ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  3  ж о в т н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго    ранку,   шановні   народні   депутати, запрошені, гості Верховної Ради України!

 

     Прошу приготуватися до реєстрації.

 

     Поки ви готуєтеся, шановні колеги, дозвольте від вашого імені поздоровити  наших  сьогоднішніх  іменинників:  Васильєва Геннадія Андрійовича,  Кирильчука  Євгена  Івановича  і  Рибака  Володимира Васильовича,  побажати  їм  щастя,  здоров'я  і  всіляких  успіхів (Оплески).

 

     Прошу народних депутатів зареєструватися.

 

     У залі Верховної  Ради  України  зареєстровано  375  народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Нагадую, шановні колеги,  що сьогодні у нас середа і згідно з Регламентом ми маємо 30 хвилин (я  підкреслюю  -  30  хвилин)  для оголошення   запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій  народних депутатів України.

 

     --------------

 

     Переходимо до депутатських запитів.

 

     Будь ласка, шановні колеги, запишіться на виступи.

 

     Прошу висвітити.

 

     Дякую.

 

     Надійшли депутатські запити:

 

     Валерія Коломойцева  -  до   Прем'єрміністра   України:   про фінансування видатків на закриття шахт та попередження екологічної катастрофи в місті Суходольську Луганської області. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Гмиря,  Понеділко  та  інші) - до Прем'єр-міністра  України  у  зв'язку  з  невиконанням   публічної обіцянки  щодо  полегшення передплатного тарифного тягаря на пресу та її передплатників.

 

     "За" - 131.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Георгія  Крючкова  -  до  Прем'єр-міністра України  стосовно  умов  кредитування України Міжнародним валютним фондом за програмою розширеного фінансування,  виділення  Світовим банком коштів за програмною системною позичкою та реструктуризації боргу за енергоносії перед Російською Федерацією.  Прошу  народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Валерія Коломойцева

- до Прем'єр-міністра  України  стосовно  необхідності  збільшення видатків  на фінансування Служби безпеки,  Міністерства внутрішніх справ,  Збройних  Сил,  Міністерства  закордонних  справ  України, Центрвиборчкому  у  Державному бюджеті України на 2002 рік.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 42.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України  стосовно  порушень антимонопольного законодавства під час впровадження  засобів  контролю  при   застосуванні   реєстраторів розрахункових операцій.

 

     "За" - 61.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата     Станіслава     Ніколаєнка     -     до Прем'єр-міністра       України       стосовно       катастрофічної санітарноепідеміологічної ситуації,  що склалася в селищі міського типу Верхній Рогачик Херсонської області через відсутність  подачі води у зв'язку з відключенням електроенергії.

 

     "За" - 155.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів   (Хмельовий   та   інші)   -   до Прем'єр-міністра України,  міністра  внутрішніх  справ  України  у зв'язку  з  викривленням фактів стосовно кредитів,  наданих банком "Україна" на суму 374 мільйони гривень.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Геннадія Удовенка  -  до  Прем'єр-міністра України,    Генерального   прокурора   України,   секретаря   Ради національної безпеки і оборони у зв'язку з протиправними діями  та невиконанням  постанови  Вищого арбітражного суду України у справі щодо приватизації державної частки акцій ВАТ "Сумивтормет".

 

     "За" - 73.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до  Генерального  прокурора  України,  голови  виконавчої дирекції Ліквідатора банку "Україна" у  зв'язку  з  незаконним  звільненням працівників контрольно-ревізійного управління банку "Україна", які виявили факти зловживань  службовим  становищем  голови  Державної податкової адміністрації, його заступників та інших посадових осіб при отриманні Державною податковою адміністрацією кредиту  в  сумі 25 мільйонів гривень.

 

     "За" - 81.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата  Михайла  Гуцола - до міністра екології та природних   ресурсів   України   стосовно   розслідування   причин захворюваності дніпровської риби на рак.

 

     "За" - 56.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Шевченко,  Полюхович та інші) -до міністра транспорту України стосовно участі підприємств об'єднання "Укрпромбудсервіс"   в   обслуговуванні  пасажирів  на  Київському приміському залізничному вокзалі.

 

     "За" - 59.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Євгена Краснякова та Олександра Кушніра  - до  міністра  науки  і  освіти  України у зв'язку з невиконанням у професійно-технічних  закладах  міст  Донецька  і  Горлівки  вимог законів  України  про  освіту  та про професійно-технічну освіту в частині соціального захисту дітей-сиріт і  дітей,  які  залишилися без піклування батьків.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Володимира Аніщука

- до міністра охорони здоров'я України стосовно причин  припинення випуску   Борщагівським   та   Уманським  хіммедзаводами  таблеток тиреоідіну.

 

     "За" - 152.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Павловський, Толочко, Білорус) - до Київського  міського  голови:  про  порушення  органами  Київської міської влади Закону України про приватизацію державного житлового фонду.

 

     "За" - 99.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних   депутатів  (Райковський,  Сімонов  та  інші, всього 13 народних депутатів) -  до  голови  Національної  ради  з питань  телебачення  і  радіомовлення  з  приводу  грубих порушень законів України про телебачення і радіомовлення, про інформацію та невиконання    судового    рішення    Харківською    телекомпанією "Право-А/ТВК".

 

     "За" - 146.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Вітренко -  до  міністра  оборони  України Кузьмука  щодо виплати грошової компенсації замість речового майна звільненому в запас Тусю Михайлу Івановичу.

 

     "За" - 98.

 

     Рішення прийнято.

 

     --------------

 

     Переходимо до   проголошення   заяв   і   виступів   народних депутатів.   Слово   для   виступу  надається  народному  депутату Кендзьору  (йому  слово  передав  депутат  Філенко).  Наступний  - депутат Король.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з   питань   культури   і   духовності   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  НРУ).  Шановні колеги народні депутати! Ми відсвяткували десяті роковини нашої держави. Все, без сумніву,  свідоме  українство  мислить і хоче будувати національну українську державу,  і для цього демократичні партії, демократичні сили України, звичайно, докладають багато зусиль.

 

     У нас у Галичині в місті Жидачеві виходить така цікава газета під назвою "Папірус",  яку видає  Жидачівський  картонно-паперовий комбінат,  де головним господарем є наш колега Михайло Бродський і ще ціла група колег Михайла  Бродського.  І  ось  я  звертаюся  до шановних   колег  комуністів,  що  над  ними  навис  дамоклів  меч знищення.  Михайло  Бродський  оголосив  хрестовий   похід   проти комунізму.   Ми,   звичайно,  прочитавши  заголовок  цієї  статті, зраділи, що нарешті національно-демократичні сили мають союзника у боротьбі  проти  комунізму.  Але  читаємо  далі  цю статтю,  і наш настрій падає. Шановний пан Бродський, плутаючи поняття "нацизм" і "націоналізм",   говорить:   "Поки   комуністи   та   націоналісти з'ясовують,  хто гірше - Сталін чи Бандера, ми маємо відправити на смітник  історії  і комунізм,  і націоналізм".  І далі:  "Яблуко", партія,  яку очолює Бродський,  грунтується на  своїй  принциповій лінії - на демократизацію,  денаціоналізацію України.  Ось тут, як кажуть,  і приїхали!  Якщо шановний пан Бродський і його  "Яблуко" оголосили  хрестовий похід проти комуністів,  то ми ніяк не можемо збагнути,  чому ще зовсім недавно в  такому  милому  товаристві  - "Яблуко",  комуністи,  соціал-демократи,  інші  політичні  партії, дружньо обнявшись,  так би мовити,  зняли уряд Віктора Андрійовича Ющенка  -  перший уряд,  який почав серйозну роботу щодо виведення України з кризи.

 

     І найголовніше,  що нас стурбувало. Те, що не могли зробити у свій  час комуністи - під час існування Радянського Союзу створити "единую  общность  -  советский  народ",  -   отакий   народ   без роду-племені,  без  адреси,  отаке  перекотиполе,  - це старається зараз зробити,  довершити цю  ідею,  незбагненну  і  не  здійснену комуністами,  сам  великий антикомуніст Михайло Бродський із своїм "Яблуком".

 

     Я розумію,    що    сам    Михайло    Бродський    не    хоче денаціоналізуватися,   бо  легенький  натяк,  так  би  мовити,  на національну прилежність Михайла  Бродського,  ви  пригадуєте,  яку лють викликав у шановного пана Бродського.

 

     Отже, ми  сьогодні  маємо  парадоксальні  речі:  після десяти років незалежності Української держави зусилля...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, колего Кендзьор!

 

     КЕНДЗЬОР Я.М. Мені Білас передає

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  народний депутат  Білас  передає свій час народному депутату Кендзьору. Будь ласка.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.   Шановні   колеги!   Сумна  доля  України.  Ми відсвяткували десяті роковини незалежності,  але  не  припиняються зусилля  знищити  національне  обличчя  Української держави.  І що найстрашніше: якщо це є ідеологічна лінія уже впродовж більш як 70 років  такої  україноненависницької  партії,  якою  є Комуністична партія  України,  її  "доблесну"  справу  стараються  завершити  і стараються   зреалізувати  в  Україні  ті  політичні  партії,  які претендують на звання партій антикомуністичних і які хочуть  стати в один ряд із класичними європейськими соціалдемократами.

 

     Уявіть собі  на  одну хвилинку,  що партія,  яка претендує на категорію  партії  соціалдемократів,  -  чи  то  польська,  чи  то німецька,  чи  то  італійська,  -  враз  у своїй програмі із своєї основної діяльності заявила про денаціоналізацію своєї держави. Що би  народ  тієї  держави  зробив  з  такою  партією?  Я  можу  вам спрогнозувати.  Він би,  звичайно,  депортував у повному складі цю партію,  ну,  напевно, до України, бо тут такі речі абсолютно, так би мовити, прийнятні і тут вони є інколи чи не елементом державної політики.

 

     Я закликаю всі національно-демократичні сили, всі партії, які віддані національній українській ідеї,  не соромитись,  як  ми  це робили  упродовж довгих десятиліть.  Для нас слово "бандерівець" - це є великий комплімент.  Бандерівець - це український патріот, це людина, яка життя віддавала за національну ідею!

 

     Я вважаю,  що  ці  задуми  і  комуністів,  і партії "Яблуко", звичайно ж, не пройдуть.

 

     Дякую (Шум у залі).

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Королю. Наступний - депутат Філіпчук.

 

     КОРОЛЬ В.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий  округ 202,  Чернівецька область).  Прошу передати слово народному депутату Чубатенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чубатенко.

 

     ЧУБАТЕНКО О.М., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 216,  м.  Київ).  Шановні колеги! Я вийшов на нашу трибуну, щоб поінформувати вас, що завтра в Україні відбудеться   надзвичайно   важлива,   безпрецедентна  на  теренах України,  Європи і всього світу подія.  Завтра о 10  годині  ранку починає  свою  роботу  установчий з'їзд першої у світі Віртуальної партії  України,  який  проходитиме  в  кіберпросторі,  в   мережі "Інтернет",  до  10  години  ранку  наступного четверга 11 жовтня. Передбачаючи,  що  у  вас,  шановні  колеги,  можливо,  одразу   ж виникнуть запитання, я поставлю їх зараз сам.

 

     Що означає  "віртуальна  партія"  і  що  означає  "Віртуальна партія  України"?  Що  таке   віртуальність?   Спеціалісти   сфери інформаційних  технологій  говорять  про  це просто і без метафор: світ,  що створюється в Інтернеті,  називається  віртуальним,  або кіберпростором. Віртуальність вже переносить традиційну культуру в кіберпростір.  Сьогодні вже є  віртуальні  бібліотеки,  віртуальні університети,  віртуальні  засоби  масової інформації,  електронна торгівля,  вже йде мова про електронний уряд.  Так само вже настав час перенесення демократії, тобто влади народу, в кіберпростір, де кожен може бути почутий.  Механізм цього - віртуальна партія,  яка піднімає більш глибокий пласт проблем.

 

     Наша сьогоднішня  культура - це культура статусу та ієрархії. Ми звикли до  того,  що  один  головніший  за  іншого,  тобто  має регалії,  які  дають  йому  можливість  виступати  в ролі істини в останній інстанції.

 

     Комунікації, тобто   право   на   звернення,   також   стають ієрархічними.  До  міністра  або депутата просто так не звернешся. Говорити йому треба лише те,  що  він  хоче  почути,  інакше  ваше звернення буде, як сказано в Біблії, "гласом вопиющего в пустыне". А Інтернет і кіберпростір повністю  ліквідують  і  статусність,  і ієрархічність  будь-яких  комунікацій  і  дають нашому громадянину волю,  про яку всі мріють ще з часів Адама і  Єви.  Чи  не  велике слово "Воля" написане на гербі України? То чому ми дивуємося, коли говоримо про створення віртуальної партії?  Віртуальна партія - це партія для всіх і для кожного.

 

     І останнє   -   значення   віртуальної  партії  для  України. Віртуальна партія України  -  це  партія,  яка  відмовляється  від статусів   та  ієрархій  в  ім'я  побудови  нового  суспільства  - суспільства свободи,  добровільного  співробітництва  та  паритету всіх форм самореалізації людини:  праці, знань і капіталу. Хіба не за це боролися всі традиційні партії  протягом  усієї  історії?  І сьогодні в третьому тисячолітті в епоху інформаційного суспільства ми пропонуємо досягати цієї  мети,  використовуючи  новітню  форму свободи, відкритості та гласності в кіберпросторі.

 

     Ліміт часу, відведеного нашим Регламентом для виступу, не дає можливості достатньо широко  висвітити  всі  переваги  віртуальної партії,  але  я  переконаний,  що мине зовсім мало часу і всі вони будуть оцінені  вами,  шановні  колеги,  народом  України  і  всім цивілізованим  світом,  оскільки  це - крок на випередження,  який приведе до гуманітарного та  технологічного  прориву.  Скажу  лише одне: запрошую вас на установчий з'їзд Віртуальної партії України, який проходитиме протягом тижня в кіберпросторі.  Для цього  треба лише увійти в Інтернет за адресою: vpu.оrg.ua.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  виступу  надається народному депутату Філіпчуку. Наступний - депутат Зварич.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ 203,  Чернівецька область).  Добрий день!  Зважаючи на ситуацію, яка складається в бюджетній політиці, і  на важливість проблеми прийняття бюджету на майбутній 2002 рік, виборці уповноважили мене внести ряд пропозицій і зробити заяву  з цього приводу.

 

     Безперечно, що  57  мільярдів  гривень  майбутнього зведеного бюджету - це дуже й дуже  мало  для  того,  щоб  ми  говорили  про соціально орієнтовану політику в Україні. Проблеми починаються вже з того, що сьогодні органи внутрішніх справ намагаються переконати депутатів,   що   їм  для  більш-менш  нормального  функціонування потрібно додатково не менш як 400 мільйонів гривень.

 

     Безперечно, що  проблема  повернення  заощаджень  є  найбільш складною сьогодні для українського соціуму.  Щорічно на ці цілі ми закладаємо в бюджеті 200 мільйонів гривень. Це 650 років треба для того, щоб був ліквідований борг держави перед українським народом.

 

     Безперечно, важливими  є  питання,  що  стосуються Земельного кодексу і земельної політики,  коли за 50 років роботи в  колгоспі людина  не  отримала земельний пай,  а за 4 дні праці в колгоспі - отримала. Це те, що ми називаємо дискомфортом нашої законодавчої і виконавчої політики на рівні України.

 

     Я хотів  би,  щоб  ми  звернули  увагу  ще на ряд проблем,  і передусім на проблеми культури.  Коли ми говоримо про культуру, ми забуваємо,  що  сьогодні  практично  нищиться  базова  культура  - сільський клуб,  бібліотека. Ми забуваємо, що сьогодні, скажімо, в Чернівецькій  області,  отримуючи  0,25  ставки  (це  35 гривень), працюють 1300 працівників культури (деякі з двома базовими  вищими освітами).  Ми  забуваємо  про  те,  що  сьогодні  на  селі почали виорювати стадіони  й  волейбольні  майданчики,  віддаючи  їх  під земельні  паї,  яких  не вистачає працівникам соціальної сфери.  Я хотів би, щоб ми й цю проблему мали на увазі, приймаючи бюджет.

 

     І, нарешті,  питання  платного  навчання.  При  тій  життєвій ситуації, яку має Україна, ми не можемо допустити формулу 50 на 50

- 50 відсотків платного навчання і 50 - безплатного.  І тому  наше завдання - і в бюджетах на рівні регіонів, і особливо в бюджеті на рівні центру збільшити видатки на безплатне навчання, для того щоб ми не деінтелектуалізували сьогодні народ,  націю, для того щоб ми справді захистили молодь,  яка має шанс лише в тому  вимірі,  коли вона буде або навчатися, або працювати.

 

     Це ті питання,  які ставлять виборці, і ми зобов'язані на них зреагувати незалежно від  партійної  і  фракційної  приналежності, приймаючи бюджет на 2002 рік.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Зваричу. Наступний - депутат Чиж.

 

     ЗВАРИЧ Р.М.,  член  Комітету   Верховної   Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Народний рух України.  Прошу передати слово Віталію Шевченку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ШЕВЧЕНКО В.Ф.,  секретар  Комітету  Верховної  Ради України з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  НРУ).  Шановний  головуючий! Шановні  колеги!  Сьогодні   ми   приймали   черговий   запит   до Національної  ради  України з питань телебачення і радіомовлення з приводу чергової телерадіокомпанії,  яка стала жертвою ситуації  в нашому інформаційному просторі.  І подібним запитам,  зверненням і нашим розглядам у цьому залі немає кінця.

 

     Разом з тим,  коли всі  ми  говоримо  про  те,  яка  ситуація склалася в інформаційній політиці,  ми чомусь забуваємо,  що ще 20 березня нинішнього року, коли ми розглядали звіт Національної ради з  питань телебачення і радіомовлення за минулий рік,  ми ухвалили рішення тут,  у сесійній залі,  ще до  1  травня  нинішнього  року провести  ротацію  двох  членів  Національної  ради  і зобов'язали профільний комітет Верховної Ради  виконати  відповідно  до  вимог нормативних актів усю цю роботу.

 

     Комітет Верховної  Ради  з питань свободи слова та інформації зробив усе необхідне:  розробив процедуру ротації,  провів  навіть конкурс нових кандидатур,  що був публічно оголошений через газету "Голос України".  За повною процедурою це питання  розглядалося  в цьому залі за участю всіх нас, і навіть на цій трибуні стояли нові претенденти на включення до  складу  Національної  ради  з  питань телебачення  і  радіомовлення,  але  до  голосування  в цьому залі справа не дійшла.

 

     Профільний комітет тричі приймав рішення про  неприпустимість зволікання   з   ухваленням  остаточного  рішення  з  розглянутого питання.  Прийняття рішення переносилося з порядку денного минулої сесії  в  порядок денний цієї сесії,  з'явилося ще кілька проектів постанов,  які стосуються процедури  ротації  членів  Національної ради, однак, очевидно, з волі кількох чиновників із числа народних депутатів це питання не розглядається до сьогоднішнього дня.

 

     То чого варті тоді всі наші розмови про  свободу  слова,  про те,  що  діється  з  нашими  телерадіоорганізаціями,  якщо  ми  не ухвалюємо наші рішення?  Окремі фракції взагалі розглядають це  як безпрецедентний  випадок,  коли  вже  розглянуте  питання протягом кількох місяців не знаходить свого вирішення в залі.

 

     З цього приводу  були  вже  відповідні  звернення  до  Голови Верховної Ради фракцій Українського народного руху, Народного руху України,  "Реформи-Конгрес", соціалістів, "Батьківщина", "Яблуко", прогресивних   соціалістів,   окремих  депутатів.  І  було  навіть звернення  профільного  Комітету  з  питань   свободи   слова   та інформації  про те,  що слід невідкладно у цьому питанні поставити крапку.

 

     Шановні колеги!   Ми   не   всі   буваємо    на    засіданнях Погоджувальної ради і не всі знаємо,  в якій спосіб формується там перелік питань,  не всі знаємо,  чому у чергові  тижневі  розклади наших  засідань це питання не включається і зволікається прийняття остаточного рішення.

 

     Тому замість того,  щоб приймати безплідні звернення,  на які ніхто не реагує,  очевидно,  варто було б нам попросити керівників наших  фракцій  і  депутатських  груп,   голів   наших   комітетів визначитися на засіданні Погоджувальної ради,  щоб було поставлене це питання в залі,  і прийняти тут остаточне рішення для того, щоб усі  ці розмови припинилися,  і нарешті навести лад хоча б у цьому питанні.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Чижу.

 

     ЧИЖ І.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань свободи слова  та  інформації  (виборчий  округ  190,  Хмельницька область).  Дякую, Вікторе Володимировичу. Всеукраїнське об'єднання лівих "Справедливість".  Шановні  колеги!  Передусім  я  хотів  би привернути увагу до проблеми села у найурожайніший за десять років для України рік.  Не  всі  зони,  не  всі  райони  і  господарства отримали високий урожай,  хоча дуже багато вкладали в те,  щоб цей урожай   був.   Скажімо,   на   Хмельниччині   внаслідок   стихії, несприятливих погодних умов урожай нижчий від очікуваного.  Хоча й кредити взяті, і вкладено в землю багато, та отримали тут по 18, в деяких господарствах - по 20 центнерів зернових.

 

     От приклад.    Є    господарство   імені   Устима   Кармалюка Деражнянського  району.  Люди  довірили   господарювати   Ткачуку. Молодий  чоловік,  афганець,  взявся до роботи.  Почали нарощувати поголів'я худоби.  Сьогодні  неурожай  змушує  його  або  вирізати поголів'я,   щоб   розраховуватися   з   кредиторами,   і   нищити господарство,  або шукати якийсь інший варіант.  То, може, всетаки уряд наш,  Міністерство аграрної політики звернуть на це увагу. Це має  бути  врегульовано  державою.  Не  можна  ж  допустити,   щоб господарство загинуло.

 

     Це ж  стосується й інших сіл та господарств,  які опинилися в зоні    стихійного    лиха,    Старосинявського,    Летичівського, Красилівського,  Старокостянтинівського  і інших районів.  Я вчора зустрічався з керівником відділення банку "Аваль",  ми говорили на цю тему.  Проблема дуже серйозна, її треба вирішувати на урядовому рівні.

 

     Ще одна проблема,  що так  само  стосується  села,  -проблема оподаткування.  Здавалося  б,  добре  діло  - люди отримують зараз зерно,  натуроплату на пай,  але при цьому  це  оподатковується  і моментально  з них вимагається оплата.  Я думаю,  що це нерозумний підхід,  оскільки оренда паю  тривала  протягом  певного  періоду. Треба це врегулювати в такий спосіб,  щоб люди не віддавали те, що їм належить по праву.  Ці питання також вимагають дуже  серйозного урядового  втручання.  І  знову  ж  тут  аграрний  блок  мав б цим серйозно займатися. Чим же він насправді займається?

 

     При всій повазі до міністерства,  до міністра я хочу сказати, що Прем'єр-міністр у нас ніби й не вдарився у виборчу кампанію,  а міністри вдарилися всі,  і у мене є безліч прикладів,  коли навіть уже  у  лісництвах  доводиться  план  до двору,  щоб зібрати певну кількість людей до  певної  конкретної  партії,  в  цьому  разі  - Аграрної.

