ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

         У к р а ї н и.  6  б е р е з н я  2002  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості Верховної Ради!

 

     Прошу готуватися до реєстрації.

 

     Я не бачу ювіляра - нашого колегу Сергія Васильовича Довганя. Я прошу привітати його з днем народження,  побажати  йому  міцного здоров'я.  Йому сьогодні виповнилося перших 50 років (Оплески).  І Кириченко Микола Олексійович (цей ще молодший) сьогодні народився. Прошу і його привітати (Оплески). Я також його не бачу.

 

     Прошу реєструватися.

 

     У залі   зареєструвалися   339  народних  депутатів.  Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до статті 2.5.2 Регламенту в середу  ми  маємо  30 хвилин  для  оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень і пропозицій народних  депутатів.  Також  надійшли  депутатські  запити,  і   є оголошення.  Тому  я  прошу  записатися,  а  я оголошу депутатські запити.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     ------------

 

     Надійшли депутатські запити:

 

     народного депутата Василя  (Шум у залі).

 

     Я сказав  уже,  зараз  висвітять.   Кузнєцов   є,   чого   ви хвилюєтесь.  Ну,  це  не  до  мене,  до машини.  Тут два суб'єкти, Валентине Григоровичу:  суб'єкт - народний депутат,  який натискує на кнопку, і суб'єкт - машина, яка реєструє.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Повторіть запис!

 

     ГОЛОВА. Я  не можу.  Тоді друга половина залу скаже,  чого ви повторюєте запис. Ну, є ж Райковський, Єщенко... (Шум у залі).

 

     Зніміть запис. Проведемо повторний запис. Ви йдіть натискуйте кнопку, бо я ж нічого не зроблю  Проводимо повторний запис.

 

     Прошу, висвітіть.

 

     Ну, я більше нічого не можу зробити. Я прошу вибачення в Леся Танюка: ви були першим, а тепер п'ятий.

 

     Прошу заспокоїтися.  З  процедури  я  надам  слово   пізніше, Валентине Григоровичу.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Наведіть порядок!

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Григоровичу,  я вам таке саме даю доручення: наведіть порядок.  Голова Верховної Ради не  для  того,  щоб  ваші наряди виконувати,  а для того,  щоб вести засідання. Я вас прошу, не кричіть,  тому що нічого не буде.  Я провів повторний запис, що ви ще від мене хочете? Заспокойтеся.

 

     Народного депутата  Василя  Костицького - до Прем'єр-міністра України  стосовно  доцільності   відновлення   лісокомбінатів   як організаційно-правової форми ведення лісового господарства.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 55.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Хмельовий, Хара, Абрамов та інші) - до Прем'єр-міністра України з приводу розкрадання державного майна в акціонерному товаристві "Укртелеком"  та  зловживання  службовим становищем з боку голови Держкомзв'язку Станіслава Довгого.

 

     "За" - 90.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Анатолія  Новика  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно виконання Постанови  Кабінету  Міністрів  України про   підвищення   посадових   окладів,  ставок  заробітної  плати працівникам  установ,  закладів  та  організацій  окремих  галузей бюджетної сфери 18 від 10 січня 2002 року.

 

     "За" - 41.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Вячеслава Сокерчака

- до   Генерального   прокурора    України    стосовно    порушень законодавства,    допущених    прокуратурою    міста   Одеси   при розслідуванні     кримінальної     справи     щодо     керівництва лікувально-оздоровчого комплексу "Оріон".

 

     "За" - 111.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Омельченко,  Єрмак,  Шишкін) - до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи, проведення    об'єктивного   розслідування   обставин   відкриття, використання валютних рахунків у банках Швейцарської Конфедерації, Великої  Британії,  Ізраїлю,  Федеративної  Республіки  Німеччини, Сполучених  Штатів  Америки,  Монако,   Люксембургу,   Латвії   та відмивання  на  них  валютних  коштів  народним  депутатом України Волковим Олександром  Михайловичем  та  дачі  його  діям  правової оцінки.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Групи народних  депутатів  (Хмельовий,  Хара та інші,  всього дев'ять народних депутатів) - до  Генерального  прокурора  України стосовно   фактів  розкрадання  державного  майна  в  акціонерному товаристві  "Укртелеком"  та  зловживання   службовим   становищем головою Держкомзв'язку Станіславом Довгим.

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Григорія Омельченка

- до Генерального прокурора України:  про  порушення  кримінальної справи  щодо  Президента  України,  в діях якого є ознаки злочину, передбачені статтями 26,  27 і 112 Кримінального  кодексу  України (підбурювання  до  посягання на життя державного діяча,  народного депутата України Олександра Єльяшкевича).

 

     "За" - 142.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Це ті ваші, що наші.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола - до Генерального прокурора України:   про   порушення   кримінальної  справи  стосовно  судді Печерського районного суду міста Києва Умнової О.В. за статтею 375 Кримінального   кодексу  України  (постановлення  суддею  завідомо неправосудного рішення).

 

     "За" - 33.

 

     Групи народних депутатів (Омельченко,  Єрмак,  Шишкін)  -  до першого  заступника  Генерального  прокурора України Гарника М.В.: про  порушення  кримінальної  справи,   проведення   розслідування обставин   діянь  керівників  Всеукраїнського  благодійного  фонду "Соціальний захист" і службових осіб прокуратури,  що мають ознаки злочинів давання і одержання хабара, службової недбалості, та дачу їхнім діям правової оцінки.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Анатолія Хмельового

- до  голови  Служби  безпеки  України  у  зв'язку  з  відсутністю відповідей на звернення стосовно незаконного вивезення  з  України валюти  у  великих розмірах і ввезення до України партії товарів з Китаю під виглядом посилок.

 

     "За" - 118.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Івана Миговича - до Голови Верховної Ради: про  порушення  стосовно  мене статті 27 Закону України про статус народного депутата України щодо таємниці листування.

 

     "За" - 124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Розглянемо і дамо інформацію народному депутату.

 

     Запит народного депутата України Володимира  Алексєєва  -  до голови    Головного    контрольно-ревізійного   управління   Петра Германчука стосовно  свідомого  розбазарювання  коштів  Державного бюджету окружною виборчою комісією 173.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення прийнято.

 

     Запит народного  депутата  України  Володимира Алексєєва - до Генерального прокурора  України  стосовно  порушення  кримінальної справи  по  факту  появи в місті Харкові газет,  не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства, з наклепницькими матеріалами.

 

     "За" - 130.

 

     Рішення прийнято.

 

     ------------

 

     Оголошення. Згідно зі статтею 13 Закону  України  про  статус народного  депутата  України та статтею 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про  входження  народного  депутата  України Василя   Васильовича   Кощинця   до  складу  депутатської  фракції Українського народного руху.

 

     ------------

 

     Депутатський запит народних  депутатів  Григорія  Омельченка, Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора України, голови Служби безпеки України:  про порушення  кримінальної  справи,  проведення об'єктивного    розслідування   обставин   зловживання   службовим становищем головою Адміністрації Президента України Литвином В.М., головою  Державної податкової адміністрації Азаровим М.Я.,  іншими службовими   особами,   підтримки    ними    фінансово-комерційної діяльності   компаній  "ТНК-Україна"  і  ЗАТ  "ТНК-Українаінвест", сприяння оффшорній компанії "Асміс..."  у  перерахуванні  валютних коштів у банк Сполучених Штатів Америки,  дачу їхнім діям правової оцінки,  а також про перевірку інформації щодо продажу  службовими особами Адміністрації Президента України відомостей, що становлять державну таємницю.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     На виступи з процедури запишіться.

 

     Шановні колеги!  Оператори системи  "Рада"  повідомляють,  що якщо ми зараз проведемо запис на виступи з процедури, то зітреться запис на виступи із заявами,  пропозиціями тощо.  Тому  давайте  я надам слово по секторах.  Матвєєв,  Геннадій Балашов, Омельченко і Асадчев. П'ять хвилин вистачить.

 

     Депутат Матвєєв.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую. Фракція  комуністів.  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Як нам стало зараз відомо з поінформованих джерел,  у  Донецькій  області розробляється  страшна за своєю суттю,  нахабна за своїм задумом і виконанням   акція   забезпечення   перемоги    пропрезидентського виборчого  блоку  "За  єдину  Україну" на виборах.  Задіюється той самий бандитський механізм,  що був  застосований  і  при  виборах Президента України,  тобто забезпечення перемоги Кучми. Задіюються силові структури, перш за все Міністерство внутрішніх справ, тепер уже   для  забезпечення  безумовної  тріумфальної  перемоги  цього виборчого  блоку.  Технологія   така:   по   десять   бритоголових розписуються за всіма дільничними комісіями.  За десять днів до 31 березня буде здійснена шалена атака на членів виборчих комісій, на кандидатів  у  народні  депутати  для  того,  щоб  залякати  їх  і дезорганізувати.  А в  день  виборів  31  березня  буде  проведена операція по вкиданню в скриньки до 500 тисяч бюлетенів.

 

     Тому, Іване  Степановичу,  я  прошу,  щоб  було  надано зараз протокольне доручення міністру внутрішніх справ  і  голові  Служби безпеки України з тим, щоб вони нам сьогодні або найпізніше завтра дали відповідь,  що це таке?  Це дійсно підготовка операції чи  це просто  якась  інформація,  яку  вкинули  в цей зал для того,  щоб залякати народних депутатів.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Геннадій Балашов. За ним - депутат Омельченко.

 

     БАЛАШОВ Г.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів    і   банківської   діяльністю   (виборчий   округ   27, Дніпропетровська область).  Иван Степанович!  Прошу передать слово Ельяшкевичу,  потому  что  он так давно уже там стоит.  Пусть хоть что-нибудь скажет.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон на трибуні.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська  область).  Председатель  следственной   комиссии Верховной  Рады Украины по вопросам обеспечения избирательных прав граждан.  Как председатель данной комиссии я заявляю,  что  власть готовится  к крупномасштабной фальсификации парламентских выборов. И то,  что говорил коллега Матвеев,  подтверждается не  только  из Донецкого региона.

 

     Что касается  той  проблемы,  из-за чего я здесь нахожусь,  я могу сослаться на сегодняшнюю публикацию в газете "Сегодня",  где, подобно  тому,  как  было в свое время по найденному "таращанскому трупу"  Георгия  Гонгадзе,  дана  информация  из  так   называемых компетентных информированных источников о том, что вчера произошло совещание в Министерстве внутренних дел,  на котором вышли на след якобы  рецидивиста,  напавшего на меня 9 февраля 2000 года.  Я еще раз  заявляю:  заказчиком  преступления  является   Кучма   Леонид Данилович. Я еще раз заявляю: он - убийца...

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вимкніть мікрофон. Депутат Омельченко. За ним

- депутат Асадчев.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  146,  Полтавська  область).  Депутатська   група "Соборність".  Шановні колеги!  Ще раз дякую вам за підтримку всіх наших депутатських запитів,  які проголосували,  бо  проблема  вже вийшла за межі будь-якого контролю, коли керівництво Адміністрації Президента сприяє оффшорній компанії переводити  валютні  кошти  в "Ваnk of New York", про що розписано в депутатському запиті.

 

     Іване Степановичу,  велике прохання до вас. Давайте поставимо сьогодні зранку на голосування про включення  до  порядку  денного інформації Олександра Жира. І після цього, щоб завтра поставили на голосування проекти постанов, які будуть прийняті з цього питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми вчора домовлялися.  Я поставлю,  ви ж не даєте. Ми за Регламентом ідемо.

 

     Депутат Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий   округ,   НРУ).   Я   прошу  передати  слово  Олександру Єльяшкевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Спасибо всем коллегам, которые осознают свою персональную  ответственность  за  то,  что  происходит в стране и будет происходить.  Так вот,  я еще раз повторяю: я не уйду с этой трибуны до тех пор,  пока на трибуну не взойдет Александр Жир и не начнет  докладывать  информацию  своей  комиссии,  ту  информацию, которая   и   подтверждает,   что   Кучма  является  руководителем организованной преступной группировки, действовавшей и действующей в стране.

 

     Уважаемые коллеги!  Я  прошу вас голосовать за то,  чтобы эта информация была включена в повестку дня сессии,  но  если  сегодня опять   голосов   не  хватит  благодаря  позиции  так  называемого пищеблока -  блока  "За  єдину  Україну",  представители  которого находятся  сейчас  за мной в президиуме Верховной Рады Украины,  я буду находиться на этой трибуне.  Я отсюда не уйду, я повторяю это в  очередной  раз  для того,  чтобы Иван Степанович не искажал мою позицию.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Завершили виступи з процедури.  Коли ми  використаємо 30 хвилин, пройде розминка, я повернуся до цього питання.

 

     Слово надається  народному  депутату  Алексєєву.  За ним буде виступати Семенюк Валентина.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань свободи слова та інформації (виборчий округ 172, Харківська область).  Спасибо.  Уважаемые коллеги!  Те из вас, кто регулярно   встречается   с   избирателями,  знает,  что  у  наших избирателей сейчас возникла еще одна проблема.  Дело  в  том,  что правительство отменило выплаты небольших пособий матерям. Это были копейки, но и их сейчас отняли.

 

     Граждане не  понимают,  что  это  сделало  правительство,   и обращаются к нам,  народным депутатам Украины. Люди ждут защиты от нас,  а не от правительства.  Я  считаю,  что  недопустимо  в  это трудное время запускать руку в кошелек к одиноким матерям.

 

     И я(прошу,   уважаемый  Иван  Степанович,  дать  протокольное поручение секретариату с тем,  чтобы текст моего  выступления  был направлен   в   Кабинет  Министров,  и  пусть  наше  правительство отчитается,  на каком основании оно  лишило  даже  этих  копеечных выплат наиболее незащищенную часть населения - матерей.

 

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк. За нею - депутат Сокерчак.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Соціалістична партія. Прошу передати слово колезі Шеховцову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Олексія Шеховцова.

 

     ШЕХОВЦОВ О.Д.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 52, Донецька область). Уважаемые народные  депутаты!  Уважаемый  Иван  Степанович!  Вы,   наверное, знаете,  что  4  марта  в  Славянске в очередной раз не состоялось слушание  в  судебном  процессе  против  так  называемого   убийцы журналиста Игоря Александрова.  Причина та же,  что и месяц назад, 28 января,  когда было перенесено на месяц судебное  заседание,  - отсутствие  в зале Славянского городского суда технических средств записи процесса.

 

     По утверждению судьи  апелляционного  суда  Донецкой  области Корчистого,  для  этого требуется 10 тысяч гривень.  Я оставляю на совести тех,  кто рассчитывал стоимость  нескольких  микрофонов  и диктофона  на  эту  сумму.  Я  исхожу  из того,  что судья говорит правду.  Действительно нет таких  средств  и  нет  таких  денег  у апелляционного  суда.  И  донецкие судьи своевременно обращались в Министерство юстиции,  Министерство финансов и другие инстанции  с просьбой   обеспечить   материально-технические   условия  ведения процесса.

 

     Но я утверждаю,  что на  уровне  правительства,  Министерства юстиции  конкретно  действует  откровенный механизм саботажа этого судебного  процесса.  И  причина  этого  саботажа  очевидна.   Все прекрасно  понимают,  начиная  от  прокурора  Донецкой  области  и начальника   УВД   Донецкой   области   и    заканчивая    высшими руководителями  Генеральной  прокуратуры,  что так называемый бомж Вередюк Юрий не  является  убийцей,  не  имеет  никакого  к  этому отношения,   что   к   убийству   Игоря   Александрова   причастны криминальные   авторитеты   Донецкой   области.   И   система    - прокурорская,  милицейская,  а  теперь  уже  и  судейская с подачи Минюста -выгораживает истинных убийц потому,  что  эти  авторитеты тесно  повязаны  с  руководством  прокуратуры  и  милиции Донецкой области.  И если бы их потребовалось привлечь  к  ответственности, потянулась   бы   цепочка   таких   действующих   должностных  лиц правоохранительных органов, что это было бы катастрофой и в смысле кадровом  для  прокуратуры и милиции,  и в смысле имиджа Украины в мире.

 

     Я прошу всех присутствующих в зале,  всех,  кто имеет к этому хоть  какое-то  отношение  то  ли  через  членство в Высшем совете юстиции,  то ли через членство в тех фракциях,  от  которых  пошли чиновники,  в  частности  госсекретарь Министерства юстиции,  вас, Иван Степанович,  я  так  знаю,  хоть  иногда  вы  встречаетесь  с Президентом,  всех депутатов,  которые утверждают,  что мы живем в демократической стране:  сделайте  все,  чтобы  этот  маразм,  это глумление над правосудием прекратилось и чтобы процесс начался.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається   народному   депутату   Вячеславу Сокерчаку. За ним буде виступати депутат Мельников.

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 142,  Одеська область). Дякую. Я прошу передати слово Борису Іллічу Олійнику.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Бориса Олійника.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую,  Вячеславе. Вельмишановні колеги! Зрозуміло, що, оглушені терактом, ми першої миті не доскіпувалися, хто і чому з таким професіональним цинізмом вів прямий телерепортаж  з  цього апокаліпсису.  Чи, скажімо, як прорвалися літаки-вбивці в зону, де ПВО автоматично має  розстрілювати  все,  що  рухається.  Сповнені щирого   співчуття,   ми   зопалу   благословили   потерпілого  на безконтрольну відплату.  І тільки згодом,  коли відійшли  зашпори, спохопилися,  що ми ж маємо справу з державою,  котра,  зневаживши всі міжнародні правові норми,  сама обирає собі ворога у будь-якій частині  світу,  караючи  нещадно бомбами,  ракетами і снарядами з послабленим ураном.

 

     Виходячи з   гіркого   історичного   досвіду,   ми   мали   б передбачити,  що  цей  сп'янілий  від  безкарності наркоман навіть людське горе використає як допінг  у  своїх  каральних  акціях.  А тепер  розгублено  спостерігаємо,  як  з  нашого  ж  таки  дозволу тотально нищиться Афганістан,  а перед тим нищилася Сербія,  і  не тільки.  А  вже  під  шляхетним  гаслом  боротьби з тероризмом Буш визначає цілі для наступного бомбардування:  Іран,  Ірак і  навіть Північну   Корею.  То  чи  так  уже  далекі  від  істини  ті,  хто запідозрює,  що цей теракт  був  і  справді  на  руку  яструбам  з Капітолійського пагорба?

 

     А тим   часом  стратегічний  союзник  Америки,  скориставшись оголошеним  нею  хрестовим  походом   проти   тероризму,   добиває палестинців  на  їхніх  одвічних землях,  оголосивши усіх поспіль, включно з Арафатом,  терористами.  Чому ж у  такому  разі  Буш  не закличе  свого партнера виконувати рішення ООН стосовно звільнення окупованих ним територій,  що зрештою і провокує тероризм?  Одначе замість  цього  Президент  великої  держави  по  суті  стає на бік окупантів. Оце вам і є взірець більш аніж потрійних стандартів.

 

     Навіть сателіти  США  подають  голос   проти   намірів   Буша бомбардувати  Ірак.  Ми ж зазвичай героїчно мовчимо.  За подібного розбою фігура умовчування рівнозначна поплічниству  агресорові.  І Верховна  Рада  просто  зобов'язана  рішуче  повстати  проти цього розгнузданого свавілля.

 

     Ми не вправі мовчати ще й як члени  Ради  Європи  -  головної інституції,    покликаної   боронити   права   людини,   брутально потоптувані новітніми конкістадорами.  Та й інтереси  національної безпеки   вимагають   від   парламенту   принаймні   виступити   з заявоюпротестом проти цього мілітарного шабашу,  а не брататися  з Соланою  і  Олбрайт,  на  совісті  котрих  сотні  жертв  недавньої балканської війни.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається Оресту Мельникову.  За ним -  депутат Косаківський.

 

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з питань  екологічної  політики,  природо-користування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Зелейа партія України  - ХХІ,  фракція "Яблуко". Уважаемый господин Председатель! Уважаемые депутаты  и  товарищи  депутаты  и   не   очень   уважаемые   мною представители средств массовой информации!  Я откровенно говорю, я их не люблю и не уважаю,  потому что если  почитать  то,  что  они пишут,  так  это  сплошная  лапша  на  уши.  У  меня  иногда такое впечатление, что проститутки на Большой окружной и то честнее.

 

     А теперь по сути.  К нам зачастили и из Западной Европы, и из Америки  наблюдатели,  они все хотят помочь нам,  чтобы у нас были прозрачные демократические выборы.  Об этом говорит  и  власть  на всех углах.  Только они все наивные,  они думают, что так и будет. На самом деле ничего,  конечно,  не будет, будет так, как решат на Банковой. И они думают, если они 500 наблюдателей сюда пришлют, то этим обеспечат нормальный избирательный процесс. Прислать надо 500 тысяч  и  разослать  по  всем медвежьим углам,  а не сидеть всем в Киеве.

