ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ШОСТЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

          У к р а ї н и.  12  л и п н я  2001  р о к у.

                         10  г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прохання  до  депутатів  підготуватись до реєстрації.

 

     Сьогодні ювілей одного з наших колег - Ярослава Кендзьора.  Я прошу  привітати  його з першим 60-річчям,  побажати йому успіхів, здоров'я, благополуччя, наснаги і всього найкращого (Оплески).

 

     Прошу зареєструватись.

 

     У залі  зареєструвались  396  народних  депутатів.   Пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Шановні народні  депутати,  сьогодні відповідно до Регламенту Верховна Рада має приймати рішення щодо раніше обговорених  питань порядку  денного  сесії.  Вам  розданий порядок денний.  Передусім хотів би  наголосити,  що  сьогодні  вранці  відбулася  розмова  з керівником парламенту Молдови, наших сусідів. І коли був Президент Молдови, і коли була парламентська делегація, і коли позавчора був Прем'єр-міністр   Республіки   Молдова,   вони   просили,  щоб  ми ратифікацію документа провели синхронно.

 

     У розданому порядку денному є три питання ратифікації.  Перше питання:

 0150. У парламенті Молдови ставлять це  питання  о  10-ій  годині ранку. І Євгенія Володимирівна, голова парламенту Молдови, просила зробити це синхронно з ними.

 

     Я прошу вашої згоди  три  питання  ратифікації  поставити  на голосування і проголосувати. Не буде заперечень? Немає заперечень.

 

     Тому ми розпочинаємо з ратифікації:  0150 - урядовий проект - проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України  та  Урядом Республіки  Молдова  про  взаємне  визнання  прав  та  регулювання відносин власності та Протоколу між Кабінетом Міністрів України  і Урядом  Республіки  Молдова  про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання  прав  та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року.

 

     Позавчора два   прем'єри   про   все   домовились.   Анатолію Кириловичу, про все домовились прем'єри? Будь ласка.

 

     КІНАХ А.К.,   Прем'єр-міністр   України.    Шановний    Іване Степановичу!   Шановні   народні   депутати!  Проведено  засідання міжурядової комісії  по  торговоекономічній  співпраці  України  і Республіки   Молдова.   Засідання  пройшло  дуже  результативно  і конструктивно.  Підписана Угода  про  режим  експлуатації  ділянки дороги "Одеса-Рені". В цій угоді враховані національні інтереси як України,  так і Республіки  Молдова,  і  інтереси  населення,  яке проживає на території міста Паланки.

 

     Я просив  би  з  урахуванням того,  що ця угода є невід'ємною частиною угоди про ратифікацію про державний кордон між Україною і Республікою  Молдова,  підтримати  і  проголосувати за ратифікацію угоди про право власності.  Синхронно це зроблять  ваші  колеги  в молдовському парламенті.

 

     ГОЛОВА. Є  всі  підстави поставити на голосування проект 0150 для ратифікації. Прошу підтримати.

 

     "За" - 334.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Від вашого імені я доручаю секретаріату  надіслати  телеграму парламенту Молдови.

 

     -------------

 

     У нас ще два питання ратифікації.  Може,  ми їх проголосуємо, щоб уже не повертатися до розділу про ратифікацію?

 

     Проект Закону про приєднання України до Конвенції про  захист дітей  та  співробітництво  у  галузі  міждержавного  усиновлення, реєстраційний 0263. Голова комітету Черненко. Будь ласка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька область).  Дякую, Іване Степановичу. Шановні народні депутати,  комітет розглядав цей законопроект і прийняв рішення не підтримувати його.  З яких мотивів?  Річ у тому,  що статтею 102-3 Кодексу  про  шлюб  та сім'ю України забороняється посередницька і комерційна діяльність щодо  усиновлення  дітей,  передача  їх  під опіку  чи на виховання в сім'ї громадян України або громадян інших держав.  Аналогічну норму містить стаття  24  Закону  про  охорону дитинства,  яку  ми  прийняли,  і  стаття 205 прийнятого в другому читанні проекту  Сімейного  кодексу.  А  в  пропонованому  проекті дозволяється   комерційна  діяльність,  можуть  встановлюватися  і виплачуватися витрати та видатки, включаючи професійні гонорари.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Симоненко Петро Миколайович.

 

     СИМОНЕНКО П.М., член Комітету Верховної Ради України з питань правової   політики  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  КПУ). Фракція комуністів. Шановні колеги! Ця проблема дуже серйозно   обговорювалася   на   останньому  пленарному  засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи.  Дуже серйозні проблеми маємо з  работоргівлею,  зі зростанням торгівлі дітьми як живим товаром, який вивозиться якраз з країн  пострадянського  простору,  у  тому числі   з  України.  Ось  ця  конвенція  передбачає  посередницьку діяльність  комерційних  структур.   Це   викликає   дуже   велике занепокоєння в Європі.

 

     Україна ратифікувала  конвенцію  ООН,  і  ми  можемо  діяти в міжнародному  правовому   полі.   Фракція   комуністів   не   буде підтримувати  цю конвенцію.  Треба дуже серйозно розглянути її.  Я закликаю сьогодні всіх з огляду на конкретні обставини  -  Україна має   вже   таку  дуже  сумну  пляму,  як  торгівля  дітьми  -  не підтримувати зараз цю конвенцію.

 

     ГОЛОВА. Давайте знімемо її сьогодні з  голосування,  і  нехай комітет доопрацьовує питання.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  ратифікацію  Угоди  між  урядами держав - учасниць Чорноморського  економічного  співробітництва  (ЧЕС)  про співробітництво  у  наданні  надзвичайної  допомоги  і  ліквідації надзвичайних ситуацій,  що  виникли  внаслідок  лих  природного  і техногенного характеру, реєстраційний 0245.

 

     Комітет пропонує Кабінету Міністрів відповідно до умов статті 10 угоди подати проект про внесення змін до Закону про податок  на додану  вартість.  І  розглядати одночасно два проекти - цей і про ратифікацію угоди щодо ЧЕС.

 

     Хто виступить від комітету?  Потрібно ратифікувати угоду  про економічне співробітництво з ЧЕС, реєстраційний

 0245. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 357.

 

     Дякую, рішення прийнято.

 

     Народний депутат Донченко.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 113, Луганська   область).   Фракция   коммунистов.   Уважаемый    Иван Степанович!   Уважаемый   Анатолий  Кириллович!  Я  уже  один  раз обращался к вам, Иван Степанович, и к правительству в связи с тем, чтобы  наконец-то  правительством  Украины  был  внесен  вопрос  о ратификации  Европейской  социальной  хартии.  Эту  хартию  мы  не ратифицируем  с  1997  года,  правительство упорно не вносит ее на ратификацию.  Пользуясь  тем,   что   здесь   находится   Анатолий Кириллович,  я  хотел  бы  сказать,  что  очень надеюсь,  что ваше правительство в сентябре одной из  первых  внесет  на  ратификацию Европейскую  социальную  хартию,  подписанную  еще  в  1997  году. Убедительно прошу вас первым же вопросом на голосование  поставить вопрос о ратификации этой хартии.

 

     Спасибо.

 

     -------------

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Шановні  народні  депутати,  оголошується  до розгляду проект  Постанови  про  проведення  урочистого  засідання Верховної  Ради  України,  присвяченого  10-й річниці Незалежності України. Ви з текстом проекту знайомі?

 

     Можна ставити  на   голосування?   Прошу   проголосувати   як постанову.

 

     "За" - 248.

 

     Рішення прийнято.

 

     -------------

 

     Проект Закону  про  випуск  облігацій  внутрішньої  державної позики   в   обмін    на    активи    Акціонерного    комерційного агропромислового  банку  "Україна" (доопрацьований).  Два проекти: 7378 -  урядовий  і  7378-1  -  депутатський.  З  першого  проекту доповідає Петро Германчук. Щодо другого проекту - народний депутат Наталія  Вітренко.  Співдоповідь  від  профільного  комітету  буде робити його голова Альошин.

 

     Слово для   доповіді  з  першого  проекту  надається  першому заступнику міністра фінансів України Петру Кузьмовичу  Германчуку. Будь ласка.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.,  перший  заступник міністра фінансів України. Дякую,   Іване   Степановичу.   Шановні   народні   депутати,   за результатами  обговорення  на  пленарному засіданні Верховної Ради України проекту Закону України про  випуск  облігацій  внутрішньої позики    в    обмін    на    активи   Акціонерного   комерційного агропромислового  банку  "Україна"   Кабінет   Міністрів   України пропонує   нову   доопрацьовану  редакцію  проекту,  яка  враховує пропозиції народних депутатів,  висловлені на засіданні  Верховної Ради   України,   та   погоджену   в   робочій   групі,  утвореній розпорядженням Голови Верховної Ради України від 5 липня 2001 року за

 578.

 

     У даному  законопроекті,  по-перше,  уточнена  назва  проекту закону  з  метою  чіткого  відображення  його  змісту.  А  саме  - доповнено  словами:  "та  внесення  змін  до  Закону  України  про Державний   бюджет   України  на  2001  рік",  оскільки  згідно  з прийняттям такого закону ми повинні внести зміни до статей 2,  12, 31,  33  Закону  про  Державний  бюджет  на 2001 рік щодо доходів, видатків бюджету, а також збільшення на відповідну суму державного боргу.

 

     По-друге, визначається   доходність   облігацій   внутрішньої державної  позики  виходячи  з  індексу  споживчих  цін  плюс  три відсотки.

 

     По-третє, проект  доповнений  переліком  активів Акціонерного комерційного агропромислового банку  "Україна",  які  можуть  бути обміняні на облігації внутрішньої державної позики.  Перелік таких активів передано до Верховної Ради.

 

     По-четверте, уточнено формулювання щодо зобов'язань по коштах на  рахунках  сільськогосподарських  виробників.  У тексті проекту слова  "фермерських  господарств"  замінені   словами   "суб'єктів підприємницької     діяльності    галузі    сільськогосподарського виробництва" - так, як і вимагала група депутатів.

 

     По-п'яте, в  "Прикінцевих  положеннях"   проекту   спеціально передбачена  норма  щодо  передачі  матеріалів  по  50  найбільших боржниках банку "Україна" до спеціальної слідчої комісії Верховної Ради   з  метою  забезпечення  стягнення  цих  кредитів  та  інших необхідних матеріалів щодо  діяльності  акціонерного  комерційного банку, що складають у тому числі банківську таємницю.

 

     Шановні народні депутати, хочу привернути вашу особливу увагу до таких обставин.  Проект  закону  в  доопрацьованій  редакції  є єдиною  альтернативою процедурі банкрутства банку "Україна",  адже реалізація діючих процедур банкрутства призвела б до втрати коштів 1,7  мільйона  вкладників банку.  За підрахунками фахівців,  з 227 мільйонів  гривень  їхніх  вкладів  буде  відшкодовано   лише   67 мільйонів.  Виплата  залишку  буде розтягнута на кілька років.  До того ж навряд чи всі залишки буде можливість виплатити.

 

     Законопроект, який ми пропонуємо,  забезпечить  стовідсоткове збереження вкладів, їх виплату на першу вимогу з рахунків Ощадного банку, куди будуть переведені вклади.

 

     Крім того,  Національним  банком  разом  з   Ощадним   банком повністю   узгоджена   ідеологія  забезпечення  виплат,  процедура фінансової підтримки Ощадного банку протягом одного дня.  Тобто  є абсолютне   забезпечення   сталості   Ощадного  банку  і  гарантії вкладника.

 

     Шановні народні  депутати,  прошу   прийняти   запропонований законопроект як закон. Вам за це будуть вдячні не тільки урядовці, а й понад шість мільйонів  вкладників.  Я  ще  раз  підкреслюю,  я виступаю   як   фахівець,   який  причетний  до  підготовки  цього законопроекту.  Це єдиний варіант на сьогодні  зробити  правильний вибір стосовно прийняття і врегулювання даного питання.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Запишіться,  будь  ласка,  на запитання.  У зв'язку з важливістю питання відводиться 10 хвилин -  два  регламенти.  Будь ласка, висвітіть прізвища.

 

     Народний депутат Іван Попеску. За ним - депутат Мухін.

 

     ПОПЕСКУ І.В.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних   відносин   (виборчий   округ   204,  Чернівецька область).   Депутатська   група   "Солідарність".   Вельмишановний доповідачу, як ви вважаєте, випуск облігацій внутрішньої державної позики   в   обмін    на    активи    Акціонерного    комерційного агропромислового  банку  "Україна" не призведе до інфляції?  Як це відіб'ється  на  бюджеті?  Як  ми  будемо  виконувати  бюджет   по видатках?

 

     Дякую.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Якщо  ви  уважно  читали  проект  закону,  то помітили,  що другий розділ стосується саме цих відносин. Справді, ми  повинні  тут  відобразити  ці суми:  по доходах - 50 мільйонів гривень,  по видатках - 500,  і тоді маємо сальдо - 450  мільйонів гривень.  Але  це  ні  в  якому  разі  не  призведе  до  будь-яких інфляційних наслідків,  оскільки  ці  суми  підтверджені  активами комерційного   агропромислового   банку   "Україна",   тобто  вони збалансовані.  Ніяких  інфляційних  процесів  і  втрат  державного бюджету не передбачається.

 

     ГОЛОВА. Наступний  депутат Володимир Мухін.  За ним - депутат Калінчук.

 

     МУХІН В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань національної  безпеки і оборони (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та СелПУ). Прошу передати слово Морозу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть   мікрофон  народного  депутата  Олександра Мороза.

 

     МОРОЗ О.О.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  92, Київська область). Спасибі, Володимире Васильовичу. Шановний Іване Степановичу!  Шановний Петре Кузьмовичу!  По-перше, ми домовлялися про те,  що в четвер нам спочатку  зробить  інформацію  спеціальна слідча  комісія  Верховної Ради,  яка поінформує про те,  хто брав кредити в банку "Україна" і хто їх не повернув,  хто призвів  банк до банкрутства.

 

     На сьогодні   інформації   такої   немає.   То,  може,  Петре Кузьмовичу,  ви  назвете  хоча  б   десяток   прізвищ   тих,   хто користувався  послугами  банку,  взяв великі кредити і не повернув їх? І як вирішується ця проблема?

 

     Тоді буде зовсім  інша  ситуація  при  розгляді  питання  про проект Кабінету Міністрів щодо випуску облігацій.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.    Шановний   Олександре   Олександровичу,   я доповідаю  щодо  врегулювання  питання  про  компенсацію   вкладів населення.  Уряд сьогодні найбільше хвилює це,  оскільки за цим, я ще раз підкреслюю, - 6 мільйонів вкладників.

 

     Щодо акціонерів,  інших  питань,  пов'язаних   з   діяльністю комерційного   банку,   то   в   "Прикінцевих   положеннях"  цього законопроекту чітко сформульована позиція:  всі матеріали,  в тому числі ті,  які становлять банківську таємницю,  будуть передані до слідчої групи, яка вивчить ці питання і потім вам доповість.

 

     ГОЛОВА. Що   стосується   звернення   до   мене,   Олександре Олександровичу,  то ви знаєте, що вчора на прохання Верховної Ради ми  надали  можливість  голові  комісії  виступити   з   проміжною інформацією.

 

     Якщо він   побажає   взяти  сьогодні  слово,  щоб  повідомити додаткову інформацію, ми йому надамо таку можливість.

 

     Народний депутат Василь Калінчук.  За ним -  депутат  Олексій Марченко.

 

     КАЛІНЧУК В.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  143, Одеська   область).   Аграрна   партія   України.   Дякую,   Іване Степановичу. Шановний Петре Кузьмовичу, чи розглядали Міністерство фінансів  та  Національний банк України варіант створення холдингу на базі прибуткових обласних дирекцій  банку  "Україна"?  Сукупний капітал,  наприклад,  деяких  прибуткових  дирекцій становив би ту суму, яка дає змогу виконати вимоги Національного банку України за обсягом  капіталу,  необхідного  для  здійснення  всіх банківських операцій,  і  зберегти   банківську   системність   у   роботі   з сільськогосподарськими товаровиробниками.  Обласні дирекції мали б являти собою самостійні юридичні особи і як господарюючі  суб'єкти здійснювали   банківські  розрахунки  через  рахунки,  відкриті  в обласних управліннях Національного банку України.

 

     За такої моделі,  на мою думку,  кожний самостійний суб'єкт - обласна  дирекція  -  здійснюватиме  банківські  операції в обсязі власних ресурсів, що сприятиме зацікавленості у їх використанні.

 

     Дякую.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Я цілком з вами згоден. Справді, що в системі акціонерного  агропромислового  банку  "Україна",  що  в цілому по державі є прибуткові дирекції  як  на  рівні  області,  так  і  на районному рівні.  Але ще раз підкреслюю, вся ця процедура, про яку ви сказали,  передбачається,  в тому  числі  і  в  проекті  даного закону,  з  метою  створення  державної  фінансової  установи  для обслуговування    агропромислового    комплексу.    Це     питання розглядається і в Міністерстві фінансів,  і в Національному банку. Готуються  відповідні  документи.  Тут  є   проблема,   і   робота триватиме, але в даний час нам потрібно прийняти цей закон.

 

     ГОЛОВА. Народний  депутат Олексій Марченко.  За ним - депутат Філенко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 201, Черкаська область).  Фракція партії "Демократичний союз". Шановний Петре  Кузьмовичу,  зрозуміло,  що  проблема,  яку  ви  пропонуєте врегулювати шляхом прийняття  відповідного  закону,  має  державне значення.  І Верховна Рада аж ніяк не може бути осторонь вирішення цієї проблеми.

 

     Однак скажіть,  і не лише мені,  а й  моїм  колегам  народним депутатам, які зараз голосуванням прийматимуть рішення, чи є інший шлях врегулювання проблем щодо захисту прав  вкладників,  яких  ви назвали? Чи може бути вирішено це питання сьогодні в нашій державі іншим шляхом, ніж прийняттям закону?

 

     Дякую.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Це питання може бути вирішено іншим шляхом. Я про  нього  говорив у доповіді.  Згідно з діючим законодавством це процедура банкрутства.  Але вона не  гарантує  повного  повернення вкладникам  їх вкладів.  За оцінками фахівців Національного банку, Міністерства фінансів,  ще раз підкреслюю,  якщо втрати  населення сьогодні  становлять  271  мільйон  гривень,  ми  в  змозі  будемо повернути за умови  застосування  процедури  банкрутства  лише  67 мільйонів   гривень.  Процедура  триватиме  три-п'ять  років,  але гарантії повного повернення вкладів немає.  І в практиці такого не було.

 

     Такий законодавчий акт вперше приймається в нашій державі. Ще раз підкреслюю,  він  спрямований  тільки  на  збереження  вкладів населення,  оскільки це найбільша банківська установа,  і за цим - понад 6 мільйонів громадян України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Володимир Філенко.  За ним  -депутат Глухівський.

 

     ФІЛЕНКО В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Шановний Петре Кузьмовичу! Є таке прислів'я: "Ворон ворону око не виклює". І мені здається, що у нас типова ситуація - крали   одні,  а  віддуватимуться  інші.  В  даному  випадку  банк "Україна" роздерибанили  півсотні  ділків-олігархів.  І  ви  зараз пропонуєте свої облігації замість того,  щоб вибити з них ці борги або,  може,  когось і до тюрми посадити,  перекласти те,  що  вони розікрали,  знову  на  плечі  населення,  передусім  представників бюджетної сфери - вчителів, лікарів і так далі.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К. Можна відповідати?

