, - это другой вопрос. / Шум у залі/.

ГОЛОВА. Шановні депутати, якщо виникають питання не загального характеру, а конкретні, які стосуються певних підприємств, районів, то окремо підійдіть і з'ясуйте.

Третій мікрофон. Останнє запитання.

ЛІНЧАК М.С., голова селянської спілки "Трудівник" Володарського району /Володарський виборчий округ, Київська область/. Петре Кузьмичу, в мене до вас три конкретних запитання.

Перше. Коли Верховній Раді буде поданий проект бюджету на 1994 рік?

Друге. В країні триває хлібоздача. Щодоби на хлібоприймальні пункти надходить близько 400 тисяч тонн зерна. Чи вистачить сьогодні коштів, щоб товаровиробники без затримки отримали гроші за свою продукцію?

І третє запитання. Учора до мене звернулися виборці із запитанням, чи буде підвищення цін на промислові товари?

Будь ласка, дайте відповідь.

ГЕРМАНЧУК П.К. Перше запитання: коли буде подано проект бюджету? Проект бюджету ми розрахункове підготували. Ви знаєте, що згідно з рішенням Верховної Ради ми повинні були його уточнювати за результатами діяльності за перший квартал. ти це зробили. Але в період, коли ще не працювала новообрана Верховна Рада, коли формувався уряд, звичайно, відбулися великі зміни. Життя йшло, і багато в чому змінилися обсяги видатків та обсяги доходів бюджету. Тому ми буквально сьогодні /Віталій Андрійович, по-моєму, вже його підписав/ направляємо у Верховну Раду подання стосовно уточнення бюджету на 1994 рік, де даємо всі розрахунки. Я вам уже називав цифру розриву між доходами і видатками в цілому по консолідованому бюджету. Це 191 трильйон карбованців. Ми просимо Верховну Раду і подаємо багато пропозицій стосовно...

ГОЛОВА. Я вибачаюся, Петре Кузьмичу. Це питання не по темі трошки. На нього може дати відповідь. Віталій Андрійович, який буде виступати. Він, мабуть, знає це питання. Трете запитання також окреме. А от друге якраз стосується проекту постанови. Будь ласка.

ГЕРМАНЧУК П.К. Відповідаю на друге запитання. Уряд обіцяв, і ми заявили із цієї трибуни, що хліб будемо купувати. Якщо...

ЛІНЧАК М.С. Прошу вибачення. Сьогодні потрійно виплачувати товаровиробникам 800 мільярдів карбованців щодоби.

ГОЛОВА. Послухайте, ну що нам 800 мільярдів за добу? Ми ж золото беремо і замість цього золота віддаємо гроші, ми, може, навіть випускати...

ГЕРМАНЧУК П.К. Віктор Андрійович вам називав цифри. От ви всі кажете: немає грошей. Доповідаю вам, що, наприклад, на 1 липня на всіх рахунках місцевих бюджетів було 5,6 трильйона карбованців. На рахунках усіх суб'єктів бюджетної діяльності - 13,5 трильйона карбованців. І на сьогоднішній день навіть із тих 5 трильйонів карбованців, які ми виділили через обласні бюджети, є більше 200 мільярдів карбованців залишків. Тому я не бачу сьогодні причини для хвилювання. Уряд шукає кошти. Повірте, що нам не так легко щодня дискутувати із цього приводу з Національним банком.

А що стосується щоденних розрахунків за здане зерно, то рахунки для відповідних виплат відкрито у фінансовому управлінні, затримок із розрахунками не повинно бути. Продавайте хліб і, будь ласка, - під фактично здане зерно вам одразу дають розрахунок.

ЛІНЧАК М.С. І щодо третього запитання. Буде підвищення цін чи не буде на промислові товари?

ГЕРМАНЧУК П.К. Ну, це таке макроекономічне питання... Я думаю, воно більше стосується Мінекономіки.

ГОЛОВА. Михайле Степановичу! Не хвилюйте людей, не буде ніякого підвищення, як сказав Петро Кузьмич, тільки іншими словами. Так що, будь ласка, Петре Кузьмичу, сідайте.

Слово надається Ковалку Михайлу Петровичу, голові Державного комітету України по нафті і газу.

Я хотів би, щоб, задаючи запитання від мікрофонів, ви бачили перед собою ту постанову, яку ми повинні прийняти з цього приводу. Слухаємо інформацію і приймаємо постанову. Будь ласка, Михайле Петровичу.

КОВАЛКО М.П., голова Державного комітету України по нафті і газу, член Комісії Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Гадяцький виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Віталію Андрійовичу! Шановні народні депутати! Забезпечення пально-мастильними матеріалами і відповідно виконання постанови Верховної Ради відбуваються в надзвичайно складних умовах. Робота ведеться з коліс, механізм самозабезпечення сільськогосподарських виробників матеріальнотехнічними ресурсами і насамперед пально-мастильними матеріалами повною мірою Не спрацював. І тільки

завдяки прийнятій постанові й активній позиції уряду становище вдалося врешті-решт дещо виправити.

Я дозволю собі нагадати вам, що потреба в нафтопродуктах для збиральних робіт на липень-серпень дорівнює: бензину - 900 тисяч тонн, дизельного палива - 1 мільйон 100 тисяч тонн, мастил - 33 тисячі тонн. У тому числі в липні згідно з контрактом ми повинні поставити 500 тисяч тонн світлих нафтопродуктів за фіксованими цінами - бензин по 4 мільйони 150 тисяч за тонну і дизельне паливо по 3,9 мільйона за тонну. Тобто для того щоб вмити на потрібний рівень і забезпечити збирання врожаю, ми повинні поставляти 20 тисяч тонн світлих нафтопродуктів за добу.

На сьогоднішній день відвантажено в агропромисловий комплекс усього 460,5 тисячі тонн нафтопродуктів, з них бензину - 130 тисяч тонн, дизельного палива - 330 тисяч тонн і мастил - близько 20 тисяч тонн. Причому при явній нестачі клірингових ресурсів із належних 600 тисяч тонн ми отримали на сьогоднішній день тільки 500 тисяч тонн. І нам вдалося завдяки проведеній роботі вийти на рівень забезпечення до 22-23 тисяч тонн світлих нафтопродуктів на добу.

У зв'язку з тим, що доводилося працювати з коліс і йшла адресна поставка по ходу збиральних робіт, нині в дуже скрутній ситуації опинилися чотири області - Вінницька, Чернігівська, Чернівецька і Сумська. Зараз ми вживаємо заходів, щоб до кінця місяця виправити і тут становище. Причому до кінця липня ми ще плануємо поставити Ви тисяч тонн світлих нафтопродуктів.

Ми працюємо і над тим, щоб забезпечити ресурсами потреби

серпня, причому за цінами, які задовольнили б сільського споживача і не вплинули на зростання цін на продукцію сільського господарства.

Які є пропозиції і прохання на сьогоднішній день?

Перше. Звертаюся до всіх депутатів, до голів Рад усіх рівнів з проханням посприяти тому, щоб були повернуті всі борги Держкомітету по нафті і газу. Адже агропромисловий комплекс ще з минулого року винен нам близько одного трильйона карбованців. Повинен сказати, що незважаючи на те, що ресурси на село відправлені, жоден карбованець боргу на сьогоднішній день не повернутий. Це якраз ті кошти, які повинні надалі спрацювати на ваше забезпечення.