 

     Я хочу  рассказать  о  том,   что   делается,   например,   в Лисичанске.  Это  не  так  уж далеко,  но это типичная,  по-моему, ситуация для всей Украины.  Там  сегодня  властвует  нынешний  мэр товарищ  Бондаренко Валерий Владимирович,  и он,  наверное,  хочет остаться  второй  раз  мэром.  Но  ему  мешают,   выдвинулся   там совершенно не согласованный кандидат Дикарев Василий и,  никого не спросив,  начал вести свою пропаганду.  Это мэру не понравилось. И тогда  человека  начали  вызывать на ковер много раз и уговаривать его уйти.  Это не помогло,  и  тогда  комиссия  принимает  простое решение,  вы  видели  его не раз:  три человека,  которые собирали подписи за него,  отказываются,  и на основании этого аннулируется регистрация.  Но это еще не все. Местная милиция начинает вызывать прямо с работы всех подписантов и,  угрожая им, требует, чтобы они отказались  от  подписей.  Естественно,  этому  Дикареву  начинают угрожать уже прямо, говоря о том, что его убъют.

 

     Я хочу сказать,  что ничего нового  лично  для  меня  нет.  Я сейчас  отслеживаю  этот  процес.  Я  разговаривал с председателем комиссии Ремесленниковым Михаилом Ивановичем.  Он считает,  что  я ему угрожаю.  А по-моему,  это просто требование закона,  чтобы он выполнял его.

 

     Я хочу,  чтобы все мы поняли,  что точно такая же ситуация на любом избирательном участке по всей Украине. И не надо путать Киев со  всем  остальным.  Я  думаю,  что  нам  очень  долго   придется побороться, но вот выиграем ли мы - это большой вопрос.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово    надається    народному    депутату   Леоніду Косаківському. За ним - депутат Танюк.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань  бюджету  (виборчий  округ  223,  м.Київ).  Шановний  Іване Степановичу! Шановні колеги! Під час зустрічі виборці просили мене порушити у сесійній залі таку проблему.

 

     Кияни обурюються  тим,  що  на догоду товстосумам порушуються правові,  житлові та будівельні  норми.  До  мене  надходять  цілі потоки скарг і протестів із цього приводу. Найбільше звернень щодо забудови  мансард.  Так,  наприклад,  громадяни,  які  мешкають  у будинку  15/5  по  вулиці  Інститутській,  нарікають  на незаконну надбудову двох  поверхів  на  їхньому  будинку.  Їх  скарга  зараз розглядається в Кабінеті Міністрів.

 

     Після мого  звернення  до  уряду  за скаргою громадянки Майко з'ясувалося,  що був  взагалі  відсутній  технічний  висновок  про можливість  забудови  мансардного  поверху  будинку  5  по  вулиці Царика,  без чого не можуть  бути  розпочаті  роботи  по  розробці проектно-кошторисної документації. Роботи там зупинені.

 

     Аналогічні листи   надійшли  від  мешканців  будинку  13а  по Бехтерівському провулку,  будинку 22/2 по  вулиці  Пилипа  Орлика, будинку  31  по вулиці Січневого повстання та багатьох інших.  Від виборців з вулиць  Жилянської,  Володимирської  та  Саксаганського надійшла скарга, що на території дитсадка по вулиці Жилянській, 30 у місті Києві розпочато  будівництво  багатоповерхового  житлового будинку.

 

     На сполох  б'ють  люди,  які  проживають  по вулиці Січневого повстання,  3,  у  зв'язку  з  наміром  будівництва  поряд  нового будинку,  що призведе до втрати пам'ятки архітектури та руйнування історичного середовища.  І хоча Держбуд та Держархбудінспекція, як правило,  позитивно  реагують на депутатські звернення і стають на захист  інтересів  киян,  на  жаль,  їх   позиція   часто   просто ігнорується міською владою.

 

     Викликає тривогу   ситуація,   яка   пов'язана   із   спробою будівництва багатоповерхового  монстра  та  підземного  гаража  на території паркової зони по вулиці Інститутській,  18.  Нам удалося спільними зусиллями призупинити там роботи, але на моє звернення з цього  приводу до Прем'єрміністра майже два місяці тому я досі так і не отримав відповіді.

 

     Це лише окремі елементи  тієї  хибної  системи  у  діяльності міської  влади,  коли нехтування законодавством та інтересами киян перетворюється на норму і повсякденну практику.

 

     Верховна Рада  повинна  на  законодавчому   рівні   припинити подібну вакханалію в столиці,  адже не лише місто перетворилося на заручника  сумнівних  смаків  та  амбіційних  забаганок  нинішньої київської влади,  а й конкретні люди,  яких позбавляють нормальних умов життя.

 

     Тому, по-перше,  просив   би   дати   доручення   відповідним комітетам внести зміни до чинних законів.  По-друге,  звертаюся до Кабінету Міністрів розглянути ситуацію,  яка склалася у столиці  з цих  питань  та  вжити  заходів  реагування для захисту прав наших виборців.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату  Лесю  Танюку.  За ним - депутат Альошин.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). У Львівській області по-звірячому побито Ірину Сеник, поетесу, яка має  за  плечима  34  роки  сталінсько-беріївських   таборів.   Ми розцінюємо  це  як  розправу  за участь у виборах.  Меморіал імені Стуса і Народний рух України зробили з  цього  приводу  відповідну заяву. Прошу далі передати слово Геннадію Йосиповичу Удовенку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Удовенка.

 

     Геннадію Йосиповичу,  картка не вставлена. Увімкніть мікрофон депутата Альошина. А вам потім надам слово, як відрегулюєте.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Прошу передати слово Юрію Костенку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Юрія Костенка.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та  ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановні колеги!  Незабаром виповниться рік  з  того моменту,   коли  зусиллями  об'єднаного  олігархічнокомуністичного блоку в парламенті  було  розгорнуто  безпрецедентну  кампанію  по знищенню  в  Україні  демократичного  уряду Віктора Ющенка.  Тепер плоди цієї змови мусить пожинати український народ.

 

     За оцінками експертів,  у 2002 році Державний бюджет може  не доотримати щонайменше 4,5 мільярда гривень надходжень. Уже в січні цього  року  Держбюджет  недоотримав  300  мільйонів  гривень.   А порівняно  з  січнем  2001  року зменшення надходжень до державної скарбниці  складає  понад  півмільярда  гривень.  Реальне  падіння доходів на початку 2002 року досягло майже 11 відсотків.

 

     Крім цього,  зовнішній борг України в 2001 році зріс майже на 140 мільйонів доларів,  тоді як лише за  півтора  року  діяльності уряду  Ющенка  зовнішній  борг  був  зменшений  майже  на  півтора мільярда доларів.

 

     Отже, такі   показники   економічного   розвитку   однозначно свідчать  про  те,  що  нинішній  уряд  Кінаха  не  лише  не зумів продовжити започаткований Ющенком курс на економічне зростання,  а й  призвів  до  значного  погіршення  економічної ситуації в нашій державі.

 

     Більше того,  фахівці вважають,  що ще кілька місяців  такого управління   державою   можуть  призвести  не  просто  до  гострої економічної кризи,  а  до  фінансового  банкрутства  України.  Але нинішній  виконавчій  владі  не  вистачає  зараз  часу,  енергії і ресурсів займатися економічними проблемами держави.  Велика  група урядовців на чолі з Прем'єр-міністром веде змагання за депутатські мандати.  Значні державні кошти,  людські  та  матеріальнотехнічні ресурси  незаконно  витрачаються  на  підтримку  блоку влади та на боротьбу  з  політичними  опонентами.  Таким  чином,  тепер  стало зрозумілим,  яку  мету ставили перед собою змовники,  голосуючи за відставку уряду Віктора Ющенка.  Комуністам, як відомо, чим гірше, тим  краще,  олігархам  уряд  Віктора  Ющенка  заважав залазити до державної  кишені,  а  нинішній  Кабінет   Міністрів   і   місцеві держадміністрації  нарешті  отримали  нагоду забезпечувати виборчу кампанію проурядовим блокам за рахунок  зниження  життєвого  рівня простих громадян.

 

     Ми закликаємо  українських громадян оцінювати своїх майбутніх обранців за реальними результатами  їх  попередньої  діяльності  і підтримувати  лише тих,  хто не словом,  а ділом дбає про добробут українського народу.

 

     Фракція Українського народного руху звертається  до  виборців підтримати   блок   Віктора   Ющенка   "Наша   Україна"  і  надати демократичним силам можливість продовжити ту роботу,  яку розпочав уряд Ющенка на користь України і українських громадян.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Геннадія Удовенка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Нещодавно в  бюлетені  "Права людини",   який   видає   Харківська   правозахисна   група,  були оприлюднені висновки комітету ООН за  результатами  звіту  України про  стан  дотримання  економічних,  соціальних і культурних прав. Привертаю,  насамперед,  вашу увагу до того,  що в  нашій  державі склалася  практика,  коли  висновки  і  рекомендації  авторитетних міжнародних організацій замовчуються і доступні лише вузькому колу осіб.  Їх не висвітлюють у державних засобах масової інформації, і тому ознайомитися з ними можна лише завдяки  зусиллям  недержавних організацій.  Оцінка  і рекомендації найавторитетнішої міжнародної організації  про  стан  дотримання   економічних,   соціальних   і культурних прав в Україні має бути офіційно надана до парламенту і вивчена  профільними  комітетами   та   депутатськими   фракціями. Верховна  Рада  має  брати  безпосередню  участь  також і на етапі підготовки звіту України як держави - учасниці Міжнародного  пакту про економічні, соціальні і культурні права.

 

     Повертаючись до   змісту  заключних  висновків,  зазначу,  що позитивні  аспекти  складають  уcього  сім  позицій,  серед   яких прийняття  Верховною  Радою України законів про громадянство,  про біженців, про імміграцію.

 

     Мені як голові комітету  з  питань  прав  людини  приємно  це відзначити, адже опрацьовувалися ці закони в нашому комітеті.

 

     Якщо проаналізувати  зауваження,  пропозиції  та рекомендації комітету ООН, то на перше місце поставлено високий рівень бідності в  Україні  та неналежні заходи щодо її подолання.  Ще в 1996 році Народний рух України виступив з програмою боротьби  з  бідністю  в Україні.  Не  маючи  реальної  влади в державі,  Народному руху не вдалося добитися адекватної реакції з боку виконавчих структур  на загрозливе явище, яке набувало загальнонаціонального масштабу.

 

     Лише уряд  Віктора Ющенка розпочав широкомасштабну діяльність на  виконання  зобов'язань  держави  перед   своїми   громадянами, спрямував  економічні реформи на національний інтерес і підвищення добробуту.  Відкинувши аргументи своїх  попередників  про  те,  що спочатку  треба,  щоб запрацювала економіка,  а потім будемо людям платити,  команда Ющенка реально та ефективно діяла  на  подолання бідності.

 

     Підхопивши гасла  і  програми  націоналдемократів,  більшість представників української влади протягом десяти  років  так  і  не змогли  органічно сприйняти українську національну ідею,  подолати номенклатурну  прірву,  яка  завжди  відділяла  їх   від   народу. Українське  економічне відродження - складова частина національної ідеї.  Задля майбутнього держави,  задля майбутнього  своїх  дітей український  народ  скаже  "так"  на користь патріотичної народної влади.

 

     Дякую за увагу.

 

     ------------

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Ми  використали  час  для виголошення заяв,  але є два депутатських запити, непроголосованих з різних причин. Я прошу проголосувати їх.

 

     Запит народного    депутата    Бориса    Олійника    -     до Прем'єр-міністра  Анатолія Кінаха і міністра внутрішніх справ Юрія Смірнова відносно пограбування 600 могил і сплюндрування майже  15 тисяч    квадратних    метрів    Ольвійського   некрополя.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 176.

 

     Рішення прийнято.

 

     Депутатський запит народного  депутата  Павла  Кузнєцова  -до Прем'єр-міністра України Кінаха щодо невиплати з 1 січня 2002 року урядом  України   15-процентного   підвищення   заробітної   плати працівникам галузі охорони здоров'я в місті Краматорську.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення прийнято.

 

     -----------

 

     Стосовно виступу  народного  депутата  Алексєєва щодо виплати допомог матерям. Ми на засіданні Погоджувальної ради домовилися, і я  давав  доручення профільним комітетам і уряду.  Від уряду нехай поінформує Олександр Степанович Яременко,  бо це,  дійсно,  болюче питання. Ми домовлялися, що за середу-четвер ми вирішимо його.

 

     Будь ласка.

 

     ЯРЕМЕНКО О.С.,  заступник  державного  секретаря Міністерства фінансів України.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!    Останнім    часом   окремими   народними   депутатами піднімається це питання.

 

     Я хотів би вам нагадати, що в минулому році ви прийняли зміни до  закону,  згідно  з якими допомога сім'ям з дітьми виплачується відповідно до сукупного доходу  сім'ї.  Відповідним  законом  була встановлена межа - 80 гривень на одну особу.

 

     Уряд наприкінці  грудня  минулого  року  на виконання закону, який був прийнятий вами,  прийняв відповідну  постанову  і  привів свої рішення у відповідність з цим законом.

 

     На сьогодні  всі  кошти,  які  були  передбачені на виконання цього  закону  розписом  на  січень-лютий,  профінансовані  урядом стовідсотково.  Тому я хочу сказати, що ті звинувачення, які зараз прозвучали на  адресу  уряду,  безпідставні.  Крім  того,  я  хочу повідомити  вам,  що  ваші  колеги,  народні  депутати  Черненко і Григорович,  підготували  зміни  до  цього  закону.   Вони   зараз опрацьовуються в комітеті разом з урядом і найближчим часом будуть внесені на ваш розгляд.

 

     ГОЛОВА. Так от ми завтра повинні проголосувати ці  зміни,  бо вже найближчого часу немає. Я вам і надавав слово для того, щоб ви пообіцяли,  що ви до завтра внесете цей проект про внесення  змін. Ми  на  засіданні Погоджувальної ради так і домовлялися.  І перший заступник державного секретаря уряду це сприйняв.  Будь ласка,  на завтра підготуйте це.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Степановичу! Запитання

 

     ГОЛОВА. Ні,  тут  запитань немає.  Валентине Григоровичу,  ну існує ж якась процедура запитань! Я не повинен був цього робити. Я надав слово...

 

     Ви чули  інформацію  Шеховцова.  Я прошу по виступу Шеховцова дати протокольне  доручення  Міністерству  юстиції  і  профільному правовому   комітету   Верховної   Ради.   Є  заперечення?  Немає. Протокольне доручення по виступу Шеховцова,  який є у  стенограмі, Мін'юсту і комітету.

 

     Запит Бориса Олійника ми проголосували.

 

     Орест Мельников наводив приклад по Луганську. Ну, я навіть не знаю. Це до комісії, яку очолює Єльяшкевич.

 

     І по виступу Леоніда Косаківського я  також  прошу  направити протокольне доручення і Держбуду, і Кабінету Міністрів.

 

     ------------

 

     Ще один  депутатський запит надійшов.  Враховуючи,  що ми вже сьогодні останній  (Шум у залі).

 

     Валентине Григоровичу, я вас прошу, я з по?агою ставлюся, але ж ви не зловживайте.

 

     Депутатський запит  народних  депутатів Петренка і Сінченка - до  Генерального  прокурора  України  щодо  неодноразових  скоєних злочинів   по   відношенню   до  помічника-консультанта  народного депутата України Бережної. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 148.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні народні депутати!  Я  прошу   Ми  вже  завершили,  ми використали  два  регламенти  - замість 30 використали 52 хвилини, Валентине Григоровичу.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Іване Степановичу,  дайте ж  відповідь!  Я  ж поставив питання, яке хвилює всіх. По Донецькій області

 

     ГОЛОВА. Валентине Григоровичу, ось голова комісії стоїть.

 

     ГОЛОС ІЗ  ЗАЛУ.  Нехай  завтра  зроблять інформацію.  Міністр внутрішніх справ

 

     ГОЛОВА. Шановні  колеги!  Проблеми,  які  піднімав   Валентин Григорович Матвєєв,  стосуються багатьох округів,  міст і сіл, про що  говорили.  Я  вважаю,  що  Верховна  Рада   створила   комісію спеціально  для  розгляду таких питань.  Але на вимогу депутатів я прошу по цьому виступу направити  протокольне  доручення  міністру внутрішніх   справ   і  голові  Служби  безпеки  для  інформування Верховної Ради. Є заперечення? Немає. Все, завершили.

 

     ------------

 

     Шановні народні депутати!  Учора  ми  з  вами  домовлялися  і погодили це з ініціаторами, зокрема з Олександром Жиром як головою комісії.  Я інформував,  що ми вчора мали з ним  розмову.  Тому  я черговий   раз  вношу  на  ваш  розгляд  пропозицію  щодо  надання можливості зробити інформацію голові комісії Жиру до 10  хвилин  і використати   20  хвилин  на  запитання  і  відповіді.  Ставлю  на голосування.

 

     "За" - 192.

 

     По фракціях покажіть.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. И огласите в микрофон все фракции!

 

     ГОЛОВА. Комуністи - 105,  "Трудова Україна" - 0, СДПУ(о) - 0, "Батьківщина"  - 16,  "Регіони України" - 1,  Український рух - 7, "Єдність" - 4,  "Солідарність" - 2,  Соціалістична  партія  -  16, зелені  -  1,  "Демократичний  союз"  -  0,  "РеформиКонгрес" - 6, Народно-демократична  партія  -  0,  Рух  -  4,  "Яблуко"  -   11, позафракційні -19 (Шум у залі).

 

     Я вас прошу, не вимагайте від мене неможливого.

 

     ------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного.  Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України про політичні партії в Україні, 8118.

 

     Доповідає перший  заступник державного секретаря Міністерства юстиції України Анатолій Павлович Заєць.

 

     ЗАЄЦЬ А.П.,    перший    заступник    державного    секретаря Міністерства юстиції України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати України!  Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України про політичні партії в Україні підготовлений Міністерством юстиції  України  на  виконання пункту 4 розділу VI Закону України про політичні партії в Україні,  згідно з яким Кабінету  Міністрів було  доручено  Верховною  Радою  України  прийняти  в межах своєї компетенції рішення,  що випливають  з  цього  закону,  та  внести пропозиції   щодо   приведення  у  відповідність  із  цим  законом законодавчих актів України.

 

     Міністерству юстиції   були   надані   відповідні   доручення Кабінетом  Міністрів  від  16 травня 2001 року і від 1 червня 2001 року внести пропозиції відповідно до Закону про політичні партії в Україні.    Даний    законопроект    спрямований   на   реалізацію конституційних  прав  та  свобод  громадян  з   метою   дотримання демократичних принципів утворення та діяльності політичних партій, а  також  створення  додаткових  гарантій  контролю  за   органами державної   влади,   на  які  покладено  застосування  відповідних законів.

 

     Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів України у зв'язку з прийняттям Закону України про політичні партії в  Україні  складається   з   двох   розділів.   Розділом   першим передбачається  внести  зміни до Цивільного процесуального кодексу України  та  до  Закону  України  про  об'єднання  громадян.  Так, зокрема,  даним  проектом пропонується визначити порядок вирішення питання  процедури  заборони  діяльності  політичної   партії   та анулювання  реєстраційного свідоцтва політичної партії за рішенням суду (це,  відповідно,  стаття 21  Закону  України  про  політичні партії  в  Україні).  В  даному випадку мова йде про провадження в суді   першої   інстанції    в    справах,    що    виникають    з адміністративно-правових відносин.

 

     Зокрема, даним   проектом   передбачається,   що   у  випадку порушення вимог щодо створення  і  діяльності  політичних  партій, встановлених   Конституцією   та  законами  України,  Міністерство юстиції  України  чи  Генеральний  прокурор  України  мають  право звернутися  до  Верховного  Суду  України  з поданням про заборону діяльності політичної партії.  А в разі незабезпечення  політичною партією  протягом  шести  місяців з дня її реєстрації утворення та реєстрації  в  порядку,  встановленому  законом,  своїх  обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві,  Севастополі та в  Автономній  Республіці  Крим;  виявлення протягом   трьох   років   з   дня  реєстрації  політичної  партії недостовірних відомостей у поданих  на  реєстрацію  документах  і, нарешті,   невисування  політичною  партією  своїх  кандидатів  на виборах Президента України та виборах народних  депутатів  України протягом   десяти   років   Міністерство  юстиції  звертається  до Верховного Суду України з поданням про  анулювання  реєстраційного свідоцтва політичної партії.  Я хотів би підкреслити особливо,  що дані  підстави  для  заборони  політичної  партії   і   анулювання реєстраційного   свідоцтва  виписані  в  чіткій  відповідності  із Законом про політичні партії в Україні,  який  прийнято  Верховною Радою України.

