ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  14  г р у д н я  2001 р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Народних депутатів прошу зареєструватися.

 

     У залі  зареєструвалися  389  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Я хочу  просити вас привітати наших іменинників сьогодні.  Це Віктор Михайлович Пінчук і Володимир Ілліч Тропін. Прошу привітати їх і побажати здоров'я і успіхів (Оплески).

 

     Шановні колеги! Сьогодні п'ятниця, і відповідно до Регламенту у нас немає часу для  розминки,  але  є  підготовлені  депутатські запити  і  оголошення.  Якщо  у  вас  є  добра воля,  ми можемо їх розглянути,  якщо голосуватимете, і зроблю оголошення. Якщо ні, то нехай лежать до вівторка.

 

     З процедури. Запишіться.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Олег Білорус. За ним - депутат Полюхович.

 

     БІЛОРУС О.Г.,   член   Комітету   Верховної  Ради  України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  Всеукраїнське об'єднання "Громада").  Прошу передати слово народному депутату Єльяшкевичу (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Мені роблять зауваження,  що машина записує  так,  що одне  крило  не  попадає  у список.  Я приймаю це зауваження.  Я з вашого дозволу можу оголосити новий запис.  Але я  Полюховича  вже оголосив, тому Полюховичу надамо слово.

 

     Зніміть цей запис і проведіть новий.

 

     Висвітіть, будь ласка,  весь список.  Ну,  змінилося, бачите? (Шум у залі).

 

     Я вас прошу,  давайте працювати. Я надаю слово Єльяшкевичу, і я вже оголосив Полюховича. За ним буде Марковська.

 

     Ми дамо  можливість  виступити.  Я  дам  доручення,  зроблять пояснення.

 

     Будь ласка. Депутат Єльяшкевич.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182, Херсонська область). Уважаемый Иван Степанович! Я в очередной раз  обращаю  ваше  внимание  на  то,  что  в нашем зале находятся карточки  депутатовсовместителей,  по  которым  есть  решение  уже Верховного Суда - разъяснение о том,  что их полномочия прекращены решением  Киевского  городского  суда.  В  том  числе  идет  речь, например, о народном депутате Украины Алексее Костусеве.

 

     Иван Степанович, позавчера вам в папку положили этот документ

- разъяснение Верховного Суда Украины.  Я понимаю,  что  теперь  в отсутствие Первого вице-спикера вам приходится с двойной нагрузкой работать,  но это не означает,  Иван Степанович,  что вы не должны выполнять свои конституционные полномочия. Поэтому объявите сейчас решение суда о сложении депутатских полномочий депутата Костусева, для того чтобы его карточка не принимала участия в голосованиях, и по отношению к другим депутатам-совместителям,  о которых уже есть соответствующее решение суда.

 

     Иван Степанович,  на  вас лежит ответственность за выполнение конституционных норм.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Іван Полюхович. За ним - депутат Марковська.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,  Рівненська  область).  Фракція  Українського руху.  Шановний Іване Степановичу!  У  порядку  денному  сьогоднішнього  засідання Верховної  Ради України я прочитав:  10.00 - "Про 100- річчя з дня народження Героя Радянського Союзу, генерала армії Ватутіна".

 

     Я не зрозумів,  Іване Степановичу,  за якою процедурою у  нас має   відбуватися   це  засідання,  адже  про  урочисте  засідання Верховної Ради депутати  повинні  бути  принаймні  за  п'ять  днів попереджені,  повинні бути роздані матеріали і розписана процедура такого урочистого засідання. Це по-перше.

 

     По-друге, шановний  Іване  Степановичу,  у   нас   є   проект постанови   Верховної  Ради,  де  вказано:  рекомендувати  органам місцевої державної влади повернути колишні назви вулицям,  площам, районам,  навчальним закладам у містах і так далі.  Ви знаєте,  що згідно  із  Законом  про  місцеве  самоврядування  тільки   органи місцевої  державної влади мають право вирішувати питання про назви вулиць або міст.

 

     І далі, що стосується ювіляра. Іване Степановичу, я прошу при розгляді   цього   питання   надати  слово  голові  Всеукраїнської організації ветеранів України академіку  Юхновському,  який  дасть історичну довідку.

 

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Ткаленко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Фракція Соціалістичної  партії  України.  Шановний Іване  Степановичу!  Сьогодні  ви  як  керівник  Верховної Ради на урочисте засідання з приводу 100-річчя з дня народження  Ватутіна, дня  його  загибелі  і  його  пам'яті запізнилися на 5 хвилин.  Це неповага до покійного і неповага до тих ветеранів, які тут сидять. Я пропоную вам взагалі припинити будь-які дискусії і починати...

 

     ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Вже припинили. Не треба було брати слово, ми вже припинили.

 

     Депутат Ткаленко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Дякую.  Іване  Степановичу,  я  хотів  би звернутися  до вас,  тому що вчора ми не розглянули цілий ряд дуже актуальних законопроектів,  вони не були проголосовані.  Я прошу в понеділок  розглянути на засіданні Погоджувальної ради пропозицію, щоб наступного тижня провести два дні голосування,  щоб розв'язати ті проблеми, які виникли.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко. За ним - депутат Степура.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Прошу передати слово Олександру Кулику.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кулика.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Дякую. Іване Степановичу! Я - депутат-мажоритарник, і я подаю  депутатські  запити,  це  робота з виборцями і це робота за процедурою.  Тому  прошу  поставити  на  голосування   депутатські запити,  які  надійшли,  і  не  тільки  мій.  Прошу  врахувати  цю пропозицію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Владислав Степура. Будь ласка.

 

     СТЕПУРА В.С.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Прошу передати  слово  народному  депутату Валентину Матвєєву.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Валентина Матвєєва.

 

     МАТВЄЄВ В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань державного     будівництва     та     місцевого     самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Іване Степановичу,  я знаю,  що у вас досі була добра пам'ять,  але  сьогодні  у  мене  з'явилися сумніви.  Чому?  Як ви пам'ятаєте,  мабуть,  тому що пройшло декілька днів,  на засіданні Погоджувальної  ради  в  понеділок  ми  обговорювали  питання щодо проблеми банкрутства банку "Україна",  яке я порушив за дорученням фракції.   Ми   домовилися,   що  пан  Король  надасть  інформацію тимчасової слідчої комісії на пленарному засіданні  в  середу  при готовності  Генеральної прокуратури і Національного банку,  про що ви дали персональне доручення Медведчуку.  Цього  не  відбулося  в середу.  Я погодився:  якщо представники Генеральної прокуратури і Національного банку не зможуть прийти  в  середу  і  поінформувати депутатів про розгляд цієї проблеми, то тоді розглянути це питання у вівторок на пленарному засіданні першим.  На це ви і  всі  члени Погоджувальної ради погодилися.

 

     Сьогодні в  порядку денному стоїть інформація все-таки одного Короля.  Я бачу, в залі присутній заступник Генерального прокурора Винокуров,  але  в порядку денному немає ні інформації Генеральної прокуратури,  ні інформації Нацбанку. Я від імені фракції запитую: це  що,  спроба  зам'яти  в  черговий раз все те,  що відбувається навколо банкрутства банку "Україна"?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  По порядку.  Сьогодні п'ятниця,  і я  запитав вас,  чи  оголошувати депутатські запити і робити інші оголошення. Частина залу погодилася,  частина - ні,  зараз визначимося.  І я в оголошенні скажу те, про що ви запитували. Це перше.

 

     Друге. Я думаю,  Ніно Степанівно Марковська, що є причини і є обставини,  на які слід зважати.  Тому я вас просто прошу:  будьте ввічливими.

 

     Тепер, Валентине   Григоровичу,   стосовно   вашого  питання. Відповідно  до  Регламенту  створена  Верховною  Радою   тимчасова комісія,  саме вона визначає,  коли їй що робити. Ми в присутності голови комісії на засіданні Погоджувальної ради домовилися про те, і  я  такі  розпорядження  дав.  Я ще раз кажу,  голова комісії є, провели  ці  переговори,  хто  присутній  і  так  далі.  Просто  я подивився так,  як і ви,  сьогодні порядок денний, бачу, стоїть це питання.  Я запитав:  є з  Генеральної  прокуратури?  Є  заступник Генерального прокурора. Я ще раз кажу, що я відповідальний за все, але рівень відповідальності і рівень дієвості  будуть  тоді,  коли всі  ми  будемо  відповідальні  -  від  голови  комісії  до Голови Верховної Ради.  От голова комісії, виконуючи волю Верховної Ради, повинен   доповісти,  чому  немає  цих  людей  і  коли  є  бажання прозвітувати Верховній Раді.  Я вже вам один  раз  говорив.  Ви  - численна фракція, я прислуховуюся до вас, але це не значить, що ви фракція,  яка диктує.  Рішення з цього питання може бути  прийнято Верховною Радою.  Я ще раз повторюю:  рішення Верховної Ради, коли звітувати комісії, не було. Буде Король, задасте йому запитання.

 

     Тепер щодо   сьогоднішнього   засідання.   Воно   проводиться відповідно  до  постанови Верховної Ради від 29 листопада,  яку ми прийняли.  І вам, Іване Полюхович, треба читати ці документи, тоді будете знати.

 

     Я використав час і дав відповіді,  які вважав за потрібне,  і прошу вас перейти до розгляду питань порядку денного.

 

     -----------

 

     Даєте добро  оголосити  депутатські  запити  і  зробити  інші оголошення?  (Шум у залі).  Я зараз поставлю на голосування (Шум у залі).

 

     Давайте я зроблю просто оголошення, щоб не було крику.

 

     Дійсно, відповідно до рішення апеляційного суду  міста  Києва від  19  жовтня  2001 року повноваження народного депутата України Олексія Костусєва достроково припинені.  Але наскільки інформували мене служби,  Олексій Костусєв збирався оскаржити це рішення. Тому ми  звернулися  до  Верховного  Суду,  і  Верховний  Суд  дав  нам роз'яснення.  Після цього вчора я дав доручення нашим управлінням, які за це відповідають, і вони мені підготували довідку про те, що зазначене  рішення апеляційного суду міста Києва щодо дострокового припинення  повноважень   набрало   чинності   і   підтверджується роз'ясненням  Верховного  Суду  України  від 10 грудня цього року. Тому  я  оголошую  такими,  що  припинені,  повноваження   Олексія Костусєва (Оплески).

 

     -----------

 

     Це оголошення  вже  дозволили  зробити,  тепер вже я зроблю й інші оголошення.

 

     Відповідно до статті 13 Закону України про  статус  народного депутата України та статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження Віктора Володимировича Медведчука до складу депутатської    фракції    Соціал-демократичної   партії   України (об'єднаної),   Валерія   Миколайовича   Шмарова   -   до   складу депутатської   фракції   "Єдність"   та   вихід   його  зі  складу депутатської фракції "Солідарність",  про вихід народного депутата України  Валерія  Павловича  Мартиновського зі складу депутатської фракції "Солідарність".  І повідомляє про свій  вихід  із  фракції "Батьківщина" народний депутат Володимир Алексєєв.

 

     Депутатські запити - у вівторок.

 

     -----------

 

     Переходимо до   розгляду   питань  порядку  денного.  Шановні народні депутати!  Як вам відомо,  через  два  дні,  у  неділю  16 грудня,  виповнюється  100  років  від дня народження легендарного воєначальника,  визначного полководця Великої  Вітчизняної  війни, Героя   Радянського   Союзу,   генерала  армії  Миколи  Федоровича Ватутіна.

 

     Віддаючи належну  шану  людині,  більша  частина  життя  якої пов'язана  з  Україною,  її  заслугам  перед  українським народом, Верховна Рада України  прийняла  постанову  про  відзначення  цієї дати.  На  наше  засідання  запрошені ветерани Великої Вітчизняної війни,  представники  ветеранських  організацій   і   представники Збройних Сил України. Прошу привітати їх (Оплески).

 

     Дякую. Сценарій проведення засідання підготовлений профільним комітетом,  я дію за ним,  це в рамках Регламенту.  Тому дозвольте мені  надати  слово  голові  підкомітету  з  питань  військової та цивільної  оборони  Комітету  Верховної  Ради  України  з   питань національної безпеки і оборони генерал-майору Доманському Анатолію Івановичу. Будь ласка (Оплески).

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань національної безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Товарищи   солдаты   и сержанты!  Товарищи  офицеры  и  прапорщики!  Товарищи  генералы и адмиралы!  Уважаемые  участники   Великой   Отечественной   войны! Уважаемые  народные депутаты!  Уважаемый Иван Степанович!  Сегодня наше утреннее заседание носит необычный  характер,  оно  посвящено 100-летию  со  дня  рождения  одного  из  прославленых полководцев Великой  Отечественной  войны  генерала  армии  Ватутина   Николая Федоровича.  С  особым волнением я шел на эту трибуну,  ибо хорошо понимаю,  что  каждому  из  нас  придется  соприкоснуться  с  теми далекими  днями  и годами,  когда главным для каждого украинца был вопрос:  быть или не быть Украине, ее народу, нашей цивилизации. И Украина  есть  благодаря  тысячам  и миллионам таких,  как Ватутин Николай Федорович, пусть звания у них были разные, но они все были солдатами Отчизны, защищали ее, проливая свою кровь, и отдавали за ее  свободу  свою  жизнь.  И  сегодня  все  человечество,  честные граждане    Украины    отдают    глубочайшую   дань   уважения   и признательности  Николаю  Федоровичу  Ватутину  и  всем  тем,  кто освобождал    Украину,    ее    столицу    город-герой   Киев   от немецко-фашистских захватчиков.

 

     Биография Николая Федоровича Ватутина типична для большинства крестьянских  парней  начала  ХХ  столетия:  тяжелый  труд,  жажда знаний,  вихрь революции. Стремление быть военным привело молодого Ватутина в 1920 году в ряды Красной Армии. За шесть лет, с 1920 по 1926 год,  в течение  которых  Ватутин  был  солдатом,  командиром отделения,  взвода,  роты,  курсантом  и  слушателем  в Полтавской пехотной школе,  Киевском объединенном военном училище, он овладел опытом  солдатской  службы.  Познавая  солдатскую службу в низовых подразделениях армии, он испытал на себе всю ее суровую простоту и сложную суть.

 

     Ватутин знал,  на  что  способен  солдат,  что  можно от него требовать  и  как  ему  приказывать.  Глубокие  знания   процессов армейской  жизни  и понимание души солдата дали опытному генералу, командующему    войсками    нескольких     фронтов     возможность проницательного видения явлений боя.

 

     Жажда знаний  всегда  отличала  Ватутина,  а  с  годами стала осознанной,  целеустремленной задачей и превратилась  в  любовь  к службе.  Годы  напряженного  воинского  труда  явились фундаментом роста советского полководца.  Николай Федорович  Ватутин  блестяще учился  в  Военной  академии  имени  Фрунзе  (Академия  Генштаба). Преподаватели    подметили    у    Ватутина    целеустремленность, настойчивость,   глубину   тактического  мышления,  прозорливость, умение пойти на обоснованный  риск,  быстро  принимать  решение  и проводить  его  в  жизнь.  Не признает шаблона,  склонен к ведению маневренного боя,  умеет трезво оценивать самые сложные ситуации и находить  оптимальные варианты выхода из них - так оценивали его в ходе учебы.  Здесь  он  впервые  столкнулся  со  штабной  работой, увлекся военной историей.

 

     После учебы  занимал  различные  штабные и другие должности в Северо-Кавказском и Сибирском военных округах. В одном из приказов по  штабу  округа  отмечалось,  что проведенные опытные учения под руководством  Ватутина  дали  богатый  материал   по   организации управления  войсками,  в  другом  ему объявлялась благодарность за добросовестное и вдумчивое  инспектирование  войск  и  ряд  ценных предложений.

 

     Он всегда  стремился  к  самостоятельной  работе.  Полководец сформировался  в  исключительно  важное   для   народа   и   армии десятилетие - в 1930-40-е годы,  когда нависала угроза войны.  Над Китаем клубился дым боев,  Япония захватила Маньчжурию. В Италии и Германии   пришли   к   власти   социалнационалисты  и  интенсивно готовились к агрессии:  интервенция в Испании и Абиссинии,  захват Австрии и Чехии, Польши и Франции.

 

     Началась Вторая    мировая    война.    В    связи   с   этим совершенствовались тактика, оперативное искусство, поступала новая техника,   оружие.   К   командованию  штабов,  руководству  войск предъявлялись возросшие требования.  Ватутин совершенствует знания на курсах командного состава с такими перспективными полководцами, как Антонов,  Толбухин,  Конев и другими,  имеющими  богатый  опыт армейской  службы.  Прекрасный педагог,  человек глубокой эрудиции Маршал  Советского  Союза  Шапошников  в  характеристике   Николая Федоровича  Ватутина написал такую строку:  по всем вопросам имеет свое самостоятельное суждение.

 

     Ватутин продолжает службу на штабных должностях.  В 1938 году его  назначают  заместителем,  потом  начальником  штаба Киевского особого военного округа,  где он пользовался  высоким  авторитетом знающего военное дело,  штабную работу.  Он не терпел формализма и волокиты,  любой вопрос решал быстро и четко, сохранял спокойствие и  корректность.  Терпеливо объяснял,  советовал,  учил тому,  что необходимо на войне.

 

     В сложных  международных  условиях  войска  Киевского  округа вынуждены  были двинуться на Запад,  чтобы взять под защиту мирное население Западной Украины.  В выполнении этой исторической задачи участвовал  и  Ватутин.  В его аттестации отмечалось:  всесторонне развит,  с широким кругозором, прекрасно руководил отделами штаба, проявил  большую оперативность и способность руководить войсковыми соединениями. Такие способности Ватутина замечены высшими военными органами  Красной Армии,  и его назначают начальником оперативного управления Генштаба.

 

     Талант Ватутина ярко проявился в период Великой Отечественной войны.  Летом  1940  года,  как известно,  советское правительство делает все,  чтобы как можно дальше оттянуть войну,  предпринимает огромные  дипломатические  усилия в военном,  экономическом плане. Но,  вы все хорошо знаете,  22 июня фашистская Германия  вероломно напала  на  Советский  Союз,  и  наши народы вынуждены были в этой кровавой схватке защищать свою независимость и свободу.

 

     Наиболее ярко проявился талант Ватутина,  когда он командовал войсками   Северо-Западного,   Юго-Западного,  Воронежского,  1-го Украинского  фронтов.  Упорные  бои  разгорелись  под  Смоленском, Ленинградом,  Москвой,  Киевом,  Курском,  Сталинградом, в которых принимал непосредственное участие Николай Федорович Ватутин.

 

     Надо сказать,  что в критические  дни  боев  Ватутин  сутками держался  на  ногах,  был  бесстрашным  в  боевых  порядках полка, появлялся среди отступающих солдат, останавливал их и вел за собой в атаку, чтобы занять оставленный рубеж.

 

     Я хорошо понимаю,  что кое-кто сегодня хотел бы, отмечая дату эту,  заседание  превратить  в  шабаш,  но  я  хочу  сказать,  что депутаты,   которые   сидят   здесь,  за  исключением  единиц,  не оборонялись,  когда фашисты наступали на Украину,  не  отходили  с боями,  не  несли  потери,  они не знают,  что такое подниматься в атаку под шквалом пулеметного и оружейного огня. Они не знают, что такое форсировать Днепр,  они не знают и никогда не смогут понять, что такое освобождать столицу нашей Украины - город Киев!

 

     Мы хорошо помним 23 ноября,  историческое утро.  С севера и с юга   колонны   танков   ударных   группировок   Юго-Западного   и Сталинградского  фронтов   замкнули   окружение   армии   Паулюса. Юго-Западным фронтом командовал в то время Ватутин.

 

     Можно было бы сегодня перечислять многие и многие операции. В разработке решений,  претворении их в жизнь,  выполняя  и  отдавая приказы,  принимал непосредственное участие Ватутин. Можно было бы говорить и о Харьковской операции,  о других,  но украинский народ сегодня  помнит  те холодные дни ноября 1943 года.  Суровый Днепр, нулевая температура  воды  -  и  вырабатывается  решение  провести наступательную  операцию  с  форсированием  водной преграды - реки Днепр.  История военного искусства не знает подобных форсирований. Какую силу воли,  какое бесстрашие необходимо иметь, чтобы десятки сотен солдат,  сержантов,  офицеров поднять в атаку,  привести  на берег Днепра,  форсировать реку и с боем вести освобождение города Киева.

 

     Мы знаем,  какую роль отводил Гитлер Днепру,  он требовал под угрозой  вплоть до расстрела не допустить советские войска в Киев. Военный совет фронта обратился к  воинам:  "Товарищи!  Перед  нами Киев  -  мать  городов русских,  колыбель нашего Отечества,  здесь много веков назад зародилась наша могучая Русь,  здесь с оружием в руках  отстаивали  от  врагов  свободу  и  независимость русский и украинский народы.  За нашу Советскую Родину,  за нашу  свободу  и счастливую жизнь,  за Украину, за Киев - вперед на разгром врага!" Вот какой девиз был: на разгром врага за освобождение Киева!

 

     Сопротивление гитлеровцев было сломлено.  Первой на  западную окраину Киева вошла 167-я стрелковая дивизия. За неимением времени я не буду называть номера дивизий и бригад, называть имена героев. Сегодня  многие  из  них присутствуют в этом зале.  Это они в 1943 году форсировали Днепр и принесли свободу Киеву! (Оплески).

 

     Мир был потрясен тем  подвигом,  который  совершил  советский солдат под руководством Ватутина. Все средства массовой информации мира сообщали об этом. Они не могли понять, сколько надо героизма, сколько   надо   настойчивости,   чтобы  был  форсирован  Днепр  и освобожден Киев.

 

     Ватутин принимал участие  и  руководил  Корсунь-Шевченковской операцией,  он  провел  целый  ряд  других  операций на территории Украины.  Но,  к сожалению,  Николай  Федорович  Ватутин  не  смог продолжить  реализацию своего таланта полководца.  29 февраля 1944 года  колонна  машин  с  генералом  Ватутиным,  которая  объезжала войска,  была обстреляна бандой,  которая действовала в тылу наших войск,  уничтожая тыловые подразделения,  обозы и  так  далее,  во главе с бандитом по кличке "Мадьяр".  Вместе с охраной и офицерами штаба Ватутин вступил в  бой  с  бандитами,  был  ранен  в  бедро, принятыми медицинскими мерами его спасти не удалось.  В ночь на 15 апреля 1944  года  генерала  армии  Ватутина  не  стало.  Хоронили Ватутина  17  апреля.  В  18.00 по радио был передан по всему миру приказ Верховного главнокомандующего, в котором отмечались заслуги полководца  и  был  призыв  склонить  боевые  знамена  над  гробом Ватутина, отдать честь одному из лучших полководцев армии.

 

     Завершая свое  выступление,  я  обращаюсь  к  вам   ветераны: активно  несите  в  умы  и  сердца молодого поколения свой подвиг, который вы совершили  во  имя  Украины,  он  должен  продолжаться! Сегодня молодежи это необходимо,  вы должны передать свой опыт.  Я обращаюсь сегодня к офицерам Вооруженных Сил Украины:  учитесь  на примере генерала армии Ватутина,  будьте достойными продолжателями этих традиций,  изучайте его военное  искусство,  его  мастерство! Пусть  же  пример его служения своему Отечеству будет примером для каждого из нас,  депутата или солдата,  генерала или  адмирала.  Я призываю  вас  служить  нашему  Отечеству,  как  служил полководец Николай Федорович Ватутин.

 

     Спасибо (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово надається Ігорю Рафаїловичу Юхновському, голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти,  учаснику Великої  Вітчизняної  війни,  голові  Всеукраїнського   об'єднання ветеранів. За ним буде виступати Микола Петрович Полудень.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Шановні ветерани! Шановні гості! Сьогодні ми відзначаємо 100-річчя від дня народження   славного   героя   нашої   Вітчизни  генерала  Миколи Федоровича Ватутіна.  Це був  один  із  найвизначніших  радянських полководців.  Почавши  військову службу вісімнадцятилітнім юнаком, він  свій  військовий  талант  особливо  проявив  у  роки  Великої Вітчизняної  війни  як  командир  Воронезького,  а  згодом  і 1-го Українського  фронту.  Генерал  Ватутін  був  одним   з   головних розробників    плану   оточення   армії   генерала   Паулюса   під Сталінградом.

 

     Як командир військ Воронезького фронту Ватутін зробив  чи  не найголовніший  внесок  у  перелом  у  ході Другої світової війни і Великої Вітчизняної війни діями  на  Курській  дузі.  Там  з  обох сторін   були   зосереджені  величезні  сили  армій  радянської  і німецької.  Німці ввели у бій свої нові танки "Тигри" і  самохідні гармати  "Пантери".  Ватутін приймає за дозволом Ставки незвичайне рішення   про   випереджаючу   артилерійську   контрпідготовку   з величезною за своєю концентрацією силою вогню,  чим завдав першого суттєвого стратегічного удару по німцях і надзвичайно  підняв  дух наших військ.  Там, під Курськом, і був створений у складі окремої інженерної бригади РГК 207-й інженерно-саперний батальйон, в якому я згодом служив після визволення міста Кременця на Волині.

 

     Депутат пан Доманський прекрасно описав звитяги Ватутіна. Але найбільший  талант  полководця  Ватутіна   проявився   у   славній Корсунь-Шевченківській   битві,   коли   організовані  полководцем потужні ударні групи обійшли  німців,  утворивши  котел,  в  якому загинули  чи  потрапили  в  полон  близько  100  тисяч солдатів та офіцерів  противника  і  величезна  кількість   бойової   техніки. Корсунь-Шевченківська  битва  остаточно  вирішила  долю визволення України від  фашистів.  Ватутін  командував  операцією  визволення Києва.

 

     Герой, якого  український народ завжди поважатиме і берегтиме його могилу,  мав визначний військовий талант.  Так буває, що доля таланту  не  є простою.  Ватутіну не виходило пожинати плоди своїх блискучих операцій.  Перед самим їх закінченням його перекидали на нові  ділянки  фронту.  От і за Корсунь-Шевченківську операцію він одержав нагороду Героя посмертно.