Друге. Просив би взяти під контроль використання нафтопродуктів, щоб було повною мірою виконано рішення про 80-відсоткове забезпечення цими поставками потреб сільського господарства. Розв'язання цих проблем дасть нам змогу вирішити найбільш важливе на сьогодні завдання - виконати постанову і забезпечити збирання урожаю.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Михайле Петровичу, все у вас? Дякую. Перший мікрофон. У межах десяти хвилин регламенту,

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/, Михайле Петровичу! Я не задав би запитання, чесно кажучи, якби ви назвали в переліку областей, де відчувається

нестача пального, ще й Житомирщину. За моїми даними, у моєму рідному окрузі, там є Коростенщина така, забезпечення під держзамовлення бензином /а жнива - в розпалі/ становить 20 відсотків. Дизпаливо - ще так-сяк, а забезпечення бензином, я підкреслюю, дорівнює всього 20 відсоткам.

Ми домовилися, що ви все-таки поліпшите ситуацію. Тиждень минув, ситуація не поліпшилася, Михайле Петровичу, чесно кажучи, дякуємо вам за підтримку, але все ж таки треба виконувати обіцянки.

КОВАЛКО М.П. Я наводжу вам цифри, які стосуються ресурсів, що вам виділені за контрактом. Ви повинні отримати 4 тисячі тонн бензину, отримали на сьогоднішній день 2 тисячі 952 тонни. Дизельного палива повинні отримати 7 тисяч 120 тонн, отримали - 12 тисяч 502 тонни. Ми відставмо тільки в забезпеченні бензином. До кінця місяця ситуацію з бензином ми теж виправимо. Тим більше, Житомирщина - особливий регіон, ми за вашим проханням збільшили спочатку поставки дизельного палива, а зараз вживаємо всіх заходів, щоб забезпечити поставки бензину вчасно.

ГОЛОВА. Михайле Петровичу, тут справа, очевидно, в тому, і Володимир Михайлович задавав з цього приводу запитання, що служба повинна товар супроводжувати до замовника, до споживача. Бо, справді, те, що відправляється в область, не завжди доходить у потрібній кількості до районів, я вже не кажу про господарства. І тому особливо на такі періоди, стосовно яких і приймалася ця постанова, цей супровід повинен бути дуже жорстким. Будь ласка, забезпечте його. Адже не доходить те пальне, яке виділяється, та ще на таких умовах. Починаючи з обласного рівня воно просто йде через пальці. Думаю, що це питання стосується і тих керівників областей та районів, які, можливо, слухають зараз вашу інформацію. Безперечно, це стосується не тільки вашої структури, але й тих, до кого йде це пальне.

Другий мікрофон.

БЕЗУГЛИЙ А.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Новокаховський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый Михаил Петрович! У меня депутатский запрос. Вот у меня в руках приказ начальника предприятия "Херсонгоргаз" Тоналя. мотивируя тем, что это указание министерства, он отменил всякие льготы пенсионерам, ветеранам войны. Вот здесь прямо сказано; отменить отпуск сжиженного газа населению по ценам Херсонского нефтезавода; тут же отменяются все льготы, установленные государством.

Второй его приказ был таким: брать с населения по 360 тысяч карбованцев за замену баллона и 200 тисяч - за газ. А пенсионер и того не получает. Выходит, ему нужно два месяца работать на баллон газа.

С какой стати с людей берутся эти деньги? Ведь баллоны население приобретало само, а их списание то постепенно. Свое решение этот руководитель мотивирует тем, что есть указание министерства. Так ли это?

КОВАЛКО М.П. Стосовно першого запитання. Я з цим розберуся.

Стосовно другого, максимальна ціна зрідженого газу, навіть того, який ми купуємо за валюту в Російській Федерації, повинна бути 200 тисяч карбованців. Тому я вас попрошу, дайте мені свої зауваження, щоб можна було вжити відповідних заходів до осіб, які так діють.

ГОЛОВА. Третій мікрофон, останнє запитання.

ШКРАБАК П.А., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемый Михаил Петрович! У меня три небольших вопроса.

Первый вопрос. Скажите, как у вас проходит приватизация нефтебаз районного, областного уровня, а может быть, и Украины?

Второй вопрос. Нефтепродукты поступают очень плохого качества. Солярка с бензином, масло редкое, в результате выводим из строя технику и никто никакой ответственности за это не несет. Говорят, вы еще спасибо скажите, что хоть такое есть. Какие меры в этом отношении принимаются с вашей стороны?

Ну, и третий вопрос, мы говорим, что все надо дать, сэкономив, на село, на уборку, на все остальное. Но, как мы видим, количество транспорта на автодорогах республики не уменьшается, и ездят как раз не те, что надо. В хозяйствах машины стоят, а ездят другие машины, те, которые... Скажите, будут ли приняты какие-то более жесткие меры с вашей стороны? Пожалуйста.

КОВАЛКО М.П. Щодо першого запитання. Усе проводиться відповідно до графіка, затвердженого Мінекономіки.

Щодо підвищення вимог до тих, хто їздить на комерційному бензині. Уряд прийняв непогану постанову, в якій встановлено механізм регулювання цін на нафтопродукти. Раніше було так: купивши нафтопродукт, власник встановлював максимальну ціну, а якщо на біржі десять покупців, то у десять разів

збільшував ціну, наганяв її до 15-18 мільйонів. Зараз можливе максимальне збільшення на 55 відсотків, далі повинна діяти податкова інспекція. Я ще раз прошу, щоб представники всіх рівнів почали працювати й виконувати цю постанову. Друге ваше запитання стосується якості палива. Вважаю, що система постачання нафтопродуктів, яка була у нас працювала чітко й забезпечувала продукцією будь-який регіон, будь-яку організацію з паспортом. Ми повинні до цього повернутися. Не забуваймо, що у нас є ще проблема поломки двигунів, виходу газу, амортизації - усе це завдаватиме ще більших збитків, ніж сьогодні нестача пального.

Я вважаю, що ми повинні повернутися до тієї системи, щоб усе йшло через паспорт нафтопродукту. Цим повинна займатися едина система - державний Комітет по нафті і газу. Спасибі.

ГОЛОВА. Михайле Петровичу! Узагальнюючи вашу відповідь, можна сказати таке. На сьогодні ті обсяги щодо бензину, які передбачені постановою від 18 червня, виконуються вашим відомством приєднано на 77,8 процента, а щодо дизельного палива майже в пивному обсязі. Але цього не вистачає дія потреб села, бо паралельно є ще одна структура, і міністр сільського господарства про це скаже.

КОВАЛКО М. П.. Правильно. Десь у таких межах, як ви назвали, вона і виконується.

ГОЛОВА. Дякую. Сідайте, будь ласка. Слово надається Карасику Юрію Михайловичу, міністру сільського господарства.

КАРАСИК Ю.М., міністр сільського господарства і продовольства України /Черкаський виборчий округ, Черкаська область/. Шановна президіє! Шановні депутати! Виконання Постанови Верховної Ради про подолання кризового стану 'в агропромисловому комплексі практично проходить у період надзвичайного стану, викликаного природними умовами, які ще навіть у червні не прогнозувалися, коли робилися розрахунки і щодо кредитних ресурсів, і щодо затрат пально-мастильних матеріалів.