 

     Передусім, у проекті закону передбачено, що Національний банк України    разом    з   тимчасовою   адміністрацією   Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" надають  Генеральній прокуратурі,  спеціальній слідчій комісії Верховної Ради матеріали по  50  найбільших  боржниках  за  простроченими  кредитами  перед Акціонерним  комерційним  агропромисловим банком "Україна" з метою забезпечення  стягнення  цих  кредитів,  а  також  інші  необхідні матеріали     щодо     діяльності     Акціонерного    комерційного агропромислового банку "Україна",  у тому числі ті,  що становлять банківську таємницю.

 

     Я хотів би, щоб ми розділили ці проблеми на дві частини: одна

- яка стосується населення і яку треба негайно вирішити, і друга - стосовно  відповідальності безпосередньо акціонерів і причетних до банкрутства банку "Україна".

 

     А щодо випуску облігацій на 450 мільйонів гривень, то вони не будуть впливати на видатки державного бюджету.

 

     ГОЛОВА. Народний   депутат  Глухівський.  За  ним  -  депутат Бродський.

 

     ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й.,  голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Дякую.  Прошу  передати  слово  керівнику фракції Народного руху України Геннадію Удовенку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Геннадія Удовенка.

 

     УДОВЕНКО Г.Й.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановний Петре Кузьмовичу,  ви щойно назвали цифру - 6 мільйонів вкладників банку "Україна",  раніше фігурувала цифра - 1,8 мільйона.  І та, і та  -  це  величезна  кількість  людей,  які  постраждали   і   ще постраждають   від  того,  що  вони  колись  повірили  Українській державі.

 

     Запитання таке.  Друга  міфічна  цифра   -   50   кредиторів, матеріали на яких будуть передані в прокуратуру. Чому 50, а не 52, чому не 60?  Чи не встановити якусь конкретну цифру? Скажімо, взяв 10 тисяч гривень кредиту і не повернув.  З цього й виходити.  А ви весь час називаєте цифру 50. Навіть Прем'єр-міністр вчора в газеті "День" заявив, що він опублікує цю цифру. А в той же час у фермера у Теплицькому районі Вінницької області вчора забрали  трактор  за те,  що  він  не  заплатив  дві тисячі гривень податку.  Податкова адміністрація розправилася з цією людиною.

 

     Дякую.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Геннадію Йосиповичу,  цифра  -  1,7  мільйона громадян,  а не вкладників,  якщо ви звернули увагу.  Це переважно сільське населення.  Якщо перемножити на середню кількість  членів сім'ї,  -  я  маю  на  увазі,  що  страждають  не тільки,  власне, вкладники,  а й члени їх сімей,  - то цифра -  понад  6  мільйонів осіб.

 

     Геннадію Йосиповичу, на вимогу народних депутатів йшлося, щоб негайно подати матеріали на перших 50 боржників.  Ми це зробимо, і так,  до  речі,  записано  в статті 5 цього законопроекту.  Будуть подані матеріали на всіх боржників, а не тільки на цих 50. Якщо ви внесете  зміну  до цього пункту,  щоб усіх,  - немає питань,  і ця вимога буде виконана.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Михайло Бродський. За ним з останнім запитанням депутат Володимир Аніщук.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України з питань промислової політики і підприємництва (виборчий округ  215, м.Київ). Фракція "Яблуко". Прошу надати слово пану Суслову.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Суслова.

 

     СУСЛОВ В.І.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракция  "Яблоко".  Уважаемые  народные  депутаты,  к   сожалению, временная   следственная  комиссия  не  сможет  вам  дать  сегодня информацию о должниках банка и о  возможности  возврата  кредитов. Национальный  банк  Украины и банк "Украина" официально отказались предоставить нам эту информацию, но неофициально мы ее имеем.

 

     20 должников должны более чем один миллиард гривень банку,  в числе этих должников - процветающие фирмы. Поэтому у меня вопрос к заместителю министра финансов.  Есть заемщики,  которые должны 160 миллионов,  170 миллионов.  Анализировало ли Министерство финансов возможность возврата этих кредитов и  выплаты  вкладчикам,  вместо того,   чтобы   с  таким  энтузиазмом  перекладывать  все  это  на государственный  бюджет  путем  выпуска   ОВГЗ.   Ну,   а   почему Министерство  финансов  в  этом  заинтересовано?  Я  думаю,  будет предоставлено слово Бродскому,  и  он  документально  раскажет  об этом.

 

     Спасибо.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Дякую  за  запитання,  Вікторе Івановичу.  Ви добре знаєте,  що  цим  питанням,  і  кожною  фірмою  зокрема,  ми займалися  упродовж  цілого  року.  І те,  що не можна повернути в такому обсязі вклади населення, ви також це добре знаєте.

 

     А якщо  з   допомогою   слідчої   комісії,   прокуратури   ця заборгованість буде повернута,  то всі ці кошти державного бюджету будуть компенсовані.  Але сьогодні,  я ще раз підкреслюю,  йдеться про   простого  громадянина,  який  має  вклад  і  який  прийде  і пред'явить претензії.  І  йому  сьогодні  треба  виплатити,  а  не чекати, коли ми заберемо кошти в цих боржників.

 

     ГОЛОВА. Народний депутат Аніщук - останнє запитання.

 

     АНІЩУК В.В.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ, КПУ). Прошу передать слово Николаю Васильевичу Кравченко.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон народного депутата Кравченка.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 57,  Донецька область).  Фракция коммунистов.  Уважаемый пан Германчук!  Честно говоря,  до  тех  пор,  пока  я  не  работал  в следственной  комиссии,  пока  не  было  этих  трех  заседаний,  я действительно как-то не боялся.  А когда поработал,  столкнулся  с беспределом, который там есть, мне стало просто страшно.

 

     У меня вопрос к вам,  на который вы ответите. А не страшно ли вам сегодня стоять на трибуне,  зная о том,  что нынешних ждет  то же,   что   и  их  предшественников:  Духота,  управляющий  банком "Відродження" - отстрелян;  следующий за ним - также отстрелян  за все  дела  по развалу банка;  банк "Славянский",  за которым также будут трупы?..

 

     В связи с чем я вам задаю этот вопрос?  Вы же видите,  что вы торгуетесь сегодня,  вы спекулируете миллионами людей. Пять лет вы знали о том,  что воруют,  и знаете конкретно сейчас, кто воровал. Теперь  вы  в  последний  день  работы  сессии  хотите,  чтобы  мы проголосовали за этот законопроект,  и вы  сразу  решите  проблемы населения. Вы не вводите в заблуждение депутатов, скажите, что эти вклады будут возвращаться минимум три - пять лет.

 

     ГЕРМАНЧУК П.К.  Почну   відповідати   з   останнього   вашого запитання.  Я ще раз підкреслюю,  ще мінімум три - п'ять років, як ви  сказали,  кошти  будуть  повертатися  тоді,  коли  ми  почнемо процедуру банкрутства.  А згідно з цим законопроектом за тиждень - два буде  відпрацьована  методика,  і  громадяни  можуть  отримати вклади за першим пред'явленням претензії до Ощадного банку.

 

     Щодо відповідальності я хочу підкреслити, що це питання не до уряду.  Уряд сьогодні  врегульовує  питання  стосовно  компенсації вкладів  населення.  На  діяльність банківської системи,  на жаль, уряд не впливає.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Петре Кузьмовичу, час завершився.

 

     Слово для доповіді  з  другого  проекту  надається  народному депутату Наталії Вітренко. Будь ласка.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  160,  Сумська область).  Фракція Прогресивної соціалістичної партії України.

 

     Шановні депутати!  На жаль,  нашій бідній Україні  доводиться переживати безкінечні драматичні події:  ошукали людей, коли у них конфіскували їх  трудові  заощадження;  ошукали,  коли  розкрутили трасти і довірчі товариства;  ошукали,  коли розграбували бюджетні кошти;  ошукали  через  штучне  банкрутство   кількох   банків   - "Відродження",   "Градобанк",  "Слов'янський".  Тепер  на  порядок денний урядом поставлено створення кризової ситуації навколо банку "Україна",  знищення банку "Україна" і, таким чином, знищення всіх свідків, які знають, куди пішли гроші цього потужного банку.

 

     Чому так   піклується   про   банкрутство   банку   "Україна" Міжнародний валютний фонд?  Я нагадаю вам,  що 16 грудня 1999 року Україна  отримала  пам'ятну  записку  від  Міжнародного  валютного фонду,  де  було  поставлено  завдання ліквідувати банк "Україна". Чому?  Тому що саме через банк "Україна" проходили найбільші афери в Україні. І заплямовані цими аферами сьогодні дуже відомі люди.

 

     Розкрийте газету  "Бізнес"  за 9 та 30 липня 1993 року,  де є статті: "Все хотели помочь Украине", "К финансовой афере, стоившей стране  12  миллиардов рублей,  причастно бывшее руководство банка "Украина".  Я напомню:  бывшее руководство -  это  Гетьман  и  его заместитель Ющенко.

 

     Следующая статья   -   "И   миллиарды   ушли   в   песок"   - непосредственно  о  роли  Ющенко  в   раскручивании   афер   банка "Украина".

 

     Але Гетьман і Ющенко не самі все це робили.  Певне коло людей разом з ними це все робило протягом кількох  років.  І  ось  тепер вони,  побачивши,  що  утворилися  вже  надто  великі борги банку, просто вирішили знищити сам банк.

 

     Я наголошую,  що практично всі регіональні  відділення  банку працювали прибутково.  В них були стабільні клієнти, живі гроші. І відсмоктувались  ці  їх  кредитні  ресурси   центральним   офісом. Центральний офіс роздавав своїм людям кредити, які не повертались. І створювались усілякі фінансові привілеї.

 

     Коли тимчасова слідча комісія  намагалася  чітко  встановити, хто ж саме це розікрав, нам необхідну інформацію не надали ні банк "Україна",  ні Національний банк,  ні податкова  адміністрація.  І тепер  уряд  бачить  тільки  один вихід:  перекласти все на бюджет таким чином,  щоб через  випуск  облігацій  внутрішньої  державної позики  розпродати активи банку "Україна".  Я хочу привернути вашу увагу  до  урядового  законопроекту,  де  записано,  що  облігації внутрішньої  позики,  випущені  в  обмін  на  активи  Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна",  передаються  Фонду державного майна України для подальшого використання.

 

     Активи оцінюються на суму 450 мільйонів гривень,  насправді ж вони  становлять,  за   висновками   аудиторської   фірми   "Артур Андерсен", 900 мільйонів доларів, тобто в десять разів більше, ніж оця цифра.  І  таким  чином,  скидаючи  на  Ощадбанк  (а  чому  на Ощадбанк?  - тому що керує Ощадбанком та ж людина, яка працювала в банку  "Україна",  -  Грибко,  тобто  знову  ж   усі   пов'язані), перекидаючи суми з одного банку на інший,  вони роблять вигляд, що рятують вкладників.  І  ви  чули,  про  що  йшла  мова  у  виступі Германчука.  Але  вони  рятують  не  вкладників,  вони допомагають ухилитися від відповідальності тим, хто розікрав банк.

 

     Тому ми,  обговоривши ситуацію у державі на засіданні слідчої комісії,  пропонуємо вам прийняти інший законопроект. Він сьогодні розданий у залі,  його автори - Вітренко,  Кравченко,  Кирильчук і Полюхович.  Законопроект  спрямований  на  те,  щоб  вирішити такі завдання.

 

     Стаття 1.  Заборонити  списання  коштів  банку  "Україна"   з рахунку  юридичних  осіб шляхом погашення кредитів боржників банку за  договорами  поручительства  і  іншими  засобами   до   повного розрахунку банку з вкладниками.

 

     Навіщо потрібна   ця  стаття?  Сьогодні  продовжуються  різні махінації,  коли своїм близьким людям дають, повертають кредити, а першочерговим вкладникам не повертають.

 

     Стаття 2.  Кошти,  які  вивільняються в результаті повернення кредитів, використовуються у такій черговості:

 

     Перше. Виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ та пенсій.

 

     Друге. Розрахунки з вкладниками, термін дії договорів з якими закінчився,  а  також  розрахунки  з  вкладниками  за   достроково розірваними договорами.

 

     Виплата нарахованих  процентів за вкладами здійснюється після повного повернення всіх вкладів.

 

     І третє.     Надання      кредитів      сільськогосподарським підприємствам.

 

     Таким чином, ми у своєму законопроекті ставимо вимогу негайно розрахуватися   з   вкладниками.   Негайно.   Причому   закладаємо пріоритети.

 

     І тепер  питання:  а  де  взяти  гроші?  Ми категорично проти випуску  облігацій  внутрішньої  державної  позики   і   зновутаки збільшення державного боргу через ці облігації.  Але в статті 3 ми розкриваємо,  які кошти сьогодні має Кабінет Міністрів  для  того, щоб вирішити цю проблему.

 

     Перше. Це  кошти  за кредити,  видані у період з 1995 по 2001 роки під гарантії  уряду  в  сумі  484  мільйони  гривень.  Звідки взялася  ця  сума?  Дуже  цікава  ситуація.  Уряд визнав кредитами надані під гарантії уряду 25 мільйонів. А 469 мільйонів не визнав. Чому не визнав? Уряд просто каже: "Це від нас не залежить". А коли Рахункова палата перевірила,  то виявляється,  що ці кредити  були надані  під  указ  Президента  профінансувати  певну  шахту чи під постанову Кабінету Міністрів профінансувати певну програму.  Тобто якщо  банк  примушували  видавати  кредити за указами Президента і постановами Кабміну, то це означає, що відповідальність несе уряд, і  тому  погашати  цю суму і шукати ці гроші сьогодні в державному бюджеті треба саме уряду. Я підкажу, де їх взяти.

 

     Друге. За придбані банком конверсійні  облігації  внутрішньої державної  позики  (переоформлені  на  шість  років)  - у сумі 136 мільйонів гривень.  Знову-таки навісили на  банк  "Україна"  ОВДП. Банк "Україна" їх придбав тоді на три місяці - продовжили на шість років.  І сьогодні уряд робить вигляд, що він не повинен викупати. Повинен  викупати  уряд,  тому  що  він цим теж руйнував фінансову ситуацію в банку "Україна".

 

     Третє джерело.  На  підтримку  комерційних   банків   Законом України про Державний бюджет України на 2001 рік передбачені кошти в сумі 85 мільйонів гривень.

 

     І четверте джерело.  Із спеціального фонду Державного бюджету України - 50 мільйонів гривень.

 

     До речі,  можна  використати  не  тільки  кошти  спеціального фонду,  а  й  цільові  кредити,  які  надані  Світовим  банком  на оздоровлення банківської системи.

 

     Так ось,  якщо ви підсумуєте кошти,  які ми показали в статті 3,  то ви відразу побачите,  що нема такої проблеми,  як повернути гроші  - цей 271 мільйон,  - про які згадував Германчук,  які люди чекають. Ці гроші можна повернути відзразу.

 

     Я ще нагадаю: є фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який створений  за законом,  прийнятим Верховною Радою.  Відповідно цей фонд повинен теж використати свої кошти,  щоб повернути вкладникам гроші.

 

     Треба терміново  розрахуватися  і  з  вкладниками,  терміново розрахуватися з бюджетною  сферою  -  виплатою  пенсій,  терміново розрахуватися   з  сільськогосподарськими  підприємствами.  І  всі казки,  які розповідає уряд сьогодні,  що це можна зробити  тільки через  ОВДП,  -  це  просто  розрахунок на те,  що одних депутатів куплять, інших депутатів обдурять і протягнуть це рішення в залі.

 

     Далі я  звертаю  вашу  увагу  на  другий  пункт  "Прикінцевих положень".  Ми  пропонуємо Президенту України відповідно до статті 102  Конституції  України  використати   свої   повноваження   для забезпечення   до   1  вересня  2001  року  повернення  суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності кредитів, взятих із банку "Україна".

 

     Нам називали такі страшні цифри на засіданні слідчої комісії, що  я  переконана:  тільки  відповідне  розпорядження  Президента, тільки  відповідна  робота  правоохоронних  органів - і відразу ті фірми повинні покласти кредити,  які  взяли  в  банку.  А  те,  що "Інтерагро" переплавило в якусь там "Славію",  то це для тих,  хто не розуміє,  як ці кошти повернути назад.  Все одно кредитор є,  і кошти повернути можна.

 

     Третій пункт.   Кабінету   Міністрів  України  до  1  вересня розробити проекти законів про придбання в державну власність акцій банку "Україна".

 

     Якщо комерційний  банк  не  зміг працювати,  то треба державі викупити акції і врятувати сам банк.  Банк може працювати як банк. Він  має  16 тисяч кваліфікованих працівників,  він має 600 чудово обладнаних офісів в усіх регіонах України.  І тому треба  викупати цей банк, щоб він переходив до державної власності.

 

     Наступний пункт.    Службі   безпеки   України,   Генеральній прокуратурі України і Міністерству внутрішніх справ вжити  заходів щодо   виявлення   найбільших  боржників  банку  "Україна"  та  за наявності правових підстав вирішити питання про притягнення винних до юридичної відповідальності.

 

     Ви розумієте,  сьогодні  існує  просто  чехарда.  Учора Рух у своїй заяві повідомляє,  що "Українська мова" (фірма  така)  взяла кредити - понад 5 мільйонів доларів - і не повернула.  Нам надають документи,  що  ця  "Українська  мова"  повністю  розрахувалася  з банком,   банк  ніяких  претензій  не  має.  Тобто  з'ясувати  всі обставини  можуть  тільки  правоохоронні  органи.  Ми  з  вами  як депутати даємо їм право цю проблему вирішити. Таким чином, держава відразу  повертає  кошти  вкладникам,  а  за  місяць  депутатських канікул (до речі, слідча комісія буде працювати) вирішується решта питань,  і у вересні ми закриваємо це питання  на  користь  народу України.

 

     ГОЛОВА. Я  продовжу  ваш  час  за  рахунок запитань.  Наталіє Михайлівно,  попередній доповідач зекономив на доповіді,  ми  йому збільшили час.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  А що Германчуку казати? Йому треба відповідати перед слідчими органами.

 

     ГОЛОВА. У  вас  регламент   п'ять   хвилин.   Запишіться   на запитання.

 

     Висвітіть.

 

     Рефат Чубаров. За ним - депутат Асадчев.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим).  Шановна Наталіє Михайлівно, у своєму виступі ви казали, що активи банку, приміщення мають дуже велику цінність. Скажіть, будь ласка, хіба вони не заставлені?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. За тією інформацією, яку ми маємо, Національний банк  надав  кредит  на  502  мільйони гривень під заставу активів банку "Україна",  але вони оцінюються в 900 мільйонів доларів.  Це висновки аудиторської фірми "Артур Андерсен".  Чому це важливо нам з вами розуміти? Тому що під таку заставу, під випуск облігацій на таку суму,  який уряд хоче сьогодні протягти, неприпустимо взагалі розглядати  питання  про  сьогоднішні  активи  банку.  Сьогоднішні активи в десять разів більші (і це щонайменше),  ніж та сума,  яку називає уряд.

 

     ГОЛОВА. Валерій Асадчев. За ним - депутат Єльяшкевич.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  бюджету  (багатомандатний  загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановна Наталіє Михайлівно, у мене до вас є два  запитання.  У  тій  невеличкій заяві,  яка була розповсюджена Григорієм  Омельченком,  було  написано,  що  12  мільйонів  брала податкова адміністрація.  Ви знаєте,  що податкова адміністрація - це бюджетна установа.  Чи ви маєте такі дані,  і як це  вона  мала брати  -  під  які  гарантії,  хто  гарантував  бюджетній установі повернення  цих  грошей  і  чому  вона  не  повернула?  Це   перше запитання.

