ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ

 

        С е с і й н и й  з а л  В е р х о в н о ї  Р а д и

           У к р а ї н и.  3  л и п н я  2001  р о к у.

                         10 г о д и н а.

 

      Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати, журналісти, гості  Верховної  Ради!  Прошу  народних  депутатів  готуватися до реєстрації.

 

     Сьогодні день  народження  нашого   колеги   Юрія   Петровича Соломатіна.  Прошу  привітати його й побажати здоров'я і успіхів у роботі (Оплески).

 

     Прошу реєструватися.  У  залі  зареєструвалися  362  народних депутати. Ранкове пленарне засідання оголошується відкритим.

 

     Відповідно до  статті 2.5.2 Регламенту у вівторок ми маємо 45 хвилин для оголошення  запитів,  заяв,  повідомлень  і  пропозицій уповноважених представників депутатських груп і фракцій. Тому поки я буду зачитувати запити,  прошу подати до президії записки,  кого ви уповноважуєте виступати.

 

     --------------

 

     Надійшли такі депутатські запити.

 

     Народного депутата  Олени  Бондаренко - до Президента України щодо забезпечення дотримання конституційних прав підсудного Дмитра Мороза. Прошу голосувати.

 

     "За" - 135.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народних депутатів Анатолія Драголюнцева та Володимира Яценка

- до Президента  України  стосовно  використання  праці  інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи на керівних посадах.

 

     "За" - 144.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Народного депутата Олександра Сергієнка - до Прем'єр-міністра України стосовно  фінансування  будівництва  комунальних  об'єктів Кіровоградської   області,   передбаченого   постановою   Кабінету Міністрів України 312 від 2 квітня 2001 року. Прошу голосувати.

 

     "За" - 89.

 

     Рішення не приймається.

 

     Народного депутата Олега Юхновського  -  до  Прем'єр-міністра України стосовно незадовільного медичного обслуговування населення Козятинського  району   Вінницької   області   через   відсутність санітарного автотранспорту.

 

     "За" - 113.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів (Білорус,  Кірімов та інші - усього п'ять народних депутатів) - до Прем'єр-міністра  України  стосовно катастрофічного стану закладів системи охорони здоров'я в Україні.

 

     "За" - 133.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Чекалін  та  інші  -  усього  сім народних  депутатів)  -  до  Прем'єр-міністра   України   стосовно усунення  перешкод  у  виконанні  Закону  України  про  проведення економічного   експерименту    на    підприємствах    легкої    та деревообробної    промисловості    Чернівецької   області.   Прошу голосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Охріменко та інші  -  усього  вісім народних  депутатів)  -  до Прем'єрміністра України,  голови Фонду державного майна України повторний запит щодо перевірки законності продажу   49-відсоткового   пакета  акцій  спільного  підприємства "Росава".

 

     "За" - 165.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Юрія  Соломатіна  -  до  Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з незадоволенням відповіддю на запит стосовно надання інформації щодо причин аварії на Чорнобильській АЕС. Прошу голосувати.

 

     "За" - 153.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Михайла Павловського - до Прем'єр-міністра України про порушення статті 57  Закону  України  про  освіту  при оплаті   праці   науково-педагогічним   працівникам  Національного технічного університету "КПІ".

 

     "За" - 126.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Петра Цибенка

- до   Прем'єр-міністра   України   у   зв'язку  з  незадоволенням відповіддю на звернення стосовно  ситуації,  що  склалася  навколо акціонерного   товариства   "Свердловський  машинобудівний  завод" Луганської області.

 

     "За" - 145.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Миколи Пасєки до Прем'єр-міністра  України у  зв'язку  із  зволіканням Міністерством оборони України передачі лісового   масиву    Дашівського    державного    лісомисливського господарства Вінницької області. Прошу голосувати.

 

     "За" - 162.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Віталія  Черненка  -  до Прем'єр-міністра України  у  зв'язку  з  незадовільним  реагуванням  Мінпаливенерго України  на  звернення  стосовно  енергопостачання мешканців міста Горлівки.

 

     "За" - 134.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія  Єрмака  - до   Прем'єр-міністра  України,  Генерального  прокурора  України, голови Служби безпеки, міністра внутрішніх справ, голови правління Національного  банку  України  про  створення урядової комісії для встановлення  причин  фінансової   кризи   і   неплатоспроможності акціонерного промислового банку "Україна" та притягнення винних до відповідальності.

 

     "За" - 227.

 

     Рішення прийнято.

 

     Групи народних депутатів (Красников,  Пасечна, Марамзін) - до віце-прем'єр-міністра   України  Володимира  Семиноженка  стосовно проблем зарахування до стажу педагогічної роботи  для  нарахування надбавок  за  вислугу років часу роботи педагогічних працівників у комсомольських і партійних органах. Було таке положення.

 

     "За" - 155.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата Михайла Гуцола

- до  міністра екології та природних ресурсів України у зв'язку із нереагуванням на звернення стосовно офіційної позиції міністерства щодо  будівництва  лінії  по переробці побутового сміття біля села Проліски Бориспільського району.

 

     "За" - 151.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віктора Пинзеника -  до  міністра  охорони здоров'я   України   щодо   негативних   наслідків   від  уведення ліцензійних  умов  впровадження  роздрібної  торгівлі  лікарськими засобами.

 

     "За" - 100.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Миколи  Кухарчука  -  до міністра юстиції України у зв'язку із невиконанням  Закону  України  про  виконавче провадження   відділом   виконавчої   служби   органів  юстиції  в Здолбунівському районі Рівненської області щодо  виконання  наказу арбітражного  суду  Рівненської  області  про  примусове виконання рішення суду.

 

     "За" - 129.

 

     Рішення приймається.

 

     Народного депутата  Олексія  Лісогорського  -   до   міністра внутрішніх  справ України стосовно зловживань службовим становищем співробітників Закарпатського управління внутрішніх справ.

 

     "За" - 141.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Віталія Черненка  -  до  міністра  охорони здоров'я  України  у  зв'язку із тяганиною щодо розгляду звернення Комітету з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства щодо організації обстеження хворого в Інституті медицини праці.

 

     "За" - 107.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Євгена Жовтяка

- до  Генерального  прокурора  України  у  зв'язку  з   неналежним розслідуванням  кримінальної  справи,  пов'язаної  з кооперативним будівництвом   АТС   на   кошти   громадян    у    селі    Горенка КиєвоСвятошинського району.

 

     "За" - 88.

 

     Рішення не прийнято.

 

     Групи народних  депутатів  (Рябченко  та  інші - всього шість депутатів) - до  Генерального  прокурора  України,  голови  Служби безпеки України повторний запит щодо зловживань посадових осіб при продажу  49-  відсоткового  пакета  акцій  спільного  підприємства "Росава".

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народних депутатів  Григорія  Омельченка та Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора України,  голови Служби безпеки  України про  порушення  кримінальної  справи щодо колишнього голови Служби безпеки України Леоніда Деркача, народного депутата України Андрія Деркача,   Вадима  Рабіновича  та  інших  громадян,  розслідування надрукованих в Інтернеті на сайті "Україна кримінальна" фактів  їх злочинної діяльності та притягнення винних до відповідальності.

 

     "За" - 190.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Євгена  Жовтяка  до голови Служби безпеки України  у  зв'язку  із  незадоволенням  відповіддю  на  звернення стосовно  перевірки  опублікованої інформації щодо причин загибелі Вячеслава Чорновола.

 

     "За" - 113.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата  Михайла  Павловського  -  до   Київського міського  голови  у зв'язку із намаганням розташувати на території Національного  технічного   університету   "КПІ"   автозаправочної станції та торгівельного ринку.

 

     "За" - 140.

 

     Рішення прийнято.

 

     Народного депутата Петра Цибенка

- до   голови   Державного   комітету   інформаційної    політики, телебачення  та  радіомовлення  України  з  приводу  необ'єктивної упередженої інформації, поданої 21 червня цього року на телеканалі "Інтер" у програмі "Подробиці".

 

     "За" - 144.

 

     Рішення прийнято.

 

     Оголошення. Відповідно до статті 4.2.2 Регламенту  Верховної  Ради  України  інформую   про   вихід народних  депутатів  України зі складу депутатської фракції партії "Демократичний  союз"  Ореста  Івановича   Фурдичка   і   Катерини Тимофіївни Ващук.

 

     Депутатський запит  народних депутатів Григорія Омельченка та Анатолія Єрмака - до Генерального прокурора України про  порушення кримінальної  справи та розслідування фактів незаконної діяльності державного підприємства Міністерства оборони  України  "Українська авіаційна  транспортна  компанія"  і  дачі  правової  оцінки  діям посадових осіб. Прошу голосувати.

 

     "За" - 164.

 

     Рішення прийнято.

 

     Переходимо до виголошення  заяв.  Ми  час  цей  відмежуємо  і надамо можливість.

 

     Слово надається  Лілії  Григорович від фракції Народного руху України. За нею буде виступати депутат Козак.

 

     ГРИГОРОВИЧ Л.С.,  заступник голови  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  охорони  здоров'я,  материнства  та  дитинства (багатомандатний   загальнодержавний   виборчий    округ,    НРУ). Вельмишановний  Іване  Степановичу!  Вельмишановні  колеги народні депутати!  За десять років українського парламентаризму  в  стінах цієї сесійної зали ми були свідками різних подій - і історичних, і комічних,  і трагічних,  зокрема день 22 червня -  початок  Другої світової,  Великої  Вітчизняної  війни належить саме до таких.  20 мільйонів життів громадян колишнього Радянського Союзу,  із них  8 мільйонів життів українців,  віддано за те,  щоб ця найстрашніша в історії людства війна ніколи більше не повторилася.

 

     Однак перебіг подій того дня  в  сесійній  залі  показав,  що якась  жахлива війна триває й далі - триває у свідомості,  в умах, триває пошук ворога,  триває протиставлення одних другим. Чи не ці причини породили колись і "коричневу" і "червону чуму"?

 

     Під час парламентських слухань було вчинено дві зради.  Зрада перша.  Хочу сказати, що ті люди, котрі гинули із словами на устах "За   Родину!",   дуже   любили,   підкреслюю,  дуже  любили  свою Батьківщину. Ви її чомусь не любите.

 

     Зрада друга.  Це зрада принципів  фронтового  братства,  коли молоді,   народжені  переважно  після  війни,  імпозантні  народні депутати  не  дали  можливості  виступити  учаснику  бойових  дій, фронтовику  Ігорю  Рафаїловичу  Юхновському  (Шум  у  залі).  Таке ставлення  до  фронтовика  -  це  порушення  принципів  фронтового братства.  До  таких  зрад під час воєнних дій військовий трибунал ставився дуже й дуже серйозно.

 

     Фракція Народного руху України вважає,  що  проведення  таких парламентських  слухань  не сприяло найголовнішому - порозумінню в українському суспільстві.

 

     Говорячи про  правду  Великої  Вітчизняної   війни   стосовно України,  я  хочу  показати  газету "Вечірня зоря",  яка вийшла 22 червня цього  місяця,  де  йдеться  (от  ви  можете  побачити  цей документ, підписаний наркомом Берією) про виселення всіх українців з окупованої території.  Дата - 22 червня 1944 року.  Я це  говорю тому,  що  ми повинні,  нарешті,  закінчити цю війну так,  як вона закінчилася в Іспанії,  у Франції,  в Польщі,  Німеччині і  в  тій самій Росії.

 

     Віссаріон Григорович Бєлінський сказав таке: "Усяка крайність є сестрою обмеженості".  Я закликаю український парламент  відійти від обмеженості, що буде називатися людською порядністю.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному депутату Ярославу Козаку від фракції "Демократичний союз".  За  ним  буде  виступати депутат Альохін.

 

     КОЗАК Я.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради України з питань будівництва, транспорту і зв'язку (виборчий округ

 150, Полтавська  область).  Фракція  партії "Демократичний союз". Шановні колеги!  Фракція партії "Демократичний союз" звертає увагу народних  депутатів,  уряду України на вкрай важкий стан,  в якому перебуває сьогодні сфера освіти.

 

     Закінчився черговий навчальний рік,  який не приніс  суттєвих позитивних  зрушень у життя освітян і не наблизив нас до вирішення головних  проблем  державної   системи   освіти.   У   цьому   міг переконатися  кожний  з  народних  депутатів під час перебування у себе в окрузі, спілкуючись із виборцями.

 

     Професія вчителя, яка традиційно глибоко шанувалася в народі, стала  символом  зубожіння  і безвихідності,  суттєво загострилася проблема кадрового забезпечення освіти,  і  її  поки  що  належний рівень   забезпечується   виключно  за  рахунок  старших  поколінь учителів.  Втрачено високий авторитет педагога.  Талановита молодь сьогодні не вбачає перспектив у педагогічній діяльності.

 

     Усе це  вимагає рішучих дій виконавчої влади в галузі освіти, де закладаються,  без перебільшення, основи майбутнього країни, її інтелектуальний   і   духовний   потенціал.  Певні  зрушення,  які відбуваються  останнім  часом,   мають   здебільшого   косметичний характер і не позначаються реально на становищі освітян.  Так,  на тлі  нещодавнього  підвищення  окладів  педагогічним   працівникам триває   практика   часткової   виплати   вчителям  і  працівникам дошкільних закладів передбачених законодавством України  доплат  і надбавок.  Середня  зарплата  працівників  сфери  освіти становить менше 60 відсотків середньої зарплати працівників промисловості  і лише  75 процентів прожиткового мінімуму.  Нагадую,  що лише п'ять років тому середня зарплата освітян становила майже  80  відсотків зарплати промислових працівників.

 

     Для забезпечення  вагомих і дійсно відчутних зрушень у галузі освіти має бути суттєво  скоригована  бюджетна  політика  держави. Безумовно,  позитивним є те, що в бюджетній резолюції на наступний рік ми  передбачили  повне  фінансування  доплат  учителям.  Проте жодним  словом  не  сказано  про необхідність суттєвого поліпшення фінансування  освіти.  Декларативною  є   норма   про   підвищення заробітної плати працівникам бюджетної сфери.  Оскільки номінальну зарплату можна підвищити,  але реально при цьому в умовах  значної інфляції  вона  знизиться.  Таких  положень  у документі більш ніж достатньо.  По суті,  відсторонено Верховну  Раду  від  визначення головних напрямів бюджетної політики.

 

     Зважаючи на це, фракція партії "Демократичний союз" вважає за необхідне вже на стадії підготовки і розгляду  проекту  Державного бюджету  України  на  2002  рік  забезпечити  не тільки номінальне збільшення видатків на освіту,  а й збільшення частки цих видатків у   бюджеті.   Без  визначення  сфери  освіти  одним  із  головних пріоритетів у своїй політиці Україна рік за роком втрачатиме  шанс посісти  достойне  місце у світовій спільноті,  де рівень розвитку людського  потенціалу  є  визначальним  у   соціально-економічному поступі.

 

     Сподіваємося на   розуміння   і  підтримку  з  боку  народних депутатів і уряду  саме  такого  підходу  до  розв'язання  проблем системи освіти України.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  народному  депутату  Альохіну  від фракції "Солідарність". За ним буде виступати Віктор Терен.

 

     АЛЬОХІН В.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (виборчий округ  39,  Дніпропетровська  область).  "Солідарність". Шановний Іване Степановичу!  Шановні колеги.  Ми сподіваємося,  що питання,  яке зараз  буде  підняте,  стосується  не  тільки  нашої депутатської групи,  а й усіх депутатів, які представляють аграрні регіони.

 

     Законом України про Державний  бюджет  України  на  2001  рік видатки  на  заходи,  пов'язані з закупівлею сільськогосподарської техніки на умовах лізингу, передбачені на загальну суму 2 мільярди 784 мільйони 971 тисяча гривень. У тому числі 2 мільярди 596 тисяч гривень - від повернення коштів,  що надійшли за рахунок погашення заборгованості за кредитами,  залученими державою або під державні гарантії для закупівлі  сільськогосподарської  техніки  іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання.

 

     Проте за  станом  на  20  червня  2001  року  від   погашення зазначених  кредитів  надійшло лише 14 мільйонів гривень.  Складні кліматичні умови,  що спостерігаються в Україні,  вимагають  більш оперативного     проведення     жнив.     Технологічні     потреби сільськогосподарських підприємств для своєчасного збирання  врожаю становлять  близько  50 тисяч зернозбиральних комбайнів та близько 200 тисяч тракторів.

 

     У той  же   час   виробники   сільськогосподарської   техніки скорочують обсяги виробництва,  оскільки майже відсутня купівельна спроможність   сільськогосподарських   товаровиробників   не   дає останнім  змогу  придбати  відповідну техніку.  Така ситуація може призвести в цьому році до значних втрат вирощеного  врожаю,  що  в свою  чергу  призведе до нестачі зерна на ринку та підвищення ціни на хліб.  Урожай вирощений,  треба тільки зібрати його.  І є добрі приклади  товаровиробників,  які  сьогодні зробили хороший комбайн "Славутич" та іншу техніку.

 

     Відповідно до Закону України про бюджетну систему України  та Положення  про резервний фонд Кабінету Міністрів України резервний фонд призначений для фінансування невідкладних витрат у  народному господарстві  та інших заходів,  які не могли бути передбачені під час затвердження державного бюджету України на відповідний рік.

 

     Зважаючи на важливий та невідкладний характер зазначених вище питань,  просимо  розглянути  або  сьогодні  проголосувати  і дати доручення Кабінету Міністрів виділити  з  резервного  фонду  25-50 мільйонів   гривень   для   закупівлі  комбайнів  вітчизняного  та спільного виробництва з  метою  забезпечення  необхідною  технікою виробників   сільськогосподарської  продукції  з  поверненням  цих коштів.  Це дасть можливість покращити ситуацію  із  забезпеченням сільськогосподарських       товаровиробників      зернозбиральними комбайнами,  сприятиме збереженню вирощеного врожаю,  дасть  змогу завантажити роботою виробників сільськогосподарської техніки, що у свою чергу сприятиме надходженню додаткових коштів  до  державного бюджету.

 

     Погашення виділених  коштів  можна  буде провести до 1 жовтня 2001  року   або   до   кінця   листопада   -   після   реалізації сільськогосподарськими товаровиробниками вирощеного зерна.

 

     Шановні колеги!   Розданий   проект   постанови.  Є  прохання підтримати нас.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Віктору Терену  від  фракції "Батьківщина".  За ним буде виступати депутат Кириленко.

 

     ТАРАН (ТЕРЕН) В.В.,  член Комітету Верховної Ради  України  з питань    свободи    слова    та    інформації    (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ,  НРУ).  Фракція  "Батьківщина". Шановні  колеги!  За  дорученням  фракції "Батьківщина" я сьогодні виступаю і як депутат,  і як голова Всеукраїнської спілки ошуканих вкладників  та  акціонерів України і знову привертаю вашу увагу до проблеми трастів.

 

     Верховна Рада ще минулого скликання  давала  доручення  уряду внести  законопроект,  який передбачав би створення позабюджетного фонду компенсації.  Проте питання і досі  лишається  відкритим.  А втім  проблему трастів можна вирішити.  І свідченням цього є угода про   соціальне   партнерство   між   партією   "Батьківщина"   та Всеукраїнською  спілкою  ошуканих  вкладників та акціонерів.  Саме завдяки реалізації цієї угоди  вже  відпрацьовано  ряд  конкретних механізмів, які перевірені на практиці і завдяки яким при сприянні "Батьківщини" відбувається повернення вкладів.  Повернення  живими грошима.

 

     Конкретні пропозиції  по вирішенню проблеми трастів закладено в законопроекті народних депутатів Онопенка,  Удовенка  та  інших. Причому  висновок  Головного  науковоекспертного управління на них позитивний. Однак, незважаючи на це, ці законопроекти не вносять в сесійну залу.

 

     Фракція "Батьківщина"   рішуче   наполягає  на  розгляді  цих законопроектів.  За проблему трастів,  як і за інші економічні  та соціальні   прорахунки,   які   лягли   важким  тягарем  на  плечі українського народу, знову ніхто не відповів. І ніхто, і ніколи не відповість,  доки  суспільство  не буде структуризованим.  А це не відбудеться доти,  доки наша держава не  перейде  до  пропорційної системи виборів,  яка дасть можливість конкретним політичним силам взяти на себе відповідальнісь за стан справ у державі.

 

     Ще 7 червня Верховна Рада 289 голосами прийняла нову редакцію Закону  про вибори,  яка є найбільш компромісною.  Однак Президент відразу,  ще не бачивши в очі  закону,  заявив,  що  він  його  не підпише,  -  допустивши  при цьому некоректних висловлювань як про парламент у цілому,  так і  про  політичні  партії,  які  діють  в Україні.

 

     Доля Закону про вибори на сьогодні невідома,  однак, зважаючи не те, що лишилося всього два тижні до закриття сесії, стає цілком зрозумілим,   що   Банковою   просто  заплановано  зірвати  процес прийняття нормального виборчого законодавства.

 

     У зв'язку із цим  фракція  "Батьківщина"  пропонує  не  брати участі   в   жодному   голосуванні   по  законодавчих  актах,  які підготовлені  Президентом  або  Кабміном  доти,   поки   не   буде підписаний Закон про вибори.  Це вимушений захід,  але водночас це єдина можливість вплинути на Президента, який блокує закон.

 

     Усі в цьому залі повинні усвідомити, що проведення виборів за старим  законом  неможливе.  Воно неможливе ще й тому,  що близько двох десятків положень  чинного  виборчого  закону  Конституційним Судом визнано такими, які суперечать Конституції.

 

     Існуючий виборчий закон ще на чотири роки консервує і існуючу безвідповідальну систему влади.  Ми розуміємо, кому це вигідно. Ми закликаємо народних депутатів:  і комуністів,  і рухівців - всіх у цій залі підтримати позицію  "Батьківщини".  Адже  лише  разом  ми зможемо  змінити  існуючу систему брутального блокування виборчого законодавства в Україні.

 

     Спасибі .

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному  депутату  Кириленку  від фракції Українського народного руху. За ним буде виступати депутат Семенюк.

 

     КИРИЛЕНКО В.А.,  секретар Комітету Верховної Ради  України  з питань    соціальної    політики    та    праці   (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Заява фракції Руху.

 

     23-27 червня  в Україні з високим державним візитом перебував Його Святість Папа Римський Іван-Павло ІІ.

 

     Фракція УНР у Верховній Раді України  вважає,  що  цей  візит став  вкрай  важливою  етапною  для  України подією на її шляху до Європи.

 

     Сотні тисяч паломників, що зібралися на урочисті богослужіння в Києві і Львові, та мільйони наших співвітчизників, що слідкували за проповідями понтифіка по телебаченню,  стали прямим і  головним підтвердженням необхідності візиту Папи до України.

 

     Послання миру  і  любові,  з якими не раз звертався верховний архієрей до України та українців,  окрім української,  майже всіма мовами,  що  мають  ужиток  на  нашій  землі,  стали демонстрацією відмови  католицької  церкви  та   західного   світу   від   етики протистояння  і  конфліктів  та  переходу  до  етики  співпраці та гуманізму.

 

     Рух вітає всі добрі наміри,  виголошені Папою, та заявляє, що й   надалі   сприятиме  міжконфесійному  діалогу  та  злагоді  між українцями всіх віросповідань та національностей.

 

     Разом із  тим  слід  зазначити  вкрай  ортодоксальну  позицію українського  відділення  Російської  Православної  церкви УПЦ МП, яка,  на нашу думку,  показала повну  неготовність  до  сприйняття політичних,  релігійних  та  світоглядних  реалій двадцять першого століття.  Дії та висловлювання ієрархів УПЦ МП щодо  візиту  Папи Римського  до України,  які грунтуються на відверто середньовічних підходах,  виразно   продемонстрували   віруючим   та   невіруючим українцям  справжній  характер  та  завдання  московської церкви в Україні.  До того ж останні висловлювання  Патріарха  РПЦ  Алексія щодо  необхідності  приєднання України до Союзу Росії та Білорусії стали ще одним підтвердженням відвертої політичної заангажованості УПЦ  Московського  патріархату.  Можна  лише уявити реакцію деяких політичних  та  релігійних  сил,  якби  Папа  Римський  заявив  на проповіді  в Києві,  приміром,  про необхідність вступу України до НАТО!

 

     Взагалі ж,  на  думку  фракції,  позиція  російської   церкви відображала   офіційну   позицію   Кремля,   підтверджену  словами російського посла Чорномирдіна в день  прибуття  до  Києва  ще  30 травня цього року.

 

     Фракція Українського  народного  руху  вважає,  що візит Папи Римського  наблизив  Україну   до   демократичних   цінностей   та остаточного  сприйняття ідей гуманізму,  які завжди на нашій землі мали добре коріння.  З іншого боку,  мільярди телеглядачів на всій планеті  спостерігали за візитом Папи Римського до нас,  унаслідок чого Україна стала ближчою і зрозумілішою цілому світові.

 

     УНР як політична сила,  що наполегливо та послідовно виступає за реалізацію європейського вибору України,  одним із етапів якого став візит Папи Римського до України, заявляє, що і надалі докладе всіх зусиль, щоб наша держава нарешті приєдналася до країн, які на практиці забезпечують  своїм  громадянам  свободу,  демократію  та добробут.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від фракції Соціалістичної партії (Лівий центр) слово надається  народному  депутату  Валентині  Семенюк.  За  нею  буде виступати депутат Баулін.

 

     СЕМЕНЮК В.П.,  член  Комітету  з  питань аграрної політики та земельних  відносин  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  виборчий  блок СПУ та СелПУ).  Фракція соціалістів і селян (Лівий центр).  Слухаючи сьогодні виступаючих  у  цьому  сесійному залі,    переконуєшся,   що   підтверджуються   слова   Олександра Олександровича Мороза,  що перед  виборами  всі  представники  так званих  "грошових"  фракцій  зразу  стають лівими.  Підтвердженням цього є і виступ пана Козака.

 

     Шановний пане Козак!  Упродовж трьох  скликань,  відколи  тут створилася  більшість,  ви,  голосуючи за бюджет,  призупиняли дію статті   57   Закону   України   про   освіту.   Сьогодні    перед парламентськими виборами ви проливаєте сльози, крокодилячі сльози, і збираєте підписи по областях для того,  щоб відновити  дію  цієї статті.  Будь ласка, не займайтеся окозамилюванням! Чесно вчителям скажіть,  що саме ви - представники більшості  -  призупинили  дію цієї  статті Закону про освіту і саме ви обікрали всіх освітян,  а сьогодні проливаєте сльози.

 

     Ще я хотіла б зробити заяву від фракції,  виборчого  блоку  у зв'язку   з   тим,  що  скоро  ми  будемо  відзначати  десятиріччя незалежності України.  Наш народ,  наші виборці  надіялися,  що  з проголошенням суверенітету держави буде розвиток продуктивних сил, що життя їхнє покращиться.

 

     Натомість ми сьогодні є свідками  розпаду  продуктивних  сил, особливо  у  сфері  сільськогосподарського  виробництва.  Майже 80 відсотків  населення  сьогодні  знаходиться  за  межею   бідності. Сьогодні  село  фактично не живе,  а виживає.  Закриваються школи, фельдшерськоакушерські    пункти,    підприємства    побуту     та кооперативної  торгівлі.  Сільський  трудівник залишився практично наодинці зі своїми проблемами.

 

     Влада не   дбає   про   матеріальнотехнічне   та    фінансове забезпечення  села.  Сільськогосподарські виробники знемагають від непродуманої    грошовокредитної    політики.    За    десятиліття незалежності  практично  не  вирішено  питання  довгострокового  і короткострокового  кредитування.  Саме  за  останні  роки  знищено основний  банк  на  селі - агробанк "Україна",  який так і не став головною  кредитною  установою  для   селян   і   зараз   повністю зруйнований.     Сільськогосподарським    підприємцям,    фермерам доводиться їхати шукати кредити в інших регіонах.

 

     Сьогодні ж Мінфін подає проект Закону  про  випуск  облігацій внутрішньої   державної   позики   в  обмін  на  активи  агробанку "Україна", якого фактично не існує і активів якого фактично немає.

 

     Фракція вимагає:

 

     Перше -  створення  слідчої   комісії,   яка   перевірила   б діяльність  правління  банку  "Україна"  з метою встановлення суми збитків,  завданих державі, юридичним та фізичним особам, особливо сільськогосподарським   (я   закінчую)   підприємствам,  які  були засновниками цього банку.

 

     Друге. Фракція вкотре попереджає: без зміни курсу політики, без прийняття парламентом Закону України про основні засади  внутрішньої  і  зовнішньої  політики  краще  в державі не буде, і ми ладу в цій державі не наведемо.

 

     Вимагаємо також   вирішення   на  рівні  уряду  питання  щодо закупівлі сільськогосподарської продукції,  зокрема зерна (про  що тут говорив депутат Альошин).

 

     І останнє.  Іване  Степановичу,  у мене вже особисте питання, яке я порушувала не раз у цьому залі.  Ми з вами виносимо  вже  на третє   читання  проект  Закону  про  Фонд  державного  майна.  Не прийнятий нами Закон  про  Кабінет  Міністрів.  Комітет  з  питань економічної   політики   затягує   внесення   проекту  Закону  про управління об'єктами  державної  власності.  Без  прийняття  цього закону  приймати  попередні  законопроекти  фактично неможливо.  Я прошу дати доручення Комітету з питань економічної політики внести на цьому тижні це питання для розгляду в сесійний зал.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Дякую.

 

     Від фракції   Компартії  України  слово  надається  народному депутату Павлу Бауліну. За ним буде виступати Сахно Юрій Петрович.

 

     БАУЛІН П.Б.,  член Комітету Верховної Ради України  з  питань свободи   слова  та  інформації  (виборчий  округ  76,  Запорізька область).  Заявление депутатской фракции Коммунистической партии в Верховной  Раде  Украины  по  поводу депортации бывшего президента Союзной Республики Югославия.

 

     Фракция Компартии Украины в Верховной Раде Украины решительно осуждает   депортацию   бывшего   президента   Союзной  Республики Югославия  Слободана  Милошевича  так  называемому  международному трибуналу в Гааге.

 

     Как свидетельствуют   факты,   реализация  этого  шага  стала возможной  в  результате  грубого   попрания   элементарных   норм международного права и тайного сговора западных империалистических институтов с нынешними югославскими и сербскими властями.

 

     Эта акция является логическим продолжением империалистической политики  США и других стран - членов НАТО после осуществления ими наглой агрессии против суверенного государства Союзной  Республики Югославия,  которая  под руководством Слободана Милошевича оказала решительное сопротивление милитаристским планам США и их натовских союзников начать новый передел мира на изломе веков.

 

     Уже более   десяти  лет  Соединенные  Штаты  Америки  и  НАТО проводят   на   Балканах   откровенно   провокационную   политику, направленную  на  разжигание межнациональной розни.  И вот теперь, после прямой агрессии НАТО против Союзной Республики Югославия, на смену    варварским   бомбардировкам   пришли   изощренные   формы дипломатического шантажа и запугивания Югославии.

 

     В конечном   итоге    антиюгославская    политика    мирового империализма  вылилась в предявление Союзной Республике Югославия циничного   ультиматума,   связавшего    выдачу    Милошевича    с предоставлением    экономической    помощи.    Последнее,   будучи несопоставимым   с   человеческими   и   материальными   потерями, понесенными  Союзной  Республикой  Югославия  в ходе агрессии НАТО против Югославии,  является фактом открытого глумления над светлой памятью жертв натовского воздушного разбоя.

 

     Очередная противоправная  акция империализма еще раз обнажила подлинное обличье и моральные  устои  тех,  кто  якобы  ратует  за верховенство  права  и правовое государство.  В ходе ее реализации были  грубо  попраны  конституция  Союзной  Республики  Югославия, полномочия  парламента  и решения Конституционного суда Югославии. Тем  самым   создан   еще   один   серьезный   прецедент   грубого вмешательства   западных   стран  во  внутренние  дела  суверенных государств. Это еще раз доказывает, что жупел защиты прав человека используется  западными  странами  единственно с целью демонтажа и разрушения социализма.

 

     Фракция Компартии Украины  считает,  что  последние  действия натовских  стран в Союзной Республике Югославия ведут к дальнейшей дестабилизации   ситуации   на   Балканах    с    непредсказуемыми последствиями не только для Югославии,  но и других государств,  о чем свидетельствуют события в Македонии. В этих условиях Верховная Рада   Украины   должна  принять  активное  участие  в  пресечении провокаций  западных  стран  на  югославской  земле  и   обуздании агрессивной политики НАТО,  а также в компании по защите Слободана Милошевича.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Від фракції "Яблуко" слово надається народному депутату Юрію Сахну. За ним буде виступати депутат Чаговець.

 

     САХНО Ю.П.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ, НДП). "Заява фракції "Яблуко".

 

     З перших  днів  свого  існування  "Яблуко"  розгорнуло широку кампанію за  зниження  непомірних  податків  у  нашій  державі.  І сьогодні  нам  приємно  від  того,  що  та  ідея  стала  практично всеохоплюючою.  Її підтримують і Президент,  і Прем'єр-міністр,  і навіть голова податкової адміністрації.

 

     Згідно з даними соціологічного опитування, понад 60 відсотків населення виступає за зниження податків.  Сьогодні  вже  ніхто  не вважає,  що  податки  стосуються лише підприємців.  Користь від їх зниження отримує кожна родина.  Менше податків для всіх  -  більше грошей у кожного.  Знижуються податки - зростає ділова активність, багато   підприємств   виходять   з   тіні,   розширюється    база оподаткування,  збільшуються  доходи  бюджету,  Пенсійного  фонду, зростають зарплата та пенсії, з'являються нові робочі місця.

 

     Отже, не бачимо потреби ще раз доводити  переваги  податкової реформи. Вони вже для всіх більшменш очевидні. Відверто проти цієї ідеї два тижні тому голосували лише комуністи  і  Рух  Удовенка  - такий  собі  комуністично-рухівський  блок  за утримання нинішньої податкової  системи.  Усі  інші  політики  на  загал  наввипередки цокотять   про   відданість   ідеї   зниження   податків,  але  на сьогоднішній день у кулуарах Верховної Ради, на жаль, відбувається казна-що   щодо  цього  питання.  Ця  мерзенна  закулісна  інтрига націлена  на  зрив  податкової  реформи,  на  те,  щоб  і   бюджет наступного року знову замісити на старій фіскальній системі.

 

     Минулої середи  на  засідання  комісії  по  податках  прийшли представники всього чотирьох фракцій.  Заступник голови  Державної податкової адміністрації пан Шитря всупереч заявам безпосереднього керівництва проводить кампанію проти зниження податкового тиску.

 

     Президент та   Прем'єр   вимагають   зменшення    фіскального навантаження  на  громадян  і  на  економіку,  а  міністр фінансів Мітюков розповідає,  що це завдання неможливо виконати.  Нехай пан Мітюков   поцікавиться  у  міністра  фінансів  Росії  результатами податкової реформи.  Наприклад,  цього року  лише  після  введення нової шкали податку на прибуток громадян в Росії зібрано коштів на 70 відсотків більше, ніж торік. Ось вам і коментарі.

 

     "Яблуко" вимагає відставки Мітюкова саме тому, що він, будучи протягом  кількох років міністром фінансів,  систематично займався саботуванням зниження податків.  Замість  того,  щоб  працювати  в інтересах  України,  він танцював під дудку Міжнародного валютного фонду.

 

     Той, хто проти  зниження  податків,  -  той  проти  зростання добробуту  народу  України.  Чи  не тому,  що бідним народом легше керувати?  Той, хто проти зниження податків, - той проти того, щоб наша   економіка   була   конкурентоспроможною   хоча  б  відносно найближчих сусідів.

 

     Тож ми докладемо всіх зусиль, щоб довести до відома виборців, хто і як голосував з проблем зниження податків. Народ України буде поіменно знати, хто заважає зростанню його добробуту.

 

     Ми маємо всього лише півтора тижня,  колеги. Законопроект про внесення  змін  до деяких законів з питань оподаткування,  який ми закликаємо внести до порядку денного та проголосувати за нього  до кінця сесії в усіх читаннях, звичайно, не ідеальний. Ми виступаємо за більш відчутне зниження податків, але терміново потрібен перший крок, бо зволікання смерті подібне".

 

     Дякую. Прошу нас підтримати.

 

     ГОЛОВА. Від   фракції   "Регіони   України"  слово  надається народному депутату Чаговцю. За ним буде виступати депутат Шевчук.

 

     ЧАГОВЕЦЬ В.М.,  голова підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної  безпеки  (виборчий  округ  180,  Харківська  область). "Заява депутатської групи "Регіони України".

 

     Сьогодні в Україні,  лише,  за офіційними даними, налічується близько 100 тисяч безпритульних дітей,  які живуть  на  вулиці,  у підвалах,  на горищах,  вокзалах.  Насправді ж їх набагато більше. Кількість  безпритульних  зростає  кожного  дня,   чому   сприяють поглиблення  економічної  кризи,  подальше  руйнування відповідних державних  структур,  масове   безробіття,   скрутне   матеріальне становище сімей,  зростання значення кримінального фактора в житті країни  і  кожного  окремого   громадянина.   Причому   дітисироти становлять лише частину потужної армії безпритульних,  більшість з них - діти з неблагополучних сімей.  Ким стануть ці діти?  Як вони будуть  виховувати своїх дітей?  Крадіжки,  жебрацтво,  неробство, життя за чужий рахунок стають життєвою потребою,  психологією цієї категорії людей.

 

     Сьогодні на   обліку   органів  внутрішніх  справ  за  скоєні правопорушення стоїть близько 35 тисяч дітей,  більшість з яких  - безпритульні.  З  початку  2001 року в країні затримано 3,3 тисячі дітей за пияцтво,  400 - за наркоманію,  1,5 тисячі  -  за  дрібне хуліганство.   І   така  низька  цифра  зареєстрованих  малолітніх порушників закону при вражаючій,  великій кількості  безпритульних свідчить  лише  про  недостатню  увагу  правоохоронних  органів до малолітніх  злочинців.  Можна  собі  уявити,  якою  трагедією  для суспільства  стануть  сьогоднішні  безпритульні  діти через 10- 15 років.  Державі просто гарантоване лавиноподібне  зростання  рівня злочинності, проституції, наркоманії.

 

     Не приділяючи достатньої уваги цій проблемі,  держава втрачає дорогоцінний час,  адже кожен день, прожитий дітьми на вулиці, без догляду дорослих, ускладнює їх повернення до нормального життя.

 

     Близько 400  тисяч  дітей  сьогодні  в  Україні виховується у школахінтернатах,  які  нагадують   собою   більше   колонію   для неповнолітніх    злочинців.   У   казармах   неможливо   виростити повноцінних  громадян.  Пройшовши  через  такі  заклади,  діти   в майбутньому  самі не зможуть створити повноцінні сім'ї,  їм просто ніде  цьому  навчитися.  Через  нездорову  атмосферу   в   дитячих будинках,  подекуди  жорстке  поводження  з  дітьми,  напівголодне існування за державний кошт діти  часто  самовільно  залишають  ці установи,  ідуть  на вулиці,  поповнюючи ту ж армію безпритульних, жебраків, наркоманів, злодіїв, повій.

 

     Новації у  вигляді  виховання  знедолених  дітей  у   дитячих будинках сімейного типу в нас досі не набули поширення перш за все через недостатню підтримку держави.  А саме такі  форми  роботи  з безпритульними   дітьми   є   найбільш  прийнятними  і  з  успіхом застосовуються в усьому світі.  Турбота держави про своїх найбільш незахищених   громадян  на  сьогоднішній  день  є,  м'яко  кажучи, недостатньою.  Українськими   дітьми   тепер   більше   опікуються закордонні благодійні фонди та релігійні організації.

 

     На наше   тверде  переконання,  єдиним  можливим  виходом  із ситуації, що склалася, мають стати рішучі заходи державних органів влади,  спрямовані на виявлення безпритульних дітей і створення та підтримку необхідної кількості дитячих  будинків  сімейного  типу, заохочення  недержавних  організацій  і  фондів,  які  працюють  з безпритульними дітьми.  Необхідно кинути всі сили суспільства  для боротьби з цим лихом".

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Від фракції Народнодемократичної партії України слово надається народному депутату Сергію Шевчуку. За ним буде виступати депутат Вітренко.

 

     ШЕВЧУК С.В.,   голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань   законодавчого   забезпечення   правоохоронної діяльності (виборчий округ 23,  Волинська область). Шановний Іване Степановичу!    Шановні    народні    депутати!     До     фракції Народнодемократичної    партії    звернулися   депутати   місцевих представницьких органів Генічеського району  Херсонської  області. Суть  звернення  полягає  в тому,  що Генічеською районною радою і райдержадміністрацією протягом останніх років здійснюються зусилля щодо    цивілізованого   облаштування   курортної   місцевості   - знаменитого півострова Арабатська стрілка на Азовському морі.  Для цього було створено районне комунальне господарство "Тракт", якому доручено прокладання дороги вздовж півострова.

 

     Для здешевлення  робіт   місцева   влада   дала   дозвіл   на використання бетонних плит колишнього військового аеродрому,  який не функціонує.  Раніше  18  тисяч  таких  плит  було  викрадено  і використано переважно при будівництві заправочних станцій,  котрі, як ви знаєте,  як гриби, з'являються на наших дорогах. Але замість того,  щоб  навести  порядок,  правоохоронні  органи  своїми діями всіляко перешкоджають здійсненню будівництва цього  об'єкта,  який має  значення  не  лише  для  Херсонської  області,  а й для нашої держави.

 

     У листі на ім'я Голови  Верховної  Ради,  народних  депутатів вказується,    що    депутати   Генічеської   районної   ради   та Щасливцівської  сільської  ради   обурені   діями   правоохоронних органів,  які  вже  протягом більш як 20 днів блокують будівництво цієї дороги.  Інцидент,  що виник між правоохоронними  органами  і комунальним  підприємством,  може  викликати  соціальний  сплеск у населених пунктах,  що розташовані в  курортній  зоні  Арабатської стрілки.

 

     З виїздом на місце встановлено, що дійсно працівники районної прокуратури,  а  також  Управління  по  боротьбі  з  організованою злочинністю  Херсонського УМВС вели себе неадекватно по відношенню як до посадових  осіб  місцевої  влади,  так  і  до  господарських керівників.  У  приміщення прокуратури безпідставно викликалися ці керівники,  проводилися допити з  явними  ознаками  психологічного тиску, порушення презумпції невинності, з погрозами. Незважаючи на фізичний стан окремих літніх людей,  допити тривали протягом п'яти годин.

 

     Новопризначений прокурор  району не реагував на ці порушення, хоча це робилося саме в приміщенні районної  прокуратури.  Він  же безпосередньо  запитував  керівників господарств щодо фактів,  які він  хотів  знати  відносно  голови  райдержадміністрації   Сергія Сіренка.

 

     Це спричинило  атмосферу  крайньої нервовості,  підозрілості, призвело до зриву  запланованих  заходів  районної  влади.  Жителі населених  пунктів  одностайно  висловлюють  думку щодо важливості продовження будівництва дороги на Арабатській стрілці і  згодні  з тим,  що слід вишукувати місцеві резерви, здешевлювати будівництво всіма можливими засобами.

 

     Фракція Народно-демократичної партії у Верховній Раді України звертається  до Генеральної прокуратури України з вимогою покласти край таким методам роботи,  що особливо можливо у світлі  останніх рішень  Верховної  Ради,  що  стосуються діяльності прокуратури та судової реформи.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово надається  народному  депутату  Наталії Вітренко. За нею буде виступати депутат Пересунько.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та    інвестицій    (виборчий   округ   160,   Сумська   область). Социалистическая оппозиция.  Народные  депутаты  Украины  -  члены Прогрессивной  социалистической партии Украины - уполномочили меня сделать три заявления.

 

     Первое. Вызывающая и беспрецедентная  выходка  по  депортации Милошевича  из  Югославии  осуществлена  для того,  чтобы показать всему миру,  что НАТО не только не  собирается  отвечать  за  свои преступления,  но  и хочет поставить на колени все страны мира,  и прежде  всего  славянские  государства.  Поэтому  мы  поддерживаем заявление  фракции  Коммунистической  партии  Украины и предлагаем принять его за основу,  доработать и принять в целом как заявление парламента Украины,  если мы с вами хотим сохранить цивилизованное лицо,  понимая,  что грубо попраны нормы и международного права, и внутреннего законодательства Югославии.

 

     Второе заявление.  Вернувшись  из округа,  мы ощутили,  какая паника разворачивается в округах  в  связи  с  банкротством  банка "Украина".    Я   проанализировала   деятельность   регионального, Шосткинского отделения банка,  и  утверждаю:  банкротство  сделано искусственно! Ресурсами банк был обеспечен всегда на 130 процентов и работал со своими клиентами,  вкладчиками  аккуратно.  С  начала этого  года начался целенаправленный отток средств в центр,  после чего два месяца  назад  были  прекращены  выплаты  в  региональных отделениях банка.

 

     Зачем это  делается?  Мы  думаем,  что это делается для того, чтобы через банкротство  банка  "Украина",  через  вызванный  этим социальный  взрыв  провести  в  новый  парламент  широкомасштабные политические силы,  чтобы они изменили  ситуацию  в  Украине,  для решения  проблем  Международного валютного фонда.  Я напомню,  что банкротство  банка  "Украина"  было   требованием   Международного валютного фонда.

 

     И третье.  Как бы мы с вами ни работали здесь,  в парламенте, мы  -  представители   разных   политических   сил,   и   работать цивилизованно мы можем только тогда,  когда будут соблюдаться хотя бы элементарные нормы Конституции и Регламента.  То, что произошло с  нашим  законопроектом  о механизме возврата трудовых сбережений населения, не имеет аналога.

 

     Я напомню:  22 марта этого года законопроект был проголосован в  зале  268  голосами.  Концепция  закона  принята.  После  этого появляются законопроекты  олигархических  фракций,  потом  проекты вносят Беспалый,  Ржавский. Вы вчитайтесь, что предлагают они! Они предлагают  опять  через  издевательство  над  вкладчиками  решить проблемы  олигархов!  Не  давая нам возможности работать в рабочей группе,   искусстенно   тормозя   работу   рабочей   группы,   они протаскивают  в  зал законопроект Ткаленко - Матвиенкова.  21 июня его голосуют в зале.  Я не понимаю позиции  коммунистов.  Как  они могли поддержать этот законопроект?! Но законопроект протаскивают. И вот сегодня раздают уже  проект  повестки  дня  на  эту  неделю. Законопроект  Ткаленко  и  Матвиенкова  будет  рассматриваться  во втором чтении.

 

     Иван Степанович,  я хочу сказать,  что это расправа не только над  оппозиционной партией,  это расправа над нашими избирателями, вкладчиками,  и за  это  несете  ответственность  лично  вы,  Иван Степанович,   и   Валентина   Андреевна   Гошовская,  председатель комитета.

 

     ГОЛОВА. Від  фракції  "Трудова   Україна"   слово   надається народному депутату Сергію Пересуньку.

 

     ПЕРЕСУНЬКО С.І.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань  правової   політики   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  СДПУ(о)).  Шановний пане Голово!  Шановні народні депутати!  Нещодавно  ми  з  вами  відзначили  День   Конституції. Безперечно,   її   прийняття   стало   важливим  етапом  на  шляху становлення  нашої   державності.   Вперше   в   історії   України демократичним   шляхом  був  прийнятий  Основний  Закон,  що  мало надзвичайне  значення  для  утвердження   справжньої   політичної, економічної та ідеологічної незалежності країни.

 

     Конституція - це гарантія цивілізованого,  правового розвитку держави.  Але щоб її положення працювали на повну  силу,  потрібно кілька основних умов.

 

     Передусім ця Конституція повинна бути стабільною. Конституція має зберігати відповідність нормам,  за якими  живе  цивілізований світ.  І  головне  для  подальшого  руху  вперед,  для прискорення економічного розвитку держави і підняття добробуту суспільства: ми повинні зафіксувати нові суспільно-економічні стосунки, вибудувати для них чіткі і всім зрозумілі правила гри - прозорі і недвозначні закони.

 

     Проте головні  положення Конституції ще не отримали належного і  повного  відтворення  в  законодавстві  України.  Минулі   роки переконливо    довели:    через    складність   і   надзвичайність законотворчих завдань  і  в  силу  обставин  суспільно-політичного розвитку  ми  не  змогли швидко і якісно створити нову законодавчу базу, яка відповідала б міжнародним стандартам.

 

     На жаль,  у багатьох важливих аспектах життєдіяльність нашого суспільства ще й досі регулюється законодавством радянських часів. Це стає причиною багатьох колізій.

 

     Неврегульованість відносин між  органами  державної  влади  і місцевого самоврядування створює грунт для виникнення конфліктів у регіонах.  Не створена ціла низка кодексів, які мали б забезпечити системність  проведення  економічних  реформ.  Очікує  своєї черги опрацювання механізмів реалізації права на  працю,  на  безоплатне медичне  обслуговування,  інших  основних прав людини,  визначених Конституцією.

 

     Інтереси України постійно потерпають у міжнародних стосунках. Ми втрачаємо кораблі,  літаки,  нерухомість, за кордоном утискають права наших співгромадян.  Ми витрачаємо  надто  багато  державних зусиль   у   боротьбі   за  назву  форми  держави:  парламентська, президентська чи інша.

 

     Історія свідчить:  за  умови   наявності   систематизованого, збалансованого  правового  поля  ефективно  розвиваються  країни з різними   системами   державного   устрою:   від    монархії    до парламентських  республік.  Сьогодні ми маємо боротися за сутність законодавства,  яке  повинно  стати  гарантом  прав  громадян   та створить  умови для ефективного ведення бізнесу і захистить нас на міжнародній арені.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  всі  бажаючі  від  фракцій виступили.  Слово  для репліки надається Валентині Гошовській.  За нею - Борис Беспалий.

 

     ГОШОВСЬКА В.А.,  голова Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   соціальної   політики   та  праці  (виборчий  округ  178, Харківська область).  Дякую,  шановний Іване Степановичу.  Шановні колеги!  Справді, шпурляти загостреними піками метафор, збуджувати зболену цією проблемою широку громадськість, організовувати тисячі листів  у  комітет,  мені,  Голові  Верховної Ради,  шантажувати - набагато легше,  аніж займатися клопіткою,  чорновою  повсякденною роботою, чим і займається наш комітет.

 

     Різні за політичними переконаннями в нас люди, різні депутати мають право як суб'єкти  права  законодавчої  ініціативи  подавати законопроекти. І на сьогодні таких законопроектів - десятки.

 

     Я повинна  не погодитися з Наталією Михайлівною в тому плані, що її законопроект таку довгу історію  проходить.  Я  нагадаю,  що першим  подав  свого  часу  (ще  в тому складі Верховної Ради) два законопроекти народний депутат,  член нашого комітету Донченко.  Я можу перелічити тут добрий десяток прізвищ депутатів, які подавали свої проекти.

 

     Що стосується так званої затримки проекту Наталії Михайлівни, то  я  змушена (оскільки до цього треба знову повертатися) навести хронологію.

 

     Зазначений законопроект 20 лютого 2001 року  на  засіданні комітету був розглянутий і рекомендований Верховній  Раді  для  прийняття  за   основу.   13   березня   цей законопроект був обговорений на пленарному засіданні, а 22 березня відбулося голосування, і він був прийнятий за основу 268 голосами. Засідання   робочої   групи  відбувалося  25  квітня.  Планувалося провести засідання також  14  червня,  але  воно  з  вини  Наталії Михайлівни не відбулося.  Така довга історія. 4 липня на засіданні комітету буде розглянута її  порівняльна  таблиця  і  проект  буде підготовлено до другого читання.

 

     Що стосується законопроекту Ткаленка, то це проект закону про внесення змін до чинного закону.  Проект Наталії  Михайлівни  буде розглянуто і внесено на наступний четвер.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Борис Беспалий.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.,  член Комітету Верховної Ради України з питань правової  політики  (багатомандатний  загальнодержавний   виборчий округ,  НДП).  Фракція  "Реформи-Конгрес".  Шановні  колеги!  Наша фракція послідовно виступає за повернення людям заощаджень. Але ми вважаємо,  що захищати людей треба шляхом не художнього свисту, як це роблять деякі  прогресисти,  а  вишукування  конкретних  джерел погашення цього боргу.  Наскільки вдало ми це робимо, оцінять наші колеги і виборці. Законопроект буде доповідатися сьогодні.

 

     Наш законопроект,  внесений фракцією  "Реформи-Конгрес",  має досить складну історію. Він був внесений у жовтні, а доповідається лише в липні. Тому було некоректно говорити про те, що тут є якась поспішність.

 

     Щодо інших  законопроектів.  Ми  абсолютно  не претендуємо на монополію називатися захисниками народу і вітаємо будь-який  пошук у  цьому  напрямі,  незалежно  від  того,  здійснюється  це Іваном Ткаленком і Матвієнковим чи Наталією Вітренко. "Ветер в паруса!"

 

     Дякую (Шум у залі).

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!..  Не  кричіть.   Шановні народні  депутати,  ми  завершили...  Подивіться  на годинник:  11 година 6 хвилин. Я прошу за виступом народних депутатів Альохіна і Шевчука протокольне доручення Кабінету Міністрів.

 

     --------------

 

     А зараз   переходимо  до  розгляду  питань  порядку  денного. Оголошується  до  розгляду  проект  Закону  про  вибори  депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів ( 5047-д).

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Иван Степанович, я прошу слово для реплики! Он назвал партию прогрессивных социалистов.

 

     ГОЛОВА. Кого назвав?  Беспалий не називав жодного прізвища. Я ще раз кажу: ніхто не називав прізвищ.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я расскажу. Прогрессивных социалистов назвал, партия прошла по списку. Иван Степанович!...

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу: жодного прізвища не було названо.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Он назвал политическую партию - прогрессивных социалистов.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу: партії не надається слово для репліки. Слово надається народному депутату.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Фамилию Витренко он называл дважды.

 

     ГОЛОВА. Не називав він прізвища Вітренко. Не називав.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мы заблокируем трибуну!

 

     ГОЛОВА. Блокуйте! Ми вас позбавимо права відвідання засідань. Ви ж уже сиділи півроку на балконі, от іще посидите.

 

     Шановні народні  депутати!  Відповідно  до  Регламенту партії слово  для  репліки  не  надається.  Надається...  Не   називалося прізвище Вітренко!

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Беспалый называл. Возьмите стенограмму!

 

     ГОЛОВА. Вона   сказала:   Наталія   Михайлівна.   А   Наталія Михайлівна називала прізвище Гошовської,  от хай  вона  і  отримує слово для репліки.

 

     Я вам ще раз кажу: ми використали час - одна година 7 хвилин. Репліка,  я  ще  раз  кажу,  дається  депутату,   прізвище   якого називалося.  Прізвище  Вітренко  не  називалося.  Звільніть,  будь ласка, трибуну.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Не надо обманывать.  Две минуты надо за  одно упоминание и за другое. Я - автор законопроекта.

 

     ГОЛОВА. Звільніть трибуну,  будь ласка. Я прошу... Де депутат Омеліч?  Вікторе Семеновичу!  Я даю доручення профільному комітету розглянути   терміново   і   внести   Верховній  Раді  пропозиції. Розгляньте стенограму і внесіть...  Я вам ще раз кажу:  у  виступі Наталії   Михайлівни   Вітренко   згадувалися   прізвища  народних депутатів.  Відповідно до Регламенту  їм  було  надано  слово  для репліки. У виступах інших депутатів прізвища не згадувалися (Шум у залі).

 

     Я даю   доручення   профільному    комітету    проаналізувати стенограму.

 

     Леонід Іванович   Дайнеко.  Будь  ласка,  увімкніть  мікрофон депутата Дайнеко. Прошу, говоріть.

 

     Проект Закону про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Будь ласка, Леоніде Івановичу.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ).  Уважаемые народные депутаты!  На ваше рассмотрение вносится проект  Закона  Украины  о  выборах  депутатов  местных  советов и сельских,  поселковых,  городских  голов,  подготовленный  членами Комитета  по  вопросам  государственного  строительства и местного самоуправления в  соответствии  с  постановлением  Верховной  Рады Украины  от  24  мая  этого  года.  В  работе  над  законопроектом принимали  участие   член   Центральной   избирательной   комиссии Старовойтова  Галина  Максимовна,  ряд  сотрудников ЦИК,  Аппарата Верховной Рады и нашего комитета.

 

     В законопроекте учтены предложения и замечания, полученные от практических работников местных советов.  Проект закона базируется на положениях  Конституции  Украины,  законов  о  всеукраинском  и местных  референдумах,  о  местном самоуправлении,  о политических партиях, на ряде положений действующего закона о выборах в местные советы.   В  ходе  работы  над  законопроектом  были  использованы положения проекта Закона о внесении изменений и дополнений в Закон Украины о выборах депутатов местных советов, сельских, поселковых, городских голов,  подготовленного  народными  депутатами  Винским, Семенюк и Николаенко.

 

     Как по  форме,  так и по содержанию предложенный законопроект соответствует совеременным требованиям организации местной власти, укреплению   демократии.   В   нем   учтена  всевозрастающая  роль самостоятельности  территориальных  громад  в   решении   вопросов местного значения...

 

     Иван Степанович...

 

 

 

     ГОЛОВА. Я слухаю, Леоніде Івановичу.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Дело  в  том,  что  законопроект  действительно серьезный,  и  в  таких  условиях  невозможно  его  изложить   как положено.

 

     ГОЛОВА. Я  вам  ще  раз  кажу,  я  дав  доручення профільному комітету.  Все.  Йдеться про одну хвилину.  Є принцип, є Регламент (Шум  у  залі).  Я  ще  раз  вам кажу,  я дав доручення подивитися стенограму разом з профільним комітетом.  Якщо профільний  комітет підтвердить,  що там було названо прізвище  Я ще раз кажу,  я буду просити... Будь ласка. Коли буде стенограма, буде і рішення. Петре Степановичу,  не можна надавати хвилину, тому що це вимога... (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон Гошовської. Ви називали прізвище Вітренко? (Шум у залі).

 

     ГОШОВСЬКА В.А.  Іване Степановичу,  я думаю,  що це полеміка. Треба подивитися стенограму, хто що називав, я вже не пам'ятаю.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу,  я  надав  слово  народним  депутатам, прізвища  яких  називалися.  Я  не  чув,  щоб  називалося прізвище Вітренко (Шум у залі).

 

     Увімкніть мікрофон  Наталії  Вітренко.   Одна   хвилина   для репліки.  Підтверджують депутати. Ні, ми ще подивимося стенограму. Увімкніть мікрофон на трибуні.

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Уважаемые коллеги!  Я  констатирую:  придумана новая   форма   расправы   над   оппозиционной   партией.   Такого парламентаризм еще не знал.  Законопроект был внесен нами  на  эту сессию  первым.  На  принятые  ранее  законы  было  наложено  вето Президента,  проблема не решена,  мы вносим  законопроект  первым. Законопроект в зале принимается, создается рабочая группа, комитет ответственный за то,  чтобы рабочая группа доработала законопроект и  внесла  его в зал на второе чтение.  Не проголосует парламент - это дело парламента,  но рабочая группа не собирается,  работа  ее искусственно затягивается.

 

     В это  время  вносят  два  других  документа (даже не два,  а больше),  но проводят в зале документ,  который  абсолютно  меняет концепцию.  Если мы предлагаем людям вернуть долги,  то Ткаленко и Матвиенков предлагают конфисковать сбережения населення.

 

     Эта концепция, торпедируя нашу, проходит в первом чтении. Это было 21 июня.  И тут же его вносят на второе чтение! Нет заседания ни рабочей группы,  ни комитета.  То есть мы,  как "черная кость", обязаны   все  это  пройти,  наш  законопроект  держат,  а  другой законопроект уже поставлен на голосование!

 

     ГОЛОВА. Дякую, дякую!

 

     ВІТРЕНКО Н.М.  Если этот законопроект будет проголосован,  то скажут, что проблема уже решена. Не может быть...

 

     ГОЛОВА. Дякую! Вимкніть мікрофон! Увімкніть мікрофон Ярослава Сухого - керівника робочої групи.

 

     СУХИЙ Я.М.,  голова  підкомітету  Комітету   Верховної   Ради України  з питань соціальної політики та праці (виборчий округ 78, Запорізька область).  Шановні народні депутати!  Робоча група щодо законопроекту  Наталії Михайлівни Вітренко збиралася неодноразово. За її безпосередньою участю ми збиралися двічі. Робоча група разом з  Наталією  Михайлівною Вітренко розробляли до розгляду в другому читанні порівняльну таблицю.

 

     Розумієте, ми повинні або  проблему  розв'язати,  або  просто колихати авторські амбіції. Позиція комітету і робочої групи така: ми  повинні  всьогона-всього  наблизитися  до   розв'язання   цієї проблеми.

 

     ГОЛОВА. Я  прошу профільний комітет і керівника робочої групи

- члена цього комітету:  ви вже там зберіться  і  визначтеся,  хто кого буде колихати.

 

     Будь ласка,  Леоніде  Івановичу,  проект  Закону  про  вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Продолжаю  и  прошу   извинения.   Законопроект подготовлен  с  учетом  устранения  тех  нарушений  и недостатков, которые имели  место  на  выборах  в  1998  году.  В  предлагаемом законопроекте  изменено 11 положений действующего Закона о выборах депутатов местных  советов   В  частности,  предлагается  частично изменить   избирательную  систему,  по  которой  будут  избираться депутаты  местных  советов,  увеличить  сроки   принятия   решений местными  советами  по вопросам выборов,  изменить порядок и общий состав представительства  депутатов  в  советах,  в  том  числе  в районном и областном.

 

     Предлагается установить      иной     порядок     образования территориальных   и   участковых   избирательных   комиссий,    их руководящего состава, несколько расширить полномочия избирательных комиссий,  а также круг вопросов  и  субектов,  действия  которых можно  обжаловать  как  в  избирательных комиссиях,  так и в суде, увеличить  количество  избирателей,  которые  вправе  поддерживать кандидата при самовыдвижении.

 

     В законопроекте указаны конкретные причины,  по которым может быть  отменено  решение  о  регистрации  кандидата   и   признание голосования  недействительным,  чего  раньше  не было,  предложены нормы о правовом положении иностранцев и лиц  без  гражданства,  а также лиц, отбывающих наказание по решению суда.

 

     В законопроекте  определены субекты избирательного процесса, их  права,  формы,  способы  подготовки  и   проведения   выборов; конкретизированы  действия  избирательных  комиссий  при  передаче избирательных  бюллетеней  и  материалов   голосования;   расширен перечень  нарушений,  за  которые  должна  наступать уголовная или административная ответственность.  В  законопроекте  предложены  и другие   положения,  которые  в  действующем  законе  отсутствуют. Позвольте остановиться на некоторых из них.

 

     Предлагается выборы депутатов сельских, поселковых, городских (городов   районного   значения),   районных   в  городах  советов проводить,  как  и  ранее,  по  мажоритарной  системе,  а   выборы депутатов    городских   (городов   республиканского,   Автономной Республики Крым,  и областного  значения),  районных  и  областных советов,  Киевского,  Севастопольского городских советов проводить по смешанной системе,  согласно  которой  50  процентов  депутатов избираются  по  спискам политических партий или блоков,  а 50 - по одномандатным округам.

 

     Необходимость частичного  изменения   избирательной   системы обусловлена тем, что во многих селах, поселках и городах районного значения нет  партийных  организаций,  которые  бы  самостоятельно могли  выдвинуть своих кандидатов в депутаты по партийным спискам, поэтому в этих населенных пунктах кандидаты  могут  выдвигаться  и избираться по мажоритарной системе. В остальных регионах, городах, районах,  областях  партии   смогут   использовать   свое   право, предусмотренное  Законом Украины о политических партиях в Украине. Они вправе и могут принимать участие в выборах  депутатов  местных советов и сельских, поселковых, городских председателей.

 

     Надо отметить,  что по мажоритарной системе будут проводиться выборы в 11 тысячах 428 советах, а избираться в депутаты свыше 190 тысяч человек,  по смешанной системе - 683 совета,  а избираться в депутаты - около 40 тысяч.

 

     Высказывания, которые можно услышать от отдельных депутатов и от  руководителей  регионов  о  том,  что  нарушаются  чуть  ли не конституционные права граждан,  не соответствуют действительности, потому  что  проектом  предусмотрены  все возможности выдвижения - самовыдвижение, выдвижение по спискам и по одномандатным округам.

 

     Мы должны задать себе вопрос: какие сегодня  советы?  Ведь  во  многих  из  них  более  половины депутатов - это представители  государственных  администраций.  Вы представляете,   как  могут  защищаться  интересы  территориальных громад  и  какие  принимаются  решения  людьми,   которые   всегда находятся под влиянием глав администраций.

 

     В отличие   от  действующего  закона,  в  этом  законопроекте предлагается,  чтобы общий состав районных, областных, Киевского и Севастопольского   городских  советов  определялся  не  только  по количеству территориальных громад,  которые входят в  состав  этих советов  (как  в  настоящее  время),  но  и  с  учетом  количества избирателей  в  этих  территориальных   громадах.   Это   позволит устранить существующую несправедливость, когда, к примеру, район с населением 50 тысяч человек и город  с  полумиллионным  населением имеют   в   областном  совете  практически  одинаковое  количество представителей.

 

     Предлагается также уменьшить общее число депутатов  районного совета  со  120  до  90,  областного - с 200 до 150.  Общий состав депутатов сельского,  поселкового,  городского, районного в городе советов остается без изменения.  Как нам представляется, изменение количества депутатов позволит более организованно проводить работу с  депутатами,  постоянными  комиссиями,  уменьшит  расходы  на их содержание.

 

     В законопроекте  предлагается   новый   порядок   образования территориальных и участковых избирательных комиссий: избирательная комиссия  Автономной  Республики  Крым,  областные,   Киевская   и Севастопольская   городские   избирательные   комиссии  образуются Центральной  избирательной  комиссией,   а   не   соответствующими советами,  как было ранее, и не за 75, а за 85 дней до дня выборов по  предложению   соответственно   республиканской   избирательной комиссии   Автономной   Республики  Крым,  областных,  Киевской  и Севастопольской,  городских  избирательных   комиссий,   партийных организаций,  собраний избирателей по месту жительства, работы или учебы.

 

     Предусматривается, чтобы местные организации,  партии, блоки, собрания  избирателей  направляли  в соответствующие избирательные комиссии списки  кандидатур  для  включения  в  состав  конкретных территориальных  избирательных  комиссий  с указанием предложенных кандидатур на должности председателя,  заместителя председателя  и секретаря избирательной комиссии. В законопроекте в этом отношении предусмотрена  пропорциональная  система.  В  аналогичном  порядке должны  будут образовываться и участковые избирательные комиссии и их руководящий состав.

 

     Предлагаемый новый    порядок    образования    избирательных комиссий,  их руководящего состава позволит исключить факты, когда местные  органы  исполнительной  власти,  местного  самоуправления вмешивались  и  влияли  на  ход  образования  и утверждения членов избирательных комиссий, особенно их руководящего состава.

 

     В статьях  27  и  28  законопроекта  предлагается   несколько расширить  полномочия  территориальных  и участковых избирательных комиссий,  особенно  в  вопросах  контроля.  Предлагается,   чтобы избирательные  комиссии  контролировали  местные  органы  власти и местного самоуправления в  вопросах  обеспечения  помещениями  для голосования, транспортом, средствами связи, решали другие вопросы, а  также  контролировали  ход  составления  списков   избирателей, передачи  их  участковым  избирательным  комиссиям  и осуществляли контроль за соблюдением порядка проведения  предвыборной  агитации всеми субектами избирательного процесса.

 

     Участковые избирательные  комиссии,  как  предложено  в  этом законопроекте,   в   отличие   от   действующего   закона   смогут осуществлять     контроль     за     исполнением    избирательного законодательства всеми  субектами  на  территории  избирательного участка, а в случае выявления нарушений закона, указанных в статье 67 законопроекта,  признавать голосование на избирательном участке недействительным. Этого тоже раньше не было.

 

     Расширение контрольных    и    других   полномочий   позволит избирательным комиссиям предупреждать нарушения  или  своевременно их  устранять.  По  сравнению  с  действующим  законодательством в законопроекте расширен круг вопросов,  которые можно обжаловать  в суде.  В частности, могут быть обжалованы действия или бездействие всех субектов избирательного процесса,  в  том  числе  и  органов местной  власти.  Предлагается представить избирательным комиссиям право  обращаться  в  правоохранительные   органы   для   проверки обращений  избирателей.  Установлены сроки подачи жалоб от трех до пяти дней  и  рассмотрения  в  судах  от  трех  до  пяти  дней.  В законопроекте   определено   какие   суды   (районный,  областной, Верховный)  рассматривают  нарушения.  Вносится   и   ряд   других дополнений.

 

     На предыдущих  выборах  депутатов  местных советов и народных депутатов Центральная избирательная комиссия по  фактам  нарушений сообщала,  что  в связи с тем,  что в законах о выборах не указаны конкретно нарушения,  за которые возможно  признание  выборов  или голосования  недействительными,  ЦИК  не  может принять какое-либо решение.  В связи с этим в законопроекте предлагается статья 67, в которой  перечислено  пять нарушений,  в случае совершения которых возможно  признание  голосования  недействительным.  В  статье  87 законопроекта    предлагается    расширить    перечень   нарушений избирательного законодательства (с  восьми  до  четырнадцати),  за которые  наступает уголовная или административная ответственность, и в частности за несвоевременное  составление  списков,  нарушение правил предвыборной агитации и так далее.

 

     Необходимо отметить,  что  в  принятом нами недавно Уголовном кодексе Украины,  в особенной части,  есть специальный  раздел  V, именуемый  "Преступления  против избирательных,  трудовых и других личных прав и  свобод  человека  и  гражданина",  в  котором  есть положение, устанавливающее уголовную ответственность за нарушения, которые указаны в нашем законопроекте.

 

     За неимением  времени  не  могу  конкретно   охарактеризовать другие положения законопроекта,  все они соответствуют Конституции и действующему законодательству.

 

     Вместе с  тем,  уважаемые  народные  депутаты,  как  показало обсуждение законопроекта на заседании комитета, следует предложить еще ряд норм,  направленных  на  расширение  избирательного  права наших граждан.  Законопроектом предусмотрено,  что в избирательные комиссии партийные организации,  собрания избирателей  рекомендуют своих   кандидатов   на   должности  председателя,  заместителя  и секретаря, но порядок их избрания пока не определен.

 

     Другая проблема.  В соответствии с решением  Конституционного Суда  главы местных госадминистраций имеют право принимать участие в выборах,  выдвигаться кандидатами в депутаты и избираться.  А  в Законе  о  местных  госадминистрациях  такого  права  для  них  не предусмотрено. Как быть в этом случае?

 

     По-разному, например,  трактуют  часть  первую   статьи   140 Конституции,  где  речь  идет  об  обединении  в  территориальные громады.  Группа народных депутатов обратилась  в  Конституционный Суд  с  просьбой дать официальное толкование в части первой статьи 140 Конституции.

 

     Проблематичным остается  вопрос  о  списках   избирателей   в случае,  если  выборы народных депутатов Украины будут проводиться одновременно с выборами  в  органы  местного  самоуправления.  Как известно,   в   выборах   в   местные   советы  принимают  участие исключительно члены территориальных громад,  а во всеукраинских  - все  избиратели.  Поэтому  над  этим  вопросом  нам  тоже  следует поработать.  Таким образом,  думаю,  будет создана,  так  сказать, основа  закона,  добротная  основа,  но  над  ней  нам следует еще поработать.  Надеюсь,  что при обсуждении законопроекта депутатами будут  внесены  конструктивные  предложения,  которые будут учтены рабочей группой.  Прошу поддержать решение нашего комитета и таким образом своевременно принять необходимый закон.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Івановичу. Дякую. Є запитання?

 

     Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка. Олена Мазур. За нею - депутат Асадчев.

 

     МАЗУР О.А., секретар Комітету Верховної Ради України з питань промислової    політики    і    підприємництва    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, ПСПУ). Спасибо. Леонид Иванович, пожалуйста,  сформулируйте основную цель внесения этих поправок. В чем смысл?

 

     Спасибо.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  На  предыдущих  выборах допускалось очень много нарушений.  Вы  знаете,  что  день  выборов,   который   считается выходным, обявляли рабочим днем, заставляли трудящихся, студентов брать открепительные талоны  и  голосовать  под  присмотром  своих руководителей.  Я  могу  назвать еще массу других нарушений.  Цель внесения всех  поправок  -  улучшить  закон,  усилить  контрольные функции и общественности,  и наших наблюдателей,  и доверенных лиц таким  образом,  чтобы  было  меньше  нарушений  и  чтобы   выборы проходили  действительно  в  соответствии  с  действующим законом. Советы должны быть сформированы  таким  образом,  чтобы  там  были представлены  все  слои общества,  в том числе и трудящиеся.  Ведь сегодня в очень многих советах вообще не представлены ни  рабочие, ни крестьяне. В проекте закона это предусматривается.

 

     ГОЛОВА. Валерій Асадчев. За ним - депутат Ярослав Сухий.

 

     АСАДЧЕВ В.М.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  бюджету   (багатомандатний   загальнодержавний виборчий округ,  НРУ).  Дякую.  Леоніде Івановичу, у мене до вас є одне запитання.  В законопроекті,  наскільки я  пам'ятаю,  є  така норма,  в  якій  передбачено,  що  до участі у виборах до місцевих органів  влади   допускаються   місцеві   осередки   партій,   які зареєстровані  не  пізніш  як  за  рік  до  початку виборів.  Мені здається, що в такому варіанті ця норма буде дуже плутаною. Уявіть собі  район  у  місті.  В одному районі осередок зареєстрований не пізніш як за рік,  а в іншому пізніш і так далі. Мені здається, що треба  зробити  одну-єдину  норму для всіх виборчих законів.  Якщо партія сама зареєстрована  не  пізніш  як  за  рік  до  виборів  у парламент,  то вона має право брати участь у місцевих виборах сама зі своїми всіма осередками.  І тоді просто не буде плутанини. Тому що ви ж знаєте,  що створення місцевих осередків - це перманентний процес.  Якісь партії можуть п'ять років  існувати,  а  в  окремих місцевостях вони реєструються весь час,  десь вони зникають,  десь знову реєструються і так далі. От як ви з цієї точки зору...

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Об этом  говорит  и  Главное  научно-экспертное управление. Я думаю, здесь есть вопрос и над ним надо подумать. Но эта норма выписана так потому,  что сейчас очень  бурно  создаются партийные ячейки на местах именно под выборы.

 

     Мы, конечно, не должны допустить, чтобы этим пользовались для того,  чтобы на выборах провести  своих  депутатов,  а  потом  эти партии распустились.  Поэтому надо подумать,  предусмотреть, может быть,  действительно  не  год.  Но  я   думаю,   что   мы   должны унифицировать  норму с нормой Закона о выборах народных депутатов. Надо чтобы действительно была единая норма,  я с  этим  замечанием согласен, его можна учесть.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Сухий. За ним - Олексій Марченко.

 

     СУХИЙ Я.М.  "Трудова Україна". Леоніде Івановичу, я вам скажу відверто:  ви мене не переконали,  відповідаючи  ні  на  запитання народного депутата Мазур, ні на запитання Асадчева.

 

     У мене два коротеньких запитання. Перше. Чим вас не влаштовує мажоритарна система виборів депутатів міської ради?

 

     Друге. Що заважає сьогодні  будьякій  партії  висувати  свого кандидата,   агітувати  за  нього  і  голосувати?  У  чому  логіка запропонованих вами змін?

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Уважаемый депутат Сухой! Дело в том, что это не моя логика, это логика этого зала. Вы знаете, что мы проголосовали постановление 24 мая,  где по вашему  поручению  записали:  выборы депутатов   и   голов  сельских,  поселковых,  городских  (городов районного значения),  районных в  городах  советов  проводятся  по одномандатным округам,  а все остальные по смешанной системе.  Это решение Верховного Совета. Мы выполнили решение Верховного Совета.

 

     ГОЛОВА. Олексій Марченко. За ним

- депутат Стрижко.

 

     МАРЧЕНКО О.А.,  член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики  та  земельних  відносин  (виборчий  округ  201, Черкаська область).  Дякую. "Демсоюз". Шановний Леоніде Івановичу! Підтримую ідеологічно ваше бажання  розробити  і  прийняти  закон, який би влаштовував сьогодні державу,  відповідав Конституції, але навряд чи можна  погодитися  з  другою  частиною  пропозиції,  яка стосується пропорційної системи виборів до місцевих рад, депутатів місцевих рад.

 

     Адже в Черкасах складається ситуація, коли братимуть участь у боротьбі за пропорційну частину,  скажімо,  міської ради, лише дві партії - Комуністична  партія  і  партія  Володимира  Миколайовича Олійника.

 

     Скажіть, будь  ласка,  чи  є  у вас інформація про те,  що ми сьогодні вже дозріли приймати такий закон? Наскільки партії готові до  того,  щоб  на місцях - в обласних центрах,  у містах сьогодні партії брали участь у боротьбі за мандати депутатів місцевих рад?

 

     Дякую.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Уважаемый Алексей Андреевич!  Что  я  хотел  бы ответить  на  этот вопрос?  Конечно,  если откровенно,  чем меньше партий, тем больше будет структурировано общество.

 

     Но с другой  стороны,  ведь  там  же  будут  и  одномандатные округа,  там  будет и самовыдвижение,  и трудовые коллективы будут предлагать кандидатов,  и избиратели по месту жительства.  Так что здесь есть возможность сформировать совет таким образом,  чтобы он действительно отражал интересы территориальных громад.

 

     Сегодня многие  советы   сформированы   таким   образом   под давлением  и  путем  различных  махинаций,  у  них  представлены в основном руководители исполнительных органов власти.  Можно  и  на примере  города  Черкассы  посмотреть,  как  действуют городской и районные советы.

 

     Поэтому наша  цель,  наша  задача  (я  думаю,  что  здесь  мы старались  выполнить  поручение),  -  чтобы действительно в советы пришли люди,  которые будут  отстаивать  интересы  территориальных громад,   работать   на  наше  общество,  государство  и  на  свой собственный народ.

 

     ГОЛОВА. Останнє запитання - Леонід Стрижко.

 

     СТРИЖКО Л.П.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної  Ради України  з  питань  свободи  слова  та інформації (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Дякую.  Леонид Иванович, скажите,  пожалуйста,  каким,  по вашему мнению, должен быть порог для пропорциональных выборов? Должны ли мы на региональном уровне, например,  затруднить  прохождение Партии любителей пива или пусть эти любители пива присутствуют и участвуют в  решении  районных  и городских вопросов?

 

     И второй   вопрос.   Контролировать,  мне  кажется,  нужно  и избирательные  комиссии,  но  контролировать  нужно  и   поведение депутатов после выборов. Предполагает ли закон о выборах в местные советы лишение депутатского мандата в  том  случае,  если  депутат переходит из одной фракции в другую или выходит из партии?

 

     Спасибо.

 

     ДАЙНЕКО Л.І.  Порог  предусматривается,  как  и  в  Законе  о выборах народных депутатов,  - 4 процента.  Если у депутатов  есть какието другие предложения, мы готовы рассмотреть.

 

     Что касается перехода - пока в законе этого не предусмотрено. Но мы надеемся,  и я считаю это еще  один  довод  в  пользу  этого законопроекта, что все же политические партии будут контролировать поведение своих депутатов и участие их,  встречи с избирателями  и так  далее так,  как это делается в Верховном Совете.  А если есть какие-то предложения, мы тоже готовы их рассмотреть.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Леоніде  Івановичу.  Завершили  відповіді  на запитання. Переходимо до обговорення.

 

     Слово надається  народному депутату Борису Беспалому.  За ним буде виступати Баулін.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "РеформиКонгрес". Шановні колеги, не так давно ми розглядали, як було багато порушень на місцевих виборах у місті Василькові.  Звичайно,  частина порушень трапляється тому, що були зловживання  на  виборах.  Але  частина  порушень була і внаслідок недосконалості законодавства.  Зокрема,  чинний закон про  місцеві вибори   є  дуже  недосконалим  у  частині  контролю  за  виборами спостерігачів.  Їх  часто  просто  не  підпускають  до   рахування бюлетенів,  чого  немає,  наприклад,  під час виборів до Верховної Ради.   Недосконалий    механізм    оскарження    щодо    порушень адміністративного законодавства.

 

     Новий закон,  який  сьогодні  представляє  комітет,  набагато кращий технологічно,  він набагато краще захищає від зловживань, і вже тільки тому його потрібно підтримати.

 

     Щодо введення   елементів   пропорційності.   Не  секрет,  що пропорційна  складова  виборів  створює  менше   можливостей   для зловживань влади.  І саме тому місцеві князьки стіною стоять проти пропорційних виборів.

 

     Аргумент, що   партії   слабкі,   -   несерйозний   аргумент. Українські   партії   слабкі  проти  німецьких,  американських  чи японських партій.

 

     А скажіть,  будь  ласка,  українська  економіка,  екологічний захист,   охорона   здоров'я   чи  не  є  слабкими  проти  тих  же англійських,  американських чи японських? То що ж, це є привід для того, щоб усі ми разом зробили загальнонаціональне харакірі?

 

     А от скажіть, а які є легальні політичні структури в Україні, які були б міцніші за партії?  Та таких  структур  взагалі  немає! Скажімо,   профспілки  -  серйозні  організації,  але  вони  не  є політичними,  так само,  як і громадські. А реальною альтернативою партіям  є тільки олігархічні клани.  І альтернатива на сьогодні є такою:  або світлі партії, відкриті, чесні вибори, або темні клани і  махінації  під ковдрою,  - те,  що ми бачимо сьогодні.  Не тому проти пропорційної  системи  влада,  що  вона  ускладнює  виборцям вибір,  а  навпаки,  тому що вона такий реальний вибір дає.  Скажи мені,  в якому ти списку,  і я скажу тобі,  хто ти. Орієнтирів для списків  сьогодні в Україні є три,  і виборці в них не заблукають, як у трьох соснах, - це Ленін, Кучма і Україна.

 

     Ще одна серйозна  проблема,  яка  пов'язана  з  виборами.  На сьогодні  у нас не проводиться,  фактично заблокована,  реєстрація місцевих осередків політичних партій.  Посилаються на те, що немає нормативних  документів  Кабінету  Міністрів.  І  я  звертаюся  до Кабінету Міністрів України і,  зокрема,  до Міністерства юстиції з тим,  щоб  якомога  пришвидшити цей процес,  надати всі відповідні матеріали з тим,  щоб розблокувати реєстрацію осередків політичних партій на місцях.  Інакше складається враження, що тут уже є якась тенденція. Думати так не хотілося б.

 

     Наша фракція  буде  підтримувати  цей  законопроект  і   всіх шановних колег запрошує зробити те саме.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Павлу Бауліну.  За ним буде виступати депутат Соломатін.

 

     БАУЛІН П.Б. Депутатское обединение "Зубр", фракция Компартии Украины.  Уважаемые  народные  депутаты,  как  только приближаются выборы,  так  и  появляются  все  новые  и  новые   законопроекты, усовершенствующие саму систему выборов. Еще год назад, вы помните, об  этом  уже  сегодня   говорилось,   народными   депутатами   от Социалистической   партии  был  внесен  законопроект  относительно местных выборов, может, не самый идеальный, но добротный.

 

     Конечно, в нем было забегание вперед  относительно  тотальной пропорциональной   системы  от  Голопуповки  до  Киева.  Многовато предлагалось избирать депутатов в органы местного  самоуправления. Никак  у  нас не приживается лозунг Владимира Ильича Ленина "Лучше меньше,  да  лучше!".  Логика  была  такова:  большее   количество депутатов  -  труднее  их  купить.  Увы,  у  нас  такие обнищавшие избранники народа, что этот подход не срабатывает.

 

     Или такой недостаток, как уход от единого реестра граждан для всех  видов  выборов.  Нет,  нам  не  нужен  сатанинский  подход с цифровым кодированием.  Пусть будет обычный, по паспортным данным. Это путь к ограничению подтасовок.  Сегодня мы рассматриваем новый законопроект.  Я бы назвал его компромиссным.  Надо согласиться  с поэтапным  вводом  выборов  депутатов  по партийным спискам.  Наша фракция будет поддерживать данный законопроект  в  первом  чтении. Поэтому   мне   хотелось   бы  больше  остановиться  на  некоторых неточностях,  недостатках  этого   законопроекта.   К   сожалению, сохранена здесь опять-таки необятная численность советов.

 

     И главное   что   надо   сказать.   Есть  такое  классическое высказывание,  которое приписывается любимому всеми вождю  народов Иосифу Виссарионовичу Сталину о том, что не важно, кто голосует, - важно, кто считает.

 

     Что заложено в законопроекте?  На мой взгляд, есть достаточно спорная  и  опасная  вещь.  Речь  идет  о статье 24.  Предлагается создать вертикаль избирательных комиссий,  похлеще тоталитарной во главе  с  Центризбиркомом  и любимым Михаилом Михайловичем Рябцом. Нет,  там есть фраза о том,  что по  предложению  областных  ячеек партий  в  областях  Автономной  Республики Крым в состав комиссии подаются их кандидатуры, но решать это будут чиновники ЦВК.

 

     Не заложен четкий механизм,  и об  этом  уже  говорил  Леонид Иванович,    выбора    председателей,   заместителей,   секретарей избирательных комиссий. Зато четко прописано, чтобы секретарь знал государственный  язык.  А  почему  ничего  не  говорится  о знании последними языка  национальных  меньшинств,  если  они  составляют значительную часть избирателей данной местности?

 

     Мое мнение:  законопроект  нуждается  в  серьезной доработке. Иначе могут  протянуть  такую  систему,  что  внешне  будет  масса атрибутов демократии,  а выборы будут делаться на Банковой. Мы уже имеем опыт будущих выборов народных депутатов. Я списков депутатов еще не видел,  но о них уже столько слухов, столько сплетен ходит, как будто выборы уже и проводить не надо.  Будто бы Верховная Рада будущего созыва уже и сформирована.

 

     То есть мы будем голосовать за принятие в первом чтении этого законопроекта, но он нуждается в серьезной доработке.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Слово  надається  народному   депутату   Юрію Соломатіну. За ним буде виступати Олексій Марченко.

 

     СОЛОМАТІН Ю.П.,   член  Комітету  Верховної  Ради  України  у справах  пенсіонерів,  ветеранів  та  інвалідів   (багатомандатний загальнодержавний   виборчий   округ,  КПУ).  Фракція  комуністів. Шановні колеги!  Торкнуся лише одного питання - створення виборчих комісій.  Але  так  сталося,  що  мій колега депутат Баулін виклав майже все.

 

     Тому хочу  лише  акцентувати  на  такому.  Безумовно,   треба вивести  формування  виборчих  комісій  за межі впливу так званого адмінресурсу.  Тобто де-факто  капіталістичної  партії  України  - партії  державного  чиновництва  на  чолі  з  Президентом  України Кучмою.  Потрібна політична дезінсекція чиновництва,  а потім ще і політична дезінфекція виконавчої гілки влади. І лише за цієї умови ми можемо бути впевнені,  що створені  виборчі  комісії  виконають свою  роль,  тобто нададуть можливість народу сказати саме те,  що він вважає за доцільне,  і виконати головне положення Конституції. Єдиним джерелом влади в Україні є народ.

 

     Певні кроки  на  цьому  шляху робить законопроект,  котрий ми обговорюємо.  І лише за ці кроки його слід  підтримати  в  першому читанні.

 

     Решту свого  часу я хочу використати на репліку шановній моїй колезі пані Лілії Григорович,  котра у "розминці"  сьогодні  знову згадала  про  наказ від 1944 року про відселення всіх українців до Сибіру з посиланням на таке друковане видання,  як газета "Вечірня зоря"   -   формальне   видання  спілки  пенсіонерів  Києва.  Яких пенсіонерів?  Можна,  напевне,  сказати із змістом цієї  газети  - пенсіонерів-бандерівців.   Саме   в   ній  22  червня  цього  року підполковник запасу Віктор Щербаков,  до речі,  депутат  Київради, знову  тиражує  відому  геббельсівську  брехню  про спільний наказ Берії та Жукова від 1944 року.  Саме про  це  йшлося  і  в  статті культуролога Вадима Скуратівського, котра була надрукована начебто в солідному виданні - щотижневику "Столичные новости". Але початок цієї  брехні  був  покладений у 1992 році з подання письменницької газети "Літературна Україна" та квазінауковця, історика, археолога Василя Марочкіна.

 

     Ветеранська громадськість,   науковці  каменя  на  камені  не залишили від цієї брехні.  Офіційне  повідомлення  Держголовархіву було опубліковано в "Урядовому кур'єрі" ще 20 жовтня 1994 року під назвою "Обережно,  фальшивка".  Але в наших галиційських патріотів своя   окрема   правда.   Знову   і   знову  тиражують  цю  брехню чорноволівська газета "Час/Time" і навколо  є  ціла  поема,  цілий роман.  Вся  ця історія неодноразово викладалася в пресі України і останній раз - у моїй статті "Пачкуни",  котра була опублікована в газеті   "Комуніст"   24  травня  цього  року.  Але  ж  для  наших націонал-патріотів: наплюй в очі - все Божа роса. Тому відбудеться нарешті і суд народу на цими всіма пачкунами.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається народному депутату Олексію Марченку. За ним буде виступати депутат Сахно.

 

     МАРЧЕНКО О.А.  Дякую.  Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні колеги! На нашу думку, сьогодні немає ніяких підстав переносити на місцевий  рівень  змішану  систему  виборів,  яка  пропонується  в законопроекті,  який  розглядається.  Система  проведення  виборів депутатів  місцевих  рад  на  змішаній  основі  не  відповідає  ні українським реаліям, ні світовій практиці.

 

     По-перше, на партійній основі формуються,  як правило, тільки вищі  представницькі  органи  влади,  тобто  парламенти.  В  цьому сутність  політичної організації суспільства.  Народ віддає голоси певним  партіям  для  того,  щоб  визначити  стратегічні   напрями розвитку країни,  пріоритети в її політиці,  і це має сенс лише на загальнодержавному рівні.  На місцевому рівні  вирішуються  зовсім інші  завдання неполітичного характеру.  Слід зазначити також,  що українське суспільство сьогодні політично не структуроване. Досить спірним  є застосування такої системи на виборах до Верховної Ради і вже зовсім недоцільно це щодо місцевих рад,  навіть на обласному рівні.

 

     Застосування запропонованої    системи   виборів   означатиме примусову  політизацію  наших  громадян,  і  це   навряд   чи   їм сподобається. Та й взагалі, а чи запитали ми у наших виборців, яка система потрібна їм і нашій державі?

 

     Наслідки застосування змішаної системи  виборів  до  місцевих рад  також  будуть  скоріше негативними.  Неважко передбачити,  що обрані за  партійними  списками  депутати,  прийматимуть  рішення, орієнтуючись  на  партійні  інтереси  передусім,  а  не  керуючись потребами регіону.  А що,  як таких партій взагалі буде набиратися дві чи три в тому чи іншому регіоні, чи в тому чи іншому місті?

 

     І в місті може трапитися так,  що представників Комуністичної партії не буде. Що в такому випадку буде в цьому місті? Зрозуміло, що  такі  депутати  потрапили  до  відповідної  ради завдяки своїй партії.  Якщо це певною  мірою  виправдано  для  парламенту,  який формує  загальнодержавну  стратегію  розвитку,  то жодним чином не підходить для обласного центру,  де основні рішення приймаються  з суто господарських питань.

 

     Ми можемо  також згадати чимало прикладів,  коли непримиренна політична боротьба в певному регіоні мала наслідком повний занепад його економіки.

 

     Таких прикладів  проти  системи можна навести безліч.  Проте, думаю,   і   так   зрозуміла   неадекватність   системи   виборів, запропонованої  у  законопроекті,  нашим  реаліям.  Навіть те,  що депутати  до  місцевих  органів  влади  в  органи   самоврядування обираються  не  народні,  є одна позиція - Верховна Рада,  до якої обираються народні депутати,  якщо це і буде колись прийнятним для України,  то  не  протягом  найближчих років.  Зважаючи на це,  ми пропонуємо даний законопроект відхилити і голосувати за  нього  не будемо.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юрію Сахну. За ним буде виступати - депутат Юрій Ключковський.

 

     САХНО Ю.П.  Шановні  колеги!  Мені  приємно  в  черговий  раз виступати  з  цієї  трибуни  в  обговоренні  цього  законопроекту, незрозуміло лише,  і я про це говорив на  останньому  засіданні  у п'ятницю,   чому   ми  взагалі  його  обговорюємо,  оскільки  його концептуальне обговорення в  принципі  вже  відбулося.  А  система виборів   (я   це   до   Олексія  Марченка  звертаюся)  до  різних адміністративно-територіальних одиниць була визначена  постановою, яку  ми  проголосували  у  травні  в  цьому залі.  Тому говорити - підходить чи не підходить  -  уже  пізно,  вже  є,  як  має  бути, Верховна Рада проголосувала.

 

     До недоліків зазначеного законопроекту,  хоча він зберіг свій реєстраційний номер,  слід  віднести  той  факт,  що  автори  дещо змінили   його  структуру,  але,  на  жаль,  не  врахували  багато зауважень депутатів від різних фракцій,  які надійшли  до  другого читання,  і їм не було знайдено місця й у новій редакції.  Тому ми будемо працювати ще раз,  починаючи спочатку,  і це може викликати певні колізії.

 

     Однак у  цьому  є і певний позитив,  тому що цей законопроект певною  мірою   кодифікований,   наблизився   за   структурою   до законопроекту про вибори до Верховної Ради.

 

     Які пропозиції  від  фракції "Яблуко" я б запропонував внести авторам?  Поперше,  це дата виборів.  На нашу думку,  треба  конче розвести вибори до Верховної Ради і місцеві вибори.  Аргументи,  я думаю,  всім у цьому залі  зрозумілі,  і  певні  методи  більшість присутніх тут використовували.  Це насамперед ми маємо впливати на адміністративний  ресурс  і  зменшувати  його.  Ми  маємо   давати можливість виборцям не плутатись у великій кількості бюлетенів,  а значить, обирати депутатів свідомо.

 

     Пропонуємо вибори  проводити,  скажімо,   в   червні,   маємо позитивний досвід щодо цього 1994 року.

 

     Другий момент,  який  би  я хотів,  щоб автори врахували,  це формування  виборчих  комісій.   Треба   це   робити   максимально неупереджено, незалежно від місцевої влади. У принципі вже є перші пропозиції в цьому  законопроекті,  вони  не  мають  залежати  від власне  цих  комісій  ні  в  якому  разі,  це  теж зменшить певний адміністративний вплив.

 

     І третій момент - це участь громадськості в місцевих виборах. Я  особисто  є  свідомим  прихильником партизації виборчої системи взагалі.  Однак  я  звертаюсь   і   до   колегкомуністів,   і   до колег-рухівців: не вистачить нам на всі комісії лише представників наших партій як  членів  комісії.  Закликаю  не  нехтувати  участю членів громадських організацій,  насамперед тих з них, хто ставить на меті  участь  своїх  організацій  у  політичній  і  громадській роботі.  Це  значно  посилить  вплив  громадськості  на результати виборів.

 

     У підсумку  наша  фракція  і   партія   виступають   за   цей законопроект.  Закликаємо всіх підтримувати його в першому читанні і підтримати в другому читанні теж у цілому.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати,  час завершився,  а  ще  за списком десять народних депутатів,  а до перерви - 5 хвилин.  Тому давайте продовжимо, ще двом надамо можливість висловитись, щоб уже не відкривати нове питання. Немає заперечень?

 

     Слово надається народному депутату Юрію Ключковському. За ним

- депутат Марченко.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України    з    питань   державного   будівництва   та   місцевого самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий  округ, НРУ).  Достойна президіє!  Шановні колеги депутати! Ми розглядаємо сьогодні проект одного з  трьох  важливих  виборчих  законів,  які мають  започаткувати  нову  базу для проведення виборів в Україні, виборів,  які є формою здійснення прямої демократії і суверенітету народу.  І  тому  треба особливо відповідально ставитися до закону про місцеві вибори,  бо це вибори,  на відміну від парламентських, різнорівневі  і  вибори до органів,  різних за своєю природою.  Це ускладнює  саму  цю  проблему  і  вимагає   дуже   відповідального ставлення  до  вибору  виборчої системи для виборів того чи іншого рівня.

 

     Одразу коротко скажу,  що малі територіальні громади,  де  не досить  розвинута  політична  структура  і не досить структуроване взагалі  суспільне  життя,  очевидно,  приречені  на   мажоритарну систему найближчим часом.

 

     Однак це  не  стосується великих територіальних громад - міст обласного значення, де вже сьогодні вони мають достатньо розвинуту систему   політичних   партій,  де  міські  голови  обираються  за підтримкою політичних партій,  де є фракції  політичних  партій  у міських  чи  районних радах.  Тому в таких територіальних громадах доцільно поступово запроваджувати елементи  пропорційної  системи, і,  власне,  тому  законопроект на підставі нашого з вами рішення, прийнятого      наприкінці      травня,      пропонує      змішану пропорційномажоритарну  виборчу  систему  виборів міських рад міст обласного значення.

 

     Я розумію застереження,  які колега Олексій Марченко висловив проти  застосування пропорційних виборів.  Однак хотів би сказати, що завжди виникає запитання:  а, власне, виходячи з яких інтересів депутат місцевої ради приймає рішення,  займає ту чи іншу позицію? Мені здається,  що твердження про те,  що він виходить з інтересів виборців  свого  округу  в міській раді,  викликають сумну іронію. Питання все-таки вибору - він виходить зі своїх власних  інтересів чи з політичних інтересів політичної партії,  яку він представляє? Я ще раз висловлюю переконання, що це принципово важливо.

 

     Зауважу, що  вибори  до  районних   у   місті   рад   повинні відбуватись  за  тією  системою,  що  й міських рад.  Водночас при виборах обласних і районних рад  треба  враховувати  іншу  природу представництва  -  представництво  від  територіальних  громад  чи адміністративних одиниць,  і тому застосування тут мажоритарної чи пропорційної системи зв'язано з кількістю мандатів від відповідної адміністративної одиниці.  Не можна застосовувати єдиний  округ  у межах  району  чи  області  для  виборів  відповідно  районної  чи обласної ради.

 

     Коротко зупинюся  ще  на  проблемі   одночасного   проведення місцевих  і  парламентських  виборів.  Колега  Сахно  говорив  про величезну кількість бюлетенів.  Я хочу звернути увагу на існування проблеми   списків   виборців,   оскільки  за  природою  своєю  ні військовослужбовці  строкової  служби,  ні  хворі,  що  лежать   у лікарні,  ні ті,  що утримуються в установах позбавлення волі,  ні моряки на кораблі не належать  до  тієї  чи  іншої  територіальної громади,  до якої приписана та чи інша дільниця,  тому не природно їм брати участь  у  місцевих  виборах.  Однак  проведення  окремих місцевих  виборів  коштує  приблизно  200  мільйонів  гривень  для місцевих  бюджетів.  Тому  цю  проблему  треба  розв'язувати,  але враховуючи всі її аспекти.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається   народному   депутату   Володимиру Марченку.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,  член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій  (виборчий  округ  161,  Сумська  область).  Фракция Прогрессивной  социалистической  партии Украины,  Социалистическая оппозиция.  Уважаемые депутаты,  при принятии этого законопроекта, как  и  при  принятии  избирательного  закона  о  выборах народных депутатов Украины, в зале дискутируется несколько вопросов.

 

     Депутаты-мажоритарщики вместе  с  Президентом  Украины  своим сторонникам,   которые   предлагают   пойти   по   пути  наделения политических партий правом формировать списки  как  по  выборам  в народные  депутаты  Украины,  так  и  по выборам в местные советы, постоянно заявляют,  что избиратель теряет в правах, потому что не голосует конкретно за человека.  Они рассказывают страшные сказки, которыми  пытаются   убедить,   что   если   избиратель   голосует непосредственно  за  депутата,  то  его права реализуются,  а если голосует  за  политическую  партию,  то  есть  вроде  бы  какие-то нарушения прав человека.

 

     Я думаю,  что депутаты, которые не один созыв работают в этом зале, знают, что это совершенно беспочвенные аргументы. Потому что депутаты-мажоритарщики, которые приходят сюда и которые не связаны обязательствами,  какую  политику  проводить  в  сфере  экономики, социальных,   политических   преобразований,   становятся   рабами административного    ресурса,    рабами     чиновников,     рабами обстоятельств.

 

     Безусловно, более  свободны те депутаты,  которые проходят по списку политической партии. Почему? Потому что они честно заявили, какую политику они будут проводить. И если Верховным Советом будет принят закон, который не будет позволять олигархическими фракциями перекупать  депутатов,  то  тогда и парламент,  а затем и общество будут структурированы,  и тогда общество через политические партии сумеет  определить путь развития страны в целом как во внутренней, так и во внешней политике.

 

     Поэтому, безусловно,  преимущество за выборами  по  партийным спискам.  И  об этом говорю я,  депутат,  который трижды избран по мажоритарному  округу.  И  надо  честно  сказать:  у  нас  сегодня существует партия власти - это административный ресурс. Эта партия боится легализации.  И если  административный  ресурс  включается, если он определяет свои кандидатуры,  то,  безусловно,  бороться с ним трудно.

 

     Поэтому если   будут   партийные   списки,    это    принудит административный ресурс легализовать свою деятельность, обявить о своей программе.  И  тогда  за  эту  программу  они  должны  нести ответственность, реализуя свои полномочия в советах всех уровней.

 

     И еще  проблема  так называемой демократии.  Ситуация такова. Нам необходимо еще  ответить  по  проблеме  Европейской  хартии  о местном   самоуправлении.  Европейская  хартия  определила  четко: представительный орган власти формирует исполнительный. Тогда хоть какие-то  принципы  демократии  будут осуществлены в стране.  Ныне действующая  Конституция  Украины  согласно   статьям   118,   119 практически  сделала  беспомощными  и  бесправными  местные органы самоуправления.  Поэтому я считаю,  что усилить их можно тем,  что хотя  бы в переходный период дать возможность политическим партиям принять участие в выборах и дать своих представителей в  областные советы  и  в  города  республиканского  и  областного  подчинения. Поэтому мы будем голосовать...

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

      (П і с л я п е р е р в и)

 

     ГОЛОВА. Оголосіть,  будь  ласка,  про  те,  що ми продовжуємо засідання.  Продовжуємо обговорювати проекти законів. Ми завершили обговорення  проекту  Закону  про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

 

     Оголошується до розгляду проект Закону про  вибори  депутатів Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим.  Доповідачі:  Штепа Наталія Петрівна,  Ключковський Юрій  Богданович,  Миримський  Лев Юлійович  і  співдоповідач  від комітету.  Тому,  будь ласка,  вже вкладайтеся в регламент.

 

     Слово надається народному депутату Наталії Петрівні Штепі.

 

     ШТЕПА Н.П.,  член Комітету Верховної Ради  України  з  питань прав   людини,  національних  меншин  і  міжнаціональних  відносин (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ, КПУ). Уважаемый Председатель!  Уважаемые  депутаты!  Сегодня  рассматривается  ряд законопроектов,  с помощью которых мы пытаемся разрешить  одну  из проблем, обострившихся в последние годы в Крыму. Это обеспечение в органах  власти,  в  данном  случае  Верховной   Раде   Автономной Республики Крым, представительства депортированных граждан.

 

     Особую остроту    эта   проблема   обретает   в   требованиях руководителей меджлиса крымских  татар.  На  1  января  2001  года численность  населения  в  Крыму составило 2 миллиона 100,7 тысячи человек.  В Крыму проживает  более  100  представителей  различных этносов.  Крымских  татар  проживает  не  многим  более  260 тысяч человек.

 

     Каков же должен быть избран  путь  представительства  граждан различных   национальностей  в  представительных  органах  власти? Конституция  Украины  в  статье   24   четко   закрепляет   равные конституционные  права,  не допускаются привилегии или ограничения по признакам расы,  цвета кожи,  политических,  религиозных и иных убеждений, пола, этнического и социального происхождения и другие.

 

     В соответствии  со статьей 71 Конституции Украины,  пунктом 1 статьи 22 Конституции Автономной Республики Крым выборы  в  органы государственной    власти,    местного   самоуправления   являются свободными и осуществляются на основе всеобщего, равного и прямого избирательного права путем тайного голосования.

 

     Можно ли идти по пути,  предлагаемом в законопроекте депутата Ключковского?  Ответ  один  -  нет.  С  одной  стороны,  мы  видим нарушение Конституции Украины.  С другой - здесь вводится понятие, которое  не  урегулировано  ни  отечественным,  ни   международным правом.

 

     Применение в  проекте  закона  понятия  "коренные народы" без соответствующей законодательной базы не только преждевременно,  но и   несет   в   себе   при  таком  подходе  неминуемое  обострение межнациональных отношений.  Введение квотного представительства  - это прямое нарушение статей 24,  71 Конституции Украины, статьи 22 Конституции Автономной Республики Крым.  Без учета исторических  и этнических  особенностей  Крыма произвольно определен сам перечень национальностей,   получающих   квоты.   Без   учета   соотношения численности населения различных национальностей определено и число в квотах,  что по сути  закладывает  дискриминационные  нормы  для граждан отдельных национальностей.  А если учесть количество сбора пять тысяч подписей для проведения национального  сезда,  то  для отдельных этносов так называемое гарантированное представительство становится чисто декларативным и практически недосягаемым.

 

     Противоречит демократическим принципам избирательной  системы и  формирование  избирательных  окружных  и  участковых комиссий в национальных округах по национальному признаку,  тем более  что  и правовая база для этого отсутствует.

 

     Не урегулированы   законодательством  и  такие  вопросы,  как порядок  проведения  национальных  сездов,  процедура  выдвижения кандидатов  и  многое  другое.  Чтобы предупредить вопросы в части того, что председатель Совета Министров Крыма Куницин подписал под данным  законом обращение к нам,  депутатам,  чтобы приняли закон, хочу для информации уважаемым  депутатам  напомнить,  что  Куницин давал   свое   заключение   и   на   проект   Закона   о   статусе крымскотатарского народа, который был зарегистрирован не так давно

-  в  октябре  2000  года.  В  нем,  в частности о гарантированном представительстве,    было    сказано     следующее     (цитирую): "Гарантированное  представительство  одного  из  этносов  выборных органов государственной власти противоречит  Конституции  Украины, действующему  законодательству и нормам международного права,  так как нарушает принцип равноправия граждан".  В этом  же  заключении говорится  и  о преждевременном введении понятия "коренной народ". Таким образом,  законопроект за  подписью  Ключковского  и  других депутатов,   на  наш  взгляд,  не  только  прямой  путь  нарушения Конституции Украины,  Конституции Автономной Республики Крым, но и закладывает   основы   для  межнациональных  конфликтов,  что  мы, депутаты, не имеем права допустить.

 

     Следует сказать,  что мажоритарная система выборов в  меньшей степени разрешает требования представителей крымских татар. Даже в местах  компактного  проживания  крымские  татары  не   составляют большинства населения.

 

     Пропорциональная система выборов дает возможность, не нарушая требований Конституции Украины, Конституции Крыма, учесть интересы представителей   всех   национальностей   для   реализации   своих конституционных прав.

 

     И для этого вовсе не  нужно  иметь  партии  по  национальному признаку,  как считают некоторые. В Крыму есть ряд партий, готовых поддержать  представителей  крымских  татар,  например,  в   своих списках.  Возьмем,  к примеру, Народный рух, который не пользуется особой популярностью,  это надо признать, среди крымчан. Но тем не менее,  благодаря  включению  в списки по выборам в Верховную Раду Украины Народного руха Джемилева и других представителей  крымских татар,  эта  партия не только преодолела четырехпроцентный барьер, но и получила 6,7 процента голосов  избирателей,  и  прежде  всего среди крымскотатарского населения.

 

     В пользу    пропорциональной    системы    говорит    и    то обстоятельство,  что  в  Крыму  достаточно  высокая   политическая активность  населения.  Несмотря  на огромное количество партий на Украине,  четырехпроцентный  барьер  на  выборах   в   1998   году преодолело всего шесть партий.  Таким образом, все предпосылки для разрешения правовым путем  проблемы  представительства  в  органах власти   представителей   всех   национальностей  пропорциональная система создает.

 

     Но тем  не  менее  я  трезво  оцениваю  сегодня   не   только политическую  ситуацию,  сложившуюся  у  нас в Украине,  не только действующее   законодательство    избирательного    процесса    на общеукраинском уровне,  и, уважая решение депутатов, которые здесь проголосовали за смешанную систему выборов в Крыму,  я снимаю свой законопроект    с   рассмотрения   и   призываю   всех   депутатов проголосовать в первом чтении законопроект народного депутата Льва Миримского, который предполагает смешанную систему выборов в Крыму 50 на 50.

 

     Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Наталіє Петрівно.  У зв'язку з тим що  проект знімається, запитань не буде. Я вам дякую.

 

     Дамо можливість виступити. Слово надається народному депутату Юрію Ключковському.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Шановний  пане  Голово!   Шановні   колеги народні  депутати!  Сьогодні  ми  розглядаємо  третій  з  виборчих законів,  які є дуже важливими для виборів,  які мають відбутись у березні  2002  року,  -  Закон про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

 

     Відповідно до тієї  ж  постанови  Верховної  Ради,  прийнятої наприкінці травня,  є завдання готувати цей законопроект на основі виборчої системи,  що передбачає співвідношення між мажоритарною і пропорційною у співвідношенні 50 на 50 відсотків.

 

     Саме в  такому  плані підготовлений законопроект,  який я маю честь  представляти.  Він  готувався   з   урахуванням   міркувань політичних  партій,  які мають осередки,  що працюють в Автономній Республіці Крим,  різного політичного спрямування - Народного руху України  і  Народнодемократичної  партії,  і Партії "Демократичний союз",  і Української  республіканської  партії,  Аграрної  партії України.

 

     Однак особливістю   законопроекту,   який  я  вам  маю  честь презентувати, є врахування вимог захисту прав тих корінних народів і національних меншин, які живуть у Криму.

 

     Історична доля  склалася  так,  що  в  Україні  є дві основні нації:  українці і кримські татари.  Подібно до українців,  які не мають іншого місця на Земній кулі для реалізації свого політичного права на самостійне існування ні в Канаді,  ні  в  Сибіру,  ні  ще десь, а лише в Україні, для кримських татар єдиною їх батьківщиною є Крим.  Не Узбекистан,  не Туреччина, а саме Крим. І тому виникає проблема,  як забезпечити представництво цієї нації, яка перебуває в   абсолютній   меншості   в   Автономній   Республіці   Крим   у представницькому органі цієї автономії.

 

     Можна по-різному підходити до вирішення цього питання. Однак, на  нашу  думку,  основною  проблемою   є   гарантування   певного мінімального   представництва  для  них.  Саме  тому  пропонується виборча система,  за якою 50 процентів мають обиратися за списками політичних   партій   від   різних  осередків  загальноукраїнських політичних партій,  що представлені в Криму,  а 50 процентів мають обиратися   за   мажоритарними   округами.  Пропонується,  щоб  ці мажоритарні одномандатні округи були двох родів:  звичайні округи, їх пропонується 41, тобто вся територія Автономної Республіки Крим має  бути  поділена  на  41  звичайний  мажоритарний  округ,  і  9 національних    одномандатних    округів,    з    яких    сім    - кримськотатарських, один - для представництва караїмів-кримчаків і один  - для представництва депортованих народів:  німців,  вірмен, греків, болгар.

 

     Звичайно, виникає   питання,   як   забезпечити,    по-перше, висунення кандидатів у таких мажоритарних національних округах.  І по-друге,  як забезпечити списки виборців для голосування в  таких округах.   Усе   це   треба  зробити  в  умовах  дотримання  вимог української  Конституції,  її  демократичного  характеру   і   без офіційної реєстрації національності кожного громадянина.

 

     Ми виходили  з  того,  що  участь і кандидатів у депутати,  і виборців у голосуванні повинна визначатися їх особистим  бажанням, а не записом у паспорті чи наявністю якогось іншого документа,  що засвідчує національність.  Тому надається право  для  висунення  в мажоритарних  округах національного характеру тим структурам,  які представляють   інтереси   відповідних   корінних    народів    чи національних меншин - так званим національним з'їздам.

 

     Для голосування  у  відповідних  національних округах виборці повинні  подати  заяву,  що  вони  бажають  обирати  кандидата  по відповідному  національному округу.  Якщо така заява не подається, виборець бере участь  у  голосуванні  у  звичайному  мажоритарному окрузі.

 

     Звичайно, можна сперечатися про те, чи це оптимальний спосіб. Ми не знайшли іншого способу забезпечення  представництва,  яке  б гарантувало,  ще  раз  підкреслюю,  гарантувало деякий мінімальний рівень цього представництва.  Хочу звернути вашу увагу на  те,  що такі  методи  забезпечення  представництва  взагалі характерні для демократії і, зокрема, мають місце в практиці багатьох країн.

 

     Як приклад,  хотів  би  навести  виборчий  закон   Республіки Хорватія,   де   передбачене   квотування  місць  для  відповідних національних меншин,  у тому числі там передбачена певна кількість місць  у  парламенті  Хорватії  для таких національних меншин,  як угорці,  італійці і,  до речі,  українці і рутенці,  які складають значну частину населення Хорватії.  Саме такий приклад був для нас зразком.  Подібні методи застосовуються також і при деяких виборах у Російській Федерації в національних автономних одиницях.

 

     Що стосується інших частин проекту виборчого закону,  який ми пропонуємо,  то в його системі номінації від політичних партій і у звичайних   мажоритарних   округах  пропонується  використати  той досвід,  який  напрацьований  при  підготовці  Закону  про  вибори народних   депутатів   України.   Тобто  пропонується  застосувати висунення  партійних  списків   партіями   чи   їх   блоками   або самовисунення  в  мажоритарних  округах  окремих громадян за своїм власним бажанням.

 

     Звичайно, дуже важливою є проблема списків  виборців.  Я  вже говорив  про те,  як зафіксувати оце розділення між національним і звичайним мажоритарним округом,  однак передбачається, що включені в списки виборців узагалі в Автономній Республіці Крим будуть лише ті особи, які постійно проживають в Автономній Республіці Крим, ну і, звичайно, мають громадянство України.

 

     Це природно,  оскільки особи,  які не є постійними мешканцями Автономної  Республіки  Крим,  не  повинні  впливати   на   вибори представницького органу цієї автономії.

 

     І, нарешті,  третя  частина  законопроекту  -  це  процедурна частина. Я думаю, що тут можна багато запозичувати з тих розробок, які   існують   у  Законі,  що  зараз  знаходиться  на  підписі  у Президента, про вибори народних депутатів України.

 

     Той проект,  який  сьогодні  поданий,  є  досконалим  у  тому відношенні,  але я думаю, що комітет може цілком доопрацювати його при підготовці до другого читання.

 

     І закінчуючи,  я  хочу  звернути  увагу  на  те,  що   обидва альтернативні законопроекти теж мають право на існування,  однак в обох із них ніяких гарантій на представництво національних  меншин і  корінних  народів  немає.  І  мені здається,  що це їхнє слабке місце.  Решта в них цілком нормальна,  і можна було б їх теж брати за основу. Однак забезпечення, я ще раз підкреслюю, демократичного характеру   представництва   в   Автономній    Республіці    Крим, забезпечення права корінних народів і національних меншин на право голосу,  на  право  висловлення  своєї  думки  в  цьому  органі  є настільки   важливим   для  демократичного  розвитку  України,  що знехтувати цією позицією, я думаю, Верховна Рада України не може.

 

     Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка. Висвітіть.

 

     Сергій Іванов. За ним - депутат Журавський.

 

     ІВАНОВ С.А.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної   Ради України   з   питань   законодавчого  забезпечення  правоохоронної діяльності (виборчий округ 3,  Автономна Республіка Крим).  Будьте добры,  ответьте,  пожалуйста, на один вопрос. Как вы относитесь к тому,  скажем,  чтобы  создать   на   территории   Крыма   русские национальные  округа,  украинские  национальные округа,  еврейские национальные округа и так далее?  И в  случае,  если  вы  согласны создать  округа  по  этому признаку,  то не накличем ли мы беды на свою голову тем, что еще раз все нации противопоставим друг другу?

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Я дуже вдячний за це  запитання,  бо  воно показує ідеологічну різницю між вашим і моїм підходом. Я думаю, що російські  національні  округи  утворюються  в  Росії.   Єврейські національні  округи  утворюються  в Ізраїлі.  Я ще раз підкреслюю: мова йде про кримських татар,  які не мають іншого місця на  землі для того, щоб організовувати своє власне життя.

 

     Що стосується загальних округів, то в них можуть брати участь і  українці,  і   росіяни,   і   євреї   безвідносно   до   їхньої національності.  І в цьому ніякої дискримінації немає. Мені тільки що журналісти ставили подібне запитання.  Я думаю,  що вони цілком зрозуміли  відповідь.  Хіба  сьогодні  є  проблема  з  російськими округами в Криму? Адже у Верховній Раді Автономної Республіки Крим звучить тільки російська мова,  української-то там і не чути.  Але ми вважаємо,  що ми дійдемо і до української мови в Криму,  і  все буде  гаразд.  Ми ж не будемо цього нав'язувати.  Давайте говорити про ті національні меншини,  ті корінні народи,  які в  недалекому історичному  минулому  зазнали  дуже  великої несправедливості.  І забезпечення можливостей  для  їхнього  вільного  розвитку  -  це, зрештою,  і конституційна вимога.  Не впевнений,  чи хтось обмежує можливості вільного розвитку російського населення в Україні.

 

     ГОЛОВА. Віталій Журавський. За ним - депутат Чубаров.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.,  перший заступник голови Комітету  Верховної Ради  України  з  питань культури і духовності (виборчий округ 68, Житомирська  область).  Християнськодемократична  партія  України. Шановний доповідачу, у мене до вас чотири запитання.

 

     Перше. Наскільки  у  вашому законопроекті оптимально виписані процедурні норми?  І наскільки вони  унеможливлюють  фальсифікацію народного волевиявлення?

 

     Друге. Наскільки  нагальною є потреба радикальної,  тотальної трансформації виборчої системи у Автономній Республіці Крим?

 

     Третє запитання. Наскільки ваш законопроект відповідає нормам чинного законодавства?

 

     І, нарешті,  четверте.  Чому  серед  нацменшин  у  Автономній Республіці Крим обійдено увагою таку нацменшину, як українці?

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую.  Дуже хороші запитання.  Я, дійсно, вдячний за них.

 

     Насамперед. Я  вже  говорив  про процедурну частину.  У цьому законопроекті вона не є досконалою, тому що цей законопроект давно розроблявся  і  акцент  ставився  на  першу  частину  - на виборчу систему,  спосіб  номінації  кандидатів   і   формування   списків виборців.  Без сумніву, процедурна частина потребує врахування тих наробок,  які вже є при  підготовці  Закону  про  вибори  народних депутатів України.

 

     Що стосується трансформації виборчої системи.  Я можу сказати тільки  так,  як  відповідав  мій  колега   Леонід   Дайнеко   при обговоренні попереднього законопроекту:  це ми з вами прийняли тут рішення в кінці травня про те, що вибори в Криму мають проводитися на змішаній пропорційно-мажоритарній виборчій системі.

 

     Що стосується відповідності нормам чинного законодавства.  Це хороше питання і водночас складне. Це питання певною мірою взагалі ідеології   законотворення.   Якою   мірою   новий  закон  повинен відповідати старим законам?  Чи він має право щось змінити в  них, чи  не  має  права нічого змінити?  Єдина основа,  якої він не має права порушувати,  - це Конституція України.  Так,  у цьому  сенсі даний  законопроект  повністю конституційний.  Що стосується інших законів,  зрозуміло,  що певні суперечності є,  і  приводити  інші закони  у відповідність із цим законом доведеться тою мірою,  якою це буде визначатися цим законом.

 

     І, нарешті,  українці в Криму.  Це дуже  хороше  питання,  це болюче  питання.  Я  частково  на  нього вже відповідав.  Однак ми виходили з того,  що українці є  так  званою  титульною  нацією  в Україні в цілому,  і в Криму в тому числі (Шум у залі).  Саме так. Саме Українська держава  реалізовує  право  української  нації  на самовизначення.  І  відкрийте  преамбулу  Конституції  України,  і відкрийте Декларацію про  державний  суверенітет  України  від  16 липня 1990 року.  Там це записано прямим текстом.  І якщо хтось ще до того не дочитався, то мені його тільки шкода у зв'язку з цим. І тому  я  думаю,  що права українців у Криму будуть забезпечуватися всією силою  Української  держави  і  що  це  буде  незалежно  від конкретних законів і конкретних норм саме в цьому законі.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. За ним - депутат Штепа. Вже немає.

 

     ЧУБАРОВ Р.А., перший заступник голови Комітету Верховної Ради України   з   питань   прав   людини,   національних   меншин    і міжнаціональних  відносин (виборчий округ 8,  Автономна Республіка Крим).  Шановний  доповідачу,  безспірно,  що  сьогодні  ми  б  не розглядали   проблему  представництва  кримських  татар,  якби  їх природний  розвиток  брутально  не   був   зруйнований   злочинною депортацією   1944   року.  Але  при  наведенні  аргументів  проти вирішення існуючої проблеми представництва  кримських  татар  дуже часто  посилаються  на  відповідні  статті Конституції України про неможливість пріоритету  за  національною  ознакою  при  вирішенні будь-якого питання в державі.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,  як нам усе-таки усунути наслідки депортації за етнічною,  я повторюю,  за етнічною ознакою, якщо ми не  будемо  приймати  цілеспрямовані  закони  саме на усунення цих наслідків депортації за етнічною ознакою?

 

     Дякую.

 

     КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.  Дякую.  Я думаю,  що  це  робилося  не  за етнічною,   а   за   національною  ознакою.  У  цьому  все-таки  є відмінність,  тому що ці депортації носили політичний,  а не  лише культурний характер,  і, власне, тому повинні прийматися політичні рішення,  які компенсують ті  страждання,  ті  переслідування,  ті несправедливості,  яких  зазнали  відповідні  народи,  власне,  за національною ознакою.

 

     Конституція України  в  кількох  місцях  згадує   про   права корінних народів. Шкода, що сьогодні ніхто не задав цього питання, я  сподівався  від  колегкомуністів   почути   це   запитання.   У Конституції   записаний   термін   "корінні  народи".  І,  власне, кримськотатарський народ є в першу чергу таким корінним народом  у Криму.  І  тому  я  переконаний,  що  тут  є  повна  відповідність Конституції - забезпечення  цього  мінімального  представництва  у Верховній  Раді  Автономної Республіки Крим у першу чергу саме для кримськотатарського народу.  Чи буде це представництво більшим від мінімального,  це  вже  буде  воля виборців.  Однак деякий мінімум повинен бути забезпечений законодавчо.  І це те політичне рішення, яким ми маємо компенсувати ті несправедливості, які теж політичним способом  завдавалися  кримськотатарському  народу  за  радянських часів.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Юрію Богдановичу.

 

     Шановні народні  депутати,  слово  надається  Леву  Юлійовичу Миримському (Шум у залі).  Я не оголошував,  я  сказав,  що  немає часу.

 

     Будь ласка, Леве Юлійовичу.

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією  (виборчий округ  2,  Автономна Республіка Крим).  Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! В представляемом мною законопроекте о выборах  депутатов  Верховной  Рады Автономной Республики Крым для проведения выборов в Верховную Раду Республики  Крым  предлагается применить   смешанную  -  пропорционально-мажоритарную  -  систему выборов в соотношении 50 на 50 процентов.

 

     Так как нынешний состав Верховной Рады Автономной  Республики Крым  избирался  в  1998  году  по  мажоритарной  системе,  то это изменение избирательной системы,  по моему мнению,  является шагом вперед  на  пути  к  дальнейшему  совершенствованию  избирательной системы,   содействию   политической   структуризации    общества, укреплению  народовластия  и  достижению политической и социальной стабильности в Крыму.

 

     Именно такая модель избирательной  системы  позволит  достичь как      надлежащего      уровня     политического,     партийного представительства, так и соответствующей персонификации выборов.

 

     В законопроекте определены основы  и  особенности  проведения выборов  депутатов  Верховной  Рады  Автономной  Республики  Крым. Установлено,  что  выборы  будут  проводиться  на  основе  общего, равного и прямого избирательного права путем тайного голосования.

 

     Очередные выборы   назначаются   Верховной  Радой  Автономной Республики  Крым  на  последнюю  неделю  марта   четвертого   года полномочий Верховной Рады Автономной Республики Крым.

 

     В соответствии  с  предложенной  пропорционально-мажоритарной избирательной системой избираются сто депутатов в  Верховную  Раду Автономной  Республики  Крым.  Из  них  50 депутатов избираются по спискам   кандидатов   в   депутаты   от   республиканских   ячеек политических  партий,  избирательных  блоков республиканских ячеек политических партий в  многомандатном  общекрымском  избирательном округе   на   основе  пропорционального  представительства.  А  50 депутатов - в 50-ти одномандатных избирательных округах на  основе относительного  большинства.  Право  на  выдвижение  кандидатов  в депутаты в Верховную Раду Автономной Республики  Крым  принадлежит гражданам   Украины.   Это   право   реализуется   ими  как  путем самовыдвижения,  так  и   через   республиканские   в   Автономной Республике  Крым  ячейки  политических  партий,  легализованные  в соответствии    с    действующим    законодательством     Украины, избирательные блоки республиканских ячеек политических партий.

 

     Депутатом может быть избран гражданин Украины,  который имеет право голоса и на день выборов достиг 21 года.

 

     Не имеют права голоса  и  права  быть  избранными  депутатами граждане, признанные судом недееспособными.

 

     Осуществление избирательного  права  останавливается для лиц, пребывающих по приговору суда в местах лишения  свободы  на  время пребывания в этих местах.

 

     Регистрация списков  кандидатов  в  депутаты  в одномандатных округах заканчивается за 45 дней до дня выборов.

 

     Регистрация списков кандидатов в депутаты от  республиканских ячеек  политических  партий,  избирательных блоков республиканских ячеек   политических   партий   в   многомандатном    общекрымском избирательном округе заканчивается за 60 дней до дня выборов.

 

     Выборы организовывают   и   проводят  избирательная  комиссия Автономной Республики  Крым,  окружные  избирательные  комиссии  и участковые избирательные комиссии.

 

     Избирательная комиссия  Автономной  Республики Крым создается по решению Верховной Рады Автономной Республики Крым в составе  15 членов  комиссии  по  представлению  председателя  Верховной  Рады Автономной   Республики   Крым    с    учетом    представительства республиканских  ячеек  политических партий,  избирательных блоков республиканских ячеек политических партий не позднее  чем  за  120 дней до дня проведения выборов.

 

     Окружные избирательные  комиссии создаются в составе не менее 8 членов по решению избирательной комиссии в автономной Республики Крым с учетом представительства республиканских ячеек политических партий,  избирательных блоков республиканских ячеек,  политических партий не позднее чем за 90 дней до дня проведения выборов.

 

     Председатель, заместитель  председателя,  секретарь  окружной избирательной комиссии не могут быть  членами  одной  политической партии.

 

     Участковые избирательные  комиссии  создаются  в  составе  не менее 8 членов по решению соответствующей  окружной  избирательной комиссии  по представлению соответственно сельского,  поселкового, городского председателя с  обязательным  включением  в  состав  по одному представителю от республиканских ячеек политических партий, избирательных блоков республиканских ячеек политических партий  не позднее чем за 45 дней до дня проведения выборов.

 

     Председатель, заместитель председателя,  секретарь участковой избирательной  комиссии  также  не  могут   быть   членами   одной политической партии.

 

     Одномандатные избирательные  округа  создаются  избирательной комиссией  Автономной  Республики  Крым  с  приблизительно  равным количеством  избирателей  в  каждом  избирательном  округе на всей территории   Автономной    Республики    Крым    с    учетом    ее административнотерриториального устройства.

 

     Территорией многомандатного    общекрымского   избирательного округа  является  вся  территория  Автономной  Республики  Крым  с центром в городе Симферополе.

 

     Для проведения  голосования  и  подсчета  голосов  территория избирательных   округов   делится   на   избирательные    участки. Избирательные    участки    создаются   окружными   избирательными комиссиями по представлению районных советов,  городских советов в пределах  территорий  одномандатных  округов  не позднее чем за 60 дней до дня выборов и с количеством от 20 до 3 тысяч избирателей.

 

     Избирательные участки   являются   общими   для   выборов   в одномандатном и многомандатном общекрымском избирательных округах. Списки избирателей...

 

     ГОЛОВА. Леве Юлійовичу, до мене депутати звертаються із таким проханням:  ви загальні положення закону зачитуєте, а в них, може, є запитання,  і вони хотіли б  з'ясувати  щось.  Записалися  вісім депутатів в обговоренні, а в нас залишилося 15 хвилин.

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.  Хорошо.  Я  тогда  остановлюсь  на  основных особенностях проведения выборов парламента  Автономной  Республики Крым.

 

     ГОЛОВА. Може  б,  ви  краще  на запитання відповіли?  Ну ви ж відчуваєте настрій?

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю. Немає питань.

 

     ГОЛОВА. Є  запитання  до  Лева  Юлійовича?  Запишіться,  будь ласка.

 

     Висвітіть.

 

     Володимир Моісеєнко. За ним - депутат Манчуленко.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.,  голова  підкомітету  Комітету Верховної Ради України   з   питань   державного   будівництва    та    місцевого самоврядування    (виборчий    округ    53,   Донецька   область). Коммунистическая партия рабочих и селян.  Уважаемый Лев Юльевич, у меня   вопрос   следующего   содержания.  Сегодня  при  обсуждении предыдущего вопроса его уже поднимал депутат Беспалый. Это связано с  грубейшими  нарушениями  конституционных  прав  наших  граждан, обединенных в политические партии,  на возможность регистрации их местных ячеек,  в том числе в Автономной Республике Крым в связи с предстоящей предвыборной кампанией.

 

     Я почему говорю об этом?  Потому что в подкомитет по вопросам государственного  строительства,  которым  я  руковожу,  поступают массовые обращения по факту нарушения Минюстом и его отделением  в Автономной Республике Крым этого права граждан. Предусмотрена ли в вашем  законе  ответственность  Министерства  юстиции   и   других юридических  органов  в  соответствии  со  статьей  56 Конституции Украины,  в которой  сказано  о  том,  что  "кожен  має  право  на відшкодування    за   рахунок   держави   чи   органів   місцевого самоврядування   матеріальної   та   моральної   шкоди,   завданої незаконними  рішеннями,  діями  чи бездіяльністю органів державної влади"?  Я хотел бы,  чтобы вы ответили на этот вопрос и  осветили свое  отношение  к  фактам  нерегистрации  по  вине  Минюста  этих организаций.

 

     Спасибо.

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.  Вопрос понятен.  Но мне  кажется,  что  этот вопрос   не   относится   конкретно  к  этому  закону,  во-первых. Во-вторых,  я считаю,  что если у вас существует  партия,  то  уже должны  быть  зарегистрированы  ее  ячейки.  И  вообще  мое личное мнение,  что уже как минимум за год до выборов  все  средства  тех партий,   которые  собираются  баллотироваться,  должны  быть  уже зарегистрированы.  А этот вопрос не ко мне,  а к Минюсту -  почему они  не регистрируют.  У нас есть законы,  на основании которых вы можете по этим вопросам с ними разбираться.  В  этом  законе  этот момент не предусмотрен.

 

     ГОЛОВА. Георгій Манчуленко. За ним - депутат Іванов.

 

     МАНЧУЛЕНКО Г.М.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань   національної   безпеки   і    оборони    (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НРУ). Український народний рух. Леве Юлійовичу,  я думаю,  що в Криму вже почалася  підготовка  до виборів.  Завдяки  електронним  ЗМІ  ми всі були свідками останніх подій у кримському парламенті.  Ми  бачили,  як  там  розвиваються події.  І  засоби  масової  інформації  також  повідомляли,  що до певного протистояння  в  кримському  парламенті  спричинили  і  ви особисто. У мене такі запитання.

 

     Чи врегулює ті суперечності, які на сьогодні є в Криму, даний проект Закону  про  вибори  депутатів  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим?  І  як  ви особисто можете прокоментувати спробу кримського парламенту,  як на мене,  незаконну,  усунути з  посади голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим?

 

     Дякую.

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.  Что касается законно или незаконно,  то есть Конституция Автономной Республики Крым,  есть Регламент,  и как бы не  нам  с вами решать.  Есть нормы законов,  на основании которых действует крымский парламент. Это первое.

 

     И второе. Сегодня наш с вами парламент смешанный, и мы с вами были  в  прошлом  составе  парламента,  когда  были  только  чисто мажоритарные   округа.   И   мы   видим   разницу,   скажем   так, структуризацию  того  парламента  и этого.  И поэтому,  если будет смешанная система выборов в Крыму, это упростит работу парламента, то есть ускорит формирование людей по одним взглядам и признакам.

 

     ГОЛОВА. Сергій Іванов. За ним - депутат Чубаров.

 

     ІВАНОВ С.А.   Уважаемый   Лев   Юльевич,  ну,  я  смотрю,  вы разработали проект целого закона.  И возникает все же  вопрос:  вы умышленно  обошли  национальные  признаки  или  все  же к этому мы вернемся?

 

     И сразу второй вопрос.  В случае если на закон  о  выборах  в украинский парламент будет наложено вето, не будете ли вы одним из тех,  кто предложит,  чтобы в  украинском  парламенте  была  также гарантированная квота русских?

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.  Ну что касается квот,  то,  действительно, в этом  законе  нет  квот,  так   как   я   считаю,   что   проблемы крымскотатарского  и  других  народов  могут  быть  решены  именно смешанной системой.  Потому что опять же  в  нашем  парламенте,  в парламенте  Украины,  тоже  нет национальных квот.  И даже не было предложений на эту тему.  Если  такие  предложения  могут  быть  в крымском  парламенте,  почему  они  не  могут  быть и в украинском парламенте? Это первое.

 

     А то,  что смешанная система однозначно решит  проблемы,  то, как говорила депутат Штепа, депутат Джемилев состоит в Рухе, а Рух получил  в  Крыму  6  процентов.   Фантазируем,   что   списки   в избирательный блок Руха будут идти в Верховный Совет Крыма, и Рух, получив те же 6 процентов,  получит те же восемь человек,  которые хочет получить по квотам.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров - останнє запитання.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Шановний  Леве  Юлійовичу,  з  виступу  Наталії Петрівни Штепи я  зрозумів,  що  вона  все-таки  вважала  б  більш ефективнішою   з  точки  зору  вирішення  проблеми  представництва кримських татар саме пропорційну систему. Але з певних причин вона відкликала   свій   варіант   і   запропонувала   підтримати   ваш законопроект.

 

     Скажіть мені,  будь  ласка,  якими  мотивами  ви   керуєтеся, пропонуючи   нам   змішану   систему,   -   неприйняттям   взагалі пропорційної системи  чи  доцільністю,  можливістю  проходження  в цьому залі саме такого законопроекту?

 

     Дякую.

 

     МИРИМСЬКИЙ Л.Ю.  Лично я считаю,  что как бы мы еще не готовы полностью к пропорциональной системе,  а  также  поскольку  у  нас всетаки  страна реструктуризуется,  и Крым,  кстати,  был одним из первых,  где выборы в 1994 году проходили  по  смешанной  системе. Рефат  Абдурахманович,  вы  как  раз  и  были  в составе крымского парламента.  Вы помните, что там уже тогда была смешанная система. И  поэтому  я  считаю,  что  такая  система  однозначно упростит и улучшит работу крымского парламента.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  Леве Юлійовичу.  Слово для  співдоповіді  від комітету надається Георгію Григоровичу Пономаренку.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.,  член  Комітету  Верховної  Ради  України з питань  державного   будівництва   та   місцевого   самоврядування (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Шановні колеги,  три автори законопроектів сьогодні представили  вам  своє бачення  Закону  про  вибори  депутатів  Верховної Ради Автономної Республіки  Крим.  Вони  виклали  концептуальні  положення   своїх проектів.  Комітет  на  своєму  засіданні  розглянув  ці проекти і дійшов висновку.

 

     Проект Наталії Петрівни  Штепи  технологічно  виписаний  дуже грамотно,   добре   розроблена  контролююча  частина  за  виборчим процесом. Але проект передбачає пропорційну систему. Верховна Рада 24  травня  вже  визначилася з цього питання і прийняла постанову, згідно  з  якою  вибори  депутатів   Верховної   Ради   Автономної Республіки Крим необхідно проводити за змішаною системою 50 на 50.

 

     Проект Юрія  Богдановича  Ключковського взагалі неприйнятний. Він суперечить статті 24 Конституції  України  про  рівність  прав громадян.   Передбачається   виділення   квот  кримським  татарам, кримчакам, караїмам, грекам, вірменам, болгарам, німцям. Вводиться поняття   "корінні   нації".   Автор  тут  хотів  довести,  що  це передбачено Конституцією.  Але ж критерії належності  громадян  до корінних  народів,  їх  статус  і  умови,  що  дали б підстави для вживання даного терміна, Конституцією не визначені. Без урахування історичних  і  етнічних  особливостей  Криму  довільне  визначення переліку  національностей,  що  мають   отримувати   квоти,   може призвести до конфліктів на національному рівні.

 

     Виходячи з   цього,  комітет  прийняв  рішення  рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні за  основу  законопроект народного  депутата  Миримського.  Були висловлені зауваження і до цього проекту (я хотів задати запитання,  але мені не вдалося).  У проекті  є  такі  положення,  відносно яких Конституційний Суд уже давно  висловив  свою  точку  зору.  Ми  вважаємо,  що   депутатом Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим може бути громадянин України віком від 18 років (це передбачено і в  проектах  депутата Ключковського та Наталії Петрівни), а не від 21 року, як сказано в проекті Миримського.

 

     На нашу думку, положення законопроекту Миримського про те, що голова,  заступник  голови,  секретар  і  не  менше третини членів виборчих комісій АРК повинні мати  юридичну  освіту,  не  враховує того положення, що в Криму, здається, половина населення - юристи.

 

     Не можна  погодитися і з тим,  що всі депутати Верховної Ради Автономної  Республіки  Крим,  на   думку   Миримського,   повинні працювати на постійній основі.

 

     Що стосується питань агітаційної роботи. Кількість друкованої продукції,  що має виготовлятися за рахунок Держбюджету, необхідно привести  у відповідність з обсягом коштів,  що ми будемо виділяти на вибори депутатів місцевих рад.

 

     Ми вважаємо,  що в цьому проекті,  як і в Законі  про  вибори народних  депутатів,  необхідно  заборонити юридичним особам брати участь у формуванні виборчих фондів.

 

     Бар'єр для обрання депутатів  до  Верховної  Ради  Автономної Республіки  Крим  (у проекті Миримського це 5 відсотків) необхідно встановити на  рівні  4  відсотків,  як  це  передбачено  проектом закону,  який ми сьогодні розглядали (про вибори до місцевих рад), і Законом про вибори народних депутатів України.

 

     Є й інші зауваження до цього проекту. Комітет визначив робочу групу,  яка  буде готувати цей законопроект до другого читання.  Я вважаю,  що дуже багато положень можна буде включити  до  нього  з проекту  Наталії  Петрівни  Штепи,  який,  як я сказав,  виписаний технологічно бездоганно.

 

     Ми врахуємо і ці зауваження,  і ті, що надійдуть від народних депутатів.   Тут   депутат   Матвієнков...   Одна  репліка,  Іване Степановичу.  Матвієнков  у  своєму  зверненні  минулої   п'ятниці сказав,  що депутати,  які обрані по списку,  мало зустрічаються з виборцями.   Я   вам   можу   навести   приклад,   коли    дев'ять депутатів-списочників за два дні провели зустрічі з виборцями в 92 населених пунктах Чернігівської області.  Зараз до  нашої  системи роботи  з  виборцями приглядаються вже соціалдемократи.  Якщо інші фракції і депутати працюють від виборів до виборів, то наша партія працює з виборцями постійно.

 

     Я закінчив, Іване Степановичу.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Запишіться, будь ласка.

 

     Висвітіть, будь ласка,  список.  Депутат Моісеєнко.  За ним - депутат Сухий.

 

     МОІСЕЄНКО В.М.  Коммунистическая  партия  рабочих  и   селян. Уважаемый Георгий Григорьевич, у меня тот же вопрос, на который не ответил господин Миримский,  - по поводу выдвижения согласно этому законопроекту  кандидатов  от  политических партий.  Если у нас не зарегистрирован "осередок" политической партии,  то,  естественно, эта  партия  не  имеет  права  участвовать  в  выборах,  выдвигать кандидатов.

 

     Возникает вопрос (сегодня его неоднократно поднимали депутаты при обсуждении предыдущего проекта закона,  в частности,  депутаты Беспалый,  Асадчев поднимал,  теперь уже я поднимаю,  обращения  в комитет  поступают)  о  том,  что  на сегодня Министерство юстиции после принятия Закона о  политических  партиях  тормозит  принятие решений о регистрации партий, тормозит принятие вместе с Кабинетом Министров  подзаконных  актов  о  разработке  методики  исполнения Закона о политических партиях.

 

     Ваше отношение  к  тому,  как у нас нарушаются статья 34 и 36 Конституции и как реализуется в этом проекте закона  норма  статьи 56 Конститутции об ответственности государственных органов власти?

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Владимир  Николаевич!  В  Законе  о выборах народных депутатов мы  четко  указали  не  "осередок",  а  райком, горрайком   и  горком  партии.  Я  понимаю  так,  что  легализация "осередків"  (имеется  в  виду  первичных  партийных  организаций) должна   проводиться   (и   именно   подразумевалось  в  Законе  о политических  партиях)  путем   сообщения.   То   есть   если   вы зарегестрировали районный, городской, областной комитет партии, то вы должны просто сообщить в сельский,  скажем,  совет,  что на его территории  существует  такая-то  партийная  организация.  Вот это называется легализацией.

 

     То, что сейчас будут всеми силами препятствовать  легализации партийных  организаций,  и  ежу понятно,  потому что избирательная кампания уже началась.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Сухий. За ним - Станіслав Ніколаєнко.

 

     СУХИЙ Я.М.  Дякую,  прошу передати слово  народному  депутату Черненку Віталію Григоровичу.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Черненка.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  Комітету  Верховної  Ради  України  з питань охорони здоров'я,  материнства та дитинства (виборчий округ 48,  Донецька  область).  Дякую,  Ярославе  Михайловичу!  Шановний Георгію Григоровичу, перше запитання таке. Тут перед вами виступав депутат  з вусами і казав щось про титульну націю.  Скажіть,  будь ласка, що це таке титульна нація, кого він там збирається захищати і  від  кого  захищати?  Ви  можете  мені  пояснити,  як  рядовому депутату?

 

     Друге запитання.  Георгію Григоровичу,  я скажу вам відверто, що  я  підтримав  би  законопроект  товариша Штепи і все б у Криму стало на свої місця. Якщо комітет пропонує систему 50 на 50, можна теж  погодитися.  Але  скажіть,  будь  ласка,  можна структурувати суспільство, коли в цьому залі кажуть тільки про структуризацію, і не вводити систему виборів на пропорційній основі?

 

     Дякую вам за відповідь.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.   Виталий  Григорьевич,  я  отвечаю  на  ваш последний  вопрос.  Вы  знаете,  что  я  сторонник  структуризации общества  и парламента,  потому я был автором проекта о выборах на чисто пропорциональной основе, против которого выступали вы.

 

     Я согласен поддержать законопроект Наталии  Петровны,  потому что  она  моя  коллега  и,  как  я  сказал,  ее законопроект очень грамотно выписан.  Но мы определились в этом  зале,  что  в  Крыму должны быть выборы по системе 50 на 50.

 

     Что можно   говорить   о   коренной   нации,  о  чем  говорил Ключковский? Я сказал, что в Конституции об этом сказано, но четко не расписано,  и мы,  каждый по своему разумению,  можем отнести к коренной нации и крымчаков,  и татар.  То есть применением термина "коренная  нация"  мы  можем  сами  вызвать  то противостояние,  о котором говорил коллега Иванов.

 

     ГОЛОВА. Станіслав Ніколаєнко. За ним - Рефат Чубаров.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.,  секретар Комітету Верховної Ради України  з питань науки і освіти (виборчий округ

 185, Херсонська область).  Соціалістична фракція.  Сьогодні в нас такий  день,  коли і перше,  і друге питання пов'язані з виборами: спочатку - до місцевих рад, а зараз до Верховної Ради Криму.

 

     Скажіть, будь ласка,  Георгію Григоровичу, чи не вважаєте ви, що,  оскільки в нас вибори і до Верховної Ради,  і до місцевих рад проводяться одночасно,  треба щоб ми членам комісії платили хоча б мінімальну заробітну плату?  Адже за кілька місяців до виборів від основної роботи звільняються голова, секретар і ще член комісії, а решта  членів  комісії  плати  не  отримують.  Тому  в  нас списки виборців не відповідають дійсності,  мешканці частини  будинків  у містах взагалі не беруть участі в голосуванні.  Я думаю, що вибори в Україні мусять бути дорогими,  щоб результати цих  виборів  були чесними  і  справедливими  по  всій  Україні,  і  вибори приносили користь.  А так  відбувається  просто  фальсифікація  виборів,  бо використовуються старі списки, робляться інші порушення.

 

     Як ви вважаєте?

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.    Станіславе   Миколайовичу,   в   нас   це передбачено Законом про вибори народних депутатів (а ви знаєте, що ці  вибори будуть проводитися,  мабуть,  одночасно,  з виборами до місцевих рад).  Звільняються від основної роботи до  п'яти  членів територіальної  комісії  і  до трьох членів дільничної комісії.  І зарплата  їм  буде  нараховуватися   з   розрахунку,   визначеного Кабінетом  Міністрів,  але  не  нижча  ніж  та,  яку вони до цього отримували.  Усіх  членів  виборчих  комісій  (у  нас  34   тисячі дільниць,  по  десять членів) по Україні 340 тисяч.  Я думаю,  нам треба 0,5 мільярда гривень на виборчу кампанію,  а передбачено 150 мільйонів гривень.

 

     ГОЛОВА. Рефат Чубаров. Останнє запитання.

 

     ЧУБАРОВ Р.А.  Шановний Георгію Григоровичу,  я думаю,  це вже прогрес,  що  в   цьому   залі   визнається   як   така   проблема представництва кримтатар, бо вона дійсно існує. Скажіть мені, будь ласка,  вже  як  представник  комітету  таке.  Скажімо,  якщо  цей законопроект  про  вибори за змішаною системою буде прийнятий тут, але Президент накладе на нього вето і ми не зможемо його подолати, який  би ви тоді запропонували інший механізм,  що забезпечував би можливість вирішення проблеми представництва кримтатар?

 

     Дякую.

 

     ПОНОМАРЕНКО Г.Г.  Думаю,   що   я   не   можу   сказати,   як Ключковський,  що ми комусь можемо гарантувати можливість пройти в якусь раду.  Якщо на закон буде накладено вето  Президента,  то  у Верховної  Ради  буде,  я  думаю,  достатньо  глузду,  щоб це вето подолати.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Георгію Григоровичу. Шановні народні депутати! Всі доповіді завершилися,  і 50 хвилин часу використано. На виступ записалися вісім народних депутатів. Ви вирішуйте, може, ми додамо час... Хто за те, щоб продовжити обговорення? Я не можу, я доповів вам:  використано 50 хвилин. Записалися Беспалий, Баулін, Чубаров, Сахно, Журавський, Черненко, Моісеєнко і Алексєєв - вісім народних депутатів.

 

     Я прошу проголосувати пропозицію продовжити обговорення,  щоб дати можливість виступити народним депутатам. Прошу голосувати.

 

     "За" - 79.

 

     Ну, ви  бачите,  такий  результат.  По фракціях?  Покажіть по фракціях.  Зараз побачите, де треба голосувати  Побачите. Я дякую. Дякую.

 

     --------------

 

     Переходимо до  розгляду  проекту  Закону про внесення змін до Закону  України  про  державні  гарантії  відновлення   заощаджень громадян  України  (реєстраційний  номер 6103-1).  Доповідач Борис Якович Беспалий. Будь ласка.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  "РеформиКонгрес".  Шановні колеги! Я маю честь запропонувати   вашій  увазі  законопроект  за  номером  6103  про внесення змін до Закону України про державні гарантії  відновлення заощаджень  громадян  України,  внесений членами партії "Реформи і порядок"  Володимиром   Бондаренком,   Ігорем   Осташем,   Сергієм Терьохіним і Борисом Беспалим ще у жовтні минулого року.  Сутність проекту  -  повернення  громадянам  грошей,  втрачених   внаслідок знецінення заощаджень у Ощадбанку після 1 січня 1992 року.

 

     Якою є ситуація щодо цього зараз? Формально борг визнається і нібито повертається.  Діє Закон про державні гарантії  відновлення заощаджень громадян України.  У Державному бюджеті є цікавий рядок "Видатки  на  погашення  заборгованості  по  знецінених   грошових заощадженнях   в   установах  Ощадбанку  і  страхових  внесках  до колишнього "Укрдержстраху" та викуп облігацій  державної  цільової позики  1990  року".  У  цьому році,  як і в минулому,  на ці цілі виділено 200 мільйонів гривень.

 

     Якщо врахувати,  що  сума  зазначеного  боргу  перевищує  130 мільярдів  гривень,  то  такими  гомеопатичними дозами вони будуть виплачуватися понад 600 років (це ще без відсотків  на  вклади  та індексації). Ну уявіть собі, що якби таким чином виплачували борги завжди, то зараз ми б отримували ще борги Батия. З цього видно, що фактично  проводиться  політика  неповернення боргів за принципом: "Що з воза впало - те пропало".

 

     Підхід нашої  партії,  нашої  фракції   "Реформи-Конгрес"   є принципово   іншим.   Ми   послідовно   вимагаємо:   борги   мають повертатися,  чи то борг  колгоспу  перед  бюджетом,  чи  то  борг держави  перед  її  громадянами.  Але,  щоб повернути заощадження, самих лише  добрих  намірів  малувато,  потрібні  реальні  джерела погашення боргу.  І ми пропонуємо спрямувати на це усі надходження від  продажу  земельних  ділянок  державної  власності  та  ще  30 відсотків   коштів   від   продажу   земельних  ділянок  власності комунальної. Підкреслюю: у проекті не йдеться про ті земельні паї, які  передаються  селянам  безкоштовно,  а  також про присадибні і дачні ділянки, що передані у власність користувачам.

 

     Запропонований підхід    позитивно    оцінює    і     Головне науково-експертне управління.  Цитую: "Кошти від продажу земельних ділянок є єдиним потенційним джерелом  для  компенсації  втрачених заощаджень      населення...      Площа      земельних     ділянок несільськогосподарського призначення державної власності становить близько 200 тисяч гектарів,  що,  за приблизними оцінками, створює можливість залучення до бюджету понад 50 мільярдів гривень".

 

     На жаль,  у  бюджеті  поточного  року  такі  надходження   до держбюджету  становили  лише  20  мільйонів гривень (це ще разом з нематеріальними активами) і ще 180 мільйонів гривень зараховано до місцевих бюджетів.

 

     Чому ж так мало і про що це свідчить?

 

     По-перше, про те,  що цей фінансовий ресурс ще мало задіяний, ще не все тут втрачено.

 

     По-друге, мабуть,  подекуди земельні ділянки  розходяться  за безцінь, а то й задарма, бо діють не відкриті земельні аукціони, а закриті аукціони хабарів.  Корисно було б,  я думаю,  заслухати  з цього питання інформацію статистиків і контролерів.

 

     Крім того, обдурені вкладники Ощадбанку далеко не олігархи, і повернуті їм гроші не перетічуть у офшори,  а швидко підуть в обіг і  повернуться  в національну економіку.  Відтак,  шановні колеги, запропонований проект  є  обгрунтованим  не  лише  морально,  а  й економічно.

 

     Юридичний аспект. Відповідно до статті 3 Закону про Державний бюджет на 2001  рік  надходження  від  продажу  земельних  ділянок несільськогосподарського призначення державної власності у повному обсязі  зараховуються  до  загального  фонду  державного  бюджету. Відповідно до статті 37 цього закону до доходів загального бюджету Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва  і  Севастополя також  належить  зараховувати  надходження  від  продажу земельних ділянок  несільськогосподарського  призначення,   крім   державної власності.  Стаття  38  визначає,  що  ці  кошти  в повному обсязі зараховуються до відповідних бюджетів сіл, селищ та міст.

 

     Відтак законом (підкреслюю - законом) зафіксовано,  по-перше, що      надходження      від     продажу     земельних     ділянок несільськогосподарського  призначення   відокремлені   від   інших надходжень  до  бюджету  і,  по-друге,  що надходження від продажу земельних ділянок державної власності і недержавної (у даному разі комунальної)   власності   відокремлені.  Цю  логіку  продовжує  і прийнятий  нещодавно  Бюджетний   кодекс.   При   цьому   стосовно надходжень  від  продажу  земельних ділянок державної власності не визначено,  зараховуються вони до загального  чи  до  спеціального фонду.  Це  питання  доцільності,  і  тому ми можемо спрямувати ці надходження державного бюджету рішенням Верховної Ради.

 

     Що ж до надходжень від продажу земельних ділянок  комунальної власності,  то  у  статті  69 Бюджетного кодексу передбачається їх зарахування до спеціальних фондів місцевих бюджетів.  І при  цьому ці   надходження   спрямовуються   до  бюджету  розвитку  місцевих бюджетів.  У цій статті розшифровано цю таку мудру  фразу,  на  що витрачаються  гроші  з  бюджету  розвитку.  Я  звертаю  вашу увагу (послухайте),  на що ці гроші  витрачаються  зараз.  На  погашення основної суми боргу Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування (тут заперечень немає); на капітальні вкладення; на внески   органів  влади  та  органів  місцевого  самоврядування  у статутні фонди суб'єктів підприємницької діяльності.

 

     То що ж,  шановні  колеги,  ми  і  далі  малолюдні  території розвивати  будемо,  пам'ятники  загиблим  від недоїдання внаслідок конфіскації заощаджень капітально будуватимемо?

 

     Ми вважаємо,  що оскільки бюджети розвитку формуються  аж  із шести   джерел,   то  якщо  від  одного  із  джерел  30  відсотків переорієнтувати на іншу (на мій погляд, на святу) мету, то це буде абсолютно виправданим і зробити це треба.

 

     Оскільки правовий  аспект нашого законопроекту полягає лише в тимчасовій зміні одного з бюджетних призначень,  то  парламент  це зробити вправі,  а,  на наш погляд, і зобов'язаний. Але зробити це треба з дотриманням належної юридичної техніки.

 

     Два тижні  тому  ми  схвалили  в  першому  читанні   внесений депутатом Ткаленком,  Матвієнковим та іншими законопроект, в якому пропонується  знецінені  заощадження  визнати  державним   боргом, обслуговування  якого  здійснювати  виключно з державного бюджету. Тому,  можливо,  у "Прикінцевих положеннях" Закону  про  Державний бюджет  2002  року  частину  коштів,  про які зараз ідеться,  слід переадресувати до спеціального фонду державного бюджету з цільовим призначенням - на виплату знецінених заощаджень.  Причому це можна було б передбачити таким чином,  щоб гроші від  продажу,  скажімо, київських  земельних ділянок,  спрямовувалися на повернення боргів киянам, земель Одеської області - одеситам і так далі.

 

     Шановні колеги,  наприкінці виступу  я  зупинюся  на  кількох проблемних питаннях.  Ми не претендуємо на монополію, жодним чином не  заперечуємо  проти  пошуку  інших  джерел  для   відшкодування громадянам знецінених заощаджень.  Навпаки, вважаємо це корисним і будемо  також  брати  участь  у  цій  роботі.  Наш  проект  не   є альтернативним  і тим більше не виключає можливості розгляду інших аналогічних проектів.  А те, що в ньому не запропоновано вирішення всіх проблем і одразу, не є аргументом проти нього.

 

     Особливо звертаюся до лівої частини залу. Не в нашому проекті вперше йдеться про продаж земельних ділянок.  Такі надходження вже передбачені   Бюджетним   кодексом,   за   який  і  ви,  до  речі, проголосували  (Шум  у  залі).  А   через   надмірну   ідеологічну цнотливість  можна  догратися до того,  що земельні ділянки просто розкрадуть. Адже процес пішов, як казав останній класик радянської політики.  Ми говоримо лише про те, що надходження до бюджету, які вже передбачені й передбачаються кожного року, треба спрямувати на іншу, більш важливу мету. Тому, зваживши всі аргументи за і проти, Комітет з питань соціальної політики та праці також підтримав  цей законопроект  (ось  його  рішення)  і рекомендує прийняти проект у першому читанні.

 

     Шановні колеги!  Якщо  повернемо  людям  втрачені   внаслідок знецінення  гроші,  діяльність нашого складу парламенту в цілому і кожного з нас  зокрема  вже  одним  цим  буде  виправдана.  З  цих обставин я,  дякуючи вам за увагу,  сподіваюся на підтримку даного законопроекту незалежно від ваших ідеологічних уподобань.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Будуть запитання? Запишіться.

 

     Висвітіть список.

 

     Станіслав Ніколаєнко. За ним - депутат Козак.

 

     НІКОЛАЄНКО С.М.  Соціалістична   фракція.   Шановний   Борисе Яковичу! Сьогодні багато депутатів роблять спробу вирішити питання про державні гарантії  відновлення  заощаджень  громадян.  І  ваша спроба  також  цікава.  Але  скажіть  мені,  будь ласка,  невже ми сьогодні не свідомі того,  що повернути 132 мільярди гривень ми не зможемо,  не  зробивши ревізії всієї приватизації,  полишивши поза увагою надприбутки наших олігархів і таке інше? Торгувати можна чи там  землею,  чи  чимось  іншим,  але  це ніколи не вирішить даної проблеми.  Скажіть,  скільки  прийняття   вашого   проекту   дасть надходжень для компенсації цих знецінених вкладів?

 

     Дякую.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   Дуже   дякую   вам,   пане  Станіславе.  Ваші пропозиції є також цікавими, і ми якраз не заперечуємо тих джерел, про  які ви говорите.  Вони також можуть бути задіяні і мають бути задіяні,  і це було б правильно.  Але ж ви самі сказали, що борг є настільки  великим,  що з одного джерела його не компенсувати.  За оцінкою нашого науково-експертного управління,  тільки  те,  що  у державній власності, в даному разі могло б дати понад 50 мільярдів гривень для погашення боргу, тобто більш як третину всього боргу.

 

     Якщо ж додати землі комунальної власності (а це дуже серйозне джерело),  то  десь  близько  половини  даного  боргу можна було б компенсувати ще і з цього джерела. Тому наші позиції тут одна одну не виключають, а доповнюють.

 

     ГОЛОВА. Ярослав Козак. За ним - депутат Волок.

 

     КОЗАК Я.М. Дякую. Прошу передати слово пану Журавському.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Журавського.

 

     ЖУРАВСЬКИЙ В.С.   Християнськодемократична   партія  України. Шановний доповідачу!  Законом про Державний бюджет України на 2001 рік   встановлено,   як   ви  знаєте,  інший  порядок  спрямування надходжень від продажу земель несільськогосподарського призначення і державної,  і комунальної власності. Тому набуття чинності таким законом можливе після внесення відповідних  змін  і  доповнень  до Закону  про  Державний  бюджет.  Чи  згодні  ви  з  цим?  Це перше запитання.

 

     І друге  запитання.  На  сьогоднішній  день  в   Україні   не здійснено  розмежування  земель комунальної і державної власності. Чи ця норма сприятиме тому,  щоб на рівні міського  самоврядування були  зацікавлені отримати кошти від продажу земель,  чи ні?  Ваша думка?

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую вам,  пане Віталію.  Відповідаю на  ваше перше запитання.  В нашому проекті написано,  що закон має набрати чинності з 1 січня 2001 року,  бо він вносився рік тому. Як бачите ми  вважаємо,  що  закон  має  набирати  чинності з початку нового бюджетного року.  Тобто ми не пропонуємо змінювати в  даному  разі бюджет 2001 року. Ми вважаємо, що закон має вступати в дію разом з бюджетом на 2002 рік. Тому тут немає ніяких неузгодженостей.

 

     Інше запитання.  Ви говорите чи не буде це суперечити чинному законодавству?   Конституції   законопроект  повністю  відповідає, нормам,  моралі він повністю відповідає. Якщо ж у якихось законах, які  ми можемо змінювати,  є норми,  які заважають віддавати борги громадянам, то гріш ціна і тим законам, і тим законодавцям, які не приведуть  ці  закони до такого вигляду,  щоб цей святий обов'язок можна було виконати і гроші людям повернути.

 

     Що ж до того,  що у нас немає розмежування земель комунальної і  державної  власності  (я  таке  читав  у висновках Міністерства юстиції), то в даному разі я з цим погодитися не можу, тому що і в Державному бюджеті на 2000 рік, і в Державному бюджеті на поточний рік,  і в Бюджетному кодексі розмежування є відокремлені. Я навіть зачитував,  що  є окремий рядок бюджету - "Надходження від продажу земельних  ділянок  несільськогосподарського   призначення   права державної  власності"  (окреме джерело!) і так само - "від продажу земель комунальної власності".  Тобто ці надходження в бюджеті вже відокремлені, тут немає проблеми.

 

     ГОЛОВА. Анатолій Волок. Останнє запитання.

 

     ВОЛОК А.М.,   член   Комітету   Верховної   Ради   України  у закордонних справах  (багатомандатний  загальнодержавний  виборчий округ,  НДП).  Дякую.  Прошу  передати  слово  народному  депутату Зарубінському.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон депутата Зарубінського.

 

     ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.,  заступник голови Комітету Верховної  Ради України  у  закордонних справах (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  НДП).  Дякую.  Шановний Борисе Яковичу! У мене до вас два запитання.  Перше запитання.  Дійсно, ви пропонуєте цікаву річ,  цікаву справу:  використати 30 відсотків коштів від  продажу земель.  А скажіть,  будь ласка, що робити з тими землями, які вже розпродані  і  на  розпродажу  яких  земель  з'явилось   достатньо "грошових  мішків",  нуворишів?  Чи  не  пізно  вводити фінансовий контроль за доходами і видатками після того, як у нас у країні вже з'явилося досить багато мільйонерів,  доходи яких ніхто свого часу не контролював?

 

     І друге запитання.  Ви декілька разів  підкреслили,  що  саме ваша  партія це запропонувала.  Чи не вважаєте ви,  що якби один з лідерів вашої партії в грудні  1994  року  не  підписав  "нульовий варіант",  яким,  ви знаєте, ми позбавилися своєї частки в активах колишнього  СРСР  (мова  йде  і  про  заощадження   в   колишньому "Сбербанке"),  то  було  б менше проблем сьогодні і у вас як члена цієї партії, щоб повернути ці заощадження?

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.  Дякую  і  вам.  Я  хочу  підкреслити,  що   ми запропонували  не просто цікаву,  а дуже корисну справу,  і були б вам дуже вдячні, якби ви її підтримали.

 

     А щодо того,  що частину земель вже розбазарили і  розікрали, то  це,  на  превеликий жаль,  так.  Тому ми й пропонуємо це і так поспішаємо з цим проектом,  який,  на жаль, майже рік пролежав під спудом.  Ми хочемо,  щоб це джерело було витрачено на дуже корисну справу - повернення громадянам заощаджень, доки ці землі остаточно не розбазарили.

 

     Я пропоную:   нехай   прозвітують   ті,   кому  належить,  як продавалися ті земельні ділянки (я звертаюся до наших статистичних органів, до розпорядників земельних ресурсів), куди ці гроші йдуть зараз.  І  ми  б  побачили  цікаві  речі.  Наприклад,  зараз  вони роздаються взагалі безплатно.

 

     Щодо того,  що ви там намагалися,  мабуть,  спитати з проблем виборчої агітації, щось говорити там про нашу партію, то кожному ж зрозуміло,  що  "Реформи і порядок" жодним чином до розбазарювання земель не причетні.

 

     Спасибі.

 

     ГОЛОВА. Тим більше що ви нещодано були в  одній  партії,  так же, Борисе Яковичу?

 

     Слово для  співдоповіді  надається  народному  депутату  Юрію Донченку, голові підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.,  голова  підкомітету  Комітету  Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (виборчий округ

 113, Луганська  область).  Уважаемый  Иван Степанович!  Уважаемые народные депутаты!  Вы знаете,  я  второй  созыв  работаю  в  этом парламенте и заметил такую тенденцию:  чем ближе мы к выборам, тем больше социальных вопросов появляется у нас в зале.

 

     В целом  проблема,  связанная  с  возвратом   вкладов   наших граждан, висит, если вы позволите употребить такое слово, в стране с 1993 года.  Вот фактически с этого времени наши граждане  начали активно  добиваться,  чтобы  на законодательном уровне,  на уровне правительства, на уровне Президента эта проблема была решена.

 

     За этот  период  принят  только  один  Закон  "про   державні гарантії  відновлення  заощаджень  громадян  України".  Это закон, который  зафиксировал,  что  нашим  гражданам  государство  должно вернуть  вклады.  Но  этот  закон  не зафиксировал самое главное - когда  это  будет  сделано.  А  тот  "черный  день",  на   который откладывали деньги наши граждане, к сожалению, за период правления нынешнего руководства во главе с  Президентом  Леонидом  Кучмой  в стране настал.

 

     Сегодня многие из депутатов пытаются решить эту проблему.  Вы видите,  что сегодня в "разминке", если ее так можно было назвать, очень  многие  представители Прогрессивной соцпартии высказывались за  принятие  своего  законопроекта.  Они   считают,   что   имеют исключительное   право  предлагать  решение  этой  проблемы,  хотя сегодня в парламенте и  в  комитете  рассматривается  шесть  таких законопроектов.

 

     Подход нашего  комитета  к  решению этой проблемы,  по-моему, очень прост и очень правилен.  Мы должны поддержать  все  разумные предложения  народных  депутатов.  К  великому сожалению,  за этот период наше правительство не пожелало или по каким-то причинам  не смогло  реально изменить ситуацию,  чтобы люди почувствовали это в своей семье,  в своем доме,  чтобы они получили  трудовые  деньги, которые заработали за всю свою жизнь. В наш комитет и лично ко мне обратилась масса граждан. Я вам показываю подписи граждан, которые требуют сегодня от парламента решения этой проблемы.

 

     Конкретно по  данному  законопроекту.  Наш комитет рассмотрел этот  законопроект,  авторы  которого  предлагают  направить   для компенсации  сбережений граждан все средства,  которые поступают в Государственный бюджет от  продажи  земель,  которые  находятся  в государственной  собственности,  и 30 процентов средств от продажи земель,  которые  находятся  в  коммунальной  собственности,   для полного погашения государственного долга.  Вы прекрасно понимаете, что этих денег никогда не хватит для решения данной проблемы.

 

     Необходимо обратить    внимание    также    еще    на    одно обстоятельство,  которое  затруднит  применение  предусмотренных в проекте норм.  Сегодня законами Украины  еще  не  определено,  как осуществить   на   практике   продажу   земли.   Подобные  вопросы регулируются только подзаконными нормативными актами,  в частности основными  направлениями  развития  и  регулирования  рынка земель населенных   пунктов,   других   земель    несельскохозяйственного назначения, одобренными Указом Президента Украины

 168 от 4 февраля 2000 года.  Этим документом в качестве одной  из важнейших   задач,   связанных   с  регулированием  рынка  земель, определено создание соответствующей правовой базы. Только создание правовой азы. На сегодня законодательство Украины не содержит норм о   размежевании    земель    государственной    и    коммунальной собственности.

 

     Отмеченные обстоятельства   позволяют   сделать   вывод,  что предложенные  в  законопроекте  принципы  использования   средств, полученных  от  реализации  земель,  в  данный момент не имеют под собой должной правовой основы.

 

     При рассмотрении проекта бюджета на 2002 год  нам  необходимо определить  порядок  направления  средств  от продажи земель как в общую часть бюджета с определением сумм  расходов  на  компенсацию сбережений  с  учетом  источника поступления,  так и в специальную часть бюджета,  предусмотреть целевое использование поступлений от продажи  земель  исключительно  для  компенсации гражданам Украины сбережений.

 

     Поддерживая саму идею,  заложенную в законопроекте и учитывая изложенное,   комитет  принял  решение  все-таки  поддержать  этот документ.  Но я должен вам также сказать,  что в комитете  имеются другие документы. В заключении Министерства финансов говорится (об этом я уже говорил),  что эти  предложения  не  имеют  юридической базы,   что   они  не  соответствуют  бюджету  на  этот  год,  что Министерство финансов "вважає прийняття зазначеного  законопроекту недоцільним".

 

     В комитете также имеется решение Комитета по вопросам бюджета за подписью господина Турчинова,  где также предлагается отклонить представленные проекты "як такі,  що суперечать Закону України про Державний  бюджет  на  2001  рік  і  іншим   нормативним   актам". Министерство  юстиции  также дало отрицательное заключение об этом документе.  Я  думаю,  Иван  Степанович,  что,  когда   мы   будем голосовать в зале, каждая фракция, каждый депутат определятся, как голосовать по данному законопроекту. Хотя в целом (сами подумайте) вы  сегодня  не  услышали ни от автора проекта закона,  ни от меня конкретной цифры,  сколько мы получим реальных денег  для  решения этой проблемы.  Я не знаю,  сколько средств от продажи земли можно было бы направить для выплаты долгов вкладчикам.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Може,  заступник  міністра  фінансів  нам  скаже?   Є запитання. Запишіться.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Наверное, он будет брать слово...

 

     ГОЛОВА. Запишіться. Висвітіть список. Ярослав Сухий. За ним - Борис Беспалий.

 

     СУХИЙ Я.М.  Дякую.  "Трудова  Україна".   Юрію   Григоровичу! Сьогодні,  враховуючи  вкрай  негативну  позицію  Кабміну  (це  ви правильно сказали) до проблеми повернення  заощаджень,  безумовно, будь-яку  спробу  будьякого суб'єкта права законодавчої ініциативи розв'язати цю болючу соціальну проблему слід тільки вітати.

 

     Ми з вами в комітеті  голосували  за  те,  щоб  рекомендувати прийняти   цей   законопроект   у  першому  читанні,  бо  в  ньому запропоновано законодавчо визначити фіксоване джерело  компенсації заощаджень.  Це не "попандопулівські" гроші, як сказав один діяч з Мінфіну. Це фіксоване джерело! Але у мене до вас запитання.

 

     Перше. Чи пропонуватиме комітет під час  розгляду  проекту  у другому   читанні  внести  якісь  зміни  та  доповнення  до  інших законодавчих актів, бо у нас там виникає певна колізія?

 

     І друге.  Як ви  думаєте,  чи  будуть  місцеві  органи  влади зацікавлені в продажу землі,  якщо вони будуть знати, що гроші від продажу підуть на компенсацію заощаджень?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Ярослав Михайлович.  Прежде всего  я хотел бы внести маленькую поправку. Вы сказали, что мы голосовали. Как раз коммунисты за этот  законопроект  не  голосовали,  вы  это прекрасно  знаете.  А распределение голосов определилось фракцией, члены  которой  не   входят   в   Коммунистическую   партию.   Они проголосовали  за  этот законопроект,  и с нами также не голосовал представитель Прогрессивной социалистической  партии.  К  великому сожалению,  Михаил  Владимирович  Степанов поддержал вместе с вами этот законопроект.  Поэтому к вопросу,  связанному с тем,  кто как голосовал, меня не надо пристегивать.

 

     Что касается  вопроса  о  необходимости  вносить  изменения в другие законодательные акты.  Я сказал,  что в связи  с  принятием указа Президента о продаже земли, безусловно, надо разработать эти законодательные акты.  Их сегодня нет.  У нас уже раз была попытка принять Земельный кодекс,  не определив цену земли в Украине. А мы пытаемся   продавать   эти   земли,   в   том   числе   и    земли сельхозназначения.  Как это делать? Если мы не знаем истинной цены земли,  так давайте сегодня все равно  ее  отдадим,  пусть  кто-то нагребет  деньги.  Это  как  ваучерная  приватизация:  за бесценок забрали  все,  а  теперь  на  все  подняли  цены.  То  есть  людей отстраняют от собственности. Так и по этим всем вопросам.

 

     Поэтому я считаю, что решать проблемы, связанные с элементами финансового регулирования продажи земли,  недопустимо  до  решения главной  проблемы  -  сколько стоит земля.  Юридически должна быть оценка как земель сельхозназначения,  так и земель в городах. Этим и диктуется необходимость принятия данного законопроекта.

 

     ГОЛОВА. Борис Беспалий. За ним - депутат Давидов.

 

     БЕСПАЛИЙ Б.Я.   "Реформи-Конгрес".   Шановний  доповідачу!  Я вимушений уточнити зараз кілька запитань.  Звичайно, наш проект не є передвиборним,  він уже рік лежить у Верховній Раді, це я навіть не  буду  уточнювати.  Але  ви  зараз  сказали,  що  продаж  землі регулюється підзаконними актами.  Тобто він таки здійснюється.  Чи не  здається  вам,  що  коли  ми  будемо  чекати  поки  все   буде врегульовано саме законами, то не буде вже потім чого продавати за цими законами?  Тобто землю розбазарять і доки сонце  зійде,  роса очі виїсть. Це перше.

 

     Друге. Звертаю  вашу увагу на такий момент.  У бюджеті на цей рік є окремий рядок бюджетних  надходжень  від  продажу  земельних ділянок  несільськогосподарського призначення - окремо комунальної і  окремо  державної  власності.  Тобто   в   бюджеті   це   чітко розмежовано,  і ці джерела вказані. І це ж так само є в Бюджетному кодексі. Тобто в разі випадку ми пропонуємо лише переадресувати ті надходження,  які вже передбачені бюджетним законодавством.  Чи не здається вам, що з цієї точки зору всі правові моменти витримані?

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г. Спасибо. Я буду очень краток. Не кажется.

 

     ГОЛОВА. Володимир Давидов. За ним - депутат Лісогорський.

 

     ДАВИДОВ В.В.,  член Комітету Верховної Ради України з  питань бюджету (виборчий округ

 108, Луганська область). Дякую, Іване Степановичу. Прошу передати слово депутату Костицькому.

 

     ГОЛОВА. Увімкніть мікрофон Василя Костицького.

 

     КОСТИЦЬКИЙ В.В.,  секретар  Комітету Верховної Ради України у закордонних  справах   (виборчий   округ   84,   Івано-Франківська область).  Дякую.  У  мене  таке запитання.  Скажіть,  будь ласка, шановний доповідачу,  чи бачить ваш комітет  можливість  об'єднати всі  законопроекти,  що  внесені  з  цього питання?  Я вніс проект закону,  який передбачає державні гарантії відновлення  заощаджень (але  дещо  з іншою назвою),  ще у липні минулого року.  Мені дуже цікаво чому він опинився в іншому комітеті - в Комітеті  з  питань фінансів  і банківської діяльності і до цього часу не розглянутий, а ці законопроекти пройшли у вашому комітеті?  Мені видається,  що механізм,  який  я  пропоную,  абсолютно реальний.  Він передбачає можливість отримання коштів за рахунок  випуску  ще  й  додаткових цінних паперів. Я просив би заодно, шановний Іване Степановичу, чи можна буде дати протокольне доручення  при  доопрацюванні  проекту врахувати мої пропозиції?  Виходить так,  що два однакових проекти потрапили в різні комітети,  один обговорюється,  а інший  взагалі кудись закинутий.

 

     Дякую.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо,  Василий Васильевич.  Как раз в нашем комитете создана рабочая группа,  и об этом сегодня  говорилось  в нашем  зале.  Ее  возглавляет  коллега  Ярослав  Михайлович Сухой. Рабочая  группа,  в  которую  входят   представители   не   только Верховного  Совета,  но  и  правительства,  отдельных министерств, Национального  банка  и,  по-моему,  там  даже   есть   кто-то   с президентской  стороны,  как раз и создана для того,  чтобы решить эту  проблему  в  комплексе.  То  есть  необходимо   собрать   все предложения  народных  депутатов  и  сдвинуть  ситуацию  с мертвой точки,  чтобы  действительно  мы  могли  сегодня  сконцентрировать деньги  на специальном бюджетном счету.  Мое предложение - создать специальный фонд,  в который должны поступать накопления из разных источников.  В том числе может быть то, о чем вы говорите. И тогда можно будет начинать реально выплачивать людям эти деньги.

 

     Такая комиссия на сегодня создана.  К великому сожалению,  не активно  в  ее  работе  принимало  участие  правительство Украины, наверное,  потому, что нынешнее правительство еще только месяц как избрано. А вот правительство Ющенко упорно уходило от решения этой проблемы,  как и правительство Пустовойтенко. Поэтому сегодня мы в комитете  взяли  на  себя  инициативу  и  создали  рабочую группу, которая  занимается  этими  вопросами.  Пожалуйста,  вносите  ваши предложения, я думаю, они будут рассмотрены.

 

     ГОЛОВА. Я  оголосив  депутата Лісогорського,  я його не бачу. Хто хоче виступити? Александровська.

 

     АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.,  голова  підкомітету Комітету Верховної Ради України з  питань  паливно-енергетичного  комплексу,  ядерної політики  та  ядерної  безпеки  (багатомандатний загальнодержавний виборчий округ,  КПУ).  Фракция коммунистов.  Юрий Григорьевич, не кажется ли вам, что позиция, которую заняли депутат Беспалый и ряд других депутатов,  является вообще глубоко ошибочной.  Эта позиция выразилась в той фразе,  которую он произнес,  что,  мол,  процесс идет.  Как же  так?  То  есть  депутаты  согласны  с  тем,  что  в государстве  происходят  незаконные процессы,  происходят какие-то действия,  под которыми нет соответствующего закона.  Это действия очень  серьезные.  Вместо  того  чтобы задать вопрос,  как же так, почему допускаются такие нарушения  действующей  Конституции,  они пытаются  под  эти  незаконные  действия  подвести соответствующие законы.

 

     У меня   возникает   вопрос.   Когда   рассматривался    этот законопроект, я поняла, что были депутаты, которые поддержали этот законопроект,  то  есть  занимают  такую  же  позицию.   Назовите, пожалуйста,  этих  депутатов,  кто же занимает такую позицию,  кто поддержал этот законопроект?

 

     Спасибо.

 

     ДОНЧЕНКО Ю.Г.  Спасибо.  Я бы разбил ваш вопрос на  несколько частей.  Что  касается незаконных процессов,  которые происходят в обществе.  Это обширный вопрос. Иван Степанович на своей должности оказался в результате такого процесса в феврале позапрошлого года.

 

     К сожалению,  и автор этого законопроекта, и вся фракция тоже тогда  принимали  незаконное  решение,  чтобы   незаконным   путем переизбрать председателя парламента. К сожалению.

 

     А вот все потом отражается на законах о земельных отношениях, трудовых отношениях и так далее. Вот этот комплекс наворачивается.

 

     Что касается  вопроса,  кто   в   комитете   поддержал   этот законопроект.  Я  сказал,  что  не голосовали за этот законопроект депутатыкоммунисты - пять человек  и  не  голосовал  представитель Прогрессивной   социалистической  партии.  Предствители  остальных партий за него проголосовали.

 

     Сюда относятся представители партий "Трудовая Украина" -  два человека,   представитель   партии  "Солидарность",  представитель Социалистической партии.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Дякую.  Вже час  перерви.  У  нас  залишилося  десять хвилин  для  розгляду  цього  питання.  Записалися  на  виступ  13 народних депутатів.  Якщо я не оголошу перерви, то залишуся і я, і ті, хто виступає, так? Тому вважаємо, що ми розглянули це питання, і оголошується перерва до 16 години.