 

     Неоднозначною, за матеріалами преси,  є історія  поранення  і смерті генерала.  29 лютого 1944 року Микола Федорович, поспішаючи з Рівного на Славуту,  несподівано наказує зрізати шлях, з'їхати з головної  дороги на сільську,  і машини натрапляють на воїнів УПА. Сумнівними є і воїни УПА під командою Синогіна-Жмайла, який згодом приходить  з  повинною  і  працює  в Острозі.  Генерала поранено в стегно,  і хоча його зразу було доставлено до Києва,  з  операцією зволікали.  Це  були жорстокі часи.  Режим Сталіна-Берії не терпів талантів. Події ці супроводжувалися страшними воєнними репресіями.

 

     Герой Великої Вітчизняної війни,  визволитель  України  помер від  гангрени  спинного  мозку  15  квітня 1944 року.  Ватутін був висококласним,  високоосвіченим  воєнним  стратегом.  Пам'ять  про великого героя, полководця буде завжди жива в народі України.

 

     Від імені Всеукраїнського об'єднання ветеранів,  основна мета якого - моральне  примирення  і  консолідація  старшого  покоління України,  особливо ветеранів війни,  незалежно від того,  на якому боці фронту вони воювали,  представники якого зібралися тут і там, на  балконі,  я  складаю глибоку пошану генералу Миколі Федоровичу Ватутіну.  Нехай українська земля,  яку він любив, буде йому пухом (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Ігоре  Рафаїловичу.  Слово  надається  Миколі Петровичу   Полудню,   учаснику   Великої    Вітчизняної    війни, генералмайору у відставці. За ним буде виступати Бакушин.

 

     ПОЛУДЕНЬ М.П.,    учасник    Великої    Вітчизняної    війни, генерал-майор у відставці.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати!  Дорогі друзі! Дорогі товариші! Ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани військового тилу, члени Всеукраїнської ради   радянських   офіцерів   щиро  вдячні  вам  за  рішення  про відзначення 100-річчя з дня народження великого сина нашого народу Миколи Федоровича Ватутіна (Оплески).

 

     Наша глибока  повага,  наша  вдячність  депутатській  фракції Комуністичної  партії  України,  за  дорученням  якої   радянський генерал Доманський вніс пропозицію про це.

 

     Щаслива доля   дарувала  нам  життя  на  фронтах  війни  і  у військовому тилу,  який був майже тим же фронтом.  І  ми  назавжди залишаємося   стійкими,   непідкупними  патріотами  своєї  великої соціалістичної Батьківщини,  вірними рідному радянському народові, високим гуманістичним ленінським ідеям (Оплески).

 

     Ні, і  ще раз ні,  ми,  колишні солдати,  матроси і сержанти, старшини,  офіцери,  більшість генералів, адміралів, не клюнули на гачок   з  отрутним  кривавим  американським  доларом,  залишилися вірними єдиній у своєму житті військовій присязі і єдиній  клятві, яку  ми дали Батьківщині в роки своєї нелегкої,  але благородної і чесної юності.  Присяга і клятва дається один раз у  житті.  Таким був і видатний радянський полководець ленінської школи Ватутін.

 

     Керівники наших  військ  забезпечили славну перемогу Збройних Сил  Радянського   Союзу   у   Великій   Вітчизняній   війні   над гітлерівськими    головорізами    та    їхніми   націоналістичними бандерівськими лакизами.  Видатний воєначальник  Микола  Федорович Ватутін  був  російський  побратим - селянський син з братньої нам Курщини.  Серед великих шанованих полководців Великої  Вітчизняної війни  є прекрасна плеяда представників нашого українського народу

- це Малиновський, Черняховський, Рибалко, Єрьоменко.

 

     Війська, якими  командував   Миколо   Федорович,   разом   із військами  інших  фронтів  звільнили  нашу Україну від фашистської окупації і кріпацького поневолення.  У розквіті своїх сил і  свого полководського обдарування і генія він загинув смертю хоробрих від зрадницької бандерівської кулі.  Прах  його  навічно  покоїться  в українській  землі.  Ім'я  Миколи  Федоровича  шанують  в  Україні трудящі,  чесні люди всіх поколінь, воно зігріто безмежною любов'ю наших  душ  і сердець і нашою вдячністю.  А ті,  хто загубив життя Миколи Федоровича,  хто замордував сотні тисяч радянських громадян у  воєнні  і  повоєнні  роки,  нахабно  пнуться  сьогодні із свого зрадницького кодла  і  вимагають  від  Верховної  Ради,  від  вас, депутати,  від  вас,  радянський народ,  щоб їх визнали учасниками визволення Радянської України і надали належний статус.

 

     Шановні друзі!  Тут поряд,  перед входом у будинок  Верховної Ради,  стоїть  на  високому постаменті пам'ятник Миколі Федоровичу Ватутіну,  але більшість його бойових соратників,  учасників війни нині вимушені жебрувати,  злидарювати. Як це сталося? Такого ще не знав і не бачив світ,  щоб  діти  наші,  яких  ми  породили,  яких виховали,  яким  допомогли здобути найвищу освіту за тих часів,  і багато з них стали професорами,  докторами наук,  академіками,  на очах  всього  світу  серед  білого дня пограбували нас,  відібрали похоронні копійки,  які ми складали цілими роками,  аби по-людськи бути  похованими,  аби  відійти  у вічність так,  як це робиться в цивілізованому суспільстві. Як це так, чому так сталося?

 

     Дорогі друзі!  Дорогі товариші!  Ми, ветерани, звертаємося до всього нашого чудового, прекрасного українського народу: треба все зробити,  щоб  позбутися  цих  страждань  і  так  званих   надбань буржуазнокапіталістичного ладу, позбутися без зброї, позбутися без крові,  бо ми вже воювали,  ми все це знаємо.  Але це  потрібно  і можливо при єдиній умові: парламентські форми і методи боротьби за кращу долю  народів  України  підтримати  всенародним  виступом  і рішучою вимогою:  "Геть іноземних окупантів та їхніх вірних холуїв з нашої священної української землі!  Повернути владу  робітникам, селянам і патріотичній частині інтелігенції!  Владу рад, радянську владу!" (Оплески).

 

     Це буде достойним пам'ятником Миколі Федоровичу Ватутіну і 27 мільйонам загиблих на фронтах Великої Вітчизняної війни.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  Василю  Івановичу Бакушину, учаснику Великої Вітчизняної війни, голові Міжнародної української спілки учасників війни, генералмайору у відставці.

 

     БАКУШИН В.І.,     учасник    Великої    Вітчизняної    війни, генерал-майор  у  відставці.  Уважаемый  Председатель!   Уважаемые народные    депутаты    Украины!    Уважаемые   ветераны   Великой Отечественной  войны!  Разрешите  прежде  всего  поблагодарить  за представленную  возможность  выступить  на  таком  высоком форуме, посвященном  исторической  дате,  особенно  близкой  нам,   бывшим воинам-фронтовикам,  как  100-летие  со  дня  рождения  одного  из наиболее выдающихся советских  полководцев  Великой  Отечественной войны Николая Федоровича Ватутина.

 

     Полководческие боевые  заслуги генерала армии Ватутина трудно переоценить.  С его именем связан  ряд  самых  блестящих  операций минувшей   войны.  Достаточно  вспомнить  группировку  "Сатурн"  в декабре  1942  года,  ускорившую  разгром   немецких   войск   под Сталинградом,  известное  всем  знаменитое  танковое  сражение под Прохоровкой на Курской дуге,  а  также  ряд  других  замечательных наступательных операций,  приблизивших день нашей общей Победы над смертельным врагом.

 

     Для нас,  граждан новой, независимой Украины, особое значение имеют  спланированные  и  проведенные  генералом  армии  Ватутиным операции,  завершившиеся освобождением Харькова  и  нашей  древней столицы Киева,  и Корсунь-Шевченковская операция, которую называют "вторым Сталинградом".  С  именем  Ватутина  связано  освобождение значительной  части  Украины.  Признательность  украинского народа генералу-освободителю выразилась,  в частности,  в сооружении  ему памятника в столице - сердце страны,  недалеко от здания Верховной Рады.

 

     Не буду дальше перечислять общеизвестных заслуг полководца, о них здесь товарищи уже говорили.  Разрешите сказать лишь несколько слов о личных впечатлениях от встреч с Николаем Федоровичем.

 

     В годы войны,  будучи еще  молодым  человеком,  мне  довелось служить в разведывательном подразделении действующего состава 1-го Украинского фронта, а также 3-й танковой армии, которой командовал генерал,  впоследствии  Маршал  Павел  Семенович Рыбалко.  Когда я приходил к нему в штаб по долгу службы,  мне  нередко  приходилось наблюдать  и  командующего фронтом Ватутина.  Сегодня после многих лет службы в армии  и  встреч  с  многими  нашими  военачальниками высоких  рангов,  с  военачальниками стран бывшей антигитлеровской коалиции я сравниваю их  с  Николаем  Федоровичем  Ватутиным  и  с особой  теплотой  вспоминаю  его  неповторимые  чисто человеческие черты.  Прежде всего он был удивительно общедоступен.  Несмотря на свое высокое положение,  несмотря на огромную занятость, он всегда находил время,  чтобы пообщаться с офицерами и солдатами.  Он  был при этом неизменно приветлив,  доброжелателен,  отзывчив и прост в общении.  К нему мог обратиться любой военнослужащий, и каждому по мере  сил  он  старался помочь.  О запросах,  нуждах,  настроениях солдат и офицеров он знал не понаслышке, а разбирался в них лучше, чем  многие из тех,  кому это было положено по службе,  что не раз доказывал на практике,  проявляя конкретную  заботу  о  конкретных людях.

 

     Удивительной была  его  трудоспособность.  Все в штабе знали, что  большинство  донесений  и  документов,  исходивших   за   его подписью,  составлял  он сам.  Поэтому неудивительно то искреннее, неподдельное уважение,  которое питали к Ватутину все, служившие в его подчинении.

 

     С моими   наблюдениями  перекликаются  и  наблюдения  Маршала Якубовского. "Людей, знавших Ватутина, - писал он в книге "Земля в огне",  -  поражали  его  исключительное  спокойствие и выдержка в критические,  крайне трудные моменты.  Казалось,  у него  стальные нервы.   Его   нередко   видели   в  землянках,  на  передовой,  в подразделениях.   Генерал   ходил   по   траншеям,   интересовался настроениями  солдат,  свой штаб старался размещать ближе к району боевых действий.  Словом,  всегда стремился  быть  в  гуще  боевой жизни".

 

     Говоря о  генерале  армии  Ватутине,  нельзя  не отметить его исключительного   личного    мужества,    о    чем    красноречиво свидетельствуют  обстоятельства его гибели.  Он,  солдат,  погиб с оружием в руках от  наймитов  немецко-фашистского  командования  в схватке с превосходящим силой врагом, хотя имел полную возможность уйти с линии огня в безопасное место, о чем его просили.

 

     Среди армий  всех  воюющих  во  Второй  мировой  войне  стран Ватутин   с   генералом   армии  Черняховским  были  единственными военачальниками    столь     высокого     положения,     погибшими непосредственно в бою с врагом.

 

     Мы, ветераны Украины,  бывшие участники Великой Отечественной войны,  особенно те,  кто служил под командованием генерала  армии Ватутина, горячо благодарим народных депутатов Украины за принятие постановления о 100-летии со  дня  рождения  полководца,  внесшего выдающийся  вклад  в  освобождение нашей ныне независимой Родины и отдавшего за это свою жизнь.

 

     Делегирующие нас    на    это     торжественное     заседание ветераны-фронтовики  просили воспользоваться случаем,  чтобы особо поблагодарить народных депутатов, отстаивающих законные интересы и права участников войны, особенно фракцию коммунистов.

 

     Нас, непосредственных   участников  войны,  осталось  сегодня совсем немного,  не более 1  процента  населения  Украины.  Мы  не просим  каких-то  особых условий,  но мы хотим,  чтобы соблюдались хотя бы те немногие  законы,  которые  гарантируют  минимум  наших прав.  А  покушений  на наши гарантированные законом права,  в том числе и со стороны государственных органов,  мы  пережили  немало. Сейчас,   когда   весь   мир   готовится   отметить  Новый  год  и рождественские праздники,  украинским ветеранам поднесли очередной подарок:  сняли  со  счетов  их  общественных  организаций остатки финансовых средств.  Так что мы теперь не имеем  даже  возможности поздравить   своих  однополчан  и  инвалидов  военных  действий  с наступающими праздниками.

 

     Больше, чем материальные недостатки, людей, которые отстояли, а затем отстроили Украину и подняли ее до уровня одной из наиболее развитых  стран  мира,  беспокоит   еще   одно   недостойное   для цивилизованного  общества  явление.  Речь  идет о нередких в наших средствах  массовой  информации  попытках  пересмотреть,  исказить историю Великой Отечественной войны,  нападках на военачальников и полководцев,  оскорблении чести и достоинства воевавших за  правое дело, глумлении над памятью павших. Мы не выступаем против свободы слова,  но хотим,  чтобы подобно тому,  как это принято в развитых демократических странах, в нашей стране также существовал порядок, ставящий  препоны  клеветникам,  людям,  оскорбляющим  достоинство граждан, принижающим честь народа и государства.

 

     Просим учесть наше мнение при рассмотрении Закона о средствах массовой информации.  Поверьте,  что это станет более  действенным средством  достижения  примирения и стабильности в нашем обществе, чем сотни  призывов  и  речей,  которые  раздаются  в  зале  нашей Верховной   Рады.   Еще   раз  благодарим  вас  за  приглашение  и предоставленную возможность высказать мысли ветеранов фронтов.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Василю Івановичу.  Слово надається  народному депутату  Строгову Анатолію Никандровичу,  члену Комітету з питань національної безпеки і оборони, генерал-лейтенанту у відставці.

 

     СТРОГОВ А.Н.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Уважаемые  товарищи  ветераны!  Уважаемые коллеги!  Как уже говорили,  сегодня мы являемся непосредственными участниками знаменательного события - Украина  отмечает  100-летие советского военачальника, а это означает, что до нашего ошалевшего от независимости общества наконец-то дошло, что плевать в колодец, из  которого  пил,  и  рыгать  на стол,  с которого ел,  не только нельзя,  аморально,  но и преступно. Все мы дети одного советского времени,  которое  можно  оклеветать,  можно  облить  грязью,  что некоторые горе-политики и делают отнюдь не  от  великого  ума,  но вычеркнуть его из памяти народа не дано никому,  ибо величие этого периода  нашей  истории,  грандиозность  его  свершений,   подвиги истинных героев того времени ни умалить, ни забыть невозможно.

 

     Николай Федорович  Ватутин  был одним из ярких представителей советских военачальников Жуковской обоймы,  каждый из которых  был неповторимым как личность.  Это они, машинисты победы, взвалили на свои плечи персональную ответственность за подготовку,  проведение и исход сражений на полях Великой Отечественной войны.  Он обладал бесценным искусством противостояния,  я имею  в  виду  способность выстоять в самых трудных поединках,  когда, кажется, все потеряно, когда противник начинает тебя преодолевать,  способность не только выстоять,  но  и  внести  перелом  в  схватку  и  взять  верх.  Он превосходил  своих  противников  своей  убежденностью  в   победе, воинским  мастерством и проницательностью.  Это бесценное качество он проявил в  сражениях  за  Ленинград,  Москву  и  Сталинград,  в оборонительном сражении на Курской дуге.

 

     Он прожил   трудную,  короткую  жизнь,  и  благодарный  народ Украины воздвиг ему прекрасный памятник в красивейшем парке города Киева.  Его именем были названы улицы во многих городах Украины. К сожалению,  у  некоторых  дельцов  от  политики  память  оказалась слишком  короткой.  В  наше  сумасшедшее  время,  когда  продажные лакировщики   истории   подлость   выдают   за   добродетель,    а предательство   за   подвиг   и   армию-освободительницу  называют оккупационной,  нашлись и такие,  которые пытаются  вытравить  имя Николая Федоровича из народной памяти.  Исчез с карты города Киева Ватутинский район, исчезла во Львове улица, носившая имя героя.

 

     Я хочу обратиться с этой высокой трибуны к ветеранам  Великой Отечественной войны. Великое вам спасибо за содеянное, почет вам и уважение,  здоровья вам и долгих лет жизни,  вы это заслужили.  Но никогда  не забывайте,  что на вас лежит и священная обязанность - сохранить память, честь и достоинство тех, кто не вернулся с полей сражений.  В  этом  вопросе  позиция ваших организаций должна быть жесткой и бескомпромиссной.  Вечная слава героям, павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины! (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Володимиру  Гавриловичу  Воронцову, заступнику   голови   ради    Організації    ветеранів    України, генералполковнику у відставці.

 

     ВОРОНЦОВ В.Г.,  заступник  голови  ради Організації ветеранів України,  генералполковник   у   відставці.   Уважаемые   депутаты Верховной  Рады!  Уважаемые  ветераны Великой Отечественной войны, приглашенные гости! В столице Украины городе-герое Киеве над синим и  привольным  Днепром  стоит  величественный  памятник  одному из выдающихся полководцев Великой Отечественной войны генералу  армии Николаю  Федоровичу  Ватутину.  Имя  его  и  жизнь  его неразрывно связаны с Украиной.

 

     В 1920 году он окончил Полтавскую пехотную школу, в 1922 году окончил  Киевское  объединенное  военное училище.  После окончания Академии  Генерального  штаба  в  1938  году   стал   заместителем начальника  штаба  Киевского  особого  военного округа,  а затем и начальником штаба  Киевского  особого  военного  округа.  Принимал участие   непосредственно   в   освобождении  Западной  Украины  и присоединении ее к Советской Украине.

 

     В 1940 году показал незаурядные способности и был выдвинут на должность начальника Главного оперативного управления Генерального штаба, а затем заместителя начальника Генерального штаба.

 

     Войну встретил непосредственно в должности  начальника  штаба СевероЗападного   фронта,  принимал  активное  участие  в  обороне Новгорода,  возглавил оперативную группу войск,  которая  под  его руководством  нанесла  контрудар  по  немецкому  корпусу  генерала Манштейна, в результате которого противник понес тяжелые потери на подступах к Ленинграду. 14 июля 1942 года был назначен командующим войсками Воронежского фронта, которые под его руководством успешно оборонялись  против превосходящих сил противника на Сталинградском направлении.

 

     Под командованием   Николая   Федоровича   Ватутина    войска Юго-Западного  фронта  во  взаимодействии  с войсками Воронежского фронта  в  декабре  1942  года   нанесли   поражение   группировке противника  на  Северном  Дону.  Эта операция явилась поучительным примером организации и осуществления сильного флангового  удара  в сочетании с рядом фронтальных.

 

     В марте  1943  года  Ватутин  вновь  был назначен командующим войсками  Воронежского  фронта.   Летом   1943   года   в   период оборонительного  сражения  на  Курской дуге войска фронта отразили мощные удары противника,  в ходе которых противник был разгромлен. Николай  Федорович  Ватутин  показал  высокое искусство в создании мощных ударных  группировок,  в  применении  танковых  корпусов  в качестве  подвижных  групп  армий,  а  танковых армий - в качестве подвижной  группы  фронта.  Умелое  их   использование   позволило обеспечить   высокие   темпы   прорыва   обороны  и  преследования противника.  Под руководством Николая Федоровича  Ватутина  войска Воронежского  фронта,  а  с  октября  1943 года - 1-го Украинского фронта участвовали в битве за Днепр, в освобождении города Киева 6 ноября  1943  года,  а  также  в последующих операциях по изгнанию врага с Правобережной Украины.

 

     Во взаимодействии  со  2-м  Украинским  фронтом  войска  1-го Украинского   фронта   в   январе-феврале  1944  года  окружили  и разгромили    крупную    группировку    противника    в     районе Корсунь-Шевченковского.

 

     Николай Федорович  Ватутин внес значительный вклад в развитие теории советского военного искусства по вопросам окружения крупных группировок   противника,   применения   подвижных  групп  фронта, осуществления   решительного   маневра    войсками,    организации оперативной обороны.

 

     29 февраля  1944 года при переезде из штаба 13-й армии в штаб 60-й  армии  с  целью  решения  вопроса   взаимодействия   Николай Федорович Ватутин был тяжело ранен и 15 апреля 1944 года умер.

 

     В некрологе от имени правительства СССР было сказано:  в лице товарища  Ватутина  государство  потеряло  одного  из  талантливых молодых полководцев,  выдвинувшихся в ходе Отечественной войны.  В городе-герое  Киеве  над  Днепром  возвышается  монумент  генералу армии,  Герою Советского Союза Николаю Федоровичу Ватутину. Отсюда с  кургана  хорошо  видны  пути-дороги,  по  которым   талантливый военачальник вел войска в победном наступлении.

 

     Благодарю вас за внимание (Оплески).

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Виступи, передбачені від профільного  комітету,  завершилися.  Записалися  депутати  на виступи. Ми цього не передбачали. Це засідання, як і парламентські слухання,  готує профільний комітет, тому ми завершуємо виступи. Я хочу тільки звернутися до вас. 16 грудня від Верховної Ради будуть покладені квіти.  Хто хоче,  і  я  запрошую  взяти  участь  у  цій церемонії.  А  зараз від вашого імені я хочу подякувати ветеранам, які прийшли, побажати їм успіхів, здоров'я (Оплески).

 

     -----------

 

     Продовжуємо нашу роботу.  За цей час,  Валентине Григоровичу, надійшов  до нас один документ,  на підставі якого я можу сказати, що  Генерального  прокурора  сьогодні  немає,  виконує   обов'язки Генерального прокурора України Гарник.  Він надіслав інформацію. І присутній тут  заступник  Генерального  прокурора,  якому  колегія доручила  проінформувати  і  відповісти  на  запитання.  Володимир Стельмах у Харкові у відрядженні,  ви знаєте.  Тому тут  присутній заступник  голови Національного банку Кротюк Володимир Леонідович. У мене є інформація від комісії, але краще хай вони доповідають, я не  буду  про це говорити.  Тому переходимо до обговорення питання порядку денного.

 

     Слово надається для інформації Тимчасової слідчої комісії для з'ясування  причин,  що  призвели  до  кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна"  голові тимчасової  слідчої  комісії  Віктору  Миколайовичу  Королю.  Будь ласка,  Вікторе Миколайовичу.  Скільки вам часу  потрібно?  До  30 хвилин? Три регламенти  Як ми? Я прошу вас, якщо можна, скоротіть. Будь ласка.

 

     КОРОЛЬ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, голова тимчасової слідчої комісії (виборчий округ 202, Чернівецька область).  Спасибі.  Шановні народні депутати!  16 липня 2001 року Національним банком України згідно з постановою від 28 червня було відкликано  ліцензію  банку  "Україна" у зв'язку з його фінансовим станом.  Верховна Рада України,  розуміючи  наслідки  краху  банку "Україна",   5   липня  2001  року  з  метою  встановлення  причин банкрутства  одного   з   найбільших   банків   держави   утворила депутатську  тимчасову  слідчу  комісію,  головою  якої затвердили мене.

 

     Водночас у Верховній Раді України  була  створена  група  під головуванням  заступника  спікера  Гавриша  Степана  Богдановича з підготовки відповідної законодавчої бази для зменшення  негативних наслідків  банкрутства  банку  "Україна".  З боку уряду також була утворена відповідна міжвідомча група по взаємодії  та  координації роботи ліквідатора та Кабінету Міністрів.  Згідно з розпорядженням Президента України Генеральна прокуратура України почала перевірку і порушила ряд кримінальних справ.  Тільки цей перелік відповідних заходів свідчить про  те,  що  банкрутство  банку  було  нерядовою подією  в  державі і викликало в суспільстві велику занепокоєність та напругу, яка не спадає і по цей час.

 

     Згідно з поставленим завданням  тимчасова  комісія  Верховної Ради  України  встановила  причини  банкрутства банку і 19 вересня назвала їх. Я хочу їх вам нагадати. Це: проведення високоризикової кредитної  політики  керівництва банку та зловживання з його боку, відсутність контролю Національного  банку  України  за  діяльністю банку,  невизначена  та  пасивна  роль уряду України,  слабка роль правоохоронної  системи  з  попередження  злочинних  зловживань  в банківській  системі  та  непрофесійні  дії  менеджменту  банку  у ринкових умовах. І головною причиною, як ви пам'ятаєте, ми визнали високий рівень корупції у фінансовій та банківській сферах.

 

     Крім того,  комісія назвала ряд осіб,  які, на думку комісії, причетні до кризи банку "Україна".  Це в першу чергу  голови  ради банку "Україна" пан Ситник і пан Сацюк,  керівники банку "Україна" та фірми, які отримали та не повернули кредити.

 

     Після доповіді  в   парламенті   тимчасова   слідча   комісія Верховної  Ради  України  у  справі  про  банк  "Україна"  активно продовжила  свою  роботу,  керуючись  у  своїй   діяльності   тими завданнями  і  цілями,  що  були  поставлені  перед нею під час її створення у липні цього року, а також тими пропозиціями, порадами, що  прозвучали в цьому залі під час обговорення нашої інформації у вересні. Первинні матеріали комісії були направлені до Генеральної прокуратури   України,   і   в   рамках  кримінальних  справ  вони розслідуються,  і ми  сподіваємося,  що  їм  буде  надана  правова оцінка.

 

     На сьогодні    комісія   має   інформацію   від   Генеральної прокуратури про те,  що ними з участю співробітників  Міністерства внутрішніх  справ,  Служби безпеки України,  контрольноревізійного управління  зроблено  суцільну  перевірку  всіх  кредиторів  банку "Україна"  і  відібрано  151 справу про кредити в особливо великих розмірах,  де є ознаки злочину.  Здійснюється зустрічна  перевірка всіх  фірм,  на  рахунки  яких  боржниками  банку перераховувались кредитні кошти.

 

     Призначено 134 ревізії,  за результатами проведення деяких  з них  уже  отримані  дані,  що  кошти  перераховувалися на фіктивні підприємства.      Також       встановлено,       що       деякими підприємствами-боржниками  банку  надавалися  неправдиві відомості про заборгованість перед ними інших  підприємств,  у  той  час  як слідством встановлено, що господарська діяльність між ними взагалі не проводилася.  До основної кримінальної справи  приєднали  також інші кримінальні справи, порушені за результатами ревізій.

