ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  28  л и с т о п а д а  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні народні депутати,  гості, запрошені  Верховної  Ради   України!   Прошу,   шановні   колеги, приготуватися  до  реєстрації.  Поки  ви  готуєтеся до реєстрації, дозвольте мені від вашого  імені  поздоровити  наших  сьогоднішніх іменинників  -  Коломойцева  Валерія  Едуардовича,  Косіва Михайла Васильовича і Пейгалайнена Анатолія Володимировича - і побажати їм щастя, здоров'я і всіляких успіхів (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі  Верховної  Ради  України зареєструвалися 380 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні колеги,  сьогодні середа,  згідно  зі  статтею  2.5.2 Регламенту  ми  маємо  30  хвилин  для  оголошення запитів,  заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів.

 

     Тому, перед тим як перейти до  оголошення  запитів,  я  прошу народних депутатів зареєструватися для виступів.  Прошу висвітити. Дякую.

 

     Надійшли депутатські запити.

 

     Народного депутата Валерія Коновалюка -  до  Прем'єр-міністра України  щодо  порядку  розрахунків  з податку на додану вартість. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 50.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Павла  Мовчана  -   до   Прем'єр-міністра України   стосовно  необхідності  зупинення  вивезення  з  України коштів,  отриманих  у  сфері  культури,  посилення   контролю   за гастрольною   діяльністю   та   розповсюдженням  у  телерадіоефірі музичної і відеопродукції.

 

     "За" - 42.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Геннадія Удовенка і Богдана Костинюка - до Прем'єр-міністра   України   стосовно   забезпечення  національних інтересів у справі виробництва калійних добрив та щодо екологічної і   соціальноекономічної  ситуації,  що  склалася  на  територіях, прилеглих до Калуша - Долинського родовища калійних руд.

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України  з  приводу  фінансування будівництва газовідводу до міста Білгорода-Дністровського   та   Саратського   і   Татарбунарського районів.

 

     "За" - 67.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Бережного  - до Прем'єр-міністра України стосовно фінансування територіального медичного об'єднання міста Стаханова.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Віталія Черненка та Євгена Константинова - до Прем'єр-міністра України  стосовно  звільнення  маріупольського санаторію "Металург" від плати за землю.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Василя  Чаговця  -  до  Прем'єр-міністра України    стосовно    фінансування    продовження     будівництва Краснокутської середньої школи Харківської області.

 

     "За" - 93.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Світлани  Друзюк  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно механізму врегулювання  питання  щодо  пенсійного забезпечення військовослужбовців.

 

     "За" - 54.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  ігноруванням   працівниками   Міністерства внутрішніх справ у місті Хмельницькому положень Постанови Кабінету Міністрів України 340 від 8  травня  1999  року  стосовно  порядку видачі  посвідчень  водія особам,  які не досягли 18-річного віку, чим порушуються їхні конституційні  права  на  освіту  та  набуття професії.

 

     "За" - 86.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Бережного  - до Прем'єр-міністра України  стосовно  вирішення  питання  підключення  газопостачання мешканців міста Гірського Луганської області.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Круценко,  Ведмідь, Пасєка та інші)

- до Прем'єрміністра України у зв'язку з  ігноруванням  у  проекті Державного  бюджету  на  2002  рік вимог Закону про пріоритетність соціального  розвитку  села  та   агропромислового   комплексу   в народному   господарстві  України  щодо  відшкодування  витрат  на соціальну сферу.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віктора  Мироненка  -   до   Генерального прокурора  України  з  приводу  порушення прав трудового колективу Керченського рибоконсервного заводу "Пролив".

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Хазана - до Генерального прокурора України  щодо  катастрофічної екологічної ситуації,  що склалася в пунктах пропуску через кордон.

 

     "За" - 62.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Анатолія  Наливайка  -  до   Генерального прокурора  України щодо порушень Конституції України - примусового залучення до партії "Регіони України" в місті  Жданівка  Донецької області.

 

     "За" - 163.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  - до голови Державної податкової  адміністрації  України  у  зв'язку  з   незадоволенням відповіддю   на   звернення  щодо  результатів  перевірок  окремих товариств і підприємств міста Києва (Шум у залі).

 

     Так, хвилиночку, почекайте, не ставте на голосування. З цього приводу?

 

     Увімкніть мікрофон народного депутата Семенюк.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Шановні колеги народні депутати!  Я  хочу  звернутися  до  вас  із проханням  щодо  розгляду і голосування за мій депутатський запит, який проголошений тільки що Віктором Володимировичем.

 

     Суть інциденту,  який стався на Прилуцькій панчішній фабриці: київські   підприємства   почали  незаконно  скуповувати  акції  у працівників.  До  того  були  залучені   представники   підрозділу "Титан".  Усе  це  було  предметом майже всього серпневого періоду моєї роботи на  даному  підприємстві.  І  на  даний  час  ситуація складається   так,   що   Київська   податкова  адміністрація  дає інформацію  про  порушення  податкового  законодавства  на   даних підприємствах,   зокрема   на   підприємстві   "Приват-аудит",   а центральна податкова адміністрація все це приховує.  І  я  змушена зробити запит,  щоб усе-таки,  врешті-решт,  Азаров розібрався, чи неправа  Київська  податкова  адміністрація  і  щоб  вже  не  було формальної відписки.

 

     Тому я  прошу  вас підтримати мій депутатський запит,  щоб не було свавілля на підприємствах,  коли людей викидають з роботи під дулом  автомата,  як  це  робилося на Прилуцькій панчішній фабриці (про це ми писали в газетах "Сільські вісті",  "Товариш"). Я прошу допомогти   мені   все-таки   розібратися   з  подібними  фірмами, фірмочками,  які залучають до такої  роботи  навіть  представників "Титана".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я  ставлю  на голосування запит народного депутата Семенюк до  голови  Державної  податкової  адміністрації. Прошу визначитися.

 

     "За" - 91.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Сергія  Потімкова  - до голови Рахункової палати України про необхідність проведення перевірки  ефективності та  цільового  використання  субвенцій,  виділених  у 2001 році із державного бюджету України місцевим бюджетам.

 

     "За" - 70.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  -  до  голови   Фонду державного  майна України у зв'язку з незадоволенням відповіддю на запит  стосовно  продажу  належного  державі  пакета  акцій  банку "Україна".

 

     "За" - 82.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Дайнеки  -  до  Прем'єр-міністра  України Кінаха   про    невиконання    Луганською    обласною    державною адміністрацією  Постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2000 року 1800 і нового порядку розрахунків за спожитий  природний газ і вироблену з нього теплову енергію.

 

     "За" - 124.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Краснякова  - до Прем'єр-міністра України Кінаха про  державну  підтримку  проведення  капітального  ремонту системи  газопостачання  селища  Коксана  міста Горлівки Донецької області.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Павловського - до Прем'єр-міністра України Кінаха  у  зв'язку з ігноруванням Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької  області  висновків  Мінекології  щодо неможливості  будівництва  автозаправної станції в місті Красилові на території, що призначена для житлового, соціальнокультурного чи побутового   призначення,   чим  порушуються  конституційні  права жителів міста на безпечне для життя і здоров'я довкілля.

 

     "За" - 67.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Осташа -  Прем'єрміністра  України  Кінаха стосовно  виконання  судового рішення Жидачівського районного суду Львівської області щодо  погашення  заборгованості  із  заробітної плати працівникам Роздільського ДХП "Сірка".

 

     "За" - 84.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Оголошення.

 

     Відповідно до  статті 4.2.2 Регламенту Верховної Ради України інформую про реєстрацію нової депутатської фракції "Єдність". В її складі  15  народних  депутатів  України.  Персональний  склад вам розданий.  Представляти депутатську фракцію уповноважено  народних депутатів  України  Пересунька  Сергія  Івановича  та  Салія Івана Миколайовича.

 

     У зв'язку з  реєстрацією  цієї  фракції  інформую  про  вихід народних   депутатів   України   зі  складу  депутатської  фракції Соціал-демократичної партії України  (об'єднаної)  Бабича  Валерія Георгійовича та Полякова Сергія Васильовича,  депутатської фракції партії  "Демократичний  союз"   Буряка   Сергія   Васильовича   та Задорожнього  Олександра Вікторовича,  депутатської групи "Трудова Україна" Білика Анатолія Григоровича, Задорожної Тетяни Андріївни, Новика   Анатолія   Матвійовича,   Омеліча   Віктора   Семеновича, Пересунька Сергія Івановича та Салія Івана Миколайовича.

 

     Слово для  виступу  з  заявою  надається  народному  депутату Матвієнкову. Наступний - депутат Кульчинський.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ   55,   Донецька   область).   Спасибо.  "Регионы  Украины". Мариуполь.  Уважаемые коллеги!  Я сегодня хочу к вам обратиться по вопросу, который очень сильно волнует одну из отраслей, являющуюся столпом  нашей  экономики,  основным  донором  для  поступлений  в бюджет, то есть металлургическую отрасль.

 

     То, что сегодня происходит на рынке металла,  то, как сегодня работает эта отрасль,  не может не вызывать опасения,  не может не вызывать    озабоченности    депутатов,    которые    представляют металлургические регионы.

 

     В последний год сложилась очень серьезная тенденция именно  в этой отрасли:  мы наблюдаем рост цен на энергоносители (порядка 25 процентов),  рост цен на коксующиеся угли (порядка 30  процентов), рост железнодорожных тарифов (порядка 30 процентов). В то же время наблюдается катастрофическое падение цен на металл, то, чего мы не наблюдали практически с 1991 года. Если буквально еще полгода тому назад рулон горячекатаного металла продавали за  190  долларов  за тонну, то сегодня его стоимость составляет порядка 130 долларов за тонну и практически отсутствует спрос на этот вид продукции.

 

     В свое время мы с вами приняли очень важное решение  -  закон об эксперименте в горно-металлургической отрасли, который позволил в то время, когда отрасль находилась примерно в такой же ситуации, сделать  колоссальный  рывок вперед и вывести ее из этого прорыва. Что дал на  тот  момент  этот  закон?  Прежде  всего  мы  ушли  от бартерных  сделок  и  бартерных  операций,  мы  перешли к денежным платежам.  Металлургическая отрасль потянула за собой  шахтеров  - рударей,  она позволила,  так сказать, финансовые средства влить в экономику всей Украины.

 

     На сегодняшний день такова  ситуация,  которая  действительно требует  нашего  с  вами  воздействия  и  нашего  с  вами участия. Ответьте, пожалуйста, на вопрос: как может выжить металлургическое предприятие,   которое   имеет  рентабельность  2-3  процента,  90 процентов в структуре продукции - экспорт,  при этом  возврат  НДС для этих предприятий практически отсутствует?

 

     Поэтому, учитывая  вышеизложенное,  депутаты  - представители металлургических  отраслей  -  подготовили  новый  законопроект  о продлении   эксперимента  в  горнометаллургической  отрасли.  И  я обращаюсь к вам с просьбой завтра проголосовать за включение этого вопроса в повестку дня, чтобы мы могли поддержать отрасль, которая является  одним  из  основных   доноров,   источником   пополнения бюджетных средств.

 

     Сейчас мы  будем  рассматривать вопрос о бюджете,  и я думаю, что сегодня здесь будет очень много выступлений,  связанных с тем, что  не  финансируются  медицина,  образование,  не  финансируются другие социальные программы.  Все это понятно  и  естественно.  Но речь надо вести и о том, что кто-то должен думать о доходной части бюджета, кто-то должен пополнять эту доходную часть. Металлургия - именно такая отрасль,  она является сегодня базовой,  обеспечивает 45 процентов всех валютных поступлений государства. К тому же, так сказать, сателлитами еще плюс ко всему тянутся и угольная отрасль, и рудари.  Поэтому я убедительно прошу завтра поддержать включение в повестку дня этого законопроекта и проголосовать за него.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Кульчинському. Наступний - депутат Бойко.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ). Прошу передати слово депутату Юхновському.

 

 

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ). Шановні депутати! У доповіді, проголошеній від імені Народної Ради 24 серпня 1991 року,  були запропоновані три головні постанови - про заборону КПРС, про проголошення України незалежною державою, про проведення всенародного референдуму на підтвердження незалежності.  Якщо  Закон про незалежність у драматичній взаємній згоді комуністів і  демократів  був  проголосований  за  підтримки тисяч  народу  за стінами Верховної Ради,  то Закон про референдум голосувався  досить  швидко.  У  ті   дні   величезного   перелому національної    свідомості   депутатів   Верховної   Ради   вимога референдуму виглядала як єдино можливе самоствердження Закону  про незалежність.

 

     Слід зрозуміти,  що  в  недалекому  минулому  був  проведений всесоюзний референдум за цілісність  СРСР,  що  існувала  Верховна Рада Радянського Союзу, що Закон про незалежність зовсім легко міг бути замінений новим законом тієї ж чи  наступної  Верховної  Ради України,  що  політика  Росії,  байдуже  якої  -  комуністичної чи капіталістичної, була б спрямована на ліквідацію закону. Прикладом цього  є сьогоднішній розвиток подій.  Але ніщо не зможе статися з Українською державою, коли 92 проценти населення держави абсолютно демократично проголосували за її незалежність.  Стався акт,  якого не було за всю тисячолітню історію України - ні за князів,  ні  за гетьманів, ні за Директорії, ні в часи неволі. Проголосував народ.

 

     Ви пам'ятаєте,  з якою калейдоскопічною швидкістю відбувалося визнання України всіма державами світу після 1 грудня 1991 року. І коли  зараз  ми  маємо  слабку державу з незбудованою економікою і нечіткою політикою,  то  це  наша  з  вами  усіма  вина.  Одні  не зрозуміли  сили,  всесвітнього значення всенародного референдуму з 92 відсотками бажаючих мати незалежність,  і бачачи,  що  в  новій державі їх ніхто не переслідує,  не карає,  норовлять:  "А,  може, повернемо назад?" - і тим  ослабляють  ходу  народу  вперед.  Інші зрозуміли  референдум  як відкриті ворота до процвітаючої держави, яка сама по  собі  стане  такою,  про  яку  мріяли,  коли  за  неї боролися.  Наскільки ж і одні,  й інші у своїй неправоті підводять український народ!  Україну можемо створити  тільки  повсякденною, чесною  і  кваліфікованою  трудною  працею,  кожний  у  міру свого таланту.

 

     Відімре комунізм, відімре злодійське багатство, бо так було в історії  всіх  держав  світу,  так  буде  і  в нас.  Тож від імені Української  правиці,  від  імені  нашої  України  вітаю   вас   з наступаючим  десятилітнім  ювілеєм  великого  референдуму.  Будьте мудрі, і хай нам щастить! Дякую (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Бойку. Наступний - депутат Мельников.

 

     БОЙКО Б.Ф.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НРУ).  Прошу передати слово Георгію Філіпчуку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон на трибуні.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область). Шановні народні  депутати!  З  трибуни   Верховної   Ради   кілька   разів озвучувалася проблема,  що стосується Лопушнянського нафтогазового родовища в Карпатах,  яке розвідано було ще у 1983 році. Держава з бюджету  за  цей  період  витратила  понад  200 мільйонів доларів, проведено всі геологічні розвідки для того, щоб почалася нормальна ефективна промислова розробка нафти й газу.

 

     Такий варіант  сьогодні  багатьох  не влаштовує.  І тому нині замість того,  щоб розпочати  цю  роботу,  проводиться  лобіювання корпоративних  і корисливих інтересів саме щодо видачі ліцензії на розробку  Лопушнянського  нафтогазового   родовища.   Звісно,   що лобіюються  інтереси  комерційної структури,  початковий статутний фонд якої становив усього 5 тисяч 300 гривень,  після критики  він становить нині 50 тисяч гривень,  при тому що найближчим часом для успішної промислової розробки потрібно  вже  понад  200  мільйонів гривень.

 

     Хто лобіює такий варіант?  Безперечно,  не за так, а з мудрої ініціативи голови  Чернівецької  облдержадміністрації  Бауера.  На сьогодні  вже  отримано  три  нові  автомобілі "Опель-Омега" за цю послугу.  Це,  звісно,  не в інтересах ні економічної безпеки,  ні області в цілому.

 

     Вже почали  без  ліцензії  будувати мінізавод у реакреаційній Карпатській зоні.  Це при тому,  що Дрогобицький і  Надвірнянський заводи завантажені всього на одну третину нині.

 

     Нас дивує,  що  взагалі  схема  видачі  ліцензії базується на безконкурсному варіанті,  і практично сьогодні неможливо визначити переможця, який мав би і гроші, і матеріально-технічний ресурс.

 

     Мене дивує,  як можна і в Кабінеті Міністрів на рівні окремих структур,  і на рівні окремих чиновників Адміністрації  Президента так  довго  споглядати  за  діями  Бауера  і його команди спритних ділків, коли справа стосується економічної безпеки держави.

 

     І навіть під час зустрічі  з  Президентом  у  жовтні  з  боку обласної    державної    адміністрації   зухвало   і   безграмотно проштовхували пропозиції про видачу ліцензії саме цій  комерційній структурі,    яка    не    має    ні   грошей,   ні   кадрів,   ні матеріально-технічних ресурсів.

 

     І тому  я  пропоную,  щоб  позиція,  яка  тут  кілька   разів озвучувалася,   нарешті   була  нормально  сприйнята  передусім  в Адміністрації Президента і на рівні Прем'єрміністра,  тому що така поведінка  голови  Чернівецької  облдержадміністрації  -  це не що інше,  як  державний  рекет  та  інформаційний  рекет,   який   не відповідає  ні інтересам людей Буковини,  ні інтересам економічної безпеки держави.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Мельнику. Наступна - депутат Семенюк.

 

     МЕЛЬНИКОВ О.Б.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Фракція "Яблуко", партія "Зелені ХХІ століття".  Спочатку одна ремарка.  Учора тут виступав представник   ПЗУ,   який   говорив   про   доцільність   добудови Хмельницької  і  Рівненської  АЕС.  Він майже правильно виклав мою доповідь, тільки забув сказати, що ті громадські слухання, про які йшлося,  були проведені за підтримки нашої партії.  І хочу додати, що 3 грудня ми проведемо такі слухання і в Києві.

 

     А тепер  заява  партії  "Зелені  ХХІ  століття"   з   приводу приховування   державною   владою   істинних   причин   сяйва  над Хмельницькою АЕС.

 

     "7 листопада 2001 року о  6  годині  ранку  над  Хмельницькою атомною  станцією спостерігалося сяйво,  яке було помітне за сотні кілометрів.  Це  явище  спричинило  паніку  серед   населення   та поширення  пліток  про  аварію  на Хмельницькій АЕС.  Як виявилося пізніше,  відомості  про  аварію  на  ХАЕС  не  підтвердилися,   і електростанція   продовжувала   працювати  в  нормальному  режимі. Питання сяйва над Хмельницькою АЕС було розглянуто  на  терміновій оперативній  нараді  керівництвом  Хмельницької обласної державної адміністрації за участю представників відповідних служб.

 

     Було офіційно  повідомлено,  що   сяйво   над   ХАЕС   -   це "неординарне  природне явище,  спричинене заломленням променів під час зміщення повітряних  шарів  і  жодним  чином  не  пов'язане  з роботою  АЕС".  Подібний висновок не чим іншим,  як дезінформацією населення та приховуванням інформації про вплив атомної енергетики на довкілля,  ми не можемо вважати.  Адже насправді сяйво над ХАЕС безпосередньо  пов'язане  з  роботою   електростанції.   Причинами подібного  сяйва  є не заломлення променів при зміщенні повітряних шарів,  а  світіння  іонізованого  повітря,  тліючий   електричний розряд.

 

     Іонізація повітря   над  АЕС  безпосередньо  пов'язана  з  її роботою  та  спричиняється  (я  підкреслюю)   плановими   викидами радіоізотопів інертних газів з вентиляційної труби реактора. Серед цих газів є радіоактивні - аргон-41,  криптон-85 та інші, більш як півтора десятка інертних газів,  які є В і Y випромінюючими. Явище іонізації   повітря,    спричинене    газоаерозольними    викидами радіонуклідів  з  вентиляційної  труби реактора,  відоме абсолютно всім професіоналам.

 

     У зв'язку з цим ми вважаємо,  що громадськість повинна  знати правду не лише про сяйво 7 листопада та іонізацію повітря, а й про те,  що разом з радіоізотопами через вентиляційну  трубу  виходять радіоактивні    елементи.   Ці   радіонукліди,   маючи   здатність накопичуватися в живих організмах, становлять значну небезпеку для всього живого.

 

     Саме цю   інформацію   сьогодні   намагається  приховати  від населення українська влада,  рятуючи міф  про  екологічну  чистоту атомної   енергетики.   Це   дозволить   у  майбутньому  нав'язати українському народу добудову нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС,  хоча 95 відсотків населення України насправді не підтримують нарощування потужності на атомних електростанціях.

 

     Громадськість має знати, що добудова ХАЕС є протизаконною, бо відсутні  висновки екологічної,  санітарно-гігієнічної та пожежної експертиз,    необхідність    яких     встановлено     українським законодавством для проектів подібного масштабу, а також те, що, за висновками  незалежних  організацій   та   незалежних   експертів, добудова    Хмельницької    та   Рівненської   АЕС   є   фінансово необгрунтованою  і   не   відповідає   стратегічним   національним інтересам  України.  На  жаль,  влада так і не зробила висновків з 1986 року".

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Семенюк.  Наступний  -  депутат Москвін.

 

     СЕМЕНЮК В.П.   Фракція   соціалістів   "Лівий  центр".  Прошу передати   слово   Олександру   Олександровичу   Морозу,    голові Соціалістичної партії. Дякую.

 

     МОРОЗ О.О.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська  область).  Шановні  колеги!  Від  імені соціалістів мені доручено висловити кілька висновків за підсумками року,  що минув, після заяви фракціі 28 листопада 2000 року.

 

     Перше. Злочинство інститутів влади чи окремих посадовців рано чи  пізно  стає  явним.  Воно  не  може   знайти   виправдання   в суспільстві. Сьогодні суд над злочинцями творить народ. Завтра тим займеться суд першої інстанції.  Правда про вбивство Гонгадзе буде відомою. Кара за злочинства невідворотна.