 

     І друге  запитання.  У  нас є матеріали,  що деякі комерційні структури бажали повернути кредити,  але їм свідомо це  не  давали зробити  і навіть порушували кримінальні справи,  щоб призвести їх до банкрутства. Чи має комісія такі факти і матеріали?

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  До честі нашої комісії,  я  хочу  сказати,  що після  того,  як  в  залі  було  проголосовано  рішення в залі про створення комісії,  ми працювали кожного дня.  І ті матеріали, які до  нас  надходили,  ми  аналізували.  До нас на засідання комісії прийшли виступити Мітюков,  заступник  міністра  внутрішніх  справ Корнієнко,  представник  Рахункової  палати  і  керуючий  відділом Національного  банку,  який  здійснює  контроль  за   комерційними банками,   я   просто   забула   його  прізвище.  Але  відповідних матеріалів, про які ви запитуєте, не надали.

 

     Податкова адміністрація взагалі не надала  нам  інформації  в слідчу комісію.  І я думаю,  що тільки тепер, після того як Віктор Миколайович був на прийомі у Президента Кучми  і  Кучма,  як  мене сповістив пан Король,  вже таке розпорядження дав, це буде зрушено з місця, і ми все-таки матеріали отримаємо.

 

     Але те,  що там було створено  кубло,  я  просто  переконана, чітко  кубло.  Від  Національного банку до банку "Україна" утікали гроші,  а потім одним давали змогу не повернути кредити,  а  проти тих,  хто повертав кредити,  ще й порушували кримінальні справи. Я думаю, що наша комісія буде сприяти встановленню істини.

 

     Тут до мене надійшло ще письмове запитання від Тищенка: чи не вважаю я, що буде доречно повернути гроші вкладникам через відмову від пишного святкування 10-річчя незалежної України?

 

     Я думаю,  що це чудова пропозиція,  адже "пир во время  чумы" ніхто не влаштовує.  Якщо в державі біда,  то це біда для всіх.  І тому,  дійсно,  я підтримую цю пропозицію. Давайте відмовимося від тих  коштів,  які  з  резервного  фонду  Кабміну передбачаються на святкування незалежності, і скажемо: от така ціна незалежності, от саме така.  Треба людям повертати гроші.  В державному бюджеті,  я наголошую, ці гроші є.

 

     ГОЛОВА. Депутат Єльяшкевич. За ним - депутат Сас.

 

     ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 182,  Херсонська область).  Наталия Михайловна,  будет ли комиссия изучать вопросы использования средств,  которые не возвращены, так как  есть  определенная  информация  о  том,  что  часть   средств использовалась   во  время  избирательной  президентской  кампании нынешней властью?

 

     И вопрос к Ивану  Степановичу  Плющу  о  вчерашнем  заявлении Президента. Вчера Президент заявил о том, что некоторые депутаты и некоторые   фракции   берут   миллионы   долларов   за   отдельные голосования.   Иван   Степанович   Плющ,   узнайте  у  Генеральной прокуратуры,  возбуждено  ли  уголовное  дело  по  факту   данного заявления  или  по  факту недоносительства Президента об известных ему фактах?

 

     Спасибо.

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я вначале на свой вопрос отвечу.

 

     Дело в том,  что и избирательная кампания 1998 года и,  я так понимаю,   президентская   кампания  1999  года  стали  для  банка "Украина"  колоссальным  потрясением,  потому   что   именно   для финансирования  этих кампаний и выдавались кредиты,  которые потом не возвращались.  Я напомню, что убыточность банка "Украина" стали констатировать   только   с  1998  года.  До  1998  года  это  был процветающий банк,  который имел своих клиентов, и известно было в Украине,  что  это один из самых надежных банков.  А теперь,  Иван Степанович, к вам вопрос.

 

     ГОЛОВА. Та я ж стенограму побачу,  потім... Останнє запитання

- депутат Сас.

 

     САС С.В.,  заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту,  депутатської  етики  та  організації   роботи Верховної Ради України (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  виборчий блок СПУ та  СелПУ).  Дякую,  Іване  Степановичу. Прошу передати слово члену тимчасової слідчої комісії Кирильчуку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Кирильчука.

 

     КИРИЛЬЧУК Є.І., член Комітету Верховної Ради України з питань бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий   округ, виборчий блок СПУ та СелПУ).  Дякую. Наталіє Михайлівно, сьогодні, о 8 годині 30 хвилин на засіданні слідчої комісії ішлося  про  те, що  є  ще один шлях погашення боргів,  які має сьогодні банк перед вкладниками.  Це фонд гарантії вкладників Національного банку.  Ми не  знаємо,  який  той фонд,  нам даних теж не надали,  і чому він приховується, а курс взятий на бюджетні кошти. Яка ваша думка?

 

     ВІТРЕНКО Н.М. Я у своєму виступі сказала: дійсно, цей фонд є. І абсолютно точно,  нам не надають інформації, скільки сьогодні на рахунках цього фонду грошей. А це ж відокремлені рахунки. Тобто це те, що можна використовувати відразу.

 

     Колись ми  вчилися разом із Петром Кузьмовичем,  він тоді був відповідальний студент.  Я от хочу в нього  запитати:  ви  що,  не знаєте,  Петре Кузьмовичу, що існує такий фонд? Не знаєте? Знаєте. А якщо знаєте,  то чому той фонд не використати для того, щоб перш за  все  повернути тим людям,  в яких є вклади у банку "Україна" в розмірі до 500 гривень? Ви знаєте, що таких дрібних вкладників там кілька сотень тисяч.

 

     Можна не  створювати  такої  кризової ситуації,  а відразу їм повернути гроші.  Але це  невигідно  уряду.  Їм  потрібно  замісти сліди. Бо я переконана, що ці сліди ведуть до багатьох урядовців.

 

     І ще одна моя пропозиція.  Мітюков сьогодні вирішує питання з Паризьким клубом. Хай він домовляється з Паризьким клубом, що якщо він  такий  недолугий  міністр фінансів,  що прогледів банкрутство найпотужнішого банку України,  то нехай нам реструктуризують  його друзі борги. І тоді він буде сплачувати не так, як Ющенко минулого року 16 відсотків бюджету віддав на сплату  іноземних  боргів,  а, відклавши   сплату   тих   боргів,  розрахується  перш  за  все  з вкладниками банку "Україна",  з бюджетниками  в  Україні,  з  тією сферою,  яка  сьогодні  просто  гине  - з бюджетною сферою.  От цю урядову телеграму відправляйте Мітюкову, шукайте інші шляхи.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Наталіє Михайлівно. Завершили.

 

     Слово для співдоповіді надається  голові  Комітету  з  питань фінансів і банківської діяльності Валерію Альошину.

 

     АЛЬОШИН В.Б., голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів     і     банківської     діяльності     (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Шановні народні депутати, я хотів би поінформувати вас про те,  що останню версію  урядового законопроекту  в  комітеті  спеціально  не обговорювали.  Однак ми провели опитування членів комітету. Із шістнадцяти опитаних членів комітету  один  утримався,  п'ять висловилися проти законопроекту, решта підтримали його прийняття.

 

     Тепер стосовно загальної  проблеми.  Верховна  Рада  може  не приймати законопроект,  запропонований урядом.  І в такому випадку вже з наступного тижня,  очевидно,  буде  відбуватися  передбачена Законом  про  банки  і  банківську діяльність стандартна процедура відкликання ліцензій і здійснення банкрутства  цього  банку.  Цією стандартною  процедурою передбачено,  що,  зокрема,  всі кредитори цього банку,  тобто всі ті,  кому банк не спроможний буде сплатити по  рахунках,  які містяться в банку,  будуть виставлені,  скажімо так,  в чергу,  за винятком вкладників - фізичних осіб, які будуть звертатися  до  фонду  гарантування  вкладів.  І  за  нині  чинною процедурою  вони  зможуть  відшкодувати  через  фонд  гарантування вкладів свої вклади в розмірі до 500 гривень.  За інформацією, яку підтверджує і доповідач по  цьому  питанню,  це  не  перевищує  70 мільйонів гривень з 271 мільйона гривень - вкладів населення.

 

     Що стосується рахунків бюджетних установ.  Ви знаєте, що нині існує серйозна проблема з виплатою заробітної плати  освітянам  та іншим   представникам   бюджетних   установ,  обслуговування  яких здійснюється  через  банк  "Україна".  Очевидно,  будуть  виникати проблеми,   пов'язані   з   необхідністю   через  ресурси  бюджету підтримувати цих клієнтів банку "Україна".

 

     Що стосується  сільгоспвиробників,  то  зрозуміло,  що   вони будуть  брати участь у загальній процедурі і пред'являти претензії до банку "Україна".

 

     Що відбудеться з точки зору макроекономічних наслідків,  якщо закон не буде прийнято. Я ось що хотів би зазначити. Перший ефект, який,  без  сумніву,  вже  може  бути  досить  швидко.  Зменшиться загальний рівень довіри до банківської системи,  і, очевидно, може набрати розвитку тенденція вилучення вкладів населення з банків. І це може призвести,  відповідно, до зростання операцій з готівковою валютою,  в яку будуть вкладати  свої  заощадження  громадяни.  І, очевидно,  це вплине (поки що важко спрогнозувати,  якою мірою) на розміри валютного курсу. Кому це буде вигідно?

 

     Я хотів би зазначити,  що це буде вигідно в  першу  чергу  не вкладникам банків,  а тим, хто представляє тіньову економіку і хто має  реальні  готівкові  доларові  заощадження.  Тому   хотів   би застерегти від такого рішення.

 

     Далі. Що    відбудеться,    якщо    буде    прийнято   закон, запропонований урядом?  У першу  чергу  будуть  захищені  інтереси рядових вкладників банку, і захищені таким чином, що вони невдовзі зможуть отримати доступ до своїх вкладів у повному обсязі.

 

     Однак я хотів  би  зазначити,  що  це  не  єдиний  позитивний момент,  який  може бути після прийняття закону.  Буде налагоджено ефективне обслуговування підприємств агропромислового комплексу, і вони не втратять ті кошти, які є зараз на їхніх рахунках. Так само буде здійснюватися і обслуговування рахунків бюджетних установ.

 

     А яким чином має діяти Верховна Рада?

 

     Я хотів  би  сказати,  що  комітет  спеціально  не  розглядав законопроект   Наталії   Михайлівни   Вітренко,  однак  я  готовий прокоментувати деякі його позиції,  зокрема першу позицію. Вона не суперечить прийняттю законопроекту, запропонованого урядом.

 

     Я б  сказав,  що й після переведення рахунків фізичних осіб з банку "Україна" ніякого  списання  заборгованості  юридичних  осіб перед цим банком не може бути.  Ніякого списання.  І тому заборона взагалі зайва в цій ситуації.

 

     Є сумніви щодо якості  інформації,  яку  оприлюднила  Наталія Михайлівна  стосовно  оцінки  капіталу  банку,  зокрема,  основних фондів.

 

     За інформацією,  яка є доступною,  вартість основних  засобів банку "Україна" не перевищує 440 мільйонів гривень.  Тому надавати з трибуни неофіційну інформацію,  що це  становить  900  мільйонів доларів,  я  думаю,  означає  надавати  неправдиву,  недостовірну, неточну інформацію.

 

     Таким чином, я ще раз підкреслюю, що це питання зараз не лише економічне і не стільки фінансове, скільки політичне, в тому числі і бюджетне питання.  І тому саме з цих  позицій  комітет  оцінював законопроект  уряду  і  з огляду на результати опитування пропонує підтримати його.

 

     ГОЛОВА. Запишіться на запитання.

 

     Висвітіть.

 

     Достатньо. Депутат Ніколаєнко. За ним - депутат Проценко.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Фракція  соціалістів  і  селян  (Лівий центр).  Шановний  Валерію  Борисовичу!  Справа  в тому,  що в нас сьогодні,  дійсно,  цікава ситуація:  з одного боку,  є вкладники, яких одурено,  але є ще вкладники, які мають на своїх рахунках 132 мільярди гривень, яких ще десять років тому одурили.

 

     З другого боку,  є конкретні,  свіжі, як кажуть, відомі люди, які  взяли  ці  кошти.  І  ми змушуємо сьогодні за рахунок бюджету ліквідувати цю  заборгованість,  а  ті,  хто  мусить  відповідати, будуть  збоку.  Та ще передамо майно Фонду державного майна,  який його потім за безцінь розпродасть.  І ті, хто взяв кредити, ще раз наживуться, бо ще й майно собі заберуть.

 

     Тому в  мене  таке  запитання:  а може,  нам почекати до того часу,  поки ці  десятки  кримінальних  справ  будуть  доведені  до прокуратури, а зараз обмежитися тільки тими фізичними вкладниками, які мають по 80-100 гривень,  віддати їм ці кошти, а що стосується решти,  то  почекати  до  розгляду цих питань у суді?  Будь ласка, прокоментуйте.

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Шановні  колеги,  заборгованість  перед  банком "Україна"  перевищує  півтора  мільярда  гривень,  в тому числі це заборгованість і за облігаціями внутрішньої державної позики, і за кредитами,  виданими  за  постановами Кабінету Міністрів.  Однак я хотів би звернути увагу на таку розбіжність.  Коли  пані  Вітренко доповідала свій законопроект, то вказувала на розбіжності в оцінці статусу  виданих  кредитів  за  розпорядженнями   чи   постановами Кабінету Міністрів.  Справді, така практика в 1996-1997 роках дещо поширилася,  і проблема полягала  в  тому,  що  видання  постанови Кабінету  Міністрів  не  зобов'язувало  банк порушувати банківські стандарти  при  наданні  кредитів.   І   якщо   не   здійснювалося відповідного  гарантування  заставою  або  чимось іншим,  то зараз Міністерство фінансів може оскаржувати такі кредити і не брати  на себе зобов'язань щодо них.

 

     ГОЛОВА. Валерію  Борисовичу,  у  нас  одне  запитання  -  дві хвилини. Валентина Проценко. За нею - депутат Ратушний.

 

     ПРОЦЕНКО В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту,  депутатської  етики  та  організації роботи Верховної Ради України (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий  округ, НРУ).  Шановний  Іване  Степановичу,  я  передаю  слово  одному  з найсильніших економістів в Україні Віктору Івановичу Суслову.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Суслова.

 

     СУСЛОВ В.І.  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемый  Валерий Борисович!  Давайте уточним вначале позицию комитета. Вы ведь сами сказали,  что из 29 членов комитета вам удалось собрать 11 голосов "за".  Поэтому у вас нет никаких оснований утверждать, что комитет поддерживает законопроект. Вы его поддерживаете.

 

     Что касается оценки активов.  Упомянутые цифры  были  названы вчера  на  заседании  комиссии  по  финансовой безопасности Совета национальной безопасности и обороны,  и там есть  эти  необходимые документы.  Вы лично можете убедиться в том,  что делается попытка за бесценок передать недвижимость,  в частности банка "Украина", и скрыть   ее   от   возможных   претензий   кредиторов.   В   итоге предпринимается  попытка  совершить  юридически   и   экономически несправедливые  действия  правительства  по отношению к кредиторам банка "Украина", которые не смогут удовлетворить свои претензии. Я надеюсь, вы это хорошо понимаете и подтвердите, что это так.

 

     Спасибо.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Дякую, Вікторе Івановичу. Я хотів би повернутися до початку своєї інформації.  Я сказав,  що з шістнадцяти народних депутатів  (я  підкреслюю,  з  шістнадцяти),  які  взяли  участь в опитуванні стосовно законопроекту,  10  висловилися  на  підтримку цього  законопроекту.  Шістнадцять  народних  депутатів,  які були присутні на початок цього засідання,  - це  достатній  кворум  для прийняття рішення комітету.  Однак,  я підкреслюю, це, справді, не було повноцінним обговоренням цього законопроекту,  і свідомо  про це поінформував зал. Це перше.

 

     Друге. Стосовно того, наскільки відрізняються оцінки вартості майна,  яке належить банку "Україна".  Такі розбіжності,  справді, можуть бути, і я оперував даними балансової вартості і не оцінював ці активи з точки зору їхньої ринкової вартості.  Реальна  ринкова вартість  з'являється тільки фактично в момент реалізації,  тільки під час продажу.  Ви знаєте,  як можна в  нас  реалізувати  майно: можна й за одну гривню, можна й за мільйон гривень.

 

     ГОЛОВА. Депутат Ратушний - останнє запитання.

 

     РАТУШНИЙ М.Я.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності  (виборчий округ 164,  Тернопільська область).  Валерію Борисовичу,  ви фахівець,  не піддаєтеся емоціям, і це дуже добре, бо тут є і політика,  є й економіка. Декілька коротеньких запитань вам.

 

     Перше. Чи були доручення Президента і постанови уряду (це,  я так   розумію,  за  епохи  Валерія  Пустовойтенка),  які  фактично зобов'язували банк "Україна" видавати кредити саме тим  і  саме  в той час?

 

     Друге. Ви  вводите  у свій проект Ощадний банк.  Ми знайомі з діяльністю Ощадного банку,  як він "успішно" повертає  заощадження вкладникам:  ми виділили гроші,  що там вони дочекатися не можуть. Ваш комітет розглядав питання, як Ощадний банк на десять років під 10  відсотків  видав  так  званому  псевдодержавному  акціонерному спеціалізованому імпортно-експортному банку  кредит,  який  також, напевно, не повернеться. Якщо ми це передамо Ощадному банку, чи не буде це така сама історія,  яка сталася зараз з "Україною"?  І хто лобіює все це?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Щодо першого запитання.  Справді,  я думаю,  що предметом  розгляду  спеціальної   слідчої   комісії   будуть   ті документи, ті рішення уряду, у відповідності з якими здійснювалося кредитування, в основному аграрних підприємств. І це в першу чергу стосується періоду, як я вже говорив, 1996-1997 років.

 

     Наскільки правильно  щодо  захисту інтересів акціонерів банку та  інтересів  вкладників  були  видані  ті   кредити,   я   зараз відмовляюся коментувати.  Одначе факт такий є,  і це досить сумно. Зараз заборгованість по цих кредитах перевищує, за моїми оцінками, 500 мільйонів гривень.

 

     Стосовно того,  чому в законопроекті з'явився Ощадний банк. Я нагадаю вам,  що це один із двох державних банків України.  І саме тому,   що   по   його   зобов'язаннях   в   остаточному  підсумку відповідальність несе держава  коштами  державного  бюджету,  уряд запропонував Ощадний банк.

 

     Стосовно внесків  до  статутного  капіталу  інших банків - це питання  окреме,  воно,  наскільки  я  знаю,  Ощадним  банком  уже вирішене.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Матвєєв.  За  ним  -  депутат Костицький.  І будемо завершувати.

 

     МАТВЄЄВ В.Й.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань  економічної  політики,  управління  народним господарством,   власності    та    інвестицій    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ). Понятно, что те, кто взял огромные кредиты в банке "Украина", сегодня сидят, в том числе и в этом  зале,  и  смеются  над нами.  Нагрели руки,  а теперь пускай Верховна Рада расхлебывает заваренную ими кашу.  Поэтому и  внесен законопроект правительством, это ясно.

 

     Валерий Борисович,  как вы все-таки считаете:  сложно сегодня установить, кто же разворовал деньги банка "Україна", во-первых? И во-вторых,  кто и что должен сделать, чтобы возвратить уворованные у вкладчиков деньги?

