ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

        У к р а ї н и.  19  в е р е с н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

     Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

     України МЕДВЕДЧУК В.В.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго   ранку,   шановні   народні    депутати, запрошені,  гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися   до   реєстрації.    Прошу    народних    депутатів зареєструватися.

 

     У залі  Верховної  Ради  зареєструвався 391 народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     У засіданні   Верховної   Ради    України    беруть    участь Прем'єр-міністр  України  Анатолій Кирилович Кінах,  а також члени Кабінету Міністрів України.

 

     Шановні колеги, нагадую: сьогодні відповідно до Регламенту ми маємо  30  хвилин для оголошення запитів і заяв народних депутатів України (за записом).

 

     Депутатські запити.

 

     Народного депутата Володимира Алексєєва - до Голови Верховної Ради  України  у  зв'язку  з  відсутністю  реагування на звернення стосовно фальсифікації результатів голосування під час ратифікації Протоколу  6  (стосовно скасування смертної кари).  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 128.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка і Анатолія Єрмака - до Голови  Верховної  Ради України про порушення Конституції України, Закону України про статус народного депутата України та  Постанови Верховної  Ради  України  від  5 липня 2001 року щодо дострокового припинення  повноважень  народних  депутатів   України,   які   не виконують  вимог  про  несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 191.

 

     Рішення прийнято. По фракціях, будь ласка.

 

     Групи народних депутатів  (Федорин,  Альошин,  Сирота)  -  до Прем'єр-міністра  України  стосовно  фінансування газифікації села Птича Дубнівського  району  Рівненської  області.  Прошу  народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 122.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Рефата  Чубарова  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно врахування в Державному бюджеті України  на  2002 рік  одержання  пенсій  науковими  працівниками галузевих наукових установ  відповідно  до  Закону  про  наукову  і   науковотехнічну діяльність.

 

     "За" - 154.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Валентини   Гошовської   -   до  першого віце-прем'єрміністра України стосовно погашення заборгованості  із заробітної   плати   на   підприємстві   "Хімпром"  (Первомайський Харківської області). Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 127.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола - до Генерального прокурора України стосовно відповідальності посадових осіб, винних у масовій вирубці дерев та кущів на території парку Слави біля Паркової алеї в місті Києві. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 93.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Валентини   Семенюк  -  до  Генерального прокурора  України   у   зв'язку   з   незадоволенням   відповіддю прокуратури    Чернігівської   області   на   звернення   стосовно незаконного заволодіння приміщенням Прилуцької панчішної  фабрики. Прошу народних депутатів.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Григорія Омельченка

- до Генерального прокурора України про  надання  інформації  щодо місця знаходження народного депутата України Павла Лазаренка.

 

     "За" - 176.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата   Василя   Онопенка   -   до  Генерального прокурора  України  у  зв'язку  з  незадоволенням  відповіддю   на звернення   щодо   протиправних  дій  посадових  осіб  Рівненської обласної державної адміністрації.

 

     "За" - 160.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола -  до  Голови  Чернівецької державної  адміністрації  у  зв'язку  з  відсутністю реагування на звернення стосовно захисту від руйнації квартири-музею  Федьковича в місті Чернівцях.

 

     "За" - 111.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Валентини  Семенюк  - до голови Київської міської  адміністрації  у  зв'язку  з  незадоволенням   відповіддю держадміністрації   Радянського   району   на  звернення  стосовно реконструкції житлового будинку по вулиці Салютній.

 

     "За" - 121.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Аннєнкова  -  до  Генерального  прокурора України   відносно   корупції   та   бюрократичного  ставлення  до депутатських звернень з  питань  боротьби  із  злочинністю.  Прошу визначитися.

 

     "За" - 144.

 

     Народного депутата  Марамзіна  -  до Прем'єр-міністра України щодо  вдосконалення  механізму  державної  підтримки   вітчизняних періодичних    друкованих   видань.   Прошу   народних   депутатів визначитися.

 

     "За" - 147.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів  (Мазур,  Гінзбург  та  інші)  -  до Прем'єр-міністра   України   щодо   виділення   бюджетних   коштів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів 312 від 2  квітня  2001 року   на  проведення  льотних  випробувань  літака  Ан-70.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 187.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Ніколаєнка - до  Прем'єр-міністра  України щодо  фінансування  профтехучилищ,  недопущення їх відключення від електроенергії. Прошу визначитися.

 

     "За" - 169.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Ніколаєнка - до  Прем'єр-міністра  України щодо  ситуації,  яка  склалася  з  енергозабезпеченням  навчальних закладів Херсонщини. Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 156.

 

     Рішення прийнято.

 

     Шановні колеги!  Згідно з Регламентом  у  нас  залишилося  17 хвилин для виступів народних депутатів за записом.  Прошу народних депутатів записатися на виступи. Прошу висвітити список.

 

     Слово для виступу надається народному депутату Константинову. Наступним буде виступати депутат Лісогорський.

 

     КОНСТАНТИНОВ Є.С.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливноенергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки  (виборчий округ 51,  Донецька область).  Спасибо,  Виктор Владимирович. Будьте добры, передайте слово депутату Черненко.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Євгене Семеновичу. Шановні народні депутати,  шановний уряде!  Є кілька питань, які хочеться сьогодні порушити.  Шановні народні  депутати,  ви  пригадуєте,  що  колись трапилося  на  митниці.  Наші прикордонники затримали деяких наших колег народних депутатів і вилучили у них дипломатичні паспорти. Я запитую,  Вікторе Володимировичу (сьогодні ви головуєте): скажіть, будь ласка,  на якій підставі,  коли є Закон про статус  народного депутата,  де чітко записано, що на строк депутатських повноважень народному  депутату  видається  дипломатичний  паспорт?   Там   не сказано,  що  за  розпорядженням,  яке  підписав  нинішній  перший віце-прем'єр-міністр Дубина,  можна вилучити дипломатичний паспорт народного   депутата.  Якщо  Міністерство  закордонних  справ  там навидавало тисячі паспортів, то нехай їх збирають іншим способом!

 

     Шановні народні    депутати!     Користуючись     присутністю Прем'єр-міністра   Анатолія  Кінаха,  я  хочу  поставити  ще  одне запитання.  Я шаную і поважаю вчителів, наукових працівників, яким підвищили   заробітну   плату.   Скажіть,   будь  ласка,  Анатолію Кириловичу,  а чи  будуть  підвищувати  заробітну  плату  медичним працівникам?  Чи  будуть  підвищувати  заробітну плату працівникам культури?  До речі,  освітянам,  хоча і підвищили заробітну плату, але її взагалі не виплачують.

 

     Розповім про  ситуацію  в місті Горлівці.  Коли там проходила сесія міської  ради  (прошу  не  перебивати),  мер  міста  сказав: "Постанова  така,  що  ми  не можемо її виконувати".  Я взагалі не розумію! Уряд приймає рішення, а місцева влада його не виконує!

 

     Шановні народні  депутати!  Є  ще  одна  болюча  проблема   в державі.  Ось  у  мене лист на ім'я Івана Степановича Плюща,  який передано до комітету.  Він стосується транспланталогії.  Я не можу цей  біль  передати  з  цієї  трибуни,  бо  вже немає часу.  Але є проблема. Є стаття 16 Закону про трансплантацію. А уряд на цей рік виділяє всього 5 мільйонів гривень на вирішення цієї проблеми.

 

     І останнє. Шановний Вікторе Володимировичу! Шановний Анатолію Кириловичу!  Ось у  мене  рішення  міської  ради  міста  Горлівки. Вслухайтеся,  шановні  народні депутати,  що тут написано!  Міська рада   вирішила   вибори    депутатів    Центрального    Міського, Калінінського,   Микитівського   районів   "по   истечении   срока полномочий  не   проводить,   создать   районные   администрации". Призначати  ці районні адміністрації буде міський голова.  От як у нас виконуються закони!

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Лісогорському. Наступна - депутат Покотило.

 

     ЛІСОГОРСЬКИЙ О.І., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий  округ 177,  Харківська область).  Уважаемые коллеги!  Я хотел бы обратиться с этой трибуны к вам по нескольким вопросам.

 

     Первый вопрос,  который  меня  сегодня интересует.  Мы с вами начинаем рассматривать проект бюджета нашей страны. Вчера шла речь о  Харьковской  области.  Очень жалкая картина ожидает Харьковскую область,  судя  по  тому  проекту  бюджета,   который   мы   вчера рассматривали в бюджетном комитете.

 

     Хотелось бы сразу обратить внимание на то,  что сегодня у нас идет уборочная.  Я избран от четырех сельскохозяйственных районов. Это  Купянский,  Шевченковский,  Боровской  и Изюмский районы.  На сегодня цены на закупку зерна сильно падают,  и  я  боюсь,  что  в результате  такой,  скажем так,  продажи зерна,  наша страна опять окажется без зерна,  а обещания снизить  цены  на  хлеб  останутся только на бумаге.

 

     Следующий вопрос.  Вот в Купянске,  допустим, из-за того, что нет денег в бюджете,  врачи  додумались  до  того,  что  посещение больницы  сделали  платным.  За вход (просто за вход) в больницу - пять  гривень.  Я,   конечно,   вмешался,   попросил   прокуратуру разобраться  со  всеми  этими  незаконными  акциями  на территории округа.

 

     Следующий вопрос.  Вы посмотрите:  поля в основном убираются, но вспашка, обработка полей не производится.

 

     Я глубоко  уверен,  что  денег,  которые крестьяне получат от продажи зерна,  не хватит на то,  чтобы обновить тракторный  парк, чтобы  закупить  минеральные удобрения и подготовиться к следующей посевной.  Поэтому,  уважаемые   товарищи,   когда   мы   с   вами рассматриваем  проект  бюджета,  надо  на  это обратить внимание и предусмотреть деньги для села.

 

     Еще один вопрос, который я хотел бы поднять сегодня с трибуны Верховного   Совета,   пользуясь   тем,   что  здесь  присутствует правительство,  присутствует министр внутренних  дел.  Мы  с  вами только  что  голосовали  запросы  народных  депутатов.  Как на них сегодня реагируют,  особенно -  прокуратура  и  работники  МВД?  Я обратился  к  начальнику  УВД  Харьковской области и в прокуратуру Харьковской области,  обвиняя бывшего начальника ОБОП города Изюма в  том,  что  он  семь  месяцев  содержал в своем личном хозяйстве батрака,  не заплатив ему ни копейки.  А когда этот  батрак  зимой сломал ногу,  работая в этом хозяйстве,  он его выгнал из дому, из жилья  выгнал,  не  заплатив  ни  копейки.  На  все  запросы  дают чистейшие отписки.  Я хотел бы обратить внимание,  что в Уголовном кодексе у нас есть статья 351 за дачу таких отписок,  которые  нам посылают.  Ведь  и сегодня несколько запросов было внесено потому, что их авторы неудовлетворены ответом. Я просил бы обратить на это внимание.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Покотило. Наступний - депутат Глухівський.

 

     ПОКОТИЛО Н.О.,  член Комітету Верховної Ради України з питань культури  і духовності (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Фракція Соціалістичної партії (Лівий  центр).  Союз  жінок  України  "За  майбутнє дітей".  Хочу звернути увагу шановних депутатів на проблеми моралі - виховні, не лише матеріальні.

 

     Партизанському руху в Україні 18 жовтня виповнюється 60.  Пан Президент відправляється в  Путивль  22  вересня.  Це  нічого,  що раніше. У партизан кожен день війни - знаковий.

 

     Партизанський підпільний   рух   в  Україні  в  роки  Великої Вітчизняної війни був другим фронтом  у  тилу  ворога.  До  складу підпільних груп входило більш як 103 тисячі підпільників.  В інших формах  боротьби  з  ворогом  (надання   допомоги   партизанам   у забезпеченні  зброєю,  боєприпасами,  продуктами) брали участь іще майже півтора мільйона громадян України.

 

     Значну допомогу Червоній Армії в  її  наступальних  операціях надавали  партизани,  завдаючи  ударів по комунікаціях противника, його гарнізонах,  складах у період здійснення запланованих  рейдів по  тилах  ворога.  Особливо  значними  були  рейди  партизанських з'єднань Ковпака,  Федорова,  Сабурова.  Народні  месники  України знищили  за час війни близько 500 тисяч ворожих солдат і офіцерів, пустили під укіс більш як 5 тисяч ешелонів, знищили багато танків, гармат,  автомобілів.  Близько  ста  тисяч партизан і підпільників нагороджені орденами і  медалями,  95  -  удостоєні  звання  Героя Радянського Союзу, двом командирам з'єднань - Ковпаку і Федорову - це звання присвоєно двічі.

 

     Як же вдячні нащадки бережуть пам'ять  про  героїчну  історію своїх   батьків?  22  вересня  Президент  Кучма  візьме  участь  у відзначенні 60-річчя партизанського з'єднання Ковпака - Руднєва  в Путивлі,  хоча скоріше за все Президента хотіли запросити на гучне відкриття стадіону в місті Сумах 23 вересня з багатим застіллям  і першим  ударом Президента по м'ячу на стадіоні,  та стало незручно перед людьми і придумали заїзд у Путивль.  А ще  1  вересня  цього року була понівичена дорога у Спадщанський ліс,  не відремонтовані пам'ятники  Ковпаку  в   Путивлі   і   пам'ятники   партизанам   у Спадщанському  лісі,  вкрадені бюсти партизан - Героїв Радянського Союзу.

 

     Потребує капітального ремонту музей  і  гостьовий  будинок  у Спадщанському лісі.  Зверніть увагу на розділи історії підпільного партизанського руху в державних історичних музеях:  вони  зменшені до  мінімуму!  Ліквідовані  народні  музеї  в  багатьох навчальних закладах,  зникли  меморіальні  дошки  в  пам'ять  про  діяльність підпільних райкомів партії. Навіть меморіальну дошку про Київський підпільний обком партії мер Омельченко не може знайти  вже  кілька років.  На  екранах  телевізорів не демонструються кінострічки про подвиги  партизанпідпільників,  скромно  умовчують  про   значення всенародного подвигу підручники історії.

 

     Фракція соціалістів  у Верховній Раді пропонує:  у бюджеті на 2002  рік  передбачити  кошти  на  надання  матеріальної  допомоги ветеранам,  які  потребують  її невідкладно;  протягом навчального року проводити зустрічі (не цуратися  їх)  з  учасниками  війни  у навчальних   закладах;   виділити   кошти  на  відновлення  роботи експозицій,  які  розповідають  про  історію  Великої  Вітчизняної війни, у народних музеях і державних музеях.

 

     Керівництву Верховної   Ради   слід   проводити  систематичні зустрічі  з  Комісією  у   справах   колишніх   партизан   Великої Вітчизняної  війни,  що  працює  при  Верховній Раді,  тримати під контролем питання увічнення  пам'яті  партизан  і  підпільників  і вирішити хоча б питання комп'ютеризації роботи комісії.

 

     Вічним пам'ятником  подвигу  мужності та героїзму,  виявленим народом України у жорстокій боротьбі  з  фашизмом,  повинна  стати наша пам'ять і пам'ять наступних поколінь!

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Глухівському, наступний Чорновіл.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Фракція Народного руху  України.  Я  прошу передати слово Ігорю Рафаїловичу Юхновському.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.,  голова  Комітету  Верховної  Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний  виборчий округ, НРУ). Шановний Вікторе Володимировичу! Шановні депутати! За дорученням керівників партії НРУ пана  Геннадія  Удовенка,  ПРП  - Віктора Пинзеника, КУНУ - Слави Стецько і УНР - Юрія Костенка і за рішенням спільного засідання фракції  маю  честь  оголосити  заяву фракції  Народного  руху  України,  Українського  народного  руху, партії "Реформи і порядок" -  "РеформиКонгрес"  у  Верховній  Раді України.

 

     "Усвідомлюючи свою відповідальність перед українським народом за реалізацію конституційних засад  державотворення,  забезпечення розвитку  економіки  держави  та  соціальної захищеності громадян, виходячи  з  національних  демократичних  цінностей  та  з   метою консолідації  українського суспільства навколо національної ідеї в ім'я  зміцнення  Української  держави  заявляємо   про   створення міжфракційного   об'єднання   фракцій   Народного   руху  України, Українського народного  руху  та  партії  "Реформи  і  порядок"  - "Реформи-Конгрес" у Верховній Раді України - "Наша Україна",  що є парламентським представництвом об'єднання "Наша Україна" на чолі з Віктором Ющенком.

 

     Десяті роковини незалежності України стали ознакою політичної самостійності української нації,  вселили впевненість у  тому,  що попри  всі  труднощі  ми  збудуємо  суверенну демократичну державу українського народу.  Сьогодні ми все ще  визнаємо  неспроможність влади   забезпечити  повною  мірою  національну  безпеку  держави, стабільність у процесі розвитку демократії, реформування економіки до  достойного  рівня  життя громадян,  викорінення явищ корупції, тіньової економіки.

 

     Об'єднання працюватиме  в   руслі   українського   державного патріотизму  і  конструктивізму.  Міжфракційне об'єднання відкрите для  приєднання  до  нього  депутатських  груп,  фракцій  і  інших фракцій.  Хоч  яким  би  важким  шляхом  вийшло нам пройти,  ми за будь-яких перешкод прийдемо до перемоги,  бо сьогодні, як і десять років   тому,   національна   демократія   є  народною  платформою української державності".

 

     Дякую за увагу (Оплески).

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Чорновіл.  Наступний  -депутат Костенко.

 

     ЧОРНОВІЛ Т.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (виборчий округ 115,  Львівська область).  Прошу передати слово народному депутату Юрію Костенку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Якраз вкладемося в час.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,   НРУ).   Шановний   головуючий!  Шановні  колеги!  Фракції Українського   народного    руху,    Народного    руху    України, "Реформи-Конгрес"  висловлюють своє глибоке занепокоєння з приводу ситуації, яка складається в нафтотранспортній системі України.

 

     Незважаючи на те, що в 1996 році вже робилася спроба створити на  базі  двох  успішно  працюючих  нафтотранспортних  підприємств (Придніпровські   магістральні   нафтопроводи    і    Магістральні нафтопроводи  "Дружба")  нову  управлінську структуру,  яка згодом була ліквідована як непотрібна,  розпорядженням Кабінету Міністрів України

 256 від 23 червня цього року знову доручено  створити  монопольне підприємство,  яке  покликане  здійснювати функцію транспортування нафти всією територією України.

 

     Ми переконані,   що   створення    відкритого    акціонерного товариства  "Укртранснафта"  містить  у  собі цілий ряд негативних наслідків,  суперечить економічним і національним інтересам  нашої держави.  Так,  усупереч  чинному законодавству спостережною радою НАК "Нафтогаз України" без проведення установчих зборів акціонерів затверджено     статут    відкритого    акціонерного    товариства "Укртранснафта".

 

     Незважаючи на  те,  що  в  Україні   законодавчо   заборонено приватизацію   і   будьяку   зміну   форми   власності   державних магістральних    нафтопроводів,    в     установчих     документах "Укртранснафти"   немає   посилання   на  державний  статус  цього підприємства,  натомість створене відкрите акціонерне  товариство. Більш  того,  за  вказівкою  НАК  "Нафтогаз України" на найближчих зборах  акціонерів  Державної  акціонерної  компанії  "Дружба"   і Державної   акціонерної   компанії   "Придніпровські  магістральні нафтопроводи"  наказано  прийняти  рішення  про  додаткову  емісію акцій.

 

     Ці факти    недвозначно   свідчать   про   спроби   незаконно приватизувати   стратегічні   високоприбуткові    нафтотранспортні підприємства нашої держави. Ігноруючи економічні інтереси України, НАК "Нафтогаз України" визначив статутний  фонд  ще  не  створеної "Укртранснафти" всього-на-всього у 460 мільйонів гривень,  тоді як реальна вартість нафтотранспортної інфраструктури,  що  прокладена територією нашої держави, - кілька мільярдів доларів.

 

     Цілком очевидно,   що   це   здійснюються   плани  не  просто приватизувати  нафтопроводи,  а  продати   їх   за   безцінь   уже визначеному так званому "стратегічному" інвестору.

 

     Наголошуємо на     тому,     що     реорганізація    існуючих нафтотранспортних  підприємств  -  ДАТ  "Дружба"  (Львів)  і   ДАТ "Придніпровські  магістральні нафтопроводи" (Кременчук) означає їх ліквідацію  як  самостійних  юридичних  осіб  і  централізацію  їх фінансів   (а  це  щонайменше  500  мільйонів  гривень)  у  рамках "Укртранснафти".  Цей факт не може не викликати  тривоги  народних депутатів напередодні парламентських виборів, оскільки з'являється можливість використати ці фінанси у відповідних політичних цілях.

 

     Крім того,  в результаті подібної реорганізації  постраждають бюджети  щонайменше  трьох  областей  - Полтавської,  Львівської і Одеської,  де названі  підприємства  були  найбільшими  платниками податків.    Зруйнується    налагоджена   система   функціонування нафтопровідної  системи,   натомість   на   кілька   сотень   осіб збільшиться бюрократичний апарат у Києві.

 

     Але найголовніше:   створення   "Укртранснафти"  ставить  під загрозу плани роботи стратегічного для України нафтопроводу "Одеса

- Броди", який уже вступає у дію і має змогу  (Шум у залі). У мене два регламенти

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги,   у   депутата   Костенка   два регламенти: його і народного депутата Чорновола. Продовжуйте, Юрію Івановичу.

 

     КОСТЕНКО Ю.І.   і  має  змогу   транспортувати   високоякісну каспійську   нафту   до  Європи.  Державне  акціонерне  товариство "Дружба"  на  сьогоднішній  день  провело  успішні  переговори   з власниками  нафти  у  Каспійському  басейні і має всі можливості з початку 2002 року заповнити цей нафтопровід,  що  принесе  суттєві надходження валюти до державного бюджету України. Створення нового підприємства  зламає  і  дезорганізує   систему   вже   досягнутих домовленостей   і   підірве   міжнародну   репутацію   України  як економічного партнера.

 

     Виходячи зі сказаного,  наші три фракції вимагають: заслухати звіт  Кабінету Міністрів щодо законності створення "Укртранснафти" і     функціонування     української     частини     євразійського нафтотранспортного   коридору;   до   звіту   Кабінету   Міністрів призупинити   створення   відкритого    акціонерного    товариства "Укртранснафта"   і  проведення  зборів  акціонерів  у  Державному акціонерному  товаристві  "Дружба"  26  вересня  і  в   Державному акціонерному товаристві "Придніпровські нафтопроводи" 21 вересня.

 

     Наші фракції  закликають  Кабінет  Міністрів  поставитися  до цього з усією відповідальністю, оскільки можливе нанесення збитків національним і економічним інтересам України.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні  колеги!  Всі бажаючі виступили - згідно з Регламентом і у відведений час.  Я хотів би  сказати,  що заяви народних депутатів взяті до уваги.

 

     Щодо виступу народного депутата Черненка.  Ми дамо відповідне доручення про перевірку факту вилучення у депутатів  дипломатичних паспортів,  хоча  від  інших  народних  депутатів,  наскільки мені відомо,  на ім'я керівництва Верховної Ради з цього приводу ніяких заяв або повідомлень не надходило.

 

     Що стосується  виступів  інших  депутатів,  то  ми  направимо відповідні запити у ті інстанції, про які йшлося в заявах тих, хто виступав від депутатських груп і фракцій.

 

     Шановні колеги!    Ми    переходимо    до   розгляду   питань сьогоднішнього порядку денного.

 

     Деякі народні депутати,  зокрема  народний  депутат  Балашов, говорили про те, що сьогодні до порядку денного не включено багато тих питань, про які йшла мова на засіданні Погоджувальної ради.

 

     Інформую всіх народних депутатів  України,  що  на  засіданні Погоджувальної  ради  ми домовилися (проти цього не виступив жоден представник  депутатської  групи,  фракції),  що  сьогодні  першим питанням  буде  представлення законопроекту про Держбюджет на 2002 рік,  другим  -  інформація  Тимчасової   слідчої   комісії   щодо розслідування обставин, пов'язаних з Акціонерним банком "Україна", а інші питання,  включені до порядку денного,  будуть  розглянуті, якщо для цього залишиться час.

 

     Шановні колеги!  Я хотів би, щоб ми одразу взяли до уваги, що на кожне питання згідно з чинним Регламентом за звичайних обставин відводиться   45   хвилин.  Це  торкається  і  першого  питання  - представлення проекту Закону про Держбюджет. До того ж нагадую, що згідно з положеннями Бюджетного кодексу та Регламенту законопроект про Державний бюджет на 2002 рік буде ще проходити стадію  першого читання, де передбачається його повне обговорення.

 

     Згідно з  положеннями Бюджетного кодексу при представленні ми повинні заслухати  міністра  фінансів,  який  представляє  бюджет, голову  Комітету з питань бюджету,  а обговорення можемо проводити або не проводити. Тому я хотів би, щоб ми зараз визначилися, чи ми будемо проводити обговорення, бо якщо ми його будемо проводити, то для цього треба виділити час,  що перевищуватиме 45 хвилин, а якщо ми  не  будемо  його  обговорювати,  то  ми повинні вкластися в 45 хвилин.

 

     Прошу записатися  на  виступи  з  процедури  цього   питання. Виділимо  для  цього  п'ять  хвилин,  щоб  ми одразу визначилися і перейшли до розгляду питання. Запишіться, будь ласка. Запис тільки електронний, інших форм не буває.

 

     Народний депутат Попеску. Наступний - депутат Гуцол.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних відносин (виборчий округ

 204, Чернівецька   область).   Дякую.    Група    "Солідарність". Вельмишановні  колеги!  Я  пропоную  не  витрачати  часу  і одразу перейти  до  представлення  проекту  бюджету.  Крім  того,   я   б запропонував надати нам можливість задати питання з цього приводу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гуцол.

 

     ГУЦОЛ М.В., секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав  людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних   відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  ПЗУ).  Вікторе Володимировичу,  я прошу надати слово для  виголошення  пропозиції від нашої фракції пану Балашову з трибуни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     БАЛАШОВ Г.В.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань фінансів   і   банківської   діяльності   (виборчий   округ    27, Дніпропетровська   область).   Спасибо  большое.  Дорогие,  родные народные депутаты!  Мы сидим в  этом  зале,  рассматриваем  проект бюджета, но кто первым в Украине должен был бить тревогу, так это, конечно же,  министр финансов. И я думаю, что Анатолию Кирилловичу будет очень интересны такие вопросы, которые вот здесь изложены.

