ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

      У к р а ї н и.  13  л и с т о п а д а  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви готуєтеся, шановні колеги, дозвольте від вашого імені поздоровити  нашого сьогоднішнього іменинника - народного депутата України Мустафу Джемілєва з його днем народження,  побажати щастя, успіхів і всього найкращого.

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі Верховної Ради зареєстрований 361 народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати!  Згідно   з   календарним   планом проведення  восьмої  сесії  Верховної  Ради  України  сьогодні  на порядку денному День уряду України у Верховній Раді. Відповідно до постанови  Верховної  Ради від 20 вересня ми заслухаємо інформацію Кабінету Міністрів  України  про  готовність  паливноенергетичного комплексу   та   житловокомунального   господарства  до  роботи  в осінньо-зимовий  період.  За   дорученням   уряду   з   доповідями виступлять  міністр  палива  та  енергетики  Сташевський Станіслав Телісфорович і голова Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Череп Валерій Іванович.

 

     Як і передбачено Положенням про День уряду, для інформації ми надамо доповідачам по 15 хвилин  і  півтори  години  їм  двом  для відповіді  на  письмові  та  усні запитання,  5 хвилин для виступу представника  профільного  комітету  і  народних  депутатів,   які виявлять бажання взяти участь в обговоренні даного питання.

 

     Слово для  виступу  надається  міністру  палива та енергетики Сташевському. Будь ласка, Станіславе Телісфоровичу.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.,  міністр  палива  та  енергетики   України. Шановний   Вікторе   Володимировичу!   Шановні  народні  депутати! Підготовка підприємств паливноенергетичного комплексу до роботи  в осінньо-зимовий  період  2001-2002 років проводилася відповідно до розпорядчих документів Кабінету Міністрів України  і  Міністерства палива  та  енергетики.  Хід  підготовки  підприємств  до роботи в осінньозимовий період розглядається щоденно в системі Міністерства палива  та  енергетики  та  раз на тиждень в уряді.  Також питання підготовки   галузей   національної   економіки   до   роботи    в осінньо-зимовий   період  розглядалося  під  час  робочої  поїздки Президента  України  Леоніда  Даниловича  Кучми  до  Донецької  та Вінницької  областей,  на  нарадах  у  Прем'єр-міністра України 14 вересня та 15 жовтня. Готовність підприємств паливно-енергетичного комплексу   розглядалася  за  останній  місяць  двічі  на  колегії Міністерства  палива  та   енергетики   і   на   виїзних   нарадах безпосередньо в областях Луганській,  Львівській та Волинській. За результатами розглядів були дані конкретні доручення,  що потрібно зробити,  щоб  підготовка і проходження зимового максимуму були на належному рівні.

 

     Виробництво електроенергії. З початку року на електростанціях Міністерства  палива  та  енергетики  України  вироблено майже 140 мільярдів кіловат-годин електроенергії,  тобто на  рівні  минулого року.  При  цьому на теплових електростанціях вироблено 61 мільярд кіловат-годин   і   майже   стільки   ж   вироблено   на   атомних електростанціях.  Теплові станції виробили на 2 відсотки більше, а атомні - на 3 відсотки менше,  ніж за відповідний період  минулого року.  Це  обумовлено  тим,  що  в  грудні виведено з експлуатації Чорнобильську  атомну  станцію.  Достатня   водність   з   початку поточного  року  дозволила  виробити  гідроелектростанціям  на  10 відсотків  електроенергії  більше,  ніж  за   відповідний   період минулого року.

 

     Хотів би  зупинитися  на  передумовах.  Фінансово-економічний стан підприємств паливно-енергетичного комплексу.  За  10  місяців поточного року вдалося забезпечити стабільне зростання платежів за електричну енергію та довести їх до рівня майже 90 відсотків, а це майже  13  мільярдів гривень,  у тому числі грошовими коштами - 75 відсотків,  що в  2,1  раза  більше,  ніж  за  аналогічний  період минулого року.

 

     Це дозволило  в 2001 році енергогенеруючим компаніям сплатити за вугільну продукцію банківськими коштами 1 мільярд 699 мільйонів гривень,  або в 1,9 раза більше,  ніж у 2000 році (загальна оплата за вугілля  за  10  місяців  становить  93,7  відсотка),  провести 100-відсотковий  розрахунок  з  НАК "Нафтогаз України" за спожитий газ з урахуванням пільг та субсидій.

 

     Однак суттєво  впливає  на   фінансовий   стан   відволікання грошових коштів, обумовлене наступними чинниками:

 

     залучення генеруючими компаніями значних кредитних ресурсів у минулі періоди,  на повернення яких щомісяця припадає 25 відсотків від сумарних надходжень грошових коштів;

 

     недоотримання генеруючими  компаніями  коштів з енергоринку в сумі 160  мільйонів  гривень,  які  було  залучено  на  ліквідацію наслідків стихійного лиха;

 

     борги минулих   періодів,   на   погашення   яких   щомісячно відволікається 5 мільйонів доларів компанії "ІТЕРА" і 1,2 мільйона "ІТЕРА   України".  Для  покриття  цих  витрат  необхідно  досягти 100-відсоткової проплати за електроенергію.

 

     На сьогодні  близько   10   відсотків   електричної   енергії продовжує споживатися безкоштовно, що веде до постійного зростання заборгованості споживачів,  яка досягла 8,2  мільярда  гривень,  у тому   числі:   промисловість   -  3  мільярди,  житловокомунальне господарство - більш як 2 мільярди,  сільгоспспоживачі - 1 мільярд та  бюджети  усіх рівнів (з урахуванням пільг та субсидій) - понад 500 мільйонів гривень.

 

     Протягом 10  місяців  2001  року  заборгованість  за  спожиту електроенергію зросла на 1,5 мільярда гривень, або 21,9 відсотка.

 

     Наслідком незадовільної роботи енергопостачальних компаній зі споживачами  є   систематичні   перевищення   договірних   величин споживання  електричної енергії та потужності,  які встановлюються регіонам, виходячи з рівня розрахунків енергопостачальних компаній з державним підприємством "Енергоринок".

 

     Загальне перевищення      граничних     рівнів     споживання електроенергії за 10 місяців по  Україні  становить  6,5  мільярда кіловат-годин, на вироблення якої додатково витрачено 3,9 мільйона тонн вугілля.

 

     З 20 серпня  поточного  року  об'єднана  енергетична  система України  працює  в режимі паралельної роботи з єдиною енергетичною системою  Росії.  Завдяки  цьому  значно  підвищилася   надійність енергопостачання споживачів.

 

     У цьому   році   підприємства   енергетики   покращили   свої розрахунки з бюджетом. І в 2001 році енергетичні компанії сплатили до  бюджету  5,8  мільярда  гривень,  що  в  1,7 раза більше,  ніж попереднього року.

 

     Незважаючи на  позитивну  динаміку  в  оплаті  за  електричну енергію,    платоспроможність   підприємств   паливноенергетичного комплексу  продовжує  залишатися   на   досить   низькому   рівні. Кредиторська   заборгованість   виробників   електричної   енергії перевищує 15 мільярдів гривень,  у зв'язку з чим стосовно багатьох підприємств  галузі  порушено  справи  про  банкрутство  або  суди прийняли рішення про стягнення  заборгованості  за  рахунок  майна боржника.   Прикладом   цього   є  ситуація,  що  склалася  з  ВАТ "Донбасенерго".

 

     Зупинюся на    питанні    забезпечення    паливом    теплових електростанцій.  Міністерство  переглянуло  стратегію  накопичення вугілля на складах теплових електростанцій,  виходячи з підвищення якості вітчизняного вугілля та економічної недоцільності створення та утримання значних запасів вугілля. В умовах необхідності повної оплати поточного споживання палива на електростанціях та погашення кредитів,  які були залучені для закупівлі  палива  у  2000  році, погашення  заборгованості за природний газ,  спожитий у 2000 році, накопичення палива проводилося на  нових  економічних  засадах.  З метою    проходження    осінньо-зимового   максимуму   навантажень розроблений  баланс  палива  з  мінімально  необхідними   запасами вугілля   на   складах   теплових  електростанцій,  що  забезпечує економічно ефективне функціонування енергетичного комплексу.

 

     Урядом та Міністерством палива та  енергетики  вжиті  заходи, які   дозволили  збільшити  надходження  вітчизняного  вугілля  на теплові  електростанції.  Це  дало  можливість  скоротити   імпорт вугілля  і  збільшити перерахування коштів вугільним підприємствам України.

 

     За станом на 10 листопада фізичні обсяги  запасів  палива  на складах   теплових  електростанцій  становили  2,2  мільйона  тонн вугілля.   Внаслідок   ефективних   дій   Мінпаливенерго    значно поліпшилася   якість   вугілля,   що   постачається   на   теплові електростанції.  Так,  за 10 місяців цього року зольність  вугілля знаходилася  на рівні 26,2 відсотка.  Для порівняння:  у 2000 році цей показник становив 36,5, а протягом 1990-1999 років - 31,6-35,6 відсотка.   Також   у   середньому  на  20  відсотків  підвищилася калорійність вугілля, що відповідає додатковому збільшенню запасів вугілля на складах на 450 тисяч тонн.

 

     Споживання природного  газу за 10 місяців ми скоротили на 2,2 мільярда кубічних метрів.  Це дало можливість сконцентрувати кошти для проплати за відвантажене вугілля. Розрахунки паливного балансу показують,  що при щодобовому постачанні вугілля в обсязі 90 тисяч тонн  протягом  листопада  2001 рокулютого 2002 року та щодобовому постачанні газу в листопаді близько 42 мільйонів  кубічних  метрів запаси  вугілля  на  складах  на 1 січня 2002 року в дні найнижчих температур становитимуть 2 мільйони 200 тонн.

 

     Паливозабезпечення атомних     електростанцій.     Постачання ядерного  палива  на атомні електростанції здійснюється відповідно до затвердженого  графіка.  На  даний  час  всі  енергоблоки,  які знаходяться в експлуатації,  завантажені ядерним паливом. Поставки свіжого ядерного палива вже здійснено на 11 енергоблоків, до кінця року за графіком буде поставлено ще на 2 енергоблоки.

 

     Хід ремонтної    кампанії.    На   даний   час   на   атомних електростанціях  відремонтовано  9  енергоблоків,   що   на   один енергоблок  більше,  ніж це передбачено регламентом,  ще два блоки будуть відремонтовані до кінця року.  Сьогодні на один блок працює більше,     аніж    передбачалося    регламентом,    на    атомних електростанціях.

 

     На 17 теплових  електростанціях  відремонтовано  в  поточному році  70 енергоблоків загальною потужністю 16,8 тисяч мегават,  до кінця року  ще  17  будуть  відремонтовані.  Ремонти  відбуваються відповідно до регламенту, ця робота ведеться цілорічно. Крім того, 19 енергоблоків становлять оперативний резерв.

 

     На гідроелектростанціях фактично реконструйовано і капітально відремонтовано 42 гідроагрегати.  Енергопостачальними компаніями в енергетичних  мережах  за  10  місяців  відремонтовано  всі  лінії електропередач  та  підстанції відповідно до графіків.  І коштів у ремонт цього року на 220 мільйонів вкладено більше,  ніж  минулого року.

 

     Вугільна промисловість.  За 10 місяців цього року видобуто 69 мільйонів  тонн  вугілля,  що  на  3,3  мільйона  тонн   перевищує встановлене  завдання  та  на  2,5  мільйона  тонн  більше,  ніж у відповідному періоді минулого року.

 

     Незважаючи на те що видобуток енергетичного вугілля з початку поточного   року   на  1,3  мільйона  тонн  перевищує  відповідний минулорічний показник,  встановлене завдання  виконано,  на  жаль, лише  на  99  відсотків.  З урахуванням підвищення вимог до якості вугільної продукції,  а також збільшення  проти  завдання  обсягів енергетичного   вугілля,   відвантаженого   на  експорт  та  іншим споживачам  у  рахунок  оплати  за  поставлене  обладнання,  обсяг вугільної   продукції,  поставленої  тепловим  електростанціям  за січень-жовтень поточного року становить  21,4  мільйона  тонн.  До кінця року річне завдання буде виконано.

 

     У поточному  місяці  завдяки  введенню  в  дію  нових очисних вибоїв,  а також припиненню відвантаження енергетичного вугілля на експорт та іншим споживачам обсяг щодобового постачання вугілля на теплові електростанції збільшено до 81,2 тисячі тонн,  що  на  4,6 тисячі  тонн  більше,  ніж  у  вересні.  Крім  цього,  передбачено додаткове   залучення   вугілля    вітчизняного    видобутку    та імпортованого обсягом не менш як 270 тисяч тонн щомісячно.

 

     Нафтогазовий комплекс.   Щоб   не   зупинятися   на   цифрах, нафтопродуктами  економіка  України  на  період  осені   та   зими забезпечена  в  повному обсязі.  Що стосується накопичення газу на складах, він мається в обсязі 11,5 мільярда кубічних метрів, і при тій проплаті,  яка є на сьогодні,  забезпечить повністю споживачів та потреби енергетичної системи України.

 

     Аналіз стану   справ   у   підготовці    паливноенергетичного комплексу  свідчить,  що  він  готовий до роботи в осінньо-зимовий період, але головне - як перезимувати і забезпечити функціонування в  період  низьких  температур.  Відповідно до доручень Президента України,  Прем'єр-міністра,  першого   віце-прем'єрміністра   дані відповідні  доручення фінансовим інституціям,  Кабінету Міністрів, щоб були відповідні проплати для збільшення накопичення вугілля на складах  станцій  з тим,  щоб можна було в період листопада-лютого нормально перезимувати. Ми впевнені в тому, що це буде виконано.

 

     Таким чином,  я констатую, що при виконанні всіх тих завдань, які ми маємо,  а тим займається уряд достатньо,  ми маємо підстави стверджувати,  що паливноенергетичний комплекс до роботи в  період осені, зими та весни готовий.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Переходимо до запитань доповідачу. Як ми і домовилися:  одне письмове,  одне усне.  Прошу записатися на  усні запитання. Висвітіть, будь ласка. Дякую.

 

     Народний депутат Бокий. Наступний - депутат Кармазін.

 

     БОКИЙ І.С.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Прошу передати слово колезі Ніколаєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція соціалістів та селян "Лівий  центр".  Шановний  Станіславе Телісфоровичу!  Фракція  Соціалістичної  партії  у  своїй  заяві 4 жовтня  2001  року  щодо  ситуації   з   цінами   і   тарифами   у житлово-комунальній сфері у конкретних семи пунктах запропонувала, як відреагувати і підготуватися до  зими,  як  здешевити  ціни  на комунальні   послуги,  в  тому  числі  на  електроенергію.  Шляхом спрямування газу вітчизняного виробництва,  використання, скажімо, електроенергії атомних станцій для комунальних послуг і таке інше. Скажіть,  будь  ласка,  чи  розглядало   міністерство   пропозиції соціалістів?

 

     І друге  запитання,  яке я вже вам намагався задати.  Що буде робити  міністерство  з  приватизованими  обленерго,   зокрема   з Херсонським,  яке сьогодні зробило нелюдськими умови життя жителям Херсонської області?  Там люди жити не можуть. Я вимагаю створення спеціальної  комісії  по Херсону і виїзду туди вас особисто.  Будь ласка, дайте відповідь.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Я вам дякую, я туди виїду разом з вами. Але я  хотів  би  привернути  увагу,  що  те  обленерго  є  приватним, втручатися у приватну справу ми не маємо права,  проте  відповідно до Закону про електроенергетику всі повинні дотримуватися одного - виконувати  умови  договору.  Постачальник  електроенергії  і   її споживач   несуть   однакову   відповідальність  (і  фінансову,  і економічну)   один   перед   одним.   Відключення   електроенергії споживачам,  які сплатили за неї,  - це грубе порушення Закону про електроенергетику. До того ж повинні застосовуватися й економічні, і інші санкції до неплатників так, як це передбачено законом. І це стосується не тільки тих обленерго,  які приватизовані.  Незалежно від  форми  власності  такий порядок відносин.  Якщо відключаються цілі масиви, а такі приклади є, то це порушення законів, і в першу чергу Закону про електроенергетику.

 

     У цю  суботу  я  разом  із  представниками обласних державних адміністрацій,  енергетичних компаній провів селекторну нараду, на якій  дана  оцінка  тим  ганебним  явищам,  які  мають  місце.  Ми попередили всіх,  незалежно від форми  власності:  відключення  не може   бути  там,  де  за  електроенергію  сплачено,  тому  що  їм доведеться розраховуватися своїми коштами перед тими людьми,  яких відключили.  Якщо вважають обленерго,  в першу чергу приватні,  що вони повинні діяти таким методом при вирішенні  своїх  економічних проблем, то потрібно працювати конкретно з кожним споживачем, а не так, як це робилося раніше.

 

     Що стосується тарифної політики. Я хочу вам сказати відверто, що у Міністерстві палива та енергетики зараз на порядку денному не стоїть питання про зміну тарифів.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, письмове запитання, будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Запитання таке: "Скільки фактично  щодобово  відвантажується  вугілля  на  теплові електростанції?"

 

     Відвантажується щодобово 84,1 тисячі тонн вугілля.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кармазін.  Наступний  -депутат Діброва.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ 134,  Одеська область). Місто-герой Одеса, Партія захисників Вітчизни,  "Солідарність".  Шановний пане міністре!  Скажіть, будь ласка,  Станіславе  Телісфоровичу,  що думає робити міністерство у зв'язку з тією ситуацією,  яка склалася після  вимоги  НАК  робити передоплату  за  газ,  коли  області не в змозі,  оскільки вони не отримують своєчасно дотацію з бюджету,  і маленькі міста  фактично не опалюються? Це перше запитання.

 

     І друге.   Засоби   масової  інформації,  наприклад  "Україна молода" від 8 листопада 2001 року,  надрукували  жарт  губернатора Донецької  області Януковича,  де він обіцяє зробити калікою того, хто надає об'єктивну інформацію  Президенту  щодо  розрахунків  за електроенергію.

 

     Безумовно, помічаючи позитивні зрушення в галузі,  я хочу вас запитати:  що робиться  якраз  в  паливно-енергетичному  комплексі Донецького регіону і який вплив там губернатора? На мою думку, він негативний. Що в даному випадку ви робите як міністр?

 

     Дякую за відповіді.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую  за  запитання,  які  ви  задали.   У Міністерстві  палива  та  енергетики  не стоїть на порядку денному питання передоплати за послуги,  і ми вважаємо,  що це на сьогодні передчасно.  Ми ставимо завдання,  щоб була поточна проплата. Коли ми зможемо всі разом виконати поточну  проплату,  ми  можемо  тоді розглядати питання про вдосконалення системи платежів.  І сьогодні це в Міністерстві палива та енергетики не на часі,  незважаючи  на те, що ми в цілому передоплату робимо за газ, поставлений Україні, та за ядерне паливо, яке, на жаль, ми також купуємо за кордоном.

 

     Що стосується іншого питання.  Ну,  я  не  знаю  висловлювань Віктора Федоровича,  і що він мав на увазі, то треба його спитати. Я тільки знаю про те, що в регіоні проплата за електроенергію є не найкращою,  незважаючи  на  те,  що  там споживається 20 відсотків усієї електричної енергії.

 

     Тому ми мали розмову з Віктором Федоровичем,  мали розмову  з його  заступниками,  щоб  цією  роботою займалися більш предметно, тому  що  саме  ті  кошти,   які   надходять   від   платежів   за електроенергію, підуть на розрахунок з шахтарями, і ми будемо мати більше накопичення вугілля на складах Донецької області.  На жаль, за  10  місяців  у Донецькій області видобуто вугілля на 1 мільйон менше,  аніж це було передбачено завданням і порівняно  з  минулим роком.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  "Яка  заборгованість  населення  за спожиту електричну  енергію  і  яку  частку  вона  становить  у  загальній заборгованості?".

 

     На даний    час    енергопостачальні   компанії   згідно   із затвердженими Кабінетом Міністрів України  правилами  користування електричною  енергією для населення проводять роботу з укладання з кожним    побутовим    абонентом    договору    на    використання електроенергії.   Після   закінчення   цієї  роботи  повинні  бути скорочені  оці  заборгованості,  які  є.  На  1   листопада   така заборгованість   становила  1,3  мільярда  гривень,  це  майже  16 відсотків    загальної    заборгованості.    Це    всі     об'єкти житловокомунального господарства.  Що стосується населення,  то це 2,4 відсотка.  Але зважаючи  на  те,  що  туди  входять  і  мережа водоканалу,  і все те,  що забезпечує населення,  то я назвав, яка сума.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Діброва.  Наступний  -  депутат Кулик.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 19,  Волинська область).  Дякую.  Шановний Станіславе  Телісфоровичу!  Як  ви  ставитеся  до вимоги Світового банку,  на догоду стомільйонній подачці, про підвищення тарифів на електроенергію,   що  в  кінцевому  підсумку  призведе  при  нашій енерговитратній  економіці   до   значного   здорожчання   готової продукції,  її неконкурентоспроможності,  в тому числі й вугільної галузі та гірничо-металургійного комплексу? Це перше.

 

     І друге питання - щодо газифікації  шахтарських  селищ  після закриття   шахт   в  плані  їх  реструктуризації.  Ця  газифікація закладена в проекті, зокрема селища Жовтневе на Волині.

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую,  я володію питаннями стану  справ  у шахтарському колективі, адже я мав нагоду нещодавно там побувати.

 

     Що стосується тарифів.  Я відповідав на перше запитання, що в Міністерстві  палива  та  енергетики  не  розглядається   сьогодні питання про підвищення тарифів за послуги,  які надає Міністерство палива та енергетики.

 

     Що стосується газифікації населених  пунктів,  де  проживають шахтарі,   і  в  першу  чергу  в  тих  регіонах,  де  закриваються вугледобувні    підприємства.    Ми     передбачаємо     проектами реструктуризації вирішення цих питань,  безумовно,  адже споживачі отримували вугілля з тих шахт,  які закриваються.  Тому в  проекті Державного  бюджету  на 2002 рік передбачено пооб'єктно,  де і які обсяги будуть виконані. У додатках це вказано.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.   "Чи   не   виникла    заборгованість    за електроенергію перед Росією за час паралельної роботи енергосистем Росії та України?"

 

     Ні, не  виникла.  Сальдо  перетоків   знаходиться   в   межах технологічних   можливостей.  Тобто  одна  доба  -  йде  перекачка електроенергії  в  Росію,  друга  -  в  Україну.  Це   передбачено технічним станом мереж.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Кулик.   Наступний  -депутат Кірімов.