 

     У зв'язку   із  запропонованими  доповненнями  виникла  також необхідність  внесення  відповідних  змін  до  ряду  інших  статей Цивільного процесуального кодексу України.

 

     Розділом першим  передбачається  також внести зміни до Закону України про об'єднання громадян у частині  регулювання  діяльності політичних  партій в Україні з метою приведення у відповідність із Конституцією України Закону про об'єднання громадян  та  уникнення подвійного   регулювання   діяльності   політичних   партій  двома законами.

 

     Я хотів  би  зазначити,  що  найбільш  оптимальним  варіантом вирішення  питання регулювання діяльності громадських організацій, звичайно,  було б прийняття нового закону,  проекти якого тривалий час  розглядаються Верховною Радою України.  Але оскільки сьогодні виникає пряма колізія між двома законами - Законом  про  політичні партії в Україні і Законом про об'єднання громадян,  то як варіант вирішення цього питання пропонується внести  відповідні  зміни  до чинного Закону про об'єднання громадян.

 

     Я хотів  би  сказати,  що вперше з часів незалежної України з прийняттям    цього    закону    завершеного    вигляду     набуде нормативно-правове  регулювання  процедур утворення,  діяльності і заборони діяльності політичних партій в Україні. Реалізація даного проекту   не  потребує  додаткових  витрат  з  Державного  бюджету України.

 

     Комітет Верховної Ради України  з  питань  правової  політики рекомендує  прийняти  законопроект  за основу з урахуванням певних зауважень.

 

     Хотів би також зазначити,  що даний  проект  був  підтриманий Головним  науковоекспертним  управлінням  Апарату Верховної Ради з висловленням  деяких  зауважень.  Ці  зауваження  стосуються  часу розгляду  відповідних  подань,  а  також  рішення  Верховного Суду України,  встановлення можливості  касаційного  оскарження  даного рішення  і  таке інше.  Я думаю,  що всі ці пропозиції можуть бути розглянуті і враховані при підготовці  даного  проекту  закону  до другого читання.

 

     Прошу підтримати і дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи   є  в  депутатів  запитання?  Увімкніть  мікрофон депутата Роєнка. За ним - депутат Асадчев.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська   область).   Уманський    виборчий    округ,    фракція Комуністичної  партії  України.  Шановний доповідачу!  У змінах до Цивільного процесуального кодексу України,  стаття 24828  "Порядок судового   розгляду   подання",  вказується  про  те,  що  подання розглядається в  складі  трьох  суддів  Верховного  Суду  протягом десяти  днів за участю Генерального прокурора чи його представника або представника Міністерства юстиції.  Чому ви ставите "або-або"? На  мою думку,  правильніше було б усе-таки за участю Генерального прокурора і представника  Міністерства  юстиції.  Що  ви  мали  на увазі, закладаючи цю норму, - "або-або"?

 

     ЗАЄЦЬ А.П.  Дякую  за  запитання.  Я  хотів би зазначити,  що підстави для розгляду даного питання  у  Верховному  Суді  України ґрунтуються  на  Законі про політичні партії в Україні.  Згідно зі статтею 21 цього закону діяльність політичної партії може бути  за поданням  Міністерства  юстиції  України чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку.  Отже,  зміни до Цивільного процесуального  кодексу  України  ґрунтуються  саме  на цій статті закону.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерій Асадчев.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Дякую.  Шановний Анатолію Павловичу!  У мене до вас запитання, яке я завжди кореспондую і до керівництва Верховної Ради.  З питання підготовки проекту Закону про політичні партії  в Україні була утворена спеціальна комісія,  її очолював пан Гавриш. Я особисто подавав оці зміни, пов'язані з процедурою заборони, хто має подавати до суду,  порядком ведення реєстру,  які саме джерела фінансування  політичної  партії  можуть  бути,   і   неодноразово наголошував,  що,  крім  Закону про політичні партії,  є Закон про об'єднання  громадян,  які  суперечитимуть  один   одному   і   не кореспондуватимуться між собою. Все це комісією, в тому числі і за участю Міністерства юстиції,  було відхилено.  Тепер  Міністерство юстиції  прокинулося і вносить знову ці ж самі питання,  забираючи час у Верховної Ради.

 

     Я хочу  зрозуміти,  чому  така  непослідовність  і   подвійні стандарти? Коли ми навчимося кваліфіковано і фахово працювати?

 

     Дякую.

 

     ЗАЄЦЬ А.П. Щиро вдячний, Валерію Михайловичу, за запитання. Я хотів би  сказати,  що  я  був  членом  цієї  робочої  групи,  яка розробляла   відповідні   проекти   законів,   і  ми  з  вами  там співпрацювали,  я був представником  Головного  науковоекспертного управління  Апарату  Верховної  Ради.  Але,  наскільки я пам'ятаю, представників Міністерства юстиції в цій робочій групі не було.

 

     Щодо змісту ваших зауважень,  то багато із них  заслуговували на  увагу.  Однак  Міністерство  юстиції  чітко  керується  чинним законодавством, законом, який прийнятий Верховною Радою України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Анатолію Павловичу,  тут Асадчев має рацію. От ми вже створили  і  спільні  комісії,  куди  входить  представник  уряду, представник  Адміністрації  Президента,  профільного  комітету.  І начебто  на  стадії  проштовхування  проекту  закону всі єдині.  А прийняли - починаються різночитання аж до пропозиції щодо вето. Ну коли ми оце вже подолаємо? Можна ж усе-таки вам збиратися до того, як ви пишете потім пропозиції щодо вето.

 

     ЗАЄЦЬ А.П.  Дякую,  Іване Степановичу.  Міністерство  юстиції відкрите  для співпраці,  ми намагаємося співпрацювати з Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Я хочу, щоб ви розуміли, що до вас не повинні йти, що ви відкриті. Ви повинні на своїй позиції наполягати до прийняття і під час прийняття,  а не потім уже пропонувати вето.  Вето ж готує не Президент, ми ж знаємо хто готує вето. І виходить, що ми багато витрачаємо часу. Тому тут Асадчев, як на мене, має рацію.

 

     Є ще  запитання?   Немає.   Профільний   комітет   підготував позитивний висновок.  Я вам скажу його суть,  тому що так склалися обставини, що нема кому від профільного комітету його зачитати.

 

     Комітет рекомендує прийняти проект Закону про  внесення  змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України  про  політичні  партії  в  Україні  за  основу.   Комітет доопрацює  зазначений  проект  закону  і  внесе  його  для другого читання.  Тобто  тут  єдина  позиція  і  правового   комітету,   і Міністерства юстиції.  Будемо вважати, що ми завершили обговорення цього проекту і завтра ми його голосуватимемо в першому читанні.

 

     ЗАЄЦЬ А.П. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Можна буде просити прийняти і в другому читанні.

 

     ------------

 

      8417 -   проект   Закону   про    забезпечення    реалізації інвестиційних  проектів  в  Туркменистані.  Олександр  Віталійович Шлапак,  міністр економіки та з  питань  європейської  інтеграції. Будь ласка.

 

     ШЛАПАК О.В.,  міністр  економіки  та  з  питань  європейської інтеграції України.  Дякую.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону України про забезпечення реалізації інвестиційних  проектів  в  Туркменистані, який  був  розроблений  Кабінетом Міністрів на реалізацію положень Спільного   розпорядження   Президента   України   і    Президента Туркменистану   про   будівництво   і  фінансування  інвестиційних об'єктів загальнодержавного значення в Туркменистані.

 

     Хочу нагадати,  що спільне розпорядження було укладено  ще  в жовтні  2000  року  в  Ашхабаді  та  ратифіковано  Верховною Радою України у лютому  2001  року.  Його  основною  метою  є  вирішення питання   оплати   в   рахунок  товарної  частини  та  заліків  за туркменський природний газ,  що постачався в Україну  в  2000-2001 роках,  шляхом будівництва українськими організаціями і компаніями об'єктів   у   Туркменистані.   Слід   зазначити,   що    спільним розпорядженням   передбачено  звільнення  від  сплати  всіх  видів податків та зборів організацій і  компаній,  що  беруть  участь  у інвестиційних  проектах.  Туркменська  сторона  вже  прийняла  всі необхідні  рішення  щодо  такого  звільнення.  Однак   українською стороною це питання залишається не вирішеним. Адже таке звільнення суб'єктів  господарювання  -  виконавців  інвестиційних   проектів можливе  лише  шляхом  прийняття  відповідного законодавчого акта, проект якого ми сьогодні вам пропонуємо.

 

     Урядом на сьогодні затверджено перелік інвестиційних об'єктів та  визначено  вітчизняних  суб'єктів  господарювання,  що  беруть участь у їх будівництві в Туркменистані. Це три конкретні об'єкти. Загальна  вартість цих трьох проектів складає 243 мільйони доларів США,  або  близько  1,3  мільярда  гривень.  Втрати  бюджету   від звільнення від податку на прибуток,  за нашими оцінками,  складуть близько 60 мільйонів гривень.

 

     Звільнення від  сплати  мита  передбачається,   я   хочу   це підкреслити, лише для товарів, які не споживатимуться на території України,  а будуть  вивезені  з  України  для  виконання  робіт  у Туркменистані.

 

     У результаті  реалізації  проекту  в  Україні будуть створені нові додаткові робочі місця,  сплачена заробітна  платня.  А  сума прибутку,  що  буде  отримана від робіт у Туркменистані,  фактично працюватиме в Україні і повернеться до Держбюджету у вигляді інших надходжень. Тому уряд просить прийняти зазначений законопроект.

 

     Основною метою   прийняття   закону  є  розв'язання  проблеми взаєморозрахунків за поставлений туркменський газ.  Це дасть змогу українській стороні виконати договірні зобов'язання. Оператором по цій операції з українського  боку  є  НАК  "Нафтогаз  України",  з туркменського   -  "Туркменнафтогаз".  Водночас  цей  законопроект мінімізує витрати вітчизняних виконавців проекту, що працюватимуть у Туркменистані.

 

     Проектом закону передбачається,  що прибуток підприємств,  що підлягає оподаткуванню у звітному періоді, зменшується на суму, що визначається, виходячи із загальної суми оподатковуваного прибутку підприємств і частки валового доходу,  одержаного  у  відповідному періоді   від   робіт   з   реалізації  інвестиційних  проектів  у Туркменистані,  у  загальній  сумі  валових  доходів  підприємств, одержаних упродовж цього звітного періоду.

 

     Одночасно друга  зміна  пропонується  до  Закону  України про Єдиний митний тариф з метою звільнення від оподаткування  операцій із ввезення українськими підприємствами на митну територію України матеріалів,  устаткування  та   комплектуючих,   призначених   для будівництва  інвестиційних  об'єктів.  Перелік таких підприємств і об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів.

 

     Насамкінець зазначу, що проведення розрахунків з туркменською стороною через експорт товарів українського виробництва, виконання проектних   робіт,   постачання   обладнання,   реконструкції    і модернізації  та  будівництва  під  ключ  об'єктів промислового та технічного   призначення,   безумовно,    сприятиме    позитивному розв'язанню    питань    двостороннього   торговельно-економічного співробітництва.  Окрім того,  дасть змогу українським  виробникам реалізувати свій експортний потенціал та закріпити свої позиції на товарному ринку Туркменистану.

 

     Хочу підкреслити,  що  цей  проект  закону  був  опрацьований Комітетом   Верховної   Ради   з  питань  фінансів  і  банківської діяльності.  Ми підтримуємо внесені  сьогодні  комітетом  зміни  і доповнення до законопроекту і просимо підтримати його.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Депутати Круценко, Мусієнко, Кірімов, Роєнко і Алексєєв.

 

     Будь ласка. Депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановний Олександре Віталійовичу! Чи маєте ви перелік об'єктів та підприємств,  що беруть  участь  у  їх  будівництві  в Туркменистані?  І як на них поширюватиметься дія цього закону?  Чи йдеться поки лише про експорт товарів?

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  На сьогодні  в  Туркменистані  працює  за  своєю комерційною  ініціативою  ряд  українських підприємств.  На них не поширюватиметься ця норма, оскільки це їхнє право - де працювати і реалізувати свої проекти.

 

     У даному   разі   йдеться  про  три  об'єкти,  які  конкретно погоджені урядами України і Туркменистану і які ми будуємо  в  цій країні в рахунок оплати за газ, який нам був поставлений.

 

     Перелік проектів є,  він затверджений. Це лише три проекти, я ще  раз  хочу  це  підкреслити.  Якщо  вам  цікаво,  я  назву  їх: проектування  і постачання обладнання і будівництво під ключ нової лінійної компресорної станції на родовищі "Дерелик", реконструкція і  модернізація  технологічних  установок  виробничого  об'єднання "Мериазот"  і  проектування  будівництва  залізничного  мосту   зі сполученням  ростверком  під  автодорожній  міст  через Амудар'ю в районі міста Амурата.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної партії.  Колись десять днів потрясли світ, а ми вже десять років трясемо світ. Трясемо тим, що ми ратифікували спільне розпорядження  двох  президентів.  Як  би  мені  хто-небудь  навів подібний приклад із міжнародної практики,  я схилив би  перед  ним голову.  І  продовжуємо  далі,  приймаємо цей закон,  яким надаємо чергові пільги і так далі.

 

     Запитання таке:  ми йдемо до ринку,  до створення рівних умов чи  щось  інше  створюємо?  Ви сказали про те,  що в Туркменистані працюють підприємства,  які  не  підпадають  під  дію  цих  пільг. Якимось  підприємствам,  визначеним  Кабміном,  ми будемо надавати пільги. Хто визначає ці підприємства, який буде контроль Верховної Ради? Що це воно буде таке? Поясніть, будь ласка.

 

     ШЛАПАК О.В. Дякую. Передусім хочу сказати, що ми не створюємо певного прецеденту,  оскільки вчора в цьому залі обговорювали  ряд законопроектів,  якими  також  надаються  пільги у разі реалізації міжнародних проектів. У даному разі нічого проблемного у тому, щоб ми обклали наші підприємства додатковими податками,  немає.  Треба просто зрозуміти те,  що на цю ж саму суму ми  збільшимо  вартість свого  боргу  Туркменистану.  Тому  ідеться  зараз про оптимізацію наших розрахунків,  ні більше ні  менше.  Можна  нарахувати  зараз податок  на прибуток і всі необхідні податки на цей обсяг і подати їх для підписання акта з туркменською стороною.  Але, ще раз кажу, якщо   цих   податків   буде   двадцять  одиниць  на  сто  одиниць інвестиційного проекту,  то на ці додаткові двадцять  одиниць  нам треба  буде  побудувати  ще  додатково об'єкт.  Тому в даному разі йдеться про економічну логіку.

 

     Щодо контролю -  питання  дуже  серйозне.  Ми  зафіксували  у проекті  закону,  який  вам  подано,  норму,  відповідно  до  якої контроль  залишається  за  Кабінетом  Міністрів,   за   податковою адміністрацією,  як  і  контроль  за всією системою оподаткування. Якщо обладнання,  яке ввозиться  на  територію  України,  не  буде використано   на  цих  об'єктах  або  прибуток  буде  використаний по-іншому,  ми  оподатковуватимемо  ці   підприємства   за   всіма правилами, які сьогодні існують на території України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95, Київська область). "Батьківщина". Дякую, Іване Степановичу.  Шановний Олександре Віталійовичу!  Ви вже не  вперше нечітко  і  неаргументовано представили свій законопроект.  Це для мене  печально.  І  ви  чітко  не  відповіли  на  запитання  Івана Михайловича Мусієнка, що теж вам не робить честі.

 

     У мене до вас два запитання.

 

     Перше. Чи  звільнення  від податку не дестабілізує економічну ситуацію?

 

     І друге.  Будь ласка,  назвіть,  які українські  підприємства братимуть участь у цих інвестиціях?

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  Я  хотів попросити вас про ось яку річ.  Ідеться про досить складний економічний законопроект,  я з цим погоджуюся. Всі необхідні дані, розрахунки є в розданих додаткових документах. Я  просив  би  народних  депутатів  при  розгляді   таких   важких законопроектів  теж  працювати  перед  тим,  а  не на слух тільки, можливо,  сприймати їх у залі, бо за той час, який мені відведено, дуже важко достеменно і детально викласти їхню логіку.

 

     Щодо проектів,  які виконуватимуться українською стороною,  я ще  раз  кажу:  оператором  виконання  цих  об'єктів,   відповідно замовником   цих   проектів   є  національна  акціонерна  компанія "Нафтогаз України".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Роєнко. За ним - депутат Алексєєв.

 

     РОЄНКО В.Г.  Уманський виборчий округ,  фракція Комуністичної партії  України.  Олександре  Віталійовичу!  В  1996  році Україна успішно провалила договір із Туркменистаном щодо поставок газу. Ми мали  поставити  в цю країну тваринницьку продукцію,  але цього не зробили.  І  ціна  на  газ  у  нас  підскочила,  бо   Туркменистан відмовився  поставляти газ в Україну.  У зв'язку з цим у мене таке запитання.  Ми внесемо зміни до цих законів.  Чи є у вас дані  про те,  як  ми  успішно  після  1996  року щорічно провалюємо плани з Туркменистаном?  Чи ми успішно виконуємо ті  програми,  виконувати які  відповідно  до  укладених  договорів брали зобов'язання перед Туркменистаном?

 

     Дякую.

 

     ШЛАПАК О.В.  Наскільки вам відомо,  реалізацію нової угоди  з Туркменистаном  розпочато в 2000 році.  На превеликий жаль,  ми не створили  необхідної  нормативної  бази  для  повної  і   успішної реалізації  даного  проекту.  Йшлося  про принципову домовленість, відповідно до якої на 50 відсотків ми розраховуємося безпосередньо коштами з Туркменистаном, а на решту 50 відсотків поставляємо туди товари і виконуємо інвестиційні проекти.  Виконання  інвестиційних проектів  не розпочато зокрема внаслідок неприйняття рішення,  яке ми зараз з вами обговорюємо.

 

     Щодо поточних розрахунків з Туркменистаном. У нас, безумовно, є  певні  касові  розриви в поточних розрахунках,  але по сьогодні Україна  виконує  свої  зобов'язання  перед   Туркменистаном,   що підтверджується  тим,  що  термін дії угоди продовжено на наступні декілька років.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Алексєєв.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Город Харьков. Уважаемый Александр Витальевич! Я  принципиально  поддерживаю  развитие и углубление экономических связей с республиками СНГ,  в том числе и с Туркменистаном,  но  у меня конкретный вопрос.

 

     В моем  избирательном  округе  есть  предприятие "Потенциал", которое занимается производством  бурового  оборудования.  Конечно же,  оно  заинтересовано  в  том,  чтобы  иметь побольше заказов в Туркменистане. Так вот я хотел бы у вас узнать, предусмотрено ли в данном законопроекте участие производителей бурового оборудования? Если да, то это очень хорошо, если нет, то что надо сделать, чтобы производители  бурового  оборудования,  в  том числе и харьковский "Потенциал",  были включены в эту программу развития  отношений  с Туркменистаном?

 

     ШЛАПАК О.В.  Дякую.  Я  хотів  би  наголосити ось на чому.  В даному випадку музику замовляє безпосередньо сам Туркменистан, він називає  ті  інвестиційні  проекти,  які,  на  його думку,  були б потрібні Туркменистану.  Серед проектів, які я назвав, два проекти стосуються    безпосередньо    модернізації   газового   комплексу Туркменистану.  На превеликий жаль,  я  не  технолог,  я  не  можу сказати,  чи  можуть бути там використані відповідні турбіни,  але процедура така.  Після того,  як затверджується  цей  проект,  НАК "Нафтогаз  України"  проводить  відповідно  до процедури державних закупівель  конкурсний  відбір  виконавців  цього  проекту.   Якщо назване вами підприємство зможе представити конкурентну продукцію, яка необхідна для реалізації саме цих проектів,  воно може взяти в цьому участь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Олександре    Віталійовичу.    Слово    для співдоповіді  надається  голові  Комітету  з  питань  фінансів   і банківської діяльності Валерію Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Комітет Верховної Ради  України  з  питань  фінансів  і банківської   діяльності   розглянув  проект  Закону  України  про забезпечення реалізації інвестиційних  проектів  в  Туркменистані. Зазначений  законопроект  спрямований  на  вирішення  питання щодо взаєморозрахунків за поставлений  туркменський  природний  газ  за рахунок будівництва в Туркменистані об'єктів за участю українських підприємств.