 

     Таким чином,  на  10  грудня  2001  року  в  ході слідства по кримінальній справі розслідуються  такі  епізоди.  Це:  по  фактах скоєння  зловживань  працівниками банку,  шахрайства з фінансовими ресурсами  посадовими  особами,   підприємцямипозичальниками;   по фактах зловживань при купівлі валюти для клієнтів банку; по фактах розкрадання грошових  коштів  банку  його  посадовими  особами  та посадовими   особами   комерційних  структур;  по  фактах  скоєння злочинів службовими особами підприємств -

 позичальників банку.

 

     На сьогодні  по  одному  з  епізодів  справу  вже  закінчено. Директору комерційної  структури  (я  прізвище  не  буду  поки  що називати)  пред'явлено звинувачення в тому,  що він отримав кредит на суму 950 тисяч гривень під заставу майна,  гроші  не  повернув, заставлене  майно  продав,  гроші  від  продажу використав на інші цілі.  Слідством накладено арешт на майно його  фірми  вартістю  1 мільйон 350 тисяч гривень.

 

     Слідство по  двох  аналогічних епізодах майже закінчено,  і в кінці   грудня   винні   будуть   притягнуті    до    кримінальної відповідальності і справи передані до суду.

 

     У цілому слідством розслідуються епізоди, по яких встановлено збитки банку на загальну суму 330 мільйонів 910 тисяч  гривень  та 10 мільйонів 989 тисяч доларів США.

 

     Поява такої  кількості кримінальних справ у банківській сфері засвідчує, що нашій тимчасовій слідчій комісії вже вдалося пролити світло на дуже багато темних місць діяльності банку "Україна".  Це також свідчить і про  великі  можливості  налагодження  ефективної співпраці    парламентської    тимчасової    слідчої   комісії   з правоохоронними  органами.  На  наш  погляд,  це  перша  справа  в державі,  в  якій  будуть судити організовану злочинну групу,  яка орудувала у фінансовобанківській системі.  І справа буде  передана до суду. Дочекаємося цього.

 

     Нам вдалося  цього  добитися,  незважаючи  на те,  що у своїй роботі тимчасова слідча комісія постійно наштовхувалася на шалений опір  тих,  хто  дуже  не хотів прояснення обставин,  пов'язаних з крахом банку.  Цей опір ми відчували навіть у  стінах  парламенту. Деякі  депутати  вперто  ігнорували запрошення прийти на засідання нашої комісії і відповісти на запитання про деякі факти, пов'язані з   їхньою   причетністю   до  банку.  Наприклад,  депутат  Волков систематично ухилявся від зустрічі  з  нашою  комісією,  мотивуючи тим,  що  він  ніякого  відношення до банку не мав і не має.  Хоча факти,  виявлені комісією,  свідчать про інше. Так, нами виявлений офіційний  документ,  це постанова ради банку "Україна",  датована серпнем 1999  року,  про  звільнення  Гриджука,  голови  правління банку,  і  призначення Міхеєва головою правління банку.  Постанова йшла за підписом голови ради банку "Україна" Сацюка.  Але  на  ній довідково  написано,  що  ця  постанова  погоджувалася  з  головою Національного банку України Ющенком та членом ради банку "Україна" Волковим. Розумієте, призначення без нього не відбувалося. У нас є інші дані про співпрацю пана  Сацюка  у  період  його  керівництва банком  з  депутатом Волковим,  який тепер від цієї справи всіляко відхрещується.

 

     Повинен також сказати,  що наша комісія у своїй діяльності не одержувала  достатнього  сприяння  від  Кабінету  Міністрів.  Хочу навести такий факт.  Вже кілька місяців ми просили  уряд  виділити 200  тисяч  гривень на забезпечення діяльності оперативної слідчої групи.  Виявилось,  що потрібне особисте втручання Кінаха. Учора я підходив до нього, він сказав, що ці гроші перераховані. Тобто вже коли оперативна слідча  група  Генеральної  прокуратури  працює  і просить:  допоможіть, бо ми повинні розслідувати справи, повернути більше 2 мільярдів гривень,  і  200  тисяч  умисно  не  надаються. Тільки вчора вони надійшли завдяки позиції Кінаха, який наполіг.

 

     Незважаючи на всі ці перешкоди,  за неповних три місяці після мого попереднього звіту в парламенті нам вдалося виконати  значний обсяг роботи. Аналіз дуже великого пласту документів і матеріалів, опрацьованих за цей період, ще раз підтверджує ті головні висновки про  причини  розвалення  банку  "Україна",  про які я доповідав у вересні.

 

     На жаль,  за  час,  що  минув  після   заслуховування   нашої інформації в парламенті у вересні,  ні уряд,  ні Національний банк не активізували своєї роботи для вирішення проблем,  пов'язаних  з банком "Україна". Припинилися повноваження усіх органів управління банком,  а функції управління майном банку перейшли до ліквідатора

-   Державної   госпрозрахункової  установи  "Аґентство  з  питань банкрутства",  що підпорядковується Міністерству  економіки  та  з питань  європейської  інтеграції,  міністр  пан Шлапак.  Зроблений нашою комісією  глибокий  аналіз  цих  матеріалів  стосовно  банку "Україна" не дає впевненості, що це було єдине правильне рішення.

 

     Нас також  дуже  непокоїть  і те,  що Національний банк після відкликання  ліцензії  фактично  самоусунувся   вдруге   вже   від розв'язання  проблем,  пов'язаних з банком "Україна".  Якщо раніше свою відстороненість Національний банк пояснював тим,  що  він  не може  втручатися в діяльність комерційного банку,  то тепер,  коли працює  ліквідатор,  призначений   державою   за   погодженням   з Національним банком України, відсторонення Національного банку вже нічим пояснити не можна.  Тим більше що діяльність ліквідатора дає багато  підстав  для  занепокоєння.  Тільки  після звернення нашої комісії до Національного банку України була створена робоча  група по наданню допомоги ліквідатору в його поточній діяльності.

 

     По суті,     шановні    народні    депутати,    продовжується розтринькування майна і коштів банку. Тільки тепер це вже робиться за участю і руками самих представників ліквідаційного органу.

 

     От наведу  хоча  б  такий  факт.  За станом на 1 листопада на рахунок ліквідатора надійшло 53,8 мільйона  гривень.  Думаєте,  ці кошти були повернені вкладникам банку? Ні. Більш як дві третини, а це 39,5 мільйона гривень,  було витрачено  на  утримання  структур самого  ліквідатора.  Загальна сума кредиторської заборгованості в цілому по банку скоротилася лише на 34,7 мільйона гривень, це коли мова йде про мільярди, які повинні бути повернуті.

 

     У нашої тимчасової слідчої комісії виникає сумнів, чи справді це  був  найкращий  вибір,  коли   головою   виконавчої   дирекції ліквідатора призначено людину,  чия комерційна структура також має певною  мірою  скандальне  відношення  до  банку  "Україна".   От, наприклад,  у  розпорядженні  нашої комісії є документ про те,  що виробничо-комерційна фірма "Топтранс" у червні 1995 року  одержала від  банку  "Україна"  довгостроковий  кредит  у  сумі  350  тисяч гривень.  У 1998 році виникає господарська  суперечка  між  фірмою "Топтранс" і банком "Україна",  з цього питання приймається судове рішення,  але воно оскаржується виконавчою  дирекцією  ліквідатора банку  "Україна"  в  апеляційному  суді  Києва,  де і перебуває на розгляді в даний час.  Документи засвідчують, що серед засновників фірми "Топтранс",  яка зараз судиться з ліквідатором, є громадянин Русалін  Костянтин  Анатолійович  і  громадянка  Русаліна  Людмила Володимирівна.  Але ж хто він,  цей Русалін? Це той самий Русалін, який зараз  очолює  ліквідаційну  комісію  щодо  банку  "Україна". Більше   того,  шановні,  Русалін  підписав  акт  про  відсутність конфлікту інтересів між ним, державою і банком "Україна", хоча сам є учасником судової справи.

 

     І таке  бажання судитися з державою зараз дійшло до того,  що Русалін вже після того,  коли він став головою виконавчої дирекції ліквідатора,  звернувся  до  Господарського  суду  міста  Києва  з позовом  про   визнання   недійсними   кредитних   договорів   між Національним  банком  та  банком "Україна",  укладених у 1998-1999 роках.

 

     У разі визнання договорів недійсними,  створюються передумови для  визнання  недійсними  договорів застави,  і Національний банк втрачає першочергове право на задоволення своїх вимог. Я думаю, що це буде більше 600 мільйонів гривень. От такий він ліквідатор і от так він виконує свої функції.

 

     Тому, шановні   народні   депутати,   діяльність   виконавчої дирекції ліквідатора ні з боку Нацбанку,  ні з боку уряду належним чином  не  контролюється.  Зокрема,  у   питанні   щодо   заходів, спрямованих  на  збереження  цілісності  інфраструктури  банку для можливого створення іпотечної чи якоїсь іншої фінансової  установи для  АПК,  ще  ніхто  жодного  разу не сформулював для ліквідатора конкретно,  скільки і які об'єкти інфраструктури  банку  необхідно буде забезпечити для такої установи.

 

     В основу  дій  ліквідатора  щодо  подальшої  долі майна банку "Україна" має бути закладено принцип збереження і продажу в  першу чергу  цілісного  майнового  комплексу банку "Україна" виробничого призначення,  що охоплює всі регіони України,  який на  даний  час поки що являє собою найбільшу цінність.  Лише за умови відсутності одного покупця чи асоціації покупців цілісного майнового комплексу після  проведення  одного  чи  двох аукціонів доведеться продавати окремі майнові комплекси територіальних дирекцій банку.

 

     Обґрунтування такого підходу і порівняльний  аналіз  можливих варіантів   формування  ліквідаційної  маси  починаючи  з  вересня направлялися Кабінету Міністрів України,  Мінфіну, Мінекономіки, а також  доповідалися на засіданні міжвідомчої робочої групи.  Однак дотепер не було прийнято жодного конкретного рішення щодо основних концептуальних    питань   подальшого   проведення   ліквідаційної процедури і  термінів  виконання  ліквідатором  зобов'язань  перед сотнями  тисяч  вкладників  банку  і  кредиторами.  У  той же час, нагадую  вам,  щомісячно  ліквідатору  потребується  від  6  до  7 мільйонів гривень. Ці кошти просто проїдаються.

 

     Безконтрольність діяльності  ліквідатора спричиняє нові грубі помилки у його  роботі.  На  наш  погляд,  помилкою  було  те,  що практично зовсім розформовано контрольноревізійне управління банку "Україна",  яке могло б сьогодні попрацювати з метою вияснення, як відбувалася руйнація банку і хто конкретно в цьому винен.

 

     У розпорядженні  тимчасової  слідчої  комісії є матеріали про те,  що звільнення працівників  контрольно-ревізійного  управління відбувалося  з  порушенням чинного законодавства.  Є також і заяви звільнених,  що це робилося з метою не допустити виявлення  деяких фактів  кримінального характеру,  зловживань,  знищення і підробок документів.  Зокрема,  в   одній   із   заяв   стверджується,   що переслідувалися  ті  працівники,  які  намагалися  вияснити  деякі питання,  пов'язані   з   боргами   діяльності   групи   "Укррос". Об'єктивність  цих  заяв  ми  ще маємо перевірити,  але щодо групи "Укррос",  то ми  вже  вияснили,  що  саме  вона  є  причетною  до зникнення  державного  пакета  акцій  із  статутного  фонду  банку "Україна".  Ми зібрали документи,  які проливають світло на те, як це відбувалося.  Вилучення, а по суті, вкрадення державного пакета акцій було проведено за такою схемою.  У травні 1998 року тодішній голова  правління  банку  Кравець  звертається з листом до уряду і просить його дати згоду на продаж державного  пакета  акцій  через Українську фондову біржу. Це все законно, згода дається.

 

     Після цього  Фонд держмайна своїм наказом оформляє відповідне рішення.  Номінальна вартість  пакета  державних  акцій  становить близько   9  мільйонів  гривень.  Але  незабаром  навздогін  цьому видається наступний наказ фонду,  тепер уже за особистим  підписом пана  Бондаря,  про  призупинення  торгів  цих  акцій,  що можна б оцінити як особливо серйозний підхід до вирішення долі  державного пакета акцій, якщо він особисто і контроль поклав на себе, якби не та кримінальна чехарда, яка відбувалася з пакетом далі.

 

     А далі було ось що.  Товариство з обмеженою  відповідальністю "Укрросгазбуд"  письмово  звертається до Бондаря з пропозицією про прийняття Фонду державного майна до складу  учасників  товариства. При  цьому  пропонується  внести  до  статутного  фонду товариства державний пакет  акцій  банку  "Україна".  18  вересня  1998  року оформляється   протокол   про  вступ  Фонду  державного  майна  до товариства "Укрросгазбуд" і  про  передачу  товариству  державного пакета акцій. Всього через три тижні після цього, 9 жовтня, той же "Укррос" направляє Фонду державного майна лист з  проханням  вийти із   складу  товариства.  І  в  той  же  день,  уявіть  собі  таку оперативність,  фонд приймає рішення про вихід.  Ввійшли, залишили пакет,  вийшли. Їм перерахували за це 9 мільйонів. На тому держава повністю втратила контроль над банком "Україна".

 

     А тепер зробимо невеликі підрахунки і побачимо,  кому це було вигідно і чи вигідно це було державі.

 

     За державний пакет акцій, який становив 12,8 відсотка загального пакета акцій  банку  "Україна",  "Укррос" заплатив  менше  9  мільйонів  гривень.  Сьогодні  ж  майно  банку "Україна" оцінюється на декілька порядків вище,  а це означає,  що 12,8  відсотка  - це насправді не 9 мільйонів,  а набагато більше. Але навіть ті 9 мільйонів концерн "Укррос" виплатив  не  із  своїх коштів,   а  по  суті  за  рахунок  кредитів,  одержаних  у  банку "Україна". На сьогодні "Укррос" залишається винен банкові майже 88 мільйонів   гривень.   Хотів   би  також  зауважити,  що  до  цієї кримінальної акції мали певне відношення і деякі особи,  які  є  у родинних стосунках з Олександром Ткаченком,  який тоді був Головою Верховної  Ради,  і  є  одними  з  найбільших   акціонерів   банку "Україна".

 

     Ознаки корупції  у цій справі очевидні.  Виконуючий обов'язки голови Фонду державного майна Олександр Бондар,  який  тоді  чекав свого  затвердження  на  посаді,  пішов  на подібні дії,  можливо, намагаючись догодити парламенту,  його впливовим особам,  бо  його призначення значною мірою залежало від парламенту. Подивіться дату його затвердження і дату передачі цього пакета.

 

     Ми переконані,  що  цією  справою  тепер  повинна   зайнятися Генеральна  прокуратура.  Правоохоронні  органи  мають зайнятися і справами деяких ділків як в "Укрросі", так і в банку "Україна". До речі, в окремих випадках це були одні й ті ж самі особи.

 

     Декілька слів про отримання кредитів ЗАТ "Укррос", яке раніше очолював  голова  ради  банку  пан  Сацюк.  За  даними   перевірки контрольно-ревізійного   управління   в   1997   році  генеральним директором ЗАТ "Укррос" призначається Політуха,  в 1998 році  його переведено  в  акціонерний  комерційний  банк  "Україна" на посаду начальника  головного   операційного   управління.   Того   самого операційного управління,  яке видавало кредити всім,  кому вважало за потрібне.  У 1999 році його призначають  на  посаду  заступника голови  правління  банку  "Україна".  Саме  в  цей період Сацюку і Політусі вдалося з численними порушеннями відкрити кредитну  лінію на  свою  фірму  "Укррос" на суму 21 мільйон гривень та 31 мільйон доларів  США.  Донедавна  пан  Політуха  обіймав  посаду,  яку  ви думаєте?  Заступника  голови виконавчої дирекції ліквідатора банку Русаліна.  Простіше кажучи,  ліквідатор  банку  "Україна",  і  пан Політуха, і пан Сацюк контролюють події, які відбуваються.

 

     Крім цього,   повернення   валютних   кредитів   пролонговано товариству "Укррос" до 2010 року.  За станом на 1 липня 2001  року заборгованість товариства "Укррос" перед банком за кредитами разом з відсотками становила майже 78 мільйонів гривень і  її  віднесено до   категорії   нестандартних,   безнадійних.  Заборгованість  за акредитивами та гарантіями становить 32 мільйони гривень.  Комісія вирішила  направити  ці  матеріали  до Генеральної прокуратури для відповідної  перевірки  та  правової  оцінки.  Я  думаю,   ви   це підтримаєте.

 

     Сьогодні склалася   така   ситуація.  Найбільші  боржники  не повертають гроші,  вичікують,  що з  цієї  історії  навколо  банку вийде.  Деякі  фірми-боржники передають свої рахунки в інші фірми, перереєстровуються, перефарбовуються, аби не платити. І хоча у них борги величезні, все ж таки у найскрутнішому становищі перебувають не вони, а ті фермерські господарства, добросовісні клієнти банку, які  під  свої порівняно невеликі кредити заставляли власне майно, худобу, майбутній урожай. Зараз настає час розрахунків за кредити, і  деякі  фермерські господарства,  які невдало закінчили нинішній сільськогосподарський  рік,  можуть   розоритися.   Отже,   можемо зіткнутися  з  ще  одним  злом,  що  своїми  руками  розоримо і ці господарства, які працювали цілий рік.

 

     Але багато фермерських господарств таки повертають кредити. І куди  ж йдуть ці гроші?  Чи розраховуються ними перед вкладниками? Ось  що  відбувається.  Спочатку  гроші  потрапляють  на   рахунки регіональних    відділень,    потім   відправляються   на   єдиний накопичувальний рахунок,  а далі ними  розпоряджається  ліквідатор таким чином, про який я вже розповів.

 

     На регіональному  рівні  люди  з подивом запитують:  а кому ж відшкодовуються збитки?  Покажіть нам хоч когось одного. Беручи до уваги,  що  загальна  реальна  вартість активів банку 1 мільярд 20 мільйонів,  крім  того,  безнадійна   заборгованість   за   даними кредитами становить 911 мільйонів гривень,  з якої,  за висновками експертів,  можна повернути  лише  50  мільйонів,  стає  очевидною неможливість повного задоволення вимог кредиторів. Також сумнівною стає можливість повернення вкладів тим фізичним особам, вклад яких перевищує 500 гривень.

 

     Одночасно комісія   встановила   такий  факт,  що  повернення фізичним  особам  вкладів  розміром  до  500   гривень   з   Фонду гарантування  вкладів  фізичних  осіб  є  просто окозамилюванням і безглуздим  зайняттям.   Відвертається   увага   суспільства   від головного  -  повернення  боргів  у  банк  та відшкодування грошей вкладників.

 

     З 1 мільйона 600 тисяч вкладників 835 тисяч,  або 51,5 відсотка, мають вклади в розмірі до 1 гривні, а вклади в розмірі від 1 до 10 гривень мають 510 тисяч вкладників. Загальна  кількість  вкладників,  на  рахунках  яких  зберігаються вклади до 10 гривень,  становить 1 мільйон 300 тисяч чоловік,  або 83-85 відсотків від усіх вкладників.

 

     І, незважаючи   на   таку  ситуацію,  ліквідатор,  "Ощадбанк" проводять "шалену" роботу по  відшкодуванню  цих  коштів  у  першу чергу.  На  мій погляд,  є сенс прийняти рішення про відшкодування таких коштів, тільки якщо за ними звернеться фізична особа.

 

     Цей факт   є   підтвердженням   нашого   висновку    відносно непрофесійної  діяльності банківських працівників.  З іншого боку, ефективність  роботи  по  поверненню  кредитів   банку   "Україна" викликає  у  членів  комісії  стурбованість.  Якщо  проаналізувати теперішню ситуацію з банком "Україна",  то  видно,  що  повернення боргів здійснюється за рахунок,  як я уже сказав, чесних клієнтів, які повертають борги,  але ці кошти не доходять до цілі. Працює та ж схема,  про яку ми й казали: гроші накопичуються на центральному рахунку, а тут вони будуть зникати.

 

     Комісія робить спроби змінити цю  ситуацію.  Ми  неодноразово зверталися  до  Національного  банку,  до  ліквідатора:  дайте нам інформацію про осіб,  які незаконно взяли мільйонні кредити  і  не повернули їх. Однак до цього часу такої інформації немає. От учора знову надіслали якісь відомості,  настільки  заплутані,  настільки незрозумілі,  що  не  можна  знайти  відповідь  навіть  на  прості запитання: хто ж такий цей боржник, хто ж ця юридична особа, хто є її  засновником  і  яку  суму боргу ми повинні пред'явити йому для того, щоб це опублікувати.

 

     Поки з  боку  голови  виконавчої  дирекції  ліквідатора  пана Русаліна робиться все те,  щоб особи,  які брали кредити,  не були названі,  а їх борги описані як безнадійні,  а це майже 1  мільярд гривень.

 

     Висновки комісії   щодо   однієї   з  причин  кризи  банку  - зловживання службовим становищем посадових осіб -  підтверджуються новими  фактами.  Також  у  період  роботи  ліквідаційної  комісії виявлені значні  порушення.  Керівник  Дніпропетровської  обласної дирекції  банку  "Україна"  Антонов  у період роботи ліквідаційної комісії,  зловживаючи  службовим  становищем,  уклав   угоду   про переуступку    права   вимоги   на   користь   третьої   особи   - Дніпропетровської   філії   Індустріальноекспортного   банку,    в результаті  чого  переведено  активів  банку  в  сумі 5,4 мільйона гривень. Зараз ця справа розслідується.

 

     На жаль,  зловживання продовжуються навіть і по цей час. І це не  дивно.  Як  стало  відомо комісії,  керівники колишнього банку "Україна", які звинувачуються в зловживаннях, знайшли собі місце в Національному  банку,  а  деякі  залишилися в команді ліквідатора, певно, для знищення слідів злочину.

 

     Дії Русаліна  по  знищенню  контрольноревізійного  управління банку "Україна" свідчать про їх явну цілеспрямованість - приховати від  комісії  факти   злочинної   діяльності   керівництва   банку "Україна".

 

     Цілеспрямоване скорочення  працівників контрольно-ревізійного управління самого банку (було 69 чоловік,  не залишилося й шести), ненадання   результатів  проведених  перевірок,  участь  у  складі міжвідомчої комісії  колишніх  працівників  банку  "Україна",  які проходять   по   слідству,  їх  дії  по  приховуванню  документів, здійснення  нових  зловживань  вже  в  період  роботи  міжвідомчої комісії  ще раз свідчать про безконтрольність з боку Національного банку України, який очолює пан Стельмах.

 

     На жаль,  сьогодні комісія встановила ще одну можливу причину банкрутства    банку   "Україна"   -   це   недосконала,   занадто заформалізована,  переобтяжена  процедурними   питаннями   система судового розгляду господарських справ.

 

     Сьогодні судами  України  розглядаються  численні  справи  за позовами банку "Україна" до найбільших боржників,  серед яких  ЗАТ "Нафтакасто" - 151 мільйон, "Технопарк" - 144, фірми "Тисмениця" - 9,5  мільйона,  "Інтерагросистема"   -   13   мільйонів   гривень, "Атлантаінтернешнл"  -  44 мільйони гривень,  холодокомбінат 4 - 6 мільйонів, "Олімпекс ЛТД" - 24 мільйони гривень та інші. Ці справи знаходяться в судах. Але має місце складна ситуація, коли подальша робота щодо повернення коштів вкладникам практично  заблокована  у зв'язку  з  тим,  що по більшості судових справ протягом тривалого часу  банк  не  може  отримати  остаточного   рішення.   Примусити боржників  повернути  існуючу  заборгованість  можливо  лише після вирішення спорів у суді.  В деяких справах рішення  не  виносяться вже протягом кількох років або ж, незважаючи на всі наявні докази, суди затягують строки розгляду справ чи  безпідставно  відмовляють банку.

 

     На сьогодні банком пред'явлено 264 претензії.  Задоволено з них лише 55.  У стадії розгляду - 207 претензій.  Одночасно  до  банку  "Україна"  пред'явлено  5  тисяч претензій.  Розглянуто малу частину,  і  знаходиться  на  розгляді 4910.  Пред'явлено  також  807  позовів до банку на 183,6 мільйона гривень. Розглянуто лише 100 позовів, і залишилося розглянути 707. Трапляються  випадки упередженого ставлення до банку з боку деяких суддів. Є також непоодинокі факти тиску на суддів з боку посадових осіб  та  державних  органів,  які тією чи іншою мірою причетні до справ довкола банку "Україна".

 

     Особливої уваги потребує питання про  борги,  які  виникли  у зв'язку   з   фінансуванням  державних  програм  та  кредитуванням державних підприємств.  Не зроблено нічого для виконання  спільної постанови  уряду,  Національного банку від 28 грудня 2000 року про відшкодування боргів.

 

     З метою повернення коштів боржникам Кабінет Міністрів України має  посприяти у визнанні та погашенні заборгованості низкою інших підприємств  і  організацій.  Їх  перелік  є  у  матеріалах  нашої комісії.

 

     Ми пропонуємо   сьогодні   на   обговорення   проект  рішення Верховної Ради,  в якому йдеться про необхідність  притягнення  до відповідальності   керівників   Національного   банку  за  нинішню ситуацію з банком "Україна".

 

     Ми вважаємо  також,  що  Кабінету  Міністрів  треба  прийняти рішення  про  звільнення  пана Русаліна з посади голови виконавчої дирекції ліквідаційної комісії та зробити висновки  щодо  міністра економіки  пана  Шлапака  з приводу пасивності у прийнятті рішень, пов'язаних з вирішенням проблем колишнього банку "Україна".  Нашою комісією  вже  підготовлений  список  осіб,  які  є власниками або співзасновниками найбільших  фірм  -  боржників  банку  "Україна". Правоохоронні   органи  повинні  прискіпливо  зайнятися  вивченням діяльності кожного з фігурантів цього списку.  І  є  пропозиція  і прохання   до   вас  (ми  це  в  проекті  постанови  зазначимо)  - оприлюднити ці списки основних боржників.  Нарешті треба зробити і це.

 

     Нам би  дуже  хотілося,  щоб Кабінет Міністрів,  Національний банк зробили для себе необхідні висновки із всього, що трапилося з банком   "Україна",   проаналізувавши  нинішний  стан  української банкової системи взагалі.

 

     Я впевнений (і ця впевненість знайде підтвердження найближчим часом),   що  в  деяких  інших  банках,  які  зараз  є  на  вигляд благополучними,  подібні речі теж відбувалися і можуть мати такі ж наслідки.