 

     Друге. Обнародування  записів  майора  Мельниченка  не  могло підірвати авторитет України  і  стати  перешкодою  її  поступу  до демократії,  як про те заявляють представники влади чи прислужливі політики.  Навпаки,  тільки  самим,   очистившись   від   скверни, продемострувавши світу здатність об'єктивно оцінювати й виправляти суспільні деформації,  можна  розраховувати  на  його  визнання  і повагу.

 

     Третє. Попри  ідеологічні  розбіжності різних партій і рухів, існують вищі  цінності,  зафіксовані  в  Конституції  України,  на захист  яких  можуть стати і праві,  і центристські,  і ліві сили. Стати   разом,   щоб,   відстоюючи   засади   демократії,   основи конституційного ладу і права людини,  зберегти країну, відкрити їй перспективу.

 

     Ми ще і ще раз переконалися:  без  демократії  не  може  бути ефективною  економіка,  міцною  соціальна  сфера і вільним духовне життя,  без демократії не  можна  гарантувати  суверенність  нашої держави.

 

     Четверте. Причиною  злочинств,  джерелом  усіх  негараздів  у державі  і  суспільстві  є  узурпація  влади  та  її  неефективна, реакційна за змістом система.  Змінити систему влади,  розмежувати бізнес і владу, запровадити випробувані десятиліттями механізми їх застосування в Європі - цій потребі немає альтернативи.

 

     П'яте. Події   минулого   року  проявили  один  з  найбільших дефіцитів організації суспільного життя в  Україні  -  відсутність правових механізмів розв'язання політичних конфліктів.  Блокування Президентом підготовлених з цього приводу законів свідчить про те, що він не справляється з функціями гаранта дотримання Конституції, тим   самим   провокує   конфлікти,   демонструючи   страх   перед невідворотною відповідальністю за власні діяння.

 

     Вирішальна роль   у   створенні   таких  механізмів  належить парламенту. Практика підтверджує, що узурпація влади, використання злочинного адмінресурсу у багатьох випадках роблять безпринципними частину депутатів,  а керівництво парламенту і  деяких  фракцій  - маріонетками виконавчої влади. Це ганьба українського політикуму.

 

     Шосте. Спільне  завдання  партій,  що відстоюють демократію і потребу зміни системи влади,  власне,  опозиційних сил,  незалежно від  політичної  орієнтації,  -  пояснити  людям  зміст  того,  що відбувається  у  владі,  скоординувати  свої  зусилля  у  виборчій кампанії для того, щоб не дозволити в черговий раз шляхом шантажу, підкупу  і  фальсифікації  провести  до  парламенту   та   органів самоврядування  залежних  від  виконавчої  влади людей,  тим самим здійснити  задум  узурпаторів,   змінити   Конституцію,   юридично закріпити диктатуру.

 

     Нарешті, заява 28 листопада 2000 року, дії опозиції захистили Конституцію,  зберегли Верховну Раду  і  парламентаризм,  змістили найбільш   одіозних   посадовців,   дали   надію   свободі  слова. Суспільство прокинулося,  воно усвідомлює потребу перемін, потребу чесної  влади,  воно  стає  суб'єктом політичного життя.  Перемога демократії в таких умовах неминуча.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  надається  народному  депутату   Москвіну. Наступний - депутат Попеску.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  ПЗУ).  Прошу  передати  слово народному депутату Хазану Віктору Борисовичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Хазан.

 

     ХАЗАН В.Б.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  екологічної  політики,  природокористування  та ліквідації  наслідків  Чорнобильської  катастрофи (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Партія зелених  України. Шановний  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Хочу привернути вашу увагу до великої небезпеки,  яка загрожує і нашій  країні,  і всьому   людству.   Ця   небезпека   має  ім'я  "стійкі  органічні забруднювачі",  їх  можна  вважати  еквівалентними  радіоактивному забрудненню.  Вчені вже абсолютно точно довели,  що вони негативно впливають не тільки на здоров'я людей,  а  й  на  саму  можливість існування  майбутніх поколінь.  Саме ця інформація стала поштовхом до того,  щоб не тільки громадськість,  а й уряди  практично  всіх країн світу перейнялися цією проблемою.

 

     Як наслідок  цього  у  травні  цього  року  в Стокгольмі було прийнято спеціальну міжнародну Конвенцію щодо  стійких  органічних забруднювачів. Україна підписала цю конвенцію. Але минуло півроку, а ми й досі не одержали  ніяких  матеріалів  для  її  ратифікації. Водночас  ця конвенція передбачає укладення важливого міжнародного договору щодо захисту населення і навколишнього середовища від цих забруднювачів.  Механізм  цієї  конвенції  передбачає фінансування країн з перехідною  економікою,  до  яких  належить  Україна,  для поліпшення технологій,  для знешкодження органічних відходів,  які загрожують нашій країні.

 

     Крім того, Україна потерпає від транскордонних перенесень цих забруднювачів  з  сусідніх  країн.  Ця  конвенція  дає  можливість захистити нашу країну від цього, передаючи ці справи в Міжнародний суд.

 

     Я думаю,  що,  ратифікувавши цю конвенцію,  наша країна зможе зробити  значний  крок  у  напрямі  переоснащення   технологій   і входження в міжнародний механізм,  який дає надії на те,  щоб наші нащадки жили у більш безпечному світі. Тому Партія зелених України закликає  виконавчі  органи влади,  Кабінет Міністрів,  відповідні міністерства якнайшвидше передати у  Верховну  Раду  обгрунтування для ратифікації Конвенції щодо стійких органічних забруднювачів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Попеску. Наступний - депутат Оплачко.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).  Депутатська  група  "Солідарність". Вельмишановний Вікторе  Володимировичу!  Вельмишановні  колеги,  я хотів би привернути вашу увагу до двох проблем.  Наші колеги,  які працюють  у  бюджетному   комітеті,   мали   можливість   отримати порівняльну  таблицю  проекту  бюджету,  який  ми  сьогодні будемо обговорювати,  а завтра - голосувати.  Але,  на жаль, інші народні депутати дотепер ще не мають цієї таблиці.

 

     Отже, я  хотів  би  привернути  вашу увагу до таких моментів. Кабінет Міністрів порівняно з тим,  що було проголосовано в  цьому залі,  пропонує  скоротити  видатки на:  освіту - на 809 мільйонів гривень;  охорону здоров'я - на 858 мільйонів;  культуру -  на  79 мільйонів; силові структури (міліція, війська) - на 109 мільйонів; проведення судової реформи - на 144 мільйони; чорнобильські заходи

-  на  106  мільйонів;  поступову компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових  заощаджень  -  на  600  мільйонів;  фінансову підтримку   підприємств   агропромислового   комплексу  -  на  203 мільйони;  дорожнє будівництво  "Укравтодор"  -  на  551  мільйон; проведення виборів - на 10 мільйонів гривень. Шановні колеги, перш ніж голосувати і приймати  рішення,  подумайте  про  те,  як  буде виконуватися цей бюджет і як житимуть люди.

 

     Я хотів навести один приклад. У моєму виборчому окрузі чотири райони.  Для Сторожинецького району передбачається прямих  дотацій лише  16024  тисячі  гривень;  на Новоселицький - 12128 тисяч;  на Глибоцький - 11,7 тисячі;  на Герцаївський - 6996 тисяч за потреби 11 мільйонів.  Я думаю,  що ці цифри засвідчують, що ситуація дуже складна,  і Комітет з питань бюджету,  і Кабінет Міністрів повинні нам сьогодні і завтра довести по кожній позиції, чому були змінені ці цифри.

 

     Другий момент.  Я звернувся в  Міністерство  освіти  і  науки України  щодо  надання  допомоги Герцаївському ліцею комп'ютерного класу.  І ось яку відповідь я  отримав:  "Відповідно  до  програми інформатизації      загальноосвітніх      навчальних      закладів комп'ютеризація  сільських  шкіл  на  2001-2003  роки  передбачено облаштування  комп'ютерними класами лише середніх загальноосвітніх навчальних  закладів  сільської  місцевості.   Питання,   яке   ви порушили,  стосується міста".  Я хочу нагадати, що місто Герца має лише дві тисячі населення і місцевого бюджету на це  не  вистачає. Тому,  якщо  немає  можливості  забезпечити  комп'ютерами районний центр, я прошу, щоб Міністерство освіти і науки розглянуло питання щодо  забезпечення  комп'ютерами  всіх  сільських загальноосвітніх шкіл мого округу.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Оплачку.

 

     ОПЛАЧКО В.М.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань будівництва,     транспорту     і     зв'язку     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово Олійнику Борису Іллічу.

 

     ОЛІЙНИК Б.І.,  член  Комітету  Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги,  будьякий закон лише тоді законний, коли він не суперечить,  а виростає із статті 8 Конституції. Цитую її:  "Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції  України  і  повинні  відповідати  їй".  А  стаття  13 глаголить:  "Земля,  її надра,  атмосферне повітря,  водні та інші природні  ресурси...  є  об'єктами  права  власності  Українського народу".  Стаття 14 додає (цитую):  "Земля є основним національним багатством,  що перебуває під особливою охороною держави". Цебто в Основному Законі,  як не крути,  ви не знайдете й натяку на продаж землі, тим паче іноземцям.

 

     А тепер перечитаємо кодекс, прийнятий 25 жовтня цього року з брутальними  порушеннями  всіх  процедур  і регламентних норм,  зокрема статтю 127 (цитую):  "Органи державної влади  та  органи  місцевого  самоврядування   здійснюють   продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам,  а також (увага!) іноземним державам".  Нарешті, стаття 129 розписує, як продаватиметься земля іноземцям.

 

     Шановні колеги,  та невже ж і досі незрозуміло, що провід так форсовано пішов на всі мислимі і немислимі  порушення  Регламенту, Конституції,  фальсифікацію  голосування  не задля,  як виспівують автори,  втолення спраги селян на володіння землею,  а  лиш  задля оцих  двох статей - 127 і 129.  І засвідчується той факт,  що з-за бугра вже є  натяки,  що  потягнуться  не  лебеді,  а  грифи,  які заздалегідь чують поживу. Отже, заміряється продати те останнє, на чому  ще  номінально  тримається  наша  державність.  І  не  треба обдурювати  посполитих  так  званими перехідними положеннями,  які нібито забороняють переводити землю в товар до 2005 року.  Та  вже сьогодні нею торгують ізпід поли аж гай гуде.

 

     Ще 18-го року Михайло Грушевський передбачив це. Цитую: "Коли поводирі,  люди,  обдаровані  довір'ям  народу,  вмішали  у   свої внутрішні справи чужоземного протектора,  щоб закріпити свої права на землі і працю визволеного народу..."

 

     "І землею,  всім   даною,   і   сердешним   людом   торгуєте, стережіться, бо лихо вам буде", - а це вже застереження Шевченка.

 

     Подібні дії  уже  мають  ознаки  державної  зради.  Щоправда, зраджувати можна лише те,  що є.  Ми ж  із  вами,  шановний  Ігоре Рафаїловичу,  якого я вітаю з десятиліттям референдуму, маємо лише територію, яка поки що іменується Україною. Поки що.

 

     І все ж я звертаюся до Президента із закликом,  заки ще треті півні  не  співали,  повернути  цей  документ до Верховної Ради на нормальне,  з додержанням Регламенту доопрацювання з  обов'язковим вилученням  статей  127 і 129 як антиконституційних.  Я за кодекс, котрий передав би селянам  у  вічне  володіння  землю,  але  проти будь-якого документа, котрий би узаконив її розпродаж іноземцям.

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  час,  відведений Регламентом для оголошення  запитів  і  заяв  народних   депутатів   за   записом, вичерпано.  Відповідні  доручення згідно з заявами,  інформація та повідомлення будуть дані органам виконавчої влади.

 

     --------------

 

     Переходимо до розгляду питань порядку денного на сьогодні.

 

     Розглядається проект  Закону  України  про  Державний  бюджет України на 2002 рік,  підготовлений Кабінетом Міністрів України на друге читання.  Доповідає Мітюков Ігор Олександрович.  А  шановним колегам  я  додатково пояснюю,  що згідно зі статтею 43 Бюджетного кодексу України  процедура  другого  читання  передбачає  доповідь міністра  фінансів  і  голови  бюджетного комітету,  і після цього постатейне голосування в другому читанні.

 

     Щоб не гаяти  часу  в  четвер,  коли  ми  приймаємо  рішення, рішенням  Погоджувальної  ради  було  визначено,  що  сьогодні  ми заслухаємо доповідь міністра фінансів, голови бюджетного комітету, а  завтра  першим  питанням  почнемо  розглядати  бюджет  згідно з Регламентом і Бюджетним кодексом України.

 

     Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановний  Вікторе Володимировичу!  Шановні  народні  депутати!  Уряд  22 листопада у термін,  визначений  Верховною  Радою,   вніс   законопроект   про Державний  бюджет на 2002 рік на друге читання і сподівається,  що попри всі проблеми він буде прийнятий у другому читанні завтра.

 

     Це є необхідною умовою продовження бюджетного  процесу.  Адже саме  в  другому  читанні мають бути затверджені основні параметри бюджету наступного року,  його  доходи,  видатки,  дефіцит,  обсяг дотацій  і  субвенцій  місцевим  бюджетам.  Це є необхідною умовою прийняття законопроекту в другому читанні.

 

     Кабінет Міністрів здійснив доопрацювання закону з урахуванням постанови,  якою  Верховна  Рада  схвалила  в основному висновки і пропозиції Комітету з питань бюджету. Уряд підтримав цю постанову, розуміючи,  що схвалення в основному означає доопрацювання проекту закону, виходячи із реальних обсягів збільшення прогнозу ресурсів.

 

     Саме на цих  засадах  реальності  бюджету  і  було  здійснено доопрацювання.   Звідси  випливає  другий  основоположний  принцип доопрацювання  -  максимальне  врахування   бюджетних   висновків, пропозицій і груп. Обмеження були тут тільки в ресурсах.

 

     Третім принципом було суворе слідування положенням Бюджетного кодексу.  З цими положеннями  можна  не  погоджуватися,  але  вони прийняті  Верховною  Радою,  підписані Президентом України,  і всі учасники бюджетного процесу мають їх дотримуватися.

 

     Таким чином,  якщо узагальнити результати  доопрацювання,  то урядом  враховано  повністю або частково в доопрацьованому проекті закону 39 пропозицій Комітету з питань бюджету,  не  враховано  27 пропозицій  переважно  через брак ресурсів або невідповідність цих пропозицій законодавству.  Із 57 доручень уряду в  доопрацьованому проекті   враховано  39  доручень,  або  майже  70  відсотків.  Не враховані лише доручення,  які ви дали  уряду,  які  пов'язані  із розробкою нормативних документів і вимагають тривалого часу і поки що знаходяться у стадії виконання.

 

     Отже, урядом проведена значна робота з опрацювання  бюджетних висновків  Верховної Ради та їх максимального врахування.  Основні результати цієї роботи є такими.

 

     Щодо ресурсів бюджету.  Підставами для доопрацювання доходної частини  бюджету  для  уряду  були фактичні надходження доходів за десять місяців цього  року.  Приведення  прогнозованого  обмінного курсу  гривні  до  долара США у відповідність до Основних напрямів грошово-кредитної політики України на 2002 рік.  Ідеться про зміну курсу з 5 гривень 75 копійок до 5 гривень 60 копійок за долар США, а також уточнення окремих макропоказників.

 

     З урахуванням цього пропонується зменшити  обсяг  доходів  по податку  на  додану  вартість  із  ввезених  на  територію України товарів у сумі 34 мільйони  гривень.  Збільшити  прогнозний  обсяг ввізного  мита  на  161,7  мільйона  гривень  виходячи з поточного виконання плану надходжень, а також заміни макропоказників на 2002 рік. Збільшити прогнозний обсяг прибуткового податку з громадян на 57 мільйонів гривень з урахуванням його виконання за січеньжовтень 2001  року  та  збільшити  прогнозні  оцінки  реального  зростання грошових доходів населення.

 

     Врахована також пропозиція  Верховної  Ради  щодо  збільшення прогнозу  надходжень,  виходячи  з  результатів виконання доходної частини у поточному році,  а також виходячи з  уточнення  основних макроекономічних  показників:  це  рентна  плата  за  нафту  на 94 мільйони гривень; плата за газ - 22,6 мільйона гривень; дивідендів

- на 198,9 мільйона гривень; 50 мільйонів від паливноенергетичного комплексу і 150 мільйонів - заборгованість  із  сплати  дивідендів "Укртелекому"  до  держбюджету;  орендної плати - на 50 мільйонів; грошових надходжень від грошово-речових лотерей  на  20  мільйонів гривень. Це уточнення за результатами поточного року.

 

     Прогнозний обсяг  акцизного  збору  з  вироблених  в  Україні лікеро-горілчаних виробів збільшено  на  152  мільйони  гривень  з урахуванням  пропозицій  щодо його зарахування у повному обсязі до бюджету Автономної Республіки Крим.  Це збільшення грунтується  як на  результатах  виконання плану поточного року,  так і можливості безпосереднього впливу місцевих органів влади на збільшення обсягу випуску  таких  підакцизних  товарів  і відповідних надходжень від цього збору.

 

     Пропонується відповідно  до  бюджетних   висновків   уточнити прогнозні  обсяги  надходжень  до  спеціального  фонду  державного бюджету на 2002 рік,  збільшивши ці надходження на  777  мільйонів гривень,  а  саме:  додаткових  зборів  на виплату пенсій - на 200 мільйонів гривень;  власні надходження  бюджетних  установ  -  407 мільйонів   гривень;   надходження   від  реалізації  надлишкового озброєння  -  150  мільйонів   гривень;   надходження   до   Фонду соціального захисту інвалідів - на 20 мільйонів гривень.

 

     Крім того,  з  урахуванням бюджетних висновків Верховної Ради пропонується  частково  реалізувати  Закон  України  про   джерела фінансування дорожнього господарства України шляхом зарахування до спеціального фонду державного бюджету 50 відсотків акцизного збору і ввізного мита на нафтопродукти та імпортовані на митну територію України засоби транспорту та шини  і  відповідно  спрямування  цих коштів   на   утримання,   будівництво,   ремонт  і  реконструкцію автомобільних доріг.  Це дає додатково  до  потреби  56  мільйонів гривень.

 

     Комітетом з  питань  бюджету пропонується підвищити цю планку до 65 відсотків,  але для цього потрібний додатковий ресурс у  250 мільйонів  гривень.  Уряд  у цілому підтримує такий норматив,  але треба вишукати  при  підготовці  до  третього  читання  відповідні додаткові ресурси.

 

     Перенести зарахування  з  спеціального  фонду  до  загального фонду  державного  бюджету  відрахувань  від  плати   за   транзит природного  газу  через  територію  України,  передбачивши цільове спрямування цих коштів на фінансування пільг і субсидій  населенню згідно зі статтею 34 проекту бюджету.

 

     Багато нарікань  сьогодні  існує  до  цього  механізму,  який фіксує ці доходи у спеціальному  фонді.  Ми  вважаємо  за  можливе погодитися з пропозицією про переведення у загальний фонд.

 

     Водночас результати    опрацювання    засвідчили   недостатню вмотивованість   ряду   пропозицій.   Зокрема,    це    стосується необгрунтованості  збільшення  надходжень  по  податку на прибуток підприємств  на  810  мільйонів  гривень.  Я  хочу  нагадати,   що прийнятий  Закон  про  оподаткування прибутку,  який продовжує дію пільги,  пов'язану  із   інвестуванням   будівництва   житла   для військовослужбовців.   І   це   надає   нам  можливість  врахувати відповідну пропозицію.  Необгрунтованими також,  на думку уряду, є збільшення   прогнозу  збору  за  спеціальне  використання  водних ресурсів   та   збору   за   користування   водами   для    потреб гідроенергетики  і  водного  транспорту  на 150 мільйонів.  Ми вже зараз бачимо,  що енергетика не витримає такого  рівня  збільшення платежів у наступному році.

 

     У доопрацьованому   проекті   закону   враховані  зміни,  які відбулися у взаємовідносинах  державного  бюджету  з  Національним банком на наступний рік. Внаслідок нижчого, ніж очікувалось, рівня інфляції в  2001  році  суттєво  зменшилась  доходність  державних цінних  паперів,  власником  яких  є Національний банк України,  а отже,  і обсяги його кошторисних доходів у 2002 році.  Це зумовило вилучення  із  доходної частини надходжень перевищення доходів над видатками Національного банку,  які раніше передбачались  на  суму 500 мільйонів гривень. Паралельно відбулося скорочення платежів на користь Національного банку на суму 570  мільйонів  гривень.  Крім того,  Комітет  з  питань  бюджету запропонував вилучити статтю 42 проекту   закону,   яка    передбачає    взаємне    списання    та реструктуризацію   бюджетних   заборгованостей   з  відшкодуванням податку на додану вартість платникам податків.

 

     Не підтримана  також  пропозиція  щодо  вилучення  статті  43 проекту закону, де передбачено, що відшкодування податку на додану вартість  здійснюється  лише  за  фактом  надходження  коштів  від нерезидентів.  Уряд  поки що не може погодитися з пропозиціями про вилучення цих  статей.  Ми  пропонуємо  їх  додатково  обговорити. Йдеться   про   комплекс   заходів,   який  дасть  нам  можливість гарантовано  в   наступному   році   вирішити   проблему   повного відшкодування податку на додану вартість,  і тому ми пропонуємо ці статті перенести на обговорення  на  третє  читання.  Загалом  усі пропозиції  відповідають  положенням  бюджетного  кодексу України. Якщо йдеться про включення до складу спеціального фонду державного бюджету  фонду  соціального  страхування  у  зв'язку  з тимчасовою втратою  працездатності,  фонду   загальнодержавного   соціального страхування  на  випадок  безробіття,  а  також  фонду соціального страхування від нещасних випадків на  виробництві  та  професійних захворювань.

 

     Загалом ці   пропозиції  відповідають  положенням  Бюджетного кодексу,  але  оскільки  згідно  з  чинним  законодавством   кошти цільових  страхових  фондів  не  включаються  до складу державного бюджету,  а управління цими  фондами  здійснюється  на  паритетній основі    державою   та   представниками   суб'єктів   соціального страхування,  уряд   вважає,   що   внесення   змін   до   чинного законодавства  з  цього  питання  має  вирішуватися  на паритетних засадах.