 

     Задолженность наших  предприятий  перед бюджетом по налогу на добавленную стоимость - 4,5 миллиарда гривень. С наших граждан при каждой  покупке  берут 20 процентов сверх стоимости товара.  Любой товар,  ввозимый сегодня в Украину, дороже для наших граждан на 20 процентов.

 

     Неужели же  министр  финансов  до  сих  пор  не мог поставить вопрос о том,  что с этим  налогом  -  катастрофа  в  Украине.  10 миллиардов гривень собирают,  10 миллиардов гривень отдают. Кому?! Тем крупным предприятиям,  которые вывозят сырье  и  материалы  за рубеж!

 

     Сегодня даже за кругляк,  который спиливают и как лес продают за рубеж,  получают 20 процентов возврата НДС.  Все в зале  знают, что за возврат НДС до 50 процентов берут взяток. Все в зале знают, что НДС  грабит  каждого  украинского  гражданина.  И  сегодня,  к сожалению,  произошло  страшное:  вопрос  об  этом  налоге сняли с рассмотрения!  У нас с вами,  на глазах, утащили из-под носа. Есть сотни  народных  депутатов,  которые  требуют отменить этот налог, которые хотят снизить цены на 20 процентов.

 

     Ассоциация городов Украины во главе с Омельченко обратилась к Президенту с предложением отменить НДС на квартплату,  на плату за газ, свет, чтобы у нас не было этого безумного налога. Так неужели мы  не можем освободить от него наших граждан и сделать уже это до нового года?!  Мы же пытаемся снять этот вопрос с голосования,  мы пытаемся прекратить его рассмотрение вообще!

 

     Вот они цифры:  9,2 миллиарда гривень подлежат возврату, а 10 миллиардов пытаемся собрать!  4 миллиарда  гривень  задолженности! Нельзя же так!  Давайте внесем этот вопрос в повестку дня, давайте проголосуем!

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте.   Народний   депутат   Степанов. Наступна - депутат Безугла.

 

     СТЕПАНОВ М.В.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної  політики  та  праці  (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Уважаемый  председательствующий!  Уважаемые  депутаты!   Если   не проводить обсуждения,  то я не понимаю,  зачем мы здесь собрались, зачем пришли сюда  члены  Кабмина.  Мы  хотим  выслушать  министра финансов,  задать  ему  вопросы  и  в  конце концов высказаться по проекту бюджета. Это первое.

 

     Второе. Я хотел бы, чтобы председатель регламентного комитета дал разъяснение,  где должны находиться депутаты, имеющие портфели министров - в зале, как по Регламенту, или в ложе?

 

     И третье.  Я бы предложил проголосовать  за  то,  чтобы  была прямая трансляция по радио и представления проекта бюджета,  и его обсуждения  и  чтобы  обязательно  все  это   было   показано   по телевидению,  потому  что  наши  граждане,  наши  избиратели хотят увидеть,   чем   занимается   Верховная   Рада.   Даже    Долганов "прокололся",  когда  устроил  свой  опрос,  и  оказалось,  что 60 процентов граждан  хотят  видеть  трансляцию  заседаний  Верховной Рады.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Безугла.  Наступний  - депутат Черненко.

 

     БЕЗУГЛА Л.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  ПСПУ).  Прошу передать слово Марченко Владимиру.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 161, Сумська  область).  Фракция  Прогрессивной  социалистической партии  Украины.  Уважаемый Виктор Владимирович!  Мы предлагаем не обсуждать  сейчас  проект  бюджета  по  той  причине,  что  такова процедура представления.  Пусть он будет представлен.  Кроме того, мы обращаем внимание на то,  что при разработке  бюджета  не  были решены ключевые вопросы - об изменении оплаты труда и об изменении пенсионного обеспечения.

 

     Виктор Владимирович,  вы сегодня доложили, что "Погоджувальна рада"  приняла такую повестку дня.  Однако было решение Верховного Совета о том,  что  разработанные  и  внесенные  законопроекты  об оплате  труда и о пенсионном обеспечении должны быть рассмотрены в сентябре.  Я прошу,  чтобы они сегодня были рассмотрены,  тогда мы сможем их завтра проголосовать. Если мы завтра их проголосуем, это будет коррекция предложенного проекта бюджета.

 

     Поэтому я прошу,  чтобы сегодня  в  соответствии  с  решением Верховного Совета,  которое по юридической силе выше,  чем решение "Погоджувальної ради",  два законопроекта - об оплате  труда  и  о пенсионном  обеспечении  -  были  обсуждены хотя бы по сокращенной процедуре.

 

     И последнее.  Виктор Владимирович!  Вчера Наталья  Михайловна предложила  сделать заявление от имени Верховного Совета по поводу событий в мире.  Мир накануне Третьей мировой войны!  Вы  сказали: "Подготовьте  проект".  Мы подготовили предложения,  но хотели бы, чтобы  либо  было  дано  протокольное  поручение  соответствующему профильному  комитету,  либо чтобы те депутаты,  которые понимают, что  Третья  мировая   война   может   разразиться,   пока   здесь присутствует министр Зленко,  собрались и вместе с представителями фракций подготовили проект заявления от имени  Верховного  Совета. Мы  бы  его согласовали и тем самым что-то сделали,  чтобы Третьей мировой войны не было.  Прошу  депутатов,  которые  понимают  это, образовать рабочую группу и согласовать проект заявления.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире Романовичу,  але не все зразу. Народний депутат Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановний Вікторе Володимировичу,  не  менш  шановний  Вікторе  Семеновичу!  Я прошу запросити народних депутатів,  які сьогодні працюють в  уряді,  до залу, де у них є місця, хай сідають і працюють. Це перше.

 

     Друге. Шановні  народні депутати,  що таке представлення?  Це коли подають щось красиве,  гарненьке,  а потім - фуршет.  Вікторе Володимировичу!  Це  питання треба обговорювати і негайно включити трансляцію, хай люди побачать, що тут сьогодні презентують.

 

     Далі. Шановні  народні  депутати,  я  прошу  використати  всю програму,  яка передбачена Регламентом. Не треба тут робити ніяких таємниць.

 

     Дякую, шановні   народні   депутати.   Сподіваюся   на   вашу підтримку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  колего  Черненко.  Будь ласка,  увімкніть мікрофон голови бюджетного комітету Турчинова.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  бюджету (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, “Громада“).  Шановні  колеги!  Враховуючи,  що  основна   доповідь   від Верховної Ради буде під час першого читання проекту бюджету,  та у зв'язку  з  тим,  що  Регламент  чітко   не   визначає   процедури представлення   проекту   бюджету,   є   пропозиція  проводити  це заслуховування  за  звичайною  процедурою.  Якщо  не  всі  бажаючі зможуть  виступити,  якщо  хтось буде наполягати на виступі,  тоді поставити питання на голосування,  нехай  зал  визначиться,  і  ми збільшимо час розгляду цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні   колеги!   Таким   чином,  надійшло  дві пропозиції. Одна пропозиція відповідає нормі чинного Регламенту, а саме:  на  розгляд  питання  (в тому числі і представлення проекту закону України про бюджет) за звичайних  обставин  відводиться  45 хвилин.  Це  не  потребує  прийняття  окремого  рішення,  це  є  в Регламенті.

 

     Інша пропозиція - провести представлення з  обговоренням.  На це потрібно більше ніж 45 хвилин.

 

     Тому для    голосування    я   ставлю   пропозицію   провести представлення проекту Закону України про Державний бюджет  України з  обговоренням до 12 години.  Заслуховування представлення і його обговорення провести до 12  години.  Якщо  ми  такого  рішення  не приймаємо,  ми слухаємо це питання за завичайною процедурою, тобто протягом  45  хвилин.  Я  ставлю  на   голосування   питання   про заслуховування  і  обговорення даного питання до 12 години.  Прошу народних депутатів визначитися.

 

     "За" - 171.

 

     Рішення не прийнято. Будь ласка по фракціях.

 

     Дякую. Процедура визначена.

 

     Переходимо до  представлення  проекту  Закону   України   про Державний бюджет України на 2002 рік. Доповідач - міністр фінансів України   Мітюков   Ігор   Олександрович.   Будь   ласка,    Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.,  міністр  фінансів  України.  Шановний  Вікторе Володимировичу!   Шановні   народні   депутати!   Відповідно    до Конституції   України   та   Бюджетного  кодексу  України  Кабінет Міністрів України 14 вересня вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону  про  Державний  бюджет України на 2002 рік.  Я не хотів би будувати  свою  доповідь  щодо  поданого  документа   на   значній кількості цифр та числових порівнянь.  Доцільніше у відведений час зупинитися на особливостях, які відрізняють проект бюджету на 2002 рік від усіх попередніх бюджетів. Я перепрошую

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігоре Олександровичу.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Дозвольте   у  відведений  час  зупинитися  на особливостях, які, по суті, відрізняють проект бюджету на 2002 рік від усіх попередніх бюджетів.

 

     Перш за  все  поданий проект бюджету є результатом врахування завдань і пріоритетів,  а також числових і структурних параметрів, визначених основними напрямами бюджетної політики на 2002 рік,  що містяться у Посланні  Президента  до  Верховної  Ради  України  та Кабінету  Міністрів  та  визначені  Бюджетною резолюцією Верховної Ради України.

 

     Такими параметрами   були   макропоказники   економічного   і соціального  зростання  на  2002  рік:  рівень доходної частини до валового внутрішнього продукту - не більше  25  відсотків,  рівень профіциту загального фонду державного бюджету - 1 відсоток, питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті - 40 відсотків;  частка видатків зведеного бюджету, що спрямовується на соціальні програми

- 50 відсотків.  Практично усі  ці  параметри  в  проекті  бюджету витримані.

 

     Іншою особливістю  є  те,  що  проект  бюджету розроблений на основі Бюджетного кодексу.  В цьому плані слід особливо відзначити нову систему формування місцевих бюджетів та застосування програми цільового підходу до складання бюджету.

 

     Що стосується  формування  місцевих  бюджетів,  то  Бюджетним кодексом    передбачено    запровадження   міжбюджетних   відносин державного бюджету з майже  700  бюджетами  Автономної  Республіки Крим, а також з бюджетами областей, міст та районів.

 

     Прозорість і     стабільність    системи    формування    цих взаємовідносин  забезпечується   формульними   розрахунками,   які відповідають  принципу  надання  однакового рівня державних послуг усім  громадянам  України  незалежно  від  місця   проживання   та обрахунку податкоспроможності відповідних територій.

 

     При цьому через застосування коефіцієнта вирівнювання формула спрацьовує так,  що ті території,  які зуміли  власними  зусиллями наростити свою податкову базу,  залишають додаткові кошти у своєму розпорядженні.  У  результаті  цього  в   91   бюджеті   додатково залишається 315 мільйонів гривень.

 

     Іншим елементом,  що  вносить стабільність у взаємовідносинах між бюджетами (це передбачено Бюджетним кодексом),  є виведення 15 видів платежів поза межі бюджетного регулювання.  Обсяг цих коштів становить 2,3 мільярда гривень.  Це насамперед місцеві  податки  і збори, а також частина плати за землю.

 

     Вперше в  історії  міжбюджетних  відносин  органам  місцевого самоврядування  надається  можливість  реально   зміцнювати   свою доходну базу, не боячись того, що цей приріст наступного року буде вилучено через механізми міжбюджетного регулювання.  Це є  реальна децентралізація  державних  фінансів,  що  містить  у собі значний потенціал економічного розвитку регіонів.

 

     Проте будь-яка  децентралізація,  особливо  на  її   початку, вимагає страхування ризиків перехідного періоду. З цією метою уряд пропонує в усіх бюджетах врахувати нерозподілений резерв у розмірі 2  відсотки  від обсягів бюджетів.  А в складі обласних бюджетів - спеціальний резерв на вирівнювання по мережі диспропорцій та втрат податкоспроможності   територій  у  розмірі  10  відсотків  обсягу обласного бюджету.

 

     Цей розмір дещо вищий,  ніж передбачено кодексом, але ми його свідомо пропонуємо,  оскільки ці питання погоджені з регіонами. Це не лише позиція уряду - це  насамперед  позиція  місцевих  органів влади, яку уряд пропонує підтримати.

 

     Попереднє обговорення  даного  проекту  бюджету  в Комітеті з питань бюджету  показало,  що  передбачений  Бюджетною  резолюцією програмно-цільовий  підхід до складання бюджету через свою новизну сприймається непросто. І це нормально. Ми готові детально пояснити особливості  цього  підходу  під  час роботи в комітетах.  У межах відведеного часу зупинюся лише на його суті.

 

     Раніше в центрі бюджетного планування була мережа,  штати  та контингенти.  Тобто  чим більше збудовано приміщень,  чим більше є працівників,  чим більше є студентів чи ліжок,  тим більше  коштів мало   виділятися  з  бюджету.  Тобто  критеріями  були  кількісні показники,  а отже,  витрати.  При цьому  мало  приділялося  уваги питанням, а для кого все це функціонує, якого результату ми хочемо досягти,  чи можна його досягти,  витративши  менші  кошти,  і  ще багато інших питань.

 

     Саме ці  питання  ставляться  і  вирішуються  при програмному підході.  Крім  того,  програмний   підхід   передбачає   розробку стратегії  розвитку кожної галузі,  кожного міністерства на основі стратегії розвитку держави.  Тобто  у  центрі  бюджетного  процесу постає   мета,   завдання  щодо  досягнення,  критерії  оцінки  та конкретний результат.

 

     У проекті бюджету на наступний рік зроблено лише перший  крок

-  запроваджено програмну класифікацію видатків.  Це дає змогу під час розгляду проекту бюджету  аналізувати  не  лише  функції,  які мають  виконуватися  за рахунок бюджетних коштів,  але і конкретні види діяльності, що будуть здійснюватися головними розпорядниками. Прошу підтримати уряд у цій роботі.

 

     До Бюджетного  комітету  ми  передали  необхідні  порівняльні таблиці,  які дають можливість  порівняти  видатки  2002  року  із попередніми  роками.  Відповідно до послання Президента України та Бюджетної резолюції у  процесі  підготовки  проекту  бюджету  уряд вирішував   проблему   реалізації   декількох  пріоритетів.  Проте головним залишається посилення соціальної функції держави,  в тому числі   розвиток   освіти,   охорони  здоров'я  та  інших  галузей соціальної сфери.

 

     Багато в цьому питанні зроблено в  поточному  році.  Зокрема, двічі  підвищувалася  заробітна  плата  вчителям.  Це ж планується зробити  і  щодо  працівників  охорони  здоров'я,  інших   галузей соціальної   сфери.  Для  цього  пропонується  фонд  оплати  праці працівників цих галузей у наступному році збільшити  в  середньому на  15  відсотків проти поточного року.  Це забезпечить відповідне підвищення заробітної плати працівникам вказаних галузей  на  суму більш як 2 мільярди гривень.

 

     З наступного  року передбачається ввести мінімальну заробітну плату в розмірі 140 гривень на місяць.  Проте може статися,  що  в межах   ресурсів   не   вдається   зберегти  діючі  міжпосадові  і міжкваліфікаційні  співвідношення  в  оплаті   праці   працівників бюджетної сфери.

 

     У 2002   році   планується   підвищити   рівень  матеріальної підтримки сімей з дітьми та малозабезпечених сімей,  що  позитивно вплине   на   зростання   реальних   доходів  населення.  Зокрема, передбачається   встановити   рівень   забезпечення   прожиткового мінімуму  для  призначення  державної  допомоги сім'ям з дітьми та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 80 гривень на одного члена сім'ї.

 

     Вперше видатки  на  допомогу  сім'ям  з  дітьми,  інвалідам з дитинства та дітямінвалідам  передбачені  у  вигляді  субвенцій  з Державного  бюджету.  Обсяг  видатків  зросте порівняно з поточним роком у півтора раза.  У проекті державного бюджету  повною  мірою передбачені кошти місцевим бюджетам на житлові субсидії населення. Вперше з  наступного  року  передбачається  запровадження  надання населенню  пільг  і  субсидій  у  грошовій  (готівковій) формі для відшкодування витрат,  на  придбання  скрапленого  газу,  твердого палива.

 

     Видатки для  забезпечення гарантованого отримання громадянами зазначених субсидій,  а також субсидій і пільг із квартирної плати загальною   сумою   634   мільйони   гривень  виведені  зі  складу спеціального фонду,  який формується у поточному році  з  платежів НАК "Нафтогазу України".

 

     Пропонується зберегти спеціальний фонд для фінансування пільг і субсидій на оплату природного газу,  тепла, комунальних послуг і електричної енергії.

 

     У порівнянні  з минулим роком запропоновано збільшити видатки на соціальне забезпечення,  в тому числі видатки  на  забезпечення інвалідів  протезноортопедичними  автомобілями з ручним керуванням та на санаторно-курортне лікування.

 

     У проекті бюджету на 2002 рік повністю враховані видатки,  що будуть   перераховуватися  Пенсійному  фонду  на  виплату  пенсій, допомог,  призначених  за  різними  пенсійними   програмами,   які відповідно до чинного законодавства мають здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету. Це, зокрема, видатки, які спрямовуються на  виплату пенсій державним службовцям,  працівникам прокуратури, суддям, народним депутатам України, науковцям.

 

     Суттєво збільшено обсяги коштів, які будуть спрямовуватися на виплати,  пов'язані  з компенсацією громадянам знецінених грошових заощаджень.  У проекті бюджету на 2002 рік  обсяг  цих  асигнувань передбачений у сумі 500 мільйонів гривень, або збільшений більш як у  2,5  раза.  Це  дозволить  розширити   категорії   громадян   - одержувачів компенсацій і збільшити розміри виплат.

 

     Обсяг видатків   на  освіту  по  загальному  фонду  зведеного бюджету в 2002 році пропонується збільшити порівняно  з  видатками поточного  року  на  1,3  мільярда  гривень.  В  межах зазначеного приросту видатків по  галузі,  крім  заробітної  плати,  враховано підвищення стипендій вдвічі учням професійно-технічних закладів та студентам  вищих  навчальних   закладів   першого-другого   рівнів акредитації  та  в  1,7 раза - студентам вищих навчальних закладів третьогочетвертого рівнів акредитації.

 

     При формуванні  структури  видатків   на   охорону   здоров'я передбачено   пріоритетне   спрямування   фінансових  ресурсів  на боротьбу із туберкульозом,  СНІДом,  онкологічними захворюваннями, цукровим  діабетом,  на  забезпечення безпеки донорської крові,  а також на  розв'язання  нагальних  проблем  кардіохірургії.  Частка централізованих   видатків   за  цими  пріоритетними  напрямами  в проектах видатків державного бюджету на охорону здоров'я сягає вже 35 відсотків.

 

     У рамках  реалізації комплексної програми "Цукровий діабет" в повному обсязі за  рахунок  державного  бюджету  буде  забезпечено закупівлю   інсулінів.   Вперше   в   проекті  державного  бюджету передбачено 32,4 мільйона  гривень  цільових  коштів  на  розвиток дитячої кардіохірургічної служби.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Ігоре  Олександровичу.  Скільки  вам ще треба часу?

 

     МІТЮКОВ І.О. Ще десять хвилин.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре  Олександровичу,  давайте  так:   п'ять-сім хвилин,  а потім ми продовжимо час на п'ять хвилин, не хвилюйтеся! Все буде нормально,  відповідно до Регламенту.  Будь ласка,  Ігоре Олександровичу. Скоротіть, будь ласка, час.

 

     МІТЮКОВ І.О.   Дякую.   У   проекті   бюджету   на  2002  рік пропонується майже на 22 відсотки збільшити видатки  на  виконання програми  розвитку фізичної культури і спорту та молодіжні заходи. Проектом Державного бюджету на 2002 рік  передбачено  здійснити  у повному  обсязі  видатки,  пов'язані з виплатою пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також повне погашення заборгованості перед Пенсійним фондом,  яка утворилася в попередні  роки.  Поки  що  передбачено  спрямувати  на  погашення заборгованості  із  соціальних виплат громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 100 мільйонів гривень.

 

     Державне управління.  Необхідно  звернути  увагу  на  те,  що видатки  загального фонду в проекті Державного бюджету на 2002 рік на утримання органів державного управління запропоновано збільшити на   35   відсотків  проти  2001  року,  що  зумовлено  наступними причинами.

 

     Бюджетним кодексом   заборонено   здійснювати    фінансування установ  одночасно  з  різних  бюджетів.  Тобто у 2002 році органи державної  влади  не  зможуть  отримувати  субвенції  з   місцевих бюджетів на виконання делегованих законом України повноважень.

 

     Збільшення видатків  на державне управління пов'язано також з тим,  що в межах цих видатків у 2002 році передбачено забезпечення виконання державних цільових програм, таких як Комплексна програма профілактики злочинності,  Комплексна програма забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей,  програми дій, спрямованих на підтримання режиму державного  кордону,  розвитку  прикордонних міст та інших.

 

     Судова влада.   На   виконання   статті   125  та  пункту  12 "Перехідних положень" Конституції України,  на заходи, пов'язані з судовою реформою, передбачено у 2,3 рази коштів більше порівняно з 2001 роком.

 

     Шановні народні депутати!  Проект бюджету на 2002 рік  вперше складався   одночасно   з  формуванням  бюджету  розвитку.  Бюджет розвитку є складовою частиною державної  програми  економічного  і соціального  розвитку.  Його  обсяг  складає 8,3 мільярда гривень. Через  бюджет  передбачається  об'єднати  економічну  і   бюджетну політику на основі стратегічного бачення розвитку держави.

 

     У цьому  зв'язку  слід  відзначити,  що  окремим  додатком до проекту закону виділяються  видатки  у  сумі  майже  1,2  мільярда гривень,  які мають спрямовуватися на інноваційний і інвестиційний розвиток.  Можна з упевненістю  сказати,  що  цей  проект  бюджету відрізняється   від   попередніх   саме   своєю  спрямованістю  на пріоритети розвитку.

 

     Вагомою складовою   політики   економічного    зростання    є стабільність   фінансової   системи,   узгодження   фіскальної   і грошово-кредитної політики.  Важливу роль у цьому буде відігравати і  боргова  політика.  У  2002 році у сфері боргової політики уряд буде  забезпечувати  нормальний  стан  розрахунків  за   державним боргом. Це зміцнить довіру до держави з боку внутрішніх кредиторів та поліпшить  стосунки  з  іноземними  кредиторами,  що  дозволить Україні у 2003 році вийти на зовнішні ринки капіталу.

 

     Наведу декілька   цифр.  Вивчення  можливостей  України  щодо залучення кредитних ресурсів для фінансування потреб  держави  дає підстави  прогнозувати  надходження у вигляді кредитів на суму 3,5 мільярда  гривень.  Із  зазначеного  обсягу  1,8  мільярда  -   це внутрішній ринок,  1,7 мільярда - це можливості зовнішнього ринку. Загальні видатки з обслуговування боргу становитимуть 11 мільярдів гривень,  з  яких  витрати  на погашення основної суми боргу - 6,1 мільярда гривень, а виплати щодо обслуговування державного боргу - 4,9  мільярда.  Саме  різниця  між  можливістю  залучати  кредитні ресурси  і  необхідністю  погашення  боргових   зобов'язань   буде формувати профіцит у традиційному методологічному розумінні у сумі 2,6 мільярда гривень. На нашу думку, це дасть можливість остаточно вирішити  проблему  державного  боргу  в  2002  році  з точки зору припинення зростання навантажень на державний бюджет.

 

     Граничний розмір державного внутрішнього боргу  прогнозується встановити  на  рівні  12,8  мільярда  гривень,  граничний  розмір державного зовнішнього боргу не перевищить у 2002 році 8 мільярдів доларів  Сполучених  Штатів  Америки,  що  на  165 мільйонів менше очікуваного на кінець 2001 року.

 

     Шановні народні   депутати!   Основні    параметри    проекту Державного    бюджету   на   2002   рік   відповідають   прогнозам макроекономічної  ситуації  та  розраховані  на   основі   чинного податкового  законодавства.  У  зверненні  до  Верховної Ради уряд висловив свою позицію щодо прийняття Податкового кодексу.  Не буду її  повторювати,  хочу  лише  зазначити,  що  прийняття будь-якого рішення з питань оподаткування,  що почне діяти з наступного року, буде   вимагати   внесення  змін  до  проекту  бюджету,  який  вам запропоновано.  На  сьогодні  обсяг  доходів   зведеного   бюджету прогнозується  на  рівні 57,2 мільярда гривень,  що на 21 відсоток більше, ніж планувалося в поточному році.

 

     Це значне  зростання  є  реальним  і  максимально   можливим. Враховуючи реальну ситуацію,  що склалася з відшкодуванням податку на додану вартість,  уряд  пропонує  в  проекті  бюджету  комплекс заходів,  які дозволять нам у 2002 році цю проблему повністю зняти з порядку денного.

 

     Міністерство фінансів вважає  справедливими  пропозиції,  які будуть стосуватися в тому числі питань списання і реструктуризації заборгованості держави по податку на додану вартість. Пропонується розглянути  ці питання в окремій дискусії,  їх можна вирішити.  На жаль, на сьогодні ряд питань нам не вдалося остаточно ще вирішити, і  вони  повинні  бути  обговорені і вирішені у Верховній Раді при доопрацюванні проекту бюджету.  Це  стосується  повного  погашення боргів  перед чорнобильцями,  питання повного запровадження статті 57 Закону про освіту (маються на увазі частини 8 і 9 цієї статті); збільшення  фінансування  на  програму  реформування Збройних Сил, збільшення фінансування вугільної промисловості і ряд інших.

 

     Для збільшення доходів необхідно прийняття змін до ряду  норм законодавства,  які б дозволили поліпшити адміністрування податків та розширити податкову базу.