 

     Треба вжити  серйозних  заходів,  щоб  захистити  майно банку "Україна" від розграбування.  Ось деякі факти.  Господарський  суд Одеської області,  на наш погляд, незаконно визнав Одеську обласну раду власником всього нерухомого майна регіональної дирекції банку "Україна".  Подана  ліквідаторами  апеляційна  скарга безпідставно повернута без розгляду,  а  касаційні  скарги,  подані  до  Вищого господарського суду України, ще не розглянуті.

 

     Господарським судом  Сумської  області повторно розглядається аналогічна  справа  щодо  відчуження  нерухомого  майна   Сумської обласної дирекції банку.

 

     Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла рішення про передачу   у   власність   Криму   основних   засобів    Кримської республіканської дирекції банку.

 

     Запорізька облдержадміністрація   виношує   ідею  використати приміщення регіональної дирекції банку  "Україна"  для  того,  щоб розмістити там апеляційний суд.

 

     Подібні зазіхання  на  нерухомість  банку  "Україна" були або готуються і в інших областях.  Вкрай необхідно дати  відсіч  таким зазіханням.  Сьогодні,  коли  остаточна доля банку "Україна" ще не вирішена,  коли  великий  клубок  проблем  навколо  нього  ще   не розплутано,   коли  величезні  борги  банку  ще  не  повернуті,  а потерпілим вкладникам їхні кошти не відшкодовано, коли потрібно до кінця  виявити  всіх,  хто винен у розкраданні банку,  і спільно з правоохоронними органами довести до  суду  порушені  справи,  коли треба допомогти Кабінету Міністрів, Національному банку розв'язати ряд проблем у діяльності банківської системи України в цілому,  ми вважаємо   за  доцільне  продовжити  діяльність  нашої  комісії  і відслідковувати ті процеси, які відбуваються зараз.

 

     Шановні народні депутати!  Я хотів би  висловити  свою  точку зору.  Якщо  нам  вдасться  довести  цю  кримінальну  справу,  яку порушила Генеральна прокуратура,  до судового розгляду,  ми будемо свідками   того,   що   вперше   за  10  років  незалежності  буде розглядатися  кримінальна  справа  щодо  організованої   злочинної групи, яка функціонувала в кредитно-банківській системі України.

 

     Я вдячний вам за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться на запитання.

 

     Висвітіть.

 

     Володимир Давидов. За ним - депутат Діброва.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 108,  Луганська  область).  Спасибо,  Иван Степанович. Прошу передать слово Черненко.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую,  Володимире Васильовичу.  Шановний Вікторе Миколайовичу!  Я взагалі здивований, коли ви кажете: треба допомогти Кабінету Міністрів. А вони що, паралізовані? Вони ж самі повинні це виконувати.  Це їх прямий  обов'язок:  і  Національного банку,  і Кабінету Міністрів.  У мене таке враження,  що коли вони всі у кандидати в депутати подалися,  то в них уже  немає  ніякого інтересу ні до банку, ні до економіки. Це перше.

 

     Друге. Хто   призначав   цю  ліквідаційну  комісію,  адже  ви розумієте,  що ліквідаційна комісія має приватний інтерес у  банку "Україна"?

 

     І третє запитання. Скільки взагалі коштів сьогодні винний цей банк населенню України, вкладникам?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Що  я  мав  на  увазі,  коли  сказав  "допомогти Кабінету  Міністрів"?  Ви  розумієте,  треба  чітко визначитися на сьогоднішній день,  що треба зробити з майном банку "Україна". Або продати  і вилучені кошти відразу направити на відшкодування.  Або створити іншу фінансову установу,  взяти  з  неї  гроші,  які  теж залучити, або щось інше. Бо щомісячно 6-7 мільйонів гривень просто проїдається через цю  невизначеність.  Розумієте?  За  п'ять-шість місяців   ми   знову   зробимо   борги,  і  ті  кошти,  що  будуть повертатися...

 

     ГОЛОВА. Вікторе Миколайовичу,  ми з самого початку казали, що кошти  фізичним вкладникам будуть повернуті.  Минає півроку,  а ми проїдаємо 38 мільйонів. А хто ж буде повертати? І ви знову кажете: повернути.  Треба фізичним перш за все повернути, а потім уже всім іншим.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Іване Степановичу,  я про це й  кажу,  що  треба залучити  кошти.  Треба мати з чого повернути.  Треба щось продати або якось по-іншому визначитись, а потім повертати.

 

     ГОЛОВА. Ну ви ж самі у звіті називали: надійшло 53,8 мільйона, 37 - з'їли. Так що ж це за повернення?

 

     КОРОЛЬ В.М.  Далі.  Хто  призначав  Русаліна?  Пана  Русаліна призначав Кабінет Міністрів  за  погодженням  Національного  банку України. Тобто вони і повинні відповідати. І тому я ставлю питання про його зняття.  А  щодо  тих  осіб,  які  його  призначили,  про притягнення їх до відповідальності.  Це і Національний банк,  це і Міністерство економіки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Діброва. За ним - депутат Гуцол.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Дякую.  Шановний Вікторе Миколайовичу!  Все ж  таки  хотів  би,  щоб  ви  відповіли конкретніше   на  запитання  депутата  Черненка,  хто  персонально призначав голову  ліквідаційної  комісії?  Коли  ми  говоримо  про Кабінет Міністрів,  це є структура, якою управляє Прем'єр-міністр. То хотілося б почути,  хто персонально призначав пана Русаліна,  і чи  слідча  комісія ставила питання про його негайне відсторонення від управління ліквідаційною комісією?

 

     І ще одне. У своїй інформації ви сказали, що проти особи, яка взяла  кредит  більш  як  900 тисяч гривень,  порушили кримінальну справу.

 

     КОРОЛЬ В.М. 960.

 

     ДІБРОВА В.Г.  960,  якщо   точніше.   Чому   не   порушуються кримінальні   справи   проти   таких   отримувачів   кредитів,  як керівництво структур "Укррос",  "Інтерагро",  "Техноцентр"  і  так далі?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Щоб вам відповісти, хто конкретно, яким наказом, хто підписав це,  дайте  тоді  мені  час,  і  я  подивлюся  в  тих документах,  які  є.  Але  це є структура Мінекономіки,  і це вони повинні  були   призначати   його   за   погодженням   з   головою Національного банку України.  Я зараз подивлюся,  хто підписав цей наказ (чи голова,  чи заступник,  чи  хто),  і  всю  цю  процедуру роздрукую.

 

     Друге. Чому не притягуються до кримінальної відповідальності? Шановні депутати! Я вам сказав, що зараз розслідується Генеральною прокуратурою 151 кредитна справа, і вивчаються ці питання стосовно найбільших боржників.  Мова йде про  330  мільйонів  гривень.  Тут присутній  заступник  Генерального  прокурора,  і він може сказати конкретно, що є. Я не володію цими...

 

     ГОЛОВА. Видно, в того відкупитися нічим уже, от проти нього і порушили, а там ще є чим відкупитися (Сміх у залі).

 

     КОРОЛЬ В.М.  Тому ми і повинні доповідати вам,  контролювати, щоб цього не сталося.

 

     ГОЛОВА. Михайло Гуцол. За ним - депутат Симоненко.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПЗУ).  Дякую, Іване  Степановичу.  Фракція  "Яблуко",  Екологічна партія України "Захист",  виборчий блок "Зелені".  Шановний  доповідачу!  Я  дуже уважно слухав вашу доповідь.  Дійсно, те, про що ви говорите, то є зрада перед українським народом і  державою.  Це  злочин,  великий злочин. Тому в мене є одне до вас запитання.

 

     Я знаю  Бондаря  як  людину  чесну,  віддану,  котрий  служив українському народу,  державі.  Але у вашій доповіді було  сказано трошки  не  те,  чому  у мене і виникло таке запитання.  Чи голова Фонду державного майна Бондар має відношення до даної  справи?  Чи ті дії,  що він робив,  мають кримінальний відтінок?  Мені важливо знати вашу думку.  Як ви думаєте,  має причетність до даної справи саме Бондар,  котрий був затверджений, до речі, Верховною Радою на цю посаду?  Чи за цей вчинок,  за цей злочин, котрий скоїв Бондар, потрібно  його відкликати з даної посади?  Чи ви як голова комісії внесете таке подання до Верховної Ради?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Зрозумів. Михайле, я дуже вдячний за оцінку моєї скромної   особи.  Я  вам  доповів,  що  Бондар  має  безпосереднє відношення.  Він своїми особистими  наказами  віддавав  цей  пакет акцій,  відкликав, тобто це без заперечень. Чи є це кримінальна чи некримінальна відповідальність - це не моє зараз завдання. За цими матеріалами Генеральна прокуратура прийме рішення. Але я вже бачу, що Бондар вчинив дії,  в яких немає логіки:  спочатку виставив  на аукціон, після цього своїм листом віддав це "Укрросу", потім своїм же листом через три тижні  відкликав  це  все  і  не  виставив  на прозорі торги, як повинно бути. Це зрозуміло всім.

 

     Ми підготуємо  проект постанови про відставку Бондаря,  я вже сказав. Цей проект постанови буде вам розданий. Я буду дуже радий, якщо  в  наступний четвер ви проголосуєте і підтримаєте пропозицію про відставку тих осіб,  про яких я сказав (Шум у  залі).  Давайте зараз голосувати.

 

     ГОЛОВА. Депутат Симоненко. За ним - депутат Журавський.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  КПУ).  Фракція комуністів.  Шановний Вікторе Миколайовичу! Спочатку я хотів би у вас уточнити,  чому нам, народним депутатам, не роздали письмову інформацію? Чи це якісь організаційні питання, і тоді ми,  фракція комуністів,  будемо вимагати від Плюща, щоб ця інформація,  з якою ви виступили,  письмово надійшла і до нас, щоб ми могли нею скористатися.

 

     Вікторе Миколайовичу!  Як  представник  фракції,  яка   перша порушила питання щодо злочинних дій стосовно використання ресурсів держави через банк "Україна"  під  час  проведення  президентської виборчої кампанії, я хотів би з'ясувати деякі питання.

 

     Ви заявили,  що порушено ряд кримінальних справ. Можна ще раз конкретно сказати,  проти кого,  уточнити,  у зв'язку з чим? Проти сторожів, які прогледіли, коли мішками виносили добро, чи, може, і проти тих, хто виніс це добро з банку "Україна"?

 

     Друге запитання.  Тимчасова комісія, ви про це також сказали, наштовхується  на  шалений  опір.  Ви назвали прізвище Волкова.  Я хотів би вас підтримати зараз,  щоб створити нормальні  умови  для діяльності  комісії.  Назвіть,  будь  ласка,  хто все-таки заважає народним депутатам, які мають мандат від імені ще й Верховної Ради провести  розслідування  злочину,  який  повинні  внести  до Книги рекордів Гіннесса?

 

     Третє запитання.  Ми  зробили  невеликі  підрахунки.  Концерн "Укррос"  купив  контрольний  пакет,  який  оцінили  в 9 мільйонів гривень. Скажіть, хто ж це давав такі вартісні оцінки контрольного пакета - як коробки сірників, якщо виходити з обсягу обороту банку "Україна"? Будь ласка, назвіть ці прізвища.

 

     КОРОЛЬ В.М. Шановний Петре Миколайовичу! Я хотів би уточнити, хто чинить шалений опір. Я назвав, це Русалін, який зволікає, і ми ставимо  питання  про  його  звільнення;  депутат   Волков,   який ухиляється від зустрічі з нашою комісією, каже, що жодного разу не був на засіданнях банку "Україна", що не причетний. Я вам сьогодні довів, що це не так, і це буде розповсюджено.

 

     Не контрольний  пакет,  а  державна  частка в банку "Україна" 12,8 відсотка оцінена в 9 мільйонів.  Це  питання  ми  порушили  і звернулися  до  Кабінету Міністрів,  Генеральної прокуратури,  аби вони повернулися до  цих  документів,  вивчили,  хто  ж  оцінював, зробили незалежну оцінку цього майна і оприлюднили.  Якщо там було порушення (і ви самі відчуваєте це),  щоб  це  було  доведено,  як повинно бути в правовій державі.

 

     Щодо кримінальних  справ.  Розумієте,  на  сьогоднішній  день прокуратура дала нам загальні відомості.  І  пояснила,  що  будуть притягатися  до  відповідальності  перші  особи.  Сьогодні  тут  є представник Генеральної прокуратури (і  ви  правильно  наполягали, щоб хтось з них був),  який може дати відповідь чи спростувати те, що я сказав.  Але мені була дана чітка відповідь  у  письмовій  та усній  формах,  що  будуть  притягатися  до відповідальності перші особи і ті особи, які відповідають за фінансовий стан тих чи інших підприємств.

 

     Щодо інформації.  Це  не вина Верховної Ради.  Ви знаєте,  що терміни  розгляду  переносили.  Я  все   це   віддам   вам,   коли роздрукують,  навіть  з  проектом  постанови.  Більше  того,  якщо забажаєте, навіть з цими документами, які є у нас.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Миколайовичу,  ви тільки-но подякували за те, що  ми  запросили представників Генеральної прокуратури.  А годину тому ви мені казали: у комісії до Генеральної прокуратури запитань немає.

 

     КОРОЛЬ В.М.  У мене і в комісії немає запитань, є запитання у депутатів щодо конкретних прізвищ.

 

     ГОЛОВА. Так чого ж тоді ви дякуєте,  якщо у вас  немає,  а  в депутатів є, я не зовсім розумію.

 

     КОРОЛЬ В.М. Ви, мабуть, відволікалися і прослухали.

 

     ГОЛОВА. Ні, я не відволікався і не прослухав.

 

     КОРОЛЬ В.М.   Попросили  назвати  прізвища,  але  я  не  знаю прізвищ.

 

     ГОЛОВА. Я уточнюю просто, щоб ви знали, що я слухаю.

 

     КОРОЛЬ В.М. Я вдячний вам.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  Віталію  Журавському.  За   ним   - Олександр Жир.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України.  Голова Верховної Ради України Іван Степанович  правильно загострив  проблему  неповернення у повному обсязі коштів фізичним особам.  І тимчасова слідча комісія, яку очолює Віктор Миколайович Король, у цьому плані, я підкреслюю, нічого не зробила.

 

     Я як член тимчасової слідчої комісії висловлюю свою незгоду з позицією її голови Віктора Миколайовича Короля.  На  жаль,  робота цієї  комісії  була  спрямована  її  керівником  не для з'ясування істинних  причин  банкрутства  банку   і   притягнення   справжніх винуватців до відповідальності від самого початку, коли виникла ця проблема  для  України,  а  переведена  в  політичну  площину  для здобуття політичних дивідендів певної політичної сили.

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  У  чому  полягають  звинувачення?  Що  я повинен відповісти?  Гроші  фізичним  особам  не  ми   ж   повертаємо,   а ліквідатор. Я кажу, що ліквідатор, якщо буде так працювати, ніколи не поверне гроші фізичним особам.  Якщо сьогодні ми не втрутимося, якщо  сьогодні  ми не візьмемо під контроль цей процес,  то майно, яке сьогодні є,  я заявляю,  буде розкрадено.  А що має  на  увазі Віталій   Журавський,  говорячи  про  політичні  дивіденди,  я  не розумію.  Він активно працював до якогось певного часу в  комісії, він висував якісь звинувачення  Тобто я не знаю, що відповісти.

 

     ГОЛОВА. Олександр Жир. За ним - депутат Мухін.

 

     ЖИР О.О.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  боротьби  з  організованою  злочинністю   і   корупцією (виборчий  округ  35,  Дніпропетровська  область).  Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги депутати!  Я перш  за  все  хотів  би звернутися,  Іване  Степановичу,  до  вас  і поінформувати,  що ті проблеми,  з  якими  стикається   комісія,   яку   очолює   Віктор Миколайович,   є   абсолютно   притаманними  роботі  комісії,  яка займається питаннями у відомих резонансних справах.

 

     Я хотів би сказати,  що ми,  так само як  і  комісія  Віктора Миколайовича,  відчуваємо  шалений тиск і протидію з боку багатьох державних органів,  у тому числі і Генеральної  прокуратури.  Саме виходячи   з   цих  позицій,  комісія  прийняла  рішення,  щоб  на наступному тижні  зробити  проміжну  доповідь  Верховній  Раді.  Я просив  би,  щоб  ви  підтримали.  І ми мусимо проголосувати і той проект   постанови,   який   надає   сьогодні   комісія    Віктора Миколайовича, і ті, які будуть надані нами.

 

     А до   Віктора  Миколайовича  конкретне  запитання.  Протягом останніх п'яти років банк знаходився в тому стані,  який  сьогодні добре відомий.  Скажіть,  будь ласка, хто конкретно, які структури проводили контроль  за  його  діяльністю?  Чи  це  була  податкова адміністрація,  яка  докладає  багато  зусиль  для  знищення інших банків (це вже інша справа),  чи це Національний банк,  чи це інші структури,  які здійснювали контроль за діяльністю цього банку, що дало б змогу зупинити його розвал?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М. Ви пам'ятаєте, я вам 19 вересня   назвав  ті  структури,  які  проводили  контроль.  Це Національний  банк  України,  це  податкова   адміністрація,   яка складала  акти  по  виявлених  фактах  (і  вони  є  у справах) про недоліки,  які  мали  місце  в  банку  "Україна".  Були  перевірки правоохоронних  органів  щодо деяких питань,  але не було зроблено висновків.  Проте якби зреагували на це все, то сьогодні не було б таких  негативних  наслідків.  Усі  перевіряли,  але всі чомусь не доводили до кінця цих перевірок і не вирішували  тих  питань,  які поставали за результатами перевірок.

 

     Я вважаю, що Національний банк у повній мірі відповідає за ту ситуацію,  яка відбувається зараз і  відбувалася  раніше  в  банку "Україна".

 

     ГОЛОВА. Володимир Мухін. За ним - депутат Федорин.

 

     МУХІН В.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Виктор Николаевич, из того,  что вы доложили (кстати,  я обращаю внимание на то, что это единственная   следственная   комиссия,  которая  в  конце  концов занимается   делом),   напрашивается   вывод,   что    Генеральная прокуратура,  которая должна следить за тем, что происходит, палец о  палец  не  ударяет.   Вот   сидит   представитель   Генеральной прокуратуры. А я бы хотел, чтобы Генеральный прокурор стоял там, и мы Генеральному прокурору задали  вопрос,  почему  творятся  такие безобразия в нашем государстве?  Государством уже правит,  по сути дела,  банда,  если делать правильный вывод из того,  что комиссия доложила.

 

     Иван Степанович,    у   меня   просьба.   Пожалуйста,   пусть председатель Национального банка Стельмах придет сюда,  станет  на трибуну, и мы у него спросим, что вообще творится в государстве?

 

     Я прошу, чтобы пришел сюда Генеральный прокурор, тоже стал на трибуну и тоже ответил на все эти вопросы.

 

     Виктор Николаевич,  а  к  вам  такой  вопрос.  Мы  бы  хотели услышать   все  фамилии,  и  в  первую  очередь  фамилии  народных депутатов,  которые причастны ко всем этим  безобразиям  с  банком "Украина". Вы можете назвать эти фамилии?

 

     КОРОЛЬ В.М.  Я вам скажу следующее. Работа комиссии открытая. Представитель каждой фракции присутствует в составе  комиссии.  Те материалы, которые на сегодняшний день есть, я вам докладывал. Это

- участие народных депутатов в тех  фирмах,  в  тех  организациях, которые  взяли  кредиты  и не возвратили.  Я вам называл и хочу их назвать (Шум у залі).  Я же вам говорю,  если вы сегодня... Это не потому,  что я скрываю,  у меня сегодня нет этих полных данных.  У нас проходила,  вы помните,  по памяти теперь я вам  скажу,  фирма "Технопарк", где учредителем была Людмила Супрун. Она была должна. У нас проходили...

 

     ГОЛОВА. Она уже не должна? Она была должна, да?

 

     КОРОЛЬ В.М. Я вам говорю, что мне на сегодняшний день...

 

     ГОЛОВА. Ну ви ж так говорите, що вона "была должна".

 

     КОРОЛЬ В.М. Иван Степанович, не перебивайте! Я сам разберусь, что я говорю!

 

     Это структуры "Укрроса", которые должны, в которых участвовал непосредственно Сацюк.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Волков!

 

     КОРОЛЬ В.М. Ну нет его в учредителях! Вы понимаете, что нет в учредителях.  Больше называть я не могу, документов нет. Почему же я и ставлю в вину Русалину и добиваюсь  следующего:  дайте  списки фирм  и дайте списки основателей или учредителей этих фирм.  Но не даются эти сведения, нет таких!

 

     ГОЛОВА. Дякую. Депутат Федорин. Останнє запитання.

 

     ФЕДОРИН Я.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ).  Партія підтримки вітчизняного виробника, фракція "Єдність". Шановний доповідачу!  Зараз склалася така парадоксальна ситуація в нашій  державі,  що  вчителі  одержують  заробітну  плату,  яка  в середньому не дотягує і до 200 гривень.  Падає рівень викладання в школах.  А ми розглядаємо варіанти, коли із різних фондів і навіть із   Державного  бюджету  можливе  покриття  вкладникам  втрачених коштів.  Тобто ми будемо відривати (як би там  це  не  називалося) кошти знову-таки від найменш соціально захищених верств населення.

 

     То в мене таке запитання до вас. Все-таки брали люди кредити. Вони їх кудись вклали:  в нерухомість,  викупили заводи. Це що, не можна швиденько і оперативно нашим спецслужбам вияснити?

 

     Колись у нас була зустріч з тодішнім головою СБУ Деркачем,  і я  його  запитав:  "От  є  офшорні  зони.  Всі  знають,  що   туди викачуються  кошти.  Ви  контролюєте це?" Він відповів:  "Так,  50 тисяч рахунків ми знаємо,  як туди-сюди йдуть кошти,  але поки  що нам команди не дають це все накривати".

 

     То все-таки  ваша  комісія буде рекомендувати віднайти всі ці кошти, вивести цих "жучків" на світло і відновити справедливість?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Я  хотів  би   відповісти   коротко.   Не   буде рекомендувати,  а  буде  наполягати  на  тому,  щоб ці справи були розслідувані і ви почули про усіх  осіб,  які  причетні  до  краху банку "Україна".

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Миколайовичу, час завершився.

 

     Шановні колеги!   Час  перерви.  У  нас  присутній  заступник Генерального прокурора Сергій Маркіянович  Винокуров  і  заступник голови Національного банку Кротюк Володимир Леонідович.  Може,  ми заслухаємо їх, а потім уже зробимо перерву? Немає заперечень?

 

     Сергій Маркіянович    Винокуров,    заступник    Генерального прокурора України. Будь ласка.

 

     ВИНОКУРОВ С.М.,  заступник  Генерального  прокурора  України. Шановні  народні  депутати!   Генеральною   прокуратурою   України розслідується кримінальна справа, яка порушена 14 липня цього року за наслідками прокурорської  перевірки  деяких  питань  діяльності банку  "Україна"  за статтею 165,  частиною другою,  Кримінального кодексу України за фактами зловживань службовим становищем з  боку посадових  осіб  банку  при  наданні  кредитів  ряду  підприємств, прострочена і безнадійна  до  повернення  загальна  заборгованість яких перед банком становить 330 мільйонів гривень.

 

     Для проведення  досудового слідства по справі створена слідча оперативна група,  до складу якої входять  слідчі  підпорядкованих прокуратур, а також працівники оперативних підрозділів МВС та СБУ, на яких покладається завдання боротьби з економічною злочинністю.

 

     У ході розслідування виявлені й інші факти  скоєння  злочинів службовими  особами банку,  по кожному з яких порушено кримінальні справи.  Всі  кримінальні  справи,  які  пов'язані  із  діяльністю центрального  апарату  банку  "Україна"  і  розслідувалися  іншими органами, приєднані до даної справи.

 

     Таким чином, на теперішній час слідство по справі проводиться по  цілому  ряду  злочинів,  скоєних  як  службовими особами банку "Україна",  так і керівниками підприємств-позичальників  банку,  а саме:  по  фактах  розкрадання  грошових  коштів  банку в особливо великих розмірах,  зловживань  службовим  становищем,  перевищення службових  повноважень  керівниками  банку  та  службовими особами комерційних структур  при  використанні  кредитів,  шахрайства  із фінансовими ресурсами та службових підробок.

 

     По справі призначено і проводяться 134 ревізії з питань діяльності банку "Україна", зокрема зустрічні ревізії підприємств, які проводяться в 21 області України. З метою з'ясування  важливих  для  слідства   питань   призначено   значну кількість  експертиз,  а  також  перевірки  в  Державній комісії з цінних паперів та Фонді державного майна України.

 

     Ряд службових осіб у даний час притягнені як обвинувачені  по справі,  а  слідство  по одному з епізодів справи із звинуваченням директора підприємствапозичальника за статтею  134  закінчено.  Ця кримінальна  справа  виділена  в  окреме  провадження  і  протягом найближчого часу  буде  направлена  до  суду.  По  даному  епізоду слідством  вжиті  заходи щодо повного відшкодування завданих банку збитків шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого в розмірі 1  мільйон  150  тисяч  гривень.  Аналогічні заходи здійснюються і стосовно інших осіб,  які будуть притягуватись як обвинувачені  по справі.  В  короткі  терміни  також  буде закінчено слідство ще по кількох епізодах розкрадання грошових коштів банку його службовими особами на загальну суму понад 13 мільйонів гривень.

 

     Крім того,   керівництво  слідчо-оперативної  групи  постійно співпрацює із тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради  України, і   всі   факти,   що  стосуються  діяльності  банку  "Україна"  і повідомляються в прокуратуру як  членами  комісії,  так  і  іншими народними  депутатами  України,  перевіряються  в  ході досудового слідства по справі, їм дається належна правова оцінка.

 

     У свою чергу, до відома членів комісії і Віктора Миколайовича особисто,  нами порушуються проблеми слідства,  які головним чином пов'язані з тим,  що ревізіям підлягають значні обсяги  діяльності банку та підприємств, і ГоловКРУ України не в змозі їх закінчити в необхідні для слідства терміни.