Останніми днями посуха охоплює країну від Волині до Одещини. Сьогодні в критичному стані і цукрові буряки, і соняшник, і особливо кукурудза.

Тому зараз, враховуючи всі ті питання, про які вже вас інформовано, а також те, що говорив, виступаючи перед вами, Прем'єр-міністр, усе-таки головна мета - виконуючи цю постанову, забезпечити збирання врожаю, насамперед зерна, і сформувати продовольчі ресурси.

Хочу вас поінформувати, що на сьогодні зібрано приблизно 45 процентів урожаю зернових колосових, намолочено 13 мільйонів тонн зерна, а продано державі понад 2 мільйони тонн. Із цих двох мільйонів тонн 1,7 мільйона практично вже оплачено і проавансовано. Принцип тут такий: оплата повинна провадитися протягом трьох діб.

Головні завдання даної постанови можна розділити на п'ять блоків. Я коротко хотів би вас поінформувати, що зроблено в цьому плані.

Перший блок питань, а вони в уряді прийняті і економічно обгрунтовані для виконання, - це питання фінансово-кредитного забезпечення виходу з кризи аграрного сектора. Бо внаслідок дій банківської системи, коди платіжні розрахунки не проводилися, протягом п'яти місяців виробництво продукції /особливо молока, м'яса та іншого/ було заблоковано. Практично не проводилася і підготовка до збирання врожаю. Весняно-польові роботи проходили, як кажуть, теж з коліс.

Після того як було прийнято дану постанову, головною метою фінансово-кредитного забезпечення було визначено - розрахуватися, проавансувати і прокредитувати. Слід зазначити, що на 1 червня було проведено практично всі розрахунки за продане молоко і худобу. Але водночас хочу сказати, що, на жаль, не спрацьовує механізм розрахунків з боку торговельних організацій, і сьогодні їх заборгованість становить: за молоко - близько 400 мільярдів і за м'ясо - близько 350 мільярдів карбованців. Я прошу і народних депутатів, і особливо обласні Ради, прийняти рішення стосовно того, щоб не лише йшло кредитування розрахунків, а й постійно відбувалося повернення коштів з боку торгівлі.

Що стосується авансування, то слід сказати, що в цьому році все-таки прийнято новий механізм, про який говорив тут Петро Кузьмич, коли крім товарного авансу відкрито рахунки у фінансових управліннях і в районах. Розпорядником усіх цих ресурсів є хлібоприймальні пункти. Тому кожна тонна зерна, яка продається державі, протягом трьох днів повинна бути оплачена.

Тепер щодо питання про кредитні ресурси, його вирішено не повністю. Чому? Бо якщо виробництво зерна, соняшнику, цукрових буряків якоюсь мірою прокредитовано, то особливо важке становище зараз склалося в овочівництві, у спеціалізованих господарствах, насінництві. Я вважаю, що ми разом з Національним банком не до кінця виконали постанову в цьому плані, не вирішили питання кредитування в ряді регіонів.

Другий блок питань пов'язаний з ціноутворенням. Віталій Андрійович уже говорив, я ще раз хочу відмітити, що все-таки ціни, особливо ціна на зерно, були обраховані з урахуванням того становища, яке склалося в Україні в цьому році. І нині складаються ціни, особливо на пшеницю і жито, з урахуванням врожайності, яка прогнозується в 1994 році. Зараз відпрацьовується механізм ціноутворення щодо соняшнику і цукрових буряків, з тим. щоб на наступному тижні довести ціну до товаровиробників.

Слід зазначити /і народні депутати повинні це знати/, що ціна на зерно була визначена так, щоб не підвищувати роздрібні ціни на хліб і хлібобулочні вироби. І коли встановлювалася ця закупівельна ціна, то головною метою було підтримати виробництво зерна.

Далі. Є постанова Кабінету Міністрів щодо ціноутворення на тваринницьку продукцію і та постанова Верховної Ради, якою ви дали право Кабінету Міністрів коригувати акциз і податок на добавлену вартість. Кабінет Міністрів прийняв рішення за рахунок податку на добавлену вартість субсидувати в другому півріччі цього року, починаючи з 1 липня, виробництво молока,

м'яса худоби і птиці, що дає змогу забезпечити належну собівартість, особливо молока, Тобто не змінюючи роздрібних цін, знайдено можливість утримати, ні в якому разі не піднімати ціни ні на молока, ні на м'ясо. Ми виходимо з того, що необхідно підтримати виробництво, навіть враховуючи дуже низьку його продуктивність, особливо в тваринництві. Таким чином, порядок ціноутворення, прийнятий за постановою Кабінету Міністрів, дає можливість тваринництву бути незбитковим.

Третій блок питань стосується матеріально-технічного забезпечення. Я хочу дещо додати що того, що говорив Олександр Олександрович. Зараз уряд вживає всіх заходів, щоб усе-таки за рахунок розширення торгівлі з Росією, госпоставок у Росію продовольчих товарів забезпечити постачання нам нафти.

І головне завдання - витримати регульоване ціноутворення на бензин і дизпаливо. Чому? Тому, що ми хочемо мати хоча б ту кількість бензину і дизпалива, яка забезпечила б мінімальну потребу при організації збирання врожаю. Усе робиться для того, щоб не йти на ринок і не закуповувати бензин і дизпаливо по 8-10- 12 мільйонів карбованців за тонну. Тому що тоді вся наша цінова політика буде марною. Крім того, треба врахувати, шановні депутати, що в цьому році у нас ніяких запасів не було ні бензину, ні дизпалива. Сьогодні ми мали кілька розмов у Держкомресурсів України, очолюваного Корнієнком. Зроблено розрахунки, і завтрапіслязавтра ми доведемо до кожної області мінімальний графік поставок на серпень і калькуляцію ціноутворення на бензин і дизпаливо.

Крім того, хотів би звернути увагу ось на що. Тут велася розмова про урожай-95, і Петро Кузьмич говорив про кошти, які вже в на рахунках господарств. Спільно з Національним банком прийнято рішення відкрити спеціальний рахунок "Урожай-95", на який переказувати щонайменше 30 відсотків коштів, що надходять від продажу зерна. Наша хімічна промисловість мав і фосфорні, і азотні добрива. Тому треба зробити все, щоб використати ці кошти для придбання мінеральних добрив під урожай-95.

Сьогодні тут говорилося також про заінтересованість у виконанні державного контракту і державного замовлення, нарощування виробництва /і це необхідно відобразити в постанові/. За умови виконання державного контракту і державного замовлення на продаж пшениці і жита закупівельна ціна збільшується на 30 процентів. І тільки тоді вирішується питання квотування і ліцензування на ту продукцію, з якої формуються державні ресурси.

І останнє питання. У проекті постанови є доручення щодо створення законодавчої бази для вирішення аграрних питань на перспективу. Я ще раз повторюю, що дана постанова вирішуватиме тільки питання 1994 року і формування продовольчих ресурсів на 1995 рік. Тепер спільно з відповідною комісією Верховної Ради відпрацьовується питання створення законодавчої основи для паритетного ціноутворення, вироблення податкової політики відносно землі. Також відпрацьовується система роботи контрактної і біржової торгівлі. Це дасть змогу все-таки забезпечити потреби села в матеріально-технічних ресурсах. Дякую.