 

     АЛЬОШИН В.Б.  Я  хотів  би  звернути  увагу   всіх   народних депутатів, що перспектива для тих, хто взяв і не повернув кредити, є абсолютно однаковою як у разі прийняття закону,  так  і  в  разі його неприйняття. Перспектива пов'язана з тим, що будуть здійснені і  вже  здійснені  відповідні  судові  позови,   будуть   порушені кримінальні  справи  і буде доведено,  хто і яким чином довів банк "Україна" до того фіналу,  який зараз є.  Підкреслюю,  ті  народні депутати, які вважають, що в разі прийняття цього закону дебіторам банку  "Україна"  вдасться  зникнути,  уникнути  відповідальності, міркують   неправильно.  Це  не  так,  відповідальність  все  одно настане.

 

     ГОЛОВА. Депутат Костицький, останнє запитання.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар Комітету Верховної Ради України  у закордонних справах (виборчий округ

 84, Івано-Франківська    область).    Дякую,    шановний    Іване Степановичу.  Шановний Валерію Борисовичу!  Ви добре розумієте, що Україна повторює  шлях,  який  у  світі  деякі  країни  вже  давно пройшли: після економічних проблем з'являються фінансовобанківські ексцеси. Наше завдання - захист вкладників.

 

     Тому у мене до вас таке запитання.  Ви  знаєте,  що  Верховна Рада  вже  ухвалила  Закон  про  повернення  заощаджень  громадян. Скажіть,  будь ласка,  чому ваш  комітет  не  розглянув  досі  мій законопроект, який також стосується цього питання? Це перше.

 

     І друге.   Чи   готовий   ваш   комітет  запропонувати  якісь превентивні заходи, які дадуть змогу запобігти виникненню подібних ситуацій в інших банках, зокрема в комерційних?

 

     Дякую.

 

     АЛЬОШИН В.Б. Шановні колеги! Нашим комітетом зроблена, на мою думку,  серйозна робота,  яка пов'язана з тим,  щоб не допускати в майбутньому  такого  роду втручань у поточну оперативну діяльність банків як з боку державних інституцій,  так і  з  боку  акціонерів банку.  Прийнявши  Закон  про  банки  і банківську діяльність,  ми зробили  дуже  багато  для  того,   щоб   запровадити   стандартні банківські процедури і процедури відповідальності. Це перше.

 

     Друге, що  було  зроблено.  Як ви знаєте,  нещодавно Верховна Рада  прийняла  Закон  про  фонд  гарантування  вкладів  у  банках України,  яким  підвищено рівень відшкодування.  Цей закон поширює відповідальність даного  фонду  перед  банками,  які  потрапили  у скрутну ситуацію і перебувають у процедурі ліквідації,  також і на валютні зобов'язання банків.  Тим самим  ми  знову-таки  захищаємо вкладників, захищаємо населення.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Валерію Борисовичу. Переходимо до обговорення питання порядку денного особливого, виняткового значення.

 

     Слово надається народному депутату  Володимиру  Марченку.  За ним буде виступати Михайло Бродський.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та  інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська область).  Фракция Прогрессивной социалистической партии Украины. Уважаемые депутаты! Нам всем нужно будет сделать выбор.  Есть два законопроекта:  один поддерживает  Кабинет  Министров,  а  второй  законопроект  внесла группа  депутатов,  его  доложила  Наталия  Витренко.  Надо просто выбрать, за какой законопроект голосовать, ни больше, ни меньше. И каждому из нас нужно осознать отличие этих законопроектов.

 

     Вот выступал  Алешин,  руководитель  комитета.  Я думаю,  что Алешину, как и министру финансов Митюкову, нужно немедленно уйти в отставку.  Один,  министр финансов,  просмотрел банкротство такого банка и допустил действия против него,  приведшие  к  банкротству. Второй  избран  Верховным Советом председателем комитета,  который должен был контролировать всю банковскую систему. И один, и второй не справились с этой работой, они должны уйти в отставку.

 

     Теперь рассмотрим по сути. Есть две стратегии. Одна стратегия

- на уничтожение  банка.  Эту  и  только  эту  стратегию  проводит Кабинет Министров,  поддерживают ее Алешин и те депутаты,  которые выступают "за".  И вторая стратегия - это стратегия спасения банка "Украина".   Она  как  раз  обеспечивается  законопроектом  группы депутатов,  который доложила  Наталия  Витренко.  Вот  две  разные стратегии.

 

     Депутатам нужно  выбирать.  Голосуете  за то,  что предлагает Кабинет Министров,  - банк развален.  Развален неизбежно.  Почему? Потому   что,   кроме   экономической  составляющей,  есть  еще  и политическая - это требования Международного  валютного  фонда  по развалу этого банка.

 

     Теперь по  нескольким  проблемам.  Выходят сюда Германчук,  а перед  ним  министр  финансов  и  плачут:  надо   вернуть   деньги вкладчикам.  Правильно.  Давайте  посмотрим по этой проблеме,  кто дает  более  эффективные,  более  четкие  механизмы  по   возврату сбережений вкладчикам.

 

     Посмотрим, что      предлагается      в     правительственном законопроекте.  Выпустить облигации  внутреннего  государственного займа, попытаться их продать, еще нужно залог под них придумать, а когда еще их купят,  только тогда можно надеяться,  что эти деньги поступят в бюджет для выплат вкладчикам. Это процедура длительная. Напомню - она в разрушение.

 

     Что предлагает группа депутатов?  Они  предлагают  конкретные механизмы  и  финансовые  источники  для  того,  чтобы  немедленно произвести выплаты вкладчикам и разблокировать работу банка.

 

     Я хочу обратить внимание  на  то,  что  в  своем  выступлении Алешин  ни  одного  аргумента  не  высказал  против законопроекта, который внесла группа депутатов.  Ни одного аргумента.  То есть  с профессиональной  точки  зрения этот законопроект основателен,  он дает механизмы спасения банка,  дает механизмы  быстрого  возврата средств вкладчикам.

 

     Спасибо. Предлагаю голосовать за депутатский вариант.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату,  голові комітету Михайлу Бродському. За ним буде виступати Олександр Мороз.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.  Уважаемый   президиум!   Уважаемые   народные депутаты!  Думаю,  что не открою большого секрета если скажу,  что нашу страну,  наш народ 10 лет нахально грабят. Это было не только в  банке  "Украина",  это  было не только в Министерстве финансов, которое  столько  лет  "успешно"  возглавляет   министр   финансов Митюков.

 

     Почему он  не  хочет  понизить  налоги,  почему он предлагает сейчас долг банка "Украина" перенести на  государственный  бюджет, то есть на учителей,  которым опять задерживают выплату заработной платы,  на врачей,  которым мы никак не  можем  сделать  достойную заработную  плату?  Потому  что он сам - вор,  и я заявляю об этом здесь, с этой трибуны.

 

     У меня в руках есть документы, из которых следует, что в 1993 году  он украл из банка "Украина" 20 миллионов долларов.  Митюков, здесь стоит его подпись.  Это сделал он,  он реструктуризировал на 25 лет этот долг,  перевел его в гривню, и сейчас пытается это все спрятать за государственные облигации,  за учителей и врачей. И мы опять  идем  на  поводу.  Когда  в конце концов это будет решено в нашей стране,  когда Генеральная прокуратура  начнет  арестовывать воров,  а  не  оппозиционеров?  Сколько  это  будет  продолжаться? (Оплески).

 

     Думаю, довольно   пользоваться   прокуратурами    иностранных государств.  Да,  сейчас Митюков во Франции, и будем надеятся, что его там арестуют,  но я думаю, что он приедет и сюда. Здесь у меня есть документы, я их сегодня передам в Генеральную прокуратуру.

 

     Теперь о налогах.  Почему он не хочет понизить налоги? Потому что 5 лет назад он взял кредиты у иностранных  инвесторов  под  36 процентов   и   теперь   не   хочет   понижать   налоги  на  наших налогоплательщиков, чтобы успеть рассчитаться.

 

     Вы помните,  что сказал  Президент  страны?  Он  очень  часто говорит,  но иногда говорит хорошие вещи.  Он сказал,  что Митюков или будет работать министром финансов,  или будет сидеть в тюрьме. Так вот я вам говорю,  что один из людей, которые систематически и много украли у нашего народа, - это Митюков.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Олександру Олександровичу Морозу. За ним буде виступати Григорій Омельченко.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні  колеги!  Верховна  Рада не може приймати рішення всліпу,  вона повинна знати суть  питання.  А  сьогоднішня доповідь  Петра  Кузьмовича  зводилася  до  того,  щоб  суть цю не розкрити.  І тому це вже викликає подив і спротив,  так робити  не можна.

 

     Ви чули,  з  логіки законопроекту Кабінету Міністрів випливає велика турбота про вкладників,  які скористалися банком "Україна". Але ж ніхто не робить аналізу,  що це за вклади,  хто їх вносив, у яких сумах.  А треба сказати  депутатам  перед  тим,  як  приймати рішення,  що  97  відсотків  вкладників  мають вклади від 50 до 70 гривень.  Іншими словами,  сьогодні уряд дуже турбується про  такі абсолютно  мізерні вклади і не згадує про 50 мільйонів вкладників, яким держава винна більш як 130 мільярдів  гривень.  Тоді  виникає запитання:  чому  ж  про  них не дбали таким чином,  щоб випустити облігації  й   послідовно   повертати   вклади,   а   тут   раптом стурбувалися?

 

     Та вся справа в тому,  що це турбота не про вкладників, а про нових господарів акціонерного банку "Україна".  І про це відповідь повинна  бути  дана  абсолютно відверта від уряду.  Сьогодні такої відповіді немає.

 

     Які є пропозиції?  Насамперед,  є боржники банку. Взяти першу двадцятку,  у них є з чого повертати борги, кошти вони сплатять, і зніметься проблема банкрутства. Решта проблем - другорядні.

 

     У нас є держава,  навіть є гарант,  є прокуратура і всі  інші структури,  вони  знають,  як  це  робити.  Ми бачимо на прикладах інших,  як "ефективно" інколи працює прокуратура.  Ми  знаємо,  що відкрито більш як 300 кримінальних справ, але жодного разу не чули тут,  щоб Генеральна прокуратура поінформувала,  як  рухаються  ці справи.  Гадаю,  що  це дуже принципове питання,  яке дає оцінку і роботі акціонерного банку, і роботі прокуратури.

 

     Щодо механізму ОВДП.  Перш за все, він нічого не вирішує, тим більше  під  заставу майна.  Це означає умови переходу власності в нові  руки,  не  більше.  Крім  того,  якщо  ще  провести   аудит, обов'язковий при цьому,  то вийде,  що коштів на проведення аудиту треба більше,  ніж можна виручити за  те  майно.  Не  можна  цього допускати!  Банк  у районному центрі на сьогодні нічого не вартий, він вартий лише тоді, коли є одиницею банківської мережі.

 

     Давайте подивимося:  акціонували  за  яку  суму?  880   тисяч гривень!  За  всю  мережу  банку,  яка  коштує  мінімум  300-  500 мільйонів  доларів.  І  тепер  ми  хочемо  підкласти  бюджет,  щоб урятувати тих,  хто розпоряджається цим майном. Бо приватизувалося тільки майно,  активи ж не приватизовувались,  а  вони  створювали прибутки, якими користувалися нові хазяї банку "Україна".

 

     Тому на завершення, хочу сказати. Банк "Україна" був аграрним банком нашої держави,  однак уже давно  він  абсолютно  нічого  не робить  для  села.  Чому  ми  сьогодні повинні підкладати інтереси бюджетників,  забирати в одних людей гроші, щоб дати нібито іншим? Це  абсолютно  нерозумно,  тим  більше що механізм ОВДП не вирішує проблеми банкрутства, треба дивитися на неї в принципі. Тому треба сьогодні  приймати  не  законопроект один чи другий,  а постанову: дати доручення тимчасовій слідчій комісії, Генеральній прокуратурі і Національному банку, який повинен націоналізувати банк і зробити нормальний державний аграрний банк.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається народному  депутату  Григорію Омельченку. За ним буде виступати Кравченко.

 

     ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О.  Дякую.  Українська  народна  партія "Собор", депутатська група "Соборність".  Шановні колеги! Ви вже підтримали два  депутатські  запити,  які  направив  я  з  Анатолієм  Єрмаком стосовно становища банку "Україна".

 

     Прошу вас після мого виступу  чи  після  завершення  розгляду питання як виняток проголосувати ще один наш запит до Генерального прокурора (копія для інформації голові тимчасової слідчої  комісії пану  Королю) про розслідування обставин неповернення акціонерному банку "Україна" кредитів 116-ма комерційними структурами  на  суму понад  800  мільйонів  гривень  і  10-ма фізичними особами на суму понад 1 мільйон 300 тисяч гривень,  про притягнення винних осіб до відповідальності і вжиття заходів для повернення цих кредитів.  До депутатського запиту додано  список  цих  комерційних  структур  і фізичних осіб, а також вказано, хто які суми не повернув.

 

     Прошу вас   після   обговорення   цього  питання  як  виняток проголосувати цей  запит.  Копію  я  передаю  у  тимчасову  слідчу комісію.

 

     Ще одне питання,  яке я хотів би перед вами порушити.  Те, що відбувається з  фінансово-банківською  системою  України;  те,  що сталося  у  зв'язку  з  діяльністю так званих довірчих товариств і трастів (нагадаю,  що 17 квітня 1993 року нинішній Президент, тоді голова  уряду  Кучма,  підписав  Декрет  про  довірчі  товариства, внаслідок дії якого було пограбовано майже  5  мільйонів  громадян України,  завдано  збитків  на суму 250 мільйонів гривень,  або 33 мільйони доларів США);  те,  що трапилося з банком "Україна", - це все  система  нинішньої  влади,  способи  і  засоби для особистого збагачення.

 

     Учора, якщо я не помиляюся,  на засіданні Кабінету  Міністрів заслуховувалося  дуже  важливе  питання  про  перевірку незаконної діяльності   Державного   агентства   з    управління    державним матеріальним резервом.  То я хочу вас поінформувати що,  за даними перевірки КРУ,  державі завдано збитків на суму понад  2  мільярди гривень.  І тим,  що в нас діється з державним резервом, треба щоб займалися не лише правоохоронні органи,  а й уряд,  і Президент, і Рада національної безпеки і оборони України.  Багато документів із цього питання йдуть під грифом "цілком таємно",  належать до такої категорії,  але  це  справа  з  тієї  самої  системи,  що  й  банк "Україна", і трасти, і таке інше.

 

     І на завершення.  Дійсно,  треба зобов'язати  і  Національний банк,   і  Генеральну  прокуратуру  тісно  співпрацювати  з  нашою тимчасовою слідчою комісією,  щоб ви знали всю правду.  І  ще  раз прошу підтримати наш депутатський запит.

 

     ГОЛОВА. Дякую.    Так,   проголосуємо   як   запит?   Давайте проголосуємо і направимо, щоб він не лежав. Прошу проголосувати як запит.

 

     "За" - 297.

 

     Рішення прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Слово надається  народному депутату Миколі Кравченку.  За ним буде виступати народний депутат Черняк.

 

     КРАВЧЕНКО М.В.  Уважаемые коллеги! В трехминутном выступлении невозможно  осветить круг проблем,  касающихся банка "Украина".  Я выступаю как представитель фракции,  как соавтор  законопроекта  и как   заместитель  председателя  следственной  комиссии  по  банку "Украина".

 

     Должен сказать, что еще 19 июня фракция коммунистов в лице ее руководителя  предупреждала  о складывающейся ситуации и поднимала вопрос по банку Украина. Но, к сожалению, никто не отреагировал. И не могли отреагировать по одной причине: в стране создана система, через которую прокачиваются деньги и уводятся  в  тень.  И  те  65 миллиардов  долларов,  которые  вывезены  за  пределы  Украины,  - результат действия этой системы.

 

     Я не случайно задавал вопрос пану Германчуку по поводу  того, не  боится  ли  он.  Откровенно  скажу,  что  после  того,  как  я столкнулся  с  фактами,  которые  были  озвучены  в   следственной комиссии,  мне  действительно  стало  страшно  жить в этой стране. Только вдумайтесь:  следственная комиссия приходит к выводу о том, что  если  Президент  даст  команду  -  нам дадут данные,  не даст команду - никто этих данных не даст.  Сегодня Митюков  сознательно уехал в Париж,  а пан Германчук, опять же, как подставная фигура - ничего не  знающий,  все  отрицающий.  Так  чтобы  вы  знали,  пан Германчук,   Митюков  четко  на  заседании  следственной  комиссии сказал,  это зафиксировано в протоколе, что надо 3-5 лет, если они сразу  пойдут  по  той  схеме.  Оказывается,  при выполнении этого закона есть и другая схема,  по которой  эти  облигации  могут  не попасть в Сберегательний банк и так далее.

 

     Уважаемые коллеги!   Речь   идет   о   том,  что  мы  сегодня практически  бессильны.  И  то,  что   вы   проголосовали   сейчас депутатский  запрос...  Президент  вчера  уже  обратился  к  Богу. Парламента нет,  он обращается к Богу и  правит  уже  оттуда,  как Всевышний. Он не даст команды, окружение не даст команды этот банк поставить  на  место.  А  наш  законопроект,   внесенный   группой депутатов,  является  элементом,  одним  из  моментов решения этой проблемы.  Он пугает  только  одним,  что  там  заложены  элементы национализации.  Но  не  бойтесь,  центристы и правые,  потому что передовые страны  пользуются  такой  ситуацией  и  национализируют банки, а затем их возвращают.

 

     Поэтому я вам вот что скажу. Если мы не примем альтернативный законопроект,  а  я  уверен,  что   здравомыслящие   депутаты   не проголосуют    за   правительственный   вариант,   45   дней   вся журналистская братия,  которую бьют,  подкупают, но она продолжает служить  Президенту,  вместе  с Президентом будет выливать на наши головы,  что мы не хотим  решить  эту  проблему  для  8  миллионов человек.

 

     Поэтому, уважаемые  коллеги,  я  призываю  вас  голосовать за выверенный  законопроект,  в  котором  есть   некоторые   моменты, нуждающиеся  в  согласовании,  но политически он нас всех каким-то образом  охраняет  от  беспредела,  которым   пользуются   сегодня Президент и средства массовой информации.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черняку. Потім для інформації голові комісії,  потім Анатолію  Кириловичу,  і  будемо завершувати.

 

     ЧЕРНЯК В.К.,  перший заступник голови Комітету Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством, власності та інвестицій (виборчий округ

 153, Рівненська область).  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні народні депутати! З голосування, яке відбулося щойно, видно, хто є "who".  У важких роздумах я вийшов на цю трибуну.  Звичайно, можна натиснути кнопку,  проголосувати і спокійно спати. Але, мабуть, не для того нас сюди посилали виборці, щоб ми діяли таким чином.

 

     Звичайно, існує   проблема   вкладників.    Існує    проблема повернення   їх   вкладів.  Це  поза  сумнівом.  І  саме  цим  нас шантажують.  Звертаються до нашого сумління: як же так, страждають вкладники,  треба повернути вклади, довіру до банківської системи. На перший погляд, все правильно. І я також вболіваю за вкладників, тому  мені  важко  голосувати  проти  цього  законопроекту,  бо це вдарить по вкладниках.

 

     Але існує й інший бік справи,  який є  суттєвішим  навіть  за повернення вкладів нашим вкладникам.  Він полягає в тому,  що самі акціонери банку "Україна" розікрали банк.  І якщо ми  проголосуємо за  цей  закон,  то  будемо покривати своїм голосуванням тих,  хто розікрав цей банк. Я просто боюся, що ми створимо прецедент, після цього банку будуть ще один,  другий, третій, п'ятий... Ось що може бути. І ми повинні дуже відповідально до цього ставитися.