 

     Я хотів би сказати так, що не можна в такий спосіб, під себе, трактувати Конституцію і  законодавство.  Якщо  хтось  намагається всіх  перехитрувати (я це вже неодноразово казав),  результат буде прямо протилежний,  бо адмінресурс не є невичерпним. Крім того, не є    невичерпним   терпіння   людей.   Якщо,   скажімо,   директор Старокостянтинівського лісгоспу не має  що  робити,  а  займається політичним  рекрутуванням у ряди Аграрної партії (він ще донедавна був у Народно-демократичній партії),  то,  мабуть,  керівництво  з Києва  повинне  йому підказати,  щоб він займався роботою,  за яку отримує зарплату. Я звертаю увагу на це Верховної Ради, сподіваюся на реагування і урядової сторони.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   ми   витратили  час, відведений для виголошення запитів і заяв  народних  депутатів.  Я зараз надам слово народним депутатам,  які мають право на репліку. Але я хотів би звернутися до цих колег,  щоб вони у своїх виступах не  давали  підстав для наступних реплік і ми перейшли до розгляду питань порядку денного.  Слово  для  репліки  надається  народному депутату Бродському. Наступний - депутат Цибенко.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ

 215, м.   Київ).   Уважаемые   коллеги,  граждане  нашей  страны, украинский  народ!  Только  что  с   трибуны   Верховного   Совета прозвучало  заявление  крайнего  националиста  господина Кендз ра, который,  я считаю,  позорит украинский  народ  своей  позицией  и толкает нас к фашизму.

 

     Несколько дней  назад мы все отмечали трагическую годовщину - 60-летие трагедии в Бабьем Яру.  Я хочу обратить внимание,  что  в Бабьем  Яру  убиты не только граждане нашей родины,  представители нашего народа,  которые достигли  совершеннолетия.  В  Бабьем  Яру лежит 40 тысяч детей-евреев,  убитых эсэсовцами,  в первую очередь из дивизии СС "Галичина",  так называемыми бандеровцами, о которых только что говорил Кендз р.

 

     Я хочу сообщить всем,  что ровно год назад,  когда у меня был конфликт с  господином  Кендз  ром  из-за  его  националистической выходки,   Кендз  р  в  Комитете  Верховного  Совета  по  вопросам Регламента,  депутатской этики встав и  приложив  руку  к  сердцу, просил   у   меня  и  у  всего  народа  Украины  прощения  за  его националистическую выходку. Все это зафиксировано в протоколе. И я ему  сказал:  "Евреи  простили немцев за то,  что они уничтожили 6 миллионов евреев. Вас, Кендз р, не мне прощать!"

 

     Стыдно вам,  господа руховцы!  Стыдно будет Ющенко,  если  он пойдет  с  такими  людьми  в одном блоке!  Не будет вам нормальной жизни в стране,  если вы будете  предлагать  нам  фашизм!  Фашисты уничтожили социал-демократов,  уничтожили либералов и взяли власть в своей родине, и все знают, чем это закончилось. Они уничтожили и коммунистов.   Все   знают,   чем  это  закончилось!  Что  вы  нам предлагаете?!

 

 

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле  Юрійовичу.  Слово  для   репліки надається народному депутату Цибенку.

 

     ЦИБЕНКО П.С.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів (виборчий округ 110, Луганська область). Уважаемые коллеги! От имени руководства партии и фракции я хотел бы сделать заявление в связи  с  тем  заявлением,  которое прозвучало из уст господина Кендз ра.  Знаете,  откровенно говоря, меня удивляет пикирование этих двух господ - господина Бродского и господина  Кендз ра,  которые являются,  по большому счету,  двумя сапогами из одной пары, которых объединяет пещерный антикоммунизм. Это первое.

 

     Второе. Здесь  прозвучало  обвинение Компартии Украины в том, что она стоит на негосударственных позициях.  Но ребенку,  ученику первого класса известно, что Украина как государство в сегодняшних ее границах  впервые  возникла  после  1917  года.  Кто  не  знает истории, пусть посмотрит учебник истории.

 

     И третье.  Уважаемые коллеги,  мы обязаны знать, что там, где начинают бороться с коммунизмом и с  Коммунистической  партией,  в ответ получают фашизм. Мы его сегодня уже получили.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово  для  репліки  надається народному депутату Ващук.  У  виступі  народного  депутата  Чижа  називалась  Аграрна партія.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська   область).  Аграрна  партія  України.  Шановні  народні депутати згадували позицію Аграрної партії.  Я згодна, що, дійсно, нам  треба  активніше  й  чіткіше  відстоювати  інтереси аграрного сектора України.  Тому хочу звернутись  до  народних  депутатів  з пропозицією   підтримати   погоджену  позицію  Комітету  з  питань аграрної політики  і  Комітету  з  питань  бюджету:  в  наступному бюджеті не виділяти цілком кошти на соціальну сферу села (ви за це не проголосували),  а профінансувати конкретно добудову всіх  шкіл на селі, будівництво яких розпочате. Це одне.

 

     Друге. Я   прошу   вас   підтримати   звернення  до  Кабінету Міністрів,  до міністра фінансів з такого приводу.  На сьогодні  в селі  проходить виплата орендної плати за землю.  Людям дається по кілька  центнерів   хліба,   і   тут   податковою   адміністрацією нараховується  великий прибутковий податок.  Людина отримує менше, ніж їй нараховують!  Чому податкова адміністрація  порушує  закон? Оренда землі здійснюється цілий рік, отже, і плату за оренду землі треба розділити на 12 місяців.  І  тоді  оподатковуваний  дохід  у селян жодного разу не перевищить неоподатковуваний мінімум.

 

     І останнє.   У   нас   на  Волині  податковою  адміністрацією запроваджена одна така новація.  За те,  щоб  увійти  в  податкову адміністрацію,  керівнику  господарства  і бухгалтеру треба купити перепустку за 5 гривень. Як же тоді взагалі заходити туди людям? Я звертаюся  до  тих,  хто  управляє  цим процесом:  не перетворюймо орган,  який має наповняти бюджет,  у каральну контору, за вхід до якої треба платити 5 гривень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні народні депутати! Всі наші колеги скористалися  правом,  наданим  Регламентом.  Ми   переходимо   до розгляду питань порядку денного.

 

     --------------

 

     Слухається проект  Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення  та  функціонування  спеціальних  (вільних) економічних  зон і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності  на  територіях   пріоритетного   розвитку.   Доповідає заступник  державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Романюк  Сергій  Андрійович.  Будь  ласка, Сергію Андрійовичу.

 

     Перед тим, як ви виступите, я роблю вам і вашому міністерству попередження. Прем'єрміністром України Кінахом доповідачем з цього питання визначено міністра Шлапака. Передайте, будь ласка, вітання від Верховної Ради міністру і скажіть,  що це останній  раз,  коли ваше    питання    слухається   з   доповідачем,   не   визначеним Прем'єр-міністром України.

 

     РОМАНЮК С.А.,  заступник  державного  секретаря  Міністерства економіки  та  з  питань  європейської інтеграції України.  Добре. Шановні  народні  депутати!  Проект  закону  розроблено  з   метою врегулювання    проблемних   питань,   які   виникають   внаслідок неоднозначного  тлумачення  термінів  чинного  законодавства   при реалізації  інвестиційних проектів у спеціальних економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку.

 

     Згідно з  чинними  законами  для  суб'єктів   підприємницької діяльності,  які реалізують інвестиційні проекти у вільних зонах і на територіях пріоритетного розвитку,  встановлено пільговий режим оподаткування.  Він передбачає,  зокрема,  звільнення від ввізного мита та податку на додану  вартість  устаткування,  обладнання  та комплектуючих виробів до них, які імпортуються в Україну для

 

     реалізації інвестиційних проектів. З початку діяльності зон і територій таких пільг надано на суму 480 мільйонів гривень,  а  це майже  70  відсотків  від загальної суми пільг,  які надано на цих територіях і в цих зонах.

 

     У зв'язку з тим,  що законодавством не  визначено,  які  саме товари   з   метою  пільгового  оподаткування  слід  відносити  до устаткування,   обладнання   та   комплектуючих,    на    практиці неодноразово  виникали  проблемні  ситуації  при застосуванні цієї пільги. Так, під виглядом обладнання для реалізації інвестиційного проекту  декларується  ввезення  газонокосарок,  посуду,  тумб для комп'ютерів тощо.

 

     З метою запобігання ввезенню в Україну  на  пільгових  умовах супутних  товарів,  що  не  мають  безпосереднього  відношення  до реалізації  затверджених  у  встановленому  порядку  інвестиційних проектів,  пропонується внести доповнення до законів України,  які стосуються створення та функціонування  вільних  зон  і  територій пріоритетного  розвитку,  в частині визначення,  які саме товари з метою пільгового їх оподаткування слід відносити до  устаткування, обладнання та комплектуючих виробів.

 

     До устаткування  та  обладнання пропонується відносити машини (крім  транспортних  засобів),   механізми,   прилади,   пристрої, призначені    для    використання    в   технологічному   процесі, передбаченому в інвестиційному проекті.

 

     До комплектуючих виробів пропонується  відносити  компоненти, виготовлені  за самостійним комплектом документів і призначені для застосування у складі устаткування та обладнання.

 

     Крім того, для законодавчого закріплення повноважень Кабінету Міністрів  України  та  Ради  міністрів Автономної Республіки Крим щодо  встановлення  порядку   визначення   переліку   та   обсягів устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що ввозитимуться на  митну  територію  України  з  наданням  податкових  пільг  для реалізації відповідних проектів, передбачено, що перелік та обсяги ввезення устаткування,  обладнання та комплектуючих виробів до них є невід'ємною частиною інвестиційного проекту.

 

     Тобто оскільки  порядок розгляду і затвердження інвестиційних проектів  відповідно  до  чинного   законодавства   встановлюється Кабінетом   Міністрів   України  або  Радою  міністрів  Автономної Республіки  Крим  (для  території  автономії),   проектом   закону передбачається  одночасне  визначення  в  цьому  порядку процедури розгляду та  затвердження  переліку  устаткування,  обладнання  та комплектуючих виробів до них.

 

     Прошу підтримати даний законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання до доповідача? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Філіпчук. Наступний - депутат Ніколаєнко.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Мене ця  проблема  хвилює,  оскільки  впродовж останніх  років Чернівецька область також намагалася створити зону зі  спеціальним  режимом  інвестиційної  діяльності.  Звісно,   це сприятливий  режим  для  розвитку  економічної  зони.  Але в цьому контексті у мене є конкретне запитання.  Найбільше зловживань, які виникали і виникають від східних до західних регіонів, де створені ці зони, це зловживання, коли під маркою різних комплектуючих, які звільнені  від ввізного мита,  ввозилося багато іншого обладнання, яке потім в  Україні  комплектувалося,  реалізувалося,  і  все  це працювало не на користь бюджету.

 

     Я хотів би знати,  чи є у вас сьогодні аналітична довідка, чи є у вас аналіз з точки  зору  саме  цих  зловживань  у  конкретних економічних зонах?

 

     Дякую.

 

     РОМАНЮК С.А.  Дякую за запитання.  Дійсно, такий аналіз є. Ми аналізували,  на  яку  суму  отримали  пільг  суб'єкти  у  вільних економічних  зонах  і  на  територіях  пріоритетного розвитку як з початку їх існування,  так і в поточному періоді.  Сума пільг, які надавалися   при   ввезенні   сировини,   матеріалів,  обладнання, устаткування від дня заснування цих зон і територій, становить 480 мільйонів гривень.  З урахуванням того, що з початку існування цих зон  і  територій  загальна  сума  пільг,  що  надана   суб'єктам, становить понад 700 мільйонів гривень,  питома вага пільг, наданих щодо устаткування,  сировини,  матеріалів,  становить  близько  70 відсотків.  Отже, це значна частина обсягу пільг, які надаються. У нас постійно щомісяця здійснюється моніторинг  діяльності  вільних економічних   зон   і   територій   пріоритетного   розвитку.  Він проводиться спільно  з  податковою  адміністрацією,  Міністерством фінансів і митницею, і тому кожен факт, який стосується зловживань і порушень, ми розглядаємо і приймаємо відповідне рішення згідно з чинним законодавством.

 

     Проте прогалини  законодавства щодо визначення самих термінів "обладнання" й "устаткування" все ж таки дають можливість  ввозити те,    що   безпосередньо   не   застосовується   для   реалізації інвестиційних проектів. З метою запобігання цьому ми і вносимо цей законопроект.  Його  прийняття  унеможливить  ввезення  під маркою комплектуючих,  обладнання або устаткування інших  товарів.  Таким чином ми зменшимо кількість порушень.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ніколаєнко. Наступний - Марченко Олексій.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань  науки  і освіти (виборчий округ 185,  Херсонська область). Фракція  соціалістів  і  селян  "Лівий  центр".  Шановний   Сергію Андрійовичу!  Без сумніву, вдосконалювати закони щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон потрібно, і в тому,  що  пропонуєте  ви,  є  логіка.  Разом  з  тим наша фракція послідовно  відстоює  такий   принцип.   Сьогодні   через   бюджет перерозподіляється   лише   23   відсотки   внутрішнього  валового продукту,  це показник,  який практично десь вдвічі нижчий,  ніж у всіх наших сусідів у Європі.  А вільні економічні зони сьогодні не стимулюють розвитку економіки,  навпаки, служать тільки збагаченню певних груп.

 

     Наведіть мені,  будь  ласка,  один  чіткий приклад,  що дало, скажімо,  впровадження спеціального  режиму  інвестування  вільної економічної зони в Україні,  щоб ми могли сказати на весь світ, що ось тут ми маємо певні позитиви.  Скажімо,  Донецьк сьогодні залив безакцизною горілкою всю Україну.  Оце вільна економічна зона?  Чи інші є у вас приклади? Будь ласка.

 

     РОМАНЮК С.А.  Я можу сказати,  що сума  пільг,  яка  сьогодні надана   вільним  економічним  зонам  і  територіям  пріоритетного розвитку, становить усього 0,18 відсотка від валового внутрішнього продукту України.  Це незначна сума,  і ми постійно відстежуємо це співвідношення для того,  щоб воно не вийшло  з-під  контролю.  Це перше.

 

     Друге. Стосовно  того,  що  дають вільні економічні зони.  Ми залучили додатково в Україну за період роботи вільних  економічних зон інвестицій на суму,  еквівалентну 600 мільйонам доларів. Це за трохи більш як півтора року від початку функціонування цих  зон  і територій.

 

     Треба зазначити,   що   не  всі  зони  і  території  сьогодні працюють,  оскільки  з  різних  причин  (як  об'єктивних,  так   і суб'єктивних)  початок  функціонування  кожної  зони  і  території зміщений у часі.

 

     Що стосується конкретних  цифр,  то  я  можу  сказати,  що  у вільній   економічній   зоні   "Яворів"   створення  80  відсотків додаткових  робочих   місць   забезпечено   саме   завдяки   цьому економічному  режиму.  Це  ж  стосується  і Донецької області,  де найбільша  сума  прямих  іноземних  інвестицій  припадає  саме  на територію пріоритетного розвитку.

 

     Звичайно, тут   є   проблеми,   які   стосуються,   по-перше, надзвичайно  диференційованого   внесення   інвестицій   в   різні території.   Подруге,   інвестуються   не   всі  пріоритетні  види економічної діяльності,  які визначені законодавством. Скажімо, на сьогодні задіяно 28 видів,  і капітал активно йде перш за все в ті галузі,  які дають найбільшу і найшвидку  віддачу.  Для  того  щоб пом'якшити  ці  негативні  наслідки,  ми сьогодні застосовуємо ряд інструментів,   які   дозволяють   досить   жорстко   контролювати функціонування зон і територій.

 

     Ми протягом  вересня  провели з керівниками кожної території, кожної вільної економічної зони співбесіди  для  того,  щоб  чітко визначити,  на  які  параметри  ми  вийдемо до кінця 2001 року,  і скласти чітку програму на 2002 рік,  щоб цифри,  продекларовані  в бізнес-планах,   у   проектах  і  затверджені  місцевими  органами виконавчої  влади  і  органами  місцевого   самоврядування,   були виконані, по-перше, щодо створення робочих місць і, по-друге, щодо обсягу надходжень до бюджету.

 

     За підсумками першої половини 2001 року  ми  маємо  позитивне сальдо  між  обсягом  пільг,  які надані,  і обсягом надходжень до бюджету. Надходження до бюджету на 54 мільйони гривень перевищують обсяг пільг, які надані з початку цього року за перше півріччя.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ 201,  Черкаська область).  Дякую. "Демсоюз". Шановний Сергію Андрійовичу!  Норма  законопроекту  щодо  пільгового  ввезення  на територію вільних економічних зон тільки обладнання, яке необхідне для передбаченого в інвестиційному договорі виробництва,  виглядає обгрунтованою   та   доцільною,   і  ми  будемо  підтримувати  цей законопроект.

 

     Але в мене у зв'язку з цим запитання:  а чи не є це наслідком того,  що  окремі  спритники уже сповна скористалися умовами,  які свого часу були надані законодавством і створені законодавством?

 

     Оскільки Кабінет      Міністрів      ініціював      більшість законопроектів,  які  стосуються  формування  і  створення вільних економічних зон, то логічним є запитання: а чому Кабінет Міністрів ще  тоді,  на тій стадії,  не провів експертизи,  якою б встановив необхідність  введення  і  того  обмеження,   яке   тільки   зараз пропонується?  Чи  зручно  і  треба  було комусь раніше вносити ці пропозиції, які потім були б перетворені в законодавчі норми?

 

     Дякую.

 

     РОМАНЮК С.А.  Дякую.  Насправді це прогалини в законодавстві. Безумовно,  треба  було  визначення термінів,  що стосуються зон і територій,  передбачити при  прийнятті  законопроектів  у  другому читанні.  Я  хочу  сказати,  що  ми ініціювали попередньо закласти норми,  які визначають процедуру розгляду інвестиційних проектів у зонах  і  територіях,  у  постановах  Кабінету  Міністрів.  Проте, виходячи з того, що ці норми не закладені в законі, певні суб'єкти скористалися  цим  для  зловживань.  Тому  було  вирішено  негайно підготувати цей проект і внести його на розгляд,  щоб  прийняти  і закрити цю щілину в законодавстві.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  сідайте,  будь ласка, Сергію Андрійовичу. Слово для співдоповіді надається  голові  підкомітету  Комітету  з питань економічної політики Петренку Володимиру Оникійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів. Комітет   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  розглянув   на   своєму засіданні  проект  Закону  про  внесення  змін  до  деяких законів України щодо створення  та  функціонування  спеціальних  (вільних) економічних  зон і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях  пріоритетного  розвитку,  8022,  поданий Кабінетом   Міністрів,   і  підтримує  його  внесення  на  розгляд Верховної Ради з  метою  прийняття  за  основу.  Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України дало позитивний висновок стосовно прийняття законопроекту за основу. У мене все.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи   є   запитання   до   співдоповідача? Запишіться.

 

     Висвітіть.

 

     Народний депутат Глухівський. Наступний

- депутат Абрамов.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Фракція народного руху. Шановний доповідачу! Я  хотів  би  поставити  таке  запитання.  Без сумніву,  нам треба вдосконалювати   законодавство,   яке   визначає    функціонування спеціальних  (вільних)  економічних  зон.  Зараз  ми повернулися з округів,  і я мав запитання від своїх виборців у Сумській області. У місті Шостка є вільна економічна зона.  І ось виявляється,  що є такі суб'єкти підприємницької діяльності,  які зареєстрували  свої виробництва в Шостці, але насправді функціонують по всій області і зокрема в місті Суми.  А це означає, що вони не сплачують податків до  місцевих  бюджетів  -  ні до районних,  ні до обласних,  ні до міських - і тим самим завдають певної шкоди області,  місту,  тому що використовують ресурси і нічого не платять.

 

     На вашу  думку,  чи  доцільно  внести  до  законодавства таку зміну,  щоб не було можливості реєструватися в економічній зоні  і не працювати в економічній зоні, а працювати за її межами?

 

     Дякую.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую  вам  за запитання,  але треба з'ясувати стосовно міста Шостка.  Там існує спеціальний режим  інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку. Це ніяка не вільна економічна зона. Це перше.

 

     Друге. Стосовно   цієї   території   пріоритетного   розвитку законопроект  прийнято  в  першому  читанні,  в другому читанні не прийнятий і ніяких звідти пропозицій до нас не  надходило,  ми  не знаємо  жодного  проекту,  який  там  затверджений згідно з указом Президента, який не відмінено.

 

     Тому я думаю, що логіка у вашому запитанні є така: там, де не використовується   це  законодавство,  треба  прийняти  закон  про скасування  указу  Президента  і   відмінити   спеціальний   режим інвестиційної  діяльності.  А  там,  де  розвивається  цей процес, продовжувати його вивчати і вдосконалювати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Абрамов.  Наступний  -  депутат Черняк.

 

     АБРАМОВ Ф.М.,  член Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів,  ветеранів та інвалідів (виборчий округ 59,  Донецька область).  Спасибо,  Виктор Владимирович. Коммунистическая партия. Уважаемый Владимир Аникеевич!  Около двух лет назад мои товарищи и я  принимали  закон  о  создании  свободной  экономической  зоны в Донецкой  области  и  приоритетном  развитии  17  ее  городов.   К сожалению,  за  прошедшее  время нисколько не улучшилось положение трудящихся моего округа и других округов,  наоборот,  их положение ухудшилось. Не могли бы вы, уважаемый Владимир Аникеевич, сказать, какова эффективность работы Донецкой экономической зоны  и  каковы причины неудач в ее работе?

 

     Спасибо.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Дякую.  Питання  дуже широке,  я думаю,  що за браком часу повною мірою відповісти на нього я не зможу,  але хочу сказати коротко про головне. Спеціальна економічна зона "Донецький Азов",  яка створена  на  території  Донецької  області,  а  також спеціальний  режим інвестиційної діяльності,  який запроваджений у тих районах,  про які ви вели мову,  не може  врятувати  регіон  у цілому,  коли йде спад виробництва, коли дуже великі податки, коли економіка ховається в тінь,  коли невигідно працювати виробникові. Тому  оцими  законодавчими  актами  ми  хотіли  локально  вирішити питання там, де найбільш болючою є проблема з працевлаштуванням. У деяких регіонах, у тому числі в Донецьку і в Маріуполі, ці питання певною мірою вирішені, але в цілому, щоб стимулювати виробництво в Луганській  та  Донецькій областях,  треба вносити зміни в існуюче законодавство і перш за все приймати Податковий кодекс.

 

     І останнє.  Інвестиції прийдуть у ці зони тоді,  коли у нас в Україні  не будуть командувати олігархи і державні адміністрації в областях, коли інвестор повірить, що та інвестиція, яку він надає, буде  використана  по-цільовому і він не буде розграбований,  його виробництво не буде задавлено кланами. Це головне.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Черняк.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська   область).  Шановний  Володимире  Оникійовичу!  Як  ви вважаєте,  чи не є внесення змін  до  законів  щодо  створення  та функціонування   спеціальних  (вільних)  економічних  зон  та  зон пріоритетного розвитку свідченням певного браку  в  нашій  роботі? Яким  чином  виникли  ці  прогалини  в  законодавстві?  Чому  вони виникли?  Чи могли ми  передбачити  виникнення  таких  прогалин  і прийняти  закон,  який  би не змушував нас зараз вносити ці зміни? Чому так у нас вийшло?