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область). Дякую, Вікторе Володимировичу. Український народний рух, об'єднання "Наша Україна".  Шановний Станіславе Телісфоровичу! Два питання до  вас  з  огляду  на  те,  що  сьогодні  на  Полтавщині, наприклад,  один дільничний міліціонер на п'ять-сім сіл, бо грошей не  вистачає,  кажуть,  у  бюджеті,  хоча  міліція   робить   собі євроремонти в кабінетах. Яким чином силами багатих обленерго можна унеможливити      обрізання      електродротів,       розкурочення трансформаторів,   щоб   упередити   величезні  збитки  для  самих обленерго? Це перше питання.

 

     Друге питання.  Не тільки в селах Полтавщини, знаю, і в інших селах  України  вже  почалися  відключення  електроенергії  сіл  і підприємств.  Уже шахтарі збираються на Київ.  Ми знаємо,  що коли Ющенко керував в уряді, то шахтарі у походи до Києва вже не ходили і відключень електроенергії не було.  То  звідки  сьогодні  у  вас впевненість, що ми перезимуємо так, як перезимували при Ющенкові?

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.   Дякую.  Наведу  дані  статистики.  Якщо  в минулому році недодано через страйки і мітинги шахтарів 647  тисяч тонн вугілля,  то в цьому році - 164, майже в 4 рази менше. Але то не є найкращим.  І, до речі, там, де були такі акції, вони в першу чергу пов'язані з тим, що шахти зовсім не мали активів, і потрібно платити заробітну плату там,  де шахтарі вже не можуть  видобувати вугілля.

 

     Що стосується   останньої   акції,   яка   була,  то  шахтарі привернули увагу і політиків,  і загалом суспільства до  того,  що проблеми в шахтарських колективах ще залишилися, незважаючи на те, що є стабілізація, а в деяких випадках і поліпшення.

 

     В першу чергу  це  вимога,  щоб  сплачували  за  відвантажене вугілля.  Вугілля  не  припиняли  видобувати,  воно  видобувалося, просто не відправляли на електростанції з вимогою,  щоб  за  нього проплатили.  А  про  те,  як ми перезимуємо,  я сказав у заключній частині своєї доповіді.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. "У якому стані знаходиться вирішення питання щодо власника ДАЕК "Донбасенерго"?"

 

     Дійсно, там розгорнулася боротьба.  На наш погляд,  вона не є зовсім законною і кимось форсується.  З цього приводу є відповідні доручення уряду,  займається прокуратура. Вона наклала заборону на подальші дії,  аж поки в усіх судах не будуть у законному  порядку вирішені питання.  З моєї точки зору,  те,  що там відбувається, є порушенням закону і прав. Це визначить суд в установленому законом порядку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кірімов.  Наступний  - депутат Зарубінський.

 

     КІРІМОВ І.З.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (виборчий   округ   95,   Київська   область).   Дякую,    Вікторе Володимировичу.  Я  просто  хочу уточнити для пана міністра,  що в Іванківському  виборчому  окрузі  95  до  цього   часу   по   суті опалювальний  сезон  не  розпочався.  А слово прошу передати Ігорю Мар'яновичу Пилипчуку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Пилипчук.

 

     ПИЛИПЧУК І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий  округ  124,  Львівська  область).  Шановний  Станіславе Телісфоровичу!  Близько тисячі колишніх працівників "Атомспецбуду" уже шість років чекають погашення заборгованості із зарплати,  але поки що їм світить лише безнадія.  Доки? Працівники Добротвірської електростанції протягом трьох років не можуть  отримати  заробітну плату  за  відрядження  від  Харківської котлоочистки?  Ці питання двічі звучали в  цьому  залі,  ви  отримали  доручення  Президента України,   але  ніяких  заходів  не  вжили.  У  Тернополі  взагалі незаконно ліквідовано облпаливо.  Яким чином  у  цих  регіонах  ви думаєте провести опалювальний сезон?  Адже ці три приклади,  які я навів,  це якраз є порушення,  на які ви повинні  були  б  негайно реагувати.  Я звертався до вас з цих питань.  На жаль, до сьогодні відповіді не отримав.

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую вам за питання. Передусім я хотів би, щоб   ми   з'ясували:  опалювальний  сезон  забезпечує  не  тільки Міністерство палива та енергетики.  До функцій Міністерства палива та  енергетики  входить,  щоб електростанції були всім забезпечені для вироблення електроенергії,  щоб були підготовлені котельні  та магістральні трубопроводи,  які підпорядковані Міністерству палива та енергетики.  Для того щоб забезпечити теплом, ми знаємо про те, що це переважно підприємства муніципальної власності,  тому подачу тепла до кожного будинку забезпечує місцева влада.  Джерел  подачі тепла та її транспортування в межах системи Міністерства палива та енергетики достатньо, і вони підготовлені.

 

     Що стосується "Атомспецбуду".  Питання дуже  слушне,  і  воно може   прозвучати   і   від   Шахтобуду,   і  від  шахтарів.  Адже заборгованість на початку цього року,  ви  пам'ятаєте,  за  минулі роки   становила   1  мільярд  970  мільйонів.  На  сьогодні  вона скоротилася  в  межах  тих  можливостей,  які  має  сама   система Міністерства  палива  та  енергетики.  Нам вдалося перед шахтарями скоротити заборгованість на 200 мільйонів,  але ж на  сьогодні  ще залишається,  окрім  коштів  по  регресних  виплатах,  одноразових виплатах, 1 мільярд 64 мільйони.

 

     Що стосується  об'єктів   атомної   енергетики,   традиційної енергетики,  нафтогазу,  то вони всі будуть погашені відповідно до графіка та указу Президента до кінця року.

 

     Що стосується конкретного  питання  стосовно  "Атомспецбуду". Дійсно,  всі обсяги робіт виконані надто давно. Я знаю цю тему. Ми зараз вишукуємо кошти,  щоб розрахуватися, адже зарплата зароблена чесною працею.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Зарубінський.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник  голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий   округ,   НДП).   Фракція   НДП.   Шановний   Станіславе Телісфоровичу! Останнім часом і сьогодні навіть у цій залі лунають різні   оцінки,   причому   досить  протилежні,  щодо  ситуації  з виробництвом    електроенергії,    із    становища     підприємств електроенергетичної галузі в 2001 році аж до таких, що порівняно з 2000 роком відбувся спад,  занепад і навіть деградація. Але я бачу в інформації Кабінету Міністрів такі дані,  що, наприклад, у цьому році вироблено  більше  електроенергії,  ніж  у  минулому,  навіть незважаючи  на  те,  що  в  кінці  минулого  року  була виведена з експлуатації  Чорнобильська  атомна  електростанція.  За   дев'ять місяців поточного року в 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшилися платежі за електричну енергію.

 

     І ще один момент.  Як ви прокоментуєте цифру,  що в 2001 році енергокомпанії   сплатили  податків  в  1,7  раза  більше,  ніж  у попередньому році?  Чи співвідноситься  це  з  оцінками  занепаду, деградації тощо? Чи це цифри неправильні? Прошу прокоментувати.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую.  Чесно кажучи, я такої інформації не мав,  що є занепад. Ми проводили 10 днів тому колегію Міністерства палива та енергетики, куди запросили всіх, були присутні й народні депутати,  за що ми їм вдячні, і представники регіонів, і всі, хто мав  відношення,  -  повна  зала  в  Українському  домі.  Там були підведені підсумки роботи.  У жодній галузі  системи  міністерства немає  спаду  порівняно  з  минулим  роком.  Упала  зольність - це чудовий показник.  Упала кількість нещасних випадків  -  це  також чудовий показник. Нам вдалося у найскладнішій галузі в цьому році, я у своїй доповіді сказав,  на 3,3 мільйона тонн вугілля  видобути більше,  аніж у минулому році. Оце є головний показник, тому що ми знаємо, в якому стані була вугільна промисловість.

 

     Щодо перспективи,  чи можна вже наперед прогнозувати в галузі спад  виробництва?  Я  впевнено скажу,  що ні,  тому що за дев'ять місяців  капітальних  вкладень  зроблено  в  обсязі  4,8  мільярда гривень,  а ми розуміємо,  що це означає. Це вкладення у розвиток. Ми в цьому році за рахунок своїх можливостей достатньо і обладнали лав, і відремонтували обладнання. Але якби хтось сказав мені, що в нас все добре,  - ні,  тому що ми ж маємо з вами той стан справ  і той спад в економіці, який починався з 1991 року. Особливо це спад у 1994-1997 роках,  коли практично за продукцію,  яка  вироблялася системою  Міністерства  палива  та  енергетики,  ніхто  не платив. Звідсіля ми маємо і заборгованість із заробітної плати, і фізичний стан  основних  фондів.  Тому  ми  й  дали  оцінку  стану справ на колегії,  намітили шляхи,  як з нього виходити.  І ми  їх  бачимо. Будемо вкладати кошти в розвиток - буде нормально,  а якщо з Божою поміччю і з вашою допомогою у  бюджеті  буде  передбачено  те,  що вносилося в сесійну залу, то будемо мати поступове зростання.

 

     Зростання виробництва   електроенергії   -  це  необов'язково найкращий показник,  краще,  аби він був стабільним, навіть щоб її було  менше  вироблено,  а  зростав обсяг виготовленої промислової продукції,  це було б чудово.  І в нас майже так вийшло.  Ми маємо приблизно  на  рівні минулого року обсяг електроенергії,  але ж ми маємо великі темпи зростання промислової продукції.

 

     Про що йде мова?  Коли  потрібно  за  продукцію  платити,  її використовують   більш  економно.  Рахують,  впроваджують  новітні технології на підприємствах, і це чудово. Якщо гнатися за тим, щоб весь   час  нарощувати  її  виробництво,  а  стільки  не  потрібно електроенергії,  то це приблизно такі ж капітальні вкладення,  як, скажімо,  покласти  на  склад на півроку в 5 разів більше вугілля, аніж його потрібно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  "Як встановлюють граничні  рівні  -  ліміти споживання електроенергії для регіонів?"

 

     До того, як з'явилися різні форми власності, розрахунок був у середньому на кожного споживача.  Тепер відбувається  розмежування по регіонах,  по обласних енергопостачальних компаніях.  Заявку на кількість  електроенергії  дають  обленерго   за   погодженням   з обласними  державними адміністраціями.  Вони значно вищі,  аніж за них розраховуються. А потрібно було б, щоб вони були збалансовані: скільки   є   коштів,  щоб  купити  електроенергію,  -  стільки  й замовлено.

 

     На жаль,  поки що так і,  мабуть, на перехідний період так ще певний час буде, хоча це не найкраще. Тому що от навіть із питань, які щойно звучали,  ми кажемо: проплата, проплата, проплата. Немає енергоносіїв безкоштовних.  Останнє,  що продемонстрували шахтарі: безоплатно вугілля ніхто давати не буде.  Щоб була електроенергія, треба  купити  енергоносії.  Інша справа,  хто компенсує:  бюджет, виробництво, кредити - це інша справа.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Пухкал.  Наступний  -  депутат Гуцол.

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).   Депутатське   об'єднання   "Нова  політика".  Шановний Станіславе Телісфоровичу, у мене два запитання.

 

     Перше. Чи відомо міністерству  і  вам  особисто  про  те,  що окремі   обленерго,   зокрема  "Чернігівобленерго",  запроваджують власні схеми обліку спожитої електроенергії і схеми оплати за неї? Наприклад,  у  місті Ніжині сотні інспекторів ходять по квартирах, по будинках,  знімають показники електролічильників і таким  чином фактично   порушують   право  людини  на  безпеку  житла  та  інші конституційні права.  Населення обурене. Місцева влада не знає про те,  що  ці  дії  проводить  обленерго,  тобто вони не узгоджені з місцевою владою. Це перше запитання.

 

     Друге. Деякі обленерго, зокрема і "Київобленерго", нав'язують підписання   договорів   з  населенням,  у  тому  числі  і  з  тим населенням, яке постійно не проживає в сільській місцевості, але з нього  вимагають  підписання договорів на кожний місяць чи на весь рік  з  наперед  визначеною  оплатою  за  у  майбутньому   спожиту електроенергію.  Якщо  це  має місце і відомо міністерству,  то як міністерство має намір контролювати всі ці нововведення обленерго?

 

     Дякую за відповідь.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.   Дякую.   Завжди   найкращим   мірилом    є інструмент, який дає можливість відновити справедливість. Скажімо, якщо  впроваджуються  лічильники  там,  де  їх  немає,  або  більш сучасні,  то  в  тому немає нічого поганого.  Переважно це роблять приватні обленерго.  Чому?  Тому,  що вони хочуть, щоб за послугу, яку надають,  розраховувалися відповідно до чинного законодавства. Але це не є підставою, щоб порушувати закон і права людини.

 

     Є декілька факторів,  які впливають на відносини.  Передовсім основним документом і мірилом є угода.  Це нормальне, цивілізоване явище,  і тоді в нас не буде ніяких претензій  ні  до  кого,  якщо стосунки будуть з'ясовані угодою між постачальником продукції і її споживачем.  Інша справа - механізм реалізації,  він також повинен бути передбачений угодою.

 

     І я   хочу   сказати,   що   коли   у  нас  буде  персональна відповідальність за оплату послуг незалежно від  форми  власності, то тих проблем, які ми маємо сьогодні, взагалі не буде. Тому немає нічого поганого, коли нині відбувається переукладення угод.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  "За рахунок яких заходів  підвищено  якість вугілля, що постачається на електростанції?"

 

     Два шляхи.  Перший.  У цьому році ми робимо все для того, щоб вугілля, яке постачається на електростанції, проходило збагачення.

 

     І другий.  Коли  почали  працювати  кошти,   коли   керівники електростанцій та керівники генерацій платять живими коштами, вони дивляться: це вугілля чи порода.

 

     Це дало нам можливість виправити стан справ.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Гуцол.  Наступний  -   депутат Матвієнков.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Дякую, Вікторе  Володимировичу.  Фракція  "Яблуко",   Екологічна   партія України "Захист". Шановний пане міністре! Рахункова палата довела, що ваше відомство використало не один десяток мільйонів гривень не за призначенням,  тобто куди хотіли, туди й дівали мільйони, котрі повинні бути шахтарям виділені.  Чи ви,  пане міністре, чи хтось з вашого  відомства  поніс  покарання?  Адже  це грубе кримінальне й фінансове порушення.

 

     І останнє.  Чи збираєтеся ви повернути оці мільйони шахтарям? Коли і яким чином?  Адже всі ці проблеми прямо стосуються паливної енергетики.

 

     Дякую за увагу.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.   Дякую.   Рахунковою   палатою    проведена перевірка декількох холдингових компаній вугільних,  є зафіксовані порушення.  Ми своєю відомчою контрольноревізійною службою зробили також перевірки.  І 10 днів тому на засіданні колегії розглядалося спеціальне питання про виконання указів та законів про боротьбу  з корупцією і організованою злочинністю. Всі випадки були розглянуті на колегії.  Там,  де вони дійсно є, ними займаються правоохоронні органи.   На   засідання   колегії  ми  запрошували  представників Генеральної  прокуратури  (дякую  їм,  що  вони   взяли   участь), Міністерства внутрішніх справ,  Рахункової палати,  КРУ, всіх, хто має до того відношення.

 

     Всі справи,  де  порушені  питання,  знаходяться  в   слідчих органах.  Але чи все це на сто відсотків відповідає дійсності?  Це також потрібно дослідити,  адже  просто  звинуватити  ту  чи  іншу людину неправильно. Скажімо, щодо використання коштів на придбання обладнання,  то тендерна  комісія  тепер  одна,  а  не  в  кожному регіоні,  де  на неї може здійснюватися вплив у зв'язку з тим,  що там і виробництво продукції,  і споживання, і видобуток вугілля. З цим звернулися і профспілки,  і генеральні директори,  ми ситуацію поліпшили.

 

     Ви задали запитання стосовно мене.  Ну, все, що мені вдалося, скажімо, було спрямоване на те, щоб зупинити цей процес. Але надто мало часу я працюю, щоб зробити зрушення. На всіх посадах, на яких я  працював,  я  порушень не робив.  Тому і тут я не збираюся того робити.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання, будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  "Які технології і методологія обрахунків по запасах вугілля впроваджено?"

 

     Насамперед удосконалені  самі  баланси.  Збалансована система виробництва  електроенергії  за  її  структурою.  Адже  в  системі Міністерства  палива  та  енергетики  електроенергія  виробляється атомними,  тепловими та гідроелектростанціями.  Залежно від  того, який  стан справ,  і це моніторинг показує,  ми розраховуємо,  які запаси вугілля повинні бути.

 

     Результат, у тому числі і якість вугілля,  і все інше, що нам цього року вдалося досягти, безкоштовно не дається. Якщо, скажімо, в минулі роки вугілля відвантажували безоплатно, його можна було б навантажити набагато більше.  І я був би щасливий тим, щоб його ще в п'ять разів більше було на складах.  Але ж це капітал,  який без руху.  Якби  уявити,  що  керівники  електростанцій  мали  б  їх у приватній власності, безумовно, таку кількість вугілля вони ніколи не тримали б. Усе вугілля, яке знаходиться на складах, проплачено. Поки що наші розрахунки підтверджуються.  Пік  накопичення  палива вже  минув  півтора  місяця тому.  Вугілля багато місяців на склад складалося,  були показники на 15 вересня,  на 1 жовтня,  і з того моменту пішло спалювання.  Але я однозначно хочу сказати,  що його потрібно мати достатньо для того, щоб спокійно пройти максимум.

 

     Не випадково і Леонід Данилович,  і Прем'єр-міністр, і перший віце-прем'єрміністр   дали  доручення,  щоб  було  проплачено  260 мільйонів для збільшення накопичення палива.  Чим більше його буде накопичено,  буде  краще.  Сама  система  Міністерства  палива  та енергетики більше накопичити його  за  свої  кошти  не  зможе.  На початку  я  зазначив,  що  економічний  і  фінансовий  стан галузі складний - це і величезна кредиторська заборгованість, і практично все те,  що ми зробили, залежить від загального стану економіки, і кредити,  які взяли генеруючі  компанії...  Якщо  ми  хочемо  мати більший   запас,   то  тут  і  бюджет  пов'язаний,  а  бюджет  має заборгованість і повинен проплатити за те,  щоб  на  складах  було достатньо  палива,  та,  мабуть,  незалежно  від  форми  власності обленерго також. Тому що все це тягарем лягло на електростанції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Матвієнков.  Наступний - депутат Косів.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Город Мариуполь, "Регионы Украины". Уважаемый Станислав Телисфорович!  Скажите,  пожалуйста,  у меня к вам два коротких вопроса.

 

     Первый. Чем   все-таки   на   сегодняшний   день  обусловлено применение систем веерных отключений?  Поскольку  в  общем-то  эти мероприятия   имеют  целью  усиление  безопасности  энергетических систем и не являются  механизмом  какой-либо  экономии  средств  и материалов. На сегодняшний день частота зашкаливает уже за 50 герц во многих случаях.  Тем не менее мы применяем эту систему,  чем не столько  экономим электроэнергию,  а создаем дискомфорт населению, вызываем бурю гнева и прочее. Это один момент.

 

     И второй вопрос.  Скажите,  пожалуйста,  как только  приходит зима,  так  начинается  разговор  о  повышении  цен  и  тарифов на энергоносители.  Все эти цены тут же,  так сказать, переносятся на последнее звено - на потребителя. И возникает цепочка. Может быть, этот вопрос больше не к вам, но тем не менее вы с каждым годом все меньше  и  меньше получаете платежей от населения.  Кто-то в конце концов разберется:  каков механизм ценообразования в  коммунальной службе?  Именно там зарыта собака. Кто разорвет этот порочный узел и  кто   скажет,   какой   существует   контроль   за   механизмом ценообразования?

 

     Кабинет Министров   должен  был  подготовить  законопроект  о списании долгов,  разработать механизм списания этих  долгов.  Что делается в этом направлении?

 

     Спасибо.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Начну с ответа на последний вопрос. Я был в регионах,  распространена  информация,  что  якобы  есть  решение, принят закон о списании долгов.  Но, как вы знаете, Верховная Рада такого закона не принимала.  Это вызвало новую волну неплатежей  и без того усугубило ситуацию. Это первое.

 

     Что касается  повышения  тарифов  на  электроэнергию,  я  уже отвечал и не хотел бы повторяться,  что в Министерстве  топлива  и энергетики этот вопрос не рассматривается.

 

     Ограничение потребления  электроэнергии.  Уважаемые  народные депутаты,  я на него отвечал и еще раз повторюсь: чтобы выработать электроэнергию,  нужны энергоносители. Мы не против, чтобы не было никогда  этих  отключений,  если  нужно  -  отдавать  без   оплаты электроэнергию   населению,   только  тогда  нужно,  чтобы  кто-то заплатил за уголь,  за газ и за ядерное  топливо.  Если  мы  будем исходить  из этих позиций,  у нас темы для разговора не будет.  Мы считаем,  что нужно,  чтобы кто-то перекрыл  эту  задолженность  - давайте  проголосуем  в  бюджете  соответствующее положение.  Есть масса форм,  только  давайте  не  перекладывать  эту  проблему  на шахтеров.  Ну не дадут больше шахтеры угля без проплаты, ровно так же,  как мы не получим  больше  газа,  если  не  сделаем  за  него предоплату.   Путь  один  -  платить.  А  там,  где  делается  это нецивилизованно, отключают всех подряд - это нарушение законов.

 

     Я уже говорил о том,  что  в  пятницу  мы  с  представителями регионов рассмотрели этот вопрос,  потому что,  по большому счету, те отключения,  которые делают облэнерго, кроме нервотрепки ничего не дают.  Это очень незначительная экономия.  Вот там, где крупные предприятия с огромным удельным весом потребления  электроэнергии, там,  наверное,  нужно  строить  свои  отношения.  Это будет более правильно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Тут многие повторяются, Виктор Владимирович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ті,  які вже були,  на  які  ви  відповідали,  не зачитуйте. Наступні беріть, будь ласка. Є ще письмові запитання?

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Є ще ось одне, інші повторялися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  "Чому  сьогодні заробітна плата гірників не забезпечує потреби їх та їхніх сімей навіть на рівні  прожиткового мінімуму?"

 

     Дійсно, сьогодні заробітна плата шахтарів,  незважаючи на те, що вона зросла на 110 гривень  порівняно  з  відповідним  періодом минулого  року,  не  є  найвищою,  в середньому вона становить 513 гривень.  Безумовно,  це невелика зарплата.  У програмі  "Вугілля" підвищення передбачається,  але я хотів відзначити: на тих шахтах, де основні фонди не в поганому стані, заробітна плата на достатньо високому рівні.  Я вважаю,  мабуть, всі так вважають, що заробітна плата шахтарів повинна бути найбільшою.  Чому? Тому що це найтяжча робота,  найбільш  небезпечна  робота.  Тому  те,  що  ми  з  вами передбачаємо,  в  проекті  бюджету,  що   внесено   комітетами   і розглянуто   в   першому  читанні,  дасть  нам  можливість  значно збільшити заробітну плату.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Косів.   Наступний   -депутат Кульчинський.