 

     З цією  метою  Кабінет  Міністрів  України   розробив   пакет законодавчих  актів  щодо  змін  в податковому законодавстві,  які дадуть можливість збільшити доходну частину на 1  мільярд  гривень та  врегулювати  проблему  своєчасного  відшкодування  податку  на додану вартість.  У разі їх  прийняття  можна  вишукати  кошти  на реалізацію вищезазначених пріоритетів.

 

     Шановні народні  депутати!  Уряд  виконав свій конституційний обов'язок - вніс проект Закону про Державний бюджет на 2002 рік на розгляд  Верховної  Ради  в установлені терміни.  Попереду в нас з вами  тривала  спільна  робота  по  з'ясуванню   проблем,   пошуку правильних рішень. Уряд готовий до цієї співпраці і готовий надати будь-які матеріали,  які допоможуть роботі над  проектом  бюджету. Прошу прийняти проект Закону про державний бюджет до розгляду.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ігоре   Олександровичу.   Запишіться  на запитання   доповідачу.   Висвітіть   список.   Народний   депутат Кирильчук. Наступний - депутат Балашов.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Прошу  передати  слово  депутату Черненку.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Покажіть,  будь  ласка,   список   записаних   на запитання...  Увімкніть  мікрофон  народного  депутата Кирильчука. Наступний - депутат Балашов.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І. Прошу передати слово депутату Черненку.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Євгене  Семеновичу.   Шановний   Ігоре Олександровичу! Скажіть, будь ласка, в якій статті проекту бюджету передбачені  кошти  на  підвищення   заробітної   плати   медичним працівникам,  працівникам  культури,  науки?  Взагалі,  скільки ви будете  витрачати  державних  коштів  на  ці  галузі?   Це   перше запитання.

 

     Друге запитання.  Ігоре Олександровичу,  які нам треба внести зміни до бюджету,  щоб ви  виконали  рішення,  яке  було  прийнято урядом, щодо підвищення заробітної плати вчителям? Я вже казав, що в такому місті, як Горлівка, це рішення не виконується.

 

     І ще  одне  запитання,  яке  не  стосується  бюджету.  Як  ви ставитеся  до  пропозиції  пана Бродського піти вам у відставку чи нехай Верховна Рада вас відставить?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Дякую вам за запитання. Щодо першого запитання. Ми  пропонуємо  збільшити  фонд оплати праці працівникам бюджетної сфери (без органів державного  управління)  на  15  відсотків.  Це вимагає  додатково  приблизно  2,3  мільярда гривень,  які рівними частинами слід поділити між державним і  місцевими  бюджетами.  Це сьогодні  враховано  в  проекті  бюджету.  Це стосується і охорони здоров'я, і освіти.

 

     Питання, яке ви ставили відносно змін та доповнень до  Закону про  Державний  бюджет  поточного року стосовно того,  щоб зробити маневр  ресурсами  і  перенести  кошти  з  державного  бюджету  до місцевих  бюджетів.  Я  про  це вчора говорив на обговоренні,  яке відбулося стосовно питання бюджету.  Ми внесемо  найближчим  часом такий законопроект на ваш розгляд.

 

     Третє запитання  не  має  відношення  до  теми сьогоднішнього обговорення, тому я не буду на нього відповідати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Балашов.  Наступний  - депутат Поліщук.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Фракция  "Яблоко".  По  вопросу  НДС.  В  плане предусмотрено  12,5  миллиарда  получения  доходов  от  налога  на добавленную  стоимость.  За  прошлый  год вы отчитались (вот цифры перед нами) за 10 миллиардов,  которые якобы должны были поступить согласно  плану,  но при этом недоимка наших предприятий составила 4,5 миллиарда, выплачено 9,2 миллиарда.

 

     Вопрос: как можно  вообще  рассчитывать  на  такие  деньги  в бюджете  будущего  года?  Вы  же  ничего  не  получите,  вы страну загоните!  В конце концов,  Анатолий Кириллович,  обратите на  это внимание, займитесь финансами! 10 миллиардов собираем, 9,2 выдаем, и 4,5 миллиарда недоимки, чем загоняем предприятия в долговую яму. А на следующий год собираемся реструктуризировать долг на пять лет и ничего не возвращать!  Взятки - 50 процентов НДС!  Да прекратите же  в  конце  концов!  Какой бюджет,  какие цифры - 12 миллиардов! Ответьте,  как вы собираетесь собрать 12  миллиардов  и  при  этом увеличить задолженность на 10 миллиардов?

 

     МІТЮКОВ І.О.   Що   стосується  проблеми  податку  на  додану вартість,  то ми пропонуємо вам  комплекс  заходів.  Перший  захід пов'язаний   з   вирішенням  більшості  питань,  які  виникають  з поверненням грошей в поточному році.  Зараз уряд опрацьовує проект постанови,  який  дасть  можливість  зняти до кінця року проблему, пов'язану  з  невідшкодованим  ПДВ  в  металургійній  галузі  і  в хімічній промисловості. Саме там формується левова частина (більше 80 відсотків) цієї заборгованості. Це питання ми вирішимо.

 

     Крім того,  ми пропонуємо за  рахунок  обережної  оцінки  тих надходжень   наступного  року  суттєво  збільшити  потенціал  щодо відшкодування.  Ми зараз можемо сказати,  що з  початку  року  вже зменшили  заборгованість  з відшкодування податку на 1 мільярд,  і цей процес буде продовжуватися.  Ця тенденція закладена в  проекті бюджету  на  наступний  рік.  Експорт  у  наступному  році не буде зростати так, як він зростав у цьому році. Ми вважаємо наш прогноз абсолютно   реальним,   але  він  повинен  бути  доповнений  рядом адміністративних заходів щодо поліпшення  адміністрування  податку на додану вартість. Це конкретні статті проекту закону про бюджет. Я прошу вас їх прочитати.  І це буде відповіддю на ваше запитання. Хоч ми готові і надалі вести дискусію,  щоб повністю зняти питання щодо невідшкодованого ПДВ в бюджеті 2002 року.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Поліщук.  Наступний   -депутат Кожин.

 

     ПОЛІЩУК О.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань    будівництва,    транспорту    і    зв'язку (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  ПЗУ).  Ігоре Олександровичу,  стаття 12  Закону  про  основи  охорони  здоров'я передбачає  видатки на охорону здоров'я в розмірі 10 відсотків від ВВП.  У 1999 році це було  3  відсотки  від  ВВП,  у  2000  -  2,9 відсотка,  в цьому році - 2,7 відсотка від ВВП. У проекті бюджету, який ви подали до  Верховної  Ради,  цей  показник  становить  2,4 відсотка від ВВП.

 

     Ми направляли  свого  листа  і  супроводжуючі  документи і до Прем'єрміністра,  і до вас,  і до міністра охорони здоров'я. В них були десятки тисяч підписів працівників медицини. У цих документах ми зазначили,  що таке ставлення до медицини не просто  недбале  - його можна назвати злочинним.

 

     Як з  вашої  точки  зору,  чи можна змінити цей показник ще в проекті бюджету на 2002 рік,  чи це вже  неможливо?  Ваша  оцінка, будь ласка.

 

     МІТЮКОВ І.О.  Я  думаю,  що  першу  названу  вами проблему ми вирішили,  запропонувавши в межах можливостей  бюджету  підвищення оплати  праці працівникам охорони здоров'я в наступному році на 15 відсотків.  Але далі ми з вами повинні  визначитися,  які  напрями реформи   і   поліпшення   системи  охорони  здоров'я  для  нас  є пріоритетними,  і туди ми можемо сконцентрувати  додаткові  кошти. Наприклад,  ми за два роки повністю вирішили проблему забезпечення інсуліном хворих  громадян  України.  Інші  пріоритети  ми  готові розглянути разом з вами і конкретно виділити ті додаткові кошти.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Кожин.   Потім   -  письмове запитання.

 

     КОЖИН Б.Б.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, НРУ). Прошу передати слово депутату Полюховичу.

 

     ПОЛЮХОВИЧ І.П.,  голова підкомітету Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  екологічної  політики,  природокористування та ліквідації наслідків  Чорнобильської  катастрофи  (виборчий  округ 155,   Рівненська   область).   Український  народний  рух.  Ігоре Олександровичу, я мав би велику промову з цього приводу, але скажу коротко.  Ми знаємо,  що трапилося у Сполучених Штатах Америки,  у країні, де розмір військового бюджету такий, що нам років 20 треба його складати як мінімум за гарних часів.  Але ми знаємо також,  і фахівці це підтвердять, що основна причина - це погана розвідка. І недаремно Буш консультується з керівниками провідних держав світу, аби попросити допомоги у першу чергу їхньої розвідки.

 

     Я читаю рядок: "На Міністерство оборони

- закупівля  озброєння  та військової техніки Головним управлінням розвідки Міністерства оборони - 2 мільйони". Ігоре Олександровичу, ви міністр фінансів,  що ви пишете?  Негайно туди записати мінімум 50 мільйонів.  Де взяти?  Скажу одразу,  де  взяти:  96  мільйонів поверніть  по  векселю  статті  52  бюджету 2001 року,  те,  що ви повинні  були  зробити.  Рівненська   афера   обласної   державної адміністрації...  От  вам і закупівля техніки.  Зніміть з обласних державних  адміністрацій   і   з   Верховної   Ради   фінансування обов'язково,  а сюда запишіть рядочок:  80-90 мільйонів.  На цьому будуть наполягати три фракції  у  Верховній  Раді  і  при  першому повному читанні, і при другому, і при третьому. Дуже вас прошу.

 

     Дякую.

 

     МІТЮКОВ І.О. Дякую. Я у своєму виступі підкреслив, і це також міститься    у    супроводжувальному    листі,    який    підписав Прем'єр-міністр  Анатолій  Кирилович  Кінах до Верховної Ради.  Ми готові підтримати пропозиції по збільшенню  фінансування  програми реформування Збройних Сил,  насамперед переоснащення, у тому числі і розвідки. Ми готові разом з вами перерозподілити ті видатки, які є, і разом знайти вихід із ситуації.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Письмове запитання.

 

     МІТЮКОВ І.О. Є одне письмове запитання. Воно стосується пільг ветеранам по скрапленому газу і твердому паливу.  У нас  дійсно  є сьогодні  проблема  з  цим питанням.  Справа в тому,  що у бюджеті поточного року ці платежі пов'язані з надходженнями від  Нафтогазу України,   який,   на   жаль,  не  виконує  своїх  зобов'язань.  Є відповідний  графік,   розроблений   і   підписаний   керівництвом нафтогазової  компанії,  тому ми це питання зможемо врегулювати до листопада обов'язково. Ми знаємо цю проблему. Якщо нам не вдасться досягти мети за рахунок цього маневру,  то будемо вносити зміни до Закону про  Державний  бюджет,  щоб  ці  люди  в  нинішньому  році отримали  повністю відповідні гроші.  В наступному році,  як я вже говорив,  ми пропонуємо скраплений газ і тверде паливо вивести  із спеціалізованого фонду і безпосередньо цим людям платити гроші,  а вони самі  будуть  вирішувати,  на  які  цілі  їм  використовувати відповідні енергетичні субвенції.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігоре Олександровичу. Сідайте.

 

     Слово для  співдоповіді  надається  голові  Комітету з питань бюджету Турчинову Олександру Валентиновичу. Будь ласка, Олександре Валентиновичу.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  народні  депутати!  Детальний  аналіз проекту Закону  про  Державний  бюджет  України  на  2002  рік  ми підготуємо  до розгляду цього питання у першому читанні.  Сьогодні можна говорити лише про відповідність норм поданого  законопроекту вимогам Бюджетного кодексу та Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний рік.

 

     Бюджет на 2002  рік  є  першим  бюджетом,  розробленим  після набрання  чинності Бюджетним кодексом України,  і має стати першим кроком до втілення нових принципів організації бюджетного процесу, визначення  його соціальної спрямованості та розвитку міжбюджетних відносин.

 

     На виконання вимог Бюджетного  кодексу  поданий  законопроект містить значну кількість додаткової інформації.  Зокрема,  проекти бюджетів позабюджетних цільових фондів,  Пенсійного  фонду,  Фонду соціального  страхування,  інших  фондів,  обгрунтування  основних бюджетних показників,  розширений звіт про виконання бюджету  2001 року тощо.

 

     Водночас виконані  не всі вимоги щодо складу проекту бюджету. Проект основних  засад  грошово-кредитної  політики  на  наступний бюджетний   період   та   проект  кошторису  доходів  та  видатків Національного банку України на наступний бюджетний період надійшли до Верховної Ради України лише 18 вересня.

 

     На жаль,  нам  також  не  довелося  детально  ознайомитися  з Програмою  економічного  та  соціального  розвитку  держави,   яка повинна стати невід'ємною частиною бюджету, оскільки вона надійшла тільки вчора.

 

     Основні прогнозні показники у пояснювальній записці  наведені в  обмеженому переліку,  без обгрунтувань,  що не дозволяє оцінити об'єктивність і достовірність доходної частини проекту бюджету.

 

     Причому наведені  лише  темпи  росту  показників,   тоді   як розрахунок  проекту  бюджету  здійснюється  на основі показників у вартісному вираженні.

 

     Рівень обгрунтування  пропонованих  видатків   на   виконання функцій  та  програм  недостатній,  а видатки представлені лише за програмною класифікацією.  При цьому критерії,  параметри та маяки зазначених  програм,  а  також  нормативні підстави для здійснення таких програм, відсутні.

 

     Нагадаю, що  відповідно  до  статті  10  Бюджетного   кодексу видатки  бюджету повинні класифікуватися за функцією,  економічною характеристикою операцій та програмною класифікацією.

 

     Запровадження програмно-цільового    методу    не     знайшло відображення   в   текстових  статтях,  в  яких  потрібно  було  б акцентувати  увагу  на  розподілі  повноважень  між  Міністерством фінансів  та  розпорядниками коштів та визначенні відповідальності учасників бюджетного процесу.

 

     З огляду на те що немає прив'язки програм  до  функціональної класифікації,  а  Мінфіном  запропонована  нова класифікація,  яка складається з десяти розділів  замість  двадцяти  п'яти,  провести співставний  аналіз  державного  бюджету за видатками,  тим більше порівняти пропоновані видатки з минулими  роками,  не  виявляється можливим.

 

     Із тексту  пояснювальної записки не можна судити і про спосіб консолідації  даних  по  зведеному  бюджету,  адже   запровадження програмно-цільового  методу  для  місцевих бюджетів у 2002 році не передбачається.

 

     Тепер про попередню оцінку показників бюджету. Поданий бюджет вимагає  уточнення  та детального опрацювання в частині визначення реальності  доходів  -  57,2  мільярда  гривень,  надходжень   від приватизації  -  5,8  мільярда  гривень,  обсягу  видатків  - 61,4 мільярда гривень, обсягу місцевих бюджетів - 25,2 мільярда гривень та сум дотацій - 4,1 мільярда гривень.

 

     Застосування нового    підходу    обліку    надходжень    від приватизації призвело до появи у законопроекті дефіциту державного бюджету  в  розмірі  4  мільярди  277  мільйонів гривень,  або 1,7 відсотка від ВВП.

 

     Одним із напрямів бюджетної політики на наступний рік  згідно з  Бюджетною  резолюцією  є  зменшення частки Спеціального фонду у складі бюджетів.  Порівняно з 2001 роком проектом бюджету на  2002 рік  передбачено зростання доходів Спеціального фонду у державному бюджеті на 1,5 мільярда гривень,  у місцевому  бюджеті  -  на  0,8 мільярда   гривень.   У  порушення  частини  четвертої  статті  13 Бюджетного  кодексу  щодо  джерел  формування  Спеціального  фонду виключно відповідно до законів України, Кабінет Міністрів визначив такими підставами три  постанови  Кабінету  Міністрів,  два  укази Президента, один наказ Мінфіну, дві міжурядові угоди тощо.

 

     Основним аргументом  щодо необхідності існування Спеціального фонду є включення до його складу  так  званих  зв'язаних  доходів. Водночас  кошти,  які  надійдуть  від  НАК  "Нафтогаз"  в  рахунок погашення заборгованості перед Міністерством  оборони  України  за угодою  між Кабміном та урядом Російської Федерації про передачу з України до Російської Федерації важких бомбардувальників, крилатих ракет  повітряного  базування  великої  дальності  та  обладнання, зараховуються до загального фонду  державного  бюджету  України  і використовуються  на  розрахунки  Міністерства  оборони за спожиті енергоносії та житлово-комунальні послуги. З огляду на це вважаємо за  можливе переглянути інші джерела формування Спеціального фонду з метою його зменшення.

 

     Проектом бюджету  на   2002   рік   порівняно   з   плановими показниками  бюджету  на  2001 рік передбачається номінальний ріст доходів на 10,2 мільярда гривень,  або на 21,8 відсотка при  рості ВВП  на  17,5  та індексі споживчих цін - на 11,3 відсотка.  Тобто реальне зростання доходів прогнозується на рівні 9,4 відсотка.

 

     Визначена сума доходів зведеного бюджету на наступний  рік  у сумі  57,1  мільярда  гривень,  на  відміну  від  складу доходів у попередньому році,  не  включає  надходження  від  приватизації  і становить  23,2  відсотка валового внутрішнього продукту при плані на 2001 рік - 22,4 відсотка.

 

     Доходи державного бюджету в  сумі  40,5  мільярда  гривень  і місцевих  бюджетів  -  16  і 26 мільярдів гривень без міжбюджетних трансфертів становлять відповідно 70,9 і 29,1 відсотка у зведеному бюджеті.

 

     Слід зауважити,  що за сім місяців поточного року питома вага доходів місцевих бюджетів...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте,  Олександре Валентиновичу,  скільки  вам потрібно часу?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Мені достатньо буде 4 хвилини.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.   Дякую.   Не   можна   погодитися   з  деякими запропонованими  урядом  показниками  доходів  бюджету,   які   не відображають реальний стан надходжень.

 

     По деяких  видах  доходів  плани  і показники завищені,  а по деяких,  навпаки,  занижені. Викликає сумнів реальність розрахунку податку  на  додану  вартість.  За  нашими розрахунками,  занижені показники ввізного мита,  окремих неподаткових та інших надходжень до бюджету.

 

     Значно нижчі від планових показників 2001 року заплановані надходження коштів від реалізації  надлишків озброєння, військової та спеціальної техніки.

 

     Тепер про соціальну спрямованість видатків бюджету.  Проектом закону номінальні видатки зведеного бюджету передбачені  в  обсязі 61,4  мільярда  гривень,  або  на  16,1  відсотка  більше,  ніж  у поточному році .

 

     Питома ж вага соціальних видатків збережена фактично на рівні поточного року по відношенню до валового внутрішнього продукту.

 

     У цілому  в  зведеному  бюджеті видатки на статті соціального спрямування становлять 30,6 мільярда гривень,  або  49,8  відсотка від загальних видатків за нашою оцінкою, а за оцінкою Міністерства фінансів - 52 відсотки.

 

     Вперше заплановані    видатки    на    часткове     погашення заборгованості  із  соціальних виплат чорнобильцям - 100 мільйонів гривень при заборгованості 700 мільйонів гривень. Проте номінальні видатки  на соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,  зменшені на 127  мільйонів  гривень  і становлять  91  відсоток  від  видатків на ці цілі у 2001 році.  А реально зазначені видатки порівняно з 2001  роком  заплановані  на рівні 82,5 відсотка.

 

     Як у минулому, так і в поточному році проектом Держбюджету на наступний рік  пропонується  встановити  щорічну  разову  допомогу ветеранам  війни  в  розмірі  від  40 до 150 гривень,  залежно від категорії ветеранів,  що  суперечить  вимогам  Закону  про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

 

     Також порушуються   норми   законів   України  про  державну, соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям,  про державну допомогу сім'ям  з  дітьми,  про  державну і соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам,  державна допомога яким  визначена  у розмірі прожиткового мінімуму.

 

     Проте зазначена  допомога проектом встановлюється на рівні 80 гривень,  що на 15 гривень  більше,  ніж  у  поточному  році,  але становить  лише  23  відсотки  прожиткового  мінімуму,  який  уряд пропонує встановити на 2002 рік у розмірі 342 гривні.

 

     Проектом закону  передбачено  підвищення   заробітної   плати працівникам бюджетної сфери на 15 відсотків. При цьому працівникам Адміністрації   Президента,   Кабінету   Міністрів,   Міністерства фінансів  оплата  праці порівняно з поточним роком збільшується на 30 відсотків.  Для порівняння,  зарплату Верховної Ради планується збільшити всього на 4 відсотки.

 

     Призупинена дія  положень  законів у частині надання пільг та компенсацій громадянам.  Збережені пільги тільки для тих категорій громадян,  які мали їх і в поточному році. Проте при наданні пільг щодо безкоштовного проїзду всіма видами пасажирського транспорту з 1  січня  2001 року міським та районним радам встановлюється плата за проїзд цим категоріям  громадян,  виходячи  з  обсягів  коштів, затверджених у відповідних місцевих бюджетах. Тобто передбачається не безкоштовний проїзд пільговим  категоріям  громадян,  а  сплата зазначеними категоріями частини вартості проїзду.

 

     Дуже коротко  про проблемні питання формування взаємовідносин між державним бюджетом України та місцевими бюджетами у 2002 році. Основним завданням бюджетної політики було і залишається зменшення центру  тяжіння  бюджетних  ресурсів   у   регіони,   забезпечення збалансованості  місцевих  бюджетів  і  створення  дієвої правової основи  для  розвитку  і  зміцнення  бюджетів  самоврядування.  Ця позиція в діяльності бюджетного комітету була,  є і буде головною. Фінансово сильні регіони -  основа  для  фінансової  стабільності, прогресивного  соціально-економічного  розвитку  держави і кожного окремого регіону.

 

     У той же час відповідно до вимог Бюджетної  резолюції  частка місцевих  бюджетів  у структурі зведеного бюджету мала б становити 40 відсотків,  а проектом закону  вона  передбачена  на  рівні  38 відсотків.

 

     Побіжний розгляд   проекту   закону  в  частині  міжбюджетних стосунків,  як і з інших питань,  виявив  деякі,  на  наш  погляд, неузгодженості з положеннями Бюджетного кодексу.  Але ми вважаємо, що в процесі розгляду державного бюджету  в  нас  буде  можливість доопрацювати та виправити важливі проблемні питання.

 

     Комітет з  питань  бюджету  на  своєму  вчорашньому засіданні визначився і пропонує Верховній Раді,  незважаючи на  вищенаведені недоліки,  основний фінансовий план держави взяти до розгляду.  Ми закликаємо всіх народних депутатів до конструктивної  співпраці  з метою   необхідної   корекції  і  доопрацювання  законопроекту  та своєчасного прийняття збалансованого бюджету нашої держави.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Олександре Валентиновичу.  Чи є запитання до співдоповідача? Будь ласка, запишіться. Висвітіть.

 

     Народний депутат Поліщук. Наступний - депутат Сахно.

 

     ПОЛІЩУК О.В.  Олександре Валентиновичу,  я вам хочу задати те саме запитання,  яке я задавав міністру фінансів.  Хочу знати вашу позицію як голови бюджетного комітету.

 

     Протягом останніх   трьох   років  ситуація  з  фінансуванням видатків на охорону здоров'я така:  у 1999 році видатки на охорону здоров'я  становили  3  відсотки,  у  проекті  бюджету на 2002 рік передбачається 2,4 відсотка ВВП. Як ви оцінюєте таку тенденцію, на мій  погляд,  злочинну,  і чи збираєтесь ви,  як голова бюджетного комітету,  робити все, щоб змінити ситуацію з видатками на охорону здоров'я на краще?

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні  колеги!  Я сказав,  що запропонований проект бюджету потребує значної корекції.  Є два головні  напрями. Перший   -   посилення  фінансування  і  фінансової  самостійності регіонів,  і другий  -  забезпечення  соціального  захисту  нашого населення, у тому числі і з питань охорони здоров'я.

 

     Я переконаний,  що якраз у цих питаннях у цьому бюджеті ми не підемо  з  вами  на  компроміси  і  доведемо  їх  до  того   рівня фінансування, якого потребують наші громадяни.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Сахно.  Наступний  -  депутат Косаківський.

 

     САХНО Ю.П.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Фракція "Яблуко".  Я прошу передати  слово Геннадію Балашову.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

     БАЛАШОВ Г.В.  Фракция "Яблоко". Прокомментируйте, пожалуйста, цифры.  Вы сказали, что 342 гривни предусмотрено, а в этом году он равен 311 гривням. Объясните мне это безумие, когда мы повышаем на 10 гривень прожиточный минимум,  а в магазине у человека  забираем 20 процентов, то есть 60 гривень из того же прожиточного минимума. Почему мы пенсию повышаем на 2 гривни, а в магазине и за квитанции забираем  20  процентов?  То есть мы у наших пенсионеров постоянно забираем со 100 гривень 20 гривень при любой  покупке.  Объясните, пожалуйста,  это  безумие.  Не  стоит  ли прекратить рассматривать такие безумные вещи и заняться в конце концов экономикой, отменить этот безумный налог?

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за запитання. Шановний колего Балашов! Ви знаєте,  я також не  погоджуюсь  з  тією  схемою  ПДВ,  яка  існує сьогодні  в  Україні і яка дійсно призводить до того,  що реальним виробникам  ПДВ  не  повертається,  зростають  борги,  зменшуються обігові кошти і так далі.

 

     Але згідно  з  чинним  законодавством,  згідно з Конституцією бюджет повинен формуватися на тих податках,  які були на 15 серпня поточного року.  Тобто бюджет поданий на тій податковій базі,  яка існувала у нас у 2001 році.

 

     Для того щоб  змінити  ситуацію,  треба  проводити  податкову реформу, треба проводити корекцію податків, які існують в Україні. Але ж це  окреме  питання,  воно  не  пов'язане  з  представленням бюджету.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Косаківський.   Наступний  - депутат Салій.

 

     КОСАКІВСЬКИЙ Л.Г.,  член Комітету Верховної  Ради  України  з питань бюджету (виборчий округ 223,  м.Київ).  Шановний Олександре Валентиновичу, у мене три коротких запитання.