 

     Якщо подивитися кредитний портфель у розрізі юридичних  осіб, то  він  виглядає  таким  чином.  Хто  заборгував  банку?  Це такі компанії,  як ТОВ "Нафта-К" - 165,7 мільйона гривень; ЗАТ "УкрРос"

- 96,2; асоціація "Інтерагро" - 95; Торговий дім банку "Україна" - 85,6; ТОВ "Україна-Нафта" - 85,5; ЗАТ "Атланта-Інтернешнл" - 46,7; "Інтерагросистема" - 38,7 мільйона гривень. Це що, бідні компанії? Це навмисно давали кредити, домовляючись про те, що вони ніколи їх не   повернуть.   І   якщо   ми   приймемо  запропонований  урядом законопроект, то не буде тиску на ці компанії.

 

     Моя пропозиція:  заставити  боржників   -   дебіторів   банку "Україна"  повернути  борги  і виплатити вклади вкладникам.  І цим питанням  повинна  займатися  не  Верховна  Рада,   вона   повинна займатися  в розрізі комісії,  яку ми створили.  Прийняла Верховна Рада Закон про банки  і  банківську  діяльність  -  давайте  діяти відповідно  до  цього  закону.  І  нічого  нам приймати закони про випуск облігацій,  бо в кінцевому рахунку  це  веде  до  зростання дефіциту  бюджету.  Тому,  я  думаю,  у нас немає підстав приймати закон.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Увімкніть мікрофон  Віктора  Короля.  Довідка голови  комісії.  Були  пропозиції  щодо  виступу  голови комісії, заступник виступав, тепер голова комісії. Будь ласка.

 

     КОРОЛЬ В.М.  Уважаемые народные депутаты!  Проблема настолько серьезная,  что, мы видим, и регламенты все "сели", и все штатные и нештатные защитники от имени народа уже выступили.

 

     Выступления очень  эмоциональные,  но  я   как   председатель созданной   вами  временной  следственной  комиссии  могу  заявить следующее:  сегодня  сделать  выводы  о  конкретном  лице  или   о конкретном  должностном  лице  мы не можем.  Из выступлений членов следственной комиссии вы знаете, что банк "Украина" не предоставил материалы для следственной комиссии, не назвал основных должников, не дал и других сведений,  необходимых для выяснения столь  важной проблемы.

 

     Однако на  основании  тех  материалов,  которые уже есть,  на основании  запросов  народных  депутатов,  поступивших  к  нам   в следственную комиссию, однозначно можно сделать вывод, что в банке собралась "веселая компания",  которая,  используя попустительство Национального  банка,  совершала  махинации.  Я  так мягко говорю, поскольку я юрист  и  председатель  комиссии.  Отдельные  моменты, перечисленные Омельченко,  Ермаком, Черняком и другими депутатами, явно свидетельствуют об этом.

 

     Например, закрытому   акционерному   обществу   "Нафта-К"   с уставным  фондом 18 тысяч гривень был предоставлен кредит на сумму свыше 10,4 миллиона долларов.  Причем  акционерное  общество  было зарегистрировано  в  ноябре,  а кредит предоставлен уже в декабре. Вот так.

 

     Я не  хочу   сегодня   называть   материалы,   которые   есть относительно физических лиц.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Назовите!

 

     КОРОЛЬ В.М.  Подождите,  я назову, когда они будут. Но я хочу также попросить,  чтобы выступающие  здесь  не  спекулировали,  не злоупотребляли тем, чего нет на самом деле.

 

     Я встречался  и  с  Премьерминистром  Анатолием  Кирилловичем Кинахом,  и с Президентом  и  однозначно  (хотите,  под  присягой) скажу, что каждый из них заявил, что хочет разобраться с ситуацией вокруг банка "Украина",  хочет выявить всех виновных,  чтобы и  мы здесь  сделали  все  возможное,  дабы это не повторилось с другими банками. Более того, чтобы это не было голословно, порекомендовали мне,  и  комиссия  приняла  такое решение,  обратиться письменно к Президенту,  он  наложит  резолюцию  правоохранительным   органам, Национальному   банку,   банку   "Украина"  предоставить  нам  эту информацию. Это то, что есть.

 

     И следующий  момент.  Здесь   коекто   сказал,   а   это   не соответствует   действительности,  что  комиссия  приняла  решение голосовать за законопроект,  внесенный Кравченко и Витренко. Члены комиссии обсудили эти проекты законов,  решения не приняли. Такова реальная действительность.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається   Прем'єр-міністру   України Анатолію Кириловичу Кінаху. Будь ласка.

 

     КІНАХ А.К.   Шановний   Іване  Степановичу!  Шановні  народні депутати,  колеги!  Уряд повністю поділяє оцінки Верховної Ради  з приводу  того,  що  ситуація,  яка  склалася,  дуже серйозна і має загальнодержавне   значення,   вона   впливає   не    тільки    на соціальноекономічну,  але  й на політичну складову життєдіяльності суспільства і держави.

 

     Хочу підкреслити,  що законопроект,  поданий урядом  разом  з Національним банком України,  пройшов експертну проробку у робочій групі,  створеній Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України. У законопроекті  враховано,  що  нам  необхідно  не  тільки приймати рішення,  а й конкретно діяти  в  умовах  відсутності,  практично, запасу часу. І те, що робить уряд сьогодні, необхідно було зробити як мінімум півтора-два роки тому.

 

     Законопроект передбачає  необхідність  одночасно   вирішувати такі  складні  проблеми,  як  захист прав вкладників,  недопущення розпорошення  активів  банку  "Україна",  послідовна  робота  щодо формування   дієздатної   фінансової   установи  з  обслуговування агропромислового комплексу,  в тому  числі  і  поглиблення  роботи слідчої  комісії,  яка  створена  Верховною  Радою  за пропозицією Кабінету Міністрів України.

 

     Хочу звернути вашу увагу,  що до законопроекту за пропозицією депутатів   внесено   дуже   важливий   пункт  5,  згідно  з  яким Національний банк України має подати всю інформацію, що стосується найбільших  боржників за простроченими кредитами перед акціонерним комерційним  банком  "Україна",  зокрема  й  ту  інформацію,   яка становить  банківську  таємницю.  Це  дасть змогу слідчій комісії, правоохоронним органам України довести справу до кінця.  Я ще  раз підтверджую  офіційну позицію уряду,  що ми створимо всі умови для слідчої комісії (як організаційні,  технічні, так і інформаційні), щоб  паралельно  з  роботою стосовно вирішення проблем вкладників, створення дієздатної  структури  з  фінансування  агропромислового комплексу  кожна  посадова  особа,  причетна  до  тих  подій,  які відбувалися в банку "Україна",  незалежно  від  посади,  відповіла перед законом і перед суспільством.

 

     Я дуже просив би,  шановні народні депутати,  усвідомити нашу відповідальність   і   підтримати   законопроект,   який   пройшов експертизу в комітеті і в робочих експертних групах.

 

     Ми готові   й   надалі   співпрацювати   з  усіма  фракціями, комітетами,  включити ті чи інші пропозиції, які є в законопроекті шановної народного депутата Вітренко, щоб спільно вирішити цю дуже складну для нашого суспільства і держави проблему.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Анатолію Кириловичу. Шановні колеги, проект

 7378 Закону  про  випуск облігацій внутрішньої державної позики в обмін на активи Акціонерного комерційного  агропромислового  банку "Україна"  та внесення змін до Закону України про Державний бюджет України  на  2001  рік  з  урахуванням  обговорення  ставиться  на голосування у першому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     "Батьківщина" підводить. Валентине, може, ще раз поставити?

 

     Наступний проект   7378-1,   внесений   народними  депутатами Вітренко, Кравченком, Кирильчуком, Полюховичем. У першому читанні. Прошу голосувати.

 

     "За" - 198.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Ну що таке, знову "Батьківщина". А соціалісти голосували.

 

     Ще раз? Прошу проголосувати ще раз.

 

     "За" - 191.

 

     Шановні колеги,  прошу  уваги.  Є  ще третій проект,  але він надійшов  із  запізненням,  народного  депутата  Волока   Анатолія Михайловича. Наталіє Михайлівно, секунду. Я не буду ставити, Петре Миколайовичу. Проект надійшов, зареєстрований, 7378, тому я з вами раджуся.  Чи  готові,  щоб  надати автору слово для аргументації і потім проголосувати?

 

     Ставиться на  голосування  пропозиція  надати  слово   автору проекту  для  аргументації  до 5 хвилин,  а потім проголосувати за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

     "За" - 142.

 

     Рішення не прийнято.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Увімкніть мікрофон Олександра Мороза.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановні народні  депутати!  Я  вносив  пропозицію прийняти  постанову  відповідного змісту.  Візьміть проект закону, внесений групою  депутатів  (Вітренко  та  інші),  у  "Прикінцевих положеннях"  записані  якраз  ті  пункти,  про  котрі  я  говорив. Прийняти постанову з цих пунктів (крім першого, бо там йдеться про закон,  а закону немає): доручення уряду, Генеральній прокуратурі, Національному банку зробити все те,  що там передбачено,  - і буде відповідь нам на всі питання. Це не з голосу, це те, що записано у проекті закону.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Олександре Олександровичу. Автор законопроекту депутат Вітренко.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.   Давайте   зараз   проголосуємо   мій  проект постанови про Мітюкова і Стельмаха.

 

     ГОЛОВА. Так немає ж його.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю. Є, 7465, сьогодні внесений.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Фракція  Прогресивної  соціалістичної   партії України. Хочу підкреслити, що нам треба прийняти саме закон. Іване Степановичу,  Верховній Раді треба прийняти не постанову, а закон. Тому  що  стаття 19 Конституції України чітко визначає,  що органи державної влади "зобов'язані  діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень  та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України". Тому нам треба прийняти закон.

 

     Я прошу,  Іване Степановичу, оскільки наш законопроект набрав більше  голосів,  ще  раз  поставити його на голосування в першому читанні.  І ми,  робоча група,  сьогодні доопрацюємо. Я прошу всіх депутатів подати свої пропозиції,  закликаю до цього і уряд,  будь ласка,  подайте свої пропозиції,  щоб ми в кінці  дня  внесли  наш законопроект  на голосування у другому читанні.  А зараз поставте, будь ласка, його на голосування у першому читанні.

 

     ГОЛОВА. Я  вже  ставив  ваш  законопроект  на  голосування  у першому  читанні двічі.  Все.  Ми завершили розгляд цього питання. Постанову автор не погоджує,  все решта - це з голосу,  Олександре Олександровичу.  Я надав слово автору,  все.  Ми проголосували всі проекти,  більше  проектів  немає.  Продовжує  працювати  комісія, продовжує працювати група,  напрацьовуйте нові проекти,  вносьте в установленому порядку, і будемо розглядати.

 

     -------------

 

     Переходимо до  розгляду  проекту   Закону   про   особливості підприємницької діяльності у сфері виробництва,  експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування ( 6251-1).  Від  комітету  - депутат Єщенко.  Запишіться з мотивів чи з процедури,  обговоримо. Депутата Єщенка я прошу на трибуну.  Володимире  Миколайовичу,  ви прокоментуєте пропозиції і дасте відповідь.

 

     Народний депутат Матвієнко. За ним - Олена Мазур.

 

     МАТВІЄНКО А.С., член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства  (виборчий  округ  17, Вінницька  область).  Українська народна партія "Собор".  Справа в тому,  що  проект  6251-1  голосувався,  ми  його   не   прийняли, погодилися  з  тим,  що  треба внести зміни до деяких законодавчих актів,  і проголосували в першому читанні проект 7275. Сьогоднішнє повторне  голосування  -  не що інше як протягування закону,  який нищить виробництво дисків в Україні.

 

     І я звертаюся  до  всіх  депутатів:  ми  маємо  розуміти,  що ставиться  ультиматум  і  в  такий  спосіб  Україну в черговий раз ставлять на коліна,  мотивуючи тим,  що закриють ринок металу, але гарантій  щодо  ринку  металу  також не дають.  Це є не що інше як шантаж.  Тому я пропоную припинити розгляд і  першого,  і  другого законопроектів.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Олена Мазур. За нею - депутат Федоренко.

 

     ЄЩЕНКО В.М.,  член  Комітету  Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Я хочу відповісти.

 

     ГОЛОВА. Ні,  Володимире  Миколайовичу,  ви потім разом...  Ви помічайте і потім відповісте.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Я поддерживаю предыдущего выступающего.   Иван   Степанович,   в  очередной  раз  нарушается Регламент.  Вы под давлением  другой  ветви  власти  ставите  этот вопрос.

 

     Я хочу,  чтобы депутаты обратили внимание,  что проект Закона "про внесення змін до деяких законодавчих актів" ( 7275)  посвящен той же проблеме.  Мы, "як про насіння", сейчас рассматриваем массу законов на одну и ту же тему. Иван Степанович, надо снимать проект с рассмотрения и рассмотреть на следующей сессии.

 

     ГОЛОВА. Олено Анатоліївно, подивіться: сьогодні і про насіння є, подивіться, там в одному з розділів є і про насіння.

 

     Депутат Федоренко. За нею - Олексій Марченко.

 

     ФЕДОРЕНКО Л.П., член Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного   комплексу,  ядерної  політики  та  ядерної безпеки (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ). Фракция   коммунистов.   Прошу   передать  слово  Симоненко  Петру Николаевичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракція комуністів.  Шановні колеги!  Фракція комуністів  заявляє  рішучий  протест  у  зв'язку  з тим,  що Плющ порушує Регламент.  У нас учора не було  засідання  Погоджувальної ради,  де  були б погоджені зміни до порядку денного щодо переліку питань, які вносяться для голосування у четвер, сьогодні.

 

     Мова йде про те,  що цей законопроект (6251),  як і наступний (7275),  у  залі  голосувалися і не були підтримані,  тому вони не можуть вноситися на повторне голосування. Якщо б це було в розділі "Повторний  розгляд  з  пропозиціями  Президента",  то  ми  б тоді зрозуміли  і  включили  б  до  порядку   денного,   але   це   вже голосувалося.

 

     І ще  одна  проблема.  Я  ще  раз  звертаюся до вас,  шановні колеги.  Дійсно,  треба   повернутися   до   розгляду   ініціативи комуністів  і  розглянути  питання  про  спецмонополії  сьогодні в державі.  Подивіться,  вони  хазяйнують  у   нас.   Ті   чи   інші підприємства,  в тому числі підприємства металургійного комплексу, самостійно  виходять  на  зовнішній  ринок!  Це   взагалі   знищує експортний  потенціал  держави,  і  грошей,  які могли б надійти в державну казну, у Національний банк, ми не отримуємо.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним

- депутат Семенюк.

 

     МАРЧЕНКО О.А. Дякую. Прошу передати слово Чукмасову.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка. Увімкніть мікрофон Сергія Чукмасова.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.,   заступник  голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,   власності   та  інвестицій  (виборчий  округ  24, Дніпропетровська область).  Спасибо.  Уважаемые коллеги!  Мы вчера уже  дискутировали  по  поводу  включения  в  повестку дня проекта закона  7474.  Но  сегодня  речь  идет  о  двух  абсолютно  разных законопроектах.  Я прошу вас обратить внимание,  что законопроект, который будет приниматься во втором чтении, год назад был принят в первом.  Мы его дорабатывали практически год. Это абсолютно другой законопроект.

 

     Проект закона, который сегодня предлагает Комитет по вопросам промышленной  политики,  также  необходим.  И я прошу своих коллег быть очень внимательными,  потому что у нас сегодня много  эмоций, много слов о защите национального товаропроизводителя...  О чем вы говорите?  О контрабанде,  которая сегодня производится в Украине? Ну тогда, наверное, надо защищать контрабанду.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Валентина Семенюк. Останнє запитання.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету Верховної Ради України з питань аграрної   політики   та   земельних   відносин   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ). Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Шановні колеги!  Я тут підтримую  попередніх  виступаючих - Петра Миколайовича і Анатолія Сергійовича, але в мене, Іване Степановичу, до вас прохання.

 

     Ці два законопроекти включено всупереч  Регламенту.  Виходить якось  дивно:  сьогодні під час розгляду питання щодо акціонерного банку "Україна", Іване Степановичу, ми говорили, що слідча комісія не  може  працювати на повну силу,  бо на Закон про слідчі комісії накладено вето,  але цього закону сюди чомусь не внесли,  щоб дати можливість нашій комісії всетаки проголосувати. Можливо, ми б його розглянули після 16 години?

 

     Дивно також,  що немає Закону про політичні партії.  Тобто це шахрайство:  те, що нам вигідно, ми вносимо, а те, що необхідно, - не вносимо.  Тому фракція,  звичайно,  буде вимагати дотримуватися Регламенту.  Давайте розглянемо Закон про слідчі комісії,  а потім будемо рухатися далі.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Володимире Миколайовичу, коментуйте тепер разом.

 

     ЄЩЕНКО В.М.  Шановний  Іване  Степановичу!   Шановні   колеги депутати!  Я  хочу  сказати,  що  цей законопроект ми розглядали в Комітеті з питань  промислової  політики  і  підприємництва  і  не підтримали. Ми підтримали у першому читанні законопроект 7275, але після  доопрацювання  його  до  другого   читання   він   повторює законопроект 6251-1, і його не можна підтримувати.

 

     Тому комітет    виступає    з   проханням   не   підтримувати законопроект  6251-  1.  Депутати,  що  виступили,  підтримали  цю пропозицію нашого комітету.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Володимире Миколайовичу.

 

     Голосується проект  6251-1  у  першому  читанні.  Ну  комітет висловив свою позицію (Шум у залі).  Поставимо і знімемо...  Прошу голосувати (Шум у залі).

 

     "За" - 218.

 

     Знімаємо. По фракціях покажіть.

 

     --------------

 

     Депутат Чукмасов.    Будь    ласка.    Проект   7275.   Петре Миколайовичу, ви ж чули, Володимир Миколайович доповідав.

 

     По фракціях покажіть... Показали?

 

     Тоді, будь ласка, Сергію Олександровичу.

 

     Зараз оголошу. Ну треба ж цю проблему до другого читання...

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Шановний  Іване  Степановичу!   Основна   мета законопроекту   -   більш  чітко  визначити  умови  виробництва  і розповсюдження  творів  на  принципово  нових  носіях  інформації. Вперше  визначаються  саме  особливості  ліцензування  виробництва дисків для лазерних систем зчитування.  Найбільш суттєві  зміни  у законопроекті   запропоновано   внести   до   Закону  України  про ліцензування.  Це пов'язано з тим,  що,  прийнявши  рік  тому  цей закон,  ми  вперше  ввели  єдину  державну  систему  ліцензування. Нагадую,  що раніше ліцензування  діяльності  регламентувалося  69 законами.

 

     Виходячи з  цього  комітет  пропонує  і  далі  впорядковувати систему ліцензування шляхом законодавчого регулювання особливостей ліцензування окремих видів господарської діяльності.

 

     Я не  буду  дуже  довго затримувати вашої уваги,  хочу тільки наголосити,  що ми  пропонуємо  внести  сьогодні  зміни  до  трьох законів  - про ліцензування певних видів господарської діяльності, про зовнішньоекономічну  діяльність,  про  обов'язковий  примірник документів  та  до  трьох  кодексів  - Кодексу про адміністративні правопорушення,  Кримінального кодексу і Кримінальнопроцесуального кодексу.

 

     До проекту  закону  до другого читання було подано близько 30 поправок.  Більшість цих поправок врахована. Не враховані поправки народного депутата Матвієнка.  Я думаю,  що він виступить щодо цих поправок. Я прошу приступити до постатейного голосування.