ГОЛОВА. Три запитання від мікрофонів. Прошу дуже коротко. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Мені вже не зовсім зручно порушувати такі питання, тому що я їх постійно порушую, але вони, на жаль, зачитаються невирішеними.

ГОЛОВА. Тоді, може, не задавайте запитання?..

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Задам однаково, Олександре Олександровичу.

Яким є механізм від міністерства до господарства, до фермера?... Із вашої доповіді та виступів попередніх ораторів видно, що багато зроблено. Але можу вам сказати: на насіння дослідне господарство не отримало ні карбованця! Я готовий відповідати за свої слова.

Далі. Про контракт щодо палива. Спасибі, Михайло Петрович і вчора, і сьогодні займається цим питанням. Із 37 тонн одержано 7 тонн.

І так по кожному пункту постанови. Десь воно залягає... Мені здається, ми правильно свого часу вирішували встановити контроль.

Ви знаєте, ми передбачали, щоб імпорт насіння і племінної худоби не обкладався податком на добавлену вартість.

Але питання досі не вирішено. Як відпрацювати цей механізм? Якщо ми це зробимо, то тоді, думаю, більше не будемо ставити питання.

КАРАСИК Г.М. Я не збирався сьогодні доповідати про механізм, але хочу сказати, ар по кожному пункту, який стосується фінансово-кредитного забезпечення і авансування, відпрацьовано механізми. Бони відпрацьовані нами разом із Мінекономіки та Міністерством фінансів.

Що стосується обкладання податком імпорту насіння і племінної худоби, то ці статті не були включені в бюджет. Ви це пам'ятаєте. Як депутат, що працював у Верховній Раді минулого скликання, ви знаєте, що Верховна Рада не затвердила тоді і не включила насіння і племінну худобу. А цією постановою додаткові заходи намічено. Ми тільки-но уклали контракти, тому авансування вже проходить разом із розрахунками, і я думаю, що це питання ми вирішимо.

ГОЛОВА. Значить, механізм є, поки що лише бензину немає. А так усе в порядку.

Другий мікрофон. Прошу задавати коротке запитання.

КІВШИК П. А., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Глобинський виборчий округ, Полтавська область/. Юрію Михайловичу! Порушено Графік поставки нафтопродуктів під держконтракт.

Завдано матеріальних, а головне - моральних збитків, оскільки достиг хліб, але його нічим було збирати. На яку суму завдано збитків, і хто винен у цьому? Чи спроможне міністерство знайти винних і покарати? Чи звертатися до комісії Омельченка, щоб він знайшов винних?

КАРАСИК Ю.М. Про збитки ви говорите зі своїх позицій. Але справа в тому, що господарства, які не мали в цьому погреби, не брали ніяких кредитів. Вони зараз отримують кошти і використовують їх так, як вважають за потрібне. Тому сьогодні не можна говорити про якийсь процент. Вони господарі і самі вирішували питання щодо одержання товарного кредиту. А те, що деякі підприємства Агротехсервісу не отримали необхідних прибутків, то від цього виробництву, як кажуть, ніякої користі немає.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Юрію Михайловичу! У мене до вас дуже конкретне запитання. Я не хочу підставляти вам ногу, їх і так є кому вам підставляти. Просто хочеться з'ясувати одне питання, яке хвилює всіх, хто продає сьогодні зерно.

Ходять розмови, що буде підвищено ціни на зерно, тому що сьогодні селян знову обдурили. Пшениці ж немає, всі це знають. От Полтавщина пересіяла пшеницю, але урожай дуже поганий. Ціна 3,6 мільйона, однак продавати нічого, значить, треба продавати ячмінь по 1,6 мільйона карбованців за тонну або суржик по 1,6 мільйона.

Наведу конкретний приклад. Наше господарство виконало державне замовлення, 800 тонн продало. За це воно отримало 1 мільярд 280 мільйонів карбованців, їх вистачає на покриття витрат на пальне, міндобрива і половину витрат на закупівлю гербіцидів. Більше ні на що коштів немає. Як далі можна кити селу?

І ще одне. Хто це вигадав? Із минулого року залишилася прекрасна пшениця. Віталію Андрійовичу, я хочу, щоб і ви про цю проблему знали. Ми говоримо, що продамо минулорічну пшеницю, розуміючи ситуацію в країні. Ні, нам заявляють, що ця пшениця йтиме по ціні, яка була раніше. Нова ціна тільки на пшеницю нового урожаю. Можна щось придумати чудніше?

Прошу, Юрію Михайловичу, дати з цих питань конкретне роз'яснення.

КАРАСИК В.М. Василю Івановичу, незалежно від того, якого врожаю пшеницю продав господарство, вона приймається за ціною, яка діє на сьогодні. Просто, враховуючи умови контракту, за пшеницю минулорічного врожаю платяться гроші, але вона не зараховується в державний контракт. Це перше.

Що стосується ціноутворення. Ціноутворення розраховане на те, щоб забезпечити країну продовольчим зерном. І я вважаю, що та ціна на пшеницю - 3 мільйони 500 карбованців і 3 мільйони 600 карбованців розрахована на те, щоб повністю забезпечити потреби України в зерні.

Що стосується ячменю і суржику, то вважається, що більша частина ячменю все-таки пішла на виробництво комбікормів. Ваше господарство - спеціалізоване, займається свинарством, тому краще цей ячмінь і суржик використовувати для виробництва свинини.

ГОЛОВА. Юрію Михайловичу, мені здається, що реакція і Василя Івановича, і багатьох інших депутатів зводиться до того, що державі і господарствам, напевно, байдуже, чи це з минулого урожаю це зерно, чи з нинішнього врожаю. І не треба було робити такі маневри, а просто закупити це зерно в рахунок держконтракту і все, тоді воно буде.

Час, відведений на запитання і відповіді закінчився. Сідайте, будь ласка. У вас на руках є проект постанови, і є представники комісії, яка готувала цей проект. Анатолію Степановичу, прошу на трибуну. Дуже коротко.

ДАНИЛЕНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Миронівський виборчий округ, Київська область/.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановний Віталію Андрійовичу! Колеги депутати, присутні в цьому залі! Ви знаєте, я сьогодні. перебуваю під враженням двох подій. Перша - це звіт про виконання постанови Верховної Ради. Друга - засідання Ради колективних господарств, яке відбулося сьогодні в Києві. І я, чесне слово, перебуваю під враженням і однієї, й другої події, не знаю, що мені робити - чи сміятися, чи плакати. Бо їй-богу, це так!