 

     КОСІВ М.В.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з  питань  культури  і  духовності  (виборчий  округ  116, Львівська область). Фракція "Реформи-Конгрес". Шановний Станіславе Телісфоровичу.  Я маю доручення від комітету з питань  культури  і духовності поставити вам два таких запитання.

 

     Перше. Чи    розв'язане    питання    про   погашення   боргу Національного історикоетнографічного заповідника  "Переяслав"?  Як відомо,  там внаслідок відключення електроенергії виходить із ладу охоронна сигналізація,  а це може закінчитися катастрофою.  Але  ж така  ситуація  склалася  і в багатьох інших національних закладах культури, де зберігаються українські скарби.

 

     І друге.  Якою є позиція уряду стосовно можливого будівництва Ташлицької  ГЕС,  адже це призведе до знищення порогів та островів на   Південному   Бузі   в   регіональному   ландшафтному    парку "Гранітно-степове Побужжя"? Чи шукає уряд інших шляхів розв'язання енергетичної  проблеми,  які  не   перешкоджали   б   національним інтересам,   не  знищували  б  національних  святинь  українського народу?

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую і вам.  У такій послідовності,  як ви поставили запитання, я і відповідаю.

 

     Що стосується  проплат  і  відключення  об'єктів  та закладів культури від енергопостачання,  то в місцевих бюджетах, за рахунок яких  вони  фінансуються,  повинні  бути в першу чергу передбачені кошти,  щоб  розрахуватися  за  всі  ці  послуги.  Коли  це   буде виконуватися   в  повному  обсязі,  тоді,  безумовно,  там  ніколи відключень не буде і бути не повинно.

 

     Стосовно гідроелектростанції.      Будівництво       названої гідроелектростанції   конче   потрібно,  потрібно  для  економіки, потрібно для всіх  галузей.  Але  зараз  будівництво  призупинено, об'єкт  не  будується і не почне будуватися до того часу,  поки не буде прийнято спільне рішення з представниками культури, "Зеленого світу",  всіх  інших  організацій,  що  мають  до того відношення. Будівництво не ведеться, кажу відповідально, я був на цій будові.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає письмових запитань?

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т. Є ті, що повторювалися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Кульчинський.   Наступний   - депутат Малолітко.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Станіславе Телісфоровичу! У мене до вас два запитання.

 

     Минулого року на аналогічному Дні уряду Народний рух  України порушив  питання  щодо  непідготовленості  теплової  мережі  міста Рубіжного до роботи в осінньо-зимовий період.  Така ж там ситуація і сьогодні. Минулий уряд під керівництвом Ющенка виділив з бюджету для проведення  аварійновідновлюваних  робіт  в  цьому  місті  2,5 мільйонів гривень. Куди ці кошти поділися - невідомо.

 

     Нещодавно ми отримали відповідь щодо нецільового використання цих  коштів  на  відновлювальні  й  аварійні  роботи   в   мережах теплозабезпечення.  Не за цільовими призначеннями було використано 895 тисяч гривень.  Хто буде відповідати за ці  втрати  державного бюджету? Це перше запитання.

 

     І друге   запитання.   Як   ви  ставитеся  до  конфлікту  між "Західенерго" і ДП "Енергоринок"? Як, на вашу думку, чи не стримує ДП "Енергоринок" конкурентні відносини в енергетиці?

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Що стосується теплозабезпечення. Я хотів би ще раз звернути  вашу  увагу  на  те,  що  ті  рішення,  які  були прийняті, належать до компетенції місцевих органів самоврядування. У даному разі це не  належить  до  сфери  діяльності  Міністерства палива та енергетики.  У тому,  хто використав кошти, куди і як ті мережі (а то є розподільчі, а не магістральні мережі) використали, і  хто  за те відповідає,  треба,  мабуть,  розібратися в порядку, встановленому законом.

 

     Стосовно конфлікту. Я не знаю про такий конфлікт. Чому? Тому, що  я  щодня  спілкуюся  з  усіма  керівниками  об'єднань  системи Міністерства палива та енергетики.  Конфлікту між "Західенерго" та ДП "Енергоринок" немає.  Більш того,  керівник "Західенерго" разом зі мною дві доби знаходився у відрядженні.  Він  би  про  конфлікт мене поінформував.  А якщо такий конфлікт виникне,  то ми знайдемо шляхи до його вирішення.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Малолітко.

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки  і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Прошу передати слово Анатолію Іллічу Мангулу.

 

     МАНГУЛ А.І..  член Комітету Верховної Ради України  з  питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 81,  Запорізька область).  Шановний доповідачу!  Мені імпонує  ваш оптимізм  щодо готовності паливноенергетичного комплексу до роботи в осінньо-зимовий період.  Але ситуація,  яка склалася сьогодні  в житлово-комунальних   господарствах,   комунальних   підприємствах жахлива.  Згідно   з   постановою   Кабінету   Міністрів   України відшкодування  за  надані  субсидії  і  пільги  населенню  повинні надходити за рахунок коштів НАК "Нафтогаз України",  отриманих  за транзит газу.  На превеликий жаль, сьогодні ця схема не діє. І, як наслідок, жителі міста Мелітополя Запорізької області з березня не мають  в  будинках гарячої води.  До сьогоднішнього дня не введено опалення житлових будинків. Призупинено дію тепломереж.

 

     Скажіть, будь ласка,  якщо  сьогодні  нараховується  пеня  на заборгованість   за   електроенергію   населення   і   комунальних господарств,  то як і хто буде відшкодовувати ті нарахування,  які повинні  йти  за  рахунок  державного  бюджету,  в даному разі НАК "Нафтогаз України"?

 

     Дякую.

 

     СТАШЕВСЬКИЙ С.Т.  Дякую вам і скажу,  що від того і  потерпає енергетична система.  Чому?  Тому, що не надходять кошти для того, щоб профінансувати пільги і  субсидії  на  електроенергію.  Але  ж причина також є.  Проблеми НАК "Нафтогаз України" виникли тому, що з нею не розраховуються за спожитий газ у повному обсязі.

 

     Але, шановні,  було прийняте помилкове рішення. Не можна було включати в схему фінансування суб'єкт господарської діяльності. На жаль,  у проекті бюджету на 2001 рік це  знову  записано.  Повинен бути   спеціальний   рахунок   у   бюджеті,  і  на  нього  повинні перераховуватися кошти,  тоді ми не будемо в цьому ланцюжку шукати таку  складну  схему:  де  НАК "Нафтогаз України",  де бюджет,  як вирішити ці непорозуміння. Не буде цієї схеми - і все буде чіткіше діяти,  і  ми  всі разом будемо знати,  з ким конкретно вирішувати питання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Станіславе Телісфоровичу.  Сідайте,  будь ласка.

 

     Слово для   виступу   надається  голові  Державного  комітету будівництва,  архітектури  та  житлової  політики  України  Черепу Валерію Івановичу. Будь ласка, Валерію Івановичу.

 

     ЧЕРЕП В.І.,    голова    Державного   комітету   будівництва, архітектури та житлової політики України.  Дякую. Шановний Вікторе Володимировичу!     Шановні     народні    депутати!    Підготовка житлово-комунального  господарства  до  роботи  в  осінньо-зимовий період 2001-2002 років,  як і раніше, проходила в дуже напруженому ритмі і в складних умовах. Всебічний аналіз прорахунків і помилок, допущених  у  минулі  роки в питаннях забезпечення життєдіяльності країни  в  осінньо-зимовий  період,  дозволив  Кабінету  Міністрів України,   центральним   і   місцевим   органам  виконавчої  влади кардинально  змінити  механізми  реалізації  плану  підготовки  до роботи в умовах зими.

 

     Практично одразу   після  закінчення  минулого  опалювального сезону розпочалася  реалізація  Розпорядження  Кабінету  Міністрів України  338-р про підготовку житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2001- 2002 років.  Стан  виконання згаданого розпорядження контролює особисто Прем'єр-міністр України Анатолій Кирилович Кінах.  Відповідальність  за  виконання  рішень уряду  несуть  перші  особи центральних органів виконавчої влади і керівники регіонів.  Весь процес підготовки до зими,  як уже  було сказано,   проходив  у  складних  умовах  економічних  негараздів, практично на ентузіазмі працівників житлово-комунальної сфери.

 

     А тепер питання  по  суті  порядку  денного.  Завдяки  вжитим комплексним заходам житловий фонд,  системи тепловодопостачання та водовідведення,  наявний міський транспорт  до  роботи  в  зимових умовах  технічно  готові.  Конкретно.  За  станом  на  1 листопада виконано комплексну підготовку до експлуатації 180 тисяч  житлових будинків   (це   близько   99   відсотків  запланованих  обсягів), підготовлено і поставлено в робочий режим до 7 тисяч котелень  (це практично біля 100 відсотків).  Краще, ніж у минулі роки, але не в повному обсязі,  накопичується на  підприємствах  тверде  і  рідке паливо.

 

     Це, шановні    народні    депутати,   технічний   бік   стану житлово-комунального господарства,  а реалії набагато складніші. І я  хочу  відверто  про  це  вас поінформувати,  а стосовно окремих архіважливих проблем  просити  допомоги.  Головна  проблема  -  це відключення    в    окремих   регіонах   підприємств   комунальної теплоенергетики,  особливо котелень  промислових  підприємств,  що надають послуги з теплопостачання населенню та об'єктам соціальної сфери. Причина одна - заборгованість з оплати за природний газ. Не дивлячись   на   категоричну  заборону  з  боку  уряду  відключати енергопостачання,  є непоодинокі факти самоуправства.  І це  тоді, коли  вперше  за  останні  роки нам вдалося збалансувати ліміти на газопостачання з потребами практично всіх регіонів.  У межах плану укладено  договорів  на  постачання  майже 10 мільярдів кубометрів газу.  Вперше,  згідно з рішенням уряду, договори на поставку газу мають  єдину  форму,  в  якій  передбачено  відповідальність  обох сторін.  До  того  ж  ціна   на   газ   для   потреб   комунальної теплоенергетики   встановлена  на  рівні  189  гривень  за  тисячу кубометрів без транспортування,  це на третину менше вартості газу для  потреб  промисловості  і  дуже важливо для комунальних служб. Уряд  прийняв  рішення  задовольнити  потреби  житлово-комунальної сфери за рахунок газу власного виробництва і транзиту з Росії,  як ми і просили.

 

     Особливо небезпечними  є  неконтрольоване   відключення   від тепловодопостачання   об'єктів   у   Херсонській,  Тернопільській, Львівській,  Житомирській  областях.  Це  призводить  до   ризиків виникнення  аварійних ситуацій,  значних матеріальних і фінансових втрат,  щоб ввести системи в  робочий  режим.  Урядом  приймається жорстке,  але  необхідне  рішення  щодо  заборони  відключення від електропостачання   каналізаційних,   очисних   споруд,   насосних станцій.  Розглядається  питання щодо поширення цього рішення і на об'єкти тепло- і  водопостачання.  І  це  правильно.  Врешті-решт, громадяни  України  повинні  бути  захищені  від  свавілля окремих структур.

 

     У той же час ми розуміємо,  що в  умовах  ринкової  економіки адмінресурс постійно працювати не зможе. Ситуацію треба виправляти кардинально,  тому що фінансовий  стан  житлово-комунальної  сфери вкрай   негативно  позначається  на  роботі  галузі.  На  сьогодні заборгованість споживачів  за  житлово-комунальні  послуги,  тобто дебіторська  заборгованість,  дорівнює  8,7  мільярда  гривень.  І найбільше тривожить  те,  що  заборгованість  населення  становить понад 7 мільярдів гривень. Борги ці накопичувалися роками, причому після  прийняття  Верховною  Радою  рішення   про   мораторій   на нарахування  штрафів  і  пені  за  несплату  вартості  комунальних послуг, заборгованість, як тут уже говорилося, різко зросла. Борги за  енергоносії  становлять  близько  4 мільярдів гривень,  у тому числі  за  природний  газ  -  2,3  мільярда  гривень.  Але   такий катастрофічний   фінансовий   стан   у  житлово-комунальній  сфері спричинився не  з  вини  працівників  цієї  важливої  галузі,  тут своєрідна  ланцюгова  реакція.  Кредиторська  заборгованість перед нами  дорівнює  практично  8  мільярдів  гривень.  Якби   з   нами розрахувалися, тоді б узагалі не було цього питання.

 

     Виконання рішень  парламенту  і  уряду дозволили в цьому році скоротити в цілому борги на 380 мільйонів гривень,  у той  же  час борги населення зросли на 700 мільйонів гривень. Що ми пропонуємо? Ясна річ,  що списати борги -  це  практично  паралізувати  роботу системи.  Думаю,  це розуміють усі,  в тому числі і ті, хто інколи під  впливом  популістських  міркувань  пропонує  такий  механізм, розуміючи  наперед його нереальність.  На наш погляд,  оптимальним варіантом вирішення  проблеми  боргів  є  їх  реструктуризація  на період до п'яти років.

 

     Пропонується такий   механізм.   Спочатку  проводиться  повна інвентаризація  боргів  кожного  конкретного  боржника,  потім   - поетапна їх реструктуризація з обов'язковою умовою 100-відсоткової сплати поточних платежів.  Причому  це  стосується  тих  громадян, перед  якими на сьогодні немає заборгованості по заробітній платі. Тобто треба підійти до цього питання з урахуванням причин несплати вартості комунальних послуг кожною конкретною людиною.

 

     Що ж до сімей,  які неспроможні платити за комунальні послуги через малозабезпеченість,  то держава повинна взяти цей  тягар  на себе  і  малозабезпеченим  та  багатодітним сім'ям,  чорнобильцям, іншим категоріям громадян допомогти у  сплаті  комунальних  послуг через механізм субсидій.

 

     У той   же   час   механізм  виплати  субсидій  повинен  бути скоригованим.  Насамперед він повинен бути адресним обов'язково  в грошовому  виразі  і достатньо прозорим,  тим паче що такий досвід вже напрацьовано. До речі, в поточному році з бюджету держави буде виплачено   1   мільярд   118   мільйонів   гривень   на   дотації малозабезпеченим  сім'ям.  Причому  виплати  йдуть  на  рівні   97 відсотків,  і  до  кінця  поточного  року  ця стаття бюджету,  яка контролюється урядом, буде реалізована повністю.

 

     Наступна проблема - експлуатація житла.  Виконується  рішення директивних  органів щодо передачі житлового фонду від підприємств і організацій до комунальної власності. Цей процес набирає темпів. Тільки  по  Донецькій  області  вже  передано близько 12 мільйонів квадратних метрів житла.  У той же час промислові підприємства  не виконують   вимоги   щодо  відшкодування  комунальним  службам  30 відсотків собівартості експлуатаційних  витрат.  Іде  гра  в  одні ворота,  а це може загальмувати процес передачі житла в комунальну власність.

 

     І ще одне. Сьогодні йде серйозна полеміка відносно підвищення цін  на  енергопостачання.  Сьогодні  про це говорилося,  може я і повторюсь,  тому  що  питання  дуже  важливе.   Складна   ситуація пов'язана  і  з кредитами валютного фонду.  Але всі розуміють,  що підвищення цін спровокує ланцюгову реакцію на зростання цін на всі види   продукції,  в  тому  числі  тарифів  на  житлово-комунальні послуги.  Про це багато говорилося в пресі, про це висловлювався і перший  віце-спікер нашого парламенту Віктор Володимирович.  Цього удару житлово-комунальна сфера  вже  не  витримає.  Тому  приймати рішення    треба    виважено,    після    глибокого   економічного обгрунтування, щоб передбачити наслідки таких дій.

 

     І останнє, відносно тарифної цінової політики. На нашу думку, тарифи  слід зафіксувати на рівні поточного періоду,  а керівникам відповідних  галузей,   виконуючи   рішення   державної   програми енергозбереження,  розробити  дієвий механізм скорочення витрат на всі види послуг шляхом впровадження енергозберігаючих  технологій, мінімізації втрат у виробництві.  Сьогодні,  як ви знаєте,  питомі витрати енергоносіїв на одиницю виробленої продукції в нас у 2,5-3 рази  перевищують  європейські стандарти.  Тут є над чим працювати практично у всіх галузях народного господарства.

 

     У своїй доповіді я акцентував увагу на підготовці до роботи в осінньо-зимовий  період  міського  електротранспорту,  говорив про технічний стан наявного парку машин.  Повторюю, наявного, тому що, на  жаль,  через  відсутність норм фінансування оновлення рухомого складу практично не планується.  У той же час  більшість  рухомого складу відпрацювала свій технічний ресурс.  Це ще раз свідчить, що без  вирішення  основного  питання  -   фінансового   оздоровлення економіки  і житлово-комунального господарства - говорити серйозно про майбутнє житлово-комунальної сфери буде не зовсім правильним.

 

     На жаль,  шановні народні  депутати,  регламент  не  дозволяє зосередитись  ще на окремих питаннях щодо напряму діяльності уряду по стабілізації роботи народного  господарства  в  осінньо-зимовий період.   Але   довідка   і   графічні   матеріали,   підготовлені працівниками Держбуду,  дають змогу більш детально ознайомитися  з предметом порядку денного.

 

     Шановні народні  депутати!  У  системі будівництва і житлово- комунальній сфері сьогодні працюють  близько  2  мільйонів  людей. Вони  є  громадянами  України  і  потребують  соціального захисту. Фінансова скрута призводить до затримок виплати зарплати,  вносить елементи хаотичності в механізм роботи житлово-комунальної сфери.

 

     Ще один зимовий період ми витримаємо.  А яка перспектива? Без фінансової  підтримки  житлово-комунальна  структура  може  просто розвалитися.

 

     У той  же  час  у  проектах  бюджетів регіонів на 2002 рік (а бюджетна сфера  фінансується  в  основному  через  регіони,  через бюджети  місцевих  рівнів) не передбачається суттєвих зрушень щодо покращення  фінансового  стану  підприємств   житлово-комунального господарства,  а  це  матеріальна  основа  для  підготовки до зими 2002-2003 років.

 

     Я прошу   народних    депутатів,    особливо    представників мажоритарних округів, при розгляді поправок до статей бюджету всіх рівнів максимально врахувати наші потреби, ви їх знаєте непогано в себе в округах, і допомогти нам усе-таки в цьому плані.

 

     Дякую за увагу. Я готовий відповісти на ваші письмові та усні запитання.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

 

     ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Івановичу.  У вас є 45 хвилин для відповідей.  Прошу  народних  депутатів  записатися  на  запитання доповідачу.  Покажіть на  табло  список  народних  депутатів,  які готові поставити запитання.

 

     Валерію Івановичу, чи є у вас письмові запитання?

 

     ЧЕРЕП В.І. Є і багато.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Одне  -  письмове  запитання,  одне - за записом. Починайте з письмового запитання, будь ласка.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Від  депутатської  фракції  Комуністичної партії України надійшло таке запитання:  "Чи має уряд на виконання постанови Верховної Ради, яка була прийнята, реальну програму щодо вирішення  проблеми заборгованості населення за житлово-комунальні послуги, яка сьогодні становить близько 7 мільярдів?"

 

     Шановні колеги!  З метою  вирішення  проблеми  заборгованості населення    за    житлово-комунальні    послуги   та   підвищення відповідальності  громадян  за  своєчасну  їх  оплату,   Комітетом Верховної  Ради  України  з  питань  соціальної  політики створена робоча група з представників заінтересованих міністерств та  інших центральних органів, які сьогодні доопрацьовують проект Закону про списання та реструктуризацію боргів населення за квартирну  плату, комунальні  послуги,  спожитий  побутовий  газ  та електроенергію, прийнятий Верховною Радою.

 

     Цим законопроектом    встановлюється    механізм    погашення заборгованості  громадян  за  житлово-комунальні платежі.  Позиція уряду полягає в тому, щоб не допустити соціальної несправедливості стосовно  тієї частини громадян,  що отримали доходи,  рівень яких нижчий за прожитковий  мінімум,  але  вчасно  попри  всі  труднощі сплачували   квартирну  плату,  плату  за  комунальні  послуги  та електроенергію.

 

     Проблема реструктуризації   боргів   потребує    комплексного розв'язання   з   урахуванням   інтересів   як  населення,  так  і підприємств  житлово-комунального   господарства.   Необгрунтоване погашення   боргів   може   призвести   до  послаблення  платіжної дисципліни і  завдати  шкоди  житлово-комунальній  сфері.  Тому  я говорив про це і ще раз повторюю, що ми за реструктуризацію боргів і за  чітку,  прозору  політику,  що  передбачатиме  відшкодування малозабезпеченим сім'ям через субсидії, субвенції і так далі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Мигович. Після письмового запитання - народний депутат Сопрун Сергій.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Прошу  передати  слово народному депутату Яценко.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська область).  Шановний Валерію Івановичу! Ви знаєте, очевидно,  що в Україні існує така проблема.  Є  у  нас  робітничі селища,  які  були збудовані фактично на базі якихось підприємств. Підприємства  розпалися  або  приватизовані,  перейшли   в   якісь приватні  руки,  змінили  зовсім орієнтацію і фактично відмовилися від комунального обслуговування  цих  селищ.  Селища  сьогодні  не опалюються,  створюються  якісь  комунальні  підприємства,  які не здатні  взагалі  утримуватися,  оскільки   чисельність   населення недостатня  для  того,  щоб  вони  були  рентабельні.  Я звертався декілька разів до уряду,  уряд не здатний  вирішити  цю  проблему. Каже:  "Хай сільська рада вирішує цю проблему". У мене до вас такі запитання.

 

     Перше. Як ви плануєте вирішувати подібні проблеми?

 

     Друге. Чи не  варто  нам  поновити  Мінжитлокомгосп  України, оскільки сьогодні реально відсутня державна політика в цій сфері?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую  за запитання.  Я говорив про те,  що зараз згідно з указами Президента, постановами уряду йде процес передачі житла  до  комунальної  сфери,  тобто у комунальну власність.  Цей процес у ряді областей йде нормально,  в деяких областях,  у  тому числі і в Житомирській,  йде мляво, а якщо точніше, то недостатньо енергійно.

 

     Я з  вами  погоджуюся,  що  коли  передається  в   комунальну власність житло,  то повинні передаватися і ті комунальні об'єкти, які є сьогодні в тому чи іншому регіоні або в місті. Я говорив про те,  що  бюджетне забезпечення роботи житловокомунальної сфери (це передбачено нашою бюджетною політикою)  покладається  на  регіони. Тому треба просто виконувати наші рішення.  Ясна річ,  що сільська рада (Володимире Михайловичу, я з вами погоджуюся) ніколи цього не зробить,  бо там немає ні грошей,  ні впливу,  ні спеціалістів. Це повинно  вирішуватися  тільки  на  обласному  рівні  з   допомогою центральних органів, зокрема Держбуду.