 

     Проведення розрахунків   з   туркменською   стороною   шляхом виконання проектних робіт,  постачання обладнання,  реконструкції, модернізації та будівництва об'єктів  промислового  та  технічного призначення  сприятиме  позитивному  вирішенню  проблемних  питань двостороннього торговельно-економічного співробітництва,  а  також надасть  можливість  українським  підприємствам  реалізувати  свій експортний потенціал,  закріпити свої позиції на  товарному  ринку Туркменистану.

 

     У зв'язку  з  цим  народні  депутати України - члени комітету рекомендують  підтримати  даний   законопроект.   Однак   у   ході обговорення  законопроекту  народними  депутатами  були висловлені деякі зауваження,  уточнення окремих статей законопроекту, зокрема преамбули,  а  також  нечітко  викладеної  редакції  статті 1 щодо звільнення від оподаткування прибутку підприємств.

 

     Враховуючи всі ці зауваження,  а також  зауваження  Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України,  ми виклали законопроект у новій редакції,  яку  повністю  погодили  з представниками  Міністерства  економіки  і  Кабінету Міністрів,  і пропонуємо Верховній Раді підтримати  в  цій  редакції  зазначений законопроект у цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Депутатів, що бажають взяти участь в  обговоренні,  немає.  Ми  завершили  обговорення  даного питання.  Профільний комітет і народні депутати у своїх запитаннях з'ясували,  що законопроект потрібно приймати,  але уряду потрібно більш  чітко інформувати,  хто буде здійснювати контроль і на якій основі визначалися виконавці цього проекту.

 

     ------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про Концепцію  сталого розвитку   України.   Доповідає  державний  секретар  Міністерства екології  та  природних  ресурсів  України  Сергій   Володимирович Гошовський. Будь ласка, Сергію Володимировичу, там он є мікрофон.

 

     ГОШОВСЬКИЙ С.В.,  державний секретар Міністерства екології та природних ресурсів України.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Необхідність розроблення концепції викликана як внутрішніми соціально-економічними  і  екологічними  передумовами, так   і   міжнародними   зобов'язаннями   України,  прийнятими  на Конференції ООН з навколишнього природного середовища та  розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 році.

 

     Політика сталого  розвитку,  ідеологія  якої була закладена в місті Ріо-де-Жанейро в 1992 році, за останні десятиліття зусиллями багатьох  країн світу була розвинена та поглиблена і сьогодні стає реалістичним  засобом  вирішення  багатьох  викликів   сучасності: подолання бідності,  деградації природних екосистем,  використання процесів  глобалізації  в  інтересах  розвитку  економіки  країни, формування  механізмів  більш  широкого  доступу до ресурсів та їх збалансованого використання.

 

     Для умов України сталий розвиток можна  визначити  як  процес гармонізації    продуктивних   сил,   забезпечення,   задоволення, принаймні,  мінімальних необхідних потреб усіх членів  суспільства за   умови   збереження   та   поетапного  відтворення  цілісності природного   середовища,   створення   рівних   можливостей    для теперішнього і майбутніх поколінь.

 

     З урахуванням притаманних державі геологічних,  географічних, демографічних,  соціально-економічних та екологічних  особливостей головними цілями сталого розвитку є економічне зростання,  охорона навколишнього   середовища,   охорона    здоров'я,    забезпечення справедливості   ощадливого   використання   природних   ресурсів, розвиток  освіти,   участь   у   формуванні   глобальної   системи екологічної безпеки.

 

     Для України,  яка  за  останнє  десятиліття  відчула  суттєве скорочення валового внутрішнього продукту,  національного  доходу, підвищення     рівня    споживчих    цін,    втрату    керованості суспільно-економічних  процесів  і  руйнування  продуктивних  сил, розвиток   та   впровадження  політики  сталого  розвитку  набуває виняткового значення у загальнодержавному курсі виходу з кризи.

 

     У даний час Україна є однією з небагатьох держав світу, де на державному  рівні  ще  не  продекларовані основні принципи сталого розвитку.  Та й саме поняття сталого розвитку сьогодні трактується по-різному.    Ефективне    використання   природного   ресурсного потенціалу та ресурсозбереження є головними чинниками економічного зростання   України  на  найближчі  10  років.  Саме  через  стале використання  ресурсів  можна  домогтися   формування   ефективної системи  рентних відносин,  створення фінансової і технічної бази, наукоємких  галузей  економіки,   розвитку   виробництва   власної високотехнологічної продукції і товарів широкого вжитку.

 

     Концепція переходу  України  до сталого розвитку,  що охоплює принципи,  завдання та механізми переходу до сталого  розвитку,  є державним  програмним  документом,  реалізація  якого  забезпечить досягнення  спочатку  компромісу  між  господарським  і  природним потенціалом,   а   потім  поетапний  перехід  до  гармонійного  їх співіснування в інтересах людини.

 

     Серед пріоритетних   завдань   політики   сталого    розвитку концепція,  яка  сьогодні  вноситься  на  ваш розгляд,  передбачає державну  підтримку   реалізації   економічної,   екологічної   та соціальної  стратегії розвитку суспільства на основі взаємозв'язку та   взаємоузгодженості.    Формування    механізмів    інтеграції екологічних   компонентів   у   стратегію   соціально-економічного розвитку,  створення системи збалансованого  управління  розвитком суспільства,  стимулювання  охорони  довкілля  і  відновлення його природних    властивостей    забезпечать    належне    регулювання використання  природних  ресурсів  та  розвиток  продуктивних  сил держави,  врахування можливостей і потреб регіонів України, різних верств населення,  національних меншин та етнічних груп, залучення громадськості до вироблення планів дій щодо охорони  навколишнього природного  середовища,  формування  ефективної системи пропаганди ідей сталого розвитку,  створення відповідної системи виховання  і навчання,  розробку  правової бази переходу до сталого розвитку та введення індикаторів сталого розвитку.

 

     Концепція переходу України  до  сталого  розвитку  буде  мати визначний    вплив    на    темпи,    динаміку   та   ефективність соціальноекономічного розвитку держави,  оскільки вона  передбачає реалізацію стратегії введення механізмів узгодження і гармонізації соціально-економічної   та   екологічної   складових    з    метою забезпечення  рівних  можливостей  розвитку  сучасних  і майбутніх поколінь.  Об'єднання   екологічної   та   економічної   складової соціально-економічних  реформ  на  всіх  рівнях  -  національному, регіональному  та  місцевому  -  створить  умови  для   врахування екологічних  факторів  у  процесах  господарської  діяльності,  що базується на принципах ринкової економіки.  Впровадження стратегії сталого   розвитку  на  інституційному  та  технологічному  рівнях забезпечить зменшення ресурсо-  та  енергомісткості  національного продукту,  підвищить  рівень його конкурентоспроможності і в такий спосіб забезпечить надійну основу для економічного зростання.

 

     З іншого   боку,   система   збаласованого   та    ощадливого використання  природних  ресурсів  забезпечить  впровадження такої системи  управління  та  технології  підтримки   виробництва,   що обмежить  посилення  техногенного  тиску  на довкілля та мінімізує можливість виникнення аварій та катастроф.

 

     Для України,  яка знаходиться на етапі переходу  до  ринкової економіки,  впровадження  принципів сталого розвитку вже сьогодні, коли    формується    законодавче    поле    та    нова    система соціально-економічних  відносин,  є  необхідним  для  забезпечення гарантій зростання на  майбутнє,  що  обумовлено  взаємозалежністю параметрів,   які   характеризують  рівень  економічного  розвитку суспільства і визначають механізми формування  джерел  забруднення та загроз навколишньому природному середовищу.

 

     Прийняття концепції    на    практиці   сприятиме   посиленню координації дій  органів  державної  влади,  неурядових  структур, підприємств  і  організацій  різних  форм  власності  у  вирішенні проблем  охорони  довкілля  і  раціонального  природокористування, кардинальної   структурної  перебудови  економіки,  технологічного переоснащення   виробництва,    розвитку    наукоємних    галузей, зебезпечення соціальних прав людей.

 

     Реалізація стратегії  сталого розвитку забезпечить формування основи для закріплення цілей та курсу соціальноекономічних  реформ і  незворотного  напряму  демократизації  суспільства  на шляху до ринкової економіки і стане одним із вагомих  важелів  забезпХчення національної безпеки держави.

 

     Концепція переходу  України  до  сталого  розвитку відповідає стратегічним цілям України на близьку та далеку перспективу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Єщенко.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемый  докладчик!   Как   вы   считаете, поступательное развитие,  о котором вы говорили,  возможно ли оно, когда государством руководит организованная преступная группировка во  главе с Кучмой,  а руководство парламента не делает ничего для того, чтобы рассмотреть данный вопрос в стенах Верховной Рады?

 

     ГОШОВСЬКИЙ С.В.  Шановний народний депутате!  Питання, яке ви задаєте,  більш широке, ніж те, яке я сьогодні взявся доповісти, а саме: концепцію сталого розвитку, переходу України до гармонійного розвитку   природних   ресурсів   і  до  збереження  поступального розвитку,  соціальноекономічного прогресу. Я гадаю, що кожний крок повинен здійснюватися сплановано. І коли ми приймемо цю концепцію, яку  пропонував  Кабінет  Міністрів  і  яка  відпрацьовувалася   в комітеті  у Самойленка,  то ми зробимо один із кроків не просто до демократизації суспільства,  а й до спаду соціального напруження в державі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Таран (Терен). За ним - депутат Черняк.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Шановний доповідачу!  Ви вживаєте термін "Україна, яка знаходиться в перехідному періоді" і значною мірою на цій основі побудували концепцію свого виступу. Чи не здається вам і недолугим, і смішним, і немічним оце визначення, що  Україна  знаходиться в перехідному періоді?  Коли вона перейде цей  перехідний  період?  Чи  вона  переповзе  його?  Що  ви  мали конкретно на увазі,  коли говорили про оцей перехідний період? Ну, це вже,  знаєте,  смішно,  це,  знаєте,  чергова брехня.  Усі наші негаразди звалюємо...  Це є одна з перших неправд у державі. Може, є правдою те, про що питав Єльяшкевич, а не інше?

 

     ГОШОВСЬКИЙ С.В.  На ваше запитання я відповів би таким чином. Необхідність   розроблення   концепції  викликана  як  внутрішніми соціально-економічними,  так  і  екологічними  передумовами.  Мало того,  коли  ми  говоримо про перехідний період,  то ми чітко собі уяснюємо,  що  сьогодні,  коли  суспільство  вибрало  нову   форму господарювання,  а  саме  ринкову,  треба  подбати  не  тільки про господарюючі суб'єкти, треба подбати про людину. І саме це мається на увазі, коли вживається термін "перехідний період". Ми не беремо більш широку і більш детальну, як кажуть, градацію окремих позицій даного  документа.  Ми говоримо про те,  що людина,  суспільство і довколишнє середовище повинні розвиватися  гармонійно,  без  шкоди один одному.

 

     ГОЛОВА. Володимир Черняк. За ним - депутат Мусієнко.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановний  Сергію  Володимировичу!  Чи  можна сказати,  що  у  нас  перехідний  період  до  сталого розвитку і з прийняттям  Концепції  сталого  розвитку  завершується  перехідний період? Це перше запитання.

 

     І друге.   Звичайно,   потрібно  приймати  цю  концепцію.  Це найбільш сучасна,  новітня,  прогресивна теоретична концепція, яка прийнята у світі,  і розвинуті країни,  і навіть країни Латинської Америки переходять до сталого розвитку.  Тому наша країна  повинна приєднатися, і Верховна Рада повинна прийняти цю концепцію. Я буду голосувати і наша фракція також.

 

     Запитання. Це - тільки концепція,  це - проголошення намірів, це - декларація. А якими будуть наступні конкретні практичні кроки для втілення у  життя  цієї  концепції?  У  вас  вже  є  стратегія переходу до сталого розвитку.

 

     Дякую.

 

     ГОШОВСЬКИЙ С.В. Я з вами повністю згодний, що сталий розвиток

- це наша мрія,  можливо,  навіть і не дуже близька. В той же час, якщо  ми не випишемо кожний крок своєї подальшої дії до цієї мрії, назвавши її сьогодні концепцією,  то в подальшому ми знову ж  таки будемо  топтатися  на місці.  Ми сьогодні говоримо про гармонійний розвиток людини,  суспільства і довкілля,  і сьогодні,  я  з  вами повністю згодний,  ми не можемо назвати конкретну дату,  коли буде завершено  перехід  до  сталого  розвитку.  Скоріше  за   все   це безкінечний  процес:  сталий  розвиток,  розвиток стабільний і так далі. Це щодо першого питання.

 

     Що стосується другого питання.  Подібні  концепції  необхідні для того, щоб розпочати роботу з розробки цілої низки програм, які забезпечили б виконання всіх основних  розділів  даної  концепції. Тому я гадаю, що з прийняттям її ми зробимо досить великий крок до сталого розвитку.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусієнко.  За ним - депутат Круценко, останнє запитання.

 

     МУСІЄНКО І.М. Шановний Іване Степановичу! Ви знаєте, як я вас поважаю і хотів би іноді задати  позитивне  запитання,  але  життя змушує до іншого.  У мене до вас насамперед два запитання.  Перше. Згідно з  Конституцією  до  повноважень  Верховної  Ради  належить прийняття  законів,  визначення  засад  внутрішньої  і  зовнішньої політики та затвердження  загальнодержаних  програм  економічного, соціального  розвитку  та  інших.  Що  ми сьогодні розглядаємо?  Я поясню...

 

     ГОЛОВА. Іване Михайловичу, не треба пояснювати. До мене зараз немає  запитань,  до мене можуть бути запитання тільки з процедури ведення. От я відповідно до процедури ведення позбавляю вас слова, тому що ви запитуєте не по суті питання.

 

     Депутат Круценко. Будь ласка.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Дякую,  Іване Степановичу. Фракція комуністів. Шановний  Сергію  Володимировичу!  Чи  можна  говорити  про  умови сталого  розвитку  України,  коли  Верховна  Рада  і  Президент  з порушенням Конституції 25 жовтня протягли  доленосний  для  всього народу України Земельний кодекс?  Сьогодні вже й ті, хто голосував бюлетенями  за,   кажуть   виборцям,   що   його   слід   серйозно доопрацювати.

 

     Скажіть, будь  ласка,  як у концепції враховано вимогу статті 13  Конституції  щодо  права  власності  українського  народу   на природні ресурси?

 

     Дякую.

 

     ГОШОВСЬКИЙ С.В.  В основу даної концепції покладено передусім основні засади нашої Конституції,  а саме право народу на природні ресурси,  такі як повітря, надра, земля тощо. Без погодження даних концептуальних позицій Конституції,  мабуть,  Кабінет Міністрів не приступав би до створення цієї концепції. Тому саме на основі норм статей 13 і 16 Конституції базувалася розробка даної концепції.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово   для   співдоповіді   надається   Юрію Самойленку.  Юрію Івановичу,  дайте,  будь ласка, відповідь, що ми сьогодні розглядаємо за ініціативою вашого комітету і уряду. Іване Михайловичу,   послухайте,   вам   голова   профільного   комітету відповість,  що  ми  сьогодні  розглядаємо  на   пропозицію   двох суб'єктів права законодавчої ініціативи - уряду й депутатів.

 

     Будь ласка.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань екологічної  політики,  природокористування  та  ліквідації наслідків      Чорнобильської      катастрофи     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Дякую, Іване Степановичу. Я  розпочну  свою  доповідь  саме з відповіді на це запитання.  Ми сьогодні розглядаємо проект Закону про Концепцію переходу  України до  сталого  розвитку.  Це вкрай важливий законопроект.  У вересні 2002 року буде проведено Всесвітній саміт із  сталого  розвитку  в Йоганнесбурзі,    де    Україна   повинна   буде   звітувати   про загальнонаціональні документи щодо сталого розвитку.  Одним із них має  стати  концепція,  в  якій  будуть  викладені  основні засади переходу до сталого розвитку з урахуванням українських реалій.

 

     Оскільки попередній законопроект,  який було подано Кабінетом Міністрів   України,   отримав   негативний   висновок   Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради  України,  а також  цілого  ряду  комітетів,  ми створили робочу групу для його доопрацювання.  До складу цієї групи увійшли фахівці  Національної академії наук України, працівники Кабінету Міністрів, представники різних комітетів,  громадських організацій.  Не можна сказати,  що такий уже поганий був попередній законопроект,  просто від моменту його подання і  до  того  часу,  як  ми  почали  його  розглядати, відбулися зміни, світове співтовариство на передній план поставило не екологічні,  ресурсозберігаючі питання,  а  соціальні  питання, питання  боротьби  з  бідністю.  І  саме тому в концепції особлива увага  приділена  соціальним  питанням.  У  результаті  проведеної роботи з'явився новий законопроект з новою назвою,  який і поданий на розгляд Верховної Ради України.

 

     Скажу коротко,  до чого зводиться ідеологія  побудови  даного законопроекту.   В   основу   концепції   покладено  ефективне  та збалансоване використання природноресурсного потенціалу держави.

 

     У контексті   з   раціональним    використанням    ресурсного потенціалу   викладено   основні  засади  реформування  економіки, зокрема  в  промисловості,  транспортній,  аграрній  сферах  тощо. Особливу  увагу приділено соціальним питанням,  а саме розв'язанню проблем бідності,  заходам щодо  захисту  здоров'я  населення  від негативного впливу навколишнього середовища.

 

     Цей законопроект  (повторюю,  ми не претендуємо на авторство) розроблений  разом  з   іншими   суб'єктами   права   законодавчої ініціативи.  Саме  пропонуючи прийняти його в першому читанні,  ми відкриваємо  широкий  шлях  іншим  суб'єктам  права   законодавчої ініціативи  до  спільного  доопрацювання  і  внесення на розгляд у другому читанні.  Під час доопрацювання ми зможемо  врахувати  всі ваші  пропозиції.  І це концепція не на перехідний період,  а саме переходу України до сталого розвитку,  вона дасть  можливість  нам працювати в подальшому над стратегією переходу до сталого розвитку країни  і  звітувати   перед   світовим   співтовариством,   маючи загальнонаціональний документ - закон, прийнятий Верховною Радою.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до співдоповідача?  Депутати Соломатін, Кірімов, Павловський.

 

     Депутат Соломатін.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Юрію Івановичу! Ви цілком правильно проголосили,  що під час опрацювання концепції було змінено акценти і зараз домінують соціальноекономічні питання

- соціальний захист, подолання бідності тощо. Скажіть, будь ласка, а чому тоді до розробки цієї концепції не були  залучені  належним чином  Комітет  з  питань  економічної політики,  Комітет з питань соціальної політики та праці і відповідні урядові структури?

 

     Дякую за відповідь.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  До складу Комісії з питань сталого  розвитку при Кабінеті Міністрів входять за посадами,  і вони брали участь у розробці  концепції,  Сахань  Іван  Якович  -  міністр  праці   та соціальної  політики,  Баулін  -  заступник  державного  секретаря Міністерства фінансів,  Бережний - заступник державного  секретаря Міністерства  закордонних справ,  Бобильова - заступник державного секретаря Міністерства охорони здоров'я  та  ряд  інших  провідних фахівців. Отже, ми співпрацювали і враховували їхні зауваження.

 

     ГОЛОВА. Володимир Пустовойтов.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська область).  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Юрію  Івановичу!  Я взагалі хотів би задати запитання Сергію Володимировичу.  Скажіть,  будь ласка,  в  цій  концепції  сталого розвитку,  в яку я,  звичайно, не вірю при такій системі, все-таки регіональні  інтереси,   зокрема   таких   величезних   екологічно забруднених регіонів, як Кривбас, виділено чи ні?

 

     Чому я  про  це  запитую?  Тому що,  незважаючи ні на що,  на проблеми Кривбасу ні в Кабінеті Міністрів,  ні у відомстві, яке ви курируєте,  не звертають ніякої уваги, зокрема на те ж підривання. Кажу,  пишу відносно тротилу - як було,  так і залишилося. А це ні мало  ні  багато  -  9 мільярдів літрів отруйних речовин на рік по Кривбасу.

 

     Як ви відповісте на це запитання з позиції сталості?

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую. Дуже слушне запитання. Якщо ви уважно прочитаєте  концепцію,  то  в  ній  спочатку  наведено  передумови переходу України на шлях сталого  розвитку,  а  пункт  3.2  так  і називається "Регіональна політика сталого розвитку".