Думаю, сміятися тут нічого, Бо постійно йдуть телеграми: немає бензину, немає солярки. І вибачте, це сьогодні не виробнича нарада, сьогодні ми розглядаємо питання державної ваги. Сформуємо державні ресурси, заготовимо хліб, закладемо надійну основу - буде й життя, буде від чого відштовхуватися, будуючи нашу державу. А як же інакше? І що ми нині маємо? Телеграма за телеграмою. Якщо говорять, що розрахувалися за молоко і за м'ясо, то це неправда. Приклад цього - моє село: господарству заборгували близько півтора мільярда карбованців за молоко. І так

- через одне господарство. Це свідчить, що до кінця розрахунки не проведені. У липні, Вікторе Андрійовичу, 2,1 трильйона карбованців, які мають повернути за молоко і за м'ясо, не надійшли до цього часу. А за вовну ще з минулого року нічого не перерахували. Є й інші факти, Віталію Андрійовичу, і ви про них знаєте. І я пам'ятаю, що ви сказали однозначно: треба припинити оце свавілля, яке твориться сьогодні. Вивозимо велику рогату худобу в живій вазі, вивозимо шкури за кордон, м'ясо, замість того щоб

зробити тушонку, ковбасу і віддати нашим сусідам за солярку і бензин. Хто в цьому винен? Я думаю, це питання надзвичайно важливої державної ваги.

Тут свою роль відіграла і торгівля наша. Забрала продукцію і не розрахувалася. Тут ось сидить начальник Державної податкової інспекції України Ільїн, якщо немає Ільїна, то є шановний міністр Роман Васильович Шпек. До вас звертаюся, потрібно навести порядок з нашою рідною торгівлею, узяли - будьте добрі розрахуєтесь. І сьогодні ви, на жаль, чіткої позиції в цьому напрямі не виявили. Це перша проблема.

Друга стосується кредитів. Вікторе Андрійовичу, спасибі, дійсно, кредити виділено, телеграми ви дали, але оте свавілля - кредити під 30 відсотків, ще 5 плюс 1 - продовжується. Банки навмисне стримують надходження грошей, які ви видаєте. Вікторе Андрійовичу, ви повинні зрозуміти, що Національний банк є держава, що ви формуєте політику. І вам треба відійти від позиції англійської королеви - "моя хата скраю". Віддав, а ви будьте добрі розрахуйтеся. Я думаю, що треба взяти під жорсткий контроль роботу всіх банків, тоді щось буде.

Третя проблема: паливні і матеріальні ресурси, тобто паливо і запасні частини. Так, Михайле Петровичу /я не бачу тут Василя Никоновича/, деякі зрушення під великим тиском в останні 3-5 днів відбулися. Але якщо взяти графік, то такі області, як Сумська, Чернігівська, Хмельницька, і ще цілий ряд областей нині не мають можливості нормально провести увесь комплекс сільськогосподарських робіт. Тобто тут є

непочатий край роботи. Розберіться з цим, прошу вас, Романе Васильовичу. Ціни на бензин і солярку - хто що вгребе, заламують і 8, і 9, 10 мільйонів. Отже, постанова не викочується. А куди діватися керівникові сільськогосподарського підприємства?

Тут, як кажуть, є поле для діяльності Укрзалізниці, Украгротехсервісу. Адже ми сьогодні, шановні депутати /знаю, що ви мене одноголосно підтримаєте, і уряд також, який сюди запрошений/ увійшли в найважливіший період - період заготівлі продовольства, заготівлі зерна. І від того, як ми сьогодні спрацюємо, залежить багато. От сьогодні ми зустрічалися а керівниками обласних Рад, і вони бояться, Віталію Андрійовичу, вони не вірять, тому що протягом останніх років їх уже стільки разів обманювали... Кинули кістку, а через два місяці підняли ціни на матеріально-технічні ресурси, і знову хто в загоні? Отже, я вношу пропозицію, Віталію Андрійовичу і Олександре Олександровичу, і хочу, щоб і Леонід Данилович нас підтримав: сьогодні треба піти назустріч селянам, назустріч людям, подивитися їм у вічі і сказати чесно, як воно є.

Поки що ці ціни нічого не віддзеркалюють. Ми сьогодні говоримо про формування продовольчих ресурсів. На жаль, і

Михайло Петрович, і Петро Кузьмич, і Віталій Андрійович, і Юрій Михайлович, і всі ті, хто тут виступав, не наголосили на тому, а що потрібно зробити, щоб жити в 1995 році? Тут сидить міністр, який несе відповідальність за виробництво мінеральних добрив. Восени потрібно внести 3,5 мільйона тонн міндобрив. Міністр промисловості Голубченко сидить і виступати не проситься. Хто за це повинен нести відповідальність? Звичайно, Кабінет Міністрів.

З останніх сил ми проводимо ці жнива, тому що замість 600 комбайнів, які повинна мати Україна, ми отримали всього-навсього десять. З таким підходом хіба можемо ми жнивувати в 1995 році? Це питання потрібно сьогодні вирішувати. І спасибі Віталію Андрійовичу, що він це питання - сільське машинобудування взяв на контроль. Комітет по сільському машинобудуванню - ми до цього повинні прийти, і дуже швидко, бо тут, як кажуть, далі нема куди відступати. Можна обдурити Верховну Раду, можна обдурити Президента, можна обдурити депутатів, можна всіх обдурити. Але рідну землю-матір не обдурите! Тому треба все зробити для того, щоб закласти надійну основу під урожай 1995 року.

Висновки. Думаю, що, на жаль, не всі по-справжньому, подержавному поставилися до виконання цієї постанови. Ця постанова, Олександре Олександровичу, - це крик душі, це вимога часу. Я розумію, що нам потрібно заждатися зовсім іншою справою, але життя нас поставило в такі умови, що ми зобов'язані подумати про майбутнє нашої держави.

Якщо в людей буде на столі хліб і до хліба, то буде досягнуто найголовнішого, задля чого ми живемо і задля чого ми тут збираємося. Але сьогодні я не можу погодитися з тим, що нині всі працюють у цьому напрямі.

Я думаю, мірилом нашої відповідальності справді повинна бути закладка продовольства, а також закладка надійної основи під урожай 1995 року.

Підсумовуючи сказане, ще раз хочу наголосити: на жаль, ми попрацювали недостатньо для виконання цієї постанови.

Пропозиції. Шановні колеги, Олександре Олександровичу, Віталію Андрійовичу! Думаю, вже настав той час, коли потрібно звернутися до людей і сказати чесно: досить займатися популізмом, досить видавати наліво й направо оті всі векселі, які не підтверджуються економічними розрахунками.

На чому слід нині зосередити увагу нам усім?

По-перше, це агропромисловий комплекс та його інфраструктура. По-друге, це енергетика. По-третє, молодь і освіта. І по-четверте, це медицина, бо треба рятувати людей. Якщо ми це зробимо, то справді почнемо будувати нашу державу.

Шановні депутати! Проект постанови вам роздане. Я думаю, що сьогодні ми повинні прийняти рішення, яке запропонувала комісія. Але разом із тим зрозумійте мене правильно. Це не планірка, не нарада, ми повинні будемо повернутися до цього питання ще раз, бо нам люди не простять, якщо ми не зробимо. все для того, щоб можна було жити нормально, по-людськи, у кожній трудовій сім'ї.

Спасибі за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. У вас на руках є проект постанови, Є пропозиція прийняти її за основу. Прошу проголосувати.

"За" - 238. Рішення прийнято.

Надійшло декілька пропозицій. Вони зводяться ось до чого.

Пункт 1 слід залишити як загальну оцінку, що робота Кабінету Міністрів щодо виконання цієї постанови. визнається недостатньою. А далі записано, може, юридично неточно... І я хотів би почути вашу думку.