 

     Дякую.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Я теж дякую вам за запитання.  Я відповідаю на ваше запитання і колеги Марченка.  Життя вносить свої корективи. У нас дуже розумні бізнесмени,  дуже  розумні  люди  працюють,  вони знаходять   шпаринки,   знаходять,   вибачте,   лазівки  в  нашому законодавстві,  і це весь час змушує нас працювати в такому темпі, щоб вивчати ті зміни, які настають у житті і в економіці країни.

 

     Ось дивіться.  Ми  ж  не врахували,  коли приймали закон,  що Новий тлумачний словник української мови за 1998 рік визначає,  що слова  "устаткування"  й  "обладнання" - це синоніми.  А ми писали "устаткування та обладнання".  Значить,  десь і мовні  недоліки  в нашій редакції були. Це перше.

 

     Друге. Коли ми приймали цей закон, то вважали, що транспортні засоби можуть бути передбачені в проекті.  Але ми  думали,  що  це будуть  тільки ті транспортні засоби,  які необхідні для виконання проекту.  Це може бути технологічний транспорт чи підсобний якийсь транспорт.  А  під  цією маркою ввозилися транспортні засоби,  які використовувалися не за призначенням.  Тому тут Кабінет  Міністрів правильно зробив, що запропонував терміново внести в законодавство зміни, і ми їх пропозиції в комітеті підтримали.

 

     Ще які зміни внесені?  Це те,  що перелік та обсяги  ввезення обладнання,   сировини,   матеріалів,  устаткування  повинен  бути зазначений  у  самому  проекті,  який  буде   затверджуватися   на засіданні  ради адміністрації цієї зони чи території пріоритетного розвитку.  Я думаю,  що це не дуже великі зміни,  але  вони  дають можливість  однозначно  трактувати  питання,  які  ми  закладали в нашому  законопроекті.  І  виключаються  з  переліку   транспортні засоби. Ну, обійдуться без них.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    Сідайте,    будь    ласка,   Володимире Оникійовичу.

 

     ПЕТРЕНКО В.О. Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо  до  обговорення  даного  питання.   В обговоренні   слово   для  виступу  надається  народному  депутату Миговичу. Наступний - депутат Філіпчук.

 

     МИГОВИЧ І.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з   питань   прав   людини,   національних   меншин   і міжнаціональних   відносин   (багатомандатний    загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).  Шановний Вікторе Володимировичу!  Шановні колеги,  гості! Перш за все дозвольте висловитися щодо доцільності та ефективності спеціальних (вільних) економічних зон.  Скажу,  що така зона в Закарпатті узаконена лише 22 березня нинішнього  року, проте  перші  результати обнадійливі.  Сьогодні на території в 739 гектарів діє п'ять підприємств.  Експертною радою розглядається ще десяток проектів, а те, що вже реалізується, дасть нинішнього року ефект близько 8 мільйонів доларів.

 

     Перспективними уявляються   виробництво   настінних   газових апаратів,  складання легкових автомобілів.  До речі, тут одночасно вирішуються   питання   і   щодо   комплектуючих   та   формування інфраструктури   на  підприємстві.  Особливо  для  нашого  регіону актуальним є виробництво йодованої води,  виготовлення будівельних матеріалів, розгортання унікальних меблевих виробництв, швейної та переробної галузей.  Тому  доцільність  таких  зон,  повторюю,  не повинна викликати сьогодні сумнівів.

 

     Щодо запропонованих   змін,   то   їх   прийняття  теж  украй необхідне,  оскільки дозволить більш цілеспрямовано  реалізовувати ті чи інші проекти.

 

     Хотілось би тільки додати, що в процесі створення спеціальної економічної зони  "Закарпаття",  нових  суб'єктів  підприємницької діяльності виникає ще ряд інших питань,  зумовлених недосконалістю діючих законодавчих та нормативних актів, про що вже тільки що тут говорив  Володимир  Оникійович,  і  їх,  очевидно,  варто  б якось згрупувати і враховувати не кожне окремо, а комплексно.

 

     Це, по-перше,   стосується   надання   відстрочки   суб'єктам спеціальної  зони  на три-п'ять років в оплаті відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва;  подруге, зависокими є розміри оподаткування прибутку підприємств; по-третє, доцільно б звільнити від нього частину прибутків зони, яка спрямовується на виробництво в   рамках   реалізації   інвестиційного   проекту   та  розбудову інфраструктури,  те  саме  стосується  і  митних  пільг.  Нарешті, важливою   для   створення  зони  є  участь  держави  в  розбудові інфраструктури, оскільки ці об'єкти формуються практично в чистому полі   біля   Чопа.  З  боку  місцевих  органів  виконавчої  влади Закарпаття  з  цих  питань  направлені  відповідні  документи   до Кабінету Міністрів, і є прохання їх підтримати.

 

     Пропоную завтра схвалити проект закону з даного питання, який вніс уряд і про який тільки  що  доповів  представник  Комітету  з питань економічної політики.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Філіпчуку. Наступний - депутат Черняк.

 

     ФІЛІПЧУК Г.Г.  Оцінити проект,  який розглядається,  з  точки зору  доцільності  його прийняття,  напевне,  можна лише за умови, якщо ми будемо мати чітку відповідь на конкретне запитання.

 

     Чи все це,  що ми матимемо  в  разі  прийняття  закону,  буде слугувати   і   збільшенню  інвестиційного  ресурсу,  і  посиленню соціально-економічного розвитку,  і надходженню коштів до бюджету? Тому  нам зараз,  особливо саме при прийнятті цього законопроекту, треба розібратися із переліком тих товарів,  послуг, устаткування, технологій,  які будуть без ввізного мита, без ПДВ, з відповідними пільгами надходити в конкретний сектор економіки.  І лише тоді  ми зможемо   сказати:   так,   це  не  лобіювання  вузьких  інтересів конкретних структур,  це сьогодні випливає із загальнонаціональних інтересів національної економіки, і це є найважливішим.

 

     З точки зору конкретних пропозицій.  Звісно, що створення зон економічного  розвитку  повинно  сприяти   посиленню   активізації суб'єктів  господарювання  і  збільшенню надходжень до бюджету,  я повторюю.  Але там,  де створюється пільговий режим,  завжди  є  і пільгові  порушення.  Порушення  сьогодні  є  в  кожній конкретній економічній зоні - від Заходу до Сходу.  Я ставив  запитання,  щоб отримати   відповідь,   чому  саме  сталися  ці  порушення  і  які технології цих порушень?

 

     Тому ми хотіли б,  щоб тут,  у Верховній Раді,  передусім  на рівні розгляду конкретних професійно-функціональних комітетів,  ми отримали перелік і асортимент тих товарів,  які повинні  бути  без ввізного  мита,  без  ПДВ  надходити  в  українську економіку.  Ми повинні знати, що це таке, щоб тут не було зловживань. Це перше.

 

     Друге. Особливо мене цікавить,  чи може сьогодні  на  митниці бути  створений  сектор  такої технічної професійно-функціональної служби,  яка могла б на  основі  вивчення  технічної  документації говорити не лише про конкретний верстат чи конкретний механізм,  а й про комплектуючі,  які часто,  спекулюючи саме цим,  ввозять без сплати відповідного ввізного мита.

 

     І на   завершення.  Ми  повинні  конкретно  відповісти,  чому сьогодні  у  сферу   лісопереробної   галузі   ми   під   виглядом комплектуючих   і   механізмів   ввозимо  пофарбовані  верстати  і механізми     застарілих     технологій?     Ми     не      стаємо конкурентоспроможними в цій сфері економіки.  Ми продовжуємо (я до міністра економіки звертаюся) вивозити ліс, за останні чотири роки у  п'ять  разів  збільшили  експорт (підкреслюю,  експорт) ділової сировини. Ділової сировини! Це практично не дало нам ні надходжень до бюджету, ні розвитку цієї сфери. Це дуже важливе питання.

 

     Я пропоную  прийняти  проект  лише в першому читанні,  ніяким чином не приймати зразу в цілому. Треба, щоб ми розібралися з цими доповненнями,  отримавши  перелік  конкретних  товарів  і  послуг, устаткування і механізмів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для виступу  надається  народному  депутату Черняку.

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні  депутати!  Я  належу до палких прихильників  і   апологетів   спеціальних   економічних   зон   і спеціальних   режимів   інвестиційної   діяльності  на  територіях пріоритетного  розвитку.  Я  навмисне  не  вжив  слова  "вільних", вважаю, що не зовсім коректно вживати це слово. Вільні зони можуть бути тільки на цвинтарі, ніде в житті немає вільних зон, а йдеться про  спеціальні  економічні зони і спеціальні режими інвестиційної діяльності.

 

     Суть цього питання не в  пільгах,  а  в  спрямуванні  коштів, інвестицій  у  точки  росту  економіки.  Голкою треба вколоти в те місце,  де це дає ефект. Це свого роду економічне голковколювання. Але  треба  завжди  правильно вибрати ці місця,  а ми це не завжди правильно   робимо.   Треба   послідовно   впроваджувати    закон, відпрацювавши механізми.

 

     Звичайно, найкраще   було   б   перетворити  всю  Україну  на спеціальну економічну зону  і  зону  пріоритетного  розвитку,  але практично це неможливо, хоча ми цим шляхом повинні йти. І я думаю, що прийняття нового Податкового кодексу буде  суттєвим  кроком  на цьому шляху. Але поки що такі спеціальні зони нам потрібні.

 

     Я не  поділяю думки,  що такі зони створюють дірки в бюджеті. Навпаки,  створення  сприятливих  умов  господарювання   веде   до залучення   інвестицій,   розвитку  виробництва,  створення  нових робочих місць,  прибутків,  а звідси - відрахувань до  бюджету.  І навіть  наш  досвід  свідчить  про  те,  що надходження до бюджету зростають, якщо дійсно правильно і нормально налагоджена справа із спеціальними економічними зонами.

 

     Тепер по суті пропозицій. Я вважаю, що цей законопроект треба приймати. Це спроба скоригувати закон. Разом з тим, на мій погляд, це  є  свідченням  браку  в  нашій  роботі,  тому  що ми не змогли прорахувати всі наслідки прийнятого закону і зараз змушені  на  це реагувати. Але це вже добре, що ми оперативно реагуємо на наслідки дії закону і намагаємося усунути той негатив,  який виник.  Так що є,  я  б  сказав,  і  мінуси,  і плюси в роботі Верховної Ради.  Я поділяю думку, що випадкових прогалин у законодавстві не буває, що це  був  чийсь інтерес і цей інтерес проскочив у цю шпаринку,  але тепер ми намагаємося цю шпаринку прикрити.  І давайте ми визнаємо, що  це  певний  брак  у  роботі,  що  ми  не  досить кваліфіковано працювали над  законом  і  створили  можливість  появи  негативних наслідків.  Але тепер ми,  зрозумівши,  усвідомивши це, ефективно, адекватно,  оперативно  реагуємо  на  це.  Тому,  на  мій  погляд, законопроект треба приймати.

 

     Дякую за увагу.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради

 

     України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Кириловичу.  Шановні  колеги! Таким чином, ми завершили розгляд питання за номером 8022 - проект Закону  про внесення змін до деяких законів України щодо створення та  функціонування  спеціальних  (вільних)   економічних   зон   і запровадження  спеціальних  режимів  інвестиційної  діяльності  на територіях пріоритетного розвитку.  Від заключного слова доповідач відмовляється.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект  Закону  про  внесення  змін  до  Кримінальнопроцесуального кодексу  України,  7133.  Доповідає  голова підкомітету Комітету з питань правової політики Василь Васильович Онопенко. Прошу, Василю Васильовичу.

 

     ОНОПЕНКО В.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України    з    питань    правової    політики    (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  СДПУ(о)).  Голова Української соціалдемократичної партії. Фракція "Батьківщина". Шановні колеги! Цей  проект закону розроблений мною і народним депутатом Левцуном. Мова    йде    про     вдосконалення     статті     96     чинного Кримінальнопроцесуального кодексу,  де передбачена явка з повинною особи, яка скоїла злочин або мала намір скоїти злочин. Сьогодні ця стаття  в Кримінально-процесуальному кодексі виписана таким чином, що дає можливість працівникам  правоохоронних  органів  зловживати своїм становищем.  Скажімо, йде допит, і не перший допит, порушена кримінальна справа,  а слідчий каже людині,  яка  притягується  до кримінальної відповідальності:  "Напиши заяву про явку з повинною, і це тобі зарахується як пом'якшувальна обставина,  і тоді  ти  не будеш нести такої суворої відповідальності".

 

     Ясна річ, що тут є можливість зловживати службовим становищем посадовим особам,  і більше того,  можуть бути скоєні злочини з їх боку, тому в нашому проекті закону дається інше визначення поняття "явка з повинною".  Перш за все це особисте,  добровільне письмове чи   усне   повідомлення  органу  дізнання,  дізнавача,  слідчого, прокурора,  судді або суду про злочин,  вчинений чи  підготовлений заявником,  до порушення проти нього кримінальної справи.  Це - як основне,  але не виключається, що в ході розслідування справи чи в ході  судового  засідання  може  бути  зроблена  відповідна заява, наприклад про скоєння іншого злочину.  І тут ми  даємо  можливість процесуально  правильно  оформити,  чи  це  буде  усна  заява,  чи письмова заява.  У нашому проекті до статті 96 даються  відповідні рекомендації.

 

     Я думаю,  що  це лише принесе відповідну користь.  Працівники правоохоронних органів,  органів дізнання, суду будуть більш чітко застосовувати  закон  і  цим буде підсилений рівень захисту прав і свобод    громадян,    які    притягуються     до     кримінальної відповідальності.

 

     Цей законопроект  не  потребує  якихось економічних вкладень, він лише вдосконалює норму Кримінально-процесуального кодексу. Він був    розглянутий   Комітетом   з   питань   правової   політики, рекомендовано  прийняти  його  за  основу  в  першому  читанні.  Є зауваження   Головного   науково-експертного   управління  Апарату Верховної Ради, вони досить обгрунтовані. Думаю, що при підготовці проекту закону до другого читання ми врахуємо ці зауваження.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю  Васильовичу.  Шановні колеги!  Чи будуть запитання до доповідача з цього  питання  порядку  денного? Прошу  записатися і показати на електронному табло список народних депутатів, які готові задати запитання доповідачу.

 

     Народний депутат Яценко. За ним - народний депутат Сухий.

 

     ЯЦЕНКО В.М.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань екологічної політики,  природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (виборчий округ

 66, Житомирська  область).  Дякую.  Прошу передати слово депутату Роєнку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська  область).   Фракція   Комуністичної   партії   України. Звичайно,  стаття  в  такій  редакції  вносить певну ясність,  дає людині можливість добровільно визначитися,  і, відповідно, слідчий при   проведенні  слідства  вже  не  матиме  впливу.  Все-таки  ви застерігаєте,  що сьогодні,  дійсно, може зловживати і прокурор, і слідчий  своїм  службовим  становищем,  щоб людина написала заяву. Проте коли я перечитую уважно цю норму,  я все-таки  не  бачу,  що вона  може  запобігти  такому зловживанню.  Як це на практиці буде здійснюватися? Я хотів би, щоб ви детальніше пояснили.

 

     Дякую.

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Якщо це усна  заява,  то  вона  заноситься  до протоколу,  де  повідомляються  відомості  про  особу  заявника  і викладений зміст цієї заяви від першої  особи.  Протокол  підписує сам  заявник,  щоб  не  було  якоїсь фальсифікації,  і особа,  яка складає протокол.  Якщо це письмова заява, то вона також додається до матеріалів справи і підписується відповідними особами.

 

     Справа в  тому,  що  тут є ще можливість вдосконалювати норми проекту закону.  Я думаю,  що ми в другому читанні  все  врахуємо, вносьте, будь ласка, ці пропозиції.

 

     Але якщо  порівняти ту редакцію,  яку ми пропонуємо,  із тією редакцією статті 96,  в якій вона є зараз,  то запропонована  нами редакція  більш досконала і дає більші гарантії для захисту особи, яка подала таку заяву.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Сухий.  За ним - депутат Ніколаєнко.

 

     СУХИЙ Я.М.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ  78, Запорізька область).  Дякую.  Запоріжжя. "Трудова Україна". Василю Васильовичу,  допоможіть мені з'ясувати таке.  Стаття 96 коротко і зрозуміло  говорить,  що  у  разі  явки  з повинною встановлюється особа,  після  чого  складається  протокол.   Ваші   зміни   також передбачають   встановлення  особи  і  складення  протоколу.  Якщо запропоновані вами зміни  не  якась  там  казуїстика  чи  словесна еквілібристика, то в чому полягає користь, оскільки ви сказали, що це принесе певну користь?

 

     ОНОПЕНКО В.В.  Дякую. Ви правильно ставите запитання. Перш за все подивіться, як ми сформулювали основну частину - частину першу статті 96.  Мова йде про особисту і добровільну заяву.  Адже  дуже часто такі заяви,  я з власного досвіду знаю, подаються примусово, під загрозою, під тиском чи то психологічним чи якимсь іншим. Тому особа, яка веде слідство чи проводить дізнання, буде відповідно до нового Кримінального кодексу  відповідати  за  такий  тиск,  нести кримінальну відповідальність. Це важливо.

 

     Ми тут  записуємо,  що  така заява (усна чи письмова) повинна бути подана до порушення кримінальної справи. А сьогодні в процесі слідства  на  певній  стадії  від  особи,  щодо  якої порушили вже кримінальну справу, вимагають писати заяву про явку з повинною. Ви розумієте, до чого це призводить?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Ніколаєнко.  І на завершення - народний депутат Тищенко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М. Слово передаю доктору медичних наук академіку Марковській.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Академік Марковська. Прошу.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую,  Станіславе Миколайовичу.  Шановний  Василю Васильовичу!   Цілком   підтримую   ту   зміну,  яку  ви  сьогодні пропонуєте,   розуміючи,   що   вона   дасть   можливість    більш кваліфіковано підходити до цього питання,  тому що в Кримінальному кодексі саме ця процедура не виписана,  а  ваша  поправка  вносить зміни до процедури, тобто розширяє саму процедуру цього питання.

 

     Але в мене таке питання: якщо людина скоїла злочин і одразу ж прийшла з повинною,  що  зробила  це  у  стані  сп'яніння  або  ще якомусь, наскільки це вплине на її правове покарання?

 

     ОНОПЕНКО В.В.   Дякую.  Ми  вносимо  доповнення  і  зміни  до Кримінальнопроцесуального кодексу. А в Кримінальному кодексі, який нещодавно  був  прийнятий у цьому залі,  передбачаються обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за скоєний злочин.

 

     Оця заява про скоєний злочин є пом'якшувальною обставиною.  І коли  суд  буде виносити вирок,  то він врахує це і буде полегшена міра покарання. Це, якщо, скажімо, якийсь тяжкий злочин. А якщо це не  тяжкий  злочин,  не  суспільно небезпечний,  то ця особа,  яка написала  заяву  про  явку  з  повинною,  може  взагалі  не  нести кримінальної   відповідальності.   Проти   неї  можуть  навіть  не порушувати кримінальну справу або закрити кримінальну справу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. І на завершення народний депутат Павло Тищенко.

 

     ТИЩЕНКО П.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   КПУ).   Спасибо.   Фракция коммунистов,  город Харьков.  Суть законопроекта понятна. И ответы на  поставленные  вопросы  удовлетворили.   Наверное,   необходимо поддерживать этот законопроект.

 

     А записался  я  исключительно  для того,  чтобы задать вопрос председательствующему,  вам,  Степан  Богданович,  хотя   хотелось задать его раньше Медведчуку. Вопрос такого порядка: почему в зале Верховного Совета постоянно нарушаются права народных депутатов, в том числе самой крупной фракции - фракции коммунистов?

 

     Почему я об этом заявляю?  Потому что во время так называемой разминки коммунист был записан девятым,  но  так  и  не  выступил. Чтобы  задать  вопросы  Романюку  Сергею  Адреевичу по предыдущему вопросу, записалось восемь человек. Из них пять коммунистов. Но ни один не получил слова. Получили первые три из записавшихся, но это были не коммунисты.

 

     После того,  как  я  начал  интересоваться   этим   вопросом, ситуация  изменилась.  И  впервые  за  много  дней моих наблюдений Яценко оказался первым в этом списке.

 

     Я хочу,  чтобы вы дали поручение в очередной  раз  проверить, почему таким образом грубо попираются права депутатов определенной фракции, а именно фракции коммунистов.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Василю Васильовичу. Час ваш вичерпаний. Я прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Будемо  вважати  виступ  народного  депутата Павла Тищенка офіційним запитом до голови профільного  Комітету  з питань   Регламенту,  депутатської  етики  та  організації  роботи Верховної Ради України для того, щоб він вивчив це питання і надав відповідь народному депутату і всім нам.

 

     Шановні колеги!  На  виступ  з  трибуни  народні  депутати  в порядку обговорення цього питання не записалися.  Надаю слово  для висловлення  позиції  Міністерства  юстиції  державному  секретарю Міністерства юстиції Олександру Володимировичу Лавриновичу. Прошу, Олександре Володимировичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.,   державний  секретар  Міністерства  юстиції України.   Ідея   внесення   цього   законопроекту   підтримується міністерством.  І  ми  маємо,  звичайно,  максимально  врегулювати питання,  які будуть захищати людину в тій ситуації,  в якій  вона опиняється. Якщо вона хоче зробити зізнання і сприяти слідству, це потрібно врегулювати таким чином,  щоб була максимальна можливість реалізації прав громадян.

 

     Але зміни, які пропонуються, виписані з певними, скажемо так, "шероховатостями" і потребують обов'язкового  уточнення.  Зокрема, ми  звертаємо  увагу  на  те,  що в першому реченні частини першої статті 96 проекту словосполучення "повідомлення  органа  дізнання  або суду" є не дуже вдалим,  оскільки в даному випадку йдеться про органи дізнання як установи  і  про  суд  як  орган,  що  здійснює правосуддя   і  може  здійснювати  правосуддя  тільки  в  судовому засіданні.

 

     Також є частина,  яка говорить про  те,  що  громадянин  може зробити  заяву  про  явку  з  повинною  в  суді.  Таким чином,  це положення   частини   третьої   статті   96   суперечить   чинному Кримінально-процесуальному  кодексу,  тому  що  тут є необхідність тлумачення,  чи може цей громадянин зробити таку заяву в будьякому судовому засіданні при розгляді будьякого питання,  чи це має бути тільки процес,  порушений по даній справі.  Це  треба  обов'язково врегулювати.  Не  можна ухвалювати нові норми,  які будуть містити положення,  що можна тлумачити по-різному.  Якщо ми  вдосконалюємо закон, то повинні це робити в такий спосіб, щоб норми були кращі і точніші,  а не додавали  двозначності  до  тих,  які  містяться  в законі.

 

     Тому, підтримуючи   ідею   ухвалення   цього   законопроекту, пропонуємо доопрацювати його на етапі другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Володимировичу,  за  підтримку цього законопроекту.

 

     Шановні колеги! Оскільки доповідач не наполягає на заключному слові,  дозвольте завершити розгляд питання 7133 порядку денного - проект  Закону  про  внесення  змін  до Кримінально-процесуального кодексу України.