 

     Стосовно підривання. Давайте ми зустрінемося з вами в Кривому Розі 19 березня і там конкретно поговоримо про ці питання.  Я  там буду і готовий на них відповідати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов. За ним - депутат Павловський.

 

     КІРІМОВ І.З.   Дякую,   Іване   Степановичу.   "Батьківщина". Шановний Юрію Івановичу!  Я  уважно  слухав  все  те,  про  що  ви говорили, і хочу сказати буквально кілька слів перед запитанням. В Україні 162 тисячі безпритульних  дітей,  70  відсотків  населення живе  за  межею  бідності.  Візьмімо  Київську  область:  всі ліси захаращені сміттям.  У Нових Петрівцях  Вишгородського  району  (я чотири   роки   пишу   в   різні   інстанції   листи   про  це)  у непристосованому приміщенні знаходиться понад  200  тисяч  ртутних ламп.

 

     Тому я хочу вас запитати.  Скажіть,  будь ласка, а якщо взяти цю концепцію і назвати її кіньми,  а нашу виконавчу владу  назвати візником, то кого нам треба міняти: візника чи коней?

 

     Дякую.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую,  Іване  Захаровичу,  ви задали влучне запитання.  Нам треба міняти якість  життя  українських  громадян. Тому  що  Україна  серед  175  держав світу за цим показником нині посідає місце у другій сотні.  І причому за якістю  життя  з  1994 року  вона опустилася на 60 позицій.  Тому нам треба міняти якість життя. Як її міняти, саме концептуально і викладено у концепції.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Михайло Павловський. Останнє запитання.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).   Дякую,   Іване  Степановичу.  Я  хочу  Юрію  Івановичу допомогти:  у нас настав такий час  в  Україні,  що  треба  міняти переправу разом з кіньми.

 

     А тепер  стосовно  концепції.  У  нас у Верховній Раді лежать більш  глобальні  законопроекти:  засади  національних  інтересів, засади внутрішньої і зовнішньої політики. Лише після прийняття цих законів ми можемо розглядати оці закони  допоміжні.  Тому  що  дві тисячі  років  тому  було  абсолютно  чисте довкілля,  люди жили в печерах, і тривалість життя становила 25 років.

 

     Для України  сьогодні  найголовніше  -  підняти   виробництво наукомістке.  І  в процесі відродження виробництва турбуватися про екологію.  Буде добра зарплата у людей - тоді  будуть  автоматично вирішуватися всі інші проблеми.

 

     Дійсно, сьогодні  Захід  нам нав'язує оцю технологію,  щоб ми зберегли наші ліси,  озера,  аби вони могли добре відпочити,  а ми забавляли  б їх.  Тому нам треба цей законопроект розглядати після того,  як ми  розглянемо  (ще  раз  повертаюся  до  цього)  базові законопроекти  - засади внутрішньої і зовнішньої політики,  засади національних інтересів.

 

     Дякую за увагу.

 

     САМОЙЛЕНКО Ю.І.  Дякую  за  ваш  виступ.  Проте  я  не   можу погодитися,  як не погоджується все світове співтовариство, з тим, що виробництво має бути заради виробництва.  Наша  економіка  досі залишається   екологічно   несприятливою.   Так,  ресурсомісткість національного  продукту  втричі  перевищує  світовий  рівень.   На виробництво   одиниці   ВВП  витрачається  майже  тонна  природних ресурсів,  тоді як,  наприклад,  у США  -  3  кілограми.  Загальне енергоспоживання на одиницю ВВП в Україні більше в 1,8 раза, ніж у Росії,  у 3,5 раза,  ніж у Польщі,  у 8,3 раза,  ніж у  розвинутих країнах Європи.

 

     Так що,  ми  не  можемо і не повинні ставити перед собою такі завдання?  Ми що,  будемо плодити терикони відходів,  забруднювати навколишнє середовище?  Від цього наше населення стане здоровішим? Ні,  ми маємо узгодити екологічні, економічні та соціальні чинники задля створення сприятливого середовища для нинішнього і наступних поколінь. Саме так завдання ставить концепція.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Юрію  Івановичу.  П'ять  народних   депутатів записалися на виступи в обговоренні. Ви наполягаєте на виступі?

 

     Юрій Соломатін. За ним - депутат Хазан.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.   Дякую.  Фракція  комуністів.  Вокруг  самого понятия "устойчивое развитие" споры идут до сих пор.  Само понятие "устойчивое     развитие"     зависит     от    принципиальнейшей, основополагающей   точки   зрения    на    взаимоотношения    форм собственности  и  управление  ими  в  контексте решения глобальных задач всего  человечества,  а  не  отдельной  его  цивилизационной части, и тем более не отдельной, даже влиятельной, нации.

 

     В 1992  году состоялся Первый Всемирный форум ООН по вопросам устойчивого развития  человечества,  в  нем  принимала  участие  и делегация   Украины.   На  этом  форуме  была  одобрена  Концепция устойчивого   развития    человечества,    которая    преследовала исключительно  сугубо  экологическую  цель - наложить определенные добровольные  ограничения  на  потребление  природных  ресурсов  и выбросы мусора в окружающую среду. Для тех, кто уже живет красиво, это своего рода изысканный социальный  десерт  после  обильного  и сытного   обеда.  А  как  этот  десерт  оценивают  те,  кто  живет впроголодь или вообще голодает?  На этот вопрос форум "Рио-92"  не дал  ответа.  И  только сейчас мы начинаем уже слышать о том,  что акценты смещаются с экологической  проблематики  на  социальную  и экономическую.

 

     Действительный смысл   по  всем  правилам  разрекламированной Концепции устойчивого развития человечества в том  и  заключается, что  богатые,  то  есть  "золотой  миллиард человечества",  должны потреблять и загрязнять на том уровне,  который  уже  сложился,  а изгои тоже ограничатся уже достигнутыми ими уровнями.

 

     В марте  1996  года президентский совет Соединенных Штатов по вопросам устойчивого развития  представил  свой  труд  "Америка  - устойчивое развитие: новый консенсус ради будущего". Именно в этом труде было определено, что устойчивое развитие как идея и качество будущего  страны зависят от интегрирования в национальную политику (внимание!) проблем,  во-первых,  экономики, во-вторых, социальной справедливости,   в-третьих,   экологии.   Авторы   признали  само определение понятия "устойчивое развитие" именно в этом контексте.

 

     Признается эта идея и в правительственном варианте концепции, и  в проекте наших уважаемых коллег депутатов,  но все-таки до сих пор акцент делается на экологической  составляющей.  А  мы  должны учесть, что развитая экономика, которая должна стать во главу угла концепции  устойчивого  развития,  это  не  только  и  не  столько рыночная  экономика,  являющаяся лишь одним из возможных вариантов развития,  всего лишь эпизодом в реализации задач  развития  всего человечества.  Без  диалектического  единства развитой экономики с реализацией основных принципов социальной справедливости не  может быть устойчивого развития человечества и Украины!

 

     Поэтому я думаю,  что документ, предложенный нашему вниманию, заслуживает поддержки с учетом тех критических замечаний,  которые прозвучали при обсуждении.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Віктору Хазану. За ним буде виступати депутат Дорогунцов.

 

     ХАЗАН В.Б.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ). Шановні колеги! Концепція сталого розвитку - це єдино можливий  шлях  розвитку  людства.  Це відомо взагалі у всіх парламентах, це знають усі науковці. Якщо не буде сталого розвитку, то просто не буде людства взагалі. Для кого буде ця економіка - незрозуміло.

 

     Мені довелося  працювати  і  в Брюселі,  і в Лондоні.  Багато положень  проекту  узгоджуються  з  концепцією  сталого   розвитку Європейського  Союзу,  інших  країн.  Хотілося  б,  щоб  і Україна долучилася до кола цивілізованих країн.  Концепція переходу країни до  сталого розвитку відповідає її національним інтересам,  має на меті  збереження   нашої   нації.   Звичайно,   тільки   поєднання екологічних,  соціальних  і  економічних чинників може забезпечити досягнення цієї мети.

 

     Що стосується  конкретного  цього  проекту  закону,  то  тут, звичайно,  компроміс  -  компроміс,  на який ми маємо піти в наших умовах. Дійсно, тут робили якісь зауваження і вносили пропозиції й урядові кола, але головне для сталого розвитку тут збережено. Це - збереження  ресурсів,  за  рахунок  яких  можуть   жити   наступні покоління.  Якщо  не  буде  цих ресурсів,  нація просто вимре.  Це перше.

 

     Друге. Треба,  щоб ці ресурси розподілялися справедливо,  щоб не  було  бідних,  щоб не було тих людей,  які не мають доступу до ресурсів.

 

     Третє. Я колись виступив проти екологічного колоніалізму (цей термін    уже   скрізь   вживається),   щоб   сильні   країни   не використовували  ресурси  слабших  країн,   не   забруднювали   їх середовище, не спричиняли людське горе, хвороби і таке інше.

 

     Я гадаю,  що  запропонована  концепція  є певним кроком,  щоб засвідчити намір нашої країни бути нарешті країною  цивілізованою, яка  дбає про наступні покоління,  яка має створювати громадянське суспільство.  А це таке  суспільство,  де  кожен  громадянин  може контролювати  уряд,  де  є справжня демократія,  тому що і без цих політичних чинників, звичайно, не може бути сталого розвитку. Але, повторюю,  це наші наміри,  це протокол про наміри,  що ми взагалі хочемо робити з нашими ресурсами,  як ми хочемо дати змогу доступу до них наступним поколінням.

 

     У законопроекті наведені абсолютно перевірені, вже апробовані в багатьох країнах і в ООН визначення.  І я дуже  щасливий,  що  і наші  пропозиції  в  цих  визначеннях в цій концепції вже прийняло світове співтовариство.

 

     Я думаю,  що  в  першому  читанні  проект   депутатів   треба прийняти,  а потім уже обговорити,  як покращити цей законопроект, щоб вирішити наші питання.  Звичайно,  сама  концепція  нічого  не вирішить.  Справа за депутатами,  справа за урядом, справа за всім народом.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Сергій Іванович Дорогунцов. Одна хвилина, щоб ви підвели підсумок.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Хазану - п'ять, а мені - одну!

 

     ГОЛОВА. Ні, Хазану 2,9.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Фракція  Компартії  України.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні  депутати!  В  чому  суть  концепції сталого розвитку?  Вона виражається нашим старим прислів'ям: треба зробити так,  щоб і вовки були ситі, і вівці цілі - щоб люди добре жили  і  природа  збереглася  й  відтворювалася.  Оце основна мета концепції.

 

     Хочу сказати,  що цю концепцію два роки  тому  за  дорученням уряду  розробила  Національна  академія  наук.  Вона була схвалена урядом і в квітні минулого року  надійшла  до  Верховної  Ради.  З квітня  минулого  року  до  сьогоднішнього  дня  Комітет  з питань екологічної політики маринував її,  і коли вона вийшла з комітету, то  ми  побачили,  що  це  вже  не та концепція,  а якась "зелена" концепція,  і там не передбачаються  нові  технології.  А  з  чого починаються  технології,  Іване  Степановичу?  З  землі!  Якщо  ми зуміємо зберегти родючість ґрунтів і отримати високий  урожай,  то розвиватиметься  тваринництво і переробка.  От з цього починається сталий розвиток,  з цього починається реалізація концепції.  Але ж нічого  цього  немає!  Чому робота над концепцією у Верховній Раді була монополізована одним комітетом?  Адже  є  комітети  з  питань економічної  політики,  з питань соціальної політики.  Жоден з цих комітетів не займався цією концепцією як базовий.

 

     Тому я думаю,  що  прийняття  Закону  про  концепцію  сталого розвитку сьогодні не на часі,  як каже відомий вам державний діяч. Не на часі!  Треба залишити це для нового  складу  Верховної  Ради України.

 

     ГОЛОВА. Сергію Івановичу,  я тільки нагадаю з вашого дозволу, що додана вартість береться з землі, води і сонця.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо   розгляд   питань    порядку    денного. Оголошується  до  розгляду  проект  Закону  про  внесення  змін до Господарського процесуального кодексу  України.  Доповідає  голова Комітету з питань правової політики Олександр Задорожній.  Тут два законопроекти. Щодо другого буде доповідати Володимир Черняк. Будь ласка.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики  (виборчий  округ  217,  м.Київ).  Дякую, шановний Іване Степановичу.  Шановні колеги! Звертаю вашу увагу на те,  що після того,  як Верховна Рада України ухвалила  так  звану малу  судову реформу,  судова система почала діяти в чотири етапи. Перший - це розгляд справ у місцевих судах, другий - розгляд справ в  апеляційних судах,  третій - касаційне оскарження і четвертий - повторне касаційне  оскарження,  яке  здійснюється  вищою  судовою інстанцією - Верховним Судом України.

 

     Справа в  тому,  що  "кровообіг"  по  скелету судової системи регулюється процесуальними кодексами, і недолугість процесуального законодавства  перш  за  все  викликає перевантаженість і тромби в кровообігу всієї системи.  Цікава цифра:  на сьогодні у Верховному Суді  України  очікують  на  розгляд приблизно 40 тисяч справ,  що унеможливлює реалізацію конституційного права  особи,  громадянина на  касаційне оскарження (мається на увазі пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції,  який гарантує кожному громадянину України забезпечення   касаційного  або  апеляційного  оскарження  рішення суду). Це недолугість якраз процесуального закону, в якому нечітко реалізовується  загальне  правило  про  обов'язкову  послідовність спочатку апеляційного і лише потім касаційного  перегляду  рішення суду  першої  інстанції.  На  той  час і не вважалося за необхідне робити це уточнення, але, як з'ясувалося протягом дев'яти місяців, це питання треба врегулювати.

 

     Що відбувається?   Створюється   ситуація,   яка  підтверджує прагнення кожного громадянина,  справа якого  розглянута,  якомога швидше   звернутися   до   вищої   судової   інстанції   в  пошуку справедливості, обминувши апеляційну інстанцію.

 

     У даному разі ми репрезентуємо два законопроекти.  Комітет  з питань   правової   політики   розглянув   на   своєму   засідання законопроект народного депутата Черняка і  законопроект  народного депутата   Задорожнього   і   рекомендує   Верховній  Раді  обидва законопроекти  прийняти  за   основу.   Положення,   викладені   в законопроекті   Володимира   Кириловича   Черняка,  врахувати  при підготовці до другого читання об'єднаного законопроекту.

 

     Звертаю вашу увагу на те, що мій законопроект (це 16 сторінок тексту)   має  на  меті  процесуальне  врегулювання  ситуації,  що склалася у  зв'язку  зі  змінами  в  судовій  системі.  Наприклад, пропонується  внести  зміну  у  частину  першу  статті  4  - слова "господарський  суд"  замінити  словами  "господарські  суди";   у частині  другій  статті  44  слово  "виноситься"  замінити  словом "постановляється";  у статті 45 слова  "прийняття",  "приймається" замінити словами "постановлення", "постановляється".

 

     Тобто в   більшості  своїй  запропоновані  у  внесеному  мною законопроекті поправки є технічними.  Але не все в ньому має  суто технічний  характер.  Виникла  головна  проблема (і ті з вас,  хто аналізував  висновки  Головного  науково-експертного   управління, знають,  що  навіть  відбулися  дискусії теоретичного змісту) - що таке повторна касація.

 

     Ми намагалися  цими  змінами  врегулювати  в   процесуальному законі   підстави   для  апеляційного,  касаційного  і  повторного касаційного розгляду справ.  Як завжди, не обійшлося без серйозних критичних  зауважень.  Як завжди,  не обійшлося навіть без закидів щодо можливості узурпації влади окремими судовими  установами.  Це змусило  мене як автора законопроекту внести новий законопроект на заміну  раніше  розданого,  в  якому,  мені  здається,   врахована більшість  принципових  зауважень,  що  дасть  змогу функціонувати системі господарських судів у нормальному режимі.

 

     Одна з основних проблем,  яка врегульовується тут,  - чи може бути   касаційний   розгляд   справи  без  апеляційного  розгляду? Теоретично ні,  оскільки підстави для апеляційного  і  касаційного розгляду справ - різні.  Але на практиці виходить так, що юридичні особи,  справи  яких  розглядали  в  місцевих  судах,  звертаються безпосередньо  до  вищої  судової  установи  навіть  з апеляційних підстав.  Це призводить до того,  що Вищий  господарський  суд  як вищий  спеціалізований суд фактично відмовляє у касаційній скарзі, оскільки вона не містить доводів,  які відповідають підставам  для касаційного оскарження.

 

     Така ж ситуація складається у Верховному Суді. Якщо буде ваша добра воля,  ми будемо репрезентувати  завтра  в  другому  читанні законопроект   про  внесення  змін  до  Цивільного  процесуального кодексу,  які в  інших  статтях  врегульовують  фактично  те  саме питання.

 

     Ось коротко  суть  цього  законопроекту.  Ще раз нагадаю,  що Комітет з питань правової  політики  рекомендує  взяти  за  основу законопроект  народного депутата Задорожнього ( 8067) та врахувати положення законопроекту 8236,  автором якого  є  народний  депутат Черняк, при підготовці законопроекту 8067 до другого читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання до Олександра Вікторовича?

 

     Будь ласка, увімкніть мікрофон депутата Асадчева.

 

     АСАДЧЕВ В.М.  Дякую. Шановний Олександре Вікторовичу! Дійсно, сьогодні  в  господарському  судочинстві  фактично   існують   дві касаційні  інстанції:  перша  -  вищий спеціалізований суд,  тобто Вищий господарський суд України,  і друга - Верховний Суд.  Але за процедурою,   яка   виписана   процесуальним   законом,  дуже-дуже обмеженим є коло підстав,  коли  можна  звертатися  до  Верховного Суду.  Наскільки я пам'ятаю, Верховний Суд може розглянути питання тільки в тому випадку,  якщо Вищий господарський суд порушив якісь норми Конституції.

 

     Чи не  здається  вам,  що  все-таки треба розширити оці межі, коли можна звертатися до Верховного  Суду  України  щодо  розгляду справ у порядку повторного касаційного оскарження?

 

     Дякую.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.    Дякую   за   питання,   шановний   Валерію Михайловичу.  Я звертаю вашу  увагу  на  те,  що  на  сьогодні  це питання,   на   жаль,   у  процесуальному  плані  все  ж  таки  не врегульоване. Палата з господарських справ Верховного Суду України має  на  сьогодні  649  повторних  касацій на рішення судів нижчої інстанції,  включаючи Вищий господарський суд.  Із  них  527  було прийнято  до  розгляду.  Розглянуто  40.  Скасовано  рішень Вищого господарського  суду  17,  тобто  приблизно  щодо   40   відсотків розглянутих  справ скасовано рішення вищого спеціалізованого суду. Сьогодні якраз на засіданні Ради суддів України  зверталася  увага присутніх на те,  що вища судова інстанція України залишила в силі рішення судів місцевого і апеляційного рівня.  Ось та  декларована звуженість   позицій  Верховного  Суду.  Тобто  Верховний  Суд  на сьогодні як розглядає справи  по  суті,  так  і  скасовує  рішення господарських судів. Оце якраз є проблема. Я проаналізував розгляд цих 40  рішень.  Там  взагалі  не  виконувався  порядок  повторної касації, а Палата з господарських справ Верховного Суду розглядала як по першій інстанції. Тут я не зовсім згоден з тією інформацією, яка  у  вас  є,  і  це  підтверджено  сьогодні і на засіданні Ради суддів, на якому я був.

 

     У моєму  законопроекті,  який  розглядається,  проголошуються зміни  до  статей  11115,  11116,  11120,  де  чітко сформульовані підстави для повторного касаційного оскарження.  Як на мій погляд, їх  перелік  досить  широкий,  але наслідки повторного касаційного розгляду  справ  повинні  бути   такі,   як   це   передбачено   у європейському   законодавстві.  Тобто  це  не  розгляд  по  першій інстанції.  Треба  скасувати  рішення  та  направити   справу   на повторний розгляд. Ось таким чином це врегульовано.

 

     Вибачте, Іване Степановичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олександре Вікторовичу,  коли ви кажете "звертаю вашу увагу",  так це все одно,  що  поставити  на  вид,  це  вже  форма покарання. Асадчев, я думаю, врахує, що йому поставлено на вид.

 

     Анатолій Павлович Заєць. Що ви скажете?