Написано так: "Кабінету Міністрів України поінформувати Верховну Раду про дисциплінарні заходи щодо керівників. міністерств і відомств, які стримують виконання Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1994 року про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі". І далі: "Забезпечити формування державних продовольчих ресурсів 1994 року та створити необхідні умови для вирощування урожаю 1995 року". Пропонується додати такий пункт: "Внести пропозицію щодо

кримінальної відповідальності працівників банків за порушення порядку і строків виконання постанови Верховної Ради від 17 червня 1994 року.

З юридичної точки зору можна так? Немає заперечень? Давайте тоді приймемо постанову з такім доповненням, Мова йде про те, що вони вносять пропозиції, а ми тоді розглянемо у Верховній Раді. Я маю на увазі щодо кримінальної відповідальності працівників банків за порушення обсягів, порядку і строків виконання цієї постанови,

МАСОЛ В.А., Прем'єр-міністр України /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Олександре Олександровичу! Ми ж повинні розуміти, що немає закону про кримінальну відповідальність.

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу, записується: "Внести пропозицію щодо кримінальної... "

МАСОЛ В.А. Але ж закону немає!

ГОЛОВА. Давайте виявимо законодавчу ініціативу. Я думаю, депутати правильно пропонують. Прийняли постанову, уряд намагається, щоб кредити йшли, Національний банк відпускав кошти, а вони не потрапляють до товаровиробника.

У вас в пропозиція щодо цього? Будь ласка.

БОЙКО Б.Ф., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку геконів /Гусятинський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні колеги! Якщо ми запишемо в цій постанові норму про притягнення до кримінальної відповідальності, то поставимо себе в смішну ситуацію. Чинне законодавство дозволяє при порушенні вживати відповідних заходів. Може, записати так: при невиконанні тих чи інших положень застосовувати чинне законодавство, а не "притягувати до кримінальної відповідальності". Ми станемо смішними.

ГОЛОВА. Вимагати від суб'єктів правовідносин у державі виконувати закон... Мені здається, тоді не треба писати нічого. Які ще будуть думки? Та ні, якщо голосувати, то треба думати, що голосувати, давайте зробимо тоді доручення прокуратурі, нехай вона застосовує щодо банківських структур, які порушують порядок і строки, закон, а законом це передбачено. Що?.. Тоді давайте зробимо доручення прокуратурі про посилення контролю за діяльністю банків щодо виконання цієї постанови. Так, без уваги залишати це не можна. Інші пропозиції будуть?

Голосується проект, постанови у редакції комісії з уточненням щодо пункту 2 і доповненням, яке стосується доручення Генеральній прокуратурі посилити контроль за діяльністю банків щодо виконання цієї постанови. Треба тільки відредагувати. Перший мікрофон.

ГОВОРУН В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Іванківський виборчий округ, Одеська область/. Що стосується прокуратури, то треба записати: "Забезпечити нагляд за додержанням законів відносно банків", а не "за діяльністю банків". Це буде неправильно. "Нагляд за додержанням законів про банківську систему", а не "за діяльністю банків". Прокурор здійснює нагляд не за діяльністю, а за дотриманням законодавства.

ГОЛОВА. Тоді, давайте домовимося так: протокольно запишемо цю норму, тобто не постанову, а просто зробимо доручення прокуратурі, і нехай вона проаналізує виконання законів /які діють сьогодні і стосуються банківської системи/, у тому числі пов'язаних з реалізацією цієї постанови Верховної Ради. Немає заперечень? Прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 237. Рішення прийнято.

Шановні депутати! Ми домовилися позавчора, що ви задасте запитання в письмовій фермі Віталію Андрійовичу і він розповість про своє бачення ситуації. А від мікрофонів ви вже запитувати но будете.

Віталію Андрійовичу, будь ласка.

МАСОЛ В.А. Шановні народні депутати! Ми отримали запитання від 34 народних депутатів. Деякі з них систематизовано по групах, деякі потребують додаткового вивчення, оскільки стосуються дуже великих фінансових проблем. Тому я відповідатиму на запитання, так би мовити, по групах.

Перше. Які ми бачимо шляхи для того, щоб добитися зупинення спаду виробництва? Ми справді бачимо, що без збільшення обсягів реалізації продукції ніяких питань не вирішимо. І те, що сьогодні розглядається у Верховній Раді, потребує коштів. Міністр фінансів уже доповідав про стан справ із фінансами. Ми справді розглянули бюджет після того, як було прийнято рішення про ціни на зерно. Ми не вирішили питання про ціни на вугілля, ми залишили їх такими, які вони були, з невеликою дотацією. Справа в тому, що це питання

розглядатиметься трошки пізніше. А в цілому бюджет, який буде направлений вам для розгляду, матиме дефіцит 20 відсотків. Після того як Верховна Рада прийняла постанову про відпрацювання системи законів про податки, ми вже прийняли кілька розпоряджень уряду з метою стимулювати виробництво.

У підготовці до 1995 року ми приділяємо увагу таким економічним питанням, як зміна в податковій політиці шляхом її лібералізації, запровадження оподаткування прибутку замість доходу, вдосконалення системи валютного регулювання, здійснення адресної фінансової підтримки окремих галузей і підприємств, продукція яких має суттєвий вплив на розвиток економіки в цілому і користується попитом.

Звичайно, для того щоб прийняті рішення були реалізовані /а про це свідчить і світовий досвід/, ми повинні створити чітку управлінську вертикаль виконавчої влади, визначити функції та повноваження Кабінету Міністрів. Ми направили всім обласним Радам проект Положення про Кабінет Міністрів і чекаємо від них відповідей до 1 серпня.

Щоб забезпечити додержання законності, держава повинна застосовувати жорсткіші санкції до тих, хто порушує законодавство. Ви, мабуть, знаєте, що в інших країнах до тих, хто не сплачує податків, застосовуються дуже великі штрафні санкції. На жаль, у нас цього немає. Тому ми будемо готувати відповідний законопроект, щоб вирішити це питання.

Хочу висловити свою позицію щодо приватизації. Ми не повинні приймати рішення про мораторій на приватизацію. Я вже говорив і знову хочу підкреслити: нехай відбувається приватизація всієї сфери обслуговування. Не треба боятися того, що

там десь якесь кафе буде приватизовано. Та я його згоден безплатно віддати, але з однією умовою - повинен бути договір між виконавчою владою і тим, хто приватизує це кафе чи ресторан, в якому зазначено, що господар протягом півроку чи року створить усі умови для того, щоб почало працювати це кафе чи ресторан.

Якщо цього не буде зроблено, тоді, будь ласка, йди на аукціон, і це все твоє буде продано. Таким чином, за рахунок свого капіталу він усе це повинен створювати.

Щодо базових галузей. Я тут вважаю, що ми повинні спочатку вирішити питання і не поспішати з приватизацією. Це стосується енергетики, вугільної промисловості і так далі.