 

     --------------

 

     Розглядається наступне  питання  порядку  денного  -   проект Закону  про внесення змін до Закону України про політичні партії в Україні ( 7419). Доповідає народний депутат України Москвін Сергій Олександрович. Співдоповідає Борис Якович Беспалий.

 

     МОСКВІН С.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   ПЗУ).   Шановний   Степане Богдановичу! Шановні колеги! Я презентую законопроект, який внесли народні депутаті Гаврилов, Задорожній, Крючков, Карпов, Плужников, Турчинов,    Порошенко,    Ніколаєнко,   Ратушний,   Мазуренко   і Ключковський.

 

     Законопроект передбачає внесення  змін  до  статті  5  Закону України про політичні партії в Україні. Ці зміни настільки прості, що мені залишається їх тільки просто зачитати.

 

     "Реєстрація політичної  партії  забороняється,   якщо   назва політичної  партії  співпадає  з  назвою  вже  існуючої політичної партії або якщо назву політичної  партії  складають  слова,  що  є похідними від слів назви вже існуючої політичної партії.

 

     Забороняється реєстрація  політичної  партії,  якщо  її назва схожа з назвою вже існуючої політичної  партії  настільки,  що  їх можна переплутати, або якщо вона здатна ввести в оману виборців".

 

     І наведу декілька аргументів на користь цього законопроекту.

 

     Перше. Назва  політичної  партії,  як правило,  відображає її ідеологію  та  головну  політичну  лінію.   Виборець   має   чітко усвідомлювати,  за  що  він голосує,  а однакова назва партій його дезінформує.

 

     Друге. Щоб   створити   функціонуючу    впливову    політичну структуру,  яка віддзеркалює погляди,  наміри та сподівання певної частини  населення,  потрібні  величезні  зусилля   та   час,   що вимірюється роками.

 

     Назва партії  є  концентрацією  цих  зусиль  і  тиражується в мільйонах виборчих бюлетенів,  це є інтелектуальна власність  всіх членів партії і ніхто не має права на неї посягати.

 

     Третє. У   політиці   мають   застосовуватися   чесні  засоби конкурентної боротьби.  Утворення партій зі схожими  назвами  може бути   використано   недобросовісними   політичними  гравцями  для усунення своїх конкурентів, цьому потрібно запобігти.

 

     Дякую за увагу. Прошу підтримати зазначений законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу.

 

     Прошу записатися для запитань доповідачу.

 

     Покажіть на табло.

 

     Народний депутат  Матвієнков.  За  ним  -  народний   депутат Лютікова.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область).  Спасибо. Город Мариуполь. Уважаемый Сергей Александрович! Конечно, может быть, с какой-то точки зрения закон  и  нужен  для  того,  чтобы  не было вот этого словоблудия, поскольку на сегодняшний день уже  столько  партий  возникло,  что даже специалисты с трудом в них разбираются.

 

     Но не  кажется  ли  вам,  что  это  не тот путь,  по которому сегодня  необходимо  идти?  Давайте  пойдем  дальше  и   посмотрим программы  партий,  положим  их рядом и начнем читать:  они же как братья-близнецы.

 

     По-моему, роль партии определяет  не  название,  роль  партии определяет не словосочетание, а действия партии и то, так сказать, какое отношение она имеет к  своему  электорату  и  как  электорат относится к этой партии.  Вот это роль партии.  Не кажется ли вам, что здесь мы просто уходим не туда, куда нужно?

 

     Спасибо.

 

     МОСКВІН С.О.  Ми,  напевне,  нікуди "не  уходим",  ми  просто вносимо зміни до чинного закону.  Що стосується програм партій, то якщо вони будуть  схожі,  як  близнюки,  виборцям  буде  ще  важче розрізнити  партії.  Мабуть,  саме  різниця у програмах партій має бути якимось чином відображена у назві.  Тобто  це  партія  більше правого спектру, чи лівого спектру, чи центристського спрямування, чи взагалі це щось інше.  Усе-таки виборець здебільшого  бачить  у виборчому  бюлетні назву.  Він може зіставити цю назву з програмою партії і зробити свій висновок,  чи відповідає ця  назва  програмі партії.  Чи взагалі програма може бути викладена на одних засадах, а  назва  буде  зовсім  інша,  оскільки  буде   прийнятнішою   для голосування, звучатиме так, що за неї хотітиметься проголосувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Лютікова.  За  нею  -народний депутат Сахно.

 

     ЛЮТІКОВА І.І.,  член Комітету Верховної Ради України з питань свободи  слова  та  інформації  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  С новыми партиями все понятно,  а скажите, пожалуйста,   как  быть  с  теми,  которые  уже  зарегистрированы? Возьмите каталог,  там полно  партий,  которые  имеют  практически одинаковые или очень похожие названия.  Следует ли провести чистку в соответствии с принципами, на которых основана ваша поправка?

 

     МОСКВІН С.О.  Я  хотів  би  нагадати,  що  новий  Закон   про політичні  партії  в  Україні,  який ми в цьому залі приймали дуже важко,  але все-таки прийняли, це було виконання наших зобов'язань перед Радою Європи,  і цей закон,  який підписаний Президентом,  є чинним  на  сьогодні,   передбачає   після   виборів   2002   року перереєстрацію всіх партій,  які існують.  Тобто ця перереєстрація буде відбуватись за новим законом.  І вже в  цей  новий  закон  ми зараз хочемо внести зміни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сахно. За ним - народний депутат Кулик.

 

 

 

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,   НДП).   Фракція   "Яблуко".   Шановний   Сергію Олександровичу!  Дискусія цікава, її можна продовжувати, і, думаю, під час обговорення будуть висловлені різні точки зору. Ви скажіть мені (чи,  може, пан Олександр Лавринович, який більш прискіпливий юрист),  яким чином можна відрізнити назви,  визначити,  чим  вони відрізняються,  чи  є  вони  дійсно такими,  що можуть вплинути на виборця? Наприклад, новий Рух України, новий Народний рух України, стара  Прогресивна  соціалістична партія і нова прогресивна,  нове "Яблуко",  зелене,  дуже зелене "Яблуко".  Яка назва похідна?  І в якому  випадку  можна  дозволити реєстрацію,  а в якому випадку не можна дозволити реєстрацію,  тобто якими тут будуть критерії і яка нормальна людина може їх встановити?

 

     Дякую.

 

     МОСКВІН С.О.  Напевно,  під  нормальними  людьми  ви маєте на увазі народних депутатів, бо це ми з вами повинні встановлювати. А як  відрізнити,  чи  це  однакові  назви  партій,  чи якась із них похідна,  це питання дуже цікаве.  Справа в тому, що вже в Україні склалася   якась   історична   традиція,   вже   минуло  10  років незалежності і є партії,  які були створені за ці роки і навіть до набуття незалежності.  Напевно,  все-таки,  як на мою думку,  вони мають право на певні пріоритети,  саме виходячи з тих  аргументів, які  я виклав,  бо багато зусиль було докладено членами цих партій для їх створення, і вони мають право на пріоритети.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На завершення - народний депутат Кулик.

 

 

 

     КУЛИК О.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань свободи  слова  та  інформації  (виборчий  округ  145,  Полтавська область).  Український  народний  рух.  Полтава.  Шановний  Сергію Олександровичу!  Сьогодні  на  Полтавщині дійшло до того,  що такі партії,  як Аграрна партія,  СДПУ,  НДП створюють ще одну партію - Народний  рух "За єдність".  Силами цих партійців створюється ще й така структура  в  коридорах  влади.  Україна,  справді,  сьогодні переживає політичну повінь, яка, мабуть, затягнеться. Але від того ми нікуди не дінемось,  потрібен час, щоб амбіції деяких політиків зійшли, як та весняна вода.

 

     Питання в  тому,  чи здатен законодавчий орган регулювати цей процес.  Недавно ми прийняли Закон про політичні партії в Україні, і  ось уже маємо кілька проектів законів про внесення змін.  Як ви дивитесь на те, щоб усі ці проекти законів об'єднати в одне ціле і все-таки  зробити  один  проект закону про внесення змін до Закону про політичні партії в Україні?

 

     МОСКВІН С.О. Я спеціально не називав тут назви жодної партії, бо,  думаю, ви всі розумієте, що буквально кожна з тих партій, які пройшли до парламенту,  зараз  знаходяться  під  тиском  створення нових партій з такими самими назвами. Це всі розуміють.

 

     Що стосується другої частини вашого запитання,  то технологія підготовки законопроектів передбачає,  що якщо  вноситься  хоча  б одна  зміна до закону,  то можна внести ще зміни і під час другого читання.

 

     Крім того, вже зареєстровані законопроекти щодо внесення змін до  Закону  про політичні партії в Україні,  мені здається,  можна дуже швидко і оперативно розглядати і приймати,  тобто  тут  немає ніякої проблеми.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу, ви вичерпали час на свою доповідь. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги! Надаю слово народному депутату члену Комітету з   питань   правової   політики   Борису  Яковичу  Беспалому  для співдоповіді.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Дякую. Шановні колеги! Одна з найбрудніших виборчих технологій  (навіть  язик  не  повертається  назвати  її виборчою, просто брудних технологій) - це застосування двійників.  Є  це  на виборах  в  одномандатних  округах,  коли  підбирають кандидатів з прізвищами,  подібними до прізвищ фаворитів виборчих перегонів,  є це   і   стосовно   партій.   Тому   стурбованість  авторів  цього законопроекту нам усім зрозуміла і всіма, я думаю, поділяється.

 

     Проблема є. Недарма цей проект закону внесений представниками більше  ніж  десяти  депутатських фракцій і груп.  Зважаючи на це, Комітет з питань правової політики більшістю голосів  рекомендував схвалити  даний проект у першому читанні,  але з обов'язковим його внесенням на друге читання.

 

     Мене лякає репліка,  яка прозвучала у  відповіді  на  останнє запитання,  що можна швиденько розглянути. Я думаю, швиденько такі речі розглядати не можна, тому що є дуже серйозні перестороги.

 

     Перше. У змінах до  Закону  про  політичні  партії  написано: "якщо назву політичної партії складають слова,  що є похідними від слів назви вже існуючої політичної партії".  Це, в принципі, норма досить  коректна,  але  вона сформульована не досить чітко.  Треба уточнити,  чи забороняються такі назви, які включають переставлені слова,  і ніякі інші.  Наприклад, партія "Щастя" і "Щастя" партія. Чи  якщо  вже  додане  якесь   третє   слово,   то   назву   можна використовувати.

 

     Друге. А  якщо  це  не похідні слова,  а самі ці слова?  От я навів приклад,  коли це не похідні, а самі ці слова. Тобто з точки зору  юридичної  техніки це правильно.  Але про те,  що сумніви ці небезпідставні,  свідчать   запропоновані   одночасно   зміни   до Регламенту.

 

     У частині  першій запропонованих до Регламенту змін написано, що не може бути зареєстрована депутатська фракція  (група),  назва якої  включає  похідні  слова  від  слів назви вже зареєстрованої. Звертаю вашу увагу:  включає похідні слова.  І в  другій  частині: "містить слова з назви".

 

     У назвах багатьох партій є слово "партія",  в назвах багатьох партій є слово "Україна",  є  в  тому  чи  іншому  варіанті  слово "демократія".  Так  от,  якщо  прийняти  в такій редакції зміни до Регламенту,  то це означатиме,  що хто  перший  добіг  до  Апарату Верховної  Ради,  той  і  приватизував фактично ці слова.  Це дуже небезпечна колізія,  і я думаю,  що треба від цього застерегти нас усіх.

 

     Ще один дуже дискусійний момент.  В обох проектах - і змін до Закону про політичні партії,  і змін до Регламенту - є така норма, що   не   допускаються   назви,   схожі  настільки,  що  їх  можна переплутати, або вони можуть ввести в оману виборців.

 

     У запитаннях уже прозвучали сумніви  щодо  доцільності  такої норми.  Наш  комітет  ці сумніви також поділяє.  По-перше,  у тому фрагменті,  що я зачитав,  взагалі  використовується  не  юридична правова термінологія.  Це побутова термінологія, яка нормальна при обговоренні законів, але не є нормальною для їх тексту.

 

     По-друге, переплутати взагалі можна геть усе.  Хочу  звернути вашу  увагу,  колего,  що  інколи  депутати пишуть закони самі для себе.  В якому сенсі?  Ми тут займаємося політикою професійно,  ми всі все знаємо,  але не всі виборці є професіоналами. Вони взагалі не зобов'язані орієнтуватися в назвах,  навіть якщо  ці  назви  не схожі.  І тому ця норма фактично може призвести до того,  що перед виборами вирішувати, що є правильним, а що не є правильним, будуть виборчі комісії, виконавча влада і так далі.

 

     Я виклав  вам  позицію більшості комітету.  І тепер буквально одна фраза щодо  пропозицій  меншості.  Крім  зачитаних  сумнівних таких  позицій  проекту,  дуже великий сумнів викликає доцільність прийняття таких змін за півроку до виборів.  Зараз  є  досить-таки серйозне  напруження,  і  це  може бути приводом для того,  щоб не реєструвати якісь  партії  або  виборчі  списки,  судові  розгляди будуть затягуватися, і виконавчою владою, чи виборчою комісією, чи ще кимось  може  бути  використана  технологія,  спрямована  проти конкретних учасників виборчих перегонів.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Борисе   Яковичу.  Прошу  записатися  на запитання.

 

     Покажіть на табло.

 

     Народний депутат Кулик. За ним - депутат Малолітко.

 

 

 

     КУЛИК О.В.    Дякую,    Степане     Богдановичу.     Шановний співдоповідачу!  Я  вже  наголошував у своєму першому запитанні до доповідача на  тому,  що  Закон  про  політичні  партії  прийнятий недавно,  хоч мусив би бути прийнятий давно, якщо ми стали на шлях політичної структуризації суспільства.

 

     Які причини того,  що  в  прийнятому  законі,  коли  ми  його розробляли,  коли він готувався в комітеті,  ми не передбачили цих простих норм щодо  назви  партії,  щодо  реєстрації  партії,  щодо реєстрації  її  осередків  і  так далі?  До речі,  колізії зараз у суспільстві виникають щодо реєстрації і тих самих осередків, і тих самих партій.

 

     Дякую.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  І я вам дякую за запитання.  По-перше, усе, що стосується обмежень діяльності або  реєстрації  партії,  -  це  не прості  норми.  І  я  у  своєму  короткому  виступі  намагався  це показати. Це не прості норми.

 

     По-друге, Закон про політичні  партії  ми  приймали  в  цьому році,  і  всі  пам'ятають  пов'язані  з  ним  колізії.  Цей  закон розглядався багато років,  і те,  що було прийнято, - не ідеальний варіант,  а  результат  політичного компромісу.  Зокрема,  він був схвалений тільки після того,  як у Верховній  Раді  була  поширена версія,  що  якщо Верховна Рада прийме Закон про політичні партії, врахувавши  значною  мірою  пропозиції  Президента,  то  Президент погодиться на пропорційну виборчу систему.  Але того не сталося, і це є природним.

 

     І по-третє,  будь-який закон,  особливо  такий  грунтовний  і детальний, містить норми, які потребують випробування часом. Якісь позиції це випробування витримали,  інші - ні,  якісь прогалини  в законі  з'ясувалися  в  процесі  його застосування.  Це нормальний процес.  Я  поділяю  вашу  позицію,  що  кращий   тут,   звичайно, комплексний підхід,  щоб не нашкодити,  не поспішати.  Це,  на мій погляд, є виправданим, особливо перед виборами.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Малолітко.  За  ним  -  депутат Роєнко.

 

 

 

     МАЛОЛІТКО І.Ф., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, ПСПУ).  Я  хотів би закликати авторів законопроекту і вас особисто до внесення редакційної зміни  саме  в  цей  законопроект.  Чинний закон  містить  статтю  11,  яка  визначає  реєстрацію  політичних партій,  тому, мабуть, було б доцільно саме до цієї статті вносити зміни, а не до статті 5 чинного закону.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую. Насамперед маленьке уточнення: я не маю честі належати до авторів  цього  законопроекту,  я  виступаю  від профільного комітету в даному випадку.

 

     Але по  суті  я з вами згодний у тій частині,  і це звучало у виступі від комітету, що з точки зору юридичної техніки цей проект є   недосконалий,   тобто   є   такі   позиції,  які  точно  треба доопрацьовувати, і тому комітет вважає неприпустимим голосувати за нього  в  цілому,  а  тільки  з  обов'язковим  внесенням  на друге читання.

 

     Щодо того, до статті 5 чи до статті 11 вносити зміни, то це і має бути предметом доопрацювання до другого читання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Роєнко. За ним - депутат Черняк.

 

     РОЄНКО В.Г.  Уманський виборчий округ,  фракція Комуністичної партії України.  Звичайно,  я думаю,  що більшість депутатів,  які належать  до  політичних партій,  будуть згодні з тим,  щоб внести таку поправку.  Але ми повинні прогнозувати.  Чи прогнозувалося  в комітеті,  і це,  я думаю, цікавить багатьох депутатів, чи підпише цей закон у період якраз підготовки до виборів Президент?  На  мою думку,  він радий,  щоб оці колізії були,  бо це вже апробувалося. Тут говорилося з трибуни про те, що навіть прізвища подібні були у кандидатів  на виборах у 1998 році.  То яка ваша думка і комітету, прогнозували ви це чи ні? Як відреагує Президент на цей закон?

 

     Дякую

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  По-перше,  я не думаю,  що треба  підтримувати саме  такі  зміни,  треба  підтримати зміни на цю тему,  але більш точно виписані.

 

     По-друге, і  комітет,  і  я  особисто  розділяємо  діяльність Президента як вищої посадової особи в державі і як політика,  який має на виборах свої інтереси.  Тому я думаю, що якщо внесені зміни будуть юридично нормально вписуватись у Закон про політичні партії в Україні,  такий закон цілком може бути підписаний Президентом як главою держави. Але як політичний діяч він тут уже буде керуватися питаннями доцільності. І тут я як людина, яка не має відношення до Президента  як  політика  і до його оточення як політика,  не можу давати якісь прогнози чи оцінки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершує  процедуру  запитань  народний   депутат Черняк.

 

 

 

     ЧЕРНЯК В.К.   Шановний   Борисе   Яковичу!   На  мій  погляд, пропозиція  є  слушною,  треба  приймати  в  першому  читанні  цей законопроект. Але разом з тим виникає запитання: хто, яким чином і в який спосіб буде визначати,  чи включає назва політичної  партії такі слова,  що є похідними від слів у назвах уже існуючих партій? І хто буде визначати,  чи схожа назва нової партії  з  назвою  вже існуючої партії? На основі яких критеріїв це визначатиметься, якою буде юридична техніка вирішення цього питання?

 

     Дякую.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Шановний Володимире Кириловичу!  Я і комітет у цілому  цілком  поділяємо  вашу  стурбованість.  Хто  визначатиме? Зрозуміло,  що реєструючий орган,  у даному випадку - Міністерство юстиції.   За   якими  критеріями?  Я  є  прихильником  того,  щоб доопрацювати таким чином,  щоб критерії були  гранично  чіткими  і зрозумілими.  Дійсно,  "схожа" - це не критерій, я про це говорив. Похідні слова можуть бути критерієм, але все одно тут повинна бути більша чіткість.  Але ще більший сумнів виникає щодо тих змін, які пропонуються до Регламенту Верховної Ради.  Тут  уже  Міністерство юстиції   не   буде  єдино  відповідальним  органом.  Чи  буде  це визначатись в сесійному  залі,  чи  профільним  комітетом?  Тут  є досить серйозні сумніви, тому що немає єдиного органу, який був би уповноважений  здійснювати  це,  тому  щодо  змін  до   Регламенту ситуація ще складніша.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Борисе  Яковичу.  Ваш час на співдоповідь вичерпано. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!  Переходимо до обговорення цього питання. Для виступу  з  парламентської  трибуни  записалися  дев'ять  народних депутатів. Надаю слово народному депутату Соломатіну. І після його виступу, якщо ми наблизимося до 12 години, буде оголошена перерва. Після  перерви  продовжимо  виступи.  Прошу,   народний   депутате Соломатін. Немає.

 

     Народний депутат Баулін. Немає.

 

     Народний депутат Сахно.

 

 

 

     САХНО Ю.П.   Фракція  "Яблуко".  Шановні  колеги!  Безумовно, проект,  який розглядається,  стосується і викликає зацікавленість переважної більшості людей,  присутніх у залі, і зрозуміло, з яких причин.  Рішення  з  цього  питання  стане  своєрідним  лакмусовим папірцем щодо керівників партій, щодо партійних функціонерів, щодо депутатів,  присутніх тут,  у залі, для представників усіх партій, представлених  у  парламенті.  І  воно  дасть відповідь,  чи у нас переважають  корпоративні,  власні  інтереси,   чи   все-таки   ми захищаємо   декларовані   права   людини,  зокрема  так,  як  вони трактуються у Конституції  в  статтях  з  34  по  40.  Я  не  буду зупинятися  на  них,  ви  всі  знаєте,  там  записано про право на організацію політичних, громадських організацій і все таке інше.

 

     Мені взагалі важко збагнути логіку пропозицій  авторів  цього законопроекту,  незрозуміло, чого вони взагалі добиваються. Закон, у принципі,  зворотної сили не  має,  про  це  ставилося  сьогодні питання. І ми в Україні маємо, скажімо, кілька соціалдемократичних партій,  але все одно  лише  одна  з  них  -  провідна,  і  з  нею асоціюється ідея соціал-демократії.  Ми маємо кілька комуністичних партій,  і одна з них,  подобається це мені  чи  ні,  але  вона  є превалюючою  у  нас у державі.  Є кілька соціалістичних,  трудових партій, навіть "зелених" партій.

 

     До речі,  світова практика засвідчує,  що в деяких країнах  є багато   партій,  скажімо,  у  відомому  всім  Парагваї  за  часів диктатора Стресснера існувало аж п'ять ліберальних партій.  У  той час  лібералізмом  у  тій  країні  і  не  пахло,  але п'ять партій існувало, і все було нормально, людям подобалось.

 

     Тобто якщо ми не збираємось якісь з цих уже  існуючих  партій забороняти,  то  чому  ми  боїмось  реєстрації ще кількох партій з близькими назвами?  До  речі,  критерії,  за  якими  не  можна  їх реєструвати, автори законопроекту так і не визначили.

 

     Я розумію,  що  дехто  завдяки  вдалій  експлуатації хорошого бренду намагається  вирішити  питання  наступних  виборів,  але  в Писанні  мудро  сказано:  "По справах їх пізнаєте їх",  а значить, лише  комплекс  реальних   справ   зробить   партії   відомими   і популярними.

 

     Інша справа, що ми з вами маємо, врешті-решт, визначити певні критерії,  сформувати чи в цьому законопроекті,  чи в  Законі  про партії,  чи  в  Законі  про  вибори  комплекс підходів,  які мають стимулювати створення  дійсно  потужних,  впливових,  авторитетних політичних партій.

 

     Тому ми  маємо  шукати  ці  підходи,  щоб  такі  партії у нас якимось чином,  у тому числі, можливо, і якимись штучними заходами чи методами заохочення,  створювалися,  і, дійсно, певна ідеологія асоціювалися саме з назвами цих партій,  і  люди  за  них  свідомо голосували.