 

     ГОЛОВА. Шановні колеги, я прошу вибачення, члени уряду хотіли взяти  участь  у  цьому  голосуванні,  і  ми  на  хвилину змістимо перерву.

 

     Вам роздано  проект  з  порівняльною  таблицею.  У   кого   з депутатів є поправка, називайте.

 

     Депутат Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  "Реформи-Конгрес".  На  сторінці  27 поправка 25 до Кодексу про адміністративні правопорушення.  Ви уважно послухайте, що  ж тут пропонується?!  За порушення вимог чинного законодавства (а законодавство - це також і підзаконні  акти,  а  які  конкретно вимоги порушуються,  не вказано,  - тобто "всепогодна" стаття) тут пропонується штраф "від трьох  до  п'яти  тисяч  неоподатковуваних доходів  громадян  (уявіть  такий  штраф!) з конфіскацією матриць, дисків для лазерних систем".  Тобто за адміністративні  порушення, які навіть точно не визначені, - конфіскація.

 

     Якщо ми приймемо цю норму,  яку я пропоную вилучити,  то всі, хто працює в ній сфері, будуть просто абсолютно беззахисними, і за будь-яке  порушення (за криво наклеєну етикетку або ще за щось) їх можна буде просто розвалити.  З такою нормою, звичайно, голосувати цей проект закону не можна.

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Борисе Яковичу,  я відповім, чому ми відхилили вашу поправку.  Є ще й зауваження Головного юридичного управління. Але  під  час  остаточного  редагування  тексту  законопроекту  ці юридичні поправки будуть також враховані.

 

     ГОЛОВА. Віктор Роєнко.

 

     РОЄНКО В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ 199, Черкаська область). Фракція Комуністичної партії України.

 

     Іване Степановичу,  шановні   народні   депутати!   Я   прошу хвилиночку  уваги.  Нам доведеться вносити пропозицію про те,  щоб уряд не брав участі в  роботі,  тому  що  тут  сидить  віцепрем'єр Семиноженко,  який,  вибачте,  здійснює  неправомірні  дії - керує залом.  Я вважаю,  що це неправильно.  Тому вношу пропозицію:  хай члени уряду, якщо вони люди нормальні, сидять спокійно. А ні, - то треба їх виставляти із залу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Зауваження приймається.  Депутат Матвієнко. Є поправка Матвієнка. Будь ласка, увімкніть мікрофон.

 

     МАТВІЄНКО А.С.  Шановні колеги! Шановний пане Сергію! Я хочу, щоб  ви  прокоментували  (і  так,  щоб  це  було  зрозуміло   всім депутатам),  з  яких  мотивів не врахована моя поправка 8 стосовно того,  що  до  об'єктів   ліцензування   повинні   відноситись   і видавництва,  та поправка номер 10,  аналогічна за своєю суттю.  І хочу сказати,  що  без  урахування  цих  поправок  приймати  закон взагалі немає ніякого сенсу.  Слід врахувати й те,  що говорив пан Беспалий, - що запропоновані штрафні санкції є непомірними.

 

     І ще  одне.  Ми  хочемо  всю  відповідальність  з   виробника перекласти на уряд,  що суперечить всім чинним сьогодні законам та принципам політики дерегуляції,  яку ми з вами  захищали  в  цьому залі.

 

     Таким чином, якщо цей законопроект буде прийнято, це порушить ряд  норм,  які  вже  проголосовані.  І  незрозуміло,  чому  і  ви особисто,  і комісія наполягаєте на тому, щоб він у такому вигляді був прийнятий?

 

     ЧУКМАСОВ С.О.  Анатолію Сергійовичу,  на мою думку і на думку комітету,  який  розглядав  цей  законопроект,  ваше концептуальне зауваження  стосується  суб'єкта  господарської  діяльності,   щоб виробники не несли відповідальності...

 

     Ви зрозумійте...  Я  наводив  одну  аналогію вам і повторю це колегам  депутатам.  Ми  з  вами  приймали  Закон   про   державне регулювання виробництва дорогоцінних металів,  якщо ви пам'ятаєте. Там  визначено,  що  відповідає  виробник,  хоча  клеймо   ставить Пробірна палата. І так повинно бути! Відповідати повинен виробник, а не той,  хто замовляє. Якщо не буде майнової відповідальності (а замовити може будь-хто), то не буде й відповідальності взагалі! За все буде відповідати Україна.

 

     ГОЛОВА. Дякую. З урахуванням поправки Бориса Беспалого проект ставиться на голосування в другому читанні.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Юридичної поправки!..

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     ЧУКМАСОВ С.О. Комітет просить підтримати.

 

     ГОЛОВА. У другому читанні...

 

     "За" - 218.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Продовжуємо    розгляд    питань   порядку   денного. Оголошується для розгляду в другому читанні  і  прийняття  рішення проект Митного кодексу України (знову два проекти:

 1030 - урядовий і 1030-1 - депутатський.

 

     Володимире Оникійовичу,  будь  ласка.   Друге   читання.   Ви процедуру  знаєте.  У кого з депутатів є поправки,  що були подані відповідно до Регламенту і відхилені комітетом, а народний депутат наполягає на голосуванні в залі,  прошу,  піднімайте руки. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "РеформиКонгрес". У мене є принаймні три таких принципових  поправки.  Перша  -  поправка  140  до  статті  28 на сторінці 45.  Тут говориться:  "Митні органи, Національний банк та фінансові   органи   координують  свою  діяльність  і  обмінюються інформацією про надходження коштів до Державного бюджету України". Я  розумію,  що  вони повинні координувати свою діяльність.  Але з тексту  цієї  частини,  яку  я  зачитав,  прямо  і   безпосередньо випливає,  що  Національний  банк,  фінансові  органи  зобов'язані інформувати митницю про всі надходження до Державного бюджету.  Це аж ніяк не може бути компетенцією митних органів - відслідковувати всі надходження до державного бюджету.

 

     Я думаю,  що,  можливо,  автори проекту вкладали в  це  інший зміст.  То  тоді  напишіть  інакше.  Якщо  прийняти  так,  як  тут написано, то це поставить митні органи в таке положення... Ну тоді на такому високому рівні вони стояти не можуть.

 

     Я пропоную частину другу статті 28 вилучити.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України  з  питань  економічної  політики,   управління   народним господарством,    власності    та    інвестицій   (багатомандатний загальнодержавний  виборчий  округ,  КПУ).  Я  думаю,   що   можна редакційно врахувати ваші пропозиції, щоб було чітко викладено, як вони мають обмінюватися інформацією.  Редакційно цю поправку можна врахувати.

 

     ГОЛОВА. Прошу. Знову депутат Беспалий. Борисе Яковичу, ви вже називайте, які поправки.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.П.  Дякую  за   готовність   врахувати.   Наступна поправка 234 на сторінці 69.  На перший погляд, вона, здавалося б, дріб'язкова:  слова  "законодавством  України"   замінити   словом "законом". Але якщо врахувати, що тут ідеться про здійснення всієї господарської діяльності  у  зоні  митного  контролю,  переміщення товарів,  і якщо врахувати, що закони - це те, що приймає Верховна Рада, а законодавство України - це також і підзаконні акти (в тому числі  акти  митної  служби),  то  я  вважаю,  що  це  надзвичайно принципово.  Інакше режим господарської діяльності в зоні  митного контролю буде встановлювати сама митна служба.

 

     Ми всі  добре розуміємо,  до чого це може призвести.  Це не є компетенцією митної служби,  як і інших органів виконавчої  влади. Тому я наполягаю на врахуванні цієї пропозиції.

 

     Дякую.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Шановний  колего!  Цю  та інші пропозиції,  що стосуються заміни слова "законодавство" словом "закон" ми детально обговорили  в  комітеті.  Справа  в  тому,  що  якщо прийняти вашу пропозицію, то Державна митна служба, а також Кабінет Міністрів не зможуть  видати  жодного  підзаконного  акта  на виконання Митного кодексу.  Тому ми цю пропозицію  відхилили,  і  я  вважаю,  що  це вирішено  правильно.  Якщо  є зауваження у представників Державної митної служби, вони можуть висловити свою точку зору також.

 

     ГОЛОВА. Депутат Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я. Це останнє, що я маю сказати, не погоджуючись з попереднім поясненням. Прочитайте, про що там ідеться! Це ще більш принципово.  Поправка 478 на сторінці 150.  Ідеться про документи, необхідні   для   митного  оформлення  електроенергії,  тобто  про експортноімпортні  операції  на  енергоринку.   Тут   пропонується записати,   що  для  цього  потрібні  документи,  передбачені  цим кодексом і знову ж таки - законодавством.  Я не хочу  сказати,  що митниця  не  може  приймати  будь-які акти,  але визначити перелік документів,  які   необхідні   для   митного   оформлення   питань енергоринку,  зважаючи на надзвичайну важливість цієї проблеми,  - треба все-таки законом.  Не можна віддавати  енергоринок!  Митниця контролює і митниця ж буде встановлювати правила?  Я вважаю, що це неприпустимо.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Коли ми розглядали це питання,  то наш комітет виходив з того,  що ми дали перелік тих документів,  які необхідні зараз.  А у зв'язку з тим,  що життя вносить  свої  корективи,  ми врахували думку Державної митної служби про те,  що треба залишити деяку невизначеність, щоб дати можливість Державній митній службі, Кабінету  Міністрів доповнювати перелік документів,  які необхідні для того, щоб оформити митні процедури.

 

     ГОЛОВА. Є ще зауваження? Юрій Крук.

 

     КРУК Ю.Б.,  голова Комітету Верховної Ради України  з  питань будівництва,  транспорту  і  зв'язку (виборчий округ 139,  Одеська область).  Уважаемый Владимир Аникеевич! Наш комитет поддержал мою поправку 423 к статье 135. В статье говорится об аренде помещений. В основном речь идет о складских портовых помещениях.  Мы просили, чтобы  вместо  слова  "безоплатно"  было  записано  "за відповідну плату".  Я мог  бы  привести  пример  хотя  бы  только  по  одному Одесскому  порту,  где  таких  помещений  около 5 тысяч квадратных метров.  В год за эти помещения должны платить порядка 1  миллиона 600   тысяч  гривень.  Может  быть,  их  надо  использовать  более рационально. Я просил бы, чтобы поправка 423 была учтена.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Знаєте, ми обговорювали вашу пропозицію і була дуже  велика  дискусія.  З  одного  боку,  ми погоджуємося з вашою пропозицією в тому плані,  що Державна  митна  служба  не  повинна займати  ті приміщення,  які їй не потрібні для роботи,  а повинна здійснювати  свої  функції,  економлячи  ресурси   підприємств   і установ.  А  з  другого боку,  якщо вашу поправку врахувати,  то з бюджету треба виділяти додаткові кошти на утримання цих приміщень. А ви знаєте,  що в Митному кодексі передбачено,  що митні пости на підприємствах і в установах створюються за рахунок цих підприємств і установ.  Це стосується також і митних ліцензійних складів.  Там за рахунок цих складів повинні  бути  створені  умови,  щоб  митна служба там проводила свою роботу.

 

     Тут є голова Державної митної служби, він може висловити свою точку зору. Ви в залі можете голосуванням, якщо треба, вирішити це питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Головне юридичне управління просить народних депутатів обов'язково передбачити третє  читання, щоб  можна  було  там  усе виправити.  То,  може,  ми цей проект у другому читанні проголосуємо,  відправимо на третє  читання  і  не будемо  зараз  ламати  списа?  Так?  Так.  Тому  я  ставлю його на голосування  в  другому  читанні.   В   другому   читанні!   Прошу голосувати.

 

     "За" - 300.

 

     Рішення прийнято. Дякую.

 

     Все! Тепер  звертайтеся  до  комітету і готуйте пропозиції до третього читання.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Іване  Степановичу,  у  нас  не   врегульоване питання   щодо   магазину   безмитної   торгівлі;   щодо   функції оперативно-розшукової  діяльності  були  заперечення.  Тому  можна подати до третього читання ці пропозиції...

 

     ГОЛОВА. Володимире Оникійовичу,  я про це вам сказав. Вже є в стенограмі,  йдіть займайтеся цим. Все! Ми завершили розгляд цього питання.

 

     Увімкніть мікрофон  депутата  Кармазіна.  За  ним  -  депутат Гуренко.

 

     КАРМАЗІН Ю.А.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ 134,  Одеська область).  Місто-герой Одеса.  Шановний  Іване Степановичу!  Шановні народні депутати! Розглядаючи проект Митного кодексу на засіданні нашого комітету, наш комітет звернувся до вас з тим, щоб остаточне доопрацювання проекту доручили, крім Комітету з питань економічної політики,  управління народним господарством, власності  та  інвестицій,  також  іще двом комітетам - Комітету з питань законодавчого  забезпечення  правоохоронної  діяльності  та Комітету   з   питань   боротьби  з  організованою  злочинністю  і корупцією,  тому  що  питання,  віднесені  до  нашої  компетенції, вирішуються без нас, а деякі питання не зовсім правильно вирішені. Тому я просив би дати таке доручення, Іване Степановичу.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Станіслав  Іванович  Гуренко.  За   ним   -   депутат Костусєв.

 

     ГУРЕНКО С.І.,  заступник  голови  Верховної  Ради  України  з питань економічної політики,  управління  народним  господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  КПУ).   Фракція   комуністів.   Шановний   Іване Степановичу!  Я  хочу  звернути  увагу на те,  що сьогодні ми мали повторне  друге  читання,  і  щоб  не  склалося  враження,  що  ми відправляємо проект на третє друге читання. Тому я хотів би, Іване Степановичу,  щоб ваше доручення було чітко відображене. Нам треба юридичну службу Апарату Верховної Ради залучити.  І є два питання, дві проблеми,  які абсолютно чітко визначені.  Це проблема функції оперативнорозшукової   діяльності   митної   служби   і   проблема організації вільної безмитної торгівлі.

 

     Інші питання значною мірою вирішені.  Я повинен  сказати,  що всі зауваження, які подавав комітет шановного колеги Кармазіна, ми врахували.  Представники комітету були у нас, і ми не заперечуємо, щоб  усі,  хто  має  бажання,  приходили  до нашого комітету.  Але залишилось оці дві проблеми, про які ми говорили.

 

     Спасибі.

 

     --------------

 

     ГОЛОВА. Станіславе  Івановичу,   я   надаю   слово   депутату Костусєву. Ми ж іще повинні проголосувати проект про внесення змін ( 1030-1). Костусєв Олексій Олексійович.

 

     КОСТУСЄВ О.О.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  політики,  управління народним господарством, власності   та   інвестицій   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий  округ,  виборчий  блок  СПУ  та  СелПУ).  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Я согласен с тем, что сейчас сказал Станислав Иванович.  Что то,  что сделано, то сделано. И на третье чтение относятся только отдельные вопросы.  И по поводу того,  что говорил  уважаемый  коллега  Кармазин.  Мы будем только благодарны членам комитета Кармазина,  Биласа,  Андресюка,  если наши коллеги примут  участие  в  этой работе.  Мы об этом их просили письменно. Более  того,  совместная  работа  у  нас  была.   Например,   было совместное  выездное  заседание наших четырех комитетов в Западной Украине  -  именно  по  проекту  Таможенного  кодекса.  Мы   будем благодарны за любую помощь.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Тобто їхня пропозиція сприймається. Депутат Петренко. Увімкніть мікрофон. Він висловиться щодо проекту 1030-1.

 

     ПЕТРЕНКО В.О.  Шановні колеги!  Я пропоную прийняти в першому читанні  проект  Закону  про  внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям проекту Митного кодексу,

 1031-1. Це дасть нам можливість доопрацювати те,  що вже прийнято в другому читанні,  і внести в ті законодавчі акти зміни, внесення яких  передбачено  проектом  кодексу.  А  потім,  коли ми приймемо Митний кодекс і він буде підписаний Президентом,  прийняти  це  як закон.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Проект  1030-1 прошу проголосувати в першому читанні. Слідкуйте за документами.

 

     "За" - 285.

 

     Рішення прийнято.

 

     Протокольне доручення   ми   проголосували   з    урахуванням пропозицій   народного  депутата  Кармазіна.  Все,  розгляд  цього питання завершили.

 

     -------------

 

     Проект Закону про внесення змін до деяких законів  України  з питань  оподаткування,  реєстраційний номер 6140.  Терьохін Сергій Анатолійович. Ви одразу скажіть про таблицю.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.,  перший заступник  голови  Комітету  Верховної Ради  України з питань фінансів і банківської діяльності (виборчий округ 214,  м.Київ).  Дякую,  Іване Степановичу.  Шановні  народні депутати!  Цей  законопроект  вноситься  на  розгляд відповідно до прийнятої нами постанови про спільну  роботу  групи  уповноважених депутатів від фракцій і груп та Кабінету Міністрів України.

 

     Ця постанова, якщо ви пам'ятаєте, зобов'язувала нас неодмінно врахувати  пропозиції,  на  яких  наполягав  уряд,  та  розглянути спільно  з  урядом  питання  про доцільність введення тих чи інших норм,  що  й  було  зроблено.  Зауважу,  що  деякі  поправки  були враховані, деякі - відхилені.

 

     Я звертаю  вашу увагу на те,  шановні народні депутати,  що у зв'язку з терміновістю підготовки таблиці в деяких  місцях  випала помітка  "враховано"  або  "відхилено".  Але зрозуміло,  що якщо в останній  колонці  запропонований  текст  є,  то  це   означає   - враховано.  Тому  відповідно  до  Регламенту  ми  маємо розглянути відхилені поправки, і я просив би цю роботу розпочати.

 

     ГОЛОВА. Шановні   депутати,   чия   поправка,    внесена    у відповідності з Регламентом,  відхилена або частково врахована: ви наполягаєте на її врахуванні?

 

     Депутат Черненко.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване Степановичу, я хотів би зазначити, що на Погоджувальній раді прийнято рішення розглядати проект постатейно.

 

     ГОЛОВА. Я   не   заперечую.   Якщо   ви  не  готові,  давайте постатейно.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Так, постатейно.

 

     Перша відхилена  поправка   народного   депутата   Губського, сторінка 11.

 

     ГОЛОВА. Депутат Губський не наполягає.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  На  сторінці 12 поправка депутата Матвієнкова. Вона теж відхилена.  Мова йде про встановлення нульової ставки ПДВ на   електроенергію   і   операції   з  продажу  природного  газу, імпортованого  в  Україну,  та  вугілля.   Це   не   підтримується Міністерством фінансів.

 

     ГОЛОВА. Депутат не наполягає. Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Наступна  поправка  5 Черненка на сторінці 22. Вона стосується механізму оподаткування ліків. Справа в тому, що в постанові  ми  прийняли рішення обов'язково включити цю позицію до правої колонки,  але я звертаю увагу,  народний депутате Черненко, що  ця  нова  редакція  діє тільки у 2002 році.  Тобто з 2003 року діятиме старий механізм.  Так, у крайньому разі, Кабінет Міністрів вважає.

 

     Іване Степановичу, депутат Черненко наполягає.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Іване   Степановичу,   ну   ви   мене  зовсім ігноруєте...  Шановні народні депутати!  Я в установленому порядку подав поправку.  Це навіть не поправка.  Я просив залишити пільгу, якою звільнялися від ПДВ операції з продажу ліків.  Передбачалося, що  з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому  законодавством  порядку, ПДВ  не  справляється,  як і з операцій з такого продажу аптечними установами.  Мова йде  ось  про  що.  Якщо  ця  поправка  не  буде врахована, ціни на ліки зростуть ще до 50 відсотків. Про це знають усі.