Є запитання, що стосуються акцизного збору на виробництво вина, коньяків, тобто міцних напоїв. Зараз підготовлено проект постанови уряду, в якій буде вирішено питання про встановлення ставок на вина столові в розмірі 10 відсотків, на міцні напої - 30 відсотків. На коньяк вітчизняного виробництва ставки залишаться без змін. Наприклад, за розрахунками, вартість пляшки вина "Херес", "Мадера" становитиме 13-14 тисяч карбованців, міцного напою - 16-17 тисяч. Я вважаю, що це буде прийнятним для того, щоб запрацювало сьогодні наше... /Шум у залі/. Я щодо монополії... Ви знаєте, тут стоять підписи 27 депутатів, це не моє бажання. Я також вважаю, що ми повинні зменшити акцизний збір.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Будь ласка, шановні чоловіки, не дуже радійте, рішення це не прийнято.

МАСОЛ В.А. Питання щодо національного доходу. Я вам хочу сказати, що розрахунки щодо падіння національного доходу кожна країна робіть у своїй національній валюті. Тому розрахунків у доларовому еквіваленті по Україні немає. Є у карбованцях. За минулий рік падіння національного доходу становило 33 відсотки, а за верю півріччя цього року порівняно з першим півріччям минулого року становить 28 відсотків.

Питання банківської і фінансової системи. Ми його в уряді тепер розглядаємо. Крім того, про це вже говорив у своєму виступі голова правління Національного банку. Я можу підтвердити: так, ми хочемо встановити жорсткій контроль, за використанням кредитів. Ми домовилися з Національним банком, що він дає обсяги кредитів на квартал, а уряд визначає пріоритети. Таким чином іде цільове призначення кредитів.

Ми зараз готуємо деякі документи, щоб знати, як працює фінансова система в цілому. Можливо, буде прийнято таке рішення, що підприємство повинно мати один розрахунковий рахунок. Бо в нас сьогодні є підприємства, які мають до 15 і більше розрахункових рахунків.

Так, ми надали кредити /тут про це вже казали/ у тому числі й споживспілці. Я вважаю, що ми також повинні будемо надати кредити /це питання вже вирішено/ для підготовки до роботи в осінньо-зимових умовах. Справа в тому, що у нас, на жаль, не вистачав навіть вугілля. За прогнозом, ваші шахтарі мали видобути 115 мільйонів тонн вугілля, але до кінця року ми очікуємо

одержати лише 104 мільйони тонн. І сьогодні нам не вистачає

5-6 мільйонів тонн вугілля для того, щоб повністю забезпечити нашу енергетику. Уряд це питання розглядає, але якщо ми Я надалі продовжуватимемо знижувати обсяги видобутку вугілля, то нам буде вигідніше купувати вугілля в інших країнах, ніж організовувати видобуток у себе.

Є питання про передачу комунального господарства на баланс місцевих Рад. Хочу сказати, що це питання стоїть на порядку денному приблизно років з двадцять п'ять. Різними урядами було прийнято з цього приводу багато постанов /і при плановій системі і вже в епоху переходу до ринкових відносин/. Від того, що ми механічно передамо підприємства на баланс місцевих Рад, ситуація не зміниться. І там, і там повинні бути кошти. Тому я хочу сказати ось що. Якщо Рада згодна прийняти на свій баланс це житло, нехай приймає. Якщо ж не згодна, то нехай сьогодні працює стара система. Насамперед нам треба збільшити доходи бюджету. Без збільшення доходів бюджету це питання не може бути вирішено. /Шум у залі/.

Є Закон про бюджет, який прийняла Верховна Рада. Він виконаний за перше півріччя на 33 відсотки. Я можу назвати конкретні цифри, по якій області який процент виконання бюджету. Тому давайте спершу виконаємо бюджет, а потім вирішуватимемо питання, за рахунок чого утримувати комунальну власність. Без виконання бюджету нічого не буде. Я вам казав і хочу ще раз підкреслити, що на друге півріччя дефіцит бюджету буде 20 відсотків, це дуже велика дірка. Коли ви будете вивчати проект закону, ви внесете багато пропозицій.

Є питання щодо валютного курсу, Я вам прочитав те, що написав міністр фінансів /я це також підтримую/. "Незважаючи на наявність недоліків у діючій нині системі регулювання курсу іноземних валют та їх розподіл по напрямах критичного імпорту, вважаємо, що перехід до суто ринкових методів визначення курсу іноземних валют у сучасних економічних обставинах неможливий і навіть небезпечний. Зараз необхідно відпрацювати механізм регульованого курсу, мати на увазі його відповідність інтересам не тільки експортерів, але Я тих, хто імпортує вкрай життєво важливу для країні продукцію, напрями грошово-кредитної політики, ставу платіжного балансу. Важливим у цьому процесі в поступове зближення регульованого та ринкового курсів, створення умов для впровадження єдиного курсу". Підкреслюю: оце ми будемо виконувати. Якщо хтось хоче вробити ситуацію небезпечною, хай ратує за вільний курс.

Будь ласка, отам у нас міністр фінансів, підійдіть і поцікавтеся. У міністерстві вам зроблять розрахунки і покажуть, скільки тоді буде коштувати газ, продукція металургії і тому подібне. Тому що ціни в ціни. Підрахуйте.

Я хочу, щоб ви зрозуміли, у чому критичність сьогоднішньої ситуації. Усе, що раніше ми мали на утриманні, ми списували на виробництво, яке сьогодні зменшилося у 2-3 рази. Якщо металурги виробляли 38 мільйонів тонн прокату, то все, що їм потрібно було утримувати, вони списували на 38 мільйонів тонн прокату. Сьогодні вони списують на 18 мільйонів тонн. Ось вам один із факторів зростання цін.

Якщо сільське господарство, яке ми сьогодні з Верховною Радою всіляко намагаємося підтримати, у 1990 році виробляло 24,5 мільйона тонн молока і мало низьку собівартість молока, то сьогодні воно виробляв його всього 17 мільйонів тонн. М'яса виробляли 4,5, а в цьому році буде всього близько 2,5 мільйона тонн. Ось вам і собівартість та ціноутворення. І можемо розмовляти скільки завгодно. Тому в цьому році такі ціни на зерно ми прийняли не тому, що хотіли їх збільшити, а тому, до був неврожай, були несприятливі погодні умови і ми фактично отримали по 25 центнерів, зерна з гектара в середньому. От і всі розрахунки, які повинні бути зроблені з цього приводу.

Верховна Рада прийняла Постанову про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період. Уряд зараз працює над розробкою відповідної програми. Створено комісії, які готуватимуть цю програму на 1995 рік.

Є запитання, які стосуються АПК і кредитів. Але я вважаю, що відповіді на них вже давали і міністр сільського господарства, і голова правління Національного банку. Тому я не хочу на це питання витрачати зайвий час. Єдине, що хочу запитати: як ви вважаєте, чим я займався сьогодні? Я дзвонив у Москву, Анісімову, який нам поставляє нафту. І що я сказав Юрію Михайловичу? Я йому сказав: "Будь ласка, дай нам ще мільйон тонн нафти". А він каже: "Віталію Андрійовичу, я вам дам, але скажи, будь ласка, чому ви обіцяєте поставити для Росії продукти харчування починаючи тільки з листопада?" Що я йому міг відповісти? Виходить, ми хочемо все собі отримати, а розраховуватися за нафту не хочемо. Ну, я дав доручення міністру сільського господарства, щоб він доопрацював цей графік і щоб ми почали поставляти продукти харчування починаючи з серпня. Отже, давайте працювати всі разом. Хочемо нафту - треба давати і нашим сусідам продукцію. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу уваги!