 

     Значно утруднює  як  проведення  необхідних  ревізій,  так  і виконання слідчих дій той факт, що вже після затвердження штатного розкладу виконавчої дирекції ліквідатора банку "Україна"  в  банку продовжуються  звільнення працівників банку,  що в деяких випадках затягує  та  паралізує  пошук  необхідних  документів  і   надання інформації із важливих для слідства питань.

 

     Виходячи з  вимог статті 307,  частини другої,  Кримінального кодексу України,  прокуратура поки що не може надати більш  повної інформації про результати розслідування цієї кримінальної справи.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. На запитання запишіться, будь ласка. Десять хвилин.

 

     Висвітіть, будь ласка.

 

     Микола Пасєка. За ним - депутат Ващук.

 

     ПАСЄКА М.С.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 15, Вінницька область). Прошу передати слово Яценку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Володимира Яценка.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Фракція  Компартії,  "Союз  "Чорнобиль України".  Від  початку  діяльності  депутатської  слідчої комісії минуло три місяці.  Півтора місяця тому ми прослухали перший  звіт цієї слідчої комісії, де були названі прізвища, суми, хто фактично і в яких розмірах розікрав банк "Україна".  Цього часу,  я  думаю, було  достатньо  для  того,  щоб  були вжиті конкретні заходи щодо повернення вкрадених грошей у банк "Україна",  і за рахунок  цього розрахуватися із чесними його вкладниками.

 

     Запитання таке:  за  цей  час що ви зробили для того,  щоб це було зроблено,  і скільки часу  вам  ще  потрібно  для  того,  щоб виконати  ваш  службовий  обов'язок і ви не мали цього боргу перед державою?

 

     Дякую.

 

     ВИНОКУРОВ С.М.  Дякую.  Робота  слідчої  комісії   парламенту відрізняється  від  роботи  слідчої  оперативної групи Генеральної прокуратури України.  По справі працюють до  двадцяти  працівників безпосередньо,  які розслідують цю кримінальну справу. І ми можемо по кримінальній справі притягнути до відповідальності тільки тоді, коли   буде   безспірно  доказана  вина  людини  і  ми  пред'явимо звинувачення.

 

     По ряду кримінальних справ, розслідування яких за цей час уже майже   закінчено,   так   і   зроблено:   пред'явлені   конкретні звинувачення,  накладений арешт на конкретне майно,  і вирішується питання щодо інших справ.

 

     Я вам  можу  доповісти,  що  по  цій  справі проводиться дуже значна і велика робота,  але для  того,  щоб  можна  було  назвати конкретне прізвище,  конкретні обставини,  треба провести детальне розслідування.  Я  можу  вам  гарантувати  єдине:  по  кожному   з кредитних договорів, які у нас викликають сумнів (а я вам назвав - 134 лише ревізії),  буде прийнято законне і процесуальне  рішення, незалежно  від того,  хто до цього був причетний - посадові особи, депутати, виборці.

 

     Я можу  вам  сказати,  що  нема  ніякого  тиску   на   слідчу оперативну  групу  в  цьому  питанні,  і  ми доведемо цю справу до кінця.  Але це дуже важка справа.  Тому що потрібно  перевірити  і фінансово, а потім слідчим шляхом, а це не робиться за один день.

 

     На сьогодні декілька справ ми готові направити до суду. І цих справ будуть десятки.

 

     ГОЛОВА. Катерина Ващук. За нею - депутат Діброва.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Чи розглядається зараз  прокуратурою  питання про  порушення кримінальної справи (чи вона вже порушена) по факту продажу пакета акцій банку "Україна", який належав державі? Чому і як  його  так дешево і так цікаво продали,  що від цього нічого не отримав банк? Це перше запитання.

 

     І друге.  Згідно  з  інформацією  слідчої  комісії  і   вашою більшість  справ,  які  порушені  і  з  них  відкрито провадження, стосуються невеликих сум кредитів.  Чому  справи,  які  стосуються кредитів  понад десятки мільйонів у доларах або гривнях,  так тихо розслідуються?  Адже треба накласти арешти на майно тих фірм,  які взяли  кредити,  інакше  (ви знаєте всю цю схему) перетече майно в іншу фірму з іншою назвою,  і не можна уже буде знайти й за кілька років винного в цій справі.

 

     Дякую.

 

     ВИНОКУРОВ С.М.   Дякую  вам.  Кримінальна  справа  і  повинна розслідуватися тихо,  а не гучно.  Головне не як розслідується,  а яка  ефективність  розслідування.  Я не знаю,  звідки у вас є такі дані,  що розслідуються  справи,  пов'язані  з  незначними  сумами кредитів.  Кожна  справа  про  кредит,  кожна  справа про операцію незалежно  від  особи,  незалежно  від  суми  (а  ми,   безумовно, порушували  кримінальні  справи  стосовно  неповернення кредитів у великих розмірах, а не у розмірі 30 чи 100 гривень) розслідується. Порушена  і  розслідується і кримінальна справа по факту,  який ви назвали у першому своєму запитанні.

 

     Коли порушується    кримінальна    справа,    не    пов'язана безпосередньо з цією кримінальною справою, але ми потім знаходимо, що вони якось стикуються,  вона приєднується до цієї справи.  Так, ми приєднали майже 12 справ,  порушених по конкретних епізодах, до цієї основної справи.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Діброва. За ним - депутат Шевченко.

 

     ДІБРОВА В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.   Шановний   Сергію Маркіяновичу!  Чи  відстежується  Генеральною  прокуратурою робота ліквідаційної комісії,  особливо її керівництва? Бо, як випливає з інформації   голови  тимчасової  слідчої  комісії,  вона  межує  з порушенням закону, особливо керівництва.

 

     І запитання,  дещо співзвучне з запитанням Катерини Ващук. Чи порушені  кримінальні  справи проти таких ризикових позичальників, як відомі фірми "Інтерагро",  "Укррос",  "Технопарк", і накладений арешт на їхнє майно?

 

     Дякую.

 

     ВИНОКУРОВ С.М.  Стосовно  другого запитання,  то це конкретні епізоди,     називати     ці     дані     мені     не     дозволяє Кримінальнопроцесуальний кодекс.  Але повірте,  там,  де є законні підстави,  де Кримінальнопроцесуальним кодексом це передбачено, це все зроблено: і порушено кримінальну справу, і накладено арешт.

 

     Чи відстежується  робота цієї ліквідаційної комісії?  Це не є предметом  розслідування  конкретної  кримінальної  справи,   але, безумовно,  та  інформація,  яку  вам  надав  голова комісії,  нам відома, і ми її підтримуємо.

 

     ГОЛОВА. Віталій Шевченко. За ним - депутат Таран (Терен).

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар Комітету Верховної  Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Володимиру Черняку з Українського руху.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Черняка.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності  та  інвестицій  (виборчий  округ  153, Рівненська область).  Шановний доповідачу!  Мені імпонує те, що ви правильно  кваліфікували  суть  справи.  Суть полягає в шахрайстві фінансовими коштами і розкраданні грошових  коштів  банку.  Але  в мене  складається  враження,  що  ми  черговий  раз маємо справу з імітацією бурхливої діяльності. І у мене є побоювання, як і в моїх колег  депутатів,  що  в остаточному підсумку все це розслідування може скінчитися нічим.  Ви кажете,  що це важко, що це треба довго розслідувати.  Тут  вам  уже  казали про те,  що чим довше це буде робитися,  то тим  менше  буде  підстав  для  того,  щоб  порушити кримінальні справи.  Тому що, поки ви досліджуєте, вони не сплять, а також роблять свою справу.  До того ж є очевидні  речі,  відомо, хто давав кредити,  хто є дебіторами банку, хто брав ці кредити. І я можу вам назвати деякі речі без всякого дослідження,  які відомі і комісії, і вам. І нас непокоїть те, що до цього часу не порушені кримінальні справи.  У нас є побоювання,  ще раз кажу,  що це  все може скінчитися нічим.

 

     Які ваші  подальші  наміри?  Ви  можете  хоча  б  терміни нам сказати, коли будуть порушені кримінальні справи?

 

     Дякую.

 

     ВИНОКУРОВ С.М. Не можу з вами погодитися, що в даному випадку є   якась   імітація  бурхливої  діяльності.  Є  конкретна  робота конкретних людей.  Це чесні й  порядні  люди,  слідчі,  оперативні працівники, які відпрацьовують те, що належить.

 

     Статті 94   і   97  Кримінальнопроцесуального  кодексу  чітко визначають, коли можна порушувати кримінальну справу, а не так, як комусь хочеться.

 

     Стосовно того,  що,  як  ви  кажете,  вони  там знають,  щось ховають.  Я ж не можу вам усього розказати.  Але повірте на слово, що  все,  що  потрібно,  вже  давно  у нас є,  і вилучені потрібні документи. І нікуди ті люди, які скоїли злочин, не подінуться. Але якщо   ми  думаємо,  що  в  цьому  епізоді  є  конкретна  злочинна діяльність,  його треба відпрацювати з ревізорами,  з  експертами, іншим  шляхом.  І  коли  будуть безспірно встановлені факти,  що в даному  випадку  є  злочин,  а  не  невиконання  цивільно-правових відносин,  тільки  тоді  буде  пред'явлено звинувачення конкретній людині, конкретним особам і буде вирішено питання.

 

     Кримінальна справа порушується в обов'язковому порядку  тоді, коли  за 10 днів ми не в змозі сказати так чи ні і треба проводити слідчі дії.  Там,  де повинні бути слідчі дії,  одразу порушується кримінальна справа. І такі справи порушені.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Народний депутат Таран (Терен).

 

     ТАРАН (ТЕРЕН)  В.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Голова Спілки ошуканих вкладників України,  фракція "Батьківщина".  Шановний  доповідачу! Мене  цікавить  от  що.  Чому  така  завіса мовчання навколо банку "Україна" з боку прокуратури?  Коли розслідувалася дута,  надумана справа проти Юлії Тимошенко, то кожен день з'являвся чи то Обиход, чи то Баганець,  чи то сам Потебенько.  Ну,  зірки екрана...  Який канал  не увімкнеш,  давалося інтерв'ю і так далі.  У цій справі - абсолютне мовчання. Ви не називаєте прізвищ тих депутатів, хоча це цікавить   мільйони  людей,  вкладників.  Ви  не  називаєте  інших прізвищ.  І, знаєте, абсолютно правий депутат Черняк, який говорив про те, що це імітація бурхливої діяльності і ніщо інше.

 

     У кінці вашого звіту ви сказали таку фразу:  "Я ж не можу вам усього розказати".  Тобто ви не можете сказати всього ні  народним депутатам,  ні людям, ні вкладникам. То дуже просте запитання: хто вам заважає говорити правду? Чому ви не можете?

 

     ВИНОКУРОВ С.М.  На  це  запитання  дуже  просто   відповісти. Відкрийте  Кримінальнопроцесуальний  кодекс,  знайдіть статтю 387, частину другу, прочитайте і ви зрозумієте. Це по-перше.

 

     А по-друге,  завжди,  будучи у Верховній  Раді,  я  намагався максимально коректно і змістовно інформувати вас з тих питань, які я знав і міг говорити по кримінальній  справі.  Але  ніколи  ні  у Верховній  Раді,  ні  на телебаченні я жодного слова не сказав про людину тоді,  коли не була доведена її вина  і  коли  їй  не  було пред'явлено конкретне обвинувачення чи справа передана до суду.

 

     І я  не можу говорити про інші справи,  а про цю справу я вам кажу тільки те,  що можу вам сказати.  Це може підтвердити  голова комісії,  з яким ми плідно працюємо, але і їм ми надаємо тільки ту інформацію,  яку нам  дозволяє  надавати  Кримінальнопроцесуальний кодекс.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Сергію    Маркіяновичу.   Час   завершився. Запрошується Володимир  Леонідович  Кротюк.  Я  прошу,  Володимире Леонідовичу,  максимально врахуйте інформацію голови комісії. Якщо ви можете,  дайте предметні відповіді на ті  запитання,  які  були порушені.

 

     На трибуні  -  Володимир Леонідович Кротюк,  заступник голови Національного банку України.

 

     КРОТЮК В.Л.,  заступник голови Національного  банку  України. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати!  Я хочу повідомити,  що голова Національного банку  два  дні  перебуває  у Харкові  у  відрядженні.  Ви  знаєте,  що  там  зустрічі  і робота Президента України і Президента Росії.

 

     У зв'язку з втратою Акціонерним  комерційним  агропромисловим банком  "Україна"  платоспроможності  і відповідно до вимог закону Національним  банком  16  липня  була   відкликана   ліцензія   на здійснення   банківських   операцій   і   запроваджена   процедура ліквідації банку "Україна".  Було призначено ліквідатором,  я хочу це  підкреслити,  Державну  госпрозрахункову установу "Аґентство з питань банкрутства". Ми укладали договір і призначали не Русаліна, а призначали державну госпрозрахункову установу. І при призначенні ми виходили з того,  що це найбільш розгалужена структура, яка має своїх  представників  у всіх областях і є державною.  До речі,  за підписом Русаліна є лист,  в якому повідомляється про  відсутність конфліктних інтересів між ним, державою і банком "Україна".

 

     На сьогодні,   я   хочу  повідомити,  ліквідатором  завершено передачу до Фонду  гарантування  вкладів  фізичних  осіб  реєстрів вкладників для виплати їм відповідного відшкодування. За станом на 7 грудня передано реєстрів,  де 1 мільйон  636  тисяч  вкладників, яким треба виплатити 39,7 мільйона гривень.

 

     Хочу також повідомити, що ліквідатором 11 грудня наданий  до  Національного  банку  перелік  акцептованих вимог  кредиторів,  який  13  грудня був затверджений Національним банком України.  Після цього ліквідатор  згідно  з  законодавством може  приступити  до реалізації майна банку "Україна",  попередньо погодивши з Національним банком порядок його реалізації.

 

     Як відмічав голова тимчасової комісії, заходи щодо повернення активів  банку "Україна" здійснюються ліквідатором дуже повільними темпами.  Але за повідомленням  ліквідатора  всі  справи  за  його позовами  знаходяться  на  розгляді  в  судових органах.  На жаль, розгляд справ у судових органах затягується і тому  є  труднощі  з поверненням проблемних активів.

 

     За інформацією  ліквідатора,  він  не  отримує у своїй роботі належної допомоги з боку правоохоронних органів.  Слід  зазначити, що  обов'язок  надавати  таку  допомогу  ліквідатору покладений на правоохоронні органи лише єдиним Законом про  банки  і  банківську діяльність.  Справді,  на сьогодні порушується багато кримінальних справ,  але,  на жаль,  жодна гривня проблемних кредитів (а  є  20 найбільших боржників) ліквідатором не повернена.

 

     Що стосується  витрат ліквідатора на утримання персоналу,  то необхідно зазначити,  що на дату відкликання в банку  ліцензії  на здійснення  банківських  операцій у ньому працювали майже 16 тисяч осіб.  З липня  по  грудень  ліквідатором  скорочено  10,7  тисячі працівників, і за станом на 1 грудня тут працює 4,5 тисячі осіб, і ця цифра постійно буде скорочуватись.  До речі,  треба сказати, що Національний   банк  неодноразово  звертав  увагу  ліквідатора  на необхідність  оптимізації  структури   і   зменшення   чисельності апарату.

 

     Слід зазначити,  що Національний банк постійно приділяє увагу питанням,  пов'язаним з ліквідацією банку "Україна". Відповідно до вимог  Закону  про  банки і банківську діяльність між Національним банком України і ліквідатором укладений договір. Національний банк регулярно  відстежує  виконання  ліквідатором умов договору,  і ці питання постійно були предметом розгляду і обговорення на спільних нарадах  керівників  Національного  банку  і ліквідатора,  на яких неодноразово  зверталась   увага   ліквідатора   на   необхідність дотримання  вимог  чинного  законодавства при здійсненні процедури ліквідації.  Крім  того,  з  цих  питань  ліквідатору   надавались письмові вказівки, роз'яснення і рекомендації.

 

     Діяльність ліквідатора     неодноразово    розглядалась    на засіданнях міжвідомчої  робочої  групи  для  сприяння  розв'язанню проблем    банку    "Україна",    створеної    за   розпорядженням Прем'єр-міністра  Кінаха.  Зокрема,  на  засіданні  цієї  групи  8 листопада  робота  ліквідатора  була  визнана незадовільною і його зобов'язано вжити заходів щодо кардинального поліпшення  ситуації. Оскільки  ситуація  не  поліпшилась,  голова  Національного банку, враховуючи  те,  що   відповідно   до   Положення   про   Державну госпрозрахункову   установу   "Аґентство   з  питань  банкрутства" зазначена  установа  підпорядковується   Міністерству   економіки, направив  міністру економіки лист з пропозицією вжити заходів щодо усунення  недоліків  у  діяльності  ліквідатора.  Зазначений  лист знаходиться зараз на розгляді в міністерстві.

 

     Якщо ліквідатор не поліпшить своєї роботи,  Національний банк змушений буде вирішувати питання про розірвання з ним  договору  і призначення нового ліквідатора.

 

     А тепер  я  хотів  би  зупинитись  на  нашому  баченні шляхів подальшого вирішення питань банку "Україна".  Слід підкреслити, що ефективній  роботі ліквідатора не сприяло те,  що до цього часу не було прийнято рішення  щодо  подальшої  долі  цілісного  майнового комплексу банку "Україна".

 

     Перехідними положеннями     Земельного     кодексу    України передбачено створення земельного іпотечного банку,  тому  сьогодні необхідно    визначитися   з   питання   необхідності   часткового використання інфраструктури банку для створення  такого  банку.  З метою  збереження  майна  банку  "Україна"  вважаємо  за  доцільне передачу в оренду комерційним банкам його приміщень  як  цілісного майнового комплексу.  Це дасть можливість,  по-перше,  забезпечити виконання   доручення   Президента   щодо   збереження    цілісної інфраструктури  банку "Україна" для можливого створення на її базі земельного  іпотечного  банку  або  іншої  фінансової  установи  з кредитування  агропромислового  комплексу;  по-друге,  забезпечити реальне  збереження  майна  банку  "Україна";  і  потретє,  значно зменшити  витрати  на його утримання й охорону,  оскільки орендарі сплачуватимуть усі поточні витрати,  а також за рахунок надходжень від  орендної плати збільшити обсяги ліквідаційної маси,  яка може бути направлена на задоволення вимог кредиторів.

 

     На нашу думку,  такі дії ліквідатора  не  суперечать  чинному законодавству. У зв'язку з цим необхідно зазначити, що ще в серпні цього  року  Національним  банком  спільно  з  ліквідатором   були розроблені  та доведені до комерційних банків умови передачі майна в оренду.  Проте в подальшому ліквідатор відмовився  від  передачі цих приміщень і вніс пропозицію розпочати реалізацію цього майна.

 

     До того ж слід зазначити,  що в даний час ліквідатор не зможе здійснювати продаж приміщень банку "Україна",  оскільки,  за  його даними,   в   державній  власності  перебуває  частина  статутного капіталу банку "Україна".  Згідно з  вимогами  Закону  про  оцінку майна   при   ліквідації   господарських   товариств  (а  таким  є комерційний  банк  "Україна")  з   державною   часткою   власності проведення оцінки майна є обов'язковим.

 

     На здійснення оцінки вартості більш як 500 приміщень банку "Україна" потрібні будуть значні витрати  часу (за попередніми оцінками, це близько шести місяців) і коштів.

 

     Нині Національним    банком    і   ліквідатором   проводиться підготовча робота щодо здійснення оцінки майна  банку  за  рахунок коштів  ґранту уряду Нідерландів через Світовий банк із залученням спеціалізованих оціночних фірм на конкурсних засадах.

 

     Поки приміщення банку "Україна" перебуватиме в  оренді,  буде прийнято  остаточне  рішення  щодо створення земельного іпотечного банку  і  визначена  необхідна  потреба  новоствореного  банку   в приміщеннях банку "Україна".

 

     У подальшому   ліквідатор   має   вирішувати   питання   щодо реалізації майна банку "Україна" для задоволення вимог кредиторів, у тому числі фізичних осіб.

 

     Враховуючи викладене,   Національний   банк   вважає,  що  на сьогодні єдиним економічно доцільним і обгрунтованим  заходом,  що дасть  змогу зберегти майно і приміщення банку "Україна" і реально збільшити ліквідаційну масу,  є  передача  ліквідатором  в  оренду майна, приміщень банку "Україна".

 

     На нашу  думку,  такий  підхід дасть змогу продовжити складну процедуру  ліквідації  банку  "Україна",  забезпечити   повернення активів  банку  та  здійснення  розрахунків  з  його кредиторами і вкладниками,  зберегти на належному рівні довіру громадськості  до банківської системи і державних органів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую,    Володимире   Леонідовичу.   Запишіться   на запитання. Відводимо так само 10 хвилин.

 

     Я задаю перше запитання.  Наскільки  я  зрозумів  з  доповіді голови слідчої комісії, у вас виникло тертя - комісія має недовіру до того,  хто очолює ліквідацію банку.  Чого  вам  ще  треба  було вивчати,  а не знайти спільну мову з комісією,  щоб не було питань хоча б до того,  хто працює сьогодні?  Мені здається,  ви  повинні бути в цьому зацікавлені. Комісія допомагає вам.

 

     КРОТЮК В.Л.   Дякую.   Враховуючи,   що  Аґентство  з  питань банкрутства як ліквідатор підпорядковане  Міністерству  економіки, ми  і  звернулись до міністра економіки з проханням,  щоб він вжив заходів для усунення недоліків.  Це відбулось у листопаді.  Якщо ж міністром не буде вжито таких заходів, ми змушені будемо розривати договір з ліквідатором.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Володимире Леонідовичу.  Сергій Подгорний. За ним - Георгій Крючков.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).   Фракція   "Яблуко",   Луганська  область.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати!  У мене таке враження,  що наша  прокуратура  зовсім не працює.  Ви згадайте,  що десь більше півроку тому ми давали згоду на  притягнення  до  відповідальності нашого  колеги  Агафонова  і  нам клявся Генеральний прокурор,  що місяць,  два,  три і справа буде в суді,  але досі немає. Сьогодні нам доповідали,  і я думаю,  що розгляду у суді і цих справ теж не дочекаємося ні ми з вами, ні наступний парламент.

 

     А тепер стосовно даної справи запитання до нашого банкіра. Ви сказали,  що  більше  мільйона коштів вже передано вкладникам.  За рахунок чого, що це за кошти?

 

     І друге.  Є така інформація, що більшість з того, що належало банкові "Україна",  вже пішло наліво, залишилися одні стіни. Як ви збираєтеся з цим боротися?

 

     КРОТЮК В.Л.   Дякую.   Що   стосується   передачі    реєстрів вкладників.   Я  говорив  про  те,  що  на  сьогодні  всі  реєстри вкладників передані до Фонду гарантування вкладів  для  того,  щоб виплатили  за  рахунок  фонду  до 500 гривень кожному вкладникові, який має вклад на суму понад 500 гривень.

 

     Що стосується   виплат   фактично,   то,   за   повідомленням Державного  ощадного  банку,  за  станом  на  7 грудня сума виплат відшкодувань за  вкладами,  розміщеними  вкладниками  -  фізичними особами  в  банку  "Україна",  склала  26,5  мільйона гривень,  що становить  75  відсотків  від  суми  коштів,  одержаних  Державним ощадним  банком  від  фонду  відповідно  до  реєстрів  вкладників, наданих ліквідатором. Це відповідь на перше запитання.

 

     Що стосується  другого  запитання.  Я  вже  говорив,  що   ми затвердили вчора реєстр кредиторів. Відповідно до Закону про банки і банківську діяльність після того, як Національний банк затвердив реєстр кредиторів, ліквідатор зможе приступати до реалізації майна банку  "Україна",  попередньо  погодивши  з  Національним   банком порядок  його  реалізації  (мається на увазі,  яке майно продавати спочатку,  а яке - у подальшому). Так що до сьогодні ліквідатор не здійснював продажу майна банку "Україна".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Георгій   Корнійович   Крючков.   За  ним  -  депутат Марковська.

 

     КРЮЧКОВ Г.К.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановний  доповідачу!  Нещодавно   засоби масової  інформації  поширили  висловлювання Президента з глибоким обуренням з приводу того,  що люди,  які винні  в  розгромі  банку "Україна",  зараз  працюють  і  знаходяться  у Національному банку України.  Ви не могли б сказати,  яка реакція керівництва банку на цю дуже серйозну заяву глави держави?

 

     Дякую за відповідь.

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую,  але  я  поки  що  не можу сказати про цю реакцію.

 

     ГОЛОВА. На засіданні колегії не обговорювали.

 

     Ніна Марковська. За нею - депутат Манчуленко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.  Шановний Іване Степановичу! Я як ваша колега і  лікар  хочу  попросити  вибачення  за  свій емоційний виступ на початку нашого засідання. Я передаю слово депутатові Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Станіслава Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція Соціалістичної партії.  Шановний  доповідачу!  Ви  уважно, певно,  як  і я,  слухали дуже гостру і потужну інформацію Віктора Короля.  І коли він говорив про те,  що  призначаються  люди,  які скомпрометували  себе,  люди,  які  порушили закони,  і знову вони працюють там,  на себе витрачають ці кошти і таке  інше,  скажіть, будь  ласка,  які  почуття  ви  особисто при цьому переживаєте?  І найголовніше,  які дії  ви  зробите  після  цього  всього?  Чи  ви виправите  це  все,  чи  знову  будете  казати:  та  ми не можемо, ліквідаційна комісія,  закон  Про який закон  ідеться?  Якщо  люди причетні  до  цієї  всієї  справи,  то  усуньте  їх  від виконання обов'язків. Зробіть як належить, наведіть лад там.

 

     Будь ласка, прокоментуйте.

 

     КРОТЮК В.Л.  Дякую. Я вже говорив на самому початку доповіді, що  ми  укладали  договір з юридичною особою - Аґентством з питань банкрутства.  Керівником цього аґентства є Русалін,  який письмово нас запевнив у тому, що в нього немає конфлікту інтересів.