 

     Відносно того,  що  на  сьогодні  було  б  непогано створити, наприклад,   Комітет   житлово-комунального   господарства,   який працював до 1997 року,  то я вам висловлю свою думку.  Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики вже переживав багато реорганізацій.  І  це  природно,  тому  що ринкові засади сьогодні диктують реорганізацію багатьох галузей народного господарства. Ви знаєте, ми тричотири роки попрацювали, і я висловлю свою думку, що нормально,  коли на сьогодні і будівельний комплекс, і енергетика, і житлово-комунальне господарство знаходяться під єдиним органом - Держбудом. Для мене це є нормальним, тому що чергова реорганізація зараз  вона  на  рікдва  затягнеться  і до добра не приведе.  Я як голова Держбуду чесно скажу,  що 60 відсотків свого робочого  часу займаюся  якраз  проблемами  житлово-комунального  господарства і, мабуть,  трохи розуміюся  в  цьому.  Є  пропозиції  і  від  деяких структур,  у  тому  числі  від  профспілок.  Я думаю,  це сьогодні недоречно. Треба займатися справою всім.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Сергій Сопрун.  Потім  - письмове запитання.

 

     СОПРУН С.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 129, Миколаївська область). Прошу передати слово Ткаленку Івану Івановичу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон народного депутата Ткаленка.

 

     ТКАЛЕНКО І.І.,  перший  заступник  голови  Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 90, Київська область).  Валерію Івановичу!  Ви розумієте, коли ми зараз проаналізуємо  ту  цифру  і  ті  борги,  які  сьогодні  є  в житловокомунальному   господарстві,  то  ми  побачимо,  що  рівень проплати  становить  89,6  відсотка.  Це  дуже   високий   ступінь проплати.  Але  ви  прекрасно розумієте,  що тут 70 відсотків - це субсидії,  тому що сьогодні майже 70 відсотків  населення  отримує субсидії.  Але  що  сьогодні ми маємо?  Ми маємо те,  що населення частково не платить,  а ті субсидії,  які повинні сьогодні  з  НАК "Нафтогаз  України"  йти в бюджет,  а потім з бюджету сплачуватися обласним підприємствам і іншим комунальним підприємствам, сьогодні не    сплачуються.   Сьогодні   в   жодній   сфері   немає   такої заборгованості, як у житловокомунальному господарстві: майже шість місяців.

 

     Сьогодні не   сплачені  субсидії,  заборгованість  з  виплати субсидій   становить   шість-дев'ять   місяців.   Якщо   це   буде продовжуватися,  то  ми  за  рахунок  несплачених  субсидій просто розвалимо житлово-комунальне господарство.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую,  Іване Івановичу.  Відповідаю.  Ми з  вами працювали в одному комітеті і працювали над цими матеріалами, тому мені буде легко відповідати на ваше запитання.

 

     Перше. Ви правильно назвали цифри.  Поточні проплати сьогодні здійснюються  на  рівні 89 відсотків.  Але в таких структурах,  як енергетика та інші, цей відсоток набагато нижчий і становить 42-60 відсотків.  А те,  що борги населення становлять 6,9 мільярда, це, ви знаєте, борги, які накопичилися за десять років.

 

     Друге. Я говорив про те, що на сьогодні ми виплату субсидій у цілому  по  Україні  ведемо  на  рівні 97 відсотків.  Тобто план з виплати субсидій за рахунок плати  за  транзит  газу  і  видобутку нашого  газу  в  цьому  році  в цілому по Україні буде виконаний в повному обсязі. Але ви правильно кажете, що сьогодні НАК "Нафтогаз України"  заборгувала  бюджету  України  у цілому в цьому році 503 мільйони,  які вона повинна відрахувати до бюджету  і  які  підуть якраз на виплату субсидій.  Десять днів тому була нарада у першого віце-прем'єра Олега Вікторовича  Дубини,  знайшли  механізм,  який заставляє,  чесно кажучи,  НАК "Нафтогаз України" виконати рішення уряду і повністю сплатити гроші для виплати субсидій населенню.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.  Потім буде виступати депутат Чародєєв.

 

     ЧЕРЕП В.І.   Письмове   запитання  від  депутатської  фракції Комуністичної партії  України.  "Що  робить  уряд  для  підвищення дисципліни  та  відповідальності  виконавчої влади на місцях,  яка повинна нести повну  відповідальність  за  безперебійну  роботу  в житлово-комунальній сфері?"

 

     Я вже  доповідав і практично відповідь на це запитання надав. Уряд заборонив при будь-яких ситуаціях відключати енергоносії,  не доведи  Господи,  в житлових будинках,  дитячих закладах,  школах, лікарнях і так далі.  Щодо цього прийнято рішення,  і воно повинно виконуватися,  а  ми  будемо це контролювати.  Прошу,  запитання з місця.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат   Чародєєв.   Немає.   Народний депутат  Діброва.  За  ним буде ставити запитання народний депутат Єрохін.

 

     ДІБРОВА В.Г.  Шановний  Валерію  Івановичу!   Які   механізми переходу  від  призначення  субсидій  і  пільг  до  грошової форми компенсації за спожитий газ тим категоріям  населення,  яким  вони належать  згідно  з  чинним  законодавством?  Адже існуюча система розрахунків за спожитий в побуті газ веде в багатьох  випадках  до стимулювання його перевитрати,  а саме: призначається норма, норма не випалюється, людина в наступному звітному періоді втрачає право на субсидію.

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую  за  запитання.  Ви піднімаєте дуже важливе питання. Ми опрацьовували цей напрям і прийшли до такого висновку: було б ідеально, якби ми з вами в бюджеті на 2002 рік і в наступні бюджети записали  якраз  статтю,  яка  дозволяє  перерахування  до бюджету  через  основну  статтю  бюджету.  Але  ж ми з вами завжди записували це як спеціальні фонди, про що я сьогодні говорив, і ці спеціальні фонди і надходження до бюджету не завжди виконуються.

 

     Але ми  бачимо,  що механізм субсидій треба змінити (про це я говорив у своїй  доповіді)  шляхом  відпрацювання  механізму.  Цей механізм  повинен  дозволяти  надавати  субсидії кожній конкретній людині з  урахуванням  сукупного  доходу  сім'ї,  прозорості  і  в грошовому   вимірі.   Цей  механізм  уже  відпрацьовується,  і  ми запропонуємо   його   на    наступний    рік    для    роботи    в житлово-комунальній сфері.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     ЧЕРЕП В.І. Наступне - письмове запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Потім - депутат Єрохін.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Запитання від фракції Народного руху України. "Чи використовує уряд і Міністерство праці та соціальної політики таку форму роботи, як соціальне партнерство і чи є позитивні результати такої співпраці з питань житлово-комунального господарства?"

 

     Я вам скажу, в цьому плані робота велася і ведеться. Розвиток системи  соціального  партнерства  в Україні як однієї із сучасних форм регулювання соціально-трудових  відносин  на  етапі  розвитку ринкових відносин у державі є,  на мій погляд, найбільш актуальною на сьогоднішній день проблемою.  Протягом  останніх  років  набуто певного досвіду організації цієї роботи в нових умовах,  вироблені принципові  підходи  до  неї.  Зараз  діє  Генеральна  угода   між Кабінетом  Міністрів  України і Конфедерацією роботодавців України та Профспілковим об'єднанням України,  яка відповідно  до  рішення сторін  від 11 квітня продовжена на 2001 рік та внесені доповнення до  неї.  Сторони  визнають  угоду  як  чинний   акт   соціального партнерства,  яким регулюються основні принципи і норми реалізації соціально-економічних і трудових відносин, дій та відповідальності сторін,  спрямованих  на їх співробітництво,  досягнення злагоди в суспільстві.  Такий документ,  повторюю,  у мене зараз  є.  У  цій Генеральній  угоді відображено дуже багато напрямів,  але їх немає сенсу зачитувати.  Так що цей документ сьогодні  діє,  і  ми  його контролюємо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Єрохін.   Потім  -  письмове запитання.

 

     ЄРОХІН О.В.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, ПСПУ).  Фракция  Прогрессивной  социалистической  партии  Украины. Прошу передать слово Владимиру Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Валерий  Иванович,  мы друг друга с вами давно знаем,  более того, я знаю, что вы депутат Верховного Совета Украины  шести  или семи созывов,  а в 1990 году вы были примерным коммунистом.  Меня воспитывали быть примерным коммунистом. Сегодня вы  стали  активным  реформатором в Социал-демократической партии, которая возглавляет этот процесс  реформирования.  Я  вот  смотрю, когда вы были в советской системе, вы строили, были авторитетным и уважаемым человеком,  а сейчас все то,  что вы строили,  ломается. Тогда до пяти,  до семи процентов в бюджете семьи составляла плата за жилищнокоммунальные услуги,  а сегодня до сорока. Тогда люди не обращали  внимания  на  проблемы  по  оплате  жилищно-коммунальных услуг,  а сегодня малоимущие,  инвалиды проклинают  правительство, депутатов, Президента. Капитальных вложений в жилищно-коммунальные услуги нет,  жилищно-коммунальное хозяйство валится.  То есть  то, что вы создавали ранее в Украине,  при советской системе, сегодня, при реформаторах,  валится.  Не кажется ли вам (я не буду задавать конкретный вопрос, потому что вы не дадите на него ответ, и я знаю почему),  что вы должны сделать политическое заявление -  признать свой  переход  к  реформаторам  ошибочным  и выступить как депутат шести  или  семи  созывов  Верховного  Совета  с  тем,  чтобы   мы остановили    вот    этот    процесс    уничтожения    страны    и жилищно-коммунального  фонда,  уничтожение  нашего   населения   и кардитально пересмотрели путь преобразования?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Вопрос ясен,  Владимир Романович.  Так же, как вы его задали откровенно,  учитывая,  что мы знаем друг друга, так же откровенно я вам и отвечу.  Я вам скажу, что вы правильно сказали, что строили  вместе  и  разрушали  тоже  вместе  с  вами  и  вашей фракцией.  Я благодарю вас за комплимент, который вы сказали в мой адрес. Мне приятно слышать, особенно от вас, что вы так оцениваете мой скромный труд. Но я вам скажу такую деталь. Вы говорите о том, что когда-то платили за жилищно-коммунальные услуги 7-8  процентов от дохода семьи, и это тоже правильно, потому что мировая практика говорит о том,  что это должно быть на  уровне  12  процентов.  Вы говорите  о  том,  что  сегодня мы платим 40 процентов (не 40,  но значительно выше норматива), и это тоже правильно.

 

     Но как на сегодняшний день могло быть иначе, если практически выйдя   на   рынок,  за  что  вы  вместе  со  мной  голосовали  на определенных этапах,  мы подняли цены на энергоносители, на газ до 70-100 процентов,  а тогда, когда вы говорили, что оплата была 7-8 процентов,  государство за  счет  будущих  долгов  дотировало  эту отрасль и за счет бюджета покрывало все расходы.

 

     И последнее. Вы понимаете, задавать вопросы иногда легче, чем отвечать,  но я вам отвечу.  Если бы  ваша  фракция  добросовестно изучила тот новый проект Жилищного кодекса, который мы предложили, а ваша фракция за него не проголосовала,  то на сегодня вопросов в жилищно-коммунальной   сфере   и   в  жилищной  политике  было  бы значительно меньше.  Поэтому я прошу в дальнейшем поддержать  нас, принять Жилищный кодекс, и будет снято очень много проблем.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Письмове  запитання.  Потім  -  народний депутат Черненко.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Запитання від  фракції  Народного  руху  України. "Просимо  поінформувати  Верховну  Раду  України  з  питання  щодо оновлення,   реконструкції   об'єктів   теплового    забезпечення, встановлення  системи  обліку  енергоносіїв  у житлово-комунальній сфері.  І  тут  же  поруч:  які  заходи  здійснюються  урядом  для зменшення витрат тепла в житловокомунальному господарстві, а також в інших галузях?" Ці два питання практично поєднуються.

 

     Я вам  говорив  про  те,  що  постановою  Кабінету  Міністрів затверджено   невідкладні   заходи   щодо   виконання  комплексної Державної програми енергозабезпечення.  Ці заходи  якраз  лягли  в основу  галузевої  програми енергозбереження в житловокомунальному господарстві до 2005 року, яку ми розглянули на колегії Держбуду і затвердили, та в основу регіональних програм енергозбереження.

 

     Якщо так  фрагментарно,  то  сьогодні  в  Україні  розроблені типоряди   ефективних   котелень   потужністю    0,75-10,5    МВт, теплоутилізаторів   і  так  далі.  Сьогодні  я  можу  сказати,  що встановлено  473  сучасних  високоефективних   котли,   прокладено близько  сотні  теплових  мереж  із застосуванням теплоізоляційних труб і так далі. Це тільки початок, зроблено дуже мало, але процес уже  розпочався.  І  ми в цьому напрямі маємо чітку програму,  яку будемо виконувати.

 

     Під час будівництва та  реконструкції  житлових  будинків  та об'єктів     соціальнопобутового     призначення    передбачається обов'язкове  їх  оснащення  засобами  обліку.  Це  вже  стало   не побажанням,  а  нормою,  стандартами.  І  ми  сьогодні  здавати  в експлуатацію житлові будинки без оснащення засобами обліку  просто не будемо. У 2001 році дещо покращилися темпи впровадження засобів обліку води і теплових мереж і так далі.  Сьогодні встановлено  не так багато - 350 тисяч квартирних лічильників,  але, повторюю, цей процес уже розпочався,  і ми будемо займатися цією справою.  Прошу запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат   Черненко.  Потім  - письмове запитання. Після цього - депутат Степанов.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Шановний Валерію Івановичу!  Я вас цілком підтримую,  що  деякі  питання,  пов'язані  з житловим комплексом, можна вирішувати через бюджет.  Але я розумію, що бюджет формує не Верховна Рада, і це в Конституції не передбачено. Бюджет розробляє і вносить на затвердження Верховної  Ради,  це  ви  знаєте,  уряд, зокрема пан Мітюков. Чого Мітюков знущається з бюджету, який треба направити на фінансування комунальної служби?

 

     Валерію Івановичу,  ви  ж  розумієте,  що  ці  субсидії,  які сьогодні  направляються  для  того,  щоб якось здешевити оплату за послуги, розвалять далі цю вашу службу.

 

     Далі. Валерію Івановичу,  щодо місцевих бюджетів.  Наприклад, бюджет  міста  Горлівки:  253  мільйони  гривень  мобілізуються до бюджету,  а залишається в ньому 52 мільйони гривень.  Вони  можуть тільки профінансувати зарплати закладів охорони здоров'я, закладів освіти,  і все.  Нічого ж  із  центрального  бюджету  до  місцевих бюджетів для фінансування житлово-комунальних служб не надходить.

 

     Яке ваше ставлення до цього і що треба зробити?  Або Мітюкова відправити у відставку, або змінити державну політику у цій сфері?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую за запитання.  Якби справа  була  тільки  у тому,  щоб поміняти міністра фінансів Мітюкова,  то це була б сама легка  процедура.  Але  це   не   вплинуло   б   на   ситуацію   у житлово-комунальній сфері.

 

     Але ви   правильно   кажете,   що  розробляють  бюджет  сотні організацій,  інститутів,  і це прерогатива урядових структур. Але потім  уже  до  цього процесу залучається і Верховна Рада.  І ми з вами  знаємо,  що  за  Конституцією  бюджетна  політика,  основний економічний  закон  -  це  якраз  те,  що  повністю  контролюється Верховною Радою. Так що це спільна робота.

 

     Я вам скажу таке:  ми з  вами  змінили  акценти  в  Бюджетній резолюції.  І  сьогодні відповідальність за житлову сферу лягає на плечі наших регіонів і місцевих бюджетів.  Таке ми з вами прийняли рішення тут,  у Верховній Раді. Тому говорити про те, що державний бюджет   може   взяти   на   себе    всю    відповідальність    за житлово-комунальну сферу, - це на сьогодні нереально, тому що ми з вами прийняли закони.

 

     Я вам скажу таку деталь (я  вам  про  це  говорив  і  ще  раз повторюю).  Оздоровити  фінансовий  стан житлово-комунальної сфери можливо,  по-перше,  за рахунок реструктуризації боргів, по-друге, сплати   кожним   у  повному  обсязі  за  користування  послугами. Повторюю, треба почати з чистого аркуша. Тобто реструктуризація на п'ять років,  а сьогодні сплачувати 100 відсотків. Щодо сімей, які не спроможні сплачувати,  малозабезпечених,  я про це говорив,  ми пропонуємо  чіткий  механізм  субсидій,  субвенцій.  І тільки така схема може спрацювати на сьогодні.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове  запитання.  Після  цього   -   народний депутат Степанов.

 

     ЧЕРЕП В.І.  "Чи  має  міністерство напрацювання для створення нової концепції надання комунальних послуг з  урахуванням  питання не збереження, а демонополізації галузі?"

 

     Я вам  скажу  таку  деталь.  Сьогодні  ведеться  робота  щодо нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів  на  основні  види комунальних  послуг  і  встановлення  науково-обгрунтованих витрат води і теплової енергії.  Уже в 2001 році  розробляються  державні соціальні  нормативи  в  сфері  житлово-комунального господарства. Затверджені  вже  норми  витрат  палива  та  теплової  енергії  на опалення   житлових   та  комунальних  споруд.  Ця  робота  тільки розпочалася. Тому говорити про результати поки що зарано.

 

     Ось якраз   у   мене    є    два    питання    від    фракції Народно-демократичної  партії.  Вони  говорять  про  те,  що після призупинення Законом України про Держбюджет дії окремих статей про пільги   для   працівників  освіти  та  медицини  щодо  сплати  за теплоенергію, окремі комунальні підприємства тепломереж надсилають повідомлення про необхідність сплати боргу за надану теплоенергію, який виник нібито в результаті неоплати протягом кількох років. Чи було відомо міністерству про такі випадки,  а якщо так, яким чином воно сприяло вирішенню проблеми?

 

     Я говорив про те,  що борги, які накопичилися, становлять 8,7 мільярда.  Ці  борги  накопичилися в основному за десять років.  І вони сьогодні,  як кажуть,  як снігова куля збільшуються, на жаль. Тому  відповідно  до статті 62 Закону про Державний бюджет України на 2001 рік (ця стаття по-іншому  зараз  називається)  призупинено дію   положень   законодавчих   актів  України  щодо  повного  або часткового  звільнення  деяких  споживачів  від  плати  за  житло, комунальні послуги,  електроенергію,  газ, паливо і так далі, крім (повторюю) ветеранів війни, реабілітованих, Героїв України, Героїв Радянського  Союзу,  повних  кавалерів  орденів  слави  і Трудової слави,  осіб, нагороджених медалями, а також Героїв соціалістичної праці,  дітей  загиблих  і  інших.  Ми  з  вами прийняли цю статтю бюджету  на  2001  рік  і  сьогодні  нею  керуємося   і   за   неї відповідаємо.  Так  що в цьому напрямі робота ведеться.  Повторюю: сьогодні такі нормативи опрацьовані, ми їх розглянули на колегії і після   доопрацювання  з  урахуванням  ціноутворення  вони  будуть надіслані на місця.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Степанов.  Після цього - письмове запитання, потім - народний депутат Юхновський.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый Валерий Иванович!  Мы неоднократно с этой трибуны слышим плач работников коммунальных служб, что их не понимают, что нельзя списывать долги и все такое прочее.  Но я хотел бы задать вопросы. Вопрос  первый.  Когда же все-таки у нас будут обоснованные тарифы на жилищнокоммунальные услуги?  Не пора ли уже на  государственном уровне  четко установить предельные цены на квадратный метр жилья, на воду,  и уже на их основе пусть  формируются  какие-то  местные цены? А то все это передано на местный уровень.

 

     И второй вопрос, который я хотел бы задать в вашем лице всему Кабинету Министров.  Известно,  что  предусмотрены  энергетические трансферты  для  областей за счет продажи российского газа,  потом производятся расчеты с НАК "Нафтогаз України". Ну и результат. Газ продали,  с  НАК  не рассчитались,  субвенций нет.  Кто этим будет вообще заниматься и кто будет нести за  это  ответственность?  Вот два вопроса.

 

     Спасибо за ответ.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Спасибо и вам за вопрос. Я бы только хотел, чтобы к работникам жилищнокоммунальной сферы и  строительного  комплекса относились с уважением.  В системе 2 миллиона работающих.  Поэтому это не плач, это конкретная постановка вопроса. Мы предлагаем, как можно   помочь   сфере,  которая  работает  практически  с  каждым человеком в Украине.  Но я вас на 100 процентов  понимаю.  Сегодня определенная  работа  ведется.  Где-то  месяц  назад  по  указанию Премьер-министра  создана  комиссия   под   руководством   первого вице-премьера   Олега   Викторовича   Дубины,   которая  вместе  с министерствами  как  раз  занимается  разработкой  оптимальной  на сегодняшний день тарифной политики с учетом ценообразования.

 

     Что касается  вопроса  о  НАК  "Нафтогаз України" в отношении энергетических трансфертов,  то я  согласен  с  вашим  мнением.  Я называл  цифру:  на  сегодняшний  день  нам задолжали 503 миллиона гривень. Если бы не было этой задолженности, мы бы сегодня не вели разговор  о  субсидиях.  Поэтому я сказал в своем докладе,  что на 2002 год правительство уже предусмотрело схему  обеспечения  газом жилищнокоммунальной   сферы   в   полном   объеме  (10  миллиардов кубометров) по цене 189 гривень за 1  тысячу  кубометров  за  счет поставки  газа  собственной  добычи  и  за  счет  транзита газа из России. Так что на следующий год эта схема уже изменена.

 

     Я вам сообщу такую деталь.  Собственная  добыча  газа  у  нас составляет примерно 18 миллиардов кубометров,  а общее потребление газа жилищно-коммунальной сферой всех форм собственности,  а также производством,  -  порядка  30  миллиардов.  Из  них 10 миллиардов кубометров  потребляет  система  жилищно-коммунального  хозяйства. Стоимость  газа  собственной  добычи  на одну треть ниже стоимости газа,  который мы получаем из Туркмении и других стран и, конечно, было  бы  выгодно  весь  этот газ направить в жилищно-коммунальную сферу.  Но у нас его просто не хватает,  поэтому часть потребности будет покрываться за счет транзита и поставки газа из России.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове  запитання,  потім  -  народний  депутат Юхновський.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Комітет з питань культури і духовності задає таке запитання.  "Чи  розв'язане  питання погашення боргу Національного історико-етнографічного  заповідника  "Переяслав"  за   комунальні послуги, електроенергію, газ та транспортування газу? Яких заходів вжито  для  нормалізації  стану,   в   якому   опинився   згаданий заповідник?"