 

     Таким чином,  якщо узагальнити всі зміни,  які уряд вніс  при підготовці  доходної  частини  проекту  бюджету,  ми  виходимо  на збільшення прогнозного показника доходів проекту зведеного бюджету на 998 мільйонів гривень.

 

     Щодо дефіциту бюджету. Для забезпечення поступового зменшення державного боргу України ми вважаємо  за  необхідне  не  змінювати загальний  розмір дефіциту державного бюджету на 2002 рік,  який у проекті Державного бюджету, поданому на розгляд Верховній Раді...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Ігоре Олександровичу, скільки вам треба часу?  На  засіданні  Погоджувальної  ради  ми визначилися - до 30 хвилин.

 

     МІТЮКОВ І.О. Мені треба 30 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую.  Уряд категорично не може  погодитися  з пропозицією  Верховної  Ради  України  щодо  додаткового залучення внутрішніх запозичень на суму 3,3 мільярда гривень  без  будь-яких обгрунтувань  реальних  можливостей  здійснення  таких операцій на внутрішньому  ринку  капіталу.  Це  зумовлює  збільшення   розміру дефіциту  державного  бюджету  до  7,8  мільярда гривень,  або 3,1 відсотка  валового  внутрішнього  продукту  (максимально  можливий показник - це 1,7 відсотка валового продукту). Недоцільним є також включення надходжень від приватизації державного майна  до  складу доходів  державного бюджету.  Вчора нам вдалося переконати в цьому членів бюджетного комітету.

 

     Щодо уточнення видатків проекту Державного  бюджету  на  2002 рік.   У  процесі  доопрацювання  проекту  ми  знайшли  можливість скоротити видатки загального фонду проекту  Державного  бюджету  в порівнянних  умовах  у  цілому на 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Які ж видатки пропонується скоротити?

 

     Передусім на обслуговування  державного  боргу.  Загальне  їх скорочення  -  882  мільйони  гривень.  Це  127  мільйонів гривень скорочення боргу у зв'язку  з  перерахуванням  його  на  уточнений прогнозний  курс  гривні;  встановлення  більш низького фактичного рівня  інфляції  і  відповідне  зниження   рівня   доходності   за процентними  облігаціями внутрішньої державної позики дає економію в 570  мільйонів  гривень;  перенесення  частини  витрат  на  фонд управління державним зовнішнім боргом,  у розділ фінансування, дає ще 185 мільйонів гривень.

 

     На 115  мільйонів  гривень   пропонується   скоротити   обсяг фінансування   виплати   пенсій   військовослужбовцям   та  особам начальницького і рядового складу з урахуванням зменшення фактичних видатків  на  ці цілі в поточному році.  У цілому на 300 мільйонів гривень пропонується скоротити видатки у  зв'язку  з  перенесенням частини  видатків  на  розмежування  пенсій до спеціального фонду, збільшенням прогнозних показників  додаткових  зборів  на  виплату пенсій та уточненням розмежування пенсій.

 

     Хочу запевнити,  що  скорочення видатків на пенсійні програми жодним  чином  не  спричинить  невиплати  пенсій.  Це   об'єктивне скорочення,   підтверджене   конкретними   розрахунками.   Загалом додаткові  бюджетні  ресурси  за  рахунок  збільшення  доходів  та зменшення   видатків   пропонується   розподілити   з  урахуванням пропозицій Верховної Ради таким чином:  311 мільйонів гривень - на запровадження  у  повному обсязі з 1 вересня наступного року вимог абзаців восьмого,  дев'ятого,  десятого пункту 1 статті 57  Закону України  про  освіту.  Це  дасть  можливість  вирішити  нарешті цю складну проблему.  Також хочу запевнити,  що весь обсяг збільшення заробітної   плати  освітянам  забезпечений  реальними  бюджетними ресурсами. Учора мною був підписаний лист профільного комітету, де викладено  розрахунки  і  чітко  показано,  що  повне фінансування заробітної плати освітянам, передбачене у бюджеті наступного року, не зумовить ніяких скорочень видатків сфері освіти.

 

     Додатково на 200 мільйонів гривень можна збільшити видатки на соціальні   виплати   громадянам,   які   постраждали    внаслідок Чорнобильської    катастрофи,    в   тому   числі   на   погашення заборгованості з таких виплат.  Тут ми практично повністю  досягли порозуміння з профільним комітетом та громадськими організаціями.

 

     Пропонується 100  мільйонів  гривень  додатково  виділити  на вугільну промисловість.  Це той  мінімум,  який  уряд  може  зараз реально врахувати.  Ми готові до подальшого збільшення видатків на цю галузь і разом працювати  з  Верховною  Радою  щодо  розширення податкової бази.

 

     Пропонується передбачити  додатково  100 мільйонів гривень на передачу  фінансування  з  державного  бюджету  таких  підрозділів Міністерства   внутрішніх   справ,  як  дорожньопатрульна  служба, приймальникирозподільники  для   неповнолітніх,   адреснодовідкові бюро,  підрозділи  професійної  пожежної  охорони для відповідного збільшення  видатків  з  державного  бюджету  на  зазначені  цілі; додатково  -  50 мільйонів гривень на поточні видатки Міністерству внутрішніх справ;  20 мільйонів - на проведення місцевих  виборів; 15,7   мільйона  -  Державному  департаменту  з  питань  виконання покарань.

 

     Пропонується додатково  виділити  Міністерству  оборони   200 мільйонів гривень,  з яких 150 мільйонів - по спеціальному фонду в основному  на  реформування  Збройних  Сил;  4   мільйони   -   на забезпечення  функціонування Прикордонних військ;  3 мільйони - на забезпечення діяльності аварійно-рятувальної служби Міністерства з надзвичайних  ситуацій;  30  мільйонів  додатково  - на проведення судової реформи;  13,5 мільйона - на збільшення щорічної  допомоги до Дня Перемоги інвалідам війни третьої групи та учасникам бойових дій  до  сум  80  і  60  гривень;  20  мільйонів  додатково  -  на комплексний   протипаводковий   захист   у   басейні   ріки   Тиса Закарпатської   області;   148,9   мільйона   -    на    погашення заборгованості    перед    "Укртелекомом"   за   послуги   зв'язку Міністерства оборони МВС,  СБУ, Генпрокуратури, Держдепартаменту з питань виконання покарань та МНС.

 

     На 142,8  мільйона  гривень  пропонується  збільшити  видатки бюджету Автономної Республіки Крим для  забезпечення  регіональних програм  соціально-економічного  розвитку  автономії  і досягнення таким чином умов міжбюджетних  відносин,  визначених  Конституцією Автономної  Республіки  Крим з показником нульового обсягу дотації вирівнювання.

 

     Пропонується вперше  виділити   15   мільйонів   гривень   на централізовану  закупівлю високовартісного обладнання для закладів охорони здоров'я,  насамперед на селі (видатки на це повинні  бути збільшені);  8,5  мільйона  -  на підтримку та організацію заходів соціального захисту інвалідів;  9 мільйонів  -  на  централізовані заходи з лікування онкологічних хворих; 5 мільйонів додатково - на інформатизацію загальноосвітніх шкіл;  10 мільйонів - на створення національної  системи  супутникового  мовлення;  10 мільйонів - на відшкодування  збитків,  завданих  громадянам  незаконними   діями органів  дізнання,  слідства,  судовими  органами  (для  цього  до проекту закону включено відповідну статтю); 4 мільйони додатково - на  державну  підтримку  діяльності українських товариств глухих і сліпих та на ряд інших видатків.

 

     Усі ці збільшення окремих показників здійснено відповідно  до висновків,  а  також  пропозицій  фракцій  і  груп  Верховної Ради України до проекту бюджету.

 

     Важливим інструментом  реалізації  державної  економічної   і соціальної   політики   є   державні   централізовані   капітальні вкладення.  Пропозиції щодо їх розподілу подані разом із  проектом Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік.  Нагадаю, що загальний обсяг капітальних вкладень,  визначений  у  сумі  370 мільйонів  гривень,  що розподілені за трьома основними напрямами: будівництво  об'єктів   загальнодержавного   значення,   вирішення проблем    регіонів,    підтримка   реалізації   проектів   шляхом відшкодування   частини   відсоткових   ставок   за   банківськими кредитами.

 

     На основі цих напрямів уряд готовий спільно з Верховною Радою сформувати  відповідні  додатки  для  забезпечення  прозорого   та об'єктивного  розподілу  капітальних  вкладень.  За обгрунтованими поданнями  головних  розпорядників  бюджетних  коштів   державного бюджету  в  допрацьованому  варіанті  проекту  бюджету на 2002 рік враховані пропозиції щодо перерозподілу  видатків  між  бюджетними програмами в межах їх загального обсягу.

 

     Крім того,  пропонується  врахувати такі пропозиції Верховної Ради: включити в проект бюджету статтю щодо забезпечення в повному обсязі проведення видатків на закупівлю інсулінів, на забезпечення лікування онкологічних хворих та хворих на  туберкульоз,  включити статтю  щодо  надання  фінансової  підтримки  з державного бюджету виключно дитячим виданням та газеті "Кримська світлиця".

 

     Щодо міжбюджетних   відносин.   При   доопрацюванні   проекту Державного  бюджету  на  2002 рік збільшено питому вагу загального фонду місцевих бюджетів до 40,5 відсотка у зведеному  бюджеті.  Це найбільший показник, який розглядався у Верховній Раді.

 

     Це досягнуто  завдяки  урахуванню  видатків  на  забезпечення реалізації положень восьмого, дев'ятого та десятого абзаців пункту 1 статті 57 Закону України про освіту з 1 вересня наступного року, переведенню на фінансування з міських бюджетів  утримання  міських фінансових органів,  урахуванню пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо обмеження  темпів  росту  прогнозних показників доходів бюджетів міст і районів на 2002 рік порівняно з відповідними фактичними показниками 2000 року не більш як  на  165 відсотків.  Це,  до речі,  відповідь тим народним депутатам,  яких турбує  доля  так  званих  депресивних  регіонів.  Дякуючи  такому підходу,  депресивні  регіони  додатково  отримають  більш  як  50 мільйонів  централізованих  дотацій  чи  субвенцій  з   державного бюджету.

 

     При доопрацюванні  проекту  Державного  бюджету  на  2002 рік передбачено додатково видатки державного бюджету  на  забезпечення функціонування  окремих  служб  Міністерства  внутрішніх  справ та підрозділів  професійної  пожежної  охорони,  які  в  цьому   році утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

 

     Разом з  тим,  до  законодавчого  врегулювання,  розмежування видатків між бюджетами на функціонування органів внутрішніх  справ пропонується  надати  право  Верховній  Раді Автономної Республіки Крим,  місцевим  радам  здійснювати  видатки  на  їх  утримання  з відповідних місцевих бюджетів. Це забезпечить остаточне врахування положень Бюджетного кодексу.

 

     Пропонується підтримати також пропозицію Верховної Ради  щодо запровадження  порядку вилучення з місцевих бюджетів до державного бюджету коштів,  що спрямовуються на видатки,  які  відповідно  до Бюджетного   кодексу   мають   здійснюватися   з   іншого  бюджету (спеціальна стаття 38-1 проекту Закону про Державний бюджет).

 

     Крім того,  для врахування  особливостей  формування  бюджету Автономної Республіки Крим згідно зі статтею 67 Бюджетного кодексу планується  забезпечити  збалансованість  цього   бюджету   шляхом зарахування   до   нього   у  повному  обсязі  акцизного  збору  з вітчизняних  товарів.  Визначення  міжбюджетних  трансфертів   вже затверджені  Постановою  Кабінету Міністрів за номером 1569 від 22 листопада поточного року.

 

     Шановні народні депутати,  окремої дискусії потребує  питання щодо  статті  48  законопроекту  про бюджет,  яку Комітет з питань бюджету пропонує  вилучити.  Ми  пропонуємо  розгляд  цієї  статті перенести  на  третє  читання,  провівши  її детальне обговорення, визначивши  як  принцип,  що  положення  цієї  статті  не  повинні погіршувати  умови  надання  пільг і субсидій тим,  на кого її дія поширюється.  Краще,  якщо вона буде ці умови  покращувати,  і  ми готові  опрацьовувати  це  питання  разом  з  вами.  Насамперед це стосується забезпечення транспортного обслуговування інвалідів.

 

     Ряд інших видатків, на нашу думку, потребує уточнення. Але це може  бути  зроблено  разом  з  вами  під  час  розгляду проекту в третьому  читанні  та   вишукування   додаткових   надходжень   до державного бюджету.

 

     Шановні народні   депутати,   я  детально  доповів,  що  було враховано нами при доопрацюванні проекту Державного  бюджету  2002 року  до  другого  читання.  Ми  прагнули  не  припуститися жодної помилки. Ми проаналізували пропозиції фракцій і груп для того, щоб урахувати  ті  з них,  які підтримуються більшістю.  Між позиціями уряду і бюджетного комітету немає розбіжностей  щодо  необхідності збільшення видатків на ряд важливих державних програм.

 

     Принципова різниця   полягає   у   визначенні   джерел  цього збільшення.  Пропозиції Комітету з питань бюджету грунтувалися  на тому,  що  ресурси  бюджету  необхідно  збільшити  загалом  на 6,5 мільярда гривень,  з яких 3,3 мільярда  гривень  -  це  збільшення дефіциту  бюджету  за рахунок емісійних коштів Національного банку України.  Уряд не підтримав ідеї збільшення  дефіциту  за  рахунок емісії.  Це був би безвідповідальний крок, який не лише суперечить законодавству,  але і привів би до порушення макроекономічних умов розвитку  економіки,  який  збільшив би інфляцію мінімум у півтора раза і зменшив би реальні доходи населення.  Це не той шлях,  яким повинна йти Україна. Збільшення на 3,3 мільярда гривень запозичень означатиме збільшення на цю ж суму обсягу державного боргу, який у наступні  роки  необхідно буде обслуговувати й погашати за рахунок зменшення тих же соціальних видатків.

 

     Іншу частину ресурсів комітет пропонує сформувати за  рахунок збільшення доходів бюджету на суму 3,2 мільярда гривень.  Проте не буде наведено аргументів щодо реальності цих ресурсів.  Комітет не врахував   жодних   зауважень   уряду,   які  були  йому  офіційно направлені,  а згідно з Бюджетним кодексом він був зобов'язаний це зробити, оскільки за виконання бюджету буде відповідати уряд. Тому уряд не міг врахувати пропозицію про  таке  збільшення  доходів  у повному обсязі.

 

     Для обгрунтування такої позиції наведу лише декілька цифр.  У поданому на друге читання проекті бюджету доходи зведеного бюджету визначені  в  сумі  58  мільярдів  гривень,  або 23,6 відсотка від валового продукту нашої країни,  при  тому  що  в  поточному  році перерозподіл буде становити 23,3 відсотка ВВП.  При середньорічній прогнозній інфляції у наступному році у 9 відсотків і реальному її зростанні,   яке  ми  дуже  оптимістично  визначаємо  на  рівні  6 відсотків,  в урядовому проекті передбачено,  що  проти  плану  на поточний  рік  доходи  бюджету  зростуть на 23,7 відсотка,  в тому числі надходження від прибуткового податку з громадян зростуть  на 43  відсотки;  від  податку  на  прибуток  - на 37 відсотків;  від податку  на  додану  вартість  -  на  19  відсотків  проти  обсягу надходжень,  очікуваного  в  поточному році.  Про яке ще додаткове збільшення  доходної  частини  і  за  рахунок  яких  джерел  можна говорити?   Дай   нам,   Боже,   виконати  ці  планові  показники. Подивіться,  що робить зараз  наш  сусід  -  Росія!  Там  під  час розгляду   проекту   бюджету   в   третьому  читанні  переглядають економічні  прогнози  на  наступний  рік,   проводять   скорочення видатків. Давайте ж реалістично дивитися на ці речі.

 

     Виникає питання  до  тих,  хто  вимагає подальшого збільшення доходів. За рахунок чого? За рахунок збільшення податкового тиску? Чи за рахунок емісії,  яка в наступному році обернеться соціальною заборгованістю? Для уряду такі шляхи є неприйнятними. Уряд не може погодитися  на  збільшення  видатків,  які не будуть забезпечені в наступному році.  Реальні пропозиції щодо збільшення доходів  уряд уже   врахував  при  доопрацюванні  проекту  до  другого  читання. Подальше збільшення видатків можливе лише  за  рахунок  розширення податкової  бази,  прийняття тих проектів законів,  що були подані разом з проектом бюджету у вересні.

 

     Виходячи з цього,  Кабінет Міністрів пропонує прийняти проект Закону України про Державний бюджет на 2002 рік у другому читанні, як  це  передбачено  Бюджетним  кодексом,  насамперед  затвердивши показники  доходів,  видатків,  дефіциту  і весь блок міжбюджетних відносин.  Розгляд статей, які, як показали попередні консультації з фракціями й комітетами,  можуть викликати дискусію, перенести на третє читання і доопрацювати  їх  спільно  з  Комітетом  з  питань бюджету.

 

     Якщо за  цей  час будуть прийняті рішення,  які дозволять нам реально збільшити доходи,  то ми  змогли  б  доповнити  відповідні статті проекту,  щоб спрямувати ці доходи на програми,  які будуть нами визначені. Ніяких інших рішень у цій ситуації, на переконання уряду,   прийняти   неможливо.  Будь  яка  затримка  з  прийняттям реального проекту бюджету  в  другому  читанні  зумовить  затримку складання   місцевих   бюджетів,  не  дасть  можливості  своєчасно розпочати  фінансування  в  першому  кварталі  тих  видатків,  які сьогодні пропонуються народними депутатами.

 

     Просимо підтримати  пропозицію уряду і прийняти проект Закону України про Державний  бюджет  на  2002  рік  у  другому  читанні, визначивши    пріоритетні   позиції,   фінансування   яких   треба збільшувати  при  доопрацюванні  проекту  до   третього   читання. Насамперед   це   охорона   здоров'я,  освіта,  соціальний  захист інвалідів, вугільна промисловість і дорожній фонд.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!    (Шум    у    залі).    Ігоре Олександровичу!  Запитання. Десять хвилин. Запишіться, будь ласка. Висвітіть, будь ласка, список. Народний депутат Вінський. Наступна

- депутат Вітренко.

 

     ВІНСЬКИЙ Й.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передати  слово  депутату Покотило.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Дякую.  Шановний  Ігоре Олександровичу!  Ваше ставлення  до  галузі  культури  бажає  бути кращим.  При  доопрацюванні  проекту  бюджету,  який  ми  отримали сьогодні,  ви абсолютно не врахували пропозиції Комітету з  питань культури  і духовності та нашої фракції Соціалістичної партії щодо фінансування архівної справи.

 

     Державний архів   потрібно   рятувати.    Умови    зберігання документів  на  сьогодні  жахливі.  Це  може  призвести  до втрати важливих історичних документів.

 

     Ігоре Олександровичу,  скажіть,  будь ласка,  чому ви і  ваше відомство  так  зневажливо  ставитесь  до історії держави Україна, сприяючи її  знищенню  в  питанні,  що  стосується  саме  архівної справи? Чому не фінансується вона на належному рівні?

 

     Дякую за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О.  У  нас  є  два  шляхи  вирішення цієї проблеми. Насамперед це перерозподіл внутрішніх ресурсів,  які сьогодні є по Міністерству культури.  Ми додали додатково ще 7 мільйонів гривень видатків, їх можна буде розподілити на вказані цілі.

 

     Крім того,  дійсно,  ви праві,  архів  у  нас  знаходиться  в ненайкращому    технічному    стані.   При   розподілі   державних централізованих  капітальних  вкладень   ми   можемо   передбачити відповідні видатки.  Я доповідав, що ми будемо разом з вами робити цей розподіл.  І в цілому я підтримую вашу пропозицію і обіцяю, що при  доопрацюванні на третє читання по позиції "Архівна справа" ми будемо збільшувати фінансування.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітренко.  Наступний  -  депутат Журавський.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.  Шановний Ігоре Олександровичу!  Нагадаю вам, що згідно з постановою Верховної Ради  України  від  7  червня  2001  року  ви зобов'язані  в  проекті  Державного  бюджету передбачити кошти для безкоштовного забезпечення населення лічильниками всіх  видів  для того,  щоб  стимулювати  нормальну роботу комунальних підприємств, даючи їм дотацію,  і для того,  щоб дотувати  ті  сім'ї,  сукупний доход яких нижчий сукупного прожиткового мінімуму сім'ї.  Це норма постанови.

 

     Скажіть, будь ласка,  скільки коштів у бюджеті передбачено на виконання цієї постанови? Це і конституційна норма, до речі.

 

     МІТЮКОВ І.О. Що стосується лічильників, то крім тих незначних коштів,  які  сьогодні  нами  пропонується  виділити  -   декілька десятків  мільйонів - на програму енергозбереження,  ми пропонуємо включити у відповідну статтю проекту Закону про  Державний  бюджет право  головних  розпорядників бюджетних коштів переводити частину фінансування з поточних видатків у капітальні  видатки  для  того, щоб,  наприклад,  школа, лікарня чи якийсь інший бюджетний заклад, маючи  на   меті   зекономити   бюджетні   кошти   на   споживання енергоносіїв,  мали  самостійно  прийняти рішення про придбання та встановлення лічильників і за рахунок економії  в  цілому  на  рік витратити меншу частину коштів на вказані цілі.