 

     ЗАЄЦЬ А.П.   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати України!  Міністерство юстиції в цілому підтримує  обидва законопроекти  і  вважає,  що  вони можуть бути прийняті в першому читанні.  Водночас у нас є кілька,  на наш погляд, досить суттєвих зауважень до законопроекту

 8067. В цьому законопроекті пропонується внести зміни  до  статті 107   Господарського   процесуального  кодексу  України,  якою  на сьогодні  передбачено  право  касаційного  оскарження   будь-якого рішення  місцевого господарського суду.  В той же час пропонується передбачити   право   оскарження    тільки    рішення    місцевого господарського  суду  про  визнання  недійсним нормативноправового акта вищого чи центрального органу виконавчої влади.

 

     Друге зауваження,  яке, на наш погляд, є теж досить важливим, навіть   принциповим,  я  сказав  би.  Ідеться  про  запровадження перевірки відповідності доводів касаційної  скарги  підставам  для оскарження   рішень   до   Верховного   Суду   та  наділення  цими повноваженнями Вищого  господарського  суду.  На  наш  погляд,  це недоцільно,  оскільки  це  має  належати  виключно  до компетенції самого Верховного Суду,  який і буде розглядати це питання.  В той же час я думаю,  що, в разі прийняття цих законопроектів у першому читанні,  вони будуть доопрацьовуватися  для  розгляду  в  другому читанні, і наші зауваження будуть враховані.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

 

     Слово для  співдоповіді  від  профільного  комітету   А,  ні  Черняк Володимир Кирилович. Проект 8236.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановний Іване Степановичу! Ви не помилилися - я виступаю  і  як  автор  законопроекту,  і  від  Комітету  з питань економічної політики.

 

     Відповідно до   прийнятого   нами    Закону    України    про Атимонопольний  комітет  України  цей комітет у межах наданої йому компетенції має право накладати штрафи, застосовувати інші санкції у випадках,  передбачених законом, тобто в разі виявлення порушень антимонопольного законодавства.

 

     Кошти від сплати штрафів та пені зараховуються до  Державного бюджету.  Господарські  суди при винесенні рішення про стягнення з відповідного суб'єкта штрафу,  накладеного  органом  комітету,  чи пені  за  прострочення  сплати  штрафу  надсилають  накази  про їх стягнення до місцевих органів податкової служби.  Стягнення коштів можливе лише з рахунку боржника. Але виявилося, що практично цього не   можна   здійснювати,   бо   у   статті   121   Господарського процесуального кодексу України немає згадки про державну податкову інспекцію там,  де йдеться про відстрочку або розстрочку виконання рішення.  Тому  пропонується  єдине:  в  статтю 121 Господарського процесуального кодексу там,  де є перелік тих, хто може звертатися з поданнями до господарського суду,  додати: "державної податкової інспекції".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,   Володимире    Кириловичу.    Ми    завершили обговорення.

 

     Слово надається Олександру Єльяшкевичу. Увімкніть мікрофон на трибуні.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы обратить ваше внимание,  что законопроекты,  которые нам сегодня предлагают наши коллеги Задорожний и  Черняк,  конечно,  должны  быть  рассмотрены Верховной Радой очень скрупулезно с тем,  чтобы еще раз посмотреть на функционирование в целом нашей судебной системы и  в  частности судебной системы,  которая регулирует хозяйственные споры. Так уже сложилось в нашем  недемократическом,  неправовом  государстве,  я констатирую  этот  факт,  что  суды  стали инструментом выполнения заказов властной верхушки.

 

     И я бы хотел,  чтобы Александр  Викторович,  который  в  этот момент  не  очень  внимательно  меня  слушает,  взял  для изучения расшифровки  пленок  майора   Мельниченко,   где   дается   оценка Президентом  Украины в собственном кабинете всей судебной системе, всем судьям.  Он называет  (я  извиняюсь  за  это  слово,  но  оно принадлежит  не  мне,  а  Леониду Кучме) судей подонками.  Он дает указание подвесить  одного  из  судей  за  соответствующее  место, которое  я  просто  назвать  не могу с этой трибуны.  И эта пленка подлинная,  Александр Викторович.  Как в таких  условиях  работать всей судебной системе? Ведь вы являетесь одним из авторов Закона о судоустройстве,  в  котором  вы  с  помощью  тех  коллег,  которые поддержали  этот  закон,  дали  полномочия Президенту назначать на административные должности.

 

     ГОЛОВА. А таких колег більше 300 було.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С. Да, Иван Степанович, это лишний раз говорит о том, как необходимо было перед голосованием депутатам ознакомиться с  материалами  экспертиз  пленок  Мельниченко  и  как  необходимо выучить эти материалы для всех коллег,  для всего общества,  чтобы не  совершать   ошибок,   которые   впоследствии   будут   названы преступными ошибками.

 

     Слава Богу,  моя  совесть  чиста,  потому  что  я  уже к тому времени все знал о нашем Президенте.  К сожалению,  до сих пор  об этом не знает наше общество, и это делается усилиями нашей власти. Но рано или поздно эта информация  дойдет  до  наших  граждан.  И, несмотря на попытки сфальсифицировать результаты выборов,  а самое страшное - сфальсифицировать  результаты  сознания  людей,  власть понесет  полную  ответственность  за все,  что она совершила.  И я очень надеюсь,  что  когда-то  и  наша  судебная  система  вынесет приговор   конкретным  должностным  лицам,  конкретным  гражданам, которые сейчас находятся у власти,  и прежде всего Леониду Кучме - преступнику,  который  будет  отвечать по всей строгости закона за страшные преступления.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Слово для репліки надається Олександру Задорожньому.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую,  шановний Іване Степановичу. Оскільки Олександр  Сергійович  звертався  до мене,  то я хотів би звернути увагу шановних колег, присутніх у цьому залі.

 

     Справа в тому,  що я ні в якому разі не звинувачую Олександра Сергійовича,  але думок щодо Закону про судоустрій дуже багато.  Я нагадаю вам,  що Верховна  Рада  України  працювала  над  проектом Закону   про  судоустрій  дев'ять  років.  Дев'ять  років!  І  той компроміс,  якого нам вдалося досягти і вдалося врівноважити  так, як  це  передбачено  Конституцією,  взаємодію  різних гілок влади, зламати його,  розкритикувати його дуже  просто.  Але  за  дев'ять років було доведено, що іншого шляху немає. І це дало можливість у цьому залі 313 голосами підтримати законопроект,  який учора  став законом. Президент його підписав. І зараз завдання полягає в тому, щоб знайти гроші для  фінансування  у  повній  мірі  запровадження цього закону.

 

     Я вдячний Олександру Сергійовичу за те,  що він звернув увагу всіх присутніх на цей закон. Але я вважаю, що те, що ми зробили за дев'ять  років і все-таки прийняли закон - це досягнення Верховної Ради і цим можна гордитися.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     ------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про внесення  змін  до Закону України про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків  "Напівпровідникові  технології  і матеріали,   оптоелектроніка   та   сенсорна  техніка",  "Інститут електрозварювання імені Є.О.  Патона",  "Інститут  монокристалів", "Вуглемаш". Доповідає народний депутат Михайло Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую, Іване Степановичу! Шановні колеги! У нас в державі вже створено чотири технопарки.  Це  тільки  перші кроки. Я хотів звернути увагу, що у світі сьогодні діє близько 400 технопарків,  із них 150 - в Китаї,  близько 100  -  в  Сполучених Штатах Америки. Франція, яка сумірна з Україною тут, у Європі, має 40 технопарків,  у нас - лише чотири. Більше того, Сполучені Штати Америки  в  минулому  році  продовжили  на  п'ять  років  державну підтримку електронної галузі в цілому,  а їх електронна галузь дає рівно  половину  ВВП  -  600  мільярдів  доларів.  Тобто,  бачите, розвитку високих технологій у світі надається державна підтримка.

 

     Враховуючи те  що   в   Україні   зберігся   досить   високий науково-технологічний,   технічний   потенціал,  ми  повинні  його використати,  тим більше,  що ставиться таке завдання і ми  дедалі більше  усвідомлюємо,  що  в країні не може бути високої зарплати, якщо немає високих технологій.  Будучи лише сировинним  придатком, ми ніколи не зможемо забезпечити європейську зарплату.

 

     Тому Комітет  з  питань  науки  і освіти підтримав пропозицію групи народних депутатів,  а я сьогодні виступаю  від  імені  семи народних депутатів - Дорогунцова,  Юхновського,  Толочка, Ситника, Грачева,  Федорина і від  себе.  Ретельно  вивчивши  можливості  і пропозиції,  ми дійшли висновку,  що доцільно підтримати створення чотирьох технопарків:  "Інститут технічної теплофізики", "Київська політехніка",     "Інтелектуальні     інформаційні    технології", "Укрінфотех".  Я хочу охарактеризувати дуже  коротенько  кожен  із них.

 

     "Інститут технічної  теплофізики" - це один,  я би сказав,  з яскравих інститутів академії наук,  який має великі фундаментальні досягнення  і  в  той  же  час  практичні результати.  Найцікавіша розробка,   яка   буде   основним   проектом   технопарку   -   це теплогазогенератори,   які  одночасно  з  виробленням  електричної енергії ефективно використовують теплову енергію. Таке комбіноване використання.  Досягнення  цього інституту запатентовано,  він має велику кількість винаходів,  патентів. І це дійсно один із лідерів у науковій розробці,  його потрібно підтримати для того, щоб ми не лише впровадили ці розробки  в  межах  України,  а  й  забезпечили експортний потенціал держави саме на рівні високих технологій.

 

     З іншого боку,  відомо, що всі розвинуті країни світу будують свою  економічну  стратегію,  передбачаючи  розвиток   не   тільки енергозберігаючих    технологій,   а   й   високих   інформаційних технологій.

 

     "Київська політехніка" разом з організаціями,  які входять до неї,  включаючи  виробничі,  на  сьогодні  є  найбільшим технічним університетом в Європі. Завдяки зусиллям вчених цього університету збережений науковий потенціал і цей заклад визнаний у світі.  Як я уже не один раз казав, навіть німці визнали, що найкращих фахівців у  галузі  високих  технологій готують в Україні і зокрема в цьому провідному університеті Європи.

 

     Інтелектуальні інформаційні технології  на  базі  нашої  суто технічної кібернетики та інших підрозділів кібернетики вже визнані у світі.  От я один приклад наведу. Є так звана програма "Образний комп'ютер".  Японія в цей напрям вклала мільярди доларів.  Україна майже безплатно розвиває цей напрям і має досягнення не  гірші,  а навіть кращі, ніж Японія.

 

     Тому є  пропозиція саме такі проривні інформаційні технології підтримати, створивши відповідний технопарк.

 

     "Укрінфортех" - це технопарк,  який об'єднує науково-дослідні інститути,  виробничі організації,  ВАТ "Укртелеком", які націлені на те,  щоб саме в Україні розвивати засоби зв'язку  і  відповідні технології.  Тому  що на сьогодні майже все є імпортним.  У той же час наукові розробки,  винаходи, які є в Україні, використовуються у світі,  а не в Україні. Тому це теж необхідно, адже інформаційні технології без цього напряму розвиватися не можуть.

 

     Я хотів привернути увагу до того,  що реалізація законодавчих норм  щодо  цих технопарків не потребує додаткового фінансування з бюджету.   Мобілізуються   ті   фінансові   ресурси   і    джерела фінансування, які є на сьогодні. Але організовуються і створюються умови для того,  щоб  ці  наукові  розробки  довести  до  кінцевої продукції,  до  реалізації  спочатку в себе в Україні,  а потім на експорт.

 

     Це не вносить ніяких ускладнень ні в бюджетний процес,  ні  в інші   відносини,   але  створює  умови  конкурентоспроможності  і виживання цих технологій у світі. Я ще раз хочу звернути увагу, що країни  Європейського  Союзу,  Сполучені Штати Америки підтримують саме високі  технології  незалежно  від  їх  стану.  Ми  ж  хочемо поставити  на  ноги  ці  технології,  і  тому  потрібна  саме така підтримка.

 

     Я хотів би звернути увагу,  що,  крім того, що я сказав, є ще невеликі  зміни,  ви  побачите  їх  у таблицях,  які удосконалюють закон,  роблять  його  більш  чітким  з  урахуванням  тих  змін  в адміністративній системі управління, які відбулися в Україні.

 

     Отже, враховуючи  тенденції розвитку у світі і завдання,  яке ставиться,  щоб Україна все-таки увійшла в коло розвинутих держав, є  пропозиція  вказаний  законопроект  підтримати і,  оскільки він нескладний і не вносить  ніяких  ускладнень,  прийняти  його  і  в першому читанні, і в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є   запитання?  Депутати  Круценко,  Кірімов,  Салій. Депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.   Фракція    комуністів.    Шановний    Михайле Антоновичу!  Немає сумніву,  що даний законопроект з метою захисту вітчизняного виробника,  підтримки вітчизняного науково-технічного потенціалу,  особливо  розробок  Інституту  технічної теплофізики, слід   підтримати.   Але,   як   відомо,   розширення,    скажімо, телефонізації  населення,  на жаль,  проходить із значним,  а то і неймовірним здороженням послуг.  Чи не передбачається у подальшому механізму  впливу  на формування цін послуг тим,  хто користується досягненнями наших вітчизняних науковців? Як це поставити у рамки, як захистити наше населення, користувачів?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Питання дуже слушне. Воно не є нормою цього законопроекту.  Але  я  думаю,   наступним   кроком   ми   повинні законодавчо передбачити те, щоб населення України було зацікавлене використовувати саме вітчизняні розробки.  Я думаю,  що ми з  вами уже  на  наступній  сесії  (дасть  Бог,  будемо разом) цю проблему вирішимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Кірімов.

 

     КІРІМОВ І.З. Дякую, Іване Степановичу. 95-й виборчий округ,  "Батьківщина".  Шановний Михайле Антоновичу! Безперечно,  я підтримую ваш законопроект.  Ви його дуже  чітко  і ясно  нам  представили.  Але  я  хотів  би  вас  запитати  ось що. Безперечно,  що для реалізації цього  законопроекту  у  разі  його прийняття  потрібні будуть гроші.  Я думаю,  що цей закон буде вже вводитися в дію з наступного року.  А скільки у бюджеті  необхідно хоч приблизно передбачити для цього коштів?

 

     Дякую.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.   На  засіданні  комітету  це  питання  дуже ретельно розглядалося,  і ми дійшли висновку, що ніяких додаткових коштів не потрібно.  Тут мобілізуються оті кошти,  які сьогодні є. Справа в тому,  що ці інститути, організації, які входять сьогодні до складу технопарків,  виконують багато державних програм,  мають замовлення від іноземців,  тобто кошти є,  а  завдання  полягає  в тому,  щоб  їх  об'єднати  і  інтегрувати  та націлити на те,  щоб довести  наукові  розробки  до  кінцевої  продукції.  Тобто  це  є організаційний захід,  який мобілізує ті кошти,  які є,  і принесе додаткові.

 

     Я наведу один приклад. Та ж сама "Київська політехніка". Якщо створиться технопарк, вона мобілізує ті кошти, які є, приблизно 10 мільйонів гривень,  і це вже буде початковий стартовий капітал,  з якого почне працювати технопарк.

 

     Особливість полягає  в  тому,  що  організація фінансується і отримує пільги не  в  цілому,  а  тільки  під  окремі  інноваційні проекти,  рівень  яких,  статус  яких визначають центральні органи виконавчої влади. Тобто зловживати неможливо.

 

     ГОЛОВА. Іван Салій.

 

     САЛІЙ І.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань будівництва,  транспорту  і зв'язку (виборчий округ 221,  м.Київ). Шановний Михайле Антоновичу!  Я  категорично  за  прийняття  цього законопроекту.  Що  відбулося за десять років?  Деіндустріалізація держави,  деінтелектуалізація.  Прийняття цього законопроекту - це хоч якась спроба повернутися до наших наукових розробок і наукових технологій.  Я,  правда,  не дуже вірую в те, що іноземний капітал сюди прийде.

 

     Скажіть нам,  будь  ласка,  а  яка  світова  практика  роботи технопарків? І чому ми таке велике відставання маємо в цій роботі?

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Я дякую, Іване Миколайовичу. Справа в тому, що,  як  свідчить  світова  практика  (ми  її зараз відображаємо), технопарки створюються навколо наукових центрів -  академій  наук, великих  вузів,  як це робиться,  я називав,  у Китаї,  де діє 150 технопарків,  у США. Тобто навколо великих інтелектуальних центрів створюються  технопарки  і  обов'язково мають на першому етапі (це період, поки йде інноваційний процес, це декілька років) підтримку держави,  а далі,  як кажуть,  йдуть у вільне плавання,  у вільний ринок.

 

     Я хотів би підкреслити,  що адміністрація Києва,  не  чекаючи цього,  надає  підтримку  інноваційним  проектам,  а  оскільки  ці технопарки всі в Києві,  то ми якраз попадаємо в те середовище, де вони будуть мати добру, сприятливу обстановку для діяльності.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ігор Рафаїлович Юхновський.  Будь ласка. Співдоповідь від комітету.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова Комітету Верховної  Ради  України  з питань  науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Я дуже вдячний Михайлу Антоновичу,  що він взявся говорити про всі чотири технопарки,  хоча він знає,  як я розумію,  один  технопарк,  який пов'язаний з Київським політехнічним інститутом. Але тим не менше, Комітет  з  питань  науки  і  освіти  дуже  докладно  розглянув  і познайомився з тематикою всіх чотирьох технопарків.

 

     Справді, в  Україні  складається абсолютно абсурдна ситуація. Україна  має  дуже  сильні  фундаментальні  дослідження  в  різних галузях економіки.  Ці фундаментальні дослідження йдуть за кордон, і там на основі їх робляться різноманітні прилади, і ці прилади ми пізніше купуємо в нашу державу.

 

     Кабінет Міністрів  за  вимогою  Міжнародного  валютного фонду готує Президентові пропозиції щодо вето на Закон  про  інноваційну діяльність,  який ми прийняли у Верховній Раді. Тому Верховна Рада не має іншого  виходу,  як  стимулювати  розвиток  і  впровадження інноваційних  досліджень  тільки  через  технопарки.  Крім наявних чотирьох технопарків,  які ми маємо (фактично їх п'ять), необхідно створити  ще  чотири  нових технопарки.  Михайло Антонович коротко сказав про це. Я теж зовсім коротко повторю цю думку.

 

     З точки зору  енергетики,  Україна  -  вугільна  держава.  Ми створили   технопарк  "Вуглемаш",  який  має  розвинути  добування вугілля.  Але проблема спалювання вугілля є не менш важливою,  ніж проблема його добування.  Проблема побудови теплових котлів як для електростанцій, так і для харчової промисловості є проблемою номер один  для  держави.  Вирішення її дасть можливість на 48 процентів скоротити витрати пального.  Тому створення  технопарку  "Інститут технічної   теплофізики"   схвалюється   як   комітетом,   так   і Міністерством освіти і науки. Відповідний лист Міністерства освіти і науки в нас є.

 

     Щодо інших технопарків дуже коротко скажу таке.  Інформаційні технології і передача інформації є проблемою номер один для кожної держави.  Конче необхідно об'єднати величезний потенціал Інституту кібернетики й інших установ для створення українського програмного забезпечення. Проблема створення образного комп'ютера і записувача за голосовими сигналами вже роз'язана,  і це треба  впроваджувати. Тому  в  Україні  обов'язково  має  бути технопарк "Інтелектуальні інформаційні технології".

 

     Інформація має розповсюджуватися по  всій  державі.  Побудова мережі  для  передачі  інформації,  для  передачі  сигналів  чи то оптичних,  чи то  електронних  нерозривно  пов'язана  з  проблемою захисту інформації в Україні. Отже, технопарк "Укрінфотех" є також необхідним.

 

     Далі. Національний   університет   "Київський   політехнічний інститут" - це величезний інститут,  який уже має ряд розробок, що можуть бути впроваджені.  Михайло Антонович сказав,  і я до  цього приєднуюся,   що   впровадження   технопарків  не  вимагає  ніяких додаткових асигнувань у  бюджеті  на  2002  рік.  Було  зауваження Головного  науково-експертного  управління  Апарату Верховної Ради щодо того,  які кошти  треба  виділити.  Ніяких  коштів  не  треба виділяти.   Договори,   які   вже   мають  ці  інститути,  повинні стимулюватися відповідним податковим полегшенням.

 

     У законопроекті говориться, що пріоритетні напрями діяльності технопарків  має  визначати Національна академія наук і реєстрація їх має відбуватися через  центральний  орган  виконавчої  влади  в галузі  науки.  На  жаль,  ми маємо висновок Національної академії наук,  що перш ніж створювати нові технопарки, треба розібратися з тими технопарками, які існують.

 

     Разом з тим я повинен зауважити, що Національна академія наук дала позитивний висновок на пропозиції щодо створення  технопарків НТУУ  "КПІ"  і  "Інститут  технічної теплофізики".  Я думаю,  коли технопарків буде більше (зараз їх уже буде дев'ять,  це не  є  так багато),  це  дасть  можливість  унормувати  їхню  роботу.  А суть унормування полягає в тому, що продукт, який є закінчений, пройшов випробування і налагоджене його серійне виробництво, від'єднується від технопарку.  Це стосується всіх технопарків.  Це ми зробимо  в майбутньому.

 

     Комітет вважає,  що зауваження Президії Національної академії наук є суттєвими,  їх треба взяти до  уваги.  Однак  ми  не  маємо можливості чекати,  поки там будуть проведені дослідження,  а нові технології будуть впроваджені.  Наука не чекає і впровадження  теж не чекає.  Тому комітет просить Верховну Раду завтра поставити цей проект на голосування і його прийняти.

 

     Дякую вам, шановні друзі, за увагу.

 

     ГОЛОВА. Андрій Миколайович Гуржій. Від уряду.

 

     ГУРЖІЙ А.М.,   перший    заступник    державного    секретаря Міністерства  освіти і науки України.  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Підтримуючи в цілому прагнення зробити певні кроки в  тих  напрямах,  про  які говорили попередні доповідачі,  я хочу сказати,  що сьогодні  нам  бракує  не  кількості  технопарків,  а хороших, нормальних інноваційних проектів.

 

     Зважаючи на те, що ще й року не минуло, як ми створили чотири технопарки і одну спеціальну зону,  ми не  маємо  ще  досвіду,  не прийняли   закони  про  інноваційну  діяльність,  про  пріоритетні напрями  інноваційної  діяльності  (ми  про  це  доповідали  і  на засіданні  комітету Верховної Ради,  але,  на жаль,  наша думка не врахована),  ми вважаємо,  що прийняття проекту,  тобто  подвоєння кількості технопарків,  є передчасним. Більш того, я хочу сказати, що в суспільстві і в органах центральної  виконавчої  влади  зараз формується  думка,  що  діяльність технологічних парків стає вкрай обтяжливою для  бюджету.  Неконтрольоване  поширення  спеціального режиму   на   велику  кількість  підприємств  України  може  стати підставою навіть для скасування тих рішень, які ми вже прийняли.

 

     У цьому плані ми підтримуємо пропозицію Національної академії наук  щодо  передчасності  створення такої кількості технопарків у зв'язку з тим,  що треба зачекати з поширенням спеціального режиму діяльності  на нові технологічні парки до остаточного врегулювання нормативноправових аспектів їх функціонування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Андрію  Миколайовичу,  як  же  так?  У  нас   уже   й міністерство спеціальне було. Ми його створили, потім ліквідували, потім створили комітет...  Скільки вже було цих проектів?  А тепер ви  констатуєте,  що  в нас нічого немає,  ніяких проектів.  Як це розуміти?

 

     ГУРЖІЙ А.М.  Іване   Степановичу,   немає   жодної   проблеми реалізувати  гарний  інноваційний  проект  у  рамках  тих чотирьох технопарків, які є.

 

     ГОЛОВА. Може,  щось  у  виступах  депутати  додадуть?   Слово надається Сергію Івановичу Дорогунцову. За ним - депутат Грачев.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.  Спасибі. Фракція Компартії України. Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я хочу сказати,  що обмежена  кількість  технопарків  призводить  до ряду зловживань з їхнього боку.  Вони  прагнуть  монополізувати  сферу  інноваційної діяльності.  Скажімо,  технопарк  "Інститут  монокристалів"  подає проект - вертоліт.  То як це можна розуміти?  А можна розуміти  це тільки так,  що немає іншого технопарку,  який міг би такий проект подати. Тому вони стягують все на себе.

 

     У нас немає конкурентного середовища серед технопарків.  Тому їх  кількість  треба обов'язково збільшити - подвоїти,  а може,  в майбутньому і потроїти.  Це  дасть  можливість  спеціалізувати  ці технопарки. Це перше.

 

     Друге. Мова  не йде про податкові полегшення для технопарків. Боже борони! Мова йде про полегшення або про пільги для конкретних проектів, які буде затверджувати Міністерство освіти і науки. Воно буде  відбирати  ці  проекти,  і  тільки  на  ці  проекти   будуть поширюватися пільги.

 

     І третє. Організація таких технопарків, зразком яких сьогодні може бути технопарк "Інститут технічної теплофізики" і ряд  інших, забезпечить нам стимулювання інноваційної діяльності.  Ми сьогодні споживаємо  в  країні  210  мільйонів  тонн  умовного  палива,  70 процентів  його  йде  на теплову енергетику.  І якраз впровадження фундаментальних  і  конструкційних  розробок  Інституту  технічної теплофізики дає можливість уже найближчим часом,  протягом якихось

5-7 років,  удвоє  скоротити  витрати  енергоносіїв.  А  це,  якщо говорити  тільки  про нафту і газ,  становить для нас 35 мільярдів гривень щороку.

 

     Тому я  дуже  прошу  шановне  товариство  і  вас,  керівників Верховної Ради,  підтримати цей проект і завтра проголосувати його не тільки в першому читанні, але й у цілому, як закон.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Олег Грачев. За ним - депутат Альошин.

 

     ГРАЧЕВ О.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемый Председатель!  Уважаемые коллеги!  Напомню, что в 1998  году мы создали три технопарка,  в прошлом году добавили еще один, и вот сейчас предлагается создать еще четыре.

 

     Скажу сразу,  что  наш  комитет  не  идет  по  пути  простого увеличения числа технопарков.  За время,  прошедшее после создания первых  технопарков,  требования,  которые  предъявляются  к  ним, значительно  повысились.  И те четыре технопарка,  которые сегодня были названы  Михаилом  Антоновичем  и  Игорем  Рафаиловичем,  это действительно   достойные  технопарки,  которые  могут  полноценно функционировать в соответствии с тем, что на них возлагается.

 

     Хотел бы также  подчеркнуть  (Сергей  Иванович  уже  об  этом сказал), что специальный режим инновационной деятельности, который вводится  для  технопарков,  распространяется   не   на   всю   их деятельность,   а   только   на   инновационные  проекты,  которые утверждаются   министерством.   Поэтому   замечание   со   стороны министерства звучит как-то странно.

 

     Это важно еще и потому, что, я напомню, мы принимали Закон об инновационной  деятельности.  И  этот   закон   попал   под   вето Президента.  Затем  мы,  учтя замечания Президента,  снова приняли его.  И сейчас стало известно,  что Кабинет  Министров  представил этот  закон  Президенту  с предложением опять не подписывать,  уже после того, как мы учли все замечания Президента.

 

     Товарищи! Сущность    специального    режима     деятельности технологических  парков  состоит  в  том,  что  сумма  налогов  от реализации инновационных проектов зачисляется на специальный  счет технопарков   и   используется   исключительно   на   их  научную, научно-техническую  деятельность   и   на   развитие   собственной научно-технологической    базы.    Таким    образом   деятельность технопарков становится прозрачной и  легко  контролируется  всеми, кто того пожелает.

 

     Наша фракция  поддерживает  этот  законопроект,  и я призываю всех проголосовать завтра за.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Валерій Альошин.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні   колеги народні   депутати!   Комітет  з  питань  фінансів  і  банківської діяльності завжди дуже стримано ставиться до  законопроектів,  які містять  норми про ті чи інші податкові пільги.  Однак у цілому ми виходимо  з  того,  що   нам   необхідно   підтримувати   передові технології,  які  є  продуктом  діяльності  наших учених.  Тому ми принципово не заперечуємо  проти  можливості  розгляду  зазначених законопроектів з відповідним прийняттям рішення.

 

     Однак я хотів би все-таки привернути увагу народних депутатів до такого.  Ви пам'ятаєте,  що кількома законами ми створили  цілу низку зон спеціального інвестиційного режиму.  Головне тут, на мою думку,  не зашкодити загальній  ідеї.  Ви  дуже  добре  пам'ятаєте чудовий  вираз:  "Що  занадто,  то нездорово".  Головне,  щоб наші закони не лише стимулювали розвиток відповідних технологій,  але й відповідали  вимогам унеможливлення певних податкових і фінансових зловживань.  У проектах,  які розглядаються сьогодні,  ідеться про те,  що  ті технопарки мають отримати податкові пільги при імпорті відповідного технологічного обладнання для здійснення тих чи інших проектів,  які пройдуть відповідну процедуру і будуть затверджені, а також отримати можливість використовувати для власного  розвитку кошти від податку на прибуток та від податку на додану вартість.

 

     Хотів би  звернути увагу,  що розширення пільг може призвести до ускладнення процедури відшкодування податку на додану  вартість іншим  суб'єктам  господарювання.  Тому я,  не заперечуючи по суті зазначеного законопроекту, пропонував би дати спеціальне доручення Верховній  Раді  розглянути  на  одному із засідань Верховної Ради наступного скликання результати діяльності  тих  технопарків,  які вже мають досвід,  щоб ми переконалися в тому,  що наші рішення не шкодять бюджету, не стимулюють якісь фінансові зловживання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Депутат    Юхновський.    Заключне    слово.    Ігоре Рафаїловичу,  взагалі  ви  не  повинні  робити  заключного  слова, заключне слово робить доповідач.  Але з поваги до вас  ми  надаємо слово.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Іване Степановичу, я хочу сердечно подякувати Валерію Борисовичу  за  дуже  розумні  слова.  Справді,  майбутній Комітет з питань науки і освіти має чітко розглянути стан існуючих технопарків і встановити певний регламент їх дії.

 

     Крім того,  Міністерство освіти і науки як центральний  орган виконавчої  влади  має  впровадити жорсткий режим контролю за дією технопарків.  Це з одного  боку.  З  другого  боку,  технопарки  в Україні мають розвиватися.

 

     Я хочу  сердечно  подякувати  вам  і  депутатам  за підтримку законопроекту.

 

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення цього питання.

 

     Депутат Павловський.  Заключне слово.  Одна хвилина,  Михайле Антоновичу.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Одна  хвилина.  Я  встигну.  Шановний Іване Степановичу! Я хочу сказати, що технопарки з'явилися завдяки тому, що  ви  мені  колись  поставили  завдання - вивчити досвід Китаю і запропонувати,  як його впровадити в Україні.  От ми сьогодні це й робимо. Це перше.

 

     Друге. Я хотів привернути увагу ще до одного питання.  Якщо в нас немає підтримки  інновацій  у  державі,  то  інтелект  і  ідеї втікають   за   кордон.   От  у  тому  ж  КПІ  був  запропонований електропривід з регульованою частотою, який дає змогу економити 30 відсотків  електроенергії на кожному електроприладі.  У державі це не знайшло підтримки,  і сьогодні пріоритет у реалізації ідеї  вже належить  Японії  і  Німеччині.  Тому  для того,  щоб наші ідеї не втікали,  а  реалізовувалися  в  державі,  ми  повинні  підтримати технопарки.

 

     А Андрію  Миколайовичу  я  скажу:  ми вивчаємо досвід не лише свій, але й досвід розвинутих країн світу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Ми завершили обговорення. Думка одна: треба не тільки приймати закон, а й сміливо йти на такі експерименти.

 

     ------------

 

     Проект Закону   про  внесення  змін  до  Закону  України  про Державний бюджет України на 2002 рік (щодо коштів на оплату  праці вчителів). Доповідає Ігор Рафаїлович Юхновський. Будь ласка.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Фінансування  освіти  в  державі  погіршується  з  року   в   рік, незважаючи на вперті зусилля Верховної Ради України, її Комітету з питань науки і  освіти.  Найскладнішою  є  ситуація  з  заробітною платою  вчителів  і  науковопедагогічних  працівників.  Розрив між середньою заробітною платою в промисловості і середньою заробітною платою  в  освіті катастрофічно зростає.  Якщо два роки тому,  щоб прирівняти  зарплату  вчителів  до  середньої   в   промисловості, потрібно  було додатково передбачити в бюджеті 3 мільярди гривень, то в 2002 році на це вже треба 8 мільярдів гривень,  а  наступного року справа буде ще гіршою.  Освіта України дійде до кризи, якість навчання упаде зовсім.

 

     У бюджеті на 2002  рік  на  підвищення  зарплати  вчителів  і науково-педагогічних працівників було виділено додатково порівняно з урядовим проектом бюджету спочатку 311  мільйонів  гривень,  які були  розподілені  між  Державним  і  місцевими  бюджетами,  а при остаточному  формуванні  проекту  бюджету  було  виділено  ще  155 мільйонів гривень. Ця остання сума у вигляді спеціальної субвенції була спрямована тільки в місцеві бюджети.

 

     Фактично було   допущено   помилку.   Правильне   рішення   - спрямувати  в  місцеві бюджети 112 мільйонів гривень і в Державний бюджет - 43 мільйони гривень.  Виходячи з цього,  комітет  просить внести  поправку  до  пункту  16 статті 34 - замінити цифру 155 на 112. Тобто пункт 16 цієї статті тепер так буде звучати: "субвенцію державного  бюджету місцевим бюджетам на часткове виконання статті 57 Закону України про освіту - у сумі 112 мільйонів гривень".

 

     Розподіл субвенції у сумі 155 мільйонів гривень у бюджеті  на 2002  рік  поданий у додатку 6 як розподіл на 25 областей і на два міста - Київ і  Севастополь,  а  вже  ними  ці  кошти  розподілені відповідно по місцевих бюджетах.

 

     Зміни до  статті  34 і додатку 6 означають заміну відповідних цифр на величини,  на 27 процентів нижчі. Розрахунки були виконані комітетом і підтверджені Міністерством фінансів. Зміна субвенцій у місцеві бюджети  теж  відбувається  елементарно:  відповідна  сума субвенції, яку має зробити обласна адміністрація, знижується на 27 процентів.

 

     Аналогічні зміни вносяться і до додатку

 3 Закону  про  Державний  бюджет  України на 2002 рік.  Додатково передбачається на оплату праці педагогічних та науковопедагогічних працівників  у  вищих навчальних закладах І,  ІІ,  ІІІ і IV рівнів акредитації 30 мільйонів  гривень,  зарплата  збільшується  на  15 процентів, як і для викладачів усіх шкіл.

 

     Додаткові бюджетні  кошти  Кабінет Міністрів (про це йшлося у пояснювальній  записці  до  другого  читання   законопроекту   про Державний  бюджет)  спрямував  на доплати за стаж з 1 вересня 2002 року.  Таке рішення ставить у нерівне становище молодих  вчителів, зарплата  яких  залишається  вкрай  малою  -  від  160 гривень для вчителів після закінчення університету до 220 гривень для молодого директора школи.  Має місце масовий відплив молодих педагогічних і науково-педагогічних працівників зі  шкіл  і  вузів  у  комерційні структури і за кордон.

 

     Щоб прямувати до розв'язання цього питання,  комітет у повній згоді з Міністерством освіти і  науки,  Міністерством  фінансів  і Прем'єр-міністром  України  пропонує спрямувати ці додаткові 466,2 мільйона гривень  на  підвищення  з  1  травня  посадових  окладів (ставок заробітної плати) освітян на 15 процентів.  Розрахунки теж були спільно виконані.

 

     У зв'язку з тим пропонується доповнити частину  другу  статті 55  Закону про Державний бюджет України на 2002 рік абзацом такого змісту:  "Установити,  що у  2002  році  кошти   спрямовуються  на підвищення    посадових    окладів   (ставок   заробітної   плати) педагогічних та науковопедагогічних працівників ".  Ми  в  проекті навіть   не   пишемо  "з  1  травня",  хоч  розрахунки  відповідні проведені.  Суть справи  полягає  в  тому,  щоб  збільшити  ставку заробітної   плати  вчителів  на  15  процентів.  Були  зауваження Міністерства фінансів, що вони згодні, якщо будуть гроші. Зрештою, можна запізнитися з тим 15-процентним підвищенням, але це має бути зроблено.  Тобто вся суть закону полягає в тому,  щоб збільшити на 15  процентів  заробітну  плату  вчителів  і  науково-педагогічних працівників вузів І, ІІ, ІІІ і IV рівнів акредитації.

 

     Вчора Комітет з питань науки і освіти мав відповідну  розмову з  Комітетом з питань бюджету.  Комітет з питань бюджету відхилив, на жаль,  нашу пропозицію під тим приводом,  що ці гроші у розмірі 155  мільйонів  гривень  уже  спрямовані  до місцевих бюджетів,  і перерозподіл цих коштів є порушенням пункту 7 статті 78 Бюджетного кодексу.

 

     Ми хочемо зауважити таке.  Ці гроші були спрямовані у місцеві бюджети шляхом цільової субвенції, яка не регулюється бюджетом, це додаткові  доходи  місцевих  бюджетів.  Крім  того,  цей особливий механізм не передбачено Бюджетним кодексом.

 

     Міністерство фінансів учора на засіданні бюджетного  комітету робило   зауваження   про  те,  що  треба  змінювати  дуже  багато розрахунків у місцевих бюджетах,  яких близько 680, і вони це не в силі виконати. Хочу зауважити Міністерству фінансів, що кошти були спрямовані спершу 27 адресатам,  а саме обласним адміністраціям та міським Києва і Севастополя. Отже, змінити ці суми, зменшити їх на 27  процентів  зовсім  елементарно.  Абсолютно   елементарно   цим адміністраціям   відповідно   зменшити  на  20  процентів  місцеві асигнування,  і таким чином ми доб'ємося основного - збільшення на 15     процентів    ставок    заробітної    плати    вчителів    і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів І,  ІІ, ІІІ і IV рівнів акредитації з 1 травня. Я дуже прошу Верховну Раду підтримати цю  ініціативу  комітету.  Ми  уклали  відповідну  таку угоду,   яка   підписана   мною  як  головою  комітету,  державним секретарем  Міністерства  освіти  і  науки,  державним  секретарем Міністерства   фінансів,  і  тому,  мені  здається,  ця  справа  є вирішеною.

 

     Ми ініціювали розгляд цього питання ще з 1 вересня  минулого  року,  і  так воно тягнеться до цих пір.  Всі сторони з тим згодні,  але разом з тим виникають певні арифметичні затримки.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Іван Мусієнко.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Фракція Соціалістичної партії.  Шановний Ігоре Рафаїловичу! Дуже просте запитання. Все-таки ті розрахунки, які ви подаєте,   потребують   роз'яснення.   Ми   частину   коштів,  які передбачалися  на  доплати  за  статтею  57  Закону  про   освіту, переводимо  на  підвищення заробітної плати.  Чи не буде так,  що, скажімо,  педагог, який отримував доплату відповідно до статті 57, після цього підвищення отримуватиме загалом менше, ніж він отримує сьогодні? Це перше.

 

     І друге.  Вашу  турботу  про  молодих  учителів  я   повністю поділяю. Однак я всетаки вірю, що молодий вчитель принаймні доживе до кращих часів.  А от що стосується вчителів  похилого  віку,  на яких  тримається  освіта сьогодні,  може,  про них теж турбуватися більше?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Щодо  першого  запитання,  чи  не   призведе прийняття  закону  до  погіршення  становища  вчителів,  які мають великий стаж роботи.  Навпаки,  це приведе до поліпшення становища усіх вчителів,  зокрема і вчителів, які мають великий стаж роботи. За ними зберігаються 50-процентна доплата за стаж  і  40-процентна доплата на оздоровлення,  вони залишаються в тій самій нормі, як і були затверджені Кабінетом Міністрів. Зараз пропонується збільшити ставку,   а  із  збільшенням  ставки  автоматично  збільшується  і величина  50-процентної  доплати.  Таким   чином,   усі   освітяни одержуватимуть більшу зарплату.

 

     Друге питання.  Ви турбувалися, що молоді вчителі доживуть, а старі помруть.  Взагалі,  я повинен сказати,  що має місце масовий відплив  молодих вчителів зі шкіл.  Мушу навести приклад:  вчителі математики,   фізики,   біології   і   хімії   після    закінчення університетів фактично працюють у школах не більш як один місяць і або йдуть у приватні заклади різноманітні, або їдуть за кордон. Це ми маємо припинити.  Врештірешт,  всі зусилля мають бути кинуті на це.

 

     ГОЛОВА. Сергій Дорогунцов. За ним - депутат Волок.

 

     ДОРОГУНЦОВ$С.І. Скасибі  велике,  Іване  Степановичу.   Ігоре Рафаїловичу!   Вам,   очевидно,   відомо   з   виступу  Олександра Олександровича Омельченка, що в цьому році середня заробітна плата будівельників,  а я їх дуже поважаю, становитиме в місті Києві 800 гривень.  То скільки становить середня заробітна плата вчителів  у тому ж Києві? Ви можете порівняти ці цифри?