 

     Загальна сума   боргу  Національного  історико-етнографічного заповідника "Переяслав" становить 92 тисячі  гривень,  з  яких  70 тисяч  гривень  -  борги  за охорону музею.  Зараз ведеться ремонт системи опалення в музеї  Григорія  Сковороди.  Борги  в  сумі  22 тисячі  гривень  за  комунальні  послуги,  електроенергію,  газ та транспортування газу будуть погашені в листопаді поточного року.

 

     Дякую. Якщо можна, запитання із залу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Юхновський.  Потім  -  письмове запитання, потім - народний депутат Пустовойтов.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Вельмишановний   Валерію   Івановичу!  Мінімально допустима  ціна  за  електричну  енергію  -   2,5   цента   за   1 кіловат-годину,   якщо  взяти  середню  ціну  електричної  енергії теплової і ядерної станцій.  Це становить близько 14 копійок за  1 кіловат-годину. Чи вважаєте ви за можливе встановити за електричну енергію плату меншу,  ніж її собівартість, і давати шахтам дотації з бюджету в оплату за їхнє вугілля?  І чи не краще було б усе-таки збільшити  доплату  до  заробітної  плати  і  пенсій  (так   звані "енергетичні"  гроші)  з  тим,  щоб  споживачі могли оплачувати за електричну   енергію,   а   ті   гроші   перетворювались   би   на електростанціях  у звичайні гроші,  і вести нормальний економічний обіг товарів і грошей?

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую,  Ігоре Рафаїловичу. Ясна річ, таке складне запитання  було б краще подати зарані в письмовій формі,  тоді б я дав на нього грунтовну відповідь. Але я дам вам відповідь.

 

     Перш за все на  це  питання  частково  вже  відповів  міністр палива та енергетики,  який до мене стояв на цій трибуні. Справа в тому,  що  у  нас  декілька  видів  підприємств,   що   виробляють електроенергію:  атомні станції,  теплові станції,  гідростанції і так далі.  Зрозуміло,  що собівартість кіловата виробленої на  них енергії різна.  Тому говорити про те, щоб передбачити якісь пільги для окремих підприємств було б,  мабуть,  не зовсім правильно. Я б сказав  так:  ми  це  питання  разом  з  Міністерством  палива  та енергетики детально вивчимо,  і потім  я  надам  вам  відповідь  у письмовій   формі.   Ми   відповімо,  яке  бачення  цієї  проблеми Міністерства  палива   та   енергетики   і   Державного   комітету будівництва, архітектури та житлової політики.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове  запитання.  Потім  -  народний  депутат Пустовойтов.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Я зараз  прочитаю,  бо  написано  так  від  руки. "Шановний  Валерію  Івановичу!  Чи  вживає  уряд заходів,  щоб НАК "Нафтогаз України" не надавав переваги іноземним дорожчим і гіршим газовим   лічильникам   перед   дешевими,  із  кращими  технічними характеристиками   вітчизняними?"    Запитання    задає    депутат Павловський Михайло Антонович.

 

     Михайле Антоновичу, я на сто відсотків підтримую вас у цьому. Ще років три-чотири тому я б сказав по-іншому,  бо лічильники, які випускалися  на  вітчизняних  підприємствах,  були дорогими,  а за якістю  поступалися   зарубіжним.   Сьогодні   наші   підприємства спроможні  в  повному  обсязі забезпечити житлово-комунальну сферу лічильниками, які за своєю якістю не поступаються іноземним, і я з вами  згоден,  що  ми  повинні  в  цьому  підтримати  вітчизняного товаровиробника.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пустовойтов.  Потім  -  письмове запитання, потім - народний депутат Мазур.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 33, Дніпропетровська  область).   Фракція   комуністів.   Валерію Івановичу,   звертаюся   до   вас,  як  до  земляка.  Криворізький міськвиконком і я у своєму депутатському  зверненні  подавали  вам пропозиції  щодо  коефіцієнтів  забезпечення  теплом,  газом і так далі.  Ви відповіли, що ніби щось буде передбачено в бюджеті. Але, на  жаль,  у  проекті  бюджету  це  не відображено.  Так будемо ми співпрацювати в цьому напрямі чи ні? Це перше.

 

     Друге. Є два ветерани Великої Вітчизняної війни.  Один живе в місті,  другий - у селі,  скажімо,  як у моєму окрузі,  - в селищі Рахманівка.  Для того щоб забезпечити себе вугіллям  або  дровами, ветерану треба виконати масу роботи,  заплатити 60 гривень. Це щоб тільки привезти це вугілля. Яким чином можна вирішити цю проблему? Тому  що  ветерани  війни  або  інваліди Великої Вітчизняної війни перебувають не в рівних умовах.

 

     І наступне,  третє питання (я до вас вже звертався). У мене в окрузі  є багато людей,  які працюють у будівельному комплексі,  в підрядних організаціях і не  отримують  заборговану  їм  заробітну плату. Чи можемо ми зрештою силою держави навести в цьому порядок? Тому  що  будівельні  організації  розкрадаються,   а   людям   не виплачується зарплата.  А через це й не погашаються борги з оплати за комунальні послуги.  Це що, замкнуте коло чи ми все-таки можемо навести порядок?

 

     Дякую.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Я  трошки  згрупую  ваші  запитання  (їх  три)  і відповім вам конкретно.  Ну,  на перше запитання  відповісти  дуже просто. Ви самі сказали, що ми з вами земляки, тому, я думаю, ми з вами розберемося яким чином виправити ситуацію в  Кривому  Розі  з коефіцієнтами комунальних послуг.

 

     Відносно того,  чи в рівних умовах сьогодні у нас пільговики, якщо один живе в сільській місцевості,  а  інший  -  у  місті.  Ви знаєте,  що  це  контролюється,  і  це питання вирішується чинними законодавчими актами.

 

     Я з  вами  погоджуюсь,  що  ті  пільги,  якими   користуються сільські  жителі  сьогодні  (а  їм  надається за пільговими цінами всього 1 тонна вугілля,  коли для нормальної хатинки треба хоча  б

4-5  тонн  вугілля),  -  це  не вирішення проблеми.  І зараз,  щоб вирішити цю проблему,  уряд вивчає ситуацію,  щоб якраз за рахунок субсидій   і  субвенцій  допомогти  цим  людям,  тим  паче  що  їх залишилося не так і багато.

 

     І відносно того,  що робиться в будівельному комплексі. Може, я трошки відхилюся від теми, але я вам скажу, що завдяки прийнятим рішенням (і указу Президента,  і постановам уряду)  в  цьому  році вперше  (і  я  це  говорю  з  задоволенням)  обсяги  будівництва і капітальних вкладень зросли на 27  відсотків.  Це  вже  добре,  що будівництво  розвивається  комплексно.  Якщо  сьогодні обсяг ВВП в державі зріс десь на 10 відсотків, якщо обсяг виробництва зростає, то,  ясна річ,  це дає змогу розвиватися й будівельному комплексу. Ці 27 відсотків поки що не дуже помітно,  тому що  обраховані  від невеличкої  бази.  Але  вже  це  початок  відродження  будівельної галузі.

 

     Десь 4 грудня має бути проведена нарада за участю  Президента України (а вона проводиться за ініціативою Президента України), де буде   розглянуте   одне   питання   -    опрацювання    механізму довгострокового кредитування житлового будівництва в Україні через іпотеку.  Зараз  опрацьовуються  документи,  проекти   нормативних актів.  Частина  з  них  буде запропонована для прийняття на сесії Верховної Ради, частину буде прийнято у вигляді указів Президента, постанов   уряду.   Це   якраз  дасть  змогу  виконати  той  обсяг будівництва житла в державі,  який ми з вами запланували  до  2005 року. А заплановано збільшити обсяги будівництва житла в два рази, довести  їх  до  12  мільйонів  квадратних  метрів.  Це  дозволить працівникам  будівельного  комплексу  працювати  набагато  краще і завантажити потужності.  Я вам скажу одне:  нам  вдалося  зберегти кадри, будівельний комплекс. І якщо будівельний процес пожвавішає, це позитивно вплине на всі галузі народного господарства  -  через інвестиції,   оновлення   основних   фондів,  запровадження  нових технологій.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги,  через  п'ять  хвилин  ми оголосимо  перерву  на  півгодини.  Письмове  запитання.  Потім  - народний депутат Мазур.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Таке  письмове  запитання.  "Чому  в   райцентрах Київської   області,   особливо   на  Поліссі,  згорнуто  програми будівництва житла?" І ще таке:  "Поки  чорнобильці,  відселені  із зони,   житимуть  у  будинках  по  дві-три  сім'ї?  Житло  обіцяли побудувати їм ще в 1996 році "

 

     Я вам  скажу,  що  буквально  кілька  днів  тому  в  Кабінеті Міністрів  розглядалося питання щодо роботи в Чорнобильській зоні, куди,  як ви знаєте, Банком реконструкції і розвитку направляється близько  780  мільйонів євро.  Будуть розгорнуті роботи по об'єкту "Укриття".  Розглядається питання будівництва за рахунок державних капітальних  вкладень житла для тих громадян,  які свого часу були відселені в будинки по кілька сімей.  Це питання буде вирішуватися позитивно.

 

     Відносно проблеми  згортання  будівництва  житла  в Київській області.  Я вам сказав,  що  це  загальнодержавна  проблема.  І  я висловив свою думку щодо перспективи будівельного комплексу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Мазур.   Потім   -  письмове запитання.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий   округ,   ПСПУ).   Спасибо.   Валерий Иванович,  у меня вопрос к вам и как к опытному депутату,  и как к министру.  Кстати,  вы были самым  молодым  министром  транспорта, поэтому, учитывая это, у меня к вам три вопроса.

 

     Первый вопрос.   Вы  понимаете,  что  приватизация  облэнерго зарубежными инвесторами чревата  (и  это  уже  происходит  сейчас) перекачкой  денег  на зарубежные счета по аналогии с тем,  как это было с оффшорными зонами.  Чтобы деньги оставались в Украине и  не было  проблем,  о которых вы говорите,  чтобы не нужно было искать субсидий,  не стоит ли национализировать облэнерго, чтобы они были собственностью государства? Как вы относитесь к этому? Я думаю, вы просто по своей прошлой деятельности знаете,  как работали  раньше облэнерго.

 

     Второй вопрос. Пунктом 2 постановления Верховного Совета от 7 июня Кабинету  Министров  было  предписано  списать  задолженность перед  семьями,  у  которых  совокупный  доход  меньше совокупного прожиточного минимума.  Поэтому,  я думаю,  эту тему надо  закрыть (это  было  на 1 июня 2001 года) и вам или Премьер-министру просто сказать, что у этих людей нет долгов за предыдущие годы.

 

     И третий  вопрос.  Энергетики   и   угольщики   предоставляют базисные  отрасли.  Как  вы  относитесь  к требованиям угольщиков, чтобы минимальная пенсия у них была равна прожиточному минимуму?

 

     Спасибо.

 

     ЧЕРЕП В.І.  Дякую.  Може, це питання не зовсім до мене, але я постараюся відповісти, оскільки ви кажете, що я досвідчена в цьому плані людина.

 

     Перше. Як  щодо  прожиткового   мінімуму   заробітної   плати шахтарів  і  так  далі.  Міністр  палива та енергетики сказав,  що сьогодні середня зарплата у шахтарів 513 гривень.  Ясна річ, що це дуже  мала  зарплата  для представників такої важливої галузі,  як вугільна промисловість.  Тому я з вами погоджуюся,  що у  шахтаря, який  кожного  дня  ризикує  своїм  життям у шахті і працює в дуже складних умовах,  не може бути зарплата,  нижча  від  прожиткового мінімуму.  Не може бути! І я сьогодні приєднуюся до думки міністра енергетики,  що це має бути переглянуто,  що праця шахтаря повинна бути оцінена, як кажуть, "по достоинству".

 

     Відносно того,  як  погасити  борги.  Я  сказав,  що прийнято рішення 530 мільйонів гривень повернути до бюджету за рахунок  НАК "Нафтогаз  України"  і  це дозволить нам у повному обсязі вирішити проблему субсидій,  субвенцій та погасити борги перед громадянами, які повинні мати пільги щодо плати за житло.

 

     І щодо  націоналізації  обленерго.  Я  цієї  теми  торкатися, мабуть,  не буду,  тому що це тема окремої  розмови,  це  потребує прийняття  політичного рішення.  Я можу висловити лише свою думку. Коли йде процес ринкових перетворень у державі,  мабуть, треба йти вперед,  а  не  дивитися  назад.  Озиратися взагалі-то треба,  щоб вивчати помилки,  прорахунки і  виправляти  їх  під  час  руху  до ринкових відносин у державі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,    Валерію    Івановичу.   Ваша   доповідь завершена,  прошу сідати.  Оголошується регламентна перерва до  12 години 40 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали.

 

     Відповідно до   порядку   проведення   Дня   уряду  зараз  із співдоповіддю має виступити перший  заступник  голови  Комітету  з питань   паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та ядерної безпеки Кучеренко Олексій Юрійович. Десять хвилин.

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю.,  перший заступник голови  Комітету  Верховної Ради  України  з  питань паливно-енергетичного комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (виборчий  округ  80,   Запорізька область).  Дякую.  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановний Олегу Вікторовичу!  Шановний   Олегу   Вікторовичу!   Шановний   Степане Богдановичу!..

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  вас  уважно  слухаю.  Шановні  колеги,  прошу  Олексію Юрійовичу, прошу.

 

     КУЧЕРЕНКО О.Ю.  Дякую.  Сьогодні  ми   заслухали   інформацію Кабінету  Міністрів  України  про  готовність паливноенергетичного комплексу  та  житловокомунального  господарства   до   роботи   в осінньо-зимовий  період.  Ця  інформація розглядалася на засіданні нашого комітету і отримала скоріше негативну  оцінку.  У  проектах постанови,  поданих  на  ваш  розгляд,  пропонується  визнати її і недостатньою,  незадовільною.  Сьогодні я хотів би пояснити,  чому так сталося і які зауваження висловлювалися на засіданні комітету.

 

     Перш за все у депутатів виникли такі питання. Чи повинен бути предметом дискусії у парламентській залі стан підготовки галузі до зими?  Чи  є  взагалі  справою  Верховної Ради України перевіряти, скільки вугілля та мазуту  було  накопичено  на  складах,  скільки котелень відремонтовано та підготовлено до зими і таке інше? Може, краще було б нам почути в цьому залі про те,  що конкретно  зробив уряд,  зокрема Мінпаливенерго,  для того, щоб паливно-енергетичний комплекс став фінансово сталою та самодостатньою галуззю і щоб  ми перед  кожним  опалювальним  сезоном не проводили обговорення суто господарських питань,  за  які  повинні  відповідати  ті  чи  інші профільні  міністерства?  Чи  просунулися  ми хоч на крок уперед у здійсненні структурних перетворень у відповідних галузях?

 

     На нашу думку, саме такий підхід до розгляду діяльності уряду в  сфері  паливноенергетичного  комплексу  та  житловокомунального господарства  був  би   найбільш   доцільним   та   корисним   для суспільства.  Саме  такий підхід відповідав би напрямам діяльності законодавчого органу.

 

     Враховуючи сферу діяльності нашого комітету,  хотів би  більш глибоко  торкнутися  проблем  паливно-енергетичного комплексу.  Що саме  сьогодні  потребує  вдосконалення?   Що   гальмує   розвиток комплексу? У яких напрямах недопрацьовує уряд?

 

     На нашу   думку,   однією   з   головних  причин  відсутності структурних  реформ  у  діяльності  уряду  є  недосконала  система управління, яка потребує суттєвого реформування у відповідності до основних  принципів  концепції  адміністративної   реформи.   Такі ключові    функції    державного    управління,    як   здійснення інформаційно-аналітичних досліджень, макроекономічне прогнозування та   розробка   стратегічних   засад   розвитку  ПЕК,  опрацювання нормативно-правового забезпечення дуже  слабко  представлені  і  в Мінпаливенерго,  і в уряді. Замість цього і уряд, і Мінпаливенерго фактично керують кожним підприємством галузі,  особливо в  частині накопичення  запасів  палива.  Більше  того,  вони  все  активніше залучають  до  цього  парламент.  І  ці  слухання  -   красномовне свідчення цього.

 

     У той же час лишаються невирішеними дуже важливі питання,  що можуть бути вирішені лише урядом або  за  активною  участю  уряду. Перш  за все,  на нашу думку,  це формування енергетичної політики України та стратегії її реалізації, це побудова законодавчої бази, яка   б   відповідала   ринковим   перетворенням,  це  проведення, врешті-решт,  реструктуризації  боргів  підприємств  України,   це вдосконалення  тарифної політики в паливно-енергетичному комплексі та житлово-комунальному господарстві тощо.

 

     На жаль,  у жодному з цих питань ми не спостерігаємо не  лише активної  позиції  уряду,  а  навіть будь-якої позиції.  Почнемо з енергетичної   політики.   Законопроект   про    основні    засади енергетичної  політики  України  був підготовлений групою народних депутатів і зареєстрований ще у вересні минулого  року.  До  цього часу  цей  документ  не  викликає  ніякої  зацікавленості в уряді. Рішення  про  перегляд  Національної  енергетичної  програми  було прийнято вже,  мабуть,  два роки тому. Де ця переглянута програма, чому вона не вноситься  на  розгляд  Верховної  Ради?  Коли  немає державної  політики  в  енергетиці  та  в  умовах постійних змін у керівництві галуззю важко розраховувати на те, що ситуація, яку ми обговорюємо,  помітно  зміниться  на краще,  навіть якщо ми раз на місяць  будемо  заслуховувати  уряд  і  давати   йому   відповідні доручення.

 

     Значної уваги   з  боку  уряду  потребують  і  проблеми,  які виникають  у  населення,  підприємств  промисловості,   сільського господарства  та  інших споживачів енергетичних ресурсів у процесі впровадження   ринкових   відносин.   Погляньте,    що    сьогодні відбувається  в  суспільстві  у зв'язку з запланованим підвищенням тарифів на  електроенергію!  Подібні  заходи  обов'язково  повинні супроводжуватися програмами соціальної підтримки населення.  Ми не повинні допускати різкого загострення  економічної  та  соціальної ситуації в країні.  Усі ці питання повинні постійно перебувати під контролем уряду.

 

     На жаль,  ми до сьогодні не визначилися  стосовно  пропозицій Президента  України  до  Закону про засади функціонування оптового ринку електричної енергії в  Україні.  Впевнений,  що  саме  через пасивну  позицію  уряду щодо цього закону народним депутатам важко остаточно  визначитися   щодо   його   долі.   Парламент   повинен визначитися,  чи  він готовий подолати вето Президента та взяти на себе відповідальність за наслідки впровадження даного  закону,  чи цей  закон  слід  відхилити  і розпочати роботу над іншим проектом закону. Те чи інше рішення з цього питання треба приймати, бо якщо ми  й  ухилимося від розв'язання цієї проблеми,  вона не перестане існувати.

 

     Ще одна проблема, на яку я хотів би звернути вашу увагу, - це проблема  тарифної  політики  в паливно-енергетичному комплексі та житлово-комунальному господарстві.

 

     Заборгованість підприємств,  житловокомунальних  установ   та населення   продовжує  зростати.  Чи  аналізував  уряд,  чому  так відбувається?

 

     На мою особисту думку,  яку підтримує ряд депутатів -  членів нашого  комітету,  такий  стан  справ  є  наслідком недосконалості системи    формування    тарифів.    Особливо    це     стосується житлово-комунальної сфери.  Сьогодні ми створили ситуацію, коли за безгосподарність житлово-комунальних підприємств та  бездіяльність уряду в цій сфері фактично розплачуються, як завжди, споживачі, бо вони платять за необгрунтовано встановленими тарифами.

 

     Вже більше півроку ми говоримо про  те,  до  яких  негативних наслідків може призвести так звана тіньова приватизація.  Приклади

-   "Донбасенерго",   "Луганськобленерго",   поточні   процеси   в "Дніпроенерго",  в  "Центренерго",  в  "Західенерго".  Чого  ми ще очікуємо? Коли заберуть усі державні об'єкти енергетики?

 

     Це безпосередньо   пов'язано   з    невирішеністю    проблеми реструктуризації  боргів  підприємств  України.  На цьому тижні ми будемо голосувати з питань ратифікації угод між Україною та Росією про   реструктуризацію  газових  боргів.  Я  особисто  вважаю,  що домовленості  між  державами  треба  підтримати.   Але   коли   ми розглядали  ці  питання  в  комітеті,  висловлювалися сумніви,  що Україна зможе відповідати за  зобов'язаннями,  які  вона  бере  на себе,  якщо  проблема  реструктуризації внутрішньої заборгованості буде вирішуватися такими ж темпами, як і до сьогодні. Чи є у уряду відповідь на ці запитання?

 

     Я окреслив  лише  кілька  важливих питань,  стосовно яких нам потрібна активна позиція та  фактична  робота  уряду.  Цих  питань набагато  більше.  Це  і зволікання з роботою над новим Податковим кодексом,  і недостатнє фінансування  пільг,  субсидій  та  витрат бюджетних   організацій   на   енергоносії  та  житлово-комунальні послуги,  і відсутність необхідного обсягу бюджетного фінансування довгострокових  урядових програм,  таких,  як "Вугілля України" та програма  створення  ядерно-паливного  циклу  України.   Саме   ці питання,  на  мій погляд і на моє глибоке переконання,  ми повинні обговорювати,  а не визначати обсяги  вугілля,  мазуту,  кількість проведених  ремонтів і тому подібне.  Лише тоді потенціал народних депутатів буде ефективно використаний.

 

     На мою думку,  оцінку роботи Кабінету  Міністрів  України  по підготовці  паливноенергетичного  комплексу та житловокомунального господарства  до  роботи  в  осінньо-зимовий  період   і   ми,   і суспільство  взагалі  мусимо  давати лише навесні.  Чи отримали ми якісні послуги,  безумовно, коли мали можливість платити за них, а якщо  не мали можливості платити,  то чи забезпечувала нас держава відповідними коштами у вигляді субсидій?  Ось питання,  на які  ми повинні  відповісти навесні.  А сьогодні,  я думаю,  нам слід дати оцінку  діяльності  Кабінету  Міністрів  України  щодо  здійснення структурних перетворень у цих найважливіших для держави галузях.

 

     Вам роздано  кілька  проектів  постанов  з даного питання.  Я думаю,  що за результатами сьогоднішнього обговорення наш  комітет спільно  з  Комітетом  з питань будівництва,  транспорту і зв'язку розгляне всі проекти і пропозиції і найближчим часом внесе на  ваш розгляд погоджений проект постанови Верховної Ради. Зі свого боку, хотів би попросити вас  підтримати  такі  рекомендації  Кабінетові Міністрів України.

 

     Перше. Приступити  нарешті  до  впровадження адміністративної реформи в ПЕК,  добитися  законодавчого  затвердження  повноважень органів виконавчої влади та регулюючих органів.

 

     Друге. Визначитися  щодо  енергетичної  політики  України  та стратегії її реалізації.

 

     Третє. Розробити     державну     концепцію      реформування паливно-енергетичного     комплексу     та    житлово-комунального господарства  України,  опрацювати  і   затвердити   програму   її реалізації та визначити відповідальних за її реалізацію осіб.

 

     Четверте. Розробити  програму створення законодавства України про енергетику.

 

     П'яте. Чітко  і  послідовно  проводити  лінію  на   створення стартових  умов,  без наявності яких ринкові стосунки (я закінчую) будуть діяти лише в теоретичній площині. Перш за все це підвищення платіжної  дисципліни,  реструктуризація  боргів,  перегляд умов і порядку надання пільг і субсидій,  визначення джерел і  механізмів інвестування в ПЕК, впровадження системи обліку.

 

     Я думаю,  що  і  профільний  комітет  Верховної Ради,  і інші комітети, які так чи інакше торкаються цих проблем, візьмуть також активну  участь  в опрацюванні цих питань,  якщо,  звичайно,  уряд візьме до уваги наші пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олексію Юрійовичу. Прошу сідати. Хочу вам нагадати,   що   до   співдоповідача   запитання  не  передбачені. Переходимо до обговорення питання порядку денного - про День уряду України.

 

     На виступи з трибуни записалися 27 народних  депутатів.  Прошу  показати  на   моніторі   прізвища народних депутатів, що записалися на виступи.

 

     Шановні колеги,  на моєму моніторі інший список прізвищ,  ніж на  центральному  моніторі.  Прошу  провести  корекцію  на   моєму моніторі,   бо   в  мене  список  прізвищ  народних  депутатів  не відповідає тому, що було показано на електронному табло. Дякую.

 

     Народний депутат  Черненко.  За  ним   -   народний   депутат Моісеєнко, а потім - депутат Мороз.

 

     Шановні колеги,  нагадую,  що ми працюємо до 14 години, після цього Верховна Рада України працюватиме в комітетах.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановний Степане Богдановичу!  Шановні народні депутати! Шановні члени уряду! Є дві новини, але обидві неприємні. З якої починати?

 

     Обратился я в наше родное Министерство топлива и энергетики с запросом.  Когда-то была ЦОФ "Никитовская" в системе Минуглепрома. Фабрика работала, люди получали зарплату, получали уголь. Потом ее акционировали,  потом  приватизировали,  а потом "розікрали".  ЦОФ теперь  нет,  а  люди  остались.  Кто  будет  им  давать  уголь  - непонятно. Звертаюся до шановного міністерства. Мені відповідають: "На ваш депутатський запит від 18 жовтня про забезпечення вугіллям мешканців міста Горлівки повідомляємо, що Центральна збагачувальна фабрика   "Микитівська"   не   належить   до   сфери    управління Мінпаливенерго". Та я ж знаю, шановні, що фабрики вже немає. Але ж люди  залишилися!  Скажіть,  як  я  повинен  ставитися  до   такої відповіді?  Я направлю ще один запит до здорових сил,  як каже наш прем'єр,  в уряді.  Це буде вже Прем'єр.  Запитання буде вже інше: з'ясуйте, чиї там люди - наші чи не наші?

 

     Далее. Это  тоже  касается Министерства топлива и энергетики, ТЭК.  Приехал  Президент  в   Мариуполь   и   говорит:   "Готовило правительство топливную программу Украины, а под программу денег в бюджете не предусмотрено". У нас таких программ без денег - масса, а дел нет.

 

     Теперь о проблемах жилищнокоммунального комплекса. Мы никогда их не решим,  дорогие "урядовці".  Мы будем их решать  только  для того,  чтобы пересидеть самим.  Но все равно и нас,  и вас попрут. Нас - на выборах, а вас мы попрем, если вы будете повышать тарифы.

 

     Чтобы выйти из положения, мы должны решить несколько проблем, но  в  комплексе,  в том числе и проблему нормального бюджета.  Мы имеем нормальный бюджет?  Нет!  Мы имеем  нормальные  коммунальные услуги? Мы их имеем? Не имеем! Мы имеем нормальные цены? Не имеем! Кто же будет сегодня платить?

 

     Приехал Лука Барбоне и советует: повысьте тарифы   на   электроэнергию,  мол,  потом  же  нам  надо приватизировать энергообъекты.  Вы же имеете опыт приватизации. Вы имеете  опыт  советчиков.  Вы  посоветуйте  Луке Барбоне:  "Повысь тарифы у себя и жди, что получится!".

 

     У нас есть два проекта постановления.  Я  склоняюсь  к  более радикальному - "визнати роботу незадовільною".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Моісеєнко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  ще  не  все  сказав...  Я звертався до пана Кінаха із запитом:  340 тисяч мешканців Горлівки  не  мають  змоги отримати воду і нічого не вирішено.  Це з серпня місяця! Ось як ми працюємо.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування   (виборчий   округ    53,    Донецька    область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемые коллеги,  я не получил достаточно убедительного ответа на  два  своих  письменных вопроса  правительству.  Первый  касался исполнения правительством конкретных  пунктов   постановления   "Про   інформацію   Кабінету Міністрів   України  про  стан  і  формування  цін  та  тарифів  у житлово-комунальній сфері від  7  червня  2001  року",  где  четко записано,  что  должен сделать Кабинет Министров Украины.  Зато из ответов  наших  "урядовців"  стало   в   целом   ясно,   что   это постановление  наши  господа - члены правительства и не собираются выполнять.  Я скажу откровенно, это оскорбление Верховного Совета. Правда,  Верховный  Совет  и заслуживает этого,  потому что в зале сейчас сидят (я посчитал) около  60  народных  депутатов  Украины. Карточек,  как всегда,  больше, но людей-то в зале от этого больше не становится.  И результаты,  и эффективность  работы  Верховного Совета, я думаю, избиратели оценят.

 

     Я глубоко  убежден  в том,  что причиной всему - невыполнение постановления.  А ведь в  нем  сказано  и  о  списании  долгов  за жилищно-коммунальные услуги.  Они уже списаны,  и не надо, Валерий Иванович, здесь вешать лапшу! Списаны долги! Ваша задача сейчас не разговаривать на эту тему,  а готовить соответствующие нормативные документы!  Вместо этого жилищнокоммунальные службы идут на прямую конфронтацию   с   населением.  У  меня  вот  целый  ряд  газетных публикаций,  где  говорится,   что   жилищно-коммунальные   службы предлагают  этими  газетами,  вы  знаете,  для  чего пользоваться. Видимо,  это  и   ваша   позиция,   Валерий   Иванович,   и   того правительства, которое вы представляете. Если вы будете занимать и дальше такую позицию,  то  я  не  думаю,  что  вас  снова  изберут народным депутатом.  По крайней мере,  этого вам народ не простит. Задумайтесь над этим.

 

     Что касается  энергетики  и  всего  остального.  У  нас  есть великолепные   альтернативные   способы  получения  энергии,  есть новейшие  разработки,  связанные  с  резонансными  энергетическими технологиями. Правительство об этом не сказало ни слова. Возникает вопрос:  вы что не хотите внедрять новейшие  технологии,  новейшие способы   получения  энергии,  которые  в  десятки,  в  сотни  раз эффективнее и способны полностью  решить  проблему  энергетической независимости  Украины?  Тогда  вы  преступники,  которые наживают капитал на разворовывании  энергетических  ресурсов  и  спекуляции ими.

 

     И последний  вопрос,  который я хотел поднять и на который не получил ответа.  Почему сегодня заработная плата горняков,  каждый день  идущих  на  смерть,  не обеспечивает их семей даже на уровне прожиточного минимума и как  выйти  из  этого  положения?  Министр попробовал  что-то там рассказывать про зарплату в 513 гривень.  Я посоветовал бы вам, господин министр, с вашей семьей пожить на 513 гривень,  которая  выплачивается  еще  с  задержкой  на  несколько месяцев.  Тогда вы поймете,  что шахтеры  имеют  полное  моральное право  прекратить  отгрузку  угля.  Именно  к  этому  их призывает Коммунистическая партия рабочих и селян в своем обращении.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Мороз,  народний депутат Яценко.  Потім  народний депутат Коновалюк,  а якщо його немає,  - народний депутат Матвієнков.

 

     МОРОЗ А.М.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань промислової   політики   і   підприємництва  (виборчий  округ  82, Запорізька   область).   Шановні   народні   депутати!    Шановний головуючий!   Шановні  члени  уряду!  Слухаючи  інформацію  уряду, зрозумієш,  що  житлово-комунальне  господарство   до   роботи   в осінньо-зимовий  період  2001-2002  років  не  готове.  У чому тут справа?  У першу чергу в  тому,  що  фінансовий  стан  підприємств житловокомунального господарства з року в рік погіршується.  Схема відома:  споживачі заборгували,  заплатити борги вони  були  не  в змозі  через  високі  тарифи,  а  тарифи  з  1 січня цього року ще підвищені.  Люди не мають можливості  платити  в  повному  обсязі. Правда,  не  всі.  Є  такі  власники квартир,  які роз'їжджають на "Мерседесах" (і це знають на місцях),  але все-таки не  поспішають розплачуватися за житлово-комунальні послуги.  І до таких людей на місцях не застосовують ніяких заходів,  вони роками не платять,  і все   залишається   без   змін.   Така   ж  картина  з  платою  за електроенергію. І знову - борги.

 

     Багато моїх виборців останнім часом телефонували  мені  після того, як у засобах масової інформації було повідомлено, що держава отримає транш на 100  мільйонів  доларів  за  умови,  якщо  будуть підвищені тарифи на електроенергію.  Зрозуміло,  що люди говорять: "А чому ж МВФ не ставить питання про підвищення заробітної  плати, пенсій, стипендій і інших виплат?"

 

     Населення стало гірше платити за тепло.  Певною мірою винні в цьому і ми з вами,  шановні колеги,  бо  ми  лише  подебатували  у Верховній Раді про те,  що треба списати населенню борги,  а закон так і не прийняли. Для житлово-комунальної служби непогано було б, якби більше неплатоспроможних мешканців одержували субсидії, але й це для багатьох сьогодні стало неможливим,  бо субсидії оформляють за  умови  виплати  боргів.  Борги люди не можуть повернути,  бо в одних немає роботи,  в інших заробітна плата мізерна,  пенсіонерам не  вистачає  пенсій,  щоб  платити  за комунальні послуги і якось прожити.  Цей гордіїв вузол якомога швидше нам  спільно  з  урядом необхідно розв'язати або розрубати.

 

     Декілька слів хотів би сказати про ситуацію в районах, містах та селищах міського типу.  В моєму окрузі є таке місто Томак.  Я в обговоренні    бюджету    виступав,    говорив,    що    є   такий "Південдизельмаш",  який  сьогодні  збанкрутував.  Є   закон   про експеримент в енергетично-металургійному комплексі.  Ви знаєте цей закон,  і Президент схвально про нього говорив.  Але,  на жаль,  в уряді досі дебатується питання: поширювати цей експеримент на інші галузі чи ні?  А тому й ситуація в цьому  місті  дуже  складна,  і вона,   зрозуміло,   найближчим   часом   не  поліпшиться,  бо  це підприємство - банкрут.

 

     А найголовніше,  товариші, те, що органи державної виконавчої влади  не виконують функції захисту інтересів населення і фактично стали  на  бік   кланово-олігархічних   угруповань.   У   місцевих держадміністраціях   поспішають   звітувати   насамперед  про  те, наскільки  відсотків  більше  вони  вибили  з   населення   коштів сьогодні, ніж учора. Серйозна і відповідальна робота з організації життєзабезпечення людей зводиться до фіскальних заходів на користь тих, до кого ці кошти рано чи пізно потрапляють.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Яценко. За ним - народний депутат Коновалюк.

 

     ЯЦЕНКО В.М.  Шановні колеги!  Шановні члени уряду! Я хотів би констатувати,   що   всетаки  за  будь-яких  умов,  незважаючи  на справедливу критику,  енергетична галузь порівняно  з  попередніми роками  підійшла  до  опалювального сезону більш організовано і не допустила серйозних зривів.  Але це абсолютно не означає,  що  все добре.

 

     Я абсолютно  не задоволений результатами розгляду і вирішення конкретних питань,  з якими я  неодноразово  звертався  до  уряду. Зокрема,  йдеться про робітничі селища, стосовно яких вам, Валерію Івановичу Череп,  я задавав питання.  Це  селище  Гулянка,  селище Михайлівка    Коростенського    району,    які   фактично   кинуті напризволяще.  У  багатоповерхових  будинках  (Валерію   Івановичу Череп, я до вас звертаюся) сьогодні люди рубають капітальні стіни, люди виводять у вентиляційні канали димарі  від  тих  грубок,  які ставлять у багатоквартирних будинках.  Одні кажуть,  що на верхніх поверхах немає чим дихати,  інші кажуть,  що тріщини  пішли  через увесь  будинок.  Ніхто  ніякої  відповідальності за ці антизаконні дії,  за порушення будівельних норм і правил не несе.  Я просив би уряд  усетаки  відповісти  на  мій  депутатський  запит,  щоб була відповідь однозначна - коли і в який  спосіб  будуть  вирішені  ці питання.

 

     Друге. Я   звертався   до   Прем'єр-міністра   з  пропозицією реструктуризувати  борги  комунальних  підприємств  і  забезпечити кредитування  придбання  газу  і  енергоносіїв.  Відповідь одержав негативну.  Ну,  ні то й ні.  Але що ж натомість пропонує  Кабінет Міністрів України? Виявляється, нічого. Борги зростають (ми бачимо з тих матеріалів,  які нам роздані),  комунальні  служби  трясе  в лихоманці,   як  і  в  попередні  роки,  коли  ставили  пломби  на газопровід,  а потім бігали слюсарі,  начальники (аж  до  міського голови  і  народного  депутата)  з паяльними лампами,  розігрівали під'їзди багатоквартирних будинків.  Це в кращому  випадку,  Олегу Вікторовичу. В гіршому - доводиться міняти всю опалювальну систему цілого комплексу житлових будинків. І це називається господарський підхід!

 

     Третє. Уряд  вимагає  платити.  Ми  не  заперечуємо,  платити треба,  але  давайте  ми  подивимося,   як   уряд   виконує   свої зобов'язання,   наприклад,  щодо  виплати  субвенцій  Житомирській області.  План 11 місяців - 69,4 мільйона гривень,  36,1  мільйона сплатили,  50 відсотків. Значить, ви на 50 відсотків виконали своє зобов'язання перед Житомирською  областю  і  перед  населенням,  а населення   на   80  відсотків  виконало  свої  зобов'язання.  Так населення ж,  виходить,  більш дисципліноване,  ніж ви,  а від вас одержує одні обіцянки.  От ви говорите,  що вживаєте заходів, що є деякі  непорозуміння  з  НАК  "Нафтогаз  України".  Та   кого   це цікавить?!  Ви взяли на себе зобов'язання, - будь ласка, виконуйте їх!

 

     І четверте,  щодо кредитування. Президент у суботніх "Фактах" знову  скаржиться  на  те,  що  в  нас банківська система,  так би мовити,  самодостатня,  що  вона   працює   самостійно,   фактично заробляючи  гроші  не  на  інвестуванні  виробника,  а  за рахунок величезних процентів  і  великої  інфляції.  Так  чого  ж  уряд  і Національний банк, розуміючи це, мовчки спостерігають? Я наполягаю на  тому,  щоб  ми  діяли,  впливали  на   ситуацію   в   державі, забезпечували  енергозберігаючі  технології  пільговими кредитами, вирішуючи в такий спосіб багато проблем.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Матвієнков.  За  ним  - депутати Пухкал і Кулик.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,   Мариуполь,  "Регионы  Украины".  Уважаемые коллеги!  Вопрос положения в  энергетике  красной  нитью  проходит через  всю  экономику.  Без  стабильной работы энергетики не может быть стабильной экономики,  это мы прекрасно  понимаем,  поскольку столпами нашего бюджета являются и металлургическая,  и химическая отрасли,  в себестоимости продукции которых довольно большая  доля энергетики.

 

     Энергетику характеризуют два показателя.  Первый показатель - это запасы топлива на определенный период.  Здесь, к сожалению, мы можем констатировать то, что эти цифры наполовину меньше того, что мы  имели  в  прошлом  году.  Техническое  состояние  оборудования отрасли,  с  которым  мы  входим  в  зиму,  также оставляет желать лучшего.  Думаю,  что и комментировать это не стоит, здесь об этом много сегодня говорили. Началось все, я так думаю, с того момента, когда мы просто решили  сделать  волюнтаристский  шаг  и  отменили нулевую   ставку   на   энергоносители.   Тогда   (еще   при   том правительстве) мы считали, что деньги польются рекой в энергетику, и  мы тем самым в энергетике решим все проблемы.  Однако мы забыли одну прописную истину:  "товар-деньги-товар" -  объективный  закон развития экономики,  никто его не отменял, и никуда он не девался. На посредниках невозможно  построить  экономику.  Экономику  могут делать только чистые производители. А сегодня день для того, чтобы вводить эту схему, производителям также нужно возвращать деньги. А те  6 миллиардов,  которые сегодня зависли в бюджете без возврата, просто затянули петлю на шее товаропроизводителя. И мы очутились в замкнутом круге,  который нам необходимо сегодня разорвать,  но мы не знаем, как правильно поступить.

 

     Кроме того,  мы были поставлены в  очень  тяжелое  положение, когда   на   25   процентов   были  повышены  закупочные  цены  на энергетические угли для того,  чтобы хоть как-то выжила отрасль. И тут   же   мы   это   ощутили   на   состоянии   рынка,  на  ценах товаропроизводителей.

 

     Сегодня на  внешних   рынках   складывается   очень   сложная ситуация.  И нам хотелось бы,  чтобы здесь мы четко понимали,  что один  неосторожный   шаг   в   энергетике,   и   мы   "улетим"   с металлургических  и химических рынков,  а это "сторицею" ударит по экономике гораздо больнее,  чем било до сегодняшнего дня. Это один момент.

 

     Второй момент.   Давайте  мы  в  конце  концов  разберемся  с веерными отключениями. Что они дают, какую экономию они дают? Я не понимаю.  Кроме  нервотрепки,  на  местах,  больше  ничего  мы  не получаем.  Если  речь  идет  об  отключении  крупного  потребителя электроэнергии  -  это  одно  дело,  если  речь идет об отключении бабушки, у которой одна лампочка висит в каком-то сарае или где-то в комнате, - это абсолютно другое.

 

     Следующий момент.   Как  только  подходит  зима,  мы  тут  же начинаем  поднимать  вопрос  о  повышении   цен   и   тарифов   на энергоносители.  Ну  неужели мы так и не поняли,  что 20 процентов населения уже для себя эту проблему решило.  Они сегодня никак  не платят.  Дальнейшее повышение цен и тарифов на коммунальные услуги приведет к тому,  что эта цифра увеличится.  А субсидии  растут  с каждым  годом.  Как  только  мы увеличиваем тарифы - тут же растут субсидии.  Мы с бюджета все больше и больше  средств  изымаем.  Мы переложили  весь  этот  груз  на последнее звено - на потребителя? Повышая плату за коммунальные платежи и ни на копейку  не  повышая ему  пенсии,  зарплаты,  мы пытаемся возложить на потребителя весь груз.  Нужно разрубить этот гордиев узел и разобраться в механизме ценообразования в коммунальной сфере. Любовь должна быть взаимная, да,  мы должны платить,  да, но за фактически полученные услуги по фактическим ценам, которые сегодня сложились.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Пухкал. За ним - депутат Кулик. Потім - депутат Пустовойтов.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Шановний Степане  Богдановичу!  Шановні  колеги! Шановні  урядовці!  Питання,  що  обговорюється сьогодні,  є вкрай актуальним і важливим,  адже йдеться не просто  про  якусь  галузь економіки,   а   про   забезпечення  життєдіяльності  і  виживання мільйонів наших співгромадян.

 

     Коли ми висловлюємо  якесь  побажання  людині  чи  сім'ї,  ми завжди бажаємо здоров'я,  добра,  щастя і тепла в кожному домі. Чи справді сьогодні є тепло в кожному домі, в кожній сім'ї? Це далеко не так.

 

     Як зазначалося  в  доповідях і міністра,  і голови державного комітету,  підготовка до осінньо-зимового періоду нібито проведена і зроблені певні позитивні кроки,  щоб пережити цю зиму. Дай Боже, думаю,  ми перезимуємо,  тому що в цілому  треба  відмітити  і  ті позитиви,  які  з'явилися  в  діяльності  Міністерства  палива  та енергетики після  того,  як  його  очолив  Станіслав  Телісфорович Сташевський.

 

     На мою  думку,  є позитивні зрушення.  Є позитивні зрушення у визначенні стратегії накопичення  необхідної  кількості  палива  і відпрацюванні  схем оплати за енергоносії,  а також інші позитиви. Але разом з цим хочу підтримати думку про те, що проблема на ринку енергопостачання виходить далеко за суто економічну. Ціни і тарифи в житловокомунальній сфері сьогодні не відповідають рівню  доходів більшості  населення України,  і тому це призводить до поступового зниження рівня життя наших людей.  Пересічному  громадянину  важко зрозуміти,    чому    при   собівартості   однієї   кіловат-години електроенергії на атомній станції в 2  копійки  він  платить  15,6 копійки   за  один  кіловат  електроенергії.  А  при  собівартості українського газу 50 гривень за одну тисячу  кубічних  метрів  він платить  185  гривень.  Потрібно  переглянути ці підходи і зробити так,  щоб ми прийняли політичне рішення  і  забезпечили  населення газом   лише   українського   виробництва   та  електроенергією  з українських атомних станцій.

 

     Я задавав запитання щодо міста  Ніжина  на  Чернігівщині,  де сьогодні  сотні  інспекторів  ходять  по  квартирах  і переписують показники лічильників.  Вони виконують й інші політичні замовлення сьогодні. І тому я вважаю, що схеми, які запроваджуються обленерго на місцях, потрібно змінювати.

 

     Пропоную визнати  готовність  паливноенергетичної  галузі  до роботи в осінньозимовий період як задовільну. Разом з тим пропоную ввести мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги і перейти до розрізненого постачання газу і електроенергії населенню та комунальним службам за рахунок зниження собівартості.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Кулик. За ним - народний депутат Пустовойтов. Потім - депутат Мармазов.