 

     Що стосується  населення,  то  ми зробили один крок,  але,  я думаю,  він досить суттєвий.  У цьому році пільги  і  субсидії  по енергоспоживанню  фінансуються з так званого спеціального фонду за рахунок надходжень від "Нафтогазу" України.  Якщо  цих  надходжень немає, то відповідно не фінансуються відповідні пільги і субсидії. Тому  сьогодні  ми  маємо  виконання  цього  показника  на   рівні приблизно  70  відсотків  від  нарахованих фактичних видатків.  Ми запропонували в  наступному  році  перевести  це  фінансування  до загального  фонду,  і ця сума - 2 мільярди 400 мільйонів гривень - буде гарантовано забезпечена фінансуванням  у  бюджеті  наступного року.  Хоча  в  повному обсязі профінансувати потреби,  про які ви кажете, поки що державний бюджет не може.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Журавський.  Наступний  -депутат Кульчинський.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України, фракція "Регіони України". Шановний доповідачу! У мене до вас три запитання. Перше запитання: чи передбачені в бюджеті кошти і в якому розмірі для повернення боргів по ПДВ?  Друге  запитання: наскільки   враховані  інтереси  правоохоронних  органів,  зокрема Міністерства  внутрішніх  справ,  освітян  і  працівників  охорони здоров'я у документі, який ви представляєте? І третє запитання: як ви ставитеся до проекту постанови (автори  -  шановні  Богатирьов, Матвієнков  і  Коновалюк,  члени  нашої фракції) щодо відхилення і відправлення на повторне друге читання проекту Державного  бюджету на  2002  рік?  Проект постанови зареєстровано і внесено в сесійну залу.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую за запитання.  Що стосується  податку  на додану  вартість,  то  я  хочу  привернути вашу увагу,  що прогноз надходжень по податку на  додану  вартість  порівняно  з  поточним роком  збільшено лише на 7 відсотків,  тобто це навіть менше,  ніж темп інфляції.  Ми не даємо приросту доходу по цьому виду податку. Чому?  Тому  що,  за  нашими  розрахунками,  не менше 1,5 мільярда гривень повинно піти з надходжень від податку на  додану  вартість на  відшкодування  цього  податку  в наступному році.  Ми плануємо вийти на  загальний  показник  заборгованості  на  кінець  року  в розмірі не більше 2 мільярдів гривень.  Це ми робимо для того, щоб мати можливість гарантовано  вирішити  цю  проблему  в  наступному році.  Я  думаю,  що  під  час  підготовки  до третього читання ми повинні повністю опрацювати комплекс заходів, про які я казав, щоб знайти вирішення проблеми по податку на додану вартість.

 

     Що стосується   правоохоронних  органів,  закладів  освіти  і охорони здоров'я,  то я говорив про те,  що ми плануємо  додатково виділити  150  мільйонів  Міністерству внутрішніх справ,  незначні кошти  -  прокуратурі,  СБУ,  буквально  уточнення   по   декілька мільйонів.  Крім  того,  ми  пропонуємо зберегти у наступному році право  на  фінансування  підрозділів  внутрішніх  справ   з   двох бюджетів, це буде додатково значна сума доходів. На цьому етапі це максимум того, що ми могли врахувати.

 

     По освіті  головне,  серйозне  рішення  -   це   фінансування восьмого,  дев'ятого,  десятого  абзаців  частини першої статті 57 Закону про освіту з 1 вересня.  Додатково виділено  311  мільйонів гривень   і  повністю,  я  ще  раз  підтверджую,  обраховано  фонд заробітної  плати  по  освіті  з   урахуванням   вже   здійсненого підвищення заробітної плати на 15 відсотків освітянам.  Тут ніяких проблем не повинно бути.

 

     Стосовно галузі охорони здоров'я,  то,  крім тих позицій, про які ми сказали - повне фінансування з державного бюджету лікування онкозахворювань,  туберкульозу,  придбання інсулінів, ми відкрили, поки що тільки відкрили, новий рядок - "Придбання високовартісного обладнання  вітчизняного  виробництва"  -  і  передбачили  там  15 мільйонів.  Реальна потреба - 150 мільйонів для того, щоб протягом року  оснастити  насамперед  сільські  школи,  сучасним   медичним обладнанням  вітчизняного  виробництва.  Тут,  на  нашу думку,  ще необхідно серйозно попрацювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Кульчинський.   Наступний   - депутат Драголюнцев.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.   Прошу  передати  слово  депутату  Михайлу Ратушному. Не дадуть сьогодні мені слово сказати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ  164,  Тернопільська  область).  Дякую. Міжфракційне об'єднання "Наша Україна".  Ігоре Олександровичу, два коротеньких запитання.  У бюджетах минулих років і в рішеннях, які приймалися комітетами Верховної Ради, окремим розпорядником коштів завжди  було  Головне  управління  розвідки  Міністерства  оборони України.   Цього  року  не  визначено  розпорядником  коштів.  Для прикладу вам інформація: зростання на ці потреби в контексті...

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я знаю цю інформацію і готовий дати  відповідь. Не  думаю,  що  це питання треба обговорювати в такому режимі.  Ми вирішимо питання, яке ставить Головне управління розвідки.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.  Добре.  І  друге  коротеньке  запитання   щодо сумнозвісних додатків номер 8.

 

     Ми чули  тут про те,  що кошти йдуть на дахи в округ депутата Супрун.   Для   прикладу,    в    Тернопільській    області    всі капіталовкладення  завдяки діяльності заступника голови бюджетного комітету  Шуфрича  йдуть  на  спорудження  каналізації  в   окрузі депутата  Шиллера.  Начебто  немає  потреб  в інфекційних лікарень Тернополя, в бібліотек. Отакий вузький лобізм бюджетного комітету.

 

     Чи збирається уряд нарешті покласти цьому край,  чи для  того потрібно рішення Верховної Ради, щоб бюджетний комітет не займався таким своїм  вузькопартійним  "дерибаном"  бюджету  на  фазі  його розробки?

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую  за  запитання.  Я  думаю,  що  бюджетний комітет зробив помилку,  намагаючись повністю розподілити всі суми капітальних  вкладень,  не  визначивши  насамперед  принципи цього розподілу.

 

     На цьому етапі уряд пропонує визначити  три  головні  напрями використання   капітальних   вкладень:  загальнодержавні  проекти, інфраструктурні регіональні проекти і підтримка відсоткової ставки по  промислових  проектах,  які  вимагають додаткового фінансового ресурсу.

 

     Ми пропонуємо суму, яка сьогодні є, розділити між державним і місцевими  бюджетами  в  тій  самій пропорції,  яка є у зведеному. Тобто 40 відсотків віддати регіонам.  А після того  визначити,  за яким  принципом  це  буде  розподілено  між  регіонами,  і під час підготовки до третього читання уряд і  Верховна  Рада  (фракції  і комітети)   повинні   разом  сформувати  цей  перелік  капітальних вкладень.

 

     Решта -   це   централізовані    капітальні    вкладення    у суднобудування,   літакобудування,  наші  пріоритетні  програми  в енергетиці, металургійному комплексі, вугільній промисловості, про які багато розмов іде.

 

     Тобто ми  робимо,  домовляємось  в  принципі,  а  потім разом розподіляємо ці кошти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Драголюнцев.

 

     ДРАГОЛЮНЦЕВ А.Д.,  член Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   будівництва,   транспорту   і   зв'язку  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передать  слово Александровской.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Ігоре Олександровичу!  Я наполягаю,  щоб  у  повному  обсязі  було передбачено   в  бюджеті  фінансування  заходів  Кабміну  України, пов'язаних з реалізацією постанови Верховної Ради  України  від  7 червня цього року.

 

     Речь идет  о  финансировании  всех  мероприятий,  связанных с реструктуризацией и отсрочкой долга  по  коммунальным  платежам  и рядом других мероприятий, которые изложены в этом постановлении.

 

     И второе.   Прошу   вас  включити  до  статті,  яка  визначає надходження до  спеціального  фонду  Державного  бюджету  України, пункт   такого   змісту:   "50  відсотків  коштів,  одержаних  від застосування передбачених законодавством  економічних  санкцій  за неефективне використання паливноенергетичних ресурсів до суб'єктів господарювання,  направляти в бюджети Автономної Республіки  Крим, областей,  міст  Києва  і Севастополя",  - бо там ці кошти повинні використовуватися.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Що стосується другої пропозиції.  Ми готові  її розглянути і доопрацювати.  Я зараз не можу відразу підтримати її, але заперечень принципових у мене немає.  Ми  опрацюємо  і  можемо включити.

 

     Що стосується  боргів по комунальних платежах.  Позиція уряду полягає в тому,  що списувати зараз ми не маємо морального  права. Мова йде про відтермінування і реструктуризацію. Але сьогодні наша головна проблема  -  це  забезпечення  регуляторного  фінансування нашого   комунального   господарства   (насамперед  по  пільгах  і субсидіях),  там,  де є проблема.  Ми спеціально для  такого  роду платежів  передбачили  приблизно 500 мільйонів гривень незв'язаних фінансових ресурсів з державного бюджету для прямого  фінансування пільг  і  субсидій  по  комунальному  господарству.  Це  дасть нам можливість суттєво покращити ситуацію  в  наступному  році.  І  як мінімум  гарантовано  виплатити  все  те,  що  буде  нараховано по пільгах і субсидіях нашому населенню.  А населення  частину  своїх платежів повинно брати на себе.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

 

     України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Олександровичу.  Ви вичерпали свій час для доповіді. Прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається голові профільного  комітету Олександру   Валентиновичу   Турчинову.   Десять   хвилин.  Прошу, Олександре Валентиновичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, Всеукраїнське об'єднання  "Громада").  Шановні  народні  депутати! Відповідно  до постанови Верховної Ради від 15 листопада 2001 року Кабінету Міністрів були передані бюджетні висновки Верховної  Ради для  підготовки проекту Закону про Державний бюджет на 2002 рік до другого читання.

 

     Нагадаю, що  в  постанові  доручалось  уряду  при  підготовці законопроекту   до   другого  читання  забезпечити  збільшення  до мінімально  необхідних  потреб  фінансування  установ  і  закладів освіти та охорони здоров'я,  Збройних Сил України,  правоохоронних структур тощо.  На виконання положень Бюджетного  кодексу  України уряд зобов'язаний був доопрацювати до другого читання законопроект відповідно до бюджетних висновків,  схвалення  яких  є  свідченням прийняття законопроекту в першому читанні.

 

     Скажу відверто,  з  тим,  що подав до другого читання Кабінет Міністрів України,  з рядом доповнень та поправок до законопроекту наш  комітет  не  погодився,  і  вважаю,  що  навряд чи погодиться більшість  народних  депутатів.  Слід  відмітити,  що  за   формою матеріали  для  розгляду  законопроекту  Верховною Радою подані на порушення статті 42 Бюджетного  кодексу  України.  Тобто  уряд  не подав   обгрунтованих   пояснень   щодо   неврахування   більшості пропозицій народних депутатів.

 

     Тепер коротко по суті основних проблемних питань поданого  на друге читання проекту бюджету.

 

     Щодо макропоказників і їх врахування у проекті бюджету.  Уряд змінив середньорічний курс гривні за один долар США з 5,75 до  5,6 та  запропонував  збільшити  обсяг імпорту на 2,3 мільярда доларів США.  Таким чином,  уряд мав формальне  право  уточнити  показники доходної частини проекту бюджету.

 

     Тепер про   коректність   самих   розрахунків  по  доходах  і правомірність їх відображення у  додатку  номер  1  законопроекту. Запропоноване  досить  суттєве збільшення імпорту на 10,8 відсотка сприяло,  з одного боку,  уточненню обсягу ввізного  мита  -  плюс 161,7  мільйона  гривень.  У  той  же  час  додаткове  ввезення на територію України  імпортних  товарів  призвело,  за  розрахунками Міністерства фінансів,  до зменшення ПДВ на 34 мільйони гривень, а обсяг акцизного збору залишився без змін. Виникає питання: який це імпорт  і  хто  його  буде  завозити,  якщо це призводить до втрат надходжень до бюджету?

 

     За нашими підрахунками,  додаткове ввезення імпортних товарів на територію України з урахуванням середньорічного курсу гривні до долара США 5,6 має сприяти додатковим надходженням у сумі не  менш як 457 мільйонів гривень.

 

     Наступне. Уряд  у публічній полеміці з нашим комітетом ставив під сумнів запропоновану ним же суму надходжень від приватизації в обсязі  5,8  мільярда гривень.  Ми погодилися з таким сумнівом,  і було дано відповідне доручення Кабінету  Міністрів  уточнити  суму цих  надходжень.  Однак до другого читання уряд знову запропонував зазначену суму надходжень від приватизації.  Кабінет  Міністрів  у порушення  статті 29 Бюджетного кодексу знову не включив у доходну частину  надходження  від  приватизації,  а  наполегливо  пропонує спрямувати 5,8 мільярда на фінансування штучно створеного дефіциту бюджету в сумі 4,3 мільярда,  що суперечить статті  15  Бюджетного кодексу  України.  Разом з тим уряд пропонує за рахунок надходжень від приватизації створити прихований профіцит у сумі 1,5  мільярда гривень.

 

     Комітет з  питань бюджету не може погодитися з таким рішенням і пропонує включити надходження від приватизації державного  майна до   доходної  частини  державного  бюджету  і  спрямувати  їх  на фінансування  найважливіших   соціальних   програм,   фінансування дорожнього  господарства,  агропромислового  комплексу,  вугільної галузі,  збільшення державних централізованих капітальних вкладень тощо.

 

     Загалом, якщо  не враховувати пропозиції бюджетного комітету, схвалені Верховною Радою,  про включення до доходів бюджету фондів соціального  страхування (це 4,8 мільярда гривень),  то збільшення доходної  частини  бюджету  має  скласти  9,1  мільярда   гривень, включаючи  надходження  від  приватизації.  Кабінет  Міністрів  до другого читання врахував лише 681 мільйон гривень.  При цьому уряд пропонує  зменшити доходи бюджету по окремих джерелах надходжень у цілому на суму 769 мільйонів гривень,  повністю зняти  надходження від  перевищення валового доходу над видатками Національного банку України.

 

     Тепер щодо  звинувачення  уряду  та  деяких  засобів  масової інформації,   яким   партійні   пріоритети   не  дають  можливості об'єктивно вникнути в сутність бюджетного процесу, з приводу того, що   наші   пропозиції  призведуть  до  збільшення  довгострокових державних зобов'язань.  Ці звинувачення  відбуваються  тоді,  коли уряд  у  своєму  законопроекті  пропонує здійснити короткострокові внутрішні запозичення на цю суму 1,3 мільярда гривень терміном  до трьох  місяців  під  більш  як  20  відсотків  річних,  які  мають тенденцію до зростання. Шановні колеги! Зрозуміло, що такі видатки не  мають  жодного  відношення  до  бюджету,  тому  що  термін  їх погашення закінчується протягом одного, двох, трьох місяців, тобто він менший,  ніж річний період,  на який розрахований бюджет. Тому вони  мають  наслідком  лише   зростання   державного   боргу   та забезпечення   тіньових   інтересів  тих,  хто  стоїть  за  такими пірамідами та за розробкою урядового варіанта проекту бюджету.

 

     Тепер хочу  зупинитися  на  врахуванні  Кабінетом   Міністрів України  положень  Бюджетних висновків при визначенні пріоритетних напрямів видатків.

 

     По-перше, уряд не підтримав пропозицію Верховної Ради України щодо  скорочення  видатків  на  державне  управління  в  сумі  758 мільйонів гривень,  зокрема по Державній податковій адміністрації, Адміністрації  Президента,  місцевих  державних адміністрацій,  та скорочення видатків на  суму  53  мільйони  гривень  за  цільовими програмами, що не затверджені відповідно до чинного законодавства. Уряд не тільки відновив їх фінансування, але й збільшив на деякі з них.   Так,   на   фінансування   Державного  управління  справами Президента України уряд пропонує додати ще 8,6  мільйона  гривень, сам  собі  Кабінет  Міністрів додає ще 2 мільйони гривень.  Це,  я повторюю,  після  поновлення  фінансування,  яке  ми   пропонували скоротити.

 

     По-друге, уряд     запропонував    скорочення    фінансування відповідно до затверджених бюджетних висновків. Зокрема, відбулося скорочення  видатків  на освіту (мінус 809 мільйонів гривень) і на охорону здоров'я  (мінус  858  мільйонів  гривень),  тобто  на  58 мільйонів менше,  ніж сам уряд запропонував до першого читання. Це я нагадую тим депутатам,  які "виповзали"  тут  у  білих  халатах. Подивимося, як вони будуть за ті пропозиції голосувати (Оплески).

 

     Далі. На  Чорнобильські програми,  незважаючи на домовленість між урядом, громадськими чорнобильськими організаціями і бюджетним комітетом   (тут   є   представники  фракцій,  які  займалися  цим питанням),  фінансування  скорочено  на  106  мільйонів   гривень. Компенсація  громадянам втрат від знецінених грошових заощаджень - мінус 600 мільйонів гривень.  Проведення судової реформи  -  мінус 144  мільйони  гривень.  Видатки  на  культуру - мінус 92 мільйони гривень.  Силові структури - мінус 109 мільйонів гривень. Вугільна галузь  (для  фракції "Регіони України" спеціально кажу) - мінус 1 мільярд 507 мільйонів гривень. Фінансова підтримка підприємств АПК

-  мінус  207 мільйонів гривень.  Дорожнє будівництво (пан Крук) - мінус 551  мільйон  гривень.  Державні  централізовані  капітальні вкладення  - мінус 230 мільйонів гривень.  І Верховна Рада - мінус 10,2 мільйона гривень.

 

     Бюджетними висновками передбачалося збільшення  питомої  ваги місцевих  бюджетів  до  рівня 40 відсотків.  Для цього планувалося подані  Кабінетом  Міністрів  України  видатки  місцевих  бюджетів додатково  збільшити  на  1  мільярд  573  мільйони  гривень,  а з урахуванням 406 мільйонів гривень додаткових субвенцій  вони  мали бути на рівні 2 мільярди гривень.

 

     Крім того,  у  додатку  8  Бюджетних  висновків передбачалося спрямувати додатково по 19 мільйонів гривень видатків на  державні централізовані  капітальні  вкладення у кожну область.  У поданому урядом на друге читання проекті враховано лише збільшення видатків місцевим  бюджетам  на  суму  539  мільйонів  гривень,  що не може забезпечити мінімальні потреби наших регіонів.

 

     З урахуванням вищевикладеного,  комітет вважає  незадовільним стан підготовки законопроекту до другого читання.  Але ж,  шановні депутати,  давайте порадимося. Якщо ми не приймемо жодного рішення у четвер,  то це означатиме,  що теоретично вже неможливо прийняти Закон про Державний бюджет до кінця року.  Будуть  дуже  негативні наслідки, в першу чергу для наших регіонів, тому що стара бюджетна схема вже не діє, а нова бюджетна схема, яка запропонована Законом про  Бюджетний  кодекс України,  ще не почне діяти.  Тому нам дуже важливо прийняти законопроект у другому читанні  і  для  цього  ми пропонуємо  проголосувати статтю 1 в редакції бюджетного комітету, тобто збільшити  доходну  і  видаткову  частини  на  9,1  мільярда гривень і визначити дефіцит бюджету в сумі 1,8 мільярда гривень.

 

     Крім того,  ми пропонуємо прийняти статтю 29,  яка забезпечує запропоновані бюджетними  висновками  фінансові  трансферти  нашим регіонам. Ці дві статті дадуть змогу почати на регіональному рівні формування і прийняття місцевих бюджетів. Це дуже важливо, шановні колеги, тому саме з такою пропозицією звертається до вас бюджетний комітет і  саме  відповідно  до  цієї  пропозиції  внесено  проект постанови від бюджетного комітету, який вам роздано.

 

     І останнє.  Коли  стаття  1  законопроекту,  запропонована  в редакції комітету,  не буде прийнята,  тоді вважаємо  за  доцільне відправити  поданий  проект Закону про Державний бюджет України на 2002 рік на повторне друге читання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Валентиновичу. Прошу записатися на запитання.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів.

 

     Народний депутат Шевченко. За ним - депутат Сахно.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Прошу  передати  слово Георгію Манчуленку, Український рух.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Чернівецька   область, Український  народний  рух,  об'єднання  "Наша Україна".  Шановний доповідачу!  Ви  загалом  дали  характеристику  проекту   бюджету, підготовленого до другого читання,  і характеристика ця є невтішна по багатьох позиціях.  Мене цікавить наступне питання. Сподіваюся, що, можливо, і Мінфін дасть відповідь.

 

     Перше, по  дотаціях  вирівнювання  для  районів  Чернівецької області.  Бюджетний комітет частково врахував  мої  пропозиції  і, можливо,  не  в  тому обсязі,  що треба,  але певні тенденції щодо збільшення дотацій вирівнювання були.

 

     Друга проблема   по    централізованих    капіталовкладеннях. Бюджетний  комітет  закладав  більш  як 19 мільйонів гривень,  і я вважаю,  що був правильний підхід, коли ми пооб'єктно розподіляли, скажімо,  для  Чернівецької  та  інших областей.  Тепер усе в купу звалили, толку ніякого немає.

 

     І наступна проблема. Зараз ми знаємо, що відбувається у світі

-  терористичні  акти,  які  були  у  Сполучених  Штатах  Америки, тенденція до скорочення Збройних Сил. Зрозуміло, що тут треба було б  поставити акцент на розвідувальну діяльність.  Те,  що пропонує уряд,  -  абсолютно   незрозуміла   цифра.   Я   просив   би   вас прокоментувати, і, можливо, Мінфін хай теж дасть відповідь.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего,  я погоджуюся з вами, дійсно, те,  що  запропонував  уряд,  не  забезпечує  мінімальних   потреб регіонів.   І   для   того,  щоб  хоча  б  на  мінімальному  рівні профінансувати   регіональні   потреби,   профінансувати   потреби Збройних  Сил  України,  необхідно  підтримати  пропозицію  нашого комітету і прийняти статті 1 і 29 в редакції комітету. Стаття 1, я нагадую, стосується балансу бюджету, дефіциту бюджету, а стаття 29

- трансфертів регіонам.  Тоді хоча  б  на  мінімальному  рівні  ми вирішимо фінансові проблеми і Збройних Сил, і регіонів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Сахно.   За  ним  -  депутат Коновалюк.

 

 

 

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Яблуко".  Прошу  передати  слово Сергію Подгорному, колезі по фракції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Подгорний.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Луганская  область,  фракция "Яблуко".  Уважаемый Александр Валентинович,  несколько вопросов.  Непонятно,  почему в  таблице, которую  ваш комитет раздал еще к первому чтению,  не все поправки "Яблука" были внесены?  Я не имею в виду учтены.  Даже  в  таблице поправок  отклоненных  не  все  поправки  наши были записаны.  Это первое.

 

     Второе. Что касается проекта бюджета,  который был роздан  на прошлой  неделе  депутатам.  Хотелось бы услышать ваш комментарий. Как  вы  относитесь  к  тому,  что  и  Государственная   налоговая администрация,   и   Министерство   финансов,   и  Государственное казначейство  вместо  того,  чтобы   уменьшить   ассигнования   на информатизацию,  компьютеризацию  своей  деятельности,  ко второму чтению   наоборот   увеличили    финансирование,    в    частности казначейство? А наше предложение по передаче части этих средств на компьютеризацию школ почему-то не учтено.

 

     Спасибо.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего,  я погоджуюся з вами. Дійсно, пропозиції  наші,  які  підтримала Верховна Рада,  щодо скорочення фінансування Державної податкової  адміністрації,  інших  структур виконавчої  влади,  які  щороку  збільшують  і  збільшують  обсяги власних ресурсів,  не підтримані Кабінетом Міністрів,  і будь-яких серйозних пояснень нам Кабінет Міністрів не надав. Тому ми разом з вами можемо тільки дивуватися такій позиції і  таким  підходам.  І саме тому нам треба підтримати варіант, який я запропонував.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Коновалюк.  І  в  завершення депутат Толочко.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету  (виборчий округ 62,  Донецька область).  Дякую.  Шановний Олександре Валентиновичу,  я хочу,  щоб ви відповіли на три  таких питання.  Як, на ваш погляд, відносини з Національним банком можна вдосконалити,  щоб збільшити надходження до державного бюджету?  І які є додаткові ресурси державного бюджету від надходжень податків і зборів, які за підсумками дев'яти місяців мають перевиконання?

 

     Останнє щодо процедури. У статтях 42 і 43 Бюджетного   кодексу  чітко  визначено,  як  бюджетний  комітет Верховної  Ради  повинен  доопрацьовувати   до   другого   читання законопроект, внесений Кабінетом Міністрів.

 

     І хочу  звернутися  до міністра фінансів Ігоря Мітюкова.  Я є автором цього проекту постанови,  і ми готові відкликати  його  за умови,   що  ми  знайдемо  можливість  фінансування  і  освіти,  і вугільної галузі, і додаткові доходи, які повинні бути включені до бюджету. Час ще є, ми готові плідно працювати в інтересах держави.

 

     Дякую.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Дякую,  шановний  колего,  за  запитання.  Ви знаєте,  якраз наш комітет  і  пропонує  дотримуватися  Регламенту Верховної   Ради   і   вимог   бюджетного  законодавства,  зокрема Бюджетного кодексу, при розгляді законопроекту у другому читанні.

 

     Що стосується питань надходжень до бюджету від  Національного банку  України  та  інших  надходжень  від  податків,  по  яких  є перевищення за дев'ять місяців.  Ми можемо уточнити цю позицію  до третього читання,  але ж при умові,  що буде підтримана пропозиція нашого комітету стосовно загального збільшення доходів і  видатків бюджету.

 

     Шановні колеги,   я   звертаюся   до  вас:  є  дуже  серйозна небезпека. Коли стаття 1 буде затверджена в редакції, яку пропонує Міністерство   фінансів,   Кабінет  Міністрів,  жодних  змін  щодо фінансування видатків, про які говорили колеги, стосовно і освіти, і охорони здоров'я, і інших серйозних проблем ми не в змозі будемо зробити.

 

     Тому я  дуже  прошу  ще  раз  підтримати  нашу  пропозицію  і прийняти статті 1 і 29 в редакції комітету.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  У  завершення виступів - народний депутат Толочко.

 

 

 

     ТОЛОЧКО П.П., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  Всеукраїнське  об'єднання  "Громада").   Степане Богдановичу,  спасибі.  Прошу  передати  слово  депутату  Черненку Віталію Григоровичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48, Донецька область). Дякую, Петре Петровичу. Шановний Олександре Валентиновичу!  Прошу вас пояснити, як може так бути: уряд півроку всім каже,  що зростає внутрішній валовий  продукт,  а  в  бюджеті цього  зростання  немає?  У  мене таке враження,  що,  або ніякого зростання  взагалі  немає,  або  вже  все  розікрали?   Це   перше запитання.

 

     По-друге, я  дійсно  підтримую  висновки  комітету.  Якщо  ми будемо прислуховуватися до Мітюкова, ми зруйнуємо галузь - охорону здоров'я,  ми  зруйнуємо  освіту,  науку.  Тобто  коли стверджував Мітюков,  що ми будемо лікувати туберкульоз,  я вам  заявляю:  він ганебно  казав  неправду.  Вони виділяють 46 мільйонів гривень,  а потрібно - 350.

 

     І ще  одне.  Що  станеться  з  вугільною  галуззю,  якщо   ми підтримаємо   пропозиції   Кабінету   Міністрів?   Нічого  вже  не станеться.

 

     Шановні друзі,  я  прошу   підтримати   висновки   бюджетного комітету.

 

     Дякую за відповідь, Олександре Валентиновичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановний колего,  я сприймаю ваше запитання як підтримку дій нашого комітету і дякую за це.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Валентиновичу. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  статтею 43  Бюджетного  кодексу  обговорення цього  питання  не  передбачено.  Тому  переходимо  до  наступного питання порядку денного.

 

     --------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про  Військову  Службу правопорядку у Збройних Силах України,  8425.  Доповідає тимчасово виконуючий обов'язки начальника Генерального  штабу  Збройних  Сил України   Микола   Миколайович   Пальчук.   Співдоповідає   голова профільного комітету Борис Павлович Андресюк.

 

     Прошу, Миколо Миколайовичу, на парламентську трибуну.

 

     ПАЛЬЧУК М.М.,  тимчасово  виконуючий   обов'язки   начальника Генерального  штабу  Збройних  Сил  України.  Шановний головуючий! Шановні народні депутати.  На ваш розгляд  внесено  проект  Закону України   про  Військову  Службу  правопорядку  у  Збройних  Силах України.  Створення  спеціального  правоохоронного  формування  на професійній  основі  є  важливою  складовою  реалізації  Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил України  на  період до  2005  року,  затвердженої  Указом  Президента України 28 липня минулого року.

 

     У світовій практиці використання такої специфічної структури, як військова поліція (у деяких країнах це карабінери, жандармерія, народна озброєна міліція),  досить поширено.  Принаймні  практично більшість  країн  світу  мають  такий  окремий рід військ,  а то й навіть вид збройних  сил.  Відпрацювання  концептуальних  положень щодо    створення   та   функціонування   інституту   спеціального правоохоронного формування у  складі  Збройних  Сил  здійснювалося робочою  групою  експертів Міністерства оборони України.  Ця група працювала у  тісній  взаємодії  з  послом  Організації  безпеки  і співробітництва  в Європі,  координатором проектів в Україні.  Був всебічно вивчений світовий  досвід  діяльності  подібних  структур збройних сил у багатьох державах.

 

     Цей законопроект  узгоджено  з відповідними міністерствами та відомствами України,  він пройшов фахову  та  юридичну  експертизу Міністерства    юстиції,    Кабінету    Міністрів   та   Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, був розглянутий  на засіданнях комітетів з питань національної безпеки і оборони,  з  питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності та з питань правової політики.

 

     Законопроект визначає  правові  засади зміцнення правопорядку та військової дисципліни у Збройних Силах України, статус, основні завдання,  організацію  та  принципи  діяльності військової служби правопорядку:  права,  обов'язки,  заходи соціального і  правового захисту військовослужбовців Служби правопорядку.

 

     Необхідність прийняття закону викликана рядом факторів.

 

     По-перше, цей   закон   дасть   можливість,   підкреслюю,  на професійному рівні  вирішувати  питання  зміцнення  дисципліни  та правопорядку  у військах (силах),  підняття престижу та авторитету військовослужбовця в очах суспільства.

 

     По-друге, створення   такої    служби    пояснюється    також необхідністю  певного  реформування  функцій  дізнання  у Збройних Силах.  Про це свідчать результати аналізу стану роботи у військах органів  дізнання,  низька  ефективність  такої  роботи в сучасних умовах.

 

     По-третє, на  жаль,  ми  вимушені  констатувати,  що  система профілактичних  заходів щодо запобігання злочинам,  дисциплінарним та  адміністративним   правопорушенням   залишається   недостатньо якісною  і  не  спроможна  кардинально підвищити рівень військової дисципліни та правопорядку у військах (силах).

 

     Однією з  причин  такого  стану  є  те,  що   підрозділи   та військовослужбовці, які сьогодні виконують аналогічні завдання, за своєю  суттю  та  структурною  підпорядкованістю,  а  також  через недостатній професійний рівень, не спроможні їх виконувати якісно.

 

     По-четверте, на сьогодні у Збройних Силах України вже існують органи та підрозділи,  які виконують завдання,  що  передбачається покласти   на   Військову   Службу   правопорядку.   Це  військові комендатури,  гауптвахти,  окрема дисциплінарна військова частина, підрозділи   комендантської   та   гарнізонної   служб,  військова інспекція безпеки дорожнього руху.  Всього ми маємо  2100  штатних одиниць,   що  становить  44,5  відсотка  загальної  розрахункової чисельності Військової  Служби  правопорядку,  яку  ми  пропонуємо створити.  Всі вони не пов'язані у структурну систему, не діють за єдиним замислом і планом,  не мають чіткої вертикалі управління та забезпечення.

 

     Окрім цього,  до  виконання  завдань підтримання правопорядку сьогодні додатково залучаються понад 10 тисяч військовослужбовців, тобто  83  відсотки  виконують  завдання  не  за  прямим службовим призначенням.  Такий відрив особового складу від  виконання  своїх прямих  обов'язків  вкрай  негативно  впливає як на якість несення ними служби, так і на рівень бойової підготовки.

 

     З уведенням  інституту  Військової  Служби  правопорядку,  її штатна  чисельність  планується  у  кількості  4,7 тисячі чоловік, тобто   у   2,6   раза    менше,    ніж    загальна    чисельність військовослужбовців,  які  сьогодні  залучаються  до виконання цих завдань.  У майбутньому чисельність Військової Служби правопорядку по  мірі  скорочення  Збройних Сил України теж буде зменшуватися і становитиме близько 1,5 відсотка загальної чисельності.

 

     Виходячи з   цього,   метою   створення   Військової   Служби правопорядку  є  функціонування  у  складі Збройних Сил України на законній  основі  добре  керованої  на  всіх   рівнях   структури, укомплектованої високо підготовленими кадрами, всебічно оснащеної, яка,  діючи  у  тісній  взаємодії  з  відповідними  командувачами, командирами  і  начальниками,  органами прокуратури,  Міністерства внутрішніх  справ  України,  Служби  безпеки   України,   була   б спроможною   підтримувати   у   військах   (силах)   такий  рівень правопорядку,  який повинен бути у військах європейської  держави, якою є Україна.

 

     Основними завданнями  цієї служби визначаються:  забезпечення правопорядку  і  високої  військової   дисципліни   у   військових містечках    та    у    громадських    місцях,    де   перебувають військовослужбовці;  максимальна  нейтралізація   основних   видів правопорушень;  перекриття  шляхів  впливу злочинних угруповань на військове середовище;  суттєве підвищення  рівня  і  оперативності розслідування злочинів та правопорушень;  запобігання величезним і невиправданим   матеріально-технічним   і   фінансовим   витратам, уникання  відриву  особового складу від виконання ним своїх прямих службових обов'язків;  надання  можливості  командирам  військових частин    цілеспрямовано    займатися   підготовкою   за   бойовим призначенням,  тобто   займатися   своєю   справою;   забезпечення виконання   на  високому  професійному  рівні  завдань  патрульної служби,  безпеки дорожнього руху,  протидії диверсійним проявам та терористичним актам на військових об'єктах; захист життя, здоров'я і законних інтересів військовослужбовців та  працівників  Збройних Сил; захист майна Збройних Сил від протиправних посягань.

 

     У законопроекті    визначено   основні   напрями   діяльності Військової Служби правопорядку, їх є чотири.

 

     Перший. Забезпечення охорони  та  патрульно-постової  служби, яка  здійснюється підрозділами охорони,  патрульно-постової служби та окремою дисциплінарною військовою частиною. Цей напрям включає: забезпечення надійної охорони важливих військових об'єктів,  осіб, які  утримуються  на  гауптвахтах  та  в  окремій   дисциплінарній військовій частині;  підтримання на належному рівні правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях постійної дислокації військових частин, в установах та організаціях, а також на вулицях і в громадських місцях.

 

     Другий напрям  -  провадження  дізнання  щодо  злочинів,  які скоїли    військовослужбовці,    військовозобов'язані    під   час проходження  ними  зборів  та  працівники  Збройних  Сил  під  час виконання  ними  службових  обов'язків  у  розташуванні військових частин або на військових об'єктах.

 

     Одним із завдань  є  розшук  осіб,  які  самовільно  залишили військові частини, вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин,  викрадених або  втрачених  у  військових  частинах.  Цей напрям  здійснюється  дізнавачами  органів  управління  Військової Служби  правопорядку  і  забезпечується   шляхом   провадження   в установленому  законодавством порядку дізнання та сприяння у межах своєї компетенції органам дізнання досудового слідства  та  судів, іншим органам державної влади.

 

     Третій напрям   -   забезпечення   безпеки   дорожнього  руху військових  транспортних  засобів.  Така  діяльність  здійснюється підрозділами безпеки дорожнього руху шляхом організації нагляду за дорожнім  рухом  військових  транспортних  засобів,  контролю   за виконанням   у   Збройних   Силах  вимог  законодавства  з  питань забезпечення  безаварійного  використання   техніки,   регулювання дорожнього  руху  під  час  проходження  військових  колон  та  їх супроводження, а також попередження дорожньо-транспортних пригод.

 

     І, нарешті,  четвертий напрям - участь у протидії диверсійним проявам    і   терористичним   актам   на   військових   об'єктах. Організується підрозділом спеціального призначення у  взаємодії  з відповідними підрозділами МВС,  СБУ та іншими органами. Цей напрям включає комплекс організаційнопрофілактичних заходів щодо...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо  Миколайовичу,  скільки  вам  ще  потрібно часу?  Ви вичерпали свій регламент 10-хвилинний. Скільки вам треба ще часу, щоб ви завершили доповідь? Пропонуйте.

 

     ПАЛЬЧУК М.М. 5 хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні,  5  хвилин  це...  У   нас   за   Регламентом починається   перерва.   Півхвилини  для  того,  щоб  сформулювати пропозицію від авторів законопроекту і Міністерства оборони.  Будь ласка.

 

     ПАЛЬЧУК М.М. Шановні народні депутати! Як висновок. Створення Військової Служби правопорядку  дасть  можливість  вирішити  вкрай назрілі проблеми,  а саме: забезпечення правопорядку та військової дисципліни;  перекриття  шляхів  впливу  злочинних  угруповань  на військове   середовище;  запобігання  величезним  і  невиправданим матеріально-технічним  витратам  та  уникнення  залучення  значної кількості  особового  складу до організованих заходів;  ефективний розшук та затримання військовослужбовців.  І,  нарешті,  цей закон дасть   можливість  командуванню  військових  частин,  установ  та організацій  зосередитися   на   вирішенні   питань   забезпечення боєготовності і спрямувати свої зусилля на підготовку та виховання особового складу.

 

     Шановні народні депутати, я представляю проект закону, який з нетерпінням   чекають  у  військах,  тому  переконливо  прошу  вас розглянути і підтримати даний законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Миколайовичу.  Шановні колеги,  ми зараз  запишемося на запитання до Миколи Миколайовича Пальчука,  а задамо їх після перерви. Прошу записатися.

 

     Покажіть на  табло  список  народних  депутатів.  Манчуленко, Сухий, Бокий, Калінчук, Задорожній - перша п'ятірка.

 

     Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин. Засідання буде продовжено о 12 годині 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перерва завершена.

 

     Прошу, Миколо Миколайовичу,  на трибуну. Прошу включити табло і  показати  список  тих  народних  депутатів,  які  записалися на запитання.

 

     Народний депутат Манчуленко.  За ним - депутат Сухий. Потім - депутат Бокий.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.  Чернівецька  область.  Український  народний рух,  об'єднання "Наша Україна".  Шановний Миколо Миколайовичу,  я повинен  сказати,  що  законопроект досить добре підготовлено,  на високому фаховому рівні, і я думаю, що його варто приймати.

 

     Одне запитання до вас.  У  статті  5  поданого  законопроекту "Організація   Служби   правопорядку"  зазначено:  "З  урахуванням службового призначення Військова Служба правопорядку  складається: з  органів  управління...  військових  частин і підрозділів Служби правопорядку", в тому числі підрозділів спеціального призначення.

 

     Скажіть, будь ласка, що це за підрозділи, яка їх чисельність, завдання, чим вони будуть займатися і тому подібне?

 

     Дякую.

 

     ПАЛЬЧУК М.М.    Дякую    вам    за   запитання.   Ці   органи спецпризначення невеликі за чисельністю,  вони  будуть  виконувати такі   завдання:   брати   участь   у   протидії   диверсійним  та терористичним актам на військових об'єктах,  виявляти, блокувати і затримувати  озброєних  військовослужбовців,  які  перебувають  на території військової частини або військових об'єктах,  а також які (як  варіант)  захопили  заручників  і  особливо важливі військові об'єкти.

 

     Вони також будуть брати участь у припиненні безпорядків серед засуджених військовослужбовців у дисциплінарній частині.

 

     Одне з    їх    завдань    -    це    розшук   і   затримання військовослужбовців, які самовільно залишили частини зі зброєю, та інші заходи.

 

     В особливий  період одним з їх головних завдань буде боротьба з   диверсійнорозвідувальними   ворожими   групами,    це    збір, супроводження та охорона полонених,  забезпечення дотримання вимог комендантської години.  Крім того,  вони  можуть  виконувати  інші додаткові   завдання.  Їх  чисельність,  за  нашими  розрахунками, становитиме близько 550 чоловік, що трошки більше 11 відсотків від загальної чисельності військової служби правопорядку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сухий. Потім - депутат Бокий.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька область).  Дякую.  Місто Запоріжжя.  "Трудова Україна". Миколо Миколайовичу,  і я,  і депутатська група "Трудова  Україна" підтримували  і  будемо  підтримувати  необхідність фінансування і соціальних  проблем,  і  правоохоронних  органів,   і   судів,   і прокуратури, і військовослужбовців.

 

     І ви  ж бачите,  як непросто в нас іде сьогодні бюджет.  Коли приймалися відповідні закони,  з урядом було  погоджено  виділення необхідних   коштів   на  соціальний  захист  військовослужбовців. Сьогодні ми чуємо,  що грошей немає,  і знову вводиться ця  смішна стаття 48.

 

     Скажіть, будь  ласка,  ваш  законопроект про створення Служби правопорядку погоджений з  урядом  у  плані  виділення  необхідних коштів?

 

     ПАЛЬЧУК М.М.   Дякую   за  запитання.  Воно  дійсно  складне. Розглядаючи  пропозиції  і   варіанти   створення   такої   Служби правопорядку, ми передбачали, і так погоджено з урядом, що витрати будуть у межах бюджету України на  потреби  Міністерства  оборони. Додаткових коштів ми не потребуємо і не вимагаємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Калінчук.

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська область).  Дякую,  Степане Богдановичу.  Одещина.  Аграрна партія України. Миколо Миколайовичу, скажіть, будь ласка, для чого ми  створюємо  нову  структуру,  нас,  що,  більше  в  армії  буде правопорушників? Це перше запитання.

 

     Друге. Ми що,  реформуємо військову  прокуратуру,  військовий суд,  ми  що,  знімаємо  чи  щось  міняємо?  Як  ця структура буде визначатися?

 

     Дякую.

 

     ПАЛЬЧУК М.М.   Дякую   за    запитання.    Щодо    збільшення правопорушень. Навіть статистика показує, що на цей час у Збройних Силах України поступово,  і вже  намітилася  позитивна  тенденція, зменшується   кількість   правопорушень.  Але  ця  статистика,  на превеликий жаль, не задовольняє нас.

 

     Тому одним із  заходів,  які  передбачаються  для  підвищення якості  правоохоронної роботи у військах,  для зменшення кількості будь-яких правопорушень,  якраз і є  створення  Військової  Служби правопорядку.

 

     Щодо другого вашого питання.  Ніяких реформ - ні судової,  ні слідчої,  ні прокурорської - ми не передбачаємо.  Зараз  у  нас  в Україні існують суди,  прокуратура,  а в Збройних Силах у принципі такої служби,  яка б займалася комплексно за  єдиним  планом,  під єдиним керівництвом, немає.

 

     Тому ми   пропонуємо  створити  таку  службу,  через  яку  ми очікуємо більш позитивних результатів щодо  військової  дисципліни та правопорядку у військах.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Задорожній на завершення.

 

 

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань правової політики (виборчий округ  217,  м.  Київ).  Дякую, шановний  Степане Богдановичу.  Шановний Миколо Миколайовичу,  я - народний депутат Задорожній,  голова Комітету  з  питань  правової політики,  і  в мене виникає таке запитання.  Ну,  ось ми приймемо закон.  Ви,  як виконуючий обов'язки керівника Генерального штабу, скажіть,  які  заходи будуть прийняті для того,  щоб цей закон був виконаний? Є вже бачення, що треба робити? Бо Верховна Рада завжди підтримувала  наші Збройні Сили і підтримає їх,  мені здається і в цьому випадку. А що ви будете робити після того, як цей закон буде прийнятий? Уже є бачення цієї проблеми?

 

     ПАЛЬЧУК М.М.  Дякую  за  запитання.  Так,  це  дійсно складна проблема,  і її вже  сьогодні  треба  буде  розглядати.  У  нас  є ідеологія  створення  такої  служби.  Умовно  ми це розбили на три етапи.

 

     Перший етап - до кінця першої половини 2002 року  -  можна  умовно  назвати підготовчим.  Його завдання - створення або приведення у відповідність нормативноправової  бази, створення   органів   управління,   формування  на  базі  існуючих підрозділів,  про які я говорив у своїй доповіді,  підрозділів уже Військової Служби правопорядку.

 

     Другий етап я би назвав основним, виконавчим. Ми передбачаємо такий термін - з другої половини 2002 року до кінця 2005 року.  На цьому  етапі  пропонується  створення навчального центру,  відбір, підготовка,   комплектування   підрозділів    Військової    Служби правопорядку,  забезпечення необхідними силами та засобами, в тому числі  технічними,  створення  системи  проведення  експериментів, вирішення  дослідницьких питань для того,  щоб потім продовжити цю роботу.