 

     У зв'язку з сьогоднішнім розглядом питання і у зв'язку з тим, що ми звернулися і до міністра економіки з листом про те,  щоб він вжив  заходів  щодо усунення недоліків,  я думаю,  що ми спільно з міністерством розглянемо це питання і вживемо відповідних заходів.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Георгій Манчуленко. За ним - депутат Чубаров.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька область. Всеукраїнський народний рух, об'єднання "Наша Україна". Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка,   чи  понесуть  покарання  ті  фірми,  які,  грубо  кажучи, роздерибанили  банк  "Україна"?  Чи  повернуть  вони  кошти,   які незаконно отримували в банку "Україна",  тим самим прирікаючи банк на банкрутство? Це перше запитання.

 

     І друге. Скажіть, будь ласка, коли можливим буде створення на базі банку "Україна" земельного банку?

 

     Дякую.

 

     КРОТЮК В.Л.  Щодо  створення  земельного банку,  то я повинен казати,  що це питання має вирішувати уряд.  Для  цього  має  бути прийнята відповідна постанова Кабінету Міністрів,  для цього мають бути виділені й передбачені кошти в Державному бюджеті.

 

     Стосовно відповідальності винних осіб,  то я  думаю,  що  має вирішуватися  правоохоронними  органами питання про притягнення їх до відповідальності.

 

     Щодо повернення коштів банку "Україна", який надавав кредити, то  я  вже  про це говорив,  що всі справи за позовами кредиторів, самого банку "Україна",  в тому числі тимчасової адміністрації, ще перебувають  на  розгляді в судах,  і щодо них мають бути прийняті рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. За ним - депутат Мухін.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 8, Автономна  Республіка  Крим).  Шановний  доповідачу!  Багато з депутатів,  які обрані за мажоритарною системою,  в округах влітку були свідками того, як страждали конкретні вкладники, у тому числі юридичні особи,  і особливо ті,  хто працює на землі.  Дійсно було дуже важко з ними працювати,  бо ми нічим не могли допомогти. Тому у мене виникає таке запитання. У виступі голови тимчасової слідчої комісії  Віктора Короля пролунала думка,  що подібні процеси,  які призвели   до   банкрутства    банк    "Україна",    відбуваються, найімовірніше,  і в інших комерційних банках.  Скажіть мені,  будь ласка,  чи Національний банк відслідковує такі процеси?  Коли  нам чекати банкрутства наступного банку?  І скажіть,  що ви робите для того, щоб попередити?

 

     Дякую.

 

     КРОТЮК В.Л. Дякую. Я повинен сказати, що Національним банком, точніше банківським наглядом, який існує в структурі Національного банку,  постійно відслідковується ситуація у банківській системі і здійснюється відповідний нагляд за діяльністю банків.  У нас зараз знаходиться на ліквідації 38 банків. Ця ліквідація багатьох банків проходить уже протягом 4,  5,  6 років.  Частина рішень приймалась правлінням,  частина  -  арбітражним  судом.   Найголовніше   наше завдання  - це стабільність банківської системи.  Тому ми вживаємо всіх заходів для того, щоб система була стабільною. Хоча я не можу сказати,  що  у  нас  не буде випадків,  коли ми будемо відкликати ліцензію банків,  які не можуть працювати на  банківському  ринку, які  здійснюють  ризикову  діяльність,  оскільки це є прямим нашим завданням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Я не бачу депутата Мухіна.  Володимир Черняк. Останнє запитання.

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний  Володимире  Леонідовичу!  Банкрутство банку   "Україна"   є   свідченням    неефективності    діяльності Національного банку України. Думаю, що проти цього заперечувати ви не станете.  Але непокоїть інша  обставина.  Вже  після  того,  як почався  процес  банкрутства,  у  мене  таке  враження,  що  існує неадекватність  реагування  Національного   банку   на   ситуацію. Зокрема,  ліквідаційний  процес йде неефективно.  Виникає питання, чому так невдало був обраний ліквідатор і чи вживаються відповідні заходи для того,  щоб ліквідаційний процес був ефективнішим? Які у вас  наміри  стосовно  того,  щоб  зробити  ліквідаційний   процес ефективнішим? Це перше запитання.

 

     І друге.  Основна  проблема  полягає  в  тому,  щоб  боржники повернули кредити.  Основна проблема - це  проблема  дебіторів,  і дебітори добре всім відомі.  І в мене є сумніви,  що є відповідний адекватний вплив на них.  Що ви думаєте робити далі,  щоб дебітори повернули кредити?

 

     Дякую.

 

     КРОТЮК В.Л.    Дякую    вам.   Що   стосується   ефективності ліквідаційної  процедури,  то  я  повинен  сказати,  через  що   в основному була,  так би мовити, затримка. Через те, що дуже велика кількість вкладників -  1  мільйон  600  тисяч  осіб.  Треба  було зареєструвати  їх  усіх  і  передати  реєстри  Фонду  гарантування вкладів.  Це  дуже  велика  робота.  Ми  ніколи  такої  роботи  не проводили. Це перше.

 

     Друге. Ми  вперше  ліквідовуємо такий великий системний банк, більше 500 приміщень тільки в банку "Україна". Немає цього досвіду в жодного ліквідатора.  Хоч би ми взяли і якусь аудиторську фірму, вона також би не впоралась. Немає досвіду ліквідації таких великих системних банків.

 

     Зараз ліквідаційна  процедура,  я  можу запевнити всіх,  піде набагато ефективніше.  Чому? Тому що реєстри вкладників передані і найголовніше - затверджений реєстр кредиторів, де більше 100 тисяч кредиторів,  це дуже серйозна робота була проведена,  і тому зараз ліквідатор може приступити до реалізації майна і задоволення вимог кредиторів відповідно  до  черговості,  встановленої  Законом  про банки і банківську діяльність. Це відповідь на перше питання.

 

     Що стосується другого запитання, я з вами повністю згоден, що повернення  кредитів,  особливо  проблемних,  -  це   найважливіше завдання кредитора. Але і голова комісії сьогодні наголошував, і я наголошую на тому,  що справи в судах  лежать.  Ліквідатор  діє  у межах   закону,   і   ми  не  можемо  впливати  на  судову  владу. Національний   банк   більше   ніяких    важелів    юридичних    і адміністративних не має,  щоб впливати на процес.  Але ми постійно тримаємо це питання в полі зору,  постійно працюємо з ліквідатором і з урядом для того, щоб покращити цю роботу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Леонідовичу. Закінчився ваш час.

 

     Шановні колеги! На виступи записалися 7 народних  депутатів.  Ми  витратили  на  це  питання   подвійний регламент - 45 і 49 хвилин.  Я діяв, орієнтуючись на настрій залу. Сьогодні ви знаєте наш режим - 26  чи  27  чоловік  записались  на виступи  у  "Різному".  Ми не робили перерви.  Я пропоную до 13.30 завершити розгляд питань  порядку  денного,  а  потім  перейти  до "Різного",  не оголошуючи перерви.  Є згода працювати без перерви? Є.

 

     Слово надається  Наталії  Вітренко.  За  нею  буде  виступати депутат Яценко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины,  социалистическая  оппозиция.  Знаете,  работая в следственной  комиссии  по  банку  "Украина",  я  убедилась,   что сицилийская   коза  ностра  может  брать  уроки  у  организованной преступности Украины. Но то, что сделано с банком "Украина", и то, как  сегодня  это  все  продолжает  происходить  в стране,  - это, конечно, тема не одного детективного романа.

 

     Итак, 96-й год.  Переводятся на единый корреспондентский счет все счета региональных отделений банка "Украина".  А до этого банк "Украина" работал,  процветал, в общем-то выполнял свои функции. И интенсивно     начинают     выдаваться     кредиты     с     этого одного-единственного    центрального    корсчета.    Что    делает Национальный банк Украины во главе с Виктором Ющенко? Наблюдает и, я так понимаю,  одобряет эти процессы.  Банк "Украина"  становится убыточным.  Меняют и руководство банка,  и наблюдательный совет. И вот в этот наблюдательный совет входят  тот  же  Виктор  Ющенко  и министр  финансов Игорь Митюков,  то есть высшие (уже высших вроде как и нет) должностные лица по финансовым вопросам  в  Украине.  А возглавляет Сацюк и рядом с ним Волков.  А где Журавский,  кстати? Что-то он сегодня поменял совершенно окраску.  То он кричал против Сацюка,   понимаете,  выпрыгивал  на  каждом  заседании  комиссии, успокоиться не мог,  а сегодня уже что,  у него любовь началась  с Сацюком? Вот интересные метаморфозы у нас в парламенте происходят.

 

     Так вот,  Сацюк возглавляет этот наблюдательный совет, Волков ему помогает.  Наблюдательный  совет  ну  очень  представительный. Начинается второй этап разворовывания банка, когда чуть больше чем за год 700 миллионов было  выдано  кредитов  (понятно,  что  своим людям)  и  всего лишь 400 миллионов возвращено.  Банк благополучно доводят до банкротства.

 

     В этой процедуре есть  еще  очень  интересный  такой  момент. Мировой банк, Международный валютный фонд, режиссеры происходящего в Украине,  думают, что они нас везде и во всем обманут. Но они же не знают,  какие кадры есть в Украине непосредственно.  Они решили развалить  банковскую   систему   Украины,   приватизировав   банк "Украина".  И  они настаивали на том,  чтобы государственный пакет был продан.  Но они же не знали,  как это могут сделать в Украине, когда  вдруг  государственный  пакет  12,8  процента  оценили  в 9 миллионов гривень,  причем Фонд госимущества то вынес на торги, то быстренько забрал, то отдал "Укроссу", то быстренько забрал. И два физических  лица   плюс   одно   юридическое   спокойно   покупают государственный  пакет акций за 9 миллионов гривень.  Мировой банк остался с  носом.  То  есть  они  остались  ни  с  чем,  все  было разворовано без них,  но теми людьми,  которые,  я думаю,  для них очень важны,  потому что они знают, кто разворовал, я думаю, они с ними интенсивно работают и дальше.

 

     Итак, 1999  год - второй этап разворовывания.  Банк доводят в 2001 году до банкротства.  Кому же поручают осуществлять процедуру банкротства?  Вы  только  вдумайтесь:  называется "государственное хозрасчетное предприятие".  Откровенно говоря,  это частная  фирма господина   Русалина,   который  пригрелся  при  Кабмине,  который работает  вместе  с  министром  экономики.  И  господин   Русалин, оказывается, тоже должник банка, оказывается, тоже непосредственно связанный с  банком  заранее.  Что  он  делает  прежде  всего  как ликвидатор?     Он     сокращает     КРУ,     выбрасываются     из контрольноревизионного управления все мало-мальски грамотные люди. Это  под  флагом  сокращения  кадров и экономии средств.  Экономия средств,  вы услышали здесь, блестящая. Они сумели выколотить, так сказать,  70 миллионов,  из которых 50 миллионов проели.  У них на сегодня 20 миллионов  сальдо.  Я  им  задаю  вопрос  на  заседании следственной  комиссии:  "Подождите,  так  за  три  года к чему вы придете?  Люди же ждут возврата.  Вы же придете  к  нулю!"  А  они говорят:  может быть,  и к нулю.  То есть, вообще все великолепно! Распотрошили банк, сегодня выколачивают даже оставшиеся кредиты, и все  это  дальше  проедается.  Пан  Сацюк  где находится?  Сидит в помещении банка "Украина", на втором этаже у него офис.

 

     Итак, я просто еще и еще раз говорю: законопроект, который  мы  внесли и который нужно было принимать в июле,  в этом зале провалили.  Без  конкретного  закона  по  банку "Украина",  которым  было  бы  вменено  в  обязанность Генеральной прокуратуре не играться в уголовные дела,  а немедленно решать их, не  будет  решения этого вопроса.  Нам Баганец сказал на заседании следственной комиссии,  что за три  месяца  они  четыре  дела  уже передадут  в  суд  на 294 миллиона,  что это произойдет в декабре. Декабрь в разгаре,  никто никакие дела  не  передает  в  суд,  294 миллиона гуляет.

 

     Поэтому я   настаиваю:   нужен  закон,  конкретный  закон  по преодолению кризиса в банке "Украина".  Проект такого закона  нами подготовлен,  я  предлагаю  его  еще  раз  рассмотреть,  мы внесем дополнения в него, и тогда можно будет спасать банк.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Володимиру Яценку. За ним буде виступати депутат Ніколаєнко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.   Дякую.   Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги!  Я насамперед проінформую вас про те, що я не є вкладником банку  "Україна"  і начебто безпосереднього відношення до нього не маю ніякого,  але звертаюся не лише до тієї частини залу -  лівої, яка завжди твердо і послідовно відстоює права трудових людей,  а і до тієї частини залу - правої,  яка на словах робить  одне,  а  на ділі - зовсім інше.

 

     Я нагадаю  вам,  шановні  ті сили,  які прагнуть назвати себе національнопатріотичними,  гасло,  під   яким   розкрадався   банк "Україна": "У нас з Україною назва одна і доля одна".

 

     По-перше, борони Боже Україну і наш народ від такої долі, яка спіткала банк "Україна",  а по-друге,  шановні  товариші,  шановні друзі,  колеги і пани,  давайте візьмемося і зробимо святу справу, доведемо до логічного завершення всі справи по банку "Україна"  до кінця  терміну наших повноважень і примусимо розрахуватися злодіїв з людьми,  які  вклали  свої  чесні  трудові  заощадження  в  банк "Україна". Це перше.

 

     Друге. Я  абсолютно  підтримую  Наталію  Михайлівну  стосовно того,  що  постанови  нам  буде  недостатньо,  тому  що  постанови приймали,  інформацію  ми  слухали вже,  але вони нічого не дають. Вирішити питання можна  лише  прийняттям  окремого  закону.  Такий законопроект  я зі свого боку вніс до Верховної Ради України,  він зареєстрований,  я наполягаю на тому,  щоб,  Іване Степановичу,  в грудні  місяці він був поставлений на голосування у Верховній Раді України.  Протягом місяця ми повернемо всі розікрадені кошти. Якщо жаліти окремо взятих,  скажімо,  підприємців,  керівників банків і так далі,  то чому,  власне кажучи,  ми не повинні пожаліти  сотні тисяч людей,  які вклали чесні гроші?  Для реалізації цього закону потрібні не великі зусилля,  а лише політична воля нашого  залу  і політична воля глави нашої держави.

 

     Крім цього,  я так думаю, ми повинні цим законом вирішити дві головні проблеми.  Забрати у тих,  хто розікрав  банк,  кошти,  що нечесно  зароблені,  розікрадені,  і  повернути ці кошти тим,  хто чесно їх заробив і вклав у банк.  І не дати розікрасти майно банку "Україна".  Оскільки  ви  проголосували  за  те,  що земля,  майно сільгоспвиробника може  використовуватися  як  застава,  то  чому, власне кажучи,  знову комерційні банки будуть наживатися на цьому? Ми повинні і в Державному бюджеті  України  закласти  певну  суму, створити,  можливо,  державний  банк  на  базі банку "Україна" для вирішення проблем фінансування нашого аграрного виробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Станіславу Ніколаєнку.   За  ним  буде  виступати  депутат  Ващук.  Увімкніть мікрофон Станіслава Ніколаєнка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Шановний Іване Степановичу!  Перш за  все  я хочу  подякувати  за  принциповість,  яку  ви  сьогодні проявили у ситуації,   пов'язаній   з   позбавленням   повноважень   депутата Костусєва,  тому  що  до цього вже майже місяць не вирішувалось це питання,  і  воно  згідно  із  законом  сьогодні  практично  стало оголошеним. Дякую вам.

 

     Щодо обговорюваного  питання.  Дана справа,  на думку фракції Соціалістичної партії України,  є тим самим  лакмусовим  папірцем, який  показує  сьогодні,  чи  є хоч якісь ознаки наявності права і закону в нашій країні.

 

     Але з інформації Віктора Короля та інших інформацій  я  бачу, що сьогодні практично ця справа на центральному рівні гальмується. Тому що коли,  скажімо,  один з  керівників  Національного  банку, поважна  людина,  говорить  про  те,  що  він не знав,  що ці люди гальмують зараз розвиток  справи,  про  те,  що,  скажімо,  із  60 мільйонів,  які  виручили,  реалізувавши  якесь майно і повернувши якусь частину кредитів, практично 70- 80 відсотків знову розібрали самі для себе,  знову фактично розтягнули, то це у нас викликає не те що подив,  а я як людина,  яка  пройшла  певну  керівну  школу, просто свідчу,  що це повний параліч сьогодні в цьому напрямі і що закривають очі на всі недоліки.

 

     Я не  буду  багато  говорити.  Тут  правильно  все  говорили. Подивіться,  сільські  ради,  районні ради,  обласні ради,  школи, дитячі садки,  лікарні обслуговувалися через банк  "Україна",  усі вони пограбовані повторно.

 

     Я хотів   би  попросити  Івана  Степановича  звернути  увагу. Скажімо,  сільська рада проплатила за ремонт школи,  а сьогодні їй не  визнається  цей платіж,  бо,  дійсно,  він не дійшов.  І тепер заставляють майно,  яке є у комунальній власності  районної  ради, обласної   ради   чи   сільської  ради,  і  через  суд  забирають, розраховуються по кошторису, повертаючи борги банку "Україна".

 

     Тобто ми за рахунок держави сьогодні розплачуємося, а ті, хто це  зробив,  абсолютно  не  понесли  ніякого покарання і нічого не роблять для того, щоб цю кризу ліквідувати.

 

     Я хочу сказати,  що сьогодні мільйони вкладників  потерпають, пишуть листи нам, народним депутатам, але питання стоїть на місці.

 

     Фракція Соціалістичної партії України пропонує:

 

     Перше. Ми  мусимо  набратися політичної волі і прийняти закон про слідчі комісії,  щоб комісія  під  керівництвом  Короля  могла довести  все  до  логічного завершення.  Без цього закону все буде блокуватися.

 

     Друге. Прийняти рішення і,  як виняток,  опублікувати  списки всіх  основних  боржників  (і  юридичних,  і  фізичних осіб),  хто причетний до цього.

 

     Третє. Кошти  колишніх  державних   банків,   які   незаконно перейшли  у приватні руки (це "Промінвестбанк",  "Укрексімбанк" та інші),  певну частку їхніх  доходів  за  п'ять  років,  згідно  із законопроектом   розробленим   Морозом   та  Станковим,  повернути вкладникам як компенсацію знецінених вкладів,  і справу цю довести до кінця.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату Катерині Ващук. Увімкніть мікрофон,  будь ласка.  За нею  буде  виступати  депутат Єльяшкевич. І будемо завершувати.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні  народні депутати!  Ми сьогодні,  дійсно, маємо дуже болючу проблему,  і від того,  яке ми рішення приймемо: чи  просто  візьмемо  до  уваги інформацію,  чи приймемо конкретне рішення - буде у великій мірі залежати доля  коштів  вкладників  і залежатиме доля усього майна великого комплексу банку "Україна".

 

     Я вважаю, що у нинішньому рішенні ми мусили б чітко записати, що  не  дозволити  розбазарювати  цей  комплекс,  продавати   його частинами,   а   залишити  як  основу  майбутнього  земельного  чи агропромислового банку.

 

     Другий момент.  Ми сьогодні мали б прийняти  рішення,  що  не дозволяти,  як  поступають на місцях,  останню худобину вивозити з сільськогосподарського підприємства чи  фермерського  господарства на  погашення  боргів,  а залишати ці величезні борги,  які можуть бути ніколи і не повернутими.  Господарство  ми  розоримо,  а  цих коштів не повернути.

 

     І третій  момент.  Я  хотіла  б,  щоб  народні депутати чітко знали,  хто розпустив раду банку "Україна"  і  за  чиєю  вказівкою обиралася  нова рада і створювалися всі ці умови,  які призвели до краху банку "Україна".

 

     Ви знаєте,  що наш Комітет з питань аграрної політики  першим порушив це питання і провів розширене засідання. Ми теж підтримали законопроект,  який подала Наталія Михайлівна Вітренко. Але я тоді не  знала,  хто давав команду негайно скоротити велику раду банку, створити маленьку.  Виявляється,  цю  команду  давали  у  кабінеті Голови  Верховної  Ради  Олександра  Миколайовича Ткаченка.  Із 24 керівників обласних відділень банку у нього  в  кабінеті  побувало 18,  про це вони мені сказали зараз самі.  Звідти надійшла команда ліквідувати велику раду,  створити маленьку слухняну,  обрати  тих керівників,  хто довів до такої ситуації банк "Україна". А коли ми сьогодні знаємо,  кому вже належить державний  пакет  акцій  банку "Україна", то все стає зрозумілим.

 

     Тому, дійсно,   комісія   мусить   довести  розслідування  до логічного кінця, але мають бути прийняті отакі наші рішення.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату Олександру Єльяшкевичу.  Потім  для  репліки я надам слово народному депутату Сацюку.

 

     Вікторе Миколайовичу,  ви  будете  виступати   із   заключним словом?

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.  Херсон. Уважаемые коллеги! После выступления Екатерины  Тимофеевны,  я  думаю,  очень  легко  перейти  к   теме ответственности  высших  должностных  лиц  государства за то,  что произошло с банком "Украина".  Конечно,  когда здесь  присутствует заместитель  Генерального  прокурора,  то я хотел бы сказать,  что абсолютно не надеюсь на  расследование  Генеральной  прокуратурой, так  как,  судя по записям Мельниченко,  и руководство Генеральной прокуратуры выполняло  преступные  указания  высшего  руководителя государства. А сами понимаете, как бы вел расследование, например, бен Ладен,  если бы ему дали право расследовать терракты,  которые были  совершены  в Соединенных Штатах 11 сентября.  Точно такая же аналогия  с  расследованием  Генеральной  прокуратурой  того,  что совершил   наш   Президент   и   другие  высшие  должностные  лица государства.

 

     А для Генеральной прокуратуры хотел бы подчеркнуть, что вчера вечером всему миру было сказано о том,  что запись выступления бен Ладена является главным доказательством по делу о террористических актах,  совершенных 11 сентября.  То есть мир считает, что аудио-, видеозаписи   являются   главными   доказательствами    чудовищных преступлений,  а  наша  Генеральная  прокуратура не хочет замечать записей Мельниченко и не хочет считать Мельниченко  свидетелем  по многим делам.  Я думаю, в том числе он был бы свидетелем и по делу банка "Украина",  так как один из фигурантов Александр  Михайлович Волков   на   этих   пленках  отчитывается  Леониду  Даниловичу  о средствах,  которые идут  на  избирательную  кампанию.  Там  очень большие суммы.  Откуда брались деньги для Леонида Даниловича Кучмы

- это вопрос уже к Александру Михайловичу Волкову и  не  только  к нему.  Возможно,  и  скорее  всего,  это  средства,  которые  были получены в том числе и от  банка  "Украина",  и  поэтому,  обвиняя одних,  не  надо  забывать о других.  Те,  фамилии которых сегодня прозвучали,  должны были действовать в том русле,  в котором  были команды  со  стороны высших должностных лиц государства и,  прежде всего,  Леонида Даниловича Кучмы.  Поэтому  и  расследование  дела банка "Украина", и расследование дела Гонгадзе, других резонансных дел - все это дело будущего,  и я хотел бы,  чтобы это было  делом ближайшего будущего.

 

     Нынешняя власть  не  в  состоянии  сама себя наказывать за те преступления, которые она совершает, она только поощряет себя, она только награждает себя наградами за то,  что сделала.  И поэтому я хотел бы,  чтобы Верховная Рада Украины в  среду  заслушала  отчет комиссии,  которую возглавляет Александр Жир.  Я надеюсь, что Иван Степанович Плющ сделает все возможное,  чтобы это состоялось.  И я думаю,  что  и нынешние парламентарии,  и парламентарии следующего созыва будут внимательно расследовать дело Леонида Кучмы и все его главы,  в которых будут фигурировать очень многие известные люди в нашем государстве.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово для репліки надається народному депутату Сацюку. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

 

     САЦЮК В.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань національної безпеки і оборони (багатомандатний  загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Фракция партии "Демократический союз". Сегодня несколько раз здесь назывались моя фамилия  и  фамилии  моих товарищей по фракции.  Я не буду тратить время на оправдания,  думаю,  что органы  разберутся  в  том,  кто причастен,  чья  и  какова вина в этом всем процессе.  Но господин Король сегодня настолько узко и  непрофессионально  построил  свой доклад,   что   мне  просто  стыдно  за  этого  генерала,  который дослужился до таких вершин и так  докладывает.  Сегодня  он  сузил свой доклад до 330 каких-то миллионов,  которые должны компании, и по  ним  разбирается  прокуратура.  Мы   сегодня   переживаем   за вкладчиков,  чтобы  быстрее  выдать  им деньги.  Так почему же вы, господин Король,  ничего не говорите о  том,  чтобы  правительство быстрее  вернуло  300  миллионов,  которые  оно должно (пусть 150, которые не признают), чтобы быстренько нам рассчитаться? Почему вы сегодня  не  говорите  о  том периоде (весь последний год),  когда банком руководил Национальный банк и оформил транзитные счета  для прохождения  бюджетных денег?  А бюджетных денег у нас зависло 400 миллионов.  Где эти 400 миллионов?  Вы обращали на  это  внимание? Куда  они  были  перекачены?  Вот  на  что  сегодня  надо обратить внимание. А я думаю, что органы разберутся во всей конкретике.

 

     Поэтому я буду просить Верховный Совет,  чтобы мне  выступить здесь  со  своим  докладом  и показать,  куда ушли деньги,  кто их выдавал и брал.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Ми будемо вдячні всім,  хто покаже, куди йшли гроші і хто видавав.

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  використали  два  з половиною регламенти. Я запитував, чи буде Віктор Миколайович брати заключне слово?  Я  думаю,  що  ми  йому  (де  Віктор  Миколайович?)  даємо протокольне  доручення  продовжити  роботу,  у  міру  необхідності вносити пропозиції про інформацію, але на цей час надати депутатам письмову інформацію,  яка повинна  бути  побудована  на  всіх  тих матеріалах, які є. Вікторе Миколайовичу, я ще раз кажу, ми просимо вас і  даємо  протокольне  доручення:  матеріали,  які  у  вас  є, систематизуйте  і роздайте депутатам у письмовій формі і,  якщо це потрібно, підготуйте проект постанови.

 

     КОРОЛЬ В.М. Я хочу довести до відома народних депутатів, що у вівторок  буде  засідання  нашої  комісії.  Ми  підготуємо  проект постанови (він вже є,  але треба, щоб підписали члени комісії), де будуть  питання відповідальності посадових осіб і наші пропозиції. І ті документи,  про які йшла мова,  які  на  сьогодні  є,  будуть додані.  І,  якщо потрібно,  сам текст мого виступу буде розданий. Так, ми це зробимо.