 

     КУЛИК О.В.  Дякую,  Степане  Богдановичу.  Шановні  урядовці! Шановні колеги!  Я внесу конкретну пропозицію, але перед цим хотів би її аргументувати.

 

     Загальновідомо, що   промислові   підприємства  в  Україні  в п'ять-шість разів є енергоємніші,  ніж у так  званих  капіталістів заходу.  Але  ж  такими  дорогими  є  і  житло,  і адміністративні приміщення в Україні. За комунальні послуги кожна сім'я переплачує втроє.  Не зі своєї волі,  у такі умови українську сім'ю поставила влада - та влада,  що керувала в Україні 20-30 років  тому.  Такою вона  залишилася  і  донині,  бо  ключові особи виховані на старій ідеології.

 

     Україна потерпає від пережитків минулого

- того  минулого,  коли про нові енергозберігаючі технології менше думали,  ніж про складування неліквідів. Коли сільський водій, аби накрутити  занормовані  йому  тонно-кілометри,  зливав  бензин під кущі,  коли сміттєвози щодня вивозили тонни недоїденого  хліба  на сміттєзвалища.  Аморальна  економіка  породила аморальну економію. "Гомосоветікус" не навчений великій науці економії  -  тій  науці, яка присутня в кожній європейській,  тобто заможній сім'ї. Відтак, сьогодні в нових ринкових умовах,  до  яких  Україна  не  може  не прийти,  якщо  захоче  бути  багатою,  головною,  на  мій  погляд, політикою в такій всеохоплюючій галузі, як комунальна, мусить бути державна програма енергозбереження і всеобучу населення.  Аби люди перейнялися цією ідеєю,  перш за все нею повинна перейнятися влада

- від села до столиці.  Що ж маємо в реаліях?  Маємо 4-5 відсотків лічильників тепла, води, газу в бюджетній сфері.

 

     На моїй Полтавщині, приміром, з-поміж 5 тисяч шкіл,  лікарень, дитсадків, сільських рад тощо не більш як у двох відсотках встановлено лічильники.  Як наслідок,  з місцевих бюджетів витрачається в 3-4 рази більше коштів,  ніж могло б бути. Тобто гроші вилітають у повітря,  стікають у каналізацію.  Про  це знають  місцеві  чиновники,  котрі щодня печуться про бюджет,  про його доходну,  а тим паче видаткову частину. Знають, наприклад, що в  Полтавському педуніверситеті,  в ряді приватних шкіл витрати на встановлення  лічильників  окупилися  за  півсезону.   У   великій доцільності такого шляху,  що сприятиме економії сімейних коштів і своєчасним проплатам за  комунальні  платежі,  переконалися  сотні сімей.  То  що  ж  заважає владі негайно зреалізувати цю програму? Ефект  буде  той  самий,  що  і  в  окремо  взятій   квартирі,   - вивільняться  величезні  кошти і для виплати зарплати вчителям,  і для здешевлення ліжка в лікарнях для хворих, і для ремонту доріг.

 

     Тому я пропоную наступне. Шановні депутати! Шановний міністре палива  та  енергетики!  Варто  в  проекті  бюджету  на  2002  рік передбачити величезні  кошти  на  державну  програму  встановлення лічильників, навіть на встановлення лічильників за рахунок держави малозабезпеченим  сім'ям.   Такий   державний   крок   повернеться сторицею.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Дотримуйтеся часу виступу відповідно до регламенту.

 

     Слово надається народному депутату  Пустовойтову.  За  ним  - депутат Мармазов. Потім - депутат Роєнко.

 

     ПУСТОВОЙТОВ В.С.  Фракція комуністів,  місто Кривий Ріг.  Тут задають запитання,  чи можуть бути  списані  борги  за  комунальні послуги?  Так я хотів би звернути увагу членів Кабінету Міністрів, що в 1999  році  перед  виборами  Президента  України  такі  борги списувалися,  навіть  запрошували  пенсіонерів,  ветеранів Великої Вітчизняної війни з проханням:  "Ви прийдіть, а ми вам спишемо всі борги".  Тобто  треба  найти  постанову і конкретно її опрацювати, тому що таке вже було.

 

     Наступне. Куди йде газ власного виробництва?  Тут казали  про те, що 18 мільярдів виробляється, а треба 30. Але практика показує і Криворізька міськрада теж виступала з ініціативою  про  те,  щоб усе-таки   направити  газ  власного  виробництва  на  підприємства комунальної  сфери,  це  дасть  можливість  зменшити   тарифи   на комунальні послуги.

 

     Наступне. Хто  буде  відповідати  перед  людьми  за  тотальне відключення газу і  електроенергії?  Крім  того,  ще  ж  ніхто  не враховував те, що люди самі роблять все можливе, щоб обмежити себе в споживанні газу і електроенергії,  переходять  з  будинків,  які були  побудовані за часів отого,  Кулик,  тоталітарного режиму,  в одну кімнатку і ютяться.  А ми кажемо  про  те,  що  в  нас  йдуть реформи,  розвивається процес,  який будує незалежну Україну. Люди добрі, ми заганяємо все це нещастя, яке є у нас серед людей.

 

     Я вже звертав увагу на проблему рівності в наданні пільг  для міських  і  сільських  категорій  населення,  а  також для міських жителів,  які  мешкають  у  приватних  будинках   і   в   будинках комунальної  власності.  На  це  тільки  зараз  починають звертати увагу. Але ж про це знали. Тому треба, я думаю, Кабінету Міністрів попрацювати над цією проблемою.

 

     І те,  на що не відповів Валерій Іванович.  І Олег Вікторович теж знає. Люди не платять тому, що їм заборговано заробітну плату, регреси (зокрема в Кривбасі),  аліменти,  елементарні гроші.  Люди приходять і кажуть: "Я буду платити, але віддайте мені".

 

     Зокрема, Валерію Івановичу,  у транспортників,  представників будівельних та підрядних організацій цю проблему треба вирішувати. І я вношу пропозицію, щоб якось це питання до людей було доведене.

 

     Наступне. Я  від  міськради  висловлюю  таке  побажання.  Ось дивіться, Кривбас практично забезпечив оплату теплоносіїв. Але НАК "Нафтогаз України" виділила місту  добовий  ліміт  на  листопад  в обсязі, що становить тільки половину від необхідного. Потрібно 1,4 мільйона кубометрів, а виділено всього 850 тисяч.

 

     І вводиться обмеження по тиску в газових мережах, проводяться зупинки підприємств комунальної теплоенергетики.  Валерій Іванович сказав,  але справа в тому що треба  розробити  механізм.  Тому  я вношу  пропозицію:  заборонити  НАК  "Нафтогаз  України" на період опалювального сезону на 2001-2002 років будь-які  відключення  від системи  газопостачання  підприємств  комунальної теплоенергетики, які забезпечують теплом населення і об'єкти соцкультпобуту.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Мармазов. Потім - депутат Роєнко. А за ним - депутат Салій.

 

     МАРМАЗОВ Є.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Уважаемые народные депутаты!  В подготовке  ТЭК  к  осенне-зимнему сезону  наряду  с  положительными  примерами  (а они есть) имеются серьезные недостатки и даже провалы.

 

     Прежде всего    сорвана    заготовка     основного     нашего энергоносителя - энергетического угля. Сегодня на складах тепловых электростанций лежит 2,2 миллиона тонн угля, это в два раза меньше показателей  прошлого  года и самый низкий показатель за последние пять лет.

 

     Практика показывает,  что при температуре минус  10  градусов необходимо  сжигать  120  тысяч  тонн угля,  то есть мы заготовили угля,  в  лучшем  случае,  на  25-30  дней.  В   советское   время заготавливали на три-четыре месяца.

 

     Если учесть,  что  уголь  заготовлен  по  ТЭС неравномерно (к примеру, на Ладыжинской, Углегорской, Бурштынской станциях запасов хватит  на 7-9 дней),  то остановка ряда ТЭС состоится значительно раньше, а это уже развал всей энергосистемы.

 

     Я бы хотел,  Станислав Телисфорович,  искренне вам  пожелать, чтобы  вы зиму перезимовали.  А то у нас получается:  один министр готовит,  а другой - зимует.  И потому у нас не с кого спрашивать. Но ситуация с заготовкой угля уже катастрофическая.

 

     Сегодня не оплачивается свыше 20 процентов генерации электроэнергии.  Кроме  того,  имеет  место огромная  задолженность  по  выплатам  из  бюджета  энергетикам по льготам   и   субсидиям.   Это    одна    из    основных    причин неудовлетворительной  подготовки ТЭК к зиме - не за что эту работу проводить.

 

     Единый расчетный   счет   энергорынка,   которым    полностью распоряжается  правительство,  используется для латания дыр,- то в ущерб атомщикам,  то в ущерб газовикам,  то в ущерб угольщикам, но проблема не решается.

 

     Так в  сентябре-октябре  текущего  года с ТЕС за потребленную электроэнергию рассчитались на  100  процентов  (кстати,  в  ущерб АЭС),  однако тепловые станции не проплатили шахтерам полностью за поставленный   уголь.   Деньги   ушли    на    погашение    других задолженностей,  и  поэтому ТЭС плохо подготовились к зиме.  Из 37 миллионов кВт установленных мощностей ТЭС  (вдумайтесь!)  способны обеспечить нормальную эксплуатацию только 18 миллионов кВт, другие блоки разукомплектованы. 50 процентов ТЭС у нас уже уничтожено.

 

     Ручное управление единым расчетным счетом на энергорынке себя скомпрометировало.  Вы  знаете,  что  Верховная Рада приняла новый Закон о функционировании  оптового  рынка  электроэнергии,  однако правительство убедило Президента его не подписывать и заявило, что якобы Кабинет Министров готов вместе с Верховной Радой подготовить более  совершенный  законопроект.  Прошло  четыре месяца - никаких сдвигов.

 

     Огромные проблемы у нас накопились по вопросам  содержания  и нормального    функционирования    объектов    социальной   сферы, находящейся на балансе  угольных  шахт.  Пока  передали  по  указу Президента   комунальной  собственности  только  50  процентов,  а остальная часть в связи с закрытием шахт бесхозна.

 

     И последнее.    Видимо,    реально    оценивая    способность руководителей ТЭК обеспечить нормальное прохождение осенне-зимнего максимума,  в распоряжении Кабинета Министров о подготовке к  зиме впервые  предусматривается  возможность  не  временного отключения регионов  и  предприятий,   а   временного   включения.   А   это, действительно,  небывалая  в  истории  энергетики  Украины степень готовности к зиме!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Роєнко. За ним - депутат Салій. Потім - депутат Ніколаєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  199, Черкаська область).  Фракція Комуністичної партії України. Питання готовності паливноенергетичного комплексу  та  житловокомунального господарства  до  роботи  в  осінньо-зимовий період необхідно було заслухати на  сесії  Верховної  Ради  у  вересні,  а  не  так,  як пропонував тут депутат Кучеренко - весною.  Одночасно нагадаю,  що наша фракція внесла пропозицію,  щоб заслухати  у  вересні,  і  це питання, нарешті, слухається в листопаді.

 

     Знаючи ситуацію  у  своєму  виборчому  окрузі  199,  по  всій Черкаській області та й Україні  з  даного  питання,  зобов'язаний констатувати,   що   робота   Кабінету   Міністрів   з  підготовки паливно-енергетичного    комплексу     та     житлово-комунального господарства  до  роботи  в  осінньо-зимовий  період оцінюється на одиницю,  і скажу чому. На прийомах виборців у окрузі, зустрічах з ними   та   на  мітингах,  які  відбулися  з  приводу  святкування 84-річниці  Великої  Жовтневої  соціалістичної  революції,  нашими виборцями порушувалися два основних питання.

 

     Перше. Погіршилася ситуація на селі у зв'язку з відчуженням у селян  землі  і  майна.  Тому  виборці  засуджують  дії   народних депутатів України,  які всупереч Конституції, моралі по-злодійськи приймали Земельний кодекс,  та вимагають від Президента України не підписувати  прийнятий  Верховною  Радою України Земельний кодекс, який передбачає розпродаж землі.

 

     Друга проблема  стосується  сьогоднішнього  питання,  зокрема відсутності  твердого  палива  для  опалення житла громадян,  і не тільки тих,  хто отримує пільги та субсидії.  Люди, які проживають на селі і в приватних будинках у містах,  залишаються без твердого палива і вже сьогодні мерзнуть при мінімальних морозах.

 

     Не виконується закон  України  щодо  пільгового  забезпечення зрідженим газом незахищених категорій населення України, не кажучи вже про  ціни  на  цей  газ.  На  селах,  де  постійно  відключено електроенергію, зокрема на Черкащині, не опалюються школи, будинки культури.  Тут сидять міністри,  які відповідають за ці відомства. "Коли,  врештірешт,  -  запитують  виборці - будуть відрегульовані справедливі  ціни  і  тарифи  на  житлово-комунальні  послуги   та припиниться їх підвищення?"

 

     Ось у  мене  в  руках  листи  виборців виборчого округу 199 - Марії Феофанівни Снігур  -  учасника  Великої  Вітчизняної  війни, Федора  Гнатовича  Коваленка - інваліда Великої Вітчизняної війни. Вони,  а  також  громадяни  Колісниченко,  Зуба,  Санко  та   інші запитують:  "Як  вони  проживуть цю зиму?" Якби всі члени Кабінету Міністрів  на  чолі  з  Президентом  попалися  їм  в  руки,  то  я сумніваюся,  що у вас буде нормальне здоров'я після тих рук.  А ви тут вішаєте лапшу і народним депутатам,  і всім виборцям  України, що  в  нас  усе в порядку.  Якби можна було б посадити Президента, весь Кабінет Міністрів у залізну клітку,  повозити  по  Україні  і показати темні,  холодні населені пункти, а потім закрити в темній і холодній хаті десь в далекому селі,  я думаю,  що  їхні  вуха  і язики  пообгризали  б оті миші,  які там бігають,  бо нічого в тих селян  немає.  Я  вношу  пропозицію  прийняти   проект   постанови Верховної Ради,  який пропонують члени нашої комуністичної фракції Симоненко, Матвєєв і Мармазов.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Салію.  За ним виступатиме народний депутат Ніколаєнко. Потім - депутат Петренко.

 

     САЛІЙ І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ 221,  м. Київ). Шановний Степане Богдановичу!  Шановний Олегу Вікторовичу! Я хотів би  звернутися  до  вас,  колеги,  щоб  ми  не  зловживали  такими заходами,  як День уряду у Верховній Раді,  судячи із наповненості залу.

 

     Друге. Ми ж законодавці, а на якійсь ТЕЦ не вистачає вугілля, його потрібно завезти.  Для цього є виконавча гілка влади, і нехай вона цим займається. Це не наша з вами функція.

 

     Інша справа,  що топливно-енергетичний комплекс держави -  це чи  не  половина діючого сьогодні народногосподарського комплексу. Ця галузь багато років  була  таємничою  і  тільки  зараз  починає трошки на виду з'являтися. Ми ж забули, що була ціна 80 доларів за одну тисячу кубометрів газу,  і  всю  економіку  та  промисловість "посадили".  Тепер  -  45.  А  за 32 все одно не дадуть привести в Україну.  Нам потрібно обговорювати більш стратегічні питання. Вся галузь  в боргах,  але й усі галузі мають борги перед енергетикою. То потрібно все-таки вирішувати питання одного села, але одночасно й округу. Давайте займемося такими стратегічними питаннями.

 

     Вся галузь  у  нескінченних  реформах.  І їм немає кінця.  Не навчилися працювати при одному законі,  проголошують нову реформу. Я хотів сказати віце-прем'єр-міністру:  розумієте,  в чому справа, ви спочатку  покажіть,  що  вмієте  працювати,  а  тоді  проводьте реформу.  Хто  не вміє працювати,  ніколи реформу не проведе.  Час закінчувати з цією реформоманією.  Вони  просто  знімають  з  себе всяку відповідальність.

 

     Інше питання.   Кадрова   чехарда.   Якби  взяли  "іконостас" колишніх міністрів цієї галузі,  то не вистачило б місця, напевно, у  Верховній Раді.  І це питання весь час на виду.  У чому справа? Коли   закінчиться   кадрова   нестабільність   у   найбільшій   і найвідповідальнішій   галузі?  Я  думаю,  потрібно  створити  раду колишніх  міністрів  нашого  цього  міністерства,   зустрітися   з Президентом і обрати стратегічний курс.  Я впевнений, що ми з вами Президента повинні підтримати щодо оптового енергоринку.  Неправий був  депутат Мармазов,  вносячи свою пропозицію на сесію Верховної Ради.

 

     Наступне. Верховна   Рада   повинна   вирішити,   а   що    з приватизацією в енергетиці?  Що ми будемо з тими обленерго робити? І взагалі, чи потрібно це сьогодні робити в принципі? Я вважаю, що сьогодні  можна  зупинитись  і  енергетику  в приватизацію,  в цей "ералаш", не втягувати. Це моя позиція.

 

     Я хотів би  сказати,  що  в  цій  галузі  зосереджено  великі міжнародні питання: відносини з Росією, з іншими державами. Це вже виходить за рамки міністерства чи,  скажімо, наших комітетів. Тому я  вважаю,  що  ми  маємо  можливість сьогодні визнати,  що галузь підготувалася не гірше,  ніж в інші роки. Треба зосереджуватися не на  таких  побічних  питаннях,  а  розглядати  серйозно в цій залі стратегічні питання розвитку галузі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат  Ніколаєнко.  За  ним  - депутат Петренко. Потім - депутат Кармазін.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.   Шановні  народні  депутати!  Шановні  члени уряду! Соціалістична партія вже не вперше протягом останнього часу привертає    увагу    всього    суспільства    до    ситуації    в паливно-енергетичному комплексі,  до ситуації з цінами і тарифами. Ми вважаємо,  що в цій галузі склалася надзвичайна,  катастрофічна ситуація,  і вона загрожує не тільки  національній  безпеці,  а  й життю десятків мільйонів наших людей.

 

     Перше. Головною  проблемою  тут  є  те,  що  ціни  і тарифи в житлово-комунальній сфері  не  відповідають  рівню  доходів  майже трьох  чвертей  населення України.  І через це населення не здатне своєчасно оплачувати рахунки,  ці  борги  накопичуються,  ситуація заходить в глухий кут.

 

     Друге. Через несправедливий, непрозорий тіньовий перерозподіл доходів між суб'єктами,  що формують ціни і тарифи  у  цій  сфері, створені    передумови    розвалу    системи   житлово-комунальних господарств,  що в умовах України і наближення зими може призвести до непередбачених наслідків.  Ніхто сьогодні не пояснив громадянам України:  чому при собівартості одного кіловата електроенергії  на атомній  станції  4-5  копійок  громадяни  сплачують сьогодні 15,6 копійки?

 

     Чому при собівартості кубічного метра  українського  газу  50 гривень громадяни платять 185?

 

     Немає відповіді  на  запитання,  чому  в  житлово-комунальній сфері фактично не діє система регулювання природних монополій,  як це передбачено законодавством?

 

     Третє. У  сфері  житлово-комунального  господарства  створені умови  для  великих  зловживань  через   відсутність   необхідного контролю  за  якістю  і  кількістю  наданих послуг.  Незважаючи на декларовані наміри, зупинились програми з встановлення лічильників на газ,  тепло, воду і таке інше. Про це сьогодні багато депутатів говорили.

 

     Соціалісти вважають,   що   такий   стан    справ    вигідний посередникам   і   дозволяє   їм   нахабно  ошукувати  споживачів. Енергоємність    послуг    водопостачання,    водовідведення    та теплопостачання  перевищує сьогодні світові стандарти майже втроє. Втрати  при  транспортуванні  і  споживанні   становлять   до   40 відсотків.

 

     Четверте. Ми вважаємо, що Кабінет Міністрів згідно зі статтею 116 повинен сконцентрувати у  своїх  руках  повністю  всі  функції ціноутворення,   не   віддавати   їх  на  руки.  Органи  державної виконавчої  влади  мусять  виконувати  функцію  захисту  інтересів населення,    а    вони    фактично   стають   сьогодні   на   бік кланово-олігархічних угруповань.

 

     Є недоречною і по суті злочинною  установка,  яка  побутує  в місцевих  держадміністраціях,  які  звітують  про  те,  на скільки процентів вони більше "вибили" з населення  коштів  сьогодні,  ніж вчора.

 

     Недоречною є  практика  вирішення  проблем бюджету за рахунок житловокомунальної сфери.  Ми не розуміємо сьогодні практики, коли частка   податків  у  платежах  "Нафтогаз  України"  становить  65 відсотків.

 

     При цій ситуації повним абсурдом виглядає  система  субсидій, до  речі,  які не оплачуються.  Ми розробили конкретні пропозиції, подали їх в комісію по регулюванню цін і просимо,  щоб уряд ще раз уважно  на  них подивився.  Вони є і у відкритому листі Олександра Мороза, де все це викладено.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Кармазін.  За  ним   - депутат Ткаленко. А потім - депутат Кульчинський.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.  Місто-герой Одеса. Партія захисників Вітчизни, "Солідарність".  Шановні народні  депутати!  Шановні  представники уряду!  Надзвичайно важливе питання,  яке сьогодні слухається: про готовність паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства  до  роботи  в  осінньо-зимовий період.  Його розгляд чітко показує,  що є питання дуже тонкі,  зокрема питання,  яке  я сьогодні усно ставив міністру палива та енергетики щодо вимоги НАК "Нафтогаз України" передоплатити за спожитий газ з малих містечок.

 

     Я прошу  все-таки  і  віце-прем'єр-міністра,  і  міністерство повернутися до цього питання обличчям. Сьогодні в Україні маленькі містечка опинилися в дуже страшній ситуації,  вони стоять  холодні саме  через  те,  що  (тут  замкнуте  коло) вони не можуть зробити передоплату.  І вимагати з них передоплату в цій ситуації  було  б абсолютно несерйозно.

 

     Тільки сліпий може не бачити позитивних зрушень,  які йдуть в галузі.  І я можу сказати,  що  в  цьому  є  заслуга  і  уряду,  і галузевого   міністерства,  дії  яких  направлені  на  запобігання корупції в цій галузі.

 

     Як голова  профільного   Комітету   з   питань   боротьби   з організованою   злочинністю   і  корупцією,  я  був  присутній  на засіданні колегії.  Це єдине міністерство,  яке провело  засідання колегії,  повністю присвятивши його питанню запобігання корупції в енергетичному  комплексі,  який  займає   близько   80   відсотків економіки України.

 

     Звісно, дуже   позитивним   є   те,   що  почалося  придбання обладнання на тендерних засадах.  Але я хотів би звернути увагу на питання,   які  дуже  хвилюють  громадськість,  наш  комітет.  Це, зокрема,  той жарт губернатора Донецької області  Януковича,  щодо якого  я  задавав  сьогодні  запитання,  опублікований  в "Україні молодій" від 18 листопада 2001 року, де він обіцяє зробити калікою того,  хто надає об'єктивну інформацію Президенту щодо розрахунків за електроенергію.