 

     Далі мої поправки стосуються продажу  путівок  для  лікування хворих  на  туберкульоз  та  оздоровлення  дітей  в наших закладах охорони здоров'я. Ці операції теж будуть оподатковуватися. Я прошу поставити це на голосування.  Хай вам уряд розказує те, що він вам розказує,  але я хочу, щоб мої поправки проголосували і врахували. Це  треба  не  для  Черненка,  а для найменш забезпечених громадян держави.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я зроблю маленький коментар.  Ми зараз  будемо голосувати  поправку 5 Черненка стосовно операцій з продажу ліків. За підрахунками, якщо ПДВ буде введено, ціни зростуть приблизно на

7-8 відсотків (це я просто доводжу до вашого відома),  а не на 50. Але зал має визначитися,  чи скасовувати цю пільгу, чи ні. Ще хочу нагадати,   що   уряд  наполягав  на  скасуванні  цієї  пільги  як компенсатора  зменшення  ставок   податків.   Але   є   пропозиція голосувати, то давайте будемо голосувати.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Шановні  народні  депутати!  Ціни  на ліки вже зросли з 1 липня!

 

     ГОЛОВА. Сергію   Анатолійовичу,   давайте   поправку   будемо голосувати, бо цьому кінця не буде.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Поправка   5   депутата  Черненка:  "Залишити підпункт 5.1.7 Закону про податок на додану вартість у чинній нині редакції".

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Уряд це не підтримує. У нас робоча група була, а не комітет.

 

     "За" - 94.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

 

     Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах   пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів  (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,   Всеукраїнське   об'єднання "Громада"). Дякую, Іване Степановичу. Іване Степановичу, я звертаю вашу увагу, що зареєстрований проект постанови

 6140/П-3, внесений   двома   головами   комітетів   (Борзовим   і Сушкевичем), де пропонується вилучити з цього законопроекту норми, які   не   властиві   йому,  зокрема,  які  стосуються  лотерейної діяльності.  Я прошу:  перед  тим  як  ми  будемо  розглядати  цей законопроект, ми повинні розглянути проект постанови про вилучення всіх  норм  щодо  лотерейної  діяльності,  які  невластиві   цьому законопроекту.   Тим  більше  що  вони  зводять  право  лотерейної діяльності до однієї лотереї, яку називають "дуже національною".

 

     ГОЛОВА. Дякую. Шановний Валерію Михайловичу! Хвилинку, Сергію Анатолійовичу. Такий проект постанови

 6140/П-3 є.  Тому перед голосуванням законопроекту ми обов'язково будемо  голосувати  ваш  проект постанови,  а зараз ми розглядаємо поправки.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Дійдемо  до  цієї  позиції  і   поставимо   на голосування.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка, продовжуйте.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Наступна поправка 13 на сторінці 25 Черненка. Статтю 5... Я перепрошую.

 

     ГОЛОВА. Депутат Танюк. Увімкніть мікрофон депутата Танюка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Який номер поправки?

 

     ГОЛОВА. Зараз він вам скаже, слухайте.

 

     ТАНЮК Л.С.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань культури і духовності (виборчий округ

 166, Тернопільська область).  Поправка 10.  Шановний  доповідачу! Цей  проект  спрямований  на  економічне придушення культури.  Всі поправки...

 

     ГОЛОВА. Ви номер поправки називайте.

 

     ТАНЮК Л.С. Я хочу сказати кілька слів.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. У вас поправка 16.

 

     ТАНЮК Л.С. Поправка 10!

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Поправка 10?

 

     ТАНЮК Л.С.  Цей проект спрямований на  економічне  придушення культури.  Всі  сім поправок,  які б дали можливість розібратися з неприбутковими організаціями, відкинуті. Я прошу звернути увагу на поправку   10,   з  прийняттям  якої  можна  було  б  зробити  хоч невеличкий, незначний крок назустріч культурі.

 

     Ми лише просимо не обкладати податками квитки на відвідування музеїв, надання послуг бібліотеками. Мова йде про те, щоб вставити фразу:  "надання  послуг  неприбутковими  організаціями  в   сфері культури,  що  відповідають ознакам неприбутковості,  встановленим законом".  Це треба неодмінно зробити, тому що відхилення поправок 10,  33,  38,  41,  42,  59  спрямоване  буквально  на  придушення культури.

 

     Я прошу проголосувати ці поправки окремо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Підпункт  5.1.24.  Що  запропоновано  народним депутатом Танюком?  Ми не погодили цю поправку з урядом,  оскільки відповідно до Закону про ПДВ від  податку  звільняються  не  якісь окремі  організації,  а окремі операції.  Знову-таки відповідно до цього закону  благодійні  організації,  неприбуткові  організації, створені для благодійної діяльності, наукової і творчої, просто не є платниками цього податку.  Тому ця поправка  тавтологічна  і  її прийняття нічого не вирішує.

 

     Якщо ви  хочете звільнити від ПДВ операції з продажу квитків, то треба було так і ставити питання.  А таке формулювання не  може бути підтримане.

 

     ГОЛОВА. Депутат Танюк.

 

     ТАНЮК Л.С.  "Надання  послуг  неприбутковими  організаціями в сфері   культури,   що   відповідають   ознакам   неприбутковості, встановленим   законом".   У   нас  буде  закон  про  неприбуткові організації.  Якщо ми тут  цього  не  вирішимо,  то  ми  далі  цей законопроект не можемо приймати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це не можна приймати, тому що до сфери культури тоді будуть віднесені візити того ж самого Стінга  та  інших,  які мають оподатковуватися. Ви маєте чітко виписати.

 

     ГОЛОВА. Ви  наполягаєте  на  голосуванні?  Поправка  депутата Танюка голосується. Прошу проголосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Уряд і робоча група не підтримують її.

 

     "За" - 66.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть. Рух не проголосував. Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправка номер 7 народного  депутата  Черненка такого змісту:  "Звільняються від оподаткування операції з продажу і ввезення...  на митну територію України обладнання (та запчастин до  нього)  для  технічного  оснащення (переоснащення) підприємств медичної та мікробіологічної промисловості".  Вона не підтримана у зв'язку  з  тим,  що у нас операції з продажу медичного обладнання звільняються в загальному порядку.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Ну  що,  я   хочу подякувати  фракціям,  які  не голосували за першу поправку.  С их легкой руки введен  НДС  на  лекарства.  Теперь  только  от  этого стоимость каждой таблетки,  которую приобретет бабушка, повысилась на 17 процентов, да еще на 8 процентов повысили с 1 июля.

 

     Сейчас вы  обложите  налогами  медицинское   оборудование   и технику, а потом будете кричать, что вы - за народ. Но времени уже останется мало -  кричать.  Вы  можете  голосовать  как  угодно  и блокировать   принятие   этих  поправок,  но  знайте:  сегодня  вы голосуете против самых обездоленных и самых бедных!  Ни в одной из стран СНГ нет таких налогов на лекарства!

 

     Прошу визначитися голосуванням і показати по фракціях.

 

     Дякую.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.   Я  перепрошую.  Ваша  поправка,  про  яку  ви говорили,  вже була проголосована.  Зараз ми говоримо про поправку про   звільнення   від   ПДВ   медичного  обладнання,  яке  і  так звільняється відповідно до закону.  Ми її  відхилили,  тому  немає сенсу це голосувати.

 

     ГОЛОВА. Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Наступна поправка депутата Черненка. "У пункті 5.6 статті 5 вилучити слова "5.1".  Мається на увазі,  що в  разі, якщо  від податку звільняються операції з продажу всередині,  то й імпортні операції звільняються.

 

     Це неправильно, тому що в багатьох випадках ми надаємо пільги вітчизняним  виробникам.  Якщо прийняти поправку Черненка,  то від ПДВ буде звільнятися не тільки внутрішня продукція,  але й імпорт. Ми не могли підтримати таку пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Наступна поправка (Шум у залі).

 

     Що голосувати?  Сергію  Анатолійовичу,  називайте  сторінку і поправку Черненка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Сторінка 25, поправка 8.

 

     ГОЛОВА. Прошу голосувати (Шум у залі).

 

     Зніміть голосування.  Ви  слухайте  депутата,  який   подавав поправку. Ви удвох хоч домовтеся.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ми  розглядаємо  відхилені поправки.  Наступна відхилена поправка...

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  ви  слухайте  депутата,  який подавав  поправку.  Увімкніть мікрофон депутата Черненка.  А ви по суті говоріть!

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Ну  я   розумію   Терьохіна.   Йому   хочеться протягнути   те,  що  йому  запропонували  протягнути.  Він  зараз протягує. Він молодий, він не хворіє. Іване Степановичу...

 

     ГОЛОВА. Ви по суті говоріть.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Я  по  суті  і  говорю.   Іване   Степановичу, поправка:  "Звільняється  від  оподаткування  прибуток підприємств медичної   та   мікробіологічної   промисловості".    Ставте    на голосування.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Та  це  поправка  не до цього закону.  Це ПДВ. Навіщо ви плутаєте зал?

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це взагалі не по темі.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу,  ви показуйте свою  обізнаність щодо процедури.

 

     "За" - 43.

 

     Наступна поправка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Наступна  поправка  8 Черненка.  "У пункті 5.6 статті 5 вилучити слова "5.1".  Я коментував, що це надасть пільги імпортним продуктам, що неприпустимо.

 

     ГОЛОВА. Наступна поправка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправка 9 Черненка. Підпункт 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 пропонується викласти в такій редакції:  "продажу путівок на   лікування   та   відпочинок   дітей   віком  до  18  років  у санаторно-курортних закладах і  закладах  відпочинку  всіх  типів, розташованих   на   території   України,   а   також   путівок  на санаторно-курортне лікування..."  Я  хочу  вам  доповісти,  що  це враховано в остаточному варіанті і звучить так,  шановний депутате Черненко:  "надання підприємствами,  установами та організаціями - резидентами  України  путівок  на  відпочинок дітей до 18 років на території України, а також на санаторно-курортне лікування осіб на території України". Тобто путівок у табори відпочинку дітей і всіх путівок на санаторно-курортне лікування.  Тобто поправка врахована по суті.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Воно  то так,  та тільки трішечки не так.  У мене  записано:  "а  також  путівок  на санаторно-курортне  лікування громадян,  хворих на туберкульоз,  у спеціалізованих санаторіях України".

 

     Я прошу поставити мою поправку на голосування.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний пане Черненко!  У  нас  написано:  "а також  на  санаторно-курортне лікування осіб (всіх,  хворих на всі хвороби,  не тільки на туберкульоз) на території України". Тобто у нас поправка ширша,  вона поглинає вашу. Можете подивитися: стаття 5.1.9.

 

     ГОЛОВА. Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправку  10  ми  проголосували.  Поправка  11 депутата  Балашова.  Пропонується  встановити  на  2002 рік ставку податку в розмірі 10 відсотків,  а з 2003  року  -  скасувати.  Ця поправка не підтримується.

 

     ГОЛОВА. Депутат  Балашов  не  наполягає?  Увімкніть  мікрофон депутата Балашова.

 

     БАЛАШОВ Г.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань фінансів    і   банківської   діяльності   (виборчий   округ   27, Дніпропетровська область). "Трудовая Украина". На сегодняшний день налог    на   добавленную   стоимость   является   кормушкой   для коррумпированных элементов в Украине.  На  сегодняшний  день  и  в финансовом  комитете,  и  в  парламенте,  и  в правительстве,  и в налоговой  администрации  на  налоге  на   добавленную   стоимость зарабатываются самые большие капиталы в стране.

 

     И я настаиваю на том, чтобы эта поправка была проголосована и мы начали отменять этот безумный налог на  добавленную  стоимость, который приводит к удорожанию всех продуктов питания для населения

- на 20 процентов,  всех поставленных продуктов - на 20 процентов, одежды - на 20 процентов.

 

     То есть  если  мы  хотим  реально  снижать цены,  то нам надо начинать с отмены налога на добавленную  стоимость  как  источника коррупции в стране. Предлагаю эту поправку проголосовать сейчас, и мы увидим, кто не хочет отменять этот налог.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Немає коментарів.

 

     ГОЛОВА. Називайте поправку, і все. Я ставлю на голосування.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Це поправка 11.

 

     ГОЛОВА. Прошу вас:  поправка 11 на сторінці 26 голосується  в редакції народного депутата Балашова.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Про скасування ПДВ.

 

     "За" - 250.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ну що ж,  після такого голосування немає сенсу голосувати далі.

 

     ГОЛОВА. Може,  ми проголосуємо ще поправку  Балашова  про  10 процентів    податку   і   розійдемося?   "За   красиву   Україну" проголосуємо: 10 процентів, і все.

 

     Депутат Губський.

 

     ГУБСЬКИЙ Б.В.,  заступник  голови  Комітету  Верховної   Ради України    з    питань    фінансів    і   банківської   діяльності (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий   округ,   СДПУ(о)). Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги!  Справа в тому, що я, наприклад,  подав близько 25  зауважень  до  цього  законопроекту. Вранці  нам роздали порівняльну таблицю,  в якій не було жодного з моїх зауважень.  Не те,  що  не  було  враховано,  а  не  було  їх відображено  (це  питання  вчора  обговорювалося в комітеті),  і у зв'язку з цим пропозиції,  які мною подавалися,  не можуть бути  в принципі  проголосовані.  Адже  їх  навіть  сьогодні  в таблицю не внесли.  Звичайно,  що сталася технічна помилка, я це розумію, але давайте вирішимо, яким чином голосувати ці пропозиції.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  В  принципі  я  можу  їх озвучувати,  і будемо голосувати так. Я можу озвучувати пропозиції, які в мене є.

 

     ГОЛОВА. Озвучуйте. Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Добре.  Я  буду  озвучувати  ваші  пропозиції. Поправка  Губського:  вилучити  з  частини  другої  проекту закону абзаци 14,  15 і 16, які стосуються статті 5 Закону про податок на додану вартість.

 

     Ми не підтримали це.

 

     ГОЛОВА. Прошу, називайте поправку.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягаєте. Поправка 13 депутата Дроботова: "Підпункт 6.2.6 статті 6..."

 

     ГОЛОВА. Депутат Дроботов не  наполягає,  він  зайнятий  іншою справою. Давайте наступну.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Депутат Ващук.  Теж саме - збереження нульової ставки податку на операції з продажу молока та м'яса живою вагою.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Катерини Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.,  голова Комітету Верховної Ради України з  питань аграрної  політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  20, Волинська область).  Шановні колеги!  Ми від імені комітету  також подали поправки.  Нещодавно ми прийняли закон, який регламентує до 2004 року оподаткування аграрного сектора України.  Ми  пропонуємо залишити до 2004 року ту схему оподаткування,  яка діє зараз. Саме про це говориться в поправці 14 щодо підпункту 6.2.6 статті 6.  Ми пропонуємо його вилучити. Це зміни щодо податку на додану вартість по молоку і м'ясу, по переробці.

 

     Всього тут вісім наших поправок,  і я пропоную,  щоб ми зараз записали  в  стенограмі,  що  всі  статті проекту,  які стосуються оподаткування аграрного  сектора,  слід  вилучити,  оскільки  вони суперечать  нормі  прийнятого  нами  рамкового закону,  що нинішня схема оподаткування АПК зберігається до 2004 року.  Тоді ми готові будемо підтримати малий податковий кодекс.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від уряду Василь Васильович Регурецький.  Будь ласка, прокоментуйте пропозицію Катерини Тимофіївни.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.,  заступник   міністра   фінансів   України. Шановні   народні   депутати!   Наша   пропозиція   щодо   змін  в оподаткуванні аграрного сектора (до речі,  як  і  в  оподаткуванні операцій  з  продажу ліків) спрямована на збереження доходної бази бюджету,  яка склалася, яка вже врахована в прогнозах на 2001 рік. Зниження ставок оподаткування,  безумовно,  призведе до скорочення цих доходів. Ми домовилися, що маємо прийняти це лише в пакеті, що будуть відмінені пільги і знижені ставки.

 

     Якщо комітет   не   погоджується   з   відміною   пільг   для сільськогосподарського сектора,  то ви повинні  вирішити,  як  нам тоді поступити з цим законопроектом взагалі.

 

     ГОЛОВА. Я  не знаю:  куди хочете,  туди й відправляйте.  Будь ласка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Позиції зрозумілі. Треба просто голосувати.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ващук. Я вам уже надавав. Ваша поправка вже пройшла. Ви займайтеся Верховною Радою

 

     ВАЩУК К.Т.  Шановні  народні  депутати!  Я  думаю,  що всі ви однаково реагуєте на слова пана Регурецького. Ми знайшли якраз той сектор  економіки,  за  рахунок  якого  сьогодні  треба  проводити скасування пільг!  У нас є список секторів економіки,  які  можуть безболісно втратити пільги, що мають. З нашого села вже немає чого знімати! Ну що ми робимо?!

 

     Я просто звертаюся до вас усіх.  Шановні народні депутати! Ми не можемо допустити сьогодні такої наруги,  нас ніхто не зрозуміє! Село тільки-тільки почало підводитися з колін.

 

     І я прошу проголосувати пропозицію комітету вилучити  взагалі зміни  щодо  оподаткування  аграрного  сектора України.  Ось так і поставити це на голосування.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, коментуйте. Уряд прокоментував.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Уряд  прокоментував.  Уряд  запропонував  іншу систему   оподаткування  села.  Пропонується  ставка  8  відсотків замість 20. І ці 8 відсотків залишаються у розпорядженні селянина. Це стандартні правила оподаткування аграрного сектора, які є.

 

     ГОЛОВА. Називайте  поправки  Катерини Ващук.  Їх вісім.  Вона пропонує вилучити певні норми.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправка 14 - це щодо нульової ставки. Давайте по поправках, тому що...

 

     ГОЛОВА. Я надавав уже слово. Ви не чули

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправка 14.  Пропонується збереження нульової ставки на операції з продажу продукції переробних підприємств.

 

     ГОЛОВА. Та ні, депутат Ващук сказала, що вісім поправок.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Назвіть номери, тоді розглянемо всі разом.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Ващук.

 

     ВАЩУК К.Т.  Іване Степановичу,  це поправки 13,  14,  26, 27, тобто   тут   ціла  низка  поправок.  Я  пропоную,  щоб  нам  було простіше...

 

     ГОЛОВА. Та не низка!.. Ви називайте номери!

 

     ВАЩУК К.Т.  Давайте  вилучимо  взагалі  те,   що   стосується аграрного сектора,  і більше нічого не треба голосувати.  Аграрний сектор треба залишити в спокої.

 

     ГОЛОВА. Ви знаєте,  Катерино Тимофіївно,  у вас уже ж великий досвід   За  всієї  поваги  до вас,  ми ж не можемо голосувати про вилучення якогось сектора,  ви ж процедуру  знаєте.  Ви  називайте свої поправки,  їх суть,  і ми будемо голосувати. А ви сектори нам пропонуєте тут. Увімкніть мікрофон...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Давайте будемо по порядку.

 

     Перша поправка 14 до підпункту 6.2.6 про   податок   за   нульовою  ставкою  операцій  з  продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою. Пропонується залишити в діючій редакції.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

 

     "За"- 180.

 

     По фракціях покажіть.

 

     Наступна поправка.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Наступна поправка 16 Кабінету  Міністрів  України,  який  пропонує  залишити   діючу систему оподаткування бартерних операцій.

 

     Комітет з питань фінансів вважає це недоцільним,  тому що всі прекрасно знають, як обходити норми по бартеру векселями, уступкою вимог і так далі.

 

     Ми не підтримуємо цієї поправки.

 

     ГОЛОВА. Регурецький, ви наполягаєте?

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні депутати! Кабінет Міністрів звернувся  до  вас  з   проханням   не   голосувати   зміни   щодо оподаткування  бартерних  операцій.  Ми  можемо спровокувати різке зростання бартерних операцій,  яке ми сьогодні  успішно  практично подолали.   Це  буде  стосуватися  і  оподаткування  прибутку,  і, особливо, оподаткування по ПДВ.

 

     Ми чітко проаналізували (і податкова  адміністрація  може  це підтвердити),   які   шляхи   можуть  бути  використані,  коли  ми повернемося  до   загального   правила   оподаткування   бартерних операцій.  Це не впливає сьогодні на економічну ситуацію,  це лише впливає на доходи бюджету,  оскільки можуть бути використані шляхи ухилення від сплати податків.

 

     Ми просили б вас не голосувати за ці зміни, залишити нинішній порядок оподаткування бартерних операцій.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Один  коментар.   Як   тільки   були   введені дискримінаційні  зміни  для  бартерних  операцій,  усі перейшли на вексельні форми розрахунків.  Тому і зменшилася  так  арифметично, статистично кількість бартерних операцій. Одначе це не означає, що вони взагалі не існують.

 

     Тепер ми пропонуємо цю  норму  вилучити,  тому  що  податкові інспектори допускають на місцях вольності.  Кабмін не погоджується з цим.  Тому і пропонується Кабміном залишити  в  діючій  редакції норму про оподаткування бартерних операцій.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати пропозицію Кабінету Міністрів про вилучення цієї статті.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет не погоджується.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 81.

 

     Далі.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправка 21 депутата  Матвієнкова:  збереження податкового векселя.  Ми його замінили податковою розпискою,  тому що набрав чинності закон...

 

     ГОЛОВА. Він погоджується. Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Я перепрошую,  поправка 20 депутата  Горбачова врахована. Я просто хочу озвучити.

 

     Поправка 22   депутата   Матвієнкова   стосується   механізму погашення векселя. Це в тексті закону теж...

 

     Поправка 23 депутата Дроботова: норма про  те,  що  до 1 січня 2004 року сума податку,  що повинна сплачуватись  до  бюджету  підприємствами  за  молоко  і   молочну продукцію, залишається в чинній редакції. Тобто пропонується... Це з тих поправок,  про які говорила  Катерина  Ващук,  про  те,  щоб залишити в чинній редакції.  І комітет, і уряд не підтримують цієї поправки.

 

     ГОЛОВА. Сергію  Анатолійовичу,  я  вас   прошу,   продовжуйте роботу.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Я озвучив поправку 24 депутата Дроботова.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Депутат Дроботов наполягає.

 

     "За" - 113.

 

     Наступна.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Поправка 25 депутата Матвієнкова. Він пропонує ввести  новий  спосіб  відшкодування   ПДВ.   Ми   вважаємо   його недосконалим.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Матвієнкова.

 

     МАТВІЄНКОВ С.А.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і  підприємництва  (виборчий округ 55,  Донецька область). Уважаемые коллеги! Хоть мы с успехом и отменили НДС сейчас,  но я все-таки думаю,  что  нам  необходимо навести основной порядок в механизме возврата НДС. Дело в том, что на  сегодня  государственная   задолженность   по   возврату   НДС составляет 4 миллиарда.  И,  к сожалению,  мы имеем примеры, когда уже используют эту ситуацию, причем недобросовестно используют.

 

     Поэтому я предлагаю разделить счета:  50 процентов отправлять в централизованные источники, с которых осуществлять возврат, и 50 процентов передавать по методу покупки.

 

     Настаиваю на голосовании этой поправки.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Робоча група і комітет не підтримують цього.

 

     ГОЛОВА. Олексій Іванович Шитря.

 

     ШИТРЯ О.І.,    заступник    голови    Державної    податкової адміністрації  України.  Шановні народні депутати!  У "Прикінцевих положеннях" цього законопроекту записано,  що Кабінету Міністрів у визначений  термін  необхідно  розробити  новий  порядок  стосовно відшкодування податку  на  додану  вартість.  Тому  сьогодні  цією поправкою,  скажемо  так,  однією  статтею  врегулювати це питання практично неможливо.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Ви наполягаєте на цій поправці?

 

     ГОЛОВА. Прошу  проголосувати  поправку   народного   депутата Матвієнкова.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Комітет і уряд не підтримують.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 76.

 

     Зрозуміло.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні  депутати!  У зв'язку з таким поворотом подій щодо податку на додану вартість,  я думаю,  що нам треба  було  б  після додаткових консультацій або прийняти рішення про прийняття його в другому читанні з подальшим  перенесенням  на третє,   або  відправити  на  повторне  друге  читання.  Але  дати протокольне  доручення  уряду  при  опрацюванні  проекту   бюджету розробити запасний варіант у разі,  якщо ми у вересні приймемо цей законопроект у цілому.

 

     ГОЛОВА. Це вже така конструктивна  пропозиція,  щоб  доручити уряду розробити запасний варіант!

 

     Я пропоную прийняти в другому читанні,  а потім відправити на третє читання, і тоді нехай вони доопрацьовують.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Давайте так. Там ми з'ясуємо аграрні питання і так далі.

 

     ГОЛОВА. З    поправками.    Ви    не    заперечуєте,   Сергію Анатолійовичу?

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Не заперечую.

 

     ГОЛОВА. Прошу проголосувати в другому читанні.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Прошу підтримати, щоб процес не зупинявся.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо.

 

     "За" - 151.

 

     По фракціях покажіть (Шум у залі).

 

     А це і так повторне друге.

 

     Увімкніть мікрофон Олександра Олександровича Мороза.

 

     МОРОЗ О.О.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  депутати! Давайте ще раз поставимо на голосування,  тільки з поправками, про які говорила Катерина Ващук.

 

     Я просив  би  найбільшу  фракцію  комуністів  підтримати   цю пропозицію.  Мається на увазі,  що закон буде все одно, його треба буде до третього читання готувати,  але в  другому  читанні  треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Михайло Бродський.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю. Фракция "Яблоко". Уважаемый Иван Степанович! Я прошу еще раз поставить на голосование,  потому что, думаю, просто левые  не разобрались.  К сожалению,  у нас в стране нет настоящих левых партий, потому что настоящие левые партии всегда голосуют за снижение налогов для трудящихся.  Вы у нас являетесь псевдолевыми, точно так же,  как "Трудовая Украина"  является  псевдоцентристами или псевдоправыми. Сегодня у них совпали интересы.

 

     Прошу все-таки  проголосовать  за  снижение налогов,  хотя мы приняли абсурд по НДС,  но я  думаю,  что  в  третьем  чтении  нам удастся привести это в нормальное состояние.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановний Іване Степановичу! Можна прислухатися до пропозиції Олександра Олександровича Мороза,  щоб провести щодо питання стосовно аграрного сектора додаткові консультації і знайти компроміс.  Тому що зараз це  питання  просто  зависло.  І  дійсно відправити  це  на  третє  читання.  Ми  приречені  в цьому складі зробити для наших платників податків зниження  податків.  Якщо  ми цього не зробимо, втратимо два роки.

 

     ГОЛОВА. Депутат Сушкевич.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Дякую,  Іване  Степановичу.  Голови  комітетів Юхновський,  Танюк,  Гошовська,  Сушкевич, голова профспілок Стоян звернулися  до  вас  з  пропозицією  відхилити  цей законопроект у зв'язку з тим, що він незбалансований щодо бюджету. Він сьогодні є загрозою  для  бюджету  на  наступний  рік,  і  це нас надзвичайно непокоїть.  Але я про інше. Іване Степановичу, порушена процедура. Ми сьогодні не знаємо,  за що ми голосуємо, ми голосуємо за те, що ми не бачили в цьому законопроекті,  і  це  головне,  ми  його  не відпрацювали.  А  це  законопроект,  який  буде основою наступного бюджету.  Плюс,  Іване Степановичу,  ми ще й протягуємо  лотерейні норми, які комусь потрібні. Що ж ми робимо?

 

     ТЕРЬОХІН С.А.    Шановний    депутате   Сушкевич!   Дозвольте відповісти.  Знаєте що, давайте закінчувати творчу риторику! У нас є завдання від виборців - знизити податки.

 

     Стосовно незбалансованості.   Я   вам  можу  довести,  що  це абсолютно збалансований документ, тому що в нього включені всі без винятку пропозиції уряду,  який все це прорахував. Якщо ви рахуєте краще,  ніж уряд,  то йдіть і займайте його місце,  а не вводьте в оману зал.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Я надаю  слово  для  репліки  Петру  Миколайовичу Симоненку у зв'язку з тим, що називалася фракція.

 

     СИМОНЕНКО П.М.  Фракция коммунистов.  Первое.  Для  тех,  кто рассуждает,  кто  левые,  а  кто нелевые:  пускай сами разберутся, какие они на самом деле партии.

 

     Второе. Странная  происходит  вещь.  Мы   проголосовали   250 голосами   очень   принципиальный   вопрос  об  отмене  налога  на добавленную стоимость.  Как можно во втором чтении принимать  этот документ?  Он  совершенно меняется,  его надо представлять тогда в ином плане, потому что мы отменили налог на добавленную стоимость.

 

     И третье.  Вы посмотрите,  как иезуитски представлена сегодня схема   голосования   по   исключению   льгот,  что  в  дальнейшем обязательно приведет к ухудшению жизненного уровня наших граждан.

 

     По второму  разделу.  "Податок  на  додану  вартість  -   515 мільйонів"  - это операции "з продажу молока,  молочної продукції, м'яса і  м'ясопродуктів"  и  1,5  миллиарда  -  это  лекарства.  И получается,  что  те,  кто голосует,  уже компенсируют 2 миллиарда непосредственно за счет наших граждан.

 

     Поэтому, господа Бродские и ему подобные,  научитесь хотя  бы понимать,  за что вы предлагаете голосовать: за зеленые яблоки или недозревшие  идеи?  Мы  предлагали  совершенно  иную   конструкцию восполнения  этих  потерь,  которые  понесет бюджет после снижения налогов.  Это должны быть права государства прежде всего в области монополии, которые используются для пополнения бюджета.

 

     ГОЛОВА. Депутат Черненко. За ним - депутат Діброва.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.   Дякую,  Іване  Степановичу.  Шановні  народні депутати!  Коли розглядався цей проект податкового  кодексу,  який сьогодні  зранку  роздали,  там були поправки.  Ми єдина країна на теренах СНД,  парламент якої запровадив сьогодні податок на додану вартість на ліки, на медичні прилади...

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Та не ввели, ми його скасували.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване Степановичу,  ми його ввели.  І зараз ви все робите,  щоб протягти  цей  проект  закону.  Ви  бачите,  який сьогодні приймається варіант податкового законодавства,  яке дасть змогу зібрати гроші з хворих і старих. За що...

 

     ГОЛОВА. Я думаю  про  те,  що  подумають  ті  люди,  які  нас слухають?

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Іване  Степановичу,  в  мене  така пропозиція. Сьогодні  вже  треба  ставити  до  порядку  денного  питання   про відповідальність уряду за подання таких пропозицій.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зараз  я надам слово для репліки,  потім проголосуємо проект постанови про неприйнятність, а потім - у другому читанні.

 

     Депутат Діброва.

 

     ДІБРОВА В.Г.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ

 19, Волинська область). Дякую, Іване Степановичу. Шановні колеги! Мені  здається,  що  розгляд  даного  законопроекту  сьогодні - це самореклама окремих депутатів, тому що вони, апелюючи про зниження податкового  тиску,  забувають,  що  цим  самим  законопроектом ми розбалансовуємо державний бюджет. Це перше.

 

     Друге. Цим  проектом  закону  ми   забираємо   у   сільського господарства  2  мільярди "живих" грошей у вигляді тих пільг,  які дає сьогодні чинне законодавство.

 

     І третє.  Ми прийняли  поправку  про  скасування  податку  на додану вартість.  Актуальність прийняття цього закону сьогодні вже не має ніякого значення,  якщо ми включаємо в текст  законопроекту дану поправку.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Іде повтор.

 

     Слово для репліки надається депутату Бродському.

 

     БРОДСЬКИЙ М.Ю.   Фракция  "Яблоко".  Я  хочу  ответить  нашим псевдолевым: лучше быть зеленым яблоком, чем желтым или коричневым помидором!

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ми з вами домовлялись,  що відповідно до Регламенту перед голосуванням ми проголосуємо проект постанови 6140/П3 народних депутатів Борзова, Сушкевича та інших.

 

     Для аргументації  і  з  мотивів  увімкніть  мікрофон депутата Сушкевича.

 

     СУШКЕВИЧ В.М.  Шановні  народні   депутати!   Я   прошу   вас проголосувати цей проект постанови, який виключає із законопроекту 6140 норми,  що стосуються лотерейної  діяльності.  Вони  тихенько протягуються для того,  щоб закріпити за однією лотереєю монополію на проведення цієї діяльності. Причому це робиться так, розуміючи, що   цей   законопроект   екстремальний.   Ці   норми  туди  вміло імплементовані.

 

     Я вас  дуже  прошу  проголосувати,  бо  ці  норми  ліквідують позабюджетне   фінансування  молодіжної  сфери,  спорту,  туризму, підтримки інвалідів та інших соціальних верств населення.

 

     Я прошу проголосувати за цей проект постанови.

 

     ГОЛОВА. Ставиться на голосування  проект  постанови  6140/П3. Прошу голосувати.

 

     "За"- 215.

 

     Не приймається рішення.

 

     По фракціях покажіть.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Іване  Степановичу,  я  просив би поставити на голосування  пропозицію  Олександра  Олександровича  Мороза.  Пані Ващук, я звертаюся...

 

     ГОЛОВА. Для  того  щоб  проголосувати  цю  пропозицію,  треба врахувати ті поправки, про які говорила депутат Ващук. Я їх ставив на голосування.

 

     Ставлю ще  раз  на  голосування  поправки,  внесені народними депутатами  Катериною  Ващук  і  Дроботовим  від   комітету,   про вилучення  норм щодо зміни оподаткування,  що стосуються аграрного сектора. Прошу голосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А. Давайте підтримаємо, це розумний компроміс.

 

     "За"- 170.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

 

     Так, усі компроміси вичерпали.

 

     Прошу проголосувати  про  відправлення  на   повторне   друге читання  Зніміть голосування.  Від уряду слово заступнику міністра Регурецькому.

 

     РЕГУРЕЦЬКИЙ В.В.  Шановні народні  депутати!  Шановний  Іване Степановичу! Ми так зрозуміли, що голосування пройшло щодо другого читання.  Але якщо йде повторне друге читання, як запропоновано, я хотів би,  щоб ви все-таки врахували позицію уряду. Я кажу не щодо принципу, а щодо самої процедури голосування. Проект, який у вас є на  руках,  -  це проект,  який напрацювала робоча група - урядова частина і народні депутати. Але сьогодні в залі обговорюється лише частина,  яку  пропонують  народні  депутати.  На перше і на друге читання вносяться  абсолютно  різні  документи.  Вони  формувалися кожного  дня,  кожної  години  в  новому  вигляді.  У мене в руках останній варіант,  який ми отримали вчора о 18 годині. Ми не могли давати  письмові  пропозиції,  оскільки  ми  працювали разом.  Але ігнорувати позицію Кабінету Міністрів щодо технічних викладок норм цього  проекту   Я  хотів  би,  щоб  ви  це  врахували.  Ми будемо голосувати стосовно всіх пропозицій,  як ми і  домовлялись.  Проте зараз   голосується  поіншому.  Пропонується  прийняти  у  другому читанні ті норми,  з якими ми категорично  не  можемо  погодитись. Врахуйте  позицію  уряду.  Ми  не  можемо  прийняти його в другому читанні в такій редакції.

 

     ГОЛОВА. Не  прийняти  в  другому  читанні,  а  відправити  на повторне друге читання

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  З урахуванням пропозицій, які будуть внесені в порівняльну таблицю.

 

     ГОЛОВА. На повторне друге читання.  У зв'язку з тим що  норми не  набрали потрібної кількості голосів,  відправляємо на повторне друге читання. Прошу проголосувати.

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Ну,  ми  ж  маємо  все-таки  щось  зробити   з податковою  системою.  Давайте  хоча  б  не  зупиняти  цей процес. Просимо підтримати.

 

     "За"- 193.

 

     ГОЛОВА. По фракціях покажіть.

 

     Може, ми за перерву відпочинемо, а потім...

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Шановні  народні   депутати!   Зрозуміло,   що комуністи  і "Трудова Україна" разом виконують завдання Президента України по завалу цього законопроекту. І давайте закінчимо розмову про зниження податків у цій країні! Ось і все! (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Депутат Балашов.

 

     БАЛАШОВ Г.В. "Трудовая Украина".

 

     Я хочу,  чтобы народные депутаты помнили,  что над нами всеми есть Бог.  Он видит, кто, что и как плетет. Вы должны видеть перед глазами ту бабушку,  которая дрожащими руками платит НДС - плюс 20 процентов - к стоимости любого товара в аптеке. А рядом человек на "Мерседесе"  получает возврат этого НДС за вывоз металлолома.  Вот что такое НДС, что такое Терехин и почему они протаскивают дальше! ( Оплески).

 

     ТЕРЬОХІН С.А.  Пане Балашов, не Бог над вами, а Президент. Не плутайте, будь ласка.

 

     ГОЛОВА. Сергію Анатолійовичу, я дякую вам.

 

     -------------

 

     Оголошується до розгляду проект Закону

 5041-1Д про  внесення змін до Закону України про перелік об'єктів права державної власності,  що не підлягають  приватизації  (друге читання). Прошу проголосувати

 

     КОСТУСЄВ О.О. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги!..

 

     ГОЛОВА. Зніміть голосування. Будь ласка.

 

     КОСТУСЄВ О.О.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики повторно вносит на ваше рассмотрение   законопроект  о  перечне  обектов,  не  подлежащих приватизации.  В комитет поступили предложения по 200 обектам,  в основном  по  включению  их  в дополнение 1.  Комитет большинством голосов предлагает согласиться практически со всеми  предложениями народных  депутатов.  В  частности,  учтены  предложения  народных депутатов  Александровской,  Алексеева,  Бандурки,   Богословской, Горбачева,   Гуренко,  Иоффе,  Коновалюка,  Костусева,  Кравченко, Крука,  Макеенко,  Москвина,  Павленко,  Павловского,   Писаренко, Пухкала,  Райковского,  Раханского,  Рябченко,  Саса,  Сафроно  а, Семенюк,  Ткаленко,  Чукмасова,  Юхновского,  Янковского,  а также членов  комитетов  по  вопросам  свободы  слова  и информации,  по вопросам культуры и духовности,  по вопросам аграрной политики,  а также фракции Украинского народного руха.

 

     ГОЛОВА. Олексію Олексійовичу, я прошу, проголосуйте в другому читанні. Прошу голосувати.

 

    "За"- 222.

     По фракціях.

 

    КОСТУСЄВ О.О.  Комитет просит поддержать.

 

    ГОЛОВА.  Ще раз  ставлю  на голосування. Прошу голосувати.

 

    "За"- 243.

     Рішення прийнято.

 

     КОСТУСЄВ О.О. Ми просим проголосовать как закон, в целом.

 

     ГОЛОВА. Комітет   просить   проголосувати   як  закон.  Прошу

     голосувати.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Уряд підтримує прийняття в цілому.

 

    "За"- 239.

 

    ГОЛОВА. Рішення прийнято.  Покажіть по фракціях.  Оголошується

     перерва до 16 години.