 

     Перше. Ми бачимо,  що в цьому році  уряд  не  виконує  вимоги державного  бюджету стосовно підвищення заробітної плати вчителям, посилаючись на брак коштів.  У наступному році ми також бачимо, що уряд  не  має наміру повністю виконати вимоги статті 57 Закону про освіту.  І принципову позицію бюджетного комітету з цього  приводу не враховано.

 

     Чи не вважаєте ви, що потрібно просто перерозподілити видатки за  рахунок  державного  управління,  інших  структур  і  передати освітянам і на охорону здоров'я?

 

     Друге проблемне питання - це дорожнє будівництво. Ми вчора на засіданні комітету це розглядали.  Знову-таки  це  питання  у  нас фактично  загнано на нульовий рівень,  у 20 разів зменшилося за 10 років фінансування.  А  це  нові  робочі  місця,  відрахування  до бюджету і, власне кажучи, нормальна інфраструктура.

 

     Чи не вважаєте ви, що потрібно це питання все-таки розглянути і поновити державний цільовий фонд,  а по-іншому вирішити  питання надходження до бюджету?

 

     І третє питання щодо реальності доходів місцевих бюджетів. Ми вчора розглядали це:  деякі бюджети вже виконані на 112 відсотків, а  інші  всього на 50.  Таким чином,  створюється понаднормативний залишок,  який іде на оце монументальне будівництво, на інші речі, які не пов'язані з соціальним захистом людей.

 

     ТУРЧИНОВ О.В. Дякую за запитання. Шановний колего! Ви знаєте, коли ми не зможемо разом  з  вами  знайти  і  запропонувати  уряду додаткові  надходження  до бюджету,  то іншого шляху в нас,  окрім перерозподілу запропонованих видатків,  просто немає.  Так, будемо пропонувати   перерозподіляти   видатки,  зменшувати  фінансування виконавчої влади,  збільшувати фінансування соціальних програм. Це відпрацьована схема.  І я думаю,  що саме за цією схемою ми будемо працювати.

 

     Що стосується  інших  проблем,  то  я  вважаю,  що  під   час підготовки   законопроекту   до   першого   читання   ми   зможемо проаналізувати більш ретельно ситуацію  і  запропонувати  механізм вирішення цих проблем, про які ви зараз говорили.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Салій.

 

     САЛІЙ І.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва,  транспорту і зв'язку (виборчий округ  221,  м.Київ). Шановний  Олександре Валентиновичу!  Ви знаєте,  доповідь міністра Ігоря  Олександровича  вперше  викликала  позитивні  емоції   щодо міжбюджетних  стосунків.  Тобто  територіальним  громадам все-таки пішли назустріч,  і будуть децентралізовані  кошти.  Це  серйозний крок,  і це великий позитив бюджету. Але я хотів би нагадати, що в попередньому бюджеті,  як і  в  нинішньому,  ігноруються  інтереси міського  пасажирського  транспорту.  Я  хотів би все-таки почути: якщо  місцеві  органи  не  здатні  поновити  міський  пасажирський транспорт  і  не  їхня  функція  організовувати випуск вітчизняних вагонів метро, автобусів, електричок, трамваїв, тролейбусів, то як нинішній   уряд,  міністерство  і  ви  все-таки  врегульовуєте  цю проблему в новому законі?  І  що  буде  з  пільгами  на  проїзд  у міському пасажирському транспорті?

 

     Будь ласка.

 

     ТУРЧИНОВ О.В.  Шановні колеги!  Що стосується децентралізації бюджетів,  то це жорстка вимога Бюджетного кодексу.  І коли б уряд не  запропонував  такої децентралізації,  то ми просто відхилили б цей бюджет як такий, що суперечить Бюджетному кодексу.

 

     Що стосується міського транспорту,  то ви знаєте,  це питання треба  вирішувати  в  комплексі.  Я  не  виключаю якісь,  скажімо, капітальні вкладення в цьому напрямі.  Але все-таки центр  ваги  з цього  питання  треба  переносити  саме  на  місцеві бюджети,  які відповідно  до  нової  схеми  фінансування  будуть  мати  достатні ресурси для вирішення в тому числі і цього питання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Валентиновичу. Сідайте.

 

     Шановні колеги! Ми слухаємо це питання у звичайному режимі. У нас є 12 хвилин.  Ми переходимо до обговорення,  зможуть виступити чотири народних депутати.

 

     Слово для  виступу  надається  народному депутату Коновалюку. Наступний  -  депутат  Ніколаєнко.  Народний  депутат  Ніколаєнко. Наступний - депутат Степанов.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар  Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (виборчий округ  185,  Херсонська  область). Шановний  Анатолію Кириловичу!  Шановні народні депутати!  Перш за все  фракція  Соціалістичної  партії  України  уповноважила   мене зробити таку заяву.

 

     Нинішній бюджет передбачає перерозподіл внутрішнього валового продукту в межах  24-25  відсотків,  тобто  наш  бюджет  є  чи  не найліберальнішим  в  усій  Європі,  тому  що  практично для потреб громадян ми витрачаємо десь менше четвертої частини  всіх  коштів, які  сконцентровані в нашій державі.  І так буде до тих пір (можна писати лозунги,  ПДВ відміняти і таке інше - це  все  не  вирішить питання), поки у нас буде оподатковуватися заробітна плата, поки у нас буде оподатковуватися капітал,  а  рентні  платежі:  сировина, ліс,   горілка,   спирт,   газ,   електроенергія  будуть  джерелом збагачення ненаситних олігархів.

 

     Один вчитель нещодавно написав листа до  "Сільських  вістей", де   зазначив,   що  наша  економіка  ніяка  не  ліберальна,  вона ліберальна по відношенню до тих,  хто має кошти,  і тоталітарна до тих, кого держава утискує.

 

     Тому все-таки    перерозподіл   через   ВВП   сьогодні   явно недостатній.  Усі пільги,  пов'язані з введенням у дію  соціальних законів, а це стосується одиноких людей, престарілих, пенсіонерів, дітей,  вчителів,  лікарів,  будуть профінансовані  лише  на  одну п'яту.  І  оце  скільки  б  ми сьогодні не ділили...  Тут Черненко говорив, що потрібно лікарям передати, скажімо, трохи коштів інших категорій.  Я  кажу,  що потрібно більше дати освітянам.  Тому що, скажімо,  мене і нашу  фракцію  не  влаштовує  те,  що  стаття  57 профінансована  тільки  в частині,  скажімо,  доплати за стаж.  Ми хочемо,  щоб вона діяла в повному обсязі, щоб фінансувалися пільги сільським  вчителям,  тому що сьогодні,  Анатолію Кириловичу,  там залишилася  вже  тільки  третина  вчителів.  Деякі  предмети   або викладаються не фахівцями, або місця учителів цих предметів просто вакантні. А такі предмети, як англійська мова, німецька, практично вже не викладаються.

 

     Ще одне  хотів  би  сказати стосовно сільського господарства. Фракція Соціалістичної і Селянської  партій  вважає,  що  потрібно збільшити  цільові видатки на введення державного страхового фонду в  межах  300-400  мільйонів  гривень.  Ці  кошти  можна  було   б використати   також   для   регулювання   закупівельних   цін   на сільгосппродукції: хліб, цукор, м'ясо. Інакше ставиться під сумнів продовольча безпека нашої держави.

 

     Тому ми вважаємо,  що проект потрібно доопрацьовувати, інакше руху не буде.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Степанову. Наступний - депутат Кравченко.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты,  сидящие в зале!  Уважаемые  депутаты,  сидящие  в  ложе правительства! Уважаемые члены правительства! Все мы с вами читали в свое время послание Президента.  Все мы слышали пропагандистские вопли  о  борьбе  с  бедностью.  И  вот теперь я хочу обратиться к министру финансов.

 

     Игорь Александрович,  вы меня слишите?  Где в  вашем  бюджете борьба  с бедностью,  вы мне покажите?  В какую статью вы заткнули субвенции на помощь малообеспеченным  семьям?  У  вас  везде  есть субвенции: и чернобыльцам, и детям, а малообеспеченным семьям нет. Я  не  знаю,  где  эта  сумма,  но  мне   удалось   узнать   чисто конфиденциальным  путем,  что  если в бюджете этого года на помощь малообеспеченным семьям было предусмотрено  280  миллионов,  то  в бюджете на следующий год предусматривается 240.  У нас что, бедных стало в Украине меньше или как?

 

     А теперь  я  хочу  обратиться  к  Премьерминистру.  Уважаемый Анатолий Кириллович!  А вы знаете,  что из 280 миллионов,  которые предусмотрены на  помощь  малообеспеченным  семьям,  в  этом  году истрачено 15 процентов. Я не знаю, просто я хочу вам сказать, но я могу  вам  дать  эту  оценку,  очевидно,  у  вас   саботажники   в правительстве  сидят,  которые  не  хотят  бороться  с  бедностью, которые не  хотят  выполнять  послание  Президента  и  его  мудрые указания.

 

     Далее. Мне,  наверное,  скажет министр финансов: мы потому не смогли выполнить это  положення,  что  Верховная  Рада  установила забезпечення  прожиткового  мінімуму для допомоги малозабезпеченим сім'ям в размере 50 гривень.  Конечно,  и недолуга більшість,  тут сидевшая в свое время, это проштамповала в нынешнем законе. И если бы мне и депутату Гошовской не удалось протянуть буквально волоком проект,  чтобы  установить  65 гривень,  то была бы 100-процентная экономия, никаким малообеспеченным семьям мы бы не помогли.

 

     И последнее.  Уважаемые члены  правительства!  Посмотрите  на статью, предусматривающую помощь "по догляду за дитиною" в размере 40 гривень и единовременную помощь  участнику  боевых  действий  в размере  40  гривень.  Вам не стыдно?  Мне стыдно будет смотреть в глаза нашим людям! В конце концов неужели участник боевых действий не заслужил больше 40 гривень?

 

     Мне пришлось встречаться с ветеранами из Балаклавы, которым в год празднования  10-й  годовщины  Независимости  присвоили  новые воинские  звания,  так  они  сказали,  что вот нам воинские звания дали, так хоть бы на мундир, хоть бы на погон один еще денег дали.

 

     Поэтому надо  четко  установить  в  бюджете   размер   помощи малообеспеченным семьям.  И дать не 80 гривень,  а 100 гривень.  И размер помощи семьям с детьми и ветеранам также повысить  хотя  бы до, честно сказать, приличных размеров.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Кравченку. Наступний - депутат Коновалюк.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ  57,  Донецька  область).  Фракция  коммунистов.   Уважаемые колеги!  Те  темпы,  с  которыми  мы начали процедуру рассмотрения бюджета,  конечно,  удивляют.  По поводу того,  с чем я вчера  мог ознакомиться,  я  сегодня  выступлю,  но я не успел даже прочитать этот гроссбух.  Поэтому я буду говорить о двух моментах.  Первое - это угольная отрасль.  Анатолий Кириллович, я обращаюсь к вам, как к человеку,  знающему структуру производства.  Как  можно  было  в бюджете  записать,  выделяется  2,3  миллиарда  и  при  этом  дать расшифровку:  цих коштів буде достатньо для того,  щоб  закрити  і ліквідувати   шахти?  Или  вас  подставляют  ваши  помощники,  или Митюкова в конце концов надо  поставить  на  место?  Ведь  это  же цинизм по отношению к этой отрасли.

 

     Вы знаете,  что я являюсь инициатором внесения в повестку дня отчета Кабинета Министров о  социально-экономических  последствиях закрытия шахт. Мы хотим узнать (и я в первую очередь хочу узнать), 55 миллионов добычи угля - это благо для Украины или нет?  Я  хочу знать,  почему  капитальные  вложения в угольную отрасль снижены в 6,8 раза (это по моему округу)?  Почему на  сегодняшний  день  мы, имея  возможность  добывать  105  миллионов  тонн угля,  планируем финансирование на сумму 2,3 миллиарда?

 

     Мне известно, что по заданию Президента якобы разрабатывается программа по угольной отрасли. Я прошу вас, снимите... Нет, это не та программа. Есть отдельная группа людей, которая доказывает, что если  мы  выделим 5 миллиардов на финансирование угольной отрасли, если мы в конце-то концов поймем,  что дальше падать уже некуда... То  есть  этот  год является переломным для угольной отрасли.  Там разрабатывается программа на 105 миллионов тонн.

 

     Анатолий Кириллович,  давайте еще вернемся к этому вопросу. В конце  сентября  он  будет  рассматриваться  в  Верховном  Совете. Давайте эту цифру еще раз пересмотрим с точки зрения  национальной безопасности.   Почему?   Потому   что   уголь  сегодня  уже  надо рассматривать как составляющую национальной безопасности.

 

     И еще один вопрос.  Россия сегодня  вкладывает  деньги,  имея огромные ресурсы газа,  в развитие кузбасских разрезов. И если они решат проблему по транспортному тарифу,  то наш  уголь  никому  не нужен будет.  Они вытеснят наше собственное производство. Это уже, действительно, будет национальное бедствие.

 

     Поэтому я прошу внести в повестку дня  и  рассмотреть  вопрос финансирования угольной отрасли.

 

     И вторая статья, которую я успел увидеть: на Министерство внутренних дел выделяется 1,9 миллиарда.  Там есть проблемы, им нужно действительно выделять деньги. Но нельзя же такое соотношение ставить между производством и потреблением.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Слово  для  виступу  надається  народному депутату Коновалюку.

 

     КОНОВАЛЮК В.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (виборчий округ 62,  Донецька область).  Шановний Анатолію Кириловичу!  Шановний  Вікторе  Володимировичу!  Шановні   народні депутати!  Бюджет  наступного  року  повинен  насамперед закріпити темпи досягнутого економічного росту,  створити  сприятливі  умови для  детінізації  економіки,  розвитку підприємницької діяльності, поліпшення  інвестиційного  клімату  та  істотно  підсилити   свою соціальну  спрямованість.  У  сфері  прибутків формування доходної частини   бюджету   повинно   виходити   винятково   з   глибокого економічного аналізу і прогнозу. Тут має бути вироблена стратегія, що базується на формуванні сучасної податкової системи.

 

     У зв'язку з  тим  що  доходи  від  приватизації  відведені  з категорії  надходжень  до  бюджету,  основні  надходження в бюджет будуть базуватися на податках і зборах.  У зв'язку з цим податкова політика  має бути цілком підпорядкована задачам збільшення зборів податків у бюджет з одночасним зниженням податкового навантаження.

 

     У сфері міжбюджетних відносин необхідно  керуватися  засадами забезпечення    територіальних    громад   і   органів   місцевого самоврядування  правом  самостійно  і   відповідально   вирішувати питання   соціальноекономічного   розвитку,  створювати  ефективні механізми проведення державної регіональної  політики.  Для  цього необхідно    зменшити    фінансову    базу    органів    місцевого самоврядування,  розробити чіткі критерії  і  ефективні  механізми надання державної підтримки регіонам.

 

     У зв'язку з тим що всі зазначені функції,  особливо пов'язані з соціальним  захистом  населення,  передбачається  виконувати  на місцях,  повинно бути забезпечене відповідне фінансування. Введена минулого року система потребує серйозного доопрацювання в  частині логіки і коригування.

 

     Яскравим прикладом   є   Донбас,   де   зосереджений  значний промисловий потенціал. Велика частина населення зайнята на роботах з  небезпечними  і шкідливими умовами праці.  У загрозливому стані знаходиться екологія, що позначається на здоров'ї населення.

 

     У даній ситуації логічно було б розвивати,  а не  скорочувати сферу  охорони  здоров'я.  Формальний  же підхід не дозволяє цього робити, тому що в ньому закладений принцип вирівнювання: закупівля медичних   препаратів,   устаткування,   проведення   заходів  для соціального захисту населення, а також надмірна централізація.

 

     Багато нарікань викликає база, за допомогою якої визначаються обсяги  податкових  надходжень  у  місцеві  бюджети,  особливо  це стосується  депресивних   територій   і   шахтарських   міст,   де відбувається закриття шахт, і тому змінюється база для нарахування прибуткового податку з громадян.

 

     Нереальні показники по доходах ускладнюють процес  формування і виконання місцевих бюджетів.  А це вбиває будь-яку ініціативу. У сфері витрат насамперед  необхідний  контроль  над  ними.  Низький рівень  державного  контролю  за  використанням  державних  коштів помітно послабив бюджетну дисципліну.

 

     Не варто  послабляти  увагу  до  базових  галузей   народного господарства,  тому  що  в цьому столітті вугілля збереже за собою роль провідного енергоносія.  Необхідно вдосконалити  фінансування цієї галузі.

 

     На минулому  тижні,  у середу,  урядом була схвалена програма "Українське  вугілля",  яка  передбачає  щорічне  фінансування   у розмірі  6  мільярдів  гривень.  У  цьому  бюджеті на фінансування вугільної галузі уряд виділяє  2,3  мільярда  гривень.  Тому  таке питання, Анатолію Кириловичу: кому потрібні такі програми?

 

     Група "Регіони   України"   ретельно   і  відповідально  буде працювати над цим бюджетом.  Компроміс  буде  тільки  один:  більш ефективна і дієздатна система фінансування.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Час,   відведений   для  розгляду  цього питання,  закінчився.  Увімкніть   мікрофон   народного   депутата Черненка для репліки. Одна хвилина.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую, Вікторе Володимировичу. Шановні народні депутати!  Шановний пане Станіславе!  Я  не  проти  когось  там  з бюджетної  сфери,  я нікого окремо не виділяю.  Це виключно задача бюджету.

 

     Шановні народні депутати!  Я тільки хочу  сказати,  що,  коли людина вмре, а будуть вмирати, бо сьогодні в державному бюджеті на охорону  здоров'я  виділяється   менше   2,7   відсотка   валового внутрішнього продукту,  їй не потрібні будуть ні школи, ні газети, ні  телебачення.  Ось  про  що  я  хочу  сказати  нашим   шановним урядовцям.

 

     Дякую, Вікторе Володимировичу.

 

     ------------

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!  Переходимо до наступного питання порядку денного.  Слухається інформація Тимчасової слідчої комісії Верховної  Ради  України  для  з'ясування  причин,  що призвели до кризового    фінансового    стану    Акціонерного     комерційного агропромислового банку "Україна".

 

     Доповідає голова  тимчасової  слідчої  комісії Верховної Ради України Король Віктор Миколайович.

 

     Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

     Шановні колеги!  Я нагадую,  що на  засіданні  Погоджувальної ради  ми  домовились:  до  30  хвилин - доповідь голови тимчасової слідчої комісії, 15 хвилин - відповіді на запитання.

 

     КОРОЛЬ В.М., голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України   для   з'ясування   причин,   що  призвели  до  кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".  Шановні народні депутати!  Шановні присутні! Тимчасова слідча комісія,  утворена рішенням Верховної  Ради  5  липня  2001 року,  провела  відповідну роботу і сьогодні має можливість надати інформацію про попередні результати її діяльності.

 

     Акціонерний комерційний агропромисловий  банк  "Україна"  був утворений  на  основі  колишнього  державного Агропромбанку УРСР і зареєстрований в Національному банку України 27 вересня 1991 року. На  той  час  його  статутний  фонд становив 13 тисяч гривень.  За період з 1991 по 1996  роки  було  проведено  шість  емісій  акцій банку,  в  результаті  чого  статутний  фонд  збільшився  до  70,3 мільйона гривень.  Банк мав 27  дирекцій  та  510  відділень,  які здійснювали  розрахункове касове обслуговування більш як 200 тисяч юридичних осіб та майже півтора  мільйона  вкладників  -  фізичних осіб.

 

     Банк створювався   як  спеціалізована  фінансова  установа  з обслуговування   клієнтів   в    агропромисловому    секторі    та сільськогосподарському  виробництві.  Для його розвитку на першому етапі багато зробили керівники уряду,  починаючи навіть з Вітольда Фокіна. Особливу увагу йому приділяв і тодішній міністр сільського господарства  Олександр  Ткаченко,  оскільки   банк   обслуговував агропромисловий комплекс.

 

     Банк швидко   розвивався   і   незабаром  увійшов  до  восьми найпотужніших установ держави.  Він користувався постійною  увагою уряду, парламенту, Національного банку України. Але цей позитивний факт мав і свою зворотну негативну сторону.  Банк привертав  увагу політиків і високопоставлених осіб, які неодноразово робили спроби вольового втручання в його діяльність і навіть  використання  його фінансових можливостей у своїх корисливих цілях.

 

     У різні  періоди  його  недовгої історії ті чи інші політичні особистості або промисловофінансові групи  мали  певний  вплив  на діяльність банку.  І це аж ніяк не йшло йому на користь.  У самому банку також були керівники або інші відповідальні особи, які в тій чи  іншій  мірі  лобіювали  інтереси  високопоставлених урядовців, політиків, представників бізнесової еліти.

 

     Навіть і сьогодні  спостерігаються  безпрецедентні  за  своєю безцеремонністю   спроби   деяких   політиків   втручатись  у  хід розслідування  справ  по  банку  "Україна",  здійснювати  тиск  на рішення  арбітражних  судів.  Таке  траплялось  і з боку Верховної Ради.

 

     Так, наприклад,  позавчора на  засіданні  тимчасової  слідчої комісії  ми  змушені  були  заслухати  голів  двох  парламентських комітетів:  Комітету з питань  правової  політики  та  Комітету  з питань бюджету. В арбітражних судах виявилися листи цих комітетів, у яких вони зверталися з проханням об'єктивно  розглянути  питання щодо  тих  чи  інших  фірм,  які  є найбільшими боржниками банку і винуватцями  його  краху.  Були   навіть   рекомендації   на   час об'єктивного розгляду призупинити виконання рішень суду.  По суті, це дуже схоже на завуальоване  протекціонування  фірм,  діяльність яких заслуговує на дуже прискіпливу увагу правоохоронних органів.

 

     Хочу відзначити,  що  і  тепер,  і в попередні роки з приводу діяльності банку "Україна"  було  немало  виступів,  публікацій  у пресі,  але  побудовані  вони  були  переважним  чином  на окремих фактах,  вирваних  з  ланцюга  подій,  і  не   давали   можливості об'єктивно  і  всебічно  з'ясувати  причини  падіння банку та його банкрутства.

 

     Такий підхід призвів до того, що у розвалі банку звинувачують дуже багатьох,  у тому числі й уряд,  і парламент,  і Національний банк, і навіть Президента.

 

     Для об'єктивної  оцінки  причин  і  наслідків   краху   банку "Україна"   тимчасова   слідча   комісія  вивчила  всі  документи, проаналізувала всі  точки  зору,  і  загалом  картина  для  членів комісії стала зрозумілою.

 

     На засіданні   комісії   ми  вислухали  біля  двадцяти  п'яти посадових осіб,  які у той чи інший період працювали в банку або з банком  і  які свого часу приймали рішення,  від яких залежала або могла залежати подальша доля  банку  -  акціонерів  та  керівників банку  "Україна",  керівників  Національного банку,  представників правоохоронних органів, прокуратури, уряду, народних депутатів. Ми проаналізували сотні відповідей, що надійшли на наші запити.

 

     Комісія також   отримала   велику   кількість   звернень  від керівників підприємств  і  окремих  громадян,  які  постраждали  в результаті  банкрутства банку "Україна".  Ми отримали також чимало матеріалів  від  депутатів  усіх  рівнів  і  від  засобів  масової інформації. Усе це було проаналізовано у нашій роботі.

 

     Але я  хотів  би звернути вашу увагу на те,  що не всі з тих, кого ми запрошували на засідання комісії,  поводили себе достатньо відповідально.  Так,  наприклад,  колишній  голова Наглядової ради банку "Україна" пан Сацюк на  ряд  поставлених  нами  запитань  не спромігся  дати  чіткої відповіді,  посилаючись на втрату пам'яті, тобто ухилявся від конкретних відповідей на запитання, які ставили члени комісії.

 

     Шановні депутати! Я хотів би звернути ще вашу увагу - депутат Волков жодного разу не з'явився на наші засідання,  проігнорувавши всі  запрошення.  Тому я змушений з цієї трибуни нагадати депутату Волкову,  що новий Кримінальний кодекс,  який вступив у  дію  з  1 вересня  цього  року,  передбачає  кримінальну відповідальність за таку поведінку (стаття 253,  частина друга Кримінального кодексу). Тому,  якщо  він  так  буде  ставитися  до наших колег,  до роботи тимчасової слідчої комісії,  я буду змушений поставити питання про позбавлення  пана Волкова депутатської недоторканності і передання його справи  до  прокуратури.  І  в  цьому  найду  вашу  підтримку (Оплески). Дякую.

 

     Аналіз діяльності  банку  за весь період існування (1991-2001 роки)  свідчить  про  те,  що  банк  ефективно   здійснював   свою діяльність  і  навіть  процвітав тільки в перші роки,  коли великі інфляційні процеси підштовхували фірми-клієнти  якомога  швидше  в щось вкладати і прокручувати свої гроші,  погоджуючись на будь-які банківські ставки й умови.

 

     Надзвичайно великі  проценти,  доходи  одного  з   найбільших банків   держави   забезпечили   йому   найбільшу   ліквідність  і прибутковість і безтурботне життя для всього його  багатотисячного персоналу.

 

     Така ситуація   на  фінансовому  полі  держави  сформувала  у керівництва банку пасивну,  споживацьку позицію.  Тодішній  голова правління  банку  Коваленко,  голова ради банку в особі Ситника не прагнули  вдосконалювати  роботу  банку,  пристосовувати  його  до реалій   ринкових   перетворень,   будувати  діяльність  банку  на комерційній основі.

 

     Менталітет тих та й наступних за ними керівників залишався на рівні часів Агропромбанку СРСР, який був по суті лише закладом для розподілу грошей.

 

     Постійно звітуючи  перед  Національним  банком  України   про "успіхи",  керівники  банку не помічали,  що ситуація змінювалася, фінансовий ринок у державі стабілізувався і  починали  діяти  нові умови  господарювання,  за  яких  пріоритет  набували саме ринкові підходи.

 

     Однак стратегія  керівництва  банку  "Україна"  не  зазнавала змін, тим паче що можливості на той час були ще достатньо великі.

 

     Проведення в    значних    масштабах   неефективних,   навіть протиправних заходів,  вчинення протизаконних  угод  з  порушенням банківських  правил  та  нормативів  з боку керівництва,  набувало повсякденного  характеру.  На  жаль,  це  не   викликало   тривоги Національного  банку,  уряду держави,  які нерідко розглядали банк "Україна"  лише  як  механізм  для  фінансування  своїх  ризикових популістських проектів.