 

     І третій етап  ми  передбачаємо  розпочати  з  кінця  2005  - початку 2006 року, в який би вже по повній схемі ця служба могла б запрацювати.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Миколайовичу.  Ви  завершили  свій виступ з парламентської трибуни по законопроекту. Прошу сідати.

 

     Слово надається  для  співдоповіді  голові  Комітету з питань національної безпеки і оборони Борису Павловичу Андресюку.

 

 

 

     АНДРЕСЮК Б.П.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань    національної    безпеки   і   оборони   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановний головуючий! Шановні  народні  депутати!  Сьогодні ми розглядаємо законопроект, прийняття якого дасть можливість створити в Збройних Силах України спеціальне  правоохоронне формування,  на яке покладаються функції забезпечення правопорядку  та  військової  дисципліни,  проведення дізнання та запобігання злочинам,  іншим правопорушенням,  охорони об'єктів і патрулювання,  забезпечення безпеки дорожнього руху  та ряд інших питань.

 

     Представлений проект закону визначає правові засади зміцнення правопорядку та військової дисципліни у  Збройних  Силах  України. Однак  я  хотів  би  відмітити,  що  створення  Військової  Служби правопорядку у складі Збройних  Сил  України  сьогодні  в  Україні значно запізнюється.  У таких країнах, як Польща, Болгарія, Чехія, Словаччина,  Литва,  Казахстан  та  інших,  вже   давно   створені відповідні  підрозділи,  які  мають  можливість  активно  і  дієво впливати  на  стан  військової   дисципліни   і   правопорядку   у військовому середовищі.

 

     Не випадково  в  Італії,  зокрема,  проводиться  реформування військ карабінерів,  у тому числі і для розширення їх  функцій  та повноважень.  Минулого  року  вони  стали  окремим четвертим видом збройних сил.  Активно йде процес формування подібного інституту і в країнах колишнього Варшавського договору та Радянського Союзу.

 

     Хочу загострити  вашу  увагу  на  двох  надзвичайно  важливих аспектах цієї служби.  Перший - це вирішення проблеми  боротьби  з тероризмом.   І   другий  -  це  запобігання  намаганню  злочинних угруповань проникнути у військове середовище,  заволодіти  зброєю, боєприпасами  та  вибуховими речовинами.  І прийняття цього закону дасть змогу запобігти цим зловживанням.

 

     Не випадковим  є  той  факт,  що   сьогодні   спостерігається тенденція  щодо збільшення кількості крадіжок зброї та боєприпасів з військових об'єктів.

 

     Уважно вивчивши законопроект,  дійшов  висновку,  що  фахівці Міністерства  оборони  України,  врахувавши  досвід функціонування спеціальних формувань інших держав світу, на досить високому рівні підготували  цей  законопроект,  відпрацювали  концепцію і зробили всебічні розрахунки,  врахували світову тенденцію розвитку  такого інституту   та   існуючі   недоліки   і   проблеми.  Представлений законопроект двічі протягом двох останніх місяців уважно  вивчений і  розглянутий  народними  депутатами - членами комітетів з питань національної   безпеки   і   оборони,   з   питань   законодавчого забезпечення   правоохоронної  діяльності  та  з  питань  правової політики, а також був доопрацьований згідно з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, які носять переважно редакційний характер.

 

     Під час роботи над цим законопроектом значно підсилені  норми щодо  ролі  і  повноважень  спеціального формування в наведенні та підтриманні правопорядку та військової  дисципліни  у  військовому середовищі.  Запропонована інша назва закону:  замість "військової поліції" - "Військова Служба правопорядку".  На наш  погляд,  вона більш   адекватно   віддзеркалює   процеси,   що   відбуваються  в суспільстві і позитивно буде сприйнята військовими.

 

     Зараз повноваження   Військової   Служби   правопорядку,   що стосуються   забезпечення   громадського   порядку   і  військової дисципліни   серед   військовослужбовців   у   місцях   дислокації військових  частин,  на  вулицях,  громадських  місцях  та безпеки дорожнього руху, виконують інші військові формування, які утворені відповідно до законів України.

 

     Вважаю, що висловлю загальну думку:  ні в кого немає сумніву, що Військова  Служба  правопорядку  повинна  бути  саме  у  складі Збройних Сил.

 

     Запропонований законопроект    відповідає    всім   юридичним вимогам,  він  підготовлений  відповідно  до  Державної   програми реформування  та  розвитку  Збройних Сил України,  яка затверджена указом Президента України.

 

     Необхідність прийняття законопроекту України  грунтується  на потребі   вдосконалення   профілактичної   системи   заходів  щодо попередження правопорушень  у  військах,  підвищення  професійного рівня   виконання  завдань,  військового  дізнання,  патрулювання, забезпечення безпеки автомобільного руху. Крім того, вивільняться, що  дуже  важливо,  більше  ніж  10  тисяч військовослужбовців від виконання завдань не за прямим службовим призначенням.

 

     Необхідно відзначити,  що додаткових  фінансових  витрат  для створення Військової Служби правопорядку не треба.

 

     Виходячи з  цього,  комітет  пропонує прийняти законопроект у першому читанні і доручити нашому  комітету  доопрацювати  його  і внести на розгляд у другому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе Павловичу. Запишіться на запитання до співдоповідача. Покажіть на табло.

 

     Народний депутат Кирильчук. Потім - депутат Калінчук.

 

 

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  слово  передати  депутату Черненку, фракція "Батьківщина".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  шановний  Євгене  Івановичу.  Шановний Борисе Павловичу,  я не можу з  вами  сперечатися  стосовно  вашої тези,  що  військові  будуть  задоволені,  коли  буде прийнято цей закон.  Я  вважаю,  що  військові  будуть  задоволені,  якщо  буде нормальний  бюджет  і  не  буде тих похідних кухонь,  які я бачу в дивізії  "Десна",  коли  взимку  там  готують  їжу  на  вулиці.  А запитання   ось  яке.  Скільки  ще  потрібно  нам  різних  силових структур,  щоб навести порядок у державі?  Нещодавно  ми  прийняли Закон  про  боротьбу  з  корупцією,  сьогодні  -  на  черзі ще три законопроекти.  У нас що,  у державі вже в  Збройних  Силах  немає статутів внутрішньої, караульної служби? Взагалі там щось існує чи ні? Є там дисципліна військова чи немає її?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую,  шановний колего  Віталію  Григоровичу. Цілком  підтримуючи  вашу  тезу стосовно захисту основних положень бюджету,  на яких ви сьогодні наголосили,  нагадаю,  що ми з  вами якраз  разом були в дивізії "Десна" і дивились ці кухні.  До речі, нам треба знову разом поїхати туди, і ви побачите, що там наведено уже досить пристойний порядок.

 

     Стосовно правоохоронного  органу.  Я  можу  погодитися з вами концептуально.  Закон про  оперативно-розшукову  діяльність  чітко визначає,  які  органи  мають право проводити оперативно-розшукову діяльність.  Іншим  законом  визначається,   хто   має   проводити дізнання.  І  от  цим  законопроектом ми зводимо всі функції,  які здійснюються  різними  органами  в  Збройних   Силах.   Наприклад, сьогодні  згідно  із  законом  право  на  дізнання мають командири частин, капітани суден. Проте цей весь ланцюжок на даний час чітко не  регламентований  одним законом.  І ввівши цим законом право на створення правоохоронного  органу  у  військових  формуваннях,  ми таким  чином  введемо в рамки закону діяльність усіх цих посадових осіб,  які мають чітко  керуватися  законом,  а  не  просто  своїм власним баченням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Калінчук.  За  ним  -  депутат Глухівський.

 

 

 

     КАЛІНЧУК В.А.  Дякую.  Шановний  Борисе   Павловичу!   Микола Миколайович  сказав,  що  для  створення  цієї  військової  служби додаткових коштів не потрібно.  Але ж там працюватимуть  люди,  їм потрібно  платити  заробітну платню,  має бути матеріальнотехнічне забезпечення тощо.  За рахунок яких статей передбачається створити цю службу? Чи не вплине це на військову підготовку?

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Дякую.  Шановний  колего  Калінчук,  хочу  вам просто ще раз ті слова,  які шановний генерал Пальчук сказав  вам, повторити.   Цей   закон   не   передбачає   додаткових  бюджетних асигнувань.  Фактично кошти на це є  в  бюджеті.  І  сьогодні  всі військові  комендатури  і  всі  ці служби,  які сьогодні існують у Збройних Силах,  розрізнено,  але виконують ці всі функції. А буде утворена служба, про яку ми говоримо, - це Центральне командування Військової Служби правопорядку.  Центральне управління  Військової Служби   правопорядку  по  Києву  і  області,  служби  південного, північного і західного  територіальних  управлінь.  Фактично  вони дублюють  ту  військову  структуру,  яка сьогодні існує в Збройних Силах.

 

     Сьогодні функцію караульно-постової і  всіх  служб  виконують близько 12 тисяч військовослужбовців. Служба, яка пропонується цим законопроектом,  ми  обрахували,   налічуватиме   приблизно   4600 військовиків.  Тобто  ми  маємо  навіть  близько десяти тисяч осіб скоротити. Тому, можливо, не тільки додаткових коштів ця служба не потребуватиме, а навіть буде ще певна економія.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Тобто   йдеться   про   певне  внутрішнє реформування Збройних Сил, і про це треба говорити.

 

     АНДРЕСЮК Б.П. Саме так.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  на завершення - народний депутат Глухівський.

 

 

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція Народного руху України.  Шановний Борисе  Павловичу,  ваш  комітет,  очевидно,  уважно  вивчав   цей законопроект,  який  пропонує створити для Збройних Сил спеціальні підрозділи для забезпечення правопорядку. Але у нас, крім Збройних Сил,  є ще Війська цивільної оборони,  Прикордонні війська.  В цих військах  теж  будуть  створювати  свої  окремі   підрозділи   для забезпечення   охорони   правопорядку   чи  оцей  підрозділ,  який пропонується  створити,  забезпечуватиме  ці  функції?  Це   перше запитання.

 

     І друге.  У матеріалах, які нам роздані, сказано, що загальна чисельність цього підрозділу складатиме  4697  осіб,  з  такою  от точністю.  Але  водночас  сказано,  що  сьогодні для виконання цих функцій залучається  12476  осіб.  Тобто  чи  достатньо  буде  тих неповних п'яти тисяч,  щоб виконати всі функції, які на них будуть покладатись?

 

     Дякую.

 

     АНДРЕСЮК Б.П.  Так,  за підрахунками Міністерства оборони, за підрахунками   Генерального   штабу,  така  чисельність  є  цілком достатньою для виконання цих функцій.

 

     І наш комітет підтримав  саме  таку  кількість  і  пропозицію керівництва   Міністерства  оборони  і  Генерального  штабу,  вони обрахували, вона достатня.

 

     Щодо вашого першого запитання.  Так, це питання дискутувалось на   засіданні   комітету,   і   за   його   наполяганням,   такий правоохоронний орган має бути саме у складі Збройних Сил,  а не  в інших формуваннях.  І я у своїй доповіді говорив,  що повноваження Військової Служби правопорядку згідно з цим законом поширені й  на інші  військові  формування,  в  тому  числі  на військову оборону військовиків,  про  що  ви  сказали,  тому  що,  на  нашу   думку, недоцільно  створювати  такі  служби  у решті наших служб.  Ці всі функції будуть покладатись на цю  службу,  всі  військовослужбовці інших  військових  формувань  будуть  підпорядковуватись керівнику цієї служби і виконуватимуть закон.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе  Павловичу,  ви   завершили   свою співдоповідь, прошу сідати.

 

     Шановні колеги,   для   виступу   з   парламентської  трибуни записались  шість  народних  депутатів.  Надаю   слово   народному депутату  Пилипчуку.  За  ним виступатиме народний депутат Баулін. Потім - депутати Доманський, Черненко, Білас, Задорожній.

 

     Народний депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  124,  Львівська  область).  Шановний  головуючий! Шановні  народні  депутати!  Питання,  яке  сьогодні доповів Борис Андресюк, обговорюється вже упродовж багатьох років.

 

     Воно є  актуальним,  оскільки   у   Збройних   Силах   чимало зловживань,  які могли б вирішуватися цією структурою. Це питання, пов'язані із захистом майна Збройних Сил від  злочинних  посягань, забезпечення безпеки дорожнього руху, транспортних засобів військ, участь в охороні та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни   серед   військовослужбовців   у   місцях   дислокації військових частин, на вулицях та у громадських місцях; запобігання скоєнню злочинів та правопорушень у Збройних Силах.

 

     Не треба виключати можливості, що на цю категорію в особливий період  додатково  покладатимуться  й  такі  завдання,  як  розшук дизертирів,  організаційного  збору,  супроводження та охорони тих контингентів осіб,  які потребують цього,  забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах, контролю за рухом транспортних засобів і перевезення вантажів Збройних Сил.

 

     На цю  категорію   забороняється   покладати   завдання,   не передбачені законом.

 

     У законопроекті  чітко визначені й права та обов'язки.  Але я вважаю,  що цей проект закону потрібно  обговорювати  одночасно  з проектом про військову поліцію у Збройних Силах України.

 

     Основне, на чому наголошував доповідач,

- те,  що в нас цей закон в разі його прийняття  не  потребуватиме додаткових коштів.

 

     Військовій поліції,   її   органам   управління,   військовим частинам і підрозділам та військовослужбовцям  під  час  виконання покладених  на  них  завдань  буде надаватись право:  вимагати від військовослужбовців і військовозобов'язаних  під  час  проходження ними  зборів  та  від  цивільних  осіб  у  військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або у відставку з правом її носіння,   дотримання   громадського   порядку,   правил   носіння військової форми одягу,  припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають  здійсненню  повноважень військової поліції.  В разі невиконання цих вимог будуть застосовуватися заходи примусу.

 

     На неї також  пропонується  покласти  завдання  перевіряти  у військовослужбовців  і  військовозобов'язаних  під час проходження ними зборів,  а також на території військових частин, у інших осіб документи,  що  посвідчують  особу;  викликати зазначених осіб для дачі показань та пояснень у справах про злочини та правопорушення; затримувати  і  тримати  на  гауптвахтах  військових осіб,  щоб не допустити скоєння інших  злочинів;  затримувати  осіб,  які  мають виражені  ознаки  психічного  розладу  і створюють у зв'язку з цим реальну  небезпеку  для  оточення  з  негайним   повідомленням   у лікувальні заклади.

 

     Власне тому такий законопроект сьогодні потрібно розглянути і прийняти в першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Доманський.  За  ним  - депутат Черненко.

 

 

 

     ДОМАНСЬКИЙ А.І.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і  оборони  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).  Уважаемые  народные депутаты!  Уважаемый председательствующий!  Если на  законопроект, который мы сегодня рассматриваем, посмотреть со стороны депутатов, которые никогда не служили в Вооруженных Силах,  не командовали ни одним  подразделением,  можно иметь одну позицию.  Если посмотреть глазами  ефрейтора,  который  действует   на   уровне   обыденного сознания,  можно иметь особую позицию.  Но если посмотреть на этот законопроект  со  стороны  тех,  кто  сегодня  служит,   командует батальонами, полками, дивизиями, что они думают о нем?

 

     Вот почему,  прежде  чем  принимать  решение  поддержать этот законопроект или нет, мы должны исходить из следующего.

 

     Первое. Нужен этот закон или  нет?  Мы  говорим,  что  нужен. Почему?  Система  правохранительных  органов  в  Вооруженных Силах есть,  но она разрознена,  разбросана.  Сегодня есть  комендатуры, должностные  лица,  которые  ведут  дознание,  -  командиры полка, дивизии, юристы и так далее.

 

     Второе. Сегодня стоит вопрос  о  том,  чтобы  создать  единую систему и чтобы эти люди в первую очередь занимались профилактикой правонарушений в  Вооруженных  Силах.  Командир  полка  сегодня  - воспитатель,  учитель,  прокурор,  судья,  дознаватель.  И все это ложится на его плечи.  Он ведет учет происшествий и  преступлений, докладывает о них.  Сегодня стоит вопрос о том, чтобы разграничить эти функции.  Сбежал солдат из части - не  командир  полка  должен десять  команд посылать в десять населенных пунктов,  чтобы искать этого солдата.  Должно  быть  специальное  подразделение,  и  этим подразделением должны быть эти правохранительные органы.

 

     Надо принять  решение  провести  дознание  по  тому или иному нарушителю,  но это не командир взвода или роты,  который не имеет юридического образования, должен проводить это дознание, а юристы.

 

     Третье. Сегодня    12    тысяч    солдат    и   сержантов   - механиков-водителей,  наводчиков  танка,  пехотинцев,  стрелков  - несут патрульную службу,  и из них ни один не знает, как применять милицейскую дубинку,  можно ли выкручивать руки, как вести себя по отношению к военнослужащему,  нарушающему порядок.  Стоит вопрос о том,  что должны быть специально подготовленные люди,  и для этого создается   система  подготовки  младших  специалистов  в  учебном центре,  они должны иметь юридическое образование,  должны  знать, как действовать профессионально.

 

     Сегодня в  комендатуре  нет  ни  одного юриста - там работают офицеры-строевики.  Во всей этой структуре  будут  работать  люди, имеющие   специальное   юридическое  образование.  Это  будет  как юридическая служба,  которая будет  способствовать  предупреждению правонарушений в Вооруженных Силах.

 

     На прошлой  неделе  я  был  в  семи полках и двух управлениях дивизий Закарпатской и Ровенской областей,  и ни  один  офицер  не сказал, что этот закон не нужен.

 

     Я подтверждаю от их имени,  что этот закон нужен, и прошу его поддержать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Черненко.  За  ним  -  депутат Білас.

 

 

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.    Шановний    Степане   Богдановичу!   Шановні військові!  Шановні народні  депутати!  Прошу  звернути  увагу  на порядок денний.  Тут записано:  проект Закону про Військову Службу правопорядку в Збройних Силах України,  проект Закону  про  зброю, проект Закону про Національне бюро розслідувань.  Для якої держави це ми все створюємо? І для кого?

 

     Свого часу я проходив службу в лавах Радянської армії. Солдат

-  нагодований,  офіцер  -  отримав  своєчасно нормальну заробітну плату,  мав нормальні житлові умови.  І ніхто нікуди  не  біг,  не захоплював  зброї,  а всі виконували свій громадянський обов'язок. Сьогодні всі кудись біжать,  щось вони хочуть та ще  й  крадуть  з військових  частин.  Чому це трапилося?  На все потрібні кошти.  А якщо ми лиш будемо кукурікати,  а там - хоч не світай,  нічого  не буде.  Концептуально я підтримую цей законопроект.  Треба наводити порядок, але не поліцейськими засобами.

 

     Шановні народні депутати! Я читаю деякі статті. "Перевіряти у військовослужбовців  і  військовозобов'язаних  під час проходження ними зборів...  та в інших осіб документи,  що пісвідчують особу"; "проводити особистий огляд або обшук затриманих осіб..."

 

     Шановні, ми   ж   прийняли   Кримінальний  кодекс.  У  нас  є Конституція України. Хто має дати дозвіл на проведення догляду або обшуку?

 

     Далі."...вносити у   межах   своєї   компетенції  відповідним органам  виконавчої  влади,  військовому   командуванню,   органам військового    управління,   органам   місцевого   самоврядування, громадським  організаціям  або  посадовим...  подання...   Подання підлягає  невідкладному  розгляду  і повідомленню в місячний строк про вжиті заходи..."

 

     Шановні друзі! Та депутат таких повноважень не має!

 

     Далі читаю:  "У разі необхідності  тимчасово  обмежувати  або забороняти  доступ  військовослужбовців  та  інших  осіб на окремі ділянки місцевості..."

 

     Ну що це таке?  Військовий стан чи надзвичайний?  Отже, треба ще попрацювати над цим варіантом законопроекту.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Білас. І на завершення - депутат Задорожній.

 

 

 

     БІЛАС І.Г.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ  120,  Львівська  область).  Депутатське  об'єднання   "Наша Україна".  Дякую,  шановний  Степане  Богдановичу.  Шановні колеги народні депутати!  Безперечно,  запропонований нашій увазі  проект Закону  України про Військову Службу правопорядку у Збройних Силах України  заслуговує  на  увагу  і  на  підтримку   та   має   бути підготовлений до другого читання.  Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення  правоохоронної  діяльності  на  своєму засіданні  всебічно  розглянув  його  з  урахуванням  зауважень  і висновків Головного науково-експертного управління,  думок  членів комітету і рекомендував розглянути його в першому читанні, що ми з вами й робимо.  Але ми повинні звернути  увагу  на  наступне:  при підготовці проекту до другого читання необхідно врахувати максимум зауважень, які ще не поступили, але, я впевнений, поступлять.

 

     Сама ідея утворення подібної структури у складі Збройних  Сил України  на  етапі їх докорінного реформування відповідно до вимог нашого сьогодення є чудовою  і  потребує  всілякої  підтримки.  Ми пам'ятаємо, що перед тим у сесійному залі вже були роздані подібні законопроекти про створення структур з іншою назвою  -  військової поліції,   військової   міліції.  Сьогодні  пропонується  створити Військову  Службу  правопорядку,  але  сама  ідея,   її   сутність залишається незмінною.

 

     Комітет з  питань  законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності  та  Комітет  з   питань   боротьби   з   організованою злочинністю  і  корупцією  (ми  спілкувалися  з головою,  народним депутатом  України  Юрієм  Анатолійовичем  Кармазіним)  однозначно дійшли висновку (і я впевнений,  що й ви так само думаєте),  що ця служба  ні  в  якому  разі  не  повинна  дублювати  ряду   функцій правоохоронних органів,  чисельність яких у нашій державі є досить значною.  Не  дай  Боже,   щоб   таке   дублювання   було.   А   в запропонованому  законопроекті  ряд  функцій цієї служби,  на нашу думку,  просто механічно перенесені з чинних законів  України  про міліцію, про оперативно-розшукову діяльність.

 

     Шановні колеги!   Цей  специфічний  орган  має  бути  окремим об'єктом  правового  регулювання,  і  його  функції   не   повинні пересікатися  з  функціями  правоохоронних  структур,  бо це являє собою певну загрозу,  яка є поки що невидимою.  Неприпустимо,  щоб військовий   орган,   який   пропонується   створити   як   службу правоохорони, був наділений подібними функціями. Його повноваження не  повинні  поширюватися  на  сферу  цивільно-правових відносин у суспільстві,  яке ми хочемо  побудувати  як  громадянське.  Сферою правового регулювання в даному разі є виключно Збройні Сили.