 

     Ви усвідомлюєте,  що це таке?  Ви усвідомлюєте, кому ми даємо дотації  і на що ми даємо дотації?  Коли 20 відсотків споживається там,  а ми даємо дотації.  Ми даємо ці дотації певному клану. І це треба чітко розуміти при підготовці проекту бюджету. Хіба нам мало вбивства Александрова чи колишнього нашого  колеги  Щербаня?  Хіба мало тих фінансових ресурсів державного бюджету,  які представники донецького клану  безсовісно  розікрали,  перебуваючи  в  керівних кріслах   Мінвуглепрому,  а  сьогодні  відсиджуються  в  кабінетах облдержадміністрацій?  Я хочу  назвати  прізвище  (насамперед  для віцепрем'єра) - Віктор Григорович Хамуляк.

 

     При цьому фінансують і підбурюють профспілки,  щоб у черговий раз дестабілізувати роботу уряду і галузі, щоб дорватися до корита грошей  і  забезпечити  фінансування  виборчої кампанії за рахунок державного бюджету.

 

     Те, що суд визнав приватизацію "Донбасенерго" правомірним,  - це  цинічна діяльність всіх,  хто стояв за "Укрспец'юстом".  І я з цієї високої трибуни хочу  звернутися  до  Генерального  прокурора Потебенька.  Коли  нарешті  будуть  направлені  до  суду справи по "Укрспец'юсту"?  Я вимагаю допитати за  цією  справою  губернатора Донецької  області Януковича,  щоб дізнатися,  де він знаходився в той момент,  коли "Укрспец'юст" вирішував питання по  приватизації обленерго?  А  він  знаходився  і  тиснув  на Міністерство юстиції України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ткаленко.  За ним буде виступати депутат  Кульчинський.  Потім  -  депутат Юхновський.  А якщо його немає - Володимир Марченко.

 

     ТКАЛЕНКО І.І. Місто Біла Церква. Шановні колеги! Сьогодні, на жаль,  ми  розглядаємо  питання  про  те,  скільки  відремонтовано тепломереж,  скільки  покладено   на   склади   вугілля,   скільки відремонтовано насосних.  На жаль, не прозвучало ні в доповіді, ні у виступах,  чи ми сьогодні створимо нашому  населенню  можливість протягом  осінньозимового  періоду  закупляти  достатню  кількість теплової енергії,  газу,  щоб  забезпечити  собі  нормальні  умови проживання?

 

     Чи можна сьогодні говорити про нормальну підготовку до роботи в осінньозимовий період житлово-комунальних підприємств, якщо сума боргів (тут уже декілька раз називали їх) перевищує 7 мільярдів? І найголовніше,  як  будуть  працювати  ті  комунальники,  борг   по зарплаті  яким  сьогодні  сягає  шести  місяців?  Чи  будуть  вони забезпечувати нормальні умови для проживання наших людей?

 

     На жаль,  ми сьогодні знову говоримо про  кількість  вугілля, але  не  говоримо  про  те,  що потрібно зробити,  щоб ми сьогодні забезпечили нашому народу нормальне існування,  щоб вони не стояли в чергах за субсидіями, щоб вони, отримавши заробітну плату, могли розрахуватися за ті житловокомунальні послуги, які їм надають їхні підприємства.

 

     Сьогодні ми  ведемо  розмову  про  затвердження  тарифів.  Ми затвердили тарифи для теплової енергії,  для гарячої води, і потім рік  людина  повинна  сплачувати,  не знаючи,  за що вона сплачує. Немає ні лічильника,  ні обсягів  надання  послуг.  Не  може  вона проаналізувати і якість наданих послуг.  Та й до суду вона не може звернутися,  тому що об'єктивної інформації,  у якій кількості  їй надана послуга і якої якості, на жаль, вона надати не може.

 

     Сьогодні в нашому місті ми пішли наступним шляхом. Встановили лічильники на будинках, щоб вести облік того, на скільки надається певних  послуг  для населення хоча б у межах будинку.  Бо сьогодні ніхто ж не перейшов на розрахунки за  кількістю  поданої  теплової енергії.  Як  були  розрахунки  за  квадратний  метр,  так  вони й залишилися.  Сьогодні,  розраховуючи собівартість гігакалорії,  не треба  багато  знати,  потрібно  знати  лише  одне  -  для  однієї гігакалорії потрібно 120 кубометрів газу,  а це,  ви розумієте, не перевищує від 47 гривень.  На жаль,  сьогодні,  якщо розглядати по регіонах,  то ця вартість становить  від  60  до  120  гривень  за гігакалорію,  а  це  відповідно  собівартість  і  гарячої води,  і опалення в наших будинках.

 

     І потрібно все-таки вирішити питання як енергозбереження  так і  переходу  на  адресні субсидії.  Без вирішення питання адресних субсидій  (а  це  сьогодні  майже  70  відсотків   надходжень   до житлово-комунальних підприємств) ми не вирішимо проблеми.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Кульчинський.  За ним - депутат Юхновський. Потім - народний депутат Володимир Марченко.

 

     КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. Шановний Степане Богдановичу! Шановні члени уряду!      Шановні      народні      депутати!     Функціонування житловокомунального  господарства  стало  однією  з   найгостріших соціальних  проблем  в Україні і вимагає впровадження кардинальних змін.    Розробка    державної    програми     щодо     покращення житлово-комунального обслуговування населення,  надання, обліку та сплати за житлово-комунальні послуги  є  одним  з  найактуальніших питань сьогодення. Проблема охоплює до 70 процентів населення, яке не  має  змоги  повною  мірою  сплачувати  за   житлово-комунальні послуги. Стан більшості теплоенергетичних мереж є аварійним. У той же час галузь обплетена корупцією, ринкові механізми не працюють.

 

     Відсутність в осінньо-зимовий період  тепла,  потерпання  від холоду  шкіл,  лікарень,  житлових  будинків стали звичним явищем. Якість житлово-комунальних послуг падає, тарифи підвищуються, суди приймають  рішення  про  стягнення  заборгованостей.  У  кінцевому результаті весь тягар і негаразди галузі,  як і інших сфер,  влада перекладає   на   плечі   споживачів.   Люди   потерпають,   влада безвідповідальна.

 

     За умови   неспроможності   державного    апарату    подолати енергетичну   кризу  відсутності  ефективної  системи  управління, зокрема  в  галузі  надання  житловокомунальних  послуг,   фракція Народного  руху  України  пропонує  для  вирішення  цього  питання застосувати  соціальне  партнерство  як  альтернативний  крок  для подолання кризи управління життєдіяльністю суспільства. Громадські об'єднання,  органи представницької  влади,  асоціації  та  спілки підприємців, робітників і науковців довели свою спроможність стати партнерами офіційної  влади  у  вирішенні  соціальних  питань  для досягнення позитивних результатів у боротьбі з корупцією.

 

     Народний рух   України  готовий  представити  уряду  програму покращення житлово-комунальних послуг, які надаються населенню, що включає  реформування  системи  управління житловим фондом з метою захисту економічних  і  соціальних  інтересів  суб'єктів,  надання послуг  споживачам,  принципи формування тарифів,  визначення норм споживання послуг,  методику  обліку  обсягів  та  якості,  їхньої реальної  вартості  та  систему  перерахунку  за ненадані послуги, введення обов'язкової системи обліку теплоносіїв та води.

 

     10 жовтня 2000 року фракція Народного  руху  України  на  Дні уряду  з аналогічної теми,  що розглядається сьогодні,  загострила питання щодо непідготовленості теплової мережі міста Рубіжного  до роботи  в осінньозимовий період.  На численні звернення фракції до уряду щодо перевірки використання  бюджетних  коштів,  а  їх  було виділено  минулим  урядом  2,5  мільйона  гривень  для  проведення аварійновідновлювальних робіт на мережах теплозабезпечення  міста, нарешті   отримано   відповідь   Головного  контрольно-ревізійного управління про нецільове використання  із  цих  коштів  895  тисяч гривень.  Хто ж конкретно відшкодує завдані втрати держбюджету? На сьогодні Рубіжне продовжує залишатися без тепла.

 

     Викорінення корупції в енергетичній  галузі,  створення  умов для    конкуренції    на    енергетичному    ринку,   впровадження енергозберігаючих   заходів,   заміна   устарілого   устаткування, використання  досягнень  вітчизняної енергетичної науки,  введення системи обліку енергоносіїв - це ті питання, без вирішення яких не подолати     енергетичної    кризи    та    кризи    платежів    у житловокомунальному господарстві.

 

     Натомість ми не маємо чіткої  і  обгрунтованої  системи  норм споживання і цін на електроенергію, газ, тепло і воду. Сьогоднішня система - це суцільне здирництво.

 

     Я запитую  уряд:  чи  не  час  покласти  край  знущанням  над населенням, нехтуванню їхніми елементарними людськими правами?

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний  депутат  Юхновський.  Народний депутат Володимир Марченко.  За ним - народний  депутат  Вітренко. Потім - депутат Ковалко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция  Прогрессивной социалистической партии Украины.  Уважаемые  депутаты!  Послушал  я   сегодня   информацию Кабинета   Министров,  выступающих,  особенно  руховцев,  и  решил покритиковать советскую власть.  Советская власть 70 лет правила в Украине  и  не  обеспечила на 10 лет реформаторов электроэнергией, углем,  колбасой,  хлебом,  заработной платой, пенсиями и работой. Видимо,  не  доработала  советская  власть,  потому  что на 10 лет экспериментов  вам  не  дали  такого  резерва,  и  вам   прийдется отвечать.  И  сама природа проблем,  которые сегодня обсуждаются в сфере жилищнокоммунальных услуг и в сфере  топливноэнергетического комплекса,  она глубже,  но она, к сожалению, не поднимается. Сама природа  заключается  в   том,   что   в   Украине   идет   развал промышленности,   развал  энергосистемы,  развал  экономики  через устранение государства от управления этими процессами.

 

     И я,  Валерий Иванович Череп, вынужден все-таки вернуть вам в качестве реплики свое замечание на ваше высказывание, что вроде бы мы вместе с вами приходили к рынку,  вместе с вами принимали такие законы.  Я  вынужден  вернуться  к исторической правде и напомнить вам,  что вот здесь был первый микрофон в 1990 году, и один только Марченко  выступал  против законов о приватизации.  Я вынужден вам напомнить,  что еще двенадцатый созыв,  или теперь первый,  принял законы о приватизации, и один только Марченко выступал против, так депутат Сметанин предложил лишить меня депутатских  полномочий  за то,  что вы все шли в ногу, а Марченко шел не в ногу. Так вот, вот этот марш в ногу сегодня привел к разрушению страны.  И для  того, чтобы  решить  проблему  и  жилищно-коммунальных  услуг и проблему энергетического комплекса,  нужно  изменить  курс  реформ,  убрать причины, порождающие эти проблемы.

 

     Но тем   не  менее  я  хочу  обратить  внимание  депутатов  и правительства на то,  что в русле нынешней информации мы не  решим базовые  проблемы.  Вчера  на заседании Совета депутатских групп и фракций я поднял вопрос о том, чтобы правительство дало информацию о    выполнении    постановления    по    ценам   и   тарифам   на жилищно-коммунальные услуги.  И  необходимо  тут  рассказать,  как правительство  намерено  выполнять  решение Верховного Совета.  Я, Степан Богданович,  прошу вас обратить внимание на тот факт, что в Украине  сегодня  -  конституционный  кризис.  И нужно исходить из этого.  Ни правительство,  ни Верховный  Совет,  ни  Президент  не выполняют Конституции. В Конституции гарантировано право на жизнь. Даже в этих глупых реформах люди в Украине имеют право на жизнь. А право  на  жизнь  -  это  значит  как  минимум  жить  в отопленном помещении.  Сегодня перекрывают газовые  трубы,  сегодня  не  дают топлива,  сегодня  зароботная плата и пенсия не позволяют оплатить жилищнокоммунальные  услуги.  То  есть  идет  грубейшее  нарушение Конституции.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Романовичу.

 

     Слово надається Наталії Михайлівні Вітренко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.     Поэтому     работа    правительства    явно неудовлетворительная. Так ее оценивают прогрессивные социалисты.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Наталія Михайлівна Вітренко. І в завершенні виступів - народний депутат Ковалко.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии   Украины.   Итак,  очередная  информация  правительства  - заунывная,  монотонная,  примитивная информация о  том,  что  зима приближается  и  правительство  к  зиме готово,  то есть вся сфера жилищнокоммунального хозяйства подготовлена к  зиме.  Но  факты  - упрямая вещь.  И как бы не хотелось правительству выглядеть лучше, чем оно есть на  самом  деле,  но  перед  нами  представленная  им информация.

 

     Начиная с   1997   года   финансовое   состояние  предприятий жилищнокоммунального хозяйства существенно ухудшается. Я читаю ваш текст.  В  1997  году отрасль имела отрицательное сальдо в размере 379 миллионов гривень;  в 1998 году убытки составили уже в 2  раза больше - 787 миллионов гривень;  в 1999 году - уже в 2 раза больше по сравнению с 1998 годом, то есть в геометрической прогрессии - 1 миллиард  341  миллион  гривень.  В 2000 году Виктор Ющенко ничего лучше не придумал,  как тупо следовать рекомендациям  МВФ,  ввести НДС   на  электроэнергию,  взорвать  цены  в  жилищно-коммунальном хозяйстве,  вынудить людей оплачивать полную  стоимость  услуг.  И даже тогда,  в 2000 году,  убытки предприятий жилищнокоммунального хозяйства составили 670 миллионов  гривень.  В  этом  году  уже  в первом  полугодии  мы имеем убытки больше,  чем в первом полугодии минувшего года, - 397 миллионов гривень.

 

     Вот скажите,  пожалуйста,  если на протяжении пяти лет  факты свидетельствуют  о  том,  что  эта  политика  ведет  к  разрушению предприятий жилищно-коммунального  хозяйства,  то  когда  наступит время,  что  грамотные люди,  профессионалы сядут и проанализируют ситуацию в жилищнокоммунальной сфере?  Сколько будут  продолжаться все  эти инсинуации:  мы готовы,  зима минет,  будет потом весна и будет тепло? Сколько можно об этом говорить?

 

     Мы подчеркивали  и  подчеркиваем  сегодня:  вы  в   тупиковой ситуации,    будет    дальше   разваливаться   жилищнокоммунальное хозяйство. Почему? Две причины. Во-первых, предприятия не получают средств  ни от бюджета,  ни нужных капитальних вложений,  ни новые технологии  не  внедряются,   ни   модернизация   не   проводится. Во-вторых,  потребители  не  могут  оплачивать,  потому  что  идет постоянное  увеличение  тарифов.  Причем  свистопляска   идет   по регионам Украины,  кто как хочет,  какой губернатор больше на этом натренировался.

 

     И я, завершая свое выступление, говорю: безусловно, работа  правительства  неудовлетворительная,  и  чтобы навести порядок в  жилищно-коммунальной  сфере,  нужно  радикально изменить политику.  И не только политику в этой сфере,  а политику экономическую в стране в  целом,  нужно  людям  платить  за  труд, выплачивать  нормальные  пенсии  и  дотировать жилищнокоммунальное хозяйство.  Тогда действительно зима не будет  неожиданностью  для нашей страны.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Ковалку в завершенні виступів з парламентської  трибуни  на  Дні  уряду  у Верховній Раді України.

 

     КОВАЛКО М.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань паливноенергетичного  комплексу,  ядерної  політики   та   ядерної безпеки (виборчий округ 65, Житомирська область). Шановний Степане Богдановичу!  Шановні народні депутати!  Починаючи з 1992  року  з цієї  високої  трибуни  (старожили  це  прекрасно пам'ятають) мені доводилось і в якості представника виконавчої влади,  і  в  якості народного депутата давати відповіді на запитання,  чи готові ми до чергового опалювального періоду.

 

     Я повинен сказати, що сьогодні уряду вдалося підготуватися до опалювального   зимового   періоду   краще,  ніж  у  минулі  роки. Незважаючи на  те  що  він  працює  тільки  півроку,  я  хотів  би відмітити декілька позитивних моментів у діяльності цього уряду.

 

     По-перше, було  закачано  до  газосховищ  України  за рахунок коштів НАК "Нафтогаз України" понад 12 мільярдів  кубічних  метрів газу,    з    них   9,2   мільярда   кубічних   метрів   власного. Реструктуризовано газові борги перед Росією,  здійснюється  оплата газу,   закупленого  в  Туркменистані.  Урядом  було  впорядковано газовий ринок,  значно  покращився  рівень  обліку,  реалізації  і оплати  за  природний  газ.  І  найголовніше:  в цьому році на 800 мільйонів кубічних метрів природного  газу  буде  зменшено  власне споживання  так  званого  паливного  газу,  що свідчить про роботу уряду в напрямі енергозбереження.

 

     Разом з тим, шановні колеги, ми повинні розуміти, і всі ми це прекрасно розуміємо, що підготовка до роботи в зимовий період - це похідна бюджету.  І я хотів би попросити і уряд,  і Верховну  Раду (бо це в першу чергу наше завдання),  щоб ми вирішили ці проблеми, які нагально стоять перед паливно-енергетичним  комплексом.  Це  в першу  чергу плата за транзит природного газу,  це рентні платежі, це,  шановні  колеги,  встановлення  відрахувань,  які  ми   знову включили   в  проект  бюджету  2002  року,  що  суперечить  нормам Європейської енергетичної хартії.

 

     Враховуючи все сказане,  я оцінюю роботу уряду як позитивну і вважаю,  що ми повинні в проекті постанови записати,  що приймаємо інформацію про підготовку до відома.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Петровичу. Для підведення підсумку Дня    уряду    у    Верховній   Раді   України   про   готовність паливно-енергетичного    комплексу     та     житлово-комунального господарства  до  роботи  в  осінньо-зимовий  період  надаю  слово першому віце-прем'єр-міністру України Олегу Вікторовичу Дубині.

 

     З місця, Олегу Вікторовичу. У вас увімкнений мікрофон.

 

     ДУБИНА О.В.,  перший  віце-прем'єрміністр  України.   Шановні народні депутати! Насамперед дозвольте подякувати за таку відверту розмову, за питання, які були вами поставлені по цій проблемі, яку ми сьогодні розглядали.  Я хотів би запевнити, що уряд на сьогодні не проти відкритого обговорення цієї проблеми.  Вона дійсно  є,  і приємно  всетаки  розуміти,  що  у  Верховній  Раді іде відверта і прозора розмова.

 

     Щодо висновків за результатами сьогоднішнього обговорення, то буде  зроблений  аналіз усіх питань,  які були порушені у виступах народних депутатів.  Вважаю,  це дасть можливість  уряду  приймати правильні рішення. Може, дещо ми дійсно не догледіли. Але головне, що хотілося б відзначити у роботі уряду, то це те, що ми витримали на  тому  ж  рівні  тарифи на електричну енергію і не було їхнього підвищення.  Це не спричинило виток нового  розвитку  економічного впливу  додаткових грошей,  які,  скажімо,  натягуються за рахунок того,   що   не   йдуть   розрахунки   з   енергоринком   або    з енергопостачальними компаніями.

 

     У нинішньому  році  ми  вперше  бачимо,  що  не  збільшується заборгованість із заробітної плати перед шахтарями. Тому кроки (не можна  їх  назвати програмою),  намічені урядом,  на мою думку,  є більш-менш вдалими.

 

     Ще раз дозвольте  мені  подякувати  вам  за  плідну  спокійну роботу. Я думаю, до зустрічі. У нас ще багато невирішених питань.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олегу  Вікторовичу.  Шановні  колеги!  Ми завершуємо сьогодні  процедуру  Дня  уряду  України,  присвяченого інформації Кабінету Міністрів про готовність паливно-енергетичного комплексу  та  житлово-комунального  господарства  до   роботи   в осінньо-зимовий період.  Із доповідями виступили міністр палива та енергетики Станіслав Телісфорович Сташевський та голова Державного комітету  будівництва,  архітектури  та  житлової політики Валерій Іванович Череп. Протягом півтори години ви задавали їм запитання і отримували  об'ємні  відповіді.  Із  співдоповіддю виступив перший заступник голови Комітету з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної  політики  та  ядерної безпеки Олексій Юрійович Кучеренко, який у своєму виступі  звернув  увагу  на  співпрацю  відповідного профільного комітету Верховної Ради і уряду України,  наголосив на тому, що ціла низка питань залишається борговими зобов'язаннями як Верховної Ради,  так і суб'єкта законодавчої ініціативи - Кабінету Міністрів.  А  ті  законопроекти,  які  ми  прийняли,  не   зовсім витребувані сьогодні як ресурс вирішення цього нагального питання, яке є найбільш актуальним на сучасному етапі розвитку  Української держави.

 

     Протягом майже  півтори  години  з  парламентської  трибуни в порядку обговорення виступили 22 народних  депутати,  більшість  з них  висловили  позицію,  що  нинішній  уряд  у  цьому році зробив набагато більше  кроків  на  шляху  побудови  моделі  забезпечення енергетичного  комплексу,  а  також  відповідного рівня споживання енергоресурсів в Україні.

 

     Певна частина народних депутатів  висловила  критичні  оцінки стосовно   готовності  уряду  до  нового  опалювального  сезону  і переходу до роботи в системі енергетичного максимуму.

 

     На цей  час  у  Верховній  Раді  зареєстровано  два   проекти постанов,   відповідно   до   Регламенту   і   виходячи   з   теми парламентських слухань.  Це проект  постанови  народних  депутатів Симоненка,  Матвєєва і Мармазова і проект постанови, підготовлений членами Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Гудимою, Кучеренком, Ковалком, Чаговцем і Безсмертним.

 

     Думаю, що  за  наступний  період часу підготовки цих проектів постанов  до  прийняття  Верховною   Радою   України   відповідний профільний комітет Верховної Ради,  а також народні депутати,  які зацікавлені в тому,  щоб їх пропозиції були  розглянуті  Верховною Радою,  спільно  з  урядом  напрацюють відповідні пропозиції,  які будуть розглянуті у  Верховній  Раді  в  процесі  голосування  цих проектів  постанов  (сподіваюся,  найближчим  часом  у  пленарному режимі роботи Верховної Ради).

 

     На цьому,  шановні колеги,  пленарне засідання  13  листопада оголошую  закритим.  Сесія  продовжить  свою  роботу  в пленарному режимі завтра, о 10 годині. Нагадую, що із 16 години Верховна Рада працює в режимі роботи в комітетах Верховної Ради України.

 

     До побачення. Хай усім вам щастить!