 

     ГОЛОВА. Якщо   треба,   поставте   гриф    "Для    службового користування"  чи якийсь інший поставте.  Щоб не було звинувачень, що  ми  таємниці  розголошуємо.  Поставте  гриф  "Для   службового користування".

 

     КОРОЛЬ В.М.  Іване  Степановичу,  ми  на засіданні комісії це питання вирішимо і в робочому порядку.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     КОРОЛЬ В.М. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Миколайовичу.

 

     Шановні колеги! Ми домовилися, що працюємо без перерви, але я прошу,  давайте  динамічніше розглянемо ряд питань,  тому що цього вимагає життя і були запрошені люди.

 

     -----------

 

     Оголошується до розгляду (реєстраційний

 8230) проект  Закону  про  внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення  відповідальності  за  завідомо  неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян і хуліганство.

 

     Володимир Ілліч  Пристайко,  заступник  голови Служби безпеки України. Будь ласка.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.,  заступник  голови  Служби  безпеки  України. Дякую.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  народні  депутати! Проект Закону України про внесення змін до  Кримінального  кодексу України  щодо  посилення  відповідальності  за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці  громадян  і  хуліганство  подано Президентом   України  як  невідкладний  із  проханням  розглянути позачергово.

 

     Відомі події 11 вересня 2001 року у Сполучених Штатах Америки свідчать  про  наявну  загрозу  всій світовій спільноті.  Сутність тероризму,  незалежно від його форм і проявів, полягає у створенні обстановки  нестабільності,  хаосу,  у  намаганні  посіяти  страх, примусити владу діяти у своїх  інтересах.  При  цьому  зловмисники інколи обмежуються лише погрозами вчинити вбивства, вибухи чи інші особливо небезпечні діяння  у  разі  невиконання  їх  вимог.  Такі погрози  стають,  по  суті,  актами  психологічного насильства над суспільством.

 

     Щорічно правоохоронними органами України фіксується понад 500 випадків  анонімних телефонних повідомлень (близько 98 відсотків з яких - неправдиві) про підготовку вибуху,  підпалу, вчинення інших дій, що загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

 

     Ці дії  не можна кваліфікувати безпосередньо як терористичні, але вони мають з ними чимало спільного і  являють  собою  особливу небезпеку.    Об'єктом    злочину,   передбаченого   статтею   259 Кримінального  кодексу  (завідомо  неправдиве   повідомлення   про загрозу   безпеці   громадян,  знищення  чи  пошкодження  об'єктів власності),  є громадська безпека, наявність у населення правдивої інформації про загрозу. Поширення ж неправдивої інформації якраз і створює обстановку загального  страху,  хаосу,  невпевненості,  що може  викликати  недовіру  до органів влади,  призвести до паніки. Отже,  це  є  посяганням  саме   на   громадську   безпеку.   Таке повідомлення  може  здійснюватися  різними способами і доведено до широкого кола громадян чи до однієї особи.

 

     Об'єктом злочину,  передбаченого статтею 296 (хуліганство), є громадський порядок як суспільні відносини, що забезпечують спокій населенню, нормальні умови праці, побуту і відпочинку людей.

 

     Таким чином,  у більшості випадків анонімних повідомлень  про підготовку  вибуху,  підпалу,  вчинення  інших дій,  що загрожують загибеллю людей або настанням інших тяжких наслідків, у тому числі і  надсилання  поштових  відправлень  з різними вкладеннями в них, зокрема білого порошку,  інших речовин,  дії  зловмисників  можуть містити   ознаки   злочинів,  передбачених  статтями  259  чи  296 Кримінального  кодексу,   в   залежності   від   об'єктивного   та суб'єктивного боку скоєння злочину.

 

     У той  же  час  передбачені  в  частинах  перших  цих  статей покарання в умовах сьогодення  не  відповідають  ступеню  тяжкості зазначених    злочинів,   а   тому   і   передбачається   посилити відповідальність за такі злочини  та  встановити  за  їх  вчинення штраф розміром від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років.

 

     Серед наявних у вас,  шановні народні депутати,  матеріалів є висновок    Головного   науково-експертного   управління   Апарату Верховної Ради  України,  у  якому  підтримується  ідея  посилення відповідальності  за  завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян і хуліганство.

 

     Слід визнати  справедливим  також  зауваження,  що   означена проблема  має  переважно  соціально-психологічний  і  певною мірою політичний  характер.  Проте  попередження  вчинення  кримінальних злочинів  саме  і повинно мати правове регулювання з боку держави, зокрема, шляхом посилення кримінальної відповідальності.

 

     У висновку  йдеться  також  про  те,  що  анонімні  телефонні повідомлення про підготовку вибуху, підпалу чи вчинення інших дій, які загрожують  загибеллю  людей  чи  іншими  тяжкими  наслідками, надсилання  зловмисниками  листів із різними вкладеннями за певних умов можуть утворювати,  наприклад,  склад злочину,  передбаченого статтею 258 Кримінального кодексу,  тобто терористичний акт. Я вже наголошував, що діяння підлягатимуть в такому випадку кваліфікації за статтями 259 чи 296 тільки у тих випадках, коли вони не містять ознак саме терористичного акта.

 

     Це стосується  і  зауваження  Головного   науково-експертного управління    Апарату   Верховної   Ради   щодо   злочинних   дій, відповідальність за які передбачена статтею 266  (погроза  вчинити викрадання  або  використання радіоактивних матеріалів) та статтею 444 (злочини проти осіб та установ,  що мають міжнародний захист), а  також  зауваження в абзаці першому пункту третього висновку про те,  що відшкодування збитків,  завданих такими  злочинними  діями підлягає вирішенню цивільно-правовими засобами.

 

     На нашу думку, немає потреби доповнювати частину другу статті 259  КК  словами  "значне  порушення  нормального   функціонування підприємств,  установ  чи  організацій  або інше" як кваліфікуючою ознакою,  оскільки  це  повністю   охоплюється   поняттям   "тяжкі злочини", яке там є.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

     ГОЛОВА. Чи  є  у  депутатів  запитання?  Я  бачу чотири руки. Стрижко,  Мусієнко,  Марковська і Круценко.  Будь  ласка.  Депутат Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань  свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемый Владимир Ильич! Я  хотел  бы  высказать   сомнения   в   отношении   эффективности планируемых мер.  Дело в том, что источниками таких сообщений, как правило,  являются лица несовершеннолетние.  И они в общем-то не в состоянии     оценить    ту    меру    ответственности,    которая предусматривается законодательством сегодня, идут на эти действия, абсолютно  не  осознавая  то,  как  придется  расплачиваться за их хулиганские  действия.  Как  вы  полагаете,  эта   категория   лиц действительно сократится,  уменьшится ли число правонарушений с их стороны?

 

     Спасибо.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Дякую за запитання.  Як відомо,  законодавець визначив  відповідальність  за  хуліганство  з 14 років,  за іншою статтею,  про яку ми говорили,  - з  16  років.  Раз  законодавець визначив  з  14 років,  то він розумів,  що з 14 років людина може відповідати за всі свої  дії.  Це  визначено  в  законодавстві,  у відповідній статті Кримінального кодексу.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мусієнко. За ним - депутат Марковська.

 

     МУСІЄНКО І.М.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   виборчий   блок   СПУ   та   СелПУ).   Фракція Соціалістичної  партії.  Спасибі,  Іване   Степановичу.   Шановний Володимире Іллічу!  Безумовно, треба приймати законопроект, який в тому числі врегулював би і проблему,  про яку ви говорите.  Але  я дуже вас просив би (не знаю, хто вам готував матеріал до виступу): не треба накручувати навколо цієї проблеми отой серйозний, високий штиль,  який  звучав  у  вашому  виступі,  що все це може створити недовіру до органів влади,  хаос,  загрозу національній безпеці  і таке інше.  Та не ці дзвінки створюють загрозу недовіри до органів влади. Загрозу створює те, що робить державна влада, те, про що ми говоримо сьогодні півдня, те, з чим у ряді областей я стикаюся, що навіть  підрозділи  Служби  безпеки   займаються   розборками   за вказівкою,   займаються   тим,   що   "мочать"  тих,  хто  починає конкурувати  з  нормальними  фірмами.  Ось  що  становить  загрозу національній безпеці, і про це треба законопроекти готувати. А те, що  там  десь  якийсь  школяр   зателефонує,   хіба   це   загроза національній безпеці?  Я підтримую,  треба і цим займатися, але не треба видавати це за щось таке дуже страшне,  як це  прозвучало  у вашому виступі.

 

     Спасибі.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Дякую. Виступ свій я готував сам, можете мені повірити.  Що стосується того,  накручується чи не накручується. Я вам наведу такий приклад.  Після відомих подій у Сполучених Штатах Америки буквально за два тижні розроблено дуже великий за  обсягом законопроект,  який одразу було прийнято,  75 друкованих сторінок, 43 статті. Я не хочу проводити аналогію, дай Боже, щоб у нас цього не сталося, щоб не підганяти закони під такі події.

 

     Що стосується питання, чи треба вносити зміни до цієї статті. У  нас  більш  як  6  років  у  Кримінальному  кодексі   не   було відповідальності  за  терористичний  акт.  Верховна  Рада прийняла Кримінальний кодекс,  який набрав чинності  з  1  вересня,  ще  до відомих  подій  11 вересня,  у якому є стаття "Терористичний акт". Більше того,  там майже 30 статей суміжного характеру,  я не  хочу зараз їх називати.  Чому я про це зараз говорю? Верховна Рада дала дуже  хороший  приклад  виконавчій  владі  стосовно  законодавчого забезпечення боротьби з тероризмом.  Нині за дорученням Президента відпрацьовується великий за  обсягом  законопроект  про  посилення боротьби  з  тероризмом.  Позавчора  Кабінет  Міністрів  на своєму засіданні розглянув і  прийняв  програму  боротьби  з  тероризмом. Тобто  те,  що робиться в нашій державі,  я як фахівець,  як юрист вважаю за потрібне.

 

     ГОЛОВА. Ніна Марковська. За нею - депутат Круценко.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую, Іване Степановичу. Шановний Володимире Іллічу!  Я цілком підтримую пропозицію Президента і цю поправку до Кримінального кодексу. Але таке є застереження. Чи не потраплять в якусь халепу ті люди, які дійсно будуть потерпати, але боятимуться давати  якісь  дані  про  можливий  терористичний  напад?  Є  така захищеність у даному проекті чи немає? Це по-перше.

 

     І по-друге. Ми не захищені ніяк від інфекційних захворювань і можливості їх розповсюдження.  Що планується зробити, щоб усе-таки були наші люди захищені, у тому числі і від натуральної віспи?

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Дякую за запитання.  Ми цим законопроектом не вносимо ніяких змін  у  статті  Кримінального  кодексу.  На  цьому етапі.  Я вважаю, що це взагалі початок роботи, і як юрист вважаю, що правильний початок.  Піраміда буде законодавча,  коли  Верховна Рада  прийме  закон про посилення боротьби з тероризмом.  Так що у цьому контексті, я вважаю, цей закон потрібен.

 

     Ми в  цьому  проекті  закону  тільки  ставимо  на  пропозицію Президента  питання про посилення відповідальності.  Не змінюється суть звинувачення.

 

     Ви запитуєте про захищеність людей, кажете, що будуть боятися повідомляти.  Якщо людина повідомить про підготовку злочину і буде встановлено,  що вона була заведена в  оману  якимись  обставинами іншими,  безумовно, відповідальності кримінальної тут не буде. Так що все залежить від конкретних обставин.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Василь Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   аграрної  політики  та  земельних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція комуністів. Шановний Володимире Іллічу! А чи не можна передбачити в цьому законопроекті і відповідальність отих   анонімів,   які   вже   навчилися   під   напругою  зрізати електродроти,  знеструмлюючи  виробництво  і  села,  особливо   це поширено  у нас на Кіровоградщині,  село Новомиколаївка.  Чи це не тероризм, доки не вб'є? А вже багато вбило людей.

 

     Дякую.

 

     ПРИСТАЙКО В.І.  Безумовно,  у  тому  контексті,  в  якому  ми сьогодні  розглядаємо питання,  це не тероризм.  Треба подивитися, якщо відповідальність за скоєння таких  злочинів  у  Кримінальному кодексі, що набрав чинності з 1 вересня, є низькою, то, безумовно, необхідно  підготувати  законопроект  і  поставити   питання   про посилення  відповідальності  за діяння,  що завдають значної шкоди національній економіці України.

 

     ГОЛОВА. Є ж і ті,  хто приймає ті дроти зрізані?  От якби  до тих якось добратися.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Есть криминальная ответственность.

 

     ГОЛОВА. Та все є.

 

     ПРИСТАЙКО В.І. Вважають, що мало.

 

     ГОЛОВА. Ми вичерпали час. Я вам дякую.

 

     Слово для   співдоповіді   надається   Олександру   Марковичу Бандурці, заступнику голови комітету.

 

     БАНДУРКА О.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий  округ  175,  Харківська  область).  Шановний Голово!  Шановні народні депутати!  Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної  діяльності  розглянув  проект  Закону України  про  внесення  змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу  безпеці  громадян  і  хуліганство.  Підтримуючи  в цілому зазначений законопроект,  комітет вважає за можливе  запропонувати Верховній  Раді  України  розглянути  його  в  першому  читанні  і прийняти за основу.  Можливо, будуть ще якісь ваші пропозиції щодо доопрацювання проекту до другого читання.

 

     І, запрошуючи   вас   підтримати   законопроект,   хочу  дати відповідь  на  репліку,  що  це  школярство  проявляється.  З  511 зафіксованих  випадків  неправдивих  повідомлень у цьому році,  це статистика,   у   347   випадках   встановлено   авторство   таких повідомлень.  Школярство,  тобто коли діти телефонують,  щоб уроки зірвати в школі чи уникнути якоїсь відповідальності, було тільки у 34  випадках.  А  коли  зупиняється  рух на залізничному вокзалі у зв'язку з повідомленням,  що заміновано,  виводять усіх пасажирів, прибувають пожежна охорона,  "швидка допомога",  міліція, оточення робиться  і  півтори  години  все  стоїть  замертво  -то   це   не школярство.

 

     Якщо будуть   запитання,   готовий   відповісти.   Прошу  вас підтримати цей законопроект.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Запитання є. Олександр Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  у  закордонних справах (виборчий округ 209,  Чернігівська область).  Дякую.  Шановний  Олександре   Марковичу!   Мене   дуже зацікавили статистичні дані, ви повідомили, що зафіксовано в цьому році  347  серйозних  випадків.  А  чи  є  підрахунки  щодо   суми економічних    збитків,    завданих    саме    цими   неправдивими повідомленнями?  І якщо передбачається законом  відшкодування  цих збитків,  то  чи це реально?  Чи є реальний механізм відшкодування збитків?

 

     Дякую.

 

     БАНДУРКА О.М.  Дякую за запитання.  За окремими кримінальними справами,    які    розслідуються,    такі    матеріальні   збитки підраховуються,  і моральні, і психологічні (ущемлення прав людини теж  враховується),  але  загальних  таких  висновків щодо збитків внаслідок злочинів даного виду немає.

 

     ГОЛОВА. Депутат Мельников. За ним - депутат Павловський.

 

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Олександре Марковичу, ви знаєте, що реально (а ми ж повинні виходити з реалій життя) всі ці повідомлення  мають  під  собою фактично на 90 відсотків підґрунтя політичне.  І тому в мене таке просте запитання.  Декілька місяців тому,  я вже,  чесно кажучи,  не пам'ятаю,  тут виходив пан Перший заступник і казав,  що ми одержали повідомлення від належних служб про  те,  що  приміщення Верховної Ради заміновано.  Я досі не маю відповіді, хто це зробив і хто за це відповів. Чи це вкладається в рамки дії закону, проект якого ви представляєте?

 

     БАНДУРКА О.М.   Розслідування   таких  злочинів  показує,  що фактичний бік не завжди є таким, що свідчить про політичні мотиви, скоріше,  там є або суто хуліганські мотиви,  або якісь корисливі. Що офіс конкуруючої фірми замінований повідомляють для  того,  щоб припинити  там  роботу,  евакуювати їх чи завдати якихось збитків, або просто щоб підірвати довіру до такої фірми.  Тут немає  ніякої політики.

 

     Стосовно випадку,   що   був  у  Верховній  Раді.  Всі  добре пам'ятають,  що ми на те не  зреагували,  а  продовжували  роботу. Безумовно, що ці прояви можуть мати під собою політичне підґрунтя, і вони будуть, особливо під час виборчої кампанії, коли суперники, конкуренти  чи  прибічники  того  чи  іншого  кандидата  будуть це використовувати.  Тому і потрібний такий закон.  Ми не виходимо  з політичних, інших якихось мотивів.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання. Михайло Павловський.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи  Верховної  Ради  України (виборчий округ 188,  Хмельницька область). Дякую, Іване Степановичу. Шановний Олександре Марковичу! У  мене  запитання  до  вас  як  до генерала в законодавстві.  Ось скажіть,  будь ласка, попередній доповідач і ви звернули увагу, що дійсно нам потрібно боротися з тероризмом. То, може, нам виступити з ініціативою і розробити низку законів,  щоб  почати  боротися  з тероризмом політичним, моральним, який існує в Україні? Ми бачимо, особливо на прикладі Юлії Тимошенко,  що йде вже політичний терор, і   ми   нічого  не  можемо  зупинити.  Дають  вказівки,  знімають Замковенка,  тому що він діє відповідно до закону. То, може, треба все-таки  комплексно  підійти,  тому  що  диктатура завжди веде до тероризму   -   фізичного,   політичного,   морального.   Все-таки відповідальність має бути і за тероризм політичний.

 

     Дякую.

 

     БАНДУРКА О.М. Спасибі. Я вас проінформую, шановні колеги, про те,  що створена робоча група із правоохоронців,  юристів, вчених, практиків  і  народних  депутатів,  яка  вже  закінчила роботу над законопроектом про боротьбу з  тероризмом  в  Україні.  Це  проект досить  фундаментального  і  широкомасштабного законодавчого акта, який ви будете приймати і вносити до нього зміни і доповнення.  Ця робота  закінчена,  певне,  вже  в  січні  ми  подамо  його на ваш розгляд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Олександре Марковичу. На виступ в обговоренні записався  один  народний депутат - Юрій Кармазін.  Я прошу,  Юрію Анатолійовичу,  недовго тільки.  Ви бачите,  вже в нас  2  хвилини залишилося.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни,  "Солідарність".   Шановні   народні   депутати!   Життя показало,   що  абсолютно  правильно  ми  наполягали  на  введенні відповідальності за терористичний акт.  І абсолютно  правильно  ми зробили навіть заохочувальну норму в новому Кримінальному кодексі, де передбачили звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка  добровільно  повідомила про це правоохоронний орган і сприяла припиненню діяльності терористичної групи.

 

     Що стосується даного виду  злочину  -  завідомо  неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. Я хочу, щоб всі усвідомили, що мова не йде про конструкцію,   про  фабулу  злочину,  мова  йде  тільки  про  міру покарання, більше нічого.

 

     Самі зіставте,  будь  ласка.  І  правильно  сказав  Олександр Маркович,  що  це буде використано перед виборами.  У 1998 році за два дні до виборів мені в моїй приймальні депутата повідомили,  що є повідомлення про замінування, попросили всіх вийти. І на два дні я,  народний депутат України, був вимушений вийти (такий бандитизм робився  в  Одесі),  бо  16-поверховий  будинок  мали перевіряти в суботу і неділю.  Так ми в нього й не потрапили і вибори проводили на колесах, бо зрозуміло, що там і телефони, і таке інше.

 

     Тому постало питання,  щоб наш ліберальний підхід змінити,  а ми спочатку передбачили в Кримінальному кодексі  штраф.  Президент пропонує цей штраф збільшити в 10 разів. Я пропонував би так. Якщо змінювати щось у кодексі,  то змінювати кардинально, у даному разі щодо  відповідальності.  За  такі  речі,  як  зупинення діяльності вокзалів, аеропортів тощо, коли задіюється дуже багато сил, ніякий штраф не призначати,  взагалі вилучити згадування про штраф. Зараз пропонується  встановити  штраф  у  розмірі  від   500   до   1000 неоподатковуваних  мінімумів.  А з цими людьми треба боротися так, як американці зараз борються з тероризмом.  Вони навіть дозволяють викрадати  людей  з чужих країн,  дозволяють вводити закони заднім числом і так далі, а ми думаємо про штраф.

 

     Я пропоную до другого читання вилучити  згадку  про  штраф  в абзаці другому частини першої статті 259 і написати,  що карається арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на  строк  до  5 років. Це достатньо тяжкий злочин, і жартувати з цими жартівниками вже не потрібно,  треба використовувати владу.  І в абзаці другому частини першої статті 296 теж без штрафу обійтися.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

 

     -----------

 

     Шановні народні  депутати!  Ми  взагалі працюємо без перерви, час використали,  але якщо не буде заперечень, то 30 хвилин можемо використати на "Різне".  Немає заперечень?  Немає. Я буду надавати слово тим, хто присутній у залі.

 

     Слово надається  Михайлу  Гуцолу.  За  ним   буде   виступати Валентина Семенюк.

 

     ГУЦОЛ М.В. Шановний Іване Степановичу! Шановні пані і панове! Фракція "Яблуко",  Екологічна партія  України  "Захист",  виборчий блок "Зелені".

 

     "Заява до Президента України Леоніда Даниловича Кучми.

 

     Шановний Леоніде   Даниловичу!   Екологічна   партія  України "Захист" відстоювала і буде  відстоювати  програму  Президента.  І тому  ми звертаємося до вас,  Леоніде Даниловичу,  як до гаранта і виконавця Конституції за допомогою та захистом.

 

     У грудні 1999 року в місті Києві на очах майже 300 чоловік  в Київській клінічній лікарні

 2 я був побитий працівниками міліції,  і в мене міліція  вилучила депутатське  посвідчення.  А  в лікарню я приїхав за скаргою майже 300  чоловік  -  працівників  цієї  ж  лікарні.   Справа   закрита Генеральною прокуратурою.

 

     Леоніде Даниловичу!  Це  не  єдиний  випадок.  Повірте,  що є народні депутати,  котрі відстоюють конституційні  права  громадян України.  І ці депутати потребують політичної недоторканності.  Як правило,  у цих депутатів відсутня охорона,  броньовані  джипи  та мерседеси.

 

     Хочу навести ще один приклад.  На жаль,  їх багато. 17 жовтня 2001 року в приміщенні клубу "Навігатор" (місто Київ)  до  мене  і моїх  помічників  була  застосована фізична сила,  зокрема старшим лейтенантом міліції Дудником.  А сприяла цьому злочину прокуратура Святошинського  району  міста  Києва,  зокрема заступник прокурора району Хрущ, помічники прокурора Сірко та Бутенко. З цього приводу я звертаюся до вас уже вдруге.

 

     Шановний Леоніде Даниловичу! Мені стало відомо, хто міг вбити Ігоря Ткаченка.  Більше того,  мені повідомили,  що стосовно  мене готується фізична розправа,  вбивство. Я звертаюся до вас, Леоніде Даниловичу, за захистом.

 

     З повагою  народний  депутат   України,   секретар   Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних  відносин,  голова  Екологічної   партії   України "Захист" Михайло Гуцол".

 

     Шановний Іване Степановичу,  прошу направити Президенту заяву Екологічної партії України "Захист".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному депутату  Валентині Семенюк. Будь ласка.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція  Соціалістичної  партії  "Лівий  центр".  Шановні   колеги народні  депутати!  Після  того,  як Президент видав Указ про стан реформування  та   створення   умов   економічного   зростання   в агропромисловому  комплексі України,  він дав відповідне доручення Генеральній  прокуратурі  про  проведення  аналізу  щодо  порушень законодавства  у  сфері  земельних  відносин,  зокрема і щодо руху землі сільськогосподарського призначення.  На жаль, щоправда, я не знаю, яку інформацію подає йому Генеральна прокуратура, це поки що під двадцятьма замками.

 

     Але як народний депутат, який постійно подає запити з приводу звернень  громадян  щодо порушення земельного законодавства,  хочу звернутися до вас, Іване Степановичу, що все-таки проект постанови Верховної  Ради,  внесений  колегою  по  комітету  Круценком,  про вивчення  ситуації  і  створення  комісії  з   питань   реалізації земельного законодавства на місцях треба прийняти.

 

     Чому я на цьому наголошую,  Іване Степановичу? У мене в руках ціла пачка  відповідей  на  мої  депутатські  запити.  І  от  можу прокоментувати  лише  деякі  (я  хотіла  б,  що  це стало відомим, можливо,  дійде всетаки до Президента  і  до  центральних  органів виконавчої влади) в частині земельних відносин.

 

     У серпні я виїжджала в село Іванівка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.  Було  велике  підприємство,  радгосп, який  вирощував овочі,  виробляв виноматеріали.  Потім перетворили його в колективне сільськогосподарське  підприємство,  після  того створили  кооператив.  Акт  на  землю  не  видають.  Створений при міністерстві  так  званий  Спец'юст  вилучає  сільськогосподарську техніку в період жнив, зокрема, 2 бензовози, комбайни, 2 причепи і продає приватній фірмі.

 

     Після мого   втручання   Генеральна    прокуратура    порушує кримінальну   справу   проти  керівництва  Запорізького  обласного управління Спец'юсту.  Але,  на  жаль,  техніку  так  ніхто  й  не повернув. Як їздили комерсанти, так і їздять до цього часу. На всі мої депутатські запити відповідь  одна:  проведена  роз'яснювальна робота.

 

     Я розумію,  якби  це були старі партійні часи,  то,  можливо, поклав би партквиток.  Зараз,  на жаль, і справа загальмувалася, і відповідь лише така. Всі звернення до Генеральної прокуратури, щоб повернули  сільськогосподарську  техніку,  видали  акти  на  землю колективному підприємству, гальмуються.

 

     Другий приклад.  Земля розпайована. Бабуся з невеличкого села отримала свій пай.  Керівник підприємства відмовляється брати  цей пай в оренду, протягом 5 років земля не засівається. Відповідь від Черкаського обласного управління: "Проведено роз'яснювальну роботу з керівником цього підприємства".