 

     Але в  1995-1996  роках,  незважаючи на позитивні звіти банку "Україна"  (220,5  мільйона  гривень  прибутку   за   1995   рік), Національний банк таки відчув загрозу кризи,  і в травні 1996 року керівництво  банку  було  замінено,  головою  правління  став  пан Кравець.

 

     У період до 1999 року Національний банк надав банку "Україна" кредитів майже на  929,7  мільйона  гривень,  але  команда  Кравця скористалась  безконтрольністю з боку Нацбанку,  збитковість банку наростала, руйнівні процеси посилювалися.

 

     Якщо до початку 1996 року ще спостерігався ріст прибутковості банку  (221  мільйон  прибутку за 1995 рік),  то вже до кінця 1996 року прибуток скоротився  на  116  мільйонів  гривень,  1997  року прибуток  скоротився  ще  на  30  відсотків,  а  за  1999 рік банк закінчив зі збитками в 123,1 мільйона гривень.  Чим пояснити  таке різке падіння,  за три роки - 300 мільйонів?  Були спроби пояснити це  наслідками  світової   фінансової   кризи,   які,   безумовно, позначилися  на фінансовому ринку,  зокрема і в економіці країни в цілому. Так, безперечно, це справді відбилося на роботі банку, але в таких же умовах працювали і всі інші банки,  і багато із них, на відміну  від  банку  "Україна",  не  тільки  вистояли,  а   навіть розвивалися.

 

     Отже, головна   причина  кризи  в  самій  системі  управління банком,  в  недосконалому  менеджменті,  в   нездоровій   практиці взаємовідносин  банку з державними органами та Національним банком України.  Реальна картина,  що пояснювала причини  падіння  банку, була  подана  в  матеріалах  проведеної  в кінці 1998 року ревізії діяльності  банку  за  два  попередні  роки.  З'ясували,  якщо  до середини  1996  року  факти  неефективного  керівництва і порушень законодавства носили епізодичний характер  і  були,  скажемо  так, керовані,  тобто такими,  які не могли спричинити розорення банку, то з приходом команди пана Кравця  різні  порушення,  зловживання, проведення заздалегідь збиткових операцій набули неконтрольованого характеру,  а в ряді  випадків  навіть  ініціювалися  керівництвом банку.  Пік  такої  діяльності припав на 1997 рік,  коли майже всі операції банку суттєво знизили свою прибутковість,  а багато з них проводилися збитково.  Цьому сприяв ряд управлінських рішень,  які передбачали  практично  повну   концентрацію   всіх   фінансів   і управлінських  можливостей  у  руках  центрального апарату банку і насамперед управління банку на чолі з Кравцем.

 

     Так, наприклад,  було прийнято рішення про  переведення  всіх обласних  дирекцій на єдиний кореспондентський рахунок у Київ,  що дало  можливість  сконцентрувати  величезні  ресурси  -близько   1 мільярда гривень - у центральному апараті банку.

 

     Крім того,   із  складу  правління  були  виведені  керівники місцевих  дирекцій.  Мотивація  -  для  забезпечення   мобільності роботи.  Такі  рішення  на  той  час  не  були виправдані реальною ситуацією,  але вони все ж таки  були  прийняті.  Кравець  отримав можливість одноосібного,  практично необмеженого і безконтрольного доступу до всіх банківських ресурсів

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся,  Вікторе Миколайовичу, одну хвилину. Шановні  колеги,  настав  час перерви.  Чи слухаємо ми доповідь до кінця чи оголошуємо перерву? До кінця.

 

     Будь ласка, Вікторе Миколайовичу, продовжуйте.

 

     КОРОЛЬ В.М.  До кінця.  Дякую за підтримку. Так, наприклад, у центральному   апараті   банку   створився   централізований  фонд ресурсів,  який сформувався за рахунок обов'язкових  і  додаткових перерахунків   коштів   обласних   дирекцій  банку.  Перерахування додаткових коштів передбачалося здійснювати за  оплату  в  розмірі від   1  до  10  відсотків.  Розмір  оплати  для  кожної  дирекції керівництво  банку  встановлювало  на  свій  розсуд,  тобто   були величезні штучні обмеження на заробітки дирекції від продажу своїх ресурсів.

 

     Дирекції позбавили  можливості  заробляти   свої   кошти   на міжбанківському  ринку  шляхом вільного продажу ресурсів.  І тепер вони змушені були задовольнятися подачками від пана Кравця.

 

     Це давало можливість останньому на свій розсуд стимулювати чи навпаки  гальмувати активність директорів,  роблячи їх покірними й слухняними до будь-яких рішень.

 

     Як результат,  за два роки - 1997-1998 - стали збитковими  14 дирекцій,  близько 200 відділень. А головне операційне управління, через яке перекачувалися кошти банку під кулуарні проекти  команди Кравця   за  участю  деяких  високопоставлених  чиновників  уряду, знизило свої доходи до кінця 1998 року в чотири  рази,  хоч  обсяг кредитного   вкладення  центрального  апарату  становив  понад  70 відсотків від усіх вкладень банку.

 

     Частка непрацюючих активів  балансів  головного  операційного управління  сягнула  наприкінці 1998 року 60 відсотків.  З вересня 1997  року  почалася  затримка  виконання  клієнтських   платіжних доручень, а з ними і суттєвий відтік клієнтів.

 

     Порушеннями, які  призвели  до  негативних результатів,  були вражені більшість банківських операцій,  особливе місце займали  в цьому кредитні операції. Використовуючи штучно створені можливості необмеженого і безперешкодного доступу  до  ресурсів  банку,  його керівництво  при  невтручанні  ради  банку і абсолютній пасивності Національного банку України проводило вкрай ризиковану, а протягом останнього   часу  своєї  діяльності  навіть  шкідливу  для  банку практику вкладання коштів у великих розмірах в  активи,  приречені на неповернення: гарантії, кредити, акредитиви і цінні папери.

 

     Саме ці  дії призвели до виснаження ресурсів банку і порушило його фінансову стійкість і ліквідність.

 

     Показовим прикладом низької ефективності вкладених  коштів  є той  факт,  що за 10 місяців 1998 року кредити,  які видавалися за рішенням керівництва банку,  принесли прибутки в 1,5  раза  менші, ніж  могли  принести,  тому  що  видавалися  за  штучно заниженими процентними ставками (в середньому 25,4 відсотка,  тоді,  як  така ставка була 42).

 

     У керівників банку з'явилися не тільки свої кредитні проекти, й свої фірми, які використовували капітал банку ніби власний. Так, наприклад,  інвестування  підприємств,  до  яких  мав безпосереднє відношення сам Кравець  та  його  довірена  особа,  відповідальний працівник   банку   Некрасов:   фірми   "Атланта-Інтернешнл",  ТОВ "УкраїнаНафта", ТОВ "Нафта-К", принесло збитки банку на суму 246,7 мільйона гривень.

 

     Так, наприклад, фірмі "АтлантаІнтернешнл" за вказівкою Кравця було відкрито кредитну  лінію  в  розмірі  2,2  мільйона  гривень, згодом  довівши цю суму до 50 мільйонів гривень.  Це при тому,  що власні кошти цієї фірми становили всього 19 тисяч гривень. Чи не в тому  секрет такої безмежної щедрості,  що серед засновників фірми "Атланта-Інтернешнл" значиться і дружина  пана  Кравця  -  шановна Ірина Степанівна?

 

     Видача кредитів  клієнтам,  котрі  неодноразово демонстрували свою неспроможність і ненадійність,  за  часів  Кравця  на  посаді голови правління банку перейшла в систему.  Такі позичальники,  як Торговий  дім  банку  "Україна",  товариство  "Українська   мова", "Інтерагросистема",  АТ "Україна-Холдинг-Лізинг", "Укрнафтотрейд", ЗАТ  "Каштан"  та  багато-багато  інших,  користувалися  особливою увагою   керівництва   банку.   Кредити  видавалися  не  тільки  в необмежених обсягах,  але й під мізерну ставку  -  до  1  відсотка річних,   а   в   деяких   випадках   і  для  погашення  кредитної заборгованості  позичальника.  Наприклад,  "Торговий   дім   банку "Україна"  в  1997  році  отримав  кредит  у розмірі 16,5 мільйона гривень для погашення своїх же  боргів  перед  іншими  фірмами.  У результаті,  такі кредити зразу ж ставали безнадійними. При цьому, як правило, претензійна позивна робота стосовно таких боржників не велася.

 

     Крім того,  існувала  практика  видачі  кредитів  за  рахунок коштів головного операційного управління позичальникам,  які з тих чи  інших  причин отримали відмову в регіональних дирекціях банку. Такі позичальники знаходили позитивне  рішення  і  в  центральному апараті   банку,   а   після   отримання   грошей   їхні   кредити віддебітовувалися знову-таки в  регіональні  дирекції,  поповнюючи кредитні   портфелі   останніх   безперспективними  для  погашення кредитами.

 

     Ми з'ясували,  що  з  1997  по  1998  роки  із  з   головного операційного   управління  в  регіони  дирекцією  було  надано  29 кредитів на суму десь 10 мільйонів гривень,  7 мільйонів доларів і 535  тисяч  німецьких  марок.  Ці  кредити,  надані  Чернігівській дирекції "Інтерагросистеми",  Львівському  заводу  гумовотехнічних виробів,  Вінницькій  дирекції  фірми  "Серпанок" та багато іншим, залишаються підвішеними і сьогодні.

 

     Така практика  кредитування  призвела  до  того,  що   частка прострочених  кредитів  у загальній сумі кредитних заборгованостей на 1 червня 1999 року становила вже 58 відсотків на загальну  суму майже 600 мільйонів гривень.

 

     Нерегульований відтік  ресурсів банку негативно позначився на прибутковості валютних операцій. Це сталося в результаті зростання витрат  банку  на  залучення валютних ресурсів в умовах збільшення кредитного портфеля у  валюті  та  надання  більшої,  ніж  раніше, кількості валютних гарантій.

 

     При неповерненні   цих   ресурсів  банк  був  змушений  нести додаткові  витрати.  Знизилася  ефективність  операцій  з  цінними паперами,  зросла кількість економічно невигідних або маловигідних вексельних операцій,  коли портфель банку  формувався  за  рахунок векселів неперспективних емітентів.

 

     Крім того,   мала   місце   багаторазова   практика  закриття кредитних боргів векселями неплатоспроможних позичальників, що, як правило,  не призводило ні до погашення кредитної, ні до погашення вексельної заборгованостей.  Наприклад,  ДАК "Хліб України" -  409 тисяч,  "Томас"  -  1  мільйон 250 тисяч з дисконтом 16 відсотків, "Укрнафтотрейд"  -  500  тисяч,  "Фінансово-лізинговий  дім  банку "Україна" і інші.

 

     Особливого зухвальства   досягло   використання   коштів  для забезпечення особистих потреб  персоналу  центрального  апарату  і дарування  або  продаж за мізерну ціну квартир,  пільгові кредити, завищення витрат на оплату навчання співробітників  банку,  членів їх   сімей   і   навіть   сторонніх  осіб,  необмежені  закордонні відрядження - все це призвело до того,  що з  1994  по  1998  роки центральний апарат банку на своє утримання, крім заробітної плати, додатково витратив більш як 10 мільйонів гривень.  Так, наприклад, з  кінця 1995 року по 1999 рік на закордонні відрядження персоналу банку було витрачено 3,5 мільйона гривень у 12  видах  валют.  При цьому часто такі відрядження були цілком невиправданими і ставали, по  суті,  завуальованими  туристичними  поїздками  -  це  Японія, В'єтнам, Таїланд, куди тільки не їздили.

 

     Забезпечення квартирами  11  працівників  банку  в  1997 році обійшлося в 2  мільйони  гривень,  а  проведення  широкомасштабної квартирної   операції   по   кредитуванню   купівлі   працівниками центрального апарату квартир будинку 2 в  провулку  Святошинському міста  Києва  в  кінці 1997 року завершилось недоотриманням банком прибутку в розмірі 1 мільйон гривень і прямими збитками  на  більш як 300 тисяч гривень.

 

     Усього ж  ці  квартирні  операції  нанесли  збитки майже на 5 мільйонів  гривень.  Бездумна  політика  пільгового   кредитування працівників банку,  в основному центрального апарату,  призвела до того,  що тільки внаслідок різниці  між  собівартістю  ресурсів  і процентною  ставкою  виданих кредитів банку було заподіяно збитків майже на 1,2 мільйона гривень.

 

     Хаос у  фінансовій  діяльності  супроводжувався  хаосом  і  в кадровій  політиці.  Структура і штат центрального апарату банку в 1997-1998 роках перебували в стані перманентних  змін.  При  цьому необхідність  у  спеціалістах  ніким  не  вивчалася  і перспективи їхньої підготовки ніхто не планував.

 

     Маючи власний інститут,  банк  додатково  оплачував  навчання близько 60 студентів,  які проходили підготовку в інших вузах, при цьому витрачалося близько 1 мільйона гривень на рік.  Але тільки 7 відсотків спеціалістів після закінчення навчання використовувалися для роботи в установах банку.  Це не дивно,  якщо врахувати,  що з 560 осіб,  які навчалися за рахунок коштів банку в 1998 році,  239 ніякого відношення до нього ні до навчання, ні після не мали.

 

     У таких умовах,  здавалося б,  повинні були б знайтися  сили, які  своєчасно  і  адекватно  відреагували би на ситуацію в банку. Однак ні від ради банку,  ні від Національного банку, ні від уряду ніякої  реакції не було.  Радою банку хоч і розглядалася ситуація, але,  окрім оцінки і  констатації  фактів,  ніяких  інших  дій  до керівництва  банку  чи  до інших посадових осіб не було.  Інтереси акціонерів і клієнтів захищалися формально, сплановані антикризові заходи   приймалися   радою   без  належного  їх  аналізу,  ніякої вимогливості  до  членів  правління,   керівників,   дирекції   не виявлено.

 

     Достатньо сказати,  що  за  вісім років діяльності ради банку (за часів пана Ситника) не було заслухано жодного керівника  банку чи його підрозділу,  нікого не звільнили за невідповідність посаді або за діяльність,  що призвела до збитків,  ні на  кого  не  були передані  матеріали  в  правоохоронні органи,  хоча в діях окремих посадових осіб банку проступали ознаки злочину.

 

     Сліпим залишилося і керівництво Національного банку, особливо до  діяльності  на  посаді керівника банку "Україна" свого протеже Кравця. При цьому Національний банк ніяк не міг не бачити реальної ситуації в банку "Україна".  Поданий банком звіт, хоч як би він не був прикрашений,  все одно не  міг  приховати  різкого  погіршання показників роботи.  Навіть після проведеною комісією Національного банку України перевіркою влітку 1998 року,  висновками якої  стало рішення про незадовільний стан управління діяльністю банку, ніякої серйозної  реакції  з  боку  правління  Національного   банку   не помічалося.

 

     І лише коли крах банку став очевидним,  рада банку дала згоду на звільнення пана Кравця та деяких інших посадових осіб у зв'язку з  переходом  на  іншу  роботу.  Ні до кого з них не було висунуто ніяких претензій. Починаючи з 19 жовтня 1998 року банком "Україна" почав  керувати  пан  Гринжук,  який  зі  своєю командою спробував проаналізувати ситуацію та вжити необхідних заходів.  Але  реально вплинути  на  хід  подій вже не міг і тому в липні 1999 року подав заяву про звільнення.

 

     У цей період у банку почався новий етап, не менш драматичний, ніж попередній. У травні 1999 року до керівництва банком приходить нова команда,  яка добре розуміє,  куди  вона  прийшла,  для  яких цілей,  які  має  можливості та на якій ресурс може розраховувати. Головою ради банку було обрано  пана  Сацюка,  народного  депутата України.  До  ради банку увійшов і пан Волков,  людина,  котра має значний досвід у фінансових операціях з великими коштами.

 

     Трохи пізніше,  19 серпня 1999 року,  головою правління банку обрано  пана  Міхеєва,  який  раніше  очолював  головне операційне управління цього банку. "Нова" команда, яка прийшла до керівництва банку   "Україна",   добре   розуміла:   не   від  уряду,  не  від Національного банку чекати порятунку вже неможливо. Тому почала на свій розсуд проводити банківську політику.

 

     У результаті  такої  політики  невідомо  куди зникло майже 13 відсотків акцій держави в статутному  фонді  банку  "Україна".  До речі,  з державною часткою акцій весь час відбувалися якійсь дивні маніпуляції:  то вона була в банку, то зникала. Останнього разу її віддали компанії "УкрРос". Чому, на яких підставах?

 

     Новий напрям роботи банку полягав у тому,  що почалася робота з боржниками,  але не з усіма,  а переважно з тими,  хто мав певні позиції  в  банку  і  міг  перешкоджати намірам нової команди.  Як відомо, почалися навіть судові процеси як кримінального характеру, так і цивільного, але знову-таки з ознаками кримінального вчинку.

 

     Показовими є  справи фірм "Інтерагро" ("Технопарк"),  якою до обрання народним депутатом керувала  Людмила  Супрун,  "Валді",  а також інших,  спільним для яких є те,  що на погашення свого боргу банку "Україна" вони  передавали  своє  майно,  котре  оцінювалося дорожче,  ніж борг, але потім з'ясовувалося, що майно продавали за безцінь,  і знову ж таки  гроші  не  поступали,  майно  зникало  в "закромах Родины" і акціонери нічого від цього не відчували.

 

     Не на  висоті  були  і правоохоронні органи.  Одні порушували кримінальні справи,  інші відмовляли в їх порушенні. Цивільні суди виносили рішення про стягнення майна для погашення боргу, потім їх же скасовували.  І  всюди  фігурували  такі  суми  -  10,  20,  30 мільйонів чи доларів, чи гривень.

 

     Водночас дивна  річ  відбувалася  також  з фірмами,  які були власністю  керівництва  банку.  Так,   наприклад,   заборгованість закритого  акціонерного товариства "УкрРос" у розмірі 25 мільйонів доларів була реструктуризована терміном  погашення  на  2010  рік, шановні  наші.  ЗАТ  "Торговий  дім  банку  "Україна",  борг якого становив  119  мільйонів  гривень,  зумів  пролонгуватися,   строк погашення до 23 (точна дата!) січня 2013 року.  Дай Боже, дожили б усі,  щоб  почути,  що  повернули.  Тобто  знову  банк   "Україна" залишився в дурнях.

 

     Виходячи з   аналізу   фінансового   стану  банку  "Україна", Національний банк України у  вересні  2000  року  прийняв  рішення ввести  тимчасову  адміністрацію  банку,  яку  очолив пан Тополов, голова ради  Індексбанку.  Працівниками  тимчасової  адміністрації були  за  сумісництвом  призначені  працівники,  які  залишалися в штатах Індексбанку.

 

     Слід відзначити,  що фактично з боку тимчасової адміністрації ніяких  ефективних заходів по виведенню банку з кризи здійснено не було.

 

     Безумовно, таке   продовжуватися   більше   не    могло,    і Національний  банк  України 17 липня 2001 року відкликав ліцензію, тим самим припинивши функціонування банку "Україна".  З того  часу була призначена ліквідаційна комісія на чолі з паном Русаліним.

 

     Таким чином,  з  моменту  створення  банку до його ліквідації було п'ять керівників:  це  Коваленко  (1992-1996  роки),  Кравець (1996-  1998  роки),  Гринжук (1998-1999 роки),  Міхеєв (1999-2000 роки) і Тополов закінчив славну епопею в цьому році. За цей період було два голови Наглядової ради банку - пан Ситник і пан Сацюк.

 

     Окремо слід  сказати  про  ставлення  уряду  та Національного банку України до комерційного банку "Україна".  По суті,  за  весь період  існування  він  був  агентом уряду,  забезпечував касове і розрахункове обслуговування бюджету, кредитування агропромислового комплексу.

 

     Урядом неодноразово   приймалися   рішення  про  кредитування підприємств вугільної промисловості, сільськогосподарської галузі. Усього  протягом  1991-1999  років  прийнято  близько  30 урядових рішень по залученню кредитів комерційних банків  для  фінансування державних програм, при цьому тільки по окремих передбачалися прямі гарантії Міністерства фінансів України.

 

     Уряд за  час  керівництва  панів  Лазаренка,   Пустовойтенка, Ющенка не виконував своїх фінансових зобов'язань перед банком щодо кредитів, наданих під його гарантії або за його вказівкою.

 

     Тому недивно,  що,  за даними банку "Україна", заборгованість за  кредитами,  наданими  на  виконання  рішень  уряду,  становить близько 500 мільйонів гривень, а уряд визнає тільки 25 мільйонів.

 

     Дивує позиція  Нацбанку  України,  який   згідно   з   чинним законодавством   здійснює  банківське  регулювання  та  нагляд  за діяльністю комерційних  банків.  Керівництво  Національного  банку України  протягом  останніх  трьох  років спокійно спостерігало за розвалом  одного  з  найбільших  системних   банків   і   фактично відсторонилося від реального вирішення проблем,  пов'язаних з його діяльністю.

 

     Заходи і  вплив  на  ситуацію  з  боку  Національного   банку приймалися з запізненням,  носили неконкретний характер і майже не виконувалися.

 

     Призначення в  банк  "Україна"  тимчасової  адміністрації  не тільки  не  поліпшило  ситуацію в банку,  а навпаки призвело до її погіршання та повної втрати платоспроможності.

 

     Спроба Кабінету  Міністрів  України  і  Національного   банку виправити  становище була вже запізньою.  Постановою від 28 грудня 2000 року 1903  про  діяльність  акціонерного  промислового  банку "Україна"  надавалися  вказівки  відповідним  державним  установам розрахуватися з банком.

 

     Комісія проаналізувала цю постанову і вважає,  що коли  б  її рішення  були справді виконані,  то банк "Україна" сьогодні не був би  банкрутом,  але   жодне   міністерство   не   виконало   своїх зобов'язань.  Тому,  виходячи з цих обставин,  стало очевидним, що приреченість банку "Україна" стала неминучою.

 

     Тому, шановні народні депутати,  шановні колеги, за станом на 1  липня  2001  року  ситуація  в банку така:  його статутний фонд становить 70,3 мільйона гривень, при цьому 20 акціонерів володіють 30  відсотками  банку  (тут ми ще будемо мати питання);  кількість акціонерів 330 тисяч,  збитки минулих років - 1 мільярд 870 тисяч. Фінансовий  результат  поточного,  2001 року:  збитки - 61 мільйон гривень,  прибуток обласних дирекцій -  1,6,  а  збитки  головного операційного  управління  -  62,7 мільйона гривень.  Тобто те,  що мали,  все  головне  управління  протринькало.   12   дирекцій   є прибутковими:  Вінницька,  Житомирська,  Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська,   Автономної    Республіки    Крим,    Одеська, Полтавська,  Сумська,  Харківська,  Хмельницька,  Чернігівська. 13 дирекцій є збитковими.

 

     Кредитний портфель банку становив  1  мільярд  278  мільйонів гривень,   безнадійні   до  повернення  кредити  -  1  мільярд  47 мільйонів,  із них в головному операційному управлінні  майже  900 мільйонів таких кредитів.

 

     Ви просили  назвати  найбільших  боржників банку.  Виходячи з офіційних даних, яких, до речі, дуже мало (я буду ще далі по цьому питанню  говорити),  можу вам доповісти,  що офіційними боржниками банку "Україна"  є  141  юридична  особа.  Серед  них  найбільшими боржниками  за  станом  на  17 липня 2001 року є "Нафта К" - 123,9 мільйона   гривень,   "Технопарк"   -   203   мільйони    гривень, "Інтерагросистема"  - 56,7 мільйона гривень,  товариство "Олімпекс LTD" - 26 мільйонів,  "Атланта-Інтернешнл" - 71  мільйон  гривень, Львівський  завод  гумовотехнічних виробів - 12 мільйонів гривень, "УкрРос" - 42,7 мільйона,  "Торговий дім банку "Україна" -  119,3. За  браком  часу я не можу перелічити всіх,  але кожний з вас може прийти в комісію і подивитися ці дані (Шум у залі).

 

     Прізвища осіб,  які отримали кредити,  нічого не говорять. На мій погляд, за ними стоять інші.

 

     Заборгованість держави згідно з даними банку, як я вже казав, становить близько 500 мільйонів гривень,  але урядом  визначається лише 25 мільйонів.

 

     Хотів би  привернути  вашу  увагу  до заборгованості фізичних осіб:  вони  становлять  3,5  мільйона  гривень.   Як   доповідала ліквідаційна  комісія,  вони  не є проблемними,  проблемними є 500 тисяч,  але вони повертаються,  тобто з 3,5 мільйона -  500  тисяч будуть проблемними. Безумовно, треба робити висновки.

 

     Шановні народні  депутати!  Вивчивши  всі матеріали,  комісія дійшла висновку,  що основними  причинами  краху  банку  "Україна" були:  проведення  керівництвом  банку високоризикованої кредитної політики та зловживання;  відсутність контролю Національного банку за  діяльністю банку "України";  невизначена та пасивна роль уряду України, хоча члени уряду входили до ради банку, але за процесами, які відбувалися у банку, не слідкували; слабка роль правоохоронної системи з попередження злочинних зловживань у банківській системі; непрофесійні  дії  в менеджменті банку в ринкових умовах і високий рівень корупції у фінансовій та банківській сфері.

 

     Члени комісії  дійшли  висновку:  незаконне  надання  кредиту посадовими   особами   банку   "Україна"  комерційним  структурам, засновникам яких були близькі родичі і знайомі,  працівники банку, а також факти надання кредитів за хабарі в період головування пана Ситника,  більш-менш розслідувані, і механізм зловживання викрито. Посадові особи будуть притягнуті до відповідальності.

 

     Період правління  пана  Сацюка  потребує  більш  глибокого та детального вивчення з залученням  контролюючих  та  правоохоронних органів.

 

     Сьогодні є   кілька  проблем,  які  вимагають  вирішення:  як повернути кредити, як розрахуватися з вкладниками банку "Україна"; як  працювати  клієнтам банку "Україна",  які залишилися без своїх коштів,  і тепер їх штрафує Державна  податкова  адміністрація  за затримку сплати податків?  Як вивчити моральну політичну, а в ряді випадків і кримінальну відповідальність осіб, винних у банкрутстві банку  "Україна";  що має виникнути на місці банку "Україна",  які фінансові структури будуть  надалі  обслуговувати  агропромисловий комплекс і сільських вкладників банку?

 

     Які ж  уроки  мають  врахувати  і  парламент,  і уряд,  і вся держава з того, що сталося з банком "Україна"?

 

     Я хотів би вже зараз застерегти уряд: подібна практика  існує  і  в інших банківських структурах країни, тому відповідним органам держави вже сьогодні необхідно взяти  під контроль банки, які працюють з державними коштами.

 

     Для того  щоб  повернути  кредити,  працюють  і правоохоронні органи. Ними здійснена перевірка всіх структур банку "Україна". За фактами шахрайства з фінансовими ресурсами,  зловживання службовим становищем  і  розкраданням  коштів  у  системі  банку   "Україна" порушено 106 кримінальних справ, з яких до суду вже направлено 26.

 

     А особисто  апаратом  Генеральної  прокуратури  розслідується діяльність головної контори банку "Україна".

 

     Порушено справу  відносно  посадових  осіб,  які   зловживали службовим  становищем  при  видачі  кредитів  п'яти фірмам на суму майже 290 мільйонів гривень.  Щоб більш детально вивчити  стосунки уряду різних років з банком "Україна", ми запрошували на засідання нашої комісії екс-прем'єрів - Пустовойтенка й Ющенка.  На жаль,  з тих чи інших причин вони не з'явилися,  але з паном Пустовойтенком була розмова,  він вже дав згоду в будь-який час  прийти  до  нас. Очевидно,  комісія  все  ж  таки наполягатиме на тому,  щоб з ними зустрітися. І коли зустрічі відбудуться, ми вам доповімо про це.

 

     Питання: чому була така безконтрольність з боку Національного банку?  На  засіданні нашої комісії голова Національного банку пан Стельмах пояснював цей факт тим,  що згідно з діючим нині  законом Національний  банк  не  може  втручатися в діяльність комерційного банку.  Але ми не можемо цілком погодитися з цим поясненням.  Адже певні контрольні функції, чітко визначені законом, у Національного банку все-таки є. Це перше.

 

     І друге.  У статутному фонді банку  "Україна"  була  державна частка, і це давало можливість перевіряти його діяльність. Але все ж  таки  ми  тепер  повинні  поглянути  іншими  очима  і  на  наше законодавство  про  банківську  систему  і  подумати  над тим,  як законодавчо уберегти надалі інші банки від подібних катастроф.

 

     Якщо ми не приймемо закон про слідчі комісії,  ми  нічого  не досягнемо.  Я вас прошу підтримати його, над ним працює комісія, і він буде  внесений.  Треба  також  вжити  заходів  для  того,  щоб захистити  майно банку "Україна" від анархістських наскоків,  коли за борги, які становлять 8,5 тисячі гривень, силоміць відбираються приміщення,  що  коштують десятки мільйонів.  Такі вже випадки є в Одесі, є такі наміри і в Криму, і в Сумах.

 

     Тому треба ефективно,  по-господарськи  розпорядитися  майном банку.  Сьогодні  його  активи  становлять  1 мільярд 90 мільйонів гривень.  Фактично  ж  це  829  реальних  мільйонів.  Зобов'язання становлять  1  мільярд  829  мільйонів,  це теж фактичні і реальні зобов'язання.  Це проблема, над якою треба думати. Необхідно більш активно   формувати  фонд,  з  якого  проводиться  виплата  коштів вкладникам банку.

 

     Минулого місяця ощадбанк уже виплатив 40152 вкладникам  12  мільйонів  215  тисяч гривень,  але в деяких областях,  і це ви знаєте,  є затримки з  виплатою  коштів,  і  це викликає  певне  соціальне напруження.  На засіданні нашої комісії голова правління Нацбанку  Стельмах  висловив  думку  про  те,  що надалі банкам,  які будуть обслуговувати агропромисловий комплекс, не варто буде працювати з коштами власників фізичних осіб,  бо  це дуже ризиковано.

 

     На нашу  думку,  це  слушна  пропозиція,  адже агропромислові банки працюють у  зоні  великого  ризику,  фінансовий  стан  їхніх клієнтів  залежить  від урожаїв,  а в сільському господарстві,  як відомо, рік на рік не схожий.

 

     Робота нашої комісії не  завершена,  ряд  питань  ще  вимагає глибокого вивчення і пояснення,  необхідно одержати інформацію від окремих осіб,  правоохоронних органів. Нам ще належить попрацювати та вивчити ситуацію з наданням кредитів деяким пов'язаних з банком структурам,  наприклад,  "УкрРос",  а також  ситуацію  з  наданням кредитів  деяким  іноземним  фірмам,  що також призвело до великих збитків для банку.

 

     Є ще багато питань,  над якими нам  потрібно  разом  з  вами, шановні   депутати,   багато  попрацювати.  Тому  ми  вважаємо  за необхідне звернутися до вас з проханням продовжити  термін  роботи нашої   слідчої  комісії,  слідкувати  за  кінцевими  результатами ревізій  і  контрольних  перевірок,  які  за   нашою   ініціативою розпочалися.

 

     Відповідний проект  рішення  буде поданий вам у законодавчому порядку.

 

     Шановні народні депутати! Я вам доповів ситуацію, яку вивчила тимчасова слідча комісія,  але хотів би сказати:  комісія працює в дуже складних умовах:  документи не надаються,  на сьогодні  дані, які  в  нас  є,  це  дані,  які  надійшли  від вас з інших джерел, офіційних - дуже мало.  Тому я хотів нагадати тут усім присутнім - треба  ширше  використовувати  діюче  законодавство - Кримінальний кодекс,  який дає  нам  можливість  притягати  посадових  осіб  за блокування роботи тимчасових слідчих комісій.

 

     І все-таки прошу підтримати законопроект про тимчасові слідчі комісії.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Вікторе  Миколайовичу.  Шановні   колеги! Запишіться   на  запитання,  які  будете  ставити  після  перерви, процедура в нас визначена. Висвітіть. Ви пам'ятаєте, в нас буде 15 хвилин?

 

     Дякую. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (Після перерви)

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Так,  шановні колеги, продовжуємо наше засідання. Будь  ласка,  Вікторе  Миколайовичу,  на  трибуну.  Відповіді   на запитання. 15 хвилин, як ми і домовлялися.

 

     Народний депутат Олексій Марченко. Наступний - депутат Гуцол.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (виборчий округ  201,  Черкаська  область).  Фракція  партії  "Демократичний союз". Шановний доповідачу! Шановні колеги! Зрозуміло, що ситуація з  банком  "Україна",  як  це  не цинічно,  буде використана всіма політичними силами під час підготовки до майбутніх виборів.

 

     У мене щойно відбулася  розмова  з  Олександром  Михайловичем Волковим,  прізвище  якого  тут називалося.  І як би не посміхався голова комісії,  я хочу повідомити про  те,  що  процедура  роботи комісії викликає запитання. Адже в четвер Олександр Михайлович був тут, у залі. І ні голова комісії, ні члени комісії не підійшли, не сказали,  що  в  п'ятницю  буде  засідання,  на якому він має бути присутній.

 

     У нього завчасно було домовлено, що в Чернігові разом з Чижем у  одній із шкіл,  яка відзначала 90 років,  відбудеться зустріч з виборцями в п'ятницю, тому він не міг бути на цьому засіданні.

 

     Олександр Михайлович  готовий  дати  пояснення  з   будь-яких питань,  які  цікавлять  вас тут.  І тому повідомлення про те,  що Олександр Михайлович відмовився,  не взяв участі і  не  прибув  на засідання комісії, є суто політичним. Я так це розумію.

 

     І в  зв'язку  з  цим у мене запитання.  Скажіть,  будь ласка, оскільки керівники Державної податкової адміністрації...

 

     КОРОЛЬ В.М.  У нас є 15 хвилин на запитання,  а  не  на  вашу адвокатську діяльність.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Миколайовичу,  дайте можливість поставити запитання.

 

     МАРЧЕНКО О.А.   Дайте відповідь,  як комісія буде  розглядати причетність,  у тому числі Державної податкової адміністрації,  до ситуації,  яка склалася з банком "Україна"?  І  коли  ДПА  поверне кошти, які до сьогодні залишилися не повернутими?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М. Почну з останнього. Щодо податкової адміністрації комісія буде так само розглядати  питання,  як  і  стосовно  інших юридичних та фізичних осіб,  які причетні до банку "Україна". І ви особисто,  пане Марченко,  зможете прийти  на  засідання  комісії, послухати і обстояти свою думку.

 

     Стосовно пана  Волкова.  Ви  самі нагнітаєте ситуацію.  Я був членом і інших тимчасових слідчих комісій, на засіданнях яких пана Волкова запрошували, але він так і не з'являвся.

 

     Окрім того,  шановний пане Марченко, до всіх однакові вимоги. І ходити за паном Волковим по залу і нагадувати йому  про  те,  що він повинен з'явитись на засідання комісії, я не буду. Більш того, послухайте мене, помічнику пана Волкова...

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я   прошу   всіх   заспокоїтись.   Не   заважайте доповідачу відповідати на запитання.

 

     КОРОЛЬ В.М.   Помічник пана Волкова з'явився сам на засідання комісії.  Зважаючи на велике завантаження пана Волкова,  ми надали можливість  йому ще й на другий тиждень з'явитися,  але,  на жаль, він знову,  напевно,  не повернувся зі свого округу.  Тому питання знімається.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Гуцол.  Наступний  -  депутат Павловський.

 

     ГУЦОЛ М.В.  Фракція  "Яблуко".  Екологічна   партія   України "Захист".  Шановний Вікторе Миколайовичу,  я дуже уважно прослухав вашу змістовну доповідь.  Ви,  Вікторе Миколайовичу, є досвідчений міліціонер.  Тому  хотів  би  почути конкретні прізвища,  котрі не прозвучали.  Це прізвища тих політиків і державних  діячів,  котрі причетні  до  цієї  ганебної справи.  І потрібно їх притягувати до кримінальної відповідальності.  Чому ви боїтеся це сказати? Якщо ж ви  не боїтеся,  то,  будь ласка,  назвіть їх.  А демократ-депутат Волков, я думаю, прийде на засідання, він дисциплінований депутат. Ви пам'ятаєте, що це депутат, який обстоює Українську державу.

 

     Хотів би  почути  конкретні прізвища.  Ви ж розумієте,  що за кожною гучною кримінальною справою в  Україні  стоять  політики  і державні діячі.  А в цілому комісія працювала дуже добре,  зробила слушні висновки.

 

     Мій колега вам задав запитання щодо податкової  адміністрації та інших служб.  Хто стоїть за цим? Хтось же покривав ці мільярдні кредити?  Не може бути, щоб у нас у країні таке творилося, і ніхто про це не знав, і ніхто ні за що не відповідав.

 

     Будь ласка,  назвіть  прізвища  причетних до цього конкретних політичних діячів і керівників держави.

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Шановний народний депутате  Гуцол!  Я  хотів  би нагадати,  що я не міліціонер,  а ви не дільничний інспектор, який працює у мене в підпорядкуванні. А ми народні депутати. Тому я маю пряму  можливість  сказати,  що  на ці запитання може відповісти і представник вашої фракції, який сьогодні присутній і бере участь у роботі комісії.  Я сказав, що це попередня інформація. Якщо робота проводитиметься далі,  то ми дізнаємось і про тих осіб, які стоять за  цими  фактами,  що  я  доповів.  На  всі  ці  факти  у  мене є документальне підтвердження,  і я ручаюсь за  ці  документи.  Якщо попрацюємо, будемо мати й інші документи, я, безумовно, їх озвучу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Павловський. Наступний - депутат Кендзьор.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України  з  питань  Регламенту,  депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України  (виборчий  округ  188,  Хмельницька область).  Шановний Вікторе Миколайовичу!  У мене є три запитання. Перше.  Чи дослідили ви такий епізод, якщо ні, то треба дослідити? 1994  рік:  Верховна  Рада  прийняла рішення близько 600 мільйонів направити  як  кредити  для  підтримки  сільського   господарства. Інфляція зросла на 248 відсотків,  а кошти не потрапили в сільське господарство. Прошу це вивчити.

 

     Друге. Треба все-таки  запросити  на  засідання  комісії  тих перших  осіб  - і Прем'єрміністрів,  і Президента також,  щоб вони дали пояснення.  Тому що, скажімо, от фірма "Нафта-К" отримала 120 мільйонів гривень кредитів,  які не повернуті,  і тут же Президент нагородив її керівника орденом.

 

     І, насамкінець,  третє. Я підтримую вас, і треба нам все-таки ввести в законодавство структуру німецької банківської системи, де жодна копійка з бюджету не  потрапляє  до  комерційних  банків,  а тільки до державних.

 

     У нас  немає державних банків,  тому люди несуть свої гроші в комерційні, а потім, як з трастами, - нічого не можуть зробити.

 

     Тому я  все-таки   хочу,   щоб   ваша   комісія   дала   таку рекомендацію: вдосконалити закон.

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Я  вдячний  за  пропозицію,  і ми над цим будемо працювати й внесемо  на  ваш  розсуд  наші  пропозиції  щодо  змін законодавчого регулювання цих та інших питань.

 

     А комісія,   як  ви  знаєте,  створена  для  вивчення  причин фінансового краху,  а не для того,  щоб досліджувати, хто кого чим нагородив. Тому я тут не можу сказати, кого і за що нагороджували.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Кендзьор.  Наступний - депутат Мухін.

 

     КЕНДЗЬОР Я.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   культури   і   духовності  (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Народний  рух  України. Вікторе Миколайовичу,  звичайно,  підсумки роботи вашої комісії не будуть  повноцінними,  якщо  ви  не  доведете  до  кінця   роботу, простеживши, хто стоїть за тими фірмами, прізвища керівників яких, на перший погляд,  нічого,  так би мовити, нам не говорять, але ви самі кажете,  що за ними можуть бути відомі політичні особи, отже, це обов'язково треба буде зробити.

 

     Простежуючи матеріали  закордонних  відряджень,  про  які  ви говорили і на які витрачені величезні суми, суми, які витрачені на оплату навчання студентів, чи не бачили ви прізвищ, схожих з тими, які є у сесійній залі?

 

     КОРОЛЬ В.М. Я зрозумів ваше запитання. Ми ще не маємо доступу до цих первинних документів.  Ми орієнтуємося на ті документи, які нам  вдалося  різними  шляхами  отримати  і  нам видають переважно кінцевий результат: така-то сума на те-то, й усе.

 

     Безумовно, ревізії, які зараз проводяться, мають виявити і ці причини.  Ми сподіваємося,  що коли буде продовжено, а я думаю, що буде  продовжено  термін  роботи  цієї  комісії,  то  ми   зможемо відповісти вже на документальних матеріалах на ваші запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат  Мухін.  Наступний  -  депутат Білас.

 

     МУХІН В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Виктор Владимирович, у  меня  первая  просьба  к  вам.  Я прошу этот материал,  который доложил Король,  в полном объеме опубликовать в "Голосе  Украины", потому  что,  видите,  даже правительство из зала ушло.  Пусть оно знает, ознакомится.

 

     Второй вопрос. Жаль, что Кинаха нет. То, что Пустовойтенко не является на заседание этой комиссии, это тем самым бросает на него тень,  что он имел отношение ко всем этим махинациям.  Тоже  самое касается  и  Ющенко.  Представители  Руха,  вы  влияете на Ющенко, попросите, чтобы он пришел на заседание комиссии, иначе о какой же новой Украине вы ведете речь?

 

     И еще один вопрос, непосредственно к Виктору Николаевичу. Мне только что позвонили  из  Новой  Водолаги.  Банк  "Украина"  этому поселковому  совету  задолжал  150  тысяч  гривень  - это зарплата людей,  это те доходы,  которые есть на местах.  Вы знаете,  что в селах  только  банк  "Украина"  имеет  отделения.  А  вот те лица, фамилии которых вы называли,  я точно знаю, имеют пару миллиардов, так  пусть  они  отдадут  в  банк  "Украина",  чтобы  в моей Новой Водолаге эти деньги выплатили.

 

     Спасибо.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Я  полностью  разделяю  тревогу,  о  которой  вы говорите,  связанную  с банком "Украина",  с непроплатой платежей. Одну часть вопроса я уже поставил,  что  налоговая  администрация, несмотря  на  то  что  счета  заблокированы,  все-таки  взыскивает штрафные и другие санкции.

 

     В отношении проплаты и возврата счетов по юридическим  лицам, в частности,  очень остро стоит вопрос с ликвидатором - господином Русалиным. Они должны накопить средства на корреспондентском счету от   реализации  имущества  банка  "Украина".  Поэтому  я  обращал внимание на то,  что нельзя допустить разбазаривания  от  возврата фирмами, которые я называл, средств на этот корреспондентский счет для того,  чтобы затем произвести расчеты со всеми.  Единственное, что  мы  отстаивали и получили более-менее вразумительный ответ от председателя Национального банка и от Русалина,  что будет сделано все,   чтобы   погасить  долги  физическим  лицам,  независимо  от вложенной суммы.

 

     Относительно Пустовойтенко и Ющенко я вам говорю открыто,  мы известили их, но они по каким-то причинам не явились на заседание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть мікрофон Мухіна.

 

     МУХІН В.В.  Спасибо,  Виктор Николаевич, я удовлетворен вашим ответом. Но все-таки, Виктор Владимирович, вопрос к вам: материал, доложенный комиссией, в "Голосе Украины" будет опубликован?

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Я  ж не головний редактор,  ми порадимо головному редактору це зробити.  Якщо комісія внесе таке рішення, цього буде достатньо, щоб було опубліковано.

 

     Народний депутат Білас. Наступний - депутат Іванов.

 

     БІЛАС І.Г.,  голова  Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  (виборчий округ   120,   Львівська   область).   Дякую,   шановний   Вікторе Володимировичу.  Шановний Вікторе Миколайовичу,  у мене  буде  два запитання.

 

     Для мене це очевидні речі,  що тут класичний варіант зрощення банківського, фінансового, олігархічного і політичного капіталу. І ви  назвали  конкретні прізвища.  Це чергова пляма на Україну,  де заявляють з трибун,  що ми ведемо активну  боротьбу  з  корупцією, створюємо   сприятливий   інвестиційний  клімат.  Тут  і  прізвища називали  тих,  хто  в  залі  сидить,  які  не   з'являлися,   які організували цю чергову піраміду.

 

     Ці речі очевидні,  і в зв'язку з цим запитання. Відповідно до Закону про організаційно-правові основи боротьби  з  організованою злочинністю  чітко передбачена посада офіцера діючого резерву.  Це на негласній основі, і я не розкриваю таємниці, тактики їхніх дій, це  регламентовано іншими нормативними актами.  Такі діючі офіцери працюють  у  кожному  банку,   вони   представники   з   СБУ,   зі спецпідрозділів,  Міністерства внутрішніх справ.  Чи встановили ви хоча б прізвища тих офіцерів і що вони там робили  -  відстежували чи   прикривали   цих   олігархів,   даремно  хліб  їли  і  тільки дискредитували нашу національну ідею?  І хто міг контролювати їхні дії, коли вони співпрацювали з ними? Що, Нацбанк міг щось зробити, коли ті ж народні депутаті, даруйте, гасили і прикривалися?

 

     І друге запитання. Чому народним депутатам України не роздана на руки ця інформація?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Відповідаю на останнє запитання. Інформація - це не звіт тимчасової  слідчої  комісії,  а  проміжна  інформація.  Я звітував перед вами раніше і зараз звітую,  ми домовилися,  що моя інформація буде озвучена, а що кому потрібно, можете в мене взяти, не буде ніякої таємниці і перешкод.

 

     Стосовно офіцерів, які мали працювати і запобігти тим явищам, які відбулися з банком "Україна".  Це вже запитання не до мене, а, напевне,  до керівників цих відомств.  Але ви чули, що я сказав: є слабкою упередженою робота правоохоронної системи  по  недопущенню тих і подібних явищ, які відбуваються у нас.

 

     Тому це,   напевно,   буде  розглядатися  на  колегії  чи  на засіданні  міністрів  і  керівників  відповідних  служб  і  будуть зроблені відповідні висновки.  А ви правильно зрозуміли, і я хотів довести до вас, що однією з причин кризового стану банку "Україна" є  те,  що  охоплюється  словами  корупція  у відповідних ешелонах влади". Ви, напевне, з цим погодитесь.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний  депутат  Іванов.   Наступний   -депутат Альохін.

 

     ІВАНОВ С.А.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності   (виборчий   округ   3,  Автономна  Республіка  Крим). Уважаемый Виктор Николаевич,  я обращаюсь к вам,  как к  работнику правоохранительных органов, потому что сам являюсь работником этой же системы.  Наверное,  и вам,  и мне понятно,  что  из  всех  тех названных  вами  106 уголовных дел,  вряд ли два-три пройдут через суд и кто-то понесет ответственность.  Уж практика так  сложилась: милиция выявляет, прокуратура под следствие забирает, как правило, это злоупотребление служебным положением и так  далее,  потом  год ведется следствие, теряются материалы, затем - адвокатура и пошло, и  пошло.  И  финал  один:  нет  у  нас  дел,  которые  мы   можем опубликовать, которые прошли через суд.

 

     В связи с этим вопрос.  Если б на сегодняшний день действовал тот закон,  разработчиком законопроекта  которого  были  и  вы,  о Национальном   бюро   расследований,  согласно  которому  директор действительно был бы независим ни  от  одной  властной  структуры, могло ли случиться такое с банком "Украина"?

 

     КОРОЛЬ В.М.   Спасибо.  Я  знаю,  что  вы  достаточно  хорошо осведомлены   с   ныне   действующими   силами   и   возможностями правоохранительных органов, и разделяю полностью вашу точку зрения о необходимости создания такого независимого органа,  который  мог бы ответить на этот и другие вопросы, которые возникли в обществе, и который мог вот здесь,  получив задание то ли от Президента,  то ли от Верховной Рады,  четко и ясно сказать,  по каким причинам он его не может выполнить, то есть довести до суда.

 

     На сегодняшний день,  вы правы,  одно  ведомство  отчиталось, второе ведомство передало,  а конечного результата нет. Поэтому, я думаю,  недаром депутаты проголосовали за включение в повестку дня этой  сессии  вопроса о создании Национального бюро расследований, но не в  том  варианте,  который  подавался  раньше,  относительно создания  какого-то непонятного монстра с непонятными задачами,  а под конкретные задачи и возможности.  Если он  будет  принят,  это будет  один  из  путей решения вопросов по борьбе с коррупцией,  о которых каждый из нас на всех уровнях говорит.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Миколайовичу, ви ще додайте, що ми живемо в правовій державі.

 

     Будь ласка, народний депутате Альохін.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і  корупцією (виборчий    округ    39,   Дніпропетровська   область).   Вікторе Миколайовичу, спасибі вам за об'єктивну інформацію. Прошу передати слово депутату Журавському.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності (виборчий округ

 68, Житомирська    область).    Християнськодемократична   партія України,  член цієї комісії.  Я хочу відповісти професору  Мухіну, який  правильно  поставив  питання  про те,  що ці матеріали треба опублікувати.  Це може легко зробити тимчасова слідча комісія.  Ми звернемось  до  головного редактора Правденка,  і він зобов'язаний буде надрукувати, бо це є робочий орган Верховної Ради. Тут питань немає, і він надрукує.

 

     Тепер запитання конкретно до доповідача. Перше. Чи надавалися кредити в особливо великих  розмірах  комерційним  структурам  під неліквідну заставу в час, коли керував Володимир Сацюк?

 

     Друге. Чи  видавались великі кредити фірмам,  які не погасили попередні кредити, наприклад "УкрРос"?

 

     Третє. І хто є засновниками цієї фірми?

 

     Четверте. Хто ці акціонери,  які мають приблизно 30 відсотків акцій?

 

     І чому  Нацбанк не працює з майном,  яке є в заставі Нацбанку від банку "Україна"?

 

     Дякую.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Віталію, ти член нашої комісії і задав мені такі запитання, які весь час розглядаються на наших засіданнях.

 

     Я можу  дати  відповідь.  Справді,  серед  боржників  є фірма "УкрРос", до якої належав і пан Сацюк, він нам сам сказав про це.

 

     Щодо інших фірм,  то на сьогодні нам відомі  тільки  юридичні особи,  фірми,  директори і головні бухгалтери.  Будемо викликати, запитувати,  хто за ними  стоїть,  але  чи  це  матиме  відповідні наслідки, я не знаю. Дізнання повинні робити не ми, не депутати, а працівники правоохоронних органів,  ті,  з яких  ми  можемо  зараз запитати це.

 

     І я розумію, що напруженість у залі склалася в зв'язку з тим, що мною названі прізвища деяких людей,  які мають певний  вплив  у суспільстві.  Але  і  завдання  нашої  комісії було - виявити це і назвати. Ми це і виконали.

 

     Я хотів би ще раз наголосити: комісія працює лише три місяці, тобто  ви  розумієте,  що  ми  тільки  почали  працювати.  Був час відпусток.  За  нашою  ініціативою  почали   працювати   ревізійні комісії, які мають дати відповіді на багато питань: хто, які суми, хто акціонери? До речі, про акціонерів банку. Я назвав їх загальну кількість  - 330 тисяч і сказав,  що 20 акціонерів володіють майже третиною того пакета акцій,  які отримані.  Ми хочемо знайти,  хто стоїть за ними.

 

     І називаючи це, я спостерігав, - я теж міліціонер, - хто і як у залі реагує.  І я побачив реакцію.  Я вам зможу назвати, якщо ви мені теж допоможете:  прийдете в комісію, подивитесь, що по вашому округу є,  скажете, якою інформацією ви володієте. І, таким чином, я  впевнений,  що  ми  продовжимо  працювати  напружено  і зможемо виконати  покладене  на  комісію  завдання  відповісти   на   ваші запитання.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Миколайовичу. Сідайте, будь ласка.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Спасибі. Є письмові запитання, але я відповім на них уже особисто.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

     ------------

 

     Переходимо до  наступного  питання  порядку  денного.  Проект Закону  про  зерно  та  ринок  зерна в Україні.  Доповідач - Ващук Катерина Тимофіївна.  А наступне питання буде ваше,  так як і є  в порядку денному. Шановні колеги, ми повинні до 14 години 15 хвилин розглянути як мінімум два, а краще три питання порядку денного.