МАСОЛ В.А. Треба давати м'ясо, масло, молоко. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу уваги! /Шум у залі/.

МАСОЛ В.А. Є запитання відносно заробітної плати. Повинен сказати, що так, дійсно, на сьогоднішній день ми в цілому виплатили заробітну плату вчителям, усім працівникам освіти, хоч це дуже складна справа.

Є багато запитань, які стосуються підвищення заробітної плати. На жаль, у нас няні немає можливості вирішити це питання, поки ми не розглянемо бюджет і не знайдемо статті, які дадуть змогу збільшити доходи бюджету. Тому ми приймаємо рушення тільки стосовно окремих невеличких груп різних працівників народного господарства.

Ну, є багато запитань, які стосуються окремих працівників. Є запитання підносно ліквідації пільг на ліки. Хочу сказати, що ніяких рішень про пільговий, безплатний відпуск ліків уряд не приймав. Це може бути тільки десь... Як уже було з паливом.

Міг прийняли постанову про невідкладні заходи щодо забезпечення населення та закладів охорони здоров'я лікарськими особами. Це питання стосується фармацевтичної промисловості. Ми виробляємо нині приблизно 400 найменувань ліків із 2,400. На 400 найменувань у нас було заблоковано виробництво. Уряд прийняв постанову, і сьогодні на це вже виділено 220 мільярдів: карбованців, а на закупівлю ліків - 570 мільярдів карбованців. отже, фармацевтична промисловість починає працювати.

Відносно вугільної промисловості є багато запитань. Зокрема про виробництво брикетного вугілля. Сьогодні ми

проводимо засідання колегії Держкомітету по вугільній промисловості, тож назву вам деякі цифри. Наприклад, "Олександріявугілля" план виробництва брикету виконує лише на 50 відсотків, і така кількість розрахована на все наше населеній.

Є запитання про переоцінку товарів в Укоопспілці. Я вам відповідаю, що кошти від переоцінки товарів не перераховуються до бюджету. Вони спрямовуються підприємствами і організаціями всіх форм власності на поповнення власних обігових коштів.

Відносно пільгових кредитів тут уже було запитання.

Щодо будівництва залізниць. Ми вивчимо це питання. Адже проблеми на кордонах з Росією, Бєларуссю і Молдовою є. І треба працювати з цими державами, щоб ці питання потім зняти з порядку денного.

Є запитання відносно хімічних підприємств кримського регіону.

Звертаю вашу увагу на те, що зараз Міністерство економіки готує програму на 1995 рік. Уже надали фінансову підтримку, але всі хочуть мати значно більше. Ми розглянемо це питання разом з проектом плану на 1995 рік.

Є запитання, які стосуються Міністерства внутрішніх справ. Я вважаю, що новопризначений міністр внутрішніх справ зосередить свою увагу насамперед на кадрових питаннях. Готується проект постанови, спрямованої на забезпечення збереження врожаю правоохоронними органами.

Є запитання щодо забезпечення діяльності Верховної Ради. Я вам повинен сказати, що протягом трьох років ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів будівництва житла не вели. Більше того, у місті Києві навіть не відведено під нього земельних ділянок. Зараз уряд загається цією справою, маючи на меті почати будівництво житла для всіх працівників. Мера Києва обрали, він обіцяє нам це питання вирішити.

Тепер таке. Справді, Верховна Рада за станом на 27 липня стримала з бюджету 74 відсотки коштів від запланованих, інші органи отримали від 55 до 70 відсотків. Це питання найближчим часом теж буде вирішено.

Зараз готуються постанови Кабінету Міністрів. Зокрема, уже прийнято постанову про підготовку до зими /я вже інформував про це/, згідно з якою виділено кредити і буде проведено розрахунки за електроенергію. Нам треба буде закупити півтора мільйона тонн мазуту, 5-6 мільйонів тонн вугілля і близько ІV мільярдів кубічних метрів газу.

Найближчим часом - протягом одного тижня чи десяти днів - ми виділяємо на ці цілі 3 трильйони карбованців. А потім поступово будемо вирішувати питання про те, щоб закачати в наші сховища газ та півтора мільйона тонн мазуту. Це стосується також і роботи харчової промисловості.

Ще є одне питання, яке ми будемо вирішувати. Зараз ми створюємо в Міністерстві фінансів управління для обслуговування зовнішнього боргу, бо наша держава півроку нікому не виплачувала зовнішній борг. У нас навіть не було достатньої інформації про те, кому ж ми заборгували. Тому ми сьогодні

створюємо деякі нові структури для того, щоб усі ці питання знаходилися під контролем.

Дякую за увагу.

Що?.. Відповідаю: сьогодні ми приймемо постанову про звання, а потім будемо далі розглядати це питання.

ГОЛОВА. Дякую, Віталію Андрійовичу. Шановні депутати! Давайте домовимося таким чином. Віталій Андрійович в основному відповів на ті запитання, - які ви задавали. Тобто це в основному відповіді на деякі депутатські запити, хоч є і просто запитання... Миколо Івановичу! Ми голосували, що запитання, на які він відповість, будуть подані в письмовій формі. /Шум у залі/.

Одну хвилинку. Я прошу уваги. Хоч це й було передбачено в порядку денному, проголосованому у понеділок, але питання про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні не розглядалося сьогодні. Тому я просив би Віталія Андрійовича, щоб він доручив своїм спеціалістам... Не обов'язково, щоб Віталій Андрійович приходив сюда з такою інформацією; треба, щоб від Кабінету Міністрів була коротка інформація про те, що передбачається найближчим часом зробити у виробничій, в економічній чи в соціальній сферах, щоб стабілізувати ситуацію в державі. Я вважаю, що такий перелік був би зовсім не зайвим. А ваша інформація сьогодні була б сприйнята як доповнення до того, що передбачає робити Кабінет Міністрів. Я гадаю, що це було б відповіддю на запитання багатьох депутатів, які тут уже пролунали.

Далі... Прошу уваги. Зараз я закрию вечірнє засідання, але попрошу вас залишитися в залі ще хвилин на п'ять, щоб порадитися з приводу завтрашньої роботи.

Отже, вечірнє засідання оголошується закритим.

Повернутись до публікацій

Версія для друку

БЮЛЕТЕНЬ N 53

Верховна Рада

Склад та структура

Народні депутати України минулих скликань

Довідкова інформація

Законотворчість

Законопроекти

Архів законопроектів (третє – дев'яте скликання 1-6 сесії)

Планування та порядок розгляду питань

Погоджувальні ради

Розгляд питань порядку денного

Парламентські слухання

Законодавство

Нормативно-правова база України

Правова база діяльності парламенту

Діяльність

Призначення на посади

Контрольна діяльність

Міжнародна діяльність

Європейська інтеграція

Фінансово-господарська діяльність

Очищення влади

Запобігання та протидія корупції

Громадськості

Участь у роботі парламенту

Відвідування парламенту

Звернення громадян

Запити на публічну інформацію

Громадське обговорення законопроектів

Довідкова інформація

Інформаційні ресурси

Державна служба в Апараті

Прес-центр

Новини

Для ЗМІ