 

     На жаль,   запропонований   законопроект  не  відповідає  цим критеріям,  більше того,  він порушує права людини,  не відповідає деяким діючим законам,  зокрема,  Закону про політичні партії, про що казав Борис Якович.  Комітет  цей  законопроект  не  підтримує, тому, я думаю, голосувати за нього взагалі не потрібно.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин.  Продовжимо  засідання  з   виступу   народного   депутата Соломатіна.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги!  Продовжуємо засідання Верховної Ради.  Для виступу слово надаю народному депутату  Соломатіну.  За ним буде виступати народний депутат Хазан.

 

 

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Шановні колеги! Нещодавно трапилася така невеличка подія у моїй Київській області. Напередодні виборів я зробив спробу скликати представників лівих і лівоцентристських  партій.  Звернувся  до   обласного   управління юстиції,   витребував   список   усіх   політичних   партій,   які зареєстровані в обласному управлінні юстиції. Їх 51.

 

     Подивився: 11 начебто ліві і лівоцентристські.  Ну зрозуміло, КПУ,  СПУ, Селянська, прогресивні соціалісти, Всеукраїнська партія трудящих    зареєстрована,    Всеукраїнське    об'єднання    лівих "Справедливість", а ще й Українська партія справедливості (афганці там  зібралися),  Партія  пенсіонерів  (але   ж   цього   замало), Всеукраїнська партія пенсіонерів (і цього замало),  Партія захисту знедоленого народу України (і цього замало),  Партія  реабілітації тяжкохворих.

 

     Я себе поздоровив з тим, що вони є, і запросив їх на "круглий стіл" наприкінці літа рекомендованим листом  з  повідомленням  про вручення за юридичною адресою,  яка є в обл'юсті.  На цей "круглий стіл" з'їхалися три партії:  комуністи, соціалісти і селяни. Інших немає в області. Вони віртуально існують.

 

     Домовилися про  те,  щоб  знову  зібратися.  Знову  така сама процедура: рекомендований лист з повідомленням про вручення. Знову прийшли лише представники трьох партій. Ось ціна нашим партіям.

 

     Тому коли  Президент і разом з ним газетяри жартують над цими 120 партіями - це цілком правильно.

 

     І, на мою думку,  справа не в тому,  що є партії з  близькими назвами,  а  справа в тому,  що організаційні вимоги,  які повинні бути виконані для того, щоб Мін'юст визнав партію, занадто низькі. Комусь вкрай вигідно,  щоб у нас було 120,150, 200 партій, краще з однаковими назвами і так далі, і тому подібне.

 

     Щоб проілюструвати цю думку,  хочу навести приклад  з  однією партією,  котра  в  нас в області не зареєстрована,  але головне - вона зареєстрована в Мін'юсті.

 

     Є кілька комуністичних партій. Компартія України всім відома, крім  неї  є  Партія  комуністів  (більшовиків).  Вона  в Мін'юсті зареєстрована.  Є Комуністична партія України (оновлена). Так само зареєстрована. Є КПРС навіть, і ще є Комуністична партія трудящих.

 

     Так само,  як  є  "Трудова  Україна",  є  ще серед комуністів трудящі.  Шукаю цю партію трудящих,  є юридична  адреса  -  вулиця Бучми,  5а,  в  Мін'юсті  зареєстрована.  Отримую офіційну довідку відповідних структур,  що за цією адресою такої організації немає. Є  поштова адреса - вулиця Некрасівська,  6.  Отримую довідку,  що такої організації за цією адресою  немає.  Шукаю  голову  обласної організації,  з  Мін'юсту отримав повідомлення,  що є така обласна організація.  Нарешті відшукую  в  Тетіївському  районі  Київської області  конкретну людину,  яка стверджує,  що вона ніколи не була керівником обласної організації.

 

     Отже, справа не в тому, що є організації з близькими назвами, а  справа  в  тому,  що є занадто низький бар'єр для утворення цих партій.

 

     І я  хотів  запропонувати  таке.  У  першому  читанні   можна прийняти і далі розглядати цю законодавчу пропозицію,  але головне

- створити умови,  щоб у нас були дійсно партії,  а не  віртуальні структури.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний депутат Хазан. За ним - народний депутат Пухкал.

 

 

 

     ХАЗАН В.Б.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий  округ,  ПЗУ).  Шановний  головуючий! Шановні колеги!  Відразу скажу:  законопроект дуже важливий,  його треба  приймати  в  першому читанні.  Що стосується зворотної сили закону,  то закон,  звичайно,  зворотної сили не має.  Сталося, як сталося.

 

     Що стосується обмеження прав людини,  то це обмежується право тих людей,  які  хочуть  зайти  в  політику  через  "чорний  хід", звичайно. І кому це треба, ми теж розуміємо.

 

     Що стосується бар'єрів,  яких стало більше.  Були б гроші,  і всі бар'єри будуть подолані. Ви розумієте, що робиться в Україні.

 

     Тепер конкретно я трошки покритикую цей законопроект. Дійсно, я абсолютно згоден з тим,  що нечітко сформульовано, які критерії, щоб визначити,  є  схожими  для  різних  партій  назви  чи  ні.  Є конкретні  пропозиції,  їх  можна  в  другому  читанні  врахувати. Наприклад,  не можна міняти місцями слова,  не можна перетворювати прикметник в іменник і таке інше.  Ну, наприклад, є дуже поважна і шанована партія в Україні з такою оригінальною назвою -  "Яблуко". Що  вони  скажуть,  якщо завтра з'явиться партія "Червоне яблуко"? Тобто не можна теж додавати слова.  Скажімо,  вегетаріанці  можуть створити  партію  "Український  ананас",  але  не  можна  вже буде створити партію "Ананас України".

 

     Є ще одна серйозна проблема,  про яку я хотів  сказати.  Якщо партії  розділилися  офіційно,  цивілізовано,  то кожна партія має право на якусь частину  назви,  або  вони  домовляться,  що  назви будуть схожими.  Наприклад, є якась віртуальна партія, припустімо, Біологічна партія "Півзахист".  Ті,  хто дуже опікуються біологією України,  будуть у Біологічній партії України.  А ті, хто стояли і будуть  стояти  на  півзахисті,   будуть   називатися   "Півзахист України".

 

     Отже, законопроект  треба обов'язково приймати,  щоб ніхто не ловив рибу,  хвору на рак,  чи якусь психічно хвору рибу в  мутній воді,  а  проводили  нормальну  політику,  виборювали свої місця в парламенті за нормальним принципом,  за тією програмою,  яку  вони відстоюють.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Пухкал.

 

     Народний депутат Черняк.

 

     Народний депутат Олексій Марченко.

 

     Народний депутат Кириченко.

 

     Народний депутат Володимир Марченко.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогресивной   социалистической партии.  Вы знаете,  я бы и не взял слово для выступления, если бы не было выступления Соломатина.  Вообще  меня  поразило:  народный депутат  Украины идет в Минюст,  а потом требует,  чтобы к нему на "круглый стол" приходили партии.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Приглашает

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Не приглашает,  а требует!  Если бы он  просто пригласил,  он  бы  не  поставил  ту  проблему,  что прогрессивные социалисты к нему не пришли на "круглый стол",  в  таком  ракурсе, что прогрессивных социалистов нет.

 

     Не ходили  мы  на  ваши  "круглые  столы" и ходить не будем с такой постановкой вопроса,  но это не дает вам  права  говорить  о том,   что   прогрессивных  социалистов  нет.  Есть  прогрессивные социалисты, надо - я вас лично познакомлю. Другое дело, что они не захотели  на  ваш "круглый стол" прийти,  так это разные проблемы, которые не связаны даже с предметом проекта закона.

 

     Ты смотри,  захотелось ему,  чтобы к нему по его  велению  на "круглый стол" поприходили,  и захотел оценить наличие партии (Шум у залі).  Вы  знаете,  я  разберусь,  и  мы  разберемся,  что  нам интересно.

 

     А теперь по существу. За этот законопроект голосовать нельзя. Скажу почему  и  кому  он  выгоден.  Выгоден  он  тем,  кто  хочет приватизировать через название право на идеологию.

 

     Я опять  говорю,  что не вышел бы на эту трибуну,  если бы не послушал некоторые выступления.  Коммунисты,  уважаемые и дорогие! Откройте  свою программу и посмотрите суть вашей программы.  Вы не являетесь коммунистической партией,  вы чисто  буржуазная  партия. Откройте  работу  "Государство  и революциия" Ленина и посмотрите, как Ленин,  развивая позиции Маркса и Энгельса, рассказывал, через какие  механизмы  избирательного права нужно формировать советскую власть.  Возьмите работу Ленина,  работу Маркса, сравните со своей программой.  Вы не являетесь коммунистической партией по существу. Возьмите  (Шум  у  залі).  Вот  вы  еще  допроситесь,  я  вам  еще расскажу,  возьмите  голосование  по  Конституции,  которую  здесь провели,  Соломатину  особенно,  так   сказать,   умному   такому, посмотрите возьмите, если бы не ваши голоса...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире    Романовичу,    не   переходьте   на особистості.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  А я не перехожу на "особистості",  я говорю по существу, об идеологии. Если бы не ваши голоса, в Конституции было бы принято всего четыре статьи.  Без вас.  Все  остальные  приняты только благодаря вашим голосам.  Посмотрите: частная собственность только благодаря вашим  голосам  принята,  институт  Президента  с полномочиями   -   только  благодаря  вашим  голосам,  пожизненное "судочинство"  -  только  благодаря  вашим   голосам.   Какая   вы коммунистическая партия? Вы не являетесь коммунистической партией. Однако вы против этого закона, чтобы под лозунгом коммунистической идеологии собирать голоса, ни больше ни меньше, и не хотите, чтобы какая-либо  другая  партия  образовалась,  которая  не  только  по названию,  а  и по содержанию будет коммунистической.  То же самое касается и Социалистической партии и так далее.

 

     Мне представляется,  для того,  чтобы действительно в Украине были партии, у которых и название, и содержание соответствовали по существу,  эту проблему нужно отрегулировать,  нужно определиться, по  каким принципам партия может относиться к коммунистической,  к социалистической, к "зеленой" и так далее. Не только по названию.

 

     Поэтому этот закон принимать недопустимо.  Это - попытка  тех партий, которые захватили информационное пространство, очень часто обманывают избирателей какими-то лозунгами, знаменами и так далее, сохранить свое незыблемое присутствие

 

     в политическом пространстве.  Голосовать за этот законопроект нельзя.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Черняк.

 

 

 

     ЧЕРНЯК В.К.  Шановні  народні  депутати!  Питання,  звичайно, цікаве.  Я  толерантно  ставлюся  до ідеології,  якщо навіть її не поділяю. Як казав один мислитель: я не поділяю ваші погляди, але я готовий померти за те, щоб у вас була можливість їх висловити.

 

     Депутат Кулик  сказав,  що  у  нас  політична повінь.  На мій погляд, більш адекватно нашу ситуацію можна визначити як політичне болото,  а як відомо, кожен "кулик" свою партію хвалить. Дійсно, у нас велика кількість партій і вже нам,  мабуть, треба було перейти від  кількісних  показників  до  якісних,  щоб ці партії за якістю своєю були  на  відповідному  рівні.  Я  переконаний  в  тому,  що найближчим  часом  в  Україні відбудуться інтеграційні процеси,  і буде  кілька  потужних  партій,  які  будуть  визначати   політику України. Але це в майбутньому.

 

     Тепер стосовно законопроекту. Я все-таки схиляюся до того, що пропозиція є слушною і доцільною.  І,  мабуть,  потрібно поставити якісь перепони цим однаковим,  подібним, схожим назвам партій, які у нас зараз є,  і не треба нам заплутувати наших виборців,  вони і так  не  можуть  зорієнтуватися в політичному просторі України.  З цієї точки зору,  на мій погляд,  доцільно прийняти  законопроект, але є у мене три пропозиції.

 

     Перша. Треба визначитися,  до якої статті внести цю поправку. Можливо, не до п'ятої, як пропонується тут.

 

     Друга пропозиція. Потрібно чітко визначити критерії схожості, подібності,  критерії,  на  підставі  яких можна приймати рішення. Тому що ми можемо дати простір довільним рішенням.

 

     І третя пропозиція. Треба уточнити, конкретизувати, розписати цей  процес  з  точки зору юридичної техніки.  Поки що це на рівні пропозиції,   на   рівні   декларації.   Думаю,   можна   прийняти законопроект у першому читанні,  а в процесі підготовки до другого читання з цими питаннями визначитись.

 

     І останнє.  Це вже трошки за межами предмету,  але я  взагалі вніс  би  поправку,  і  я її подам до другого читання,  заборонити вживати в назвах  партії  останні  букви  в  дужках.  Як  свідчить історичний досвід,  від таких партій виходить небезпека: РСДРП(б), КПУ(о), СДПУ(о). От треба подумати над цим питанням.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Кириловичу.  Народний  депутат Пухкал.

 

 

 

     ПУХКАЛ О.Г.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах (виборчий  округ  209,  Чернігівська область).  Шановний  Степане  Богдановичу!  Шановні колеги народні депутати України!  Вже прозвучали різні точки зору,  міркування  з приводу законопроекту, який нам запропоновано.

 

     На мій  погляд,  запропонована  редакція  законопроекту  щодо внесення змін до діючого Закону про  політичні  партії  в  Україні навряд  чи  пройде  в  цій залі через те,  що вона має категорично жорстку формулу, а саме - заборонити.

 

     Щодо заборони утворення  партій  чи  їх  діяльності,  то  всі випадки  і  мотиви такої заборони вичерпно врегульовані статтею 37 Конституції  України.  Тому  вже  з  огляду  на  це  запропонована редакція  суперечить Конституції і не може бути прийнята.  Але,  з іншого  боку,   справді   ця   проблема   потребує   законодавчого врегулювання.   І   я   хотів   би   висловити  побажання  авторам законопроекту знайти більш м'яку, ліберальну формулу для того, щоб це  питання  врегулювати,  але  не в статті 5 Закону про політичні партії, а саме в статті 11, як тут уже про це говорили.

 

     Звичайно, можна розрізняти партії за назвою.  Але  ми  знаємо світовий досвід, коли в країні є кілька партій з однаковою назвою, але люди розрізняють їх за лідерами,  які очолюють ці партії. І це дозволяє людям точно ідентифікувати ту чи іншу партію.

 

     Виходячи саме  із  світового досвіду,  категорично забороняти реєструвати партії зі схожими назвами, мабуть, абсолютно не треба. Але знайти формулу, яка б забезпечила нереєстрацію партій з однією і тією ж назвою,  ми як  законодавці  повинні.  І  в  цій  частині запропонований   законопроект   варто  підтримати.  Але  повторюю: потрібно  запропонувати   авторам   законопроекту   знайти   більш сприйнятну формулу.

 

     І останнє.   Звичайно,   напередодні  парламентських  виборів проблеми   партійного   будівництва   і   створення   відповідного законодавчого  поля набувають особливого значення.  І якщо з цього питання потрібно приймати рішення,  то треба це питання розглядати за прискореною процедурою.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ми завершили виступи народних депутатів в порядку обговорення цього питання.

 

     Надаю слово для  формулювання  позиції  державному  секретарю Міністерства юстиції Олександру Володимировичу Лавриновичу.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Зазначене  питання  більшою мірою стосується доцільності у веденні політичних дій.  Тому Міністерство юстиції в даному  випадку  може  висловити  тільки позицію щодо нормотворчої техніки і юридичних проблем. По суті, так чи ні, право визначитися народним депутатам і Верховній Раді в цілому.

 

     По суті   запропонованого   з   точки  нормотворчої  техніки, звичайно,  це норма не є нормою статті 5, це має бути норма статті 11.  І, звичайно, що не можна вживати слова "вже існуюча політична партія",  потрібно вживати слова "зареєстрована політична партія". І  так  само  не  можна  в  контексті  даної  статті вживати слово "виборців",  тому що є недопустимим обман не  тільки  виборців,  а громадян  взагалі  в  даному  випадку,  і  це не залежить,  чи має громадянин статус  виборця,  чи  не  має.  Це  те,  що  стосується нормотворчої техніки.

 

     А питання  ухвалення  рішення  в  даному  випадку  повністю в компетенції народних депутатів України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  вам  за  таку   толерантну   позицію.   На заключному слові доповідач наполягає?  Сергію Олександровичу, будь ласка,  ви можете скористатися правом на заключне слово.  А  потім надам слово для реплік.

 

     МОСКВІН С.О.  Дякую за плідну дискусію.  У заключному слові я хотів би сказати,  що якби ми жили з вами в Польщі, то в нас таких проблем з назвами партій взагалі не було б.  Тому що в Польщі була відома партія "Солідарність",  рух "Солідарність",  і  на  виборах останніх  вони  програли.  Люди  голосували  саме за нові партії з новими назвами.  І там немає такої проблеми,  як у нас.  Але у нас вона  є,  її  потрібно  все-таки  вирішувати,  і  цей законопроект приймати в першому читанні.  А із зауваженнями в частині юридичної техніки написання цього закону, безумовно, потрібно погодитися.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово для репліки надаю народному депутату Соломатіну.

 

 

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую.   Я   хочу   сказати   декілька   слів представнику   агресивносоціалістичної   партії   пану   Марченку. Київський обком Компартії України звернувся з проханням  до  лівих сил Київщини взяти участь у "круглому столі".

 

     Зараз уже  зрозуміло,  що  для агресивносоціалістичної партії ніякі публічні,  громадські "столи" не  потрібні:  ні  круглі,  ні квадратні,  ні інші.  Здається, що їм потрібні якісь таємні столи, навколо яких можна харчуватися. Але це їхня справа.

 

     Завдяки комуністам,  як стверджував пан Марченко,  приймалися ті  чи  інші  негідні закони,  навіть статті Конституції.  Шановні агресивні  соціалісти!  Завдяки  вам  нічого   не   приймалося   і прийматися  не  буде.  Ви  це  запам'ятайте на весь останок вашого життя у Верховній Раді.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Масенко.   Від   імені фракції.  Потім  -  народний депутат Марченко Володимир,  прізвище якого було названо. Прошу, одна хвилина для репліки.

 

 

 

     МАСЕНКО О.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (виборчий округ 147,  Полтавська область).  Степане Богдановичу!  Я виступаю не від імені фракції,  а від свого імені. Мене цікавить таке процедурне питання.  Може, хтось і повною мірою зрозумів,  а  я  до  цього  часу  ще  не  зрозумів роль державного секретаря міністерства.  І мені незрозуміло, чому на всі запитання тут  відповідає  державний  секретар Міністерства юстиції.  На мої звернення до міністра юстиції України відповідь мені надходить  за підписом державного секретаря. Яку вагу має цей підпис, яке це має значення для подальшого вирішення мого питання, я до цього часу не розумію.

 

     Я хотів  би  конкретно  з'ясувати  таке питання:  що це ще за п'яте колесо до воза в міністерствах?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  шановний депутате Масенко.  Ваше  питання виходить   за   межі  порядку  денного,  отже,  ви  з'ясуйте  його безпосередньо з державним секретарем.

 

     Народний депутат Марченко. Репліка.

 

 

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической партии. Я  хочу депутату Соломатину назвать точное название нашей партии - Прогрессивная социалистическая партия Украины.

 

     Когда нет аргументов,  вы, к сожалению, опускаетесь до грязи. Я  же  не называю вашу партию "конгломерат предателей Украины" или как-то  по-другому,  я  называю  вас,  как   вы   называете   себя официально.

 

     А вот   исторической  правды  вам  избежать  не  удастся.  Вы возьмите работу "Государство и революция" Ленина и посмотрите, как Ленин  определял избирательную систему,  откройте свою программу и посмотрите,  как  вы  к  этому  относитесь,   а   потом   возьмите голосование по Конституции,  просто возьмите и сравните. Если нет, я вам помогу,  я вам дам все поименные голосования по всем статьям Конституции,  и вы увидите, что если бы коммунисты отсутствовали в зале,  как надо было это сделать,  эту буржуазную  Конституцию  не приняли бы.

 

     Так вот, если у вас аргументов нет, я вас прошу, держите себя в руках, потому что вы написали гадости, как и продекларировали, а нам  придется  через суд привлекать вас к ответственности.  А я не хотел бы, чтобы это было.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я не буду більше надавати  слово для репліки сторонам,  які беруть участь у цій суперечці, оскільки це буде безкінечний процес.

 

     На цьому розгляд питання порядку денного за  номером  7419  - проект  Закону  про  внесення змін до Закону України про політичні партії в Україні завершено.

 

     Шановні колеги,  з процедури надаю слово  народному  депутату Коломойцеву. За ним - народний депутат Гмиря.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 106,  Луганська область).  Спасибо, Степан Богданович. Уважаемые коллеги! Сегодня в повестке дня стоит вопрос "про внесення змін до Постанови Верховної Ради України  про кошторис  Верховної  Ради  на  2001  рік".  Эти изменения касаются каждого депутата.  Мы на заседании бюджетного комитета рассмотрели и  приняли решение,  завтра оно может быть проголосовано,  и тогда эти изменения уже с сентября войдут в действие.

 

     Я просил бы вашей поддержки,  чтобы передвинуть  рассмотрение этого  вопроса  с  конца повестки дня поближе,  и я за 5 минут его доложу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе буде залежати від рішення,  яке  прийме  зал. Якщо  зал  погодиться,  ми  можемо поставити розгляд цього питання після наступного питання. Немає заперечень в залі? Немає.

 

     Тоді ми розглядатимемо  це  питання  після  розгляду  проекту Постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України.

 

     З процедури слово має народний депутат Гмиря.

 

     ГМИРЯ С.П.,   голова   підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ  105, Луганська   область).  У  меня  два  вопроса.  Пожалуйста,  Степан Богданович,  дайте протокольное поручение,  чтобы был дан ответ на запрос  депутата  Масенко,  потому  что это имеет непосредственное отношение к процедуре: в каком статусе сегодня выступал перед нами государственный секретарь?

 

     И второй  вопрос.  Я не буду защищать фракцию коммунистов,  я хотел бы защитить Владимира Ильича Ленина,  которого большая часть людей  в  этом  зале читали и внимательно изучали.  Он сегодня был изображен неким начетником,  который создавал схемы на все времена и для всех народов.

 

     Между тем,   в  работе  "Государство  и  революция"  как  раз подчеркивается,  что  схема,  которая  там  дается,   исходит   из конкретного исторического опыта 1917 года, и это нужно знать тому, кто считает себя марксистом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні   колеги,   державний   секретар Міністерства юстиції чи будь-якого іншого міністерства присутній у залі відповідно до  подання  Кабінету  Міністрів,  яким  визначено представників Кабінету Міністрів,  що мають бути присутніми в залі при розгляді конкретного питання порядку денного.

 

     Що стосується роз'яснення  правового  статусу  цих  суб'єктів виконавчої  влади,  то  я  звертаюся  перш  за все до Міністерства юстиції і  до  відповідного  комітету  Верховної  Ради,  щоб  дали роз'яснення  щодо  чинності  і формату дії указу Президента,  яким визначені ці посади у виконавчій владі.

 

     Дякую, шановні колеги.

 

     --------------

 

     Надаю слово для доповіді народному депутату України  Москвіну Сергію Олександровичу щодо проекту Постанови

 7422 про внесення змін  до  Регламенту  Верховної  Ради  України. Прошу.

 

     МОСКВІН С.О.  Шановні  колеги,  це  є  продовження  теми,  що звучала в попередньому обговоренні.  Проект Постанови 7422  (це  є доповнення  і  зміни до Регламенту) передбачає заборону реєстрації депутатських фракцій та груп,  назви яких є похідними від назв уже зареєстрованих   депутатських   фракцій  настільки,  що  їх  можна переплутати, або якщо назва здатна ввести в оману.

 

     Я наведу два аргументи на користь цього проекту постанови.

 

     Аргумент перший.  Була в нашому парламенті така  подія,  коли фракція "Яблуко" вирішила змінити свою назву і подала заяву з тим, щоб називатися так - фракція "Яблуко та  зелені".  Після  цього  в засобах масової інформації було повідомлення, і всі зрозуміли так, що фракція зелених об'єдналася з фракцією "Яблуко".

 

     Маленьке інтерактивне опитування теж підтвердило,  що виборці сприйняли   це   як   об'єднання   двох   фракцій.   Пішла  просто дезінформація по всій Україні,  і  дуже  важко  було  після  цього пояснювати, що це просто фракція "Яблуко" змінила свою назву.

 

     Другий аргумент.  Учора,  виступаючи  в  обговоренні питання, шанований мною народний депутат  представляється  як  депутат  від Комуністичної партії.  І вчора ж на наших робочих місцях з'явилися газети Комуністичної партії робочих і селян.  Ну,  ми знаємо,  про кого йде мова.  Виборці,  які нас слухають,  цього не знають. Вони можуть переплутати,  можуть подумати,  що ця людина зовсім з іншої фракції.  Тому,  щоб такого не було,  і вноситься проект Постанови про внесення  змін  до  Регламенту.  Прошу  підтримати  зазначений проект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу. Чи будуть запитання до Сергія Олександровича? Немає запитань. Прошу сідати.

 

     Співдоповідачем мав би  виступити  Віктор  Семенович  Омеліч, голова   Комітету  з  питань  Регламенту,  депутатської  етики  та організації роботи Верховної Ради України,  але я не бачу  його  в сесійному  залі.  Чи  є  уповноважений  від комітету для виступу з цього питання? Немає.

 

     Комітет висловив позитивну оцінку цього  законопроекту,  тому надаю   слово  для  виступу  з  трибуни  народним  депутатам,  які записалися на обговорення цього питання.

 

     Народний депутат Беспалий.

 

     Народний депутат Соломатін. За ним - депутат Чародєєв.

 

     Народний депутат Соломатін буде виступати з місця.  Увімкніть мікрофон народного депутата Соломатіна.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.  Дякую. Фракція комуністів. Два законопроекти, які ми розглядаємо,  пов'язані,  і якщо ми схвально поставимося до першого  законопроекту,  то  нам слід внести відповідні зміни і до Регламенту Верховної Ради України.  Тому я хочу  підкреслити  лише одне.  Насамперед слід зробити все,  щоб політичні партії існували реально в організаційному розумінні цієї справи,  а не віртуально, і  щоб вони не вміщувалися на одному дивані.  Життя нам підказує і стверджує щодня,  що абсолютна більшість політичних партій України є  віртуальними,  і  для більшості з них вистачить місця навіть на одному дивані. Тому хто б і як би не надував свої політичні щоки і не  намагався  довести,  що  саме  він  най-най представник з того політичного напряму,  який відображений в назві партії,  нічого  з цього  не буде,  поки ця партія не доведе своїми фактичними діями, своїми організаційними структурами в областях,  в районах, що вона існує.

 

     Тому я  вважаю,  що  проект  Постанови  про  внесення змін до Регламенту Верховної Ради України доцільно схвалити.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чародєєв.

 

     ЧАРОДЄЄВ О.В.,  член  Комітету  Верховної  Ради   України   у закордонних  справах  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Уважаемые депутаты! Я считаю, что Регламент

-  это  дело  серьезное,  и  когда пошла на спад активность работы парламента,  лучше  такие  вещи  не  затевать.  Пусть  уже   новый парламент серьезно, не спеша принимает новый Регламент, потому что тут масса нелепостей.  На каком основании для образования  фракции должно быть 15 депутатов, если преодоление барьера предусматривает прохождение девяти человек?  Покойный Чорновил оставил,  помню,  9 человек,  но  вот  вмешался,  помню,  Чиж,  и  выплыла  совершенно случайная цифра - 14.  Самое меньшее в мире время голосования - 10 секунд,  самое  меньшее  в  мире  время выступления - 3 минуты.  И многое другое.

 

     К чему нам здесь дергать,  запутывать вконец  этот  Регламент напоследок,  когда  мы  уже серьезно не относимся даже к посещению заседаний парламента. Я предлагаю не голосовать за этот проект.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Надаю   слово    державному    секретарю Міністерства  юстиції  Олександру  Володимировичу  Лавриновичу для висловлення позиції міністерства.

 

     ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Шановні народні депутати!  Позиція  в  цьому випадку   є   така.   По  суті  запропонований  проект,  звичайно, аналогічний до попереднього,  а по формі  можна  сказати,  що,  на превеликий  жаль,  в даному випадку допущена дуже суттєва помилка, оскільки ми до сьогодні не виконали конституційної вимоги про  те, що  Верховна  Рада  повинна  працювати  відповідно  до  Закону про Регламент  Верховної  Ради  України.  З  огляду  на  це   сьогодні розглядати проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України є неможливим у принципі.  Тому що  не  можна  вносити зміни до того, що не існує.

 

     Тому з  правового  погляду цей розгляд у принципі позбавлений будь-якого сенсу.

 

     А по  суті  питання,  яке   розглядається,   -   це   питання доцільності,  і  воно  має бути вирішено так,  як вважають народні депутати України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сергію  Олександровичу  Москвін,  чи   ви наполягаєте на заключному слові?  Ні. На цьому, шановні колеги, ми завершуємо розгляд питання про проект Постанови про внесення  змін до Регламенту Верховної Ради України за

 7422.

 

     --------------

 

     За вашим погодженням оголошую до розгляду питання за  номером 7312  -  проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про кошторис Верховної  Ради  України  на  2001  рік. Доповідає  член  Комітету  з  питань  бюджету  Валерій  Едуардович Коломойцев,  який обіцяв доповісти лаконічно  цей  проект.  Прошу, Валерію Едуардовичу.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Спасибо.  Уважаемые  коллеги,  речь  идет  о следующем. Проектом

 7312 предлагается  перераспределить средства,  которые заложены в бюджете  и  в  смете  Верховной  Рады  на  выполнение  депутатских полномочий.    Я   подчеркиваю:   никакой   речи   об   увеличении финансирования не идет. Речь идет о перераспределении.

 

     В этом проекте постановления написаны коды: 1131, 1136, 1137, 1138,  1139,  1140,  1343,  2110,  2300  "Забезпечення  діяльності народних депутатів України".  То  есть  только  то,  что  касается депутатов.

 

     Что это  за  коды?  Эти  документы тоже вам раздавались.  Это коды:  "Придбання предметів,  матеріалів, обладнання та інвентаря, оплата   комунальних   послуг   та   інші   видатки",  "Оренда  та експлуатаційні   послуги",   "Поточний   ремонт   обладнання    та інвентаря", "Послуги зв'язку" и так далее.

 

     Чем вызвана необходимость принятия этого постановления?  Тем, что к  нам  обращается  очень  много  депутатов.  Бухгалтерией  не выделяются средства на оплату телефонных переговоров в округах, не хватает  средств  на  командировочные  помощникам,  не  выделяются средства на то,  чтобы депутаты печатали отчеты в газетах, что они должны  делать  в  соответствии  с  Законом  о  статусе  народного депутата   Украины.   Поэтому   предлагается  вот  по  этим  кодам (документы вам раздавались,  комитеты и фракции  у  нас  смотрели, председатели одобрили) сделать перераспределение средств.

 

     Первое. Ежемесячно  выделять  на  безналичной основе средства народному депутату Украины по предъявлению им счета из газеты. Это для   того,   чтобы  депутат  имел  возможность  отчитаться  перед избирателями о своей работе. Потому что сегодня у многих депутатов нет  своих  телеканалов,  газет,  радиостанций,  а  когда  депутат приходит и предлагает напечатать в газете отчет  о  своей  работе, ему говорят, пожалуйста, мы напечатаем, но оплачивайте. Вот на это закладываются в смете средства.

 

     Второе. По предъявлению счета, то есть на безналичной основе, выделять  средства  на оплату телефонных переговоров по телефонам, которые  установлены  в  приемных  народных  депутатов  Украины  в округах.  Потому  что  расценки  выросли  и  не хватает средств на оплату этих услуг.

 

     Третье. Увеличить   расходы   на    "канцелярські,    поштові депутатські  витрати,  пов'язані  з  прийомами  народних депутатів України".  В приемных многих депутатов,  и в  моих  в  том  числе, ежемесячно   принимается   не  менее  тысячи  человек.  Необходимо закупать конверты,  бумагу для того,  чтобы отправлять депутатские запросы.

 

     Когда мы рассматривали эти вопросы на заседании комитета,  мы выяснили,  что последний раз на такие цели расходы были утверждены в 1995 году. После 1995 года стоимость почтовых услуг увеличилась, например,  конверт с маркой стоил 10,  а сейчас -  50  копеек.  По просьбе депутатов предлагается на эти расходы выделять средства.

 

     Четвертое. Отдельно   выделять   средства  на  оплату  аренды помещений депутатских приемных для проведения приема избирателей в округах. Потому что сейчас этих средств недостаточно.

 

     И пятое.   На  35  гривень  увеличить  расходы  на  служебные командировки помощниковконсультантов.

 

     В завершение подчеркну:  все  эти  средства  предусмотрены  в смете Верховной Рады,  но под другим кодом,  мы просто детально их прописываем.  Ни о каком увеличении каких-то выплат депутатам речи не идет.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Едуардовичу. Чи будуть запитання? Прошу записатися.  Покажіть на табло прізвища народних  депутатів, які готові задати запитання.

 

     Народний депутат Подгорний. За ним - народний депутат Хазан.

 

     ПОДГОРНИЙ С.П., член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НДП).  Фракція  "Яблуко".  Шановний Валерію Едуардовичу!  Скажіть, будь ласка,  якщо ми приймемо цю постанову,  це буде впроваджено в цьому  році  чи з 1 січня 2002 року?  Якщо в цьому році,  то як це можна  зробити,  як  кажуть,  заднім  числом,   якщо   вже   якісь відрахування  були?  Який  механізм?  Чи проаналізовано це з нашою бухгалтерією?

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Спасибо,  Сергей Петрович.  Вот  мы  с  вами депутаты от Луганщины,  и вы эту проблему знаете,  что нужно вести прием избирателей.

 

     Первое. Речь  идет  об  изменениях  в  2001  году.  Если  это постановление примем завтра, то выплаты будут уже с октября.

 

     Второе. Суммы, которые предусмотрены по смете Верховной Рады, не исчерпываются  сразу  в  январе  или  феврале,  они  равномерно распределены  на  все  12  месяцев.  В  течение  12  месяцев идут, допустим,  выплаты на зарплату секретариата,  зарплату  депутатов. Речь идет о том,  что если завтра постановление будет принято,  то оно вступит в действие с 1 октября 2001 года и эти выплаты будут в октябре,  ноябре,  декабре.  Средства  в  смете  заложены,  они не исчерпаны, задним числом это решение не вводится.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Хазан.

 

     ХАЗАН В.Б.  Шановний доповідачу!  У мене запитання з  приводу відрядження депутатів. Річ у тому, що я ще жодного разу не одержав гроші на свої відрядження.  В п'ятницю мене запросили виступити на пленарному   засіданні  Державної  Думи  Росії  як  спеціаліста  з екологічного сталого розвитку,  але гроші я теж не одержав, я буду за власні кошти їхати. Невже нашій Верховній Раді не потрібно, щоб наші  представники  обстоювали  позиції  України,   піднімали   її престиж?

 

     Дякую вам.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.   Дякую  за  запитання,  справді,  воно  дуже важливе. Я з вами згоден, бо я, наприклад, вдруге обраний народним депутатом,  а  був  у  відрядженні  лише  два  рази:  один раз - у Фінляндії, другий - у Москві. А з відрядженнями в округи взагалі є питання.  Тому ми і робимо цей перший крок, прописуємо в кошторисі саме  ті  видатки,  які  необхідні  для  забезпечення   діяльності народних депутатів України.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Черненко.  За  ним  -народний депутат Синенко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Дякую,  Степане   Богдановичу.   Валерію Едуардовичу,  у мене ось які запитання.  Перше.  Чому ми одразу не прийняли ці ваші  поправки,  коли  розглядали  кошторис  Верховної Ради?

 

     Друге запитання.   Я  згоден  з  попереднім  депутатом,  який сказав,  що він ніколи не був у відрядженні за  рахунок  Верховної Ради.  Я  теж  ще ніколи не був у відрядженні за рахунок Верховної Ради, і теж вдруге обраний народним депутатом. І я хочу знати, хто за  рахунок  Верховної  Ради був у відрядженні і скільки разів.  Я прошу цю інформацію поширити серед депутатів.

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Спасибо, уважаемый Виталий Григорьевич. Этот проект  постановления  был  разработан  и  принято по нему решение Комитета по вопросам бюджета еще в июне месяце этого года.  Но так складывалась  ситуация,  что  до рассмотрения дело не доходило.  Я допускаю,  что были определенные  силы,  заинтересованные  в  том, чтобы  депутатам  не  выделялись средства на безналичной основе на опубликование  отчетов  перед  своими  избирателями.  Дотянули  до сегодняшнего  дня.  Надо принимать постановление и ставить точку в решении этого вопроса.

 

     Что касается второго вашего вопроса:  кто и сколько ездил?  Я думаю,  что  вы как депутат официально можете обратиться в Комитет по вопросам Регламента,  депутатской этики  и  организации  работы Верховной Рады и там получить справку.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На завершення запитань - народний депутат Пухкал.

 

     ПУХКАЛ О.Г.  Дякую. Шановний Валерію Едуардовичу! Проект цієї постанови запізнився, його потрібно було прийняти значно раніше. І я  особисто  підтримую прийняття такої постанови.  Але в мене таке запитання.  Ви передбачаєте незначне збільшення коштів  на  оплату оренди  приміщень  депутатських  приймалень.  Є  округи,  до  яких входять п'ять-шість сільських районів.  Протяжність мого округу із сходу  на  захід  140  кілометрів.  Звичайно,  я  маю  там  чотири приймальні.  І 200 гривень, які тут закладені, це дуже мало. Чи не вважаєте  ви  за можливе збільшити саме за цією статтею видатки на забезпечення діяльності народних депутатів-мажоритарників?

 

     Дякую.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Спасибі,  шановний Олександре Григоровичу. У мене  такий  же  великий округ,  як і у вас,  бо це чотири міста - Молодогвардійськ,  Суходільськ,  Краснодон,   центральна   частина Луганська,  і ще Краснодонський район. Ми зупинились на цих цифрах тому,  що оперували реальними сумами, що залишились у кошторисі. І хай  краще  ці кошти будуть прописані окремим рядком і депутати їх одержать для забезпечення роботи  приймалень.  Крім  того,  ще  по інших  позиціях  буде  невеличке  збільшення,  і  депутат згідно з Законом   про   статус   народного   депутата   може    самостійно перерозподіляти  ці  кошти,  скажімо,  більше  -  на оплату оренди приміщень приймальні, менше - на поштові витрати.

 

     Дякую вам за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Едуардовичу,  ви  вичерпали  свій час,  прошу сідати.  Від профільного Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та  організації  роботи  Верховної  Ради  слово надаю Федору Андрійовичу Марамзіну.

 

     МАРАМЗІН Ф.А.,  голова  підкомітету  Верховної Ради України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (виборчий округ

 104, Луганська   область).    Фракция    коммунистов,    Луганск, председатель подкомитета по вопросам депутатской этики. Вопрос, по которому выступил с докладом наш коллега Коломойцев, в наш комитет был  внесен  еще  в  июне месяце.  Валерий Эдуардович сказал,  что вопрос нигде не рассматривался. Нет, рассматривался, в том числе и Валерий  Эдуардович присутствовал на заседании нашего комитета,  и комитет единогласно отклонил этот  проект  постановления.  Почему? Потому что до конца года нельзя делать по смете никаких изменений. Вы  представьте  себе,  что,  допустим,  увеличиваем  расходы   на коммунальные  услуги  для  народных депутатов.  Это тоже откуда-то надо взять,  значит,  какую-то статью расходов на тот же Верховный Совет нужно "общипать", а сюда дать.

 

     Валерий Эдуардович   предлагает,   чтобы   во  всех  приемных народного депутата стояли компьютеры. Но представьте себе, прийдет голодная  бабуля  за  помощью  к народному депутату.  Вместо того, чтобы ей оказать посильную материальную помощь,  депутат  сидит  и красуется возле этого компьютера. Вот это избранники народа!

 

     Далее - командировочные.  Вы знаете, что в Украине существует единый тариф на командировочные - 18 гривень суточных  и  10  дней продолжительность командировки, а для депутатов - неделя. И нельзя делать никаких отступлений.

 

     А что касается сметы на следующий год -  рекомендация  нашего комитета  была.  В  комитете  сейчас рассматривается смета на 2002 год,  и мы смотрим,  что предлагают для  обеспечения  деятельности Верховного  Совета и что конкретно для обеспечения работы народных депутатов.

 

     Комитет, я еще раз повторяю,  отклонил проект  постановления, который  внес  Валерий Эдуардович.  Я прошу поддержать предложение комитета. Нельзя это принимать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Федоре Андрійовичу. Зважаючи на те, що це була  інформація,  а не співдоповідь,  не будемо задавати запитань члену Комітету з питань Регламенту Федору Андрійовичу Марамзіну.

 

     Шановні народні депутати не записались на виступ з трибуни  з цього  питання.  Отже,  надаю на завершення розгляду цього питання заключне слово Валерію Едуардовичу Коломойцеву.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Уважаемые коллеги!  К сожалению,  предыдущий выступающий  немного  не  разобрался  в вопросах,  поэтому я сразу расставляю точки над "і".  Ни о каких компьютерах  речи  не  идет. Вначале   действительно   рассматривался  этот  вопрос,  затем  по предложению депутатов из комитета Омелича он был снят,  потому что средства использованы.

 

     Речь идет о чем?  Эти материалы вам розданы.  Перше. "Видатки на публікацію звітів народних депутатів  України  перед  виборцями згідно  з  вимогами Закону про статус народного депутата України у місцевих ЗМІ (на безготівковій основі)."

 

     Друге. "Оплата за міжміські телефонні переговори  по  Україні та  телефонні  послуги  за  телефони,  встановлені  у  приймальнях народних депутатів України в округах (по пред'явленні рахунка)".

 

     Третє. "Видатки на канцелярські, поштові депутатські витрати, пов'язані з прийомами народних депутатів".

 

     Четверте. "Оплата   за   оренду   приміщень   -  депутатських приймалень для прийому виборців у виборчих округах".

 

     П'яте. "Видатки        на        службові         відрядження помічників-консультантів народних депутатів України".

 

     Видатки на транспортні витрати залишилися в тому ж обсязі.

 

     Дякую за підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Едуардовичу.  Шановні колеги,  ми вирішимо це питання завтра під час голосування.  Таким  чином,  ми завершили розгляд проекту Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про кошторис Верховної Ради України на 2001 рік за номером 7312.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступні  два  проекти  законів  - про внесення  змін  до  статті  43  Гірничого  закону   України,   які підготовлені народним депутатом Мичком Миколою Івановичем і урядом України за номерами 7168 і 7426.

 

     Надаю слово для  виступу  народному  депутату  України  Мичку Миколі  Івановичу  з доповіддю з цього питання.  З доповіддю також виступить  перший  заступник  державного  секретаря   Міністерства палива та енергетики України Корзун Анатолій Васильович.

 

     МИЧКО М.І.,  заступник  голови  комітету,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань  національної  безпеки  і оборони (виборчий округ 60,  Донецька область). Уважаемые коллеги! Согласно статье 43 действующего Горного закона право на  получение бесплатного  угля  на  бытовые  нужды  имеют  пенсионеры,  которые проработали на подземных работах не  менее  10  лет,  на  работах, связанных  с подземными условиями,  не менее 15 лет,  и на работах технологической линии на поверхности шахт, разрезах 20 лет.

 

     Это означает,  что женщины, которые вышли на пенсию по Списку 1  и  проработали на подземных работах не менее 7 с половиной лет, на работах,  связанных с подземными условиями труда, не менее 12 с половиной  лет,  и на работах технологической линии на поверхности действующих шахт не менее 15 лет,  не  имеют  права  на  получение бесплатного   угля   на  бытовые  нужды,  хотя  до  принятия  ныне действующего Горного закона Украины они имели такое право.

 

     Правда, это право на получение угля  женщины  имеют  согласно отраслевому  соглашению между Минтопэнерго и отраслевым профсоюзом угольной  промышленности  (пункт   12.10).   Но   это   отраслевой нормативный  акт,  а высшую юридическую силу имеет все-таки закон. Эта  несправедливость,  которая,  мы   считаем,   допущена   чисто технически, редакционно, ущемляет права 11 тысяч женщин.

 

     Обращаю также  ваше,  уважаемые  коллеги,  внимание,  что для реализации дополнения статьи 43 Горного закона Украины затраты  из Государственного бюджета не требуются.

 

     Что касается  замечания Главного научноэкспертного управления по поводу возможного увеличения затрат предприятий по добыче  угля на оплату электроэнергии и газа для лиц, указанных в части восьмой статьи 43  Горного  закона,  то  я  хотел  бы  сказать  следующее. Принятие   данного   изменения   в   соответствии  с  обоснованием Минтопэнерго будет касаться 11 тысяч женщин. Для получения угля на бытовые  нужды  необходима  сумма  8  миллионов  гривень,  которая относится на  себестоимость  угля.  А  в  каких  пропорциях  будет предоставляться  уголь  или  производиться  компенсация  за  газ и электроэнергию для  проживающих  в  благоустроенном  жилье  -  это вопрос  сугубо процедурный и к данному закону не относится.  Прошу вас поддержать данное изменение в статью 43 Горного закона.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Миколо Івановичу.  Чи будуть запитання  у народних  депутатів до доповідача?  Народний депутат Мусієнко.  За ним - народний депутат Черненко.

 

     МУСІЄНКО І.М.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради Украни  у  закордонних  справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ).  Спасибо.  Уважаемый Николай Иванович! Наша фракция, безусловно, будет поддерживать ваш законопроект.  Я не думаю,  что вообще кто-нибудь в зале, кто хоть немножко  знает  о реальной ситуации сегодня,  о жизненном уровне, условиях жизни шахтеров - и работающих и бывших, не поддержит этот законопроект.   Но,   тем  не  менее,  следует  сделать  небольшие уточнения, на которые обращает внимание и Главное научноэкспертное управление.  Речь идет не только об обеспечении углем,  а и о том, что по существующему Горному закону от платы за  электроэнергию  и газ   освобождаются   лица,  которые  имеют  право  на  бесплатное получение угля на бытовые нужды,  но проживают  в  домах,  имеющих центральное отопление. Вот этот вопрос будет решаться или нет? Как вы видите эту проблему?