 

     Будь ласка, Катерино Тимофіївно.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги, цілі і завдання даного закону

-    забезпечити   стабільність   зростання   виробництва   зерна, зацікавленості селян у його виробництві, забезпечення продовольчої безпеки   в  Україні,  формування  для  розвитку  зернової  галузі інвестиційної  політики  -  кредитної,  податкової,  митної,   яка сприяла  б розвитку цієї галузі,  а також оптимізація структури та ефективності зернового  виробництва,  забезпечення  функціонування ринку  зерна на засадах поєднання вільної конкуренції і державного регулювання   з   метою    збалансування    інтересів    суб'єктів господарювання і держави. А також встановлення державного контролю за  якістю  зерна,  за  його  раціональним  використанням,   також усунення  можливого  дефіциту продовольчого ринку зерна в Україні, скорочення втрат зерна,  забезпечення його високої якості. А також достатньої   стабільності   ринкових  ресурсів  зерна  в  Україні, запобігання встановленню демпінгових цін на зерно.  Тобто з усього того, що ми отримали цього року.

 

     Ви знаєте,  що  зі  зростанням виробництва зерна виникла така ситуація,  коли демпінгував ринок зерна, коли комерційні структури спеціально  занижували ціни на зерно.  І в результаті цього селяни замість того,  щоб отримати набагато вищий  прибуток,  ніж  торік, коли зерна було менше, отримують його менше.

 

     От щоб  цього  надалі  не повторювалось,  ми з групою авторів розробили законопроект про зерно і зерновий ринок в  Україні.  Він має  тринадцять  розділів,  ви  з ним ознайомилися.  Я хочу тільки сказати,  що в результаті того,  що держава відкинута від участі у ринку  зерна,  зокрема  зовнішньому  ринку  зерна,  бюджет щорічно втрачає як мінімум 2 мільярди гривень.  Це за рахунок різниці  між демпінговими  цінами  експортного  зерна  на  внутрішньому ринку і реальними цінами на зовнішньому ринку.

 

     Щодо коштів на реалізацію закону.  У перший рік дії треба 250 мільйонів  гривень  закласти  в  бюджет  для проведення закупівель зерна,  для того щоб можна було забезпечити продовольчу безпеку  і здійснювати  інтервенційні операції на внутрішньому ринку України, а також не менше 60 мільйонів гривень для заставних закупок зерна. Їх  необов'язково  передбачати  в  бюджеті,  це можуть здійснювати оператори,  визначені державою.  Це мають бути державні фірми  ДАК "Хліб  України"  і  державний резерв,  оскільки вони представляють аграрний сектор України, через отримання здешевлених кредитів, які сьогодні є змога отримати.

 

     Звичайно, обов'язково  має  бути  страховий  насіннєвий  фонд зерна в Україні,  на це теж треба передбачити кошти не менше 20-30 мільйонів у державному бюджеті України.

 

     Тобто ми тільки в перший рік маємо закласти ці кошти,  а далі держава, реалізувавши зерно, може поповнювати їх.

 

     Ви добре розумієте,  що якби сьогодні держава брала участь  у зерновому  ринку,  то  через  державний резерв ми могли б закупити значну кількість зерна, яке тут же через два-три місяці можна було б  реалізувати  на  зовнішньому  ринку  і  виграти  до  державного бюджету,  до державного  резерву  додаткову  кількість  коштів,  а селянам допомогти утримати стабільну ціну на зерно і дати кошти на проведення осінньо-польових  робіт.  Тобто  ви  розумієте,  що  ця проблема  - дуже важлива,  вона регулюється в усіх державах світу, ніде ринок зерна без елементів  державного  регулювання  ринковими механізмами    не   відбувається.   Тому   й   підготовлений   цей законопроект.

 

     Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України ГАВРИШ С.Б.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївно. Чи є запитання? Прошу записатися. Покажіть на табло.

 

     Народний депутат Матвієнков. За ним - депутат Ключковський.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова підкомітету Комітету Верховної  Ради України  з  питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ 55,  Донецька область).  "Регионы Украины". Во всем мире эта система  действовала и действует,  вопросов нет.  Мне единственное непонятно,  почему регулированием этих процессов должны заниматься то  ли  "Хліб  України",  то ли еще кто-то при наличии госрезерва. Почему эти  функции  не  возложить  на  государственную  структуру госрезерва,   с   передачей   этих   полномочий,   государственным контролем,  осуществлением всех тех же самых функций, о которых вы говорите?

 

     Спасибо.

 

     ВАЩУК К.Т.  Ви  маєте  на  увазі,  чому  не  єдиний державний резерв?  Тому,  що єдиний державний резерв  не  має  такої  мережі покриття по всій Україні - системи складів, можливостей заготівлі, оперативності прийняття і контролю за зерном. Тому ми включили дві державні організації: державний резерв і ДАК "Хліб України" (Шум у залі).  Далеко везти. Є регіони, де немає зерносховищ держрезерву, а у ДАКу "Хліб України" є.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний   депутат   Удовенко   замість  депутата Ключковського.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Катерино Тимофіївно,  я  думаю,  що  цей проект,  який ви пропонуєте,  дуже важливий.  Ви сказали,  що він стимулюватиме виробництво зерна.  Я щойно повернувся з Одеської області,  де їздив по районах. Прикро, але селяни зацікавлені  в  минулорічному  врожаї  -  19  центнерів замість тих 47, чи скільки вони там в Одеській області дають, тому що  сьогодні  ви  говорите  про  демпіг.  Так,  відбувається  щось страшне:  люди  нічого за ту свою працю не можуть одержати.  Де ця пшениця зберігається?  Там,  де два державних  елеватори,  вони  - пусті.  У  сховищах,  але  ж вона не переробляється і втрачає свої якості,  тобто ми постійно сьогодні  в  Україні  втрачаємо.  Чому? Немає державної інтервенції, не може держава стояти осторонь.

 

     Я кажу  не тільки про державне замовлення,  треба щоб держава на ціни впливала. Чи є що стосовно цього у вашому законопроекті?

 

     ВАЩУК К.Т.  Я дуже дякую, Геннадію Йосиповичу, справді у всій системі   організації   проведення   аграрної  реформи  в  Україні найслабшими виявилися ланки формування як внутрішнього ринку,  так і виходу своєї продукції на зовнішній ринок.

 

     І от   у   результаті   цього   ми,   депутати,  з  допомогою Міністерства аграрної політики  розробили  оцей  законопроект  про зерно і ринок зерна в Україні.

 

     У ньому передбачено як створення інтервенційного фонду,  який регулював би  неможливість  демпінгування  на  внутрішньому  ринку зерна,   заставну  закупівлю  зерна,  так  і  обов'язкові  закупки мінімуму  до  державного  резерву,  який  забезпечив  би  гарантію продовольчої безпеки в Україні.

 

     Ці три  моменти  при вмілому поєднанні унеможливлюватимуть ту ситуацію,  яка склалася на зерновому  ринку.  Якби  ми  цей  закон прийняли навесні,  селяни не мали б тієї ситуації, яка є сьогодні. Тому він дуже на часі.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олексій Марченко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Депутатська  фракція   "Демократичний   союз". Шановна Катерино Тимофіївно, ряд експертів зауважують на наявність у   проекті,   до   якого   я   причетний,    ряду    неточностей, невідповідностей окремим нормам законодавства.  Зрозуміло,  що про це йтиме мова в обговоренні  законопроекту,  і  я  хотів,  аби  ви підтвердили   сьогодні   позицію   комітету,  повідомили  народним депутатам  про  те,  що  комітет   буде   готовий   у   подальшому доопрацьовувати  законопроект  з урахуванням усіх тих пропозицій і зауважень.  Але  в  обов'язковому  випадку  розблокувати  подальшу роботу  над  цим  законопроектом  з  тим,  щоб надалі не допускати ситуації,  яка  склалася  сьогодні,  і  про  яку  сказав  Геннадій Йосипович.

 

     Дякую.

 

     ВАЩУК К.Т.  Справді, є моменти в проекті, які треба уточнити, підсилити,  а є моменти,  до яких потрібно пристосовувати його,  а змінити  деякі  норми вже діючих законів,  зокрема,  законів - про цінні папери і фондову біржу,  про  відновлення  платоспроможності боржника  або  визнання  його  банкрутом,  про ліцензування певних видів господарської діяльності.  От до цих трьох законів ми мусимо внести  зміни,  аби  наш закон виконував роль,  яку він покликаний виконувати.  І,  звичайно, є деякі дуже слушні уточнення, я думаю, що  при  обговоренні  народні  депутати  внесуть пропозиції,  і до другого читання ми їх врахуємо обов'язково.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Катерино Тимофіївно.  Час вашої  доповіді використано.  Прошу сідати. Слово для висловлення позиції Кабінету Міністрів  України  надається  міністру  аграрної  політики  Івану Григоровичу Кириленку. Три хвилини.

 

     КИРИЛЕНКО І.Г.,  міністр аграрної політики України.  Шановний головуючий!  Шановні колеги!  Справді,  цей  закон  дуже  важливий сьогодні  для України,  для всього агропромислового комплексу.  Ми розробляли його спільно із народними  депутатами  в  міністерстві, очікуючи  зростання  валового  виробництва  зерна,  а  це головний стратегічний  продукт  для  України  не  тільки   для   сільського господарства,  а  й  для  всієї нашої економіки.  Бо завдяки зерну сьогодні   почала   працювати   хімічна   промисловість,    почало відроджуватись сільськогосподарське машинобудування,  дедалі більш потрібною стає складна техніка,  запрацювали інші галузі. Катерина Тимофіївна цілком правильно підмітила:  в усьому світі ринок зерна регулюється.  В інші  сегменти  продовольчого  забезпечення  свого населення  держава  втручається набагато менше,  так само,  як і в нас.  А от ринок зерна  -  це  головний  стратегічний  ресурс  для будьякої  держави,  бо  хліб  має  бути  на  прилавку  щодня  і за стабільною ціною.

 

     Цей рік,  як ніякий інший,  висвітив усі  проблеми  зернового ринку  в  Україні,  коли  отримано  вперше валовий збір у межах 40 мільйонів тонн.  Упала внутрішня ціна. Щодо зовнішньої ціни, то ви знаєте,  що світові ціни для нас завжди будуть не дуже вигідні, бо у світі зернове виробництво дотується і дуже серйозно.  То виникла необхідність   повністю   врегулювати   на   законодавчому   рівні виробництво зерна і зерновий ринок у нашій державі.

 

     Подивіться на назви розділів,  шановні колеги, я звертаюсь до всіх,  хто  задає  таке  запитання,  як  Геннадій Йосипович.  Вони абсолютно  правильні  й  постановка  їх  актуальна.  Це   розділи: "Державна підтримка виробництва та переробки зерна", "Декларування та контроль якості зерна",  "Ринок зерна",  "Організація заставних закупок зерна",  "Інтервенційний фонд", "Експорт та імпорт зерна і продуктів його переробки".

 

     Ми намагались  у  проекті   закону   спільно   з   депутатами відпрацювати буквально всі напрями розвитку зернового господарства в Україні.

 

     Звичайно, в  процесі  до  другого  читання   будуть   внесені поправки,  це  завжди  колективна  творча думка,  надається багато розумних пропозицій,  будуть висловлені, напевно, якісь професійні зауваження.  Я думаю,  що в першому читанні, шановні колеги, треба приймати цей законопроект.

 

     Україна - зернова держава,  ми повинні нарощувати виробництво зерна,  стабільно,  весь час збільшуючи обсяги до тих, які Україна може мати - 50 і більше мільйонів тонн,  тобто по  тонні  на  душу населення,  забезпечити  цим повністю продовольчу безпеку,  надати повноцінні комбікорми для тваринництва і,  звичайно, певну частину зерна   експортувати  за  вигідними  контрактами  по  міждержавних угодах.

 

     Здається, Степане  Богдановичу,  все,  що  можна,   в   цьому законопроекті   відпрацьовано.   Я  звертаюся  до  депутатів,  щоб прийняти його завтра  в  першому  читанні  і  якомога  терміновіше попрацювати  до  другого і прийняти його вже на цій сесії в цілому до нового року.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Григоровичу.  Сподіваюсь, що завтра народні   депутати   прислухаються  до  вашої  пропозиції,  вашого прохання і проголосують за цей законопроект.

 

     Шановні колеги,  для  обговорення  цього  питання  з  трибуни Верховної Ради записалися три народні депутати.

 

     Міністр аграрної  політики  виступав не співдоповідачем - він висловлював позицію Кабінету  Міністрів.  Я  на  цьому  акцентував увагу.

 

     Народний депутат   Юхновський.  За  ним  -  народний  депутат Павловський.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Степане Богдановичу! Шановні народні депутати!  Торік  ми подали на розгляд Верховної Ради законопроект про заставну  закупівлю  зерна.  Заставна  закупівля  зерна  -  це безвідсотковий  кредит,  який дається селянам на шість місяців під заставу  зерна  за  ціною,  яка  на   10   відсотків   вища   його собівартості.  Приміром,  це  має бути 70-80 доларів за тонну.  Це низька ціна порівняно зі світовою - 120-140 доларів.  Але та  ціна давала селянам можливість виростити наступний урожай,  перепродати заставлене зерно.

 

     Однак законопроект цілий рік пролежав  у  Верховній  Раді,  і завдяки   "старанням"  Комітету  з  питань  аграрної  політики  та земельних  відносин  він  не  був   поставлений.   Зараз   є   цей законопроект про зерно. Дозвольте мені його проаналізувати.

 

     Фактично він  складається з чотирьох частин.  Перша частина - це означення,  що таке зерно,  які його функції.  Друга - заставна закупівля зерна, яка взята з нашого законопроекту. Третя частина - щодо інтервенційного зерна.  І  четверта  частина  -  про  експорт зерна.

 

     Чим відрізняється  заставна  закупівля  зерна  тут від нашого законопроекту?  Тут вважається, що заставну закупівлю зерна можуть робити  тільки  державні підприємства.  Ми вважаємо,  що це можуть робити як державні агенти,  так і  приватні,  які  мають  державну ліцензію.

 

     Чому це  важливо?  Для того щоб заставна закупівля зерна була мобільною  і  велася  по  всій  державі,  у  нас  існують  могутні трейдери,  з  якими  треба  рахуватися і з якими треба домовитися. Цього не було зроблено, і заставна закупівля зерна буксує.

 

     У третій частині йдеться  про  інтервенцію  зерна.  Це  немає ніякого  сенсу.  Інтервенція  може  бути лише первинних продуктів: зерна,  пестицидів, добрив, пального і запасних частин. Усе це має робити або держрезерв,  або торгово-кредитна корпорація.  Як можна робити інтервенцію зерна, коли неврівноважені ціни на інші головні продукти? Тому розділ про інтервенцію не має сенсу.

 

     Хочу нагадати  історію.  У  1956  році в другій половині року міністерство видало указ про закупівлю для державного резерву  850 тисяч тонн зерна за ціною 140 доларів за тонну. Пізніше держрезерв не мав куди продати це зерно. Ті, що продали це зерно держрезерву, нажилися.  А пізніше продали це зерно по 110-120 доларів за тонну, чим заподіяли державі збитків на 25 мільйонів доларів.  І ніхто  - ні  з комітету по сільському господарству,  ні з міністерства - за це не поніс відповідальності.  Тепер ви хочете зробити  аналогічну ситуацію,  тільки закупивши зерно за безцінь у селян і пізніше ним спекулювати.  Таким чином, ця частина, так звана інтервенційна, не має ніякого сенсу.

 

     Що стосується  експорту зерна,  ради Бога,  у цій сфері треба все нормалізувати.  Що є позитивним у проекті, так це облік зерна. Загальна   маса   зерна  в  державі  має  бути  облікована.  Також позитивним є ліцензування зерносховищ. Зерносховища як власні, так і державні мають бути ліцензовані на предмет того,  що вони можуть зберігати зерно в належному стані. Я вважаю, що законопроект треба доопрацьовувати.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Ігоре  Рафаїловичу.  Слово  на завершення виступів надається народному депутату Павловському.

 

     ПАВЛОВСЬКИЙ М.А.  Дякую,  Степане Богдановичу. Я звертаюся до народних депутатів,  до членів уряду.  І я хочу вам сказати, Іване Григоровичу Кириленко,  шановний міністре,  я звертаюся до вас, ви не все врахували в законопроекті і не слухаєте мене.

 

     Я хочу  почати  з  фрази,  через  яку  в  минулому  скликанні Яворівській ледве не відкликав мене з голови комітету, - це цитата з  американського  підручника  Макконела  і  Брю,  що таке вільний ринок:  "Це система,  в якій панують власний інтерес, конкуренція, але система,  яка не має ні моралі,  ні совісті, і отже, не визнає ніяких прав людини".

 

     Так от,  для  того  щоб  цього  не  було,  щоб  була   модель розвинутої  країни,  має  бути державне регулювання.  Хаос - це не цивілізований ринок.

 

     Тепер, власне,  проблема зерна.  У нас в Україні сьогодні,  я про це писав, маємо вісім парадоксів, але найбільший з-поміж них - це посередник.  У нас політику в  державі  визначає  не  той,  хто виробляє,  не  держава,  а  посередник.  Тому  має  бути  державне регулювання, щоб ставити всіх у рамки, і щоб національні інтереси, інтереси держави, народу були на першому місці.

 

     Тому, щоб наступного року ми не говорили це саме про цукор, я пропоную взяти за основу,  врахувати пропозиції Ігоря Рафаїловича, вони дуже слушні,  і через кому написати після слова "зерно" слова "насіння соняшнику,  цукор та інші  товари  сільськогосподарського виробництва".  Це раз.  Більше того, сюди треба додати ще й м'ясо, може,  й шкуру худоби.  Тобто все, що ми виробляємо, експортуємо і використовуємо   в  середині  держави,  все,  що  складає  предмет національної безпеки держави, повинно регулюватися.

 

     Тому я  пропоную  прийняти  цей  законопроект  за  основу   і доповнити  перелік  іншими  товарами,  які  я  називав,  щоб ми не поверталися вдруге до цієї проблеми,  щоб ми рухалися не до  ринку XVIII століття,  а до моделі ринку третього тисячоліття, до моделі розвинутої країни.  А це не ринковий фундаменталізм, як пише Джорж Сорос.    Він   дуже   дивується,   чому   ми   будуємо   ринковий фундаменталізм.  Будь-який фундаменталізм - це терор у  нас  проти власного народу. І тому я пропоную прийняти законопроект у першому читанні і врахувати ці пропозиції.

 

     Катерино Тимофіївно,  візьміть стенограму, щоб ви знали, що я сказав.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайле Антоновичу.  Катерино Тимофіївно, заключне слово.

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні колеги!  Я дуже дякую всім виступаючим за зауваження, за запитання.

 

     Дякую Ігорю  Рафаїловичу за його пропозиції.  І хочу сказати, чому ми не підтримали  минулого  року  законопроект  про  заставну закупівлю в чистому вигляді.

 

     Ігоре Рафаїловичу,  це модель американська,  так? Так от, для того суспільства і для тієї економіки вона добра. Але уявіть собі, шановні  колеги:  вона  передбачає  забрати  все  зерно  за  60-70 відсотків його вартості,  зберігати,  а потім, якщо реалізували за вищу ціну, селянам додати. Таке може відбутися в Україні? Ні. Саме тому ми використовуємо відразу три або чотири моделі.

 

     Ми доповнили  цей  законопроект  відповідним  розділом  і  до другого читання ми напишемо: "Ігор Рафаїлович Юхновський", тобто є його розділ - заставна закупівля. Але, окрім цього, є закупівля до державного  резерву,  щоб утримати продовольчу безпеку України,  є закупівля до так званого інтервенційного  фонду.  Я  абсолютно  не згодна з Ігорем Рафаїловичем,  що сьогодні неможливо.  Можливо. До нього закуповують тоді,  коли зерна надлишок у селян,  а викидають тоді, коли його немає і дуже зростає його ціна.

 

     От у  комплексі  ці  всі елементи змоделюють зерновий ринок в Україні і сприятимуть створенню таких умов,  за яких ті,  про кого говорив Павловський, - посередники - матимуть менше навару, бо все буде ліцензуватися і контролюватися в Україні.

 

     Я дякую і дуже прошу народних депутатів: цей закон на часі, давайте завтра приймемо його в першому читанні, а всі ваші пропозиції ми вивчимо і врахуємо до другого читання.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Тимофіївно. Шановні колеги, немає підстав для реплік. Ігоре Рафаїловичу Юхновський, прошу.

 

     ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Дякую, Степане Богдановичу. Справа в тому, що Катерина Тимофіївна мене любить,  а я її люблю, і від того виникає незрозуміле   розуміння   законів.   Вона   неправильно  тлумачила законопроект про  заставну  закупівлю  зерна.  Цей  закон  захищає селян,  щоб вони могли одержати нормальну ціну за своє зерно, мали заставу і могли це зерно продати протягом шестивосьми місяців.

 

     Що ж стосується  розділів  про  так  званий  держрезерв,  про інтервенційне зерно тощо, то я ще раз повторюю, - це не має сенсу, якщо ми не створимо ринку первинних  товарів:  зерна,  пестицидів, добрив,  пального  і запасних частин.  Тільки це має бути в другій частині закону.  А щодо  решти,  то  я  згоден  співробітничати  з Катериною Тимофіївною. Це для мене дуже велика честь.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Ігоре   Рафаїловичу.   Таким  чином,  ми завершили розгляд проекту  Закону  про  зерно  та  ринок  зерна  в Україні.

 

     ------------

 

     Оголошую до  розгляду  наступне  питання  порядку  денного  - проект Закону про затвердження прожиткового мінімуму на  2002  рік 8024.  Доповідає  міністр праці та соціальної політики Іван Якович Сахань.

 

     Шановні колеги,  я скористаюся правом головуючого і  продовжу пленарне засідання на 15 хвилин відповідно до Регламенту.

 

     САХАНЬ І.Я.,  міністр  промислової політики України.  Шановні народні депутати!  Шановний Степане Богдановичу! Я хотів доповісти проект  Закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік, який  підготовлено  на  виконання  статті  4  Закону  України  про прожитковий мінімум.

 

     Пропонується затвердити  на  2002  рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку  на  місяць  342,4  гривні,  а  також  для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до шести років - 307 гривень,  дітей віком від шести до  вісімнадцяти років  -  384  гривні,  для працездатних осіб - 364,9 гривні,  для осіб,  які втратили працездатність,  -  267  гривень.  Прожитковий мінімум  для  основних  соціальних  і демографічних груп населення розраховано нормативним  методом,  виходячи  з  наборів  продуктів харчування,   непродовольчих   товарів  та  послуг,  які  схвалено науково-громадською   експертизою   на    принципах    соціального партнерства  і  затверджених  постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 2000 року.

 

     Розрахунок розмірів прожиткового мінімуму проведено, виходячи з цін, що склалися в травні 2001 року, та з урахуванням прогнозних індексів інфляції в 2001 та  2002  роках  відповідно  до  Основних макроекономічних  показників  економічного  і соціального розвитку України,  що закладені при формуванні державного бюджету  на  2002 рік.

 

     Розмір прожиткового  мінімуму  на  2002  рік  розрахований як середня величина  прогнозних  цих  величин.  Законом  України  про державні   соціальні  стандарти  та  державні  соціальні  гарантії передбачено, що прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом,  на  основі  якого  визначаються  і державні соціальні гарантії та стандарти.

 

     З огляду на реальні фінансові можливості держави в даний  час немає  змоги  в  повному  обсязі  забезпечити  державні  соціальні гарантії  на  рівні  прожиткового  мінімуму,  тому  встановлюється рівень  його  забезпечення відповідними законами,  зокрема Законом про Державний бюджет, який подано на розгляд Верховної Ради і який сьогодні був презентований міністром фінансів.

 

     Законопроектом передбачається,     що    розміри    державних соціальних гарантій на  2002  рік,  що  визначаються  залежно  від прожиткового  мінімуму,  встановлюються  відповідними законами,  а також нормативноправовими актами Кабінету Міністрів та відповідних правлінь фондів, які сьогодні здійснюють соціальне страхування.

 

     Враховуючи ці  обставини,  хотів би підкреслити,  що проектом Державного бюджету на 2002 рік для призначення допомоги відповідно до    законів    України    про    державну   соціальну   допомогу малозабезпеченим сім'ям,  про державну допомогу сім'ям  з  дітьми, про   державну   соціальну   допомогу   інвалідам  з  дитинства  і дітям-інвалідам передбачено рівень прожиткового мінімуму на  особу не  нижче  80 гривень.  При цьому ми пропонуємо обов'язково надати право Кабінету Міністрів підвищувати рівень  цих  виплат,  щоб  не було тієї ситуації,  яка склалася в поточному році, коли внаслідок підвищення  розміру  пенсій  та  інших  соціальних  виплат  значна частина   населення  просто  не  змогла  скористатися  відповідним законом.

 

     Враховуючи ці  обставини,  я  просив  би  народних  депутатів підтримати законопроект, прийняти його в першому читанні і якомога швидше підготувати до другого читання, щоб прийняти в цілому.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Іване Яковичу,  за лаконічний професійний виступ. Шановні колеги, прошу записатися для запитань.

 

     Народний депутат   Сокерчак.   За   ним  -  народний  депутат Моісеєнко.

 

     Висвітіть, будь ласка. Ви не довіряєте головуючому?

 

     СОКЕРЧАК В.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів  і  банківської  діяльності (виборчий округ 141,  Одеська область). Шановний Іване Яковичу, я думаю, що депутати підтримають цей  законопроект  про  затвердження прожиткового мінімуму.  Але я хотів би запитати ось таке.