 

     Безперечно, Миколо  Миколайовичу,  я  повністю з вами згоден, що,  коли військовослужбовці будуть виконувати  покладені  на  них функції  (і  на  це  необхідно звернути увагу) в умовах особливого стану,  в умовах надзвичайних ситуацій  чи  в  умовах  військового стану (не дай Боже,  щоб таке сталося на території нашої держави), тоді якраз цей  орган  повинен  бути  правофланговим.  Тут  я  вас підтримую. Прошу проголосувати за проект, коли будемо слухати його в другому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Григоровичу. На завершення виступів

- народний депутат Задорожній.

 

     ЗАДОРОЖНІЙ О.В.  Дякую, шановний Степане Богдановичу. Шановні колеги!  Я не буду повторювати те, що було сказано моїми колегами. Я хотів би звернути вашу увагу на такі три моменти. Перше. Якщо ми прийняли рішення зберегти військові суди (а таке рішення,  нагадаю вам,  прийнято  нами  влітку цього року),  то виникає необхідність завершення правоохоронного циклу у військовій системі.  Мій аналіз чисто  з  правової  точки  зору (я не є спеціалістом,  скажімо,  у військовій сфері) свідчить: треба погодитися з колегою Доманським, що  перевантаженість  командира  військової  частини багатьма тими функціями,  які  він  виконує  зараз,  призводить  не  тільки   до дублювання, а й до неефективності його роботи.

 

     Ми в Комітеті з питань правової політики аналізували практику роботи військових судів і дійшли висновку,  що в багатьох випадках правоохоронна система,  яка зараз пропонується, не буде достатньою для забезпечення правопорядку у Збройних Силах.

 

     Друге, на що я хотів би звернути увагу вашу.  Мені  здається, що  весь законопроект вибудований таким чином,  що нова система не дублюватиме органи міліції,  органи загальної прокуратури і органи судової  системи.  Отже,  хоча застереження шановного колеги Івана Григоровича і слушне,  але в  цьому  законопроекті  такої  загрози немає.

 

     І третє.  Знаєте, ми дуже часто говоримо про те, що військова сфера  наша  не  реформується.  Ось  уже  десять  років  тільки  й говоримо,  а нічого не робимо.  Як тільки ми запропонували реальні інституційні  зміни,  з'являються  сумніви.  Так,   підстави   для сумнівів  є.  Але аналіз цього законопроекту і відповіді шановного Миколи Миколайовича свідчать,  що є бачення процесу, що дублювання не  буде,  а  буде  реальне  підвищення  ефективності роботи в цій галузі.  І з юридичної точки зору (ну,  у мене зауважень на  шість сторінок) є недоробки,  але мені здається,  що вони технічні, що є реальна можливість прийняти проект у першому читанні і за 15  днів підготувати  його  до другого читання,  до чого я і закликаю своїх колег.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,     Олександре     Вікторовичу.     Миколо Миколайовичу  Пальчук,  ви  маєте право на заключне слово.  Прошу. Можете підійти до мікрофона в ложі уряду. Ні, ні - далі. Це крісло Президента держави.

 

     ПАЛЬЧУК М.М.  Дякую, що своєчасно застерегли. Шановні народні депутати!  Міністерство оборони,  Генеральний штаб дуже вдячні вам за слова підтримки,  які ми чули в ході обговорення цього питання, і сподіваюся,  що завтра  ви  проголосуєте  цей  проект  закону  в першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  На  цьому,  шановні колеги,  ми завершили розгляд  проекту  Закону  про  Військову  Службу  правопорядку   у Збройних Силах України за номером 7425.  Голосування, нагадую вам, відбудеться завтра.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект  Закону  України  про  внесення зміни до Закону України про державний  захист  працівників  суду  і  правоохоронних   органів. Доповідає  голова  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олег Миколайович Мозговий.  Співдоповідає голова підкомітету Комітету   з   питань  законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності Сергій Анатолійович Іванов.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.,  голова Державної комісії з цінних паперів  та фондового   ринку.   Шановний  пане  головуючий!  Шановні  народні депутати!  Відповідно до Указу Президента  України  про  додаткові заходи  щодо  розвитку  фондового  ринку  України  та на виконання доручення Прем'єр-міністра України  Державною  комісією  з  цінних паперів  та  фондового ринку було розроблено проект Закону України про  внесення  зміни  до  Закону  України  про  державний   захист працівників суду і правоохоронних органів.

 

     Як вам  відомо,  що  одним з пріоритетних напрямів діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є  створення сприятливого  правового  клімату  функціонування  фондового  ринку шляхом захисту прав і законних інтересів  інвесторів,  запобігання правопорушення  на  ринку  цінних  паперів,  а  в  разі  виявлення правопорушень - оперативне і всебічне їх розслідування та розробка норм законодавства, які б унеможливлювали їх виникнення.

 

     Уповноваженими особами   комісії,  які  здійснюють  зазначені функції,  є голова комісії,  шість членів державної комісії та  25 керівників  територіальних  управлінь  Державної  комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

     Відповідно до  статей  8-9  Закону   України   про   державне регулювання  ринку  цінних  паперів  в  Україні уповноважені особи мають право здійснювати в межах  наданих  їм  повноважень  розгляд справ  про  порушення  чинного  законодавства,  і в разі виявлення порушень законодавства щодо цінних паперів, застосовувати санкції.

 

     При здійсненні  уповноваженими  особами   комісії   перевірок учасників  фондового  ринку  щодо  дотримання  ними  вимог чинного законодавства  виявляються   порушення   у   формі   неправомірних переходів  прав власності,  порушення в діях професійних учасників ринку цінних паперів,  порушення,  які містять склад злочинів,  за які  передбачена кримінальна відповідальність і матеріали за якими відправляються до правоохоронних органів.

 

     Тільки з початку  2001  року  було  проведено  більш  як  800 ревізій, здійснювався контроль за реєстрацією зборів акціонерів. У 170 акціонерних товариствах  було  перевірено  порядок  проведення зборів, 275 перевірок було проведено в позаплановому режимі, з них за зверненнями органів прокуратури - 74,  підрозділів  МВС  -  33, Служби безпеки - 29.

 

     Для порівняння:  за  минулий,  2000 рік,  було здійснено 1380 перевірок,  з них 617 позапланових. Тільки у першому півріччі 2000 року у випадках, передбачених чинним законодавством, було складено 4109 актів про правопорушення на ринку  цінних  паперів,  що  були виявлені  під  час проведення перевірок,  за матеріалами яких було порушено та розглянуто справи про  правопорушення  та  застосовані передбачені законодавством санкції.

 

     Крім цього,  за  наслідками  контрольноревізійної  діяльності було  видано  3404  обов'язкових  до  виконання  розпоряджень  про усунення  виявлених  порушень  у  діяльності  учасників  фондового ринку.

 

     Застосування до порушників  санкцій  завжди  тягне  за  собою негативні   для   них   наслідки.  Наприклад,  накладення  штрафу, позбавлення можливості займатися професійною діяльністю  на  ринку цінних  паперів  шляхом  зупинення  дії  або  анулювання ліцензій, обмеження прав власності шляхом зупинення обігу цінних паперів.

 

     Як показує практика, виконання уповноваженими особами комісії вказаних  обов'язків  щодо здійснення контролю за учасниками ринку цінних паперів пов'язане з ризиком для  здоров'я  та  життя  їх  і їхніх  близьких  родичів,  для  їх  майна та житла.  Ви знаєте про трагічний випадок,  місяць тому  загинув  член  державної  комісії Ромашко Олексій Юрійович.

 

     Слід зазначити,   що   реалізація   закону,  якщо  його  буде прийнято,  потребує  матеріальних  витрат  за  рахунок  Державного бюджету,   джерелом  покриття  яких  можуть  служити  штрафи,  які відповідно до Закону України про державне регулювання ринку цінних паперів    накладаються    уповноваженими   особами   комісії   та зараховуються до Державного бюджету.  Протягом минулого року  було стягнуто  у  вигляді  таких  штрафних  санкцій близько 4 мільйонів гривень.

 

     Встановлення системи  особливих  заходів  державного  захисту уповноважених  осіб комісії від перешкоджання виконанню покладених на  них  посадових  обов'язків  забезпечить  уповноваженим  особам комісії  можливість  з  меншим  ризиком для життя й здоров'я їх та їхніх близьких родичів приймати за результатами розгляду справ про правопорушення об'єктивні та виважені рішення.

 

     Таким чином,  прийняття вказаних змін до закону служитиме, на наш погляд,  удосконаленню правових, економічних та організаційних засад  державного  регулювання фондового ринку в країні,  а відтак прискоренню економічних реформ,  підвищенню ролі фондового ринку в процесі залучення інвестицій в економіку України.

 

     Зазначу, що   дія   Закону   України   про  державний  захист працівників суду  і  правоохоронних  органів  вже  поширюється  на працівників    контролюючого    органу    виконавчої    влади    - Антимонопольного комітету України,  який,  як і наша комісія  бере безпосередню   участь  у  розгляді  справ  у  всіх  інстанціях,  у впроваджені і розслідуванні справ про правопорушення.

 

     Проект Закону  України  про  внесення  доповнень  до   Закону України  про  державний  захист  працівників  суду і правоохоронні органів   погоджено   з   зацікавленими   відомствами,    Головним науково-експертним   управлінням   Апарату   Верховної   Ради   та профільним комітетом.

 

     Шановні народні   депутати,   враховуючи   викладене,   прошу підтримати проект закону України у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу Миколайовичу.  Шановні колеги, чи є запитання до Олега Миколайовича? Є. Запишіться, будь ласка.

 

     Народний депутат Сахно,  за ним - депутат Пилипчук,  потім  - депутат Глухівський.

 

     САХНО Ю.П.  Фракція "Яблуко". Шановний Миколо Миколайовичу! Я поділяю ваші застереження і настороженість у  зв'язку  з  відомими подіями,  які стосувалися працівників вашої сфери. Зрозуміло, що є бажання захистити їх і  соціально,  і  юридично  і  прирівняти  до працівників  інших  правоохоронних  органів.  Але навіть,  коли ми приймали зміни до того закону,  список осіб і спеціальностей,  які потрапляють   під   дію   закону,   був  дуже  переобтяжений,  там передбачалося   десять   чи   дванадцять   категорій   працівників правоохоронних  органів  -  міліції,  прокуратури,  військових  et caetera.  Зараз  пропонується  працівників   вашої   служби   сюди включити. Є ще багато служб. От ми щойно слухали проект закону про військову поліцію,  працівників якої,  мабуть,  також  треба  буде долучити.  Тобто  чи  можна  обмежити цей перелік і чи раціонально взагалі це робити надалі?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую за запитання.  Я хотів  би  сказати,  що відповідно до цього проекту закону перелік осіб, про яких ідеться, обмежений,  конкретний.  Це посадові особи,  перш за все  -  шість членів  комісії,  голова  комісії  і  25 керівників територіальних управлінь,  які за  законом  є  уповноваженими  особами  Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

     І якщо   говорити   про   необхідні   кошти,  то,  за  нашими підрахунками,  які погоджені з Міністерством фінансів, це десь 193 тисячі гривень в місяць,  які можна покрити,  як я вже говорив, за рахунок штрафних санкцій,  які сьогодні накладає державна  комісія на порушників чинного законодавства України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пилипчук. За ним

- депутат Глухівський.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.  Шановний  Олегу  Миколайовичу!  Скажіть,  будь ласка,  який  усетаки  стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання,  які,  власне,  закони мають регулювати  ці питання?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Я хотів би уточнити перш за все:  закони,  які регулюють діяльність професійних учасників фондового ринку,  я так зрозумів? Сьогодні я не можу сказати, що законодавче поле на ринку цінних паперів вже повністю  сформоване.  Базовими  є  закони  про цінні  папери  та  фондовий ринок,  про державне регулювання ринку цінних паперів,  про інститути спільного інвестування,  реалізація якого   зараз   практично   підготовлена,  закони  про  акціонерні товариства,  про господарські товариства. Сьогодні назріла потреба прийняття  парламентом  нової  редакції Закону про цінні папери та фондовий  ринок.  До  цієї  бази  належать  закони  про   пенсійне забезпечення,  про  недержавні пенсійні фонди.  Тобто ми практично виходимо на національну депозитарну систему - систему електронного обігу  цінних паперів.  Ці закони практично вже діють.  На підході прийняття нової редакції ще одного закону,  який,  на наш  погляд, дозволить  нам  уже  завершити  формування правового поля на ринку цінних паперів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Глухівський.  За ним  -  депутат Стрижко.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.  Дякую. Фракція Народного руху. Міжфракційне об'єднання "Наша Україна".  Шановний  Олегу  Миколайовичу!  У  тих матеріалах,  які  нам  роздано,  зокрема  в  пояснювальній записці сказано,  що дія Закону про державний захист працівників суду буде торкатися   32  уповноважених  осіб  Державної  комісії  з  цінних паперів:  це  голова  і  6  членів  комісії,  а  також  25   голів територіальних  управлінь.  Але  ж  відомо,  що  є  ще  працівники центрального  апарату,  є  працівники   територіальних   управлінь державної комісії.  Що, на них не буде поширюватися дія закону про державний захист?

 

     Дякую.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую  за  запитання.  Відповідно  до   даного проекту  дія  закону  про захист поширюється на уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів. За законом такими особами є ті 32 особи, про які ви сказали.

 

     Якщо хтось   з   представників   центрального   апарату   або територіальних  управлінь  виконуватиме  обов'язки   уповноваженої особи, тобто проводитиме розгляд справ, про які йдеться тут, тоді, я  думаю,  і  на  нього  повинні  розповсюджуватися  норми   цього законопроекту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Стрижко.   Потім  -  депутат Абрамов. А потім - депутат Баулін на завершення.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Харьков.   Сегодня действительно  многие должностные лица находятся под давлением тех или иных сил,  в том числе и те,  кто  работает  на  рынке  ценных бумаг.   И   естественным   является   стремление   защитить  этих должностных лиц. Это с одной стороны.

 

     А с другой стороны,  сами должностные лица (увы, к сожалению, практика сегодня такова) замешаны в тех или иных злоупотреблениях.

 

     Не кажется ли вам, что дополнительные меры по государственной защите этих лиц будут не содействовать сокращению злоупотреблений, а  наоборот,  в  какой-то степени будут развязывать руки тем,  кто сегодня не в ладах с  законом  и  пытается  злоупотреблять  и  так далее.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Дякую за запитання. Я поділяю ваші побоювання, але можу сказати,  що  норма,  про  яку  йдеться,  вистраждана  на практиці, яка сьогодні, на жаль, склалася в Україні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Абрамов.  За  ним  -  депутат Баулін.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Cпасибо.  Коммунистическая   партия.   Уважаемый   Олег Николаевич!  Скажите,  как можно защищать работников суда, если по моему одному ходатайству  было  принято  около  100  постановлений относительно   выплаты  шахтерам  задолженности  по  регрессу,  по заработной плате?  И что обидно,  судьи палец о палец не  ударили, чтобы  добиться  выполнения  этого  постановления.  Куда только не обращаются  шахтеры-бедолаги,  чтобы  добиться  выполнения   этого постановления. К сожалению, все остается на месте.

 

     Спасибо.

 

     МОЗГОВИЙ О.М. Ми дійсно теж маємо справу з різними ситуаціями в  судах,  і,  на  жаль,  не  кожного  разу  ті  чи  інші  питання вирішуються  на  користь  державної комісії.  Але,  зважаючи на ті ситуації,  у які  потрапляють  і  працівники  суду,  і  працівники правоохоронних   органів  (а  в  даному  випадку  Антимонопольного комітету,  державної комісії),  на мій погляд,  цей проект  закону якимось чином все-таки підвищить їх роль,  значення і деякою мірою забезпечить виконання тих функцій, які на них покладаються.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Баулін.  І  на  завершення   - депутат Пустовойтов.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,   Запорізька область).  Уважаемый Олег Николаевич! Как вы полагаете, необходимо ли  расширить  перечень  лиц,  которые  подлежат   государственной защите,   включив  в  него,  скажем,  работников  Счетной  палаты, Центральной   избирательной   комиссии,   возможно,    сотрудников Уполномоченного  по правам человека Верховной Рады и так далее,  и тогда уже оформить это в единый закон?

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Якщо  вивчити  ті  функції,  що  виконують  ці працівники,  яких ви перерахували, то, можливо, і так. Я просто не готовий відповісти вам конкретно на  це  запитання.  Але  практика показує, що ситуація на ринку цінних паперів у постприватизаційний період,  яка  склалась  сьогодні  в  Україні,  вимагає   прийняття непопулярних рішень для тих, стосовно якого вони приймаються. Тому захист працівників державної комісії (і я відстоюю його)  сьогодні є дуже актуальним, на наш погляд.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Ви   завершили   свою   доповідь,  Олегу Миколайовичу, прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається  народному  депутату  Сергію Анатолійовичу   Іванову,  голові  підкомітету  Комітету  з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

     ІВАНОВ С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності  (виборчий  округ  3,   Автономна   Республіка   Крим). Уважаемые  депутаты!  Уважаемый  председательствующий!  Я  не буду занимать долго ваше время, потому что данный законопроект довольно подробно  был  здесь  рассмотрен,  заданы вопросы.  Наш Комитет по вопросам    законодательного    обеспечения     правоохранительной деятельности  поддерживает  его.  И главное,  что нужно лишний раз подчеркнуть, каких-то дополнительных средств на обеспечение охраны этих  32  человек не нужно будет изыскивать,  так как в год на это потребуется где-то порядка 2,3 миллиона,  а штрафных санкций,  как вы  сегодня  уже  слышали,  за  год можно собрать где-то порядка 4 миллионов. Все у меня.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання після такої блискучої співдоповіді до Сергія Івановича? Немає. Прошу сідати, Сергію Івановичу.

 

     Шановні колеги!    Для    обговорення    цього    питання   з парламентської трибуни записалися два народних депутати -Баулін  і Ратушний.  Надаю слово для виступу народному депутату Бауліну.  За ним - депутат Ратушний.

 

     БАУЛІН П.Б.   Фракция   Коммунистической   партии    Украины. Уважаемые  коллеги!  Я полагаю,  что предложенный законопроект,  в принципе,  ставит правильные вопросы.  Вот убили "високу  посадову особу"  Государственной  комиссии  по  ценным  бумагам и фондовому рынку  Украины.  Теперь  всем  ясно,  что  передел  собственности, захваченной  бандитским  путем  тем воровским синдикатом,  который десять лет назад получил в результате проведения референдума о так называемой  "незалежності"  ярлык  на  ограбление  народа Украины, перешел на уровень уже акций,  долей уставных фондов,  векселей  и другой макулатуры,  которая в результате определенных махинаций со стороны  правящего  режима  в  руках  жуликов  становится  домами, заводами и пароходами.

 

     Для меня не было удивительным,  что сытый,  но сбитый с толку народ проголосовал за свою нищету и  убожество.  В  годы  позднего застоя   и   горбачевской   перестройки   очень  назойливо,  очень старательно разжигали  в  сердцах  украинцев  примитивное  чувство жадности.  Вот жлобство толпы и победило здравый смысл.  И то, что миллионы обманутых масонами в наперсточном голосовании  1  декабря 1991 года "щирих" украинцев за десять лет ускоренно ушли в могилу, только  доказывает   -   никогда   не   верьте   националистам   и сепаратистам.  Это  -  путь  в  никуда  для  народа и раздолье для жуликов  и  политических   проходимцев.   Не   зря   слово   "рух" ассоциируется в последнее время со словом "разруха".

 

     Но вернемся  к  защите наших "посадових осіб".  Понятно,  что никакая защита не спасет их от отстрела,  если  они  будут  честно выполнять свой долг. Эту проблему надо решать не на уровне охраны, а на уровне идеологии организации  процессов  принятия  решений  и контроля, в том числе экономического контроля, контроля финансовых потоков, кадрового подбора, административного ресурса и так далее.

 

     Только выстроив систему,  где  не  будет  персонифицироваться решение  или  по  ценным бумагам или по передаче собственности,  а будут  руководствоваться  соблюдением  закона,  прав  человека,  - только  тогда  мы  не  будем  терять честных чиновников,  а их,  к сожалению, остается все меньше и меньше.

 

     И это не значит,  как правильно говорил депутат Стрижко,  что нужно  уводить  чиновников от ответственности за принятое решение, это не одно и то же.

 

     Я уже говорил,  что,  если будет принят данный  законопроект, наверное,  необходимо предусмотреть и распространение его действия на представителей тех организаций, которые я упомянул. Это, прежде всего,  Счетная палата, аппарат Уполномоченного по правам человека и так далее.  А название закона  (это  экспромт)  я  бы  предложил такое:  "О  государственной  защите  должностных лиц,  выполняющих правоохранительную,  судебную,  контрольную,  иную деятельность по защите интересов и прав народа Украины".

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Ратушний на завершення виступів з цього питання.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.   Український   народний   рух,    міжфракційне об'єднання "Наша Україна".  Шановні колеги!  Я,  звичайно, хотів у першу чергу торкнутися полотна  і  фактури  зміни  до  Закону  про державний захист працівників суду і правоохоронних органів,  але з огляду на виступ попереднього промовця,  я так розумію,  що це  ще одне підтвердження, що рік України в Російській Федерації почався, і деякі апологети  тут  використовують  цей  рік  для  продовження розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

 

     Я просив би не використовувати вищу трибуну тим,  хто справді отримує доволі високу зарплату державного  службовця  -  народного депутата  саме  з  українських  громадян  для того,  щоб гонити ту державу  і  гонити  її  народ,  що  вже  робиться  з  боку  певних представників доволі часто.

 

     Я згоден з тим, що якщо так далі піде, то після цих років нам справді треба буде  приймати  закон  про  державний  захист  всієї української  нації  і  всього  українського  народу  на  території держави Україна.