 

     МИЧКО М.І.  В принципе,  я с вами согласен.  Если уже вносить изменения,  то надо быть последовательными до конца,  но мы знаем, как это все сложно реализовать. Поэтому нужно восстановить хотя бы ту историческую справедливость,  которая существовала еще с начала века,  с 1905 года.  А это вы совершенно правильно подметили,  и я думаю, что это необходимо тоже сделать.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На   завершення   запитань   -  народний  депутат Черненко.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Степане Богдановичу. Миколо Івановичу, безперечно,  я буду підтримувати вашу поправку.  Скажу більше - це прикра помилка,  допущена  при  прийнятті  Гірничого  закону.  Але сьогодні в регіонах склалася ситуація,  за якої люди, маючи пільги на отримання вугілля для опалення,  не отримують  вугілля,  бо  ця позиція записана в місцеві бюджети, і ніхто не виділяє коштів. Тут є проблема бюджетна.  Вугілля на складах є,  але немає коштів, щоб проплатити за це вугілля.

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     МИЧКО М.І.  Виталий  Григорьевич,  это  действительно так.  И мужчины-пенсионеры,  которые имеют право  на  получение  угля,  не получают  его или же получают с большим опозданием.  Много проблем сегодня в угольной отрасли.  И если пойти по тому пути, что вот не исполняется  та  или  иная  норма закона и не рассматривать данные изменения в статью 43, то я думаю, это будет не правильно.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Івановичу, ви вичерпали час на вашу доповідь. Прошу сідати.

 

     Слово для  доповіді  надається  першому заступнику державного секретаря  Міністерства  палива  та  енергетики  України  Анатолію Васильовичу Корзуну. Із співдоповіддю виступить голова підкомітету Комітету  з  питань   паливно-енергетичного   комплексу,   ядерної політики та ядерної безпеки Дмитро Дмитрович Петренко.

 

     КОРЗУН А.В.,    перший    заступник    державного   секретаря Міністерства палива та енергетики України. Дякую. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Законопроект розглядався на нараді  у  першого  віце-прем'єра,  і   Міністерство   палива   та енергетики  повністю  його  підтримує.  Справді,  це суто технічна помилка,  яка була допущена при  розробці  і  прийнятті  Гірничого закону.  Тобто справді у жінок,  як і у чоловіків,  за цим законом має бути певна пільга,  і,  безумовно,  цю  недоречність  потрібно усунути.

 

     Що стосується  додаткового фінансування цих заходів,  то сума досить незначна, і міністерство тут проблеми особливої не бачить.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за блискучу і  лаконічну  доповідь.  Чи будуть запитання до доповідача? Народний депутат Абрамов.

 

     АБРАМОВ Ф.М.  Спасибо,  Степан Богданович. Уважаемый Анатолий Васильевич!  Вопрос, который внесен вами и депутатами, заслуживает самого серьезного внимания.  В моем избирательном округе десятки и сотни товарищей обращаются  по  этому  вопросу,  а  мы  обращаемся соответственно   к  вам,  и  спасибо  за  ту  помощь,  которую  вы оказываете.

 

     Скажите, пожалуйста,  кто и с какой  целью  отменил  то,  что существовало десятки лет?  И второй,  главный вопрос.  Как это все будет решаться в условиях закрывающихся шахт?

 

     Спасибо.

 

     КОРЗУН А.В.  Дякую за запитання.  Як це було скасовано,  мені важко сказати,  тому що я в цьому процесі участі не брав. Я думаю, що з прийняттям цього закону ця недоречність буде усунута.

 

     Що стосується забезпечення  вугіллям  працівників  шахт,  які ліквідуються,   то   на  сьогодні  у  нас  тут  заборгованості  із соціальних  виплат  і  забезпечення  побутовим  паливом  немає.  Я розумію,  що ви запитуєте про шахти в місті Торез.  Очевидно, вони ще тільки входять у компанію. Їм першочергово буде видано вугілля, яке  їм надається планово,  і поступово за графіком погашатиметься заборгованість, з якою вони увійдуть до цієї компанії.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую   вам,   шановний   Анатолію   Васильовичу, здається,  зал повністю підтримує вашу позицію.  Ви закінчили свою доповідь, прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається Дмитру Дмитровичу  Петренку, голові   підкомітету   Комітету   з  питань  паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплеку,  ядерної політики та ядерної безпеки (виборчий округ

 107, Луганська  область).  Уважаемые коллеги!  Оба проекта закона были  рассмотрены  на  заседании   нашего   Комитета.   Абсолютным большинством  голосов  членов  комитета принято решение поддержать предлагаемые  проекты  и  в   четверг   на   пленарном   заседании проголосовать за них.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Є  запитання у народного депутата Сухого. Будь ласка.

 

     СУХИЙ Я.М.  Дмитрий   Дмитриевич,   помните,   у   нас   была аналогичная   ситуация,   только  тогда  мы  рассматривали  четыре законопроекта об индексации денежных доходов,  и комитет пришел  к мнению о необходимости их объединить в один.

 

     Скажите, пожалуйста, нельзя ли предложение народного депутата Мычко внести как дополнение к  законопроекту  Кабинета  Министров? Это дополнение к той же самой статье 43 Горного закона.

 

     ПЕТРЕНКО Д.Д.  В принципе, это возможно. Но дело в том, что в одной статье закона существуют разные нормы.  И один  законопроект поступил  от народного депутата,  а второй - от Кабинета Министров по согласованию с профсоюзными комитетами.  Роли  это  большой  не играет  -  нам  голосовать,  а  мы  докладываем  одновременно  два документа об изменениях в одну статью.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Дмитре Дмитровичу.  Завтра ми визначимося при голосуванні. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  для обговорення цього питання записалися три народні депутати:  Алексєєв,  Черненко,  Коломойцев.  Надаю  слово народному депутату Алексєєву.

 

     Народний депутат Черненко.

 

     Народний депутат Коломойцев - на завершення виступів.

 

     КОЛОМОЙЦЕВ В.Е.  Шановні колеги!  Я підтримую думку, що треба приймати цей закон,  бо  потрібно  поновити  пільгу  на  отримання побутового  вугілля  жінкам,  які мають стаж підземних робіт.  Але хочу загострити вашу увагу на такому питанні.  Під час зустрічей у виборчому  окрузі,  особливо  в  шахтарських  селищах,  мені часто задають одне й те саме запитання:  "Чому не  виділяється  побутове вугілля  шахтарям  згідно  зі статтею 43 Гірничого закону?" Ми тут приймаємо добрі закони,  але вони на місцях не  виконуються.  І  у зв'язку з цим я просив би,  і для цього,  власне, я й записався на виступ,  шановний Степане Богдановичу,  дати протокольне доручення Комітету  з  питань  паливно-енергетичного  комплексу  вивчити  це питання і звернутись або  до  Генеральної  прокуратури  України  з вимогою,  щоб  було  забезпечено виконання статті 43 цього закону, або  до  Кабінету  Міністрів,  або  до  Міністерства   палива   та енергетики,  щоб  у  бюджеті  наступного  року окремим рядком були прописані ці кошти.  І міністерство  це  мусить  порахувати.  Слід окремим  рядком у бюджеті прописати кошти на забезпечення шахтарів побутовим вугіллям, бо інакше ми цю проблему не вирішимо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валерію Едуардовичу. Думаю, що профільний комітет  при  підготовці  цього  законопроекту  до другого читання уважно вивчить  стенограму  вашого  виступу  і  прийме  відповідне рішення.

 

     Шановні колеги, на цьому розгляд питання порядку денного щодо проектів за  номерами  7168,  7426,  зважаючи  на  те,  що  автори законопроектів і доповідачі не наполягають на заключному слові, ми завершили.

 

     --------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект  Закону  про  внесення  змін  до  Основ  законодавства  про культуру за  номером  7453.  Доповідає  народний  депутат  України Леонід  Степанович  Танюк.  Співдоповідає  -  Станіслав  Семенович Пхиденко, секретар Комітету з питань культури і духовності.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ 166, Тернопільська область). Я думаю,  що я не скажу вам нічого нового, коли повідомлю, що дуже критичним  є  ставлення  працівників  культури до Верховної Ради у зв'язку з тим,  що вона останніми  роками  не  прийняла  практично жодного закону, пов'язаного з культурою, зокрема з її матеріальним становищем.

 

     Нарахована середня  заробітна  плата   на   одного   штатного працівника  в  липні  минулого  року складала 110 гривень,  або 46 відсотків до середньої в промисловості.  А  в  2001  році  середня зарплата  працівника  культури складала 158 гривень,  що становить 48,5 відсотка до середньої в промисловості.

 

     Ще є величезна драма в тому,  що гине  сільська  культура.  В умовах  неповного  робочого  дня  працюють  46  тисяч  працівників культури,  отримуючи 0,25 і 0,5 ставки. Галузь культури занедбана, і якщо не виправити ситуації,  то держава здичавіє, що поступово і відбувається.  Я  все-таки  маю  надію,  що  це  ще  не  до  кінця відбулося.

 

     Проект Закону  про  внесення  змін до Основ законодавства про культуру,  який ми пропонуємо,  покликаний врегулювати  діяльність неприбуткових  організацій у сфері культури.  Якщо держава не може забезпечити належне бюджетне фінансування культури, очевидно, вона мусить подумати про те, що культура не повинна бути визискувана.

 

     Наприклад, у  естонців  культура  не  фінансується з бюджету, вони зробили просто - дали на культуру весь  дохід  з  акцизу  від продажу  горілки,  пива  і  цигарок.  І цього вистачає на розвиток культури.  У  них  це  приблизно  такий  відсоток   від   валового внутрішнього  продукту,  як  ми  планували  ще  в 1992 році,  коли прийняли Основи законодавства про культуру. Тоді ми передбачали на культуру  з  Державного  бюджету  України не менше 8 відсотків від ВВП. Сама ж Верховна Рада прийняла це рішення і потім жодного разу не  виконувала,  хоча  там  йшлося про те,  що в перші чотири роки мусить бути такий відсоток.

 

     В Основах законодавства України про культуру не  врегульовано діяльність  сектора  неприбуткових  організацій.  А як вам відомо, неприбутковими організаціями майже  в  60  відсотках  країн  світу визнані  всі  культурні організації.  І там культурні організації, крім шоу-бізнесу,  видавничих та деяких інших, це організації, які не сплачують податків зі своїх прибутків.

 

     Водночас пунктом    "б"   статті   7   Закону   України   про оподаткування   прибутку   підприємств    передбачено    існування неприбуткових  організацій.  І  в  Податковий  кодекс це може бути введено.  Але  самого  визначення,   що   ж   таке   "неприбуткова організація", сьогодні в законі про культуру немає.

 

     Оскільки прийняття   нового   закону   про   непідприємницькі організації,  куди б увійшли і непідприємницькі організації  сфери культури   і   мистецтв,   гальмується,  діяльність  неприбуткових організацій у галузі культури практично сьогодні  паралізована.  І це  тоді,  коли  для  цього створені законодавчі основи в площині, повторюю, податкового законодавства.

 

     Законопроект, який  ми  пропонуємо,  вирішує   колізію,   яка склалася.  У  двох  додаткових  статтях до Основ законодавства про культуру дається  визначення  неприбуткових  організацій  у  сфері культури  і  вводяться  чіткі  критерії  неприбутковості.  Тобто з прийняттям  цих  поправок  стимулюванню  підлягатимуть   лише   ті культурні  установи,  заклади  і  організації,  які  не  належать, наприклад,  до  шоу-бізнесу  чи  інших   високорентабельних   сфер культурної діяльності.

 

     Натомість надалі  можна  буде  забезпечити адресність надання податкових пільг щодо неприбуткових організацій, додаткові джерела фінансування  галузі,  сприяння  більшій самореалізації культурних організацій,  розвитку їх творчої і господарської ініціативи, вищі обсяги  та  якість  культурних  послуг,  можливість  визначати для окремих видів  неприбуткових  організацій  індивідуальні  критерії ознак неприбутковості.

 

     Головне науково-експертне  управління  Апарату Верховної Ради схвально сприйняло цей законопроект і вважає за необхідне прийняти його  з урахуванням зауваження,  яке полягає в тому,  щоб у виразі (цитую) "неприбутковим організаціям у сфері культури відповідно до закону  надаються  пільги  по  сплаті  мита,  податків  та  зборів (обов'язкових платежів)" - слова "відповідно до  закону"  замінити на   "відповідно   до   податкового   законодавства".  Комітет  це підтримує,  така правка можлива,  оскільки суті законопроекту вона не змінює.

 

     Ми пропонуємо  цей проект прийняти за основу і потім усе-таки прийняти його відразу ж у цілому,  він простий, ясний, чіткий і не потребує якихось додаткових обговорень.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Лесю Степановичу.  Чи будуть запитання до доповідача? Прошу записатися.

 

     Покажіть на табло.

 

     Народний депутат Матвієнко. За ним - народний депутат Мовчан.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (виборчий округ

 17, Вінницька область).  Українська народна партія "Собор", група "Соборність".  Лесю Степановичу,  ви цілком справедливо зауважили, що культура сьогодні в нас у такому жахливому стані,  що навіть не можна  знайти  епітетів для її характеристики.  І потрібна справді кардинальна якась революція у забезпеченні її фінансами.

 

     Я вважаю,  що даний проект цих питань не вирішує.  Тому хотів би  запитати  вас,  чи  не  викликає  у  вас  занепокоєння  ваша ж пропозиція тим,  що ми йдемо шляхом комерціалізації?  Або  шляхом, так би мовити,  культурного прикриття комерціалізації, яка ніякого відношення до культури не матиме.

 

     Сьогодні ми не можемо використати заклади культури для  інших цілей,  і є відповідні норми, які регулюють цю проблему. Те, що ви сьогодні пропонуєте,  завтра обернеться тим у культурі, що діється сьогодні з проектними інститутами,  коли, зрештою, і цих проектних інститутів немає, науки ніякої немає, а є бізнесові структури, які сидять у інститутах,  дають якусь копійку орендної плати,  і за це вони животіють. А культура буде гинути. Це перше.

 

     І друге.  То,  можливо,  приймемо закон про  непідприємницькі прибуткові організації, який розв'яже цю проблему?

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С.  Я не зовсім розумію пафос вашого виступу. Якщо ви за  те,  щоб  прийняти  закон  про  неприбуткові  організації,  то звичайним першим кроком мусило б бути юридичне визначення того, що ми маємо  на  увазі  під  неприбутковими  організаціями  в  галузі культури.  Ми хочемо внести доповнення,  дещо вужче, ніж те, що ви говорите.  Тому що за тим  проектом  закону,  який  ви  пропонуєте прийняти,   культура   є   на   периферії.   У  ваших  пропозиціях неприбутковими організаціями називалися і  фірми,  і  банки  тощо. Культура  мала  там  провінційний  характер.  Ми  в нашому проекті закону все-таки  хочемо  чітко  визначити,  що  таке  неприбуткова організація  в галузі культури,  і даємо вісім чітких ознак цього. Це дасть нам право використовувати Податковий  кодекс,  у  проекті якого це вже заплановано.  Якщо ми цього не зробимо, то не зробимо жодного кроку для допомоги  культурі.  Допомога  тим  організаціям неприбутковим,  про  які  ви  говорите,  -  це  є прерогатива того закону, і той закон треба підтримувати. Але це другий етап. Перший же етап - це всетаки "не до жира, быть бы живу".

 

     Зараз треба  підтримати  організації  культури,  тому що вони справді животіють.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Мовчан. За ним -народний депутат Марковська.

 

     МОВЧАН П.М.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах  (виборчий  округ  152,  Рівненська область).  Міжфракційне  об'єднання "Наша Україна".  Шановний Лесю Степановичу! Ми всі розуміємо, що в державі - гуманітарна криза. І ці паліативні методи абсолютно не зарадять ситуації.  Тому я хотів би запитати про те,  як рятувати всі колишні будинки культури, або народні доми,  як вони сьогодні названі,  художні колективи,  а не тільки ту категорію, яку ви назвали? Є справді величезна потреба у підтримці   всіх,  хто  ще  може  порятувати  націю.  Йдеться  про порятунок духовний, бо зі смертю духовною смерть держави неминуча.

 

     Я хотів би запитати:  чому комітет  не  обстоює  найважливіші пункти  у  проекті бюджету на наступний рік?  Саме сьогодні,  коли формується бюджет, треба було б передбачити всі кошти на наступний рік.

 

     Дякую.

 

     ТАНЮК Л.С. Друже Мовчан, зараз я стою на трибуні не для того, щоб мені з вами полемізувати. Комітет обстоює це. І ті доповнення, які  комітет  вніс  спільно  з  Міністерством культури,  практично вирішують сьогодні  проблему,  виходячи  з  тих  можливостей,  які сьогодні нам дає валовий продукт.  Ми робимо те, що можемо, більше ми зробити не можемо.

 

     Але в  цьому  питанні,  я   вважаю,   ми   не   можемо   бути революціонерами.  Дай Боже, нам усе-таки сьогодні еволюційно чітко визначити,  що культурні організації,  такі, як театри, філармонії тощо,  які  не  є  прибутковими,  мусять  мати ті кошти,  які вони заробляють,  а не віддавати їх усі 100 відсотків державі. Сьогодні ми  з  кожної  гривні,  отриманої  від  продажу  дитячого  квитка, віддаємо 70 копійок державі. Такого в жодній країні немає.

 

     Наприклад, у Канаді є театр, який одержує 5 мільйонів доларів дотації,  і  все,  що  він  заробляє,  а  це  ще  2  мільйони,  не оподатковується. Наприкінці року податкова служба підраховує, якщо вони  заробили більше,  з них знімають цей лишок.  Але все те,  що театр заробив на фестивалях, на майках, на дитячих іграшках, іде в його  бюджет,  і  за ці неоподатковані кошти є можливість придбати собі чи то комп'ютер,  чи то зробити декорацію для вистави,  тобто можна нормально існувати.

 

     У нас  цього немає.  З того,  що заробляє культурна установа, вона 70-80 відсотків одразу віддає в Державний бюджет, і лови його потім - потім це на культуру не повертається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. На   завершення   запитань   -  народний  депутат Марковська.

 

     МАРКОВСЬКА Н.С. Дякую, Степане Богдановичу. Лесю Степановичу, я хочу підтримати ці зміни,  які ви пропонуєте.  Я розумію,  що ви працюєте в галузі,  яка практично сьогодні знищується і майже  вже не існує, існує лише в наших душах і тих людей, які працюють у цих закладах.

 

     Ті поп-шоу,  про які  ви  говорите,  ті  бізнесові  структури несуть не культуру в більшості своїй,  а антикультуру. Як боротися з таким явищем?

 

     От коли 11 вересня у Сполучених Штатах сталася  ця  трагедія, то  вони  зразу прийняли закон,  яким забороняється виготовлення і показ  своєму  народові  всіх  видів  продукції,  яка   демонструє агресію. Ми ніяк не відреагували на це.

 

     Ми також  не  відреагували  і  на  те,  що  на  сьогодні наші фольклорні ансамблі також знищуються.  Який вони матимуть  захист? Що в цьому плані передбачено зробити вашим комітетом?

 

     ТАНЮК Л.С.  Я  цілком поділяю вашу тривогу,  тому що сьогодні галузь культури - це єдина галузь,  де люди працюють вже  повністю безплатно,   ще  тільки  дустом  їх  не  труїли.  Майже  50  тисяч працівників культури працюють  сьогодні,  отримуючи  0,25  ставки. Вони навіть не можуть на пенсію вийти, бо з такої ставки практично не можна нарахувати  пенсію.  Тому,  звичайно,  треба  це  робити. Позавчора   відбулися  збори  профспілок  працівників  культури  і начальників управлінь культури.  Ми  виробили  низку  претензій  і написали  листа  і  до  Президента (він у мене є),  і до Верховної Ради,  але я думаю,  що робити щось тут можна  тільки  поступовими кроками.  От  перший  крок  ми  вам  сьогодні  пропонуємо - ввести юридичне визначення неприбутковості цих організацій.  Можливо,  це все-таки  врятує  культуру,  бо схилити до цього потім податківців теж буде проблемою.  Половина ж депутатів будуть голосувати за те, щоб   у  Податковому  кодексі  цього  не  було.  І  теоретично  ми визначимо,  а практично ніяких коштів не буде. Але, мені здається, основне - це створити такий механізм, коли культура все-таки могла б сама себе частково фінансувати,  коли  б  тих  гастролерів,  які вивозять з України по 400 мільйонів доларів у рік,  все-таки можна було б частково оподатковувати і спрямовувати  кошти  на  допомогу нашим колективам.  На жаль,  це не врегульовано.  Поки що ми цього абсолютно не маємо.

 

     І ще  такий  момент.  Мені  б  хотілося,  щоб  Верховна  Рада все-таки  підтримала  нас  щодо  закону про меценатство.  У жодній державі світу немає такої ситуації,  коли  меценат  дає  гроші  на культуру,  а  його  ще  й оподатковують,  щоб він,  так би мовити, більше цієї дурості не робив.  І наші економісти,  і депутати, які працюють у бюджетному комітеті,  вважають, що якщо такий закон про меценатство буде прийнятий,  то всі зразу кинуться,  як каже  Толя Матвієнко,  платити  гроші  на культуру,  це буде чорна діра,  вся економіка України зникне.

 

     Товариство дорогеньке,  ми ж з вами  можемо  визначити,  який відсоток  може  платити  меценат  -  4,  5 або 10,  щоб ця сума не оподатковувалася.  Немає такої страшної ситуації,  коли зараз  усі люди  України  кинуться  і  будуть підгодовувати культуру.  Є інша ситуація. Ніхто не кидається, жодного спонсора практично не існує, а  там,  де  він  з'являється,  моментально на нього спрямовуються рогатки податкової інспекції.  Я дуже прошу підтримати ці зміни до закону як перші маленькі кроки.  Завтра зробимо кроки більші, пане Мовчан.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Лесю Степановичу, за схвильований виступ. Сподіваюся,   що   завтра   народні   депутати   підтримають   цей законопроект. Прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається секретарю Комітету з  питань культури   і  духовності  Станіславу  Семеновичу  Пхиденку.  Прошу викласти вашу співдоповідь лаконічно,  оскільки в  нас  залишилося мало часу до перерви.

 

     ПХИДЕНКО С.С.,  секретар  Комітету  Верховної  ради України з питань культури і  духовності  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Шановні колеги! Дійсно, культура в державі в дуже тяжкому стані. Без перебільшення, культура є тією сферою, яка порівняно  з  іншими галузями нашого життя є в найгіршій ситуації. Вона занедбана,  будемо прямо говорити. Давайте пригадаємо, що і в наших  політиків,  і  в  державних  діячів,  і в депутатів ось уже третього скликання немає  більш  уживаної  фрази,  ніж  "розбудова держави",  "розбудова культури, духовності". Настільки заялозилася ця фраза,  що втратила всякий  сенс.  І  сьогодні,  дійсно,  треба робити якісь кроки для того, щоб рятувати ситуацію.

 

     Якщо спитати,  чи  врятуємо ми цим законом нашу культуру?  Та безумовно не врятуємо!  Як з колегою Матвієнком теж згоден, що всі питання  культури  законопроект  не  вирішує,  але  хоч  щось  він вирішує.

 

     Шановні друзі,  якщо радянська влада масово будувала  заклади культури на селах,  я вже не кажу про міста і нашу столицю, якщо в це вкладалися серйозні кошти,  то  сьогодні  практично  нічого  не вкладається.  Більше того,  навіть те, що передбачається бюджетом, не дається культурі.  Тому й виникає ось така  проблема,  про  яку Лесь Степанович Танюк доповідав.

 

     Це, мабуть,  той  випадок,  коли  фракція  Компартії  України завтра, я так думаю, підтримає цей законопроект, незважаючи на те, що  Лесь Степанович дуже часто з цієї трибуни виступає нашим таким затятим опонентом.  Але справа не в цьому.  Це  не  боротьба  двох протилежних політичних точок зору,  це вирішення одностайне,  всіх нас разом узятих,  хто відповідає за долю українського народу, - і правих,   і  лівих,  і  центристів.  Ми  всі,  я  вважаю,  повинні проголосувати за даний законопроект.

 

     Шановні друзі,  комітет розглянув дане питання і просить  вас завтра  проголосувати  на підтримку цього законопроекту і прийняти його не лише за основу, а й у цілому.

 

     Прошу підтримати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за ваш мудрий виступ.  Шановні  колеги, чи є запитання? Прошу записатися для запитань.

 

     Покажіть на табло список народних депутатів.

 

     Народний депутат Мусієнко.  За ним - депутат Кирильчук. Потім

- Павло Тищенко.

 

     МУСІЄНКО І.М.  Спасибі.  Фракція  "Лівий   центр".   Шановний Станіславе Семеновичу, і наша фракція, як і ваша фракція, я думаю, буде підтримувати цей потрібний закон.

 

     Але як ви дивитеся на таку банальну думку.  От зараз у  Києві демонструються фільми Сокурова. Ви знаєте, скільки там коштує один квиток?  Чи не здається вам, що вирішення проблем культури полягає і  в  тому,  щоб  урешті-решт там почали працювати такі люди,  які опікуються не лише гучними гаслами і бачать своє основне  завдання не в тому, щоб спекулювати на цих гаслах - "відродження, розвиток, духовність",  а  в  тому,  щоб  конкретно,  розумно  і   предметно працювати?  І  тоді квиток на фільми Сокурова буде коштувати не 30 гривень,  а принаймні для дітей,  студентів -  3  гривні.  І  тоді будуть люди йти туди, і культура буде розвиватися.

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     ПХИДЕНКО С.С.  І  вам  дякую за цікаве питання.  Я повністю з вами згоден,  власне,  тут і коментувати нема чого,  бо я скажу те саме,  що  й ви сказали.  Навіть можу навести інші приклади,  коли ціни, скажімо, на квитки, на інші культурно-масові заходи з участю видатних зірок настільки високі, що й депутат, на превеликий жаль, думає,  піти чи не піти,  бо грошей не вистачає.  Ну, про що можна говорити далі?

 

     А те,  що культурою в державі повинні керувати такі люди, які б опікувалися справжніми проблемами культури і їх вирішували, а не бізнесовими питаннями, то це безумовно.

 

     На превеликий   жаль,  ми  бачимо,  що,  як  у  калейдоскопі, міністри культури міняються сюди-туди,  а ситуація з культурою все гіршає і гіршає. Тому це дуже правильно ви сказали.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Станіславе  Семеновичу.  Народний депутат Кирильчук. За ним - депутат Тищенко.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ). Дякую. Волинь, фракція "Батьківщина". Станіславе Семеновичу, я поділяю вашу турботу про культуру, але ви розумієте,  що бюджетні розрахунки на поточний рік уже зроблені  і подані на розгляд Верховної Ради.  Чи проводився обрахунок проекту закону і чи розглядалося це в комітеті? Якщо так, то чому немає до закону додатку з цими розрахунками?

 

     Дякую.

 

     ПХИДЕНКО С.С.  На  друге  запитання  більш  конкретно  міг би відповісти, мабуть, автор законопроекту. Але ми говорили і про це. Ну  а те,  що бюджет уже підготовлений,  як ви кажете,  то ні - не підготовлений,  ми тільки приступаємо до цього.  Я думаю, що можна внести корективи.

 

     Лесю Степановичу, ви могли б дати більш конкретну відповідь.

 

     ТАНЮК Л.С.  У  цьому  проекті  закону  ще не може цього бути, тільки після того,  як ми введемо це в Податковий кодекс, ми даємо економічні  викладки.  У  цьому  проекті закону ми тільки юридично визначаємо статус  неприбуткових  закладів  культури,  тільки  сам статус.  А тоді це вводиться в Податковий кодекс.  Без цього в нас руки зв'язані.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент  не  заперечує  комісійних  відповідей. Народний депутат Тищенко. Прошу.

 

     ТИЩЕНКО П.В.  Фракция коммунистов,  город Харьков.  Уважаемый Станислав Семенович,  меня,  конечно,  потрясло  выступление  Леся Степановича. Это контраст с тем, что я видел во время празднования десятой  годовщины  незалежности  Украины.  Ведь  практически  все области  приехали  в  Киев с творческим отчетом и здесь выступили. Сколько денег было потрачено:  "на Всесвітній форум українців,  на феєрверки"  и  так  далее!  То  есть  все прекрасно,  казалось бы, "держава відбулася" и народ прекрасно живет.  И  вдруг  такие  вот "злидні"  в  одной  из  важнейших  отраслей  - культуре.  Конечно, удивило.

 

     Поэтому, действительно,  хотелось бы  понять,  как  же  нашли деньги  на  столь  странные  в  этой ситуации пиршества и не нашли денег на поддержку культуры? Это первый вопрос.

 

     И второй вопрос.  Мне  интересно  знать,  голосовал  ли  Лесь Степанович  и его коллеги за бюджеты 2000,  2001 годов,  в которых выделялось,  как  сейчас  выясняется,   совершенно   недостаточное количество   средств   для  того,  чтобы  культура  не  то,  чтобы процветала,  а хотя бы, как говорят "українською мовою, животіла"? Ответьте на эти вопросы.

 

     Спасибо.

 

     ПХИДЕНКО С.С.  Дякую.  Я  думаю,  друге  питання  більше було адресоване Лесю Танюку.  Але в принципі,  яка різниця,  голосували вони чи не голосували.  А щодо першого вашого запитання,  то я теж вважаю, що сьогодні ми видаємо за масову культуру в Україні те, що області  демонструють  на  сцені  нашого  Палацу "Україна" - звіти областей.  Це не є культурою в повному розумінні цього  слова.  Це красиво,  я  відвідав  багато  таких  звітів,  задоволення  велике отримав. Але, шановні друзі, це піна, це те, що зверху, це вершки, а знизу - клуб сільський зачинений, бібліотека зачинена, практично нічого не працює,  гуртки не працюють.  Культура  українська  бере початок  з  низів,  з  села,  з  народу.  Звідти  маленькі потічки вливаються в загальну велику річку культури.  На превеликий  жаль, ті потічки висохли.  Нам треба рятувати культуру.  Те, що ми якраз сьогодні  хочемо  зробити,  хоч  якоюсь  мірою  дасть   можливість закладам   культури   акумулювати   в  себе  трохи  грошей,  а  не виплачувати їх як податки.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Станіславе Семеновичу.  Ви завершили свою співдоповідь. Прошу сідати.

 

     Шановні колеги!   В   порядку   обговорення   цього   питання записалося чотири народних депутати - Баулін,  Пухкал,  Алексєєв і Марченко.  Надаю  слово  народному  депутату Пухкалу.  За ним буде виступати народний депутат Алексєєв.

 

     ПУХКАЛ О.Г. Шановний Степане Богдановичу! Шановні колеги! Так і  хочеться  розпочати  свій  виступ словами:  врятуємо культуру - будемо мати майбутнє. Але якщо підходити прагматично, то, справді, на  сьогодні  відносини,  які виникають у діяльності неприбуткових організацій як узагалі,  так і  у  сфері  культури  зокрема,  досі законодавчо  не  врегульовані.  І  є  нагальна потреба в прийнятті спеціального закону про неприбуткові організації.

 

     Законопроект, який ми сьогодні розглядаємо,  на мій погляд, - перший  крок  до  розробки  і  прийняття відповідного спеціального закону, профільного закону.

 

     Що стосується даного законопроекту.  У ньому,  безперечно,  є благородні  наміри  і  пропонується  варіант  стимулювання  галузі культури  через  систему  неприбуткових  організацій.  Вважаю,  що завдяки  тій пільговій системі,  яка пропонується в законопроекті, зокрема пільги з оподаткування,  сплати мита,  адресне надання цих пільг,   можна,  безперечно,  забезпечити  додаткові  джерела  для фінансування такої соціально важливої галузі,  як культура. А це у свою  чергу  буде сприяти подальшому стимулюванню діяльності наших культурних організацій і розвитку самодіяльних  видів  мистецтв  з залученням  населення  до діяльності неприбуткових організацій,  а також тих юридичних  і  фізичних  осіб,  які  будуть  підтримувати діяльність неприбуткових організацій. Це позитиви законопроекту, і їх потрібно підтримати в першому читанні.

 

     А зараз я хотів би перейти до певних побажань.

 

     З точки зору юридичної техніки законопроект,  на мій  погляд, виписаний  недосконало.  І  ось  чому.  Зверніть увагу:  у частині другій статті 21-2,  де мова йде про надання пільг,  у тому  числі фізичним   і   юридичним   особам,   що  підтримують  неприбуткові організації,  застосовується поняття "інші пільги".  Які пільги, в якому розмірі і таке інше? Тобто потрібно більш чітко виписати ось ті пільги з оподаткування,  сплати мита та інші, які ви пропонуєте надати   неприбутковим   організаціям   або   тим  підприємницьким структурам, які їх підтримують.

 

     Далі. Потрібно виписати форми неприбуткових  організацій.  Ви пропонуєте   органам   державної   влади   і   всім   підтримувати неприбуткові організації.  А які їх форми?  Чим вони відрізняються від  тих організацій у сфері культури,  які займаються гастрольною діяльністю, заробляють неймовірні гроші?

 

     На мій  погляд,  потрібно  прискорити  прийняття  Закону  про гастрольну діяльність. Чому він застряв у вашому комітеті?

 

     І на  завершення.  Проблем багато у сфері культури.  До речі, зараз і аграрна реформа,  яка здійснюється  на  селі,  додала  цих проблем.  Якщо  раніше  клуби,  будинки  культури  утримувалися за рахунок колгоспів чи КСП,  то сьогодні  практично  ними  ніхто  не займається,  не  утримує.  І  тому,  звичайно,  потрібні додаткові джерела фінансування у сфері культури.

 

     Пропоную підтримати цей законопроект у першому читанні.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Григоровичу.  Слово  надається народному  депутату  Алексєєву.  За  ним  буде  виступати народний депутат Володимир Марченко. І на завершення - Валерія Заклунна.

 

     На правах головуючого продовжую час ранкового засідання на 15 хвилин згідно з Регламентом.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань свободи слова та інформації (виборчий округ

 172, Харківська   область).   Я   хочу   сказать,  что,  выслушав информацию уважаемого Леонида Степановича,  должен отметить, что я совершенно  согласен  с  той  оценкой,  которую он дал.  И знаете, хотелось лить слезы, слыша о том, в каком состоянии оказалась наша культура.

 

     Но, к сожалению,  чего-то слезы у меня не льются.  Згадується добре відоме українське прислів'я "Бачили очі,  що будували, їжте, хоч повилазьте".

 

     Ситуация с  культурой,  я  думаю,  -  это не какой-то частный случай,  это общий случай всеобщего вырождения и  деградации,  как это происходит и с сельским хозяйством,  и с промышленностью,  и с духовностью,  и с моралью. Вспомните, как сейчас кричат нам о том, что запрещали,  грабили,  отнимали,  что там закрывали, а культура была, и клубы сельские были, и театры. А как бросились возрождать, так  ничего и не стало.  Так может,  культуру надо от национальных возрожденцев спасать?

 

     Тут ничего непонятного и сложного нет.  Леонид Степанович,  я вот  достал вашу биографию,  которую вы сами написали,  посмотрел. "Батько - колишній стрілок" Чапаевской дивизии,  "за комсомольскою путівкою"  двинулись  "вчитися  на  факультет марксизму-ленінізму, потім вас запросили до Москви,  працювали  в  Московському  театрі імені Станіславського..."

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний     колего,    у    нас    обговорюється законопроект, а не біографія Леся Степановича Танюка.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я в качестве примера говорю.  Добавьте мне три секунды.

 

     Далее. "Друкувалися  в  газеті "Молодий комуніст",  не забули написати, що жінка ваша - керівник партійний".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего!  Я змушений буду  припинити  ваш виступ.

 

     АЛЕКСЄЄВ В.Г.  Я к тому говорю,  уважаемый Степан Богданович, что у нас очень  много  людей,  у  которых  "позиція  і  світогляд змінюються  залежно  від кольору корита,  з якого вони сьорбають". Эта биография написана в конце 1988 года,  когда развал  входил  в необратимую стадию и во всю уже буйствовал Рух.

 

     Так это я к чему говорю? Есть люди, которые привыкли отнимать и делить.  И здесь - тот же случай.  Вас беспокоит, что гастролеры зарабатывают  много.  Да  я  искренне  желаю  вам,  чтобы  на ваши спектакли так же ходили.  Но не ходят почему-то. Так рублем хотите их ударить? Может, больше нечего для бюджета направлять?

 

     Речь идет  о  поддержке именно украинской культуры.  Я же за. Але як ви голосували, коли скасовували пільги працівникам культури на селі,  як ви голосували,  коли скасовували пільги фельдшерам на селі,  коли цих працівників видавлювали  з  села?  А  село  в  нас україномовне.  Я  тогда  голосовал  против.  А вы?  Поднимите свое голосование. Это к вопросу о возрождении культуры.

 

     Я считаю, что предложенный законопроект не решит вопроса, ибо он находится в плоскости перераспределения:  кто смел, тот и съел. А настоящие пути возрождения культуры совсем другие.

 

     Если мы   его   завтра   примем,   я   думаю,    определенные заинтересованные  структуры  что-то  получат,  а  культура в целом останется в той же ситуации, в которой сейчас находится.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я виступаю захисником лише Регламенту.

 

     Надаю слово  народному  депутату  Володимиру  Марченку.  І на завершення - народний депутат Валерія Заклунна.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Прогрессивная социалистическая партия Украины. Уважаемые депутаты или,  вернее, те герои, которые остались в этом зале!   Я   думаю,   что   проблема   культуры   зависит   и    от законодательства,   которое  должно  защищать  нашу  отечественную культуру.  И мы будем поддерживать те изменения в законы,  которые бы  защищали  нашу  культуру,  культуру  великую,  от всякого рода подделок, которыми наполняют наш быт, нашу жизнь.

 

     Но надо посмотреть еще на одну проблему.  Средняя  заработная плата  на  1  сентября  этого года в Украине 327 гривень.  Средняя заработная плата в банках - 895 гривень,  средняя заработная плата у  работников  культуры  - 151 гривня.  Вот какая ситуация.  Я это Танюку хочу сказать,  потому что он находится  в  "більшості",  он поддерживал   Ющенко   и  голосовал  за  бюджет,  за  ту  политику заработной платы,  которая определяет сегодня положение работников культуры,  которые  должны  быть  просветителями,  которые  должны сохранять и развивать культуру.  Так вот, средняя заработная плата 151  гривня  - она не дотягивает до половины величины прожиточного минимума.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 30 гривень

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Ну,  30  гривень.  Вы  же  в   "більшості"   и обеспечиваете  проведение  этого  курса.  Если 30 гривень,  сдайте мандат  депутатский  и  уйдите  из  той   преступной   "більшості" просто-напросто.  Ничего не сделаешь,  другого вам лично ничего не могу рекомендовать.

 

     Что в   результате   происходит   в   культуре?   При   таком финансировании  культуры  дома  культуры,  клубы  как  бы  сдают в аренду, там устраивают притоны и все, что угодно. И Лесь Танюк это хорошо знает. Что делать?

 

     Прогрессивные социалисты  пытаются  (и  мы будем поддерживать всех,  кто в этом направлении будет бороться) изменить политику  в оплате труда, в частности и в пенсионном обеспечении.

 

     Вот мы на заседании "Погоджувальної ради" внесли законопроект об изменении оплаты труда.  Мы показали,  как увеличить заработную плату,  в  том  числе и работникам культуры,  показали,  где взять деньги. И контраргументов на наши аргументы нет ни с чьей стороны. На   заседании   "Погоджувальної  ради"  согласовали.  Включили  в повестку дня, проголосовали один раз, второй раз, смотрим: сегодня среда,  заканчивается  работа нашего пленарного заседания,  завтра нужно  ставить  на  голосование.  Вот  посмотрите  повестку   дня: законопроект  "про внесення змін до Закону про оплату праці" стоит одиннадцатым.  Все,  он сегодня не  рассматривается.  Законопроект "про  внесення  змін  до  Закону  про пенсійне забезпечення" стоит двенадцатым. Он сегодня не рассматривается.

 

     Степан Богданович,  я знаю,  что вы уже объявили о  том,  что будете баллотироваться по округу.  В Харькове (я там учился, люблю этот  город)  есть  культурные  центры,  Харьков  -  промышленный, научный   центр,   там  люди  получают  заработную  плату,  пенсию получают.  Скажите,  пожалуйста,  на каком основании мы  не  можем пробить  в  зале  рассмотрение  законопроектов об изменении оплаты труда,  пенсионного обеспечения,  несмотря на  то,  что  Верховным Советом было принято решение?  Вы и Медведчук или ваш секретариат, регулярно  нарушая  решения  Верховного  Совета,   включаете   эти законопроекты  в повестку дня таким образом,  чтобы мы не могли их доложить.  В этой связи я прошу:  давайте мы продлим  работу,  все равно тут полтора десятка депутатов сидит, чисто формально доложим эти законопроекты,  чтобы завтра их можно было  проголосовать.  И, изменив политику заработной платы,  защитим работников культуры по существу.

 

     Степан Богданович,  политика руководства Верховного Совета не позволяет принять эти законы.  А я еще раз хочу напомнить вам, что эти законы должны  быть  базой  для  принятия  бюджета.  И  Танюку рекомендую  не  голосовать  за  такие  бюджеты,  которые  угнетают работников культуры и культуру в целом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Володимире   Романовичу,   моя   політика максимально гармонізована з інтересами народних депутатів.

 

     Шановні колеги,  надаю  слово  для  виступу з місця народному депутату Валерії Гавриілівні Заклунній.

 

     ЗАКЛУННА В.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Спасибо  большое.  Можно много  говорить  о  политике в пользу культуры,  о политике против культуры,  о большой или маленькой политике.  Но мне думается, что этот   законопроект   как   раз   направлен   на  решение  вопроса налогообложения низкорентабельных и высокорентабельных организаций в области культуры.  Вот,  например, у нас есть киноконцертный зал "Украина".  Ему достаточно взять какой-то хороший фильм и  крутить его  сколько  угодно,  продавая билеты за большие деньги.  Оперный театр,  прекрасный театр. Для того чтобы этому театру создать свой продукт,  ему  нужно  год  работать,  если  не больше.  При этом и оформить,  и купить все. И киноконцертный зал "Украина", и театры, и  музеи,  и  библиотеки  находятся в одинаковом положении в плане налогообложения.  Именно  поэтому  наш   законопроект,   как   мне думается,  направлен  на то,  чтобы за неприбыльными организациями типа музеев,  театров  законодательно  закрепить  статус  все-таки неприбыльных,   чтобы   они   несколько  меньше  платили,  чем  те организации,   которые    получают    прибыль,    -    концертные, киноконцертные  залы,  в  которых  проходят все эти огромные шоу и прочее. Тем более что для реализации этого закона, если мы за него проголосуем,  который  направлен  на  улучшение  правового статуса организаций культуры,  на более четкое законодательное закрепление этих   их   прав,   не   требуется   никаких   расходов,   никаких дополнительных льгот.  Его задача  -  просто  зафиксировать  такое положение для тех заведений культуры, которые неприбыльны, которые должны зарабатывать на себя большим и тяжелым трудом.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валеріє Гавриілівно,  за чудовий  виступ. Надаю  заключне  слово  автору  законопроекту  Леоніду Степановичу Танюку.

 

     ТАНЮК Л.С.  Шановні колеги!  Я дуже хотів би, щоб ми все-таки розуміли,  що  одна  справа - політичні дискусії,  і зовсім інше - все-таки реальні дії.

 

     Не треба перетворювати обговорення реальних проектів на  ринг для побоїща на культурному фронті.  Ми можемо завести все в глухий кут.  І тому я відповім, що пан Пухкал не має рації, коли каже, що треба  удосконалювати  це і виписати конкретні пільги і таке інше. Не можна цього робити в межах цього закону.  Це буде передбачено в податковому  законі,  там буде деталізовано.  Ми зараз зацікавлені тільки в одному: визначити статус цих неприбуткових організацій. А які  пільги,  чим  ми  можемо їм допомогти,  це прерогатива іншого закону.

 

     Зараз і  нами,  і  Президентом,  і  урядом,  і  Міністерством культури  дуже незадоволена культурна громадськість.  Вона не може бути задоволена, тому що культура в такому жахливому стані.

 

     І тому,  звичайно,  я вірю тим  людям,  серед  яких  я  зараз побував  на цих багатьох нарадах - начальникам управлінь культури, діячам профспілок,  акторам.  Вони чітко кажуть: "Все, терпець нам увірвався!  Якщо освіта щось зробила для себе,  то ми для себе теж виб'ємо якусь елементарну норму існування. Ми не будемо голосувати за  ті  фракції,  партії,  за  тих  депутатів,  які не підтримують культуру".

 

     Вони говорять це в широкому значенні,  вони не  говорять  про російську   культуру,   про   українську  культуру,  про  культуру радянського,  пострадянського чи національного періоду.  Не про те йде  мова.  Мова  йде просто про елементарне виживання,  порятунок сьогодні тих культурних цінностей, які є.

 

     Я можу  сперечатися  з  Алексєєвим  відносно  біографії  дуже довго.  Мені  не  соромно.  Я  працював із Завадським,  працював з Єфремовим,  працював з Марецькою,  з  хорошими  людьми,  учився  у Крушельницького.   У  мене  немає  причин  сперечатися  з  власною біографією.

 

     Але яке це має зараз відношення до того,  що ми приймаємо  чи не  приймаємо  такий закон?  Тому я прошу всіх ще раз поговорити у своїх  фракціях  і  пояснити,  що  цей  закон  не   пов'язаний   з політичними акціями,  він пов'язаний з тим, що ми хочемо допомогти культурі, визначивши статус організацій культури як неприбутковий. Це  дасть нам можливість потім виходити на Податковий кодекс і там продовжити це діло.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Лесю Степановичу.  На цьому ми  завершили розгляд  проекту  Закону  про внесення змін до Основ законодавства про культуру за номером 7453.

 

     Пленарне засідання 3 жовтня оголошую  завершеним.  Продовжимо роботу  завтра,  4 жовтня.  Нагадую всім народним депутатам,  що в четвер відповідно до Регламенту ми голосуємо,  в тому числі  і  за останній законопроект.

 

     До побачення! Хай усім вам щастить!