 

     Ви знаєте,  що  точаться  розмови  про  те,  що   треба   нам переглянути  шкали  нарахування  на  заробітну плату - прибутковий податок  з  громадян.  Чи  враховано  те,  що   сьогодні   взагалі неправильно  ні  з соціальної,  ні з економічної,  ні з політичної точок зору,  що ми з 35-ї гривні стягуємо податки. Як Міністерство праці та соціальної політики враховувало цю ситуацію?  Чи не варто вже було б підняти оцей рівень хоча б  до  мінімальної  заробітної плати  118  гривень?  Тоді  б  і прожитковий мінімум мав дещо інше забарвлення.

 

     Дякую.

 

     САХАНЬ І.Я.  Я дякую за запитання.  Вам,  мабуть,  як  нікому іншому,  відомо про те, що було декілька варіантів вирішення цього питання.  І Податковий кодекс мав декілька  варіантів  розв'язання цього  питання.  Один  з  них  -  встановлення  неоподатковуваного мінімуму 118 гривень.  Ми підтримували ці пропозиції і вважаємо їх і на сьогодні актуальними.

 

     Але оскільки  зараз  ідеологія  цього документа,  наскільки я знаю,  змінилася,  то передбачається інший варіант вирішення цього питання, але він, на нашу думку, теж значно прогресивніший у цьому відношенні, бо він теж зменшує податки на доходи фізичних осіб.

 

     І на нашу думку, це є абсолютно невідкладним питанням.

 

     Що стосується нарахування на  фонд  заробітної  плати,  то  з цього  приводу  ми  сьогодні  ретельно  працюємо  над  підготовкою законопроекту про тарифи  для  розмірів  соціального  страхування, який буде найближчим часом подано до Верховної Ради.

 

     Виходячи з   того,  що  Президент  України  доручив  зменшити нарахування на фонд заробітної плати  і  в  той  же  час  зберегти соціальні гарантії,  які сьогодні мають люди,  застраховані особи, ми дійсно опрацьовували це питання,  і вчора,  зокрема,  відбулася велика нарада за участю сторін соціального партнерства. Ми готуємо відповідний законопроект,  який передбачатиме зменшення нарахувань на фонд заробітної плати.  Воно, зрозуміло, не буде таким великим, як хотілося б. Але такі пропозиції підготовлені, вони вносяться і, зрозуміло, вони теж будуть впливати на цю ситуацію.

 

     Але тут є ще одна така деталь.  Якщо ми будемо приймати зараз закон про прожитковий мінімум,  то ми повинні враховувати,  що  ті самі  соціальні  гарантії  закладені  і  в  законах  про соціальне страхування,  тобто,  скажімо,  виплата по  лікарняному  (ну,  так записано)  не  повинна  бути нижчою,  ніж прожитковий мінімум,  чи допомога по  безробіттю  не  може  бути  нижчою,  ніж  прожитковий мінімум.  Сьогодні,  коли рівень заробітної плати ще не відповідає цьому, зрозуміло, що ця норма просто не може бути зреалізована, бо тоді розмір допомоги буде вищий, ніж розмір заробітної плати. Тому це все повинно бути співвідносно.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Моісеєнко.  За  ним  - депутат Черняк.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян. Уважаемый Иван Яковлевич, я  недавно  был  по  поручению  Верховного  Совета в Белоруссии на выборах Президента и поинтересовался соотношением их  прожиточного минимума  со  средней  заработной  платой.  Прожиточный  минимум в Белоруссии - 36  долларов,  а  средняя  заработная  плата  -  95,5 доллара, то есть почти в три раза превышает прожиточный минимум.

 

     У нас  картина  -  вы  только  что  сами  сказали - несколько другая.  У нас реальная заработная  плата  с  учетом  задержки  не дотягивает  даже  до  одного  прожиточного минимума - 311 гривень, который мы установили.

 

     Я хотел  спросить,  насколько  отличается  этот   белорусский "споживчий кошик" от нашего?  Мне так кажется, что практически это одно и то же,  практически.  Но все-таки хотелось бы из ваших  уст услышать.

 

     Спасибо.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний  Володимире  Миколайовичу,  що  я на це питання мав би сказати.

 

     Методика формування прожиткового мінімуму  в  Україні  дійсно значно перевищує аналогічні показники і по Росії,  і,  зокрема, по Білорусі. Тобто встановити прожитковий мінімум за показником, як у Білорусії,  було  б простіше.  І тоді б ми теж виглядали,  мабуть, дещо інакше по  співвідношенню  до  заробітної  плати.  Тому  сама методика  формування  прожиткового  мінімуму,  яка  включає в себе цілий ряд не  тільки  продуктів  харчування,  а  й  непродовольчих товарів,  житловокомунальних послуг,  набагато піднімає цей рівень порівняно з Білоруссю.

 

     Що стосується співвідношення до середньої  заробітної  плати. Дійсно,  сьогодні рівень заробітної плати низький по відношенню до прожиткового мінімуму.  Але хотів би підкреслити:  якщо на початок року  в нас тільки дві області мали рівень заробітної плати,  який перевищував прожитковий мінімум по країні,  то сьогодні  ми  маємо десять  таких  областей.  І  уряд разом з місцевими органами влади ставить завдання,  щоб  до  кінця  поточного  року  практично  всі регіони  вийшли  як  мінімум  на  рівень  прожиткового мінімуму по середньому  розміру.  Хоча  зрозуміло,  цих  показників  мало,  бо мінімальна  заробітна  плата  повинна  бути  на рівні прожиткового мінімуму.  Тому це ті питання,  над якими уряд сьогодні працює.  І разом  з Верховною Радою,  сподіваюсь,  ми знайдемо можливості для того,  щоб  і  заборгованість  із  заробітної  плати  погасити,  і розробити   відповідні   механізми  для  підвищення  питомої  ваги заробітної плати продукції у валовому внутрішньому продукті, тобто це ті показники, над якими зараз працюють.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Народний   депутат   Черняк   -  останнє запитання.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,  власності  та  інвестицій  (виборчий  округ   153, Рівненська   область).   Шановний   Іване   Яковичу,   закон   про затвердження прожиткового мінімуму,  звичайно,  приймати треба.  Я думаю,  депутати  проголосують.  Але  разом  з  тим  його потрібно фінансово  забезпечити.  Для  чого   приймати   закон,   який   не забезпечується    фінансово?    По   суті,   прожитковий   мінімум декларується,  а  не  забезпечується.  Тобто   виходить,   що   це декларативний закон.  Принаймні в цьому законі прожитковий мінімум гратиме  роль  соціального  орієнтира.  Це  як  у  тому  анекдоті: "Скільки з'їсть слон?  Слон може з'їсти дуже багато,  але хто йому дасть".

 

     Тож якщо ми приймаємо  закон  про  затвердження  прожиткового мінімуму,  то  треба  його  фінансово забезпечити і на цьому рівні виплачувати.

 

     САХАНЬ І.Я.  Шановний  Володимире  Кириловичу!  Ви  абсолютно правильно зараз ставите питання. Проте я хотів би привернути увагу до того,  що, мабуть, потрібно мати закон про прожитковий мінімум, мати  цей показник,  до якого треба наближатися.  Я сказав,  що по заробітній платі країна всетаки має прогрес  у  цьому  відношенні. Хочу  також  сказати,  що допомога малозабезпеченим сім'ям (ми вже порівнюємо тепер) не відповідає прожитковому мінімуму,  але ми  її порівнюємо  обов'язково.  І  питома  вага до прожиткового мінімуму збільшується. Допомога малозабезпеченим сім'ям збільшується.

 

     Якщо ми дивимося по рівню пенсійного забезпечення,  то питома вага рівня пенсії до прожиткового мінімуму теж підвищується. Таким чином,  є можливість орієнтуватися і поступово рухатися  до  цього показника,  розглядати його не як якийсь недосяжний показник, а як такий,  до якого треба  поступово  наближати  всі  наші  соціальні показники.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,   Іване   Яковичу.   Час   вашої  доповіді вичерпано, прошу сідати.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань соціальної  політики  та  праці  Валентині  Андріївні  Гошовській. Валентино Андріївно, закликаю вас до лаконічності.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська  область).  Я   так   і   спробую.   Шановний   Степане Богдановичу! Шановні народні депутати! Комітет з питань соціальної політики та праці зазначає,  що,  власне,  вперше після  прийняття Закону  про  прожитковий  мінімум  законопроект  про  затвердження прожиткового мінімуму внесено вчасно,  тобто до  початку  розгляду державного бюджету на наступний рік, як це й передбачено статтею 4 самого Закону України про прожитковий мінімум.  Фактично цим самим створюються передумови для того, щоб ми могли застосувати показник прожиткового  мінімуму  згідно  з  його   основним   призначенням, визначеним  у статті 2 Закону України про прожитковий мінімум,  як базу для встановлення державних соціальних гарантій і  основу  для формування державного бюджету України та місцевих бюджетів.

 

     Разом з  тим  під  час обговорення законопроекту на засіданні комітету народні депутати  висунули  зауваження,  основне  з  яких полягає  в  тому,  що  знову вже вкотре пропонується (пункт перший частина друга) посилання  на  економічні  умови  при  встановленні державних соціальних гарантій, хоча ні в Конституції України, ні в законах  України  об'єм  соціальних  гарантій  не  пов'язується  з економічними  умовами та й визначення "економічна умова" в законах відсутнє.

 

     Враховуючи все це,  комітет не раз звертав увагу в  попередні роки,  що  ми  не  можемо  чітко  забезпечити  рівень прожиткового мінімуму.  Введення в дію рівня забезпечення прожиткового мінімуму могло    б    стати   політичним   компромісом   і   забезпеченням конституційних гарантій на певному рівні.

 

     Саме затвердження рівня забезпечення  прожиткового  мінімуму, про що йшлося,  до речі, і в запитаннях народних депутатів, дало б нам  можливість  покласти  його  в  основу  реалізації  соціальної політики,  розроблення  окремих  державних  соціальних програм,  а також внести зміни до законів України,  в яких до  цього  часу  як розрахункова     величина     застосовується     норматив    "межа малозабезпеченості".  Маю на увазі закони:  про оплату праці,  про пенсійне забезпечення,  про індексацію грошових доходів населення. Ми також мали б  змогу  вирішити  питання  при  наданні  державної соціальної  допомоги  сім'ям  з дітьми та малозабезпеченим сім'ям, інвалідам тощо.

 

     Враховуючи всі ці обставини, комітет пропонує прийняти проект Закону  про  затвердження  прожиткового  мінімуму  на  2002 рік за основу,  доопрацювати разом з вами,  шановні народні депутати, щоб затвердження  прожиткового  мінімуму  та  рівня  його забезпечення відбулося  у  відповідності  із  законом   до   початку   розгляду державного бюджету на наступний рік.

 

     Дякую за увагу і прошу підтримати цей законопроект.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Валентино Андріївно.  Чи будуть запитання до  співдоповідача?  Дякую.  Ваша  співдоповідь  завершена,  прошу сідати.

 

     Шановні колеги,  для  обговорення  цього  питання  з  трибуни записалися 12 народних депутатів.  Хочу наголосити, що я маю право продовжити  час  пленарного  засідання  до 14 години 15 хвилин для того,  щоб  виступили  всі  народні   депутати.   Нам   доведеться голосувати.

 

     Слово надається народному депутату Бауліну.  За ним - депутат Степанов.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область). Депутатское объединение "ЗУБР", фракция Коммунистической партии  Украины.  Уважаемые  коллеги,  я не первый раз выступаю по вопросам прожиточного минимума и хочу сказать,  что  после  многих лет  мифической  "межі  малозабезпеченості" у нас второй год есть, правда,  не менее мифический прожиточный минимум.  С  легкой  руки Кабинета  Ющенко  мы  стали говорить не о суммах,  на которые даже умереть почеловечески нельзя,  а о суммах, на которые теоретически можно было бы выжить в "незалежной" Украине.

 

     Жить -   это   слишком   громко   для  311  гривень.  Прошлое правительство хотя бы пыталось посчитать, какой доход должен иметь человек,  чтобы  выжить  по минимальным стандартам.  И надо честно признать, что сделанные ими расчеты были не самыми плохими. Однако даже  предыдущему  правительству  не  удалось в этом вопросе стать реалистом.  А реальность было бы легко определить, сходив на рынок и сравнив цены на мясо,  яйца,  молоко и так далее с теми, которые закладывались в расчеты.  Тем не менее,  в 2001 году  был  заложен рост прожиточного уровня на 15 процентов.  Разумеется,  этого было мало.  Главный  же  предприниматель  "незалежной"  Украины,  а  по совместительству  Премьерминистр  этой  нищей  державы  предлагает поднять в 2002 году величину  прожиточного  минимума  лишь  на  10 процентов. Оно и понятно: разве могут сытые предприниматели понять интересы голодных? Прокучмовские профсоюзы тоже молчат.

 

     Цель прожиточного минимума - прекратить вымирание людей не на бумаге,  а  в  реальности.  Но  поможет  ли  остановить  вымирание незалежной  Украины  сегодняшний  законопроект?   Нет!   Он   лишь продолжение старых виртуальных игр,  которыми сыт не будешь.  Пока минимальная  заработная  плата  и  минимальная  пенсия  не   будут равняться прожиточному минимуму, толку не будет. А это возможно не при мифическом,  а при реальном росте экономики,  в чем нам мог бы помочь союз с Россией и Белоруссией.

 

     Я был недавно в Белорусской глубинке, в городе Орше Витебской области, и там я видел: люди имеют реальный прожиточный уровень, а не  уровень  вымирания.  Поэтому,  кстати,  одним  из убедительных доводов в поддержку народного президента Александра Лукашенко  был такой:  поддержите националистов - Гончарика,  будете жить,  как в Украине.  А ведь в Белоруссии,  в отличие от Украины, нет ни своей нефти,  ни газа - лишь торф да песок.  А зарплата и пенсии в два с лишним  раза  выше,  чем  в  Украине.  При   этом   квартплата   и коммунальные услуги, скажем, за двухкомнатную квартиру в пересчете на наши деньги обходятся в 20 гривень.

 

     Пока в   Украине   будет   существовать    нынешний    режим, бездарностью, вороватостью и авторитарностью которого в Белоруссии пугают детей,  ни о  какой  демократии,  ни  о  каком  прожиточном минимуме  не  может  быть и речи.  Реальный же прожиточный минимум должен быть сегодня не менее 450 гривень.

 

     Благодарю за внимание.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Степанов.  За  ним  -  народний депутат Вітренко.

 

     СТЕПАНОВ М.В.   Уважаемый   председательствующий!   Уважаемые депутаты!  Правительство Кинаха  проявило  некоторую  политическую смелость, внеся прожиточный минимум до рассмотрения бюджета.

 

     На это   в   свое   время  не  сподобилось  ни  правительство Пустовойтенко,  ни правительство неу много реформатора Ющенко.  Но на этом вс положительное в этом проекте и заканчивается.

 

     Прочитайте внимательно второй абзац: "Розміри державних соціальних гарантій на 2002 рік,  що  визначаються  залежно  від  прожиткового  мінімуму, встановлюються відповідними  законами...  виходячи  з  економічних умов  і  можливостей державного бюджету України,  Пенсійного фонду України  та  бюджетних  фондів  загальнообов'язкового   державного соціального страхування". Вот и вс !

 

     Ничего там не будет в этих бюджетах и в этих фондах,  и опять прожиточный  минимум  останется  мертвым  эталоном,  по   которому большинство граждан Украины могут измерить свою нищету.

 

     Уже неоднократно и я лично, и наш комитет говорили о том, что не  может  правительство   обеспечить   стопроцентное   выполнение прожиточного минимума,  ну, такая у нас держава, так пусть возьмет на себя обязательства обеспечения прожиточного минимума.

 

     Иван Яковлевич,  вот вы тут немножко слукавили,  сказав,  что уже есть такое - 80 гривень и так далее. Нет, это же предусмотрено только  в  трех  законах  -  "допомога  малозабезпеченим   сім'ям, допомога сім'ям з дітьми і допомога інвалідам з дитинства".

 

     А какое  обеспечение  минимальной  заработной  платы  и всего прочего?

 

     Поэтому пусть правительство не делает вид, что оно как-то там пытается  напрячься,  пусть  оно  действительно  ищет деньги и для этого берет обязательства  как  минимум  обеспечить  50  процентов прожиточного минимума.  Пусть ищут, пусть работают, как бурлаки на Волге,  а не изображают из себя каких-то великих деятелей.  То что здесь  записано,  вот  эти  342,38  гривни  -  это,  как правильно говорили коллеги, чисто виртуальные какие-то игрища.

 

     Берите на себя в конце концов обязательства, и не 80 гривень. То,  что  вы в Законе о помощи малообеспеченным семьям записываете 80 гривень,  - это уже туфта.  Закон не  будет  работать.  Минимум сотня  нужна.  Берите 50 процентов прожиточного минимума для всего спектра социальных проблем и  наращивайте  этот  процент.  Другого выхода нет.  Иначе опять разговоры,  иначе опять бодяга, как вот с этой приснопамятной "межею малозабезпеченості",  на которой многие политики сделали себе имидж. Как не было этой "межі", так и нет. И до сих пор пока не действует Закон "Про прожитковий мінімум".

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат  Вітренко.  За  нею   - народний депутат Марченко, і завершуємо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 160, Сумська область). Фракція Прогресивної соціалістичної партії України,  соціалістична опозиція.  Народні депутати України, члени Прогресивної соціалістичної партії України завтра за  законопроект про затвердження прожиткового мінімуму в такій редакції голосувати не будуть.

 

     Ми будемо  підтримувати  цей  законопроект  тільки   в   тому випадку,  коли з другого абзацу першого пункту цього законопроекту будуть виключені слова "виходячи з економічних умов і  можливостей державного бюджету України".

 

     От якщо,  шановна  Валентино  Андріївно,  ваш  комітет  внесе проект Закону про прожитковий мінімум,  а не про  захист  Кабінету Міністрів,  щоб  вони  сховалися  за  цим формулюванням і відписки робили,  що в них,  на жаль, такі можливості, то, будь ласка, наші голоси будуть віддані за.

 

     У такій  редакції  закон,  на  наш погляд,  працювати не буде ніколи,  тому  що  тоді  Верховна  Рада  України  замість  захисту інтересів  народу України...  Для чого нас обрали люди?  Для того, щоб ми тут прийняли закони на їх користь,  в їх інтересах. Замість цього Верховна Рада буде захищати тільки Кабінет Міністрів.

 

     Питання наступне:  чи  можна  прийняти закон без цих слів?  Я стверджую:  можна.  Тут і так проблема  саме  методологічна,  чому прожитковий  мінімум  враховує  тільки харчування,  одяг,  житло і послуги - транспортні, побутові, - не враховуючи медичних послуг і витрат на соціальне забезпечення. Тут і так методологічна проблема постає  сьогодні  перед  нами  як  не  повністю  обгрунтована  для прийняття   рішення   щодо   прожиткового  мінімуму.  Бо  Загальна декларація прав людини вимагає від усіх країн,  щоб у  прожитковий мінімум входило п'ять факторів.  Статтею 48 нашої Конституції (хто приймав її,  той і відповідає)  тільки  три  фактори  закладено  в прожитковий  мінімум.  Але навіть ці три фактори,  які закладені в Конституції, безумовно, повинні бути гарантовані державою.

 

     А ось далі вже (і вчора,  виступаючи  на  засіданні  круглого столу  профспілок,  я про це казала) всі профспілки України,  якщо вони профспілки,  повинні,  маючи Закон про  прожитковий  мінімум, розгорнути  в країні боротьбу за те,  щоб норми цього закону стали визначальними  для  мінімальної  заробітної  плати  і  мінімальної пенсії.

 

     Я ще раз хочу нагадати,  шановний головуючий на засіданні, що сьогоднішнім порядком  денним  у  Верховній  Раді  грубо  порушено рішення  Верховної  Ради  України,  яка  проголосувала  за розгляд обов'язково у вересні цього року,  до прийняття  бюджету,  законів про  оплату  праці  і  про  пенсійне забезпечення,  які розроблені народними депутатами України - членами нашої партії і які якраз  і встановлюють  відповідність  і  мінімальної  заробітної  плати,  і мінімальної пенсії з прожитковим мінімумом.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Володимир Марченко з  трибуни  - на  завершення виступів з цього питання.  І одна хвилина - репліка депутата Гошовської, прізвище якої згадувалось.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Фракция Прогрессивной социалистической  партии Украины.  Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на то, что  предложенный  комитетом   законопроект   является   грубейшим нарушением  Конституции  и  вас  пытаются  обмануть.  Вас пытаются втянуть в антиконституционное решение через вторую часть.  Я прошу Валентину  Гошовскую,  как руководителя,  обратить внимание на две нормы Конституции.

 

     Статья 46 Конституции вам хорошо известна. Я ее озвучу, чтобы вы  говорили  реплику  по  существу:  соответствует ли такая форма утверждения прожиточного минимума  тому,  что  сказано  во  второй части?

 

     Последняя часть  статьи  46  Конституции  говорит о том,  что пенсии,  другие  виды  социальных  выплат  и  пособий,  являющихся основным  источником  существования,  должны  обеспечивать уровень жизни не ниже прожиточного  минимума,  установленного  законом.  И все.  Конституция  требует,  чтобы мы утвердили цифры прожиточного минимума для разных категорий граждан.  И никаких  вторых  частей, которые,  по  сути,  отменяют  то,  что прожиточный минимум станет основой для социальных выплат -  минимальной  пенсии,  минимальной заработной платы и так далее. Вот это вопрос.

 

     То есть   прогрессивные   социалисты  говорят,  что  в  такой формулировке законопроект,  в котором есть  ссылка  на  финансовые возможности  и так далее во второй части,  является "неприйнятний, оскільки порушує вимоги Конституції України,  зокрема статті 46  і 47".

 

     И я хотел бы,  чтобы и Гошовская,  и министр Сахань пояснили, на каком  правовом  конституционном  основании  они  включили  эту вторую часть в законопроект.

 

     Я также  хотел  бы,  чтобы и один - руководитель комитета,  и второй - руководитель министерства дали честные  ответы,  хотя  бы один  раз,  публично:  если  вы  вносите  такой  законопроект и не считаете  установленные  нормы  прожиточного   минимума   нормами, которые  должны  быть  заложены  в  бюджет,  заявите,  что Кабинет Министров  отказывается  от  выполнения  Конституции.  И   комитет Верховного Совета в лице Гошовской я просил бы сейчас заявить, что он отказывается от выполнения  Конституции,  что  он  не  признает действия Конституции.  Тогда внесите предложение,  что,  исходя из каких-либо домыслов,  полномочий, каких-то финансовых ресурсов, вы принимаете решение Конституцию не соблюдать.

 

     Вот если   это   заявление   будет  оформлено  в  необходимом законодательном русле,  если  Верховный  Совет  проведет  это  как изменение   Конституции,   то   тогда  можно  продолжать  политику геноцида.  В противном случае нужно признать,  что вторая часть  в этом законопроекте не годится.

 

     И последнее.   Я  думаю,  что  социалисты  в  лице  Степанова настолько основательно выступили,  настолько  правильно  показали, что  прожиточный минимум должен быть основой социальных нормативов в бюджете,  что они расскажут Премьер-министру Кинаху, за которого они проголосовали, и Кинах включит их предложения в бюджет.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимире  Романовичу.  Народний депутат Гошовська.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Дякую,  шановний Степане Богдановичу.  Я хочу насамперед нагадати,  що не комітет вносить даний законопроект,  а Кабінет Міністрів,  а  також  привернути  увагу  шановної  Наталії Михайлівни  і  всього  депутатського  корпусу  до  статті 4 самого Закону  про  прожитковий  мінімум,  в  якій  ідеться  про  те,  що прожитковий  мінімум  встановлюється  Кабінетом  Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи і таке інше.  Мова може йти тільки про затвердження.

 

     Друге. Якщо ви говорите про комітет Гошовської,  то я повинна сказати, що він не мій комітет, а всієї вашої Верховної Ради, куди входять  і  ваші  представники.  І повинна до відома всіх народних депутатів сказати,  що ця пропозиція,  про яку  я  говорила,  була прийнята одноголосно, а не особисто Гошовською.

 

     І третє. Наталіє Михайлівно, ви тут говорили про посилання на особливі економічні умови і таке інше.  Так от,  я хочу сказати (і підняти  можна  стенограму),  що  саме  в  моєму виступі це і було основне зауваження, я наголосила, що цього поняття немає в жодному законі, в жодній Конституції України. Це і є позиція комітету.

 

     Комітет пропонує,  ще  раз  говорю,  прийняти  законопроект у першому читанні,  щоб розблокувати процес,  але  комітет  пропонує другу  частину  першого  пункту  не  приймати,  щоб це був не лише соціальний орієнтир,  а й базовий. Це позиція комітету. Я дуже вас поважаю,  Наталіє Михайлівно,  але не потрібно підміняти, бо це ще не передвиборна аудиторія.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні  колеги,  згадувалося  прізвище  депутата Степанова. Будь ласка, хвилину на репліку депутату Степанову.

 

     СТЕПАНОВ М.В.    Уважаемые    коллеги!   Уважаемый   Владимир Романович!  Я рад,  что вы  оценили  мой  вклад  в  борьбу  вокруг прожиточного минимума,  что наконец-то совпали наши позиции.  Но я хочу сказать и уточнить. Социалисты голосовали за Кинаха для того, чтобы не допустить премьериады, для того, чтобы не дать Президенту устроить еще один политический кризис в  Украине.  И  мы  не  дали этого сделать,  мы сорвали эту попытку.  Но это еще не значит, что мы солидаризуемся со всеми позициями правительства Кинаха,  в  том числе  по  социальным  вопросам.  Мы  имеем  свое  мнение,  мы его выскажем,  но если вы поддержите наши законопроекты по  социальным вопросам, ну что же, мы будем только рады, Владимир Романович.

 

     ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Шановні  колеги!  Таким  чином,  розгляд питання за номером 8024 завершено.

 

     На цьому  пленарне   засідання   оголошую   закритим.   Сесія продовжить  роботу  в  пленарному  режимі  завтра,  у  четвер,  20 вересня. Наголошую: завтра день голосування.

 

     До побачення. Хай усім вам щастить!