 

     Ви розумієте,   отакі  відповіді,  які  дають  нам  сьогодні, свідчать  про  те,  що  не   все   так   добре   з   реформами   в агропромисловому комплексі, як сьогодні малюють.

 

     Іване Степановичу!  Я вас дуже прошу, щоб на наступному тижні все-таки  ми  змогли  названий  проект  постанови   розглянути   в сесійному залі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Юрію Соломатіну. За ним буде виступати депутат Моісеєнко.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України   у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів, Київська  область.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! Іване Степановичу, я насамперед до вас звертаюся. Ми з вами певною мірою начебто побратими, бо пов'язані своєю діяльністю з Київською областю.  І у зв'язку з цим хочу  вам  нагадати,  що  в  Постанові Верховної  Ради України від 7 червня 2001 року про звіт Тимчасової слідчої  комісії  Верховної  Ради  України   з   питань   вивчення соціальнополітичної  ситуації,  що  склалася  у  місті  Василькові Київської області, були такі два пункти:

 

     "2. Запропонувати Прем'єр-міністрові України  внести  подання Президенту  України  про  звільнення  з  посади  голови  Київської обласної державної адміністрації Засухи А.А.

 

     3. Генеральній  прокуратурі   України   здійснити   перевірку законності  дій  посадових  осіб органів виконавчої влади,  з вини яких мало місце масове  порушення  конституційних  прав  і  свобод громадян України - жителів міста Василькова".

 

     З цього приводу я звернувся до Прем'єрміністра України Кінаха Анатолія  Кириловича  з  депутатським  запитом  про  те,  що  він, Прем'єр-міністр України, зробив з цього приводу. Отримав відповідь такого змісту за підписом Володимира Яцуби,  державного  секретаря Кабінету Міністрів:

 

     "Розглянувши за     дорученням     Прем'єрміністра     Кінаха депутатський запит і враховуючи висновки залучених для розроблення пропозицій  з  виконання  вищезазначеної  постанови Верховної Ради України центральних органів виконавчої влади стосовно  незаконного суміщення   Засухою  посад  голови  Київської  обласної  державної адміністрації та голови Київської обласної  ради,  Прем'єр-міністр України  в  листі  Президентові  України  висловив пропозиції щодо розв'язання цього питання відповідно до законодавства".  Але  самі ці пропозиції нам не відомі,  і постає питання:  які?  Прохання до вас,  Іване  Степановичу:  якщо  вам  відомі   ці   пропозиції   - поінформуйте, будь ласка, Верховну Раду з цього приводу.

 

     Те, що  Засуха  пішов  уже з посади голови обласної ради,  це всім відомо.  А що стосується  питання  про  перебування  його  на посаді голови обласної державної адміністрації, то Володимир Яцуба повідомляє таке: "Враховуючи те, що Верховна Рада України доручила Генеральній   прокуратурі   здійснити   перевірку  законності  дій посадових осіб місцевих органів виконавчої влади Київської області (це в згаданій постанові Верховної Ради України від 7 червня цього року),  Кабінет Міністрів повернеться  до  розгляду  вищезгаданого питання   після   отримання   відповідних   висновків  Генеральної прокуратури".  Пройшло майже півроку,  але  висновків  Генеральної прокуратури немає. А віз і нині там

 

     Тому я  дуже  прошу  вас,  Іване Степановичу,  від імені всіх народних  депутатів,  які  тут  ще  залишилися,   дати   доручення Генеральній   прокуратурі   негайно  поінформувати  Верховну  Раду України, в якому стані знаходиться розгляд цього питання.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Я прошу секретаріат:  такі звернення  видруковуйте  і направляйте адресатам.

 

     Слово надається  народному депутату Володимиру Моісеєнку.  За ним буде виступати Зоряна Ромовська.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги! Я уже в  который  раз  хочу  обратить  ваше  внимание  на   невыполнение правительством  Постановления  Верховного  Совета  "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів  у житловокомунальній  сфері".  Этим  постановлением  были определены четкие сроки, в том числе погашения долгов за жилищно-коммунальные услуги всех наших избирателей,  у которых доходы были такими,  что они не имели возможности оплачивать эти услуги,  по состоянию на 1 июня  2001 года,  и обеспечения погашения задолженности со стороны тех,  кто имел возможность оплачивать жилищно-коммунальные услуги, то есть чей совокупный доход был выше,  чем совокупный прожиточный минимум членов этих семей, до 1 июля 2001 года.

 

     Вместо того, чтобы обеспечить выполнение этого постановления, правительство пошло по пути дискредитации работы Верховного Совета Украины  всеми   структурами   исполнительной   власти,   особенно жилищно-коммунального   хозяйства.  Приходят  совершенно  бредовые письма,  ну,  например,  начальника управления жилищного хозяйства Макеевского   горисполкома   Коровина,   в  котором  сказано,  что публикация  в  газете  "Голос  України"  не  является   "офіційним повідомленням",  а является только рекомендацией и информацией, но не принимается к исполнению. Более того, сказано о том, что газета "Голос  України" не является официальным изданием.  Дальше терпеть такое издевательство над Верховным Советом, по-моему, будет прямым беззаконием на территории Украины.

 

     Я обращаюсь  к  руководству  Верховного  Совета Украины,  что действия  структур  исполнительной  власти  и  конкретно  Кабинета Министров попадают под меру ответственности,  определенную статьей 56 Конституции Украины - Основного Закона  прямого  действия,  где сказано:  "Кожен  має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної  шкоди, завданої  незаконними  рішеннями,  діями  чи бездіяльністю органів державної влади,  органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових  осіб  при здійсненні ними своїх повноважень".  В данном случае органом государственной власти,  который не хочет выполнять свои  полномочия,  умышленно не выполняет или полностью игнорирует их в виде "бездіяльності",  является Кабинет Министров Украины.  Я считаю,    что    Верховный    Совет   Украины   должен   в   лице председательствующего  предупредить  сейчас  Кабинет  Министров  о реагировании   в   дальнейшем   на   постановление,   а  в  случае нереагирования в дальнейшем обратиться в Верховный Суд  Украины  с иском на Кабинет Министров от имени избирателей,  которых мы здесь представляем, то есть от всего народа Украины.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Слово надається Зоряні Ромовській. За нею буде виступати депутат Кірімов.

 

     РОМОВСЬКА З.В., член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (виборчий округ 122, Львівська область). Фракція "Батьківщина".   Шановний   Іване   Степановичу!  Шановні  народні депутати!  Мій дуже коротенький виступ має на меті тільки внесення відповідної інформації до стенограми. Минулої п'ятниці для мене не вистачило часу, тому я хочу виступити сьогодні.

 

     29 листопада після того,  як було прийнято  Цивільний  кодекс України,  Василь  Васильович Онопенко назвав науковців,  які брали участь в опрацюванні проекту Цивільного кодексу, не включивши мене до  їх  числа.  Я  би  хотіла,  щоб усе-таки у стенограмі було оце зазначено.  Я хочу для стенограми уточнити,  що з 1992 року  брала разом  з  тими  особами,  які  були  названі Василем Васильовичем, участь у роботі над проектом Цивільного кодексу і,  крім того,  за рішенням  Тимчасової  спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Цивільного кодексу здійснила його наукове редагування.

 

     Користуючись нагодою,  хочу подякувати і Головному юридичному управлінню  за  ту  величезну  роботу,  абсолютно  невластиву  цій організації,  яка була ним зроблена.  Хочу нагадати про ту  велику роботу,  яка  була зроблена Наталією Степанівною Гринь,  Вікторією Віталіївною Безуглою,  Володимиром Васильовичем Міловановим, Інною Григорівною Биковою.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Дякую.   Слово  надається  народному  депутату  Івану Кірімову. За ним буде виступати депутат Сидорчук.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий округ 95,  Київська область).  Дякую, Іване Степановичу. Фракція "Батьківщина".  Шановні друзі!  Справа в тому,  що в житті можна обдурити одну людину один раз,  другий раз,  але  обдурювати протягом  уже 15 років 3,5 мільйона чорнобильців - це щось не таке робиться в нашій державі.

 

     Я хотів би зазначити, що до цього часу, на жаль, чорнобильців продовжують   обдурювати.  Візьмемо  такий  елементарний  приклад. Протягом більш як 6 місяців чорнобильцям не  виплачують  гроші  на чисті   продукти.   До   речі,   держава,  Міністерство  з  питань надзвичайних  ситуацій  заборгувало  чорнобильцям  700   мільйонів гривень.  Це  дуже  велика  сума.  Лише  в  Київській  області  за будівництво житла  для  чорнобильців  за  1999(2000  роки  держава заборгувала  12,5 мільйона.  І якщо ми подивимося у наш,  вибачте, авітамінозний бюджет, який ми прийняли вчора, то там значиться, що на  чорнобильські  будівельні програми виділяється аж 20 мільйонів гривень.

 

     Скажіть, будь ласка, якщо держава винна 750, що можна зробити за 20 мільйонів гривень?  Безперечно,  сотні чорнобильців були і залишаються без житла.  Я знаю десятки  сімей, де подружжя уже немолоде,  чекають житла протягом десяти років,  є сім'ї, де чоловік уже помер, а жінка не знає, чи діждеться.

 

     Це те саме, що ми хотіли 1 мільярд 100 мільйонів  гривень виділити (до речі,  в першому читанні ми це прийняли) на погашення вкладів наших  громадян,  а  загальна  сума таких вкладів становить 132 мільярди. То якщо по 1 мільярду в рік, то треба 132 роки.  На пропозицію Президента і Кабінету  Міністрів скоротили до 500 мільйонів. Отже, це діється щось не те.

 

     Але повернуся знову до моїх чорнобильців.  Справа в тому,  що місяць  тому  я  виступав  тут,  у  парламенті,  і  звертався   до Президента,  і  знову звертаюся до нього.  У селищі Поліське,  яке відноситься  до  зони  обов'язкового   (безумовного)   відселення, проживає близько 50 чоловік. Цих людей не відселили, тому що їм не надали житло,  але  їх  не  забезпечують  електрикою,  до  них  не привозять  навіть  хліб,  і зовсім не працює пошта.  Місяць тому я звертався з цього питання, поки що, на жаль, нічого не зроблено.

 

     Далі. Іван Степанович свідок,  коли він ще був депутатом  від Бородянського  і  Макарівського  районів,  у  селищі  Бишів почали споруджувати будинок для лікарів і поліклініку,  двоповерхові такі приміщення,   але  до  цього  часу  будівництво  не  завершено.  І перспективи не  видно.  Оббивав  я  вже  десятки  різних  порогів, добиваючись до високих чиновників, поки що вирішити не можна.

 

     Я хочу  зазначити,  що  коли була подібна аварія в Сполучених Штатах Америки,  в Трі Майл Айленді,  коли у  Великобританії  була подібна  аварія,  як  у Чорнобилі на атомній станції,  ці проблеми вирішили  буквально  протягом  року.  У  мене   складається   таке враження,  що чим довше ми не вирішимо чорнобильські проблеми, тим для певної групи людей буде краще.  Але я думаю,  і тому звертаюся до  Президента,  що  зрештою потрібно поставити крапки над "і".  І зрештою хоча б за наступний рік ці проблеми щодо  виплати  грошей, щодо забезпечення житлом тих людей,  яким воно необхідне, потрібно вирішити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлу Сидорчуку. За ним буде виступати Володимир Марченко.

 

     СИДОРЧУК М.Ю.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний    загальнодержавний   виборчий   округ,   ПСПУ). Уважаемые 32 депутата,  которые нашли в себе силу воли остаться до конца  рабочего  дня  сегодня  в зале.  В прошедший понедельник на заседании Центральной избирательной комиссии я задал  вопрос:  где будут голосовать 31 марта 2002 года граждане Украины,  проживающие в Приднестровской Молдавской  Республике?  Конкретного  ответа  не получил.  Этот  вопрос  был задан не случайно,  на протяжении трех дней я  работал  в  качестве  наблюдателя  на  выборах  Президента Приднестровской Молдавской Республики.

 

     Какой можно сделать вывод? Сегодня Приднестровская Молдавская Республика - это реально существующее самостоятельное государство, на  деле  доказавшее за 11 лет,  прошедших со дня образования его, свою жизнеспособность и возможность эффективного развития.  За это время   Приднестровская  Молдавская  Республика  подтвердила  свою приверженность   демократии,   свою    приверженность    политике, действительно  направленной  на  создание  государства,  служащего народу.  Это  подтвердили  и  выборы  президента   Приднестровской Молдавской Республики 9 декабря.

 

     Вместе с   народным   депутатом   Украины   от  Прогрессивной социалистической  партии  Ерохиным  Александром  Викторовичем   мы посетили   26  избирательных  участков.  На  всех  без  исключения участках  были  представители   от   других   сил,   оппозиционных действующему  президенту.  И  все  эти  представители  говорили  о демократичности  выборов,  о  гласности  выборов  и  не  наблюдали никаких   нарушений.   Ну,  дай  Бог,  может  быть,  и  в  Украине когда-нибудь мы увидим и примем участие в таких  же  демократичных выборах. Дай Бог.

 

     Мы встречались   неоднократно  с  гражданами  Приднестровской Молдавской Республики.  И,  в общем-то,  все говорили одно. Они не говорили о присоединении к каким-либо государствам - ни к Молдове, ни  к  Украине,  ни  к  России.  Они  говорили:  мы   -   граждане Приднестровской Молдавской Республики. И второй вопрос: почему нас не признает Украина? Действительно, почему? 29 процентов населения Приднестровской Молдавской Республики - украинцы.  Украинский язык

- один из трех государственных языков в Приднестровской Молдавской Республике.  И  многие  из  жителей Приднестровья имеют украинское гражданство.

 

     Сегодня официальный   Кишинев,   возглавляемый    коммунистом Ворониным,  проводит  откровенно  агрессивную политику в отношении Приднестровья.  Ну,  наверное,  забыта Ворониным работа Ленина  "О праве наций на самоопределение".  Это,  в общемто,  характерно для партийной номенклатуры не только в Молдове.

 

     Поэтому я считаю,  что мы,  народные депутаты Украины, должны поддержать  Приднестровье.  В  Молдавии  в  своих  выступлениях  о поддержке Приднестровья говорили даже представители Руха,  об этом говорили  и  представители центристских фракций,  об этом говорили представители "ЗУБРа".  Этого ждут и сами граждане,  проживающие в Приднестровской Молдавской Республике.

 

     К сожалению,  когда мы выезжали в Приднестровье, председатель Комитета  по  иностранным  делам  Осташ  на  просьбу  предоставить официальную командировку написал ответ: "Це недоцільно".

 

     Я считаю,   руководители   Верховного   Совета,  руководители комитетов не должны уподобляться страусу,  спрятавшему свой клюв в песок.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку. За ним буде виступати Наталія Вітренко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Я  зачитаю  обращение   Комитета   по   вопросам экономической политики.

 

     "Звернення. Комітету з питань Регламенту,  депутатської етики та організації роботи  Верховної  Ради  України.  Копія  -  голові фракції Соціалістичної партії України Морозу.

 

     Комітет з  питань  економічної політики,  управління народним господарством,  власності та інвестицій  на  своєму  засіданні  28 листопада  цього  року  розглянув  питання  про  участь  у  роботі комітету  члена  комітету  народного  депутата  України  Вінського відповідно  до  пункту  9  статті  24  Закону  України  про статус народного депутата  України.  Народний  депутат  України  Вінський протягом   сьомої  та  восьмої  сесій  був  присутній  лише  на  5 засіданнях комітету із 34 проведених,  що  розцінюється  народними депутатами  України  -  членами комітету як ухиляння Вінського від участі в  роботі  комітету.  Народні  депутати  -  члени  комітету висловили  обурення  з  приводу  того,  що  у  публічних  виступах Вінський ставить собі в заслугу роботу по підготовці  до  розгляду Верховною Радою питання "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів у  житловокомунальній  сфері" та   прийняттю   відповідної  постанови  Верховної  Ради  України. Насправді  зазначене  питання  було  підготовлено  за   дорученням комітету народними депутатами України - членами комітету Вітренко, Черняком та Кінахом.

 

     Комітет звертається  з  проханням  розглянути   питання   про неналежне  виконання  народним  депутатом  України  Вінським своїх обов'язків, визначених законом".

 

     От себя хочу обратиться с просьбой.  Вот я вижу  Мусиенко  от фракции Социалистической партии.  Вы выступаете как борцы вроде бы за какие-то права граждан,  против режима и так далее. Голосование в комитете очень часто:  7 на 7,  и решение не принимается.  Из-за того,  что ваш Винский отсутствует (просто отсутствует  Винский!), нет  решений,  которые  могли  бы  повлиять  на принятие Верховным Советом  правильного  или,  скажем  так,  более-менее  правильного решения.  Поэтому я прошу:  передайте, пожалуйста, Винскому, пусть ходит  на  заседания  комитета  и  принимает  участие  в  принятии решений.  И к Ивану Степановичу обращаюсь, чтобы вот это обращение было  оформлено  депутатским  запросом  в  Комитет   по   вопросам Регламента,  депутатской этики и организации работы Верховной Рады Украины.

 

     И еще  одно  обращение.  Иван   Степанович,   независимо   от политических убеждений,  я просто прошу вас лично как-то вмешаться в систему, когда народным депутатам Украины препятствуют выполнять свои депутатские функции. Мы приняли Уголовный кодекс. В Уголовном кодексе четко предусмотрена статья об уголовной ответственности за препятствование  работе народного депутата Украины.  Я уже не буду говорить, жаловаться, как в округе не печатают, вы знаете, даже не дают  возможность   Вот  записали мое интервью о работе Верховного Совета,  о  наших  предложениях  на  радио  (город  Ромны  Сумской области)  и  уже  почти  месяц  его  не  выпускают.  Обращаешься в прокуратуру  -  прокурор  бездействует  (Северин,  город   Ромны). Обращаешься  в местные органы власти - тоже абсолютная блокировка, абсолютное бездействие.

 

     Если мы заявили в Конституции, что мы демократическая страна, то надо же народному депутату Украины,  кстати,  трижды избранному по  этому  округу,  дать  возможность  хоть  бы   высказать,   что происходит в стране, по его мнению, хорошо, а что плохо.

 

     Поэтому эту  часть  своего  выступления  я тоже прошу считать депутатским запросом и направить ее в Генеральную прокуратуру  для принятия необходимых мер.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Наталії Вітренко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Я продолжу тему о свободе слова.  11 декабря этого  года произошло  исключительно важное событие,  о котором не сообщили ни один канал телевидения,  ни одна центральная  газета.  11  декабря этого  года  состоялось  заседание Верховного Суда Украины по делу Сергея Иванченко.  Верховный Суд Украины  поставил  точку  в  этом деле.  Признаны  виновными  в  совершении  покушения  на  народных депутатов Украины Витренко Наталию Михайловну,  Марченко Владимира Романовича,  Лымарь Наталию Алексеевну, на мирных граждан, которые пришли на встречу со мной 2 октября 1999 года в городе Ингулец (ну это  Кривой  Рог  Днепропетровской  области).  Точка  в  этом деле поставлена.  Преступники определены - Сергей  Иванченко,  Владимир Иванченко и Андрей Самойлов получили по 15 лет.

 

     Почему об этом не сказали ни один канал телевидения и ни одна газета?  Почему?  Весь мир борется с терроризмом, весь мир говорит сегодня  о  терроризме,  а в Украине,  где был теракт,  и дай Бог, чтобы никогда ни против кого не повторялся, - тут все молчат.

 

     Ну понятно,  морозовцы молчат,  потому что нужно-то отвечать. Сергей Иванченко - доверенное лицо Мороза.  Штаб Мороза участвовал в этом всем,  в  организации  встречи  и  потом,  когда  произошел теракт. Уклоняться-то уже никак не получается.

 

     Кучмисты почему  молчат?  Боятся,  что  люди опять о Витренко услышат.  Устроили мне информационную блокаду  и  думают,  в  этой блокаде удержат. Не удержат!

 

     Продолжаю тему  о  свободе  слова.  Вдруг  обо  мне вспомнили эсдеки.  Читаю  "Нашу  газету".  Чего  бы  это   обо   мне   вдруг социалдемократы  вспомнили?  Статья  о Витренко "Покоя им нет".  И цитируют...  кого б вы думали? Владимира Щербаня! Вроде бы Щербань мне предложил должность в облгосадминистрации.

 

     С высокой  парламентской  трибуны  утверждаю:  он никогда мне ничего не предлагал.  Никогда!  Это его очередной домысел.  Но  вы знаете,   если  бы  даже  предложил,  я  бы  никогда  в  жизни  не согласилась идти в команду к такой одиозной личности, как Владимир Щербань.  Я  бы его не взяла даже билетером в зоопарк,  потому что нельзя ему доверить никакой  ответственной,  тем  более  денежной, должности.  Да и дети боялись бы в зоопарк зайти. И вдруг эту чушь повторяет еще и журнал "Компаньон".  Ну  такая  слабенькая  статья Голинского,  по-моему,  Михаила.  В идеологии разобраться не может человек (пусть придет,  я бесплатно его проконсультирую, что такое идеология  политической  партии,  чтобы  он  знал,  чем занимается Прогрессивная социалистическая партия), а о Щербане чушь пишет.

 

     Поэтому я очень хотела бы,  чтобы  журналисты  понимали  свою собственную   ответственность   за   судьбы   страны,   их  святая обязанность  -  позицию  политика  донести  до  избирателей.   Вот избиратели  пусть разбираются сами,  какие политики вызывают у них доверие, а какие - нет. А перекручивать позицию политика, вступать в сговор с олигархами,  с бандитами,  с преступниками - это значит становиться  соучастниками  преступления.  Я  бы   хотела,   чтобы все-таки  свобода  слова  и  ответственность  журналистов  в нашей стране были.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Я дивлюся,  у списку ще  у нас Хазан,  Круценко,  Юхимець, Дайнеко  Ну все, 14.02, ми перерви не робили,  а бачите, скільки рук. Ну ви бачите, ще 14 чоловік, це 40 хвилин.

 

     Дякую всім за роботу. Продовжимо роботу на наступному тижні у вівторок о 10 годині.

 

 

                   ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

 

     ВЕДМІДЬ А.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та  праці  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги депутати!  Свій  виступ  сьогодні  я  хочу  пов'язати   з   такими проблемами.

 

     Передусім хочу  загострити  увагу  на  тому,  що  в даний час відбувається у сільському господарстві і що чекає  нас  найближчим часом.

 

     Ейфорія з  приводу  збирання  в  цьому році зерна майже в два рази більше,  ніж у попередні роки, засліпила очі нашій виконавчій владі,   зокрема   віце-прем'єрміністру  Л.Козаченку  та  міністру аграрної політики І.Кириленку, які перетворилися на пропагандистів "передового   досвіду",  кинулися  у  виборчі  штаби  та  осередки Аграрної партії,  забули,  що земля брехні не любить,  їй байдуже, хто  триматиме  лопату  в  руках  - чи комуніст,  чи рухівець,  чи представник блоку "ЗаЄдУ",  чи зелений.  Технологія одна - лезо  в землю,  держак у руки і працюй.  Працюй до поту,  не як-небудь,  а старайся, бо землю не обдуриш.

 

     Як складається ситуація на сьогодні?  Взяті в банках  кредити під   урожай   цього   року  при  такому  врожаї  більшість  нових агропромислових формувань повернути не можуть, а ті, що повернули, не  можуть  отримати  компенсацію  за  обіцяні Кабінетом Міністрів України проценти за кредити (70% відшкодувань за рахунок держави). Диспаритет  цін  загострився  ще  більше,  ніж  у  попередні роки. Замилювання очей Президенту,  Прем'єр-міністру з  боку  активістів Аграрної  партії  в особі голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних  відносин  пані  К.Ващук  та міністра  аграрної  політики  І.Кириленка  не сприяють вишукуванню шляхів для неординарного вирішення питань  розвитку  цієї  життєво важливої галузі для економіки держави, добробуту народу.

 

     Не тільки виборами повинна жити держава.  Політика повинна не заважати економіці,  а сприяти,  щоб економіка не була  заручницею політики.  А  тому  найближчим  часом  на  одному з чергових "Днів уряду",  парламент має  розглянути  питання,  що  ж  нас  чекає  у сільському господарстві 2002 року,  після здійснення реформ, яким, за словами лжепатріотів,  немає альтернативи. І необхідно отримати відповіді:  як же буде забезпечене кредитами село в 2002 році, яке буде сприяння у формуванні цін?  Пустопорожні  балачки  по  радіо, телебаченню  керівників  владних  структур  -  активістів Аграрної партії К.Ващук та інших вже  набридли  людям,  за  ті  випади  при проведенні    горе-реформ,    за   прийняття   антиконституційного Земельного кодексу люди  своє  слово  скажуть.  Але  парламент,  я вважаю, не може залишати поза увагою таку важливу галузь, як АПК.

 

     Коли виїжджаєш  у різні області нашої держави для зустрічей і звітів перед виборцями,  боляче дивитися, як падає життєвий рівень людей,  особливо  в сільській місцевості,  як розвалюється недавно створена    (1960(1990     роки)     соціальна     інфраструктура, матеріально-технічна  база,  старіє  село.  Люди проклинають все і всіх.  Наша фракція застерігала керівництво держави від цього, але ми були не почуті.  У даний час підкупні ЗМІ все роблять для того, щоб скомпрометувати комуністів, звинуватити їх в усіх гріхах, але, спілкуючись   з   людьми   на  місцях,  переконуєшся:  люди  добре розуміють, хто є хто.

 

     Про ту  бідність,  яка  панує   сьогодні   серед   переважної більшості народу,  свідчать листи, що надходять з усіх кінців, про нестерпне життя,  з проханнями про надання матеріальної  допомоги. Один з таких листів я додаю до свого виступу,  оскільки через брак часу я його вже не зможу зачитати,  а він адресований і Президенту України,  і  Прем'єрміністру,  і Голові Верховної Ради України,  і всім народним депутатам.  Тому прошу Вас,  Іване Степановичу, дати доручення  направити цей лист Хоменко Тетяни Григорівни з м.  Біла Церква  тим  виконавчим  службам,  які  допомогли  б  вирішити  її наболілі питання.

 

     Дякую за увагу.

 

 

 

 

 

 

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку