ЗАСІДАННЯ  ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 січня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня, шановні народні депутати України, щиро вітаю вас з Новим роком і з Різдвом Хрестовим. Знаєте, ми наприкінці минулого року  замість того, щоб готуватися до святкування, приймали Закон України про Державний бюджет. Я думаю, що це остання сесія Верховної Ради, коли в останній робочий день року ми  приймаємо Закон про держбюджет. У цьому році все буде обов’язково до вимог   Бюджетного кодексу України, а у  наступний рік ми обов’язково в останній день будемо разом святкувати свята і  готуватися до Різдва Хрестового.

У  нас, колеги, в апараті Верховної Ради  України є хор, якому, до речі, буквально, через день буде 5 років. І наші колеги  прийшли нам пощедрувати. Сказали, що безкоштовно. Тому  я прошу, щоб наш шановний хор файно нам заспівав щедрівку, і ми перейдемо до пленарного засідання.

 

( З в у ч и т ь   щ е д р і в к а)

 (О п л е с к и)

Дякуємо щиро. Дякуємо, дякуємо, щиро дякуємо. (О п л е с к и)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давай дальше.

(Л у н а є   щ е д р і в к а)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Я прошу сідати.

Шановні народні депутати, я прошу сідати. Ви знаєте, як кажуть, кажуть, що як рік почнеш, як зустрінеш, так він і цілий рік буде. Я вам хочу сказати, що початок дуже оптимістичний.

Я прошу зареєструватися в системі „Рада”.

10:06:07

Шановні колеги, в залі зареєстровано 444 народних депутати України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошується відкритим.

Шановні колеги, я хотів би вас поінформувати про засідання Погоджувальної ради, яке вчора, власне кажучи, відбувалося двічі: в повному форматі вранці і о 19 годині вечора ми зустрічалися з керівниками фракцій, - і про ті рішення, які досягнуті, і про той порядок денний, календарний план роботи, який буде винесений на ваш розгляд, який буде доповідатися головою комітету Єфремовим.

Колеги, в нас сьогодні на розгляді Верховної Ради знаходиться вже 631 законопроект. Якщо вчора це ще було 611, то фактично кожен день ми додаємо по 20 – по 30 законопроектів. В комітетах Верховної Ради вже зареєстровано 438 законопроектів, на відміну від учорашнього дня, де було 346. Мова йде про те, що фактично неймовірними темпами збільшується кількість законодавчих ініціатив народних депутатів України. І комітети Верховної Ради України сьогодні перевантажені тими законопроектами, які внесені. І це дуже добре, тому що це наша основна робота, і, власне кажучи, це є та підготовча робота і попередній розгляд законопроектів, які повинні виноситися на розгляд Верховної Ради України.

Вчора я декілька раз пропонував, і ще раз наполягаю на пропозиції, і прошу голів комітетів до неї дослухатися і керівників фракцій, і ми вчора про це доволі довго дискутували, щодо необхідності тематичного підходу в розгляді Верховною Радою України тих чи інших законопроектів. Статистика підтверджує доцільність такого підходу. Я взяв основні комітети, по яким зареєстровано найбільшу кількість законопроектів. І сьогодні ми вже можемо говорити про те, що, я не кажу, що протягом всього пленарного тижня, але протягом пленарного тижня ми можемо мати декілька пленарних засідань, які носять виключно тематичний характер.

Найбільша кількість законопроектів сьогодні зареєстрована в економічній сфері, а саме в комітеті з економічної політики.  Там комітет розглядає 50 законопроектів. З огляду  на інші комітети хотів би звернутися до голів комітетів з проханням: до другої сесії Верховної Ради України підготувати тематичний підхід щодо розгляду Верховною Радою України  найбільш важливих і найбільш суттєвих законопроектів, які регулюють ключові сфери українського життя.

До таких комітетів відноситься: перше, це комітет з економічної політики; друге, це комітет з аграрної політики і земельної реформи, там зареєстровано  сьогодні  близько 30 законопроектів; третє, це державне будівництво і місцеве самоврядування; четверте, це законодавче забезпечення правоохоронної діяльності; п’ятий комітет – це питання соціальної політики і праці.

З огляду на це, ми вже сьогодні маємо, фактично, п’ять ключових комітетів, які зможуть запропонувати Верховній Раді України тематичні підходи, на яких ми запросимо відповідних  урядових фахівців, відповідних незалежних експертів і наших фахових колег для обговорення кожної, окремо взятої проблеми.

Якщо це питання пенсійної реформи - будь ласка. Якщо це питання виплат по Ощадбанку – будь ласка. Якщо це інші питання, починаючи  з боротьби з корупцією і закінчуючи реформою правоохоронної системи, ми здатні підійти з вами дуже фахово і в нормальному, стандартному режимі опрацювання питання.

Другий блок питань – це  продовження чергової сесії  Верховної Ради України і в нас дуже ефективно працює регламентний комітет. Олександр Сергійович сьогодні буде це питання доповідати. Але вчора на погоджувальній раді ми дійшли до наступної згоди, виходячи з того, що кількість питань дуже велика, а готовність їх поки що, м’яко кажучи, половинчата, пропонуватися буде на ваш розгляд наступний порядок денний: продовжити поточну сесію Верховної Ради України на один пленарний тиждень. При цьому  її сконцентрувати виключно на роботу в комітетах. Тобто, основний інструмент  роботи – це засідання Комітетів Верховної  Ради України, опрацювання, надання висновків, експертиза. І все, що буде готово, ми з вами проглянемо в четвер ввечері на Погоджувальній раді і включимо до п’ятничного порядку денного, тому що ми в п’ятницю… пропонується, щоб ми зібралися. І наступна п’ятниця в нас також буде пленарна. З огляду на це я сподіваюся, що в нас буде непоганий комплект законодавчих актів, які ми зможемо розглядати за стандартною і нормальною процедурою.

Тому пропозиція  Президента є слушною. Я хотів би зазначити, що Президентом внесено як невідкладні 17 законопроектів. Думаю, що і в наших інтересах розглянути такі ключові законопроекти, наприклад, законопроект щодо внесення змін до Кодексу про адмінправопорушення в частині посилення відповідальності  за порушення правил дорожнього руху, а точніше, безпека руху і підвищення відповідних розмірів штрафів.

Законопроект, який стосується змін до закону, а фактично, нової редакції закону про державні закупівлі. Ми пообіцяли, і вже, власне кажучи, не перший місяць обіцяємо внести зміни до  цього закону, який у всіх на вустах. І буквально нещодавно у нас була зустріч з органами місцевого самоврядування, з мерами міст, з керівниками областей і районів, де люди криком кричать щодо необхідності внесення змін до цього закону. Такий закон поданий,  давайте його розглядати.

Зміни до Закону "Про Кабінет  Міністрів”. Всім відомі частина неконституційних положень або частини, які суперечать українській Конституції. Давайте доопрацюємо цей.

Питання імперативного мандату і інші  ключові питання, в тому числі, і організації влади на місцях, які сьогодні повинні  розглядатися Верховною Радою, і думаю, що було б доцільно підтримати і продовжити на один календарний тиждень засідання Верховної  Ради України.

Ще одна річ, яка стосується розгляду наших законопроектів. Я хотів би всім нагадати, що 96-та Регламенту передбачає  скорочення терміну розгляду законопроектів не більше,  ніж на  половину. Тому по кожному законопроекту я прошу відповідні головні комітети пропонувати порядок розгляду і включення їх як невідкладних. І з огляду на цю норму статті 96-ї Регламенту Верховної  Ради України  приймати відповідне рішення задля прискорення процесу, але виключно у межах Регламенту.

Важливе звернення, колеги, до вас як до народних депутатів у мене є, і я повинен підняти це запитання. За останній місяць мною особисто відповідно до статті 89 Регламенту повернуто 12 законодавчих ініціатив народних депутатів України як такі, що неналежно оформлені. Я дозволю собі розшифрувати, що мається на увазі.

Не гоже, коли святе і священне право законодавчої ініціативи народного депутата України переходить до його помічника-консультанта через факсиміле. Дванадцять народних депутатів України подали законопроекти, де немає підпису народного депутата України, а де стоїть факсиміле.

Я прошу, щоб така практика у нас припинилася. Це, м’яко кажучи, некоректно, у першу чергу по відношенню до самих себе. Щоб у нас все було відповідно виключно до Регламенту.  І прошу регламентний комітет, і Олександр Олексійович учора вже інформував про те, щоби ми зняли це питання назавжди.

Тепер, колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього. Було декілька пропозицій, вони учора складно обговорювалися. Але, як на мене, учора засідання Погоджувальної ради у широкому форматі пройшло ефективно, злагоджено і дуже правильно.

На ваш розгляд, і у вас зараз знаходяться, фактично розклад сьогоднішнього дня. Ми запропонували ті питання, які є спірні, виключити із сьогоднішнього засідання пленарного. Сформувати порядок денний п’ятницю виключно після того, коли ми у четвер зберемося у комітетах, і на наступну п’ятницю вже побачимо, що буде в комітетах розглянуто, і таким чином також сформуємо повний пленарний день для наступної п’ятниці. Що на ваш розгляд пропонується сьогодні. Є декілька ключових і надзвичайно важливих речей, які ми сьогодні повинні розглянути.

Перше і дуже важливе – це ратифікація Угоди „Про спрощений візовий режим між Україною та Європейським Союзом”. Ми в принципі за Європейським Союзом нотифікували і обмінялися інформацією щодо набуття чинності цієї угоди. Але український парламент відповідно до Закону України "Про  міжнародні договори” зобов’язаний провести повну і всеосяжну процедуру ратифікації цієї критичної і надзвичайно важливої угоди для українців у першу чергу, яка дасть можливість ще раз підтвердити статус Угоди про спрощений візовий режим.

Друге питання з ключових, які ми пропонуємо розглянути, –  це питання внесення змін до Земельного кодексу, а саме там прикінцеві положення, ви пригадуєте, ми його дискутували, щодо мораторію на землю, зареєстровано чотири законопроекти. Вчора на Погоджувальній раді ми також з ними погодилися.

Третє питання – це проект народного депутата Ключковського, який стосується внесення змін до 99 і 101 статті Закону України „Про вибори народних депутатів”.

Далі. Цілий ряд постанов Верховної Ради України про парламентські слухання, я собі дозволю  зачитати: 1291 – це про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії, 1292 – це також комітет Хари, про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян.

Далі - постанова про присудження щорічної премії, Катерина Семенівна доповідає, 1309.

Далі. Сергій Петрович буде доповідати питання про призначення позачергових виборів сільських та міських голів. Як я вже казав, Борис Іванович буде доповідати два питання: це -  Угода про спрощений режим, яка йде в комплекті з реадмісійною угодою.

Далі – проект Закону „Про внесення змін до Закону „Про державні нагороди України”.

Далі – чотири законопроекти, які стосуються перехідних положень Земельного кодексу.

Далі – 1278 Ключковського, це 101-ша і 99-та. І останнє, що пропонується, і на цьому, народні депутати, я хотів би наголосити, це проект Постанови „Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України”. Мова йде про виконання норми Закону України „Про Кабінет Міністрів України” щодо „години запитань до українського уряду”. Фактично вперше в історії українського парламенту ми переходимо на класичні засади функціонування парламентаризму. Це коли двічі на місяць весь склад українського уряду буде присутній в цьому залі і протягом години до Прем’єр-міністра та до всіх членів Кабінету Міністрів України народні депутати України і український парламент як найвищий орган законодавчої влади в Україні буде задавати запитання членам українського уряду. Це те, що відбувається в усіх парламентах, починаючи з Великобританії і закінчуючи Канадою. Це один з яскравих проявів як парламентаризму, так і контролю парламентом над виконавчою гілкою влади. З огляду на це, це останнє питання, яке буде розглядатися щодо внесення змін до Регламенту, але при цьому ми сподіваємося, що це буде  перша п’ятниця, коли український уряд в повному складі буде співпрацювати з українським  парламентом в режимі відповіді-запитання.

Колеги! Я хотів з вами порадитись по якому питанню, це щодо розкладу. Є два юридичні варіанти чи дві юридичні  тонкощі. З одного боку, парламент, а точніше Верховна Рада повинна затверджувати виключно порядок денний сесії. А по 68-й Регламенту порядок денний, а точніше розклад відповідного пленарного засідання затверджується Погоджувальною радою. Вчора ми на Погоджувальній раді пройшли весь цей перелік, якщо ви не заперечуєте, то ми можемо, виходячи з рішення Погоджувальної ради, з розкладом сьогоднішнього засідання погодитися і не ставити питання на голосування для затвердження, тому що воно не  стикується з Регламентом. Якщо буде наполягання поставити питання щодо затвердження сьогоднішнього розкладу, я не бачу ніяких заперечень, можемо його проголосувати. Але, щоб не вводити цю практику і завжди було так, що ми на Погоджувальній раді домовлялися, це одностайне рішення, я прошу підтримати такий підхід і той порядок денний, який  вчора узгоджений Погоджувальною радою прошу схвалити і прийняти до виконання, щоб ми сьогодні по ньому пройшлися.

Друге питання, колеги, яке я повинен також з вами обговорити, це  виступи сьогодні від фракцій. У нас сьогодні  виступи від фракцій, 30 хвилин – виступи від фракцій. Півхвилини, колеги, дайте будь ласка завершити, всі зараз виступлять!

30 хвилин – у нас сьогодні виступи від фракцій, з огляду  на те, що регламентна норма передбачає, з одного боку, по три хвилини, а з іншого боку, загальний час 30 хвилин. Щоб мене не піддавали критиці я прошу наступної згоди, колись у нас було багато фракцій, тому було тільки по три хвилини, але так, як у нас загальна норма – 30 хвилин, давайте поки що приймемо таке неформальне рішення ad hoc: кожній фракції по шість хвилин, і вчора всі керівники фракцій про це просили. Тобто ми в межах Регламенту 30 хвилин, але при цьому, щоб всі висловилися, а тим більше, ми один одного дуже довго не бачили. Я прошу по шість хвилин кожному висловитися.

Якщо... Ви хочете по процедурі? Починаємо по процедурі, будь ласка, три хвилини по процедурі, хто хоче записатися, виступи від народних депутатів і переходимо до 30-хвилинних виступів від фракцій. Три хвилини загалом, колеги, по одній хвилині. Прошу записатися. Петр Николаевич, как скажите, скажите пять, будет пять.

Я прошу, Цибенко. Народний депутат України, Цибенко.

 

10:20:44

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Кравченко Миколі Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, будь ласка, вам слово.

 

10:20:49

КРАВЧЕНКО М.В.

Арсений Петрович, я прошу в повестку дня сегодняшнего дня включить проект Постановы 1116 от 5.12.07 про створення робочої групи з розробки проекту кодексу України „Про дорожній рух”. Учитывая то, что там шесть законопроектом, плюс законопроект Президента, я прошу его сегодня створити робочу групу, чтобы с учетом перерывов и так далее, нам успеть разработать кодекс про дорожній рух.

И второе, Арсений Петрович, есть просьба такая, я в корректной форме хочу сделать вам такое замечание. Ну не нужно оперативки проводить с народными депутатами в зале, это сегодня оперативка, это вчера на Погоджувальной раде вы должны были все вопросы решить, а мы исполнители. Вы пришли, подали документ и приступаем к работе, а так мы потратили полчаса времени, практически, то что было вчера на Погоджувальной раде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко Геннадій Олександрович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

10:21:49

ЗАДИРКО Г.О.

Прошу передати слово Миколі Томенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

 

10:21:56

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, наша фракція підтримує пропозиції Погоджувальної ради стосовно того, щоб ми активно попрацювали до 25 числа. Також ми вважаємо, що треба дати можливість керівникам фракцій, представникам фракцій щотижнево інформувати пропозицію фракції, тому підтримуємо ідею збільшення виступів від фракції.

І водночас, Арсеній Петрович, хотів би вас попросити офіційно передати високоморальним працівникам Секретаріату Президенту, що коли вони в наступний раз будуть писати листи вам і Верховній Раді, були більш виваженими і читали Конституцію України. Тому що депутати готові працювати, ну коли приходи в засоби масової інформації лист від Секретаріату Президента з пропозицією порушити Конституцію із адекватними і дуже не адекватними висловленнями на адресу депутатів. Це нагадує мені деяких класиків в секретаріаті Кучми, щоб вони не повторювали сумну історію взаємин з парламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бондик Валерій Анатолійович, Партія регіонів.

 

10:23:03

БОНДИК В.А.

Шановний Арсеній Петрович, я записався з приводу виступу того, що казав мій колега з фракції комуністів Кравченко. Ваш спіч дійсно не передбачений Регламентом України, але, до речі, він дуже був вчасний, тому що ви закликали дійсно реагувати депутатському корпусу на виклики суспільства, які є. З цього приводу я хотів би спитатися, а чому не ставляться в порядок денний ті закони, які вже подані нашими колегами, вони стосувались і шахтарів, і захисту соціальних і трудових прав шахтарів і таке інше, тобто вони були подані раніше. Тому з цього приводу я і записався. І, до речі, як ви вважаєте, може, нам зараз одійти від призначення і вирішення якихось кадрових питань, оскільки є незакриті судові провадження, є позови, в тому числі до Валентина Олександровича Наливайченко і його дії визнаються неправомірними, це конкретно я маю на увазі свій позов про  визнання неправомірним його дій, пам’ятаєте, там такий був сумнівний протокол про корупцію, якої не було вже, суд це з’ясував. Тому я би вважав за доречним вам нагадати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.

 

10:24:15

САМОЙЛИК К.С.

Ну я хотіла б, Арсенію Петровичу, тоже сказати. Під час зустрічі з гарантом Конституції, ви таки скажіть йому нехай він час від часу заглядає до Конституції України і, пролітаючи над Карпатами на лижах, щоб не слав привіти в дусі Леоніди Кучми народним депутатам України. Це не скрашує ні його, ми працюємо, ми готові працювати, але бачу, що уже є системою і, знаєте, таким знаком постійне порушення Конституції України. Нас не треба заставляти працювати, треба було своєчасно сформувати коаліцію, ось ви кажете, що комітети запружені законопроектом, Арсенію Петровичу, може окремі і так, але я вам хочу сказати, треба Науково-експертному і юридичному управлінню прискорити зробити висновки, бо ми, немає над чим працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Катерина Семенівна. Шановні народні депутати, час вичерпаний. Дуже короткі коментарі. Перше. Що стосується зауваження по спічу. На превеликий жаль, це обов’язок Голови Верховної Ради України, перед тим, коли ми збираємся і задля того, щоби всі народні депутати України почули, що було вирішено на Погоджувальній раді. Тому що у нас немає більш і менш рівних народних депутатів України. І, на превеликий жаль, це зразу з’явилося питання тоді, після того, коли ви підняли щодо кадрового питання по голосуванню по Наливайченко. Це питання знято було на Погоджувальній раді і прикро, що це моя функція – вас інформувати про це, а не вашу фракцію. Тому ще раз нагадую, що мій обов’язок – довести до відома всіх народних депутатів України. Нема більш і менш рівних. Про те, про що ми домовились.

Друге питання, що стосується листа. Колеги, ми це вчора обговорювали на засіданні Погоджувальної ради і оригінал листа, який я отримав, він толерантний. А те, що стосується коментарів в пресі, то вони дійсно викликали занепокоєння.

Третє питання, що стосується 1116. Чи міг би я попросити по 1116, щоб ми це включили на п’ятницю, щоб заре не збурювати цю ситуацію? Добре? Давайте по робочій групі на п’ятницю цю річ включимо.

Колеги, у нас сьогодні у Едуарда Анатолійовича Прутніка день народження. Я просив би Едуарда Анатолійовича привітать і побажать йому всього найкращого. Едуард Анатолійович, з днем народження. (О п л е с к и).

Шановні друзі, також сьогодні річниця. Сьогодні у нас 16 років Управлінню державної охорони, яке нас щодня зустрічає і проводжає в стінах Верховної Ради України. Тому я думаю, що давайте привітаємо цих відданих людей, які дуже багато пройшли вже ще з Верховною Радою України. (О п л е с к и).

Я прошу від фракцій записатися на виступи з трибуни так, як ми домовлялися, по 6 хвилин. Будь ласка, прошу провести запис.

Кириленко Іван Григорович, "Блок Юлії Тимошенко". Будь ласка, Іван Григорович.

 

10:27:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, дорогі виборці! На переконання фракції БЮТ, головне політичне завдання року, що розпочався – відновити довіру народу до всіх гілок і рівнів влади, а стратегічна мета – на основі цієї довіри і  за підтримки та розуміння суспільства, нарешті, розпочати глибинні радикальні структурні перетворення. Час і потенціали еволюційних змін вичерпав себе. І саме тому уряд буквально з перших днів року розпочав енергійно реалізовувати обіцяне. Вже мільйони наших співвітчизників отримують перші вклади, підвищену пенсію, соціальні доплати. Давайте і ми підтримаємо їх посиленою і результативною роботою. А працювати є над чим.

Перше. Саме в цьому році доведеться невідкладно вдосконалювати і  податкове законодавство, і митну тарифну політику. Справа не лише у вимогах  СОТ і ЄС. Наразі маємо чи не найскладнішу фіскальну систему у світі. Із року в рік лише обіцяємо полегшати податковий тягар для виробника. Абсолютно зрозуміло, якщо  й надалі тільки за рахунок бюджету будемо намагатися утримувати охорону здоров’я, дотувати Пенсійний фонд,  підтримувати окремі галузі чи сфери, в кращу сторону нічого не зміниться.   І знову половина економіки, як і до цього, буде в тіні, а медицина і інші представники соціальної сфери – на задвірках. Отже, потрібне реальне продовження  пенсійної реформи, страхова медицина та багато чого іншого, завдяки чому можна конкретно підняти рівень соціальних стандартів життя.

Або взяти болючі проблеми інфляції. І в наших сусідів ростуть тарифи і дорожчає продовольство, але таких шокуючих темпів знецінення грошей немає, бо є куди вкладати їх надлишок: фондовий ринок, інвестиційні проекти,  розгалужена мережа сервісу та різноманітних послуг. А у нас: або депозит, або споживчий ринок і все! І тут також потрібна наша робота законодавця.

Друге. Порятунок і реформи житлово-комунального господарства напряму пов’язані з другим етапом змін до Конституції, а саме: передачею повноважень грошей і відповідальності місцевим органам. „Владу територіям” – з таким лозунгом йшли на вибори по суті всі  політичні сили. І це вірно. Децентралізація і функції бюджету вже давно перезріли. Центр несе на собі занадто важкий тягар. То давайте вже першими законами Нового року почнемо делегувати владу на місця, формувати бюджет саме  знизу, залишаючи значну частку  коштів тим, хто їх заробляє.

Третє.  Без законодавчого батога і пряника  не обійтися у цьому році і при вирішенні проблеми енергозберігаючих технологій. Тільки лінивий не говорить про нашу саму енергозатратну економіку в світі. Порівняно навіть із сусідньою Польщею у нас на одиницю продукції енергоносії витрачаються майже втричі більше.  Сьогодні рятує лише  вигідна кон'юнктура  зовнішнього ринку. А завтра?

Четверте. Наразі  маємо чи не найбільший законодавчий  борг перед селянами, зупинивши реформи на півдорозі. Без завершеної земельної реформи всі інші механізми державного регулювання та підтримки сповна, на жаль,  не спрацьовують. Галузі економіки, що пройшли реформування повністю вже  вийшли   на рівень 90-го року.  І тільки   сільське господарство зупинилося на рівні трошки більше …….. відсотків.  При цьому маємо   унікально сприятливі можливості для нарощування виробництва: поки що пільгове оподаткування, мінімальні платежі до Пенсійного фонду, бюджетну підтримку, яка за 8 років зросла у 22 рази. Крім того, різко дорожчає продовольство у світі. Все більше і більше   продукції рослинництва іде на  виробництво біопалива. І це вигідно.  Та і в самій Україні за останні вісім років зарплата, пенсія, інші соціальні виплати зросли у  4 рази і при цьому понад 50 відсотків сімейного бюджету іде на харчування і буде  йти ще багато років, бо відстаємо від науково обґрунтованих  норм. Отже  мотивації для АПК є. Так у чому  справа? Одна з відповідей на поверхні: скоро весна. Щоб якісно  посіяти і виростити, треба тільки  обігових коштів  близько 20 мільярдів гривень. Банки, які завжди дадуть не більше трьох, а можуть і  40 мільярдів. Але застави у селян немає і не буде. Тому в черговий раз у більшості з них будуть  спрощені технології.

Досвід аграрних сусідів на  заході. 70 відсотків  кредитів і особливо довготермінових для новітньої техніки і технології видається під заставу саме  земельних угідь. При цьому лише 1 відсоток їх за рік є предметом купівлі-продажу. Бо у них не ринок, тобто  торгів….. головним, а земельна  іпотека. Я думаю, що і ми здатні   прописати саме такі правила, щоб  і селян  захистити і  на полях, де   родив і родить хліб, ніколи  не було  іподромів чи, наприклад, полів  для гольфу.

Роботи у нас надзвичайно багато, бо більшість цих системних рішень великої державної ваги лежать виключно у площині законодавчого  врегулювання. Ряд з них  непопулярні, але вкрай  необхідні, бо  іншого вже не дано.

Подекуди суспільне життя та економіка розвивається вже не завдяки нам, а  всупереч, і це прикро.  Треба у минулому залишити  виснаджуюче протистояння і розпочати з чистого листа конструктивну роботу, яку від нас давно очікує суспільство. Треба нарешті об’єднати зусилля у державі всіх сил Ю, верств і гілок влади і таки  здійснити свій історичний український прорив. У тому, що це можливо, переконливо свідчить досвід півторамільярдного Китаю. „Олімпіада-2008” буде у Пекіні,  на будівельний майданчик перетворилася, буквально, вся  Піднебесна.  Зміни вражаючі. Китай сьогодні воістину – локомотив  світової економіки. Нам доля також подарувала шанс не відстати від усього світу назавжди – „Євро-2012”.  Сотні мільярдів треба  освоїти і невпізнанно змінити Україну, буквально, за  3-4 роки. Таких темпів і обсягів ми не знали за всі попередні роки  разом взяті. 46 законів  треба прийняти, щоб запустити сповна механізм підготовки. І тут, звичайно, також не можна зволікати.

Президент, уряд, ряд депутатів вже зініціювали необхідні законопроекти. Треба негайно приступати до  роботи. Як кажуть, Бог нам у поміч. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іване Григоровичу.

Литвин Володимир Михайлович, „Блок Литвина”. Гриневецький Сергій Рафаїлович? Гриневецький Сергій Рафаїлович.

 

10:34:20

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні колеги, чим більше   ми на державному  рівні говоримо про європейські цінності та стандарти, тим менше цих стандартів у політиці, праві, економіці, культурі і навіть у футболі. Я не буду  у черговий раз наголошувати на тому,  що ми так і не виконали рекомендацій, висловлених у Резолюції  Парламентської асамблеї Ради Європи від 19 квітня минулого року. Судячи із цього, керівництво країни буде і далі намагатися  реформувати політичну систему виключно під себе, не прислухаючись до позицій європейських інституцій, зокрема,  Венеціанської комісії.

Достатньо прикладу  з ухваленням Державного бюджету на 2008 рік, коли одночасно  були внесені зміни до 100 законів, але ці зміни діють до 31  грудня 2008 року. А що далі, правовий вакуум?

Фракція „Блоку Литвина” з цього приводу зробила відповідну заяву. Зокрема ми наголошували на тому, що фракції вдалося відстояти заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення, цього останнього багатства, яке поки що належить людям. Ми зупинили руйнівне для селян і села рішення щодо введення для АПК непосильного податкового ярма.

Фракція не може погодитись з черговим скороченням державної підтримки таким малозахищеним категоріям громадян, як чорнобильці, ветерани. Ми і надалі рішуче будемо протистояти будь-яким спробам вирішувати ключові державні завдання  методом наскоку та приховування від суспільства реального змісту бюджету країни за ззовні привабливими нововведеннями, які обернуться дальшим здорожчанням життя для простих людей.

До речі, Конституційний Суд України неодноразово визнавав практику зупинення при прийнятті законів про Державний бюджет дію інших законів щодо пільг, компенсацій та гарантій неконституційною. При цьому Конституційний Суд окремо наголошував, що згідно з Конституцією і Бюджетним кодексом при прийнятті законів про Державний бюджет ні в якому разі не можуть вноситись зміни до інших законів. При такому підході знищується парламентаризм. Верховна Рада взагалі не потрібна, оскільки внесені зміни дають Кабінету Міністрів, а фактично одноосібно Прем`єр-міністру право регулювати соціальні виплати.

А ось і перші результати внесених змін. Вчора Одеська обласна рада ухвалила обласний бюджет на 2008 рік, у якому, зокрема, передбачила збільшення витрат на утримання працівників облради на 3,8 млн. гривень або на 39 відсотків, а на утримання управління з майнових питань витрати зросли на 1,8 млн. гривень або на 68 відсотків. Отакий український прорив на місцевому рівні. Що це - подвійна гра, відсутність контролю за місцевою владою або відверте ігнорування Закону про Державний бюджет? Можу з усією відповідальністю сказати, що ігнорування владою правових норм, їх пристосування до потреб сьогодення створює загрози національним інтересам та безпеці держави.

Похвально, що глава держави опікується проблемами „Євро-2012” і участю Міністерства оборони у підготовці футбольної першості. Але як могло статися, що в Одесі за сприяння підприємства „Укроборонбуд” стадіон СКА перейшов з військової власності до приватних власників? Його територію, швидше за все, використають для будівництва багатоповерхівок. Мало того, що стадіон вже встиг змінити чергового власника. Проведення „Євро-2012” в Одесі поставлено під загрозу через відсутність уваги з боку як місцевої, так і центральної влади. А я б сказав, скоріше через посилену (в лапках) увагу з їх боку.

Або візьмемо, як приклад, важливу з точки зору національної безпеки проблему екстремізму та захисту прав національних меншин. В Одесі прямо на вулицях від імені так званої православної громадськості роздаються листівки відверто антисемітського змісту. Навіть головний раввин Одеси і Півдня України перебуває в  розгубленості.

Сумнозвісна практика рейдерства розповсюдилася і на національні організації та будинки, які їм належать. Мова йде про спробу поцупити у Асоціації болгар України розташований в Одесі Всеукраїнський центр болгарської культури. В Одеській області, до речі, проживає найбільша в світі болгарська діаспора. Скандал навколо центру культури аж ніяк не сприятиме зміцненню авторитету України в Європейському Союзі, членом якого є болгари.

Хочу нагадати, що згідно до статті 119 Конституції України на місцеві державні адміністрації покладений обов’язок не тільки забезпечувати законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян, але і реалізація в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин, програм їх національно-культурного розвитку. Сьогодні громадяни очікують від влади не лише красномовних обіцянок, але й ефективної роботи по захисту їх прав та свобод.

Користуючись нагодою, хотів би від імені фракції запропонувати керівникам відповідних міністерств та відомств проаналізувати ситуацію, що склалася, і вжити необхідних заходів реагування. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Кириленко В’ячеслав Анатолійович. Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:39:44

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, шановні виборці, ми продемонстрували у другій половині минулого року спроможність демократичних сил до спільної і об’єднаної роботи. Ми підписали коаліційну угоду, ми створили коаліційний уряд, ми змогли ввести країну у новий рік із Державним бюджетом. Ми і далі будемо виконувати всі ті зобов’язання, які ми  взяли на себе перед виборцями.

Безумовно, Державний бюджет на 2008 рік не є оптимальним документом. Фракція "Наша Україна - Народна Смооборона” уже готує пропозиції до бюджету з тим, аби дати максимальні можливості як розвитку соціальної сфери і збільшення соціальних стандартів, хоча це значною мірою уже враховано у бюджеті на цей рік, але так само і дати максимальні можливості для розблокування економічної активності співвітчизників.

Ми вважаємо, що саме в цьому ключ до розв’язання усіх українських проблем і на цьому  будемо робити і надалі найбільший акцент. Хоча ми із гордістю уже можемо повідомити виборцям, що  більша частина соціальних зобов’язань "Нашої України – Народної Самооборони” починає реалізовуватися із вступом в дію бюджету на 2008 рік. Мінімальна зарплата уже зросла з 1 січня до 515 гривень. До кінця року вона зросте до 605 гривень. Це є виконання однієї з ключових виборчих обіцянок блоку і однією із соціальних ініціатив Президента – збільшити у цьому році мінімальну зарплату до 600 гривень. Разом з тим ми розуміємо, що ключ до цієї проблеми у збільшенні величини середньої заробітної плати і ми як  коаліція будемо робити все для того, щоби за наслідками економічної діяльності і зростання показників економіки, середня заробітна плата українців до кінця року зросла принаймні до  2000 тисяч гривень.

Крім того, ми задоволені, що у бюджеті передбачено реалізація ще однієї ключової соціальної ініціативи Президента щодо подолання пенсійної  „зрівнялівки” і збільшення трудових пенсій на 35 відсотків. Це питання, вирішення якого потребують тринадцять мільйонів українських пенсіонерів  і ми зробимо все для того, щоби коаліція разом з урядом ефективно розв’язала і цю проблему.

Разом з тим, ми вважаємо, що це лише початок великої спільної діяльності коаліції і уряду на благо розв’язання проблем, які стосуються всієї країни і всіх українців незалежно від того, за яку політичну силу вони проголосували.

У зв'язку з цим "Наша Україна-Народна Самооборона" підтримує заклик Президента Ющенка щодо скорочення парламентських канікул і організації максимально ефективної роботи парламенту на благо громадян. Тому ціла низка законів, внесена Президентом як  невідкладні, мусить бути прийнята уже на цій сесії в першому читанні, і ми, таким чином, повинні розпочати роботу щодо  наступних зобов’язань демократичної коаліції перед своїми виборцями.

Однак, нас турбує  і декілька інших проблем. Нас турбує те, що під час бюджетного процесу випала стаття про ліквідацію депутатських пільг. І тому наша фракція уже сьогодні зареєструвала законопроект про скасування депутатських пільг і привілеїв. Він передбачає скасування для депутатів безкоштовного житла і безкоштовних квитків, безкоштовних елітних санаторіїв і безпідставних багатотисячних виплат.

Ми вважаємо, що депутатська зарплата і пенсія можуть залишатися високими, але вони не можуть бути такими аморально високими, як це спостерігається тепер. Я думаю, що зобов’язанням коаліції зараз є завершення питання щодо скасування депутатських пільг і ухвалення відповідного законопроекту.

Те саме стосується і недоторканості. Ми наполягаємо на невідкладному вилученні з Закону „Про статус народного депутата” 26-ї статті, що гарантує недоторканість. Відповідний законопроект зареєстровано ще наприкінці минулого року, і ми будемо наполягати на його голосуванні ще на цій сесії.

Крім того, завершується збирання 150-ти підписів депутатів від коаліції під проектом змін до 80-ї статті Конституції, яка, власне, і передбачає депутатську недоторканість. Тому уже на цій сесії наш парламент, на нашу думку, зобов’язаний розпочати процедуру внесення змін до Конституції з метою скасування депутатської недоторканості. Ми сподіваємося, що такий наш підхід підтримає і опозиція, і в поіменному голосуванні виборці отримають можливість побачити, хто насправді за скасування депутатської недоторканості, а хто лише використовував це як виборче гасло.

Крім того, прийняття законів про Кабінет Міністрів і про місцеві адміністрації, які внесені Президентом Ющенком, дозволять створити ефективну систему державної виконавчої влади. А ратифікація статуту ГУАМ зміцнить позиції України як лідера цього об’єднання на міжнародній арені. Крім того, визнання на державному рівні борців за незалежність України відновить історичну справедливість у цьому питанні.

Всі ці законопроекти внесені Президентом Ющенком як невідкладні. І тому наша фракція закликає всіх до плідної роботи без канікул.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, В’ячеславе Анатолійовичу.

Фракція Партії регіонів Єфремов Олександр Сергійович. Будь ласка, Олександре Сергійовичу.

 

10:46:08

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Председательствующий, уважаемые коллеги! Отшумели праздники, и многие люди в этот период пытаются осмыслить, как же все-таки прожит год предыдущий и чего хочется достичь в текущем.

Наверное, и нам, чтобы двигаться вперед, логично было бы попытаться оценить, в каком состоянии сегодня находится реальное положение дел в государстве. Тем более, что мы завершаем работу, наверное, самой серой и нерезультативной из всех сессий Верховного Совета с момента независимости Украины.

Перед этим по воле Президента фактически заблокировал на восемь месяцев работу предыдущего состава Верховной Рады, тем самым парализовал законотворческий процесс, а вместе с ним и продвижение страны вперед. И, как результат, страна опять отброшена в 2005 год. Оранжевые представители, как и тогда, получили абсолютную власть в лице Президента, Кабинета Министров и хоть минимального, но большинства в 227 депутатов, в Верховной Раде, и неуемное желание одного человека через планируемое насилие над Конституцией сконцентрировать и эту власть в одних руках. Словом, под лозунгом демократических преобразований нас пытаются вернуть еще дальше назад, как минимум, в авторитарное прошлое.

Философы говорят, что память народа недолговечна. Поэтому позволю напомнить лишь частицу из того, что нам обещали чуть ранее и не так давно те, кто сегодня олицетворяют власть. Нам говорили, что стоит им только стать у руля, как сразу же в течение короткого промежутка времени будут найдены и представлены народу заказчики убийства журналиста Гонгадзе, предъявлено обвинение отравителям Президента, будет преодолена коррупция, произведено разделение власти и бизнеса, в течение  двух лет возвращены долги вкладчикам, с 1 января текущего года отменен призыв в армию и многое другое. Что выполнено из обещанного каждый присутствующий в зале, да и слушающие нас по радио и смотрящие по телевидению, могут оценить сами.  А вот что мы имеем сверх того, хотелось бы осветить отдельно.

Мы имеем Президента, который, находясь три года во власти, позиционирует себя, как будто он всем и всеми руководит, но ни за что ответственности не несет. Мы имеем бюджет, принятый с нарушением всего, что только можно нарушить, и в котором, к примеру, предусматриваются одинаковые суммы финансирования на культуру Украины и на Секретариат Президента, в котором, с одной стороны, определяются явно недостаточные и больше политические, популистские средства на возврат сбережений вкладчикам и одновременно замораживаются выплаты по 102 законам, которые минимально оцениваются в 70 миллиардов гривен, в котором совершенно не учтены потребности регионов.

Мы имеем, наверное, самый большой поход представителей бизнеса во власть вместо, напомню, обещанного разделения, а также, по признанию руководителя одной строительной организации о том, что квартиры у него на 80% приобретают чиновники и работники правоохранительных органов. Имеем также декларацию одного из высших чинов государства, прочитав которую хочется прослезиться и ему подать, и который одновременно только на одежду тратит сумму, соответствующую своему годовому декларированному доходу, или назначенного министра, который может претендовать на строчку в Книге рекордов Гиннеса, так как первая запись, занесенная в его трудовую книжку есть «министр». Можно было бы продолжать и дальше, но, откровенно говоря, даже от выше проанализированного становится как-то не по себе, и вполне понимаешь тех журналистов, которые аккумулируя мнение большинства людей, говорят, что украинская политика аморальная. В своем сегодняшнем выступлении от имени фракции Партии регионов мы не хотели бы никого обвинять. Мы хотели бы, уважаемые коллеги, попросить всех нас еще раз задуматься над тем, все ли так в нашем королевстве? А нашим  уважаемым избирателям сказать, что мы понимаем над чем необходимо работать, что мы не отступим ни от одного обещания, которое давали в период предвыборной кампании, и постараемся работать так, чтобы смогли смотреть честно вам  в глаза. А у наших уважаемых журналистов было бы как можно меньше поводов обвинять представителей нашей политической партии в аморальности.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  Олександр Сергійович. Симоненко Петро Миколайович Комуністична партія  України.

 

10:50:53

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Справді розпочався новий трудовий рік,  фракція Компартії України на завершення минулого року проголосувала за Державний бюджет на 2008 рік з огляду на принципову позицію Компартії щодо необхідності виконання соціальних зобов’язань перед нашими громадянами. А саме: повернення  втрачених заощаджень, підвищення пенсій, зарплат, збільшення розмірів соцвиплат ветеранам, інвалідам, дітям війни, іншим категоріям населення, які потребують особливої уваги та піклування з боку держави.

Ми виходили з того, що не виконання закону тягне за собою кримінальну відповідальність і з цього ми повинні, на мій погляд, і починати діяти відповідаючи за  виконання бюджету.

Але ми, фракція  комуністів, попереджаємо це не принесе позитивних змін, якщо уряд не буде жорстко сьогодні контролювати рівень цін і тарифів. Ми також наголошуємо на неприпустимості популістського проїдання бюджетних коштів. Сьогодні в бюджеті закладається міна уповільненої дії, якщо її не знешкодити. Вона найближчим часом остаточно зруйнує потужний економічний комплекс країни і зведе нанівець будь-які можливості для покращення умов життя. Про що йдеться?

На 400 мільйонів гривень у  бюджеті скорочені видатки на розвиток житлово-комунального господарства, на 785 мільйонів  гривень у порівнянні з попереднім роком зменшується державне фінансування на розробку та впровадження передових технологій в галузі енергозбереження та виробництва альтернативних видів палива. На 79 мільйонів  зменшена державна підтримка заходів, спрямованих на економію тепло-електроенергії. За рахунок Держбюджету, тобто за рахунок тих же пенсіонерів, робітників, службовців, ветеранів, фактично, витягуючи з кишень простих громадян, має намір спрямувати 12 мільярдів гривень на погашення боргів „Нафтогазу України”. Тобто приховати злочини тих, хто за часів перебування на посаді голови цієї компанії, тобто президентського кума та великого шанувальника мерседесів, ціною у мільйони гривень, розтринькувались державні кошти. Та нехай пан Івченко та ті, хто були разом з ним, і повертають борги, а не прості люди, що тільки постраждали від помаранчево-газових афер та безглуздої політики у сфері енерго співробітництва з Росією та іншими країнами, постачальниками газу.

Наступне. Приватизація „Укртелеком”, „Укрзалізниця”, „Одеський припортовий завод”, ще кілька потужних підприємств – це все що залишилось у власності нашої держави. Ну продамо ці підприємства, роздамо гроші, а далі що, олігархи весь прибуток собі в кишеню, а держава без власності, бюджет без надходжень. Гіркий досвід „Криворіжсталі” повинен нас навчити сьогодні хазяйнувати в державі, тому і я особливо на цьому наголошую. Ми проголосували за бюджет за те, щоб повернути людям їхні заощадження, але методи, до яких вдається уряд, не сприятимуть реальному підвищенню добробуту наших громадян. Це банальний перерозподіл бюджету в інтересах тих чи інших бізнесових угрупувань.

Що пропонуємо ми, комуністи, і на чому будемо наполягати? По-перше, це визнання втрачених заощаджень державним боргом. По-друге, треба розібратися за рахунок чого повинні повертатися заощадження. Ми з вами розуміємо, що ці гроші спрямовувалися на будівництво заводів і фабрик, тобто гроші працювали на майбутнє вкладників, на їхніх дітей і онуків. Тому треба повертати заощадження, в першу чергу, за рахунок прибутків тих, хто „прихватизував” власність, створену за народні кошти. По-третє, це податок на розкіш, купуєш дорогоцінні коштовності чи авто вартістю в сотні тисяч доларів або маєток, плати три відсотків від вартості в фонд повернення заощаджень, це буде справедливо.

І ще одна суттєва наша вимога, заощадження мають бути повернені в повному обсязі і з обов’язковою індексацією. Тисячі радянських карбованців і тисячу українських гривень, як кажуть в Одесі, це дві великі різниці. Ми переконані, що Державний бюджет повинен насправді бути державним, а не обслуговувати інтереси певних кланів. Тому фракція комуністів наполягає на суттєвому перегляді структури доходів і видатків Держбюджету на 2008 рік, збільшення видатків на розвиток реального сектору економіки, щоб не допустити гіперінфляції, економічного занепаду та забезпечити реальні джерела для виконання соціальних зобов’язань держави перед людьми.

Ще одна проблема, яка викликає особливе занепокоєння вкрай негативного впливу на соціально-економічних розвиток, це, безумовно, шкідливий і економічно необґрунтований вступ України до СОТ. Я вже не кажу про НАТО, бо втягування України в цей військо-поліцейський блок, який використовується транснаціональними корпораціями для перерозподілу світових ринків та встановлення контролю над світовими природними ресурсами, це буде державний черговий злочин.

І на заключення про так звані ініціативи Президента щодо роботи парламенту. Наша фракція готова працювати і без канікул, і без відпусток, і навіть без вихідних, але не для задоволення президентських примх, від яких ні людям, ні державі ніякої користі, тільки що, да, хіба все так гаразд в державі, що треба в позачерговому порядку розглядати питання про запровадження нових орденів, про присвоєння „кривавому” бухгалтеру звання „Героя України” (я маю на увазі Петлюру), про реабілітацію злочинців з ОУН-УПА, та інших подібних президентських забаганок. Якби Ющенко дбав про людей, про Україну та не пропонував цю дурню, а підтримав би пропозиції щодо невідкладного прийняття Закону „Про продовження мораторію на продаж землі”, про невідкладне прийняття Закону „Про засади зовнішньої і внутрішньої політики”, про визначення тих перспектив розвитку держави, які конче потрібні нашій Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Петро Миколайович. (О п л е с к и).

Шановні народні депутати, я пропоную перейти до розгляду питань порядку денного, у нас зараз перша постанова, реєстраційний номер 348 щодо внесення змін до Постанови Верховної Ради України про календарний план проведення першої сесії Верховної Ради України шостого скликання на січень поточного року. Вчора Регламентний комітет розглядав це питання і я запрошую голову комітету, Олександр Сергійович, вас, будь ласка, для короткої інформації з приводу змісту даної постанови.

 

10:57:40

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Комітет 14 січня поточного року розглянув доручення Голови Верховної Ради від 9 січня 2008 року щодо внесення змін до Постанови Верховної Ради про календарний план проведення першої сесії у січні 2008 року за пропозицією Президента України. Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 13 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” та статті 19 Регламенту Верховної Ради України комітет прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради України проект постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради про календарний план проведення першої сесії у січні 2008 року, в якому передбачено:  15 пропонуються пленарні засідання, 17-18 січня робота в комітетах і фракціях, 18 січня година запитань до уряду, пленарне засідання, а тиждень з 21 по 25 січня, з 21 по 24 січня робота в комітетах і фракціях, 25 січня година запитань до уряду, пленарне засідання, закриття сесії.

Комітет рекомендує Верховній Раді України включити до порядку денного зазначений проект постанови, внесений народними депутатами України, членами комітету та підтримати його.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо щиро, Олександр Сергійович. Колеги, чи є пропозиції до даного проекту рішення? Якщо їх немає, то я прошу. Дякуємо, Олександр Сергійович, щиро. Я прошу поставити на голосування постанову номер 1348. Ще раз нагадую, в нас крім сьогоднішнього дня є два дні пленарних. Це ця п’ятниця і наступна п’ятниця. Порядок денний кожної з цих п’ятниць ми визначимо на Погоджувальній раді. Після того, коли керівники комітетів нам подадуть пропозиції щодо включення відповідних законопроектів до порядку денного. Я ставлю на голосування 1348. Прошу голосувати.

 

10:59:47

За-374

Прошу по фракціям. Рішення прийнято. Таким чином, Верховна Рада України продовжила дану сесію ще на один пленарний тиждень.

Шановні народні депутати, я прошу перейти до проекту Постанови Верховної Ради України номер 1291 – це про парламентські слухання на тему „Про хід виконання в  Україні  Європейської соціальної хартії” (переглянутої).

Доповідач – голова комітету  Василь  Григорович Хара. Будь ласка, Василь Григорович. Прошу.

 

11:00:28

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги 14 сентября 2006 года Верховна Рада Украины ратифицировала один из двух основных документов Совета Европы в  отрасли прав человека Европейскую социальную хартию (пересмотренную).  Если Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод защищает гражданские политические права, то хартия посвящена защите социальных и  экономических прав трудящихся.

Ратификации Европейской социальной хартии обусловлена обязанностями взятыми на себя  Украиной        при вступлении в Совет Европы, а также после подписания настоящего документа еще 7 мая 1999 году присоединение Украины к  Европейской  социальной хартии дает возможность подтвердить европейский выбор государства, обеспечить надлежащие предпосылки реализации прав и свободы граждан во всех их проявлениях на европейском уровне.

Хочу отметить, что принятие данного постановления и  проведение слушанье будут  содействовать  развитию национальной  политики в сфере социального обеспечения,  в развитии европейскими нормами и стандартами.

Национальная нормативно-правовая база в сфере их труда занятости, образования, профессиональной подготовки и  переподготовки, медицинской и социальной помощи, защиты семьи, детей, поддержки людей с ограниченной возможностью, а также наши финансовые возможности, далее, возможности Украины присоединиться к 27 статьям и 74 пунктам Европейской социальной хартии. В связи с ратификацией  Европейской социальной хартии перед нами стоят две задачи.

 Первая. Необходимость эффективной подготовки Украины докладов        относительно о выполнении положений хартии к которым Украина  присоединилась.

 И второе. Последующее совершенствование национального законодательства относительно статьей и пунктов хартии  к которым Украина не присоединилась в  ратификации с целью ее ратификации в полном объеме в последующем.

Европейская социальная хартия имеет  контрольный механизм с целью наблюдения за соблюдением государства обязательств взятых на себе ратификаций.

В своей основе механизм опирается на процедуру рассмотрения национальных докладов в соответствии с  международной правовой практикой. В рамках реформирования отчетной системы на заседании  Комитета Совета Министров  Европы, которое состоялось 3 мая 2006 года принято решение о новой системе  предоставления национальных докладов относительно Европейской социальной  хартии. Новая система  отчетности вступила в силу в 2007 году.

Все положения  хартии условно распределены на  четыре  тематические  группы. Первая - это  занятость, профессиональная учеба и равные возможности. Вторая группа - здравоохранение, социальное  обеспечение и социальная защита. И третья группа – трудовые права. И четвертая группа – дети, семья и мигранты.

Украина должна  подать свой первый доклад до  31 октября 2008 года. И если мы хотим с первого раза не получить отрицательную оценку, то мы должны сделать все для того, чтобы проведена  была предельная работа  по выполнению тех статей  хартии, которые мы подписали.

Соблюдение норм и стандартов   хартии является  одним из условий успешной реализации  европейских устремлений Украины  и требует конструктивного сотрудничества правительства, Верховной Рады Украины,  центральных органов исполнительной власти,  социальных партнеров.

Что касается последующего совершенствования национального законодательства относительно статей и пунктов хартии, к которым  Украина не присоединилась при ратификации, то  работа по этому вопросу только начала проводиться. В частности 16 марта 2007  года Верховной Радой Украины  был принят Закон Украины «О ратификации Европейской конвенции  и о правовом статусе трудящихся мигрантов», который  закладывает  основы  для присоединения Украины  к статье 19 хартии относительно прав трудящихся-мигрантов  и членов их семей на защиту  и помощь. Распоряжением Кабинета Министров Украины  от 26 апреля  2007 года  (номер 207… 37Р) утвержден  план мероприятий   по  выполнению  положений  Европейской социальной  хартии  на 2007-2010 годы, которым предусмотрена подготовка украинских национальных докладов относительно выполнения  положения  хартии, к которым Украина присоединилась при ее ратификации и последующее совершенствование национального законодательства  относительно статей и пунктов хартии, к которым Украина, ратификации,  не присоединилась.

Отмеченным распоряжением предусмотрена разработка  проектов  законов необходимых для присоединения к статьям  и пунктам хартии,  которые Украина  еще не ратифицировала. Именно  на рассмотрение этих вопросов и  будут  направлены парламентские слушания, по результатам которых будет подготовлена рекомендация  относительно решения указанных проблем.

Учитывая вышеизложенное, Комитет по вопросам  социальной политики и труду Верховной Рады просит  поддержать проект Постановления номер  1291 о проведении парламентских слушаний по поводу реализации нами  с вами  Европейской социальной хартии пересмотренной. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Василю Григоровичу. 

Шановні народні депутати,   чи є запитання до доповідача з приводу запропонованого проекту постанови?  Чи  є пропозиції до даного проекту постанови?  Якщо пропозицій і запитань немає, ставлю за основу  і в цілому  проект 1291  про парламентські слухання …

Колеги, ну так ви ж … Я ж перепитую.  Будь ласка, прошу  записатися на виступи з місця, 5 хвилин на пропозиції.

Філенко Володимир Пилипович, „Блок Юлії Тимошенко”. Володимире Пилиповичу, Будь ласка, вам  слово.

 

11:06:48

ФІЛЕНКО В.П.

Ми підтримуємо дану постанову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поляченко Володимир Аврумович, „Наша Україна – Народна  Самооборона”.

 

11:07:07

ПОЛЯЧЕНКО В.А.

Карпук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпуку слово передається.

 

11:07:12

КАРПУК В.Г. Володимир Карпук „Наша Україна – Народна  Самооборона”.

Шановні депутати, звичайно, ми підтримаємо, враховуючи важливість Європейської соціальної хартії,  цю постанову. Але я звертаю увагу, що  є наступна постанова 1292, і взагалі у Верховній Раді уже зареєстровано ряд проектів постанов щодо проведення тих чи інших парламентських слухань. В Верховній Раді п'ятого скликання була прийнята практика, що попередньо такі слухання проводилися в комітетах – комітетські слухання, і лише після того, коли після обговорення в комітетах вважалося, що є вагомість проведення тих чи інших парламентських слухань, ми пропонували це проводити в парламентській залі.

Тому є така пропозиція, що наступні – законопроект 1292 і інші проекти постанов щодо проведення парламентських слухань - провести після того, як будуть подані пропозиції від комітетів, узгоджувані на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Попеску Іван Васильович, Партія регіонів.

 

11:08:21

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, ми будемо підтримувати цю пропозицію з огляду на наступне. Перше. Дійсно, до 31 жовтня цього року Україна повинна подати доповідь, як виконуються положення цієї Хартії. Це перший нюанс. І другий нюанс. Нам треба терміново під час підготовки до цих слухань разом з Кабінетом Міністрів подумати над тим, щоб мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, мінімальні стипендії були не нижчі, ніж мінімальний прожитковий мінімум. Якщо цього не станеться, то все, про що ми говоримо, буде просто декларацією. Тому необхідно провести такі слухання і саме в залі Верховної Ради. А Комітет соціальний нехай до цього підготується. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іван Васильович.

Зарубінський Олег Олександрович, „Блок Литвина”.

 

11:09:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.   Фракція „Блоку Литвина” вважає за доцільне і слушне провести парламентські слухання на цю важливу тему. Але у мене є запитання. Очевидно, це є формат запитання, оскільки ми не мали змогу… Василь Георгійович, ви сказали, що перша національна доповідь має бути підготовлена і подана до 31 жовтня 2008 року. Я правий?

 

ХАРА В.Г. Да.  

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. У мене питання: хто готує цю національну доповідь? Адже питання виконання Соціальної хартії – це питання контролю за діяльністю влади, перш за все. Перший момент. І другий момент. Як в постанові відображена інформація тих, хто готує і вже зобов'язаний  готувати національну доповідь в форматі парламентських слухань, чи це вони будуть доповідати про те, який стан виконання соціальної хартії, або ми просто поговоримо? Дуже дякую.

 

ХАРА В.Г. Спасибо.

Кто готовит. Национальный доклад готовит правительство.

И относительно второго вопроса. Уже есть план подготовки, если будет принято, конечно, ваше решение, есть план подготовки. Материалы будут собираться с различных источников, и, конечно, прежде всего с источников Кабинета Министров. И основным докладчиком на отчеты по той работе, которая проводится у нас перед отчетом перед Европейским Союзом, будет Кабинет Министров.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович, фракція комуністів.

 

11:10:46

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Фракция проголосует за это решения, исходя из того, что надо нам здесь, в Украине, разобраться в тех безобразиях, которые сопровождают нашу жизнь. Во-первых, выполнение этой хартии у нас отвратительное, ее никто не выполняет в Украине. Это во-первых.

Во-вторых, Украина за годы независимости превратилась практически в государство слаборазвитое, с сырьевой базой только. Поэтому обеспечение рабочими местами – как таковой программы нет, то есть ликвидация той же бедности и безработицы, у нас нет этой программы. Практически не обеспечивается достаточный уровень заработной платы – конституционная норма, которая предписывает каждому платить человеку, для того чтобы он развивался. Отдых и лечение: поставлены под огромное сомнение вообще, так скажем, возможности с семьей отдыхать и лечиться. Получение образования, обеспечение жильем. Первое место сегодня молодежь Украины занимает по алкоголизму в Европе, по СПИДу, эпидемия туберкулеза. То есть вопросы о соблюдении социальной хартии – они назрели, и надо обязательно проанализировать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Миколайович. Будь ласка, коментар.

 

ХАРА В.Г. Уважаемый Петр Николаевич, я согласен с вашими критическими замечаниями. Действительно, у нас далеко не все благополучно в этой сфере. Но однозначно сказать, что ничего не выполняется по социальной хартии мы не можем, потому что  никто это не наблюдал. Мы подписали данный документ в 1999 году, а ратифицировали и несем ответственность с того момента, после ратификации: мы в сентябре 2006 года. Поэтому и мы хотим сами перед тем, как дать отчет, и перед тем, как нас посмотрит Европа, посмотреть, что у нас есть хорошо, что плохо, и можно было еще посуетиться и, ну, скажем, то, что не успели мы до сих пор, до сегодняшнего дня, в пределах обязательств, взятых на себя Украиной, сделать. И чтобы перед Европейским союзом выглядеть более, менее с приличным лицом по этим вопросам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Білорус Олег Григорович, останнє запитання і коментар, "Блок  Юлії Тимошенко".

 

11:12:50

БІЛОРУС О.Г.

Шановні колеги,  ратифікація, парламентські слухання щодо соціальної хартії, звичайно, потрібні. Але ми повинні, як тут  уже говорилося, починати цю роботу в комітетах. Наша Верховна Рада перевантажена парламентськими слуханнями, як ми бачили, завжди не хватає часу для того, щоб виконати всю тематику.

Я розумію, що ратифікація соціальної фа… хартії це для уряду, для всієї держави величезна відповідальність. Ми беремо на себе  відповідальність за соціалізацію  всієї економіки. Тобто треба розглядати це питання, як питання важливої  національної ваги, якщо хочете, національної стратегії розвитку, яка тепер ще буде під європейським контролем і це добре.

Дякую.

 

ХАРА В.Г. Если можно, Арсений Петрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка…..

 

ХАРА В.Г. Коллега, наверное, не совсем  правильно понял, о чем идет речь. Мы  эту европейскую социальную хартию ратифицировали в сентябре 2006 года. А в октябре настает первый этап контроля Европейского союза за тем, что Украина сделала после ратификации.

И для того, чтоб мы прилично выглядели к первому отчету, мы должны посмотреть, что у нас сделано, чего не сделано, и попытаться к октябрю, к первому докладу нашего правительства по реализации этой хартии иметь приличный, более, менее приличный вид, это первое.

И второе, относительно перевантаження парламентськими слуханнями, кстати, это первый проект, который предлагается по парламентским слушаньям на очередную сессию. Поэтому речь о перегрузе никакой не может быть.

И третье, речь идет о социальной политике государства. Мы с вами только после выборного процесса, не было не единой политической партии, в том числе находящейся в этом зале, которые не давали бы колоссальные обещания по решению социальных вопросов в государстве. Так давайте спустимся на землю грешную и посмотрим, какая  ситуация у нас есть на сегодняшний день и что мы должны сделать для того, чтобы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Василь Григорович.

Шановні колеги, я так зрозумів, що у нас поступила тільки одна пропозиція – щодо унормування питання щодо проведення  парламентських слухань в частині формування єдиного графіку і розкладу таких парламентських слухань. Дуже слушна пропозиція.

Тому узагальнюючи те, що було сказано в залі, я пропоную до даного проекту постанови включити пункт, за яким комітетам Верховної Ради України до другої сесії Верховної Ради України подати узагальнені пропозиції щодо форматування єдиного розкладу парламентських слухань на другій сесії Верховної  Ради України. Це єдина пропозиція. З огляду  на це я ставлю на голосування постанову 1291 з відповідною пропозицією. За основу і в цілому.

 

ХАРА В.Г. Голосуем, Регионы! Что вы там спите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний. Хорошо. Наступну…. Добре.

Я прошу ставити на голосування.

1292. По 1292  виступите.

 

11:16:16

За-402

Дякую.”За” – 402, рішення прийнято. Прошу по фракціям. Таким чином, з урахуванням  відповідної правки таке рішення прийнято.

Я  прошу перейти до 1292 – це постанова... проект Постанови Верховної  Ради України також про слухання „Про стан дотримання конституційних гарантійних трудових прав громадян”. Доповідач Василь Георгійович Хара. Будь ласка, Василь Георгійович.

 

11:16:44

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, Конституция Украины провозгласила нашу страну правовым социальным государством, определяет целый ряд гарантий социально-трудовых прав  граждан, которые являются нормами прямого действия – это и право  на труд, который включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, статья 43, и право на отдых, которое обеспечивается предоставлением еженедельного  отдыха, а также оплачиваемого еженедельного отпуска, статья 45, и тому подобное.

На выполнение и в развитие норм Конституции трудовые права граждан определяются также Кодексом Законов о труде Украины и другими законами, нормативно-правовыми актами Кабинета Министров Украины, министерств и других центральных органов исполнительной власти, общее количество которых составляет несколько сотен. Кроме того, значительная часть дополнительных прав работающих граждан устанавливается коллективными договорами и соглашениями, которые заключаются между работодателями, профессиональными союзами, органами исполнительной власти и органами местного самоуправления.

На протяжении 16 лет становления Украины как независимого государства система прав в сфере труда испытала радикальные изменения. Урегулированы нормы права отношений на рынке труда и защиты граждан от безработицы, коллективные трудовые отношения, сформирован блок законодательства, которым регулируются правоотношения сферы обязательного государственного социального страхования. Свыше 45 раз вносились дополнения в Кодекс законов о труде. Принято значительное количество новых законов: об оплате труда, о занятости, об охране труда, о коллективных договорах и соглашениях, об отпусках, о порядке и решении коллективных трудовых споров, о профессиональных союзах, об организации работодателей.

Украина присоединилась к ряду международных важных соглашений. Однако следует отметить, с законодательным комплексом прав человека в сфере труда связан широкий спектр проблем с их практическим соблюдением и реализацией, а, точнее, бесконечным множеством их нарушений. Это касается нарушений при приеме, при найме и увольнении работников, заключение трудовых договоров, ведение трудовых книжек, начисление трудового стажа, равенство трудовых прав. Распространяются такие явления, как нелегальный наем, гражданско-правовые соглашения, внутренняя трудовая миграция.

Возникли новые виды нарушений прав граждан. Такие как: уклонение от установленного порядка заключения трудовых договоров, невыплата в установленные сроки заработной платы, отказ в регистрации несчастных случаев на производстве, нарушение права на коллективные переговоры, на объединенные профсоюзы, на организацию забастовок.

Особенно следует остановится на распространении деятельности в Украине транснациональных корпораций, для которых характерным является стремление уменьшить расходы на рабочую силу, в том числе на обеспечение трудовых и социально-экономических прав работников.

За годы независимости Украины мы ни единого раза не проводили глубокого комплексного изучения состояния соблюдения прав человека в сфере труда с целью совершенствования системы защиты этих прав, попытке отдельных государственных и судебных органов не давали желаемого результата. Следовательно, существует неотложная потребность в широком изучении состояния соблюдения прав человека в сфере труда с учетом реалий многоукладной рыночной экономики и либерализации социально-трудовых отношений, существенных изменений за последние 16 лет законодательства о труде, возникновения новых явлений и общественных отношений, которые нуждаются в правовом регулировании, а также повышении эффективности государственного надзора за соблюдением прав человека. Изучение должно быть направлено на достижение следующих целей.

Первая. Обнаружить наиболее влиятельные факторы, которые стали причинами системных нарушений прав человека в сфере труда, это нормативно-правовые, организационные, экономические, морально-этические, и внести предложение относительно действий государственных органов, социальных партнеров по их устранению.

Второе. Дать оценку полноты применения законодательства  Украины в сфере труда, его соответствия нормам международного права, реальным потребностям защиты социально-экономических прав человека в переходный период многоукладной рыночной экономики.

Третье. Оценить эффективность деятельности системы предупреждения нарушений и возобновления нарушенных прав в сфере труда. Деятельность местных государственных  администраций и других органов исполнительной власти, органов государственного надзора, судов, комиссий по трудовым спорам, Службы посредничества и примирения, профессиональных союзов и организаций работодателей.

Четвертое. Внести предложение относительно повышения эффективности работы государственных органов, которые осуществляют надзор и контроль за соблюдением прав человека.

Пятое. Разработать предложения относительно совершенствования контрольных механизмов за соблюдением в Украине норм международного права в сфере труда.

Шестое. Дать Оценку состояния и  произвести предложения относительно усиления научно-методического, организационного, информационного обеспечения прав человека в сфере социально-трудовых отношений.

И седьмое. Внести предложение относительно глубокого изучения правовых последствий новых процессов, которые возникают в сфере социально-трудовых отношений и связаны с правами человека, в связи с распространением в Украине деятельности транс-национальных корпораций, межгосударственной трудовой миграции, виртуального найма и тому подобное. Именно на рассмотрение этих вопросов и будут направлены парламентские слушания, которые предлагаются комитетом по результатам, которых будут подготовлены рекомендации относительно решений  указанных проблем.

Хочу сказать еще об одном, что, рассматривая, наш комитет принял единогласное решение  по поддержке и этого проекта постановления с единственным уточнением, что данные слушая предлагается провести 12 ноября 2008 года. Для чего это делается? Это делается для того, чтобы посмотреть, то что мы ни раз в Украине не смотрели. Это требует колоссального времени, колоссальных организационных усилий для того, чтобы осмотреть все то, о чем было сказано.

Поэтому учитывая вышеизложенное, наш комитет просит поддержать проект постановления 1292 и сделать попытку хотя бы, а может быть эта удастся попытка нормально, впервые за всю историю независимости Украины посмотреть, что у нас делается в сфере трудовых отношений, защиты прав человека конституционных, в вопросах социально-трудовых отношений Украины. Просьба поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Василь Георгійович! Є прохання по запитанням-відповідям, я прошу п’ять хвилин запитання-відповіді записатись.

Зарубінський Олег Олександрович, будь ласка,  "Блок Литвина".

 

11:23:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую,  Арсеній Петрович!  Шановний  Василь Георгійович, оскільки ви доповідаєте, то ви, очевидно, і будете опікуватись організацією цих парламентських слухань. У фракції  "Блоку Литвина" немає жодних сумнівів, що вони мають відбутися в Україні.

У зв’язку з цим у мене є просто прохання, при підготовці до цих парламентських слухань, а тим більше, мова йде про те, що вони будуть аж в листопаді 2008 року, підготувати відповідні таблиці порівняльні. А саме: якою є частка заробітної плати в одиниці  собівартості продукції в  Україні на металургійних, хімічних, машинобудівних та інших підприємствах, які вигодували українських мультимільйонерів і мільярдерів, і якою є частка заробітної плати, собівартості одиниці продукції в Британії, у Франції, і Німеччині.

Ця таблиця має відповісти на те питання, яке ви поставили. Чому не відповідають сучасні трудові відносини в Україні Конституції?  Дуже дякую.

 

ХАРА В.Г. Спасибо большое. Вы подняли очень важный вопрос, который, может быть, должен быть ключевым при рассмотрении данного вопроса. Потому что когда мы говорим о социальной защите нашего населения, мы должны с вами меть ввиду, прежде всего, справедливую оплаты труда. Отсюда, это является основой решений всех социальных вопросов, это одно. И второе, мы еще приняли концепцию реформирования оплаты труда в 2000 году. Но сегодня уже 2008-й, не приблизились к решению данной проблемы. И то, что вы предлагаете, мы обязательно сделаем и мы увидим картину, на каком свете находится и что нам нужно сделать для того, чтобы сделать первый такой солидный шаг для реформирования оплаты труда путем увеличения, конечно разумного увеличения, части заработной платы себестоимости продукции. Потому что для разных отраслей, для разных регионов, для разных видов деятельности оно может быть совершенно разным и нельзя ее привести к одному, скажем, показателю 40%. Потому что и 12% может быть много, и 60% может быть мало. Спасибо. Мы обязательно учтем ваши предложения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний Валерій Григорович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

11:26:08

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Прошу передати слово депутату Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Яворівський, будь ласка.

 

11:26:15

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я, це, власне кажучи, навіть не запитання, а просто така доречна пропозиція, так вона мені видається. Арсенію Петровичу! Як показує досвід, ми можемо зараз накидати, просто який комітет перший похопився, той, так би мовити, і займає вже певну нішу слухань. Всього ми звичайно заслухати не зможемо, через те, я думаю, нам треба вибрати два рівні, один рівень – це проблеми загальноукраїнські, які цікавлять кожного громадянина і це питання воно архіважливе для всіх, бо у нас стан захисту прав людини на працю сьогодні перебуває на печерному рівні, ми це знаємо.

Через те, я вважаю, що нам потрібно на наступну сесію означити найголовніших кільках слухань, які ми проведемо в цій залі, а решта, Арсенію Петровичу, перенести на рівень комітетів, це там де якісь такі точечні, вузько професійні, скажімо, речі, які потрібно заслухати, робити їх на рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілком і повністю підтримується ваша ідея, і в 1291, коли ми голосували, ми внесли до постанови 1291 пункт, який визначив необхідність створення єдиного цільового плану розгляду всіх питань щодо парламентських слухань, і таким чином ми підійдемо. Це дуже мудра пропозиція. Попеску. Василь Георгійович, будь ласка, вибачте, бо до мене зверталися.

 

ХАРА В.Г. Я буквально несколько фраз. Владимир Александрович, спасибо за вашу реплику относительно данного законопроекта. Наш комитет предусматривает комитетские слушания по очень тоже важным вопросам, но мы выносим на суть всего парламента два ключевых вопроса, которые есть в нашем государстве – это право на труд, на достойную оплату, на охрану труда и прочее, и прочее, и социальную защиту. Если мы найдем самые лучшие модели построения, решения этих вопросов в нашем государстве, то все остальное будет у нас значительно проще решаться. Поэтому на одной сессии мы даем только одни предложения по слушаниям и на следующую сессию одно предложение от нашего комитета. Но, считаю, что это просто глобальные вопросы, которые должны быть заинтересованы все без исключения депутаты, все политические силы и все комитеты Мы, кстати, помимо нашего собственного комитета базового будем привлекать и к первому и ко второму чтению и другие комитеты Верховной Рады Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович, Партія регіонів України.

 

11:28:40

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановні колеги і вельмишановний Василь Георгійович! Є така пропозиція, ще при розгляді цих питань під час парламентських слухань особливу увагу звернути на три питання.

 Перше питання, про що вже наші колеги, це є справедлива оплата праці, оскільки на сьогоднішній день мінімальна заробітна плата на 20 відсотків менше ніж прожитковий мінімум. І це не може бути, особливо коли ми ратифікувати Соціальну європейську хартію.

Другий момент. Створення робочих місць. Було обіцяння щороку по одному мільйону робочих місць, звернутись до уряду і подивитися скільки робочих місць буде створено в цьому році, тому що якщо ми створимо робочі місця, звичайно, будуть і трудові гарантії громадян.

І третє, головне, на мій погляд, у нас дуже багато випускників сьогодні залишається безробітними. Тому треба подивитися, що на питання гарантованого першого робочого місця для випускників вузів, особливо ті, які навчаються за державний кошт. Я прошу звернути на це увагу, це і профтехучилища, це і вузи і так далі. Дякую.

 

ХАРА В.Г. Спасибо, Иван Васильевич. Я хочу сказать в отношении вашего вопроса следующее. Практически все политические силы, все фракции, которые находятся в этом зале, дали достаточно хорошие законопроекты в части и минимальной оплаты труда, прожиточного минимума, в целом заработной платы, социальной защиты и так далее. Но данный подход, он такой, локальный. У нас нет системного подхода к решению данных вопросов. Только наша задача заключается в том, чтобы, прежде всего, чтобы справедливость оплаты тогда и создание рабочих мест, и гарантия первого рабочего места, и другое, и другое, нашли у нас комплексный подход. То есть всесторонний подход, чтобы мы не латали дыры по самым, скажем, болючим нашим местам, а нашли такие решения вопросов государства, чтобы комплексно решить все базовые вопросы труда и социальной защиты. И это и предусматривает рассмотрение как по первому парламентскому слушанию, так и по второму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Василь Георгійович.

Шановні колеги, чи є тепер пропозиції до проекту постанови? Іван Васильович, я так зрозумів про те, що це у вас загальна пропозиція, яка не стосується безпосередньо тексту цієї постанови. Колеги, я ще раз повторюю: чи є пропозиції? Якщо немає пропозицій, я ставлю за основу і в цілому голосування 1292 – Постанова про парламентські слухання на тему „Про стан дотримання конституційних гарантійних трудових прав громадян”. Прошу голосувати.

 

11:31:18

За-398

Рішення прийнято.

Прошу по фракціям. Партія регіонів „за” – 149, "Блок Юлії Тимошенко"  „за” – 139, "Наша Україна - Народна Самооборона" „за” – 64, комуністи „за” – 26, "Блок Литвина" „за” – 20. Мене попросили народні депутати, колеги оголошувати результати по фракціям в силу того, що радіослухачі не чують, буду оголошувать.

Проект постанови номер 1309. З мотивів голосування, будь ласка, Адам Іванович Мартинюк. І прошу інших, хто хочуть, записатися з мотивів. Три хвилини з мотивів. Прошу записатися.

Мартинюк Адам Іванович, фракція комуністів. Александровська передає йому слово.

 

11:32:17

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні колеги, ми абсолютно правильно зробили, що прийняли  ці рішення, але ми дещо поспішили. Поспішили в тому розумінні, що таким чином ми можемо з вами зараз приймати рішення і на  наступну п’ятирічку. Я просив би, я просив би, щоб ми, приймаючи відповідні рішення щодо парламентських слухань чи інших питань розгляду, керувалися Регламентом, який зводиться до того. Про парламентські слухання в  кращому випадку ми могли б говорити про другу сесію, а ми вже з вами, вибачте, на скирдували  і на третю сесію.

І тому давайте, тут  вина  комітету регламентного,  який,  на жаль,  цього питання не розглядав, він мав би в першу чергу розглядати ці питання обов’язково. Так, ініціатор – Комітет соціальної політики, але всі подібні питання, вони організаційні питання,  мають пройти експертизу  Комітету з питань Регламенту. Тому давайте, будь ласка,  будемо  все-таки дотримуватися норми Регламенту.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Івановичу.

Гордієнко  Сергій Володимирович, Комуністична  партія.

 

11:33:26

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий і шановні  колеги,  при зустрічах із виборцями України, які не мають можливості дивитися телевізійні передачі вони прохають, щоб головуючий озвучував результати голосування по фракціях. Я це передав Арсенію Петровичу і саме дякую, що воно буде враховано і прошу підтримати інші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зарубінський Олег Олександрович, „Блок Литвина”.

 

11:33:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги.

Фракція „Блок Литвина” абсолютно свідомо віддала сто відсотків голосів за те, щоб відбулися парламентські  слухання, які  б розглядали гарантії трудових прав  громадян.

Мотив нашого голосування абсолютно однозначний і зрозумілий. Держава не виконує свої функції гарантії трудових прав громадян України. Це суперечить Конституції України і головне – ніде, а в країнах навіть Східної Європи немає такої маленької частки собівартості одиниці продукції, яка іде на заробітні плати. Звідси в нас проблеми бідності, звідси в нас  проблеми появи олігархів в геометричній прогресії більше, ніж це в багатих країнах.

Тому ми вважаємо, що ці парламентські слухання мають яскраво показати, у чому суть проблеми бідності в Україні. А вона полягає у тому, що держава, ще раз  хочу сказати, не гарантує  трудові права громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо колеги.

Підсумовуючи,  думаю, що пропозиція Адама Івановича є слушною, і ще раз повертаюся до того, що ми прийняли рішення.  Давайте затвердимо єдиний графік всіх пленарних слухань на другу сесію. І таким чином  у нас тоді не буде виникати колізій, які у тому числі виникли сьогодні.

Я переходжу  до наступного питання порядку денного, це 1309, проект Постанови про присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів за 2007 рік. Доповідач: Катерина  Семенівна Самойлик, секретар  Комітету  з питань науки і освіти.

Будь ласка, Катерина Семенівна.

 

11:35:45

САМОЙЛИК К.С.

Десять хвилин, так?

Шановні  народні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До десяти.

 

САМОЙЛИК К.С.  Скільки? До десяти.

Шановні народні депутати,   шановні радіослухачі і педагогічна  громадськість! Верховною Радою України п’ятого скликання було прийнята  Постанови про встановлення  щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів. Нагадаю, що зазначену постанову проголосував майже весь склад  Верховної Ради України, більше  ніж  300… присутніх  на засіданні, більше, ніж  300 народних  депутатів.

Метою цієї постанови є стимулювання  активної участі педагогічних працівників у становленні і  подальшому розвитку вітчизняної системи освіти, популяризації кращих педагогічних здобутків і професійної майстерності, сприяння зростанню престижності педагогічної професії, прояв уваги вищого  законодавчого органу України, Верховної Ради, до вчителя, вихователя, викладача, наставника. Саме вони є джерелом знань, компетенції, носіями культури, поведінки і навіть батьківських функцій. Тому піднесення ролі  і авторитету педагога у суспільстві  та заохочення педагогічних працівників до творчої  результативної праці – завдання загальнодержавного масштабу.

Саме тому члени  профільного комітету прийняли цю постанову щодо запровадження премій, аби долучитися до цієї справи. Нагадаю, постановою передбачається запровадження 30 премій Верховної Ради України щорічних по 20 тисяч кожна кращим педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів.

Положенням, яким ми  також затвердили  про щорічну Премію Верховної Ради України визначені критерії, за якими проводиться висування претендентів, а саме: премія присуджується педагогічним правникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів за особливі успіхи у здійсненні навчань і виховання учнів, спрямовані на забезпечення доступності освіти; реалізація конституційних прав громадян України на  здобуття якісної освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; утвердження патріотизму, демократизації; формування громадянського суспільства і розроблення і впровадження нових технологій; оновлення змісту освіти; методичного забезпечення навчального процесу; створення нових підручників, навчальних посібників, педагогічних програмних засобів навчання; за створення умов для здобуття  якісної освіти дітьми-сиротами та  дітьми, позбавленими батьківського піклування, особами, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку; за інші результати педагогічної діяльності, що мають вплив  на розв’язання проблеми навчання і виховання  підростаючого покоління.

Також обумовлено процедуру висування кандидатур на  відзначення щорічної премії, прийняття остаточного рішення щодо присудження премії та її  вручення. Це проводиться на початку кожного навчального  року. За місцем роботи висуваються ті, хто  претендує на цю премію, з залученням  широкого обговорення та гласності.

І, звичайно, подання  до комітету Верховної Ради  України подає  вже на остаточному етапі  обласна рада, обласна державна  адміністрація.

І у нас вже є досвід щодо премій Верховної Ради України для  молодіжних організацій за внесок молоді у розвиток парламентаризму ат місцевого самоврядування. І ми з вами впевнились в те, що це, дійсно, для них вияв дуже великої державної турботи. Відповідно до цього положення комітет Верховної Ради України на протязі півроку відбирав разом з місцевим самоврядуванням і органами з питань освіти і науки, відбирали претендентів на здобуття щорічної премії.

Враховуючи кількість педагогічних працівників у загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах в розрізі регіонів комітет рекомендував органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування висунути кандидатів на щорічну премію в такому співвідношенні: 18 премій у сфері загальної середньої освіти, і це зрозуміло, тому що це сама потужна сітка; п'ять – дошкільна освіта, чотири – професійно-технічна і три – позашкільна.

Виходячи з того, що кількість премій становить 30, а система адміністративно-територіального устрою України складає 27 суб'єктів, Дніпропетровській, Донецькій та Львівській областям – великим областям, запропоновано подати дві кандидатури на присудження премій за 2007 рік. В наступні роки таке право отримають інші потужні області. Ми завели відповідний такий паспорт, щоб можна було, навіть якщо ми не будемо в Верховній Раді, щоб можна було контролювати.

До комітету надійшли пропозиції претендентів, серед них вчителі загальноосвітніх навчальних закладів – 12, керівників, тобто це директори навчальних закладів, - чотири чоловіки, завідуючих дошкільними закладами – чотири, і працівників, директорів навчальних закладів системи профтехосвіти – два, керівників позашкільних навчальних закладів – два, методистів районних, міських управлінь – три. Із всіх цих претендентів, із них 10 педагогічних працівників представляють заклади освіти, які розташовані в сільській місцевості.           

Комітет з питань освіти і науки має повний пакет документів, представлення відповідні від органів місцевої виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,    обласних адміністрацій, обласних рад щодо присудження Премії Верховної Ради України за 2007 рік педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів. Профільний комітет, розглянувши і обговоривши подання обласних державних адміністрацій та обласних рад, рекомендує прийняти проект постанови в цілому. І я звертаюсь до народних депутатів України: це наш перший крок, гуманний крок по відношенню до вчительства, до педагогів, я просила б вас підтримати дану постанову, даний проект постанови Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Семенівна.

Я прошу записатися на відповіді – питання, п’ять хвилин. Мірошниченко Юрій Романович, Партія регіонів.

 

11:43:13

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановна Катерина Семенівна, звичайно, я вважаю, що ми не маємо права не підтримати цю ініціативу, адже всі вчителі сьогодні дивляться, напевно, на нас і за цим голосуванням будуть визначати, наскільки Верховна Рада дбає за українську освіту, за майбутнє України, за тих людей, які віддають своє життя, свої сили, свою душу на виховання наших дітей.

Скажіть, будь ласка, чи маємо ми зупинятися на цьому? Чи, можливо, нам треба поглибити, систематизувати цю роботу, щоб не фрагментарно ми виходили з такими ініціативами, а постійно вчителі відчували піклування Верховної Ради про них і про освіту в цілому? Дякую.

 

САМОЙЛИК К.С. Я щиро дякую.

Якщо ви пам’ятаєте, у минулому скликанні ми також прийняли відповідну постанову, що стосується стипендій, і окрема постанова, що стосується премій для молодих вчених. Бо ви знаєте, що у нас лише один молодий вчений до 35 років. Нам треба їх заохочувати. Абсолютно правильно. Але я думаю, що надалі – це, можливо, тимчасовий такий захід, - а надалі нам потрібно просто в Державному бюджеті України зробити все, щоб заробітна плата вчителя, майстра профтехучилища, працівника, методиста, директора школи, щоб вона оцінювалася державою дійсно по-державному, бо ця категорія виконує державну програму, ця категорія – це, мабуть, вищого ґатунку державні люди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Семенівна. Яворівський Володимир Олександрович, "Блок  Юлії Тимошенко".

 

11:45:00

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок  Юлії Тимошенко".

Звичайно, те, що ми зробили – це, хай і маленький, але це все-таки крок для того, щоб хоч трішечки підняти престиж українського педагога, вихователя і  вчителя, через те це дуже добре.

Я ось лишень подумав, шановна доповідачко, той час, який ви взяли і  те, що ви сказали – це дуже важливо. Але чи не варто було б, скажімо, сьогодні  на всю Україну просто взяти і назвати ці прізвища і ці імена. Це було би дуже важливо.

Через те я вношу пропозицію, Арсенію Петровичу, було б дуже важливо, оскільки це премія Верховної Ради, то давайте зробимо на наступній, скажімо, на наступній сесії, а, можливо, і на одну з наших робочих п’яниць викличемо цих людей сюди і офіційно, в Верховній Раді вручимо їм цю премію, щоб  народ їх побачив, що це за люди. Дякую.

 

САМОЙЛИК К.С. Володимир Олександрович, я хочу вам сказати, що в нас як раз по молоді відпрацьована та… така практика. Ми викликаємо до Верховної Ради України і урочисто вручаємо ці премії.

Ну, дійсно, я вам хочу сказати і емоції, і повага. Бо нас тільки ж плюндрують тут. Ми ж нічого не робимо, ми просто аморальні, ми нічого не робимо. Це буде  і для престижу законодавчого органу, і це для вчителя буде. Я думаю, що він запам’ятає на все життя.

Що стосується прізвищ, вони всі у вас є. Якщо Арсеній Петрович доручить мені, я  оголошу прізвища. Якщо він оголосить, я тоже думаю, що дуже добре було, щоб всі почули  всіх, хто і не знає, мабуть, що ми сьогодні проголосуємо для цього вчителя, за премію в 20 тисяч гривень. Для вчителя дуже велика, повірте, дуже велика  нагорода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стретович Володимир  Миколайович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

САМОЙЛИК К.С. Так ми не оголошуємо, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми  дійдемо до цього, Катерина Семенівна.

 

11:47:00

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, "Наша Україна - Народна Самооборона", Партія християнсько-демократичний союз.

Звичайно, слід вітати ініціативу про виділення з бюджету Верховної Ради  600 тисяч для вшанування наших кращих вчителів. Але ви правильно сказали про те, що це треба відображати в бюджеті, і головна  допомога Верховної  Ради освітянській галузі – це наш бюджет, який треба детально доопрацьовуючи до 1  березня, подивитися, де знайти ліві статті, не біймося цього слова, і їх перепрофілювати на підтримку нашої освіти.

Але в мене запитання чисто практичне. Оскільки це – премія Верховної  Ради, скажіть, будь ласка, Катерина Семенівна, а з якої статті  витрат з Державного бюджету, виділеного на Верховну Раду, буде знято 600 тисяч для того, щоб виділити ці кошти? Дякую.

 

САМОЙЛИК К.С.  Володимир Миколайович, це не знято. Коли ми приймали постанову, то ми там записали, що і у кошторис Верховної  Ради, і в бюджет Верховної  Ради записати ці гроші. У нас же практика з вами є, ми ж молоді вже вручали, але значно менші премії, і це уже закладено, і ми ж тоді у постанові записали, починаючи з 1 січня 2008 року. Ми це передбачили з вами.

А що стосується бюджету, то Комітет Верховної  Ради з питань науки і освіти  зараз уже в робочому режимі напрацьовує ті зміни, які треба внести щодо поліпшення положення нашого учительства, нашої школи. Повірте, вони будуть, дійсно, суттєво навіть відрізнятися від тих, що прийняті Верховною Радою України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна, Партія регіонів.

 

11:48:38

ГЕРМАН Г.М.

Дуже добра ініціатива, безперечно, ми її підтримаємо.

Я хотіла б лише запитати, чи передбачений будь-який механізм того, що ті вчителі, які особливо в західних регіонах піддавалися репресіям за свої політичні погляди, мають шанс бути висуненими місцевими органами самоврядування? Можливо, треба передбачити і таку річ, як висунення якихось кандидатів, хоча б одного кандидата за поданням тут, Верховної Ради, народних депутатів Верховної  Ради? Мене просто цікавить доля тих вчителів, які зазнали політичних репресій у 2005 році і які зараз теж притісняються через свої політичні погляди.  Дякую.

 

САМОЙЛИК К.С.  Я вам щиро дякую.

Ми не вписали це в положення. А я вам  хочу сказати, що досвід є. Що стосується премій для молоді і для молодіжних організацій, то у нас одержували премію і „Молодий рух”, і „Ленінська комуністична спілка молоді”, і молоді депутати усіх рівнів від різних політичних партій. Так, дійсно, ви абсолютно правильно говорите.

Я думаю, що комітет внесе зміни і запропонує зміни до положення, щоб у нас не одержалося, що ті, хто ближче до тіла, той буде обласканий, а всі інші будуть, вибачте, не дай Господь Бог, ізгоями у нашому суспільстві. Цього допустити не можна.

Я погоджуюся і думаю, що комітет це обов’язково підтримає. Бо сьогодні ми в опозиції, завтра вони в опозиції. Це таке колесо, що безперечно буде їхати по всім нашим судьбам і політичним партіям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Катерино Семенівно!

Міг би я задати вам одне запитання, а, точніше, два.

 

САМОЙЛИК К.С. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перше. Я так зрозумів, що кожному окремо взятому вчителю мова йде про виплату 20 тисяч гривень.

 

САМОЙЛИК К.С. Абсолютно правильно. 20 тисяч гривень кожному вчителю номінанту. Кожному, кого рекомендували, починаючи з далекої сільської школи або дитячого садка і від області. Кожному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І друге, якщо можна.

Я в першу чергу, колеги, звертаюся, Миколо Івановичу, я до вас звертаюся! Деркач Микола Іванович, шановний наш колега, голова Комітету з питань бюджету. У нас 88 Регламенту передбачає необхідність висновку Комітету з питань бюджету. Щоб у нас не було запитань у наших колег народних депутатів, а з якого, власне кажучи, джерела буде виплачуватися. Тому  що я дуже добре пригадую часи, коли часто-густо різні органи державної влади виносять рішення про виплату премії, а в бюджеті премії немає.

Тому я просто прошу, щоб ми у наступний раз завжди мали коротеньку довідочку про те, яка бюджетна стаття забезпечена фінансуванням у повному обсязі, щоб, вибачте, не сталося так, щоб ми, не дай Бог, людей здуримо.

 

САМОЙЛИК К.С. Зрозуміло, Арсенію Петровичу! Я думаю, що подалі це так буде. Це, мабуть, ще пов’язано з тим, що ми не на повну силу і в незвичному режимі працюємо. А ми знаємо всі з вами, що всі фінансові витрати проходити повинні через Комітет з питань бюджету. Це абсолютно правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Тому я прошу, щоб це було таким чином.

Колеги, тепер у кого є пропозиції до даного проекту постанови? Пропозицій немає. Є пропозиції? Є пропозиції. Давайте п’ять хвилин на пропозиції.  Тимошенко Микола Михайлович, Комуністична партія України.

 

11:52:18

ТИМОШЕНКО М.М.

Шановна Катерино Семенівно. Ну, по-перше, я дійсно вітаю чергову вашу ініціативу. Я радий і гордий тим, що, дійсно, викладач заслугував і величезної уваги і вищого законодавчого органу. Це говорю як.  І гордий, і радий за своїх колег, що ми, я думаю, підтримає сьогодні вищий законодавчий орган це питання. Я хотів би, ось аналізуючи сьогодні цей список, який вноситься на розгляд, я думаю, по-перше, треба щоб це положення про премію стало відомим кожному педагогічному колективу і кожному вчителю. Це одна пропозиція. А друга пропозиція, коли я аналізую ось запропонований цей список, надзвичай замало доля сільського вчителя. Нам треба було або рекомендувати, або в положенні підказувати також і давати орієнтири. У нас…

 

САМОЙЛИК К.С. Я щиро дякую. Ну, по-перше, була опублікована ця постанова і положення в „Голосі України” і „Урядовому кур’єрі”. По-друге, розіслана в абсолютно всі регіони. Це ж було рік тому, навіть більше, півтора роки тому. Це по-перше. Що стосується сільського вчителя, із 30 чоловік я назвала 10 сільських учителів. Якщо ми будемо аналізувати по кількості вчителів, які працюють в різних регіонах і в різних місцевостях, то ми начебто підійшли абсолютно правильно, Миколо Михайловичу, хоча ваше питання правильне. Сьогодні, шановні колеги, в сільській місцевості в нас  доходить до того, що 65 відсотків педагогічного колективу – це пенсіонери. І тут дуже важливо нам, дійсно таки, підібрати молодих людей. Ми будемо працювати. Ось, ми навіть не думали, що ви внесете пропозиції щодо положення. Ми обов’язково  в найближчий час розглянемо і запропонуємо Верховній Раді України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравчук Василь Петрович, «Блок Юлії Тимошенко». Пропозиції, будь ласка.

 

11:54:35

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановна, Катерина Семенівна! Питання таке, що кошти будуть виділятися з кошторису, передбачені по кошторису Верховної Ради. А за це  відповідає регламентний комітет, який я представляю і є головою підкомітету по забезпеченню діяльності, і з регламентним комітетом це питання не узгоджувалось. Це перше.

Стосовно положення. Чи не доцільно було б так, як у нас вчителів до мільйона, а тільки ми 30 відмічаємо, все-таки на перспективу переглянути положення, зробити першу, другу, третю премію, щоб все-таки ширший круг охватити преміюванням і стимулюванням вчителів.

 

САМОЙЛИК К.С. Я думаю, що ми також це  врахуємо, ось голова комітету киває мені головою, обов’язково ми це врахуємо. А що стосується..., це не  моя вина. Я завчасно подала цю постанову і вона повинна бути розписана регламентному комітету, Сергій Володимирович, і Миколі Івановичу. Це вже не моя вина, я – автор законопроекту і комітет це підтримав.

Я думаю, шановні колеги, все-таки давайте ми підтримаємо, це наш такий перший великий, красивий крок на зустріч освіти і освітянам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Рудченко Микола Миколайович, "Блок Литвина".

 

11:55:55

РУДЧЕНКО М.М.

Прошу передати слово Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінському слово, будь ласка.

 

11:55:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний  Арсеній Петрович! Шановні колеги! Мені здається те, що ми зараз підтримаємо пропозицію, це є абсолютно закономірно і в принципі тут немає предмету для дискусії. Адже ціна питання 600 тисяч гривень порівняно з тим, скільки витрачає влада на себе і різні інститути влади, це просто смішно, вибачте. При чому там далеко не завжди є „учтенка”, що називається, і далеко не завжди є законно. А щодо вчителів, ви знаєте суспільство дуже заборгувало, держава дуже заборгувала перед людьми, які виховують наших, до речі, дітей. Заборгувала перед тими, хто несе, як було колись сказано, добре, вічне, світле. І, розумієте, зараз торги, як один класик казав,  літературний герой: „торг тут не  уместен”. Мені здається, що це треба підтримати такі премії  і  щоб наші вчителі були заохочені. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович, Партія регіонів.

 

11:57:04

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановна Катерина Семенівна! Шановні  колеги! Я думаю, що треба підтримати цю ініціативу, І фракція регіонів підтримує те, щоб ми вшановували цю працю вчителів. Але я хотів би нагадати вам, ви бачите, ми сьогодні вже 30 хвилин маємо в розгляді проект Постанови Верховної Ради України. Пригадайте, коли ми приймали Державний бюджет України в другому читанні, ми теж 30 хвилин розглядали його. Саме тому сьогодні у нас треба, в першу чергу, поставити питання оплату праці вчителів. Ми сьогодні говоримо про 30 премій і ми забули про 3,5 мільйонів працівників бюджетної сфери, і більше 1 мільйона вчителів. І тому фракція регіонів наполягає, щоб при внесенні змін до державного бюджету України до 31 березня, було запропоновано ввести з 1 квітня третій етап єдиної тарифної сітки і значно підвищити заробітну плату працівників бюджетної сфери. Оце буде головною шаною цим людям за їхню роботу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

САМОЙЛИК К.С. Михайло Миколайовичу, будемо разом працювати. І я бачу, час вичерпаний, Арсеній Петровичу, я б дуже просила у власну постанову такий пункт внести, редакція газети „Голос України” опублікувати дану постанову з повним списком тих, хто одержить премію Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це дуже логічний підхід, але ми можемо навіть це робити без внесення змін до відповідного пункту. Адам Іванович, я правильно сказав? Да, всі постанови і так підлягають опублікуванню, офіційному оприлюдненню. Тому є пропозиція така, ми зразу негайно її опублікуємо в „Урядовому кур’єрі”.

Друге, що я вам хочу повідомити, щойно я переговорив з керівником, вибачте, в „Голосі України”, все ще „Урядовим кур’єром” живу. Друге, що ми зробили, я тільки що перевірив, в кошторисі Верховної Ради передбачені ці кошти, ми затвердимо, все виплатимо.

Третє, от тут я хотів порадитись з вами, чи ми це вносимо в постанову, чи ми це вирішуємо на нашій домовленості щодо урочистого вручення цих премій. Тому що люди, це для простої людини, для простого вчителя це велика справа, коли він приїде до Верховної Ради, коли йому вручать цю премію, це буде красиво і правильно. Адам Іванович, кажіть. Включіть Адаму Івановичу мікрофон.

 

11:59:28

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Арсеній Петрович. Це в постанову не варто вносити, бо постанова це носить все-таки законотворчу норму, а це варто передбачити в положенні про премії, що премія вручається в урочистій обстановці у Верховній Раді. Але ні в якому разі не розуміти Верховну Раду, що ми будемо викликати їх на засідання Верховної Ради пленарне. В стінах Верховної Ради Голова Верховної Ради за участю представників комітету вручить цю премію і це треба просто записати в положення про премію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То я тоді пропоную, ми зробимо так, ми зробимо протокольне доручення, ми зараз його включимо, зробимо протокольне доручення, відформатуємо разом з комітетом і урочисто вручимо ці премії.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що ми закінчили 1309 в частині обговорення, я ставлю на голосування Проект Постанови Верховної Ради номер 1309 „Про присудження щорічної премії Верховної Ради України педагогічним працівникам, загальноосвітніх, професійно-освітніх, дошкільних та поза шкільних навчальних закладів за 2007 рік”. Прошу визначатись, колеги.

 

12:00:42

За-402

Прошу показати по фракціям: Партія регіонів „за” – 142, „Блок Юлії Тимошенко” – 147, „"Наша Україна-Народна Самооборона" – 68, комуністи – 26, „"Блок Литвина" – 19.

Шановні колеги, я оголошую 30 хвилин – перерву, так, як у нас передбачено Регламентом, в 12.30 розпочинаємо роботу з дострокових виборів, і основне – це ратифікація.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання Верховної Ради України. Розглядається наступне питання порядку денного - це реєстраційний номер 1324, 24-1, 24-2 і 24-3. Мова йде про призначення позачергових виборів сільських, селищних та міських голів. Доповідач – Підгорний Сергій Петрович. Це голова нашого підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Сергій Петрович, будь ласка.

 

12:35:48

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 10 січня 2008 року на своєму засіданні розглянув питання щодо призначення позачергових виборів кримськорозівського сільського голови, это Кримськорозівська сільська рада Білогірського району Автономної Республіки Крим. Кумарівського сільського голови, Кумарівська сільска рада Первомайського району Миколаївської області. Шкільницького селищного голови, Шкільницька селищна рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Амвросіївського міського голови, міста Амвросіївка, Амвросіївського району Донецької області.

Зазначене питання було порушено в зв’язку з достроковим припиненням повноважень вказаних голів, а саме: Хачатуряна Аршавіра Дженавовича, ето крімськорізький сільський голова, в зв’язку з його особистою заявою; Зарицької Тетяни Олексанрдівни - кумарівського сільського голови, в зв’язку зі смертю; Майстренка Володимира Олександровича - це шкільнецький селищний голова, в зв’язку з судовим вироком;  Соколова Миколу Івановича - амвросіївського міського голови, в зв’язку з його особистою заявою.

Управління апарату Верховної Ради по зв’язках з місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування вважає, що за результатами розгляду цього питання доцільно рекомендувати Верховній Раді призначення... призначити позачергові вибори зазначених голів. Всі заяви, які... і всі ці документи були розглянуті відповідними сесіями, і сесії звернулись також до Верховної Ради призначити позачергові вибори.

Виходячи з викладеного, а також беручи до уваги те, що відповідно до пункту 30 статті 85 Конституції України  частини третьої статті 14, частин другої та шостої статті 15 Закону України „Про виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим”, місцевих рад та  сільських, селищних міських голів у разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови позачергові вибори призначаються Верховною Радою України на неділю не пізніше як за 70 днів до дня виборів.

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України  призначити позачергові вибори на  неділю 30 березня 2008 року, прийнявши про це  відповідні постанови  Верховної Ради України,  проект яких подано  на розгляд  Верховної Ради. А саме: проект Постанови про призначення кримськорозівського сільського голови (Кримськорозівська сільська рада Білогірського району Автономної Республіки Крим) (реєстраційний номер 1324). Кумарівського сільського голови (Кумарівська сільська рада Первомайського району Миколаївської області) (реєстраційний номер 1324-1). Шкільницького селищного голови (Шкільницька селищна рада Сімферопольського району  Автономної Республіки Крим) ( реєстраційний   номер 1324-2). І амвросіївського міського голови (місто Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області) (реєстраційний номер 1324).

Комітет просить підтримати ці постанови. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

5 хвилин на запитання-відповіді до доповідача. Будь ласка, прошу записуватися.  Ващук Катерина Тимофіївна, „Блок Литвина”.

 

12:39:28

ВАЩУК К.Т.

У мене слідуюче запитання. Ви оговорилися про призначення виборів сільських голів чи про призначення сільського голови? Ви так сказали. Чи це просто технічна помилка?  Дякую.

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Мабуть оговорився. Перепрошую.

Постанова про призначення виборів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Самойлик Катерина Семенівна, Комуністична партія України.

 

12:39:53

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  Я хочу вам задати наступне питання. Скажіть, будь ласка,  чи цим списком вичерпується перелік оцих сільських та селищних рад де нам необхідно провести вибори, де з різних причин, хтось помер, хтось сам написав заяву, хтось за гратами опинився за те, що… ну, зрозуміло чому і таке інше. Чи вичерпується цим цей список? По-перше.

І по-друге, я  вважаю, що якраз  у сільських і селищних радах, якщо у вас є ще претенденти на проведення виборів, треба все-таки прискорити розгляд цього питання. Я знаю по Херсонській області, де  уже  більше року немає сільського голови, село знаходиться на узбережжі  Чорного моря, земля деребаниться.   І знаєте, це навіть когось влаштовує, щоб вибори не проводилися. А за хабар сидить…  видно, під слідством знаходиться людина. І тому  це і питання, і пропозиція, всі ці питання треба терміново прискорити і розглянути на сесії Верховної Ради України, щоб не допустити дереба…

 

ПОДГОРНИЙ С.П. Шановні депутати, комітет з великою увагою відноситься до цих питань. На жаль, цей  список ще не вичерпаний. Вчора буквально на  підкомітеті ми розглянули ще 5 подань від місцевих рад. І я думаю, це  залежить, на жаль, не від комітету і не від підкомітету, а як оперативно ці документи надходять до Верховної Ради. Ви знаєте, що на попередніх  засіданнях ми розглянули і прийняли постанови більше, ніж по 70 сільських, селищних і міських голів. І я думаю, ще, мабуть, з десяток, може чуточку більше є.  Ну,  найближчим  часом   буде розглянута і внесена ще на цій сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, дякуємо щиро.

Колеги, чи є пропозиції до внесених комітетом постанов? Якщо  є пропозиції, я прошу записатися. П’ять хвилин для внесення пропозицій. Якщо пропозицій немає, будемо ставити на голосування. Голосуємо? підтримується, дорогі друзі.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (номер 1324) Про призначення позачергових виборів кримськорозівського сільського голови, які призначені на неділю 30 березня  2008 року. Прошу голосувати.

         

12:42:24

За-362

По фракціям прошу.  Партія регіонів – 116, „Блок Юлії Тимошенко” – 134, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 65, комуністи – 27, „Блок Литвина”   – 20.

Ставлю  на голосування  Постанову 1324-1 про призначення позачергових виборів Кумарівського сільського голови. Вибори призначені на  30 березня 2008 року. Прошу голосувати.

Зараз, Адаме Івановичу,  наступний з мотивів.

Щось з звуком сталося, товариші.

 

12:42:58

За-364

Рішення прийнято. Прошу по фракціям.

Партія регіонів – 118  -  „за”, „Блок Юлії Тимошенко” – 130 – „за”,  „Наша Україна – Народна Самооборона” – „за” - 69, комуністи – 27 – „за”,  „Блок Литвина – 20.

З мотивів  голосування  Адаму Івановичу Мартинюку слово.

 

12:43:18

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановний Арсенію Петровичу,  ми витрачаємо трошки часу на постій не  показування по фракціям. У Регламенті   зафіксовано, що  головуючий оголошує результати  по фракціям  на вимогу народних депутатів. Коли є якісь спірні політичні питання, коли є питання, які, дійсно, викликають зацікавленість виборців, тоді  представники фракцій просять оголосити по фракціях. Якщо немає пропозицій  оголосити по фракціях, то я пропоную економити час, тому що тут питання зрозумілі, я є рішення і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адаме Івановичу, ми  поступаємо так, як ми мене вчили – виключно по Регламенту.  З огляду на це була саме пропозиція Комуністичної партії України, щоб оголошувати результати по фракціям. Тому, якщо  така пропозиція зараз не підтримується, то давайте наступним чином. Адаме Івановичу, я прошу,  щоб ми вже без дискусій. Нам голосувати треба.

Тому я прошу, якщо буде вимога по фракціям, я  тоді  буду голосувати по фракціям. Приймається так? Добре. 

Пішли далі. 1324-2 про призначення позачергових виборів Шкільненського селищного голови. Вибори призначені на  неділю 30 березня 2008 року. Прошу голосувати.

 

12:44:44

За-380

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України 1324-3 про призначення позачергових виборів Амвросіївського міського голови. Вибори призначені на 30 березня 2008 року. Прошу визначатися колег.

 

12:45:13

За-383

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ми пройшли цей пункт порядку денного.

Тепер я хотів би до вас звернутися з проханням: до мене підійшло декілька колег народних депутатів України, ну, вони хотіли виступити із мотивів голосування і хотіли деяку інформацію дати. Я прошу п'ять хвилин з мотивів голосування, щоб ми дали, і там наш колега Шершун просив. Я прошу записатися, хай наш шановний голова нашої Центральної виборчої комісії, в тому числі, виступить, місцевої, і запис з мотивів голосування.

 

ШЕРШУН М.Х.

Я щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду. Микола Харитонович, півсекунди. 

Ну попросив, ну, Адам Іванович, ну і ви колись попросите. Ну що ви? Я прошу, це коректно буде. Чоловік просить вже третій день.

Микола Харитонович, я прошу.

 

ШЕРШУН М.Х. Шановний Голово, шановні колеги! За дорученням фракції „Блоку Литвина” я працював в областях України, які найбільш є небезпечні в екологічному плані. І ще раз пересвідчився, що часто за політичними подіями ми упускаємо проблеми, які стосуються кожного з нас, наших виборців, перспектив розвитку України, бо як стверджують експерти-екологи, ситуація з забрудненням довкілля, ефективністю використання передусім не відновлюваних ресурсів в Україні є найгіршою в Європі.

Зважаючи на це та відповідно до програми, з якою „Блок Литвина” ішов на вибори, Народна партія визначила розв'язання екологічних проблем одним з пріоритетів свої діяльності. В зв'язку з цим ми пропонуємо системно переглянути і доопрацювати чинне екологічне законодавство, адаптувати його до існуючої ситуації, адже ринок, про який ми мріяли і який став реальністю, набув стосовно яскраво виражених ознак дикості, стихійності та вседозволеності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 30 секунд. Микола Харитонович, 30 секунд, щоб ми до наших колег дуже коректно віднеслись і  завершуйте.

 

ШЕРШУН М.Х. Тому в зв'язку з тим, що немає часу і за  дорученням фракції я хотів би звернутися до своїх колег, що екологічні проблеми – це питання не тільки галузеві, це  проблеми суспільні, в тому числі і правові. Тому і підхід до їх вирішення повинен носити системний і комплексний характер.

Саме тому, шановні народні депутати, урядовці, науковці, нам спільно треба розробити і прийняти такі концептуальні документи, як стратегія  сталого розвитку України та стратегія реалізації екологічної політики. А вже питання охорони навколишнього середовища, поліпшення довкілля – це проблеми, які стосуються всіх і кожного. Вони можуть і повинні об’єднати усіх нас заради майбутнього Української держави, її народу, заради щасливого життя на українській землі наших дітей та онуків. Дякую

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Харитонович. Дякую. Ура!  Колеги, інколи бувають такі речі… Давайте будемо коректні один до одного, тим більше у нас скорочений пленарний тиждень. Є важливі заяви, ми можемо піти назустріч, причому в межах Регламенту, виключно з мотивів голосування.

Шановні колеги, є пропозиція перейти до наступного питання порядку денного. Мова йде про питання ратифікації. В нас сьогодні є доповідач і співдоповідач. Доповідач – міністр закордонних справ України Огризко Володимир Станіславович. Головний комітет – це в нас Комітет з питань європейської інтеграції – і співдоповідач Борис Іванович Тарасюк. Два питання по ратифікації: перше – це ратифікація проекту закону, це проект Закону про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію, і друге – про спрощення оформлення віз.

Я запрошую на трибуну міністра закордонних справ України  Огризка Володимира Станіславовича. Володимир Станіславович, консультації потім проведете.

 

ОГРИЗКО В.С.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься пакетом проекти законів України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз та про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб. Законопроекти розроблені міністерством з метою забезпечення набрання угодами чинності.

Угода про візове спрощення набере чинності лише за умови набрання чинності угодою про реадмісію.

Два слова історії. Угоди були підписані в Люксембурзі 18 червня 2007 року. Законопроект, який розглядається сьогодні, погоджено без зауважень Міністерством внутрішніх справ, економіки, фінансів та юстиції, а також Службою  безпеки та адміністрацією Держприкордонної служби України.

29 листопада минулого року європейська сторона повідомила про завершення своїх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності цими угодами.

Ратифікація угод українським парламентом стане останнім кроком у напрямку забезпечення набрання ними чинності з українського боку завдяки домовленостям, досягнутим з європейською стороною. Угоди, фактично, вже виконуються сторонами з 1 січня цього року.

Важливо, що в преамбулі угоди йдеться про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму  поїздок громадян обох сторін. Угодою передбачений суттєвий, суттєві преференції для наших громадян. Зокрема, передбачається видача п’ятирічних багаторазових віз, які  отримуватимуть бізнесмени, журналісти і офіційні особи центральних та місцевих органів влади, постійні члени офіційних делегацій. Однорічні багаторазові візи видаватимуться діячам науки, культури, спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів, учасникам обміну між спорідненими містами. Безкоштовні візи отримають учні, студенти, громадяни, які подорожують з гуманітарною метою, інваліди, супроводжуючі їх особи, спортсмени, журналісти, професійні перевізники, члени екіпажів поїздів, пенсіонери, діти віком до 18 років, члени офіційних делегацій і так далі.

Важливо, що терміни розгляду заяв на видачу віз становитимуть до 10 днів у звичайних випадках і до двох днів у термінових випадках. Важливим результатом угоди є забезпечення того, що процес отримання шенгенськіх віз буде прозорим. До угоди додана декларація, яка закріплює правову можливість для громадян України отримати вмотивоване рішення в разі відмови від надання візи, а також окрему декларацію щодо забезпечення прозорості та доступності візових процедур для наших громадян.

Важливо, що до угоди про візове спрощення також включено декларацію Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії щодо початку переговорів з нашою державою  стосовно угод про так званий малий прикордонний рух, який передбачає безвізові поїздки для мешканців прикордонних регіонів у визначених межах.

Я хотів би повідомити, що станом на сьогодні вже підписано таку угоду з Угорщиною. На сьогодні завершуються переговори стосовно такої угоди з Польщею та Словаччиною.

Важливо, що відповідно до статті 12 угоди створюється спільний комітет експертів, який буде займатися моніторингом виконання цієї угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович, я дуже перепрошую, але я змушений перебити чому: уточнити, у нас зараз стоїть 0011, це про реадмісію. Щоб потім не виникло, що ви потім будете доповідати 0012, ви мусите два рази доповідати. Тому я прошу, верніться до 0011, до реадмісії,  а другий раз ви вийдете по спрощеному візовому режиму.

 

ОГРИЗКО В.С. Арсеній Петрович, якщо можна, поєднати ці два пункти, тому що вони йдуть…  (Ш у м  у  з а л і)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. На превеликий жаль, не маємо права.

 

ОГРИЗКО В.С. Шановний Арсеній Петрович, угодою про реадмісію…
Добре, якщо… давайте таким чином, але, розумієте, це два споріднені документи, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому так і інформуйте. Це нормально.

Колеги, я прошу тишини! Мова йде про два споріднених документи, але, Володимир Олександрович,  виділіть перший блок, якщо можна, реадмісію, другий – візове питання, і ми потім вже при другому голосуванні підемо по більш спрощеній процедурі.

 

ОГРИЗКО В.С.  Угода про реадмісію визначає, що на основі взаємності швидкі та ефективні процедури ідентифікації та безпечного організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в’їзду та перебування на території України або однієї з держав членів Європейського союзу,  а також передбачає  полегшення транзитного перевезення таких осіб до країн їхнього походження.

Тобто положеннями угоди встановлюється зобов’язання договірних сторін щодо прийняття без зайвих формальностей власних громадян, які порушили режим перебування на території іншої договірної сторони, а також громадян третіх держав за умови пред’явлення доказів, передбачених цією угодою.

При цьому застосування положень щодо реадмісії треті громадян та усіх без громадянства, з якими Україна не уклала двосторонніх договорів або домовленостей щодо реадмісії, відтерміновуються на два роки з дня набрання чинності цією угодою.

Важливо, що з боку європейської комісії було передбачено надання відповідної допомоги українській стороні для облаштування тимчасових місць перебування осіб, яких було, яких ця угода може стосуватися. Йдеться про впровадження технічних програм у рамках європейського інструменту співробітництва заради розвитку. Так само для цього можуть бути використані кошти з програми міграції „Притулок”. Загальний бюджет цієї програми на 2007-2013 роки для Євросоюзу визначений майже в 400 мільйонів євро.

З метою належної комплектації підготовки до імплементації зазначеної угоди за участю МЗС та інших причетних міністерств розроблено план заходів з підготовки до реалізації цієї угоди. Вона передбачає участь МВС, Мінекономіки, Міністерства культури і туризму, Міністерства охорони здоров’я, Міносвіти, Міністерства молоді і спорту, Мінтрансзв’язку, Мінфіну, Мін’юсту, Прикордонної служби, Держкомнац..........., СБУ. Передбачено будівництво окремих пунктів тимчасового утримання осіб в декількох регіонах України.

Причетні органи державної влади подаватимуть Мінекономіки проектні пропозиції щодо залучення ресурсів зовнішньої допомоги для виконання цієї угоди. Але дуже важливо, що перших два роки дія цієї угоди для українських, для тих, хто буде затриманий у Європейському Союзі, на Україну не розповсюджуються. Дякую, Арсенію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимире Станіславовичу.

Шановні колеги,  прошу записуватися „запитання-відповіді”, п’ять хвилин.  Бевз Валерій Ананійович, Комуністична партія.

 

12:57:37

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Станіславовичу, одне запитання. Чи прораховувало Міністерство закордонних справ наслідки щодо підписання, після підписання угоди і ратифікації цієї угоди, наслідки і кількість перебування нелегальних мігрантів на території нашої держави?  Дякую.

 

ОГРИЗКО В.С. Дякую. Цим займається Держприкордонслужба. За її даними така  кількість не буде великою, тим більше що, я хотів би ще раз наголосити, перших два роки ця дія не буде стосуватися громадян, з якими Україна не підписала угоди про повернення. Отже, якщо на території Європейського Союзу затримується громадянин третьої країни, це означає, що Україна не буде його приймати протягом двох років. Лише коли ми укладемо відповідні угоди з цими третіми країнами, ось після того ми будемо змушені таких людей приймати. На той час, поки цих угод не буде підписано, будуть, як я вже доповідав вам, діяти оці осередки тимчасового утримання, на які Європейський Союз надає нам відповідну фінансову підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Попеску Іван Васильович, Партія регіонів.

 

12:58:54

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Володимире Станіславовичу, ви сказали, що після ратифікації звичайно у нас будуть відкриті нові  пункти утримання в різних регіонах України. Отже, перше питання. Які нові додаткові пункти і в яких регіонах передбачається відкрити? Друге питання, пов’язане з цим, - хто буде фінансувати і в якому обсязі? І третє питання - яка кількість осіб середньорічно перші два роки, ви передбачаєте або за прогнозами, буде утримуватися у цих пунктах?  Дякую.

 

ОГРИЗКО В.С. Мені важко сказати, скільки осіб будуть утримуватися в цих пунктах. Я на це питання не можу вам дати відповіді, тому що я не є пророком. А те, що пропонується, щоб такі пункти були розташовані в найбільш чутливих регіонах, то я можу назвати. Це Одещина, Харківщина, Закарпатська область, Київська область і Автономна Республіка Крим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський передає слово Ключковському, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Юрію Богдановичу, будь ласка.

 

12:59:56

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Високоповажний пане міністр! Вітаючи цю угоду, яку вже достатньо довго ми чекали в Україні, я хотів би задати запитання, а які перспективи укладення подібних угод з нашими східними і північними сусідами у зв’язку з відомим станом нашого кордону і нагромадженням мігрантів на території України?

 

ОГРИЗКО В.С. Шановний пане Ключковський, я хочу доповісти, що з Російською Федерацією, власне, практично  підготовлено проекти угод про реадмісію. Тому так само йдеться і про угоду з Білорусією. Таким чином  ми маємо певне кільце,  яке нам допоможе ці питання нормально вирішувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук Сергій Володимирович, "Блок Юлії Тимошенко".

 

13:00:41

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимир Станіславович! Оскільки це питання є чутливим і я хотів би, щоб ви дали відповідь на таке запитання чи ратифікація українським парламентом цієї угоди прискорить укладання  відповідних угод  з Росією і Білорусією, це перше запитання.

І друге.Чи передбачається в угоді, що Європейський Союз надасть відповідну матеріальну допомогу нашій державі для облаштування пункту збору нелегальних мігрантів в тому числі і українців, які прибули нелегально в країни Євросоюзу?  Дякую.

 

ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановний Сергію Володимировичу за запитання. Безумовно, пришвидшить і ми виходимо з того, що цього року  такі угоди з Росією і Білорусією будуть укладені і підписані.

Стосовно фінансової допомоги. Можу вам доповісти, що, на жаль, минулого року 30 мільйонів євро, тобто 45 мільйонів доларів не були  використані для нормального облаштування  саме цих пунктів тимчасового утримання. Я думаю, що цього року таких подарунків ми робити нікому не будемо.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук   Катерина Тимофіївна,  "Блок Литвина".

 

13:01:49

ВАЩУК К.Т.

Шановний пане міністр! Запитання слідуюче. Все-таки хотілося б знати конкретно, яку частину видатків на утримання цих осіб бере на себе Україна, а яку частину  Європейський Союз. Це одне.

І друге. Наскільки передбачає уряд вплив на ситуацію санітарно-епідеміологічну захворюваності, люди  з різних регіонів у нас в Україні і так є дуже багато проблем, а можуть бути занесені такі хвороби, яких ми і не знаємо, чи це враховується, чи буде це все владою на місцях, якось опрацьовуватись і упереджуватись.

І третє, скажіть, наскільки залежить голосування сьогодні за цю угоду і за цю, як вони взаємопов’язані? Бо друга нам більше.

 

ОГРИЗКО В.С. Шановна Катерина Тимофіївно, почну з останнього, ці дві угоди взаємопов’язані, якщо не буде однієї угоди, то тоді не буде другої. Це, пане Зарубінський, саме так. Тобто це обумовлені дві угоди і якщо ми голосуємо одну, то ми маємо проголосувати і іншу. Тут розподілу, на жаль, бути не може. Тому я дуже просив би, щоб сьогодні народні депутати проголосували за дві угоди, тому що це є один пакет.

Стосовно захворювань, стосовно фінансів, ці питання, як я вже доповідав, передбачені в плані заходів про що я говорив. І, безумовно, всі належні, необхідні умови для безпечного утримання будуть передбачені, тому що серед тих міністерств, які залучені до цієї роботи, Міністерство охорони здоров’я – є одним з провідних.

Стосовно розподілу фінансування, то я вже говорив, що Європейський союз готовий нам надати всю необхідну фінансову допомогу для того, щоб такі центри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимире Станіславовичу.

Шановні народні депутати, я запрошую до слова співдоповідача Тарасюка Бориса Івановича, Комітет з питань європейської інтеграції.

 

13:04:35

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Борис Тарасюк, „Народний Рух України”, „Наша Україна” – Народна Самооборона”.

Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні 27 грудня розглянув цей проект закон щодо ратифікації угоди між Україною і Європейським союзом про ряд місій осіб. І комітет на своєму засідання рекомендував Верховній Раді прийняти цей закон.

Комітет з питань європейської інтеграції базував свої висновки на висновках експертів Головного науково-експертного управління Верховної Ради, який також підтримав і позитивно висловився на користь ратифікації цієї угоди. Як відомо, угода була ратифікована європейським парламентом в листопаді, а так само затверджена Радою Європейського Союзу в листопаді минулого року.

Проблема реадмісії осіб – це є комплексна проблема, яка здебільшого виникла для країн Європейського Союзу через нелегальну міграцію українських громадян в ці країни. Тому природнім є прагнення Європейського Союзу захистити свій ринок праці.

Що стосується України, то для нас ця проблема є проблемою внутрішньої держави, вона полягає в тому, що держава повинна забезпечити своїм громадянам гідний рівень роботи і оплати праці цієї роботи. Крім того, держава повинна забезпечити унеможливити нелегальну міграцію осіб третіх громадян, які проникають на нашу територію через ненадійний, на жаль, кордон на Сході і на Півночі нашої країни. Тому це є проблема як для України, так і для Європейського Союзу.

Я хотів нагадати, що ця угода про реадмісію осіб укладалася і розроблялася з Європейським Союзом тривалий час і вона була свого роду пакетом, від якого залежало чи надасть Європейський Союз українським громадян спрощений порядок віз для в’їзду в ці країни чи ні. Тому, враховуючи ці обставини, а також те, що Європейський Союз зобов’язався надати технічну допомогу Україні в облаштуванні пунктів тимчасового утримання осіб, нелегальних осіб третіх країн, я прошу Верховну Раду підтримати і ратифікувати цю угоду.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Борис Іванович. 3 хвилини на запитання-відповіді до Бориса Івановича, прошу записатися.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чечетов Михайло Васильович, Партія регіонів.

 

13:07:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Борис Івановичу, до угоди включена декларація європейської сторони про надання наявних фінансових ресурсів ……….. на виконання угоди, яка забезпечить фінансування з боку ЄЕС  на належному рівні. Проте, аналіз даної декларації, яка має назву Спільна декларація стосовно технічного та фінансового забезпечення, зокрема положення, за яким обидві сторони погоджуються виконувати цю угоду на основі і принципі спільної відповідальності солідарності і рівноправного партнерства засвідчує, що Україна бере на себе 50 відсотків зобов’язання щодо фінансування реадмісії осіб, які потрапили до ЄЕС незалежно від місця їх перебування. Крім того, навіть отримати інші 50 відсотків коштів буде проблематично. Питання, чи ратифікація цієї угоди чи не принесе для України додаткове фінансове навантаження і витрати з бюджету?

Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Свого часу, коли я доповідав це питання на уряді, на уряді Віктора Януковича, ці питання досить глибоко обговорювалися. І я повинен сказати, що, звичайно, для України будуть певні додаткові витрати, пов’язані з утриманням, тимчасовим утриманням, це від 7 до 14 діб. В той же час Європейський Союз в ході переговорів ми досягли домовленості, що Європейський Союз візьме участь в фінансуванні цих видатків. В будь-якому разі чи му будемо учасниками цієї угоди, чи не будемо, Україна як європейська країна, повинна забезпечити належний рівень, цивілізований рівень утримання цих осіб, які і сьогодні утримуються в цих тимчасових центрах. Тому витрати наша країна буде мати. Того часу, коли ми обговорювали це на уряді, я пригадую, цифра, яка лунала, близько 200 мільйонів євро. І значну частину цих витрат Європейський Союз готовий покрити

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович, "Блок Юлії Тимошенко".

 

13:09:44

МОВЧАН П.М.

Дякую. Шановний Борисе Івановичу, ви знаєте, що Україна поступово може перетворитися у своєрідний відстойник тих осіб, які не можуть проникнути за межі  України і  особливо тих хто нас  заповнює із східних і північних кордонів, тих осіб різних, я кажу, груп і громадян.  І яким чином нам врегулювати це питання для того, щоб, дійсно,  ми не перетворилися в  загальну зону, сіру зону, де і пакистанці, і в’єтнамці, і весь той масив біженців, які залишаються в Україні, і що для цього зробити? І чи вистачить тих ресурсів, які нам виділяються для того, щоб ми розв’язали  цю надзвичайно важливу проблему?  Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І. Перше. Нам необхідно укласти угоду з Росією про реадмісію, щоби Росія забирала громадян третіх країн, які нелегально проникають на територію України. Така угода укладена з Росією.

Друге. Нам необхідно забезпечити наш кордон на сході і півночі  країни належним устаткуванням і обладнанням сучасним для того, щоб не допустити нелегальних мігрантів через сусідні країни Росію і Білорусь.  Це ті речі, які нам обов’язково необхідно зробити.

Ну, і звичайно, що необхідно і в разі, якщо тимчасово потраплять на нашу територію нелегальні громадяни третіх країн, ми повинні забезпечити цивілізовані умови утримання їх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую  Борис Іванович. Дякуємо Борисе Івановичу.

Шановні народні депутати,  все вже, вичерпаний час.

Шановні народні депутати,  я прошу підсумовуючи ще раз  хотів би нагадати. Мова… Обговорення хочете? Нема проблем. 5 хвилин на обговорення.  Добре. Давайте тоді обговорення по  повній процедурі. Добре, добре… Прошу включити на обговорення, записуйтесь.

Бевз  Валерій Ананійович, Комуністична  партія України.

 

13:12:18

БЕВЗ В.А.

Шановний Арсеній Петровичу,  шановні колеги.  Шановні виборці, як людина, яка 30 років віддала роботі в органах внутрішніх справ, хочу сказати про те, що  наше прагнення, прагнення наших людей і держави щодо  європейської культури, щодо європейських стандартів, європейського рівня життя, безумовно,  зрозуміле, і ми це підтримуємо. Але, на  жаль, ратифікація  Угоди з  Європейським Співтовариством щодо реадмісії осіб може викликати серйозний ряд проблем для нашої держави.

Щойно говорилося абсолютно вірно: наша країна  перетвориться на гігантський європейський  приймальник-розподільник нелегальних мігрантів. Чому? Тому що  2700 кілометрів  кордону у нас з Росією і Білорусією абсолютно  прозорі, там сотні  тисяч  неконтрольованих переходів. І тому відсутність угоди (до речі, з Росією угода не ратифікована, Борис Іванович) відсутність угоди з Білорусією, відсутність угод  з такими країнами, як Китай, Індія, Бангладеш, Іран, Ірак, Афганістан і так далі, відсутність як  країн-постачальників  нелегальних мігрантів до Європи призведе до того, про що я говорю. Це серйозні наслідки.

Друге.  Давайте ми врахуємо ще одну ситуацію. Сьогодні наші громадяни у посольствах окремих країн Європи, на кордонах, у тому числі і в самих країнах перетворюються, у тому числі і нашими зусиллями,  в громадян  третього сорту. І тому якщо ми сьогодні погодимося  на ратифікацію цією угоди,  ми поступимо не зовсім продумано. Більше того, нам пропонують воза поставити перед конем, давайте ми сьогодні ратифікуємо, а потім  будемо підписувати відповідні угоди зі всіма країнами постачальниками, у тому числі будемо підписувати відповідні угоди і з Росією, і з Білорусією, через  територію яких на територію України, а потім на територію Європи попадає 85  нелегальних  мігрантів. До речі,  85 відсотків, вибачаюсь.

У  мене все, да, чи я можу ще говорити?

До речі, за 11 місяців  2007 року на території України знаходилося 8,5 тисяч нелегальних мігрантів. За висновками спеціалістів-експертів через 5 років у нас на території держави будуть знаходитися  вже сотні  тисяч таких громадян.

Крім того, інформую, що у Комітет з питань правового забезпечення правоохоронної діяльності  поступили пропозиції Міністерства внутрішніх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БЕВЗ В.А. Я у слідуючий раз врахую і вкладусь.

Хочу просто проінформувати, що Міністерство внутрішніх справ звернулося з пропозицією, запросило  56 мільйонів на облаштування шести нових пунктів утримання таких осіб.  Сьогодні на території нашої крани їх  тільки два – це   Закарпаття і Київська область.

І останнє. Тільки   на консульських виплатах наша країна втрачає 400 мільйонів доларів щорічно. Нам  обіцяють 30 мільйонів  щорічно на облаштування і утримання нелегальних мігрантів.

Тому я закликаю вас  ці угоди не ратифікувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуєм.

Заєць Іван Олександрович, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.  Будь ласка, Іване Олександровичу.

 

13:16:22

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія,  фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати,  у нас вже якось так повелося, що   ми не  хочемо наводити лад у нашій державі, а потім оце своє небажання  виставляємо, як аргумент, щоб нічого не робити по відношенню ні до зовнішнього світу, ні по відношенню до внутрішнього нашого  життя. Оце приблизно щось таке відбувається у нас зараз  і при нашому обговоренні.

Справа у тому, що нам у двері стукає проблема неконтрольованої міграції. У нас вже є в Україні сотні і сотні тисяч людей, які належать невідомо до яких держав, до якої культури,  ідуть наркотики, іде  зброя, ідуть захворювання, і не контролює влада ці всі потоки, бо у нас немає кордону східного врегульованого, бо у нас немає північного кордону врегульованого, бо у нас немає і південного кордону. І нам кажуть, якщо у нас немає такого кордону, то ми і не повинні врегульовувати свої відносини із Європейським Союзом. Я думаю, якщо ми ратифікуємо цю Угоду, то врешті-решт відповідальна влада повинна зрозуміти, що треба відразу наводити порядок у нашому таборі.

Ми підписали відповідну Угоду із Російською Федерацією ще в 2006 році. Чому до сьогоднішнього дня цієї Угоди немає у нас, у Верховній Раді, щоб ми могли її ратифікувати? І це так само був би один з аргументів, щоб наводити порядок на нашому східному кордоні. Тому ми сьогодні повинні висловити таке бажання Верховної Ради, що Міністерство внутрішніх справ повинно прискорити підготовку документів і подати нам цю Угоду, і ми її ратифікуємо, щоб унормувати ці відносини із Російською Федерацією.

Друге. Ми повинні врешті-решт, можливо, навіть розглянути окремо питання про впорядкування наших східних, наших північних кордонів. До яких пір ми будемо товкти воду у ступі? У нас не делімітовано сьогодні Азовське море, у нас не делімітована протока, у нас не завершена робота по демаркації із Білорусією, а ми робимо вигляд, що нічого цього не трапляється.

Тому моя позиція полягає ось у чому. Не треба шукати сьогодні у нашій байдужості, не треба шукати у нашій безвідповідальності аргументів для того, щоб не унормовувати ці проблеми із Європейським Союзом, а потрібно цю піраміду перевернути, сконцентрувати наші зусилля виключно на те, щоб контролювати процесами міграційними, бо прокинемося через рік чи через два і побачимо, що в Україні уже українцям місця не буде, що тут будуть зовсім інші люди і будуть правити нашою державою.

Тому я хочу, щоб ми не боялися ратифікації цієї Угоди, а з іншого боку, ми повинні діяти у східному напрямку і у північному напрямку, якщо ми – держава, розбудовуємо Україну по всьому периметру і вглиб і вшир.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Юрій Романович, Партія регіонів.

 

13:19:34

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Ви знаєте, суперечливе почуття, коли слухаєш і виступи, і коментарі, і запитання.

Я міг би продовжити той негативний перелік наслідків, які матиме Україна в результаті того, що ми ратифікуємо ці угоди. Адже це і кошти наших платників податків, адже це і підвищення злочинності в нашій державі, адже це і проблема перевезення або повернення цих громадян, які залишаться в Україні, і потім їх треба повернути до Пакистану, до Індії, до Афганістану, до інших країн, а це теж кошти.  Але, разом з тим, шановні колеги, чи ми можемо сьогодні дозволити собі схвати голову в пісок, відсторонитися від цієї проблеми і сказати, що Україна не буде в правовому полі розв’язувати ці питання?

Україна є європейською країною, Україні потрібно розв’язувати ту проблему мігрантів і в той спосіб, в який це роблять країни Європейського Союзу. Сьогодні у нас є один шанс: або залишитися наодинці зі своїми проблемами, адже до нас в Україну ці мігранти потрапляють і  переважна більшість залишається на території України, бо їх не пропускають в країни Євросоюзу, ви бачите, як вони облаштовують свої кордони. І зараз, коли ми можемо здобути в очах Євросоюзу союзника собі, в тому числі і в переговорах з Росією, з іншими країнами, разом з ними тиснути на них, щоб вони забирали своїх мігрантів, і потім фактично покращити умови і захист своїх громадян на території Європейського Союзу, виторгувати, можливо, щось для нас, для наших громадян, і от в такий спосіб якщо розмірковувати, у нас немає іншого виходу, як ратифікувати ці угоди.

Це було проблемою і дискусією серйозною, коли розглядав уряд Януковича цю проблему. Це було серйозним предметом для дискусії на фракції Партії регіонів. Різні думки були, але ми дійшли висновку: якщо ми є відповідальним парламентом перед народом України, перед майбутнім, ми повинні ратифікувати цю угоду, але не зупинитися на цьому, але продовжити правове врегулювання всіх цих правовідносин, які випливають з проблеми мігрантів, незаконних мігрантів, які потрапляють на територію України або через реадмісію, або  безпосередньо із-за кордону, чи то через Російську Федерацію, або безпосередньо з інших країн.

Тому я хотів би запросити, звичайно, це не просте рішення, але запросити колег підтримати це, ці Угоди, ратифікувати їх  і почати системно працювати і в комітеті, і в Міністерстві, і, можливо, з нашими колегами в міжнародн…., на міжнародному….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм.

Ващук Катерина Тимофіївна передає слово Зарубінському Олегу Олександровичу, Блок Литвина.

 

13:22:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги,  я …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Товариші, я прошу тишину в залі. Дякую.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я хотів би без жодних емоцій говорити тільки, виходячи з аналізу тексту цієї Угоди.

Беручи до уваги, що кількість нелегалі, які через Україну потрапили до ЄС, буде значно більше, ніж у зворотній бік, прийняття цього акту, і це всі з цим мають погодитися, мусять погодитися, покладає саме на Україну  основні зобов’язання – приймати на свою територію як власних громадян, що нелегально перебувають в ЄС, але головне - громадян інших держав, що потрапили в країни співтовариства через територію України.

А от тут то велике питання, бо український транзит, відповідно до Угоди, нелегалів, відповідно до Угоди, нескладно визначити документами.

Які документи підтверджують, що люди потрапили з території України? Буцімто це є проїзні документи, це є заяви співробітників органу прикордонного контролю. Але, вдумайтесь, навіть будь-які рахунки, квитанції, договори, що доводять перебування особи на території України  за такої ситуації та людин, яка перебувала в Україні, має певні документи, але потрапила і нелегально перетнула кордон з території Білорусії, з території Росії,  ви знаєте, там є певний анклав, з території інших держав,  теж може бути зазначена як така, що є нелегал з території України. І відповідно до цього Україна буде нести соціальні економічні та інші витрати.

Наступне, держава без відповідних чинних договорів, і я ще раз хочу на цьому наполягати, про реадмісію з іншими країнами, з Росією не ратифікований договорі навіть Верховною Радою, тим більше Держдумою, ризикує, дійсно, перетворитися, як колега казав, на відстійник ЄС для нелегалів.

До речі, слід також взяти до уваги і те, що Україна займає четверту позицію в світі за рівнем міграційних потоків. А тут і девіантна поведінка, тут і хвороби, непритаманні для нашого клімату і таке інше.

Дійсно, відповідно до угоди, ЄС, фактично, бере на себе зобов’язання фінансувати лише транспортування осіб, що підлягають реадмісії, до українського кордону, стаття 12 угоди.

Водночас, ЄС зобов’язується надавати фінансові ресурси з тим, щоб підтримати Україну у виконанні цієї угоди. Тобто ми можемо зазначити, і це є правда, шановні колеги, що однією з особливостей цього документу є те, що за детального регламентування (детального регламентування!) правил  і процедур реадмісії, питання фінансової допомоги встановлюється лише на декларативному рівні, без жодних статей, без жодних пояснень. І в мене є дуже важлива пропозиція, якщо можна, 10 секунд я захоплю.

Шановний Володимир Станіславович, відповідно до Закону України, який ми розробляли, до речі, про міжнародні договори України встановлено, що при підписанні ратифікації, затвердженні, прийнятті міжнародного договору або приєднання до нього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. 10 секунд, дійсно, це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд дайте завершити.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …можуть бути зроблені заяви та сформульовані застереження до його положень відповідно до норм міжнародного права, стаття 10.

Враховуючи те, що відповідно до цього закону пропозиції до ратифікації вносяться міністерством, відповідальним за укладення міжнародного договору, то варто було б доручити або просити Міністерство закордонних справ України розробити Перехідні положення до Закону „Про ратифікацію”, які б перед вступом в дію цього закону,  враховували  дії інших сторін, тобто вступ в дію угоди про реадмісію з країнами-сусідами. От тоді б ми, дійсно, сказали б, що це відповідає національним інтересам України. І не треба це зв’язувати із спрощеним візовим режимом. Спрощений візовий режим треба зв’язувати з безвізовим режимом повністю, який ми надали громадянам ЄС. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шкіль Андрій Васильович, "Блок Юлії Тимошенко".

Колеги! Іван Григорович, ви будете виступати?

Де Шкіль? Андрію Васильовичу, ви не з трибуни? Добре.

Будь ласка, включайте з місця Шкіля.

 

13:27:25

ШКІЛЬ А.В.

Дякую.  Я хотів би дуже коротко наголосити на тому, що коли колеги, які виступали перед тим, поставили питання, що у нас вісім тисяч нелегалів. Це, звичайно, вісім тисяч за п’ять років, я не знаю, яким чином має зрости до сотень тисяч.

Ми маємо зараз українців, які працюють постійно, легально за кордоном. Легально, наголошу. Сотні тисяч людей, які працюють там. І це на них відіб’ється нератифікація цієї угоди. Це, справді, тяжке, реально тяжке рішення, але воно потребує нашої з вами підтримки. Якщо ми цього не зробимо, то тоді ми будемо нести за це реальну відповідальність.

Тому хочу наголосити, що треба таким чином поставити шальки терезів. Якщо ви є противниками євроінтеграційних процесів, будь ласка, ви не голосуєте за цей закон. Якщо ви є прихильниками, бо  вони ці євроінтеграційні процеси складні, то ви голосуєте за цю ратифікацію.

А зараз я хотів би слово передати моєму колегові з фракції Шевчуку, будь ласка, з трибуни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Взагалі то формально юридично по Регламенту частина виступу не передається. Формально юридично, відверто кажучи. Я прошу в наступний раз, щоб такого не було. Давайте, будь ласка, дві хвилини.

 

13:28:47

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Арсенію Петровичу.  Я не буду просити у вас додатковий час. Я скажу, шановні колеги,  що ми зараз мусимо прийняти відповідальне рішення. Якщо не буде ратифікована ця угода, всім зрозуміло, у тому числі і Фракції „Блоку Литвина”, що не буде прийнята тоді і Угода про спрощення візового режиму.

Позаду багаторічний, тривалий дипломатичний переговорний процес. Зрозуміло, що нам не хочеться приймати цей законопроект. Краще прийняти, ратифікувати Угоду про спрощений режим. Інша сторона – Європейський Союз так само б не хотів приймати і ратифікувати Угоду про спрощений візовий режим, наполягаючи саме на реадмісії осіб.

Але прийнято узгоджене компромісне рішення. Європейський парламент одночасно ратифікував дві угоди. І тому сьогодні перед українським парламентом стоїть чітке і зрозуміле питання: або ми ратифікуємо дві оці угоди, або ми будемо сприяти ізоляції українських громадян в межах свої держави, якщо не рахувати можливість руху лише на Схід. Був ще один аргумент, що після ратифікації угоди кількість нелегалів в Україні суттєво збільшиться.

Шановні колеги, хіба ви не свідомі того, що вже сьогодні Україна стає п’ятою чи шостою державою в світі, яка приймає, не бажаючи цього, нелегальних громадян з інших держав. Ратифікація цієї угоди дозволить нам в середині України накінець почати наводити порядок, тим більше якщо на це будуть виділятися кошти Європейського Союзу.

Я хочу також наголосити на тому, що ратифікація угоди про реадмісію дозволить Україні значно прискорити процес підписання відповідних угод з нашими східними сусідами, а також країнами Азії, по-перше. По-друге, це відкриває перспективи для швидшого прийняття угод про малий транскордонний рух. Ви знаєте, що після розширення Шенгенської зони практично він припинився. Усілякі човникові поїздки, як би ми до них не ставилися, як правило негативно, але сьогодні вони відбуваються лише…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Колеги, дозвольте півхвилини. Формально завершилися виступи від фракцій. Тепер ми повинні перейти до виступів від народних депутатів. Чи настоюєте ви на виступах від народних депутатів?  Одні – так, другі – ні. Значить настоюємо. П’ять хвилин виступи народних депутатів. Прошу записатися.

З місця давайте. Не з трибуни, а з місця. Я прошу, по одній хвилині, щоб більше народних депутатів виступило.

Зарубінський Олег Олександрович. (Ш у м  у  з а л і). У мене записано. Ну, гляньте, вони записували, як з трибуни. Тому подивіться, будь ласка, як виступ з трибуни. Погляньте, будь ласка. А далі Олександрівська йде. Все нормально, Петре Миколайовичу.

Зарубінський Олег Олександрович. Будь ласка. З місця виступ.

 

13:31:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. Я ще раз хотів би звернути увагу. Мова не йде про якусь обструкцію чи намагання поховати цю угоду. Мова йде про те, що були мінімізовані ризики і виступає з трибуни, я як представник  "Блок Литвина" якраз про це і говорив, я можу ще навести цілий ряд ризиків, які не враховані в тексті цієї угоди.

Я вже не кажу, до речі, негативне ставлення правозахисних організацій до цієї угоди, оскільки ми пересилаємо людей, які може і не хочуть повертатися, де їх, скажімо так, звідки вони поїхали і хотіли притулок мати в іншій країні.

Але я ще раз хочу звернутися до шановного міністра закордонних справ України і можливо, щоб, Володимир Станіславович, ви відповіли, як ви  дивитесь на абсолютно законні, легітимні наші можливості розробити перехідні положення, які б ув’язували вступ в дію цього закону з вступом в дію угод про реадмісію з сусідніми державами, щоб це відбулося синхронно і  це було б тоді на благо України, це  правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович, Партія регіонів. Вибачте, Александровська, тому що зразу на Папієва пішло.

Алла Александровська, після неї Папієв.

 

13:33:23

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Арсений Петрович! Я обращаю ваше внимание, что у нас уже была подобная  практика в работе Верховной Раде Украины, когда мы закон о ратификации направляли на доработку в Кабинет Министров в Министерство иностранных дел. Потому что, действительно у Зарубинского прозвучали очень дельные предложения и очень плохо, что само Министерство иностранных дел не додумалось до того, что действительно можно сделать Переходные  положения в этом законе, в которых  защитить наши интересы.

Я  представитель Харьковской области это приграничная область,  что будет происходить у нас сегодня  есть нелегальные, действительно, нелегальным путем находятся иностранные граждане на территории области. У нас Барабашовский рынок переполнен такими людьми, мы страдаем потому что инфекционная обстановка в городе  очень тяжелая. Никогда такого не было, чтобы люди работая болели  три-четыре раза вирусными  заболеваниями, кто все это контролирует? Мы тратим на это наши бюджетные деньги, потому что так или иначе мы этим людям вынуждены оказывать помощь.

Поэтому я предлагаю поддержать предложение Зарубинского, отправить на доработку закон в Министерство иностранных дел.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович, Партія регіонів.

 

13:34:32

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні колеги!  Цікаво те, що за духом цієї угоди Україна в 90 відсотках буде виступати, як запитуюча держава, тому що ми є транзитною державою і дуже багато громадян, які є нелегальними емігрантами, вони потрапляють до країн Європейського союзу. Але є ризик, що через два роки ми зіткнемось з величезною проблемою, тому що незалежно від того, чи потрапили нелегали мігранти на території європейських країн з України чи ні, вони повертатися будуть на Україну.

І ще один ризик, дуже мало сьогодні говорили про видатки державного бюджету України, адже реалізація цієї угоди буде відбуватися у межах відповідних асигнувань Міністерств Внутрішніх справ та Державній прикордонній службі. Тому мені дуже хотілося, щоб ми мали хоча б орієнтовні розрахунки по видатках державного бюджету і тих ризиках, які нас очікують в майбутньому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шмельова Світлана Олександрівна передає слово Симоненко Петру Миколайовичу і Матвєєв також передає, два слова одному Симоненко.

 

13:35:44

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Уважаемые коллеги, я хочу к вам обратиться и пояснить ситуацию нашим избирателям. Во-первых, мы с вами являемся свидетелями, что данной ратификацией пытаются реализовать задачу, что Украина является санитарной зоной для Европы. Перед этим Президент, как вы помните, дал обещание, что для Европы он обеспечит территорию Украины, где будет захоронение отходов европейского уровня, в том числе, ядерного цикла. Сегодня это накопление людского ресурса, действительно, миграция, как вы понимаете, это миграция не устраивает сегодня Европу, а в данном случае, отстойником делает Украину. Поэтому Украину сегодня превращают просто в санитарный кордон, я не говорю об экологической, эпидемиологической и, так далее, ситуации.

Далее, это происходит в условиях, когда ультиматум нам выставляют. Вы соберите всех, кто не нужен Европе, а мы вам разрешим упрощенный визовый, так скажем, выезд с Украины, потому что ваша квалифицированная рабочая сила нам нужна в Европе, вы всеравно ничего там не можете у себя в Украине обеспечить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте продовжити, тому що у Симоненка ще одна хвилина від Матвєєва.

 

13:36:57

СИМОНЕНКО П.М.Таким образом, в данном случае это выгодно Министерству иностранных дел, просто открыть шлюзы для того, чтобы не решать здесь вопросы трудоустройства своих же украинских граждан, обеспечение рабочими местами, заработной платой и так далее. Поэтому я еще раз хочу подчеркнуть, что это серьезный закон и без согласования позиций с Российской Федерацией, с Беларусью он приведет только к тому, что Украина будет отстойником и как, так скажем, пообещал Президент превратить мусорную свалку для отходов Европы, сегодня Украина превращается и в отстойник людского ресурса. Как вы понимаете, уже наше выступление товарища Бевза об этом и свидетельствует в данном случае многие без документов миграцию осуществляют, а это естественно потребует, что они все это время здесь будут находиться. Я еще раз хочу подчеркнуть, этого постановления или решения о ратификации принимать сегодня нельзя. Фракция коммунистов категорически отказывается принимать участие, потому что это сдача национальных интересов и те, кто об этом так думаю сегодня, это пятая колонна, я имею ввиду, кто будет голосовать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час для обговорення і виступів як від фракцій, так і від народних депутатів завершено, нам треба дати заключне слово доповідачу Володимиру Станіславовичу і співдоповідачу Борису Івановичу. Наполягаєте на заключному слові, колеги? Не наполягаєте. Чудово.

Шановні народні депутати, резюмуючи ще раз мова йде про фактично розгляд комплекту документів:

1.     Це реадмісія.

2.     Це спрощений візовий режим. Не буде спрощеного візового без реадмісії і навпаки.

Питання друге. Реадмісія є абсолютно нормальним явищем, не треба на свій кордон запускати незаконних мігрантів, тоді не треба буде їх вивозити.

Третє питання. В минулому році дали 30 мільйонів євро на облаштування тимчасових пунктів утримання, жодної копійки з цих грошей не було використано. В цьому році в рамках європейської політики сусідства знову виділено 30 мільйонів євро на будівництво пунктів тимчасового утримання. Тому нам необхідно негайно використати ці кошти, щоб не була ситуація повторення 2007 року.

З огляду на це, я просив би, і виходячи з того, що Борис Іванович Тарасюк, до речі, це я звертаюсь до наших колег комуністів, вніс в 1355 проект постанови, про який говорив і Зарубінський, і комуністи, туди можна включити всі додаткові пункти, які стосуються тих чи інших застережень, погляньте, він у вас розданий, 1355. Я ставлю на голосування 0011 – проект Закону України про ратифікацію... Півхвилини, щоб ми нічого не переплутали. Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про реадмісію осіб. Я прошу, колеги, уважно. Ставиться питання на голосування. За основу і в цілому 0011. Голосуємо.

 

13:40:28

За-226

Рішення прийнято. Прошу показати по фракціям. Угода ратифікована.

Прошу перейти до 0012, а це саме Угода щодо спрощення візового режиму. Володимир Станіславович, прошу коротко поінформувати ще раз про основні положення щодо даної угоди.

 

ОГРИЗКО В.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні депутати! Я вже, власне, проінформував народних депутатів про основні положення закону про спрощення візового режиму. В порядку інформації просто надам відповідь шановному депутату Бевзу. Ніколи в житті ні за яких обставин Україна не збирала 400 мільйонів доларів як візовий збір. Максимально, що збирала, максимально, що зібрала, збиралося щороку, було 30 мільйонів доларів за візи. При цьому, я хочу, при цьому я хочу лише наголосити і привести вам лише дві цифри, шановний народний депутат Бевз. За той час, поки ми обговорюємо це питання

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Станіславович, вибачте, я трошки в залі порядок спробую навести. Колеги, на трибуні Міністр закордонних справ України доповідає надзвичайно вагомий документ –  Угода про  спрощений  візовий режим з Європейським Союзом.

 Ну можна тишини трошки. Зараз проголосуємо і підете на перерву. Ще 18 хвилин залишилося.

 

ОГРИЗКО В.С. Шановний Арсене Петровичу,  в мене лише півхвилини часу, я просто хочу довести до кінця свою відповідь шановному депутату  Бевзу.

Дві цифри. Перша цифра. В 2004 році Україну відвідало 500 тисяч іноземних туристів.

2007 рік. 6 мільйонів після того, як ми спростили можливість для громадян Європейського Союзу відвідати Україну.

 Ще одна цифра. (Секундочку). Кожного дня, який проводить іноземець в Україні він витрачає 120 доларів. Помножте, будь ласка,  на 6 мільйонів і  відніміть від цього 30 мільйонів і ви побачите, яка це цифра.

Тому ми сьогодні говоримо, що це лише перший крок для того, щоб потім  в середньостроковій перспективі перейти до того, щоби наші українські громадяни могли так само без візово відвідувати всі країни Європейського Союзу. На це нам потрібен час, шановні колеги. Це не робиться протягом одного дня. Тому що нам потрібно забезпечити безпеку наших кордонів, про що сьогодні, шановні депутати, вже неодноразово говорили. Давайте забезпечимо  безпеку кордонів і нам відкриються двері Європейського Союзу.

 Дякую, шановний Арсенію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Володимир Станіславович.

Співдоповідь Бориса Івановича Тарасюка.

Борис Іванович, будь ласка.

 

13:43:48

ТАРАСЮК Б.І.

Борис Тарасюк, Народний Рух України, фракція „Наша Україна - Народна самооборона”.

Шановні колеги, міністр закордонних справ Володимир Гризько вже пояснив основні переваги якими будуть користуватися українські громадяни при  їхніх поїздках до  країн Європейського Союзу. Хочу лише нагадати, що це багаторазові візи будуть отримувати 10 категорій громадян України і безкоштовні візи будуть отримувати 14 категорій громадян України.

Для тих, хто буде отримувати візи за плату, встановлюються найнижчий серед всіх країн, які користуються візовим режимом з країнами Європейського Союзу рівень. 

Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні 27 грудня минулого року рекомендував Верховній Раді схвалити і ратифікувати дану угоду. Позитивний висновок також здійснений Головним науково-експертним управлінням апарату Верховної Ради. Нагадаю, що ця угода фактично вже ратифікована Європейським Союзом і набула чинності з боку Європейського Союзу з  1 січня  цього року. Отже українські  громадяни вже користуються спрощеним порядком отримання віз  в країни Європейського Союзу.

Я хотів би звернути вашу увагу, шановні колеги, що  разом з проектом закону, поданим про ратифікацію цією угоди, представники трьох фракцій  в Комітеті з питань європейської інтеграції, а саме: Вечерко з  Партії регіонів, Шевчук з  „Блоку Юлії Тимошенко”, а також  Анатолій Гриценко з „Нашої України – Народної  Самооборони” і я - внесли проект постанови Верховної Ради, який є у вас на руках. Його реєстраційний номер  1355.

Мета цього проекту постанови  полягає у тому, щоб  доручити Кабінету Міністрів  і створити механізм реагування на можливе недотримання державами-членами Європейського Союзу  положень цієї угоди   щодо українських громадян.

На нашу думку, прийняття зазначеної постанови і вказівка  Кабінету Міністрів  сприятиме забезпеченню  прав громадян України  на свободу пересування, здійснюючи поїздки до  країн-членів Європейського Союзу, і таким   чином вона направлена на  захист прав і інтересів наших громадян в контексті реалізації вище  зазначеної угоди. Цей проект постанови  не потребує додаткових коштів з  Державного бюджету. І я просив би вас, шановні колеги,  проголосувати за ратифікацію, як  цієї  угоди, так і постанови, яка пропонується для прийняття у контексті цієї  угоди з  Європейським Союзом. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Борис Іванович.  Шановні колеги, у зв’язку з тим, що два питання пов’язані. Чи включаємо обговорення, чи не включаємо питання по обговоренню? Не включаємо? Підтримується. Не виступаємо тоді ні від фракцій,  ні від народних депутатів.

Тоді я  ставлю на голосування номер 0012 – Закон  України про ратифікацію  Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз. Колеги, я прошу голосувати.

 

13:47:50

За-413

Щиро дякую. Результат: за – 413, рішення  прийнято.

З огляду на це ми сьогодні прийняли  абсолютно правильне рішення (прошу показати по фракціям) щодо ратифікації відповідної Угоди як про реадмісію, так і оформлення спрощеного візового режиму.

Колеги, комітет вніс 1355, це Борис Іванович вніс, при ратифікації відповідні застереження. Мова йде про те, що фактично ставиться на постійний моніторинг виконання цієї угоди, як однієї, так і іншої. Це т  пропозиції, які лунали з ваших вуст. Мова й тому числі іде  і про  розгляд питання щодо взагалі  безвізового режиму, який  запропонований Україною. Тому це дуже доцільна постанова, і я просив би з огляду на те, що вона всіма підтримана, 1355 проголосувати.

З мотивів, будь ласка,   запишіться, хвилинку, тоді  порядок  у танкових військах. Я прошу з процедури голосування запис.

Мартинюк Адам Іванович, будь ласка.

 

13:49:08

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні колеги,  можна погодитися і підтримати пропозицію, з якою виступав Борис Іванович Тарасюк, але я тоді просив би тоді  підтримати і пропозицію Арсенія Петровича, який говорить про те, що поставити на моніторинг обидва ратифікованих  документи. Тобто давайте у цей проект постанови, який пропонує Борис Іванович, крім моніторингу, що пов'язано із спрощеним візовим режимом, додати ще і рекомендувати Кабінету Міністрів моніторити особливо першу ратифікаційну угоду, що стосується реадмісії, бо питання реадмісії набагато болючіше для суспільства, для держави, ніж друге питання. І тоді буде абсолютно закономірно, коли ми поєднаємо обидва ці питання.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Адам Іванович.

Білорус, будь ласка, „Блок Юлії Тимошенко”, Олег Григорович.

 

13:50:04

БІЛОРУС О.Г.

Шановні колеги, Комітет закордонних справ вів консультації з Комітетом європейської інтеграції щодо цих двох ратифікаційних актів, і ми, звичайно, підтримуємо їх. Ми підтримуємо і проект постанови, внесеної головою Комітету європейської інтеграції Борисом Івановичем, і думаємо, що сьогодні можна погодиться із тим, з тією пропозицією, яку висловив колега Мартинюк, бо наші громадяни натерпілись від несправедливості настільки, що вони вимагають справедливості саме, і перш за все, від своєї держави. Закликаю всіх  проголосувать за цю постанову, вона буде працювати на наших громадян. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин Григорович, будь ласка, Комуністична партія.

 

13:51:03

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово колезі Бевзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Бевз. Ввімкнено, ввімкнено, говоріть.

 

13:51:16

БЕВЗ В.А.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Закон про міжнародні договори України (частина сьома, стаття 9) свідчить про те: якщо потребується відповідне підписання міжнародного договору і при цьому необхідне прийняття нових законів, тоді вони, як правло, подаються в пакеті. Тому пропозиції колеги Зарубінського і інших колег абсолютно є слушними, і давайте ми до цього питання повернемося якраз з таким підходом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаров Ігор Федорович, „Блок Литвина”. Зарубінський.

 

13:51:52

ШАРОВ І.Ф.

Ні, ні, ні, не Зарубінський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо показує Зарубінський. 

     

ШАРОВ І.Ф. Не Зарубінський.

Шановний Арсенію Петровичу, я прошу передати  слово автору постанови Шевчуку Сергію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже міжфракційна робота. Це позитив

 

13:52:12

ШЕВЧУК С.В.

Я дякую Ігорю Федоровичу. І перепрошую колегу Зарубінського.

Я хочу сказати, шановні колеги, наступне. Що дана постанова абсолютно не є вимогою європейської сторони. Це ініціатива українського парламенту, двох комітетів, і, в певній мірі, Міністерства закордонних справ. Йдеться про контроль за виконанням Угоди щодо візового режиму. Зрозуміло, що такий контроль просто необхідний, адже ми маємо надзвичайно багато фактів брутального ставлення до українських громадян. І українська сторона бере на себе зобов’язання контролювати, відстежувати і адекватно реагувати на ці факти.

Тому мені здається, що нам, в наших інтересах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, Комуністична партія.

 

13:53:04

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, я закликаю всіх колег по парламенту дослухатися до тієї думки, яку висловив Адам Іванович Мартинюк, і підтримана іншими нашими колегами. Справді, ми маємо поставити певні запобіжники щодо того, щоб не спрацювала ця постанова у такому форматі: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Це я до того, що в умовах діяльності ратифікації постанови про реадмісію і в умовах, коли Білорусія і Росія такі документи не ратифікували, повернуті громадяни, які не набули законних підстав для перебування в Західній Європі, в Україні виявляються як громадяни, які перебувають на території України на законних підставах, бо їх повернули на законних підставах. І далі це вже буде проблема України, а не тих країн, з яких вони поїхали.

Тому я просив би колег, розуміючи це, діяти саме у такий спосіб. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доній Олександр Сергійович, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

13:54:09

ДОНІЙ О.С.

Вважаю попередньо затверджений Закон  про ратифікацію угод між Україною і Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз радикально дискримінаційним по відношенню до українських громадян. Ми фактично підкупили державних службовців, чиновників і бізнесменів, даючи їм право спрощеного режиму. Окрім того, зайнялися політичним підкупом журналістів, впустивши їх до цього, до цього ж пакету. А звичайних громадян ми залишили в тій же ситуації.

Мені здається, що принизливе ставлення зараз, яке демонструють європейські посольства, на жаль, до українських громадян, вони спонукають до думки, що не варто би нам повернутися до ситуації скасування безвізового режиму для європейських громадян. Мені здається, що тоді повага до українців в Європі може бути більше. Інакше, якщо ми будемо, лише ми, в один бік поступатися, то з нас  ніхто і в гріш не буде ставити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення завершений.

До мене як до голови Верховної Ради, приходить маса звернень від Міжнародний фонд „Відродження”, Фонд „Open Ukraine”, Центр конверсії та зовнішньої політики України, рядові громадяни, які звертають питання щодо візового режиму і щодо спрощення візового режиму, в нас цілий ряд проблемних питань. Я думаю, що  буде коректно, якщо ми звернемося до Міністерства закордонних справ з проханням вирішити питання  по малому прикордонному руху з поляками і зараз вирішити цілий ряд питань, які виникли у зв’язку із розширенням Шенгенської зони.

Я знаю про те, що МЗС  активно в цьому питанні  працює, тому давайте дамо їм можливість і ми завжди їм підкладемо плече для того, щоб українці вільно пересувалися теренами Європейського Союзу.

Є одна пропозиція, яка була висловлена і всіма підтримана. Вона була підтримана і колегами комуністами, і нашими колегами "Нашою Україною - Народною Самообороною" , в принципі Борис Іванович також абсолютно не  заперечує те, про що ми говорили. Значить, Постанова 1355 з одним додатком, після слів: „угодою між Україною  та Європейським Союзом про спрощення оформлення віз державами-членами ЄС, кома, та угоду між Україною та Європейським товариством про реадмісію осіб”.

Таким чином, ми ставимо на питання відповідний моніторинг, дорогі друзі, після цього зберемося, в тому числі запросимо прикордонників, запросимо міліцію і почуємо реальну картину  про те, на скільки було спрощено візовий режим з одного боку і чи взагалі, треба розглядати питання щодо зміни  порядку перетину кордону іншими громадянами на території України і щодо облаштування центрів тимчасового утримання, і щодо незаконних мігрантів. Це, я думаю, буде важливе і хороше засідання, і ми цим  допоможемо і собі, і владі.

Колеги, я прошу 1355 поставити на голосування Постанову Верховної  Ради „Про забезпечення прав громадян України на свободу пересування” з урахуванням правки, яка мною оголошена.

Прошу голосувати.

 

13:57:29

За-398

Геніально голосуємо, „за” - 398, рішення прийнято. Таким чином, ми сформатували повний  комплект.

Колеги, у нас 14-та година. Не встигнемо ми почати розгляд питання наступного. Тому оголошується перерва, а точніше обідня. Закриваємо ранкове засідання, пленарне засідання Верховної  Ради. Я, дорогі друзі, чекаю вас на вечірнє планарне засідання.