 

     А тепер щодо проекту про внесення зміни до закону.  Звичайно, ця зміна викликана ситуацією, яка склалася (ця ситуація виникла не вчора) після трагічних подій,  коли почався  відстріл  працівників відповідних  відомств,  які  зайняті  роботою  з цінними паперами, зокрема Державної комісії з цінних паперів.

 

     Наш комітет висловився однозначно  за  те,  щоб  до  переліку державних  службовців,  яким  повинен  бути забезпечений державний захист, ввести і представників Державної комісії з цінних паперів, тим  більше що перелік осіб,  яким буде забезпечений цей державний захист,  не дуже великий,  і тому навантаження на бюджет  не  буде дуже великим.

 

     З другого   боку,  запобігаючи  втратам,  яких  може  зазнати економіка України,  особливо в епоху приватизації, що відбувається зараз,  коли  вже  цілком  зрозуміле  зацікавлення  в приватизації підприємств пріоритетних галузей,  працівник,  який вирішує ті  чи інші справи з цінними паперами, повинен відчувати свою захищеність з боку держави.

 

     Звичайно, найкращий захист - це боротьба не на словах,  а  на ділі  з  корупцією,  з  хабарництвом,  якими просякнуті всі органи системи влади, а в першу чергу - органи державної служби.

 

     Український народний  рух  буде  однозначно   голосувати   за внесення таких змін,  щоб ми захистили тих людей, які відповідають за серйозний сегмент української економіки - цінні папери.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     Надаю заключне слово  Олегу  Миколайовичу  Мозговому.  Прошу, Олегу Миколайовичу.

 

     МОЗГОВИЙ О.М.  Я  дякую.  Перш  за  все  хотів  би подякувати народним депутатам за розуміння ситуації,  яка склалася.  Я думаю, що  прийняття  проекту  закону  в  першому читанні буде необхідним кроком для завершення  формування  правового  поля,  для  розвитку фондового ринку і залучення інвестицій в економіку України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олегу Миколайовичу.

 

     Шановні колеги!  На цьому ми завершили розгляд проекту Закону про  внесення  зміни  до  Закону  України  про  державний   захист працівників суду і правоохоронних органів за номером 8010.

 

     --------------

 

     Наступне питання  порядку  денного  -  п'ять  законопроектів. Шановні колеги!  Я  бачу,  що  із  доповідачів  у  сесійному  залі присутні  тільки  два.  Ці  п'ять законопроектів вимагають від нас масштабного обговорення як мінімум протягом години,  яку  сьогодні Верховна  Рада  не  має  в  своєму  розпорядженні.  Нам залишилося працювати 23 хвилини.  Тому на правах  головуючого  відповідно  до Регламенту я переходжу до наступного питання порядку денного  (Шум у залі). Шановні колеги! П'ять законопроектів народних депутатів -

 7169  А  в  залі  присутні лише два доповідачі.  Народний депутат Костржевський  є?  Білоус?  Де?   Юхновський   є?   Бродський   є? Матвієнков?

 

     Шановні колеги!  Я зобов'язаний створити рівні можливості для всіх  народних  депутатів.  Я  не  можу  оголошувати  до  розгляду питання,  яке не підготовлене. Яка буде пропозиція сесійного залу? Шановні колеги!  У залі відсутні три із  п'яти  доповідачів.  Коли вони прийдуть, тоді будемо доповідати.

 

     --------------

 

     Оголошуємо розгляд наступного питання порядку денного. Проект Закону 7490 про внесення змін до  Закону  України  про  колективне сільськогосподарське підприємство.  Доповідає заступник державного секретаря Міністерства аграрної політики Мельник Сергій  Іванович. Прошу, доповідайте.

 

     МЕЛЬНИК С.І.,  заступник  державного  секретаря  Міністерства аграрної політики України.  Шановний Степане Богдановичу!  Шановні народні   депутати!   У   даний   час   практично  всі  колективні сільськогосподарські підприємства реорганізовано в  нові  юридичні формування,  засновані  на  правах приватної власності на землю та майно.  Відповідно до  пункту  6  статті  31  Закону  України  про колективне  сільськогосподарське  підприємство  до них перейшли... (Шум у залі).

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.  Я дію відповідно до Регламенту. Питання не  готове.  У  сесійному  залі  відсутні  всі  доповідачі з цього питання. Прошу, продовжуйте.

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Дякую.  Відповідно до пункту 6 статті 31 Закону України  про  колективне  сільськогосподарське підприємство до них перейшли всі права та обов'язки,  у тому числі  й  щодо  виділення майнових  паїв  колишнім  членам колективних сільськогосподарських підприємств.

 

     Майновий пай складається  з  основних  та  оборотних  активів згідно   зі   структурою  пайового  фонду  майна.  Правонаступники реорганізованих  колективних   сільськогосподарських   підприємств зобов'язані  забезпечити  рівність  прав  усіх колишніх членів цих підприємств при виділенні їм  у  натурі  майнових  паїв.  Адже  до складу  пайового  фонду  входить  як  високоліквідне майно,  так і неліквідне.  Співвідношення  між  такими  видами   майна   кожного підприємства і становить структуру пайового фонду.

 

     На практиці при виділенні майна в натурі виникає ряд колізій. Зокрема,  при поданні особою,  яка має право на майновий  пай,  до суду  на  підприємство-правонаступника  щодо  видачі майнового паю грішми  суд,  керуючись  нормами  діючого   Закону   України   про колективне сільськогосподарське підприємство,  як правило, приймає рішення на користь особи,  яка звертається,  тобто про видачу  паю грішми.  При  цьому  органами  виконання  рішень  з пайового фонду вилучається в першу  чергу  ліквідне  майно,  яке  реалізується  у встановленому   порядку.  Кошти,  виручені  від  його  реалізації, повертаються позивачеві.  Однак при цьому порушуються права  решти співвласників  майна  пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства, так як в результаті таких дій у складі пайового фонду залишається низколіквідне майно.

 

     У запропонованому  проекті  закону передбачається врегулювати питання  видачі  правонаступниками   реорганізованих   колективних сільськогосподарських підприємств майнових паїв особам,  які мають право на майнові паї,  не порушуючи громадянські права кожного  із співвласників пайового фонду майна цих підприємств.

 

     У проекті  закону пропонується внести зміни до абзацу першого пункту   1   статті    9    Закону    України    про    колективне сільськогосподарське підприємство, доповнивши його реченням такого змісту:  "Уточнення  складу  і  вартості  пайових   фондів   майна проводиться  за методикою,  яка затверджується Кабінетом Міністрів України".

 

     Абзац перший пункту 3 статті 9 пропонується викласти в  такій редакції:  "У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою,  грішми або цінними паперами,  а у разі реорганізації підприємства - майном відповідно до структури пайового фонду".

 

     Статтю 31  чинного  закону  пропонується  доповнити пунктом 7 такого змісту: "У разі реорганізації підприємства, паї його членам видаються за рахунок майна,  яке було віднесено до складу пайового фонду майна підприємства на дату його реорганізації".

 

     Прийняття такої   норми   дозволить   врегулювати   відносини підприємствправонаступників  та  колишніх  членів  реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств  у  питаннях  видачі паїв,  у  тому  числі при вирішенні судами суперечок з цих питань. Реалізація цього акта не потребує  додаткових  фінансових  витрат. Прийняття  запропонованого  проекту  закону  дозволить забезпечити захист інтересів як селян,  які мають  право  на  майнові  паї  та отримання їх у натурі, так і підприємств-правонаступників, а також сприятиме ефективному господарюванню  нових  агроформувань.  Прошу народних депутатів підтримати законопроект у першому читанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи будуть запитання до доповідача? Прошу, два запитання. Народний депутат Круценко. За ним -депутат Кочерга. Наступний - депутат Марченко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  аграрної  політики   та   земельних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую. Фракція комуністів.  Шановний Сергію Івановичу!  Ви знаєте,  що це майно  вже  розтягнули,  розікрали і практично немає кому за це на місцях  відповідати.  Разом  з  тим  у   Законі   про   колективне сільськогосподарське  підприємство є стаття 26,  яка гарантує,  що збитки,  завдані  підприємству  в  результаті  виконання  вказівок державних або інших органів чи посадових осіб,  які порушили права підприємства,  а також  внаслідок  неналежного  здійснення  такими органами   чи   посадовими   особами  передбачених  законодавством обов'язків,  відшкодовуються за рахунок цих органів. Ви знаєте, що така  ситуація  склалася  у  нас в колективних господарствах через введення в  дію  указу  Президента  3  грудня  1999  року.  Як  ви ставитеся до того,  щоб ми внесли відповідні зміни до цього закону щодо такої відповідальності?

 

     Дякую.

 

     МЕЛЬНИК С.І. Дякую вам за запитання. Я з вами погоджуюся, що, безперечно,   на   сьогодні  питання  майнових  відносин  потребує термінового врегулювання,  і ми намагаємося внесенням доповнень до закону  якраз  призупинити це розтягання,  бо забирається ліквідне майно,  реалізується і залишається неліквідне тим, хто залишився в тому   господарстві.   Ну   а   ліквідне  майно,  яке  ви  знаєте, вилучається,  береться  на  погашення  задоволення   позовів.   Це автомобілі та все те,  що сьогодні користується попитом.  А те, що не можна реалізувати,  залишається працівникам  господарства,  які залишилися працювати в тому колективному господарстві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Кочерга.  За  ним  -  депутат Марченко.

 

     КОЧЕРГА В.Г.,  секретар Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  49,  Донецька  область).  Фракция   коммунистов.   Я   хочу продолжить ту мысль,  которую высказал Василий Яковлевич. Скажите, на  какую  сумму  сейчас  осталось  этого  имущества,  которое  не роздано, не распаевано? Это первое.

 

     Второе. По  нашим данным,  особенно в Донецкой области,  были совершены огромные хищения, растранжиривания, несохранность такого имущества.  Я вам хочу привести пример, что в Добропольском районе система орошения:  трубы чугунные, стальные - все это разворовано, растащено. Скажите, пожалуйста, какие меры со стороны министерства применяются к тем,  кто не сохранил это  имущество?  У  меня  были встречи с прокурорами,  и мы договорились,  что будут возбуждаться уголовные дела.  Сколько возбуждено таких дел?  Сколько возвращено имущества? Что делается министерством в этом направлении?

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Дякую.  Я  хочу  сказати,  що назвати остаточну цифру,  скільки залишилося такого майна,  я  зараз  не  можу,  бо, скажімо, такими статистичними даними ми не оперуємо, бо це є майно колективне,  приватних власників,  а не державне,  яке було  б  на балансі міністерства.

 

     Те, що   ви   сказали   відносно  розкрадань  зрошувальних  і меліоративних систем,  особливо зрошувальних,  то це має місце. Ми сьогодні  разом  із  Державним  комітетом  по водному господарству працюємо над відновлення таких систем і збереженням їх як цілісних майнових комплексів.

 

     А стосовно  того,  скільки  порушено  кримінальних справ щодо розкрадання власності,  то міністерство не має права втручатися  в колективне  сільськогосподарське підприємство.  Скажемо так:  якщо державна  власність  є,  то  інша  справа,  а  вона  на   сьогодні розпайована і є власністю громадян.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Володимир Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Наша  фракция  заинтересована в принятии закона, который бы защищал селян в том,  чтобы сельское хозяйство велось в коллективных хозяйствах в разной форме,  защищал их от того, чтобы и имущество,  и собственность не попадали под распродажу,  защищал от  разграбления  по незаконным указам и чтобы паи не скупались за бесценок,  чтобы  не  дробилось   хозяйство.   Все-таки   сельское хозяйство в Украине осталось крупнотоварным.  Поэтому, я думаю, мы внесем изменения и дополнения к закону, ну, а в принципе, закон по защите селян нужен.

 

     У меня к вам два вопроса.

 

     Первый вопрос.   Считаете  ли  вы,  что  указ  Президента  по реформированию агропромышленного комплекса есть  незаконным?  Если не  считаете  его  таковым,  то  назовите  статью Конституции,  по которой можно признать его законным?  Я спрашиваю  это  для  того, чтобы в "Переходных положениях" было учтено предложение:  все, что сделано по указу Президента, признать просто незаконным и ввести в русло закона.

 

     Второй вопрос.  Вот этот Земельный кодекс,  который пустил на распродажу всю землю,  а  не  только  землю  сельскохозяйственного назначения, не будет ли противоречить тому проекту закона, который вы предлагаете,  по которому в принципе можно  реализовать  защиту коллективных сельских хозяйств? Есть ли между ними противоречия?

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Я  хочу  сказати,  що прийнятий Верховною Радою України Земельний кодекс і даний закон не вступають в  протиріччя. В   Україні   буде   розвиватися  і  крупнотоварне  виробництво  і дрібнотоварне виробництво,  тим  паче,  що,  на  мою  думку,  сама територія  України,  природно-кліматичні  умови  якраз будуть тому сприяти. Все-таки крупнотоварне виробництво конкурентноздатне. Але внутрішні     трудові    відносини    всередині    крупнотоварного виробництва-господарства  будуть  спиратися  на  право   приватної власності  на  землю і на майно.  Відповідаючи на перше запитання, скажу,  що я вважаю,  що указ Президента,  виданий на той  час,  є законним,  він у даному випадку знайшов підтвердження в земельному законодавстві.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Абрамов   -   на   завершення запитань.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо,  Степан  Богданович.  Уважаемый Сергей Иванович!  Я,  как работник сельского хозяйства в прошлом, глубоко убежден,  надеюсь,  и  вы  убеждены  в преимуществах коллективного сельскохозяйственного предприятия над индивидуальным,  потому  что это  отвечает  требованиям  объективных экономических законов.  Но меня  интересует,  почему  мы  сегодня,  сейчас  стремимся  искать дополнения,     изменения,    когда    практически    коллективное сельскохозяйственное предприятие разрушено?

 

     Спасибо.

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Я не буду вступати в дискусію.  Я  просто  хочу сказати,  що  в  попередній відповіді я говорив,  що крупнотоварне виробництво в нас завжди було, є і буде конкурентноздатним. Але як воно буде розвиватися? Чому ми вносимо доповнення в цей закон? Щоб захистити права всіх людей,  тому що рівні і ті,  хто  залишається працювати в господарстві,  і ті, хто хоче працювати індивідуально. Конституція гарантує такі права.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам,  Сергію Івановичу.  Прошу сідати, ваша доповідь завершена.

 

     Слово для  співдоповіді надається голові підкомітету Комітету з  питань  аграрної  політики  та   земельних   відносин   Олексію Андрійовичу Марченку.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ   201,   Черкаська   область).  Шановні  колеги!  Закон  про колективні сільськогосподарські підприємства з часу його прийняття Верховною Радою в 1992 році і до цього часу зазнав серйозних змін. До нього сім разів вносилися зміни і доповнення.

 

     У законопроекті пропонується внести зміни до статей 9  та  31 закону.  Абзац  перший  пункту  1  статті 9 пропонується доповнити положенням,  за яким уточнення складу і  вартості  пайових  фондів майна    членів    колективних    підприємств,    у   тому   числі реорганізованих,  проводиться  за  методикою,  що   затверджується Кабінетом Міністрів.

 

     В абзаці першому пункту 3 пропонується встановити,  що в разі реорганізації підприємства його члени мають право  на  пай  майном відповідно до розміру та структури пайового фонду.

 

     Статтю 31   пропонується   доповнити   пунктом   7,  у  якому передбачено,  що в разі реорганізації підприємства паї його членам видаються за рахунок майна,  яке було віднесено до складу пайового фонду цього підприємства на дату його реорганізації.

 

     Звичайно, на сьогодні є норми, якими керуються на практиці, є цілий   ряд   постанов   Кабінету   Міністрів.   Оскільки  процеси реформування колективних сільгосппідприємств є досить не простими, на  практиці  в  багатьох випадках здійснюються з порушеннями прав людей, що призводить потім до судової тяганини, судових позовів, і не  завжди  органи  правосуддя знаходять форми,  як захищати права людей,  оскільки в законодавстві до кінця це не визначено,  чому і пропонується  внести  в  закон ці зміни.  Тим більше можна навести багато прикладів,  коли  до  розпаювання  зараховують  майно,  яке залишилося  десь  там  на останній час,  а не те,  яке було на час реорганізації підприємства.

 

     І тому  люди,  які  мають  повне  право  на  свою  частку   в господарстві  на час його реорганізації,  висувають час від часу в тій  чи  іншій  місцевості  в   судовому   порядку   претензії   і наштовхуються    на   проблеми,   які   зумовлені   недосконалістю відповідного законодавства.

 

     Тому аграрний  комітет,  розглянувши  законопроект  по  суті, одноголосно  прийняв  рішення про те,  що такі зміни до Закону про колективні сільгосппідприємства треба внести і  надати  можливість захищати  нашим  громадянам свої права,  у тому числі і в судовому порядку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання  до  доповідача?   Прошу сідати.  На  виступ  записалися  два  народних депутати.  Народний депутат Мазур. Немає. Народний депутат Круценко.

 

     КРУЦЕНКО В.Я.  Шановні  колеги!  Прошу  звернути   увагу   на запропонований  зміст  законопроекту Кабінету Міністрів України до Закону про колективні сільськогосподарські підприємства.  Для чого його  приймати,  коли  ці  рекомендації  щодо  майна вже нікому не потрібні?  Тому,  що майно розкрадено.  А в запропонованих  змінах немає  і  слова  про  відповідальність за порушення конституційних прав людей на власність, яку в них вкрали. Це перше.

 

     Друге. Що дасть цей законопроект,  коли відповідно до  статті 58 Конституції закони не мають зворотної дії в часі.  Таким чином, захист селян залишається на папері і не  більше,  а  захистити  їх ніхто не збирається.

 

     Що потрібно   зробити?   По-перше,  проголосувати  завтра  за створення комісії для вивчення ситуації,  яка створилася на місцях із захистом майнових і земельних паїв у період реформування. Такий законопроект,  зареєстрований за номером 8140,  поданий. І я прошу підтримати.

 

     По-друге, визнати,   що  така  ситуація  на  селі  виникла  з реалізацією указу Президента від  3  грудня  1999  року,  в  якому записали:  КСП ліквідувати, а сприяти їх керівникам і спеціалістам у створенні приватних формувань, що є порушенням частини четвертої статті  13  Конституції,  в  якій записано,  що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і  господарювання.  Усі суб'єкти  права  власності  рівні  перед законом.  Державні органи створили умови для розкрадання  колективного  майна.  У  пункті  2 статті 26 Закону про КСП записано, що збитки, завдані підприємству в  результаті  виконання  вказівок  держаних  органів,  підлягають відшкодуванню.  Винуватці відомі: Міністерство аграрної політики і державні адміністрації на  місцях,  які  на  порушення  статті  19 Конституції  змусили  селян  реформуватися.  То  ж і набирає сили, шановні колеги,  вже Кримінальний кодекс,  у пунктах 2 і 5  статті 191  якого говориться,  що привласнення,  розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою  своїм  службовим становищем  карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.  То ж наше  завдання  і  обов'язок  народних депутатів допомогти нашим виборцям відстояти це право.  А той, хто розікрав,  повинен сидіти в  тюрмі,  а  його  майно  повинно  бути конфісковане.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Заключне   слово   надається  заступнику державного секретаря Сергію Івановичу  Мельнику.  Прошу.  З  місця мікрофон, Сергію Івановичу.

 

     МЕЛЬНИК С.І.  Шановні  народні  депутати!  Я  вам  дякую і за запитання,  і за слушні пропозиції,  які виникали в обговоренні. І просив би прийняти законопроект у першому читанні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Блискуче  резюме.  Шановні колеги!  Таким чином,  ми завершили розгляд питання  7490  -  проект  Закону  про внесення     змін     до    Закону    України    про    колективні сільськогосподарські підприємства.

 

     --------------

 

     Шановні колеги!  У процесі доповіді з цього  питання  народні депутати - автори п'яти законопроектів погодили між собою, що вони знімають ці законопроекти,  хоча  в  мене  немає  ніяких  з  цього приводу  заяв,  і  доручають  народному депутату Білоусу доповісти один законопроект.  Які будуть з цього приводу пропозиції?  Артуре Олександровичу,  не  стійте,  доповідайте.  Шановні  колеги,  час, правда, вже вичерпано. Яке будемо приймати рішення?

 

     БІЛОУС А.О.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НДП).  Дякую.  Мені  потрібно  півтори  хвилини. Шановні  колеги!  Проект  закону  про внесення змін і доповнень до Закону про господарські товариства вже розглядався в парламенті. І дійсно, це вже не мій авторський проект, це узгоджений проект усіх колег.

 

     У чому суть змін?  Можливість проведення повторних  загальних зборів  і  зборів,  що  не відбулися через відсутність кворуму.  Є чинна норма,  коли  збори  вважаються  правомочними  за  наявності кворуму  60  відсотків.  Буває ситуація,  коли меншість інвесторів свідомо блокують проведення таких зборів. Пропонується зменшити на повторних зборах кворум з 60 до 50 відсотків плюс 1. Це перше.

 

     Друге. Регулювати  порядок  повідомлення  про  проведення цих повторних загальних або позачергових зборів.  Тобто  це  погоджена позиція всіх законопроектів, і просимо підтримати. Все.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи  є  запитання до Артура Олександровича Білоуса? Немає. Сідайте, Артуре Олександровичу.

 

     Слово надається члену Комітету з питань економічної політики, управління   народним   господарством,   власності  та  інвестицій Олександру Вячеславовичу Слободяну.

 

     СЛОБОДЯН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 220, м.Київ).   Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні  народні депутати!  Комітет розглянув усі доповнення,  всі проекти  законів про  внесення  змін до Закону України про господарські товариства. Усі  запропоновані  законопроекти  направлені   на   вдосконалення чинного Закону про господарські товариства. Комітет пропонує взяти за основу проект закону народного депутата  Білоуса,  а  положення всіх  інших  законопроектів  врахувати  при  підготовці до другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Прошу сідати. Таким чином,  шановні  колеги,  ми  завершили розгляд проекту Закону про внесення змін до Закону України про  господарські  товариства.  На цьому   роботу  в  пленарному  режимі  ми  закінчили.  Я  оголошую засідання закритим.  Продовжимо роботу завтра в пленарному режимі, о 10 годині.

 

     Наголошую, завтра  - день голосування.  Ми починаємо роботу з обговорення і голосування  проекту  Закону  про  Державний  бюджет України.