 

     І я  б  хотів  ще  додати:  якщо  будівельники мають справу з цеглою,  яка мовчки лягає на своє місце у вмілих руках, то вчителі мають  справу  з  дітьми,  з  майбутнім України,  а вони отримують зарплату втричі меншу, ніж будівельники.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Мушу   доповнити   ваше   питання,   Сергію Івановичу,  тим,  що  працівникам  силових  структур фактично була подвоєна заробітна  плата.  І  на  цей  час  професор,  завідуючий кафедрою  одержує  зарплату таку,  як і постовий міліціонер.  Тому трагедія, яку ми переживаємо, є справді трагедією суспільства.

 

     І щодо Києва.  У Києві,  безумовно,  з точки зору  заробітної плати   у  сфері  освіти  найкраще  становище.  Хочу  сказати,  що Київський міський голова і  міська  рада  піклуються  про  освіту. Освітяни  в  Києві  мають  повні  доплати за стаж,  як це має бути згідно із статтею 57. Так що в даному разі все-таки місто Київ є в цій справі показовим.

 

     Хочу сказати,  що  в інших містах,  зокрема в певних містах і Донбасу,  і Південної України,  теж дбають про освіту, міські ради дають відповідні доплати для вчителів. Проте ця справа не має бути локальною,  вона  має  бути  загальнонаціональною.  І  саме  цього вимагає закон.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Волок.

 

     ВОЛОК А.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Ігоре Рафаїловичу! Спрямування субвенцій із загального фонду  Державного  бюджету  на часткове виконання статті 57 Закону України про освіту означає, що будуть зменшені відрахування до місцевих бюджетів.  Наприклад, для Харківської  області  буде  зменшено фінансування на 1 мільйон 860 тисяч. Це, іншими словами, секвестр місцевого бюджету.

 

     Ні в Бюджетному  кодексі  України,  ні  в  інших  нормативних документах не передбачено цього. Отож перше запитання: чим покрити у місцевому  бюджеті  оцю  суму  1  мільйон  860  тисяч,  якої  не вистачатиме для фінансування шкіл?

 

     І друге запитання:  чи знають розпорядники місцевих бюджетів, голови обласних рад,  що  ви  передбачаєте  зменшити  фінансування цього напряму?

 

     Дякую.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.   Кожний   законопроект,   безумовно,  має  і позитивне,  і певною мірою негативне. Важливо однак, щоб позитивне було головним у даному проекті. Справді, знімаються 32 мільйони із субвенцій на місцеві бюджети і вони відповідним чином  пропорційно розподіляються по всіх областях,  містах Києву та Севастополю. Але справа в тому, що впорядковується система зарплати. Навіть якщо ці субвенції  і  будуть  у  такому  обсязі,  як  було спершу зроблено помилково (155 мільйонів),  то невідомо, на що вони підуть. Згідно з  листами  Міністерства  фінансів і Прем'єр-міністра при внесенні проекту  бюджету  на  друге  читання  вони  мали  піти  тільки  на фінансування у повному обсязі з 1 вересня доплат за стаж.  Що буде з 1 вересня, я толком не знаю. Але я знаю: якщо ми приймемо закон, згідно  з  яким  з  1  травня  на  15  процентів  усім  вчителям і науково-педагогічним  працівникам  збільшується   ставка   на   15 процентів, то ми зробимо нормальне діло.

 

     ГОЛОВА. Слово для співдоповіді надається Людмилі Супрун. Будь ласка.

 

     СУПРУН Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України  з  питань  бюджету  (виборчий  округ 100,  Кіровоградська область).  Шановні колеги!  Я хотіла б вам доповісти, що Комітет з питань  бюджету на своєму засіданні 5 березня цього року розглянув проект закону,  поданий народними депутатами Юхновським,  Толочком та  іншими,  який стосується внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2002 рік.  На  жаль,  цей  законопроект  не  був підтриманий  на  засіданні  комітету,  комітет  запропонував  його відхилити з таких підстав.

 

     Скорочення видатків, які спрямовуються з Державного бюджету у вигляді  субвенцій  у місцеві бюджети,  за Бюджетним кодексом буде кваліфікуватися як секвестр місцевих бюджетів.  На жаль, процедури такого секвестрування Бюджетний кодекс не передбачає.

 

     По-друге, всі  ці  кошти  затверджені  в  місцевих бюджетах у повному обсязі,  і тому приймати зміни  до  Закону  про  Державний бюджет,  які  зменшують  видатки місцевих бюджетів,  Верховна Рада сьогодні не може.

 

     Ми відзначаємо  деякі  неузгодження  законопроекту  з  чинним законодавством,  зокрема  з  принципами  місцевого самоврядування, виписаними у статті 143 Конституції України,  пункті 23 статті  26 Закону  України про місцеве самоврядування в Україні та в пункті 7 статті 78 Бюджетного кодексу України щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет.

 

     Ми вважаємо,  що  дійсно  необхідно  збільшувати  видатки  на підтримку  освіти,  але  якщо  говорити  про  освіту,   то   треба обраховувати  всі потреби в повному обсязі.  Зменшення видатків на субвенції призведе до того,  що недоотримають кошти вчителі  шкіл, які  фінансуються  з  місцевих  бюджетів,  ми передамо 33 мільйони гривень через Міністерство освіти на фінансування вищих навчальних закладів  різного  ступеня акредитації та окремих закладів освіти, які фінансуються безпосередньо  через  Державний  бюджет.  Це,  ми вважаємо, не приведе до суттєвої зміни ситуації у вищій освіті.

 

     У цілому    підтримуючи    пропозицію    народних   депутатів Юхновського і Толочка щодо збільшення видатків бюджету на  освіту, в тому числі і вищу освіту, яка фінансується з Державного бюджету, ми не можемо погодитися з тим джерелом  для  збільшення  видатків, яке   запропоновано,   тобто   з  секвеструванням  субвенцій,  які передаються до місцевих бюджетів.  Тому законопроект  пропонується відхилити.  Якщо  будуть запропоновані інші джерела для збільшення цих видатків, ми розглянемо такі пропозиції в першу чергу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання?

 

     Ольга Юхимець.

 

     ЮХИМЕЦЬ О.Ф.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки  і  оборони  (виборчий округ 196,  Черкаська область).  Іване Степановичу,  дякую.  Фракція комуністів. Дійсно, питання,  яке порушили мої колеги,  надзвичайно гостре.  Сьогодні, відвідуючи у глибинці сільські школи,  ми бачимо,  що вони вже  на межі  закриття  і  зникнення.  Сьогодні  на Рівненщині багатодітні сім'ї змушені платити 60 гривень за підручники для  дітей  другого класу, вже гроші почали збирати.

 

     Проте я  хочу,  щоб колега дала все-таки підтвердження.  Мені здається,  що даний законопроект  при  всій  його  актуальності  є все-таки популістським,  до виборів.  Чому я так кажу? Є прекрасна програма комп'ютеризації шкіл,  але сьогодні,  на превеликий жаль, дехто  із  кандидатів у народні депутати бере комп'ютерний клас за бюджетні кошти,  привозить у школу й каже,  мовляв, я вам дарую. Я хочу все-таки,  як кажуть,  перш ніж голосувати,  переконатися, чи оця пропозиція не є суто популістським кроком,  бо мені  здається, що  це  саме  так.  Переконайте,  я  хочу  почути підтвердження чи заперечення.  Думаю,  що основна сума коштів  не  потрапить  у  ті школи, де вони найнеобхідніші. Дійсно, як сказала колега, це гроші для вищої школи і для невеличкої частинки тих  базових  шкіл,  які фінансуються з Державного бюджету.

 

     Дякую.

 

     СУПРУН Л.П.  Це  відповідає дійсності.  Зменшення видатків на субвенції для місцевих  бюджетів  призведе  до  скорочення  витрат місцевих  бюджетів  на  виконання  статті  57  Закону  про освіту. Вважаю, що ми цього не можемо допусти, навіть цих коштів у бюджеті недостатньо.  Ми  ще  раз  звертаємо  увагу на те,  що підтримуємо пропозицію про збільшення видатків  на  вищу  освіту,  але  не  за рахунок освіти, яка фінансується з місцевих бюджетів.

 

     ГОЛОВА. Юхновський Ігор Рафаїлович. Заключне слово.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Іване  Степановичу,  я ще маю питання задати Людмилі Павлівні.

 

     Людмило Павлівно, хіба ви не бачите, що 155 мільйонів,   про  які  зараз  ідеться,  направлені  у  вигляді спеціальної  субвенції?  Такої  спеціальної  субвенції   немає   в Бюджетному  кодексі.  І  ця  субвенція спрямована на 27 адресатів, тобто на обласні адміністрації та міста Київ і Севастополь, а вони далі розподіляють її по районах. Мова йде про те, щоб цю субвенцію зменшити на 27 процентів,  а вони  те  саме  зроблять  при  своєму розподілі.  Так  що  ніякі  місцеві бюджети нічого ще не одержали. Поки що ця субвенція спрямована для відповідного перерозподілу  на обласні  адміністрації,  і  це спрямування абсолютно не відповідає Бюджетному кодексу,  воно не виписано в Бюджетному кодексі,  це  є додаткова субвенція, яку ми маємо впорядкувати.

 

     ГОЛОВА. Давайте   послухаємо   думку  Міністерства  фінансів. Яременко Олександр Степанович. Будь ласка.

 

     ЯРЕМЕНКО О.С.  Дякую.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! Я, щоб не забирати багато часу, хочу сказати, що Міністерство фінансів,  на що посилався Ігор Рафаїлович,  у цілому підтримуючи цю пропозицію,  звертало вашу увагу, що всі розрахунки стосовно конкретних термінів підвищення розміру посадових  окладів можна  розглядати  лише  за умови виконання бюджету у запланованих обсягах.  На сьогодні,  ви знаєте,  за січень  -  лютий  ми  маємо виконання бюджету по доходах на 95,5 відсотка.

 

     Те, що Ігор Рафаїлович говорив,  ніби це елементарно зробити, не зовсім відповідає дійсності,  ми тут повністю поділяємо позицію бюджетного  комітету.  І  я  хочу сказати,  що ті пропозиції,  які сьогодні   вніс   Ігор    Рафаїлович,    практично    ведуть    до перезатвердження   всіх   місцевих   бюджетів,   які  на  сьогодні затверджені,  конкретні  кошти  вже  визначені  і  розподілені  за відповідними розпорядниками.

 

     Тому ми  вважаємо,  що  треба  діяти відповідно до Закону про Державний бюджет на 2002 рік або шукати інші джерела для вирішення цієї проблеми.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Переходимо  до обговорення.  Ігор Пилипчук.  За ним - депутат Асадчев.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  124,  Львівська  область).  Сокальщина.  Шановний Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Я вважаю,  що Ігор Рафаїлович Юхновський своєчасно вніс проект  Закону  про  внесення змін  до  Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік. Кожен з нас знає,  яка ситуація на  сьогодні  склалася  з  оплатою праці  освітян.  І,  власне,  прийняття цього законопроекту дало б змогу вже з 1 травня нинішнього року вирішити частково проблему  - підвищити заробітну плату вчителям на 15 відсотків.

 

     І це  не  є  популістська  заява.  Справа в тому,  що нині не виконується в повному обсязі  стаття  57  Закону  про  освіту.  На сьогодні  вже  десятки,  сотні  позовів  подано  до  суду стосовно невиконання  цієї  статті.  І  скажіть,  будь   ласка,   в   якому нормативному  акті  сьогодні  передбачено,  щоб  з  1 вересня вона виконувалася?  Адже Державний бюджет на цей рік має працювати з  1 січня  2002  року  до  31 грудня 2002 року,  а не з 1 вересня.  Це просто буде окозамилювання.  Уряд вже на 15 вересня повинен подати до  Верховної  Ради проект Державного бюджету на 2003 рік.  І саме Юхновський і Толочко пропонують вихід з цієї ситуації.

 

     Тому, власне,  я  прошу   цей   законопроект   поставити   на голосування завтра і закликаю депутатів підтримати його,  прийняти Закон про внесення змін до Закону про Державний бюджет України  на 2002 рік.  Власне,  таким чином ми зможемо частково поліпшити долю освітян.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Валерій Асадчев. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     АСАДЧЕВ В.М. Дякую, Іване Степановичу. Власне кажучи, Людмила Павлівна  вже  прояснила  ситуацію,  ми  вчора  про це говорили на засіданні бюджетного комітету.  Ви пам'ятаєте, що Державний бюджет України  на  2002  рік  -  це  перший  бюджет,  який формувався за принципом незалежних 686 бюджетів.  І тому субвенція, яка записана в  додатку 6,  хоч вона й записана за 27 областями,  але практично знаходиться не в обласних бюджетах,  а майже на 95 відсотків, а то й  більше  -  в  місцевих  бюджетах,  тобто  в  районних,  з  яких фінансуються освітні заклади,  що знаходяться в селах,  у бюджетах міст   районного   значення,  міст  обласного  значення,  обласних центрів.  Таких бюджетів місцевих понад 8 тисяч.  І  тепер,  після затвердження усіх цих бюджетів,  забрати назад гроші, по-перше, ми не маємо права юридично і навіть конституційно, а подруге, це дуже важко зробити навіть через якісь механізми.

 

     Однак у цілому, я думаю, що можна було б вирішити проблему, з якою вийшов Ігор Рафаїлович,  щодо додаткових 43 мільйонів на вищу освіту  виключно  через  механізми  Державного  бюджету.  І  я  їх запропонував у комітеті.  Якщо ви їх підтримуєте, ми можемо за них проголосувати  в  четвер,  тільки  зразу  скажу,  що  Міністерство фінансів буде  категорично  проти.  Я  пропоную  півтора  мільярда профіциту,  які ми повинні чомусь віддавати Міжнародному валютному фонду,  який,  до речі,  припинив транші Україні,  на 43  мільйони зменшити  (він  не  збідніє  від  цього)  і  передати ці кошти тим розпорядникам Державного  бюджету,  як  пропонує  Ігор  Рафаїлович Юхновський.  Все  це  буде  в  межах  Державного  бюджету.  І якщо Верховна Рада завтра так проголосує,  бюджетний  комітет  бере  на себе  зобов'язання  привести  цей  законопроект у відповідність до вашого голосування.  Повірте мені, що ми таким чином зробимо добре і місцевим вчителям, і тим, які фінансуються з Державного бюджету. Я  пропоную  в   такому   варіанті   з   моєю   поправкою   завтра проголосувати,  хоч знову наголошую, що Міністерство фінансів буде проти.

 

     І, Іване  Степановичу,  у  мене  до  вас  є  прохання.  Вчора бюджетний  комітет  прийняв  рішення  про внесення змін до бюджету щодо дорожнього фонду.  Там фактично суми бюджетних призначень  не змінюються,     просто     розпорядник    визначається    головним розпорядником.   І   це   дійсно   треба   структурі    дорожнього господарства. У мене було прохання, щоб ви дали доручення і завтра внесли ці зміни на голосування,  тому що завтра  фактично  останнє голосування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Таке  доручення ми на засіданні Погоджувальної ради з вами обговорили, так що подавайте документи.

 

     Слово надається народному депутату Олександру Єльяшкевичу.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Уважаемые коллеги!  Вы знаете,  тяжело нашим учителям   сеять   разумное,  доброе,  вечное  в  стране  в  таких тяжелейших условиях.  Тяжело учить детей,  не зная всей правды. Но они узнают эту правду.

 

     Вот здесь  авторы  законопроекта и представители Министерства финансов говорили о том,  что нужны источники финансовых ресурсов. Они  есть,  все эти источники названы Президентом Украины Леонидом Даниловичем Кучмой и зафиксированы  на  пленках  Мельниченко:  как воровали,  как делили деньги, как одному нашему коллеге, например, дали задание на должности заработать для  Леонида  Даниловича  250 миллионов долларов на избирательную кампанию 1999 года. То есть не заработать, а украсть, в переводе на нормальный человеческий язык.

 

     Поэтому мы должны сегодня делать программу защиты свидетелей. Мы  должны сегодня разрабатывать законодательство,  освобождать от юридической  ответственности  людей  в  случае,  если  они  вернут наворованные  средства  в  бюджет  и  дадут  показания,  кто же их заставлял это делать.  А заставляло первое лицо страны - Президент Украины Леонид Кучма.  Именно поэтому преследовались лица, которые раскрывали механизмы обворовывания страны.

 

     Поэтому, Иван Степанович, вы знаете, пленки Мельниченко - это действительно  бестселлер.  С ними надо знакомиться,  там реальный Президент, там реальные механизмы, там все ответы на ваши вопросы, которые сегодня задавали.

 

     Вы задаете   вопрос:   почему  существовало  министерство  по инновациям,  был и  есть  соответствующий  комитет,  инновационный фонд, а деньги уходят? Все ответы на пленках Мельниченко.

 

     Именно поэтому   ваши   коллеги   так   боятся  обнародования результатов экспертизы.  Именно поэтому ваши коллеги  боятся,  что правдивая  информация  дойдет  до граждан Украины.  Потому что,  к сожалению,  и отдельные наши коллеги депутаты тоже говорят на этих пленках, и в их действиях есть серьезный состав преступления.

 

     Поэтому, Иван Степанович, еще раз повторяю: не берите грех на душу.  Я все равно добьюсь своего,  через суд другого государства. Это  позор для Украины,  но это будет так.  Но я хочу,  чтобы наши коллеги узнали правду,  чтобы хотя бы они поняли,  кто есть кто, в том числе те, кого просят или заставляют через деньги, через страх не голосовать. Потому что они сами замешаны в этих преступлениях.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Заключне слово  має  Ігор  Рафаїлович  Юхновський  як доповідач з цього питання.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.  Шановний Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  Фактично  я  повинен  опонувати  двом  організаціям   - бюджетному комітету і Міністерству фінансів.

 

     Отож, спершу щодо зауваження бюджетного комітету.  Річ у тім, що 155 мільйонів гривень замість того,  щоб нормально  розподілити між  Державним  і  місцевими бюджетами,  ми помилково спрямували у вигляді спеціальної субвенції в місцеві бюджети.  І розподіл  цієї спеціальної  субвенції  в  місцеві бюджети не відбувся так,  як це було з субвенціями з Державного бюджету до того. А саме: вона була спрямована  спершу  на  обласні  адміністрації,  які  пізніше мали внести відповідні поправки до місцевих бюджетів.

 

     Ми вносимо поправку на 27 процентів  зменшити  ту  субвенцію, яка  була  спрямована  на  обласні адміністрації,  і просимо,  щоб обласні адміністрації на 27 процентів зменшили субвенції, які вони спрямовують в місцеві бюджети.  І тільки всього, ніякого порушення місцевих бюджетів немає,  ніякого порушення статті  78  Бюджетного кодексу  теж немає.  Тому я прошу з цим погодитися.  Тим більше що мова не йде про якісь додаткові гроші,  звідкись взяті. Ради Бога, знайдіть і беріть,  якщо знайдете,  ми будемо тільки вдячні.  Мова йде про впорядкування того, що ми маємо.

 

     Тепер щодо  зауваження  Міністерства  фінансів.  Міністерство фінансів   твердить,  що  треба  провести  надзвичайну  роботу.  Я стверджую,  що цю роботу ми можемо зробити разом  з  Міністерством фінансів    буквально    за    декілька   годин.   І   ми   можемо продемонструвати,  як це робиться.  Тим  більше  що  є  відповідні комп'ютерні програми, які це роблять.

 

     Тепер стосовно   того,   чи  не  є  цей  законопроект  певним агітаційним заходом у зв'язку з виборами. Авторами проекту закону, який розданий народним депутатам, записані тільки народні депутати Толочко  і  Юхновський.  Секретаріат,  безумовно,  зробив  погано. Насправді буквально всі депутати - члени Комітету з питань науки і освіти підписали цей  законопроект.  Зокрема,  якщо  говорити  про фракцію комуністів, то законопроект підписаний депутатом Грачевим, Сергієм Івановичем  Дорогунцовим,  Людмилою  Пасечною,  підписаний усіма іншими,  буквально всіма депутатами нашого комітету.  І тому якщо ви вважаєте, що це агітаційний захід, то це агітаційний захід усіх партій,  які беруть участь у виборчій кампанії. І я думаю, що у нас немає іншого виходу, як тільки все поставити на свої місця.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Ми завершили обговорення цього законопроекту. Думки депутатів,  на жаль,  розділилися.  Ми використали пленарний час,  і щоб завтра було результативне голосування,  депутати після перерви   працюватимуть   у   профільних   комітетах  і  фракціях. Продовжимо роботу у пленарному режимі завтра о 10 годині ранку. До побачення.